ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  ч е р в н я  2001   р о к у.

                        10  г о д  и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу готуватись до реєстрації.

 

     Апарат нагадує, що сьогодні дні народження наших колег Андрія Прокоповича Снігача,  Василя Васильовича  Костицького,  Володимира Олексійовича   Кирила  і  Пилипа  Пилиповича  Буждигана.  Я  прошу привітати їх,  побажати їм міцного здоров'я,  успіхів  і  всіляких гараздів (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   366  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 2.5.2.  Регламенту в середу ми маємо  30 хвилин  для  оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій народних депутатів за записом. Тому я буду оголошувати депутатські запити, а ви за цей час запишетеся.

 

     -----------

 

     Групи народних депутатів (Олег Білорус та інші,  всього вісім депутатів) - до Президента України стосовно катастрофічного  стану закладів системи охорони здоров'я в країні.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 125.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата   Михайла  Гуцола  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю реагування на  звернення  стосовно фінансування    будівництва   котельні   школи   села   Карпилівка Козелецького району Чернігівської області,  яке перебуває  у  зоні радіологічного контролю.

 

     "За" - 66.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Олександра Сергієнка - до Прем'єр-міністра України   стосовно    фінансування    будівництва    об'єктів    у Кіровоградській    області,   передбачених   постановою   Кабінету Міністрів України 312 від 2 квітня цього року.

 

     "За" - 68.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народних депутатів Євгена Краснякова та Людмили Пасечної - до віце-прем'єр-міністра  України  Володимира Семиноженка у зв'язку з примусовим проведенням у загальноосвітніх школах  міста  Дрогобича заходів щодо створення Книги пам'яті "Вони будували нашу історію", примусовим залученням учнів до збирання матеріалів про  діяльність січового  стрілецтва,  вояків  ОУН-УПА  і проведенням у навчальних закладах міста днів молитви за полеглих.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Кулика - до міністра внутрішніх справ   України   стосовно   законності   перебування  на  посадах начальників  райвідділів  міліції  родичів  перших  керівних  осіб району.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Михайла  Гуцола - до міністра екології та природних ресурсів України у зв'язку з нереагуванням на  звернення щодо  офіційної  позиції  міністерства  щодо  будівництва лінії по переробці побутового сміття  біля  села  Проліски  Бориспільського району.

 

     "За" - 75.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів (Турчинов,  Білорус,  Кірімов) - до міністра внутрішніх справ України,  Генерального прокурора України щодо   розслідування   обставин   виготовлення   сфальсифікованого інформаційного тижневика "Український народний рух".

 

     "За" - 109.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Олексія Лісогорського  -  до  Генерального прокурора   України   у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на звернення щодо  неправомірних  дій  співробітника  Служби  безпеки України.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Бродського

- до Генерального прокурора України  стосовно  фактів  розкрадання майна  відкритого  акціонерного  товариства  "Запоріжсталь" шляхом додаткової емісії акцій  з  метою  зменшення  державної  частки  в статутному фонді підприємства.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олега Грачева - до Голови Верховного Суду України у зв'язку з порушенням  права  громадянина  Панченка  бути рівним перед законом і судом.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олексія  Лісогорського - до голови Служби безпеки України у зв'язку з відсутністю  реагування  на  звернення стосовно  неправомірних  дій  співробітника Служби безпеки України Герасименка.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  голови  Служби  безпеки  України:  про надання інформації щодо підстав  заборони  Службою  безпеки  в'їзду  в  Україну  директора української служби радіостанції "Свобода" Роману Купчинському.

 

     Якась газета писала, що не було такої заборони.

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Леоніда   Косаківського   -   до  голови Рахункової   палати   України   стосовно   здійснення    перевірки використання бюджетних коштів при проведенні реконструкції Майдану Незалежності та спорудження Монумента Незалежності України.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до   голови   Державної   податкової  адміністрації  України:  про перевірку фінансово-господарської діяльності  та  сплати  податків державним  підприємством  Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія".

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ореста Фурдичка - до міністра екології  та природних   ресурсів   України:   про  зволікання  у  фінансуванні природоохоронних заходів,  пов'язаних із відведенням стічних вод у місті Старий Самбір Львівської області.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до Генерального прокурора України щодо продажу за бесцінь шляхом санації  за  ухвалою арбітражного суду Одеської області відкритого акціонерного товариства "Одеський завод фрезерних верстатів  імені С.М. Кірова".

 

     "За" - 132.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Переходимо до виголошення заяв і пропозицій.

 

     Слово надається  народному  депутату  Михайлу Гуцолу.  За ним буде виступати депутат Гуров.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Доброго ранку, шановні колеги, панове журналісти, гості!

 

     Сьогодні я  хотів  би  зачитати  заяву  від імені Екологічної партії України "Захист".

 

     Шановні колеги!  Можна голосувати за  депутатські  запити,  а можна  не голосувати.  Але я хочу наголосити ще раз з цієї високої трибуни, що Україна посідає ганебне місце за смертністю дітей як у Європі, так і у світі, я вже не кажу про країни СНД.

 

     Всі екологічні  біди,  котрі є і будуть у майбутньому у нас в Україні,  пов'язані з нашим парламентом.  Вищий законодавчий орган країни  повинен не тільки приймати закони,  а ще й контролювати їх виконання.

 

     Ліві, праві і центристи! Ви можете за такі депутатські запити не  голосувати,  проте  це  буде  незрозуміло  в першу чергу вашим виборцям.

 

     Ми маємо катастрофу в Закарпатті,  я про це говорив  декілька разів.  Проте  я  не  розумію  зелених.  Чому  вони не підтримують екологічні запити,  котрі стосуються довкілля  -  флори,  фауни  і людини  як  невід'ємної  частини  нашої  природи?  Чому  зелені не голосують? Мене це як еколога-професіонала дуже і дуже турбує.

 

     Шановні колеги!  У  нас  в  Україні  склалася  дуже   жахлива ситуація.  Ми  рекламуємо все,  наприклад,  американські сигарети. Куріння завдає шкоди нашій нації, воно не вибирає, чи це росіянин, чи це українець,  чи це дорослий,  чи це дитина. В нас збільшилась смертність тільки тому,  що  нікотин  вбиває  все  живе  навкруги. Тільки  в одному Києві від цієї отрути вмирає 70 тисяч чоловік,  а наш мер тотально рекламує тютюн,  носить рекламу сигарет на  своїх грудях.  Це  жах!  У  якій  ще  країні  світу мер столиці рекламує куріння?! Такого немає, і, напевне, не буде ніколи.

 

     Шановні колеги!  Ми повинні зробити все,  щоб  зберегти  нашу зелену планету.  Для того будьмо активними, не будьмо байдужими до тих проблем,  які у нас є в Україні.  Це і  ядерні  могильники,  і знищення  понад  7 тисяч малих річок,  і знищення Карпат - легенів Європи.

 

     Шановні рухівці!  Я вам не  заважаю.  Якщо  вас  не  хвилюють проблеми  довкілля України,  то скажіть:  "Нам не цікаво,  хай всі помирають!"

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Вадиму Гурову. За ним буде виступати депутат Тищенко.

 

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32,  Дніпропетровська область). Кривбасс. Уважаемые народные депутаты!  С 5 по 9 июня в  Лондоне  прошел  Третий  международный форум металлургов "Метекс-2001", где я принимал участие и выступил на пленарном заседании.

 

     Позвольте начать мое выступление  с  информации  о  последних событиях на Капитолийском холме в Вашингтоне,  а именно о переходе американского    сенатора    Джеймса    Джеффорда    из    фракции Республиканской партии в независимые члены Сената.

 

     Казалось бы,  какое  нам  в  Украине дело до этого в общем-то ординарного события?  Разве мало народных депутатов за  это  время перешло из фракции во фракцию, а для некоторых переход стал чем-то вроде хобби?  Но следствием американских  событий  явилась  утрата республиканцами  контроля  над  Сенатом.  А получившие большинство демократы первым делом потребовали от  американской  администрации практических  шагов  в  поддержку  металлургической  отрасли  США, которая вот уже несколько лет находится в кризисном состоянии.

 

     Не желая отдавать демократам пальму первенства в  благородном деле защиты отечественного товаропроизводителя, к делу подключился сам президент Буш.  Там же,  в  Капитолии,  он  провел  встречу  с металлургами  и  профсоюзным  лобби и поторопился обявить,  что в кризисе виноваты правительства стран всего мира,  которые дотируют свою  металлургию,  развили  громадные избыточные производственные мощности,  увеличили импорт  металла  в  США  и  фактически  почти уничтожили американскую металлургию.

 

     К сведнию, в прошлом году США импортировали 35 миллионов тонн стали, из них 2,3 миллиона - это сталь Украины.

 

     Какой же рецепт предлагает Буш?  Он хочет  (и  ссылается  при этом  на  несуществующие американские законы),  чтобы все торговые партнеры США вывели у себя из действия производственные  мощности, чтобы были изменены условия импорта, а он как президент получил бы чрезвычайные полномочия регулировать поставки стали.  Он также дал указание начать новые антидемпинговые расследования, в том числе и против поставок металлопродукции из Украины.

 

     Я не стал  бы  брать  слово  по  этому  поводу,  если  бы  не необходимость  принять  в  связи  с этим комплекс серьезных мер по защите  украинских  металлургов,   работа   которых   обеспечивает получение   27   процентов  ВВП  и  почти  что  половину  валютных поступлений.

 

     Напомню, в 1999 году нами был принят Закон  об  экономическом эксперименте  в горно-металлургическом комплексе Украины,  который реально работает вот уже на протяжении двух лет.  Нравится это или не нравится заокеанским политикам, но мы будем жить по собственным украинским законам!

 

     В одном я убедился еще  раз,  насколько  правильно  поступили Президент  и,  главное,  Верховная Рада,  давая поручение Кабинету Министров Украины о срочной разработке национальной программы. При этом  мы без заокеанских радетелей определили и обосновали,  какие производственные  мощности  выводятся,  а   какие   подходят   под реструктуризацию.  Мы  также  четко  определились  по  перспективе внутреннего рынка.

 

     Что нужно от нашей Верховной Рады? Прежде всего принять Закон о Национальной программе развития горнометаллургического комплекса до 2010 года.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Тищенку.  За ним буде виступати депутат Сігал.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Уважаемые коллеги!  В этом месяце власть будет  отмечать пятую годовщину принятия Конституции. Действует ли эта Конституция в Украине?  Я сегодня имею подтверждение того, что она попирается. В очередной раз Президент попрал эту Конституцию.

 

     Вчера на канале "ICTV" прозвучало, что на Яворивском полигоне идут учения британской бригады миротворцев.  Я хочу напомнить, что только  вчера  с  этой  трибуны представитель Министерства обороны предложил внести  в  повестку  дня  вопрос  о  разрешении  допуска иностранных  войск  на территорию Украины.  В очередной раз сделан плевок в сторону законодательного органа, в вашу сторону, народные депутаты.

 

     Помните, когда  Черноморский флот Российской Федерации сделал несколько холостых выстрелов,  сколько было  здесь  воя  с  правой стороны?  Сегодня есть возможность возмутиться по поводу того, что попрана основа - Конституция Украины.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  вы,  Иван  Степанович,  дали   поручение профильному  комитету и обратились в Генпрокуратуру Украины с тем, чтобы они разобрались,  почему не выполняется закон и  Конституция Украины  на  территории  Украины,  и  привлекли  к ответственности виновных в нарушении Конституции.  После  всего  этого,  наверное, совершенно  не  удивительно  то,  что  в  Украине попираются права человека.

 

     У меня в руках заявление члена НДП.  Вот эти бланки заявлений раздаются по всем организациям Харьковской области,  в том числе и таких,  как исполкомы, школы, больницы, где люди очень зависимы. И им  говорят:  "Если вы не подпишете заявление и не вступите в НДП, СДПУ(о), то вы лишитесь работы".

 

     Такие "тонкие" намеки.  И люди  вынуждены  массово  вступать, записываться  в  эти  ряды.  Это  грубейшее нарушение Конституции. Таким же методом пользуется в Донецкой  области  Партия  регионов. Вот такие же обращения товарищей, которые вынуждены были инкогнито обратиться в Верховный Совет.

 

     И последнее.  Иван Степанович!  Вчера по радио  прозвучало  в вашем  интервью,  что  вы  не  отличаете  детей  бедных и богатых, которые идут в школу.  Я вам советую,  Иван Степанович:  чтобы  не выглядеть так бледно, оденьте фуфайку и пойдите, но не по Киеву, а по регионам, и вы увидите, что сегодня многие просто нищие, просто бомжуют,  и  уже есть официальная информация о том,  что бездомных детей - от 100 до  250  тысяч.  Потому  что  человек,  который  не обладает   информацией  и  занимает  такой  высокий  пост,  просто поступает неадекватно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Сігалу.  За  ним буде виступати депутат Кирильчук.

 

     СІГАЛ Є.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Кожину.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кожина, будь ласка.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Голова Спілки  офіцерів  України,  фракція Українського  народного  руху.  Шановні депутати!  Спілка офіцерів України   як   громадсько-патріотична   організація,    аналізуючи ситуацію,   яка   склалася   в  Україні  з  військово-патріотичним вихованням молоді, робить такі висновки.

 

     Перше. Молоду незалежну Українську  державу  мають  будувати, оберігати   і   захищати   національно  свідомі,  віддані  Україні патріоти.  Саме мала чисельність політично і фахово  підготовлених патріотів   у   владних   структурах  породила  кризові  ситуації, негаразди та загалом загрози національним інтересам України.

 

     Друге. Сьогодні  в  українських  школах  фактично  зруйнована система допризовної підготовки молоді.  Наказом міністра освіти та науки  пана  Кременя  вдвічі  скорочено   навчальну   програму   з військовопатріотичного  виховання  учнів,  що  ставить під загрозу систему існування інституту викладачів  -  військових  керівників. Більше  того,  в  самому Міністерстві освіти та науки розформовано управління  гуманітарної  освіти  та  виховання,  у   безпосередні функції якого входила організація комплексного виховання молоді, в тому числі і патріотичного.

 

     Третє. Сьогодні в  Україні  зі  ста  осіб  до  війська  йдуть десять.  Решта  отримують  відстрочку  та залишаються поза армією. Тому  в  стінах  навчального  закладу  дають  знання  та   навики, пов'язані з військовою справою, закладаються основи мобілізаційної готовності нашої держави.

 

     Спілка офіцерів України, Український народний рух пропонують:

 

     Перше. На  нашу  думку,  Міністерству  оборони,  Міністерству освіти    та    науки,   оперативним   командуванням,   військовим комісаріатам,   керівникам   навчальних    закладів,    викладачам допризовної  підготовки треба готувати юнаків не до рівня молодого солдата,  а  до  рівня  успішного   засвоєння   програми   бойової підготовки  до захисту держави,  виховувати патріотів,  готових на випадок воєнного часу стати до лав Збройних Сил.

 

     Друге. Патріотизм учнівської молоді повинен  грунтуватися  на знанні  історикокультурних традицій українського народу,  героїзмі його захисників:  українського козацтва, січових стрільців, вояків УПА,   борців   з   німецьким   фашизмом,  борців  зі  сталінським тоталітаризмом,  правозахисників 60-70-х  років,  офіцерів  Спілки офіцерів України.

 

     У статті   17   Конституції   України  визначено,  що  захист суверенітету і територіальної цілісності України  є  найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

 

     Тому ми просимо,  щоб відповідно до законів логіки навчальний курс  військової  підготовки,  пов'язаний  з  підготовкою   учнів, студентів до захисту держави,  був найважливішим предметом, і тому звертаємося до міністра освіти  та  науки  з  проханням  збільшити учбові години мінімум удвічі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Євгену Кирильчуку. За ним буде виступати депутат Глухівський.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Івану Захаровичу Кірімову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  депутата  Кірімова.  Будь ласка, Іване Захаровичу.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ  95,  Київська  область).  Фракція  "Батьківщина". Дякую,  Євгене Івановичу. Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги депутати!  Шановні колеги журналісти! З 4 по 8 червня цього року в Києві  відбулася  міжнародна  конференція "15 років Чорнобильської катастрофи".  У  висновках,  крім  багатьох  інших  питань,   було зазначено,  що  в  Україні збільшилась кількість відхилень у жінок під час вагітності, значно збільшилося число дітей, народжених від чорнобильців,  які є хворими. І в цілому підкреслено, що в Україні значна кількість дітей після аварії на ЧАЕС хворіють.

 

     Саме тому я хочу звернутися до Президента нашої  держави,  до вас  і  хочу  сфокусувати  увагу і вашу,  і його на чорнобильських проблемах.  Адже невиконання Закону про статус і соціальний захист громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи, генерує серед населення напругу. Кредит довір'я до Президента і до уряду  дорівнює  нулю,  тому  що  чорнобильці вже по чотири-десять місяців (у Київській області  -  чотири,  в  Луганській  -  десять місяців) не одержують грошей на придбання чистих продуктів.  Немає ліків. Діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і які є дітьми чорнобильців,  практично не забезпечені путівками для оздоровлення, а також медикаментами для лікування.

 

     Саме тому в цьому році сталася трагедія в сім'ї  Демченків  у місті  Путивлі.  У  зв'язку  з  тим,  що  дванадцятилітній хлопчик Сергійко був хворий і його звільнили від фізкультури, він не ходив на  ці  уроки.  Але  з часом його перевірили лікарі і сказали,  що можна йти на урок фізкультури.  Він пішов.  І після  того  як  він пробіг 400 метрів,  Сергійко втратив свідомість,  а в лікарні,  на превеликий жаль, не виявилось "швидкої допомоги", яку викликали, і вона  не приїхала.  Коли хлопчика попутним транспортом відвезли до лікарні,  то там у відділенні інтенсивної хірургії не виявилось ні кисневої подушки, ні адреналіну. І через це хлопчик помер. Помер і його старший брат - від стресу, від того, що помер брат.

 

     Саме тому я хочу ще і ще раз  підкреслити,  що  чорнобильські проблеми в нашій державі не вирішуються. Якщо на маленькій Кубі ця проблема вирішується на державному рівні,  то у нас,  вибачте,  на любительському.

 

     І тому я звертаюсь до Президента з тим,  щоб нашим дітям була приділена  належна  увага.  Насамперед  це  стосується  харчування чорнобильських   дітей   і  взагалі  всіх  дітей  України  у  всіх навчальних закладах. Воно має бути систематичним і безплатним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Леву Глухівському. За ним буде виступати депутат Єльяшкевич.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую, Іване Степановичу, і прошу передати слово   народному   депутату   Чубарову   із   дружньої    фракції "Реформи-Конгрес".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Учора  з  цієї  трибуни  вже  виступив  один з народних депутатів щодо кризової ситуації у банку "Україна". Минулого тижня я  теж побував в окрузі,  щоб вивчити цю ситуацію безпосередньо на місці. Ті депутати, які обрані по сільських округах, погодяться зі мною   в   тому,   що  переважна  більшість  сільськогосподарських підприємств,  а також селян мають свої рахунки саме у філіях банку "Україна", бо цей банк має свої філії у всіх районних центрах.

 

     Крім сільськогосподарських   підприємств,   рахунки  в  банку "Україна" також мають численні державні  та  недержавні  установи, діяльність  яких пов'язана з реалізацією соціальних та благодійних програм на селі.  У моєму  окрузі  це  в  першу  чергу  будівельні організації,   які   виконують  роботи  по  облаштуванню  поселень репатріантів,  а також установи,  які  реалізують  гуманітарні  та освітні  програми,  котрі надаються міжнародними організаціями,  у тому числі програму розвитку Організації Об'єднаних Націй.

 

     Скажу відверто і хочу, щоб це відчули і ви, шановні колеги. Я вже  давно  не помічав у людей такого відчаю і розгубленості,  які сьогодні  поширюються  між  тими,  кого  безпосередньо  торкнулася кризова  ситуація  в  банку "Україна".  Особливо в жахливому стані знаходяться колективи новостворених у ході реформування сільського господарства  підприємств.  В  одному  з  таких колективів люди зі сльозами на очах розповідали мені про те, як вони, обмежуючи себе, по  копійках  накопичували кошти на рахунку,  щоб підготуватися до жнив,  які в Криму вже розпочалися.  І сьогодні ці люди не  можуть купити  палива,  бо  їх  рахунок  заблокований,  і  таке становище останніми днями на селі скрізь.

 

     Більш того,  люди  впевнені  в  тому,   що   таке   становище створюється  штучно,  і  в  тому  вони  вбачають навмисні дії щодо доведення до такого стану,  щоб  вони,  як  тільки  буде  прийнята законодавча норма про продаж землі,  якомога скоріше продали її за безцінь.

 

     Як би там не було,  але якщо в  найближчі  день-два  не  буде знайдено  виходу  з  цієї  ситуації,  якщо  не будуть розблоковані рахунки сільськогосподарських підприємств у  банку  "Україна",  то таким  колективам  доведеться  або знову лізти у фінансову кабалу, беручи кредити в той час,  коли вони не з власної вини  не  можуть використовувати власні ресурси, або ж припинити всі роботи.

 

     Зрозуміло, що  і в першому,  і в другому випадку наслідок для них  буде  однаковий  -  це  банкрутство.  Цього  ми  не   повинні допустити.

 

     Не менш  катастрофічна  ситуація  у зв'язку із кризою в банку "Україна" складається в  Криму  з  облаштуванням  нових  сільських поселень,  де  мешкають  кримські  татари  та інші репатріанти.  У багатьох цих поселеннях розпочато роботи з будівництва  водогонів, мереж електропостачання, доріг. Такі роботи з метою їх здешевлення та згідно з технологією зазвичай проводяться влітку.

 

     До мене   звернулися    керівники    сільських    будівельних організацій з тим,  що бюджетні кошти,  виділені на ці цілі, також заблоковані з 13 червня. Відповідно призупинені всі роботи. Але це ще  не  вся  біда.  Вони  не  можуть  своєчасно  розрахуватись  за поставлене їм інженерне обладнання, тому на них уже подають судові позови.

 

     Шановний Іване   Степановичу!   Шановні   колеги!   Ситуація, пов'язана з банком "Україна",  а найголовніше -  ті  наслідки,  до яких  вона може призвести,  вимагають від нас термінового розгляду цього питання на пленарному засіданні  з  прийняттям  відповідного рішення.

 

     Оскільки ми  наступного  тижня  працюємо в округах,  я прошу, Іване Степановичу,  включити питання щодо розгляду цієї ситуації у порядок  денний  на  завтра,  а сьогодні дати профільним комітетам доручення щодо підготовки проекту рішення з цього питання.

 

     Сподіваюся на підтримку колег.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Єльяшкевичу.  За ним буде виступати депутат Бокий.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Херсон. Уважаемые коллеги! Вначале хотел бы сказать несколько  слов  о  том,  что  не  выполняется  решение Верховной   Рады   относительно   доклада   следственной  комиссии парламента о  ситуации  в  Василькове.  Более  того,  руководитель Киевской    области    Засуха   продолжает   совмещать   должности председателя облгосадминистрации и председателя областного  совета и продолжает применять те же методы,  которые применял и ранее,  и сейчас заложниками стали выпускники школы

 4.

 

     Уважаемые коллеги!  Я думаю,  что решения парламента, которые мы  принимаем,  к  сожалению,  не   являются   обязательными   для выполнения высшим руководством страны из-за того, что прежде всего Президент  страны  занимает  такую  позицию  и  дает  команды   не считаться  с  мнением  парламента.  А  как он сам ведет себя,  все прекрасно знают.

 

     Далее. Еще раз вынужден обратить ваше  внимание  на  то,  что после   моих  заявлений  по  поводу  появления  распечаток  майора Мельниченко на сайте "Украинской правды", что это подтверждает мою убежденность  в  заказе  нападения на меня в феврале 2000 года,  а также о  дальнейших  угрозах  моей  жизни  со  стороны  Президента Украины  Кучмы  Леонида Даниловича фактически не сделано ни одного шага  ни  руководством  парламента,  ни  специальной  следственной комиссией для того, чтобы заняться серьезно этой проблемой.

 

     Следственная комиссия Лавриновича не собирается.  Более того, игнорируется   мое   настойчивое   требование,   чтобы    комиссия проголосовала  и  пригласила  на свое заседание Президента Украины Кучму Леонида Даниловича для дачи соответствующих пояснений. Если, уважаемые  коллеги,  органы парламента,  народные депутаты Украины будут так относиться к выполнению своего профессионального  долга, гражданского  долга,  то тогда нам уже не надо будет удивляться по поводу того, что будет происходить в стране.

 

     Уважаемые коллеги!  Речь идет об очень серьезных  вещах  -  о жизни  и здоровье наших граждан,  о том,  что в руководстве страны находится преступник.

 

     Уважаемые коллеги! Рано или поздно общество получит ответы на эти  вопросы.  Но  тогда  возникнет  еще  один  вопрос:  где  было руководство парламента, где были народные депутаты Украины, какова была  их  позиция?  И  как они будут в дальнейшем смотреть в глаза украинскому народу и своим  коллегам,  против  которых  затевались бандитские нападения?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Івану Бокию.  За ним буде виступати депутат Коновалюк.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Заява парламентської фракції соціалістів і селян "Лівий центр".

 

     У ході  свого  візиту  до Словаччини Президент України зробив ряд заяв, які не можуть не привернути уваги громадськості своєю по суті  антиукраїнською і антиєвропейською спрямованістю.  Президент України перед словацькими депутатами вкотре дозволив собі публічно принижувати  обраний  українським народом вищий орган законодавчої влади - Верховну Раду України.

 

     Неприйнятні за   змістом   і    формою    в    цивілізованому демократичному  суспільстві  випади  проти депутатів свідчать,  що Президент не тільки не в ладах  з  логікою,  правилами  поведінки, мораллю, а й дозволяє собі подвійні стандарти в оцінці своїх дій і дій членів українського парламенту.  Він неодноразово  висловлював свій  осуд  виступів  деяких  народних  депутатів  у  європейських структурах з критикою дій Президента і одночасно дозволяв собі  за кордоном фактично дискредитувати Верховну Раду, а отже, й Україну.

 

     Викликає здивування  і  сам  зміст  звинувачень Президента на адресу Верховної Ради.  Дорікаючи депутатам  за  неприйняття  ряду законів,  Кучма  вдає,  ніби  не  знає,  що головні претензії Ради Європи стосуються якраз не законів,  а розгулу корупції і порушень прав  людини  в  Україні,  за що несе персональну відповідальність насамперед Президент.

 

     Просто таки  архаїчні  сентенції  пана  Кучми   про   потребу невідкладної імплементації результатів так званого всеукраїнського референдуму за так званою народною ініціативою,  який  увесь  світ визнав  шахрайською  витівкою політичних пройдисвітів,  щонайменше некоректне прагнення Президента будь-що  здобути  право  розігнати Верховну  Раду і абсолютно неграмотне посилання на досвід США,  де президент  такого  права  щодо  Конгресу  не  має.  І  вже  повним ігноруванням   загальноприйнятих   норм   дипломатичного   етикету виглядає звинувачення українським Президентом Ради Європи у  зриві цієї імплементації.

 

     Намагання видати   Верховну   Раду  джерелом  чвар  і  чи  не найбільшим  злом  у   суспільстві,   нецивілізовані   заяви   щодо майбутнього   складу   парламенту   дають  підстави  заявити,  що, очевидно, пан Кучма горить бажанням наступні вибори Верховної Ради провести за вже відомим сценарієм.  Це ще раз змушує нас закликати українське суспільство до  пильності  і  до  підтримки  проведення референдуму за добровільну відставку Кучми з посади Президента.

 

     Президент заявив  про  нібито  перегорнуту сторінку касетного скандалу.  Але події останнього часу вказують,  що влада продовжує нагнітати  політичну істерію і переслідування інакодумців.  Про це свідчать останні судові процеси,  незаконний обшук у депутатському кабінеті голови нашої партії Олександра Мороза, тиск на активістів опозиції на місцях,  більше ніж тримісячне безкарне  зволікання  з розслідуванням   замаху  на  життя  народного  депутата  Валентини Семенюк.  Викликає обурення, що Голова Верховної Ради України Іван Плющ,  який  за  посадою покликаний захищати авторитет парламенту, відмовчується і по суті потурає вправлянням Кучми у  дискредитації Верховної Ради, депутатського корпусу і парламентаризму.

 

     Тому ми  закликаємо  парламент,  все  українське  суспільство серйозно  поставитися  до  спроб   покінчити   з   тими   рештками демократії,  які  є.  Тільки  згуртування всіх здорових сил здатне захистити  український  народ   і   його   вибір   щодо   побудови демократичної правової держави!

 

     ГОЛОВА. Іване   Сидоровичу,  я  не  переривав  вас,  тому  що тридцять секунд ви мене критикували.

 

     Слово надається народному депутату Валерію Коновалюку.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  62,  Донецька область).  Прошу передать слово народному депутату Сергею Матвиенкову. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Сергію Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область). Уважаемые коллеги народные депутаты! Депутатская  группа  "Регионы  Украины"  уполномочила меня сделать заявление  о  том,  что  мы  поддерживаем  позицию  Президента   в отношении сохранения прежней избирательной пропорции - 50 на 50.

 

     Мы считаем,  что в сегодняшних условиях, прежде чем перейти к пропорциональной системе выборов в парламент Украины,  в  обществе должен   произойти   естественный  отбор  наиболее  влиятельных  и понятных для избирателей партий. Наверное, их должно быть не более десяти.  О  двух-  или  трехпартийной  системе сейчас можно только мечтать.  На сегодняшний день партий насчитывается 109.  Пока  они фактически  являются  столичными  политическими  клубами,  так как всего 2-3 процента избирателей являются  их  членами.  К  тому  же Верховная  Рада  до  сих  пор  не  приняла  полноценных  законов о политических   партиях   и   о   парламентской    оппозиции,    не регламентировала механизм отзыва народных депутатов Украины.

 

     Далее. Если  закон  вступит  в силу (кстати,  он так и не был приведен    в    соответствие    с    Конституцией,    действующим законодательством,   да  и  принят  он  был  с  грубым  нарушением Регламента Верховной Рады Украины),  то округа увеличатся в дватри раза  и  составят  территорию  в  250-300  километров,  на которой проживает около 300 тысяч  избирателей.  Так  что  депутат  просто физически  не  сможет выслушать желающих,  вникнуть,  разобраться, решить поставленные проблемы.  Стоит ли говорить о том,  что  изза насыщенности  приемов  избирателей у депутатов просто не останется времени для решения вопросов региональной  политики  и  участия  в законодательных  процессах.  Депутат-мажоритарщик  утратит связь с органами местного самоуправления.

 

     Мы предлагаем    сторонникам     пропорциональной     системы представить  свои  идеологии,  программы  и  партийные  интересы в одномандатных избирательных округах.  Пусть партии выдвигают своих конкретных кандидатов. И если народ их выберет, они будут защищать интересы избирателей в Верховной Раде в основном в соответствии  с идеологиями своих партий.

 

     Еще один   важнейший   момент.  Депутатская  группа  "Регионы Украины" считает,  что  разрыв  между  благосостоянием  столицы  и регионов   достиг   угрожающих  масштабов.  Львиная  доля  средств отводится  на  содержание  Киева,  а  регионы   финансируются   по остаточному  принципу.  Уровень  благосостояния в регионах следует привести в соответствие со столичным,  а потом  и  с  европейским. Поэтому ни в коем случае нельзя ликвидировать мажоритарную систему выборов или сокращать количество одномандатных округов.

 

     Если говорить о нашей позиции, то в состав депутатской группы "Регионы   Украины"  входят  депутаты,  избранные  на  основе  как пропорциональной,  так и мажоритарной системы. Каждый из них будет отчитываться за то,  что он сделал для своих избирателей,  за свои конкретные дела,  а не ставить себе в заслугу то,  за какие законы голосовала наша фракция.

 

     Смогут ли  депутаты,  пришедшие в Верховную Раду по партийным спискам после принятия нового закона,  ответить,  сколько  приемов было  проведено в округах,  какие конкретные проблемы были решены, какие из предвыборных  общественных  обещаний  были  выполнены?  Я думаю, что вряд ли.

 

     Поэтому мы считаем,  что если Президент Украины воспользуется своим конституционным правом наложения вето на этот закон,  то это будет  верное  и  правильное  политическое  решение  для Украины в сегоднешней ситуации.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми завершили.  Бачите,  ми витратили 45 хвилин.  Навіть додали час, відведений для оголошення запитів. Тому на цьому завершуємо.

 

     Я прошу  Апарат  все  проаналізувати   і   дати   протокольні доручення   профільним   комітетам,   уряду,   іншим   центральним відомствам щодо питань, порушених у виступах депутатів.

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону за  номером  7339  про введення   мораторію  на  примусову  реалізацію  майна.  Доповідає заступник міністра юстиції  Єфіменко.  Співдоповідатиме  Костусєв. Леоніде Васильовичу, будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься   проект   Закону  України  про  введення  мораторію  на примусову реалізацію майна, який у порядку законодавчої ініціативи внесено  до Верховної Ради України Президентом України з проханням розглянути його в першочерговому порядку. Зазначений проект закону підтримано  Кабінетом  Міністрів  України,  Міністерством  юстиції України,  Міністерством  економіки,  Фондом  державного  майна  та Міністерством палива та енергетики України.

 

     У цьому  проекті  закону пропонується встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств  та господарських  товариств,  у  статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

 

     Така норма  запроваджується  до   вдосконалення   визначеного законами  України  механізму  примусової  реалізації даного майна. Тобто мораторій встановлюється на певний  час  та  має  передувати внесенню  змін до законів України про виконавче провадження та про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом.

 

     Саме таке доручення Кабінету Міністрів і міститься у пункті 2 статті 3 проекту закону.  При цьому встановлюється місячний термін подачі  перелічених законопроектів та визначається,  що вони мають передбачати вдосконалення механізму  примусової  реалізації  майна державних  підприємств  та  господарських  товариств,  у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

 

     Під примусовою реалізацією  майна  державних  підприємств  та господарських   товариств   у  цьому  проекті  закону  розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна  та  інших  основних  засобів виробництва,  що  забезпечують  ведення виробничої діяльності цими підприємствами,  а також акцій (часток, паїв), що належать державі в  майні  інших  господарських  товариств  і передані до статутних фондів цих підприємств,  якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями,  що підлягають виконанню Державною виконавчою службою;  продажу майна  в  процесі провадження справи про банкрутство.

 

     Прийняття проекту  Закону про введення мораторію на примусову реалізацію майна обумовлено необхідністю перш за все  забезпечення економічної   безпеки  держави,  недопущення  руйнування  цілісних майнових  комплексів  державних  підприємств,  захисту   інтересів держави  під  час  реалізації  майна  господарських  товариств,  у статутних фондах яких частка державного майна становить  не  менше 25 відсотків.

 

     Слід наголосити  на  тому,  що  згідно  з  Цивільним кодексом зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у  встановлений строк відповідно до вимог закону.

 

     Тому якщо   юридична  особа  має  заборгованість  із  виплати заробітної плати перед іншими юридичними особами,  перед  бюджетом та  цільовими  фондами,  кредитори  вправі  звернутись  до суду за захистом своїх майнових прав.  І коли з  цього  приводу  є  судові рішення, то вони відповідно до Конституції мають бути виконані.

 

     Однак на  практиці виникає ситуація,  коли підприємства мають велику  заборгованість  перед  третіми  особами  і  доводяться  до банкрутства.  І  це  незважаючи  на те,  що Фонд державного майна, міністерства,  інші підвідомчі Кабінету Міністрів  України  органи державної  виконавчої  влади  мають  повноваження  щодо здійснення контролю  за  ефективним  використанням  майна,  що  перебуває   у державній   власності.   Такі  повноваження  зазначені  в  Декреті Кабінету  Міністрів  України  8  від  15  грудня  1992  року   про управління  майном,  що  є  у  загальнодержавній  власності,  та в положеннях про міністерства та інші органи виконавчої влади.

 

     Крім того,  Тимчасовим положенням про Фонд  державного  майна одним  із його завдань передбачено захист майнових прав України на її території.  А Закон про приватизацію державного майна визначає, що   державні   органи  приватизації  у  межах  своєї  компетенції здійснюють повноваження,  серед яких одним  з  основних  є  захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що надаються державі на території України.

 

     Крім цього, Законом України про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом  визначено,  що  державну політику щодо запобігання банкрутству,  а також забезпечення  умов реалізації  процедур  відновлення  платоспроможності  боржника або визнання  його  банкрутом  стосовно   державних   підприємств   та підприємств,  у  статутному  фонді яких частка державної власності перевищує  25  відсотків,  здійснює  державний  орган   з   питань банкрутства.

 

     Відповідним указом  Президент України затвердив Положення про Міністерство  економіки  України,  на  яке   поклав   повноваження державного  органу  з  питань банкрутства відповідно до Закону про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом.

 

     Постановою Кабінету Міністрів України 791 від  15   травня   2000   року   про   управління   державними корпоративними  правами  також  вирішено  питання,  що  стосується корпоративного управління акціями (частками,  паями),  що належать державі у статутних фондах господарських товариств.

 

     Крім того,  у  Законі  України про прокуратуру визначено,  що однією з основних функцій  прокуратури  є  нагляд  за  додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

 

     Як видно, в органів державної влади, що здійснюють управління державним  майном,  є  повноваження  щодо  здійснення  заходів  по недопущенню та уникненню примусової реалізації державного майна.

 

     Однак навіть за наявності таких норм та повноважень  маємо  у кінцевому  результаті  випадки  примусової  реалізації  державного майна.  І тут слід наголосити, що втручання вищезазначених органів у  процеси  відчуження  державного  майна  має  бути  не на стадії виконання судових рішень,  а ще до подання  відповідної  заяви  та розгляду її в суді.

 

     З іншого  боку,  слід  зазначити,  що  на  даний час передачу державного  майна   здійснюють:   державні   органи   приватизації відповідно  до законодавства про приватизацію,  Державна виконавча служба відповідно до Закону про виконавче провадження,  арбітражні керуючі  відповідно  до  Закону  про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

 

     Тому недосконалість  діючих  процедур  примусової  реалізації майна,     закріпленого     за     відповідними    підприємствами, різноманітність механізмів щодо визначення вартості  такого  майна під  час  його  реалізації  у  зв'язку з банкрутством,  виконавчим провадженням,  податковою заставою  призводять  до  знецінення  та втрати  майна державних підприємств та господарських товариств,  у статутних фондах  яких  державна  частка  становить  не  менше  25 відсотків,  а  також  до  руйнування  цілісних майнових комплексів підприємств, порушення їх виробничих циклів тощо.

 

     Фактично, це є прихованою приватизацією державного майна. При цьому ціна об'єктів під час продажу,  як правило, значно нижча від їх балансової,  а тим більше від ринкової вартості.  В  результаті державі завдається збитків на сотні мільйонів гривень.

 

     Враховуючи викладене,  вважається  за  необхідне  якнайшвидше вирішити зазначені питання шляхом їх нормативного  врегулювання  в установленому  порядку,  зокрема,  через прийняття запропонованого вам проекту закону,  а також ряду  проектів  законів,  які  будуть подані для його подальшої реалізації.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання у депутатів? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Сергій Матвієнков. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Прошу передать слово депутату Коновалюку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Коновалюка.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо.  Донецкая область.  Уважаемый Леонид Васильевич!  У меня несколько вопросов.  Первый.  Почему, учитывая противоречивость принятых законов "про виконавче провадження і про відновлення   платоспроможності   божника   або   вызнання    його банкрутом",  Министерство  юстиции,  Кабинет  Министров в целом не внесли своевременно в течение полутора лет необходимые  дополнения и изменения к этим законам?

 

     Второй. Как   вы   расцениваете,   насколько  легитимно  было создание государственного предприятия "Укрспецюст"?

 

     И третий вопрос.  На ваш взгляд,  в связи с теми  проблемами, которые  сегодня  возникли  в  экономике государства по реализации залогового имущества после принятия данного  закона,  насколько  в равных  условиях  будут  находиться  наши  предприятия  - субекты хозяйственной деятельности, если речь идет только о стратегических предприятиях Украины?

 

     Спасибо.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую за запитання. Щодо першого запитання: чи вносились чи не вносились проекти?  Як вам відомо,  коли Президент України   мав   повноваження   щодо   законодавчого   врегулювання економічних питань з наступним затвердженням цих указів  Верховною Радою,  за  ініціативою  Міністерства  юстиції  було  підготовлено проект Указу  про  ріелторську  діяльність,  в  якому  ці  питання розглядались  і  регулювались.  Однак  відповідний закон Верховною Радою не був прийнятий.

 

     Крім того, за ініціативою народних депутатів, зокрема Наталії Вітренко,  декілька  разів  уже  вносився  законопроект про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. А народний депутат  Ківалов  вносив  законопроект  про  здійснення операцій з нерухомим майном.

 

     І даний законопроект,  який вноситься, є логічним завершенням того  процесу  нормотворчої  діяльності,  яка має бути у Верховній Раді.

 

     Друге запитання щодо "Укрспец'юсту".  "Укрспец'юст" створений за  рішенням Кабінету Міністрів України в 1999 році.  Необхідність створення цього підприємства була  викликана  тим,  що  слід  було дотримуватись  принципу  виконавчого  провадження,  а саме,  що те майно, яке...

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу, ви бачите, що ви вже дві хвилини відповідаєте? Будь ласка, якось лаконічніше.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Для того,  щоб і ліквідне, і неліквідне майно, вилучене державними виконавцями,  було реалізовано,  було прийнято рішення про створення "Укрспец'юсту".

 

     Щодо рівності  умов для підприємств.  Як ви знаєте,  в Законі про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його банкрутом теж є норма,  що під час санації забороняється виконавче провадження щодо будь-яких підприємств.  Так що практика така  вже існує.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - Віктор Кочерга.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Соціалістична фракція. Шановний Леоніде Васильовичу! Наша фракція, як і наша партія,  категорично стоїть на тому,  що в такі  кризові періоди  базові  галузі,  які  складають  основу економіки України (перш за все транспорт,  енергетика,  зв'язок), ні в якому разі не можна приватизовувати.

 

     Ми розуміємо,  що  ситуація  з  "Росавою"  у Білій Церкві,  з "Луганськобленерго" і іже з ними - це все результат  сьогоднішньої діяльності Президента,  дії і його указів,  і наших рішень. Але ви мені скажіть,  на основі якого закону сьогодні приватизовуються  і продаються   обленерго?   Який   законодавчий  акт  дає  добро  на приватизацію обленерго?  Скажіть як  заступник  міністра  юстиції, який законодавчий акт дозволив розробити цю шкоду,  бо сьогодні до ринкових  умов  в  енергетиці  не  готові  ні   підприємства,   ні населення?

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Якщо говорити про ті обленерго,  які ви тільки що назвали конкретно - "Луганськобленерго", "Донецькобленерго", то вони  не  приватизувалися.  Там  було відчуження майна у зв'язку з тим,  що  кредитори  подали  позови  до  суду  і  ці  позови  були задоволені.

 

     Що стосується   приватизації   інших   обленерго,   то   вони приватизуються  відповідно  до  законодавства  про   приватизацію, зокрема Закону про приватизацію державного майна.

 

     ГОЛОВА. Віктор Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 49,  Донецька область).  Компартия Украины. Уважаемый Леонид Васильевич!  Идеология   этого   проекта   закона,   в   принципе, государственная.   Она   направлена   на   то,   чтобы   сохранить государственное имущество от  обесценивания,  "прихватизации",  то есть  разворовывания.  Поэтому  этот законопроект,  который вносит Президент,  в какой-то мере созвучен с тем законопроектом, который подготовила   группа  народных  депутатов  (Гуренко,  Кравченко  и Кочерга),  направленным на предупреждение банкротства  в  угольной отрасли.

 

     Но у  меня  чисто  практический  вопрос.  В  Донецкой области сейчас,  по моим данным,  находится на этапе исполнения  исков  по заработной  плате  шахтеров  на сумму 48 миллионов гривень.  Часть имущества  описана.  Исполнительная   служба   реализовывает   эти судебные  решения.  Как  и  за счет каких источников сегодня можно будет все-таки решить проблему удовлетворения  исковых  требований по зарплате шахтеров? Это первое.

 

     И второе.  Будут  ли  в  соответствии с вашим проектом закона судебные исполнители накладывать арест не только на основные фонды предприятий, но и на продукцию, реализовывая ее потом?

 

     ЄФІМЕНКО Л.В.  Дякую  за  запитання.  При  внесенні  змін  до законів   про   виконавче   провадження   та    про    відновлення платоспроможності   боржника  або  визнання  його  банкрутом  буде встановлена черговість,  у якій послідовності  виконувати  рішення для того,  щоб не ущемити права підприємств і задовольнити вимоги, в тому числі і шахтарів.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олексію Костусєву.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые колеги!  В справке, которую подготовил Фонд государственного имущества по поручению нашего комитета, приведены вопиющие факты того,  как  в  процессе  принудительной  реализации высоколиквидное государственное имущество продавалось за бесценок.

 

     При этом   разрушались   целостные   имущественные  комплексы предприятий, росла безработица. Особую тревогу вызывает то, что по таким  схемам  было  продано  имущество  предприятий,  в том числе имеющих стратегическое значение.  Я имею в  виду  "Донбассэнерго", "Росаву"   и   другие  предприятия.  Эти  факты  стали  достоянием общественности,  о них  в  последнее  время  немало  говорилось  в средствах   массовой   информации,  поэтому  я  не  буду  на  этом останавливаться.  Тем более, что о них очень конкретно говорили на заседании  нашего  комитета  6 июня,  когда рассматривали вопрос о продаже государственного имущества по заниженным ценам. Достаточно сказать,  что  этот  вопрос  мы  обсуждали  три  часа,  и в работе комитета участвовали руководители Фонда госимущества,  Генеральной прокуратуры, Государственной налоговой администрации, Министерства юстиции,   представители   Администрации   Президента,    Кабинета Министров,  ряда  министерств  и  ведомств  и  целый  ряд народных депутатов, которые не являются членами нашего комитета.

 

     Вопросы, поднятые на заседании комитета, нашли широкий отклик в  СМИ,  так  как  на  заседании комитета присутствовало несколько десятков журналистов,  представлявших практически все  центральные телеканалы и газеты.

 

     Члены комитета   считают,   что   принудительное   отчуждение государственного   имущества,    осуществляемое    Государственной исполнительной  службой и некоторыми другими органами,  фактически является скрытой приватизацией.  Поэтому,  по мнению членов нашего комитета,  продавать такое имущество или как минимум участвовать в его  продаже  должен  Фонд  госимущества  -  гласно,  под  жестким контролем  Верховной  Рады  и  средств массовой информации.  Нужно иметь в виду,  что глубинная основа нынешней ситуации - это кризис платежей.   Просроченная  задолженность  как  дамоклов  меч  висит сегодня над  большинством  крупных  предприятий.  И  пока  это  не изменится,   попытки   втихую   растащить   их   имущество   будут предприниматься вновь и  вновь,  как  бы  мы  ни  совершенствовали законодательство.

 

     Особо опасная   ситуация   сложилась   в   энергетике.   Суды удовлетворили более 300 исков о взыскании долгов с энергокомпаний. Приняты  решения  о взыскании имущества многих энергосберегающих и генерирующих   компаний,    включая    "Энергоатом".    Необходима реструктуризация   долгов   энергокомпаний,   как  это  сделали  с приватизированными облэнерго.

 

     Другая причина   сложившейся   ситуации   -   неэффективность механизмов      управления     государственной     собственностью. Правительству  следует  создать  действенную  систему   управления государственными   корпоративными   правами.   Предприятия  должны выпускать конкурентоспособную продукцию,  пополнять бюджет,  а  не накапливать долги.

 

     Члены нашего комитета пришли к выводу

- практика принудительного отчуждения  государственного  имущества по ценам,  которые значительно ниже балансовой стоимости, является антигосударственной и угрожает экономической безопасности Украины.

 

     Поэтому комитет единогласно поддержал законопроект о введении моратория  на  принудительную реализацию имущества,  который подал Президент Украины 18 мая,  и рекомендовал  принять  его  в  целом. Впоследствии,   как   вы  знаете,  Президент  пришел  к  выводу  о нецелесообразности установления моратория  на  продажу  имущества, находящегося в налоговом залоге, и 14 июня внес новый законопроект взамен  ранее  розданного.  В  новом  законопроекте  нет  нормы  о наложении моратория на продажу имущества, находящегося в налоговом залоге.

 

     Члены Комитета  по  вопросам  экономической  политики   вновь провели  голосование  и  вновь единогласно поддержали законопроект Президента.  Однако на  этот  раз  голоса,  поданные  за  принятие законопроекта в целом и за то,  чтобы принять его в первом чтении, разделились пополам. Поэтому в конечном итоге определится зал.

 

     Таким образом,  мы просим поддержать законопроект,  внесенный Президентом  Украины.  Члены нашего комитета убеждены:  необходимо остановить продажу госимущества за копейки, разобраться в причинах сложившейся  ситуации,  разработать  четкие,  прозрачные механизмы принудительной  реализации  такого  имущества  по   реальным,   по рыночным ценам.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Олег Зарубінський. За ним - Олексій Марченко.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Олексію Олексійовичу!  У цілому погоджуючись  з  законопроектом,  який  ви представляєте  зараз,  я  хотів  би,  щоб  ви прокоментували такий момент.  Одночасно фактично відбувається планування  чи  прагнення планувати   доходи   бюджетів   усіх  рівнів  на  засадах  діючого фінансовоподаткового  законодавства.   Це   так.   І   при   цьому обов'язково ставиться на меті врахування податкової реформи.

 

     Скажіть, будь ласка,  як це може бути на практиці,  який буде на  сьогодні  механізм  поєднання  податкової  реформи  і  діючого законодавства відповідно до вашого законопроекту?

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Спасибо.   Это   не   мой   законопроект,   а законопроект Президента.  Наш комитет только  поддержал  его.  Это первое.

 

     Второе. Видимо,  из-за того, что возникли соображения и такие нестыковки,  о которых вы  говорите,  и  был  изят  законопроект, который   был  подан  18  мая,  и  взамен  Президент  подал  новый законопроект 14 июня,  в котором норма о  наложении  моратория  на реализацию   имущества,  находящегося  в  налоговом  залоге,  была исключена, потому что, очевидно, возникли вопросы.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - депутат Костинюк.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Черкащина, "Демсоюз". Шановний Олексію Олексійовичу!  Мені здається,  фракція партії "Демократичний союз" однозначно  підтримає  і  проголосує  за  внесений   законопроект, оскільки нам відомо численні факти,  коли державне майно проходить таку процедуру і держава втрачає його,  воно переходить не  просто за копійки, а переходить даром.

 

     У мене   є   декілька   прикладів,   коли  урядові  структури гарантували мені,  зважаючи на мої  звернення  і  запити,  те,  що колишнє  майно  "Укрнафтопродукту"  залишиться  однозначно в руках держави.   Але   на   сьогодні,   скажіть,    будь    ласка,    де "Ексімнафтопродукт", де "Київнафтопродукт" і так далі?

 

     Тим більше,  що  в  даному випадку власниками є не українські громадяни, а швейцарці, греки тощо.

 

     Свого часу, ми, згадайте, прийняли Закон про ставки вивізного (експортного)  мита  на  насіння  соняшнику,  але  наші спритники, громадяни нашої України, знайшли форми, як обійти цей закон.

 

     І зараз є абсолютно нормальний,  логічний проект закону, який треба  приймати,  підтримувати.  Чи не знайдуться ті,  які зуміють обійти цей закон?  Чи не було це предметом  обговорення  у  вашому кабінеті?    Треба   започаткувати   такий   механізм,   який   би гарантував...

 

     ГОЛОВА. Олексію Андрійовичу, їх не треба шукати, вони вже є.

 

     Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я глубоко убежден в том,  что любое отчуждение государственного   имущества,  его  продажа  должны  проходить  по жестким правилам,  проходить гласно, под контролем парламента, под контролем средств массовой информации и общественности.

 

     А у  нас до нынешнего дня была ненормальная ситуация.  Мы все знаем,  что приватизирует Фонд госимущества.  Мы его  контролируем лучше или хуже, наблюдаем, иногда ругаем, иногда не ругаем, но все внимание сосредоточили на нем.  А в  это  же  время  за  пределами нашего   внимания   совершенно   по  другим  механизмам  продается имущество,  может быть,  гораздо большее в сумме,  чем то, которое находится под нашим контролем.

 

     И поэтому,  безусловно,  у меня не вызывает никаких сомнений: надо поставить  в  этом  деле  точку,  сказать:  "Ребята,  хватит! Остановились.  Мы  накладываем мораторий".  И дальше без истерики, без  фанатизма  разобраться,  посмотреть,   почему   такое   стало возможным,  кто виноват,  что нам надо подправить для того,  чтобы этого не допустить.

 

     ГОЛОВА. Богдан Костинюк. За ним - депутат Мазур.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний доповідачу!  Очевидно,  коли Президент подавав цей проект закону,  він мав на  увазі,  що  мораторій  буде  мати  тимчасовий характер,  тому  що  у  статті 3 проекту закону,  він фактично дає доручення  Кабінету  Міністрів  у   місячний   термін   подати   в установленому  порядку  законопроект  про внесення змін до законів України   про   виконавче   провадження    і    про    відновлення платоспроможності  боржника  або визнання його банкрутом,  в якому якраз і передбачити вдосконалення механізму примусової  реалізації майна.

 

     У мене запитання до вас як голови профільного комітету. Як ви вважаєте,  чи має намір Кабінет Міністрів виконувати  цю  письмову вказівку Президента у відведений термін - один місяць?

 

     Чому я  на цьому наголошую?  Фактично вперше Президент дав цю вказівку 28 травня,  цей термін - місяць - майже закінчується.  Чи відомо вам щось про цей новий законопроект, в якому він є стані?

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо,  вы абсолютно правы. В первоначальном варианте (и это мне известно,  я это видел) законопроекта, который внес Президент,  был установлен срок - пять месяцев,  потом в ходе доработки отказались  от  конкретного  срока  -  пять  месяцев,  и возникла норма - до внесения изменений в законодательство.

 

     Я думаю,  в  принципе  это  правильно,  потому  что  могло бы получиться,  что  пять  месяцев  закончились,  действие  моратория закончилось,  а  все  продолжилось бы так,  как и было.  Поэтому я думаю,  что это изменение улучшило содержание проекта закона.  Это первое.

 

     И второе.  В  Кабинете Министров работа над этими изменениями ведется,  это я знаю лично от Премьер-министра Анатолия Кинаха, мы по этому вопросу обменивались мнениями.  Они готовят эти изменения и будут их вносить.

 

     ГОЛОВА. Олена Мазур. Останнє запитання.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо.   Алексей Алексеевич,   у   меня  такой  вопрос.  В  соответствии  с  какими законодательными актами происходила и  происходит  эта  "примусова реалізація  майна"?  И если она происходит в соответствии с указом Президента,  то почему  бы  ему  не  отменить  указ,  а  не  опять переключать стрелки?

 

     Спасибо.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Дело в том, что приватизация, которую проводит Фонд  государственного  имущества,  проходит  в   соответствии   с законами   о  приватизации.  Эти  законы,  с  моей  точки  зрения, достаточно выписаны,  более того,  за последние полтора года мы их существенно улучшили,  практически создали новое законодательство, где предусмотрена продажа только за деньги,  только на  конкурсной основе,  только по рыночным ценам. А вот это отчуждение имущества, скажем так,  проходит за полем приватизационного законодательства, допустим,  по  Закону  "про  державне  виконавче провадження",  по другим законам,  в которых процедуры и оценки,  и продажи выписаны далеко  не  так.  И  эти  законы  в этой экономической части (я не берусь говорить про другие моменты)  далеко  несовершенны.  И  они оставили    достаточно    лазеек,    которые   позволяют   уводить государственное имущество за копейки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Олексію   Олексійовичу.   Час    завершився. Переходимо до обговорення даного законопроекту.

 

     Слово надається  народному депутату Борису Беспалому.  За ним буде виступати депутат Зачосов.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги!  Цей закон  має нібито  захищати  підприємства,  в  яких  частка  державного майна становить не менш як 25 відсотків.

 

     Але, даруйте,  захищати від чого?  Від звернення стягнення на майно  боржника  за  рішеннями,  що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.  І які ж це,  дозвольте запитати,  рішення? Це судові рішення.  Отже, пропонується мораторій на виконання судових рішень.  І це в той час,  коли бідою є  саме  невиконання  судових рішень.

 

     Якщо захищати  від продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство,  то це знову пропонується  не  виконувати  судові рішення.

 

     Я наголошую: пропонується не виконувати судові рішення, які є абсолютно  законними  і  чинними.  Тобто  пропонується   узаконити беззаконня   та   ще  й  шляхом  втручання  законодавчої  влади  в компетенцію влади судової.

 

     Шановні колеги!   Згідно    з    "Перехідними    положеннями" Конституції  29  червня  - останній термін для внесення необхідних змін у закони,  що регулюють судочинство в Україні.  Завтра  маємо голосувати  пакет,  який  визначається  як  так  звана мала судова реформа.  Але схоже,  ні з малою,  ні з великою  судовою  реформою можемо  не  напружуватись:  на  правосуддя  в Україні пропонується мораторій.

 

     З економічної точки зору,  даний проект передбачає збитки для кредиторів.  Хто ж ці кредитори, яким не будуть повертатися борги? Це ті самі державні,  комунальні  підприємства,  це  акціонерні  і приватні   підприємства.  Маємо  своєрідне  тлумачення  статті  13 Конституції України,  що проголошує рівність усіх форм  власності. Рівність, але не перед законом, а перед беззаконням.

 

     Даний закон  підірве довіру до договорів,  угод,  зобов'язань державних підприємств.  Якщо їм дозволити не повертати  борги,  то хто ж співпрацюватиме з ними?  До речі,  гроші - теж майно,  і під дію запропонованого проекту підпадають і  судові  позови  громадян про  виплату  їм  боргів  із  заробітної плати.  Відтепер державні підприємства захочуть - видадуть зарплату, захочуть -ні. Ну чим не кріпацтво?

 

     Шановні колеги!   Прослідковується  сумна  послідовність:  на державному рівні системно заохочується несплата боргів під  гаслом "Кому  я винен - усім прощаю".  І лише уряд Ющенка був винятком із цього правила і не плодив, а віддавав борги.

 

     Як же сталося,  що  Президент  вніс  такий  законопроект  про невиконання судових рішень, про право не віддавати борги, зрештою, про розвал національної економіки і  суспільної  моралі?  Можливо, він просто пожартував,  можливо, перевіряє нашу пильність, шановні колеги,  і  хоче  перевірити,  чи  готова  Верховна   Рада   сліпо проголосувати за піднесення беззаконня у ранг закону. Хочеться все ж таки вірити,  що голосувати за таке парламент не  готовий  і  не буде.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Вадиму Зачосову. За ним буде виступати депутат Шеховцов.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м. Севастополь). Уважаемые депутаты! В пояснительной записке к рассматриваемому  проекту  закона  Президент  пишет:  "Настоящее состояние   дел   с   продажей   имущества  предприятий  негативно отражается на интересах государства и угрожает его безопасности".

 

     Кто конкретно  угрожает  безопасности:   то   ли   преступные действия людей,  осуществляющих продажу имущества,  а это судебные исполнители,  представители налоговой  администрации,  арбитражные управляющие,  или же виной тому действующие законы?  Президент нам никаких разяснений не  дал  и,  не  задумываясь  о  последствиях, наложил    мораторий    на    все   применяемое   в   этой   сфере законодательство. Правильно ли это?

 

     Да, у  судебного  исполнителя  сейчас   широкие   возможности отобрать  у  предприятия  любое,  в  том  числе  и жизненно важное имущество и реализовать его по заниженной цене.  Нами в  Верховной Раде  уже  предпринималась попытка законодательно ограничить такие аппетиты судебных  исполнителей.  Вспомните  нашу  попытку  внести изменения  в  статью 412 Гражданского кодекса и ограничить хотя бы продажу  предприятий  социальной  сферы.  Нужно   срочно   вносить необходимые изменения в наше законодательство.  И я считаю, что на продажу имущества предприятий  судебными  исполнителями  необходим мораторий, как и предлагает Президент.

 

     Через налоговый залог налоговая администрация формирует треть бюджета Украины путем принудительного изятия имущества,  при этом многие  предприятия  доводят до банкротства.  И это пока только на основании указа Президента, касающегося движимого имущества. А что будет,  когда с 1 октября вступит в действие закон, инициированный Сергеем  Анатольевичем  Терехиным,   о   погашении   задолженности налогоплательщиков перед бюджетами? Я в свое время выступал против принятия такого закона. С вступлением его в действие полностью 100 процентов имущества всех предприятий всех форм собственности будет в налоговом  залоге,  и  чиновник  налоговой  администрации  будет решать судьбу предприятия.

 

     Вы помните,   как   принимался   этот   закон.   Депутаты  не проголосовали во втором чтении,  но с помощью  Ивана  Степановича, поставившего  его сразу на голосование в третьем чтении,  приняли, видимо, надеясь на прощение долгов, а их было около 12 миллиардов. Долги остались,  а налоговая администрация получила неограниченные права распоряжаться судьбой предприятий.

 

     Чтобы наша  экономика  работала  и  не  зависела  от  прихоти чиновников, я предлагаю решать все вопросы в судебном порядке, для чего надо  применять  Закон  о  восстановлении  платежеспособности должника или о признании его банкротом.

 

     Этот закон  удовлетворяет  все  требования кредиторов,  кроме того,  не дает  возможности  работать  в  тени.  Я  приведу  такие статистические  данные:  по процедуре банкротства в 1997 году было возбуждено 9600 исков,  в 1998 - 12300,  в 1999 -12600,  а в  2000 году,  когда  закон  вступил в действие,  - всего 5200.  Это о чем говорит?  Это говорит о  том,  что  те,  кто  работает  в  теневой экономике,   сейчас  ушли  работать  в  другую  сферу.  Поэтому  я предлагаю    все-таки    оставить    Закон    о     восстановлении платежеспособности  должника  или  о  признании  его  банкротом  в действии. Если необходимо, дополнительно внесите поправки. Почему? Потому что отчуждение имущества,  как написано в этом законе, идет в соответствии с законами о  приватизации  и  стоимость  имущества определяется Агентством по вопросам банкротства.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Олексію Шеховцову. За ним буде виступати депутат Кіяшко.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52, Донецька область). Уважаемые колеги!  Здесь уже было сказано до меня, что проект закона в такой редакции посягает на конституционный принцип судебной власти. Есть такой закон,  значит, нет суда. Я прошу вас обратить внимание, что под  благим  намерением  защитить  государственное  предприятие от приватизации налагается мораторий на исполнение  судебных  решений по  многим  вопросам,  касающимся интересов граждан.  Сейчас и без того беда.  Люди десятками идут на прием,  потому что вот  в  моем округе около двух тысяч человек прошли через суды,  выиграли их, а судебные решения о взыскании в принудительном  порядке  заработной платы с предприятий не исполняются.

 

     Мне неизвестен   пример   в   Украине,   когда   бы  судебные исполнители довели до  банкротства  либо  продали  основные  фонды предприятия (независимо - государственного или частного,  фирм или фирмочек) для исполнения решений по выплате  заработной  платы.  И мне казалось,  что я чего-то не знаю в нашей правовой системе,  и, может быть, действительно во имя выплаты заработной платы и других платежей - регрессных,  в связи с ущербом,  нанесенным транспортом предприятия,  -  есть  какие-то  правовые   ограничения,   которые охраняют предприятия.

 

     Когда приватизировали  электростанции "Донбассэнерго",  когда приватизировали высоковольтные линии "Луганскэнерго", я так понял, что  нет таких правовых ограничений.  Следовательно,  Министерство юстиции,  департамент по исполнению судебных  решений  сознательно саботируют законодательство, когда дело касается заработной платы. Не было предела  возмущению  людей.  А  если  мы  сейчас  запретим отчуждение имущества,  то я представляю,  какой поток жалоб на нас же обрушится.

 

     Еще один нюанс,  о котором никто не  говорил.  Если  помните, когда-то,  когда  мы  разбирались  с  трастами,  мы постановлением Верховной Рады ввели мораторий на исполнение  судебных  решений  и отчуждение  имущества  до  тех пор,  как мы там написали,  пока не будет завершено расследование и все имущество не будет описано.

 

     То есть хотели, как лучше: пока не собрали все имущество и не учли всех пострадавших,  не будем продавать, а когда все соберем и учтем,  разделим на всех  поровну  и  раздадим.  На  практике  это вылилось в то, что суды много лет не исполняли решений, касающихся выплат,  хотя  они  и  были  доказаны.  И  потом,   помните,   как мучительно,  несколько  раз в течение нескольких лет,  мы пытались отменить этот пункт нашего постановления,  чтобы судебные  решения начали действовать.

 

     Поэтому в  таком  виде  (как  по части субектов,  на которые распространяется запрет, так и по части механизма) этот бессрочный мораторий,  никого  ни  к чему не обязывающий,  потом стопроцентно приведет к  невозможности  своевременно  принять  какой-то  закон. Когда  мы  дойдем  до  реального механизма - кому уже можно,  кому нельзя, мы увидим, что это очень сложно. И те, кто выступал передо мной,  и  я привели вам примеры,  как сложно это урегулировать.  И процесс принятия таких решений затянется до бесконечности. В такой редакции законопроект принимать нельзя.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сергію Кіяшку.  За ним буде виступати депутат Козак.

 

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).  Група  "Солидарность".  Партия  Всеукраинского обединения левых  "Справедливость".  Несомненно,  законопроект  о введении  моратория на принудительную реализацию имущества созрел, он необходим, об этом говорили многие ораторы. Я только подтвержу, что  сегодня  беззаконие  и  обворовывание  государства проводят и администрации, и политики от экономики.

 

     Мне как одному из  руководителей  Всеукраинского  обединения левых  "Справедливость"  поступило  письмо от коллектива открытого акционерного  общества  "Эксимнефтепродукт"  -  бывшего  Одесского государственного предприятия по экспорту-импорту нефтепродуктов. В 1997 году оно было преобразовано в открытое акционерное  общество, в котором государство имело 51 процент акций.  На сегодняшний день оно давало прибыль (с  1994  года  по  2  тысячи).  В  первый  год инвестировано   собственных  денег  в  предприятие  162  миллиона, привлечено в Украину 156  миллионов  долларов  за  предоставленные услуги,   перечислено   различных  платежей  в  бюджет  более  120 миллионов гривень, из них в Пенсионный фонд - 9 миллионов. То есть предприятие работало и работает.

 

     Несмотря на то, что "Эксимнефтепродукт" был внесен в перечень стратегических  предприятий,  которые  обеспечивают  экономику   и безопасность   Украины,   в   1998  году  постановлением  Кабинета Министров   была   создана   акционерная   холдинговая    компания "Укрнефтепродукт",  и Фонд государственного имущества передал туда государственный пакет акций "Эксимнефтепродукта" - 51 процент. Уже в  2000  году "Укрнефтепродукт" через залог за символическую плату (923 тысячи гривень) передал  в  собственность  кипрской  компании "Бевало     Инвестментс     ЛТД"     контрольный    пакет    акций "Эксимнефтепродукта" балансовой стоимостью  актива  более  чем  90 миллионов гривень. Как считается, это вообще мизер, который только может быть.

 

     В начале    этого    года     контрольный     пакет     акций "Эксимнефтепродукта",  то  есть  государственный пакет,  перешел к новому собственнику - швейцарской компании "Медиас Холдинг С.А.".

 

     Таким образом,  Фонд   государственного   имущества   передал бесплатно   в   уставной  фонд  акционерной  холдинговой  компании "Укрнефтепродукт"  51  процент  акций   ОАО   "Эксимнефтепродукт", которая  в  свою  очередь  передала их сначала киприотам,  а затем швейцарцам,  забрав у государства ежегодные дивиденды в размере до 6  миллионов гривень и возможность самостоятельно решать имеющиеся проблемы.

 

     Ко мне обратились люди,  и я уже направил депутатский  запрос по этому поводу Премьер-министру Украины Анатолию Кинаху, а сейчас через  протокольную  часть  обращаюсь  к  Генеральному  прокурору, руководству Фонда госимущества предпринять все меры по возвращению собственности  государства  и  контрольного  пакета  акций   этого предприятия  государству.  И  разобраться  с  подобными  случаями, которые  имели  место,  как  мы  говорили  на   "круглом   столе", безденежной  и  грабежной  для  государства  передачи  за бесценок народной собственности так называемым экономистам от политики.

 

     А в  целом,  я  думаю,  законопроект  надо  поддержать,  и  с определенными  доработками  он  должен  быть  принят.  И  в первую очередь комитету обратить внимание не только  на  те  предприятия, которые  имеют не менее 25 процентов государственной собственности в уставном фонде, но и на те, у которых иностранными предприятиями через процедуру залога был забран контрольный пакет акций.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ярославу Козаку. І більше часу немає, завершуємо обговорення.

 

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область). Депутатська фракція партії "Демократичний союз". Шановні колеги!  На  превеликий  жаль,  ми  просто  змушені підтримати цей законопроект.  Без прийняття подібного закону  ми  і  далі  будемо пасивно  спостерігати  за  нахабним  розпродажем  державного майна практично за безцінь.  Майже в кожного  українського  підприємства обсяги  кредиторської  і  дебіторської  заборгованості виходять за рамки здорового глузду. Прострочена кредиторська заборгованість за станом  на 1 травня становить більш як 118 мільярдів гривень.  Тож більшість підприємств можна довести до банкрутства та  продати  за борги.

 

     Зрозуміло, що  за  інших  умов  такий  закон  не можна було б приймати,  адже  створюються  нерівні  умови  господарювання   для підприємств різних форм власності.

 

     У той же час звичайне господарське товариство може самостійно подбати про  захист  свій  та  своїх  акціонерів.  Але  ж  держава внаслідок  непрофесіоналізму  та  корумпованості  чиновників часто неспроможна захистити свої інтереси  як  власника.  Саме  державні підприємства  навмисне  заганяються  в  боргову  яму  з  наступним продажем високоліквідного майна.  Процедура банкрутства часто стає заміною забороненої приватизації.

 

     З огляду  на  все  вищенаведене  стає  очевидною необхідність тимчасової  заборони  банкрутства  таких  підприємств.  При  цьому потрібно  брати  до  уваги,  що подібними нормами ми не ліквідуємо причини проблеми,  ми  тільки  тимчасово  стримаємо  її  подальший розвиток.  Тому  цей закон має стати тільки першим кроком на шляху до  удосконалення  всієї  системи  відновлення   платоспроможності підприємств.

 

     Розглядаючи це  питання,  необхідно  звернути  увагу,  на той факт,  що ні Фонд державного майна,  ні Кабінет Міністрів не вжили жодного заходу для попередження ситуації,  що склалася,  і це є ще одним  свідченням  неспроможності  виконавчої  влади  контролювати ситуацію в країні.

 

     Підсумовуючи сказане,  фракція  партії  "Демократичний  союз" пропонує підтримати та прийняти даний проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми завершили обговорення (Шум у залі).  Я вам надам  слово  для  репліки  з  мотивів  голосування,  коли  будемо голосувати,  зараз   немає   часу.   Ми   завершили   обговорення, використали відведений час.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2002 рік (Бюджетна резолюція).

 

     Доповідає перший заступник голови Комітету з  питань  бюджету Інна Германівна Богословська.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область).  Шановні  колеги!  Цього  року  при  розробці  Бюджетної резолюції  Комітет  з   питань   бюджету   був   налаштований   на конструктивну  співпрацю,  і  я  думаю,  що можу сказати:  основні зауваження фракцій та депутатів в  цій  Бюджетній  резолюції  були враховані.  Я  хотіла  б  наголосити  на  тому,  що  цього року ми пропонуємо Верховній Раді побудувати Бюджетну резолюцію  на  таких засадах.

 

     Перш за  все  на  закріпленні  досягнутих темпів економічного зростання,  на тому,  щоб соціально орієнтована ринкова  економіка стала головною метою побудови бюджету на цей рік, щоб на соціальні потреби було направлено  не  менш  як  50  відсотків  бюджету;  на забезпеченні   переходу   до   максимальної  фінансової  автономії регіонів,  для того  щоб  співвідношення  Державного  та  місцевих бюджетів  було  не  менше  ніж  40  відсотків  на користь місцевих бюджетів.

 

     Ми наполягаємо на тому, щоб частка державного споживання була максимально  скорочена,  щоб  були  враховані особливості інфляції минулого року і цього року інфляційні процеси були  стримані;  щоб кожного   року   підвищувати   рівень   монетизації  в  економіці, забезпечуючи таку кількість грошей, яка дає можливість фінансувати зростаючі  обсяги  економіки  країни;  щоб  бюджет  цього року був бездефіцитним.

 

     Тут треба відмітити,  що позиція Міністерства фінансів  така: закласти в цей бюджет профіцит.  Я думаю, що Верховна Рада повинна вирішити це питання,  але те,  що ми не повинні закладати  дефіцит бюджету в цьому році, сподіваюся, буде підтримано всіма депутатами та фракціями.

 

     Ми, безумовно,  повинні  забезпечити  сплату  зовнішнього   і внутрішнього боргу згідно з графіками.

 

     Основним пріоритетом  стає  формування  бюджету  розвитку  та підвищення реальних доходів населення.  Ми закладаємо  в  Бюджетну резолюцію вимоги підвищення заробітної плати, стипендій та пенсій.

 

     Безумовно, головним   болем  зараз  у  формуванні  бюджету  є невирішеність питання із податковою політикою:  ми і досі не маємо нового  податкового  законодавства.  Зрозуміло  і  депутатам,  які присутні в залі,  і людям,  які зараз нас слухають,  що на  чинній податковій  базі  не може бути раціонального бюджету.  І це наша з вами вина. Я хочу сказати, що поведінка Комітету з питань фінансів і  банківської діяльності,  який за рік не спромігся запропонувати Верховній Раді проект  Податкового  кодексу  до  другого  читання, наводить на думку,  що цей комітет начебто має умисел, щоб не було нового Податкового кодексу. Ми повинні з вами вирішити це питання.

 

     Я думаю,  що коли  комітет  найближчим  часом  не  запропонує Верховній  Раді  новий варіант Податкового кодексу,  то ми повинні будемо створити тимчасову групу  із  представників  усіх  фракцій, депутатських  груп,  профільних  комітетів  (з  питань фінансів та банківської діяльності,  бюджетного, з питань промислової політики і  підприємництва)  і  спільними зусиллями розробити новий варіант Податкового кодексу.

 

     І цього року ми пропонуємо Кабінету Міністрів далі переходити до казначейського виконання бюджетів усіх рівнів. Ми розуміємо, що впровадження інформаційних мереж потребує великих коштів,  але  ми також розуміємо,  що казначейське виконання бюджетів економить для нашої економіки величезні кошти,  оскільки дає змогу  контролювати не  тільки  доходи,  а  й  видатки  як Державного,  так і місцевих бюджетів.

 

     Що відрізняє цю Бюджетну резолюцію від тих,  що були  раніше? Ми  змінили  принцип,  згідно з яким будувалася Бюджетна резолюція минулого року. Раніше ми намагалися в Бюджетній резолюції фактично викласти  структуру  Закону  про  Державний бюджет.  Ми пропонуємо Верховній Раді схвалити принципи побудови  бюджету,  а  потім  при розгляді  проекту  Закону  про  Державний  бюджет формувати окремі статті, окремі положення та окремі видатки.

 

     Ми наголошуємо на тому,  що мусить  бути  розроблений  бюджет розвитку  та  поданий разом із проектом Державного бюджету на 2002 рік.  Ми  пропонуємо  поступовий  перехід  до  програмно-цільового методу складання бюджету.

 

     І ще  один  революційний  крок - це започаткування формування бюджету за економічною структурою видатків бюджетної класифікації. Це, безумовно, те, що треба робити. Ви, мабуть, знаєте, що бюджети європейських країн,  які затверджуються законодавчими органами цих країн,  складають  величезні  томи.  Там  бюджетна класифікація за економічною структурою є основою формування  бюджету,  і  депутати можуть побачити бюджет у розрізі, наприклад у Німеччині, до тисячі дойчемарок.

 

     Це правильно,  це треба робити,  разом  з  тим  ми  розуміємо Міністерство фінансів:  цього року не можна це фактично здійснити, бо потребуються мільйони для облаштування мережі,  для обрахувань, які треба виконати, щоб подати такий проект бюджету.

 

     Але ми  наполягаємо  на  тому,  щоб  зараз  ввести до проекту бюджету цю пропозицію і доручити  Кабінету  Міністрів  розроблення методики  переходу до формування бюджету за економічною структурою видатків бюджетної класифікації.

 

     Є зауваження Міністерства фінансів до пункту 3.10, яке подане до  комітету  Верховної  Ради.  І  я дуже прошу вас завтра під час голосування врахувати це зауваження і погодитися  на  формулювання Міністерства  фінансів,  яке  відрізняється від наданого комітетом формулювання,  щоб формувати бюджет уже цього року за  економічною структурою  видатків бюджетної класифікації,  і передбачає в цьому році  формування  методики  складання   бюджету   за   економічною структурою видатків бюджетної класифікації.

 

     Я дуже  прошу  фракції  звернути  на  це увагу і підтримати в цьому Міністерство  фінансів,  бо  така  позиція,  я  думаю,  буде погоджена і комітетом. Цю позицію відстоює пан Асадчев, і він уже, наскільки я розумію, знайшов порозуміння з Міністерством фінансів.

 

     Шановні друзі!  Я не хочу вам переказувати  весь  текст  цієї резолюції, але хочу ще сказати про таке.

 

     У сфері  доходів ми продовжуємо проводити ту лінію,  яка була запропонована минулого року:  припинення практики реструктуризації та  списання податкової заборгованості після того,  як ми вирішили це глобальне питання. Після того, як Верховною Радою було прийнято закон,  який  ми  умовно  називаємо  "закон  про сплату податкових боргів",  ми  повинні  припинити  практику   реструктуризації   та списання податкових боргів та податкових зобов'язань. Ми обнулили, якщо можна так сказати,  борги підприємств  і  не  повинні  давати надію неплатникам податків,  що так само будемо це робити з року в рік,  бо тоді ми не  будемо  отримувати  доходну  частину  бюджету зовсім.

 

     Ми наполягаємо  на  недопущенні  негрошових форм розрахунків, використання всіляких сурогатів.  Ми,  безумовно,  наполягаємо  на тому,  щоб  Державна  податкова адміністрація та Кабінет Міністрів розробили дієвий  механізм  погашення  податкової  заборгованості, стягнення податкових боргів.

 

     Треба збільшити    доходи    від   ефективного   використання державного  майна  (ми  щойно  слухали   питання   про   незаконну приватизацію).  І  хоч  яке  широке коло цих питань,  але можна їх звести до одного:  коли б в усіх випадках продаж  здійснювався  на основі  оцінки,  згідно  з  якою  приватизується майно,  не було б ніяких проблем з реалізацією майна.

 

     Я думаю,  що  Верховній  Раді   треба   зараз   запропонувати Кабінетові  Міністрів  одне:  щоб за будь-яких форм продажу - чи в результаті банкрутства, чи в результаті виконання судових рішень - цей продаж здійснювався на основі єдиної оцінки згідно з методикою Фонду держмайна.  І тоді ми не будемо втрачати  кошти,  які  зараз втрачаємо.

 

     Тому ми  пропонуємо Кабінетові Міністрів ретельно переглянути досвід приватизації та  зробити  необхідні  кроки  для  того,  щоб приватизація   була   проведена   в  будь-якому  випадку  і  майно продавалося за ринковими цінами.

 

     Безумовно, треба,  щоб цього року остаточно було врегульовано питання  включення  до  Державного  бюджету  повернених позичок до Державного інноваційного  фонду.  Треба  вже  вважати  ці  позички коштами Державного бюджету України і вводити їх до нього.

 

     Зростання реальних  доходів  населення  -  це  нині  головний пріоритет для Верховної  Ради,  і  ми  пропонуємо  Верховній  Раді підтримати  це  положення.  В  Бюджетній резолюції ми передбачаємо повне погашення заборгованості з чорнобильських виплат. Ми знаємо, що  ця  заборгованість  цього  року  ще  є.  І ми ставимо завдання Кабінету  Міністрів  закласти  в  бюджет  наступного  року   повне погашення цієї заборгованості, а також заборгованості із стипендій і  передбачити  підвищення  стипендій.  Адже  молодь  -  це   наше майбутнє,  і ми повинні турбуватися про те,  щоб молодь мала кошти для навчання.

 

     Ми наполягаємо на  запровадженні  надання  адресних  пільг  і субсидій   населенню  виключно  у  грошовій  формі,  щоб  не  було сурогатів, які дуже шкодять економіці в цілому, не тільки тим, хто отримує ці субсидії.

 

     Безумовно, треба  зараз в Україні реформувати судову систему. І  ми  розуміємо,  що  зробити   це   без   суттєвого   підвищення фінансування судів та фінансування реформування судової системи не можна.  Тому  ми  окремим  пунктом  Бюджетної  резолюції  вказуємо Кабінету Міністрів на те,  що треба врахувати в бюджеті наступного року підвищення рівня фінансування судів,  щоб,  так би мовити, не одна лампочка, а всі лампочки в усіх кабінетах фінансувалися і щоб було  закладено  окремим  рядком  фінансування   обласних   судів, місцевих судів, Конституційного Суду та Верховного Суду. Ми почали це робити, це дало користь, і треба це продовжити.

 

     Реформа судової  системи  потребує  величезних   коштів.   Ми пропонуємо  зараз  Кабінету  Міністрів  внести  нам пропозицію про терміни  проведення  і  повне  фінансування  судової  реформи.  Ми розуміємо,  що  це  не можна провести за один рік,  але ми повинні знати, що за два чи три роки ми повністю завершимо цей процес.

 

     Ми також  розуміємо,  що  треба  в  новому  році  не   тільки виплачувати  допомогу  малозабезпеченим  громадянам  та  сім'ям  з дітьми,  а й підвищити рівень цієї допомоги.  Ми  просимо  Кабінет Міністрів  обрахувати можливості підвищення цих виплат,  бо це жах мати такі кошти на допомогу малозабезпеченим сім'ям  та  сім'ям  з дітьми.

 

     І, безумовно,  питання  фінансування  освіти.  Ми  вели  дуже ретельні переговори з Міністерством фінансів і дійшли  порозуміння в  тому,  що  наступного року абзаци 8-10 частини першої статті 57 Закону про освіту будуть виконуватися,  тобто всі надбавки  будуть фінансуватися  в  повному  обсязі.  І  Міністерство  фінансів  нас запевнило,  що воно знайде кошти і вирішуватиме це питання. Бо, як відомо,  стаття  57 Закону про освіту не виконується навіть у тому обсязі, який закладено до бюджету 2001 року.

 

     Болючим є  питання  відшкодування  заощаджень  громадян.   Ми пропонуємо  і в новому бюджеті закласти на це кошти і включаємо ці видатки до захищених статей бюджету.  Це,  я думаю,  і  дисципліну підвищить,  і гарантуватиме громадянам,  що в тих розмірах, в яких буде закладено в бюджет погашення цих заборгованостей,  воно  буде виконано.

 

     Щодо захищених  статей  бюджету.  Ми  пропонуємо до захищених статей  бюджету  включити  оплату  праці   працівників   бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів...

 

     ГОЛОВА. Інно   Германівно,   ви   вже   використали   півтора регламента.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Ні, у мене регламент, Іване Степановичу, 20 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Я вам ще раз кажу: ви використали півтора регламента. Ви використали п'ятнадцять хвилин, а вам відведено десять.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Іване Степановичу, це помилка секретаріату, бо мій регламент - 20 хвилин.

 

     ГОЛОВА. Ви ж досвідчений юрист. У нас уже півтора року десять хвилин на доповідь відводиться, а ви кажете: секретаріату помилка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Я думаю, що 20 хвилин,  безумовно.  Так що будемо робити, Іване Степановичу? Я можу завершити.

 

     ГОЛОВА. Ви   просите   20   хвилин?  Я  прошу  проголосувати. Шістнадцять пройшло, ще чотири

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Шановні депутати,  я прошу  буквально  дві хвилини, щоб завершити.

 

     ГОЛОВА. Ну давайте без голосування. Будь ласка.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Шановні  друзі,  ми включаємо до захищених статей бюджету трансферти місцевим бюджетам.  Це дуже важливо,  бо ми  знаємо,  як  страждають  місцеві  бюджети  від недоотримування коштів.  Я думаю,  що цього року вже буде вдосконалено систему  та механізм  трансфертів  за  новою  схемою.  І ми не будемо мати цих проблем.

 

     І ще одне.  Оскільки у нас зараз досить складна ситуація - ми не  маємо  затвердженого  Бюджетного  кодексу,  то ми заклали в цю Бюджетну резолюцію,  - і я прошу  вас  звернути  на  це  увагу,  - пропозицію   сформувати  бюджет  наступного  року  на  основі  685 бюджетів,  тобто та конструкція,  яка була закладена  в  Бюджетний кодекс.

 

     Це робиться  нами  на  той  випадок,  якщо ми не зможемо мати прийнятий  Бюджетний  кодекс   на   момент   прийняття   Бюджетної резолюції.  Тоді  ми  фактично  дублюємо  ту конструкцію,  яка є в Бюджетному кодексі, і наполягати на цьому, я думаю, це наше з вами зобов'язання.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть прізвища.

 

     Анатолій Мангул. За ним - депутат Чорновіл.

 

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,   Запорізька  область).  Шановна  Інно  Германівно!  Я  уважно послухав вашу доповідь і погоджуюся  з  багатьма  висновками,  які сьогодні  ви  робите щодо Бюджетної резолюції.  Але в мене є деякі запитання.

 

     Перше. Ви пропонуєте протягом  2002  року  перейти  на  повні розрахунки  з  казначейством.  Як  зрозуміти  тоді заяву керівника Держказначейства про те,  що казначейство не готове протягом цього року перейти на повні розрахунки, і він пропонує це робити десь до 2004 року.  Чи не є це неузгодженими діями комітету і Міністерства фінансів?

 

     Друге. Бюджетний кодекс прийнятий,  Інно Германівно,  але він не підписаний.  Чи можемо ми  сьогодні  розраховувати  на  те,  що місцеві  бюджети будуть знати,  які їх повноваження власні,  а які делеговані?

 

     Яка ситуація  складається  з  виплатою  заробітної  плати   у бюджетній   сфері,  я  маю  на  увазі  культуру,  освіту,  охорону здоров'я?  Якщо не  буде  підписаний  цей  кодекс,  як  ми  можемо трансформувати міжбюджетні стосунки?

 

     І останнє.  Чи  буде  відстежуватися  вашим комітетом саме це питання,  що нам необхідно буде,  якщо не будуть прийняті  ці  два положення,  змінювати  систему  бюджетного  вирівнювання?  Тому що сьогодні є перекіс:  центр,  Київ  (ми  бачимо,  що  твориться)  і регіони, області.

 

     Дякую.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Дуже дякую.  Щодо казначейського виконання бюджетів. У Бюджетній резолюції вказано, що казначейське виконання місцевих бюджетів здійснюватиметься тільки за згодою.  Тобто можна рекомендувати їм виконувати так бюджети,  не можна наполягати.  Це застереження є тут.

 

     Стосовно переходу   на   казначейське   виконання  Державного бюджету,  то  в   даний   час   всі   доходи   вже   обраховуються казначейством, не всі видатки можуть контролюватися.

 

     Тобто ми  з  минулого  року  вже  запропонували  казначейське виконання по вертикалі всіх бюджетів.  Цього року ми  продовжуємо. Ми не говоримо про кінцевий перехід,  ми говоримо про забезпечення переходу.  Якщо тут є слово "кінцевий" (я цього не  пам'ятаю),  то треба його вилучити, з цим я погоджусь.

 

     З бюджетним кодексом є проблема.  Ми не знаємо,  чи буде він. Але якщо його не буде, ми можемо зробити те, що і минулого року: в закон  про  бюджет  закласти  параметри,  які закладено фактично в Бюджетний кодекс,  і це буде основою для  формування  бюджету.  Ми минулого  року без Бюджетного кодексу фактично заклали структуру і ідеологію цього кодексу в закон про бюджет.

 

     Стосовно методики  і  бюджетного  вирівнювання,  про  яке  ви говорили.  Згідно  з  законом  про  бюджет,  Бюджетним кодексом ми надаємо  Кабінету  Міністрів   право   розробити   методику   щодо нормативів  та  вирівнювання.  На засіданні нашого комітету ми вже заслуховували звіт про впровадження цих нормативів за результатами першого кварталу,  і ми думаємо, що заслухаємо і за півріччя, і по закінченні трьох кварталів.  І будемо робити все для того,  щоб цю методику  вдосконалювати.  Серед нас є фахівці,  які безпосередньо займаються цією проблемою.  Це дуже болюча проблема, ми повинні її вирішити  протягом цього року,  щоб наступного року не повторювати помилок,  які були допущені.  Комітет контролює це  питання,  і  я думаю, що ми його вирішимо.

 

     Власні і  делеговані  повноваження.  На  жаль,  це питання не Бюджетного кодексу,  а законів про місцеве  самоврядування  і  про державні  місцеві  адміністрації.  Ми з вами повинні звернутися до Комітету з питань місцевого самоврядування,  - це ж ваш  комітет,- щоб  прискорити подання змін та доповнень до цих законів і зробити нормальну систему власних та делегованих повноважень,  і тоді  вже не виникатиме проблем з фінансуванням.

 

     У Бюджетній  резолюції  ми пропонуємо чітко закріпити доходні джерела згідно з власними і делегованими повноваженнями.  Це  дуже важливо.  Якщо ми це зробимо 2002 року,  то зможемо сказати, що ми вже одну із проблем вирішили.

 

     І міжбюджетні стосунки...

 

     ГОЛОВА. Інно  Германівно,  ваш  досвід  роботи  у  парламенті свідчить  про те,  що ви щось не контролюєте:  відповідаєте чотири хвилини на одне запитання.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Було п'ять запитань, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Так п'ять запитань поставив  один  депутат.  Я  надав слово  ще тільки першому депутату,  а час уже завершується.  Я вас прошу.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Про  міжбюджетні  стосунки,  я  думаю,  ви почули у відповідях на ваші попередні запитання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тарас Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область).  Шановна Інно Германівно, ви вже десь на 90  відсотків  дали  відповідь  на  моє  основне  запитання   щодо міжбюджетних  відносин,  відповідаючи  депутату,  який переді мною запитував.  Це добре,  що є захищеність трансфертів,  це добре, що зростає роль місцевих бюджетів, а от чи закладається в цю Бюджетну резолюцію  повністю  конституційний  принцип  формування  бюджетів органів місцевого самоврядування?

 

     І ще  одне  дуже  коротеньке запитання.  Ми перед формуванням попереднього бюджету домовлялися тоді з  міністром  фінансів  і  з Прем'єр-міністром,  що буде певна почерговість у зростанні зарплат особливо   слабозахищених   бюджетників.    І    передусім    тоді передбачалося    термінове   зростання   зарплати   вчителям.   Чи зберігається в цій Бюджетній резолюції ця черговість?

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Щодо першого запитання.  Подивіться,  будь ласка,  пункт 5.3.  Там закладено 685 бюджетів - це перший великий крок.  Не можна сказати,  що це повне виконання Конституції, бо ми ще  не  можемо  влаштувати  окремі бюджети зовсім маленьких рівнів місцевого самоврядування, але 685 бюджетів закладено в пункті 5.3.

 

     І стосовно підвищення заробітної  плати  освітянам.  Так,  ми наполягаємо  в  цій  Бюджетній резолюції,  щоб абзаци 8-10 частини першої статті 57 Закону про освіту виконувались.  Тобто  безумовно всі надбавки повинні бути профінансовані й підвищені зарплати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів,  враховуючи,  що  залишилося три хвилини,  продовжити  на  ці  три  хвилини  час  для  запитань   і відповідей.

 

     Народний депутат Черненко. За ним - депутат Бокий.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Дякую, Іване Степановичу, це мудре рішення ви прийняли.

 

     Інно Германівно,  скажу вам відверто, я чекав вашого виступу. Чудово було слухати вас, але деякі запитання все ж є.

 

     Перше запитання.  У  нас  немає  сьогодні Бюджетного кодексу, Податкового  кодексу,  не  з'ясована  ситуація  ось  з  цими   685 бюджетами. На якій базі взагалі грунтується ця Бюджетна резолюція?

 

     Друге. Про  медицину  ви нічого не сказали.  Як ваш бюджетний комітет, ви особисто ставитеся до цієї галузі?

 

     І третє запитання. Ось тут у вас записано: граничний обсяг державного боргу на кінець 2002 року  не   повинен   перевищувати   60   відсотків   валового внутрішнього  продукту.  Скажіть,  будь  ласка,  який  його  обсяг сьогодні?

 

     Дякую.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Щодо бази. Як ви бачите, тут закладено все, що  ми  можемо  закласти згідно з чинним законодавством.  Бюджетна резолюція,  як і бюджет,  може бути заснована  тільки  на  чинному законодавстві.  Тому  ми  формуємо  Бюджетну резолюцію на принципі раціоналізації  податкової  політики.  Ми  не  можемо  в  Бюджетну резолюцію   ввести  інші  ставки  чи  види  податків,  ми  повинні очікувати закону про зміни  до  чинної  податкової  системи.  Тому бюджет  уже  ми будемо планувати на тій податковій базі,  яка буде прийнята.  Але це крок,  який повинен  зробити  Комітет  з  питань фінансів  і банківської діяльності,  а він уже рік не може зробити цей крок і нас ставить перед проблемою,  на якій  податковій  базі прийняти бюджет на наступний рік.

 

     Щодо медицини.  Як  ви бачите,  ми заклали основний принцип - підвищення реальної заробітної плати працівників бюджетної  сфери. Це, безумовно, стосується працівників медицини.

 

     Коли ми   приймемо   якийсь  закон,  який  відокремить  темпи зростання заробітної плати в медицині і в інших галузях,  то  тоді ми можемо закладати цей пріоритет і в Бюджетну резолюцію.

 

     Щодо державного  боргу.  Цього  року  державний  борг складає більш як 58 відсотків.  Чому з'явилося 60? Державний борг в обсязі 60   відсотків   внутрішнього  валового  продукту  -  це  норматив Євросоюзу,  який  прийнятий  для  всіх  європейських   держав   як граничний обсяг державного боргу.

 

     І я   думаю,   це   правильно,   що   ми  продекларували,  що дотримуємося всіх європейських стандартів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  дякую.  Дам  відповідь  Віталію   Григоровичу   на запитання  щодо Бюджетного кодексу.  Бюджетний кодекс повернувся з пропозиціями від Президента,  і завтра ми будемо його  розглядати. Давайте завтра проголосуємо, і він буде.

 

     Іван Бокий. Останнє запитання.

 

     БОКИЙ І.С.   Я   доручаю   задати   моє   запитання  депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. За дорученням Івана Сидоровича Бокого, голови оргкомітету   Партії  соціального  захисту  селян,  я  задаю  таке запитання.

 

     У нас в Україні сьогодні 2,5 мільйона  гектарів  земель,  які зрошуються  регулярно,  ще  десь півтора мільйона гектарів земель, які зрошуються періодично.  З такої площі Єгипет,  де 67 мільйонів населення,  годує всю свою країну і експортує сільськогосподарську продукцію. Якщо ми передбачимо пільгову ціну на електроенергію для господарств,  які  здійснюють  зрошення,  тобто  не  25 копійок за кіловат,  коли ніхто не може поливати,  то  ми  зможемо  наростити експортний  потенціал  України  в  два-три  рази.  Якщо  ж  будемо продовжувати   знищувати   зрошення,   то    Донецька,    Одеська, Миколаївська,  Херсонська області - повністю вся житниця України - ляжуть. Як ми будемо в Бюджетній резолюції враховувати це?

 

     Дякую.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  На жаль,  питання цін  не  є  компетенцією Верховної Ради,  а тим паче - Бюджетної резолюції. І тому я думаю, що вам треба терміново надати пропозиції до  бюджетного  комітету, ми  сформулюємо  завдання Кабінету Міністрів і проконтролюємо,  як вони закладатимуть ці параметри в бюджет.  Це питання  закону  про бюджет, а не Бюджетної резолюції.

 

     Дякую вам.  Ми  чекаємо  від  вас  пропозицій,  ми  їх будемо контролювати.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Інно Германівно. Два регламенти і на доповідь, і на відповіді ми використали. Це для вас як цікавого доповідача.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо пленарне засідання.  Депутати наполягають на обговоренні внесеного  проекту  постанови.  За  Регламентом  ми повинні погодитися з цим і переходимо до його обговорення.

 

     Слово надається Валерію Коновалюку.  За ним виступатиме Борис Беспалий.

 

     КОНОВАЛЮК В.І.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты!  С  позиции обективности необходимо отметить,  что 2000 год не только дал много позитивов в общих экономических процессах, но    и    позволил    сделать    реальный   шаг   в   направлении усовершенствования бюджетной политики.

 

     Не буду на них останавливаться,  скажу лишь,  что достигнутое необходимо  закрепить  и  сделать  необратимым.  Только  при таких условиях  Государственный  бюджет  будущего  года  сможет  оказать конструктивное   влияние   на  реализацию  социально-экономических преобразований на среднесрочную перспективу.

 

     Какая должна быть  бюджетная  политика  на  предстоящий  год? Прежде  всего  необходимо  привести  обязательства  государства  в соответствие с его ресурсами, чтобы бюджетная политика развивалась и  совершенствовалась  не  в  изоляции,  а  в тесной взаимосвязи с кредитно-денежными    отношениями,     налогами,     чтобы     они соответствовали   заданиям  и  приоритетам  экономического  роста, структурной перестройке национальной  экономики,  чтобы,  наконец, деятельность  в  сфере государственных финансов была направлена на реализацию такой социальной политики,  которая бы обеспечила право гражданина на достаточный уровень жизни.

 

     Необходимо продолжить  практику  реформирования  межбюджетных отношений в направлении закрепления за местными бюджетами  доходов на долгосрочной основе.  Только заинтересованное отношение органов местного  самоуправления  к  увеличению  доходной   базы   местных бюджетов  способно сделать такие бюджеты достаточными в выполнении возложенных на них функций.  При этом с целью  более  эффективного использования  бюджетных  средств  необходимо  на  местный  бюджет распространить метод программно-целевого планирования.  Формульный подход,  впервые  примененный  в  этом  году  в  целях определения обемов местных  бюджетов,  необходимо  максимально  доработать  с учетом  тех  замечаний,  которые  были высказаны органами местного самоуправления.

 

     Особая тема   -   налоговая   система,   на   которой   будет базироваться  бюджет 2002 года.  Совершенно очевидно,  что принять новый Налоговый кодекс за столь короткий  срок  вряд  ли  удастся. Поэтому  в  качестве  промежуточного  варианта  наиболее  реальным является принятие так называемого Малого налогового кодекса.

 

     Главная цель,  которая должна быть при этом достигнута,  -это снижение   налогового   давления  на  субектов  хозяйствования  с одновременным расширением базы налогообложения.  Налоги  по  своей сути должны стимулировать, а не подавлять производство.

 

     Продолжить практику   использования   бюджетов  всех  уровней исключительно в  денежной  форме.  Упорядочить  налоговые  льготы. Разобраться с процессами реструктуризации, списания.

 

     Как представитель  Донецкой  области  не  могу  не  сказать о финансировании  угольной  промышленности.  При  принятии   решения относительно    финансовой    поддержки    этой   важной   отрасли промышленности прошу учесть фактор  ускорения  темпов  структурных реформ,  предусмотренных  заданиями  правительства  на  текущий  и предстоящий год.

 

     И, наконец,  самая насущная проблема - финансовое обеспечение социальных  программ  и  заданий.  По  моему  твердому  убеждению, необходимы  социальные  ориентиры,  прожиточный  минимум  поэтапно приближать  к  реальным доходам населения.  Приоритетом социальной политики должно стать развитие трудового  потенциала,  недопущение чрезмерной дифференциации населения по уровню доходов,  проведение пенсионной реформы,  оказание адресной поддержки для  незащищенных слоев    населения,    всестороннее    развитие   здравоохранения, образования, культуры и науки.

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Рассматривая   уже   четвертую Бюджетную  резолюцию,  формируя  ее  под бюджет будущего года,  мы должны изначально заложить в основу те принципы и подходы, которые все-таки дадут максимально еффективный бюджет в последующем.

 

     Приняв 28 мая Постановление 590 "Про основні засади складання проекту Державного бюджету України на 2002 рік", Кабинет Министров Украины  уже  одобрил  свою  Бюджетную  резолюцию.  Я  хочу на это обратить ваше внимание. Поэтому я еще раз прошу и правительство, и вас,  Иван  Степанович,  чтобы  мы  смогли,  приняв  данный проект Постановления об Основных направлениях бюджетной политики на  2002 год,  повлиять  на  планирование и формирование бюджета на будущий год.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Беспалому.  За ним буде виступати депутат Пустовойтов.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Депутатська фракція "Реформи-Конгрес". Шановні колеги!  При розгляді Бюджетної резолюції,  як не дивно,  найбільш вагомим  фактором  є  часовий.  Тому що ми маємо не пізніше ніж за півроку  до  початку  нового  бюджетного  року  прийняти  Бюджетну резолюцію  для  того,  щоб Кабінет Міністрів не заганяти у часовий кут,  щоб він мав час підготувати  проект  бюджету  відповідно  до резолюції.

 

     Тому я  думаю,  що  ми повинні враховувати це і завтра мали б підтримати   і   проголосувати   проект    Бюджетної    резолюції, підготовлений  профільним комітетом,  тим більше,  що він у цілому нормальний і голосувати за нього буде не соромно,  в тому числі  й представникам опозиції також.

 

     Бюджетна резолюція   загалом   непогана   -  і  соціальна,  і економіку має зрушити вперед, була б вона тільки виконана. Але тут нас   найбільше   хвилюють  джерела  наповнення  доходної  частини бюджету.  От,  наприклад,  написано: повернути борги по знецінених заощадженнях.  А за рахунок яких коштів?  Я звертаю увагу шановних колег на те,  що найближчим часом  ми  будемо  розглядати  проект, внесений депутатами нашої фракції,  які пропонують джерела коштів. За оцінками експертів,  близько 50 мільярдів - це  ті  кошти,  які ідуть  на  розвиток  територій  від продажу земельних ділянок.  Їх можна було б сюди спрямувати.

 

     Наступне питання - децентралізація  бюджету.  Минулого  року, якщо  ви  пам'ятаєте,  ми мало не прийняли,  але в останній момент зірвалося,  дуже корисний пункт - про фінансування окремим  рядком міст обласного підпорядкування.  І зараз ми маємо хороші пункт 5.3 і  пункт  15  як  окреме   доручення   Кабінету   Міністрів   щодо регіональних бюджетів, але знову відсутній цей корисний пункт.

 

     Наша фракція  пропонує  і  буде  наполягати  на  тому,  щоб у бюджеті   на   наступний   рік   фінансування    міст    обласного підпорядкування здійснювалось окремим рядком.

 

     І ще  кілька слів про фінансування окремим рядком.  Пункт 3.9 даної резолюції передбачає,  що всі установи,  які прямо вказані в Конституції,  повинні  мати  статус головних розпорядників коштів, тобто фінансуватись окремим рядком.

 

     На жаль,  цього року виконавча  влада,  законодавча  влада  і Президент    фінансуються   під   одним   кодом,   тобто   спільне фінансування.  Це не є нормальним,  народ має знати, і обов'язково має  бути окремо фінансування Адміністрації Президента,  Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади.

 

     Я думаю,  з урахуванням таких зауважень  можна  даний  проект Бюджетної резолюції прийняти завтра за основу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Борисе  Яковичу.  Слово  надається  народному депутату Пустовойтову. За ним буде виступати депутат Красняков.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановний Іване Степановичу!   Шановні   колеги!   Зустрічаючись   у   окрузі    з представниками органів місцевого самоврядування, все-таки потрібно сказати про те,  що на місцях ми не задоволені тим підходом,  який існує  на  сучасному етапі щодо формування бюджету,  особливо того бюджету, який потрібно і наповнювати, і використовувати на місцях.

 

     Парадокс полягає в тому,  що дуже часто,  особливо  в  такому регіоні,   який   я  представляю  -  Кривбас,  наповнення  бюджету відбувається за рахунок підприємств, які в нас ще працюють.

 

     Але, на жаль,  перерозподіл,  який є на сучасному  етапі,  не задовольняє  самоврядування і міську громаду.  Тому,  користуючись нагодою,  я хотів би попросити розробників звернути на  це  увагу, щоб  виконувати те,  що записано в Конституції,  що бюджет повинен формуватись знизу доверху.

 

     Інна Германівна говорила,  що вдалось  знайти  компроміс,  що будуть  надходження  з  Державного бюджету в місцеві бюджети,  але факти говорять про те,  що все це - поки що декларації.  На  жаль, тільки завдяки тому,  що десь крутиться місцева влада,  ще животіє виробництво,  як  у  Кривбасі,  де  є  металургійний  комплекс,  є можливість  виживати  місту.  Але  якщо  тільки від'їхати на 30-40 кілометрів,  наприклад,  у  Кіровоградську  або   в   Миколаївську область, у село, то там практично коштів немає.

 

     Я нещодавно повернувся з Рівненщини,  де голова сільради мені розповідав,  що дійшли вже до того,  що дітей у дитсадок приймають лише  на три-чотири години у так звану прогулянкову групу.  Батьки просять,  щоб дитячий садок працював нормально,  але місцева влада на  це  відповідає:  немає коштів.  І тому звертаються до народних депутатів  України  допомогти  знайти  хоч  якусь   копійку,   щоб забезпечити на місцях хоча б догляд за дітьми.

 

     Тому я  прошу  при  розробці  і  Бюджетної резолюції звернути особливу увагу на те, щоб забезпечити можливість самим сільрадам у сільській  місцевості  мати кошти для того,  щоб виконувати хоча б першорядні завдання.

 

     І останнє. Я знаю, що Євген Васильович буде конкретизувати цю проблему, але хотілося б щоб усе-таки відшкодування заборгованості перед учителями (а я представляю вчителів) все-таки було закладено у  цьому  бюджеті  хоча  б  у  тому обсязі,  як записано у проекті постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Безумовно, борги треба повертати.

 

     Слово надається народному депутату Євгену Краснякову.  За ним буде виступати Людмила Пасечна.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты!  По-моему,  нет необходимости убеждать сессионный зал  в судьбоносности   рассматриваемого   документа,   так   как  именно Бюджетная  резолюция  закладывает  основные  инструменты  развития экономики,  возможность  для  вывода экономики страны из глубокого системного кризиса  через  принятие  Государственного  бюджета  на следующий год.

 

     Что настораживает в поданном проекте?

 

     Первое. Проект Бюджетной резолюции,  как и в предыдущие годы, составлен  без  учета  тех  законодательных  актов,  законов,   их отдельных  положений,  которые действуют не один год.  Их действия никто  не  отменял,  не  приостанавливал  действия  их   отдельных положений.

 

     Второе. Декларативно    записано    положение   о   повышении заработной платы работникам бюджетной сферы,  стипендий студентам, пенсий, других социальных выплат пенсионерам, малообеспеченным.

 

     Третье. Отсутствуют   конкретные  подходы,  многие  положения документа страдают декларативностью. Записано: увеличение расходов на  здравоохранение  и образование.  Зачем городить огород,  когда законодательно уже закреплены величина  черты  малообеспеченности, минимальный прожиточный уровень.  Скажем, в Законе об образовании, Основах законодательства о здравоохранении четко определен уровень зарплаты, различных доплат к ней для учительства и врачей.

 

     К примеру,  в статье 57 Закона об образовании четко записано: "Установление средних должностных окладов, ставок заработной платы научно-педагогическим   работникам  вузов  третьего  и  четвертого уровней  аккредитации  до   уровня   двойной   зарплаты,   а   для педагогических  работников первого и второго уровней аккредитации, для других учреждений - до уровня не ниже средней заработной платы работников,  занятых в промышленности".  Что еще выдумывать?  Если средняя заработная плата в  промышленности  составляет  около  320 гривень, то она должна быть такой же у учителя и в два раза выше у научнопедагогического работника.

 

     Авторы проекта - члены бюджетного комитета  вновь,  как  и  в 2000,  2001 году, идут по пути предоставления возможности Кабинету Министров  в  ходе  подготовки  проекта   Госбюджета   одной-двумя статьями  приостанавливать  действие  отдельных статей и положений принятых законов.  Извините, но вынужден сказать: хватит из года в год   дурить   учительство,   работников  здравоохранения,  других работников бюджетной сферы.

 

     Из года  в  год  из  уст  правительства  звучит  обещание:  в следующем году начнем реализовывать статью 57. Почему же сегодня в проекте опущено положение этой статьи о  приравнивании  заработной платы  педагогов  к  средней  заработной плате рабочих,  занятых в промышленности?  Почему   отклоняется   абзац   о   предоставлении компенсации на оплату жилищнокоммунальных услуг,  твердого топлива сельским  учителям?  Почему  не  учтено  положение  статьи  43   о финансировании системы образования из Госбюджета? Почему в разделе "Государственный  долг  и  его  обслуживание"  не  включены  долги государства по реализации статьи 57 за предыдущие годы?

 

     Фракция Компартии   Украины   настаивает  на  включении  этих положений в сравнительную таблицу ко второму чтению,  а  также  на включении  в  пункт  3.3,  где  дается  перечень защищенных статей расходов,  таких положений:  питание детей в школах и  интернатах, детей-сирот  во  всех  типах  учебных  заведений,  оплата в полном обеме бюджетным организациям коммунальных услуг.

 

     И еще  об   одном.   Нас,   коммунистов,   поражает   цинизм, предвыборные игрища отдельных буржуазно-либеральных олигархических партий.  Скажем,  "Демсоюз"  начал  кампанию  по  сбору   подписей педагогических   работников   в   адрес   Кабинета   Министров   с требованиями полной реализации статьи 57 с нового  учебного  года. Фракции  партии  "Демократический  союз" следовало бы оставить эти подписи для себя,  а при голосовании  за  бюджет  поддержать  наши предложения,  которые  коммунисты  выдвигают  на  протяжении  трех последних лет.

 

     Спаcибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Людмилі Пасечній. За нею буде виступати депутат Черненко.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Принимая проект Постановления об Основных направлениях бюджетной политики на  2002 год,  мы  не  можем  не  учитывать  нынешнее  неудовлетворительное состояние финансирования различных отраслей народного хозяйства  и выполнения принятого Верховной Радой бюджета на 2001 год.

 

     Мне бы   хотелось  остановиться  на  вопросах  финансирования все-таки образования как из Государственного,  так  и  из  местных бюджетов.

 

     Вы, наверное,   помните,  что  на  Дне  правительства  работа правительства   по   вопросам   финансирования    была    признана неудовлетворительной.     Сегодня     нарастает    напряжение    в педагогических    коллективах,    связанное    с     невыполнением государственных обязательств повысить в 2001 году заработную плату работникам образования.

 

     Деньги на это  повышение  или  не  учтены  в  соответствующих местных  бюджетах  нынешнего  года  или  же  их катастрофически не хватает.

 

     По результатам проверки самого Министерства финансов в городе Одессе было выявлено, что на 2001 год в бюджете вообще не заложены денежные средства на повышение  зарплаты  работникам  образования, эта сумма составляет 12 миллионов гривень.

 

     Как показал   анализ   расходов   на   образование,   которые предусмотрены в  Государственном  бюджете  для  бюджетов  местного самоуправления,   выделенные   деньги,  оказывается,  направляются совершенно на другие нужды.

 

     Например, в Ивано-Франковской области расходы на  образование в  этом  году  уменьшились  на 22,5 миллиона гривень,  или на 13,4 процента;  в Ривненской области - на 13,3 миллиона гривень, или на 9,6 процента; в Черновицкой области - на 4,7 миллиона гривень, или на 7,2 процента.  И таких областей аж девять в нашей  Украине.  Из этих  девяти  областей,  которые  допустили сокращение расходов на образование в 2001 году (а всего сокращено расходов  и  направлено на  другие  цели  на  73,2 миллиона гривень),  пять областей имеют устойчивую   задолженность   по   заработной   плате    работникам образования.

 

     Наступила пора отпусков,  и мы знаем,  что во многих регионах Украины отпускные учителям не выплачиваются.

 

     Иван Степанович, я думаю, было бы абсолютно справедливо, если бы  сегодня  Верховная  Рада  дала  протокольное поручение Счетной палате проанализировать выполнение Госбюджета относительно выплаты заработной платы по итогам первого полугодия нынешнего года.

 

     Эти и  другие  примеры,  которые  приводят народные депутаты, говорят о том,  что, принимая Постановление Верховной Рады Украины об Основных направлениях бюджетной политики на 2002 год, мы должны выработать  четкие  правила  игры  для  Кабинета   Министров   при разработке бюджета,  чтобы не давать им возможности манипулировать принятыми нами законами.

 

     Сегодня говорила Богословская в своем докладе,  что бюджетный комитет   руководствовался   только  принятыми  законами.  Но  мне непонятно,  почему же в пункте 3.5 раздела III Бюджетной резолюции бюджетный комитет предлагает обеспечить выполнение в полном обеме только трех абзацев части первой статьи 57 Закона об  образовании? Почему  бюджетный  комитет  каждый год уходит от разрешения такого злободневного   вопроса,   как   погашение    долгов    работникам образования,   накопленных   с   1999   года   из-за  невыполнения правительством статьи 57 Закона  об  образовании?  На  сегодняшний день  (мы  уже  тут  приводили  примеры) более 15 тысяч работников образования защитили свои права в судах.  И они,  по сути, получат долги. А что же делать остальным? Поэтому я предлагаю в разделе IV Бюджетный резолюции четко выписать эту проблему.

 

     Кроме этого,  в принятом нами Законе Украины об общем среднем образовании существует статья 43,  которая обязывает правительство с 1 сентября проводить финансирование учителей из Государственного бюджета.  Правительство  уходит  от  этого  вопроса,  а  бюджетный комитет почему-то не  реализует  эту  статью  в  предложенном  нам проекте.

 

     Поэтому я считаю,  что голосовать за эту Бюджетную резолюцию, как бы  ее  тут  ни  расхваливали,  нельзя.  Нужно  разрешить  эти проблемы, и только потом голосовать за нее.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Черненку. За ним буде виступати депутат Косаківський.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні   народні депутати!  Шановні  запрошені!  Що  таке  Бюджетна  резолюція?  Це декларативний документ,  що  грунтується  на  зводі  законів,  які сьогодні існують у державі.

 

     Когда я  шел  к трибуне,  мне коллега сказал:  "Эта Бюджетная резолюция только медицинская".

 

     Дорогие друзья!  Я вам отвечаю: если она медицинская, давайте ее  вообще  не  будем  принимать.  Пусть  товарищ Митюков вместе с Матвийчуком сочинят то, что они всегда сочиняли.

 

     Инна Германовна, я не имею против вас ничего плохого. Я задаю себе вопрос: "Как будет проходить проект бюджета, если его сочинят на основе этой Бюджетной резолюции?" Он останется  в  том  органе, который его сочинил.

 

     Дорогие друзья!  Я уже много видел.  Две проблемы в отношении здравоохранения здесь рассматривали: как оно финансируется и какая ценовая политика.  Нельзя будет принимать ни бюджет,  ни Бюджетную резолюцию,  если сегодня останется статускво, который существует в здравоохранении. Я не прошу ничего лишнего. У нас существует Закон "Основы законодательства о здравоохранении",  где четко  записано, что государство берет на себя обязательство по финансированию и 10 процентов   валового   внутреннего    продукта    направляет    на здравоохранения. Что мы городим здесь огород?

 

     О заработной плате медицинских работников четко записано:  не ниже,  чем в промышленности.  Кстати,  я могу обратиться сегодня в суд  и  выиграю процесс.  Не обращусь?  Обращусь,  дорогой мой.  В бюджете на 2000 год не записано,  что приостанавливается  действие статьи  77  Закона  "Основы  законодательства  о  здравоохранении" относительно заработной платы медицинских работников.

 

     Кто дал право  сегодня  узурпировать?!  Что  значит  размытое понятие "підвищення заробітної плати"?  Ну,  до каких пор мы будем издеваться над медициной? Чому лікар отримує сьогодні 150 гривень, Іване Степановичу, я звертаюся до вас?

 

     ГОЛОВА. Я вас уважно слухаю.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  долучайтеся і ви до цього процесу! Ну не можна більше руйнувати охорону здоров'я!

 

     Далі. Шановні народні депутати.  Співвідношення між місцевими і центральним бюджетом - 40 на 60.  Я вам скажу: я не строю особых иллюзий насчет нашего мэра, но если мы оставляем соотношение 40 на 60, то мы окончательно развалим угольные регионы.

 

     Поэтому резолюцию не принимать - пусть трудятся.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ми витратили вже 54 хвилини. У списку ще вісім депутатів.  Ми розглядаємо не проект бюджету,  а Бюджетну резолюцію.

 

     Слово надається  народному депутату Леоніду Косаківському.  Я його вже оголосив, а потім буду ставити на голосування.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 223,  м.  Київ).  Шановний Голово! Шановні депутати!  Я на відміну від попереднього промовця пропоную підтримати  Бюджетну  резолюцію,  тому що це результат компромісу, який досягнуто в бюджетному комітеті за участю представників  усіх депутатських  фракцій.  І якщо ми завтра не ухвалимо цей документ, то треба бути свідомим того, що ми зриваємо бюджетний процес. Адже за  діючим  законодавством  така резолюція має бути ухвалена до 15 червня.

 

     У своєму виступі  я  хотів  би  привернути  увагу  до  однієї проблеми,  погоджуючись  із  тими  депутатами,  які  вже  сьогодні порушували її, а саме до проблеми фінансування судової влади.

 

     Ми за останній час наших  повноважень  у  парламенті  зробили багато для того, щоб вирішити це питання, і порівняно з 1998 роком фінансування судової влади збільшено у 2,5 раза, тобто це відчутні зміни.    Але   цього   недостатньо   все-таки   для   нормального функціонування судів і відправлення правосуддя. Ці суми покривають лише  45 відсотків потреб судів,  і зрозуміло,  що якщо ми хочемо, щоб була незалежна  судова  влада,  то  треба  значно  збільшувати обсяги фінансування.

 

     Потребує зміни  сама  система  фінансування  судів.  Зараз це здійснюється через Міністерство юстиції,  і зрозуміло, що той, хто платить,  той і замовляє музику.  На жаль, усі наші спроби зламати цю систему не мають результату. Саме тому я закликаю всіх: коли ми будемо  розглядати  проект  Закону  про  судовий устрій,  вирішити питання про утворення незалежної судової адміністрації,  яка  буде підпорядкована  не  виконавчій  владі,  а  Раді  суддів,  яка буде працювати в першу чергу для розв'язання саме побутових  проблем  і проблем фінансування судів, а не якихось інших питань.

 

     Зараз (ми   знаємо   це  на  прикладі  розподілу  капітальних вкладень) Мінюст часто робить це,  як йому заманеться.  На цей рік ми виділили 20 мільйонів гривень для районних судів,  які не мають навіть паперу і конвертів для того,  щоб надіслати  повістку.  Але розподіл,  який  відбувся  в  самому міністерстві,  здійснений уже виходячи з власних уподобань особисто міністра і не відповідає тим принципам,  які були закладені в нашому документі.  Крім того,  ще жодної копійки передбачених капітальних вкладень на цей  рік  суди не   отримали.   Коли   ж  вони  будуть  їх  витрачати,  якщо  вже закінчується півріччя?

 

     Тому, враховуючи і те,  що в Мінюсті ще є  система  виконання судових  рішень (у нас сьогодні не виконується 50 відсотків рішень судів,  тобто реального судового захисту не існує  для  громадян), треба ламати цю систему.

 

     У зв'язку  із цим ми просили би підтримати саме таку редакцію одного  з  пунктів  резолюції:  одним  із  першочергових   завдань бюджетної  політики  на  наступний  рік є забезпечення економічної самостійності,  відповідно до Конституції України,  судової  гілки влади  шляхом  збільшення  обсягів  фінансування та вдосконалення, підкреслюю, самої системи фінансування судів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  я   доповідаю,   що   ми використали  на  обговорення на 12 хвилин більше,  ніж передбачено Регламентом.  Але ще є сім  депутатів,  в  тому  числі  і  Наталія Михайлівна Вітренко,  які наполягають на виступі.  Хто за те,  щоб продовжити обговорення, я прошу проголосувати.

 

     "За" - 73.

 

     Дякую. Рішення не приймається. Обговорення припиняється.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду   проект   Закону   про   обмеження споживання   тютюнових  виробів.  Доповідач  Сергій  Володимирович Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 23, Волинська область). Шановні колеги! Ми  з вами поділені не лише на фракції і на партії,  а ще й на дві категорії: одна категорія - це ті народні депутати, які не курять, це  стабільна  більшість  на  чолі з керівництвом Верховної Ради і друга категорія - це ті народні депутати, які курять.

 

     Відразу хочу  сказати   для   цієї   другої   категорії,   що запропонований   законопроект   не  містить  ніяких  каральних  чи репресивних заходів щодо цієї частини населення.

 

     Навпаки, він  говорить  про  обмеження  споживання  тютюнових виробів. Якщо бути відвертим, я ще не бачив жодного курця, який би не мріяв обмежити вживання тютюну чи кинути курити взагалі.

 

     Не буду зупинятися на медичних аспектах.  Ці  аспекти  досить часто  порушує  наш  колега  Михайло Гуцол,  і сьогодні він про це також говорив.

 

     Я хочу  звернути  вашу  увагу  на  деякі  соціальні  моменти. Відомо,  що витрати на ліквідацію медичних наслідків тютюнопаління становлять не менше 25 відсотків усіх витрат на охорону  здоров'я. В   умовах   обмежених  фінансових  ресурсів  набирає  сили  закон конкурентності,  коли ці кошти виділяються на ліквідацію наслідків куріння  і  таким  чином  зменшується фінансування потреб медичних дитячих закладів,  пологових будинків чи заходів,  спрямованих  на профілактику епідемічної ситуації.

 

     З іншого  боку,  економічний  аспект полягає в тому,  що сума відрахувань підприємств  тютюнової  галузі  до  доходів  зведеного бюджету   в  минулому  році  становила  близько  півтора  мільярда гривень.  Тобто,  законодавчо   регулюючи   обмеження   споживання тютюнових виробів,  ми повинні враховувати цей істотний момент,  і нашим законопроектом передбачено виважене збалансування  інтересів тютюнової галузі, а також інтересів охорони здоров'я.

 

     Правовий аспект  зазначеної  проблеми  полягає в необхідності заповнення  правового  вакууму,  який  сьогодні  існує,  тому   що більшість  питань,  які є предметом запропонованого законопроекту, на сьогодні не  регулюється  чинним  законодавством.  Тобто  Закон України  про  обмеження  споживання  тютюнових  виробів  має стати базовим нормативно-правовим актом  у  системі  законодавства,  яке регулює питання контролю над споживанням тютюнових виробів.

 

     Цікавим є  питання  про співвідношення даного законопроекту з діючим Законом України  про  державне  регулювання  виробництва  і торгівлі  спиртом  етиловим,  коньячним  і плодовим,  алкогольними напоями та тютюновими виробами.  Цей закон регулює питання в першу чергу  виробництва і обігу тютюнових засобів і не може врегулювати основні  напрями  державної  політики  щодо  обмеження  споживання тютюнових  виробів,  спрямованої на охорону здоров'я населення.  А тому я не бачу підстав для конкурентності між двома  законодавчими актами,  навпаки, наш законопроект доповнює важливі положення, які містяться в згаданому законі.

 

     Законопроект складається з семи розділів,  які  включають  23 статті та "Прикінцеві положення". Я зупинюсь на головних.

 

     У розділі    про    контроль   за   виробництвом,   імпортом, зберіганням,   транспортуванням   тютюнових   виробів    визначено підстави, за наявності яких в Україні забороняється виробництво та імпорт тютюнових виробів. Такі обмеження спрямовані на запобігання контрабанді  тютюнових  виробів,  недопущення залучення до обігу в нашій державі низькосортних  тютюнових  виробів,  а  також  таких, вміст  шкідливих  речовин в яких перевищує встановлені максимально допустимі рівні.

 

     Окремими статтями   забороняється   виробництво   в   Україні тютюнових  виробів  із  різною кількістю цигарок - менше чи більше двадцяти.   Це   питання   дискусійне,   я   це    розумію,    але загальноприйнятою   є   тенденція   недопущення  продажу  поштучно цигарок.  У багатьох законодавчих актах сусідніх держав, я можу як приклад  навести  Росію,  заборонено  випуск  і  продаж  цигарок у пачках,  які містять менше 20 цигарок. І маніпуляції з кількістю - це  завжди  один  із  способів заохочення до паління в першу чергу молоді,  неповнолітніх  курців,  яким  дуже   вміло   користаються виробники тютюнової продукції.

 

     Проектом також  пропонується визначити вміст нікотину та смол у  тютюнових  виробах  з  поетапним,  підкреслюю,  по  роках  його зменшенням.  З  чого ми виходили?  Ми виходили із показників,  які містяться в документах Європейської Спільноти  і  сусідніх  країн. Наприклад,  директивою ЄС від 15 травня цього року встановлено, що з січня 2004 року вміст смол у сигареті у  Європі  становитиме  10 міліграмів  і  нікотину - 1 міліграм.  У нашому законопроекті ми з розумінням поставилися до виробників цієї продукції. Ми пропонуємо поетапне  зменшення,  щоб такого вмісту - 1 міліграм нікотину і 10 міліграмів смол - досягнути лише в 2007 році.

 

     У принципі ми розуміємо,  що в процесі другого читання  вкрай необхідні  зустрічі  з  виробниками тютюнової продукції,  особливо національними.  І ми готові обговорити це питання і врахувати їхні інтереси,  тому  що  в законопроекті викладена позиція в основному медичних працівників.

 

     Я також хочу сказати,  що наші сусіди - росіяни не так  давно прийняли  в  другому  читанні  подібний  законопроект,  яким  вони встановили з 2003 року таке обмеження - 12  міліграмів  смол  і  1 міліграм  нікотину,  тобто  також  суттєве зменшення.  А в Україні сьогодні,  якщо хтось слухає, максимальний вміст смол 22 міліграми і нікотину 1,5 міліграма для сигарет без фільтру.

 

     Важливим заходом   щодо  контролю  за  споживанням  тютюнових виробів є визначений проектом обов'язок виробників  та  імпортерів щорічно   звітувати   перед  Міністерством  охорони  здоров'я  про складові тютюнових виробів.  Причому  ми  передбачаємо  врахування необхідності  дотримання  комерційної  таємниці  виробників,  і це зрозуміло.

 

     На сьогодні під час отримання гігієнічного висновку  тютюнові компанії передають перелік лише інгредієнтів.  Разом із тим згідно з  нормативними  документами  (і  це  підкреслюється  і  в  нашому законопроекті)  Міністерство  охорони  здоров'я  повинно знати про склад кожного інгредієнта,  оскільки він може бути  шкідливим  для здоров'я  людини.  Ідеться  не лише про тютюн,  а й про нетютюнові складові,  такі як папір,  клей,  матеріали для фільтрів, чорнило, фарби, в яких можуть бути присутні шкідливі елементи.

 

     Законопроектом уперше  в нашій практиці пропонується системно і  комплексно  визначити  заборони  і  обмеження  щодо  продажу  і зберігання,   транспортування  тютюнових  виробів.  Ми  визначаємо місця,  де заборонено паління в усіх випадках, і окремі спеціально відведені місця, де можна палити.

 

     Важливим заходом,  спрямованим на обмеження тютюнокуріння,  є розміщення  інформації  для  споживачів  на   упаковках   (пачках) тютюнових  виробів.  Я хотів би зупинитися більш докладно на цьому питанні.  Сьогодні ми вже настільки звикли до цього попередження - "Міністерство охорони здоров'я попереджує, що куріння шкідливе для вашого здоров'я",  що люди звертають на це таку  саму  увагу,  як, наприклад,  на план евакуації на випадок пожежі,  який є в кожному приміщенні, тобто практично не реагують. Це абсолютно неправильно. Ми подивилися,  як це робиться в інших країнах, і нам сподобалося, як це здійснюється,  наприклад,  у Канаді.  Там на найбільшому  за розміром боці пачки написано: "Куріння вбиває тебе". Ми як основне застереження пропонуємо подібний напис на пачці: "Куріння вбиває", "Куріння може вбити" або "Куріння вбиває тебе",  а також додаткові застереження.

 

     Шановні колеги, в інших державах додаткові застереження також передбачені,   Євгене   Івановичу,   для  вас  кажу.  От  у  Росії пропонуються чотири додаткових  застереження,  у  Євросоюзі  -  14 додаткових застережень.  Ми пропонуємо вісім,  і в першому читанні ми  подали  наші  пропозиції.  Ми  можемо  дискутувати   під   час підготовки   до   другого   читання,  але  хочемо,  щоб  додаткові застереження були на  другому  боці  пачки  і  стосувалися  різних категорій:  жінок,  які курять,  молоді і окремих осіб,  які мають фактори ризику.

 

     В окремому розділі визначені  суб'єкти  реалізації  державної політики  щодо  обмеження  споживання  тютюнових  виробів.  Я хочу сказати,  що саме сьогодні Кабінет Міністрів на  своєму  засіданні також розглядає це питання. І тут абсолютна синхронізація.

 

     Шановні колеги,  цей законопроект викликав інтерес.  Є багато оцінок як позитивних,  так  і  негативних.  З  одного  боку,  нас, авторів,  критикують за те,  що ми нібито дуже лояльно поставилися до цієї проблеми,  демонструємо  таке  примиренське  ставлення,  а треба більш радикально до неї підходити. Це думка ряду громадських організацій,  ми  їх  абсолютно  розуміємо.  З  іншого  боку,  нас звинувачують  у  тому,  що  це  є революційний крок,  що ми хочемо поламати всю індустрію виробництва тютюнових виробів в Україні, що також неправильно.

 

     Висновок Головного   науково-експертного  управління  Апарату Верховної Ради позитивний.  І я пропоную  всім,  хто  зацікавився, залучитися до вдосконалення цього законопроекту.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Сергію Володимировичу,  можна одну репліку? Ми курили листя соняшнику,  воно було не таке шкідливе,  як "Мальборо". Ви б іще цей аргумент врахували.

 

     Запитання є? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Малолітко. За ним - депутат Журавський.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).   Законопроектом   забороняється   виробництво   та  імпорт тютюнових виробів  у  пачках,  що  містять  менше  або  більше  20 сигарет, але не вказана мета такої заборони.

 

     Далі. Законопроект    встановлює   фінансові   санкції   щодо порушників  цього  закону,  але   незрозуміло,   до   якого   виду відповідальності відносяться такі санкції, ким і яким чином.

 

     І останнє.   У  державних  установах  дозволяється  палити  у відведених місцях.  А якщо такі місця не обладнані,  як бути в цій ситуації?

 

     ШЕВЧУК С.В.  Щодо кількості цигарок.  Я можу навести декілька прикладів,  як здійснюється маніпуляція навіть у  нас  в  Україні, коли кажуть: "За ціною 20 цигарок, але в пачці 25 цигарок".

 

     Шановні колеги,  які курять! Якщо ви звикли палити певний вид цигарок,  ви  від  нього  не  будете  відмовлятися.  Оці   хитрощі передбачені  саме  для  підлітків,  саме для дітей,  оскільки вони запам'ятовують лише те, що п'ять цигарок для них буде безплатно, і вони  будуть  намагатися купувати оті дешеві цигарки,  де є більша кількість цигарок, ніж це передбачено стандартом. Існує соціальний стандарт,  бо це небезпечний продукт,  і цей стандарт повинен бути витриманий.  У багатьох країнах це здійснюється. Ми пропонуємо так само мати стандарт - 20 цигарок в одній пачці.

 

     Щодо фінансових санкцій.  Я можу з вами погодитися,  що тут є питання,  які треба більш чітко врегулювати. І ми сподіваємося, що в  процесі  підготовки  нової редакції Кодексу про адміністративні правопорушення (я  входжу  в  робочу  групу  по  підготовці  цього важливого  законодавчого  акта)  ми  оці  питання,  які ви задали, колего, зможемо врегулювати.

 

     Щодо державних установ, то в проекті передбачено, що Кабінету Міністрів   рекомендовано   у   всякому  разі  своїми  внутрішніми директивами визначити окремі категорії працівників -  це  вчителі, медики,  працівники культури, це можуть бути і самі міністри, яким заборонено палити в державних установах.

 

     ГОЛОВА. Віталій Журавський. За ним - депутат Полюхович.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України. Шановний доповідачу, хочу задати вам запитання як людина, яка ніколи не палила,  сподіваюсь,  що й не буду палити. Отже, два запитання.

 

     Перше. Який зміст ви вкладаєте в поняття "тютюнові вироби"?

 

     І друге   запитання.   Чи   не   обмежує   цей   законопроект конституційні  права  громадян?  Інакше  кажучи,   наскільки   він конституційний?

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧУК С.В.   Я   цитую   з  першого  розділу,  де  викладено понятійний апарат:  "Тютюнові вироби - сигарети з фільтром та  без фільтру,  цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби, повністю або частково  виготовлені  з  тютюну,  які  містять нікотин та смоли і впливають на фізіологічний стан людини  під  час  споживання".  Ця дефініція  взята  з  європейських документів,  а також погоджена з попередніми нормативними актами, які ми вже прийняли.

 

     Щодо конституційних прав, то я вважаю, що в будь-якій державі одне  з  найголовніших  конституційних  прав  людини - це право на власне здоров'я і право на здорове довкілля.  І ніхто  не  повинен заважати  людині  бути  здоровою - чи це буде у вигляді тютюнового диму,  чи у вигляді куріння.  Вплив цих факторів такий, що його не можна навіть порівняти з впливом інших шкідливих факторів.

 

     33 відсотки дорослих у нас курять,  і тенденція ця,  на жаль, збільшується.  Соціальні збитки є надзвичайно великими.  Ми можемо багато виграти, якщо ми ці збитки законодавчим шляхом зменшимо.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Волок.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Сергію Володимировичу, звичайно, закон має  якісь  благі  наміри,  але  що стосується заборон,  то ми вже знаємо,  скільки було заборон, зокрема щодо алкоголю, і до чого це призвело.

 

     Закон називається:  про обмеження споживання.  Я,  правда, не зовсім зрозумів зміст,  як це можна законом  обмежити  споживання. Той,  хто споживає,  купить і п'ять цигарок, і тридцять, якщо вони будуть у пачці,  і навіть сто.  Суть не в цьому.  По-моєму,  треба було б прийняти закон не про обмеження споживання,  а про заборону курити в певних місцях,  що  там-то  й  там-то  дійсно  заборонено курити, і прописати відповідні санкції за такі речі. Ми знаємо, що європейські країни мають такі законодавчі акти.

 

     Як ви дивитеся на те,  щоб у цьому проекті закону до  другого читання  саме  прописати  дуже  чітко місця,  в яких забороняється куріння?

 

     ШЕВЧУК С.В.  Я позитивно ставлюся  до  вашої  пропозиції.  Ми дійсно  можемо  виписати  більш  чітко де,  в яких місцях не можна курити, хоча в окремому розділі даного законопроекту це визначено.

 

     Щодо заборони. Я сказав із самого початку, що законопроект не містить   якогось   репресивного   змісту,  ним  не  забороняється абсолютно паління тютюну,  ним дозволяється не лише  індивідуально приймати  рішення  про  припинення  куріння,  а й використати іншу складову - створення такого середовища,  де б не заборонялося, але й не заохочувалося до споживання цих шкідливих виробів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Останнє запитання. Депутат Волок.

 

     ВОЛОК А.М.,   народний   депутат   України  (багатомандатний, загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Сергію Володимировичу,  ваш законопроект стосується мільйонів споживачів,  мільйонів громадян. Які передбачені механізми відшкодування шкоди здоров'ю, заподіяної споживанням тютюну? Наприклад, "Філіп Морріс" сплачувала мільйони, мільярди в декількох країнах людям як компенсацію втрати здоров'я.

 

     Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В. Дійсно, зараз у всьому світі розгортається досить цікава  кампанія,  метою  якої  є  відшкодування  збитків  окремим громадянам,   сім'ям,  заподіяних  корпораціями,  компаніями,  які виробляють тютюнові вироби.

 

     У багатьох випадках ті,  хто звертається до суду,  виграють і отримують  значні  відшкодування.  У  цьому  законопроекті  ми  не заохочуємо до цього,  ми просто  ставимо  рамки,  в  яких  повинні працювати  виробники  цієї продукції,  а також ті,  хто займається торгівлею.

 

     Нам здалося,  що ці рамки досить визначені,  і ми мали багато зауважень, що вони занадто жорсткі для українських виробників.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію Володимировичу. Слово для співдоповіді надається першому заступнику  голови  Комітету  з  питань  охорони здоров'я  Новику.  Новика  немає,  я  бачу.  Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності слово має депутат Сокерчак. Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Я  доповім  дуже  коротко.  Шановні  народні  депутати! Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув внесений  законопроект  у  комплексі з законопроектом про внесення змін до Закону про державне  регулювання  виробництва  і  торгівлі спиртом  етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями та тютюновими виробами,  який ми з вами обговорювали вчора і залишили для голосування у першому читанні завтра.

 

     Якщо так  розібратися,  то  сама ідея обмеження тютюнопаління прекрасна.  Це добре,  коли закон передбачає  покращення  здоров'я нашого  суспільства,  адже  ми знаємо цифри,  які говорять про те, якої шкоди завдає тютюнопаління не тільки в Україні, а й у Європі. Ці  цифри  жахають.  Чорнобиль,  інші  негативні  фактори,  які  є сьогодні у нас у державі,  працюють  на  те,  щоб  здоров'я  людей погіршувалося.

 

     З огляду  на це мета цього проекту закону є благородною.  Але наш комітет є економічним комітетом,  і ми постаралися  не  тільки оцінити  важливість  цього  проекту  закону  з точки зору здоров'я громадян,  а й подивитися  на  економічні  наслідки  запровадження такого  закону.  Я  хотів  би  сказати  (коротенько  буквально  по пунктах),  що цілий ряд статей цього проекту закону,  про  що  вже говорив  попередній доповідач,  відповідає нормам згаданого закону про державне регулювання.

 

     Візьмемо статтю  2  "Законодавство  України  щодо   обмеження споживання тютюнових виробів".  Серед цих законів основним є закон про державне регулювання.  То чи є необхідність приймати статтю, в якій  чітко  визначається,  що сюди слід віднести також закони про захист  прав  споживачів,  про  рекламу,  які  також  передбачають обмеження споживання тютюнових виробів?  Можливо, не треба вводити спеціальну статтю з цього питання,  бо ці закони якраз такі  норми передбачають.

 

     Не можуть  отримати  ліцензію на виробництво сигарет сьогодні ті підприємства,  що не мають повного циклу виробництва, ті, що не пройшли стандартизації, не отримали довідки з Міністерства охорони здоров'я і багатобагато інших різних довідок - 19 найменувань. Без них не отримаєш ліцензії.

 

     У проекті  сформульовані  основні завдання державної політики щодо обмеження споживання тютюнових виробів.  У пункті 5 статті  4 йдеться   про   заходи  протидії  незаконному  ввезенню  тютюнових виробів,  виробництву  фальсифікованих  сигарет.  Це   надзвичайно важливий пункт.  І тут я хочу нагадати, що минуло вже більше року, як Верховна Рада прийняла в цьому залі (20 квітня  минулого  року) закон,   який  передбачав  боротьбу  з  контрабандою,  нелегальним ввезенням тютюнових виробів.

 

     За час,  що минув,  майже нічого не зроблено в цьому напрямі, тому що Кабінет Міністрів не тільки протягом двох місяців, як було визначено законом,  а й протягом року не прийняв нормативних актів про знищення незаконно ввезених сигарет,  тих,  які не можуть бути сертифіковані і так далі.  Отже,  ще один запис є,  але  ж  є  вже закон,  який  не  діє,  тому що комусь не хочеться,  щоб цей закон сьогодні діяв.

 

     Стосовно показників  безпеки,   обмеження   вмісту   смол   і нікотину.   Шановні,   оскільки  ми  сьогодні  маємо  33  відсотки контрабандних сигарет,  то це  обмеження  буде  ударом,  на  жаль, тільки  по  наших  власних  виробниках.  Я  з  метою  консультацій звертався на  підприємства.  Виходить  так,  що  наші  сигарети  з фільтром  можуть мати такі параметри лише через декілька років,  а сигарети без фільтру їх ніколи не матимуть.  Отже,  це означає, що ми  повинні  повністю знищити виробництво або припинити діяльність фабрик,  які  випускають  сигарети  без  фільтру,  і  таким  чином повністю відкрити ворота для контрабандного ввезення сигарет. Тому що сьогодні,  ми,  на жаль,  не  заборонимо  курити  чи  те  листя соняшнику,  про яке говорив Іван Степанович,  чи якийсь полин,  чи просто контрабандні сигарети, які будуть дуже дешеві і в достатній кількості.  А  сьогодні  наша держава не бореться з контрабандними сигаретами,  і про це переконливо говорив  і  заступник  директора Інституту  екогігієни і токсикології імені Медведя Подрушняк.  Він сказав,  що ми повинні вести виховну роботу серед людей,  тому  що заборонні методи ні до чого не приводять, а на цьому тільки гріють руки ті, хто заробляє контрабандою.

 

     Є ще питання,  шановні,  яке також дуже суперечливе.  Ідеться про те,  що медичні заклади повинні аналізувати рецептуру виробів. Цього не можна допускати, тому що треба брати сигарету, курити її, в  лабораторіях спеціально визначати,  що там є.  Це ноу-хау,  яке заборонено.

 

     Регулювання імпорту,  сплата  акцизного  збору,  заборони   і обмеження  щодо  продажу  тютюнових  виробів  - це нормально.  Але стоїть питання про те,  що сьогодні,  можливо,  щоб контрабанди не було,  треба  дозволити  продавати  з рук сигарети,  але легальні. Треба подумати над цією нормою.

 

     Щодо фінансових санкцій. Вони у нас вже давно визначені.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Саме тому наш комітет пропонує більшість  норм цього проекту закону,  що регулюють економічні проблеми, внести до закону про державне  регулювання.  А  чи  доцільно  окремий  закон приймати? Я думаю, хай вирішить це Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  голові  Комітету  з  питань охорони здоров'я Черненку. Це виступ від комітету.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване Степановичу. Я багато часу у вас не заберу.

 

     Я взагалі  не  розумію:  держава дозволяє палити,  тому що не може боротися з контрабандою!  Де ви таке бачили?  А чим  Соловков займається?

 

     Шановні друзі!  Куди  сьогодні  і  Сполучені  Штати Америки і Європа скинули всі цигарки і весь свій тютюн?  В Україну!  І я вам наведу ще деякі факти,  слухайте. Близько 50 відсотків чоловіків і 30 відсотків жінок України курять, а також 40 відсотків підлітків. Серед  29 мільйонів працездатного населення - 12 мільйонів курців, у  тому  числі  3,5  мільйона  жінок  і  8,5  мільйона  чоловіків. Статистичні  дані  свідчать,  що  куріння  призводить  до смерті у працездатному віці  близько  50  відсотків  постійних  курців,  що набули цієї шкідливої звички ще підлітками.

 

     Чотири сигарети, викурювані щоденно чоловіком, і дві цигарки, викурювані жінкою, зменшують тривалість їхнього життя у середньому на рік.  Курці з великим стажем живуть на 20 років менше.  Пасивне куріння збільшує ризик захворіти на сердечносудинні хвороби на  50 відсотків і на рак - на 35 відсотків.

 

     Шановні народні  депутати,  Сполучені Штати витрачають тільки на  лікування  хвороб,  які  є  наслідком  паління,  3,5  мільярда доларів.

 

     Сьогодні 140  країн  світу  мають  закони,  які не дозволяють курити на робочих місцях  у  закладах  охорони  здоров'я,  освіти, культури, а також продавати тютюнові вироби усім підряд.

 

     У проекті  пропонується  запровадити  норми,  які  б обмежили виробництво тютюнових виробів та торгівлю ними.  Я згоден:  проект має  недоліки.  Це  стосується  запропонованих  у  ньому визначень понять і термінів, запропонованого порядку виробництва, реалізації та  знищення  тютюнових  виробів,  контролю за якістю виробів.  Це потребує редакційного доопрацювання.  Але перш  за  все  треба  не забувати,  що сьогодні виробляються сигарети з фільтром,  де вміст смол 15 міліграмів, хоча євростандарт - 10.

 

     Якщо цей закон не буде прийнятий, взагалі про що мова іде? Де такі країни ви бачили? Я розумію, що в цьому залі лобують інтереси деяких фабрик.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Переходимо до обговорення.  Шановні народні депутати, два наступні проекти - щодо автомобілебудівної промисловості і про національний заклад,  це проект Ківалова.  Хоча б ми їх до перерви розглянули. Тому давайте якось скорочуватися.

 

     Слово надається  Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Литюк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги!  Всем известно,  что курение - это одна  из  вредных  привычек,  которая носит  чаще  всего  социальный  характер.  И  в  нынешних условиях главными  причинами  ее  широкого  распространения  среди   нашего населения и падения качества табачных изделий являются,  наверное, низкий уровень доходов населения,  невозможность  обеспечить  себе нормальные   условия  жизни,  питания,  нормальное  восстановление моральных сил, наличие стрессовых ситуаций.

 

     Вы знаете,  что Украина сейчас выходит на одно из первых мест в  мире  по так называемому стрессу завтрашнего дня,  то есть тому психозу,  который не дает человеку спокойно ощущать себя в течение дня  сегодняшнего  и  постоянно заставляет думать о неустроенности дня завтрашнего.

 

     Ясно, что в таких условиях человек ищет какие-то отдушины, и, не  найдя  их  в  социальной сфере нашей жизни,  находит различные отвлекающие факторы,  одним из которых является фактор курения. Ни для  кого  не  секрет,  что  сегодня  Украина  стала свалкой всего международного табачного мотлоха,  если так можно  сказать,  чтобы быть  более  обективным.  В  результате  даже  те,  кто  курил  в советское  время  высококачественные   сигареты,   в   том   числе зарубежного производства - преимущественно болгарские и кубинские, сегодня зачастую травятся низкокачественными табаками.

 

     Вы знаете,   что   в   советское   время   начали    получать распространение  безникотиновые  сигареты болгарского произодства. Сегодня таких сигарет практически нет. Анализ составляющих дыма от сигарет  показывает,  что  сегодня  уровень  смол и прочих вредных веществ в табаке значительно превышает допустимые нормы.  Отсюда и едкий  неприятный  запах  дыма.  И окружающие,  те,  кто не курит, становятся пассивными курильщиками,  и это также наносит громадный вред их здоровью.

 

     Все это  говорит о том,  что социальную проблему курения надо решать  не  только  запретительными  методами,  необходимо  менять социальные отношения в нашем государстве. Это позволит существенно ограничить  распространение  курения  и  создать   соответствующие условия  для  того,  чтобы люди меньше травились,  вдыхая табачный дым.  Тот,  кто испытал это на себе (а я  думаю,  что  большинство мужчин  хотя  бы  когда-либо пробовали курить),  сегодня с горечью наблюдают,  как  молодежь  (особенно  девушки)  пристрастилась   к табаку.

 

     Если мы с вами не примем этот законопроект и не пойдем дальше путем  ограничения  вреда  от  курения  прежде   всего   за   счет морально-этических,  социальных и психологических факторов,  мы, я думаю,  можем потерять цвет нации.  Нам необходимо сегодня идти по этому пути.  Я думаю,  что путь, выбранный авторами законопроекта, правильный.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Анатолію  Литюку. За ним буде виступати Ярослав Федорин.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ

 56, Донецька область).  Шановні  колеги!  Безумовно,  боротьба  з тютюнопалінням   як  з  надзвичайною  шкодою  для  народу  України необхідна.  Її необхідно вести і держава повинна  відігравати  тут провідну   роль.   Але   чи   передбачає  законопроект,  який  нам запропонований, вирішення цієї проблеми?

 

     Перше. Вже  були  зауваження  до  назви  закону.  Це   перший прецедент в десятирічній історії незалежної України,  коли в назві закону стосовно людини використовується  слово  "обмеження",  хоча Конституція  забороняє  нам  при прийнятті нових законів звужувати права та свободи громадян. Це суто формально.

 

     Друге. Якщо проаналізувати зміст закону, то там узагалі немає ніяких  обмежень.  Тоді навіщо використовувати таку назву?  Навіть Михайло Горбачов,  коли боровся з пияцтвом та алкоголізмом, назвав відому  постанову  ЦК  КПРС  "О  мерах  по  борьбе  с  пьянством и алкоголизмом".  То чому б не назвати цей законопроект: "Про заходи щодо захисту населення від шкоди тютюнопаління"? Це як приклад.

 

     Далі. Ще  стосовно  змісту.  Якщо  ви  прочитаєте  визначення термінів,  то там перераховано все:  цигарки,  сигарети, сигарили, сигари, тютюн люльковий, жувальний, нюхальний, махорка і так далі. А коли далі наводиться норматив - вміст канцерогенів,  тобто смол, нікотину і так далі, то це стосується лише пачки сигарет місткістю 20  штук.  А  далі  в  проекті  запропоновано  заборонити   імпорт тютюнових виробів,  які не відповідають вимогам закону. Тобто якщо ми цю норму приймаємо,  то в розряд контрабандних чи контрафактних товарів потрапляють:  тютюн люльковий, тютюн нюхальний, жувальний, смоктальний,  махорка,  сигари,  сигарили,  бо  вони  взагалі   не нормуються. До того ж нюхального і жувального тютюну не стосуються канцерогени,  бо  цей  тютюн  не  горить,  а  канцерогени   можуть з'явитися тільки при згоранні.  До чого це призведе? До ще більших масштабів контрабанди,  до ще більшої  тінізації  ринку  тютюнових виробів.

 

     Я вам  нагадаю  анекдот старих радянських часів,  всі ви його добре знаєте.  Питають у дядька: "Дядьку, що ви палите - "Біломор" чи  "Приму"?  "Приму",- каже.  - А як "Прими" не стане,  що будете палити? - Сільраду".

 

     Звичайно, Верховна Рада не сільрада,  але і Україна не велике село,  і  тому  такий  недолуго  виписаний  проект закону не можна приймати в першому читанні.  Тим більше,  що Асоціація українських організацій  "За  Україну,  вільну  від  тютюнового  диму"  теж не підтримує  цей  законопроект  і   пропонує   направити   його   на доопрацювання  як  такий,  що  не  відповідає  вимогам Всесвітньої організації охорони здоров'я.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати Михайло Гуцол.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Партія  підтримки вітчизняного виробника.  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Безумовно,  проблема, яка порушується в цьому   законопроекті,   є  надзвичайно  важливою,  і  боротися  з тютюнопалінням - завдання благородне,  і це треба буде обов'язково робити.  Але коли уважно прочитаєш цей проект закону,  складається враження, що тут ідеться про боротьбу не стільки з тютюнопалінням, скільки з конкуренцією в Україні.

 

     Ні для кого не секрет (ми цю проблему порушували в цьому залі вже не раз),  що в будь-якому підземному переході,  а часто просто на вулиці,  стоять бабусі, які торгують контрабандою з ближнього і далекого зарубіжжя.

 

     Тільки вчора по телебаченню показували ( я вперше бачив  такі кадри),  як  наші прикордонники перехопили сигарети,  контрабандно завезені  з  Придністровської  Республіки.   Якщо   зараз   ввести запропоноване   цим   законопроектом   обмеження  для  українських виробників сигарет,  це означатиме,  що в Україні буде зменшено їх виробництво  і  таку  ж  їх  кількість  буде  одразу  ж завезено з сусідніх держав.

 

     Безперечно, нам треба  боротися  з  тютюнопалінням,  але  нам також  треба боротися з контрабандою,  інакше реального результату прийняття цього законопроекту не принесе,  а принесе тільки доходи оцим контрабандникам.

 

     Тепер подивімося,  кому вигідний такий закон.  Якщо прочитати проект,  то стає ясно,  що виграють від прийняття цього закону ті, хто має розгалужену систему виробництва в Україні, а разом з тим - і в ближньому та далекому зарубіжжі, а ті фабрики, які залишаються в Україні українськими,  моментально вмруть у разі прийняття цього законопроекту.

 

     Міжнародні організації   перенесуть   своє   виробництво    в Придністровську Республіку,  в Росію, в інші держави, і, згортаючи виробництво в Україні,  вони будуть  отримувати  свої  надприбутки там, де ще й акцизний збір є меншим, ніж в Україні.

 

     Тому я   вважаю,   що  ті  норми  законопроекту,  які  дійсно спрямовані на боротьбу з тютюнокурінням, повинні бути перенесені в той законопроект,  який ми розглядали вчора - про внесення змін до закону  про  державне  регулювання,  і  там  справді  з  державним підходом,  з  державною  відповідальністю  слід виписати норми про заборону продажу сигарет  дітям,  жінкам,  чітко  визначити  місця куріння,  передбачити  інші заходи щодо боротьби з тютюнокурінням, тобто нормально виписати цей законопроект.

 

     Я вношу пропозицію об'єднати цей законопроект з тим,  який ми розглядали  вчора,  і  створити  на цій базі єдиний проект закону, який би врегулював відносини в  галузі  виробництва  і  споживання тютюнових і горілчаних виробів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу.  А потім будемо радитися, час завершився.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Яблуко".  Екологічна   партія   України "Захист".   Шановні  колеги!  Шановні  панове  журналісти,  гості! Сьогодні я вже чув з цієї трибуни багато промов,  котрі  доводять, що куріння - це шкода,  це отрута. Я хочу тільки нагадати: щорічно кількість кисню в атмосфері  Землі  зменшується  на  10  мільярдів тонн,  яких  би  вистачило  для дихання кількох десятків мільярдів чоловік.  Задумайтеся,  яка цифра! Це жах! У той же час ми свідомо рекламуємо куріння, яке призводить до смерті наших дітей.

 

     Сьогодні вранці  я  з  цієї  високої трибуни наголошував,  що Україна у світі  та  Європі  є  одним  із  лідерів  за  показником смертності  дітей.  І  сміх  тут  недоречний.  Тут  треба плакати. Потрібна державна програма про  заборону  реклами  отрути.  Ми  не повинні   бути  якимись  такими,  знаєте,  байдужими  до  власного здоров'я і до здоров'я нації в цілому,  а особливо  дітей.  У  нас молоді жіночки,  котрі народжують дітей,  як правило,  з фізичними вадами.  Чому?  Тому що наші жінки курять.  Від куріння  тільки  в одному  Києві  помирає (я вже називав цю цифру не раз,  давайте ми все-таки задумаємося) 70 тисяч чоловік!  70 тисяч чоловік  помирає від  цієї  отрути,  яка  викликає рак легенів,  горла і таке інше. Тобто куріння - це смерть.

 

     Недарма в 140 країнах світу  все  роблять  і  приймають  такі закони, щоб або зменшити поширення, або заборонити зовсім куріння. Люди  свідомо  йдуть  на  те,  щоб  зберегти   людство,   планету. Екологічна  партія  України  "Захист"  стояла  і  буде  стояти  на позиції, щоб куріння у нас не було, як і алкоголю, як і наркотиків

-  усього,  що  знищує  флору  і фауну і в першу чергу - людину як невід'ємну частину нашої природи.

 

     Я, шановні колеги,  вас закликаю:  давайте ми будемо мудрими! Якщо  ми приймаємо в цьому залі закони,  то ці закони повинні бути такі, щоб вони працювали передусім на людей, на наших виборців.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Володимиру  Черняку.  Півтори хвилини,  Володимире  Кириловичу.  Півтори  хвилини!  Ще є півтори хвилини, більше часу немає.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  У важких роздумах я піднявся на цю трибуну.  Я ніколи у своєму житті не курив і не збираюся курити, незважаючи на стреси і соціальні негаразди, на ту ситуацію, яка склалася і в Україні, і в нашому комітеті, і у Верховній Раді.

 

     До речі,  правильно буде говорити "курити",  а не "палити", і тому не можна казати,  що якщо  не  буде  цигарок,  будуть  палити сільраду.  Курити - цигарки, а палити - сільраду. І в рекламі весь час чуємо і бачимо:  палити,  палити!  Українською  мовою  буде  - курити!

 

     Тепер стосовно моїх пропозицій. Я пропоную таку назву закону: "Про  державне  регулювання  виробництва  і  споживання  тютюнових виробів".  Можливий і варіант, про який казав депутат Федорин, щоб об'єднати  цей  проект  закону  з  тим  проектом,  який  ми  вчора обговорювали,  -  внесення змін до закону про державне регулювання виробництва і продажу спиртних напоїв і тютюнових  виробів.  Можна або окремий закон прийняти (можливо,  навіть так і було б і краще, не знаю),  або в той закон включити статті про тютюнові вироби. Це перше.

 

     Друге. Я  категорично підтримую пропозицію,  яка вже звучала: дуже важливо,  запровадивши  державне  регулювання  в  цій  сфері, зберегти  конкуренцію.  Є ринок тютюнових виробів,  він діє,  і ми поки  що  не  можемо  його  позбавитися.   Тому   треба   зберегти конкуренцію,  і  щоб цей закон не вдарив по українських виробниках тютюнових  виробів.  Треба   зберегти   конкуренцію   і   обмежити виробництво  за  умови ефективної боротьби з контрабандою цигарок, бо може статися,  що ми зменшимо виробництво українських цигарок і тоді контрабандним шляхом буде заповнена ця ніша на ринку.  Тому в законі  слід  передбачити  обмеження  виробництва,  а  конкуренцію зберегти,  запровадивши разом з тим ефективний механізм боротьби з контрабандою.  Тільки коли це буде поєднано,  закон буде працювати належним чином.

 

     І нарешті я пропоную в цьому проекті закону передбачити норму про заборону реклами тютюнових виробів.  Це наш  святий  обов'язок перед  народом,  здоров'я якого ми намагаємося зберегти і на гроші якого ми тут з вами працюємо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  записані ще шість депутатів.  Хто за те, щоб дати їм виступити? Таких немає. Не треба голосувати, ми це погодили.

 

     -----------

 

     Оголошується проект  Закону  про  внесення  змін  до   деяких законодавчих  актів  щодо  державної  підтримки автомобілебудівної промисловості України. Два законопроекти. Перший доповідає Бабурін Олексій  Васильович,  другий  (  7029-  2)  -  Макеєнко Володимир. Олексію Васильовичу, будь ласка, за скороченою процедурою.

 

     БАБУРІН О.В.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  75,  Запорізька  область). Несколько слов о законе,  который был принят в 1997 году,  -  "про стимулювання   виробництва  автомобілів  в  Україні".  Этот  закон выполнил,  будем говорить, самую главную роль, и сегодня сохранены мощности  на  автомобильном  заводе  "Коммунар" в городе Запорожье (сегодняшнее  СП  "АвтоЗАЗ-Дэу")   по   производству   150   тысяч автомобилей в год. Народные депутаты - члены комитетов по вопросам промышленной политики и предпринимательства и по вопросам финансов и  банковской  деятельности  могли  в  этом  убедиться на выездных заседаниях.

 

     Какие же изменения и дополнения предлагается внести в  данный закон?   Прежде  всего  предлагается  признать  автомобилестроение приоритетной отраслью экономики Украины.

 

     Следующее. Сегодняшнее требование для инвесторов о внесении в любое производство, связанное с автомобилестроением, 150 миллионов долларов многих из них отпугивает. Поэтому мы предлагаем градацию: для  производства  легковых  автомобилей - 150 миллионов долларов, для  производства  автобусов  и  грузовых  автомобилей  -  до   50 миллионов  и  для предприятий,  которые выпускают запасные части и комплектующие, - до 20 миллионов долларов.

 

     Далее. Мы  предлагаем  ввести  новый  нормативный   документ, который называется "Инвестиционная программа предприятия" и должен утверждаться Кабинетом Министров.

 

     В данном  законопроекте  предлагается  решение   еще   одного важного вопроса.  Многих инвесторов сегодня отпугивает то,  что мы четко  зафиксировали  численность   работающих   на   предприятиях отрасли.   За   время,   прошедшее   с   основания,  например,  СП "АвтоЗАЗ-Дэу",  зафиксирована  численность  работников  почти   18 тысяч.  Среднемесячная  зарплата  на  СП  сегодня  составляет  550 гривень.  Большинству работников выплачивается две трети  тарифной ставки.  И за это время ни один работник предприятия не был уволен или сокращен.  Получается так, что даже в случае смерти, выхода на пенсию,  призыва  в  Вооруженные Силы,  есть и другие причины,  по которым работники  оставляют  предприятие,  законом  не  позволено сокращать   общую   численность   работающих  и  дать  возможность полностью оплачивать труд тех,  кто  получает  сегодня  две  трети ставки.  Мы  вынуждены  поддерживать ту же численность работающих. Поэтому    предлагается    предусмотреть    возможность    гибкого маневрирования численностью работающих.

 

     Ми пропонуємо  вилучити  показник  "локалізація виробництва", щоб  не  викликати  санкцій  Європейського  Союзу  проти  експорту українських товарів.

 

     Дальше. Есть  проблемы  с  комплектующими,  с  их  качеством. Несовершенные технологии не  позволяют  производить  продукцию  на уровне  мировых  стандартов.  Мы предлагаем для усовершенствования технологий  инвестиции  в  размере  20   миллионов   долларов.   И предусматривается защита от недобросовестного инвестора.

 

     Ну и   вносятся   изменения   в   отношении   ответственности инвестора.  Сегодня в случае нарушения  инвестором  инвестиционных обязательств, предусматриваются санкции со дня основания СП, а это многих инвесторов отпугивает. Мы предлагаем санкции вводить только с момента нарушения, допущенного инвестором.

 

     Вот в основном все предлагаемые изменения и дополнения.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитань не буде, тому що процедура скорочена. Олексію Васильовичу, дякую.

 

     Депутат Макеєнко є?  Немає?  Його  проект  не  розглядався  в комітеті, так я зрозумів? Усе, знімається.

 

     Сокерчак Вячеслав Михайлович.  Коротенько,  бо ви обіцяли, що попередній виступ буде коротким, а вибрали п'ять хвилин.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  народні   депутати!   Вчора   комітет востаннє розглянув узгоджений проект закону. Чому узгоджений? Тому що,  ви знаєте,  було зареєстровано два  законопроекти,  які  були внесені   депутатом   Бабуріним  і  депутатом  Цушком.  Але  після проведення спільного виїзного  засідання  двох  комітетів  ці  два депутати вирішили внести узгоджений проект. Ми його розглянули і в цілому підтримали,  хоча деякі депутати в комітеті  не  підтримали цей законопроект,  вважаючи,  що ми не повинні передбачати в наших законах пільг виробничникам.  Комітет керувався  тим,  що  ми  цим законом  надаємо  відповідні  пільги  галузі  і  маємо  для  цього економічні підстави.

 

     Законопроект народного депутата Макеєнка не  розглядався.  Ми не отримали висновків Головного науково-експертного управління,  і через те я доповідаю сьогодні тільки  щодо  одного  законопроекту. Хоча  вивчення  законопроекту  Макеєнка  показує,  що головна суть цього законопроекту  полягає  в  тому,  що  в  ньому  пропонується зменшити  практично  в  три  рази  (до  50 мільйонів американських доларів) обсяг інвестиції на виробництво легкових  автомобілів.  А ви  знаєте,  що  в  1998 році ми законом передбачили 150 мільйонів доларів.  Ця цифра фігурувала при створенні спільного підприємства "АвтоЗАЗ-Деу",   і  ми  сьогодні  не  маємо  ні  економічного,  ні політичного права зменшувати цю суму,  бо ми створювали  закон  не під одне підприємство,  а під випуск легкових автомобілів.  Якби в той час ще хтось захотів будувати завод у нас,  то  треба  було  б усе-таки  вносити  інвестицію  в  сумі 150 мільйонів американських доларів.  Отже, з пропозицією про зменшення обсягу цієї інвестиції погодитися не можна.

 

     У депутатів  виникли  деякі запитання.  Чому,  наприклад,  ми обсяг інвестиції для виробництва  легкових  автомобілів  залишаємо 150 мільйонів доларів,  для виробництва вантажних автомобілів - 50 мільйонів, автобусів - 20 мільйонів доларів і так далі?

 

     Шановні, ви знаєте,  що потреба ринку  в  різних  автомобілях різна.  У  нас на ринку продається 600 тисяч легкових автомобілів. Внутрішній  перепродаж,   імпортування   і   нелегальне   ввезення становить  300  тисяч  автомобілів.  А вантажних автомобілів у нас продається всього 30-40 тисяч на рік.  Автобусів також  продається мало. Нам треба трошечки допомогти Львівському автобусному заводу, особливо щодо випуску двигуна.  Бо кузов  на  заводі  виготовляють самі.  Самі  виконують  і  внутрішнє  оформлення  автобуса.  Але з випуском двигуна у нас сьогодні проблема.  Цих розмірів інвестицій буде   достатньо,   щоб   завод   запрацював   і  запустив  власне виробництво.

 

     Саме тому наш комітет пропонує підтримати цей законопроект  і прийняти  його завтра в першому читанні.  Потім можна подивитися і на законопроект Макеєнка і,  можливо, внести деякі положення цього законопроекту в порівняльну таблицю до другого читання.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви півтори хвилини зекономили.  Сім депутатів записалися на виступи. Підтримуємо, так? Усе. Дякуємо.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону про національний заклад (установу)   України.   Проект   5452.  Слово  надається  депутату Ківалову. Будь ласка.

 

     КІВАЛОВ С.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань правової політики (виборчий округ 135,  Одеська область).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Дорогие  коллеги!  Вашему вниманию  предлагается  проект  Закона  о  национальном учреждении (заведении)  Украины,  который  разработан  авторским  коллективом Одесской национальной юридической академии.

 

     Необходимость принятия  такого  закона  вызвана  тем,  что  в Украине сегодня  имеется  значительное  число  заведений,  имеющих статус национального.

 

     Я хочу   отметить,   что   сегодня   различные   предприятия, организации,   учреждения,   общества,    фонды    именуют    себя национальными,  а законодательством это никак не урегулировано. До сих пор не принят базовый закон,  который  регламентировал  бы  их деятельность   и  устанавливал  общие  правила  для  разных  видов национальных  заведений,  деятельность  которых  ориентирована  на решение   отдельных   общественно  значимых  проблем  относительно использования  интеллектуального   потенциала   нации,   а   также реализации идеи национального возрождения Украины.

 

     Вы знаете,   я   не  хотел  бы  подробно  останавливаться  на содержании  разделов,  отмечу  только,   что   положения   проекта унифицированы  с  тем,  чтобы  сделать  их  универсальными,  более подходящими для всех национальных учреждений (заведений). Расширен круг   субектов   приобретения   статуса  национального  за  счет возможности введения в этот круг подобных заведений технической  и других сфер.

 

     Критерии для   установления   статуса  "национальный",  четко определены в статье 2 раздела І указанного проекта закона,  в  том числе  такие  критерии,  как  результаты  многолетней деятельности учреждений,   их   национальная   и    общественная    значимость, оригинальность   и   уникальность   научных,   творческих  и  иных достижений и другие.

 

     Кроме названных положений,  в  разделе  І  "Общие  положения" раскрываются   основания  для  предоставления  учреждению  статуса "национальный" и порядок лишения  учреждения  указанного  статуса, задачи национального учреждения (заведения).

 

     В разделе   ІІ   изложены   общие   основания   осуществления деятельности национальным учреждением (заведением);  в разделе ІІІ

-  его  права  и  обязанности,  а также права и обязанности членов трудового коллектива; в разделе IV содержатся положения об органах управления  и самоуправления национального заведения (учреждения), в разделе V -  положения  об  имуществе,  финансовой  деятельности национальных учреждений. Всего в проекте 20 статей, пять разделов.

 

     Как видим,  структура законопроекта усовершенствована, проект дополнен преамбулой,  многие положения  его  детализированы,  дано четкое  определение  (в  отношении  этого  было замечание Главного научно-экспертного управления)  понятия  "национальное  учреждение (заведение)".  Я призываю вас поддержать этот законопроект, потому что он нам, конечно, необходим.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин пленарне засідання. Ще ж співдоповідь є.

 

     Запитання є? Є. Я бачу підняті руки.

 

     Записуйтеся.

 

     Висвітіть список.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Роєнко.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановний пане професоре, скажіть, будь ласка, чи дозволяється органам виконавчої влади, за вашим законопроектом, який  я підтримую,  передавати закріплене за національним закладом майно,   що   перебуває   в   державній    власності,    будь-яким підприємствам, установам, організаціям?

 

     КІВАЛОВ С.В.   В  законопроекте  четко  определено,  что  это нельзя. Категорически запрещено.

 

     ГОЛОВА. Віктор Роєнко. За ним - Михайло Павловський.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України.  У мене два  запитання.  Перше.  У  нас є Закон про освіту,  в якому також можна передбачати  розділ  щодо  статусу  національних  навчальних закладів.  Чи  не  можна зробити так,  щоб тоді окремого закону не приймати?

 

     Друге. Чи  захистить  цей  закон  від  того,   що   з   часом націнальний заклад може бути приватизований якимись особами?

 

     Дякую.

 

     КІВАЛОВ С.В.  Что касается последнего вопроса, то в разделе V четко определено,  что это чисто государственное учебное заведение или  научное  учреждение,  и о его приватизации даже речи не может быть. Если бы возник вопрос о том, чтобы его приватизировать (если это  законодательством  будет  предумотрено),  то  его  надо будет сначала лишить статуса  национального  учреждения  (заведения),  а затем  уже  ставить  вопрос о приватизации.  То есть если говорить образно,  то  это  учебное  заведение   или   научное   учреждение государственное "в квадрате".

 

     Что касается первого вопроса.  В этом законопроекте речь идет не  только  об  учебных  заведениях,  но  и  об  учреждениях.  Вот Национальный банк.  Имеет он право называться национальным банком? Или,  допустим,  фонды. У нас сегодня десятки фондов, которые сами этот  статус  присвоили  себе  и  так зарегистрировались в органах местного  самоуправления.  И  сегодня  это  какие-то  национальные общества с ограниченной ответственностью, национальные предприятия какие-то.

 

     То есть эти вопросы законодательством никак не урегулированы, и  поэтому мы предложили такую систему.  Здесь речь идет не только об учебных заведениях.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую, Степане Богдановичу. Шановний Сергію Васильовичу! Я підтримую ваш законопроект, він якраз на часі. Але у мене до вас таке запитання:  чи буде після прийняття цього законопроекту знято питання щодо  дискримінації  окремих  національних  університетів? Скажімо,  у  Київському  університеті  указом  Президента зарплату встановили в  два  рази  більшу,  ніж  в  інших  університетах.  У найбільшому  в  Європі Національному технічному університеті (КПІ) зарплата  на  аналогічній  кафедрі  в  два  рази  менша,   ніж   в університеті.  Ви розумієте, це ускладнює роботу і принижує того ж самого професора в Національному технічному університеті порівняно з  професором  університету,  де  указом Президента було збільшено зарплату.  Як ви ставитеся до  цього?  Чи  дасть  прийняття  цього законопроекту   можливість   поставити   в   однакові   умови  всі університети?

 

     Дякую.

 

     КІВАЛОВ С.В.  Спасибо. Вы знаете, мы в этом законопроекте как раз предусмотрели все,  что касается вопросов, которые вы подняли. Если это национальные учебные заведение,  если это  касается  этой группы   заведений,   то  все  они  будут  в  равных  условиях.  В законопроекте мы  записали,  что  устав  утверждается  центральным органом  -  министерством  или госкомитетом.  Наблюдательный совет утверждается  Кабинетом  Министров.  Никаких  исключений  быть  не может.  А сегодня здесь есть исключения, потому что законодательно эти вопросы не урегулированы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію  Васильовичу.   Народний   депутат Мусієнко  завершує  запитання.  Якщо  можна,  Сергію  Васильовичу, відповідайте коротко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановний  Сергію Васильовичу, дуже просте запитання. У статті 2 виписані, як на мій погляд,  дуже   серйозні   критерії   для   встановлення   статусу "національний" закладу (установі).  Скажіть мені, будь ласка, яким чином прийняття цього законопроекту допоможе нам  позбавитися  від тих  десятків  і  десятків установ,  які сьогодні вже мають статус національних і не відповідають жодному із цих критеріїв?

 

     КІВАЛОВ С.В.  Вы знаете,  я думаю,  что если мы  примем  этот законопроект,  то  это  само  собой отойдет.  Ведь сегодня в нашем государстве 27 высших  учебных  заведений,  которые  имеют  статус национальных,   и   сотни   (я   подчеркиваю  -  сотни)  различных учреждений. Эти вопросы сегодня регулируются указом Президента.

 

     Но многие  предприятия,  учреждения,  которые  имеют  сегодня статус   национальных,   получили  его  без  соблюдения  даже  той процедуры,  которая  предусмотрена  указом.  Допустим,  вопрос  не рассматривался Кабинетом Министров.  Вопрос должен быть рассмотрен на    заседании    правительственного    комитета,     принимается постановление,  и потом представление вносится Президенту. Если мы примем этот законопроект,  сотни различных национальных учреждений отпадут сами по себе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Васильовичу.   Процедура  вашої доповіді завершена, прошу сідати. Слово для співдоповіді надається голові  підкомітету  Комітету  з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування Моісеєнку Володимиру Миколайовичу.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые  коллеги!  На   ваше   рассмотрение вносится   законопроект   "про   національний   заклад  (установу) України", который, на наш взгляд, является достаточно злободневным на сегодня.

 

     Для подготовки этого законопроекта автор провел очень большую работу,  в том числе с привлечением научных сил, научноэкспертного управления и других структур.

 

     Вы видите,  что это уже второй законопроект, который улучшен, существенно  доработан  с   учетом   высказанных   предложений   и замечаний.

 

     Комитет Верховного     Совета     Украины     по     вопросам государственного строительства 4 апреля 2001 года рассмотрел  этот документ  и  считает вполне обоснованной идею присвоения статуса и названия "общегосударственный",  "общенациональный",  конечно  же, лучшим учебным заведениям и учреждениям нашей Украины.

 

     Учитывая то,   что   на   сегодня   эти   юридические   нормы недостаточно обоснованы и  урегулированы,  наш  комитет  поддержал законопроект  в  первом  чтении,  так  как  мы считаем,  что после обсуждения и доработки в комитете и с участием народных  депутатов он может быть существенно улучшен.

 

     В этом законопроекте есть отдельные моменты,  которые, на наш взгляд,  его несколько ухудшают. Можно было бы предусмотреть более широкие  права  общественных  организаций  и  партий для участия в формировании   учреждений   и   организаций   общегосударственного значения.   Несколько   завышена   роль   Президента.  Это  мнение подкомитета  по  вопросам  государственного   строительства,   оно высказывалось   на   заседании   комитета.   И   это  все  диктует необходимость принять этот документ не в целом,  а в первом чтении с  тем,  чтобы  можно  было его существенно доработать.  На этом я хотел бы закончить свое выступление.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Шановні колеги,  не  будемо  зараз  ставити  запитання,   щоб розглянути ще один законопроект про питну воду, на якому наполягає його автор і який є вкрай важливим для України.

 

     Володимире Миколайовичу,  вибачте, є одне запитання. Народний депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Я хочу задать вопрос,  потому что не согласен с прозвучавшим утверждением о том, что  законопроект  является актуальным и злободневным.  Вы знаете, Владимир Николаевич,  чем больше у нас учреждений,  где в названии есть слово "национальный", тем хуже состояние дел в образовании, в науке,  в медицине и так далее.  Мне кажется, что вся эта кампания по  созданию  "самопальных"  академий,  университетов  и так далее отражает  некоторую  химеричность,  иллюзорность  тех   процессов, которые происходят в обществе за последние десять лет. Посмотрите, ведь от названия мало что вообще  зависит.  Было  и  есть  сегодня Высшее техническое училище имени Баумана. Это известнейшее во всем мире учебное заведение.  Были университеты, которые создавались не за один год, не за два года, а за десятки лет, научные школы и так далее.  Торопливость,  поспешность,   мне   кажется,   уместна   в совершенно  других  делах.  И поэтому я не могу согласиться с тем, что этот законопроект актуальный.  Как вы полагаете, не отражается ли сегодняшняя угарная атмосфера на этих процессах?

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо. Я хочу вас вернуть к статье 1 раздела І  этого  документа,  где  сказано,   что   "національний   заклад (установа)  України  -  це заклад,  що є провідним серед галузевої групи закладів гуманітарної,  технічної та  інших  сфер  та  якому надано статус національного закладу України за досягнення найвищих показників у своїй діяльності щодо  використання  інтелектуального потенціалу  нації,  реалізації  ідеї  національного  відродження і розвитку України, запровадження державної мови".

 

     Вот здесь я обращаю ваше внимание на два момента.

 

     Первый. Что это не может носить массовый характер,  то, о чем вы сейчас говорили.

 

     И второй.  То, что, на мой взгляд, необходимо будет исправить после первого чтения - это уж  очень  националистический  характер формулировки.

 

     Вот поэтому  я  вношу предложение о том,  чтобы этот документ был принят в первом чтении.

 

     Что касается злободневности самого законопроекта и присвоения таких  званий.  Вы  знаете,  национальную  гордость  или  гордость государства составляет целый ряд учреждений,  вузов, предприятий и так далее. Если сегодня эти трудовые коллективы настаивают на том, чтобы им было присвоено такое звание,  то я считаю,  что это  надо сделать.

 

     Другое дело, стоит ли это делать насильственно по отношению к тем трудовым коллективам,  которые и так имеют заслуженную  славу. Вы правильно сказали,  что МВТУ имени Баумана (правда, это Москва)

- это  знаменитейшее  учебное  заведение,  которому  не  требуется никакой дополнительной рекламы.

 

     Но есть  целый  ряд  новых  учебных  заведений,  которые  уже созданы в этой  Украине,  и  одно  из  них  возглавляет  профессор Кивалов.   Вот  эти  учреждения,  поднявшись  до  высокого  уровня сегодняшних требований,  которые освещены  в  этом  законопроекте, ставят  вопрос  о  том,  чтобы им было предоставлено право считать себя,  скажем так,  первопричиной, первонаукой, первооткрывателями нашего  государства.  И  вот  здесь  стоять  на  пути  у  трудовых коллективов, которые этого хотят, наверное, будет нецелесообразно.

 

     К сожалению,  это имеет сегодня достаточно массовый характер, и я думаю, что это нужно урегулировать законом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу.  Прошу  сідати. Ваша співдоповідь закінчена.  Шановні колеги!  На виступ з трибуни записалися чотири народних депутати.  Бачу лише одного, який бажає висловитися.  Це народний депутат  Журавський,  він  просить  одну хвилину.  Але  у  нас  є  три  хвилини  для  того,  щоб розглянути наступний  законопроект,  де  серед   авторів   народний   депутат Самойленко і інші депутати. Якщо немає заперечень, надамо слово...

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  ми  завершили розгляд проекту Закону про національний заклад (установу) України ( 5452).

 

     -----------

 

     Оголошую до   розгляду   проект   Закону   про   питну   воду (реєстраційні номери 5236, 5236- 1, 5236-2, 5236-3).

 

     Доповідає народний депутат Самойленко від групи авторів.  Він обіцяє за дві хвилини висловити позицію всіх авторів.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати!  Автори всіх законопроектів зібралися на спільне  засідання  і  доручили  мені  виступити  одному,  бо наші позиції погоджені.

 

     Забезпечення населення  України  якісною   питною   водою   є складною   соціальною,  економічною,  гігієнічною,  екологічною  і господарською проблемою.  Україна є однією з найменш  забезпечених водними  ресурсами  країн  Європи.  Понад  80  відсотків населення України користується для задоволення  питних  і  побутових  потреб водою  з  відкритих  водойм  і  близько  30  мільйонів жителів - з Дніпра.

 

     Водночас у відкриті водойми скидаються побутові і  промислові стічні   води,   близько  40  відсотків  яких  є  неочищеними  або недостатньо очищеними. Практично всі поверхневі води, а в багатьох регіонах   і  підземні  води,  водні  горизонти  забруднені  і  не відповідають санітарним вимогам до джерел водопостачання.

 

     Технології підготовки води,  які використовуються в  Україні, не  дозволяють отримати якісну питну воду.  Внаслідок застосування хлору в питній воді  утворюється  близько  300  хлорорганічних  та інших   небезпечних   для   здоров'я  сполук.  Більшість  хімічних забруднювачів  видалити  з  води  існуючими  методами  очистки  не вдається,  а  від  вірусів вона взагалі не знезаражується.  Більше половини  водопровідних  мереж  потребують  заміни  у  зв'язку  зі зношеністю.  А випуск довговічних труб із спеціальним покриттям не набуває поширення.

 

     Саме тому є вкрай необхідним прийняття  цього  законопроекту, який  би  визначив  правові,  економічні  та  організаційні засади формування та функціонування  системи  питного  водопостачання  як складової частини водогосподарського комплексу України.

 

     На розгляд комітету надійшло чотири законопроекти практично з усіх фракцій.  Це проекти народних депутатів  Деркача  і  Волкова, Писаренка, Самойленка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію  Івановичу,  народні депутати ознайомилися з цими законопроектами. Може, ми перейдемо до запитань і відповідей, щоб уточнити деякі позиції?  Або висловіть,  у чому конкретно суть проекту.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Конкретним  і  найбільш   урівноваженим   та підготовленим   до  розгляду  є  законопроект,  поданий  Кабінетом Міністрів.  В ньому враховано  всі  пропозиції,  які  містилися  у попередніх законопроектах. Комітет підтримує законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, і пропонує прийняти законопроект за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання є? Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат  Олексій  Марченко  просить  передати  слово народному депутату Матвієнкову. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо. Уважаемые коллеги! Уважаемый Степан Богданович!  Уважаемый  Юрий  Иванович!  Мы  не  относимся  как-то негативно к этому законопроекту или к этой проблеме.  Эта проблема сегодня для Украины действительно очень и очень серьезная.  Просто поговорить  о ней,  даже не поговорить,  а обозначить ее в течение двух секунд,  согласитесь,  было бы  неправильно.  Ведь  проблемы, которые  сегодня сложились в регионах с питьевой водой,  наверное, заслуживают того,  чтобы хотя бы говорили о них всерьез  с  учетом всех  этих  сложностей.  Наверное,  было  бы  неправильно  вот так скомкать  рассмотрение  этого  вопроса  и  затем   завтра   просто поставить его на голосование. Каково ваше мнение?

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Знаючи важливість цього законопроекту,  його активно запропонували члени  комітету,  він  обговорюється  у  нас протягом  одного року.  Кабінет Міністрів попросив:  не вносьте ці законопроекти,  ми розробимо свій і подамо. Над цим законопроектом ми  працюємо  вже  рік,  з  величезним  задоволенням  збирали  всі пропозиції  від  обласних  держадміністрацій,  від  обласних  рад, громадських  організацій.  Проведено  близько  десяти конференцій, семінарів, і ми вирішення цих проблем взяли на себе.

 

     Звичайно, я вас  абсолютно  розумію,  але  це  ж  лише  перше читання,  а  при  розгляді в другому читанні ми обов'язково надамо вам слово і ви будете говорити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні   народні   депутати!   Шановний   Юрію Івановичу!  На  мій  погляд,  за весь час свого існування Верховна Рада не розглядала більш важливого законопроекту, ніж законопроект про питну воду.

 

     Життя виникло  у  воді.  Зараз  та  вода,  яку ми споживаємо, вбиває нас,  це вбивця. Найбільш запеклий ворог усього живого - це вода.  І  тому приймати цей законопроект треба.  Звичайно,  бажано було б поговорити про це,  але оскільки ми вже багато разів на  цю тему   говорили,   то,   я   думаю,  враховуючи  важливість  цього законопроекту, треба його завтра приймати.

 

     Тепер у мене запитання щодо якості питної води. Чи передбачає цей законопроект радикальне вирішення проблеми якості питної води, чи все-таки це паліативне рішення? Застосування хлору для очищення води  -  це  позавчорашній день технології очищення води.  Головне питання  -  це  якість  води.  Як  ви  вважаєте,  прийняття  цього законопроекту  вирішить цю проблему?  Чи треба підготувати ще щось до  другого  читання,  щоб  цю  проблему   було   вирішено   більш радикально?

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.   Дякую   за   ваше   зауваження.  Володимире Кириловичу,  дійсно,  нам  треба  приймати  законопроект,  щоб  не змушувати людей пити оту воду. Ми можемо багато говорити, але поки ми говоримо, люди п'ють оту неякісну воду. А в цьому законопроекті запропоновані механізми,  закладені підвалини,  як нам відійти від тих неякісних технологій і застосувати нові технології очищення  і підготовки води. Це радикально вирішується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний    депутат   Моісеєнко,   і   завершуємо запитання.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый Юрий Иванович! Я знаю, с каким вниманием вы относитесь к проблемам экологии,  поэтому  меня  интересует  вопрос  следующего содержания.  Вы  знаете,  что  обеспеченность  пресной водой - это вообще  стратегический  вопрос  человечества.  Один   из   главных приоритетов  российских  природных ресурсов - это озеро Байкал,  в котором три четверти пресной воды.  И за счет этого ресурса Россия в общем-то становится страной номер один в мире по ресурсам в этом тысячелетии.

 

     Я хотел  бы  обратить  внимание  на  то,  как  учитываются  в предложенном  законопроекте  о питьевой воде ресурсы пресной воды, которыми владеет Украина и  которые  очень  загрязнены.  Не  будем далеко  ходить  за  примерами.  Сами  киевляне,  хотя и любят свой Днепр,  купаться предпочитают в озерах.  Мы живем в столице,  пьем воду   из  водопроводной  сети,  но  в  то  же  время  все  медики рекомендуют пить кипяченую воду и так далее.

 

     Как эти вопросы будут решаться?  Я бы хотел,  чтобы вы  также осветили, как они будут решаться в Донбассе, который я представляю в Верховном Совете?

 

     Спасибо.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Спасибо.  Вы  действительно   владеете   той уникальной информацией, которая прозвучала на международном форуме по проблеме питьевой воды. Тогда россияне сказали: когда в мире не будет воды, приходите к нам, и мы свой Байкал вам отдадим.

 

     Якщо дійсно  у  нас  води  не  буде,  то  у нас свій Байкал в Україні закладений у підземних водоносних  горизонтах.  Його  лише треба зараз зберігати,  не пустити туди радіації,  не пустити туди ті відходи,  які утворюються в Донбасі, і цей законопроект на це й націлений.  Тому  що  оця нещадна і непродумана політика,  коли ми маємо Байкал у підземних водоносних горизонтах і  не  думаємо  про це,  не повинна лишати нас байдужими. В Донбасі саме з поверхневих вод людей не можна вже напувати,  треба шукати джерела і освоювати підземні водоносні горизонти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Івановичу,  ви дотрималися процедури доповіді.  Прошу сідати. Шановні колеги! На виступи записалося сім народних  депутатів.  Чи  наполягаєте  ви  на  виступах?  Народний депутат Шеховцов наполягає на виступі. Будь ласка.

 

     Шановні колеги,  процес  розгляду  питання   ми   не   можемо переривати на цьому етапі. Ми змушені надати слово для виступу.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Уважаемые  коллеги!  Я  буду предельно краток. Вначале моя оценка этого законопроекта, пусть авторы не обижаются. В  законопроекте  говорится,  что  вода  -  это  такая  прозрачная жидкость,  которая течет.  Стандарты ее устанавливает Госстандарт, за  качеством  следят  санстанции.  А в жизни что,  не так что ли? Разве вода - это газ или за качеством воды следит ГАИ?

 

     У нас сложилась  такая  практика  разработки  законопроектов, когда  просто  фиксируется  то,  что и так в жизни есть.  А ведь в такой ситуации, когда у нас есть Госстандарт, есть кому следить за качеством воды, есть кому устанавливать нормы расхода, надо, чтобы закон  был  шагом  вперед,  и  желательно  большим   шагом,   даже несколькими  шагами.  Вот только одна проблема - нормы.  Буквально недавно здесь проводились слушания по вопросам цен  и  тарифов  на коммунальные   услуги.   Расходование  воды  нормируется,  и,  мне кажется,  несложно отследить, насколько эти нормы рациональны. Ваш покорный  слуга  в  течение  15 лет пользовался водомером и провел расчеты,  сколько я по нормам выпил и сколько наша семья за 30 лет (сохранились все документы) реально израсходовала воды.  Разница в шесть-семь раз по питьевой воде и в семь-десять раз по  поливу.  И так у большинства тех людей, у которых установлены водомеры. Может быть, только не такие колоссальные разрывы.

 

     Найдите в этом законопроекте ответ на вопрос: что сдвинется с мертвой точки после его принятия?  Поищите.  Кроме того, что вы не найдете никакого ответа,  вы еще и увидите противоречие.  В  одном месте   говорится,   что  эти  нормы  утверждают  органы  местного самоуправления, в другом месте уже говорится, что это делают якобы всетаки областные госадминистрации, республиканские структуры.

 

     Я думаю,  что  если глубоко вникнуть в вопросы качества воды, борьбы с загрязнением водных ресурсов,  то  мы  все  равно  увидим максимум фиксацию тех механизмов, которые существуют. Мне кажется, что если в законопроекте нет реальных механизмов решения  реальных проблем, то незачем тратить силы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Матвієнков  просить 15 секунд для репліки.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо,  Степан  Богданович.  Я  хотел   бы все-таки,  чтобы сказанное мной было внесено в стенограмму. В этом законопроекте не  отражаются  проблемы  определенных  регионов,  в которых  сегодня сложилось катастрофическое положение с водой (то, о чем говорил мой коллега  Моисеенко,  в  частности  о  Донбассе). Решение  проблемы  воды в этом регионе требует отдельного подхода, отдельного    индивидуального    изучения,    отдельной    системы финансирования и отдельной методики.

 

     Сегодня говорится  о  проблеме  воды  в  Украине вообще.  Это хорошо,  это понятно.  Но в Западной Украине одно положение,  одна ситуация,  а в Донбассе абсолютно другая ситуация. Концептуально в этом законопроекте  не  выписаны  методы  решения  этой  проблемы. Хотелось бы, чтобы ко второму чтению это нашло свое отражение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Шановні колеги, ми завершили розгляд проекту Закону про питну воду. На цьому пленарне засідання 20 червня оголошую закритим. Ми продовжимо роботу завтра о 10 годині.  21  червня  о  15  годині  в  цьому  сесійному  залі відбудуться   парламентські   слухання.   Хай   усім  щастить,  до побачення.