ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

       С е с і й н и й  з а л  В е р х о  в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  8  ч е р в н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти і гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації.  Можна вже включати.  Асадчев  ідуть.  Ідуть  Асадчев. Включати,    Валерію   Михайловичу?   Включайте   систему.   Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  355  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     -----------

 

     Відповідно до  Регламенту  ми  сьогодні  обговорюємо  питання порядку денного,  але є багато депутатських запитів.  Якщо  ви  не заперечуєте,  я їх оголошу,  а ви проголосуєте,  щоб їх направити, враховуючи,  що наступний тиждень у  нас  не  пленарний.  Не  буде заперечень? Ні?

 

     Групи народних  депутатів  (Бережний  та  інші  -  всього  10 депутатів) - до Голови  Верховної  Ради  у  зв'язку  з  порушенням Луганською   обласною   радою   Конституції   України  та  чинного законодавства при прийнятті власних рішень. Ну, Голова ніби не має до них відношення, але я не можу коментувати.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 157.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів (Геннадія Долженка і Михайла Туша) - до Прем'єрміністра у зв'язку з протиправним розпорядженням  голови Чернігівської  обласної  державної  адміністрації  щодо  демонтажу пам'ятників і перейменувань площ та  вулиць  у  населених  пунктах області.

 

     "За" - 146.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів  Геннадія Удовенка та Юрія Ключковського - до Прем'єр-міністра  України  стосовно  фінансування  капітального ремонту Південнобузького мосту, місто Миколаїв.

 

     "За" - 96.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Бориса   Кожина  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно окремих порушень законодавства  України  у  сфері освіти та культури.

 

     "За" - 119.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Богатиренка

- до Прем'єр-міністра України стосовно небезпечної екологічної  та санітарноепідеміологічної ситуації, що склалася в Старобешівському районі  Донецької  області   внаслідок   викидів   Старобешівської теплоелектростанції в атмосферу.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України стосовно проведення індексації чорнобильських пенсій.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів Геннадія Удовенка і Лілії  Григорович  -до Прем'єр-міністра  України  щодо  аварійного  стану  та  проведення невідкладних  аварійно-відновлювальних   робіт   на   енергетичних об'єктах міста Рубіжне Луганської області.

 

     "За" - 109.

 

     Рішення приймається.

 

     Народних депутатів  Михайла  Павловського  та Сергія Саса -до Прем'єрміністра України про грубі порушення оплати праці  вчителів у місті Житомирі.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних  депутатів (Абрамов,  Поляков,  Сушкевич) - до міністра охорони здоров'я  України  стосовно  надання  допомоги  в організації лікування мешканки міста Торез Донецької області.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата   Віктора   Пинзеника  -  до  Генерального прокурора України щодо фактів порушення  чинного  законодавства  в місті Луганську.

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народних депутатів   України   Федора   Марамзіна  та  Сергія Сінченка  -  до  Генерального  прокурора  України  у  зв'язку   із невдоволенням   відповіддю   на  запит  щодо  незаконного  продажу державного майна Лисичанського комбінату хлібопродуктів.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів (Марамзін, Сінченко та інші - всього шість  депутатів)  - до Генерального прокурора України у зв'язку з намірами продажу контрольного пакета акцій  Державної  холдінгової компанії "Луганськтепловоз".

 

     "За" - 143.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Олександра  Кулика  - до Прем'єр-міністра України Кінаха про факти переслідування,  погроз, морального тиску з  боку  високих  посадових  осіб Полтавської облдержадміністрації стосовно голови одного з кращих в Україні  Полтавського  обласного державного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі.

 

     "За" - 91.

 

     Рішення прийнято.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів  України  Жеваго  Костянтина Валентиновича  зі  складу  депутатської  фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-Конгрес".

 

     Народних депутатів Гусака Леоніда Гавриловича, Сопруна Сергія Івановича  та  Чаговця  Василя Миколайовича зі складу депутатської фракції партії "Демократичний союз".

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  розгляду  питань   порядку   денного. Оголошуються  до  розгляду  проекти  законів  про внесення змін до Закону України  про  концесії,  реєстраційні  номери  5393,  6201. Доповідають  Турчинов  Олександр  і Гудима Олександр.  Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановний головуючий! Шановні народні   депутаті!  Законопроект,  який  пропонується  до  вашого розгляду,  містить усього два рядки.  Він  дуже  невеличкий.  Саме таким буде і мій виступ.

 

     Що стосується законопроекту.  Він зводиться до положення, яке пропонується  включити  до  Закону  про   концесії:   "Не   можуть надаватися   у  концесію  магістральні  нафто-  і  газопроводи  та магістральний трубопровідний транспорт,  що  обслуговують  потреби держави  в  цілому,  підземні  нафто-  і  газосховища".  Для  чого пропонується це зробити?

 

     Шановні колеги,  ми знаємо, скільки суперечок виникає навколо приватизації  стратегічних  об'єктів.  Але  є  об'єкти  не  тільки стратегічні,  а й такі,  приватизацію яких категорично  заборонено чинним   законодавством.   На   жаль,   останнім  часом  є  спроби приватизувати стратегічні об'єкти, які заборонено приватизовувати, шляхом передачі їх у концесію. І в першу чергу це стосується наших стратегічних газо- і нафтопроводів.  Саме  тому,  шановні  колеги, пропонується  внести  зміни  до Закону про концесії,  щоб не можна було під виглядом передачі в концесію фактично провести  безплатну приватизацію стратегічного надбання нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Марченко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Олександре Валентиновичу, я думаю,  що пропозиції,  які вносите ви,  без сумніву слушні. Але скажіть,  будь  ласка,  яка буде в принципі для держави економічна вигода,  які прогнозовані результати від внесення змін  до  Закону про концесії? Що ми будемо мати з цього?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Ми   будемо   мати  у  власності  держави  ті стратегічні об'єкти,  які є економічною основою нашого  існування. От така буде вигода від прийняття цього закону.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним - депутат Полюхович.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Дякую.   "Демсоюз".  Шановний  доповідачу! Абсолютно зрозуміле ваше бажання врегулювати  питання,  яке  є  на сьогодні  для  держави проблемним,  оскільки,  мабуть,  важливість об'єктів паливноенергетичного комплексу,  про які  йдеться,  -  це найважливіше.

 

     Але скажіть,  будь  ласка,  чи створює ваш законопроект умови для унеможливлення переходу державної власності до  рук  тих,  хто збирається приватизувати ці об'єкти,  іншим шляхом?  Скажу про те, що я маю інформацію  про  закон,  яким  Верховна  Рада  заборонила приватизувати   цілий  ряд  об'єктів.  Вони  поступово  уходять  з державної    власності,    як,    скажімо,    "Ексімнафтопродукт", "Київнафтопродукт".   На   сьогодні   приватизація   цих  об'єктів заборонена,  але вони нині знаходяться в руках людей,  які  живуть навіть  за  межами держави.  Скажіть,  будь ласка,  яким чином ваш закон, заборонивши передачу цих об'єктів у концесії, буде впливати на ось ці процеси,  що іншим шляхом ці об'єкти не перейдуть у руки до тих, хто збирається їх "прихватизувати"?

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  колего!  Ці  зміни  до  Закону   про концесії  регулюють  тільки  одне  конкретне  питання  і  не дають можливості шляхом передачі в концесію фактично приватизувати, тому що в концесію можуть передати на 50, на 100 років такі об'єкти, що фактично еквівалентно їх приватизації або  безплатній  передачі  в управління і фактично власність іншим суб'єктам, які не є державою Україна.

 

     Що стосується інших схем,  то,  ви знаєте,  цей закон не може все  врегулювати у зв'язку з тим,  що перед ним і не стоїть такого завдання.  Це треба робити змінами до  інших  законодавчих  актів, таких  як  закони  про господарські товариства,  про оренду і таке інше.  І цим,  я вважаю,  повинен займатися відповідний профільний комітет.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Гуцол.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Дякую, Іване Степановичу. Прошу передати слово Лесю Гудимі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГУДИМА О.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 123,  Львівська область). Український рух. Шановний доповідачу!  Ви у своєму  законопроекті  до  стратегічних об'єктів  віднесли газотранспортну і нафтотранспортну системи.  Чи не вважаєте ви,  що до переліку  стратегічних  об'єктів  у  вашому законопроекті  слід  віднести  й електричні магістралі,  або лінії електропередач   напругою   220-   750   кіловольт,   які   чинним законодавством забороняється приватизовувати,  але які можуть бути передані згідно з чинним законодавством у концесію?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний керівник  комітету,  я  погоджуюся  з вами.   І   я   переконаний,   що   під  час  доопрацювання  цього законодавчого акта у вашому комітеті якраз  такі  зміни  і  будуть внесені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайло   Гуцол  -  останнє  запитання.  Ну,  депутат Косаківський просить слова.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване  Степановичу.  Фракція  "Яблуко",  Екологічна партія України "Захист".  Шановний доповідачу,  я дуже уважно  слухав  вашу  таку коротеньку доповідь і скажу з усією відповідальністю,  що поправка до закону,  котру ви вносите, дуже важлива, надзвичайно важлива. Я не  бачу  тут  механізму контролю виконання - хто буде відповідати конкретно і практично за виконання даної поправки і  в  цілому  за даний закон. Перше.

 

     Друге. Чи  є  фінансова база і чи потрібні додаткові бюджетні кошти для того,  щоб цей закон працював,  оскільки закон, я ще раз повторюю,  надзвичайно важливий?  Тому що, коли цього немає, дарма ви пропонуєте цей законопроект і, напевно, він не буде підтриманий сесійною залою.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.     Додаткового     бюджетного     фінансування законопроект про внесення змін до  Закону  про  концесії,  який  я пропоную, не потребує. Це перше.

 

     Що стосується  виконання або дотримання нашого законодавства, то це  повинна  робити  виконавча  влада,  контролювати  порушення законів повинні Генеральна прокуратура та інші органи,  які згідно з нашим законодавством і Конституцією мають займатися відповідними питаннями.  Це  стосується  не  тільки  цієї  поправки,  а  й усіх законів, які приймаються Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання - Леонід Косаківський.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 223,  м.  Київ).  Дякую.  Шановний Олександре Валентиновичу,  я особисто підтримую ваш  законопроект. Але хотів би,  щоб ви у своїй відповіді,  може,  пояснили ситуацію іншим депутатам, які ще коливаються.

 

     Відомо з історії,  що міжнародні  монополії  часто  й  широко використовують   концесії   як   засіб   експлуатації  залежних  і економічно слаборозвинутих країн.  Як ви вважаєте, в разі, якщо не буде  прийнята  ваша  поправка  до  закону,  чи  не стане концесія способом  прихованої  приватизації  і  розкрадання   національного багатства   нашої   країни   через   передачу  і  експлуатацію  на незрозумілих  умовах,  кулуарно  приховано,  нашого  національного багатства,  і  це призведе просто до чергового падіння рівня життя нашого народу?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  Леоніде  Григоровичу,   я   повністю погоджуюся  з  вашими висновками і підтримую ті проблемні питання, на  яких  ви  наголошуєте.  Єдине,  я  додам,  що,   крім   втрати стратегічних  об'єктів таким шляхом,  крім бюджетних втрат,  ми ще будемо  мати  серйозне  посилення  корупційних  процесів  у  нашій державі,  тому  що,  ми  розуміємо,  таким шляхом можна передавати стратегічні  об'єкти,  не  отримуючи  нічого  до  бюджету,  але  ж отримуючи  в  кишені тих посадовців,  тих кримінально-олігархічних груп, які впливають на прийняття таких рішень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Олександру Гудимі.

 

     ГУДИМА О.М.  Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати! Мій  виступ,  напевно,  буде  коротший,  ніж мого колеги народного депутата Турчинова.  Я вважаю, що завдання парламенту при розгляді тих двох законопроектів є надзвичайно простим.

 

     Сьогоднішня ситуація при обговоренні питання про концесію дає можливість  три  стратегічні  системи,  які  має  Україна  і   які оцінюються   не   менше  як  у  10  мільярдів  доларів  США  -  це газотранспортна система України,  нафтотранспортна система України і  система  ліній  електропередач  теж  вартістю  не  менше  як 10 мільярдів доларів США - уряду  одним  розчерком  пера  передати  в концесію  будь-кому.  Верховна  Рада  не  несе  за  ті  дії жодної відповідальності.

 

     Отже, законопроектом     народного     депутата     Турчинова забороняється  передача  в концесію стратегічних об'єктів узагалі. Законопроектом  моїм  і  народних  депутатів   Ковалка   і   Діяка дозволяється  передача  в  концесію стратегічних об'єктів,  але за переліком,  який затверджує Верховна Рада.  Тобто Верховна Рада  в разі   прийняття   законопроекту,   який   я   представляю,   буде вислуховувати від  Кабінету  Міністрів  аргументи  і  перелік  тих об'єктів і буде дозволяти концесію тих об'єктів.

 

     Отже, ми  беремо на свої плечі відповідальність за передачу в концесію стратегічних об'єктів.

 

     Коротко у мене все, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   "Демсоюз".    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Я змушений задати вам питання,  оскільки Турчинов у відповіді на моє запитання  сказав,  що  це  є  компетенцією  саме вашого комітету.

 

     Мова йде   про   те,   що  Верховна  Рада  свого  часу  взяла відповідальність,  затвердила   цілий   ряд   об'єктів   державної власності,  які  можуть  приватизовуватися  лише  за  умови  згоди Верховної Ради.  Тобто Верховна Рада має вилучити із затвердженого переліку.

 

     Але склалося так,  що на сьогодні я маю підстави сказати,  що цілий ряд об'єктів,  які  внесені  до  переліку  об'єктів,  що  не підлягають  приватизації,  поступово переходять від держави в руки ділків.  До таких об'єктів належать не тільки  "Ексімнафтопродукт" Одеси,  "Київнафтопродукт",  а й,  скажімо, такий об'єкт, як ТЕЦ у Черкасах, яку передано в оренду на 50 років невідомо кому. Я якраз цим  займаюся,  спробую  з'ясувати,  кому  це  так вдалося.  ТЕЦ є об'єктом,  який не підлягає приватизації,  але чомусь його держава віддала комусь в оренду з невідомих причин, невідомо для чого.

 

     Так ось,  чи  не  здається вам,  що в цілому нам треба було б повернутися до Закону,  який і вами в тому числі пропонувався, про особливості  приватизації  майна в паливноенергетичному комплексі, оскільки це є стратегічним об'єктом у цілому держави?

 

     Дякую.

 

     ГУДИМА О.М. Я думаю, що колега Марченко...

 

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк, будь ласка.

 

     ГУДИМА О.М.  Ні,  я мушу відповісти,  Іване Степановичу, я не відповів.

 

     Ви запитуєте   про  передачу  нібито  державою  в  управління теплоелектроцентралей чи теплових мереж, які чинним законодавством віднесені до об'єктів, що не підлягають приватизації, в комунальну власність  міських  громад,  зокрема   черкаська   ТЕЦ   чи   інші теплоелектроцентралі,  які  входили  до  складу енергопостачальних компаній,  сьогодні є власністю міських громад.  Інші, можливо, ще частково  перебувають в управлінні Міністерства енергетики.  Тобто або Міністерство енергетики,  або міські громади можуть передавати будь-яким   господарюючим   об'єктам   в  управління,  але  це  не стосується  нашого   законопроекту.   Тобто   наші   законопроекти передбачають два простих принципи:  або ми законодавчо забороняємо передачу  в  концесії  стратегічних  об'єктів,  і  ми  мусимо   їх визначити,  або ми її дозволяємо,  але перелік тих об'єктів мусить також  затверджувати  Верховна  Рада.  Я  є  прибічником   більшої відповідальності з боку парламенту за прийняття таких рішень.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Усе.  Більше  немає  запитань.  А я Костинюка оголошував.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний доповідачу,  я хотів би задати запитання такого роду. Яке ваше ставлення до  попереднього  законопроекту,  тобто  до  спроби обмежити  можливості  надання в концесію,  зокрема,  магістральних газопроводів? Це перше питання.

 

     І друге питання - десь таке загальне.  Я  хотів  задати  його попередньому доповідачу. Отже, два роки тому ми прийняли Закон про концесії.  Ми прийняли Закон про концесії на автомобільні  дороги, але він до цього часу не працює. Що потрібно для того, щоб зрушити справу з мертвої точки? Що б ви могли порадити в цьому плані?

 

     ГУДИМА О.М.  Я  думаю,  що   запитання   народного   депутата Костинюка   щодо   ефективної   дії   Закону   про  концесії  щодо автомобільних шляхів є трохи  за  межами  компетенції  і  моєї,  і народного   депутата  Турчинова,  оскільки  внесені  законопроекти стосуються виключно об'єктів,  які ми вважаємо стратегічними,  які на  сьогодні  можуть  передаватися  в  концесію  тільки  Кабінетом Міністрів без Верховної Ради.

 

     А на ваше перше  запитання  відповідаю.  Я  вважаю  абсолютно неприпустимим,    щоб    Верховна   Рада   не   прийняла   жодного результативного рішення.  Залишати ситуацію такою, яка на сьогодні є,  -  це  взяти  на себе відповідальність за можливі дії уряду по передачі в концесії будь-кому на будь-яких умовах.  Отже, я за те, щоб  було  прийнято  одне  з  двох рішень:  або народного депутата Турчинова,  або  народних  депутатів  Гудими,  Ковалка  і   Діяка. Звичайно, як автор законопроекту я вас закликаю, щоб був прийнятий саме  зважений  підхід,  що  Верховна  Рада  дозволяє  передачу  в концесії,  але перелік і аргументацію, подані Кабінетом Міністрів, мусить затвердити в цій сесійній залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Більше запитань немає, сідайте.

 

     Слово для   співдоповіді   надається    голові    підкомітету Володимиру Йосиповичу Матвєєву.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Комитет по    вопросам   экономической   политики,   управления   народным хозяйством,  собственности и  инвестиций  на  своем  заседании  21 февраля  рассмотрел внесенные народными депутатами Украины проекты законов  о  внесении  изменений  в  Закон  Украины  о  концессиях: законопроект

 6201 - субекты  законодательной  инициативы,  народные  депутаты Гудима,  Дияк  и Ковалко и законопроект 5393,  внесенный депутатом Турчиновым.  Главное, что мы об этих законопроектах можем сказать, и это подчеркивает и Главное научно-экспертное управление, это то, что их в  принципе  нужно  поддержать.  Главное  научно-экспертное управление предлагает несколько новую редакцию проекта 5393.

 

     В связи  с  этим предлагается уточнить статью 3,  в частности изложить пункт 13 второй части статьи 3 в новой редакции.  То есть фактически  нет  возражений  относительно самой идеи изменения,  а есть  замечания  к  редакции  проекта.  Кабинет  Министров   также поддерживает  идею  относительно  изменений  в закон и высказывает замечания к изложенной редакции.

 

     В связи с этим  комитет  на  своем  заседании  вынес  решение принять  оба проекта за основу в первом чтении.  И поскольку члены комитета  считают  важным  развивать  концессионную  деятельность, дающую  возможность  привлекать  инвестиции  без  изменения  формы собственности,  как государственной,  так и  коммунальной,  то  ко второму  чтению комитет берет на себя обязательства доработать эти проекты.  И вместе с авторами  и  Кабинетом  Министров  мы  сможем внести  на  ваше  рассмотрение для принятия в целом проект закона, способствующий     совершенствованию     процедуры      управления государственным  коммунальным  имуществом и позволяющий привлекать инвестиции.  Вообще концессионная деятельность во многих  отраслях должна  предшествовать  приватизации.  А  в случае неэффективности концессии можно  было  бы  рассматривать  вопрос  о  необходимости приватизации этих отдельных групп обектов.

 

     Комитет предлагает поддержать эти проекты законов,  внесенные народными депутатами Украины.

 

     Доклад окончен.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до співдоповідача? Немає. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Ми завершили   обговорення   цього   проекту.  Ви  пропозиції профільного комітету чули, Матвєєв вам їх доповів.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду законопроекту за номером 5329 - проект Закону  про  тваринний  світ  (нова  редакція).  Доповідає  перший заступник голови комітету Орест Фурдичко.

 

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 125,  Львівська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні  депутати!  До  вашої  уваги  пропонується  нова  редакція проекту  Закону  про  тваринний  світ.  Необхідність  розробки  та прийняття  даного  законопроекту  виникла  при  доопрацюванні   до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України про  тваринний  світ  (реєстраційний  номер  5329-1),   прийнятого Верховною Радою в першому читанні 5 жовтня 2000 року.

 

     При більш грунтовному вивченні законопроекту з'ясувалося,  що прийняті в першому читанні зміни лише частково приводять  закон  у відповідність  із  чинним  законодавством.  А  саме законопроектом пропонувалося замінити в тексті  закону  слова  "Республіка  Крим" словами  "Автономна  Республіка  Крим",  слово  "законодавство"  - словом "законами", слова "висновки наукових організацій" - словами "експертні висновки" і таке інше.

 

     Це практично всі запропоновані законопроектом зміни.

 

     Закон України  про  тваринний  світ  було  прийнято ще в 1993 році,  до  прийняття   чинної   Конституції   України   та   інших нормативно-правових актів, і він суперечить їх окремим положенням. Ось чому виникла об'єктивна потреба внести зміни і  доповнення  до переважної більшості тексту чинного Закону про тваринний світ.

 

     З метою  узгодження  цього  закону  з  Конституцією  України, законами України про охорону навколишнього природного  середовища, про   мисливське   господарство   та  полювання,  про  ветеринарну медицину,  про наукову і  науково-технічну  експертизу  та  іншими законами   мною   за   допомогою   спеціалістів   Держкомлісгоспу, Мінекоресурсу та  облдержадміністрації  було  підготовлено  проект нової редакції Закону про тваринний світ.

 

     Крім приведення   Закону   України   про   тваринний  світ  у відповідність із Конституцією та  законами  України,  законопроект мав  на  меті  узгодити  положення  Закону  про  тваринний  світ з вимогами законодавства Європейського Союзу та  врегулювати  окремі положення в галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.

 

     Проект закону  складається  з  восьми  розділів.  У   першому розділі  більш  чітко  викладено  законодавство,  яким регулюються відносини в галузі охорони,  використання і відтворення тваринного світу та його завдання,  приведено у відповідність із Конституцією та чинним законодавством  питання  права  власності  на  тваринний світ, уточнено об'єкти тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення,  визначено органи  державної влади, які від імені Українського народу здійснюють право власника тваринного світу та державне управління  і  регулювання  в  галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

 

     Розроблено п'ять нових статей,  в яких визначено повноваження Кабінету Міністрів України,  спеціально уповноважених  центральних органів  виконавчої  влади,  Ради  міністрів Автономної Республіки Крим,  обласних, районних, міських рад та районних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

 

     Оскільки адміністративна  реформа  ще  не  завершена і триває вдосконалення структури органів виконавчої влади,  в законопроекті конкретні  назви  міністерств  і державних комітетів змінено на їх уніфіковані назви. Так, замість Міністерства екології та природних ресурсів у проекті закону значиться спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

 

     У разі прийняття законопроекту у відповідності із  статтею  7 об'єкти тваринного світу,  що становлять особливу природоохоронну, наукову  та  естетичну  цінність,  а  також  види  диких   тварин, занесених  до  Червоної книги,  можуть перебувати в комунальній та приватній власності. Це дасть змогу окремим природолюбам займатися відтворенням і штучним розплідненням тварин з подальшим випущенням їх на  волю.  Подібна  практика  вже  є  в  Україні.  Так,  відома агрофірма  "Фауна"  вже займається розплідненням популяції дроф на Харківщині.  Тому  подібна   діяльність   має   бути   обов'язково врегульована законодавчо.

 

     У другому  розділі у зв'язку із прийняттям у лютому 2000 року Закону України про мисливське господарство та полювання статті 14, 15  і 16 чинного Закону про тваринний світ як такі,  що суперечать даному закону,  об'єднано  в  одну.  Запропонована  нова  редакція статей  25  і  26  більш  чітко визначає поняття "рибогосподарські водойми" та "промислові ділянки",  надає право органам рибоохорони визначати  місця  і  терміни  лову водних живих ресурсів,  уточнює поняття "особисте споживання",  що  обмежить  протизаконний  вилов риби  та  торгівлю  нею.  У  чинній  редакції закону це питання не врегульоване.

 

     Статтю 27  діючого  Закону  про  тваринний  світ  "Плата   за спеціальне  використання  об'єктів  тваринного  світу" приведено у відповідність  із  Законом  України  про   охорону   навколишнього природного середовища.  Стаття 19 уточнює види об'єктів тваринного світу,  залежно  від  обсягів   спеціального   використання   яких встановлено розмір збору.

 

     Розділ ІІІ регулює питання охорони тваринного світу.  З метою приведення Закону України про тваринний світ  у  відповідність  із законодавством  Європейського  Союзу,  в  цьому  розділі враховані положення Бернської конвенції про охорону дикої флори та  фауни  і природних  середовищ існування в Європі,  конвенцій про біологічне різноманіття та про  водно-болотні  угіддя,  що  мають  міжнародне значення,  головним  чином  як місця існування водоплавних птахів, положення інших міжнародних конвенцій та законів України.

 

     Так, відповідно  до  Бернської  конвенції  та  Конвенції  про біологічне  різноманіття  у  статті  36  проекту  встановлено,  що "Охорона тваринного світу  забезпечується  шляхом   розроблення  і впровадження планів дій щодо збереження та відтворення видів диких тварин,  що перебувають під загрозою зникнення",  а  також  шляхом "запобігання  проникненню в природне середовище України чужорідних видів  диких  тварин  та  здійснення  заходів   щодо   недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення".

 

     У статті  46  враховані  положення  Конвенції  про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори,  що перебувають під  загрозою зникнення,   щодо  створення  регіональних  центрів  порятунку  та реабілітації  диких  тварин,  визначено  порядок  їх  створення  і розміщення.

 

     Уточнено та конкретизовано положення статей, що регламентують застосування  засобів  захисту  рослин,  стимуляторів  їх   росту, мінеральних  добрив та інших препаратів з метою охорони тваринного світу.

 

     Врегульовані питання переселення, акліматизації і схрещування об'єктів тваринного світу.

 

     У розділі  V  визначено  органи  державної влади та неурядові організації,   які   здійснюють   контроль   у   галузі   охорони, використання  та  відтворення  тваринного  світу,  а  також  права посадових осіб цих органів та їх правовий захист.

 

     У розділі  VI  встановлено  відповідальність   за   порушення законодавства   у   галузі  охорони,  використання  і  відтворення тваринного світу.

 

     Розділ VII регулює міжнародні відносини України в цій галузі.

 

     У цілому вдосконалено структуру цього закону.

 

     Прийняття нової редакції  Закону  про  тваринний  світ  дасть змогу   визначити  правові,  економічні  та  організаційні  засади діяльності підприємств,  установ,  організацій і громадян у галузі охорони,  використання і відтворення тваринного світу, забезпечить рівні права всім юридичним та фізичним особам у взаємовідносинах з органами державної влади щодо охорони,  використання і відтворення тваринного світу.

 

     Реалізація норм  закону  не  потребує  додаткових  фінансових витрат.  Головне  науково-експертне  управління вважає за доцільне прийняття такого законопроекту за основу з  урахуванням  зроблених зауважень  при доопрацюванні до другого читання.  Комітет з питань аграрної  політики  також  рекомендує  прийняти  законопроект   за основу. Є позитивний висновок і Кабінету Міністрів України.

 

     Прошу шановних  депутатів  підтримати  проект  нової редакції Закону про тваринний світ і ухвалити відповідний проект  постанови Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Депутати Абрамов,  Кірімов,  Кирильчук, Козак,  Спіженко.  Все,  вже  вистачить.  Запишіться,   правильно. Висвітіть.

 

     Депутат Соломатін. За ним - депутат Козак.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибі.   Фракція комуністів,  Київська область. Шановний Оресте Івановичу! Ну, дещо нам  в природі дано від Бога - сонце,  повітря,  вода,  але навіть воду вже починаємо приватизувати.  Так само з землею, вже підійшли до  того,  що  матінку-землю  маємо приватизувати.  Наблизилися до приватизації і тваринного світу.  Скажіть,  будь ласка, де полягає та межа,  яку не можна перейти саме у цих процесах? Коли тваринний світ   повинен   залишитися   Божим,   тобто    загальнодержавним, загальнонаціональним  надбанням,  а  коли  можна  вже говорити про комунальну або навіть і приватну власність тваринного світу?

 

     Дякую.

 

     ФУРДИЧКО О.І. Дякую вам за запитання. Ну, звичайно, тваринний світ  -  це дикі тварини,  які перебувають у стані природної волі. Але  коли  дикі  тварини  вилучені  із  стану  природної  волі   в передбаченому законом порядку і утримуються в напіввільному стані, вони  вже  можуть  належати  і  до  комунальної  власності.  Якщо, скажімо,  дика  тварина  вже  розмножилася у стані напіввільному в комунальній власності і  придбана  на  законних  основах  фізичною особою, вона може бути і в приватній власності. Я наводив приклад, у Харківській області є фірма,  яка займається розмноженням  дроф. Це їхня приватна власність,  вони їх закупили, розмножують і мають право на таку власність.  А в  основному  всі  дикі  тварини  -  у державній власності.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Козак. За ним - депутат Полюхович.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Дякую.  Шановний  Оресте  Івановичу!  З  проекту закону незрозуміло,  які конкретно  центральні  органи  виконавчої  влади мають  спеціальні  повноваження у галузі охорони,  використання та відтворення тваринного світу. Чому ви їх не назвали?

 

     Дякую.

 

     ФУРДИЧКО О.І. Дякую вам за запитання. Дійсно, у законопроекті це не передбачено,  але я думаю,  що,  скажімо, до другого читання будуть внесені народними депутатами  пропозиції,  щоб  вказати  ті спеціально     уповноважені    органи.    Наприклад,    спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і  природних  ресурсів  -  це  Міністерство  екології та природних ресурсів. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань рибного господарства - Міністерство аграрної політики.  Спеціально уповноважений  орган  виконавчої  влади  з   питань   мисливського господарства    і   полювання   -   Державний   комітет   лісового господарства.  Я  згоден,  думаю,  якщо  будуть  такі   пропозиції народних депутатів,  то ми в другому читанні вкажемо ці органи вже згідно з  адміністративною  реформою,  яка  відбувається  в  нашій виконавчій владі.

 

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую, Іване Степановичу. Фракція Українського руху.  Шановний Оресте Івановичу!  Звичайно,  вже  давно  на  часі прийняття  такого  закону.  Я  прошу  вас  уточнити  для присутніх депутатів, і зокрема для мене, як цей законопроект співвідноситься із Законом про охорону свійських тварин, зокрема тих, які живуть у квартирах,  перебувають у власності  громадян?  Ви  знаєте,  зараз модно анакондочку привезти невеличку, тигренятко, спочатку кошеня, а потім звірюка сидить у квартирі, вже дехто і лева привіз у Київ, не  кажучи  вже про мавпочку абощо.  Що це значить для людей,  які проживають поряд з цими громадянами,  не важко уявити.  Тому, будь ласка,  поясніть  депутатам.  Я  записався  спеціально на виступ в обговоренні цього законопроекту. Будь ласка, поясніть.

 

     Дякую.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Ну,  я  хочу  вам  сказати,  що  є   об'єктами тваринного світу згідно з новою редакцією цього закону.  Це: "Дикі тварини - хордові,  в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земневодні,  риби та інші) " Розумієте? І якщо ті тварини придбані в  установленому  законом  порядку,   вони   можуть   набувати   і комунальної,  і приватної власності.  І якщо привезли мавпочку, то на це повинен бути відповідний документ,  де її взяли. Вона, може, розмножується у тваринних розплідниках,  заповідниках тощо. Все це якраз законом узаконюється, тому що раніше не було права власності

-  ні  комунальної,  ні  приватної - на тварин.  І новою редакцією закону ми якраз врегульовуємо це питання.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, останнє запитання.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична   фракція.   Шановний   Оресте Івановичу!  Без  сумніву,  в  таку скруту ви вносите дуже цікаву і корисну редакцію Закону про тваринний світ,  треба її  підтримати. Але  разом  з  тим  я  вже знаю з практики,  що ми приймаємо гарні закони,  і їх потрібно  підтримувати,  але  часто-густо  забуваємо вносити   поправки   до   Кримінального   кодексу,   Кодексу   про адміністративні  правопорушення,  до  процесуальних  кодексів  про відповідальність за невиконання цих норм.  Ми пишемо "заборонено". Ну заборонено.

 

     От сьогодні в  Азовському  морі,  наприклад  у  районі  міста Генічеська, практично виловлена вся риба. Іван Степанович, я знаю, колись був там на острові,  так там  осетрові  сягали  півтора-два метри,  а  сьогодні осетрові продають вже по 30-40 сантиметрів.  А рибі треба 20-30 років,  щоб вона стала справжнім осетром. І чорну ікру  вже  в  Україну  завозять з Росії,  бо в Азовському морі все виловили.

 

     Тому я хотів би,  Оресте Івановичу,  щоб ми паралельно внесли зміни   до   кримінального,  адміністративного  законодавства  про жорстке покарання за порушення Закону про тваринний світ, особливо щодо риби і тварин, яких відстрілюють мисливці з вінчестерів і чим завгодно.

 

     ФУРДИЧКО О.І. Дякую вам. Я погоджуюся з вами і думаю, що коли буде прийнято цей закон, ми обов'язково з вами попрацюємо над тим, щоб  внести  зміни  і  доповнення  до   Кримінально-процесуального кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Більше запитань немає. Ну, депутати Кирильчук і Абрамов.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Моє запитання  майже  повністю  депутат Ніколаєнко задав вам.  Якраз у цьому законопроекті,  у  "Прикінцевих  положеннях",  не  викладено добре  про  те,  хто  персонально повинен відповідати за виконання розділів закону,  яке  міністерство  чи  відомство.  Бо  дійсно  в Азовському  морі  виловили  повністю  рибу,  а в нас на Волині,  я пам'ятаю,  зубрів було вже біля трьохсот,  і при том  заборони  не було.  Сьогодні  приїжджають  іноземці,  купують у лісників дорогі путівочки,  відстрілюють те,  що їм хочеться, і вивозять. І, таким чином,  знамениті  ліси  на сьогодні вже порожні.  І ніхто не несе відповідальності.  Закон  хороший,  але  тих,  хто  повинен  нести персональну відповідальність, немає. Як ви на це дивитесь?

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Хочу  вам  нагадати.  У  розділі  VI проекту є спеціальна стаття 62 "Відповідальність за порушення  законодавства в галузі охорони,  використання і відтворення тваринного світу", в якій  визначено:  "Порушення  законодавства  в   галузі   охорони, використання   і  відтворення  тваринного  світу  тягне  за  собою дисциплінарну,  адміністративну,  цивільноправову  і   кримінальну відповідальність".  І  я  погоджуюся з тим,  про що сказав депутат Ніколаєнко,  що треба внести поправки до інших законодавчих  актів України,  щоб  була визначена відповідальність за порушення Закону України про тваринний світ. Я з вами погоджуюся.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов, останнє запитання.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый   Орест Иванович!  Я  разделяю полностью вашу заботу о домашних животных и вообще о животном мире.  Но вместе с тем не могу  не  спросить  от имени  избирателей  вот  о  чем.  Недавно я получил три письма,  в которых избиратели пишут,  что в их  дворе  собаки  кусают  людей, запугивают  детей.  Скажите,  что  предусмотрено  в  вашем проекте закона, чтобы избежать таких случаев?

 

     Спасибо.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Дякую,  але це не є нормою даного  закону.  Ми недавно   в   цьому  залі  розглядали  законопроект  про  жорстоке поводження  з  дикими  тваринами  і  доповнення  до  Кримінального кодексу  про  відповідальність  господарів,  собаки  яких  кусають населення.  Якраз це все було передбачено в  тому  законі.  А  цей законопроект  стосується  тільки  диких тварин,  які перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово в обговоренні надається  народному  депутату  Валентині Семенюк. За нею буде виступати Іван Кірімов.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів.  Я  хотіла  б  перш  за  все  підтримати  цей законопроект.  Але на сьогодні у Законі про місцеве самоврядування в Україні  (стаття  43)  чітко  говориться,  що  місцева  рада  як представницький   орган   територіальної   громади  відповідає  за соціально-економічний стан,  у тому числі за екологію і  тваринний світ на відповідній території.

 

     Я би  хотіла,  щоб  у  цьому законопроекті,  який представляє Орест Іванович,  обов'язково передбачалося погодження  питань  про розміщення  відповідних заповідників із територіальними громадами. Тому що порушення кричущі.  На Житомирщині,  у моєму окрузі, також відбуваються  неконтрольовані  відстріли  тварин,  а територіальні громади, ради, які несуть відповідальність за соціальноекономічний стан  території,  нічого  не можуть зробити.  Хоча б щодо полювань було погодження,  щоб знали,  коли вони будуть. Тому що є випадки, коли  ранять  людей.  Так,  у  моєму  виборчому окрузі підстрелили дитину, а відповідальності фактично ніхто не ніс.

 

     Тому я вважаю,  що у цьому законопроекті обов'язково  повинні бути  відображені  вимоги  Закону  про  місцеве  самоврядування  в Україні.  Я свої пропозиції направлю письмово, але особливо хотіла б  звернути  увагу,  тому що і голови комітетів обласних рад,  які очолюють відповідні напрями роботи,  просили мене про це.  Тому  я прошу  обов'язково  звернути  увагу на те,  що потрібно виконувати Закон про місцеве самоврядування в Україні  і  Європейську  хартію про   місцеве  самоврядування,  що  відповідає  тим  вимогам,  які ставляться  сьогодні  щодо  приведення  законодавства  України   у відповідність із стандартами Ради Європи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Кірімову.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина".  Безперечно,  законопроект,  який доповідав Орест  Іванович  Фурдичко,  винятково актуальним для нашої держави був завжди і особливо тепер.  Чому я так вважаю?  Насамперед тому, що  мій  виборчий  округ  - це Полісся.  Раніше воно кишіло дикими тваринами,  нині їх там практично немає.  І  тому  для  мене  дуже важливо,  чи  буде  захищати  цей  закон  тварин,  чи  вони  знову відновляться в наших  поліських  лісах?  У  чому  я  дуже  і  дуже сумніваюся,  тому що нашестя мисливців таке, що, напевно, на кожну тварину їх по кілька чоловік.

 

     Друге питання стосується водойм.  Справа в тому,  що протягом останніх  десяти  років  замість  рибалок  з  вудочками  і  сітями з'явилися  рибалки  з  електровудочками.  Практично  в  річках   і водоймах Полісся знищується все живе. Тому для мене і для всіх тих людей,  які мешкають на Поліссі,  також винятково важливо, щоб був якийсь заслін ось таким рибалкам. Безперечно, ми маємо рибнагляд у Київській області,  але практично він своїх функцій не виконує,  і насамперед тому, що люди, які працюють у цій організації, не мають ніякого транспорту, щоб об'їжджати свої території і дбати про стан водоймищ, лісів і фауни.

 

     І останнє,  що я хотів би зазначити. Думаю, що в цьому законі має бути місце не лише тваринам,  які живуть у природі самостійно, а й собакам.  Давайте подивимося на нашу столицю, на райцентри, на багато міст України.  Візьмемо сам Київ.  Собаки тічками ходять по вулицях,  вони кусають людей,  завдають багато шкоди. Але поки що, на жаль,  ніякого рішення адекватного,  для того щоб  вирішити  цю проблему,  немає  ні  в  Києві,  ні в інших містах.  Ви знаєте,  у багатьох країнах Європи (навіть у деяких містах України), прийнято рішення про те,  щоб люди вигулювали собак у певних місцях і після них все підбирали.  Однак у нас цього  немає.  І  якщо  колись  ми милувалися   прекрасними   київськими   газонами,  то  зараз  вони сприймаються лише як місця для вигулювання собак.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрій Соломатін.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Фракція комуністів, Київська область. Шановні колеги!  На мою думку,  цей законопроект треба підтримати, але й відверто визнати,  що це закон майбутньої дії. Мене зачепило порівняння   цього   законопроекту,  який  ми  маємо  прийняти,  з європейським  законодавством.  Ось  коли  ми  за  рівнем   доходів дорівняємося  до  європейських  держав,  тоді  і  щодо підтримання екологічної рівноваги, і щодо захисту тваринного світу будемо мати такі самі можливості.

 

     А на  сьогодні  ми  маємо зосередити свою увагу насамперед на деяких інших питаннях.  Чому я  так  кажу?  Кілька  днів  тому  ми отримали  проект  Закону  про концепцію стійкого розвитку України. Стійкий розвиток у  всесвітньому  розумінні  складається  з  трьох головних складових:  по-перше, відповідний економічний розвиток (з цим більш-менш зрозуміло);  по-друге,  підтримання належного рівня соціальної справедливості (так само,  більш-менш справедливо,  але не до кінця);  по-третє, збереження екологічної рівноваги. Саме на третьому місці.

 

     Тому якщо    ми    хочемо    бути   дійсно   державниками   і законотворцями,   маємо   зосередити   увагу    на    відповідному економічному  розвитку  нашої  держави і законодавчому підтриманні його.  І на підтриманні  збереження  соціальної  справедливості  у стосунках між людьми.

 

     На сьогодні ми не маємо соціальної справедливості,  бо те, що колись розуміли наші співвітчизники під соціальною справедливістю, спаплюжено.    І    штучно   насаджується   розуміння   соціальної справедливості як такого стану  речей,  коли  начебто  в  багатому суспільстві  люди  будуть  мати  лише  рівні можливості,  а хто ці можливості для збагачення використає,  а хто ні -  це  вже  справа начебто  інша.  Але  ж  наш  свободолюбивий  народ  завжди розумів соціальну справедливість як справедливість у добробуті для всіх, а не  лише  для  окремо визнаних,  тих,  які сьогодні називають себе національною елітою.

 

     Тому давайте  цей   законопроект   підтримаємо   і   водночас попрацюємо над тим, щоб зберегти соціальну справедливість, про яку благає наш народ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  У  продовження  теми  попереднього колеги депутата хочу сказати,  що у нас повинен бути лозунг: "Нехай усі українці будуть найбагатшими  людьми".  Тільки  багатий чоловік може щось зробити, тільки  багатий  чоловік   може   допомогти   бідному,   соціально незабезпеченому.

 

     Я почув  сьогодні  такий  вислів  одного  з  колег депутатів. Кажуть,  Верховна Рада договорилася, вже немає про що говорити, як приймати  нову  редакцію  Закону про тваринний світ.  Шановні,  не забувайте, що тварини, як у Біблії сказано, - це брати наші менші. А до братів менших ми повинні і ставитися відповідно. Тому потреба у прийнятті нової редакції Закону про тваринний світ є  нагальною. І я спробую у двох словах пояснити чому.

 

     Перше. Розроблена  Хартія  Землі,  світова,  яку  законодавчо мають всі країни забезпечити,  вона передбачає  збереження  єдиної екобезпеки і безпечного проживання людини.  Так визначено і однією із статей нашої Конституції.

 

     Друге. Закон про тваринний світ узаконює об'єкти власності на тваринний  світ.  Це  є  теж  дуже важливо,  і його треба і з цієї причини прийняти.

 

     Що стосується  зауваження  мого  колеги  Івана  Кірімова,  що мисливці вибивають звірів.  Я сам є членом УТМР 25 років, хочу вас запевнити,  що полювання - це не є вбивство.  Це одна  з  головних чоловічих,  так би мовити,  розваг, як підказує мій колега, забав. Вона є дуже корисною і фізично,  і морально, і етично. Тому такого не буває.

 

     Законопроект у першому читанні ми підтримуємо,  але я попрошу занести до протоколу таку зміну. До статті 10 пропонується додати, що  спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань мисливського господарства і полювання в державі є Комітет лісового господарства України.

 

     Два речення для обгрунтування. Все одно полювати люди будуть, і  все  одно  полюють.  Є  мисливці  і  є  браконьєри,   необхідно розрізняти ці дві категорії. І є уповноважений орган, забезпечений матеріально і технічно,  який буде відслідковувати  ці  процеси  і забезпечувати саме дотримання законодавства про полювання.

 

     Дякую всім  за увагу,  закликаю підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую, ми завершили обговорення.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду наступного питання. Проект 6323 Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів України (у зв'язку з прийняттям Закону  України  про  зону  надзвичайної  екологічної ситуації).   Доповідає   перший  заступник  міністра  екології  та природних ресурсів Юрій Рубан. Будь ласка.

 

     РУБАН Ю.Г.,  перший заступник міністра екології та  природних ресурсів України.  Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати!  Підставою  для  розробки  запропонованого  вашій  увазі проекту  закону  України  є  прийняття  Закону  України  про  зону надзвичайної екологічної ситуації.  У зв'язку з  прийняттям  цього закону  виникла  необхідність  приведення  окремих положень деяких чинних законодавчих актів України у відповідність із цим законом.

 

     Зокрема, запропонований законопроект передбачає внесення змін щодо   правового  регулювання  відносин,  які  виникають  під  час здійснення надзвичайних заходів, до наступних законів України.

 

     У Законі  України  про   охорону   навколишнього   природного середовища  пропонується викласти зміст статті 65 у новій редакції у зв'язку з тим,  що в старій  редакції  вказується,  що  рішенням Верховної  Ради  України  окремі  території  можуть  оголошуватися зонами  надзвичайної  екологічної  ситуації,  що  суперечить   вже прийнятому і чинному закону.

 

     Пропонується також  внести  зміни  до статті 37 "Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів"  Закону  про  дорожній рух  і  статтю  10  Закону про міліцію доповнити новою нормою щодо повноважень органів Міністерства внутрішніх справ  у  надзвичайних екологічних ситуаціях.

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  (у  зв'язку  з  прийняттям  Закону   України   про   зону надзвичайної  екологічної  ситуації)  підготовлений  Міністерством екології та природних ресурсів  разом  з  Міністерством  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи,  з  Міністерством  внутрішніх   справ, Міністерством  фінансів,  Міністерством економіки та Міністерством юстиції на виконання доручень Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

 

     Запровадження такого   закону   не  потребуватиме  додаткових фінансових витрат з Державного  бюджету.  Прошу,  шановні  народні депутати,  підтримати  прийняття  цього  законопроекту  в  першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Депутати   Моісеєнко,   Ткаленко   і Зарубінський.

 

     Будь ласка, депутате Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий округ 53,  Донецька область).  Уважаемый докладчик!  У меня вопрос такого,  я бы сказал, моральноэтического плана. Вот здесь Полюхович выступал, говорил о том, что животные - это братья наши меньшие,  надо заботиться о них и так далее. И тут же  реабилитировал  право  охотников  убивать  этих  самых братьев меньших, причем долго обосновывал, что это, в общем-то, "розвага", что это хорошо,  что это интересно и так далее.  Я понимаю, что на заре человечества,  когда человек убивал животное,  чтобы  выжить, чтобы  есть и удовлетворять свои физиологические потребности,  это было нормально.  Не кажется  ли  вам,  что  в  данном  случае  это является  моральным  пережитком  человечества  и  что  есть другие способы и охоты,  и вообще взаимоотношений  человека  и  животного мира?

 

     Спасибо.

 

     РУБАН Ю.Г.  Дякую.  Шановні  народні  депутати,  я  просто не відчуваю в собі такого морального авторитету,  щоб  давати  оцінки виступу депутата Полюховича чи когось іншого.  Сам я не мисливець, але чув,  що багато людей займаються цим спортом і  серед  них,  я знаю,  є  дуже  багато  цілком  порядних  людей,  яких  я  не можу звинуватити чи сказати,  що у них якийсь низький моральний рівень. Тому я перепрошую, але...

 

     ГОЛОВА. Іван Ткаленко. За ним - депутат Зарубінський.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська    область).    Дякую,   Іване   Степановичу.   Юрію Григоровичу,  у мене  таке  запитання.  На  Київщині  є  невеличке містечко  Узин,  воно  належить  до  третьої  зони  радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.  До  того  ж  там стояла військова дивізія,  яка свого часу спустила у підземні води сотні тисяч тонн нафтопродуктів. Сьогодні по двох параметрах можна це  місто  оголошувати  зоною  надзвичайної  екологічної ситуації. Зробили те,  що  могли:  кинули  одну  нитку  водогону,  другу  не закінчили  і  забули,  що там залишилися люди.  Я вже звертався до міністра,  зараз звертаюся до  вас.  Люди  залишилися  заручниками ситуації, і ніхто не вирішує ці проблеми, які склалися в регіоні.

 

     Дякую.

 

     РУБАН Ю.Г.  Дякую  за  запитання.  Ситуація  в  Узині  дійсно надзвичайно  складна.  Складність  полягає  ще  й   у   тому,   що забруднення  підземних вод нафтопродуктами загрожує вже не стільки Узину (там уже вжили якихось заходів для безпечного водопостачання самого міста), міграція цих нафтопродуктів створює реальну загрозу зараження  підземних  вод  на  значній  території  України.   Така проблема дійсно є.

 

     Над цим  питанням  свого часу працювало Міноборони,  на жаль, вирішити його дуже важко.  Там пробували викачувати той гас,  але, на жаль,  з економічної точки зору,  виявилося, що, крім верхнього шару,  потім продовжувати відкачку і очистку гасу  від  води,  яка потрапляє,  економічно  не вигідно.  І та компанія,  яка займалася цим, я так розумію, покинула цю справу.

 

     Зараз мова  йде  про  те,  щоб  розробити   нову   технологію відділення  води  від  гасу,  щоб  було менш-більш рентабельним це очищення підземних  вод  від  нафтопродуктів.  Тобто  такі  роботи фінансувалися  в минулому з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.  Тепер  ми  вже  зверталися  кілька  разів, працюємо  з  Міністерством оборони,  щоб воно взяло на себе частку витрат на впровадження цієї методики.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський, останнє запитання.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний  Юрію Григоровичу,  у мене абсолютно конкретне запитання. Закон про зону надзвичайної екологічної ситуації визначає два відомства,  скажімо так,  які  відповідають за громадський порядок у зоні надзвичайної екологічної ситуації своїми силами і засобами,  - це  Міністерство внутрішніх справ України і Служба безпеки України,  так відповідно до цього закону.  Але поданий законопроект вносить зміни тільки до Закону про міліцію. У мене запитання і пропозиція одночасно: чи не вважаєте ви,  що доцільно внести відповідні зміни і до Закону  про Службу   безпеки   України,   оскільки   на  неї  покладається  ця відповідальність?

 

     Дякую.

 

     РУБАН Ю.Г.  Дякую.  Така функція частково визначена в  Законі про  Службу  безпеки  України,  вона  там  просто  більш  загально виписана.  Але,  звичайно,  можна було б при підготовці до другого читання  розглянути  таку  пропозицію.  Я  вважаю,  що  це  було б доцільно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую, Іване Степановичу. Фракція Українського руху.  Я рідко беру слово для репліки, Іване Степановичу, але коли колега Моісеєнко сказав, що це дуже неетично з мого боку...

 

     ГОЛОВА. То ви для репліки слово взяли?

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Для репліки.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  То я сказав би таке прислів'я українське: чия б  гарчала,  а  твоя б...  Кому говорити про етику в цій Верховній Раді? Це перше.

 

     Друге. Судячи з того,  як непогано виглядає Моісеєнко, він не капустою і морквою годується,  а теж, мабуть, тим, що забивається, зарізується і переробляється.  Тому говорити про  мисливство,  про вбивство тварин чи ще про щось...  Це ж не є предметом обговорення нашого законопроекту.  Я сказав,  що мисливці  -  це  не  є  якісь розбійники,  це люди,  які культурно відпочивають з рушницею. І як колишній працівник апарату ЦК він прекрасно знає,  які вбивці були на рівні ЦК і секретарів обласних організацій і як їм допомагали.

 

     ГОЛОВА. Ви  до кого апелюєте як до працівника апарату ЦК?  Це ви в якому ЦК працювали?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих  и  селян.  Я благодарен, что Полюхович интересуется моей деятельностью. Но хочу его проинформировать,  что в аппаратах ЦК никогда не работал.  Что касается  охоты - никогда ни в кого не стрелял и не охотился.  Что касается питания - пользуюсь услугами нашего сельского  хозяйства, в котором идет забой скота,  а не убийство на охоте.  Что касается остальных способов потребления продуктов - ничем не  отличаюсь  от вас,   но   животных  не  убиваю.  Поэтому  рекомендую  не  путать морально-этическую сторону вопроса с другими вопросами.  Хотя знаю о  том,  что многие граждане,  особенно привелигированных классов, подчеркиваю,  убивают  животных,   ценнейших   животных,   которые составляют  достояние человечества,  внесены в Красную книгу и так далее. Почитайте об этом произведения английского писателя Хантера и других.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань екологічної політики Оресту Фурдичку.

 

     ФУРДИЧКО О.І.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет  Верховної  Ради з питань екологічної політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи,  розглянувши  на  засіданні  комітету 21 березня цього року  поданий  Кабінетом  Міністрів  України  проект  Закону   про внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України (у зв'язку з прийняттям  Закону  України  про  зону  надзвичайної   екологічної ситуації),  пропонує прийняти його за основу. Витрати з Державного бюджету України та місцевих бюджетів згідно з цим проектом  закону не передбачаються.

 

     Головне науково-експертне  управління  Апарату Верховної Ради України підтримує  прийняття  даного  законопроекту  за  основу  і подало  свої  пропозиції.  Ще є висновок Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв'язку, який також підтримує цей законопроект і просить прийняти за основу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Дякую. Ми завершили розгляд цього питання.

 

     -----------

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення  зміни  до частини   другої   статті  9  Закону  України  про  Верховну  Раду Автономної Республіки Крим, 7014. Доповідає член Комітету з питань державного   будівництва   та  місцевого  самоврядування  народний депутат Анатолій Раханський.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий округ 4,  Автономна Республіка  Крим).  Дякую,  шановний Іване   Степановичу.   Шановні  народні  депутати!  Запропонований законопроект передбачає внесення зміни до частини другої статті  9 Закону  України  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим щодо надання їй повноважень для організації  проведення  всеукраїнських референдумів  та  виборів  органів  державної  влади  і  місцевого самоврядування,  тому що такі повноваження  надані  всім  обласним радам  України  згідно  із  Законом  про  місцеве самоврядування в Україні (глава 4 стаття 43 пункт 13).  Саме  ці  повноваження  для Автономної  Республіки  Крим,  на  жаль,  не  передбачені  чинними законами України,  і тому виникла потреба  внести  таку  зміну  до Закону  України  про  Верховну Раду Автономної Республіки Крим для уникнення різних тлумачень щодо того, хто повинен організовувати і проводити  всеукраїнський  референдум  та вибори органів державної влади в Автономній Республіці Крим.

 

     Суперечностей із   законами   України   немає,   законопроект погоджений  з  Центральною  виборчою  комісією України,  Верховною Радою  Автономної  Республіки  Крим  і  підтримується   профільним комітетом.  Шановні народні депутати,  прошу підтримувати внесення цієї зміни.

 

     Дякую щиро за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Юрій Ключковський.  За ним -  Станіслав Ніколаєнко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Народний рух України.  Шановний доповідачу! Я, власне, хочу запитати  вас  з приводу того,  чи суперечать чомусь запропоновані вами зміни до закону.

 

     Був би радий,  якщо б ви назвали,  які ж саме  передбачаються повноваження   Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  щодо проведення  виборів  Президента  України  і   народних   депутатів України.  Оскільки  і  чинний  Закон про вибори народних депутатів України, і чинний Закон про вибори Президента України, і прийнятий вчора Закон про вибори народних депутатів України передбачають, що вибори організовуються і проводяться системою виборчих комісій,  а не органами влади чи місцевого самоврядування.

 

     Отже, просив би вас назвати,  які саме повноваження ви хотіли б,  щоб здійснювала Верховна Рада Автономної Республіки  Крим  при проведенні   виборів   Президента  України  і  народних  депутатів України.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Дякую за запитання,  шановний колего,  але я думаю, що, мабуть, ви не дуже чітко задали запитання.

 

     Про що йдеться? Про повноваження обласних рад щодо проведення всеукраїнських референдумів.  Читайте Закон  України  про  місцеве самоврядування   в   Україні  (офіційне  видання  1997  року),  де записано,  глава четверта "Повноваження районних і  обласних  рад" стаття 43,  пункт 13: "Здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів  державної влади і місцевого самоврядування".  Цим законом дано право не проводити,  а здійснювати організацію  і  проведення всеукраїнських  референдумів  та  виборів  органів державної влади саме обласним і районним радам.  Але тут не записано,  а  потрібно було б записати "повноваження обласних, Автономної Республіки Крим і районних рад". Не записали це в законі.

 

     Далі читаю вам Закон про Верховну Раду Автономної  Республіки Крим.  Стаття  9,  де  записано:  "Призначення  виборів  депутатів Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим,  затвердження  складу виборчої  комісії  Автономної  Республіки  Крим"  і  третій  пункт "прийняття рішення про  проведення  місцевого  референдуму".  Така колізія може бути завтра.  Завтра ви будете ініціатором проведення всеукраїнського референдуму,  а кримчани скажуть:  "А ми  його  не будемо  проводити,  тому що немає в законі".  Так тут,  ви бачите, може виникнути колізія.  Тому треба читати і один закон,  і другий закон.  Я  нічого не кажу,  я тільки прошу:  згідно із Законом про місцеве самоврядування внести таку поправку.  Це буде краще,  і не буде різних тлумачень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський. Останнє запитання.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Шановний Анатолію Варфоломійовичу,  у мене конкретне запитання до вас.  У своєму законопроекті ви  пропонуєте внести  зміну  до  Закону  про Верховну Раду Автономної Республіки Крим,  де визначаються і повноваження  Верховної  Ради  Автономної Республіки   Крим.   Але,   як   відомо,  повноваження  кримського парламенту визначені і в Конституції Автономної  Республіки  Крим. Ви  ж  не  пропонуєте  внести  зміни  і  до Конституції Автономної Республіки  Крим,  яка  була  затверджена  Законом   України   про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим. Прокоментуйте цю ситуацію.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Будь ласка.  Справа в тому, що в Конституції записані  повноваження,  але в Конституції не можуть бути записані всі повноваження,  записуються ще інші повноваження  -  згідно  із законами. Є Закон про місцеве самоврядування в Україні, я ось його тримаю  в  лівій  руці,  а  в  правій  руці  я  тримаю  закон  про повноваження,  де  чітко  виписані  всі  детально повноваження.  У Конституції  України  до  відання   Автономної   Республіки   Крим віднесено    прийняття    рішення    про    проведення    місцевих референдумів...  та інші питання,  які будуть делеговані  законами України.  Так що тут усе правильно.  Я кажу,  що в цей закон треба тільки внести ці поправки,  щоб не було  потім  колізії.  Тому  що комусь  не  сподобається ініційований вами референдум,  і кримчани можуть сказати:  "А ми не будемо його організовувати, їдьте в Київ і організовуйте референдуми".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Співдоповідь,  Володимире  Миколайовичу,  ви робити будете? Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету    з   питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування Володимиру Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемые  коллеги,  на  ваше  рассмотрение внесен (на наш взгляд, своевременно  внесен)   народным   депутатом   Украины   Раханским законопроект "про внесення зміни до частини другої статті 9 Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим".

 

     Комитет всесторонне рассмотрел это предложение и, опираясь на заключение научно-экспертного управления и юридического управления Верховного Совета,  которые не нашли необходимым вносить в  проект какие-либо   изменения   и  дополнения,  предлагает  принять  этот документ в целом.

 

     На наш взгляд,  принятие этого документа в значительной  мере устранит те моменты, которые и так ставят в определенную сложность проведение общегосударственных мероприятий  в  Крыму,  позволит  в ближайшее  время  больше и лучше влиять на обстановку в Автономной Республике,  стабилизировать ее  там,  позволит  развернуть  более серьезную  работу,  связанную  и  с  национальной  политикой,  и с политикой государственного строительства, и с решением ряда других вопросов.

 

     Хочу обратить внимание на то,  что, на мой взгляд, можно было бы  более  подробно  ответить  на   вопрос,   заданный   депутатом Ключковским  о  том,  что  именно  регулирует этот документ.  Иван Степанович,  я попрошу,  можно как-то в зале  что-то...  Депутатов немного, а шума много.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, це наша загальна біда...

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Наша  беда,  я согласен.  Значит,  я хотел бы обратить внимание на текст, который предложен депутатом Раханским. Здесь написано: "здійснення відповідно до законів повноважень щодо організації проведення виборів та всеукраїнських референдумів". То есть  если  мы сегодня приняли один закон о выборах,  естественно, Верховная Рада Автономной  Республики  Крым  будет  действовать  в соответствии  с законодательством в этих вопросах.  Если мы завтра изменим  этот  закон,  естественно,  будет  изменена  и  ситуация. Поэтому   в   данном   случае   стремление  депутата  Ключковского привязаться к конкретно действующим на этот момент  законам  здесь полностью реализуется.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  завершили  розгляд  цього питання.  Думку профільного комітету ви почули.

 

     Переходимо до розгляду проекту Закону про  внесення  змін  до Закону   України  про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян  України  (реєстраційний  номер  7127).  Доповідач   Іван Іванович Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Чому ми знову повертаємося до цього питання? Ви знаєте, що законів з цього питання написано вже дуже багато,  але,  на жаль,  жоден з цих законів не працює.  Тому що,  підходячи до цього питання,  всі дивляться на магічну цифру 132 мільярди гривень і,  розуміючи,  що вона є нереальною,  втрачають усяке бажання щось  робити.  І  тому перед  тим,  як  готувати  проект  закону й виходити до вас,  ми з групою друзів пішли в  Ощадбанк  і  вирішили  все-таки  перевірити фактичний  стан  цих  знецінених  заощаджень  і тих рахунків,  які знаходяться в Ощадному банку.  Найстрашнішим  є  те,  що  сьогодні ніхто не знає, скільки реально є рахунків, скільки на цих рахунках є коштів.

 

     Якщо ви уважно дивилися таблиці,  які наведені  для  вас,  то мали б помітити таку річ:  якщо ми підемо тим шляхом, яким ми йшли досі,  то всі ті люди,  які мали заощадження,  не отримають жодної копійки,  тому  що  реально  сьогодні  74 відсотки вкладників - це люди,  яким 60 і більше років. І сьогодні стоїть питання: що більш гуманно  -  обіцяти  людям,  що вони колись отримають свої кошти в повному обсязі,  чи сказати,  що є реальним виплатити ці кошти  за п'ять років,  але соціально справедливо проіндексовані, і фактично виплатити їх людям - отаке ми з  вами  повинні  сьогодні  прийняти рішення.

 

     Подивіться другу  таблицю.  У  цій  таблиці наведені загальна кількість вкладів і їх розподіл  за  сумами.  Зверніть  увагу:  18 мільйонів  наших  вкладників  мають  вклади  до  1000 карбованців. Загалом 70 відсотків вкладників (а це майже  36  мільйонів)  мають суми  вкладів  до  2000  карбованців.  І тільки невелика кількість вкладників (десь 18 відсотків) мають  загалом  60  відсотків  суми вкладів.  То  що,  ми  сьогодні  повинні повертати людям вклади до 1000,  до 2000 карбованців чи  в  повному  обсязі  вклади  у  5000 карбованців і більше?

 

     І тому ми пропонуємо соціально справедливо проіндексувати всі вклади до 1000 карбованців, повернути їх стовідсотково. Вклади від 1000  до  5000 слід пропорційно зменшити.  Тобто людина,  яка мала 5000 карбованців на ощадкнижці,  фактично має отримати 3700. А всі вклади понад 5000 карбованців пропонується проіндексувати і видати з них тільки 20 відсотків.  Іншого шляху вирішення  цього  питання просто немає.

 

     Треба провести  індексацію  і  відкрити  спеціальні  рахунки, кошти з яких вкладник зможе отримати в будь-який час.  А для того, щоб не було особливого навантаження, пропонується 50 відсотків цих коштів  видавати  у  вигляді  готівки  протягом  5  років  (по  20 відсотків   на  рік  зможе  людина  отримувати),  а  50  відсотків направити  на  оплату  житлово-комунальних  послуги  та  на   інші платежі.  І  тому я дуже вас прошу:  підтримайте законопроект.  Це сьогодні єдина можливість реально виплатити людям гроші. Якщо ми й далі  будемо  ставити  питання  так,  що  ми  будемо платити по 48 гривень тільки тим, кому за 80 років, ви добре розумієте, що ніхто з людей коштів не отримає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Запишіться.  Багато  рук.  Висвітіть список. Юрій Соломатін. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Фракція комуністів. Київська область. Шановний  Іване  Івановичу!  Я  щось не зрозумів вашого підходу до визначення соціальної справедливості.  У вашому  підході  проблема соціальної   справедливості   начебто  вирішується  через  виплату заощаджень тим,  хто мав невеличкі вклади.  Однак  ми  знаємо,  що багато людей мали десятки ощадних книжок. Це з одного боку.

 

     А з  другого боку,  на сьогодні головне не в тому,  скільки у людини було на ощадній книжці (хоча й це важливо),  а  в  тому,  в якому соціальному стані вона сьогодні знаходиться.

 

     Так чому  ви не вважаєте за доцільне насамперед врахувати ось цей другий чинник - сучасний соціальний стан людини  -  пенсіонера або непрацюючого?  А людина,  яка має сьогодні пристойну заробітну платню,  можливо,  і з тисячі нічого не повинна  отримувати.  Будь ласка, поясніть вашу позицію ось з цієї точки зору.

 

     Дякую.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую  вам  за запитання.  Я не говорив,  що в проекті запропоновано вирішення всіх питань. Давайте подивимося: в проекті  пропонується  привести все до одного фіксованого рахунку. Якщо це зробити,  то, повірте мені, ті люди, в яких вклади на суми в  сотні тисяч і які не можуть знайти пояснення їх походження,  не підуть індексувати свої вклади.

 

     Ми можемо записати до  другого  читання,  що  в  першу  чергу вклади  слід повернути тим людям,  які отримують пенсії,  що нижчі від прожиткового мінімуму,  які отримують сьогодні зарплати, нижчі від прожиткового мінімуму.  У першу чергу їм треба дати можливість отримати ці кошти.

 

     Але я пропоную створити механізм,  який би загалом  розв'язав цю тупикову ситуацію і дав можливість виплачувати хоч якісь кошти. І найголовніше,  що запропоновано  в  проекті  закону,  -  ми  цим заощадженням  надаємо статусу державного боргу.  І ми з вами разом потім  будемо  вирішувати,  яку  суму  передбачити  в  бюджеті  на погашення цього державного боргу.  І це вже буде реальний механізм виплати боргів людям.  А потім ми вже зможемо  його  доопрацювати, визначити,  яким категоріям вкладників у якому обсязі виплачувати, щоб вирішити цю проблему соціально справедливо.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Мусієнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян. Иван Иванович,  мне  нравится и сама идея этого проекта закона,  и ваша решимость каким-то образом решить эту проблему. Но в то же время в предлагаемых  вами  поправках  есть несколько моментов,  которые я хотел бы уточнить.  Здесь,  например,  в статье  10  сказано:  "Не використані   для   приватизації  державного  майна  компенсаційні сертифікати можуть бути повернуті..." То есть речь идет  только  о тех, кто получил сертификаты, это они потом могут их возвратить. В то  же  время  у  нас,  по  последним  данным,  которые  мы  здесь обсуждали,  около  8  или 9 процентов населения вообще не получали эти сертификаты.  Вот эта проблема,  на мой  взгляд,  недостаточно учтена в этом законопроекте. Это первое.

 

     И второе.  Я хотел бы,  чтобы вы уточнили размеры индексации. Вы  сейчас  сказали:  132  миллиарда  -  это  при   условии,   что коэффициент индексации был определен этим же законом,  по-моему, в 1,05.  Но уже при  принятии  закона  здесь  депутаты  выступали  и говорили,  что коэффициент должен быть минимум 2,73.  Учитывая то, что за истекшее время деньги эти фактически не были растрачены, не кажется  ли  вам  более  справедливым  сейчас  поднять  вопрос  об индексации  в  полном  обеме  тех  сбережений,  которые  не  были израсходованы?

 

     Спасибо.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.   Володимире   Миколайовичу,  я  дякую  вам  за запитання,  але давайте подивимося на речі реально.  Дійсно,  люди втратили і по відношенню до 1992 року,  і вже п'ять разів втратили по відношенню до 1996  року.  І  якщо  ми  сьогодні  не  визначимо механізму,  як  будемо  виплачувати,  а  людина не дочекається цих грошей,  то  їй  буде  від  того  не  тепліше,  чи  ця  сума  була проіндексована, чи не проіндексована.

 

     Я сказав вам: 73 відсотки вкладників - люди, яким 60 і більше років. Якщо ми їм протягом п'яти-семи років ці кошти не виплатимо, їм наша індексація вже просто не буде потрібна.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. А по первому вопросу, о сертификатах...

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Ви розумієте, це питання порушується для того, щоб держава все-таки повернулася до цього,  тому що  видали  людям порожні  папірці,  які  нічим  не  були  забезпечені.  Їх потрібно забезпечувати.

 

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко. За ним - депутат Малолітко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Спасибі.  Фракція Соцпартії  (Лівий  центр).  Шановний Іване Івановичу!  Дійсно,  не знайдеться в залі  жодної  людини,  яка  не  підтримувала  б  ідею справедливого  повернення тих заощаджень,  які були у наших людей. Більш того, не знайдеться людей, які сумнівалися б у тому, що такі гроші  можна знайти.  Бо якщо подивишся на діяльність деяких наших багатеньких  партій  і  фракцій,  побачиш,  якими   вони   коштами володіють,  то,  мабуть,  уже  за  рахунок  цих  коштів  можна все компенсувати. Але ж це все теорія. А на практиці я дуже просив би, щоб   ви  прокоментували  висновок  Головного  науково-експертного управління   про   те,   що   сума,   необхідна   для   реалізації запропонованого  вами  механізму,  повинна  становити  близько  10 мільярдів гривень, або 23,9 відсотка Державного бюджету України на 2001  рік.  То  хто  все-таки  неправий  тут  -  науково-експертне управління чи щось у вас не так?

 

     Прошу.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую за це запитання,  я просто не став  його розкривати, бо думав, що хтось усе-таки поставить його мені.

 

     Перше. Дійсно,  вони некоректно порахували. Нам потрібна сума 5 мільярдів гривень. А тепер давайте подивимося на такі речі. Ми з вами говорили, що у нас більш як 6 мільярдів несплачених боргів за житловокомунальні послуги.  У проекті пропонується вирішення  цієї проблеми. Тобто люди через цей механізм зможуть розраховуватися.

 

     Наступне. Сьогодні   виникає   ситуація:   у   вкладника   на ощадкнижці 50 тисяч гривень.  Це борг держави.  І  в  той  же  час сьогоднішні  його доходи дають йому змогу отримувати субсидію.  Ми сьогодні тратимо майже 4 мільярди гривень на виплату субсидій. При цьому залишається державний борг перед людьми. Якщо ми приймемо цю норму,  вкладник не  буде  ходити  і  принижувати  свою  гідність, просити  субсидію,  він  буде розраховуватися своїми вкладами.  Ви розумієте?! Я не говорю, що 3,7 мільярда можна буде направити, але половину тих коштів,  які йдуть на субсидії, можна буде направляти на вирішення цієї проблеми.  Знайти 5 мільярдів  гривень  сьогодні реально,  якщо врахувати все.  Це можна вирішити, це реально. Якщо говорити про те, щоб 132 мільярди гривень розбити на п'ять років - по 25 мільярдів на рік, - то це, зрозуміло, нереально, і ніхто цих коштів не знайде.  А 5 мільярдів гривень сьогодні можна  вишукати. 50  відсотків  -  це  буде  2,5  мільярда гривень - піде на оплату житлово-комунальних послуг,  і це зніме  ту  проблему,  а  ще  2,5 мільярда виплатити.

 

     Головне, ви зрозумійте, щоб вкладники відчули, що це реальні, живі гроші,  що вони можуть у будь-який день їх  зняти!  Це  ж  не означає,  що в один день усі почнуть знімати ці кошти. В більшості випадків я вам називав цифри,  це ті кошти,  які люди  тримали  на свій останній день.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Малолітко. Останнє запитання.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ). Дякую. Шановний Іване Івановичу! Особисто я вдячний вам, що ви порушуєте таке важливе питання,  яке тримає народ у  соціальній напрузі.  Але  в  мене є таке запитання.  У вашому законопроекті в частині п'ятій пункту 3 статті 1 зазначено,  що  суми  коштів,  що будуть   виплачуватися   вкладникам,   включаються   до  сукупного оподатковуваного доходу  громадян.  А  чи  не  буде  порушено  цим принцип  соціальної  справедливості?  Адже в такому разі вкладники повинні будуть сплатити з сум повернутих  їм  заощаджень  податки. При  цьому  (в  разі  застосування  закону)  відбудеться  подвійне оподаткування доходів громадян,  бо з коштів,  які знаходяться  на ощадних книжках, свого часу були сплачені всі податки та збори.

 

     Дякую.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую вам за запитання. Ви праві лише в першій половині  запитання.  Це   не   означає,   що   ці   суми   будуть оподатковуватися. Вони будуть включені до сукупного доходу (те, що я щойно відповів) вкладника.  Вкладник має 50 тисяч на  книжці,  а сьогодні  він  пенсіонер  і  отримує мізерну пенсію.  Якщо ми йому даємо можливість користуватися  цими  коштами,  це  зменшить  суми субсидій. Це буде враховуватися тільки при обрахуванні субсидій.

 

     ГОЛОВА. Дякую, дякую. Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики Ярославу Сухому.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область).  Шановні народні депутати!  Комітет з  питань соціальної  політики  та  праці,  пропонуючи прийняти законопроект 7127 (автори народні депутати України Ткаленко та  Матвієнков)  за основу, виходить із таких міркувань.

 

     Перше. Проблема  повернення  знецінених  заощаджень давно вже перейшла з площини юридичних та фінансових правовідносин у площину політичних   і  соціальних  колізій  та  конфліктів.  Ця  проблема підриває довіру громадян до державних  інституцій,  вона  свідчить про  наявність  у  країні реальних грубих порушень прав людини.  І таку чергову відчайдушну спробу народних депутатів  розв'язати  цю проблему можна тільки вітати.

 

     Друге. Обмануті вкладники,  особливо ті з них, хто нібито має гроші на книжках,  на сьогоднішній день,  ми прекрасно знаємо,  не можуть  звести  кінці  з  кінцями.  Вони  не  в  змозі ні оплатити житлово-комунальні  послуги,  ні  отримати  медичні  послуги,   ні оновити житло, ні придбати якісь більш-менш необхідні для прожиття товари.  До речі,  ці вкладники так і не дочекалися прояву  доброї волі  від  виконавчої  влади.  Всі  пропозиції  народних депутатів нашими урядовцями відкидаються, навіть висміюються, що було зовсім недавно  тут,  у  цьому  залі.  А сам уряд так і не вносить ніяких конкретних  реальних  пропозицій,  як   розблокувати   цю   болючу проблему.

 

     Третє. На  сьогодні  очевидним  є  те,  що Закон про державні гарантії відновлення заощаджень громадян 1997 року  не  забезпечує реалізації   поставлених   завдань.  Навіть  якби  передбачені  30 мільйонів  гривень  на  рік  виділялися,  то   щоб   цю   проблему розв'язати,  треба  приблизно 700 років.  До того ж з подачі уряду Ющенка,  як ви знаєте,  влітку 2000 року на закон  1055-Д  (автори Стоян,  Друзюк,  Тищенко та інші) було накладено вето,  котре ми в цьому залі  не  подолали.  В  законопроекті,  котрий  ми  сьогодні обговорюємо, розвиваються ідеї закону 1997 року, пропонуються нові підходи до  розв'язання  цієї  багатостраждальної  проблеми  через надання можливості оплати за рахунок вкладів,  товарів,  послуг та виплату компенсацій у вигляді грошей.

 

     Четверте. Ми з вами тут  нещодавно  проголосували  в  першому читанні   законопроект   депутатів  Вітренко  і  Марченка,  котрий базується на подібному принципі.  Зараз він  фактично  готовий  до другого  читання  і  найближчим  часом буде внесений у зал.  Тобто Верховна Рада на сьогоднішній день демонструє виборцям  готовність підтримати будь-яку спробу народного депутата розв'язати цю болючу проблему.

 

     П'яте. У  законопроекті   ТкаленкаМатвієнкова   продовжується пошук  найбільш  оптимальних підходів до якнайшвидшого розв'язання проблеми відновлення заощаджень громадян. Ідею, покладену в основу цього   законопроекту,   підтримали   у  своїх  висновках  Головне науково-експертне управління,  Федерація  профспілок  України.  До речі, визнає цю проблему важливою, розв'язання її в такому ракурсі вважає  актуальним  і  Міністерство  фінансів,  хоча   категорично заперечує проти цього законопроекту, що цілком зрозуміло.

 

     І останнє.  В  названих  мною документах,  у виступах під час обговорення законопроекту на засіданні комітету і  в  цьому  залі, міститься  багато  слушних зауважень (ось Іван Федорович Малолітко ставив слушне запитання), які, безумовно, мають бути враховані при доопрацюванні  цього  законопроекту  до другого читання авторами і комітетом.

 

     У цілому Комітет з  питань  соціальної  політики  вважає,  що запропонований  механізм  повернення вкладів допоможе розблокувати проблему і дозволить протягом п'яти  років  повернути  людям  їхні заощадження. У мене все.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?   Три   руки   поки   що...  Чотири... Записуйтеся.  Депутат Петренко.  За  ним  -  депутат  Глухівський. Петренка немає. Депутат Глухівський. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція Народного руху.  Шановний Ярославе Михайловичу!  Проблема повернення  заощаджень  справді  є дуже болючою проблемою.  Немає такої зустрічі з виборцями, де б це питання не ставилося,  бо у людей були гроші на книжках,  і раптом тих  грошей  не  стало.  Треба розв'язувати це питання.  Але як ви ставитеся до іншої проблеми,  про яку вже не один раз говорилося і з  трибуни  Верховної Ради,  і навіть на міжнародному рівні з вуст чиновників високого рангу?  Йдеться про те,  що в кінці 1991 року, коли  ще був Ощадний банк єдиного Союзу,  всі залишки вкладів були переведені в центральне відділення банку в Москву,  а  назад  вони вже не повернулися. Звісно, що коли ті кошти були переказані, вони могли бути там конвертовані в тверду валюту,  могли піти на  якісь інші цілі. Але оскільки вони не повернулися в Україну, чи маємо ми все-таки  право  домагатися  повернення  тих  грошей,   які   були переказані у центральне відділення Ощадного банку,  і чи будемо це робити?

 

     СУХИЙ Я.М.  Дякую,  я зрозумів запитання.  Ця проблема  не  є темою законопроекту

 7127, що розглядається зараз у цьому залі.  Але ви маєте рацію. Я думаю, Верховна Рада мала б уже якось визначитися і з цією болючою проблемою.  Але коли приймався той нульовий варіант,  усі наслідки прийняття  нульового варіанта ніхто не прораховував.  Ми ж у цьому залі  не  ратифікували  нульовий  варіант.  Нам  потрібно  нарешті визначитися.  Просто  ми  повинні якось по-людськи,  понормальному розібратися, хто кому що винен...

 

     ГОЛОВА. Хто що мав на увазі, коли підписував "нуль".

 

     СУХИЙ Я.М.  Хто що мав на увазі,  куди той  нуль  треба  було доплюсовувати?...  Цілком правильно.  Я впевнений,  що, безумовно, якимось чином і тут ми могли б проблему розблокувати.  Але  я  вам скажу  більше,  раз  ми  вже політичний орган:  мені здається,  що нашими людьми у нашої держави вкрадено більше,  ніж те, що ми десь там втратили...

 

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко, за ним - Олександр Кулик.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая   партия  рабочих  и  селян (КПРС).  Уважаемый Ярослав Михайлович!  Ну, я думаю, что на вопрос можно  было  бы  ответить  очень  просто:  что  это  очень хорошее основание (еще одно основание),  чтобы возродить единый  Советский Союз,  единую  нашу  Родину,  и  выплатить  все эти обязательства, решить все эти финансовые  проблемы.  Но  у  меня  вопрос  другого характера.

 

     Вы знаете, я не могу согласиться с Иваном Ивановичем Ткаленко по поводу того,  что не  надо  бы  сейчас  увеличивать  индексации денежных  сбережений  до  того  2,73  или выше в связи с тем,  что граждане  наши  тогда  ничего  не  смогут   получить.   Мы   можем отрегулировать  механизм компенсации.  Депутат Ткаленко предлагает же свой механизм:  у кого вклады до  тысячи  рублей,  получат  100 процентов  и так далее.  Дело в том,  что при этом теряются деньги людей,  и мы не имеем права  допустить  это,  мы  не  имеем  права допустить  обесценивания  самих вкладов.  Тем более что эти вклады продолжали работу на наше государство (Я заканчиваю). Мне кажется, что  было  бы  лучше  и справедливо проиндексировать вклады и дать возможность реально выплатить их сегодня.

 

     Спасибо.

 

     СУХИЙ Я.М.  Ваше зауваження буде враховано Комітетом з питань соціальної  політики  (воно  застенографоване)  при  доопрацюванні проекту до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Олександр Кулик. За ним - депутат Зарубінський.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Український  народний  рух. Шановний  Ярославе  Михайловичу!  Я  думаю,  що недоречним був ваш випад проти уряду,  який  нібито  насміхався  над  якимись  нашими пропозиціями.  Той уряд, уряд Віктора Ющенка, зробив дуже важливий крок у наших інтересах (в інтересах  як  депутатів,  так  і  наших виборців),   повернувши   борги   з   виплати  пенсій  і  зарплати бюджетникам.  Той уряд знайшов джерела виплат.  А якими ви  бачите джерела виплат сьогоднішнім урядом,  урядом,  який був підтриманий олігархами,  який контролюватиметься олігархами?  Чи здатні будуть ці  олігархи  поділитися  тими  п'ятьма  мільярдами  гривень,  які потрібні  для  здійснення  перших  кроків  у  реалізації  заходів, запропонованих у законопроекті Ткаленка і Матвієнкова?

 

     Дякую вам.

 

     СУХИЙ Я.М. Нагадую вам, що бюджет 2000 року  (стаття   60)   передбачав   право   Кабміну   погашати заборгованість  з  оплати за житлово-комунальні послуги за рахунок заощаджень.  Жодній людині в України уряд Ющенка не  погасив  таку заборгованість.

 

     У постанові  275  від  26 березня 2001 року (ще був при владі Ющенко) про виплату в 2001  році  грошових  заощаджень,  страхових внесків  передбачалася  виплата  200  мільйонів  гривень.  Але  ви прочитайте, що там написано: якщо вам виповниться 100 років, тоді, слава   Богу,   ви   маєте  можливість  щось  отримати,  якщо  вам виповниться 80 років - ви  отримаєте  там  100  гривень,  якщо  ви ветеран,  інвалід  війни  -  також 100 гривень і тому подібне.  Це несправедливість, це окозамилення і латання дірок!

 

     Стосовно вашого запитання.  Ми  в  робочій  групі,  яка  буде створена  в нашому комітеті,  обов'язково поставимо таке запитання олігархам з уряду.  Ви напишете прізвища тих,  кого  ви  маєте  на увазі.

 

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський. Останнє запитання.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Шановний  Ярославе Михайловичу!  Я не буду ставити вам запитання про  олігархів,  бо  частіше  про  олігархів кажуть  інші  олігархи,  оскільки вони борються між собою.  Я хочу поставити конкретне запитання.

 

     У вашому законопроекті записано,  що та сума коштів,  яка має виплачуватися  вкладникам  з їх рахунку,  включається до сукупного оподатковуваного  доходу  громадян.  Ви  розумієте  до   чого   це призведе?  До  того,  що  ці  люди матимуть сплачувати обов'язкові платежі з тих грошей,  які їм повертають,  які є їхніми. По-перше, це, вибачте, абсурдно, а, по-друге, - це соціально несправедливо.

 

     Чому держава має утримувати з цих коштів податки?  І як ви до цього ставитеся? Це перше.

 

     Друге. Я думаю,  що не є коректним, з юридичної і економічної точок зору,  включати кошти для компенсації заощаджень громадян до складу внутрішнього державного боргу. Я думаю, ви знаєте Закон про державний внутрішній борг, там зовсім про інше йдеться. Але я хочу акцентувати увагу саме на першому своєму запитанні.

 

     СУХИЙ Я.М.  Ви праві.  Закон про  державний  внутрішній  борг передбачає  забезпечення  фінансування  загальнодержавних програм. Тут  з  вами,  безумовно,  можна  погодитися.  А   що   стосується подвійного   оподаткування,   то  народний  депутат  України  Іван Федорович Малолітко тут це питання вже  ставив,  і  Іван  Іванович Ткаленко  з  цим погодився.  Ми будемо мати в даному разі подвійне оподаткування,  тому що з коштів,  що на депозиті, свого часу були сплачені всі податки і всі обов'язкові платежі. Безумовно, що й ці зауваження,  і ваші запитання свідчать тільки про значний  інтерес до цієї проблеми. І всі ці зауваження будуть враховані.

 

     ГОЛОВА. Олексій Бабурін.

 

     БАБУРІН О.В.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  75,  Запорізька  область). Спасибо,   Иван   Степанович.  Настоящая  Коммунистическая  партия Украины. Это редкая для нас возможность задать вопрос.

 

     ГОЛОВА. Без селян, так?..

 

     БАБУРІН О.В. Да, без селян. Вопрос такого плана. Я думаю, что мало  найдется  в  зале  людей,  которые  не  проголосуют  за этот законопроект.  Но его ждет судьба предыдущих законов  о  гарантиях "Повернення  заощаджень".  Так  вот,  у  меня  вопрос к вам:  если Президент  наложит  вето  на  этот  закон,  как  будет  голосовать народный депутат Сухий по преодолению вето?

 

     СУХИЙ Я.М.  Депутатська  група  "Трудова  Україна".  Минулого разу,  коли ми долали вето на закон 1055-Д, голосував за подолання цього   вето.   Будь   ласка,  подивіться  роздруківку,  яка  є  в комп'ютері.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ярославе Михайловичу,  дякую.  Переходимо  до обговорення  цього  питання.  Слово  надається  народному депутату Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Пилипчук. Але я  його  не  бачу...  Пилипчука  немає.  Наступним  буде виступати депутат Соломатін.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Прежде всего хочу сказать, что принципиальной программной позицией Коммунистической  партии  рабочих   и   селян   является   возврат сбережений  наших граждан в полном обеме по состоянию на 1 января 1992 года. Вопрос заключается сегодня в том, как это сделать.

 

     Уважаемые коллеги,  что касается содержания этого  документа, то я бы хотел высказать несколько соображений.

 

     Первое. Статья 1.  Конечно же,  я согласен с тем, что в своем ответе на вопрос Иван Иванович сказал,  что необходимо рассмотреть проблему сертификатов,  и я хотел бы,  чтобы она была решена,  так как 7 процентов  граждан  (это  несколько  миллионов  человек)  не воспользовались  сертификатами,  и  они  должны  получить  за  это компенсацию.  Мне неоднократно приходилось ставить этот  вопрос  с трибуны Верховного Совета, и я думаю, что коллеги это помнят.

 

     Второе. Это  касается  коэффициента  индексации.  Конечно же, проиндексировать вклады надо.  Я бы просил, чтобы комитет не забыл обещания   Ярослава  Сухого,  что  хотя  это  и  будет  увеличение государственного внутреннего долга перед  населением,  но  это  не дает права списывать эту задолженность по принципу:  раз мы сейчас ее погасить не можем,  значит,  вообще  никогда  не  погасим.  Это противоречит   норме   Конституции   о   защите   личной,  частной собственности и необходимо, чтобы это было реализовано.

 

     Я не могу согласиться и с предложением,  чтобы вклады,  сумма которых на 1 января 1992 года составляла свыше 5 тысяч рублей,  не выплачивались.   Большинство   вкладчиков,    сохраняя    верность советскому  государству,  оставляли эти деньги на своих счетах,  и эти деньги были у них украдены. Этих людей большинство.

 

     Кроме того,  давайте посмотрим, что это за люди. Если средний вклад по Донецкой области был свыше 2 тысяч советских рублей, то в основном это был результат труда шахтеров,  металлургов, химиков - представителей  высокооплачиваемых  профессий.  Эти  люди  успешно трудились,   выполняли   народнохозяйстенные   планы,    создавали социальные  блага  нашего  государства.  Именно  этих  людей  Иван Иванович Ткаленко,  к сожалению,  предлагает ограничить в праве на получение компенсации сбережений.

 

     Я бы просил,  чтобы Иван Иванович вместе с комитетом учли это при   доработке   данного   документа,   изменили   свой   подход, действительно учтя социальный портрет нынешнего вкладчика, уровень его нынешних доходов.  В принципе у Ивана Ивановича  была  попытка решить эту проблему.

 

     В принципе  я поддерживаю предложение комитета принять данный документ за основу для дальнейшей доработки.  Было  бы  желательно еще  до  принятия  Бюджетной  резолюции  внести  этот  документ на окончательное рассмотрение и посмотреть,  как на  него  среагирует Президент и будет ли на него наложено вето.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається Юрію Соломатіну.  Увімкніть мікрофон Соломатіна. За ним буде виступати депутат Стоженко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Фракція комуністів.  Шановні  колеги! Колись  ми з вами співали таку пісню:  "Кто был ничем,  тот станет всем",  а сьогодні  більша  частина  нашого  народу  може  співати навпаки.

 

     Законопроект, який  внесений нашим шановним колегою депутатом Ткаленком,  є одним із намагань багатьох депутатів і фракцій якось підтримати  наш  знедолений  народ.  Але  я хочу підкреслити і від імені нашого комітету,  і від тієї політичної організації,  яку  я представляю,- від Компартії України,  що індексація заощаджень має бути повною, без будь-яких обмежень.

 

     Я наведу лише два приклади:  військові,  які служили колись у віддалених  військових містечках на Чукотці чи в інших місцях,  ті люди,  які працювали на Півночі або в Тюмені,  заощаджували  гроші заради  того,  щоб  повернутися  на рідну Україну і потім належним чином облаштуватися.  Чому ми зараз їх маємо якось обмежувати?  Це несправедливо!  Люди  нас  не  зрозуміють.  Ми  не маємо права так робити.

 

     І друга частина цього  питання.  Якщо  держава  не  спроможна повернути  ці  132 мільярди гривень (а це навіть і нашому простому виборцю зрозуміло),  так давайте ми тоді скажемо,  що ми повернемо лише 3 відсотки заощаджень,  тобто 5 мільярдів гривень, саме суму, яку  сьогодні  приблизно  можна   порівнювати   з   боргом   наших співвітчизників  за житлово-комунальні послуги.  Але ж разом з тим ми  маємо  тоді  визначити,  яким  найбільш  знедоленим   верствам населення   ми   маємо   насамперед  запропонувати  ці  гроші  для повернення.

 

     У Державному бюджеті і на 2000 рік, і на 2001 рік відповідною статтею передбачено 200 мільйонів   гривень   для    повернення    заощаджень    нашим співгромадянам (по 150 гривень),  які дожили до 80 років, а також, щоб виплатити певну частину грошей (я не буду вже й говорити  яку) родичам,  коли  вкладник помер,  а у його близьких немає грошей на те,  щоб його належним чином, полюдськи поховати. Так чому не була свого  часу  прийнята  пропозиція  нашої  фракції,  щоб  ця стаття видатків становила не 200 мільйонів гривень,  а 1 мільярд гривень? Це   було   б  справедливо  і  по-людськи.  Тому  я  пропоную  цей законопроект для обговорення  прийняти,  але  разом  з  тим  і  не виключати    інших    можливостей    повернення    грошей    нашим співвітчизникам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Юрію Петровичу,  як же це ви партійний  гімн  назвали піснею?..

 

     Слово надається  Володимиру  Стоженку.  За ним буде виступати депутат Сафронов.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Фракція "Демократичний Союз". Місто Харків. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Напевно, жодна людина в цій залі не має  сумніву  в  необхідності якнайскорішого та повного повернення заощаджень нашому народу.  Але ж кожен закон,  який ми  приймаємо, повинен бути досконально проробленим та реальним для виконання. На жаль,  про запропонований нам проект закону не можна  сказати,  що він такий. Навіть більше: можна сказати, що він необгрунтований та не підкріплений економічними розрахунками.

 

     По-перше, не можна погодитися із встановленням такого терміну повернення  боргів.  Просте порівняння загальної суми невиплачених вкладів  (понад  100  мільярдів  гривень)  та  доходів  державного бюджету  (42  мільярди  гривень  на рік) свідчить про неможливість такої швидкої виплати.  Очевидно,  що для фінансування цих  виплат доведеться   відмовитися   від  інших  соціальних  програм.  Отже, виконання заходів,  запропонованих  проектом,  можливе  тільки  за рахунок додаткової емісії.

 

     По-друге, незрозумілою є пропозиція щодо обмеження сум виплат за різними видами вкладів.  Адже йдеться про  трудові  заощадження наших    громадян,    і    подібне    лімітування    є   відвертою несправедливістю, на яку не можна погодитися.

 

     По-третє. Для   одержання   своїх    заощаджень    вкладникам пропонується отримати дозвіл податкової адміністрації.  Така норма фактично унеможливлює отримання грошей більшістю вкладників. Стиль роботи податкової адміністрації всім відомий, і дуже цікаво знати, як автори проекту уявляють  отримання  цього  дозволу,  наприклад, сільськими пенсіонерами.

 

     Метою проекту  є нібито захист інтересів людей,  які втратили свої заощадження внаслідок шаленої інфляції в 90-ті  роки.  Але  ж прийняття  цього  проекту  і  здійснення  виплат у відповідності з запропонованим   емісійним   механізмом   неминуче   призведе   до інфляційного  навантаження  на  нашу  економіку,  яка  тільки ніби вирівнюється.  Тож наслідком  цього  стане  знецінення  заробітної плати  та  пенсій  тих  самих людей,  які постраждали в 1992 році, наслідком стане чергове зростання інфляції, зупинення виробництва, зросте  рівень безробіття та продовжуватиметься зниження життєвого рівня населення,  причому в першу  чергу  найбільш  незабезпечених його верст.

 

     Безумовно, питання  виплати  компенсації втрачених заощаджень надзвичайно актуальне і  його  треба  вирішувати,  але  вирішувати іншим  шляхом,  який  не  буде  згубним  для  економіки  в цілому, одночасно з усіма іншими соціальними проблемами (я закінчую, Іване Степановичу).

 

     На наш погляд, чинний Закон про державні гарантії відновлення заощаджень  громадян   України   здатний   забезпечити   поступове відшкодування людям їхніх заощаджень.  І саме від нас,  депутатів, залежить,  яку суму буде передбачено на це в державному бюджеті на наступний рік.

 

     Таким чином,  фракція  "Демсоюз"  пропонує відхилити сьогодні цей  законопроект  та   повернутися   до   його   розгляду   після затвердження  бюджету  на  наступний рік,  де буде виділена більша сума для компенсації громадянам їхніх заощаджень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Перед тим як надати слово  Станіславу  Сафронову,  я  хочу  порадитися.  Надійшов  час перерви,  і депутати роблять зауваження. Ми будемо робити перерву? Чи не будемо робити перерву?  Перерву?  Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо обговорення проекту Закону  про  державні гарантії   відновлення   заощаджень   громадян.   Слово  надається Станіславу Сафронову. За ним буде виступати Віктор Роєнко.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я думаю,  що на сьогодні питання повернення заощаджень - найболючіше питання для нашого суспільства, нашого народу в цілому.

 

     Дійсно, ми  розглядали вже низку законів з питання повернення цих  заощаджень,  але,  на  жаль,  всі  вони  були,  я  б  сказав, теоретичні,   не   підтверджувалися   практичними  і  економічними гарантіями.

 

     Тому і цей черговий законопроект нашого колеги  Ткаленка  має теж   деякі   колізії,  і  такий  закон,  я  думаю,  буде  складно виконуватися для наших громадян.

 

     Перше. Наш колега пропонує ці неповернені кошти зарахувати до внутрішнього державного боргу.  Це дуже прийнятно і необхідно. Але тут виникає,  я б сказав,  міжнародний аспект.  Як тоді бути з тим внутрішнім  боргом,  котрий  ми вважаємо боргом Росії?  Тому що ці кошти начебто були забрані центральним Ощадбанком.

 

     Друге. Наш колега Ткаленко пропонує суми  коштів,  що  будуть виплачуватися   зі  спеціального  рахунку  включати  до  сукупного оподаткованого доходу.  Як це розуміти? Тобто ці гроші, котрі люди для себе відкладали,  вони вже були оподатковані, а тепер, коли їх повертають як борг,  їх знову оподатковують?  Це ще одна проблема, котру потрібно переглядати.

 

     Я б  хотів  також  звернути увагу на розподіл щодо повернення коштів залежно від  суми  вкладу.  Це  теж  буде  порушенням  прав людини.  Як  це так:  людина відкладала більше коштів,  відмовляла собі в чомусь,  назбирала якусь суму ( не 1000, а 3000 гривень), а їй повертають тільки 20 відсотків.  А тим,  хто менше відкладав, - 100  відсотків.  У  цьому  теж  є  колізія.  Я  вважаю,   що   цей законопроект дуже слушний,  дуже необхідний,  але потрібно нам від теорії перейти до практики, до економічного обгрунтування і знайти такі   механізми,  такі  шляхи,  котрі  дійсно  дадуть  можливість повернення цих коштів.  Це має бути єдиний механізм.  Це може бути здійснено  за  рахунок  розширення нашого виробництва,  за рахунок наших додаткових доходів.  Це може бути тільки в тому  разі,  коли буде  збільшена  наша  доходна  частина  за  рахунок,  я б сказав, непередбачених у цьому бюджеті доходів.  А не так,  як ми  щорічно передбачаємо   200   мільйонів   гривень,   котрі,   на  жаль,  не виплачуються.  В  загальній  кількості  цих  заощаджень   шановний Ткаленко  зробив помилку.  У 1996 році було закладено в бюджет 132 мільярди гривень.  Якщо врахувати споживчий індекс 2,02, то у 2000 році  це  вже  було 267 мільярдів.  І якщо ці кошти виплачувати із державного бюджету за тими пропозиціями по 24 мільярди щорічно, то тоді в нас дійсно виникає дефіцит бюджету.  Як його закривати?  За рахунок яких ресурсів?

 

     Я пропоную  ще   раз   підійти   до   цього   питання   більш обгрунтовано,  більш,  я б сказав, відповідально і прийняти закон, котрий буде працювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Віктору  Роєнку. Час, відведений для розгляду цього питання, вичерпано.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України.

 

     ГОЛОВА. Не заважайте вести засідання!

 

     РОЄНКО В.Г.  Шановні народні депутати! В роки соціалістичного будівництва українці так погано жили,  що могли заощадити  132-300 мільярдів гривень.  Вони, як знедолені, профінансували бандитів, а тепер просять повернути свої заощадження.

 

     Щоб прийняти   цей   законопроект,    необхідно    насамперед з'ясувати, як були розкрадені кошти, які зароблені потом людей, їх працею,  тобто у нас повинна бути повна інформація щодо цього. Вже котрий  раз  ми  про  це  говоримо,  але  інформації щодо цього на сьогодні немає.  Хто причетний до  розкрадання  цих  коштів?  Хоча головних  винуватців  можна  вже  назвати:  відсутній на засіданні депутат Кравчук і відповідно  той,  хто  сьогодні  знаходиться  на Банковій,  -  це  Кучма.  Це  перші,  головні дійові особи в цьому спектаклі.

 

     Потрібно створити спеціальну слідчу  комісію  Верховної  Ради України  по  розслідуванню  одного  з  найбільших  злочинів  перед громадянами  України   і   притягнути   винних   до   кримінальної відповідальності.   Також   необхідно  з'ясувати  скільки  і  куди вивезено і продано  радянських  рублів  після  серпня-грудня  1991 року,  включаючи  рахунки  в  установах Ощадбанку України.  На чиї рахунки були покладені кошти від  продажу  цих  рублів?  І  винних притягнути до відповідальності.

 

     Разом з  цим  слід  уже чітко визначитися з цифрою.  Ця цифра тільки що називалася - 267 мільярдів,  а у нас значно більше, тому треба  проіндексувати вклади,  щоб приймати законопроект на основі суми з урахуванням індексації.

 

     Якщо прийняти  цей  законопроект,  то  необхідно,  щоб   було унеможливлено  розкрадання або прокручування коштів на спеціальних рахунках.  Бо це вже стало  злочинною  практикою  наших  банків  - прокручувати будь-які гроші, які лежать у них на рахунках.

 

     Підтримуючи цей  законопроект,  я  мало  вірю  в те,  що його підпише Президент України,  бо ясно,  що тоді треба  визнати  вину перед  вкладниками,  тобто нашим українським народом.  Одночасно я хочу назвати ще одну з можливих причин непідписання цього  закону. Це   те,  що  хвалений  тут  уряд  Ющенка  не  виконав  пропозицію Президента щодо включення до постанови Кабінету Міністрів  України на   2001   рік   питання  повернення  заощаджень  через  проплату житлово-комунальних   послуг.   Уряд   Ющенка,    м'яко    кажучи, проігнорував  пропозицію  Президента  України  Леоніда  Даниловича Кучми.

 

     Але над цим  законопроектом  треба  працювати  і  його  треба приймати.  Хоч  якийсь варіант,  але все-таки треба приймати,  щоб повернути заощадження знедоленому народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  репліки  надається   народному   депутату Володимиру  Марченку  як одному з авторів альтернативного проекту. Одна хвилина, а потім - заключне слово.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Иван Степанович!  Уважаемые депутаты!  Мне кажется,  что необходимо решать одну проблему.  Дело в том,  что Верховный Совет проголосовал законопроект о возврате трудовых сбережений в  первом чтении.  Уважаемый  депутат  Ткаленко  об  этом  знает.  Мы  с ним сотрудничали в рабочем порядке.  Мы с ним договаривались,  что  те проблемы,  которые  он  сегодня  поднимает в своем проекте закона, могут войти составной частью в тот законопроект,  который принят в первом  чтении,  и  мы  за такое сотрудничество.  Когда коммунисты говорят,  что надо принять хоть какой-то вариант законопроекта, то я   просто   хотел   бы  напомнить,  что  Верховный  Совет  принял законопроект в первом чтении.  Закон в случае принятия регулирует, на  мой  взгляд,  достаточно  большой  круг проблем (взаимозачеты, платежи за жилищнокоммунальные  услуги,  за  приобретение  товаров отечественного  производства  и  так  далее).  Данный законопроект принят в  первом  чтении,  и  если  есть  дополнения,  то  давайте поработаем над ним вместе.

 

     Хотелось бы, пользуясь случаем, проинформировать Председателя Верховного  Совета.  В  зале  присутствует   депутат   Сухой,   он руководитель  рабочей  группы.  Он старается выполнить и поручение Президента,  которое дано правительству,  и  поручение  Верховного Совета  -  внести  законопроект  на  второе чтение с тем,  чтобы и Национальный банк,  и правительство, и структуры Президента, и все депутаты,  которые  в  зале имеют предложения к принятому в первом чтении законопроекту,  внесли эти предложения,  и мы приняли  этот законопроект.  Иван  Степанович,  я  сообщаю в порядке информации: депутат Сухой находится в этом зале, он слышит, он подтвердит, что идет полный саботаж...

 

     ГОЛОВА. Та він вже виступав.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Идет  полный  саботаж со стороны Национального банка,  со стороны Кабинета Министров.  Поэтому я прошу в качестве дополнений,  давайте  сделаем  один  проект  закона,  а  не  будем "размазывать".

 

     ГОЛОВА. Заключне слово надається  доповідачу  Ткаленку  Івану Івановичу.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.  Шановні  колеги!  Питання таке.  Це не альтернативний законопроект, це доповнення до того закону, який ми з вами прийняли,  але який, на жаль, не діє. А тепер я просто хочу пояснити один  пункт.  Всі  говорять,  що  ставиться  питання  про оподаткування вкладів.  Я зачитаю,  як це виписано в законі: "Суми коштів,  що виплачуються зі спеціального рахунку,  включаються  до сукупного  оподатковуваного доходу громадянина та враховуються при призначенні   субсидій..."   Тільки   при   призначенні   субсидій враховуються  ті  кошти,  які  людина  має  на своєму спеціальному рахунку і може їх  використовувати.  Бо  сьогодні  виходить  такий парадокс:  держава має заборгованість перед людиною за невиплачені кошти,  які є в Ощадбанку,  і при цьому вона  має  на  рахунку  50 тисяч,  претендує  на  них і отримує субсидію за рахунок державних коштів. Цей проект врегульовує це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми завершили обговорення. Переважна більшість депутатів   підкреслила   актуальність   цієї  проблеми  і  внесла відповідні пропозиції,  щоб продовжити роботу  над  доопрацюванням цього законопроекту.

 

     -----------

 

     Оголошується до   розгляду   проект  Закону  про  пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, 7148. Доповідає перший заступник міністра освіти і науки Ярослав Яцків.

 

     ЯЦКІВ Я.С.,   перший   заступник  міністра  освіти  і  науки. Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш розгляд пропонується проект Закону України про пріоритетні напрями розвитку науки і  техніки.  Як  ви  знаєте,  економічне  зростання будь-якої    держави    визначається    використанням    здобутків науково-технічного   прогресу,   тому   дуже   важливо   закріпити пріоритети розвитку науки і техніки нашої держави.

 

     Минуло понад   вісім   років   від   затвердження  постановою Верховної Ради відповідних пріоритетів,  і за цей  час  накопичено певний  позитивний  досвід  реалізації  цих  пріоритетів,  зокрема впровадження  та  виконання  системи  державних  науково-технічних програм.

 

     Звичайно, в  цій  справі  були  і  недоліки.  Перш  за все не розрізнялися пріоритети  загальнодержавні  і  пріоритети  науки  і техніки,  тобто  попередні  пріоритети  були  сформульовані  надто загально і широко.  Наприклад,  інформатизація  суспільства  -  це загальнодержавний    пріоритет.    Але    пріоритетом    наукового забезпечення  інформатизації  є  нові  інтелектуальні  комп'ютерні засоби і технології інформатизації.

 

     Таким чином, у законопроекті ми намагалися вирізнити проблеми пріоритетів  загальнодержавних  і  пріоритетів  розвитку  науки  і техніки України.

 

     Ось один з недоліків у реалізації пріоритетних напрямів. Було запроваджено близько 60 державних  науково-технічних  програм,  це призвело  до розпорошення коштів,  не дало змоги сконцентрувати їх на певних важливих  напрямах  науки  і  техніки.  Тому,  керуючись постановою  Верховної  Ради від 16 червня 1999 року,  Міністерство освіти і науки в лютому  2000  року  приступило  до  підготовки  і реалізації нових пріоритетів. Вони були розроблені, опубліковані в газеті  "Світ"  для  широкого   обговорення.   Були   організовані відповідні   "круглі  столи"  і  відпрацьована  в  2000  році  вся процедура підготовки  пріоритету  розвитку  науки  і  техніки.  Ми підготували відповідний проект постанови Верховної Ради України.

 

     На жаль,  тоді  було  прийнято рішення,  що треба готувати не проект постанови,  а законопроект.  Такий проект закону сьогодні і подається вам на розгляд.

 

     Кілька коротких коментарів щодо пріоритетних напрямів.

 

     Перший із них стосується проблеми фундаментальної науки.  Так сталося,  що протягом останніх десяти років  українська  наука  не збагатилася   жодним   значущим  комплексом  для  досліджень,  для інфраструктури.  Тому  ми  плануємо  в  рамках  цього   пріоритету запровадити   наукововиробниче  обладнання  для  установ  наукової інфраструктури, для передових наукових шкіл України.

 

     Другий напрям стосується  проблем  формування  громадянського суспільства і розвитку людського потенціалу.  Він вам відомий.  Ці проблеми зараз хвилюють науковців. Це поширення спадкових хвороб і зменшення   народонаселення,   і   проблеми   формування   у   нас громадянського суспільства.

 

     Третій і   четвертий   напрями   не   потребують    особливої деталізації.  Вони стосуються новітніх біотехнологій.  Зокрема, це мікробні біотехнології,  які широко використовуються в  сільському господарстві  і в медицині,  це генні біотехнології і інші новітні біотехнології,   а   також   діагностика   і   методи    лікування найпоширеніших захворювань.

 

     Я вже  говорив  про  нові  комп'ютерні  засоби  і  технології інформатизації суспільства.  Два останніх пріоритети  пов'язані  з новітніми   технологіями   в  енергетиці,  в  енергозбереженні,  в ресурсозбереженні, в промисловості і в агропромисловому комплексі.

 

     Нові речовини  і  матеріали  -  це  функціональні  матеріали, композитні матеріали,  каталіз,  малотонажна хімія тощо. Це те, де Україна має певні здобутки і виходить на зовнішній ринок зі своїми матеріалами.

 

     Отже, я прошу вас затвердити ці пріоритети,  і вони послужать основою   розробки   державних   науково-технічних   програм.   Їх планується  запровадити  близько  30,  на них зосередити фінансові ресурси держави.  Бажано,  щоб у нашій  державі  до  25  відсотків фінансування   (як   це   передбачено   Законом   про   наукову  і науково-технічну діяльність) йшло на конкурсних засадах.  А  якраз пріоритети  і  державні  науково-технічні програми визначають таке конкурсне фінансування науки, як це прийнято у всьому світі. У нас зараз  переважає базове фінансування,  тобто ми фактично проїдаємо свої кошти,  не  підтримуючи  школи,  передових  науковців.  Зараз тільки 8 відсотків фінансування йде на науку на конкурсній основі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання?   Запишіться,   будь  ласка. Висвітіть. Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Таран (Терен).

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый Ярослав Степанович! У меня к вам такой вопрос. Вот здесь в пункте 4  в  статье  1  утверждены  такие  "пріоритетні  напрями розвитку  науки  і техніки:  новітні біотехнології;  діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань".

 

     Я хотел бы обратить внимание на  то,  что  есть  заболевания, которые  охватывают практически все население Украины.  Это прежде всего грибковые заболевания, герпес, который даже в такой развитой стране,  как Соединенные Штаты Америки, охватывает 80-85 процентов населения, целый ряд других заболеваний.

 

     Все это ведет к нарушению репродуктивных функций у  женщин  и так  далее.  Я  хотел  бы знать,  считается ли приоритетом в вашем законопроекте искоренение вот этих болезней,  которые,  на  первый взгляд,    не   ведут   к   видимой   смерти   людей   (это   рак, сердечно-сосудистые заболевания и так далее),  но наносят страшный социальный вред нашему обществу?

 

     Спасибо.

 

     ЯЦКІВ Я.С. Якраз це формулювання дано академією медичних наук і передбачає боротьбу  з  такими  найпоширенішими  захворюваннями. Інакше   стояло   б   "найнебезпечнішими   захворюваннями".  Серед державних програм,  які ми зараз подамо Кабінету Міністрів,  є дві програми:  "Нові лікарські препарати і засоби" і "Методи лікування найпоширеніших  захворювань".  Тобто   цій   темі   передбачається присвятити дві державні програми.

 

     ГОЛОВА. Таран (Терен). За ним - депутат Семенюк.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).  Іване  Степановичу, передайте, будь ласка, слово депутату Кірімову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Кірімова.

 

     КІРІМОВ І.З.  Дякую,  Вікторе   Васильовичу.   Дякую,   Іване Степановичу.  Шановний доповідачу! Нещодавно мені довелося бути на Кубі.  Там  першим  пріоритетом  є  охорона  здоров'я,  а   другим пріоритетом - діти.

 

     Безперечно, якщо  вести мову про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки,  то не можна відмежовуватися від духовності,  від культури.  Але  я хотів би вам поставити таке запитання.  Скажіть, будь ласка,  а чи є у нас пріоритетом пошук талантів?  Адже навіть неозброєним  оком  видно,  що  нині  в  Україні  підростає потужна генерація молодих людей,  які в майбутньому можуть внести  великий вклад у науку й техніку.  Чи є такий спосіб пошуку талантів,  чи є якась програма,  чи якісь напрями для  того,  щоб  допомагати  цим талановитим дітям і щоб в майбутньому вони підняли нашу науку?

 

     Дякую.

 

     ЯЦКІВ Я.С.  Пробачте,  це  запитання  не стосується теми,  що сьогодні обговорюється. Ми будемо просити Верховну Раду затвердити колись   постанову   про  молодіжно  орієнтовану  науково-технічну політику.  Питання, яке ви порушуєте, надзвичайно важливе і зараз, реалізовуючи  Указ Президента про обдаровану молодь,  ми починаємо робити певні напрацювання.  І в Міністерстві освіти і науки ми теж запровадили  спеціальні  гранти з Фонду фундаментальних досліджень для молодих талановитих людей. Системи в цілому ще немає, проблема надзвичайно важлива.  Як не допустити міграції наших талантів,  бо наших дітей запрошують безкоштовно навчатися у  західних  країнах, дають їм можливість після закінчення університетів п'ять років там працювати? Ми повинні створити таку інфраструктуру науки, щоб вони хотіли залишитися тут. Без цього ніякі заборони не допоможуть.

 

     ГОЛОВА. Лев Глухівський. За ним - Омелян Парубок.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую.  Фракція  Народного  руху.  Шановний Ярославе Степановичу! Без сумніву, цей законопроект дуже важливий, наша  фракція  буде голосувати за нього в найближчий четвер,  коли він буде поставлений на голосування,  але я хотів би  задати  такі запитання.

 

     Крім науково-технічної діяльності,  є ще діяльність, яка дуже близька до  неї,  -  інноваційна  діяльність.  Є  вже  готовий  до внесення  на  друге  читання  (я  сподіваюся,  ми  незабаром  його приймемо)  законопроект  про  інноваційну  діяльність.  Там  також ідеться  про пріоритетні інноваційні напрями діяльності в Україні. Якою   мірою   кореспондуються   законопроекти   про   пріоритетні науковотехнічні напрями і про інноваційну діяльність? Це перше.

 

     Друге. Всякі  пріоритети не є вічними,  час від часу їх треба переглядати,  бо виникають якісь нові проблеми.  Як часто, на вашу думку,   Верховна   Рада   повинна   повертатися  до  питання  про пріоритетні напрями наукової і науково-технічної діяльності?

 

     ЯЦКІВ Я.С.  На друге  запитання  відповідь  дуже  проста.  Ми пропонуємо  ці  пріоритети  затвердити  на  2002-2004 роки,  тобто переглядати їх слід раз на три роки.

 

     Стосовно першого запитання тут вибудовується такий ланцюг.  Є фундаментальні  дослідження,  які координують Національна академія наук і галузеві академії,  і є  Фонд  фундаментальних  досліджень. Наступна  ланка  -  державні  науково-технічні  програми і наукові частини загальнодержавних  програм.  Вони  доводять  продукцію  до ноу-хау, до пропозицій, а вже тоді йде ланка, про яку ви говорите, вона більш конкретизована.  Наприклад,  із тисячі проектів ДНТП ми можемо  відібрати  сотню  для  реальної  інновації.  Тобто  все це утворює ланцюг і спрацьовує в житті тільки тоді,  коли він  працює безперервно.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Омелян Никонович Парубок.

 

     ПАРУБОК О.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Передаю слово депутату Роєнку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Роєнка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної  партії   України.   Дуже приємно читати про те,  що даний проект закону не потребує ніякого фінансового забезпечення.

 

     Я це розумію,  бо для науки завжди не вистачає коштів.  Легше викопати яму для всього українського народу на Хрещатику.

 

     У мене  у зв'язку з цим запитання:  скільки коштів потрібно в середньому   щорічно,   щоб   забезпечити    виконання    програм, передбачених у цьому законопроекті?

 

     І друге.   У   пункті   6  статті  1  є  норма  про  розробку високоефективних технологій агропромислового  комплексу.  Я  хотів би, щоб ви коротко сказали, що передбачається.

 

     Дякую.

 

     ЯЦКІВ Я.С.   Скільки   грошей   потрібно?   Наука  працює  як продуктивна сила,  яка дає результат,  якщо виділяється не менш як 1,2  відсотка ВВП з бюджету.  Ви виділяєте для науки 0,4 відсотка. Тобто ви приймаєте закон...

 

     ГОЛОВА. Ярославе  Степановичу,  ви  не  помилились,   бо   це найбільш численна фракція, так що...

 

     ЯЦКІВ Я.С.  Таким  чином,  наука  України  поки  що працює на освітянську  галузь,  з  честю  виконуючи  функцію,  пов'язану   з підготовкою молодих спеціалістів. І ми з вами щасливі від того, що в нас кожний другий випускник  школи  прагне  йти  вчитися.  І  ми виконуємо цю функцію.  І тільки тоді,  коли ми доб'ємося виконання Закону про науку і науково-технічну діяльність,  у якому  записано 1,7  відсотка,  ми  можемо  вимагати  від  нашої  науки,  щоб вона працювала як рушійна сила нашого суспільства.  І з цих  грошей  ми повинні передбачити,  як я вже сказав,  як мінімум 25 відсотків на конкурсні засади,  щоб не  було  цієї  "подковерной"  боротьби  за державний  бюджет.  Конкурс  є  конкурс.  В  інших  країнах  до 50 відсотків  бюджету  виділяється  на  конкурсних  засадах.  І   щоб рецензії були справжні. Це ціла проблема.

 

     ГОЛОВА. По АПК.

 

     ЯЦКІВ Я.С.  Щодо АПК. Сформульовано три проблеми, пов'язані з новітніми технологіями.  Одна з них стосується збереження  земель. Друга програма про...

 

     ГОЛОВА. Про покращення земель. І третя...

 

     ЯЦКІВ Я.С. Про збереження сільськогосподарської продукції.

 

     Буде три    державних    науково-технічних    програми,   які безпосередньо стосуються аграрного сектора.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ярославе Степановичу.

 

     Петре Петровичу,  у  вас  є,  що  доповнити,   бо   вже   час завершився, вже до "Різного" треба переходити, а там ще просять... Та зараз порадимося,  ми ж не завершили розгляд цього питання.  Не можна розривати за Регламентом.

 

     Будь ласка, Петре Петровичу.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Іване   Степановичу!   Шановні   колеги!   Практика   затвердження науковотехнічних   пріоритетів   є  практично  в  усіх  розвинутих країнах. І я думаю, добре, що ми до цієї практики звернулися.

 

     Наш комітет розглянув законопроект про пріоритетні напрями на своєму  засіданні  і  підтримав  його.  Підтримали також ще чотири комітети,  які теж розглядали це питання на  своїх  засіданнях.  Є одне  питання,  про  яке говорив Ярослав Степанович:  постанова чи закон.  Очевидно,  закон краще. Але закон мусить бути забезпечений фінансово,  мусять  бути  розрахунки.  І ми,  я думаю,  до другого читання,  коли  затвердимо  у  наступний  четвер  ці   пріоритетні напрями,  підготуємо розрахунки.  Справді, не менш як 25 процентів від  загального  фінансування  науки  мусить  іти  на  пріоритетні напрями.  А в ідеалі,  для того щоб в країні був помітний прогрес, цю цифру треба доводити до 50-70 процентів видатків на пріоритетні напрями. Я думаю, що згодом, очевидно, так і буде.

 

     Оскільки і наш комітет,  і всі інші комітети, які розглядали, підтримують,  я завершую свій виступ проханням, щоб ми в наступний четвер підтримали цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Петре Петровичу. Депутат Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Високошановний Петре Петровичу!  Безумовно,  і фракція,  і всі ми тут особисто  будемо  підтримувати  цей  проект закону.  Але  є  таке запитання.  Ми нещодавно розглядали програму уряду "Реформи заради добробуту".  Прекрасна програма!  Ну,  прямо Євангеліє!  Все там написано добре.  Зараз роздали нам великий том програми соціально-економічного розвитку.  Там теж усе  правильно. Це теж, як Біблія, немає жодних заперечень. Але мене хвилює те, що як раніше воно не працювало,  так і у майбутньому теж працювати  і здійснюватися не буде. І ось чому.

 

     Вам як  науковцю,  державному діячу і депутату буде зрозуміла моя  думка.  Можливо,  треба  було  б   застосувати   комплексний, системний   підхід,  розробляючи  програму  соціально-економічного розвитку,  де визначити все,  починаючи від фінансування, розвитку бази, використання, механізмів тощо. Тоді б воно працювало. А так  Закон ми приймемо, а далі що?

 

     ТОЛОЧКО П.П.  Іване Михайловичу, очевидно, краще зробити так, як ви говорите. І добре було б, щоб у нас було достатньо коштів на реалізацію цієї соціальноекономічної  програми.  Але  поки  що  ми такої комплексної програми не розробили, тому давайте хоч приймемо закон,  який забезпечить пріоритетний розвиток у науково-технічній сфері.  І  побоювання ваші слушні.  Я також побоююсь,  що ми її не реалізуємо повною мірою.  Але це буде залежати від  того,  які  ми кошти будемо виділяти.  Якщо ми виділимо 4 мільйони гривень, як ми виділили в цьому році,  то  з  нашого  науково-технічного  процесу нічого  не буде.  А якщо ми виділимо хоча б 200 мільйонів,  то,  я думаю, щось таки буде.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Петре Петровичу. Щоб виділяти, треба мати.

 

     Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату Моісеєнку. Я прошу за скороченою процедурою.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги!  Я поддерживаю  проект  постановления,  который здесь  озвучивался,  чтобы  принять  этот документ за основу.  Но, учитывая то, что есть еще пункт 2 проекта постановления, в котором комитету   поручается  "доопрацювати  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій" депутатов,  я хочу озвучить ряд моментов,  которые, на мой взгляд, существенны.

 

     Я являюсь одним из авторов "Манифеста Коммунистической партии рабочих и селян",  в котором есть специальный раздел,  связанный с введением прямого народовластия в нашем государстве, под названием "Коммунизм и власть".  Сегодня,  как никогда, начинают создаваться условия для реализации этого положения.

 

     Создание компьютерной      техники      позволяет     сегодня персонифицировать участие  в  государственном  управлении  каждого отдельно  взятого  гражданина.  И  естественно,  при этой ситуации сделать  в  перспективе  в  общем-то  ненужными  представительские органы власти, в том числе Верховный Совет Украины.

 

     О чем  идет  речь?  О том,  что для этого необходимо сегодня: первое - приоритетное развитие компьютерных технологий,  второе  - развитие  социально-гражданского  сознания  и  третье  -  развитие самого   человека,   то   есть    существенное    повышение    его образовательного  уровня,  в первую очередь в таких вопросах,  как скорочтение,  юридическая и экономическая грамотность и целый  ряд моментов,  которые  сегодня  фактически  отсутствуют  в  программе средних школ.

 

     Поэтому я вношу от имени Коммунистической  партии  рабочих  и селян  как ее официальный представитель в Верховном Совете Украины предложение,  чтобы при "остаточному доопрацюванні проекту  Закону України про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" в пункты 2 и 5 статьи 1 были внесены соответствующие изменения, высказанные мною и скорректированные по содержанию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Сафронову. За ним - Ярослав Федорин. По хвилині.

 

     САФРОНОВ С.О.  Дякую.  Об'єднання "Нова  політика".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Дійсно, законопроект потрібно підтримувати, він дуже необхідний для нашої держави, тому що кожна держава має свої пріоритети. У нас завжди був пріоритет - наш інтелект і наш агропромисловий  комплекс.  На  жаль,  в  цьому напрямі  є багато проблем.  І тому я хотів би,  щоб вирішення усіх великих проблем  ми  почали  б  з  вирішення  мізерних  -  проблем дошкільної,  середньої  і  вищої освіти.  Тому що наше "карликове" державне фінансування не може надати  можливості  для  процвітання нашого  інтелектуального потенціалу.  У нас на фінансування освіти на  2001  рік  передбачено  6,9  мільярда  гривень  (порівняйте  з розміром  фінансування  освіти  у  Сполучених  Штатах Америки - 70 мільярдів).  Сюди входять гроші  і  на  зарплати,  і  на  технічне переоснащення,  і  на  комп'ютеризацію,  і  на  впровадження нових технологій.   Тому   я   хочу,   щоб    наша    держава    зробила науково-технічний прорив у майбутнє і звернула увагу на дошкільну, середню  та  вищу  освіту.  А  потім  уже  будемо  визначати  наші пріоритети   і  йти  вперед  до  державної  перемоги.  Прошу  всіх підтримати цей проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ярославу Федорину.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Партія   підтримки   вітчизняного   виробника.  Насамперед,  Іване Степановичу,  я протестую проти того, що представникам української "джамахірії" дають три хвилини, а всім іншим - по одній хвилині.

 

     У зв'язку  з  цим законопроектом хочу зазначили наступне.  Ми приділяємо  в  нашому  залі  дуже  багато  уваги  важким   галузям промисловості і сільському господарству. Той законопроект, який ми сьогодні розглядаємо,  є надзвичайно важливим.  Мені  інколи  стає сумно,  коли  подивишся  на  вовтузню  наших українських олігархів навколо нафтопроводів,  підприємств металургії  та  важкої  хімії. Мені  здається,  що вони трошки не вбачають перспектив України.  А перспективи України не в цих важких і вчорашніх галузях індустрії.

 

     Перспективи України полягають в тому,  щоб нам  зараз  почати розвивати    найновіші    види    індустрії    постіндустріального суспільства.  Це   комп'ютерні   технології,   технології   генної інженерії,  інформаційні технології. І саме тому той законопроект, який сьогодні  вноситься,  обов'язково  треба  підтримати.  Нам  в парламенті необхідно частіше повертатися до проблем науки, зокрема освіти,  яка є базовою для розвитку науки,  тому що ми  ніколи  не зможемо досягти того рівня споживання і виробництва, який у деяких державах Європи сягає 35-40 тисяч доларів  на  одну  людину  (а  в Україні  лише  сотні  доларів  на рік),  якщо не зробимо ставку на найновіші види технологій.  Тому підтримую цей законопроект.  І  є таке побажання: все, що стосується розвитку найновіших технологій, повинно в нашому парламенті мати повну підтримку.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Згідно з регламентом ми  повинні  переходити до "Різного",  але у нас залишилося чотири законопроекти,  з них два про тютюн і про спирт коньячний  (Шум  у залі).  Давайте  проголосуємо  руками.  Хто за те,  щоб перейти до "Різного"?

 

     Слово у  "Різному"  надається  народному   депутату   Михайлу Гуцолу. За ним буде виступати депутат Баулін.

 

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Яблуко",  Екологічна  партія  України "Захист".  Шановні колеги!  Панове  журналісти  і  гості!  Я  хочу зачитати  заяву  від  імені Екологічної партії України "Захист" до мера нашої  столиці  -  міста  Києва  пана  Омельченка  Олександра Олександровича.

 

     "Шановний Олександре Олександровичу! Одне з провідних місць у забрудненні атмосфери  належить  автотранспорту  -  понад  третини всього  обсягу шкідливих викидів.  А в деяких містах,  зокрема,  у нашій столиці - місті Києві ці  викиди  становлять  77  відсотків. Щорічно  десятками  і сотнями мільйонів тонн викидаються в повітря оксид сірки (110  мільйонів  тонн),  неочищені  отруйні  гази  (70 мільйонів тонн), фреон (700 тисяч тонн), свинець (500 тисяч тонн), ртуть (10 тисяч тонн) і багато інших шкідливих  хімічних  речовин, котрі вбивають все живе.

 

     Щорічно кількість   кисню   в  атмосфері  зменшується  на  10 мільярдів тонн.  Цього вистачило б для  дихання  кільком  десяткам мільярдів чоловік.

 

     Шановний Олександре Олександровичу! Екологічна партія України "Захист" вимагає від вас припинити  знищувати  дерева  та  кущі  в місті  Києві.  30 травня я особисто зі своїми однодумцями дивився, як злодійські знищувались,  безконтрольно вирубувались схили Парку Слави.  І  такі  випадки  непоодинокі.  Це  відбувається по всьому Києву.

 

     Ми вимагаємо   від   Олександра   Олександровича   Омельченка припинити  знищення  природи  в  місті  Києві,  тому  що це завдає великої шкоди людям.

 

     Масова реклама тютюну призводить до захворювання на  рак.  Ми посідаємо   одне   з   перших  місць  у  Європі  і  світі  по  цих захворюваннях, по смертності дітей.

 

     Тому, шановний  Олександре  Олександровичу,  ми  просимо  вас створити  екологічну  правову  комісію і,  нарешті,  покласти край отруєнню киян.

 

     Екологічна партія   України    закликає    вас,    Олександре Олександровичу, поставитися до цієї проблеми дуже серйозно".

 

     Дякую за увагу.

 

     Іване Степановичу,  я  хочу,  щоб  це  обов'язково  потрапило до....

 

     ГОЛОВА. Слово надається Павлу Бауліну. За ним - Дмитро Чобіт.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  Коммунистической  партии  Украины.   Уважаемые коллеги!  Я получил целый ряд депутатских обращений,  суть которых сводится к следующей проблеме. В последние месяцы вокруг открытого акционерного     общества     "Запорожтрансформатор"    некоторыми структурами  проводится  целенаправленная  работа   по   овладению контрольным пакетом акций предприятия. Если в начале этой кампании применялись  экономические  методы,  что  нормально   в   рыночных условиях,  то  в  последний  период,  когда  эти  методы  не  дали желаемого   результата,    предприятие    наводняется    громадным количеством   самых   невероятных   слухов   с   единой   целью  - скомпрометировать руководителей предприятия  в  глазах  рабочих  и специалистов, широких слоев общественности, отвлечь руководство от управления предприятием, подорвать бизнес.

 

     Когда ни один из сотен слухов не подтвердился  и  предприятие продолжало   работать  стабильно,  а  имидж  руководителей  только повысился, акционерное общество стало подвергаться следующей волне воздействия:    многочисленным    проверкам.   Массово   изымаются документы,  ведущие специалисты предприятия многократно вызываются в   прокуратуру,   другие  органы  для  дачи  показаний.  То  есть предпринимаются  меры  для  создания  препятствий   в   управлении предприятием.

 

     31 мая   после   окончания   учредительного   собрания   двое неизвестных попытались пронести в здание  управления  акционерного общества коробку, в которой оказался боевой пистолет. "Посетители" бросились наутек,  но работник охраны предприятия догнал одного из них,  и  с  помощью сотрудников внутренних дел тот был доставлен в Ленинский райотдел милиции.  Как сообщила телекомпания  "ТВ-5",  в припаркованном   рядом   со  зданием  заводоуправления  автомобиле работниками милиции был найден автомат Калашникова.  По  имеющейся информации, соответствующие органы не связывают это происшествие с акционерным обществом "Запорожтрансформатор".  По моему  глубокому убеждению это не так.  Акционерное общество "Запорожтрансформатор"

- стабильно работающее предприятие, своевременно и в полном обеме выплачивает  государству  налоги,  приносит  государству  миллионы долларов дохода,  и непонятно, почему прокуратура и другие силовые структуры    пытаются    помешать   работе   предприятия   и   его руководителей.  Для   чего?   Ведь   на   деньги   того   же   ОАО "Запорожтрансформатор"   как   законопослушного  налогоплательщика содержатся и эти силовые структуры.

 

     От имени работников  предприятия  (а  это  мой  избирательный округ)  я  выражаю  категорический  протест  по  поводу втягивания акционерного   общества   "Запорожтрансформатор"   в   события   с применением незаконных методов передела собственности, как это уже неоднократно было в нашем государстве.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дмитру Чоботу.  За ним буде виступати Олег Білорус.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати! Я хотів би привернути  вашу увагу до проблеми,  яка почала знову фігурувати в нашій пресі - проблеми  повернення  так  званої  спадщини  Баха  в Німеччину.

 

     Я нагадаю,  що 22 лютого фракція "Батьківщина" зробила з цієї трибуни заяву (вона була розповсюджена також і  в  залі  Верховної Ради) про порушення Президентом України конституційних повноважень і  законодавства  України  щодо  статусу   культурних   цінностей, переміщених під час Другої світової війни на територію України.  У заяві було наведено юридично аргументований висновок про порушення Президентом  своїх конституційних повноважень щодо передачі архіву Баха.  На цю заяву,  по суті,  не було жодного реагування, вона не розглянута  у відповідності до нашого законодавства,  не розглядав її також і Комітет з питань культури і духовності.  В  результаті, як стало відомо з повідомлень преси, зараз посилено йде підготовка до передачі цього архіву.

 

     Я нагадаю,  що архів Баха - це  загальнонаціональне  надбання України,  воно потрапило в Україну абсолютно законним шляхом після закінчення Великої Вітчизняної війни як компенсація  за  заподіяну Україні,  її  культурним  цінностям  шкоду.  Архів  Баха - це дуже об'ємний   архів,   який   згідно   з   нашим   законодавством   є загальнодержавною   власністю.  Президент  України  не  має  права розпоряджатися  загальнодержавною  власністю  на  свій  розсуд.  У даному  разі  ми  бачимо,  що  культурні  цінності  стали об'єктом маніпулювання  і  способом  добитися   від   Заходу   хоч   якоїсь сатисфакції на фоні того скандалу, що відбувся в Україні.

 

     Я нагадаю,  що у світі є багато інших прикладів,  коли окремі держави  володіють  культурною  спадщиною,  яка   належить   іншим народам.  Яскравим  прикладом  тому можуть бути культурні цінності Греції,  які знаходяться в музеях  Великобританії,  або  культурні цінності Італії, які знаходяться у Франції. Та сама Великобританія вивезла масу тих цінностей.  Україна ж,  я нагадаю,  нічого не від кого не вивозила,  і це питання має розглядатися виключно в рамках нашого законодавства.  І рішення  щодо  передачі  чи  продажу  тих культурних   цінностей   (а  це  десятки  мільйонів  доларів)  має вирішувати тільки парламент - Верховна Рада України і аж  ніяк  не виконавча влада і Президент України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олегу Білорусу. За ним буде виступати депутат Таран (Терен).

 

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське  об'єднання   "Громада").   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Україна вступила в новий етап розвитку:  де-факто в державі вводиться  пряма  президентська форма  правління.  Влада вищого органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів різко обмежується,  а цим обмежується і вплив  Верховної Ради  на  економічні і соціальні процеси.  Тепер Президент узяв на себе  всю  відповідальність  і  за  долю  країни,  і  за  розвиток економіки.

 

     Замість фактично  двох  урядів  Україна  вже  має  три уряди. Питання підвищення  ефективності  системи  державного  менеджменту залишається  без  вирішення  і без відповіді.  Це особливо важливо зрозуміти  напередодні  десятої  річниці   незалежності   України, оцінюючи  її перспективи на майбутні роки.  Переступивши поріг XXI століття,  всі країни світу оцінюють реалізацію своїх національних стратегій з позиції міжнародної глобальної конкурентоспроможності. А Україна взагалі немає довгострокової національної стратегії.  Це одна  з  причин  того,  що  за  рівнем  конкурентоспроможності  ми опинилися за сотим місцем у світі.

 

     У XXI століття Україна увійшла не з посткризовим, як це хтось говорить,  а  з кризовим продовженням традиційного індустріального розвитку,  з тяжкою  інерцією  неконкурентоспроможних  промислових структур,  що  є  величезною  загрозою  для нашого розвитку.  Така економіка не може бути і не стане  конкурентоспроможною.  Вона  не може забезпечити якостей і темпів росту ВВП на рівні,  необхідному Україні  для  швидкого  відновлення  середньорічних  15  відсотків приросту. І ніяка лібералізація тут не допоможе.

 

     Пропоновані у  бюджетному  посланні Президента і в документах нового Кабінету Міністрів  середньорічні  темпи  в  4-5  відсотків означають  консервацію стагнації і економічної деградації України. За   прикладом   успішних   країн   розвиток   України   необхідно зорієнтувати  так,  щоб  ми  мали  ефективну  ринкову  економіку з соціально  справедливим  суспільством  добробуту,  а  не   ринкове суспільство.  Цю  стратегічну  мету послідовно відстоює українське об'єднання "Батьківщина".  А сьогодні в Україні будується жорстоке ринкове суспільство без ринкової економіки. В цьому наша трагедія. Керівникам держави слід,  врешті-решт,  зрозуміти,  що без реально діючої демократії, в тому числі економічної демократії, Україну не підняти.  Ми ніколи не  подолаємо  тотальну  бідність,  зубожіння, безробіття,  якщо  вони  не  включать  на  всю  потужність народне підприємництво,  форми  малого  і  середнього  бізнесу  на   новій технологічній  основі,  інформаційні  технології.  Масштаби малого бізнесу  за  наступні  п'ять  років  повинні  досягти  рівня   5-7 мільйонів підприємств, що дасть...

 

     ГОЛОВА. Олегу Григоровичу, мені вже роблять зауваження.

 

     БІЛОРУС О.Г.  ...Як  мінімум 15 мільйонів робочих місць.  Для цього треба знизити податки мінімум у два рази.

 

     ГОЛОВА. Олегу Григоровичу, регламент.

 

     БІЛОРУС О.Г.  Я  звертаюся   до   вас,   Іване   Степановичу, зініціювати розробку законодавчого забезпечення і вирішення питань і проблем нової національної стратегії розвитку України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Тарану (Терену). За ним буде виступати Іван Кірімов.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)   В.В.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Ще Верховна Рада минулого скликання прийняла Постанову про звіт   тимчасової   депутатської   комісії   по  перевірці  фактів фальсифікації окремих  положень  Декрету  Кабінету  Міністрів  про довірчі товариства.

 

     Звертаю увагу,  що  у  пункті  3  цієї  постанови  було  дано доручення Кабінету Міністрів у місячний термін внести  на  розгляд парламенту  проект  Закону  про  забезпечення  відшкодування втрат громадянам,  які постраждали внаслідок недобросовісної  діяльності небанківських фінансових установ.

 

     Доручення Верховної Ради уряд Ющенка не виконав.  Після цього тодішньому уряду було вдруге дано доручення з цього питання, проте Кабмін  знову  ніякого  законопроекту  з  питань  трастів так і не запропонував.

 

     Верховна Рада для її честі сама  робила  спроби  розблокувати процес  повернення  коштів  ошуканим  вкладникам трастів.  Так уже парламентом  нинішнього  скликання  була  прийнята   поправка   до згаданої  нами  постанови.  Ця поправка,  яку вніс депутат Михайло Павловський, зробила можливою виплату коштів ошуканим вкладникам з категорії інвалідів 1 і 2 груп та ветеранам війни.

 

     Однак проблема   трастів   вимагає  всебічного  законодавчого вирішення.  А тому хочу нагадати,  що сьогодні у Верховній Раді  є ряд   законопроектів   по   трастах.   Ці   законопроекти  пройшли науково-юридичну експертизу, але з невідомих причин не вносяться в зал.

 

     22 травня  цього  року  відбулася  всеукраїнська  конференція Спілки ошуканих вкладників трастів,  на якій була  укладена  угода про  соціальне  партнерство  між  Спілкою  ошуканих  вкладників та партією "Батьківщина".  Отже,  за дорученням конференції (а  можна сказати,  що і за дорученням мільйонів громадян,  яких пограбували трастівські злодії) фракція наполягає,  нарешті,  на тому,  аби на розгляд  парламенту  було  внесено  законопроекти,  які стосуються вирішення питання трастів.  Адже проблема залишається,  і не можна робити вигляд, що вона зникне сама собою, її треба вирішувати.

 

     І на  завершення я хочу нагадати,  що ще парламентом минулого скликання  була   створена   депутатська   слідча   комісія,   яка перевіряла, яким чином, власне, підписувався і творився Декрет про довірчі товариства.

 

     Із стенограми  виступу  депутата  Смірнова  видно,  що   коли тодішньому  Прем'єру  Леоніду Кучмі приносили на підпис Декрет про довірчі товариства і коли його застерігали про  можливі  наслідки, про небезпеку цього декрету,  то він відповідав таким чином: "Сядь і мовчи!" Це документи.

 

     Якщо так відповідав тодішній  Прем'єрміністр  і  сьогоднішній Президент  Кучма,  то це його проблеми,  але ми не можемо сидіти і мовчати, ми маємо вирішувати цю проблему.

 

     Дякую, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Кірімову. За ним буде виступати депутат Пилипчук.

 

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги!  Я вже,  мабуть,  з десяток разів повторював слова Платона   Марка  Порція,  який  казав,  що  Карфаген  мусить  бути зруйнований.

 

     Я знову і знову буду повторювати,  що наслідки Чорнобильської катастрофи  повинні  бути  ліквідовані.  На  жаль,  поки що навіть програма-мінімум по ліквідації цієї катастрофи не виконана.

 

     Нашим законодавством  передбачається   приблизно   60   видів допомоги   і  пільг  для  тих  людей,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Однак,  на превеликий  жаль,  вони  не діють.

 

     Якщо взяти тільки Київську область,  то Міністерство з питань надзвичайних ситуацій,  яке очолює  Василь  Васильович  Дурдинець, якого я дуже поважаю,  заборгувало майже 100 мільйонів гривень для виплати компенсацій  тим  людям,  які  проживають  на  забруднених територіях.

 

     З листопада  минулого  року  не  виплачується  компенсація за проживання на території, забрудненій радіонуклідами.

 

     У Київській області на забруднених  територіях  проживає  260 тисяч  дітей.  Наука  стверджує,  що  для того,  щоб ці діти росли здоровими,  потрібно оздоровлювати їх у різний час  протягом  двох місяців на рік.  Однак у цьому році буде оздоровлено лише 45 тисяч дітей один раз,  і на цьому буде поставлена крапка.  Звичайно,  це дуже  велика  прогалина  в  тому,  як ми дбаємо про майбутнє нашої держави.

 

     Я вже  не  кажу,  що  люди,  які  проживають  на  забруднених територіях, мають бути забезпечені медикаментами, мають одержувати необхідну допомогу від лікарів.

 

     Я хочу зачитати статтю 49  нашої  Конституції,  де  записано: "Держава  створює  умови  для  ефективного  і  доступного для всіх громадян  медичного  обслуговування.  У  державних  і  комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.." Однак у  моєму  виборчому  окрузі  немає  жодної  лікарні  (це  на території, яка зазнала втрат внаслідок Чорнобильської катастрофи), яка лікувала б людей безоплатно.

 

     З цими  питаннями  я   звертаюсь   до   міністра   з   питань надзвичайних ситуацій Василя Васильовича Дурдинця.

 

     І, насамкінець,  я  хотів би звернутися до нашого Президента. Справа  в  тому,  що  не  так  давно  він  відвідав  Борщагівський хімікофармацевтичний  завод,  на який посягають люди з-за кордону. Уже протягом п'яти років триває тяганина,  у нас хочуть цей  завод забрати.  Я  вважаю,  що  він  був  українським  і  має залишатися українським,  і ніхто не повинен віддавати цей  завод  закордонним "діячам", тому що він повинен працювати на Україну.

 

     Думаю, Президент  повинен  останній раз звернути на це увагу, розставити крапки над "і", щоб це питання було вирішено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Ігорю  Пилипчуку.   За   ним   буде виступати Ольга Юхимець.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ   124,   Львівська   область).   Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  У Львові два  тижні  тому відбулася  практична конференція "Християнин і політика",  на якій була прийнята заява.

 

     Християнство є   основою   формування   нашої   демократичної культури,  подолання  ворожнечі  та  нетолерантності,  закликом до примирення  та  порозуміння,  які  можливі  лише  при   дотриманні основних  християнських  цінностей  та  поваги  до  інших релігій. Християнські цінності -  це  щоденний  хліб  демократії.  Заповідь "люби ближнього" має політичне значення, тому що зобов'язує нас до толерантності,  вимагає від нас поваги до людини, навіть якщо вона є політичним опонентом.

 

     Друга християнська заповідь,  про яку ми повинні пам'ятати, - заповідь  миру.  Це  центральна  тема  християнської   віри,   яка стосується кожного християнина: священик він чи мирянин, звичайний громадянин чи державний діяч або політик.  Із заповіді миру,  як і із заповіді любові до ближнього випливає,  що в наших опонентах ми не повинні бачити ворогів.

 

     Власне, учасники конференції - християнські діячі з  України, Німеччини,  Хорватії, Австрії вважають, що виховування у ненависті до опонентів,  незалежно від того,  в якій формі вона виявляється, заперечує основні християнські цінності, заповіді миру і любові до ближнього.  Саме дотримання заповідей дозволить гідно вийти з тієї кризової ситуації,  яка є в нас у державі, яка панує у політичному житті  України.  Саме   через   утримування   від   ворожнечі   та взаємознищування,   насильства  та  нетолерантності,  наклепів  та обману,  брудних політичних  та  інформаційних  технологій,  через чесне  змагання  політичних  течій,  вміння  прислухатись до думок інших людей,  навіть якщо вони є опонентами,  через створення  для всіх  рівних умов змагання.  Взаємна повага та відкритість повинні стати основними принципами політичного життя в Україні.

 

     Ми підтримали створення  Школи  християнського  політика.  Це спільний  проект  Львівської філії Української академії державного управління  при  Президентові   України,   Інституту   релігії   і суспільства Богословської академії,  Фонду Святого Володимира. Так само  ми  оцінили  позитивно  діяльність  реформаторського   уряду Віктора Ющенка як гідний зразок християнського державотворення.

 

     Сподіваємось, що майбутній візит Святого Отця Іоанна Павла II в  Україну  стане  доброю  нагодою  повернення  громадян,  зокрема політиків,  до  шанування  християнських цінностей,  утвердження в громадському,  приватному  житті  моральних  засад  та  шляхом  до національної єдності.  Християнський політик несе відповідальність за свою діяльність не лише перед своїми виборцями, а й перед усіма своїми ближніми, перед совістю і відповідно перед Богом. Тож нехай Господь  допоможе,   щоб   ми   мали   сили   нести   тягар   цієї відповідальності не зі страхом, а з любов'ю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ользі Юхимець.  За нею буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я, поважаючи переконання   свого  колеги,  який  щойно  переді  мною  виступав, все-таки  прошу  прочитати  ті  рядки  Шевченкові,  з  якими   він звернувся  ще в далекому XIX столітті до нас усіх.  Прочитайте їх, будь ласка,  і зробіть висновки.  Треба  виходити  з  поглядів  не тільки однієї сторони, а й другої сторони.

 

     Україна була,  є  і  буде  православною,  незважаючи  на  всі бажання декого  сьогодні  знищити  православ'я  як  основу  нашого народу. Задумаймося, що ми тут восхваляємо, про що ми говоримо?

 

     Шановні колеги!   До   мене   звернулися   представники  двох організацій,  які займаються обслуговуванням житла.  Це,  зокрема, відкрите  акціонерне  товариство "Янтар" у Золотоноші і Драбівське виробниче управління житлово-комунального  господарства.  Питання, які  піднімають  переді мною ці дві організації,  хвилюють в першу чергу через таке.

 

     Сьогодні ці організації,  які  займаються  утриманням  житла, знаходяться  у  надзвичайно критичному стані.  І не тому,  що вони працюють  неефективно.  Навпаки,  сьогодні  вони  намагаються,  як кажуть,  з останніх сил все-таки забезпечити ремонт і поточний,  і капітальний,  дати можливість жителям будинків жити  в  нормальних умовах.  На превеликий жаль,  за 1998, 1999 і 2000 роки (за станом на 14 березня 2000  року)  держава  заборгувала  цим  організаціям значні суми. Я назву ці суми тільки по Золотоноші та Драбову.

 

     Усього заборгованість  за  обслуговування  житлового  фонду з боку  держави  перед  відкритим  акціонерним  товариством  "Янтар" становить 280 тисяч гривень.  При цьому треба сказати, що фактично на цю суму підприємство виплатило всі потрібні податки.  Така сама ситуація і у Драбові. Вони зверталися до мене з цього приводу ще в грудні 2000 року:  "Наша організація (пише керівник господарства з Драбова)  сьогодні  повинна  повернути 90 тисяч гривень за спожиту електроенергію.  Навіть після реструктуризації державного боргу ми не  в  змозі  заплатити  цьогорічний  борг  державі  у 5 тисяч 628 гривень, хоча працюємо рентабельно.

 

     Несвоєчасно виплачується заробітна плата,  і вини  нашої  тут немає.   З  нас  вимагають  утримувати  селище  у  доброму  стані, обслуговувати  бюджетні  організації,  а  фінансування   практично відсутнє".

 

     Іване Степановичу,  я  прошу  вас  разом  із цими документами направити мій виступ у Кабінет Міністрів. Дійсно, це питання треба негайно  вирішувати,  тому  що  залишки  отих наших підприємств не зможуть виконувати свої обов'язки.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я даю одразу доручення секретаріату направити це звернення до Кабінету Міністрів.

 

     Слово надається  народному депутату Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати депутат Кулик.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемые коллеги!  1 и 2 июня в Москве состоялся Сезд славянских народов.  Этот сезд ярко продемонстрировал желание народов жить в одном  обществе,  в одном государстве,  одной единой целью,  одной единой жизнью.  Для Коммунистической партии рабочих  и  селян  эта позиция   является  принципиальной,  так  как  в  программе  нашей сказано:  "От  союза  славянских   народов   к   Союзу   Советских Социалистических Республик".

 

     Поэтому, принимая участие в работе сезда, делегация занимала активную  позицию,   высказывала   на   заседаниях   секций   свои предложения  и  замечания.  Важнейшим  моментом,  который,  как мы считаем,  был на  сезде,  -  это  предложение  художника  Клыкова подняться   тем  делегатам  сезда,  кто  поддерживает  проведение референдума о единстве наших славянских народов.  Зал единым духом поднялся,  невзирая  на  разные  политические взгляды,  начиная от сторонников монархии и заканчивая коммунистами. Все высказались за то, что народы должны быть едины.

 

     Уважаемые коллеги!  Я  хочу  обратить  ваше внимание,  что на заседании секции я выступал по  поводу  несвоевременности  приезда Папы  Римского  на  нашу  территорию,  так  как  уж  больно сильно просматривается из-за спины этого якобы  святого  отца  совершенно несвятой лик войск НАТО, которые так торопятся на нашу территорию. И это было поддержано сездом,  было принято специальное обращение по  поводу  несвоевременности  приезда  Папы  Римского в Киев и на Украину в целом.

 

     Уважаемые коллеги! Выслушав приветствие президентов Лукашенко и Путина, мы с сожалением отметили, что не было приветствия Сезду славянских  народов  со  стороны  Президента  Украины  Кучмы.  Это вызвало  совершенно  понятную реакцию со стороны прогрессивных сил Украины, была дана соответствующая оценка.

 

     Особую гордость у делегации Коммунистической партии рабочих и селян  вызвало  то,  что  впервые  нам  удалось колонной пройти по главной площади нашей великой родины - Красной площади  в  Москве, принять  участие  в  возложении цветов к Мавзолею Владимира Ильича Ленина.  Колонна Коммунистической партии рабочих и  селян  подняла свой штандарт и,  неся корзину с гвоздиками - символом революции и той жизни,  которой  мы  были  верны,  возложила  его  к  Мавзолею Владимира Ильича Ленина.

 

     Сожалеем о  том,  что  нашему  примеру  не последовали другие делегации, в том числе делегация КПУ. Уверены, что Петр Николаевич Симоненко  и  делегаты сделают правильные выводы и в будущем будут поддерживать инициативы,  связанные с  оказанием  почестей  памяти наших вождей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Кулику. За ним буде виступати Федір Абрамов.

 

     КУЛИК О.В.  Дякую,  Іване Степановичу.  Український  народний рух.  На  моє  переконання,  причиною неприйняття і несприйняття в суспільстві Земельного кодексу є не стільки запропоновані  в  його проекті  приватизаційні  норми  щодо  землі,  скільки масові факти обману селян.  Маю на увазі маніпулювання новоявленими  власниками зданими їм в оренду земельними частками і майновими паями.

 

     Я одержую сотні гострих сигналів від моїх виборців-полтавчан. Їм не  виплачують  обіцяних  навіть  тих  мізерних  дивідендів,  а нерідко  розраховуються некондиційним зернофуражем.  На Полтавщині тільки 50 відсотків орендодавців одержали те, що їм обіцяли.

 

     Тим часом  визріває  вибухонебезпечна  ситуація  з  майновими паями.   Ними   після   грудневого   указу  Президента  1999  року безконтрольно,  здебільшого в шкурницьких  інтересах  користуються правонаступники  колгоспів,  а  в  основному,  наприклад  на  моїй Полтавщині,  колишні голови колгоспів,  80 відсотків  яких  довели свого часу колективні господарства до банкрутства,  однак у період реформування знову захотіли керувати, тільки вже не живими душами, а їхньою землею та їхнім приватним майном.

 

     Через рік-півтора  в  розрахункових  книжках  власників  паїв залишаться одні нулі.  Ось у мене копія  розрахункової  книжки  на ім'я Кажан Марії Омелянівни, виданої агрооб'єднанням "Зоря", що на Полтавщині, у лютому 1997 року. Того ж року, через кілька місяців, власниця  паю  померла,  а її право успадкувала донька.  І яким же було її  здивування,  коли  в  бухгалтерії  агрооб'єднання  "Зоря" сказали,   що  з  попередньої  ставки  паю  в  сумі  3360  гривень залишилось  тільки  895  гривень,  решту,   кажуть,   списано   на амортизацію,  на  неврожай,  на  послуги тощо.  Виявляється,  Іван Кочерга, колишній голова колгоспу, керівник цієї новітньої "Зорі", надавав послуги покійній.

 

     Подібне розповів  мені  і селянин,  глава багатодітної родини (восьмеро дітей) з села Литвинівки Решетилівського  району.  Своєю конячиною  він  обробляв город - сіяв,  орав,  а хазяїн приватного господарства "Демидівське"  Городянин  присвоїв  усе  те  на  свій рахунок,  точніше,  відмінусував  з паю цієї сім'ї чергову суму за начебто виконані ним роботи.

 

     Зазначу ще раз,  подібне шахрайство,  подібні  маніпуляції  з майновими паями - це тривожна тенденція.  Оприлюднюючи цю тему,  я хотів би привернути увагу до неї Міністерства  аграрної  політики, Генеральної прокуратури.  Варто,  щоб вони детально проаналізували кілька   таких    фактів,    щоб    притягли    зловмисників    до відповідальності.  Добре  було  б  надати  цим  фактам і висновкам широкого розголосу через засоби масової інформації.  Це  застереже інших від зловживань і пробудить пильність рядових власників землі та майнових паїв.

 

     Прошу, Іване Степановичу,  дати з цього  приводу  протокольне доручення Мінагрополітики і Генеральній прокуратурі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Федору Абрамову. За ним буде виступати депутат Костинюк.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые  коллеги! Вот  уже  два  с половиной года я получаю письма из поселков шахты "Донецкая",  "Червона зірка", "Прогресс", "Железнодорожный вокзал" и  других.  Наши избиратели просят:  помогите хотя бы на четвертом году получить воду. Вот послушайте содержание последнего письма.

 

     "Мы, жители многих поселков города  Тореза,  Снежное,  просим депутатов   Верховной  Рады:  помогите  прекратить  издевательства местных и областных организаций над своим народом.

 

     Больше трех лет мы не  имеем  воды.  Более  того,  платим  за проезд  в  автобусах,  хотя  пенсионеры  согласно закону не должны этого  делать.  Дело  дошло  до  того,  что  оплачиваем  налог  за квартирный  уголь,  оплачиваем  повышенную  плату  за коммунальные услуги,  электричество и даже за непоступающую воду. Мы требуем от своих  избранников:  помогите  положить  конец  этому  беззаконию! Работать  у  нас  негде.  Передайте,  пожалуйста,  уважаемый   наш депутат,  Ивану  Степановичу  Плющу,  что  регрессники не получали деньги за 1997,  1998,  1999 годы. Дают по 10-12 гривень. Можно ли за  эти  деньги  купить лекарство,  чтобы шахтер кое-как поддержал себя?  Мы не можем на эти деньги купить кусочек мяса, чтобы своего сына отправить в шахту. Мы можем купить только буханочку хлеба.

 

     Дорогие и уважаемые депутаты! Пожалуйста, передайте средствам массовой информации:  хватит  говорить  о  голодоморе  1933  года, нынешний голодомор страшнее во много раз. А сколько стариков стоят с протянутой рукой  на  рынках.  Сколько  детей,  нищих  ходит  по базарам   и   просит   копеечку.  Радио  продолжает  напоминать  о голодоморе 1933 года. Нынешний голодомор унес в нашем городе жизни более 30 тысяч людей. Подошел нам всем крах.

 

     Дорогие депутаты! Еще раз просим вас: спасите нас, своих избирателей".

 

     Подписи 170 человек.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Богдану  Костинюку.  За  ним   буде виступати Марченко Олексій.

 

     КОСТИНЮК Б.І.    Народний   рух   України.   Шановний   Іване Степановичу!  Я маю доручення довести  до  відома  Верховної  Ради звернення    представників   асоціації   фермерів   та   приватних землевласників України.

 

     "Представники фермерів усіх регіонів України розпочали  акцію "Без  селянина  немає  держави,  без  фермера  немає майбутнього". Головна мета  акції  -  привернути  увагу  народних  депутатів  та кожного  свідомого громадянина України до необхідності прийняття у першочерговому порядку Земельного кодексу України та законодавчого врегулювання   питань   іпотеки   і   застави  земельних  ділянок, фінансовокредитного  забезпечення  аграрного  сектора   економіки, діяльності   кредитних  спілок,  особистих  підсобних  господарств громадян.

 

     Подальше зволікання з прийняттям Земельного кодексу  України, закріплення  права українського селянства на приватну власність на землю узаконює на невизначений термін безгосподарське використання земель,  веде  до  спустошення  рослинного і тваринницького світу, катастрофічного погіршення  екологічної  ситуації  та  умов  життя українського народу.

 

     Земельний кодекс  за  його значенням селяни ставлять на друге місце після  Конституції  України  і  вважають  його  конституцією селянства.   Відсутність   цієї  конституції  стримує  надходження інвестицій в аграрний  сектор  та  розвиток  малого  і  середнього приватного капіталу на селі,  сприяє розвитку корупції,  тіньового капіталу,  незаконного кримінального  перерозподілу  землі  та  її концентрації  в  руках  колишніх  керівників  КСП  з  наступною її приватизацією шляхом незаконних операцій.

 

     Без прийняття Земельного кодексу,  законодавчого врегулювання питання  приватної власності на землю не може розвиватися іпотечне кредитування,  механізм застави  землі,  не  формується  легальний ринок  землі,  не  вирішується  комплекс  інших  проблем аграрного сектора.  Селяни України  давно  чекають  на  новий,  прогресивний Земельний кодекс,  покладають на цей кодекс великі надії, бачать у ньому своє майбутнє і  майбутнє  України.  Вони  сподіваються,  що народні  депутати  України  усвідомлюють  свою відповідальність за долю України і зроблять  усе,  щоб  прийняти  Земельний  кодекс  у першочерговому порядку".

 

     Іване Степановичу, я вам це звернення хочу передати.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні  колеги!  Шановний  Іване Степановичу! Мені шкода, що колеги Федорин, Пилипчук не діждались мого виступу, оскільки я збирався після оголошених тут ними заяв звернутися саме до них.  До Федорина як до керівника чи учасника Партії  підтримки вітчизняного виробника, оскільки Кабінет Міністрів у постанові від 6 грудня 2000 року ( 1784) визначив сферу, де можуть застосовувати свої сили вітчизняні бізнесмени.  Я зараз підтверджую, звертаючись до всіх тих,  хто має можливість зайнятися  бізнесом,  що  є  ціла сфера,  поки  що  частково не зайнята,  як пишеться у комплексному плані, затвердженому постановою.

 

     В Україні кількість працівників,  які підлягають обов'язковим медичним  оглядам,  становить  понад  400  тисяч.  Тобто потреба в особових медичних книжках для цього  контингенту  становить  понад 400 тисяч примірників.

 

     Доповідаю вам про те, що свого часу (у 1998 році)  "Мікотрейд  України"  на  чолі  з  першим  заступником міністра  охорони здоров'я Некрасовою намагалися заробити на цьому велику суму.

 

     Народні депутати  черкащани,   звернувшись   до   відповідних інстанцій,   призупинили   виконання   намічених  тоді  планів.  У результаті проти Некрасової була порушена  кримінальна  справа  за корупційні діяння.  Правда, зараз вона знову працює в Міністерстві охорони здоров'я.  І ось  через  два  роки  я  хотів  би  запитати Пилипчука,  який проголошував тут,  який хороший у нас був уряд, і того,  хто  підписав  цю  постанову  (її  підписав  Юрій  Іванович Єхануров), чи відомо їм, що сьогодні на місцях учителям і лікарям, як і два роки тому,  за 16 гривень намагаються продати цю книжку і заробити на мізерних доходах учителів і лікарів. По 16 гривень!

 

     Я зрозумів  би  це,  якби  мова  йшла про тих,  хто працює на ринку,  хоча то  теж  громадяни  України,  але  коли  йдеться  про вчителів і лікарів, яких зобов'язують купити за 16 гривень книжки, виготовлені два роки тому,  для мене це незрозуміло. Тим більше за експертизою   самого   Міністерства  охорони  здоров'я,  яка  була проведена два роки тому,  така книжка  має  коштувати  дві  гривні всього.  Не  може  особова  медична  книжка коштувати більше,  ніж паспорт громадянина України.

 

     Шановний Іване Степановичу!  Я звертаюся до вас,  оскільки ця проблема вимагає нашої уваги і вона невідкладна.

 

     Я вийшов  сюди  експромтом,  але  обов'язково  підготую  це у вигляді матеріалів  і  подам  додатково.  І  просив  би  вас  дати доручення  секретаріату  негайно звернутися із запитом до Кабінету Міністрів  про  призупинення   виконання   цієї   постанови,   яка безпосередньо   стосується   інтересів  громадян,  у  першу  чергу бюджетників. Не треба набивати комусь кишені за рахунок учителів і лікарів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Соломатіну.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.  Фракція комуністів, Київська область. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Мій виступ стосується незадовільної,  на  мій  погляд,  роботи  Апарату  Верховної  Ради України.  Аргументую свою точку зору лише одним  фактом,  хоча  їх набагато більше.

 

     6 лютого на Хрещатику в Києві, столиці нашої держави, під час мітингу  протесту  "За  Україну  без  Кучми  та  Ющенка"  відбувся брутальний  напад  деяких  організованих  молодиків,  одягнутих  в одностриї,  на групу  літніх  людей,  які  прийшли  під  червоними прапорами.  Серед  цих поважних людей,  побитих нападниками,  були 80-річна заслужена вчителька України,  ветеранзахисник Сталінграда та інші поважні люди.

 

     А вже 9 лютого, розповідаючи з трибуни Верховної Ради України про цей прикрий,  більше того, ганебний факт, я просив головуючого надати   протокольне  доручення  Генеральній  прокуратурі,  МВС  і Мінюсту України розібратися із зазначеним фактом,  який,  до речі, транслювався   по   багатьох   провідних   телеканалах  України  і зарубіжжя, та надати Верховній Раді України відповідний висновок.

 

     У квітні починаю шукати сліди виконання цього доручення,  але воно   не  було  надане.  Після  письмового  звернення  до  Голови Верховної  Ради  України   отримую   письмове   повідомлення   від заступника  керівника  Апарату  Верховної  Ради  про  те,  що таке протокольне  доручення  Генеральній  прокуратурі,  МВС  і  Мінюсту надіслане  лише  18  травня.  Я вбачаю в такій недисциплінованості керівництва  Апарату  Верховної  Ради  політичний   підтекст   або політичне   замовлення   на   захист   бойовиків,   які  були,  як стверджувала преса,  завезені 6 лютого на Хрещатик з  Галичини  та належать  до відомих політичних угруповань.  Після цього отримую з Мінюсту  і  Міністерства  внутрішніх   справ   відповідь.   Мінюст відхрещується від розгляду цієї справи, покладаючись на Генеральну прокуратуру,  а Міністерство внутрішніх справ відповідає,  що  від громадян    Булдовича,    Косинчука,    Добронравіна,    Павленка, Халевинського,  Сича,  Половинкіна та Павлюченка  дійсно  надійшли заяви про те, що вони мали начебто сутички з групою молодих людей. Вони не сутички мали,  на них напали,  їх побили  на  очах  усього світу.

 

     Прокуратурою міста   Києва   за   вказаним   фактом  порушено кримінальну справу за ознаками частини 2 статті 206  Кримінального кодексу  України  "Злісне  хуліганство",  і  в  даний  час  по ній проводяться необхідні слідчі дії.

 

     Шановні! Пройшло вже,  пробачте,  три місяці.  Скільки ще  ми будемо чекати відповіді по цьому абсолютно зрозумілому факту?!

 

     Тому я  прошу вас,  Іване Степановичу,  ще раз дати доручення Міністерству внутрішніх справ і Генеральній прокуратурі прискорити слідство з цього питання, а Міністерству юстиції розглянути справу про зняття з реєстрації тих  політичних  угруповань,  представники яких вчинили цей ганебний напад.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершили обговорення, використали регламент (Шум у залі).  Вчора ви мені казали,  щоб я не порушував Регламент і повертався. Не заважайте мені вести засідання! Ви ж не диктатор  тут!  Ви  вчора  дорікали  мені  за  те,  що  я  порушую Регламент,  що  я  поставив  на голосування постанову після першої години.

 

     Зробіть відповідні доручення з виступів народних депутатів  і направте  їх  як  протокольне  доручення.  Ви  дотримуйтеся одного порядку і не диктуйте!

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська область).  Шановні народні депутати!  Я звертаюсь до  вас за проханням Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області.

 

     Цюрупинською райдержадміністрацією  викрито  факт   групового розкрадання  у  великих обсягах природних надр - кварцового піску. Протягом  трьох  років  без  дозволу   органів   місцевої   влади, погоджень, ліцензії приватним підприємством "Терези", а нині - ТОВ "Кварц"  (ті  самі  діючі  особи),  вивезено  5   мільйонів   тонн кварцового  піску  на  суму  75  мільйонів  гривень  без належного оподаткування.

 

     З приходом нової  адміністрації  району  з  січня  2001  року намагання  вирішити  питання  законного  видобутку та призупинення незаконної  діяльності  ТОВ  "Кварц",   Цюрупинського   державного лісомисливського   господарства,   яке  видало  дозвіл  на  нібито будівництво протипожежного комплексу,  а фактично  на  промисловий видобуток  кварцового  піску без належного оформлення,  не знайшло підтримки з боку  правоохоронних  органів  -  райвідділу  міліції, обласного   УМВС,   районної  та  обласної  податкових  інспекцій, прокуратури району та області.

 

     Райдержадміністрація має   документи,   які   свідчать    про корумпованість посадових осіб обласного УМВС,  а також прокуратури області, і не тільки.

 

     Намагання керівництва  району  стати  на   захист   інтересів держави  викликало неабияку протидію правоохоронних органів району і області.  Сфальсифіковано протокол про вчинення корупційних  дій першим   заступником  голови  райдержадміністрації  з  метою  його дискредитації як державного службовця.

 

     Видані розпорядження    голови    райдержадміністрації    про призупинення   видобутку   та   реалізації   піску   опротестовані прокуратурою області. Рішення сесії районної ради про призупинення незаконного  видобутку та реалізації кварцового піску ігнорується. Дане питання неможливо вирішити на обласному рівні.

 

     На прохання  Цюрупинської  райдержадміністрації  я   офіційно передав  матеріали  щодо  цієї  справи  міністру  внутрішніх справ України  Смірнову,  Генеральному  прокурору  України   Потебеньку, голові Державної податкової адміністрації України Азарову.

 

     Об'єктивного та   справедливого  рішення  чекають  73  тисячі мешканців району.