ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  21  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради!  Прохання підготуватися до реєстрації. А тим часом я прошу привітати Владислава Сергійовича Степуру, у якого сьогодні день народження. Прошу привітати (Оплески).

 

     Скільки років, він вам сам скаже.

 

     Вчора був  день  народження  у  Георгія  Манчуленка і Валерія Кучеренка. Привітаємо і їх (Оплески).

 

     Прошу зареєструватися.  У залі зареєструвалися  359  народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні   депутати!   Відповідно   до   статті  2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для  оголошення  запитів, заяв,   повідомлень   і   пропозицій  уповноважених  представників депутатських груп і фракцій.  Прошу подати заявки.  А поки  ви  це зробите, я з вашого дозволу оголошу депутатські запити.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Групи депутатів   (Снігач   та   інші  -  всього  7  народних депутатів)  -   до   Президента   України   щодо   скасування   як антиконституційного  указу  Президента України від 23 лютого цього року про Державне управління справами.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 173.

 

     Прошу проголосувати  про  направлення  запиту.   Ви   знаєте: відповідно до Регламенту треба 226 голосів.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні народні  депутати!  Я  прошу народних депутатів,  які звернулися із запитами,  попрацювати з Комітетом Верховної Ради  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  (там уже напрацьовані ці документи), і ми будемо в установленому порядку вносити зауваження і пропозиції відповідно до чинного законодавства.  Я просив би вас не торпедувати це зразу аж до скасування,  а  провести  погодження відповідно  до  існуючої  нормативно-правової бази.  Є закон,  цей закон підписаний Леонідом Даниловичем.  Я особисто  не  знав  його досконало,  і тому я просив би попрацювати з комітетом, а потім ми будемо знаходити якесь зважене рішення.

 

     Депутатський запит народних депутатів  Володимира  Федоровича Бортника  та Юхима Леонідовича Звягільського - до Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра України щодо ситуації із забезпеченням села пальним.

 

     Ну до Прем'єр-міністра, я розумію, а чому до Голови?

 

     Зрозумілий запит? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 152.

 

     Приймається.

 

     Михайла Володимировича  Степанова  - до Голови Верховної Ради України у зв'язку з відмовою  працівників  Секретаріату  Верховної Ради України прийняти депутатський запит.

 

     Михайле Володимировичу,  може, ми розберемося з вами так, щоб не голосувати? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення приймається.

 

     Олега Івановича Юхновського  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно   ситуації   на   внутрішньому   ринку   насіння.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення приймається.

 

     Групи народних депутатів (Мовчан,  Кожин та інші -  всього  7 народних  депутатів)  -  до Прем'єр-міністра України про порушення Секретаріатом    Кабінету    Міністрів    встановленого     чинним законодавством порядку розгляду звернень депутатів.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 114.

 

     Рішення приймається.

 

     Михайла Васильовича  Гуцола - до Прем'єр-міністра України про зволікання  керівництва  Державної  акціонерної   компанії   "Хліб України"  з  відповіддю  на  запит  щодо ліквідації заборгованості перед акціонерним товариством "Нафта-К".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 92.

 

     Рішення приймається.

 

     Павла Васильовича Тищенка -  до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку з відсутністю вмотивованої відповіді на звернення стосовно затримки виплати пенсій військовим пенсіонерам за грудень минулого року.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 159.

 

     Рішення приймається.

 

     Моісеєнка Володимира Миколайовича - до Генерального прокурора України про проведення перевірки правоохоронних та судових органів міста  Макіївки  Донецької  області  та про незадовільну відповідь першого заступника Генерального прокурора  на  звернення  стосовно вимоги порушення кримінальної справи.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення приймається.

 

     Зварича Романа  Михайловича  -  до  Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ України щодо чергового  факту  фізичного насильства  стосовно  одного з керівників Української православної церкви Київського патріархату.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 72.

 

     Рішення не приймається.

 

     Олексія Івановича Лісогорського - до  Генерального  прокурора України  щодо розслідування фактів згвалтування двох неповнолітніх дівчат у селищі міського типу Борова Харківської області.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення приймається.

 

     Олега Івановича Юхновського - до Прем'єр-міністра  України  у зв'язку   з   невиконанням   постанов   уряду   щодо  фінансування реконструкції об'єктів професійно-технічного училища  20  у  місті Хмільник Вінницької області.

 

     "За" - 122.

 

     Валентини Петрівни   Семенюк   -  до  Генерального  прокурора України про порушення чинного законодавства при приватизації та  у фінансово-господарській  діяльності  молокопереробних  підприємств Житомирської області. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення приймається.

 

     Володимира Йосиповича Матвєєва та  Олександра  Володимировича Голуба  - до голови Державної податкової адміністрації України про факти діяльності  підприємства  "Захід-сервіс"  (місто  Львів)  та Всеукраїнського    благодійного    фонду    "Професіонал".   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення приймається.

 

     Жовтяка Євгена Дмитровича - до прокурора Києво-Святошинського району  міста  Києва про відповідність законодавству розпорядження Києво-Святошинської      райдержадміністрації      про       зміну підпорядкованості  комунального  підприємства  "Вишневе управління капітального будівництва".

 

     "За" - 96.

 

     Рішення приймається.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  також  про  входження  народного депутата України Семиноженка Володимира Петровича  до  складу  депутатської групи "Солідарність".

 

     Інформую також,    що    депутатську   групу   "Солідарність" уповноважені  представляти   народні   депутати   України   Віктор Миколайович Король та Михайло Дмитрович Сирота.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую  також  про  вихід  народного  депутата  України   Білика Анатолія  Григоровича зі складу депутатської фракції "Батьківщина" та входження його до складу депутатської групи "Трудова Україна".

 

     Переходимо до заяв і пропозицій.

 

     Слово від фракції зелених надається керівнику фракції Віталію Кононову. За ним буде виступати депутат Шевчук.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні друзі!  Дозвольте  мені  від  імені  фракції   зелених   висловити стурбованість  тією ситуацією,  яка складається на Дунаї.  Я зараз хочу вам показати одну таку річ. Дивіться, це не реклама кока-коли і  навіть  не  агітація  проти  пластикових  пляшок.  Це  нам наші товариші,  колеги привезли води з Тиси - спеціально, щоб я вам тут її показав.

 

     Це, як раніше говорили,  подарунок наших румунських товаришів українським товаришам.  І я хотів би,  щоб ви зрозуміли одну  таку просту річ.  Справа не тільки в забрудненні Тиси, а потім - Дунаю. Справа в тому,  що наша територія страждає  не  лише  від  нестачі питної   води.   Уже   практично  зруйнована  ціла  інфраструктура господарства. Що будуть робити рибалки Кілії, наприклад, або Рені? А що буде робити Ізмаїл,  який збудував усю інфраструктуру навколо Дунаю?

 

     Ця проблема  нашим  урядом  не  вирішується.  Тому   в   мене запитання   до  Івана  Олександровича:  коли  ви  звернете  увагу, шановний міністре, на проблему, яка стосується життя, і я б сказав так  -  соціальних  гарантій  наших  громадян?  Скільки  ми можемо чекати?  Коли нас хтось буде захищати?  Чи ми народ такий - трошки гірший,   ніж  інші  народи,  які  вже  висунули  свої  вимоги  до румунського уряду?

 

     І тому я повторно просив  би  вас  усе-таки  звернути  на  це увагу.  Я тут з рибою вже виступав,  а тепер з водою.  Я хотів би, щоб ми все-таки подумали про українських громадян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від   фракції   Народнодемократичної   партії   слово надається народному депутату Сергію Шевчуку. За ним буде виступати депутат Зубов.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23, Волинська область). Заява фракції НДП у парламенті.

 

     Інтеграцію України   до   європейських    структур    визнано беззаперечним стратегічним напрямом розвитку нашої держави.  Однак його реалізація наштовхується на цілий ряд штучних перепон, що, на нашу  думку,  з дивною безпечністю ігнорується в Україні.  На днях офіційні кола Чехії,  а пізніше - Словаччини оголосили  про  намір запровадити візовий режим для громадян України.

 

     Уряд Республіки Польща неодноразово заявляв про недоцільність такого заходу, але водночас - що це рішення більшою мірою залежить від Брюсселя, а не від Варшави.

 

     У зарубіжних   засобах   масової   інформації  щораз  частіше вживається старий довоєнний термін "стіна  східна".  Очевидно,  що подальший  розвиток  подібних тенденцій веде до ізоляції України в Європейській спільноті,  а будь-які спроби  урядових  кіл  України кооперуватися з європейськими структурами щораз більше ставатимуть схожими на таку собі сором'язливу "пристінну" ініціативу.

 

     У запропонованому  парламенту  проекті  Програми   діяльності Кабінету Міністрів цьому питанню не надано належної уваги. Фракція НДП вважає,  що однією  з  головних  причин  подібної  ситуації  є незадовільний стан офіційного визначення кордону України, що є, як відомо,  одним  з  атрибутів  державності.  І  дійсно,  угода  про державний  кордон  України  з Білоруссю не ратифікована у Мінську. Без належної підготовки було подано в український парламент проект закону  стосовно  кордону з Республікою Молдова,  ратифікація його перенесена на пізніший час.  Кордони з Росією не визначено  навіть на  географічних картах,  а спільна українськоросійська комісія по проведенню делімітації та демаркації державного кордону працює "на перспективу", тобто на третє тисячоліття.

 

     На Чорному   морі,   згідно  з  повідомленнями  інформаційних агентств, турецькі рибальські шхуни постійно ведуть браконьєрський вилов риби у виключній морській економічній зоні держави.

 

     Закритість кордонів  у західному напрямку та їх відкритість у східному призведе до ще більшого загострення  проблеми  незаконних мігрантів  із  країн  Азії.  Вони сьогодні осідають у прикордонних теренах України,  сподіваючись на нелегальний перехід  до  Європи. Питання   цих   біженців  пов'язане  з  відомою  трійцею  проблем: злочинність,  наркоманія  та  тропічні  хвороби.  Коштів   на   їх випровадження за межі держави в уряду, зрозуміло, немає.

 

     Фракція НДП  висловлює  стурбованість  таким  станом  справ і вимагає  від  уряду  України  прискорити  роботу   по   завершенню облаштування  кордонів  України,  надати  у  парламент  відповідну інформацію про довготривалі перспективи в цій сфері для  прийняття Верховною Радою відповідного рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від  фракції  "Лівий центр" слово надається народному депутату  Валентину  Зубову.  За  ним   буде   виступати   депутат Полюхович.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановна президіє! Шановні народні депутати! Фракція доручила мені виступити з заявою такого змісту.

 

     "Фракція вважає  за  необхідне  привернути  увагу  Президента країни,  уряду, політичних партій, громадськості та народу України до  катастрофічного  становища  в агропромисловому комплексі,  яке склалося внаслідок послідовних деструктивних дій виконавчої  влади щодо реформування сільськогосподарського сектора економіки.

 

     Протягом останніх  десяти  років  керівництво  держави умисно робить  усе  для  того,  щоб  довести   неспроможність   існування колективних   форм  господарювання  на  землі  як  базової  основи сучасного сільськогосподарського виробництва.

 

     Не випадково з року в рік стрімко скорочувалося  забезпечення села      енергоносіями,      пально-мастильними      матеріалами, сільськогосподарською  технікою,  хімічними  добривами,   засобами захисту рослин тощо.

 

     Держава фактично кинула село напризволяще, усіляко стимулюючи розор села комерційними структурами.  Про це переконливо  свідчить цьогорічна   постанова  Кабінету  Міністрів  50,  яка  категорично забороняє органам державної влади здійснювати  будь-яку  підтримку села у матеріально-технічному забезпеченні.

 

     Як наслідок    -   напередодні   посівної   кампанії   тисячі сільськогосподарських підприємств - і колективних, і фермерських - залишилися  без  краплі  пального,  без  кредитів,  без необхідної техніки, а в багатьох випадках навіть без посівного матеріалу.

 

     Ще ніколи за всю історію країни зневага до села,  до  людини, яка  в ньому живе і працює,  не набувала ознак державної політики. Так держава віддячує тим,  хто з останніх сил, не отримуючи роками мізерної заробітної плати, в неймовірно складних виробничих умовах робить усе, щоб прогодувати країну.

 

     Соціалістична партія неодноразово наголошувала,  що існуючі в агропромисловому   комплексі   проблеми  пов'язані  не  з  формами власності,  а з відсутністю послідовної підтримки з боку  держави. Сьогодні  ми  з  повною  відповідальністю заявляємо,  що примусове введення  в  повному  обсязі  відносин  приватної   власності   на сільськогосподарські угіддя має за мету не підвищення ефективності виробництва, як про це волають засоби масової інформації, а зовсім інші цілі.

 

     Соціалістична партія  України  вважає за необхідне попередити Президента,  Прем'єрміністра,  членів  уряду,  голів  обласних  та районних  державних адміністрацій про персональну відповідальність за  неконституційні  дії,  що  неминуче  призведуть  до   загибелі вітчизняного     сільськогосподарського     виробництва,    втрати продовольчої  незалежності,  голоду,  соціальної  напруженості  та інших  наслідків,  які  поставлять під загрозу національну безпеку держави та саме її існування.

 

     Переконані, що прийде час,  і  народ  суворо  запитає  з  тих керманичів,  які  принесли  йому занепад і страждання,  хто своїми діями поставив мільйони громадян України за межу виживання.

 

     Фракція Соціалістичної   партії   України   вкотре    вимагає негайного  проведення спеціальних парламентських слухань з проблем агропромислового комплексу".

 

     И еще,  уважаемые товарищи.  Сегодня стало  известно,  что  в Никополе   окончательно   разгромлена  студия  "Канал-5",  которая поддерживала на выборах Александра Мороза. Сначала (мы об этом уже говорили  в  этом зале) был зверски избит руководитель этой службы Лященко,  сегодня эта студия окончательно разгромлена.  И это  при том,  что  наша фракция пять раз информировала Верховный Совет,  и Верховный Совет никак не отреагировал.

 

     Иван Степанович,  уважаемый!  Я  прошу  дать  соответствующее поручение  Министерству внутренних дел принять решительные меры по наведению порядка в Никополе и наказанию  лиц,  которые  совершили этот акт.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Від  фракції  Народного  руху України слово надається народному депутату Івану Полюховичу. За ним буде виступати депутат Цибенко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Шановна  президіє!  Шановні   народні депутати!  Фракція Українського народного руху вважає, що однією з головних причин поглиблення кризового стану в економіці України  є відсутність комплексного, взаємоврівноваженого підходу до розвитку всіх основних галузей виробництва.

 

     Аналіз міжгалузевих   балансів,    розроблений    Аналітично- консультативною   радою  з  питань  розвитку  продуктивних  сил  і виробничих   відносин   при   Кабінеті   Міністрів   України   під керівництвом  члена  нашої  фракції  академіка  Ігоря  Рафаїловича Юхновського,  показує,  що серед складових, які визначають сумарні ресурси держави з виробництва і послуг,  найважливішою складовою є виробничі витрати - так зване проміжне споживання. Вони становлять понад 50 відсотків від загального обсягу всіх ресурсів України.

 

     Оскільки виробничі  витрати є найголовнішою частиною ресурсів держави,  то розв'язання проблеми виходу з економічної кризи  слід починати з удосконалення процесів виробництва і сфери послуг.

 

     Слід відзначити,  що  попереднім  урядом подавалися конкретні рекомендації щодо виходу з кризи для кожної з галузей виробництва. Зокрема,  пропонувалося,  щоб  починаючи  з  1997  року  цілий ряд галузей скоротив  свої  виробничі  видатки,  і  найбільш  важливою умовою було загальне скорочення всієї системи виробничих витрат на нафту і газ  на  2  мільярди  гривень  (еквівалент  12,5  мільярда кубічних  метрів  газу)  та  витрат на продукцію машинобудування у сумі понад 980 мільйонів гривень.

 

     Особливо суттєве   скорочення   витрат   на   нафту   і   газ пропонувалося для електроенергетики, металургії, хімії, транспорту і сільського господарства.  Скорочення витрат  на  машинобудування стосувалося    вугільної   галузі,   сільського   господарства   і транспорту.

 

     Протягом останніх десятиліть  у  таких  ключових  галузях  як вугільна, металургійна, нафтогазова, хімічна та в агропромисловому комплексі  самовитрати  становлять   понад   50   відсотків   усіх виробничих витрат цих галузей. Така велика частка самовитрат у цих галузях  спричиняє  надмірну  витратність   усіх   інших   галузей виробництва і сфери послуг.

 

     Аналіз економічної діяльності України за 1997-1999 роки показує,  що,  на жаль, реальна економічна політика минулих  урядів  була  спрямована в протилежному від пропонованого нами напрямі.  Так,  самовитрати на нафту і газ у 1997-1999  роках замість зменшення зросли на 3 мільярди гривень,  а сумарні витрати всіх галузей на нафту  і  газ  замість  зменшення  на  2  мільярди гривень  зросли  на  2,8  мільярда  гривень.  Зросли  витрати і на машинобудування.

 

     Фракція Українського  народного  руху  сподівається,   що   в програмі   діяльності   нового   уряду   будуть   враховані   наші рекомендації,  і  вона   передбачатиме   конкретні   механізми   і розрахунки,   які  дозволять  у  найкоротші  терміни:  запровадити конкуренцію з метою досягнення прозорого  механізму  ціноутворення та   закупівлі  газу  комерційними  фірмами;  врегулювати  тарифну політику держави щодо транспортування і  схову  газу;  запровадити газові лічильники; скоротити загальні витрати газу на 12 мільярдів кубічних  метрів;  домовитися  з  Росією  про  зниження  ціни   на російській  газ,  за  який Україна платить найвищу ціну серед усіх країнспоживачів;  знизити внутрішнє  споживання  газу  в  державі; знизити  ціну  на  газ,  що  використовується для синтезу в хімії; модернізувати   машинобудування    шляхом    утворення    спільних акціонерних підприємств із провідними західними фірмами.

 

     Програма нового  уряду  повинна  передбачати  також позитивні зміни щодо обвальної відкритості українського ринку  для  вільного товарообміну  із закордоном і відсутності ринку вільної торгівлі з Росією.

 

     Фракція Українського   народного   руху   подала    конкретні пропозиції щодо поліпшення програми дій уряду і заявляє, що готова не тільки підтримати таку програму дій,  але  й  надати  конкретну допомогу в її реалізації.

 

     Ще десять  секунд  на  завершення...  Іване Степановичу,  йде приватизація Миколаївського глиноземного заводу.  Ви знаєте, що 10 березня  закінчилася  подача  конкурсних  документів  на  участь у приватизації,  тому прошу,  Іване  Степановичу,  щоб  приватизація цього  найважливішого  об'єкта  приватизаційної програми проходила під контролем Верховної Ради України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петру Цибенку.  За ним буде виступати депутат Гусак.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! В конце прошлой недели произошли два события,  которые в  очередной  раз  со  всей очевидностью,   наглядно   продемонстрировали,   что   в   Украине фактически  существует  две  Украины.  Есть  Украина   буржуазная, господская,  сытая,  ухоженная,  довольная собой и жизнью.  Ей нет дела  до  страданий  миллионов   обездоленных   граждан   Украины. Представители    этой   Украины   живут   в   дорогих   особняках, расположенных  в  престижных  районах,  разезжают   в   роскошных автомобилях.  И взоры этой части населения в течение трех месяцев, а  также  пяти  часов  в  субботу  были  прикованы  к   скандально знаменитому  Дворцу  "Украина",  где  проходило заключительное шоу конкурса  "Человек  года-99".   Определяли   лучших   бизнесменов, политиков,  банкиров,  предпринимателей и иных суперменов.  Коечто перепало с барского стола актерам, писателям, работникам культуры, иным  верноподданным  -  прислужникам  и защитникам режима.  Но не ищите среди них шахтера и строителя,  доярку и нянечку, металлурга и землепашца - словом,  всех тех,  на чьем,  извините, горбу стоит эта страна.  Их там нет и быть не может.  Соответствующей  была  и обстановка  шоу.  Что  сказать - пир во время чумы или гульбище на гробах - это кому как больше понравится.

 

     Но есть и другая Украина - нищая,  обворованная своей властью и ее зарубежными покровителями, обездоленная и борющаяся. Взоры ее были  обращены  к  первому  этапу  всеукраинской  акции  протеста, которая  проходила  17-18  марта  во  всех  регионах.  Люди  труда протестовали против распродажи земли и  превращения  ее  в  товар, против   роста  цен  и  тарифов  на  жилищно-коммунальные  услуги, требовали  погашения  долгов   по   заработной   плате,   пенсиям, социальным выплатам. Они отстаивали само свое право на жизнь.

 

     Но удивительное  дело:  наши  "супердемократические" средства массовой информации ничего этого не видели и не  слышали.  Они  не заметили   20-тысячный   митинг  рабочего  Харькова,  основательно напугавшего местную властную элиту.  Они в упор не видели трудовое Запорожье,  в  городах  и  весях  которого приняло участие в акции протеста свыше 16 тысяч  человек.  Они  не  обратили  внимание  на мощное выступление трудящихся Кировограда,  которые вынуждены были на 2,5-3 часа перекрыть движение транспорта по центральной  улице. Не  заметили,  несмотря даже на то,  что здесь контракцию в защиту обанкротившейся власти попытались провести сторонники Руха и  НДП, в  рядах  которых  были замечены,  кстати говоря,  и представители пьяно знаменитой  "Артемиды".  Они  с  использованием  передвижной звукоусиливающей  установки  провоцировали  людей на столкновение. Мощная  организованная  акция   прошла   в   Николаеве,   Херсоне, Мариуполе,  Черкассах,  Ужгороде,  Кривом Роге,  Броварах и многих других местах.

 

     Мы убеждены,  что  первым  этапом  акции   подготовлены   все необходимые  условия для проведения ее завершающего этапа 24 марта здесь,  в Киеве.  Сбор участников - в 15  часов  у  станции  метро "Арсенальная".  Именно  это  выступление  станет подлинно народным волеизявлением  и  проклятием   режиму,   а   не   тот   властный междусобойчик,  который  Президент  назначил на 16 апреля и назвал референдумом по народной инициативе.  Не  там,  не  там,  господа, ищете народную инициативу!

 

     И последнее.  Иван Степанович! В очередной раз фракция ставит вопрос о необходимости  рассмотрения  вопроса  об  Агафонове  и  о сложении депутатских полномочий депутатом Ковалем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Від  групи  "Відродження  регіонів"  слово  надається народному депутату Леоніду Гусаку.  За ним буде виступати  депутат Правденко.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! На минулому тижні Кабінет Міністрів  подав  на  розгляд  Верховної Ради України програму діяльності. Сьогодні вже можна зробити певні висновки   щодо   цього   документа.   Безумовно,    ми    вітаємо реформаторську спрямованість програми. В цілому можна погодитися з визначеними приорітетами,  хоча,  на нашу  думку,  вони  вимагають уточнення.

 

     Проте не  можна  обійти  увагою  і  явні  недоліки  програми. Головним з них є декларативність.  По суті, представлений документ не  є  програмою  у  повному  розумінні  цього  слова:  в ньому не визначені етапи,  проміжні цілі і головне  -  конкретні  механізми досягнення  цілей.  Заходи щодо виконання програми визначають лише форму   відповідного   нормативно-правового   акта.   Це   скоріше декларація про наміри.  Так,  з намірами ми погоджуємося. Але якщо ми  беремо  на   себе   спільну   відповідальність   за   наслідки здійснюванних реформ, то маємо знати конкретні важелі й механізми, за  допомогою  яких  виконуватиметься  програма  і  які  дозволять упевнитися в реальності поставлених цілей.  Це також і в інтересах самого уряду.

 

     Програма діяльності уряду,  якщо вона буде схвалена Верховною Радою і наповнена реальним змістом та цілком конкретними заходами, покладе  на  народних  депутатів  відповідальність  за  відповідне законодавче  супроводження  реформ.  Лише  за цих умов можна вести мову про солідарну відповідальність  Верховної  Ради  та  Кабінету Міністрів за стан справ в Україні.

 

     Загалом після  ознайомлення з програмою складається враження, що  вона  готувалася  в  авральному  порядку.  Власне  кажучи,  це підтверджують і представники уряду. Сама програма і заходи щодо її виконання не узгоджені між собою.  Щодо  деяких  пунктів  програми відповідних  заходів узагалі немає.  Можна зрозуміти бажання уряду подати документ якнайскоріше.  Проте ми маємо  пам'ятати,  що  він розрахований  на  п'ять  років,  і економити один чи два місяці на його підготовці не варто за будь-яких обставин.  Ніхто не  вимагає від уряду подати програму діяльності до певного терміну, однак усі законодавці бажають  бачити  цільний  і  прозорий  документ,  який робить нас активними творцями здійснюваних реформ,  а не пасивними спостерігачами подій.

 

     Слід також  зауважити,  що   незважаючи   на   продекларовану відповідність   програми   посланню   Президента  України,  у  ній практично ігнорується ряд його  положень.  Змінені  як  пріоритети соціально-економічної  політики,  так  і  підходи  до реформування окремих галузей.  Тим самим ми ігноруємо волю мільйонів  виборців, які  віддали  свої голоси саме за проголошений Президентом України курс перетворень.  Вважаю,  що і з цієї точки зору проект програми потребує суттєвого доопрацювання.

 

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує відкласти розгляд Програми діяльності Кабінету  Міністрів України  щонайменше  на місяць з тим,  щоб надати можливість уряду доопрацювати  його  відповідно  до  статусу  і   вагомості   цього документа.  Ми  маємо  побачити  документ,  який  розкриє механізм досягнення  визначених  цілей  діяльності  уряду  і  зробить   нас свідомими   прихильниками   його   політики,   який  відповідатиме стратегії економічного та соціального розвитку  України  на  п'ять років,  проголошеній  у  посланні Президента України і підтриманій народом України.

 

     Ми сподіваємося   на   реальну   співпрацю   виконавчої    та законодавчої  гілок  влади  у  здійсненні  реформ заради добробуту людей.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від фракції "Батьківщина" слово  надається  народному депутату Сергію Правденку. За ним буде виступати депутат Костусєв.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий     округ,     Всеукраїнське    об'єднання    "Громада"). Вельмишановний Іване Степановичу!  Вельмишановні колеги!  В основі мого  виступу  -  характер  і зміст тієї частини редакційної пошти "Голосу України",  яка пов'язана з  реалізацією  Указу  Президента України  про  невідкладні  заходи  щодо  прискорення  реформування аграрного сектора економіки та з деякими іншими реаліями.

 

     Після публікації указу до редакції надійшло понад 200  листів на  тему  аграрної  реформи.  Загальний  характер пошти тривожний. Районна влада,  пов'язана спільними  інтересами  з  безпосередньою сільською номенклатурою - головами КСП та сільрад,  верхівкою КСП,

-  разом  ведуть  на  селі  умисно  перекручену   або   недостатню роз'яснювальну роботу. Цілком очевидним є прагнення цих проводирів затримати у себе сертифікати селян і далі повновладно керувати.

 

     У більшості своїй ця номенклатура не здатна  підняти  аграрну галузь,  але вона швидко зрозуміла,  що може за безцінь заволодіти паями селян і з великою вигодою їх продати.  Таким чином,  реформа буде не для селян, а проти них.

 

     Один із  читачів прямо пише про те,  що наша земельна реформа проводиться  навіть  без  спроб  спрогнозувати,  якими  будуть  її наслідки  через рік,  два,  п'ять,  десять.  Справді,  чи могли ми передбачити в  1990  році,  у  яких  злиднях  опиниться  більшість населення  України  в  2000 році?  Ні,  були тільки прекраснодушні фрази,  а під їх акомпанемент пограбовано Україну.  То що  буде  у 2010 році?!

 

     Така серйозна  річ,  як  земельна  реформа,  має  проводитися грунтовно,  обережно,  прозоро,  з  виправленням  помилок  у  ході процесу,  а не з недолугим і нікому вже не потрібним каяттям після її завершення.  Мовляв,  хотіли як краще,  а вийшло,  як завжди. У наскрізь  корумпованому  середовищі  не можна сподіватися на успіх реалізації навіть дуже доброго указу.

 

     Пропозиції: продовжити дію указу;  продовжити  роз'яснювальну роботу  на  селі  - і не серед так званого активу,  а серед селян; захистити законодавчо кожного господаря п?ю; забезпечити пріоритет вітчизняної   сільгосппродукції   на  ринку;  заборонити  скупівлю земельних паїв,  щоб ні в кого й думки  не  виникало  нажитися  за рахунок зубожіння селян. Нагадаю й Божу настанову народові Ізраїлю (Біблія,  Книга Левіт,  глава 25).  Там сказано:  "А земля не буде продаватися назавжди, бо моя то земля, бо ви лише пришельці, осілі на ній".

 

     І остання пропозиція - припинити ганебний  спектакль  навколо газети  "Сільські  вісті".  Бо  вдвічі  ганебно,  що цей спектакль розіграно саме  під  час  аграрної  реформи.  Ідеться  про  масову селянську  газету - найтиражнішу в державі.  Кому ж напише селянин про свої проблеми?! Глухому чиновникові?!

 

     Якщо газета  десь  і  не  догледіла  з  податками  на   житло співробітників (а це ще бажано довести в суді),  то нічого зчиняти гвалт.  Можна все обговорити,  реструктуризувати  борг,  якщо  він справді   є,  а  не  позбавляти  читачів  їхньої  газети.  Я  дуже сподіваюся, що Президент України зверне на це увагу.

 

     Якщо ж комусь не до  вподоби  зміст  цієї  газети,  то  й  це питання можна вирішити.  Він сам зміниться тоді,  коли життя селян стане достойним. Отож і починати треба з цього, а не з газети.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від групи "Трудова Україна" слово надається народному депутату Олексію Костусєву.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Мы с вами приняли в первом чтении за основу проект  Государственной  программы  приватизации.  После этого   в   Комитете   по  вопросам  экономической  политики  была развернута серьезная  работа  по  доработке  проекта  программы  и подготовке ее к принятию.

 

     Важным этапом этой работы стал "круглый стол", который провел наш комитет  совместно  с  Фондом  государственного  имущества.  В работе    "круглого    стола"    приняли   участие   представители Администрации   Президента,    Кабинета    Министров,    известные специалисты,  в том числе иностранные. Но особая благодарность тем народным депутатам (а их  было  немало),  которые  нашли  время  и приняли самое активное участие в состоявшейся дискуссии.

 

     Действительно, реализация      Государственной      программы приватизации должна дать в бюджет 2,5 миллиарда  гривень.  Поэтому мы и придаем этой работе такое большое значение. Огромную помощь в этом  нам  оказывают  ваши  замечания  и   предложения.   Я   хочу проинформировать  вас,  что  на вчерашний день в комитет поступило около 250 предложений к  проекту  программы.  В  этой  связи  хочу обратиться к вам с просьбой.  Если у кого-то из депутатов есть еще предложения,  я очень вас прошу,  передайте  их,  пожалуйста,  нам сегодня,  в  крайнем  случае  -  завтра.  Потому  что мы,  с одной стороны,  хотим максимально учесть ваши замечания и предложения. А с  другой стороны,  у нас нет оснований затягивать эту работу.  Мы готовы и хотим ее завершить. Заранее благодарен.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку,  Олексію  Олексійовичу.  Народний   депутат Полюхович    у    своєму    сьогоднішньому   зверненні   цікавився приватизацією   такого   найбільш    популярного    об'єкта,    як Миколаївський  глиноземний  завод.  Щоб  ви  могли сказати з цього приводу? Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Это вопрос больше не  ко  мне,  а  к  Бондарю, председателю фонда госимущества. Там фондом ведется работа.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Аукціон   закінчився,  але  приватизація  не завершилася.  Більше бажаючих узяти участь у  виголошенні  заяв  і пропозицій немає.

 

     Народний депутат  Валентин  Зубов  звертався до головуючого з проханням дати протокольне доручення щодо, як було сказано, фактів розгрому.  Ми поцікавилися конкретними документами.  Він ними поки не володіє.  Але ми просимо комітет Івана  Біласа  та  Секретаріат розглянути це депутатське звернення.

 

     Щодо запитання Івана Полюховича - тільки що ми говорили,  про Миколаївський глиноземний завод.

 

     Депутат Цибенко звернувся до головуючого щодо справи депутата Агафонова. Вона знаходиться у профільному комітеті Верховної Ради. Комітет готує її розгляд.  Поки що  комітет  не  вніс  пропозиції. Щойно голова комітету повідомив,  що вони розглядають це, збирають документи,  інші  матеріали  по  справі  і  звернулися  з  цим  до Генерального прокурора.

 

     Стосовно мандата  В'ячеслава  Коваля я звернувся як Голова до координатора Координаційної ради Леоніда Макаровича,  тому що,  ви знаєте,  Верховна  Рада  призначила  Коваля  керівником апарату за поданням Координаційної ради. Вони розглянуть це питання і внесуть остаточні пропозиції...  Ну я ж не можу термін установлювати.  Там народні депутати - такі,  як і я,  вони розуміють предмет  і  суть цього питання.

 

     Стосовно захисту  господаря на селі і захисту земельних паїв, які передаються у власність.  Я звертаюся  до  народного  депутата Сергія Правденка:  якщо у вас є конкретні пропозиції, передайте їх до профільного комітету  Катерини  Ващук,  щоб  ми  прийняли  такі нормативні акти, які насправді дозволили б захистити.

 

     Інші пропозиції,   які   надійшли   від   депутатів,   будуть розглянуті в Секретаріаті й направлені за адресою.

 

     -----------

 

     Приступаємо до розгляду питань порядку денного. Розглядається проект  Закону  про  амністію.  Доповідає  з  цього  питання  Іван Васильович  Штанько,  голова  Державного  департаменту  України  з питань  виконання  покарань.  Співдоповідатиме  Іван  Білас.  Будь ласка.

 

     ШТАНЬКО І.В., голова Державного департаменту України з питань виконання  покарань.  Вельмишановний  головуючий!  Шановні народні депутати!  Відповідно до статті 92 Конституції України,  керуючись принципами гуманізму,  на розгляд Верховної Ради України вноситься проект Закону про амністію.

 

     Враховуючи те,  що воля є невід'ємною складовою  повноцінного життя людини, а амністія - це насамперед гуманний акт держави щодо її громадян, які оступилися, у запропонованому Президентом України на  ваш  розгляд законопроекті передбачається оголосити амністію і поширити її дію насамперед на найбільш незахищених  у  соціальному плані  осіб:  у першу чергу на неповнолітніх;  жінок та чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або  дітей-інвалідів;  жінок  та чоловіків,  які  мають  батьків  віком  понад  70  років,  а також батьків-інвалідів І групи,  які  потребують  стороннього  догляду; вагітних жінок;  осіб похилого віку;  ветеранів війни; інвалідів І та ІІ груп,  а також хворих на  тяжкі  хвороби  -  туберкульоз  та онкологічні захворювання.

 

     Даний законопроект   підготовлено   у   співпраці   з  такими правоохоронними органами, як Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки,  Міністерство юстиції,  Генеральна прокуратура, Верховний Суд України.  Цей законопроект відповідає вимогам базового  Закону про  застосування амністії в Україні і складається з 24 статей,  з яких  перші  десять   статей   визначають   умови   та   обставини застосування  амністії,  у  статті  11 подається вичерпний перелік осіб,  на яких амністія не поширюється,  решта  тринадцять  статей визначають  конкретний  порядок  виконання  й  застосування  цього закону.

 

     Проект закону  детально  опрацьований  у  Комітеті  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності.  У  ньому враховані    пропозиції     і     зауваження     юридичного     та науково-експертного  управлінь  Секретаріату  Верховної  Ради,  за висновками яких рекомендовано розглянути  законопроект  на  даному пленарному засіданні Верховної Ради.

 

     Необхідність оголошення  амністії  обумовлена насамперед тим, що нині в місцях позбавлення  волі  утримується  велика  кількість громадян,  засуджених  до  нетривалих термінів покарання у вигляді позбавлення волі за незначні злочини,  які не  становлять  великої суспільної небезпеки. Ці засуджені вже відбули певний його термін, котрий,  на  погляд  усіх,  хто  працював  над  законопроектом,  є достатнім для їх покарання та каяття за вчинені злочини.

 

     За останні  десять  років з моменту проголошення незалежності нашої  держави  кількість  осіб,  які  утримуються   в   установах кримінально-виконавчої системи, зросла майже вдвічі і за станом на 1 березня 2000 року досягла близько 224 тисяч  осіб,  з  яких  185 тисяч   засуджено  до  позбавлення  волі.  Тільки  за  два  місяці поточного року чисельність ув'язнених та засуджених збільшилася на 5,5 тисячі осіб, а кошти на їх утримання відсутні.

 

     Державним бюджетом   на  2000  рік  департаменту  передбачено видатки в сумі 204  мільйони  гривень,  з  яких  на  оплату  праці персоналу   -   154   мільйони,   а   на  харчування,  медичне  та комунально-побутове забезпечення засуджених  передбачено  лише  50 мільйонів  гривень,  що  є  вкрай  недостатнім  навіть  при досить заниженій цифрі -  105  гривень  на  місяць  на  утримання  одного засудженого.

 

     Такий приріст   чисельності   засуджених   значно   загострив проблеми їхнього розміщення та створення  необхідних  побутових  і санітарних умов утримання, гарантованого забезпечення й дотримання законності,  прав   і   основних   свобод   громадян,   визначених Конституцією  України  та ратифікованими європейськими конвенціями про захист прав  і  основних  свобод  людини  та  про  запобігання тортурам.

 

     Тому до прийняття нового Кримінального кодексу єдино можливий шлях дотримання Україною вимог зазначених європейських конвенцій - це прийняття такого закону про амністію, який дасть змогу зменшити чисельність засуджених у місцях  позбавлення  волі  й  за  рахунок цього  поліпшити  їх  медичне забезпечення та матеріально-побутове утримання.

 

     Вивчення особових справ осіб,  яких засуджено  до  нетривалих термінів  покарання (а таких у місцях позбавлення волі утримується понад 50 тисяч), свідчить, що, як правило, більшість із них скоїли злочини,  які не несуть значної суспільної небезпеки. У середньому в місцях позбавлення волі щоденно утримується понад 5 тисяч  осіб, яким судами визначено термін покарання до одного року.

 

     У цілому  передбачається  застосування  амністії  до 33 тисяч осіб. За попередніми розрахунками, дія амністії може бути поширена насамперед  на тисячі неповнолітніх,  понад 200 осіб похилого віку та інвалідів І і ІІ груп,  а також майже на 300  тисяч  засуджених жінок,  700  ветеранів  війни  та  учасників  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  майже на 800 хворих та більш як на 10 тисяч осіб, засуджених за злочини, що не є тяжкими.

 

     Водночас законопроектом чітко окреслюється коло осіб, на яких не поширюється дія  амністії.  Це,  зокрема,  особливо  небезпечні рецидивісти;  особи,  які  раніше не раз засуджувалися за вчинення тяжких злочинів;  особи,  до яких протягом останніх  десяти  років було  застосовано амністію або помилування,  а також ті,  котрі не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму та наркоманії або лікування від венеричних хвороб; ті, які злісно порушують порядок відбування покарання.  Також амністія не поширюється на засуджених,  які вчинили такі тяжкі злочини,  як умисні вбивства,  бандитизм,  особливо  небезпечні  злочини  проти держави,  згвалтування,  торгівлю людьми,  та на всіх тих осіб, до яких не може бути  застосовано  умовно-дострокове  звільнення  від покарання згідно з чинним законодавством.

 

     Аналіз результатів проведення аналогічної амністії у минулому році свідчить,  що із 16,7 тисячі осіб, які були звільнені з місць позбавлення волі,  протягом року скоїли повторні злочини 22 особи, або  0,13  відсотка  звільнених.  Тобто  проведення  амністії   не призвело до ускладнення криміногенної ситуації в державі.

 

     Вважаємо, що  і  дана амністія в разі її оголошення не матиме негативних наслідків для держави та її громадян.

 

     Проектом закону  визначено,  що  застосування  амністії  буде покладено  на суди,  а місцеві органи виконавчої влади забезпечать своєчасний  облік  осіб,  звільнених  за  амністією,  їх  побутове облаштування  та працевлаштування,  а в разі потреби - направлення до закладів соціального  захисту  населення  та  закладів  системи охорони здоров'я.

 

     Даний законопроект вам розданий.  Враховуючи, що цей важливий акт держави сприятиме утвердженню гуманних засад у  суспільстві  і що  прийняття цього закону не потребує додаткових витрат державних коштів,  прошу,  шановні народні депутати України,  прийняти даний законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у депутатів запитання?  Прошу записатися. Виставте сім хвилин. Висвітіть список.

 

     Слово надається народному депутату Косаківському.  За  ним  - депутат Чиж.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  223,  м.  Київ).  Шановний  Іване Васильовичу!  Безумовно,  треба підтримати цей законопроект, але я хотів би у зв'язку з цим задати два запитання.

 

     Що ви  вважали  б  за  необхідне  здійснити  для  того,   щоб відповідна  соціальна  адаптація  цих  людей,  які вийдуть з місць позбавлення волі,  відбулася з меншими втратами для держави і  для цих  осіб  і  щоб вони не повернулися знову найближчим часом туди, звідки вони будуть випущені згідно з  цим  законом?  Тому  що  цей законопроект не передбачає додаткових витрат, але у зв'язку з тим, що має місце безробіття і багато інших  соціальних  проблем,  люди приїдуть на свої попередні місця проживання,  і їм буде дуже важко влаштуватися на роботу і почати нове життя.  Що  треба  зробити  в державі для того, щоб цього не було? Це перше.

 

     І друге.  Зараз  дуже  багато  людей утримується в так званих СІЗО.  У мене в окрузі є Лук'янівський  СІЗО.  Керівництвом  цього органу  і  вашим департаментом дуже багато робиться для того,  щоб створити хоча  б  якісь  мінімальні  людські  умови.  Але  всетаки оскільки  ці люди ще не визнані судом злочинцями,  вони мають такі самі права,  як і інші громадяни. Що, на ваш погляд, треба зробити для того, щоб утримання там було на рівні, гідному людини?

 

     ШТАНЬКО І.В.  Дякую.  Що стосується першого запитання, то цим проектом закону передбачено цілий перелік заходів  для  того,  щоб місцеві  органи  державної  влади  при  прибутті цього контингенту займалися  їх  працевлаштуванням  та  побутовим  облаштуванням.  В основному  (90  процентів)  такі люди мають сім'ї,  постійне місце проживання, і вони в ці адміністративні райони і повернуться.

 

     З нашого боку надійде інформація в центри зайнятості, і за їх допомогою  ми  будемо  вирішувати  ці питання з місцевими органами влади.

 

     Що стосується питання пристойного утримання контингенту, який перебуває  у  слідчих ізоляторах,  то,  я вважаю,  для цього треба внести доповнення до  Закону  про  попереднє  ув'язнення,  щоб  ці установи приймали таких людей,  якщо в них є місця, як це робиться у західних державах.  Є місце - беруть людей на  утримання,  немає місця - не беруть.  Є перелік, за які тяжкі злочини треба прийняти обов'язково, а решту... Щоб менше було...

 

     У нас сьогодні така система:  санкція прокурора  -  і  йди  в слідчий  ізолятор.  А  в  західних  державах  це застосовується як виняток до певного кола людей, які скоїли тяжкі злочини.

 

     Ми над цим працюємо,  і буде подано пропозицію  про  внесення змін до чинного Закону про попереднє ув'язнення.

 

     ГОЛОВА. Іване  Васильовичу,  три хвилини на одне запитання... Адже записалися 20 депутатів. Я вас прошу відповідати лаконічніше.

 

     Слово надається народному  депутату  Івану  Чижу.  За  ним  - депутат Моісеєнко.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Іване Васильовичу! Ви як людина,  яка очолює Державний департамент  з  питань  виконання покарань,   мабуть,   найкраще   знаєте,   що  дуже  багато  людей утримуються із втратою свободи по  суті  ні  за  що  або  за  такі злочини, за які просто не потрібно утримувати.

 

     Я спробую у виступі дещо сказати з цього приводу,  але у мене є два конкретних запитання.

 

     Чи не здається вам,  що у вичерпному переліку тих, до кого не може бути застосовано амністію,  є все-таки люди, справи щодо яких також треба  переглянути?  Скажімо,  співучасник  якогось  тяжкого злочину,  який сам злочину не вчиняв,  але в силу якихось обставин був при цьому присутній.  Є маса обставин. Зараз у мене лежать дві скарги від людей, і я цими питаннями займаюся і бачу, що коли б ці справи розглядали нормально, то ці люди зараз не сиділи б.

 

     І друге запитання.  Як  проведення  цієї  амністії  поліпшить становище  тих,  хто  залишиться в ув'язненні,  а також персоналу, який працює з ув'язненими?

 

     Дякую.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Що стосується другого запитання,  то  зменшення чисельності   людей   сприятиме   тому,  щоб  щодо  тих,  які  там залишаться,  виконувалися нормативи,  визначені законом: на одного засудженого  -  2,5  квадратних метра.  А сьогодні ці нормативи не виконуються,  не  кажучи  вже  про   харчування   та   інші   види забезпечення.

 

     А що  стосується  першого  запитання,  то  суд  виніс  вирок, враховуючи діяння,  яке вони здійснили. Я думаю, що коли вони були тільки  присутні там,  то щодо них не буде винесено такого вироку, як тому, хто конкретно діяв і вчиняв злочин.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Володимиру  Моісеєнку.  За  ним   - депутат Журавський.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Васильевич!  У меня  вопрос следующего  содержания.  В средствах массовой информации появилась информация о том,  что под амнистию будут подведены около 70 тысяч людей, находящихся сегодня в местах заключения. Так ли это?

 

     И второй вопрос.  Будет ли применен жесткий механизм контроля за тем,  чтобы на свободе не оказались люди, по-прежнему социально опасные,  не  прошедшие  исправления в этих учреждениях,  люди,  о которых сегодня стоит вопрос,  что они и дальше могут пребывать  в преступном мире.

 

     Я говорю об этом,  потому что растет уровень преступности.  И на  сегодняшний  момент  наши  избиратели  (мои  конкретно)  очень обеспокоены  тем,  чтобы  не  получилось,  что  за взятки из тюрем выйдут опасные преступники,  которых посадили  по  соответствующим серьезным  статьям.  А  люди,  которые действительно могли бы быть выпущены, заслуженно отсидевшие и прошедшие исправление, останутся в тюрьме.

 

     Спасибо.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Із  усієї  кількості  людей,  які  на  сьогодні утримуються  в  місцях  позбавлення   волі,   дія   цього   закону поширюється на 33 тисячі осіб. А фактично, вже маючи досвід, можна сказати,  що від цього числа буде звільнено десь 85 відсотків,  це приблизно 28-29 тисяч осіб.

 

     Я вже говорив про те, що звільняти будуть тільки осіб, які не скоїли тяжких злочинів.  І  на  тих,  які  покарані  за  одержання хабара, амністія не поширюється.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Журавському.  За ним - депутат Плютинський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Я  вам  щиро вдячний за те,  що ви прийшли і виступили з цього питання. Я побував у ряді колоній і побачив, у якому тяжкому становищі  знаходяться  люди,  ув'язнені за незначні провини перед державою і суспільством,  і в якому тяжкому становищі  знаходяться адміністрації,  бо немає коштів для утримання тих людей. Прийняття цього закону мінімізує цю проблему.

 

     Тепер більш  конкретне  запитання  щодо  проекту  Закону  про амністію.  У статті 2 проекту вказано про звільнення від покарання осіб,  засуджених за тяжкі злочини,  якщо вони  відбули  не  менше половини   призначеного   строку   покарання.   Але   Законом  про застосування амністії в  Україні  визначено,  що  не  допускається застосування амністії до осіб,  яких засуджено за скоєння особливо небезпечних злочинів проти держави: бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

 

     Чи не  вважаєте ви,  що необхідно вказати цю умову в статті 2 проекту?

 

     Дякую.

 

     ШТАНЬКО І.В. Так, це записано у статті 11, на  яких  осіб  амністія не поширюється.  І там є перелік,  за якими статтями не можна звільняти, якщо особи засуджені за скоєння тяжких злочинів.

 

     Сьогодні у  нас  відповідно до статті 7 Кримінального кодексу дуже велика кількість тяжких злочинів.  Наприклад,  є  такі  тяжкі злочини, за скоєння яких люди засуджені до трьох чи до п'яти років і вже відбули половину строку, то цих людей треба буде звільняти.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Володимиру  Плютинському.   Останнє запитання.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Група "Солідарність".  Шановний  доповідачу!  Я  буду голосувати за цей законопроект, його потрібно прийняти. Але в мене таке запитання.  Дійсно, є багато засуджених, які сидять за те, за що в західних державах не беруть під варту.  Я хотів запитати:  чи співпрацюєте ви з місцевими органами влади  щодо  тих  людей,  які будуть  звільнятися  чи звільняються з ув'язнення?  Тому що є такі факти, коли людину, яка є небезпечною для суспільства, звільняють, а поруч людина,  яка скоїла набагато менший злочин,  залишається в тюрмі.

 

     ШТАНЬКО І.В.  Ми  співпрацюємо   з   регіональними   органами місцевого  самоврядування.  У  нас  є  ця статистика.  Наведу одну цифру:  людей,  які звільняються з місць позбавлення волі і  знову скоюють  злочини,  близько  40  відсотків.  А  60 відсотків вперше знаходяться  в  місцях  позбавлення  волі.  Тобто   40   відсотків повторно, а 60 відсотків вперше скоїли злочини.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Васильовичу. Ми час використали.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності   Івану Григоровичу Біласу.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська область).  Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні  народні   депутати   України!   У   Комітеті   з   питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності розглянуто поданий Президентом України проект Закону про амністію.  Комітет у цілому підтримує зазначений проект закону,  але водночас висловлює наступні зауваження та пропозиції.

 

     Зокрема, на наш  погляд,  у  преамбулі  проекту  закону  слід зробити посилання не тільки на статтю 92 Конституції України,  але й на Закон України про застосування амністії в Україні в  редакції від 19 грудня 1996 року.  Враховуючи очікуваний значний суспільний резонанс в результаті прийняття цього  законопроекту  та  з  метою сприйняття  його  належним чином з боку населення України доцільно було  б,  на  нашу  думку,  чіткіше  пояснити   мотиви   та   мету застосування амністії у даному конкретному випадку.

 

     До статті  1.  Враховуючи  наявність  у проекті статті 19 і з огляду на вимоги законодавчої техніки доцільно було б  використані у пунктах "а" і "д" роз'яснення перенести до статті 19 проекту.

 

     До статті   2.   Зміст   цієї   статті  потрібно  привести  у відповідність з вимогами статті 3 Закону України про  застосування амністії  в Україні.  Враховуючи певні обмеження,  які містяться в цій нормі, потрібно статтю 2 проекту після слів "за тяжкі злочини" доповнити   словами  "крім  особливо  небезпечних  злочинів  проти держави,  бандитизм,  умисне вбивство при обтяжуючих  обставинах". Окрім   цього  слова  "строку  покарання"  слід  замінити  словами "вироком суду основного покарання".  Це уточнення  розраховане  на випадки  застосування  як  основного,  так і додаткового строкових покарань.

 

     Статтю 3 зазначеного проекту після  слова  "жінок"  необхідно доповнити  словами  та  цифрами "крім перелічених у статті 1 цього закону".  Цим  буде   усунуто   колізію,   яка   може   спричинити суперечності при застосуванні вказаної статті.

 

     У статтю  6  зазначеного законопроекту також необхідно внести певні зміни.  Зокрема,  слова "на  умовну"  замінити  словами  "на умовне засудження" відповідно до юридичної техніки.  Ця пропозиція приведе  у  відповідність  із  законом  назву  інституту  умовного засудження.

 

     Доповнити статтю  6  у кінці речення словами "крім осіб,  які відбули менше половини призначеного вироком суду  покарання".  Цим буде  досягнуто  відповідність  цієї  норми  положенням  статті  2 проекту закону.

 

     Стаття 9.  Слова "на умовну" також замінити  словами  "умовне засудження"   відповідно  до  юридичної  термінології,  аналогічно статті 6 зазначеного проекту.

 

     Статтю 10 з метою узгодження цієї статті зі статтею 4  Закону України  про  застосування  амністії  в Україні доповнити частиною другою такого змісту:  "Дія цієї статті не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються,  якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання цим законом чинності". Це тільки посилить зазначений законопроект.

 

     До статті  11  пропозиції редакційного плану.  Пункт"ї" після слова "покарання",  пункт "й" після слова  "режиму"  і  пункт  "к" після  слова  "яким"  необхідно  доповнити  словами  "до  набрання чинності цим законом".  У  пункті"ї"  слово  "порушують"  замінити словом "порушували".

 

     Реалізація цих  пропозицій  допоможе  визначити  часові  межі встановленого статтею 11 обмеження.

 

     Є також ряд пропозицій змістовного плану,  про  які  ми  вели мову   під   час   грунтовного  обговорення  із  запрошенням  усіх безпосередньо   причетних   до   цього   законопроекту    авторів, висловлювали  їм  свої  конкретні побажання.  Через брак часу я не буду зупинятися безпосередньо на  цих  зауваженнях,  але  водночас хочу  звернути  вашу  увагу на зауваження,  які висловлювалися від комітету.

 

     Справа в тому,  що, з одного боку, амністія поширюється на 34 склади тяжких злочинів, у тому числі санкції 19 з них передбачають позбавлення волі на строк від 10 до  15  років.  З  другого  боку, амністія  не  може  застосовуватися  за  вчинення  деяких нетяжких злочинів (усього 16 складів цих злочинів), коли покарання за них - від 2 до 6 років позбавлення волі.  Тому, на думку комітету, існує соціально-економічна  обгрунтованість  застосування  амністії   до певних категорій осіб,  які вчинили тяжкі злочини,  і не може бути обмежень для її застосування до осіб, які вчинили нетяжкі злочини.

 

     Узагальнюючий висновок комітету.  Вважаємо,  що проект Закону України  про  амністію  може  бути  прийнятий  за основу у першому читанні.  При  підготовці  до   другого   читання   він   потребує доопрацювання, яке просимо доручити нашому комітету, з урахуванням усіх зауважень,  які надійдуть,  у тому  числі  від  вас,  шановні народні депутати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання? Є.

 

     Депутат Ніколаєнко.  За ним - депутат Тищенко. Потім депутати Чиж, Шевчук, Абрамов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  партії  "Лівий  центр".  Шановний   Іване Григоровичу! Дякую за виступ. Я регулярно отримую велику кількість звернень від батьків,  сімей тих,  які засуджені.  І коли детально починаєш  вивчати  судову  справу і листи,  то бачиш,  що сьогодні гірше жити в українському селі, ніж сидіти в тюрмі. Там хоч якийсь розпорядок,  тепло,  світло.  А в селі нічого ж цього немає.  Тому скажіть,  будь ласка,  таке. Ви назвали певні статті, по яким буде амністія. А винятки будуть, якщо, скажімо, хворі батьки, або сім'я не має годувальника і таке інше? Будь ласка, дайте відповідь.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую,  шановний  Станіславе   Миколайовичу,   за запитання.   Я   поділяю  вашу  стурбованість  за  долю  виборців. Звичайно,  у процесі  доопрацювання  до  другого  читання  комітет врахує  ваші  пропозиції,  і  ми будемо пропонувати розширити коло осіб,  на яких поширюється амністія.  Воно,  як бачите,  згідно зі статтею  1 і так досить широке,  але це необхідно також врахувати. Обов'язково це треба врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. Будь ласка. За ним - депутат Чиж.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Иван Григорьевич, у меня есть большие сомнения по поводу статьи 10, где разрешается   закрывать   криминальные   дела   еще   на    стадии расследования.  Не  кажется  ли  вам,  что  тем  самым мы наделяем большими полномочиями следователя - по-своему трактовать  тот  или иной закон - без, так сказать, соревновательности в зале суда, без выступления адвоката,  обвинителя и так далее?  Самолично прокурор будет   принимать   решения,   которые   в   общем-то  могут  быть предвзятыми. Ваше мнение по этому вопросу.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую вам за це запитання. Комітет також висловив певну  стурбованість  з  цього  приводу.  І  спільно з Комітетом з питань боротьби з корупцією та організованою  злочинністю  ми  вже виробили  з цього приводу свою позицію,  яка повністю збігається з вашою. Слідчий не повинен бути наділений такими повноваженнями. Ми стоїмо на тій позиції, що це компетенція виключно суду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Івану Чижу. За ним - депутат Шевчук.

 

     ЧИЖ І.С.    Дякую,    Іване   Степановичу.   Шановний   Іване Григоровичу!  Справді,  суд повинен, якщо справа ще у провадженні, вирішувати, а не слідчий, з цим я погоджуюся. Але тут виникає інша проблема.

 

     Якщо справа знаходиться у провадженні і людина  підпадає  під амністію,  то  щодо  неї  припиняється провадження справи,  а якщо людина вже  відбуває  покарання,  то  їй  треба  відбути  половину терміну  за  досить  незначний  злочин для того,  щоб підпасти під амністію.  Мені здається,  що ця умова - половина терміну - є дещо жорсткою стосовно до людей, які вчинили нетяжкі злочини.

 

     У вас   дуже   цікаві  пропозиції  від  комітету,  я  з  ними погоджуюсь,  і мені здається,  що треба і це зауваження врахувати. Не  можна  чекати,  якщо людина вже відбуває покарання за нетяжкий злочин,  коли вона ще половину відбуде і  лише  тоді  підпаде  під амністію.

 

     Дякую.

 

     БІЛАС І.Г. Дякую, Іване Сергійовичу. Ми поділяємо вашу думку, і в процесі підготовки до другого читання обов'язково  комітет  це врахує і буде наполягати на прийнятті саме такої редакції.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон Сергія Шевчука.  За ним - депутат Абрамов.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Спасибі,  Іване  Степановичу.   Шановний   Іване Григоровичу!  Безумовно,  ми  поділяємо  вашу  думку,  як  і думку доповідача,  щодо  важливості  і  потрібності  цього  закону.  Він асоціюється  з поняттям гуманності,  яке повинно бути поширене і в нашому суспільстві.  Але от гуманність  стосовно  цих  питань  тут якась спотворена. Я поясню чому.

 

     Пропонується (і  це  зрозуміло),  щоб  інваліди І та ІІ групи мали право на амністію в першочерговому порядку.  Але  проблема  в тому,   що   в   більшості   виправних   закладів   поширене  таке захворювання, як туберкульоз, це вже стало справжньою проблемою.

 

     Тобто виникає  ситуація,  коли  здоровий  молодий  засуджений приходить в зону,  заражається туберкульозом,  стає інвалідом І чи ІІ групи,  і тоді держава робить  йому  таку  собі  скидку  і  він підпадає під амністію.

 

     Як ви   вважаєте,   може,   час   уже  порушити  питання  про відшкодування втрати здоров'я засудженого, який оступився, якщо це сталося в місцях позбавлення волі?

 

     Спасибі.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую  вам  за  це  запитання.  Ми  разом  з вами обговорювали на засіданні комітету  цей  законопроект,  і  принцип гуманності,  який  є  основоположним,  наскрізним у законодавстві, повинен працювати в процесі відбування  особою  визначеного  судом покарання.  Але,  на  превеликий  жаль...  Хоча на сьогодні чинним цивільним  законодавством  питання  відшкодування   деякою   мірою врегульоване,  і  особа  може  звертатися  з  відповідною позовною заявою до суду для вирішення цього питання,  але безпосередньо  те питання,  яке ви порушили,  є недостатньо врегульованим. І воно не буде врегульовано цим Законом про амністію,  тому що предмет цього закону зовсім інший.

 

     Але мета нашої спільної роботи в комітеті

- разом  із  безпосередньо   зацікавленими   державними   органами вдосконалити чинне законодавство.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Абрамову.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Иван Григорьевич! Я внимательно прослушал вашу информацию,  и  мне  неясно,  как  можно,  с  одной стороны,  принимать  Закон  об амнистии,  руководствуясь принципом гуманности,   а   с   другой   стороны,   создавать    негуманные, нечеловеческие  условия  для  миллионов  ветеранов  войны и труда, пенсионеров, инвалидов, чернобыльцев, афганцев?

 

     Спащибо.

 

     БІЛАС І.Г.  Дякую вам за це запитання. Поділяю вашу думку, як і  всі наші колеги тут у сесійному залі,  що принципи гуманності і соціальної захищеності повинні постійно працювати у суспільстві. І мета нашої роботи саме в цьому й полягає.

 

     Але я  впевнений,  що  після  прийняття цього законопроекту в першому читанні при підготовці  до  другого  читання  ми  врахуємо абсолютно  всі зауваження,  які надійшли,  в тому числі і від вас. Висловлені   зауваження,   Іване   Степановичу,    говорять    про необхідність доопрацювання цього законопроекту до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я вам дякую.  Час завершився.  У нас є депутати,  які записалися і хочуть виступити з цього питання.

 

     Слово надається народному депутату Івану Чижу.  За  ним  буде виступати депутат Костицький.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Іване   Степановичу.  Шановні  колеги!  Я однозначно підтримую  цей  проект.  Підтримую  із  зауваженнями  і пропозиціями  комітету,  які,  на  мою думку,  цілком вмотивовані. Розраховую на те,  що комітет врахує і пропозиції, які тут звучали від народних депутатів, зокрема мої.

 

     Справді, ми    повинні    мислити   категоріями   не   просто невідворотності покарання за вчинені  злочини,  але  й  принципами гуманізму, справедливості, цивілізованості, якщо хочете.

 

     Наша депутатська практика,  особливо тих, хто мав спілкування з людьми,  які свого часу оступилися і  відбували  покарання,  хто намагався  допомогти  таким людям,  переконує нас у тому,  що дуже багато людей,  які потрапляють  за  грати,  відбувають  покарання, пов'язане  з  обмеженням  свободи,  але  за  нормальних  законів і цивілізованого, гуманістичного суспільства просто були б звільнені від цієї біди.

 

     За шість  років  депутатства  мені  вдалося допомогти десь 25 особам,  витягти їх із тюрми.  Я просто щасливий,  скажу відверто, коли з'єднуються сім'ї, бо людина сиділа ні за що - за якесь відро буряків тощо.  У наших тюрмах,  на жаль, не сидять ті, хто державу розікрав.  А  от  ті,  які  такі  дрібні вчинили злочини,  якраз і потерпають.  І жоден з цих 25 осіб більше не оступився.  Це просто свідчить  про  те,  що  ми  повинні дуже уважно ставитися до таких справ.

 

     Я справді думаю,  що нам  треба  подивитися  ще  й  у  корінь проблеми.  Останнім часом з'явилися злочини, які напряму пов'язані із злидарюванням людей.  Корінь зла -  тотальні  злидні.  Сьогодні людина для того,  щоб утримати сім'ю, прогодувати своїх дітей, іде на будь-що.

 

     От ми зараз часто чуємо (вчора я прочитав у газеті), що хтось там виніс 10 кілограмів металу.  Це зло,  це небезпечно,  особливо якщо це пов'язано з виробництвом,  але ж у цьому випадку людина не з  жиру  біситься,  просто  зарплата не виплачується і немає за що прогодувати дітей,  а за  кольоровий  метал  можна  отримати  живу копійку.   Тобто  держава  повинна  ліквідовувати  причини,  а  не боротися з їхніми наслідками.

 

     Думаю, що  треба  запровадити  систему  (нам,  законодавцям), коли,  скажімо,  звання, ранги, чини, платня залежать не від того, скільки правоохоронець посадив злочинців,  а від  того,  яка  була проведена профілактична робота,  щоб злочинів цих не було.  Це має відповідно  стимулюватися  і  підтримуватися  державою,  це   буде справедливо і гуманно, і це буде на користь державі.

 

     Отже, закінчуючи,    я    пропоную   все-таки   врахувати   в законопроекті,  що не можна визначати, термін чи півтерміну відбув

-  і тільки тоді підпадаєш під амністію.  Бо для осіб,  які тільки перебувають під  слідством,  амністія  наступає  одразу.  І  треба врахувати ті пропозиції,  які подав комітет. Законопроект потрібно підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату    Василю Костицькому. За ним буде виступати депутат Кармазін.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Я хотів би почати  свій  виступ  з  того,  що   підтримую   прийняття   цього законопроекту в першому читанні, а далі дещо обгрунтувати.

 

     Аналізуючи статистичну  інформацію  про  кількість осіб,  які перебувають у місцях позбавлення волі та  слідчих  ізоляторах  уже впродовж п'яти років, я звернув увагу, що ця кількість коливається в межах 217-240 тисяч осіб.  При цьому  майже  половина  цих  осіб позбавлена  волі  на  строк  до  трьох  років.  І  така  тенденція залишається,  бо за даними Верховного Суду України щороку на строк до трьох років засуджується більше 50 відсотків - 56-57 відсотків.

 

     У нас  місця  позбавлення  волі справді дуже перенаселені.  І якщо порівняти кількість засуджених на 100 тисяч населення,  то ця кількість у нас вдвічі більша, ніж у Молдові, втричі більша, ніж у Польщі,  на 30 відсотків більша, ніж у Литві, і тільки дещо менша, ніж у Росії.

 

     За інформацією   міністра   внутрішніх   справ  України  Юрія Кравченка,  на сьогодні для  того,  щоб  у  більш-менш  пристойних умовах утримувати людей,  котрі засуджені,  необхідно ще додатково збудувати 28 тисяч місць.  Зрозуміло,  що у такій  ситуації  треба підтримувати  проект,  який  передбачає можливість поліпшення умов утримання людей, які перебувають у цих місцях.

 

     Ще в 1997 році я вніс проект закону,  який  давав  можливість приблизно  половину  засуджених  увільнити  або просто зменшити цю кількість приблизно на 110 тисяч чоловік.  Уявіть собі,  це  майже обласний   центр,  це  велике  місто  -  110  тисяч  чоловік,  які утримуються за рахунок бюджету.  На жаль, до цього часу цей проект не вдалося провести через Верховну Раду.

 

     Хотів би  висловити  вдячність  генералу  Штаньку - керівнику Державного департаменту з питань виконання покарань,  який теж  не раз   підтримував  ідею  прийняття  такого  закону,  який  дав  би можливість  заміняти  покарання  у  вигляді  позбавлення  волі  за нетяжкі   злочини   на  примусові  роботи.  Тоді  людина  спокійно залишалася б у сім'ї,  продовжувала працювати, а у вихідні дні, як я   пропонував,   ішла   й  ремонтувала  дороги,  будувала,  тобто виконувала некваліфіковану роботу.

 

     І останнє.  Кілька днів тому ми з народним  депутатом  Лілією Григорович  внесли  законопроект  про  внесення змін до Закону про застосування амністії в Україні,  в якому запропонували  розширити коло засуджених,  на яких поширюється амністія, та передбачити, що особи,  які вчинили злочин  у  віці  до  18  років,  також  можуть підлягати  амністії.  Також  пропонувалося вилучити статтю 6 цього закону.

 

     У зв'язку з цим хотів би  попросити  Верховну  Раду  України, зокрема комітет,  який очолює Іван Білас, врахувати проект закону, котрий внесли ми з Лілією Григорович,  при підготовці  до  другого читання  внесеного  Президентом  проекту  Закону  про амністію,  а також, можливо, до прийняття законопроекту про амністію розглянути в першому читанні проект закону,  внесений депутатами Костицьким і Григорович.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Кармазіну. За ним буде виступати депутат Матвієнков.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область).  Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Нагадаю вам, що 16 липня 1999 року Верховна Рада України  прийняла  Закон  про амністію.  Внаслідок цього тільки за вироком суду було звільнено  10  тисяч  201  особу.  Не  минуло  й півроку,  як Президент України відповідно до статті 93 Конституції подав на розгляд Верховної Ради черговий проект  закону.  Вивчення цього  законопроекту показало,  що він має ряд суттєвих недоліків, окрім тих,  про які вже сьогодні говорили,  та  потребує  внесення змін   і  доповнень,  які  можуть  значно  вдосконалити  проект  з урахуванням конкретних проблемних питань,  що  виникли  в  судовій практиці під час застосування попередніх законів про амністію.

 

     Звертаю вашу  увагу  на  статтю  13  (пункт  "б"),  де  чітко записано,  що  виконання  цього  закону  покладається  "на  органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні цих органів".

 

     Приймаючи в минулому році закон про амністію, ми на засіданні комітету чітко порушили питання:  коли ми нарешті виконаємо вимоги статті 62 Конституції,  якою  передбачено,  що  людина  визнається винною  тільки судом?  І ми чекали,  що,  подаючи законопроект про амністію,  Президент нарешті це врахує,  бо спішити вже  нікуди  - нібито  й  День  незалежності  не  скоро,  і  Верховна  Рада не на канікулах,  але це не враховано,  і нам пропонують  знову  йти  на масові порушення законності. Тому я погоджуюся з тим питанням, яке тут  задавалося,  і  теж  приєднуюся  до  того,  що  це  має  бути ліквідовано в даному проекті.

 

     Далі. Зміст  статті  2  потрібно  привести у відповідність із вимогами статті 3  Закону  України  про  застосування  амністії  в Україні.  Враховуючи  певні обмеження,  які містяться у цій нормі, потрібно статтю 2 проекту після слів "за тяжкі злочини"  доповнити словами   "крім   особливо  небезпечних  злочинів  проти  держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах".

 

     Слова "строку покарання" слід замінити словами "вироком  суду основного   покарання".   Це   уточнення  розраховане  на  випадки застосування як основного, так і додаткового строкових покарань.

 

     У статті 3 після слова "жінок" треба додати  слова  та  цифру "крім перелічених у статті 1 цього закону". А після слова "строку" у статті 4 додати слово "основного".

 

     Є ще ряд зауважень. Зокрема до статті 11, основний  недолік  якої  суттєво  впливає  на  загальну оцінку всього проекту  закону.  Ідеться  про  відсутність  обгрунтованих, логічних  критеріїв  при  створенні  переліку статей у пункті "м", притягнення до  кримінальної  відповідальності  чи  засудження  за якими виключає можливість застосування амністії, на що справедливо звертають  увагу  абсолютно  всі  опоненти.  Незрозуміло,  з  яких мотивів.  У  одних  випадках  автори  законопроекту за вивчення 34 злочинів,  санкції 19 з  яких  передбачають  покарання  у  вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років,  допускають застосування амністії,  а в інших випадках,  за вчинення 16 нетяжких  злочинів, застосування амністії не допускається.

 

     Так на  осіб,  винних в організації масових безпорядків,  які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків та участь  у них  (частина 2 статті 71,  санкція від 10 до 15 років позбавлення волі);  виготовленні або збуті підробних грошей чи цінних  паперів (частина  2  статті  79  -  від 10 до 15 років);  завданні тяжкого тілесного  ушкодження  (частина  1   статті   101);   хабарництві; злочинах,   пов'язаних   із   наркотичними  засобами,  -  амністія поширюється.  А на осіб,  винних у підробці  документів,  штампів, печаток  (стаття  194,  позбавлення  волі  на  строк  до 2 років); викраденні  або  пошкодженні  документів,  штампів  і  так   далі; військових злочинах; порушенні статутних правил внутрішньої служби

- амністія не поширюється.

 

     Де ж тут здоровий глузд? Де логіка закону? Я закінчую...

 

     ГОЛОВА. Юрію  Анатолійовичу,  вибачте.  Це  у  вас  хронічне. Вимкніть мікрофон. Все.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Який  вихід  з  цієї  ситуації?  Врахувати  ці поправки.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Уже 4 хвилини пройшло.

 

     Слово надається народному депутату Матвієнкову.  За ним  буде виступати депутат Іванов.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   55,  Донецька  область).  Группа  "Возрождение  регионов". Депутатская    группа    "Возрождение    регионов"    поддерживает предложенный Президентом проект закона.

 

     В настоящее    время   тюрьмы   в   Украине   переполнены   и нецелесообразно  удерживать  в   местах   лишения   свободы   лиц, перечисленных в проекте. На освобождении лиц, преступления которых не являются тяжкими,  или тех,  кто уже в достаточной  мере  понес наказание, можно сэкономить значительные средства Государственного бюджета.  В свою очередь за счет этих средств можно  будет  решать злободневные проблемы,  о которых мы каждый день здесь говорим, и, наверное, эти средства не будут лишними в нашем бюджете. Однако мы хотели  бы  обратить  внимание  на то,  что амнистия является лишь кратковременным  решением  вопроса,  она  лишь   отложит   решение проблемы на определенный срок.

 

     Система исправительных  учреждений,  существующая в настоящее время,  к сожалению,  по многим причинам, зачастую не зависящим от работников  этой службы (я ни в коей мере не хочу никого обидеть), не отвечает своему назначению.  Большинство людей после  истечения срока наказания теряются в обычном мире и, как результат, общество несет значительные материальные и моральные потери. Более того, ни для кого не является секретом тот факт, что уголовный мир живет по своим законам и большинство людей,  побывавших  в  местах  лишения свободы,  усваивают именно эти моральные нормы,  а после выхода на свободу не принимают никаких других.

 

     Выходом из  сложившейся  ситуации  мог  бы  стать   пересмотр Криминального и Криминально-процессуального кодексов, о которых мы так   много   говорили.   Необходимо   исключить   часть   статей, предусматривающих   уголовную   ответственность   за  преступления финансового   и   экономического   характера,   заменив   их    на административную   ответственность.   Выгода   от  такого  решения очевидна.  Во-первых,  государство не будет нести финансовое бремя содержания такого числа заключенных, а сэкономленные средства, как я уже говорил, пойдут на решение злободневных вопросов. Во-вторых, общество  потеряет  значительно меньше своих потенциально полезных членов.

 

     Предложенный проект  закона  требует  доработки  и  некоторых корректировок.  Требует  более  серьезного  подхода статья 2.  Она должна быть выписана и согласована со  статьей  5,  поскольку  там есть  определенные неувязки (об этом сегодня уже говорили).  Более серьезной доработки требует и статья 19,  об  этом  тоже  говорили сегодня в докладах.

 

     Но тем   не   менее,  учитывая  вышеизложенное,  все-таки  мы предлагаем поддержать проект закона,  предложенный Президентом,  в первом  чтении  с последующей доработкой перед внесением на второе чтение.

 

     Мы также предлагаем Кабинету Министров внести на рассмотрение парламента  проекты  законов,  изменяющие наказание за большинство преступлений финансово-экономического характера  с  уголовного  на административное.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Іванову. За ним буде виступати депутат Кочерга. І завершуємо.

 

     ІВАНОВ С.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 3,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемые депутаты!  Я  вот смотрю,  какая-то эйфория,  благодушие витает в нашем зале,  и мне почему-то хочется предложить сразу принять акт  и  об  амнистии  в 2001 году, чтобы в следующем году не тратить время.

 

     Я прекрасно   понимаю,   что   далеко   не  гуманными  целями руководствуемся мы  сегодня,  выпуская  из  мест  лишения  свободы преступников.  Сегодня на содержание одного осужденного приходится где 3,  где 8 копеек в  сутки.  И,  безусловно,  я  понимаю  Ивана Васильевича,  который  находится  в безвыходном положении:  что-то нужно делать.

 

     Но я хочу задать вопрос:  а как отнесутся  к  этому  акту  об амнистии люди,  которые пострадали от преступных действий, которые понесли  материальный  ущерб?  Как  будет  выглядеть  государство, которое  имеет  материальные  иски к тем лицам,  которых мы завтра выпустим?

 

     В связи с этим я предлагаю срок  действия  акта  об  амнистии продлить,  расширить  число  лиц,  освобождаемых  с  мест  лишения свободы,  задержанных за преступления,  связанные с  материальными исками, до их возмещения как физическим лицам, так и юридическим.

 

     Что касается  юридических  лиц,  то  я  предлагаю,  чтобы  50 процентов суммы, которая будет возвращена по искам за этот период, направить  в  Государственный  департамент  по вопросам исполнения наказаний,  чтобы можно было наконец-то создать нормальные условия для  содержания  этих  людей  и  чтобы  правоохранительные  органы ежедневно  не  тратили  колоссальные   средства   на   задержание, разоблачение и осуждение правонарушителей.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Віктору Кочерзі. Залишається три депутати.  Час використали. По хвилині з місця для пропозицій. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 49,  Донецька область). Фракция Коммунистической партии. Уважаемые народные депутаты!  Хочу напомнить вам,  что амнистия - это полное или   частичное   освобождение   от  уголовной  ответственности  и наказания  конкретной  категории  лиц,   виновных   в   совершении преступления. Амнистия - это гуманный акт государства по отношению к осужденным,  ставшим на путь исправления,  либо к лицам, которые не представляют особой опасности для людей и государства.

 

     Хочу также   напомнить,  что  согласно  Закону  о  применении амнистии в Украине амнистия применяется  один  раз  в  календарный год.  То  есть в этом году мы уже не сможем принять такой закон то ли к каким-то важным событиям,  то ли к юбилеям. Поэтому мы должны очень продуманно использовать этот закон,  правильно подойти к тем лицам, по отношению к которым будет применяться амнистия.

 

     Меня очень  беспокоит  то  обстоятельство,  что  основной  из побудительных  причин подготовки этого законопроекта является рост численности и переполненность исправительных учреждений. Я считаю, что  это  очень  опасное  суждение и в случае роста преступности и нехватки,  скажем,  лагерей и тюрем  в  обществе  может  сложиться опасная криминогенная ситуация.

 

     Поэтому я  еще  раз подчеркиваю,  что прежде всего необходимо применять  акт  амнистии  к  тем  людям,  которые  стали  на  путь исправления,  либо к тем, кто не представляет особой опасности для государства.

 

     Конечно, можно понять Государственный департамент по вопросам исполнения  наказаний и Ивана Васильевича Штанько.  Мы тоже за то, чтобы нашим гражданам,  которые временно оказались в изолированных местах,   были  созданы  надлежащие  условия,  тем  более  что  мы присоединились  к  Европейской  хартии,  которая   предусматривает предупреждение  пыток,  издевательств  и  другого  нечеловеческого отношения.

 

     Но это уже забота государства.  Мы же  должны  принять  такой закон,  который  не  будет  опасным  для государства и не позволит выйти на свободу ни одному преступнику, который может представлять особую опасность для людей.

 

     В полной   ли   мере   отвечает   этому   требованию   данный законопроект? Нет. В выступлениях председателей комитетов Биласа и Кармазина Юрия Анатольевича говорилось о том,  что здесь непонятен подход.  Часть  людей,  которые  совершили  тяжкие   преступления, почему-то подпадают под акт амнистии.  Часть же людей,  которые не представляют особой угрозы для общества,  почему-то  не  подпадают под этот акт.

 

     Я хотел бы привести такие цифры.  Сейчас отбывают наказание в виде лишения свободы не более чем на 1 год  12,7  тысячи  лиц,  не более чем на 2 года - 15,7 тысячи, не более чем на три года - 20,5 тысячи лиц. Итого более 40 тысяч. А под этот акт амнистии подпадут всего лишь 33 тысячи лиц.

 

     Я поддерживаю  идею  принятия этого закона и хотел бы еще раз обратиться к тем,  кто будет  работать  над  его  проектом,  чтобы максимально  были  учтены эти замечания и можно было бы поддержать этот законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Тищенка. За ним - депутат Ромовська. По хвилині.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Несправедливо по минуте.  Уважаемые товарищи! Я хотел бы отметить важность принятия  этого  закона,  но  совсем  с другой  точки зрения.  Президент перед выборами сказал:  вы будете иметь другого Президента.  И сказал неправду. Он сказал: "Все буде добре".  И снова обманул.  Впервые Президент сказал правду,  когда пообещал заключенным,  что будет  амнистия.  Наконецто  он  держит слово.

 

     Вызывает сомнение только одно: что будут делать люди, которые выйдут из заключения?  Ведь они не имеют возможности поступить  на работу и снова пополняют криминальный мир.

 

     Хотел бы  выступить  против  статьи  10 этого проекта закона. Почему?  Потому что есть масса  примеров,  когда  этим  пользуются нечистоплотные люди. Пример. Хмельной бизнесмен наехал на женщину, женщина лечилась 3 месяца за свои деньги.  Следователь закрыл дело в  отношении  сбившего  бизнесмена,  и женщина понесла убытки.  Ей говорят:  обращайтесь в суд.  Но  для  этого  нужны  деньги!  Дело окончено.

 

     И второй пример.  Д мочка уже год находится в СИЗО, и дело не рассматривают   в   суде.   Уже   4   года   ее   преследуют    за подстрекательство к хулиганству малолетнего сына. Но в этом случае дело не закрывается,  видите ли, потому что она затронула интересы крупного   бизнеса,   а   именно   незаконную  приватизацию  банка "Европейский". В этом случае, извините, законы не действуют.

 

     Поэтому я  решительно  выступаю  против  того,  чтобы   такие решения принимались на уровне следствия. Только по решению суда.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон  Зоряни  Ромовської.  За  нею  - депутат Журавський.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 122, Львівська область). Шановні народні депутати!  Я вважаю,  що цей закон потрібен  і  його  слід якнайшвидше  прийняти.  Я  маю зауваження до пункту "м" статті 11, який потребує дуже серйозного доопрацювання.

 

     Хочу звернути увагу органів нашої влади на  те,  що  з  місць позбавлення  волі  вийде величезна кількість осіб,  які страждають відкритою  формою  туберкульозу.  Отже,  треба  буде   обов'язково вишукати додаткові кошти для забезпечення посиленого лікування цих людей.

 

     Ще одне.  Проблема  відповідальності  держави   за   втрачене здоров'я  в місцях позбавлення волі є дуже актуальною,  я порушила її в газеті "Голос України" за 10 березня. Думаю, що Верховна Рада ще  прийде  до  вирішення цієї проблеми.  Це конституційна норма - право на життя і відповідальність держави за втрату здоров'я.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні   колеги!   Більшість   людей,   які перебувають у колоніях, - нормальні люди. Вони перебувають там, як правило, за незначні провини. Державний бюджет дірявий. Кошти, які виділяються  на  утримання ув'язнених,  - це приблизно норма,  яку виділяли в Освенцімі для в'язнів фашизму:  3-8 копійок на добу  на одного ув'язненого.

 

     Який вихід?     Потрібно    прискорити    прийняття    нового Кримінального кодексу,  обов'язково прийняти цей проект Закону про амністію  і збільшити розміри адміністративних стягнень за рахунок зменшення  строку  ув'язнення.  Таким  шляхом  пішли  цивілізовані країни світу.

 

     І конкретна пропозиція до цього проекту закону.  У пункті "д" статті 1 вказано,  що звільняються від покарання жінки й чоловіки, які   мають   батьків   -  інвалідів  І  групи,  котрі  потребують стороннього догляду,  за умови,  що  в  цих  батьків  немає  інших працездатних  дітей.  Статтею  19  проекту  визначено,  що  в разі застосування амністії під дію статті  1  цього  закону  підпадають чоловіки  й  жінки,  які мають одного чи обох батьків,  що визнані інвалідами І групи до дня  набрання  цим  законом  чинності.  Тому доцільно це положення статті 19 доповнити:  "батьків,  які визнані інвалідами І групи,  які потребують стороннього догляду і не мають інших працездатних дітей".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я звертаюся до тих, хто мав можливість  виступити,  і  до  тих,  хто  не   скористався   такою можливістю. Направляйте свої пропозиції розробникам законопроекту. У четвер ми будемо пропонувати прийняти його  в  першому  читанні. Процедура   другого   читання   передбачає   голосування  внесених поправок.  Переважна  більшість   промовців   вносила   пропозицію прийняти  даний законопроект у першому читанні,  що ми й зробимо у четвер.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект Закону  про  державну  підтримку  малого підприємництва.  Доповідачі:  голова Державного комітету України з питань  регуляторної   політики   та   підприємництва   Олександра Володимирівна  Кужель,  народний  депутат  Журавський  та народний депутат Костицький. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  голова Державного  комітету  України  з  питань регуляторної    політики   та   підприємництва.   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні на  ваш  розгляд вноситься    законопроект    про    державну    підтримку   малого підприємництва, який був внесений Президентом 12 травня 1998 року.

 

     Підтримка державою малого підприємництва є одним із провідних завдань  реформування та розвитку економіки України.  Найголовніша передумова  ефективного  розвитку  малого  підприємництва   -   це формування  стабільної  нормативно-правової бази.  Законодавство у цій сфері повинно становити єдину правову систему як  за  взаємною узгодженістю  норм,  так  і за цілісністю нормативного регулювання підприємницької діяльності.

 

     З цією  метою  Президентом  України  внесений  проект  Закону України    про    державну    підтримку   малого   підприємництва. Законопроектом визначаються  правові  засади  державної  підтримки суб'єктів       малого      підприємництва      незалежно      від організаційноправової форми та  форми  власності,  передбачається, які  фізичні  і юридичні особи є суб'єктами малого підприємництва. Прошу  народних  депутатів  зауважити,  що  дія  цього  закону  не поширюється на довірчі товариства,  страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи,  а також на суб'єкти  підприємницької  діяльності,  в  статутному  фонді  яких частки,  що належать юридичним особам,  які не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищують 25 відсотків.

 

     Проектом закону   визначаються   основні   напрями  державної підтримки малого підприємництва,  яку здійснює Державний комітет з питань   регуляторної   політики   та   підприємництва.  Фінансове забезпечення програм підтримки малого підприємництва  здійснюється за  рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів,  позабюджетних фондів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного майна, та інших джерел фінансування.

 

     Законопроектом встановлюються     можливості     застосування спрощених систем оподаткування.  На сьогодні в державі вже діє три таких  системи  -  фіксований податок,  спрощений єдиний податок і система спеціального патенту.

 

     Відповідно до законопроекту фінансове забезпечення реалізації державної   політики   у  сфері  підтримки  малого  підприємництва здійснюють на загальнодержавному рівні Український фонд  підтримки підприємництва,  на  регіональному  -  регіональні фонди підтримки підприємництва.

 

     Законопроект забезпечує захист прав  та  інтересів  суб'єктів малого    підприємництва,    визначає   право   суб'єктів   малого підприємництва утворювати на добровільній основі  свої  об'єднання за галузевими, територіальними та іншими ознаками. Проектом закону визначаються основні напрями та форми державної  підтримки  малого підприємництва,   дається   визначення   поняття  "суб'єкт  малого підприємництва".

 

     Важливим є  вирішення  питання  фінансової  підтримки  малого підприємництва  з  боку  держави,  надання можливості застосування спрощеної системи оподаткування,  що може  привести  до  зменшення податкового тиску з боку держави.

 

     Дозвольте подякувати    народним    депутатам    Журавському, Кириченку,  Костицькому  за  активну  участь  у  підготовці  своїх проектів  про державну підтримку малого бізнесу.  Хочу наголосити, що там є дуже важливі пункти, які, на нашу думку, слід включити до проекту  закону,  поданого  Президентом.  Це  питання і відносин з місцевою  владою,  і  закріплення  прав,  і  захисту  прав  малого бізнесу.

 

     Я хотіла  б  звернутися  до  народних  депутатів  з проханням прийняти в першому читанні поданий Президентом проект  Закону  про державну підтримку малого підприємництва.  Можна в другому читанні розширити, додавши, як пропонує пан Костицький, поняття середнього бізнесу, тому що це дуже важливо.

 

     Чому я  ставлю наголос,  що треба розширити?  За два роки вже відбулися зміни в малому і середньому бізнесі. На мій погляд, дуже некоректно  порівнювати  Україну  з  іншими  країнами.  Наприклад, кажуть,  що в Польщі представників  малого  і  середнього  бізнесу півтора мільйона. А в Україні підприємств малого бізнесу - 150-180 тисяч,  а фізичних осіб - 1 мільйон 800. Перепрошую, але в Польщі, коли роблять ці розрахунки,  то за вихідну беруть підприємства, де працює не  менш  як  250  осіб.  А  в  Україні,  коли  роблять  ці розрахунки,  беруть  до  уваги  підприємства,  де працює тільки 50 осіб, а середній бізнес не враховується.

 

     Шановні народні депутати!  Ще  раз  прошу  вас  прийняти  цей законопроект у першому читанні і з урахуванням ваших пропозицій та пропозицій  ваших  виборців  прийняти  закон  у  другому  читанні. Дозвольте  нагадати,  що сьогодні діє Указ Президента про державну підтримку малого підприємництва, і в разі неприйняття цього закону він буде діяти далі.  Цей указ діє вже два роки,  і є питання, які треба переглянути.  Тому ще раз звертаюся до  вас  з  проханням  у четвер проголосувати за цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання у депутатів?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Слово надається народному депутату Свириді.  За ним - депутат Подгорний.

 

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). "Трудова Україна". Шановна   Олександро   Володимирівно!   Безумовно,   малий  бізнес необхідно підтримувати.  Безумовно,  для нього мають  бути  трошки інші  норми,  скажімо,  спрощена система звітності,  надання права самостійно вибирати форму того,  як вони  мають  оподатковуватися. Але питання зводиться до наступного.

 

     Є декілька  видів  єдиного  податку.  Чи  не  забагато це для малого бізнесу?  Чи можна цю систему  уніфікувати,  ввівши  якийсь один чи два податки, скажімо, на роздрібний чи кінцевий продаж?

 

     Тому що,  власне  кажучи,  наявність  декількох  систем  дуже негативно  позначається  на  системі   оподаткування   в   цілому. Утворюються податкові дірки, і якщо хтось помиляється в податковій ставці,  то виходить,  що,  з одного боку,  треба закривати  малий бізнес, а з другого боку, - накопичуються наддоходи. Тому тут дуже велика ціна помилки.  Чи можна  це  якимось  чином  уніфікувати  і зробити прийнятними такі норми?

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Дуже дякую. Я хотіла б подякувати всім політичним партіям,  які у своїх програмах  проголосили  підтримку  малого  і середнього  бізнесу.  Немає  жодної партії,  у програмі якої немає цього гасла.

 

     І я з вами цілком згодна.  Питання про оподаткування  є  дуже важливим,  бо створення малого бізнесу, ми можемо чесно сказати, - це насамперед  створення  нових  робочих  місць.  А  вже  потім  - економічне  зростання,  про  яке нам зараз наводять приклади інших держав. Прийняття єдиного закону залежить тільки від вас.

 

     Депутати Верховної  Ради  тринадцятого   скликання   прийняли єдиний   закон,   який   сьогодні   діє   для   суб'єктів   малого підприємництва.  Це закон про  фіксований  податок  для  тих,  хто працює на ринках. Після цього все регулюється тільки указами. І це проблема Верховної Ради.  Півтора року тому ви прийняли в  першому читанні  проект закону про спрощену систему оподаткування і більше його не розглядали.

 

     Тому я на 100 відсотків з вами згодна. І ми готові до другого читання,  найближчим часом,  переглянути.  І щоб це стосувалося не тільки тих,  хто займається торгівлею,  а й  насамперед  тих,  хто займається виробництвом.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  депутата  Подгорного.  За  ним - депутат Кирильчук.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Група  "Яблуко",  Луганська  область.  Шановна  Олександро Володимирівно! Сьогодні відповідно до постанови Кабінету Міністрів впроваджуються  єдині  уніфіковані  гарантійні  талони  на купівлю побутової техніки тощо. За це підприємець повинен ще платити якісь там кошти. Ціна різна: 10 гривень за 50 штук і таке інше.

 

     Це збігається  з вашою програмою чи ні?  Чи це ще один якийсь такий закамуфльований податок?

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую вам за запитання, воно дуже важливе. Ви ще раз  підтвердили  необхідність прийняття закону,  проект якого був внесений  під  указ  Президента,  про  впровадження   регуляторної політики   в  державі  і  надання  функцій  нашому  комітету  щодо проведення регуляторної політики.

 

     Щодо талонів,  про які ви сказали.  То є спроба  впровадження цінних  паперів  у  державі.  Наш  комітет зупинив дію рішення про введення  цінних  паперів  на  бланки  М-20,  на  накладні  і   на транспортні  накладні.  На  жаль,  без нашого візування наприкінці року  впровадили  такі  гарантійні  талони.   Зараз   це   питання обговорюється   в   державному   комітеті  і  громадськістю.  Якщо впровадження цього рішення не  дасть  ефективних  результатів  для держави і для підприємців,  то воно буде скасоване. Це питання вже на розгляді.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук. За ним - депутат Гусак.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  "Батьківщина".  Шановна Олександро   Володимирівно!  Ви  дуже  схвально  висловилися  щодо законопроектів Журавського,  Костицького.  А  чому  ви  одразу  не об'єднали  їх  в  один,  щоб ми сьогодні не думали,  який брати за основу,  а прийняли його в першому читанні?  Напевно, Журавський і Костицький   будуть   наполягати,   щоб   взяли   за  основу  їхні законопроекти. Це перше запитання.

 

     І друге.  Все-таки на чиєму боці комітет?  Який  законопроект він буде пропонувати за базовий?

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я вам дуже дякую. Ще раз наголошую, що Президент вніс проект закону в травні 1998 року.  Після цього  вже  депутати вносили.  Депутат  Костицький  вносив проект закону в тринадцятому скликанні.  Я хочу сказати,  що  це,  мабуть,  вина  і  державного комітету  (ми  не  знали  про такі законопроекти і не відпрацювали разом),  і народних депутатів,  які не звернулися в  комітет,  щоб внести єдиний проект. Але я не бачу в цьому проблеми.

 

     Прийняття проекту  закону  в першому читанні дасть можливість впорядкувати.  Сьогодні не важливо,  хто автор.  Головне,  щоб був прийнятий закон, потрібний людям, котрі будуть ним користуватися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак. За ним - депутат Баулін.

 

     ГУСАК Л.Г.  Прошу  передати  слово народному депутату Олексію Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.   "Відродження   регіонів".   Шановна Олександро  Володимирівно!  Законопроект,  який  ви репрезентуєте, передбачає,  що  суб'єктами  малого  підприємництва  можуть   бути суб'єкти,  в  статутному фонді яких частка,  що належить юридичним особам, які не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищує 25 процентів.

 

     Усім нам відомо про винахідливість частини наших підприємців. Чи не думаєте ви, що це буде використано для того, щоб сховати від оподаткування великі підприємницькі структури? Це перше запитання.

 

     І друге.     У    законопроекті    передбачається    пільгове оподаткування суб'єктів малого підприємництва, які налічують до 10 осіб  та обсяг виручки яких від реалізації послуг,  товарів за рік не  перевищує  250  тисяч  гривень.  Але   до   суб'єктів   малого підприємництва належать і підприємства, які налічують від 10 до 50 осіб,  у них обсяг виручки трохи більший. Ці підприємства не мають такої  пільги.  Чому  ми вводимо дискримінацію між цими суб'єктами підприємницької діяльності?

 

     Дякую.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я дуже дякую за запитання.  Ще  раз  підкреслюю, створення малого бізнесу - це створення нових робочих місць.

 

     Скажіть, будь  ласка,  де  сьогодні  взяти стартовий капітал? Добре, якщо є кому допомогти. Сьогодні є дуже багато інвестиційних проектів,  які впроваджуються через малий бізнес, - і в сільському господарстві, і в легкій промисловості, де є можливість стартового капіталу, але він дуже обмежений - 25 відсотків.

 

     Я хочу  застерегти вас.  У цьому залі завжди виникає питання, що народ - злодій, народ - шахрай, він обмане. Пам'ятаєте, коли ми в   цьому  залі  приймали  рішення  про  впровадження  фіксованого податку, всі казали, що коли його впровадять, то на ринках України будуть торгувати газом і "мерседесами". Але цього не сталося. І що сьогодні каже податкова служба,  яка тоді говорила,  що  не  треба приймати  таке  рішення?  У чотири рази збільшилися надходження до бюджету.

 

     І з приводу спрощеної системи  оподаткування.  Сьогодні  указ Президента діє і для тих підприємств,  які налічують 50 осіб. Вони платять або 6 відсотків від обсягу виробництва і окремо  ПДВ,  або 10 відсотків і більше ніяких податків. А фізичні особи - від 20 до 200 гривень.

 

     Відповідний законопроект ви прийняли в першому  читанні.  Він потребує термінового внесення деяких змін. Тому я звертаюся до вас із проханням найближчим часом розглянути його в  другому  читанні. Але нерівності там немає.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Бауліну,  останнє запитання.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Я ваш земляк,  Александра Владимировна,  и перманентный соперник   на   парламентских  выборах.  Александра  Владимировна! Собственно говоря,  народный депутат  Марченко  только  что  задал вопрос,  который  хотел задать и я.  Поэтому я задам этот вопрос в несколько иной редакции.

 

     В статье  2  проекта   закона,   который   вы   докладываете, предусматривается,  что  субекты малого предпринимательства - это предприятия с численностью до 50 человек и выручкой до 1  миллиона гривень.

 

     В статье  6,  где  указано,  какие  субекты  имеют  льготное налогообложение  и  упрощенный  бухгалтерский  учет,  определяется численность - 10 человек и выручка - 250 тысяч гривень.

 

     Не кажется  ли вам,  что должно быть соответствие между этими статьями? На мой взгляд, сегодняшнему периоду развития Украинского государства   больше   соответствует   норма  статьи  6,  то  есть целесообразно установить численность - 10 человек и обем  выручки

- 250 тысяч гривень. Таким предприятиям надо предоставлять льготы.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Я ще раз дякую народним депутатам, що ви з такою увагою поставилися до проекту закону про малий  бізнес.  Цілком  з вами  згодна.  Ще  раз підкреслюю,  цей проект був внесений у 1998 році.  У 1999 році  з  урахуванням  пропозицій,  які  ви  сьогодні висловили,   видано   Указ   Президента   про   спрощену   систему оподаткування, за яким юридичні особи, які мають чисельність до 10 чоловік,  сплачують просто єдиний податок,  а до 50 чоловік і обіг до 1 мільйона -  сплачують  за  спрощеною  системою  оподаткування єдиний податок, більше ніяких.

 

     Єдине, про  що я прошу вас.  Я вважаю,  що в цей законопроект треба внести поняття "середній бізнес" і  збільшити  норму  обсягу виручки до 3 мільйонів гривень,  а не 1 мільйон,  як сьогодні,  бо пройшла інфляція.  І,  напевно,  треба внести пропозиції,  які вже прийняті в Законі про підприємництво.  Для промислових підприємств я б збільшила кількість працюючих, щоб надати можливість більшості промислових  підприємств  оподатковуватися  за  спрощеною системою оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександро  Володимирівно.  Час  використали. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Дякую всім.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Продовжуємо розгляд проекту Закону про  державну  підтримку  малого  підприємництва.  Народний депутат   Віталій   Станіславович   Журавський  доповідає  один  з варіантів.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Дозвольте представити  вам  законопроект  про  державну   підтримку   малого підприємництва  недержавної  форми  власності в сфері виробництва, науки і надання послуг.

 

     Нагадаю шановним депутатам,  що ми подали цей законопроект ще 26  червня  1996  року,  потім  продублювали його вже в парламенті нового скликання. Це, до речі, свідчення того, яка є дистанція від подання  документа  до  його розгляду.  За цей час деякі положення законопроекту застаріли,  але концептуально він може бути  дуже  й дуже корисний.

 

     Проект про  державну  підтримку  малого підприємництва,  який представляла  шановна  Олександра  Володимирівна  Кужель,  поданий набагато пізніше.  Проте він містить цілком слушні пропозиції, так само  як  і  законопроект  народного   депутата   України   Василя Костицького.

 

     Сьогодні є  певне пожвавлення в розвитку малого та середнього бізнесу,  і це цілком логічно. На сьогодні немає ні можливості, ні потреби   відновлювати   колишні   гіганти   економіки.   Малі   ж підприємства більш мобільні,  менш енергомісткі і швидше  реагують на потреби ринку.  До бізнесу приходять нові люди з новими ідеями, з новим  поглядом  на  себе  і  на  світ.  Спектр  діяльності  цих підприємств є досить широкий.  Найбільш поширені види діяльності - торгівля,  громадське харчування,  послуги, але маємо й промислові та будівельні підприємства.

 

     На мою  думку,  таке відносне поліпшення ситуації є наслідком того,  що останнім  часом  в  Україні  вжито  деяких  заходів  для поліпшення   умов   розвитку  підприємництва,  зокрема  малого  та середнього.  Певною мірою цьому сприяли видані Президентом України укази про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності,  про  деякі  заходи  з  дерегулювання  підприємницької діяльності,  про  внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів про прибутковий податок з громадян, спрямовані на зменшення надмірного втручання   державних  органів  у  підприємницьку  діяльність,  на подальше  економічне  зростання,  на   запровадження   фіксованого податку для суб'єктів підприємництва.

 

     Проте проблем із правовим забезпеченням малого підприємництва не зменшилось і не створено насправді сприятливих умов для  малого бізнесу. Будьмо ж відверті в цьому плані.

 

     Основним принциповим  моментом нашого законопроекту є те,  що він порівняно з іншими передбачає підтримку малого  підприємництва здебільшого економічними методами.

 

     У запропонованому нами законопроекті передбачається створення центрів підтримки  малих  підприємств.  Такі  центри  пропонується створювати  за  рішеннями обласних,  міських (зокрема Київської та Севастопольської),  районних рад  з  метою  фінансування  програм, спрямованих   на   підтримку  й  розвиток  малого  підприємництва, зростання кількості малих  підприємств,  створення  нових  робочих місць,  збільшення  реальної  зайнятості  населення у відповідному регіоні.  За  рішеннями  місцевих  органів  влади  центри   можуть створюватися при навчальних закладах, громадських організаціях, на підприємствах усіх форм власності.

 

     Кошти центрів  підтримки  малих  підприємств  формуються   за рахунок   бюджетних   коштів,   доходів  від  власної  діяльності, добровільних  внесків  фізичних  і  юридичних  осіб,   зокрема   й іноземних.  Кошти  відповідних  бюджетів  можуть  в  установленому порядку  спрямовуватися  до  вказаних   центрів   здебільшого   на стимулювання   розвитку   пріоритетних   видів   діяльності  малих підприємств та регіональних програм підтримки малого бізнесу.

 

     Бюджетні кошти виділяються  тільки  для  покриття  початкових витрат на зворотній основі.  Всі інші видатки покриваються центром самостійно за рахунок зазначених джерел.

 

     Основними завданнями центрів підтримки  малих  підприємств  є консультування з питань законодавства України,  надання інформації щодо  здійснення  державної  підтримки  суб'єктів  підприємницької діяльності,   надання   на  конкурсних  засадах  суб'єктам  малого підприємництва фінансової допомоги  на  зворотній  і  беззворотній основі.

 

     Фінансова підтримка     суб'єктів    малого    підприємництва здійснюється  в   напрямах,   визначених   відповідною   програмою підтримки  малого  підприємництва,  затвердженою  в  установленому порядку за наявності техніко-економічних обгрунтувань проектів.

 

     Фінансово-кредитна допомога    держави    суб'єктам    малого підприємництва  надається  в таких формах:  пільгове кредитування, надання гарантій (повних  чи  часткових)  позичок,  отриманих  від комерційних банків, застосування прискореної амортизації.

 

     Можливо, вже  настав  час  відмовитися від кивання на верхи і очікування від них  вказівок.  Головне  -  не  ставати  на  заваді розвитку  підприємницьких  здібностей  кожної  окремої людини.  На місцях краще знають, що розвивати і як розвивати.

 

     На завершення хочу сказати, що було б добре об'єднати всі три вищезгадані   проекти   закону   в   один  (тут  я  з  Олександрою Володимирівною цілком солідарний),  використати все цінне,  що є в них,  зокрема й у нашому законопроекті, та подати на друге читання єдиний проект.  І це треба робити  дуже  швидко,  бо  економіка  і регіони  не  можуть  чекати  на  прийняття  закону на основі даних законопроектів чи одного із  них.  Розвиток  малого  й  середнього бізнесу може істотно допомогти в розбудові національної економіки, а також і ми,  якщо приймемо в четвер один із трьох законопроектів чи як домовимося сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Як  ми зробимо із запитаннями?  У нас ще один доповідач. Але ж, бачите, наполягає народний депутат.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Михайла Васильовича Гуцола.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Я  уважно  вислухав  ваш виступ,  шановний Віталію Станіславовичу,  і в мене виникло  невеличке  запитання.  Скажіть, будь   ласка,   чи   є   суттєві  суперечності  між  усіма  трьома законопроектами? Якщо є, то які?

 

     Дякую.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Суперечностей  немає.  Скажімо,   у   колеги Костицького є вдалі новели щодо середнього бізнесу, основа є добра в  законопроекті,  який  представила  пані  Кужель,  а  в   нашому законопроекті  є новели з приводу центрів підтримки малого бізнесу та ролі місцевого самоврядування.  Так що цілком можна об'єднати в один.

 

     Крім того,   наш   законопроект   називається  "про  державну підтримку малого  підприємництва  недержавної  форми  власності  в сфері  виробництва,  науки  і  надання  послуг",  а  законопроект, внесений   Президентом   -   "про   державну   підтримку    малого підприємництва". Об'єднувати можна.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Давайте  послухаємо ще третій варіант,  бо ми маємо всього 45 хвилин і депутати не зможуть обговорити по суті цю проблему. Не кожен варіант зокрема, а саму суть проблеми. А автори нехай вислухають і об'єднають все це в одному проекті.

 

     Слово має Василь Васильович Костицький,  регламент 5  хвилин. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Дякую.  Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати!  Думаю,  що дуже важливою є пропозиція Івана Степановича максимально  обговорити  не  тільки  проекти  законів,  але й саму проблему.  Проте нагадаю, що всі доповідачі мають право на те, щоб отримати запитання,  а депутати - право на те, щоб їх поставити. І таке  серйозне  питання   про   проблеми   малого   й   середнього підприємництва   потребує   грунтовного  обговорення.  І  я  зараз постараюся це обгрунтувати.

 

     Проект закону про державну  підтримку  малого  та  середнього підприємництва був внесений мною ще в попередньому скликанні, і ми дуже раділи, що це буде якийсь додатковий стимул для розвитку цієї сфери виробництва...

 

     Іване Степановичу,   вибачте,   я  бачу,  що  мені  5  хвилин висвітили.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу,  ми просимо  вас  укластися  в  5 хвилин.  Якщо  ви за 6 хвилин доповісте,  то ми вам будемо вдячні. Будь ласка.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  На жаль, наш законопроект спіткала така сама доля,  як  і багато інших,  зокрема проект Закону про психіатричну допомогу,  який очікував розгляду п'ять років, як законопроект про захист  громадської  моралі  і  психіки  населення від негативного впливу  засобів  масової  інформації,  який   журналісти   назвали законопроектом  про  боротьбу  з порнографією,  що теж п'ять років пролежав у парламенті і не був  прийнятий.  Врешті-решт  Президент минулого  року видав указ з цього питання,  так само як і указ про державну підтримку малого й середнього підприємництва.

 

     Я звертаюся зараз до представників  передусім  лівих  партій, Комуністичної  та  Соціалістичної,  в  ідеологічних  засадах  яких питання малого й середнього підприємництва,  можливо, сприймається неоднозначно.

 

     Сьогодні в Україні йдеться не про те, щоб просто підтримувати бізнесмена,  а про те,  щоб підтримуючи малий і  середній  бізнес, рятувати  ситуацію,  яка склалась у державі,  зокрема розв'язувати проблему  зайнятості  населення.  На  сьогодні  ми  маємо  близько мільйона безробітних (це статистичні дані),  а в стані прихованого безробіття перебуває ще понад 4 мільйони громадян України.  Із них людей,  які  працюють  неповний  робочий  тиждень,  маємо  понад 2 мільйони,   а   працівників,   які   перебувають   у    примусових адміністративних відпустках, - десь 2,5 мільйона.

 

     І прийняти  закон,  який  надасть  можливість  цим громадянам займатися підприємницькою  діяльністю  і  таким  чином  створювати добробут собі,  своїй родині, забезпечувати собі прожиття і давати робочі місця іншим, - наш дуже важливий обов'язок. Тому я закликаю всіх,   незалежно   від   того,   хто  до  якої  партії  належить, проголосувати за законопроект. За який - то вже інше питання.

 

     Справді, проблема   малого   й   середнього    підприємництва неоднозначна  в  нашій  державі,  але  саме  цей  сектор економіки визначає загальну тенденцію  економічного  зростання  в  будь-якій державі.  І  в  законопроекті,  запропонованому мною,  передбачене розв'язання  низки  економічних  і   соціальних   проблем   нашого суспільства. Яких?

 

     Передусім це  спрощена  система  реєстрації  суб'єктів малого підприємництва.  Так,  наприклад,  якщо  ми  створюємо  акціонерне товариство,  то там має бути суворий порядок перевірки, можливість пізнішого створення статутного фонду,  гарантії  платоспроможності цієї бізнесової структури тощо.

 

     Ми ж  маємо  чимало  перешкод  у розвитку малого й середнього підприємництва. А воно зачіпає інтереси, як я вже сказав, багатьох мільйонів  громадян  України,  зокрема  і  наших  з  вами  колег - учителів,  журналістів,  лікарів, юристів, працівників виконкомів. Вони  в  силу  економічних  обставин  тепер стоять на базарах та в холод і дощ  змушені  торгувати.  От  їх  саме  й  стосується  цей законопроект.

 

     І тому дуже важливим є положення в цьому проекті: не вимагати вносити гроші до статутного фонду відразу.  Нам  кажуть:  якщо  не внесуть до статутного фонду гроші,  то тоді це підприємство когось обдурить і не поверне гроші.  Вибачте,  але ж хіба у  нас  навколо одного  підприємства будуть люди,  які не матимуть розуму?  Вони ж теж будуть думати,  вступаючи з підприємством  у  якісь  бізнесові відносини.

 

     А загалом підприємництво - це ризикова діяльність,  пов'язана із отриманням прибутку.  І якщо 5 мільйонів людей не мають  грошей для того,  щоб створити підприємство і в такий спосіб заробляти на хліб собі,  дітям,  близьким своїм,  то тоді  держава  зобов'язана надати  їм  можливість створювати підприємства без внесення коштів до статутного фонду.

 

     Справді, Президент  узяв  до  уваги  пропозиції,   які   мною висловлювалися  не один раз.  І тепер статутний фонд для товариств із обмеженою відповідальністю набагато  зменшений.  Ми  пропонуємо взагалі  питання про створення статутного фонду ставити десь через два роки після реєстрації юридичної особи.

 

     Очевидно, що  в  межах  такого  жорсткого,   я   би   сказав, дискримінаційного стосовно мене регламенту мені важко викласти всі положення законопроекту.  Але я повинен звернути вашу увагу ще  на кілька  таких новел.  Це стосується запровадження норм прискореної амортизації  для  підприємств  малого  й  середнього  бізнесу.  Це стосується встановлення єдиного податку для малих підприємств.  Це стосується засобів державної підтримки діяльності цих підприємств. Це  стосується  встановлення державних гарантій,  серед яких треба назвати  незмінність  законодавства  (тобто  заборона  погіршувати законодавство  щодо  малих  і  середніх  підприємств  протягом  10 років),  захист  прав  власності  суб'єктів  малого  й  середнього підприємництва,   відшкодування   збитків,   завданих   державними чиновниками малому й середньому підприємництву.

 

     На завершення дозвольте звернути вашу увагу,  шановні народні депутати  і всі присутні,  на те,  що в законопроекті пропонується також встановити запобіжні заходи,  які унеможливлять втручання  з боку  державних  чиновників,  дрібних  чиновників.  Вони  є  тепер найсерйознішою перешкодою в розвитку малого й середнього  бізнесу. І ці заходи,  ці перешкоди для чиновника також тут виписані, аж до заборони  протягом  п'яти   років   обіймати   посаду   державного службовця.

 

     Оскільки я  не  маю можливості докладніше доповісти й довести до вашого відома положення закону, я на завершення скажу, шановний Іване Степановичу,  що так, справді, законопроект, який ми внесли, був першим,  але ми не претендуємо на те,  щоб він був обов'язково прийнятий  саме таким.  Я вважаю,  що на базі трьох законопроектів може бути зроблений один.  Який взяти за основу - справа Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Василю  Васильовичу,  щодо дискримінації:  ви використали більше часу,  ніж депутат Журавський,  - 7 хвилин і 37 секунд.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  А  колега  Журавський використав 7 хвилин 44 секунди.

 

     ГОЛОВА. Так,  обоє використали  однакову  кількість  часу.  Я звертався до вас як до доповідача з одним проханням,  як і до всіх доповідачів.  Вас троє,  це вже 30 хвилин.  А на  розгляд  питання заплановано  45  хвилин.  Отож  депутати не зможуть взяти участь в обговоренні.  Тому я й просив вас.  Мені здається,  що вам  цікаво почути думки депутатів,  аби врахувати їх в єдиному законопроекті, який ви напрацюєте разом із урядом (наголошую: разом із урядом) та внесете на розгляд у другому читанні.

 

     Є запитання? Запишіться. Висвітіть будь ласка.

 

     Депутат Гуцол. За ним - депутат Баулін.

 

     ГУЦОЛ М.В.    Фракція    "Батьківщина".    Шановний    Василю Васильовичу!  Народний депутат Журавський дав мені  відповідь,  що суттєвих  розбіжностей між усіма трьома законопроектами немає.  Чи не вважаєте  ви,  що  доцільно  було  б  прийняти  за  основу  або поставити   на   голосування   в   першому  читанні  законопроект, представлений Олександрою Володимирівною Кужель?

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Дякую.   Законопроект,   який    доповідала Олександра  Володимирівна Кужель,  внесений Президентом України і, звичайно,  міг  би  бути  прийнятий  за   основу.   Концептуальних розбіжностей між трьома законопроектами, внесеними на ваш розгляд, немає. Тому незалежно від того, який законопроект буде прийнято за основу, треба врахувати ті додаткові ідеї, які є в інших проектах. Перешкод для цього  немає  жодних.  Мені,  звичайно,  як  авторові законопроекту  хотілося  б,  щоб був прийнятий за основу мій,  тим більше що він очікує на це вже 5 років.  Але в  моїй  депутатській біографії вже були такі випадки, коли я навіть під час голосування знімав свій законопроект тільки  для  того,  щоб  пройшов  хоча  б якийсь.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату Бауліну.  За ним - депутат Кощинець.

 

     БАУЛІН П.Б.  Я поддерживаю вас,  уважаемый докладчик,  в том, что   вы   в   своем  законопроекте  разделяете  малое  и  среднее предпринимательство. Это необходимо.

 

     А теперь я прошу передать слово народному депутату Стрижко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Стрижка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Если я  не  ошибаюсь,  Ивану Степановичу принадлежит высказывание:  "Не треба його пхати, як воно не лізе". По аналогии с этим в отношении поддержки можно было бы сказать:  "Не треба його підтримувати,  як воно не стоїть". А не стоит, наверное, потому, что проблемы малого и  среднего бизнеса у нас оторваны от проблем крупных предприятий, крупных производств.

 

     Классическим примером      является       предпринимательская деятельность так называемых челноков.  На Украине разрушена легкая промышленность,  а челноки везут товар из Турции,  из Обединенных Арабских Эмиратов и так далее,  и при этом они могут успешно вести свою коммерческую деятельность.

 

     В этом плане у меня два вопроса.  Считаете  ли  вы  возможным решение  проблемы  мелкого и среднего бизнеса в отрыве от крупного производства?  И второй вопрос.  Стимулирует ли ваш проект  закона привязку  коммерческой  деятельности  мелкого и среднего бизнеса к деятельности крупных производств?

 

     Спасибо.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую за дуже  оригінальне  запитання.  Коли йдеться про човників,  які везуть товар із-за кордону, то проблема тут не тільки в тому,  що наші підприємства стоять, а ще й у тому, що  таким  чином люди заробляють собі на прожиття.  І кому,  як не вам,  представникам Комуністичної партії,  тоді подбати про цих  5 мільйонів людей,  про яких я щойно сказав, і дати їм можливість не їздити  з  торбами,  перепрошую,  по  закордонах,  зокрема  й   до Туреччини, Польщі, де їх зневажають, а звільнити їх від статутного фонду,  зробивши  спрощену  систему  реєстрації,  дати  можливість людині  тут створити бізнес.  Хай він буде дрібний буржуа,  але це людина,  яка заробить на прожиття собі і  своїй  сім'ї,  та  ще  й надасть робочі місця іншим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Кощинцю. За ним - депутат Кармазін.

 

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 88,  Івано-Франківська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановний Василю Васильовичу!  Я підтримую вашу думку про те,  що всі три законопроекти треба об'єднати в  один  і внести на розгляд у першому читанні.

 

     А слово для запитання прошу передати Олексію Марченку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Депутатська   група   "Відродження регіонів".  Шановний доповідачу!  Ми  як  народні  депутати  перед прийняттям рішення з приводу будь-якого законопроекту користуємось інформацією,  яку надають доповідач,  люди,  які беруть  участь  в обговоренні законопроектів, а також висновками науковців. Сьогодні нам роздано висновки  аналітичної  групи  Координаційноекспертного центру   об'єднань  підприємців  України,  де  стосовно  і  вашого законопроекту, і Віталія Журавського пишеться таке: "Запропоновані проекти мають суто декларативний характер.  На жаль,  тільки назва проголошує  підтримку  малого  і  середнього  бізнесу",   а   далі пропонується відхилити зазначені законопроекти.

 

     Прошу прокоментувати такі висновки.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Ви зачитали висновок, запропонований одним  із  громадських  об'єднань  підприємців.   Я   теж   очолюю Українську   спілку   підприємців  малого  і  середнього  бізнесу. Оскільки в нас  у  залі,  на  жаль,  є  конкуренція  між  авторами законопроектів (хоча мені й не хотілося б про це говорити), то так само  і   між   спілками   є   конкуренція   щодо   проштовхування законопроектів.   А   насправді  принципової  різниці  між  нашими законопроектами немає,  і цей законопроект  абсолютно  конкретний. Якщо   в  ньому  йдеться  про  те,  скільки  разів  чиновник  може перевіряти підприємство,  якщо йдеться про те,  які встановлюються податки,  якщо йдеться про те, яке підприємство належить до малих, а яке - до середніх, то хіба він не є конкретним?

 

     Так, ми не можемо  зробити  ідеальний  законопроект,  але  ми стараємося це робити.  Я закликаю:  давайте не будемо конкурувати, давайте подумаємо  про  народ  і  передусім  про  тих  людей,  які потребують підтримки у власній підпри?мницькій діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Юрію Кармазіну. Будь ласка.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Дякую.  Партія  захисників Вітчизни.  Шановний доповідачу!  Чи не здається вам,  що такі  назви  -  про  державну підтримку малого підприємництва - неприпустимі в законах?  Що тоді робити з великими підприємствами і з великим  підприємництвом?  Чи не  здається  вам,  що  просто треба виконувати закони?  I що тоді робити з однаковими правилами гри? Чи пам'ятаєте ви, що Радянський Союз  загинув  тоді,  коли  роздрібнилися  великі  підприємства  і почалося мале підприємництво?  А потім скупили та знищили і те,  і те.  Отож  щодо  однакових  правил  гри та щодо підтримки великого підприємництва я й хотів би почути  ваші  міркування  в  контексті цього законопроекту.

 

     Дякую.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.  Дякую, шановний Юрію Анатолійовичу. Я згоден з вами,  бо добре пам'ятаю Конституцію,  яку ми тут  приймали,  де йдеться і про те, що всі суб'єкти права власності і господарювання рівні перед законом.  Я з  цим  погоджуюся.  Разом  з  тим  будучи державними  людьми  згадаймо про те,  що в нас за спиною стоять не тільки  великі  підприємства,  які  об'єднують  невелику   частину суспільства,  а п'ятимільйонна,  коли хочете,  громада, якій треба надати допомогу в тому,  щоб забезпечити пристойний рівень життя і виконати вимоги Конституції.

 

     I політика   держави   не  є  дискримінаційною  щодо  великих підприємств,  які й так собі можуть дати раду.  А наш законопроект передбачає  навіть не систему пільг,  а систему спрощеного набуття статусу  суб'єктів   малого   підприємництва   та   підтримки   їх діяльності,   оскільки  вони  не  можуть  оплачувати  бухгалтерів, юрисконсультів тощо, тобто створювати відповідний чиновницький або менеджментський  апарат,  який  забезпечить  їхню  діяльність.  I, звичайно,  правила гри (податкові та інші)  для  всіх  підприємств мають бути однакові.

 

     Але оскільки  в  даному  разі  йдеться  у  першу чергу не про завдання держави ліквідувати дисгармонію у сфері підприємництва, а про  обов'язок  держави  виконувати  свою  соціальну  функцію,  як вимагає стаття 1 Конституції,  то  в  нас,  на  мою  думку,  немає вибору, а отже - треба приймати такий закон.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю  Васильовичу.  Ви  використали  всі 15 хвилин, так що дискримінації стосовно вас не було.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую, Iване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Слово    для    співдоповіді     надається     Сергію Олександровичу  Москвіну  -  голові  підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

     МОСКВIН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Перед Комітетом з питань економічної політики стояло  складне  завдання, бо  ми  розглядали  три  законопроекти  однакового концептуального змісту,  що не мають ознак альтернативності.  Тому я спробую  дуже стисло  дати  оцінку  кожному  з  них  і  довести до вашого відома рішення комітету.

 

     Законопроект про державну  підтримку  малого  підприємництва, внесений Президентом України,  є чинним указом Президента.  Проект чітко визначає основні напрями  та  програму  державної  підтримки малого бізнесу, формулює завдання цієї програми.

 

     Можна погодитися     з     визначенням    суб'єктів    малого підприємництва та окресленням спеціального законодавчого поля щодо цих суб'єктів з питань спрощеної системи оподаткування, звітності, фінансовокредитної підтримки. Себто це і є предмет цього рамкового закону. Разом з цим законопроект занадто декларативний, загальний, потребує багатьох додаткових нормативних актів.

 

     Законопроект про  державну  підтримку  малого  та  середнього підприємництва,  поданий  народним  депутатом  Костицьким,  більше відповідає своєму призначенню.

 

     На користь   цього   законопроекту   можна   висловити   такі аргументи.  Він  досить широко охоплює проблемні питання державної підтримки малого бізнесу,  найбільш повно відповідаючи вимогам, що ставляться до рамкового закону, яким такий акт і повинен бути.

 

     Названий законопроект  чітко  окреслює специфічне законодавче поле  саме  для  малого  підприємництва,  має  гармонійну,  чітку, послідовно розкриту структуру, логічні переходи від одного розділу до іншого,  достатньо глибоко  розроблені  статті,  що  відповідає назві та змісту всього документа.

 

     Інструктивний характер  деяких  статей є виправданим,  навіть необхідним, оскільки це великою мірою допоможе підприємцям у їхній господарській  діяльності,  а представникам влади - у сприянні цій діяльності та контролю за нею.

 

     Дуже добре  опрацьовано  питання  статусу  суб'єктів   малого підприємництва  та  порядку його набуття,  що сприятиме визначенню такого статусу на практиці.  Докладно розроблено питання державної реєстрації   суб'єктів   малого   підприємництва.  Особливо  треба наголосити, що в законопроекті в концентрованому вигляді викладено порядок державної реєстрації суб'єктів саме малого підприємництва.

 

     Другий розділ законопроекту є головним і концептуальним. Його позитивною рисою є широкий перелік  напрямів  державної  підтримки малого  підприємництва.  Цей  перелік  найповніший  саме  в  цьому проекті.

 

     Треба відзначити гостру соціальну  спрямованість  статті  11, яка передбачає державну підтримку підготовки кадрів у сфері малого підприємництва, що вплине на скорочення безробіття та забезпечення зайнятості соціально незахищених верств населення.

 

     Окремий розділ    присвячено    державним    гарантіям,   без забезпечення яких взагалі неможливий розвиток і становлення малого підприємництва.  Особливо  треба відзначити важливість введення до законопроекту статті про порядок проведення ревізій  та  перевірок діяльності     підприємців.    Це    гарантуватиме    стабільність підприємницької діяльності, особливо в сфері малого бізнесу.

 

     Разом з тим законопроект шановного Василя Васильовича містить деякі недоліки.

 

     Передусім середнє  підприємництво  не  має  чітко  визначених правових рамок.  Тому доцільно було б  обмежити  сферу  дії  цього закону  лише  малим  підприємництвом.  Необхідність такого підходу зумовлена й тим,  що межа між малим та середнім бізнесом є  досить нестійкою.  І  процес  переходу  з  однієї категорії до іншої може відбуватися доволі часто і за невеликий проміжок часу,  що,  своєю чергою,  вимагатиме  проходження  складних  і довгих бюрократичних коридорів при перереєстрації,  фінансовій звітності, оподаткуванні тощо.

 

     Норми статті   13   "Надання   пільг  при  оподаткуванні"  не відповідають  вимогам  податкового  законодавства,   прив'язуються чомусь до конкретних указів Президента.

 

     Деякі статті  законопроекту  не  несуть  ніякого  додаткового нормативного   або   інформаційного   навантаження   порівняно   з попередніми статтями.

 

     Щодо проекту    Закону    про   державну   підтримку   малого підприємництва недержавної форми власності  в  сфері  виробництва, науки   і   надання   послуг,   то  він  доповнює  обидва  згадані законопроекти,  і  навіть  з  назви  закону  вже  видно,  що   він поширюється  тільки  на деякі галузі виробництва,  науки й надання послуг.

 

     Тому в такій ситуації Комітет з питань  економічної  політики рекомендує   не   приймати   за   основу   жодного  з  розглянутих законопроектів,  а  повернути  їх   на   доопрацювання   суб'єктам законодавчої  ініціативи  для  внесення  на розгляд Верховної Ради єдиного  варіанта  законопроекту  про  державну  підтримку  малого підприємництва.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ми час використали. Розпочинаємо обговорення.

 

     Слово надається  депутату  Бауліну.  За  ним  буде  виступати депутат Мироненко.  Потім виступить депутат  Матвієнков  і  будемо завершувати. Чи ви відмовляєтеся? Для заключного слова доповідачам буде надано по хвилині.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! В  который  раз  кучмовский  режим льет крокодильи слезы по поводу "підтримки   малого    підприємництва".    Сегодня    эти    слезы наворачиваются  на  глаза  и  туманят  взор  новоиспеченной "жінці року".

 

     Пока еще  разворовывалось  богатство,   доставшееся   нам   в наследство  от  второй богатейшей супердержавы мира - СССР,  у нас были миллионы мелких предпринимателей. Правильно, товарищ Стрижко, челноки.   Это  они,  прикрывая  реальный  грабеж,  организованный украиноязычными чиновниками в содружестве с космополитами,  новыми украинцами,   сновали   туда-сюда,   создавая   иллюзию  "ринкової економіки".  Когда все созданное  еще  в  застойные  (в  кавычках) времена  вывезли в Польшу и другие государства дальнего зарубежья, сразу стало видно, что вся демагогия о малом предпринимательстве - просто  миф для тех,  кто потерял работу,  зарплату и будущее изза распада самой социально защищенной страны мира - Советского Союза.

 

     Примеров того,  что малый бизнес вывел хоть  одну  нормальную страну   на   мировой   уровень   развитых   стран,   нет.   Малое предпринимательство только закрывало щели и отягощало  ситуацию  в государствах, которые имели обективные условия для экономического развития, чего нет в незалежной Украине по определению.

 

     Правящая элита стран,  которая превращала свои государства  в развитые,  не  была  такой жадной и тупой,  как украиноязычная,  и имела желание и способности управлять экономикой,  а не воровать у собственного   народа.   Поэтому   вся   эта  словесная  шушера  о бизнес-инкубаторах,  бизнес-центрах  и  тому  подобных  далека  от проблем,   которые  реально  волнуют  еще  сохранившихся,  как  ни странно,  вопреки  политике  кучмовского  режима  предпринимателей Украины.

 

     Цель президентского   законопроекта   -  отщипнуть  от  нищих "мешканців держави",  от их мизерных зарплат и пенсий  "кошти"  на содержание  монстра - Украинского фонда "підтримки підприємництва" и прочих чиновников.

 

     Я по-человечески понимаю уважаемую Александру Кужель, что это поднимет солидность ее ведомства, но зачем ее комитет записывать в статью 4 законопроекта,  да еще как осуществляющий государственную поддержку  малого  предпринимательства?  Это  ведомство чуть ли не каждый день  переименовывают,  да  и  вообще  его  нужно  было  бы сократить с целью экономии государственных средств.

 

     В проекте   умышленно  сделана  нестыковка  (я  об  этом  уже говорил) понятия субектов малого предпринимательства и  тех,  кто будет   реально   пользоваться   правом   на   упрощенную  систему налогообложения (статья 2 и статья 6). Речь должна идти об одном и том же.

 

     Кстати, более    разумно    проблема    отнесения   к   малым предпринимателям решена в законопроекте депутата  Костицкого.  Его предложение  развести  малое  и  среднее предпринимательство более правильное.  Согласен с его  предложением  ограничить  в  уставном фонде малых предприятий долю крупного бизнеса 15 процентами,  а не 25, как это записано в президентском законопроекте.

 

     Также я   поддерживаю   в   проекте    депутата    Журавского дифференцированный  подход к определению статуса малых предприятий в зависимости от отрасли.  Это правильно,  Виталий  Станиславович, тут я с вами согласен.

 

     Времени нет, поэтому я скажу, что малому предпринимательству, безусловно,  нужно помогать.  Кстати, научно-экспертное управление рекомендует  правильный  путь:  не  кормить  новых  чиновников,  а поддерживать предпринимательство  льготами,  но  не  "загалом",  а нацеленными на решение конкретных задач экономики.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мироненку.  За ним

- депутат Матвієнков.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Уважаемые народные депутаты  Украины!  Я  за  принятие  добротного проекта     закона     о    государственной    поддержке    малого предпринимательства.  Но принесет ли он пользу в  наших  условиях? Нашими  борцами  за  капитализм  реформы проводятся восемь лет,  а народу все хуже и хуже.  Значит,  направленность избрана  неверно. Может, нужна смешанная экономика? Нет, - говорят крупные олигархи, правящие государством,  - верной дорогой идем.  Хотя видят, что те же  мелкие  предприниматели  -  бывшие инженеры,  рабочие,  врачи, учителя,  которых  беды  привели  к  предпринимательству,   сейчас подвергаются   давлению   со   стороны  преступников,  чиновников, некоторых деятелей, называющих себя работниками правоохранительных органов. Мелкие предприниматели фактически бесправны.

 

     Чтобы закон   работал,   надо   подходить  к  его  разработке концептуально.  И несомненно,  мы  должны  содействовать  развитию предпринимательства,    государственных,   коллективных,   частных предприятий,  в том  числе  развитию  малого  предпринимательства. Многие   керченские   предприниматели   просят  Верховную  Раду  о следующем.  Они говорят,  что им не нужны деньги,  а нужно,  чтобы закон прежде всего обеспечивал:  во-первых, нормальные условия для работы;  во-вторых,  создание простой системы налогообложения,  не требующей  дополнительного  толкования и сложной системы проверок;

в-третьих,  отмену или значительное уменьшение  размера  уставного фонда;    в-четвертых,    расширение    практики    фиксированного налогообложения,  при котором мелкий предприниматель  должен  один раз   отчитываться,   и,  естественно,  должно  сохраняться  право предпринимателя на выбор системы налогообложения.

 

     Необходимо уменьшить   до   минимума   количество    налогов, предоставление  отчетов в различные государственные органы.  Малое предприятие  должно  давать  только  один  отчет  -  в   налоговую администрацию.

 

     Есть много  других  предложений относительно поддержки малого предпринимательства. Нужно все сделать для повышения покупательной способности   населения,  а  значит,  надо  обеспечить  с  помощью государственной  поддержки  восстановление  и   развитие   крупных государственных   коллективных   предприятий  в  промышленности  и сельском хозяйстве.  Необходимо обеспечить банковское кредитование всех предприятий, доступный процент для каждого предприятия.

 

     Еще раз  подчеркиваю,  надо подходить к решению этой проблемы комплексно.  Предлагаю передать все  законопроекты  в  Комитет  по вопросам  экономической  политики  и  разработать  один  добротный законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Матвієнкову.  За ним - депутат Литюк від комітету з пропозиціями.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Депутатская  группа  "Возрождение регионов". Уважаемые коллеги!  Развитие малого и среднего предпринимательства является     необходимым    условием    построения    эффективного функционирования  рыночной  экономики.   В   Соединенных   Штатах, например,  малый  и  средний  бизнес составляет свыше 50 процентов внутреннего валового продукта и,  что  более  важно,  обеспечивает основную часть рабочих мест.

 

     В Украине  же  в сфере малого бизнеса занято всего 4 процента трудоспособного населения,  или 5,3 процента от числа всех занятых в  экономике.  На  наш  взгляд,  главной  причиной  такой ситуации является отсутствие четкой регуляторной  политики  в  этой  сфере. Сегодня  необходимо  переосмыслить  роль  государства  в  рыночной экономике и четко определить взаимоотношения между государством  и субектами   предпринимательской   деятельности.   Если  этого  не произойдет,  то не стоит надеяться  на  позитивный  сдвиг  в  этой сфере.

 

     Разделяя озабоченность авторов предложенных проектов законов, депутатская группа "Возрождение  регионов"  обращает  внимание  на концептуальные недостатки, которые содержатся в них.

 

     В проекте закона предусмотрено стимулирование развития малого и  среднего  бизнеса  путем  предоставления  льгот,  в  том  числе налоговых,  а  также  финансирование  программы  развития  главным образом за счет бюджетных средств.  Кстати,  мы  уже  имели  такой опыт,  когда  часть  средств,  полученных от приватизации,  шла на развитие малого и среднего бизнеса. Сегодня уместно было бы задать вопрос   о   том,  каким  образом  использовались  эти  деньги  до настоящего времени и какова эффективность их использования.

 

     Как показал  опыт  последних  лет,  все  программы  поддержки предприятий   путем   предоставления   налоговых   льгот  являются неэффективными.  Эти льготы зачастую служат благодатной почвой для различных  злоупотреблений.  Можно  привести немало примеров того, как вокруг  промышленных  гигантов  образовывались  мелкие  фирмы, главной целью которых было утаивание прибыли и вымывание оборотных средств.  То есть если мы пойдем по пути развития  такого  мелкого предпринимательства  и  бизнеса,  то  придем  к  тому,  что  имеем сегодня.  Таким   образом   мы   уже   загубили   такие   огромные машиностроительные   комплексы,   как  "Азовмаш".  Когда  на  этом предприятии берется в аренду оборудование, платится какая-то часть за  электроэнергию,  за использование оборудования,  нанимаются на работу те же люди - работники этого предприятия, выполняются те же заказы,  которые  имело  это  предприятие,  но,  учитывая то,  что накладные расходы у этих малых и средних предприятий намного  ниже (а   у  них  кроме  ручки,  стола  и  компьютера  ничего  нет),  - естественно,  они,  так  сказать,   бьют   ниже   пояса   крупного промышленного  производителя,  ставя  его  в неравные конкурентные условия.

 

     По тем же мотивам нецелесообразно  продолжать  финансирование развития  субектов  малого  и  среднего бизнеса за счет бюджетных средств и  средств,  получаемых  от  приватизации.  Непрозрачность процесса  предоставления  этих  средств делает этот путь более чем сомнительным.  Было бы интересно посмотреть на процент возвращения тех же кредитов.

 

     Что касается    законопроекта,    предложенного    депутатами Журавским и Кириченко, то скорее всего это законопроект о внесении изменений   в  некоторые  законодательные  акты,  и  он  связан  с предоставлением льгот.

 

     Учитывая вышеизложенное,  депутатская   группа   "Возрождение регионов"  предлагает  направить  все законопроекты на доработку в Комитет по вопросам промышленной политики и предпринимательства  с тем, чтобы разработать один, более действенный законопроект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату  Литюку  від Комітету з питань промислової  політики  і  підприємництва.  Після нього для пропозиції по хвилині Чижу і Кириченку.

 

     ЛИТЮК А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 56, Донецька область).  Я  не буду гаяти часу на аналіз поданих законопроектів, вони вже достатньо проаналізовані.  Безумовно,  державна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності потрібна і,  безумовно, що ці законопроекти потребують суттєвого доопрацювання.

 

     Я хочу лише акцентувати вашу увагу на тому,  що  вам  роздано два проекти постанови Верховної Ради: один - від Комітету з питань економічної політики,  другий - від Комітету з питань  промислової політики  і  підприємництва.  На нашу думку,  в проекті Комітету з питань економічної політики,  який складається з двох пунктів,  ці два   пункти   суперечать  один  одному.  У  першому  пропонується повернути   зазначені   законопроекти    суб'єктам    законодавчої ініціативи  на доопрацювання - Президенту,  депутатам Журавському, Кириченку  та  Костицькому.  А  в  другому  -  Комітету  з  питань економічної політики спільно з Кабінетом Міністрів створити робочу групу для доопрацювання об'єднаного законопроекту.

 

     По-перше, це   некоректно   щодо    суб'єктів    законодавчої ініціативи,  по-друге,  зрозуміло,  що  таке  доопрацювання  знову розтягнеться не на один рік і невідомо, чим воно скінчиться.

 

     Тому Комітет з питань промислової політики  і  підприємництва пропонує  вам  проголосувати  за  наш  проект  постанови,  у якому передбачено   не   повернення   зазначених    законопроектів    на доопрацювання суб'єктам законодавчої ініціативи, а спільно з нашим комітетом та  Кабінетом  Міністрів  створення  робочої  групи  для доопрацювання  даних  законопроектів.  Зробити  один  об'єднаний і внести на перше читання.

 

     І щоб потім не  брати  часу  з  наступного  питання  (це  теж стосується підприємницької діяльності та законопроекту Кириченка і Журавського), наш комітет також пропонує прийняти проект постанови в нашому варіанті і направити на доопрацювання... Так не дадуть же часу... Це дуже добрий проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Добре, дякую. Ми врахуємо.

 

     Шановні народні депутати!  Ви бачите, що в нас, м'яко кажучи, дещо  неузгодженість  з  профільними комітетами.  Комітет з питань промислової  політики  і  підприємництва  не  був  визначений   як профільний  комітет,  а  він  з  цього питання є профільним.  Тому народний депутат Литюк і виступав від цього комітету.

 

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон Івана Чижа.  За ним - депутат Кириченко.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Поперше,  я  підтримую пропозицію колеги Литюка про те,  що потрібно,  щоб два профільних комітети  взяли його до роботи і відпрацювали спільно з суб'єктами законодавчої ініціативи.

 

     По-друге, на мою думку,  бізнес потрібно розглядати в розрізі підприємництва,  виробництва,  а  не  мати при цьому на увазі суто посередника або торгаша, бо то інший бізнес.

 

     У зв'язку з цим,  якщо буде доопрацьовано цей  проект,  треба передбачити   в   ньому  (це  стосується  й  інших  проектів,  які зорієнтовані на виробництво) ряд  проблем,  які  слід  розв'язати. Адже і мале, і середнє, і велике підприємництво недержавної форми, і тим більше державне,  губляться з кількох  стратегічних  причин, загальних для всієї економіки.

 

     Це передусім   нині   вже   астрономічні  взаємні  борги  між підприємствами - близько 200 мільярдів гривень. Хіба може за таких умов  підприємство  працювати?  Повна відсутність обігових коштів, густа  павутина  паразитуючих  на   підприємствах   посередницьких структур,  бартерні відносини,  здирницькі відсотки за банківський кредит,   відсутність   (це   головна    проблема)    внутрішнього платоспроможного  ринку  через  суцільне зубожіння народу,  масова збитковість цілих галузей (а  не  тільки  підприємств)  і  ціновий диспаритет.  Це лише кілька найпекучіших проблем. Якщо їх вдасться розв'язати  в  цьому  проекті  і  в  інших  проектах   виробничого спрямування, тоді можна очікувати на результат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Сергія Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Із трьох  законопроектів  найбільшу   життєздатність   у   часі   має законопроект,   внесений   Віталієм  Журавським  і  мною,  Сергієм Кириченком.  Він внесений чотири  роки  тому.  Більшість  положень цього   законопроекту   є   актуальними   і   на   сьогодні.  Стан підприємництва, малого і середнього бізнесу саме тому такий, що ці норми не працюють у реальному житті.

 

     А тому  я  згоден  з  пропозицією  Литюка,  який  представляє Комітет з питань промислової політики, що потрібно взяти за основу законопроект,  внесений  Журавським  і Кириченком,  збагатити його положеннями,  які є в інших законопроектах,  і в  четвер  пропоную прийняти  проект  постанови такого змісту:  взяти за основу один з трьох законопроектів, доопрацювати і якнайшвидше внести на розгляд Верховної Ради України.

 

     А цей  лист,  який  поширено  на  порушення  норм Регламенту, взагалі спрямований проти прийняття цих законопроектів  і  захисту малого  бізнесу.  Я  вважаю,  що не слід зважати на аргументи,  що наводяться в ньому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Тепер заключне слово трьох доповідачів.

 

     Будь ласка, депутате Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Сергій Кириченко має рацію в тій частині, де він сказав про виступ від  Комітету  з  питань  промислової  політики  і  підприємництва стосовно  законопроекту  про  посилення  гарантій  захисту  прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     А щодо державної підтримки малого підприємництва  -  тут  три законопроекти,  то  ми з ним якраз і вирішили підтримати в першому читанні проект,  внесений Президентом, за умови врахування в ньому всього цінного, що є в нашому законопроекті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Олександра Володимирівна Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.  Дякую, шановні народні депутати, за обговорення, за ваші зауваження і  пропозиції.  Але  я  хотіла  б  ще  раз  вам нагадати,  що  з  1998  року  діє указ Президента.  І хто не знає, підтверджую,  що сьогодні в малому бізнесі в Україні  працює  52,4 відсотка всіх працюючих.

 

     Я підтримую  пропозиції,  в  яких  висловлювалася  думка  про необхідність кооперації малого й великого бізнесу.  І не  потрібно їх плутати,  кожен вид бізнесу існує самостійно. Ніхто не каже, що треба  руйнувати  великий  бізнес,  жодне  мале  підприємство   не створить  ні  корабель,  ні  поїзд,  ні  автомобіль.  Вони  можуть працювати тільки в кооперації.

 

     Стовідсотково з  вами  згідна,  що  потрібно   запроваджувати правила, умови роботи малих підприємств. Але я хотіла б привернути увагу депутатів (і особливо пана Бауліна,  стосовно якого  я  дуже порадувалась,  що у нас перманентні вибори,  і я маю надію, що він більше  не  пройде  з  такими  підходами)  до  того,  що  культура ставлення   до   малого  бізнесу  визначається  законами,  які  ви приймаєте.

 

     Сто проектів законів  -  стосовно  спрощеного  оподаткування, кредитування та фінансової підтримки малого бізнесу,  питання, які контролюючі органи регулюють -  півтора  року  не  приймаються,  а діють  лише  укази.  А  це  ж  усе  - ваші виборці і це все - ваші програми.

 

     Тому я  ще  раз  звертаюся  до  вас  з  проханням.  Якщо   ми відкладемо  законопроекти  і  не будемо їх приймати,  далі діятиме указ.  І нас це влаштовує.  Але є  проблеми,  які  не  влаштовують підприємців, і потрібне правове регулювання змін, які відбулися за цей час.  Тому я звертаюся до вашої волі,  до  вашого  розуму,  до вашої   професійності.   Будь   ласка,   чому  не  можна  прийняти законопроект Журавського?  Він  досконалий,  але  там  тільки  для недержавних форм... А ми не маємо права порушити Конституцію, адже всі форми власності рівні.

 

     Досконалі усі три законопроекти,  їх можна прийняти в другому читанні  з  урахуванням  ваших  пропозицій.  Це буде якраз те,  що потрібно вашим виборцям.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександро Володимирівно, більшість депутатів вносили пропозиції щодо узагальнення і прийняття в першому читанні, а не в другому.  У  четвер  ми  будемо  пропонувати  прийняти  в  першому читанні. Таким чином, завершено обговорення цього питання.

 

     ------------

 

     Оголошується до  розгляду проект Закону України про посилення гарантій   захисту   прав   і   законних    інтересів    суб'єктів підприємницької   діяльності.   Доповідач  -  Віталій  Журавський. Співдоповідач - Сергій Москвін.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Дозвольте  представити вам наш законопроект про посилення гарантій захисту  прав  і  законних  інтересів  суб'єктів   підприємницької діяльності.

 

     Останнім часом   прийнято   чимало  законодавчих  актів,  які надавали деяким контролюючим державним  органам,  а  також  різним структурам  правоохоронних  органів повноваження,  здійснення яких може суттєво ускладнити нормальну промислову,  торговельну та іншу підприємницьку   діяльність   юридичних   осіб,   щодо   яких   ці повноваження застосовуються.  Йдеться  насамперед  про  можливість вилучення   в  безспірному  порядку  грошових  коштів,  припинення операцій щодо  банківських  рахунків,  опечатування  документації, сховищ товарів, службових приміщень, кас, вилучення документів.

 

     Даний законопроект є кроком для наведення належного порядку з цих питань.  Проект складається з комплексу змін  і  доповнень  до чинних законодавчих актів України. Зокрема, пропонується внести до Кримінального  кодексу  України  норму  про  відповідальність   за безпідставне накладення арешту на майно та грошові кошти,  і окрім цього,  посилити санкцію статті про відповідальність  за  завідомо незаконний арешт.

 

     Пропонується до   Кримінальнопроцесуального  кодексу  України внести  доповнення  щодо  порядку   проведення   обшуку,   виїмки, застосування   заходів  щодо  забезпечення  цивільного  позову  чи можливої  конфіскації  майна,  накладення  арешту  на   майно   та банківські рахунки.

 

     Їх основний зміст полягає в тому, що заходи щодо забезпечення цивільного  позову  чи  можливої  конфіскації   мають   якнайменше порушувати   нормальну   діяльність  юридичної  особи  -  суб'єкта підприємницької діяльності.

 

     Також пропонується внести норми щодо  встановлення  загальних підстав  відшкодування шкоди,  заподіяної незаконним застосуванням таких заходів.

 

     Ми сподіваємося, що прийняття проекту буде ще одним серйозним кроком   до  встановлення  режиму  законності  у  взаємовідносинах підприємців і державних органів,  які контролюють  їх  діяльність, здійснюють  оперативно-розшукові заходи та попереднє розслідування кримінальних справ.

 

     Таким чином,  прийнявши   зазначений   проект,   ми   зробимо відповідний внесок у побудову держави,  в якій забезпечується,  як правовий   захист   населення,   так   і    розвиток    сумлінного підприємництва.

 

     Щодо змісту  цього  законопроекту,  то  запропоновані в ньому норми відповідають меті проекту,  яка визначається як встановлення режиму  законності  у  взаємовідносинах  підприємців  і  державних органів.

 

     Проект не  передбачає  позбавлення  правоохоронних  чи  інших державних  органів  повноважень,  які їм надано з метою здійснення контролю за діяльністю підприємств,  ведення оперативно-розшукової діяльності   чи  попереднього  розслідування.  Однак  пропонується доповнити законодавство рядом норм,  які  встановлюють  процедурну регламентацію  наданих повноважень,  чіткіше визначають підстави і порядок проведення відповідних заходів.

 

     Окрім цього, пропонується уточнити і конкретизувати норми про відповідальність правоохоронних органів та посадових осіб,  бо при наведенні порядку  та  запровадженні  законності  у  державі  слід починати саме з державних органів.

 

     Цей законопроект  спіткала,  на  жаль,  та  сама  доля,  що і попередній,  який  ми  щойно  розглядали.  Він  був   поданий   як законодавча  ініціатива  ще  в 1996 році,  але його не розглянули. Тому ми продублювали  його  вже  в  новому  скликанні  парламенту. Законопроектом   встановлюється   відповідальність   за  незаконне накладення арешту на майно чи грошові кошти, оскільки застосування такого  заходу  до  юридичної  особи є для неї тим самим,  чим для звинуваченого є взяття під варту.

 

     У законопроекті є пропозиція про  посилення  відповідальності за   завідомо  незаконний  арешт.  Адже  внаслідок  цього  злочину потерпілого може бути на кілька місяців позбавлено  волі.  А  така санкція,  як  передбачено в частині першій статті 173 "Позбавлення волі на строк до одного року",  створює враження, що цей злочин не становить серйозної небезпеки.

 

     ГОЛОВА. Віталію Станіславовичу,  я прошу вибачення.  Можливо, на запитання ще п'ять хвилин?

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В. С. Ще дві хвилини прошу.

 

     В оцінці    науково-експертного    управління    Секретаріату Верховної  Ради  України  авторам висловлено ряд зауважень.  Ми їх приймаємо і зважимо на них при  опрацюванні  до  другого  читання, якщо ви підтримаєте цей законопроект у першому.

 

     Просив би  подати  статтю 1731 у такій редакції:  "Накладення особою,  яка проводить дізнання,  слідчим чи прокурором арешту  на майно  чи грошові кошти за відсутності для цього законних підстав, якщо це завдало великої майнової шкоди державі, юридичній особі чи громадянину, - карається позбавленням волі на строк до 3 років або штрафом у  розмірі  до  100  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян".  Після  цього слова треба ставити кому,  бо в розданому депутатам  законопроекті  її  немає,  а  далі  -  за  текстом:  "з позбавленням  права  займати  певні  посади  чи  займатись  певною діяльністю  строком  (не  на  5  років,  як  у  тексті   розданого законопроекту, а) до 5 років".

 

     У частині  першій  статті 173 слова "до одного року" замінити словами "до трьох років з позбавленням права займати певні  посади чи займатись певною діяльністю строком (не на 5 років, як у тексті розданого законопроекту, а) до 5 років".

 

     Окремо хотів би зупинитися щодо гарантій дотримання  прав  та законних  інтересів  громадян,  юридичних  осіб  при  забезпеченні цивільного  позову  і   можливої   конфіскації   майна.   Зокрема, Кримінальнопроцесуальний  кодекс  України  пропонується  доповнити статтею  1261,  частина  друга  якої  має  таку   редакцію:   "При забезпеченні  цивільного  позову  арешт не може бути накладений на майно чи грошові кошти,  вартість яких явно (я  підкреслюю,  явно) перевищує   суму   заявленого   позову".   Тобто   ми  додаємо  до запропонованого тексту  слово  "явно",  що  цілком  зрозуміло  для слідчих, які накладають арешт на майно, і для потерпілих.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Чи є запитання у депутатів?  Так, будь ласка, запишіться. Висвітіть прізвища.

 

     Слово надається Йародному депутату Марченку. За ним - депутат Стрижко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Депутатська   група   "Відродження регіонів".  Шановний доповідачу!  Я підтримую ваш  законопроект  і буду  за нього голосувати в першому читанні.  Однак скажіть,  будь ласка,  ви  пропонуєте  ним  урегулювати  відшкодування   завданої матеріальної  шкоди діями податківців,  прокурорів після того,  як видана санкція на арешт майна?

 

     У мене запитання щодо  видачі  санкції  на  арешт.  Є  чимало випадків,  коли  вилучаються  документи  в  малих  підприємницьких структурах (та й не тільки в малих) на два-три місяці, на півроку, і   за   це  ніхто  не  несе  відповідальності.  Як  такі  випадки врегульовує ваш законопроект і як ви взагалі ставитеся до того, чи потрібно врегульовувати такі дії?

 

     Дякую.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Дякую  за  запитання.  Я просто звертаю вашу увагу   на    статтю    2368,    якою    пропонується    доповнити Кримінальнопроцесуальний  кодекс  України,  і це буде відповідь на ваше  запитання.  У  ній  говориться:  "Скарга  на  постанову  про накладення арешту на майно та грошові кошти, рішення про вилучення предметів чи документів у ході обшуку чи виїмки, відмову в наданні можливості   виготовити   копії  документів  розглядається  суддею одноособово.  Одержавши  скаргу,  суддя  витребує  матеріали,   на підставі   яких   винесене  відповідне  рішення  органу  дізнання, слідчого чи прокурора, і знайомиться з ними.

 

     Скарга призначається  до  розгляду  в  десятиденний  строк  з моменту   одержання   матеріалів,   на   підставі   яких  винесено оскаржуване рішення.  В разі  необхідності  в  судовому  засіданні заслуховується пояснення особи, яка подала скаргу, її захисника чи законного представника".

 

     Це стаття "Розгляд суддею скарги на постанову про  накладення арешту на майно та грошові кошти,  рішення про вилучення предметів чи документів  в  ході  обшуку  та  виїмки  і  відмову  в  наданні можливості  виготовити  копії документів".  Ця стаття велика,  але якщо говорити коротко, одним реченням, то слід зазначити, що копії документів    повинні    надаватися    одразу.    Інакше   суб'єкт підприємницької діяльності може бути просто покладений на  лопатки і припинити своє існування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Кириченко.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов. Виталий Станиславович, мне кажется,  что  необходимость  принятия   подобного   законопроекта связана  в целом с крайне нездоровой ситуацией,  которая сложилась сегодня в  сфере  бизнеса.  С  одной  стороны,  правоохранительные органы  совершают  недопустимые  действия,  которые в ряде случаев парализуют работу таких предприятий, с другой, - много предприятий ведут  свой бизнес в тени и всячески уклоняются от уплаты налогов. Мало того, существует целый комплекс технологий ухода не только от налогов, но и от следствия.

 

     Мне хотелось  бы сказать относительно последнего.  Не кажется ли вам, что те, кто сегодня работает в тени и уже научился уходить от  следствия,  будут  использовать  норму этого закона,  в случае принятия вашего проекта,  для того,  чтобы еще с  большим  успехом уходить от преследования правоохранительными органами.

 

     Спасибо.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Дякую.  У  вас  два  запитання - політичне і правове. З приводу правового запитання, то закон якраз спрямований проти   державного   рекету   стосовно   сумлінних  підприємців  і сумлінного   підприємництва.   Він   вводить   у   правове   русло взаємовідносини між підприємцями і державою.

 

     А з  приводу політичного чи політикоправового запитання скажу таке.  Давайте приймемо нову податкову  систему,  значно  зменшимо податкове  навантаження,  і  тоді  з  тіні гроші підуть у державну фінансову  систему.  При  таких  здирницьких  податках,  як  нині, економіка буде в тіні, це ж зрозуміло.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. За ним - Фурдичко.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Християнськодемократична   партія   України. Шановний Віталію Станіславовичу, я не приховую, що я є співавтором цього законопроекту, і нагадую, що він внесений у липні 1996 року. Тобто  майже  чотири  роки  цей  законопроект  "прожив"  у  стінах Верховної Ради в статусі законопроекту.

 

     Але все-таки,  Віталію Станіславовичу,  дайте відповідь цьому залу,   наскільки   обгрунтовано,   вивчено   міжнародний   досвід застосування   таких   гарантій   підприємницької  діяльності.  Чи однозначно враховані такі положення, які діють у Сполучених Штатах Америки,  в  Німеччині,  у Франції та інших державах?  Будь ласка, пролийте світло на ці обставини,  а також на те,  чи гарантуватиме це збільшення надходжень до Державного і місцевих бюджетів.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   При   написанні   цього   законопроекту  ми використовували міжнародний - європейський і американський досвід, де  є  сумлінне  підприємництво,  де  врегульовані  достатньо,  на доброму  рівні  взаємовідносини  між  підприємницькою   сферою   і державою.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання, депутат Фурдичко.

 

     ФУРДИЧКО О.I.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 125, Львівська область). Шановний Віталію Станіславовичу, скажіть, будь  ласка,  за  рахунок  яких коштів у законопроекті передбачено відшкодування    матеріальних    збитків,    завданих     суб'єкту підприємницької    діяльності   діями   слідчого   чи   працівника прокуратури?

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Передбачено  за  рахунок  державних  коштів, оскільки слідчі є представниками держави.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Віталію Семеновичу.

 

     Слово для   співдоповіді   надається   Сергію  Олександровичу Москвіну,  голові  підкомітету  Комітету  з   питань   економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій.

 

     МОСКВIН С.О.  Шановні колеги!  Комітет з  питань  економічної політики розглянув законопроект,  внесений депутатами Журавським і Кириченком,  і одностайно пропонує Верховній Раді прийняти його за основу.

 

     Стосовно цього   законопроекту  не  було  жодних  заперечень. Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради підтримує цей законопроект. Державний комітет з питань регуляторної політики та  підприємництва  також   підтримує   цей   проект.   I   навіть Координаційно-експертний  центр  об'єднань  підприємців  України в тому інформаційному віснику,  який я вам роздав,  також  підтримує цей проект і пропонує прийняти його за основу.

 

     На що  хотілося б особливо звернути увагу.  Запропоновані цим законопроектом норми відповідають його меті - встановленню  режиму законності у взаємовідносинах...

 

     ГОЛОВА. Сергію   Олександровичу,   може,   ви   на  запитання відповідатимете? Тому що, я бачу, ви вже висловили загальну думку, тим більше, є бажаючі. Так, будь ласка.

 

     МОСКВIН С.О.  Iване Степановичу, я єдине тільки хочу сказати. Справді,  цей законопроект внесено на розгляд дещо з  запізненням. Він  пролежав  у  Комітеті з питань економічної політики майже два роки.  Я  особисто  звертався  до  колишнього  голови  комітету  з пропозицією  прискорити  процес  його розгляду,  але цього не було зроблено.

 

     I що стосується розподілу повноважень  між  комітетами.  Будь ласка,  якщо  створено  Комітет  з  питань  промислової політики і підприємництва,  якого раніше не було,  то вже він має відповідати за такий законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ну, ви доопрацюйте разом.

 

     МОСКВIН С.О. Від двох комітетів вноситься пропозиція прийняти цей законопроект за основу.

 

     ГОЛОВА. Так. Запитання є? Два.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая партия.  Сергей Александрович, мне  непонятно,  почему  вы  так заботливо относитесь к обсуждению вопроса о правах,  интересах мелкого бизнеса и безразличны,  когда обсуждаются  права и законные интересы угольной промышленности как основы экономики Украины?

 

     Спасибо.

 

     МОСКВIН С.О.  Дякую за запитання.  Питаннями,  що  стосуються захисту малого й середнього бізнесу,  я займаюся з двох міркувань. По-перше,  це мій обов'язок як члена Комітету з питань економічної політики.  А по-друге, це мій обов'язок як члена Партії зелених, у програмі якої про  це  йдеться  -  про  підтримку  саме  малого  й середнього бізнесу.

 

     А до вугільної промисловості я також ставлюся з повагою.  Але що стосується професійного боку, то саме ці питання є прерогативою Комітету з питань промислової політики.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  У  такій  безправній державі,  коли  сьогодні  фактично відбувається узурпація великими монопольними  об'єднаннями   підприємницької   діяльності,   такий законодавчий   акт,   звичайно,  потрібно  приймати,  оскільки  не виключено,  що завтра й  ми,  народні  депутати  України,  станемо безробітними і вимушені будемо також займатися підприємництвом.

 

     Але я  хочу  звернутися  до вас з цього приводу не стільки із запитанням, скільки з пропозицією.

 

     Я завжди,  ще з минулого  скликання,  пропонувала:  не  треба визначати штрафні санкції, виходячи з неоподатковуваного мінімуму. Державний комітет статистики  і  Національний  банк  дають  рівень інфляції.  Чи  не краще було б внести такі зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального   кодексів,   щоб   визначати   штрафні санкції,    враховуючи   рівень   інфляції?   Мається   на   увазі неоподатковуваний мінімум,  помножений на рівень інфляції в  цьому місяці.  Це, по-перше, давало б находження до бюджету, а по-друге, було б стимулом до того,  щоб не робити такі  дії,  які  не  дають можливості   наповнювати   бюджет.   Як   ви  ставитеся  до  такої пропозиції?

 

     Дякую.

 

     МОСКВIН С.О.  Дякую,  Валентино Петрівно.  Я думаю, що це вже пропозиція до другого читання. Ви її озвучили, її буде зафіксовано в стенограмі і обов'язково враховано.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Слово для пропозиції надається народному депутату Литюку.  За ним - депутат Фурдичко.

 

     ЛИТЮК А.I.  Iване  Степановичу,  я  вже з трибуни вносив свою пропозицію.  Ми погоджуємося тут із Комітетом з питань економічної політики   і  пропонуємо  прийняти  за  основу  цей  законопроект, доопрацювавши його до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Увімкніть мікрофон депутата Фурдичка. За ним - депутат Кириченко.

 

     ФУРДИЧКО О.I.   Шановний   Iване  Степановичу!  На  засіданні депутатської  групи  "Відродження  регіонів"  даний   законопроект обговорювався  і  є пропозиція прийняти його в першому читанні.  Є тільки  зауваження  щодо  самої  назви:  замість  "про   посилення гарантій    захисту   прав   і   законних   інтересів"   записати: "відповідальності  за  порушення  прав",  оскільки   йдеться   про відповідальність, а не про гарантії.

 

     Ось такі  побажання  автору  щодо доопрацювання.  У цілому ми підтримуємо законопроект і просимо проголосувати  його  в  першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Увімкніть мікрофон Сергія Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.   Християнськодемократична   партія   України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я нагадую,  що даний законопроект,  який  внесено  в  червні 1996 року,  спрямований на реалізацію статті 56 Конституції України,  яку я процитую:  "Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування   матеріальної   та   моральної   шкоди,   завданої незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю органів державної влади,  органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб  при  здійсненні ними своїх повноважень".  А тому чотири роки держава і 50 мільйонів громадян чекають цього закону. Чотири роки!

 

     У нас немає іншого виходу,  як у четвер проголосувати за  цей законопроект і бути чесними перед своїми виборцями,  щоб, нарешті, дати їм можливість реалізувати цю  норму  Конституції  України.  Я пропоную прийняти в четвер цей законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Зрозуміло.

 

     Ми завершили  обговорення.  Усі  промовці  від двох комітетів висловили одну пропозицію: пропонувати депутатам у четвер прийняти законопроект у першому читанні.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону про внесення зміни до статті 255 Кодексу України про адміністративні  правопорушення.  Доповідач  - Ігор Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 124,  Львівська область).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  На розгляд  Верховної  Ради  України  подається  проект Закону  про  внесення  зміни  до  статті  255  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  яким пропонується вилучити  абзац четвертий пункту 4 частини першої.  Ідеться про позбавлення членів інспекцій робітничого контролю профспілок права складати протоколи про   адміністративні   правопорушення   у   сфері   торгівлі   та громадського харчування.  До речі,  діяльність  цих  інспекцій  не передбачена Конституцією України та чинним законодавством України.

 

     18 травня  1989 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про затвердження Положення про робітничий  контроль,  на  підставі якого  23  листопада  цього  ж року указом Президії Верховної Ради України  вносяться  зміни  до  статті  255  кодексу,  якими  право складати протоколи про адміністративні правопорушення,  крім інших осіб,  надавалося  також  членам  інспекцій  робітничого  контролю профспілок.  Створення  і  діяльність цих інспекцій обумовлювалася потребою захисту прав споживачів.

 

     На сьогодні в Україні відносини  між  споживачами  товарів  і виробниками,   виконавцями,   продавцями   в  умовах  різних  форм власності,  права споживачів  та  механізм  реалізації  державного захисту  їхніх прав регулюються Законом про захист прав споживачів та статтею 42 Конституції України.

 

     12 вересня  1991  року   Верховна   Рада   України   прийняла постанову,   згідно  з  якою  питання  врегулювання  законодавства України не можуть регулюватися актами Союзу РСР.  Тому  діяльність інспекцій  робітничого  контролю  профспілок,  а  також і самих їх членів є незаконною.  Згідно з Конституцією України  саме  держава захищає   права   споживачів,   здійснює   контроль  за  якістю  і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт.

 

     Відповідно до статті 25 Закону  про  захист  прав  споживачів громадяни  мають  право  об'єднуватися  в громадські організації з метою  захисту  своїх  законних  прав  та  інтересів.  Статтею  26 названого  закону  цим  об'єднанням  надано  право  звертатися  до правоохоронних органів та органів державної виконавчої  влади  про притягнення   до   відповідальності  осіб,  винних  у  випуску  та реалізації неякісних товарів  (робіт,  послуг),  а  також  сприяти державним   органам  у  здійсненні  контролю  за  якістю  товарів, торговельних та інших видів обслуговування.

 

     Крім того,  до мене як до народного депутата України  не  раз зверталися    працівники    профспілок,   торгівлі,   громадського харчування з проханням посприяти вилученню цієї норми  з  кодексу, оскільки діяльність інспекцій робітничого контролю профспілок може бути  використана  деякими   недобросовісними   інспекторами   для особистого збагачення.

 

     Норма права,   яка   встановлювала   порядок   функціонування інспекцій робітничого контролю профспілок, вже нелегітимна. Тому з метою   усунення   суперечностей   у   законодавстві,  запобігання конфліктних ситуацій потрібно вилучити зазначену норму з кодексу.

 

     Юридичне і    науково-експертне    управління    Секретаріату Верховної  Ради  України  цілком  підтримують  пропозицію вилучити зазначену   норму   з   Кодексу   України   про    адміністративні правопорушення. Прошу прийняти законопроект як закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів запитання?  Є.  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список.

 

     Депутат Марченко. За ним - депутат Сахно. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  "Відродження регіонів". Шановний Ігоре Мар'яновичу! Те, що вами пропонується, логічно. Воно буде, мабуть, підтримано.  Але скажіть,  будь ласка, чи не здається вам, що крім інспекцій,  про  які йдеться у вашому законопроекті,  є маса інших інспекцій,  наділених нашим законодавством повноваженнями складати адміністративні     протоколи    про    притягнення    людей    до адміністративної відповідальності?  І чи не вважаєте ви, що ось ту кількість  інспекторів,  які  наділені таким правом,  треба було б значно  скоротити,  щоб  вони  не  заважали  працювати   людям   і створювати нормальні умови для роботи?

 

     Дякую.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.   Дякую.   Пане  Олексію,  я  повністю  з  вами погоджуюсь.  Про це  йтиметься  в  інших  змінах,  які  ми  будемо пропонувати.

 

     Сьогодні йдеться саме про зміну до статті 255. Тобто  як  такого  робітничого  контролю  немає,  і,  власне, сьогодні  це є порушенням статті 42 Конституції України.  Тобто ви маєте  рацію.  Буквально   найближчим   часом   ми   подамо   такі законопроекти - хто має право здійснювати ці перевірки.

 

     Ви маєте рацію,  оскільки,  як правило,  ця категорія осіб не має навіть належного освітнього рівня і, як правило, це призводить до тих зловживань.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Юрія  Сахна.  За  ним  - депутат Донченко.

 

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Група "Яблуко".  Шановний  Ігоре  Мар'яновичу!  Ну, безумовно,  ми  як  група  ліберальна підтримуємо вашу ініціативу, розуміємо,  що це  певні  "релікти"  ще  совєцької  системи  -  ці робітничоселянські інспекції. Але мене просто дивує. От ви кажете, що до вас звертається багато людей якраз з пропозиціями...

 

     Ви можете навести конкретні  приклади,  що  ці  інспекції  ще справді   існують   і   приносять   "користь"   нашому   народному господарству?  Я думав,  що вони вже  давним-давно  не  існують  у реальному  житті,  а  залишилися тільки на папері.  Чи є конкретні приклади?

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Дякую.  На жаль, такі приклади є. Я вам наведу такий  буквально  свіжий  приклад,  коли  ще  до  недавнього  часу існували місцеві інспекції по  захисту  споживача.  Ці  управління були   обласного  підпорядкування.  Незважаючи  на  складні  умови бюджетів  міст,   селищ,   такі   незаконні   організації   почали створювати.

 

     І якраз оця категорія осіб,  яка працювала до недавнього часу в цих інспекціях,  там працює. Такі факти непоодинокі. І саме чому звертаються? Тому що вони складаються з некваліфікованих фахівців, і  інспектори  мають  посвідчення  ще  70-80-х  років.  Тобто   ця категорія  осіб,  яка  звикла зловживати,  вона й надалі продовжує зловживати, такі факти є. І це не тільки в моєму виборчому окрузі. Я думаю, це непоодинокий факт.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Юрію Донченку.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый коллега! Я категорически не согласен с вашим тезисом,  что эти люди не специалисты в данных вопросах.   В   частности   инспекция  по  охране  труда,  которая существовала,  очень  жестко  контролировала  условия   труда   на предприятиях.  И  вы  знаете,  что на позапрошлой неделе произошел самый трагический случай на шахте в  городе  Краснодоне  Луганской области.  Вот  как  раз  после  того,  как  эту  инспекцию сделали подчиненной   руководителям   предприятий,   а   не   независимыми экспертами,  у  нас массово гибнут люди.  Поэтому ваш тезис о том, что это были не специалисты, я полностью отвергаю.

 

     Но вопрос  у  меня  другого  порядка.  Мы  приняли  Закон  об общеобязательном   государственном   социальном   страховании   от несчастного  случая  на  производстве,  в  котором   предусмотрена инспекция,  связанная  с  созданием  нового  фонда.  Так вы будете распространять действие своего документа на новый закон,  принятый уже  и  вами,  или  все-таки все это пустите под нож,  и тогда нам гибели людей не избежать и в дальнейшем?  Не дай  Бог,  мои  слова оправдаются.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.   Дякую,   шановний  народний  депутат.  Я  вас надзвичайно поважаю як людину, проте ви сьогодні не готові ставити запитання, тому що питання стоїть про внесення зміни до статті 255 Кодексу   про   адміністративні   правопорушення.   Ідеться    про позбавлення членів інспекцій робітничого контролю профспілок права складати адміністративні протоколи про порушення у сфері  торгівлі й громадського харчування. На жаль, ваше запитання не по суті.

 

     ГОЛОВА. Депутат має право ставити таке запитання,  яке вважає за необхідне.  А ви таку відповідь дали.  Не треба перепалки. Усе. Дякую. Більше бажаючих немає.

 

     Шановні народні  депутати!  На  цей  законопроект  є висновок науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради, в якому зазначено,  що  науково-експертне управління не має зауважень щодо змісту внесеного законопроекту. Є висновок і профільного комітету, в якому Верховній Раді пропонується прийняти законопроект як закон у цілому.

 

     Від Мінюсту слово  надається  заступнику  міністра  Пасенюку. Будь ласка.

 

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник  міністра  юстиції України.  Шановні народні депутати!  Міністерство юстиції  не  має  заперечень  щодо прийняття   цього  законопроекту.  Є  пропозиція,  яка  стосується законотворчої техніки.

 

     До цієї багатостраждальної статті  255  Кодексу  України  про адміністративні   провопорушення  вносилося  дуже  багато  змін  і доповнень  за  останні  роки.  Тому  вона   досить   перевантажена поправками і має дуже громіздку структуру.

 

     Для спрощення   техніки   внесення   зміни   до  цієї  статті пропонується викласти повний зміст абзацу, який вилучається. Тобто записати:   "Абзац   четвертий  пункту  4  частини  першої:  "член інспекції робітничого контролю профспілок" вилучити". Тоді це буде зрозуміло  і дуже легко буде внести зміну.  Тому що я,  працюючи в Кабміні, мав дуже багато труднощів із внесенням змін.

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміло?  Ігоре Мар'яновичу,  було зауваження стосовно вдосконалення редакції.  Врахуйте це зауваження і внесете на розгляд Верховної Ради.

 

     Шановні народні депутати!  Не  всі  питання  порядку  денного розглянуто,  але час вичерпано.  Після обіду працюємо в комітетах. Наступне пленарне засідання розпочнеться завтра о 10 годині ранку. До побачення.