ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  16 г р у д н я 1999 р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені!   Прохання   до  народних  депутатів  підготуватися  до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 340  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Гуцол Михайло   Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виконання  доручення  Президента  України  щодо включення  до  бюджету  України  на 2000 рік видатків на підтримку виробництва літака "Ан-70" та двигунів "Д-27".

 

     Гуцол допомагає Президенту. Підтримаємо. Питання серйозне.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентина Петрівна звертається до  голови  Рахункової палати  України  у  зв'язку  з  відсутністю відповіді на звернення стосовно перевірки діяльності Укрспецквіну,  створеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів. Голосуємо.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Степанов Михайло  Володимирович  звертається  до Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на депутатське звернення щодо тяганини при розслідуванні кримінальної справи.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     У нас є ще 25 хвилин.  Прохання  записатися  для  виголошення пропозицій і заяв.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Симоненко Петро  Миколайович.  За  ним - депутат Танюк.  Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Спасибі. Прошу передати слово депутату Гмирі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гмиря.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Большое  спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Вчера Президент Украины Леонид Данилович Кучма сделал довольно странное, с  моей  точки  зрения,  заявление   о   том,   что   левые   силы организовывают акты гражданского неповиновения.

 

     Во-первых, я   хочу  сказать,  уважаемые  коллеги,  что  акты гражданского  неповиновения  во  всем  мире  считаются  нормальной формой  политической борьбы.  Напомню вам,  что инициатор создания такой формы борьбы - великий индийский политик Ганди,  которого во всем мире считают образцом миролюбия.

 

     Во-вторых, уважаемые коллеги, я хотел бы вам напомнить, что у нас  все  время  появляются  какие-то   мифы   об   очень   плохих экстремистах, которые используют провокационные формы борьбы.

 

     Хочу вам  напомнить,  коллеги,  что  один  из тех,  кто якобы устроил заговор перед президентскими выборами, сегодня назначен на один из высших постов в государстве. Об этом нужно хорошо помнить. Что это, поощрение заговоров или что-то другое?

 

     И последнее.  Уважаемые коллеги!  Коммунисты, левые силы пока что актов гражданского неповиновения не организовывали.  И то, что сегодня   происходит,   заявление,   которое   сделал   Президент, напоминает  мне  один  эпизод из книги "Похождения бравого солдата Швейка",  когда известного вольноопределяющегося Марека за то, что он отказался чистить, пусть дамы извинят меня, сортиры, обвинили в том, что он поднял вооруженное восстание.

 

     Уважаемый Президент! Вам передадут мои слова. Не занимайтесь, пожалуйста,   провокациями.  Давайте  будем  хотя  бы  элементарно разумными и порядочными.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Танюк.  За ним  -  депутат  Журавський.  Будь ласка.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Прошу передати слово депутату Шмідту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шмідт.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська   область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні  депутати!  Вчора  фракція  комуністів  у   черговий   раз заблокувала прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про утворення в місті Львові  Сихівського  району.  Фракція  поставила прийняття  цього  питання  в  залежність  від  реєстрації міського осередку КПУ у Львові.

 

     Я хотів би поінформувати вас,  що на сесії Львівської міської ради одноголосно проголосували проти реєстрації Львівської міської організації КПУ.  Більше того,  минулого тижня,  а саме 8  грудня, Львівська  обласна  рада  прийняла рішення про зняття з реєстрації обласної організації КПУ.

 

     В цьому рішенні говориться.

 

     "За всі  роки  незалежності  України  комуністи,  зокрема  на Львівщині, не заявили про себе жодним позитивним чинником, діловим проектом чи пропозицією,  реалізація яких могла б  обернутися  для галичан благом. Проте щороку, відзначаючи пам'ятні дати неіснуючої імперії,  львівські  ліві  ославилися  масштабними   провокаціями, порушеннями  громадського  порядку  та істерією,  здійнятою згодом прокомуністичними писаками в засобах масової інформації.

 

     Враховуючи вищенаведене,  на  підставі  пункту  1  статті  65 Регламенту  обласної ради Львівська обласна рада вирішила.  Перше. Визнати діяльність Компартії України такою,  що суперечить чинному законодавству.

 

     Друге. Рекомендувати    Міністерству   юстиції   України   як легалізуючому  органу  звернутися  з   відповідним   поданням   до Конституційного Суду України щодо заборони діяльності КПУ.

 

     Третє. Львівському    обласному    управлінню    юстиції    в установленому законодавством порядку зняти  з  реєстрації  обласну організацію Компартії України.

 

     Четверте. Копію  цього рішення надіслати на адресу Президента України, Прем'єрміністра України та міністра юстиції України.

 

     П'яте. Контроль за виконанням рішення  покласти  на  постійну Комісію   з  питань  депутатської  етики,  Регламенту,  дотримання законності і військових проблем".

 

     Таким чином,   сьогодні   Львів   і   Львівщина   залишаються екологічно чистою від комунізму зоною.

 

     Сихівчани - люди терпеливі. Зважаючи на те, що вони живуть на відстані десяти  кілометрів  від  центральної  частини  міста,  де знаходиться  адміністративний  район,  вони  все-таки  вірять,  що народні депутати без комуністів  приймуть  рішення  про  створення Сихівського району в місті Львові.  Таким чином, депутати Мартинюк і Голуб, куди їхали, туди і приїхали.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слабенькі оплески (Оплески).

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Кожин. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановні  друзі!  Група народних депутатів звертається до вас  із  проханням  розглянути  проект  Постанови  Верховної  Ради України  про  узгодження  з міжнародними договорами України Закону України про внесення змін до Декрету  Кабінету  Міністрів  України про акцизний збір.

 

     З 1992  року  в  економіку України було вкладено 2,5 мільярда доларів іноземних інвестицій, що в десятки разів менше, ніж за цей час отримали Польща,  Угорщина,  прибалтійські та інші країни. Для стабілізації економіки України потрібно,  за різними оцінками, від 40 до 200 мільярдів доларів США.

 

     Інвестиційна привабливість  будь-якої  країни  значною  мірою залежить від  стабільності  законодавства,  що  найбільш  цікавить потенційних інвесторів. Враховуючи, що норми міжнародних договорів мають пріоритет перед  нормами  національного  законодавства,  для попередження   правових   колізій   необхідно   дати  більш  чітке формулювання того,  у яких випадках при застосуванні цього  закону діють  норми міжнародних договорів України.  Таке чітке викладення дозволить запобігти можливих  непорозумінь  і  юридичних  колізій, викликаних складністю та заплутаністю цього закону.

 

     Введення в дію Закону про акцизний збір призведе до серйозних економічних наслідків. Автоматично підвищаться ціни на бензин і на всю продукцію,  яка перевозиться транспортом. В результаті Україну може охопити серйозна паливна  криза.  За  такого  перебігу  подій гарантується  масове  зростання  цін  і,  як  наслідок,  інфляція. Подорожчає все,  починаючи з хліба. Збільшення податку, підвищення цін  -  це удар по трудящих.  Не варто в черговий раз наступати на граблі.

 

     Думаю, лобісти Закону про акцизний збір  (а  ми  знаємо,  хто ними  є  в парламенті) поклали немалу суму грошей у власні кишені. Проте треба думати не про приватний інтерес і власну кишеню, а про інтереси українського народу і України. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Мудра думка.

 

     Депутат Сизенко. За ним - депутат Кожин.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Круценко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Виступ  Президента  України  14  грудня  на   розширеному засіданні  Координаційного  комітету  по  боротьбі  з  корупцією і організованою злочинністю дав  можливість  народу  України  почути правду  вже  не  від  лівих  фракцій Верховної Ради України і не в період  передвиборної  кампанії,  а  з  уст   самого   Президента. Приватизація  в  промисловості дала можливість нажитися олігархам, знищила виробництво.  За кордон вивезено 40 мільярдів доларів, які кредитують  "забугорну"  економіку.  Комерційна банківська система поклала на лопатки виробництво.  В державі немає ніякого контролю. Чиновники   зловживають   на  кожному  кроці  і  на  всіх  щаблях. Працівники всіх рівнів нерідко збагачуються за рахунок підлеглих і так далі.

 

     І хай  Роман Шмідт прислухається до цих оцінок і щодо партій. До партії комуністів дістати - руки короткі,  а  от  до  тих,  які створюються,  як  казав Президент,  у складі когось,  його жінки і собаки, - звичайно, такі партії треба розганяти.

 

     Для кожного з людей зрозуміло,  чим займався Президент у свій перший термін.  Це злочинні дії не лише Кабінету Міністрів.  А те, що Президент гучно заявляє  про  свою  готовність  до  боротьби  з корупцією,  ми  вже  проходили.  Знаємо,  що саме завдяки корупції досягнута перемога на виборах.

 

     Люди розуміють,  що в Україні при нинішньому Президентові, як і   при   першому   -   Кравчуку,  відбувається  процес  жахливого розшарування  на  дуже  бідних   і   дуже   багатих.   Ви   хочете справедливості?  То  потрібно не відхрещуватися від соціалізму,  а повертатися до нього.

 

     Та й реорганізація управлінського апарату вже здійснюється не вперше:  всі,  як  ті  граки,  розлетяться  і знову сядуть на свої гілки.

 

     Далека від  реальності  інформація  щодо  села.   Врожайність справді  доведена  до  довоєнних  показників,  у  повному занепаді тваринництво, панує повна безвідповідальність виконавчих структур. Але  ж  гроші  -  4,7  мільярда гривень,  - які були направлені на потреби села, пішли не в село, а в різні структури, через державні МТС для закупівлі пального, добрив і так далі.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Нам  учора  було  роздано зареєстровані Секретаріатом  три  проекти  постанови  від  фракції комуністів,   Руху  та  прогресивних  соціалістів  стосовно  указу Президента від 3 грудня.  Подано 150 підписів народних  депутатів. Це  свідчить,  що  питання  заслуговує  на обговорення в сесійному залі.  Давайте справді  прагнути  до  порозуміння  і  включимо  це питання  до  порядку  денного сьогодні.  Це буде тільки на користь справі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожин. За ним - депутат Чиж.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Івану Зайцю.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Заява фракції  Народного руху України.

 

     "Останнім часом з братньої Білорусії надходять тривожні вісті про дискримінаційні дії диктаторського режиму Олександра Лукашенка щодо українців.

 

     Зокрема, на  території  Брестської області під час так званої перереєстрації громадських організацій відмовлено у  підтвердженні статусу українському товариству "Просвіта".

 

     Під заборону   потрапила   єдина  українсьска  газета  "Вісті Берестейщини".  Розпорядженням   Олександра   Лукашенка   сьогодні закриті   всі   українські  національні  школи,  які  організували українці  для  своїх  дітей   після   розвалу   Союзу   Радянських Соціалістичних  Республік  у  часи  демократизації на початку 90-х років.

 

     Фактично вже   заборонено   українське   громадсько-культурне об'єднання   Брестської  області.  Утиски  української  громади  в Білорусії дійшли до того,  що навіть словник Берестейщини, в якому вперше  систематизовано  фактаж  і  дані  про  українське  коріння багатьох жителів краю,  особистим указом  нелегітимного  керівника цієї  держави  -  Олександра Лукашенка - вилучено з усіх державних бібліотек. Ось якою є насправді національна політика цього ревного прибічника союзу слов'янських держав.

 

     Фракція Народного  руху України рішуче засуджує таку політику режиму Лукашенка, спрямовану проти білоруських громадян - етнічних українців,  і  пропонує  всім  депутатам  Верховної  Ради  України приєднатися до цього протесту.

 

     Разом з тим ми зобов'язані заявити,  що  відповідальність  за такі  дії  щодо  наших  братів  поза межами України несуть також і владні структури нашої держави, які байдуже спостерігають подібний цинізм і неподобство.

 

     Ще раз  звертаю  їхню  увагу  на  те,  що  існування  поряд з Україною диктаторського режиму  Білорусії  містить  загрозу  нашій національній  безпеці.  Закликаємо  керівників української держави висловити рішучий протест проти подібних дій Олександра Лукашенка, припинити  контакти  з  ним  і  його  посібниками  до проведення в Білорусії вільних виборів Президента й парламенту  під  міжнардним контролем".

 

     Шановні комуністи!  Я  ще  раз  переконався в тому,  що у вас немає любові до свого народу, бо ви, як ті гуси, гелгочете кожного разу,  коли  мова заходить про захист українців як усередині своєї країни,  так і поза її межами. Оце ваш інтернаціоналізм! Ви готові загубити усіх-усіх українців, які є у світі. Ганьба вам!

 

     ГОЛОВА. Чиж Іван Сергійович. За ним - депутат Кулик.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Фракція  соціалістів і селян (Лівий центр).  Якщо Івана Олександровича Зайця хвилює Білорусія,  то нас - Україна. Зокрема, і мене хвилює Україна.

 

     Учора я побачив дійсно нового Президента: в його виступі мені дуже імпонує об'єктивна оцінка ситуації в економіці,  у соціальній сфері,  щодо  становища  з  криміналітетом,  яке  склалося  в  нас останнім часом.

 

     Президент говорив як справжній  лівий,  або  людина  реальних поглядів.  І  це  можна  тільки  вітати,  тому  що  він критикував приватизацію,  про яку ми тут роками говорили, що вона доводить до катастрофи.  Він  порушував  проблему  корупції,  він  говорив про адміністративну  реформу.  І  це  теж  можна  вітати:   скорочення адміністративного апарату та певний контроль над ним.

 

     Але коли  звучить  теза  (ще  й рефреном!) про вину Верховної Ради,  то я  хотів  би  нагадати  новому  Президенту  України,  що будь-які   його   наміри,   у   тому   числі  об'єктивно  назрілі, реформаторські,  нічого не варті й не будуть зреалізовані, якщо не буде   співпраці   з   парламентом.  Не  можна  нас  протиставляти виконавчій владі і намагатися щось реформувати.  У цьому  не  буде конструктиву.

 

     Я хотів  би  привернути  увагу  народних  депутатів  і  вашу, Олександре Миколайовичу,  як Голови Верховної Ради,  до  бюджетних проблем.

 

     Скажімо, у  моєму  окрузі  є  шість  інтернатних  установ для дітей-сиріт. Загалом це 1100 дітей, 172 з них круглі сироти, тобто виховуються під опікою, зовсім без батьків. Я ось зараз від'їжджаю в округ,  де буду займатися  тим,  що  готуватиму  для  них  якісь подаруночки, намагатимуся взути цих дітей. І от у цій залі є люди, до яких я звертаюся,  вони часом і допомагають, тому що держава не спроможна це зробити.

 

     Є сім'ї з одним батьком чи одною матір'ю, чи й повні сім'ї, а допомога їм у п'ять гривень з копійками на дитину на місяць (та ще й  це  не  виплачується)  або  шість  гривень  з  копійками.  Це ж вседержавна ганьба.  І ми сьогодні при формуванні бюджету  повинні обов'язково  звернути  увагу  на  ці  проблеми,  бо інакше ми тоді нічого не варті як орган,  який представляє  народ  України,  який повинен відгукуватися на його проблеми.

 

     Думаю, що   нам   треба   прийняти  спеціальне  рішення  щодо бюджетного фінансування таких  установ  і  таких  обділених  долею дітей.  Це має бути стовідсоткове забезпечення державою потреб цих установ.

 

     Я так само звертаю вашу увагу на те,  що неприпустимо вводити до державного бюджету фонд соціального страхування.  Неприпустимо! Це вже  було.  І  експеримент  з  Пенсійним  фондом,  знаємо,  чим закінчився. І сьогодні це - сокирка під лавкою, яку хочуть, так би мовити,  забрати.  Люди самі ці кошти відраховують для  того,  щоб себе  соціально  захищати,  бо  потрібні  лікарняні  й  таке інше. Сьогодні  вводити  фонд  соціального  страхування  до   державного бюджету  -  це  тільки  робити  вигляд,  що  бюджет  у  нас має ще додаткове джерело.  Насправді ж це неприпустимо. Отже, я теж хотів би звернути вашу увагу й на це теж.

 

     Загалом я  хочу,  щоб  ми особливо виважено підійшли зараз до бюджетного процесу і цим серйозно зайнялися,  бо ми формуємо новий уряд, і ми забуваємо, що йому на якійсь основі треба працювати, як і нам з вами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулик. За ним - депутат Гудима.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановний український парламенте!   Питання   земельних   відносин  є  наріжним  каменем української внутрішньої політики,  і від того, наскільки розумно й швидко ми розв'яжемо її проблеми,  залежатиме добробут українських сімей, а відтак - і міцність нашої держави.

 

     З цих міркувань мені цілком зрозуміле вчорашнє протистояння в цій залі,  коли йшлося про внесення до порядку денного питання про президентський указ щодо прискорення аграрних реформ. Протистояння це,  звісно,  політичне.  Немає  сумніву,  що  ми  мусимо детально обговорити цю проблему і досягти порозуміння.  Не варто так вороже сприймати  цей  указ.  Він  (я звертаюся до комуністів) стосується швидше   владних   чиновників,   а   це,   як   відомо,    колишня партноменклатура,  яка  сьогодні  безкарно  панує на селі.  А тому швидше нам, українським патріотам, стривожитися б, аби корумповані місцеві князьки не стали єдиними власниками на землі.

 

     Ми вчора висловили свою позицію, що питання варто обговорити, але не з опалу,  грунтовно підготуватися,  одержавши інформацію  з місць.  Я  так  зрозумів,  що в цьому плані фракцію Народного руху України підтримала і фракція соціалістів.  Реформувати село  давно пора, ми з цим уже запізнилися. Я пам'ятаю, як років тридцять тому бігав по полтавських селах,  водив ватагу  хлопчаків  і  бачив  ті забур'янені  поля,  бачив  ті  непривабливі  колгоспні дворища.  І сьогодні картина не змінилася.  Сьогодні на селі  майже  те  саме, окрім тільки того,  що ті,  хто грабував село,  побудували на його околицях собі і родичам особняки.  Отож у нас є побоювання,  що  і новому  ефективному власнику голови колгоспів не дадуть можливості проявитися.  Будьмо готовими підтримати президентські реформи, але не протистоянням, а конкретними пропозиціями.

 

     На мою думку, найголовніше врахувати дві речі.

 

     Перше -  забезпечити  конкурентність  нових  утворень на селі (бо,  як відомо,  тільки в конкуренції  може  бути  результат),  і селянин  віддасть  свій пай в оренду саме сильнішому,  розумнішому власнику.

 

     І друге - надати державну підтримку новому власнику.  Маю  на увазі,   звісно  фінансову  підтримку.  Вкладімо  свою  цеглину  в розбудову України!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутата Гудими немає.  Депутат Манчуленко.  За ним - депутат Мазур. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Фракція Народного руху України. Шановний Голово! Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до надзвичайно гострої проблеми,  з якою на сьогоднішній день стикається Чернівецька область.  Ідеться про добудову Дністровської гідроакомулюючої електростанції.

 

     Ситуація полягає  в  тому,  що  коли  не  вкладати кошти й не завершити будівництво  цієї  споруди,  то  це  може  призвести  до значної  екологічної  катастрофи.  Дністровська  ГАЕС будується на схилах берега Дністра.  І якщо  не  продовжити  роботи,  почнуться зсуви  і  обвали,  що може призвести до непередбачуваних наслідків внизу по течії Дністра.  А ви знаєте, що внизу по течії Дністра це вже територія Молдови.

 

     З цього  приводу  я  звернувся  до Кабінету Міністрів України (перед тим як у Кабміні починали готувати  проект  Держбюджету  на 2000 рік) із тим,  щоб у Держбюджеті-2000 було передбачено окремим рядком фінансування закінчення будівництва  Дністровської  ГАЕС  у сумі 100 мільйонів гривень.

 

     На жаль,   Міністерство   економіки,   яке   розглядало   моє депутатське   звернення   на   адресу   Прем'єр-міністра   Валерія Пустовойтенка відповіло, що, коли в держбюджеті будуть передбачені централізовані   капітальні   вкладення,    тоді    на    добудову Дністровської  ГАЕС  може бути виділено 60 мільйонів гривень.  Але хто  ж  передбачає  державні  капіталовкладення   у   держбюджеті? Звичайно, Кабінет Міністрів. Тим паче, що він готує проект бюджету до другого читання. Але отримана ось така відповідь.

 

     Тому я просив би вас, Олександре Миколайовичу, і вас, шановні колеги,  погодитися,  щоб  ми  дали  доручення  нашому  бюджетному комітету,  який буде розглядати  проект  бюджету  на  2000  рік  у другому   читанні,   відобразити  цю  проблему  окремим  рядком  у Держбюджеті-2000.  Інакше,  я  ще   раз   кажу,   це   може   мати непередбачувані наслідки.

 

     Те ж  саме  стосується  і фінансування протизсувних заходів у Чернівецькій області.  Це й у самому місті Чернівцях  і  в  деяких районах   Чернівецької   області.  Ви  знаєте,  яка  страшна  біда звалилася  на  Закарпатську  область  і  скільки  треба  державних ресурсів   для  того,  щоб  допомогти  людям  вийти  із  скрутного становища. Але знову ж таки немає належної реакції на ці всі події з боку Кабінету Міністрів, оскільки треба ще близько 29 мільйонів, щоб завершити всі ці протизсувні заходи.

 

     Тому я так само звертаюся до вас,  Олександре Миколайовичу, і до вас,  шановні колеги,  з пропозицією, щоб наш бюджетний комітет врахував усі ці проблеми,  про які я сказав, і щоб ці питання щодо Дністровської  ГАЕС  і протизсувних заходів у Чернівецькій області були відображені окремими рядками в проекті Держбюджету-2000.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат - Мазур.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Заявление народных депутатов  Украины  о  создании Союза Белоруссии и России.

 

     "Невзирая на  тотальные препятствия со стороны так называемой мировой общественности,  8 декабря 1999 года в Москве был подписан Договор  между  Республикой  Беларусь  и  Российской  Федерацией о создании союза между ними.

 

     Основная цель  данного  союза  -  интеграционными  процессами способствовать  повышению  уровня жизни белорусского и российского народов.  К сожалению,  на этот раз инициатором  создания  единого мощного  независимого  союзного  государства  стал  не Киев - мать городов русских,  как во времена правления Ярослава Мудрого, как в 1919 году.

 

     Процессы современной   международной  интеграции  -  создание Европейского  Союза,  воссоединение  Китая  и   других   стран   - показывают,   что   только  союзные  державы  могут  процветать  и проводить понастоящему  независимую  государственную  политику  во благо своих народов.

 

     Противостояние братских  народов  во  благо  только олигархии всегда приводило к  политическому,  экономическому  и  социальному ослаблению  наших  народов,  массовому обнищанию,  а нередко - и к колониальному их истреблению. Напомним, что не Минск, не Москва, а Киев - колыбель великих славянских народов,  Великой Руси. Поэтому наша историческая миссия - это сплочение всех славянских народов в единую   державу  с  единым  экономическим  пространством,  единой денежной системой, единым оборонным комплексом.

 

     Поддерживаем стремление Белоруссии и России  освободиться  от диктата НАТО и США,  международных финансовых агрессоров.  Считаем целесообразным ознакомить  депутатов  Верховного  Совета  Украины, весь  народ  Украины  с  договором  между  братскими  республиками Беларусью и Российской  Федерацией,  вынести  его  на  всенародное обсуждение.

 

     Предлагаем Верховному   Совету  Украины,  Президенту  Украины инициировать референдум по вопросу о  вступлении  Украины  в  Союз Белоруссии и России. Пусть народ Украины сам определяется, жить ли ему в дружбе и процветании или  вымирать  в  одиночку.  Реализация свободного  волеизлияния народа Украины - наша святая обязанность. Слава Великой Руси!

 

     ГОЛОВА. Пухкал Олександр Григорович,  з місця.  У  Олександра Григоровича оголошення. Хвилинку, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Народний  депутат  Пухкал  попросив  слова з приводу  такого  повідомлення.  50  народних  депутатів   утворили неформальне   депутатське  об'єднання  "Столиця",  метою  якого  є сприяння   в   законодавчому    забезпеченні    реалізації    прав територіальної  громади  столиці України.  Співголовами об'єднання "Столиця"   обрано    народних    депутатів    Кушнірова    Миколу Олександровича і Пухкала Олександра Григоровича. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги,  друзі!  Велич і привабливість  кожної  держави  у свідомості її громадян і більшості громадян світу асоціюється з її столицею.  Столиця - це не тільки центр політичного життя держави, а й візитна картка цієї держави.  Столиця в нас у всіх одна, рідна і дорога для кожного.

 

     Виходячи саме з цих мотивів,  група депутатів Верховної  Ради України утворила неформальне об'єднання "Столиця".

 

     Кожен національно свідомий патріот України, особливо народний обранець,  має дбати про велич своєї  столиці,  про  її  розвиток, процвітання,  економічне  та  політичне  зміцнення,  піднесення її авторитету на міжнародній арені.

 

     Усвідомлення того,  що   народні   депутати   України   мають турбуватись  про  розвиток  нашої  столиці,  сприяти законодавчому забезпеченню реалізації її столичних функцій і прав територіальної громади столиці, і покликало нас об'єднатись.

 

     Наша тісна  співпраця  зі  столичною владою має базуватись на демократичних принципах неконфліктної політики.  Саме  ці  новітні принципи  мають  лягти  в  основу  нашої  взаємодії,  нашої тісної співпраці  як  з  органами  державної  влади,  так  і  з  органами самоврядування нашої єдиної спільної столиці.

 

     Головна мета  нашого об'єднання проста - сприяння розвитку та утвердженню столиці незалежної України у всіх напрямах.

 

     Ми свідомі  того,  що  будь-яка  соціальнополітична   новація повинна вводитись у життя під незмінним девізом:  "Не нашкодь!" На наш погляд, наслідки цієї новації мають бути лише позитивними.

 

     Депутатське об'єднання "Столиця" відкрите для всіх  депутатів Верховної Ради,  особливо для тих, хто є патріотом нашої держави і нашої столиці  і  хоче  зробити  свій  внесок  у  її  розвиток  та процвітання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   але   ми   повинні  пам'ятати,  Олександре Григоровичу,  що за межами столиці - то не провінція,  то Україна. Щоб  ми  не розділяли:  столиця - тут усе,  а там - провінція.  Ми розуміємо, про що йде мова.

 

     Депутату Гмирі для репліки одна хвилина.  Будь ласка.  За ним одна хвилина депутату Павловському.

 

     ГМИРЯ С.П.  Уважаемые  коллеги!  Тут  только что из уст Ивана Зайца прозвучало очередное провокационное заявление  Руха  о  том, что  коммунисты не любят Украину.  Надо понимать так,  что руховцы любят Украину.  Если это  и  так,  то  любовь  эта  проявляется  в каких-то извращенных формах и без согласия самой Украины.  На всех языках это называется изнасилованием.

 

     Уважаемые коллеги!  С  помощью  Руха  рухнула  экономика,   с помощью Руха рухнула культура.  Давайте же, коллеги, не заниматься словоблудием,  а работать на благо этой Украины,  которую вы якобы так любите!

 

     Я говорю  вам  это  не  с  целью  конфронтации,  а  чтобы вы, уважаемые коллеги, исправились и действовали на благо Украины.

 

     А что касается  патриотизма  коммунистов,  можете  о  них  не беспокоиться, ибо каждый из нас патриот (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  "Громада".  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!   Я   хотів   би   звернути  увагу  на  вчорашній  справді конструктивний виступ Президента України.  Верховна  Рада  повинна відповісти  конструктивною співпрацею саме в цьому напрямі.  А для цього нам не потрібно займатись створенням якихось  більшостей  чи ще чимось.  Не треба займатись якимись переобраннями, нам потрібно вирішувати конкретні проблеми.

 

     Ми повинні прийняти засади внутрішньої і зовнішньої політики. Ми повинні позбавити Міжнародний валютний фонд можливості впливати на наш уряд і  на  Адміністрацію  Президента.  Якщо  вони  надають кредити,  то  хай  надають,  але без умов.  Ми самі знаємо,  як їх використати.  Ми не повинні проголошувати,  що  реформи  вимагають жертв,  бо  є  приклади реформ без жертв,  із зростанням добробуту народу.  За приклад  може  слугувати  Китай,  де  за  роки  реформ створено 300 мільйонів робочих місць високої кваліфікації. Це як у всій Європі.  Ми повинні приймати стратегічні  програми  незалежно від того, хто і як їх розробляв.

 

     Ми повинні   ще  раз  повернутися  до  Національної  програми відродження України,  що розроблена  в  межах  Верховної  Ради  за ініціативою  Олександра  Миколайовича Ткаченка.  І тоді,  працюючи разом,  ми повинні звернути увагу на те,  що,  як  казав  професор Кваснюк,  до цього часу наші реформи всмоктали в себе всі недоліки економіки  світу.  Ми  повинні  використати  весь  позитив,   який напрацював світ, щоб урятувати Україну.

 

     Хочу застерегти,    буквально    цитуючи    Президента,    що тоталітарний режим починається там і тоді,  коли тіньова економіка зростається   з   владою.  Тому  головне  завдання  -  це  справді відродження України в усіх напрямах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко, і завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемый  Александр  Николаевич!  У  меня   два конкретных предложения.

 

     Первое. Включить  в  повестку  дня  до  рассмотрения  проекта бюджета законопроект о прожиточном минимуме.  Мы  обязаны  принять Закон   о   прожиточном   минимуме.  И  я  прошу  это  сделать  до рассмотрения проекта бюджета.

 

     Второе. Вчера Верховный Совет принял во втором  чтении  Закон про   участь   громадськості  в  охороні  громадського  порядку  і державного кордону.

 

     Александр Николаевич,  я прошу вас не подписывать этот закон. Он  был  принят с нарушением процедуры.  Более того,  общественным организациям  дано  право  участвовать  в  разгоне   демонстраций, принимать  самые  омерзительные  меры  по борьбе со своим народом. Причем это могут быть  переодетые  в  нерабочее  время  сотрудники органов  внутренних дел,  того же "Беркута".  Прошу не подписывать этот закон. Давайте мы вернемся к этому вопросу.

 

     И последнее.  Опять  идут  атаки,  направленные  на   роспуск фракций.  Я уже говорил об этом на заседании совета фракций и хочу еще раз повторить,  что,  для того чтобы депутат перешел из  одной фракции  в другую (и вы обявили,  что есть норма Регламента,  это подтверждает Омелич),  должно быть решение фракции.  Только  после этого  председательствующий может обявить о переходе,  и тогда он будет законным. Прошу по отношению к нашей фракции выполнить норму Регламента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Абсолютно правильно.

 

     Процедура -  це  коли в залі присутня більшість.  Оце головна процедура. Слово надається Марамзіну.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,  Луганська  область).  Александр  Николаевич!  Ко мне вчера и позавчера,  вечером и утром,  звонили мои избиратели.  Мы  приняли постановление  о  возобновлении трансляции пленарных заседаний.  И было дано поручение Виктору  Владимировичу  Медведчуку.  Я  прошу: пусть он проинформирует,  как идут дела и когда будет возобновлена трансляция пленарных заседаний.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Вам надіслана письмова інформація  з цих  питань  заступника  Голови  Верховної  Ради.  Ми цим питанням займаємося.  Може,  ви її не читали. Візьміть, прочитайте, а потім ми повернемося до цього.

 

     Щодо питань,  які  порушив  народний  депутат  Шмідт стосовно Сихівського району у  Львові.  Безперечно,  цей  проект  постанови треба розглянути і прийняти.

 

     Але я  хотів би,  щоб ви не пов'язували одне питання з іншим. Думаю,  ви робите погану послугу львів'янам і трудящим  Львівської області,  коли  нелегітимний  голова  обласної Ради Сінчук порушує такі питання.  По-перше,  він не голова обласної ради,  він голова адміністрації. Він порушує Конституцію. І не тільки тим, що займає дві посади.  Він порушує Конституцію самою постановкою питання про заборону Компартії.

 

     Тому я просив би:  вчитайтеся,  будь ласка,  у Конституцію, і нехай сесія обласної ради прийме те рішення,  яке я запропонував і направив  їм,  щоб обрали нового голову Львівської обласної ради з числа депутатів цієї ради.

 

     Щодо пропозиції  депутата  Журавського  стосовно  закону  про акцизний  збір.  Думаю,  що це питання заслуговує на увагу.  Ми до нього повернемося наступного пленарного тижня.

 

     Депутат Круценко вчора і сьогодні говорив  про  включення  до порядку  денного  питання  про  указ  Президента щодо реформування агропромислового комплексу.

 

     По-перше, це не реформування агропромислового комплексу.  Ті, хто  готував  цей  документ,  вирвали з агропромислового комплексу одну  виробничу  галузь  -  сільське   господарство.   Тому   така постановка питання є абсолютно безграмотною.

 

     По-друге (я  висловив свою думку),  цей указ нагадує рішення, які у 50-их роках приймали наші  сусіди  -  китайці,  коли  хотіли продукцію  чорної металургії виробляти по дворах.  Він повторює цю величезну помилку.  І думаю,  що я абсолютно  не  помилився,  коли сказав, що цей указ антидержавний.

 

     Шановні колеги!  Ми  повинні  включити  це питання до порядку денного, ми повинні його розглянути і прийняти відповідне рішення. Ми виступаємо не проти реформування агропромислового комплексу, ми з вами виступаємо сьогодні проти руйнування  системи  продовольчої безпеки країни. Вдумайтеся, будь ласка, у це.

 

     Сьогодні 40  процентів  землі  не  ореться  і не засівається. Створені   фермерські   господарства,   які   працюють   абсолютно неефективно.   Розпаювали   землю  на  96  процентів  -  і  це  не спрацьовує.  Сьогодні  на  догоду  Міжнародному  валютному   фонду приймається  цей указ для того,  щоб це лягло на совість тих,  хто розоряє економіку України.

 

     Тому я  просив   би   підтримати   народних   депутатів   від профільного  Комітету  з  питань  аграрної  політики і включити це питання до порядку денного.

 

     Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 171.

 

     Шановні колеги!  Голосуємо.  Ми власника не в залі шукаймо, у залі  власників немає.  Ті,  хто вносить це питання,  на цій землі ніколи не працювали,  вони тільки користувалися результатами чужої праці.  Що,  Заєць  працював  у  сільському господарстві?  Асадчев працював? (Шум у залі).

 

     Розуміти сільське господарство тільки шлунком - цього замало.

 

     Будь ласка,  голосуємо.  Іван Олександрович піде працювати  в колгосп  імені Леніна Тетіївського району.  Ми його направимо туди головним економістом.

 

     "За" - 176.

 

     Шановні колеги,  повірте  мені,  це  питання  важливіше,  ніж прийняття Конституції (Шум у залі).

 

     Я просив  би  підтримати  пропозицію  про  включення  його до порядку денного.

 

     "За" - 192.

 

     Голосуємо. Мовчан не встиг проголосувати.  Павле Михайловичу, голосуйте, будь ласка. Депутат Федорин, голосуйте.

 

     "За" - 186.

 

     Шановні колеги!  Ми все одно проголосуємо "за",  розглянемо і приймемо рішення.

 

     Я хочу нагадати вам:  сьогодні в Києві  в  магазині  кілограм борошна коштує одну гривню сорок копійок.  Назвіть, коли була така ціна на хліб?!  А ми ж не знаємо, що буде в лютому. Я ще раз кажу, у  нас  40  процентів  необробленої  землі.  Замість  8,5 мільйона гектарів озимина засіяна лише на 3 мільйонах гектарів. Вдумайтеся, що робиться в державі!

 

     Голосуємо про включення питання до порядку денного.

 

     "За" - 189.

 

     Слово депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые депутаты!  Уважаемый Александр  Николаевич!  Особенность этого  указа  заключается  в  том,  что его попытались подготовить таким образом,  чтобы мы не смогли его рассмотреть  на  сессии.  И понятно,  что  пропрезидентские фракции,  которые действительно не разбираются ни в сельском хозяйстве,  ни в промышленности и всегда в  этом  зале  работали  на  развал промышленности и независимости Украины,  сейчас работают на развал сельского  хозяйства.  Они  не сделают ничего для того,  чтобы поддержать предложение о включении этого вопроса в  повестку  дня  и  в  честной  дискуссии  признать поражение в этом вопросе.

 

     Александр Николаевич!    Есть   норма   Регламента,   которая позволяет  этот  вопрос  решить,  я  вчера  о   ней   говорил.   В соответствии  с  частью  3  статьи 2.5.2 Регламента мы имеем право выделить два часа для  рассмотрения  "Разного".  Давайте  мы  этот иезуитски  поставленный  Президентом вопрос включим в повестку как "Разное" и дадим возможность выступить  от  фракций.  Подготовлены проекты постановлений,  и через эту процедуру мы можем рассмотреть этот вопрос и принять решение.  Это  допускается  Регламентом,  он дает  нам  возможность рассмотреть этот вопрос без включения его в повестку дня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  думаю,  якщо ми сьогодні не проголосуємо, то проголосуємо  завтра  зранку.  Ми  розглянемо це ще раз і приймемо рішення.  Ми  повинні  людям  роз'яснити,  що  це  робиться  проти здорового  глузду.  Я  ще раз повторю:  це антидержавний указ,  це втручанння  в  економічну  сферу.  Право  втручання  Президента  в економічну  сферу  вже  зупинено,  тому що трирічний строк на це у Президента вичерпався у червні згідно з "Перехідними  положеннями" Конституції.  Це одне з найголовніших питань у нашій державі. Тому указ Президента абсолютно нелегітимний.

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  Перш за  все  щодо  Регламенту  .  Я  підтримую Марченка  в  тому  плані,  що  ми  повинні розглянути це питання в порядку, визначеному у статті 8 Закону про комітети Верховної Ради України.

 

     Олександре Миколайовичу! Ви отримали 150 підписів депутатів і особисто можете сьогодні  дати  доручення нашому комітету,  щоб на завтра було підготовлено проект рішення і внесено його на голосування  в  сесійному  залі  без  попереднього нашого голосування, як це передбачає Регламент.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Проект рішення є.

 

     Депутат Ніколаєнко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні   народні   депутати!   Я  звертаюсь  і  до  фракцій,  які підтримують  національну  ідею,   представників   Руху.   Сьогодні відбулося засідання фракції соціалістів та селян (Лівий центр), на якому були присутні віце-прем'єр-міністр  України  Гладій  Михайло Васильович,  а  також  директор Інституту "Земпроект" Новаковський Леонід Якович,  будемо казати,  - творці цього  указу.  І  в  ході детальної розмови ми з'ясували,  що й вони бачать десятки проблем, які породить цей указ.

 

     Мова йде про борги.  Якщо мені сьогодні передають на 10 тисяч гривень  майнового  паю,  то  разом  з  цим  передається 6-8 тисяч гривень боргу в живих коштах.  І за цей борг потрібно щось віддати зразу,  сьогодні.  А  що віддавати,  крім землі?  Тому обговорення цього указу необхідне.  Яке  ми  рішення  приймемо,  це  вже  інша справа.

 

     Я звертаюсь   до   фракцій   "Батьківщина",   "Громада",   до соціал-демократів:  невже ми сьогодні  можемо  отак  віддати  нашу Україну за три копійки? Давайте обговоримо це питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу вас пригадати,  які результати розпаювання землі,  яке вже проведене,  як відрапортували  в  1998 році,  на 96 процентів,  ми сьогодні маємо? Я дивуюся депутатам із Львівської області.  Сьогодні у  Львівській  області,  ви  знаєте, шановні  колеги,  немає  не  те що продовольчого зерна - фуражного немає.  Сьогодні у Львові свічками світять,  бо в обласному центрі немає електроенергії.

 

     Ломоносов свого   часу  говорив,  що  Росія  буде  приростати Сибіром (економіка Росії),  а Україна приростатиме агропромисловим комплексом.

 

     Розпаювання землі,    перехід    від    великого    товарного спеціалізованого      господарства,      від       спеціалізованих сільськогосподарських    підприємств    до    дрібного   товарного господарства виключає можливість запровадження науки у виробництво і  зумовлює,  безперечно,  втрату  технологій.  Хіба  ви  цього не розумієте?

 

     Назвіть мені хоч одну  державу  світу,  яка  перейшла  б  від великого  товарного  виробництва до дрібнотоварного?  Назвіть:  чи країну Америки,  чи якусь європейську державу!  Що ми  робимо,  на догоду кому ми це проводимо? Якщо нашого Президента підставили, то давайте ми його захистимо! Він не аграрник!

 

     Ми ж побачили,  як розпустили "Південмаш",  який виробляв  62 тисячі  тракторів,  а сьогодні випускає менш як 1,5 тисячі.  Уже ж розпаювали могутнє об'єднання.

 

     Чи візьміть, наприклад, Харківський завод "Серп і молот". Він випускав     230     тисяч     двигунів     для    всієї    галузі сільгоспмашинобудування, а сьогодні тільки 3 600 двигунів.

 

     Реформування ми  сьогодні   розуміємо   хибно.   Реформування сільського  господарства,  як  галузі  АПК,  розпочинається  не  з переходу  до  дрібнотоварного  виробництва.  Ми  повинні  вирішити головні   питання:  його  наукове,  кадрове,  матеріальнотехнічне, фінансове,  кредитне   забезпечення...   І   ще   можна   було   б перераховувати.

 

     Хіба, давши   людям   у  руки  вила  і  коня,  ми  розпочнемо реформування агропромислового  комплексу?  Із  53  мільйонів  тонн хліба на рік зійшли до 20 чи до 18 мільйонів тонн з приписками;  з 5,5 мільйона тонн цукру - до 1 мільйона 140 тисяч,  тобто в  п'ять разів менше, з 1 мільйона 60 тисяч тонн масла - до 270 тисяч тонн! Що ми робимо? Хто буде годувати все населення? Хто буде цю державу піднімати на ноги?

 

     Я прошу,  шановні  колеги,  проголосуйте  за  включення цього питання до порядку денного!  Ми його повинні розглянути, вислухати думки  всіх і прийняти виважене рішення.  Нам не простять ні діти, ні онуки  те,  що  сьогодні  твориться  цим  указом.  Будь  ласка, проголосуйте за включення цього питання до порядку денного.

 

     Депутате Черненко, голосуйте там, допоможіть!

 

     "За" - 195.

 

     Хто за те, щоб поіменно проголосувати?

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо в поіменному режимі за включення до порядку денного даного питання. Голосуємо!

 

     "За" - 194.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Комуністи - 111 із 112;  соціалдемократи...  Ви що,  хліба не хочете їсти?  Чи ви думаєте,  що його мішками попід дворами будуть збирати?  Відродження - 2 з 25.  Думаю, ті гроші, які ви одержали, скоро закінчаться.  Батьківщина - 4 з 9;  Рух - 1 із 22; НДП - 2 з 10; Трудова партія - 1 із 17; соціалісти - 20 із 23; зелені - 0 із 14;  незалежні - 7 із 8;  селяни - 14 із 14; "Реформи-Конгрес" - 0 із 11;  прогресивні соціалісти - 12 із 13;  "Громада"  -  9  із  9 позафракційні - 6 із 13.

 

     Депутат Єльяшкевич. А потім - депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые коллеги!  Вы знаете,  очень тяжело  наблюдать,   как   вокруг   этого   вопроса   искусственно нагнетаются страсти.  Почему я голосую за включение его в повестку дня?  Потому, что указ Президента действительно очень серьезный, и надо   обсуждать,   каким   образом  этот  указ  Президента  будет реализовываться.  Это необходимо,  чтобы, с одной стороны, не было так называемой красногвардейской атаки на приватизацию земли,  а с другой стороны,  чтобы указ был в строго конституционном  русле  и открывал    возможности    для    реформирования    отношений    в агропромышленном комплексе.

 

     Понимаю, что проблема очень  сложная  и  надо  выслушать  все мнения, надо, чтобы специалисты высказывались. Я, например, просил бы,  чтобы для обсуждения этого вопроса мы выделили  завтра  целый день  и  потом  проголосовали.  Это не значит,  что Верховная Рада примет какое-то специальное решение по этому вопросу,  потому  что есть   юридические   нормы   и   это  довольно  сложная  тема.  Но законодатели  должны  знать,  что  делается  в  стране  по   этому важнейшему вопросу.

 

     Александр Николаевич!   Я  считаю,  если  не  проголосуем  за включение в повестку дня этого вопроса,  надо поддержать  то,  что предложил  Владимир Романович Марченко.  У нас в повестке дня есть вопрос "Разное".  Вот завтра в повестке дня есть "Разное".  И  это время надо посвятить обсуждению указа Президента - пригласить сюда его  представителей  и  провести  полноценное   обсуждение   этого вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. За ним - депутат Зубов. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська   область).   Спасибо,   Александр  Николаевич.  Фракция коммунистов.  Я абсолютно согласен с вами, Александр Николаевич. В принятой  нами повестке дня этой сессии (да и следующей,  видимо), нет вопроса равного по значению тому,  о котором мы  сейчас  ведем речь.

 

     Поэтому я  убедительно  просил  бы наших оппонентов справа... Понимаю,  что  они  чувствуют  неубедительность  своих  доводов  и всячески  пытаются не допустить включения этого вопроса в повестку дня.  Мы пока обсуждаем только вопрос  о  включении.  Какое  будет принято    решение?    Может   быть,   мы   согласимся   с   вашей аргументацией... Давайте включим и обсудим. Это первое.

 

     Второе, о чем я  хотел  бы  сказать.  Уважаемые  коллеги!  Вы знаете,   что   по  поводу  этого  указа  направлено  обращение  в Конституционный Суд.  Если только решение в  Конституционном  Суде будут  принимать  юристы,  то у меня нет ни секунды сомнения,  что указ будет отменен.  Если будут принимать решение политики, притом плохие политики, - тут, как говорится, есть варианты.

 

     Третье. Уважаемые   коллеги!  Александр  Николаевич!  Мне  не совсем понятно,  почему  мы  затеяли  эту  игру.  Есть  официально внесенный  вчера  документ  со  150 подписями представителей левых фракций с требованием рассмотреть этот вопрос.  Выступая  вчера  с трибуны, я говорил, что торговать землей не только безнравственно, но и преступно. Согласиться с этим мы не сможем никогда.

 

     И последнее. Александр Николаевич! Я просил бы коллег принять во   внимание,  что,  учитывая  важность  этого  вопроса,  фракция Компартии Украины (я думаю,  ее поддержат и другие)  примет  любые меры,  которые посчитает необходимыми,  чтобы добиться включения в повестку дня этого вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Зубов. За ним - депутат Кулик.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич.  Фракция социалистов и селян (Левый центр).  Александр Николаевич!  Все,  что  вы  говорили  сегодня  залу,   обосновывая необходимость  включения  этого вопроса в повестку дня,  полностью соответствует реальной действительности.

 

     Мы сегодня на заседании фракции (об этом уже говорили в зале) всесторонне обсудили этот вопрос и глубоко убеждены, что этот указ надо обсудить в зале.  То,  что фракции обоих Рухов, которые очень любят  Украину,  отказываются обсуждать это (даже просто вносить в повестку дня) говорит о многом.

 

     Думаю, что никакие их аргументы сегодня  не  состоятельны.  Я считаю,   что   надо   поддержать  предложение  товарища  Цибенко, поскольку указ исключительно важен для судьбы страны. Наша фракция поддерживает  предложение  коммунистов,  и мы присоединимся к ним. Если будет необходимость, мы будем бойкотировать дальнейшую работу парламента  до  тех  пор,  пока  этот  вопрос  не  будет включен в повестку дня.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Кулик. Будь ласка.

 

     КУЛИК О.В.   Дякую,    Олександре    Миколайовичу.    Великий український  публіцист  Іван  Багряний казав:  "Позиція проти - це здорова позиція".  Але я не згоден із Володимиром Марченком,  який сьогодні хоче,  щоб тут у залі хтось переміг,  а хтось програв. Ми мусимо вийти  на  обговорення  цього  питання,  але  з  позитивним результатом.  Думаю,  що  і  Леонід Данилович,  автор цього указу, заінтересований у тому,  щоб ми указ обговорили,  щоб він не  став українським Сусаніним.

 

     Але сьогодні,  як ви бачите,  відбулося кілька голосувань, і, на мою думку, зал ще не дозрів. Я пропоную перенести це питання на наступний тиждень,  коли ми матимемо інформацію з місць,  і тоді і лівим, і правим стане очевидно, що питання варто обговорити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Пересунько.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Олександре   Миколайовичу!   Шановні депутати!   Подивіться:   і   сьогоднішній  указ  Президента  щодо приватизації землі  викликає  багато  питань  у  нашому  залі.  Це говорить про те,  що питання назріло,  що його треба вирішувати. І питання це треба вирішувати,  керуючись здоровим глуздом, тверезою головою.  Указ  потрібен,  але  до  нього  потрібен відшліфований, відпрацьований механізм реалізації.

 

     Крім того,  ми  повинні  обговорити  питання,  як   проводити приватизацію землі:  чи ділити на клаптики, чи треба приватизувати через акції  й  закладати  в  банк  не  клапоть  землі,  обтиканий кілочками,  а  право  на  користування цією землею.  Питання надто серйозне.

 

     Тому я звертаюсь до фракцій -  до  соціалдемократів,  які  за своєю  ідеологією  захищають інтереси середнього класу й тих,  хто працює  на  землі  і  біля  верстата,  до  "Трудової  партії",  до "Відродження  регіонів":  давайте  внесемо  це  питання до порядку денного. Ми ж не проти цього питання. Але його потрібно обговорити і прийняти виважене рішення, за яке не буде нам потім соромно.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ще  два  депутати - Корнійчук і Асадчев,  і завершуємо.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та   інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре Миколайовичу, дякую за можливість висловитися. Учора ми на  засіданні  Комітету  у  справах  пенсіонерів,   ветеранів   та інвалідів   розглядали   декілька   питань.  І  я  цілком  поділяю стурбованість заступника міністра праці та соціальної політики цим указом, який ми сьогодні розглядаємо.

 

     Ми сьогодні всі добре розуміємо, що колгоспники, які працюють механізаторами,  трактористами,  доярками, свинарками, виходять на пенсію  на  пільгових  умовах  за  списком номер два.  Сьогодні ці гроші,  які мають іти на їх утримання, відшкодовуються колгоспами, радгоспами  Пенсійному  фонду України.  Хто після цього указу буде правонаступником колгоспів і радгоспів,  щоб вирішувати ці питання відшкодування грошей Пенсійному фонду?

 

     Навіть з  огляду  і  на  цю проблему прошу народних депутатів проголосувати за внесення до порядку денного питання про цей указ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Асадчев, і завершуємо.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Відверто кажучи, дивує, з якою наполегливістю ви вже другий день pвалтуєте засідання  Верховної  Ради.  Учора  Адам Мартинюк дві години pвалтував,  сьогодні, Олександре Миколайовичу, ви.

 

     Ви сьогодні не ставите питання в розрізі  того,  як  виконати указ Президента,  що,  справді,  треба вносити зміни і в Земельний кодекс,  і в закони про власність,  і про іпотеку  і  багато  чого іншого.  Ви  ставите  питання  тільки  по  указу:  от давайте його внесемо,  скасуємо і закриємо це питання. Тому що вам вигідно, щоб було  так,  як є сьогодні,  щоб було 16 центнерів з гектара,  чого немає ніде в світі. А ви повинні були дати доручення комітету, щоб він підготував парламентські слухання з цієї проблеми,  і відвести на це цілий день.  Це, справді, дуже серйозне питання. Але ж ви не так ставите його.  Вам треба внести питання про указ,  скасувати й закрити  проблему.  То  ми  категорично  проти  такої   постановки питання.

 

     Ми вважаємо   так:   нехай  профільний  комітет  підготує  на наступний тиждень слухання цього питання на цілий день.  І давайте присвятимо цьому цілий день,  зокрема й про указ поговоримо,  і як його треба виконати.  Справді, може там є певні недосконалості, це реально.  Давайте поговоримо на цю тему, але не так, як ви ставите питання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, думаю, що абсолютно всі по-своєму мають рацію і  абсолютно  всі розуміють,  що це не той указ (і не на ту тему), який  би  сьогодні  дав  поштовх  розвитку  нашої   економіки   та відродженню держави.  Це всі розуміють. Тому я цілком погоджуюся з усіма пропозиціями.  Але я хотів би,  щоб ми погодилися  з  однією простою  річчю.  Давайте ми внесемо до порядку денного це питання, давайте визначимо,  на який день це питання внести.  На завтра? Не треба  експромту,  я  -  за  це.  Якщо  на  вівторок  - давайте на вівторок. На середу - давайте на середу! Давайте ми запросимо сюди людей:  і тих,  які готували цей указ,  не розуміючи,  що готують, тому що їм так сказали, і тих, які працюють або працювали на землі і  знають,  що  таке  сьогодні продовольча безпека.  Сільські люди виживуть за  будь-яких  умов  на  землі.  У  нас  того  сільського населення  близько  14  мільйонів.  А з тими,  хто живе у селі,  а працює в місті,  всього 16  мільйонів.  А  решта  населення  -  36 мільйонів - міське. Могутня держава європейська.

 

     Депутат Марченко  порушував  на засіданні Погоджувальної ради питання про мінімальну пенсію,  мінімальну  зарплату,  мінімальний споживчий кошик тощо. І сьогодні, до прийняття бюджету, ми повинні абсолютно це підтримати. Ми знаємо, що на одну людину закладається 3250  калорій  у харчовому балансі.  Коли ми приймали минулорічний бюджет,  то  в  ньому  було  закладено  2500   калорій.   А   коли прийматимемо бюджет на 2000 рік, то що, закладемо 1500 калорій?

 

     У нас  відбувається  деградація  нації,  не деградація землі. Тому, шановні колеги, ідеться про питання, яке сьогодні стурбувало всіх у нашій державі,  ідеться про те, бути чи не бути Україні. Це питання не  просто  землі,  це  території.  Ви  знаєте  про  центр розораності наших земель.  Ви знаєте, що економіка України повинна приростати агропромисловим комплексом.  І агропромисловий комплекс відродить промисловість - і хімічну, і металургійну, і енергетику,

- якщо у нас  буде  не  хутірський  підхід,  а  справді  науковий, широкомасштабний, комплексний, як це ми робили.

 

     Учора в  доповіді  було  сказано,  скільки  в  нас  урожайних земель.  Так я вам нагадаю: не 800 тисяч гектарів, як було сказано з трибуни,  а 2 мільйони 600 тисяч.  Із них тільки в Миколаївській області 422 тисячі гектарів. У Херсонській області...

 

     І осушених  земель  2  мільйони  400  тисяч  гектарів.  П'ять мільйонів  меліорованих  земель.  А на Координаційній раді йдеться про 800 тисяч.  Ті люди, які готували ці матеріали, не знають, про що ведуть мову. Масштаб нашої держави - 41 мільйон сільгоспугідь і 34 мільйони орної землі. Але не 800 тисяч.

 

     Тому, шановні колеги, я прошу внести це питання. І ми повинні його  комплексно  розглянути.  Я  прошу проголосувати в звичайному режимі.

 

     "За" - 195.

 

     Ми завтра зранку проголосуємо першим питанням,  без розминки. А  я ще раз кажу:  ми його внесемо,  ми його розглянемо і приймемо виважене законодавче рішення.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги,  розглядаємо Закон України про внесення  змін до  статті  6 Закону про Центральну виборчу комісію з пропозиціями Президента.

 

     Учора це  питання  розглядалось,  депутат  Єльяшкевич  вносив його.  Ідеться  про поправку.  Будь ласка,  поясніть депутатам,  і проголосуємо.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Вчера  вето  не  удалось преодолеть,  поэтому  предлагается  проголосовать  закон  в той же редакции с единственным уточнением:  в  последней  части  изменить срок  ротации.  Там было предусмотрено до 30 декабря 1999 года,  а предлагается изменить до 1 марта 2000 года.

 

     Я прошу проголосовать в непоименном режиме  для  того,  чтобы дать   возможность   уже   новому   Президенту  Украины  по-новому посмотреть на руководство Центральной избирательной комиссии и  на то,    что    происходило   с   избирательной   кампанией.   Прошу проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Запитання до депутата Єльяшкевича є?  Немає. Сідайте, будь ласка. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 198.

 

     -----------------

 

     Розглядається Закон  України  про  внесення  зміни  до Закону України про здійснення контролю за сплатою  збору  на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування  та збору на обов'язкове соціальне страхування  з  пропозиціями   Президента.   Доповідає   Матвійчук Володимир Макарович, заступник міністра фінансів.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до частини  другої  статті  94  Конституції України Президент України повернув Верховній Раді Закон України про внесення зміни до Закону України  про  здійснення  контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору  на  обов'язкове  соціальне страхування  як  такий,  що  не  може  бути  прийнятий ось із яких причин.

 

     У названому  законі  визначено  завдання  Кабінету  Міністрів України  здійснити  заходи,  спрямовані  на  залучення  додаткових коштів до Пенсійного фонду,  в тому числі позабюджетних фондів, із метою  фінансування  погашення заборгованості з виплати заробітної плати,  я наголошую, погашення заборгованості з виплати заробітної плати   з  Пенсійного  фонду,  грошового  забезпечення,  пенсій  і соціальної допомоги, які виплачуються з бюджетів усіх рівнів.

 

     Немає сумнівів щодо необхідності залучення додаткових  коштів до   Пенсійного  фонду,  що  і  здійснюється  Кабінетом  Міністрів України.  Але,  на превеликий жаль,  Пенсійний  фонд  не  фінансує виплату   заробітної  плати,  грошового  забезпечення,  соціальної допомоги.  Тому вже в оцій навіть частині запропонований закон  не може бути прийнятий.

 

     Крім цього, слід зазначити, що зміна, яку пропонується внести до Закону про здійснення контролю за сплатою збору на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування  та збору на обов'язкове соціальне страхування встановлює лише  право  органів  Пенсійного  фонду  та Фонду     соціального     страхування     здійснювати    перевірки фінансово-господарської   діяльності   суб'єктів   підприємницької діяльності   стосовно   сплати   та  цільового  використання  ними відповідного збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування.

 

     Отже, зміст  запропонованої  зміни  не відповідає змісту того закону, до якого вона вноситься.

 

     Під час  прийняття  закону  також  не  враховано,  що   кошти Пенсійного  фонду  формуються  за  рахунок  збору  на  обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     Щодо залучення   до   Пенсійного   фонду    України    коштів позабюджетних   фондів,  то  кошти  деяких  позабюджетних  фондів, зокрема Фонду соціального захисту населення, формуються за рахунок добровільних    внесків   українських   та   іноземних   суб'єктів підприємницької   діяльності.    Відповідно    до    Закону    про благодійництво   та   благодійні   організації  втручання  органів державної влади,  органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб   у   діяльність  благодійних  організацій,  як  і  втручання благодійних організацій у діяльність органів  державної  влади  та органів  місцевого  самоврядування,  крім  випадків,  передбачених названим законом (стаття 22), забороняється.

 

     Ще раз  прошу  вас,   народні   депутати,   прислухатися   до зазначених зауважень і прийняти пропозиції Президента України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Володимира  Макаровича будуть?  Немає. Сідайте, будь ласка. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні колеги!  Комітет  розглянув  пропозиції Президента  України  до  названого закону і вважає,  що ряд із них заслуговує на увагу.

 

     Члени комітету запропонували нову  редакцію  цього  закону  з урахуванням   пропозицій   Президента.   Її  основні  особливості, наведені в порівняльній таблиці, полягають ось у чому.

 

     Перше. Президент вважає, що в законі йдеться про необхідність залучення   додаткових  коштів  до  Пенсійного  фонду  України,  а запропонована зміна не відповідає змісту  закону,  до  якого  вона вноситься.

 

     Пропозиція врахована,  і пропонується така нова назва закону: "Про залучення додаткових коштів до Пенсійного  фонду  України  та здійснення  контролю  за  сплатою  збору  на  обов'язкове державне пенсійне   страхування   та   збору   на   обов'язкове   соціальне страхування".

 

     Друге. У пропозиціях зазначається, що запропонований у законі порядок залучення до Пенсійного  фонду  коштів  суперечить  чинним законам,   зокрема   Закону   про   благодійництво  та  благодійні організації та деяким іншим.  Пропозиції  Президента  в  основному враховані.  З  урахуванням  цього  передбачено  Кабінету Міністрів України здійснити заходи,  названі в першому абзаці  статті  4,  а саме:   "здійснити   заходи,  спрямовані  на  вилучення  із  Фонду соціального захисту населення України коштів,  що  знаходилися  на його  банківських  рахунках  станом  на  15  грудня  1999  року та утворених за  рахунок  використання  державного  майна  та  коштів підприємств,  установ,  організацій всіх форм власності, залучених без згоди трудових колективів,  учасників господарських  товариств тощо,   у   разі,   якщо   одержання   такої   згоди   передбачено законодавством   чи   статутом   (положенням).   Вилучені    кошти перерахувати   до   Пенсійного   фонду   України   для   погашення заборгованості по виплаті пенсій та інших соціальних виплат".

 

     Третє. Такою   редакцією   враховано   і   третю   пропозицію Президента України, в якій він зазначав, що залучені до Пенсійного фонду  України  додаткові  кошти  повинні   використовуватися   на погашення заборгованості з виплати заробітної плати.  Тому в новій редакції передбачено,  що вилучені кошти будуть  використовуватися виключно  (наголошую:  виключно!)  для  погашення заборгованості з виплати пенсій та інших соціальних виплат.

 

     Четверте. Враховуючи незаконність залучення коштів  до  Фонду соціального захисту населення і,  напевно, таке саме використання, в новій редакції запропоновано другий  абзац  статті  4,  а  саме: "Кабінету  Міністрів  України спільно з Рахунковою палатою України проаналізувати джерела надходження  коштів  до  Фонду  соціального захисту населення України з дня його створення, напрями витрачання цих коштів та поінформувати про результати Верховну  Раду  України до 1 січня 2000 року". Підсумок: у новій редакції закону практично враховані всі пропозиції Президента. Не підтримано лише пропозицію Президента  про  скасування  прийнятого  Верховною  Радою  України закону як неприйнятного.  На підставі викладеного прошу підтримати рішення Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів про прийняття  названого  закону  в  новій  редакції,   запропонованій народними депутатами України - членами комітету.

 

     Шановні колеги,  я  ще  раз  наголошую  на  тому,  що комітет пропонує не долати вето Президента, оскільки розуміємо, що набрати необхідні 300 голосів нам не вдасться,  а затвердити закон у новій редакції,  який  враховує  зауваження  Президента.  Це  дасть  нам можливість врегулювати ту ситуацію,  яка є, і прийняти закон, який потрібен.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Є запитання  до  Петра  Степановича?  Немає.  Депутат Журавський,  будь ласка.  На виступ?  Питань немає.  Сідайте, будь ласка, Петре Степановичу. Слово депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні друзі!  Президент правильно зауважує,  що сутність закону, який розглядається,  не відповідає  сутності  Закону  України  про здійснення  контролю  за  сплатою  збору  на  обов'язкове державне пенсійне   страхування   та   збору   на   обов'язкове   соціальне страхування.  Також  є  правильним  зауваження Президента стосовно того,  що кошти Пенсійного фонду мають використовуватися  виключно на  виплату  пенсій  та  грошової допомоги.  А згідно зі статтею 3 Закону  України  про  збір  на   обов'язкове   державне   пенсійне страхування,  кошти Пенсійного фонду забороняється використовувати не за цільовим призначенням.

 

     Президент правильно  зауважує,  що   благодійні   організації самостійно  вирішують  питання  про  надання  благодійної допомоги відповідно до Закону  України  про  благодійництво  та  благодійні організації.  І  тому  вилучення  в них коштів до Пенсійного фонду буде суперечити закону.

 

     Відповідно до   статті   3   Закону   України   про   джерела фінансування   органів   державної  влади,  який  набере  чинності одночасно з набранням чинності Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік, органам державної влади (я наголошую: органам державної влади!) забороняється створювати позабюджетні  фонди  та мати позабюджетні спеціальні рахунки.  Ми з вами,  шановні колеги, про це говорили не один раз.

 

     А згідно зі статтею 2 Закону України  про  благодійництво  та благодійні  організації  Президент  України  може  мати стосунки з благодійними організаціями у формі благодійництва  та  благодійної діяльності тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ще є бажаючі виступити? Немає.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти проект,  внесений Президентом.

 

     Будь ласка, Володимире Макаровичу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні  депутати!  З  інформації  голови  комітету зрозуміло,  що народні депутати прийняли всі зауваження Президента до  прийнятого закону, і ми дуже вдячні за об'єктивний розгляд цього питання.

 

     Разом із  тим  пропонується  нова редакція закону,  яка також буде порушувати чинне законодавство.  Запропонований новий  проект закону  базується  на  тому,  що  треба провести перевірки у фонді законності перерахування коштів до  фонду  трудовими  колективами. Проте  у  фонді  це питання взагалі перевірити неможливо,  тому що рішення  про   перерахування   коштів   приймаються   в   трудових колективах.  Таким  чином,  це питання треба перевіряти в трудових колективах,  а не у фонді,  і потім приймати рішення.  А доручення Кабінету   Міністрів   про   те,  щоб  він  перевіряв  у  трудових колективах,  суперечитиме Закону про підприємництво,  бо втручання органів   державної   влади  у  фінансово-господарську  діяльність підприємств неможливе.

 

     Тому я прошу відкласти розгляд запропонованого нового проекту закону та розглянути його в комітеті за участю спеціалістів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тобто,  Володимире  Макаровичу,  ви за те,  щоб ми не ставили проект закону,  внесений Кабінетом Міністрів,  а ставили в новій редакції?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Ні.  Голова  комітету  запропонував  прийняти зовсім новий  закон.  У  правій  колонці  порівняльної  таблиці  - редакція  зовсім нового закону.  Але цей новий закон також порушує чинне законодавство.

 

     Олександре Миколайовичу,   рішення   про   те,   щоб    якесь підприємство   перерахувало   гроші,  які  є  його  власністю,  до будь-якого  благодійного  фонду  приймається  трудовим  колективом цього підприємства,  а не у фонді.  Фонд не винен у тому,  що йому перерахували гроші неправильно. Тобто треба перевіряти в трудовому колективі,  а  не  у  фонді.  Але  в  новій редакції закону,  який пропонує комітет,  сказано,  щоб Кабінет Міністрів  у  фонді  щось перевіряв.  А  у  фонді  нічого  перевіряти,  треба  перевіряти на підприємствах.

 

     ГОЛОВА. Давайте ми його приймемо в першому читанні. У першому читанні. Нову редакцію в першому читанні. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 58.

 

     Слово депутату Цибенку.

 

     ЦИБЕНКО П.С.   Спасибо,   Александр   Николаевич.  Касательно замечаний, высказанных Владимиром Макаровичем, я хотел бы сказать, что  учтены  все до единого предложения Президента.  Закон в новой редакции  абсолютно  нормален  и  соответствует  ныне  действующей законодательной базе.

 

     Иное дело  - голосование.  Александр Николаевич,  я просил бы голосование по новой редакции закона перенести  на  более  позднее время,  потому  что  мы  сегодня  просто  не  наберем необходимого количества голосов.  Я это  говорю  к  тому,  что  у  нас  сегодня действительно  нет вопроса равного по значимости тому,  который мы не включили в повестку дня.  По всем  вопросам,  а  тем  более  по социальным,  у фракции есть позиция.  Мы готовы по ним голосовать. Но мы ставим это в зависимость от включения в  повестку  дня  того вопроса, включения которого добивались.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Спасибо.   Фракция   коммунистов.  Уважаемые коллеги. Вопрос об указе Президента - это ключевой, принципиальный вопрос.   Он   касается   не  только  реформирования  отношения  к собственности, отношения к земле, а и будущего Украины.

 

     Фракция коммунистов  сейчас  не  будет  принимать  участия  в голосовании, хотя по каждому законопроекту у нас есть позиция. Она четкая, мы готовы ее излагать, и голосование может быть совершенно иным.   Мы   сейчас   принципиально  настаиваем  на  необходимости рассмотрения вопроса  об  указе  Президента,  поскольку  следующий вопрос  о  бюджете  страны.  И  ведь  ясно  и  очевидно  уже,  что реформирование,  которое затеял Президент,  наполовину  будет,  по сути  дела,  искажать  или  менять  содержательную сторону бюджета следующего года -  его  наполнение.  Это  колоссальная  по  обему социальная программа и многое другое.

 

     Поэтому, Александр Николаевич,  фракция имеет позицию, готова обсуждать каждый из вопросов,  включенных в повестку  дня.  Но  мы сейчас в голосовании принимать участия не будем.

 

     И я  прошу,  учитывая эту позицию,  переносить результативное голосование,  чтобы не снимать с повестки дня согласно  Регламенту тот или иной законопроект.

 

     Но мы  настаиваем в первоочередном порядке рассмотреть вопрос об указе Президента.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  давайте питання про указ  Президента перенесемо на вівторок і поставимо його першим.

 

     Ми з  вами проголосуємо за це,  порадимось,  кого запросити з цього питання від Кабінету Міністрів,  від Міністерства  АПК,  від Державного   комітету  по  земельних  ресурсах  і,  безперечно,  з областей.

 

     Питання настільки складне,  що  ми  його  повинні  не  просто розглянути  і  прийняти  якесь  рішення.  Це доленосне питання.  Я абсолютно погоджуюсь і з Петром Миколайовичем,  і з іншими,  що ми так  спрощено  до  нього  ставитися не можемо.  Ніхто не дав права указами Президента  розпоряджатись  Україною.  Коли  йдеться  поро якусь  територіальну  цілісність,  то  в  нас  у Конституції чітко виписано,  що це вирішується референдумом. А якщо сьогодні йдеться про землю, то приймати указом таке рішення, я думаю, недопустимо.

 

     Тому давайте ми проголосуємо за те,  щоб це питання внести до порядку денного на вівторок.

 

     Профільний комітет готується,  ми з  вами  визначимося,  кого запрошуємо.  У  понеділок  на засіданні Погоджувальної ради ще раз повернемося до цього  питання,  щоб  керівники  фракцій  і  голови комітетів  висловили  свої  думки.  Ставимо  це  питання  першим у порядку денному на вівторок і розглядаємо.

 

     Будь ласка,  депутати  Пухкал  і   Шмаров,   давайте   будемо голосувати.

 

     Голосуємо пропозицію  внести  до  порядку денного на вівторок (це наступний пленарний  тиждень)  питання  про  Указ  Президента, проект  про  реформування в агропромисловому комплексі.  Ставлю на голосування пропозицію про  внесення  до  порядку  денного  даного питання. На вівторок 21 грудня. Голосуємо! Розглядаємо 21 грудня.

 

     "За" - 173.

 

     Депутате Аннєнков,   голосуємо,   голосуємо!   Про   вівторок ідеться,  шановні колеги.  Ну, про що мова? Депутат Асадчев вносив таку пропозицію (Шум у залі).

 

     "За" - 177.

 

     Та не  треба  поіменно.  При  чому  тут  поіменно - внести до порядку денного розгляд питання? Уже при свічках живемо, ще будемо без хліба жити. Дореформувались!

 

     Ставлю на голосування ще раз. Голосуємо.

 

     "За" - 181.

 

     Шановні колеги, у залі 341 депутат. Нам потрібно 226 голосів. Що тут незрозуміло стосовно вівторка?  Ну,  немає ж  інших  думок, крім тих,  щоб у вівторок розглянути це питання.  Якщо буде подана кандидатура Прем'єр-міністра,  то  ми  з  вами  розглянемо  першим питання, безперечно. А потім розглянемо це питання.

 

     Але сьогодні  в  нас  четвер,  а  подання немає.  А ви ж самі розумієте, що з тим, хто буде поданий, обов'язково мають відбутися зустрічі у фракціях. Тому за день це не вирішиться.

 

     Будь ласка,   голосуємо.  Іване  Івановичу,  голосуйте,  будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Будь ласка,  депутат Єльяшкевич.  За ним - депутат  Марченко. Запросіть людей до залу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Я  обращаюсь  к  фракции  коммунистов.  Наша фракция после вашего неголосования по Закону о внесении  изменений в статью 6 Закона о Центральной избирательной комиссии не голосует за включение этого вопроса в повестку дня. Обясню почему.

 

     Если вы знали об этой позиции,  что вы  будете  в  дальнейшем голосовать,  необходимо  было  порядочно предупредить,  и сняли бы этот вопрос с повестки дня.

 

     Сегодняшним голосованием    по    Закону    о     Центральной избирательной  комиссии  вы  фактически  поддержали тот беспредел, который  творился  во  время  избирательной   кампании.   Или   вы выступаете  сначала с заявлением о вашей позиции по этому вопросу, или тогда мы не будем голосовать, поддерживая вас.

 

     Я еще раз обращаюсь к коммунистам.  Вы поймите  правильно,  у нас  разные  с  вами  взгляды,  но  у  нас  есть  общая позиция по отношению к Президенту Украины, к его действиям. Но в любом случае мы  сторонники  того,  чтобы  все  вопросы в зале рассматривались, рассматривались нормально и вносились в повестку дня.  Об этом  мы говорили и эту позицию поддерживали.

 

     То, что    вы    сделали   сегодня,   является   ненормальным парламентским методом ведения борьбы за свои взгляды.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Заявление  фракции Прогрессивной социалистической партии Украины.

 

     Уважаемые депутаты!  Нам вчера  стало  известно,  что  десять фракций,   которые  составляют  большинство  в  Верховном  Совете, обединились вокруг кандидатуры Виктора Ющенко,  как кандидата  на пост   Премьер-министра   Украины.   Фактически   вчера  Президент легализовал большинство в парламенте. Оно сегодня есть.

 

     Обращаюсь к большинству.  Если  мы  действительно  демократы, пожалуйста,  проголосуйте  за  включение в повестку дня вопроса об указе Президента.  Каждый из депутатов,  который хотя бы  три  дня посидел  в  этом  зале,  прекрасно  понимает,  что  указ выпущен с грубейшим нарушением Конституции.

 

     Поэтому наша фракция заявляет,  что,  если  сейчас  не  будет поддержано  предложение  о  включении  в повестку дня рассмотрения этого указа,  мы покидаем зал и  принимать  участие  в  дальнейшей работе не будем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Народного руху. Шановні колеги народні  депутати!  Давайте  ми  трошки подумаємо над тим,  чим ми зараз займаємось.  Якісь вийшли ультиматуми: будемо підтримувати - не  будемо,  будемо працювати - не будемо працювати.  Ви згадайте, які заяви ми написали перед тим,  як ішли на вибори,  та які взяли на  себе  зобов'язання  як  народні  депутати.  А  якщо  ми будемо займатися  тут  тільки  шантажем  політичним,  хто   кого   більше перетягне,  хто краще, хто гірше, то ми не домовимось. Помоєму, ми вже дійшли до того,  що то не тільки неповага до Верховної Ради, а ми  даємо  самі  в  руки  козирі всім тим,  хто нас дуже любить (у лапках),  щоб нас ганьбили на кожному кроці.  Що ми робимо зараз у залі?

 

     Є питання.  Хіба  ми  не  можемо його розглянути у фракціях і дійти згоди,  щоб його поставити,  і воно було розглянуте. Хіба ми не  можемо  у  Верховній  Раді  прийняти  Закон  про референдум із найважливіших питань, як сказав Олександр Миколайович, щоб винести найважливіші   питання   життєдіяльності  України  на  референдум? Можемо? Можемо. То навіщо ми зараз тут ламаємо списи?

 

     Олександре Миколайовичу,  оце все,  пробачте мені  на  слові, тусовка,  вона  ні  до чого не приведе.  Тому я пропоную:  давайте будемо або розглядати порядок денний, або зробимо перерву. А то ми тільки ображатимемо один одного і згоди не дійдемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги, давайте завершимо на цьому. Я абсолютно погоджуюсь із тим,  що нам образи треба відкинути.  Ми повинні  пройнятись тим,  що указ Президента має бути розглянутий, тому що ми повинні прийняти рішення.  А перед цим ми звернулися до Конституційного  Суду,  знаючи наперед,  яке буде прийняте рішення Конституційним Судом. Тому за рішенням Верховної Ради стежить весь Український народ.  Але оте залякування, яке відбулося на виборах, і та категорична форма,  в якій було сказано вчора чи позавчора на Координаційній   раді   керівникам   обласних   адміністрацій,  ми розуміємо,  які матимуть наслідки. Я думаю, що найбільш правильне, виважене рішення - проголосувати за те,  щоб у вівторок це питання розглянути.

 

     Друге питання стосовно кандидатури Ющенка і так далі. Подання Президента немає,  Володимире Романовичу. Я ще раз кажу. Це просто відбулася розмова.  Яка розмова,  ну,  це  справа  Президента.  Це справа керівників фракцій. Ми їм не указ, що вони домовилися і так далі.  А яке буде подання Президента,  ми побачимо.  Буде подання, тоді ми з вами розглянемо. Сьогодні його немає. Про що домовлялися на зустрічі керівники фракцій - це  також  їхнє  абсолютне  право. Тому я прошу: давайте будемо працювати за порядком денним.

 

     Отже, я  ще  раз  прошу вас:  будь ласка,  давайте внесемо до порядку денного  те  питання,  яке  порушив  Олександр  Сергійович Єльяшкевич. Ми його завтра поставимо на голосування. Якщо потрібно до нього повернутися,  ми  повернемося.  Ви  тільки,  будь  ласка, поправку до цієї статті подайте,  роздрукуємо й роздамо депутатам. Хай подивляться,  а я її поставлю на голосування,  щоб не з голосу було.

 

     А зараз,  будь  ласка,  прошу підтримати пропозицію внести до порядку денного на 21 грудня питання про указ Президента.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 194.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 187.

 

     Шановні колеги,  ще раз кажу:  щоб там не було, ми це питання будемо розглядати. У понеділок на засіданні Погоджувальної ради ми ще до нього  повернемось,  вносимо  його  до  порядку  денного  на вівторок і будемо розглядати.  Якщо не буде кадрового питання,  ми будемо його розглядати першим питанням.

 

     Ставлю на голосування пропозицію, внесену депутатом Цибенком, щодо  проекту  Закону  про  внесення змін до Закону про здійснення контролю  за  сплатою  збору  на  обов'язкове  державне   пенсійне страхування  та  збору  на  обов'язкове  соціальне  страхування  в редакції, яку внесли депутати профільного комітету.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 52.

 

     Ставлю на  голосування   пропозицію,   яку   вносив   депутат Єльяшкевич,   щодо   внесення   зміни.   Давайте  підготуємось  до голосування поправки депутата Єльяшкевича.

 

     А на  завтра,  Олександре   Сергійовичу,   я   вас   попрошу: надрукуйте,  дайте,  щоб розповсюдили, і на ранковому засіданні ми першим питанням розглянемо. Домовились?

 

     Я ставлю ще раз на голосування пропозицію внести  до  порядку денного на вівторок питання про указ Президента, внесене Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин. Голосуємо.

 

     "За" - 185.

 

     ____________________

 

     Розглядається проект Закону про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття. Доповідає Іван Якович Сахань. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на  випадок безробіття,  проект  якого  внесено  сьогодні на розгляд Верховної Ради,  - це один із тих  законів,  який  має  створити  в  державі систему  соціального  страхування  з  метою забезпечення надійного соціального захисту  населення.  Створення  саме  такої  страхової системи  передбачено Конституцією України,  концепцією соціального забезпечення  населення  України,   схваленої   Верховною   Радою, Основами  законодавства  України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

     Підготовка законопроекту  здійснювалася  за  участю  широкого кола  представників сторін соціального партнерства,  профспілкових об'єднань та організацій роботодавців. Він не один раз розглядався соціальними  партнерами на засіданнях Українського координаційного комітету  сприяння  зайнятості  населення  та  Національної   ради соціального партнерства.

 

     Актуальність цього  проекту закону підвищується і з огляду на складну ситуацію на ринку праці. Хоча в першому півріччі загальний рівень  безробіття,  визначений за міжнародною методологією,  дещо зменшився, значна частина безробітних потребує соціального захисту та   звертається  по  допомогу  до  державної  служби  зайнятості. Протягом 11 місяців цього року  на  обліку  в  центрах  зайнятості перебувало понад 2,3 мільйона чоловік,  а за станом на 1 листопада

- майже 1,2 мільйона таких громадян.

 

     Спинюся на    окремих,    найбільш    принципових    питаннях пропонованого законопроекту.

 

     Перше. Соціальним  захистом  через  соціальне  страхування на випадок безробіття,  як це  й  передбачено  Конституцією  України, будуть  охоплені  застраховані  особи,  які  перебувають  у  стані безробіття   з   незалежних   від   них   обставин.    Страхуванню підлягатимуть  усі  працюючі  за наймом,  у тому числі особи,  які проходять альтернативну невійськову службу. У проекті закону чітко визначено обставини,  безробіття з яких вважається не залежним від дій застрахованої особи.  Це вивільнення працівників у зв'язку  зі скороченням  чисельності  або  штату,  а  також  зі звільненням за власним бажанням з поважних причин.

 

     Крім того,  законопроектом передбачається  соціальний  захист окремих  категорій  незареєстрованих  осіб,  які  є безробітними і стосовно яких сьогодні здійснюється соціальний  захист  відповідно до  Закону  про  зайнятість населення.  Це,  зокрема,  особи,  які шукають роботу вперше,  військовослужбовці, звільнені в зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права виходу на пенсію.

 

     Таким чином, запропонована система соціального страхування на випадок безробіття зберігає все те позитивне,  що існує  в  діючій системі, розвиває, доповнює та поліпшує її.

 

     Друге. Крім  матеріальної  підтримки  у  вигляді  допомоги по безробіттю,  законопроект передбачає  надання  безробітним  цілого комплексу  соціальних  послуг.  Це  інформаційні та консультаційні послуги,  пов'язані з  працевлаштуванням,  професійна  підготовка, перепідготовка,     підвищення    кваліфікації,    профорієнтація, громадські роботи,  дотації роботодавцям на  створення  додаткових робочих місць тощо.

 

     Тобто це   такі   послуги,   які  спрямовані  на  якнайшвидше повернення  безробітних   до   трудової   діяльності,   збереження мотивації до праці, конкурентоздатності національної робочої сили, подолання довготривалого застійного безробіття.

 

     Саме такі підходи,  що забезпечують тісне  поєднання  функцій сприяння  працевлаштуванню  безробітних  громадян  та  виплати  їм допомоги, у законі є принципово важливими.

 

     Слід наголосити,  що  за  поєднання  матеріальної   підтримки безробітних  з  активною політикою сприяння їх працевлаштуванню та стимулюванню  мотивації  до  праці  висловлюється   і   Міжнародна організація праці.

 

     Третє. Із      запровадженням     соціального     страхування передбачається   вдосконалити    систему    матеріальних    виплат безробітним.  Виникнення права на допомогу по безробіттю передусім залежатиме від сплати страхових внесків та тривалості роботи перед початком безробіття - 26 календарних тижнів протягом року.

 

     Крім того, розмір допомоги по безробіттю буде встановлюватися залежно від розміру  попередньої  заробітної  плати  застрахованої особи  з урахуванням страхового стажу й тривалості безробіття,  що позитивно впливатиме на дієвість  мотивів  до  прискорення  пошуку роботи.

 

     Зазначені підходи   дадуть   змогу  ліквідувати  наявну  нині зрівнялівку,  коли однакову допомогу по безробіттю в розмірі 75 чи 50  відсотків  середньої  заробітної  плати  отримує  і  той,  хто пропрацював 25 років, і той, хто працював лише 10 місяців.

 

     Особливу увагу народних депутатів хочу привернути до  питання мінімального   рівня   допомоги   по   безробіттю.  Відповідно  до Конституції України в проекті закону передбачено,  що допомога  по безробіттю  не  може  бути  нижчою  за прожитковий мінімум.  Проте наближення  до  цього  рівня,  на  нашу  думку,  має   відбуватися поступово.   Тому   в   перехідних   та   прикінцевих   положеннях законопроекту передбачається,  що  протягом  певного  періоду  має діяти  соціальна  норма,  яка  встановлюватиметься Верховною Радою одночасно  з  прийняттям  Державного  бюджету   та   затвердженням розмірів страхових внесків до фондів соціального страхування.

 

     Четверте. Особливо  хочу  відзначити,  що  вперше цим законом передбачається надання матеріальної підтримки під час  перебування працівників у стані часткового безробіття,  тобто втрати роботи на короткотерміновий період через непередбачуваний простій не з  вини роботодавця  та  працівника.  На  запровадженні цієї норми активно наполягали представники профспілок,  і через те вона відображена в цьому законопроекті.

 

     Оскільки ця норма нова, хочу пояснити її докладніше. Причини, за якими визначається часткове безробіття,  це насамперед  причини економічного характеру:  непередбачуваний спад попиту на продукцію підприємства,  непоставка  або  несподівана  відмова  в   поставці сировини,  матеріалів,  комплектуючих  підприємством-суміжником та необхідність пошуку нового партнера.

 

     Визначення поняття    "часткове    безробіття"     відповідає міжнардним нормам,  а саме конвенції Міжнародної організації праці за номером 168.

 

     Суть допомоги   по   частковому  безробіттю  -  це  підтримка працівників на певний період (відповідно до проекту закону він  не повинен  перевищувати 6 місяців) і збереження працівників саме для того підприємства,  де вони сьогодні працюють, щоб не втрачати час та   кошти   на  пошук  нових  працівників  і  їх  навчання.  Тому передбачається,  що з  обгрунтуванням  необхідності  надання  цієї допомоги   до   державної   служби   зайнятості   буде  звертатися підприємство, а не застрахована особа.

 

     Щодо можливостей введення зазначених статей законопроекту. Ми здійснили апробацію розроблених норм на підприємствах 10  областей України.    Керівники   більшості   підприємств   висловилися   за запропоновану підтримку працюючих в умовах часткового  безробіття. Проте вони вважають, що запровадження цих норм необхідно здійснити за умов більш стабільної економіки,  коли  підприємство  впорядкує чисельність своїх працівників, а простої та зупинки виробництва не матимуть масового характеру.

 

     У зв'язку з цим передбачено,  що можливість введення цих норм закону   буде   розглядатися   Верховною  Радою  щорічно  під  час затвердження розмірів страхових внесків  залежно  від  економічних можливостей країни.

 

     П'яте. Формування  страхового фонду передбачається за рахунок страхових внесків  роботодавців,  застрахованих  осіб,  асигнувань державного бюджету та інших джерел.

 

     Розмір страхових  внесків  для  роботодавців  і застрахованих осіб  та  обсяги  асигнувань  державного  бюджету   встановлюються щорічно  Верховною  Радою  одночасно  із  затвердженням державного бюджету.

 

     Із метою  уникнення  браку  коштів  на  виплату  допомоги  по безробіттю  законопроектом передбачається захищеність цих видатків бюджету фонду,  тобто загальний обсяг коштів фонду  не  може  бути менший суми коштів, необхідних для виплати допомоги по безробіттю.

 

     Принциповим є  також  питання управління зазначеним страховим фондом.  Законопроектом  у   повній   відповідності   з   основами законодавства про страхування передбачається, що управління фондом здійснюватиметься на паритетній основі державою,  роботодавцями та представниками застрахованих осіб.

 

     Органи управління  -  це правління,  сформоване на паритетних засадах трьома  сторонами  соціального  партнерства,  і  виконавча дирекція  фонду.  Після  тривалих  консультацій соціальні партнери дійшли згоди,  що  функції  виконавчої  дирекції  найраціональніше покласти   на   державну  службу  зайнятості  з  використанням  її матеріальної та інформаційної бази й кадрового  потенціалу.  Отже, це  дасть змогу не створювати додаткових управлінських структур та не витрачати на це кошти й фінансові ресурси.

 

     Зрозуміло, що  в  сфері  державного  страхування   має   бути встановлений  дієвий державний контроль.  Законопроект передбачає, що за  виконанням  статутних  завдань  та  цільовим  використанням коштів    контроль   здійснюватиме   наглядова   рада,   яка   теж створюватиметься з представників трьох сторін,  а  за  дотриманням законодавства    всіма   суб'єктами   страхування   -   спеціально уповноважений орган державного нагляду.

 

     Цей орган у  разі  порушення  законодавства  про  страхування матиме  право  скасовувати  незаконні  рішення  страхувальника або страховика з подальшим відшкодуванням збитків з боку порушника. За невиконання  своїх  обов'язків  члени  правління фонду за рішенням органу   державного   нагляду   можуть   бути   позбавлені   своїх повноважень.

 

     І останнє  -  щодо  фінансового  забезпечення  законопроекту. Одразу ж хочу зазначити,  що потреба в коштах для реалізації  норм цього   законопроекту  порівняно  з  нормами  Закону  України  про зайнятість населення на сьогодні практично  однакова.  Проблема  в тому,  з якого мінімального рівня допомоги по безробіттю ми будемо виходити, тобто який розмір соціальної норми буде встановлено.

 

     Якщо ми візьмемо діючий  мінімальний  розмір  допомоги  -  25 гривень,   -  то  видатки  страхового  фонду  здійснюватимуться  в існуючих межах та в  розмірах,  передбачених  проектом  Державного бюджету  на  2000  рік.  У  разі  встановлення  мінімального рівня допомоги по безробіттю в розмірі 74 гривні, що, зрозуміло, потягне збільшення  чисельності  громадян,  які звернуться за допомогою до державної служби зайнятості,  ці видатки складатимуть у наступному році понад півтора мільярда гривень, що потребуватиме встановлення розміру відрахувань майже на рівні 5 відсотків фонду оплати праці.

 

     Завершуючи свій виступ,  хочу ще раз наголосити, що прийняття цього  закону  буде  кроком  уперед  до цивілізованого розв'язання проблем соціального захисту громадян,  які опинилися на  становищі безробітних.

 

     Що стосується    висновків    науковоекспертного   управління Верховної Ради України,  то  вони,  на  нашу  думку,  можуть  бути враховані  під  час  підготовки  законопроекту до другого читання, оскільки не змінюють принципових положень законопроекту.

 

     Відповідно до  рекомендацій  профільного  комітету  ми  зараз посилено  працюємо  над  уніфікацією норм законопроектів із різних видів страхування,  а також вишукуємо можливість об'єднати  окремі функції  всіх страхових фондів із метою зменшення адміністративних витрат.

 

     Прошу народних депутатів з розумінням поставитися до розгляду цього законопроекту та підтримати його в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ми  зробимо  перерву  на півгодини,  а потім продовжимо.  Запишіться,  будь ласка,  на  запитання  до  перерви. Висвітіть список.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я   п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Запросіть  депутатів  до  залу.  Продовжуємо  роботу. Іване Яковичу, будь ласка, на трибуну. П'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Полюхович.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний Іване Яковичу,  фракція соціалістів "Лівий   центр"   узагалі   позитивно   оцінює  основні  положення законопроекту. Водночас у нас є деякі запитання.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи вистачить запропонованих  санкцій  у цьому  проекті закону - накладання штрафів,  скажімо,  від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів, для того щоб підприємці, підприємства не  тінізували свої доходи і таким чином не приховували суми,  які повинні сплачуватися до страхових фондів соціального  страхування? Це перше.

 

     І друге.  Ми  вважаємо,  що  стаття 16,  у якій дається право фонду надавати платні послуги підприємствам,  усе-таки  суперечить законам  про  боротьбу  з корупцією,  державну службу і таке інше. Фонд мусить займатися своїми питаннями,  а то він почне  заробляти кошти.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановний Станіславе Миколайовичу, йдеться про те, що справді законопроектом передбачено  ряд  санкцій,  які  повинні застосовуватися за умови, коли роботодавець або найманий працівник не виконує  своїх  зобов'язань  перед  фондом,  тобто  не  сплачує відрахувань.

 

     Ми вважаємо, що вони є досить потужними, досить серйозними. І якщо виникнуть сумніви стосовно необхідності  жорсткіших  заходів, вважаю,  що  це можна було б зробити під час підготовки до другого читання і прийняти в редакції,  яка буде в  даному  разі  найбільш логічною  за  цих  умов.  Вона  справді  повинна  бути максимально жорсткою для того, щоб сплачувалися внески і не було спроби ховати в тінь свої надходження.

 

     Тепер щодо платних послуг. Привертаю увагу, що йдеться не про якісь  платні  послуги,   а   про   видачу   ліцензій   на   право працевлаштування,   на  право  займатися  працевлаштуванням  наших громадян за кордоном. І ці послуги, тобто державні функції, служба зайнятості виконує, знімаючи певний обсяг плати за видачу дозволу. Ми   вважаємо   це   нормальним    явищем,    оскільки    суб'єкти підприємницької  діяльності  сьогодні  дуже охоче займаються даним питанням.  Повинно бути якесь регулювання  цих  речей.  Тобто  про платні послуги як такі мова не йде.

 

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним - депутат Гусак.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.   Фракція   Народного   руху   України.  Іване Івановичу і, мабуть, Василю Георгійовичу, коли будете від Комітету з питань соціальної політики співдоповідати,  я просив би,  щоб ви дали детальніше уточнення в таких питаннях.

 

     Перше. Законопроект суперечить статті 22 Конституції,  а  саме  в  тій  частині,  де при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод.  А там,   зокрема,   де  за  чинним  законодавством  розмір  допомоги виплачується  в  розмірі  від  50  до  100   відсотків   середньої заробітної  плати,  передбачається  зменшення розмірів допомоги по безробіттю.

 

     Друге. Дотації  роботодавцям.   Може   виникнути   таке,   що роботодавець   ці   дотації   братиме   із  задоволенням,  але  не створюватиме робочих місць.  І немає дійового механізму для впливу на роботодавця проти зменшення кількості робочих місць.

 

     Думаю, що   умовою   створення  робочих  місць  повинен  бути все-таки загальний економічний стан у державі.  Це аксіома. І якщо економічна ситуація в державі буде поліпшуватися,  то робочі місця самі собою створюватимуться.  Звідки ці  дотації  беруться,  Іване Яковичу? Для підприємця, наголошую.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Почну  з  другого  запитання.  Ми  запропонували зазначену норму виходячи з того, що є застрахована, так би мовити, гарантована норма,  яка передбачає обов'язкову виплату допомоги по безробіттю, тобто першочергова виплата як обов'язкова. Водночас ми передбачаємо   можливість   надання   ряду   послуг,   зокрема   і фінансування певного обсягу робіт для створення робочих  місць,  у зв'язку  з тим що кошти можуть бути передбачені в бюджеті фонду на дані цілі.  Але  вони,  по-перше,  не  будуть  першочерговими,  а, по-друге,  постановою  Кабінету  Міністрів буде встановлено чіткий порядок формування,  виплати і контролю,  а також умови,  за  яких будуть  отримувати  їх.  Тобто  там не буде "зеленої вулиці",  яка створюватиме умови для зловживань.  Ми переконані, що таким шляхом у  деяких  умовах  можна  дешевше для держави,  в цілому для фонду працевлаштувати людину, ніж виплачувати їй допомогу по безробіттю. Якщо   це   буде   економічно   доцільно   і  підтверджуватимуться розрахунки,  то,  я переконаний,  така норма може  існувати.  Але, повторюю,   вона   буде   жорстко   обмежена  Кабінетом  Міністрів відповідним нормативним документом.

 

     Стосовно статті Конституції і розмірів виплати допомоги,  що, мовляв,  допомога зменшується.  Ми вважаємо, що запропоновані нами норми виплати допомоги по  безробіттю  все-таки  враховують  якраз сьогоднішню реальність.  Передбачено, що перші 90 календарних днів люди,  які працюють понад десять років, одержуватимуть максимальну плату у випадку безробіття. Таким чином, ми враховуємо обов'язково час,  термін  роботи,  трудовий  стаж,  чого  не  було  раніше,  і вважаємо,  що  це  цілком логічно.  Людина,  яка триваліший термін вносила плату у Фонд соціального страхування, тобто брала участь у його   формуванні,   має  право  на  більшу  виплату  допомоги  по безробіттю.

 

     Більше того,  ми  передбачаємо  також  стимулювання  і  перші місяці  пропонуємо  платити  100  відсотків  передбачених  законом виплат.  А  наступні  90  днів  і  потім  ще  три  місяці  виплату зменшувати,  з  тим  щоб  стимулювати  зацікавленість працівника в пошуку роботи, прагнення якомога швидше приступити до роботи, а не перебувати у стадії безробіття. І, враховуючи усе це, вважаємо, що дані норми закону не суперечать Конституції,  вони  випливають  із неї  і  можуть  бути  нами  доопрацьовані з урахуванням пропозицій народних депутатів під час підготовки до другого читання.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Гусак. Будь ласка.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової  політики  (виборчий  округ 144,  Полтавська область). Шановний Іване Яковичу,  проектом закону  передбачено,  що  розмір страхових   внесків   у  фонд  безробіття  встановлюється  щорічно Верховною Радою.  Чи не доцільніше було б один раз Верховній  Раді встановити  його  в  законі,  який  зараз приймається,  як є - 1,5 відсотка фонду оплати і 0,5 відсотка з  працівників,  -  щоб  була стабільність і щороку не займатися цим питанням?

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.   Дякую.   Запитання   надзвичайно   серйозне   і принципове. Ви помітили, що сьогодні цілий ряд норм введення в дію відкладаємо на розгляд Верховної Ради. Зокрема, мінімальна виплата допомоги  по  безробіттю  передбачається  в  розмірі  прожиткового мінімуму.  Ми  найближчим  часом  подамо  пропозиції - обраховані, відповідно затверджені законометодикою, - прожитковий мінімум буде вищим, ніж середня заробітна плата сьогодні.

 

     Зрозуміло, що  ця  норма  не  може бути запроваджена відразу. Тобто Конституцією передбачається,  ми включаємо це в  закон,  але визначаємо,   що  буде  встановлюватися  щорічно  соціальна  норма (скажімо,  мінімальна виплата сьогодні -  25,  може,  буде  50-55) виходячи  з  реальних  можливостей  економіки  і фінансового стану підприємств. Це перше.

 

     Друге. Враховуючи  побажання  і  наполягання  профспілок,  ми включили  розділ  щодо  запровадження  страхування  по  частковому безробіттю,  тобто  виплату  за   умови   часткового   безробіття. Сьогодні, зрозуміло, запровадити таку норму неможливо.

 

     Визначити наперед,  що через рік,  два чи три, скажімо, можна буде  запровадити  дану  норму,  потрібну  для  фінансування   цих видатків,  просто  не  можемо.  Тому  ми пропонуємо щорічно,  коли формується державний бюджет,  одночасно розглядати пропозиції  про відрахування у Фонд соціального страхування на випадок безробіття, виходячи з потреби держави і з урахуванням можливостей, і приймати відповідні величини.  Я переконаний, що зменшуватися розмір виплат не буде,  тобто ми  виходимо  з  розрахунку  два  відсотки,  як  є сьогодні.

 

     Але за  певних обставин може змінитися ситуація,  і сторони - роботодавці,  профспілки і держава -  дійдуть  іншого  висновку  і запропонують інший механізм.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Хара Василь   Георгійович,   голова   підкомітету   з  питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Уважаемый   Александр Николаевич!   Уважаемые   коллеги!  Данный  законопроект  является очередным шагом в реализации  Основ  законодательства  Украины  об обязательном  государственном  социальном страховании.  Напоминаю, что  основами  предусмотрено  принять  пять  законов,  которые   в соответствии  с  Конституцией должны обеспечивать создание системы социальной защиты граждан Украины.

 

     Один из пяти законов,  а именно о страховании  от  несчастных случаев на производстве, мы с вами уже приняли. И вот - очередной. Учитывая то,  что министр  Иван  Яковлевич  Сахань  четко  доложил идеологию проекта, я ограничусь лишь несколькими моментами.

 

     Данный законопроект   должен   окончательно  решить  проблему социальной  защиты  граждан  Украины  на  случай  безработицы.  Вы знаете, что попытки социальной защиты безработных были приняты еще в   1991   году   принятием   Закона   о   занятости    населения. Соответствующий  фонд до 1996 года формировался за счет отчислений работодателя,  а  предусмотренные  этим  законом  ассигнования  из государственного и местных бюджетов практически не осуществлялись.

 

     Начиная с  1997 года введен новый порядок формирования фонда, введен сбор  на  обязательное  социальное  страхование  на  случай безработицы:  для  работодателей  полтора процента от фонда оплаты труда и 0,5 процента - от доходов граждан.

 

     Однако само  страхование  законодательно   не   оформлено   и надлежащим  образом  не работает по социальной защите граждан,  не имеющих работы.

 

     Принятие такого закона на сегодня очень  актуально,  так  как официально зарегистрированных безработных у нас четыре процента, а фактически  их  в  пятьшесть  раз  больше.  Но  неизмеримо  больше частично  безработных,  которые  тоже очень нуждаются в социальной защите со стороны государства.

 

     При всех имеющихся недостатках данный законопроект может быть принят  в  первом  чтении.  При  этом  необходимо (о чем правильно сделал замечание народный депутат  Полюхович)  уточнить  отдельные нормы законопроекта.

 

     Первое. Согласовать  их  и  с Конституцией,  и с действующими законами.  Кстати,  статья 23  предусматривает  все-таки  снижение определенных норм,  но я думаю, что во втором чтении все это можно будет устранить.

 

     Второе. Унифицировать все пять законопроектов в  соответствии с    требованием    Основ    законодательства    об   обязательном государственном социальном страховании.  Возьмем  очень  маленькую деталь,  но,  я  думаю,  что она тоже характеризует состояние всех этих  пяти  законов.  Если   по   существующему   законодательству управленческие  органы избираются на шесть лет,  то в этом проекте закона почему-то только на три года.  Не думаю,  что  это  добавит порядка.

 

     Третье. Необходимо   решить  вопрос  об  отнесении  страховых взносов работодателей на валовые затраты (пункт 5 статьи 19),  так как основы предписывают все-таки относить их на фонд оплаты труда.

 

     В остальном  законопроект  о  страховании выписан нормально и должен облегчить жизнь значительной части граждан Украины. Поэтому я  прошу  поддержать  решение нашего комитета и принять документ в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Василю Георгійовичу.  Сідайте,  будь ласка. Запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Донченко. За ним - депутат Гуцол.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Василий Георгиевич,  я согласен с вами, что данный документ надо принимать в  первом  чтении.  Но  парламент  Украины  -  это не только чисто профессиональный орган, принимающий законы, но и политический.

 

     Позвольте задать вам такой вопрос (поскольку  министр  ничего не  сказал  об  этом):  на  сколько  ожидается увеличение в стране безработицы  в  текущем  году?  А  она  действительно  значительно увеличится.

 

     И второй  вопрос.  Во  время  предвыборной кампании Президент упорно  повторял,  что  у  нас   стабилизировалось   производство, заработала  экономика.  И  в  то  же  время министерство говорит о значительном увеличении  числа  безработных  в  стране.  Както  не вяжется  одно  с  другим.  Я  бы  хотел,  чтобы  вы  назвали цифры ожидаемой безработицы на будущий год.  Чем,  с вашей точки зрения, это вызвано?

 

     Спасибо.

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо,  Юрий Григорьевич.  Я затрудняюсь назвать цифры,  потому что в нашей стране  вообще  очень  опасно  называть цифры.

 

     Могу сказать   на   примере   Донецкой   области,  которую  я представляю здесь в парламенте. Дело в том, что на сегодня скрытая безработица по различным прогнозам достигает 30 процентов.

 

     Ну, как  можно  считать  человека имеющим работу,  у которого трудовая книжка лежит на предприятии,  два года не работающем? Это относится  прежде  всего  к  предприятиям  легкой  промышленности, машиностроения и многих других  отраслей.  Два-три  года  трудовая книжка  лежит  в  отделе  кадров  предприятия,  человек занимается челночным бизнесом, а считается, что он имеет работу.

 

     Или, скажем,  пример  комбината  "Азовсталь",   где   сегодня насчитывается  свыше  20 тысяч трудящихся,  а по плану на 2000 год должно сократиться на 7 тысяч.  Можете представить! А это ждет все остальные предприятия.

 

     Что касается  стабилизации  производства.  Я  не  знаю  такой статистики и где вообще эти примеры могут иметь место.  У  нас,  в Донецкой области,  нет и в ближайшее время никакой стабилизации не ожидается,  поскольку  ничего  не   делается   для   того,   чтобы стабилизировать производство.

 

     А создание   рабочих   мест   и   прочее  -  вопрос  тоже  не однозначный.  Что значит создать предприятие на 7,  12, 15 рабочих мест,  пусть  даже  тысячи,  когда у нас закрываются и не работают предприятия на десятки тысяч?

 

     Самое главное в борьбе  с  безработицей  -  дать  возможность нормально работать отечественному производству. Рабочих мест у нас миллионы,  скучающих по своим станкам рук - тоже миллионы. И нужно дать  работать  предприятиям,  для  того  чтобы  отчасти  решить и проблему,  касающуюся данного законопроекта.  Потому что  если  мы будем  так  дальше  двигаться  в социальноэкономической политике в нашем государстве,  то нам придется этим законом охватывать  70-80 процентов населения своей страны.

 

     ГОЛОВА. Із  23  мільйонів  статистичних робочих місць зайнято постійною роботою - 9 мільйонів.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія України.  Шановний Василю Георгійовичу,  скажіть,  будь ласка,  як буде забезпечено страхування у випадку переїзду громадян, скажімо, коли людина  змінює  місце  проживання  в  Україні?  Чи  в  даному законопроекті, якщо ми його, звичайно, приймемо, передбачається ця проблема?

 

     Шановні колеги    комуністи,    прошу    підтримати     даний законопроект, він украй потрібний людям.

 

     Дякую за увагу.

 

     ХАРА В.Г.  Начну  с  ответа  на второй вопрос.  Я представляю фракцию коммунистов и должен сказать,  что все члены нашей фракции будут  голосовать за этот законопроект и за следующий,  который мы будем докладывать.

 

     Что касается   первого   вопроса,    то    в    законопроекте предусмотрена защита всех категорий трудящихся,  которые постоянно или временно лишены работы,  в том  числе  переезжающих  с  одного места жительства на другое.  Вы знаете,  что согласно этих законов будет вводиться персонифицированный учет взносов и соответствующим образом потом будут выплачиваться пособия по безработице.

 

     А то,   что   наша  фракция  и  все  нормальные  люди  должны поддержать этот законопроект,  ни у кого не вызывает сомнения (Шум у залі).

 

     Да, правильно   подсказывают:   если  большинство  парламента поддержит, то считайте, что закон уже принят.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єськов.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 109, Луганська область). Уважаемый Василий Георгиевич,  мы будем голосовать за законопроект, но у меня вопрос в отношении искусственно отправленных в бесплатные отпуска  людей. Например,  у  меня  в  городе пять предприятий АПК не работают уже пять лет,  рабочие места не создаются. Сегодня планируется платить этим  людям  из  средств  соцстраха.  То есть директора сбрасывают ответственность,  а путем уменьшения  выплат,  как  здесь  министр докладывал, и государство сбросит с себя ответственность. Эти люди останутся окончательно брошенными. Это первое.

 

     Второе. Увеличится ли - если увеличится,  то насколько - штат службы   занятости   с   введением   этого   закона?   И   сколько дополнительных  средств  Госбюджета  потребуется  для   реализации данного  закона  в  случае,  если  соблюдем  тот минимум,  который обусловлен законодательством и который мы не имеем право ухудшать?

 

     ХАРА В.Г.  Что касается первого вопроса.  В нашем  Отечестве, когда  поднимается вопрос законности,  вообще сложно рассуждать на эту тему.  Дело в том,  что по существующим законам  в  бесплатные отпуска  не  имеет  право  никто никого отправлять.  Но мы создали такую ситуацию на производстве,  что каждый  человек  под  страхом увольнения готов пойти на все. Люди работают в чрезвычайно опасных условиях,  соглашаются на минимальную зарплату ниже  всех  норм  и уровней,  соглашаются уходить в бесплатный отпуск ради того, чтобы хоть  гипотетически  сохранить  за  собой  место.  Поэтому   и   в предложенном  проекте закона,  и в действующих законах говорится о том,  что бесплатные отпуска без согласия и  на  такие  длительные сроки - незаконный акт.

 

     Кроме того,  что  мы  принимаем  и будем принимать законы,  я думаю,  Верховной Раде нужно особое внимание уделить  контролю  за реализацией этих законов.

 

     Что касается второго вопроса - по поводу увеличения штата. По тем материалам и вопросам,  которые  рассматривали  на  заседаниях комитета,   все  задачи  данного  фонда,  насколько  мы  понимаем, возлагаются на ныне действующую систему. То есть ни дополнительных средств,  ни  дополнительных  штатных  единиц,  ни  дополнительных структур.  Все функции переходят в ныне  действующую  систему  без дополнительных затрат.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Георгійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,   є   необхідність   обговорювати?   Є.   Хто наполягає? Депутати Журавський, Матвієнков, Баулін.

 

     Депутат Баулін.  За ним - депутат Журавський,  потім  депутат Матвієнков.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Фракция  коммунистов. Вопрос,  внесенный сегодня на обсуждение,  актуален и, безусловно, требует поддержки. И если посмотреть предложенный законопроект, то на первый взгляд кажется,  что он подробно и добротно подготовлен, разносторонне   выписаны   различные   аспекты   оказания   помощи безработным.  Особенно  хочу  выделить  с  положительной   стороны вопросы выплаты пособий тем,  кто является частично безработным. Я буду поддерживать законопроект в первом чтении.  Но это не значит, что здесь нет над чем работать.

 

     Прежде всего  в  нем  надо  обязательно предусмотреть,  чтобы расходование  средств   фонда   общегосударственного   социального страхования   Украины   на   случай   безработицы   осуществлялось равномерно по всем регионам.  У нас утверждается единый фонд, а не Бердичевский или Белоцерковский.  И везде по Украине независимо от поступлений в данной местности пособия по безработице должны  быть одинаковы по срокам.

 

     Надо четче выписать положение о том, что творческие работники и предприниматели платят этот вид страховки добровольно по  своему усмотрению.

 

     Ну и самая большая проблема.  Что же будет представлять собой фонд,  кто  им  будет  управлять?  Кому  достанутся   колоссальные денежные   средства,   возможности   и   кто   будет   следить  за эффективностью их использования?  Читаем в проекте: "Фонд является некоммерческой  самоуправляемой  организацией,  которая подотчетна государству (державе)".  Извините,  но это  бред.  Держава  -  это всегда чиновник и ничего больше.  В наших условиях - бездарный, но патологически жадный украиноязычный чиновник.

 

     А как вам нравится статья 10: управление фондом на паритетной основе  будет  осуществляться державой,  субектами страхования на случай безработицы? Что это за субекты? Что-то не слышал.

 

     Дальше уже становится теплее: управление фондом   осуществляют  правление  фонда  "та  виконавча дирекція фонду.  До складу правління  фонду  входять  представники органів виконавчої влади".  Вот кто у нас, оказывается, "держава". И опять мифические субекты страхования - по 11 человек  с  каждой стороны.

 

     А какая  демократия  у  порога такой кормушки,  как названный выше фонд?  Порядок  избрания  представителей  стороны  определяют самостоятельно,  и  порядок  использования  средств  по  отдельным статьям бюджета они также определяют самостоятельно.

 

     Не лучше формируется и наблюдательный совет.  В  его  состав, кроме вышеназванных сторон, добавляется еще пять работодателей. Но кто,  по какому принципу их назначит?  Кто будет контролировать  и кто  спросит?  А потом мы с вами будем разбираться,  кто дал право разворовывать  миллионы  фонда   по   безработице.   Мне   страшно становится   от  сознания  того,  что  такие  колоссальные  деньги повиснут в воздухе,  спросить будет не с кого.  Если мы в корне не поломаем  планы исполнительной власти получить для себя кормушку с пособиями по безработице,  то у нас будет,  как говорится,  все  в порядке, как со средствами кучмовских трастов.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги! У розвиток норм статті 46 Конституції України щодо прав  і  гарантій громадян України на соціальний захист ще в січні минулого року наш парламент прийняв Основи  законодавства  України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.  На основі цього документа розробляються законопроекти,  які регулюють  певні види  державного  страхування.  Даний законопроект регулює питання загальнообов'язкового   державного    страхування    на    випадок безробіття. Закликаю вас підтримати його в першому читанні.

 

     Законопроектом приведено   до  чинного  законодавства  норму, згідно з якою роботодавці -  суб'єкти  підприємницької  діяльності відносять страхові внески на валові витрати.  До цього такі внески включалися до собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг.

 

     Які є зауваження  до  поданого  документа?  Розмір  страхових внесків   встановлюється   Верховною  Радою  щорічно  за  поданням Кабінету Міністрів одночасно із затвердженням державного  бюджету. Складаються  передумови  для  частого  перегляду  розміру внесків. Часта зміна розміру обов'язкових відрахувань має негативний  вплив на  роботу  підприємств,  тому доцільно затвердити в законопроекті розмір страхових внесків на існуючому рівні.

 

     У зв'язку з  незначними  можливостями  держави  щодо  надання допомоги з часткового безробіття статті, які стосуються цього виду допомоги,  доцільно вилучити.  Дотація роботодавцям  на  створення додаткових  робочих  місць  не  є дійовим механізмом для зменшення кількості   безробітних,   а   є   механізмом   поповнення   рядів низькооплачуванних  працівників і тягарем для бюджету та платників обов'язкових платежів.

 

     Умовою створення   нових   робочих   місць   як   на    нових підприємствах,  так  і  на  діючих є загальне піднесення економіки держави.

 

     Я хотів би відповісти своєму колезі Бауліну.  Ви  знаєте,  не треба  ділити  корумпованих  чиновників  на  україномовних  чи  на неукраїномовних,  російськомовних.  Потрібно  все  це   розглядати відповідно  до Конституції та чинного законодавства.  Я не став би нацьковувати  людей,   які   на   побутовому   рівні   розмовляють українською  чи російською мовами.  А в парламенті рекомендував би вам усе-таки говорити державною мовою,  бо це  український,  а  не російський парламент.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Матвієнков.  За  ним  -  депутат Горбачов.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Мы  прекрасно  понимаем,  что   при   нынешнем   уровне безработицы,  особенно  скрытой,  решение данного вопроса является очень  важным.  И  вносимый  законопроект  во   многом   разрешает поставленные проблемы.

 

     Прежде всего,  в  нем  выписан  усовершенствованный  механизм социальных   выплат,   создается   зависимость   между   размерами отчислений и размерами компенсаций.

 

     Кроме того,  в проекте закона предусмотрена выплата тем,  кто ищет  работу  впервые.  Такое  нововведение  является   необычайно позитивным,  и  мы  это  прекрасно  понимаем,  особенно в нынешних условиях.

 

     Вместе с  тем,  документ  имеет  целый  ряд   недостатков   и недоработок,   поскольку   им  не  создается  еффективная  система стимулов  для  вкладчиков,  позволяющая  избежать   уклонений   от отчислений   в   фонд,   не  отрегулированы  финансовые  механизмы деятельности фонда.

 

     Важным вопросом является,  кто платит взносы  -  рабочий  или работодатель.  Согласно  предложенному законопроекту взносы платит работодатель,  хотя ситуация,  когда такие выплаты  переложены  на плечи  рабочих,  является  наиболее  еффективной.  Понятно,  что в теперешних условиях, конечно, очень сложно решить данную проблему.

 

     Приблизить ситуацию к идеальной возможно  при  условии,  если сделать   процедуру  начисления  взносов  максимально  понятной  и прозрачной непосредственно для  рабочих.  Для  этого,  как  и  для обеспечения   еффективной   работы   любой   системы   социального страхования,  сумма страховых взносов и сумма выплат  должны  быть взаимосвязаны  для  каждого  застрахованного  лица.  То есть лицо, которое  делает   взносы,   должно   четко   знать,   что   размер потенциальных  выплат  пропорционально  связан  с  теми  взносами, которые  от  него  отчисляют.  В  этом  случае  взнос   не   будет рассматриваться  как  дополнительный налог,  ложащийся бременем на рабочего.

 

     Работник должен  принуждать  работодателя  платить  взносы  в фонд,   поскольку   от   этого  зависят  последующие  размеры  его номинальных выплат.

 

     На наш взгляд,  проект может быть существенно улучшен, если в нем  будут  реализованы  начисления  страховых  вкладов на лицевые счета застрахованных лиц.  Для этого может быть  использована  уже существующая  система идентификационных кодов.  Такая система,  по нашим подсчетам,  может иметь существенный  дефицит,  однако  этот дефицит  может  быть  компенсирован  за  счет  выплат  из бюджета, которые предусмотрены законом.

 

     Среди негативных моментов законопроекта следует также указать ряд  технических,  финансовых  вопросов.  Не совсем понятен статус фонда,  который является подотчетным государству,  самоуправляемой некоммерческой   организацией,   исполнительные   функции  которой передаются местным органам государственной службы занятости.

 

     Половина правления состоит из субектов страхования, но каким образом  определяется эта половина?  Кто это - члены профсоюза или другие организации, которые делегируют туда своих представителей?

 

     Кроме того,  в  проекте  много  ссылок  на  нормативные  акты Кабинета  Министров,  то есть предпринимается попытка сделать фонд социального страхования отдельной финансовой  организацией.  Но  в результате  получается  гибридное создание,  которое по своей сути вряд ли сможет выполнять функции страхового фонда.

 

     Как вариант можно было бы предложить привлечение к управлению фондом имеющихся страховых структур.

 

     Учитывая вышеизложенное,  мы  за  то,  чтобы  принять  данный законопроект в первом чтении,  но он требует, еще раз подчеркиваю, существенной и серьезной доработки, поскольку закон очень важен.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Горбачов.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Группа "Независимые". Уважаемые коллеги, я не  буду  говорить  о положительных сторонах проекта закона,  хочу определить несколько проблемных вопросов.

 

     Первое. На  рассмотрении   в   Верховном   Совете   находится несколько   законопроектов,   регулирующих   вопросы   социального обеспечения,   в   частности   об   обязательном   государственном пенсионном страховании, об обязательном государственном социальном страховании  в  связи  с  временной  утратой  трудоспособности   и расходами,   связанными   с   рождением   и   похоронами.   Данные законопроекты  в  принципе  имеют   общие   организационноправовые основы. Следовательно, вопросы сборов, функционирования органов по их оплате, регистрации плательщиков должны быть обобщены.

 

     Второе. Довольно проблематичен вопрос о необходимости  оплаты сборов лицами, которые исполняют гражданские правовые договора. По сути любой человек может заключить гражданский  правовой  договор, оплатить сбор и только на таком основании иметь право на получение помощи по безработице.  Тогда не совсем логично требование  статьи 22 об обязательном сроке работы в течение года,  что предшествовал периоду  безработицы.  По  нашему  мнению,  это   положение   надо исключить.

 

     Третье. По   законопроекту  страховой  случай  наступает  при условии,  если  застрахованное  лицо  утратило  заработную   плату вследствие  утраты работы по не зависящим от него обстоятельствам, зарегистрировано в установленном порядке как  безработный,  готово приступить  к  подходящей работе и действительно ищет работу.  Два последних условия довольно  размыты.  Каковы  критерии  подходящей работы?  И  как понимать условие "действительно ищет работу"?  Под "подходящей работой" нужно понимать работу,  которая соответствует профессиональной подготовке такого лица?  В этом смысле необходимо внести изменения в законопроект.

 

     Четвертое. Законопроектом      предусмотрена      возможность предоставления  дотаций  работодателям  на создание дополнительных рабочих мест.  Механизм и  условия  предоставления  таких  дотаций законопроектом   не  предусмотрены,  в  связи  с  чем  могут  быть определенные злоупотребления.  Не определено также,  будут ли  эти дотации возвратны, и не обусловлена платность за их использование.

 

     Не оговорено  в  проекте,  на какие цели могут использоваться временно свободные средства фонда: могут ли они использоваться как депозиты  банков  или направляться на покупку ценных бумаг,  в том числе  государственных.  Это  обязательно  необходимо  учесть  при доработке.

 

     Устав фонда   нужно  утверждать  Кабинетом  Министров,  а  не правлением  фонда.   Нет   четкости   в   определении   полномочий наблюдательного  совета  фонда,  правления  фонда и исполнительной дирекции фонда. В ряде случаев они пересекаются и дублируются.

 

     В этом законопроекте очень много недоработок. Считаю, что его надо отправить на повторное первое чтение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ще є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає.

 

     Таким чином,   доповідач  і  співдоповідач,  а  також  чотири промовці внесли пропозицію про прийняття законопроекту  в  першому читанні.  Я  просив  би  підтримати  її.  Ставлю  цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 107.

 

     Малувато голосів.  Запросіть депутатів до залу (Шум у  залі). Ви голосуйте за те,  що треба,  а не мене запрошуєте. Ви голосуєте за принципом: Бог - свято, а чорт - роботу. Ось як ви голосуєте.

 

     Голосуємо про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 127.

 

     Шановні депутати,   проголосуємо   завтра   зранку.   Питання розглянуто, обговорено, а голосування переносимо на завтра.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування   у   зв'язку   з    тимчасовою    втратою працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та похованням.

 

     Доповідає Іван Якович Сахань - міністр  праці  та  соціальної політики. Будь ласка.

 

     САХАНЬ І.Я. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!   На   ваш   розгляд    подається    законопроект    про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та   витратами,   зумовленими народженням  та похованням,  розроблений у розвиток норм статті 46 Конституції   України   та   Основ   законодавства   України   про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

     У його основу покладено вимоги чинного законодавства України, конвенції та рекомендації Міжнародної організації  праці  з  цього питання.

 

     Чинне законодавство  України  із  зазначеного питання значною мірою не враховує нових соціально-економічних  умов,  не  гарантує належного рівня соціального захисту застрахованих осіб.

 

     Ці проблеми  тепер  постійно  порушують  у  своїх  зверненнях громадяни  України,  профспілкові  об'єднання,  органи  виконавчої влади.  Не раз ці питання порушувалися і в Верховній Раді,  про що ви добре знаєте.

 

     Законопроектом передбачається   здійснення   через    систему загальнообов'язкового     державного    соціального    страхування матеріального  забезпечення  громадян   у   зв'язку   із   втратою заробітної  плати  (доходу) внаслідок тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів,  догляду за малолітньою  дитиною,  а  також часткової компенсації збільшених витрат, пов'язаних із народженням дитини та похованням застрахованої  особи  або  членів  її  сім'ї, фінансування   соціальних   послуг,   спрямованих  на  відновлення працездатності, зміцнення здоров'я працюючих та членів їх сімей.

 

     Законопроект має за мету створення єдиної законодавчої бази у сфері  загальнообов'язкового  державного  страхування  у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності   та   втратами,   зумовленими народженням   та  похованням,  забезпечення  рівних  умов  надання допомог та соціальних послуг, передбачених даним видом страхування незалежно   від   форм   оплати   праці   і   форм   власності  та господарювання,  визначення кола осіб,  що підлягають  соціальному страхуванню,  а саме:  вилучення з кола осіб, яким тепер надається допомога за цим видом  страхування,  громадян,  що  не  підлягають обов'язковому страхуванню і за них не сплачуються страхові внески. Це стосується військовослужбовців,  студентів,  окремих  категорій непрацюючих   громадян,   яким   збереження   соціальних  гарантій регулюватиметься іншими законами.

 

     Запровадження управління коштами соціального  страхування  на основі поєднання інтересів застрахованих громадян,  роботодавців і держави,  визначення участі у формуванні страхового фонду держави, роботодавців  і  застрахованих громадян.  За цим видом страхування мають забезпечуватися гарантовані виплати,  які нині  здійснюються за  рахунок  коштів  Фонду  соціального  страхування  України.  Це допомога з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини,  на поховання,  санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей.

 

     На цей  вид  страхування   додатково   покладається   надання допомоги  з  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка тепер виплачується з Пенсійного фонду України. Тобто надається можливість   вивільнити   кошти   Пенсійного   фонду   на  виплату безпосередньо пенсії.

 

     Законопроектом передбачено для  забезпечення  стабільності  у фінансуванні  допомог і соціальних послуг за цим видом страхування утворення резерву страхових коштів у розмірі місячної потреби, які повинні використовуватися тільки за цільовим призначенням.

 

     Що стосується структури закону, то він побудований відповідно до Основ законодавства про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування.  Законопроект  складається з 10 розділів і налічує 54 статті.

 

     Найскладніше під  час  формування  й  обговорення   проходило опрацювання    розділу   "Забезпечення   за   загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з  тимчасовою  втратою працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та похованням".  Ним  передбачається  надавати  застрахованим  особам допомогу   у   зв'язку  з  тимчасовою  непрацездатністю  внаслідок захворювання або травми,  не пов'язаної  з  нещасним  випадком  на виробництві, починаючи з 15 дня непрацездатності, у розмірі від 60 до 80 відсотків їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу.

 

     Зазначені норми,  на  думку розробників законопроекту,  мають стимулювати застрахованих осіб до бережливого ставлення  до  свого здоров'я,  стимулювати  роботодавців  до  створення безпечних умов праці,  профілактики захворювань,  зменшити навантаження  на  фонд заробітної  плати,  що  дозволить роботодавцю спрямовувати частину заощаджених коштів на оплату тимчасової непрацездатності за  перші її чотирнадцять днів.

 

     Передбачається, що  із введенням зазначеної норми урядом буде знято обмеження середньої заробітної плати,  з  якої  визначається розмір  допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю подвійною тарифною ставкою. Оплату перших чотирнадцяти днів непрацездатності внаслідок  захворювання  або  травми,  не  пов'язаної  з  нещасним випадком на виробництві,  передбачається  здійснювати  за  рахунок коштів  підприємств,  установ  та  організацій  за основним місцем роботи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

 

     Основна мета даного кроку  полягає  в  тому,  щоб  зацікавити роботодавців   до   вжиття   заходів,  спрямованих  на  скорочення тривалості періоду відсутності працівників на  роботі.  Ці  заходи сприятимуть  перевірці  причин  відсутності на роботі працівників, удосконаленню умов праці з метою запобігання їх захворюванню. Нині ж,  навпаки,  деякі  роботодавці  намагаються  здійснювати виплати робітникам за лікарняними листами  за  рахунок  Фонду  соціального страхування як своєрідного способу виплати заробітної плати.

 

     За даними Міжнародної організації праці,  у багатьох державах якраз така практика залучення роботодавців безпосередньо до оплати тимчасової  непрацездатності  протягом певного періоду перших днів непрацездатності,  що сприяє посиленню контролю за наданням  таких короткотермінових допомог,  скороченню документообігу і відповідно зменшенню загальних витрат на такі цілі.

 

     Необхідно зазначити,  що  розділом  Х  "Перехідні  положення" проекту  закону,  враховуючи  численні  пропозиції щодо збереження діючого  порядку  виплати  допомоги   у   зв'язку   з   тимчасовою непрацездатністю,  передбачається  збереження попереднього розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за застрахованими особами,  які одержували її у більших розмірах, на весь час роботи на даному підприємстві, в установі та організації.

 

     Слід відзначити,  що проектом передбачена не  тільки  виплата допомог  під  час  настання  відповідних  страхових випадків,  а й фінансування   соціальних   послуг   для   забезпечення   трудової реабілітації,  здійснення  профілактичних заходів,  спрямованих на охорону та зміцнення  здоров'я  застрахованих  осіб  і  членів  їх сімей.

 

     Прийняття внесеного     законопроекту    дозволить    усунути суперечність щодо  управління  коштами  обов'язкового  соціального страхування   та   наявною   нормативною   базою  з  обов'язкового соціального страхування,  які,  на жаль,  сьогодні мають  місце  і негативно позначаються на ефективності всієї справи.

 

     Законопроектом передбачено     починаючи    з    2005    року запровадження управління соціальним страхуванням  на  тристоронній основі  з рівного числа представників від держави,  роботодавців і застрахованих осіб.

 

     Керівництво та    управління    цим     видом     страхування здійснюватиметься  Фондом  соціального  страхування  з  тимчасової втрати працездатності.  Фонд матиме  статус  державного  цільового позабюджетного фонду, буде некомерційною самоврядною організацією. Оскільки  фонд  створений  на  базі  існуючого  Фонду  соціального страхування України,  трансформація діючих організаційних структур у нові не викличе суттєвого збільшення  адміністративних  видатків на управління.

 

     Передбачається, що    органами   управління   фондом   будуть правління   та   виконавча   дирекція   фонду.   Правління   фонду обиратиметься   з  рівної  кількості  представників  від  держави, роботодавців і застрахованих осіб,  інтереси яких представлятимуть профспілки, і діятиме на громадських засадах.

 

     Робочими органами виконавчої дирекції фонду будуть відділення виконавчої дирекції в Республіці Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі.

 

     Нагляд за діяльністю фонду здійснюватиме наглядова рада,  яка також діятиме на громадських засадах.  До її складу входитимуть по чотири  представники  від  держави,  роботодавців  і застрахованих осіб.  Наглядова рада  буде  здійснювати  контроль  за  виконанням статутних  завдань  і  цільовим  використанням коштів фонду.  Крім того,  державний нагляд  здійснюватимуть  спеціально  уповноважені центральні  органи  виконавчої  влади  у сфері праці та соціальної політики і фінансів.

 

     Сподіваємось, що запроваджене цим  законопроектом  управління страховими   коштами  створить  систему  управління,  яка  поєднає інтереси  застрахованих  громадян,  роботодавців  та  держави,  що сприятиме  стабільності,  злагоді  в  суспільстві  та  забезпечить гарантований захист працюючих.

 

     При підготовці законопроекту виникло принципове питання  щодо розмірів  внесків  до фонду і доцільності їх сплати застрахованими особами за нинішніх умов.  У зв'язку з цим  хочу  підкреслити,  що розмір   внесків  буде  щорічно  встановлюватися  Верховною  Радою України відповідно  для  роботодавців  та  застрахованих  осіб  на календарний  рік  одночасно  з  затвердженням  Державного  бюджету України.  Досягнення  пропорцій  сплати   внесків   на   соціальне страхування  між  роботодавцями  та  застрахованими  особами  буде запроваджуватися поетапно з урахуванням зростання грошових доходів населення і визначатися Верховною Радою України.

 

     На завершення    зазначу,    що   прийняття   запропонованого законопроекту   дозволить,   по-перше,   забезпечити    реалізацію закріплених у Конституції України державних гарантій громадянам за цим видом страхування,  по-друге,  законодавчо врегулювати порядок управління  коштами соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими  народженням  та похованням,  на тристоронній основі,  потретє,  упорядкувати чинні нормативні акти соціального страхування,  які сьогодні розпорошені по багатьох законах і нормативних актах,  по-четверте, забезпечити цільове  та  ефективне  використання  коштів   Фонду   соціального страхування   за  солідарним  принципом.  Введення  закону  в  дію додаткових витрат з бюджету не потребує. Кабінет Міністрів України пропонує прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу і сподіваюсь на вашу підтримку.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Яковичу. Запишіться, будь ласка, на запитання.  Поки іде запис,  скажіть, будь ласка, Іване Яковичу, у нас  є  один  фонд  і  один закон.  Для чого ми створюємо декілька фондів  і  декілька  законів?  Щоб  більше   було   керівників   і розпорядників  фондів?  Чим  неугодний  Фонд соцстраху?  Навіщо ми роздрібнюємо на різні?

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Адаме  Івановичу,  я  на  це  запитання відповім таким чином.  Поперше,  Фонд соціального страхування,  що нині діє,  діє тільки в межах тих норм,  про які я зараз  говорив, тобто  на  випадок  хвороби,  у  зв'язку з пологами,  необхідністю догляду  за  хворою  дитиною  і  таке  інше.  Сьогодні   цей   вид страхування  знаходиться  в  дуже  складному  становищі.  Згідно з чинним   законодавством   управління   цим   фондом   здійснюється профспілковими об'єднаннями.

 

     Коли приймалася  ця  норма  закону,  була  єдина профспілкова організація,   яка   фактично   представляла   всі    профспілкові об'єднання.   На   сьогодні   створено,  мабуть,  декілька  сотень профспілкових об'єднань,  я вже не знаю скільки.  І  кожне  з  них претендує   на  участь  в  управлінні  коштами  Фонду  соціального страхування.

 

     Зрозуміло, що це  додає  багато  проблем.  Через  руйнування, скажімо,   традиційних   форм,   які  були  раніше,  ми  втрачаємо можливість забезпечити солідарні виплати, оскільки і в областях, і на  рівні  країни  реалізація  цих  коштів здійснюється у багатьох напрямах.  Тому прийняття  зазначеного  закону  упорядкує  надання цього виду допомоги.

 

     Що стосується   такого   виду   соціального  страхування,  як страхування на випадок безробіття,  то це окремий вид страхування, передбачений  Основами  законодавства України про загальнодержавне соціальне страхування, які прийняті Верховною Радою два роки тому. Так   само   передбачено  страхування  від  нещасного  випадку  на виробництві.  Це  інша  проблема,  яка  теж  є  дуже   гострою   у суспільстві.  Ви  знаєте,  що  близько  600  мільйонів заборговано тільки з регресних виплат. Цю проблему теж треба розв'язувати.

 

     Закон уже прийнятий,  ми сподіваємося,  що  це  питання  буде вирішене.

 

     Пенсійне страхування.   Це   зовсім  інший  напрям.  Пенсійне страхування повинно регулюватися окремим законом.

 

     Я згоден з тим,  що  сьогодні  треба  ці  закони  максимально уніфікувати.  Треба  звести до мінімуму адміністративні видатки на утримання цих фондів. І ми працюємо над тим, щоб внести до другого читання  саме  такі  пропозиції - максимально об'єднати ці функції для забезпечення нормального функціонування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     П'ять хвилин. Депутат Черненко. За ним - депутат Марковська.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Иван Яковлевич! Как  бы вы убедительно не выступали со своими предложениями,  есть ряд вопросов, которые, будем говорить, не воспримутся.

 

     Ну, прежде всего, существует статья 22 Конституции Украины. И как  бы  вы не убеждали нас,  но законопроект ухудшает действующее положение.

 

     Я в своем выступлении скажу об этом,  в  частности  о  сроках выплаты  по  листку  нетрудоспособности.  Как  вы прокомментируете данную ситуацию?

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановні  народні  депутати,  я   ще   раз   хочу підкреслити,  що  це  та  норма закону,  яка викликала дуже багато суперечок на стадії підготовки цього законопроекту.

 

     І сьогодні йдеться саме про те,  що  оплату  перших  14  днів тимчасової  непрацездатності  має здійснювати роботодавець,  тобто підприємство,  установа,  організація,  що найняла  цю  людину  на роботу. Чому ми пропонуємо таку норму?

 

     З одного боку, роботодавець має бути зацікавлений у створенні нормальних умов праці,  щоб  максимально  забезпечити  присутність працюючого на виробництві.

 

     Я хочу  послатися  на  те,  що якраз такі норми практично є у більшості  країн  світу.  От,  скажімо,  в  Голландії  допомогу  з тимчасової  непрацездатності  у  розмірі  70  відсотків заробітної плати  протягом  перших  шести  тижнів,  підкреслюю  це,  здійснює роботодавець.  У Німеччині допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується після  шести  тижнів  за  рахунок  фонду  соціального страхування.   Тобто   це   є   намагання   примусити  роботодавця турбуватися про найманого працівника.

 

     А з другого боку, це все-таки дає можливість забезпечувати ту виплату,   яка   і   сьогодні   існує.  Тобто  цим  законом  можна врегулювати,  що перші 14  днів  буде  виплачуватися  допомога  по тимчасовій  непрацездатності  за рахунок роботодавця в розмірі 100 відсотків.  Ми ж не заперечуємо і проти такої норми, якщо Верховна Рада  вважатиме це за необхідне.  Але певні зменшення цих видатків повинні стимулювати працюючу особу  до  намагання  не  хворіти,  а працювати,  тобто  бережно  ставитися  до  свого  здоров'я.  І  ми вважаємо, що ця норма має право на існування.

 

     Однак Верховна  Рада  вправі  прийняти  сьогодні  в   першому читанні  цей  законопроект  і  під  час  доопрацювання визначитися стосовно цих норм конкретніше,  обговоривши їх під час прийняття в другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Марковська. За нею - депутат Марченко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване Яковичу, мені трохи легше говорити, тому що і Адам Іванович,  і Черненко задали те саме запитання, про що я хотіла запитати.

 

     На сьогодні  багато  громадян  хворіють не тільки 14 днів,  а набагато  більше.  Я  маю  на  увазі  людей,  які  страждають   на туберкульоз,  на  онкологічні  захворювання,  на лейкоз,  психічно хворих.  То як тут можна говорити тільки про 14  днів,  якщо  їхнє лікування вираховується місяцями.

 

     Крім того,  я  б  хотіла  вас  запитати,  на  яких  підставах сьогодні в Києві  проводиться  експеримент  страхових  компаній  - збирають   кошти.   Саме   в   центрі  мікрохірургії  ока  начебто проводиться експеримент  -  добровільне  страхування  хворих.  Щоб прооперувати катаракту,  на яку хворіють в основному люди похилого віку,  потребується 840 гривень. З яких фондів їм буде проводитися така операція? За рахунок чого сплачуються такі страхові внески? І хто із роботодавців буде забезпечувати цих людей похилого віку?

 

     САХАНЬ І.Я.  Щодо центру мікрохірургії ока.  Я вважаю, що тут не  йдеться  про,  скажімо,  страхування  на випадок хвороби.  Це, очевидно,  платні послуги,  які надаються  структурою.  Я  не  маю відношення  до  цього,  і  ні  про який експеримент за участю нас, міністерства,  чи уряду мені невідомо.  Ми не  здійснюємо  ніякого експерименту щодо оплати за хірургічні втручання.

 

     Щодо першого  запитання.  Я хотів би підкреслити,  що йдеться про виплату перших 14 днів за рахунок роботодавця,  а після  цього виплати  здійснюються  за  рахунок  Фонду соціального страхування. Тобто йдеться не про обмеження терміну хвороби людини, йдеться про розподіл, так би мовити, цих функцій. І певною мірою тут є логіка. Я  вже  казав,  що  це  стимулюватиме  роботодавця  до   створення нормальних умов праці.  Крім того, він повинен бути зацікавлений у тому,  щоб  людина  менше  хворіла  ще  й  тому,  що  відрахування залишається  в нього.  Тобто він не здійснює відрахування до фонду на цей  час,  а  використовує  їх  у  себе.  І  якщо  менше  людей хворітиме, він буде здійснювати, як кажуть, менше виплат.

 

     А що стосується гарантій, які цей закон передбачає для людей, в яких більш тривала буде хвороба,  вони виписані і, на мою думку, теж є логічними. Крім того, я хочу підкреслити, що ми передбачаємо запровадити оплату лікарняних листків залежно від трудового стажу, тобто  людина,  яка  працює  більше  8  років,  буде отримувати 80 відсотків середньої заробітної плати. Людина, яка хворіє, має бути зацікавлена  в  тому,  щоб  якомога  менше  часу хворіти.  Тому ми передбачаємо,  що запровадження таких норм  може  бути  прийнятним сьогодні.  Це  буде  більш  ефективно  діяти на розвиток економіки країни і в той же час захищатиме людей.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Іване Яковичу!  Висловлюю  свою підтримку й розуміння вам,  як міністру, який на відміну від інших,  сам виходить на цю трибуну  для  того, щоб  відповідати  на  не завжди зручні запитання,  які звучать від нас,  оскільки інші міністри виставляють у таких  ситуаціях  своїх заступників.

 

     Разом з  тим я хотів би задати одне із незручних запитань.  В округах під час зустрічі з виборцями нам задають запитання:  а  чи вистачає  сьогодні  5  гривень місячної допомоги матері,  особливо одинокій, для догляду за дитиною?

 

     Іване Яковичу,  наскільки закон,  проект  якого  пропонується Кабінетом Міністрів,  зможе врегулювати цю та інші проблеми, які є сьогодні в нашій державі?

 

     Дякую за відповідь.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний Олексію Івановичу,  я на  це  запитання відповідатиму таким чином:  цей закон створює необхідні передумови для забезпечення належного рівня соціального захисту  населення  в разі  настання  страхових  випадків.  І  якщо  ми  з вами сьогодні приймемо цей закон,  то тоді,  визначаючи розмір надходжень сплати до Фонду соціального страхування, ми створимо відповідну фінансову базу,  в межах якої фонд і має забезпечувати надання,  виплату тих чи інших допомог.

 

     Що стосується лікарняних листків - зрозуміло. А що стосується виплати допомоги при народженні дитини, при похованні, то ці норми будуть  визначатися  залежно  від фінансового стану фонду.  І щодо кожного  цього  виду  допомог  спеціальною   постановою   Кабінету Міністрів буде встановлений розмір і порядок надання цих допомог.

 

     Щодо підтримки  сімей  з  дітьми,  то  я  маю зазначити,  що, справді, сьогодні рівень державної підтримки цих сімей надзвичайно низький,  він  ніяк  не  може  задовольняти  ні  нас,  людей,  які відповідають за цю ситуацію, ні тим більше людей, які користуються цією допомогою.

 

     Ви пам'ятаєте,   що   у  Верховной  Раді  в  першому  читанні розглядався  розроблений  нашим  міністерством  і   запропонований урядом   проект  Закону  про  соціальну  допомогу.  У  ньому  саме врегульовані питання підтримки малозабезпечених сімей (до яких, як правило, відносяться і сім'ї з дітьми) до певного життєвого рівня. Тобто ми приймемо зараз норми,  пов'язані із запровадженням Закону про  прожитковий мінімум.  Цей рівень буде визначений державою.  І вже держава має забезпечити підтримку життєвого рівня населення  в межах  цього  прожиткового  мінімуму.  Саме  на адресну допомогу - сім'ям з дітьми і малозабезпеченим  сім'ям  -  і  спрямований  цей закон,  бо  сьогодні  багато коштів,  які передбачаються пільгами, розпорошуються.  Вони невідомо куди зникають,  а їх треба  адресно направити тим,  хто сьогодні найбільше потребує, насамперед сім'ям з дітьми.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Яковичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Василь Георгійович Хара. Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Законопроект, который предлагается вашему вниманию предусматривает в  основном   организационно-правовые   изменения   в   управлении традиционным  социальным  страхованием,  управление которым с 1933 года государство передало профессиональным союзам. И надо сказать, что   профсоюзы   успешно   управляли  государственным  социальным страхованием, особых претензий у государства до сегодняшнего дня к профсоюзам в этом смысле не было.

 

     В проекте    предусмотрено,    что    управление   средствами социального   страхования   в   связи    с    временной    утратой трудоспособности  будет  осуществляться  на  принципах социального партнерства  через  равное  представительство  в  правлении  фонда представителей государства,  заинтересованных лиц и работодателей. Хочу подчеркнуть,  чтобы не было очередного непонимания,  что  это сделано  в  соответствии  с  Основами  законодательства Украины об общеобязательном    государственном    социальном     страховании. Выполнение    законных    гарантий   застрахованных   и   целевого использования средств будет осуществляться через  надзорный  совет и, я так понимаю, через Министерство труда и социальной политики.

 

     Комитет по   вопросам  социальной  политики  и  труду  дважды рассматривал на  своих  заседаниях  данный  проект.  Мы  не  могли согласиться   с   отдельными  нормами  проекта,  которые  нарушают Конституцию Украины.  И,  честно говоря,  нам уже надоело  слышать главный  аргумент  Кабинета  Министров:  "У держави сьогодні немає можливості". И относительно всех тех мизерных социальных гарантий, которые  сегодня  остались,  во  всех  проектах Кабинета Министров предлагается ухудшение.

 

     То же самое и в этом законопроекте.  В частности, в статье 36 предусматривается  осуществлять выплату больничных листов из фонда лишь  с  15-го  дня  заболевания,  возложив   обязанность   выплат больничных листов за первые 14 дней на предприятие.  В этом смысле я с Иваном Яковлевичем никак не могу согласиться.

 

     К сожалению,  такое ощущение, что наши представители Кабинета Министров  давно  не  были  на  предприятиях  и  не знают существа вопроса. Ведь 75 процентов всех больничных листов падают на первые две  недели.  Мы  знаем,  что  подавляющее большинство предприятий сегодня не в состоянии выплачивать заработную плату своим рабочим. И  единственный  шанс при болезни человека получить по больничному листу какие-то крохи для того, чтобы заплатить за питание, которое необходимо больному человеку,  и за элементарные медикаменты, а мы лишим  их  этой  возможности.  Финансовое  состояние   предприятий сегодня таково, что мы практически оставим человека как здорового, так и больного без средств к существованию.

 

     Сегодняшний Фонд социального страхования солидарный.  А фонд, который предлагается, не будет солидарным. Я наведу пример по моей родной Донецкой области.  У нас сегодня практически на всех шахтах по  больничным  листам  уходит  110- 140 процентов всех финансовых средств,  планируемых по  социальному  страхованию  на  конкретных предприятиях.   Не   лучшая  ситуация  и  с  предприятиями  легкой промышленности.  Каким образом предприятия,  находящиеся  в  такой ситуации,  смогут  за  две  недели  выплатить по больничным листам трудящимся?

 

     И можно  себе  представить,  если  мы   согласимся   с   этой незаконной,  нарушающей  22  статью Конституции нормой,  что будет делать работодатель.  Да работодатель будет выбрасывать за пределы проходной всех тех, кто попытается болеть не то, что две недели, а хотя бы одну неделю.  А что будут делать  наемные  работники?  Они будут  скрывать свои болезни,  приходить больными на предприятия и загонять болезнь внутрь.  Изза этого у  нас  появится  значительно больше хронических заболеваний и в конечном итоге смертности.  Эта же   36   статья   проекта   предусматривает    выплату    пособий застрахованным  лицам  в пониженных размерах по сравнению с нормой действующего законодательства.  Иван Яковлевич называл 60, 70 и 80 процентов  вместо  существующих  на сегодняшний день 70,  80 и 100 процентов при 8-годичном стаже работы.

 

     Но есть и менее значимые недостатки этого  законопроекта.  Не выписана  нижняя  часть  структуры  фонда.  Правление  в  областях сегодня не предусматривается.  Как им можно управлять  в  условиях трипартизма, если только на верхнем уровне правления раз в квартал собрались?  Что  они   решили,   что   сделали?   А   дальше   эти бюрократические   структуры   будут   управлять   всей  структурой социального страхования.

 

     По исполнительским дирекциям в  городах  и  районах.  Неужели женщины  будут  получать  декретные  в  исполнительской дирекции в областях,  как предписано в пункте 2 статьи 48 проекта? Думаю, что необходимо  конкретизировать  и место в данном фонде,  связанное с вопросами санаторнокурортного лечения (финансирование  санаториев, профилакториев),  воспитательной  работы  и других услуг,  которые оказываются фондом.

 

     Считаю, что в закон  необходимо  заложить  норму,  исходя  из Основ законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании,  где в статье 5 предписывается реализовать принцип обеспечения уровня жизни, не ниже прожиточного минимума, а не ниже минимальной  заработной  платы,  как  это  предлагается  в проекте. И нужно ускорить принятие Закона о прожиточном минимуме и реализовать положение  и  Конституции,  и  Основ  законодательства Украины    об    общеобязательном    государственном    социальном страховании.

 

     Есть еще целый ряд недостатков в данном законопроекте, но, на взгляд  нашего  комитета,  они  все  исправимы  при  подготовке ко второму чтению.  Поэтому Комитет по вопросам социальной политики и труду  предлагает  принять  проект  за основу,  а статьи 34,  36 и раздел Х отправить на повторное первое чтение.  Просим  поддержать решение комитета.

 

     ГОЛОВА. Запитань немає, думаю. Сідайте, будь ласка, спасибі.

 

     На виступи  записалося 5 народних депутатів.  Депутат Баулін. За ним - депутат Черненко.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты. Вновь  обсуждается  законопроект по такой животрепещущей проблеме, как социальная.  Но,  наученный горьким опытом  (мы  знаем,  какие законопроекты  вносила  исполнительная власть),  я для начала стал искать подводные  камни,  ибо  в  искренность  подходов  правящего кучмовского режима я никогда не верил.  Чего же хочет этим законом добиться власть?

 

     Вроде неплохая идея - навести порядок  в  накоплении  средств для  выплаты  ряда  видов социальной помощи.  Однако,  как всегда, возникает несколько "но".  Начну с главного.  До сих пор  проблема выплаты   помощи  по  нетрудоспособности  решалась  в  "незалежній державі" во многом с использованием  советского  опыта.  Профсоюзы как-то  справлялись с обслуживанием соцстраха.  Но как же правящий режим может смириться,  когда идет такой  значительный  финансовый поток,  а он,  режим, не греет на этом руки? Ссылки на опыт других ничего  не  дают.  Уж  по   крайней   мере   проблемы   социальной защищенности  в  советское  время  решались получше,  чем в других странах.  Но тогда было народное  государство,  а  не  бандитское. Поэтому главная цель закона - оттеснить от этой функции профсоюзы, а взамен создать очередного монстра.

 

     Власть рассказывает сказки, что она проведет административную реформу и сокращение чиновников. Но для того, чтобы укомплектовать кадрами по всему  государству  предлагаемый  сегодня  фонд,  нужно будет  больше  чиновников,  чем  освободится на "печерских холмах" после президентских сокращений.

 

     То, что  появляется   чиновничья   самоедская   структура   с машинами,  квартирами,  льготами (кстати, за деньги нищих и убогих "незалежных" граждан),  еще полбеды. Как же она будет им помогать? Из законопроекта следует, что не очень-то.

 

     В советское  время  существовала солидарная ответственность и помощь  по  нетрудоспособности  плюс  возможность  подлечиться  по линии, как тогда говорили, профсоюзов.

 

     Особое удивление  вызывает  то,  что  человек платит соцстрах (это статья 33,  часть первая, пункт 5), а потом оказывается, что, если он умрет (то ли на производстве загнется,  то ли в пенсионном возрасте  умрет),  фонд  ни  копейки  не  даст  на  похороны.  Это глупости! В любом случае платить надо тому, кто вносил свои деньги в соцстрах или отдать "гробовые". Или вообще эту позицию убрать из полномочий фонда, а "гробовые" выплаты передать страховой компании "Оранта" с соответствующим механизмом  перечисления  средств  этой компании.

 

     Нельзя согласиться  с  подходом,  когда  первые  14  дней  по нетрудоспособности (это  статья  14)  оплачивает  работодатель,  а будущий  фонд  будет  только  проедать деньги,  отчисленные на эти цели.  И так далее. Считаю, что если уж и принимать этот закон, то над  ним  нужно  еще  работать  и  работать.  И уж по крайней мере совершенно нельзя пропускать статьи 33, 34 и, наверное, 36.

 

     Пана Журавського немає в залі, я б хотів йому відповісти (Шум у залі).  Є?  Пане Віталію,  відповідаю на вашу репліку: коли ми з вами в цьому залі приймемо закон,  згідно з яким  російській  мові буде надано статус чи офіційної,  чи другої державної, всі промови з цієї трибуни я буду виголошувати виключно українською мовою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Думаю,  коли ми будемо проводити той  референдум,  що рекомендує Президент і його оточення,  ми включимо це питання.  Ми включимо питання про те,  щоб ліквідувати президентство в Україні, про  вступ  до  Союзу  і  про мови.  Я думаю,  ми такий референдум проведемо (Оплески).

 

     Будь ласка. Депутат Черненко. За ним - Олексій Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый  Александр   Николаевич!   Уважаемые депутаты!  Очень  хорошую мысль высказал Адам Иванович Мартынюк по фондам,  что сегодня пытаются создать несколько фондов социального страхования.  К  чему  это  приведет - известно:  штат,  аппарат и ассигнования.

 

     Иван Яковлевич,  я  внимательно  слушал  ваше  выступление  и разделяю вашу, так сказать, заинтересованность и активную позицию, чтобы этот закон принять. Кстати, мы на заседании фракции обсудили и поддержим его в первом чтении,  кроме известных статей 34,  36 и раздела Х "Переходные положения", что было предложено комитетом.

 

     А теперь конкретно по позициям  этого  законопроекта.  Мы  не можем  принимать  документ,  который  ухудшает  существующую  ныне социальную защиту людей.  Прежде всего,  что такое 14 дней за счет предприятия?  Какого? Того, которое не работает? А человек болеет. И он уже  не  будет  иметь  возможности  в  условиях  сегодняшнего здравоохранения  вообще  получить помощь,  ибо никто ничего ему не оплатит. Это первая позиция.

 

     Вторая позиция.  Однажды мы уже пытались в этом зале  принять Закон о психиатрии.

 

     Так вот,  если  мы  примем  поправки  к  закону,  которые  вы предлагаете,  что получится?  Что люди,  которых суд принудительно направит  на  лечение,  по  листку  нетрудоспособности получать не будут.  Да,  в 1987 году было известное постановление Совмина, что заболевания,   связанные  с  пьянством  или  алкоголизм,  лечились бесплатно. И тут уже подчеркивается, что и психические заболевания будут лечиться бесплатно.

 

     Следующая позиция.  Сегодня  существует масса профсоюзов.  По действующему  законодательству  сегодня  оплачивается  80  и   100 процентов  по  листку  нетрудоспособности после пяти лет трудового стажа,  а вы же предлагаете оплачивать 60,  70 и 80 процентов. Это тоже не соответствует норме Конституции.

 

     И еще  одна ситуация.  От того,  что мы ужесточим требования, люди не перестанут меньше болеть.  Никакого эффекта мы не получим. Чтобы люди меньше болели, нужен целый комплекс программ. И одна из них - это страхование в здравоохранении.  Вот тогда будет толчок к заботе о собственном здоровье.

 

     А это  будет толчок к тому,  что людей не совсем здоровых или немощных физически просто повыгоняют с работы.  Поэтому предлагаем принять законопроект в первом чтении с этими дополнениями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Олексій  Марченко.  За  ним  -  депутат Кириленко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановні колеги! Проект закону, який ми зараз  розглядаємо,  має як переваги,  так і недоліки,  характерні аналогічним проектам законів Кабінету Міністрів, які врегульовують в  першу  чергу  адміністративний  бік  питання  і  значною  мірою ігнорують або не враховують фінансовий. У результаті виявиться, що фонди є нежиттєздатними і переобтяженими значними дефіцитами.  Але ж бездефіцитні  фонди  ляжуть  додатковим  податковим  тягарем  на підприємства. Цього допускати не можна.

 

     Однак слід  прислухатися  і  до  того,  що сказав Іван Якович Сахань:  сьогодні роботодавці  зовсім  незацікавлені  в  створенні належних умов праці для своїх працівників.

 

     На нашу думку,  для роботодавців має бути стимул до створення нормальних безпечних умов праці на виробництві.  І таким  стимулом може бути саме принцип,  який закладається в законопроекті. А щодо розмірів відрахувань  до  фонду  необхідно  визначитися,  на  нашу думку, на етапі прийняття цього законопроекту.

 

     Позитивне в   проекті  закону  те,  що  обмежуються  пільгові виплати,  які здійснюються  із  загального  фонду.  Це  забезпечує справедливий    перерозподіл   коштів.   Додаткові   кошти   мають фінансуватися  з  державного  бюджету,  виходячи   лише   з   його можливостей.  Окремо  передбачаючи  додаткові виплати у державному бюджеті на рік,  Верховна Рада цілком може впливати на їх  розмір. При  цьому  не  виникне  ситуації,  коли  рядові  платники внесків недоотримуватимуть кошти.

 

     Також позитивним  у  проекті  закону,  на   нашу   думку,   є вдосконалення   окремих  процедур  обліку  і  нарахування  виплат. Непокоїть  інше:  дублювання  функцій  збору  і   обліку   внесків одночасно з декількома фондами.  Це неминуче призведе до зростання апарату відповідних відомств,  хоч і  сьогодні  на  обслуговування коштів  соціального страхування теж задіяно чимало людей.  Зробити це  можливо  за  рахунок  оптимізації  функцій  цих  структур   та об'єднання окремих функцій фондів.

 

     Сподіваємося, що експеримент,  який проводиться на Львівщині, дасть свої результати - з'являться нові норми в законопроекті.

 

     І є  ще  одна  суттєва  проблема.  Згідно   з   цим   законом страхувальником визначається роботодавець. Крім того, роботодавець компенсує виплату за 14 днів непрацездатності.  Це буде  становити значну   частку  виплат  фонду.  Їх  безпосереднє  перенесення  на підприємства викличе проблему обліку і управління такими  коштами. Тут є певна логіка:  роботодавець має заохочуватися до недопущення тимчасової  втрати  непрацездатності.   Тому   депутатська   група "Відродження регіонів" пропонує цю норму доопрацювати.

 

     Ми в  цілому погоджуємося і готові проголосувати за прийняття законопроекту в першому читанні за умови серйозного  доопрацювання в комітетах,  фракціях з тим,  щоб прийняти нормальний закон, який влаштовував би наших громадян, наших виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка. Депутати Кириленко і Журавський. І завершуємо.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні депутати!  Думаю,  що понад усе нам не  потрібні зайві дискусії з приводу того, чи потрібно розмежовувати соціальне страхування,  чи  не  потрібно.  Верховна  Рада  повинна  поважати прийняті нею рішення.  А Верховна Рада минулого скликання ухвалила рішення  про  те,  що  згідно   з   Основами   законодавства   про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування в Україні буде 5   фондів,   які   займатимуться   різними   видами   соціального страхування.  Таке  рішення  було  прийнято.  І  зараз  ми повинні приймати відповідні законодавчі акти,  які сприятимуть  розвиткові отого рамкового закону.

 

     Одним із  таких  документів  є нинішній законопроект.  Це вже другий законопроект щодо фондів.  Зрозуміло, що тут є проблема, бо створення  нового  фонду  -  це  є  проблема нового апарату,  це є проблема створення нових робочих місць насамперед для  чиновників, це є проблема виділення приміщень під структури фонду як у центрі, так і на місцях,  по всій Україні.  І це все є невигідно,  з точки зору витрат центрального та місцевих бюджетів.

 

     Разом з   тим,   як   уже  було  сказано,  потрібно  приймати законопроект.  Тому  приймати  його  потрібно  так,  аби  уникнути найбільш  суперечливих пунктів,  які є в ньому.  Про це,  до речі, говорилось у виступі від профільного  комітету.  Зокрема,  йдеться про  те,  що громадяни,  маючи 8 років стажу,  мають стовідсоткову компенсацію лікарняних.  А за цим  законом  громадяни,  які  зараз вийдуть на ці 8 років, матимуть лише 80 відсотків компенсації.

 

     Великою проблемою  є  оця  двотижнева  оплата  лікарняних  за рахунок коштів підприємства.  Адже не секрет,  що є небажання  або невеликої   охоти   виплати   роботодавцями   сум,   які   повинні сплачуватися за тимчасову непрацездатність.

 

     Поки що,  на  жаль,  Україна  не  дійшла   до   цивілізованих стосунків між найманим працівником і роботодавцем. Вона, щоправда, прямує в цьому  напрямі,  соціальне  партнерство  в  нашій  країні розвивається,  але питання поки що лишається,  тому необхідно його максимально відрегулювати в режимі другого читання.

 

     Зрозуміло, що особливого  підходу  потребує  також  і  розмір страхового  внеску.  На  кожний  рік повинна визначатися саме така сума, яка є адекватною можливостям державного бюджету і загального стану   економіки   в   Україні.   Одночасно  цей  внесок  повинен забезпечувати  покриття  витрат,  пов'язаних  із  втратою  людиною тимчасової працездатності.

 

     Отже, підсумовуючи  позицію  фракції  Народного руху України, можна  сказати,  що  ми  загалом   підтримуємо   внесений   урядом законопроект щодо створення цього фонду. Разом із тим ми вважаємо, що абсолютно  слушними,  вивіреними,  сто  разів  опрацьованими  є зауваження,  у тому числі профільного комітету,  про те, що статті 34, 36 і розділ Х треба внести на повторне перше читання. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні друзі!  Законопроект об'єднує велику кількість нормативних документів з даного виду соціального страхування,  які  є  чинними сьогодні,  і це великий плюс цього законопроекту. У разі прийняття законопроекту на плечі підприємств ляже додатковий тягар витрат, а саме,   оплата   перших   14   днів   тимчасової  непрацездатності працівників.

 

     Виходячи з розрахунків авторів законопроекту,  витрати  фонду на  виплату  допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності становлять приблизно  30  відсотків  видатків  фонду.   Переважна   більшість видатків  тимчасової  непрацездатності  триває  до 14 днів,  тобто майже 30 відсотків видатків фонду перекладається на  підприємство. В   сучасних   умовах   хронічної   нестачі  обігових  коштів  цих підприємств введення цих норм є недоцільним.

 

     Зменшення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності для працівників,  які  мають  стаж  роботи  понад 5 років,  суперечить статті 22 Конституції України,  згідно з якою при прийнятті  нових законів  не  допускається  звуження  змісту існуючих прав і свобод громадян.

 

     У законопроекті і пояснювальній  записці  не  передбачається, куди   будуть   спрямовуватися   кошти  фонду,  які  вивільняються внаслідок зменшення видатків.

 

     У статті 23 законопроекту передбачається здійснення  органами фонду   персоніфікованого   обліку   сплати  внесків  даного  виду страхування і персоніфікований облік відомостей про  застрахованих осіб. Але ні в тексті законопроекту, ні в пояснювальній записці не обгрунтовано мету і напрями застосування  цієї  норми.  Допомагати треба,  але виходячи з фінансових можливостей держави.  Я особисто буду  голосувати  за  те  рішення,  яке  запропонував   профільний комітет.

 

     А тепер  коротенька  репліка  (але  я  вкладаюся  у свій час) шановному Павлу Борисовичу Бауліну.  Здається,  його немає в залі, але передасте йому це.

 

     Є Конституція України. Згідно із статтею 10 Конституції України державною  мовою  в  Україні  є  українська мова.  Що значить державна мова?  Це мова державних органів, тобто законодавчої влади, виконавчої і судової. До речі, є розтлумачення Конституційним  Судом  статті  10  Конституції України.  Ви можете сьогодні ознайомитись  з  цим  розтлумаченням:  у  всіх  державних установах  і  організаціях  використовується  одна державна мова - українська. І слава Богу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  є  пропозиція  прийняти  в  першому читанні  цей  законопроект.  Я  ставлю на голосування.  Окрім двох статей - 34 і 36. Голосуємо.

 

     "За" - 97.

 

     Є інша пропозиція - перенести голосування  на  завтра.  Немає іншої думки? Приймається.

 

     Оголошується перерва до 16 години.