ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  29  ч е р в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені! Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Устигли зареєструватися   328   народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні   вранці   ми   провели   засідання Погоджувальної  ради,  на  якому розглянули питання,  пов'язані із завершенням  роботи  третьої  сесії.  Враховуючи  те,  що  в   нас залишилося  три  пленарних  тижні  і вони,  як кажуть,  вибудувані підряд - від сьогоднішнього дня по 16 липня включно, вноситься ряд конкретних  пропозицій  щодо  підвищення  продуктивності  роботи і розгляду тих законопроектів, які нам конче необхідно розглянути до завершення  сесії,  щоб  дати  можливість Кабінету Міністрів до 15 вересня підготувати й подати до Верховної Ради проект  бюджету  на 2000 рік.

 

     Пропонується:

 

     по-перше, проводити  розминку  один  раз на пленарний тиждень (кожного вівторка), даючи можливість висловитися протягом 3 хвилин від кожної фракції і групи та внести зауваження і пропозиції;

 

     по-друге, кожного вівторка працювати до 16 години, після 16 години працювати в комітетах;

 

     по-третє, на  кожний  пленарний  день  розписувати  почасовий графік  розгляду  питань  з  тим,  щоб  до 16 липня ми обов'язково встигли розглянути невідкладні питання.  І якщо нам у той чи інший день не вистачить часу, щоб завершити розгляд питань до 18 години,

- продовжувати роботу до того часу, поки денне завдання, визначене в порядку денному, не буде виконане.

 

     Я думаю,    що   ці   пропозиції,   узгоджені   сьогодні   на Погоджувальній раді, дадуть нам можливість укластися в ці пленарні дні й виконати програму, яку ми визначили на третю сесію Верховної Ради.

 

     Щодо питань,  які  пов'язані  із   заслуховуванням   Кабінету Міністрів.  Ми сьогодні це питання розглянемо,  стосовно нього теж велася розмова. Я хотів би, щоб ви підтримали пропозицію, яка була внесена.

 

     Потім я  поставлю  ці  пропозиції  на  голосування.  А  зараз дозвольте оголосити запити.

 

     Кармазін Юрій Анатолійович звертається  до  Голови  Верховної Ради,  голови Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики та організації  роботи  Верховної  Ради  України  щодо   необхідності наведення   встановленого   порядку  в  питаннях  обліку  народних депутатів  та  працівників  апарату,  які  потребують   поліпшення житлових  умов,  підвищення  рівня  гласності та відкритості в цій сфері, недопущення зловживань і перекручень при розподілі житла.

 

     Цей запит ми приймаємо,  він внутрішній. Разом з комітетом ми його відпрацюємо й поінформуємо народних депутатів.

 

     Група народних депутатів (Стецьків,  Настенко,  Квятковський, Романчук, Коваль, Горбачов) звертається до Голови Верховної Ради і до  Президента  стосовно  приватизації Миколаївського глиноземного заводу.

 

     Я прошу підтримати цей запит. Прошу визначитися.

 

     "За" - 235.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення, будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Перед тим як надати слово від фракції, я просив би підтримати пропозицію  щовівторка  відводити  на заяви не півгодини,  а 40-50 хвилин,  щоб від усіх фракцій і груп внесли пропозиції, а наступні дні працювати без розминки.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 192.

 

     Голосуємо. Іване Сергійовичу, дайте можливість депутату Ющику проголосувати.

 

     "За" - 183.

 

     Шановні колеги!  Це добре,  що ми в  залі  ведемо  розмову  в закритому  приміщенні,  хоч  люди  вимагають  від  нас,  щоб  була трансляція.  Але ми бачимо,  що в нас демократизм на такому рівні, що  це  складно  вирішити.  Я  просив  би погодитися з пропозицією Погоджувальної ради. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 208.

 

     Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Є така пропозиція для того,  щоб ми проголосували. Економити час, безперечно, потрібно з урахуванням ще й того, що відключили все, що можна відключити і що не можна. Я просив би проголосувати за те, щоб відвести у вівторок 30  хвилин  і,  скажімо,  у  четвер  30  хвилин.  Тому  що   є   і депутатимажоритарщики. Певні питання треба відкоментувати, а потім депутат оприлюднює їх у своєму окрузі.

 

     30 хвилин у вівторок і 30 хвилин у четвер.  Мені здається, що за це ми можемо зараз проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  я  ставлю на голосування цю пропозицію: відвести у вівторок 30 хвилин і в четвер 30 хвилин.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні колеги!  Ми  домовилися  сьогодні  на  Погоджувальній раді,  що  якщо ми не вкладемося в параметри розгляду невідкладних питань до 16 липня,  то продовжимо роботу сесії до 1 серпня.  Тому давайте визначатися, будь ласка.

 

     Хто за  те,  щоб  поіменно проголосувати пропозицію про режим розминок, яку вніс депутат Чиж. Будь ласка.

 

     "За" - 183.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі   пропозицію   про   те,   що півгодинні  розминки  будуть  проводитися щовівторка і щочетверга. Будь ласка.

 

     "За" - 295.

 

     Спасибі.

 

     Від фракції  ПСПУ  слово  надається   Володимиру   Романовичу Марченку. За ним буде виступати депутат Богословська.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на то,  что как только предложения Прогрессивной  социалистической партии  Украины  в  этом  зале  не принимаются,  порождается масса проблем.  Когда начинала работу эта сессия, мы предложили работать в  чрезвычайном  режиме  для того,  чтобы Верховный Совет принимал решения адекватно ситуации в стране.  Не поставили на голосование, затянули.  И  сейчас  в судорогах пытаемся поправить то,  что сами упустили.

 

     Месяц назад  с  этой  трибуны  я  говорил  о  массовых  актах запугивания  и  террора  по  отношению  к  нашей  партии,  которые совершаются с тем,  чтобы помешать сбору подписей, и просил, чтобы министры  силовых  структур  были  вызваны  в  Верховный  Совет  и выступили  с  этой  трибуны.  Не   позвали,   не   заслушали,   не предупредили,  не  сориентировали.  И  сегодня  (я не знаю,  как в других партиях) у нас одна трагедия за другой.

 

     Кроме тех   фактов,   которые   приводили,    это    еще    и дорожно-транспортные  происшествия,  специально  созданные  против народного депутата Украины Романчука и многих  других.  Уголовник, выпущенный  из  тюрьмы,  на  чужой машине совершил наезд на машину помощника-консультанта Натальи Витренко, которая собирала подписи. Она  с  переломами находится в больнице.  В Луцке избиты секретарь обкома  и  его  супруга,  они  с  сотрясением  мозга  находятся  в больнице. В Кролевце убили жену заместителя секретаря нашей партии и так далее.  Я знаю, что на четверг сюда будут приглашены силовые министры. Я прошу, чтобы это было выполнено.

 

     Еще одна проблема касается бюджетного процесса.  Наша фракция предлагала, как организовать бюджетный процесс и на 1999 год, и на 2000 год. Юлия Тимошенко предлагает нам проект Бюджетной резолюции и заявляет о том,  что в нем учтены  все  предложения  фракций.  Я заявляю:  не  учтены  и требую,  чтобы проект Бюджетной резолюции, который мы распространили в зале и подготовила  Наталия  Витренко, мы доложили в установленном порядке.

 

     Кроме того,  я  заявляю,  что  всю законодательную инициативу нашей  фракции  либо  сознательно  этот  зал,   либо   руководство Верховного  Совета,  либо  Секретариат  блокирует.  Мы подготовили массу законопроектов,  которые необходимо принять,  в частности  и социальные    -    о   пенсиях,   об   оплате   труда,   о   черте малообеспеченности.  Они  из  повестки  дня   убираются.   Это   и законопроекты  по  возврату  капитала,  вывезенного  за рубеж,  по индексации вкладов населения. Тоже выбрасываются.

 

     Я прошу дать протокольное  поручение  и  разобраться,  почему наши  законопроекты не рассматриваются.  А также прошу,  Александр Николаевич,  чтобы и Специальная контрольная комиссия по  вопросам приватизации,  и  следственная  комиссия  по вопросам приватизации Николаевского глиноземного завода, которую мы создали, разобрались и доложили, что там происходит.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Богословська.

 

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська область).  Фракция зеленых. Уважаемые коллеги! Хотелось бы обратить ваше внимание на один из самых ярких фактов  нарушения прав   граждан,   прав   трудящихся,  работающих  на  Николаевском глиноземном заводе,  который имел место совсем недавно.  Всем  вам известно,  что Николаевский глиноземный завод является акционерным обществом, учрежденным, с одной стороны, организацией арендаторов, представляющей интересы более 7 тысяч работников предприятия,  и с другой стороны, Фондом госимущества.

 

     Мы рассматривали вопрос о приостановлении приватизации  и,  с моей точки зрения,  сделали тогда ошибку, которая явилась причиной того,  что произошло сейчас.  В нарушение законов о  хозяйственных обществах,  о собственности,  о предприятиях отстранен генеральный директор предприятия и  без  собрания  акционеров  назначен  новый директор акционерного общества.

 

     Этот директор  до момента своего назначения не был известен в Украине  никому:  ни  Министерству   промышленной   политики,   ни Национальному    агентству    по    управлению    государственными корпоративными  правами.  Этот  человек   работал   в   Казахстане топ-менеджером Льва Черного - руководителя известной всем компании "Trans World Group".

 

     Он явился на завод в выходной день, в отсутствие управленцев, в  окружении  криминальных  граждан,  имеющих  судимости до 15 лет лишения свободы (есть их фамилии).  Это  всем  известные  "крыши", которые приходят на предприятия.  В Украине такого еще не было.  У нас   повторяется   сценарий,   реализованный    в    аллюминиевой промышленности  России.  Если вы помните,  за два года становления собственности в аллюминиевой промышленности в  России  было  более 200 трупов.  Кровь лилась рекой.  Неужели мы допустим, чтобы та же самая ситуация повторилась на украинском  предприятии?  Чьи  мы... Это  не  Президент,  это  национальное  агентство по представлению Гуреева, который не знал о Набоке до дня представления.

 

     Я прошу срочно  направить  на  завод  следственную  комиссию, которая была создана. И прошу, чтобы Верховный Совет высказал свое мнение по поводу того,  что  нарушаются  законные  права  граждан, являющихся  соучредителями предприятия.  Мы должны сейчас сказать, что мы в Украине не  допустим  криминального  развития  событий  и присвоения стратегически важных украинских предприятий.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Квятковський.  За  ним  -  депутат Сімонов.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник голови Спеціальної  контрольної комісії  Верховної  Ради  України  з питань приватизації (виборчий округ 11,  Вінницька область). Шановні народні депутати! 13 травня 1999   року   постановою  Верховної  Ради  України  була  створена депутатська слідча комісія з  питань  приватизації  Миколаївського глиноземного заводу.  Проте ігноруючи постанову, підписану Головою Верховної Ради Олександром Миколайовичем Ткаченком,  і факт роботи депутатської  слідчої комісії,  всупереч чинному законодавству про приватизацію,  Закону  України  про  господарські  товариства   та статуту  акціонерного  товариства  голова  Національного агентства України з управління державними корпоративними правами Таранов  за поданням  міністра промислової політики Гуреєва підписав наказ 105 від 24  червня  1999  року  про  розірвання  контракту  з  головою правління ВАТ "МГЗ" Мєшиним та наказом 108 від 25 червня 1999 року призначив на цю посаду пана Набоку.

 

     За свідченням газети України "Зеркало недели" та газети Росії "Финансовые   известия",   ці  події  розгорнулися  відразу  після приватної зустрічі скандально відомого Бориса Березовського, який, за свідченням росіян,  захищає інтереси не менш скандально відомої корпорації "Trans World Group",  і  представника  цієї  корпорації Дмитра Басова з Прем'єр-міністром України паном Пустовойтенком.

 

     За свідченням    засобів    масової   інформації,   незаконно призначений на посаду голови правління  українського  акціонерного товариства  Набока  з  1996  року  працював у Казахстані в команді менеджерів, які контролювалися корпорацією "Trans World Group".

 

     На початку  цього  року  керівництво   Казахстану   виставило корпорацію  та її менеджерів,  у тому числі пана Набоку,  зі своєї країни у зв'язку із завданням  велетенських  матеріальних  збитків економіці Казахстану.

 

     За матеріалами   преси,   відомо,   що   саме  ця  корпорація організувала  економічну   блокаду   Миколаївського   глиноземного заводу,  що  призвело  до  значного  погіршення  фінансового стану українського  підприємства.  Призначення  ж   на   посаду   голови правління МГЗ представника саме цієї корпорації не тільки викликає численні  питання,  а  є  й   прямим   свідченням   участі   уряду Пустовойтенка   у   змові   зі  скандально  відомими  закордонними політиками і фірмами та проведення антидержавної політики знищення вітчизняного виробництва.

 

     У зв'язку з численними натяками на хабарництво, пов'язаними з приватизацією ВАТ "МГЗ",  враховуючи  стратегічне  значення  цього підприємства  для  економіки  України,  а  також реальну небезпеку втрати контролю  з  боку  держави  над  Миколаївським  глиноземним заводом та загрозу передачі його в управління іноземній корпорації "TWG",  яка,  за свідченням преси,  є спеціалістом по відкачуванню прибутку   за   кордон,  просимо  Голову  Верховної  Ради  України Олександра    Миколайовича    Ткаченка    невідкладно     прийняти представників   трудового  колективу  Миколаївського  глиноземного заводу,  які зараз пікетують Верховну Раду України,  та  вимагаємо дати  доручення  Генеральній прокуратурі України перевірити факти, наведені в засобах масової інформації,  і факти причетності до цих подій  Прем'єр-міністра України Пустовойтенка,  а також перевірити відповідність чинному законодавству наказів  N105  та  107  голови Національного    агентства   України   з   управління   державними корпоративними правами.

 

     Депутатській слідчій  комісії  з  питань   приватизації   МГЗ негайно з'ясувати всі обставини та причини розвитку останніх подій навколо цього підприємства і доповісти Верховній Раді до 10  липня 1999 року.

 

     Підписи 17 депутатів.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Сімонов,  фракція  Компартії.  За  ним  буде виступати депутат Ключковський.

 

     СІМОНОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция Компартии Украины. Шановний Голово! Шановні   народні   депутати!  Наближення  президентських  виборів активізувало владні  структури  до  посилення  "обробки"  міського населення щодо підтримки діючого Президента. Ми бачимо це з кожної програми радіо, телебачення, виступів представників Адміністрації, результатів  соціологічних досліджень та створення на цій болотній тині рейтингу гаранта додержання Конституції.

 

     Ця вся рать раптом стала співати  дифірамби,  як  у  нас  усе добре,  як  стабільно,  що  спокій у державі.  Якщо знову виберемо теперішнього Президента, то буде ще набагато-набагато краще.

 

     Але ми з вами знаємо дійсний стан справ у державі.  Вчорашній показ по телебаченню прямого спілкування Президента з народом - це верх цинізму,  перекладання всіх  власних  помилок  на  парламент. Мовляв,  бачите,  який  доступний  наш  Президент:  дає  відповіді напряму,  ріже правду-матку.  І всі  плещуть  у  долоні  від  його роз'яснень,  усім  хочеться  вгодити,  підмаслити.  Ось  ще  трохи зачекайте - і  все  буде  файно  та  пристойно,  як  у  львівській кав'ярні.

 

     А мушу   сказати,   що   в  західних  областях,  в  основному сільськогосподарських, плачевна ситуація. Залишилися необробленими тисячі  гектарів  землі,  урожай,  за даними управління сільського господарства,  наприклад, у Тернопільській області - на рівні 1959 року.  Ось  тут би показати свій патріотизм до держави,  але зась. Навіть і те, що посіяно, за браком пального не вдається зібрати. І так по всій Україні.

 

     Однак я  ось до чого веду,  Олександре Миколайовичу.  На фоні цих виступів  у  Західній  Україні  почалася  істерія,  нагнітання психозу  так званих національно свідомих громадян.  Місцеві радіо, телебачення із благословення місцевих влад надають ефірний простір для   розпалювання  ворожнечі,  йдучи  на  порушення  норм  діючої Конституції.

 

     Я наведу приклад,  про який не можна не сказати.  Дві газети: "Шлях перемоги" і обласна газета адміністрації (ось у мене обласна газета "Свобода" від 19 числа) надрукували звернення державницьких партій,  організацій західноукраїнських земель.  Це пряма погроза, аж до фізичної розправи.

 

     Я вам  зачитаю  деякі  уривки.  "У  випадках,   коли   органи державної влади чи окремі державні службовці,  незважаючи на закон і  думку  національно  свідомих  громадян  України,  усе  ж   таки допомагатимуть проводити антиукраїнські акції, ми почнемо кампанію щодо звільнення вищезгаданих осіб з керівних посад.  До того ж  ми від   імені   всіх  патріотів  України  уповноважені  заявити,  що залишаємо  за  собою   конституційне   право   захищати   державну незалежність   нашої   Батьківщини   від  зазіхань  ворогів  усіма доступними методами.  Звертаємося до представників  правоохоронних органів  із  закликом не допустити антиукраїнських,  антидержавних шабашів, зайняти державницьку позицію".

 

     Підписали дванадцять  партій,  у  тому  числі  СДПУ(о),  НДП, ДемПУ, Ліберальна, "Тризуб". Мені Деркач пояснював, що в "Тризубі" тільки засланці, а там, виявляється, тільки бандерівці.

 

     "Заявляємо,- пишеться  тут,-   що   поборюватимемо   будь-які антидержавні  виступи і не допустимо приїзду на терени нашого краю Ткаченка,  Симоненка,  Вітренко,  Мороза,  їх емісарів. Ця заява є попередженням.  І  в  разі  виникнення інцидентів,  які вийдуть за рамки закону,  вважатимемо,  що  їх  спровокували  зазначені  вище особи".

 

     Фракція вимагає,   щоб   Генеральний  прокурор,  Міністерство внутрішніх  справ,  Служба  безпеки  України  розібралися  з   цим питанням і дали відповідь тут, у парламенті України.

 

     Олександре Миколайовичу, я прошу врахувати це зауваження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  не  потрібно  боятися.  Їздили  і поїдемо, будемо зустрічатися з людьми.  Усе буде  гаразд.  І  тернопільчани проголосують за одного з лівих кандидатів. Це обов'язково буде.

 

     Депутат Ключковський  від  фракції  Руху.  За  ним  виступить депутат Чиж.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Шановні   колеги!  У  школах  України  закінчився навчальний рік.  Тисячі нових випускників  вступили  у  самостійне життя.  Мені  здається,  що  ми повинні були б від імені Верховної Ради привітати цих молодих громадян України  -  громадян  третього тисячоліття із завершенням навчання,  вступом у самостійне життя і запевнити,  що українські законодавці  зроблять  усе  можливе  для того,  щоб  створити  їм  в  Україні  достойні  умови  для життя і реалізації їх здібностей і життєвих планів.

 

     На превеликий  жаль,  вперше  за  багато  років  ми   повинні попросити  пробачення  у  наших  випускників  шкіл.  Коли в школах відбувалися  урочисті  вечори,  ті,  хто  вітав   випускників,   - керівники закладів освіти,  вчителі, представники місцевих органів влади мусили вибачатися перед ними за те,  що їм не можуть вручити документа  про середню освіту.  Ми сьогодні повинні дати доручення Кабінету Міністрів розібратися,  що  призвело  до  такої  ганебної ситуації.  Ті,  хто  допустив,  щоб випускники лише через тиждень, через десять днів,  з великим запізненням отримували документи про освіту,  повинні бути покарані.  Це неприпустимо.  А Верховна Рада повинна попросити пробачення від імені Української держави за тих, хто не спромігся від свого імені попросити пробачення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Ми   не  тільки  вибачимося,  а  виправимо становище, але після 31 жовтня (Сміх у залі, оплески).

 

     Чиж Іван Сергійович. За ним - депутат Павловський.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і  селян  (Лівий центр).  Шановні колеги!  За дорученням фракції я хочу висловити велику радість з приводу того,  що ми  побачили  на екрані  Національної  телекомпанії  вчора.  І радість ця з кількох причин.

 

     Перше. Нас  дуже  порадувало   те,   що   Президент   України надзвичайно  піклується  про соціальну сферу,  про наш знедолений, згорьований,  спрацьований  народ.  За  три  роки   Президент   не спромігся  видати таку кількість указів,  а за один день вийшло 20 указів переважно  стосовно  соціальної  сфери.  Дуже  радує  такий творчий  потенціал  і  такий  творчий  вихлюп.  Єдине,  що  я хочу нагадати,  що переважна більшість указів регулює вже  врегульовану сферу.  Не  хто  інший,  як  фракція соціалістів за допомогою всіх депутатів,  які займалися питаннями соціальної сфери, ініціювала і проводила  через  своїх представників у соціальному комітеті Закон про оплату праці,  Закон  про  межу  малозабезпеченості,  пенсійні закони, Закон про відпустки. Усе це врегульовано. І хочу нагадати, що Верховна Рада прийняла межу,  яка наближається до 100  гривень, встановила нові розміри мінімальної пенсії і заробітної плати. Але Президент цього не помітив і видав указ про 24 гривні,  облагодіяв пенсіонера. Нас це дуже радує.

 

     Радує також і те, що Президент почав звертатися до землі. Уже нібито більш кваліфіковано, ніж робив це раніше. Але при цьому теж забувається,   що   саме   указом  Президента  вчителі,  освітяни, працівники культурної сфери були виключені із паювання. А земельне законодавство  ставить  у  рівні  умови і вчителів,  і освітян,  і працівників культури, які живуть на селі. Тобто указ діяв всупереч законодавчим  актам,  які  приймала Верховна Рада.  Тоді Комітет з питань аграрної політики  очолював  Олександр  Мороз,  і  тут  усі працювали.  Тепер  указ начебто ставить усе на місце.  Мені це теж дуже приємно.

 

     І, нарешті,  щодо свободи слова.  Ну хто сказав, що в Україні немає  свободи слова?!  Свобода слова є,  і вона дуже серйозна для одного Президента.

 

     Учора було   відпрацьовано   механізм,   так    би    мовити, психологічної атаки.  І це говорить про те,  що можливості діючого Президента ще не вичерпані.  Мабуть-таки його народ обере.  Але  я хотів би нагадати,  що за дорученням Верховної Ради,  яка прийняла відповідне  звернення  до  європейських  структур,  я  виступив  в Парламентській  Асамблеї Ради Європи,  коли обговорювалося питання про виконання Україною зобов'язань,  і привернув увагу до того, що є насправді свобода слова для обраного,  вибраного в нашій державі і що є насправді попрання демократичних принципів і свобод, яке ми зараз відчуваємо в нашій державі.  Це вже,  на жаль, невесело і не радує.

 

     Я від імені фракції прошу  вас,  Олександре  Миколайовичу,  і Верховну  Раду  звернутися  до  народу  і ще раз зробити політичну заяву з приводу ситуації,  яка наближається до  катастрофічної,  з приводу  утисків  демократизму  і  демократичних процесів.  І хочу нагадати тим,  хто трубадурить сьогодні:  буде ще і "уборочная", і "посадка". "Убирать" будемо отаких "демократів", і, мабуть, когось доведеться посадити.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. За ним - депутат Заєць.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!  Шановні журналісти!  Я хочу привернути  увагу  до того,  що передвиборна кампанія показала, як нинішня влада зраджує національні інтереси і наскільки цинічно вона це робить.

 

     Перш за все  хочу  сказати  про  те,  що  наш  уряд  всупереч затвердженому бюджету підписав додатковий меморандум про розширену співпрацю з Міжнародним валютним фондом.  Це значить, що нам треба додатково  внести  93  мільйони  доларів  як  внесок у Міжнародний валютний фонд,  а  потім  ми  отримаємо  розширений  кредит,  який поставить нас у кабальні умови, тобто буде більш жорстке фінансове закабалення,  за  яке  держава  розплачуватиметься  в  майбутньому продажем нерухомості за кордон,  блокуванням рахунків і таке інше. Тобто зраджуються національні інтереси,  аби тільки обратись,  а в 2000 році вже і, зрозуміло, держави не буде як незалежної.

 

     З другого   боку,  нехтуються  демократичні  засади  в  нашій державі на всіх рівнях.  Це особливо проявляється у вивченні думки і  впливі  на  населення.  Я  звертаюся  до  представників засобів масової інформації:  опублікуйте, будь ласка, оцей додаток 1, який розповсюджений  по  всіх  регіонах  України,  в  якому  вивчається співпраця  з  Президентом.  "Відобразити   співпрацю   з   головою сільради,  священиком,  начальником  поштового відділення,  іншими впливовими особами,  головою КСП,  директором школи..." -  і  таке інше.  А  що  ж  тут  вивчається?  Записали  номер кожного округу, посаду.  Результат співпраці:  активно  підтримує  Кучму,  пасивно підтримує Кучму,  на словах підтримує, не підписав підтримку і так далі. Рекомендовані методи впливу.

 

     Сьогодні говорили про різні методи впливу.  Це -  транспортні випадки, побиття. У Чугуєві недавно побили тих, хто збирав підписи не на користь Леоніда Даниловича.  У сільській місцевості збирають паспорти,  тримають їх у сейфах для того,  щоб інші претенденти не могли зібрати підписи.  Оце і є "розгорнута  демократія":  всі  на списку, всіх у тюрму, якщо не підтримують Леоніда Даниловича.

 

     Я хочу привернути вашу увагу до цинізму,  з яким здійснюються реформи.  Монетаристська політика, яка у нас започаткована, завжди викликає падіння економіки,  тільки воно з часом уповільнюється, і тому велике уповільнення реформ закономірне,  але воно  ніколи  не переросте в стабілізацію, поки ми не змінимо курсу реформ, а разом

- і тих, хто цей курс проводить.

 

     Тому я  прошу,  щоб  наша  комісія,  яка  займається  роботою адміністративних  органів,  вивчила  оцей  додаток.  Це  порушення демократії, порушення закону про вибори. Де ж тут демократія?!

 

     Я думаю,  що настав час,  щоб Верховна Рада дійсно вдалася до рішучих  дій  на  захист демократії,  на захист незалежності нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заєць Іван Олександрович від фракції Руху.  За ним  - депутат Омельченко.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Фракція Народного руху  робить  заяву  з  приводу  акції  протесту шахтарів  шахти  "Талівська"  об'єднання "Краснодонвугілля" (Шум у залі).

 

     "7 червня цього  року  178  гірників  шахти  "Талівська"  ДГК "Краснодонвугілля"  розпочали акцію протесту - піший хід до Києва. Основна вимога - повернення заборгованості із заробітної платні та соціальних виплат.

 

     На сьогоднішній  день,  пройшовши  близько  200  кілометрів і втративши трьох учасників походу через хвороби  і  травми,  колона знаходиться  в  Донецькій  області.  Влада,  порушуючи  ряд статей Конституції, досі не задовольнила законних вимог шахтарів. Тому ці громадяни  України,  які  належать  до прошарку населення,  котрий виробляє  національний   продукт,   змушені   продовжувати   акцію протесту, аби захистити свої права.

 

     Фракція Народного руху України заявляє свій рішучий протест з приводу порушення права шахтарів на отримання заробітної платні  і соціальних виплат.  Ми вимагаємо від відповідальних осіб негайного вирішення питання повернення заборгованої  зарплати  і  соціальних виплат  шахтарям,  розслідування  зловживань  у галузі з наступним покаранням винних.

 

     Учора відзначено День Конституції.  Громадяни не повинні бути змушені  вдаватися  до такого небезпечного для їх здоров'я способу захисту своїх конституційних прав.

 

     У разі  невиконання  вимог  шахтарів  Народний  рух   України готовий вдатися до рішучих дій на захист людини. Структури Руху на всій території,  де проходитимуть шахтарі, зобов'язуються надавати їм всіляку допомогу, підтримку і захист.

 

     Голова Народного руху України Юрій Костенко".

 

     Ще, шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу до такого питання.  На минулому пленарному  засіданні  ми  розглядали питання  про  участь  України у миротворчій операції ООН у Союзній Республіці Югославія,  але до  кінця  ми  його  не  розглянули.  Я все-таки  пропонував  би  в  процесі  формування  порядку  денного включити це питання на сьогодні або хоча б на завтра, бо ми можемо запізнитися.   Може   вийти  так,  як  говориться  в  українському прислів'ї:  "На тобі небоже,  що мені негоже".  Справа в тому,  що сьогодні  розподіляються  сектори,  розподіляються  сфери  впливу, розподіляються кращі дільниці,  і ми дамо згоду  на  участь  наших миротворців тоді,  коли нам дістануться найгірші сектори, найгірші умови, як це вже було раніше.

 

     Отже, для того щоб не залишитися осторонь цього процесу,  щоб бути  не  просто  будівельним  матеріалом,  а  й будівничими нової Європи,  щоб мати можливість відстоювати свої інтереси,  зокрема в галузі судоплавства по Дунаю,  відшкодування збитків, яких зазнала Україна в результаті ембарго,  ми повинні бути присутніми у  цьому регіоні,  причому  якомога  швидше,  а не тоді,  коли вже все буде вирішено,  і ми тільки прийдемо,  щоб засвідчити своєю участю все, що сьогодні буде розподілено.

 

     Тому я  просив  би Голову Верховної Ради і вас якомога швидше включити це питання до порядку денного.

 

     І ще одне питання нам треба розглянути.  Ми бачимо,  що якісь зрушення у виплаті заробітної плати є.  Але немає жодних зрушень у вирішенні чорнобильської проблеми.  Я маю на увазі те, що людям не видаються  гроші  на чисті продукти харчування.  І сьогодні люди в усіх оцих регіонах,  не маючи  зарплати,  не  маючи  пенсій,  дуже страждають. Прошу це питання так само включити до порядку денного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Омельченко, і завершуємо.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Шановні присутні!  Як вам уже відомо,  Верховною Радою   України   створена   депутатська   слідча   комісія    для розслідування  обставин  відкриття  за кордоном валютних рахунків, використання та приховування на них  валютної  виручки  посадовими особами, громадянами України.

 

     У день  створення цієї комісії,  як повідомили засоби масової інформації,  Президент України Леонід Кучма дав розпорядження  (не знаю, яке - письмове чи усне) державним органам влади і управління та правоохоронним органам не співпрацювати з  нашою  комісією,  не надавати їй інформації і відповідної допомоги.  Ну, що ж, це право Президента як гаранта дотримання Конституції  -  приймати  подібні заяви чи рішення.

 

     Я звертаюся  до  керівників  правоохоронних органів,  органів державної влади України.  Шановні  колеги,  не  жартуйте  з  нашою комісією  і  не  забувайте,  що з Кримінального кодексу України ще ніхто  не  вилучав  статтю  про  кримінальну  відповідальність  за злочинну халатність. Після 31 жовтня кожен отримає те, що напрацює за ці місяці.

 

     Ще одне. Шановні колеги, з травня 1997 року, тобто вже третій рік,  матеріали  про  неправомірну закордонну фінансову діяльність помічника  Президента  Волкова  покривалися  колишнім  Генеральним прокурором  України  Ворсіновим,  колишнім  головою Служби Безпеки України  Радченком  та  нинішнім  (поки  що)  Президентом  України Кучмою.

 

     За умови  об'єктивної  перевірки  та  порушення  кримінальної справи і об'єктивного розслідування незаконної діяльності  Волкова за  кордоном  (як,  наприклад,  у  справі Лазаренка) ця справа вже давно була б у суді і не потрібно б просити згоди у Верховної Ради України  на притягнення Волкова до кримінальної відповідальності у зв'язку з отриманою ним депутатською недоторканністю.

 

     25 червня   цього   року   я   особисто   вручив   нинішньому Генеральному  прокурору  України  Михайлу  Олексійовичу Потебеньку більш   як   на    100    сторінках    додаткові    матеріали    з фінансово-банківськими документами, які підтверджують неправомірну діяльність  Волкова  за  кордоном:  відкриття  валютних  рахунків, приховування валютної виручки і таке інше.

 

     Поки що,  за неофіційною інформацією,  Генеральна прокуратура України порушила кримінальну  справу  проти  колишнього  помічника Президента  України,  нині  народного  депутата України Олександра Волкова за фактами  незаконного  відкриття  за  кордоном  валютних рахунків та приховування на них валютної виручки.

 

     Акцентую вашу  увагу:  не нашими правоохоронними органами,  а брюссельським судом установлено,  що з 1993 по 1997 рік на валютні рахунки  Волкова,  відкриті  ним  у  Бельгії,  надійшло (точно) 15 мільйонів 831 тисяча 545 американських доларів і 7  мільйонів  944 тисячі 127 бельгійських франків.

 

     З 1993  по  1997  рік за кредитними картками Олександр Волков розрахувався на  суму  36  мільйонів  505  тисяч  76  бельгійських франків,  зняв  готівкою  43  мільйони  550 тисяч 843 бельгійських франки, 1 мільйон 337 американських доларів.

 

     Усі ці матеріали,  підкреслюю,  були  відомі  ще  керівництву Служби безпеки України,  коли її очолював Радченко, з вересня 1997 року,  коли Радченко зі своїми заступниками у Бельгії працював  із бельгійською судовою поліцією.

 

     Шановний Олександре   Миколайовичу!  Прошу  вас  включити  до порядку денного  і  розглянути  до  канікул  подання  Генерального прокурора  України  про  дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності  народного  депутата  України  Агафонова   Миколи Івановича. На минулому тижні у Дніпропетровську він давав інтерв'ю

- живий,  здоровий. Давайте не затягувати це питання, бо пішов уже сьомий рік.

 

     І на  завершення.  Вчорашній  політичний  спектакль  з  одним актором Кучмою (а сцена - його робочий кабінет)  засвідчив  повний параліч   виконавчої   влади  і  нездатність  Президента  керувати державою.  До визволення України від режиму Кучми залишилося  менш як 140 днів.

 

     І об'ява:  засідання  тимчасової  слідчої комісії відбудеться сьогодні о 16 годині на третьому  поверсі.  Вибачте,  що  перебрав час.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, депутат Роєнко наполягає. Півтори-дві хвилини. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська   область).   Член   виконкому   Всеукраїнського   союзу робітників,  секція селян.  Я хочу відповісти депутату Зайцю: якщо народ виступає, треба вводити вже війська НАТО.

 

     Шановні товариші!  З  20  червня   цього   року   в   Україні проводиться всеукраїнська акція протесту з походом на Київ.  Учора відбувся п'ятитисячний мітинг учасників походу, які прибули з усіх областей України. Вони зобов'язали мене виступити від їх імені.

 

     Політичний курс  на  розвал  Радянського  Союзу,  на демонтаж соціалістичного планового господарства  і  впровадження  ринкової, тобто капіталістичної, економіки привів країну на межу катастрофи. Промисловість  стоїть,  сільське  господарство  лежить,  медицина, наука, освіта постійно балансують на межі повного краху.

 

     Ми визнаємо, що в Україні склалося надто важке становище. Але ми вважаємо, що перекладати матеріальну відповідальність за те, що вже сталося, на плечі трудящих антизаконно і аморально.

 

     Ми вимагаємо:   негайно   погасити   всю   заборгованість  із заробітної плати  (це  близько  7  мільярдів  гривень)  робітникам підприємств  усіх  форм  власності,  пенсій  - близько 2 мільярдів гривень,  стипендій та інших соціальних  виплат;  відновити  повну зайнятість;  знизити ціни на товари і послуги першої необхідності, насамперед на продукти харчування і житлово-комунальні послуги.

 

     Ці вимоги не тільки  законні,  їх  можна  виконати  за  умов: відмови  від  виплати  боргів  (8  мільярдів  гривень у 1999 році) міжнародним  фінансовим  організаціям,  оскільки  їхня  "допомога" призвела  до  розвалу  економіки країни,  відтоку з неї капіталів, маса яких набагато перевищує отримані кредити; відмови від виплати процентів  комерційним  банкам  від  ОВГЗ  - 1,5 мільярда гривень; конфіскації передвиборного фонду Президента Кучми,  який лицемірно називається  фондом  "Соціальний  захист"  (він  оцінюється  в 1,4 мільярда  гривень,  і  направити  ці  гроші  слід   на   погашення заборгованості  із соціальних виплат);  націоналізації комерційних банків,   повернення   суспільству   у    власність    підприємств промисловості  і  торгівлі,  перехід  на  цій основі до державного регулювання і планового народного господарства.

 

     Такі кроки потрібні  для  того,  щоб  не  сталося  суспільної катастрофи.  Можна  відмовитися  і від певних пільг,  які сьогодні використовують уряд і ті кола,  що зацікавлені в тому,  щоб  життя народу погіршилося.

 

     У зв'язку з цим учасники мітингу постановили:

 

     Перше. Уряд,  який  не  може розрахуватися з громадянами і не вживає заходів,  щоб врятувати країну від повного розвалу, вважати антинародним. Цей уряд проводить злочинну політику, тому його слід вважати адміністрацією ворожої сторони.

 

     Друге. На президентських  виборах  підтримати  кандидата  від Комуністичної  партії  як  представника партії,  що виступає проти згубного курсу риночних реформ,  за соціалізм,  який  єдиний  може забезпечити  гідне  життя  трудящим,  їх рідним,  близьким - гідну старість, а дітям - щасливе дитинство.

 

     Третє. Висловити обурення (далі вже читаю  російською  мовою) "наглыми    выходками   власти   против   шахтеров,   пикетирующих президентскую администрацию с целью добиться выплаты задолженности по заработной плате, регрессным и другим социальным выплатам".

 

     Вручаю резолюцію  і  вимоги  учасників  всеукраїнської  акції протесту,  які пішки йшли всі дні (і я  разом  з  ними)  на  Київ, Голові Верховної Ради (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Депутат Марченко порушив ряд питань, які спочатку було порушено на засіданні Погоджувальної ради.  Я не знаю, навіщо повторюється це в сесійному залі, якщо ми домовилися, що в четвер  заслуховуються  силові  міністри,  точніше,  слухаємо доповідь   спеціальної   комісії   із   запрошенням   Генерального прокурора,  міністра внутрішніх  справ,  голови  СБУ.  Я  сьогодні підпишу  запрошення.  Треба,  щоб  вони у цей час не захворіли або нікуди не виїхали.

 

     Щодо протокольного  доручення  Секретаріату  з   питань,   що порушувала  фракція,  сьогодні  на  засіданні  Погоджувальної ради також було дано доручення.

 

     Депутати Богословська і Квятковський  порушили  питання  щодо Миколаївського  глиноземного  заводу.  Я  сьогодні  знайду  час  і обов'язково прийму представників цього заводу.  Ми дамо  доручення Генеральній   прокуратурі   розібратися,   чому   відбуваються  ці неподобства на одному з підприємств нашої держави.

 

     Депутат Сімонов вніс пропозицію  дати  доручення  Генеральній прокуратурі щодо звернення.  Ми це звернення прикладемо до листа і направимо в Генеральну прокуратуру.

 

     Депутат Ключковський  порушив,  безперечно,  дуже   правильні питання, і їх під сумнів ніхто не ставить. Але питання про те, щоб у нас підростаюче покоління одержувало обов'язкову середню  освіту

- це,  мабуть,  питання вже не сьогоднішнього, а завтрашнього дня. Тому я в репліці сказав,  що ми його будемо вирішувати  відповідно до Конституції, але, мабуть, уже десь із листопада.

 

     Щодо виступу   Чижа   Івана   Сергійовича   стосовно   указів Президента і питання "любові" його до Верховної Ради.  Це ми чули. Щодо   указів   ми   сьогодні   також   домовилися   на  засіданні Погоджувальної  ради.  Зараз  комітети  опрацюють  їх  (в   досить хорошому темпі), і ми обов'язково внесемо їх на розгляд у сесійний зал протягом цих трьох тижнів.

 

     Депутат Павловський   вніс    пропозицію    дати    доручення відповідній комісії. Це ми також зробимо.

 

     Іван Олександрович  Заєць  порушив питання,  що було порушене сьогодні на засіданні Погоджувальної ради  депутатом  Крючковим  - головою   комітету.   Йдеться   про   те,   щоб  ми  розглянули  в першочерговому  порядку  питання  про   направлення   миротворчого підрозділу від Українських Збройних Сил у Югославію. Зараз комітет над цим питанням працює.  Після завершення підготовки відповідного документа ми внесемо його в порядок денний і, думаю, проголосуємо.

 

     Депутат Заєць   порушив  також  питання  про  виплату  боргів шахтарям,  учителям,  лікарям,  іншим верствам населення. Я думаю, питання абсолютно правильне. Хотів би лише звернути увагу на таке. Інколи в пресі йде мова про те,  що надаються  митні  пільги,  так звані  "митні  коридори",  для  завезення  імпортних товарів на 18 мільярдів гривень.  Питається:  чому ж тоді в бюджеті не  вистачає грошей,  щоб  виплачувати  пенсії,  заробітну  плату чи ті виплати регресникам,  які вони заслужили в держави?  Я думаю,  що  питання оцих  "митних  коридорів"  і пільг для окремих підприємств уже час було розглянути і внести в сесійний зал.  Треба з'ясувати,  хто це робить і з чийого дозволу це робиться.

 

     Було порушено  питання  про  виплату  пенсій  чорнобильцям  і надання їм пільг.  Щодо цього питання  ми  також  дамо  відповідні доручення.

 

     І останнє  -  це питання,  яке порушив депутат Омельченко,  - щодо внесення на наш розгляд подання Генеральної  прокуратури  про притягнення депутата Агафонова до відповідальності.  Будь ласка, я просив би профільний комітет, який очолює Віктор Семенович Омеліч, негайно  це розглянути.  Будь ласка,  вносьте це питання,  ми його включимо до порядку денного.

 

     Одну хвилинку.  Щодо Волкова Омельченко вніс пропозицію,  але ми  не маємо представлення Генеральної прокуратури (щодо Агафонова є представлення, тут питань немає). Як тільки буде представлення і комітет  його  розгляне,  ми  обов'язково  будемо  вносити  його в порядок денний.

 

     Шановні колеги! На самому початку засідання я пропонував, щоб ми  проголосували порядок проведення розминок у вівторок і четвер, а також щоб по вівторках ми в залі працювали до 16  години,  після 16  години  -  в комітетах.  Ми раніше це проголосували,  і тут не потрібно переголосовувати.  Сьогодні виняток.  Сьогодні в нас буде робота  не до 14,  а до 16 години.  Тому я просив би цю пропозицію підтримати.  Будь  ласка,  пропонується   парламентські   слухання сьогодні завершити о 16 годині. Я прошу, підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Голосуємо. Депутати Червоній, Асадчев, голосуйте.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Асадчев   не  встиг  проголосувати.  Голосуємо.  Будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Питання про звіт Кабінету Міністрів у нас перенесено  на  цей тиждень,  але, я вже доповідав членам Погоджувальної ради, Валерій Павлович зараз у відрядженні. Там суто сімейні обставини. Прохання проголосувати,  щоб  у наступний вівторок,  8 червня,  замість Дня уряду заслухати Кабінет Міністрів.

 

     Будь ласка,  підтримайте.   Ну,   виникла   суто   об'єктивна ситуація.

 

     "За" - 239.

 

     Прийнято. Щодо   продовження   щоденно  роботи  до  виконання щоденного графіка невідкладних питань, які вносяться на розгляд. Я просив  би підтримати цю пропозицію.  Працювати будемо до 18 чи до 19.  Я думаю,  що ми будемо оперативніше працювати і вкладемося  в час. Будь ласка, підтримайте.

 

     Щоденно працювати до виконання порядку денного.

 

     "За" - 159.

 

     Гаразд. Я думаю,  що ми будемо щоденно на ранковому засіданні в кожному випадку голосувати окремо.

 

     Щодо направлення військового контингенту.  Я вважаю,  шановні колеги,  що як тільки цей документ буде підготовлений,  ми внесемо його на розгляд і проголосуємо.

 

     Я просив би вас подумати,  тому що  в  день  третьої  річниці Конституції  ніякі  заходи  в  державі  практично  не проводилися. Конституцію приймала Верховна Рада.  А ті, хто сьогодні видає себе за  її  поборників,  хто  ніби  вболіває за цю Конституцію (дав би Бог!),  тоді цю Конституцію проспали, і ми їх запросили, коли вона була вже прийнята, у цей зал на фотографування (Оплески).

 

     Тому я вважаю, що ініціативу проведення таких заходів повинна брати на себе Верховна Рада і проводити відповідні урочистості і в містах,  і в районах,  і в областях,  і в республіці. Мабуть, День незалежності,  який буде відзначатися 24 серпня,  - це теж заслуга Верховної Ради, а не Адміністрації.

 

     Я просив  би  внести відповідні пропозиції щодо підготовки до Дня незалежності, щодо заходів, які ми передбачаємо провести в цей святковий день.  Не можна чекати, що нас як депутатів запросять чи не запросять,  дадуть місця в якихось рядах чи не дадуть. Я думаю, що це питання Верховна Рада теж повинна брати на себе.

 

     А зараз  приступаємо до розгляду тих питань,  які включені до порядку денного. Розглядаються закони України про внесення змін до частини  п'ятої  та  дев'ятої  статті 27 Закону України про вибори Президента України та про внесення змін до статей 28 і  29  Закону України  про  вибори  Президента України з пропозиціями Президента від 21 червня 1999 року.  Доповідає Стичинський,  перший заступник міністра юстиції. Будь ласка.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.,  перший заступник міністра юстиції України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати! Прийняті Верховною Радою України 3 червня 1999 року закони України про внесення змін до частини п'ятої та дев'ятої статті  27  Закону України  про  вибори  Президента  України  та про внесення змін до статей 28 і 29 Закону України про  вибори  Президента  України  не можуть  бути  підписані у зв'язку з їх невідповідністю Конституції України.

 

     Зазначені закони змінюють  вимоги  до  збирання  підписів  на підтримку   претендента  на  кандидата  у  Президенти  України  та розширюють зміст  декларації  про  майно  та  доходи  кандидата  у Президенти  України.  З  такими,  як і будь-якими іншими,  змінами законодавства в  період  проведення  виборчої  кампанії  Президент України погодитися не може,  оскільки вони створюють нерівні умови для претендентів на кандидата у  Президенти  України  залежно  від того,  на якому етапі проведення виборчої кампанії зазначені особи перебувають.

 

     У зв'язку з цим такі  зміни  суперечать  статтям  71  та  103 Конституції  України,  якими передбачено,  що вибори в Україні,  і зокрема вибори Президента України,  відбуваються на основі рівного виборчого права.

 

     Передбачені змінами   до   статей  28  і  29  чинного  закону додаткові вимоги до кандидатів у Президенти України призводять  до звуження  змісту  та обсягу існуючого права брати участь у виборах Президента України.  Це суперечить статті 22 Конституції  України, яка  забороняє при внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав.

 

     І нарешті:  закони, що розглядаються, передбачають, що їх дія поширюється на правовідносини, які виникли після набрання чинності Законом  України  про  вибори  Президента  України.  Таким  чином, законам  фактично  надається  зворотна  дія в часі.  Це суперечить статті 58 Конституції України,  якою встановлено,  що  "закони  та інші  нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або  скасовують  відповідальність особи".

 

     У зв'язку  з  викладеним Президент України пропонує скасувати закони України про внесення змін  до  частин  п'ятої  та  дев'ятої статті  27  Закону  України  про  вибори Президента України та про внесення змін  до  статей  28  і  29  Закону  України  про  вибори Президента   України  як  такі,  що  не  відповідають  Конституції України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будуть  запитання?  Будь  ласка,  запишіться.   П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Кулик. За ним - депутат Дайнеко.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, зміни, внесені до виборчого закону, поліпшать його, сприятимуть чесним виборам чи ні?

 

     Дякую.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.   Дякую   за  запитання,  шановний  народний депутате Кулик.  Як я  вже  доповідав,  у  пропозиціях  Президента говориться   про   недоцільність   внесення   змін   до  виборчого законодавства безпосередньо під час виборчої  кампанії.  Тому,  на думку  Президента  України,  ці  зміни  не  дадуть  змоги вирішити питання краще, ніж на сьогодні вони вирішені чинним законодавством про вибори Президента України.

 

     ГОЛОВА . Депутат Дайнеко. За ним - депутат Туш.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Пономаренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Компартии.  У меня такие вопросы. Про які додаткові вимоги йде мова у зауваженнях Президента? Перше.

 

     І друге.  У чому звуження змісту та  обсягу  існуючого  права брати  участь  у  виборах Президента України?  Це коли йдеться про декларації?

 

     Наверное, вы готовили эти замечания.  Я прошу ответить на эти два вопроса.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую за запитання. Є додаткові вимоги щодо подання декларацій членами сім'ї.  І як показала вже практика (при виборах народних депутатів України), за певних обставин мали місце випадки,  коли члени сім'ї відмовляли кандидатам надати інформацію про належне їм рухоме майно та доходи.

 

     Тому, на  думку  Президента  України,  це ставить під загрозу участь кандидатів у виборах.  Президент України  вважає,  що  такі додаткові зміни не поліпшать ситуації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Туш. За ним - депутат Покотило.

 

     ТУШ М.Н.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).

 

 Фракція комуністів.  Скажіть,  будь  ласка,  як  ви  ставитеся  до старого постулату,  що погане те рішення, яке не можна змінити? Це перше.

 

     І друге.   Скажіть,   будь  ласка,  що  це  за  претендент  у Президенти,  якщо він навіть зі своєю сім'єю не  може  справитися, якщо  він не може сказати:  "Ви ж не підводьте мене,  у нас є маса претендентів, які задекларували доходи чесно і добросовісно"?

 

     У мене є така підозра,  що саме наш Президент чогось боїться, а ви його захищаєте. Ви можете про це відверто сказати?

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С.  Дякую, шановний народний депутате. Як я вже доповідав,  у пропозиціях Президента України звертається увага  на те,   що  недоцільно  вносити  зміни  до  виборчого  законодавства безпосередньо  під  час  виборчої  кампанії.  І  тому  закони  про внесення  змін  до Закону України про вибори Президента України на сьогодні не вирішать питання,  як кажуть,  по суті.  Можна вносити різні  зміни.  Але  Президент України вважає,  що внесення змін до виборчого законодавства під час виборчої кампанії, що почалася, не дасть реальних результатів,  а тільки погіршить ситуацію:  не буде відомо,  яким законом користуватися,  які  норми  діють.  Особливо важливо  те,  що  ці  норми  мають зворотну дію у часі.  Тим часом почалася виборча кампанія,  і  Центральна  виборча  комісія  стане перед   фактом,   яку   норму   закону   застосовувати,   оскільки запропоновані  зміни  до  законодавства  про   вибори   Президента поширюються на правовідносини, які вже діють.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Покотило.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Лавриненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция Социалистической и Селянской партий Украины (Левый центр). Уважаемый докладчик!  Как  известно,  когда  главой  Администрации Президента  был  Дмитрий  Табачник,  то  все предложения проходили через него.  Сегодня в Администрации Президента очень много  таких руководителей,   и   я  не  могу  точно  знать,  кто  сегодня  эти предложения  просматривает,  но  я  точно  знаю,  кто  автор  этих предложений.  Скажите,  пожалуйста,  знал  ли  Президент,  что  он подписывает?  Если знал,  то каково его мнение? Только положа руку на сердце.

 

     Спасибо.

 

     СТИЧИНСЬКИЙ Б.С. Дякую за запитання. Мені важко відповісти на це запитання,  тому що я безпосередньо,  як кажуть, не був свідком того,   як   Президент  підписував.  Я  доповідаю  вам  пропозиції Президента,  оскільки я визначений Президентом України озвучити ці пропозиції  на пленарному засіданні Верховної Ради.  Я думаю,  що, підписуючи  пропозиції,  Президент  України,  безумовно,  з   ними погодився, інакше він не підписав би їх.

 

     У листі Президента України від 19 червня 1999 року (другий абзац),  з яким Президент України  звернувся  до Верховної Ради України,  написано,  що його пропозиції представляє перший заступник міністра юстиції Стичинський.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, Броніславе Станіславовичу.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  дотримання органами державної влади  і  місцевого  самоврядування  та  їх  посадовими   особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые коллеги!  Мне,  конечно же, очень стыдно за действия конкретных  должностных  лиц,  которые  и сегодня  сделали  необходимым  первоочередное  рассмотрение  этого вопроса.

 

     Когда мы рассматриваем предложения  Президента  или,  как  их называют,   вето  Президента,  то  нельзя  не  отметить  несколько моментов.

 

     Впервые в нашей практике в  нарушение  Конституции  Президент Украины  наложил  вето  на два закона сразу.  То есть вместо того, чтобы исполнить процедуру, предусмотренную статьей 94 Конституции, он прислал свои предложения одновременно на два закона.  Если бы у нас эффективно работал Конституционный Суд,  то не было бы никаких сомнений  в том,  что два этих закона введены в действие,  так как истекло 15 дней,  в течение которых Президент мог  высказать  свои замечания или подписать закон.

 

     Но в  связи  с  тем  что либо Президента подставили,  либо он осуществлял эту процедуру примерно так,  как вчера мы наблюдали за подписанием  указов  по телевидению (общаясь с конкретными людьми, подобранными  по  каким-то  мне  неизвестным  критериям),   мы   и находимся сегодня в весьма сложной ситуации.  Мы должны преодолеть вето Президента  на  законы,  но  мы  должны  изменить  процедуру. Почему?

 

     Сегодня в    повестке    дня   стоит   вопрос,   предложенный Президентом.  Но  я  предлагаю  (и  прошу  за  это  проголосовать) рассмотреть  сегодня предложения Президента о внесении изменений в Закон Украины  о  выборах  Президента  Украины,  которые  касаются исключительно  статей  28  и  29,  в  которых  речь  идет  о форме декларации о доходах кандидата в  Президенты  Украины.  Это  очень важно,  и  я бы просил,  Александр Николаевич,  проголосовать это, чтобы   не   нарушать   процедуру.   Мы   не   должны    следовать неконституционным действиям высшего должностного лица государства, а должны  работать  строго  в  конституционном  режиме.  Мы  можем рассматривать вето Президента исключительно по каждому конкретному закону.  Поэтому  я  прошу  сейчас  проголосовать  и   перейти   к рассмотрению этого вопроса.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я ще раз нагадую,  що розглядаються зміни до статей 28 і  29  Закону  України  про  вибори  Президента України.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Еще раз говорю: мы рассматриваем предложения Президента к Закону Украины "Про внесення змін до статей 28  і  29 Закону  України  про  вибори Президента України".  Теперь о других вещах, которые и меня, и членов комиссии необычайно взволновали.

 

     Позиция Президента состоит в том,  что в период избирательной кампании  нельзя  вносить  никаких изменений в действующий Закон о выборах Президента Украины.  Я,  как и члены комиссии,  считаю эти положения   неконституционными.   Более  того,  они  полностью  не отвечают   тем   пожеланиям,   которые   высказывает   Центральная избирательная  комиссия,  а  ее  председатель  Рябец  неоднократно повторял,  что невнесение конкретных изменений в Закон  о  выборах Президента  Украины  влечет  за  собой  угрозу срыва президентской кампании.  И те изменения,  которые вносит Верховная Рада  в  виде законов, своевременны, дают возможность всем кандидатам находиться в равных условиях.

 

     Когда Верховная Рада принимала закон,  о котором сейчас  идет речь (мы это сделали 3 июня 1999 года),  то Председатель Верховной Рады в соответствии с Конституцией сразу же  направил  подписанный закон  Президенту  Украины  с сопроводительным письмом,  в котором просил его решить вопрос о подписании данного закона.

 

     К сожалению,    Президент    Украины     использовал     весь предусмотренный  законом  срок  (то  есть  15  дней) и не подписал закон,  возвратив  его  в  сессионный  зал.  В  то  же  время  как претендент  на  кандидата  в  Президенты  Украины  он  подал  свои документы для регистрации кандидатом  в  Президенты  Украины.  Тем самым   Леонид  Данилович  Кучма  продемонстрировал,  что  начался процесс регистрации кандидатов в Президенты Украины, и мы не имеем права  задним  числом  ставить  в  неравные  условия  кандидатов в Президенты.

 

     К сожалению,  еще раз подчеркиваю, принятие Закона о внесении изменений  в  статьи  28  и 29 Закона Украины о выборах Президента Украины  было  связано  с   конкретными   нарушениями   конкретных должностных   лиц  при  утверждении  формы  декларации  о  доходах претендентов на кандидата в Президенты Украины.

 

     Вы знаете,  какой скандал возник вокруг этого, когда за одним и  тем  же  номером,  под  одной  и  той же датой был издан приказ Министерства финансов,  в котором  были  утверждены  разные  формы декларации претендентов на кандидата.  Эти совершенно разные формы были заполнены претендентами на кандидата, и претенденты оказались в неравных условиях.

 

     Для того  чтобы  выровнять  эти условия и все-таки подправить действия Центральной избирательной комиссии, которая по непонятным причинам  не  заметила  этого  различия  форм  и  зарегистрировала претендентов на кандидата,  приняв декларации разной формы  (более того,  зарегистрировала  в  нарушение Закона о выборах Президента, когда они подавали  не  декларации  претендентов  на  кандидата  в Президенты,  а  декларации  об  имуществе  и  доходах кандидатов в Президенты Украины),  Верховная Рада и предусмотрела новый порядок подачи  декларации  кандидата  в Президенты Украины.  То есть речь идет о втором этапе:  не о регистрации в качестве претендента, а о регистрации  в  качестве  кандидата.  Это  сделано  по  нескольким причинам:  чтобы создать для всех кандидатов равные условия; чтобы устранить нарушения,  которые, к сожалению, были совершены лицами, находящимися  в  прямом  подчинении  Президента   Украины;   чтобы посмотреть,  каким  же  образом имущество и доходы претендентов на кандидата  изменились  за  время  подписной  кампании,  и   какими имуществом   и  доходами  владеют  соответственно  претенденты  на кандидата в Президенты Украины на момент их регистрации в качестве кандидатов в Президенты.

 

     В чем  же,  я  еще  раз  хочу  повторить,  различие между той формой, которую заполняло большинство претендентов на кандидата, и формой,   которая   была   заполнена   претендентом  на  кандидата Симоненко.  Это  различие  сводится  к  тому,  что  в  декларациях абсолютного  большинства  претендентов  на кандидата по непонятным причинам нет  сведений  о  доходах  и  имуществе  членов  семьи  и специального  раздела  об  имуществе и о финансовых обязательствах самого претендента на кандидата в Президенты Украины и его  членов семьи, в том числе за границей.

 

     Понимая важность вопроса избрания Президента Украины, понимая всю важность той необходимой информации,  которую все претенденты, а потом и кандидаты в Президенты Украины должны представить прежде всего избирателям Украины, чтобы они осознанно сделали свой выбор, Верховная Рада Украины и приняла соответствующий закон.

 

     Этим законом предусмотрена такая форма декларации о доходах и имуществе,  которая никоим образом не отличается ни одним  пунктом от той декларации, которую заполняли кандидаты в народные депутаты Украины.  Все мы прекрасно понимаем важность и значение  должности Президента Украины.  Я думаю,  что оно ни в коей мере не меньше, а даже больше, чем значение должности конкретного народного депутата Украины.  Поэтому Верховная Рада Украины и приняла соответствующий закон.

 

     Совершенно, я еще раз повторяю,  непонятна позиция Президента Украины.  Мне неизвестно, кто в нем победил: Президент Украины как гарант  соблюдения  Конституции  или  претендент  на  кандидата  в Президенты Украины.  Неизвестно потому,  что те мотивы, по которым Президент Украины накладывал вето на  этот  закон,  мягко  говоря, непонятны  и вызывают удивление у всех без исключения претендентов на кандидата в Президенты, не говоря уже об избирателях.

 

     Президент делает такой вывод:  "Як  свідчить  досвід  виборів народних депутатів України, за певних обставин мали місце випадки, коли члени сім'ї відмовляли кандидатам у  наданні  інформації  про належне  членам сім'ї рухоме і нерухоме майно,  доходи і фінансові зобов'язання,  що ставило під загрозу участь кандидата у  виборах. Такі ситуації не виключені і стосовно виборів Президента України". Видимо,  он был сделан  конкретным  претендентом  на  кандидата  в Президенты,  а  не  Президентом  Украины.  Я  не  знаю,  как может претендовать конкретное лицо на высшую  должность  в  государстве, если  это  лицо  не  может получить элементарные сведения у членов семьи, которые проживают вместе с ним на одной жилой площади.

 

     И поэтому я просил бы всех коллег поддержать решение комиссии (а  комиссия  собиралась  сегодня,  и  18  ее  членов  единогласно проголосовали за то,  чтобы не согласиться  с  мнением  Президента Украины) и преодолеть вето на этот закон, для того чтобы Верховная Рада в соответствии со статьей 94  Конституции  Украины  выполнила свои  конституционные полномочия и приняла закон "не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України".

 

     Если мы это сделаем,  то тогда  соответствующий  закон  будет направлен Президенту для его безусловного подписания.

 

     Я хотел   бы   сказать   еще  буквально  несколько  слов.  За сегодняшней дискуссией,  сегодняшним принятием решения, я надеюсь, внимательно  следят  и  члены  Центральной избирательной комиссии, которые готовятся принимать соответствующие решения о  регистрации кандидатов в Президенты Украины, и сам Президент Украины.

 

     То, что было сделано высшим должностным лицом государства,  к сожалению,  его не красит.  И я  обращаюсь  к  Президенту  Украины Леониду  Даниловичу Кучме с просьбой:  если Верховная Рада сегодня выполнит свои конституционные полномочия,  преодолеет  вето  двумя третями  от  конституционного  состава парламента и направит закон Президенту, чтобы он не нарушал Конституцию и подписал этот закон.

 

     Данные о сегодняшнем голосовании я бы просил  опубликовать  в органе  Верховной  Рады газете "Голос Украины".  Потому что данные сегодняшнего поименного голосования  (а  именно  так  мы  и  будем голосовать в соответствии с Регламентом) скажут избирателям, хотим ли мы сделать выборы Президента Украины честными, прозрачными, или у  нас  снова будут проблемы с конкретными должностными лицами,  с конкретными  финансовыми  результатами   их   деятельности   и   с конкретными декларациями о доходах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будуть  запитання  чи будемо голосувати?  Запишіться. П'ять хвилин на запитання. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Дорогунцов. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний доповідачу! Я цілком підтримую вашу позицію  і буду голосувати за подолання вето Президента.  Але мене цікавить,  як  ви  оцінюєте  аргументацію  Президента  як  гаранта дотримання  Конституції  стосовно неконституційності змін,  за які Верховна Рада проголосувала майже одностайно?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  В своем выступлении я  уже  оценил  действие Президента  Украины.  Хотел  бы еще добавить,  что мне стыдно и за людей,  которые готовили ему на подпись соответствующие материалы, и  за  первого  заместителя  министра юстиции,  который докладывал неконституционные  предложения   Президента   Украины.   Еще   раз подчеркиваю:  впервые  в  практике  Президент Украины наложил вето сразу на два закона.  Это грубейшее нарушение!  Я обращаю внимание должностных    лиц    Министерства    юстиции,   должностных   лиц Администрации  Президента  Украины:  не  подставляйте   пока   еще действующего  Президента  Украины  и  не  заставляйте  его в своих действиях вступать на антиконституционный путь.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Стоян.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Те,  що Президент одночасно накладає вето на два закони, тільки  свідчить  про  кваліфікацію  посадових  осіб  Міністерства юстиції, без сумніву.

 

     Шановний доповідачу, запитання такого плану. У змінах, які ми прийняли до Закону про вибори Президента України  (це  два  закони про  внесення  змін  до  Закону про вибори Президента України),  є вказівка на те,  що  вони  поширюються  на  правовідносини,  котрі виникли  після  набрання  чинності  Законом  про вибори Президента України.  Водночас є рішення Конституційного  Суду  від  9  лютого нинішнього  року  про  те,  що  можна  приймати закони,  які мають зворотню дію лише щодо юридичних осіб.

 

     Просив би висловити вашу точку зору з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Спасибо. Формула, которая касается конкретных изменений  по  статьям 28 и 29 Закона о выборах Президента Украины (введения в действие этого закона)  не  предусматривает  отношения так   называемым  задним  числом.  Еще  не  происходила  процедура регистрации кандидатов в Президенты Украины. Мы же сегодня говорим о   процедуре  регистрации  кандидатов  в  Президенты  Украины,  о документе,  который должен подать будущий  кандидат  в  Президенты Украины.  Таких на сегодня пока нет.  Они будут.  И я надеюсь, что Леонид  Данилович  Кучма  подпишет  этот  закон  до  момента   его официальной регистрации кандидатом в Президенты.

 

     Будут рассматриваться вопросы двух претендентов о регистрации (мы знаем,  что  Центральная  избирательная  комиссия  пока  имеет документы по двум претендентам). Что касается одного из них, Петра Николаевича Симоненко,  то он как раз заполнил  форму  декларации, которая  и  подтверждается  нашим  законом,  то  есть  тут никаких проблем нет.  Есть проблема с другим претендентом на  кандидата  - действующим Президентом Украины.

 

     И я  надеюсь,  чтобы  не смешить избирателей,  не смешить все средства массовой информации,  он  выполнит  свой  конституционный долг и подпишет этот закон до того момента, когда зарегистрируется кандидатом в Президенты.  Хотя он имел такую возможность начиная с 3 июня сего года.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України. Шановний Олександре  Сергійовичу!  Я  голосуватиму  за   ваші   пропозиції, однозначно.   А   для  запитання  прошу  передати  слово  депутату Черненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Спасибо,   Александр Николаевич.   Александр   Сергеевич,   я  бы  хотел  вас  немножно поправить.  Не  Министерство   юстиции   или   кто-то   подготовил уважаемому   Президенту   эти  предложения.  Просто  было  задание Президента подготовить обоснование для того, чтобы наложить вето.

 

     А вопрос такой.  Александр Сергеевич,  вы не скажете,  отчего такая нелюбовь,  прямо скажу, депутатоненавистничество у нынешнего Президента и бывшего Премьерминистра?  Все мешает! Вы знаете, есть анекдот про танцора, которому что-то мешает. Как вы думаете, в чем вопрос?

 

     Спасибо.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Вы знаете, я не врач, чтобы ставить диагноз. Но думаю,  что избиратели и конкретные должностные лица,  наблюдая вчера  за  процедурой  подписания  конкретных  указов  Президента, впервые   увидели,   каким  образом  Президент  осуществляет  свои полномочия и как осуществляется  процедура  подписания  документов (Оплески).

 

     И этим  все сказано.  Я рад такой открытости,  ведь парламент всегда работает открыто, и средства массовой информации видят, как принимаются  законы.  Думаю,  что  теперь  будет  положено  начало практики открытости подписания тех или иных указов Президента, тех или  иных  решений Президента,  в том числе и в процессе наложения вето Президентом на законы.  А  автора,  который  писал  текст,  я думаю,  сам Президент найдет.  Он, в принципе, должен был наказать виновных - своих подчиненных,  утвердивших разные формы декларации (имеются в виду чиновники Министерства финансов).  Вы знаете,  что по этому поводу Генеральной прокуратуре можно  было  бы  возбудить уголовное дело.  Но,  к сожалению,  не заметно реакции Генеральной прокуратуры.

 

     Что же   касается   конкретных   членов   семей    конкретных претендентов на кандидата в Президенты или кандидатов в Президенты Украины,  кого имел в виду Президент,  - думаю, ему лучше знать. Я общался   с   абсолютным   большинством,   практически   со  всеми претендентами на кандидата в  Президенты  Украины,  кроме  Леонида Даниловича Кучмы.  Они сказали, что у них проблемы с членами семьи исчерпаны уже давно и нет проблем по поводу  неподачи  сведений  о доходах и имуществе самих претендентов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги, таким чином, ми з'ясували всі позиції щодо внесення змін до статей 28 і 29  Закону  України  про вибори  Президента України.  Голосуємо подолання вето в поіменному режимі.  Прошу зайняти робочі місця. Як було запропоновано головою Тимчасової  спеціальної  комісії,  результати  голосування  будуть опубліковані в газеті "Голос України".

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые   коллеги,   в   соответствии   с процедурой сначала необходимо проголосовать предложение Президента "про скасування цього закону".  Комиссия против этого  предложения Президента.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на   голосування   пропозицію   Президента. Голосуємо. Це голосується у звичайному режимі.

 

     "За" - 51.

 

     А зараз голосуємо подолання вето в поіменному режимі.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Комиссия просит поддержать преодоление вето. Мы голосуем один закон:  за преодоление вето на внесение изменений к статьям 28 и 29 Закона о выборах Президента.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо один закон - про внесення змін до статей 28 і 29.

 

     "За" - 262.

 

     Є якісь запитання?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Прошу высветить по фракциям.

 

     ГОЛОВА. Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     "За": комуністи - 121 із 121;  НДП - 4 з 16;  Рух - 18 із 24; "Відродження регіонів" - 2 з 16; "Батьківщина" - 16 із 17; СДПУ(о)

- 7 із 13;  соціалісти - 24 з 24; "Реформи-центр" - 2 з 18; зелені

- 0;  "Незалежні" - 7 із  10;  "Громада"  -  15  із  15;  "Трудова Україна" - 1 із 8; селяни - 12 із 13; Рух (перший) - 5 із 14; ПСПУ

- 11 із 11; позафракційні - 7 із 10.

 

     Шановні колеги,  можливо, хтось уперше не зрозумів. Голосуємо подолання  вето  на  внесення  змін  до  статей 28 і 29 Закону про вибори Президента України. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Комиссия просит поддержать. Решение комиссии было  принято  единогласно  всеми  представителями фракций,  в том числе фракции зеленых.

 

     "За" - 254.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, стосовно другого закону.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги, комиссия просит перенести рассмотрение второго вопроса. Мы будем изучать возможность решения данной проблемы,  так как документы претендентов  на  кандидата  в Президенты  Кучмы  и  Симоненко  находятся  на  регистрации и идет процедура подсчета подписей.

 

     Что же касается последнего голосования, могу сказать, что это было  не  юридическое,  а политическое голосование.  Мне стыдно за коллег,  которые боятся,  чтобы страна знала реальные декларации о доходах и имуществе кандидатов в Президенты Украины.

 

     Я приношу  извинения  от  своего  имени,  от  членов комиссии избирателям,  ибо они не будут  знать  достоверной  информации  на нынешнем этапе.  Если депутаты все-таки хотят исправить положение, просил бы  провести  консультацию  по  этому  вопросу  и  еще  раз переголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Одну хвилинку,  не треба гаяти часу. Опрацюйте,  будь ласка,  це питання у  фракціях,  і  ми  до  нього повернемося завтра на ранковому засіданні. Не заперечуєте?

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 1999 рік.  Доповідає голова Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

     З цього питання? Станіслав Іванович Гуренко. Будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракція  комуністів.  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги!  Останніми  днями  керівні  члени уряду (особливо відзначилося Міністерство вугільної  промисловості)  заявляли,  що Верховна  Рада  нині  стала  на  перешкоді  виділення  коштів  для вугільної промисловості в сумі 1,5 мільярда гривень.

 

     То я просив би, щоб до залу, перш ніж ми будемо розглядати це одне  з  найголовніших  на  сьогодні  питань,  запросили когось із керівників уряду,  хто не у відрядженні,  керівництво Міністерства вугільної  промисловості  і  обов'язково  ввімкнули  трансляцію на площу,  де зібралися шахтаріпікетувальники.  А після цього  будемо голосувати.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Трансляція ввімкнена,  щоб ви знали,  з самого ранку. Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська  область). Александр Николаевич!  Я просила бы поддержать предложение фракции Коммунистической партии Украины, потому что в Законе о Госбюджете, к сожалению,  полтора миллиарда гривень сегодня не найти.  И  если правительство  порекомендует,  где  эти деньги взять,  мы сможем в изменениях и дополнениях к Закону о Государственном бюджете  сразу же учесть эти предложения.

 

     Я думаю,  что данный вопрос не просто заслуживает обсуждения, он неотложный и необходимый.  И мы должны отдавать  себе  отчет  в том,  что если не учтем проблемы финансирования угольной отрасли - никаких изменений и дополнений к Закону о Государственном  бюджете не примем.

 

     ГОЛОВА. Ми запросили міністра фінансів,  він присутній.  Щодо вугільної...  (Шум  у  залі).  Зараз  запросимо.  Одну   хвилинку! Запрошено,  шановні колеги незабаром підійдуть.  А тим часом, поки прибудуть  представники  Міністерства   вугільної   промисловості, пропоную перейти до іншого питання.

 

     ----------

 

     Слухаться питання,  з  якого треба прийняти рішення:  проекти законів про господарську діяльність Збройних  Сил  України  і  про внесення  змін  до  Закону  про  оренду державного та комунального майна.   Доповідає   депутат   Мухін.   Будь   ласка,   Володимире Васильовичу.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Александр  Николаевич,  уважаемые  депутаты!   Этот   вопрос   уже рассматривался и докладывался перед выходными. Тогда, к сожалению, не хватило буквально нескольких голосов  для  того,  чтобы  решить данный   вопрос.   Поэтому  просил  бы  поставить  на  голосование законопроект  в  первом  чтении.  Здесь  будут  выступать  министр обороны,  начальник Генерального штаба,  представители Вооруженных Сил Украины,  присутствуют специалисты. На все вопросы можно будет получить ответы. На втором этаже находится выставка.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  18 червня ми розглядали це питання, обговорили його,  одержали відповіді на запитання.  Прошу прийняти законопроект у першому читанні. Голосуємо.

 

     МУХІН В.В. Комитет просит поддержать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування проект Закону про господарську діяльність Збройних Сил України.

 

     "За" - 173.

 

     Шановні колеги,  не можна ж так! Або давайте ще раз відведемо час   на   запитання...   Не   голосують  173  народних  депутати. Проголосуйте,  будь ласка.  Ще раз ставлю  на  голосування  проект Закону  про господарську діяльність Збройних Сил України у першому читанні.

 

     "За" - 204.

 

     МУХІН В.В.  Александр   Николаевич,   в   зале   присутствует заместитель  министра  обороны,  он готов ответить на все вопросы. Рассматривается этот законопроект в первом чтении,  каждый депутат сможет внести соответствующие замечания.

 

     Я вообще сторонник того, чтобы Вооруженным Силам Украины было выделено 3,5 миллиарда  гривень.  На  эти  3,5  миллиарда  они  бы нормально работали. К сожалению, депутаты не голосуют за то, чтобы Вооруженные  Силы  получили  3,5  миллиарда.   Поэтому   возникает проблема, каким образом выживать Вооруженным Силам, учитывая еще и то, что в Европе идет война?

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування законопроект  у  першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 217.

 

     У поіменному режимі? Будь ласка, хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 188.

 

     Ми ж,  шановні  колеги,   будемо   розглядати   питання   про направлення  нашого  миротворчого контингенту до Югославії.  Треба ставитися до своїх Збройних Сил як слід.  Голосуємо  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 247.

 

     Дякую. Будь ласка, висвітіть по фракціях.

 

     ______________

 

     Розглядається проект  Закону  про  заборгованість  із  сплати податку за земельні ділянки,  надані для Збройних Сил  України  та інших    військових   формувань,   що   утворені   відповідно   до законодавства.  Доповідає  Регурецький  Василь  Васильович.   Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Вашій увазі  пропонується  проект  Закону  про  заборгованість із сплати податку за земельні ділянки,  надані для Збройних Сил  України  та інших    військових   формувань,   що   утворені   відповідно   до законодавства.

 

     Цей законопроект Кабінет Міністрів  вніс  до  Верховної  Ради рівно  рік  тому - 29 червня 1998 року ми звернулися з пропозицією про списання заборгованості зі сплати податку за земельні ділянки. Стан речей, який склався у фінансуванні Збройних Сил, не дає змоги сплатити  земельний  податок  за  виділені  земельні  ділянки.   І починаючи  з  1995  року  щоразу  під  час  прийняття  Закону  про Державний  бюджет  військові  формування  звільнялися  від  сплати податку за землю.  У 1997 році в законі цього не було передбачено. На  сьогодні  заборгованість  із  сплати  податку  становить  18,8 мільйона гривень із нарахованих 20,5 мільйона гривень.

 

     Враховуючи, що  з  бюджету  на  утримання Збройних Сил у 1999 році виділено обмежені асигнування,  не можна  було  сплатити  цей податок або провести взаємозалік із бюджетних асигнувань, оскільки дані кошти надходять до місцевих бюджетів.

 

     Доводжу до вашого відома,  що в  1997  році  місцеві  бюджети виконані  на  122,3  відсотка,  зокрема із земельного податку - на 107,7 відсотка.  Тобто я хочу підкреслити,  що несплата до бюджету 18,  8  мільйона гривень не вплинула на виконання доходів місцевих бюджетів.

 

     Враховуючи, що з 1997  року  минає  вже  два  роки  і  сплата податку  стає неможливою,  Кабінет Міністрів вносить законопроект, звертається до  вас  із  проханням  підтримати  даний  документ  і списати заборгованість у 1999 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є до Василя Васильовича?

 

     Ткаленко Іван Іванович. Будь ласка. За ним - депутати Косів і Асадчев.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська  область).  Немає  заперечень,  що  треба  допомогти Збройним Силам і списати борги. Але мене цікавить таке питання: на скільки зменшилися земельні ділянки у військовослужбовців  з  1991 року  дотепер?  Скільки  передано лісу та іншого?  Адже армія наша зменшилась, а все інше залишилося, уся база, яка була в 1991 році.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я, на жаль, не маю під рукою потрібних цифр і не можу назвати такі дані.

 

     ГОЛОВА. Вважаю, що запитання цілком правильне. Сьогодні, коли скорочується контингент,  зменшуються полігони,  матеріальна база, чи  потрібні  військовослужбовцям  ті  земельні  ділянки і чи вони можуть їх утримувати  в  належному  стані?  Я  думаю,  треба  дати доручення, щоб розібралися і внесли пропозиції.

 

     Косів Михайло Васильович. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська   область).   Народний   рух  України.  Шановний  Василю Васильовичу!  Звичайно, я голосуватиму "за" і гадаю, що цей проект знайде підтримку. Під час доповідей із таких питань, знаєте, на що варто було б звернути увагу?  На те, яке недофінансування Збройних Сил   України   з   Державного   бюджету,  і  яку  частку  в  тому недофінансуванні становить сума плати за земельні  ділянки,  котру ми списуємо. Це перше.

 

     Друге. Питання,  яке  порушує  Олександр Миколайович.  Я дуже багато  років   займаюся   проблемами   Яворівського   військового полігону.   Щоб  його  створити,  були  евакуйовані  десятки  сіл. Розглядалося навіть питання про  те,  що  ми  можемо  цей  полігон здавати  в  оренду.  То  як  загалом стоїть питання щодо земельних угідь,  котрі ми свого часу віддали армії?  Чи не пора  б  усе  це довести до розумного впорядкування? Зокрема із Яворівщиною.

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати!  Справді, питання про  земельні   ділянки,   надані   в   розпорядження   військовим формуванням, дуже важливе і в цьому залі розглядалося кілька разів Верховною Радою минулих скликань.  Розмір плати за землю Верховною Радою  теж  був  переглянутий  і  справляється  сьогодні за значно меншими ставками.  Враховуючи обмаль фінансових ресурсів,  видатки Міністерства  оборони  тепер  фінансуються на рівні 40 відсотків і розмір плати за землю (18 мільйонів) - це дуже незначна  сума,  що становить менш як 1 відсоток загальної суми фінансування.

 

     Стосовно Яворівського   полігону  я  не  можу  дати  детальну інформацію,  яким чином можна розв'язати дане питання.  А оскільки воно  важливе,  то  Олександр Миколайович висловив думку,  що уряд повинен ще працювати і внести відповідні зміни.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  ми  дамо  таке  доручення.  Справді,  шановні колеги,  це  ж  стосується  не тільки Яворова,  а й інших регіонів України.  То були Збройні Сили  Союзу  і  відповідні  полігони,  а сьогодні це мініармія порівняно з тією, що була.

 

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний доповідачу! Мені здається, що уряд усе-таки  це  питання  розв'язує  некваліфіковано.   Ми   фактично залазимо  в кишеню до місцевих бюджетів (ви ж знаєте,  що плата за землю повністю надходить до місцевого бюджету).  Що ж ми затикаємо одну дірку (я розумію, що треба списати), але створюємо іншу?!

 

     Чому ж уряд не запропонував хоча б чи провести взаємозалік на ці 18 мільйонів,  - хай і  невелика,  але  все-таки  сума.  Що,  в місцевих  бюджетів  немає проблем?  Взаємозалік можна провести між Державним і місцевими бюджетами,  і ви це добре знаєте,  або можна бодай якусь компенсацію дати.  А так узяти просто списати,  а тоді вийде  недоїмка  на  18  мільйонів.  Я  вважаю,   не   можна   так некваліфіковано  розв'язувати  питання.  Якщо  йдеться про Збройні Сили - немає  проблем,  але  ж  треба  вирішити  і  щодо  місцевих бюджетів.

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Цілком правильне запитання. Проте я хотів би звернути увагу,  що кожного року,  починаючи  з  1995  року,  дане питання обговорюється в цій залі, і щороку приймається рішення про звільнення військових формувань від сплати земельного податку.  Це

- джерело місцевих бюджетів,  і звільнення від земельного податку, безумовно,  враховується під  час  формування  місцевих  бюджетів, відповідні суми спрямовуються з Державного бюджету.

 

     З невідомих  причин  якимось чином у 1997 році даний пункт не був прийнятий під час затвердження бюджету.  Ми не  знайшли  змоги провести   взаємозалік,   оскільки   фінансування   Збройних   Сил проводиться тільки з Державного бюджету. Провести ж взаємозалік, а потім відрегульовувати взаємовідносини місцевих бюджетів - це дуже складний шлях.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов,  перший заступник голови  комітету. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Василий Васильевич, я хотел бы сказать по процедуре голосования. Вы сейчас представляете    вариант    Кабинета   Министров.   В   статье   1 законопроекта,  розданного в зале, говорится о сумме 18,8 миллиона гривень  или,  как  в  прежнем  проекте,  без указания суммы?  Наш комитет рассмотрел и утвердил сумму 18,8 миллиона гривень.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  У  законопроекті,  який   подавав   Кабінет Міністрів  минулого  року,  не називається сума плати за землю.  В пояснювальній записці сума заборгованості  є  -18,8  мільйона  (за даними Державної податкової адміністрації). У тексті законопроекту сума не названа.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування законопроект з чітко визначеною сумою - 18,8 мільйона гривень. Голосуємо з урахуванням пропозиції, яку вніс Павло Сергійович Кузнєцов. Прошу підтримати.

 

     "За" - 204.

 

     Депутат Єрмак не встиг проголосувати. Голосуємо з поправкою - 18,8 мільйона гривень. Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     У роботі   беруть   участь   заступник   міністра   вугільної промисловості і міністр фінансів.

 

     Верховну Раду сьогодні виконавча структура  звинувачує  перед шахтарями  у тому,  що парламент не приймає відповідну поправку до Державного бюджету про  виділення  коштів  у  сумі  майже  півтора мільярда  гривень.  Тому  ми  хотіли  б  почути  думку  заступника міністра вугільної промисловості  і  міністра  фінансів,  а  потім виступить Юлія Володимирівна.

 

     Новіков Володимир Іванович. Будь ласка.

 

     НОВІКОВ В.І.,    перший    заступник    міністра    вугільної промисловості  України.   Шановні   народні   депутати!   Шановний Олександре  Миколайовичу!  У  вугільній  промисловості  вперше  за останні вісім років подолано тенденцію до спаду виробництва.

 

     Закріплюючи позитивну динаміку 1998 року,  за  п'ять  місяців поточного  року  завдання  з  видобутку  вугілля виконано на 101,9 відсотка;  понад завдання видобуто 615  тисяч  тонн.  Порівняно  з таким  же  періодом  минулого  року обсяг виробництва вугілля зріс майже на 570 тисяч тонн.  За очікуваними даними,  у червні шахтарі видадуть  на-гора  ще  близько  6,5 мільйона тонн вугілля,  або 50 тисяч тонн понад план.

 

     Поліпшилися й  інші  основні   технікоекономічні   показники. Зросли кількість шахт,  що виконують завдання з видобутку вугілля, середньодобовий  видобуток,   навантаження   на   очисний   забій, продуктивність  праці робітників із видобутку вугілля.  Зменшилася собівартість вугільної продукції.

 

     Прагнучи зменшити тягар  Державного  бюджету  щодо  підтримки галузі,  ми  досягли  певних позитивних змін у поліпшенні грошових розрахунків за відвантажену споживачам вугільну

 

 продукцію. Так,   у   січні-травні   поточного  року  підприємства вугільної  промисловості  отримали   784   мільйони   гривень   за відвантажену  вугільну  продукцію,  що  в  1,8  раза,  або  на 344 мільйони гривень більше,  ніж за минулий період. Тільки за рахунок наведення  певного  порядку  на ринку коксівного вугілля додатково одержано 266 мільйонів гривень.  Загалом за п'ять місяців одержано коштів  на  475  мільйонів  гривень  більше,  ніж за п'ять місяців минулого року.

 

     У цій ситуації  підприємства  галузі  намагаються  сплачувати поточні  платежі в бюджети і позабюджетні фонди.  За шість місяців ми сплатили 436,5 мільйона гривень,  або 63,5  відсотка  отриманих коштів  від реалізації.  Проте зростання обсягів видобутку вугілля ще  не  призвело  до  поліпшення  фінансового  становища.   Галузь перебуває у глибокій економічній кризі.  Промислововиробничі фонди характеризуються      крайньою      зношеністю.       Погіршуються гірничо-геологічні умови експлуатації вугільних родовищ.

 

     Тому за наявності достатніх природніх запасів вугільна галузь сьогодні не забезпечує 100 відсотків потреби  держави  у  твердому паливі.  Заходи,  здійснювані у вугільній промисловості відповідно до указу Президента за 116 від 7  лютого  1996  року,  дали  змогу істотно змінити її організаційну структуру, наблизити до ринкового зразка.

 

     З метою вдосконалення системи взаєморозрахунків  на  ринкових засадах  створено  державну акціонерну компанію "Вугілля України", введено вільне ціноутворення на вугільну продукцію. Проте реформи, що    здійснюються,    потребують   радикального   поглиблення   і комплексного, системного підходу.

 

     Головне - якнайшвидше привести до ринкового зразка  економіку вугільних  підприємств.  Зберігається  велика кількість збиткових, безперспективних шахт (70 одиниць) з  обсягами  видобутку  лише  8 відсотків загальногалузевого рівня.  Вони відволікають на покриття збитків майже 28  відсотків  бюджетних  коштів  держпідтримки,  що виділяється вугільній галузі.

 

     Негативно позначилися  на  фінансовому  стані  вугільних шахт перекоси міжгалузевого  співвідношення  цін.  Стабілізація  гривні мала  потребу  у  фіксації  цін на вугілля протягом останніх трьох років.  Водночас ціни на продукцію  підприємств-суміжників  значно зросли.   Наприклад,   у   1998   році   темпи  зростання  цін  на електроенергію   і   вироби   машинобудування   перевищили   темпи збільшення цін на вугільну продукцію відповідно у 2,9 і 2,7 раза.

 

     У кінцевому  підсумку все це позначилося на незбалансованості внутрішньогалузевого  бюджету,   а   також   бюджетів   абсолютної більшості шахт.  Виручка від реалізації вугільної продукції навіть з урахуванням коштів державної підтримки  не  покриває  витрат  на виробництво.

 

     На 1    червня   нинішнього   року   загалом   по   вугільній промисловості кредиторська  заборгованість  досягла  8,8  мільйона гривень  і перевищила дебіторську на 4,4 мільярда.  Заборгованість із  заробітної  плати  за  нарахуваннями  становить  1,8  мільярда гривень,   з   регресних   позовів  -  236  мільйонів  гривень,  з одноразової допомоги за втрату непрацездатності на  виробництві  - 237 мільйонів гривень.

 

     Нині галузь  не  може  виконувати функцію соціального захисту трудящих,  до того ж ця функція взагалі не може  бути  притаманною виробничій  сфері,  різко погіршує фінансовий стан підприємств,  а люди позбавляються гарантії соціального захисту.

 

     Проектом бюджетного       фінансування,        підготовленого Мінвуглепромом  на  1999 рік,  обгрунтовувалися витрати в сумі 3,1 мільярда гривень. Законом України про Державний бюджет на поточний рік   вугільній  галузі  встановлено  фінансування  в  обсязі  1,7 мільярда  гривень,  тобто  на  1,4  мільярда  гривень  менше,  ніж потрібно для відтворення виробництва.

 

     Внаслідок прийняття  Верховною  Радою  Постанови 108 (червень 1999 року) щодо припинення фінансування за рахунок  амортизаційних відрахувань вугільна галузь втратила ще 108 мільйонів гривень.

 

     Постановою Кабінету Міністрів 452 передбачалося спрямувати на фінансування будівництва об'єктів,  що мають  надзвичайно  важливе значення   для  вугільної  промисловості,  110  мільйонів  гривень централізованих капітальних вкладень.  За  рахунок  цих  коштів  у поточному  році  планувалося  ввести в експлуатацію комплекси шахт "Самсонівська-Західна" та "Никонор-Нова",  продовжити  будівництво двох  нових і реконструкцію чотирьох діючих шахт та двох розрізів, підготувати дев'ять нових  вугледобувних  горизонтів,  що  дало  б змогу забезпечити в поточному році введення додаткових потужностей з видобутку 2 мільйонів тонн вугілля на рік.  За станом на 1 липня галузь   отримала  лише  6,5  мільйона  гривень  за  цією  статтею фінансування.

 

     Враховуючи зазначене,  міністерствам  економіки  і   фінансів треба  вишукати  можливість  та  джерела для компенсації втрачених обсягів  фінансування   капітального   будівництва   у   вугільній промисловості.   Внаслідок  інфляційних  процесів,  що  відбулися, бюджетне фінансування вугільної галузі в поточному році  зменшено, що фактично означає крах програми забезпечення України вітчизняною вугільною продукцією.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Володимире Івановичу.

 

     Шановні колеги!   Останні    слова,    сказані    Володимиром Івановичем,  якраз  і  підтверджують  те,  що Кабінет Міністрів не допрацьовує,  а звинувачують у цьому Верховну Раду. Який бюджет не є,  ми  його  затвердили,  визначили  1,7  мільярда на рік.  Треба сказати,  скільки за ці п'ять місяців виділено.  Мені незрозуміло, чому  Кабінет  Міністрів  у цих питаннях звинувачує Верховну Раду, коли не виконує те,  що затверджено.  А бюджет -  це  закон,  його треба виконувати.

 

     НОВІКОВ В.І.  Олександре Миколайовичу,  ми отримали всі гроші відповідно до бюджетного розпису, це близько 900 мільйонів гривень за тими статтями,  за якими повинна фінансуватися вугільна галузь. Тобто  галузь  профінансована  Міністерством  фінансів  за   шість місяців   повністю   на   100  відсотків.  Ніяких  боргів  з  боку Міністерства фінансів на сьогодні  перед  Міністерством  вугільної промисловості  щодо  фінансування  згідно  з  розписами  і бюджету немає.

 

     ГОЛОВА. Тобто треба шукати додаткові кошти.

 

     П'ять хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Гуренко. Будь ласка. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     ГУРЕНКО С.І.   Фракція   комуністів.   Шановний    Володимире Івановичу!  Я знаю,  ви ж у вугільній галузі не новачок. І що ж ви нам намагаєтеся розказати? Розумію, чому ви так часто позираєте на Мітюкова...  Але ви встигли сказати,  що у ваших кошторисах вам на капітальне будівництво було виділено 10 відсотків - 108  мільйонів гривень.  Ви отримали 6,5 відсотка.  Верховна Рада наклала вето на 10 відсотків два тижні тому.  І оце ви  6  відсотків  отримали  на капіталовкладення  і  намагаєтеся  звернути  на  10 відсотків?  Це перше.

 

     І друге. Ви як гірничий економіст розкажіть, як це з мертвого брати    амортизаційні    відрахування    і    повертати   їх   на капіталовкладення,  щоб я вже зрозумів,  як кажуть, "на склоне лет своих"? Яке вони мають відношення?

 

     І останнє запитання. У вас у міністерстві це що - лінія така, згідно з якою Теличко,  Підгорний прямо виступають з нападками  на Верховну  Раду  і  спрямовують  на неї гірників?  Це чия вказівка, скажіть, будь ласка?

 

     Спасибі.

 

     НОВІКОВ В.І.  Дякую,  Станіславе  Івановичу.  Передусім  хочу сказати ось що.  Для фінансування капітального будівництва ми мали три джерела.  Перше - це кошти, які отримуємо за рахунок державної підтримки.  Друге джерело - це кошти,  які ми отримуємо за рахунок статті "Реструктуризація вугільної галузі". І третє - повинні бути централізовані   амортизаційні   відрахування.   За  амортизаційні відрахування ми повинні були  фінансувати  капітальне  будівництво нових шахт "Самсонівська-Західна" та "Никанор-Нова".

 

     Станіславе Івановичу,  йдеться  про  те,  що ці гроші повинні були надійти на обладнання нових лав, на фінансування заходів, які мали   б   здійснюватися   протягом  червня-липня  для  того,  щоб забезпечити до Дня шахтаря в серпні пуск цих  лав.  На  жаль,  тих грошей ми не отримали.

 

     Що стосується  відповіді  моїх  колег  - заступників міністра вугільної промисловості,  то в них є власна  думка  і  вони  мають право  її  висловити.  Кожен  із них відповідальний за свій напрям роботи,  тому вони відповідали, мабуть, на запитання, що торкалися їхніх напрямів, і висловили власну думку. Вважаю, що вони мають на це право.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Вітренко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Владимир Иванович,  у меня такой вопрос.  31 декабря 1998 года при принятии Государственного бюджета Украины по инициативе  фракции  коммунистов  Украины   на   голосование   был поставлен   вопрос   о   выделении   3,1   миллиарда   гривень  на финансирование  угольной  промышленности.  Это  была  позиция,   в частности,  и  министерства,  хотя  минимальная.  Вы  знаете,  что требование всех угольных регионов - Донецкой,  Луганской и  других областей - вообще было 5,2 миллиарда гривень. Вместе с тем сегодня вы докладываете изменившуюся позицию,  защищающую  финансирование, которое  проводят  Министерство  финансов и правительство.  Мне не совсем понятно, в чем причина ее изменения и почему вы становитесь на такую позицию.

 

     Хочу обратить внимание своих коллег, что тогда за предложение коммунистов проголосовали всего 147 депутатов. Поэтому все сидящие в зале,  кроме коммунистов, должны пойти на площадь к регрессникам и обясниться с ними.

 

     НОВІКОВ В.І.  Спасибо  за  вопрос.  Позиция  Минуглепрома  не изменилась.   Есть   программа,  разработанная  министерством,  по финансовому оздоровлению предприятий отрасли  на  1999-2000  годы. Эта программа была защищена в комитетах Верховной Рады, доложена в Кабинете Министров.  В настоящее время планируется ее рассмотрение на    заседании    Кабинета    Министров.    В    этой   программе предусматривалось бюджетное финансирование угольной промышленности для  выполнения  всей  программы действий в обеме 3 миллиарда 141 миллион гривень.  К сожалению,  при принятии бюджета на  1999  год было   снижено  бюджетное  финансирование,  и  оно  составило  1,6 миллиарда.

 

     Жаль, что я не успел полностью зачитать свое  выступление,  к которому  готовился,  и  рассказать позицию министерства.  Да,  на выполнение программы,  намеченной  министерством,  по  финансовому оздоровлению отрасли необходимо 3 миллиарда 141 миллион гривень.

 

     Ввиду недостатка   бюджетного   финансирования  мы  вместе  с Министерством  финансов  и  Министерством  экономики   разработали несколько  законопроектов,  часть  из  которых  при принятии может заменить так называемое косвенное бюджетное  финансирование.  Речь идет  о списании бюджетной недоимки машиностроительных предприятий в обеме 87 миллионов,  которые за счет  поставки  оборудования  в счет  недоимки  по  бюджету  могут обеспечить выполнение программы пуска новых лав.

 

     Мы подготовили  законопроекты,  на  заседании   Комитета   по вопросам   топливноэнергетического  комплекса  защитили  их.  Это, например,  проект закона о списании  бюджетных  кредитов,  которые были  предоставлены угольной промышленности.  Они позволяют на 125 миллионов гривень снизить давление на угольную промышленность.

 

     Кроме того,  подготовили проект по внесению изменений в Закон о  налогообложении,  подразумевающий  как  раз решение социального вопроса - снижение финансового бремени  на  отрасль  по  включению валовых  затрат  в  себестоимость  угольной  продукции.  Это  даст возможность улучшить  финансовое  состояние  отрасли  и  выполнить социальные гарантии по поставке топлива,  которые записаны в нашем коллективном договоре.

 

     Я знаю,  что Министерством финансов и Министерством экономики разработан ряд законопроектов, которые позволят увеличить доходную часть  бюджета.  Мы   направили   соответствующие   письма   и   в Министерство  финансов,  и в Комитет по вопросам бюджета Верховной Рады   с   нашими   предложениями   по    увеличению    бюджетного финансирования.

 

     В том  числе  это  касается  людей,  которые  уже  две недели находятся в Киеве.  Речь идет о регрессниках  шахты  "Комсомолец", шахты   имени   Гагарина   обединения   "Артемуголь",   где  сами предприятия не в силах нести эту нагрузку,  потому что практически на  одного  работающего  приходится один регрессник,  то есть один работающий шахтер должен обеспечить еще  одного  инвалида,  своего коллегу.   Такое  не  в  силах  для  отрасли  при  том  финансовом состоянии,  в  котором  она  находится.   Поэтому   нами   внесены предложения по увеличению финансирования на 250 миллионов.

 

     Кроме того,  мы  просим  ускорить  принятие  закона,  который снимет с Минуглепрома вопросы социальной  защиты  и  отдаст  тому, кому  положено,  -  Министерству  труда  и социальной защиты.  Это предусмотрено Законом об обязательном государственном страховании.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Я хочу задать вопрос уважаемому докладчику по поводу финансирования угольной отрасли.  Понимаете ли  вы,  что корень проблемы не в том, чтобы у кого-то забрать и кому-то сейчас отдать. А корень проблемы в том, чтобы поменять курс экономической политики:  не вывозить капитал с Украины, а сделать так, чтобы все лазаренки,  агафоновы,  волковы и другие тут, в Украине, оставляли свои капиталы.  Чтобы была сделана инвентаризация во всех отраслях экономики, чтобы был налажен учет, контроль.

 

     Вот меня  интересует:  вы  сами  эти  процессы  понимаете?  И понимаете ли вы, какой удар по угольной отрасли наносят посредники

- 970 посредников,  которые  прокручивают  деньги,  выделяемые  из бюджета,  и  накручивают цены на поставки оборудования,  а потом и цены на уголь? Или вы все-таки вот сейчас, выступая, отрабатываете данное  вам задание (я понимаю,  что оно вам дано) и,  отрабатывая это задание,  сами не напрягаетесь до того уровня,  чтобы осознать происходящие процессы в Украине?

 

     Пожалуйста, ответьте.

 

     НОВІКОВ В.І.   Спасибо,  Наталья  Михайловна.  Я  хочу  сразу ответить,  что ничье задание я не выполняю. И фракция коммунистов, присутствующие  здесь люди достаточно знают меня,  мою биографию и мое  отношение  к  поднятым  проблемам.  Поэтому  могу  вам  сразу сказать:   я   высказывал,  высказываю  и  буду  высказывать  свою собственную позицию,  ради которой пришел в министерство. И пока я там - верю, что мы можем навести порядок.

 

     Что касается вашего вопроса, отвечаю: Министерство угольной  промышленности,  понимая  всю  сложность  с выполнением Закона о бюджете,  не входило с предложениями отнять у кого-то. Мы внесли предложение в меру нашей компетенции, где можем найти   дополнительные   источники   для  финансирования  угольной промышленности. Речь идет и о внутренних источниках, и о бюджетной недоимке  наших  машиностроителей,  и  о создании законодательного поля,  которое  мы  должны  были  бы  использовать  при  погашении недоимки  по  бюджету  для  пуска  новых  лав,  для создания новых рабочих мест.

 

     Что касается наведения порядка в  сбыте  угольной  продукции, то,   Наталия  Михайловна,  это  один  из  краеугольных  камней  в деятельности  Министерства  угольной  промышленности.  Я   называл цифры. Жаль, что вы не обратили на это внимания.

 

     Речь идет  о  том,  что  только  за счет наведения порядка на рынке коксующихся углей мы за пять месяцев прирастили  поступление живых денег в отрасль в 1,8 раза,  или на 268 миллионов гривень. В целом за пять месяцев у нас прирост получения живых средств возрос в 1,7 раза, или на 378 миллионов гривень.

 

     Кстати, о  бюджетном  финансировании.  Мы  получили  за  пять месяцев текущего года на 113 миллионов гривень больше, чем за пять месяцев  прошлого года.  Однако этих средств недостаточно,  и речь идет прежде  всего  об  общегосударственной  проблеме  налаживания взаиморасчетов    между    нашими    отраслями.   Если   в   сфере Минпромполитики можно жесткими мерами  навести  порядок  на  рынке коксующегося   угля,   то  взаимоотношения  с  Минэнерго  вызывают серьезную тревогу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Мітюков Ігор Олександрович, міністр фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Перший заступник міністра вугільної промисловості досить детально охарактеризував ситуацію в галузі. Дозвольте мені спинитися на питаннях фінансування.

 

     Враховуючи значущість  вугільної  промисловості та складність проблем,  які накопичилися в цій галузі,  незважаючи на труднощі з формуванням   дохідної  частини  Державного  бюджету,  видатки  на вугільну промисловість в 1999  році  становлять  1  мільярд  727,6 мільйона  гривень,  або  6,9  відсотка  загальної  суми Державного бюджету.

 

     У 1998 році питома вага цих видатків становила 6,4  відсотка, в  тому  числі  централізованих  капітальних  вкладень  за рахунок амортизаційних відрахувань - 108 мільйонів гривень.  Крім цього  в поточному   році  передбачено  забезпечити  закупівлю  вугілля  до державного резерву для підтримки роботи електростанцій на суму 400 мільйонів гривень.

 

     Аналіз наповнення   дохідної  частини  Державного  бюджету  в поточному році свідчить про реальну загрозу недовиконання її більш як на 2 мільярди гривень. Але при цьому видатки Державного бюджету на фінансування вугільної  промисловості  виконуються  повністю  в обсягах, затверджених Законом України про Державний бюджет на 1999 рік.

 

     З початку року за п'ять  місяців  було  профінансовано  799,4 мільйона гривень,  що становило на той період 49,3 відсотка річних призначень по видатках при виконанні в цілому  видаткової  частини бюджету  лише  на  30  відсотків.  Ці  цифри  чітко  говорять  про пріоритетність фінансування вугільної промисловості.

 

     На закупівлю вугілля для закладання до державного резерву  за п'ять  місяців було виділено 138,5 мільйона гривень.  Фінансування державних і централізованих  капітальних  вкладень  з  урахуванням сьогоднішніх призначень становить 8,5 мільйона гривень.  Щодо цієї позиції ми будемо  збільшувати  фінансування.  Ви  знаєте,  що  на початку  року більшість централізованих амортизаційних відрахувань спрямовувалася на виробництво сільськогосподарської техніки. Зараз фінансування   буде   зміщено.   Після   того   як  профінансували виробництво        необхідної        кількості        запланованої сільськогосподарської  техніки,  фінансування буде направлено саме на введення в експлуатацію  потужностей  з  видобутку  вугілля  на шахтах     "Самсонівська-Західна",     "Никанор-Нова",     розрізу "Костянтинівський".

 

     Але я хочу ще раз підкреслити,  що  скасування  централізації частини  амортизаційних  відрахувань  суттєво ускладнило вирішення цієї проблеми.  З цього джерела  ми  недоотримуємо  приблизно  600 мільйонів гривень, що справді робить практично малоймовірним повне фінансування цієї позиції.

 

     З урахуванням  важливості  вирішення   питання   стабілізації роботи  вугільної  промисловості  та  з метою компенсації дефіциту державної підтримки підприємств галузі Кабінет  Міністрів  України останнім   часом   прийняв   ряд   рішень   і  підготував  проекти законодавчих актів,  реалізація яких  дозволить  збільшити  обсяги непрямого фінансування вугільної промисловості у поточному році на 364 мільйони гривень.

 

     Про що йдеться?  Йдеться,  зокрема,  про те,  що  на  розгляд Верховної  Ради  подано прокт Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  в якому передбачається  включення  до валових витрат підприємств вугільної галузі суми витрат,  пов'язаних з безоплатним наданням працівникам та   пенсіонерам   вугільної  промисловості  вугілля  на  побутові потреби,  а також про списання  заборгованості  за  позичками,  що надавалися    з   Державного   бюджету   підприємствам   вугільної промисловості на зворотній основі в період 1994-1996 років.  Також подано  проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону України про Державний  бюджет,  яким  передбачається  звільнити  машинобудівні підприємства,   що   належать  до  сфери  управління  Міністерства вугільної промисловості і Міністерства промислової  політики,  від сплати  заборгованості  до Державного бюджету за станом на 1 січня 1999  року  і  спрямувати  кошти  на  придбання   обладнання   для вугледобувних підприємств.

 

     Дозвольте звернути  вашу  увагу  також  на  те,  що прийняття Закону України про загальнообов'язкове  державне  страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, про що говорив  перший  заступник  міністра  вугільної  промисловості, прийняття законів про оподаткування нерухомого майна, нерухомості, про податок на доходи фізичних осіб,  про місцеві податки і збори, ряду  інших  законів,  проекти  яких знаходяться у Верховній Раді, дало б можливість  уже  в  цьому  році  отримати  2  мільярди  780 мільйонів  гривень,  з яких значну частину можна було б спрямувати на фінансування вугільної промисловості.

 

     Це ті пропозиції,  з якими виходить уряд.  Сьогодні  під  час обговорення  проекту  Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік  ми  запропонували  доповнити декілька позицій. Одну пропозицію уряду викладено у вашій таблиці. Іншу пропозицію ви також знайдете в таблиці - в основній  колонці. Йдеться  про  фактичний  дозвіл  на  проведення взаємозаліків на 1 мільярд  500  мільйонів   гривень   для   постачання   необхідного обладнання  в  рахунок  тієї  заборгованості  із сплати податків і зборів до Державного бюджету, які накопичилися на сьогодні.

 

     У залі  сьогодні  ви  можете  проголосувати  це   питання   і вирішити, яким чином розв'язати проблему.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До  Ігоря  Олександровича  є  запитання?  Будь ласка, запишіться.  П'ять хвилин.  Я прошу,  щоб ми до 12.30 завершили це питання.

 

     Депутат Сергієнко. За ним - депутат Плютинський.

 

     СЕРГІЄНКО О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  101, Кіровоградська область). Прошу передати слово депутату Черненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Спасибо,  Александр Иванович.  Уважаемый Игорь Александрович! Я понимаю, что когда дела неважные, то хочется себя обелить, уйти от ответственности, это понятно. Но когда начинается жонглирование этими полутора миллиардами...  Тогда,  в декабре, вы прекрасно знаете,  была цифра 3,1 миллиарда,  потом вдруг возникла цифра 1,6 миллиарда.  И сегодня дело представляется таким образом, что Кабмин,  Министерство финансов тут ни при чем, а вот Верховная Рада - ну, приняла такой бюджет.

 

     Вы ж  прекрасно это знаете,  Игорь Александрович.  Давайте уж начистоту скажем.  Когда мы сегодня  будем  обсуждать  поправки  к бюджету  - внесите предложение о выделении полутора миллиардов.  Я думаю,  в этом зале вряд ли у кого  подымется  рука  проголосовать против угольной отрасли.

 

     Благодарю за ответ.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Я знову хочу повернутися до двох цифр.  Доходи зведеного бюджету - 31 мільярд  гривень.  І  ви пропонуєте,  щоб  ми  одну  із  галузей - дуже важливу,  винятково важливу,  з великими  соціальними  проблемами,  але  всетаки  одну галузь  -  забезпечили  10  відсотками  всіх  видатків  Державного бюджету для її підтримки.  Ми зараз  вийшли  на  6,9  відсотка.  Я вважаю,   що   для   Державного   бюджету   це  надзвичайно  тяжке навантаження,  але ми на нього йдемо.  І  ми  повністю  фінансуємо відповідно до бюджету.  Але ж давайте не будемо обіцяти того, чого не можна зробити.

 

     Я хочу  сказати:  давайте  проаналізуємо   і   знайдемо   всі можливості.  Ми  запропонували  за  рахунок  зменшення податкового тиску   дозволити   відносити   на   собівартість   витрати   щодо забезпечення   безоплатним   вугіллям  працівників  і  пенсіонерів вугільної промисловості - це спрацює.  Порахували,  скільки  можна передати  безоплатно  у  вугільну  промисловість  обладнання,  яке виробляється і вже вироблено на наших  українських  підприємствах, що  мають  борги  перед Державним бюджетом.  Давайте дозволимо цей взаємозалік  зробити,  поставимо  необхідне  обладнання  для  цієї галузі, виконаємо ряд інших пропозицій. За рахунок цього ми можемо суттєво поліпшити (принаймні,  як я вже говорив,  приблизно на 380 мільйонів  гривень  непрямого  фінансування)  підтримку  галузі  в поточному році.  Щодо решти - треба  збільшити  доходи  Державного бюджету   і   тоді   балансувати   із   видатками.  Отака  позиція Міністерства фінансів.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!  Якщо  хочете  знайти  гроші  - розберіться,  будь ласка,  з тими пільгами,  які надаються окремим відомствам,  підприємствам і структурам,  з митним коридором на 18 мільярдів.  Ви подивіться, будь ласка, скільки завозиться сьогодні горілчаних виробів.  Десять процентів лише обкладається  податком! Ви подивіться тютюнові вироби. А ми гроші шукаємо...

 

     А потім  подивіться  цей  фонд  "Соціальний  захист".  Звідки гроші?  Тепер  подивіться  на  практику  взаємозаліків,   яку   ви запровадили  при  Міністерстві  фінансів незаконно.  І хто вам дав право це зробити? А ми шукаємо гроші для шахтарів...

 

     Звичайно, простий шахтар не розуміє оцього  словоблуддя,  яке ми  чуємо.  А ми ж то з вами розуміємо,  про що мова.  Що весь час викручуються,  що, бачте, так стараємося, все стараємося, лишилося тільки ще продати державні підприємства, які на плаву, і зразу все покриємо.

 

     Слово надається  депутату  Плютинському.  За  ним  -  депутат Манчуленко. Будь ласка.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Прошу слово передати депутату Кириленку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ  36,  Дніпропетровська  область).   Фракція   "Батьківщина". Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Сьогодні  є надзвичайно рідкісна можливість,  щоб і уряд,  і  Верховна  Рада  були  одностайними  у вирішенні  дуже резонансної для держави проблеми вугільної галузі. Ми можемо,  Ігоре Олександровичу,  сьогодні прийняти рішення. Всім зрозуміло,  що  бракує  двомісячного  фонду заробітної плати:  220 мільйонів гривень - місячний фонд, близько 500 мільйонів гривень - двомісячний фонд заробітної плати. Давайте сьогодні з подачі уряду ухвалимо пряме фінансування живими коштами у  сумі  500  мільйонів (непряме   тут   не  пройде  ніяк).  І  1  мільярд  -  за  рахунок машинобудівних підприємств.  Це  узгоджується  із  законопроектом, який вніс уряд. Ми підтримаємо таке фінансування і підтримаємо цей законопроект.  За рахунок прощення боргів перед Державним бюджетом виготовлятимуть обладнання,  машини,  виготовлятимуть прохідницькі комплекси для того,  щоб продовжувала розвиватися вугільна галузь. Оце  ті півтора мільярда,  яких бракує,  1 мільярд - на розвиток і 500 мільйонів - прямого фінансування. Зал проголосує.

 

     Ігорю Олександровичу,  скажіть,  що ви цього хочете, що ви це знайдете,  і  ми  проголосуємо,  вас  підтримаємо.  Давайте будемо одностайними у вирішенні цієї дуже важкої і наболілої проблеми для держави.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Я повністю вас підтримую в цьому намаганні.  Але ми приймаємо Закон про  Державний  бюджет  і повинні,  коли  збільшуємо  видатки,  знайти  необхідні доходи або зменшити інші видатки.  Рішення повинно бути збалансованим.  Ось у чому проблема.

 

     А на сьогодні з усіх джерел фінансових, грошових надходжень у вугільну промисловість  (а  це  Державний  бюджет,  це  реалізація енергетичного  вугілля  і це реалізація коксівного вугілля) на 100 відсотків виконуються тільки зобов'язання Державного бюджету. Тому треба приймати такі рішення, які дали б можливість або зобов'язали керівників  вугільних  підприємств  реалізувати  за  гроші  власну продукцію, а не роздавати її безоплатно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Цибенко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  Руху  України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Із року в рік уряд б'ється  в  потугах,  де знайти   гроші   для  фінансування  вугільної  галузі,  і  стрілки переводяться на парламент,  який нібито  не  створює  відповідного законодавчого  забезпечення  для того,  щоб ці гроші були знайдені для шахтарів.  Але ніхто ніколи  не  говорить  про  те,  що  шахти обросли  масою  посередників.  Ці  посередники обліпили шахти,  як гриби.  До шахти просто напросто  не  доберешся.  Шахтар  не  може реалізувати  свою  продукцію,  тобто  вугілля  -  а ми все шукаємо гроші.

 

     Що робиться Кабінетом Міністрів і Міністерством фінансів  для того,   щоб   позбутися   оцих   наростів   на  шахтах  у  вигляді посередників?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  По-перше,  ми перевели  фінансування  державної підтримки повністю на казначейське виконання.  Гроші для виконання цієї позиції доходять безпосередньо до кожної шахти.  Я вважаю, що видатки  на  реструктуризацію  галузі  також  треба  перевести  на казначейське обслуговування.  Тоді ми зможемо  проконтролювати  по кожній позиції, по кожному рахунку витрачання цих коштів.

 

     Решта -  це  питання  практичного запуску і нормальної роботи компанії "Вугілля  України",  яка  є  державною.  І  вона  повинна займатися реалізацією вугілля за гроші на території України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов.  Уважаемый Игорь Александрович!  В отличие от многих,  в том числе горняков,  вы прекрасно знаете о том,  что  в первом  чтении  при  голосовании бюджета на 1999 год 280 депутатов Верховного Совета проголосовали за финансирование угольной отрасли в  сумме  3,14  миллиарда гривень.  Ко второму чтению Министерство финансов,  Кабинет Министров подали  документ,  в  котором  стояла совершенно иная цифра - 1,6 миллиарда.

 

     Ответьте мне,  пожалуйста:  кто  изменил эту цифру,  совершил подлог? И где должен сидеть этот человек? Это первый вопрос.

 

     Второй вопрос:  подало ли Министерство финансов  изменения  в бюджет живыми деньгами,  увеличение суммы до 3,1 миллиарда? Да или нет? Взаимозачеты к рассмотрению не принимаются. Предлагаете ли вы живыми деньгами увеличить финансирование до 3,1 миллиарда?

 

     И третье.  Не  вопрос,  а  предложение.  Уважаемый  Александр Николаевич,  я  вношу  предложение:  средства  фонда   "Социальная защита" (а это, по существу, самозваный фонд поддержки Президента) аккумулировать и направить на поддержку угольной отрасли.  И прошу поставить этот вопрос на голосование.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я дуже коротко відповім на перше ваше запитання. Так,  у першому читанні було 3,1 мільярда, але я хочу нагадати, що в  першому читанні була штучно завищена дохідна частина бюджету до 45 мільярдів, ви це прекрасно знаєте. І що ми зараз маємо?

 

     Приймали ж ми це рішення всі разом,  у тому числі й  ті,  хто зараз  знаходиться в цьому залі.  Не треба шукати винних.  Давайте думати,  що ми  будемо  робити  сьогодні,  як  допомогти  сьогодні вугільній  галузі.  А  обіцяти  гроші і не виділяти їх...  Я на це ніколи не піду і не буду цього підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Щодо фонду "Соціальний захист" скажіть, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Про  фонд  "Соціальний  захист"   мені   нічого невідомо. До бюджету він не має ніякого відношення.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, сідайте, будь ласка.

 

     Тимошенко Юлія Володимирівна. Будь ласка.

 

     Ми доручимо профільному комітету розібратися,  що собою являє фонд "Соціальний захист".

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Фракция  "Батьківщина".   Бюджетный   комитет внимательно  изучил  предложения  фракции  Коммунистической партии Украины.  И мы хотели бы сказать о том, что могут возникать споры, как  реструктуризировать угольную отрасль,  могут возникать споры, что должно работать в Украине,  а что нет,  но никто из  нас,  кто сидит  в  этом  зале,  кто  приведен  в этот зал людьми,  не может оставаться  безразличным  к  тому,  что  колоссальная  беда  людей выплеснулась сегодня к стенам зданий Верховной Рады, Администрации Президента,  правительства. Люди, которые работают в самой тяжелой отрасли Украины,  практически лишены всех средств к существованию. И поэтому все требования шахтеров,  которые звучат из всех уголков нашей Украины, безусловно, должны быть удовлетворены.

 

     Прежде чем перейти к голосованию в целом по проекту Закона об изменениях и дополнениях к Закону о Государственном бюджете,  хочу огласить   формулировку   изменений   и   дополнений  к  Закону  о государственном бюджете, которая была сегодня согласована.

 

     Эта формулировка такова:

 

     "Зобов'язати уряд визначити джерела і виділити  додатково  до затвердженого  Законом  про  Державний  бюджет  на 1999 рік обсягу бюджетних ресурсів 1,5 мільярда гривень на фінансування  вугільної галузі.

 

     Кошти на   виплату  заборгованості  з  регресних  позовів  та одноразової допомоги по втраті професійної працездатності шахтарям та гірникам підприємств з підземного видобутку вугілля та залізної руди ввести до розряду захищених статей".

 

     Я прошу,  Александр Николаевич,  прежде  чем  мы  перейдем  к голосованию  за  изменения  и  дополнения,  отдельно проголосовать именно эту  поправку.  И  после  этого  приступить  к  голосованию остальных пунктов.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  пропозицію,  внесену  Юлією Володимирівною. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     Шановні колеги,  просто  не  встигли.  Голосуємо  ще  раз.  Я дивлюся, 5 чоловік "проти" голосують, 219 - "за".

 

     "За" - 244.

 

     Прийнято.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Теперь оглашу изменения и дополнения к Закону о Государственном бюджете,  которые были  проголосованы  в  первом чтении и поддержаны для внесения в сравнительную таблицу во втором чтении.

 

     Первая ключевая поправка к Закону о  Государственном  бюджете состоит  в  том,  чтобы  500  миллионов гривень,  которые выделены Верховной Радой при утверждении Закона о  Государственном  бюджете на  1999  год,  были  направлены  на  образование  (и не просто на образование,  а  на  выполнение  статьи  57  Закона   Украины   об образовании) для того,  чтобы зарплату учителям поднять до уровня, который действительно будет  достоин  людей,  воспитывающих  наших детей. Это первая поправка.

 

     Вторая поправка  касается  вопроса,  связанного  с  транзитом нефти  через  территорию  Украины.   Профильным   комитетом   дана окончательная  формулировка,  которая исключает разночтения в том, кто является плательщиком налогов по транзиту нефти.  Абзац другий статті  11 Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік доцільно викласти у такій редакції: "Відрахування від прибутку, що залишається     в    розпорядженні    підприємств    магістральних нафтопроводів,  у розмірі,  еквівалентному 0,059 долара США  на  1 тонну  нафти,  що транспортується на кожні 100 кілометрів відстані її транспортування".  Це дуже  суттєва  поправка,  яка  дає  змогу нараховувати кошти за транзит нафти.

 

     Следующая поправка, на которой я бы хотела сосредоточить ваше внимание,  касается  лишения  правительства   возможности   давать гарантии   хозяйствующим   субектам   для  привлечения  кредитных ресурсов зарубежных банков. Речь идет о том, что за первый квартал 1999   года   правительством   даны   гарантии   для  коммерческих организаций почти на  500  миллионов  долларов,  которые  заведомо невозвратны  и  которые делают невозможным погашение этих денег из бюджета в 1999 году.

 

     Следующая поправка      касается      защищенных       статей Государственного  бюджета,  а  именно:  в разряд защищенных статей внесены  дополнительные  траты  из  бюджета,  которые   ранее   не подпадали под разряд защищенных статей.

 

     Что это?  Это  все  социальные  выплаты  населению,  долги  и текущие платежи по заработной плате,  это  все  средства,  которые направляются  на финансирование социальных потребностей инвалидов, а также регрессные  выплаты  шахтерам,  о  которых  я  только  что сказала.

 

     Также неоднократно  поднимался  вопрос  об  изменении  обема защищенных статей, которые исчисляются как процент от всех доходов Государственного   бюджета.   В   Государственном   бюджете   была предусмотрена  цифра  90  процентов  от  всех  защищенных  статей. Предложения,  которые поступили от народных депутатов,  сводятся к тому,  чтобы  75  процентов  от  всех  поступлений  направлять  на защищенные статьи.  Бюджетный комитет не поддержал этих изменений, оставив 90 процентов средств на  защищенные  статьи,  но  расширив обем защищенных статей.

 

     Также предполагается  внести  поправку  о  том,  что  деньги, которые в счет дотаций регионам попадают в местные бюджеты, должны тратиться  исключительно  на  погашение  задолженности  и  текущие платежи по заработной плате плюс все социальные выплаты населению, которые   запланированы   из   местных   бюджетов.   Это  исключит возможность тратить из местных бюджетов  дотации  на  всевозможные нужды, не связанные с социальными проблемами.

 

     Хотела бы  обратить  ваше  внимание  еще  на  одну  поправку, которая касается финансирования социальной сферы  села.  Множество поправок от народных депутатов поступили в бюджетный комитет. Речь идет о том,  чтобы 450 миллионов гривень зачесть по тем  обектам, которые сданы по социальной сфере села, и рассчитаться с теми, кто эти социальные обекты в селе строил.

 

     Следующая поправка - это выплаты из Государственного  бюджета в Пенсионный фонд. Мы знаем, что задолженность по пенсиям, начиная с первого месяца 1999 года, неуклонно возрастает. Но, к сожалению, из  Государственного  бюджета  в  Пенсионный  фонд попадают крохи, которые не только не обеспечивают трат, но далеки от тех графиков, которые утверждены самим Министерством финансов.

 

     Поэтому по  инициативе  профильного  комитета,  который  в то время еще возглавлял Виталий Иванович Луценко, внесено предложение установить   график   платежей   из   Государственного  бюджета  в Пенсионный фонд,  что значительно улучшит финансирование пенсий  в стране. По первому кварталу, к примеру, всего 16 миллионов гривень ежемесячно направлялось в Пенсионный фонд, что заранее закладывало неисполнение   этой   статьи  в  Государственном  бюджете.  Мы  по предложению профильного комитета предусмотрели  цифру  ежемесячных отчислений из Государственного бюджета в Пенсионный фонд на уровне 88 миллионов гривень.

 

     Обращаю ваше  внимание  на  изменение  статьи  42  Закона   о бюджете.    Мы    исключили    возможность    Кабинета   Министров корректировать по своему усмотрению расходную  часть  бюджета,  то есть  проводить  секвестр  бюджета  без  согласования  с Верховной Радой.  Вместо  этого  в   статье   42   изложен   механизм,   как финансировать  поставки  для  угольной  отрасли,  чтобы не срывать процесс производства.  Этот механизм описан, он рабочий, поскольку используется    сегодня    при   финансировании   некоторых   трат Министерства обороны.

 

     И последнее.  Вопрос, касающийся финансирования избирательной кампании Президента.  К сожалению, сегодня часть спекуляций, в том числе по некачественной организации избирательного процесса, имеет своей  причиной  нехватку  финансовых ресурсов.  Когда речь идет о том,  что в связи с нехваткой ресурсов не делается то или иное для конкретных   кандидатов  в  Президенты,  допустить  этого  нельзя. Поэтому  со  специальной  комиссией   бюджетный   комитет   изучил потребность  Центральной  избирательной  комиссии  в средствах для финансирования избирательной кампании,  и мы внесли предложение  о том,  чтобы  увеличить  это  финансирование  за  счет  тех статей, которые указаны в поправках. Они розданы вам.

 

     Теперь я хочу обратиться ко всем депутатам,  которым не чужды интересы дотационных регионов. Вы знаете, что сложившаяся в стране традиция неисполнения в денежной форме дотаций из Государственного бюджета  на  местный  уровень  приводит  к колоссальным невыплатам заработной платы учителям, врачам и другим людям, заработная плата которых финансируется из бюджетной сферы.  Так вот, мы внимательно изучили,  как  работает  предложенный  Верховной  Радой   механизм финансирования дотаций, который исключает ручное управление центра по дотированию регионов,  и определились,  что он работает.  Но, к сожалению,  нормативы  отчислений  от  общегосударственных налогов очень сильно занижены.

 

     И поэтому  Закон  об  изменениях   и   дополнениях,   который предлагается вашему вниманию,  меняет нормативы отчислений дотаций регионам от общегосударственных налогов (от НДС,  от части  налога на  прибыль)  и  дает  возможность  регионам не взаимозачетами,  а живыми деньгами получать дотации. Для всех дотационных областей от полутора  до  двух раз увеличены эти нормативы,  что дает гарантию получения дотаций в денежной форме.

 

     Я прошу поддержать Закон об изменениях и дополнениях к Закону о  Государственном  бюджете на 1999 год с поправкой,  которая была проголосована до моего доклада, и принять этот закон в целом.

 

     ГОЛОВА. Я прошу  погодитися,  потім  зробимо  перерву  на  30 хвилин і приступимо до слухання. Голосуємо?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  проект закону в цілому з урахуванням тих поправок,  які внесла Юлія Володимирівна, і тієї поправки,  щодо якої ми проголосували. Голосуємо в цілому в другому читанні.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Спасибо большое.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 14 години 15 хвилин.  О 13.15 розпочнеться слухання.