ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  т р а в н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго    ранку,   шановні   народні   депутати, запрошені  і  гості  Верховної   Ради!   Шановні   колеги,   прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу зареєструватися.

 

     У залі  встиг  зареєструватися 301 народний депутат.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні депутати!  Центральна виборча комісія визнала Проценко  Валентину Василівну обраною народним депутатом України у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Народного руху України.

 

     Відповідно до  статті  79 Конституції перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед  Верховною  Радою України.  Для  складення  присяги на трибуну запрошується народний депутат України Валентина Василівна Проценко. Будь ласка.

 

     ПРОЦЕНКО В.В.,  народний  депутат  України   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Доброго дня,  шановний головуючий, шановна президіє, шановні народні депутати!

 

     Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити  суверенітет  і  незалежність  України,  дбати  про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте щиро привітаємо Валентину Василівну  і  побажаємо  їй успіхів у нашій надто непростій роботі (Оплески).

 

     Шановні колеги з "Громади" і "Батьківщини",  особливо  голово Комітету з питань Регламенту!  Я думаю, зручніше було б мені у вас запитати,  чи є трансляція.  Вам же легше взнати,  є трансляція чи немає, ніж мені, сидячи тут, за пультом. Зараз з'ясуємо.

 

     Надійшли депутатські  запити  (Шум  у залі).  Шановні колеги, дуже шумно в залі!  Я розумію,  що сьогодні ми будемо обговорювати цікаві,  складні  і  відповідальні  питання,  але поки що ми їх не обговорюємо.  Ми  йдемо  за   процедурою:   спочатку   я   оголошу депутатські запити,  а потім будемо розглядати питання, які стоять у   порядку   денному.   До   речі,   питання    про    трансляцію обговорюватимемо першим.

 

     Шановні колеги,  я вас дуже розумію,  але хотів би,  аби і ви зрозуміли головуючого.  Ну невже важко подати  депутатський  запит так, як це треба зробити, - через Секретаріат? Ну чому постійно на столі  президії  лежать  гори  депутатських   запитів?   А   потім ображаються, що не зачитав чи не звернув уваги, чи не помітив. Є ж порядок.  Ще раз  прошу  всі  депутатські  запити  подавати  через Секретаріат.  І  прошу  не  ображатися,  якщо  наступного  разу ті депутатські запити,  які похапцем  тут  покладуть,  ми  не  будемо оголошувати. Я думаю, що передати запит у Секретаріат не становить великих труднощів.

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Цушка Василя Петровича - до Прем'єрміністра України  стосовно зміни  статусу  пункту  пропуску "Лісне" на українськомолдовському кордоні.

 

     Сергієнка Олександра Івановича - до Прем'єр-міністра  України щодо  продовження  фінансування робіт по завершенню випробувань та підготовці до серійного випуску кормозбирального комбайна "Олімп".

 

     Юхимець Ольги Федорівни - до Прем'єрміністра України стосовно здійснення урядом контролю за станом виплати пенсій у регіонах.

 

     Кірімова Івана   Захаровича   -  до  Прем'єрміністра  України стосовно  безплатного  забезпечення  медикаментами  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щодо невиплати грошових заощаджень громадянам, яким виповнилося 80 років.

 

     Народного депутата Черненка - до Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  із  становищем,  що склалося у Горлівському управлінні по газопостачанню та газифікації.

 

     Групи народних депутатів - членів Комітету з  питань  охорони здоров'я,  материнства  та  дитинства - до Прем'єрміністра України щодо необхідності вжиття заходів для забезпечення виконання Закону України  про  державну  допомогу  сім'ям  з дітьми та приведення у відповідність із чинним законодавством розміру виплат.

 

     Депутата Развадовського -  до  Прем'єрміністра  України  щодо погашення  заборгованості  із  грошового утримання і страхових сум керівному та рядовому складу органів Міністерства внутрішніх справ у Житомирській області.

 

     Прошу підтримати   депутатські   запити  до  Прем'єр-міністра України.

 

     "За" - 199.

 

     Рішення прийнято.

 

     Група депутатів - Білоус,  Ємець, Онуфрійчук, Карпов, Сахно - звертається  до Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ України у зв'язку із зволіканням розслідування кримінальної справи щодо  факту  побиття  Олександра  Кудіна  - помічника-консультанта народного депутата Білоуса.

 

     Запит Лісогорського  Олексія  Івановича  -  до   Генерального прокурора   України   щодо  зловживань  службовим  становищем  при розподілі квартир начальником  житловоремонтного  експлуатаційного підприємства  Ізюмського  міськвиконкому  та  стосовно незаконного виділення  коштів  для  придбання  житла  прокурору   міста   Ізюм Харківської області.

 

     Косіва Михайла   Васильовича   -  до  Генерального  прокурора України стосовно неправомірності  постанови  президії  Львівського обласного  суду  щодо  земельного  спору між Лапаївською сільською радою  Пустомитівського  району  Львівської  області  і   судовими інстанціями цього району та області.

 

     Гуцола Михайла   Васильовича   -  до  Генерального  прокурора України  стосовно   фактів   порушення   Земельного   кодексу   та Конституції України головою Чернівецької міської ради.

 

     Прошу визначитися   щодо   запитів   на   ім'я   Генерального прокурора.

 

     "За" - 174.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ще один депутатський запит із розряду тих,  про які ми завжди кажемо,  що  депутати депутатам пишуть листи.  Мабуть,  ці питання можна вирішити і без запитів.

 

     Запити Косаківського Леоніда Григоровича - до голови Комітету з  питань  державного  будівництва,  місцевого  самоврядування  та діяльності  рад  у  зв'язку  з   ненаданням   депутату   письмової інформації  про хід виконання заходів щодо реалізації рекомендацій про місцеву і регіональну демократію в Україні,  ухвалених  п'ятою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, та у зв'язку з ненаданням відповіді на депутатське звернення про надання  копії протоколу засідання комітету, на якому обговорювався проект Закону про столицю України - місто-герой Київ.

 

     Я думаю,  ніякого секрету протокол не становить, і його можна піти подивитися. Прошу визначитися щодо цих депутатських запитів.

 

     "За" - 151. Рішення прийнято.

 

     Я ще  раз  прошу,  шановні депутати,  коли до вас звертаються ваші колеги,  то давайте відповіді на ті чи інші запити для  того, щоб через сесійний зал не звертатися один до одного.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської фракції "Реформи-центр"   народних   депутатів  України  Стецько  Ярослави Йосипівни і Криворучка Юрія Зеновійовича та вихід його  зі  складу депутатської  фракції  "Народний  рух  України - 1".  Представляти депутатську фракцію "Реформи-центр" уповноважено  також  народного депутата України Ярославу Йосипівну Стецько.

 

     Шановні колеги!  У нас залишилося 18 хвилин для повідомлень і пропозицій народних депутатів.  Сьогодні виступи не  від  фракцій. Прошу записатися.

 

     Записалися 93  народних  депутати.  Прошу  висвітити  список. Депутат Юхновський Ігор Рафаїлович.  Будь ласка.  За ним - депутат Костенко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні друзі! Від імені Всеукраїнського  об'єднання  ветеранів  я  хочу   привітати   всіх ветеранів  Великої Вітчизняної війни з Днем Перемоги над фашизмом! Я хотів  би,  щоб  чума  фашизму  і  чума  більшовизму  ніколи  не повторилися в Україні.  І хотів би, щоб в Україні була злагода між усіма партіями, між усіма рухами і між усіма групами.

 

     Ще раз вітаю всіх ветеранів.  Бажаю  вам  щастя,  здоров'я  і успіхів!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат Костенко.  За ним - депутат Квятковський.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово народному депутату Кожину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні депутати! Останні події в Україні та за її межами свідчать про те,  що з боку агресивних  антидержавних сил  відбувається  спроба  у шахрайський спосіб перетворити вибори Президента України на політичне  шоу,  сприятливе  для  захоплення влади в Україні і зміни курсу методами, наслідки яких ми відчували і до сьогодні.

 

     Вступ до  Міжпарламентської  Асамблеї  держав-учасниць   СНД, ратифікація  угод  щодо Чорноморського флоту,  постійні заклики до союзу, у тому числі з режимом Мілошевича, ігнорування позиції Ради Безпеки ООН, Ради Європи, Північноатлантичного альянсу у зв'язку з подіями на Балканах,  бандитський і злочинний напад  на  Патріарха УПЦКП  Філарета  у  Маріуполі,  байдуже  ставлення з боку влади до проблем кримсько-татарського народу, - усе це дає підстави зробити висновок про загрозу національній безпеці України.

 

     Народний рух України вимагає:

 

     створити спеціальну    депутатську    слідчу    комісію   для розслідування злочину у місті Маріуполі;

 

     провести парламентські слухання  з  проблеми  антиукраїнської діяльності  російської православної церкви в Україні,  яка цинічно маскується під назвою "Українська православна церква".

 

     Народний рух  України  закликає  всіх  українських  патріотів взяти  участь у пікетуванні Верховної Ради України,  Адміністрації Президента України,  Кабінету Міністрів України,  яке  відбудеться завтра, 7 травня 1999 року, з 10 години ранку.

 

     Під час роботи у Криму, зокрема у Сімферополі та Феодосії, до мене зверталися багато виборців,  у тому числі кримських татар.  У ході  зустрічей  мені  стало  зрозуміло,  що в Криму для корінного населення півострова штучно створюються умови,  які  ставлять  цей народ на межу виживання.  Так,  у 1992 році кримські татари мали 2 тисячі 560 приватних підприємств  і  два  будівельних  трести,  де працювало  30  тисяч кримських татар,  вони мали постійну роботу і зарплату. А на сьогодні залишилося всього 220 підприємств, тобто в 10  разів  менше,  і  багато  працівників  викинуто  на  вулицю  і позбавлено джерел існування.

 

     Дуже цікаво те,  що 22 відсотки  тих  грошей,  які  йдуть  на забезпечення   кримських   татар  житлом,  пішло  на  проекти,  60 відсотків - на спорудження комунікацій і лише 12  відсотків  пішло на будівництво житла для кримських татар.

 

     Пропоную створити  комісію із членів комітетів Верховної Ради з питань бюджету та з питань прав людини,  національних  меншин  і міжнаціональних   відносин   для  контролю  за  виконанням  статей бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Квятковський.  Будь  ласка.  За  ним   - депутат Мухін.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.,  заступник  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (виборчий округ 11, Вінницька область). Шановні депутати! 18 лютого Верховна Рада прийняла постанову про звіт  тимчасової  слідчої  комісії  по "Миколаївцементу",    якою    доручила   Генеральній   прокуратурі розібратися з фактами  грубого  порушення  законодавства  під  час приватизації   "Миколаївцементу".   Термін  виконання  Генеральною прокуратурою нашої постанови минув ще місяць тому,  але,  на жаль, ніякого розслідування не відбулося.

 

     У той  же  час  Фонд державного майна України 12 травня цього року,  через декілька  днів,  виставляє  на  продаж  11  відсотків державного   пакета   акцій  під  замовлення  однієї  з  іноземних компаній.

 

     Це питання сьогодні включено у порядок денний  останнім.  Але оскільки  воно  не потребує обговорення,  я просив би вашої згоди, щоб розглянути його з самого початку.  Треба тільки  проголосувати за текст проекту постанови, який вам роздано. Він погоджений усіма членами тимчасової комісії,  які представляють усі фракції  нашого парламенту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має народний депутат Мухін.  Підготуватися депутату Плютинському.

 

     МУХІН В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция   Социалистической   и  Селянской  партий  (Левый  центр). Уважаемый Адам Иванович!  Я хотел бы  обратить  ваше  внимание  на следующие вопросы.

 

     Первый. Сегодня  в  этом  зале зарегистрировался 301 народный депутат Украины,  всего в наших списках -  450  депутатов.  Каждый день  на  заседания  Верховного  Совета  не  приходят  порядка 150 депутатов.  Это можно было  понять  в  Верховном  Совете  прошлого созыва,  когда  руководил  Александр Александрович Мороз и когда у нас порядка 100 депутатов просто не было избрано.  Тогда это  было понятно.  Сегодня отсутствие такого количества депутатов абсолютно непонятно.  Пожалуйста,  как  руководители  нашей  Верховной  Рады примите соответствующие меры, чтобы эти безобразия прекратились.

 

     Второй вопрос, который я хотел бы поднять, касается повышения платы за квартиру,  электричество и так далее.  Плата  повышается, однако пенсии, заработная плата остаются в том же размере. Поэтому я прошу вас дать поручение соответствующему комитету о том,  чтобы он  начал  разработку законопроекта о повышении заработной платы и пенсий в связи с увеличением платы за коммунальные услуги. Кстати, увеличение очень значительное.

 

     Следующий вопрос.  Недавно,  перед началом войны, наш министр иностранных дел побывал в Югославии,  в  районе  города  Нови-Сад. Много   говорилось   о  том,  что  там  живет  большое  количество украинцев.  Меня удивляет, почему сегодня Министерство иностранных дел,  правительство, Президент и наш парламент не поднимают вопрос о  помощи   тем   украинцам,   которые   подверглись   жесточайшим бомбардировкам,   а   также   о   погибших   в   результате   этих бомбардировок.  И почему-то молчат о том, что мы должны обеспечить им  по  крайней мере гуманитарную помощь или поднять вопрос о том, что есть жертвы среди украинцев.  В парламенте Венгрии,  например, когда возник вопрос о том, что могут погибнуть венгры, проживающие в Югославии, подняли по этому поводу шум.

 

     И последнее.  Приближается праздник 9 Мая.  Это очень хорошо, что  Верховный  Совет проголосовал за то,  чтобы нашим ветеранам к этому  празднику  была  предоставлена  определенная   материальная помощь.  Я от имени Комитета по вопросам национальной безопасности и обороны прошу всех депутатов принять участие в праздновании  Дня Победы в своих округах.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  депутат Плютинський.  Шановні колеги! Користуючись  нагодою,  я  хочу  сказати,  що   днями   Володимиру Антоновичу  - прославленому хліборобу,  двічі Герою Соціалістичної праці,  учаснику Великої Вітчизняної війни  виповнилося  72  роки. Давайте щиро привітаємо його в сесійному залі (Оплески). Якби наші сільські  господарства  і  колгоспи  були  такими,  як  "Зоря"  на Рівненщині, то, мабуть, проблем в аграрному комплексі не було б.

 

     Будь ласка, Володимире Антоновичу.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Я дуже дякую всім народним депутатам за поздоровлення і прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  "Громада".  Уважаемые коллеги!  Именно сейчас решается судьба президентских выборов.  Мы делаем вид,  что не  заметили  отключения трансляции заседаний Верховной Рады.  Это только один элемент  силового  решения  проблем  на  президентских выборах.

 

     От имени нашей фракции я предлагаю на 12 часов  30  минут   пригласить   для   заслушивания   информации Премьерминистра,    Генерального    прокурора    и    председателя Государственного комитета по телевидению и радиовещанию,  для того чтобы в стране восторжествовала законность, и

 

 Верховная Рада  как  единственный  законодательный  орган   смогла выполнять свои полномочия.

 

     Я напоминаю  Президенту Украины о том,  что в соответствии со статьей 90  Конституции  Украины  в  течение  последнего  полугода исполнения им обязанностей Президента он не имеет права распустить Верховную Раду.  И  все  спекуляции  по  этому  поводу  необходимо прекратить.

 

     С другой стороны, Верховная Рада должна работать нормально, в полноценном режиме для того,  чтобы у избирателей была возможность получать информацию о работе законодательного органа.

 

     Если этого  сделано  не будет,  если Генеральный прокурор и в дальнейшем будет выступать, к сожалению, исполнителем определенных заказов Президента Украины (я обращаю ваше внимание на то,  что он совершенно  неконституционно  возглавил   орган   при   Президенте Украины, а Генеральный прокурор должен быть независимым), то тогда в  сессионном  зале  возникнет  вопрос   о   выражении   недоверия Генеральному прокурору.

 

     Что касается  вопроса  отставки правительства.  Я думаю,  что сегодня у нас должен  состояться  серьезный  разговор.  Если  и  в дальнейшем  силовые  структуры,  силовые методы будут брать верх в президентской  кампании,  то  Верховная  Рада   должна   адекватно реагировать на действия нынешнего Президента.  Президенту осталось не так много пребывать на своей должности - полгода.  То,  что  он постоянно занимается аутотренингом и хочет убедить себя и других в том,  что он пришел надолго,  еще не  говорит  о  том,  что  народ Украины  вновь выберет его своим Президентом.  Этого не будет.  Он надеется на силовое решение  проблемы.  И  я  думаю,  что  мы  как депутаты не должны дать ему этот шанс.

 

     И еще  одно.  От  имени  фракции  "Громада" я в очередной раз настоятельно прошу (мы  уже  не  просим,  а  требуем)  включить  в повестку  дня  вопрос о преодолении президентского вето на Закон о внесении изменений в  Закон  о  ценах  и  ценообразовании,  проект которого был предложен депутатом Морозом.  Дело в том, что с 1 мая во многих регионах  повышены  тарифы  на  коммунальные  услуги.  Я просил  бы депутатов рассмотреть этот вопрос в первую очередь.  Мы должны адекватно реагировать на те действия, которые, к сожалению, совершает наш Президент в ущерб интересам граждан Украины.

 

     Спасибо. И  прошу  поставить  на поименное голосование или на непоименное,  как хотите, вопрос о том, чтобы на 12 часов 30 минут пригласить   в  сессионный  зал  лиц,  которые  должны  обеспечить нормальную работу законодательного органа страны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Кочерга. Підготуватися депутату Бойчуку.

 

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область).  Прошу передать слово бывшему командующему воздушной армии, члену нашей фракции генераллейтенанту Строгову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! 8  июня 2000 года исполнится 80 лет со дня рождения прославленного сына  украинского  народа,  легендарного  летчика,  трижды   Героя Советского Союза, маршала авиации Ивана Никитовича Кожедуба. Попав на фронт только в марте 1943 года,  он за  два  с  небольшим  года совершил  330  боевых  вылетов,  участвовал в 120 воздушных боях и лично сбил  62  вражеских  самолета.  Уничтожив  два  гитлеровских авиаполка, сам Иван Никитович не был сбит ни одного раза.

 

     Имя Ивана  Никитовича  золотыми  буквами  вписано  в  историю мировой авиации.  Неслучайно  колоссальный  боевой  опыт,  феномен Кожедуба  до сих пор изучают в военных академиях и училищах многих стран.  Его прославленное легендарными подвигами имя увековечено в названиях  улиц  и  площадей,  учебных заведений во многих городах СНГ.  В Москве создан Фонд  памяти  маршала  Ивана  Кожедуба.  Имя Кожедуба  носят  Центр  показа  авиационной  техники под Москвой - прославленная Кубенка и авиационный полк,  в  котором  он  воевал. Сохранен  и  восстановлен  боевой  самолет  героя "ЛА-7",  который установлен на вечной стоянке в Военно-воздушной академии. На доме, в  котором  жил  Кожедуб,  по  решению  мэрии  Москвы  установлена мемориальная доска.  По предложению фонда учреждена медаль маршала авиации Ивана Кожедуба.

 

     На фоне  попыток  мировой  общественности сохранить память об Иване Никитовиче Кожедубе кощунством выглядит то,  что  на  земле, где  он  родился  и  вырос,  которую,  не жалея жизни,  защищал от немецких захватчиков,  его имя постепенно предается  забвению.  Не находят   поддержки  официальных  властей  и  народные  инициативы земляков Ивана Никитовича о присвоении  его  имени  школе  в  селе Ображиевка,  где  он учился,  Шосткинскому химико-технологическому колледжу,  одной из улиц города Шостки,  о  сооружении  памятников Кожедубу  в  городе,  где он впервые поднялся в небо,  и в столице Украины.  Боевые  подвиги  Кожедуба  перестали  служить  интересам патриотического   воспитания   молодежи,  быть  примером  верности служения Отечеству для военнослужащих.

 

     Ивана Никитовича вскормила и воспитала наша украинская земля. Его  имя  должно  оставаться  символом  беззаветной  любви  к ней, символом патриотизма,  образцом преданности своему  народу,  своей любимой Родине.

 

     Фракция Коммунистической    партии    Украины    поддерживает инициативу земляков Ивана Никитовича  отметить  80-летие  славного сына  нашей  страны  в  масштабах государства и предлагает создать парламентскую  комиссию   для   подготовки   к   проведению   этих мероприятий.

 

     Забывают не  только  мертвых,  у  нас  забывают  и живых.  Во Львовской области накануне Дня Победы  участники  боевых  действий лишены   бесплатного  проезда  в  пригородных  автобусах.  Видимо, профильный   комитет   должен   разобраться,   почему    львовские руководители  присвоили  себе право не выполнять законы,  принятые Верховной Радой.

 

     Не отстает  от  власть  имущих   и   командование   западного направления.  Замкомандующего  по  воспитательной  работе  генерал Кабирский отказал руководству - львовской ветеранской  организации в выделении усилителя для проведения митинга.

 

     От имени фракции сердечно поздравляю ветеранов с Днем Победы! Желаю всем хорошего здоровья,  долгих лет жизни и  хоть  чуть-чуть внимания и заботы!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Бойчук.

 

     БОЙЧУК І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Прошу передати слово депутату Червонію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий! Шановні народні депутати!  Учора на ранковому засіданні  Верховної Ради  України  представник  фракції Соціалістичної партії народний депутат  Марковська  в  цинічній  і  брутальній  формі  спробувала виправдати  побиття  в  Маріуполі  Патріарха  Київського  і  всієї Руси-України Філарета.

 

     За логікою  депутата  Марковської  виходить,  що   будь-якого громадянина  України  можна  принизити  і  завдати  йому  тілесних ушкоджень,  якщо він не є  патріархом,  а  є  просто  громадянином України.  Чи можете ви собі уявити, шановні народні депутати, що в Тамбові побили патріарха російського? Чи можете ви собі уявити, що в Ніаполі завдано тілесних ушкоджень Папі Римському?

 

     Ці злочинні   дії   в   Маріуполі   відбулися  при  пасивному спогляданні  з  боку  місцевих  органів  влади  та  правоохоронних органів.  Більше  того,  напередодні  приїзду  Патріарха  Філарета благочинному   сабоданівської   філії   Московського   патріархату Марковському ( чи не родич товаришки Марковської?) люб'язно надали радіоефір для закликів до побиття віруючих Київського патріархату.

 

     Такі звірячі дії з боку іноземної церкви можна розглядати  як продовження  подій,  що  відбулися  18  липня 1995 року,  коли при потуранні Президента і тодішнього Прем'єра  Марчука  було  вчинено криваву  розправу  над  жалобною  похоронною  процесією  Патріарха Володимира.  Доказом того може служити те,  що всі виконавці  тієї фашистської  акції підвищені по службі.  Складається враження,  що побиття в Маріуполі є репетицією майбутнього  шабашу  Московського патріархату,  який  готується напередодні президентських виборів в Україні  під  виглядом  так  званого  хресного   ходу   Російської православної  церкви по території України з метою дестабілізації в державі і перемоги лівого кандидата на президентських виборах.

 

     Народний рух    України    вимагає    від    Президента     і Прем'єр-міністра України:

 

     негайно притягти   до   кримінальної   відповідальності  всіх організаторів і виконавців злочинного нападу в Маріуполі;

 

     переглянути законність реєстрації в  Україні  територіального відділення  Російської  православної  церкви,  яке  маскується під назвою "Українська православна церква";

 

     за потурання в організації побиття звільнити з  посад  голову Донецької  облдержадміністрації,  начальника УВС та начальника СБУ по Донецькій області;

 

     заборонити так званий хресний хід  через  Україну  Російської православної церкви.

 

     Від Верховної Ради України:

 

     заслухати міністра внутрішніх справ;

 

     створити спеціальну  депутатську  комісію  для  розслідування злочину в Маріуполі.

 

     Народний рух  України  закликає  всіх  українських  патріотів завтра  о 10 годині ранку розпочати пікетування Верховної Ради,  а також Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента.

 

     Дякую за увагу (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу уваги.  Не  кричіть  і  не шуміть, у нас є інші засоби для вирішення проблем.

 

     Слово для репліки надається депутату Марковській. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановні колеги!  Я  хочу звернутися  до правої сторони,  яка зараз збурює наше суспільство, втягуючи в дуже небезпечну релігійну війну. Я не хочу говорити про те, що депутат Червоній зі своїми козаками захоплює на Волині та у Львівській області православні церкви.  Я не хочу говорити про те, що  Греко-католицька  церква  підпорядкована  папському  престолу. Провокувати такі події справді не потрібно.

 

     А те,  що в Україні є єдиний митрополит,  визнаний  в  усьому світі,  - це ви повинні визнати.  І не розколюйте суспільство,  не розколюйте нашу православну віру,  як ви це  робите  сьогодні,  на чотири частини.  Гріх вам великий за це буде. І не збурюйте людей, не спричиняйте таких подій, які відбуваються сьогодні в Косово! Що ви робите?! Схаменіться, заради Бога! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бабурін. Будь ласка.

 

     БАБУРІН О.В.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий   округ   75, Запорізька   область).   Уважаемые   народные  депутаты!  Как  вам известно,  в ноябре минувшего года умер  наш  коллега  -  народный депутат Александр Борисович Кузнецов,  избранный по одномандатному избирательному округу 78 в городе Запорожье.

 

     В соответствии с  действующим  законодательством  Центральная избирательная  комиссия  назначила  в названном округе на 14 марта текущего года выборы вместо выбывшего депутата.  Однако 22  января 1999  года  Центризбирком своим решением перенес на неопределенный срок выборы народного депутата Украины  по  избирательному  округу 78,  ссылаясь на отсутствие средств.  Во втором пункте упомянутого решения Центризбирком предложил Верховной Раде принять необходимые меры   для   проведения   выборов,   тем   самым   переложив   всю ответственность на Верховную Раду.

 

     Мы, депутаты-коммунисты от Запорожской области,  считаем  это решение  грубым нарушением Конституции и Закона о выборах народных депутатов Украины.

 

     На наш взгляд,  Центризбирком  в  последнее  время  допускает множество   ошибок  организационного  и  политического  характера, которые  не  только  дискредитируют   наше   государство,   но   и свидетельствуют о его неспособности организовать выборы без грубых нарушений норм Конституции,  что вызывает  серьезное  беспокойство накануне выборов Президента.

 

     В связи  с  этим  просим вас,  уважаемый Адам Иванович,  дать необходимые поручения Центризбиркому или (если этого недостаточно) еще раз включить в повестку дня сессии вопрос о проведении выборов в избирательном округе 78.  Уважая и защищая права и выбор граждан

-   избирателей   округа  78,  требуем  того  же  от  председателя Центризбиркома Михаила Рябца и предлагаем ему  принести  извинения гражданам города Запорожья.

 

     Обращение подписали   народные   депутаты   Бабурин,  Баулин, Чичков, Морозов, Понедилко, Сизенко, Мороз.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте підіб'ємо підсумки нашої розминки.

 

     З приводу  привітання  ветеранів  Великої Вітчизняної війни з боку  учасника  Великої  Вітчизняної   війни   Ігоря   Рафаїловича Юхновського. Я думаю, що ми приєднаємося до цього привітання. Хоча я просив би шановного академіка не вживати  таких  термінів  і  не говорити, Ігоре Рафаїловичу, про чуму більшовизму. Бо я дуже добре пам'ятаю,  як ми з вами,  будучи членами Львівського  обласного  і Львівського  міського  комітетів партії,  успішно працювали,  і ви досить сумлінно виконували  партійні  доручення.  Навіщо  на  себе наговорювати? Не треба цього робити, Ігоре Рафаїловичу (Оплески).

 

     Щодо заяви народного депутата Кожина й інших. Шановні колеги, я знову-таки пошлюся на гіркий досвід Львівщини.  І ті,  хто  знає цей   гіркий  досвід,  мене,  мабуть,  підтримають.  Найстрашніше, найнебезпечніше,  що  може  загрожувати  нашій   державі,   -   це міжрелігійна  війна.  Якщо  ми  з вами всупереч Конституції будемо нагнітати ці проблеми у стінах  парламенту,  це  може  закінчитися знищенням  держави.  Давайте  не  будемо  втручатися в міжцерковні справи.  І особливо це стосується таких людей, як народний депутат Червоній. Якщо розповісти, що ви чинили на Рівненщині і в сусідніх областях із представниками  іншої  віри,  то  у  вас,  мабуть,  не повернувся б язик сьогодні виступати і говорити щось про релігійні питання. Нехай церкви вирішують ці питання між собою (Оплески).

 

     Слава Богу (дозвольте вжити такий вислів),  що на  Львівщині, де  в  1991-1992  роках брат на брата,  батько на сина чи дочка на матір намагалися йти в релігійних  питаннях,  один  на  одного  із вилами  і  сокирами  (в  Миколаївському районі Львівщини було щось подібне),  все  втихомирилося  та  заспокоїлося.   Я   благаю   не повторювати цього небезпечного для нас моменту.

 

     І не  закликайте йти під стіни Верховної Ради.  Верховна Рада займає дуже виважену позицію в цих питаннях. При чому тут Верховна Рада?  Для чого ви людей кличете? Ну, прийде народ сюди і що далі? Я думаю,  що не треба створювати ніяких  слідчих  комісій,  бо  це заборонено нашою Конституцією. Церква відділена від держави. Нехай церква,  віруючі розбираються самі, а ми не підкидатимемо палива у вогонь,  бо  це  не  красить нас,  і ми можемо закінчити не так як треба.

 

     Щодо заяви  народного  депутата  Квятковського  стосовно  ВАТ "Миколаївцемент".  Ви  знаєте,  що  це  питання  стоїть сьогодні в порядку денному. Будемо намагатися саме сьогодні його розглянути і прийняти відповідне рішення.

 

     Я підтримую  заяву  народного  депутата  Мухіна  про  те,  що сьогодні в нас із 447 народних  депутатів  у  залі  зареєструвався 301.  Де майже півтори сотні народних депутатів? Ви знаєте, що про це велася серйозна розмова на  засіданні  Погоджувальної  ради.  І вчора Голова Верховної Ради сказав (я хочу повторити), що згідно з Регламентом та Конституцією подання стосовно  народних  депутатів, які пропустили без поважних причин більш як 20 засідань (а дехто з тих,  які сидять  попереду,  посередині,  протягом  третьої  сесії жодного  разу  тут  не з'являвся),  ми будемо передавати в суд.  У Голови Верховної Ради є таке право.  Вже десь  понад  40  народних депутатів більш як 20 днів не відвідують пленарні засідання. Нехай у судовому порядку визначають:  бути їм народними депутатами чи не бути.

 

     А то  ми так само,  як і суспільство,  поділені на два крила: одне працює,  а друге керує і дає вказівки,  як працювати тим, хто працює. Так далі тривати не може.

 

     Я прошу   не   вигукувати   і  дотримуватися  Регламенту.  Це коментар.  Будь ласка,  народний депутате Чобіт, не змушуйте мене, щоб я дещо прокоментував. Це по-перше.

 

     По-друге, згідно з Регламентом головуючий дає відповіді на ті запитання,  які ставили народні депутати.  Будете виступати - і ви одержите відповідь, а можете і до того одержати.

 

     Щодо допомоги,  пов'язаної  з  югославськими подіями,  про що говорив депутат Мухін.  Мабуть,  сьогодні фракціям і комітетам має надійти  інформація  уряду і Міністерства закордонних справ про ту гуманітарну допомогу, яку наша держава вже надала українцям. Там є на  декількох сторінках матеріал з Міністерства закордонних справ, що надійшов днями. Ви цю інформацію одержите.

 

     Народний депутат  Єльяшкевич   зробив   абсолютно   правильні зауваження щодо трансляції. Ваші побажання вже виконано, і ті, хто має до цього відношення, знаходяться тут.

 

     Я хотів би вам сказати, що Прем'єрміністр до цього питання не має    абсолютно    ніякого    відношення.   Ще   раз   наголошую: Прем'єр-міністр тут справі  не  зарадить.  Далі  вам  розповідати, мабуть, не треба. Слухаючи питання, ми почуємо, звідки все це йде, і будемо зараз це питання вирішувати...

 

     Щодо цін і ціноутворення.  Я просив би відповідний комітет ще раз  повернутися  до  розгляду  цього  закону.  Він  був  внесений депутатами Симоненком (одна поправка) і Морозом. Давайте справді у зв'язку з тим,  що з 1 травня підвищилися ціни, ще раз повернемося до цього закону.

 

     Народний депутат Строгов  виступив  щодо  відзначення  ювілею Кожедуба.  Я  думаю,  що ми доручимо двом профільним комітетам - з питань  оборони  і  у  справах  ветеранів  підготувати  відповідну постанову   за   вашою   участю.  І  давайте  ми  приймемо  це  як рекомендації щодо відзначення ювілею нашого славетного земляка.

 

     Щодо депутата Червонія я вже говорив.

 

     Щодо виборів у Запоріжжі. Я не знаю, як ви, шановні колеги, а в  мене  немає  слів,  щоб охарактеризувати діяльність,  точніше - бездіяльність Центральної виборчої  комісії.  Ну  чому  Центральна виборча  комісія не виконує Закон про ЦВК?  Вона призначає вибори, потім  скасовує  їх,  бо,  бачте,  немає  коштів.   Це   абсолютно неприйнятний аргумент.

 

     І я  пропоную,  щоб  ми направили два доручення - профільному Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та  діяльності  рад,  щоб  вони  розглянули  це  питання на своєму засіданні,  і  Генеральному   прокурору   на   предмет   перевірки дотримання  Центральною виборчою комісією законів України.  Бо так свавільно...  А ви знаєте, що ЦВК вже й далі заяви робить. Мабуть, ви звернули увагу на те,  що ЦВК заявила,  що,  можливо,  і вибори Президента не відбудуться,  бо коштів немає.  Тобто і до цього вже нас  із  вами  готують.  Пройшло  Запоріжжя  - не провели виборів. Проходить Київ - не проводять виборів.  Давайте підемо далі  і  не проведемо виборів Президента,  бо,  бачте, ЦВК так хоче або коштів не вистачає. Мабуть, час вести розмову з приводу порушень закону і їх дотримання всіма гілками влади більш принципово.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би, аби ми з вами порадилися і зараз прийняли досить принципове  рішення.  Сьогодні  в  нашому  порядку денному стоїть одне з найважливіших питань - питання,  яке,  як то кажуть,  висить у повітрі вже протягом півроку,  і  розгляд  якого постійно  переносився.  Це  питання  про  звіт  Тимчасової слідчої комісії по перевірці діяльності Національного банку.  Я просив  би підтримати   пропозицію   Погоджувальної   ради  про  те,  щоб  це засідання, під час якого ми будемо слухати звіт тимчасової слідчої комісії, провести в закритому режимі.

 

     Я поясню,  в чому справа,  шановні колеги. Суть цієї проблеми полягає ось у чому.  Хочемо ми цього чи не хочемо,  але вкотре  на Верховну Раду повісили питання,  яке не хочуть вирішувати ті,  хто має це робити за Конституцією.  І як би ми з вами  це  питання  не розглянули,  в кінцевому результаті винною зроблять знову Верховну Раду.  І  я  хотів  би,  аби  ми  спокійно  та  виважено   провели обговорення  цього  питання не тому,  що в нас є якісь секрети,  а просто,  щоб не дати можливості виконавчій владі звинуватити нас у тому,  що ми,  бачте,  публічно влаштували розборку. Щоб незалежно від того, впав чи піднявся долар або гривня, знову перед трудящими не  була  винна  Верховна  Рада.  Давайте  не  дамо  такого козиря виконавчій владі і проведемо...

 

     Іване Степановичу,  ми створили слідчу комісію для того,  щоб вона   доповіла  Верховній  Раді.  І  ми  на  закритому  засіданні заслухаємо звіт про результати роботи слідчої комісії.

 

     Я прошу  підтримати  пропозицію  про   те,   щоб   засідання, присвячене  розгляду питання про звіт слідчої комісії,  провести в закритому режимі.  Не зараз, це відбудеться після вирішення деяких інших  питань.  Прошу  підтримати,  шановні  колеги,  щоб  не дати можливості знову звинувачувати Верховну Раду.

 

     "За" - 167.

 

     Гаразд, коли підійдемо до цього питання, ще раз проголосуємо.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Приступаємо  до  реалізації  нашого  порядку денного.

 

     Слухається інформація   про  причини  припинення  висвітлення роботи Верховної Ради України Національною радіокомпанією України. Доповідає  голова  Комітету  з  питань свободи слова та інформації народний депутат Чиж Іван Сергійович. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Адаме Iвановичу. Шановні колеги! Як вам відомо, вчора   було   припинено  пряму  трансляцію  пленарного  засідання Верховної  Ради  України   каналами   Національної   радіокомпанії України.

 

     Відповідно до    доручення    Верховної    Ради,   прийнятого консенсусом за пропозицією Голови Верховної Ради,  ми  вивчали  цю ситуацію.  Вчора  і  сьогодні  в мене відбулися зустрічі з головою Держтелерадіо України  Олександром  Миколайовичем  Савенком  та  з президентом   Національної   радіокомпанії   України   Володимиром Петровичем Рєзніковим.  Були також контакти з нашими  економічними службами.  Вчора  ми  оперативно  провели  засідання  комітету.  Я сьогодні можу вам доповісти попередні висновки  щодо  ситуації  із припиненням трансляції.

 

     Є об'єктивний   чинник   цієї   дії   з   боку   Національної радіокомпанії України.  Верховна Рада України відповідно до Закону про  порядок  висвітлення  діяльності  органів  державної влади та органів  місцевого  самоврядування  в  Україні  засобами   масової інформації  повинна укласти угоду та сплатити певні кошти.  І така угода  свого  часу  була  укладена  за  ініціативою   Національної радіокомпанії  з  Управлінням справами Верховної Ради України.  На жаль,  через те що фінансування  Верховної  Ради  здійснюється  за залишковим  принципом,  Верховна  Рада  України  має  борги  перед Національною   радіокомпанією,   і   на   вчорашній   день    вони обчислювалися  сумою майже в 400 тисяч гривень.  Хочу сказати,  що приблизно 113-115  тисяч  гривень  уже  пройшло  через  банківські рахунки   Національної   радіокомпанії.  Учора  ввечері  Олександр Миколайович   поінформував,    що    Національній    радіокомпанії перераховано ще 250 тисяч гривень.  Сьогодні вранці,  коли ми мали розмову з президентом Національної радіокомпанії,  грошей у  банку ще не було,  але, я думаю, що вони надійдуть. Проте це був борг за лютий та за березень,  а  Верховна  Рада  має  перед  Національною радіокомпанією  борг  тепер уже й за квітень.  А оскільки ми зараз уже працюємо в травні,  то  загальний  борг  становить  200  тисяч гривень.

 

     Формально правова  проблема,  пов'язана  з  невиплатою боргу, повинна бути розв'язана оперативно - сьогодні  або  завтра.  Я  ще буду звертатися до Голови Верховної Ради, думаю, ми її розв'яжемо, і  Національна  радіокомпанія  зможе   знову   почати   трансляцію засідань.

 

     Є і  внутрішній  (теж  об'єктивний) чинник,  який випливає із суб'єктивного фактора, а саме: дуже серйозна й непроста ситуація у творчому  колективі  і  серед  технічного  персоналу  Національної радіокомпанії.  Вони вже два місяці не отримують зарплату. А що це таке в межах Києва за сьогоднішньої дорожнечі, ви можете уявити. Я недавно був у цьому колективі і  бачив,  у  яких  жахливих  умовах працюють  люди.  На  тих студіях,  які відновлюються після пожежі, фактично нічого не зроблено,  як це мало  бути  зроблено.  Тому  я звертаюся  до  Верховної  Ради  з проханням розглянути цю ситуацію об'єктивно і прискорити розв'язання названих проблем.

 

     Це об'єктивна картина.  Я  тільки  додам,  що  минулого  року передбачалося   бюджетом   заплатити  радіокомпанії  2,7  мільйона гривень (за 1998 рік),  а реально перераховано 1,8 мільйона.  Якщо відняти ще відповідні нарахування,  то сума буде ще меншою.  Тобто отримано близько половини запланованого. Національній телекомпанії передбачалося  сплатити  3,4  мільйона гривень,  але пройшла через банк зовсім незначна сума.  Тобто  це  завжди  буде,  якщо  ми  не розв'яжемо  фінансові  проблеми  контактів  із структурами радіо і телебачення,  і завжди буде формальна причина в  будь-який  момент вимкнути, умовно кажучи, рубильник.

 

     Я про  це інформую для того,  щоб ми зрозуміли,  що нам треба зараз зняти оцю  формальну  причину.  Я  розумію,  що  є  й  інша, політична,  причина.  Учора  в комітеті ми про це говорили.  І я в цьому цілком переконаний.

 

     Якщо вже говорити про угоди...  Є докір з боку структур,  які повинні  забезпечити виконання постанов Верховної Ради про те,  що Національна  рада  з  питань  телебачення   і   радіомовлення   не розмістила державного замовлення.  На жаль, це факт. І тепер у нас таке міжсезоння:  затверджена на певний строк Національна рада вже не  працює,  Національної  ради  нової  ще немає (ми трохи пізніше будемо розглядати відомий законопроект), і вийшло, що немає з кого й запитати про це.  Але це формальний,  так би мовити, привід, для того щоб замаскувати можливість не транслювати наших засідань.

 

     На засіданні комітету ми вчора запитували: "А хіба є угоди на висвітлення  діяльності Президента?  А хіба є угоди на висвітлення діяльності Кабінету Міністрів?  Чи є відповідні  проплати?  Як  це робиться?" Нам сказали,  що,  мовляв, там же немає й постанови про постійне висвітлення.  Але якщо  взяти  сумарний  час  висвітлення діяльності Президента,  його Адміністрації і пресслужби,  Кабінету Міністрів,  то він значно перевищує всі витрати часу на трансляцію засідань Верховної Ради.  Тим більше що технічно це нескладно. Цей інформаційний  продукт  дешевший  набагато,  аніж  продукт,   який спеціально треба було б виготовити, залучаючи творчі сили, готуючи сценарії, здійснюючи режисуру і так далі.

 

     Так що в принципі є ще й політичний підтекст у цій справі,  і я  мушу  про  це сказати.  Він полягає в тому,  що,  як я це бачу, простежується тенденція  до  того,  аби  Верховна  Рада  не  могла висловити  свою позицію перед своїми виборцями в повний голос,  як це вимагається Конституцією України.

 

     Я, коли  йшов  сюди,   зустрівся   в   кулуарах   з   Миколою Канішевським  - ведучим відомої інформаційної програми.  І де вона зараз?  Ви пам'ятаєте  ситуацію  з  Княжицьким,  якого  призначили президентом Національної телекомпанії і невдовзі звільнили.  Чому? Ми тут уже говорили. Таких випадків дуже багато.

 

     Ви добре  знаєте  факти,  коли  відбувалося   і   судове,   і позасудове  переслідування  засобів  масової інформації.  Сьогодні розпочинається  суд  над  колишнім  головним  редактором   "Правды Украины" Горобцем.  Убивства, утиски, залякування, підкуп, шантаж, грошові впливи - все це існує  в  нашій  системі  організації  так званої  свободи  слова  поукраїнськи.  Це,  на  жаль,  дало привід міжнародній інституції, яка базується в Сполучених Штатах Америки, зарахувати нашого Президента до десятки душителів свободи слова. Я прекрасно розумію,  що тут у всьому винен Президент.  Він  не  дає прямих  вказівок,  але  як  гарант  дотримання Конституції і глава держави  він  за  це  несе  відповідальність.  Ось  тому  ми   всі зацікавлені,  щоб такі проблеми розв'язувались цивілізовано, і щоб свобода слова гарантувалася не тільки на папері, а й насправді.

 

     Мені здається, що ми повинні повернутися (учора йшлося про це на  засіданні  нашого  комітету)  до  постанови Верховної Ради про діяльність уряду щодо забезпечення свободи слова та  інформації  в нашій державі. День уряду з цього питання відбувся в лютому, і, як ви пам'ятаєте, Верховна Рада виставила уряду незадовільну оцінку.

 

     На наше переконання,  ми повинні з  певного  моменту  ставити питання,   можливо,  навіть  і  про  відставку  уряду,  якщо  буде продовжуватися все те, що продовжується і чиниться зараз.

 

     Підсумовуючи, хочу надати дуже коротку інформацію про те,  що вчора   ми   вирішили   на   засіданні   комітету.  За  підсумками парламентських слухань,  які тут відбудуться, треба буде (якщо для цього  будуть  серйозні  підстави,  а  я вже відчуваю,  що вони є) поставити питання про відставку уряду.

 

     За підсумками слухань Верховна Рада повинна також  звернутися до Ради Європи з проханням захистити свободу слова в Україні, тому що в  нас  попереду  певні  політичні  кампанії,  зокрема  виборча президентська,   і  ми  як  Верховна  Рада  повинні  забезпечувати рівність можливостей для всіх кандидатів.

 

     Я хотів би, щоб Верховна Рада попередила державних чиновників різного  рівня  про  те,  що не можна діяти,  керуючись телефонним правом.  Є  закон!  І  порядок  висвітлення   діяльності   органів державної влади і місцевого самоврядування визначений відповідними постановами Верховної Ради.  І це є вищим велінням,  аніж будь-яке веління чиновника будь-якого рівня і рангу.

 

     Тому на  закінчення  я  хотів би вас поінформувати,  що в нас досягнута домовленість із президентом Національної радіокомпанії у присутності голови Держтелерадіо, що за цих два дні буде здійснено проплату  нашої  заборгованості  через  Національний  банк.   Якщо рішення  не  буде прийнято,  ми повернемося до цього питання.  Але Національній радіокомпанії треба заплатити, і ми повинні відновити висвітлення засідань у прямому радіоефірі,  як це було раніше (Шум у залі).

 

     Наталіє Михайлівно,  помовчіть,  будь ласка,  а то ви мені аж тут  заважаєте.  Я  хотів  би  доповідати  не  тільки  для Наталії Михайлівни,  а для всієї Верховної Ради, бо то буде забагато честі для однієї особи...

 

     Ми повинні  виконати постанову Верховної Ради про висвітлення нашої роботи. А далі щодо висвітлення роботи четвертої і наступних сесій  Верховна  Рада  кожного  разу буде приймати нову постанову. Тоді вже й будемо дивитися,  яким має бути це висвітлення.  Так що інших питань, мені здається, не може бути.

 

     Дякую за увагу. Я готовий відповісти на запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу. Будь ласка, запишіться. Прошу висвітити список. Відведемо 5 хвилин на запитання.

 

     Депутат Доманський. Будь ласка. За ним - депутат Кириченко.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Яценку Володимиру Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Фракція  Компартії,  "Союз  Чорнобиль України".   Іване  Сергійовичу!  Очевидно,  що  рішення  припинити радіотрансляцію  роботи  Верховної  Ради   України   -   свідчення загального   наступу  на  свободу  слова.  Я  звертався  із  своїм депутатським запитом і до  вас,  і  до  Генерального  прокурора  у зв'язку з тим, що в Житомирській області також розгорнуто

 

 наступ на свободу слова.  Ось сьогодні одержав відповідь,  у  якій Генеральний   прокурор   повідомляє,  що  він  не  має  можливості перевірити наведені факти у визначений законом термін, і додатково доповість, яких вжито заходів.

 

     Я так  думаю,  що  ми повинні прийняти,  можливо,  спеціальну постанову з цього приводу, де чітко розставити всі крапки над "і". Адже  йдеться  не тільки про Верховну Раду України,  йдеться і про висвітлення роботи народних депутатів України у виборчих  округах. Чи  готовий  ваш комітет у широкому плані підготувати такий проект постанови,  і коли його можна було б внести на  розгляд  Верховної Ради України?

 

     ЧИЖ І.С. Дякую вам, Володимире Миколайовичу. Ваше звернення я також переадресував відповідній інстанції.

 

     І щодо Генпрокуратури.  У нас за підсумками  Дня  уряду  була прийнята  розгорнута  постанова  на  п'яти  сторінках,  у якій всі акценти розставлені.  Насамперед  висловлена  незадовільна  оцінка діяльності  уряду  щодо  забезпечення свободи слова та інформації. Генпрокуратура образилася на нас за це й просила назвати конкретні факти.  Так от ваш факт - конкретний.  І є безліч інших конкретних фактів.

 

     Як голова комітету я простежу,  щоб ті, хто утискує народного депутата, не допускає до ефіру, відповідали за законом.

 

     Щодо проекту  ще  однієї  постанови.  Я переконаний,  що така постанова  буде.  Хочу  вас  поінформувати,  що  ми  парламентські слухання проводимо не просто як публічний захід - побалакаємо отут 12 травня і розійдемося.  11 травня  ми  проведемо  дуже  серйозне розширене засідання комітету,  де заслухаємо голову Держтелерадіо, голову    Національної    телекомпанії,    міністра    інформації, віце-прем'єр-міністра,    міністра   фінансів,   керівників   усіх відповідних структур.  Там будуть виставлені дуже серйозні, так би мовити,  пропорції  для  тих,  кому належить.  Потім буде публічна частина.  А 13 травня підіб'ємо підсумки - і аж  після  того  буде прийнята  дуже  серйозна  постанова.  Ми  навіть  готові висловити недовіру уряду. Про це я щойно сказав.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко, за ним - депутат Кравчук.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 151,  Полтавська область).  Шановний  Іване  Сергійовичу!  Те,  що відключення  радіотрансляції пленарних засідань Верховної Ради,  - це політичне замовлення,  мабуть, зрозуміло всім і не лише в цьому залі.  Ви  знаєте,  що  перед  певними подіями в державі це завжди робилося і в минулому.  Ви депутатом обрані вже вдруге. Пригадайте Конституційну   угоду.   Пригадайте  прийняття  Конституції  перед парламентськими   виборами.   Сьогодні   ж   на   порозі    вибори президентські.

 

     Некоректно поводять себе керівники нашого телебачення, радіо. Шанований нами Олександр Миколайович Савенко недавно в цьому  залі був  затверджений  на  посаду  голови  державного комітету.  І пан Рєзніков тут сидить.  Я так розумію,  шановні колеги,  що перш ніж вживати якихось заходів,  треба інформувати про них Верховну Раду. Це нормальна етика  державного  службовця.  Мене  ж  як  народного депутата  ніхто не інформував,  що 5 і 6 травня не буде трансляції наших засідань.

 

     Іване Сергійовичу!  З нами поводяться так тому,  що  ми  дуже ліберально  ставимося до відповідальних державних посадових осіб з органів виконавчої влади.  Чи готовий ваш  комітет  внести  проект постанови,  у  якому  рішуче  засудити дії тих керівників,  які не виконують наші  постанови  й  закон,  і  запропонувати  Президенту звільнити їх з посад?

 

     ЧИЖ І.С.  Шановний Миколо Олексійовичу!  Я теж вважаю,  що це значною  мірою  політичне  замовлення,  яке  приховане  за   зовні об'єктивним фактором несплати заборгованості Верховною Радою,  про що я вже сказав.

 

     Нагадую всім,  що в Югославії  ракетному  обстрілу,  знищенню піддаються не тільки військові, а й інформаційні об'єкти. У нас же таке нищення іде постійно,  особливо стосовно Верховної Ради, і на жаль,  перманентно.  І  причина якраз у тому,  що наші чиновники з інформаційної    сфери,     сфери,     яка     має     стратегічне загальнонаціональне значення,  підпорядковані іншим чиновникам,  і залежні - в будь-який момент можуть бути звільнені.  На жаль,  так виписано в Конституції.  Голова Держтелерадіо,  правда,  має певну конституційну свободу,  незалежність,  адже він пройшов на  посаду через  Верховну  Раду,  але він не впливає безпосередньо на голову національної теле- чи радіокомпанії.  Є одна висока посадова особа (це репліка Ніколаєнка),  звільнення якої, мені здається, розв'яже всі інші проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутате Кравчук.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Іване Сергійовичу!  Я поділяю як сильну тезу вашої інформації про те, що має  бути  дотримана  рівність  кандидатів  у  Президенти.  Ви  не заперечуєте,  що ця трибуна вже давно використовується кандидатами або ймовірними кандидатами для певних цілей,  для пропаганди своїх постатей.  А як бути тим кандидатам, які не є народними депутатами України? Як забезпечити рівність для них?

 

     ЧИЖ І.С.  Шановний Леоніде  Макаровичу!  Я  підтверджую  свою тезу:  має бути рівність за законом.  І я пам'ятаю,  коли нинішній глава держави був претендентом,  а ви були  діючим  Президентом  і кандидатом у Президенти на новий термін,  тоді Леонід Данилович на засіданні Верховної Ради поставив питання,  що Кравчук виступив на три хивилини більше в ефірі,  ніж він.  Верховна Рада тоді підняла свій голос, захистила його права.

 

     Але якщо вже порівнювати той час і сьогоднішній, то тоді були квіточки,  а сьогодні вже така дебела зелена бузина виросла... Про це я мушу, на жаль, сказати.

 

     І тому  те,  що  звучить  з  цієї  трибуни,  так   само   має регулюватися законом. Є Закон про вибори Президента, там визначена вимога  про  рівність.  Центральна   виборча   комісія   визначить параметри.  І  ми  під час розгляду питання про висвітлення роботи четвертої сесії врегулюємо це питання.  Можливо,  тоді й не  треба буде  трансляції.  Я  не  знаю,  як  вирішить  Верховна Рада,  але рівність треба забезпечувати, це - однозначно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Депутати   наполягають,   щоб відвести  ще  п'ять  хвилин  на  запитання  і відповіді,  оскільки питання дуже цікавить усіх. Немає заперечень?

 

     Депутат Гадяцький. За ним - депутат Чобіт.

 

     ГАДЯЦЬКИЙ Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Дякую. Я передаю слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. "Громада". Уважаемые коллеги! Мы должны четко отдавать себе отчет в том,  что происходит в стране.  Я не понимаю Адама  Ивановича,  который  не поставил на голосование предложение фракции  "Громада"  о  том,  чтобы  пригласить  сюда  Генерального прокурора и Премьер-министра.

 

     Дело в   том,   что   я  еще  раз  требую  проведения  такого голосования,  поскольку все зависит прежде всего  от  этих  людей. Один   из   них   осуществляет   общий   надзор  (когда  принимали Конституцию, Генеральная прокуратура очень плакалась, чтобы за ней оставили   в  Переходных  положениях  функцию  общего  надзора  за исполнением   и   соблюдением   законов),   другой    осуществляет руководство  в  вопросах финансирования.  И если эти люди не будут выполнять  свои  законные  обязанности,  а  будут  служить  одному человеку   в   стране   -  Президенту,  который  давно  ступил  на антиконституционный путь,  то тогда Верховная Рада Украины  просто обречена сейчас сделать перерыв в своих заседаниях.

 

     Адам Иванович, я прошу еще время на реплику, потому что вы не поставили на голосование...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  вимкнути  мікрофон.  Шановний   Олександре Сергійовичу!  Ви  ж  самі  собі  заперечуєте.  Спочатку кажете про Прем'єра,  а потім  правильно  кажете,  хто  головний  господар  у державі.  Ну при чому тут Прем'єр? Ви самі правильно даєте оцінку, заперечуючи самому собі. Це перше.

 

     Друге. У нас є безпосередні виконавці, які укладають угоду, - Управління  справами  і  Національна  радіокомпанія.  Ось ми зараз слухаємо одну сторону  -  Верховну  Раду,  заслухаємо  й  другу  і поставимо  все  на  свої  місця.  А  від того,  що ми будемо зараз викликати Прем'єр-міністра...  Ну,  можемо викликати. Що від цього зміниться?  Так що,  будь ласка,  ставте питання,  а не репліки. Я потім поставлю вашу пропозицію на голосування.

 

     Депутат Чобіт. За ним - депутат Понеділко.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Шановний  Іване Сергійовичу!  У мене до вас таке запитання. Те,  що не транслюються засідання  Верховної  Ради,  викликано  не економічними причинами,  тут, на мій погляд, політична причина. Як ви розцінюєте ситуацію,  коли Верховна  Рада  Кабінетом  Міністрів умисно  не  фінансується?  Адже профінансовано всього 60 відсотків необхідних  коштів?  Водночас  Адміністрація  Президента,  Кабінет Міністрів  фінансуються  повністю.  Тобто  виконавча  влада штучно створила ситуацію,  коли Верховна Рада не фінансується.  То чи  не слід    нам   розглянути   це   питання   ширше,   заслухати   тут Прем'єрміністра щодо фінансування самої Верховної Ради і поставити питання  про  необхідність  трансляції,  а якщо трансляцію не буде відновлено,  поставити питання про зміну керівників і про недовіру уряду?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую  вам.  Якось я вам уже казав,  що ви за вісім років відбулися як  політик,  зовсім  недавно  потужно  ставши  на позицію  закону,  і  зараз ви так само на ній стоїте,  і мені дуже симпатична ваша позиція.

 

     Я ж недарма сказав,  що в цьому винен уряд  і  треба  ставити питання про його відповідальність. Я з вами згоден, бо якщо вже на те пішло,  борг Національній радіокомпанії з усіх боків  становить близько   70   мільйонів  гривень.  Ясна  річ,  що  заборгованість Верховної Ради в півмільйона гривень,  чи зараз вже й більше, - це суттєво,  але зіставте. Так що тут є якісь інші перехідні моменти. Колеги не кажуть,  і я не можу з упевненістю стверджувати,  що  на них хтось тиснув з високих кабінетів, але ми як політики можемо це передбачати,  і  це  відчувається.  Тому  треба  серйозно  ставити питання про відповідальність уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  щодо  фінансування,  то  ви  знаєте,  що ми 18 травня  будемо  слухати  звіт  Кабінету  Міністрів  про  виконання бюджету за перший квартал, і тоді будемо ставити в тому числі й ці питання.  I не виключається,  що якщо й надалі будуть такі підходи до фінансування Верховної Ради, ми можемо прийняти рішення про те, щоб Верховну Раду фінансував безпосередньо Національний банк, а не Кабінет Міністрів у ручному управлінні.

 

     Будь ласка, депутате Понеділко. За ним - депутат Марченко.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановний Іване Сергійовичу! Я повертаюся до  вчорашнього  запитання,  яке  ставив  на  засіданні комітету.  Я розумію,  що за Конституцією (так там записано) ніхто не зобов'язаний виконувати завідомо злочинні накази чи укази.

 

     Учора найвище керівництво розписалось у тому,  що  саме  воно заборонило  транслювати  наші  засідання,  і  тому  те,  про що ви говорите і називаєте об'єктивною причиною,  - то формальна причина і не об'єктивна.

 

     Отож ви сьогодні зустрічалися з керівниками обох компаній. Чи вони  вам  надали  документи  про  угоди  між  ними   та   урядом, президентською  адміністрацією,  Верховним  Судом  -  цими гілками влади - про висвітлення їх діяльності? Це перше запитання.

 

     І друге  запитання.  Якщо  таких  угод  немає,  то  ці   пани використали  бюджетні  кошти не за призначенням.  Чи будете ви від себе особисто або від імені комітету подавати  позов  до  суду  чи звертатися  до  Генеральної  прокуратури  щодо  притягнення  їх до кримінальної відповідальності?

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Вікторе Івановичу.  Я не  вимагав  від  них договорів про висвітлення роботи президентських структур, Кабінету Міністрів,  бо я знаю,  що таких  договорів  немає.  Це  для  мене однозначно.  Це  все  висвітлюється дещо в іншому режимі,  тому що Верховна Рада не тисне на ці структури - мовляв, не висвітлюйте. А зворотний тиск, безумовно, є.

 

     А от   щодо   того,  як  використовуються  кошти,  то  я  дав відповідне доручення.  У звіті Рахункової палати  є  цифра  -  160 мільйонів   гривень   бюджетних  коштів  використано  Національною радіокомпанією та Національною телекомпанією не  за  призначенням, або,  так би мовити,  не зовсім за призначенням.  Очевидно, значна частина  цих  коштів  пішла  на  покриття  витрат,  пов'язаних  із співанням дифірамбів на адресу тих структур,  про які ви говорите. Відповідь ми отримаємо.

 

     У своєму листі  я  обов'язково  звернуся  із  запитанням,  на підставі чого висвітлюється діяльність цих органів,  оскільки це є порушенням  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Я хочу сказать вам,  что незаконным прекращением трансляции нарушены не  только  основополагающие  права  и  свободы  граждан Украины в целом,  но  и  депутатов  в   часности.   Прошу   всех   депутатов обединиться для защиты своих прав.

 

     А теперь вопрос к вам,  Иван Сергеевич. Назовите, пожалуйста, документ,  подготовленный вашим комитетом по данному  вопросу,  за который  должен  проголосовать  Верховный Совет.  Вопрос включен в повестку дня.  Что  мы  должны  проголосовать,  чтобы  решить  эту проблема?

 

     Далее. Скажите,  пожалуйста,  конкретно, обращались ли вы как председатель Комитета по вопросам свободы  слова  и  информации  в Кабинет  Министров,  к Председателю Верховного Совета в связи тем, что уже полгода  не  финансируется  трансляция  работы  Верховного Совета?  Я  прошу  назвать эти документы от вашего комитета и ваши личные обращения.

 

     И еще,  Адам Иванович,  я прошу привлечь к рассмотрению этого вопроса   Премьерминистра  и  Генпрокурора,  для  того  чтобы  мы, наконец,  расставили точки над "і" и выполнили решение  Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     ЧИЖ І.С.  Я  мог  бы  достаточно безапелляционно и в таком же тоне вам отвечать,  но я не буду этого делать. Вы не прокурор, а я не   подследственный.   Я   председатель  профильного  комитета  и информирую Верховный Совет.

 

     До порядку денного внесено питання про припинення трансляції. Я інформую.  Як правило, заслухавши інформацію, Верховна Рада може взяти  її  до  відома  або  дати  доручення   якимось   структурам підготувати  відповідний  документ.  Іншого просто не дано.  Після заслуховування інформації ні постанова,  ні ніякий  інший  акт  не приймається,  тобто вирок,  так би мовити,  не виноситься.  Тому я роблю інформацію.

 

     До того ж три місяці тому вже була  прийнята  розгорнута  (ще раз  нагадую) постанова Верховної Ради з незадовільною оцінкою дій уряду,  але вона фактично ігнорується і не  виконується.  А  через п'ять  днів  це  дуже  серйозне  питання  буде  розглядатися в цій сесійній залі в  режимі  пленарного  засідання,  тому  спеціальний документ   наш   комітет  не  вносив.  Наш  комітет  запропонував: по-перше,  за підсумками парламентських слухань  порушити  питання про   відповідальність  уряду;  і  по-друге,  якщо  Верховна  Рада вважатиме за потрібне, звернутися до Ради Європи.

 

     Щодо звернень стосовно фінансування,  то  було  кілька  таких листів,  адресованих і Голові Верховної Ради, і керуючому справами Верховної  Ради.   Ми   безпосередньо   зверталися   до   структур Національної  радіокомпанії і Національної телекомпанії,  особливо коли розв'язували це питання. Якщо вас це цікавить - будь ласка, в канцелярії  вам  назвуть  номери  документів,  і ви ознайомитеся з їхнім змістом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Сергійовичу.  Сідайте,  будь ласка. Шановні  колеги!  Давайте,  напевно,  зробимо  таким чином.  Зараз надамо по три хвилини голові  Державного  комітету  телебачення  і радіомовлення  (а  також поставило йому в межах трьох-п'яти хвилин запитання) і заступнику голови комітету - президенту  Національної радіокомпанії.  А  після того будемо визначатися,  що робити далі. Немає заперечень?

 

     Тоді слово має Олександр Миколайович Савенко. Будь ласка.

 

     САВЕНКО О.М.,  голова  Державного  комітету   телебачення   і радіомовлення України.  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я вдячний Івану Сергійовичу за те,  що  він  об'єктивно передав  вам  суть  наших розмов під час зустрічей,  і за загальну оцінку, зроблену головою профільного комітету.

 

     Я не буду переповідати те,  що вже вам відомо, а одразу почну відповідати на запитання. От, скажімо, Іван Сергійович не відповів на запитання Миколи Олексійовича Кириченка про те,  чому  народних депутатів  не  було поінформовано,  що радіотрансляції засідань не буде.

 

     Правда, не хочу забирати хліб у Володимира Петровича,  бо він про це може сказати докладніше.  Я не пам'ятаю точно, якого числа, можливо,  до  травневих  свят  -  28  чи  29  квітня   президентом Національної  радіокомпанії  було  направлено  лист на ім'я Голови Верховної Ради,  де було про це поінформовано. Тому інформація про це  була  фактично за тиждень до цієї події.  Перед тим було також інтенсивне листування між керівництвом Національної  радіокомпанії і Управлінням справами Верховної Ради.

 

     Я не  стану  говорити  тут  про  політичні  аспекти,  це  вже сьогодні лунало  в  залі,  скажу  лише,  що  ми  прийшли  сюди  не виправдовуватися, а шукати вихід із ситуації, у якій опинилися.

 

     У чому   тут   головна   проблема?  Річ  у  тім,  що  справді заборгованість є.  На сьогодні вона становить майже 345 тисяч,  за квітень  -  ще  200 тисяч,  тобто разом близько 600 тисяч гривень. Надійшло нам 114 тисяч гривень.  Навіть якщо буде  заплачено  весь борг - все одно це тільки часткове вирішення проблеми.  Чому? (Шум у залi).  Я прошу не перебивати!  У вас  був  час  для  того,  щоб поставити ці запитання.

 

     У чому проблема? Річ у тім, що є взаємна неузгодженість цілої низки законів.  Скажімо,  згідно із Законом про Національну раду з питань   телебачення   і  радіомовлення  державне  замовлення  має розміщувати  Національна  рада,  яка  цього  не  зробила.  Ніякого прямого  доручення Держтелерадіо чи Національній радіокомпанії від Верховної  Ради  не  було.   Підніміть   постанову   про   порядок висвітлення іншої сесії (Шум у залі).  Ну,  по-перше, не "тобі", а "вам", якщо на те пішло. Я прошу не перебивати!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, я вам роблю зауваження і нагадую:  ви  знаходитесь  у стінах найвищого законодавчого органу держави.  І якщо ви прийшли сюди виховувати народних депутатів, то це не той орган,  де можна собі це дозволити. Вибачте, будь ласка, поводьтеся так,  як кожен громадянин України, який має щастя вийти на трибуну Верховної Ради.

 

     САВЕНКО О.М.  Але  чому  тоді  мене ображають і переходять на "ти".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю:  це - Верховна Рада.  У себе в апараті  ви  можете  поводитися так,  як вам хочеться,  а в стінах Верховної Ради ви будете поводитись так, як належить.

 

     САВЕНКО О.М.  Я себе захищав не як чиновник, а як громадянин, тому що все-таки мені слід говорити не "ти", а "ви".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   прошу  записатися  на  запитання. Олександре Миколайовичу, ви вже розповіли все, що хотіли.

 

     САВЕНКО О.М. Ні, я не все розповів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  запишіться  на   запитання.   Прошу висвітити список. Будь ласка, п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Бокий, за ним - депутат Кендзьор.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний ораторе,  я хочу вас запитати таке.  Ну ви, скажімо, нова людина на цій посаді, але така ситуація виникає вже не вперше і не вперше ми наступаємо на політичні "граблі".

 

     Скажіть, будь ласка, доки вестимуться ці політичні ігрища?

 

     САВЕНКО О.М.  Доки буде політична боротьба,  будуть  і  різні точки  зору.  Ми  хочемо  бути  захищеними законом,  а в законах є абсолютні розбіжності.  І отака невизначеність буде до того  часу, поки з допомогою Верховної Ради ми не вийдемо з цієї ситуації.  Бо за одним законом Національна  рада  повинна  розміщувати  державне замовлення, за іншим законом - Національна рада не має права цього робити, тому що державне замовлення мають право розміщувати тільки центральні  органи  державної  виконавчої влади,  якою Національна рада не є. І так далі, і так далі, і так далі.

 

     Тобто є   цілий   комплекс   чи,   можна    сказати,    вузол фінансово-правових проблем, і вирішення їх не залежить від якогось конкретного урядового чиновника.

 

     Давайте спокійно  і  об'єктивно  -  мовою  цифр,   фактів   і документів,  без  емоцій  -  розберемося в цій ситуації і знайдемо спільне рішення. Я бачу тільки такий вихід.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, не вигукуйте з місць.

 

     Депутат Кендзьор. За ним - депутат Чукмасов.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  народний депутат України  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Адаме Івановичу,  вибачте, будь ласка, але мушу почати з того,  що  коли ви вже робите зауваження,  то в першу чергу робіть його тому, хто починає грубити доповідачеві...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон (Шум у залi).

 

     Шановні колеги! Я ще раз нагадую: якщо ми дозволимо державним чиновникам,  які  тиждень  тому  тут зовсім інше нам розповідали і зовсім по-іншому себе поводили,  коли їхня доля тут  вирішувалася, приходити  у  стіни  парламенту й виховувати нас,  то так будуть з нами і всі інші поводитися.  Тому  ми  сьогодні  і  слухаємо  таке питання (Оплески).

 

     Я ще  раз повторюю:  ми обрані народом.  Президент,  який теж обраний народом,  не дозволить,  щоб з ним хтось так розмовляв, як дозволяють  собі  розмовляти  з  нами  ті,  хто  приходить у стіни парламенту. Чому ми самі себе не поважаємо?! Тому ми і чуємо чи не через  день  запитання:  чому влада,  яка підпорядкована Верховній Раді,  знущається  над  Верховною  Радою?  Ми  ж  даємо  згоду  на призначення  голови  державного  комітету,  отож ми його й повинні запитати про це. А він же клявся, що буде все робити для того, щоб усе було за законом.  А зараз він розповідає:  не такі закони!  До цього були такі закони, а з 5 травня стали не такі!..

 

     Будь ласка, депутате Кендзьор, тільки запитання.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.  Олександре  Миколайовичу!   Верховна   Рада справді заборгувала радіокомпанії певну суму. Але ж зважмо усі, що Державний бюджет повинен витрачатися, по суті, на трансляцію оцієї антиукраїнської  демагогії,  на  весь  оцей антиукраїнський шабаш, який чиниться кожного дня у Верховній  Раді.  З  одного  боку,  ми шукаємо  можливості  трохи  більше заплатити ветеранам і не можемо прийняти відповідного рішення,  тому що немає грошей.  А з другого боку,  тут  навіть  з  наших колег дехто вимагає,  бачите,  щоб із бюджету повністю стовідсотково були профінансовані  всі  ці  суми, які  передбачені телерадіокомпанії.  То зважаючи на таку фінансову скруту в державі,  чи вважаєте ви доцільним та моральним  вимагати сьогодні  стовідсоткового фінансування Верховної Ради і трансляції засідань Верховної Ради,  чи можна було б обійтися без  цього,  не говорячи  вже про те,  що ця трансляція категорично шкодить роботі Верховної Ради?

 

     САВЕНКО О.М.  Спасибі за запитання.  Я відповім на нього так. Сьогодні я довідався,  як фінансується Верховна Рада.  Я почув, що на  60  відсотків.  То  я  вам  скажу,  що  потреби   Національної радіокомпанії в цьому році профінансовані на 7 відсотків.

 

     Після пожежі,  яка  сталася у 1996 році (я говорив уже про це 22 квітня) тільки  нещодавно  радіомовлення  ввійшло  в  аварійний режим  роботи.  Фактично  з  тих  14  мільйонів гривень,  які було обіцяно виділити на ліквідацію наслідків пожежі,  виділено лише  1 мільйон.  Люди  працюють  у  неймовірних,  у  жахливих  умовах.  І сьогодні я ж знову-таки кажу: давайте облишимо емоції і заговоримо мовою фактів.  Сьогодні ви можете називати це формальною зачіпкою, але факт залишається фактом.

 

     Ми зрозуміли ще одне.  Фактично виходить,  що ініціатива,  як кажуть росіяни,  "наказуема".  Не отримавши державного замовлення, керівництво  Національної  радіокомпанії  виявило   ініціативу   - підписало  цю  угоду  згідно  з  чинним  законом  -  і сьогодні ми опинилися ось у цій ситуації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чукмасов.  Будь ласка.  За ним -  депутат Павловський.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська  область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Уважаемый докладчик!  Все прекрасно понимают, что сегодня идет речь о начале президентской избирательной кампании.  И я прошу,  Адам  Иванович, чтобы  вы  мой  микрофон  не  выключали.  И  если будут такие ваши комментарии,  я  первым  буду  голосовать,  чтобы  трансляцию   из сессионного  зала  отменили,  потому  что  прерывать  депутата,  в общем-то, не совсем красиво.

 

     Что касается  трансляции.  14  мая  начинается  президентская избирательная кампания.  В нашем зале не будет приниматься ни один экономический закон,  и все это прекрасно понимают.  Я  считаю  (и буду настаивать на этом), что эту трансляцию надо прекратить, пока не пройдут выборы Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Ваші  дії нагадують  мені  японський  спосіб   організації   страйку,   коли страйкарі діють строго відповідно до законів та інструкцій, - і це є спосіб страйку.  А з другого боку, коли ми вас призначали, то ви нас  запевняли,  що  ви  -  патріот  України.  Сьогодні  ж Україні загрожує,  як сказав Анатолій Матвієнко, національна катастрофа. І тільки  Верховна  Рада може цю катастрофу упередити,  забезпечивши об'єктивне висвітлення подій у  нашій  державі.  Отже,  припинивши трансляцію  засідань  Верховної  Ради,  ви підштовхуєте Україну до національної   катастрофи.   Ви   розумієте,   що    односторонньо підтримуючи  Адміністрацію  Президента  й  Кабінет  Міністрів,  ви здаєте нас у полон Міжнародному валютному фонду,  а ми хочемо бути незалежними.   Ви  нас  у  цьому  хотіли  переконати,  ми  за  вас проголосували.

 

     Чи можете ви внести  конкретні  пропозиції  (конкретні!),  що треба робити?  Ви ж знаєте, можна знайти сто способів, щоб щось не виконати,  але можна запропонувати й методи, як вирішити проблему. Пропонуйте,  що  потрібно  робити,  бо інакше в нас лишається один варіант - висловити вам недовіру.

 

     Дякую.

 

     САВЕНКО О.М.  Спасибі.  Частково  про  це  говорив  уже  Іван Сергійович,  і  я  про це теж говорив.  Ми повинні знайти вихід із цієї  ситуації.  Треба  внести  зміни  до  законів.   Треба,   щоб Національна  рада  (я ще не знаю,  яким чином сьогодні це зробити) мала  право  розмістити  державне   замовлення.   Треба   уникнути розбіжностей.   Може,   слід   відмінити   якусь  норму  закону  і встановити,  що як виняток Національна рада,  яка не є центральним органом державної виконавчої влади,  все ж має право це робити,  і все-таки зробити все  відповідно  до  чинного  законодавства,  яке стосується сьогоднішнього питання.

 

     А щодо того,  що я не патріот України, що я здаю і Україну, і Верховну Раду Міжнародному валютному фонду... Ну, вибачайте!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Володимир Петрович     Рєзніков,    президент    Національної радіокомпанії. Прошу.

 

     До речі,  поки йде на трибуну Володимир Петрович.  Ви знаєте, що  до  Національної радіокомпанії у Верховної Ради до вчорашнього дня було якраз дуже мало зауважень,  бо абсолютно все виконувалося так, як передбачалося в договорах.

 

     Будь ласка, Володимире Петровичу, три хвилини.

 

     РЄЗНІКОВ В.П.,  президент Національної радіокомпанії України. Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я   хочу відштовхнутися від репліки,  котра щойно прозвучала з вуст Першого заступника Голови Верховної Ради України.  Справді,  впродовж  уже третього   скликання   Верховної  Ради  Національна  радіокомпанія України транслює пленарні засідання Верховної Ради,  і  не  тільки пленарні засідання.

 

     Чому ж   сталася   вчорашня   ситуація?   Вона,   як  на  мій суб'єктивний  погляд,  склалася  об'єктивно:  з  одного  боку,  це відбулося в площині правовій, а з другого - в площині економічній.

 

     До прийняття  Верховною  Радою  Закону  України  про  порядок висвітлення  діяльності  органів  державної   влади   та   органів місцевого  самоврядування  Національна  радіокомпанія висвітлювала пленарні засідання,  тобто транслювала  їх  на  підставі  постанов Верховної Ради на кожну сесію. Таке було законодавство.

 

     2 лютого  нинішнього року Верховна Рада приймає постанову про висвітлення третьої сесії Верховної Ради нинішнього  скликання,  в якій  немає  жодної  згадки  щодо  прямого  доручення Національній радіокомпанії.  Воно в принципі й бути не може.  Чому?  Бо  вже  є закон  про порядок висвітлення діяльності органів державної влади, в тому числі й Верховної Ради.

 

     У постанові  є  шість  пунктів,   якими   даються   конкретні доручення.  У  жодному  з цих пунктів Національна радіокомпанія не згадується. Але, справді, Олександр Миколайович говорив про те, що ініціатива завжди карається. Я зініціював на підставі статей 5, 9, 19 Закону про порядок висвітлення діяльності  підписання  угоди  з Управлінням справами Верховної Ради, бо коли ми входимо в поле дії цієї постанови,  то  ми  з  Управлінням  справами  Верховної  Ради перетворюємося  на  суб'єктів  господарювання.  Кожен  з  нас  має зобов'язання згідно з угодою.  Тут об'єктивно й Іван Сергійович, і Олександр   Миколайович  говорили  про  ситуацію,  що  склалася  в результаті виконання угоди між  українським  радіо  і  Управлінням справами. Я до цього нічого додати не можу.

 

     Я говорив про те, що, з одного боку, це в площині правовій, а з другого,  - у площині політичній,  економічній.  Справді, другий місяць  колектив  Українського  радіо  (а це півтори тисячі людей, робота яких є  фактором  національної  безпеки  держави,  фактором психологічної   стабільності  в  нашому  суспільстві)  не  отримує заробітної плати.  Лише 7  відсотків  отримали  ми  живих  грошей. Взаємозаліки заборонено й таке інше.

 

     Державна охорона  мене посадила на картотеку.  І в мене немає ніяких підстав думати,  що  командир  полку,  який  нас  охороняє, знявши охорону і посадивши нас на картотеку, в даному разі виконує якесь, так би мовити, політичне замовлення.

 

     Звичайно, ми суб'єкти господарювання.  І  я  нічого  не  можу сказати тому ж самому командиру полку,  бо він діє згідно з чинним законодавством.

 

     Ось ця двоєдина причина  і  спричинила  саме  такий  розвиток подій.

 

     Я відповім на запитання Віктора Івановича Понеділка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви зараз будете відповідати на запитання, в тому  числі  й  на  це  запитання  відповісте.  Шановні  народні депутати! Запишіться, будь ласка, на запитання. Зараз ми висвітимо список.

 

     Володимире Петровичу й шановні колеги! Я справді підтверджую, що  така інформація на ім'я Голови Верховної Ради надійшла про те, що ви, у зв'язку...

 

     РЄЗНІКОВ В.П. 29 квітня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  можливо, не 29-го. Можливо, ви направили 29, але  це  вже  суті  не  змінює.  Надійшла  інформація.  Голова був відсутній, я якраз розписував цю інформацію. Отже, підтверджую, що вона була.  Ви інформували про те (нагадую і вам, і депутатам), що через невиконання  фінансових  вимог  ви  з  5  травня  припиняєте трансляції.  Тому  прошу  цього  й дотримуватися.  Ні про які інші причини - що вже тепер з'явилося,  що якісь там закони не такі - у тій інформації не йшлося.  Те,  що ще й закони,  це вже з'явилося, очевидно, вчора, а в інформації зазначалося, що ми не фінансуємо.

 

     Так от у мене запитання,  яке, напевно, цікавить і депутатів. Якщо  ви  сьогодні або завтра одержите повністю кошти згідно з цим договором, почнеться трансляція засідань?

 

     РЄЗНІКОВ В.П.  Якщо завтра ми отримаємо гроші,  з  11  травня почнеться трансляція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги,   не  сперечайтеся.  Висвітіть,  будь  ласка, список.  Тоді відведемо п'ять хвилин.  Перше запитання  -  те,  що ставив депутат Понеділко. За ним - депутат Мухін.

 

     РЄЗНІКОВ В.П.   Це,  напевно,  не  запитання,  а  висновок  і переконання шановного Віктора Івановича Понеділка.  Але я дякую за турботу про мене особисто, Вікторе Івановичу. Це чудове запитання, і це дуже добре, що воно прозвучало у сесійній залі.

 

     Нецільово використовувати бюджетні кошти,  як би я  цього  не хотів, мені не дозволить казначейство. Бо бюджетні кошти я отримую від Держтелерадіо  як  розпорядника  бюджетних  коштів,  де  чітко написано:  код,  стаття і таке інше.  Я не маю права з одного коду перекинути гроші на інший: мене заблокує казначейство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мухін.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Мороз.

 

     МУХІН В.В. Прошу передати слово депутату Потімкову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Потімкова.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область). Уважаемый Владимир Петрович! Не кажется ли вам, что ваша радиокампания уже начала радиокампанию по  информационной  блокаде Верховного  Совета,  и  то,  что сейчас происходит,  можно назвать такой информационной зачисткой кандидатов в  Президенты?  Ну,  так случилось, что большинство из них находится здесь, в парламенте.

 

     А вопрос  у меня такой.  Неужели нельзя было вот эту коллизию решить мирно и благородно?  То есть продолжая  трансляцию,  прийти сюда и сказать:  ребята,  вот такая ситуация - нет денег,  давайте искать выход.

 

     Вы же пошли по пути конфликта,  то есть поставили  нас  перед фактом,  прекратив трансляцию.  И очень плохо,  что это первый шаг уважаемого Александра Николаевича,  который очень  неоднозначно  и трудно прошел этот зал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     РЄЗНІКОВ В.П.  Дякую за запитання.  Я мушу вам відповісти, що попередні спроби мирного, як ви кажете, врегулювання цієї проблеми було зроблено 2 лютого 1999 року. Такий самий лист, який 29 квітня було надіслано на адресу Голови Верховної Ради, було надіслано й 2 липня,  але  то стосувалося торішньої січневої ситуації.  Тоді,  я прямо й відверто вам кажу,  мене просто  вмовили  (умовив  комітет Івана  Сергійовича,  інші  структури  Верховної Ради) не припиняти трансляцію й таке інше.  Тоді теж було 400 з лишком тисяч  гривень боргу.  Ми не вимкнули й напрацювали ще 600 тисяч гривень боргу за умови нефінансування, неотримання заробітної плати півторатисячним колективом.  Я прошу вибачити, але іншого управлінського рішення я не міг прийняти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  не змушуйте і до вас  звертатися так само, як я звертався до представників влади.

 

     Народний депутат   Мороз.   Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Бродський.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановний Володимире  Петровичу,  у  мене  буде декілька запитань, прошу дати відповіді на них.

 

     Ну, по-перше. Якщо у вас немає грошей, то чи не простіше було б узагалі  припинити  трансляцію  всіх  передач,  щоб  суспільство знало,  що  в нас в Україні біда?  А то ми тільки й чуємо,  що все чудово,  все гаразд,  нагороди роздаються - і вперед!  А  фактично немає навіть на радіо грошей.

 

     По-друге. Хто  заплатив за трансляцію з'їзду "Злагоди" і всіх акцій,  що пов'язані із "Злагодою"?  Якщо це  не  великий  секрет, звідки взято гроші, хто платив?

 

     По-третє. Хто платив за трансляцію шоу "Людина року"? Бо мені здається,  що у вас теж не передбачені  спеціально  кошти  на  це, ніхто й договору ніякого не укладав.

 

     І останнє.  Ми  знаємо,  що  ви  чудова людина,  і вам зараз, очевидно,  незручно викручуватися тут на трибуні. А треба простіше сказати, що волохата рука від Президента взяла за горло радіо, щоб замовкла Верховна Рада,  щоб її не було чути.  Бо Президент  почав свою кампанію.  Він тепер працює кандидатом у Президенти. А нам же Президент потрібен!  І все це зміниться: після 31 жовтня настане 1 листопада. Я хотів би, щоб ви замислилися над долею і організації, і  тих  людей,  які  сьогодні  принижені  до   того,   що   мусять викручуватися на трибуні Верховної Ради - порядні спеціалісти.

 

     Будь ласка.

 

     РЄЗНІКОВ В.П.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Я відкидаю всі суб'єктивні речі,  котрі ви сказали на мою адресу.  А стосовно трьох  ваших  запитань  конкретно відповідаю.  Я теж з вами багато разів спілкувався, і ви можете сказати, що я неконкретно ніколи не відповідав.

 

     Чому не припинили трансляцію всіх передач?  До цього йдеться. Об'єктивно.  Бо якщо концерн РРТ,  й надалі отримуватиме  за  один квартал  від  Національної  радіокомпанії аж 50 тисяч гривень,  то об'єктивно залізяки у вигляді радіостанцій,  передавальних засобів замовкнуть, як би їх не підтримували.

 

     Далі. Чому  вони сьогодні не припиняються?  Тому що (я ще раз хочу,  щоб ви об'єктивно зрозуміли)  є  бюджетне  фінансування  на реалізацію  державного  замовлення.  Щодня  94  з половиною години ефіру  заповнює  передачами  Національна  радіокомпанія.   На   це державне замовлення Верховною Радою передбачено кошти в Державному бюджеті.

 

     З другого боку,  стосунки НРКУ і  Управління  справами  -  це стосунки   суб'єктів  господарювання,  і  для  Верховної  Ради  це бюджетні гроші.  Коли Управління справами переказує їх на  рахунок Національної  радіокомпанії,  то для Національної радіокомпанії це не бюджетні кошти,  а комерційні госпрозрахункові  гроші  з  усіма наслідками,  що з цього випливають. Які це наслідки? Iз наступного дня після надходження коштів до 14 числа наступного  місяця  треба сплатити  20 відсотків - ПДВ,  30 відсотків - податку на прибуток, комунальний податок,  податок на дорожні роботи тощо. Це абсолютно різні гроші.

 

     Щодо "Злагоди".  Я  не знаю,  по якому державному радіоканалу вона транслювалася. Не було трансляції засідань "Злагоди".

 

     Хто платив за шоу "Людина року"?  Українське радіо  також  не транслювало церемонії вручення нагород за програмою "Людина року".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я нагадую:  на трибуні президент Національної радіокомпанії.  А в  нас  ще  є  телекомпанія.  Отже, сьогодні  ми  слухаємо  радіокомпанію,  тому  стосовно неї й прошу ставити запитання.

 

     Будь ласка, депутате Бродський. За ним - депутат Гінзбург.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 215, м.  Київ). Фракция "Громада". Неуважаемый Владимир Петрович! Я прошу прощения, но обращаю внимание, что неуважаемый. Вам стыдно когда-нибудь бывает?  Жалко, что вас потом просто уволят с работы. Я бы вас посадил.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановний народний депутате Бродський!  Ну все  ж  таки  ви  -  народний  депутат  України.  Народний депутат України! І садити в нас мають право... Хто-хто, а ви добре знаєте, хто має право садити.

 

     Будь ласка, депутате Гінзбург.

 

     ГІНЗБУРГ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Шановний Володимире Петровичу! У мене до вас декілька різнопланових запитань.

 

     Перше запитання.  Я сьогодні чула по радіо,  що наш Президент зайняв   шосте   місце   в   рейтингу  американської  організації, проведеному  для   визначення   ставлення   до   засобів   масової інформації:  до газет,  до радіомовлення. Як противник цих передач зайняв шосте місце.  Можливо,  він  хоче  на  перше  місце  вийти, затиснувши   передачу   із  залу  засідань  Верховної  Ради.  Таке запитання: яке до цього у вас ставлення?

 

     Друге запитання.    Телерадіокомпанія    "Ера"     з     вами розраховується  якимось  чином?  І які відсотки у вашому утриманні має ця компанія?

 

     І потім,  якщо Верховна Рада заплатить гроші, покриє всю свою заборгованість, то який процент загального боргу це становитиме?

 

     І ще  таке  запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  якби ви зараз сказали правду, то що сталося б? Вас звільнили б з роботи чи ні?

 

     РЄЗНІКОВ В.  П. Дякую. Але перше і четверте запитання - це до Президента, а не до мене.

 

     Щодо "Ери".  На  підставі  чинного  законодавства є така сама угода з "Ерою",  як,  наприклад,  Українського радіо з Управлінням справами   Верховної   Ради.  Безперечно,  якби  там  були  навіть копійчані заборгованості,  ніяких подальших ефірних спроб не  було б.

 

     І третє запитання. На перший квартал 12,5 мільйона треба для того,  аби виконати державне замовлення. А Верховна  Рада  540  тисяч  заборгувала.  Тому  я знову,  шановний народний депутате,  мушу сказати:  коли я отримую від розпорядника бюджетних  коштів  бюджетні  гроші,  то  жодної  копійки в рахунок сплати податків не треба віддавати,  бо це бюджетні гроші.  Є  там так  звана стаття 2,  за якою гроші одночасно із заробітною платою надаються.  Решта проплат (за оренду технічних засобів  наприклад) здійнюється  без сплати податків,  податки сплачує та організація, яка отримує.

 

     Тут же  зовсім  інша  ситуація.  Я  від  Управління  справами отримую небюджетні гроші і повинен відразу платити податки. Навіть не отримавши їх,  я мушу платити згідно з актами виконаних  робіт. Ви розумієте? От тому-то й виникає така економічна ситуація.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Петровичу,  є  питання,  яке  й  мене цікавить,  і всіх цікавить.  Тільки чесно,  як на духу...  (Шум  у залi). Будь ласка, народний депутате, ви перебуваєте на засіданні, і криком тут нічого не вирішується.

 

     Скажіть, будь ласка,  яку радіопередачу  дешевше  провести  - поставити  мікрофон  у  стінах  Верховної Ради чи створювати самим якусь передачу, творчу продукцію?

 

     РЄЗНІКОВ В.П.  Це прекрасне запитання.  Дякую вам  за  нього, Адаме  Івановичу.  Впродовж  учорашнього  дня  я мав спілкування з працівниками  апарату  Управління  справами,  які  також  про   це говорили,  що, мовляв, нам дешевше транслювати пленарне засідання, аніж виготовляти...

 

     Так от,  я вас  мушу  просто-напросто  розчарувати:  будь-яка трансляція  з-поза  меж  стаціонарних  студій - це завжди збиток і додаткові витрати. Чому? На підтримання наявної штатної технології радіомовлення задіяно,  умовно скажемо так, одиницю персоналу. Для того щоб транслювати пленарні засідання Верховної Ради, отут у вас є студія, туди щодня приходять додатково люди, які забезпечують... (Шум у залi).

 

     Який цирк?  Я прошу вибачити.  Я не знаю,  який ваш фах,  але якби я почав входити в нюанси вашого фаху,  ви б мене абсолютно не зрозуміли.

 

     Отже, це завжди додаткові витрати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Петровичу. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  У нас на виступи в обговоренні цього питання записалися шість народних депутатів.  Усі - представники  фракцій. Останнім,  шостим, записаний депутат Черненко. Я пропоную відвести 20  хвилин  на  обговорення,  а  далі  визначитися  із  прийняттям рішення.

 

     Перед обговоренням дозвольте надати інформацію, яка, я думаю, важлива для того,  аби ми знали,  про що йтиметься. П'ятого травня Управління  справами Верховної Ради,  ось дві платіжки,  усю суму, яку  потрібно  було   перерахувати   Національній   радіокомпанії, стовідсотково  перерахувало.  Була  деяка  затримка  з  відправкою грошей.  Як  мені   пояснюють   працівники   управління,   рахунок радіокомпанії  не  було  оплачено  із суто технічних причин,  бо в одному з  них  були  вказані  реквізити  банку,  в  якому  рахунки Національної радіокомпанії були вже закриті.  І тому на ці рахунки не приймалися кошти.

 

     Ще раз повідомляю.  Незважаючи на те, що підрозділи Верховної Ради   профінансовані  на  45  відсотків,  на  всі  100  відсотків управління справами Верховної Ради з радіокомпанією розрахувалось. Сьогодні  ці  гроші  повинні надійти до Державного казначейства на рахунки Національної радіокомпанії.  Отже,  не 11 травня, а завтра повинна початися трансляція. Уже ніяких інших питань не може бути, бо тоді це буде питання вже,  мабуть,  Генеральної  прокуратури  і Прем'єр-міністра, про що сьогодні казали.

 

     Слово має  народний  депутат  Білоус.  Будь  ласка.  За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні колеги! Питання, яке ми розглядаємо сьогодні,  надзвичайно  непросте.  З  одного боку,  я перший,  хто виступає за відновлення прямої  радіотрансляції.  Звичайно,  я  як аналітик можу проаналізувати ситуацію.  Наприклад, рейтинг фракції Комуністичної партії, яка сьогодні виступає, пряма радіотрансляція не  підвищує,  а  тільки  знижує.  Пряма  радіотрансляція сьогодні потрібна Наталії Михайлівні  Вітренко,  Олександру  Олександровичу Морозу.    Пряма    радіотрансляція    не    сприяє   налагодженню конструктивної   законодавчої   роботи,    оскільки    ми    перед президентськими   виборами   змагаємося   в   наших  популістських намаганнях забезпечити, нагодувати народ.

 

     З другого боку,  я виступав би проти прямої радіотрансляції в тому  разі,  коли б наш ефір,  наші загальнонаціональні телеканали справді забезпечували рівні умови для депутатів.  Такого, на жаль, немає.  Це треба визнати незалежно від політичної орієнтації. Тому пряма радіотрансляція є певним виходом із ситуації.

 

     Водночас я хочу звернути увагу ось на що.  Той,  хто хоч один раз  побував  у  Національній  радіокомпанії  і бачив стан студії, становище працівників радіокомпанії, той не міг би не прислухатися до   аргументів,   висловлених   зокрема   Володимиром  Петровичем Рєзніковим.

 

     Я хотів  би,  щоб  Адам  Іванович  не  тільки  і  не  стільки зловживав Регламентом,  скільки дав відповідні доручення,  а також розібрався в апараті Верховної Ради, бо ще є певна невідповідність стосовно фінансування.  Ви кажете:  профінансовано повністю. Але є інформація керівників радіо і Держтелерадіо про заборгованість  за квітень,  що становить 200 тисяч гривень і так далі. Тому це треба з'ясувати. Треба перед виборами думати не тільки про себе, а й про тих людей, які забезпечують ваші виступи і не отримують заробітної плати. І треба це питання закрити.

 

     Далі. Я  все-таки  сподіваюсь,  що  керівництво  Національної радіокомпанії, Держтелерадіо, Національної телекомпанії буде також жорстко  вимагати  виконання  угод  про  ефір  від  тих  теле-   й радіокомпаній,  з  якими укладено такі угоди,  щоб вони теж вчасно сплачували гроші і Національній радіокомпанії, і концерну РРТ .

 

     Як узагалі можна вийти з цієї ситуації?  Я не знаю,  чому  ми приймали  рішення,  Іване Сергійовичу Чиж,  на засіданні комітету, поки що,  на жаль,  воно  не  роздано.  Потрібно  змінити  порядок фінансування   теле-   і  радіокомпанії.  Може,  винести  бюджетне фінансування окремим  рядком,  але  скасувати  обмеження  стосовно того, що телерадіоорганізації мають право заробляти від реклами не більш як 50 відсотків коштів.

 

     Згідно із Законом про порядок висвітлення діяльності  органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування  теле-  і радіокомпанія не повинні безкоштовно це висвітлювати. Вони повинні висвітлювати діяльність Верховної Ради,  Адміністрації Президента, уряду  тільки  в  межах  державного  замовлення  і  тільки   після передоплати.

 

     Адаме Івановичу,   будь  ласка,  розберіться  теж  в  апараті Верховної Ради з цим питанням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Єльяшкевич.  За ним  - депутат Алексєєв.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  "Громада". Итак, сегодня мы переживаем очень серьезный момент,  серьезное испытание по принципу:  кто кого. Или силовые   методы   в  президентской  кампании  возьмут  верх,  или государственные чиновники будут действовать исключительно в рамках закона.

 

     Для того  чтобы  Верховная Рада могла исполнять свои функции, она должна действовать  исключительно  на  законных  основаниях  и должна  проголосовать  за  появление в сессионном зале двух людей, которые, в принципе, и могут обеспечить решение этой проблемы. Это Премьерминистр,  который занимается финансированием всех бюджетных организаций,  и Генеральный прокурор,  который  в  порядке  общего надзора  может  возбудить  уголовные  дела  в  отношении  тех лиц, которые преступили закон.

 

     Если мы этого не делаем,  а по каким-то причинам начинаем  их защищать,  то  тогда  мы  обрекаем  всех  чиновников  на грубейшее нарушение законов.

 

     Я прекрасно понимаю,  что все исходит от Президента  Украины. Но  я  еще  раз  подчеркиваю:  Президент  Украины остается на этой должности всего полгода.  А вот если все остальные граждане  будут работать  в  таком  режиме правового нигилизма,  тогда наши тюрьмы после президентских выборов будут просто переполнены.

 

     Я не хочу,  чтобы Президент толкал наших людей  на  нарушение Конституции и законов Украины.  С Президентом все ясно. Это он для себя,  я еще раз повторяю,  занимается  аутотренингом,  приглашает руководителей   администрации,   депутатов,  ездит  по  Украине  и уговаривает народ голосовать за него.  Это он делает для себя.  На самом деле отношение к Президенту хорошо известно.  Иначе он бы не давал  соответствующих  распоряжений  о  том,  чтобы  определенные депутаты  не появлялись в средствах массовой информации,  не давал бы распоряжений прекращать трансляцию заседаний.

 

     Сейчас мы должны четко понимать: возможно силовое   решение   проблемы.  Мы  готовимся  и  к  таким вариантам.  Надо быть готовым к режиму  работы  Верховной  Рады  в чрезвычайных условиях. Но если мы хотим все решать правовым путем, прежде всего мы должны узнать:  есть ли у нас в стране Генеральная прокуратура,  есть  ли у нас надзор за соблюдением законов высшими должностными лицами?

 

     Мои коллеги только что вернулись с судебного  заседания,  где слушается дело Горобца - главного редактора "Правды Украины".  Так вот,  судья принял решение проводить это судебное  заседание  (вы, наверное,  знаете  это  дело)  в  закрытом  режиме  и  удалил даже народных депутатов Украины, несмотря на желание обвиняемого.

 

     Если здесь сидящие не понимают,  что речь идет о том,  что  в нашей  стране может наступить 1937 год,  то это очень печально.  И первыми,  кто пострадает  от  этого,  будут  не  те,  кто  открыто высказывает свою позицию,  а те,  которые поддерживают эту власть, думая,  что эта власть потом будет оказывать  им  поддержку.  Нет, дорогие  мои,  вы  слишком  много  знаете об этой власти для того, чтобы она оставила вас потом в покое.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Алексєєв.  Будь ласка.  За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Вопрос,  который мы сейчас обсуждаем, достаточно острый.  И те эмоции,  которые всплескивают и в зале, и на трибуне, - лишнее тому свидетельство.

 

     Я хотел  бы  предложить  и  тем,  кто  докладывает,  и  своим коллегам  народным  депутатам  все-таки  более  толерантно   вести разговор.  Тем  более,  что ни Савенко,  ни Резников не виноваты в сложившейся ситуации.  Они всего лишь чиновники, которые исполняют приказ.  Их дело - оформить принятое решение и выполнить его. Ведь те экономические причины,  которые выдвигают - что якобы Верховный Совет не платит за трансляцию,  совершенно несостоятельны. Почему? Если бы Верховный Совет сидел сейчас на сундуках с деньгами  и  не хотел  их  давать  Национальной радиокомпании,  тогда ее претензии были  бы  обоснованы.  Но  ведь  исполнительная  власть,  то  бишь Министерство  финансов,  не  финансирует  Верховный Совет в полном обеме.  Поэтому он не платит. То есть исполнительная власть одной рукой  не  дает  денег Верховному Совету,  а другой рукой отсекает трансляцию,  поскольку  те  деньги,  которых  она  не   дала,   не проплачены. И Верховный Совет пытаются сделать козлом отпущения.

 

     Уважаемый Владимир  Петрович  говорил  о  том,  что Верховный Совет должен порядка 500 тысяч,  и  назвал  весь  долг  Верховного Совета,  сравнил  с  первым  кварталом,  -  12 миллионов.  По моим данным,  у вас общая сумма  долгов  около  70  миллионов.  И  если Верховный Совет погасит сейчас свою задолженность, скажется ли это положительно на благосостоянии Национальной радиокомпании? Да нет, давайте честно признаем это.  То есть это всего лишь повод. Ну, по поводу оплаты эфира "Эрой" вчера Александр Николаевич на заседании комитета   изложил   нам   несколько   иную  информацию,  так  вы, пожалуйста, договоритесь, что говорить, чтобы одно и тоже было.

 

     Почему же  именно   Верховный   Совет   подвергается   такому информационному воздействию,  блокаде? Да потому что сейчас прямая трансляция  -  это   единственный,   наверное,   нецензурированный источник  информации.  Ведь  те  репортажи,  которые идут по нашим теле- и радиоканалам,  - это не то,  что  происходит  в  Верховном Совете, это то, что думает по этому поводу комментатор. А зачастую комментаторы говорят даже не то,  что они думают,  а  то,  что  им приказано говорить.

 

     И как согласованно все действуют,  обратите внимание! Принято решение   обрезать   единственный    нецензурированный    источник информации  для наших граждан.  Тут же прихлебатели оказываются на экранах.  Тут же прихлебатели берут слово в зале и кричат,  почему не  надо  делать  прямой трансляции.  Странно.  Коли проголошували незалежність,  навіть  бензовози   приганяли   сюди,   щоб   пряма трансляція була. И это не мешало конструктивной работе.

 

     Самое страшное,  что  вот  на  этом  примере  демонстрируется выборочное исполнение законов.  У Верховного Совета есть  договор, но он не такой,  поэтому его не выполняют.  У Президента, Кабмина, Верховного суда - вообще  нет,  но  там  проблем  не  возникает  с "висвітленням".

 

     Я думаю,  что  причина  происходящего  не экономическая.  Это всего лишь повод.  Причина чисто политическая.  И  вот  сейчас  мы обсуждаем этот вопрос.  Ну что мы тут сделаем?  Им приказано - они выполняют.  Против лома нет приема,  а я говорю: "Если нет другого лома". Не нам навязали битву на ломах.

 

     Поэтому предложение  такое.  Обратиться  к Премьер-министру с предложением (не с просьбой,  с предложением)  навести  порядок  в действиях   Национальной  радиокомпании  и  обеспечить  трансляцию работы Верховного Совета.  А если  он  продемонстрирует  нежелание либо  неспособность это сделать,  тогда уже обсуждать предложение, которое выдвинул Иван Сергеевич Чиж - о доверии правительству.

 

     И последнее.  То  безобразие,  которое   творится,   является следствием  того,  что  грубо  заблокировано  выполнение  пункта 2 статьи  13  Закона  Украины  о  телевидении  и   радиовещании   об учреждении национальных теле- и радиокомпаний.

 

     По закону...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Геннадійовичу, завершуйте.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Да, восемь секунд. По закону национальные теле- и радиокомпании должны  быть  учреждены  совместно  Президентом  и Верховным Советом.  Это решение заблокировано,  и,  я думаю,  Адам Иванович,  надо срочно ставить в повестку  дня  вопрос  о  проекте Закона  "Про  статути  Національної  телекомпанії  і  Національної радіокомпанії  України",  который  надо  срочно  рассматривать   и принимать решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Ніколаєнко.  За  ним  -  депутат Шевченко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Абсолютно зрозуміло,  що  перед  великим  і  світлим  днем - Днем Перемоги - команда Президента хоче цілком позбавити нас можливості пояснювати людям,  що  відбувається  в державі,  і вона зробила сьогодні таку репетицію перед виборами.  А те,  що перед виборами трансляції  не буде,  було вже давно всім зрозуміло.  Зараз вони дивляться, як ми будемо реагувати на це.  Я хотів би на цю ситуацію подивитися дещо ширше.

 

     Перше. Я  звертаюся  до  поважних людей,  до наших міністрів, голів держкомітетів і нагадую їм, що Конституція України забороняє сьогодні  виконувати  будь-який  наказ  чи  розпорядження,  що  не відповідає законам і  Конституції  України.  А  сьогодні  по  всій Україні  голови  адміністрацій,  міністерські  чиновники,  міліція забувають  про  це  й  виконують  всілякі  усні  розпорядження  та підкилимні інструкції, які, скажімо, зобов'язують міліцію сьогодні збирати на все доросле населення дані, тоді тільки дописуй, підпис став,  та вже навіть підписи готові є.  І сьогодні міліція, хоча в неї усі дані є,  ще до 10 травня збиратиме  дані.  І  я  хотів  би сьогодні сказати, що доведеться відповідати цим чиновникам за це.

 

     Друге. Я  не можу сьогодні не нагадати народним депутатам про ту страшну ситуацію,  що створюється сьогодні взагалі в Україні. Я на собі це відчуваю. Коли я їду в округ, обов'язково про кожну мою зустріч,  як і про кожну вашу,  доносительство доносить у Київ,  а саме,  що  ви сказали і як,  чому сьогодні машину виділяють,  чому надали аудиторію.  Викликають голів районних рад,  адміністрацій і запитують,  як ви посміли надати аудиторію народному депутату?  Як ви посміли йому допомогти,  що він машиною переїхав?  Про  кожного сьогодні доносять. Оці соціальні фонди, які слідкують за всім цим, керують адміністраціями.  Керівник обласного фонду викликає голову адміністрації  і  каже:  "Ви  як  посміли  там депутату Кендзьору, скажімо, надати аудиторію? Що це діється?"

 

     Відкрийте будь-яку  районну  газету.  Підряд  іде  дві,  три, чотири,  п'ять статей на замовлення з центру про Мороза,  готівкою дають 500 гривень:  "Друкуйте все на Мороза, на іншого кандидата в Президенти".  Що  це діється?  Страшно!  Страшно сьогодні,  але ще страшніше буде завтра.  Я  не  здивуюсь,  коли  оця  команда,  яка сьогодні  керує,  32  жовтня,  я  навмисно це кажу,  1-2 листопада розпустить Верховну Раду і  заткне  рота  всім:  і  демократам,  і лівим, і правим.

 

     Пропоную ось що.

 

     Перше. Рішуче засудити акт прояву цього правового, морального вандалізму, який чиниться стосовно демократів в Україні.

 

     Друге. Негайно відновити трансляцію.  Оцих людей не випускати із залу,  тримати тут заложниками до того часу, поки не відновлять трансляцію (Оплески).

 

     Третє. Доручити прокурору вивчити це питання і  поінформувати Верховну Раду.

 

     Четверте. Заслухати звіт Прем'єр-міністра і міністра фінансів стосовно того,  чому вони порушують Закон про Державний  бюджет  і Конституцію,  чому  вони  не  фінансують Верховну Раду,  заробітну плату освітянам,  працівникам культури тощо,  чому вони не  надали кошти радіокомпанії.  Прем'єр-міністр мусить відповідати за те, що він порушує всі ці статті.

 

     Коли ми цього не зробимо,  то тоді,  вибачте, потрібно робити так, як сказав поет: "Бери шинель, пошли домой".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Миколайовичу.

 

     Слово має   народний  депутат  Шевченко.  За  ним  -  депутат Черненко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України, Київщина.  Шановні колеги!  Доповідач - голова комітету, в ідеалі, говорив тут правильні речі:  закони й нормативні  рішення  повинні виконуватися. Як є й інша істина: за все, що відбувається на цьому світі, треба платити.

 

     Дуже прикро дивитися,  коли вже минає півдня,  а ми здіймаємо бурю в склянці води. Сидить голова Національного банку, викликаний сюди з  дуже  серйозного  питання.  Колгоспники  відпрацювали  вже повнометражний день,  і,  може, хтось уже й додому повертається. А ми отут вирішуємо,  як  нас  треба  демонструвати,  як  нас  треба показувати.

 

     Я вважаю  за  потрібне  звернути  вашу  увагу  ось на що.  Ми сьогодні обговорюємо невідомо що,  адже  на  руках  немає  жодного проекту рішення.  І що ми тут за півдня отакої суперплідної роботи прийматимемо,  ніхто не знає.  Ось такі дебати в нас  виникатимуть безпричинно  та без будь-яких наслідків безкінечно.  Вони діють на нас уже як допінг,  доки ми радикально не розв'яжемо наше  питання про висвітлення діяльності Верховної Ради.

 

     Я особисто  взагалі був би проти,  через те що наші політичні демарші якраз і використовуються для того,  щоб оце озвучувати  не за державні гроші.  І добре,  що сьогодні називалися суми, у що це нам обходиться.  Верховна Рада  не  заробляє  жодної  копієчки,  а використовує для проплати гроші платників наших податків, якими ми так опікуємося.

 

     Тому вихід в одному. Фракція Народного руху України вже двічі пропонувала:  відкриваючи засідання, підготувати нормальний проект постанови про висвітлення  діяльності  Верховної  Ради  і  скласти нормальний календарний план роботи, який передбачав би, що в певні дні в  нас  відбуваються  перші  слухання,  в  інші  дні  -  другі слухання,  щоб  у  нас  у певні дні й у визначений час відбувалося голосування.  Адже ми працювали в такому режимі  вже  цілу  сесію, коли  транслювали  нашу роботу півдня.  І все було нормально.  Від того ніхто не постраждав.

 

     Ми не говоримо про  те,  що  треба  вимкнути  трансляцію,  бо йдеться  не  про  особисті  речі,  а  про  висвітлення  діяльності поважного органу державної влади.  Але ми за те, щоб наша робота в цьому   залі  була  спланована  не  так  хаосно,  як  сьогодні,  а планомірно й  по-людському,  щоб  ми  знали,  в  якому  ми  режимі плануємо  і  що про нас отам показувати людям.  Вибачте,  але якби сьогоднішні півдня протранслювали людям,  то це б ще додало  отого авторитету в лапках нам.

 

     Наша пропозиція:  на нараді керівників фракцій і депутатських груп  повернутися  до  питання  про  те,  щоб  скласти  нормальний календарний план нашої роботи,  працювати в нормальному режимі і в тому нормальному режимі висвітлювати про нас те,  що  треба  і  що хочуть чути про нас люди.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Віталію    Федоровичу.   Цікаво,   якби транслювали, ви виступали б чи ні?

 

     Депутат Черненко.  Будь ласка.  За ним - депутат Понеділко, а далі завершуємо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий  округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые товарищи депутаты!  Я бы хотел обратить ваше внимание на слова  Виталия  Федоровича  по  поводу Верховной Рады и ее работы. Дорогие друзья,  я имею моральное право сказать,  ибо я уже  здесь старожил  и  мне  с  последнего  ряда  видно,  как и какие группы, фракции работают в этом зале.  И не надо посыпать голову пеплом  и говорить,  что  Верховная Рада виновата во всем,  что происходит в обществе.

 

     Дорогие друзья,  товарищи и коллеги!  Верховная  Рада  -  это единственный  орган,  где  еще  есть  возможность  сказать правду, отстоять  честь,  достоинство  -  и  свое,  и  своих  избирателей. Побывайте в своих округах, посмотрите, как живут люди! (Оплески).

 

     Дорогие и  уважаемые руховцы!  Ну неужели вы не поймете,  что девять лет топтания государства Украина,  а я хочу, чтобы оно было действительно государством,  по-человечески хочу...  Ну, ни черта, извините, не получается.

 

     Неужели мы не видим,  что происходит в обществе? Сказано было о студиях, во что даже студии превращены. Неужели вы не осознаете, что наибольшая угроза сегодня от того,  что мы неправильно избрали и   путь,   и   методы,  и  способы  решения  и  экономических,  и политических вопросов?  Я позволю себе об этом  сегодня  говорить, ибо сегодня рассматривается чисто политический вопрос.

 

     Неужели вы  не  понимаете  той  ситуации,  которая  сложилась накануне 1994 года, когда избирали Президента из двух кандидатов - Леонида  Кравчука  и Леонида Кучмы.  И вот тогда самая независимая газета "Независимость"  поместила  фотографию:  Леонид  Кравчук  с ружьем,  а  Леонид  Кучма - на лошадке в картузе.  Неужели это был венец  демократии?  Нет,  это  был  заказ  с  заведомо  известными последствиями. И чем этот заказ сегодня оборачивается?

 

     Вот сидит   публика   наверху,   которая  зовется  свободной, независимой прессой. Поймете ли вы хоть когда-нибудь, неужели 70 с лишним  лет  вас не научили ничему?  Теряя позиции демократии,  мы теряем позиции нормального,  здорового общества! И если вы сегодня заангажированы   одним  человеком,  то  завтра  вы  будете  просто уничтожены.

 

     И еще одно.  Никто из выступающих с правой половины  зала  не сказал,   о  чем  вы  вчера  мило  беседовали  с  Леонидом  Кучмой (Оплески).  И  что  он  вам  сказал  в  развитие  так   называемой демократии в украинском варианте.  И о выборах сказал,  и каким он видит парламент.  А вы читайте Конституцию!  И я хочу сказать, мне жалко вас,  дорогие товарищи, я вас буду защищать. Защищать только по одной  причине:  чтобы  вы  наконец  поняли,  что  есть  честь, достоинство народа, государства, депутатов!

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Понеділко.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Шановні колеги! Я хочу вас все-таки повернути до головного. Сьогодні ми говоримо не просто про те, як поводиться парламент,  чи те говорить в ефір кожен депутат,  пропагує себе чи ні  претендент  на  посаду  Президента.  Йдеться  насамперед   про банальне порушення закону,  навіть цілої низки законів,  передусім Закону про порядок висвітлення діяльності державних органів  влади та  місцевого  самоврядування,  яким  передбачено  те,  про  що ми говоримо.  Ніхто не має права порушувати ні цього закону, ні інших законів.

 

     Закон про  телебачення  і радіомовлення,  зокрема,  утверджує принцип плюралізму,  і тільки цей принцип.  І ті шановні пани, які тепер сидять перед нами тут і які виступали, повинні дотримуватися цього принципу. На жаль, ніхто закону не виконує.

 

     Візьмімо Закон про  бюджет,  де  записано,  що  з  державного бюджету  фінансується  діяльність Верховної Ради та висвітлення її роботи. І цей закон не виконується.

 

     І тоді постає запитання:  а хто, власне кажучи, на цьому балу керує,  де  той  гарант  додержання  Конституції?  Шановний колега Черненко звертався до правого флангу,  то я ще додам:  а чи не  на тій нараді,  чи не на тій тусовці Президент сказав: "Ребятки, я их выключил и до президентских выборов не включу".

 

     Тож, Володимире Петровичу і Олександре Миколайовичу,  ми один одного  не  перший  рік  знаємо,  скажіть,  так  увімкне той,  хто вимкнув,  чи не ввімкне?  Він  учора  це  сказав.  Мабуть,  що  не ввімкне.

 

     Я бачу вихід для Національної телекомпанії,  для Національної радіокомпанії, як і для всієї держави, тільки, мабуть, в одному: у зміні  політичного  й економічного курсу.  Тоді будуть кошти і для наших радійників-телевізійників,  і для слухачів, які зможуть тоді вибирати,   що   слухати,   як   слухати.   Іншого  виходу  немає. Найголовнішого  дядька  треба  змінити,  тоді  буде   гаразд.   Не президента телекомпанії і не голову Держтелерадіо, і не президента радіокомпанії, а отого найбільшого Президента.

 

     Невеличка репліка щодо бузини,  яка виросла з  президентських виборів  1994  року.  Іван  Сергійович сказав тоді:  Верховна Рада захистила претендента Кучму.  Але він  не  сказав  найголовнішого. Тоді претендент Кучма в ефірі був у 2,4 раза більше, ніж Президент Кравчук. І то правда. І нинішній Президент Кучма це знає. І те, що відбулося   з  нами,  завтра  відбудеться  в  регіонах.  Почнеться закриття тих теле- і радіокомпаній,  які  підтримували  Президента Кучму,  які його тепер не будуть підтримувати. І нам треба добряче подумати ще й над цим.

 

     І насамкінець.  Вам не здається,  що ми,  приймаючи Закон про Державний  бюджет,  порушили Конституцію?  Яким це чином незалежна гілка влади залежить навіть не від Міністерства  фінансів,  а  від якогось  невеличкого клерка,  який вирішує,  дати гроші незалежній гілці чи не дати?  Чи не настав час змінити оцю абсурдну ситуацію, поставити все на місця?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу.

 

     Шановні колеги,  я думаю,  як кажуть, все ясно, все зрозуміло вам у відповідях.  Шкода,  що не ті,  які брали участь у вчорашній розмові,  про це розповіли. Але вони знають, що така розмова була, і вони знають, що, як і звідки йде.

 

     Тому я  пропоную  зробити  ось  яким  чином.  Доручимо  зараз профільному  комітету  Чижа до вечірнього засідання підготувати на підставі інформації й того,  що  ми  сьогодні  обговорили,  проект постанови.  Тоді  на  вечірньому засіданні проголосуємо цей проект постанови.

 

     Я прошу аби Іван Сергійович і ті,  які будуть готувати проект постанови,  врахували  побажання  й  пропозиції до постанови,  які сьогодні  під  час  виступів  уже  звучали,   зокрема   пропозиції народного депутата Єльяшкевича й інших народних депутатів. А після того ми з вами визначимося.

 

     ----------

 

     І перш ніж іти на перерву,  шановні колеги, я прошу буквально за одну-півтори хвилини проголосувати два питання.

 

     Ми вчора домовилися про те, що проголосуємо проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону про податок на додану  вартість. Зміни   стосуються  критичного  імпорту.  Вчора  народний  депутат Чукмасов доповідав. Тут одне-два речення. Ми з вами домовилися, що сьогодні проголосуємо.  Прошу підтримати,  шановні колеги,  проект закону  в  другому  читанні,  тобто  в  цілому  проголосувати  цей законопроект.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     І ще  одне,  шановні  колеги.  Вам  роздано проект Закону про внесення змін до Закону України про  Національну  раду  України  з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Олександре Миколайовичу,  Володимире Петровичу, я прошу на 16 годину підійти,  коли ми будемо приймати...  (Шум у залі). Шановні колеги!  Олександре  Сергійовичу!  Ви  затримуєте  весь зал (Шум у залі). Повернемося до вашої пропозиції. Чого ви так гарячкуєте?

 

     У руслі нашої розмови,  яку ми сьогодні провели, є пропозиція прийняти  дві невеличкі поправки до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Тут такі  поправки.  Пропонується  абзац  перший  статті   17 викласти в такій редакції:  "До компетенції Національної ради, яка є повноважною за наявності не менш ніж половини членів її  складу, повноваження  яких  не  припинено  у зв'язку із закінченням строку призначення чи в інших випадках,  передбачених законом, належить,"

- і далі за текстом.

 

     І друга поправка, частину четверту статті 36 викласти:   "Засідання   повноважної   Національної   ради    є правомочним,   якщо   на  ньому  присутні  не  менше  двох  третин призначених  членів  Національної  ради,  повноваження   яких   не припинено  у  зв'язку із закінченням строку призначення чи в інших випадках, передбачених законом".

 

     Я прошу підтримати цей законопроект,  шановні  колеги.  Прошу проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Я прошу підтримати цей законопроект у цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги!  Одну хвилинку.  Депутат Шевченко від фракції із  зауваженням.  Одну  хвилину послухаємо,  а потім проголосуємо. Будь ласка (Шум у залi). Шановні колеги! Зараз ми проголосуємо. Ну є зауваження від фракції.  Тим більше Віталій Федорович, фахівець, працює в комітеті, він знає ці проблеми.

 

 

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Фракція Народного руху України. Шановні колеги! По-перше.  Цей  законопроект  не  вноситься  від  комітету.  Це  є авторський законопроект,  який ніколи в комітеті не схвалювався  і нікого від комітету не уповноважено про нього доповідати.

 

     По-друге. Ми  його  внесли у такому спринтерському темпі,  що навіть  не  поцікавилися,  чи  є  експертні  висновки   до   цього законопроекту.  Наскільки я знаю,  навіть наше юридичне управління зробило нищівно негативні висновки.

 

     I по-третє.  Подумаймо,  що   ми   приймаємо.   Йдеться   про конституційний орган,  який формується на паритетних засадах двома гілками влади.  І сьогоднішніми поправками ми узаконюємо,  що  цей орган  матиме  право  діяти  в  складі  чотирьох  осіб та приймати рішення більшістю - двома третинами. Тож давайте замислимося: якщо ми  надамо  право  двом з половиною чоловікам у цій державі ділити наш  неоціненний  національний  скарб  -  радіочастотний   ресурс, роздавати  ліцензії й за одну хвилину приймати такі закони,  то ми повинні,  мабуть,  зупинитися і навчитися  серйозно  ставитися  до нашої законодавчої роботи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я  прошу  ні  в  якому  разі  не  приймати цей законопроект,  оскільки  він   абсолютно   невиважений,   юридично необгрунтований,  суперечить  іншим  законом  і  не  має  права на існування. Він є лише наслідком політичних бажань нашої політичної кон'юнктури, певної частини сесійної зали. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,  прошу  заспокоїтися.  Я  надаю довідку  про  те,  що  згідно  з  висновками   нашого   юридичного управління до цього законопроекту внесено відповідні зміни.  Прошу проголосувати законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Чиж з довідкою. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Шановні колеги! Це не довідка, а інформація. Народні депутати   Потімков  і  Стрижко  як  суб'єкти  права  законодавчої ініціативи розробили такий законопроект, комітет його розглядав. Я не   хочу   так  емоційно  говорити,  як  Віталій  Федорович,  але розглядав.  Ось депутат Білоус й інші члени комітету... Я не знаю, чому це забув Віталій Федорович, може, він був відсутній.

 

     І хоч,   безумовно,   ми  розуміємо  певну  ущербність  цього законопроекту, бо Національна рада має складатися з восьми членів, але  цей  законопроект  -  вимушена  дія,  оскільки  Президент  не призначає свою четвірку до  складу  Національної  ради,  а  старий склад  свою  місію,  фактично,  завершив,  хоча продовжує видавати ліцензії,  тим самим  ускладнюючи  ситуацію  в  телеінформаційному просторі.

 

     Тому я  підтримую  внесений законопроект.  Думаю,  що це буде навіть більшою мірою стимулювати Президента до  призначення  своєї четвірки,  і,  можливо,  Президенту не доведеться його підписувати вже як закон. Тому обов'язково треба проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус.  Одна хвилина.  Будь ласка. Зараз будемо голосувати.

 

     БІЛОУС А.О.   Фракція  Народнодемократичної  партії.  Шановні колеги,  я думаю, що позаштатного радника Президента України ніхто не звинуватить у тому,  що він тут підтримуватиме,  скажімо,  ліві сили.  Бо деякі  наші  мас-медіальні  олігархи,  які  на  сьогодні фактично  захопили  центральні  теле-  і радіоканали,  намагаються переконати главу держави  в  тому,  що  Національну  раду  провели сьогодні ліві сили, так звана парламентська більшість і таке інше, яка працює проти Президента.

 

     Звичайно, ці  мас-медіа-олігархи  так   само   працювали   на попереднього Президента,  тепер - на нинішнього і працюватимуть на того,  хто буде при владі,  турбуючись лише про  власну  кишеню  і більше ні про що.

 

     Ми повинні  сьогодні  прийняти цей законопроект.  І мені дуже соромно за деяких нечисленних лобістів цих  мас-медіа-олігархів  у парламентській залі, бо ті ліцензії, які видає Національна рада, є абсолютно незаконними,  неправовими. Треба перевірити, зокрема, як розпоряджається Національна рада коштами.

 

     В інтересах Президента - гаранта Конституції і глави держави, в інтересах парламенту,  в інтересах злагодженої роботи всіх гілок влади,  в  інтересах  забезпечення  свободи  слова  в українському телерадіопросторі  і,  зрештою,  в  інтересах  наших  виборців   - телеглядачів   і   радіослухачів  -  треба  сьогодні  ухвалити  ці поправки.  Сподіваюсь,  що тут буде спільна  узгоджена  дія  глави держави і нашого законодавчого органу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка,  одна  хвилина  автору  законопроекту  -народному депутату Стрижку, і визначимось.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые коллеги! Чтобы подчеркнуть еще раз необходимость принятия этих поправок к закону, я  хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на  ту  ситуацию,  которая сложилась  сегодня,  обратить  внимание  на  антизаконные действия прежнего состава Национальной рады.  Без тени малейшего смущения в недавнем  интервью  газете  "Киевский вестник",  опубликованном 27 апреля,  бывший председатель Нацрады Петренко признает, что бывший состав  никогда  не  следовал  и  не  собирался следовать,  по его словам,   формальной   логике   устаревшей   статьи   действующего законодательства.  Эта  компания  (Петренко и компания) никогда не испытывала уважения к закону, и вся ее деятельность была подчинена скорее  интересам  власти,  коммерческим интересам,  чем интересам нашего общества.

 

     Не случайно  и  сейчас,  когда   полномочия   этого   состава исчерпаны,  продолжается  раздача  лицензий  направо  и налево.  И Петренко в этом же интервью признает:  в  последнее  время  выдано около сотни телекомпаниям лицензии на право вещания. Это относится и к коммерческим,  и к  государственным  средствам  вещания.  Кому придется   разгребать  те  антизаконные  завалы,  которые  созданы сегодня на радио и телевидении?  Нам с  вами.  И  для  того  чтобы остановить  правовой  нигилизм,  абсолютное отрицание закона,  нам крайне необходимо сегодня поставить все действия Национальной рады в рамки закона. Прошу поддержать поправки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я настійно прошу. Я думаю, аргументи  і  зліва,  і  справа,  зокрема   позаштатного   радника Президента,   були   досить  суттєві.  Підтримаймо  в  цілому  цей законопроект. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 258.

 

     Рішення прийнято.

 

    Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку