ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 21 ж о в т н я 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Реєструємося.
У залі зареєстровано 327 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. От нам би такою кількістю і закони приймати.
Розглядається питання - проект Закону про забезпечення додержання вимог щодо несумісництва в системі місцевого самоврядування. В другому читанні законопроект.
Доповідає голова Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад Олександр Дмитрович Кушнір. Будь ласка, Олександре Дмитровичу.
КУШНІР О.Д., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Я не буду делать пространного доклада. Скажу только, что во время работы в комитете по подготовке законопроекта на второе чтение мы постарались сделать его таким, чтобы он работал и помог нам навести порядок в органах местного самоуправления и в органах местных государственных администраций.
Адам Иванович, учитывая сказанное, я предлагаю рассматривать постатейно, как и полагается. Я обращаю ваше внимание на то, что мы изменили название данного законопроекта, внесли ряд существенных поправок, учли замечания, которые были высказаны к редакции законопроекта, принятого в первом чтении. Над данным законопроектом плодотворно работали Министерство юстиции и юридическое управление Секретариата Верховного Совета. С учетом, я повторяю, вот этой моей информации прошу рассмотреть законопроект и принять его во втором чтении.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо працювати в режимі другого читання. Ви бачите, що більшість поправок враховано. Ми зараз розглянемо ті, які відхилені.
Перша поправка. Борис Якович Беспалий пропонував замість названого закону підготувати відповідні зміни до двох базових законів. Але він, я бачу, погоджується, знімає свою пропозицію.
Наступна його поправка - п'ята. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Беспалого.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановні колеги, Олександр Дмитрович казав, що дуже ретельно опрацьовано законопроект з юридичного боку. А на мій погляд, тут трапилося якесь непорозуміння з точки зору юридичної техніки. Будь ласка, уважно послухайте текст тієї статті, яку я пропоную вилучити: "При встановленні судом факту здійснення особою на відповідній посаді повноважень, які припинені згідно зі статтею 1 цього закону, суд приймає рішення про позбавлення її права займати будь-які посади в органах місцевого самоврядування та місцевих органах виконавчої влади строком від одного до п'яти років". Тобто ми прямим текстом записали, що суд має прийняти конкретне рішення. Це, безумовно, суперечить принципу розподілу влад. Це є втручання в судову компетенцію. Ми маємо записати цю норму в Кодекс про адміністративні правопорушення, і тоді вже суд сам прийме рішення.
Тому я прошу (я бачу, тут немає кворуму) не просто не проголосувати це як поправку, а з огляду на те, що порушується конституційний принцип розподілу влад, підтримати її в такій формі
- визнати дану статтю такою, що суперечить Конституції, тобто проголосувати про неприйнятність. По суті, це нормальна ідея, але так, як тут записано, це нонсенс.
КУШНІР О.Д. Адам Иванович, я прокомментирую этот вопрос. Вот как раз на первом этапе, Борис Яковлевич, мы действительно хотели эту статью изять, но юридическое управление настояло на том, чтобы мы ее сохранили. И вот чем оно обосновало свою точку зрения.
"Статтю 4 пропонується ввести тому, що можуть бути випадки, коли посадова особа, повноваження якої припинено через несумісність, продовжує свідомо здійснювати свої повноваження. У цьому випадку при встановленні судом факту здійснення таких повноважень суд приймає рішення про позбавлення її права займати будь-які посади в органах місцевого самоврядування та місцевих органах виконавчої влади строком від одного до п'яти років". Аналогічний механізм застосовано в Законі про боротьбу з корупцією. Вот у меня есть выдержка из этого закона - статья 7 "Відповідальність за вчинення корупційних діянь", в которой написано: "Таким особам забороняється балотуватися в депутати або на виборні посади в державні органи протягом п'яти років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади та займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади". Я еще раз подчеркиваю, что именно юридическое управление Секретариата Верховного Совета посчитало необходимым обязательно сохранить данную статью в нашем законопроекте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Яковичу, логіка у ваших міркуваннях є, але погодьтеся, що певна логіка є й у тому, про що сказав голова комітету. Бо якщо ми нічого не запишемо, то ви розумієте (і тут прикладом можуть бути вінницькі події та й у інших містах події так само розгортаються), що це суміщення, справді, до абсурду, вибачте, доходитиме. Ну, як може бути так, що у Вінницькій області голова обласної державної адміністрації і міський голова міста Вінниці - одна й та сама особа. Абсурд? Абсурд. Ще й народним депутатом був. Через суд тільки повинні були позбавляти повноважень. Якщо ми боремося і хочемо, щоб у нас була диктатура закону, то давайте запишемо. Можливо, воно спрацює.
Не наполягаєте, Борисе Яковичу, щоб ми ставили це на голосування? Я можу поставити.
Хто за те, щоби підтримати пропозицію депутата Беспалого, прошу проголосувати.
"За" - 69.
Не приймається.
І остання поправка 9 також депутата Беспалого. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Шановні колеги, тут знову трапилося непорозуміння якого плану? Я цілком згоден з тим, що казали Олександр Дмитрович і Адам Іванович. Просто те, про що казав Олександр Дмитрович, має вирішити суд. А ми прямо записали судове рішення в текст закону. Ми написали, що суд зобов'язаний вирішити так, так і так. На це все одно буде вето. Ми до цього повернемось. Я тому й кажу про юридичну техніку. Ми правильну ідею записали так, що над нами сміятимуться.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Яковичу, я уже веду мову про вашу дев'яту поправку. Дев'ята поправка остання. Погоджуєтесь? Так. Я не думаю, Борисе Яковичу, що ви готуєтесь іти в адміністрацію працювати й будете підказувати, щоб накладали вето.
Голосуємо в цілому. Закон потрібний, і кожен із нас бачить і розуміє, і в державі розуміють, що він потрібний. І не суперечить, а, навпаки, підтверджує дію Конституції.
"За" - 163.
Трохи бракує голосів, тому що 154 депутати не голосують.
Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Полюховича.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Шановні народні депутати й Адаме Івановичу! Я вас попрошу, якщо в людей немає серйозних аргументів проти підтримки цього законопроекту та прийняття в цілому, то поставте на поіменне голосування. І ви побачите, що цей законопроект набере потрібну кількість голосів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спробуємо ми покищо без поіменного голосування. Тільки п'ять депутатів проти. Зрозуміло, що ми повинні його проголосувати.
Депутат Зарубінський. Будь ласка.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Адаме Івановичу! Тут справа не в тому, що хтось голосує проти. Ви ж добре бачите, якщо ми зараз будемо продовжувати, то дійде до того, що ми вимушені будемо його просто зняти. Завтра ще є робочий день. Я пропоную, щоб ми проголосували завтра зранку, бо дуже актуальний закон. Треба, щоб він був прийнятий зараз, а не в листопаді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще сьогодні його проголосуємо. Зараз ще підійдуть депутати після обіду.
Депутат Черненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Я абсолютно уверен, что этот закон мы проголосуем сегодня. Вы наверное помните, песенка такая была: "Он и маршал, и герой, догадайся, кто такой". Мы должны проголосовать этот закон немедленно. Не надо доводить ситуацию до полного абсурда. Вы посмотрите, что делается. Совмещают по две, три, четыре должности. Используют их уже не только для антидемократии, но и для диктатуры.
Я прошу всех, у кого есть честь, достоинство (а оно есть в этом большом зале), проголосовать. Мы сейчас распределимся как положено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте проголосуємо. Попеску, будь ласка, до залу заходьте. Закон потрібний, кожен це відчуває. Голосуємо.
"За" - 202.
Уже ближче до істини, 202 голоси. Віталію Шевченко, газету почитаєте потім, голосуйте. Зінченко підійшов. Хто ще з депутатів є там, у кулуарах? Голосуємо, шановні колеги. Голосуємо.
"За" - 235.
Дякую.
От що значить: Попеску підійшов до пульта - й одразу магічна дія, і Зінченко. Дякую. Закон прийнято.
------------
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України про зовнішньоекономічну діяльність. Доповідає народний депутат Володимир Оникійович Петренко. Будь ласка, Володимире Оникійовичу. Скільки часу вам потрібно?
ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Я думаю що за дві хвилини доповім Верховній Раді.
Шановні колеги, статтею 6 чинного Закону про зовнішньо-економічну діяльність передбачено, що у випадку, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою, він потребує тільки підпису цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт) підписують дві особи. Це ускладнює укладання договорів у зовнішньоекономічній діяльності.
Що пропонують шановні народні депутати? Вони пропонують внести зміну до статті 6, якою передбачити, що і від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт) підписує одна особа. Я, з вашого дозволу, зачитаю.
"Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) можуть випливати з доручення, статутних документів, договорів на інших підставах і не суперечать чинному законодавству. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності".
У такий спосіб ми приведемо статтю 6 у відповідність з чинними міжнародними нормами. Комітет розглянув цю пропозицію і вважає за доцільне внести її на розгляд Верховної Ради та прийняти законопроект у цілому. Є висновки науковоекспертного управління, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, в яких зазначається, що вони не мають зауважень до цього проекту. Отже, ми можемо його прийняти як поправку до закону в цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Оникійовичу.
Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, тоді пропонується прийняти в цілому ці зміни до закону. Голосуємо.
"За" - 212.
Займіть, будь ласка, робочі місця.
Уряд не має заперечень?
ШЕВАЛЬОВ В.М., перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Ні, я дуже вдячний вам. Це та ситуація, коли пропозиція депутатів дуже слушна. І, мабуть, ми повинні були б дещо раніше внести таку зміну. Це спростить процедуру укладення зовнішньоекономічних договорів. Я дуже прошу вас, шановні депутати, підтримати.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, готові? Голосуємо законопроект у цілому.
"За" - 230.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України. Є декілька законопроектів. Урядовий законопроект доповідає міністр праці та соціальної політики Іван Якович Сахань. Будь ласка, Іване Яковичу, п'ять хвилин.
САХАНЬ І.Я., міністр праці та соціальної політики України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Запропонований на розгляд Верховної Ради законопроект розроблений Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством економіки, Міністерством юстиції за участю Федерації профспілок України.
Законопроект розроблено з метою приведення окремих норм Кодексу законів про працю у відповідність з Конституцією України, подальшого вдосконалення трудових відносин, що виникають між найманим працівником і фізичною особою - роботодавцем, зокрема й підприємцем без права створення юридичної особи, при реалізації конституційного права на працю, а також порядку ведення трудових книжок для цієї категорії працівників.
Чинним законодавством не визначено чітко порядок укладання трудових договорів між працівником і фізичною особою, здійснення контролю за цим процесом з боку як самого працівника, так і державних органів, не окреслені особливості регулювання праці зазначених працівників щодо порядку укладання та розірвання трудових договорів.
Виникають певні труднощі під час підтвердження трудового стажу працівників, які працюють на умовах трудового договору у підприємців, що не мають прав юридичної особи, а також для тих, які працюють в окремих громадян по їх обслуговуванню (домашні робітниці, няньки, шофери тощо), оскільки чинне законодавство не передбачає ведення трудових книжок для цієї категорії працівників. Робота цих працівників повинна підтверджуватися довідкою організації, за участю якої було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, а також довідкою про сплату страхових внесків до фонду державного соціального страхування. Однак на законодавчому рівні не визначені органи, за участю яких укладається трудовий договір між працівником і фізичною особою.
У зв'язку з цим пропонується запровадити обов'язкову письмову форму трудового договору між працівником і фізичною особою, зазначити, що особливості регулювання праці таких працівників встановлюються законодавством, що стане підставою для розроблення окремого положення про умови праці працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами.
Крім того, пропонується запровадити інститут реєстрації трудових договорів з цими працівниками з визначенням органу, який здійснюватиме й контролюватиме реєстрацію зазначених трудових договорів, і на підставі цього вносити записи до трудових книжок працівників про роботу у фізичних осіб, оскільки запропоновані зміни до статті 48 Кодексу законів про працю встановлюють обов'язковість ведення трудових книжок на працівників, які працюють у фізичної особи за трудовими договорами понад п'ять днів.
Статтею 43 Конституції України заборонено використання примусової праці, що відповідає вимогам відповідної конвенції Міжнародної організації праці. У зв'язку з цим пропонується внести зміни до статей 32, 33, 34, 35 Кодексу законів про працю, спрямовані на приведення їх у відповідність із названими нормативноправовими актами.
Умовою оплати часу простою не з вини працівника є попередження працівником власника або уповноважений ним орган про початок будь-якого простою. Покладення на працівника такого обов'язку нерідко перешкоджає реалізації його права на отримання заробітної плати за час простою. Для усунення такої перешкоди пропонується із частини першої статті 113 Кодексу законів про працю вилучити обов'язковість такого попередження, але при цьому зазначити в запропонованій новій частині другій цієї статті, що працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган про початок простою, крім простою певного структурного підрозділу чи всього підприємства.
Ми вважаємо, що норми цього законопроекту узгоджені з чинним законодавством і просимо підтримати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Яковичу.
Є запитання? Так. А більше рук не буде, якщо я надам можливість запитати тим, хто підняв руку? Ні, краще запишіться. Будь ласка, висвітіть список. Три хвилини.
Депутат Гусак. За ним - депутат Абрамов.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 144, Полтавська область). Шановний Іване Яковичу, поясніть, будь ласка, як робітник зможе виконати вимогу закону - попередження про простій і як практично визначається простій - на годину, на дві чи на тиждень? Це перше запитання.
І друге запитання. Як усе-таки застосовувати вимогу про реєстрацію. Адже то дуже велика бюрократична формальність - зареєструватися в службі зайнятості. Чи це не призведе до того, що їх просто не реєструватимуть, не надаватимуть робочі місця?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Ваші запитання справді мають під собою підгрунтя. І чесно кажучи, я зіткнувся з несприйняттям цього положення службою зайнятості, яка не хоче брати на себе додаткові функції щодо реєстрації, оскільки це потребуватиме, очевидно, і значних витрат часу, і додаткового штату працівників. Але, на нашу думку, всетаки йдеться про потребу захистити людей, стосунки яких із роботодавцями на сьогодні не врегульовані. І ми вважаємо, що нам треба це робити. Можливо, доведеться з часом і вносити зміни до чинного законодавства. Але на даному етапі ми вважаємо виправданими такі заходи. Якщо виникнуть якісь проблеми, пов'язані з реалізацією цього закону, і досвід покаже, що потрібно вносити зміни, то будемо їх пропонувати з огляду на ті обставини, які складуться.
Що стосується вимоги - попередження простою. Мова тут іде про уточнення деяких нюансів. Чинне законодавство вимагає попередження будь-якого простою. А запропонована нами редакція пом'якшує ситуацію, вилучає обов'язковість такого попередження і залишає попередження тільки в тому разі, коли безпосередньо найманий працівник не може виконувати роботу. Коли бригада не працює чи все підприємство стоїть, то тоді не треба цього робити. Тобто пом'якшується вимога до працівника, який, власне, може опинитися в становищі, коли він не виконав чинне законодавство і через те не отримує належної матеріальної підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов. За ним - депутат Стоян. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Иван Яковлевич! Я внимательно слушал вашу информацию по такому важному вопросу, как законодательство о труде. Я часто встречаюсь с избирателями, и они требуют от меня выяснить два момента у вас как министра.
Первый момент. Повсеместно руководители не выполняют требований трудового договора о выплате заработной платы. Судебные решения не помогают.
И второй. Частные предприниматели в нашем городе (Донецкая область) при приеме на работу молодежи заявляют: "Не я тебе должен платить зарплату, а ты мне за то, что я подобрал тебя с улицы". Какова ваша позиция как министра по этому вопросу?
Спасибо.
САХАНЬ І.Я. Я розумію, наскільки гостре питання заборгованості з заробітної плати та її своєчасної виплати. Хотів би повідомити, що в минулому місяці вперше в країні зафіксовано зменшення заборгованості з заробітної плати. Вона скоротилася на 256 мільйонів (я по пам'яті називаю цифру), тобто більше ніж на 3 відсотки. Це підтвердження того, що Міністерство праці та соціальної політики силами Державної інспекції праці намагається впливати на ситуацію, і ми поступово розв'язуємо цю проблему, хоча, зрозуміло, темпи не такі, як нам би хотілося.
Ми перевірили 25 тисяч підприємств різних форм власності. Притягнено до відповідальності десятки тисяч керівників підприємств. На жаль, сьогодні й чинне законодавство не дає нам можливості робити це так, щоб керівники підприємств відчували всю відповідальність за цю справу.
Що стосується судів, то тут, справді, є проблема. Частина наших подань до судів, на жаль, не розглядається своєчасно, а коли й розглядається, то виправдовуються дії керівників, які не виконують свого обов'язку. І внаслідок цього ми маємо цілу низку проблем.
Ми тепер працюємо з Верховним Судом України над врегулюванням цієї практики з метою підвищення ефективності діяльності інспекції. А що стосується заяв деяких керівників підприємницьких структур, які поводять себе таким чином, то це, власне, скоріше порушення не норм закону, а норм моралі, коли люди сьогодні просто вважають за можливе такі заяви робити. Маємо багато прикладів, коли свідомо нехтують вимогою укладання колективних договорів відповідно до чинного законодавства з цього питання. І ми діємо в цьому напрямі, на жаль, теж не завжди в такому законодавчому полі, яке дозволяло б реально впливати на ці речі.
З огляду на це ми й пропонуємо сьогодні прийняти даний законопроект, щоб певною мірою врегулювати стосунки між найманим працівником і роботодавцем з тим, щоб найманий працівник був більш захищений і щоб органи державної влади мали реальну можливість втручатися в ті чи інші процеси.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Стоян.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Голова Федерації профспілок України, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до того, що зміни до Кодексу законів про працю, які подає сьогодні Міністерство праці та соціальної політики, дуже й дуже важливі та принципові, і вони опрацьовані разом із профспілками.
По-перше, захищається людина від примусової праці. По-друге, ви знаєте, як сьогодні беруть людей на роботу, особливо на підприємствах нових форм власності або на контрактній основі, або ще на якійсь. Тут же пропонується, щоб це було на договірній основі. Не просто договірна основа, а якщо хтось працює у фізичної особи, то щоб це було записано йому в трудову книжку. Це дуже важливо. І тому я прошу підтримати цей законопроект. Комітет також підтримує.
У мене запитання таке, Іване Яковичу. Ось ви вводите поняття "простій". Це також дуже важливо. Сьогодні багато простою з вини роботодавця. Я хотів би, щоб ви пояснили, якої тривалості має бути вимушена перерва в роботі працівника, щоб до неї можна було застосувати поняття "простій"?
Дякую за відповідь.
САХАНЬ І.Я. Олександре Миколайовичу, ви знаєте, що поняття простою ми внесли до законопроекту, який, сподіваємося, найближчим часом Верховна Рада теж буде розглядати. Це законопроект про страхування на випадок безробіття. І ним ми передбачаємо якраз усі норми, пов'язані із цим поняттям, та регулюємо, так би мовити, всі питання, пов'язані із тривалістю простою і порядком виплати у разі простою.
Тому я вважаю, що це не є нормою даного закону. Він просто врегульовує стосунки між найманим працівником і роботодавцем. А норми, пов'язані з простоєм, виписані в тому законопроекті, який найближчим часом розглядатиметься.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Яковичу. Сідайте, будь ласка.
Для представлення законопроекту слово надається народному депутату Валерію Іллічу Коновалюку. Відсутній.
Тоді, будь ласка, народний депутат України Владислав Сергійович Степура представлятиме свій законопроект.
СТЕПУРА В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! Я пропоную зміни до статей 38 і 44 Кодексу законів про працю України.
У частині третій статті 38 говориться про те, що кожен працівник може за власним бажанням у визначений ним строк розірвати трудовий договір, якщо власник або уповноважена ним особа не виконують законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань.
За тих часів, коли писалася ця норма, за радянських часів, можливо, життя й не давало інших підстав для того, щоб ми мали право розривати за власним бажанням трудовий договір. Але тепер ситуація змінилася. І я пропоную розширити права працівників до рівня, гарантованого Конституцією. Тобто замість "не виконує законодавство про охорону праці" записати "не виконує закони України про працю", щоб поширити цю норму й на інші випадки порушення законодавства про працю. Якщо ми це приймаємо, то треба внести зміни й до статті 44 КЗпП, де йдеться про вихідну допомогу в цих випадках: виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, якщо трудовий договір розривається працівником за власним бажанням, коли власник порушує законодавство про охорону праці. Я пропоную поширити цю норму на всі випадки, коли порушується законодавство про працю чи умови колективного двостороннього трудового договору.
Я погоджуюся із зауваженнями науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради. Мною було запропоновано таку редакцію: якщо порушується трудовий колективний або двосторонній договір. Я мав на увазі, що не завжди укладається колективний договір. Часто укладається індивідуальний договір між працівником і роботодавцем. Можна, мабуть, це вилучити, бо колективний договір, як і індивідуальний, це теж двосторонній договір. Тому можна вилучити оці визначення "колективний або двосторонній", а залишити тільки "трудовий договір". Це, мабуть, треба зробити.
Що стосується іншого зауваження науково-експертного управління. Я просто пропонував привести у відповідність із правилами граматики української мови назву цього кодексу. Ще раз послухайте, як звучить його назва: "Кодекс Законів про працю України". Це стилістично неправильно записано. Якщо ми маємо можливість змінити назву, то давайте відразу напишемо правильно - "Кодекс законів України про працю". Але це не принципове питання, воно суто граматичне. Підтримаєте, не підтримаєте - це вже до чого зал схилятиметься. А щодо внесення змін до статей 38 і 44, про які я сказав, то дуже прошу вас усіх підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Депутат Баулін. За ним - депутат Стрижко. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Фракция коммунистов. Спасибо, Адам Иванович. Уважаемый Владислав Сергеевич, я считаю, что вы напрасно отказываетесь от такого понятия, как "коллективный договор". Мы уже забыли, что во времена социализма был такой коллективный договор, который должны были все выполнять - от директора до уборщицы. Не надо от этого отказываться, это наши принципы.
Но я хочу вас спросить о другом. Я понимаю, что Иван Яковлевич Сахань и вы докладывали изменения к разным статьям. Но все-таки, наверное, в результате будет принят какой-то общий закон. Так вот, в законопроекте, который представлял Иван Яковлевич Сахань, вводится еще требование регистрации трудовых договоров. Как вы к этому относитесь? У нас уже налоговая инспекция всех регистрирует. У нас в центре занятости всех регистрируют. А теперь мы должны создавать еще и этот центр регистрации - дополнительный чиновничий орган. Как вы относитесь к такому предложению Кабинета Министров?
СТЕПУРА В.С. Я не проти того, щоб укладалися трудові договори. Тільки в законопроекті, мабуть, треба вилучити визначення "колективний" і "індивідуальний", щоб мати просто трудові договори. Щоб ми могли цією нормою охоплювати всі види трудових договорів. Тоді це поняття охоплюватиме і колективні, й індивідуальні договори.
А тепер стосовно вашого запитання. До цього питання однозначного підходу не може бути. З одного боку, така норма буде якимось чином захищати тих працівників, які наймаються на роботу, укладають трудовий договір. А з другого боку, це, як ви правильно зазначили, мабуть, призведе до появи якихось додаткових штатних працівників. Тому до цієї вимоги має бути якесь економічне обгрунтування тощо, і тоді, спираючись на нього, можна приймати відповідне рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Насколько я понял, целью ваших изменений является, с одной стороны, предоставление определенных гарантий работнику, а с другой - оказание определенного давления на администрацию, которая должна была бы соблюдать все условия договора и обеспечить соответствующие условия труда и оплаты.
Что касается гарантий, то они в какой-то степени здесь обеспечены тем, что предусматривается выплата пособий. А вот что касается определенного давления на администрацию, то я не уверен, что администрация, которая нарушала условия договора или законодательство о труде, будет обеспечивать выплату пособий.
Не считаете ли вы необходимым принять какие-то дополнительные положения, которые заставляли бы администрацию обеспечивать выполнение закона?
СТЕПУРА В.С. Звичайно, запропоновані мною зміни спрямовані на те, щоб дати права тим працівникам, стосовно яких ці права порушуються. І зрозуміло, що цими двома поправками, які я пропоную, не обмежується увесь комплекс потрібних заходів, спрямованих на те, щоб забезпечити виконання цих гарантій. Я, звичайно, не претендую на всеосяжне розв'язання цієї проблеми. Треба, мабуть, працювати і над іншими законами, над іншими статтями кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владиславе Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.
Від профільного комітету доповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Миколайович Стоян.
СТОЯН О.М. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд вносяться три законопроекти про внесення змін до Кодексу законів про працю. Вони подані різними суб'єктами права законодавчої ініціативи: Кабінетом Міністрів України, народним депутатом Коновалюком і народним депутатом Степурою.
Усі ці законопроекти спрямовані на приведення норм Кодексу законів про працю у відповідність із Конституцією України та на вдосконалення трудових відносин. Усі ці законопроекти також розглядалися профспілками й цілком підтримуються ними, як і нашим Комітетом з питань соціальної політики та праці.
Із доповіді Івана Яковича Саханя ви зрозуміли, що проект, який подає Кабінет Міністрів, передбачає заборону примусової праці. Думаю, що тут не треба багато аргументувати. Ми повинні ввести це в законодавче поле й заборонити примусову працю.
Вноситься також пропозиція про укладення трудового договору між фізичною особою-наймачем і працівником. І тут я хочу відповісти колезі, який запитував, чи треба реєструвати трудові договори. Шановні колеги, якщо укладається трудовий договір між людиною, яка працює, і фізичною особою, яка наймає, там можна все записати. Якщо цей договір не зареєстрований, він не матиме правового забезпечення, а тому його треба реєструвати. І тоді фізична особа, яка наймає людину на роботу, відповідає за законом про виконання цього договору. Тому це обов'язково.
Також важливо, що в законопроекті Кабінету Міністрів пропонується визначити таке поняття, як "простій", бо сьогодні багато простоюють, люди не працюють і ніхто не відшкодовує їм пов'язані з простоєм втрати.
Народний депутат Коновалюк (хоча він і не доповідав сьогодні, але комітет розглянув його законопроект і підтримав) що пропонує? Він пропонує доповнити Кодекс законів про працю нормою про відшкодування моральної шкоди працівникам за несвоєчасну виплату заробітної плати. Шановні колеги, ви знаєте, що сьогодні відшкодовується моральна шкода лише у випадку ушкодження здоров'я, тобто людина захворіла й отримує відшкодування. А за те, що місяцями не платиться заробітна плата, ніхто не відшкодовує. Ось автор пропонує дуже важливе доповнення. Якщо тільки заробітна плата затримується, несвоєчасно виплачується, повинно бути відшкодування. Ну, який механізм, яка сума - то вже інша справа. Але я вважаю, що таку норму треба обов'язково ввести до Кодексу законів про працю.
Народний депутат Степура, який доповідав, вніс також дуже важливу пропозицію - доповнити статтю 38 Кодексу законів про працю нормою, що передбачає обов'язок власника виплачувати працівникові вихідну допомогу в розмірі, передбаченому трудовим договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, якщо працівник звільняється за власним бажанням з причин порушення власником законодавства про працю чи умов колективного договору. Ми сьогодні такої норми не маємо, і ніхто працівникові нічого не відшкодовує.
Якщо ми запишемо норму про таке відшкодування (виплату вихідної допомоги), скажімо, в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тримісячного заробітку, то це буде дуже важливим стимулом для того, щоб перш ніж розривати трудові відносини власник подумав, наскільки це вигідно.
Отже, актуальність запропонованих змін до Кодексу законів про працю не викликає сумнівів. Наш комітет одностайно проголосував за підтримку цих законопроектів. І ми вважаємо, що коли вийдемо на друге читання, то їх треба об'єднати в один документ під назвою "Закон про внесення змін до Кодексу законів про працю України".
Тепер про назву. Коли я послухав аргументи депутата Степури, то погодився з ним. Справді, неграмотно звучить назва нашого закону - Кодекс законів про працю України. Мабуть, Кодекс законів України про працю. Це можна потім зробити як редакційну правку, і це було б правильно, бо ми не кажемо, що працює Україна, а працюють люди в Україні. Але то вже така помилка стилістична.
Отже, я пропоную підтримати в першому читанні всі три законопроекти й доручити Комітету з питань соціальної політики та праці об'єднати їх і підготувати до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу. Є запитання? Запишіться. Черняк першим буде. Він завжди бере активну участь у пленарних засіданнях, так що йому варто інколи надати слово позачергово.
Будь ласка, висвітіть список. Виставте три хвилини.
Депутат Черняк. За ним - депутат Мироненко.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
153, Рівненська область). Дякую, Адаме Івановичу. Я вам цього не забуду. Шановний Олександре Миколайовичу, чому Комітет з питань соціальної політики та праці не об'єднав ці три законопроекти, готуючи питання на розгляд Верховної Ради? У нас у порядку денному записано: проект закону про внесення змін. А ви замість проекту закону даєте проекти трьох законів, які фактично не є альтернативними, які можна було б об'єднати в один. Чому комітет цього не зробив?
СТОЯН О.М. Дякую, Володимире Кириловичу. Дуже легке запитання. Я на нього дуже легко відповім. Суб'єкти права законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів й окремі депутати, подали ці законопроекти, і ми зобов'язані згідно з нашим Регламентом їх обговорити.
А вже тепер, якщо буде доручення Верховної Ради до другого читання об'єднати всі три законопроекти, то це зробить комітет. Комітет самочинно не має права об'єднувати законопроекти, які подають суб'єкти права законодавчої ініціативи.
Хоча я з вами погоджуюся: тут можна було б домовитися. Але це невелика біда. Ми приймаємо зараз єдину постанову, яка охоплює всі ці три законопроекти, і наступним пунктом доручаємо об'єднати їх в один законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильна відповідь. Так що в другому читанні це буде реалізовано.
Будь ласка. Депутат Мироненко. За ним - депутат Манчуленко.
МИРОНЕНКО В.А., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Прошу передать слово депутату Баулину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б. Спасибо, товарищ Мироненко. Уважаемый Александр Николаевич, я хотел вас спросить и как содокладчика, и как известного профсоюзного лидера о том, что больше всего меня волнует, больше всего мучает и с чем больше всего сталкиваюсь в своем одномандатном округе.
Ну, хорошо, народный депутат Коновалюк предлагает, чтобы было возмещение морального ущерба, если не выплачивается заработная плата. Что можно сделать, как нужно сделать в ситуации, когда уже суды присуждают, что должна быть выплачена работникам заработная плата, но предприятия, а это почти сто процентов случаев, цинично не выплачивают месяцами, годами эту заработную плату? Что нужно сделать, как это обяснять мне своим избирателям?
СТОЯН О.М. Дуже слушне запитання, дякую. Під моральним відшкодуванням ми розуміємо, звичайно, я вибачаюся, не те, що комусь по голові треба дати. Суть принципу морального відшкодування ось у чому. Якщо людина не отримала вчасно заробітної плати, то це означає, що вона, крім матеріальних, зазнала ще й моральних збитків. Крім повернення заробітної плати, ще треба матеріально відшкодувати моральні збитки, душевні. Це відповідь на одну частину запитання.
А щодо іншої частини, то ви правильно сказали про ситуацію. Минулого року профспілки порушили 1840 судових справ і 80 відсотків виграли, але ні копійки не повернули. І я, чесно кажучи, не знаю... Нам треба, мабуть, діяти більш жорстко, прийняти закон, який би змушував продавати частину майна або встановити якусь іншу судову відповідальність, щоб розраховувалися якимось майном. Бо справді, б'ємося, б'ємося, маємо рішення на користь працюючого, а відшкодувань немає. Це питання, яке потребує подальшого законодавчого врегулювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко. Будь ласка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Чернівецька область. Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Ви та й ми знаємо, що в новій Конституції України записано: "не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод" громадян України тими законами, які приймаються вже після прийняття Конституції, а також не допускається звуження змісту тих прав, які існували на момент прийняття Конституції.
Як на мене, то зараз відбувається порушення прав людини - звуження прав людини в тому плані, що зарплати, пенсії й інші соціальні виплати не виплачуються вчасно, тому ми маємо жахливі борги з цих виплат. Тож я думаю, що варто було б передбачити, можливо, до другого читання, щоб ми все-таки якимось чином діяли відповідно до Конституції і ці збитки компенсувалися громадянам України.
Дякую.
СТОЯН О.М. Дуже дякую. Правильне питання поставив колега Манчуленко. Справа в тому, що ми вже маємо закони, які зобов'язують відшкодовувати. Нагадаю, що стаття 34 Закону про оплату праці передбачає компенсацію за затримку заробітної плати. Але знову-таки норма є, а ніхто нічого не робить. І так само стосовно пенсій маємо відповідні закони.
Треба ще раз переглянути це питання, може, не в даному законі, і прийняти рішення про більш жорстку відповідальність за затримку з виплатою заробітної плати і пенсій. Якщо ви вважаєте, що треба це передбачити в цьому законі, будь ласка, ми будемо готувати. Якраз оці три законопроекти, що вносяться, і спрямовані на виконання статті 22 Конституції, про яку ви кажете. А питання ви поставили дуже принципове.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.
У нас записався на виступ один народний депутат. Не будемо порушувати його прав, тим більше коли йдеться про Кодекс законів про працю.
Депутат Баулін. І будемо визначатися.
БАУЛІН П.Б. Спасибо, Адам Иванович. Фракция коммунистов. Город Запорожье. Уважаемые народные депутаты! После того как я ознакомился с предложенными законопроектами, у меня сложилось неоднозначное мнение, что я, собственно, и пытался выразить в своих вопросах.
Сначала о законопроекте, который вносит Кабинет Министров. Что можно о нем сказать? В условиях хваленой украиноязычной демократии нам тихой сапой предлагают очередное наступление на права человека труда. Взять хотя бы тотальный учет всех работников (статья 24-1). Налоговая инспекция со своей стороны уже их посчитала, центр занятости со своей стороны посчитает. Найдут какую-то пару "злостных" нарушителей: либо одновременно работающих в двух местах, либо нигде не работающих - и их к ногтю. У нас десятки тысяч чиновников сидят в налоговых службах. Все высчитывают деньги в бюджет. А дела в незалежной державе идут все хуже и хуже. Теперь предлагается насадить новую ораву для учета. Сколько можно жить психологией: чем больше будет чиновников в державе, чем тотальнее они будут контролировать, тем будет лучше? Жизнь говорит об обратном. Не спасут и трудовые книжки для всех работающих, в том числе и для предпринимателей.
Есть, конечно, и светлая мысль в законопроекте Кабинета Министров, касающаяся ограничения переводов на другую работу. Это, наверное, можно будет учесть в будущем законе.
А вот законопроект народного депутата Степуры мне понравился. Я бы его поддержал. Учитывая сегодняшние реалии, когда многие и забыли про такое понятие, как коллективный договор, надо закрепить право человека труда разорвать двусторонний трудовой договор, если он нарушается не по его вине. Что ж, по вине бездарной украиноязычной элиты, восемь лет тому назад пришедшей к власти, мы потеряли социализм с его железными гарантиями в сфере труда. И вот теперь, когда нет уже головы, давайте хоть по волосам поплачем.
О законопроекте народного депутата Коновалюка я уже свое мнение высказал: он не помешает. Но вся проблема не в отсутствии компенсации морального ущерба, а в невыполнении судебных решений о выплате заработной платы.
Предлагаю поддержать предложенный комитетом проект постановления: принять за основу все три законопроекта, комитету подготовить единый законопроект о внесении изменений в Кодекс законов о труде.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Борисовичу. Шановні колеги! Будемо голосувати. Якщо ви не заперечуєте, на ваш розгляд вноситься така пропозиція: перше - прийняти в першому читанні всі три законопроекти і друге - доручити профільному комітету під час підготовки до другого читання об'єднати їх в один законопроект (Шум у залi).
Вони не альтернативні. Вони містять зміни до різних статей. Голосуємо.
"За" - 195.
Шановні колеги, якщо голосувати окремо, ми витратимо більше часу. Ще раз пояснюю: це не альтернативні законопроекти. Це три законопроекти про внесення змін до Кодексу законів про працю, які стосуються різних його статей. По суті ми розглядаємо один документ - поправки до кодексу. Тільки автори цих поправок - три суб'єкти права законодавчої ініціативи. Тобто ми одним рішенням приймаємо ці поправки в першому читанні. Голосуємо.
"За" - 214.
Наближаємося. Депутат Попеску зайняв робоче місце, отже, зараз буде 235 голосів. Він минулого разу так нам посприяв. Голосуємо. Жир, будь ласка, голосуйте.
"За" - 228.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
Шановні колеги, не розслабляйтеся. Тут дебатували з приводу Закону про внесення змін до Закону про оперативно-розшукову діяльність. Я дякую всім тим, хто мав безпосереднє відношення до підготовки нової редакції частини другої статті 8 цього закону, бо ту редакцію, яка пропонувалася, ми з вами не прийняли. Наше з вами доручення виконане, підготовлена нова редакція, яку підписали Васильєв, Король і Жир. Її й пропонується прийняти. Я вам зараз зачитаю. Будьте уважні!
"Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку та контроль за телеграфно-поштовими відправленнями проводиться лише за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, копії якого не пізніше доби направляються зазначеними особами прокурору".
Така редакція влаштовує всіх, у тому числі й Міністерство юстиції. Давайте проголосуємо (Шум у залі). Почекайте, будь ласка. Слово має Микола Іванович Хандурін. Будь ласка.
ХАНДУРІН М.І., заступник міністра юстиції України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Це справді нова пропозиція. Але це порушує право суду на незалежність. У такий спосіб ми встановлюємо нагляд за діяльністю суду. Можливо, потрібно подумати про інші варіанти. Можливо, копію подання прокурору має направляти той орган, який звертається до суду. Але суд не можна зобов'язати, щоб він надавав копію рішення прокурору.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, я уточнюю. Ви, мабуть, недочули. Тут сказано: "копії якого не пізніше доби направляються зазначеними особами..." Тобто керівник підрозділу або його заступник надсилають копію прокуророві, а не суд.
ХАНДУРІН М.І. Копію подання, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ХАНДУРІН М.І. У такому разі можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще є уточнення депутата Манчуленка. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Манчуленка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М. Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Я цілком погоджуюся з такою редакцією цієї статті. Але є одне уточнення. В цій редакції, яку погодили автори, йдеться про телеграфнопоштові відправлення. Це не зовсім точне трактування. Воно не зовсім узгоджується зі статтею 31 Конституції. Його треба замінити такими словами: "листування, телефонні розмови, телеграфна та інша кореспонденція".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень. Я думаю, це абсолютно правильно. Отже, шановні колеги, я пропоную цю частину в такій редакції викласти й проголосувати уже в цілому закон.
Ще депутат Васильєв перед голосуванням висловиться.
ВАСИЛЬЄВ Г.А., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 61, Донецька область). Адам Иванович, мы проголосовали с замечаниями, которые высказало юридическое управление. Но эти замечания касаются только продления сроков ведения оперативнорозыскных дел. Этот вопрос согласован с руководством юридического управления: только относительно сроков ведения оперативно-розыскных дел принять замечания юридического управления.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, в редакції, яку ми з вами уточнили, із урахуванням і зауважень Миколи Івановича (вони тут є), і поправки депутата Манчуленка з посиланням на статтю Конституції (справді, так точніше), і того зауваження, яке висловив депутат Васильєв (що ми маємо прийняти за згодою юридичного управління), я пропоную прийняти частину другу статті 8 і закон у цілому. Голосуємо.
"За" - 230.
Дякую, шановні колеги. Ми абсолютно правильно зробили, що відразу, сьогодні ж, вирішили це питання. І часу не витратили багато, а головне - паперу.
------------
Ми з вами вже увійшли в графік. Розглядається проект Закону України про ратифікацію Договору між Україною та Китайською Народною Республікою про екстрадицію.
Все зрозуміло? Треба злочинців видавати? Треба. Голосуємо.
"За" - 224.
Черняка немає. Володимире Кириловичу, до роботи! Голосуємо!
"За" - 231.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
Ми маємо з вами розглянути проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців та Протоколу про доповнення пункту 2 статті 4 Угоди між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців.
Будуть запитання до голови комітету? Немає. Все ясно, так? Голосуємо.
"За" - 239.
Дякую. Закон про ратифікацію прийнято.
------------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні. Чи будуть запитання до першого заступника міністра закордонних справ? Немає.
Голосуємо дружно за.
"За" - 235.
Дякую. Рішення прийнято.
------------
І нам, шановні колеги, залишилося проголосувати стосовно того, щоб направити на повторне перше читання зміни і доповнення до статей 13 та 14 Закону України про зв'язок, які ми вчора розглядали. На повторне перше читання. Голосуємо.
"За" - 196.
Ратушний підійшов. Віталій Григорович Черненко зараз присядуть...
Голосуємо.
"За" - 205. "Проти" - 9.
Депутат Поліщук. Будь ласка.
ПОЛІЩУК О.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Сьогодні відбулася бесіда нашого комітету з автором законодавчої ініціативи народним депутатом Пухкалом. І ми дійшли згоди, що проект треба направити на повторне перше читання й зняти всі ті питання, на які автор запропонованих змін не зміг нам переконливо відповісти.
Я вас прошу підтримати комітет і направити проект закону на повторне перше читання, бо цей закон, справді, дуже потрібний.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Депутат Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-Конгрес". Я пропоную інший варіант: комітету вийти з ініціативою. Справді, є ряд проблем, які стосуються цього закону. Але вони в тому законопроекті, який ми вчора розглядали, зовсім не вирішуються. Тому ми й голосуємо проти.
Це проблеми, пов'язані насамперед із відповідальністю підприємств зв'язку перед споживачами. І це головні проблеми, які потрібно вирішити в цьому законі. Закон, проект якого було запропоновано, їх не вирішував. Тому ми пропонуємо, щоб комітет вніс в ініціативному порядку відповідний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Але це дещо інше. Ніхто не позбавляє права, зокрема й вас, подати доповнення до відповідних статей. Ми з вами повинні розв'язати проблему, яку вчора не могли розв'язати, а саме - направити на повторне перше читання саме цей законопроект. Будуть у вас якісь інші доповнення, ніхто не заперечує, будемо розглядати. Правильно? Голосуємо. Прийшов Пухкал, зараз проголосуємо.
"За" - 198.
Депутат Черняк. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги! Питання, яке ми зараз голосуємо, дуже таке делікатне. І не хотілося б, щоб імідж Верховної Ради постраждав, щоб знову говорили, що Верховна Рада не захотіла інвалідам дати можливість розмовляти по телефонах. Я думаю, що недоцільно було б нам це робити.
Що стосується того зауваження, про яке казав депутат Ємець, і його пропозиції. Я цілком з ним згоден. Це дуже важливо, його пропозиція дуже слушна. Але це предмет іншого закону. Те, що пропонував Пухкал, зовсім інше. Правильно сказав Адам Іванович. Можна ще додати цю пропозицію. Але зупинитися зараз і піти сьогодні з цього залу, не вирішивши питання про направлення хоч би на повторне перше читання, я думаю, що це буде просто удар по іміджу Верховної Ради. Я закликаю депутатів проголосувати за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми ведемо мову не про прийняття закону, а про те, щоб направити законопроект на повторне перше читання. Ми його не приймаємо, ми направляємо на повторне перше читання. Голосуємо.
Черненко, завтра не одержите слова жодного разу.
"За" - 201.
Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу проголосувати.
"За" - 151.
Рішення прийнято.
Голосувати будемо в поіменному режимі.
Віталію Григоровичу, поки не приймемо рішення, слова не матимете.
Готові? Голосуємо.
"За" - 217.
Ні, ні, поки що не будемо показувати. Давайте ще... Ну, увімкніть мікрофон Черненка. Знімемо з нього табу, може, тоді проголосує.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Адам Иванович! Уважаемые товарищи! Я не пойму Александра Ивановича Емца: почему вы блокируете? Ну ведь ни к чему вас сегодня это голосование не обязывает. Мы дадим еще возможность автору поработать. Будет такое же первое чтение. Не устроит вас, поступите так же. Я тогда вас тоже поддержу. Мы ведь принимаем процедурное решение: либо законопроект вообще снимается с рассмотрения на этой сессии до следующей, либо что-то будем лепить из него. Там очень много такого, что, может быть, и не надо принимать. Но тем не менее, дадим возможность работать.
А Владимиру Кирилловичу скажу: никто наш имидж не подпортит, у нас высочайший имидж, Владимир Кириллович, всем это говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Іванович Ємець погодився. Уже не буде п'яти проти. Голосуємо в поіменному режимі.
"За" - 223.
Висвітіть по фракціях: комуністи - 109; НДП -10; НРУ - 13 із 23; "Громада" - 7; СПУ - 12; СДПУ(о) - 17; "Батьківщина"- 15; зелені - 6; "Відродження регіонів" - 9 із 19; "Незалежні" - 4; СелПУ - 1; ПСПУ - 1; Рух (перший) - 12 із 15; "РеформиКонгрес" - 1 (ганьба їм!); Трудова партія України - 3; позафракційні - 3 з 6.
Шановні колеги, давайте змобілізуємося і ще раз проголосуємо. Голосуємо!
"За" - 218.
Депутат Костинюк. Будь ласка.
КОСТИНЮК Б.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! У порядку денному вписані два законопроекти: один під 2289 - це законопроект депутата і другий під
2289-1 - це законопроект комітету. Законопроект комітету не має тієї третьої позиції, про яку точиться спір.
Можливо, моя пропозиція буде компромісна. Давайте проголосуємо пропозицію направити на повторне перше читання законопроект комітету, а потім уже після засідання комітету врахуємо всі пропозиції, котрі лунали, і розглянемо законопроект у повторному першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми з вами голосуємо про те, щоб на повторне перше читання внести єдиний законопроект, розумієте? Об'єднати їх, щоб розглянули на засіданні комітету і вийшли з єдиним законопроектом. Про це голосується.
Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Пухкала.
ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 209, Чернігівська область). Дякую. Шановні колеги, сьогодні в мене відбулася розмова з керівництвом профільного комітету. І ми домовилися, що їхній законопроект знімається, а законопроект мій, який я підготував ще 7 грудня минулого року, вноситься сьогодні на повторне голосування і спрямовується на повторне перше читання.
Я вчора обіцяв і зараз заявляю твердо, що обов'язково врахую під час доопрацювання цього законопроекту всі зауваження й пропозиції, внесені народними депутатами як учора, так і сьогодні. Я вас дуже прошу підтримати.
Ми з головою комітету Круком, з іншими членами комітету вже погодили зауваження й пропозиції і впевнені, що профільний комітет на своєму засіданні підтримає доопрацьований мною законопроект. Тому я дуже прошу проголосувати за цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от інколи мені важко зрозуміти логіку наших дій. Ніякого відповідального рішення ми з вами зараз не приймаємо. Ми направляємо на повторне перше читання. Доля цього законопроекту буде вирішуватися тільки тут.
Депутату Ємцю надається слово, і будемо голосувати. Він уже погоджується.
ЄМЕЦЬ О.І. Тут якраз виступав секретар Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Богдан Костинюк. Мені здається, він запропонував слушну компромісну формулу. Є документ, відпрацьований без надмірного популізму, більш технологічний документ, який дає можливість порозв'язувати ті проблеми. Давайте його підготуємо до повторного першого читання. Ми готові за це проголосувати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми вчинимо так. Я зараз поставлю на голосування кожен із законопроектів, і якщо жоден із них не набирає необхідної кількості голосів, ми йому помахаємо рукою, якщо ви не хочете прийняти компромісне рішення.
Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання законопроекту, внесеного народним депутатом Пухкалом.
"За" - 210.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання законопроекту комітету.
"За" - 209.
Обидва голосування були поіменними. Отже, ви бачите, що два законопроекти набирають однакову кількість голосів. Давайте ми зобов'яжемо комітет і депутата Пухкала внести єдиний законопроект. Обговоримо його тут і приймемо рішення.
Я ще раз поставлю на голосування пропозицію про єдиний законопроект. Будьте готові, будь ласка.
І ще одне. Шановні колеги! Зрозуміло, що коли ми будемо голосувати, то знову можемо внести доповнення, які когось не будуть влаштовувати. Або, навпаки, можемо зняти ті статті, які знову-таки когось не будуть влаштовувати.
Прийшов Іоффе, це чотири голоси майже. Займіть, будь ласка, місця біля пультів голосування. Олександре Григоровичу Пухкал, ви не переконуйте Олександра Івановича, а тисніть на кнопки. Голосуємо пропозицію про направлення й розгляд у повторному першому читанні.
"За" - 238.
Дякую. Рішення прийнято. І це треба було нам стільки...
Шановні колеги, дуже дякую за плідну працю. Питання, які вносилися на розгляд, розглянуто, весь порядок денний вичерпано. Ми маємо з вами можливість закінчити вечірнє засідання. Поіменну реєстрацію завтра проведемо. Завтра пленарне засідання, початок роботи о 10 годині. По його завершенні буде проведено поіменну реєстрацію. До побачення.