ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  19  к в і т н я  2000  року.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. З'явився  голова   Комітету   з   питань   державного будівництва та місцевого самоврядування Юлій Якович Іоффе, тому ми можемо приступити до розгляду проекту. Можемо починати, так?

 

     Я думаю,  що ми зареєструємося,  потім надамо слово Іоффе,  а потім вже будемо починати. Так? Прошу зареєструватися.

 

     У залі зареєструвалися 252 народні депутати (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати!  Ви знаєте,  що відповідно до змін, внесених  до  Регламенту,  не  обов'язково,  щоб   на   вечірньому засіданні  чи  навіть  на  ранковому  засіданні  було дві третини. Засідання відбувається  за  будь-якої  кількості  депутатів.  Тому будемо сподіватися, що ще підійдуть (Шум у залі).

 

     Стосовно ваших сумнівів хочу сказати,  що вже встановлено 274 картки (Шум у залі).  Я ще раз кажу, вже третій раз: може, ви і не натискували кнопки, але коли картка вставлена, то система показує, що депутат присутній і зареєстрований. Ну не піддавайте сумніву.

 

     Ще раз? Давайте ще раз. О, уже 301. Будь  ласка,  прошу,  натисніть кнопку.  Прошу реєструватися. Повторіть реєстрацію.

 

     Зареєстровано 365 народних депутатів.

 

     Я ще раз звертаюся до депутатів:  це стільки карток є в залі, а ми по картках вважаємо, що присутні народні депутати.

 

     Слово надається   голові   Комітету   з   питань   державного будівництва та місцевого самоврядування Юлію Яковичу Іоффе. Проект Закону  про  внесення змін до Закону про вибори народних депутатів України (щодо проведення виборів депутатів замість вибулих).  Будь ласка, Юлію Яковичу.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська область).  Необхідність внесення змін до статті 50 Закону України про вибори народних  депутатів  України  виникла  у зв'язку з тим,  що деякі його положення, які врегульовують питання проведення чергових виборів, не можуть бути поширені на проведення виборів замість депутатів, які вибули.

 

     Частиною 1   статті   50   передбачається,   зокрема,   що  в одномандатних  округах  вибори  замість  депутатів,  які   вибули, призначаються  Центральною  виборчою  комісією не пізніш як за три місяці до їх проведення і організуються з додержанням вимог  цього закону.  Зокрема,  відповідно  до  вимог частини 3 статті 8 закону виборчі дільниці  утворюються  окружними  виборчими  комісіями  не пізніш  як  за  60  днів  до  дня  виборів,  тоді  як  комісія для проведення виборів депутатів замість вибулих згідно з  частиною  2 статті 50 утворюється за 50 днів до виборів.

 

     Не є  прийнятними  для  проведення  виборів депутатів замість депутатів,  які вибули,  строки,  встановлені частиною 5 статті 18 закону - передача дільничним виборчим комісіям списків виборців не пізніш ніж за 45 днів до дня виборів.

 

     Тобто Центральна виборча комісія  подала  на  розгляд  нашого комітету ці зміни, ми їх розглянули, і комітет дійшов висновку, що потрібно погодитись з тим, що пропонує Центральна виборча комісія, за що було проголосовано одноголосно.

 

     Тому на  ваш  розгляд пропонуються зміни до Закону про вибори народних депутатів, які стосуються позачергових виборів.

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання?  Будь ласка.  Три руки чи більше? Чотири.

 

     Увімкніть мікрофон  Моісеєнка Володимира Миколайовича.  П'ять хвилин досить.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Юлий  Яковлевич,  у  меня  был процедурный вопрос к председательствующему  Медведчуку,  когда  вы отсутствовали с утра, но он как-то уклонился от предоставления мне слова.

 

     У меня возник такой вопрос. Вы все-таки председатель Комитета по  вопросам  государственного  строительства,  и  вас  комитет не уполномачивал идти на заседание Кабинета Министров. Я понимаю, как народный депутат,  вы могли туда пойти, принять участие, тем более вы интересуетесь этой проблемой.  Но мне кажется,  что наш комитет из-за этого несколько пострадал в моральном плане.  Почему? Потому что вопрос был небольшой,  и его вполне мог доложить  или  тот  же Бессмертный,  или другой представитель комитета, которого мы могли определить. Мы же были вынуждены перенести из-за этого на 16 часов рассмотрение  такого,  казалось  бы,  достаточно  ясного  для всех вопроса.

 

     У меня такой вопрос: есть ли смысл дальше обсуждать проблему, если у нас председатели комитетов решают вопросы таким образом?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Что я хочу сказать? Я понимаю ваши душевные муки, Владимир Николаевич,  вы  человек  очень  впечатлительный.  Вы  не берите  в голову,  понимаете,  вы другой раз наносите такой ущерб, такое несете...  Как говорил Хазанов,  чушь несете, а что надо, не несете. Это один из таких случаев.

 

     Я обясняю. Роман Петрович находился на телевидении, а никому другому    я    поручить    не    мог.    Поэтому    я    позвонил председательствующему  и  с ним согласовал все это.  Ничего такого страшного я тут не вижу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).  Дякую.  Шановний  доповідачу!  Ті  депутати,  які зараз знаходяться у цій залі,  які  обрані  до  складу  Верховної  Ради, обиралися  за тією редакцією,  яка чинна на даний момент.  Якщо ми зараз внесемо зміни  до  діючого  закону,  то  ті  депутати,  яких дооберуть,  будуть  обрані за дещо іншими правилами,  таким чином, виникне невеличка колізія.

 

     Як ви дивитесь на це?

 

     Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Вы понимаете, в чем дело? Мы стоим перед дилеммой. Речь  здесь  идет только об организации определенных избирательных комиссий. Больше это ничего не касается: самой процедуры, подсчета голосов  это  абсолютно  не  касается.  То  есть  мы  стоим  перед дилеммой:  или  мы  будем  избирать   на   освободившиеся   округа депутатов, или не будем.

 

     Если мы  вот  это  не  примем,  то возможности избирать их не будет. Вот и все. Вот так я к этому отношусь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый  Юлий  Яковлевич!  Вот  нам  надо  сейчас избрать девять депутатов,  и мы меняем закон.  Надо будет избрать три -  придется еще раз менять закон.

 

     А не  скрывается  ли  в  действительности  за  вот  этим всем желание  поддать  ревизии   этот   закон,   повыбивать   из   него основополагающие  моменты  и,  собственно  говоря,  погубить  этот закон,  который принимался так долго и с таким трудом,  а  принять новый,  который соответствовал бы желаниям определенных кругов и в парламенте,  и вне парламента?  Может все это дымовая завеса,  вот эти девять депутатов, как вы считаете?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я  понял.  Я  с вами абсолютно согласен,  что тот закон протягивался,  его ставили на голосование  47  раз.  И  член вашей  фракции  Александр  Александрович  Мороз  даже  прибежал из больницы,  не пожалел здоровья, и все-таки его протянули на 15 раз голосования  в  один и тот же день.  Тут вы правы,  я абсолютно не могу с вами не согласиться.  Да,  и тут было (Шум у залі).  Что вы обижаетесь, ребята? Не обижайтесь, я же правду говорю.

 

     ГОЛОВА. Юлію Яковичу, я вас прошу.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Еще раз говорю, мы стоим перед дилеммой. Речь идет только об изменении  сроков  организации  избирательных  комиссий, поскольку  указанные в законе не подходят для внеочередных выборов народных депутатов.  И будет ли избираться три  депутата,  девять, пятнадцать или даже один - результат был бы один и тот же.

 

     Это говорит  о  том,  что  наш  закон некачественный в данном пункте. Мы не предусмотрели, что возможна такая ситуация, и мы это исправляем. Я не вижу никакой опасности.

 

     Что касается внесенного проекта закона,  то его,  безусловно, придется принимать.  Внесен также законопроект о  пропорциональной системе,  внесено  предложение  о его неприемлемости.  Есть другие предложения.  Будем  их  рассматривать  в  профильном  комитете  и вносить в зал. Пока речь идет только о тех изменениях, о которых я говорил.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Стрижку.  За ним - депутат Беспалий.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо. Юлий Яковлевич, известно,  какую, к сожалению, большую роль играют деньги у нас на выборах.  Не кажется ли вам,  что изменения к закону (а они влекут за собой изменение срока избирательного процесса) будут  в  первую очередь   на   руку  тем,  кто  именно  с  помощью  денег  сегодня пробивается в депутаты?  Ведь одно дело идти,  как  говорится,  от двери к двери, агитировать, убеждать людей, а другое дело - купить печатные средства массовой информации, купить радио и телевидение, засыпать подарками, листовками и так далее.

 

     Не считаете  ли  вы,  что после внесения этих поправок деньги будут играть еще большую роль?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Вы,  наверное,  невнимательно  прочли.  Изменение сроков   там   незначительное,  меняется  очередность  организации комиссий (Шум у залі).  Да,  не на большую величину.  Я понимаю, о чем вы говорите.  И у нас это,  безусловно,  имеет место, я с вами абсолютно согласен. Я с этим тоже столкнулся на выборах.

 

     Поэтому, я думаю,  в данном случае это  не  влияет.  Хотя,  к сожалению, то, что вы говорите, имеет место.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Беспалому.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний Юлію Яковичу! Цю поправку ми,  звичайно, підтримуємо, тому що вона технічна і необхідна. Але це  не  єдина технічна поправка,  яка є необхідною в цьому законі. Зокрема,  навіть не враховані рішення Конституційного Суду,  закон не приведений у відповідність до них.

 

     Я пригадую,  що  Закон про вибори Президента ми рихтували вже під час  президентських  виборів.  І  зараз,  коли  вже  оголошені вибори, знову ми повертаємося до закону про вибори.

 

     Чи не думаєте ви,  що треба вносити зміни до виборчого закону завчасно?  Тому що,  наприклад, восени можуть бути нові вибори. Чи ми  й  далі  будемо  працювати за принципом:  доки грім не гряне - мужик не перехреститься?

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я хочу сказать,  вы абсолютно правильно заметили, что  это  чисто  технический вопрос.  Я рад,  что вы поддерживаете мнение нашего комитета.

 

     Что касается изменений к закону вообще или  принятия  нового, то, безусловно, это назрело. Особенно мы, наверное, должны будем к этому вернуться,  после того как внесем поправки в Конституцию  по результатам референдума. Я думаю, есть смысл.

 

     Относительно того,  что  осенью  будут  выборы,  то  я так не думаю.

 

     ГОЛОВА. Юлію Яковичу,  дякую. Ми час використали, обговорили. Більшість питань з'ясували.

 

     Слово для  репліки  надається  народному  депутату  Моісеєнку Володимиру Миколайовичу. Увімкніть мікрофон.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Я хотел обратить внимание на то,  кто,  куда, что и зачем носит. Это касается предыдущего оратора Иоффе.

 

     Иван Степанович,  вы  помните,  как  мы  с  вами  работали  в комитете  в течение шести лет,  и у нас никто,  никуда,  ничего не носил?  Сейчас  пришел  новый  руководитель  комитета,   незаконно пришел,   и   начинает   носить   из   угла   в   угол   различные нечленораздельные высказывания.

 

     Поэтому я прошу комитет по этике рассмотреть поведение  этого главы  комитета.  И  я  бы  даже  пригласил  комитет  по  этике на заседание нашего комитета.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Владимир  Николаевич,  я  предлагаю  нам  с  вами обследоваться у психиатра (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні народні депутати! Є бажаючі виступити? Поки записався народний депутат Сергій Подгорний. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  У цілому група "Яблуко" не проти  запропонованого  законопроекту  по суті, але є одне питання.

 

     Чому саме  зараз його треба приймати?  Чому не можна пізніше, то це зрозуміло, бо вже призначено вибори. А чому цього не зробили раніше? А тому, що ЦВК займалася так званою народною ініціативою й інших проблем не бачила.

 

     Сьогодні ми вже знаємо результат  цієї  народної  ініціативи. Понад 80 відсотків виборців підтримали всі чотири питання,  в тому числі й питання про скорочення чисельності депутатів у парламенті. Тому  ми  пропонуємо  вже  сьогодні  розпочати виконання того,  що вирішила народна ініціатива.  Ми розуміємо,  що 440 депутатів - це не 300,  але це менше,  ніж 450. Отже, економія буде вже сьогодні. Тому ми пропонуємо звернутися  до  ЦВК  і  скасувати  вибори,  які призначено   на   25   червня.  А  кошти,  які  будуть  при  цьому зекономлені, направити або на шахту імені Баракова, або на освіту. І  ми  пропонуємо та запрошуємо ті фракції,  які дуже підтримували народну ініціативу, підтримати нас у цьому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати, більше записаних на виступи немає. Вважаємо це питання обговореним, і воно буде завтра внесене на голосування.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду звіт Постійної  делегації  Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи про її участь у квітневій цього року частині сесії Асамблеї.  Доповідач - народний депутат  України,  заступник  голови Постійної делегації Верховної Ради України у  Парламентській  Асамблеї  Ради  Європи  Раханський Анатолій Варфоломійович.  Доповідач просить до 15 хвилин.  Не буде заперечень? Немає. Будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий округ 4,  Автономна Республіка Крим).  Депутатська група "Трудова Україна".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! 4 квітня цього року Парламентська Асамблея Ради  Європи,  заслухавши питання   "Реформа   інститутів   влади   в   Україні",   ухвалила рекомендацію,  яка набула широкого  резонансу  в  засобах  масової інформації. Її зміст вам відомий.

 

     Верховна Рада у зв'язку з цим внесла дане питання на розгляд. Члени Постійної делегації Верховної Ради України в  Парламентській Асамблеї вдячні вам за таке рішення і вносять пропозицію заслухати її звіт та інформацію про персональну участь у роботі  кожного  її члена  за  період  з  1996  року  - моменту вступу України до Ради Європи, в тому числі й звіт про роботу делегації під час квітневої частини сесії Парламентської Асамблеї.

 

     Звіт дасть  можливість  народним  депутатам чіткіше зрозуміти проблеми невиконання  зобов'язань,  взятих  Україною  перед  Радою Європи,  зробити правильні висновки, усунути напругу, яка, на нашу думку, існує навколо роботи делегації.

 

     Крім того,  звіт  буде  добрим  прикладом  для  звітів  інших делегацій у міжнародних інституціях, у складі яких працює сьогодні 86 депутатів.

 

     Шановні колеги!  Демократична  спрямованість  перетворень   в Україні,  активний процес реформування національного законодавства відповідно до європейських норм і стандартів -  це  значною  мірою результат  тісної  співпраці Верховної Ради України з Радою Європи за безпосередньої участі  Постійної  делегації  Верховної  Ради  в Парламентській Асамблеї.

 

     Це співробітництво започатковане ще 1992 року, коли Верховній Раді було надано статус спеціального запрошеного гостя в Асамблеї. У  жовтні  1995  року  Комітет  Міністрів  Ради  Європи одностайно прийняв резолюцію про запрошення  України  стати  тридцять  сьомим членом Ради Європи.  Відповідно до Статуту Ради Європи у Верховній Раді згідно з квотами пропорційного представництва фракцій і  груп було   сформовано   склад  делегації  (12  основних  членів  і  12 заступників) для роботи в  Парламентській  Асамблеї.  Повноваження делегації  щорічно  підтверджуються сесією Парламентської Асамблеї Ради Європи після розгляду профільним комітетом складу  делегації, запропонованого Верховною Радою України.

 

     За період  від  січня  1996  року  делегація здійснила велику роботу  для  забезпечення  в  Україні  правових   перетворень   та роз'яснення  в  Асамблеї  ситуації,  що  склалася в нашій країні в процесі формування демократичного суспільства.

 

     Особлива увага була  приділена  причинам  невиконання  взятих Україною зобов'язань перед Радою Європи. До речі, Рада Європи - це одна із міжнародних інституцій,  перед якою держави,  вступаючи до неї,  беруть найважливіші політичні зобов'язання.  Виконання таких зобов'язань  жорстко   нею   контролюється.   Претензії   до   нас пред'являються,  починаючи  з  1998 року,  після закінчення строку виконання  Україною  найважливіших  зобов'язань.  Члени  Постійної делегації  Верховної  Ради  України в Парламентській Асамблеї Ради Європи інколи на її сесіях перебувають у ролі хлопчиків для биття. Нам  доводиться  інформувати,  з  одного  боку,  конкретні  органи Асамблеї про виконання Україною зобов'язань, а з другого, умовляти органи  виконавчої  влади  держави та профільні комітети Верховної Ради дотримуватися строків виконання взятих зобов'язань.  На жаль, завжди  знаходяться  причини:  то відбуваються вибори до Верховної Ради,  то відбуваються вибори Президента,  то  референдум  або  ще щось.  Були  випадки,  коли  подання  з  недостовірною інформацією вносилися до Ради Європи  деякими  міністерствами  та  відомствами держави.

 

     Усе це  призвело до падіння довіри Парламентської Асамблеї до нашої делегації.  І це також одна  з  причин  прийняття  квітневою Асамблеєю рішення. Ви знаєте, скільки разів ставилося питання щодо позбавлення  Постійної  делегації   Верховної   Ради   України   в Парламентській  Асамблеї  Ради  Європи  її повноважень у зв'язку з невиконанням зобов'язань. Воно не зняте з порядку денного до цього часу.  І  якщо  ми  не  виконаємо  взятих зобов'язань до 20 червня поточного року, сесія Парламентської Асамблеї, думаю, може винести для   нас  неприємні  ухвали  і  будуть  неприємні  наслідки  щодо перебування  в  Раді  Європи.  Це  думка  не  лише  членів   нашої делегації,  а й членів Комітету в закордонних справах,  який учора розглядав це питання.

 

     Силою нас  ніхто   не   запрошував   до   цієї   авторитетної європейської  організації.  Ми самі обрали цей шлях,  і він цілком правильний.

 

     Члени делегації  беруть  участь  як  у  пленарних  засіданнях Асамблеї,  так  і  в роботі 14 її комітетів,  у Бюро та Постійному комітеті,  а також в  усіх  п'яти  політичних  групах,  які  діють сьогодні в Парламентській Асамблеї. Члени делегації використовують трибуну Асамблеї для  привернення  уваги  європейських  політиків, міжнародних  організацій  до  актуальних проблем України,  вносять конкретні пропозиції,  спрямовані на захист національних інтересів держави  та  підвищення  ефективності  її  співробітництва з Радою Європи.  Члени  Постійної   делегації   Верховної   Ради   України виступають  з  питань  захисту  плюралістичної демократії,  пошуку спільних  рішень  у  розв'язанні   соціально-економічних   питань, функціонування  місцевого  самоврядування,  з  екологічних питань, пов'язаних  із  Україною,  та  з  багатьох  інших.  Наприклад,  із ініціативи членів делегації тричі в 1998 - 2000 роках через членів Асамблеї розповсюджувалися звернення до країн "великої сімки" щодо активізації зусиль,  спрямованих на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС,  фінансування  об'єкту  "Укриття",   а   також   будівництва Рівненської  та  Хмельницької  АЕС.  У  Раді  Європи силами членів делегації було експоновано виставку "Чорнобиль - рік десятий".

 

     Три президенти  Парламентської  Асамблеї  відвідали  Україну, зустрічалися   з   керівництвом  держави,  представниками  засобів масової інформації,  а президент Лені  Фішер,  яка  головувала  на минулому скликанні, відвідала Чорнобильську станцію.

 

     З ініціативи  членів делегації на території держави проведено засідання чотирьох комітетів Парламентської Асамблеї Ради Європи.

 

     Усього за цей період Асамблея розглянула близько 300  питань. Під  час  їх обговорення члени української делегації виступили 130 разів.  Членами делегації  було  внесено  понад  100  поправок  до проектів рішень Асамблеї.

 

     Виступи наших  членів  делегації  у  профільних  комітетах  і політичних групах, їхня активна кулуарна робота з членами Асамблеї позитивно  впливала на рішення й резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо України.

 

     Саме такі зусилля членів делегації стали однією  з  передумов непризупинення членства України в Раді Європи.

 

     Ми вважаємо,    що   невипадково   в   інтерв'ю   українським журналістам в січні 2000 року Президент ПАРЄ лорд  Рассел-Джонстон та Генеральний секретар ПАРЄ Бруно Халлер позитивно оцінили роботу делегації в Парламентській Асамблеї.

 

     Борис Олійник,  як вам  відомо,  обирається  віце-президентом Парламентської   Асамблеї,  член  делегації  Іван  Чиж  -  головою підкомітету Комітету з питань  міграції,  біженців  і  демографії. Нещодавно  мене  обрали головою Комітету Парламентської Асамблеї з питань  науки  і  технологій.  Усе  це  свідчить   про   зростання авторитету  України  на міжнародній арені,  про зростання уваги до роботи її Постійної делегації в Раді Європи.

 

     Делегація відкрито провадить  свою  роботу,  постійно  звітує перед   керівництвом   Верховної   Ради,   систематично  проводить пресконференції  із  представниками  засобів  масової  інформації. Більшість  членів  делегації  та  їхніх  заступників в міжсесійний період звітує про роботу в комітетах Парламентської Асамблеї.

 

     Хотілося б  підкреслити  й  те,  що   ефективній   діяльності Постійної делегації в Парламентській Асамблеї значною мірою сприяє сумлінна     робота     секретаріату     делегації,     управління міжпарламентських   зв'язків   Секретаріату  Верховної  Ради,  які працюють, повинен сказати, з великим напруженням.

 

     Вам відомо  також  і  те,  що  наша  Постійна   делегація   в Парламентській   Асамблеї   сформована   з   представників  різних політичних фракцій,  її члени входять до  різних  політичних  груп Парламентської Асамблеї. Тому цілком природно, що не завжди з усіх питань між членами делегації досягається повний консенсус. Саме за таким принципом і формується Парламентська Асамблея Ради Європи.

 

     Що стосується  питання  "Реформа інститутів влади в Україні", то воно було  розглянуто  4  квітня  на  квітневій  частині  сесії Асамблеї.  Оскільки  на  цю  дату  були  відсутні голова Постійної делегації Борис Ілліч Олійник (він хворіє) і я,  з незалежних  від мене причин, делегацію за рішенням її членів у цей період очолював член  делегації  народний  депутат  України  Сергій   Курикін.   Я сподіваюсь, що він доповнить мій виступ.

 

     Перед розглядом  цього  питання  були проведені дискусії щодо ситуації  в  Україні  та  щодо   проекту   відповідної   резолюції Парламентської Асамблеї в політичних групах, а також у комітетах з питань моніторингу,  з юридичних питань і прав людини. У дискусіях узяли  участь  представники  нашої  делегації  та  виступили проти застосування жорсткої санкції стосовно  України.  Члени  делегації зустрічалися з доповідачами з цього питання,  обговорювали позиції сторін.

 

     Відбувся пошук   компромісів   щодо    остаточного    проекту резолюції.   Був   вилучений   категоричний  пункт  резолюції  про призупинення повноважень делегації в Парламентській Асамблеї.

 

     Члени делегації мали зустріч із міністром  закордонних  справ України  Борисом  Тарасюком,  на  якій  відбувся  грунтовний обмін думками щодо ефективного захисту державних інтересів.

 

     Проте голосування, як відомо, відбулося на користь пропозиції Комітету  з питань моніторингу.  Наслідки голосування свідчать про те,  що члени Постійної делегації  не  в  змозі  були  протистояти рішенню.

 

     На мою думку та думку більшості наших делегатів,  делегація і Сергій Курикін,  який на той час її очолював, зробили все можливе, аби  пом'якшити рекомендацію та не допустити небажаних для України висновків.

 

     Асамблея взяла до відома рішення Конституційного Суду України і  рекомендувала  Комітетові  Міністрів  Ради  Європи  здійснювати контроль за тим, щоб результати референдуму, якщо він відбудеться, запроваджувалися  відповідно  до чинної Конституції.  Повний текст рекомендацій ви маєте.

 

     На цій самій сесії було розглянуто  питання  "Репатріація  та інтеграція кримських татар", підготовлена Комітетом Парламентської Асамблеї з питань міграції,  біженців і  демографії,  до  речі,  з нашої ініціативи.

 

     На засідання  комітету  були  запрошені  й  виступили  голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим Грач та народний депутат України Мустафа Джемілєв.

 

     У результаті  обговорення  доповідей,  а також виступів наших парламентаріїв  Асамблея  ухвалила  рекомендацію,  в   якій   дала настанови  Комітетові  Міністрів  Ради  Європи  посилити діалог із міжнародними організаціями у справі  допомоги  кримським  татарам, запросити  Україну  приєднатися до Банку соціального розвитку Ради Європи,  якому  доручено  вивчити  можливість  надання  конкретної допомоги  кримськотатарському  населенню  і депортованим народам у розв'язанні проблем їх облаштування.

 

     Особливо гостро відбулося обговорення питання щодо  конфлікту в  Чечні.  Пропозиції  членів  російської делегації майже повністю були відхилені. Деякі депутати виступили за припинення повноважень Росії  в Парламентській Асамблеї до припинення війни та проведення переговорів.  Після  голосування  Постійну  делегацію  Росії  було позбавлено права голосу.

 

     Як ви  бачите,  Постійній  делегації  Верховної  Ради України доводиться працювати напружено.  Є ряд суттєвих  проблем.  І  якщо хтось думає,  що вони їдуть туди і десь там ходять,  то це не так. Той, хто там побував, знає, що працюють по 12, по 13 годин щодня.

 

     Є суттєві проблеми.  Представництво від МЗС  України  в  Раді Європи  працює в основному на виконавчий орган.  Більшість великих парламентських   делегацій   членів   Ради   Європи   має    своїх уповноважених представників,  які працюють на делегацію, проводять кулуарну роботу,  готують  документи.  Цей  досвід  заслуговує  на увагу.  Доцільно  було  б  найближчим  часом  профільним комітетам Верховної Ради України розглянути  і  внести  до  порядку  денного законопроекти,  щодо яких Україна взяла зобов'язання й заборгувала перед Радою Європи.

 

     Сподіваюсь, що  народні  депутати   доповнять   мене.   Прошу підтримати проект постанови, що додається.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у депутатів запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть. Слово для запитання надається народному депутату Цибенку. За ним - депутат Черненко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі.  Фракція комуністів. Анатолію Варфоломійовичу, на самому початку свого виступу ви сказали дуже  гарну  фразу  про те,  що  штучно створюється напруга навколо роботи нашої Постійної делегації в Парламентській Асамблеї.

 

     Але я все-таки чекав,  що в подальшому  викладі  доповіді  ви відповісте на запитання, яке самі собі поставили. От я його ще раз сформулюю:  хто,  а головне,  чому створює  цю  додаткову  напругу навколо  роботи  Постійної  делегації  Верховної  Ради  України  в Парламентській Асамблеї?  Отже,  ви розумієте і я розумію: сама по собі  вона  виникнути  не  може.  У  цьому  хтось  зацікавлений  і переслідує певну мету.

 

     Дякую.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Дякую за запитання.  Я думаю,  що вам  краще відповісти на це запитання,  тому що в цей час я був у Страсбурзі, коли тут була напруга.  І,  до речі,  я про неї  просто  не  знаю. Вибачте, я не можу сказати зараз. Уже минулася та напруга.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Черненку. За ним - депутат Гусак.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановний Анатолію Варфоломійовичу,  я  от хочу зрозуміти,  що ми сьогодні обговорюємо? Звіт делегації. Тобто ви добре працювали.  Але чого ж виникла та  напруга,  яка  була  в суспільстві десь починаючи з 5 квітня? Що тут казали? Я от взагалі дивуюся,  як можна отак поводитися в державі.  Ну,  я розумію,  що були  якісь  причини  для  проведення  референдуму.  Що  зараз  ми розглядаємо? Це перше запитання.

 

     І друге.  Скільки взагалі депутатів входить  до  делегації  в ПАРЄ? Хто їх туди призначав? Яка квота була визначена для цього? І хто там взагалі керує?

 

     Дякую.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Я щиро вам дякую,  але вибачте,  будь ласка, колего,  я про це все сказав.  Мабуть,  вас хтось відволікав у той час.  Якщо ви дозволите,  я вам  скажу,  що  делегація  формується згідно  з  квотою,  формується за фракційним принципом.  Розглядає склад делегації Комітет у закордонних справах,  подає  потім  свої висновки  Верховній  Раді.  І  Голова  Верховної Ради подає список членів делегації до Парламентської Асамблеї, яка один раз на рік у січні місяці затверджує повноваження делегації. Для нас квота - 12 основних членів делегації і 12 заступників.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Гусаку. За ним - депутат Чиж.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська  область).  Шановний  Анатолію Варфоломійовичу,  з 1996 року наша делегація в ПАРЄ вперше звітує перед Верховною Радою. Чи не  доцільно  було  б  це  робити  щорічно,  регулярно інформувати Верховну  Раду  про  ту  роботу,  яку  провадить  наша  делегація, особисто кожен депутат?

 

     І друге запитання. Усі пристрасті вирували, коли напруга була щодо референдуму, навколо виступу Сергія Головатого. Ви б не могли пояснити,  в чому зміст його виступу,  оскільки цей виступ ніде не був опублікований?  Чи не доцільно було б ознайомити депутатів  із цим виступом?

 

     Дякую.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.  Спасибі за запитання. Я повинен вам сказати, що ми постійно звітуємо. Як тільки делегація приїздить, то відразу звітує перед засобами масової інформації та подає звіт у письмовій формі.

 

     У нас 86 делегацій  у  різних  інституціях  Європи  і,  можна сказати,  світу.  І  ми  записали в проекті постанови,  ви бачили, мабуть,  про  те,  щоб  делегація  звітувала.  І  ми   ніколи   не заперечуємо, бо в нас є проблеми, у нас є невиконання зобов'язань, взятих перед Радою Європи.  Я щиро вам вдячний,  буду я там чи  не буду,  від імені всіх членів делегації, хто буде виступати, за те, що ви сьогодні хоч почуєте наш голос і завтра  будете  тиснути  на кнопки щодо судоустрою й інших законопроектів, які лежать роками в деяких комітетах.

 

     Тепер щодо виступу  Головатого.  Він  не  виступав  на  сесії Парламентської Асамблеї, а що казав на засіданні Комітету з питань моніторингу,  я не знаю,  бо я не член комітету  і  мене  туди  не допускають.  Та  й  не  тільки мене,  а й усіх членів делегації не допускають.  Мабуть, він сам міг би розказати, а на підставі чуток говорити я не можу, якщо сам не бачив і не знаю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  запитання  надається  народному  депутату Івану Чижу. Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).   Дякую,   Іване    Степановичу.    Шановний    Анатолію Варфоломійовичу!  По-перше,  я  підтримую звіт і сподіваюсь,  що у своєму виступі ще щось,  можливо,  й додам.  Хочу сказати,  що  ви справді не бачили,  що тут творилося,  але,  мені здається, це від недостатньої  інформації  був   абсолютно   недостойний   шарварок зчинений  на  всю  Європу.  Тому  що  ми самі себе висікли,  як та унтер-офіцерська вдова з  відомого  вам  твору.  Сьогодні  тут  53 депутати  з  тієї  частини,  яка вчинила цей скандал.  А тим часом справді  Україну  пізнали,  передусім  у  Європі,   через   роботу Постійної делегації.

 

     Я хотів би запитати:  ви,  готуючи цей звіт,  у чому побачили проблему на квітневій сесії?  Цього я,  на жаль,  не почув. У чому була проблема?  Чому так сталося, що поки делегація там працювала, ми тут такий вчиняли  між  собою  незрозумілий  конфлікт?  У  чому проблема? Я її чомусь не можу вловити.

 

     Дякую.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.   Шановний   Іване   Сергійовичу,   дякую  за запитання.  У зв'язку з тим що  я  так  само,  як  і  ви,  не  був присутній на розгляді цього питання, мені важко казати. Ви знаєте, де я був у той час.  Краще б там ніхто не  був,  де  я  був  тоді. Сергій  Курикін,  мабуть,  більш  обізнаний,  бо  якраз  виконував обов'язки керівника делегації. Він вам розкаже.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Варфоломійовичу,   ваш   час   завершився. Сідайте, будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  Павла  Михайловича Мовчана не бачу.  Тоді депутату Курикіну надамо слово.  Ви будете від комітету і  від  себе?  Будь ласка,  слово  надається  Сергію  Курикіну.  За ним буде виступати депутат Мармазов.

 

     КУРИКІН С.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую,  Іване Степановичу. Отже, я виступаю, так би мовити,  у  двох  ролях.  Оскільки  пан  Мовчан  не  може  зараз з об'єктивних причин взяти участь у засіданні,  то він доручив  мені виступити  від  комітету.  Я буду виступати не лише як представник комітету,  але й як  член  делегації,  який  упродовж  трьох  днів виконував обов'язки голови делегації.

 

     Отже, стосовно засідання комітету.  Вчора відбулося засідання Комітету у закордонних справах,  на якому було  розглянуто  проект звіту  делегації.  У  роботі комітету взяли участь,  зокрема,  пан Раханський і пан Мармазов,  як члени делегації. Звіт було взято до уваги,  відбулося  обговорення.  У  результаті  цього  обговорення комітет  ухвалив  підтримати  проект  постанови  і   рекомендувати Верховній  Раді його схвалити.  Під час обговорення один із членів комітету, пан Терещук, висловив окрему думку, яка була занесена до протоколу.  Він,  скажімо,  був  не  певен того,  що запропоновано оптимальний проект постанови.  Цю його думку було  враховано,  але оскільки його підтримали лише двоє депутатів,  а виразна більшість членів  комітету   підтримала   проект   постанови,   то   комітет рекомендував  до  розгляду  той  проект  постанови,  який вам було роздано.

 

     Я думаю, заслуговує на велику увагу пропозиція, висловлена на засіданні комітету членом комітету паном Мусієнком.  Він зауважив, що  оскільки  є  великий  перелік  досі  не   виконаних   Україною зобов'язань,  а  в червні,  наймовірніше,  знову буде розглядатися питання про виконання зобов'язань Україною, було б доцільно внести до порядку денного,  скажімо,  на травень, але не пізніше, питання про стан виконання Україною  зобов'язань  перед  Радою  Європи  та розглянути всі ті проблеми, які накопичилися.

 

     Я від  імені  комітету підтримую цю пропозицію і прошу Голову Верховної Ради завтра поставити це на голосування -  про  внесення до   порядку   денного   питання   про   стан  виконання  Україною зобов'язань,  взятих під час вступу  до  Ради  Європи.  Це  справа загальнопарламентська,   тут   мають   виступати   і  представники профільних комітетів,  і представники  делегації,  і  представники відповідних   структур  виконавчої  влади.  Не  обговоривши  цього питання, ми не можемо сподіватися на його адекватне вирішення.

 

     Тепер стосовно самої роботи делегації.  Не  буду  доповнювати доповідь   пана   Раханського  фактами.  Я  хочу  висловити  деякі загальні, так би мовити, зауваження, які допоможуть вам зрозуміти, чому рішення Асамблеї було саме таким.

 

     Надзавдання Парламентської    Асамблеї    Ради    Європи    - забезпечення  інтеграційного  процесу   в   Європі.   Причому   це інтеграція   не   в  розумінні  механічного  долучення  до  певних структур,  а інтеграція в розумінні долучення до певних цінностей. Цінностей демократичних, зокрема пов'язаних із правами людини.

 

     Рада Європи є структурою демократичною за своєю суттю. Там є, так би мовити,  парламентська складова (це Парламентська Асамблея) і  складова,  яка  формується представниками виконавчої влади (так званий Комітет Міністрів).  Ці два органи  працюють  у  постійному взаємозв'язку.

 

     Треба сказати,  що  незважаючи  на  свою  таку давню історію, Парламентська Асамблея Ради Європи є,  на жаль, єдиною структурою, яка  виявила  здатність  увібрати  в себе країни посткомуністичні, країни колишнього Радянського Союзу.

 

     І, чесно кажучи,  у зв'язку з цим  почались  досить  серйозні проблеми.  Бо коли створювалась Рада Європи,  до її складу увійшли держави,   які   перебували   приблизно   на   однаковому    рівні демократичного розвитку,  і вони допомагали одна одній підніматись на нові й нові щаблі.

 

     Коли було  включено  до  Ради  Європи  велику   групу   країн східноєвропейських,  колишнього Радянського Союзу,  більша частина цих країн адаптувалась належним чином до вимог Ради  Європи.  Але, на  жаль,  є  прикрі  винятки,  і до цих прикрих винятків,  я мушу сказати, належить і Україна.

 

     Досить тривалий період  перебування  України  в  Раді  Європи засвідчив  не  лише наше бажання інтегруватися в Європу,  а й,  на жаль,  нашу  нездатність   вчасно   виконувати   взяті   на   себе зобов'язання.

 

     Я хочу  нагадати,  що  ще  в 1998 році наші зобов'язання мали бути виконані.  Проте до сьогодні  залишаються  невиконаними  такі серйозні  зобов'язання,  як  ухвалення  нового Цивільного кодексу, завершення судової реформи, ухвалення Кримінального кодексу.

 

     Відповідно створилась  певна  недовіра  до  України   як   до держави,  яка недбало ставиться до виконання своїх зобов'язань. До того ж навіть у контексті проведення референдуму виникла  серйозна проблема.  Усі ми ображаємось,  і всім нам неприємно чути, що Рада Європи ухвалила,  що в разі неконституційних дій,  спрямованих  на запровадження результатів референдуму, буде поставлено питання про наше виключення з Ради Європи.  Це прикро,  це образливо,  але  це абсолютно так.

 

     Однак не   будемо   забувати   про   те,   що  подібна  думка сформувалась у  членів  Парламентської  Асамблеї,  зокрема,  після того,   як   було   проігноровано   рішення  парламенту,  ухвалене конституційною більшістю,  про те,  щоб відкласти референдум, доки не  буде  створено належної правової бази,  не буде ухвалено новий закон про  референдум.  І,  звичайно,  звідти  йдуть  корені  тієї недовіри,    яка   обернулася   таким   тавруванням   України   на Парламентській Асамблеї Ради Європи.

 

     І наші поправки,  які - я підкреслюю -  були  прийняті  всією нашою  делегацією,  набирали  кожного  разу 16 або 18 голосів,  що дорівнює  кількісному  складу   нашої   делегації   та   делегації грузинської, яка нам виявила таку солідарну підтримку.

 

     Отже, я думаю,  що все в наших руках і не треба ображатися, а треба просто не давати підстав для того,  щоб нас картали.  Гадаю, ми  повинні  зробити  правильні висновки з того,  що відбулося,  і додержуватись узятих зобов'язань.  Тоді Європа не буде висувати до нас ніяких образливих претензій.

 

     Дякую

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  народному  депутату  Євгену Мармазову (Шум у залі).  Та  він,  Володимире  Миколайовичу,   і   виступаючий,   і співдоповідач. У нас залишилося 14 хвилин, а це 10 виступаючих.

 

     Євген Мармазов. За ним - депутат Кириленко. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги!  На что обратил внимание Совет Европы?  На  то, что  в Украине замышлялся референдум с нарушением Конституции.  Но ведь это признал и Конституционный Суд  Украины,  постановив,  что два  вопроса  являются  неконституционными.  По остальным вопросам Конституционный  Суд  записал,   что   они   должны   решаться   в соответствии с Конституцией,  то есть через Верховную Раду. Но это как раз то,  чего добивался  Совет  Европы!  Как  при  этом  можно обвинять членов нашей делегации?

 

     Говорят, что на решение Парламентской Ассамблеи, Венецианской комиссии,  Комитета  по  вопросам   мониторинга   повлияли   члены делегации,   особенно   коллега  Головатый.  Но  ведь  перед  этим авторитетные представители Совета Европы,  официальные  докладчики встречались с Президентом, с министрами юстиции и иностранных дел, с  председателем   Конституционного   Суда,   Центризбиркомом,   с руководителями всех фракций и депутатских групп Верховного Совета, наконец,  с руководителями Верховного Совета.  Кроме  того,  перед членами   парламента   дважды  выступал  министр  иностранных  дел Тарасюк.

 

     Почему же они не убедили?  Значит, не нашлось у наших высоких руководителей  аргументов,  которые  опровергли  бы  очевидное,  а именно:  референдум направлен на подрыв  основ  парламентаризма  в Украине, на ограничение полномочий Верховной Рады и предоставление Президенту  возможности  расправляться  с  парламентом  по  своему капризу.

 

     Я не могу не сказать о чисто человеческих моментах. Поставили вопрос об отзыве членов делегации,  - как правило,  представителей оппозиции, в том числе и Бориса Ильича Олийныка, который, к слову, вообще не был на Парламентской Ассамблее из-за болезни  и  который внес  наибольший  вклад  в  то,  что  Украина  стала членом Совета Европы.  Среди подписавших это требование  есть  фамилия  депутата Удовенко,  бывшего министра иностранных дел,  кандидатуру которого на этот пост в свое время активно поддержал  Борис  Ильич  Олийнык (Шум у залі). Есть ли мера человеческой непорядочности вот в этом?

 

     И еще  один  момент.  Президент  на весь мир обявил народных депутатов,  которые отстаивали на международной арене демократию в Украине, "зрадниками", что у коммунистов вообще нет "батьківщини", что среди депутатов каждый третий - коррумпированный.  Неужели  мы должны вот это оскорбление молча переносить? Если мы проглотим это оскорбление,  будет конец демократии на Украине. Уже очевидно, что результаты   так   называемого   референдума   Президент   намерен использовать для дальнейшего закручивания гаек,  для  установления диктатуры.  От  нас  зависит,  будет ли реализован этот преступный план.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату  Вячеславу Кириленку. За ним буде виступати Іван Чиж.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановні  колеги!  Після  виступу  керівника  Постійної   делегації Верховної Ради України в ПАРЄ стає очевидним,  що тлумачення того, що відбулося на  засіданні  Асамблеї,  яке  потім  вихлюпнулося  в засоби масової інформації в Україні перед референдумом,  і те,  що відбувалося там насправді, є вельми відмінним одне від одного.

 

     Якщо почитати офіційні документи,  які нам сьогодні  роздано, та проаналізувати виступ депутата Раханського, то стає зрозумілим, що взагалі-то українська делегація вела себе достатньо солідарно і домагалася  того  рішення,  яке б дало можливість Україні вийти із честю з цієї колізії, котра ускладнює внутрішньополітичну ситуацію в Україні і зовнішні політичні стосунки України.

 

     Але в будь-якому випадку,  на нашу думку,  не треба підміняти питання  звіту  Постійної  делегації  України  в   ПАРЄ   питанням стосунків України та Ради Європи взагалі, оскільки ми вважаємо, що ці стосунки розвиваються достатньо  нормально.  Україна  поступово виконує всі зобов'язання,  взяті на себе,  і останнім кардинальним рішенням,  яке  підтверджує  ці  слова,  є  скасування  в  Україні смертної  кари.  Отже,  принципових  розбіжностей  між Україною та Європою, Радою Європи зокрема, немає.

 

     Тим більше викликає подив  та  антиєвропейська  істерія,  яка була  здійнялася  після  неправильного  тлумачення нашим мас-медіа рішення, прийнятого на Парламентській Асамблеї.

 

     Ми вважаємо, що така ситуація спричинена понад усе тим, що на Парламентській  Асамблеї  в  той  самий  час  розглядалося  багато питань,  які стосувалися як України, так і Росії. І зразу в деяких політичних  колах,  а також і в певних засобах масової інформації, на жаль, зокрема й центральних, з'явилася тенденція порівнювати ту ситуацію,    в    якій   опинилася   Україна   внаслідок   рішення Парламентської Асамблеї, з тією ситуацією, в якій опинилася Росія, і  видавати  це як спільну дискримінацію двох великих слов'янських країн у цій поважній європейській інституції.  Так ми проти такого тлумачення,  оскільки  воно абсолютно не відповідає дійсності,  бо Росія має проблеми в Раді Європи  внаслідок  геноциду  чеченського народу,  який вона здійснює на Кавказі,  а Україна має ускладнення внаслідок    незрозумілого    механізму     застосування     норм, проголосованих  на  референдумі,  потім у Верховній Раді і змін до Конституції як наслідок.

 

     Тому ми вважаємо,  що цьому питанню  треба  приділити  більше уваги і,  як пропонував депутат Курикін,  розглянути концептуально питання нашого просування по шляху виконання вимог Ради Європи.  А щодо  звіту  Постійної  делегації,  то  ми  можемо  сказати  одне: абсурдною також  є  ситуація,  коли  від  України  в  Раді  Європи засідають  люди,  які  виступають  як  проти  європейського вибору України,  так і проти існування України,  як незалежної держави, і при  цьому  нібито  обстоюють  європейський вибір України.  Участь таких членів у складі делегації, очевидно, варто переглянути.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово з процедури надається депутату Моісеєнку.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович,  инициатором  заслушивания отчета Постоянной делегации Верховного Совета Украины в Парламентской Ассамблее Совета  Европы был  Кравчук  Леонид  Макарович.  Вот он,  говорят,  сейчас только появился в зале.

 

     Корректно ли рассматривать этот вопрос,  не заслушав  позицию инициатора, тем более что он уже был инициатором других действий в Верховном Совете,  которые  стали  проблемой,  вызвавшей  эти  все взаимодействия  между  Украиной  и Советом Европы,  что окончилось оскорблением в  адрес  Совета  Европы,  в  том  числе  со  стороны Президента   Украины.   Я  считаю,  что  надо  все-таки  заслушать господина Кравчука  и  задать  ему  несколько  вопросов.  Полагаю, депутаты поддержали бы мою инициативу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Івану Сергійовичу Чижу. За ним виступатиме народний депутат Леонід Петрович Стрижко.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні колеги!  Щойно  зійшов  з  трибуни  молодий колега,  представник  Руху.  Мені боляче вам сказати,  але повинен зауважити,  що,  наприклад,  народні депутати Мармазов  і  Олійник стільки  зробили,  як,  мабуть,  ніхто  в  цій  залі,  щоб Україна відбулася як європейська держава,  щоб її визнали в Раді Європи, в тому числі в Парламентській Асамблеї. Я це свідчу, оскільки з 1994 року працюю в складі тоді  ще  Тимчасової,  коли  ми  мали  статус гостя,  а  потім  у  Постійній  делегації.  І  не  треба так легко кидатися словами щодо того,  хто антидержавник,  а хто насправді є державник, бо це дуже відносні поняття.

 

     Рада Європи застерегла Україну,  владу України.  Чому ж такий гвалт зчинився,  коли  було  внесено  проект?  Рада  Європи  -  це передпокій  Європи.  І  якщо ми,  шановні колеги,  орієнтуємося на європейський вибір,  на те, що ми увійдемо колись до Європейського Союзу,  то  без  участі в Раді Європи це ніколи не відбудеться.  І взагалі абсурдною і антипатріотичною є  сама  постановка  питання, повернувшись  спиною  до  Європи  і до Ради Європи зокрема.  Та ми повинні  міцно  триматися  за  інститути  демократії,  які  можуть оздоровити ситуацію в нашій державі.  Це,  можливо, єдиний чинник, який  нас  повинен  стимулювати  до   застосування   демократичних принципів.

 

     Тепер кілька   уроків  з  того,  що  зчинилося  у  зв'язку  з сьогоднішнім звітом.

 

     Перше. Потрібно діяти виважено,  без емоцій, навіть якщо вони кимось інспіруються і підігріваються.

 

     Друге. Ні  в  якому  разі не треба робити демаршів.  Ми ще не маємо ніяких підстав для того,  щоб до таких  демаршів  вдаватися, тим  більше  коли  нас просто застерігають.  У цьому випадку треба просто дякувати за такі застереження і  брати  те,  що  працює  на інтереси Української держави.

 

     Третє. Ми виконали колосальні зобов'язання. Чому ж, пройшовши такий шлях,  повинні сьогодні спинитися  і  зійти  з  дороги,  яку пройшли? Це абсурдно з усіх точок зору.

 

     І четверте,  стосовно  того,  що  Рада  Європи  -  це,  як би передпокій європейських структур,  це те,  без чого не можна  далі працювати.

 

     Я засвідчую, що парламентська делегація України працювала всі ці роки зважено,  конструктивно і  монолітно,  хоча  за  правилами процедури Ради Європи депутат є там незалежним. Він не представляє більшість  або  меншість,  він  є   виразником   політичної   сили національного парламенту. Але коли треба було відстоювати інтереси України, ми об'єднувалися і захищали ці інтереси.

 

     Є кілька  принципових  моментів,  які  не  прикрашають   Раду Європи,  і  ми  це бачимо і повинні про це говорити.  Поперше,  це подвійні стандарти,  які є в діяльності цієї структури. Хто працює там постійно,  знає про це.  Коли НАТО бомбардувало Югославію, нас пік сором і ми демарші робили  в  комітетах,  в  Раді  Єропи,  але домовилися вони між собою і провели свою лінію - це,  без сумніву, подвійний  стандарт.  Чи,  скажімо,  коли  йдеться  про  прийняття рішень.  Як тільки досягнуто у них домовленості в групах і в бюро, Парламентська Асамблея фактично проводить саме цю  лінію...  Тобто це  є  елементом  квазідемократії.  Але те,  що ми присутні в Раді Європи,  не тільки навчає нас,  а й ми навчаємо її також. І тому я прошу підтримати проект,  який сьогодні вніс комітет,  і працювати треба на те, щоб зміцнювати авторитет держави Україна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Леоніду  Петровичу Стрижку.  За  ним  виступатиме  народний  депутат  Ігор  Борисович Коліушко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Уважаемые  коллеги!   Я   работаю   в   составе Постоянной делегации Верховной Рады два года, но тем не менее могу придти к вполне определенным выводам.  Существенно,  с моей  точки зрения,  что  работа нашей делегации имеет коллегиальный характер: обсуждаются все важнейшие вопросы,  согласовываются точки  зрения. Делегация  выступала  с  согласованной  позицией при контактах и с делегациями других стран,  и с отдельными парламентариями. В целом противоречий   внутри   делегации  было  значительно  меньше,  чем противоречий между соответствующими фракциями  в  Верховной  Раде. Возможно,  это  связано  с тем,  что Украина в течение длительного времени находилась в положении, я не хочу сказать оправдывающейся, но,  скажем так,  защищающейся страны. Как вы знаете, Совет Европы осуществляет наблюдение за выполнением Украиной ее обязательств, в связи   с   чем   возникали   острые   моменты.   Такое  положение способствовало консолидации нашей  делегации.  Надо  сказать,  что защита интересов Украины, национальных интересов, интересов народа Украины была у нас  на  первом  плане.  Это  проявилось  в  первую очередь  при  обсуждении  на  сессии вопроса о выполнении Украиной обязательств.  Причем и  в  тех  случаях,  когда  мы  выступали  с критикой   в   адрес   исполнительной   власти,   говоря  о  наших недостатках,  мы также  защищали  национальные  интересы.  Кто-то, может быть,  и сегодня думает, что в Европе его ждут банка варенья и ящик печенья.  Нет,  это вы получите в другом  месте.  В  Совете Европы   требуют  соблюдения  хотя  бы  буржуазно-демократического минимума по правам человека,  социальным гарантиям и  свободы  для средств массовой информации. Не все, кто у нас говорит о вхождении в Европу,  готовы даже к этому минимуму.  Весьма суженно  трактуют они  и  права  человека,  зачастую  полностью  исключая социальные права.

 

     Например, вопрос о смертной казни.  Жизнь человека - это одна из важнейших ценностей. Но имеет ли хоть какую-нибудь ценность эта жизнь для тех, кто, проводя антинародный политический курс, сделал нищими  80  процентов  населения  и  добился  сокращения населения Украины на  три  миллиона  человек?  Хоть  сама  Европа  и  грешит лицемерием,  однако  чужого  лицемерия  она не любит и не прощает. Кстати,  Социальная  хартия  Совета   Европы   до   сих   пор   не ратифицирована   Верховной   Радой,   и,   я   думаю,   без  смены политического курса она не может быть выполнена.

 

     Положение со средствами  массовой  информации  в  Украине  не требует  особых  коментариев,  оно  не  соответствует  европейским стандартам и европеским нормам.  Телеканалы, газеты преследуются с упорством,   достойным  лучшего  применения.  Последний  пример  - клеветнические выпады комитета Драча в  адрес  харьковской  газеты "Красное знамя".

 

     Вообще парадоксально:  те,  кто больше всего кричит о Европе, думаю,  делают  все,  чтобы  сорвать  принятие   нами   европеских стандартов.  Чего  стоит пример с Европейской хартией региональных языков или языков меньшинств. Есть у нас в этом зале и в некоторых кабинетах  силы,  которые  хотят  любыми  способами  ее провалить. Четыре месяца эта хартия лежит под сукном в МИДе,  под надуманными предлогами  технической  погрешности.  Хочу предупредить тех,  кто думает,  что это сойдет с рук и останется  незамеченным  в  Совете Европы.   Вам   придется   расхлебывать   и  возможный  скандал  с голосованием по Протоколу

 6 Европейской  конвенции  по правам человека - об отмене смертной казни.  Предлагаю пункт 5 нашего постановления дополнить  словами: "Забезпечити  негайну  передачу до Ради Європи Європейської хартії регіональних мов або мов  меншин,  ратифікованої  Верховною  Радою України".

 

     Как видим,  работа  делегации,  что  ни  есть,  -  на  острие проблемы  и,  конечно,  без  помощи  Секретариата  она   была   бы невозможной.   Считаю,   что   Секретариат   требует  существенной поддержки.  Совершенно недопустимо сокращение его  численности.  Я думаю,  что Верховная Рада сделает все возможное, чтобы обеспечить нормальную работу Секретариата.  И  хочу  выразить  уверенность  в нашей дальнейшей работе на благо интересов народа Украины.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Ігорю Борисовичу Коліушку.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Шановний  пане  Голово! Шановні народні депутати! В діяльності нашої Постійної делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи, очевидно, є багато проблем, і їх треба розглядати і обговорювати,  але мене турбує те, що в ході дискусій з  приводу  цих  проблем  змішується  ряд  зовсім  різних питань.

 

     Я не   можу   спокійно   сприймати   інформацію,   коли  наші представники  в  міжнародних  організаціях  виступають   з   таких позицій,  що, мовляв, незалежність України - це історична помилка. А мені,  на  жаль,  доводилося  чути  такі  виступи  наших  колег. Можливо,  такі  виступи  бувають  і в Парламентській Асамблеї Ради Європи... (Шум у залі).

 

     Якщо такі випадки трапляються,  треба  вживати  всіх  заходів реагування.  Але зовсім інша ситуація,  якщо йдеться про порушення законодавства,  які межують з  порушеннями  прав  людини  в  нашій державі.

 

     Згідно з  міжнародними документами права людини не є виключно внутрішньонаціональною справою.  Порушення прав  людини  всередині держави  оскаржуються  в  міжнародних  судових  органах,  і  це не вважається зрадою національних інтересів.

 

     У даній  ситуації,  гадаю,  ми  маємо  бути   вдячні   Сергію Головатому    і   іншим   колегам,   які   виступили   на   захист конституційного ладу в  Україні  в  Парламентській  Асамблеї  Ради Європи.

 

     Якщо ми  не  можемо  домогтися вирішення цих питань всередині держави, ми маємо повне право апелювати до міжнародних організацій і  добиватися захисту виконання нашої Конституції.  І це абсолютна істина, такою є і правова традиція, так гласить міжнародне право.

 

     Я підтримую проект  постанови,  розданий  нам,  який  озвучив депутат  Раханський,  його  можна  прийняти  і  треба,  щоб надати сприяння нашій делегації в Парламентській  Асамблеї  Ради  Європи. Але так само потрібно посилити звітність. Якби ми принаймні раз на рік заслуховували звіт нашої Постійної делегації в  цьому  залі  і так обговорювали,  як сьогодні, гадаю, це було б корисно для всіх, у тому числі для колег, які там працюють.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  час, відведений на розгляд питання,  вичерпано,  навіть  перебрали  п'ять хвилин.  Тому ми не можемо далі продовжувати обговорення, тим більше що всі виступаючі вносили пропозицію про підтримку проекту постанови і доповнення.

 

     Якщо є  зауваження  до проекту постанови,  я надаватиму слово для конкретних пропозицій,  щоб  вони  ввійшли  до  протоколу,  до стенограми.  Ввімкніть,  будь  ласка,  мікрофон народного депутата Віталія Станіславовича Журавського для пропозиції.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Щодо проекту постанови. Для протоколу. Склад Постійної   делегації  Верховної  Ради  України  в  Парламентській Асамблеї  Ради  Європи  потребує   поліпшення,   він   має   краще відображати політичний спектр парламенту. Цей склад сформований ще за  царя   Гороха.   В   делегації   повинні   бути   представлені парламентарії, які твердо обстоюють інтереси української держави.

 

     Крім того,   бажано,   щоб   члени   делегації  знали,  окрім української державної,  ще й одну  з  іноземних  мов:  французьку, німецьку   чи  англійську.  Треба  позбавляти  права  представляти інтереси українського парламенту в  Парламентській  Асамблеї  Ради Європи  тих депутатів,  які ігнорують роботу у Верховній Раді,  не присутні на пленарних засіданнях,  не працюють у комітетах. Інакше як вони захищатимуть Україну?  Треба,  щоб вони знали роботу,  яку виконує парламент.

 

     І два  запитання.  Перше.  Чому  в   звіті   не   відображено фінансових   витрат   на   утримання   української  парламентської делегації в цій європейській структурі?

 

     І друге.  Хто  з  членів  парламентської  делегації  виступає російською мовою,  представляючи Україну? Скільки поправок внесено депутатами,  членами зазначеної парламентської делегації?  Скільки разів ці депутати виступали не загалом,  а конкретно по прізвищах. Тому що ця  група  вже  перетворилася  на  замкнене,  корпоративне об'єднання, дуже далеке від проблем української держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  для  пропозиції  надається  народному депутату Анатолію Сергійовичу Матвієнку.  За ним -  народний  депутат  Іван Васильович Попеску.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька область).  Депутатська група "Собор". Іване Степановичу, я шкодую,  що мені,  як члену парламентської делегації,  не надали слова.  Я хотів би звернутися до всіх депутатів колег.  Ми повинні підтримати внесений проект постанови,  оскільки він хоча б  пізно, але підтверджує нашу з вами гідність і совість, оскільки виконавча влада і Президент хочуть перетворити  нас  на  стадо,  і  якщо  не стріляють  або  не  ріжуть когось із нас сьогодні,  то обов'язково заріжуть завтра.

 

     Я солідаризуюся   з   позицією   Головатого.    Ми    повинні використовувати  всі  наші  можливості  для  того,  щоб  захистити Конституцію України, демократію і парламентаризм.

 

     А тепер пропозиція.  Іване Степановичу,  я вважаю,  що є  всі підстави   говорити   про   подальшу  ефективну  діяльність  нашої делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Але просив би вас зустрітися  особисто або й усьому керівництву нашого парламенту зі складом делегації й обговорити  конкретні  проблеми  з  тим,  щоб, можливо,   не   постановою,   а   вашим  розпорядженням  допомогти організувати її роботу, аби вона дієвіше захищала честь і гідність нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово  надається  народному  депутату  Івану Васильовичу Попеску.  За ним - народний депутат Василь  Васильович Костицький. Я надаю слово тільки депутатам, записаним на виступ.

 

     ПОПЕСКУ І.В.   Вельмишановний   Іване  Степановичу,  я  вношу конкретну пропозицію.  Для того щоб  вирішити  питання  поліпшення організаційного   забезпечення   участі  українських  депутатів  у засіданнях  робочих   органів   Парламентської   Асамблеї,   прошу збільшити  склад  нашої делегації,  включивши до неї представників Секретаріату.

 

     Хочу навести  таку  цифру.  Делегацію  Російської   Федерації постійно     супроводжують     8-10     працівників     управління міжпарламентських зв'язків Федеральних зборів, експертів з питань, що розглядаються згідно з порядком денним кожної сесії. Вони, крім того, мають постійного представника парламенту при Раді Європи.

 

     Наша делегація постійно працює "з колес". Ми отримуємо тільки перекладену інформацію і тільки ту, яка негайно надходить до нас.

 

     Хотів би  також  відповісти  на  запитання  шановного  колеги Журавського.   Я   назву   лише   конкретні   цифри:   на   сесіях Парламентської Асамблеї пан Раханський виступив 34 рази, Олійник - 16,  Мармазов - 10 і так  далі.  Я  особисто  володію  французькою мовою, так що проблем тут немає.

 

     ГОЛОВА. Дякую, це все було в доповіді.

 

     Слово надається   народному   депутату  Михайлу  Ярославовичу Ратушному. Увімкніть мікрофон для пропозиції.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Шановний колего!  Шановні  присутні!  Я  взагалі  вважаю,  що  завжди треба засуджувати не головатих, а безголових. Така моя позиція.

 

     Я не маю такого життєвого досвіду, як Ігор Юхновський чи Іван Чиж,  але  я  застав  час,  коли  весь  Радянський  Союз,  трудові колективи   засуджували   Руденка,   Лук'яненка,   які   були   за незалежність. І Захід оговорював їх.

 

     Так ось,  я  хочу  сказати,  що,  якщо вищим посадовим особам потрібні кредити,  вони,  звичайно,  полюбляють їхати на Захід,  і полюбляють  це  робити  люди,  які  виступають проти європейського вибору.  А  коли  Захід   поставив   вимогу   надати   докази   на підтвердження народної ініціативи,  показати підписи... До речі, я шукаю ті чотири мільйони підписів на своєму Тернопіллі і  не  можу знайти.

 

     Захід хотів, щоб ми були європейцями, бо ми ними є. І тому, я вважаю,  що цей проект постанови треба прийняти. І треба припинити цю  істерію,  припинити  випускати  посла  Росії  на  перший канал Національного  телебачення,  котрий  дозволяє  собі  сказати,  що, мовляв,  "вот,  видите,  нас,  славян,  не хотят видеть в Европе". Натомість слід працювати у напрямі Європи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон   народного   депутата    Василя Васильовича Костицького.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Мені здається,  що ми зараз підійшли до  ситуації,  коли  питання  роботи  представників українського парламенту в різних міжпарламентських організаціях, а також  роботи   міжпарламентських   груп   потребують   серйозного вивчення.  І  я вважаю,  що потрібно підтримати пропозицію про те, щоб представники цих груп зустрілися з керівництвом Верховної Ради й  обговорили  шляхи  і  напрями подальшої роботи,  в основі якої, очевидно,  має бути кілька пунктів.  Перший пункт - це  позиція  і підтримка  української  позиції  у  цих  європейських  структурах. Другий - це торговий баланс України з кожною державою і взагалі  з країнами  Європи,  Азії та іншими.  Третій - це питання культурних зв'язків.  Четвертий - національні  меншини  в  інших  країнах.  І п'ятий - співробітництво з національними меншинами в Україні. Якщо ці п'ять пунктів взяти за основу подальшої роботи і обговорити  її організаційне  забезпечення,  можна  підвищити  ефективність  цієї роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,   додаткове   обговорення показало,  що  є  потреба зустрітися з керівництвом Верховної Ради депутатам  -  членам  делегацій,  які  беруть  участь   у   сесіях Парламентської  Асамблеї.  На вашу вимогу ми будемо це обов'язково робити,  навіть  їх  виступи  друкуватимо.  На  цьому  обговорення завершено,  переходимо  до  розгляду  наступного  питання  порядку денного.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про селянське  (фермерське)  господарство.  Доповідає народний депутат України Олексій Андрійович Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Депутатська  група  "Відродження  регіонів". Шановні колеги,  за дорученням Комітету з питань аграрної політики та земельних  відносин  і  ініціатора  законопроекту,  який  зараз розглядається,  доводжу до вашого відома, що проектом закону, який розглядається,  передбачається вилучити пункт 7  статті  2  Закону України    про    селянське    (фермерське)   господарство,   яким забороняється   голові   і   членам   селянського   (фермерського) господарства   постійно   працювати   на  інших  підприємствах,  в установах та організаціях.

 

     Згідно з положенням пункту 1 статті 2 Закону   про   селянське   (фермерське)  господарство  селянське господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання    виробляти   товарну   сільськогосподарську   продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

 

     Кожен громадянин України відповідно  до  положень  статті  43 Конституції  України  має  право  на працю,  що включає можливість заробляти собі на життя працею,  яку він вільно обирає або на  яку вільно  погоджується.  Створення  будь-яких  обмежень для громадян України на зайняття підприємницькою діяльністю одночасно з  працею на  постійній  основі  на  інших  підприємствах,  в  установах  та організаціях не допускається чинним законодавством  України,  крім випадків,     коли     громадянин    є    державним    службовцем, військовослужбовцем,  працівником   прокуратури,   суду,   органів держбезпеки і внутрішніх справ.

 

     Тому є   необхідність  узгодити  положення  статті  2  Закону України про селянське (фермерське) господарство з вимогами чинного законодавства і Конституції України.

 

     Комітет з  питань  аграрної  політики  та  земельних відносин розглядав на своєму засіданні і за другим разом,  оскільки  перший раз не було кворуму,  розглянув і підтримав законопроект і вносить його на розгляд Верховної Ради і просить прийняти його як закон.

 

     Крім того,  на доповнення до пропозицій хотів би ознайомити з листом, яких надходить до Верховної Ради чимало, - і, мабуть, такі листи одержували і ви, колеги, - в якому до нас звертається фермер з Дніпропетровщини.  Він пише таке:  "Я фермер, у мене 5,3 гектара землі. Колись це був пустир, порослий бур'яном, смітник. Я взяв цю землю, привів у порядок "

 

     Вибачте, цей  лист  написаний  вашими земляками вашою мовою і мені доводиться  робити  його  синхронний  переклад.  Читаю  далі: "Естественно,  я  прожить  и  прокормить семью с моего фермерского хозяйства не смогу,  но  устроиться  на  другую  работу,  то  есть подрабатывать,  не  имею  права.  Землеустроитель  района говорит, чтобы я сдал землю и аннулировал фермерское хозяйство,  прежде чем поступить на работу на любое другое предприятие.  Кроме этого, мне уже 65 лет.  Сам я уже  не  могу  работать,  поэтому  я  хотел  бы передать фермерское хозяйство сыну, который имеет постоянное место работы на предприятии. Это вынуждает сына бросать работу".

 

     Ось конкретна проблема, з якою звертається до нас громадянин, який займається фермерством.  Таких листів надходить багато. А всі ці   проблеми   виникають   тому,   що   відбувається    порушення конституційних  прав  громадян.  Тому  комітет,  враховуючи всі ці фактори, підтримав пропозицію народного депутата Мовчана і просить прийняти проект закону як закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у депутатів запитання?  Прошу записатися. Висвітіть.  Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон  народного  депутата Григорія  Васильовича  Довганчина.  За ним - народний депутат Ігор Мар'янович Пилипчук. 5 хвилин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Селянська   партія   України,  депутатська  група  "Солідарність". Шановний пане Марченко,  мені дуже сподобалася остання ваша теза і цитати  з  листа.  Фермер  на 5,3 гектара не може прогодувати свою сім'ю, тому йому необхідно десь влаштуватися на роботу підробляти. Я  керував  колгоспом  майже  20  років  і  знаю,  що люди з площі півгектара годували сім'ю і працювали в  колгоспі  -  колективному сільськогосподарському підприємстві,  водночас вони навчали дітей, лікувалися й так далі.

 

     То про що ж свідчить цей лист?  Чи удосконалювати  фермерську систему?  Але ж,  очевидно, не в тому плані, щоб надати можливість йому ще десь батрачити, а щоб нормально працювати на землі?

 

     Дякую.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую за увагу. Я особисто ставлюся до того, що відбувається  в  нашій  державі з фермерським рухом,  як до шлейфу проблем.  І 5,3 гектара,  як і 3,  як і 10,  які мають сьогодні  в багатьох   випадках   ті,   хто  зареєстрований  як  фермер   Пане Довганчин,  ви,  задавши запитання, навіть не хочете послухати мою особисту позицію. Це все є наслідком тієї політики, коли керівники господарств,  ваші вчорашні колеги, веліли і робили те, що вважали за  необхідне.  І  людей,  які  виявляли бажання кілька років тому працювати на землі не на голову колгоспу,  а на себе, на сім'ю, на державу,  поставили  в  умови,  за  яких їм у користування віддали пустирі,  і,  коли люди їх  розчистили  і  тепер  там  можна  щось вирощувати, ми сьогодні їм забороняємо цим займатися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Ігорю Мар'яновичу Пилипчуку.  За  ним  -  народний   депутат   Олександр   Тихонович Малєвський.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Шановний  Олексію  Андрійовичу, скажіть,  будь ласка, як ви вбачаєте сьогодні згідно з Законом про селянське (фермерське) господарство передачу сільськогосподарської техніки власне фермерам?  Адже ви добре розумієте, що за ситуації, коли    вся    сільськогосподарська    техніка    знаходиться    в сільськогосподарських  управліннях,  фермер  не  здатен  ефективно працювати на землі.

 

     Дякую.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую  за  запитання.  Законопроект,  який  я доповідаю,  стосується дещо іншої теми. Але моя позиція щодо цього така.  У державі потрібно створити умови,  за яких фермер, який не має сьогодні необхідної техніки для обробітку землі,  яка в  нього є,  мав  би  можливість  на  умовах лізингу,  оренди придбати таку техніку  чи  взяти  доступний  кредит,  як  це  практикується   за кордоном. Якщо ми цього не зробимо, за нас цього не зробить ніхто. Гадаю,  держава,  яка має у власності сьогодні підрозділи, такі як МТС  тощо,  які  володіють  сільськогосподарською  технікою,  може поділитися цим майном із фермерами.

 

     Стосовно інших  колективних  господарств,  якщо  я  правильно зрозумів,  то  цього  зробити  не можна,  бо в них техніка поки що перебуває в колективній  власності.  І  тому  рішення  щодо  цього можуть приймати лише члени колективних господарств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На  сьогодні вже з 6,2 мільйона осіб,  які мають паї, понад  3  мільйони  отримали  майнові  паї.  Так  що  цей   процес розпочався. Ці цифри наводилися на засіданні Кабінету Міністрів.

 

     Слово надається   народному  депутату  Олександру  Тихоновичу Малєвському. За ним - народний депутат Журавський.

 

     МАЛЄВСЬКИЙ О.Т.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.   До   комітету  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією надходять  матеріали,  і  я  можу  навести конкретний приклад по Цюрупинському району,  коли голова колгоспу, він же фермер,  мав 50 гектарів землі,  і сам собі продав 200 тонн пшениці.  То  це  ви  цим законопроектом пропонуєте узаконити таке становище?  Тепер  прокуратура  притягує  цього  господарника   до відповідальності,  а  з  прийняттям  вашого  закону  він  не  буде відповідати.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую за запитання.  Але ж ви самі підтвердили те,  що  в  даному випадку фермером виступає колишній,  а може,  й нинішній голова колгоспу.

 

     Закон, який пропонується сьогодні,  якраз дає право не тільки голові  колгоспу робити те,  що вами сьогодні критикується,  а дає право зробити це й людям,  яких він експлуатує, працюючи як фермер у своєму фермерському господарстві.

 

     Прикладів, коли   керівники  господарств  одночасно  очолюють фермерські господарства,  в Україні не так  багато.  Це  поодинокі випадки,  це  винятки  із  загальної норми.  Мова йде про набагато більшу  кількість  наших  громадян,  наших  виборців,  людей,  які потребують  сьогодні  врегулювання  їхнього  конституційного права займатися тим,  чим вони вважають за необхідне у відповідності  із Конституцією.  А  якщо  в даному випадку конкретний голова порушив закон, притягайте його до відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Віталію Журавському. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     Ніколаєнко відмовляється. Депутат Журавський. І все.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги! У мене ось Конституція України, я хочу процитувати статтю  43:  "Кожен  має  право  на  працю,  що включає можливість заробляти собі на життя працею,  яку він вільно обирає або на  яку вільно погоджується.

 

     Держава створює  умови  для  повного  здійснення  громадянами права на працю,  гарантує рівні можливості у  виборі  професії  та роду трудової діяльності".

 

     Тому я  всіляко  підтримую  цей  проект.  Вилучення  пункту 7 статті 2 Закону України про  селянське  (фермерське)  господарство цілком  відповідає  нині  діючій  Конституції.  Тут  треба навести порядок, і дискусії більше немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Андрійовичу. Час ми вичерпали вже.

 

     Переходимо до обговорення питання порядку денного.  Слово для виступу   надається  народному  депутату  Круценку.  За  ним  буде виступати депутат Роєнко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги! У мене інша думка, ніж рішення нашого комітету. Тому спробую її обгрунтувати й попрошу вас підтримати.

 

     Усім відомо, що Закон про селянське (фермерське) господарство прийнято  в  червні 1993 року.  І за цей період лише лжефермери із кабінетів виконавчої влади заявляли про скасування пункту 7 статті 2, стосовно якого нині внесено зміни.

 

     Тут є  проблема.  Чиновникам,  які  мають доступ і можливості взяти землю, але не хочуть втратити й посади, доводиться оформляти господарства  на  родичів.  А  ми  сьогодні під виглядом того,  що порушуються конституційні права людини (Журавський цитував  статтю Конституції), пропонуємо зняти обмеження.

 

     Давайте дивитися правді в очі.  Для того,  хто хоче сидіти на двох-трьох кріслах і одержувати  за  це  ще  й  плату,  ми  хочемо узаконити це право. А тому, хто безробітний, немає жодної роботи і засобів для існування.

 

     На Кіровоградщині  понад  46  тисяч  чоловік  безробітних.  У Маловисківському  районі на одне місце претендують 120 чоловік.  У Світловодському - 80,  по області - 41  чоловік.  По  Хмельницькій області, говорив, виступаючи нещодавно, Павловський, - 48 чоловік. По Україні - більше 30 чоловік. Це по-перше.

 

     І по-друге.  Із реформуванням КСП більше  половини  працюючих селян  залишилося  без  роботи,  тобто  здали  свої земельні паї в оренду,  а постійної роботи їм ніхто не дає. Не реєструють їх і як безробітних,  обумовлюючи це тим, що вони мають джерело прибутку - земельний пай.

 

     А фермери,  справжні фермери, як білка в колесі, крутяться. І геть  не  шукають  собі  ще додаткових посад.  У них зараз є добра можливість узяти в  оренду  додатково  земельні  паї  реформованих господарств.  Є можливість займатися тваринництвом, а ним потрібно цілорічно займатися.  І їх турбує,  щоб ми допомогли  вирішити  те питання,  яке  й  піднімали  сьогодні  тут,  зокрема  Пилипчук,  - доступне пільгове кредитування.  А із потреб 3 мільярди гривень на весняно-польові    роботи    виділено    близько   400   мільйонів усьогона-всього. Ліквідувати або якось зменшити диспаритет цін для них,   брак  нормального  лізингу  сільськогосподарської  техніки, системи матеріально-технічного забезпечення.

 

     На підставі  викладеного,  з  метою  захисту  прав   громадян України  на  працю,  зафіксованих у Конституції України,  прошу не підтримувати цей законопроект і залишити існуючу в  законі  норму. Разом  з  тим  пропоную  доручити Міністерству праці та соціальної політики і податковій службі посилити контроль і  відповідальність осіб за порушення, а такі порушення на місцях є.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається народному депутату Віктору Роєнку.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Шановні  народні депутати!  Перше.  Я теж на засіданні комітету голосував проти даного законопроекту.  Тому  не було одностайності при прийнятті рішення комітетом.  Тепер пояснюю чому.

 

     Давайте собі поставимо запитання: що це  за  фермер,  який  має  5,  3  гектара землі?  Він фактично дискредитує сам Закон  про  селянське  (фермерське)  господарство. Якщо  дотримуватись  логіки,  то цьому фермеру краще було б подати заяву  (а  йому  дозволяється  в  будь-яких   населених   пунктах, розглядає  сільська  рада,  райрада) для отримання ще додатково 45 гектарів землі і працювати разом із своєю сім'єю на цій  землі.  І питання вирішено. І не треба вносити такого законопроекту.

 

     Друге. Цей  законопроект  сприяє обману і відповідно,  як уже говорив Василь Якович Круценко,  перекриває шлях  працевлаштуванню інших людей.  Чому обману?  Тому, що окремі керівники, включаючи й колишніх  керівників  господарств,  а  тепер   нових   господарів, стараються  прихопити фермерське господарство і одночасно керувати колективом - або там товариством з обмеженою відповідальністю, або сільськогосподарським  кооперативом,  або  яким  там уже придумали селяни.  І  таким  чином,  використовуючи  права  і  колективу,  і техніку,  і  насіння,  працювати  в  себе  і працювати фактично на самого себе.

 

     Також є районні керівники,  які й через підставних осіб,  які не є державними службовцями,  також сповна використовують це право або хочуть використовувати,  якщо ми приймемо зміни до Закону  про селянське (фермерське) господарство.

 

     І знаєте, що це мені нагадує? Це мені нагадує період, коли на великих державних підприємствах створювалися малі  підприємства  і кооперативи.  Що з цього вийшло,  ми знаємо.  І також це нагадує і те, що керівники, які хочуть все-таки підім'яти під себе всі землі колишнього    колективного    господарства,    прикриваючись   цим законопроектом, саме цього й добиваються.

 

     Тому я вважаю, що даний законопроект підтримувати непотрібно, треба залишити все так,  як є, а той, хто хоче землі, хай стає або фермером, або вливається в той колектив, який сьогодні працює.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе Григоровичу.  Усі бажаючі  виступили. Цей проект вноситься на розгляд пленарного засідання.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  у  зв'язку  з  проведенням   експерименту   в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд". Доповідачем з цього питання визначили заступника голови Комітету з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій Сергія Олександровича Чукмасова.

 

     Ну, немає там рівня готовності. Зараз поясню. Будь ласка.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область). Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати!

 

     Вашій увазі пропонується внесений Кабінетом Міністрів України та  редакційно  опрацьований головою Комітету з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій  Олексієм Костусєвим проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку  з  прийняттям  Закону України  про  проведення  експерименту  в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" за реєстраційним  3394  - 1Д.

 

     Його редакційне    опрацювання   пов'язане   з   необхідністю наблизити текст цього законопроекту  до  тексту  законопроекту  за 3394,  який  також  підготовлений  до розгляду і буде голосуватись завтра в залі.

 

     Законопроект за реєстраційним

 3394 -  1Д  стосується  питань оподаткування коштів,  внесених на пенсійні рахунки,  і кореспондується зі статтями  4  і  6  проекту закону   за   реєстраційним   3394,  тобто  є  логічним  розвитком законодавства   щодо   проведення   експерименту    в    житловому будівництві.

 

     Під час  розгляду  законопроекту  в комітеті прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України  прийняти  його  в  цілому  і одночасно з основним проектом Закону про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання?  Я бачу  одну  руку. Немає більше?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина". Шановний доповідачу! Мене цікавить одне питання: чи передбачено  в  бюджеті,  який  ми  прийняли,  кошти для виконання даного законопроекту?  Я проти будь-яких  експериментів,  але  цей експеримент   потрібен,   оскільки,  я  вважаю,  треба  підтримати "Київміськбуд" і цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Це,  мабуть,  виступ, а не запитання. Я з вами теж згоден, що треба його підтримати.

 

     ГОЛОВА. Немає більше запитань? Немає.

 

     Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Є бажаючі  взяти  участь  в  обговоренні?  Зрозуміле питання, просто вдалий експеримент:  у Києві  ведеться  широке  будівництво житла,  темпи  росту  якого  за  минулий  рік  становлять понад 20 процентів,   наскільки   відомо.   Тому   треба   підтримати   цей законопроект. Завтра вносимо його на голосування.

 

     -------------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.

 

     Доповідає заступник  міністра  екології та природних ресурсів України - начальник  департаменту  ядерного  регулювання  Смишляєв Олександр Євгенович.

 

     Співдоповідач - Алла Александровська.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.,   заступник  міністра  екології  та  природних ресурсів України - начальник  департаменту  ядерного  регулювання. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Як вам відомо,  в останні роки в Україні відбувається інтенсивний  процес розвитку національного ядерного законодавства, і дуже важливо, щоб це  здійснювалося  з   максимальним   урахуванням   напрацьованого міжнародного досвіду і міжнародних вимог до безпеки,  зафіксованих у загальновизнаних міжнародних правових актах.

 

     Одним із  найважливіших   міжнародних   актів   є   Об'єднана конвенція  про  безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.  Ця конвенція  була підписана  від  імені України 29 вересня 1997 року.  Відповідно до статті  7  Закону  про  міжнародні  договори   України   Об'єднана конвенція  підлягає  ратифікації і внесена в установленому порядку до Верховної Ради.  Законопроект,  який ми сьогодні розглядаємо, - це  залог  того,  що дана конвенція буде ратифікована і треба буде внести деякі зміни в чинне законодавство.  Проекти законів України про  ратифікацію  Об'єднаної  конвенції  та  про  внесення змін до деяких законодавчих актів розробляла робоча група,  до складу якої увійшли    представники   Комітету   Верховної   Ради   з   питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки,  Комітету  з питань екологічної політики,  Мінекобезпеки, Міністерства  охорони   здоров'я,   Міністерства   енергетики   та Міністерства   з   питань   надзвичайних  ситуацій.  Законопроекти розроблено з  урахуванням  зауважень  та  пропозицій,  поданих  до робочої групи.

 

     Ратифікація Об'єднаної конвенції підтверджує, що наша держава є послідовним прибічником міжнародно визнаних  принципів  та  норм ядерної  та  радіаційної  безпеки  і готова сприяти їх практичному втіленню,  а  також  підтримати  зміцнення  системи   міжнародного контролю щодо радіоактивних матеріалів.

 

     Як було  вже  сказано,  приєднання  до  Об'єднаної  конвенції приведе до необхідності внесення змін до деяких законів України  з питань  використання ядерної енергії та радіаційної безпеки та про поводження  з  радіоактивними  відходами.  Саме   з   цією   метою розроблено поданий вам на розгляд проект закону про внесення змін.

 

     При розробленні  проекту потрібно було вирішити такі питання: узгодити  національні  нормативно-правові  акти   з   міжнародними підходами  щодо  розмежування понять "зняття з експлуатації" (щодо ядерних установок) та "закриття"  (стосовно  сховищ  радіоактивних відходів),   регламентувати   на   законодавчому   рівні   питання мінімізації  утворення  радіоактивних  відходів  та   забезпечення розроблення  і реалізації програм якості щодо безпеки поводження з ними.

 

     Цими законопроектами  передбачено:  перше  -   включення   до основних принципів державної політики у сфері використання ядерної енергії забезпечення мінімального  рівня  утворення  радіоактивних відходів  і  визначення  шляхів  його реалізації (це дуже важливий пункт, який має важливі наслідки з фінансової точки зору); друге - коригування   переліку  видів  діяльності  у  сфері  поводження  з радіоактивними відходами, що підлягають регулюванню.

 

     Запропонований до  вашої  уваги  проект  закону  містить  дві частини, присвячені відповідно проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з  питань  використання  ядерної енергії  та  радіаційної безпеки та проекту Закону про ратифікацію Об'єднаної  конвенції  про  безпеку  поводження  з  радіоактивними відходами.

 

     Беручи до   уваги  специфіку  запропонованого  законопроекту, вважаю за необхідне коротко прокоментувати окремі його  положення. У перших пунктах законопроекту мова йде про терміни та визначення. Тут ми розділяємо поняття "поводження з радіоактивними відходами", яке   дає  більш  грунтовний  перелік  робіт,  які  виконуються  з радіоактивними відходами  (і  це  важливо  з  точки  зору  процесу ліцензування  діяльності).  Вводиться  термін  "закриття" стосовно сховищ радіоактивних відходів,  якого  немає  в  чинних  редакціях законів   України.   Це   слід   зробити   для  узгодження  нашого законодавства  з  міжнародними  підходами  щодо   цього   поняття. Відповідно  до  цього визначення до ряду статей вноситься потрібне коригування.

 

     Важливим моментом вважаю доповнення до статті  5  Закону  про використання  ядерної енергії та радіаційну безпеку.  Пропонується доповнити основні принципи державної політики в сфері використання ядерної енергії двома вимогами.  Перше.  Забезпечення мінімального рівня  утворення  радіоактивних  відходів.   Друге.   Пропонується заборонити   будьяку   діяльність  у  сфері  використання  ядерної енергії,  що призводить до дій, які мають обгрунтовано передбачені негативні  наслідки  для  майбутніх  поколінь,  більш  ніж ті,  що допускаються  для   нинішнього   покоління.   Це   вимагає   більш прискіпливого і обміркованого підходу до створення будь-яких нових об'єктів у сфері використання ядерної енергії.

 

     Шановні депутати,     пропоную     прийняти     представлений законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Немає. Дякую.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки Аллі Олександрівні Александровській.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні  депутати!  Проект  Закону України  про  внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань  використання  ядерної  енергії  та   радіаційної   безпеки потрібно  розглядати  в  пакеті  з проектом Закону про ратифікацію Об'єднаної  конвенції  про  безпеку  поводження  з  відпрацьованим паливом,  оскільки  проектом  передбачено внесення змін до законів України з  питань  використання  ядерної  енергії  та  радіаційної безпеки та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.

 

     Якщо названу  конвенцію  буде  ратифіковано  Верховною  Радою України, то в силу взятих на себе зобов'язань Україна має привести вищезазначені  законодавчі  акти  у  відповідність із міжнародними правовими нормами.

 

     Тому, Іване Степановичу,  мені  незрозуміло,  як  до  порядку денного  включено  питання  про  внесення  змін  до деяких законів України, коли ще не розглянуто питання про ратифікацію конвенції.

 

     Я пропоную розглядати сьогодні разом  ці  два  питання,  і  у четвер проголосувати їх також разом.

 

     Саме тому,  Іване  Степановичу,  звертаю  вашу  увагу  на  цю особливість доповіді і моєї,  і замміністра,  тобто ми доповідаємо два питання разом.

 

     Об'єднана конвенція  спрямована  на  досягнення  і  підтримку високого рівня безпеки поводження з відпрацьованим ядерним паливом і  радіоактивними  відходами  на  основі  здійснення  відповідного комплексу   національних   заходів   і    розвитку    міжнародного співробітництва в цій сфері.

 

     Дія названої    конвенції   поширюється   на   поводження   з відпрацьованим  паливом,  що  утворюється  внаслідок  експлуатації цивільних ядерних реакторів,  та на радіоактивні відходи, утворені внаслідок  цивільної  діяльності,  а  також  на  перевезення   цих матеріалів.

 

     Передбачається, що   кожна   країна   -   учасниця  конвенції запровадить у національному законодавстві вимоги щодо  радіаційної безпеки,   а   також  відповідні  системи  регулювання,  ефективні примусові заходи для забезпечення виконання встановлених вимог.

 

     Таким чином,  внесені зміни  мають  забезпечити,  насамперед, узгодження  національних  нормативно-правових актів з міжнародними підходами щодо розмежування  понять  "зняття  з  експлуатації"  та "закриття    сховищ",    регламентації    мінімізації    утворення радіоактивних  відходів  та  забезпечення  розробки  і  реалізації програм   якості.  Тобто  зміни  загалом  пов'язані  з  уточненням термінології названих законів та  доповненням  основних  принципів державної  політики  у  сфері  безпеки поводження з відпрацьованим паливом та з радіоактивними відходами.

 

     Крім того,  мають бути  запроваджені  додаткові  повноваження органам державної влади та місцевого самоврядування,  пов'язані із закриттям  сховищ  для  захоронення  радіоактивних  відходів   або зняттям  із  експлуатації  об'єктів,  призначених для поводження з цими відходами,  що сприятиме підвищенню рівня радіаційної безпеки в державі.

 

     Оскільки законодавство,   що   регулює   відносини   в  сфері використання ядерної  енергії,  досить  складне,  поняття  "ядерна установка"  трактується  в  кожній міжнародній конвенції посвоєму. Щоб   не   допустити   нечіткості   формулювань    щодо    питання відповідальності за ядерну шкоду за умови будь-яких змін правового режиму  ядерної  установки,  нам   потрібно   встановити   порядок визначення оператора ядерної установки.

 

     У зв'язку  з  цим  я пропоную доповнити проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  з  питань використання  ядерної  енергії  та  радіаційної безпеки пунктом 13 "Прикінцеві  положення",  яким  передбачається  доручити  Кабінету Міністрів  України  відповідно  до  своїх  повноважень забезпечити прийняття  нормативно-правового  акта  щодо  процедури  визначення оператора ядерної установки в разі зміни її правового режиму.

 

     Комітет Верховної    Ради    України    з   питань   паливно- енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки пропонує  прийняти  зазначений  законопроект у цілому,  врахувавши пропозицію про доповнення його пунктом 13.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Алло   Олександрівно,   одну  секунду.  Ваше зауваження приймається,  але ви ж бачите,  що  висновки  комітетів зроблені саме так, як ви й говорите: спочатку - про ратифікацію, а потім - про внесення змін. Це по-перше.

 

     По-друге. А   оскільки   ми   сьогодні   розглядаємо   тільки законопроект   про   внесення   змін   до  законодавчих  актів,  а законопроект про ратифікацію ми голосуємо, то вони будуть внесені, як ви й сказали, разом.

 

     Чи є запитання до Алли Олександрівни? Немає. Дякую, сідайте.

 

     Бажаючих виступити  з  цього питання немає.  Вважаємо питання розглянутим. Завтра законопроект буде вноситися на голосування.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про збір  на  розвиток тютюнництва  в  Україні.  Доповідає  народний депутат України Іван Іванович Баранчик.  Співдоповідь від комітету  Може,  один  хтось, Іване Івановичу?  Він Катерині Тимофіївні доручає від комітету - і доповідь, і співдоповідь буде разом. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні  колеги!  Комітет  Верховної  Ради  з питань  аграрної політики та земельних відносин розглянув внесений народними  депутатами  України  Баранчиком  і  Довганчиним  проект закону   про   збір   на  розвиток  тютюнництва  і  відзначив,  що законопроект,  звичайно,  заслуговує на  увагу,  оскільки  піднята проблема є в Україні.

 

     Через те  що  у  нас  сьогодні так,  як слід,  не вирощується тютюн, дуже багато людей, зокрема в Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській та інших областях,  залишилися без роботи. А це десятки тисяч людей.

 

     Проте назва цього закону і сам  зміст  не  відповідають  його меті.  Розділом  ІІ  проекту  встановлюється порядок справляння та використання збору на  розвиток  тютюнництва,  а  розділом  ІІІ  - порядок регулювання виробництва, переробки та реалізації тютюнової сировини.

 

     Збір на  розвиток   тютюнництва   в   Україні   є   предметом регулювання  податкового законодавства.  Запровадження додаткового збору  для  підприємств  -  виробників  тютюнових   виробів   може призвести  до  кризового  стану в цій галузі та збільшення імпорту тютюнових виробів.

 

     Підприємства -  виробники   тютюнових   виробів   за   чинним законодавством  сплачують  усі  види  існуючих  податків і зборів, обов'язкових платежів, включаючи й акцизний збір.

 

     Тому комітет   зняв   з   розгляду   цей   законопроект.   Ми зустрічались   із  представниками  областей,  які  ініціювали  цей законопроект,  і  дійшли  висновку,  що   вони   розроблять   свої пропозиції  і  ми  їх внесемо в інші законопроекти як доповнення і поправки.  Фактично нам треба вирішити одне  питання:  законодавчо зобов'язати   наші   фабрики   використовувати   для   виробництва неліцензійних марок сигарет 60 відсотків тютюну,  який вирощується в  Україні.  Вони  не просять ні додаткового збору на тютюнництво, нічого - тільки допомогти їм, щоб був ринок збуту в Україні, тобто щоб   наші  фабрики,  які  виробляють  тютюн,  використовували  60 відсотків вітчизняного тютюну.  Там є проблеми щодо його якості та іншого, усе це з ними погоджено.

 

     Ми погодили,  що цей законопроект,  як окремий, направляти на доопрацювання  не  будемо,   а   внесемо   доповнення   до   інших законодавчих актів. Такий висновок комітету.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  у депутатів запитання?  Є.  Депутати Черненко, Баранчик і Довганчин.  Я  вам  надам  слово  по  черзі.  Увімкніть мікрофон депутата Черненка. За ним - депутат Баранчик.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Катерино Тимофіївно, скажіть, будь ласка, де у світі застосовується така  практика,  як  у  нас,  -  збір?  Ви  ж почитайте,   який   закон   пропонуєте:   про   збір  на  розвиток тютюнництва.

 

     ВАЩУК К.Т. Ми його відхиляємо, а не пропонуємо

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Де  у  світі  таке  є,  щоб  громадян  держава отруювала, скажіть, будь ласка? У Сполучених Штатах, ФРН, де?

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановний  колего,  ми пропонуємо цей законопроект відхилити.  Але від того,  що ми не будемо вирощувати тютюн,  наші люди  не  перестануть  курити.  Просто  куритимуть тільки іноземні сигарети і тютюн,  а ми  будемо  інвестувати  фермера  Каліфорнії, Бразилії, Америки і так далі.

 

     Тому галузь  тютюнництва  має  право на існування,  просто ті норми,  які   потребують   відрегулювання,   можна   відрегулювати доповненнями і поправками в інших законодавчих актах.

 

     ГОЛОВА. Він   пропонує   махорку,   мабуть,  замість  тютюну  Увімкніть мікрофон депутата Баранчика.

 

     БАРАНЧИК І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановна Катерино Тимофіївно! Річ у тім,  що у пропозиції комітету йдеться не про відхилення,  а про доопрацювання.  І тому я відмовився сьогодні  доповідати.  Ви, бачу, одноосібно вже змінили пропозицію вашого комітету.

 

     Щодо самого проекту Закону про збір на розвиток тютюнництва в Україні.  Я,  як розробник цього проекту, певною мірою погодився з пропозицією комітету.  Однак питання там зовсім в іншому. Це закон соціального направлення,  який дасть можливість працювати в  нашій державі близько 20 тисячам людей, і навіть 200 тисячам людей, якщо ми  будемо  виробляти  50  тисяч  тонн  тютюну.  Ми  його   можемо виробляти,  але буде змінена технологія, буде змінена назва згідно з вашою пропозицією направити закон на доопрацювання,  а не  зняти його  з розгляду і потім вносити якісь поправки на чиєсь прохання, наприклад,  якогось там клану чи,  скажімо, зацікавлених людей. Ми повинні зробити закон,  який би дав можливість нормально проводити обіг тютюну в нашій державі і водночас регулювання квотування, про що   ми   говоримо.   Щоб  вітчизняний  тютюн  використовувався  у виробництві сигарет.  А стосовно того,  що треба вести боротьбу за здоров'я, - тютюн вироблявся, виробляється і буде вироблятися.

 

     ВАЩУК К.Т. Я з вами згодна. Шановний колего, ми просто хочемо полегшити вам життя.  Комітет не заперечуватиме  проти  того,  щоб відправити  законопроект  на  доопрацювання.  Але  якщо ви міняєте назву,  міняєте ідеологію закону,  вилучаєте  цілі  розділи  -  це фактично буде інший законопроект.

 

     Якщо ви,  як  автор,  вважаєте,  що  його  треба направити на доопрацювання,  комітет не заперечуватиме. Ми хотіли полегшити вам життя, щоб законопроект тричі не був відхилений.

 

     ГОЛОВА. Катерино  Тимофіївно,  якщо  ми  його зараз знімемо і відправимо  на  доопрацювання,  то  розглядатимемо  його  вже   на наступній сесії.

 

     ВАЩУК К.Т. Значить, нехай іде на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ви  просто  знайте,  якщо  ми  не  приймаємо в першому читанні, то...

 

     ВАЩУК К.Т. Іде на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтеся? Тоді ми припиняємо обговорення.

 

     ВАЩУК К.Т. Ще є запитання?

 

     ГОЛОВА. Немає. Дякуємо, Катерино Тимофіївно (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон депутата  Черненка.  Вам  співдоповіді  не предбачалося (Шум у залі).

 

     Зал вас просить вкластися у півтори хвилини. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Для колориту я перейду на російську мову, Іване Степановичу.

 

     Кто не записывался?  О чем вы говорите,  Иван  Степанович?  Я записывался в установленном порядке.

 

     ГОЛОВА. Записано три депутати: Черненко, Черняк, Цушко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  О чем речь?  Этот закон надо признать вредным, снять  и  больше никогда не возвращаться к нему.  Я вам процитирую документы, которые взял из Интернета.

 

     "Клинтон принял  рекомендации,  поступившие  в  Администрацию Президента,  по  вопросам продуктов питания и наркотиков и обявил табак вредным наркотическим веществом".

 

     Кстати, обращаюсь к защитникам этого  закона.  1,6  миллиарда гривень  наши  граждане  (не  самые богатые в мире) тратят сегодня только на лечение болезней, вызванных никотином. Это первое.

 

     Второе. Для тех,  кто заботится о  развитии  рабочих  мест  и производства табака.  Не этим законом вы регулируете.  Кто дал вам право протаскивать такой закон, собирать деньги с граждан, которые не курят, чтобы потом отравить их, как прусаков?

 

     Взаимоотношения в   развитии   табаководства  и  производства сигарет регулируется налогами и акцизами.  Те,  кто курит, дорогие мои,  вы можете платить сколько угодно, но оставьте в покое детей, женщин, молодежь и никогда не прикасайтесь к их здоровью.

 

     Что я хочу сказать?  Только в 1999 году несколько раз в  этом зале слушались вопросы об акцизах,  росте акцизов.  Налоговая база по отечественным сигаретам в десять раз  выше,  чем  в  Российской Федерации.  Сегодня  даже  выгоднее  ввозить  (это закладывалось в закодавстве) российские сигареты.

 

     И третье.  В этом зале  неоднократно  протягивался  вопрос  о дальнейшем снижении акциза на бесфильтровые сигареты.  Это вдвойне отрава.  Поэтому этот законопроект нужно снять  с  рассмотрения  и никогда  к  нему  не  возвращаться.  Если  кто-то  любит  курить и травить,  пусть возвращается к законам об акцизе,  налогах,  НДС и регулирует эту проблему. И не смешите весь свет, Иван Степанович.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Володимира Черняка я не бачу. Депутате Цушко, ви  наполягаєте?  Не  наполягає.   Увімкніть   мікрофон   депутата Довганчина.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.     Дякую,     Іване     Степановичу.    Група "Солідарність", Селянська партія України. Шановні колеги! Я міг би і  не  виступати,  але нас Черненко заводить трішки не в той бік у питаннях виробництва тютюнової продукції.  Звичайно,  законопроект сируватий,  і  його треба доопрацювати.  Проте,  як сказав депутат Баранчик,  не слід забувати  про  соціальну  підтримку  населення. Адже,  справді,  люди, які працюють у цій галузі, залишаються день за днем без роботи. Це перше.

 

     І друге. Не весь тютюн використовується тільки для куріння. І промисловики,  і інші наші спеціалісти повинні знати, що продукція тютюнництва широко використовується у парфюмерній промисловості, у військовій  промисловості  і в деяких інших галузях.  А на куріння іде вже те, що залишилося від ферментації і таке інше.

 

     Тому цей закон усе-таки треба відправити на доопрацювання,  а не відхиляти.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон депутата Цушко.  Одна хвилина,  і завершуємо.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 140,  Одеська область).  Фракция "Левый центр".  Уважаемые коллеги!  Когда-то  и коллега   Довганчин,   и   коллега  Баранчик  поддержали  сбор  на виноградарство и садоводство.  Но виноградарство и  садоводство  - это  культуры,  которые  дают урожай через пять лет после посадки. Нужны капитальные вложения.  Табак - это, как капуста. Ну, давайте сбор на капусту введем. А что, не так? Только его сушат, а капусту квасят.  Поэтому  считаю  эту  проблему  надуманной  и,  полностью поддерживая   депутата   Черненко   относительно   и   акцизов  на бесфильтровые сигареты,  и  этого  законопроекта,  предлагаю  этот законопроект отклонить.  Пусть не обижаются коллеги, но это не тот законопроект,  который нужно вносить и тратить время на  заседании Верховной Рады.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ми використали час.  Сесія продовжить роботу завтра у пленарному режимі о 10 годині.

 

     Нагадую, що завтра голосування, тому прошу забезпечити явку.