ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  19  б е р е з н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені й гості Верховної Ради України!  Доброго ранку,  шановні радіослухачі нашої держави! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Я розумію,  що  сьогодні  в  державі відбуваються надзвичайно важливі політичні події,  але це не повинно негативно  позначитися на продуктивності роботи Верховної Ради. Давайте дружно попрацюємо і приймемо низку законопроектів.

 

     Прошу увімкнути систему "Рада". Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися 285 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання  оголошується  відкритим.  Якщо  буде  ваша воля,  то  ми  сьогодні  проведемо  ще  й  вечірнє засідання,  щоб прийняти законопроекти.

 

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

 

     Цибенка Петра Степановича - до  Президента  України  стосовно ситуації,  що  склалася  на  шахті 71 "Індустрія" в місті Ровеньки Луганської області у зв'язку з невиплатою зарплати  за  дванадцять місяців. Прошу визначитися щодо змісту запиту.

 

     Дванадцять місяців!  Я  думаю,  що це,  мабуть,  рекорд.  Є і більше?  Є і 16?  От відомий шахтар Наливайко говорить, що й по 16 місяців не платять.

 

     "За" - 138.

 

     Шановні народні депутати! Я розумію, що багато відсутніх, але нас достатньо - 285 народних депутатів. Прошу зорієнтуватися, тому що зараз нам усе-таки треба прийняти декілька рішень щодо запитів, а потім буде так звана розминка.

 

     Бауліна Павла Борисовича -  до  Прем'єрміністра  України  про усунення  порушень  законодавства  щодо  своєчасної виплати пенсій військовослужбовцям у Запоріжжі;

 

     Чижа Івана Сергійовича  -  до  Прем'єрміністра  України  щодо мізерних  нарахувань  і  несвоєчасності  виплати допомоги сім'ям з дітьми та стосовно затримки виплати пенсій у Деражнянському районі Хмельницької області;

 

     Кармазіна Юрія  Анатолійовича  -  до Прем'єр-міністра України про  розгляд  звернення  колективу  Одеського   експериментального протезно-ортопедичного   підприємства   та   більш   як  80  тисяч інвалідів, які користуються його послугами, з приводу ситуації, що склалася   на   даному   підприємстві   у   зв'язку   з  бюджетною заборгованістю в сумі 857 тисяч гривень, та вжиття заходів щодо її погашення;

 

     Кирильчука Євгена  Івановича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно необхідності повного виконання Кабінетом Міністрів Закону про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту в частині порядку надання громадянам статусу учасника війни;

 

     народного депутата Краснякова - до  Прем'єр-міністра  України про  тимчасову  відстрочку  акредитації державних вищих навчальних закладів у зв'язку з нестачею бюджетних коштів;

 

     народного депутата Діброви - до Прем'єр-міністра України  про погашення   заборгованості  з  виплати  пенсій  за  вісім  місяців пенсіонерам Іваничівського району Волинської області.

 

     Шановні колеги,  прошу  визначитися  щодо   направлення   цих депутатських запитів Прем'єр-міністру.

 

     "За" - 186.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит Омельченка   Григорія  Омеляновича  і  Єрмака  Анатолія Васильовича - до Генерального  прокурора  України  про  зволікання Генеральною  прокуратурою  розгляду  питання  про  притягнення  до відповідальності Прем'єр-міністра України Пустовойтенка, посадових осіб Кабінету Міністрів за порушення Конституції,  законів України та нецільове використання коштів Державного бюджету.

 

     Про що йдеться?  Чому зволікання?  Значить,  були вже запити, так?

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 184.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит Мороза   Олександра   Олександровича  і  Кіяшка  Сергія Миколайовича - до Генерального прокурора  України,  голови  Вищого арбітражного   суду   у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на звернення щодо  об'єктивності  рішення  про  безкоштовну  передачу майнового  комплексу  в  місті  Донецьку  у власність акціонерному товариству "Донбасреконструкція".

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 166.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  ще раз звертаю вашу  увагу  на  депутатський запит  до  Президента  України  стосовно ситуації,  яка склалася з невиплатою протягом дванадцяти місяців заробітної плати шахтарям у місті Ровеньки Луганської області.

 

     Прошу підтримати зміст цього запиту.

 

     "За" - 183.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати  про  направлення  запиту.  Мова  йде про невиплату  шахтарям  однієї  шахти  протягом  дванадцяти   місяців заробітної плати.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 206.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую,  що  представляти   депутатську   фракцію Народного  руху  України уповноважено народних депутатів Костенка, Філіпчука, Іщенка, Асадчева та Зварича.

 

     Шановні колеги,  у нас залишилося 20 хвилин.  Сьогодні в  нас виступають  із  заявами,  повідомленнями  та  інформацією  народні депутати. Учора виступали від фракцій. Прошу записатися. Висвітіть список, будь ласка.

 

     Депутат Пилипчук. За ним - депутат Доманський.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 124, Львівська   область).  Шановні  народні  депутати!  Критична ситуація склалася із  виплатою  заробітної  плати  працівникам  не тільки   вугільної   промисловості   Сокальського   району,   а  й Сокальського заводу хімволокна.  Протягом  року  працівники  цього підприємства не отримують заробітної плати і регресних виплат.  Із цим  питанням  я  звертаюся  в  першу  чергу  до  міністра,  якому підпорядкована хімічна галузь, і хочу отримати від нього конкретну відповідь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Доманський. Будь ласка. За ним - депутат Полюхович.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Охріменку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  избиратели! Уважаемый Адам Иванович! По сообщениям средств массовой информации (об этом знают и на местах),  сегодня в Киеве  открывается  то  ли сезд,  то  ли собрание,  то ли совещание всех,  как называют себя собравшиеся,  миролюбивых  сил,  которые  хотят  мира,   согласия, "злагоды" в нашем обществе.

 

     Каков же состав делегатов?  Большие сомнения, что собравшиеся пользуются такими правами.  Это председатели областных и  районных администраций,   их   заместители,   представители  исполнительной власти.  Все они назначены указами  Президента.  Естественно,  шаг влево  или шаг вправо от политики Президента влечет отстранение от должности.   Здесь   также   городские   головы,   новые   хозяева предприятий,  обманутые  лидеры  общественных организаций.  Многих тянули сюда на аркане.

 

     Сделаю вывод (не сомневаюсь,  что в этом уверено  большинство радиослушателей)   -   "злагода"   здесь   достигнута  абсолютная: повсеместная поддержка нынешнего режима,  в том числе и в вопросах очередного   повышения   тарифов  на  жилищнокоммунальные  услуги, транспорт,  цен  при  повсеместной  невыплате  мизерных  пенсий  и зарплаты.  При  этом в проекте Жилищного кодекса уже закладывается норма - в случае неуплаты в течение шести месяцев  квартиросемщик выбрасывается из квартиры на улицу без предоставления иного жилья. Человека хотят лишить последнего - крова, жилья.

 

     Так какая  и  с  кем  "злагода"?  Собравшихся  за   бюджетные средства   (то   есть   за   счет   каждого   из   вас,  уважаемые радиослушатели)  с  миллионами  обездоленных?   "Злагода"   хозяев предприятий,  новых хозяев жизни с безработными,  влачащими жалкое существование?  "Злагода" собравшихся в  Киеве  с  теми,  кто,  не выдержав   страшных   ударов  нынешней  жизни  (а  таких  ежегодно насчитывается около 15 тысяч человек),  по своей  воле  уходят  из жизни - кончают жизнь самоубийством?

 

     Мы понимаем,  для  чего  куется  эта  партия над партиями так называемой демократической ориентации. Чтобы любой ценой сохранить нынешний  режим  и  повторно  привести  к  власти  Кучму,  то есть сохранить  нынешний  курс  так  называемых  экономических  реформ. Обращаюсь к избирателям:  задумайтесь, в мае начнется предвыборная кампания по выборам Президента.

 

     Исходя из  сказанного  настоятельно  прошу   дать   поручение Счетной палате проверить и проинформировать депутатов о законности использования бюджетных средств для организации и проведения этого политического   шоу  (оплата  проезда,  проживания  в  гостиницах, которые все забиты "злагодистами", командировочных, аренды дворца, услуг  средств  массовой информации),  хотя мы прекрасно понимаем, что полностью провести финансовую ревизию этого "спектакля  жирных котов",  по  выражению самого же Президента,  в условиях вымирания Украины даже Счетной палате не под силу.

 

     Свыше 3 тысяч представителей элиты Украины решили поиграть  в "злагоду".   Мораль  сего  действия  пусть  останется  на  совести организаторов:  Премьера Пустовойтенко, экс-Председателя Верховной Рады  Плюща,  экс-Президента  Кравчука,  у которых земля горит под ногами,  и которым рано или поздно придется нести  ответственность за содеянное, как и многим участникам этого собрания.

 

     Мы же,  коммунисты,  уверены, что это так называемое движение ждет  судьба  аналогичного  движения   "Наш   дом   Россия",   оно существовало,  пока у власти был премьер Черномырдин.  Люди быстро разберутся,  кто есть кто и о "злагоде" с кем они мечтают. История учит:   никогда  не  было  "злагоды"  между  денежными  мешками  и обездоленным народом.

 

     Настаиваю на протокольном поручении Счетной палате.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Полюхович.  Будь ласка. За ним - депутат Чернічко.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Прошу передати слово пану Зваричу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги! 26 лютого  цього  року  Президент  України підписав Розпорядження про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності  за  4299,  у  якому Нацбанку та Кабінету Міністрів рекомендується припинити здійснення зовнішньоекономічної діяльності та валютні операції 37 підприємств з іноземними інвестиціями.  Президент пояснює такі,  м'яко кажучи, дивні дії необхідністю забезпечення економічної  самостійності  та безпеки  України,  посилаючись  у довільній формі на відповідність статті Конституції України.

 

     Взагалі дивує перелік підприємств,  які  підлягають  закриттю відповідно до цього розпорядження Президента.  Немає сумнівів,  що насправді йдеться  не  про  національну  безпеку  України,  а  про забезпечення   фінансової   бази   для  проведення  президентської виборчої кампанії Леоніда Кучми.

 

     Дивує лише,  що ця акція з боку Президента настільки прозора, що вона здійснюється з цинічною зухвалістю всупереч Конституції та законам України.  Наголошую,  що відповідно до  пункту  9  частини першої  статті  92 Конституції України засади зовнішньоекономічної діяльності є предметом виключно законодавчого  регулювання,  тобто визначаються виключно законами України.

 

     Це конституційне положення також відображено в абзаці п'ятому статті 2 Закону  України  про  зовнішньоекономічну  діяльність,  у якому  чітко  говориться  про  те,  що  для регулювання цієї сфери суспільних відносин забороняється застосування підзаконних  актів, у тому числі розпоряджень Президента.

 

     Тим паче  цим  законом  передбачено  майнову відповідальність України   як   держави   перед   суб'єктами   зовнішньоекономічної діяльності   та   іноземними  інвесторами  за  всі  свої  дії,  що суперечать законам України і завдали збитків або моральної шкоди.

 

     Виходячи з вищевикладеного  фракція  Народного  руху  України зініціювала розгляд цього тривожного факту порушення закону з боку Президента України порядком законодавчої ініціативи.  Законопроект за  3118  дістав підтримку трьох комітетів Верховної Ради України. Фракція  Народного  руху  України  наполягає  на  тому,  щоб   цей законопроект було внесено до порядку денного пленарних засідань як такий, що потребує невідкладних заходів з боку парламенту держави. Пропонуємо,  щоб  це питання було розглянуто у вівторок 23 березня на пленарному засіданні Верховної Ради України.

 

     Дякую за вашу увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка.    Народний    депутат    Чернічко. Підготуватися депутату Зубову.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ 34,  Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Молчанову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемые  избиратели,  радиослушатели!  В воскресенье,  14 марта, власти города Днепропетровска и области,  нарушив Закон о  статусе народного депутата, не впустили в зал Дворца культуры имени Ильича Днепропетровского  металлургического  завода   имени   Петровского восемь  народных  депутатов  из  фракции коммунистов во главе с ее руководителем  Петром  Николаевичем  Симоненко   для   встречи   с избирателями.

 

     Хочу подчеркнуть, что шесть депутатов из восьми - депутаты от Днепропетровской  области.  Трусливые  руководители  города,   его Ленинского  района  и  области  "паны" Мегдеев,  Швец,  Захаренко, приказав пожарникам опечатать зал дворца культуры, сами исчезли из города.  На встречу с депутатами-коммунистами пришло более 2 тысяч человек,  и эту встречу пришлось проводить на  дворцовой  площади. Люди  еще  раз  убедились,  что существующая власть - антинародна. Думаю,  что все это  произошло  по  указанию  Президента  Украины, нашего земляка Кучмы. Так думает и большинство наших избирателей.

 

     Хочу подчеркнуть,   что   в  эти  же  дни  проходили  встречи избирателей города с националисткой  Славой  Стецько,  которая  во время  Второй  мировой войны встречала армию Гитлера хлебом-солью; эсеркой Витренко,  которой любезно предоставил  дворец  капиталист Пинчук;  Александром Морозом - лидером Соцпартии; Екатериной Ващук от Аграрной партии. Всем им власти любезно предоставили помещения, а коекому направили и людей для встречи.

 

     То, что произошло в городе Днепропетровске, еще раз показало, что есть единственная политическая сила в Украине,  которую боятся власти,  - это Коммунистическая партия Украины, та партия, которая не один раз на крутых переломах  истории  выводила  наш  народ  из тупика. Так будет и в этот раз.

 

     На встречах,  митингах  люди  вышли  с  инициативой выдвинуть кандидатом в Президенты лидера Компартии Украины  Симоненко  Петра Николаевича.  Думаю,  что  сезд партии удовлетворит просьбу наших избирателей и  выдвинет  кандидатом  в  Президенты  Украины  Петра Николаевича Симоненко, избрав которого, наше общество избавится от всех издевательств нынешних властей над людьми и от курса, которым они ведут нас.

 

     Люди, будьте   бдительны!   Не   дайте   себя   обмануть   на президентских выборах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Зубов  просив  передати  слово  депутату Чижу. За ним - депутат Єщенко.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий центр).  Шановні колеги  народні  депутати  України!  Щойно  ми  проголосували  ряд депутатських запитів. Серед них і два моїх стосовно багатомісячної невиплати зарплати та пенсій. Пенсії не виплачено, скажімо, тільки в  моєму  порівняно  невеликому  окрузі  на  5 мільйонів 800 тисяч гривень.  Не виплачують допомогу на дітей,  яка становить  мізерні суми - по 5 гривень 20 копійок і по 6 гривень 60 копійок.

 

     Замість того, щоб займатися цими проблемами, наші можновладці на чолі з Президентом збирають сьогодні в Києві велике "весілля" - саме  ж  час веселитися!  Звезли 3 тисячі 600 чоловік,  яких треба напоїти,  нагодувати,  покласти спати,  розбудити,  так би мовити, видовищами   їх   забезпечити!  Тільки  зі  Львова  прибуло  п'ять автобусів.  Це як у кращі радянські  часи,  коли  радянську  владу розвалювали.

 

     Злагода вовка з ягням виходить у цьому випадку.  У ролі ягнят

- наші виборці,  наш злиденний народ,  а  в  ролі  вовка  -  отакі "злагодники".

 

     Я глибоко  обурений  цим фарсом і вважаю,  що за такі дії,  а також за те,  що зроблено з нашим виробництвом, соціальною сферою, цей уряд уже повинен піти у відставку.  Він,  звичайно,  піде, але Президент згодиться на це (у мене таке  враження)  трохи  пізніше, тобто тоді, коли сюди прийдуть шахтарі.

 

     Я глибоко  переконаний,  що  Верховна  Рада  України  повинна адекватно  відреагувати  на  такі  кроки.  Безперечно,  злагода  в суспільстві   потрібна,   але   вона  досягається  подоланням  тих соціальних протиріч, тих прірв, які з'явилися щодо верхнього рівня забезпеченості  й нижньої межі.  І не указами,  не демонструванням любові до нинішньої влади,  а конкретним поліпшенням життя  людей. Саме в цьому напрямі повинні працювати всі гілки влади.

 

     Сьогодні в    цих   найкращих   київських   залах   зібралися представники  господарств,  колгоспів,  які,  скажімо,  ще   якось тріпаються,  підприємств,  які ще працюють. Нехай би сюди привезли тих, що вже покладені, розвалені, доведені до ручки. І я думаю, що це була б інша злагода, інші акценти були б розставлені.

 

     Я пропоную також внести до порядку денного на сьогодні (п'ять фракцій  це  пропонувало)  питання  про   указ   Президента   щодо розрахунків  за  електроенергію.  Якщо  цього не зробити,  указ із вівторка почне діяти.

 

     Тепер про те,  що пропонував представник фракції Руху Зварич, тобто про зовнішньоекономічну діяльність.  Ми повинні реагувати на ситуацію превентивно,  бо ми ж знаємо, для чого видаються ці укази й на кого вони спрямовані.

 

     І ще  один факт.  Я як голова Комітету з питань свободи слова та інформації обурений тим, що, навіть незважаючи на дії Верховної Ради,  в інформаційній сфері продовжує діяти політична цензура.  І не тільки цензура,  а паскудство, я іншого слова не вживу. Приклад тому  -  вчорашня  передача  "Досьє",  де  просто  голослівно,  на вигаданих фактах, заплямували Соціалістичну партію та її лідера.

 

     Я просив би підтримки,  Адаме Івановичу, моїх пропозицій щодо розгляду питань, пов'язаних із указами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Я  думаю,  будити не важко буде тих,  хто зібрався.  Ми своїми рішеннями їх  розбудимо. Так що тут буде легше будити.

 

     Народний депутат  Єщенко.  Будь  ласка.  За  ним  -  народний депутат Вітренко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Перед тим  як  передати  слово Миговичу,  я  хочу звернутися до виборців нашої Черкаської землі з проханням прийти  завтра  на  мітинг  протесту,  який  організовує Спілка робітників. Початок о 12 годині, площа Дружби народів.

 

     Прошу передати слово депутату Миговичу. Будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Володимире  Миколайовичу.  Фракція комуністів.  Закарпаття. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні  радіослухачі!   У   ці   погожі   весняні   дні   трудящі багатостраждального  Закарпаття  відзначають  радісну  і  знаменну подію - 80 років тому в цьому краї вслід за Великим  Жовтнем  було встановлено   радянську   владу.   Реакція  недовго  дозволила  їй проіснувати.  Після 133 днів великих революційних змін  міжнародна буржуазія  поневолила Угорщину і наш край,  який входив тоді до її складу. Незважаючи на поразку, Угорська комуна - славна сторінка в новітній  історії.  І  нині  зберігає  своє  значення  зроблене на Закарпатті в ті часи.  Це і  заходи  щодо  націоналізації  великої власності, і встановлення робітничого контролю на підприємствах, і боротьба з голодом,  і поліпшення умов праці,  і захист робітників та   службовців,  і  матеріальна  допомога  бідному  селянству,  і передача  житлових  будинків  безквартирним  та  інші  прогресивні соціалістичні перетворення.

 

     Радянська влада  на  Закарпатті  ще  тоді  проголосила  землю власністю тих,  хто на ній працює. Наочно було доведено, що тільки соціалістичний    лад   спроможний   забезпечити   трудящим   усіх національностей  справжнє  соціальне  і  національне   визволення. Підтверджено   на  практиці  ленінське  передбачення  про  те,  що Радянська влада стане явищем світовим.  Глибшим стало усвідомлення того,  що  соціалістична революція повинна вміти себе захищати,  а для її перемоги потрібне єднання трудящих України, Росії, Угорщини та інших сусідніх країн.

 

     Поразка соціалістичної республіки в Угорщині та на Закарпатті засвідчує дорогу ціну зради політичних союзників,  їхніх коливань, малодушності, забігання вперед та інших допущених тоді помилок.

 

     Сьогодні ми зі щемом у серці, почуттям патріотичної вдячності вшановуємо пам'ять учасників  революційних  подій  на  Закарпатті. Прикро  і  боляче  за  нинішню  сумну  долю  моїх краян,  ошуканих націоналістами і псевдодемократами.

 

     Віримо, що трудящі  цього  краю  не  скоряться  під  натиском правового свавілля, антикомуністичної істерії, зроблять правильний вибір на наступних президентських виборах.

 

     Вітаючи від імені своїх побратимівкомуністів дорогих земляків із 80-літтям встановлення радянської влади на Закарпатті,  бажаємо їм сил,  наполегливості і сповнення надій на гідне і щасливе життя у   вільній   і  багатій  відродженій  Радянській  Україні.  Вірні традиціям своїх революційних попередників,  за  це  боремося,  цій великій  меті  служимо,  їй  віддаємо  сили.  Радянська  влада  на Закарпатті була і буде!  Благородні  ідеї  соціалізму  нездоланні, перемога буде за нами! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас створилася цікава ситуація. Фракція  прогресивних  соціалістів  просить   за   рахунок   квоти вівторка,  коли будуть виступати від фракцій, надати їм можливість виступити сьогодні.

 

     Депутате Вітренко,   будь   ласка.   Підготуватися   депутату Ніколаєнку.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики,  управління народним господарством власності та  інвестиції  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция. Заявление фракции Прогрессивной социалистической партии Украины  о  нарушении  конституционных  прав  граждан  Украины   и законных прав Прогрессивной социалистической партии Украины.

 

     Международными документами,       принятыми      Организацией Обединенных  Наций  и  ратифицированными  Украиной,  в  частности Международным пактом о гражданских и политических правах, Всеобщей декларацией прав человека, а также Конституцией Украины определены и  защищены  незыблемые  политические  права  граждан.  Статья  36 Конституции Украины определила:  "Граждане Украины имеют право  на свободу   обединения   в   политические   партии  и  общественные организации для осуществления и  защиты  своих  прав  и  свобод  и удовлетворения политических, экономических, социальных, культурных и иных интересов...

 

     Политические партии  в  Украине  содействуют  формированию  и выражению политической воли граждан, принимают участие в выборах".

 

     Напомним общеизвестные факты.  Прогрессивная социалистическая партия Украины,  выполнив все требования Закона о выборах народных депутатов  Украины,  в числе восьми партий из тридцати,  принявших участие в  избирательной  кампании,  преодолела  четырехпроцентный барьер   и   представлена   в  парламенте  фракцией  Прогрессивной социалистической  партии  Украины.  1  миллион  75  тысяч  граждан доверили   народным  депутатам  Украины  от  ПСПУ  представлять  и защищать  их  интересы.  Напомним  еще  раз:  права  этих  граждан защищены   международными   документами  и  Конституцией  Украины. Напомним также,  что для выполнения обязанностей,  возложенных  на партию, партия должна быть представлена в Верховном Совете Украины полноправной фракцией,  иметь гарантированные права на  реализацию воли  своих  избирателей  в высшем законодательном органе Украины, должна  иметь  секретариат,  с   помощью   которого   обрабатывать требования   избирателей,   давать   ответы   на   них,   готовить соответствующие законопроекты.

 

     Заявляем, что  Первый  заместитель  Председателя   Верховного Совета   Украины   коммунист  Адам  Мартынюк  нарушил  Конституцию Украины,  международные  документы,   ратифицированные   Украиной, Регламент  Верховного  Совета Украины,  незаконно обявив 18 марта 1999 года о выходе из фракции Кунева и возможном роспуске  фракции ПСПУ.

 

     Со стороны  Кунева,  как  и  со  стороны Задорожной,  не было подано  мотивированных  обращений  во  фракцию,  не  было   подано заявлений  о  выходе из фракции.  Соответственно,  фракция ПСПУ не рассматривала этих вопросов.  Напоминаем,  что  в  соответствии  с Регламентом  Верховного  Совета  Украины  (часть  3 статьи 4.2.1 и часть 3 статьи 4.2.2) условия выхода из  фракции  определяет  сама фракция   и   разрешение   о   выходе   из   фракции   подписывает уполномоченный представитель фракции.

 

     Заявляем, что попытки вывести из  фракции  депутатов  Габера, Задорожную  и  Кунева,  прошедших  по партийным спискам,  являются незаконными,  разрешения о выходе из фракции ни фракция, ни партия ПСПУ  не давали и поручений Адаму Мартынюку делать такое заявление на пленарном заседании мы тоже не давали.

 

     Заявляем, что    деятельность    фракции    ПСПУ    регулярно рассматривалась на президиумах и пленумах партии,  всегда получала одобрение.  Поэтому требуем,  чтобы депутаты Габер,  Задорожная  и Кунев  сложили  с  себя  депутатские  полномочия и этим обеспечили приход во фракцию  следующих  по  списку  членов  партии,  которые будут...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   вимкніть   мікрофон.  Я  не  буду порушувати  Регламенту.  Ви  мене  звинувачуєте  в  тому,   що   я Конституцію порушую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має депутат Ніколаєнко, і завершуємо. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   Соціалістичної   та  Селянської  партій  (Лівий  центр). Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  виборці!  Я  хотів   би   за дорученням  фракції  розпочати свій виступ з підтримки заяви своїх колег,  і насамперед свого товариша Івана Чижа,  з приводу  оцінки зібрання   так   званих   демократичних  сил,  які  іменують  себе "Злагода".  Я думаю,  що там будуть говорити і про посівну,  і про те, що сьогодні на півдні України вона вже практично завершується, а сіяти нічим,  немає техніки,  немає  пального,  люди  бідують... Думаю,   що   теми  вони  там  знайдуть.  Дай  Боже  здоров'я  цим демократам,  які так дбають про наш народ.  Хай  поїдять  червоної ікорки  з баликами в палаці "Україна" за кошти державного бюджету, а мільйони громадян хай поголодують.  Але з цієї справи  не  вийде нічого.  Зшити  боброву шапку із поросячого хвоста ще не вдавалося нікому. Злагоди між ситим і голодним не буває! (Оплески).

 

     Наша фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий центр)  внесла  цілий ряд законопроектів,  які мають усе-таки бути розглянуті,  і  ми  вважаємо  (я  звертаюся  до  головуючого),  що потрібно  все-таки  внести  на розгляд проект про внесення змін до пенсійного законодавства.  Учора ми прийняли  розумне  рішення  (я звертаюся до Віталія Івановича Луценка),  але те,  що ми порушуємо Конституцію,  виплачуємо пенсії залежно  від  того,  хто  в  якому регіоні живе... Якщо я живу в обласному центрі, то я можу отримати мізерну пенсію,  а якщо я живу в Нижніх Сірогозах чи в Генічеську, чи,  скажімо, у Знам'янському районі Кіровоградської області, то я і її не отримаю.  Треба,  щоб усі отримували з одного котла! І те, що сьогодні військові й у Вінниці,  і в Херсоні,  і в інших місцях не отримують пенсій,  - це також біда. Нашу поправку треба внести. Я звертаюся до членів Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів з проханням обов'язково врахувати поправку соціалістів.

 

     Щодо критики, яка щоденно, щохвилинно лунає в засобах масової інформації,  особливо по телебаченню, на адресу Олександра Мороза, то я говорив із цієї трибуни і повторюю:  влада боїться Олександра Мороза,  бо  їм  доведеться відповідати за свої діяння.  І те,  що Морозу в Броварах,  у  Білій  Церкві,  у  Львові,  в  цілому  ряді регіонів  не  надають  аудиторій,  забороняють  керівникам  іти на зустріч з ним,  що переслідуються всі  люди,  які  хоча  б  трішки підтримують Мороза, - це є свідченням страху цієї влади.

 

     А стосовно  вчорашнього  бруду,  який  вилили  в телевізійній програмі "Досьє" на Олександра Мороза і на людей, які нібито з ним пов'язані, - це свідчення агонії влади. Люди в усьому розберуться, бо якби у влади був хоча б один міліграм компромату на Мороза,  то його вже давно зім'яли б,  посадили і таке інше. Немає компромату, чесна людина!  Тому будуть намагатися лити бруд,  і люди мусять це зрозуміти. Але правда поборе чорну силу!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми витратили вже більше часу, ніж треба було.

 

     Депутати Задорожна та Кунєв наполягають на  репліках.  Тільки по одній хвилині, будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ). Уважаемые  коллеги!  Уважаемые  радиослушатели!  Сейчас   Наталией Витренко  была сказана очередная ложь.  Точно так же она постоянно обманывает народ Украины. В ее словах нет ни доли правды. И даже в каждой букве сквозит сплошная ложь.

 

     Пани Витренко  права  в  единственном - нарушены права людей, голосовавших за  Прогрессивную  социалистическую  партию,  которая была намерена якобы строить общество социальной справедливости,  а в парламент пришла партия содействия Президенту Украины. И сегодня это  уже  всем  известно,  и даже Витренко этого уже не скрывает и открыто через Разумкова сотрудничает с Кучмой. Поэтому она сегодня сидит  в  правом  блоке  и  голосует  за преступное правительство, осуществляющее антинародный режим в Украине.

 

     Что касается  конкретно  тех  личностей,  которые  вышли   из состава фракции. Вопервых, Габер был исключен...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Депутат Кунєв. Одна хвилина, будь ласка.

 

     КУНЄВ І.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПСПУ).  Уважаемые  товарищи депутаты!   Уважаемые   избиратели!   Наталия   Михайловна,   хочу напомнить,  что  я  прошел не по вашему списку,  а по квоте Партии пенсионеров,  причем  двоих  из  этих  кандидатов  вы  лишили  нас незаконно. Мы набрали 45 тысяч голосов, и за нас проголосовали 0,5 процента населения,  кроме вас с Марченко здесь бы никто не сидел, и вы об этом знаете.

 

     И наконец,  вы  меня  все  время  обманывали.  Что  же  вы за социалисты,  когда вы не возглавили Комитет по вопросам социальной политики?  Подавай  вам  банковский  и  экономический комитеты!  А защитой населения пусть занимаются Петров и Сидоров? Никакие вы не социалисты, вы действительно партия содействия Президенту Украины! (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо...

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область). Я прошу слово для реплики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я ставлю на голосування прохання депутата Марченка. Будь ласка, прошу визначитись.

 

     "За" - 46.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка, одна хвилина.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! О том, кто является партией содействия Президенту Украины, показала фракция "Громада", которая (посмотрите   результаты   поименного   голосования),   во-первых, раскололась; во-вторых, та, которая защищала вроде бы...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вимкнути мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Не надо, Адам Иванович!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу   вимкнути   мікрофон.   Ще  раз  повторюю: "Громада"  сьогодні  не  виступала,  "Громада"  не  мала   ніякого відношення   до   Прогресивної   соціалістичної  партії.  Все,  ви позбавляєтеся слова. Тим паче що тільки 46 депутатів проголосували за те, щоб надати вам слово.

 

     Будь ласка.  Я  не  зрозумів,  яка пропозиція була в депутата Охріменка. Увімкніть його мікрофон.

 

     ОХРІМЕНКО К.О.  Фракция  Компартии  Украины.  Я  прошу   всех успокоиться.  Адам Иванович! Мое предложение следующего характера. В своем выступлении я просил (и сейчас требую)  дать  протокольное поручение  Счетной  палате  проверить  все  финансовые  документы, связанные с собранием или совещанием "Злагоды".

 

     И вот пока здесь я выступал,  уже появился  такой  интересный талончик на обед во дворце "Украина".  Я хочу,  чтобы все депутаты (и не только депутаты) знали.  Дата,  этаж, коды и все цифры здесь есть.   "Благодійна  організація  -  Центр  соціальнопсихологічних досліджень та політичного менеджменту. Код 21704509". Я думаю, эта информация небесполезна и той же Счетной палате.

 

     И позволю себе внести такое предложение. Сейчас я обращаюсь к пенсионерам Киева.  Уважаемые товарищи! Есть возможность бесплатно пообедать во дворце "Украина"! Подходите - там вам столы накрыты.

 

     Спасибо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Хто за те,  щоб дати відповідне доручення Рахунковій палаті, прошу проголосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Рішення прийнято. Це протокольне доручення.

 

     Шановні колеги! Буквально дві-три репліки з приводу тих заяв, які  зробили  народні депутати.  Щодо заяви депутата Молчанова про те, що в будинку культури в Дніпропетровську їм заборонили зустріч із  виборцями.  Я  повинен  сказати  (до речі,  знаю це з власного досвіду):  чим  більше  забороняєш  -  тим  гірше  для  того,  хто забороняє.

 

     Я думаю,  що  в  тому,  що заборонили,  було й позитивне,  бо стільки  людей,  скільки  прийшло  на  цю  зустріч,  у   залі   не помістилося  б.  Так що втроє більше прийшло,  ніж помістилося б у залі.

 

     З приводу виступу народного  депутата  Миговича  про  те,  що сьогодні  в  житті  Закарпаття,  значної  частини  його населення, пам'ятна  подія.  Приєднуємось  до  привітань  стосовно  Угорської комуни, яка існувала 80 літ тому.

 

     Чергове звинувачення   депутата   Вітренко   і   Прогресивної соціалістичної  партії  в  порушенні  головуючими,  зокрема  мною, Конституції. Мене дуже дивує, що такі вельми й надто великі знавці конституційних та законних норм не знають,  що в  Конституції  про фракції   нічого   не  говориться.  Читайте,  будь  ласка,  уважно Конституцію, перш ніж повчати когось. Це перше.

 

     Друге. Головуючий  нічого   не   порушував,   бо   головуючий зобов'язаний  відповідно  до  Регламенту оголошувати заяви.  Заява народного  депутата  Кунєва,  власноручно  ним   написана,   є   в матеріалах,  її  оголошено.  Регламент  треба вам,  пане Марченко, читати, вивчати й не повчати всіх.

 

     I третє. Шановні колеги з Прогресивної соціалістичної партії! Ніхто  в  тому  не винен,  що ви склали такий недолугий,  вибачте, список.  Ви самі його складали, ви рекомендували обрати людей, які сьогодні  пішли в інші фракції.  То ж ви на себе подивіться і себе звинувачуйте.

 

     Олексій Марченко знову ж  до  мене  з  претензіями...  Я  вас розумію, але ж ідеться про Володимира Марченка із Сумщини!

 

     Шановні колеги!  За  наполяганнями  депутатів  (це  було  і у виступі народного депутата Чижа, і в заяві п'яти фракцій) ми зараз розглядаємо проект Закону про розрахунки за електричну енергію.

 

     Слухається питання   про  проект  Закону  про  розрахунки  за електричну енергію. Доповідає перший заступник міністра енергетики України Уманець Михайло Пантелійович.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.,  перший  заступник міністра енергетики України. Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные  депутаты!  Одной  из причин   кризисного   финансового   состояния   энергогенерирующих компаний является низкий уровень оплаты  товарной  продукции  этих компаний, электроэнергии, банковскими средствами.

 

     Энергоснабжающие компании - облэнерго,  располагая сегодня не только распределительным, но и текущими счетами, порядок расчета с которых  не урегулирован в законодательном порядке,  имеют широкое поле маневра для невыполнения специального режима,  установленного Постановлением  Кабинета  Министров  Украины и Национального банка Украины от 5 июня 1998 года 811.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Пантелійовичу, вибачте.

 

     Шановні колеги!  Давайте порадимося.  Я пропоную працювати за скороченою   процедурою.   Немає  заперечень?  Тому,  будь  ласка, регламент виставте 15 хвилин.  Вам там 30  хвилин  планувалося,  я думаю, ви й за 10 хвилин встигнете доповісти. Так?

 

     УМАНЕЦЬ М.П. Я и в пять минут уложусь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді п'ять хвилин.

 

     УМАНЕЦЬ М.П. Я бы попросил внимания.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, будьте уважні.

 

     УМАНЕЦЬ М.П. Проверка, проведенная за 11 месяцев 1998 года,  показывает, что по данным банков (возможно, эти   данные   неполные)   энергоснабжающие  компании  собрали  за электроэнергию с потребителей 1 миллиард 66,7 миллиона гривень,  а на  распределительный  счет оптового рынка перечислили всего 767,3 миллиона гривень,  что на  299,4  миллиона  гривень  или  на  28,1 процента меньше, чем было получено от потребителей электроэнергии. Эту,  а возможно и большую сумму недополучили и энергогенерирующие компании.

 

     Для справки хочу сообщить,  что эта сумма равна задолженности по заработной плате персоналу генерирующих  компаний  или  размеру оплаты за ядерное топливо из России за первый квартал 1999 года.

 

     Предлагаемый проект      закона      устанавливает     единый распределительный   счет   и   автоматически   повышает    степень ответственности  за  утаивание  банковских средств,  полученных от потребителей электроэнергии.

 

     После проведенных в профильном комитете дискуссий,  где мы, к сожалению,  не  достигли  полного  взаимопонимания,  я уполномочен доложить Верховному Совету Украины,  что распределение  средств  с распределительного  счета  оптового  рынка  электрической  энергии производится по алгоритму,  утвержденному только в соответствии  с договором между членами оптового рынка электрической энергии, и не подвергается   какой-либо   корректировке   со   стороны   органов исполнительной   власти.   Это   распределение  в  соответствии  с алгоритмом  совершенно  прозрачно.   Именно   это   обстоятельство предопределило   поддержку  и  со  стороны  центральных  комитетов профсоюзов энергетиков  (как  традиционного,  так  и  атомного)  и координационного   комитета   акции   протеста,  которая  проходит сегодня,  и требования внести проект этого закона на  рассмотрение Верховного Совета.

 

     По прогнозам,  после  введения  в  действие  Закона Украины о расчетах    за    электрическую    энергию,    проект     которого рассматривается, поступление банковских средств энергогенерирующим компаниям - собственникам электроэнергии -  увеличится  в  полтора раза,  что  улучшит  их  финансовое  состояние  и  позволит  более оперативно и с меньшими убытками решать критические задачи,  такие как  обеспечение безопасности,  выплата заработной платы,  покупка ядерного и органического топлива.

 

     Уважаемые народные депутаты! Распределение банковских средств в    соответствии    с    предлагаемым   проектом   закона   может контролироваться  ежедневно,  и  Минэнерго  готово   предоставлять информацию в любые инстанции, в том числе и в Верховный Совет.

 

     Непринятие этого закона не даст Минэнерго необходимого рычага для спасения генерирующих компаний от развала.

 

     Уважаемые народные   депутаты!   Вчера   народные    депутаты Павловский  и  Шеховцов  распространили  пояснительную записку,  в которой предлагается по  ряду  причин  не  принимать  этот  проект закона.  С  Шеховцовым  я  не  знаком,  а  вас,  уважаемый  Михаил Антонович Павловский,  я знаю очень хорошо.  Удивительная записка. Вы так хорошо знаете, кто является собственником электроэнергии, и прекрасно  знаете,  что  это  не  распределительные   компании   - облэнерго,  а  генерирующие  компании.  Но  в  пункте 1 вы как раз защищаете    распределительные    компании    как     собственника электроэнергии.  В  данном случае вы защищаете не собственника,  а того,  кто взял чужую  собственность,  не  рассчитался  за  нее  и утаивает деньги - вот смысл вашей записки. А дальше ни одна ссылка уже не имеет никакого смысла.  Вы в течение четырех лет занимались вопросами  атомной  энергетики и знаете,  что расходы на выработку электроэнергии полностью лежат на  генерирующих  компаниях,  а  за транспортировку  платится  всего  одна  десятая часть.  Если пойти дальше,  то сегодня генерирующие компании являются  собственностью государства.  Слава  Богу,  до них еще не докатилась приватизация. Поэтому  если  говорить  об  этом,   то   в   облэнерго   пытаются распорядиться государственной собственностью.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   запишіться  на  запитання.  Прошу висвітити список. Виставте п'ять хвилин.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Роєнко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Харьков.   Уважаемый   Михаил   Пантелеевич!   Сегодня  посредники буквально  душат  все  отрасли  производства,  в   том   числе   и производство электроэнергии.  Как вы смотрите на то, чтобы функции распределения были  оставлены  за  государством,  для  того  чтобы оптимально,   в  интересах  развития  производства  электроэнергия отпускалась всем, кто в ней нуждается?

 

     Спасибо.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Большое вам спасибо за вопрос. Я отвечу на него подробно, чтобы была понятна суть нашего предложения.

 

     Первое. Представьте  себе,  что  я  -  хозяйствующий субект. Почему появляется посредник?  Если  из  системы  вымыты  оборотные средства,  если  нечем  платить  зарплату,  если  не за что купить ядерное топливо,  то для посредника это  золотая  жила:  приходит, берет тебя за горло и диктует свои условия.

 

     Наш проект  закона  направлен  на  то,  чтобы мы получили как можно больше своих оборотных средств. И я с вами согласен, что чем больше  мы  их получим по государственной линии,  тем меньше будет простора для посредников.  Я не могу заверить вас с этой  трибуны, что   мы   сегодня   имеем  возможность  полностью  отказаться  от посредников:  вы знаете,  что сегодня с нами творится  -  люди  на улице.  Но я знаю,  что чем больше с помощью этого закона я соберу денег с рынка, тем меньше будет поле деятельности для посредников.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Ніколаєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний заступнику  міністра!  Ви  правильно  ставите  питання  і   хочете переконати нас у тому,  що треба, щоб енергетика жила. Але скажіть мені,  будь ласка, чому ж тоді віддали для акціонування, тобто для приватизації,   обленерго?   І  ви  кажете,  що  енергетика  ще  в державному секторі?!  Чому ж це допустили,  чому ви  не  захистили енергетику в цілому, щоб вона залишалася в державному секторі?

 

     І ще  одне запитання.  Сьогодні наше населення дуже збідніло, більш як 90 процентів громадян не  платять  своєчасно  за  спожиту електроенергію.  Утворився  великий  борг.  І у вас,  звичайно,  є побоювання щодо того, що енергетика буде "згорати".

 

     Я хотів би підтримати свого товариша по фракції і  по  партії Охріменка в тому,  щоб люди,  у яких немає грошей,  пішли сьогодні все-таки в Палац "Україна" і пообідали за рахунок "жирних  котів", які також мають деякі прибутки від нашої електричної енергії.

 

     Дякую.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Спасибо  за  вопрос.  Я  думаю,  что  надо быть совершенно откровенным.  Об этом с этой трибуны  и  на  заседаниях Кабинета  Министров  совершенно  откровенно  докладывал  Шеберстов Алексей Николаевич - бывший министр энергетики.

 

     Продажа облэнерго   для   Минэнерго    оказалась    полнейшей неожиданностью,  потому  что  мы  и сегодня считаем,  что не имеет права Фонд госимущества неграмотно распоряжаться имуществом.  Если бы мы были согласны с приватизацией,  то в эти облэнерго пришли бы те компании,  которые были бы  обязаны  по  специальному  договору вкладывать   туда  инвестиции,  укреплять  материально-техническую базу, умели управлять этими серьезными обектами. И это, наверное, принесло бы хоть какую-то пользу.

 

     С того времени,  как мы об этом узнали, мы настаиваем на всех уровнях (и я думаю,  что нас уже поняли в Кабинете  Министров)  на том,   чтобы   в  дальнейшем  даже  малая  часть  государственного имущества  в  электроэнергетике   не   продавалась   без   участия Министерства энергетики.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Товарищи,  я убедительно вас прошу,  я пришел к вам...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Пантелійовичу, не відповідайте на репліки з місць. Депутате Ніколаєнко, будь ласка. Ваш мікрофон увімкнутий.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   соціалістів  та  селян.  Шановний Михайле Пантелійовичу!  Ви вже сьогодні на частину мого  запитання відповіли,  сказавши,  що  ви  проти  приватизації.  Проте дев'ять обленерго вже приватизовані,  і сьогодні невідомі  особи  правлять бал на енергоринку, руйнують наше господарство. Але ви проти, і це добре.

 

     У мене конкретне запитання.  Після  введення  нового  порядку розрахунків за електроенергію проплата живими грошима зменшилася з 30 відсотків майже в п'ятьшість разів,  а ви кажете,  що це краще. Чим   же   це  краще?  Чи,  може,  це  краще  настільки  ж,  як  і приватизація?  Сьогодні на Херсонщині повідключали навіть пекарні, люди не можуть хліба спекти! То це краще?! Поясніть, будь ласка.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Благодарю вас за вопрос.  Думаю, он вызван тем, что вы считаете,  что действовал указ Президента.  Указ Президента не  действовал.  И  я  должен  вам  доложить,  что другими мерами, которые будут сопутствовать этому  указу,  за  последние  15  дней сборы живых денег с рынка увеличились в 2,5 раза.

 

     Другое дело (и я с вами полностью согласен),  что после того, как восемь облэнерго были проданы,  от этого было получено денег в десять раз меньше.  Но когда вступит в силу закон, проект которого рассматривается,  и деньги будут поступать на счет,  государство в лице   Минэнерго   сумеет   контролировать   и   приватизированные облэнерго.  Мы сумеем заключить такие договоры под залог имущества владельцев,  что  если  к  нам  не будут поступать деньги в нужных размерах,  то владельцы будут  отвечать  своим  имуществом,  и  не исключено, что они вернут облэнерго в собственность государства.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. Слово від Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  надається народному депутату Кучеренку Олексію Юрійовичу. Чотири хвилини, будь ласка.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  80,  Запорізька   область).   Уважаемый председательствующий! Уважаемые народные депутаты! Только что мы с вами заслушали  доклад  первого  заместителя  министра  энергетики Украины  о  проекте  Закона  Украины  о  расчетах за электрическую энергию.

 

     Я хотел  бы  высказать  свое   личное   отношение   к   этому законопроекту   и  отношение  ряда  народных  депутатов  -  членов Комитета по вопросам топливноэнергетического комплекса.

 

     Данный законопроект дважды  рассматривался  в  комитете,  его обсуждали и на выездном заседании комитета в городе Энергодаре.

 

     При обсуждении  проекта  закона в комитете мнения разделились примерно  в  равном  соотношении.  При  обсуждении   на   выездном заседании  в  Запорожской  области  он  был поддержан руководством энергогенерирующих  компаний.  Поэтому  мы  решили   внести   этот законопроект для обсуждения в сессионный зал.

 

     Я голосовал  за принятие этого проекта закона в первом чтении и постараюсь аргументировать свою позицию.

 

     Глубокий кризис  в  экономике  наиболее  сильно   ударил   по энергетической отрасли.  Могло ли быть по-другому?  Я думаю,  вряд ли.  Мы привыкли к тому, что электроэнергия является бесконечным и неисчерпаемым ресурсом,  и думаем,  что обеспечить энергоснабжение народного  хозяйства  можно  силой  постановлений  и  распоряжений правительства.

 

     Представленный вашему вниманию законопроект также не является тем законодательным актом,  принятие которого решит  все  проблемы энергообеспечения.   Однако   его  принятие  чрезвычайно  важно  в сложившихся  сегодня  условиях  неплатежей  за  энергоносители   и резкого  падения  обема финансовых средств,  поступающих на счета генерирующих компаний.

 

     Если, например,  Запорожская  атомная  станция  в  1998  году получала  7,5  процента  живых  денег  от  стоимости произведенной товарной продукции,  то за два месяца этого года поступления упали до 2,4 процента,  и этот показатель уверенно продолжает стремиться к нулю.

 

     В таких условиях  мы  обязаны  принимать  чрезвычайные  меры, иначе   спровоцируем   катастрофические  последствия,  особенно  в атомной энергетике.

 

     Предложенный вашему   вниманию   законопроект   имеет   целью законодательно    урегулировать    специальный    режим   расчетов энергоснабжающих организаций с  оптовым  рынком  электроэнергии  и соответственно     увеличить    поступление    денежных    средств энергогенерирующим компаниям.

 

     Этот проект закона,  и я хотел  бы  обратить  ваше  внимание, предусматривает одинаковые условия и для приватизированных,  и для государственных  облэнерго,  так   как   сегодня   государственные облэнерго    фактически   подчиняются   правилам,   изложенным   в законопроекте,  выполняя постановления и распоряжения  Кабмина,  а приватизированные  облэнерго  это  делать  отказываются.  Об  этом только что говорил первый заместитель министра энергетики.

 

     Я хотел бы еще раз акцентировать ваше внимание на  цифрах,  о которых   он   говорил.   За   последние   месяцы   энергорынок  и соответственно генерирующие компании  недополучили  389  миллионов гривень.  Из  этой  суммы  около 300 миллионов гривень пришлось на приватизированные энергокомпании.

 

     Надо отдавать  себе  отчет,  что  этот   законопроект   носит несколько пожарный характер.  С одной стороны,  как законодатель и я,  и, наверное, многие из присутствующих в зале не принимаем, как правило,   такие  законопроекты.  Но  с  другой  стороны,  причина появления таких неотложных законопроектов заключается не только  в деятельности  исполнительной  власти,  во  многом  она обусловлена отсутствием правового поля,  регулирующего деятельность  субектов предпринимательской  деятельности на энергетическом рынке,  прежде всего законодательства об основах функционирования оптового  рынка электроэнергии (поэтому здесь есть и доля нашей вины).  На сегодня в комитете на рассмотрении находятся  два  законопроекта  с  таким названием:  один подготовлен Кабинетом Министров Украины, другой - народными    депутатами,    членами    Комитета    по     вопросам топливно-энергетического комплекса.  Оба законопроекта обсуждались на выездном  заседании  нашего  комитета  в  городе  Энергодаре  с участием  первого  вицепремьера,  представителей  и  руководителей энергетической отрасли.

 

     Обсуждение показало,  что оба представленных законопроекта не предлагают  решения  проблем,  возникших  в  электроэнергетике,  и требуют значительной доработки.  С целью разработки согласованного варианта  законопроекта,  который  был  бы  приемлем для Украины в настоящих условиях, было принято решение о создании рабочей группы из представителей парламента, правительства и НКРЭ.

 

     Уважаемые коллеги, я прошу вас дать мне еще 30 секунд, потому что этот вопрос достаточно важен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Поэтому  я  очень  надеюсь,   что   совместными усилиями  через  два-три  месяца  мы  разработаем  и представим на рассмотрение  парламента  соответствующий  законопроект,   который необходимо будет рассмотреть в срочном порядке.  Думаю,  он должен быть принят. Но до того момента электроэнергетика может не дожить. Именно  поэтому я прошу вас поддержать законопроект,  предлагаемый Кабинетом Министров.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги! У нас є ще один альтернативний законопроект. Тому від імені його авторів виступить протягом  трьох  хвилин  народний  депутат  Павловський. Народний депутат Павловський настільки досвідчений,  що він за три хвилини абсолютно все викладе. Не переживайте.

 

     Будь ласка, Михайле Антоновичу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада".  Я вкладусь у п'ять хвилин. Шановний головуючий!  Шановні члени уряду,  колеги! Шановні виборці! Я хочу відповісти  шановному  Михайлу  Пантелійовичу.  Якби  ви,  Михайле Пантелійовичу,  керували міністерством і якби вас  не  обмежували, було б усе в порядку.  Але вам цього не дадуть,  і тому ви змушені обстоювати те, в що самі не вірите.

 

     Оскільки я  дійсно  був  головою  профільного  комітету,   то дозволю  собі  сказати,  що  фінансування безпосередньо генеруючої компанії весь  час  погіршується.  Отут,  на  цій  трибуні,  стояв Костенко, який назвав цифру проплат в цьому році - 2,5 відсотка. І в той же час посередницькі структури отримали  живих  грошей  12,1 відсотка, тобто в чотири рази більше.

 

     До того  ж,  виявляється,  Міністерство  енергетики  створило вісім позабюджетних рахунків,  на яких є 1  мільярд  372  мільйони гривень.  Цих  грошей  достатньо,  щоб  виплатити енергогенеруючим компаніям усю зарплату.  Сьогодні  пропонується  кошти  ще  більше концентрувати.  Невідома юридична особа буде розподіляти ці гроші, як захоче.  Ви розумієте,  за такої ситуації, маючи таку кількість позабюджетних рахунків, звісно куди підуть ці гроші.

 

     Указ Президента розкрив мені очі на те,  як виникає корупція. Дивіться як: гроші збираються в одні руки, а потім їх дівають куди хочуть.  І  наживаються  на  цьому  в  першу  чергу  посередницькі структури, а не генеруючі компанії.

 

     Відповідно до Конституції України організація  виробництва  й розподілу   електроенергії,  діяльність  енергосистем  регулюються виключно законом,  але цього закону немає.  А  указ  Президента  й проект  закону,  який  подано,  - це пародія на законодавство.  Це тільки створює сприятливі умови для тіньової економіки й корупції.

 

     Більше того,  це ж треба було так написати законопроект,  щоб одна  його стаття суперечила (я тут перерахував) дев'яти законам і десяти статтям цих законів.  Ніби той, хто готував указ Президента й законопроект, не знав, що в нас діють закони.

 

     Тому я  пропоную  цей  законопроект  відхилити,  бо  не можна давати  можливість  продовжуватись  оцьому  безглуздю,  яке  є  на енергоринку.  Більше  того,  тепер нехай уряд доповість нам,  чому вони погодились за 300 мільйонів,  які виділив  Європейський  банк реконструкції  та  розвитку побудувати енергоринок в окремо взятій галузі,  що руйнує саму цю галузь. Справа в тому, що сьогодні ніщо не  допоможе,  бо  треба  починати  із  зміни банківської системи. Треба,  щоб з'явилися гроші,  щоб не було оцих сурогатів,  не було бартеру - і тоді взагалі не буде ніяких проблем.

 

     А тут,   бачте,   пропонують   нам  іноземних  інвесторів.  А іноземний  інвестор  (я  бачив  умови   одного   із   стратегічних партнерів)  каже:  якщо  я куплю оце ваше обленерго,  то більше ви ніколи до мене не втрутитесь,  бо я продам за кордон  -  туди,  де платять гроші. Так що зрозуміло, кому потрібен іноземний інвестор. Це якраз та галузь,  куди не можна допускати іноземних інвесторів, вона  повинна  вся  керуватись  виключно  Україною,  і це має бути врегульовано.

 

     Я думаю, що моїх аргументів достатньо. Вважаю, нам треба дати протокольне  доручення і Кабінету Міністрів,  і комітету розробити повноцінний законопроект,  який  передбачав  би  розв'язання  всіх проблем без створення нових.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Антоновичу.  Шановні колеги! Ми з вами проводимо обговорення питання за скороченою процедурою, тому, будь  ласка,  два  -  за,  два  -  проти.  Депутат Мармазов проти. Депутате Шеховцов,  ви за чи проти? Ви за? Гаразд. Тоді зачекайте, будь ласка. Сідайте.

 

     Шановні колеги! Зараз я вам усе поясню. Якби народний депутат Єльяшкевич менше ходив по залу,  то він усе чув  би.  Тому  я  для нього  повторюю  і  нагадую,  що  завжди першим і,  так би мовити, головним є законопроект, який вноситься Президентом, тобто йдеться про указ і відповідний законопроект.  А є ще альтернативний проект закону.  Проте  першим  буде  ставитися  на  голосування   проект, внесений Президентом.

 

     Тому я  запитую  тих,  хто записався:  хто за підтримку і хто проти? Депутат Шеховцов проти, так? Проти. Депутат Мармазов проти. Депутат  Гудима  за?  Проти.  Депутат Лавринович?  Проти.  Депутат Єльяшкевич? За. Депутат Насалик? За.

 

     Таким чином,  шановні колеги, депутати Єльяшкевич і Насалик - за,  а  Шеховцов і Мармазов - проти.  Тому,  будь ласка,  депутате Єльяшкевич,  захищайте,  але,  Олександре Сергійовичу,  зважте, ви виступаєте за.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). "Громада". Почему я за? Потому что вижу в этом зале Александра Михайловича Волкова,  который покинул  ради этого вопроса "Злагоду".  Значит,  это вопрос финансовый,  значит, речь идет о деньгах на президентскую кампанию.  Поэтому я выступаю за то,  чтобы этот законопроект рассмотреть. Но если серьезно, то, конечно  же,  этот  проект  надо  было  рассмотреть  по  серьезной процедуре,  потому  что  это  опять финансовая афера,  и поэтому я выступаю  за  проект  депутата   Павловского   и   за   отклонение президентского  проекта,  чтобы  указ  не  вступил в силу.  Но мне приятно,  и я это подчеркиваю,  что Александр  Михайлович  Волков, видимо,  уже сменил ориентацию и уже не со "Злагодой".  Видимо, он будет  финансировать  Александра  Николаевича  Ткаченко.  Так  что Леониду Даниловичу есть над чем задуматься.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шеховцов. Будь ласка.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 52,  Донецька область).  Я для  уважаемого докладчика: познакомьтесь - Шеховцов! Я, конечно, не энергетик, но я  депутат  третьего  созыва,  то  есть  уже  кое-что  повидал.  В парламенте  уже  двух созывов я работаю в бюджетном комитете,  так что  насмотрелся,  как  наше  правительство  умеет  обращаться   с деньгами.

 

     Отвечая на вопрос одного из коллег (помоему,  Николаенко), вы сказали,  что он, мол, все путает, что указ еще не действовал. Вот когда   он  начнет  действовать,  тогда,  мол,  мы  себя  покажем. Маленькое уточнение.  Тот  порядок,  который  указом  предлагается узаконить,  правительство  пыталось  внедрить подзаконными актами. Было постановление Кабинета Министров от 5 июня прошлого года  811 с  таким  же названием - о порядке расчетов на энергорынке.  Таким образом,  в соответствии с постановлением работать таким  порядком пытались уже почти год назад,  хотя были попытки и до этого,  и вы показали, на что способны.

 

     Я записывался на вопрос к вам,  но, к сожалению, не успел его задать. Может быть, вы в заключительном слове меня поправите. Но у меня вот такие данные.  За прошлый год живых денег Энергоатом  (то есть пять атомных государственных станций) получил 5,5 процента, а коммерческие структуры -12,1 процента.  Какие структуры имеются  в виду?  Не облэнерго - это все-таки не посредники (это посредники в технологическом смысле,  не в экономическом),  они тоже  работают. Получили  целый ряд компаний:  "Интерконтакт",  "Правэкс-энергия", "Барий",  "Киев-Донбасс",  "Кировоград- гранит",  "Оптима"  и  так далее.  То  есть  в первую очередь посредники,  которые работают с российскими энергогенерирующими компаниями, при том что долг у них постоянно возрастает и возрастает разрыв, о котором говорилось. По моим данным,  долг этих компаний перед российскими поставщиками  - 135 миллионов долларов,  а долг украинского энергорынка перед ними

- только 50 миллионов.  Вот тут начинаются известные мне бюджетные процедуры,  когда  у  коммерческих структур деньги задерживаются и возникает разница,  такая приятная на ощупь и такая  полезная  для президентской избирательной кампании.

 

     И, завершая  свое  выступление,  хочу сказать так:  у каждого правительства,  действующего по определенной идеологии, есть свои, присущие   только   ему   инструменты.   Тот  инструмент,  который предлагается,  он выписан довольно грубо,  наспех (и сам докладчик от  комитета  об  этом сказал),  и мы бы не должны принимать таких законов.  Но вот парадокс:  докладчик  от  комитета  высказался  в поддержку проекта.

 

     И все-таки  сам  этот подход - это инструмент,  которым может пользоваться левое правительство.  Если  завтра  придут  к  власти коммунисты,  социалисты и предложат такой закон, я им поверю - они таким инструментом смогут пользоваться.  Это инструмент  планового управления,  это их инструмент. У них тоже будут воровать: человек порочен  чуть-чуть  -  иногда,  кое-где,  порой  на  одну  десятую процента, но не на 90 процентов.

 

     Сейчас у  власти  номинально-либеральное  правительство.  Так зачем же вы пытаетесь там,  где от вас требуется  ответственность, изображать  из себя либералов?  Там,  где требуется делить деньги, планово их распределять, исходя из государственных приоритетов, вы пытаетесь    пользоваться   не   вашим   инструментом.   Все   это заканчивается воровством.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мармазов.  Будь ласка.  За ним - депутат Насалик.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые народные депутаты!  Отношение  к указу,  а  также  к  проекту  Закона о расчетах за электроэнергию, который   рассматривается,   у   фракции    коммунистов    Украины отрицательное. Мы против этого проекта закона. Почему?

 

     Выступавшие передо   мной  народные  депутаты  уже  приводили цифры. Система, которую нам пытаются навязать, предлагая ее сейчас узаконить,  действительно  уже  работает  в  Украине  не один год. Михаил Пантелеевич сказал,  что указ Президента еще не  действует, но  это  необективно.  Система  эта работала согласно совместному решению Министерства энергетики и Национального  банка.  Потом  ее укрепили  (здесь  называлось  постановление  Кабинета Министров от июля  1998  года),  а  сейчас  решили  узаконить  уже  через  указ Президента.

 

     Что нам  показала  эта система?  Система показала свою полную несостоятельность,  но  чтобы  дать  обективную  оценку,  давайте посмотрим  отчет  о  расчетах за отпущенную электрическую энергию, который предоставило Минэнерго за 1998 год. Здесь Шеховцов говорил о  том,  что в прошлом году с распределительного счета (такой счет уже был) Энергоатом получил 5,5 процента,  а коммерсанты  получили свыше  12  процентов.  Но надо обратить внимание,  что имеет место тенденция  к  увеличению  поступления   живых   денег   на   счета коммерсантов.

 

     В январе  этого года Энергоатом получил уже 2,8 процента (5,5 и  2,8  процента),  коммерсантам  же  перечислили  143   процента! Устраняет  вот  этот  бордель принятие данного проекта закона?  Не устраняет!

 

     Кому выгоден такой закон?  Давайте  посмотрим  в  чью  пользу распределяются    деньги.    Обратите    внимание:    это    фирмы "Интерконтакт",  "Правэкс-энергия",  "Барий",   "Киев-Донбасс"   и другие. За этими фирмами стоят наши народные депутаты, состоящие в партии власти.

 

     Устраняет ли эту несправедливость  принятие  проекта  закона, который   нам   предлагают?  Нет,  не  устраняет.  В  коммерческих структурах оседают громадные  деньги,  а  до  энергетиков  они  не доходят.  Я  вам скажу,  что на энергорынке сейчас действуют свыше 500 коммерческих структур.

 

     Один пример здесь приводили.  Обратите  внимание,  украинские коммерсанты  должны  за  поставленную из России электроэнергию 135 миллионов долларов.  А  энергорынок  Украины  должен  коммерческим фирмам  за  электроэнергию  50  миллионов.  То  есть  85 миллионов долларов осели  у  коммерсантов.  Куда  они  пошли,  на  кого  они работают?

 

     Авторы проекта  закона  создают видимость наведения порядка в приватизированных облэнерго.  И  действительно  этим  спекулируют. Фракция   коммунистов   Украины   выступала   и  выступает  против приватизации ТЭКа,  который должен быть в руках государства,  как, кстати,  даже в нормальных капиталистических странах,  например во Франции.

 

     Теперь оказывается,  что  эти  облэнерго  не  выполняют  свои инвестиционные обязательства.  Надо отметить,  что правительство и не стремится навести здесь порядок,  хотя это можно сделать,  даже не принимая данный проект закона.  Фонд государственного имущества имеет большие полномочия по контролю за  выполнением  обязательств приватизированных  обектов,  может  применять санкции - вплоть до реприватизации этих обектов, но он полностью бездействует.

 

     Луганскоблэнерго в течение года не перечислило ни  копейки  и сейчас  никаких  мер не принимает.  Эта бесконтрольность привела к тому (обратите внимание!), что сейчас в отрасли энергетики создано восемь  небюджетных  отраслевых  фондов,  на которые уже поступают перечисления от коммерческих структур.  Уже  перечислено  свыше  1 миллиона  гривень!  То  есть опять же Президент активно работает в преддверии выборов.

 

     Нам надо  создать  рабочую  группу,  подготовить   нормальный законопроект и оперативно, до 31 марта, его принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Насалику.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  IваноФранківська область). Шановний Адаме Iвановичу!  Шановні колеги!  У цей момент,  коли ми розглядаємо  законопроект  про  енергетичну  галузь,  нас слухають десятки тисяч працівників енергогенеруючих компаній. І мені просто прикро,  що  дехто  хоче  перетворити  це  на цирк.  Це я стосовно Єльяшкевича.

 

     І тому наполягаю,  щоб  виступила  також  Наталія  Михайлівна Вітренко,  яка також за цей указ.  Чому?  Про те, як гостро стоїть питання розрахунків в енергогенеруючих  компаніях,  немає  потреби говорити.  І  ми  бачимо,  що  за  останні  місяці їх представники пікетували і Кабінет Міністрів,  і Верховну Раду,  і Адміністрацію Президента. Чому вони пікетують?

 

     Комітет з  питань  паливно-енергетичного комплексу провів два виїзних засідання: в Івано-Франківській області і в Енергодарі. Ми запитали  директора  Бурштинської ДРЕС:  "Міністерство заборгувало вам за шість місяців.  Чи є у вас механізм  повернення  коштів  за електроенергію?"  Він  відповів,  що немає.  Тобто немає механізму впливу на  Міненерго,  щоб  повернути  ці  кошти.  Чому?  Тому  що джерелом  фінансових  потоків  у  Міненерго  є  тільки  обленерго. Міністерство  віддало  це   на   об'єднаний   енергоринок.   Кошти розподілилися на 27 обленерго.  До кого пред'являти претензії?  Та ні до кого!

 

     На засіданні   Комітету   з    питань    паливноенергетичного комплексу,  яке  проходило  три  дні тому,  я запитав:  "Якби діяв закон,  проект якого вніс Президент,  (так,  він ще  недосконалий, так,  він  ще  не повністю відпрацьований),  чи була б тоді "війна титанів"  за  приватизацію  обленерго?"   Ні.   До   речі,   проти приватизації  обленерго виступила і комуністична фракція,  тому що не  можна  приватизовувати  стратегічно  важливі   об'єкти   нашої економіки. І якщо б діяв цей закон, то цих приватизацій і бажаючих приватизувати обленерго було  б  набагато  менше.  Чому?  Тому  що приватник   прийшов   в  обленерго  не  для  того,  щоб  поліпшити забезпечення споживачів  електроенергією  чи  забезпечити  область лініями електропередач.  Він прийшов для того,  щоб сконцентрувати ці кошти.

 

     Так, проект закону,  внесений Президентом,  недосконалий,  не повністю   відпрацьований,  але  в  усякому  разі  він  передбачає механізм вирішення проблеми розрахунків за електроенергію.  Тому я за цей закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Нам треба проголосувати одне питання. Ви знаєте, що протягом певного, вже навіть тривалого часу  страйкують  профспілки  Енергоатому.  Профільний  комітет  і страйкуючі звертаються до нас з пропозицією  надати  слово  голові профкому Енергоатому Олексію Васильовичу Личу.

 

     Прошу визначитися.

 

     "За" - 136.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги!  Я розумію,  що не встигли, але все-таки ви ж бачите,  яка ситуація.  Я думаю,  що ми нічого не  втратимо,  якщо послухаємо представника профспілки.

 

     Ще раз   ставлю   цю   пропозицію   на   голосування.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 173.

 

     Рішення не прийнято.

 

     І ще  одне,  шановні   колеги.   Дійсно,   народний   депутат Єльяшкевич дещо погарячкував,  але він і часу зайняв небагато, він за 25 секунд сказав те,  що  хотів  сказати.  Оскільки  в  нас  за виступив тільки один депутат,  і дуже наполягає на виступі депутат Вітренко, щоб підтримати цей закон, надаю їй слово.

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые коллеги!  Не надо превращать в цирк рассмотрение этого вопроса.  Это очень серьезный вопрос.  Сегодня, действительно, и атомщики бунтуют, и под угрозой вся энергосистема страны,  и выступает с этой трибуны профессионал товарищ  Уманец.  Я  очень  уважаю  его  как  профессионала в этой отрасли. Точно так же, как уважаю Шеберстова, и считаю, что он был снят  с  поста  в  угоду приватизированным облэнерго.  Кто об этом ходатайствовал - Медведчук,  Суркис, Муркис - не знаю. Но тем, что убрали Шеберстова, нанесли удар енергосистеме Украины.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє   Михайлівно!   Я   прошу   прізвища   не перекручувати.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ни в коем случае.  Это я просто думала, может, есть какие-то другие...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді ви правильно думаєте.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Да ни в коем случае! Уважаемые люди... Я говорю о другом.  Я говорю о том,  что данный проект закона - это попытка создать механизм контроля за облэнерго.  Другого механизма сегодня нет. Облэнерго отпущены в свободное плавание. Я знаю, как корчится Сумщина.  Я  никак  не  могу увидеть этого Варданяна...  Кто такой Варданян? Вся Сумщина замучена, запугана Варданяном, потому что он от  кого  хочет  и  какие  хочет  деньги  берет  и  куда  хочет их перечисляет. И государство не может его проконтролировать.

 

     Поэтому вы обратите  внимание:  в  проекте  закона  статья  2 предполагает  контроль  Кабинета  Министров и Национального банка. Национальный банк под кем находится?  Под Верховным  Советом.  Что нам  мешает  осуществить  двусторонний  контроль,  однако  уже  за оплатой   электроэнергии,   за   централизованно    контролируемым энергорынком?  Поэтому,  безусловно,  надо  идти на централизацию, надо создавать эти  отдельные  распределительные  счета.  Их  надо контролировать,   надо   анализировать   движения   средств,  надо наказывать нарушителей и осуществлять процедуру национализации тех приватизированных облэнерго,  которые сегодня работают в свободном режиме.

 

     И я прошу обратить внимание,  что тут не надо заниматься, так сказать,  яркой такой политикой и идеологией. Однако и Ельяшкевич, и Шеховцов,  и Мармазов - это люди,  представлющие интересы  Павла Лазаренко.  А  ему,  конечно  же,  не  надо  наводить  порядок  на энергорынке.

 

     Поэтому я хочу,  чтобы  мы  сейчас  подумали  о  расчетах  за электроэнергию,   о  наведении  порядка  в  Украине,  и  я  просто обращаюсь ко всем здравомыслящим депутатам и  призываю  поддержать сегодня  этот  проект закона в первом чтении.  Если мы поддержим в первом  чтении...  Я   не   знаю,   где   Панасовский.   Коммунист Панасовский!  Это же его вопрос.  Почему его нет в зале? Почему он сейчас не выступает,  чтобы  сагитировать  вашу  фракцию?  (Шум  у залі).  Я  не с вами полемизирую,  уважаемый депутат!  Вы бы лучше выступали когда-нибудь с трибуны, а не кричали с места на меня.

 

     Поэтому я  думаю,  что  сейчас,  вникнув  в  сущность  данной проблемы,  надо  проголосовать  за,  принять законопроект в первом чтении,   доработать   его,   пусть   профессионалы   подключатся, доработают, однако такой закон Украине нужен.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Це  дуже серйозне питання.  Для репліки ми надамо слово потім (Шум у залі). Дуже серйозне питання, Євгене Васильовичу. Все зрозуміло, не шуміть, будь ласка.

 

     Я відповідаю   на  запитання,  чому  немає  в  залі  депутата Панасовського.  Він  у  лікарні,  тому  не  може  взяти  участі  в обговоренні питання, яке добре знає.

 

     Шановні колеги!   Депутати  дуже  наполягають,  щоб  іще  раз поставити на  голосування  пропозицію  про  надання  слова  голові профспілки  Енергоатому.  Прошу  визначитися  щодо  надання  слова голові профспілки Енергоатому Личу Олексію Васильовичу.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення не прийнято (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Шановні колеги!  Прошу  заспокоїтися!  Ви  ж будете зараз приймати серйозне рішення голосуванням.

 

     Депутат Єльяшкевич. Одна хвилина для репліки.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Ну, насчет того,  чьи интересы я представляю... Я думаю, Лазаренко мог бы  сам  сказать,  сколько  неприятных минут я ему доставил своими высказываниями и конкретными делами.

 

     А насчет того, о чем идет сегодня речь... Ведь речь идет не о финансировании  электроэнергетики.  Речь  идет  о  том,  кто будет хозяином денег,  поступающих с энергорынка.  На мой  взгляд,  этим хозяином  хочет  стать  Александр Михайлович Волков.  Я отдаю себе отчет в том, что говорю...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу  не   напрошуватися   на   наступні репліки.

 

     Депутат Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Уважаемые товарищи народные депутаты!  Ну, для Наталии Витренко характерно  делать  заявления,  не  думая  об  их последствиях.  А  человек  я  Лазаренко или нет - это еще надо мне какието доказательства предявить.  Но то,  что Наталия Витренко - человек Президента, это уже понятно, по-моему, и пионеру. Для чего отстаивается  этот  законопроект?  Для  того  чтобы  сосредоточить денежные  потоки  и  направить  их  на  президентские выборы,  что Наталия Витренко как раз и отстаивает как человек Президента.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед голосуванням -  слово  доповідачу.  Михайле Пантелійовичу, будь ласка.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.   Уважаемый   Адам   Иванович!  Поскольку  я  не использовал даже 15  минут,  я  прошу  дать  мне  три  минуты  для заключительного слова с трибуны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, три хвилини.

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Уважаемые  народные депутаты!  Я благодарю тех, кто выступил в защиту  законопроекта  и  прошу  очень  внимательно отнестись   к   словам  оппонентов.  Я  с  уважением  слушал  ваши аргументы,  и - удивительное дело -  я  согласен  с  каждым  вашим аргументом.  Я согласен с тем, что сегодня плохо собираются деньги с энергорынка.  Я  согласен  с  тем,  что  сегодня,  к  сожалению, Энергоатом  получает  денег меньше,  чем посредники.  Я согласен с тем,  что денег,  собираемых сегодня с потребителя,  мы  почти  не видим,  и совершенно этого не понимаю.  Я выхожу сюда, проталкиваю этот указ и постановление Кабинета Министров,  а теперь  -  проект закона  уже в течение полугода через все инстанции,  и думаю,  что все-таки получу наконец тот рычаг,  который позволит,  пусть не  в полной  мере,  но  бороться  с  тем негативом,  о котором вы здесь говорили.  И  вдруг  -  негатив  признается,  все  признается,  но говорят,  что я собираюсь... Я ставлю подпись каждое утро. Еще раз повторяю: каждое утро вместе с другим первым заместителем министра Тимченко  я  ставлю  подпись  под  распределением  денег,  которые сосредоточены на этих счетах (Шум у залі).

 

     Одну минуточку, товарищи! Вы же очень "разумно" поступили, не дав, я не знаю почему, слово Лычу. А Лыч ответил бы вам, что кроме всего прочего за этим следит весь профсоюз генерирующих  компаний. Это первое.

 

     И второе.  Сегодня система учета денег такова,  что тот,  кто будет этим заниматься,  будет отчитываться перед любым органом,  в том  числе  и  перед  Верховным  Советом:  сколько  денег  собрано ежедневно,  куда эти деньги в тот же день пошли.  Это не так много счетов, их можно проверить буквально за двое суток.

 

     И мне непонятно, почему сегодня (вы меня простите, я не хотел касаться  этого)  в  пылу  политических  баталий,  которые   здесь развернулись,  мы пытаемся угробить генерацию.  Докладываю вам.  Я сижу здесь третий день,  я выслушал всякие предложения  (повышать, не  повышать  цену на электроенергию и так далее,  и так далее)... Делим...

 

     Но я вам говорю здесь как на духу:  не поддержите - генерация проживет  месяца  полтора.  Тогда  делить вообще будет нечего - ни Волкову, ни Суркису, никому.

 

     И еще раз я вас прошу:  дайте,  наконец,  слово  председателю профсоюза,  он  скажет,  правду  я здесь говорю или неправду.  Они сегодня сидят в палатках, они контролируют нас. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  прошу  заспокоїтись.   Справді, знову лунають пропозиції,  я чую вигуки з залу. Зважаючи на те, що це  одна  з  найскладніших  і   найнебезпечніших   наших   галузей економіки,  а також на ситуацію в енергоатомній галузі,  коли вже, напевно,  понад   півроку,   якщо   не   цілий   рік,   профспілка енергоатомників  бореться за розв'язання своїх соціальних проблем, я ще раз ставлю на  голосування  пропозицію  про  те,  щоб  надати Олексію  Васильовичу  Личу,  голові  профспілки,  три  хвилини для виступу. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 207.

 

     Хто за голосування в поіменному режимі, прошу визначитись. Це не   процедурне   питання,   а  надання  слова  недепутату.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі за те,  щоб надати слово голові профспілки    "Енергоатом"   Олексію   Васильовичу   Личу.   Прошу визначитись.

 

     "За" - 234.

 

     Прошу, висвітіть по фракціях.

 

     За: комуністи  -  113;  НДП  -  11;  Народний   рух   -   14; "Відродження" - 14;  зелені - 5; соціал-демократи - 10; соціалісти

- 21;  "Батьківщина" - 7; "Незалежні" - 5; "Громада" - 1; Рух - 3; селяни  -  9;  "Реформи-центр"  - 3;  прогресивні соціалісти - 11; позафракційні - 5.

 

     Будь ласка, Олексію Васильовичу. Три хвилини.

 

     ЛИЧ О.В.,   голова    профспілки    виробничого    об'єднання "Енергоатом".  Уважаемые депутаты! Я благодарен за предоставленную возможность обрисовать ситуацию,  сложившуюся в атомной энергетике (Шум у залі). Державною мовою? Немає питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть так, як вам зручніше.

 

     ЛИЧ О.В. Ні, немає питань, але ви знаєте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Шановні   колеги,  я  ще  раз наголошую:  ми розглядаємо надто серйозне питання енергетики, а не мови.  І  тому  нехай  промовець  говорить  так,  як він вважає за потрібне, бо минає наданий йому час. Прошу.

 

     ЛИЧ О.В.  Я говорю на языке,  который понимают все  работники атомной  энергетики.  Разом  з  тим  я  українець і вільно володію українською мовою.

 

     Еще раз  хочу  повториться.  Я  благодарен   за   возможность выступить  перед  вами.  Извините  меня,  я  просто  не привык,  я представитель атомной  энергетики,  и  наши  конференции  проходят более организованно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію   Васильовичу,   говоріть,  не  звертайте уваги, бо нічого не скажете.

 

     ЛИЧ О.  В.  Я  зрозумів.  Я  прекрасно  понимаю  отношение  к профсоюзам,  прекрасно  понимаю  и то,  что происходило позавчера, когда было сказано о том,  что  работники  атомной  энергетики,  а точнее профсоюзы, инициировали повышение тарифов за электроэнергию для населения.  Мы категорически против. И если кто-то это сделал, то с провокационной целью. Мы не дадим себя спровоцировать.

 

     Причины кризиса,  поразившие атомную энергетику,  и того, что сейчас происходит в атомных и палаточных городках,  очень глубоки. Те 6 месяцев доверия,  которые были нами даны правительству и всем властным структурам,  в течение которых мы пытались  разрешить  на законных основаниях все наши проблемы, ни к чему не привели. И вот сейчас нам был  предоставлен  пакет  документов,  направленных  на оздоровление ситуации в атомной энергетике.

 

     Что такое  указ  о  создании  специального распределительного счета для нас,  сами прекрасно понимаете.  Это не  панацея,  и  мы прекрасно  все  это  понимаем.  Но  без  предоставления  какого-то альтернативного  варианта  выйти  из  той  критической   ситуации, которая   сегодня   сложилась,  невозможно.  Очень  трудно  сейчас разговаривать  с  людьми,  находящимися  в  палаточных   городках. Вчерашнее решение о том,  что мы не вступаем в стадию забастовки с 22  числа,  было   воспринято   в   трудовых   коллективах   резко отрицательно.  Ровенская станция заявила,  что независимо от того, какие решения будут приняты в Киеве,  они все  равно  переходят  в стадию забастовки.

 

     Каким образом разрешить данную ситуацию? Я вас призываю в эти выходные проехаться по атомным городкам,  побеседовать  с  людьми, которые там находятся.  Ведь нельзя обвинять этих людей, поскольку это дисциплинированный персонал. Пользуясь концепцией национальной безопасности  Украины,  которая  была утверждена в этом зале,  они впервые обявили на  всю  Украину  о  сложностях,  существующих  в атомной  энергетике,  о  ее  критическом  состоянии.  И это сейчас преподносится как провокации со стороны трудовых коллективов. Ни в коей  мере!  Мы  отвечаем  за свои действия.  В то же время это не кучка функционеров,  это трудовые коллективы. Единственное, что мы сделали, так это ввели их действия в организованное русло, дабы не дать возможности обвинить трудовые коллективы  атомных  станций  в той ситуации, в которой они оказались.

 

     Я прошу,   обсуждая  и  принимая  все  законодательные  акты, подходить к ним с той  точки  зрения,  что  в  атомной  энергетике сложилась критическая ситуация. Она с понедельника может перейти в неконтролируемое русло.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  прошу зосередитись. Будемо приймати рішення. У  нас  з  цього  питання  є два проекти постанови.  Є відповідний указові законопроект,  поданий Президентом,  і рішення профільного комітету   та   поданий   ним   проект   постанови   про  те,  щоб запропонований  Президентом  України  проект  Закону  України  про розрахунки за електричну енергію прийняти в першому читанні.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 57.

 

     Не приймається.   Є   ще   один  проект  постанови,  внесений народними депутатами Павловським і Шеховцовим,  яким  пропонується відхилити поданий Президентом України проект Закону про розрахунки за електричну енергію відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України.

 

     Прошу визначитись.

 

     "За" - 235.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  під  час  обговорення було висловлено слушні пропозиції.  Пропоную  дати  протокольне   доручення   профільному комітету  створити  погоджувальну  робочу  групу для підготовки до розгляду  Верховною  Радою  України  проекту  закону  України  про основні  засади  функціонування оптового ринку електричної енергії України,  а також звернутися до Кабінету Міністрів з  пропозиціями про  участь  його  представників  у  роботі  цієї  групи  й подати кандидатури  фахівців  до  19  березня.  З   усіх   цих   моментів представники фракцій також мають подати свої пропозиції.

 

     Оскільки в  нас  є два підходи з цього питання,  то давайте в оперативному порядку підготуємо й так само  розглянемо  погоджений законопроект.

 

     Прошу проголосувати    протокольне    доручення   профільному комітету Ковалка - підготувати проект закону  про  основні  засади функціонування   оптового   ринку   електричної  енергії.  Причому підготувати законопроект оперативно.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято.

 

     Михайле Петровичу,  за скільки ви  зумієте  подати  його?  До середини  квітня.  Ну,  давайте  на  початку квітня,  десь першого пленарного тижня,  щоб  ми  все-таки  цей  законопроект  (оскільки проблема  надзвичайно  складна) розглянули і врегулювали мотиви та проблеми, пов'язані з указом Президента.

 

     --------------

 

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Закону  про  податок  на  додану вартість (щодо контрольно-касових апаратів).  Доповідає Олексій  Іванович  Шитря,  заступник  голови Державної податкової адміністрації.

 

     Будь ласка,  три  хвилини,  Олексію  Івановичу.  Спробуємо до перерви розглянути це питання.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд подано законопроект,  який  стосується  змін  норми  пункту  11.14 статті 11 Закону про податок на додану вартість.

 

     Законом України  про  внесення  змін до Закону про податок на додану вартість від 26 вересня 1997 року було  встановлено  норму, яка  передбачає  виділення  в  касових  чеках  вартості реквізитів товару без урахування  податку  на  додану  вартість  з  наступним обчисленням сум податків касовим апаратом.  Відповідно на цінниках повинні відображатись три ціни:  очищена від податку ціна  товару, сума ПДВ та загальна ціна.

 

     Проте впровадження контрольно-касових апаратів розпочалося ще до запровадження зазначених змін,  а саме з 1993 року. На сьогодні в  Україні  застосовуються  десь  близько  250  тисяч  електронних контрольнокасових   апаратів,   алгоритми   роботи   й   програмне забезпечення  яких  уможливлюють  виділення  сум податку на додану вартість,  відпускних  цін  товарів,  за  якими  здійснюється   їх реалізація.   Це   створює   зручність  суб'єктам  підприємницької діяльності,  які під час реєстрації  продажу  вводять  до  касових апаратів   вартість   реквізитів   товарів   з   урахуванням  ПДВ, відображену на цінниках.  При цьому в процесі друкування чека сума ПДВ виділяється окремим рядком. Апарати, які не забезпечували друк у касових чеках сум ПДВ окремим  рядком  по  кожній  ставці,  були виведені  з  експлуатації  до  1  серпня  1997  року  на  підставі нормативного акту - Положення про порядок застосування електронних касових апаратів.

 

     Шановні народні  депутати!  Я  звертаю увагу,  що переведення касових апаратів на режим обчислення податку  за  згаданою  нормою (тобто  згідно  з  пунктом  11.14  статті  11)  сьогодні  потребує наявності для кожного такого апарата висновку технічних експертів. Вартість  таких  робіт  сягає десь 150-180 гривень за один касовий апарат.  Тобто щоб в Україні переобладнати касові  апарати,  треба витратити 35-40 мільйонів гривень.  До того ж треба витратити час, щоб усе це організаційно здійснити належним чином.

 

     Розглянувши це  питання,  Комітет  Верховної  Ради  з  питань фінансів і банківської діяльності дійшов такого висновку. Сьогодні треба вирішувати це питання  кардинально  з  тим,  щоб  не  робити відстрочки запровадження такого порядку (скажімо, до 2000 року), а внести зміни й залишити той порядок,  на який  сьогодні  практично налаштовані  всі  наші  електронні касові апарати,  оскільки це не впливає ні на  контрольні  функції,  ні  на  те,  як  вираховувати податок на додану вартість.

 

     Тому прохання: сьогодні розглянути питання та внести зміни до пункту 11.14 статті 11 Закону про податок на додану вартість.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Івановичу.  Я   думаю,   питання зрозуміле.  Сідайте,  будь ласка.  Співдоповідає депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і  банківської діяльності розглянув цей законопроект і вважає,  що він справді нагальний.  У законі було записано, що в касовому чеку треба виділяти три суми:  вартість без ПДВ, власне ПДВ, а потім ще сукупну суму. У зв'язку з тим що ЕККА вітчизняного виготовлення не пристосовані до таких програм,  багато контрольно-касових апаратів почали  купувати  за  кордоном.  І  наші  підприємства,  наприклад "Електронмаш",  просто  не  можуть  збувати свої електронні касові апарати.

 

     Щодо податкового обліку,  то абсолютно все одно,  чи є ці три суми,  чи  тільки  дві  -  загальна  сума  і "з них ПДВ".  Тому ми підтримуємо те,  що вносить уряд. Але ми пропонуємо не завершувати дію цієї норми у 2000 році,  а взагалі назавжди внести таку досить прозору,  але спрощену систему  відображення  суми  й  податку  на додану вартість у чеках.

 

     Наша пропозиція (реєстраційний номер 1103-14, якщо на руках є)  зводиться  до  того,  щоб  пункт  11.14 викласти в такій редакції: "У разі використання платниками податку при  розрахунках  із  споживачами  електронних  контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку,  та суму  податку, що сплачується у складі загальної суми.

 

     Порядок обчислення      та      накопичення      електронними контрольно-касовими  апаратами  сум  податку  на  додану  вартість встановлює Державна податкова адміністрація України".

 

     Проте від   себе  я  хочу  додати:  для  того  щоб  щодня  не змінювалися правила заповнення чеків,  було б доцільно встановити, що таку форму чека затверджує не ДПА,  а Кабінет Міністрів України своєю постановою.

 

     Тому я прошу проголосувати за той проект,  який подав Комітет з  питань  фінансів і банківської діяльності,  якщо можна,  з моєю пропозицією,  щоб форму чеків встановлював Кабінет Міністрів своєю постановою, а не ДПА. Він з урядом погоджений теж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію   Анатолійовичу,   якщо  я  вас  правильно зрозумів,  то ви не заперечуєте проти  законопроекту,  який  щойно доповідав  Шитря,  так?  І  тільки доповнюєте його.  Тому що тут є невелика різниця.  Тут, ви ж бачите, встановлюється термін до 2000 року.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Так,  комітет просить взагалі не встановлювати терміну,  а там,  де йдеться про  повноваження  ДПА  встановлювати форму чеків,  написати,  що це має робити Кабінет Міністрів. Тобто це є більш  стабільним,  і  зрозуміло,  що  Кабінет  Міністрів  не змінюватиме щодня ці форми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Будь ласка,  Олексію Івановичу,  яка ваша думка?

 

     ШИТРЯ О.І.  Мабуть,  треба погодитися з пропозицією комітету, бо  це  кардинально  вирішує  питання і нам до нього не треба буде повертатися через рік чи два.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто,  Олексію  Івановичу,   ви   вважаєте,   що пропозиція   профільного   комітету   більше  відповідає  сучасним реаліям, ніж та, яка вносилась.

 

     Я думаю,  все зрозуміло.  Шановні колеги,  все зрозуміло?  Це дуже   рідкісний,   унікальний  випадок,  коли  комітет  настільки поліпшує  законопроект,  поданий  урядом,  що  Кабінет   Міністрів погоджується  з  редакцією  комітету.  Я  закликаю  кожен  комітет працювати саме в такому плані і в такому ключі.

 

     Шановні колеги,  пропоную  вчинити  ось   як.   Будь   ласка, зосередьтесь.  У  мене  на  моніторі  записано  на  виступи чотири народні депутати.  Ми надамо  їм  можливість  поставити  запитання депутату  Терьохіну.  Влаштовує  це?  Не влаштовує.  Тоді,  Сергію Анатолійовичу,  сідайте,  будь  ласка.  Будемо   обговорювати   чи приймати рішення?

 

     У депутата  Бондаренка  є суттєве зауваження.  Одну хвилинку. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212, м. Київ). Фракція "Реформи-центр".  Я обирався в окрузі,  де працюють  і  проживають майже   6   тисяч   представників   трудового   колективу   такого підприємства міста Києва,  як "Електронмаш",  яке  весь  час  бере участь у цих іграх - урядових і податкової адміністрації.

 

     Ось у чому справа.  Спочатку закрутили наших виробників,  щоб вони  випускали  електронні  контрольно-касові  апарати   з   дуже складним  чеком.  Для  цього  треба  було  замінити  все програмне забезпечення, вкласти величезні кошти, відкрити сервісні центри по всій  Україні  для переробки.  Між іншим переробка одного касового апарата на нове програмне забезпечення коштує лише 9-13 гривень, а не стільки, як тут говорили. А тепер це все скасовується.

 

     Отже, вітчизняний  виробник  вклав  великі гроші,  а тепер це скасовується.  Я не проти того, щоб це скасувати. Просто ми надалі не  повинні  допускати  такої  гри,  коли  вітчизняному  виробнику викручують  руки,  ізза  кордону  везуть  такі   контрольно-касові апарати,  які цю функцію не виконують,  і на догоду тому, щоб вони працювали, сьогодні усувають таку вимогу.

 

     Тому я підтримую Сергія Анатолійовича. Це я запропонував, щоб тепер  Кабінет Міністрів,  зокрема спеціальна комісія,  яку очолює пан  Тігіпко,  визначала  форму  касового  чека,  а  не  податкова адміністрація одноосібно. Бо це призведе до таких ігор і надалі. А оскільки  до  складу  цієї  комісії  входять  представники  різних відомств, то це буде більш зважене рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Дмитровичу,  зрозуміло, дякую. Шановні народні депутати!  Адже  зараз  ми  з  вами  саме  й  погодили  ту пропозицію,  яку висловив депутат Бондаренко, спрямовану на захист власного товаровиробника.  І Державна податкова  адміністрація,  й Кабінет  Міністрів підтримують пропозицію профільного комітету про те,   щоб   прийняти   доповнення,    яке    захистить    власного товаровиробника.

 

     Тому давайте голосувати.

 

     Депутате Павловський, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Фракція "Громада". Шановні колеги! Я колись був   причетний    до    організації    виробництва    електронних контрольно-касових апаратів в Україні і знаю, як борються іноземні фірми проти нашого виробництва.

 

     Тому я пропоную додати тут одну фразу: Кабінету Міністрів   передбачити   заходи   стосовно   того,   щоб електронні  контрольнокасові  апарати   вітчизняного   виробництва становили не менш як 90 відсотків на ринку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну  це  ж не в законі,  це в постанові.  Сідайте. Шановні колеги, або ми втомилися, або неуважно слухаємо. Прийнявши поправку  профільного  комітету,  ми  робимо  все саме для захисту вітчизняного виробника касових апаратів.

 

     Депутат Сергій Довгань. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги,  зараз  будемо голосувати.  Ми з вами сьогодні до обіду розглядали надзвичайно важливе питання.  Чому ми його  такий тривалий  час  розглядали і не прийняли рішення?  Тому що в нашому суспільстві є сили,  вони  чималі,  які  відразу  тишком  зроблять величезну шкоду,  принесуть нам сюди папірець такенький і скажуть: давайте швидше приймати. Ми приймаємо - виходить ще гірше. Приклад

- енергетика.

 

     Я - член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Коли ми запроваджували касові апарати,  мільйони листів  надходило із  сільських  магазинів,  в  яких  ішлося  про те,  що вони мають виручку за рік меншу,  ніж коштує цей апарат.  Ну,  десь  вони  за п'ять років купили ці апарати.  Тепер вносять пропозицію - давайте нові.  Як тільки  знайдуться  фірмачі,  які  змовляться  з  нашими лобістами, знову мінятимемо апарати.

 

     Тому я пропоную відхилити цей законопроект і залишити так, як є.  Зараз Терьохін скаже,  що це не так, але тому, що він, мабуть, дуже зацікавлений.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми просте,  надто зрозуміле одне речення закону зараз перетворюємо на світовий потоп.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, який підтримує Кабінет Міністрів. Голосуємо.

 

     "За" - 145.

 

     Незрозуміло.

 

     Будь ласка, одну хвилинку. Будьте уважні, колеги.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Пан Довгань, мабуть, не читав законопроекту.  У разі,  якщо ми його не  приймемо,  з  1 квітня  треба  буде  замінити  близько  60  відсотків  вітчизняних електронних касових апаратів (Шум у залі).  Тому що, я перепрошую, ніякі   вітчизняні  не  виконують  цієї  функції.  Це  є,  я  дуже перепрошую,  лобізм,  який...(Шум у залі).  Я  не  можу  говорити. Закличте депутатів до порядку, будь ласка.

 

     Це є    лобізм.    Зараз   яке   вирішується   питання?   Для переобладнання одного апарата, за свідченнями Державної податкової адміністрації,  треба щонайменше 150 гривень.  Вже,  я перепрошую, такі структурки в Україні з'явилися, які хочуть погрітися трохи на тому,  що  з 1 квітня треба буде міняти близько 60 відсотків парку ЕККА, бо вони не придатні до виконання цієї функції.

 

     І тому я ще раз  прошу  проголосувати  за  те,  щоб  сьогодні наявні електронні контрольно-касові апарати залишалися в дії,  щоб не змушувати підприємства витрачати гроші на купівлю нових або  на переобладнання, як деяким народним депутатам дуже хочеться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я  думаю,  все  зрозуміло.  Будь  ласка, Олексію Івановичу.

 

     ШИТРЯ О.І.  Шановні  народні  депутати!  Щойно  я  з  трибуни називав  суму - 150 гривень на переобладнання.  Ось у мене в руках підписане генеральним директором паном Мовою  розпорядження  своїм сервісним центрам.  У ньому йдеться про те,  яку ціну треба брати. То це якраз ті 150 гривень, про які я говорив.

 

     Тому давайте   діяти   таким   чином.    Якщо    ми    хочемо переобладнувати  і  знаємо,  що в нашій торгівлі є сьогодні оті 40 мільйонів,  то,  будь ласка, переобладнуймо. Податкова служба буде виконувати.  Але  проблема  в  тому,  що таких грошей немає.  Якщо сьогодні наше підприємство "Мрія"  (Кривий  Ріг)  випускає  апарат "Мрія-301",  що  відповідає  цим вимогам,  і це лобіюється,  то ми повинні просто знати, що це таке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Сокерчак, з мотивів. А далі будемо голосувати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ, 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Я хочу аби ті,  що виступають за і  проти,  дещо  змістили  акценти  у  своїх виступах.  Поправка,  яку  ми внесли,  передбачає застосування з 1 квітня штрафних санкцій,  якщо не видаються в  касовому  чеку  три параметри,  про що вже говорили і Олексій Іванович Шитря, і Сергій Анатолійович Терьохін.

 

     Я вважаю,  що Сергій Васильович Довгань просто  не  зрозумів, про що йдеться.  А йдеться про те, щоб не штрафувати сьогодні тих, хто не може видати  третього  параметра  в  касовому  чеку.  Отже, сьогодні ніхто не постраждає.  Якщо потрібно застосовувати касовий апарат,  його куплять.  І  куплять  вироблений  нашою  вітчизняною промисловістю.  Справа в тому, що з 1 квітня почнуть застосовувати штрафні санкції, і ці великі кошти перекладуться на всіх покупців. Ви знаєте про це.

 

     Через те я прошу підтримати рішення комітету, яке підтримує й уряд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,   прошу   дружно   проголосувати законопроект    в   редакції   профільного   комітету.   А   потім голосуватимемо протокольне доручення Кабінету Міністрів,  яке вніс депутат  Павловський,  щоб  не менше 90 відсотків було вітчизняних апаратів. Але поки що голосуємо законопроект.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати законопроект у цілому. Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Шановні колеги!  Я  ще  раз   наголошую:   ми   після   цього проголосуємо  й  протокольне  доручення Кабінету Міністрів,  тобто пропозицію   депутата   Павловського   про   захист   вітчизняного товаровиробника.    А   зараз   прошу   в   цілому   проголосувати законопроект.

 

     "За" - 230.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  тепер  проголосуємо  протокольне   доручення Кабінету   Міністрів   вжити   заходів   (це  пропозиція  депутата Павловського),  щоб не менше 90 відсотків  було  касових  апаратів вітчизняних...  Це  протокольне доручення Кабінету Міністрів,  яке подається на його розгляд.

 

     "За" - 212.

 

     Прийнято (Шум у залі).

 

     Це протокольне.  Ще раз, колеги. Ми не закон, ми не постанову щойно   ухвалили,   ми   ухвалили  пропозицію  народного  депутата Павловського  подати  на  розгляд  Кабінету  Міністрів  відповідне протокольне доручення. Що тут поганого?

 

     Хай Кабінет Міністрів розгляне і вживе заходів. Я не бачу тут ніякого порушення.  Тільки подякувати  треба,  що  ми  дбаємо  про вітчизняного товаровиробника.

 

     Будь ласка, оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!  Займіть,  будь  ласка,  робочі місця,  продовжуємо засідання.  Прошу запросити народних депутатів до залу.

 

     Шановні колеги!  Ми  з  вами вже протягом трьох днів тримаємо тут першого заступника міністра  енергетики.  Він  чекав  розгляду свого питання. Сьогодні він має ще одне питання - це проект Закону про  ратифікацію  Угоди  про  співробітництво  між   Україною   та Сполученими  Штатами Америки стосовно мирного використання ядерної енергії (реєстраційний 0075).  Є потреба робити доповідь?  Давайте ми  так  вчинимо.  Михайле  Пантелійовичу,  вийдіть  на  трибуну і даватимете відповіді на запитання.

 

     Шановні колеги,  прошу записатися тих,  які  мають  запитання щодо цієї угоди.

 

     УМАНЕЦЬ М.П. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   висвітіть   список  записаних  на запитання. Пропонується відвести п'ять хвилин.

 

     Депутат Попеску. За ним - депутат Єщенко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька  область).  Дякую.  Шановний  доповідачу!  Чи не призведе   ратифікація   цієї   угоди   до   зростання   цін    на електроенергію? Бо там в умовах є на це посилання.

 

     Дякую.

 

     УМАНЕЦЬ М.П. Спасибо. Я в этой области с Соединенными Штатами Америки работаю с 1994 года.  Должен доложить  Верховному  Совету, что  в  этой  области  мы  не  заключали  ни одного контракта,  по которому Украина брала бы  кредит.  В  этой  области  мы  работаем только  на  грантах,  которые приходят к нам из Соединенных Штатов Америки.  Грант - это  добровольное  пожертвование  без  возврата. Начиная  с 1994 года мы получили их на сумму около 100 миллионов и достаточно продуктивно их используем. При этом ни разу не возникал вопрос   о  каких-либо  обязательствах  Украины,  кроме  повышения радиационной и ядерной безопасности.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єщенко.  Будь ласка.  За  ним  - депутат Пасечна.

 

     ЄЩЕНКО В.М.    Фракция    коммунистов.    Уважаемый    Михаил Пантелеевич!  Как вы оцениваете тот факт,  что у нас ликвидировали ядерное  вооружение  благодаря  американцам,  НАТО  ходит у нас по Украине,  а   сегодня   заключается   вот   такое   соглашение   о сотрудничестве  между  Украиной и Америкой в области использования ядерной энергии?

 

     В 1986  году  произошла  авария  на   Чернобыльской   атомной станции.  Мы  знаем,  какая  беда  пришла  в Украину.  Американцы, извините,  языком треплют и все.  Поэтому нам хотелось бы  узнать, как  вы  оцениваете  соглашение:  это  опять  мыльный  пузырь  или действительно Америка хочет помочь Украине?

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Мне  трудно  отвечать  на  вопросы,  касающиеся разоружения.  Как  гражданин  я  придерживаюсь того принципа,  что лучше быть здоровым и сильным, чем слабым и больным. Это первое.

 

     Второе. Что касается нашего сотрудничества в области  мирного использования  ядерной  энергии,  то я считаю,  что на сегодняшний день у американцев есть чему поучиться.  Наверное,  не все ноу-хау сегодня для нас будут доступны,  но тем не менее исследования, так скажем,  средних лет будут для нас открыты.  Об этом я уже сегодня знаю.

 

     А вот  что  касается  Чернобыля,  то  я  не  стал  бы об этом говорить.  Я могу сказать,  что,  например, укрепление трубы между третьим  и  четвертым  блоком,  представляющее серьезную угрозу на Чернобыльской атомной станции, сделано за американские деньги и по американским   проектам.   Строительство  промышленной  котельной, которая  нужна  будет  при  остановке  всех  блоков  Чернобыльской атомной станции,  ведется в такой пропорции: примерно 12 миллионов будут  выделять  американцы  и  8  миллионов  должно  быть   наших отечественных денег.

 

     А если  говорить  серьезно  о  том,  какие  большие программы выполнены с помощью американцев,  то я вам их назову. Я, например, считаю,  что американцы внесли громадный как интеллектуальный, так и  финансовый  вклад  в  создание  полномасштабных  тренажеров  на Хмельницкой, Запорожской и Ровенской атомных станциях.

 

     Не все так хорошо, скажем, в Харькове, но это, наверное, и по нашей вине.  Но тем не  менее,  совместное  украинско-американское предприятие  "Весттрон"  сегодня  уже  делает  для атомных станций автоматические системы управления

 

 технологическими процессами.     Это     достаточно    современное оборудование,  которое выпускается уже на  территории  Украины.  В результате  этого  мы  в  принципе сможем отказаться от покупки за валюту иностранного оборудования.

 

     Если сравнивать с другими капиталистическими странами,  то  я должен  однозначно признать,  что сегодня самая большая бесплатная помощь поступает из Соединенных Штатов Америки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. Меня интересует, отдает ли себе отчет стоящий тут министр в том,  что в этом соглашении заложена продажа и сдача очередных государственных  интересов  Украины?  Я  не  думаю,  что Америка  уже  знает  все  те  технологии в отношении использования ядерной энергии, которые знал Советский Союз.

 

     Не кажется  ли  вам,  что  та   же   Чернобыльская   станция, работавшая  существенно  на  оборону  Украины  и Советского Союза, могла бы еще кое-чему поучить Америку? Вы же предполагаете, что мы будем  что-то  черпать  из  Америки.  Я  в  этом очень сомневаюсь. Американцы никогда не дают деньги так просто,  для того  чтобы  вы ими пользовались. Это первое.

 

     И второе.   Не   кажется  ли  вам,  что  главная  идея  этого соглашения заключается в том, чтобы в конечном итоге забрать у нас остатки  известных  нам  технологий  и  в  том числе имущественную сторону  атомных  электростанций  в  пользу   Соединенных   Штатов Америки?

 

     УМАНЕЦЬ М.П.  Спасибо  большое.  Вы  задали такой вопрос,  по поводу которого можно долго дискутировать  с  профессионалами.  Но так как вы его сформулировали:  "Не кажется ли вам",  то позвольте мне так и ответить.  Мне не просто не кажется,  а я знаю, что наши украинские специалисты в атомной энергетике занимают сегодня такую позицию,  что не допустят,  чтобы ваши опасения сбылись  в  данном случае.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Ви зрозуміли, що це не нинішнього дня угода, її не сьогодні укладено, вона вже діє протягом певного часу.

 

     Я прошу  підтримати  й  ратифікувати  цю  угоду,  аби  ми   з проблемами ядерної енергетики менше мали клопоту. Голосуємо.

 

     "За" - 155.

 

     Шановні колеги,  не шуміть,  будь ласка. З відповідей першого заступника міністра ви почули,  що ніяких зобов'язань (тим  більше фінансових)  Україна  на  себе  не  бере.  Із  відповідей  Михайла Пантелійовича,  людини,  яка  дуже  добре  знає  справи,  про  які говорить  (усім  відомо,  що він безпосередньо займався проблемами ядерної енергетики),  ви почули, що ніякого продажу, ніякої втрати національної  безпеки,  так  би мовити,  тут не буде.  Тоді,  будь ласка,  підтримайте й рушимо далі.  У нас дуже  багато  питань.  І депутат  Павловський,  який  донедавна  був головою комітету з цих проблем, пропонує нам підтримати цю угоду. Закликаю проголосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Депутат Красняков з мотивів голосування.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый  Адам Иванович!   Фракция   Коммунистической   партии  голосует  за  это соглашение,  но я обращаюсь  к  тем  народным  депутатам,  которые должны  сегодня работать в зале заседаний,  а не находиться в зале так называемого дворца "Украина"  и  где-то  там  искать  какую-то "злагоду". Давайте искать "злагоду" в этом зале.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ну,  не "так называемый дворец", бо він таки палац "Україна".

 

     Шановні колеги,  я прошу дружно  підтримати  й  рушимо  далі. Голосуємо за ратифікацію.

 

     "За" - 208.

 

     Хто за голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  поіменне голосування пропозиція про ратифікацію угоди в поіменному режимі.  Прошу  зосередитися,  шановні  колеги. Прошу   зосередитися!   Будь  ласка,  голосування  відбувається  в поіменному режимі. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні колеги,  всі присутні тут у залі дружно проголосували за. Огляньте зал і все зрозумієте.

 

     ----------------

 

     Розглядаються проекти   законів  про  гербовий  збір  та  про внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів.  Доповідає заступник голови Державної податкої адміністрації Олексій Іванович Шитря. Будь ласка, 10 хвилин.

 

     ШИТРЯ О.І. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект  Закону  про  гербовий  збір.  Основна мета законопроекту - збільшення  надходжень  до  бюджету  за   рахунок   залучення   до оподаткування   оборотів   тіньової   економіки.   Це  досягається здійсненням  упереджувальних   заходів   до   початку   проведення господарських  операцій,  оскільки існує чималий розрив у часі між початком цих операцій та моментом оподаткування.

 

     Я наведу тільки декілька цифр. Так, якщо 1997 року  було  викрито  і  припинено  діяльність  1  тисячі  731 фіктивної фірми,  то 1998 року  їх  виявлено  вже  2  тисячі  700. Ідеологією   проекту   передбачається   через  невелике  податкове навантаження залучити до оподаткування широку  податкову  базу,  а відтак  здійснювати  контроль  за  основними  грошовими потоками в державі, запобігаючи відпливу їх у тінь.

 

     Порівняно невисокі  ставки  збору  не  спричинять   помітного зростання  цін.  Так,  наприклад,  частка  вартості,  скажімо,  по векселях,  не перевищує 0,1 відсотка.  Ось приклад.  У  1998  році комбінат  "Криворіжсталь"  уклав  2  тисячі  115  договорів.  Якщо застосувати повністю цей закон,  комбінат за рік  заплатив  би  58 тисяч  гривень  гербового  збору,  це  становить  0,0006  відсотка вартості укладених договорів. Таких прикладів багато, я їх не буду перераховувати.

 

     Стисло про   суть  законопроекту.  Передбачається  маркування договорів,  векселів та установчих  документів  марками  гербового збору залежно від суми договору, векселя чи статутного фонду. Збір сплачується через придбання в установах Ощадбанку марок  гербового збору вартістю від 1 гривні до 800.

 

     Платниками цього збору є суб'єкти підприємницької діяльності. Не  сплачують  такого  збору  фізичні   особи   й   установи,   що використовують бюджетні кошти або кошти цільових фондів.

 

     Надходження від  збору в обсязі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету, а решта 20 відсотків - до обласних бюджетів. У Державному  бюджеті України на 1999 рік передбачено надходжень від гербового збору 500 мільйонів гривень - до  державного  бюджету  і 125   мільйонів  -  до  місцевих  бюджетів.  Тобто  загальна  сума надходжень передбачена в розмірі 625 мільйонів гривень.

 

     У законопроекті  передбачено,  що   питання,   пов'язані   із замовленням,  одержанням,  транспортуванням  і  реалізацією  марок гербового збору розв'язуються Ощадбанком України, тобто додаткової якоїсь  мережі створювати не потрібно.  Як ви знаєте,  сьогодні це вже робиться на практиці.

 

     Отже, реалізація  закону,  проект  якого   пропонується,   не потребує   значних   державних   витрат  та  створення  додаткових державних структурних підрозділів.

 

     Слід наголосити, що науково-експертне управління Секретаріату Верховної  Ради України дало позитивний висновок про проект Закону України про гербовий збір із  пропозицією  про  його  прийняття  в першому  читанні.  Позитивний  висновок  надійшов  і від Інституту держави і права Національної академії наук України.

 

     Проект Закону про гербовий збір був поданий до Верховної Ради ще  в  листопаді  минулого року.  За час,  що минув,  маємо певний досвід застосування однойменного указу Президента  України  від  6 листопада 1998 року.  Цей досвід,  а також звернення й пропозиції, що надійшли від платників, свідчать, що гербовий збір має право на існування,  але є ряд неузгоджених питань,  які треба буде під час доопрацювання законопроекту до другого читання вирішити.

 

     Зокрема, треба  вивести  з-під   оподаткування   неприбуткові організації, котрі визначені чинним законодавством (це громадські, профспілкові організації,  політичні  партії,  доброчинні  фонди), тобто  розширити  перелік таких організацій.  Чітко виписати норму про виведення з-під оподаткування товарів,  придбаних у роздрібній торгівлі  і  у  сфері  побутових послуг,  оскільки там укладаються договори  на  невелику  суму,  і   маркування   кожного   викликає нарікання.  Треба  запровадити  норму,  за  якою в разі збільшення фактичних розмірів господарських операцій платник самостійно  може доклеювати  ці  марки,  і  ввести  замість  чинної  тепер місячної звітності  щоквартальну,  а  потім,  може,  й  піврічну,  щоб   не завантажувати бухгалтерський апарат.

 

     Водночас із  проектом  Закону  про гербовий збір пропонується розглянути поданий Кабінетом Міністрів проект Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів, тобто узгодити цей законодавчий акт з чинними.

 

     Декілька слів стосовно критики  цього  законопроекту.  Багато проблем,  що постали за оці два,  навіть практично вже три місяці, здебільшого розв'язано.

 

     Стосовно альтернативного   законопроекту,    який    сьогодні розглядатиметься.  Розрахунки  свідчать:  сьогодні  відповідно  до звітності    обліковується    близько    80    тисяч     учасників зовнішньоекономічної   діяльності,   з   них   активну  діяльність провадять 30 відсотків,  тобто десь 24  тисячі  підприємців.  Якщо застосувати  ті  ставки,  то ми зберемо ні мало ні багато - всього 32-34 мільйони гривень.  А якщо брати до уваги суму, передбачену в бюджеті  -  625  мільйонів  гривень,  то  зазначені  ставки  треба збільшити практично в 19 разів,  тобто оці кошти перекласти на тих виробників,   які  купують  або  завозять  імпортні  комплектуючі, сировину й матеріали.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олексію   Івановичу.    Запишіться    на запитання. Будь ласка, п'ять хвилин. Висвітіть список.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - Олексій Андрійович Марченко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область, фракція Народного руху України.  Шановний доповідачу! Без сумніву, нам   треба   впорядковувати   оподаткування   тих  операцій,  які відбуваються на внутрішньому ринку України,  і тих,  які проводять суб'єкти  зовнішньоекономічної діяльності.  Але гербовий збір - це фактично  новий  вид   податку.   Проте   всюди   декларується   і Президентом,   і   Кабінетом  Міністрів,  і  народними  депутатами України,  що треба  зменшувати  податковий  тиск  на  вітчизняного товаровиробника,  аби запрацювало виробництво.  То як ви вважаєте, чи не  буде  цей  додатковий  податок  пригноблювати  вітчизняного виробника  і  чи  не  доцільно  було  б  запровадити гербовий збір стосовно тільки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.  І.  Дякую за запитання.  Одним із  принципів  цього закону  є  поширення  його  норм  на  велику  кількість  суб'єктів підприємницької діяльності. Тобто ми бачимо, що сьогодні практично оця  сума  - 625 мільйонів - може бути розкладена на 800 тисяч тих зареєстрованих підприємців,  які  на  сьогодні  є.  Як  приклад  я називав велике підприємство "Криворіжсталь". Воно заплатило б 1998 року за всіма договорами 58 тисяч, тобто це для нього не проблема. Проблема в іншому:  багато критики надходить від тих структур, які не  хочуть  реєструвати  ці  договори  і,   як   то   кажуть,   їх висвітлювати.  Тому  розробники  якраз і мали на меті,  що названа сума  буде  залучена  з  того  сектора,  який  сьогодні  практично ухиляється від оподаткування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Марченко.  Будь ласка.  За ним - депутат Сахно.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська   область).   Дякую,   Адаме   Івановичу.   "Відродження регіонів". Перше запитання, Адаме Івановичу, до вас. Скажіть, будь ласка,  що це в нас за каста  така  привілейована  з'явилась,  яка сидить у колишній ложі Президії Верховної Ради і диригує,  корегує всі наші рішення,  які ми приймаємо?  Я прошу  навести  порядок  і пересадити їх до залу.

 

     Друге запитання поставить Сергій Матвієнков замість мене.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо встигне. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Алексей Иванович, я хочу задать вопрос от имени директоров крупных промышленных предприятий.  Мы  все  говорим  об уменьшении налогового пресса. Давайте сравним 1 января 1998 года и 1 января 1999 года.  Добавили гербовый сбор, добавили 10 процентов амортотчислений.

 

     Сейчас касательно  гербового  сбора  ситуация  такая.  Россия прошла уже этот путь,  она от него отказалась.  Мы говорим о  том, что должны собрать средства в бюджет:  из 47 миллионов набрали 12. Те,  кто не платил, так и не платят, те, кто были в тени, в тени и остались.  Мы взвалили налоговый пресс на те предприятия,  которые сегодня еще несут налоговое бремя.

 

     Каково ваше мнение по  этому  поводу  сугубо  как  гражданина Украины, а не как налоговика?

 

     ШИТРЯ О.І. Дякую. І як громадянин України, і як податківець я за те,  щоб податковий тиск зменшувався до тих обсягів, за яких ми з вами могли б фінансувати витрати держави в розумних розмірах.

 

     Стосовно того,  чому  тепер  надходить  дуже  мало коштів.  Я нагадаю,  що в січні надійшло 5,1 мільйона гривень, у лютому - вже практично вдвічі більше,  у березні, тобто за оці 15 днів, ця сума вже становить близько 8 мільйонів.

 

     Тепер як має бути і що є.  Те,  що  будьякий  закон  потребує адміністрування  і  виконання,  це  ми  розуміємо.  Але  ось такий приклад.  Мале приватне підприємство "Салют"  (місто  Луганськ)  у січні 1997 року уклало 762 договори. Цього року воно уклало тільки 32 договори.  Чому?  Бо була можливість,  поки вводився цей указ у дію,  переоформити  всі договори груднем місяцем.  А в нас ідеться про договори, зареєстровані в 1999 році.

 

     Якщо б в указі Президента і в законопроекті було б  записано: "сплачується за договорами,  які діють у 1999 році",  то незалежно від того,  коли укладено договір, суб'єкт господарської діяльності платив би цей податок.

 

     А суму,  про яку ви говорите,  я вам назвав. Вона для великих підприємств складає 50-60 тисяч на рік,  а для невеликих -  зовсім незначні суми.  Одначе проблема є.  Шалена критика та нарікання на огріхи в адмініструванні - все це правильно.  Але  є  ще  й  інший суттєвий  момент:  не дуже хочуть наші підприємці реєструвати свої договори. І ми мусимо вжити заходів щодо цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Було запитання Олексія Марченка і до головуючого. Я  пояснюю,  що  там  сидить  не  каста,  а вельми поважна фракція Селянської партії. Це перше.

 

     Друге. Вони  там  перебувають  через  те,  що  деякі  фракції (зокрема  і  фракція  Руху,  і "Реформи-центр") не погодили нового порядку розміщення членів  фракцій  у  сесійному  залі.  Внаслідок утворення та роздрібнення деяких фракцій дано доручення Комітету з питань  Регламенту  найближчим  часом  розробити  новий  план   їх розміщення  в  залі.  Так  що  я  прошу  не  ображати ваших колег, Олексію. Не ображайте їх.

 

     Будь ласка, сідайте, Олексію Івановичу.

 

     Депутате Терьохін,  на трибуну,  будь  ласка.  П'ять  хвилин. Сергію  Анатолійовичу,  там  усе  зрозуміло.  За  п'ять  хвилин ви повинні довести переваги свого законопроекту,  а не політики.  Про законопроект говоріть, і за п'ять хвилин встигнете.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Адаме  Івановичу,  я  дуже  рідко  говорю  про політику.  Але для того,  щоб зал усе зрозумів чіткіше, мені треба як  мінімум  10  хвилин.  Я  прошу  надати,  бо за Регламентом для співдоповідача має бути 20 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  працюємо  за  скороченою  процедурою.  Сергію Анатолійовичу, починайте, а там побачимо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  На розгляді у нас є два законопроекти.  Перший був  поданий  Кабінетом  Міністрів  під відповідний указ Президента, який, на жаль, діє. Так ось, спочатку стосовно першого законопроекту,  президентського. Юридичний аналіз його  свідчить  про  те,  що гербовий збір є різновидом податкових зборів,  повний перелік яких визначено Законом України про систему оподаткування.   З   цього   випливає,   що  порядок  застосування податкових зборів цілком урегульований чинними законами  з  питань оподаткування   та  не  підпадає  під  дію  пункту  4  "Перехідних положень" Конституції України.

 

     Закон України про  порядок  встановлення  ставок  податків  і зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування,  який ми прийняли,  подолавши вето Президента  (347 голосів було),  визначає,  що запровадження нових податків належить до виключної компетенції Верховної Ради України.

 

     Верховна Рада України з таких причин нещодавно відхилила  два проекти  законів  з  оподаткування,  поданих  Президентом  України водночас із виданням відповідних указів.

 

     Економічний аналіз законопроекту свідчить про таке.

 

     Перше. Назва закону - "про гербовий  збір"  -  не  відповідає його економічному змісту. Гербовий збір використовувався в історії оподаткування у XVII-XIX століттях як плата за придбання паперових бланків для листування з органами влади (судові звернення,  скарги до органів держави тощо). У ХХ столітті було визнано, що обмеження права  громадян  вільно звертатися за захистом або з апеляціями до влади є аморальним, і гербовий збір було повсюдно скасовано.

 

     У проекті закону,  запропонованому Президентом, гербовий збір має   інше   економічне   навантаження.   Це  фіксований  податок, пов'язаний із сумою угод,  номіналу векселів та  статутного  фонду підприємств,  що створюються. Фактично це гібрид податку з обороту і державного мита.

 

     Друге. Гербовий збір дублює інші податки,  які застосовуються в Україні, а саме.

 

     При нотаріальному  посвідченні договорів сплачується державне мито або плата за вчинення нотаріальних дій.  Відповідно до статті 44 Цивільного кодексу додержання письмової форми договору обмежене незначною кількістю їх видів. В інших випадках сторони мають право укладати  угоди за мовчазною згодою (стаття 42),  в усному вигляді (стаття 43) або взагалі не укладати договорів (при розрахунках  за допомогою рахунків-фактур, готівкою, чеками, картками тощо).

 

     Висновок: застосування  марок  гербового збору для маркування договорів дублює державне мито і призводить до значного збільшення бюрократичного апарату.

 

     Маркування установчих  документів  дублює  плату  за державну реєстрацію та мито за нотаріальне  посвідчення  таких  документів. Сьогодні,   коли   внаслідок   здійснюваної  соціально-економічної політики дедалі більше людей  опиняється  на  вулицях,  коли  вони змушені самі собі шукати роботу,  запровадження додаткових поборів під час реєстрації  є  не  тільки  економічно  безглуздим,  але  й аморальним.

 

     Висновок: додаткове  маркування  установчих документів дублює плату за державну реєстрацію та мито  за  нотаріальне  посвідчення установчих   документів,  а  також  зумовлює  зменшення  кількості самозайнятого населення та збільшення числа безробітних.

 

     Те саме стосується маркування вексельних  бланків.  У  нас  є державне  мито за видачу вексельних бланків,  і гербовий збір його просто дублює.

 

     Третє. Гербовий збір дискримінує малі й середні підприємства, збільшує  картотеки  великих  підприємств.  Якщо  ви подивитеся на ставки,  то побачите "регресивний"  характер  ставки  податку,  що призводить  до  дискримінації  малих  і середніх підприємств.  Так господарство,  яке укладає 100 угод по 2 тисячі гривень кожна, має сплатити 100 гривень,  тоді як господарство,  що уклало 1 угоду на 200 тисяч гривень,  сплачує всього 7 гривень.  Тобто зрозуміло, на догоду яким компаніям цей гербовий збір взагалі було вигадано.

 

     Аналіз практичного   застосування   норм  відповідного  указу протягом січня-лютого 1999 року свідчить  про  наявність  ключових суперечностей  між  його  нормами  та  нормами  чинних  кодексів і законів України,  при цьому численні правові  колізії  трактуються виконавчою владою не на користь платників збору.

 

     Так, наприклад,    незважаючи    на    те,   що   договір   є цивільно-правовою категорією,  яка не передбачає певної  кількості обов'язкових  письмових  копій,  встановлено,  що  кожен примірник договору підлягає маркуванню (тобто як мінімум два).

 

     Незважаючи на те,  що договір може  укладатися  за  мовчазною згодою  або  в  усній  формі,  встановлено  обов'язкове маркування документів  касового  обліку,  касових   чеків   або   банківських платіжних документів.

 

     Незважаючи на те, що обов'язки з виготовлення марок, щоб вони не  могли  бути  використані  повторно,  покладаються  на   Мінфін України, встановлюється обов'язкове погашення марок печатками обох сторін договору тощо.

 

     Протягом грудня  1998  -  січня  1999  років  було   прийнято абсурдні  з  погляду  логіки  та економіки рішення.  Ну,  скажімо, шановні народні депутати,  погляньте на глибину визиску податкової інспекції.

 

     Якщо встановлено,  що договір укладається листом,  телеграмою або факсом, маркуванню підлягають такі листи, телеграми або факси. Так   ось   виникає   запитання:  якщо  договір  було  укладено  з використанням електронної пошти, телефону або пейджера, куди треба клеїти марку гербового збору?

 

     Якщо вартість  товарів  або  послуг  визначити неможливо,  то маємо  правило,  що  беруться  дані  за  попередній  рік.  Виникає запитання:  а  якщо  не  було  даних  за попередній рік,  чи можна використовувати дані за позаминулий рік,  за 1991 рік або за  1913 рік?

 

     Якщо вартість   товарів   або  послуг  не  визначається,  для розрахунку беруться оціночні дані вартості товарів за  весь  строк дії договору,  наперед. І виникає запитання: чи знає сам уряд курс гривні на останній рік дії його програми "Україна - 2010"?

 

     А ось послухайте уважно цей перл: "Якщо договір укладається в усній  формі,  він вважається укладеним,  коли з поведінки особи є зрозумілою її воля укласти такий  договір".  У  нашій  Конституції записано,  що  шлюб  грунтується  на  добровільному  волевиявленні чоловіка та жінки.  І то є теж договір,  але незрозуміло, куди там клеїти марки гербового збору.

 

     Аналіз поточних   надходжень   від   сплати  гербового  збору свідчить ось про що. У розрахунках надходжень було взято відомості про  кількість укладених договорів,  банківських розрахунків та їх сум.  Одначе в ситуації,  коли понад 50 відсотків економіки у  нас перебуває  в  нелегальному  обороті,  сума,  зазначена  в  доходах зведеного бюджету, щонайменше вдвоє завищена.

 

     Крім того у зв'язку з  тим,  що  суми  збору  включаються  до валових  витрат,  за  умови  виконання бюджетного плану доходи від податку на прибуток (а отже,  доходи місцевих  бюджетів),  шановні депутати,  зменшаться приблизно на 220 мільйонів гривень. Тобто за обіцяних доходів місцевих бюджетів з цього джерела в 125 мільйонів гривень насправді дасть мінус 95 мільйонів гривень по валу.  Тобто це є збір, який знищує доходи місцевих бюджетів.

 

     За підсумками січня-лютого 1999 року було  зібрано  менше  19 мільйонів  гривень,  що  в  п'ять  разів  менше планових бюджетних доходів.  Аргументи про те,  що перші місяці запровадження податку не є показовими,  розбиваються самим плануванням доходів, коли при середньомісячному річному показнику в 60 мільйонів гривень  доходи першого   місяця   відстають   від  нього  в  15  разів  (це  1500 відсотків!).  Усе це  свідчить  про  навмисне  завищення  доходної частини бюджету з боку виконавчої влади.

 

     Підсумок аналізу законопроекту, поданого Президентом України, зводиться до того,  що він є ворожий  для  економіки,  заганяє  її дедалі  більше  в тінь,  а не бореться з нею,  надає бюрократичним органам  новий  важіль  для  корупції  та  розголошення   таємниць підприємницького характеру.

 

     Що ж   пропонує   наш   комітет?   Оскільки   ми,   на  жаль, проголосували за доходи зведеного бюджету від стягнення  гербового збору в сумі 625 мільйонів гривень, котрі, як ви зрозуміли, ніколи не будуть виконані,  і Верховна Рада має повернутися до цього  під час розгляду бюджету за підсумками першого кварталу цього року, ми пропонуємо скасувати гербовий збір всередині  України  як  поганий податок,  як  ворожий  податок для нашої економіки,  і запровадити його  до  кінця  цього  року  тільки  на  ввізні  вантажні   митні декларації.   Передбачено   також  запровадити  додатковий  важіль протекціонізму для імпортної продукції, яка надходить в Україну за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів,  цільових фондів, міжнародних кредитів чи позик.

 

     Загальне збільшення збору становитиме близько 1 відсотка. Наш комітет  вважає,  що  за  планового обсягу імпорту в 14,5 мільярда доларів (за бюджетними розрахунками)  ми  зберемо  щонайменше  420 мільйонів гривень. І це є реальний збір, який не зачіпає внутрішню економіку, але виконує і протекціоністську, і фіскальну функції.

 

     Тому я  пропоную  дружно  відхилити   законопроект,   поданий Президентом  України,  і  прийняти в першому читанні законопроект, поданий Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності,  щоб після   його   остаточного  прийняття  указ  Президента  згідно  з Конституцією втратив чинність.

 

     І останнє.  Я  просив  би,  щоб  у  постанові  про  прийняття законопроекту  в  першому  читанні  було  записано,  що  ми  маємо остаточно розглянути цей законопроект у перший  пленарний  тиждень квітня, бо розгляд цього питання відкладається вже чотири місяці.

 

     Я дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу,  дякуємо вам, але невідомо, куди клеїти марку за таке перевищення регламенту.

 

     Будь ласка,  запишіться на запитання.  Три хвилини. Висвітіть список.

 

     Депутат Безсмертний. За ним - депутат Моісеєнко.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,   НДП).   Фракція   Народно-демократичної   партії.  Сергію Анатолійовичу!  Маємо дві проблеми.  Перша - це  дія  відповідного указу.  І  друга - це сума,  передбачена бюджетом.  Ви економіст і добре розумієте,  що розбіжність навіть у 10 або 5 мільйонів, - це вже  занадто  багато  з огляду на Закон про бюджетну систему.  А в Законі про бюджетну систему йдеться про те,  що в  разі  прийняття рішення,   яке   завдасть   збитків   бюджету,   такі  суми  мають компенсуватися тим органом,  який приймає  це  рішення.  Поясніть, будь ласка, ці колізії.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Колізій  ніяких  немає.  Щодо  першого запитання.  Відповідно   до   пункту   4   "Перехідних   положень" Конституції  указ  Президента  діє до моменту,  коли Верховна Рада приймає закон з цього питання.  Коли ми остаточно приймемо  закон, проект якого запропонований комітетом,  в останніх положеннях буде записано:  з огляду на  те,  що  цей  закон  регулює  всі  питання гербового   збору,   указ  Президента  України  втрачає  чинність, знову-таки відповідно до Конституції.

 

     Стосовно другого запитання. Шановний депутате Безсмертний! Ми маємо   чесно   ставитися  до  реципієнтів  -  отримувачів  грошей державного бюджету.  Я вам ще раз повторюю,  що за підсумками двох перших  місяців  ми одержали у п'ять разів (у п'ять!) менше грошей від цього збору,  ніж було заплановано.  І тому зрозуміло всім, що ті  неможливі  доходи,  які  планувалися  Міністерством  фінансів, ніколи  не  будуть   виконані.   Якщо   ми   перейдемо   на   базу оподаткування,  контрольовану митними органами,  ми знатимемо,  що там є чітка база,  чітке адміністрування й чіткі доходи.  Я просив би знову порахувати: при валовому обсязі імпорту в 14,5 мільярда і при визначеній статистичній кількості угод у нас виходить  близько 420  мільйонів гривень.  Але це реальні кошти,  а не фіктивні,  що записані в Державному бюджеті, на жаль.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію   Анатолійовичу,   я   коротке   запитання поставлю  і таку саму ("так" або "ні") коротку відповідь у зв'язку з цим прошу дати. Чи будуть підстави у Президента накласти вето на закон, який втручається в Державний бюджет? Так чи ні? І все.

 

     ТЕРЬОХІН С.  А.  Шановний Адаме Івановичу, у Президента є, на жаль,  підстави накласти вето  на  все,  що  він  бачить.  Тому  я думаю...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины, председатель Всеукраинского  союза  за  возрождение  СССР.  Сергей Анатолиевич,   вы   недавно   достаточно   активно  участвовали  в номинациях,  связанных с определением "Людини  року".  Вы  неплохо смотрелись на телевидении в таком хорошем фраке, скажем так, и так далее.

 

     Но меня сегодня волнует вопрос,  как будет  применяться  этот закон  в таком конкретном случае.  Сегодня идет собрание "Злагоди" во дворце "Украина".  Так вот как будут гербовые сборы  собраны  с тех,  кто  там  сегодня  проедает  и  пропивает  (и  по телевизору показывают это все) за счет государственного бюджета?

 

     И еще у меня возник такой вопрос:  а будет ли собран гербовый сбор  с  тех  талонов  на  обед,  ужин  и  так далее,  которые уже показывал  наш  товарищ  Охрименко  депутатам  и  приглашал  наших избирателей, в первую очередь киевлян, кому нечего есть, чтобы они подошли и попросили у них обед за счет гербового сбора?

 

     Ответьте, пожалуйста.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я дякую.  Трохи не по темі,  але можу  сказати таке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви скажіть, буде гербовий збір чи не буде.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Адаме Івановичу,  я перепрошую. Перше. На тому зібранні,  на якому ви мене бачили,  я був у депутатському піджаку спеціально, а не у фраці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так  що,  у нас є вже уніформа депутатська?  Я не знаю такого. Це ви відкриття зробили.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Стосовно другого запитання. Якщо наших шановних делегатів   цього   зібрання   годуватимуть   товарами  імпортного походження,  а це як правило й робиться,  то  так,  гербовий  збір буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!   Ми   домовились  розглядати  за  скороченою процедурою, тому будьте уважні. Депутат Єльяшкевич на місці, отже, зрозуміє.

 

     Оскільки є  два  законопроекти,  то  зрозуміло,  що першим ми будемо голосувати законопроект,  поданий Президентом. Тому йдеться саме про нього: два за, два проти. Я називатиму прізвища.

 

     Депутат Масенко?  Десь вийшов.  Депутате Кириленко,  ви за чи проти?  Вирішують.  Депутат Баулін? Баулін проти. Депутат Семенюк? Немає.  Депутат Сергієнко проти? Депутат Мироненко? Проти. Депутат Черняк?  Проти.  Депутат Гусак?  Депутат  Гавриш?  Проти.  Депутат Єхануров? Проти. Депутат Єльяшкевич? Депутат Вітренко? Проти.

 

     Шановні колеги,  пропоную зробити ось як. Оскільки всі проти, то я ставлю на голосування  це  питання.  Ну  немає  жодного,  хто захищав би.

 

     Олексію Івановичу, будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.  І.  Шановні  народні  депутати!  Я  тільки  ще  раз наголошу,  що ми з вами,  приймаючи бюджет,  підтвердили право  на існування цього закону.  І 625 мільйонів закладено в бюджеті. Тому ситуація,  коли немає жодного депутата за,  викликає дуже  великий подив.

 

     По-друге, Сергій  Анатолійович  дуже  красномовно  виступив і використав увесь свій ораторський хист.  Але багато з того, що він говорив,  випливає лише з його розуміння цього законопроекту.  Всі приклади,  які він наводив про телефон,  про все те, куди клеїти і таке  інше  -  це просто надумане,  цього немає.  Усні договори не підлягають маркуванню - це однозначно.

 

     Тепер стосовно імпорту.  Ніяких там 440 мільйонів не буде, бо сьогодні,  я вам називав,  24 тисячі тих, хто займається імпортом. То будьте ласкаві розділити 440  мільйонів,  які  називав  депутат Терьохін,  на оці 24 тисячі,  і ви побачите, яке буде навантаження на тих імпортерів.

 

     Тому прошу під час голосування все-таки врахувати  пропозиції Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  треба визначатися.  У нас є два законопроекти, будемо голосувати. Я тільки зауважу, що йдеться про закон,  який безпосередньо стосується бюджету. Прошу це врахувати, і будемо визначатися.

 

     Ставиться на голосування проект  закону,  внесений  Кабінетом Міністрів   під   указ   Президента   про   гербовий  збір.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 33.

 

     Напевно, зрозуміло.  Бо, мабуть, ті, хто за цей законопроект, тепер, на превеликий жаль, перебувають в іншому залі.

 

     Ставиться на  голосування  законопроект  про  гербовий  збір, внесений групою народних депутатів - членів профільного Комітету з питань  фінансів і банківської діяльності.  Прошу визначитися щодо прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     "За" - 279.

 

     Рішення прийнято.

 

     Але хто буде наповнювати бюджет,  як буде працювати бюджет, - на  це запитання ще треба відповісти.  Добре,  прийняли.  Це право Верховної Ради.

 

     Шановні колеги,  сядьте,  будь ласка.  Займаймося кожен своєю роботою:  я  - своєю,  а ви - своєю.  Зрозуміли?  Зрозуміли.  Дуже добре.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Ви знаєте,  скільки в нас ще ратифікацій?  У нас  сотня  ратифікацій.  Ми  заборгували дуже з цього питання.  Я прошу зосередитись.  Уже протягом двох днів у нас перебуває велика група  працівників Кабінету Міністрів.  Мабуть,  корисніше було б, аби  вони  працювали  на  своїх   робочих   місцях,   розв'язували кардинальні проблеми народногосподарського комплексу,  а ми їх для того швиденько відпустили, вирішивши питання ратифікації.

 

     Тому, шановні колеги, будь ласка, будьте уважні.

 

     Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію  Договору між  Україною  і  Латвійською  Республікою  про  співробітництво в галузі соціального забезпечення.

 

     Прошу підтримати.  Питання  зрозуміле.   Голосуємо,   Наталіє Михайлівно.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги,  ще раз прошу зосередитися.  Прошу підтримати законопроект.  Голосуємо.  Давайте   дружно   мобілізуємося.   Він інтересів України не зачіпає, а допомагає.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосується проект Закону про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 207.

 

     Від профільного комітету - депутат Мусієнко. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги!  У мене таке запитання: що має ще статися чи скоїтися в нашій державі,  аби ми  врештірешт зрозуміли:  ратифікація  міжнародних  договорів  і  угод  - єдиний важіль,  за допомогою якого Верховна Рада має  змогу  впливати  на зовнішню політику нашої держави, насамперед економічну.

 

     Адаме Івановичу!   Колеги!  Ми  на  сьогодні  маємо  зовнішню заборгованість у розмірі 11,5 мільярда доларів.  Ми не знаємо,  де знайти  гроші,  ми позичаємо.  Треба десь 2 мільярди тільки на цей рік, щоб розрахуватися за проценти.

 

     Я від імені фракції виборчого блоку соціалістів та селян, від імені   комітету   категорично  наполягаю  на  тому,  щоб  питання ратифікації розглядалися згідно  з  Регламентом.  Навіть  якщо  це скорочена процедура,  все одно мають бути доповідь, співдоповідь і запитання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,   я   інформую,   що   є позитивний  висновок,  зокрема й вашого комітету.  Ви розглядали й дали  згоду  на  прийняття  цього  законопроекту.  Є  також  згода комітету, який очолює депутат Гуренко.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Шановні колеги,   пропонується  прийняти  проект  Закону  про ратифікацію Договору про дружні відносини  і  співробітництво  між Україною  та  Аргентинською  Республікою.  Тут економічних проблем немає.  Прошу підтримати.  Це типовий  договір,  який  не  вимагає ніяких витрат.

 

     "За" - 233.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Пропонується прийняти   проекти   законів   про   ратифікацію консульських конвенцій  між  Україною  і  Республікою  Узбекистан, Україною і Турецькою Республікою, Україною і Туркменистаном.

 

     Ставлю на голосування в такому порядку: про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і  Республікою Узбекистан. Прошу підтримати.

 

     "За" - 215.

 

     Шановні колеги,   ще   раз  наголошую:  це  законопроект  про консульську конвенцію,  він також не зачіпає  економічних  проблем між Україною та Узбекистаном. Прошу визначитися.

 

     "За" - 222.

 

     Прошу мобілізуватися. Ще раз голосуємо. Шановні колеги, я вас розумію.  Коли  ми  розглядатимемо  економічні  угоди,  то  будемо ставити  запитання.  А якщо йдеться про консульську угоду,  що тут незрозумілого?

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Ставлю на   голосування   проект   Закону   про   ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Туркменистаном (Шум у залі).

 

     "За" - 205.

 

     Я прошу  народного  депутата  Марченка  не  заважати  роботі. Шановні колеги,  голосуємо за ратифікацію  Консульської  конвенції між Україною і Туркменистаном.

 

     Я розумію,  декому  з  депутатів  хочеться поговорити.  На те будете мати можливість. Під час "Різного" поговорите.

 

     "За" - 207.

 

     Не приймається.

 

     Ставлю на   голосування   проект   Закону   про   ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Турецькою Республікою. У нас є "Різне". Тоді висловитесь.

 

     "За" - 171.

 

     Не прийнято.

 

     Шановні колеги,  я ще  раз  прошу:  там,  де  все  зрозуміло, давайте будемо голосувати.  Там, де є економічні питання чи те, що зачіпає ті або ті інтереси,  звичайно, ми обміняємося думками. Але якщо укладається консульська угода, що тут незрозумілого? Чому вам хочеться поговорити?  Це захист прав наших громадян у тій або  тій державі.  Чому  ви  перетворюєте  це  на  балаган?  Буде  "Різне", поговоримо.

 

     Шановні колеги,  я пропоную голосувати в  поіменному  режимі. Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 138.

 

     Дякую.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі проект Закону про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Туркменистаном.

 

     "За" - 228.

 

     Дякую.

 

     Голосуємо проект   Закону   про   ратифікацію    Консульської конвенції між Україною і Турецькою Республікою. Прошу визначитися.

 

     Шановні колеги,    коли   ми   розглядатимемо   документи   з економічних  проблем,  обов'язково  доповідачі  будуть.   Депутате Марченко, я зараз поставлю на голосування пропозицію про виведення вас із залу (Шум у залі).

 

     "За" - 160.

 

     Шановні колеги!  Народний  депутат  Марченко  грубо   порушує Регламент.  Я  прошу  прийняти  рішення про позбавлення його права брати далі участь у нинішньому засіданні.  Прошу проголосувати  за позбавлення депутата Володимира Марченка права брати далі участь у сьогоднішньому засіданні.

 

     "За" - 221.

 

     Рішення не прийнято,  але попередження серйозне (Шум у залі). Я вас не лякаю.  Я просто хотів би,  щоб ви вели себе порядно,  як людина з вищою освітою та ще й з деякими ступенями.

 

     Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію  Угоди між  урядом  України  та  урядом Литовської Республіки про морське торговельне судноплавство. Прошу підтримати.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення не прийнято. Прошу по фракціях.

 

     За: комуністи - 72 з 117; НДП - 19 із 27; Народних рух - 22 з 24; "Відродження" - 13 із 17; зелені - 9 із 12; соціал-демократи - 11 із 19;  соціалісти  -  0  із  20;  "Батьківщина"  -  6  із  10; "Незалежні" - 3 з 6; "Громада" - 4 з 11; Рух - 9 із 13; селяни - 5 із 12;  "Реформицентр" - 4 з 8;  прогресивні соціалісти - 0 із  9; позафракційні - 4 з 8.

 

     Ставиться на   голосування   проект  Закону  про  ратифікацію Конвенції про  міжнародні  автомобільні  перевезення  пасажирів  і багажу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 215.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставиться на  голосування проект Закону про ратифікацію Угоди про підтримку і розвиток малого підприємництва в державахучасницях СНД. Прошу визначитися.

 

     "За" - 129.

 

     Прошу по фракціях.

 

     За: комуністи - 74 з 117;  НДП - 11 із 22; Народний рух - 4 з 24;  "Відродження" - 8 із 17; зелені - 6 із 12; соціал-демократи - 12  із  19;  соціалісти  -  0  із  20;  "Батьківщина"  -  2  з 10; "Незалежні" - 1 із 5;  "Громада" - 2 з 10; Рух - 0 із 13; селяни - 1 із 12; "Реформицентр" - 5 із 8; прогресивні соціалісти - 0 із 9; позафракційні - 3 з 8.

 

     Я звертаю  увагу  тих,  хто  дуже  піклується  про   розвиток співробітництва з СНД: подивіться на результати свого голосування.

 

     Ставиться на  голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між  урядом  України  і  урядом  Республіки  Білорусь  про  вільну торгівлю  та  Протокол  між  урядом  України  і  урядом Республіки Білорусь про вилучення з режиму  вільної  торгівлі  до  Угоди  між урядом  України  і  урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року.

 

     Прошу визначитися щодо цієї Угоди.

 

     "За" - 188.

 

     Не приймається. По фракціях.

 

     За: комуністи - 113; НДП - 17 із 27; НРУ - 19 із 24; "Відродження" - 13 із 17; зелені - 3 з 12; СПУ - 0 із 20;  СДПУ(о) - 4 з 19;  "Батьківщина"  -  2  з  10; "Незалежні" - 0 із 5; "Громада" - 1 із 9; СелПУ - 7 із 11; Рух - 7 із 13;  "Реформи-центр" і прогресивні  соціалісти  -  по  нулю  за Білорусь; позафракційні - 2 з 8.

 

     Ставиться на   голосування   проект  Закону  про  ратифікацію Договору між Україною та Республікою Узбекистан про передачу осіб, засуджених   до   позбавлення   волі,  для  подальшого  відбування покарання. Неекономічна проблема, прошу визначитися.

 

     "За" - 205.

 

     Прошу по фракціях.

 

     За: комуністи - 107 із 118; НДП - 21 із 27; Народний рух - 22 з 24; "Відродження" - 13 із 17; зелені - 5 із 11; соціал-демократи

- 7 із 19;  соціалісти - 0; "Батьківщина" - 6 із 10; "Незалежні" - 2  з  6;  "Громада"  -  1 із 9;  Рух - 8 із 13;  селяни - 8 із 10; "Реформи-центр"  -  2  з   10;   прогресивні   соціалісти   -   0; позафракційні - 3.

 

     Шановні колеги,  тоді  давайте  зробимо  таким чином.  Я буду називати  документ,  що   підлягає   ратифікації,   і   називатиму доповідача.  Якщо  будуть  до  нього запитання,  то ставимо по два запитання  кожному  доповідачеві  і  будемо   визначатися.   Немає заперечень?

 

     Розглядається проект    Закону    про   ратифікацію   П'ятого додаткового протоколу до  Статуту  Всесвітнього  поштового  союзу. Заступник   голови   Державного   комітету  зв'язку  Орленко  може відповісти на запитання.

 

     Прошу записатися, хто хотів би поставити запитання.

 

     Є бажання в депутата Єльяшкевича.  Будь ласка.  І в  депутата Гуцола.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Фракция    "Громада".Уважаемые    коллеги! Уважаемый Адам Иванович!  Дело в том,  что мы хоть по  минуте,  но должны  выслушать докладчика и содокладчика по каждому вопросу:  в чем суть  ратифицируемого  документа,  каково  мнение  профильного комитета.  И вопросов по многим документам просто не было бы. Ведь мы должны знать, за что голосуем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це не запитання,  тому  пояснюю.  Шановні колеги, гадаю, ви знаєте, що всі народні депутати з вищою освітою, понад 100 мають учені ступені.  І в кожного з нас є  законопроект, висновок профільного комітету - все зрозуміло. Дехто вже лінується читати? Ну, вибачте.

 

     Депутат Гуцол. Будь ласка, запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Партія зелених.  Скажіть,  будь ласка, яка практична фінансова вигода від даного законопроекту? Це дуже важливо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.

 

     ОРЛЕНКО М.П.,  заступник голови Державного  комітету  зв'язку України. Не зовсім добре чути. Але фінансових і економічних питань у  цьому  законопроекті  немає.  Йдеться  про  зміни  до   Статуту Всесвітнього поштового союзу, прийняті в 1994 році і спрямовані на поліпшення  ефективності  роботи  даної  міжнародної  організації, членом якої Україна є з 1947 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Тобто, шановні колеги,  зрозуміло, що тут економічних проблем немає,  просто треба  підтвердити  доповнення  до  статуту.  Прошу підтримати.   Депутат   Єльяшкевич   підтримує   і   "Громада"   з "Батьківщиною".

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги, прошу підтримати. Ви ж одержали відповідь, що тут   немає  економічних  питань.  У  вас  є  законопроект.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Прошу заступника   міністра   юстиції   Пасенюка   Олександра Михайловича  сісти  до мікрофона.  Розглядається проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та  Республікою  Узбекистан  про передачу  осіб,  засуджених  до  позбавлення волі,  для подальшого відбування покарання (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  ну навіщо ми марнуємо час?  Яка доповідь?  У вас є законопроект. Я вважаю, що представники Народнодемократичної партії повинні дбати,  щоб запропоноване урядом  проходило,  а  не вставляти  палиці  в  колеса  своєму  рідному уряду.  Тоді я вашої дволикості не розумію. Це дволикість, вибачте за слово.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  "Громада".  Уважаемые коллеги!  Я  хочу  еще сказать,   что   надо   все-таки  выслушивать  мнение  профильного комитета: они за или против и почему.

 

     И позвольте задать вопрос докладчику.  Стало известно о  том, что   Украина  выдала  четырех  лиц,  подозреваемых  в  совершении покушения на президента Узбекистана. Связано ли это с ратификацией данного   договора?   И   по   каким   конкретно  документам  была осуществлена выдача названных лиц?  Где уверенность в том, что это не   борьба   с   оппозицией  в  Узбекистане  путем  использования украинских правоохранительных органов?

 

 

 

 ПАСЕНЮК О.М.,   заступник   міністра  юстиції  України.  Дякую  за запитання.  За нашими  даними,  нині  в  Міністерстві  юстиції  на розгляді  тільки  один  матеріал,  і  він не пов'язаний із видачею таких правопорушників. Він ще не розглянутий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Було    слушне    зауваження    депутата Єльяшкевича.   З   вашого  дозволу  я  інформуватиму  про  рішення профільних комітетів перед голосуванням.

 

     Депутат Марченко, Сумщина.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Адам  Иванович,  я  прошу обратить внимание  на  то,   что   Верховный   Совет   именем   государства ратифицирует международный договор, который будет обязательным для выполнения как Украиной,  так и другим государством,  с которым он заключен.

 

     Позвольте напомнить  норму  Регламента,  что  принятие любого документа с нарушением процедуры  определяет  незаконным  принятое решение. Я, Адам Иванович, хочу вам напомнить, что Верховный Совет Украины ратифицировал договора о свободной торговле.  Сегодня весь наш рынок завален иностранными...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, або задавайте запитання...

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Я по мотивам, имею право.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж вам надав слово для запитання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Я по мотивам, имею право. И добавьте 15 секунд. Хочу напомнить,  что под  таким  же  давлением  был  ратифицирован договор с Австрией,  где есть анонимные счета,  где нулевая ставка ПДВ,  и созданы все условия  для  отмывки  черного  капитала.  Это благодаря   такому  ведению  заседания  и  позиции  вашей  фракции коммунистов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Шановні колеги,  доповідаю.  Є позитивні  рішення  профільних комітетів  -  у  закордонних справах і зв'язках з СНД та комітету, який  очолює  депутат  Кармазін.  Прошу  підтримати.  Є  позитивне рішення комітету, підписане депутатом Кармазіним.

 

     Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 215.

 

     Шановні колеги, є рішення профільних комітетів. Я розумію, що декому хочеться засвідчити,  що вони присутні в  залі.  Я  можу  з вашого  дозволу зачитати список присутніх.  Можемо зробити й таке. Прошу  підтримати  законопроект.  Комітет   Кармазіна   підтримує. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я просив  би  першого  заступника  міністра у справах науки і технологій Доценка до мікрофона.

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Рішення  Ради  глав   урядів держав-учасниць  Співдружності  Незалежних  Держав про міждержавну науково-технічну   програму   "Створення   конкурентоздатних    на світовому    ринку    зварних    конструкцій,   ресурсозберігаючих технологій,   матеріалів   та   обладнання    для    зварювального виробництва".

 

     Є запитання?

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

 

 

 СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов. Я поддерживаю ратификацию этого решения,   но  хотел  бы  задать  следующий  вопрос.  Очень  часто исследовательские,  научные,  проектные организации сталкиваются с проблемами,   возникающими   на   границах   наших   стран,  когда оборудование,  которое предполагается  использовать  в  совместных исследованиях  или  для  проведения  тех  или  иных экспериментов, облагается различного рода таможенными сборами,  что  очень  часто препятствует провозу оборудования через наши границы. Предполагает ли это соглашение устранение всяческих таможенных сборов для того, чтобы можно было эффективно развивать сотрудничество?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

     ДОЦЕНКО Ю.П.,  перший  заступник  міністра  у справах науки і технологій  України.  На  жаль,  я  не  дуже  добре  розчув,  але, наскільки  зрозумів,  ідеться про те,  чи не буде втрат грошей під час перетину кордонів. Дуже шумлять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будь  ласка,  зосередьмося.  Ви, напевне,  розумієте,  чому  ми  зацікавлені  в  ратифікації  цього рішення.  Всесвітньо відомі системи й  Інститут  електрозварювання імені  Патона Національної академії наук,  який очолює нинішній її президент.  Прошу  дружно  підтримати.  Гадаю,  це  зрозуміло,  це світова марка України.

 

     "За" - 195.

 

     Оголошую по фракціях. Незрозуміло.

 

     За: комуністи   -   98   із   115;   НДП   -  14;  НРУ  (чому електрозварювання не підтримує?) - 2; "Відродження регіонів" - 12; зелені - 5; соціал-демократи - 4; соціалісти - 20; "Батьківщина" - 10;  "Незалежні" - 4;  "Громада"  -  8;  Рух  -  1;  селяни  -  9; "Реформи-центр" - 2; позафракційні - 6.

 

     Шановні колеги, ще раз прошу...

 

     Будь ласка, депутате Моісеєнко, і голосуємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемый Адам Иванович!  Мне бы хотелось кое-что уточнить в  этом документе.  И  я  хотел бы задать вопрос действительно крупнейшему специалисту в этом  деле  -  Борису  Евгеньевичу  Патону,  который сейчас,  к сожалению,  не может принять участие в нашем заседании, так  как  председательствует,  как  мне   сказали,   на   собрании "Злагоди". А я хотел бы выяснить некоторые моменты. Какие реальные средства получит наш ведущий  институт  для  развития  науки?  Без ответа Патона на этот вопрос я просто не могу проголосовать "за" и думаю,  что  при  рассмотрении  такого  вопроса  ему  нужно   было находиться здесь, в Верховном Совете, а не председательствовать на собрании "Злагоди". Поэтому предлагаю пока данный вопрос отложить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Інформую,  що   доповідачем   з   цього   питання визначений  перший заступник міністра у справах науки і технологій Доценко.

 

     Депутат Чекалін. Будь ласка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Днепропетровск,  фракция Коммунистической  партии Украины.  Уважаемые товарищи депутаты!  Я обращаюсь к  вам,  потому  что  это  сугубо  техническое  решение, направленное  на  то,  чтобы  страны  СНГ  совместно  работали над сварными конструкциями. Сегодня очень много проблем как в Украине, как  в  Беларуси,  так  и в России.  И только совместными усилиями можно   решить   имеющиеся   проблемы   по   мостам,    покрытиям. Межгосударственная программа направлена именно на это. Сегодня все страны  СНГ,  которые  подписали  решение,   работают   над   этой программой. Только Украина не может работать, пока не ратифицирует его.  Это  не  договор,  а  решение   Совета   глав   правительств стран-участниц  СНГ по техническому сотрудничеству.  Я убедительно прошу вас проголосовать "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  в  порядку   інформації повідомляю,  що до обрання депутатом Володимир Миколайович Чекалін був    заступником    генерального     конструктора     Державного конструкторського бюро "Південне".  Отже,  він знає,  про що каже. Прошу  підтримати.  Володимире  Миколайовичу,  підтримайте,   будь ласка.

 

     "За" - 187.

 

     По фракціях.

 

     За: комуністи - 103 з 115; НДП - 13; НРУ - 1 (ну,  зрозуміло,  СНД ж зачіпають);  "Громада" - 4;  СПУ  -  20; СДПУ(о) - 3; "Батьківщина" - 6; зелені - 4; "Відродження регіонів"

- 15;  "Незалежні" - 4;  СелПУ - 7;  Рух - 1; "Реформи-центр" - 2; позафракційні - 4.

 

     Шановні народні депутати,  я дуже прошу... Іване Михайловичу, ви за? Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Мусієнка.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Шановні колеги!  Шановний Адаме  Івановичу!  Я хочу звернутись до колеги Володимира Миколайовича Моісеєнка. Борис Євгенович Патон -  це  постать,  і  якщо  навіть  у  даному  разі, вживаючи відомий термін,  він фізично в палаці "Україна", то душею він з нами (Шум у залі).

 

     І зрозуміймо  врешті-решт,  що   така   ситуація   складалася десятиліттями. Інститут імені Патона - це був профільний інститут, який займався теоретичними розробками.  А  експериментальна  база, запровадження   було   в  Білорусії,  Росії,  Таджикистані.  Треба підтримати інститут,  підтримати Україну в  даному  питанні.  Дуже прошу   представників   усіх  фракцій,  незалежно  від  фракційної приналежності, підтримати ратифікацію рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Михайловичу. Нагадаю, що це виступав представник  профільного  комітету  -  заступник голови Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД.

 

     Прошу, шановні колеги,  підтримати.  Ну,  питання  зрозуміле. Дружно  голосуємо.  Дуже прошу підтримати законопроект.  І депутат Заєць за,  бо він підтримував даний законопроект  від  профільного комітету. І депутат Черняк голосує за.

 

     "За" - 201.

 

     Я прошу  першого  заступника  міністра  зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі  Петрова  сісти  до  мікрофона.  Розглядається проект  Закону  про  ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю (Шум у залі).

 

     Що, з  Білорусією  не  торгуємо,  депутате   Єльяшкевич?   Не торгуємо, так?

 

     Будь ласка,  Костянтине Олександровичу. Одна хвилина - про що йдеться в цьому законопроекті.

 

     ПЕТРОВ К.О.,  перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків  і торгівлі України.  Даним законопроектом передбачається ратифікація угоди  про  режим  вільної  торгівлі.  Режими  вільної торгівлі  встановлені  з  переважною  більшістю  країн  СНД,  і за підсумками до 1997 року і навіть за першу половину 1998 року такий режим зарекомендував себе як режим

 

 найбільшого сприяння розвитку торговельноекономічних відносин. Про це свідчать і цифри, які я можу навести.

 

     Річ у  тім,  що Білорусь за обсягом товарообігу посідає третє місце  серед  країн,  з  якими  торгує  Україна,  після  Росії  та Німеччини. Товарообіг за 1997 рік становив 1 мільярд 300 мільйонів доларів.

 

     Угода не порушує  чинного  законодавства,  оскільки  де-факто підписана в 1992 році, коли ще не набрав сили Закон про міжнародні договори.  Переважна  більшість  її  положень  введені  в  дію   і реалізуються. Вони не суперечать чинному законодавству, адже в нас експорт (поставки нашої продукції) звільнений від оподаткування  й експортного   мита.  Таким  же  чином  врегульовано  оподаткування імпорту з  Білорусі  до  України.  Крім  того,  ПДВ  стягується  з імпортної  продукції,  яка  надходить із Білорусії,  і ратифікація цієї угоди не передбачає скасування цього виду податку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  питання зрозуміле,  його треба  підтримати.  Профільні  комітети  підтримують.  Я  не знаю, відколи  до  міжнародної  торгівлі  причетний  Комітет  з   питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією.  До  угоди  про   вільну торгівлю.

 

     Прошу підтримати,   шановні  колеги.  Позитивні  висновки  є. Депутат Єльяшкевич підтримує (Шум у залі).

 

     "За" - 193.

 

     Прошу по фракціях.

 

     За: комуністи - 106; НДП - 15; НРУ - 15 (розуміють ситуацію); "Відродження" - 11; зелені - 3; соціал-демократи - 5; соціалісти - 7  (Іван  Михайлович  закликав  ніби  голосувати,  правильно  ж?); "Батьківщина" - 2; "Незалежні" - 3; "Громада" - 1; Рух - 9; селяни

- 8;  "Реформи-центр" - 3;  прогресивні соціалісти - 0 (зрозуміло, вони  тільки  на словах за Білорусь і за розвиток співробітництва, насправді - видно як); позафракційні - 5.

 

     Депутате Єльяшкевич,  будь ласка,  підтримайте.  Кому  надати слово? Депутату Кармазіну? Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кармазіна.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська   область).  Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Ми ратифікували угоди про вільну торгівлю  з  країнами  Прибалтики  - тепер під цим приводом до нас надходять не прибалтійські товари, а риба.  Знищено  наш  ринок,  наші  підприємства,  зокрема  одеська "Антарктика", добивається севастопольська "Атлантика" тощо.

 

     Тому в  мене  така  пропозиція.  Може вестися мова тільки про товари власне білоруського виробництва.  Але ми не  можемо  внести застереження в односторонньому порядку і зробити дірку щодо цього. Тут треба ретельніше  дивитися,  бо  можуть  піти  потоками  через Білорусь інші товари.  Тому треба чітко з'ясувати,  про які товари йдеться. І саме тому наш комітет причетний до цього питання, Адаме Івановичу.

 

     Дякую за можливість виступити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Вважаю,    досить   слушне   запитання. Послухаймо відповідь Костянтина Олександровича.

 

     ПЕТРОВ К.О.  Мова йде про двосторонню торгівлю між Україною і Білорусією.   Положенням   статті  5  чи  6  (точно  не  пригадую) врегульоване питання реекспорту.  За цією  угодою  без  погодження двох сторін реекспорт заборонено.

 

     Крім того,   хочу  навести  кілька  цифр  (це  щодо  можливої експансії білоруських товарів).  Протягом 1998 року товарообіг між Україною і Білоруссю становив 950 мільйонів доларів. Незважаючи на зменшення загального обсягу товарообігу на 350 мільйонів  доларів, позитивне  сальдо  на  користь  України  становить  275  мільйонів доларів і не має тенденції  до  різкого  скорочення.  Навпаки,  ця угода  дає  переваги з точки зору реалізації нашого металопрокату, обсяг експорту якого до Росії, на жаль, зменшується. А в Білорусії є попит на металопрокат.

 

     Крім того, є декрет 4 Лукашенка, за яким ми маємо прерогативу щодо збільшення обсягів кооперації. Це передбачено і цією угодою.

 

     Щодо реекспорту, як ви кажете, "чорної" норвезької риби. Такі факти   справді   є,   зокрема   через   Естонію  за  підробленими сертифікатами європейського стандарту, з цим бореться митниця. Але ж це не через угоду про режим вільної торгівлі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Я   бачу,   фракція  "Громада"  одержала позитивну відповідь, готова підтримати.

 

     Дружно голосуємо за.

 

     ПЕТРОВ К.О. Дуже прошу вас підтримати угоду.

 

     "За" - 221.

 

     Шановні колеги,  відповідь була  вичерпна.  Народний  депутат Петренко просить підтримати.  Будь ласка,  голосуємо.  Прогресивні соціалісти теж голосуватимуть.  Iдеться про Білорусію,  з якою  ми хочемо дружити.

 

     "За" - 222.

 

     Депутат Черняк  не  встиг.  Шановні  колеги,  давайте  дружно проголосуємо.  Ми ж  одержали  вичерпні  відповіді  на  запитання. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги,  буквально хвилинку, ще дві екологічні угоди. Я просив би міністра охорони навколишнього  природного  середовища та ядерної безпеки Шевчука сісти біля мікрофона.

 

     Розглядається проект   Закону   про   приєднання  України  до Конвенції про збереження мігруючих видів диких  тварин.  Я  думаю, тут  усе  ясно.  Голосуємо.  Захищаємо  тварин.  Кабінет Міністрів пропонує підтримати, і депутат Сахно підтримує.

 

     "За" - 231.

 

     Дякую.

 

     І такий же законопроект про ратифікацію Конвенції про  оцінку впливу  на  навколишнє  середовище  у  транскордонному  контексті. Мудрий дуже документ. Думаю, варто підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 223.

 

     Шановні колеги, ще раз. Депутат Крук не встиг. Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Пропоную все-таки проголосувати законопроект про ратифікацію Рішення Ради глав урядів держав СНД про міжнародну програму щодо електрозварювання.  Давайте дружно. Відомий академік Толочко просить також. Чому НДП проти? Я не розумію.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 187.

 

     Не розумію, шановні колеги.

 

     Тоді прошу  підтримати  проект Закону про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва.

 

     Слово має перший заступник міністра закордонних справ  Чалий. Будь ласка. І тоді визначимося.

 

 

 

 ЧАЛИЙ О.О.,  перший заступник міністра закордонних справ  України. Шановні народні депутати!  Ви знаєте, що в 1991 році започатковане співробітництво   країн   Чорноморського    регіону.    У    цьому співробітництві беруть участь Росія,  Україна,  Румунія, Болгарія, Вірменія, Азербайджан, декілька інших країн (всього на сьогодні 12 країн).   Відтоді   багато  країн  висловилися  за  те,  щоб  бути спостерігачами в цьому процесі.

 

     У травні минулого року цей процес набув певної  формалізації. Була     створена    Організація    Чорноморського    Економічного Співробітництва. На ваш розгляд вноситься Статут цієї організації. Шість  країн його вже ратифікували.  Статут набере чинності,  якщо відбудеться ратифікація дев'ятьма країнами.

 

     У найближчі два місяці очікується наступне засідання у верхах цієї  організації.  Фінансові  витрати  на  участь України в цьому процесі незначні,  внесок становить близько 150 тисяч  доларів  на рік.  Однак ми отримаємо досить багато переваг, зокрема й участь у роботі Банку Чорноморського Економічного  Співробітництва,  Статут якого Україна ратифікувала.

 

     Ми -   морська   держава.  Регіональне  співробітництво  дуже важливе в цьому регіоні. Воно єднає країни, які належать до різних орієнтацій. Тому Міністерство закордонних справ просить підтримати законопроект про ратифікацію,  враховуючи,  що Україна від  самого початку  активно  сприяла  розвитку  цього  співробітництва  і  що Верховна Рада  України  дуже  активно  працює  в  рамках  ПАЧЕС  - Парламентської      Асамблеї      Чорноморського      Економічного Співробітництва.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре   Олександровичу.   Я   думаю, зрозуміло.  Усі  дружно підтримують.  Голосуємо.  Депутат Чародєєв також підтримує,  бо він зараз там  проводить  відповідну  роботу. Отже, прогресивні соціалісти голосують.

 

     "За" - 220.

 

 

 

 Шановні колеги,  ми  ж  одні   із   засновників   ПАЧЕС,   давайте підтримаємо! Мобілізуйтеся, будь ласка.

 

     "За" - 234.

 

     Дякую.

 

     Шановні колеги!  Запрошую  до  мікрофона  першого  заступника міністра транспорту,  недавнього нашого колегу Костюченка  Леоніда Михайловича. Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом  України  та  урядом  Литовської  Республіки  про   морське торговельне  судноплавство.  Я  хочу,  щоб  ви  послухали,  про що йдеться. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.,   перший   заступник   міністра   транспорту України.  Дякую, Адаме Івановичу. Дякую, шановні народні депутати, за підтриманий проект і скажу чому.

 

     Закон, проект  якого  ми  розглядаємо,  не  потребує   ніяких фінансових  витрат.  Угода  врегульовує  відносини  між Україною і Литвою в галузі морського  судноплавства,  і  її  ратифікація  дає можливість  нам  як  судновласникам  мати  в  державі,  з  якою ми підписуємо угоду - у Литві - такі самі сприятливі умови,  як і для національного  морського  перевізника Литви,  мати такі самі умови для заходу наших суден у порти,  для  завантаження  суден.  І  щоб відповідальність членів їх екіпажів, які заходять у порти України, і членів наших екіпажів,  які заходять на  територію  Литви,  була однаковою   відповідно   до   Міжнародної  конвенції  про  морські сполучення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Михайловичу.

 

     Є запитання   в   представника    міста-героя    Одеси,    де судноплавство справді було колись. Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

 

 

 КАРМАЗІН Ю.А.  Фракція "Громада".  Містогерой Одеса.  Слава  Богу, судноплавство  ще  є  -  в  офшорних  зонах  і  повністю керується Адміністрацією Президента. Так що, Адаме Івановичу, воно є, тільки трошки не для нас.

 

     У мене таке запитання.  Чи передбачено цією угодою,  що арешт суден під українським прапором не допускається?  Бо нас уже Єгипет по  всіх параметрах "взуває".  Ви знаєте,  як Ізраїль знущався над нами...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дипломатичніше, дипломатичніше...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  І  інші  країни  знущались  над  нами.  То  чи передбачено  це  тут,  чи  знову  наш  недолугий уряд не додумався дописати, що не допускається арешт суден, які належать державі?

 

     Дякую.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.  Дякую,  Юрію Анатолійовичу.  Угода  визначає взаємовідносини  між  морськими  адміністраціями  держав,  і в ній виписано положення про погодження  з  державою  арешту  не  тільки судна,  а  навіть  моряка,  який  порушив  чинне  законодавство на території тієї держави, де портується судно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  шановні  колеги,  оскільки  Одеса  підтримує законопроект,  а  більше в нас судноплавства майже ніде немає,  то голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     І ще один законопроект,  який представляє  Леонід  Михайлович Костюченко,   -   про   ратифікацію   Конвенції   про   міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу. Будь ласка.

 

 

 

 КОСТЮЧЕНКО Л.М.  Конвенція,  запропонована  на затвердження,  була підписана членами урядів країн  СНД.  Про  що  йдеться  в  ній.  У конвенції    виписано    міжнародні   норми   взаємовідносин   між перевізниками, відповідальність за вантаж, за перетин кордону і за оформлення    проїзних    документів    (мається   на   увазі   їх ідентифікація).  Згідно з конвенцією квитки,  дорожні  листи  тощо будуть  виконані  у  всіх  країнах СНД,  що підписали цю угоду,  в одному стилі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  все зрозуміло.  Варто підтримати. Треба захистити  і  вантаж,  і пасажирів,  які користуються транспортом. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Шановні колеги,  давайте дружніше,  будь ласка.  Не  вистачає буквально шести голосів. Голосуємо.

 

     Іване Олександровичу, голосуйте, це ж міжнародне питання.

 

     "За" - 212.

 

     Іване Олександровичу,  будь ласка,  займіть місце.  Є рішення вашого комітету про підтримку.  Це не потребує якихось  технічних, економічних розрахунків, суто юридичні моменти.

 

     Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Слово голові  профільного  комітету  депутату Круку.  Дві-три хвилини. Будь ласка.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).  Уважаемые коллеги!  Я прошу все-таки поддержать  мнение двух  комитетов  -  профильного  и Комитета по иностранным делам и связям с СНГ.  Мы очень серьезно обсуждали этот вопрос,  и я хотел бы  убедить  Рух  в том,  что за этот документ надо проголосовать, отбросив какие-то  политические  намерения.  Нам  исключительно  в экономическом плане очень нужен этот документ.  Мы сегодня на всех транзитных перевозках теряем  доходы,  которые  могли  бы  идти  в бюджет.

 

     Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Іван   Олександрович   навіть повернувся, почувши останню фразу, і Рух уже голосує за. Голосуємо дружно.

 

     Голосуйте, Рух. Економічні витрати несемо.

 

     "За" - 214.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи  - 108;  НДП - 22;  Народний рух - 1 (Ну,  я не розумію.  Де ваше  керівництво?  Депутат  Заєць  не  уповноважений представляти,  і тому,  видно,  немає порядку у вас); "Відродження регіонів" - 13; зелені - 5; соціал-демократи - 4; соціалісти - 20; "Батьківщина" - 6; "Незалежні" - 6; "Громада" - 7; Рух - 4; селяни

- 7; "Реформи-центр" - 5; ПСПУ - 0 (молодці); позафракційні - 6.

 

     Шановні колеги,  я звертаюся до двох рухів: не підводьте один одного.  Шановні колеги, прошу підтримати. Яке це має значення, що там є слово "СНД"?  Невже від того щось зміниться?  Це ж про наших людей ідеться,  про виборців, а не про СНД. Ми ж не договір із СНД якийсь затверджуємо.  Ідеться про перевезення товарів  між  нашими державами.

 

     Прошу підтримати. Іване Олександровичу, давайте команду, поки начальства у вас немає. Голосуємо!

 

     "За" - 209.

 

     Тоді ще одне.  Шановні колеги!  Ми проголосували  все,  окрім проекту про ратифікацію конвенції між Україною і Туреччиною. Чалий Олександр Олександрович. Будь ласка.

 

     Якщо є якісь заперечення щодо конвенції з  Туреччиною...  Ну, депутат Марченко не голосує. Що ж надавати вам слово.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Не  проголосовано  дві консульських конвенції:  з Туркменистаном і Туреччиною.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  Туркменистаном  ми  проголосували  чи  ні?  Не проголосували.

 

     ЧАЛИЙ О.О. Це типові конвенції, які регламентують консульські взаємовідносини і захист прав громадян.

 

     Ви ж знаєте, коли в Туреччині сталася пожежа...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Олександре  Олександровичу,  ви зараз відповісте на запитання, і будемо голосувати.

 

     Депутат Стрижко. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Фракция коммунистов. Верховная Рада уже однажды не проголосовала за это соглашение. И не случайно. Дело в том, что правящий режим Турции в течение длительного времени ведет кровавую борьбу против курдского народа.  А в настоящее  время  содержит  в заключении  и  угрожает  смертью лидеру курдского освободительного движения Оджалану.

 

     Известно, что против  задержания  Оджалана,  против  смертной казни выступили многие европейские страны. Не кажется ли вам, что, поддерживая  договорные  отношения  с  Турцией,   мы   тем   самым способствуем приданию турецкому режиму имиджа цивилизованного, что не соответствует действительности?

 

     И не  считаете  ли  вы,  что  Украина   как   демократическое государство   должна   выразить  свое  отношение  к  преследованию курдского народа, к угрозе жизни его лидера Оджалана?

 

     Спасибо.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Наша відповідь дуже коротка.  Ми  в  МЗС  повинні передусім  думати  про  права  власного  народу  і про права наших громадян, які їздять до Туреччини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ви,  напевно,  зрозуміли,  що  в першу  чергу...  Ось  і  Борис  Ілліч  каже,  що  перший заступник міністра має рацію.

 

     Шановні колеги,   давайте   не   сперечатися.    Голосуванням визначимо своє ставлення.  Голосуємо.  Одна справа - курди, а інша справа - українці, яких пів-Туреччини вже там.

 

     "За" - 186.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Тоді пропоную  проголосувати  проект   Закону   України   про ратифікацію  Консульської конвенції між Україною і Туркменистаном. Я думаю, щодо нього немає заперечень. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 215.

 

     Проголосовані? І з Узбекистаном,  і з Туркменистаном? Шановні колеги, вибачте, це проголосовано.

 

     Тепер ще  один законопроект,  і "Різне" буде,  якщо ми дружно проголосуємо.

 

     Пропоную, шановні   колеги,   підтримати   законопроект   про ратифікацію Угоди про підтримку і розвиток малого підприємництва в державах - учасницях СНД.  І тут Рух проголосує,  незважаючи на те що це - СНД.

 

     Голосуємо. Підтримка   і  розвиток  малого  підприємництва  в країнах СНД.

 

     "За" - 151.

 

     Зрозуміло.

 

     Шановні колеги! Час вичерпано. Є ще "Різне".

 

     Хто за те,  щоб сесійне засідання продовжити  до  15  години, прошу визначитися.

 

     "За" - 62.

 

     Зрозуміло.

 

     Шановні колеги,  ми  зараз  завершуємо  роботу.  Нагадую,  що наступного пленарного тижня працюємо в пленарному режимі. Хочу вас поінформувати (бо ми були зайняті,  не знаємо про це), що київське "Динамо"   наступну   гру   проводитиме   з   "Баварією".   Будемо сподіватися, що "Динамо" її здолає.

 

     Оголошується перерва до вівторка.