ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості і запрошені!  Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Прохання підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Марченко Олексій  Андрійович  звертається до Прем'єр-міністра України стосовно тяганини з вирішенням питання про надання статусу ліквідаторів   наслідків   аварії   на   ЧАЕС  військовослужбовцям військової частини 57278.

 

     Кірімов Іван  Захарович   звертається   до   Прем'єр-міністра України  щодо  погашення заборгованості з виплати заробітної плати колишнім  працівникам  підприємств  комунального  господарства  та громадського харчування Поліського району Київської області.

 

     Гуцол Михайло   Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виділення  коштів  Академії  медичних  наук  на лікування  хворих  дітей,  які  постраждали  внаслідок  аварії  на Чорнобильській АЕС.

 

     Сафронов Станіслав     Олександрович      звертається      до Прем'єр-міністра України щодо стану підготовки до осінньо-зимового періоду шкіл та інших об'єктів соціальної сфери  у  Петриківському районі     та     щодо     недостатнього     рівня    фінансування професійно-технічних училищ Петриківського району.

 

     Мовчан Павло  Михайлович  звертається   до   Прем'єр-міністра України   та  міністра  освіти  у  зв'язку  із  заборгованістю  із заробітної плати та інших виплат педагогічним працівникам у  місті Рівне.

 

     Прошу підтримати ці запити.

 

     "За" - 188.

 

     Рішення прийнято.

 

     Абрамов Федір     Михайлович    та    Пейгалайнен    Анатолій Володимирович звертаються до Генерального прокурора  України  щодо здійснення  нагляду  за  розслідуванням справи про вбивство в селі Маринівка Шахтарського району Донецької області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я прошу вибачення,  тут ще є запит Івана Бокого до Президента України  та Генерального прокурора України Потебенька щодо випуску фальшивого  номера   газети   "Сільські   вісті"   і   незаконного розповсюдження фальшивої друкованої продукції в ході передвиборної кампанії.

 

     Оскільки це запит і до Президента,  спочатку проголосуємо  на підтримку його змісту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 185.

 

     Про направлення.  Прошу  підтримати.  Уже до того дійшли,  що газети фальсифікують. Будь ласка, про направлення Президенту.

 

     "За" - 190.

 

     Я прошу  підтримати,  шановні  друзі.  Що  тут   незрозуміло? Друкується   фальшива   газета,   яка  направлена  проти  чотирьох кандидатів. Такого ще не було у практиці жодної держави.

 

     Я прошу підтримати.  Ті, хто не голосує, вони що, причетні до цього?

 

     "За" - 206.

 

     Ну навіщо поіменно?  Що тут незрозуміло?  Ми знаємо,  шановні друзі,  як зреагують. Ну давайте хоч процедури дотримаємося. Прошу підтримати.

 

     "За" - 216.

 

     Голосуємо. Іван  Степанович Плющ просить переголосувати,  він зацікавлений у цьому.

 

     "За" - 218.

 

     103 депутати не голосують, мені незрозуміло. Ну проголосуйте. Ми знаємо,  що реакція буде, але ж проголосуйте, давайте процедури дотримаємося. Ми знаємо, хто це робив, але справедливість усе-таки повинна бути. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     Про направлення  цього  запиту Генеральному прокурору.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 208.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Депутати Сахно і Подгорний звертаються  до  Голови  Верховної Ради  щодо  роботи  прийомної  Верховної  Ради  і відділу з питань звернень громадян Секретаріату Верховної Ради.

 

     Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 185.

 

     Прийнято.

 

     -------------

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народного  депутата  України Косаківського Леоніда Григоровича зі складу  депутатської  фракції "Громада"   та  входження  його  до  складу  депутатської  фракції "Батьківщина". З чим ми його і поздоровляємо (Оплески).

 

     ----------

 

     Шановні друзі! Сьогодні у розминці - виступи від фракцій.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Бондаренко від Руху.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич!  Уважаемые товарищи депутаты!  Вообще диву даешься:  в какой стране мы живем? Начинают уже фальсифицировать целые издания

-  газету.  Хотя  если  посмотреть  родной  и  любимый  УТ-1,   то становится ясно, в какой стране.

 

     Но больше всего меня удивила программа "Эпицентр" на "1+1". Я с  пониманием  отношусь  к   проблемам,   которые   существуют   в государстве, с пониманием отношусь к тому, что господин Кучма идет на выборы.  Но я очень хотел бы  попросить  Президента,  чтобы  он подбирал хотя бы советников нормальных. Ну что они ему советуют по референдуму, люди добрые?! Прочитали статью 72 и говорят, что надо выносить  на  референдум  вопрос  о двухпалатном парламенте.  Кого будет представлять вторая  палата,  если  главы  администраций  не избираются, а назначаются, вообще непонятно.

 

     А вот статью 156 не читают и думают,  что можно вынести и все будет хорошо.  Да будет все плохо!  Мы уже имели  ситуацию,  когда раскачивали  государство  через  референдум.  Только успокоились - нужно проводить референдум.  На  Луганщине  уже  господин  Тихонов какие-то подписи собирает.

 

     Я знаю, что в этом парламенте и в обществе есть силы, которые помогут Тихонову.  В том числе  вынесут  на  референдум  вопрос  о ликвидации  поста  Президента и ряд других.  Если нужно начать все снова  и  назвать  это   "государственным   строительством",   то, пожалуйста.  Только  потом  на нас будут смотреть как на папуасов. Знаете,  как  Миклухо  Маклай  приехал  в  одно   время   в   одно государство.

 

     Следующее. Дорогие  друзья!  Вот  я  приехал  из округа,  где прошел большой концерт с участием  заграничных  звезд  эстрады:  и Кобзона,  и Королевой и так далее.  А в конце этого действия вышел мэр города Рогач и сказал:  "Голосуем за Кучму!" Ну,  большего уже придумать невозможно.

 

     Мне абсолютно  непонятна  позиция  наших  электронных средств массовой информации.  Ну,  УТ-1 - понятно. Они показывают все, что показывать даже,  может быть,  не надо. Но "Интер"? Ну при чем тут Белоруссия? Это же соседи! Ну не создавайте ситуацию натравливания друг  на  друга.  Завтра  все  закончится,  и  выборы  в том числе пройдут.  А с соседями нужно жить дружно, почеловечески. Ну нельзя вот   так   цинично   вмешиваться   во   внутренние  дела  другого государства!

 

     И еще один принципиальный вопрос.  Дорогие коллеги!  Я  хотел бы,  чтобы каждый из вас,  кто бывает в округе,  рассказывал нашим гражданам,  в том числе и председателям  участковых  избирательных комиссий,  что  за фальсификацию выборов дают от 2 до 5 лет.  Если они желают сесть на 5 лет, пускай садятся!

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко від Руху. За нею - депутат Гуцол.

 

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний  рух  України.  Шановні колеги!  Дозвольте оприлюднити  заяву  Народного  руху  України  та  фракції  Руху  в парламенті з приводу подій у Республіці Білорусь.

 

     "17 жовтня   1999  року  в  Мінську  вкотре  потоптано  права білоруського народу на вільний вибір шляху розвитку своєї  держави та   вільне   виявлення  свого  ставлення  до  правлячого  режиму. Розігнано багатотисячну маніфестацію,  марш  свободи  патріотичних сил Білорусії на захист прав і свобод людини і нації.

 

     Проти мирної  демонстрації застосовано гумові кийки та балони із сльозоточивим  газом.  Сотні  людей  постраждали,  заарештовано активістів демократичних організацій.

 

     Народний рух   України  послідовно  виявляє  солідарність  із білоруським народом у його  мужній  боротьбі  проти  диктатури  за свободу і незалежність своєї Вітчизни,  за відродження білоруської нації.  Ми  щиро  підтримуємо  своїх  побратимів  із  білоруського народного   фронту  "Одрадженнє",  захисників  національної  ідеї, оборонців демократії, котрим доводиться діяти в умовах цілковитого придушення вільної думки, слова і чину.

 

     Події в Білорусії ще раз засвідчили, що створення так званого Союзу  слов'янських   народів,   надто   з   режимами,   подібними лукашенківському,  не  сприятиме усталенню демократії і дотриманню прав людини.  Ці події є серйозним застереженням  усім  громадянам України,   які   підтримують   тих  кандидатів  у  Президенти,  що орієнтуються на відновлення будь-яких союзів.

 

     Народний рух України заявляє:  в ці трагічні часи ми з  вами, дорогі  сябри!  Ми  глибоко  обурені  протизаконними і негуманними діями диктаторського режиму Президента Лукашенка  -  режиму,  який воює   із   власним  народом  і  який  рішуче  засуджено  світовою демократичною спільнотою.

 

     Переконані, що ніякі сили не  зможуть  перешкодити  народному поступові  до  волі.  Віримо,  що  під проводом патріотів Білорусь неодмінно стане незалежною, демократичною, правовою державою.

 

     "Живєт Бєларусь!" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не втручайтесь у справи іншої  держави!  Ви вже Західну Україну довели,  що люди ходять і хліба просять. Ви ще до Білорусії добираєтесь.  Львів уже без хліба  сидить,  Тернопіль без  хліба!  А ви білорусам розказуєте,  як працювати треба (Шум у залі).

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка. За ним - депутат Ємець.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре  Миколайовичу.  Заява  фракції "Батьківщина".  "Шановна президіє!  Шановні  колеги!  Шановні  урядовці!  Під  час   роботи Верховної  Ради України в сесійному залі розглядаються депутатські запити та заяви від фракцій. За кожним депутатським запитом стоять чиясь людська доля та практична робота народного обранця.

 

     На жаль,  уже  стало  правилом,  що  президентські та урядові структури часто замість  вжиття  заходів  щодо  виконання  запитів просто надсилають відписки.

 

     У результаті    того,    що   держслужбовці   різного   рівня безвідповідально,  підкреслюю,  безвідповідально   ставляться   до виконання законів України,  не розглядають та не вирішують по суті питання,  порушені в депутатських запитах,  громадяни України,  до речі,  майбутні виборці,  втрачають надію на допомогу від народних обранців,  що підриває  авторитет  не  тільки  народного  депутата України,   а  й  вищого  законодавчого  органу  -  Верховної  Ради України".

 

     Хочу навести конкретні приклади,  як реагують на  депутатські запити.  Через  сесійну залу я не раз звертався до Прем'єрміністра України  пана  Пустовойтенка  Валерія  Павловича  щодо   погашення заборгованості  по  Чернівецькій обласній психіатричній лікарні (і донині нічого там не зроблено)  та  Чернівецькому  кардіологічному диспансеру,  щодо питань соціального захисту інвалідів,  виділення коштів для лікування дітей,  постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи,  припинення  злодійського  розкрадання  Карпат,  які є легенями Європи.  Хазяйнують у нас у Карпатах  усі,  крім  гуцула, котрий завжди дбав про Карпати. Залишили гуцула без куска хліба, а панують там іноземці.  Однак дійового реагування з  боку  Кабінету Міністрів немає ніякого.

 

     Фракція "Батьківщина"   та   Зелена   партія   України   дуже стурбовані    відсутністю    відповідальності    за    невиконання депутатських запитів.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Ви  досвідчений політик і господар.  Ми вважаємо,  що потрібно  терміново  внести  зміни  до Регламенту  Верховної  Ради  України,  щоб раз на місяць проводити парламентські слухання з приводу  виконання  питань,  порушених  у депутатських запитах та заявах фракцій.

 

     Ми впевнені,  що  в  такому випадку буде механізм виконання і контролю.  І ми можемо тільки тут,  у  цьому  великому  державному залі,  з  уряду  питати:  чому  в  нас голодують діти,  чому в нас безробіття, голод і холод.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ємець. Немає? Депутат Юхновський. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Шановні  депутати!  Заява  фракції  Народного  руху України.

 

     "Кабінет Міністрів України подав  до  Верховної  Ради  аналіз стану  заборгованості  за  видами  платежів за станом на 1 вересня 1999 року.  Наведені дані свідчать про надзвичайно великі недоїмки податків  на  продукти,  особливо  податку  на  додану вартість та акцизного збору. Сумарна недоїмка податків на продукти за 1998 рік та  дев'ять  місяців  1999  року  становить 4,73 мільярда гривень. Беручи до уваги,  що 90 процентів  податків  на  продукти  сплачує населення,   наявна   недоїмка   свідчить  як  про  різке  падіння купівельної спроможності населення,  так і про можливе  збільшення оборотів у неофіційній торгівлі,  у так званому тіньовому секторі. А недоотримання податку на прибуток у розмірі 2,4 мільярда гривень свідчить  як  про падіння рівня реалізації продукції у виробничому секторі економіки,  так  і  знову-таки  про  збільшення  тіньового обороту.

 

     Ці факти,   офіційно   визнані   урядом,  вказують  на  вкрай загрозливе  економічне  становище  держави,   викликане   невмілою політикою Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

 

     Зарадити становищу може вжиття ряду першочергових заходів, до яких належать:

 

     Перше. Збільшення заробітних плат населення  шляхом  зниження ПДВ і торговельних націнок при збереженні рівня цін на товари.

 

     Друге. Максимальна    легалізація    торгівлі    і   повсюдне впровадження касових апаратів.

 

     Третє. Підтримка вітчизняного виробника,  що здатен виробляти конкурентоспроможну продукцію.

 

     Четверте. Старанне  регулювання експорту та імпорту у зв'язку з низьким рівнем цін на товари вітчизняного виробництва у  державі порівняно із зовнішніми цінами на такі ж товари.

 

     В Україні за останні два роки має місце катастрофічне падіння реального валового внутрішнього продукту (із 49 мільярдів  доларів у  1997  році до 31 мільярда доларів у 1999 році),  пов'язане як з девальвацією  гривні,  з  недобором  ПДВ,  так  і  зі   зростанням безпорядку у виробничо-платіжній сфері.

 

     Має місце  падіння виробництва у найважливішій галузі держави

- сільському господарстві.  Основна причина полягає в неправильній енергетичній політиці, авантюризмі цінової політики, що мали місце впродовж  останніх  двох  років.  Країну  може  врятувати   рішуче впровадження  ряду  законодавчих і нормативних актів,  спрямованих на:

 

     створення регулюючого органу на ринку первинних  продуктів  - зерна,  пального,  мінеральних  добрив,  систем захисту,  запасних частин;

 

     створення контрольованого державою ринку землі і пов'язані  з ним   зміцнення   банківської   системи  держави  та  нормалізацію кредитної політики;

 

     встановлення надійного і довготривалого енергозабезпечення;

 

     впровадження стимулюючих    нормативів    господарювання    і оподаткування відповідно до цих нормативів.

 

     Фракція Народного  руху  України  виражає рішуче занепокоєння можливістю дальшого розвитку кризи при збереженні існуючих впливів на Президента держави та на Верховну Раду України.  Україна стоїть напередодні  інфляційної  кризи,  і   до   цієї   події   потрібно поставитися з усією серйозністю".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ємець  Олександр  Іванович.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Буйко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні колеги!  Я  уповноважений  оголосити  заяву  депутатської  фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-Конгрес".

 

     "Верховна Рада  тринадцятого  скликання  прийняла  Закон  про стимулювання  виробництва  автомобілів в Україні,  який передбачав звільнення  СП  "АвтоЗАЗ-ДЕУ"  від   сплати   податків   на   суму інвестиційних   зобов'язань,   що  складає  близько  2,5  мільярда доларів.

 

     Однією з головних причин пільгового режиму для підприємства є те,  що 81 відсоток акцій ВАТ "АвтоЗАЗ",  яке є співзасновником СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ",   належав   державі.   Контроль    за    виконанням інвестиційного проекту повинен був здійснювати уряд України.

 

     На жаль,  корейська  сторона  до цього часу не виконала своїх інвестиційних зобов'язань у повному обсязі.  За цих  умов  Кабінет Міністрів  замість  того,  щоб  поставити  жорсткі запитання перед корейськими співзасновниками СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ" та переглянути умови співпраці,   передає   одному  приватному  підприємству  право  на управління акціями, що перебувають у державній власності.

 

     З цього приводу за  ініціативою  фракції  партії  "Реформи  і порядок"  Верховна  Рада  України  21  вересня 1999 року направила депутатський  запит  до  Президента  України  та  Прем'єр-міністра України.   На  жаль,  у  відповіді  Кабінет  Міністрів  так  і  не аргументував свого рішення про передачу  державного  пакета  акцій ВАТ "АвтоЗАЗ".

 

     Складається враження,  що  уряд або проявляє халатність,  або свідомо виконує замовлення окремих підприємницьких структур.

 

     Фракція партії "Реформи і порядок" вимагає:

 

     припинити розкрадання державного майна, що здійснюється через недосконалий механізм передачі державного майна в управління;

 

     скасувати рішення  про  передачу  державного пакета акцій ВАТ "АвтоЗАЗ" в управління підприємницькій структурі,  яка не бере  на себе ніяких інвестиційних зобов'язань.

 

     Просимо вважати  цю  заяву  повторним депутатським запитом до Президента".

 

     І невеличке  роз'яснення,  оскільки  є  ще   кілька   хвилин. Буквально   кілька   місяців  тому  фактично  відбувся  невеличкий переворот на "АвтоЗАЗі".  Були витіснені ті люди,  які відстоювали інтереси  України  досить  послідовно і тому ввійшли у конфлікт із корейською  стороною.  Сьогодні  на  цьому  одному  із  найбільших підприємств   України  фактично  немає  людей,  здатних  відстояти інтереси України.  Надіємося,  що хоч на це звернення  буде  якась реакція з боку Президента - чи цього, чи наступного.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Буйко від Компартії. За ним - депутат Бокий.

 

     БУЙКО Г.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Донецкая область,  Компартия  Украины.  14  октября   в   19.40   совершено злодейское  нападение  на  доверенное  лицо кандидата в Президенты Украины Петра Николаевича Симоненко  народного  депутата  Украины, председателя  Донецкого  областного совета профсоюзов Хару Василия Георгиевича. Ему нанесены тяжелые телесные повреждения.

 

     В адрес Василия Георгиевича Хары неоднократно звучали угрозы, велась  слежка,  которые  усилились  после  того,  когда  Донецкий областной   совет   профсоюзов    решительно    выступил    против антинародного  курса  так  называемых реформ,  проводимого режимом Кучмы.

 

     Наглый акт насилия,  совершенный в подезде дома,  куда после встречи   с  избирателями  возвращался  Василий  Георгиевич  Хара, является следствием разгула  преступности,  которая  приобрела  за последнее  время  невиданные  размеры.  Все  вы  помните  убийство Черевко Валерия в  Великолепетихском  районе  Херсонской  области, дело по которому так и не раскрыто.

 

     Я должен   напомнить,   что   в   начале   октября  в  городе Первомайское Харьковской  области  задушили  Соловьеву  Маргариту. Единственной  виной  этой  беспартийной  женщины было то,  что она работала в интересах кандидата Симоненко.

 

     Василий Георгиевич вместе с такими товарищами,  которые смело выступают  против  режима Кучмы,  боролся и борется против грубого нарушения  Закона  о  выборах  Президента   Украины   со   стороны исполнительной власти, которая любыми способами стремится навязать на второй срок президентства кандидатуру Кучмы.

 

     Я должен отметить нарушения со стороны администраций,  прежде всего  в  Донецкой области.  Облгосадминистрации вмешиваются в ход предвыборной кампании в интересах кандидата Кучмы. Что происходит? Подкупают  избирателей.  Сейчас  во  всех районах Донецкой области созданы пункты,  где любой гражданин  преклонного  возраста  пишет заявление на Президента Украины и может получить 14,5 гривни. Идут угрозы  руководителям.  В   частности   заместитель   председателя облгосадминистрации Кириченко, нарушая законы государства, этику и мораль,  давит на руководство предприятий,  колхозов  и  совхозов, чтобы они делали все возможное для победы нынешнего Президента.  С этой целью закрываются предприятия,  в частности шахты, ДК, клубы, телевидение,  типографии.  И  самое  главное  - создаются закрытые участки в вузах.  Всем известно,  что 30 октября обявлено учебным днем  в нарушение всех графиков учебного процесса.  Это делается с одной целью - чтобы создать закрытые участки,  где студенты  будут голосовать под наблюдением руководства вузов и техникумов.

 

     Бескомпромиссная борьба  наших  товарищей  заставляет идти на грубейшие нарушения милицию.  Так,  в частности в городе  Макеевке был   арестован  безосновательно  Дац  Борис  Ильич,  председатель шахтоуправления "Чайкино".  Основная вина его была в том,  что  он депутат городского совета, коммунист.

 

     Задержания, конфискации.  Только  вчера была задержана группа студентов в Волновахе и продержана в милиции из-за  одного  -  они голосуют за Симоненко.

 

     Физическая расправа   над   доверенным   лицом   кандидата  в Президенты Украины от Коммунистической партии  Симоненко  народным депутатом  есть  свидетельством  того,  что  силы,  поддерживающие существующий  режим,   не   останавливаются   перед   насилием   и преступлением.  Поэтому  говорить  сегодня  о проблемах Белоруссии просто кощунственно.

 

     Уважаемый Александр    Николаевич!     Мы     просим     дать соответствующее    поручение   комиссии   Ельяшкевича   и   внести соответствующее предложение правоохранительным органам.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. За ним буде виступати депутат Гавриш.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні народні депутати! На цю трибуну мене змусили піднятися дві події:  продовження інсинуацій на УТ-1 щодо причетності Мороза  до відомого  замаху  і  нечувана  диверсія проти наймасовішої в нашій державі народної газети  "Сільські  вісті",  в  колективі  якої  я багато   років   працював  і  членом  редколегії  якої  залишаюся, зрозуміло, на громадських засадах.

 

     З першого приводу фракція прийняла заяву,  у якій говориться, що  нинішня  влада використовує брехливі повідомлення,  підтасовку фактів,  поширення   провокаційних,   фальшивих   матеріалів.   Це закономірно для кланової влади, котра на чолі з Президентом Кучмою узурпувала інформаційний простір,  грубо порушуючи Конституцію  та закони України.

 

     18 жовтня  УТ-1  у  вечірньому  випуску  новин  в  котрий раз поширив інсинуації щодо кандидата в Президенти України  Олександра Мороза  з Соціалістичної партії,  використовуючи інформацію,  щодо якої тиждень раніше виборчим штабом Мороза зроблено позов до суду.

 

     Уперше за час виборчої кампанії виступ на  державному  каналі телебачення кандидата в Президенти (до і після нього) коментувався невідомою за статусом і правом давати оцінки фізичною  особою.  Не варто говорити про убогий зміст цих оцінок політичного лакузи, але його  плазування  перед  владою  і  замовний  характер  коментарів очевидні.

 

     Ще одну  провокацію  оприлюднено  у  повідомленні  СБУ  та  у виступі начальника УВС по місту Києву пана Корнієнка.  Йдеться про вигадки  щодо збурення ситуації так званою "канівською четвіркою". Вся міліція, держбезпека всю ніч шукали терористів, яких не існує.

 

     Вимагаємо від  Служби   безпеки   України   та   Міністерства внутрішніх   справ   вичерпної   інформації   про   суть   їхнього звинувачення.

 

     Звертаємо увагу громадськості на те,  що вказані провокаційні повідомлення  здійснюються  в  розвиток неконституційної директиви Президента і свідчать про те,  що  страх  режиму  перед  неминучою втратою  влади  переходить  в істерику.  Влада тримається виключно завдяки тотальній брехні.  Впевнені,  що  ця  брехня  не  допоможе Кучмі. Дні режиму лічені!

 

     Щодо фальшивого випуску "Сільських вістей". Ви знаєте, що цей випуск вийшов уже тиражем більш ніж  мільйон,  і  там  надруковані брехливі,  наклепницькі  матеріали  про  кандидатів  у  Президенти Олександра Мороза, Євгена Марчука і Олександра Ткаченка.

 

     Удар завдано з-за рогу в спину і кандидатам, і журналістам, і українському  народу.  Ні для кого не секрет,  що "Сільські вісті" підтримували і підтримують "канівську четвірку",  до якої  ввійшли найреальніші  конкуренти  Леоніда  Кучми.  І  саме цим,  очевидно, керувалися організатори фальшивки,  розуміючи,  яке авторитетне  в суспільстві слово газети, як прислухаються люди до нього.

 

     Але вони прорахувалися.  З усіх усюд ідуть відгуки людей, які розглядають диверсію так само,  як і терористичний акт  у  Кривому Розі.  Фальсифікатори  вкотре  сіли  в калюжу.  Безумовно,  автори задуму фальсифікації сидять чи принаймні повинні  сидіти  в  цьому залі.  Відомий  і  їхній ідейний та духовний натхненник.  Як би не відхрещувався Леонід Кучма від причетності  до  неї,  і  навіть  у випадку,  коли  підлотники  не  ставили  його до відома про чорний задум скористатися з доброго імені газети,  це саме він породив  у державі атмосферу,  у якій криміналітет, ховаючись за спини чесних людей,  може вільно брати участь у фальшуванні  громадської  думки перед  виборами.  Тільки  його  команді вигідна ця мерзотна акція. Документально підтверджується участь державних органів  зв'язку  у підкиданні     брехливих     випусків    газети    "Независимость" передплатникам "Сільських вістей",  а урядові  органи  відомо  хто формує і хто кого в них призначає й інструктує.

 

     До речі,  фальшивий  випуск "Сільських вістей" готувала якась непрофесійна,  малограмотна  команда.  Вона  не  зрозуміла  навіть притаманний газеті особливий стиль, мовну лінію. Це й закономірно, бо з командою нинішнього Президента не можуть співпрацювати високі професіонали,  під  неї лягає всіляка журналістська шпана.  Якби в пана Кучми були гідні совість і честь,  він після таких інцидентів мав би добровільно піти у відставку. Але оскільки він живе в інших моральних вимірах,  аніж народ,  цього не  станеться.  Залишається сподіватися  на здоровий глузд народу,  котрий 31 жовтня проведе і Президента-банкрута, і його горекоманду в політичне небуття.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Гавриш.  За  ним  -  депутат  Єльяшкевич.  І завершуємо.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Дозвольте оприлюднити заяву фракції Народно-демократичної партії і групи "Відродження регіонів".

 

     Із наближенням    дня    виборів    Президента   все   більше загострюється політична боротьба  між  кандидатами  на  найвищу  у державі  посаду.  Хід  виборів  все  більше  і  більше  впливає на політичну ситуацію в країні  і  все  більше  формує  геополітичний образ України в усьому світі. В Україні, на жаль, насамперед через низький рівень  не  тільки  політичної,  а  й  особистої  культури окремих   політиків  спостерігаються  вкрай  небезпечні  і  навіть загрозливі явища,  що може призвести до дестабілізації  суспільних процесів,   розвалу  державних  інституцій  і  насамкінець  втрати державності.

 

     Названі опозиційними  політичні  сили,  які  ще  вчора   були непримиренними  опонентами і ворогами,  сьогодні спрямували вістря своєї критики в один бік.  Ті, хто виборював незалежність, нащадки тих,  хто загинув у боротьбі за незалежність,  і ті,  хто знищував українських патріотів,  вів проти них неоголошену  війну  протягом десятиліть, - всі об'єдналися в боротьбі, ідея якої -проти.

 

     Вже нікого   не  дивують  заяви  кандидатів  від  так  званих опозиційних  сил,  що  містять  в   собі   заклик   до   повалення конституційної   влади   неконституційним   способом,  заклики  до громадянської війни, політичні провокації.

 

     Вітчизняне політиканство вже  давно  покинуло  межі  України, обійшло  Європейський  континент  та  досягло  берегів Америки.  У передвиборній  борні  забуті  такі  поняття,  як   права   людини, презумпція  невинності,  верховенство права,  роль і місце органів влади в діяльності держави, повага до власної держави.

 

     Усі ці  заяви  підривають  міжнародний   авторитет   України, дискредитують владу, отриману від народу, гублять початки розвитку багатопартійної системи, нівечать тяжкі спроби реалізувати виборче право - основоположний принцип демократичного суспільства.

 

     Заради досягнення   мети   окремі   кандидати   вдаються   до дискредитації  держави,  паплюження  її  символів,   традицій   та приниження ролі і місця громадян України у виборчому процесі.  Про неповагу  до  опонентів  яскраво  свідчить  використання   брудних політичних  технологій.  Тому  ми  закликаємо  учасників  виборчих перегонів до толерантності, зваженості при оцінці один одного.

 

     Із вуст окремих кандидатів  ми  тільки  й  чуємо  критику  на адресу виконавчої влади,  глави держави.  Складається враження, що всі  кандидати  миттєво  прозріли,  побачили,  в  якому  становищі перебувають  держава  і суспільство,  і вирішили в популістській і часто не дуже коректній,  а іноді  й  цинічній  манері  поділитися своїми  останніми  спостереженнями  з народом,  вергаючи при цьому тонни інформаційного бруду на  адресу  влади  і  своїх  політичних опонентів.

 

     Ми звертаємося  до органів правопорядку і безпеки дати оцінку діям  окремих  кандидатів,   які   містили   ознаки   заклику   до громадянської   непокори   та   повалення   конституційної   влади неконституційним   способом.   Споконвічно    український    народ відзначався  толерантністю  і терпимістю до опонентів,  повагою до своїх символів, своїх політичних лідерів.

 

     Ми сподіваємося,  що   критиканські   висловлювання   окремих претендентів,  які жодним чином не є обгрунтованими і доведеними у законодавчому порядку, не вплинуть на хід виборчої кампанії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемые коллеги! Я хочу обратиться к вам  с  предложением,  которое уже звучало с этой трибуны,  но,  к сожалению,  не   было   проголосовано.   Возложить   контроль   за выполнением  решений  Верховной Рады относительно средств массовой информации на  заместителя  Председателя  Верховной  Рады  Украины Медведчука Виктора Владимировича.

 

     Дело в    том,   что   это   абсолютно   ненормально,   когда законодательный орган страны принимает решения и  эти  решения  не выполняются   государственными   средствами  массовой  информации, финансирующимися из бюджета, которые и должны быть первыми в плане показа того, как надо выполнять нормы закона.

 

     К сожалению  то,  что  сейчас  происходит на общенациональных телевизионных каналах и радиоканалах не поддается  комментарию.  В том числе вчерашний выпуск новостей "УТН.  Панорама",  комментарий Лапикуры.  Да это каждый день происходит,  поэтому примеров  очень много.

 

     Когда вчера  мы  встречались  с Генеральным секретарем Совета Европы,  я  предложил   Генеральному   секретарю   Совета   Европы посмотреть телевизор в вечернее время, в частности телеканал УТ-1, для  того  чтобы  сделать  выводы  о  том,  как  у  нас   проходит избирательная кампания.

 

     Поэтому я   прошу  проголосовать  решение  Верховной  Рады  о возложении контроля  за  выполнением  решений  Верховной  Рады  на заместителя  Председателя  Верховной  Рады  Виктора  Владимировича Медведчука,  учитывая его авторитет,  в том числе  и  в  средствах массовой информации,  учитывая то, что он не является кандидатом в Президенты Украины и,  как он заявляет (а я убежден, что это так), не зависит от любого будущего или нынешнего Президента Украины.  Я думаю,  что такое решение  будет  абсолютно  правильным  и  Виктор Владимирович  на  деле  бы показал,  как необходимо контролировать выполнение решений Верховной Рады Украины.

 

     И еще одно,  о чем я хотел бы  сказать.  К  сожалению,  очень серьезную  озабоченность вызывает работа Центральной избирательной комиссии.  Я,  например,  владею информацией,  что  в  Центральной избирательной   комиссии   нет   информации   о  месте  нахождения участковых избирательных комиссий, о телефонах участковых комиссий и их руководителях.  Михаил Михайлович Рябец считает это абсолютно нормальным явлением.  Но я убежден,  что подобное,  как  и  многие другие   вещи,  в  частности  то,  что  Центральная  избирательная комиссия  закрывает  глаза  на   огромное   количество   нарушений избирательного закона,  говорит только об одном:  Центризбирком, к сожалению, не выполняет в нужном обеме своих функций.

 

     Поэтому я обращаюсь  с  этой  трибуны  к  членам  Центральной избирательной  комиссии  с  тем,  чтобы они все-таки,  внимательно изучив Закон о выборах Президента Украины,  все наше избирательное законодательство,  в дальнейшем не допускали нарушений закона и их деятельность была открытой и прозрачной.

 

     И по поводу так называемого альтернативного подсчета голосов. Вы  знаете,  какая  спекуляция развернулась вокруг этого вопроса в средствах массовой информации.  То, что будет происходить в ночь с 31 октября на 1 ноября (и, если это будет необходимо, 14 ноября) в Верховной Раде, - это форма общественного гражданского контроля. Я думаю,  что  те,  кто  не  заинтересован  в общественном контроле, просто заинтересованы  в  фальсификации  результатов  голосования. Процесс  подсчета  голосов носит неофициальный характер,  он будет абсолютно  открытым.  Мы  приглашаем  международных  наблюдателей, средства массовой информации, представителей всех, без исключения, кандидатов в Президенты Украины.  Мы открыты. Хочется, чтобы такую же открытость демонстрировали Центральная избирательная комиссия и другие государственные органы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. З місця. Будь ласка, одна хвилина.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Сьогодні майже  в  кожному  виступі  депутатів  звучало  обурення з приводу ситуації в інформаційній сфері.  Я хочу сказати,  що в четвер  наш комітет  за  дорученням  Голови  Верховної Ради провів регіональну нараду засобів масової інформації.  Раніше така нарада в західному регіоні була проведена у Хмельницькому.

 

     Так от   загальна   картина  така.  Скажімо,  у  Києві  з  17 керівників регіональних структур, електронних і друкованих видань, які виступили,  15 з обуренням говорили про те,  що вони прекрасно розуміють усю незаконність впливу на них влади.  Говорили про  те, що   відбуваються  узурпація,  тиск,  намагання  підкорити  засоби масової  інформації.  Така  ж  приблизно  пропорція   була   й   у Хмельницькому.  Про  що  це  свідчить?  Про те,  що Верховна Рада, очевидно,  вже після виборів має вжити  радикальних  заходів,  щоб виконавчу  владу відсторонити від прямого впливу на засоби масової інформації.  Вона за жодним законом не  має  такого  права.  І  ми повинні законодавчо розв'язати цю проблему.

 

     Комітет наш  працює.  Я  брав  участь у засіданні Центральної виборчої комісії.  Але,  на жаль,  сьогодні ситуація така:  гарант Конституції і вся влада, ним сформована, грубо порушують правила і норми  навіть  не  просто  правової  поведінки,  а   цивілізованої поведінки. На жаль, це так.

 

     Я взяв   слово  для  такої  інформації.  Спасибі,  Олександре Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні друзі!  Депутат Черненко і депутат Бондаренко порушили  питання про висвітлення того,  що відбувається у братній Республіці Білорусь.  Шановні друзі,  не можна цього  допускати  і виступати  з такими заявами,  як виступила депутат Бондаренко.  Це втручання у внутрішні справи іншої держави.  Якщо  це  й  дозволяє собі   керівництво   нашої  держави,  то  не  піддавайтеся  на  ці провокації.  Це рівень  керівництва,  це  рівень  тих  людей,  які дозволяють   втручатися  у  внутрішні  справи  іншої  держави.  Ви подивіться,  що сьогодні роблять наші органи  внутрішніх  справ  з українською   "Солідарністю"?  Сьогодні  вранці  до  мене  прийшла делегація від "Солідарності" - закрила міліція і не  випускає  500 чоловік. А ви за чию солідарність турбуєтеся?

 

     Білоруський народ    обрав    собі   достойного   Президента, білоруський  Президент  достойно  управляє   державою.   Білорусія щорічно  має  приріст  валового  внутрішнього продукту від 8 до 12 процентів.  Мабуть,  просто заздрість наших керівників не  дає  їм спокою,   не  дає  можливості  спокійно  спати.  Взялися  керувати державою,  а не вміють. Я думаю, що краще було б добровільно зійти з політичної арени і не морочити нікому голови.

 

     Що стосується питання, яке порушив депутат Ємець. Ми повторно направимо запит,  Олександре Івановичу,  до Президента,  і, думаю, матимемо відповідну реакцію.

 

     Народний депутат  Буйко порушив питання про злодійський напад на народного депутата Хару Василя Георгійовича. До речі, це вже не перший випадок.  І ви,  шановні друзі,  були свідками,  як один із кореспондентів в "Епіцентрі" задав Президенту  запитання:  "А  яке покарання  понесли  наші  керівники  адміністративних органів?" І, думаю,  ви почули відповідь.  Ви почули,  що вони за це не  то  що покарання  не  понесли,  але  й були підвищені в званні,  одержали нагороди. Оце рівень відзнак наших адміністративних органів.

 

     Тому, я  думаю,  було  б  доцільно  цю  плівку   із   записом "Епіцентру"  хоча  б  разів  п'ятьшість  прокрутити до виборів.  А керівника цього "Епіцентру",  я думаю,  можна було б  у  листопаді призначити головою Державного комітету телебачення і радіомовлення (Оплески).

 

     Заява народного  депутата  Бокого.  Вона,  дійсно,   сьогодні повинна  схвилювати  всіх,  шановні  друзі.  Те,  що вже й на таку газету,  яка користується бездоганним  авторитетом  усіх  читачів, народу  України,  посягають...  Ми  сьогодні  направили відповідне звернення і Президенту,  і Генеральній прокуратурі. Сподіваюся, що Генеральна  прокуратура  розбереться  і  депутати стануть свідками покарання тих, хто робить цю фальш.

 

     Щодо заяви депутата Гавриша,  то я просив би вас  як  доктора наук. Є "Злагода", а зараз до "Злагоди" ще й "Доброту" зробили. От Кучеренко сидить,  він її очолює. Ви, будь ласка, розберіться, хто буде  в  листопаді притягатися до відповідальності за використання державних ресурсів.  "Доброта" чи ті,  хто "Доброті" дав дозвіл на використання   матеріальних   ресурсів  держави,  на  привласнення грошей, як це робиться в деяких державних установах.

 

     Щодо пропозиції депутата  Єльяшкевича  покласти  контроль  за виконанням   рішень   Верховної   Ради  стосовно  засобів  масової інформації на заступника  Голови  Верховної  Ради  Медведчука,  то давайте  проголосуємо.  Я  думаю,  це  буде абсолютно справедливо. Віктор Володимирович - кваліфікований народний депутат, він наведе відповідний  порядок  (Шум у залі).  Він дасть згоду.  Учора в нас була зустріч з ним.  Він дасть згоду.  Голосуйте,  будь  ласка.  Я прошу   підтримати  цю  пропозицію.  Голосуємо  (Шум  у  залі).  У Запоріжжі  розкажете.  У  Запоріжжі  знають  про  "Доброту",   про комунальні послуги, електрику, газ...

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо. Депутат Гуцол не встиг проголосувати.

 

     "За" - 241.

 

     Спасибі.

 

     ----------

 

     Переходимо до   розгляду   питання  про  звіт  про  виконання Державного бюджету України за 1998 рік. Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Дозвольте доповісти  вам підсумки  виконання  Державного  та  зведеного бюджетів України за 1998 рік.

 

     Державний бюджет  було  затверджено  по  доходах  у  сумі  21 мільярд  101  мільйон  гривень,  по  видатках  -  24  мільярди 482 мільйони гривень.  Граничний розмір  дефіциту  -  3  мільярди  381 мільйон гривень,  або 3,3 відсотка до обсягу валового внутрішнього продукту.  Розрахунково обсяг зведеного бюджету було визначено  по доходах  у сумі 29 мільярдів 762 мільйони гривень та по видатках - 33 мільярди 142 мільйони гривень.

 

     Виконання затвердженого  бюджету   відбувалося   в   складній економічній та фінансовій ситуації.  Минулий рік став роком,  коли світові фінансові ринки  пережили  глибоку  кризу.  Наслідки  цієї кризи  боляче  вразили  економіку  багатьох  країн,  у  тому числі сусідньої Росії,  яка є нашим найбільшим економічним партнером. Ці процеси  негативно  вплинули і на стан фінансової системи України, включаючи  виконання  бюджетів  усіх  рівнів.   Реальний   валовий внутрішній продукт зменшився на 1,7 відсотка,  обсяги промислового виробництва скоротилися на 1,5 відсотка.  Збитково працювали  54,5 відсотка підприємств. Майже 42 відсотки продукції було реалізовано шляхом бартеру.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  одну хвилину. Я прошу, шановні друзі,  кому  не  цікаво,  будь ласка,  вийдіть поговоріть і дайте іншим депутатам  послухати  міністра.  Я  просив  би,  Костицький, вийдіть  у  коридор,  будь ласка,  і там поговоріть.  Або слухайте міністра.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   За   рік   дебіторська   заборгованість    між підприємствами  зросла на 29 мільярдів гривень,  кредиторська - на 35 мільярдів гривень.

 

     За такої несприятливої  макроекономічної  ситуації  виконання доходної  частини  бюджету  і  не могло бути кращим.  Лише завдяки тому,  що уряд постійно тримав під жорстким контролем ці  питання, вдалося уникнути значнішого недовиконання бюджету.

 

     Більше того,  у  1998  році  відбулося зростання питомої ваги отриманих доходів у грошовій формі і на кінець  року  порівняно  з останнім  кварталом  1997  року  грошові надходження до Державного бюджету майже подвоїлися.

 

     До Державного бюджету минулого року надійшло 16 мільярдів 266 мільйонів  гривень,  або  77 відсотків до затвердженого плану.  До місцевих бюджетів мобілізовано 13 мільярдів 211 мільйонів гривень, або 143 відсотки до розрахункового показника.

 

     Ці дані  свідчать,  що  за  виконанням  доходів найскладнішою ситуація була з Державним бюджетом,  який недоотримав 4,8 мільярда гривень доходів.

 

     Суттєві розбіжності   у   виконанні   Державного  й  місцевих бюджетів   викликані   такими   факторами.   По-перше,   структура Державного  бюджету  була  значно гіршою з точки зору стабільності надходжень.  Так,  у  Державному  бюджеті  20  відсотків   займали неподаткові   доходи   та   доходи   від   операцій  з  капіталом. Недонадходження по цих доходах становить 2,1 мільярда гривень.  Це пояснюється  невиконанням  насамперед  надходжень від приватизації державного майна,  відрахувань від  плати  за  транзит  природного газу,  надходжень  від продажу державних запасів.  Місцеві бюджети були  сформовані  в  основному  за  рахунок  таких  податків,   як прибутковий  податок  з  громадян,  податок на прибуток,  плата за землю, які є стабільними, і були значно перевиконані.

 

     По-друге, питома вага взаємозаліків та вексельних розрахунків у  доходах  Державного бюджету була істотно знижена і становила 17 відсотків,  тоді як по місцевих бюджетах цей показник становив  30 відсотків.  Це  також  суттєво  вплинуло  на  показники  виконання місцевих бюджетів.

 

     Доповідаючи про результати виконання  Державного  бюджету  за 1998   рік,   не  можна  не  зупинитися  на  висновках,  зроблених Рахунковою палатою. Насамперед необхідно зазначити, що забезпечити виконання запланованих доходів можливо лише за умови,  коли вони є реальними і коли платники податків,  зборів та інших  обов'язкових платежів  своєчасно  і  в  повному  обсязі вносять належні бюджету платежі.

 

     У зв'язку з цим слід згадати, що саме Верховною Радою України Державний  бюджет  на  1998 рік по доходах було затверджено на 800 мільйонів гривень більшим,  ніж пропонувалося Кабінетом  Міністрів при  поданні  проекту  Державного бюджету 15 вересня 1997 року.  У більшості країн світу парламент не  спонукає  уряд  до  збільшення обсягів  прогнозних  доходів,  основна робота здійснюється навколо видаткової частини бюджету,  що й  визначає  пріоритети  державної політики.

 

     Щодо повноти сплати платежів, то відповідно до Закону України про  систему  оподаткування   відповідальність   за   правильність обчислення,  своєчасність  сплати  податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники,  а не  уряд.  На  жаль, доводиться  констатувати,  що  значна  частина  платників податків свідомо  ігнорує  інтереси  держави.  Дані   перевірок   Державної податкової   адміністрації   та   ГоловКРУ   свідчать,   що  кожне друге-третє  підприємство  ухилялось  від  сплати   податків   або порушувало діюче податкове законодавство в 1998 році.

 

     На початок 1998 року недоїмка по бюджетних платежах становила 2,3 мільярда гривень,  а на 1 січня 1999  року  -  9,  7  мільярда гривень, тобто зросла за рік на 7,4 мільярда гривень.

 

     Чи можна  говорити  про бездіяльність Кабінету Міністрів щодо мобілізації бюджетних доходів,  коли минулого року ця проблема  18 разів  розглядалася урядом,  прийнято 7 постанов і розпоряджень та 11 протокольних рішень саме з питань забезпечення  своєчасності  і повноти  внесення  платежів до бюджету?  Думаю,  що ні.  І це дало певні результати,  але повністю  виконати  бюджет  по  доходах  не вдалося.

 

     Серед причин  невиконання  доходної  частини бюджету поряд із незадовільним фінансовим становищем підприємницьких структур  були недосконалість податкового законодавства по запобіганню порушень у процесі справляння податків, його нестабільність і невідповідність реальним умовам розвитку країни.

 

     1998 рік  став першим повним роком по відпрацюванню дії таких винятково  важливих  законів,  як  Закон  про  податок  на  додану вартість  та  Закон  про  оподаткування  прибутку підприємств.  Їх впровадження та оцінка доходів  від  реалізації  викликали  досить полярні  позиції  щодо  захисту інтересів місцевих бюджетів.  Тому уряд дуже обережно поставився до визначення  прогнозу  контингенту надходжень   податку  на  прибуток  для  всіх  місцевих  бюджетів. Унаслідок цього при запланованих надходженнях цього податку в сумі 2,3   мільярда  гривень,  фактично  вони  становили  5,7  мільярда гривень, або майже 20 відсотків доходів зведеного бюджету.

 

     Але рівень відпрацювання  цих  законів,  на  думку  Верховної Ради,  був  недостатнім.  Тому  протягом  1998  року,  тобто після затвердження Закону України про  Державний  бюджет  на  1998  рік, вносилися  зміни  до  Закону  про  податок на додану вартість - 10 разів, до Закону про оподаткування прибутку підприємств - 9 разів, до Закону про підприємства в Україні - 3 рази.

 

     Такі ж   часті  зміни  законодавства  мали  місце  в  процесі справляння акцизного збору,  внесків до загальнодержавних цільових фондів,  проведення приватизації,  здійснення зовнішньоекономічної діяльності та організації фінансово- податкових  відносин  у  ході виконання  бюджету.  Втрати доходів бюджету через внесення змін до діючого законодавства у 1998 році становлять близько 500 мільйонів гривень.

 

     З метою розв'язання розрахунковоплатіжної кризи та покращення фінансового стану підприємств 5 червня  1997  року  було  прийнято Закон   України   про   списання  та  реструктуризацію  податкової заборгованості платників податків за станом  на  31  березня  1997 року.  Згідно  з  цим  законом було списано 1,9 мільярда гривень і реструктуризовано 3,2 мільярда гривень.

 

     Однак із  майже  300  мільйонів  гривень   реструктуризованої заборгованості,  які  підлягали  поверненню  протягом  1998  року, фактично надійшло лише 126 мільйонів гривень,  або 43 відсотки від належних.  Тому,  як уже неодноразово наголошувалося,  списання та реструктуризація   недоїмки   не   сприяють   досягненню   бажаних результатів   щодо   ліквідації   платіжної  кризи  та  покращення фінансово-економічного стану підприємств.

 

     Досить поширеною є точка зору,  що, надаючи податкові пільги, уряд не забезпечує надходження значних сум до бюджету. За оцінками Рахункової палати,  минулого року сума  недоотриманих  до  бюджету коштів через різноманітні пільги становила 29,8 мільярда гривень.

 

     Аналізуючи це   питання,  слід  мати  на  увазі,  що  надання переважної більшості пільг визначено  нормами  законодавства,  які мають характер прямої дії.  Що стосується уряду,  то пільги можуть надаватися ним виключно у випадках встановлення  переліку  товарів критичного  імпорту,  визначення  переліку  підприємств Міноборони щодо звільнення від плати за землю,  справляння ввізного  мита  на імпортні   товари   та   в  деяких  інших  випадках,  передбачених законодавством,  прийнятим Верховною Радою.  Загальна  сума  таких пільг у 1998 році, за нашими розрахунками, становила приблизно 800 мільйонів гривень (порівняйте з 29,8 мільярда гривень).

 

     За таких умов у 1998  році  забезпечено  виконання  зведеного бюджету  по 17 джерелах із 37.  Надходження становили 29 мільярдів гривень,  або 97 відсотків до плану.  Таким чином, з різних причин зведений    бюджет    недоотримав   800   мільйонів   гривень,   а недонадходження  до  Державного  бюджету  становили  4,8  мільярда гривень.  Зокрема,  по  податку  на додану вартість - 1,5 мільярда гривень,  збору  до  Фонду  здійснення  заходів  щодо   ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення - 1,2  мільярда  гривень,  відрахуваннях  від  плати  за транзит  газу  -  600  мільйонів гривень,  надходженнях коштів від приватизації державного майна -  700  мільйонів  гривень,  рентній платі  -  140  мільйонів гривень,  акцизному збору - 100 мільйонів гривень і збору до Державного інноваційного фонду - 240  мільйонів гривень.

 

     Шановні народні  депутати!  Фінансування видатків у 1998 році здійснювалося виключно в межах коштів,  які надходили  на  рахунок Державного   бюджету.   Невиконання   доходної   частини  бюджету, недоотримання відповідних коштів з  джерел  фінансування  дефіциту призвели  до  недовиконання  видатків  у сумі 6 мільярдів гривень. Загальний обсяг видатків Державного бюджету становив 18  мільярдів 380 мільйонів гривень,  що на 25 відсотків менше, ніж планувалося. Наявні ресурси Державного бюджету спрямовувалися в першу чергу  на виплату    заробітної   плати   працівникам   бюджетних   установ, фінансування соціально-культурної  сфери  та  соціального  захисту населення.

 

     Висновок Рахункової  палати  щодо  невиконання вимог закону в частині фінансування у першочерговому порядку витрат по  захищених статтях не повною мірою відповідає дійсності. При загальному рівні виконання видаткової частини Державного бюджету на  75  відсотків, рівень   виконання  видатків,  передбачених  захищеними  статтями, становив:  по заробітній платі з нарахуваннями  -  84,3  відсотка, забезпеченню   продуктами   харчування  -  78  відсотків,  виплаті процентів по державному боргу  -  83  відсотки,  стипендіях  -  78 відсотків.  Із  25  функціональних розділів видатків бюджету по 15 напрямах захищені  статті  профінансовані  вище  середнього  рівня виконання Державного бюджету (від 78 до 100 відсотків).

 

     Спрямування отриманих  минулого року надходжень до Державного бюджету тільки на витрати  по  захищених  статтях  унеможливило  б фінансування  інших життєво важливих витрат,  оскільки обсяг таких видатків дорівнював надходженням  до  бюджету.  Сама  ж  Рахункова палата  зазначає,  що  сума доходів Державного бюджету в 1998 році фактично дорівнювала обсягу фінансування захищених  статей,  тобто 16 мільярдам гривень.

 

     Як у такій ситуації мав діяти уряд: платити заробітну плату і не опалювати та не освітлювати бюджетні установи чи не фінансувати вугільну   промисловість,  агропромисловий  комплекс  та  витрати, пов'язані з попередженням та ліквідацією стихійних явищ тощо? Адже виключно  за  рахунок  Державного  бюджету  підприємства вугільної промисловості були профінансовані в сумі 1 мільярд  460  мільйонів гривень,  або  93,5 відсотка.  Стовідсотково до бюджетного розпису були профінансовані видатки на  державну  підтримку  вугледобувних підприємств   -  1  мільярд  гривень,  реструктуризацію  вугільної промисловості - 300 мільйонів гривень,  погашення заборгованості з регресних позовів та одноразових допомог - 100 мільйонів гривень.

 

     У 1998   році   на   розвиток  агропромислового  комплексу  з Державного бюджету було спрямовано понад 1 мільярд гривень, у тому числі  на поточні видатки - 364 мільйони гривень,  або 81 відсоток до річного показника,  на фінансування капітального будівництва на селі  -  44  мільйони гривень,  відшкодовано 670 мільйонів гривень вартості будівництва об'єктів соціально-  культурного  призначення на селі, що були побудовані сільськогосподарськими підприємствами.

 

     Тому, вважаю,  потрібно об'єктивно підходити до аналізу таких питань,  як фінансування  захищених  статей,  а  не  буквально  чи арифметично.   Взагалі   слід   було   б  переглянути  доцільність планування  захищених  статей,   оскільки   поступово   їх   обсяг наблизився  до  обсягу  бюджету,  що  фактично позбавляє ці статті захищеності.  При затвердженні бюджету  слід  захищати  не  окремі статті,  а  весь  бюджет.  Для  цього  він  повинен формуватися на реальних розрахунках,  які готуються Кабінетом Міністрів.  Тоді не потрібно  буде  щось захищати,  а необхідно буде просто виконувати реальний бюджет.

 

     У матеріалах Рахункової палати звертається увага на прийняття урядом  рішень  щодо  обмеження  бюджетних  видатків  у зв'язку із невиконанням доходів бюджету  та  обсягів  фінансування  дефіциту. Начебто  такі  рішення  дестабілізували бюджетний процес і зробили неможливим його виконання по всіх затверджених призначеннях.

 

     Перш за все слід  сказати,  що  виконання  видатків  по  усіх затверджених  призначеннях  можливо лише за умови,  що бюджет буде виконуватися на 100 відсотків по доходах і на 100  відсотків  буде забезпечене  фінансування  дефіциту бюджету.  Думаю,  це зрозуміло кожному, у тому числі й фахівцям Рахункової палати.

 

     За сім місяців 1998 року доходна частина  Державного  бюджету була  виконана  лише  на 73 відсотки до планового показника за цей період і на 38,4 відсотка  до  річного  плану.  Таке  становище  з мобілізацією  державних доходів не давало можливості забезпечити в повному обсязі фінансування заходів,  які передбачені Законом  про Державний бюджет на 1998 рік.

 

     Саме з цих причин указом Президента України від 8 серпня 1998 року було тимчасово обмежено розміри  фінансування  окремих  видів бюджетних видатків.  Конкретні суми скорочення такого фінансування визначалися,  виходячи з фактичного рівня фінансування відповідних видатків у першому півріччі 1998 року, питомої ваги обсягів коштів по захищених статтях у загальній сумі видатків по окремих  галузях та  з урахуванням необхідності здійснення заходів щодо недопущення утворення нової заборгованості.

 

     Положеннями зазначеного  указу  Президента  не   скасовувався Закон   про   Державний   бюджет  на  1998  рік,  оскільки  указом передбачалося,  що  за  умови  вишукання  можливостей   збільшення доходної частини уряд здійснюватиме фінансування видатків у межах, визначених у затвердженому Верховною Радою бюджеті.

 

     Керуючись Законом про Державний  бюджет,  уряд  у  будь-якому випадку  здійснював  би  фінансування в межах надходжень коштів на рахунок Державного бюджету.  Це  вимога  закону.  Але  цей  процес відбувався б невпорядковано. Головні розпорядники бюджетних коштів у такому випадку не  були  б  орієнтовані  на  реальні  можливості бюджету,  брали  б  на  себе  зобов'язання,  які не підкріплюються бюджетними ресурсами. А це шлях до зростання заборгованостей.

 

     Зазначений указ    Президента    прийнято    відповідно    до законодавства  про бюджетну систему.  Саме такий порядок уточнення розмірів фінансування бюджетних видатків  передбачено  статтею  33 Закону України про бюджетну систему.

 

     Невиконання доходної частини Державного бюджету в 1998 році в сумі  4,8  мільярда  гривень   могло   призвести   до   збільшення заборгованості  із  соціальних  виплат  на  загальну  суму понад 2 мільярди гривень,  виходячи із їх питомої ваги у видатках бюджету. Проте  завдяки  прийняттю  рішень  щодо  обмеження непершочергових видатків вдалося стримати зростання заборгованості  із  соціальних виплат.   Це  дало  змогу  в  поточному  році  розпочати  зниження загального рівня цієї заборгованості.

 

     Отже, ми переконані,  що дії уряду щодо визначення соціальних пріоритетів  у  видатках  Державного  бюджету в умовах невиконання його доходної частини були економічно грамотними і не виходили  за межі існуючого правового поля.

 

     Значній критиці   піддається   діяльність   уряду  в  частині фінансування органів державного управління.  У цілому  видатки  на утримання  органів  державного  управління  профінансовано  в сумі 911,5 мільйона гривень,  що становить 84,8 відсотка до призначень, у  тому  числі  на  оплату  праці - 557 мільйонів гривень,  або 91 відсоток.

 

     Треба зазначити,  що  заходи  щодо  скорочення   видатків   і чисельності  працюючих  в органах державного управління,  які були намічені  Президентом  України  та  урядом,  саме  й   передбачали приведення  фактичних витрат у відповідність із обсягом визначених законом видатків.

 

     Щодо скорочення чисельності працюючих  в  окремих  структурах державного  управління,  то  минулого року чисельність працівників апарату Кабінету Міністрів було скорочено на 100 одиниць,  або  на 13  відсотків;  міністерств,  інших  органів виконавчої влади - на 18687 одиниць,  або на 11 відсотків.  Одночасно довожу  до  вашого відома,   що   Рахунковою   палатою   України  замість  скорочення чисельності працівників на 20 відсотків  порівняно  з  1997  роком було  збільшено  її  із  150  до 230 штатних одиниць,  або на 55,3 відсотка.  Штатна чисельність працівників апарату  Верховної  Ради України   протягом  1998  року  збільшилася  на  58,4  відсотка  і становила 3328 одиниць.

 

     Якщо інформувати, Валентине Костянтиновичу, то треба, мабуть, всю інформацію подавати, тоді картина буде об'єктивною.

 

     На нашу  думку,  безпідставним є твердження Рахункової палати про те,  що  при  фінансуванні  капітальних  вкладень  мало  місце порушення  вимог  статті 95 Конституції України та положень Закону про бюджетну систему.

 

     На виконання Закону про внесення змін  до  статті  22  Закону України  про оподаткування прибутку підприємств від 10 лютого 1998 року Кабінет Міністрів затвердив порядок визначення  суми  податку на  прибуток підприємств,  одержаного за рахунок зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6,  і порядок спрямування зазначених коштів до   бюджету,   а   також  сформував  перелік  об'єктів,  що  мали фінансуватися в 1998 році.

 

     Коштів, отриманих за рахунок  зміни  понижуючого  коефіцієнта при застосуванні норм амортизації, надійшло 215 мільйонів гривень, які були спрямовані на фінансування сільського господарства  (30,8 мільйона   гривень),   вугільної   промисловості   (27,8  мільйона гривень),     машинобудування     (61,2     мільйона     гривень), електроенергетики (14,1 мільйона гривень).

 

     Враховуючи специфіку  будівельного комплексу,  довгостроковий процес реалізації намічених завдань,  а також те,  що призупинення будівництва об'єктів загальнодержавного значення, здійснюваного за рахунок бюджетних коштів,  є  економічно  недоцільним  і  зумовлює необхідність  їх  завершення та введення в експлуатацію,  минулого року за рішеннями уряду було профінансовано роботи із  спорудження об'єктів загальнодержавного значення: будівництво метрополітенів у Києві,  Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, швидкісного трамвая в Кривому  Розі,  тролейбусного  депо в Керчі;  виробництво інсуліну акціонерним товариством "Індар"; створення потужностей з переробки бурштину  на  державному  підприємстві  "Укрбурштин";  причалу  на острові Зміїний та деякі інші.

 

     Свого часу,  коли здійснювалось фінансування,  ніхто  не  мав заперечень,  а  сьогодні  це  розцінюється  як незаконно витрачені кошти.

 

     На обслуговування державного боргу в 1998 році передбачалося в бюджеті майже 2,9 мільярда гривень.  Фактичні  видатки  становили  2,4  мільярда гривень, або 83,5 відсотка до затверджених.

 

     На обслуговування  внутрішнього  державного боргу в 1998 році було спрямовано 1 мільярд 662,8 мільйона гривень, або 80 відсотків до річних призначень.

 

     На обслуговування державного зовнішнього боргу з бюджету було виділено 747,7 мільйона гривень, або 91,4 відсотка до затверджених обсягів видатків.

 

     Ситуація з державним зовнішнім боргом у 1998 році склалася  під  впливом  глибокої  фінансової  кризи,  що охопила   світові   фінансові  ринки.  Фінансова  криза  негативно вплинула на стан  державних  фінансів  України  та  відповідно  на ситуацію з державним зовнішнім боргом. Так, зменшилися надходження до Державного бюджету;  спостерігався відплив капіталів  іноземних інвесторів, інвестованих в ОВДП; скоротився експорт, що спричинило зменшення надходжень до країни іноземної валюти.

 

     За таких умов навантаження щодо погашення  та  обслуговування зовнішнього  державного боргу стало значним тягарем для Державного бюджету  України.  У  такій  ситуації  головним   завданням   було недопущення     неплатоспроможності    по    зовнішніх    боргових зобов'язаннях держави. За станом на 1 січня 1999 року прострочених платежів  з  погашення  та  обслуговування  зовнішнього державного боргу України не було.

 

     Наведені підрахунки Рахункової  палати  щодо  розбіжностей  з даними  Міністерства фінансів стосовно платежів з обслуговування і погашення державного боргу є безпідставними.  Платежі в  сумі  900 мільйонів  гривень,  про  які  йде  мова  в  матеріалах Рахункової палати,  не могли бути включені у звіт  про  виконання  Державного бюджету  і  не  мали  бути  включені.  Вони здійснені Національним банком за рахунок власних коштів як  погашення  та  обслуговування боргу перед Міжнародним валютним фондом.

 

     Отримання кредитів   від   Міжнародного  валютного  фонду  на підтримку платіжного балансу  та  курсу  національної  валюти,  їх погашення і обслуговування здійснює Національний банк. Некоректним є порівняння платежів  з  обслуговування  і  погашення  державного боргу   з   доходами   Державного   бюджету.  Згідно  з  бюджетною класифікацією у видатковій  частині  бюджету  відображаються  лише платежі  з  обслуговування  державного  боргу,  які  в  1998  році становили 2,4 мільярда гривень,  або 14,  8  відсотка  від  обсягу видатків.

 

     Платежі з погашення основної суми боргу здійснені повністю за рахунок  запозичень,   а   отже,   доходи   бюджету   на   це   не спрямовувалися.

 

     Слід відзначити, що 1998 рік та початок 1999 року стали переломними у сфері управління  державним  боргом. Про це свідчать такі факти:

 

     по-перше, суттєво  уповільнені  темпи  зростання внутрішнього державного боргу. Якщо в 1996 році заборгованість з ОВДП зросла на 924  відсотки,  в  1997  році  -  на 374 відсотки,  то в 1998 році приріст заборгованості становив лише 12,6 відсотка;

 

     по-друге, завдяки заходам щодо конверсії державного  боргу  в 1998  році  платежі з погашення та обслуговування державного боргу були зменшені на 1,2 мільярда  гривень  та  близько  90  мільйонів доларів США, на 1999 рік - на 700 мільйонів гривень;

 

     по-третє, була поліпшена структура державного боргу.  Якщо на початок 1998 року частка нерезидентів - утримувачів ОВДП становила близько  45 відсотків загального обсягу облігацій,  то на сьогодні вона є практично нульовою;

 

     по-четверте, було укладено угоду з Національним  банком  щодо умов конверсії належних йому облігацій.

 

     Таким чином,   ситуація  з  державним  боргом,  перш  за  все внутрішнім, нормалізована.

 

     Проте світові   фінансові   потрясіння   радикально   змінили ситуацію на фінансових ринках.  Сьогодні не доводиться покладатися на ресурси суб'єктів господарювання та  комерційних  банків.  Тому надзвичайно  важливим  є отримання ресурсів міжнародних фінансових організацій і дотримання обсягів  фінансування  від  Національного банку  на  рівні,  який  запобігав би неконтрольованій інфляційній спіралі.

 

     Дефіцит бюджету вже перестав  бути  дестабілізуючим  фактором для  розвитку  реальної  економіки.  Минулого  року завдяки вжиттю непопулярних,  але,  як тепер  бачимо,  єдино  необхідних  заходів дефіцит   Державного  бюджету  досяг  найнижчої  за  останні  роки позначки - 2 відсотки від валового внутрішнього продукту.

 

     Завданням на найближчу  перспективу  в  управлінні  державним боргом  з  погляду уряду є максимальне сповільнення темпу приросту державного  боргу.  Необхідною  умовою  для   цього   є   подальше скорочення  бюджетного дефіциту.  На 1999 рік розмір дефіциту,  як відомо, затверджений на рівні 1 відсотка від ВВП. Наступним кроком має  бути  планування  профіциту,  як  це  запропоновано  урядом у проекті Державного бюджету на 2000 рік.

 

     Щодо міжбюджетних відносин.  Висновки Рахункової палати  щодо взаємовідносин  між Державним і місцевими бюджетами в 1998 році не можуть розглядатися як об'єктивні.

 

     По-перше, не можна до недоліків виконання  бюджету  відносити зростання   планових   обсягів   дотацій  місцевих  бюджетів,  які затверджені Законом України про Державний бюджет України  на  1998 рік.

 

     По-друге, уряд    звинувачується    в    порушенні   принципу пропорційності  і  рівномірності  надання  дотацій.  Але   фахівці Рахункової  палати,  очевидно,  не взяли до уваги норму Закону про Державний  бюджет  на  1998  рік  (пункт  9  розділу   II),   якою передбачено,   що   надання  дотацій  здійснюється  з  урахуванням виконання доходної  частини  Державного  і  місцевих  бюджетів.  Я підкреслюю,   і  місцевих  бюджетів.  Наприклад,  доходна  частина бюджету Львівської області на 1998 рік була  перевиконана  на  164 мільйони  гривень  порівняно з розрахунковим планом.  Недоотримана дотація становила 115 мільйонів  гривень.  Разом  із  тим  доходна частина  бюджету  Кіровоградської  області  за звітний період була перевиконана лише на 11 мільйонів гривень порівняно з планом, тому недоотримана дотація становила лише 2,4 мільйона гривень. Виходячи з  наведеного,  не  було  порушено  принципів  пропорційності   та рівномірності       у      фінансуванні      дотацій      бюджетам адміністративно-територіальних одиниць.

 

     По-третє, Рахункова палата звинувачує  уряд  в  упередженості щодо  розподілу  дотацій,  мотивуючи  це  відсутністю  законодавчо визначених  принципів,  порядку  та  умов   надання   дотацій   та суперечностями   в   чинному   законодавстві.   У   цьому  випадку упередженими слід було б вважати висновки Рахункової палати.  Уряд керувався  принципами,  які  визначала  Верховна Рада в Законі про Державний бюджет на 1998 рік.  Згідно  з  цими  принципами  і  цим законодавством здійснювалося перерахування дотацій, як і виконання інших показників бюджету.

 

     Щодо висновків  Рахункової  палати   стосовно   створення   і діяльності  державного підприємства "Укрспецфін".  Хочу зазначити, що ці висновки не мають жодних підстав і спрямовані  на  створення додаткових   труднощів   при  виконанні  Державного  бюджету.  Усі операції з  оформлення  видатків  та  доходів  Державного  бюджету казначейськими  векселями  державне  (не  приватне,  я підкреслюю) підприємство "Укрспецфін" здійснювало не самостійно, а виключно за дорученням та під контролем Державного казначейства.

 

     Оформлення видатків    та    доходів    Державного    бюджету казначейськими  векселями  треба  розглядати  перш   за   все   як альтернативу  взаємозалікам.  Усі  недоліки використання векселів, які наведені в аналізі Рахункової  палати,  мали  б  місце  і  при проведенні  взаємозаліків,  але  в значно більших масштабах.  Крім того,  при  проведенні  взаємозаліків  до  Державного  бюджету  не надходило  ні  копійки "живих" грошей,  а вся різниця між вартістю боргів бюджету і заборгованості платників податків перед  бюджетом залишалася    на    рахунках   фірм-посередників.   Більше   того, використання  векселів  замість   проведення   взаємозаліків   між кредиторами   та  боржниками  до  бюджету  показало  ряд  суттєвих переваг, а саме:

 

     по-перше, до Державного  бюджету  надійшло  5  відсотків  від номінальної    вартості   проведених   взаємозаліків,   оформлених векселями Державного казначейства,  у  вигляді  реальних  грошових коштів.  Разом із перерахуванням обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів від діяльності державного підприємства "Укрспецфін" це становить 87,7 мільйона гривень;

 

     по-друге, використання  векселів  дозволило зробити процедуру взаємозаліку більш прозорою,  оскільки оформлення  відбувається  в Державному казначействі в присутності всіх учасників взаємозаліку;

 

     по-третє, значно     скоротилася     процедура     оформлення взаємозаліку,  яка раніше в  багатьох  випадках  тривала  декілька місяців.

 

     В аналізі   Рахункової  палати  було  наведено  низку  фактів порушень з  боку  Державного  казначейства  Закону  про  Державний бюджет  за  минулий  рік.  Але  ці  звинувачення  не  відповідають дійсності.

 

     Зокрема, висновок  про  допущення  нецільового   використання коштів   Державного   бюджету   Міністерством   оборони  внаслідок безконтрольності з боку  Державного  казначейства  не  має  жодних підстав.  Міністерство  оборони  було  переведене  на казначейське обслуговування лише з 1 серпня 1998 року, тобто після семи місяців виконання бюджету.  Протягом цих семи місяців напрями використання коштів визначалися головним розпорядником коштів і оплата рахунків проводилася   без   попередньої   перевірки   органами  Державного казначейства.

 

     Шановні народні депутати!  На  завершення  хочу  сказати,  що Кабінет   Міністрів   з   великою  відповідальністю  ставиться  до вирішення питань,  пов'язаних з виконанням Державного  бюджету,  у повсякденній  роботі вживає всіх можливих заходів,  спрямованих на забезпечення виконання плану мобілізації  доходів,  економного  та ефективного   витрачання  бюджетних  коштів.  Уряд  бачить  окремі упущення  й  прорахунки,  які   в   основному   викликані   станом реформування  економіки  на  перехідному  етапі  розвитку ринкових відносин.

 

     Разом із тим було б добре,  щоб Верховна  Рада  зажадала  від усіх  органів  держави,  і  в  першу  чергу від Рахункової палати, об'єктивного висвітлення питання  виконання  бюджету.  Упереджені, необгрунтовані  звинувачення,  які  повторюються останніми роками, нічого  доброго  не  дають,  а  лише  створюють  напруженість  між виконавчою та законодавчою гілками влади.

 

     Прикладом цього  є і проект постанови Верховної Ради України, яким  знову,  як  і  кілька  років   підряд,   рекомендується   не затверджувати  звіт  про  виконання  Державного бюджету України за 1998  рік,  а  рекомендувати   Генеральній   прокуратурі   вивчити матеріали,  подані Рахунковою палатою.  Прийняття такого рішення є досить  сумнівним,  оскільки,  перевіряючи  те  чи  інше  рішення, пов'язане  з  витрачанням  коштів  Державного бюджету,  і виявивши порушення  законодавства,  Рахункова   палата   зобов'язана   сама забезпечити реалізацію таких матеріалів.

 

     Доповідаючи сьогодні звіт про виконання Державного бюджету за 1998 рік,  уряд сподівається,  що це буде перший за  останні  роки звіт, який Верховна Рада затвердить.

 

     Хоча чинне  законодавство  не  вимагає  такого  затвердження, важливо,  щоб Верховна Рада підтримала уряд в  його  намірах  щодо фіскальної  стратегії  і  об'єктивно розділила відповідальність за наслідки дій обох гілок влади в бюджетному процесі.

 

     Підсумки виконання бюджету  в  1998  році,  у  тому  числі  й недоліки,  які  мали  місце,  слід  розглядати  як певні уроки для країни,  врахування яких дає  можливість  покращувати  ситуацію  в майбутньому. Серед цих уроків слід виділити:

 

     необхідність удосконалення  податкового законодавства як щодо розширення податкової бази,  посилення відповідальності за  сплату податків, так і щодо послаблення податкового навантаження;

 

     необхідність прийняття  нового бюджетного законодавства,  яке чітко врегулювало  б  принципи  й  процедури  бюджетного  процесу, сприяло б посиленню фінансової дисципліни;

 

     необхідність реформування   міжбюджетних   відносин  з  метою передачі на місця як ресурсів, так і відповідальності за виконання власних і делегованих повноважень;

 

     необхідність запровадження  середньострокового  планування  й прогнозування  показників  бюджету  для  своєчасного  усвідомлення наслідків тих чи інших дій на майбутню ситуацію з бюджетом.

 

     Висновки, які  зробив  уряд,  враховано  в проекті Державного бюджету на 2000  рік.  Сподіваюсь,  Верховна  Рада  України  також підтримає ці зусилля уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу.

 

     Запишіться на запитання,  будь ласка.  Я думаю, десяти хвилин на запитання достатньо.  Будь ласка,  висвітіть  список.  Виставте десять хвилин.

 

     Депутат Гуренко. За ним - депутат Дайнеко.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Спасибі.  Фракція Компартії України.  Шановний міністре! Ви навели  цифру,  що  на  реструктуризацію вугільної промисловості в 1998 році фактично було витрачено 300 мільйонів гривень. У зв'язку з цим перше запитання. Не могли б ви розповісти про долю валютного траншу,  угоду про який ратифікувала Верховна  Рада?  І  чому  так вийшло,  що на реструктуризацію виділено коштів менше,  ніж розмір траншу за поточним курсом гривні?

 

     І друге запитання.  Ви  також  сказали,  що  почато  зниження заборгованості з соціальних виплат. Назвіть, будь ласка, абсолютні цифри заборгованості за станом на 1 січня 1999 року і на 1  жовтня 1999 року.

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо першого запитання.  Ці питання піднімалися під час наших дискусій, у тому числі і в цьому залі. Умови надання Світовим  банком  чергового  траншу  на реструктуризацію вугільної промисловості не передбачали цільове спрямування всіх коштів  саме у  вугільну  промисловість.  Вони  йшли  в  цілому на фінансування дефіциту бюджету. І є окремий проект, значно менший - приблизно на рівні 40 мільйонів доларів.  Протягом двох років він реалізується. Ці  кошти  йдуть  безпосередньо  на   реструктуризацію   вугільної промисловості.

 

     Ми можемо  тільки  сказати,  що  значна  частина  з  тих  300 мільйонів   гривень,   які   пішли   на   реструктуризацію,   була профінансована  і за рахунок коштів Світового банку.  Але я ще раз підкреслюю, що умови отримання цього кредиту і використання коштів не   передбачали   стовідсоткового   направлення   їх  у  вугільну промисловість. Це загальний, я б сказав, системний проект.

 

     Що стосується заборгованості на 1 січня поточного року і на 1 жовтня.   Боюся   помилитися   (плюс-мінус   5-7  відсотків),  але заборгованість  із  заробітної  плати  за  цей   період   зменшена приблизно на 300 мільйонів гривень. При цьому з Державного бюджету повністю профінансовані всі поточні виплати із  заробітної  плати. Зменшення  заборгованості місцевих бюджетів (приблизно на суму 350 мільйонів гривень) відбулося за рахунок власних коштів бюджетів, а також за рахунок дотацій,  які ми виділили. Детально ця інформація була  подана  тиждень  тому,  коли  я  доповідав   про   погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дайнеко. За ним - депутат Журавський.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Игорь Александрович! 13 сентября в луганской газете "Экспресс-клуб"  (  39)  было опубликовано сообщение под названием "Президент сдержал слово",  в  котором  говорится,  что  Президент Украины  Леонид  Кучма пообещал выделить средства на строительство Свято-Владимирского кафедрального собора в Луганске и им  выделено 500  тысяч  гривень из Государственного бюджета.  Вы это сообщение подтверждаете или нет?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так,  ці гроші були перераховані відповідно  до постанови Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  депутату  Журавському.  За  ним  - депутат Сокерчак.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Шановний доповідачу! Доходи Державного бюджету  в  1998  році  склали фактично 16 мільярдів 266 мільйонів гривень.  Це на 22,9 відсотка  менше  затвердженої  суми.  Видатки Державного  бюджету  за 1998 рік склали 18 мільярдів 380 мільйонів гривень, що на 24,9 відсотка менше затвердженої законом суми.

 

     Моє запитання таке:  чи винна в  цьому  Верховна  Рада?  Якщо винна, то в чому?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  думаю,  відповідальність  треба  справедливо розділити на всі гілки влади.  Якщо ми недоотримали  2,1  мільярда надходжень,  які були заплановані в Державному бюджеті, то частина була недоотримана тому,  що нам не вдалося налагодити  відповідний порядок  збирання  податків.  За цей період зросла недоїмка.  Крім того,  як я вже говорив, мінімум 500 мільйонів гривень ми втратили минулого року через те, що до податкового законодавства - до трьох базових законів з оподаткування -  Верховною  Радою  були  внесені зміни  вже  після  прийняття бюджету.  Плюс від приватизації ми не отримали тих грошей,  які  планували,  а  лише  приблизно  третину внаслідок  того,  що  Верховна  Рада  не  підтримала  уряд  у  цих напрямах.

 

     Але я думаю,  ми можемо говорити й про те,  що  досить  сумні наслідки  виконання  бюджету  минулого  року  по доходах зумовлені також тим,  що в  1997  році  було  суттєво,  кардинально  змінено податкове  законодавство  й  економічна  система,  підприємства не встигли   минулого   року   пристосуватися   до    цього    нового законодавства.

 

     Ми недоотримали 4,8 мільярда гривень до Державного бюджету, і в той же час практично на 7 мільярдів зросла недоїмка.

 

     У цьому році ситуація змінилася  на  краще,  недоїмка  зросла тільки  на 1,5 мільярда,  а сплачуваність податків зросла більш як на 30 відсотків.  Відбувається зростання і  в  абсолютних  цифрах. Отак я відповім на це запитання.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що Журавський мав на увазі не тільки це. Він ще мав на увазі,  що коли ви формували доходну частину, то зробили собі резерв на 5-6 мільярдів гривень.  Тут недовиконали, і тих 5-6 мільярдів. Ви ж подумайте, який резерв і куди ці гроші йдуть!

 

     А щодо приватизації,  Ігоре Олександровичу,  то ви знаєте, що приватизовано   основних  засобів  виробництва  на  100  мільярдів гривень і за ці роки  лише  1  відсоток  надійшов  до  бюджету.  1 відсоток із 100 мільярдів! Оце все управління народногосподарським комплексом. А ви сьогодні всіх виставили в областях, щоб керували, за кого голосувати. Нам державу треба рятувати, а не одну особу.

 

     Депутат Сокерчак. Будь ласка. За ним - депутат Гуцол.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Я  прошу  передати слово Круценку Василю, округ 276.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Вячеславе    Михайловичу.    Ігоре    Олександровичу!   Як   можна затверджувати  цей  звіт,  коли  на  погашення  заборгованості  по заощадженнях   із   370  мільйонів  гривень  виплачено  всього  10 мільйонів!  Або указом Президента  860  на  створення  лізингового фонду  залишено  тільки  70 мільйонів гривень із 290 мільйонів,  і протягом року виготовлено аж 745 тракторів і 74 комбайни.  Ця біда закладена Кабміном і в проект бюджету на 2000 рік.

 

     У той   же  час  чисельність  Адміністрації  Президента,  яку Президент відповідно до указу 41 хотів скоротити на 20  відсотків, фактично  зросла на 3,6 відсотка.  Чи не свідчать ці факти про те, що      відбувається      свідоме      знищення       вітчизняного сільгоспмашинобудування,  а  на  зростання армії чиновників,  які, окрім виборів, нічим не займаються, бюджет витрачає кошти?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я можу вас запевнити, що виборами не займаюсь і ні в які відрядження не їжджу. Армія чиновників минулого року була скорочена  на  18  тисяч  працівників.  На  18  тисяч!  Збільшення чисельності  Адміністрації Президента було викликане лише тим,  що ряд  структурних   підрозділів,   які   не   входили   раніше   до Адміністрації   Президента,   були   переведені  до  Адміністрації Президента.

 

     Що стосується скорочення виплат,  то я ще раз  хочу  звернути вашу  увагу на те,  що в нас захищених статей було на 16 мільярдів 100 мільйонів гривень, а доходів до Державного бюджету надійшло 16 мільярдів  200  мільйонів.  Це  говорить  про те,  що всі захищені статті не могли бути профінансовані,  і  тому  треба  було  робити якийсь  маневр і визначати мінімальний пріоритет,  який ми віддали саме  заробітній  платі  і  пенсіям.  І  навіть  це  не  дало  нам можливості  повністю  виконати  наші зобов'язання.  Тільки в цьому році ми змогли перейти до погашення цієї заборгованості.

 

     Що стосується  лізингового  фонду,  то  із  70  мільйонів  ми профінансували  50  мільйонів.  Я  думаю,  це непоганий результат, враховуючи  скрутну   ситуацію.   Але   фінансувати   виготовлення тракторів   -   це  взагалі  не  є  функцією  Державного  бюджету. Розрахунки   щодо   АПК   повинні   грунтуватися   на   можливості закуповувати сільськогосподарську техніку і за рахунок кредитів, і за рахунок власних коштів,  і  частково,  але  дуже  частково,  за рахунок Держбюджету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ви  ніколи  не  кажіть такого вголос. Люди повинні на добу тричі їсти: вранці, в обід і ввечері. І  це  не  Круценка питання - 70 мільйонів чи 7 мільярдів треба на сільгоспмашинобудування.  Ви що,  не  бачите,  що  ми  зробили?  Я приїхав з Луганської області. Із необхідних 87 кілограмів м'яса на людину виробляється 17 кілограмів. На Луганщині міста вимирають. У Луганську  на  центральній  площі  горить  один  ліхтар.  І  це  в енергетичному обласному центрі!  А ми сьогодні докоряємо: 50 чи 70 мільйонів.  Після  війни  в  державі не було такого становища,  як сьогодні.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу, я ж не заперечую проти того, щоб давати кошти АПК.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз кажу,  не Круценку треба.  Держава ковилем заростає. Не бур'яном, а ковилем.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Зелена  партія  України.  Прошу  передати   слово депутату Сафронову Станіславу Олександровичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина".  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Приймаючи бюджет,  ми завжди враховуємо як зовнішній борг, так і внутрішній. Скажіть  мені,  будь  ласка,  чому  ми  не  враховуємо   борг   по заощадженнях,  котрі  держава винна нашим людям?  А цей борг - 132 мільярди гривень.  І куди  треба  відносити  цей  борг?  Це  перше запитання.

 

     Друге запитання.  Формуючи  видаткову частину нашого бюджету, ми чомусь виділяємо  на  зовнішні  борги  від  8  до  9  відсотків видаткової  частини,  а  на погашення боргів по заощадженнях - 0,8 відсотка.  Як це зрозуміти?  Що це за турбота про наш народ? Дайте відповідь, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми повинні про наш народ турбуватися разом. Якщо ви прийняли закон, у якому визначили борг у 132 мільярди, то треба було  в  ньому  записати  відповідне рішення,  яке дало б підстави Міністерству  фінансів  включити  його  до  державного  боргу.   Я офіційно стверджую, що цього немає. Це перше.

 

     Друге. Не були визначені джерела покриття цього боргу. Тому і є проблематичним  включення  цього  показника  в  загальний  обсяг державного боргу.

 

     Але кожного року ви затверджуєте відповідні суми на погашення заборгованості,  фіксуєте це в бюджеті як розрахунки за  державний борг.  У  нас є деякі інші позиції,  наприклад,  заборгованість із соціальних виплат,  заробітної плати, пенсій, яку ми не враховуємо як державний борг, але кожного року плануємо кошти в бюджеті. І це фактично є плановим завданням щодо погашення цього боргу.

 

     Різна природа цього боргу, різні механізми його погашення.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово надається Симоненку  Валентину  Костянтиновичу,  голові Рахункової палати.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати України.  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены правительства!   Прежде   всего   я   хочу   поблагодарить   Игоря Александровича,  который за свою 35- минутную речь 18 раз упомянул Счетную  палату.  Я  не буду комментировать эти цифры.  Я понимаю, Игорь Александрович,  что вы  руководствуетесь  принципом:  правда хорошо,  а  счастье  лучше.  Но я должен вас огорчить:  правда все равно найдет место в нашем государстве.

 

     Шесть раз  вы  упомянули  "Укрспецфин".  Могу  сообщить,  что Генеральная прокуратура,  как это и положено по закону,  именно по нашим материалам возбудила пять уголовных дел по "Укрспецфину".

 

     А теперь о выполнении  Государственного  бюджета  1998  года. Говорят,    история   не   повторяется.   Но   анализ   исполнения государственных  бюджетов  Украины  за  последние  годы  полностью опровергает  это  утверждение.  Ошибки,  просчеты  при  разработке государственных бюджетов,  постоянные  изменения  законодательного поля,  массовые  случаи незаконного,  неэффективного использования бюджетных  средств,  отсутствие  ответственности   за   нарушения, злоупотребления  при выполнении государственного бюджета стали,  к сожалению,  нормой экономической жизни государства  и  действующей системы управления.

 

     Очевидное доказательство   этого   -   результаты  исполнения Государственного  бюджета  за  1998  год.  Сразу  же  замечу,  что коллегия    Счетной    палаты    анализирует    итоги   выполнения Государственного бюджета Украины не как большой бухгалтерский свод доходов  и  расходов  в едином гроссбухе,  а как концентрированное выражение экономической политики государства на 1998 год.  Кстати, у нас не государственная бухгалтерия, а Министерство финансов.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Результаты проведенного анализа ровно  42  дня  тому  назад  розданы  вам,  направлены  в  Кабинет Министров   и   лично   Игорю   Александровичу,   в  Администрацию Президента,  в министерства и ведомства.  И это  не  случайно.  Мы считаем,  что от того, насколько обективно удастся подвести итоги исполнения Государственного бюджета за 1998 год,  во многом  будет зависеть    реальность,   выполняемость,   действенность   бюджета будущего.

 

     В связи с этим постараюсь ответить на ключевой вопрос - какие экономическая    стратегия    и    идеология   были   заложены   в Государственном бюджете на 1998 год и реализованы ли они?

 

     На основе нормативных документов, указа Президента, Бюджетной резолюции,   утвержденной   Верховной   Радой,  Кабинет  Министров разработал,  а Верховная Рада утвердила  Закон  о  Государственном бюджете  Украины  на  1998  год.  В этих документах сформулированы главные  задачи  бюджетной  политики  государства  в  1998   году: усиление  регулирующей  роли  бюджета  в достижении экономического роста,  активизации   инвестиционной   деятельности   в   Украине, реализация   структурной   перестройки   и  развитие  приоритетных отраслей,    повышение    эффективности     экономики     Украины, рационализация    структуры   расходов,   усиление   контроля   за целесообразным  и   эффективным   использованием   государственных средств.

 

     И вот  бюджет 1998 года уже история.  Какие же законодательно закрепленные цели государственной бюджетной политики достигнуты  в 1998 году? Повторяется ли история?

 

     С глубоким  сожалением  вынужден  констатировать,  что в 1998 году,  как  и  в  предыдущие  годы,   практически   ни   одна   из перечисленных  задач государственной бюджетной политики в процессе исполнения Государственного бюджета не реализована.

 

     Так, вместо  достижения  на  основе   эффективной   бюджетной стратегии экономического роста в 1998 году произошел экономический спад.  В результате сокращения обема реального ВВП  в  бюджет  не поступило 600 миллионов гривень.

 

     Если в  1997  году  один  из главных финансовых показателей и источников развития - балансовая прибыль  по  народному  хозяйству составила   (вдумайтесь   в  эти  цифры,  народные  депутаты!)  13 миллиардов 860 миллионов гривень, то в 1998 году - 3 миллиарда 419 миллионов,  то есть в четыре раза меньше. Доля полностью убыточных предприятий  выросла  почти  на  10  процентов.  Вместо  ожидаемой структурной   перестройки  путем  развития  приоритетных  отраслей именно  в  этих  приоритетных  экспортноориентированных   отраслях зафиксирован наибольший спад обемов производства.

 

     Вместо обеспечения  самостоятельности местных бюджетов в 1998 году сложилась беспрецедентная ситуация: все области Украины стали дотационными.   В  итоге  Государственный  бюджет  по  доходам  не выполнен на 22,9 процента, а местные бюджеты перевыполнены на 31,1 процента.

 

     По-разному можно  оценивать  приведенные  факты.  Но коллегия Счетной палаты сделала вывод,  что деятельность  правительства  по выполнению     бюджета     1998    года    крайне    неэффективна, непрофессиональна, особенно в реализации его доходной части.

 

     Ставилась задача   обеспечить   полноту   и   своевременность поступления налогов и платежей в бюджет,  а фактически в 1998 году имеем,  во-первых,  рост  в  4,2  раза  суммы  недоимки,  то  есть начисленных,  но  не  уплаченных  платежей  в  бюджет,  во-вторых, увеличение    обема    льгот,    которые    получили    избранные налогоплательщики. Общая сумма таких льгот в отчетном году выросла на 51 процент и составила почти 30 миллиардов гривень,  что  на  3 процента  больше,  чем  все  вместе  взятые  доходы  всех бюджетов Украины.

 

     Неоправданная политика в области приватизации государственной собственности  привела  к  тому,  что  в  1998 году по этой статье поступило 34,5 процента годовых  назначений,  а  приватизированные предприятия  (опять я прошу вдуматься в эти цифры) имели убытки на сумму  634  миллиона  гривень.   В   то   же   время   предприятия государственной  формы собственности имели прибыль 4 миллиарда 405 миллионов. И это при том, что негосударственный сектор дает больше половины промышленной продукции в нашей стране.

 

     Государственный комитет по материальным резервам при плановой величине перечислений средств в Государственный бюджет в сумме 1,1 миллиарда гривень фактически перечислил 39 миллионов гривень,  или 3,5 процента годового обема.  При этом,  как  показывает  анализ, организатором  и  вдохновителем  таких  результатов  является  сам Кабинет  Министров   с   его   бесчисленными   постановлениями   и распоряжениями. И этот перечень, к сожалению, можно продолжить.

 

     Перейду к     проблеме     исполнения     расходной     части Государственного бюджета.  Так,  в  1998  году  при  росте  обема номинального  ВВП на 3,9 процента расходы Государственного бюджета сократились по сравнению с  1997  годом  на  15,4  процента,  а  в реальном   исчислении  -  на  25,2  процента.  Что  это,  просчеты планирования или некомпетентность исполнителей?  Или за этим стоят чьи-то интересы?

 

     Финансирование расходов  в  1998  году  осуществлялось  не  в соответствии с законом,  а  по  усмотрению  узкого  круга  лиц,  в частности   с  применением  так  называемых  лимитов  Министерства финансов.  При этом общий обем выполнения расходной части бюджета составил 75 процентов.

 

     По данным Министерства финансов,  на погашение и обслуживание государственного долга Украины были использованы 11 миллиардов 600 миллионов  гривень.  Фактически  же,  согласно нашим расчетам,  на обслуживание и погашение государственного долга в 1998  году  было израсходовано  12  миллиардов 500 миллионов,  что сопоставимо с 77 процентами доходов Государственного бюджета Украины в 1998 году.

 

     Уважаемый Игорь Александрович!  Ну разве можно о таких цифрах с трибуны говорить,  что эти цифры неверны,  если наш Национальный банк подтверждает их?!

 

     Кабинет Министров в ходе исполнения Государственного  бюджета не    выполнил    главнейшего    требования   Закона   Украины   о Государственном бюджете на 1998 год относительно полного погашения в   1998   году   долгов  по  заработной  плате.  В  течение  года задолженность по  выплате  заработной  платы  из  Государственного бюджета не только не была погашена, но и выросла.

 

     Не выполнено также требование статьи 19 Закона Украины о Государственном бюджете на 1998  год  в  части финансирования в первоочередном порядке расходов,  предусмотренных защищенными статьями.  В расходах Государственного  бюджета  обем защищенных  статей составил 16,1 миллиарда гривень,  фактически на их профинансирование было направлено 12,1 миллиарда гривень.

 

     Выше среднего уровня профинансированы расходы на обслуживание государственного   долга,  пополнение  государственных  запасов  и резервов,  государственное   управление.   То   есть   Законом   о Государственном бюджете определялись одни приоритеты, а фактически имеем совершенно другие.

 

     Почему так произошло?  Почему главные  направления  бюджетной политики,  утвержденные законом Украины, соответствующими указами, были проигнорированы правительством в процессе исполнения бюджета? Материалы  системного  анализа  исполнения бюджета мы вам роздали. Поэтому я хотел бы остановиться на главных причинах.

 

     Первая. Процесс нормативно-правового  обеспечения  исполнения Государственного бюджета не носил конструктивного характера. Более того, он дестабилизировал бюджетный процесс.

 

     Вторая причина. Во втором полугодии 1998 года  одновременно  действовали три нормативно-правовых акта, которые регулировали исполнение расходной  части  Государственного бюджета.  Это  Закон  о Государственном бюджете на 1998 год,  Указ Президента о сокращении расходов Государственного бюджета на  1998 год  и  Постановление  Кабинета  Министров о мерах по упорядочению бюджетных расходов.

 

     Как вы понимаете,  Министерство финансов руководствовалось не законом,  а именно последним постановлением,  которое я сейчас вам назвал.  Прямое  невыполнение  требований  статьи  95  Конституции дестабилизировало   бюджетный   процесс   и   фактически   сделало невозможной реализацию стратегических положений бюджетной политики 1998 года.

 

     Третья причина.  Негативное  влияние  на  выполнение бюджетов имел  рост  обемов  неденежных  форм  расчетов.   В   1998   году взаимозачеты    и    вексельные    расчеты    в   доходной   части Государственного  бюджета  составили  2  миллиарда   801   миллион гривень,  или  17  процентов.  А Законом о Государственном бюджете такие расчеты допускались в обеме 645 миллионов гривень,  то есть этот показатель был превышен практически на 2,2 миллиарда гривень.

 

     Расходная часть    бюджетов   Автономной   Республики   Крым, областей,  городов Киева и Севастополя на  33  процента  выполнена путем взаимозачетов и вексельных расчетов.

 

     В целом  же  за  счет  проведенных взаимозачетов и вексельных расчетов сводный бюджет по доходам выполнен на  6  миллиардов  800 миллионов, что составило 24 процента фактической суммы поступлений в бюджеты Украины.

 

     Мы глубоко  убеждены,  что  эта  чисто  украинская   практика исполнения  бюджета  разрушает рынок и товарно-денежные отношения, и,  как показывают проведенные нами проверки, является питательной средой для коррупции.

 

     Четвертая причина.    Негативное    влияние   на   законность исполнения Государственного бюджета и использования его средств  в 1998   году   имело   создание  так  называемого  государственного специализированного   формирования   -   финансового   предприятия "Укрспецфин".  Создано  незаконное формирование,  более того,  ему дали статус органа государственного управления,  что  ни  в  какие законные  рамки не идет.  Оно создано для того,  чтобы производить незаконные неденежные операции по исполнению бюджета.

 

     Пятая. Казначейская   система   исполнения   Государственного бюджета  при  всем  старании казначейства остается неэффективной и нуждается в значительном совершенствовании. И ему нужно помочь.

 

     Существенно ухудшилась  расчетная  дисциплина   в   бюджетных учреждениях,   кредиторская  задолженность  которых  за  1998  год возросла на 32 процента и  составила  на  1  января  1999  года  6 миллиардов 675 миллионов.  Одновременно дебиторская задолженность, то есть обем оплаченных за счет бюджетных денег, но не полученных товаров  и услуг,  выросла на 39 процентов и на 1 января составила 886 миллионов гривень. Заплатили, как теперь быть, на какую статью расхода это отнести? Скрыть?

 

     Но главная   причина,   на   наш  взгляд,  кроется  в  полном отсутствии ответственности за исполнение Закона о  Государственном бюджете    со    стороны    ответственных    государственных   лиц исполнительной    власти,    то     есть     в     государственной безответственности.

 

     В этой связи,  думаю,  закономерна постановка такого вопроса: при каком же уровне невыполнения Государственного бюджета  Украины может  наступить  хоть какая-нибудь ответственность правительства? По  результатам  1998  года  реальные  доходы  снизились  на  13,7 процента.  Наступает  эта  ответственность?  Нет.  А  если  доходы снизятся на 20,  30,  40, 50 процентов, тогда наступит? Или всегда найдутся обяснение и причины, по которым такая ответственность не наступит?

 

     А как же народ, которому мы вроде бы служим? И какова роль во всем  этом Кабинета Министров?  Ведь в соответствии со статьей 116 Конституции Украины именно  Кабинет  Министров  обязан  обеспечить проведение финансовой и налоговой политики в государстве,  а также исполнение утвержденного Верховной Радой Государственного  бюджета Украины. Но эта статья Конституции просто игнорируется.

 

     Поэтому закономерен  вопрос:  что  стоит  за  этим  -  низкий уровень квалификации членов  Кабинета  Министров,  или  совершенно безразличное  отношение к законам и Конституции,  или элементарная безответственность и безнаказанность  на  государственном  уровне? Ведь  уже  сегодня  можно  сказать,  что  если  ничего не менять в механизме  разработки  и  исполнения   Государственного   бюджета, ответственности   за   его   исполнение,   то   финал   исполнения Государственного бюджета Украины на 2000 год будет таким же, как и финал исполнения Государственного бюджета в 1995, 1996, 1997, 1998 и  1999  годах,  -  полный  провал  выполнения  практически   всех бюджетных показателей. А это же главный экономический закон страны на определенный период!

 

     Складывается впечатление,   что   правительство   не   совсем понимает,  о  чем  идет  речь  в  Верховной  Раде.  Ибо  как можно расценить, например, Постановление Кабинета Министров от 19 апреля 1999  года  о  результатах  исполнения Государственного бюджета за 1998  год,  где  рядом  с  констатацией  фактов   практически   не просматривается  ни  одного  серьезного  мероприятия  по улучшению ситуации.

 

     А чего стоит главный вывод правительства по итогам 1998 года: "Результаты   исполнения  Государственного  бюджета  за  1998  год подтверждают    необходимость    начала    процесса    составления Государственного  бюджета  на  2000 год начиная с первого квартала 1999 года.  Это  даст  возможность  более  обоснованно  подойти  к прогнозированию   макропоказателей,  формированию  доходной  части бюджета,  а также рациональному распределению крайне  ограниченных бюджетных средств".

 

     Я думаю,  уважаемые  коллеги,  что комментарии здесь излишни. История,  к сожалению, повторяется, но, как говорили великие, либо как фарс, либо как трагедия.

 

     Коллегия Счетной    палаты   утвердила   результаты   анализа исполнения Государственного бюджета за 1998 год и выводы  с  целью принятия Верховной Радой Украины обоснованного решения. Утверждать или  не  утверждать  отчет  правительства  об  исполнении  бюджета Украины   -   это   ваше   дело,  народные  депутаты.  Думаю,  что подготовленный нами  анализ  и  выводы  позволят  вам  обоснованно принять решение.

 

     В этой   связи  еще  одно  замечание.  В  последнее  время  в определенных   средствах   массовой   информации    проскальзывают специфические  комментарии по поводу материалов Счетной палаты.  В концентрированном виде они прозвучали  из  уст  министра  финансов уважаемого  Игоря  Александровича в его выступлении с этой трибуны на прошлом Дне правительства.  Цитирую по стенограмме:  "Це вже не перший   раз,  коли  голова  Рахункової  палати,  на  моє  глибоке переконання,  виступає  з  політично  заангажованою  доповіддю.  Я обов'язково  передам для преси дуже докладний аналіз його виступів сьогодні на засіданні Верховної Ради".

 

     Да, Игорь  Александрович,  Счетная   палата   заангажирована. Заангажирована  статьей  95  и  статьей  98  Конституции  Украины, Законом о Счетной палате.  А вам,  уважаемый Игорь  Александрович, материалы  надо  прежде  всего  передавать  в  Счетную  палату и в Генеральную прокуратуру,  как требуют  законы  Украины  о  Счетной палате  и  о  прокуратуре.  А потом уже,  вероятно,  передавать их прессе.

 

     Разве можно  сегодня  в  прессе  или  с  трибуны  говорить  о миллиардных убытках вот так мимоходом,  прикрываясь левой фразой о том, что это политический заказ? А если уж говорить о политическом заказе,  то  позвольте  спросить,  уважаемый Игорь Александрович и уважаемые члены Кабинета Министров:  чей же заказ выполняете вы  и Министерство  финансов,  если  в  1998 году допустили невыполнение доходной  части  Государственного  бюджета  на  23   процента,   а задолженность  по  социальным  выплатам  населению увеличили на 53 процента - почти на миллиард гривень?

 

     Что же касается  механизма  ответственности  правительства  в случае неутверждения отчета Верховной Радой,  то это отдельная, но не менее важная тема нашего бюджетного процесса, которую, хотим мы того  или  не  хотим,  поднимать и решать надо.  История не должна повторяться.

 

     У меня все. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

                   ( П і с л я  п е р е р в и).

 

     ГОЛОВА. Запросіть людей до залу.

 

     Запишіться, будь    ласка,    на   запитання   до   Валентина Костянтиновича.  П'ять хвилин відведемо  на  запитання.  Висвітіть список.

 

     Депутат Яценко. Будь ласка. За ним - депутат Наливайко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Фракция Компартии.  Уважаемый Валентин Константинович!  К  сожалению,  в  докладе  министра  финансов  не прозвучал очень важный момент.  Летом прошлого года  Кучма  своими антиконституционными  указами  "влез" в Государственный бюджет,  в его доходную часть,  ликвидировав  чернобыльский  фонд  как  часть Государственного  бюджета  Украины.  В результате только в прошлом году мы потеряли 1 миллиард гривень  из  Государственного  бюджета Украины.

 

     До сього  часу ні Рахункова палата,  ні Міністерство фінансів не дали відповіді на головне запитання:  куди  подівся  1  мільярд гривень   народних   коштів,  які  повинні  були  піти  на  захист чорнобильців  і  на  вирішення  всіх  чорнобильських  проблем?  Як оцінюєте  ви  дії  Президента  України,  яких  заходів  вживали ви протягом минулого року, щоб виправити цю ситуацію?

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Мы не трактуем,  мы  даем  совершенно  четкое определение  этих действий как незаконных - действий и Президента, и правительства по изменению Закона о Государственном бюджете.

 

     Кстати говоря,  именно  об  этом  написано  в  нашем  отчете, по-моему,   на   странице   62  и  дана  оценка  этим  бесконечным "втручанням" в законодательное поле бюджета 1998 года.

 

     А принцип какой?  Закон не становится законом.  Его  начинают трактовать,  и  каждый  трактует  по-своему.  Поэтому  в 1998 году вместо закона о бюджете действовали  три  акта:  сам  закон,  указ Президента   и   постановление  Кабинета  Министров.  Торжествовал принцип коллективной безответственности,  и кто как хотел,  так  и выполнял закон.

 

     ГОЛОВА. Депутат Наливайко. За ним - депутат Баулін.

 

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово депутату Краснякову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.    Валентин Константинович!  По  строке  "Система  образования"  на  1998  год запланированы расходы местных бюджетов  в  размере  2,7  миллиарда гривень.  Фактическое  выполнение  -  3,5 миллиарда.  Разрыв - 800 миллионов.  Как все-таки  закладывает  Министерство  финансов  эти показатели и откуда появляются деньги?

 

     И второй  вопрос.  Мы  в  каждом  бюджете начиная с 1997 года выписываем  защищенные  статьи,   в   том   числе   по   погашению задолженности по заработной плате,  по стипендиям.  В 1998 году по факту они полностью проигнорированы. Ваш комментарий.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Предыдущий раз в своем выступлении я  задавал вопрос:  может,  правительство  поставлено  в  такие условия,  что живых, реальных денег для выполнения защищенных статей не хватает? И  вот  в этом нашем анализе мы дали однозначный ответ,  что денег хватает.  Но,  к сожалению,  те  приоритеты,  которые  отражены  в бюджете  как главном экономическом законе Украины,  правительством игнорируются.  Правительство начинает  действовать  так,  как  ему подсказывает сиюминутная ситуация. Может быть, эта, как говорится, сиюминутная ситуация сегодня и требует этого,  но это не стратегия и не политика. Это дырозатыкание. Вот в чем суть.

 

     А закон  о  бюджете - это стратегия - экономическая стратегия на текущий год. Но ее просто игнорируют и затыкают дыры.

 

     Еще раз,  чтобы вы поняли меня. Вот сегодня можно проследить, что  когда  кто-то  из  государственных  чиновников  - руководство исполнительной власти - едет в ту или иную область, то после этого появляется  10-15,  а то и 20 различных постановлений и начинается передергивание бюджета.  Как это можно остановить?  На мой взгляд, только   одним:   повысить   меру  ответственности  за  исполнение Государственного бюджета.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Как?

 

     СИМОНЕНКО В.К. Как? Законным путем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Валентин Константинович! Меня больше всего поразило то, что  при  исполнении  бюджета  за  1998  год так непропорционально распределялись средства  даже  среди  защищенных  статей  бюджета. Может   быть,   этот   вопрос   нужно  было  бы  адресовать  Игорю Александровичу. Но все-таки я хотел спросить вас.

 

     Вот два примера (по-моему, вы тоже говорили об этом). Скажем, национальная  оборона  -  84  процента,  а  здравоохранение  -  49 процентов;  "державне управління" - почти 85 процентов, а "заходи, пов'язані  з  ліквідацією  наслідків  Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом  населення"  -54,5  процента.  То  есть  явное непропорциональное финансирование.

 

     Как вы   думаете,   какие  мотивы  были  у  правительства,  в частности  у  Министерства   финансов,   чтобы   допустить   такой двукратный разрыв?

 

     Спасибо.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Что  я  могу  вам сказать?  Я очень много лет проработал первым руководителем и в городе,  и в области  и  вынес оттуда  такой  опыт:  кто  ближе  к  "бюджетному  пирогу",  тот  и отхватывает себе больший кусок.

 

     Вот и  сейчас  та  же  тенденция.  Но  раньше  хотя  бы  была ответственность,  если  тебя,  не дай Бог,  уличили в том,  что ты отрезал не тот кусок пирога. А теперь никакой ответственности нет. Кто ближе, тот и больше получает.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,    Луганська    область).   Фракция   коммунистов.   Валентин Константинович! Министру финансов был задан вопрос по поводу того, что  из бюджета на строительство храма,  то есть церкви,  выделено 500 тысяч гривень.

 

     Я до сих пор не могу понять этот момент,  может быть,  вы мне прокомментируете.  У  нас  церковь  отделена  от  государства.  Но Президент обещает выделить  церкви  полмиллиона  гривень.  Скажите мне,   пожалуйста,  какие  действия  надо  предпринять  Верховному Совету,  как помочь вам,  чтобы министра финансов за  такие  вещи, когда выделяется полмиллиона гривень, отстранить от власти, лишить возможности разбазаривать  (я  по-другому  назвать  это  не  могу) средства Государственного бюджета?

 

     Если за   этим  стоит  какой-то  вицепремьер,  давайте  этого вице-премьера призовем к ответу.  Ну это же ни в какие  ворота  не лезет! Куда хотим, туда и направляем средства!

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Ответить на этот вопрос я могу так:  да,  500 тысяч - это большие деньги,  но,  откровенно говоря,  это  детские шалости   по   сравнению   с   тем,   что   делается   в   системе Государственного бюджета,  и прежде всего - с тем же уже чуть-чуть подзабытым резервным фондом.

 

     Установили 300  миллионов  гривень,  приняли  477 миллионов - одну очередь сделали.  Из 477 миллионов, которые приняли, выделили 61 процент - вторую очередь сделали. Из этих средств по назначению использовали всего лишь 40 процентов.  Все остальное роздано.  Как говорится,  кто  попросил  -  тому  и  дали.  То  есть  происходит абсолютное игнорирование закона.  О том-то ведь и идет  речь,  что пока  мы  законодательно  не  повысим ответственность за вот такое вольное распоряжение деньгами  налогоплательщиков,  мы  ничего  не добьемся.   Люди,   которые  этот  закон  нарушили,  должны  нести уголовную  ответственность.  Ну  что  такое  эти  500  тысяч?  Это копейки, это шалости.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Валентине  Костянтиновичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Хто в нас має виступити  від  профільного  комітету?  Депутат Супрун є? Хорошковський? Будь ласка.

 

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 9,  Автономна  Республіка  Крим). Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  товариші  депутати! Справа в тому,  що співдоповідь від комітету мала  робити  Людмила Супрун,  але з поважної причини її зараз немає.  Єдине,  що я можу сказати, що висновки комітету базувалися на тих цифрах, які надала Рахункова  палата,  тому  сьогодні є дві пропозиції в залі.  Прошу визначитися щодо них голосуванням, і все.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що ви взагалі  ставите  під  сумнів  роботу комітету.  Що значить з поважних причин?  Я сьогодні зустрічався з головою комітету, із заступниками голови комітету, а тепер знайшли поважні  причини!  Ви  тісними  узами  пов'язані  з  Міністерством фінансів! Мабуть, це найбільш поважна причина.

 

     Висвітіть, будь ласка,  хто в нас записався  на  обговорення. Записалися сім народних депутатів.  Шановні друзі! Давайте ми всім сімом дамо по  три  хвилини  і  потім  приймемо  рішення.  Депутат Матвієнков. За ним - депутат Журавський. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Мы  сегодня  говорим  о  важной проблеме - о выполнении бюджета за 1998 год.  Бюджет - это зеркало экономики,  и что бы мы ни  говорили  о  его  выполнении,  мы  невольно  видим  в  бюджете состояние экономики.

 

     Законом Украины о Государственном бюджете  на  1998  год  был предусмотрен  предельный  размер дефицита - 3,3 миллиарда гривень, или 3,3 процента от ВВП. Согласно отчету правительства в 1998 году размер  дефицита  бюджета составил 2,1 миллиарда гривень,  или 2,3 процента от ВВП.

 

     Эти показатели были достигнуты несмотря на  то,  что  в  этот момент   сложилась  неблагоприятная  ситуация.  Кризис  в  России, естественно, не мог не сказаться и на нас. В таких условиях, желая защитить наименее защищенные слои населения, мы с вами - Верховная Рада - пошли на принятие нереальных доходной  и  расходной  частей бюджета.

 

     И здесь  мы  опять  столкнулись с ситуацией,  когда,  с одной стороны,  мы видим пустой бюджет,  а с другой  стороны,  для  того чтобы  его  увеличить,  нужно непомерно усиливать налоговый пресс. Единственным выходом  из  создавшейся  ситуации  является  реформа бюджетного   законодательства,   а   также   повышение   и   нашей ответственности при принятии бюджета.  Пока этого не произойдет, у правительства не будет иного выхода,  как идти на секвестрирование бюджета.

 

     На наш взгляд,  главным недостатком  в  работе  правительства является  не  отличие  расходной и доходной частей от заложенных в бюджете,  а структура правительственного потребления за 1998  год. Бюджетный  дефицит  имеет  смысл только при условии инвестирования средств,  вырученных  от  продажи  государственных  облигаций,   в реальный  сектор,  а не финансирования за их счет государственного потребления.

 

     Вдумайтесь: при дефиците Государственного бюджета  в  размере 2,3  процента  от  внутреннего  валового  продукта государственные капиталовложения составили  всего  0,1  процента  от  ВВП.  Органы государственного  управления  были  профинансированы  в  сумме 911 миллионов гривень, из них 556 миллионов было направлено на выплату заработной   платы,   что   составляет   91   процент   от  суммы, запланированной    в    бюджете.    При    этом    государственные капиталовложения (это та отрасль, которая в принципе должна давать заработную плату) составили 107 миллионов гривень,  или 31 процент от    запланированных.    Промышленность    и    энергетика   были профинансированы на 83 процента.

 

     Особенно стоит отметить  ситуацию  в  топливно-энергетическом комплексе.  Около  95  процентов  расходов  пришлось  на  угольную отрасль,  которая  в  целом  является  убыточной.  Понимаем,   что выплачивать заработную плату шахтерам, поддерживать их нужно. В то же время практически не были направлены  необходимые  средства  на разработку перспективных месторождений нефти и газа.

 

     В условиях  глубокого  энергетического  кризиса  мы  ходим по золоту и при этом фактически ленимся его поднять,  не вкладываем в это ни копейки.  Во многих странах в законах и даже в конституциях закреплено требование о том, что прирост государственного долга не должен    превышать    будущих    доходов    от    государственных капиталовложений.  К  сожалению,   украинское   правительство   не осуществило этого на практике.  К чему это привело,  мы с вами уже увидели 12 октября нынешнего года.

 

     Сегодня правительство  критикуют  за  плохое   финансирование социальной  сферы.  Здравоохранение  было  профинансировано  на 50 процентов,  социальное обеспечение,  социальная  защита  -  на  83 процента.  Однако  согласно ныне действующей практике межбюджетных отношений сложно было ожидать других результатов.  На наш  взгляд, единственным  способом  решения  большинства  имеющихся социальных проблем   является    реформирование    межбюджетных    отношений. Ответственность  за  положение  в  социальной  сфере  должна  быть делегирована  регионам.  Параллельно  вместе  с   ответственностью правительство  должно  передать  источники  доходов  и  установить единые социальные стандарты для всей территории Украины.

 

     Исходя из  изложенного,   депутатская   группа   "Возрождение регионов"  предлагает утвердить отчет о выполнении бюджета за 1998 год.  В будущем  для  избежания  недостатков,  имевших  место  при выполнении  бюджета  на  1998  год,  должна быть проведена реформа бюджетного  законодательства,  в   первую   очередь   межбюджетных отношений.     Бюджет     должен    базироваться    на    реальных макроэкономических     показателях.     Правительству      следует руководствоваться  долгосрочными перспективными программами,  а не делать упор на решение краткосрочных, сиюминутных задач.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Красняков.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановний  Голово!  Шановні  колеги!  Доходна частина  Державного  бюджету на 1998 рік не виконана на 4 мільярди 835 мільйонів гривень.  При цьому Законом  України  про  Державний бюджет   України  на  1998  рік  доходи  Державного  бюджету  було затверджено в сумі (я нагадую) 21 мільярд 101 мільйон гривень.

 

     Видаткова частина Державного бюджету України на 1998  рік  не виконана  на  6 мільярдів 102 мільйони гривень.  При цьому Законом України про  Державний  бюджет  на  1998  рік  видатки  Державного бюджету були затверджені в сумі 24 мільярди 482 мільйони гривень.

 

     Необхідно зазначити, що згідно з частиною першою статті 9.1.1 Регламенту Верховної Ради процес прийняття  бюджету  на  наступний фінансовий  рік  повинен  розпочинатися  тільки після затвердження Верховною Радою поданого Президентом України звіту  про  виконання бюджету  за  минулий рік.  Тому на виконання цієї вимоги необхідно затвердити проект постанови, що розглядається.

 

     У той же час у разі незатвердження Верховною Радою звіту  про виконання  Державного  бюджету відповідно до частини п'ятої статті 9.1.11  Регламенту  Верховна  Рада  може  розглянути  питання  про відповідальність  державних  органів  і  посадових осіб виконавчої влади,  а також вирішити  інші  питання,  пов'язані  з  порушенням Закону про Державний бюджет,  якщо такі порушення виявлені під час розгляду звіту. Це правовий бік цього питання.

 

     Я хотів  би,  шановні  колеги,  повернутися  до   статті   92 Конституції України,  в якій чітко записано, що саме ми визначаємо систему  оподаткування,  податки  і   збори.   При   тій   системі оподаткування, яка є сьогодні, я можу на 100 відсотків гарантувати вам, що і бюджет 2000 року не буде виконаний.

 

     Тому нам би  варто  було  зайнятися  питаннями  формування  і затвердження  нової  податкової  системи,  що  стало  б  гарантією виконання наступних бюджетів.

 

     Висновок такий.  Прийняття  рішення  щодо  проекту  постанови можливе лише виходячи з політичних уподобань народних депутатів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр Николаевич!  Не  секрет,  что  в  нашей  стране  уже  на протяжении  последних пяти-семи лет продолжается бюджетный кризис. Выражается  это  прежде  всего  в  том,  что  между  показателями, утвержденными   законами  Украины  о  Госбюджете,  и  фактическими показателями выполнения бюджетов отмечается большая,  я бы сказал, даже  провальная  разница.  Практически  каждый  год правительство Украины  принимает  решение  о  так  называемом   секвестрировании бюджета.  Здесь  можно  говорить скорее о новых бюджетах,  которые поступают в Верховный Совет  Украины.  В  бюджетах  прошлых  годов беспрецедентно   производилось  непропорциональное  сокращение  на протяжении бюджетного года по отдельным статьям.

 

     Одним словом законы Украины о Государственном бюджете,  в том числе  на  1998  год,  стали  вотчиной  правительства  Украины,  и правительство исправно действует по  принципу:  "Что  хочу,  то  и ворочу".

 

     Анализ выполнения  Госбюджета  за  1998 год свидетельствует о том,  что  вышеназванные  принципы  выполнения  бюджета  полностью подтверждаются.  Как  член  Комитета Верховного Совета по вопросам образования и науки остановлюсь на выполнении бюджета за 1998  год по расходам и доходам относительно системы образования.

 

     Консолидированным бюджетом за 1998 год на систему образования выделялось 4,5 миллиарда гривень.  И хотя  Госбюджет  по  расходам выполнен  на  75,1  процента,  а  по доходам - на 77,1 процента от запланированного,  система образования профинансирована всего лишь на  72  процента,  то  есть ниже среднего.  Как тогда понять,  что содержание органов государственной  власти  профинансировано  (эти цифры  звучали,  я  округляю) на 84 процента,  содержание судебной власти - на 81  процент,  силовых  структур  -  на  85  процентов, обслуживание  внешнего  государственного  долга  -  на 91 процент, внутреннего долга - на 80,5 процента?

 

     Погашение задолженности  по  заработной  плате,   стипендиям, другим  социальным  выплатам  прошлых  лет  из  консолидированного бюджета профинансировано только на 17,8 процента.  Именно  поэтому задолженность  не  была  погашена,  по состоянию на 10 января 1999 года в системе образования она увеличилась с 363 миллионов до  406 миллионов  гривень.  И  в  это же время Премьер-министр Украины (я хорошо это помню) демонстрирует  по  телевидению  графики  мнимого погашения задолженности по системе образования.  Это при том,  что не  выполнялась  многострадальная  статья  57  Закона  Украины  об образовании.

 

     В 1998  году  почти  не  изменилась  сумма  задолженности  по стипендиям,  она составляла  соответственно  105  миллионов  и  98 миллионов  гривень.  Следует  учесть  и  то,  что  от  краха сферу образования спасли бюджеты местных уровней, из которых сверх плана выделено 800 миллионов гривень.

 

     Я задавал   вопрос   Валентину   Константиновичу:   "Как   вы оцениваете, откуда все-таки у местных бюджетов взялись эти деньги? Почему  правительство  сразу  не  запланировало  эти  деньги?" Это свободные  деньги,  которые  сегодня,  уверен,  работают  на   эту предвыборную кампанию.

 

     И последнее.  Когда-то я уже говорил с этой трибуны, что ложь характерна  для  нынешнего  режима   и   его   главной   опоры   - правительства.  Эта  ложь  уже  перестала  быть  только  словесной нечестностью,  недобросовестностью отчета,  она приобрела характер незаконных  действий.  Поэтому  для нас,  фракции Коммунистической партии Украины,  остается одно -  поддержать  предложенный  проект Комитета по вопросам бюджета, дабы показать властвующим людям, что законы необходимо исправно выполнять.

 

     ГОЛОВА. Моісеєнко Володимир Миколайович. Будь ласка. За ним - депутат Жовтяк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та   діяльності   рад   (виборчий  округ  53,  Донецька  область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение  СССР.  Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратить ваше внимание прежде всего на то, что сегодня мы впервые заслушиваем отчет  о  выполнении  бюджета  того правительства,  которое  его предлагало.  Но вы обратите внимание, кто  у  нас   сегодня   здесь   представляет   правительство   при рассмотрении  отчета  о  выполнении главного финансового документа года!  К сожалению,  Пустовойтенко нет.  Нет и Тимошенко,  которая должна   представлять   профильный   комитет   Верховного  Совета. Возникает вопрос:  что,  первым руководителям отчеты о  выполнении многомиллиардных бюджетов нашего государства не нужны?

 

     В то  же  время и Пустовойтенко,  и Тимошенко всегда находили возможность влиять на формирование того или иного раздела бюджета. Сейчас  же мы столкнулись с тем,  что от комитета,  как оказалось, вообще некому доложить. Отсюда возникает вопрос, не заинтересованы ли  конкретные  руководители,  в том числе и Верховного Совета,  в принятии или непринятии этого документа?

 

     Уважаемые коллеги!  Сегодня я хотел бы еще раз поднять вопрос об   ответственности   должностных   лиц  за  предоставленные  нам документы. В первом документе, который огласил Митюков, приводятся одни показатели,  а документ,  который представила Счетная палата, полностью опровергает выводы, которые делает Митюков.

 

     Отсюда можно  сделать  вывод:  какой-то   из   этих   органов пытается,  мягко говоря,  ввести в заблуждение Верховный Совет.  Я больше доверяю Счетной палате,  тем более что,  ознакомившись с ее анализом, вижу: он полностью соответствует тому анализу исполнения бюджета, который я делал вместе со своим аналитическим центром.

 

     Вы посмотрите,  каковы сами по себе  цифры:  в  целом  бюджет выполнен на 77 процентов.  Но даже в 1997 году этот показатель был несколько выше.  Пусть чутьчуть,  но  все-таки  выше.  Если  взять таблицу   показателей   выполнения   Государственного  бюджета  по категориям доходов, то здесь сплошные невыполнения: 89; 66; 69; 92 процента.  Если  взять  таблицу  "Окремі надходження до Державного бюджету, план яких не виконано", здесь то же самое, читаю: 77; 85; 66; 31; 34; 40; 73 процента.

 

     Вы знаете,   когда   хозяйственный  руководитель  видит,  что финансовый орган при разработке  бюджета  хозяйственной  структуры дает   вот  такие  результаты,  то  он  всегда  ставит  вопрос  об ответственности этого органа.

 

     Поэтому в целом поддерживая предложенный от  комитета  проект постановления,   где  предлагается  не  утверждать  этот  отчет  и рекомендовать Генеральной прокуратуре до 1 декабря рассмотреть все представленные  здесь материалы (а из их анализа прямо видно,  что идет разворовывание средств),  я хотел бы особое внимание обратить на  отчет  Счетной палаты,  где говорится,  что у нас значительная часть корпоративного представительства государства в тех или  иных хозяйственных  структурах  до  сих  пор  не  заполнена.  Об этом я говорил неоднократно, но, как говорится, воз и ныне там.

 

     В Донецкой области,  если мне не изменяет память,  порядка 70 процентов  таких  предприятий до сих пор не имеют представителя по управлению хозяйственными структурами,  являющимися собственностью государства в тех или иных акционерных обществах и так далее.

 

     Все это  говорит о том,  что нам необходимо ставить вопрос не только об  отклонении  или  утверждении  этого  отчета,  но  и  об ответственности правительства и первого руководителя государства - Президента Кучмы.  Ведь это в период его руководства  государством допущено   такое   свободное   отношение  к  исполнению  Закона  о Государственном бюджете.

 

     Конечно же,  вопрос этот уже достаточно криминальный, поэтому передать его необходимо в Генеральную прокуратуру.

 

     В целом я поддерживаю предложенный проект постановления, а об изменениях надо будет поговорить при голосовании по ним.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк. Будь ласка. За ним - депутат Черняк.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги!  Фракція НРУ,  розглянувши  звіт  про  виконання  бюджету, стверджує,  що бюджет 1998 року не виконаний. За три хвилини важко проаналізувати всі недоліки роботи щодо  виконання  бюджету,  і  я хотів  би  зупинитись  лише на двох із них.  Перш за все виконання бюджету 1998  року  показало,  що  прогноз  реального  обсягу  ВВП Кабінетом  Міністрів  був  зроблений неправильно.  Це наштовхує на думку,  що не можна  робити  прогноз,  не  спираючись  на  реальні тенденції економіки. Однак проект бюджету 2000 року знову подано у Верховну Раду без  урахування  тенденцій,  які  має  економіка.  А економіка  має  тенденцію  до  спаду  -  мінус  2,5  відсотка за 9 місяців,  тому очікувати зростання на 2 відсотки,  як це прогнозує уряд, є абсолютно нереальним.

 

     Далі я  хотів би загострити увагу колег на разючій статистиці фактичного виконання  бюджету.  Наголошую:  фактичного  виконання! Візьмімо   фактичні   видатки   на  душу  населення  на  виконання гарантованих  Конституцією   функцій   (підкреслюю:   гарантованих Конституцією!),  таких  як  освіта,  охорона здоров'я,  соціальний захист. Різниця у сумах видатків між містами різних областей сягає 6,8  раза.  У  Полтаві  реально  витрачено на душу населення 476,9 гривні,  а у місті Лебедині сусідньої Сумської області -  лише  70 гривень.

 

     Така ж  разюча  різниця  і  між  фінансуванням районів різних областей. Так, в Ізюмському районі Харківської області в 1998 році витрачено   460  гривень  на  душу  населення,  в  той  час  як  у Конотопському районі Сумської області лише 72 гривні,  що  в  6,63 раза менше.

 

     Ці цифри  говорять  про  те,  що  далі  терпіти  таку ганебну ситуацію ми не маємо права і повинні зробити  все  для  того,  щоб бюджетна система України була нарешті приведена у відповідність до Конституції.  Тому що ці цифри, оця різниця в 7 разів говорять про корупційну  вразливість  нашої  бюджетної  системи.  Я тут не хочу говорити,  чи це корупція у вигляді хабарництва,  чи це так  звана політична  корупція,  коли  політично  лояльне керівництво району, області,  міста отримує значно  більше,  ніж  політично  нелояльне керівництво району,  області, міста. Тут однозначно йдеться чи про політичну,  чи  про  кримінальну  корупцію,  і  ми  мусимо  з  цим покінчити й нарешті реформувати нашу бюджетну систему.

 

     Що ж  стосується  поданого  звіту,  то фракція Народного руху України пропонує взяти цей звіт до уваги.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До  якої  уваги?  Це,  Євгене  Дмитровичу,  класичний зразок,  як  не  можна  управляти  Кабінетом Міністрів і як не має права  Кабінет  Міністрів  працювати.  Бюджет  -  це   закон,   це зрозуміло.  Якщо він не виконується,  то це не дотримується закон. Це не приватна справа Мітюкова чи Пустовойтенка.  Якщо ваш комітет дає таку оцінку,  то, я думаю, нам пора звернутися до комітету, до тих,  хто його очолює,  хто туди входить,  і поговорити  разом  із керівниками фракцій. Не можна такі оцінки давати.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.  Малось  на  увазі,  що  затверджувати такий звіт неможливо. Безумовно, треба зробити ретельну перевірку тих фактів, які  були  наведені в доповіді голови Рахункової палати.  Тому наш комітет (я виступав від фракції) пропонує не затверджувати звіт. І фракція підтримує проект постанови, внесений від Комітету з питань бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Не може не викликати тривоги та обставина, що бюджет, основний економічний закон держави, хронічно і перманентно не виконується.  Я думаю,  що особливого задоволення від  цього не отримує ні уряд,  ні парламент,  і не отримують наші виборці.

 

     Звичайно, перш за все в цьому є вина уряду.  Але, звичайно ж, у цьому є також і вина парламенту, який не створив необхідних умов (законодавчих перш за все) для наповнення бюджету.

 

     Тому, заслухавши сьогодні звіт уряду,  ми  повинні  адекватно реагувати на це, але разом з тим і пам'ятати про те, що є питання, які нам потрібно буде  вирішувати  для  того,  щоб  у  майбутньому бюджет виконувався.  Це не є нормально,  що невиконання бюджету не тягне за  собою  ніяких  юридичних  наслідків,  і,  мабуть,  цьому справді треба покласти край.

 

     Рахункова палата   в   нас  виконує  роль  того  півня,  який кукурікає, а далі його не стосується - чи буде світанок, чи ні. А, мабуть,   усе-таки   треба,  щоб  світанок  настав,  а  не  просто кукурікати.  Уряд часто йде шляхом секвестрування бюджету. Мабуть, після  секвестрування  бюджету  повинне  наставати  секвестрування уряду.

 

     Отже, я  вважаю,  нам  треба  подумати  про  те,  яким  чином реагувати  так,  щоб наставали юридичні наслідки,  бо інакше ми не зможемо  подолати  цю  вакханалію  безвідповідальності  у  процесі виконання бюджету.

 

     Власне, я  вийшов на трибуну не заради цього,  а заради того, щоб усе-таки дати відповідь  на  запитання:  а  що  робити  в  цій ситуації, яка зараз склалася?

 

     По-перше, прийняти  нове  бюджетне  законодавство,  на основі якого  буде  сформована  бюджетна  система.  Бюджетної  системи  в Україні  не  існує,  і  це,  можливо,  основна причина того,  чому складається така ситуація з бюджетом.

 

     По-друге, міняти механізм  виконання  Державного  бюджету  та підвищувати   відповідальність  за  невиконання  бюджету.  Повинні наставати  адміністративні,  юридичні   і   кримінальні   наслідки невиконання Державного бюджету.

 

     По-третє, вдосконалювати   казначейську   систему   виконання Державного бюджету.  Це  потрібна  система,  це  крок  у  бажаному напрямі, але вона в нас недосконала і її треба вдосконалювати.

 

     По-четверте, підвищити    ефективність    роботи   податкової адміністрації.  У нас  одні  платять  нестерпні  податки,  а  інші взагалі уникають сплати податків. Минулого року недоїмка зросла на 7 мільярдів гривень.  Кошти нараховані,  але не сплачені. І тому й тут також треба працювати, щоб навести порядок.

 

     По-п'яте, прийняти  нове податкове законодавство - Податковий кодекс,  посилити   стимулюючу   роль   податків   і   забезпечити рівномірний  розподіл  податків.  Це забезпечить зростання доходів Державного бюджету, що і є основною проблемою.

 

     Отже, що нам робити в  цій  ситуації?  Я  розумію  пафос  тих депутатів,  які  закликають не затверджувати звіт,  і сам до цього схиляюся. Але є процедура, і ви її добре знаєте. Щоб приступити до затвердження  бюджету  наступного року,  треба затвердити звіт про виконання бюджету минулого року.  І щоб не  заблокувати  бюджетний процес,  ми змушені затвердити звіт уряду про виконання Державного бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу!  Я вам поставлю одне невеличке запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  якщо  ми  затвердимо  звіт про виконання бюджету 1998 року, ми причетні будемо до того, що бюджет не виконують, чи не причетні?

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Олександре Миколайовичу! Ми вже не можемо нічого змінити в минулому.  Ми можемо зробити свої висновки і  відповідно зреагувати. Це правильно. Але якщо ми не затвердимо звіт (а це вже було,  це вже сталося,  і ми вже не можемо його змінити, ми можемо висловити своє негативне ставлення до того, що бюджет не виконано, і я це зроблю разом з вами),  то я просто боюся,  що ми заблокуємо бюджетний процес. Це те єдине, що в мене викликає зараз...

 

     ГОЛОВА. То ви внесіть пропозицію, щоб уряд подав у відставку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Скоро президентські вибори, і буде вирішена доля уряду.  За тиждень до президентських виборів,  я думаю, недоцільно вести розмову про відставку уряду. Ми побажаємо уряду, щоб він цей останній  тиждень  найефективніше  попрацював  і   викликав   наше загальне задоволення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  На хорошій ноті завершив свій виступ Черняк,  як і  належить.  Всі,  хто  записався,  виступили.  Ігоре Олександровичу,  ви  будете  виступати  із заключним словом?  Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні народні  депутати!  Кабінет  Міністрів ретельно розглянув висновки щодо звіту про виконання Державного бюджету за 1998 рік,  з  якими щойно   виступив   голова  Рахункової  палати  Симоненко  Валентин Костянтинович.

 

     Що з цього приводу можна сказати?  Враження таке,  що  тільки уряд  і  його  структури винні в нинішній економічній ситуації,  у фінансовій кризі,  яка сталася минулого року,  що вплинуло на  хід результатів виконання як Державного, так і місцевих бюджетів. Якщо бути  конкретним,  то  я  з  вашого  дозволу  зупинюся  на   таких принципових питаннях.

 

     Перше. Головне, в чому звинувачується Кабінет Міністрів, - це невиконання доходної частини бюджету,  а звідси - непроведення тих видатків,  які  передбачалися бюджетом.  Треба зазначити,  що уряд минулого  року  систематично  розглядав   питання,   пов'язані   з мобілізацією   доходів  бюджету,  нерідко  критикувався  народними депутатами за вжиття  суворих  заходів  до  тих,  хто  не  сплачує фактично нараховані податки.

 

     Але треба   мати   на   увазі  й  інше.  Відповідальність  за правильність  обчислення,   своєчасність   сплати   і   додержання законодавства при оподаткуванні несуть і самі платники податків. А чи запобігає наше законодавство порушенням  у  процесі  справляння податків? Всі ми знаємо, що воно не запобігає цьому.

 

     Друге. З  нашої  точки зору,  у висновках Рахункової палати є ряд  методичних  помилок.  Невже  об'єктивним  є  те,  що  начебто Міністерство фінансів у звіті про виконання бюджету не відобразило 0,9 мільярда гривень,  витрачених на обслуговування  та  погашення зовнішнього державного боргу?

 

     Такі платежі  справді було здійснено.  Але вони не могли бути включені до звіту про виконання Державного бюджету,  оскільки вони були  здійснені  Національним  банком  України  за рахунок власних коштів як погашення боргу перед Міжнародним  валютним  фондом,  що відповідає  Закону  України  про  вступ  України  до  Міжнародного валютного фонду.

 

     Тим, хто робить такі висновки,  треба знати,  що  кредит  від Міжнародного валютного фонду спрямовується на підтримку платіжного балансу  та  курсу  національної  валюти.  Його  обслуговування  і погашення здійснює виключно Національний банк України.

 

     Третє. Рахункова      палата      зазначає,     що     процес нормативно-правового забезпечення і виконання  Державного  бюджету не  мав  конструктивного характеру,  приймалися правові акти,  які змінювали доходи та видатки бюджету.

 

     Тут треба з'ясувати,  кому адресується  це  зауваження.  Саме Верховною  Радою  приймалися  законодавчі  акти,  реалізація  яких призводила до скорочення доходних джерел проти сум,  визначених  у Законі  про  Державний  бюджет на 1998 рік.  Якщо Рахункова палата ревізує діяльність  Верховної  Ради,  то  про  це  треба  відверто заявити.

 

     Четверте. Необ'єктивно,  з  нашої  точки зору,  висвітлюються питання щодо  фінансування  в  першочерговому  порядку  витрат  за захищеними   статтями  бюджету.  При  загальному  рівні  виконання Державного бюджету  75  відсотків  рівень  виконання  видатків  на виплату  заробітної  плати  та сплату нарахувань з неї становив 84 відсотки,  пенсій військовослужбовцям - 87 відсотків,  стипендій - 78 відсотків.

 

     Треба мати на увазі, що плановий обсяг видатків за захищеними статтями дорівнював обсягу фактично отриманих  доходів  Державного бюджету. Як же ж тоді бути з видатками на освітлення, опалення, не говорячи вже про фінансування вугільної промисловості, АПК тощо?

 

     П'яте. Не  відповідає  дійсності  твердження,  що  негативний вплив  на  виконання  Державного бюджету мало створення Державного спеціалізованого фінансового підприємства "Укрспецфін". Оформлення видатків  та  доходів  Державного  бюджету через "Укрспецфін" слід розглядати як альтернативу взаємозалікам.

 

     Я розумію:  розгортання роботи "Укрспецфіну" зустріло шалений спротив  тому,  що ми зараз зробили одну державну організацію,  де взаємозаліки проводяться через вексельний розрахунок. Використання векселів   дозволяє   зробити  процедуру  взаємозаліків  прозорою, оскільки вона відбувається у присутності всіх  учасників  заліків, значно  скоротити  процедуру оформлення документів і уникнути,  як кажуть, "лівих" заробітків посередницьких структур.

 

     Про доходи,  які  "Укрспецфін"  отримав  і   перерахував   до Державного бюджету, я вже говорив.

 

     Шосте. Досить  серйозним є висновок про те,  що минулого року 82,7  мільйона  гривень  незаконно   витрачено   на   фінансування капітальних  вкладень.  Постає питання:  невже фінансування робіт, обсяг  яких   визначено   Кабінетом   Міністрів,   з   будівництва метрополітену в містах Києві, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, будівництва  ліній  швидкісного  трамвая  в  місті   Кривий   Ріг, будівництва тролейбусного депо в місті Керч,  спорудження об'єктів по  виробництву  інсуліну,  створення  потужностей   з   переробки бурштину  на  державному  підприємстві  "Укрбурштин",  будівництва причалу на острові Зміїний є порушенням закону України?  Думаю, що це не так.

 

     Кабінет Міністрів   та   Міністерство  фінансів  готові  дати відповідь щодо кожного з висновків Рахункової палати, обгрунтувати свої  дії  та  видатки,  здійснені  в  1998 році за рахунок коштів Державного бюджету.  Ми стоїмо на позиції плідної і конструктивної роботи,  об'єктивної і правдивої оцінки стану виконання Державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Більше ніхто не бажає виступити?  Дозвольте мені підвести підсумки.

 

     Шановні колеги!  Ми  заслухали  та  обговорили звіт уряду про результати виконання Державного бюджету за 1998 рік і  в  черговий раз маємо всі підстави визнати роботу уряду незадовільною.

 

     Фактично не виконана конституційна вимога про те,  що Кабінет Міністрів  забезпечує  виконання  затвердженого  Верховною   Радою Державного бюджету.  Проте всі ми розуміємо,  що від такої оцінки, коли  не  діють  необхідні  механізми  притягнення  винуватців  до відповідальності, нікому з них, як кажуть, ні холодно, ні жарко.

 

     Залишаючи сподіяне  на  совісті  головних  винуватців,  маємо поставити перед собою завдання -  врахувати  всі  негативні  уроки виконання  бюджету  минулого  року  з  тим,  щоб не допустити його рецидиву в процесі прийняття та реалізації бюджету 2000 року.

 

     Основними уроками, на мою думку, є такі.

 

     Перший урок. Провал виконання бюджету 1998 року  корениться  в тій без перебільшення згубній для держави економічній політиці,  що реалізується в Україні протягом останніх п'яти років.  У минулому році по Україні особливо відчутно вдарили бумерангом ці згубні  наслідки,  а  прорахунки  із  прогнозуванням зростання  ВВП  призвели  до  втрати бюджетом більш як півмільярда гривень податкових надходжень до цільових фондів.

 

     У 2000  при  здійсненні  тієї  ж   "ефективної"   економічної політики  уряд знову мріє про зростання ВВП на 2 проценти.  Думаю, ми повинні дуже критично підійти до тих макропоказників,  на  яких побудовано  проект  бюджету  2000 року,  і спрогнозувати,  скільки коштів  може  недоодержати  бюджет.  Інакше  знову   будемо   мати нереальний бюджет з усіма проблемами, що з цього випливають.

 

     До речі,  25 жовтня ми проведемо розширене засідання комітету і розглянемо питання щодо параметрів бюджетної резолюції,  яку  ми прийняли,  і  щодо  того  проекту  бюджету  на  2000  рік  і  його параметрів,  які  подано  Кабінетом  Міністрів  для   розгляду   і прийняття.

 

     Урок другий  полягає  в  тому,  що  виконання бюджету - це не благодійницька діяльність,  а державна справа,  яку повинні робити серйозні  і  відповідальні люди,  чого ми не відчуваємо сьогодні з боку уряду.  А  про  яку  відповідальність  може  йти  мова,  якщо недоїмка  за  платежами  до  зведеного  бюджету протягом 1998 року зросла в 4,2 раза,  а обсяг  наданих  пільг  досяг  25,2  мільярда гривень, що більш як у півтора раза перевищує фактичні надходження до Державного бюджету.

 

     Урок третій полягає в тому,  що бюджет -  це  закон,  і  його потрібно виконувати,  як кажуть,  від "а" до "я", а не крутити ним так,  як це робить сьогодні Кабінет Міністрів. Минулий рік яскраво висвітив механізм перетворення бюджету країни на дірявий гаманець.

 

     Свавілля, що  було допущене урядом,  внесло чехарду в порядок формування і  виконання  бюджету  країни,  негативно  вплинуло  на регулювання  міжбюджетних  відносин.  Результати таких "ініціатив" говорять самі за себе.

 

     Перше. Залишились  невиконаними  вимоги  щодо  першочергового фінансування    захищених    статей   бюджету.   Фактично   рівень фінансування  видатків  на  захищені  статті  становив  лише  75,3 відсотка від передбачуваного законом рівня.

 

     Друге. В  черговий  раз  залишились  обіцянками  зобов'язання виплатити заборгованість із заробітної плати та  інших  соціальних виплат.  Більше  того,  така  заборгованість  не  тільки  не  була погашена, а й зросла на 7,9 відсотка.

 

     Третє. Були  порушені  вимоги  Закону  про  бюджетну  систему України  щодо  пропорційності  виконання Державного бюджету.  Уряд продовжував    самостійно    визначати    пріоритети    бюджетного фінансування,  якими  стали  обслуговування зростаючого державного боргу,  розбухаючих,  як на дріжджах,  структур виконавчої влади і особливо   силових   структур.   Видатки  за  цими  статтями  були профінансовані значно вище  середнього  рівня,  в  той  же  час  у пасинках  бюджетного  фінансування традиційно залишились культура, мистецтво,  охорона  здоров'я,  заходи,  пов'язані  з  ліквідацією наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціальним  захистом населення.

 

     Враховуючи цей  гіркий  урок,   ми   повинні   задіяти   такі механізми, які повністю виключать можливість уряду протягом року в односторонньому  порядку  обмежувати  бюджетні  доходи  і  видатки бюджету без погодження з Верховною Радою.

 

     Четвертий урок.  Безлад,  що виник у бюджетній системі країни внаслідок секвестрування бюджету,  був  значною  мірою  зумовлений обвалом фінансової піраміди на ринку ОВДП. Втративши зі своєї вини це  потужне  джерело  фінансової  підтримки,  уряд  пішов   шляхом найменшого опору - скоротив видатки,  і на тому кінець.  Але ж, як кажуть,  не може бути так,  щоб і вовки були ситі,  і вівці  цілі. Хтось  та  мав обов'язково постраждати.  І таким козлом відпущення стали в першу чергу соціальні статті бюджету.

 

     З метою недопущення можливостей виникнення подібних  ситуацій у  майбутньому  маємо  опрацювати  чіткі  механізми  впровадження, реалізації та  поточного  контролю  за  функціонуванням  будь-яких нетрадиційних  схем  залучення  коштів  до  бюджету на всіх рівнях бюджетної системи країни.

 

     Урок п'ятий.  Обвал  ринку  ОВДП  став  вагомим   внеском   у затягування боргового зашморгу на шиї бюджету та,  по суті, народу України  -  платника  податків.  Тим  самим   було   започатковано негативну   тенденцію   піднесення   видатків   з   обслуговування державного боргу в ранг пріоритету номер один.  І це повною  мірою може знекровити бюджет 2000 року.

 

     Тому Верховна  Рада  має  висловити  свою  чітку позицію щодо забезпечення боргової безпеки  країни  і  в  бюджет  на  2000  рік закласти   дієвий   механізм,  який  створить  бар'єр  нарощуванню кабальних боргових зобов'язань нашої держави.

 

     Урок шостий.  На  сьогодні  традиційно  низьким   залишається рівень бюджетного планування.  Підставою для такого висновку є той факт,  що ще на стадії розробки проекту  бюджету  1998  року  були закладені   нереальні   параметри  доходної  і  видаткової  частин Державного та місцевих бюджетів.  Внаслідок таких  прорахунків  за підсумками звітного року Державний бюджет за доходами недовиконано на 22,9 процента,  а місцеві бюджети виявилися  перевиконаними  на 31,1 процента.

 

     Урок сьомий. 1998 рік яскраво підтвердив факт вичерпання всіх можливостей   виконавчої   влади   щодо   ефективного   управління економікою  та  збирання податків.  Саме в минулому році відбулося пікове зростання податкової недоїмки,  а уряд, не знайшовши ніякої протидії  цьому,  вдався  до  планування  доходної частини бюджету виходячи з рівня фактичних сплат.  Тобто все зроблено за рецептом, що кращими ліками від головного болю, безперечно, є сокира.

 

     Але хотілося  б  отримати  відповідь:  якою  була  б  доходна частина бюджету,  якби  податкова  недоїмка  зросла  ще,  скажімо, удвічі?   Тоді   ми  точно  побили  б  усі  світові  рекорди  щодо мінімізації  рівня  перерозподілу  ВВП  через  бюджет.   За   таке "досягнення"  Міжнародний валютний фонд,  без сумніву,  "нагородив би" Україну солодким пряником - черговим траншем кредиту.

 

     Немає, шановні  колеги,  сумніву,  що   основна   увага   при опрацюванні  бюджету  на  2000 рік має спрямовуватися на залучення існуючих реальних джерел збільшення доходної частини,  про  які  я вже  неодноразово  говорив.  І  ми  бюджет  на  2000  рік  повинні затвердити на рівні мінімум 45-50 мільярдів.  Звідки брати  кошти, ми  підкажемо,  але  це  буде  вже  підказка  новому  уряду.  Це і запровадження держмонополії на спиртні напої та  тютюнові  вироби, це і наведення порядку на нафтогазовому та енергетичному ринках, і багато іншого.  Якщо задіяти ці резерви, то в уряду не виникатиме, скажімо,    таких    авантюрних   пропозицій,   як   вилучення   у товаровиробників 20 відсотків  амортизаційних  відрахувань,  що  є основою ринкового відтворення їх авансованого капіталу.

 

     Взагалі виконання  бюджету в 1998 році є класичним прикладом, як можна не виконувати закон України і при цьому не  нести  ніякої відповідальності   перед   державою.  Погодьтеся,  було  б  цілком справедливо,  якби уряд, що не забезпечив виконання Закону України про   Державний   бюджет,   автоматично  подавав  у  відставку  (і відповідні  поправки  нам  потрібно,  мабуть,  внести   до   нашої Конституції), а Генеральна прокуратура, безперечно, повинна була б зайнятися  цим  питанням  і  дати  відповідь  на  всі   поставлені запитання, які виникають при розгляді та затвердженні бюджету.

 

     Але якщо діючий уряд самостійно і не подасть у відставку,  то Верховна Рада,  визнаючи його роботу незадовільною, безперечно, не має  ніяких  законних  підстав,  щоб  ухвалити  звіт про виконання бюджету за 1998 рік.

 

     Шановні друзі!  У вас на руках є проект  Постанови  Верховної Ради  про  звіт  про  виконання Державного бюджету України за 1998 рік,  де в пункті  1  запропоновано  визнати  звіт  про  виконання Державного бюджету України за 1998 рік незадовільним.  Я ставлю на голосування пропозицію прийняти даний проект постанови за основу.

 

     "За" - 173.

 

     Є якісь запитання?  Не  встигли  проголосувати  127  народних депутатів. Голосуємо проект постанови за основу.

 

     "За" - 190.

 

     Слово надається депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги  народні  депутати!  Справа  в  тому,  що деяка неясність у проекті постанови є.  Якщо ми  своїм  голосуванням  ставимо  уряду незадовільну  оцінку  за  виконання  бюджету  за  1998 рік,  то ми оцінюємо,  як уряд виконує основний фінансовий закон.  Навіть якщо Верховна Рада більше нічого не буде робити, тільки приймати за рік бюджет, то це вона виконає свою основну функцію.

 

     Тому в  мене  є  така  пропозиція,  Олександре  Миколайовичу, давайте  ми  її  погодимо.  Як показало перше й друге голосування, більшість депутатів не може проголосувати за  незадовільну  оцінку звіту  уряду  про  виконання  бюджету  за  1998 рік.  І в пункті 1 проекту постанови,  який роздано нам на руки, немає пропозиції про те,   щоб   звіт   про  виконання  бюджету  за  1998  рік  визнати незадовільним.  Якщо ми визнаємо  його  незадовільним,  то  процес виконання бюджету за 1999 рік буде такий самий,  як і в 1998 році. У цьому вже не сумнівається, мабуть, ніхто в цьому залі.

 

     Якщо ми звіт про виконання бюджету за 1998 рік  просто  візьмемо  до  відома,  то  знову  ж  таки  ми не констатуємо той факт,  що бюджет 1998 року не був виконаний. Тому, можливо,  давайте ми сформулюємо в проекті постанови одне речення: визнати роботу уряду по виконанню бюджету 1998 року незадовільною. А прийняття звіту до відома чи неприйняття цього звіту, мабуть, це взагалі не писатимемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні друзі!  Я думаю,  проект абсолютно виважений, підготовлений правильно.  Мова йде про те, що ми повинні виконання цього бюджету визнати задовільним чи незадовільним,  затвердити чи не затвердити звіт.

 

     Ставиться на голосування за основу даний проект постанови.  Я просив би,  щоб ми прийняли таке рішення - за  основу.  Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Володимир Кирилович Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Дякую. Шановні колеги! Я закликаю вас поставитися свідомо до голосування з цього питання.  Вважаю,  що запропоноване формулювання  є  в  цій  ситуації справді абсолютно коректним.  Ми стоїмо  перед  дилемою.  З  одного  боку,  ми  не  можемо  визнати виконання  бюджету  за  минулий рік задовільним і ми визнаємо його незадовільним. З іншого боку, ми цим самим затверджуємо звіт, тому що  ми  не можемо не затвердити звіт,  інакше заблокуємо бюджетний процес.

 

     Тому, визнаючи виконання бюджету незадовільним,  ми цим самим затверджуємо  звіт  і  відкриваємо дорогу бюджетному процесу.  Але разом з тим ми даємо свою парламентську оцінку  ситуації.  Тому  я закликаю вас проголосувати, і це буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за основу. Запросіть людей до залу.

 

     "За" - 225.

 

     Не вистачило   голосів   Селянської   партії.   Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги!   Володимир   Кирилович   пояснив:    давайте розблокуємо  процес  і  дамо  можливість  працювати  над наступним бюджетом.  Голосуємо в цілому. Михайле Дмитровичу! Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 214.

 

     Червоній не встиг проголосувати. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 221.

 

     Голосуємо, голосуємо! У нас до перерви ще є час.

 

     "За" - 221.

 

     Яке поіменне?   Ось  Безсмертний  зайшов,  уже  проголосуємо. Романе Петровичу, виймайте картку, голосуйте. Ми вас звільнили від такої... Почесно це зроблено. Мусіяці довелося важко свого часу, а вам - так, як слід.

 

     Голосуємо в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Матвієнко Анатолій Сергійович не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі. Головне - мати бажання!

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Розглядається проект Закону про  спеціальний порядок  зарахування  податків  і  зборів  (обов'язкових платежів) суб'єктами підприємницької діяльності,  що виконують  інвестиційні проекти   в  пріоритетних  галузях  економіки  України.  Доповідає народний депутат України Кравчук Леонід Макарович. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати! Внесення проекту закону авторським колективом, до складу якого входять  представники  більшості  партій,  фракцій  і  груп, представлених у парламенті, вже саме по собі є важливим позитивним фактором.  Можна сказати,  що нечасто  в  цьому  залі  ми  вносили законопроекти,  які  підтримала  більшість  (я на цьому наголошую) фракцій,  комітетів.  Причому  в  цьому  проекті  на  перший  план поставлено економічну доцільність, а не політичні наміри.

 

     Це є  свідченням того,  що взяв гору здоровий глузд,  бажання спільними зусиллями добитися  вирішення  першорядного  завдання  - прискорити модернізацію і структурну перебудову економіки.

 

     Зрозуміло, що  модернізація і структурна перебудова економіки повинна  провадитись  з  максимальним  використанням   вітчизняних можливостей,  перш за все науковотехнічного потенціалу,  наукових, інженернотехнічних   і   робочих   кадрів,   тих   технологій    і устаткування,  що спроможні конкурувати на світовому рівні. Проте, на жаль,  більшість виробництв  і  галузей  української  економіки відстає  від  світового  рівня,  і  без закупівлі ліцензій,  нових технологій,   устаткування   ми   обійтися   не   зможемо.   Отже, модернізація  і структурна перебудова економіки потребують значних фінансових ресурсів,  досить велика частина яких  повинна  бути  у вільно конвертованій валюті.

 

     Обсяг коштів,   потрібних   для  модернізації  і  структурної перебудови української економіки, на жаль, ще й досі не визначено. Обсяги,  що  їх  називають  урядові структури і економісти,  - 340 мільярдів доларів США.  Я думаю,  що це  не  є  цифра,  яку  можна сприймати  серйозно,  тому  що  тільки  реалізація  вже  прийнятої Верховною Радою в 1996  році  Національної  енергетичної  програми потребує 57 мільярдів доларів.  А якщо говорити про створення хоча б 1 мільйона сучасних робочих місць,  то на це треба не менше  100 мільярдів доларів.

 

     Приклади можна  було  б продовжувати,  але не в цьому справа. Справа в тому,  що Україна сьогодні таких власних коштів  не  має. Скажімо,  сукупний  капітал  123  українських банків становив на 1 вересня цього року всього 65 мільйонів євро.

 

     Вихід із ситуації,  що склалася, полягає в тому, щоб залучити в  економіку  країни широкомасштабні фінансові ресурси.  Ми тут не будемо оригінальними.  Цим  шляхом  ішли  й  інші  високорозвинуті країни.  Але  справа  в  тому,  що  в нас сьогодні немає достатньо привабливого інвестиційного клімату.  Якби він у нас  був,  то  ця проблема вирішувалася б сама собою. Та його немає.

 

     Рейтинг інвестиційної  привабливості  України впав настільки, що її вже віднесено за ступенем ризику (наголошую,  -  ризику)  до групи країн, у яких точиться громадянська війна.

 

     Водночас відомо,  що за рубежем основна частина інвестиційних коштів зосереджена в  пенсійних  і  страхових  компаніях,  фондах, холдингах,  асоціаціях,  у приватних інвесторів,  які, як правило, ставлять  підвищені  вимоги  до   безпеки   інвестицій   (застава, страхування, гарантії і тому подібне).

 

     Із усього  арсеналу  засобів  забезпечення безпеки інвестицій Україна реально володіє тільки гарантіями держави.  Інші механізми з різних причин сьогодні не працюють.

 

     Практика показує,    що   держава   з   великими   труднощами справляється  з  обслуговуванням  уже   виданих   гарантій.   Тому розраховувати на залучення зарубіжних кредитних ресурсів у великих обсягах  під  гарантії  держави  просто  немає  можливості.  Така, коротко, ситуація, яка сталася в цій сфері.

 

     Природно, ми   повинні   шукати   шляхи  вирішення  проблеми. Запропонований у даному проекті закону фінансово-правовий механізм дасть   змогу   значною   мірою   усунути  вказані  недоліки.  Він розглядається кредиторами, по суті, як економічна гарантія безпеки вкладення коштів в українську економіку.

 

     Розгляд цього     механізму     з    багатьма    фінансовими, виробничо-фінансовими і комерційними структурами України  і  країн Західної  Європи  підтвердив  позитивне  ставлення цих структур до запропонованого механізму, бо він дозволяє практично зняти питання про   державні  гарантії,  замінивши  їх  підтвердженням  державою зацікавленості  в  тому  або  іншому  проекті.   Держава   виявляє зацікавленість,  прийнявши,  скажімо,  закон,  а  відповідальність несуть як позичальник кредиту, так і кредитор.

 

     Надзвичайно важливим є питання про сумарну вартість позикових коштів.   У   кінцевому   рахунку  сумарна  вартість  визначається обліковою ставкою і  терміном  повернення  позикових  коштів.  Вам відомо,  що в умовах нинішньої низької ефективності промислового і сільськогосподарського виробництва, чинної системи оподаткування і сформованого паритету цін повернення позикових коштів розтягується на десятиріччя,  а сумарна вартість запозичених  коштів  у  три  і навіть більше разів перевищує початкові суми.

 

     У результаті  дедалі більша частка доходів Державного бюджету витрачається на обслуговування  позикових  коштів,  отриманих  під гарантії     держави.     Запропонований    у    проекті    закону фінансово-правовий механізм дозволяє скоротити терміни  повернення позикових  коштів  на  2-5  років  і  зменшити  витрати на виплату відсотків,  тобто зберегти для економіки  України  значні  валютні кошти  і  тим  самим  забезпечити  прискорення темпів модернізації економіки.  При цьому ризик для держави практично виключається, бо запропонований   механізм  не  обмежує  інтересів  консолідованого бюджету і позабюджетних  фондів.  Тобто  немає  інвестицій,  немає приросту  продукції,  податкової  бази  - не працює запропонований механізм.

 

     Податки і обов'язкові  платежі  на  приріст  податкової  бази нараховуються відповідно до чинного законодавства і спрямовуються, крім платежів у Пенсійний фонд,  на повернення позикових коштів  і сплату  відсотків.  Використання  цих коштів для поповнення фондів споживання не допускається.

 

     При цьому  до  бюджету  і  позабюджетних   фондів   додатково надходять:  прибутковий податок з фізичних осіб, яким виплачується зарплата   з   початком   реалізації    інвестиційних    проектів; відрахування  до  Пенсійного  фонду  і  на  обов'язкове  соціальне страхування у повному обсязі відповідно до чинного  законодавства; податки  і  обов'язкові  платежі  від  підприємств і структур,  що утворюють другий,  третій і так далі рівні кооперації, у зв'язку з тим,   що   реалізація  інвестиційного  проекту  створює  для  них платоспроможний попит;  податки і обов'язкові  платежі  в  повному обсязі  після  повернення  позикових  коштів і сплати відсотків за використання.

 

     Запропонований у проекті закону  фінансово-правовий  механізм дозволяє  розірвати зачароване коло постійного позичання державою, що робить непосильним навантаження на бюджет, який і так кволий.

 

     Шановні народні депутати!  Враховуючи надзвичайну  важливість запропонованого проекту закону для української економіки,  а також беручи до уваги,  що його  розробкою  та  вдосконаленням  комітети Верховної  Ради  займалися  вже понад два роки,  пропоную прийняти законопроект у першому  читанні,  а  всі  пропозиції,  які  будуть внесені, проголосувати під час розгляду в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Запитання  до  Леоніда  Макаровича  будуть? Запишіться,  будь ласка. Я думаю, що в нас є можливість розглянути проект до 14 години.  Висвітіть, хто в нас записався на запитання. Три хвилини на запитання.

 

     Депутат Драголюнцев, за ним депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   КПУ).   Луганськ.   Фракція комуністів.  Леоніде Макаровичу,  дайте,  будь ласка, відповідь на такі два запитання.  Перше. Вчора я повернувся з Одеської області, де було виїзне засідання комітету.  Здійснюється акція, спрямована на знищення нашого Дунайського пароплавства. Що ви про це скажете?

 

     Друге. Де ті кораблі,  які ходять в офшорних  зонах?  І  куди діваються гроші, іноземна валюта, яка надходить із цих кораблів?

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     Дякую.

 

     КРАВЧУК Л.М. Ну, мені важко відповісти, куди діваються гроші, які заробляють кораблі, бо я тепер не виконую державної виконавчої функції.  Я можу тільки сказати, що погано, коли гроші заробляють, а вони не надходять до бюджету, не надходять до України. Я поділяю щодо  цього  вашу точку зору.  А куди вони діваються,  на жаль,  я сказати не можу. Я не маю такої інформації.

 

     ГОЛОВА. Увесь наш риболовецький флот працює в офшорних зонах. І кошти залишаються за кордоном.  Тому ми, шановні колеги, повинні й вибори провести 31 жовтня так,  щоб цьому покласти край. Тоді ми знатимемо, де наші кораблі і де наші гроші.

 

     Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Спасибо.  Леонид  Макарович,  понятно,  что экономика требует инвестиций.  Сегодня нужно вкладывать инвестиции в реструктуризацию экономики,  но нужны гарантии.  Предположим, мы введем фиксированный налог для определенных  предприятий,  которые получили инвестиции и начинают развиваться.  Каковы гарантии того, что  через  эти  предприятия  завтра   не   начнется   интенсивная экономическая  деятельность  в  виде торговли нефтью,  газом и так далее?  И  к  концу  отчетного  периода  эта  деятельность   будет свернута,   а  мы  получим  инвестиции  в  размере,  допустим,  10 процентов   от   общего   обема   производства   этой   категории предприятий.    Потери    же   для   бюджета   государства   будут значительными.  Как в данном законопроекте учтена именно эта,  так сказать, сторона медали?

 

     Спасибо.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Тут  є  декілька моментів,  які,  на мою думку, унеможливлюють такий розвиток подій.

 

     Перше. Коли    започатковується     інвестиційний     проект, укладається відповідна угода між інвестором (позичальником) і тим, хто бере кредит.

 

     Друге. Ця угода реєструється відповідно  до  закону  в  наших податкових органах. І тільки тоді вона набирає сили.

 

     Третє. Якщо,  скажімо,  через  кордон або якимось іншим чином реалізуються такі речі,  про які ви кажете, то це має контролювати податкова  інспекція.  Вона  виконує  свої обов'язки відповідно до іншого  законодавства.  Тобто   цей   закон   не   змінює   іншого законодавства,  він не втручається в інше законодавство.  Навпаки, він використовує все інше законодавство,  щоб його  не  змінювати, для  того  щоб не було таких прикрих явищ.  Ну,  якщо нам потрібно внести зміни до тих законів,  що дають можливість таке робити,  то треба  внести.  А  взагалі-то треба контролювати.  Для цього існує податкова адміністрація,  для цього  існує  виконавча  влада,  для цього існують органи влади,  які повинні контролювати,  щоб такого не сталося.  Звичайно, спрогнозувати можна будь-що. І в нас уміють це робити. Але якщо робити за законом, так, як закон регламентує й пропонує, то цього не повинно статися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение СССР.  У меня к вам вопрос такого содержания.  Вы были одним  из  главных  зачинателей  разрушения   экономики   Украины, отделения  Украины  от  Союза,  ну,  и многих других процессов,  в результате  которых  уничтожено  более  двух  миллионов  населения Украины.

 

     Теперь вы  вносите документ,  в котором говорится о том,  что необходимо  дать  приоритетные   направления   предпринимательской деятельности инвесторам,  которые могли бы улучшить положение дел, я так надеюсь (ну,  не для того же вы внесли этот документ,  чтобы ухудшить положение дел).

 

     Я хотел  бы знать,  как вы оцениваете,  насколько эффективно, насколько возможно устранение того, что вы сделали народу Украины, в связи с принятием этого документа?

 

     КРАВЧУК Л.М.  Дякую.  Дуже цікаве запитання.  Я, наприклад, і тепер вважаю,  що лихо наше не в  тому,  що  ми  стали  незалежною державою, а в тому, що ми не вміємо управляти цією державою (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Дайте ж відповісти...

 

     КРАВЧУК Л.М.  Не вміємо управляти. І я не хочу сказати, що ще не  вміє управляти хтось один.  Ми не вміємо управляти.  Не вміємо відповідати за те,  що  робимо.  У  цьому  основний  корінь  наших проблем.  Ну,  а  те,  що ми переносимо питання,  скажімо,  в таку площину,  що розвалився Союз і тому ми стали бідними...  Всі люди, всі  країни  одержують  свободу,  вміють  управляти своїм народом, народ працює й живе нормально,  заможно  й  демократично.  Це  моя позиція.  Я  не  знімаю  з  себе  відповідальності за те,  що були допущені  помилки  в  управлінні.  Я  не  знімаю  з   себе   такої відповідальності  і хочу,  щоб це всі зробили.  А виправити можемо тільки ми. Ніхто - ні Росія, ні Польща, ні Сполучені Штати Америки

-  цього  не  зробить.  Ми  самі  повинні виправити свої помилки й навчитись  жити  демократично  і  використовувати  потенціал.  Цей закон,  на мою думку, попри всі політичні проблеми, дає можливість використати в пріоритетних галузях (тут вони названі, ви в проекті закону  їх бачите) інвестиції,  кредити як вітчизняних кредиторів, так і закордонних.  Я  не  бачу,  скажімо,  тут  якихось  складних проблем. Треба шукати вихід.

 

     Ми пропонуємо   такий  вихід.  Якщо  народні  депутати  після прийняття цього проекту  в  другому  читанні  внесуть  доповнення, зміни, що поліпшать законопроект, то ми будемо тільки вдячні.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Але  ми  будемо працювати в такому напрямі, щоб наш народ став головним інвестором розвитку  нашої  економіки. Це  робили  й  роблять  усі  держави,  які себе поважають.  А чужі інвестори насамперед турбуються про свій власний народ,  про  свою державу. Це ми теж повинні усвідомити.

 

     Шановні колеги, хто бажає взяти участь в обговоренні? Валерій Борисович Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу!  Законопроект, що розглядається, на мою думку, містить два суттєві позитивні моменти.

 

     По-перше, він привертає увагу до загальної проблеми,  яку  не вдалося  розв'язати  нинішній владі,  а саме до проблеми суттєвого поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Немає сумніву в тому, що  без  залучення  наявного  потенціалу  внутрішніх  та зовнішніх інвестицій у сектор реальної  економіки  перспектива  економічного зростання  в Україні,  а відтак і поступового підвищення добробуту наших громадян, є достатньо примарною.

 

     Друга цінність законопроекту в тому,  що він, на мою думку, є чудовою  ілюстрацією  того,  як,  використовуючи  привабливу ідею, наукову аргументацію,  політичні авторитети нашої держави, а також політичні  обставини,  які  складаються  сьогодні,  в час розгляду даного  законопроекту,  фактично  реалізується  спроба  руйнування податкової  системи  держави,  ставиться під загрозу її бюджет,  а відтак,  як кажуть,  добрими намірами  вимощується  дорога  відомо куди.

 

     Готовий повірити  у щирість намірів ініціаторів,  розробників цього законопроекту та тих,  хто його підписав.  Однак  дивує,  що шановні  народні  депутати,  які вже мали досвід такого загального підписання  законопроектів  на   тему   держспецмонополії,   знову повторюють свої помилки.

 

     Дивує також  і  зміна  (в  цікавому  напрямі  зміна)  позиції науково-експертного  управління   Секретаріату   Верховної   Ради. Розписавши  суттєві  вади  цього документа,  хоча й далеко не всі, управління на цей раз пропонує підтримати законопроект  у  першому читанні.

 

     На думку нашого комітету, доведену до відома Верховної Ради в рішенні, яке розповсюджено сьогодні, цей законопроект не може бути підтриманий і має бути відхилений.

 

     Законопроект передбачає  запровадження  спеціального  порядку оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, що фінансуються за рахунок кредитів.

 

     Законопроект містить   цілу   низку   специфічних  недоліків, перераховувати які я б не брався,  тому що цей перелік  може  бути практично безкінечним. Наприклад, інвестиційні проекти, перелічені в статті 2,  дуже нечітко визначені,  а  тому  під  статус  такого інвестиційного проекту може потрапити практично все,  що завгодно, а ті  пріоритети,  які  справді  потрібні  державі,  можуть  якраз залишитися осторонь цього загального підходу.

 

     Законопроект не  визначає,  до  яких  саме  податків і зборів передбачено застосовувати спеціальний порядок  зарахування.  Тобто неясно,  чи маються на увазі місцеві податки,  чи мається на увазі податок на додану вартість тощо.

 

     У проекті  не  передбачається  обмеження  строку   податкових канікул.  До того ж кредити під проекти потребують досить великого терміну погашення.  Але найцікавіше,  що в документі зовсім нічого не говориться про те,  на яких умовах можуть залучатися ці кредити та який передбачено механізм контролю  за  цільовим  використанням цих коштів.

 

     Далі. Можна  говорити  також  про  те,  що  дуже слушним було запитання  до  шановного  Леоніда  Макаровича  народного  депутата Матвієнкова.  Він чудово й конкретно показав, яким чином може бути використано зазначену схему, коли підприємство, яке на сьогодні за умовами   даного   законопроекту   має   фактично   нульову   базу оподаткування,  отримує відповідні інвестиційні ресурси й  починає нарощувати  виробництво,  але  зовсім  в інших сферах виробництва. Вона  фактично  може  бути  перетворена  на   схему   приховування офіційного,    легального,    втечі    від    оподаткування   всіх високоліквідних виробництв,  які  сьогодні  дають  надходження  до бюджету.  Це  може  бути ціла низка схем,  і тому,  зрозуміло,  що погоджуватися  на  такі  рішення,  підтримувати   таку   ідеологію законопроекту в такому його вигляді неможливо.

 

     За браком  часу  я  не  буду вдаватися до детального аналізу, постатейного  аналізу.  Але  я  переконую  народних  депутатів  не підтримувати цей законопроект,  щоб ми не повторили своїм рішенням того негативного досвіду Верховної  Ради  дванадцятого  скликання, яка  під  гаслом  залучення  інвестицій створила законодавство про спільні  підприємства.  І  тепер  ми  маємо  дуже  великі   втрати Державного  бюджету,  ми маємо ненадходження до бюджету величезних коштів,  які ми могли б  використати  для  розв'язання  соціальних проблем нашої держави.

 

     Тому я  доводжу  до  відома народних депутатів рішення нашого комітету про те, що цей законопроект має бути відхилений.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  відведемо  три  хвилин  на запитання, щоб уже завершити. Запишіться, будь ласка.

 

     Анатолій Сергійович  Матвієнко,  Олексій  Марченко  і Віталій Журавський. І на цьому завершимо. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька  область).   Всеукраїнське   об'єднання   "Відкрита політика".  Пане Валерію,  я хочу запитати вас,  чи підтримуєте ви принципово ідею про те,  що ми  повинні  вийти  на  режим  якогось спеціального оподаткування,  на режим якихось фіксованих податків, на режим пошуку джерел інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх, для  тих  ключових галузей,  які визначають ситуацію в економіці і перспективу її розвитку?  Чи, може, ви принципово заперечуєте таку можливість, і саме це покладено в основу оцінки цього документа?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.    Говорячи    про   позитивні   моменти   цього законопроекту,  я назвав головний  із  них:  автори  законопроекту привертають  увагу  до того питання,  яке є ключовим для вирішення проблеми економічного зростання в Україні,  а саме - до  створення нормального інвестиційного клімату в державі.  Якщо подивитися, що ініціювалося протягом  останнього  року  урядом  і  що  приймалося Верховною  Радою,  то  я  мушу  констатувати  факт:  ми погіршуємо інвестиційний  клімат  в  Україні.  Про   це   свідчать   приклади централізації амортвідрахувань,  приклади того,  що ми спотворюємо податкову політику запровадженням спеціальних режимів для  окремих територій.  Це  все  є  відхиленням від нормального і привабливого інвестиційного режиму.

 

     Тому, відзначаючи цей позитив законопроекту,  я показав, що в комітеті  не  знайшлося жодного голосу на підтримку концептуальної ідеї даного документа.  Тобто  принципово  ми  не  погоджуємося  з таким.  Але  це не означає,  що не потрібно здійснювати пошук того способу залучення іноземних інвестицій,  того  способу  реанімації внутрішнього  інвестора,  який  би  справді спрацював у наших дуже складних фінансових умовах.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Шановний Валерію Борисовичу! З вами, з пропозицією   вашого   комітету  про  те,  що  цей  проект  закону недосконалий, можна було б погодитися. Але у зв'язку з відсутністю законів,   які   регулювали  б  стосунки  кредиторів-інвесторів  з підприємствами нашої держави,  ми спокійно дивимося на те  (ось  у мене  список  підприємств),  як підприємства одержують кредити під державні гарантії.  І цей процес триває.  Навіть якщо законопроект недосконалий,  то  замість  того  щоб  комітет попрацював,  бо цей проект не  перший  день  блукає  у  Верховній  Раді,  ви  сьогодні пропонуєте його відхилити.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  не порушувалось у комітеті питання про те, щоб комітет зініціював законопроект, який би влаштовував і державу, і народ, і нас з вами?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  Цей законопроект,  як ви кажете,  блукає не лише не перший  день,  а  й  не  перший  рік  у Верховній Раді.  Йому,  мабуть, уже років із п'ять. І це свідчення того,  що ініціатори законопроекту,  розуміючи всю  недосконалість цієї схеми, не беруть на себе ініціативу доопрацювати законопроект до такого рівня, коли його можна було б хоча б приблизно позитивно оцінити.  Є ідея,  вона закидається до Верховної Ради. Перепрошую, але таких ідей може бути дуже багато.

 

     У комітеті проводиться робота над Податковим кодексом. Це теж величезний  обсяг  роботи.  Взяти  на себе доведення концептуально хибної ідеї до прийнятного варіанта комітет не погодився.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановний доповідачу, я на відміну від Голови Верховної  Ради,  якого  я  шаную і поважаю,  вважаю,  що нам буде недостатньо лише внутрішніх інвестицій.  Для того щоб ми розвивали соціальну  ринкову  систему  в  Україні,  нам  треба  поєднувати і внутрішні,  і зовнішні інвестиції.  Якраз  у  цьому  законопроекті передбачено залучення і внутрішніх інвестицій.

 

     Але запитання  в  мене  іншого  порядку.  Яким  чином  будуть компенсовані  втрати  Державного   бюджету   внаслідок   зменшення надходжень від ПДВ та ввізного мита?  Це те,  що закладено в цьому законопроекті.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я думаю, що розробники могли б відповісти на це запитання таким чином:  за рахунок майбутніх надходжень до бюджету в результаті  реалізації  інвестиційних  проектів.  Тобто  колись, потім.  Найцікавіше,  що й сьогодні існують пільги щодо сплати ПДВ для так званого критичного  імпорту.  Треба  повернутися  до  цієї теми, аби визначити, наскільки досконалою виявилася така пільга.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Я хочу уточнити.  Журавський, безперечно, має рацію. Я мав на увазі тих  наших  внутрішніх  інвесторів,  які  за  цих  вісім  із половиною  років  проінвестували Америку й Європу мінімум на 50-60 мільярдів доларів нашими з вами народними грішми.  Якщо з  України щорічно вивозиться від 5 до 7 мільярдів доларів, то арифметика тут дуже проста.  І хто кого інвестує,  ми з вами дуже добре бачимо  й розуміємо.  І  якщо  ми  приймемо  (а  я  вірю,  що до нового року приймемо)  закон  про  амністію,  яким   дамо   можливість   нашим вітчизняним  бізнесменам  протягом чотирьох-п'яти років потихеньку повертати цей капітал  і  захистимо  їх  для  того,  щоб  їм  дали можливість  повернути  (бо не дадуть можливості повертати капітал, якщо  ми  не  захистимо  своїх  співвітчизників),  то  ми  зможемо розвивати  нашу економіку.  Але ви самі розумієте,  що це складний процес.  Я  думаю,  що  Терьохін  буде  першим  ініціатором,  який стоятиме   біля  керма  підготовки  такого  законопроекту.  І  він лобіюватиме вже економіку України, а не економіку Європи.

 

     Тому, шановні друзі, питання поставлено абсолютно правильно і законопроект підготовлений виважено.  Нам потрібно було б прийняти його в першому читанні.  Я  прошу  підтримати  таку  пропозицію  - прийняти цей законопроект у першому читанні.  Голосуємо. І депутат Черняк теж просить про це.

 

     "За" - 61.

 

     Iнша пропозиція,  проект,  який вноситься членами Комітету  з питань   фінансів   та   банківської  діяльності,  про  відхилення законопроекту як неприйнятного.  Його,  я розумію,  потрібно  було поставити на голосування першим. Я виправляю цю помилку. Ставлю на голосування проект  постанови,  внесений  народними  депутатами  - членами  профільного  комітету,  про  відхилення  законопроекту як неприйнятного.

 

     "За" - 117.

 

     Була внесена така пропозиція:  перенести  на  повторне  перше читання. Ну чому ні? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 71.

 

     Ще раз  ставлю на голосування проект постанови про відхилення цього законопроекту як неприйнятного. Для прийняття такого рішення потрібна одна третина голосів. Голосуємо.

 

     "За" - 134.

 

     Шановні колеги!  Потрібно  148 голосів.  Голосуємо пропозицію про неприйнятність законопроекту. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 129.

 

     Знімається.

 

     Оголошується перерва до 16 години.