ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  7  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості і запрошені!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему, будь ласка.

 

     Зареєструвалися 364 народних депутати.  Відповідно до  статті 83  Конституції  України  четверту  сесію  Верховної  Ради України чотирнадцятого скликання оголошую відкритою (Л у н а є Д е р ж а в н и й Г і м н У к р а ї н и).

 

     Прошу сідати.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  Голові  Верховної  Ради України Ткаченку Олександру Миколайовичу.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні народні  депутати!  Шановні  присутні! Дозвольте  щиро  привітати  всіх з початком роботи четвертої сесії Верховної Ради  України.  Я  впевнений,  що  і  ця  сесія  ще  раз підтвердить   нашу   високу   професійність   і   організованість, відповідальність перед українським народом.

 

     Учора на нараді з головами комітетів,  керівниками фракцій та груп  ми визначилися з пропозиціями щодо регламенту її проведення. Домовилися  про  режим  роботи,  порядок   висвітлення   пленарних засідань. Погодили порядок денний та розклад засідань на перші два тижні.  Всі  ці  проекти  вносяться  на  розгляд  на   сьогоднішнє засідання.

 

     Нинішня сесія має декілька особливостей.

 

     Перша. Плануємо  завершити її 21 січня нового 2000 року.  Нам пощастило жити на рубежі тисячоліть.  Добре було б  разом  зробити все   можливе   для  того,  щоб  з  відліку  третього  тисячоліття започаткувалось економічне зростання нашої Батьківщини.

 

     Друга. Нинішня сесія буде на місяць коротшою від попередньої, а  питань мусимо розглянути більше,  в тому числі й проект бюджету на 2000 рік.

 

     Третя. У період роботи сесії  відбудуться  вибори  Президента України,  а з 15 кандидатів 12 є народними депутатами.  Зрозуміло, що на цій сесії нам,  безперечно,  не  уникнути  політизації.  Але водночас  з виконанням своїх службових обов'язків ми мусимо робити все для того, щоб у суспільстві панували закон і порядок.

 

     Дуже прошу лідерів партійних фракцій і  груп,  усіх  народних депутатів не переносити політичні баталії в сесійну залу.  Давайте спільними  зусиллями  створимо   максимально   сприятливу   робочу атмосферу  в комітетах і в залі з тим,  щоб забезпечити нормальний законотворчий процес,  домогтися,  щоб нинішня четверта сесія була ще   продуктивнішою,   ніж  попередня.  Маємо  можливість  ще  раз переконати  виборців,  що  вони   не   помилилися,   обравши   нас представниками до вищого законодавчого органу.

 

     При завершенні третьої сесії ви отримали попередні пропозиції щодо розгляду  питань  на  четвертій  сесії.  Життя  внесло  певні корективи в наші плани,  і тепер проект уточненого порядку денного складається з 377 питань, які, враховуючи альтернативні, охоплюють майже  490  законопроектів.  Відповідно  до  вимог  Регламенту  їх поділено на два розділи.

 

     Перший - це питання, які підготовлено до розгляду та включено до порядку денного як невідкладні.

 

     Другий розділ  -  це  питання,  які доручається підготувати і доопрацювати в комітетах,  після цього внести на  розгляд  на  цій сесії.

 

     До першого розділу включено 173 питання. Це ті законопроекти, які  відпрацьовані  і  мають  експертні  оцінки.  Стосовно  них  є висновки  та  пропозиції  профільних  комітетів.  Крім того,  сюди включені ті законопроекти,  що перейшли з минулої  сесії  і  мають розглядатися як невідкладні.

 

     До першого  розділу  порядку денного включено також 31 закон, який повернуто Президентом України для повторного розгляду, в тому числі  21  закон  -  уже після завершення третьої сесії.  Щодо цих законів Верховна Рада повинна сказати своє слово вже у вересні.

 

     Загалом практика застосування права вето,  яка чим далі,  тим більше  набуває  масового  характеру,  викликає  подив  не  лише в депутатів,  а й у громадськості України.  Фактично десь  у  темній схованці      невідомими     виборцям     підпільниками-експертами переорієнтовується  Президент  на  руйнацію  законодавчого   поля, напрацьованого  розумом  наших  учених,  спеціалістів  і  народних депутатів України.  Ще раз закликаю вас,  шановні  друзі,  тісніше працювати  з  працівниками  Кабінету  Міністрів  і  президентської Адміністрації на стадії підготовки проектів,  до  їх  внесення  на розгляд Верховної Ради.

 

     Нам потрібна  організована  робота  і  виважені закони,  а не безглузде вовтузіння з майстрами підніжок із-за рогу.

 

     Необхідно визначитися також щодо останньої партії економічних указів  Президента,  які  набирають  чинності  13-20 вересня цього року.

 

     Враховуючи всі  ці  фактори,  голови  комітетів  і  керівники фракцій погодили на перші два тижні режим роботи, за яким до обіду Верховна Рада працює в  пленарному  режимі,  а  після  обіду  -  в комітетах  і фракціях.  Прохання підтримати цю пропозицію.  Такого режиму ми повинні дотримуватися  протягом  перших  двох  пленарних тижнів.

 

     Шановні народні   депутати!   Результативність  нашої  роботи залежить  від  чіткості  визначення   орієнтирів   і   пріоритетів законотворення.

 

     Зараз особливого,   ключового   значення   набуває  своєчасне затвердження Державного бюджету на 2000 рік.  Основні параметри та вимоги до нього нами визначено в Бюджетній резолюції.  Уряд вчасно отримав чітке завдання щодо його структури.  Є надія,  що  Кабінет Міністрів  не  пізніше 15 вересня подасть до Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет.  Нам необхідно не пізніше  10  жовтня розпочати його обговорення.

 

     До вказаної   дати   ми   повинні  розглянути  звіт  Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України за 1998 рік та прийняти відповідну постанову.

 

     Крім цього,  комітетам  слід  оперативно  доопрацювати подані Кабінетом    Міністрів    проекти    загальнодержавних     програм економічного,    науково-технічного,    соціального,   культурного розвитку  України,  внести  пропозиції  стосовно  цих  програм  до прийняття за основу проекту Державного бюджету.

 

     Не менш важливим залишається і розгляд проектів Бюджетного та Податкового кодексів.  Бюджетна та податкова реформи  є  ключовими компонентами  стратегії  подолання економічної кризи,  на підставі яких повинен бути розроблений Державний бюджет вже 2001 року.

 

     Комітету з   питань   фінансів   і   банківської   діяльності необхідно, мабуть, створити спеціальну робочу групу для об'єднання всіх альтернативних проектів  Податкового  кодексу  за  участю  їх авторів   і   внести  один  узагальнений  проект,  щоб  зекономити пленарний час.

 

     Всіх нас  тривожить   кризовий   стан   паливно-енергетичного комплексу   України,   який   забезпечує  виробництво  близько  30 процентів  промислової  продукції  держави.   Подальший   розвиток паливно-енергетичного комплексу значною мірою залежатиме від наших рішень у сесійному  залі.  Мова  йде  і  про  розв'язання  проблем погашення   заборгованості   за   спожиті   енергоносії,   і   про збалансування   податкового   навантаження,   і   про   проведення ефективної приватизації,  і про ядерну безпеку. Для цього потрібні галузеві закони:  про нафту і  газ,  про  функціонування  оптового ринку   електроенергії.   Треба   також  враховувати  інтереси  та специфіку  комплексу  при  роботі  над  законопроектами  з  питань бюджету, приватизації, оподаткування та інвестування.

 

     У галузі   аграрної   політики  Верховна  Рада  має  прийняти Національну  програму  розвитку  агропромислового  виробництва   і соціального відродження села на найближчі десять років.  Необхідно також прискорити опрацювання та розгляд нової редакції  Земельного кодексу України,  проектів законів про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислового комплексу в державі.

 

     Безперечно, основними  пріоритетами  в  роботі  парламенту  в період четвертої сесії будуть соціальні питання. Верховна Рада має всі можливості прийняти  закони  України  про  державні  соціальні стандарти та соціальні гарантії;  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття,  у зв'язку із втратою працездатності,   які   нарешті   дадуть   можливість  запрацювати соціально-захисним   механізмам,   що   передбачено   статтею   46 Конституції України.

 

     Протягом четвертої   сесії   парламент   визначиться  і  щодо довгоочікуваного  в  суспільстві  питання  відновлення  заощаджень громадян  України,  погашення  заборгованості перед громадянами із грошових  вкладів,  розміщених  в  установах  Ощадного  банку   та Держстраху.  Над  відповідним  законопроектом уже найближчим часом має завершити роботу група народних депутатів,  ініціативу яких  у цілому підтримано Верховною Радою.

 

     Нам доведеться   розглянути  проблему  пільг,  які  надаються громадянам  щодо  оплати  вартості   житлово-комунальних   послуг, електроенергії,  проїзду громадським транспортом,  які Президент і уряд пропонують скасувати.

 

     Як на мене,  то таке можна робити лише після повернення людям боргів із зарплат і пенсій та відповідного підвищення оплати праці й пенсій.  Як говориться,  Вашингтон тут нам не указ. За командами

з-за  океану ще далі опускати рівень життя своїх людей ми не маємо ніякого права.

 

     На цій сесії належить прийняти ряд важливих  законів,  внести необхідні  зміни  до  чинного  законодавства  щодо  пенсійного  та соціального  забезпечення  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів. Передусім  ідеться  про  внесення  змін  до  законів  про пенсійне забезпечення,  про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,  про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та інші.  Серед нових  проектів  слід  розглянути  законопроекти  про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  про  жертви нацистських переслідувань,  про пенсії за особливі  заслуги  перед Україною.

 

     Як і    раніше,   значна   увага   приділятиметься   розгляду законопроектів,  пов'язаних з розвитком науки,  культури,  освіти, охорони здоров'я людей.

 

     До пріоритетних питань належать законопроекти, що пов'язані з концепцією судово-правової реформи та  судоустроєм  в  Україні,  а також  проект  Закону  про  політичні партії.  Розгляду цих питань вимагає не тільки Конституція України,  але й зобов'язання України перед Радою Європи.

 

     Серед питань    законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією необхідно  акцентувати  увагу  на  законопроекті,  який стосується профілактики злочинності.  У другому читанні необхідно  розглянути новий  Кримінальний  кодекс  України та остаточно визначитись щодо смертної кари в Україні.

 

     У сфері національної безпеки і оборони планується  розглянути Закон   про   правовий   режим   воєнного  стану  із  зауваженнями Президента,  а також законопроекти,  що визначають правовий  режим майна та регулюють господарську діяльність Збройних Сил України.

 

     Як бачите,  шановні  колеги,  навіть  узагальнений аналіз тих пріоритетних законопроектів,  що ми їх мусимо розглянути  протягом сесії,  засвідчує  необхідність  максимальної  концентрації  наших зусиль.

 

     Спостерігаємо позитивну закономірність,  яка полягає в  тому, що від сесії до сесії наша робота стає дедалі інтенсивнішою. Ясно, що ми не впораємось з цими завданнями,  якщо будемо лише  сумлінно працювати  і  не  будемо  постійно  вдосконалювати саму технологію парламентської роботи.

 

     От, наприклад,  зараз нам необхідно  уважно  переглянути  всі зареєстровані  законопроекти  і  зняти з розгляду ті,  що з різних причин втратили актуальність.  Ясно,  що мусимо  витратити  на  це певний час сесійної роботи.

 

     З другого  боку,  як  би  ми  негативно  не  ставилися до тих питань,  що їх мусимо розглядати у так званому пожежному  порядку, ми  все  одно  не  уникнемо цього.  За нинішніх умов Верховна Рада завжди буде реагувати на ті гострі ситуації, що виникають у нашому багатостраждальному суспільстві.

 

     Певен, що   особливо   важливою   видається   роль  комітетів Верховної Ради,  на яких лежить увесь  тягар  підготовчої  роботи. Наростає  необхідність  переглянути  їхні повноваження і,  мабуть, наділити  їх  правом  відхиляти  законопроекти  з  огляду  на   їх недоцільність  або  взагалі  низьку  якість  підготовки.  По  суті комітети - це  "мініпарламенти",  які  повною  мірою  відображають партійну   структуру  Верховної  Ради  і  ті  процеси,  що  в  ній відбуваються.  Тому чимало дискусій, що точаться в сесійному залі, можна  перенести в комітети,  а це зекономить час,  дозволить його раціонально використовувати.  У зв'язку з цим  необхідно  прийняти Закон   про  комітети  і  комісії  Верховної  Ради  і  максимально прискорити розгляд нового Регламенту.

 

     Слід також  звернути  увагу  на  роботу  тимчасових   слідчих комісій,  які були утворені до березня 1999 року і не прозвітували про свою роботу.  Таких комісій сьогодні  одинадцять.  Якщо  до  7 вересня вони не подадуть до Верховної Ради свої письмові звіти про проведену роботу, як це було передбачено постановою Верховної Ради від  14  липня  1999 року,  то Комітет з питань Регламенту повинен внести пропозиції щодо доцільності продовження їх повноважень.

 

     Принагідно інформую народних депутатів,  що Президент України повернув  до  Верховної  Ради прийнятий Закон про тимчасові слідчі комісії.  А це ще раз підтверджує те,  що я уже  говорив  стосовно практики застосовування права вето.

 

     Хочу привернути   вашу   увагу   до  необхідності  сумлінного виконання нами ще одного конституційного обов'язку.  Різні  строки повноважень  і  обрання  Верховної  Ради  і Президента передбачені через необхідність дотримання наступності державної політики.  Нам з  вами  випала  почесна  можливість започатковувати відповідно до Конституції практику передачі президентства з рук у руки.  Давайте виконаємо  і цю місію відповідально,  щоб залишитися на довгі роки шанованими людьми в нашій державі.

 

     В цій ситуації потрібно  відкинути  всі  амбіції  та  ілюзії, забути  образи,  які,  на  жаль,  є.  Давайте  будемо  стриманими, холодними  прагматиками.  Придивімося  уважніше   до   того,   які результати і тенденції один президент передаватиме іншому?

 

     За минулі  півтора  місяця  мені  довелося  побувати  в шести областях і в Республіці Крим,  вислухати думки і  відчути  настрої декількох   десятків   тисяч  людей,  проаналізувати  гори  різної інформації.  У мене сформувалися тверді  переконання,  які  я  маю чесно і правдиво викласти вам, усім нашим співвітчизникам.

 

     Люди починають усвідомлювати, що півтора десятиліття над ними ведуться   знущальні   експерименти.    Горбачовська    перебудова закінчилась   розвалом   однієї   з  наймогутніших  країн,  низкою нескінченних збройних конфліктів.

 

     Позитивом для нас стала незалежність  України.  Але  бездумні реформи  впритул  наблизили  її  до  економічного розвалу і втрати державності.  Над Україною  сьогодні  нависла  загроза  існуванню. Промисловість  практично  зруйнована.  Практично  знищена  обробка металу,  машинобудування,  електронна і легка промисловість.  Вони випускають  продукції  близько  десятої  частини  від обсягів 1990 року.

 

     По заводах і фабриках сьогодні страшно ходити кожному з  нас. Складається  враження,  що по них прокотилася якась невидима орда. Скрізь свіжі сліди розбійників і  грабіжників.  Цінне  обладнання, машини і конструкції,  кабелі і дроти зважують як металобрухт і за безцінь вивозять за кордон.

 

     Виробництво сьогодні  практично  нікого  не  цікавить.   Усіх керівників  підприємств  і  фахівців  середньої  ланки  примушують забезпечувати повторне обрання  в  Президенти  Леоніда  Даниловича Кучми.  Банкірів і бізнесменів нахабно примушують фінансувати такі вибори.

 

     Народні депутати не  можуть  не  реагувати  на  те,  що  уряд практично   самоусунувся   від   виконання   своїх   обов'язків  і переформувався у виборчий штаб нинішнього Президента,  на  те,  що Леонід  Данилович  відверто  ігнорує  законодавство  про  вибори і зловживає своїм високим статусом для  досягнення  своєї  особистої мети. У боротьбі проти інших кандидатів він використовує абсолютно недозволені прийоми.

 

     Перший прийом.  Він масово сіє в народі страх  звільненням  з роботи, спілкуванням з представниками силових структур, розоренням підприємництва для тих,  хто висловлюється за іншу,  а не  Леоніда Даниловича, кандидатуру.

 

     Другий. Узурпованими      засобами     масової     інформації розповсюджується  неправдива   інформація,   вихваляється   діючий Президент і принижуються його конкуренти.

 

     Це ганьба  для  держави  і  народу.  Такого не можливо навіть уявити в жодній із європейських держав. Ця брутальність залишиться чорною плямою в історії України, на нашому поколінні.

 

     Народ України  мудрий  і  сильний  і,  без  сумніву,  зробить правильний вибір 31 жовтня.

 

     За об'єктивними даними виборчий рейтинг нинішнього Президента принаймні вдвічі нижчий від нав'язуваного людям його журналістами. До того ж немає сумніву,  що за вересень-жовтень його  рейтинг  ще понизиться з огляду на погіршення економічного стану в державі.

 

     Сьогодні йде   передвиборна   боротьба,  правила  якої  чітко визначені  законодавством.  В  той  же  час   Президент   нагнітає пристрасті, що проти нього нібито борються всі.

 

     Шановні депутати!  Нагадаю,  що  строк повноважень Президента закінчився ще  20  липня.  Розпочався  чітко  визначений  виборчий процес  по  обранню  нового Президента.  Умови для всіх кандидатів повинні бути абсолютно рівними.  Але людям  нав'язують  думку,  що нібито  всі  ми не обираємо Президента,  а боремося проти діючого. Це,  безперечно,  неправильно. Скажіть, будь ласка, де тут логіка, де здоровий глузд? Думаю, що коментар тут не потрібен.

 

     Коротко кажучи,  вимальовується реальна перспектива закінчити виборчу церемонію  в  першому  турі.  Тиск  влади  і  страх  людей закінчиться  при опусканні в урну бюлетеня з підтримкою достойного кожному  виборцю  кандидата.  Саме  це  є  конституційним   правом громадян, і нам потрібно забезпечувати його неухильне дотримання.

 

     Веду цю розмову до того,  щоб ми своєчасно зорієнтувались, що незабаром Президент  в  Україні  безперечно  зміниться.  Нам  слід завчасно  подумати  про можливі деякі корективи в роботі Верховної Ради,  особливо з урахуванням питання  підготовки  і  затвердження бюджету 2000 року і хто очолить його виконання.

 

     Я глибоко  переконаний  в тому,  що хто б не прийняв справи у Леоніда Даниловича,  він обов'язково візьметься за реальні  заходи щодо  подолання  кризи  та  відродження  нашої  Батьківщини.  Тоді держава уподібниться до тяжкохворого на  операційному  столі.  Ми, депутати,  маємо  стати  поруч  з  хірургомПрезидентом  і  спільно зашивати рани,  виправляти вивихи і з'єднувати переломи (Оплески). Ми  почнемо  жити в атмосфері повороту економіки на шлях розвитку, морального піднесення  нашого  українського  народу.  Уявіть  собі настрій  людей,  коли  після п'ятирічних поневірянь люди одержують робочі місця  і  почалася  щомісячна  виплата  зарплат,  пенсій  і стипендій.

 

     Раджу вам,  шановні  колеги,  під  час поїздок у свої округи, прийомів  виборців   пильніше   визначати   точки   першочергового докладання  зусиль  для  благородної справи відродження розваленої економіки,  лікування травмованої духовності українців.  Нам  може доведеться  видавати  окремі доленосні закони за незвично короткий час.  І  це  безперечно  доведеться   робити.   Давайте   завчасно готуватися до такого вже сьогодні.

 

     Маємо заздалегідь підготуватися до того, що новому Президенту і,  природно,  Верховній  Раді  вже  наступного  року   доведеться забезпечити   виплату   Міжнародному   валютному  фонду,  Росії  і Туркменистану близько 5  мільярдів  доларів  боргів  (22  мільярди гривень).  Це  рівнозначно банкрутству держави.  До того ж нинішня влада  залишає  жахливу  ситуацію  з  продовольством,  особливо  з забезпеченням людей хлібом.

 

     Урядовці, зосередившись  на  виборах,  про зерно,  про хлібні ресурси практично забули.  Зараз же хлібні ресурси  значно  менші, ніж про це бравурно рапортують із Міністерства АПК.

 

     Раджу вам,  шановні  друзі,  заглянути  на  пекарні,  млини і зерносклади  у  своїх  округах,   вислухати   прогнози   тамтешніх працівників,  і  ви  зрозумієте,  що  безгрошів'я найближчим часом доповниться і безхліб'ям.  У той же час  із  усіх  портів  України сьогодні зерно відпливає за кордон. Давайте терміново шукати шляхи упередження  цієї  загрози.  Можливо,   потрібно   домовлятися   з бізнесменами  про  те,  що  зерно  у них викуплять наші мукомоли і хлібопеки.  Можливо,  на викуп саме  цього  свого  зерна  сьогодні потрібно  вишукувати кошти.  Це нам обійшлось би набагато дешевше, ніж потім купувати американське чи канадське зерно.  Та й  за  які кошти?

 

     Ситуація з  продовольством,  шановні  друзі,  сьогодні  надто драматична.  У  Києві,  на  Донбасі,  в  інших  регіонах  сьогодні споживається  на  душу  населення  втричі менше м'ясних і молочних продуктів (втричі менше!), ніж у 1990 році. Раджу деяким панам, що проводитимуть  політизовані заходи в день скорботи й пам'яті жертв голодомору,  вникнути в сьогоднішню ситуацію в Україні,  у те,  що нас  чекає  в  2000  році,  коли  сьогодні  -  7 вересня,  а озимі практично не сіються,  строки сівби  закінчуються  15  вересня,  а виорано  35-37  процентів,  оцінити,  чи  не нагадує нинішня осінь переддень 1933 року.  Думаю,  постать такого вождя,  як Сталін,  в історії  вже  поза  межами  нашої  держави  і  поза  межами  нашої свідомості.

 

     Нам, шановні колеги,  сьогодні потрібно не перегортати  тяжкі сторінки  нашої  історії,  а  розібратися,  чому  зараз  так легко повертається історія з відродженням культу особи в державі та ще й розквітчана широкомасштабним розоренням могутньої індустрії, науки і  культури  України?  Нам  потрібно  вчасно  протиставити   цьому розсудливість  і відвагу,  брати з минулого все краще.  Давайте не забувати,  що український  парламент  в  усі  часи  історії  нашої держави   був   провідником  демократичних  перетворень  у  нашому суспільстві.

 

     Ось такими,  шановні друзі,  видаються наші з вами  найближчі перспективи роботи нинішньої сесії.

 

     Закінчуючи, хотів  би попросити народних депутатів оперативно затвердити порядок денний і,  не гаючи часу,  приступити  до  його реалізації.

 

     Ще раз,  шановні  друзі,  дякую  вам усім за плідну роботу на попередній   сесії   і   сподіваюся,   що   її   діловитість    та організованість  усі  ми  спільно  продовжимо  і під час четвертої сесії.

 

     Спасибі вам за увагу (Оплески).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Шановні  гості!  У  день відкриття нашої сесії мені надзвичайно приємно привітати делегацію парламенту  Грецької  Республіки  на  чолі  з   головою   грецької парламентської делегації в ПАЧЕС пані Марією Арсені, яка перебуває в Україні з дружнім візитом.

 

     Дозвольте від  вашого  імені  і  себе  особисто   як   Голови Верховної    Ради   та   президента   ПАЧЕС   привітати   грецьких парламентаріїв та побажати їм успішного перебування  на  гостинній українській землі (Оплески).

 

     ------------

 

     Шановні друзі! Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту ми маємо з вами півтори години для оголошення запитів,  заяв, повідомлень і пропозицій  народних депутатів.  Дозвольте мені оголосити спочатку запити.

 

     Надійшов депутатський запит від народного депутата Івана Чижа до  Президента  України щодо висвітлення роботи Верховної Ради.  Я прошу вас,  Іване Сергійовичу,  як голову комітету  прокоментувати своє звернення. Надаю вам слово. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Я оголошу депутатський запит. Думаю, що вкладусь у визначений термін.

 

     "Завершальний етап  передвиборної   президентської   кампанії особливо  загострив  і  без того складну ситуацію в інформаційному просторі України.  Наприкінці серпня я як голова  комітету  зробив заяву  для  засобів  масової  інформації з цього приводу,  а також двічі  звернувся  до  Генерального  прокурора  України  та  Голови Верховного Суду з проханням вжити заходів для наведення законності і порядку стосовно припинення мовлення ряду теле- радіокомпаній  у Криму, Дніпропетровську, Дрогобичі та Києві.

 

     Однак беззаконня  щодо  цих  телекомпаній  чиниться  й  досі. Більше того,  26 серпня стало відомо,  що податкова  адміністрація Радянського  району міста Києва припинила всі операції по рахунках телеканалу СТБ в Укрексімбанку.

 

     Історія протиправних дій  щодо  цього  каналу  заслуговує  на особливу  увагу,  адже  впродовж  тривалого часу Міжнародний Медіа Центр  -  СТБ  потрясають  у  буквальному  розумінні  цього  слова численні   тотальні  перевірки  -  від  санепідстанцій,  інспекцій електрозв'язку до всіляких податкових посланців.  Фактично все  це ставить  колектив  телеканалу  в  тяжкі  умови,  енергія  і талант журналістів спрямовуються не на творчі справи, а на звіти, бесіди, пояснення і так далі.

 

     До речі,  в  заявах  нашого  комітету,  в численних листах до Президента,      Прем'єрміністра,      Генерального      прокурора наголошувалося,  що  час  покласти  край беззаконню,  утискам,  що чиняться на засоби масової інформації, у тому числі й на СТБ.

 

     Щодо останнього,  то  перевірки,  які  часто  проводилися   з перевищенням повноважень, а тепер і припинення фінансових операцій у банку мають неприховане  політичне  підгрунтя.  Саме  канал  СТБ після незаконного припинення трансляції засідань Верховної Ради по першій  програмі  Українського  радіо  уклав  угоду  та   розпочав висвітлення роботи парламенту.

 

     Ми розуміємо,  що  то  був  сміливий крок у період нечуваного тиску  на  Верховну  Раду,  значну  частину  народних   депутатів, здійснюваного  виконавчими  структурами  влади  через державні або послужливі ЗМІ. На жаль, усі ми стали свідками того, що такі кроки нині  обходяться  деяким  засобам  масової  інформації дуже й дуже дорого.

 

     Я чітко  усвідомлюю,  що  всі  ці  дії   суперечать   чинному законодавству,   підривають   основи   демократичних  завоювань  в інформаційній сфері, тому повинні бути припинені.

 

     Я звертаюся до Президента як гаранта Конституції з  проханням владою,  наданою  йому  народом,  припинити беззаконня щодо СТБ та інших телерадіокомпаній України".

 

     Прошу підтримати цей депутатський запит. Інші проблеми, які є в інформаційній сфері, сподіваюся, висвітлю у виступі, про який ми домовилися на нараді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Сергійовичу.

 

     Шановні друзі!  Прошу визначитись.  Підтримайте,  будь ласка, цей запит.

 

     "За" - 241.

 

     Про направлення голосуємо.

 

     "За" - 253.

 

     Спасибі.

 

     Депутат Развадовський звертається до Президента України:  про виділення коштів для завершення будівництва  центральної  районної лікарні  у  селищі Дзержинськ та середньої школи в селі Краснопіль Чуднівського району Житомирської області. Будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Про направлення голосуємо. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Гуцол Михайло Васильович звертається до Президента України  у зв'язку    з   незадовільним   реагуванням   голови   Чернівецької облдержадміністрації на депутатське звернення  стосовно  порушення прав інвалідів у місті Чернівцях.

 

     Будь ласка, визначаємося.

 

     "За" - 203.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 205.

 

     Круценко Василь   Якович   звертається   до  Прем'єр-міністра України стосовно фактів порушення законодавства щодо застави майна державних підприємств, які не підлягають приватизації.

 

     Алексєєв Володимир   Геннадійович   звертається  до  Прем'єр- міністра України стосовно створення в Харкові державного  концерну "Метрологія",  підпорядкованого  Держстандарту,  з  наданням  йому статусу національного наукового центру.

 

     Гуцол Михайло  Васильович  звертається  до   Прем'єр-міністра України    щодо    погашення   кредиторської   заборгованості   та заборгованості  із  заробітної  плати  по  Чернівецькій   обласній психіатричній лікарні.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 194.

 

     Рішення прийнято.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович  та Єрмак Анатолій Васильович звертаються  до  Генерального  прокурора  України  з  депутатським запитом  про порушення кримінальної справи щодо народного депутата України радника Президента України Волкова Олександра  Михайловича та  внесення  до  Верховної Ради України подання про дачу згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності та арешт.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народних  депутатів  України Бродського Михайла Юрійовича та Чайки  Віктора  Володимировича  зі складу    депутатської   фракції   "Громада",   Кушнірова   Миколи Олександровича - зі  складу  депутатської  фракції  Соціалістичної партії України.

 

     Представляти депутатську    групу    "Відродження   регіонів" уповноважено  Гавриша  Степана  Богдановича,   Кучеренка   Олексія Юрійовича,   Рибака   Володимира  Васильовича  та  Ващук  Катерину Тимофіївну. Це Рибак із Донецька, я так розумію? А він позбавлений судом депутатства.

 

     Дозвольте ще зробити оголошення.  Довідка щодо розгляду справ Київським міським  судом  про  дострокове  припинення  повноважень народних депутатів України Дворкіса, Рибака, Горбатова, Щербаня.

 

     Дворкіс Дмитро  Володимирович.  13  серпня 1999 року рішенням Київського міського суду  вимоги  Голови  Верховної  Ради  України задоволені.   Повноваження  народного  депутата  України  Дворкіса припинені. Копія рішення в нас є.

 

     Рибак Володимир Васильович. 11 серпня 1999 року ухвалено судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України:  касаційну  скаргу  задоволено;  рішення  Київського міського суду від 11 серпня 1999 року скасовано; справу направлено до Київського міського суду на новий  розгляд.  Я  думаю,  що  суд прийме  виважене  рішення.  Не  може  депутат  працювати  на  двох посадах.

 

     Горбатов Валерій  Миронович.  Слухання  справи   неодноразово відкладалося  у зв'язку з клопотанням народного депутата Горбатова (за станом здоров'я). Я думаю, що не потрібно цього робити. Справа призначена для розгляду на післязавтра, 9 вересня.

 

     Щербань Володимир Петрович. 13 липня 1999 року  рішенням  Київського  міського   суду   вимоги   Голови Верховної Ради задоволені. Повноваження народного депутата України Щербаня достроково припинені.

 

     Справи щодо сумісництва посад  народними  депутатами  України Кінахом та Семиноженком вирішуються на цьому тижні.

 

     Справа депутата  Шевчука підписана і направляється на розгляд до суду. Він склав повноваження добровільно.

 

     ----------

 

     Шановні друзі! У нас іще є час, 1 година 20 хвилин.

 

     Слово надається  керівнику  фракції Компартії Симоненку Петру Миколайовичу.  За ним буде виступати депутат  Удовенко.  По  п'ять хвилин.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні народні депутати! Чергова четверта сесія Верховної Ради України  розпочинає  свою  роботу  в складній  і напруженій політичній і соціальноекономічній ситуації, яка з  кожним  днем  загострюється,  переростаючи  у  всеохоплюючу катастрофу. До критичної межі знизився обсяг валового внутрішнього продукту,  дві третини якого  знаходиться  в  тіньовій  економіці. Продовжується   обвальне   падіння   промислового  виробництва.  У передінфарктному стані така базова галузь, як енергетика.

 

     Уже зараз  урядовими  рішеннями   споживання   електроенергії регіонами зведено до мінімуму. Депутати, які побували на місцях (а члени  фракції  комуністів  об'їздили   практично   всі   регіони, зустрічались із селянами і робітниками),  якраз і засвідчують,  що електропостачання зведено сьогодні вже до мінімуму.

 

     Наполовину зменшилися      обсяги      сільськогосподарського виробництва.  Тобто  фактично втрачена продовольча безпека країни. Сьогорічні  жнива,  їх   незабезпеченість   збиральною   технікою, пально-мастильними  матеріалами  довели  повну  нездатність  уряду навести порядок в аграрному секторі.

 

     Сьогодні уряд  практично   віддав   селян   на   пограбування мафіозним   кланам,   і   багато   народних  депутатів  на  місцях спостерігали,  коли за один  кілограм  солярки  в  селян  забирали десять кілограмів зерна.

 

     Заборгованість із  заробітної платні,  пенсій і стипендій уже досягла 10 мільярдів гривень.  Продовжується  девальвація  гривні, швидкими  темпами  зростає безробіття,  реальні прибутки населення зменшилися у вісім разів.

 

     Болісно усвідомлювати,  що наша рідна Україна,  яка у недавні радянські  часи  входила в десятку найбільш розвинутих країн,  під керівництвом працюючого на тимчасовій основі Кабінету Міністрів на чолі  з  Прем'єром  Пустовойтенком  відкинута  далеко  назад  -  у середньовіччя,  в   епоху   дикого   капіталізму,   феодалізму   і колоніалізму одночасно.  По суті, держава у своїй розбудові дійшла до критичної межі,  за  якою  розпочинається  моральна  і  духовна деградація нації.

 

     Звертаючись до вас,  народні депутати,  до наших виборців,  я хотів  би  ще  і  ще  раз   привернути   вашу   увагу,   до   чого дохазяйнувалися в державі ті,  хто кілька місяців тому обіцяв,  що буде надавати практичну допомогу всім нашим трудівникам і селянам.

 

     Чим вони займаються?  Ось  у  мене  в  руках  документ.  Коли святкували  День  незалежності,  то  з  резервного  фонду Кабінету Міністрів використали 430 тисяч гривень практично тільки для того, щоб влаштувати прийоми та банкети.  Нічим не підтримали селян,  на цей час пального не було,  а банкети було за що  влаштовувати!  Ще один  документ  не  до  друку - про збільшення штатної чисельності працівників органів державної податкової  служби.  На  три  тисячі чоловік   вона  збільшується!  Ось  яке  рішення  приймає  Кабінет Міністрів, коли треба наводити порядок у державі.

 

     Коли треба наводити  порядок  у  державі,  сьогодні  формують поліцейську  державу.  Ось  указ  Президента  не  до  друку (а ви, сподіваюсь,   знаєте,    що    своїм    указом    Президент    148 військовослужбовцям присвоїв звання генералів,  у нас скоро вже на кожного рядового по генералу буде),  де  новий  перелік,  і  кожна посада   -   мінімум  генерал-лейтенант.  Та  скільки  ж  це  буде продовжуватися?! Подивіться (знову не до опублікування): заступник Генерального  прокурора  України,  начальник  Головного управління військової прокуратури - знову нові звання - генерал-лейтенант.

 

     Далі ще більше:  підвищення заробітної платні з 1 серпня 1999 року,   особливо   для   Служби   безпеки,   яка   буде  займатися фальсифікацією виборчої кампанії (слухайте  уважно!),  за  рахунок коштів,  передбачених  у Державному бюджеті України на 1999 рік на утримання Служби безпеки.

 

     Я вибачаюсь,  якщо  подивитися  ці  ставки,  то  вас  же   із Генеральним прокурором треба зараз виводити з залу. Ви що, брехнею займалися,  коли формували бюджет держави?  А потім пишете,  що це треба враховувати і при формуванні Державного бюджету на 2000 рік.

 

     Також збільшується  з 1 серпня фінансування силових структур. У той же час, подивіться, сьогодні в Україні зорано на зяб, про що ми  давно  вели  розмову,  лише 4,6 процента земель.  Коли ж сіяти будемо? Коли вся Україна буде озимину сіяти?

 

     Я хотів би запропонувати від нашої  фракції  перелік  питань, які   треба   розглянути   терміново.   По-перше,  треба  провести парламентські слухання  про  стан  та  шляхи  вдосконалення  ринку енергоносіїв,   перед   тим   як   будемо   розглядати  конкретний законопроект,  щоб розібратися,  хто і куди краде у нас у  державі величезні гроші.

 

     Далі. Про  виконання  Постанови Верховної Ради України від 14 липня  про  хід  збирання  врожаю  та   забезпечення   господарств пальномастильними   матеріалами;   про   хід  виконання  Постанови Верховної Ради про погашення заборгованості  із  заробітної  плати (бо  сьогодні уряд маніпулює Державним бюджетом,  а не виконує все те, що йому доручала Верховна Рада).

 

     Треба терміново розглянути питання про зовнішній борг України та заслухати звіт Кабінету Міністрів про шляхи його погашення, про виконання зобов'язань держави за статтею 49 Конституції та  іншими статтями, що мають відношення до гарантування прав людини.

 

     Я пропоную  від  нашої  фракції сьогодні терміново розглянути питання і прийняти рішення про  заходи  щодо  обмеження  вивезення зерна за кордон;  про подолання вето на Закон про внесення змін до Закону   про   пенсійне   забезпечення,   а   також    про    стан працевлаштування нашої молоді.

 

     Ці принципові  питання  заслуговують  на  нашу  увагу,  і  їх вирішення забезпечить стабілізацію відносин у нас у суспільстві  і захист значної кількості населення України.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.    Слово    надається    Удовенку   Геннадію Йосиповичу, фракція Руху. За ним - депутат Павловський.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні   депутати!   Відкриття  нинішньої  сесії  Верховної  Ради збігається з визначною подією в історії України - десятою річницею Народного  руху.  8 вересня 1989 року в Палаці культури Київського політехнічного інституту розпочали  свою  роботу  Установчі  Збори Руху.

 

     На хвилі  всенародного  піднесення  в  боротьбі  за оновлення суспільства   постала   перша   в   новітній   історії    легальна громадськополітична   організація,   яка   визначила  своєю  метою здобуття незалежності України, побудову національної демократичної правової Української держави.

 

     Проте драматизм новітньої історії України полягає в тому, що, здобувши незалежність Україні,  Рух не  здобув  влади.  Саме  тому Україна  сьогодні ніяк не може рушити тим шляхом,  яким уже далеко пішли її західні сусіди або прибалтійські країни.

 

     Наша мета - побудувати демократичну  європейську  державу,  в якій  заможно і вільно житиме кожна людина,  державу,  якою ми всі будемо пишатися і яку поважатиме світ.

 

     Я щиро  вітаю  український  народ,  усіх   рухівців   та   їх прихильників з цією знаменною датою!

 

     Однак сьогодні  нам  слід  зосередити увагу Верховної Ради на найважливіших проблемах законодавчого  забезпечення  життя  нашого народу  і  держави.  На цій сесії ми повинні розглянути і прийняти закони, які будуть спрямовані на поліпшення економічної ситуації в країні,  сприятимуть надходженню коштів до бюджету, що визначатиме рівень нашого життя у 2000 році.  Нам треба в  установлені  строки прийняти бюджет на наступний рік,  прийняти Пенсійний кодекс,  щоб пенсійна реформа,  про яку стільки говориться,  реалізовувалася не символічним  підвищенням  у 10-15 гривень,  які за нинішніх темпів інфляції не покривають збитків громадян, а яка давала б можливість людям хоча б елементарно виживати в нинішніх умовах.

 

     І в  цьому  контексті  ми  повинні  запитати  уряд,  коли він нарешті поставить перед Росією вимогу про повернення в Україну тих мільярдів  рублів,  які лежали на ощадних книжках наших громадян і які були  переведені  в  Москву  напередодні  розвалу  Радянського Союзу? Чому уряд закриває очі на цю проблему? І це тоді, коли та ж Росія не лише виставляє нашій державі борги за газ,  а  й  вимагає повернути  їй  борги українських підприємницьких структур,  за які наша держава не брала відповідальності перед російською стороною.

 

     Сьогодні під стінами Верховної Ради зібрались люди,  яких при потуранні  державних  інституцій,  в  тому  числі  і  контролюючих органів,  безжально  пограбували  трасти.  Ці  люди  всіма  силами намагаються  привернути  увагу держави до своїх проблем.  Верховна Рада України теж завинила  перед  цими  громадянами,  тому  що  до сьогодні законодавством не врегульовані механізми повернення людям їхніх вкладів.

 

     Учора в Києві відбулася конференція представників громадських організацій, які створили ошукані вкладники трастів. Я брав участь у роботі цієї конференції і  на  прохання  її  учасників  пропоную внести  до  порядку денного нинішньої сесії питання про повернення заощаджень ошуканим вкладникам трастів.  Розгляд законопроектів  з цього  питання,  які  зараз  знаходяться  у  Верховній Раді,  слід прискорити.

 

     Робота сесії буде справді  непростою,  про  це  говорилось  у доповіді  Олександра  Миколайовича  Ткаченка.  Це  ще  й тому,  що більшість кандидатів у Президенти є в цій залі.  І цілком логічно, що  кожен  з  кандидатів  шукатиме  підтримки  серед  депутатів  і використовуватиме цю трибуну в своїх інтересах.

 

     Отже, аби   не   звести   нашу   роботу   до    агітації    і взаємопоборювання,  мусимо весь час пам'ятати про загальнодержавні пріоритети,  мусимо  пам'ятати  про  високий  ступінь   політичної культури  і  поваги один до одного,  незважаючи на наші погляди та переконання.

 

     Ми повинні  винести  політичну   боротьбу,   а   тим   більше агітаційну  кампанію  за  стіни  Верховної  Ради.  Фракція в цьому зв'язку підтримує заклик Голови  Верховної  Ради  не  політизувати нашу роботу.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  модно  укладати  різні  угоди  між кандидатами в Президенти,  тому я звертаюся з пропозицією до  всіх кандидатів у Президенти, які є народними депутатами, укласти також угоду (або прийняти принаймні зобов'язання тут, у стінах Верховної Ради)  про  те,  щоб виконувати тільки функції члена законодавчого органу, ті функції, які покладені на нас волею українського народу на парламентських виборах 1998 року.

 

     Фракція погоджується із запропонованим Головою Верховної Ради порядком та організацією роботи нинішньої сесії.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський,  фракція  "Громада".  За  ним  - депутат Вітренко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  колеги!  Шановні  журналісти,  гості Верховної Ради!  Я і фракція "Громада" хочемо привернути вашу увагу до  законопроектів, спрямованих на вирішення соціальних проблем.

 

     Справа в тому,  що у Верховній Раді знаходиться і прийнятий у першому читанні проект Закону про  засади  соціального  захисту  в умовах  економічної  кризи  (реєстраційний 3113).  У законопроекті пропонується вирішення всіх проблем,  про  які  вже  говорили  мої попередники   (і   повернення  заощаджень,  і  проблема  трастів), виходячи з тих умов,  які сьогодні є.  Більш того, у законопроекті навіть   пропонується  заборонити  уряду  включати  в  меморандуми соціальні  проблеми.  Прийнявши  такий  закон,  ми  б   заборонили погоджувати  з  Міжнародним  валютним фондом підвищення тарифів на комунальні послуги, що зробив уряд.

 

     Фракція "Громада" наполягає на тому,  щоб на найближчому  Дні уряду Кабмін прозвітував,  як він виконав постанову Верховної Ради про те,  щоб привести меморандуми з Міжнародним валютним фондом  у відповідність   до   Конституції.   Тому  що  сьогодні,  порушуючи Конституцію,  уряд   і   Президент   ставлять   меморандуми   вище Конституції, ігноруючи національні інтереси нашої держави.

 

     Я думаю,  що  фракція  "Громада"  представить ще раз усі свої законопроекти.  Їх треба включити  до  порядку  денного,  бо  вони передбачають шляхи вирішення соціальних проблем.

 

     Від імені  фракції  "Громада"  я  хотів  би  звернути  увагу, шановні наші колеги,  на те,  що ЗМІ,  м'яко кажучи,  необ'єктивно висвітлюють  події,  що відбуваються в нашому суспільстві.  Більше того,  вони  їх  викривлюють.  Щодня  ви  чуєте,   що   ми   маємо безальтернативний курс і безальтернативного кандидата у Президенти України, що іншого нам не дано.

 

     Так от,  на основі науки я хочу  показати,  що  є  три  шляхи розвитку  суспільства  (це для журналістів,  щоб вони подивилися). Один із них - це рух назад,  до державного соціалізму.  Він нам не підходить.

 

     Другий шлях  -  теж у крайність,  до дикого капіталізму 18-го століття,  куди нас веде  Леонід  Данилович  Кучма.  Нам  у  18-те століття з Леонідом Даниловичем не по дорозі.

 

     Подивіться, як  виходили  з  кризи  Сполучені  Штати Америки. Аналогічний курс відображений у Національній програмі  відродження України, яку розроблено отут, у стінах Верховної Ради українськими вченими,  фахівцями  -  без  єдиного  іноземця.  Ініціатором  цієї програми  був  Ткаченко  Олександр  Миколайович.  Тому я пропоную: опираймося на науку, вірмо в наше майбутнє і підтримуймо той курс, який виведе Україну в коло розвинутих держав.

 

     І ще одне маленьке питання.  Кажуть (сьогодні ви це чули), що Кучма  Леонід  Данилович  і  Пустовойтенко  Валерій   Павлович   - центристи. Я хочу сказати, що є економічні критерії для визначення лівих,  правих і центристів у політиці.  От я вам  показую  зразок західної демократії в системі координат. Є чотири типи політиків у суспільстві:  крайні   ліві,   крайні   праві,   лівоцентристи   і правоцентристи.  Так  от,  крайні  праві  відстоюють модель дикого капіталізму - модель,  нав'язану Міжнародним валютним фондом,  яку підтримує уряд і Леонід Данилович Кучма.  Крайні праві у зв'язку з тим,  що відстоюють крайність,  як і крайні ліві,  на мій  погляд, безперспективні.  Отже,  Леонід  Данилович  Кучма  як  політик для України безперспективний.  А  от  канівська  група  чотирьох,  яку сьогодні  не  можуть  ніяк об'єднати,  об'єднана тим,  що всі вони центристи: два із них лівоцентристи, два - правоцентристи.

 

     Лівоцентристи надають    перевагу    відстоюванню    цінності кваліфікованої   праці   лікаря,   інженера,  вченого,  хлібороба. Правоцентристи надають перевагу відстоюванню власності - дрібної і середньої.  Отже,  всіх  їх  об'єднує орієнтація на середній клас, змішану економіку, ставка на розвинуту країну.

 

     Тому я хотів би,  щоб ми об'єктивно відобразили,  хто є хто в нашій  Україні.  І  давайте  будемо  виходити  з  того,  що нам не потрібне вимирання людей, не потрібен геноцид українського народу. Нам треба відступити від тоталітарного режиму, який нам нав'язаний (його називають ще "режим Леоніда Даниловича Кучми").  Ми  повинні розвивати  справді  демократичні засади і підтримувати людей,  які виведуть Україну в коло розвинутих держав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається депутату Вітренко, ПСПУ. За нею - депутат Зубов.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели!  Начало новой сессии - это всегда шанс, шанс для  депутатов  работать над созданием такой законодательной базы, которая крайне необходима для защиты национальных  интересов,  для развития отечественного производства, для защиты своего населения, это шанс и у  всего  народа  Украины.  И  сегодня  избиратели  так внимательно наблюдают за работой парламента.

 

     То, что   мы   увидели   в   документах,   предложенных   для рассмотрения на четвертой сессии,  - я повторяю - это  продолжение того  порочного  курса  реформ,  который  в этом зале проводит уже третий по счету  парламент.  Парламент  двенадцатого  созыва  тоже рапортовал  о том,  что принимаются законы и меняется курс реформ. Парламент двенадцатого созыва начал создание законодательной  базы для реформ Международного валютного фонда.  Парламент тринадцатого созыва тоже принял законы и создал  еще  более  прочную  базу  для реформ   Международного   валютного   фонда,   обеспечив   МВФ   и Конституцией Украины.  Конституция защитила интересы  иностранного капитала.  Теперь  парламент  четырнадцатого  созыва уже четвертую сессию продолжает идти тем же порочным путем.

 

     Не по количеству законопроектов нужно оценивать  деятельность парламента,  а  по  качеству  их.  Способен  ли  парламент создать надежную  законодательную  базу?  Способен  ли  защитить  интересы отечественного   производства?   Способен   ли  защитить  интересы населения?  И если этот шанс этот парламент на четвертой сессии не использует, такой парламент Украине будет не нужен.

 

     Я хочу  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  Международный валютный фонд все более нагло предявляет требования к Украине. Он понимает,   что   выплата   огромного  внешнего  долга  обеспечена бюджетами и законами Украины.  Он понимает,  что  уже  скуплены  и перешли   в   собственность   иностранного  капитала  предприятия. Осталась земля - тот огромный лакомый кусок,  на  который  положил глаз   Международный   валютный  фонд  и  хочет  реализовать  свои интересы.

 

     Мы с вами были на каникулах,  когда был взрыв цен на нефтяном рынке.  Кто  это  сделал  и  зачем?  Мы ответственны за это или не ответственны?  Я считаю,  что ответственны.  Потому что  благодаря законодательству  Украины  в первом квартале 1999 года крупнейшими оптовыми импортерами бензина в Украину  были:  харьковский  филиал ООО  "Предприятие  "Бизон"  - 43 процента;  харьковский филиал ООО "Предприятие "Лютня" - 22,8 процента; открытые общества "Фианит" - 5,2  процента  и  "Актив"  - 4,9 процента.  То есть четыре частные фирмы держали в своих руках весь энергорынок,  всю нефть и  бензин Украины.

 

     Что происходит  дальше?  Сегодня,  пользуясь  Конституцией  и законами  Украины,  шесть  иностранных  компаний  уже  скупили  60 процентов   акций   "Житомирнефтепродукта",   60  процентов  акций "Украгроснаба",  75  процентов   акций   "Сумынефтопродукта",   50 процентов акций "Кировограднефтепродукта".

 

     Вы отдаете  себе  отчет  в том,  что происходит в стране?  Вы отдаете себе отчет в том,  что сегодня  наше  население  полностью беззащитно?   Жалкие   пенсии,   нет   законодательной  защиты  от бандитизма трастов и "довірчих товариств".  "Инваспорт", созданный в  Шостке,  обворовал  50  тысяч  граждан,  присвоив  19 миллионов долларов, потому что законодательство Украины не позволяло вовремя привлечь дельцов к ответственности и проконтролировать их. А закон такой я разработала и внесла в  парламент,  как  и  многие  другие законы.

 

     В целом   я   предложила  парламенту  еще  год  назад  Основы внутренней  и  внешней  политики.  Если  мы  сегодня  не  разорвем отношения  с  Международным  валютным  фондом,  если мы сегодня не изменим  внутреннее  законодательство  Украины,  мы  позволим  вот такому  правительству  опять  строить  финансовую  пирамиду ОВГЗ и выпускать  облигации.  Мы  позволим  такому  правительству   опять выпускать  евробонды и закладывать землю и имущество Украины.  Это зависит только от нас  -  от  парламента  Украины.  И  поэтому  та историческая   ответственность,  которая  дана,  нами  может  быть реализована только в одном направлении - если  парламент  Украины, приняв Основы внутренней и внешней политики, денонсирует договор с Международным  валютным  фондом  и  освободит  страну  от  диктата иностранного капитала (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Зубов  від  соцфракції.  За  ним  -  депутат Костенко.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция социалистов и селян  (Левый  центр).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые коллеги!  Прежде чем я перейду к рассмотрению вопроса по  сути,  я хотел  бы  выполнить  поручение  фракции  и  проинформировать всех присутствующих в зале народных  депутатов  и  гостей  о  том,  что руководитель   нашей   фракции  кандидат  в  Президенты  Александр Александрович Мороз после краткосрочного и достаточно эффективного лечения  в Германии возвращается сегодня в Киев и через дватри дня приступает к работе.  Говорю это  для  тех,  кто  с  удовольствием принимает  эту  новость,  и  особенно для тех,  кто рассчитывал на другой вариант.

 

     А теперь несколько мыслей по проблеме повышения эффективности работы  Верховного  Совета.  На  наш взгляд,  Александр Николаевич Ткаченко  совершенно  справедливо  отметил  четко   определившуюся тенденцию  к  повышению  эффективности  работы  Верховного Совета, причем как по количеству, так и по качеству принимаемых законов. И это вполне закономерно.  Полтора года назад,  уважаемые коллеги, в этот зал вошли люди,  в подавляющем своем большинстве  не  имеющие опыта законодательной работы.  Идет время - приходит опыт,  все мы прибавляем в работе.

 

     Но вот что интересно и что странно.  Чем эффективнее работает парламент,  тем  больше  ненависти  вызывает он у Президента и его окружения.   Безусловно,   можно   говорить    о    несовершенстве политической  системы нашего общества.  Можно говорить и об уровне политической культуры кандидата в  Президенты  Леонида  Кучмы.  Но говорить о том, чего нет, в общем-то дело бесперспективное.

 

     Я хотел бы отметить следующую особенность этого процесса.  На мой взгляд,  в этой ситуации повинен в  известной  степени  и  сам парламент.  Вина  парламента,  то  есть  всех нас,  на мой взгляд, состоит  в  том,  что  парламент  практически  самоустранился   от выполнения  контрольной функции,  которая предусмотрена статьей 85 Конституции  Украины.  Иными  словами,  парламент   крайне   слабо контролирует выполнение законов, которые сам же и принимает. И как следствие  -  тотальная   безответственность   на   всех   уровнях исполнительной власти, циничное игнорирование законов стали нормой нашей жизни. Несколько конкретных примеров.

 

     Правительство Валерия  Пустовойтенко,  как  всем  нам  хорошо известно, за весь период своей работы ни разу не выполнило один из важнейших экономических законов - Закон о Государственном бюджете. И что же?  Правительство ушло в отставку?  Смещен Премьер-министр? Да ничего подобного!  Премьер-министр продолжает работать,  причем больше работать не в качестве Премьер-министра, поскольку является руководителем  "Злагоди"  и  гарантом  победы  Леонида  Кучмы   на выборах.  Причем хочу заметить, что наша фракция уже несколько раз ставила   вопрос   об   отставке   и   Кабинета    Министров,    и Премьер-министра. Мы и далее будем настаивать на этом.

 

     Следующий пример.  Несколько  недель назад весь народ Украины был буквально потрясен небывалым,  беспрецедентным ростом  цен  на нефтепродукты  -  более чем на 200 процентов.  Причем замечу,  что ежегодное повышение цен на нефтепродукты стало уже традицией.  Как только  приближается  уборочная пора в агропромышленном комплексе, так неизбежно следует рост цен сначала на нефтепродукты, а потом и на другие товары народного потребления. Однако надо прямо сказать, что такого дикого произвола на рынке нефтепродуктов,  как  в  этом году, еще не было!

 

     Может ли  Верховный  Совет влиять на эти процессы?  По нашему мнению,  может и должен!  Причем достаточно  дать  соответствующие поручения  профильному  комитету и Счетной палате проанализировать ситуацию на рынке  нефтепродуктов,  составить  перечень  компаний, которые   искусственно   взвинтили   цены   и   получили  огромные сверхприбыли.  На основании этих данных должен быть  разработан  и принят  закон,  в  соответствии с которым подобная хозяйственная и предпринимательская  деятельность   должна   рассматриваться   как антигосударственная,   эти   предприятия  должны  быть  немедленно национализированы,  а их финансовые и экономические ресурсы должны быть конфискованы в пользу государства.

 

     Поступив таким    образом,    Верховный   Совет,   во-первых, продемонстрирует  свою  решительность   и   последовательность   в наведении порядка в стране,  во-вторых,  напомнит многим субектам хозяйственной   и   предпринимательской   деятельности    об    их ответственности  перед  народом  и страной и,  в-третьих,  отобьет желание у многих представителей исполнительной власти  пинать  при случае и без случая Верховную Раду.

 

     Следующая проблема, которая, на наш взгляд, ни в коей мере не должна быть брошена  на  произвол  судьбы  в  работе  этой  сессии Верховного  Совета  -  это  ситуация в агропромышленном комплексе. Если быть предельно  откровенным,  то  положение  дел  в  сельском хозяйстве иначе как национальной трагедией назвать нельзя.

 

     У меня   просто   нет   времени  раскрывать  этот  тезис.  Мы рассматриваем любые вопросы и считаем,  что  в  работе  Верховного Совета  нет  второстепенных вопросов,  но проблемы АПК нуждаются в том,  чтобы мы посвятили им специальные парламентские слушания. Мы должны  принять  конкретные  решительные  меры в этом плане.  Я не успел все сказать,  я передам в президиум пожелания фракции, чтобы все  они были учтены при составлении окончательного варианта плана работы Верховного Совета на эту сессию.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Юрій Іванович Костенко, Рух. За ним - депутат Гавриш.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні народні депутати!  Заява фракції  Народного руху  України  щодо  політики фракції на четвертій сесії Верховної Ради.

 

     Фракція Народного  руху  України  констатує,   що   за   роки незалежності   політичній   владі  так  і  не  вдалося  сформувати українську національну ідею  та  виробити  стратегію  реформування посткомуністичного  суспільства й економіки в демократичну державу із високорозвиненою ринковою економікою.

 

     Саме тому  триває  спад   виробництва,   занепадає   сільське господарство,  у  жахливому  стані  перебувають  заклади медицини, освіти, культури.

 

     Українська економіка     потерпає     від     корумпованості, монополізму,  відсутності  умов  для  чесної  конкуренції.  Бюджет зазнає мільярдних втрат від пільг,  наданих  наближеним  до  влади комерційним  структурам.  Злочинність та корупція стали неодмінним атрибутом нашого суспільства.  Відповідальність  за  все  це  несе влада,   яка   є  неукраїнською,  непатріотичною  і,  тим  більше, недемократичною.  Цю владу роздирає не тільки ліва ідеологія,  а й мафіозні клани, які дедалі ширше оволодівають нею. Саме тому влада ніколи  не  працювала   над   консолідацією   української   нації, створенням   цілісної,   самодостатньої   української   економіки, формуванням внутрішнього ринку за найширшої  участі  національного товаровиробника, над ослабленням енергетичної залежності України.

 

     Для подолання   всіх   кризових   явищ   в  Україні  потрібно принципово змінити політичний курс владного режиму та утвердити  в державній  політиці той історичний вибір,  який зробив український народ  під  час  грудневого  референдуму  1991  року,  який  вщент розтоптано лівомафіозною владою. І це буде зроблено Народним рухом України, коли ми виборемо владу в нашій державі.

 

     Сьогодні ми в опозиції до влади.  Але  ми  не  можемо  сидіти склавши руки в той час, коли зростає зубожіння більшості населення та катастрофічно знизився  життєвий  рівень  громадян.  Саме  тому фракція  Народного  руху України у Верховній Раді керуватиметься у своїй діяльності такими настановами.

 

     Перше. Ми будемо голосувати лише  за  ті  законопроекти,  які сприятимуть  відродженню  виробництва  та формуванню національного ринку й енергетичної незалежності України.

 

     Фракція домагатиметься принципової зміни податкової  політики в  Україні.  Податки мають як стимулювати саме виробництво,  так і сприяти  створенню  нових  робочих  місць.  Ми  будемо  домагатися зменшення  податкового  тиску на фонд заробітної плати підприємств та приведення до світових стандартів бухгалтерського обліку.

 

     Друге. Фракція підготувала пропозиції щодо  принципово  іншої бюджетної  політики.  Бюджет  має  стати  не  джерелом  збагачення кланів,  а фінансово потужним інструментом для виконання  державою суспільних  функцій.  Ми  домагатимемося прийняття Верховною Радою таких законів,  які збільшують надходження до бюджету  за  рахунок легалізації  економіки  та сприяння розвиткові малого,  середнього підприємництва, власної справи.

 

     Третє. Фракція наполягатиме на прийнятті Закону про  приватну власність на землю та на законодавчому оформленні передачі землі у власність  українському  селянинові.  Законодавством  мають   бути закріплені  також підтримка фермерським господарствам на стадії їх становлення,  сприяння розвитку різноманітних форм  господарювання на селі, запровадження іпотечного кредитування.

 

     Четверте. Фракція  НРУ  вносить  на  розгляд  Верховної  Ради пропозицію щодо пенсійної реформи.  Ми наполягатимемо,  щоб пенсії стали  гарантованими  та  поставленими  в залежність від трудового внеску за принципом: чим більше заробив, тим більша пенсія.

 

     П'яте. Фракція   підготувала   низку   законопроектів    щодо поліпшення охорони здоров'я, освіти, культури й духовності.

 

     Ми робитимемо все, аби відродити в українського народу віру в свою державу, надію на демократичні зміни та високу духовність.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Гавриш, "Відродження регіонів". За ним

- депутат Довгань.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Уже понад рік ми, обранці українського   народу,   виконуючи   взяті   перед   ним  на  себе зобов'язання,  в напруженому режимі розбудовуємо законодавче  поле держави,  забезпечуючи  невідворотність  її суверенного розвитку й демократичних реформ.

 

     Роботу парламенту  нового  скликання  ми  разом  із  вами  та представниками різних гілок влади розпочали з обіцянок кардинально переломити ситуацію в Україні на краще.  Справді,  робота в  цьому залі завжди була дуже напруженою.  Але,  на жаль, змін у розбудові правового поля європейського гатунку в Україні ще не сталося.

 

     Найбільшим гальмом на шляху сучасного правотворчого процесу є деструктивна  опозиційність у парламенті фактичної більшості,  яка часто  намагається  підмінити  об'єктивні  закони  державотворення ідеологічними вузькопартійними гаслами.

 

     Тому найбільш  важливим  завданням  для нас є створити за час четвертої  сесії  більшість,  яка  взяла  б  на   себе   політичну відповідальність  за  майбутнє України.  Це посилюється й тим,  що парламент політично  не  несе  відповідальності  за  прийняті  ним рішення,  і тому в них юридично необмежений.  Поки останній шляхом створення  коаліційного  уряду  з   представників   більшості   не відповідатиме  за  якість законів,  не можна говорити про будь-яку серйозну  перспективу  подолання   наявної   кризи   та   побудову високорозвиненої соціально орієнтованої держави.

 

     Отже, треба  не  постійно  лякати  уряд відставкою (що ми вже робили  разів  15,  здається),  а   обов'язково   йти   до   уряду парламентської більшості.

 

     І, нарешті,  найбільшою  вадою розбудови нашого суспільства є постійне, особливо тепер, посилення антагонізму між гілками влади, де корпоративна політика замінює конструктивну співпрацю.

 

     Шановні колеги,  наша робота не буде ефективною доти, доки ми не розпочнемо працювати за єдиним планом.  Процес законотворення в нашому  парламенті  недарма  отримав  назву  "скиртування".  Треба негайно зайнятися розробленням програми  систематизації  прийнятих нами законів і віддавати пріоритет кодифікації.  Особливо важливим у цьому контексті є завершення роботи над  Цивільним,  Податковим, Бюджетним,   Кримінальним   кодексами.   Це  стосується  передусім Цивільного кодексу,  який є,  так би мовити,  другою  конституцією суспільства.  Чим раніше ми їх приймемо,  тим менше нам доведеться витрачати часу на розгляд змін до законів.

 

     Окрім того  ми  не  маємо   ефективної   системи   відсікання неприйнятних,    слабких    або   дублюючих   законів.   Із   3700 законопроектів,  поданих народними депутатами  Верховної  Ради  14 скликання, прийнято лише 300, відхилено близько 100, а інші лежать під сукном. Таким чином ми постійно нагромаджуємо сирий матеріал і втрачаємо при цьому динамізм.  З огляду на це особливу увагу треба приділити поліпшенню роботи комітетів.  Жоден законопроект не  має проходити повз комітети,  як це траплялося протягом минулої сесії. Апарат Верховної Ради,  який допустив внесення  законопроектів  до сесійної зали без попереднього розгляду в комітетах,  має нести за це відповідальність.

 

     Ефективній роботі  Верховної  Ради  сприятиме   і   створення системи   відсікання  законопроектів,  яка  має  бути  надзвичайно ефективною ланкою роботи, причому це мають робити комітети.

 

     Дуже важливим  є  й  групування  законодавчих  ініціатив   та внесення  їх  на розгляд пакетами.  Чималу роль мали б зіграти тут юридичне  управління   Секретаріату   Верховної   Ради,   Інститут законодавства  при  Верховній  Раді,  експертні відділи яких мають давати висновки про відхилення необгрунтованих  законопроектів  ще на  досесійній  стадії.  Ось  чому треба негайно внести відповідні зміни до Регламенту Верховної Ради України.

 

     Не можна не  згадати  роботу  численних  тимчасових  комісій. Треба прийняти рішення,  щоб вони відзвітували про свою роботу,  а ми визначилися щодо ефективності  їхньої  діяльності.  Відсутність реальних результатів їхньої роботи ставить питання про доцільність їх існування взагалі.  Можливо,  краще спрямувати їхню  роботу  на розслідування  грубих  порушень  положень  Регламенту  або  причин неприйняття законів і причин прийняття  законів,  що  призвели  до негативних   наслідків,  а  не  використовувати  їх  відкрито  для боротьби за крісло Президента чи зведення політичних,  а то й суто бізнесових рахунків. До того ж вони з'їдають величезні кошти, яких ніяк не дочекаються наші виборці.

 

     Велике занепокоєння викликає й те, що сьогодні Верховній Раді роздано вже чотири законопроекти про вибори майбутнього парламенту на пропорційній основі,  тобто за партійними списками. Це фактично означатиме перехід від реального народовладного парламентаризму до партійно-політичної  олігархії.  Депутатська  група   "Відродження регіонів"   від   часу  свого  створення  виступає  за  збереження мажоритарної системи виборів  до  Верховної  Ради,  коли  інтереси народу  представляють  особистості,  які  є  членами  партії  чи є позапартійними.  При  цьому  ми  бачимо  майбутнє  за  двопалатним парламентом  України,  де  одна  із  палат  реально представлятиме регіони.  Як свідчить світова практика,  двопалатні парламенти  за якістю законодавчої діяльності набагато перевищують однопалатні.

 

     Конструктивізм у  роботі  нашого законодавчого органу набуває особливого значення напередодні  президентських  виборів,  коли  в багатьох  кандидатів у Президенти є велике бажання перетворити зал на місце баталій за президентське крісло.  Тому не забуваймо того, чого нас навчили древні:  тому,  хто буде володарювати над іншими, спочатку необхідно навчитися володарювати над собою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сергій Васильович Довгань,  Селянська партія.  За ним виступатиме депутат Сирота.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні  колеги!  Четверта  сесія  буде  проходити  у  надзвичайно відповідальний й складний для нашої держави час. Україна увійшла в процес  виборів  Президента.  Суспільство  втягнуто   в   жорстоку політичну боротьбу. Іде боротьба між силами добра й справедливості та силами зла. Суспільство розкололось на два табори. У цій важкій ситуації  нам  необхідно прийняти головний закон 2000 року - Закон про Державний бюджет.

 

     Селянська партія України,  зважаючи  на  важливість  моменту, закликає  всі  партії  і фракції до злагоджених дій у цій важливій справі.  Адже тільки від нас,  народних депутатів,  залежатиме, чи приймемо ми бюджет розвитку,  чи знову приймемо бюджет,  який буде обслуговувати іноземний капітал.

 

     Тільки від нас  залежить,  чи  вчителям,  лікарям,  студентам виплачуватиметься зарплата,  стипендія,  а пенсіонерам пенсія,  чи наші гроші знову працюватимуть на підвищення добробуту закордонних багатіїв.

 

     Тому ми   закликаємовсіх  народних  депутатів  відкинути  всі політичні розбіжності й визначитися у головних  пріоритетах  нашої економічної політики.

 

     Що повинно  бути  найголовнішим  пріоритетом  у  бюджеті 2000 року?  Наші гроші  повинні  працювати  передусім  на  внутрішньому ринку.  Держава  повинна  насамперед  розрахуватися  з внутрішніми боргами й тільки після цього вести розмову про погашення зовнішніх запозичень. У бюджеті повинні бути внутрішні платежі.

 

     На сьогодні  зовнішній  борг,  як  тут уже не раз говорилося, зрівнявся з величиною доходної частини нашого бюджету. Чиможемо ми довіряти такому керівництву держави, яке призвелодобанкрутстватаку багату державу,  як  наша  Україна?  Звичайно,  ні.  Тому  фракція Селянської  партії  пропонує  заслухати на Дніуряду в цьому місяці питання про продовольчу безпеку держави.Адже в цьому році отримано валовий  збір  зерна,  який  не  гарантує нормального забезпечення хлібом населення України.  Рівень виробництвавпав  до  рівня  1952 року.  Хто пам'ятає,  в ці роки люди ще не могли вдосталь наїстися хліба.

 

     Уряд зовсім  не  займається  питанням  забезпечення   держави продовольчими ресурсами й на наступний рік.  На сьогодні практично не підготовлено грунт під сівбу озимих. Говориться,що підготовлено 30процентів,  але  це  за  статистичними даними.А ви знаєте,  як у нашій державі працює статистика. Але й з тих полів,якіпідготували, десь   процентів   десять  немає  можливості  засіяти  через  брак пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних ресурсів.

 

     Чи переймаються цими проблемами високі  урядовці?  Ви  знаєте відповідь  на  це запитання.  Ніхтосьогоднінезаймаєтьсяекономікою. Усядержавнамашинапрацюєводному напрямі - зберегти нинішній стан  в економіці,  який, на думку можновладців, є найперспективнішим. Але це     для     них      можливість      і      надалі      нещадно експлуатувативласнийнарод.Дляних     сьогодні    найголовніше    - залишитися при владі. Держава їм не потрібна.

 

     Як можна пояснити сьогодні підвищення тарифів  на  комунальні послуги?   Верховна   Рада  вже  приймала  закон,  який  забороняє підвищувати плату за житло доти,  доки сама  держава  не  погасить заборгованість   із   зарплат   і  пенсій.  Це  рішення  викликало невдоволення Президента,  який наклав на нього  вето.  Але  у  нас немає  можливості  відступати.  Верховна Рада мусить повернутисядо цього питання й  подолати  вето.  Перш  ніж  підвищувати  ціни  на комунальні  послуги,  ми  повинні  подумати про те,  щоб заробітна плата й інші доходи наших громадян підвищилися в  2,5  раза.  Такі механізми  є,  ми  про  них  також  не  раз  говорили,  але  на те маєбутиполітичнаволя.  Такої волі нинішній  Президент  і  уряд  не мають.   Вони  сьогодні  про  це  не  думають.  Вони  думають,  як залишитись  іще  при  владі.  Тому  найголовніше   питання,   яким переймається  наше суспільство,  - цезмінакурсу.  Без зміни курсу, без заміни керівництва  держави,  без  обрання  нового  Президента Україна  немає  перспективи.  Тому  Селянська  партія,  як  і інші партії, висунула свого кандидата. І ми зробимо все для того, щоб в Україні  був  новий Президент.  Ми зробимо все,  підемо на все для того, щоб знайти спільну мову з іншими кандидатами і щоб 31 жовтня від    народно-патріотичних    сил    бувєдиний   кандидат.   Тоді всіекономічні  проблеми  буде  розв'язано  іУкраїна  піде   шляхом розвитку.

 

     Дякуюзаувагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Михайло Дмитрович Сирота,  "Трудова Україна". За ним - депутат Гуцол.

 

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська область).  Шановний пане Голово!Шановні колеги!  У складний  період  максимального загострення політичної боротьби за посаду Президента  нашої  держави  розпочинається  четверта  сесія Верховної Ради України.  Цейпроцес для нас ускладнюється ще й тим, що в парламентізосередженалевова частка - аж12 - кандидатів на  цю посаду!

 

     Водночас, незважаючи      на      надзвичайну      важливість виборівПрезидента,минемаємо права забувати, що парламент самев цей момент      повинен     стати     стабілізуючим     початком     у суспільстві.Самедляцього   в   Конституції   України   передбачено розведеннястроківвиборівПрезидентаі народнихдепутатів України.

 

     Попередня сесіявідзначалася   напруженою   і   певною   мірою ефективною  працею  народних  депутатів.  І  сьогодні   ми   маємо достатньо  резервів  для посилення саме законодавчої роботи,  якої чекають від нас громадяни.  Ми повинні з першого  днянашої  роботи забезпечити  саме трудові будні парламентськоїроботи,ане проводити засідання розбурханого політклубу.

 

     Для подальшого посилення  саме  законодавчої  роботи  фракція Трудової   партії   України  пропонує  таке.  Змінилася  структура ВерховноїРади.Деякіфракціївтратилис  вої  квоти  на  посади  голів комітетів.  Якщо фракція КПУ повністю зберегла свій склад, то вона повністю зберегла і своюквоту.  Цього не  скажеш,  наприклад,  про фракцію  НДП,  яка зменшилася втричі,  але зберігає за собою п'ять комітетів, а така сама за чисельністю група "Відродження регіонів" не має жодного комітету.

 

     Ми вважаємо, що треба повернутися до ідеї щорічного перегляду квот на комітетиі необхідності ротації голів комітетів,  яка  була висунута ще в парламенті минулого скликання.

 

     Другий момент,    пов'язаний    із   потребою   обов'язкового дотримання статті 78 Конституції,  де сказано:  "Народні  депутати України  не  можуть мати іншого представницького мандата чибути на державній службі".  Ми сьогодні маємо  двох  голів  комітетів,  що працюють  на  найвищих  посадах  у Кабінеті Міністрів.  Це пряме й грубе порушення  Конституції,  як  і  суміщення  двома  депутатами депутатської   роботи   з   очолюванням  ними  обласних  державних адміністрацій. Це абсолютно неприпустимо в правовій державі.

 

     Хто, як не ми, - ті, що прийняли Конституцію України, повинні подаватиприклад   безсумнівного  виконання  всіх  без  винятку  її положень.  І тут ми вітаємо ініціативу Голови Верховної Ради  щодо приведенняувідповідність  із  Конституцією  роботи  всіх  народних депутатів.

 

     Ми повинні  ці  два   комітети   перерозподілити   між   тими депутатськими групами й фракціями, які не мають жодного комітету.

 

     Не можна забувати і про те,  що чотири парламентські комітети очолюють кандидати в Президенти, і жоден з них не призупинив своїх повноважень  голови  комітету,  як  це  рекомендує  закон,  на час виборчої кампанії.

 

     Усунення всіх  цих  порушень  і  переведення  статусів  голів комітетів    з    фігур    політичних   у   фігури   організаторів законодавчогопроцесу  значно  посилить  саме  законодавчу   роботу парламенту,якої  чекає від нас кожна трудова людина.  Без сумніву, потрібна нова технологія прийняття законів із обов'язковою оцінкою їх економічної обгрунтованості та соціальної ефективності.

 

     Потрібно відпрацювати  чіткий механізм контролю за виконанням наших рішень.  Для цього нам треба усунути ще одне наше  порушення Конституції.  Стаття  82  вимагає:  "Порядок роботи Верховної Ради України  встановлюється   Конституцією   України   тазаконом   про регламент Верховної Ради".  Такий закон нам треба було прийняти ще рік тому з урахуванням усіх цих вимог.

 

     Парламентськакомісія з розслідування роботи апарату Верховної Ради  вже  показала  нам,що  з 2,5 тисячі працівників апарату десь 200-250    чоловік    працюють    безпосередньо    на     народних депутатів,причомуумовироботи високопоставлених працівників апарату набагато  перевищують  умови   роботибільшостінародних   депутатів України,     що,     поза    всяким    сумнівом,недопустимо.    Ви бачите,дійшлонавітьдотого,щодвері замкнено й Голова Верховної Ради неможепройтинамісце.Це неприпустимо.

 

     Члени фракції  Трудової  партіїУкраїнивважають,що  реалізація цих  наших  пропозицій  зможе  суттєво  підвищити  якість   роботи парламенту та набагато зменшити напруження політичних протистоянь, що, без сумніву, буде корисне всьому нашому трудовому народові.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ятількипрошу народних депутатів пам'ятати, що в  апаратіВерховноїРадипрацює  1051 працівник на нашпарламент.  Не 2,5 тисячі.

 

     Слово надається депутату Гуцолу,  фракція  "Батьківщина".  За ним - депутат Зінченко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина", ЗеленапартіяУкраїни. Заява.

 

     4 вересня  цього  року  зазнало  аварії  суховантажне   судно "Кристіна"  в  Чорномуморіпоблизу  містаСевастополя,на борту якого було 56 тонн дизельного палива та 2 тонни  машинних  мастил.  Дана аварія   загрожує   екологічноюкатастрофою   Кримському  узбережжю Чорного моря.

 

     Зелена партія України дуже стурбована цією аварією,  яка може призвести  до екологічної катастрофи,  і звертається до Президента та до уряду зробити все можливе для ліквідації її наслідків.

 

 ЗеленапартіяУкраїнивимагаєвідПрезид ентата   уряду  України  вжити всіх заходів, щоб не допустити більше подібних аварій.

 

     Ми, зелені,  зобов'язані захистити довкілля,  флору  і  фауну Чорного моря та України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Слово    надається    депутату    Зінченку, Соціал-демократична партія  (об'єднана).  За  ним  буде  виступати депутат Філенко.

 

 

 

 ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з    питань   свободи   слова   та   інформації   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий     округ,     СДПУ(о)).     Фракція Соціал-демократичної   партії  України  (об'єднаної).  Ми  з  вами складаємо екзамен кожного дня, кожного тижня, кожної сесії.Мимаємо довести свою корисність не тільки собі,  а й нашим виборцям. Є два принципово відмінні підходи в цій справі.

 

     Перший підхід  -   заспокоювати   себе   цифрами,   кількістю ухвалених законів. Аленазустрічахзвиборцями ці аргументи навряд чи спрацьовують.

 

     Другий підхід - і він єдино можливий  -  послідовнонарощувати професіоналізм  у  роботі  парламенту,  поліпшувати  якістькожного документа Верховної Ради.

 

     Якою буде позиція фракції СДПУ(о) на цій сесії?

 

     Ми залишаємося послідовними прибічниками  значного  посилення економічного       спрямування       в      діяльності      вищого законодавчогоорганудержави.  Це  зовсім  не  означає,  що  питання політичнічисоціальні,чи   будь-які   інші   термінові  мають  бути проігноровані. Ні. Йдеться про інше.

 

     Якщо говорити про пріоритети (а мова  повинна  йти  саме  про них,анепро    якісь   частковості,   ми   надто   завинили   перед власнимивиборцями),  то  економічний  пріоритет   означає   длянас послідовний  розглядбюджету2000року.Щеєчасз  робитицей документ не похідною нашого невміння прислухатися один до одного, а серйозним, виваженим  документом,  що  значно  (і  в кращий бік)різниться від минулорічного,  який ми з  вамиприйняли31грудняй  раділи  з  цього приводу,  але недовго,  бо не минуло й місяця,  як почалися значні відхилення від планових показників.

 

     Ми повинні системно підійти до питань всілякого  стимулювання відродження   власної  української  економіки,  здолати  негативні тенденції і домогтися сталого економічного зростання.  Це  можливо тільки   за   умови  створення  необхідногонормативноправового  та економічного підгрунтя, тобто залежить насамперед від нас з вами.

 

 Миєпослідовнимиприбічникамирозвитку ринкових   сил   в  економіці, максимального використання природного потягу людини до ініціативи, до підприємництва.

 

     Встановити справедливі                         співвідношення міжполітикоюімпортутаекспорту,  між всілякими квотами, ліцензіями, пільгами тощо. Тобто формувати таку структуру господарювання, коли справді    стане    можливим     запровадження     імпортозамінної зовнішньоекономічної    стратегії.   А   це   реальні   передумови вирівнювання   торгового   й   платіжного   балансу,    збільшення валютнихнадходжень,   пом'якшення   гостроти   проблемизовнішнього боргу, загаломпідвищення рівня економічноїбезпекидержави.

 

     Дати поштовх  розвитку  фінансової  і  цінової  політики  для активізації підприємництва та промислової діяльності.

 

     Прийняти ключові  закони,  які  стали  б  основою  податкової реформи.

 

     Економічний пріоритет  означає   для   нас   і   необхідність розпочати        нарешті        реальніреформинаселі,прийнятинизку законівпроземлю. Маю на увазі паювання землі, іпотеку та інше.

 

     Питання соціальної   політики.   Фракція   послідовно    буде домагатися   реалізації   політики   твердих  соціальних  гарантій стосовно найбільш вразливих  верств  населення,  людей,зайнятих  у суспільному   виробництві;  повного  виконання  рішень,  ухвалених парламентом після відповідного слухання  питань  щодо  соціального захисту  ветеранів  та  інвалідів.  Це набуває особливого значення напередодні    55-ї     річниці     визволення     України     від німецькофашистськихзагарбників,  яка  буде  відзначатися 28 жовтня 1999 року.  Прийняти нарешті Пенсійний кодекс,  провести  пенсійну реформу.

 

     Щодо політичних   питань.  Ключовими  вважаємо:  необхідність налагодження  тісноїспівпрацівсіхгілоквлади;  значні  зрушення   у розумінні   один  одного;  міжфракційні  контакти;  відпрацювання, погодження питань у комітетах.

 

     Щодоміжнародноїпозиції. Війна  вЮгославії  поставила   чимало невідкладнихпитань,  що  стосуються  зовнішньополітичної  доктрини України.  Найголовніше:  позиція Верховної Ради,  в  цілому  нашої держави  не повинна бути такою,  що ми тільки фіксуємо ту або іншу подію.  Ми маємостати державою, з якою консультуютьсяперед тим, як прийняти певне рішення. Для цього вже багато зроблено. Але поки що через події в Югославії  ми  втрачаємо  щодня  близько  250  тисяч доларів.  Щодня,  наголошую.  І  відповіді  на питання про те,  як компенсувати ці втрати,  поки що немає.  Ми маємо використати  всі парламентські можливості для вирішення цього міжнародного питання, найболючішого для нашої країни.

 

     Навряд чи потрібно в цьому залі часто говорити,  що  четверта сесія буде важкою. Вона буде такою і тільки такою, якою ми зможемо її  організувати  та  відповідно  виконати  свій  обов'язок  перед виборцями й перед державою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  депутату  Філенку,  фракція "РеформиКонгрес". За ним - депутат Кононов.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги!  Фракція "Реформи-Конгрес" як патріотична й демократична  сила  послідовно  захищає  українську   державність, політичну демократію та ринкову економіку.  Тож цілком логічно, що ми є опозицією як до нинішнього режиму Леоніда  Кучми,  так  і  до прокомуністичної більшості у Верховній Раді.

 

     Наша фракція  й надалі обстоюватиме ці позиції,  хоча за умов посилення диктатури це й не так легко.  Адже понад усе кримінальна влада  боїться  правди про той стан,  до якого вона довела країну. Аби   дурманити   людей,   маніпулювати   їх   свідомістю,    вона монополізувала  всі чотири загальнонаціональні телеканали,  перший радіоканал     тощо.     Свавільно     закриваються      незалежні телерадіокомпанії,  зокрема, переслідується незалежна телекомпанія СТБ.

 

     Захистити народ від подальшого сповзання в прірву  диктатури, в  прірву  зубожіння  й  безправ'я  -  головне завдання всенародно обраної Верховної Ради та її чергової четвертої сесії.

 

     Головне, але  цього   недостатньо,   -   маємо   протиставити дестабілізуючій,  деструктивній  політиці  Леоніда Кучми передусім такі конструктивні заходи.

 

     Перше. Приведення   законодавства,   а    через    нього    - повсякденного життяу відповідність із нормами Конституції.

 

     Друге. Адміністративна реформа.  Влада для народу, а не народ для влади.

 

     Фракція "Реформи-Конгрес" партії "Реформи і порядок" виступає за   якнайшвидший  розгляд  законів  про  Кабінет  Міністрів,  про Президента,  про вибори народних депутатів України на пропорційній основі,   щоб   усі  ці  закони  набули  чинності  ще  до  виборів Президента.

 

     Третє. Судова  реформа.  Судний   інструмент   не   державної репресії, а інструмент захисту прав громадян.

 

     Четверте. Податкова   реформа.   Право   і   можливість   для підприємців заробляти чесно.

 

     П'яте. Земельна реформа.  Тільки вільні люди на вільній землі зможуть жити спокійно та заможно.

 

     Нарешті, маємо  ухвалити головний економічний документ року - Державний бюджет.  На  жаль,  бюджетний  процес  припадає  на  час виборчого   популізму   влади.   Відтак   уже   попередній  аналіз документів,  що  готуються  урядом,  свідчить  про  неприйнятність багатьох  бюджетних позицій - відродження амортизаційного податку, надмірна централізація і голодний пайок для регіонів.  Втім,  чого ще   можна  чекати  від  збанкрутілого  режиму,  якому  залишилось існувати менше двох місяців?

 

     Такими є позиція й основні завдання нашої фракції  -  фракції "Реформи-Конгрес" - на поточну сесію.

 

     І насамкінець.  Хоча  трансляції  й немає,  що стало вже,  на жаль,  сумною традицією, скористаюсь нагодою бути на цій трибуні і ще кілька слів сказати про вибори.

 

     Я хочу продовжити полеміку,  розпочату депутатом Павловським. Справді, в України є декілька шляхів розвитку.

 

     Перший.Комуністи пропонують  іти  назад.   Це   неможливо   й історично доведено, що нічого з цього не вийде.

 

     Другий. Діючий  режим,  уособлений  Леонідом  Кучмою  та його олігархічним    оточенням,    пропонує    й    надалі     будувати латиноамериканську  модель  з  азіатським забарвленням,  де на тлі страшенної бідності  населення  жиріє  купка  допущених  до  влади олігархів.

 

     Ми пропонуємо  третій  шлях  -  шлях  європейських  реформ  в інтересах  більшості  населення  з  високим  соціальним  захистом, демократичними  правовими  інститутами  як  в  економіці,  так і в політиці.

 

     Саме тому  з  огляду  на  цей  аналіз  для  нас   неприйнятні кандидатури Кучми,  Вітренко,  Симоненка,  Ткаченка,  саме тому ми підтримуємо лідера Народного руху України Геннадія Удовенка.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Кононову,  фракція  зелених. За ним - депутат Карпов.

 

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПЗУ).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Дозвольте вас привітати з початком нашої  роботи.  Більшість  зараз обмінюється в кулуарах досвідом і своїми  враженнями  про  відпустку.  Але  все  одно  я  хочу  всім нагадати,  що це четверта сесія,  а всього їх вісім. І нас обирали на вісім сесій.  І ця четверта сесія  -  це  вже  половина,  тобто апогей, нашої роботи. Ми повинні працювати професійно, тому що нас тепер  називають  професійною  Верховною  Радою,  ми  працюємо  на професійній основі.

 

     Я вийшов  на трибуну для того,  щоб нагадати нам минулий рік, нагадати,  що нам бракувало часу для того,  щоб  прийняти  бюджет. Мені  здається,  що  все-таки  для  нас  основне завдання тепер не президентські вибори, а прийняття бюджету на 2000 рік.

 

     Я хочу від фракції зелених наголосити, і це наше звернення до всіх: якщо ми хочемо реформувати суспільство, про що так палко всі заявляємо,  то ми насамперед повинні в новому бюджеті  передбачити більш  серйозні видатки на ті речі,  на які ми з вами не звертаємо уваги.  Я маю на увазі екологію,  про яку так гарно зараз  говорив Михайло Гуцол,  проблеми,  які постали перед нами. Ми їх не можемо розв'язати.  Ви  всі  відпочивали.  Бухта   Ласпі   зараз   залита дизпаливом.  Це  серйозні  проблеми,  які  ми не можемо розв'язати законним шляхом, бо фінансуємо Міністерство екології за залишковим принципом.

 

     Також хочу  нагадати  про  те,  що якщо країна хоче збудувати краще майбутнє,  то, мабуть, усе-таки більше коштів треба виділяти на освіту та ще більше - на науку. Наш депутат тепер віце-прем'єр. Я  думаю,  він  усе  зробить  для  того,  щоб  наша  країна   мала перспективи.

 

     І наприкінці  свого  короткого  виступу  нагадаю ще таке.  Ми зробили ремонт,  але ми забули зняти символ неіснуючої держави. Ми живемо  в  іншій  країні.  Росія  вже давно це зробила.  Якщо герб Української  Радянської  Соціалістичної   Республіки   нам   такий дорогий, то давайте його акуратно знімемо й поставимо в музей. Але насправді ми всетаки інша країна, і давайте її будувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. У нас герба ще немає. Є у нас малий герб. Коли ми приймемо таке рішення, питань не буде. Не потрібно...

 

     Депутат Карпов, Народно-демократична партія. За ним - депутат Марчук.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Заява політвиконкому та фракціїНароднодемократичної партії у зв'язку з початком роботи четвертої сесії Верховної Ради.

 

     7 вересня1999рокувідновлюютьсяпленарн              ізасідання ВерховноїРади.Четвертасесіяможе  стати  як  найскладнішою,  так  і водночас  переломною  в  роботі  Верховної   Ради   чотирнадцятого скликання.

 

     Розуміємо,щопередвиборна президентська  кампанія  не  може не відбитися          нанастрояхіпрацездатностірядународн          их депутатівкандидатівуПрезидентитагру                 пиїхпідтримкиу ВерховнійРаді.Івсетаки хочемо вірити, що їх відповідальність перед суспільством         буде        напершомуплані,авжепотім        - президентськіперегони.

 

     Не виключаємо,  що окремі фракції зновуспробують спровокувати урядовукризу.Рішучезаявляємо,щоНар   одно-  демократичнапартіятаїї фракція буде розглядати такі дії,  як  політичний  авантюризм,  як безпідставне               провокування               суспільства. Сподіваємося,щонароднідепутатизусіє              ювідповідальністю поставлятьсядоякнайскорішогорозгляду    та    прийняття   ключових елементівзаконодавчої системи України - Податкового та  Бюджетного кодексів.Мичекаємо,щопредметомуваг                ипарламентустане нарештііпрограмадіяльності  уряду  "Україна-2010",  а   2000   рік Україна зустріне своєчасно прийнятим бюджетом.

 

     Усім неупередженим             громадянампомітніпослідовнідії виконавчоївлади щодо поліпшення соціально-економічної  ситуації  в державі.      За      вісіммісяцівцьогорокузбільшилисяобся      ги виробництва,взапланованихмежахутрим   анокурсгривні   та    рівень інфляції,   в  стислий  термін  подолано  спровоковані  цукрову  і бензиновукризи,зібрановрожайзернови                 х,організовано почавсяновийнавчальнийрік,зберігаєтьс   ячіткатенденція  погашення заборгованості             по             заробітнійплаті,пенсіяхі стипендіях.Целишекількадоказівтого,  що  уряд контролює ситуацію в країні.

 

     Народнодемократичнапартія,їїфракція у Верховній Раді зроблять усе   віднихзалежне,щобумови,необхіднідл  я  поступального  виходу України з кризи,булистворенів  найстислішийтермін.Наголошуємо,  що досягти цього без належної законодавчої підтримки неможливо.  Тому закликаємо         всіх         прибічниківреформупарламентідоконс труктивноїроботи  та  політичногокомпромісу.Впевнені в розумінні й підтримці нас нашими політичними союзниками.

 

     Шановніколеги!                  Митвердопереконанійрозуміємо: президентськіперегони,  що  відбуваються  поза  межами  цього залу вкраїні,  не могли не відбитися й не могли не бути  перенесені  до залуВерховноїРади.  Миєсвідками  цього  вжесьогодні,  й  це цілком закономірно,  хто б  яким  чином  цю  проблему  не  оцінював.  Так відбувається скрізь, так відбувається й у нас.

 

     Але президентські вибори закінчаться,  а Верховна Радає, була й   буде.   І   ми   маємо   розуміти,   щовід    технології    її роботи,відоптимізації   процесів,  які  відбуваються  у  Верховній Раді,залежить,чи   будуть   наші   заклики,    пропозиції    тощо, якізвучатьзцієїтрибуни  в  цьому  залі,  реалізовані тією чи іншою мірою.

 

     Зважаючи на  це,  фракція   Народнодемократичної   партії   в письмовомувиглядідасть  свої  пропозиції  до  порядку  денного  та доорганізаціїроботи.Алесьогодніми пропонуємо, борозуміємо, що перш ніж         вирішувати        інші        часткові        питання, требавирішитипитаннязагальні,пов'язан із організацієюроботи,в  тих двох   групах,   які   закладені   до   порядку  денного,виділитиі відслідкувати ті першочергові соціальні й економічнізаконопроекти, які мають бути розглянуті.

 

     Мирозуміємо,іяпереконаний,що це  розуміють  усі,  що спочатку требастворитирамковусистемустосовно   Конституціїчерезкодекси   (а вони   напрацьовані,   і   їх   треба   розглядати),  тобто  треба прийнятивсіконституційнізакони,які             поки             що залишилисянеприйнятими,авжепотімп                рийматипоправкидо поправок.Інавіть  якщо  їх   приймати,   то   необхіднозгрупувати, бодокожного  із  законів,  до різних статей у нас є поправки,  які розглядаються  в  часі  і  просторі  відокремлено,   що   зумовлює негативнінаслідки.

 

     Целише одинізмоментівворганізаціїроботи,на   який  я  звернув увагу.  Всіінші в  письмовому  вигляді  ми  подамо,  і  в  процесі обговорення цього питання ми будемо обгрунтовуватинашіпропозиції.

 

     Дякую заувагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. СловонадаєтьсяЄвгенуКириловичу Марчуку. За ним буде виступати депутат Чиж - і завершуємо.

 

     МАРЧУКЄ.К., голова Комітету Верховної Ради України  з  питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий    округ,    СДПУ    (о)).    Шановнінародні    депутати! Шановнийголовуючий!     Президентськакампаніявисвітлила     цинізм виконавчої влади найбільш яскраво.  Усе  те,  що  приховувалося  в методиці,     сьогоднівийшлонаповерхню.     Державні    чиновники, губернатори,  отримуючизаробітну  плату  з  бюджету,  по  суті  за рахунок  бюджету  займаютьсявиборчоюкампанієюна  користь одного із кандидатів, тобтонинішнього Президента.

 

     Посуті,увсіхунасна очах     відбувається      крадіжка      з бюджетудержавнихкоштівнаоплату     державних    службовців,    які здійснюють цю роботу.

 

     Державнідіячі,губернаторивбагатьох областях  майжещоденно  за рахунок   зновутаки  державних  коштів  проводятьрізногородунаради (якби        ж        вони        хоч        користь        давали якусьекономічну)головнимчиномдлятог                о,абизалякувати керівниківпідприємств,підприємців, голів рад, голів КСП, з тим щоб вониголосувалитількизаодного й єдиного.

 

     Але тобулабщене   найбільшабіда,   коли  б,  займаючись  цим, виконавча    влада     змоглазаблокуватистрімке     зростанняцінна нафтопродукти серед жнив,  розуміючи,  що те все було спровоковане купкоюдіячів наших вітчизняних,  а не тільки  підвищенням  цін  на нафтопродуктинасвітовомуринку;                якбижбулозаблоковано стрімкепадіннягривні,девальвацію нашої валюти.  Та цього  зроблено не було, бо не було колицим займатися. Не було коли займатисяякраз такими найгострішими проблемами,  головним чином  на  місцях  і  в Києві, бо займалися виборами.

 

     Разомзтимнаочахунасусіх (хто  зустрічається  з  людьми,той це бачить     і      чує)      практично      сталось      обкрадання людейсьогоднімайженаполовину,  як мінімум на 40,  на 50 відсотків, знецінені всі грошові  доходи  людей.  Після  стрімкого  зростання ціннанафтопродуктипочали  зростатицінинахліб  та  інші продовольчі товари.

 

     Але ніхто    не    заїкається    в    уряді,    навіть    сам Президентніпаризустпроте,     що     треба     негайно    готувати індексацію.Сьогодні            мала             б             бути термінова,негайнаінформаціяурядупро     те,що    у    зв'язку    з катастрофічнимзубожіннямлюдейуряд пропонує в  межах  двох  місяців здійснити   індексацію  і  просить  парламент  негайно  розглянути питання про термінову індексацію  всіх  грошових  доходів.  Нічого цього немає.

 

     Томугрупа "Незалежні" вносить такі пропозиції.

 

     Перше. Заслухати  інформацію  голови  Національного  банку  і міністра фінансів про стан  фінансів  у  державі,  особливо  після девальвації і зростання цін. Щоб не сталося так, як минулого року, коли  ми  раптом  дізнаємося,  що   із   золотовалютного   резерву "вивітрилося" майже 2 мільярди доларів.

 

     Друге. Доручити  урядові,  щоб  він  терміново підготував усі потрібні  документи,  розрахунки  про  негайну   індексацію   всіх грошових  доходів  для подачі в парламент.  На сьогодніце для всіх людей найважливіша,  найсерйозніша проблема.  Усі  наші  внутрішні організаційні   проблеми   мають  значення,  але  тільки  для  нас особисто,  як ми організуємося.  А для людей сьогодні найважливіша проблема  -  їхнє  реальне  життя,  яке  на  очах  за  три  місяці погіршилося майже вдвічі.

 

     І на завершення.  Я думаю, що є резон, аби профільний комітет надав нам кваліфіковану інформацію, чому це вже вдруге підряд саме середжнив стрімко підвищуються  ціни  на  нафтопродукти,  руйнуючи багато    підприємств,    завдаючи    колосальної    шкоди    саме агропромисловому комплексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Іван Сергійович Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги народні  депутати  України!  Те,  про  що  я  говоритиму  у своєму виступі, стало справжнім лихом для нашої держави.

 

     Упродовж минулого  й  нинішнього  років  наш  комітет,  вкрай стурбований  ситуацією  в  інформаційній  сфері  держави,  бив  на сполох,  боровся  і  нині  бореться  за  те,   щоб   не   втратити демократичні здобутки перших років незалежності.

 

     На жаль,  свобода  слова,  свобода думки поставлені під удар, безжально розтоптуються, ігноруються структурами виконавчої влади. Із  цієї проблеми,  як ви пам'ятаєте,  у січні цього року відбувся День уряду, на якому Верховна Рада незадовільно оцінила діяльність Кабінету  Міністрів  у  сфері  політики в інформаційній галузі.  У травні цього року ми провели парламентські слухання, за підсумками яких ухвалено досить жорстку, розгорнуту постанову про виправлення ситуації, яка склалася у сфері діяльності засобів інформації.

 

     Комітет зробив ряд заяв,  звернень,  надіслав низку листів до керівництва держави, Генпрокуратури, Верховного Суду.

 

     Аналізуючи дії    виконавчих    структур   влади   в   царині інформаційної  політики,  я  чимдалі  доходжу  висновку,  що  саме нинішня   влада,  очолювана  Президентом  України,  не  готова  до демократичного розвитку в інформаційній сфері,  не здатна, а може, й не бажає,  що найпевніше,  забезпечити належні правові умови для успішної  роботи  численних  державних  та   недержавних   засобів інформації.  До  того  ж  на  фініші  передвиборної президентської кампанії  ситуація  ще  більше  загострилася.  Попереднє  закриття газет,   телерадіоканалів,   що  прагнули  об'єктивно  (наголошую: об'єктивно) відтворювати гірку  дійсність  нашої  держави,  нашого суспільства,  наших людей,  згорьованих нестатками,  стало нормою. Закриваються,  нищаться,   виганяються   з   ефіру   такі   засоби інформації.

 

     Аби ще   на   одне  п'ятиріччя  привести  до  президентського правління   Кучму,   нинішня   виконавча   влада   ігнорує   чинне законодавство,  грубо нехтує нормами моралі і пристойності. Про це я змушений був сказати в середині серпня в заяві  голови  комітету для  засобів  масової  інформації  й  у  зверненні  до Центральної виборчої комісії.

 

     У липні  цього  року  з  посиланням  на  відсутність  дозволу Укрчастотнагляду  на  експлуатацію  передавачів припинено мовлення чотирьох каналів у Криму,  ряду  ТРК  у  Дніпропетровську,  Києві, Дрогобичі,   а   недавно   до  сумного  списку  фактично  закритих виконавчою владою незаангажованих ЗМІ  додався  Міжнародний  Медіа Центр  - СТБ,  про що я сьогодні говорив у депутатському запиті на ім'я Президента.

 

     Усі ці дії  мають  чітке  політичне  забарвлення:  усунути  з інформаційного  поля  ЗМІ,  які заважають створювати підсолоджений імідж діючого Президента,  котрий,  і це настирливо вдовбується  в мізки громадян,  єдиний, хто здатен повести Україну до нових висот реформування.

 

     Якби ті пропагандистські трубадури  мали  совість,  то  вони, зрозуміло,  показали  б,  до  яких  "висот"  пан  Кучма вже привів Україну щодо рівня економіки,  зубожіння народу,  яке  перевершило межі навіть важких повоєнних літ. І чи витримає згорьована Україна ще  одне  п'ятиріччя  реформування,  яке  проводить  нині  команда Леоніда Кучми?

 

     Тим часом   чинний   Президент  постає  в  державних  засобах інформації   таким   собі    героєм,    незмінною    постаттю    в українськомуполітикумі.  Натомість  з  усією  очевидністю відкрито пущено  в  хід  випробувані  методи  тоталітарнихрежимів  -  через державні  засоби інформації та послужливі (через гроші,  звичайно, послужливі)  приватні  ЗМІ  всіляко  ганьбити,  принижувати  решту офіційно  зареєстрованих  кандидатів  у Президенти,  що,  до речі, вчинилося в деяких засобах інформації після підписання  угоди  про чесні  вибори,  а  також  угоди  про  спільну  діяльність чотирьох кандидатів: Марчука, Мороза, Олійника і Ткаченка.

 

     Сам глава держави порівняв об'єднання чотирьох кандидатів  із діяльністю,  вдумайтеся тільки, ГКЧП. Тоді скажіть, в якій державі кандидати в  Президенти  мають  підтримувати  чинного  Президента, проти якого вони,  власне, й виставили свої кандидатури? Якщо вони вирішили балотуватися,  то вони вже,  так би  мовити,  проти  цієї кандидатури, в опозиції. Це ж закономірний процес. І мужній вчинок канівської четвірки,  потрібно нагадати,  не є  антиконституційним злочином,  як було сказано вустами Президента, і закликом, мовляв, до повалення існуючого ладу.  Ці люди,  стурбовані долею  України, зробили все в межах Конституції і законодавства України. Тільки це замовчують  державні,  особливо  електронні   засоби   інформації, створюючи  тим  самим нерівні умови й можливості всім кандидатам у Президенти у передвиборній пропаганді й агітації. Закон про вибори Президента  зобов'язує їх,  нагадаю,  створити рівні умови під час передвиборних президентських перегонів. Цією проблемою нині сповна переймається наш комітет.  Наступного тижня ми проведемо спільно з Центральною виборчою комісією засідання комітету,  де постараємося показати  всю  анатомію  приватизування й політичного використання засобів інформації, які повинні належати всьому суспільству.

 

     Підстав для тривоги надзвичайно багато.  Я закликаю  Верховну Раду  України у своїй діяльності чітко й строго стояти на позиціях Конституції та закону, забезпечити свободу слова насправді так, як цього вимагають Конституція і закон.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Дякую.Шановні  колеги!  Шановні запрошені,  гості!  Я думаю,  що сьогоднішнє  відкриття  сесії  Верховної  Ради  ще  раз підтвердило   виступами   представників   фракцій  продуманість  і виваженість у підходах з урахуванням тих завдань, які стоять перед законодавчим органом.

 

     Безперечно, прикро сьогодні нам усім, що громадяни України не зможуть у прямій трансляції слухати чи бачити хід  сесії.  Але  це вже, мабуть, на совісті тих, про кого ми з цієї трибуни говоримо.

 

     У мене  лише  таке  прохання до представників засобів масової інформації - радіо, телебачення і преси. Будьте такими виваженими, як  ті  представники фракцій,  які сьогодні (ви це чули) виважено, продумано виступили.  Об'єктивно,  будь ласка,  висвітлюйте роботу Верховної  Ради.  Це внесе не лише спокій у суспільство,  це внесе спокій у душі людей у цей  складний  відповідальний  період,  коли Україна переживає нелегкий час і має визначитися, як бути далі. Ми повинні пам'ятати,  що сьогоднійде мова не про обрання Президента. Сьогодні   йде   мова   про   роботу   Верховної   Ради,   про  її результативність.  І,  безперечно,  заторкується і це питання,  що стосується обрання Президента.

 

     Ми повинні не стільки думати про кандидатури,  скільки думати про долю України.  Якщо ми проймемося цим,  то,  безперечно,  дамо можливість,  дамо  шанс  українському народу об'єктивно,  виважено підійти до обрання того сина чи дочки українського народу,  які  в змозі  взяти  на  себе  відповідальність  вивести  Україну  з того занепаду, який її ганьбить.

 

     Питання, підняті   представниками   фракцій,   будуть    нами враховані   в   повсякденній  роботі,  бо  вони  всі  без  винятку спрямовані на поліпшення роботи парламенту, на консолідацію роботи всіх політичних груп і фракцій.

 

     Я вірю,  що  ми  врахуємо  і  пропозицію про те,  щоб Кабінет Міністрів зайнявся тим,  чим йому належить займатися. І той докір, який   сьогодні  закинуто,  що  Верховна  Рада,  приймаючи  багато достатньо виважених законів, мало уваги приділяє системі контролю, ще   раз   підтверджує,   що  ми  повинні,  мабуть,  більш  пильно контролювати роботу виконавчої влади,  Кабінету Міністрів.  І якщо це  ми  зробимо,  то  дамо можливість Кабінету Міністрів займатися тим,  чим  йому  потрібно  займатися,  а  не  їздити  й  займатися агітаційно-масовою роботою.

 

     Ми обов'язково  врахуємо пропозиції,  пов'язані з формуванням бюджету 2000 року.  Це буде той бюджет, той закон, який доведеться виконувати,   мабуть,   іншому   Президенту   і,   я  вірю,  більш кваліфікованому й послідовному уряду. Це ми також, шановні колеги, повинні  враховувати.  І  якщо надійде проект бюджету у визначений Конституцією і Регламентом термін -  15  вересня,  то  ми  повинні уважно  поставитися  до його розгляду,  підготовки для внесення на розгляд Верховної Ради з позиції тієї Бюджетної резолюції,  яку ми з вами прийняли.

 

     Що стосується  пропозиції про перегляд квот у комітетах,  яку вніс  народний  депутат  Сирота,  то,  безперечно,   ця   проблема абсолютно   правильно  поставлена.  Думаю,  що  Комітет  з  питань Регламенту внесе відповідні  пропозиції  і  ми  до  цього  питання повернемося.

 

     Найсерйознішої уваги  заслуговує пропозиція заслухати Кабінет Міністрів,Міністерство  фінансів,  Національний  банк   про   стан фінансовокредитної системи в державі у цей перехідний період.

 

     І на завершення.  Поменше, шановні друзі, торкаймося сьогодні питань  землі,  паювання,  іпотеки.  Ми  бачимо,  що  ми  наробили великого горя в промисловості.  Ми бачимо, що ми наробили великого горя в науці.  Ми бачимо,  що ми це горе перекладаємо на  основний засіб виробництва нашої держави - на землю.  Земля - це не те,  що тільки ореться і засівається.  Це все наше буття, життя держави. І легковажити тут з подачі чужої... Не потрібно цього робити.

 

     Тому я  дякую  всім  за  толерантність,  за  виваженість,  за об'єктивність і добрий  тон,  в  якому  ми  почали  роботу  сесії. Спасибі всім!

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.  Запросіть, будь ласка, депутатів до залу.

 

     Розглядається проект   Постанови   про   висвітлення   роботи четвертої  сесії  Верховної Ради України чотирнадцятого скликання. Доповідає головаКомітетузпитань свободи слова та  інформації  Іван Сергійович Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги!  Відповідно до Закону  про порядок  висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядуванняв Україні засобами масової  інформації  ми зобов'язані  прийняти  Постанову  про  порядок  висвітлення роботи четвертоїсесіїВерховноїРади  України   чотирнадцятого   скликання, оскільки  цей  закон  вимагає  конкретні  питання  регулювання цих проблем вирішувати окремою постановою Верховної Ради.

 

     Проект постанови   вам   запропоновано.   Я    його    стисло прокоментую.  Вчора  він  був  підтриманий  на  нараді  керівників фракцій і голів комітетів.  Було  висловлено  деякі  зауваження  і пропозиції.  Частину з них сьогодні, зокрема фракцією прогресивних соціалістів, запропоновано в письмовому вигляді.

 

     Проект постанови містить  вісім  пунктів.  У  першому  пункті даютьсявідповідні   доручення   Кабінету   Міністрів,   Державному комітету телебачення  і  радіомовлення.  В  ньому  говориться,  що відповідно  до вимог Конституції України,  закону,  який я назвав, забезпечити висвітлення  роботи  четвертої  сесії  Верховної  Ради чотирнадцятого  скликання,  своєчасне  фінансування  підготовки та виходув  ефір  прямих  трансляцій  пленарнихзасідань,  програм   і передач  про  діяльність  Верховної  Ради  України  в  порядку  та обсягах, визначених цією постановою.

 

     Це абсолютно коректна й оптимальна норма,  оскільки доручення дається  вищим законодавчим органом виконавчим структурам,  і вона зовсім не суперечить чинному законодавству.  Це питання  має  саме так регулюватися.

 

     Державному комітету   телебачення  і  радіомовлення  України, Національній раді України з  питань  телебачення  і  радіомовлення постійно  контролювати  (це  другий пункт) дотримання Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, іншими телерадіоорганізаціями чинногозаконодавства та цієї постанови.

 

     Чому записали  конкретне доручення?  Тому що практика минулих сесій,  починаючи з п'ятої сесії тринадцятого скликання, свідчить, що  постанови  Верховної  Ради  наполовину,  а  то  й  більше,  не виконуються,  і чиновники розводять руками:  нам немає відповідних доручень,  а  де  це  нам  записано?  У  цьому випадку є конкретне доручення, що дається відповідним пунктом постанови.

 

     Пункт 3.  "Національній телекомпанії України: у дні пленарних засідань  парламенту  забезпечити  на  каналі  УТ-1  трансляцію  в часовому  проміжку  з  21  до  22  години  інформаційної  програми "Щоденник  Верховної Ради України" тривалістю 10 хвилин з повтором цієї передачі у проміжку з 10  до  11  години  наступного  дня  на каналі УТ2".

 

     Цілком зрозумілий текст. Така практика у нас була. Цяпрограма вироблялася  на  останній  сесії   зокрема   Дирекцією   теле-   і радіопрограмапарату  Верховної  Ради  України,  і такі 10-хвилинні звіти йшли.  Причому  Національна  телекомпанія  ніби  і  не  мала претензій,навіть    тоді,колив   залі   вонине   працювали,   такі 10-хвилинки йшли.  Часовий проміжок - годинний,  вони  в  будьякий момент  упродовж  цього  часового  відрізку  можуть  поставити  цю програму.

 

     Мипередбачаємо, я коментую далі цей  пункт,  на  каналі  УТ-2 трансляцію   в   прямому   ефірі   у   часовому   проміжку  (прошу звернутиувагу,  я вношу зараз зміни) не з 14 до 16 години,  як там записано,  а з12 до 14 години щосуботньої 45-хвилинної програми за участю представників комітетів Верховної Ради України.

 

     Чому з 12 до 14 години?  Уже після того,  як проект постанови був   підготовлений   і   засланий   у   Верховну   Раду,   ми   з пресслужбоюВерховноїРади з'ясували, що період з 14 до 16 години на УТ-2 є ліцензійним для каналу "1+1".  А ми говоримо проНаціональну телекомпанію і  державні  канали.  Тому  ми  перенесли  трансляцію програми на часовий проміжок,  який належить для трансляції каналу УТ-2.

 

     У цьому  ж  пункті  йдеться  про  організаційне  забезпечення програми.

 

     На нараді  у  Голови  Верховної  Ради  ряд керівників фракцій пропонували  (і  сьогодні  є  пропозиція  фракції)   записати   не "представників  комітетів",  а  "представників депутатських груп і фракцій".

 

     Я думаю,  що ви можете проголосувати,  народні депутати,  але комітет  записав  так  тому,  що  така суботня програма у минулому буласаме для комітетів,  представники яких  конкретно  розповідали прозроблене,  про  питання,  котрі розглядалися.  І це ніби знімає іншу  проблему,  оскільки  до  нас  звернуласяЦентральна   виборча комісія  з  пропозицією  взагалі не робити прямих трансляцій,  бо, мовляв, це ставить у нерівні умовикандидатів у Президенти. Комітет мусив   зважати   і   на   цю  проблему.  Адже  якщо  ми  запишемо "представників фракцій",  то можна вважати,  що братимуть участь у програмі кандидати у Президенти.  А коли мова йде про комітети, то комітет  визначатиме,  хто  виступить   -   чи   той,   хто   веде законопроект,  чи  хтось  інший.  Тому  мені здається,  що рішення нашого комітету більшою мірою знімає проблему. Проте якщо Верховна Рада   проголосує   по-іншому,   то,   гадаю,   наш   комітет   не заперечуватиме. Я особисто не заперечую.

 

     Щодо пункту  4.  Ми  пропонуємо  дати   дорученняНаціональній радіокомпанії  України.  Хочу  повідомити,  що  у нас ніколи аж до останнього періоду минулої сесії не було проблем  із  Національною радіокомпанією.  Але її керівника викликали на килим до Президента України,  дали  вказівку  припинити  пряму  трансляцію   пленарних засідань  Верховної  Ради.  I  сьогодні  навіть  у  день відкриття четвертої сесії вперше за всі роки діяльності  Верховної  Ради  не було прямої трансляції по радіо. Навіть відкриття сесії!

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ганьба!

 

     ЧИЖ І.С.  Ганьба,  Сергію Івановичу,  я з вами цілком згоден. Ну,  я  думаю,  що  законодавці  все-таки  мають  змогу  виправити ситуацію.

 

     Отже, ми  пропонуємо  здійснювати  пряму трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України  на  першому  каналі  Національної радіокомпанії   та  у  дротовій  трансляційній  мережі.  Хоч  теж, нагадаю,  є звернення ЦВК,  в  якому  Центральна  виборча  комісія виступає  проти  прямих  трансляцій.  І  є сумніви взагалі.  Треба поміркувати,  чи  варто  Верховній  Раді  повертатися  до   прямих трансляцій.  Можна вирішити й так,  що,  скажімо,  не даючи прямих трансляцій, розширити коло програм типу "Щоденник Верховної Ради", як  це  передбачено,  тощо.  Тобто  це теж має вирішувати Верховна Рада.  Комітет  усе-таки  пропонуєздійснювати   пряму   трансляцію пленарних засідань Верховної Ради.

 

     Продовжити практику    щотижневих   45-   хвилиннихтематичних програм та  передач  за  участю  представників  фракцій,  груп  та позафракційнихнародних депутатів.  Як бачите, на радіопропонується залишити традиційні передачі за участю  фракцій.  Таким  чином  ми компенсуємо:  на  каналі  Національної  телекомпанії  програми  за участю комітетів, а тут - за участю фракцій.

 

     Організація цих   передач   покладається    на    прес-службу Секретаріату   Верховної   Ради  за  погодженням  плану-графіка  з керівниками депутатських фракцій і груп.

 

     У пункті  5  доручено  Управлінню  справами  Верховної   Ради України  укласти  на  період роботи четвертої сесії Верховної Ради угоди  з   ЗАТ   "Міжнародний   Медіа   Центр   -   СТБ",   іншими телерадіоорганізаціями  щодо  висвітлення  роботи  Верховної  Ради України.

 

     Ви звернули увагу на те,  що сьогодні в сесійній  залі  немає телетехніки,    відеоапаратури    каналу    СТБ,   який   працював минулоїсесії,  спасибі  їм.  Це  законослухняний  телеканал.  Буде постанова  Верховної  Ради,  і якщо їм,  так би мовити,  дозволить нинішнє становище,  бо цей  телеканал  фактично  нищать,  закривши рахунки,  вони (до речі,  вони витримали конкурс на минулій сесії) можуть після укладення угоди з Управлінням  справами  працювати  у Верховній    Раді.    "Щоденники"    їхні    були   кваліфіковані, професіонально зроблені і об'єктивні,  я хочу прямо сказати. Може, комусь щось не подобалося, але вони подавали матеріал об'єктивно і показали належний професійний рівень,навіть порівняно з  державним телеканалом.  Показали,  як  можна,  якщо  підходити неупереджено, зробити красиво,  знайти сюжет,  певну фабулу і таке  інше.  Тобто канал був на висоті,  і я сподіваюся, що інші незалежні телеканали (тут є представники "Інтера",  каналу  "1+1")  могли  б  працювати спокійно,  якби  вони  хотіли,  якби  їм  дозволили  засновники чи ті,хтовпливаєнаних.  Гадаю, це було б на користь державі взагалі і на користь творчим колективам.

 

     До речі,  передача  каналу  СТБ  була  доволі  рейтингова  на відміну  від  програм   державного   телеканалу,   який   працював накомпрометацію Верховної Ради.

 

     У пункті  6  пропонується  дати доручення редакційній колегії газети  "Голос  України".   Я   згоден   із   пропозицією   Сергія МакаровичаПравденка  про  те,  що  треба написати "редакції газети "Голос України" (це нормально,  редакція - це юридична особа)  або "головному редактору".  Ми тут напишемо не "редакційнійколегії", а "редакції газети "Голос України" і далі за текстом.

 

     І є  доручення  прес-службі  Секретаріату  Верховної  Ради  і нашому комітету.

 

     Щодо пропозицій, які внесла фракція прогресивних соціалістів, я думаю,  що виступить хтось один із авторів проекту. Я в принципі не проти цих пропозицій, за одним лише винятком. Я не бачу потреби в тому,  щоб виключати пункт 8, тому що хтось повинен контролювати виконання  постанови.Вониі так не виконують,  а якщо ми зробимо її такою,  що не буде кому контролювати,  то вони  просто  не  будуть виконувати.  Усе іншеможнабуло б голосувати. Доручення Генеральній прокуратурі, я вважаю, можна було б додати.

 

     От, власне,  уся інформація  стосовно  проекту  постанови.  А тепер щодо того, чи збирається влада її виконувати.

 

     Шановні колеги,  я  просто  не  можу знайти слів,  котрі були бпарламентськими,  щодотого,якставитьсядо Верховної  Ради  нинішня виконавча  влада і передусім,  очевидно,  гарантКонституції.  Такі слова,   мабуть,   важко    знайти,    коли    чиниться    наруга, зухвало,грубопорушуютьсязакон і Конституція України.

 

     Ну чого,   скажімо,   варта   відписка   нашого,   я  вважаю, вчорашньогоколегиСеминоженка, який тепер уже віце-прем'єр-міністр? Я  взагалі  трохи дивуюся,  Олександре Миколайовичу (такий відступ зроблю),  як  це  в  настаквиходить?  Позабирали   віцепрем'єрами, першими  віце-прем'єрами,  міністрами...  Сидить  на  тому  і тому стільці...  Як от зв'язком керує один чоловік і лобіює,  аж пальці знати,   свою  систему,  намагається  вставити  палиці  в  колеса, розламати те, що ми робимо стосовно радіочастотного ресурсу.

 

     Верховна Рада повинна діяти виключно в конституційному  полі. Є  порушення  Конституції - одразу судовий позов,  і до побачення, якщо вони самі цього не розуміють.

 

     Учора мене Семиноженко повчає на нараді  в  Голови  Верховної Ради,  що треба діяти в законному полі,  ви так виписуйте, щоб усе узгодити,  от ви ще якийсь  там  закон  прийміть...  А  тоді  вони збиратимуться виконувати.  А я сказав: "Ви дійте в конституційному полі,  покладіть депутатський мандат  і  тоді  виступайте  тут  як віце-прем'єрміністр". Я дивуюся, чому не Прем'єр-міністр підписав, адже  лист  Голови  Верховної  Ради  адресувався  саме   Прем'єру. Семиноженко  пише,  що  підстави,  наякихми  звертаємося  стосовно висвітлення  сесії,  є  необгрунтованими,  оскільки  в  статті  15 ідеться про те,  що державнезамовленнямаєвиконуватися,  а це хтось там повинен робити і так далі,  і висвітлювати вони можуть  тільки перше  пленарне  засідання  сесії Верховної Ради нового скликання. Аналогічна (прямо під копірку,  не знаю,  кому писали) відповідь є від Савенка мені як голові комітету. Точнісінько ті ж слова і та ж аргументація.  Ну  й   відповідна   завуальована   відповідь   від президента  Національної  телекомпанії,  голови Держінформполітики Бая і так далі.

 

     То я хочу з усією відповідальністю заявити:  це не що  іншеяк спроба   ухилитися   від   висвітлення,  як  вимагається  законом, діяльностіВерховної  Ради.  У  законі  є  стаття  5,  я  хочу   її процитувати (чиновники на неї не посилаються,  вони знайшли статтю 15):  "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах  коштів,  передбачених  у  державномуабомісцевих бюджетах на висвітлення  їх  діяльності,  формуютьзамовлення  засобам  масової інформації на ...проведення прямих теле-і радіотрансляцій." Я взяв тільки це.  А навсііншівиди! Ось прямий запис. Даною постановою ми робимо   таке  замовлення.Управліннясправами  укладає  договір  на висвітлення - немає жодних проблем.  І шукати якісь зачіпки  -  це тільки  спроба  не  висвітлювати,  спроба зробити німою,  сліпою і глухою Верховну Раду.

 

     Я вважаю,  що  відбувається  політична  інформаційна  блокада Верховної  Ради,  створюються  монопольно  комфортніумовидляодного кандидатавПрезиденти, а це неприпустимо.

 

     Я ще міг би погодитися,  що Верховна Рада могла б  спеціально обумовити  в  постанові,  що  висвітлюємотак,  але  от  кандидатив Президенти,  які є депутатами, можуть бути (гіпотетично) Верховною Радою обмежені. Скажімо, члени фракції можутьвиступати, а щоб були рівні умови,  можливо,  керівнику фракції,  який  є  кандидатом  у Президенти,  слова не надавати.  Я кажу, що можна було б, але це є все-таки порушенням законів і Конституції.  Вони мають рівні права і  повинні  бути  в  рівних  умовах.  Тим  більше  що  ці 15 чи 12 кандидатів,  які є у  Верховній  Раді,  це  не  одна  команда.  Це конкуренти, суперники, і їх позицію не можна розглядати як позицію всієї Верховної Ради. Верховна Рада - не монолітний орган. Так що, всі ці аргументи не витримують жодної критики.

 

     Шановні колеги,  на завершення хотів би зауважити ось що.  Як голова профільного комітету я звернувся до  керівників  фракцій  з проханням  дати узагальнену інформацію,  як вони бачать ситуацію в інформаційній сфері у зв'язку з президентськими виборами.

 

     Язвернувсядо членів  свого  профільного  комітету   під   час канікул,  і  вони  напрацьовують  такий  матеріал.  Ми  хочемо  це узагальнити,передативЦентральну    виборчу    комісію    наспільне засідання.  І  передати  в  Генеральну прокуратуру,  бо Генеральна прокуратура каже,  що вона може розглядати такі питання тільки від ЦВК.    Наш    комітет    допоможе,   дамо   серйозний   матеріал, покажемоконкретніфактипорушеннязако      нодавства,      створення комфортних монопольнихумовдля одногокандидата,  і тоді,  я глибоко переконаний,  треба звертатися до Верховного Суду з  питанням  про зняття з реєстрації одного з кандидатів,  конкретно - нині діючого Президента,  який  фактичномонополізував  усупереч  Конституції  і законам усю інформаційну сферу. Це неприпустимо.

 

     Даний проект  постанови є спробою подолати оцей інформаційний вакуум усупереч законам  і  Конституції,  який  вчинила  виконавча влада  по відношенню до Верховної Ради України.  Япрошу підтримати проект постанови і готовий відповісти на запитання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Ми   сьогодні   ще   раз   побачили   таку примітивнудемонстрацію,  коли Голова Верховної Ради звертається до Кабінету Міністрів, до Пустовойтенка, а відповідь підписує людина, яка,  як кажуть, ще стільця не нагріла. Це рівень Прем'єрміністра! У мене сьогодні з  ним  була  розмова.  Я  йому  рекомендував,  що Прем'єрміністр повинен бути Прем'єр-міністром. А якщо ти начальник передвиборного штабу,  іди  працюй  начальником  штабу.  Ніхто  не заперечує.  Тому,  я  думаю,  ми  до  цьогоповернемося  і  зробимо відповідні серйозні висновки.

 

     А зараз,  шановні друзі,  не дивуймося тому, що відбувається, це  не  вперше.  Ми повинні не стільки адекватно приймати рішення, скільки приймати рішення,  передбачені  Конституцією,  законом.  І потім,  у  нас  є  право  дати  Генеральній прокуратурі відповідне доручення чи звернутися до  Верховного  Суду  для  розгляду  цього питання.

 

     До Івана  Сергійовича  запитання є?  Запишіться,  будь ласка. П'ять хвилинвідведемоназапитання.

 

     Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Безугла. За нею - депутат Сирота.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово Марченко Владимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины, социалистичесая оппозиция. Иван Сергеевич, я вчера задавал вам вопрос на заседании Согласительного совета фракций, но удовлетворительного   и   убедительного   ответа  не  получил.  Но поскольку зал будет принимать решение и голосованием  определяться по проекту постановления,  я хотел бы, чтобы вы залу обяснили, на основании  какого  нормативного  документа,  на  основании   каких принципов  будут  представлены депутаты от комитетов в прямомэфире на канале УТ-2 в "щосуботній 45-хвилинній програмі"?

 

     Почему вы настаиваете на том, чтобы именно от комитетов, а не от  фракций  были там представители?  Еще раз подчеркну:  назовите нормативный документ,  согласованный в зале или  с  руководителями фракций, который определит принципы представительства.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Володимире Романовичу.  Я вчора пояснював і сьогодні скажу,  що в нас у принципі не було жодної проблеми з цим (у нас є прецедентне право, якщо хочете): комітет відряджав одного зі своїх членів на таку телевізійну передачу з огляду на  те,  хто веде той чи інший законопроект,  що розглядається в сесійній залі, тощо.

 

     Ми діємо на підставі Закону про комітети Верховної Ради, тому запис саме такий.  Чому так сталось, я сказав. За великим рахунком треба було б записати,  що дві передачі за участю фракцій, а третя підсумкова,  суботня  -  за участю комітетів.  Це був би найкращий варіант.  Але оскільки це не я блокую,  а мене  блокують  разом  з вами, то ми виходили з такої ситуації і намагалися врівноважити: у телепередачі беруть участь комітети,  а в радіопередачі - фракції. Ми  так  і  залишили.  Інших  якихось  ущемлень права немає.  Якщо Верховна Рада проголосує,  щоб замість комітетів записати фракції, я  не  заперечую.  Тобто в мене тут немає до вас опозиційності.  В інших питаннях, може, є, а тут - ні. Визначимося голосуванням.

 

     ГОЛОВА.Депутат Сирота. За ним - депутат Абрамов.

 

     СИРОТА М.Д.  Фракція Трудової партії України.  Шановний Іване Сергійовичу! Маю до вас два коротких запитання. Як ви ставитеся до того, щоб підтримати нашу пропозицію перші два календарні пленарні тижні працювати в повному пленарному режимі,  а не тільки в першій половині дня? Це перше.

 

     І друге.  Як показує практика,  коли немає прямої  трансляції наших засідань, їх ефективність різко підвищується. Це засвідчив і Ткаченко Олександр Миколайович,  сказавши,  що на  минулій  сесії, коли  не  було  трансляції,  на 50 відсотків зросла продуктивність нашої праці. Як ви ставитеся до того, щоб була пряма трансляція не пленарних  засідань,  а  виступів  представників фракцій і груп по УТ-1?

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую і вам.  Щодо проведення засідань у перші  два тижні  тільки  в  першій  половині  дня.  Я  підтримую все-таки цю пропозицію.  Адже початок сесії,  комітети повинні напрацювати  ті законопроекти,  які  включені  до  другого розділу - питання,  які мають розглядатись.  А коли це зробити?  Чекати,  коли в нас  буде тиждень  для роботи в комітетах,  не доводиться,  ми просто можемо забуксувати.  Тому  мені  здається,  що  Голова   Верховної   Ради запропонував продуктивне - працювати в пленарному режимі по півдня оці  два  тижні.  Ви  можете  мати  іншу  думку,   Верховна   Рада визначиться.

 

     Стосовно того,  що ефективність різко зростає.  Ви знаєте, "у меня нет слов для выражения  своего  восторга",  коли  я  бачу  на телеекрані людину,  яка сім місяців не була в сесійній залі... Або один чоловік,  веселий,  молодий (зараз його немає),  отут сидить, всі  32  у  нього  на  обличчі,  розказує весело,  як підвищується ефективність тоді,  коли трансляція  виключена.  Розказує  людина, якої в залі немає ніколи! Ну, ви мені вибачте...

 

     Ефективність зростає  не  від  того,  є  трансляція чи немає. Навпаки,  підвищується відповідальність депутата  за  те,  що  він пропонує.  А що в тому поганого,  що депутат хоче, щоб його почули виборці?  Я,  наприклад, депутат від округу, я хочу, щоб мене чули мої виборці.  В цьому немає нічого поганого.  І згадайте,  ви свої імена, зокрема, й ви, Михайле Дмитровичу, заробили на тому, що вас люди  чули,  що  ви  причетні  до прийняття Конституції.  Що ж тут поганого?  Хто  вам  на  Банковій  таке  сказав,   що   не   треба висвітлювати?

 

     Стосовно ефективності  я теж маю власну точку зору і висловлю її. Я не вважаю, що ефективність можна міряти тоннами, кілометрами чи  кількістю  законів.  Хоча  то  показник  дуже  потужної роботи Верховної  Ради,  якщо  вона  консолідується  і   приймає   велику кількість  законів.  Мені здається,  ефективність буде тоді,  коли закони  виконуватимуться.  От  у   цій   частині   Верховна   Рада безпорадна. Безпорадні ми з вами, бо не маємо механізмів впливу на Президента, на уряд, на те, як виконуються закони. Не здійснюється контрольна  функція  Верховної  Ради.  Оце  мене дуже лякає,  якщо хочете.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА.Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Фракция   Коммунистической   партии.   Уважаемый   Иван Сергеевич,  мои  избиратели  возмущаются  тем,  что  сегодня,  как никогда, грубо нарушается Закон о выборах Президента. Каждый день, каждый вечер и ночь можно видеть на экранах, как средства массовой информации продуманно монтируют в информационные передачи материал о Президенте. Других никого не видишь.

 

     Под предлогом   деловых   поездок  Президента  идет  активная агитация за него.  Особенно возмущает моих избирателей то,  что  в выступлениях   работников   средств   массовой   информации  грубо оскорбляются левые кандидаты в Президенты.

 

     Скажите, Иван   Сергеевич,   могли   бы   средства   массовой информации  так бесцеремонно вести себя,  если бы за их плечами не стоял Президент и исполнительная власть?

 

     И второе. Насколько я помню, Верховная Рада проплатила деньги за трансляцию. Почему же ее нет?

 

     Спасибо.

 

     ЧИЖ І.С.        Дякую.        Знаєте,ви,якказавКозьмаПрутков, "зритевкорень".  День  і  ніч  Президента   показують   не   тому, щовінбагатороботиробить,атому,що         він         нею        не займається.Якбичоловікробивроботу,  товонатак робиться,  що не  на виду.  Він же то на весіллі танцює,  то співає. Добре, звичайно, - різностороння  особистість.  Але  це  не  для   Президента,   мені здається.

 

     Сьогодні те,   що   діється   в  інформаційному  просторі,  є грубимпорушеннямКонституціїізаконів          України.           Ми відстежуємо,проводимо моніторинг.  Сподіваюся,  що ми ЦВК все-таки якосьсподвигнемодотого,що  вона  стане  на   правову   основу,   і спробуємо  все-таки  якось  вплинути  на ситуацію.  А ми зовсім не передбачаємо,хто буде Президентом.  Хай народ зробить  вибір,  але йому, народу, треба не заважати цей вибір робити.

 

     Наведу такий  приклад.  Поїхав Голова Верховної Ради(не тому, що Ткаченко,  - міг би бути хтось інший),  друга посадова особа  - чи,  як  ви  казали:  "Я не перший,  але й не другий",  - поїхав у Донецьк зустрічатися з колективами.  Людей зібрали. Як висвітлили? Він такий же кандидат! Я вже не кажу - Голова Верховної Ради.

 

 Другийприклад.РабиновичдвічізІзраїл ю         дає         інтерв'ю Українськомурадіо,розказує,який   Мороз   "подлец",   яка   газета "Товариш" нехороша і що він відсудить...  Виможетеуявити ситуацію, коли б Чиж,  скажімо,  десять хвилин "вещал"наізраїльському радіо, який Рабинович нехороший іяка  йогогазетаякась  не  така  або  тут канал якийсь не такий?

 

     Усе це    симптоми    тоталітарного    режиму.    Так,    він повзе,так,віннамагаєтьсязакріпитися  і   взяти   владу.   Це   вже буловісторії,і   це   дуже   небезпечно.  Кажу  як  людина,  котра представляєнашпарламентуРадіЄвроп  и.Миітам  про  це   намагаємося говорити і говоримо.

 

     Я хочунагадати,що   ми   з  вами  наприкінці  сесії  прийняли звернення з приводу політичної ситуації в Україні.  Його  ж  ніхто ніде  не оприлюдниві нічого про нього не сказав.  Ми звернулися до європейських    структур.    Відбувається    грубе     потоптання, нищенняелементарних  норм  і  законів.  У  цьому  причина.  І мені здається,що   Верховна    Рада    має    статимонолітом,тому    що сьогоднінищать одних,  а завтра за такимжеправиломприйдеіншийіможе те жсаме робити стосовно інших. Цього не можна допустити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Якби тільки ці проблеми, які ви піднімаєте... Хоча це справді проблеми.  Виподивітьсянедільнівипуски,коливихв  аляють Гітлера по півтори-дві   години,    а    агресором    показують    Радянський Союз,доводячи,щоНімеччинанемалас   тратегічноїавіації,бронетехніки тощо. Це,мабуть,більше,ніжцинізм. Я думаю, що без вказівки, в тому числі іПрезидента,  ніхто б не взяв на себевідповідальність робити такіпередачі.  А це,  мабуть,  принижуєвзагалі нас як державу,  як Україну в цілому через одну людину.

 

     Шановні колеги,поданотрипроектипостанови.П  оправкиВітренко і Марченко.  Є необхідність виступати?  Увімкніть мікрофон  депутата Марченка. Чи ви на трибуну? Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемыедепутаты,вцеломможно и нужно согласиться с тем, что работа Верховного Советадолжнабыть представлена в прямом эфире как принцип наиболее четкого  соблюдения  демократических  норм  о работе    того    или   иного   органа.   Поэтому   мы   в   целом согласнысконцепцией,котораяпредстав                        лена,но необходимовнестинекоторыеизменения,    поскольку    в    противном случаенаши намерения в общем-то не  будут  реализованы  и  породят противоречия внутри зала.

 

     Яхотелбысказать, что   нам   надо   как-то   определиться  по времени.Если  депутат,получивслово,  хочет  сказать  не  о   норме закона,  давайте определимся, что это будет пять или десять минут, или 0,1 отведенного  времени.  Потому  что  я  могу  сейчас  также рассказать   о   многочисленных   фактах,   как  какие-то  подонки распространяют  слухи  оНаталииВитренко,распространяют   листовки. Александр  Мороз  -  своиагитки.Даженаписал,чтоВитренко  вроде  бы выступаетзаподдержкуегокандидатуры. Имногоедругое.

 

     Я думаю,  что надо говорить по существу проблемы.  А существо проблемызаключается  вот  в чем.  Мы предлагаем изменить преамбулу постановленияВерховнойРады.Потомуч тосуть предложенной  преамбулы, мнепредставляется,   некорректна:   "Зметою   задоволення   потреб суспільства..." Что это?  На мой взгляд,  то,  что мы  предлагаем, более  верно  и  как  раз  исходитиз  прав  наших избирателей.  Мы предлагаем изложить преамбулу в такой форме: "З метою забезпечення конституційних       прав       громадян       на       інформацію продіяльністьпредставницькихта  державних   органів   влади,   для здійснення      контролю      виборців     заобраниминиминародними депутатамиУкраїни та політичними партіями  Верховна  Рада  України постановляє."  То  естьмызащищаем конституционныеправагражданидаем им право контролировать нашу деятельность.

 

     Далее. Мы    предлагаем    в     пункте     2к     контролюза соблюдениемнормпостановленийизако      нодательства     подключить Генеральную     прокуратуру.     Я     думаю,     чтоэтобудетболее эффективныймеханизмдля  обеспечения выполнения постановления,  чем то, что предлагается в проекте постановления от комитета.

 

     Я совершенно  не  согласен,   и   наша   фракция   совершенно несогласнас  концепцией представительства от комитетов в телеэфире на канале УТ-2, которая предложена в пункте 3.

 

     Действительно, мы   имеем   практику,   когда   на   УТ-2   в субботнихпрограммах   выступали   представители  комитетов.  Но  я напомню,  что выступали они в томслучае,есливтечениенедели три или четыре  раза выступали представителифракцийимогли рассказать как о работе  Верховного  Совета  в  целом,  так  и  о  своей  работе  в частности.  Если будет записана такая норма,тоябуду расценивать ее как политическую цензуру для представленных  фракций.  Этоисходяиз стенограмм и обяснений,  которыедалтогдаИванЧиж.  Дело в том, что нет   нормативного   документа,покоторому    будет    сформировано представительство      от      комитетов.Апредставительствоотфракц ийсогласовано в нашем  зале.Онопростои  понимаемо,  и  поэтому  мы предлагаем   в   этом   пункте  как  разпринципиальноизменить:дать представительствоот фракций.

 

     Все остальные поправки в общем-то редакционного  плана,апункт 8"Контрольза   виконанням   цієї  постанови  покласти  на  комітет Верховної  Ради..."  исходит   из   конституционных   обязанностей комитетов и в этом плане он лишний.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Зарубінський. Будь ласка.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний      виборчий      округ,      НДП).     Фракція Народнодемократичної  партії.  Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати!   Ми   виступаємо  за  те,  щоб  робота  Верховної  Ради висвітлювалася якомога об'єктивніше,  повніше.  І робимо це зовсім не з кон'юнктурних міркувань чи з кон'юнктурних позицій. Очевидно, ви  пам'ятаєте,  що  з  самого  початку  ми  виступали   за   таке висвітлення.  Єдине  -  щоб це не здійснювалося в повному обсязі і щоденно.

 

     І тому я хотів би звернути увагу лише на деякі моменти нашого проекту постанови, котрі, мені здається, у сукупності дають змогу, щоб народ знав про те, що тут відбувається, і водночас щоб справді не використовувалася трибуна Верховної Ради,  як то кажуть,  не за призначенням.

 

     Передусім ми вважаємо,  що для висвітлення  роботи  четвертої сесії  Верховної  Ради  України  потрібно  використати  всі наявні засоби масової інформації.

 

     Кабінету Міністрів України, Державному комітету телебачення і радіомовлення  України  забезпечити своєчасне і повне фінансування (в межах коштів, передбачених Законом України про Державний бюджет України  на  1999 рік),  підготовку й озвучення тематичних програм про діяльність  Верховної  Ради  України  в  порядку,  визначеному законодавством України.

 

     Національній радіокомпанії   України  за  участю  прес-служби Верховної  Ради  України  за  рішенням  Верховної   Ради   України забезпечити  повну  пряму радіотрансляцію окремих визначених самою Верховною Радою питань;  щоденно у проміжку з  19  до  23  години, тобто у так званий прайм-тайм, забезпечувати годинну радіопередачу за   пропорційною,   почерговою    участю    представників    усіх парламентських фракцій, груп і комітетів Верховної Ради України.

 

     Національній телекомпанії   України   за  участю  прес-служби Верховної Ради України забезпечити випуск інформаційних щоденників засідань   Верховної   Ради  України;  у  дні  пленарних  засідань Верховної Ради транслювати 30 хвилин у прямому  ефірі  на  першому каналі  у  проміжку  з 19 до 23 години (знову ж таки в кращий час) передачу   "Парламентська   трибуна"    за    почерговою    участю представників  парламентських фракцій,  груп і комітетів Верховної Ради.

 

     Прес-службі Верховної Ради України, Дирекції телерадіопрограм Верховної  Ради  України,редакційній колегії газети Верховної Ради "Голос України" забезпечити підготовку матеріалів для  всебічного, об'єктивного та оперативного інформування українського суспільства про діяльність вищого законодавчого органу держави.

 

     Контроль за виконанням цієї постанови покласти на відповідний комітет, який очолює Іван Сергійович Чиж.

 

     Вважаю, що  це  цілком виважений текст проекту постанови.  Ще разхочу  наголосити,  що  він  готувався  виходячи  не  з  якихось кон'юнктурних міркувань і свідчить,  що ми завжди за це виступали. Я прошу проголосувати за наш проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги... (Шум у залі). То з іншого питання.  Ви внесли проект з наступного питання,  стосовно порядку роботи. А тут ідеться про висвітлення.

 

     Шановні друзі,  отже,  є  три   проекти   постанови.   Проект постанови,  який вносять члени профільного комітету, другий проект постанови,  який вносять народні депутати  Вітренко  та  Марченко, третій   проект,   внесений   депутатами   Журавським,   Карповим, Зарубінським.  Я просив би прийняти за  основу  проект  постанови, який вносять члени профільного комітету.

 

     Прошу підтримати.    Голосуємо.    Перше    голосування.   Ще нерозучилися голосувати?

 

     "За" -233.

 

     Спасибі.

 

     Ставлюна голосування пропозицію прийняти в цілому...  (Шум  у залі). Одну хвилинку, є поправка, внесена депутатом Донченком. Він пропонує дописати пункт 9,  яким передбачається, що за невиконання цієї  постанови  перші  керівники  Національної телекомпанії і так далі притягаються до відповідальності.

 

     Ми з вами на попередній сесії  висловили  недовіру,  прийняли рішення  про  звільнення  керівників.  Президент  не  почув нашого рішення і вважає, що так воно й повинно бути.

 

     Я можу  поставити  на  голосування,  будь  ласка.  Ставлю  на голосування пропозиціювключити у текст проекту постанови пункт 9 у редакції, яку вносить депутат Донченко.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" -223.

 

     Прошу зібратися. Голосуємо.

 

     "За" -236.

 

     Спасибі.

 

     На прохання депутатів зачитаю текст даного пункту.

 

     Пункт 9.  "За  невиконання  цієї  постанови  перші  керівники Національної  телекомпанії  і  Національної  радіокомпанії України несуть    персональну    відповідальність    згідно    з    діючим законодавством".

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  включити  поправки,  які вносять депутати Марченко та Вітренко,  починаючи  від  преамбули. Будь ласка.

 

     "За" -174.

 

     Депутат Шевченко. Прошу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформацїї    (багатомандатний загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ).   Шановні   колеги, підтримуючи по  суті  цей  проект  постанови,  ми  б  просили  вас передусім проголосувати саме ті поправки, де більше прав надається групам  і  фракціям  порівняно  з  комітетами,  бо  тут  ми   явно пробуксовуємо. Це перше.

 

     І друге. Можливо, трохи в іншій редакції записати пункт 5, де Управлінню справами Верховної Ради доручається укладати відповідні договори і зокрема із ЗАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" та, як тут сказано,  іншими телерадіоорганізаціями. Безумовно, те, що діється з СТБ,  ганьба для нашої держави,  це пряме переслідування. Однак, оскільки ми приймаємосерйозний документ,  можливо,  варто  було  б обмежитися  прямими  дорученнями Управлінню справами мати справу з СТБ  і  цими  моментами  не  загострювати  серйозний   аналітичний документ.  А також варто додати, що не просто доручаємо Управлінню справами  (це  виконавчий  орган),  а  за  погодженням  чи  то   з профільним   комітетом,  а  ще  б  краще  з  Погоджувальною  радою керівників фракцій це робити,  щоб  був  момент  присутності  і  з нашого боку.

 

     Прошу підтримати   підхід   щодо  викладу  пункту  5  проекту постанови,  а також тексту проекту постанови в цілому.  Це позиція фракції Народного руху України.

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  Віталію  Федоровичу,  що Управління справами - це структура Верховної Ради, яка нас із вами обслуговує (Шум у залі). Не розказуйте, Іване Олександровичу. Якби ви стільки знали, скільки не знаєте, ви геніальним чоловіком були б.

 

     Ставлю на голосування пропозицію,  яку вніс Віталій Федорович Шевченко.

 

     "За" - 220.

 

     Підтримайте, будь   ласка.   Ще  раз  ставлю  на  голосування пропозицію, яку вніс Шевченко Віталій Федорович.

 

     "За" - 257.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Уважаемые коллеги, я хотел бы предложить коротенькую поправку, одно предложение: "Комитету по вопросам    свободы    слова    и    информации    совместно     с Контрольноревизионным             управлением            проверить финансово-хозяйственную деятельность Национальной  телекомпании  и Национальной  радиокомпании  за последние два года и информировать Верховную Раду до 1 октября 1999 года".

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що ми  можемо  дати  таке  доручення  нашій Рахунковій палаті, і вона нам доповість. Якщо не заперечуєте. І не потрібно цього вносити до проекту постанови.

 

     Чиж Іван Сергійович. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Віталій  Григорович  запропонував   цікавий пункт,  однак  я  просив  би  не  давати  такого  доручення нашому комітету, ми не маємо права займатися фінансовими перевірками. Для цього   є  Рахункова  палата,  ви  правильно  сказали,  Олександре Миколайовичу.  Тим більше що вона вже там перевіряла, є відповідні висновки.  І  є  тимчасова  слідча  комісія,  котру очолює Михайло Якович Онуфрійчук.  Можна було б  тимчасовій  слідчій  комісії  та Рахунковій палаті зацікавитися.

 

     Дякую. І треба голосувати вже в цілому документ.

 

     ГОЛОВА. Ми таке офіційне доручення дамо.

 

     Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Реформи-Конгрес". Шановні колеги, на жаль,  проект ми не внесли. Підтримуючи все, що було сказано, я додав би ще один пункт (шкода, що з голосу).

 

     Фінансові перевірки вже робилися, наші заклики до Генеральної прокуратури,  інших правоохоронних органів - теж робилися.  Але  в даному разі ті, хто контролює державні центральні мас-медіа, діють за принципом: "А Васька слушает да ест".

 

     Єдиний суттєвий  парламентський  вплив   -   це   фінансовий, бюджетний. Свого часу я розробив проект змін і доповнень до Закону про телебачення і радіомовлення  (Верховна  Рада  його  прийняла), згідно  з яким вилучається окремий бюджетний рядок із фінансування Національної   телекомпанії    і    Національної    радіокомпанії, переводиться це на держконтракт і держзамовлення.  Сподіваюся,  що така норма діятиме з наступного року.

 

     Але сьогодні я зробив би  таким  чином.  У  разі  невиконання відповідними  інформаційними структурами,  виконавчою владою даної постанови  доручити   нашому   профільному   бюджетному   комітету підготувати  зміни і доповнення до Закону про Державний бюджет уже цього  року  стосовно  вилучення  окремого  рядка:   "Фінансування Національної телекомпанії".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  у  законі про порядок висвітлення діяльності органів державної влади телерадіокомпаніями  чітко  визначено,  що після прийняття постанови Верховної Ради вона набирає сили закону. І ми цим повинні скористатися.  Учора на зустрічі  ми  керівництву про  це  сказали.  Але  якщо  вноситься  така пропозиція депутатом Білоусом, я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 206.

 

     Наполягаєте? Будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  в  цілому  прийняти  проект постанови з поправками,  які ми проголосували: депутатів Донченка, Шевченка і Білоуса.

 

     "За" - 247.

 

     Спасибі.

 

     З мотивів слово надається депутату Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Александр  Николаевич,  я  очень  прошу  вас  и народных депутатов Украины:  давайте  не  будем  дискредитировать  свою   работу.   В Регламенте четко определено,  что тот,  кто хочет внести поправку, должен   ее   выписать   и   депутаты   должны    голосовать    за сформулированную    поправку    к   конкретному   пункту   проекта постановления.

 

     Наша фракция,  как  и  все  остальные,   получила   документ, проработала его,  сформулировала поправки.  Все поправки надо было ставить по очереди.  Я совершенно не могу понять зал, почему мы не включили   в   качестве   контрольной   структуры  за  исполнением постановления Генеральную прокуратуру? Почему?

 

     Не могу также понять, почему каждый пункт (а надо былоставить на   голосование   каждую   поправку,  сформулированную  нами)  не поставили на голосование?  Мы с самого начала пустим снежный  ком, чтобы  все  валить.  Я  прошу  больше не делать такого,  Александр Николаевич.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Володимире  Романовичу,   я   поставив   на голосування  вашу пропозицію,  починаючи від преамбули і щодо всіх чотирьох позицій,  які ви внесли.  Я поставив на  голосування  ваш проект  як  доповнення  до основного проекту профільного комітету. Набрали 174 голоси. Кого ви звинувачуєте? Не треба.

 

     _______________

 

     Розглядається проект   постанови   про    календарний    план проведення четвертої сесії Верховної Ради України. Шановні колеги, у вас є цей календарний план.  Учора ми його погодили на засіданні Погоджувальної  ради.  Є  пропозиція  затвердити календарний план. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається питання про  розклад  засідань  Верховної  Ради України  на 7-17 вересня,  тобто на два пленарних тижні.  Учора ми погодили і попросили роздати всім депутатам  ще  раз  (можливо,  у когось немає,  хтось, може, звернеться) ті питання, які планується розглянути  на  четвертій  сесії.  Зараз  ми  затвердимо   розклад засідань на 7- 17 вересня, на два пленарних тижні, а на наступному тижні повернемося до розгляду і затвердження  всього  календарного плану роботи четвертої сесії з урахуванням ваших пропозицій.

 

     Якщо немає  заперечень,  я  прошу  розклад засідань Верховної Ради на 7-17 вересня проголосувати в цілому.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ------------

 

     Розглядається проект    Закону    про   інститути   спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

 

     Доповідає член  Державної  комісії  з   цінних   паперів   та фондового ринку Бірюк Сергій Олексійович.

 

     Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     БІРЮК С.О.,  член  Державної  комісії  з  цінних  паперів  та фондового  ринку  України.  Шановні  народні  депутати!   Шановний Голово!   На   ваш  розгляд  вноситься  законопроект  України  про інститути   спільного   інвестування   (пайові   та   корпоративні інвестиційні    фонди).   Основним   завданням   законопроекту   є регулювання суспільних відносин,  що виникають у  сфері  спільного інвестування   і  стосуються  створення  та  діяльності  суб'єктів спільного інвестування,  забезпечення гарантій прав  власності  на цінні папери та захисту прав учасників фондового ринку.

 

     Згідно з законопроектом надається можливість залучати грошові кошти  юридичних  та  фізичних  осіб  безпосередньо   для   потреб підприємств   та  економіки  України,  а  також  їх  ефективнішого використання.  Передбачається  існування  двох  видів   інститутів спільного інвестування:  пайових та корпоративних фондів.  Спільне інвестування відповідно до цього законопроекту є  виключним  видом діяльності.     Інститут     спільного     інвестування    -    це організаційноправова форма  діяльності,  пов'язана  з  об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів та нерухомість.  У проекті   закону   передбачено,   що   ці  інститути  можуть  бути диверсифікованими і недиверсифікованими. Встановлюються вимоги для надійності   цінних   паперів,   що   можуть  придбаватися  такими інститутами, а також обмеження щодо вартості цінних паперів одного емітента  та кількості цінних паперів в активах відповідних фондів з метою зменшення ризиків вкладень.

 

     Чітко прописані обмеження діяльності фондів, а також посилені функції   зборів   та   наглядового   органу  інституту  спільного інвестування,  в тому числі щодо контролю за  діяльністю  керуючих фондами.

 

     Діяльність керуючих     регламентується    в    розділі    IV законопроекту. Визначено їх участь в управлінні фондами, обмеження діяльності   та   відповідальність  перед  учасниками,  насамперед пересічними  громадянами,  за  вкладені  кошти  та   прибутковість інвестиційних портфелів, сформованих у процесі діяльності фондів.

 

     У проекті   закону   передбачено,   що   управління  активами відповідних фондів здійснюють  суб'єкти,  які  отримують  державну ліцензію  (дозвіл)  на  цю  діяльність,  з додержанням спеціальних вимог щодо ліквідності,  дохідності, диверсифікації та зворотності активів.

 

     Керуючий активами  несе  повну  майнову  відповідальність  за збитки,  що були спричинені його  діями  або  бездіяльністю.  Крім майнової    відповідальності    керуючих   активами,   передбачена відповідальність зберігача активів даних фондів.  У разі, коли він протягом  одного  дня  не повідомив про дії або бездіяльність,  що можуть  призвести  до  втрат  у  інвесторів,  цю  відповідальність поділятиме разом з керуючим і відповідний зберігач фондів.

 

     У розділі V з метою підвищення надійності захищеності вкладів інвесторів передбачені обмеження щодо деяких видів майна та цінних паперів, які не можуть бути включені до складу активів відповідних фондів.

 

     У "Прикінцевих  положеннях"   запропонованого   законопроекту передбачена    безболісна    процедура    перетворення   суб'єктів підприємницької діяльності, які є в Україні, в інститути спільного інвестування  не  лише  з  урахуванням  чинного законодавства щодо захисту прав інвесторів (розділ Х),  а й  із  встановленням  більш жорстких  обмежень  діяльності  та  вимог,  спрямованих  на захист інтересів дрібних інвесторів - учасників фондів.

 

     У проекті закону велика увага приділяється питанню  розкриття інформації  та  забезпечення  прозорості  обігу цінних паперів для інвестора (розділ VІ).  Передбачається введення  проспекту  емісії цінних  паперів,  який повинен забезпечити отримання учасниками та акціонерами   всієї   необхідної   інформації   про   інвестиційну діяльність.

 

     Розділ VІІ   стосується   безпосередньо   порядку  та  обсягу розкриття відповідної інформації перед учасниками-акціонерами.

 

     У проекті  ретельно  виписані  процедури  розміщення,  викупу розміщених  цінних  паперів,  подання  заявок  на придбання цінних паперів  та  їх  викуп.  Передбачено  також  механізм   припинення розміщення  та  викупу  цінних  паперів у разі загрози спричинення суттєвої шкоди інтересам інвесторів та держави.

 

     Враховуючи викладене,  можна зробити висновок,  що цей  закон забезпечить  створення  розвиненої  системи  фондового  ринку  для залучення і використання інвестицій,  залучення ресурсів  з  метою технологічного    переоснащення   стратегічно   важливих   галузей економіки   України,   насамперед   високотехнологічних,    шляхом ефективного  використання  грошових коштів учасників,  запобігання можливості   встановлення   монопольного   контролю;    зацікавить потенційних  інвесторів працювати на фондовому ринку України через інститути спільного інвестування;  захистить права  інвесторів,  в першу  чергу  населення,  на  фондовому ринку;  посилить державний контроль за учасниками фондового ринку.

 

     Законопроект пройшов експертизу серед  провідних  українських науковців  та  консультативно-експертної  ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Ми уважно ознайомилися з висновками Комітету Верховної Ради з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності  та   інвестицій   та   науково-експертного   управління Секретаріату   Верховної  Ради  і  вважаємо  зазначені  пропозиції слушними,  вони  будуть  враховані  при  подальшому  доопрацюванні проекту.

 

     Дякую вам   за   увагу  і  сподіваюся  на  підтримку  проекту постанови Верховної Ради щодо зазначеного законопроекту, внесеного профільним комітетом.

 

     ГОЛОВА. До Сергія Олексійовича будуть запитання?  Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітіть список. П'ять хвилин.

 

     Депутат Баулін. За ним - депутат Романчук.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов. Прошу передать слово моему коллеге по фракции Стрижко Леониду Петровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Сергей  Алексеевич,  хотелось  бы  знать,  насколько  в   принципе отличаются  фонды,  которые  могут  быть  созданы  согласно  этому закону,  от тех печально известных фондов,  которые  оставили  без копейки сотни тысяч вкладчиков? Это первое.

 

     И второе.    Вы,    вероятно,   на   первый   вопрос   дадите утвердительный ответ и скажете, что действительно здесь существуют гарантии  для  вкладчика.  Если  это  действительно  так,  если вы гарантируете  вкладчикам  сохранность  их  денег  и   предусмотрен соответствующий   механизм   возврата  в  случае  банкротства,  то хотелось бы узнать у вас,  одобрен ли  этот  законопроект  многими существующими    сегодня   в   Украине   организациями   обманутых вкладчиков? Вы с людьми советовались на сей счет?

 

     Спасибо.

 

     БІРЮК С.О.  Спасибо  за   вопрос.   В   свое   время,   когда рассматривался вопрос о деятельности доверительных обществ,  я как раз работал в Верховном Совете  и  могу  сказать,  что  по  данным комиссии, которая работала, были обмануты вкладчики по привлечению денег,  а не по вложению в ценные бумаги.  Те  институты,  которые работали  с  ценными  бумагами,  практически  не  попали  в список злоупотребляющих.

 

     Чем в  данном  случае  этот  закон  лучше  по   сравнению   с действующими  нормами?  В ныне действующих документах не прописана ни  ответственность  участников,  ни  права.   Кроме   того,   там предполагается, что торговец и управляющий - одно лицо, и инвестор никаких прав не имеет.  В  этом  законе  это  разные  лица,  четко разведена их возможность управления этими институтами. Но я должен признать, что именно с обманутыми вкладчиками мы этот законопроект конкретно   не   обсуждали,   хотя   с  представителями  обманутых вкладчиков из Винницы и ряда  других  областей  мы  обсуждали  его возможности.  Но,  скажем так,  в целом мы их не собирали по этому вопросу. Это, может быть, в какой-то степени упущение, но я думаю, что при подготовке ко второму чтению необходимо обязательно учесть их мнение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Романчук.

 

     РОМАНЧУК П.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу  передати  слово Вітренко Наталії Михайлівні.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Соціалістична опозиція. Шановний доповідачу! Ви знаєте,   що   зараз   інтенсифікована   скупівля   власності    і корпоративних прав іноземним капіталом. Поясніть, будь ласка, як у варіанті  закону,  проект  якого  ви  запропонували  сьогодні   на розгляд, захищені права України? Яким чином можна недопустити, щоб іноземний капітал чи явно,  чи  підпільно  через  підставних  осіб скуповував власність України? Будь ласка.

 

     БІРЮК С.О.    Інститути,    які    запропоновані   в   даному законопроекті,  саме для того і призначені, щоб не було можливості скупівлі контрольних пакетів. У законопроекті передбачено, що такі інститути не  можуть  зосередити  в  своїх  активах  більш  як  10 відсотків  суми емісії цінних паперів того чи іншого емітента.  Це дозволить   запобігти    монополізації    на    власність,    саме монополізації.

 

     Крім того,    процедура    обігу,    процедура    участі   та афілійованості осіб,  яка прописана в законі,  відповідає вимогам, які дозволять контролювати таке зосередження.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область).  Прошу передать  слово  Александровской Алле Александровне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов,  город Харьков. Скажите, пожалуйста, решит ли закон,  проект  которого  мы сейчас обсуждаем,  проблему льготного инвестирования,  по которому уже приняты законы,  касающиеся в том числе  города  Харькова?  Там  описаны  специальные процедуры,  но механизма обеспечения совместного инвестирования  в  этих  законах нет.

 

     Вот этот   закон,   если   мы  его  примем,  будет  обязывать обеспечивать инвестирование именно по этому механизму,  описанному здесь?

 

     БІРЮК С.О.  Как  землячке  могу сказать,  что данный механизм может помочь осуществить такие проекты,  но в самом законе это  не описано.  Этот  механизм  можно  применить  при  реализации данных положений,  которые касаются  не  только  Харькова,  но  и  других регионов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Компартия.  Уважаемый  Сергей Алексеевич,  меня интересует такой вопрос:  что  конкретно  получат  мои  трудящиеся избиратели  от  введения  "інститута спільного інвестування"?  Это первое.

 

     И второе.  Проводился ли эксперимент  по  данному  вопросу  и каковы его результаты?

 

     Спасибо.

 

     БІРЮК С.О.    Эксперимент    не    проводился.   Мы   считаем нецелесообразным  проводить  эксперименты  в  таком   направлении, поскольку это затрагивает интересы граждан. Здесь нужна взвешенная позиция. Но опыт других стран, в том числе наших соседей, например Прибалтики,  показывает,  что  такие  институты позволяют защитить права.  Кроме того,  каждые семь лет повторяется история с обманом вкладчиков  не  только  у  нас,  но  и в развитых странах.  Как вы знаете,  есть случаи выпуска незарегистрированной  лотереи  и  так далее.

 

     Во всем  мире  принимают  такого  типа  законы именно с целью защиты.  Если  государство  не  предложит  взвешенных   механизмов защиты,   то   в  этом  случае,  как  говорится,  мошенники  могут воспользоваться этим для своих целей,  причем  создавать  подобные структуры без контроля со стороны государства.

 

     ГОЛОВА. Сергію Олексійовичу, спасибі. Намір у вас добрий, але крім наміру більше нічого немає в законопроекті.  Він  аморфний  у запропонованій  редакції.  У  законопроекті  відсутня сама система контролю,   яка   повинна   бути   чітко   записана,   і   система відповідальності.

 

     Від профільного  комітету  слово  надається  Москвіну  Сергію Олександровичу. Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні народні  депутати!  Комітет   з   питань   економічної   політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій одностайно  схвалив  проект   Закону   про   інститути   спільного інвестування   і  вносить  його  на  розгляд  Верховної  Ради  для прийняття за основу.

 

     На думку членів комітету,  прийняття цього  закону  дозволить забезпечити  пряме  інвестування  коштів у розвиток підприємств на відміну  від  банківського  кредитування,  що  набагато  вигідніше (відпадає  одна посередницька ланка).  Отримають суттєвий розвиток інститути портфельного інвестування,  іншими словами, "живі гроші" вкладатимуться у виробництво,  але при цьому інвестиційні фонди не можуть мати більше 10 відсотків акцій у підприємстві,  здійснювати концентрацію  пакетів акцій,  тобто реально впливати на управління підприємством.

 

     Ця норма є також одним із засобів захисту інвесторів і  взята із  досвіду інших країн.  А якщо не обмежити участь інвестфондів в акціонерному капіталі,  то це  призведе  до  того,  що  менеджмент інвестфондів  буде  діяти  на  власний  розсуд,  а  не  керуватися бажаннями інвесторів.

 

     Інститути спільного інвестування стали дуже популярною формою залучення  вільних  грошових  коштів  населення для використання в господарській діяльності. Наприклад, активи взаємних інвестиційних фондів у Сполучених Штатах Америки зросли за останні 15 років у 10 разів,  причому  в  інвестиційні  фонди  вкладають  гроші  середні американці.

 

     Зрозуміло, що   в   Україні   немає  середнього  класу  та  й інвестиційні фонди навряд чи стануть основною формою інвестування. Однак  вільні  гроші,  що обертаються поза банківською сферою,  за оцінкою експертів становлять 8-10 мільярдів  доларів.  І  якщо  за умов  забезпечення  надійного  захисту  майнових  прав  інвесторів вдасться залучити до інвестування хоча б 2 мільярди доларів, то це дозволить певним чином поліпшити економічну ситуацію в Україні.

 

     Прийняття Закону  про  інститути  спільного інвестування - це певний  крок  до  висвітлення  тіньової   економіки.   У   проекті забезпечений   захист   вкладень  інвесторів  шляхом  використання професійних  учасників  фондового  ринку,  зокрема   інвестиційних керуючих,  інституту  зберігачів  та реєстраторів,  які підлягають обов'язковому ліцензуванню, а також встановлені досконаліші, ніж у звичайного акціонерного товариства, системи управління фондом.

 

     У проекті  закону  передбачені значні обмеження на діяльність інвестиційних фондів, жорсткий державний контроль за їх діяльністю і  досить чіткий та прозорий механізм створення та функціонування. Наприклад, корпоративний інвестиційний фонд не має права випускати та розміщувати облігації,  залучати позики у розмірі, що перевищує 10 відсотків його активів,  розміщувати акції за ціною, нижчою від вартості чистих активів інвестиційного фонду,  що припадає на одну акцію.

 

     Закон необхідний тому,  що так  чи  інакше  люди  схильні  до бажання  заробити на вкладанні грошей,  про що засвідчила трастова лихоманка та останні події в містах Конотопі та Дніпропетровську.

 

     Якщо не   забезпечити   державного   контролю   за   спільним інвестуванням,  у  тому числі через прийняття закону,  то це явище все одно в житті  матиме  місце,  але  набуде  потворної  форми  з можливими  грандіозними  скандалами.  Назвавшись якимись будинками селенгу ( по суті,  це  були  інвестиційні  фонди),  шахраї  знову будуть   обдурювати  людей.  І  щоб  цього  не  сталося,  потрібне законодавче  регулювання  діяльності   інвестфондів,   щоб   якісь "ріонкосмети" та інші,  що фактично і є інвестиційними фондами, не мали можливості працювати без закону.

 

     Я згодний,  що цей закон ще не передбачає достатнього захисту інвесторів.  Тому  на  другому  читанні  будуть внесені пропозиції (вони вже є) щодо посилення такого захисту. В чому вони полягають?

 

     Розрахунки з інвесторами мають бути проведені в  першу  чергу перед розрахунками з працівниками, бюджетом та кредитором.

 

     Слід внести  спеціальний  розділ  або  розробити  спеціальний законопроект про адміністративну та  кримінальну  відповідальність посадових  осіб  інвестфондів  -  керуючих  активами  за порушення законодавства про  інститути  спільного  інвестування;  встановити більш  жорсткі  вимоги  до аудиторів інвестиційних фондів,  ніж це передбачається  чинним  законодавством;   внести   положення   про звітність    керуючих    активами   інвестиційних   фондів   перед інвесторами.

 

     У законі мають  бути  прописані  особливості  бухгалтерського обліку інститутів спільного інвестування; особливості оцінки майна інститутів спільного інвестування;  механізм  страхування  ризиків інвестора   і  хто  має  відшкодовувати  збитки  інвестору,  ризик виникнення  яких  не  було  передбачено:  чи   керуючий   активами інвестиційного фонду, чи зберігач, чи страхова компанія.

 

     Але в цьому проекті закону є дуже важливий механізм захисту - це вартість чистих активів.  Що це таке?  Це означає, що інвестор, який  вклав гроші,  може забрати свої гроші в будьякий момент,  бо закон вимагає,  щоб певна вартість була тільки в  грошових  коштах або у ліквідних цінних паперах і щоб ці гроші та цінні папери були розміщені у зберігача,  тобто в комерційному банку,  що має  певну ліцензію від Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Тому я   пропоную  від  комітету  і  від  себе  прийняти  цей законопроект у першому читанні і доопрацювати його  з  урахуванням ваших пропозицій, шановні колеги.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Сергію Олександровичу.

 

     Є запитання до Сергія Олександровича?  Немає.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Хто бажає  взяти   участь   в   обговоренні?   Немає   таких. Пропонується  прийняти  законопроект у першому читанні.  Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Анатолію Матвійовичу,  допоможіть прийняти документ у першому читанні. Голосуємо про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 250.

 

     Шановні колеги,  у  нас є ще 20 хвилин.  Давайте приймемо два невеликі документи, які вкрай потрібні.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України про підприємництво (щодо послуг зв'язку).

 

     Слово має   Довгий  Анатолій  Миколайович,  заступник  голови Державного комітету зв'язку та інформатизації. Будь ласка.

 

     ДОВГИЙ А.М.,  заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Згідно з Законом України від 23 грудня 1997 року про внесення змін до  Закону  України  про  підприємництво  вилучена  норма стосовно регулювання такого виду діяльності, як передача даних.

 

     Із сфери  державного  регулювання  виведена   діяльність   по передачі   даних  у  мережах  зв'язку  загального  користування  і здійснюється вона неконтрольовано,  що негативно впливає на роботу єдиної   національної  системи  зв'язку  України  та  інформаційну безпеку держави.  Зміни,  які пропонуються, схвалені комітетами, у тому  числі й профільним.  Що малося на увазі?  Насамперед те,  що шляхом проведення ліцензування  у  галузі  зв'язку  забезпечується здійснення  єдиної  технічної  політики в розвитку систем та мереж зв'язку,  розвиток конкуренції,  контроль якості  надання  послуг, захист прав споживачів, управління мережами зв'язку в надзвичайних ситуаціях, запобігання несанкціонованого витоку інформації за межі держави, запобігання несанкціонованого зняття інформації з каналів зв'язку.  Без  цього  неможливо   створити   в   державі   сучасну взаємопов'язану систему зв'язку та забезпечити оперативно-технічне управління нею.

 

     Крім того,  згідно  з  законами   України   про   оперативно- розшукову  діяльність та про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю  правоохоронні  органи  здійснюють  за мотивованим    рішенням   суду   оперативно-технічні   заходи   на телекомунікаційних  каналах  для   забезпечення   внутрішньої   та зовнішньої  безпеки  держави.  Виведення операторів мереж передачі даних із сфери державного  регулювання  призводить  до  блокування діяльності  відповідних  служб  у  вказаних  напрямах та створення серйозної загрози інформаційній безпеці.

 

     Пропонується підтримати  зміни  до  цієї  статті  на  користь регулювання цього виду діяльності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Анатолія Миколайовича?  Будь ласка, запишіться.  Висвітіть список. П'ять хвилин. Депутат Подгорний. За ним - депутат Тропін. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція  "Реформи-конгрес".  Прошу  передати  слово  Роману Зваричу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, НРУ). Фракція "Реформи-Конгрес" партії "Реформи і порядок". Шановний доповідачу,  чи не згодитеся ви зі мною,  що фактично тут ідеться про те, щоби відновити якісь частини, якийсь вид колишньої тоталітарної держави?  Давайте будемо відвертими.  Ви просите, щоб Верховна  Рада  надала  згоду  на те,  щоби ви могли встановлювати відповідний   технічний   пристрій,   щоби   перехоплювати   всяку інформацію,  яка  має йти по електронному зв'язку.  То чого ж тоді Кабмін не  прийде  і  відверто  не  скаже:  "Ми  хочемо  відновити тоталітарний режим". Це перше.

 

     Друге. Сьогодні  у  мене остаточно склалося враження,  що наш Президент не читає Конституції.  Цей указ стосується доповнень  до закону України, який вже регулює це питання. Як ви знаєте, пункт 4 "Перехідних положень" Конституції  надає  можливість  Президентові видавати   укази   лише   з   тих   питань,  які  не  врегульовані Конституцією.  Тобто виходить,  що сам гарант Конституції відверто начхав на той документ, гарантом якого він є.

 

     ДОВГИЙ А.М. Що стосується питання обмеження, то ми схиляємося до того,  що ліцензування (це передбачено  у  цьому  документі)  у галузі зв'язку більшою мірою всетаки регуляційного характеру і має на меті здійснення регулюючої  функції  з  боку  держави  в  плані узгодження дій операторів, використання засобів зв'язку з передачі даних,  які б відповідали світовим вимогам,  які б  стикувались  і узгоджувалися в технічному плані із засобами, які використовуються в   інших   державах,   і   відповідали   порадам,   рекомендаціям міжнародного   інституту   електрозв'язку.  Справді,  відбувається інтеграція і не може електрозв'язок, у тому числі і такий вид його діяльності,   як   передача  даних,  існувати  за  якимись  своїми місцевими правилами, тобто за українськими нормами.

 

     Крім того,  сучасна техніка забезпечує  різні  види  передачі інформації:  як  телефонію,  так  і  передачу даних на одних і тих самих каналах. І за рахунок такої передачі даних здійснюється та ж телефонія, яка регулюється іншими законами на користь моніторингу. Тому саме внесення  цієї  зміни  вирівнює  ситуацію  і  ставить  в однакові умови ці два види діяльності у галузі електрозв'язку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тропін.

 

     ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Прошу  передать слово Стрижко Леониду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П. Фракция коммунистов. Относительно простой внешне закон  таит  в себе,  мне кажется,  очень много подводных камней и порождает массу вопросов.

 

     В частности,  кто  именно  извлечет  коммерческую  выгоду  из поставок соответствующего оборудования? Это первое.

 

     Второе. В настоящее время имеют ли операторы телефонной связи соответствующие лицензии и как именно они контролируют  разговоры, ведущиеся по телефонной сети?

 

     Третье. Есть большая разница между теми мерами, которые могут быть  приняты  в  отношении  почтовой  корреспонденции   (вскрытие почтовой   корреспонденции   вообщето  можно  обнаружить  и  можно доказать),  и между теми методами,  которые будут использованы при контроле  электронной информации.  Там совершенно неконтролируемый доступ к тем информационным потокам, которые идут между отдельными потребителями,  и  каждый  такой доступ к этой информации никак не фиксируется  отправителем  и  получателем  такой  информации,  что открывает  возможность  широкого  произвола  и  неконтролируемого, несанкционированного   доступа   к   этой   информации.   Скажите, пожалуйста,   не   считаете   ли  вы,  что  тем  самым  нарушаются конституционные права наших граждан?

 

     Я прошу ответить на эти три вопроса.

 

     ДОВГИЙ А.М.   Спасибі   за   запитання.   Дійсно,    сьогодні відбувається  несанкціонований  доступ  до каналів зв'язку,  бо не здійснюється відповідного регулювання,  внаслідок чого порушуються конституційні  права  людини.  Тому  в цій справі належить якомога швидше навести порядок.

 

     Крім того,  за приблизними  оцінками  в  міжнародних  каналах мереж  передачі даних "Україна" на сьогодні циркулює інформаційний потік,  що становить близько тисячі сторінок текстової  інформації на секунду. Створити систему запобігання можливому витоку закритої інформації  або  такої,  яка  становить   державну   таємницю,   і протидіяти   проникненню   в   простір   України  інформації,  яка суперечить інтересам безпеки держави, це теж є метою внесення цієї поправки.

 

     Що стосується    операторів,    то    техніка,    якою   вони користуватимуться   в   своїй   операторській   діяльності,    має відповідати стандартам України,  і вона закуповуватиметься там, де буде вигідно її  купувати.  На  момент  призупинення  регулювання, тобто  на  початок  1998  року,  операторів,  які здійснювали свою діяльність по передачі даних,  налічувалося 99.  Сьогодні, звісно, їх набагато більше.  Як кажуть, системи відстеження їх діяльності, узгодження  на  сьогодні  немає.  Це  також  свідчить  на  користь прийняття  цієї  поправки.  Я  не  бачу  ніяких,  так  би  мовити, підводних рифів,  якихось мотивів для того,  щоб надавати перевагу тим  чи  іншим  силам  або  використанню  певного обладнання,  яке закуповувалося  б  у  тій  чи  іншій  країні,  в  того  чи  іншого виробника.

 

     Що стосується  державного  оператора,  який здійснюватиме цей вид діяльності, то обладнання закуповуватиметься на умовах тендеру і там, де це вигідно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Анатолію Миколайовичу.

 

     Поліщук Олег Вікторович, голова підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую. Шановні  колеги  народні  депутати!  Шановний головуючий!  Комітет Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку розглянув  поданий  Президентом України проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України про підприємництво  і  вважає  за доцільне його прийняти.

 

     Цей законопроект   передбачає   доповнення   переліку   видів діяльності,  що ліцензуються,  діяльністю,  пов'язаною з  наданням послуг   щодо   передачі   даних   у  мережах  зв'язку  загального користування, а також введення додатково ліцензійних умов стосовно забезпечення  технічної  можливості  зняття  інформації  з каналів зв'язку.

 

     Комітет вважає,  що  ліцензування   послуг   передачі   даних забезпечить    державний    контроль   за   цим   важливим   видом електрозв'язку. Звертаю вашу увагу на те, що на сьогодні в мережах передачі  даних  надаються  практично  також  і послуги голосового телефонного зв'язку, так звана айпітелефонія. Відбуваються процеси інтеграції  традиційних телефонних мереж і мереж передачі даних на основі єдиної транспортної мережі, в якій здійснюється як передача даних, так і голосу.

 

     До квітня  1998  року  в  Україні  проводилося  регулювання і ліцензування діяльності по наданню послуг передачі даних.

 

     Але після скасування ліцензування цього виду діяльності ніхто вже  в  державі  не  знає,  скільки  працює операторів цих послуг, скільки   у   нас   провайдерів   Інтернету,   скільки   абонентів користуються цими послугами,  не кажучи вже про гарантовану якість цих послуг.

 

     Виведення операторів  послуг  передачі  із  сфери  державного регулювання  таїть у собі серйозну загрозу інформаційної експансії з боку інших держав.

 

     Ліцензування діяльності  по  наданню  послуг  передачі  даних створить  передумови  для  високого  технічного і експлуатаційного стану мереж,  їх взаємодії та сумісності  формування  рівних  умов конкуренції,  контролю  якості  наданих  послуг  та  захисту  прав споживачів,  управління мережами у випадках надзвичайних ситуацій, контролю  несанкціонованого  витоку  інформації  за межі держави і зняття інформації з  каналів  зв'язку  та  регулювання  діяльності вітчизняних операторів на міжнародному рівні.

 

     Що стосується   додаткового   ліцензування   надання   послуг телефонного зв'язку по передачі даних,  то їх введення забезпечить можливість  правоохоронним  органам виконувати оперативно-технічні заходи  по  отриманню  інформації  відповідно   до   законодавства України.

 

     Попередній доповідач достатньо,  на мій погляд,  аргументував необхідність введення  такої  норми.  Я  ж,  попереджаючи  можливі звинувачення   у  порушенні  свободи  слова  та  інформації,  хочу звернути вашу увагу на те,  що відповідно до статті 31 Конституції України  (я  цитую)  "кожному  гарантується  таємниця  листування, телефонних розмов,  телеграфної та іншої  кореспонденції.  Винятки можуть  бути  встановлені  лише  судом  у  випадках,  передбачених законом,  з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під  час розслідування кримінальної справи,  якщо іншими способами одержати інформацію неможливо".

 

     Така ж норма передбачена і в частинах першій та третій статті 27 Закону України про зв'язок.

 

     Таким чином,  йдеться не про безконтрольний доступ до каналів зв'язку,  а тільки про санкціонований  судом  з  чітко  визначеною умовою і у випадках, передбачених законодавством України.

 

     Тут вважаю за доцільне зауважити ще одну дуже важливу річ. Це необхідність приведення частини другої статті 8 Закону України про оперативно-розшукову  діяльність  у  відповідність до вже згаданої статті 31 Конституції України.

 

     В чому тут річ?  Згідно  зі  статтею  8  Закону  України  про оперативно-розшукову діяльність доступ до цієї інформації,  до цих спеціальних пристроїв має Генеральна  прокуратура.  Відповідно  до Конституції  це  визначається  тільки  в судовому порядку.  Тому я думаю, що це треба зауважити.

 

     Законопроект у   цілому   підтримують   Комітет   з    питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій   і   науково-експертне   управління   Секретаріату Верховної  Ради України.  Зважаючи на викладене,  Комітет з питань будівництва,   транспорту    і    зв'язку    просить    підтримати запропонований законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   До  Олега  Вікторовича  запитання  будуть? Сідайте, будь ласка.

 

     У нас два депутати записались на  обговорення  -  Алексєєв  і Ємець. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Я  посмотрел этот законопроект и хочу сказать: "Приехали" или "Чем дальше в лес, тем больше мрак".

 

     Что нам  предлагают?  В  ныне  действующий   закон,   который предусматривает  лицензирование  телефонных  услуг  и эксплуатацию теле- и радиосетей,  добавить  лицензирование  передачи  данных  и установку   подслушивающих  устройств  за  счет  тех,  кого  будут подслушивать. "Ну, какая разница между нынешним законом и тем, что нам   предлагают?"  -  скажете  вы.  Разница  большая.  Телефонный разговор - это слуховая передача  информации,  а  вообще  передача информации - это все:  и факс,  и Интернет,  и электронная почта и так далее.  И вот нам предлагают поставить под контроль эти  новые средства коммуникации.

 

     Но здесь   есть   еще   одна   опасность.  Дело  в  том,  что предпринимаются постоянные попытки вывести лицензирование теле-  и радиокомпаний  из-под  юрисдикции  Национального  совета,  который является конституционным  вневедомственным  органом  и  потому  не подчиняется   исполнительной   власти.   А   что  нам  предлагают? Лицензировать  передачу  данных.  А  это  значит,  что   теле-   и радиокомпании  должны будуть ходить к исполнительной власти еще за одной лицензией,  за  третьей  уже.  И  та  телекомпания,  которая занимает  "неправильную"  позицию,  будет  соответствующим образом получать лицензию.  Здесь явное нарушение Закона о  телевидении  и радиовещании, в котором говорится, что "ліцензія Національної ради є єдиним документом на право діяльності".

 

     И еще один момент просматривается.  Создаются новые  средства связи:  Интернет,  Еmail  и  так  далее.  И  вот  сейчас  пытаются монополизировать этот вид деятельности,  то есть  заинтересованные круги  пытаются  таким  образом  подавить конкурентов.  Я не знаю, может,  для них это будет и хорошо,  а для развития этих  сетей  в Украине это будет плохо.

 

     Законопроект предусматривает     установку     подслушивающих устройств за счет тех,  кого будут  подслушивать.  Часто  говорят: "Нечего бояться,  ведь Конституция нас защищает". Я цитирую статью 31  Конституции:  "Кожному   гарантується   таємниця   листування, телефонних розмов,  телеграфної та іншої кореспонденції". Но здесь нет ни слова о гарантиях тайны передачи данных.  А это значит, что ушлый  юрист,  которому дают соответствующее указание,  быстренько разяснит,  что данный случай под Конституцию не  подпадает.  И  я должен сказать, что и вы, панове руховцы, и вы, господа "зеленые", вы,  товарищи коммунисты,  подпадете под это  подслушивание.  Если кто-то думает,  что будет он подслушивать, то он ошибается - будут подслушивать его.

 

     Есть еще один очень существенный аспект.  Сем  информации  в электронных сетях - это очень сложный технический процесс. И очень часто  этого  специалиста,  который   будет   следить   за   этими устройствами,   никто,  кроме  его  самого,  проконтролировать  не сможет.  И какие тут  злоупотребления  будут,  я  не  берусь  даже прогнозировать.

 

     Такой попытки   нет   даже   в   Китае,   где  якобы  есть  и тоталитаризм,  и  подавление  демократии.  Поэтому  то,  что   нам предлагают   сделать,   -   это  не  шаг  в  сторону  полицейского государства, а прыжок в омут полицейского государства.

 

     Поэтому я предлагаю  данный  законопроект  и  соответствующий указ  Президента отклонить,  проголосовав за проект постановления, внесенный  депутатами   Понедилко,   Лавриненко,   Косакивским   и Жовтяком.  Считаю,  это  будет  правильно и для защиты электронных сетей,  и  для  защиты  прав  граждан,  и  в  целом   для   защиты конституционных основ нашего государства.

 

     ГОЛОВА. Ємець Олександр Іванович. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "Реформиконгрес". Погоджуючись з попереднім промовцем, скажу: справді "приехали". Це виступав  мій  опонент  упродовж,  мабуть,  років чотирьох-п'яти у парламенті. Але можу підписатись під кожним словом, яке він сказав сьогодні з цієї трибуни.  Режим таки докотився до того,  що змусив людей,  які  стоять  на  зовсім  різних  позиціях,  виступати   за елементарні речі,  зокрема, за обстоювання свободи слова і свободи передачі інформації.

 

     І справді, тут проблема навіть не в самому ліцензуванні, хоча я  погоджуюся  з  усіма  аргументами проти ліцензування,  найбільш дивний другий пункт.  Кожна держава  проводить  оперативні  заходи стосовно  оперативного  зняття інформації.  Для цього є відповідна процедура.  І наше законодавство її також визначає.  Але ще  жодна держава  не дійшла до того,  щоб підслуховуючу апаратуру придбавав власник технічного засобу.

 

     Наприклад, це було б те саме,  що прийняти рішення, що кожен, хто  має  телефон,  має купити для нього підслуховуючий пристрій і здавати плівку із записами своїх розмов районній службі  СБУ.  Так от  тут  пропонується  закупити таку апаратуру операторам зв'язку, провайдерам.  Більше  того,  відповідаючи  на   запитання   колеги Стрижка,  я вам скажу,  що ця апаратура вже закуплена, витрачено 2 мільйони доларів, і її тепер треба збути. Я цю фірму можу назвати. Якось    випадково   саме   ця   фірма   обслуговує   комп'ютерним забезпеченням один будинок на Банковій.

 

     Цей пункт,  звичайно,  має  економічні  наслідки.  Хто  такий сьогодні  провайдер,  який  займається  розповсюдженням інформації Інтернету  у  невеличкому  містечку?  Це,  як   правило,   два-три студенти,  які  з трудом нашкребли на комп'ютер,  поставили його в приватній квартирі,  і сьогодні їх цим  ліцензуванням  і  закупкою цієї  апаратури всіх розорять.  Ці діти не мають можливості їздити за кордон на навчання,  для них єдиний спосіб отримати  інформацію світового рівня - це через Інтернет. І наша країна, яка на десятки років  відстає  в  інформаційному  забезпеченні,   сьогодні   може залишитися   навіть   без   цього   найменшого  джерела  отримання інформації.

 

     Тому ми   разом   із   колегами   Понеділком,    Лавриненком, Косаківським,  Жовтяком  запропонували  вам  проект  постанови про відхилення цього указу  Президента  і  відповідно  про  відхилення законопроекту, внесеного Президентом до Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  у  вас є на руках проект постанови, який вноситься народними депутатами,  членами  Комітету  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку.  Вони  вносять  пропозицію - прийняти в першому читанні. Я ставлю це на голосування.

 

     "За" - 41.

 

     Я ставлю на  голосування  проект  постанови,  який  вноситься народними депутатами Ємцем, Понеділком, Лавриненком, Косаківським, Жовтяком,  - про відхилення.  Ставлю  на  голосування  цей  проект постанови.

 

     "За" - 252.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги,   у   нас   залишився   ще   один   документ, запланований до розгляду на сьогодні.  Я просив би,  давайте ми за

5-10  хвилин  розглянемо  це питання і на цьому сьогодні завершимо роботу  в  пленарному  режимі.  А  після  обіду  працюватимемо   в комітетах.

 

     Проект Закону  про  внесення доповнення до Закону України про податок  на  додану  вартість.   Доповідає   Шаповалов   Олександр Едуардович,  заступник  голови  Національного  агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції.

 

     Будь ласка.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.,  заступник  голови  Національного   агентства України  з  питань  розвитку  та європейської інтеграції.  Шановні депутати!  Подання цього проекту закону було  зумовлено  передусім тим,  що  Закон України про податок на додану вартість,  прийнятий 1997 року, не зовсім чітко визначав питання, пов'язане з внесенням інвестицій,  у  тому числі іноземних,  до статутних фондів,  тобто щодо їх звільнення чи незвільнення від оподаткування.

 

     До 1999 року фактично це питання було вирішено так,  що  вони звільнялися  від  оподаткування.  Але потім певні органи (я маю на увазі  податкову  адміністрацію)  прийняли  рішення  про  те,   що операції  з  внесення  іноземних інвестицій до статутних фондів не повинні звільнятися від податку на додану вартість.

 

     Коли готувалося це доповнення до закону,  уряд враховував  не тільки   доцільність   цього   і  необхідність,  а  й  роз'яснення профільного комітету Верховної Ради з цього приводу, яке було саме на   користь  іноземних  інвесторів,  тобто  що  інвестиції  мають звільнятись  від   податку   на   додану   вартість.   Крім   того враховувались  рішення  судів  України,  які приймались по кожному конкретному  випадку.  Тобто  постала  необхідність  більш   чітко врегулювати   це   питання.  І  саме  з  цією  метою  був  виданий відповідний указ Президента і підготовлений проект закону України, який внесено до Верховної Ради.

 

     Шановні колеги,   я  у  досить  складній  ситуації,  тому  що відповідний закон Верховною Радою був прийнятий...

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Олександра Едуардовича? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Гусак. За ним - депутат Дорогунцов.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний Олександре Едуардовичу,  я хотів би,  щоб ви пояснили, як проект,  який ви доповіли,  узгоджується з Законом про податок  на додану вартість, який прийнятий з цього ж питання?

 

     Дякую.

 

     ШАПОВАЛОВ О.Е.  Гадаю,  тут  колізія  не законодавча,  а суто процесуальна.

 

     Річ у тому,  що коли  Президент  цей  проект  закону  вносив, відповідного закону Верховної Ради ще не було. Президент вносив це 27 червня, а закон, наскільки я пам'ятаю, був прийнятий 15 липня.

 

     І тут,  я так розумію,  суто процесуальна  колізія.  Фактично закон,  який  прийняла  Верховна Рада,  і той проект,  що пропонує Президент, не ідентичні, але по суті вони дуже схожі. І там, і там передбачається,  що  інвестиції,  які  вносяться в статутний фонд, звільняються від ПДВ.  І мова,  може, йде тільки про редакцію, про стилістику того чи іншого закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово моєму колезі по фракції Василю Васильовичу Терещуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Шановний   доповідачу, скажіть,  будь  ласка,  а  чому взагалі продовжується ця практика, коли  з  питань,  врегульованих  законодавством,  видаються  укази Президента?  І  як  ви  вважаєте,  яке  рішення  повинна  прийняти Верховна Рада?

 

     ШАПОВАЛОВ О.  Е.  Дуже цікаве запитання.  Я  вже  сказав,  що Президент   видав  указ  у  той  час,  коли  це  питання  не  було врегульовано,  тобто чіткого формулювання цього питання  не  було. Була   законодавча  колізія,  яка  трактувалась  по-різному.  Тому Президент прийняв це рішення.

 

     Щодо другої  частини  запитання.   Дійсно,   і   те,   і   те формулювання нормальне,  більш того, формулювання Верховної Ради - ширше.  Можна це питання обговорювати,  але,  гадаю,  не варто. По суті питання і Президентом,  і парламентом підтримано. Сьогодні ми маємо просто визначитись, яка має бути редакція в цьому законі.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Едуардовичу,  якщо  питання  врегульовано законодавством,  то  закони підписує Президент.  Інша справа,  хто йому готував цей законопроект, забувши, що закон уже є? Ось це мав на увазі депутат Терещук.

 

     Будь ласка. Депутат Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги, я хотів би розставити крапки над "і" в цьому питанні,  тому що  воно  справді має не змістовний, а суто процедурний характер.

 

     Після прийняття  Верховною  Радою  15 липня в другому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності, предмета для розмови вже не існує.  Після  того  як  Президент   підписав   цей   закон,   він опублікований,   набрав   чинності.  І  та  норма,  яку  Президент пропонував раніше в іншому законі, вже фактично почала діяти.

 

     І тому за логікою тут,  очевидно,  мало б бути так: Президент мав  би  скасувати  той  указ  і  відкликати свій законопроект.  А оскільки цього не відбулося,  то ми,  щоб не вносити  плутанини  в правове  поле  в  Законі  про  податок  на додану вартість,  зараз знімаємо  це  питання  тим,  що  відхилимо   поданий   Президентом законопроект.   Хоча   раніше   Верховна   Рада   вже  це  питання врегулювала.

 

     Тому я  від  імені  комітету   пропоную   відхилити   поданий Президентом України законопроект про внесення доповнення до Закону України про  податок  на  додану  вартість,  внесений  на  розгляд Верховної  Ради  України  у  зв'язку  з  виданням указу Президента України від 28 червня  1999  року  759/99.  Після  відхилення  всі питання знімаються.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я  ставлю  на  голосування у першому читанні проект закону, який вніс Президент.

 

     "За" - 48.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови про відхилення, який внесли  депутати  профільного  комітету,  в  даному  разі  депутат Альошин.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Ставлю на  голосування.  Депутате  Гуцол,  голосуйте,  ви  не встигли.

 

     "За" - 224.

 

     Чи є зауваження, пропозиції?

 

     Голосуємо за  проект,  який  вніс  профільний  комітет.  Будь ласка, про відхилення.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  на цьому пленарне засідання завершено. Після 16 години працюємо в комітетах.