ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  г р у д н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості й запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємось.

 

     Зареєструвалися 357  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Сокерчак Вячеслав  Михайлович,  Черенков  Олександр  Павлович звертаються  до  виконуючого  обов'язки  Прем'єр-міністра  України стосовно  доцільності  подальшого  існування  Комітету  України  з монополії на  виробництво  та  обіг  спирту,  алкогольних  напоїв, тютюнових виробів.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення прийнято.

 

     Семенюк Валентина   Петрівна   звертається   до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  невдоволенням   відповіддю   на звернення   стосовно   протиправних   дій  працівників  Галицького райвідділу міліції міста Львова.

 

     Миримський Лев Юлійович звертається до Генерального прокурора України  з  приводу  нехтування державними інтересами та порушення законодавства при розпродажу об'єктів пляжної  зони,  що  належала Відкритому    акціонерному    товариству    "Готельний    комплекс "Ялта-інтурист".

 

     Зварич Роман Михайлович звертається до Генерального прокурора України,  до  голови  Київської  міської  державної адміністрації, Київського  міського  голови   щодо   фактів   грубого   порушення законодавства  посадовими особами правління колективного орендного підприємства "Київмлин". Вже до "млина" добралися.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович,  Єрмак  Анатолій  Васильович звертаються   до  Генерального  прокурора  з  приводу  неналежного виконання Генеральною  прокуратурою  України  постанови  Верховної Ради   України  щодо  надання  повної  інформації  про  результати розслідування обставин відкриття за кордоном комерційних структур, валютних  рахунків  та  приховування  на  них  доходів в іноземній валюті радником Президента України, народним депутатом Волковим.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  інформую  про  вихід  народних  депутатів  України:  Ткачука Віктора  Артуровича  -  зі  складу  депутатської  фракції   Партії зелених;  Салигіна  Василя  Вікторовича  -  зі складу депутатської фракції Селянської партії  та  входження  до  складу  депутатської фракції    Народно-демократичної    партії;    Сацюка   Володимира Миколайовича - зі складу депутатської фракції Селянської партії та входження  до  складу  депутатської  групи "Відродження регіонів"; Костусєва Олексія Олексійовича - зі  складу  депутатської  фракції Соціалістичної   партії   України  та  входження  його  до  складу депутатської  фракції  Трудової  партії  України;  Гусака  Леоніда Гавриловича,  Ткачука  Василя Михайловича - зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії та  входження  їх  до  складу депутатської   групи   "Відродження   регіонів"   і  Біласа  Івана Григоровича  -  про  входження  до  складу  депутатської   фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

     Міграція, як  у птахів восени,  - на зиму відлітають,  весною злетяться.

 

     Повідомлення. На підставі частини 6 статті 4.2.3 Регламенту  Верховної  Ради  України заявляють про створення неформального депутатського  об'єднання  "Яблуко".  Туди  входять: Литюк  Анатолій  Іванович,  Потімков  Сергій  Юрійович,  Подгорний Сергій Петрович,  Сахно Юрій Петрович,  Ткачук  Віктор  Артурович, Чайка Віктор Володимирович і Бродський Михайло Юрійович.  З чим ми їх і поздоровляємо.  Ну,  ще "сливу" тільки створимо і  буде  геть усе.

 

     Шановні колеги,   ми   маємо  ще  20  хвилин  для  того,  щоб виголосити заяви й оголошення. Але хочу нагадати, що на сьогодні в нас  перейшли  вчорашні  питання,  бо ми вчора розглядали два такі важливі питання,  як затвердження суддів і  виконання  бюджету  за десять  місяців 1999 року.  Це зайняло в нас багато часу,  тому ми вчора не встигли розглянути ряд законодавчих актів.  І я прошу  не робити сьогодні розминки, а розпочати розгляд цих законопроектів.

 

     Отже, враховуючи те, що ми працюємо до 14 години,  я прошу підтримати пропозицію працювати без  розминки. Будь  ласка,  голосуємо.  І  депутат  Черненко  просить,  до речі. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 125.

 

     Майже всі погодились.

 

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

 

     Марченко Володимир Романович. За ним

- депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемые  депутаты!  Я думаю,  что депутатскому корпусу и  особенно  фракциям,  которые  приближены  к  Президенту Украины,  нужно по-доброму ему посоветовать снять свои предложения своим депутатским фракциям  о  том,  что  количество  портфелей  в будущем  Кабинете  Министров будет зависеть от количества членов в этих фракциях.  Это позорное действие,  которое происходит в зале, безусловно, со временем получит оценку. Недопустимо...

 

     И я  еще  раз  прошу  руководство  парламента  подготовить  и депутатов поддержать  в  зале  нормативный  документ  о  том,  что непозволительно   расформировывать   фракции,  которые  прошли  на партийной  основе.  Все  скупки  депутатов  понятны,  они   станут известны  и будут позором как для тех политиков,  которые покупают депутатов,  так и для тех депутатов,  которые  за  деньги  или  по каким-либо  другим  (не идеологическим) мотивам переходят из одной фракции в другую.

 

     Мне представляется,  что  сегодня  Верховному  Совету   нужно сделать перерыв в работе.  Леонид Данилович заявил,  что на второй день после его избрания будет сформировано большинство в зале. Вот этот  перерыв  нужно  обявить.  Пусть  Леонид Данилович формирует большинство,  пусть выдвигает своего Премьер-министра, пусть берут ответственность на себя.  И пусть программа Президента депутатским большинством реализуется в  Украине.  И  если  она  даст  что-либо хорошее, народ Украины скажет спасибо.

 

     И я просил бы Александра Николаевича не принуждать фракции ко встрече с Премьер-министром,  поскольку Президент опять  заявляет, что пока фракции не согласуют кандидатуру Премьер-министра,  он не предложит ее для обсуждения в зале.

 

     Я изначально заявляю:  фракция Прогрессивной социалистической партии Украины не будет поддерживать никакого Премьер-министра под программу Президента страны.  Мы - оппозиционная  партия.  Поэтому нам  не нужны встречи ни с Пустовойтенко,  ни с Медведчуком,  ни с кемлибо другим.  Не  нужны!  Пожалуйста,  заявили  о  формировании большинства, обявили, что какой-то курс реформ поддержан вроде бы народом  при   избрании   Президента,   -   реализуйте.   Мы   как оппозиционная  партия  будем  требовать  только одного - дайте нам возможность в русле права работать в оппозиции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Чаговець.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги! К сожалению, вчера в средствах  массовой  информации  появилось  сообщение  о том,  что заместитель  Председателя  Верховной  Рады,   руководитель   Союза адвокатов  Виктор  Владимирович  Медведчук  не видит оснований для обращения в Европейский  суд  по  поводу  тех  нарушений,  которые творились во время избирательной президентской кампании.

 

     Мне бы  очень  хотелось,  чтобы  один из руководителей нашего парламента - очень авторитетный  человек  -  не  выступал  в  роли адвоката  Президента  Украины,  а как руководитель Союза адвокатов прежде всего заботился о том,  чтобы были защищены конституционные права  граждан Украины,  в том числе и тех кандидатов в Президенты Украины, которые имеют право обращаться в Европейский суд. Связано это  с  тем,  что  Верховный  Суд  отказал  им в праве на судебную защиту.

 

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  я  хочу,  чтобы  все  прекрасно понимали:  мы вступили в Совет Европы и для того,  чтобы соблюдать определенные цивилизованные нормы,  и для того,  чтобы те правила, те нормативы, которые распространяются на европейские государства, распространялись бы и на Украину.  И мне очень удивительно,  когда авторитетные  люди  своими  высказываниями,  к  сожалению,  мешают гражданам Украины в реализации их права обращаться  в  европейские институты.

 

     Поэтому я   еще  раз  обращаюсь  как  председатель  Временной специальной комиссии по вопросам  обеспечения  избирательных  прав граждан  Украины  к  тем  кандидатам  в Президенты Украины,  к тем субектам избирательного процесса,  которые  вправе  обращаться  в Европейский суд с тем,  чтобы они это сделали.  Необходимо,  чтобы было рассмотрено (если не у нас в Украине,  то за пределами нашего государства)   все  то  безобразие,  которое  творилось  во  время избирательной президентской кампании.  В противном случае  Украина больше никогда не будет иметь шансов на проведение демократических выборов, в том числе и парламентских выборов.

 

     Поэтому я  обращаюсь  еще   раз   к   Виктору   Владимировичу Медведчуку с тем, чтобы он не давил своей позицией на кандидатов в Президенты Украины,  на общественное мнение и  все-таки,  выполняя постановление   Верховной   Рады,   обеспечил   трансляцию  работы Верховной  Рады  Украины,   чтобы   мнение   оппозиционной   части депутатского корпуса доходило до наших граждан.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чаговець. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 180,  Харківська область).  Прошу передати слово Ткаленку Івану Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Шановні колеги!  Сьогодні в нас в Україні дуже багато проблем, але одна з найскладніших - житлова. Ми з вами два дні тому розглядали проект Житлового кодексу України  і  майже одностайно  підтримали  думку про необхідність соціального захисту найбільш вразливих верств населення.

 

     Але є ще одна категорія населення,  яка потребує  соціального захисту,  - наші військовослужбовці.  Розв'язання житлових проблем потребують сьогодні 110 тисяч сімей військовослужбовців. Отримання житла   потребує   особовий   склад   Міноборони,  СБУ,  МВС.  Для забезпечення житлом військовослужбовців необхідно побудувати понад 5,5  мільйона  квадратних  метрів  житла.  Загальна вартість цього будівництва становить понад 4 мільярди.  Усіх лякає ця цифра  -  4 мільярди.  Однак,  працюючи  за  цією  програмою  з 1994 року,  ми освоїли тільки 450 мільйонів гривень.  У Державному бюджеті  таких грошей  немає.  А  якщо сподіватись тільки на крихти,  передбачені проектом бюджету на 2000 рік,  то  військовослужбовцям  доведеться чекати все своє життя.

 

     Завдяки механізму,  який  розробив Кабінет Міністрів України, Міністерством оборони та іншими  органами  виконавчої  влади,  які мають  військові  формування,  сьогодні  ведеться  будівництво 200 будинків,  а це майже 20 тисяч робочих місць для будівельників. Це один  із  реальних  способів розв'язання проблеми.  А що ми робимо далі?  Ми позбавляємо  людей  можливості  реально  будувати  житло шляхом зменшення пільг за рахунок того,  що сподіваємось наповнити бюджет.  І водночас розуміємо,  що треба в десятки разів збільшити видатки на спорудження житла для військовослужбовців.

 

     Сьогодні не  потрібно руйнувати систему.  Ми зараз заморозимо ці 200 недобудованих будинків,  збільшимо  перелік  недобудов,  не дамо  можливості  ефективно  використати  вже вкладені кошти,  які фактично вилучені з господарського обігу.

 

     Я закликаю вас усіх,  шановні  народні  депутати,  підтримати продовження  дії  частини  третьої  статті  22  Закону України про оподаткування прибутку підприємств і зняти недоцільні обмеження.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Івановичу.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Омельченко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  колеги! Постановою Верховної Ради України від  15  вересня  1998  року  за 108-XIV про надання Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  повноважень  Тимчасової  слідчої комісії  з  питань  проведення розслідування обставин створення та діяльності акціонерної компанії "Держінвест  України",  державного підприємства  "Фінпром" та видання указу Президента України від 27 березня 1998 року за 233/98 було накладено мораторій на проведення 29-го   та   наступного,  30-го,  спеціалізованих  приватизаційних аукціонів за компенсаційні сертифікати.

 

     Разом з тим наказом Фонду державного майна  України  за  1795 від 18 вересня 1998 року про відміну спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати надавався дозвіл  заявникам перевкласти  приватизаційні  кошти  на придбання акцій у наступних аукціонах.

 

     Однак ніякого рішення з цього питання  ні  уряд  України,  ні Верховна  Рада України досі не прийняли.  Це призвело до того,  що ошуканою у сподіваннях вільно розпорядитися своїми компенсаційними сертифікатами  виявилася  значна частина мешканців України.  Це ті громадяни,  які  не   встигли   використати   свої   компенсаційні сертифікати в перших 28 аукціонах, і ті, які вже подали свої КС на 29-й аукціон через регіональні центри сертифікатних аукціонів, але чиї  заяви  було  анульовано  внаслідок запровадження мораторію на проведення аукціонів за компенсаційні сертифікати.

 

     Ситуація повної    невизначеності    з    подальшим    обігом компенсаційних  сертифікатів  створює додаткове джерело соціальної напруженості  та  викликає  природне   обурення   громадян,   яких позбавили не лише їхніх грошових заощаджень,  а й гарантованого їм державою права розпорядитися  трьома  відсотками  цих  заощаджень, конвертованих у компенсаційні сертифікати.

 

     Звернення громадян   до  регіональних  центрів  сертифікатних аукціонів, регіональних відділень Фонду держмайна України, органів державного  управління  та  місцевого  самоврядування свідчать про актуальність цього питання.  Вирішити його та відновити довіру  до найвищих   органів   державної   влади   можливо  лише  прийняттям відповідного  рішення  стосовно  проведення  принаймні  ще  одного спеціалізованого  приватизаційного  аукціону  з  продажу  акцій за компенсаційні сертифікати.

 

     Я вже не раз звертався з цього питання, зокрема й до Кабінету Міністрів,  і  отримав відповідь із Фонду державного майна України від 10 травня 1999 року,  що ці питання є надзвичайно  гострими  й актуальними,   оскільки   багато   людей   звертаються  з  приводу невикористання своїх компенсаційних  сертифікатів,  але  остаточне рішення  має  прийняти  Верховна Рада України,  тому що без нашого рішення це питання не може бути розв'язане.

 

     Я звертаюся до  вас,  Олександре  Миколайовичу,  з  проханням доручити,   можливо,  Спеціальній  контрольній  комісії  з  питань приватизації  розглянути  це  питання,  уважно  його  вивчити   та підготувати  проект відповідного рішення з тим,  щоб ми розв'язали цю дуже болючу для наших виборців проблему.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Омельченко. За ним - депутат Чичков.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська   область).   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Хочу  подякувати  вам  за  підтримку   чергового депутатського   запиту  до  Генерального  прокурора  України  щодо перевірки  обставин  відкриття  за  кордоном  валютних   рахунків, офшорних  компаній  і  приховування  мільйонної валютної виручки в іноземній валюті колишнім  помічником  Президента,  нині  радником Президента, народним депутатом України Олександром Волковим.

 

     Шановні колеги!  Я  отримав  відповіді  від деяких керівників Генеральної прокуратури,  які в своїх відповідях  не  спростували, підкреслюю,  жодного  з  фактів,  які звучали в інформації в цьому залі з моїх вуст,  про відкриття Волковим  за  кордоном  понад  30 валютних рахунків,  п'яти офшорних компаній, і перерахування на ці рахунки понад 15 мільйонів американських доларів.

 

     Що ж   пише   Генеральна   прокуратура,   зокрема   заступник Генерального  прокурора  Винокуров і старший помічник Генерального прокурора Авдєєв?  Ось ці відповіді,  я зачитаю лише абзац, де, не спростовуючи  жодного  з  наведених мною фактів,  вони зазначають: "Чинне кримінальне законодавство не забороняє  громадянам  України брати  участь  у будь-якій формі у створенні компаній за кордоном, випускати їх акції або працювати в компаніях.  Не підпадають також під  ознаки  будь-  якого  складу  злочину  дії  по  відкриттю або використанню  громадянами  України  будь-яких  валютних   рахунків компанійнерезидентів  за  їх  дорученням  та в їх інтересах.  Тому вважати злочином перерахування вказаних значних сум (а там ідеться про мільйони,  про які я казав) валютних коштів іноземних компаній підстав немає".

 

     Шановні колеги!  Дуже погано,  що немає зараз  у  цьому  залі Генерального прокурора України. Я люблю завжди говорити у вічі цим людям.  Але якщо після сьогоднішнього виступу Михайло  Олексійович одягне свою генеральську форму й піде на телебачення,  то я просив би телебачення запросити й мене,  щоб ми разом з ним могли сказати людям  правду  з  цього  питання.  І хай люди самі вирішують,  хто вводить в оману український народ, а хто говорить правду.

 

     Шановні колеги!  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні представники засобів інформації!  Постає запитання: як же бути? За дії, аналогічні тим, які скоїв Волков, засуджено Кудюкіна і вирок, підтверджений  Верховним  Судом,  вступив  у законну силу,  валюту конфісковано.  За  аналогічні  дії  Павла  Лазаренка   та   Миколи Агафонова  - відкриття валютних рахунків за кордоном - вам внесено подання про  надання  згоди  на  притягнення  їх  до  кримінальної відповідальності  й  арешт.  А  от  у  діях  Волкова  немає складу злочину!

 

     Вибачте, тоді в мене виникає риторичне запитання,  бо я ж маю такі права,  як і ви: що робити далі? Та невже дійдемо до того, що будуть створюватися ескадрони смерті,  аби розправлятися з  такими злочинцями, які розікрали Україну?

 

     І ще  одне.  Буквально  30  секунд,  Олександре Миколайовичу. Президент України вніс подання на  надання  згоди  на  призначення Пустовойтенка  Прем'єрміністром  України.  Стосовно цієї особи вже більше  року  в  Генеральній  прокуратурі  лежить   з   півдесятка матеріалів  Рахункової  палати  та  наші  з  Анатолієм Єрмаком про нецільове  використання  десятків  мільйонів   гривень   державних бюджетних коштів.

 

     Павлові Лазаренкові   за   те,   що  він  900  тисяч  гривень використав  з  Державного   бюджету   на   ремонт   дачі   першого віцепрем'єр-міністра  Генеральна  прокуратура  інкримінує злочин і внесла подання.  Президент же вносить  кандидатуру  Пустовойтенка, щоб ви дали згоду на призначення його Прем'єр-міністром.

 

     Шановні представники   депутатських   груп   і  фракцій,  які збираються зустрічатися із Пустовойтенком!  Запросіть, будь ласка, нас  з  Анатолієм  Єрмаком,  ми  вам  покажемо  всі ці документи й матеріали, щоб усі знали, за кого будуть голосувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Чичков. За ним

- депутат Кравченко. І завершуємо.

 

     ЧИЧКОВ В.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Круценко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановні  колеги!  Учора  Кабінет   Міністрів інформував нас про хід виконання бюджету за 1999 рік. Чимало уваги було звернуто в доповіді начебто на поліпшення фінансування  села. А  тепер,  мовляв,  за  указом Президента слід до квітня розігнати колективні   сільськогосподарські   підприємства   як   винуватців травневих заморозків,  переджнивних фокусів із пальним,  махінацій із  мазутом  та  зриву   роботи   цукрових   заводів,   недостатку сільськогосподарської  продукції  вже  не  для  експорту,  а й для власного вжитку.  А ось приватний сектор без грошей і держави, без сівозмін і агротехніки, без науки і кадрів зробить достаток.

 

     Отож щодо  фінансування.  Із мізерії,  виділеної в бюджеті на сільське та лісове господарство,  рибальство й  мисливство,  а  це 375,7   мільйона  гривень,  профінансовано  всього  210  мільйонів гривень.  Навіть  на  земельну  реформу  (а  з  переоцінки  земель несільськогосподарського  призначення  до  бюджету  надійшло  б як мінімум півмільярда гривень) із 20 мільйонів профінансовано всього 3,5 мільйона - 17 відсотків.

 

     Що стосується    приватного    сектора,   то   зі   знищенням громадського  тваринництва  начебто  маємо  його  зростання.   Але давайте порівняємо. Якщо в 1990 році всього було вироблено м'яса 6 мільйонів 428 тисяч тонн,  у приватному секторі -  1  мільйон  755 тисяч тонн,  то тепер у громадському секторі - 1 мільйон 990 тисяч тонн - це 31 відсоток виробленого в 1990 році,  а в приватному - 1 мільйон  360  тисяч  тонн.  Це навіть менше,  ніж було вироблено в приватному секторі в 1990 році.

 

     Дещо краще становище з виробництвом молока.  Але ж відомо, що селянин   тримається  за  годувальницю  в  лиху  годину.  Корів  у приватному секторі збільшилось на 828 тисяч,  а в  громадському  - знищено 2 мільйони 800 тисяч.

 

     Якби ми  мали цього року до рівня 1990 року плюс 25 мільйонів тонн зерна, понад 4 мільйони тонн м'яса, 10 мільйонів тонн молока, 3,5 мільйона тонн цукру,  то землю не потрібно було б продавати. А реформаторам,  прихильникам антиконституційного  указу  Президента хочу  нагадати  слова  Чаянова,  що  народові  важлива  не стільки власність на землю - вона загальнонародна,  ця власність,  скільки можливість працювати на ній стабільно й продуктивно,  чого нинішня влада позбавляє селянина всупереч Конституції,  проводить  за  три місяці деколективізацію,  щоб знищити селянство як клас,  оскільки воно проголосувало не за того кандидата в Президенти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кравченко.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Фракция  коммунистов.  Александр  Николаевич!  Я   хочу проинформировать  депутатов,  зал  о  том,  что сегодня состоялась очень серьезная встреча с исполняющим обязанности  Премьерминистра Пустовойтенко   и   исполняющим   обязанности   министра  угольной промышленности Тулубом.  Я благодарен вам и,  думаю,  все депутаты благодарны  вам  за оперативность решения этого вопроса.  Мы таким образом отвели политический удар от  Верховного  Совета  тем,  что зафиксировали  цифру 3 миллиарда 147 миллионов гривень на угольную отрасль. И это несмотря на то, что сегодня шел разговор, который я характеризую как разговор слепого с глухим.  Почему?  Потому что о тех прописных истинах,  о которых говорил исполняющий  обязанности министра,  можно  говорить  только  людям,  которые  совершенно не разбираются в состоянии дел на местах.

 

     Меня очень встревожил вопрос и я  не  случайно  его  задавал: каким   образом   будет   реформироваться   структура   управления министерством?  Сегодня на  местах  разрабатывается  концепция,  в соответствии   с  которой  шахты,  рентабельно  работающие,  будут поделены на концерны (их всего будет около  десяти),  а  убыточные шахты   будут   практически   уничтожены.   И  сегодня  в  докладе исполняющего обязанности министра было сказано о  том,  что  таких шахт 67.

 

     Я обращаю  внимание на то,  что в городе Стаханове (и сегодня эти цифры прозвучали) закрыто 10 тысяч  рабочих  мест  на  четырех шахтах, а открыто аж 32 рабочих места, чем гордится министерство.

 

     Я бы просил депутатов и вас,  уважаемый Александр Николаевич, обратить внимание на состояние дел по добыче угля. Сегодня Комитет по  вопросам промышленной политики и другие комитеты давят на нас, чтобы мы дали согласие на ввоз польского угля по цене 45  долларов за тонну, в то время как за свой коксующийся уголь мы платим по 26 долларов.  И  это  недопустимо.  То  есть  если  мы   добились   и зафиксировали  сегодня  финансирование  в  размере 3 миллиарда 147 миллионов гривень,  то ни в  коем  случае  не  должны  уходить  от проблем угольной отрасли.

 

     И последнее,   Александр   Николаевич.   Вчера  вечером  меня официально  предупредили  о  том,  что  мои  приемные  в   городах Красноармейске,   Ясиноватая  и  Дзержинске  практически  закрыты. Опечатано  помещение  в   Ясиноватой.   И   вчера   мой   помощник предупрежден  о  принудительном  выселении  из  комнаты  в  городе Дзержинске.

 

     Я обращаюсь и к  залу,  и  к  вам,  Александр  Николаевич,  с посьбой.  Давайте мы на этом примере, в конце-то концов, раскрутим вопрос по тому же  Януковичу,  его  команде  и  по  тем  областным администрациям,  которые творят это. Я хочу предупредить, что наша депутация Донецкой области будет ставить вопрос о том,  что судьба любого  Премьерминистра  будет  зависеть  от  того,  как  он будет относиться к подобным действиям Януковича и иже с ним.  Поэтому  я убедительно  прошу:  вмешайтесь  в этот вопрос.  Не потому,  что я бедный и мне негде...  Я найму помещение за счет производства,  на котором работал.  Но речь идет в принципе о попрании прав депутата и закона в этом вопросе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк з місця. Одна хвилина.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  Сел  ПУ). Ситуація,  яка склалася протягом останніх років на фармацевтичному ринку України,  не  може  не  викликати  серйозного  занепокоєння. Сьогодні   ні  для  кого  не  є  секретом,  що  вітчизняний  ринок лікарських  препаратів,  а  для  ветеринарної  медицини  -  вакцин взагалі  перебуває  під контролем мафіозних угруповань.  Поступове знищення  більш  дешевих  вітчизняних  лікарських  препаратів   та засилля імпортних призвело до того,  що більшість громадян України не може придбати собі ліки,  особливо  ті  хворі,  які  потребують життєво необхідних препаратів.

 

     Нічим іншим,  як тихою війною проти українського народу це не можна назвати.  Адже без необхідних ліків хворій  людині  сьогодні вижити практично неможливо. А ветеринарна медицина взагалі не може існувати.

 

     Шляхами вирішення  цього  питання   можуть   бути   зменшення податкового   навантаження,  державне  замовлення  на  виробництво життєво необхідних лікарських препаратів,  перелік яких  має  бути затверджено  урядом  і,  крім  того,  профінансовано  у Державному бюджеті. Це з одного боку.

 

     З другого боку,  перепоною  для  ввезення  імпортних  товарів повинно стати ввізне мито й відповідна сертифікація.  Невжиття цих заходів призведе до катастрофи.

 

     На підставі викладеного вношу такі пропозиції.

 

     Перше. Поставити на голосування доручення Кабінету  Міністрів у   десятиденний  термін  затвердити  перелік  життєво  необхідних препаратів.

 

     Друге. Провести   детальний   аналіз    резерву    лікарських препаратів та вакцин, які потрібні для ветеринарної медицини.

 

     І третє.  У  Законі про Державний бюджет передбачити державне замовлення на вакцини, які потрібні нашій ветеринарній медицині.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, підведемо підсумки.

 

     Народний депутат Марченко порушив цілком слушне питання,  яке турбує сьогодні не лише їхню фракцію, а й усі фракції без винятку, всіх,  хто чесно прийшов у парламент за списками від тієї чи іншої політичної  партії.  І  те,  що  сьогодні  робиться  в  цьому залі окремими народними депутатами,  які мають,  мабуть,  зайві  кошти, переводячи   з   однієї   фракції  в  іншу,  це  справді  викликає занепокоєння.  І я думаю,  що потрібно прийняти якийсь нормативний документ з цього питання.

 

     Я прошу  Омеліча  Віктора Семеновича разом із керівниками тих фракцій,  які прийшли в парламент  саме  за  партійними  списками, підготувати  відповідний  нормативний документ,  і ми його повинні негайно розглянути та прийняти.

 

     Щодо другого питання,  про створення більшості, то я хотів би сказати,  що  більшість  не  Президент  створює.  Якщо  ми внесемо поправки до Конституції,  то керівники фракцій зберуться і самі цю більшість  запропонують.  А  з вулиці приходити сюди й пропонувати більшість чи меншість ми нікому не  дозволимо.  Депутатів  обрали, депутати мають своє бачення підходів, вони мають свої програми - і політичні,  і з соціальних питань - і вправі вирішувати,  яку мати більшість.  А  передвиборну  президентську  ейфорію  ми  в  зал не перенесемо.  І не дозволимо,  щоб та несправедливість тут  знайшла своє застосування.

 

     Щодо пропозицій   по  Житловому  кодексу  народного  депутата Ткаленка. Він вніс слушні пропозиції, ми їх приймаємо.

 

     Пропозиція про  фінансування  села  і  указ  Президента  щодо колективних і державних господарств. Я думаю, це антидержавна дія. Її інакше розцінювати не можна.  І ті,  хто готував цей  указ,  це люди,  яких потрібно притягувати до відповідальності (Шум у залі). Так,  до кримінальної  відповідальності,  тому  що  ті  люди,  які готували  цей  указ,  повинні дати економічне обгрунтування,  дати обгрунтування доцільності і економічної, і соціальної.

 

     Ви знаєте,  в  якому  стані  сьогодні   продовольча   безпека держави. І такі кроки, що їх диктує нам Міжнародний валютний фонд, як  поводитися  в  Україні  з  землею,   є   прерогативою   вищого законодавчого органу.  І допустити, щоб це регулювалося указом, ми не маємо права.  Тому я прошу профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин негайно розглянути це питання, і ми через тиждень,  тобто  на  наступному  пленарному  тижні,  повинні заслухати його пропозиції з даного питання.

 

     Я думаю,  що  нам потрібно внести пропозицію про звільнення з роботи президента Української академії аграрних  наук  Зубця,  про звільнення  директора  Інституту аграрної економіки імені Шліхтера Саблука та інших керівників,  причетних до цих антидержавних  дій. Думаю,  це стосується й виконуючого обов'язки віце-прем'єрміністра з аграрних питань, виконуючого обов'язки міністра агропромислового комплексу.

 

     Думаю, що ще,  мабуть, за всю історію не було такого цинізму, не  виходив  такий  указ,  який  учора  було  оголошено  на   тому засіданні,  яке  проводилося  на  чолі  з Президентом і виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра.

 

     Щодо пропозиції народного депутата Семенюк,  то ми дамо  таке доручення Кабінету Міністрів і, безперечно, поінформуємо.

 

     ----------

 

     А тепер,  шановні  колеги,  з  деяких  питань  треба  зробити уточнення.  Я  надаю  слово  спочатку  депутату  Сокерчаку,  потім депутату Стояну, й розпочнемо розгляд планових питань. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Фракція комуністів. Шановні народні депутати!  18 листопада цього року під час  прийняття  Закону  про внесення  змін  до  деяких  законів України з питань оподаткування підакцизних товарів (продукції), реєстраційний 4050-5, доповідачем була внесена поправка,  підтримана більшістю депутатів. У поправці йшлося про те,  що цей закон вступає в дію з дня опублікування  та на  нього  не  розповсюджуються  норми статті 1 Закону України про систему оподаткування.  У цій статті сказано,  що зміни до законів про  оподаткування  вносяться не пізніше,  ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року,  і набирають  чинності  з  початку нового бюджетного року.

 

     Але автор  поправки  сказав,  що ця норма міститься в частині третій статті,  а не в  частині  п'ятій.  Саме  тому  наш  комітет звертається  до вас із проханням,  щоб ви погодилися з тим,  що це суто технічна помилка,  і вона не потребує переголосування.  Але я прошу,  щоб  голова  Верховної Ради Олександр Миколайович Ткаченко дав доручення зробити такий запис:  цей закон набирає  чинності  з дня  опублікування  і на нього не поширюється норма частини п'ятої статті 1 Закону України про систему оподаткування.

 

     Це суто технічна помилка, про яку повинні знати депутати.

 

     ГОЛОВА. Абсолютно  правильно.   Шановні   колеги,   я   прошу підтримати пропозицію про відповідне доручення внести цю поправку.

 

     Будь ласка, підтримайте. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Голосуємо, голосуємо.   Це   доручення   виправити   технічну помилку.

 

     "За" - 224.

 

     Що таке?  Голосуємо,  в  залі  364  народних  депутати.  Тоді доповідач просто допустив невеличку помилку.

 

     "За" - 252.

 

     Спасибі.

 

     Депутат Стоян Олександр Миколайович. З місця, будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати!  Вчора,  коли  ми  розглядали  Закон  про державні  соціальні  стандарти та державні соціальні гарантії,  по статтях 5 і 23 нам треба було подолати вето.  Ми його не подолали. Але  суто  технічно ми не проголосували пропозиції Президента щодо цих статей. І тому ми тепер не можемо остаточно оформити закон.

 

     Тому я прошу,  Олександре Миколайовичу, поставте, будь ласка, на  голосування  пропозиції  Президента  по  статті 5 і пропозиції Президента по статті 23.

 

     І ще одне, Олександре Миколайовичу...

 

     ГОЛОВА. Комітет погоджується з цим?

 

     СТОЯН О.М.  Комітет проти цих пропозицій Президента.  Комітет за те,  щоб подолати вето. Але, щоб дотримати процедуру по закону, нам потрібно поставити на голосування пропозиції Президента.  Якщо вони  пройдуть  -  то  пройдуть,  якщо  ні  - залишаються статті в редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  ви  пам'ятаєте,  коли   ми долали вето,  то набрали 234 і 236 голосів.  Вето не подолали, але набрали достатню кількість,  щоб затвердити внесену норму. Тому не потрібно голосувати.

 

     -----------

 

     Переходимо до  розгляду проекту Закону про зміни і доповнення до Закону України про рекламу.  Доповідає голова Комітету з питань свободи  слова  та  інформації  Чиж  Іван  Сергійович.  Наголошую: свободи слова.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян   (Лівий   центр).   Шановні  колеги!  Наш  комітет  не  був ініціатором  цього  законопроекту.  Ініціаторами  були  і   внесли відповідні  проекти  змін  до  Закону  України про рекламу Кабінет Міністрів як суб'єкт  законодавчої  ініціативи,  народні  депутати Чайка  та  Гаврилов,  народні  депутати Деркач і Волков,  народний депутат  Сафронов  і  народний  депутат  Коновалюк,  які  вимагали вивчення  своїх  проектів,  відповідного  реагування.  Керівництво Верховної  Ради  доручило  комітету  відпрацювати  їх   і   подати погоджений проект.

 

     Наш комітет підготував цілісний проект і таблицю.  Метою змін і доповнень до Закону про рекламу є прагнення  народних  депутатів із  урахуванням  наявної  практики поліпшити законодавство у сфері реклами.  Адже в рекламному полі України досі немає як визначення, так  і  норми  застосування  політичної  реклами.  Сама  політична реклама є,  а правил,  норм її застосування  -  немає.  Тому  були здійснені кроки щодо вивчення проблематики застосування політичної реклами в різних країнах світу.

 

     Комітет утворив робочу  групу  з  числа  народних  депутатів- членів комітету, науковців, провідних фахівців у галузі реклами та паблік  рілейшенс   для   опрацювання   внесених   законопроектів. Відбулося кілька засідань, на яких вивчалися внесені законопроекти та пропозиції народних депутатів України. За наслідками проведеної роботи   прийнято   погоджену   порівняльну  таблицю  та  зміни  і доповнення до Закону України про рекламу.

 

     На підставі аналізу світової практики застосування політичної реклами  нами були внесені суттєві зміни до чинного Закону України про рекламу шляхом введення до статті 1 нового визначення її, а до статей  9,  12,  13  -  норм  регулювання  політичної реклами,  її ідентифікації  та  мотивації  використання   у   загальному   полі рекламної  інформації.  Цим  самим  політична  реклама  визнається продуктом реклами з властивими їй особливостями, метою і формами.

 

     Нами прийняті  як  ключові  аспекти  розвитку  демократії   в Україні принципи свободи слова, свободи преси. Але до втілення цих принципів,  як  показує  практика  і  особливо  практика  останніх президентських  виборів,  ще  дуже  і  дуже  далеко.  Зокрема,  на рекламному рівні особливо відчутний вплив інтересів тих  чи  інших виробників продукції та послуг,  вплив монопольних утворень.  Світ із  цим  давно  веде  боротьбу,  і  нам  час  навчитися  боротися, запровадити норми здорової конкуренції, антитрестівські обмеження, забезпечити  дію  норм  легальності,  пристойності,   чесності   і правдивості  реклами,  котрі  рекомендувати  до застосування всіма засобами масової інформації.

 

     Сьогодні особливо відчутне формування нового рекламного ринку на  прикладі  політичної  реклами.  У  багатьох  країнах  принципи політичної реклами внормовуються.  Так,  у  Німеччині  та  Іспанії політична реклама обмежена, за винятком періоду виборчих кампаній. У  Франції  та   Великобританії   вона   навпаки   обмежується   і забороняється   тільки   на   період  виборів,  а  до  того  можна рекламувати свою партію чи лідера. Тобто є різні підходи.

 

     У Франції протягом трьох місяців до виборів заборонена платна політична   реклама  через  засоби  масової  інформації,  а  зміст безкоштовної реклами регулюється.

 

     У Великобританії політична реклама на підтримку кандидата без його  дозволу вважається правопорушенням.  Я особливо наголошую на цьому факті,  оскільки у нас кандидати, штаби яких використовували брудні технології,  друкували фальшивки,  ніби чисті,  мовляв, а я тут до чого?!  Так ось ще раз нагадую,  що у  Великобританії  така реклама без погодження з кандидатом просто не допускається.

 

     У Канаді    в   1984   році   Верховний   Суд   скасував   як неконституційні положення законодавства,  що забороняли всім, крім кандидатів незареєстрованих та зареєстрованих партій,  розміщувати платну передвиборну рекламу. Тобто тепер на політичне життя можуть впливати корпорації та інші приватні структури.

 

     У Голландії   приймають   позови   тільки  у  випадках,  коли політична реклама ображає гідність і вводить в  оману.  Однак  там прийнято  добровільний  професійний  кодекс,  який накладає ще ряд обмежень, а саме: політична реклама має бути чітко означеною (і ми в  цьому  проекті  пишемо:  чітке  означення);  вона  не може бути анонімною  чи  містити  факти,  що  суперечать  істині  (ми  також намагаємося  це  робити);  і  нарешті,  політична  реклама не може розміщуватися на рекламних  сторінках  газети.  Це  особливий  вид реклами,   вона  означається,  але  не  заганяється  до  прального порошку,  скажемо так.  У цій країні створена спеціальна  комісія, котра дає рекомендації щодо публікації політичної реклами, а члени двох найбільших асоціацій видавців погодилися дотримуватися  даних рекомендацій.

 

     У нас  же,  ще  раз  підкреслюю,  політична  реклама йде то у вигляді інформаційного продукту,  то як замальовка про  особу  або партію, то як кліп і таке інше.

 

     Редакція статті  2 розширює правове поле застосування реклами в Україні взагалі.  Стаття 8  з  доповненнями  народних  депутатів України  встановлює  чіткі  обмеження  щодо рекламної діяльності в Україні,  права  і  обов'язки  учасників  рекламного  процесу,  їх відповідальність за достовірність і точність рекламної продукції і рекламної інформації.

 

     Законопроектом уточнюється   поняття   соціальної    реклами, вводяться  поняття  пільг  для  навчальних  закладів,  медичних та культурних установ,  організацій інвалідів. Хоч зауважу, тут треба буде (особливо в режимі другого читання) повертатися до цього, щоб під соціальну рекламу не загнали все,  що  тільки  можна  загнати, обійшовши  закон  і  бюджет.  Але,  в  принципі,  ми  дуже жорстко обмежуємо саме названими установами.

 

     Комітет на  підставі  аналізу  застосування  норм  статті  15 "Зовнішня  реклама"  пропонує  нову  її редакцію,  котра врахувала сучасну  практику  застосування   зовнішньої   реклами,   у   якій конкретизовано   норми  розміщення  зовнішньої  реклами,  уточнені обмеження і  заборони.  Пропонуються  деякі  зміни  до  статті  21 "Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв".

 

     Шановні колеги!  Я  зроблю  невелику  ремарку,  а тоді поясню редакцію. У нас були законопроекти прямо протилежного змісту. Одні народні  депутати  категорично  вимагають рекламування і тютюнових виробів, і алкогольних напоїв (особливо вітчизняного виробництва). І  тут  заперечувати  дуже  складно.  Аргументація  проста:  треба пропагувати все,  що виробляє  вітчизняний  виробник  (заборонивши рекламу товарів іноземного виробництва),  і ця реклама приноситиме дохід у бюджет. Другі депутати категорично заперечували: не можна, бо   це,   мовляв,  буде  у  кишеню  того  чи  іншого  монополіста (називалися навіть прізвища депутатів,  які присутні в цьому залі) і  таке  інше.  І в цій ситуації комітету,  як ви розумієте,  було важко дійти згоди,  рішення -  за  Верховною  Радою.  Однак  після кількаразового  детального  обговорення  і  враховуючи те,  що ряд депутатів  голосуванням  не  підтримали   (але   комітет   загалом підтримав),  ми  пропонуємо  дозволити  рекламу алкогольних напоїв вітчизняного (підкреслюю, вітчизняного) виробництва на телебаченні і радіо у нічні години.

 

     Реклама алкоголю  під  різними приводами проходить на каналах телебачення,  радіо і так:  то під виглядом торгової марки,  то як інформаційний  сюжет,  а то просто як фон для іншого сюжету.  Ми ж хочемо ввести це у правові рамки,  і щоб на цьому не  втрачали  ні держава, ні споживач.

 

     Так само і щодо тютюнових виробів.  Щоправда,  зважаючи на те що тютюн однозначно є шкідливим  для  здоров'я,  ми  не  пішли  на аналогічний   дозвіл,  але  є  пропозиції  депутатів  і  суб'єктів законодавчої ініціативи дозволити в такий самий період  і  рекламу тютюнових виробів.

 

     У статті 22 уточнено, що "реклама зброї здійснюється тільки у відповідних спеціалізованих виданнях щодо зброї".  Сьогодні навіть жіночі  чи  підліткові  журнали  за  чинними нормами закону можуть друкувати рекламу різних  видів  зброї.  Тому  ми  і  ввели  норму "спеціалізовані видання щодо зброї".

 

     У законопроекті   пропонується   Кабінету  Міністрів  України створити  Раду  з  питань  реклами,  яка   має   бути   ефективним координаційним  органом  у галузі реклами.  Досі жодна державна чи громадська  організація  комплексно  (підкреслюю,  комплексно)  не контролює і не коригує питання застосування реклами.

 

     Профільні комітети Верховної Ради України, Центральна виборча комісія і Національна рада з питань телебачення  і  радіомовлення, як   передбачається   проектом   закону   стосовно  телебачення  і радіомовлення (і це нововведення), повинні здійснювати контроль за дотриманням   законодавства   про  рекламу  в  частині  політичної реклами, що дуже суттєво.

 

     У законопроекті значно посилена відповідальність за порушення законодавства   про  рекламу  (стаття  27)  і  впорядковано  норми застосування штрафних санкцій до порушників чинного законодавства.

 

     Документ не вимагає додаткових витрат з  Державного  бюджету. Прийняття  законопроекту в першому читанні дасть змогу підготувати його до другого  читання  з  урахуванням  пропозицій  і  зауважень народних   депутатів  України  і  розв'язати  низку  проблем,  які накопичилися  у  рекламній  галузі  України.   Він   не   вичерпує можливості поліпшення законодавства про рекламу.

 

     Хочу нагадати,  що  є  висновок науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради України з істотними зауваженнями,  які рекомендується застосувати у процедурі підготовки законопроекту до другого читання. А загалом управління цей проект підтримує.

 

     Дякую і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, на дане питання відведено 20 хвилин.  Ми  10  використали,  тож 5 хвилин - на запитання і обмін думками, і приймемо рішення.

 

     Депутат Манчуленко перший підняв руку.  Будь ласка...  (Шум у залі).

 

     Ще є бажаючі,  так?  Висвітіть,  будь ласка,  список тих, хто записався...  (Шум у залі).  Ну це ж на виступ із  трибуни.  Прошу записатися на запитання. Висвітіть. Усе, досить. П'ять хвилин.

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка. За ним - депутат Марковська.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний доповідачу!  Чи не здається вам,  що треба чіткіше встановити  час нічної  реклами  алкоголю й тютюну з тим,  щоб народ під ранок міг підготуватися належним чином для відповідної  розминки?  Це  перше запитання.

 

     І друге.  Чи  не вважаєте ви,  що розмір санкцій за порушення законодавства про рекламу не може бути  поставлений  у  залежність від   результатів   господарськофінансової   діяльності  суб'єктів підприємницької діяльності,  а повинен  бути  пропорційним  тільки вартості  вироблених  рекламних  послуг  чи виготовлених рекламних матеріалів з порушенням законодавства про рекламу?

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Час чітко обмежений проміжком з  23  години вечора до 6 години ранку, уважніше прочитаєте і побачите.

 

     Щодо статті.  Ми  свідомо пішли на жорсткішу норму,  оскільки можна  в  конкретному  випадку  з  цієї  реклами  ніби  і  копійку заробити. А якщо штрафні або відповідні санкції можемо застосувати тільки до даної реклами - значить, нічого не заробити.

 

     А так    рекламодавець    повинен    нести    дуже    жорстку відповідальність,  особливо  якщо  це недобросовісна реклама тощо. Комітет у всякому разі так розуміє,  що відповідальність має  бути серйозною.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марковська. За нею - депутат Баулін.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Іване Сергійовичу!  Нині на всіх  каналах телебачення іде реклама різного роду чаклунів,  ворожок, шептунів, магів тощо.  Крім того,  показують її цілий день.  Зокрема, у день іде така програма,  де рекламують усілякі масажери,  наприклад від целюліту, тут мені підказують. У цей час телевізор дивляться діти, військовослужбовці,  солдати  строкової служби.  Отож така реклама може мати дуже небезпечні наслідки.

 

     Тому я пропоную під час підготовки законопроекту  до  другого читання зважити на ці зауваження і врахувати їх.

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.  Ніно Степанівно, дякую вам і Віталію Григоровичу як лікарю, який допомагав вам сформулювати запитання.

 

     Згоден з вами.  Я ж сказав,  що,  на жаль,  не всі  проблеми, зокрема  і  суспільної моралі,  розв'язуються цим законом.  Є інші закони про відповідальність,  зокрема,  якщо нам удасться прийняти закон  про  захист  суспільної  моралі,  ми  введемо  дуже  багато суттєвих обмежень для її захисту.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  що ті целюліти,  які показують на весь екран, справді психологічно впливають...

 

     Слово надається депутату Бауліну.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Иван Сергеевич, я хотел бы сказать по поводу статьи 21 (сейчас это,  по-моему, статья 23), которая  касается рекламы алкогольных и табачных изделий.  Заслуга Украины и тех, кто занимался разработкой этого законодательства, в том, что Украина набралась мужества и сказала "нет" на телевидении и на радио рекламе алкоголя и табачных изделий.

 

     Не кажется ли вам,  что сейчас мы пошли на некоторую уступку? Может   быть,  все-таки  нужно  оставить  принципиальную  позицию: полностью запретить данную рекламу,  иначе она явно расползется за временные ограничения, которые мы пока что установили?

 

     ЧИЖ І.С. Павле Борисовичу, дякую вам за запитання. Ви були на засіданні комітету, коли розглядалося дане питання.

 

     Заслуга нашого комітету і моя особиста якраз у тому,  що я на трибуні  не  лобіюю  жодних  рекламних  інтересів  ні телевізійних компаній,  ні когось іншого.  Повторюю, жодних. І тому дві третини моєї доповіді відведено питанням політичної реклами.  Тут я лобіюю суспільні інтереси. А частина стосувалася вже реклами комерційної, оскільки були такі проекти.

 

     Ще раз нагадую, надійшло сім проектів. Деякі з них подані вже після того,  як ми відпрацювали таблицю,  тому вони не  враховані. Депутати   мають   право   законодавчої  ініціативи,  отож  ми  ще повернемося до цих законопроектів.

 

     Підкреслюю, я  зовсім  не  заперечую,  якщо   Верховна   Рада вилучить  таке  нововведення,  тобто згадану норму,  і ми залишимо статускво Закону про рекламу:  не будемо рекламувати ні тютюну, ні горілки.  Однак  я категорично проти того,  що тут дехто навіть із членів  нашого  комітету  ходить  по  залу  й   агітує   повернути законопроект на повторне перше читання.  Так не можна.  Це означає не прийняти закон і залишити вакханалію у рекламній системі.  Його треба  приймати  у  першому  читанні і вилучати норми без будьяких обмежень, якщо Верховна Рада прийме таке рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка.  Прошу висвітити, хто записався на виступ. Шість хвилин. Депутат Баулін уже виступив.

 

     Депутат Шевченко.  Будь ласка. За ним - депутат Журавський, і на цьому завершуємо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити...  Шановні колеги, повторюю, крім нас ці питання ніхто не розгляне.  Ми вчора не розглянули сім  питань. Якщо  і  сьогодні  зациклимося на одному питанні так,  як учора на двох,  то продуктивність буде така ж.  А ми повторюємо одні й ті ж питання.

 

     Будь ласка, Віталію Федоровичу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   Шановні   колеги!   Цілком  логічно,  що  цей законопроект вигулькнув у порядку денному,  бо він давній, і в нас накопичилося багато проблем щодо реклами. Однак виникають сумніви, чи правильну процедуру ми обрали,  звівши всі проекти і пропозиції до однієї таблиці, оскільки в атмосфері нашої поблажливої роботи у комітеті  часом  проходять  норми,  які   не   мають   достатнього експертного обгрунтування.

 

     Політичну рекламу   треба   врегулювати,   адже   досі  жоден нормативний акт  не  давав  певних  визначень,  а  практика,  коли Центрвиборчком під час виборчих кампаній регулював на свій розсуд, виявилася не найкращою.

 

     Ну, зрештою,  у нас,  можливо,  вийшла  норма,  наближена  до потрібної,   але   досить   аморфна,  гуртом  ми  могли  б  її  ще доопрацювати. Однак виникають сумніви щодо застережень у поширенні політичної   реклами,  зокрема,  що  політична  реклама  одного  з об'єктів політичного процесу у проголошений  передвиборний  період не   може   перевищувати   10   відсотків  загального  часу,  який використовується на розміщення політичної реклами,  а також те, що політична  реклама  не  може  перевищувати загальний обсяг реклами тощо.

 

     Для вільних ЗМІ (а в нас,  на жаль, державні ЗМІ і ЗМІ, якими володіють окремі люди^ - як правило, вони найефективніші), може, в законослухняних  державах   цієї   норми   якось   би   намагалися дотримуватися, а в нас усе це призведе до подальших викривлень.

 

     Однак у  цьому  законопроекті є ще ряд суто ринкових норм,  і тут виникає  дуже  багато  запитань,  зокрема,  як  уже  мовилося, стосовно такої великої галузі,  як виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів,  котра дає величезні  прибутки.  Розв'язати  ці проблеми пропонується не найкращим чином.

 

     Як ви знаєте, тут пропонується заборонити лотереї, подарунки, проведення різних конкурсів тощо. Запровадити лімітування і певний дозвіл  для  реклами товарів вітчизняного виробництва у нічний час на каналах телебачення.  Це стосується напоїв,  а, очевидно, варто торкнутися  і  тютюнових  виробів.  Адже все одно пити і курити ми будемо,  і  це  наше  право  -  вибирати  з   товарів,   які   нам пропонуються, кращі, послуговуючись рекламою.

 

     Усі ці регламентації носять антиринковий характер,  оскільки, по-перше,  суперечать природі вільного  ринку,  зокрема  статті  5 Закону про підприємництво,  де чітко сказано, що підприємства самі планують свою господарську діяльність;  по-друге, галузь лотерей і такого  іншого,  як  ви знаєте,  легальна.  І не треба робити щось нелегальне,  оскільки йдеться про легальні товари,  не кажучи  вже про  те,  що  в  ланцюжку від виробника до споживача це,  можливо, найбільш  легальна  галузь,  яка  дає  робочі  місця,  розв'язання соціальних питань і,  зрештою, конкретний дохід у вигляді податків у Державний бюджет.

 

     З огляду на такі та інші речі фракція Народного руху  України пропонує все-таки винести проект на повторне перше читання. Якщо ж не можна цього зробити, то є сенс пройти всю скомпільовану таблицю у режимі постатейного розгляду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область). Шановні колеги! Я підтримую пана Чижа і голосуватиму за поданий  законопроект  у  першому  читанні.  Проте аналіз  частини  закону,  присвяченої рекламі алкоголю і тютюнових виробів,  показує певну небезпечність  щодо  розвитку  вітчизняної тютюнової галузі.

 

     Перше. Заборона  на  проведення  лотерей і розіграшів призів, видачу подарунків чи  грошей  з  метою  стимулювання  збуту  стане серйозною перепоною у просуванні вітчизняного продукту на ринок.

 

     Ці заходи є одними з головних у рекламі тютюнових виробів, на них  витрачається  понад  50  відсотків  усіх  рекламних   коштів. Введення   запропонованих  обмежень  створить  додаткові  труднощі вітчизняним виробникам щодо реалізації своєї легітимної продукції.

 

     Для проведення рекламних кампаній для  просування  товару  на ринок  залучаються  відповідні  рекламні  агенції.  Заборона таких кампаній призведе  до  зменшення  надходжень  до  бюджету  з  боку рекламних  агенцій і до зупинення роботи деяких агенцій,  зайнятих головним чином співпрацею з тютюновими компаніями.

 

     Не слід забувати і соціальний аспект. На тимчасову роботу для проведення  рекламних  акцій  залучаються  представники  соціально найнезахищеніших верств населення, переважно безробітні.

 

     Друге. Незрозуміло,  чому  реклама   тютюнових   виробів   на телебаченні  і  радіо  забороняється,  тоді як реклама алкогольних напоїв вітчизняних виробників дозволяється,  як підкреслив товариш Чиж,  у  нічний час.  Чим відрізняється виробник тютюнових виробів від вітчизняного виробника алкогольних виробів?  До речі, введення такої  норми  суперечить  положенням  статті 12 Закону України про підприємництво,  згідно з якою "держава гарантує всім  підприємцям рівні можливості для доступу до інформаційних ресурсів".

 

     І третє,   останнє.   Дуже  багато  запитань  викликає  норма законопроекту,  згідно з якою перед  початком  рекламної  кампанії рекламодавці   зазначеної   продукції  зобов'язані  відрахувати  5 відсотків коштів суми витрат на розповсюдження реклами  про  шкоду тютюнопаління чи зловживання алкоголем. Ця норма виписана нечітко. Що  включається  до  бази  оподаткування?  За  який  термін  треба сплатити? Як будуть повертатися гроші в разі припинення кампанії і чи включається ПДВ у ці 5 відсотків?

 

     У мене все. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Баулін, одна хвилина. Будь ласка. За ним  -  депутат  Білоус.  Потім  виступлять  депутати  Чаговець  і Черненко. Усім по хвилині, і на цьому завершуємо.

 

     БАУЛІН П.Б. Заместитель председателя Русского совета Украины, фракция  Компартии.  Уважаемые  народные депутаты!  Разумеется,  я готовился к трехминутному выступлению,  но поскольку у  меня  одна минута, хочу сказать то, о чем, наверное, не скажет сегодня никто.

 

     Я хочу обратить ваше внимание на статью 6 Закона Украины о рекламе. Она вроде бы демократическая по форме, но  является одной из самых реакционных и русофобствующих по сути. Именно она  используется  в  первую  очередь  для  насильственного изятия из обращения русского языка.  Поэтому считаю,  что ее надо изложить с учетом статьи 10 Конституции Украины,  а именно: "Мовою реклами  є  українська  мова,  а  також  російська  та  інші  мови національних меншин України без обмеження часу,  місця  та  обсягу використання".

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Білоус. За ним

- депутат Чаговець.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні  колеги!  Наш  профільний  комітет справді розглядав цей законопроект.  Є багато цікавих новацій, про які сказав Іван Сергійович,  однак я  все-таки  пропонував  би  не займатися  політичною  риторикою,  мовляв,  якщо зараз не приймемо законопроект у першому  читанні,  буде  вакханалія  тощо.  Давайте нормально його доопрацюємо.

 

     Наведу кілька  прикладів,  оскільки  у  другому читанні важче буде вилучити ту чи іншу статтю.  Наприклад, чудово виписана норма про   політичну   рекламу.   Але  маленька  ремарка:  контроль  за політичною рекламою в аудіовізуальних засобах  масової  інформації здійснює Центральна виборча комісія.  Не Національна рада з питань телебачення і радіомовлення,  а Центральна виборча комісія.  Можна по-різному   політично  оцінювати,  як  працювала  комісія,  кожна фракція визначається,  проте комісія навіть  технічних  засобів  і реальної можливості не має.

 

     Стаття 11  під дуже чудовим державотворчим "соусом":  "Засоби масової інформації, що фінансуються за рахунок державного бюджету, можуть  надавати  рекламні  послуги на пільгових умовах навчальним закладам,  медичним та культурним установам,  які  перебувають  на державному  бюджеті..."  Передусім ми ставимо в нерівні умови.  До того  ж  якщо  заклад  перебуває  на  державному  бюджеті,  це  не забороняє   йому   займатися   комерційною   діяльністю,   як   це відбувається - ми бачимо.

 

     Є ще  кілька  таких  прогалин,  які  потім  дуже  важко  буде вилучити, оскільки для цього треба буде набрати 226 голосів. Тому, зберігаючи концептуальні норми,  зокрема про політичну рекламу, я, як  і  фракція "Батьківщина",  а також інші промовці,  пропоную за прийняття  законопроекту  в  першому  читанні  не  голосувати,   а відправити  його  на доопрацювання і потім розглянути у повторному першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Чаговець. За ним - депутат Черненко.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.  Шановні народні депутати! Не викликає сумнівів той  факт,  що  чинний  Закон  про рекламу не врегульовує багатьох аспектів інформаційної діяльності,  які за своєю суттю є рекламою. Тому   розширення   проекту  закону  за  рахунок  введення  понять політичної та соціальної реклами дозволить ввести таку  діяльність у законодавче поле.

 

     До речі,  у зв'язку з цим необхідно розширити саме визначення поняття "реклама".  Тепер метою реклами слід визначити скоріше  не прибуток, а додаткові блага чи вигоду.

 

     Група "Відродження  регіонів"  підтримує  переважну більшість внесених  пропозицій.  Безумовно,  позитивною  є  пропозиція   про надання пільг закладам,  які фінансуються з Державного бюджету. Ми погоджуємося також із  наданням  дозволу  на  рекламу  вітчизняних алкогольних напоїв у нічний час.  Це може збільшити надходження до бюджетів телеканалів,  що,  врешті-решт,  сприятиме їх  фінансовій незалежності і створить передумови для незалежності політичної.

 

     При вивченні пропозицій виникає також ряд зауважень. Зокрема, у пропозиціях до статті 8 щодо надання документальних підтверджень достовірності  інформації  необхідно уточнити,  які саме документи мають бути.  У статті 12 про політичну рекламу виникає  запитання: чому обсяг реклами обмежується саме 10 відсотками загального часу, виділеного для політичної реклами?

 

     Група "Відродження регіонів"  підтримує  пропозицію  комітету прийняти  проект  у  першому  читанні  з  урахуванням  висловлених зауважень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.  За  ним  -  депутат  Беспалий.  По хвилині, будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Мы должны ответить на два вопроса. Первый  принципиальный:  нужен ли Закон о рекламе?  Нужен!  Зачем? Чтобы узаконить то,  что сегодня есть.  Реклама есть и в средствах массовой   информации,   и   в   электронных   средствах  массовой информации.  И все это должно идти в правовом русле.  В  противном случае  будут  рекламировать  вместо туалетной бумаги пользоваться наждачной.

 

     Меня особо   интересует   реклама   медицинских   препаратов, оборудования  и инвентаря.  Я даже внесу конкретное предложение на этот счет. Но некоторые вопросы хочу сразу оттенить.

 

     Реклама не  повинна  вводити   в   оману   стосовно   складу, походження,  ефективності,  патентованості  лікарського  засобу та відсутності побічних дій,  а також містити твердження про  те,  що дія лікарського засобу гарантована.

 

     Далі. Реклама  не може містити твердження про те,  що паління цигарок  або  вживання  алкогольних  напоїв  є  важливим  фактором спортивного,  громадського,  особистого  успіху,  поліпшення стану здоров'я,  або  містити  інформацію  про  позитивні   терапевтичні властивості тютюну чи алкоголю.

 

     Но, Александр Николаевич,  ни в коем случае нельзя подавать в Законе о рекламе раздел о политической  рекламе.  Иван  Сергеевич, нужен отдельный закон о политической рекламе. До следующих выборов время есть, и мы должны его принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий з місця. Прошу.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес". Ми вважаємо цей закон дуже потрібним,  але  саме  тому  вважаємо,  що  його  треба  грунтовно доопрацювати до повторного першого читання.

 

     По-перше, Журавський  дуже  слушно  говорив  про  спеціальний позабюджетний  фонд.  Я  можу  лише додати,  що такий фонд взагалі заборонений Законом про  джерела  фінансування  органів  державної влади. Ми повинні вчитися працювати з бюджетом.

 

     По-друге, я  розумію,  в  декого  є вже сумнів,  що Президент призначить свою частину Національної ради з питань  телебачення  і радіомовлення.  Але  це  не  є  підставою  передавати  її  функції Центральній виборчій комісії.

 

     Стосовно тютюну й алкоголю вже говорили.  Якби  в  мене  було більше часу,  я міг би зробити ще низку принципових зауважень. І я побоююсь,  що це якраз той випадок,  коли ми ризикуємо діяти прямо за  народним  прислів'ям:  "Поспішиш ",  ну  а  далі відомо.  Тому потрібне повторне перше читання, інакше ми цього закону взагалі не матимемо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко з місця. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Кто-то,  вероятно,  до сих пор полагает,  что поскольку реклама  - двигатель  торговли,  а торговля - фундамент нашего общества,  то, конечно, водку и табак можно пропагандировать и рекламировать.

 

     Я считаю,  что общество живет совершенно иначе, тут действуют совершенно  иные закономерности.  И никакой рекламы водки и табака не должно быть вообще.  На самом деле это  не  просто  реклама,  а навязывание потребителю продукции той или иной фирмы.

 

     Мы будем просто устраивать конкурентную борьбу между теми или иными монополистами на таком рынке.  А ведь доходы от производства водки  и  табака  сегодня  идут  не в Государственный бюджет,  а в частный карман.  Пусть частный карман беспокоится о себе  каким-то иным образом.

 

     Что касается политрекламы, то совершенно недопустимо отдавать политрекламу или оценку нарушений в данной сфере на произвол  ЦВК. Мы знаем,  какую роль сыграл Центризбирком, мы знаем, в чьи ворота там забивали голы,  и мы знаем,  что только нацрада по  сути  дела была  обективным  органом,  который провел полный мониторинг всех нарушений законодательства в этой сфере.

 

     К тому же в законопроекте не определена норма ответственности за нарушение законодательства по политрекламе.  Поскольку это одна из прибыльных реклам,  то здесь тоже можно оценить ответственность за нарушение в определенных суммах.  Я думаю, что документ требует доработки и повторного первого чтения.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Чиж, заключне слово з місця.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні  колеги, гадаю,  ви оцінили ступінь демократизму в нашому комітеті.  Ще раз нагадую: комітет тричі розглядав цю проблему, голосував постатейно (повторюю,   постатейно)  і  вніс  саме  такий  проект  -  не  мій авторський, а комітету.

 

     Тепер по суті. Артур Білоус, на жаль, не дочитав законопроект до  кінця  або  не  хотів  дочитати.  Бо якби він це зробив,  то в розділі  "Контроль  за  дотриманням  законодавства  про   рекламу. Відповідальність  за  порушення законодавства" (стаття 28) побачив би,  що контроль за  дотриманням  законодавства  покладається  на: Державний  комітет  у  справах  захисту  прав споживачів - у своїй компетенції,  Державний комітет з інформаційної політики - у своїй компетенції, Антимонопольний комітет - у своїй компетенції. Цитую: "Національна рада України з питань телебачення і  радіомовлення  - щодо телерадіоорганізацій усім форм власності". Далі цитую новелу: "Профільні комітети Верховної Ради",  - шановні колеги, ми вводимо таке,  бо контрольна функція Верховної Ради ніяк не фіксується,  - "та Центральна виборча комісія - щодо політичної реклами".  Що  ще потрібно?  Я  змушений пояснити,  оскільки можна кидати тінь,  але насправді це не так.

 

     Я наполягаю на тому, щоб законопроект був прийнятий у першому читанні,  бо знаю,  що таке відправити на повторне перше читання - знову повернути в комітет, замаринувати на сім чи вісім місяців. У першому читанні,  але з умовою (вношу пропозицію, котра фіксується в стенограмі): вилучити рекламу алкоголю й тютюну. Немає проблеми. Я  не  лобіюю  нічиїх  інтересів.  Але  сьогодні  ми заговоримо це питання і не будемо мати обмежень у  політичній  рекламі,  і  буде творитися  розбій в інформаційній сфері,  як він твориться.  Ось і все.

 

     Я цілком підтримую всі  висловлені  пропозиції,  вони  будуть взяті  з  стенограми  й  узагальнені,  ще  ви  подасте в процедурі розгляду до другого читання,  і ми приймемо нормальний  узгоджений законопроект.  Прошу  все-таки  підтримати  законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Коли  ми  ще  не  знали  реклами,  то  жили нормальним,   спокійним  життям:  дивилися  телепередачі,  слухали радіо,  читали газети й журнали.  А те,  що сьогодні  твориться  в інформаційному   просторі,  -  це  біда.  Тому  потрібно  прийняти виважений законопроект. І пропозицію, яку вносять народні депутати від профільного комітету,  - прийняти в першому читанні,  я просив би підтримати.  Ставлю її на голосування.  Голосуємо про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 134.

 

     Друга пропозиція  була  перенести на повторне перше читання з вилученням реклами лікеро-горілчаних напоїв і тютюнових виробів.

 

     Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону України  про  державну  соціальну допомогу   малозабезпеченим  сім'ям.  Доповідає  заступник  голови профільного  комітету   Степанов   Михайло   Володимирович.   Одну хвилинку, зачекайте. Слово надається депутату Манчуленку, оскільки я йому обіцяв. Будь ласка, з місця.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Я  у  своєму  виступі порушив   надзвичайно   гостру   проблему,    що    пов'язана    з компенсаційними  сертифікатами.  Частина  наших виборців або ще не отримала своїх компенсаційних сертифікатів,  або, отримавши їх, ще не   використала,   або  ті,  хто  використав,  але  у  зв'язку  з скасуванням 29 аукціону,  не може нічого з  ними  зробити.  Багато громадян   звертаються   з   цією   проблемою,   а  вона  потребує врегулювання тільки Верховною Радою України.  Я  вже  неодноразово звертався  і до Кабінету Міністрів,  і до Фонду держмайна України. Має бути остаточне рішення Верховної Ради України,  оскільки ми  і приймали рішення про відповідне призупинення.

 

     Тому, Олександре Миколайовичу, я просив би вас дати доручення і навіть пропонував би саме Комітету з питань економічної політики і, напевно, Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації, щоб вони врегулювали це питання і внесли  на  наш  розгляд  проект відповідного  рішення,  з  тим  щоб  ми  вирішили цю досить гостру проблему  для  наших   виборців,   пов'язану   з   компенсаційними сертифікатами. Тим паче що завершується 1999 рік, а це питання вже трохи більш як півтора року наче підвішене в повітрі:  ні туди, ні сюди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Доручення  таке  дамо  комітету  Гуренка  і комісії Рябченка.

 

     Будь ласка, Михайле Володимировичу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый    Председатель!   Уважаемые   депутаты!   Необходимость разработки проекта Закона  Украины  о  государственной  социальной помощи   малообеспеченным  семьям  вызвана  исключительно  сложной ситуацией в отраслях экономики и  доходов  населения.  Наибольшими жертвами   глубокого   кризиса   стали  наименее  защищенные  слои населения  -  нетрудоспособные  граждане,  дети,   люди   пожилого возраста.

 

     В то  же  время существенное сокращение производства,  резкое увеличение уровня безработицы,  инфляционные  процессы  привели  к обнищанию  также  и  трудоспособного  населения.  Установление  на законодательном уровне гарантий  материальной  поддержки  наименее обеспеченных     граждан    и    их    семей    путем    внедрения общегосударственной  программы  предоставления  целевой   денежной помощи   -  шаг  на  пути  к  преодолению  бедности  при  наиболее эффективном использовании бюджетных средств.

 

     Предлагаемый на ваше рассмотрение законопроект  разработан  с учетом   некоторых   норм   правительственного   законопроекта   о государственной социальной помощи,  который был возвращен Кабинету Министров на доработку, предложений народных депутатов, заключения научно-экспертного  управления  Секретариата,  наработок  проектов ПАДКО в Украине,  опыта других стран мира: США, Канады, Российской Федерации.

 

     В основу законопроекта заложены требования  норм  Конституции Украины,  в  частности  статьи  46,  Закона  Украины о прожиточном минимуме,  международных норм  права.  Закон  будет  направлен  на реализацию  конституционных  гарантий  прав  граждан на социальную защиту,  обеспечение уровня жизни не  ниже  прожиточного  минимума путем предоставления денежного пособия наименее защищенным семьям.

 

     Субектом права  получения  пособия  является  семья.  Термин "семья" для цели настоящего закона  употребляется  как:  "одинокое лицо  или  несколько лиц,  проживающих вместе и (или) обединенных законными  правами  и  обязанностями  по  содержанию.  Это   новое определение  термина  "семья",  не  имеющее аналогов в действующем законодательстве,  наиболее  адекватно  вписывается  в   концепцию предлагаемого законопроекта,  способствует более четкой реализации материальных прав в семейных правоотношениях.

 

     В законопроекте  применяется  еще   один   новый   термин   - "прожиточный минимум для семьи",  расчет которого производится для каждой   семьи    в    отдельности    в    зависимости    от    ее социально-демографического   состава   в  соответствии  с  Законом Украины о прожиточном минимуме.

 

     В соответствии  с  рассматриваемым  законопроектом  право  на социальное  пособие  имеют  семьи,  которые по уважительным или не зависящим  от  них  причинам  имеют  среднемесячный   доход   ниже прожиточного  минимума  для семьи и которые постоянно проживают на территории Украины.

 

     Таким образом,  должны  присутствовать  два  условия:   семья должна  быть  малообеспеченной и постоянно проживать на территории Украины.  Однако,  обращаю ваше внимание, украинское гражданство в данном  случае  не  является определяющим условием,  потому что не существует такого понятия "гражданство семьи".  Одна  семья  может состоять из граждан разных государств.

 

     В законопроекте  последовательно  изложен  механизм обращения граждан  за  назначением   пособия.   В   особенности   хотел   бы остановиться на некоторых позициях статьи 7.

 

     Не могу    согласиться    с   замечанием   научно-экспертного управления Секретариата Верховной  Рады  Украины  о  невозможности существования такого ограничения права на государственное пособие, как  учет  земельного  участка,  находящегося   в   собственности, например,   нетрудоспособных   лиц,  не  имеющих  возможности  его обрабатывать.   На   мой   взгляд,   такое   ограничение   введено справедливо, ибо касается только тех, кто владеет участком свыше 6 соток.  Не можем  мы  своим  законом  поощрять  владение  большими участками    заброшенной,   необрабатываемой   земли,   а   должны стимулировать  эффективное  распоряжение  ею  в   соответствии   с земельным законодательством.

 

     Разрешите мне     ответить     и    на    другие    замечания научно-экспертного    управления.    Оно    считает    недостатком законопроекта  то,  что  в  нем не определен вопрос дифференциации прожиточного  минимума  для  семей   разного   состава   и   места проживания.  Не  могу  согласиться  с  этим.  В  статье  1 понятие "прожиточный минимум для семьи" определено как сумма, рассчитанная для  каждой  семьи  в  зависимости  от  ее состава,  а в статье 12 содержится часть  третья,  которая  дает  право  органам  местного самоуправления  проводить  за  счет  местных  бюджетов  доплаты до установленных   в   соответствии   с   этим    законом    размеров государственного  социального  пособия,  исходя  из  утвержденного регионального прожиточного минимума.

 

     Нельзя согласиться также  с  утверждением,  что  предложенный проектом  подход выходит из пассивной роли пособия.  Пособие будет назначаться только семьям,  которые в связи с уважительными или не зависящими  от  них  причинами  имеют  среднемесячный  доход  ниже прожиточного минимума,  размер пособия будет ограничен.  И,  кроме того,  стимулом  для  стремления  к  получению дохода должен стать механизм перерасчета (часть вторая статьи 8),  при котором  каждая гривня   дополнительного   дохода   учитывается   при  определении среднемесячного дохода семьи как 50 копеек.

 

     Предположим, уже назначили пособие на полгода,  человек нашел дополнительный   доход  и  этот  дополнительный  доход  ему  будет учитываться не полностью,  а в виде половины,  чтобы стимулировать поиск работы, дополнительных доходов.

 

     Законопроект не  нуждается  в  согласовании  с нормами Закона Украины о государственной  помощи  семьям  с  детьми.  Связь  этих законов будет проявляться только в том, что государственная помощь семьям с детьми будет учитываться при определении  среднемесячного дохода  семьи  и таким образом будет влиять на реализацию права на государственное социальное пособие.

 

     Кабинет Министров настаивает при определении права на пособие и  при  определении  его  размера  учитывать  стоимость имущества, находящегося во владении  или  распоряжении  семьи.  Такой  подход приемлем  при отстаивании принципа справедливости.  Но,  я уверен, стоимость  работы  соответствующих  специалистов  и  экспертов  по оценке  обойдется  семьям или государству дороже и может превысить размер назначенного,  а  возможно,  и  неназначенного  пособия.  В условиях  бюджетной  необеспеченности  программы  это  приведет  к излишнему расточительству.

 

     Принципиальная позиция  отражена  в  статье  12  относительно финансирования   государственного   социального  пособия  за  счет средств Государственного бюджета Украины.  Считаю,  что  нормативы финансирования    затрат    на   предоставление   государственного социального  пособия  должны  устанавливаться  в   Государственном бюджете отдельной статьей.

 

     Законопроект предусматривает  создание  с помощью современных методов и с соблюдением Закона  Украины  об  информации  и  других единой  учетной  информационной  системы.  Такая система создается Министерством труда и  социальной  политики  Украины,  она  должна служить   обеспечению   контроля  правильности  и  своевременности предоставления  пособия   для   подготовки   нормативно-справочной информации.

 

     Законопроект рассмотрен  Комитетом Верховной Рады по вопросам социальной политики и труда,  Комитетом Верховной Рады по вопросам охраны   здоровья,   материнства   и   детства,  научно-экспертным управлением Секретариата Верховной Рады,  которые поддержали его и предлагают принять за основу в первом чтении.

 

     Об этом  прошу вас,  уважаемые народные депутаты,  также и я. После вашего  одобрения  законопроект  можно  будет  доработать  в профильном   комитете   с   учетом   предложений  субектов  права законодательной инициативы.  Еще до рассмотрения  законопроекта  в первом  чтении  в  комитет  начали  поступать предложения народных депутатов к нему, что свидетельствует о его нужности.

 

     Прошу всех - и оппозицию,  и большинство - поддержать  проект постановления, внесенный Комитетом по вопросам социальной политики и труда.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання   до   Михайла   Володимировича?   Є запитання. Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища. Відводиться 5 хвилин.

 

     Депутат Круценко. За ним - депутат Яценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Фракція комуністів України.  Шановний  Михайле Володимировичу!     Який     передбачається     механізм    впливу малозабезпеченої сім'ї в зв'язку з невчасною  виплатою  соціальної допомоги?  Чия  конкретно  відповідальність  настає,  в тому числі матеріальна, а можливо, й кримінальна? Ви ж знаєте, що особливо на селі  батьки  не  мають  роботи,  дітей немає в чому відправити до школи, а допомогу різні фонди використали на виборчі цілі тощо.

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Статья 15 законопроекта  "Відповідальність  за порушення законодавства про прожитковий мінімум" гласит: "Посадові особи,  винні у порушенні  законодавства  про  державну  соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, несуть відповідальність згідно з законами".  То  есть  в  законопроекте  уже  предусмотрено:   если должностные лица не выполняют своих должностных обязанностей,  они должны нести за это  ответственность.  А  то,  что  использовалось слово  "социальный"  во время последней предвыборной кампании,  то это  обычная  подмена  тезиса.  Социальный  фонд,  о  котором   вы упомянули, никакого отношения к социальным вопросам не имел.

 

     Как раз   в   этом  законопроекте  предлагается  практическая выдача.  И  это  неоднократно  здесь  даже  нашими   реформаторами говорилось,   что   нужно   персонально  определять,  кому  должно государство выплачивать помощь.

 

     Да, вы правы,  действительно,  особенно на селе сейчас  семья доведена  до  края.  Люди  там  о деньгах уже давным-давно забыли, забыли, что такое зарплата, хотя еще где-то платятся пенсии.

 

     Но есть у нас  законы,  есть  соответствующие  органы,  и,  я полагаю, виновные должны привлекаться к ответственности по закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. За ним - депутат Зубов.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую,  Михайле Володимировичу, за цей законопроект,   і   гадаю,  його  всі  в  цьому  залі  обов'язково підтримають.

 

     Але звернімо  увагу   на   загальну   ситуацію   в   державі. Створюються якісь служби соціальної допомоги,  створюються відділи субсидій,  чиновники плодяться,  як блохи.  І все це  нескінченним тягарем лягає на плечі трудового народу.

 

     Все меньше  людей трудятся,  все больше распределяют,  носят, возят,  преподносят. И все это преподносится от имени одного лица. Создается  паразитическая  система,  когда  человек  унижен  -  он получает какую-то подачку вместо того,  чтобы получить возможность честно  заработать  деньги  и кормить свою семью.  Но ведь сегодня около 30 процентов населения не имеют такой возможности  -  честно заработать.  Я  за этот закон,  он необходим.  Но готов ли комитет внести комплексное решение вот этой  сложной,  страшной  проблемы, которая есть в Украине, когда большинство населения превращается в униженных, оскорбленных, а власть не дает им возможности подняться и стать гордыми и свободными людьми.

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я  думаю,  что  в комплексе эту проблему могут решить только Основы внешней и внутренней  политики  Украины,  где социальная политика должна найти отражение.

 

     Относительно того,  что плодятся разные учреждения,  я с вами согласен.  Но  вы  понимаете,  коль  у  нас  появилась  уже  новая категория,   как   вы   сказали,   униженных  и  оскорбленных,  то естественно, должны быть люди в органах социальной защиты, которые этими  униженными и оскорбленными должны заниматься.  И если слово "пенсионер" звучало гордо,  поскольку пенсионер получал пенсию, на пенсию  его провожали с музыкой,  с оркестром,  то есть его нельзя было считать униженным и оскорбленным, то сейчас существование вот таких структур я считаю оправданным. Это первое.

 

     Второе -  относительно  того,  что  человек  не  может  найти работу. Вот как раз то, что я предлагаю, и касается таких людей. В начале  своего  выступления  я  сказал,  что  даже  трудоспособные граждане сейчас уже не могут найти работу,  поэтому  доход  семей, где  включены  и трудоспособные,  не должен быть ниже прожиточного минимума.

 

     Если вы  заметили,  я  предлагаю   не   на   местный   бюджет перекладывать   финансирование,   а   чтобы   это  была  "державна допомога",  потому что у нас есть области богатые и  есть  области бедные.  Есть  области,  где  пенсии  платят  день в день,  а есть области,  где пенсии не платят по 7-8 месяцев. Если это переложить на местные бюджеты, то никакой социальной помощи не будет.

 

     Это не  подачка,  это  должна  быть государственная гарантия, которая предусмотрена Конституцией,  - основные доходы  не  должны быть  ниже  прожиточного минимума.  Если государство не обеспечило человека работой (а зачем тогда государство нужно?) - пусть платит пособие.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо,  Александр Николаевич. Уважаемый Михаил Владимирович! Я сразу скажу, что наша фракция,  безусловно, поддержит этот законопроект. Но у меня к вам два вопроса.

 

     Если я правильно понял,  выплата  помощи  нуждающимся  семьям предусматривается    из   местных   бюджетов,   а   не   за   счет централизованного бюджета.  Если это так,  то это есть, собственно говоря,  нарушение  Конституции,  потому что мы знаем ограниченные возможности местных бюджетов. Это первое.

 

     И второе.  Предусматривается  ли  в  законопроекте  хотя   бы какая-то социальная защита беспризорных детей?  Я понимаю, что это немножко  разные  вещи,  но  имеет  ли   намерения   ваш   комитет рассматривать  этот  вопрос  и  в целом привлекать внимание нашего общества  к  проблеме  беспризорных  детей?  Сегодня   500   тысяч беспризорных  детей в стране,  которая строит вроде бы гражданское общество.

 

     Спасибо.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я повторю еще раз: в законопроекте эта выплата предусматривается из Государственного бюджета.  Если это "державна допомога",  значит,  она должна быть централизованной,  а  если  с местного  бюджета,  то  это  муниципальная  или  еще какая-нибудь. Почему я предложил именно так.

 

     Потому что если мы передадим  это  местным  бюджетам,  у  нас повторится  то,  что  сейчас  творится  с  пенсиями  и  остальными социальными выплатами.

 

     Относительно беспризорных детей.  К большому сожалению,  этот законопроект   как  раз  беспризорных  детей  не  касается,  здесь говорится о семье.  Семья,  которая состоит  из,  будем  говорить, взрослого  члена семьи или нескольких лиц,  проживающих вместе,  в том числе и детей.

 

     Я считаю,  что назрела необходимость совместно с Комитетом по вопросам   охраны  здоровья,  материнства  и  детства  разработать законопроект именно  о  беспризорности  в  Украине.  И  не  только разработать   законопроект,   а,   наверное,  и  поискать  Феликса Эдмундовича Дзержинского,  который не только ЧК  руководил,  но  и занимался  беспризорными  детьми  и  спас  их миллионы.  Вот такое мнение (Шум у залі).

 

     Я считаю, это как поддержка будет

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається Донченку Юрію Григоровичу. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам социальной политики и труда на своем заседании рассмотрел внесенный народным депутатом Украины Степановым проект  Закона  Украины  о  государственном  социальном пособии малообеспеченным семьям. И с учетом заключений Комитета по вопросам  охраны  здоровья,  материнства  и   детства,   а   также научно-экспертного управления Секретариата Верховного Совета решил поддержать его и  предложить  Верховному  Совету  одобрить  его  в первом чтении и в целом.

 

     Законопроект направлен   на   реализацию   нормы   статьи  46 Конституции  Украины,  базируется  на  нормах  Закона  Украины   о прожиточном минимуме,  не противоречит действующим законам Украины и направлен на создание правовой основы для обеспечения  одной  из основных социальных гарантий граждан - обеспечения уровня жизни не ниже прожиточного минимума.  Подчеркиваю  этот  момент.  Подробную характеристику  рассматриваемого  законопроекта дал его инициатор, народный депутат Украины  Михаил  Владимирович  Степанов,  поэтому считаю  нецелесообразным подробно останавливаться на его деталях и юридической технике исполнения. Серьезных критических замечаний во время его рассмотрения члены комитета не высказали.

 

     Хочется отметить   огромное   социальное  значение  закона  о социальной  помощи  малообеспеченным.  В  настоящее  время   черта малообеспеченности  составляет  118,3  гривни,  наименьший  размер пенсии по возрасту с учетом адресной социальной помощи - всего  46 гривень,  а  минимальный размер заработной платы - 74 гривни,  или 62,5 процента черты малообеспеченности.  Такие мизерные выплаты на фоне сокращения производства и задолженности по заработной плате и пенсиям привели к тому,  что почти 80  процентов  населения  имеет среднедушевой    доход    в    размере,   не   превышающем   черты малообеспеченности. К сожалению, правительство не может обеспечить надлежащей  защиты  населения  от  последствий  проводимого  курса радикальных рыночных реформ. Доказательством этого служит и проект бюджета   на   предстоящий   2000  год,  в  котором  запланировано уменьшение  затрат  на  социальное  обеспечение.   Вы,   наверное, внимательно   изучали  этот  документ  и  обратили  внимание,  что реальные выплаты населению  будут  существенно  сокращены,  в  том числе и все социальные выплаты.

 

     Понятно, что   в  условиях  уменьшения  валового  внутреннего продукта,   обемов    промышленного    и    сельскохозяйственного производства    обеспечить   выплату   полноценного   пособия   по малообеспеченности подавляющему большинству населения  практически невозможно.  Но и оставить без помощи наименее обеспеченные семьи, нуждающиеся в защите общества,  также нельзя.  Поэтому в  процессе подготовки ко второму чтению предстоит еще серьезно поработать над законопроектом,  сделать его реальным для  выполнения  в  условиях сложной экономической ситуации, куда нас завела нынешняя власть.

 

     Комитет просит  поддержать  внесенный им проект постановления Верховной  Рады  и  одобрить  проект  Закона   о   государственном социальном пособии малообеспеченным семьям - принять его за основу и  поручить  нашему  комитету   доработать   и   подготовить   для рассмотрения во втором чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Є запитання?

 

     Нощенко - заступник міністра праці та соціальної політики.  З місця, будь ласка.

 

     НОЩЕНКО М.П., заступник міністра праці та соціальної політики України.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні депутати! Законопроектом передбачено законодавчо закріпити грошову адресну соціальну допомогу малозабезпеченим громадянам, яку урядом запроваджено з  травня  цього  року.  І  на  сьогодні  всі  органи соціального захисту таку допомогу надають (Шум у залі). Це грошова допомога малозабезпеченим сім'ям,  лише склад сім'ї трошки  інший. Але  на  сьогодні  розроблені  доповнення  чи  зміни  до існуючого механізму, які Кабінет Міністрів прийме з дня на день.

 

     Але я  не  про  це  хочу  сказати.  Крім  того,  це  одна  із соціальних   допомог,   яка   передбачена  у  законопроекті,  який розглядався 8 жовтня в цьому залі.  На сьогодні  законопроект  про державні  соціальні  допомоги урядом доопрацьований,  погоджений у Мінюсті,  Мінекономіки,  Мінфіні й буде поданий на розгляд,  як  і передбачається постановою Верховної Ради.

 

     Тому для    успішного,    більш   прискореного   і   якісного доопрацювання  законопроекту  саме   з   цих   проблем   необхідне об'єднання,   а  для  цього  треба  в  першому  читанні  визначити концептуальні питання.  Ідеться  про  один  вид  допомоги.  Урядом пропонується  розширення  -  це  й  разова  соціальна допомога,  і соціальна допомога особам,  які не набули права на трудову пенсію, й інші.

 

     Крім того,   у   законопроекті   треба   визначити   механізм обчислення сукупного доходу та прожиткового мінімуму сім'ї з метою реалізації   принципу   адресного  надання  допомоги,  передбачити порядок врахування вартості майна.  Я б краще  сказав  "врахування майна",  тому що питання про вартість сьогодні складне.  Але майно при визначенні  права  сім'ї  -  це  в  першу  чергу  нерухомість, транспортні  засоби.  І уряд з цього питання підготував відповідні рішення.

 

     Далі - джерела фінансування.  Сьогодні цифра не  називається. Якщо  реалізувати  запропонований  законопроект,  то  з Державного бюджету необхідно  2  мільярди  800  мільйонів  гривень,  яких  не передбачалося   і   не  передбачено  в  бюджеті  2000  року.  Тому пропонується підтримати пропозицію науково-експертного  управління і  доопрацювати  законопроект  із  врахуванням  проекту Закону про державну соціальну  допомогу,  внесеного  Кабінетом  Міністрів,  і розглянути  його  повторно  в  першому  читанні  з визначенням цих пріоритетних питань. Це прискорить прийняття цього законопроекту.

 

     Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, є пропозиція без обговорення прийняти законопроект  у першому читанні.  Є 4 депутати,  які мають бажання виступити. Свої пропозиції і зауваження вони подадуть до комітету, вони будуть враховані.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти законопроект у першому  читанні.  Депутати  Григорович,  Журавський,   Черняк   і Черненко   передадуть   свої   зауваження.   Вони  підтримують  цю пропозицію. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо. Не встигли  проголосувати...  Михайле  Дмитровичу! Уклінно просимо вас і депутата Іоффе:  попрацюйте,  будь ласка, на трудову Україну.  Голосуємо  в  першому  читанні.  Трудова  партія України підключилася. Будь ласка.

 

     "За" - 249.

 

     Це інша справа.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про вищу освіту (повторне перше читання).   Проект   доопрацьований.   Василь   Григорович   радий доповісти. Будь ласка, прошу вас на трибуну. Є запитання до Василя Григоровича?  Немає.  Я просив би прийняти законопроект у  першому читанні  (Шум  у  залі).  Депутат  Журавський  внесе пропозицію до другого читання. Голосуємо в першому читанні!

 

     "За" - 204.

 

     Голосуємо! Михайле Петровичу, голосуйте!

 

     "За" - 223.

 

     Не встигли проголосувати. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону  про  ратифікацію  Конвенції  про визнання  кваліфікацій  з  вищої  освіти  в Європейському регіоні. Міністр присутній. Голосуємо в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 254.

 

     Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  податок  на  додану  вартість  (друге  читання).  За скороченою процедурою.  Доповідає  Терьохін  Сергій  Анатолійович. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні  народні  депутати!  Нам  треба  в другому читанні  проголосувати  проект  Закону  України   про   скасування податкових пільг з операцій,  що стосуються закладення і виведення з Державного  матеріального  резерву  матеріальних  цінностей.  Ви пам'ятаєте, ми про це вже говорили: при закладенні в Держматрезерв не нараховується ПДВ.  Після цього всі ці товари, коли продаються, ідуть  теж без ПДВ,  тобто виникає податкова дірка.  Це пропозиція Кабінету  Міністрів  про  скасування  цієї  пільги  і   уніфікацію оподаткування  згідно  із  загальними  правилами податку на додану вартість (Шум у залі).

 

     Пане Ковалко,  я для вас кажу в першу чергу. Для того, щоб не виникло  плутанини з питанням ставок на енергопродукти,  воно буде розглядатися  наступним.  Питання,  про  яке  я  зараз  доповідаю, стосується лише Держматрезерву. І у нас жодних заперечень не було, тому я просив би проголосувати його.  А з  приводу  наступного,  я думаю, буде дискусія в залі. Але це окреме питання.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до депутата Терьохіна? Немає.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет і Кабінет Міністрів просять підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 205.

 

     Є якісь питання? Немає. Давайте голосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги! Наступне питання у нас складніше, тому я хочу оголосити перерву  на  30  хвилин.  Зараз  ми  проведемо  невелику зустріч з кандидатом на посаду Прем'єрміністра, яка відбудеться на третьому поверсі.  Я просив би  керівників  фракцій  взяти  в  ній участь.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Прошу  зайняти  робочі  місця. Продовжуємо засідання.

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до статті  11  Закону  про  податок на додану вартість (щодо нульової ставки ПДВ). Доповідає народний депутат Євген Васильович Мармазов. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги!  В принципе,  НДС у нас существует с 1993 года, и не разу электроэнергия, уголь, импортный газ  им  не  облагались.  Сейчас  мы   будем   рассматривать   три законопроекта, связанных с налогом на добавленную стоимость.

 

     Первый законопроект,         внесенный        правительством, предусматривает установление с 1 января 2000 года ставки  НДС  для потребителей энергоресурсов в размере 10 процентов с повышением ее до 20 процентов в 2001 году.  Понятно, что на столько же возрастут цены на уголь, газ и электроэнергию.

 

     Однако надо сказать, что для большинства населения и нынешние цены слишком высоки,  о чем свидетельствуют растущая задолженность по оплате за коммунальные услуги и значительное сокращение закупок угля для отопления домов.  Следует учесть также и высокий удельный вес  затрат  на  топливо и энергию в стоимости товаров и услуг.  В связи с этим отмена нулевой  ставки  НДС  повлияет  не  только  на продажу электроэнергии,  газа, угля, но и на стоимость большинства товаров и услуг.

 

     Данный законопроект вносится Кабинетом Министров в дополнение к  проекту  Закона о Государственном бюджете Украины на 2000 год с целью увеличения доходов казны.  Однако следует учитывать огромную задолженность  предприятий  ТЭКа перед бюджетом:  Минэнерго должно 2,5 миллиарда, а НАК "Нефтегаз" - 4 миллиарда гривень.

 

     При нынешнем   состоянии   расчетов   за   энергоресурсы    и неудовлетворительном  финансовом положении предприятий ТЭКа отмена нулевой ставки НДС увеличит их задолженность перед бюджетом,  а не поступление средств в казну. Это ясно даже пионеру.

 

     Второй законопроект, внесенный народными депутатами - членами Комитета  по  вопросам   финансов   и   банковской   деятельности, предусматривает  с  1  января 2000 года налогообложение по нулевой ставке НДС операций по продаже  природного  газа,  угля,  угольных брикетов,  электрической  энергии  их  производителями  каким-либо потребителям, то есть на первом этапе.

 

     Предлагается установить,  что  при   дальнейшей   перепродаже (других  видах  отчуждения)  газа,  угля,  угольных  брикетов  или электрической энергии налог на добавленную стоимость начисляется и уплачивается в общем порядке, то есть в размере 20 процентов.

 

     На первый  взгляд,  это  благородные  намерения,  но  они  не учитывают  специфику  работы  энергетической  отрасли.  При  этом, безусловно,  цена  на электроэнергию увеличится за счет увеличения НДС на топливо.  А если поставщиком  является  облэнерго,  которое одновременно  является собственником (поскольку в основном они все приватизированы),  то  здесь  уже  возникает  дополнительный  НДС. Негативные последствия при этом будут еще более ощутимыми, так как потребители окажутся  в  неравных  условиях:  там,  где  облэнерго государственные,   потребители  будут  платить  по  13  копеек  за киловатт-час,  а  там,  где  частные,  -  уже  по  16  копеек   за киловатт-час.

 

     И третий законопроект - это законопроект депутатов Костусева, Ковалко,  Станкова и Мармазова о внесении изменений  в  статью  11 Закона  о налоге на добавленную стоимость,  в котором предлагается продлить  действие  нулевой  ставки  НДС  на   энергоносители   на следующий год.

 

     Принятие данного проекта позволит предотвратить вышеназванные негативные  явления.  В  этом  законопроекте  предлагается   также продлить  действие  нулевой  ставки  НДС  на  услуги,  связанные с транзитом  природного  газа,  нефти,  нефтеналивных  грузов  через территорию и порты Украины.

 

     Транзит данных  грузов  ежегодно  приносит  Украине  около  2 миллиардов  долларов  прибыли.  Раньше  эти  доходы  были  намного больше. К примеру, в начале девяностых годов через Одессу ежегодно переправляли 20 миллионов тонн нефти,  а  сейчас  -  10  миллионов тонн.

 

     В этих условиях нельзя допускать повышения тарифов. Напротив, следует создавать такие экономические условия,  при которых России было  бы  выгодно  транспортировать  нефть  и  газ  по  территории Украины, а не искать другие пути.

 

     Мы уже доигрались по вопросам транспортировки газа.  И теперь Россия  уже  через  Белоруссию  проложила  газопровод на Запад.  В результате обемы транзита газопроводами  Украины  уменьшились  на 30-   40   процентов.   Следовательно,  значительно  уменьшатся  и поступления в бюджет.  И  никакими  накрутками  НДС  мы  этого  не компенсируем.

 

     Я обращаю  ваше  внимание,  что сохранение нулевой ставки при операциях с энергоносителями предусмотрено в Бюджетной  резолюции, которую мы приняли в этом зале.  Поэтому я призываю поддержать наш законопроект о продлении действия нулевой ставки НДС  при  продаже энергоносителей на 2000 год.

 

     И последнее,  что  я хотел сказать.  Товарищи!  Настало время предметно заняться  Налоговым  кодексом,  с  тем  чтобы  исключить аварийные  наскоки  на  налоговое  законодательство.  Но  этим уже должен  заняться  профильный  Комитет  по  вопросам   финансов   и банковской  деятельности.  Пора  уже этим заняться,  потому что мы каждый год вносим одно и то же - продление действия ставки еще  на год.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ви  бачите,  у  нас  з  цього питання чотири доповідачі.  Якщо ми почнемо ставити запитання кожному,  то будемо цілий  день розглядати тільки одне питання.  Депутат Черненко,  ви сьогодні ще виступите, не хвилюйтеся.

 

     Наступний законопроект доповідає заступник міністра  фінансів України   Василь   Васильович   Регурецький.  Будь  ласка,  Василю Васильовичу, п'ять хвилин.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні депутати!  Я хотів би повідомити вам,  що проект, який вноситься на ваш розгляд,  місяць тому  доповідався  в  цьому залі  у  пакеті  пропозицій  Кабінету  Міністрів  щодо  збільшення доходів бюджету для  покриття  витрат,  не  врахованих  у  проекті Державного бюджету на 2000 рік.

 

     Один із  законопроектів стосувався питання,  про яке нині йде мова,  - оподаткування податком  на  додану  вартість  операцій  з продажу    вугілля,    вугільних    брикетів,   електроенергії   і імпортованого в Україну газу.

 

     Хочу вам нагадати, що при прийнятті в 1997 році  чинного  закону  депутати  прийняли  тимчасове  рішення надати на один рік  право  продавцям  електроенергії,  вугілля  та імпортованого  газу  застосовувати при продажу нульову ставку.  Це зумовлювалося тим,  що покупці - внутрішні споживачі  енергоносіїв повинні були підготуватися до їх купівлі з урахуванням ставки ПДВ.

 

     Ця норма діяла один рік,  і минулого року депутати ще на один рік продовжили дію нульової ставки ПДВ  при  операціях  з  продажу енергоносіїв.

 

     Але ми розраховуємо, що ця норма призупинить свою дію 1 січня 2000  року  і  що  в  наступному  році  продаж  енергоносіїв   має здійснюватися  в  загальному  для  будь-якого продажу на території України режимі.

 

     У проекті  бюджету  на  2000  рік  ці  суми  вже   враховані, розподілені по видатках.  Наші попередні прогнози показують:  щодо електроенергії і вугілля сума ПДВ, що врахована в проекті бюджету, сягає 900 мільйонів гривень.  А враховуючи й імпортований газ,  ця сума може сягнути 1,5 мільярда гривень.  Тому я ще раз  наголошую, шановні  народні  депутати,  що  цей  законопроект  для Державного бюджету коштує 1,5 мільярда гривень.

 

     У разі  продовження   дії   нульової   ставки   ПДВ   виникне необхідність   скоригувати   доходи   бюджету   на   цю  суму,  що малоймовірно зробити,  зважаючи на ті видатки,  які має  здійснити держава в майбутньому році. Ми звертаємося до вас, шановні народні депутати, з проханням врахувати цю ситуацію.

 

     Стосовно ситуації,  яка може виникнути  в  разі  застосування податку на додану вартість при операціях з продажу електроенергії, вугілля та імпортованого газу.  Я  хотів  би  поправити  народного депутата Мармазова,  який доповідав переді мною. Введення ПДВ ніяк не вплине на ціну  тих  товарів,  які  виробляються  за  допомогою енергоносіїв.

 

     Податок на   додану   вартість   не   є   складовою  частиною собівартості   виробництва   товарів   за    допомогою    вугілля, електроенергії й газу.  Сплачені суми ПДВ перекриваються вихідними в сумах податку на додану вартість,  і тому ніяким чином  не  буде збільшуватися  ціна  товарів  при  їхньому  продажу  на  території України. Я на цьому теж наголошую і просив би вас це врахувати.

 

     Шановні народні депутати!  Дискусія з цього питання триває  у Верховній  Раді вже третій рік.  Я ще раз наголошую і звертаю вашу увагу,  що ми не можемо в бюджеті 2000 року залишати цю пільгу.  І це  найбільш  вагомий  фактор,  який  ми враховували при прийнятті рішення з цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Василю Васильовичу,  у вас  ще  є  трошки часу.  Будь ласка, висловіть своє ставлення до законопроекту, який пропонує  фінансовий  комітет.  Йдеться  про  те,  щоб  встановити нульову  ставку  ПДВ лише для тих,  хто реалізовує енергоносії без посередників.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Щодо законопроекту,  який подає  фінансовий комітет.  У  принципі,  як  компромісний варіант ще на один рік цю норму можна було б залишити за умови,  що в  майбутньому  продавці енергоносіїв будуть сплачувати податок на додану вартість. Правда, певну суму ми будемо втрачати,  оскільки надходження від ПДВ, який справлятиметься  при  продажу,  що  буде  здійснюватися наприкінці наступного року - у листопаді-грудні, перейде на 2001 рік, і ми їх втратимо  в  бюджеті 2000 року.  Я не можу сказати,  які це будуть розміри,  це треба порахувати, проте теоретично такі втрати можуть бути.

 

     Але є там одне положення,  яке змінює нині діючу ситуацію, це щодо газу.  Чинний закон надає нульову ставку  оподаткування  лише для  імпортованого  в  Україну  газу.  А  в  проекті,  який  подає фінансовий комітет,  йдеться про весь газ,  тобто і  про  газ  для внутрішнього  споживання плюс ще й скраплений газ.  Сьогодні пільг при їх продажу не передбачено.  І ми не хотіли б розширювати  коло пільг при такому скрутному становищі з бюджетом 2000 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Васильовичу. Від Комітету з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  співдоповідає  Олег Григорович Панасовський.  Будь ласка, Олегу Григоровичу. П'ять хвилин.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Для изложения позиции комитета прошу предоставить мне семь минут.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   В   декабре   прошлого  года парламент принял экономически обоснованное решение об установлении нулевой  ставки  НДС  при  совершении  операций  по продаже угля и продуктов  его  обогащения,   электроэнергии,   природного   газа, предоставлении  услуг,  связанных  с  транзитом газа и нефти через территорию и порты Украины.

 

     Сегодня на наше рассмотрение внесены три  законопроекта,  два из  которых  - правительственный и Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности - предусматривают практически отмену  всех льгот  по  НДС  при  операциях с энергоресурсами.  Вариант проекта закона профильного Комитета по вопросам ТЭК,  ядерной  политики  и ядерной  безопасности предусматривает продление действия положения данного закона о нулевой ставке НДС до следующего года.

 

     Разрешите доложить мнение Комитета по вопросам  ТЭК,  ядерной политики и ядерной безопасности, основанное на реально сложившейся экономической ситуации в стране.

 

     Текущий период характеризуется рядом проблем,  не позволяющих не   только  улучшить  работу  топливно-энергетического  комплекса страны,  но даже стабилизировать  ситуацию.  Подтверждением  этого является     огромная     задолженность     перед    предприятиями Роснефтегазпрома,   задолженность   Украины    перед    Российской Федерацией  за  газ по импорту,  тяжелейшее финансовое положение в Минуглепроме,   огромные   долги   потребителей   за    отпущенную электроэнергию и отсутствие реальных механизмов их погашения,  ибо основные  должники   -   это   госбюджетная   сфера   и   отрасли, обеспечивающие   социальные   нужды   населения,   государственную безопасность страны,  предприятия жилищно-коммунального хозяйства, Минуглепрома, АПК, ВПК. Отключать таких потребителей нельзя.

 

     Комитет по   вопросам   ТЭК,   ядерной   политики  и  ядерной безопасности,   анализируя   ситуацию   и   подготавливая   данный законопроект,  исходил  из сложившихся реалий и ставил перед собой такие задачи:  создание условий для  возможного  решения  проблемы неплатежей за использование электроэнергии; обеспечение реальности доходной части Госбюджета с учетом НДС на  операции,  связанные  с продажей  и  транспортированием  энергоносителей;  создание  основ взвешенной   ценовой   политики   на    продукцию,    производимую предприятиями ТЭК; стимулирование расширения транзита нефти и газа через территорию Украины.  Мы  также  учитывали  специфику  работы предприятий  ТЭК  и  конкретно  - энергетики,  в которой топливная составляющая в себестоимости товарной продукции в  зависимости  от видов топлива составляет от 70 до 96 процентов.

 

     Как вам известно,  отрасль работает в условиях оптового рынка электроэнергии  и  связана  с  целым  комплексом  внутриотраслевых расчетов.   При   этом   генерирующие   компании  -  производители электроэнергии - попадают в критическую  ситуацию,  вырабатывая  и отпуская электроэнергию на оптовый рынок,  они не имеют влияния на платежи за отпускаемую ими электроэнергию. В то же время налоговые обязательства  перед  бюджетом  возникают  именно  у  генерирующих компаний,  которые не  могут  получить  средства  от  энергорынка, энергорынок   -   от  энергосбытовых  компаний,  а  энергосбытовые компании - от потребителей электроэнергии.

 

     Комитет учитывал реальный, не требующий доказательств фактор: Украина  относится  к  странам  с острым дефицитом энергоресурсов, находится почти в полной  энергетической  зависимости  от  России. Энергоносители   -   главные   составляющие  себестоимости  любого производимого в Украине товара - определяют  конкурентоспособность наших товаров на рынках.  Комитет считает,  что товары, являющиеся продукцией  технологического  обмена   между   странами   СНГ   по кооперации - комплектующие,  сырье,  нефть,  газ,  электроэнергия, уголь - должны быть включены в критический импорт и с обеих сторон облагаться НДС по нулевой ставке.

 

     Комитет считает,  что  никакие  аргументы  авторов проектов в пользу  введения  НДС  не  должны  нами  приниматься   и   Василий Васильевич  не  прав,  ибо  введение  НДС на операцию по продаже и транзиту   энергоносителей   вместо    ожидаемых    дополнительных поступлений  в  бюджет  обернется  увеличением цен на газ,  уголь, электроэнергию,  что  негативно  отразится  на  экономике  страны. Введение  НДС  на  операции,  связанные с предоставлением услуг по транзиту  энергоносителей  через  территорию  Украины  приведет  к необходимости  повышения тарифов на транзит российской нефти,  что значительно уменьшит  обем  грузопотока  российской  нефти  через территорию    Украины,    подтолкнет    Россию   к   строительству магистральных нефтепроводов и терминалов в обход  Украины.  То  же относится   и   к   транзиту  российского  природного  газа  через территорию Украины. Финансовые потери окажутся невосполнимыми.

 

     Учитывая чрезвычайно  низкий  уровень   расчета   банковскими средствами  в  ТЭК,  предприятия  не  будут  способны осуществлять платежи  в  бюджет  в  полной  мере,  что  приведет  к  росту   их кредиторской задолженности,  а в итоге - к еще большему обострению кризиса платежей в топливноэнергетическом комплексе  и  увеличению задолженности    практически   всех   потенциальных   потребителей электроэнергии.

 

     Отмена нулевой   ставки   НДС   на   операции   по    продаже электроэнергии  приведет  к  необходимости еще большего увеличения тарифов на электроэнергию для населения.  Этого допустить  нельзя! Это не доходообразующий налог,  это - налог разрушения. Экономисты могут мне вполне обоснованно возразить,  и  Терехин  это  сделает. Нулевая  ставка  НДС  продлит  функционирование  нерентабельных  и убыточных для бюджета предприятий угледобывающей отрасли. И с этим нельзя не согласиться.

 

     Однако имеем ли мы моральное право в условиях энергетического кризиса  при  наличии   единственного   реального   отечественного энергоносителя - угля лишить государственной поддержки предприятия угледобывающей отрасли?

 

     Выводы. Комплексный  анализ  этой  проблемы   убеждает,   что отрицательные  последствия от ввода НДС будут гораздо больше,  чем ожидаемый  прирост  платежей  в  бюджет.  Деятельность  парламента должна  отличаться последовательностью и постоянством.  Сохранение нулевой  ставки  НДС  на  энергоносители  предусмотрено  Бюджетной резолюцией,   принятой   Верховной   Радой.   Представленный  нами законопроект одобрен Комитетом по вопросам ТЭК, ядерной политики и ядерной безопасности.

 

     Убедительно прошу не лоббировать другие проекты, а поддержать именно наш законопроект, отвечающий реалиям сегодняшнего дня.

 

     Поскольку я не последний выступающий (я прекрасно знаю, о чем будет  говорить Терехин),  хочу вам просто сказать,  что сама суть НДС  в  промышленности  Украины  не  приживается.  Это   возможная кратковременная   мера   в  условиях  гиперинфляции,  это  -  факт проверенный и подтвержденный мировым опытом. В стране с переходной экономикой,  какой  является  Украина  (и  это  не  могут не знать экономисты и в парламенте,  и  в  правительстве),  введение  этого налога приведет только к окончательному сворачиванию производства, что лишит государство последних источников наполнения  бюджета.  А резервы, не использованные для пополнения бюджета, у нас огромные, вчера о них тут четко сказал Валентин Константинович Симоненко.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово від Комітету з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  надається Сергію Анатолійовичу Терьохіну. П'ять хвилин. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Від комітету - сім хвилин.

 

     Шановні народні   депутати!   Шановний   народний    депутате Панасовський!  Перед  тим як доповідати,  хотів би порадити вам ще раз подивитися на те,  що ми змінюємо.  Жодних змін  оподаткування транзиту   -   депутате   Панасовський,  до  вас  звертаюся  -  не передбачається,  тобто як не було оподаткування  транзиту,  так  і немає. Тож не треба вводити зал в оману.

 

     Пропозиція щодо   продовження  дії  нульової  ставки  ПДВ  на операції з продажу електроенергії,  газу,  імпортованого в Україну вугілля   та   вугільних   брикетів  обгрунтовується  необхідністю поліпшити фінансовий стан енергетичної галузі. Однак я дуже просив би уважно й прагматично подивитися, кому це вигідно.

 

     Продовження дії  нульової  ставки є згубним для підприємств - виробників енергопродуктів.  Згідно з правилами оподаткування  при застосуванні  нульової ставки виробник енергопродукту не нараховує ПДВ  при  його  продажу  і  тому  не  має   власних   джерел   для відшкодування  ПДВ у витратах на виробництво енергопродукту.  Таке відшкодування  має  здійснюватися   з   бюджету,   що   при   його дефіцитності   та   наявності  адміністративних  перешкод  з  боку податкових  служб  затримується  на  багато  місяців.  Саме   тому відбувається   постійне   вимивання  оборотних  коштів  виробників енергопродуктів, а невідшкодовані ПДВ закладаються ними в тариф як частина постійних витрат.

 

     А кому  ж вигідно,  пане Панасовський,  застосування нульової ставки ПДВ? Очевидно, посередницьким структурам, що діють на цьому ринку.  Я  наведу  маленький  приклад  із цифрами.  При відпуску 1 кіловата  електроенергії   генеруючою   станцією   його   вартість становить від 1 до 3 центів.  Після перепродажу на енергоринку для безпосереднього споживача (маю на  увазі  промислових  споживачів) вартість 1 кіловатгодини становить від 4,5 до 8 центів залежно від одноставочного або двоставочного тарифу.  Тобто  найбільші  пільги від застосування нульової ставки отримує посередницький ринок,  що має 300-400 відсотків рентабельності.

 

     Іншими словами,  є економічний стимул для  подальшої  відмови посередників  сплачувати живі гроші виробникам енергопродуктів,  а також не тільки уникати сплати податків, але й постійно отримувати з бюджету відшкодування ПДВ, сплаченого за іншими статтями витрат, наприклад при купівлі "мерседесів".

 

     Введення нульової  ставки   ПДВ   на   операції   з   продажу енергопродуктів  є  корисним,  знову-таки,  виключно для численних посередницьких структур,  які не оподатковують  свої  надприбутки. Фактично   за   рахунок  коштів  платників  податків  відбувається постійне дотування посередницького сектора на енергетичному ринку, а  ціна  цього  питання  -  приблизно 1,2 мільярда гривень доходів держави!

 

     Другою причиною для продовження дії нульової  ставки  ПДВ  на енергопродукти  стало  бажання  знизити  їх вартість для кінцевого споживача.  Але я вам уже доводив,  що через затримки в  отриманні бюджетного  відшкодування виробники енергетичного продукту змушені закладати частину невідшкодованих  ПДВ  в  собівартість,  щоб  хоч якимось чином запобігти вимиванню оборотних коштів.

 

     Введення ПДВ  на енергопродукти для промислових споживачів не вплине на їхній загальний фінансовий стан, бо ПДВ, сплачені в ціні їх    придбання,   пропорційно   зменшать   заборгованість   таких підприємств із ПДВ, отриманих у ціні реалізації власної продукції.

 

     З другого боку,  говорити  про  негативні  наслідки  введення 20-відсоткового  податку  при існуванні 300-400-відсоткової ставки накруток  на  посередницькому  ринку  є  економічно   некоректним. Держава  зобов'язана  жорстко  регулювати  тарифи  на  енергетичні продукти,  знижуючи їх  шляхом  скасування  зайвих  посередницьких ланок.

 

     Які ж висновки можна з цього зробити?

 

     Перше. Скасування    дії    нульової    ставки   вдарить   по посередницькому  сектору  та  сприятиме  оздоровленню  фінансового стану безпосередніх виробників.

 

     Друге. У   зв'язку  з  неплатежами  комунального  сектора  та бюджетних організацій треба продовжити касовий  метод  нарахування податкових  зобов'язань.  І  ми  це  зробили  два місяці тому,  ви пам'ятаєте,  податкові зобов'язання можуть бути тільки в  грошовій формі.

 

     Стосовно впливу ПДВ на вартість комунальних послуг населенню. Ще одна неправда,  пане Панасовський.  Із 1997 року населення  вже сплачує ПДВ за енергопродукти в складі тарифів на теплопостачання, воду,  утримання прибудинкових  територій,  ліфтів  і  газу.  Щодо споживання  безпосередньо  електроенергії,  то сьогодні тарифи для населення - 11 копійок  при  користуванні  газовими  плитами  і  8 копійок - електричними з урахуванням 20- відсоткової дотації,  яку ми платимо з бюджету.  Тобто посередницька різниця знову, шановний пане   Панасовський,   становить   від  40  до  65  відсотків,  що відбивається на населенні.

 

     Що стосується газу,  шановні депутати,  то ще раз нагадую, що населення платило ПДВ завжди,  бо споживає газ власного видобутку, який оподатковується відповідно  до  нашого  законодавства.  Тобто ніяких  змін  у  комунальних тарифах не буде і не треба цим лякати зал.

 

     І, нарешті,  стосовно нульової ставки на газ, що імпортується в Україну. У нас є така цікава норма: нульова ставка на операції з продажу  газу,  що  імпортується  в  Україну.  А   тепер   давайте подивимося,  що  це  означає.  Ця  норма  економічно  є абсурдною. Поперше,  газ є продуктом критичного імпорту.  Про це всі  знають. По-друге, минулого року Кабінет Міністрів відмовився справляти ПДВ при купівлі товарів з  Росії,  що,  між  іншим,  є  незаконним,  і держава втрачає від цього 1,5 мільярда доларів США на рік.

 

     Нульова ставка, як ми з'ясовуємо, діє для інших товарів, а не для газу,  який купується газовим трейдером.  Щоб було  зрозуміло, ось  приклад.  Купує  газовий  трейдер протягом одного податкового періоду газ і, припустімо, партію "мерседесів" для власних потреб. Після того газ продає за нуль,  але ПДВ, сплачене в ціні придбання цієї   партії   "мерседесів"   (і    Мінфін    це    підтвердить), відшкодовується  цьому  газовому  трейдеру  з бюджету.  От що таке застосування так званої нульової ставки на імпорт газу.

 

     Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  пропонує два рішення:  або прийняти те, що ми запропонували, тобто залишити нульову   ставку   тільки   при   відвантаженні    енергопродуктів безпосередніми  виробниками  з  виловленням цієї комерційної маржі під ПДВ, або зробити інше, про що ми говорили з багатьма народними депутатами.  Вартість  цієї  пільги  адекватна 4,6 процента ставки ПДВ.  Ми можемо не залишати цю пільгу, але запропонувати в Україні суцільно  знизити  ПДВ  до 15 відсотків.  І якщо зал погодиться на таку   пропозицію,   ми   через   тиждень   внесемо    відповідний законопроект.  Це  буде  корисно  Україні,  усім її виробникам,  і зменшить пільги для посередників, які вони мають і матимуть згідно з    тим    рішенням,    яке    пропонує    Комітет    з    питань паливно-енергетичного комплексу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Почекайте з репліками. Я розумію, що питання дуже   цікаве,   і  ми  можемо  обмінюватися  репліками  до  кінця засідання, бо погляди протилежні.

 

     Записалося троє народних депутатів: Черняк, Матвієнков,   Юхновський.   Якщо  вони  не  заперечують... Наполягає хтось на виступі?

 

     Наполягає депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Если  в  правительственном  законопроекте  предлагается введение  экзотической  ставки  НДС 10 процентов (причем эта цифра практически ничем не обоснована), то законопроект нашего комитета, который представлял депутат Терехин, я считаю чистым популизмом. В этом законопроекте предлагается оставить нулевую ставку НДС лишь в случаях    реализации   энергоносителей   "виробниками   будь-яким споживачам".  Мне вообще такая формулировка и с юридической,  и  с экономической точки зрения представляется абсолютно неприемлемой.

 

     Учитывая ограниченность  времени,  я  бы хотел просто назвать цифры,  о которых сегодня  говорил  депутат  Терехин,  и  привести пример,  как это отразится на предприятиях,  которые платят за газ живыми деньгами и покупают этот газ не через посредников.

 

     Мариупольский комбинат имени Ильича.  На 1 ноября этого  года задолженность  перед комбинатом по возврату НДС - 30 миллионов 400 тысяч гривень.  С каждым месяцем в нынешних условиях задолженность будет  возрастать на 10-12 миллионов гривень,  а с введением НДС в том варианте, который предлагается, - на 13,8 миллиона гривень.

 

     Сегодня нам нужно немножко другое.  Давайте  в  конце  концов говорить  правду,  о  чем  говорил и депутат Терехин,  ссылаясь на необходимость решения этого вопроса.

 

     Мы потребляем 70 миллиардов кубометров газа.  Производим - 18 миллиардов кубометров,  мы знаем его цену. 32 миллиарда кубометров газа получаем за транзит,  и знаем цену  и  этого  газа.  Остается около   20   миллиардов  кубометров.  У  нас  есть  такие  крупные потребители газа,  как металлургические  комбинаты  имени  Ильича, "Азовсталь",  "Стирол"  и  так  далее.  Давайте  мы снимем нулевую ставку,  а чтобы они не завышали цены,  дадим  им  право  напрямую закупать  газ  в  России,  в Туркменистане и так далее.  Пусть они несут ответственность за те цены,  за тот газ, который закупают, и расплачиваются с тем государством, у которого этот газ закупают. И мы  сразу  решаем  все  проблемы.  Самый  дешевый  газ  отдаем  на внутреннее,  бытовое потребление и снимаем вопрос задолженности за газ государства Украина перед  другими  государствами.  Сегодня  к этому вопросу нужно подходить именно с этих позиций.

 

     А если   говорить   о  внесенных  законопроектах,  то  нечего изобретать велосипед, нужно поддерживать нулевую ставку, поскольку противное...  Здесь  приводилось  очень  много  доводов.  Если  мы отменим нулевую ставку,  то предприятия,  которые  сегодня  платят живыми деньгами,  вернутся к уже отработанным бартерным схемам,  и бюджет действительно  будет  нести  потери.  Поэтому  я  предлагаю поддержать  законопроект,  которым  продлевается  действие нулевой ставки.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  перед  голосуванням  -   по хвилині. Ігоре Рафаїловичу, наполягаєте? Будь ласка, дві хвилинки.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати!  Здавалося б,  питання  дуже  просте:  зміна  до закону.  Але  я  мушу сказати,  що це одне з найважливіших завдань нашої податкової і енергетичної системи.

 

     Я теж вважаю,  що електроенергія виробляється в  основному  з двох джерел:  з вугілля і з урану.  І коли вугілля постачається на електростанцію з нульовою ставкою, то електростанція менше платить за вугілля.  Коли вугілля постачається на електростанцію з ПДВ, то це ПДВ електростанція повинна сплатити, і колись пізніше їй це ПДВ повинні  повернути.  Це  непотрібне  продовження процесу вимивання обігових коштів у електростанції. Те саме, безумовно, стосується і металургійних підприємств: у їх витратах на одержання продукції на енергоносії  припадає  майже  43  проценти.   Тому   я   підтримую пропозицію залишити нульову ставку ПДВ на енергоносії, які йдуть у виробництво.

 

     Тепер стосовно ПДВ і населення.  Податок на додану вартість - це є податок на населення.  Населення сплачує 80 процентів податку на додану вартість. Населення має дуже низькі зарплати. За останні роки  доходи  населення  зменшилися  майже вдвоє.  І тому введення будь-якої ставки ПДВ,  яка пов'язана з енергоносіями,  вдарить  по населенню.

 

     Ми вже  вносили  пропозицію  збільшити  заробітну  плату  для населення таким чином,  щоб не спричинити інфляцію,  тобто  ввести так звані депозитні енергетичні гроші,  які населення сплачуватиме за енергоносії,  але  які  стають  звичайними  грішми,  як  тільки потрапляють  на відповідну електростанцію.  Таким чином ми могли б вирішити  питання  оплати  населенням   енергоносіїв,   збільшення заробітної плати, і цей кругообіг міг би запрацювати.

 

     Тепер щодо  транзиту.  Шановні  друзі!  Як  є в інших країнах світу?  У інших країнах світу є  таке.  Наприклад,  через  Україну перевозиться  транзитом  якийсь вантаж:  при ввезенні на територію України цього вантажу ви платите ПДВ,  при вивезенні  з  території України цього вантажу вам повертають ПДВ.

 

     Є спеціальний банк, який гарантує, що оплата і повернення ПДВ будуть здійснені.  Та коли вантаж потрапляє на територію  держави, відповідна  організація  повинна заплатити це ПДВ у гривнях.  І на виїзді з держави ми повертаємо це ПДВ у гривнях.  Купівля і продаж гривні через долари завжди вигідні для України, і відповідний банк одержує певну маржу на тому,  що є різні ціни на купівлю і  продаж долара.  При  великій  кількості  транзиту  це  дуже  вигідно  для держави, і це питання міністерство повинне, безумовно, розглянути.

 

     Я підтримую нульову ставку ПДВ,  але вважаю,  що до  нульової ставки на ПДВ Міністерство фінансів повинне ще повернутися, щоб на цьому транзиті, на зміні курсу валют ми могли виграти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Панасовський.  Будь ласка.  І  депутат  Мармазов.  По хвилині.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я  ничуть  не  усомнился  в компетентности моего коллеги Сергея Анатолиевича, однако хочу вам сказать: нет ни одной  тепловой электростанции в Украине,  самой экономичной,  где себестоимость была бы 1,3 цента.  Даже  простой  инженер,  который хорошо знает,  как формируется себестоимость, придет к выводу, что при работе энергетики на нижнем техническом пределе, с минимальным составом оборудования,  с энергоносителями,  цена которых на 15-20 процентов превышает мировые цены, не может быть той себестоимости, о  которой  вы  говорите.  Ниже  7 копеек нет себестоимости...  Вы глубоко ошибаетесь!  Точно  так  же,  как  рентабельность  сегодня зачастую  отрицательная  при  нормативе  22 процента и коэффициент ликвидности - меньше  единицы  при  нормативе  2,8.  Я  понимаю  - социальный  заказ,  но я предложил бы вам не набрасывать налоговую удавку, а пополнить бюджет из тех источников, из которых его можно пополнить.

 

     Возьмите под   контроль   использование   заемных   денег   и попробуйте пресечь злоупотребления (речь  идет  о  полученных  под государственные   гарантии   кредитах),   возьмите   под  контроль функционирование облигаций внутреннего государственного займа (это возможность   неконтролируемого   расходования  средств  бюджета), возьмите под контроль долговые  государственные  обязательства  по внутренним   и   внешним   долгам,  обслуживание  которых  сегодня возложено на Государственный бюджет.  По самым скромным подсчетам, денежная  масса,  движущаяся  помимо товарооборота и не облагаемая налогом, оценивается в размере годового бюджета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Олегу Григоровичу.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Даже   если   реализовать   только    эти возможности, мы в десятки раз перекроем то, что получаем от НДС.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Мармазов.   Будь   ласка.   І   будемо визначатися.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Уважаемые коллеги!  Когда мы  узнали,  что  от Комитета  по  вопросам финансов и банковской деятельности вносится альтернативный проект,  мы внимательно его изучили.  Позавчера  мы пригласили   специалистов  из  налоговой  инспекции  и  специально проследили всю цепочку,  как это будет передаваться от потребителя к потребителю и как это скажется на конечной цене.  Вывод оказался такой:  если  мы  введем  НДС,  то  цена  на  конечную   продукцию возрастет,  то  есть  за  все  будет  платить население.  И что бы Терехин здесь ни говорил,  ни один  посредник  из  своего  кармана платить НДС не будет, все равно они переложат его на население, на отечественного производителя. Это чтобы вам было ясно.

 

     Если мы согласимся с отменой нулевой  ставки  НДС,  возрастет конечная   цена   на   электроэнергию,   на  газ,  которыми  будет пользоваться население. Это первое.

 

     И второе.  Я понимаю позицию  замминистра.  Он  говорит:  "Мы проект бюджета уже сформировали с НДС".  Так извините, а почему же вы не руководствовались Бюджетной резолюцией, которую мы утвердили здесь?  Народные  депутаты проголосовали за нулевую ставку НДС,  и это уже ваше самоуправство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  У нас є три законопроекти, зараз ми все поставимо на місце.

 

     Василю Васильовичу,    вам    хвилинку   часу,   а   депутати підготуються до голосування.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Я хотів би внести деякі уточнення. Звертаю вашу увагу на те, що тарифи на комунальні послуги від введення  податку  на  додану  вартість  практично  не зміняться.   Газ  населення  завжди  споживало  з  ПДВ.  Пільг  на споживання  газу  для  населення  і,  до   речі,   для   бюджетних організацій  у  нашому  законодавстві  немає.  Тарифи  на  тепло-, водопостачання,  водовідведення в нас завжди були  з  ПДВ,  і  цей закон  не  спричинить  збільшення  тарифів,  тому  що  ПДВ там уже закладене. Я хотів би, щоб ви це врахували.

 

     Найбільша проблема - у споживачіввиробників.  Але я тільки що пояснював Ігорю Рафаїловичу,  що ми не втрачаємо кошти.  Виробники від обсягу своєї продукції платять  ПДВ  в  бюджет.  При  введенні податку   на  електроенергію  і  газ  для  них  цей  податок  буде зменшуватися на ту суму витрат,  яку вони відшкодують,  тобто вони будуть  платити  в  бюджет  зменшені суми.  Великих втрат обігових коштів підприємства не матимуть.

 

 

 

 Мова йде  тільки  про ціну цього закону для бюджету - 1,5 мільярда гривень. Це бюджетні кошти, і ми повинні прийняти рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ще раз нагадую, що в нас є три законопроекти. У такому порядку, в якому про них доповідали, я буду ставити їх на голосування.

 

     Про прийняття в  першому  читанні  законопроекту  за  4006-3. Автори  законопроекту  -  депутати  Костусєв,  Ковалко,  Мармазов, Станков. Прошу визначитися.

 

     "За" - 199.

 

     Ставиться на  голосування  законопроект  за   4050-4.   Автор законопроекту - Кабінет Міністрів. Прошу визначитися.

 

     "За" - 29.

 

     Явно не вистачає.

 

     І ставиться  на голосування законопроект за 4006-9.  Автори - народні депутати Альошин, Сокерчак, Терьохін. Прошу визначитися.

 

     "За" - 54.

 

     Почесне друге місце зайняв законопроект.

 

     Шановні колеги!  Ми мали три законопроекти,  жоден із них  не набрав необхідної кількості голосів. Але враховуючи, що по суті це було рейтингове  голосування,  я  ставлю  ще  раз  на  голосування законопроект,  який  набрав  найбільше  голосів.  Це  законопроект депутатів  Костусєва,  Ковалка,  Мармазова   і   Станкова.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 227.

 

     Законопроект прийнято в першому читанні.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Слухається  питання  про  проект  Закону про внесення доповнення до Закону  України  про  державне  регулювання імпорту  сільськогосподарської продукції (щодо цукрових буряків та цукру).  Є запитання до доповідача,  першого заступника  міністра? Немає?

 

     Є пропозиція підтримати у першому читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Шановні колеги,   заспокойтеся.   Буквально  два  слова.  Ви, напевно,  знаєте,  яка  зараз  надзвичайно  складна   ситуація   з виробництвом    цукру    -    цукрові    заводи   простоюють   або недозавантажені. Давайте допоможемо нашим виробникам.

 

     Будь ласка, голосуємо у першому читанні.

 

     "За" - 232.

 

     Дякую. Законопроект прийнято у першому читанні.

 

     -------------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  спеціальний  режим інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області (друге читання).  Доповідає заступник  голови Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій  Юрій  Іванович  Єхануров. Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  колеги! Пропонується  на друге читання два проекти законів:  проект Закону України  про  спеціальний  режим   інвестиційної   діяльності   на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області,  а також законопроект про внесення змін до деяких законів України з  питань оподаткування  у  зв'язку  із  запровадженням  спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  в Житомирській області.

 

     Хочу сказати,  що  під  час  підготовки  проекту  Закону  про спеціальний   режим   інвестиційної   діяльності   на   територіях пріоритетного  розвитку  у Житомирській області до другого читання надійшло 12 пропозицій і зауважень,  усі вони враховані. Прийняття цього  закону  дасть  можливість  створити  понад  42 тисячі нових робочих місць.  Реалізація цих заходів дозволить  досягти  обсягів виробництва 1990 року.

 

     Я просив  би,  шановні  колеги,  прийняти  проект  у  другому читанні.  Там  є  деякі  невеличкі  технічні  недоліки,  але   при доопрацюванні ми їх знімемо. Я просив би, шановні колеги, прийняти закон у цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  будьте   уважні.   Я   пропоную прийняти  в  другому  читанні в цілому Закон про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку  у Житомирській області.

 

     Депутат Доманський  хоче  поставити  запитання?  Будь  ласка, увімкніть мікрофон.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Адаме  Івановичу,   до частини  другої статті 3 вносилась поправка і до переліку включили додатково міста Бердичів і  Житомир.  Пропоную  Житомир  вилучити, оскільки він не входить в зону радіаційного забруднення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановні колеги! Справа в тому, що переселення з районів  чорнобильської  зони  відбувалося  до  міст  Житомира   і Бердичева.  Це  мої  виборці,  це мій округ.  Половина людей,  які приходять до мене на прийом,  - це ті люди,  які прийшли з  округу мого  колеги  Яценка.  Вони  там живуть і працюють.  І я не уявляю собі,  Анатолію Івановичу,  як ми з вами (ми  вдвох  із  Житомира) будемо працювати потім в окрузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   сідайте.   Будемо   голосувати.  Шановні колеги,  будьте уважні.  Шановні колеги!  Ми будемо голосувати дві пропозиції.  Перша пропозиція профільного комітету - з урахуванням міста  Житомира.  А  там   зорієнтуємось.   Тобто   ставиться   на голосування проект,  запропонований комітетом,  у другому читанні, включаючи місто Житомир. Прошу визначитися.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тоді давайте проголосуємо законопроект  у  цілому  в  другому читанні з вилученням міста Житомира. Прошу визначитися.

 

     "За" - 179.

 

     Рішення також не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Звертаю вашу увагу на одну просту річ.  Якщо ми зараз будемо,  вибачте,  торгуватися і йти таким чином, що одні хочуть,  щоб  був Житомир,  а другі хочуть,  щоб не було у проекті Житомира,  то  закону  взагалі  не  буде.  Ви   бачите,   чим   це закінчиться.

 

     Тому я пропоную: давайте все-таки з вилученням міста Житомира підтримаємо  цей  законопроект,  бо  інакше  взагалі   знімемо   з розгляду.

 

     "За" - 199.

 

     Шановні колеги! Я ще раз звертаю вашу увагу. Якщо ми зараз не приймемо  закон,  я  зніму  проект  з  розгляду.  А  закон  дійсно потрібний,  і багато хто з вас має відношення до зони радіаційного забруднення.

 

     Депутат Яценко. Будь ласка. Увімкніть мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановні  колеги!   Ви знаєте,  звідки  це  народилося.  Тому  що я виступав і казав,  що регіони Житомирської області,  які потерпіли внаслідок  Чорнобиля, сьогодні,  відверто, деградують. Деградують у зв'язку з тим, що та криза, яка охопила всю Україну, посилюється багатократно через те, що дуже багато людей, насамперед тих, які є інтелектуальною елітою цих районів,  виїхали.  І ми повинні дати можливість  цим  районам самим якось підтягнутися, вижити в цих складних умовах.

 

     Ми бачимо,  що не пройде з Житомиром. Тому я прошу тих людей, які хочуть, щоб обов'язково був врахований Житомир, підтримати той законопроект,  який  ми прийняли в першому читанні.  А далі будемо жити,  побачимо.  Ми сьогодні маємо реальну  можливість  допомогти цьому  регіону витягти себе за волосся з тієї багнюки,  в якій він опинився.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу.

 

     Шановні колеги! Давайте підтримаємо без міста Житомира і дамо можливість  працювати  цьому  закону.  Прошу  дружно проголосувати проект в цілому в другому читанні з вилученням міста Житомира.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги, ви бачите, тільки один депутат голосує проти. Хто  за  те,  щоб провести голосування в поіменному режимі,  прошу визначитись.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято. Будемо голосувати в поіменному режимі.

 

     Ставиться на поіменне голосування  законопроект  у  цілому  з урахуванням   пропозиції   про  вилучення  міста  Житомира.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 236.

 

     Дякую. Покажіть, будь ласка, по фракціях.

 

     "За": комуністи - 115; соціал-демократи - 10 із 28; "Батьківщина" - 4 з 8; НДП - 13 із 16; "Відродження регіонів" - 18 із 21;  Народний рух - 12  із  25; Трудова партія - 10 із 20;  соціалісти - 20 із 24;  зелені - 10 із 12;  "Реформи-Конгрес" - 1 з 9;  Рух - 6 із 11; "Незалежні" - 1 із 4;  прогресивні соціалісти - 0 із 7; "Громада" - 2 з 4; селяни - 8 із 9; позафракційні - 6 із 11.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Давайте у зв'язку з прийняттям цього  закону приймемо  й  проект  Закону  про  внесення  змін до деяких законів України  з  питань  оподаткування  у  зв'язку   з   запровадженням спеціального   режиму   інвестиційної   діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області. З урахуванням того, що місто Житомир вилучене.

 

     Юрію Івановичу,  ми  маємо  прийняти  законопроект  у першому читанні? В цілому? Голосуємо в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую. Закон прийнятий.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Постанови   про   створення   спільної парламентсько-урядової   комісії   з  комплексного  дослідження  і узагальнення   досвіду   функціонування   спеціальних    (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Доповідає член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Анатолій Іванович Кондратенко.

 

     Анатолію Івановичу,  скільки вам часу  потрібно?  3  хвилини? Будь ласка.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Постановою Верховної Ради України від 1 липня 1999 року передбачено створення спільної парламентсько-урядової комісії  для здійснення  контролю  за діяльністю створених відповідно до рішень Верховної Ради вільних економічних зон,  зон з  особливим  режимом інвестицій тощо.

 

     Кабінет Міністрів  подав  склад урядової частини цієї комісії на  чолі  із  заступником  міністра  економіки  Романюком  Сергієм Андрійовичем. Наш комітет 10 листопада 1999 року розглянув питання про склад парламентської частини цієї комісії.  Пропонується такий склад:  Гуренко,  Джоджик  -  член  Комітету  з  питань фінансів і банківської  діяльності,  Кирильчук  -  член  Комітету  з   питань бюджету,  Кондратенко,  Петренко  - члени нашого комітету,  Шишкін Віктор Іванович - заступник  голови  Комітету  з  питань  правової реформи  і Крамаренко - головний консультант секретаріату Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності     та     інвестицій.     Головою     цієї     спільної парламентсько-урядової  комісії  пропонується  затвердити  Гуренка Станіслава Івановича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ми   затверджуємо  склад  парламентської частини.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще пропозиція.  Від фракції зелених  пропонують включити народного депутата Костржевського Дениса Борисовича.

 

     Я пропоную   прийняти   постанову   в  цілому  з  урахуванням пропозиції Партії зелених. Голосуємо дружно за.

 

     "За" - 207.

 

     Депутат Пухкал від фракції "Батьківщина".

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська  область).   Фракція   "Батьківщина".   Шановні колеги!  При  формуванні  цієї  комісії,  на  думку нашої фракції, порушено головний принцип  формування  подібних  структур.  У  цій комісії не представлені деякі фракції і депутатські групи,  в тому числі  і  фракція  "Батьківщина".  Сьогодні  на  своєму  засіданні фракція  "Батьківщина"  прийняла  рішення  рекомендувати до складу цієї комісії члена фракції  Сафронова  Станіслава  Олександровича. Просимо це врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолію Івановичу.

 

     КОНДРАТЕНКО А.І.  Я  відповідаю.  Шановні  народні  депутати! Постанова Верховної Ради була прийнята  1  липня  1999  року.  Хто заважав  керівникам  фракцій  звернутися  в  комітет і внести свої конкретні пропозиції?  У принципі, можна затвердити склад і з 8, і з  9  чоловік.  Але  ж  має  бути  пропорційний  склад  і  з  боку парламенту,  і  з  боку  уряду.  Тому  наш  комітет  розглянув  це питання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я не бачу тут проблеми.  Давайте врахуємо пропозицію "Батьківщини", включимо до складу цієї комісії ще депутата Сафронова і приймемо постанову в цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Постанова прийнята.  Шановні колеги! Давайте побажаємо цій  комісії  попрацювати  так,  щоб   ми   розібралися,   що   ми настворювали. Ми майже всю Україну перетворили на суцільні зони. І яка ефективність?  І щоб після того,  як ця комісія доповість  нам про результати своєї роботи,  ми могли прийняти відповідне рішення

- створювати ці зони чи ліквідувати навіть ті, які вже створили.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону про звільнення від  оподаткування грошових  коштів,  які  спрямовуються  на  проведення новорічних і різдвяних свят для  дітей  і  підлітків,  та  операцій  з  продажу дитячих  святкових  подарунків.  Це наше традиційне передноворічне питання. Давайте приймемо закон у цілому.

 

     "За" - 248.

 

     Дякую. Закон прийнято.

 

     Депутат Донченко з мотивів. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Адам Иванович. Уважаемые коллеги! Мы возвращаемся  к  этому  вопросу,  как  только  подходят новогодние праздники.  Точно так же мы возвращаемся к вопросу,  связанному со снятием налога на добавленную стоимость и налога на прибыль, когда речь идет об оздоровлении детей.

 

     Поэтому я просил бы, Адам Иванович, дать поручение профильным комитетам  в  ближайший  месяц  подготовить  изменения  в законы о налоге  на  добавленную  стоимость  и  о  налогообложении  прибыли предприятий,  чтобы мы решили этот вопрос и не возвращались к нему постоянно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте  дамо  таке  протокольне доручення  двом  комітетам - комітету Альошина і Комітету з питань соціальної  політики,  головою  якого  поки  що  є  Марчук.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 206.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Ми вичерпали порядок денний на сьогодні.  На завершення я хотів би нагадати,  що сьогодні, 3 грудня, в Україні, як і в усьому світовому співтоваристві,  відзначається Міжнародний день  інвалідів.  Ми  за  ініціативою  профільного  комітету,   за наполяганнями  покійного  Віталія  Івановича Луценка приділяли цим питанням чимало уваги - провели спеціальні парламентські  слухання з  цієї проблеми,  прийняли цілу низку законів.  Давайте побажаємо людям,  які відносяться до цієї  категорії,  щоб  закони,  які  ми прийняли  в  стінах  парламенту,  реалізовувались,  щоб це сприяло полегшенню їхньої долі.

 

     Оголошення. Наступного тижня у  нас  робота  в  комітетах.  Я інформую   вас   про  те,  що  о  12  годині  відбулося  засідання Погоджувальної  ради  під  головуванням  Голови.  Був  розроблений графік  зустрічей  із кандидатом на посаду Прем'єр-міністра,  тому прохання до фракцій дотримуватися цього графіка.

 

     І ще одне оголошення.  На наступному тижні відбудеться значна подія.  Надійшла черга України проводити сесію ПАЧЕС.  Сесія ПАЧЕС відбудеться наступного  тижня  у  сесійному  залі  Верховної  Ради України.  Тому прохання все, що ви інколи залишаєте тут на робочих місцях, забрати з собою.

 

     Я дякую  вам  за  плідну  співпрацю.  Засідання  оголошується закритим. До зустрічі через тиждень.

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     СОКЕРЧАК В.М.  У  принципі  я  підтримую прагнення Комітету з питань  свободи  слова  до  врегулювання  чинного   законодавства, посилення    державного    контролю    за   рекламою,   підвищення відповідальності рекламних агенцій  за  свій  бізнес  та  протидії чиновницькому  свавіллю.  Тому вважаю за доцільне підтримати зміни щодо політичної реклами і механізмів її розміщення,  доповнення та зміни щодо зовнішньої реклами,  порядку її розміщення.  Про це, до речі,  говориться й у зверненні до  нас  Всеукраїнської  рекламної агенції, яке роздане сьогодні в залі.

 

     Однак крім       соціально-політичного,      є      ще      й соціально-економічний бік проблеми.

 

     Працюючи над підготовкою до другого  читання  проекту  Закону України  про  боротьбу з контрабандою,  фальсифікатом,  незаконною торгівлею алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами,  робоча група   виявила,   що   споживачі  погано  знають,  яку  продукцію виробляють наші підприємства, тобто в нас слабо поставлена реклама товарного  знака.  Громадяни  України  мають право знати,  що таке "Гетьман",  "Шустов", "Алко", "Артеміда", "Таврія", ВАТ "Прилуки", харківська "Філіп Морріс",  київська "Реємтсма".  А багато відомих іноземних фірм і так відомі,  вони мають більше шансів збути  свою продукцію.

 

     Тому робоча група вважає,  що не треба вносити якісь зміни до статті  21  стосовно  реклами  таких  специфічних,  але  легальних товарів,  як  алкогольні  напої  та тютюнові вироби.  Норми чинної сьогодні  статті  уже  містять   дуже   жорсткі   обмеження   щодо рекламування  цих виробів і напоїв.  Підсилення заборон,  обмежень або  внесення  необгрунтованих  змін  буде  стосуватися  легальної продукції,  а не контрабандної,  яка просувається на ринок завдяки низькій ціні та великій кількості громадян - розповсюджувачів.

 

     Економічні розрахунки  показують,   що,   скажімо,   введення заборони  на  проведення  лотерей  або  розіграшів призів,  видачу подарунків чи грошей з метою стимулювання збуту стає дуже  вагомою перепоною  для  просування  вітчизняної  легітимної  продукції  на ринок.  За  попередніми  розрахунками  це  призведе  до  суттєвого скорочення  обсягів  продаж  -  на  10-15  відсотків,  або на 7-10 мільярдів штук сигарет. Якби на таку кількість було менше випалено сигарет,  це  був  би  плюс для здоров'я громадян.  Але ж їх місце займе контрабандний  товар,  легальне  виробництво  зменшиться,  а отже, зменшаться і надходження до бюджету податку з прибутку, ПДВ, акцизу.

 

     Не слід забувати й соціальний аспект. На тимчасову роботу для проведення  рекламних акцій агенції залучають до 3 тисяч соціально найменш захищених громадян, головним чином безробітних.

 

     У ході проведення рекламних кампаній розповсюджується  велика кількість  сувенірів,  подарунків,  супутніх товарів (попільнички, запальнички тощо).  Майже  дві  третини  з  них  виготовляються  в Україні.  За  підрахунками,  вартість  цієї продукції становить 10 мільйонів доларів США на рік.  Тільки ПДВ з цієї вартості -  майже 1,7 мільйона доларів.

 

     Незрозуміло, чому  реклама тютюнових виробів на телебаченні і радіо забороняється,  а  реклама  алкогольних  напоїв  вітчизняних виробників  дозволяється  в  нічний час.  Чим вітчизняний виробник тютюнових  виробів  відрізняється   від   вітчизняного   виробника алкогольних  напоїв?  До  речі,  введення  цієї  норми  суперечить положенням статті 12 Закону України про підприємництво,  згідно  з якою  держава  гарантує  всім  підприємствам  рівні можливості для доступу до інформаційних ресурсів.

 

     Дуже багато запитань викликає норма законопроекту,  згідно  з якою  перед  початком  рекламної  кампанії рекламодавці зазначеної продукції зобов'язані  5  відсотків  коштів  від  суми  витрат  на розповсюдження  реклами  відраховувати  на виробництво реклами про шкоду тютюнопаління та зловживання алкоголем. Ця норма виписана не досить чітко. Що включається до бази оподаткування? За який термін треба  платити?  Як  будуть  повернуті  гроші  в  разі  припинення кампанії? Чи включається ПДВ у зазначені 5 відсотків?

 

     На загал,  зважаючи  на  важку  економічну  ситуацію,  в якій знаходиться  тютюнова  галузь,  можливо,   треба   хоч   тимчасово відмовитися від цього додаткового податку.