ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  13  с і ч н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  й запрошені!   Доброго   ранку,  громадяни  України!  Верховна  Рада розпочинає пленарне засідання.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Не всі встигли зареєструватися.  Депутат  Черненко  не  встиг зареєструватися. Будь ласка, реєструємося.

 

     Я так  розумію,  що  значна  частина  чи  не  встигає,  чи не реєструється...

 

     Петре Миколайовичу,  будь ласка.  Я прошу заспокоїтися, зараз розпочнемо роботу.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Шановні наші виборці! У відповідності з  конституційними  нормами  група  народних  депутатів-комуністів підготувала   законопроект   щодо  внесення  змін  до  Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року.

 

     Цей законопроект,  ще раз нагадую,  підтримали  158  народних депутатів, у тому числі й представники інших фракцій.

 

     Зрозуміло, що  нині діюча Конституція України,  незважаючи на її державну значимість,  не є абсолютно досконалою,  і за  останні два з половиною роки її,  мабуть, не критикували тільки ті, хто не читав.  Про це вже не раз говорилося з трибуни Верховної  Ради,  в тому числі й Президентом України.

 

     Однак розгляд   Верховною  Радою  України  вчора,  12  січня, питання  про  звернення  до  Конституційного  Суду   України   для отримання висновку щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України викликав різке протистояння  з  боку депутатських  фракцій  правого спрямування:  Руху,  НДП,  зелених, соціал-демократів (об'єднаних), а також так званих "Незалежних".

 

     Ще раз наголошую в цій  залі  й  звертаюся  до  вас,  шановні колеги:   йшлося  не  про  внесення  якихось  конкретних  змін  до Конституції,  а  лише  про  попередню  формальну  процедуру,   яка вимагається   статтею   159   Конституції.  Така  позиція  нам  не зрозуміла. І фракція комуністів у Верховній Раді України вважає за необхідне  ще  раз  повернутися до цього питання і проголосувати в залі  Верховної  Ради  України  за  те,  щоб  було  дано  офіційне тлумачення відповідності внесеного нами законопроекту вимогам,  ще раз  наголошую,  статей  157  та  158  Конституції  для   можливої подальшої  роботи  у  Верховній  Раді.  Адже  ці  пропозиції  щодо конституційних   змін   і   поправок   викликані   самим   життям, необхідністю  з урахуванням сьогоднішніх реалій і набутого досвіду конституційно уточнити  повноваження  і  забезпечити  більш  чітку систему відносин,  взаємну політику, відповідальність законодавчої і виконавчої гілок влади.

 

     На наш погляд,  у нинішній складній політичній і  економічній ситуації  врятувати і відродити Україну як нашу найбільшу цінність може тільки сам народ.  Ось чому фракція  комуністів,  дбаючи  про майбутнє, внесла ці пропозиції. І сьогодні, звертаючись до вас, ми ще й ще раз наголошуємо, що мова йде не про конкретний зміст змін, які  ми  будемо  обговорювати  далі,  а  про необхідність отримати висновок Конституційного Суду.

 

     Якщо Верховна Рада не прийме цього  рішення  (а  ми,  ще  раз кажу,  не обговорюємо зміст), ми будемо вживати адекватних дій, бо це порушення демократії,  це  знищення  демократії,  це  практично паплюження прийнятої Конституції.  Заєць,  будь ласка, не кричіть, що це у вас викликає подив. Ви повинні самі сьогодні бути гарантом Конституції і дотримуватись її в цій залі.

 

     Тому ще  раз  хочу  сказати,  що ми будемо вживати адекватних заходів і наполягаємо,  Олександре Миколайовичу,  щоб  це  питання зараз   було  проголосовано  і  ми  передали  цей  законопроект  у Конституційний Суд для розгляду.  Якщо це не  буде  проголосовано, фракція буде вживати адекватних дій.

 

     Дякую. (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я прошу,  заспокойтеся. Ми поставимо це на голосування,  а точніше на переголосування. Але я прошу... Я надам слово всім, хто запишеться.

 

     Будь ласка,  реєструємося, а на переголосування я це питання, безперечно, поставлю.

 

     Зареєструвався 341 народний депутат.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Донченко Юрій Григорович звертається до  Президента  стосовно збереження  Державного  комітету у справах захисту прав споживачів як центрального органу виконавчої влади.  Я просив би визначитися. Питання дуже правильне, його треба підтримати.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо про  направлення.  Будь ласка,  давайте підтримаємо Кабінет Міністрів у цьому питанні.

 

     "За" - 215.

 

     Голосуємо про направлення.  Мабуть,  хтось не зрозумів...  Це виконавча структура. Підтримаймо, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Друзюк Світлана  Олександрівна  -  до Президента України щодо заборгованості    із    виплати    заробітної    плати    вчителям БілгородДністровського,  Саратського  та  Татарбунарського районів Одеської області. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо за  обидва  направлення   разом.   Та   підтримайте питання, то ж усі турбуються без винятку.

 

     "За" - 249.

 

     Прийнято.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович  та Єрмак Анатолій Васильович звертаються до Президента у зв'язку  з  відсутністю  відповіді  на попереднє   звернення   щодо   нецільового   використання   коштів Державного  бюджету  посадовими  особами  Кабінету  Міністрів   та непритягнення винних осіб до відповідальності. Прошу визначитися.

 

     "За" - 280.

 

     Про направлення, будь ласка.

 

     "За" - 277.

 

     Прийнято.

 

     Круценко Василь   Якович   звертається   до  Прем'єр-міністра України щодо погашення виборчим комісіям  Кіровоградської  області заборгованості  за  роботу з проведення виборів народних депутатів 29 березня 1998 року. Голосуємо.

 

     "За" - 249.

 

     Прийнято.

 

     Марамзін Федір  Андрійович  звертається  до   голови   Вищого арбітражного  суду  щодо розгляду справи про компенсацію у зв'язку зі   шкодою,    заподіяною    здоров'ю    колишнього    працівника фасовосталеварного цеху виробничого об'єднання "Луганськтепловоз". Голосуємо.

 

     "За" - 231.

 

     Прийнято.

 

     Група народних  депутатів   (всього   81   чоловік:   Мішура, Донченко,  Матвєєв  та інші) звертається до Генерального прокурора України щодо порушення законів стосовно  реєстрації  та  розподілу майна   газети   "Дружківський   робітник"  у  Донецькій  області. Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     Мішура Валерій   Дмитрович   звертається   до    Генерального прокурора у зв'язку з незадовільною відповіддю на попередній запит щодо перевірки тарифної політики Держкомзв'язку України.

 

     Шевченко Віталій Федорович  -  до  Генерального  прокурора  з приводу  усунення  порушень  судочинства,  пов'язаних  з розглядом карної справи щодо  групи  громадян  -  жителів  селища  Володарка Київської області.

 

     Омельченко Григорій Омелянович та Єрмак Анатолій Васильович - до  Генерального  прокурора  про   проведення   перевірки   фактів нецільового  використання  коштів  Державного  бюджету  посадовими особами Кабінету Міністрів.

 

     Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 261.

 

     Прийнято.

 

     Алексєєв Володимир Геннадійович,  Дроботов Анатолій  Іванович та   інші   депутати  (15  чоловік)  звертаються  до  Генерального прокурора  про  надання   інформації   щодо   кількості   звернень Генерального  прокурора  до  Верховної  Ради  про надання згоди на притягнення  народних  депутатів  до   відповідальності   та   про результати розгляду цих заяв. Голосуємо.

 

     "За" - 198.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження  до складу  депутатської фракції Народнодемократичної партії народного депутата  України  Шарова  Ігоря  Федоровича,  з  чим  ми  його  і поздоровляємо.

 

     Шановні колеги!    У   нас   ще   є   14   хвилин.   Сьогодні оголошуватимуться запити від депутатів.  Учора були  від  фракцій. Будь ласка,  запишіться. Депутат Карпов просив виступити першим. Я йому надам буквально хвилину для репліки.  Будь  ласка,  висвітіть список (Шум у залі).

 

     Депутат Карпов. За ним - депутат Журавський.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! У зв'язку з невідповідністю нашої позиції (я маю  на  увазі себе і депутата Філенка) тим результатам,  які були зафіксовані системою "Рада" при  розгляді  питання  про  зміни  до Конституції,  прошу вважати, що ми проголосували не за, а проти, і відзначити це в стенограмі пленарного засідання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Корнійчук.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Голова  Християнсько-демократичної  партії України.   Шановні   колеги!  Любі  брати  й  сестри!  Сьогодні  я власноручно розклав  по  ваших  робочих  місцях  Новий  Заповіт  - дарунок  від  Християнськодемократичної партії України напередодні Нового року за старим стилем.  Це зібрання книг,  яке є  договором між Богом і людиною.  Новий Заповіт являє собою встановлення таких взаємовідносин між Богом і людиною,  за якими людина після  смерті Ісуса Христа перейшла із рабського стану у вільний стан благодаті, одержала нові сили в досягненні ідеалу,  морального вдосконалення. Якщо   Вітхий   Заповіт  знайшов  свій  головний  вираз  у  десяти заповідях, то Новий Заповіт - у Нагорній проповіді Ісуса Христа.

 

     У Новому Заповіті викладається уся історія основ новозавітної церкви, а також фундамент її віровчення.

 

     Тут ви  знайдете  відповіді  на  дуже багато питань,  які вас хвилюють.  Взагалі  Біблія  -  це   карта   подорожнього,   палиця прочанина,  меч воїна,  компас пілота, хартія християнина. Читайте цю Велику Книгу,  яка є копальнею багатства,  раєм Божої  слави  і рікою духовного задоволення.

 

     Ми, християни-демократи,  переконані:  депутати, які опанують основи Святого Письма,  стануть кращими,  відповідальнішими  перед своїми  виборцями,  Україною,  світовим співтовариством і зуміють, урештірешт,  перебороти диявола у своїй душі.  Дарована вам  книга допоможе   творити   велику   політику,   яка   закладе  підвалини майбутнього духовного і  матеріального  благополуччя  українського народу.

 

     Ми щиро  вдячні нашому уряду за доброчинні справи в духовному та  релігійному  відродженні.  Це  добре,  що   будуються   храми, монастирі,  надаються вихідні на Пасху і Різдво Христове. Проте ми дуже просили б не чинити наругу над релігійними почуттями християн через   практику   робочих   неділь,   святого   дня   Воскресіння Господнього, не можна святкувати Різдво і профанувати Воскресіння.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Корнійчук. За ним

- депутат Косаківський.

 

     КОРНІЙЧУК І.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   у   справах   пенсіонерів,   ветеранів   та    інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передати слово Анатолію Івановичу Доманському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Доманський. Будь ласка.

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Компартия   Украины. Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные  депутаты! Уважаемые радиослушатели! Вчера с этой трибуны руководство фракции Руха  позволило  себе  выпад  в  адрес  Компартии  Украины и нашей фракции.  Честно сказать, нам уже надоели эти "заячьи" заявления в адрес  компартии.  Они  нас  обвиняют  в том,  что мы не так любим Украину.  Так давайте же уточним,  кто и как  ее  любит.  Да,  мы, коммунисты,  любим  ее  по-своему.  Когда  вы сидели в "схронах" и стреляли нам в спину, мы по лоскутам собирали эту Украину воедино. А сегодня вы орете,  что вы "соборники" и вы "незалежники".  Когда вы фашистам во Львове подносили хлеб и соль,  мы  метр  за  метром защищали   эту   Украину.  Когда  вы  вместе  с  фашистами  хотели установить  на  Украине  "новый  порядок",   мы,   познав   горечь поражения,  собрались  и выгнали вместе с фашистами и тот порядок, который вы хотели здесь установить.  Об этом знают все народы - не только Украины.

 

     А что касается нашего предложения по вопросам Конституции, то сегодня в Украине исполнительная власть  на  местах  узурпирована. Потерпев поражение на выборах 29 марта,  НДП узурпировала власть в районах, в области - везде поставила своих людей. Она узурпировала исполнительную власть и здесь,  в Совете Министров. Вот почему мы, фракция  коммунистов,   вносим   предложение   (думаю,   что   его поддерживает  и большинство населения Украины) по вопросу внесения изменений в Конституцию.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський. За ним - депутат Павличко.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий округ 223,  м.Київ).  Місто-герой Київ. Прошу передати слово депутату Правденку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПРАВДЕНКО С.М.,  головний  редактор  газети  "Голос  України" (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні  депутати!  30 вересня минулого року за спровокованими мотивами було заарештовано головного редактора газети "Правда  Украины"  Олександра  Горобця. Відтоді  вже  3,5  місяці  його  утримують  у Лук'янівській тюрмі. Олександру Горобцю інкримінують  два  епізоди,  які  начебто  мали місце  10  і  30  вересня минулого року.  Перший епізод - замах на згвалтування 10 вересня.  В ролі буцімто потерпілої  -  працівниця редакції "Правда Украины" Калініна.  15 вересня минулого року вона подала заяву про цей епізод у Радянський райвідділ  міліції  міста Києва. Сам епізод пустий, у міліції так і сказали.

 

     Калініна звернулася до прокуратури міста Києва,  і там одразу 16 вересня відкрили кримінальну справу  на  підставі  лише  однієї заяви.  Після цього озброїли Калініну диктофоном і сказали: "Полюй за  Горобцем".  30  вересня  вона   досягла   певних   результатів "полювання". У той же день Олександра Горобця було заарештовано, і відтоді його тримають під вартою безпідставно,  оскільки він і  на волі  не  міг  би як керівник впливати на так звану потерпілу,  бо того  ж  самого  30  вересня  Калініну  було  зараховано  слухачем Академії Міністерства внутрішніх справ.  Це виглядає як винагорода за виконане завдання.

 

     Але завдання   Калініна   виконала   погано.   Доказів,   які засвідчували  б  хоч  якісь протиправні дії Олександра Горобця,  у справі немає.  Експертиза фонограми,  проведена в  Київському  КДІ судових експертиз насичена лише одним визначенням:  "Вірогідно,  - пишуть експерти,  - фонограми 1 і 2  є  оригіналами".  І  ще  вони пишуть (цитую):  "Було виконане неодноразове короткочасне стирання першого запису,  вірогідно,  з допомогою іншого  пристрою"  і  так далі. Свідків у справі немає, є лише сумнівний диктофонний запис і є провокація.

 

     У цій історії  є  лише  два  незаперечні  факти.  Перший,  що "Правду  Украины"  було  закрито  (тобто  припинено  її  вихід) на підставі незаконного розпорядження міністра інформації.  І  другий факт  -  це  незаконний  арешт  і  утримання  під вартою головного редактора газети "Правда Украины".

 

     Такі самі  протиправні  дії  чиняться  нині  й  проти  газети "Киевские ведомости", яку не бере на розповсюдження "Союздрук", та проти газети "Політика" і її головного редактора Ляшка.

 

     Я пропоную,  шановні  народні  депутати,  щоб   ми   створили депутатську слідчу комісію,  яка б вивчила ситуацію, що склалася в інформаційному  просторі  України,  і  дала  правову  оцінку  діям виконавчої  влади,  спрямованим  на  переслідування  журналістів і опозиційних засобів масової інформації.  Я вимагаю (і  мої  колеги також) негайного звільнення з-під арешту Олександра Горобця.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павличко. За ним

- депутат Бокий.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Вячеславу Чорноволові.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги депутати! Шановні наші слухачі!  Ми сюди  прийшли  для  того,  щоб  говорити спокійно і приймати закони. Давайте не влаштовувати мітингів. Мені було бридко слухати оці крики про якісь там  "заячі  заяви".  Іван Заєць  вислолював  думку і фракції Народного руху України,  і тієї більшості,  яка  вчора  відхилила   авантюру,   яку   запропонував Симоненко.

 

     Тепер по  суті  справи.  Я  не  хотів би,  щоб ми ставали тут об'єктом політичного шантажу.  Наша держава  вже  багато  втратила через  те,  що  комуністи відмовляються брати участь у ратифікації міжнародних угод.  Ми втратили  безплатно  надані  нам  23  чи  24 мільйони,  які  потрібні  для  того,  щоб урятувати озоновий шар і врятувати нашу холодильну промисловість.  Ми ще  багато  втратимо, коли комуністи будуть вдаватися до політичного шантажу.

 

     Я хотів  би,  щоб  і  наше  керівництво  не  було кишеньковим керівництвом.  Ми вже проходили той урок,  коли представник  малої фракції   ставав  спікером  і  потім  так  пильно  придивлявся  та оглядався на те,  що скаже Симоненко.  Олександре Миколайовичу! Не повторюйте цієї помилки,  будьте гідним керівником, не оглядайтеся на те,  що скаже Симоненко.  Адже ви знаєте прекрасно, що вчора це питання  було вичерпано,  і ви не маєте ніякого права ставити його на повторне голосування чи влаштовувати знову розгляд питання  про поправки до Конституції.

 

     Тепер по  суті цих поправок.  Не будьте таким наївним,  Петре Миколайовичу,  і не смішіть людей, що це, мовляв, чисто формальний момент. Щоб ми не поставили, які зміни не зробили б, давайте нести це в Конституційний Суд.  Конституційний Суд -це не смітник,  куди закидають  все,  хто  що  захоче.  А  якщо  ви внесете поправку до Конституції про те,  щоб усі люди ходили  голими?  До  речі,  якщо реалізувати ваші поправки, то ми таки будемо ходити голими.

 

     Так що  ми  маємо,  не  розглядаючи по суті,  передавати це в Конституційний  Суд?..  Ви  чуєте,  шановні  слухачі  (я   поверну мікрофон),  як  вони  верещать.  Чуєте?  Оце  ми так працюємо.  Це суцільний мітинг! Все робиться, щоб зірвати роботу парламенту.

 

     Тому ми  правильно  зробили,  і  ніякого  переголосування  не потрібно,  бо це була ревізія всієї політичної системи Української держави і замах  на  українську  незалежність.  А  тому  знайшлося достатньо  здорових  сил  в парламенті для того,  щоб відхилити цю нерозумну авантюру.

 

     І ще одне.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Чому  останнім часом  так  багато  в  нашому  порядку денному чисто популістських законопроектів,  які непрохідні абсолютно,  але відволікають  нашу увагу?  Ну  навіщо було ставити оці два альтернативних проекти про трудові  колективи?  Чому  дійсно  так  мало  того,  над  чим  нам необхідно працювати,  і так багато отого непотрібного гвалту, який заважає   конструктивній   роботі   парламенту?   Ми   категорично заперечуємо  проти спроби ставити на повторне голосування питання, яке вже проголосоване і відхилене.  На наступній сесії  хай  Петро Миколайович ще раз попробує зробити цю авантюру.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. Я прошу уваги! Не треба...

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закор-донних   справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загально-державний  виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Після виступу представника "нездорових" сил я прошу передати слово депутату Вінському.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної  та Селянської партій України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні з цієї  трибуни було  оголошено  заяву  фракції  виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України про  розгортання  політичного  терору  в Україні.  Ситуація торкається життя й долі живих людей і, я сказав би, майбутнього України.

 

     Ми просимо  вас,   Олександре   Миколайовичу,   проголосувати доручення  Верховної  Ради  Генеральній прокуратурі,  Міністерству внутрішніх справ розслідувати вказані в заяві факти. Ми просили б, щоб  профільні  комітети  Верховної  Ради попередньо розглянули це питання і внесли на обговорення Верховної Ради.

 

     На наш погляд,  ситуація зайшла так далеко,  що час  створити спеціальну  слідчу  комісію  Верховної Ради,  бо ми вже мали факти вбивства народних депутатів України попереднього скликання, які до цього часу, на жаль, не розкриті.

 

     Інформація з   місць   говорить   про  те,  що  продовжуються антиконституційні  дії  влади,  спрямовані  на  обман  людей,   на втягування   їх   під  формальним  приводом  відміни  депутатської недоторканності   в   процес   продовження   повноважень   діючого Президента України Леоніда Даниловича Кучми.

 

     Фактично йдеться про антиконституційний переворот,  тому,  на наш погляд, Верховна Рада і Генеральна прокуратура повинні негайно відреагувати на це.

 

     І останнє.   У   зв'язку   з  подіями,  які  я  назвав,  явно прослідковується лінія дій оточення Президента на те,  щоб зірвати президентські  вибори  в  1999  році.  Я  вважаю  вкрай принципово важливим,  щоб ми не роз'їжджалися з Верховної Ради  в  округи  до того часу, поки не буде прийнято новий Закон про вибори Президента України.  Я вважаю,  що для нинішньої сесії це принципово  важливе завдання. Ми зобов'язані прийняти закон, який не дав би можливості зірвати  вибори  Президента   в   1999   році.   Ця   влада   себе скомпрометувала,  вона  не  здатна  творити  життя  в Україні.  Ми повинні створити можливості,  щоб народ обрав собі нову владу, яка була  б  для  нього,  а  не  для тих,  хто фактично сьогодні керує державою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Час  використано.  Шановні  колеги,  є  одне  питання стосовно    ситуації,   яка   складається   з   реорганізацією   в інформаційній сфері.  Я просив би, щоб голова профільного комітету проінформував про це депутатів, і ми з вами тоді визначимося.

 

     Чиж Іван Сергійович.  Будь ласка.  Про ту реорганізацію,  яку намічено провести в інформаційній сфері.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Те, що прозвучало  в  цьому  залі  з уст народного депутата Правденка,  і ситуація, яка складається в інформаційній сфері, дійсно спонукають Верховну Раду до серйозних висновків.

 

     Мені щойно   довелося   звернутися  до  Рахункової  палати  з проханням  перевірити  та  проаналізувати  суми  витрат  бюджетних коштів  на  безконечні реорганізації в органах виконавчої влади та інших структурах.  Спонукало до цього те, що, виходячи з рішучості заяв Прем'єр-міністра Пустовойтенка про непотрібність Міністерства інформації України,  треба думати,  що  вже  найближчим  часом  це міністерство буде ліквідовано.

 

     Так, керівництво   Мінінформу   скомпрометувало  цю  державну інституцію  до  непристойності.  Це  факт.  Але  чи  можна  через, скажімо, ледаря чи господаря-п'яничку руйнувати хату? Хто належним чином займатиметься галуззю, інформаційною політикою?

 

     Профільний комітет Верховної  Ради  минулого  і  теперішнього скликань  порушував питання про приведення до конституційних вимог Мінінформу,  вимагав від  нього  належного  виконання  не  функцій заштатного   відділу   пропаганди  певної  адміністрації,  зокрема президентської,  а покладених законом обов'язків  щодо  управління інформаційною    сферою.    Натомість    керівництво   запопадливо вислужувалося,    потоптуючи    закони,    кинувши    напризволяще багатопрофільну галузь. Що ж, у результаті отримало гучного ляпаса від тих, довкола кого ходили навзгинці та навприсядки.

 

     І все ж потрібне міністерство з чітко окресленими  функціями, законодавчо  визначеними обов'язками щодо формування інформаційної (в  найглибшому  розумінні  й  значенні  цього  слова)   політики, формування суспільних механізмів на базі інформаційної технології, адже суспільство нової доби має бути саме інформаційним.

 

     Взамін створюються    інші    структури,    завдання     яких приховуються,  але  про ці завдання не здогадуються хіба що сліпий та глухий.  Маю на увазі створення державних акціонерних  компаній "Укртелерадіо"  та "Укрвидавполіграфія".  Проти цього протестують, попереджають  про  непотрібність  і  шкідливість   монополістичних новоутворень    керівники    засобів   інформації   журналістських організацій,  трудові колективи видавництв,  наш комітет і народні депутати   України.   Конституційному  Суду  надіслано  відповідне депутатське подання.  Проте Президент України та Кабінет Міністрів роблять   вигляд,  що  не  помічають  цих  кваліфікованих  фахових протестів, тривоги, попереджень.

 

     Вкрай непокоять  явно  величезні  бюджетні  витрати   на   ці безконечні,  дуже  часто  зовсім  невиправдані,  зовсім непотрібні реорганізації.  Нагадаю,  що з  1994  до  1998  року  Держкомвидав перетворюється   на  Мінпресінформ,  Мінпресінформ  на  Мінінформ, Укрінформ на  ДІНАУ,  потім  ДІНАУ  двічі  перепідпорядковувалося, двічі  перепідпорядковувалося  Держтелерадіо.  Усе  це  - бюджетні кошти.

 

     Тому я  просив  би  Верховну  Раду  дати  Рахунковій   палаті протокольне   доручення   все  це  перевірити,  кваліфіковано  тут доповісти,  щоб Верховна Рада поклала край цьому ганебному явищу в системі інформації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іване  Сергійовичу,  яка  ваша  пропозиція?  За що ми повинні проголосувати?

 

     ЧИЖ І.С. Дати доручення Рахунковій палаті.

 

     ГОЛОВА. Для репліки слово надається Івану Зайцю. З місця...

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Зважаючи  на  вовчі апетити комуністів щодо руйнування Української держави, хочу заявити наступне.

 

     Не рухівці,   а   ви,   комуністи,   вигодовували    Гітлера, відправляючи   під  час  голодомору  1933  року  ешелони  хліба  в Німеччину, готуючи у 30-і роки для гітлерівської армії танкістів і пілотів...  Не  рухівці,  а ви,  комуністи,  проводили в 1939 році військовий парад у Бресті з німцями-гітлерівцями.  Не  рухівці,  а ви,  комуністи, створили так звані заградзагони і стріляли в спини радянським воїнам під час другої світової війни. Не рухівці, а ви, комуністи,  створили  концентраційні  табори  і  знищили  мільйони українського населення.  І не ми,  рухівці,  не Іван Заєць,  а ви, пане  Доманський,  розгорнули  діяльність  із  реалізації настанов ГКЧП.  Прийде час,  і ви  розплатитеся  за  оці  всі  гріхи  перед українським народом (Шум у залі). А нас не тероризуйте - ми вас не боїмося!  Ми сміливі й захищаємо свою державу та свій народ! Терор не пройде! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Фракция коммунистов. Ну, в последней фразе - о том,  кто какую державу защищает,  - Заец как раз  и  сказал,  чью державу он защищает...

 

     Я хочу  сделать  заявление  и  выступить категорически против подобных оскорблений, которые были высказаны господином Черновилом в адрес 158 народных депутатов,  подписавших этот документ,  и 205 депутатов, проголосовавших вчера за передачу в Конституционный Суд принципиальных  изменений в Конституции Украины для рассмотрения и выводов.  Еще  раз  хочу  подтвердить,  что  фракция  коммунистов, серьезно  занимаясь законотворческой деятельностью,  рассматривает Основной Закон Украины (а таковым является Конституция) как закон, который должен определять судьбу народа Украины.  Если вы в рамках этого  закона  усматриваете  прежде   всего   возможность   защиты деятельности  этого преступного режима,  это ваши проблемы.  Мы же ставим задачу - вернуть власть народу,  из этого  исходит  фракция коммунистов.

 

     И все эти ваши обвинения - это подтверждение вашей трусости в ответственности  перед  нашим  народом.  А  все   равно   отвечать придется!  И этот судный день - он не так уж далек,  я уверен,  он скоро придет. Я верю, что народ Украины воздаст вам должное.

 

     Благодарю за внимание (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Стосовно  всіх  заяв,   висловлених народними  депутатами,  стосовно  тих  питань  ми  дамо відповідні доручення,  це ми зробимо.  Але одночасно  я  хочу,  щоб  ми  дали доручення  і  комітету  Івана  Сергійовича Чижа стосовно створення слідчої комісії для  вивчення  обставин  закриття  газети  "Правда Украины"  і  перебування в слідчому ізоляторі колишнього редактора Олександра Горобця.

 

     Щодо заяви Чорновола  про  гідність  керівників.  Треба,  щоб кожен  турбувався про свою гідність.  Я про свою турбуюсь і просив би пана Чорновола не турбуватися про мою гідність.  Я не  потребую вашої  турботи,  я свою гідність сам відстою так,  як це потрібно, тому що мене обрали тут 232 голосами.

 

     Щодо популістських заяв,  а точніше  законопроектів,  які  ми вносимо на розгляд.  Я хочу ще раз нагадати, шановні колеги, що не Голова Верховної Ради і його заступники формують порядок денний, а Погоджувальна  рада.  Які питання включати до порядку денного - ми обов'язково погоджуємо, всі без винятку. Жодного питання без згоди Погоджувальної   ради  ми  в  порядок  денний  не  вносимо.  І  не піддавайте критиці те, що самі робите.

 

     Щодо заяви,  а  точніше  виступу   депутата   Вінського   про доручення Генеральній прокуратурі.  Стосовно цих фактів уже не раз велася мова  в  цьому  сесійному  залі.  Я  просив  би  підтримати пропозицію   дати   доручення   Генеральній  прокуратурі  серйозно розслідувати ці прояви вандалізму. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Я з  вашого  дозволу  підпишу  доручення  Рахунковій   палаті відповідно до тієї пропозиції, яку вніс народний депутат Чиж.

 

     Шановні колеги!    Народним   депутатом   Симоненком   Петром Миколайовичем була внесена пропозиція про те,  щоб ми включили  до порядку   денного   питання  про  внесення  змін  і  доповнень  до Конституції України (Шум у залі). Ми вчора голосували.

 

     Я просив би підтримати пропозицію про включення цього питання до порядку денного.

 

     "За" - 212.

 

     Справа в тому,  що це питання включене до порядку денного, це справді так,  але  воно  вчора  було  проголосовано.  Тому  стоїть питання про переголосування... (Шум у залі). Одну хвилинку... (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я думаю, що Петро Миколайович правий у цьому питанні.   Мова   йде   про   формальну  процедуру.  Я  просив  би переголосувати пропозицію про направлення в Конституційний Суд тих змін і доповнень до Конституції для того, щоб одержати висновки.

 

     "За" - 217.

 

     Шановні колеги!  Йдеться про направлення.  Депутате Чорновіл, будь ласка, сядьте. Я надаю слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги! Я прошу успокоиться. Александр  Николаевич,  я буду говорить тогда,  когда успокоятся в зале, потому что это очень серьезно...

 

     ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги! Я прошу всех успокоиться, выставить с ноля время на табло. Я прошу одну минуту.

 

     К сожалению,  то,  что предлагает фракция коммунистов, на мой взгляд,  является несовершенным с юридической точки зрения.  Мы не должны  голосовать  за  обращение в Конституционный Суд.  Есть 150 подписей  и   Председатель   Верховной   Рады   обязан   направить предлагаемые   изменения   в  Конституционный  Суд.  Поэтому  если Председатель Верховной  Рады  почему-то  не  хочет  этого  делать, давайте    сейчас   примем   протокольное   решение,   обязывающее Председателя Верховной Рады это сделать,  выполнить свои  функции. Потому  что  если  мы  будем голосовать и фактически включим новую норму о том,  что для внесения изменений в Конституцию  необходима еще  преграда в 226 голосов для получения выводов Конституционного Суда, то мы сами затрудним эту процедуру.

 

     Поэтому, не поддерживая по сути  предложение  коммунистов  (я хочу  это  подчеркнуть),  но  поддерживая  инициативу того,  чтобы Конституционный Суд рассмотрел  эти  вопросы,  я  хочу,  чтобы  мы протокольно  проголосовали  поручение  Ткаченко  как  Председателю Верховной Рады направить  от  имени  Верховной  Рады  подписи  150 народных депутатов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  хотів  би  внести ясність.  Конституційний Суд дав роз'яснення щодо цього питання, в яких чітко та ясно визначено, що поправки  до Конституції направляються за рішенням Верховної Ради, прийнятим  226  голосами   простим   голосування.   Тому   депутат Єльяшкевич припустився помилки в цьому.  Адже ми працюємо за чітко виписаними і визначеними нормами Регламенту і Конституції.

 

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та   інвестицій   (виборчий   округ   160,    Сумська    область). Социалистическая оппозиция.  Александр Николаевич,  я считаю,  что Петр  Симоненко,  нарушив  нашу   с   ним   и   Сергеем   Довганем договоренность,  вообще  перевел  проблему в другое русло.  Я хочу просто  всем  растолковать.  А  что,  если   Конституционный   Суд подтвердит  правомерность  158  подписей?  Но  Верховный  Совет не определился.  Мы же не проголосовали. И что дальше? Следовательно, это  делается  искусственно  для  того,  чтобы  был  потерян шанс. Осталось три дня.  Только в течение  трех  дней  -  13,  14  и  15 Верховный  Совет  может  принять  решение  о  ликвидации института президентства.  Поэтому мы  предлагаем  сейчас  голосовать  не  за направление   в  Конституционный  Суд,  а  по  сути  вопроса  -  о ликвидации  института  президентства,  набрать  226   голосов,   и автоматически    158    подписей    депутатов   будет   достаточно Конституционному Суду, чтобы определить, правомерно ли решение 226 голосов   или   неправомерно.   Тогда   Конституционный   Суд  это подтверждает и на следующей сессии мы набираем 301 голос.  Об этом была  наша  договоренность.  Я  считаю,  что она грубейшим образом нарушена Петром Симоненко.  Он обязан ставить вопросы так,  как мы договаривались,  а  не  придумывать  эти выверты с Конституционным Судом.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я хочу ще раз нагадати,  що право давати тлумачення законів і статей Конституції ми з вами визначили самою Конституцією.  Це право надається Конституційному Суду, а не Верховній   Раді.  І  прийнявши  таке  рішення,  ми  повинні  його дотримуватись.  Я просив би не вводити в оману радіослухачів,  які не знайомі з цими положеннями. А логіку свою не треба розкривати в сесійному залі.

 

     Ще раз надаю слово Петру Миколайовичу, і на цьому завершуємо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые коллеги! Я и к вам хочу обратиться, Наталия Михайловна.  Если мы с вами, и вы в частности, не нарушаем нашу  договоренность,  то  нам  надо  с  вами  в  условиях,  когда отношение к поправкам к Конституции будет самое жесткое, выполнять ее до конца. Это во-первых.

 

     Во-вторых. Товарищи дорогие!  Я хочу об яснить простую  вещь: Конституцию имеет право толковать только Конституционный Суд.  Вот почему в нашем представлении в Конституционный Суд четко записано, что  мы просим Конституционный Суд дать заключение:  соответствуют ли предлагаемые нами поправки статьям 157 и 158  Конституции.  Без этого  Верховный  Совет  не  имеет права рассматривать поправки по сути, по содержанию. Это процедура. И сейчас здесь решается вопрос только   о  передаче  поправок  для  определения  их  соответствия Конституции.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування  питання  про  направлення подання в Конституційний Суд для дачі висновків.

 

     "За" - 211.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про внесення змін до Закону про обіг в  Україні  наркотичних  засобів,  психотропних  речовин,  їх аналогів і прекурсорів.

 

     Нам потрібно проголосувати (вчора це питання було обговорено) і прийняти законопроект у першому читанні.

 

     Я просив би підтримати.  Голосуємо в першому  читанні  проект закону, внесений депутатом Марковською.

 

     "За" - 173.

 

     Я прошу,  шановні колеги, підтримати в першому читанні проект закону,  внесений  народним  депутатом  Марковською.  Будь  ласка. Голосуємо. Заспокойтеся!

 

     "За" - 211.

 

     Слово надається  депутату  Марковській.  Будь ласка.  Я прошу уваги!

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Я дякую тим 211 депутатам, які підтримують наших хворих, яких  в  Україні  2 мільйони 200 тисяч чоловік.  Це психічно хворі люди,  які  щоденно  потребують  психотропних  речовин,  а   також антидепресантів і протисудорожних препаратів.

 

     Особливість цього  проекту  закону  полягає  в  тому,  що  ми пропонуємо дати дозвіл на обіг  не  наркотичних  засобів,  а  лише психотропних  речовин (на відміну від поданого Кабінетом Міністрів законопроекту) і прекурсорів,  що входять до списку 2 таблиці ІІІ. Тільки  ці  препарати  мають право видавати і готувати аптеки.  Це такі препарати, як корвалол, корвалдін та інші.

 

     Крім того,  шановні колеги, не голосуючи за цей законопроект, ми   штучно   створюємо   в   Україні  дефіцит  препаратів.  Зараз психіатричні клініки користуються лише тими препаратами,  що  були завезені ще за часів Радянського Союзу,  або тими, що надходять як гуманітарна допомога.

 

     Якщо ви  гуманно  ставитеся   до   психічно   хворих,   прошу проголосувати за цей законопроект.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо   в   першому   читанні   проект,  внесений народними депутатами від профільного комітету.

 

     "За" - 216.

 

     Я ще раз прошу:  голосуйте!  Депутате Журавський,  голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Дорогие коллеги! Вопрос стоит таким образом: мы не даем разрешения   на  оборот  наркотиков,  мы  не  даем  разрешения  на выращивание опиумного мака,  на выращивание конопли,  но  мы  даем разрешение   нашим   предприятиям,   нашей   фармации  работать  с психотропными препаратами.

 

     Вчера Марковская четко сказала,  что  сегодня  в  Украине  14 государственных   аптек,   а  все  остальные  либо  частные,  либо находятся  в  коммунальной  собственности.  Они  не  имеют   права работать   с  психотропными  препаратами,  то  есть  мы  оставляем психически нездоровых людей без медикаментов. Это - первое.

 

     Второе. При подготовке проекта ко второму чтению мы учтем все ваши предложения.

 

     И третье.  Если  мы сегодня не примем решения,  то лишим нашу химическую  промышленность  возможности  производить  и  продавать соляную   кислоту,  серную  кислоту...  Я  вас  убедительно  прошу проголосовать за!

 

     Спасибо за поддержку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо.

 

     "За" - 234.

 

     Рішення прийнято. Спасибі (Оплески).

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти законів про місцеві податки і збори  та про внесення змін до Закону про систему оподаткування.

 

     Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації Лопата Василь Григорович. Будь ласка.

 

     ЛОПАТА В.Г.,   заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  На ваш розгляд вноситься проект Закону  України про  місцеві  податки і збори.  Система місцевих податків і зборів України є складовою податкової системи держави,  що відповідає,  в першу чергу,  інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як стабільне  й  самостійне  джерело  доходів  місцевих бюджетів.  Так,  за  п'ять  років  після  введення  в  дію Декрету Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори надходження від цих податків суттєво зросли.  Так, за 1998 рік доходи бюджетів органів місцевого самоврядування  за  рахунок  цих  обов'язкових  платежів виконані  в  певному  обсязі  і  становлять  близько 390 мільйонів гривень.  Але в порівнянні з  практикою  західних  країн  інститут місцевих податків і зборів України знаходиться фактично на початку шляху свого становлення.

 

     Так, за рахунок  місцевих  податків  і  зборів  у  Сполучених Штатах  забезпечується  65 відсотків доходів місцевих бюджетів,  у Великобританії - 36, у Франції - 60, у Японії - 33.

 

     Внаслідок певної  еволюції  на  Заході  склалася  розгалужена система   місцевих   податків  та  зборів.  І  їхньою  характерною особливістю є множинність цих податків. Наприклад, у Бельгії існує 100 місцевих податків і зборів,  в Італії - 70,  Франції - 50.  Це має місце і в інших країнах світу.  Для порівняння:  в Україні  на сьогодні діє 16 місцевих податків і зборів.

 

     Обсяг надходжень   місцевих   податків  і  зборів  1998  року визначено в сумі 386 мільйонів гривень,  що становить 4,3 відсотка в  місцевих  бюджетах  і  лише  1,3  відсотка  до  консолідованого бюджету. Чинний нині Декрет Кабінету Міністрів України про місцеві податки  і  збори  прийнято  ще  20  травня  1993 року,  а тому на сьогодні він дещо застарів і не  відповідає  сучасній  економічній ситуації   в   Україні.  Наповнюваність  місцевих  бюджетів  можна підвищити   за   умови    відповідного    вдосконалення    чинного законодавства.  Так, прийняття закону, проект якого запропоновано, дасть місцевим бюджетам додатково більш як 130 мільйонів  гривень. А  загалом  прийняття  закону  забезпечить  надходження в сумі 522 мільйонів гривень.

 

     Основна мета прийняття Закону про місцеві податки і  збори  - це зміцнення та стабілізація фінансів місцевих органів влади і, як наслідок, скорочення обсягів централізованих дотацій та субвенцій. Місцеві  податки  і збори покликані підтримати і розвинути місцеву інфраструктуру,  роль якої в проведенні соціальної та  економічної політики дедалі зростає.

 

     Концепція проекту  нового  закону  полягає  в  оптимізації  і вдосконаленні  чинного  законодавства   шляхом   розширення   бази оподаткування,   забезпечення   збалансування  місцевих  бюджетів, зменшення податкового тиску на вітчизняних виробників,  розширення прав органів місцевого самоврядування.

 

     Розширення бази     оподаткування    забезпечиться    шляхом, насамперед,  зміни  об'єкту  оподаткування  комунального  податку. Замість  оподаткування  річного фонду оплати праці проводитиметься оподаткування   вартості    товарів,    реалізованих    суб'єктами підприємницької діяльності через роздрібну мережу.  Очікувана сума надходжень  коштів  від  цього  податку  становить  250  мільйонів гривень.

 

     Запровадження нових зборів - це нові надходження.  Так,  збір за здійснення міжнародного туризму дасть  приблизно  15  мільйонів гривень;  за  право  розміщення  офісів  суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та в  будівлях, що  мають історикоархітектурну цінність,  - приблизно 8 мільйонів; за  надання  земельної  ділянки  в  користування  для  будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення,  індивідуального житла та гаражів у населених пунктах - приблизно  2  мільйони;  за видачу  дозволу на розміщення об'єктів сфери послуг - орієнтовно 7 мільйонів гривень.

 

     Нагадаємо, що  Законом  України  про  систему   оподаткування передбачено збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг,  а чинним  нині  Декретом  Кабінету  Міністрів  - тільки  за розміщення об'єктів сфери торгівлі,  де не враховується сфера послуг.

 

     Збалансування місцевих  бюджетів   забезпечується   тим,   що прийняття  закону  дасть  змогу  додатково  профінансувати  органи місцевого самоврядування на суму більш як 130  мільйонів  гривень. Зменшення   податкового  тиску  на  вітчизняних  товаровиробників, скасування комунального податку  в  нинішньому  вигляді  дозволить поповнити  обігові  кошти вітчизняних товаровиробників на суму 175 мільйонів гривень.

 

     Передбачено розширення прав органів місцевого само-врядування у    справлянні   місцевих   податків   і   зборів.   Статтею   17 запропонованого  законопроекту  передбачено  додатково  до   права встановлення  розмірів  місцевих податків і зборів наділити органи місцевого самоврядування правом затверджувати  порядок  обчислення (сплати) і строки справляння місцевих податків і зборів, визначати органи (організації), що здійснюють контроль і справляння податків і   зборів   та  їх  відповідальність,  а  також  відповідальність платників податків за дотримання правових актів.

 

     У законопроекті передбачається перенесення податкового тягаря з  плечей  вітчизняних  товаровиробників  переважно  на  споживача товарів іноземного виробництва. Так, якщо до комунального податку, який  поширюється  переважно  на  товари  імпортного  виробництва, додати  податок  з  реклами  (оподатковується  переважно   реклама товарів  іноземного походження) та збір за здійснення міжнародного туризму, який повністю фінансує зарубіжний бізнес, то ми отримаємо більше  половини прогнозного обсягу надходжень місцевих податків і зборів,  а точніше 57 його відсотків.  Вдумайтеся  в  це,  шановні народні депутати.

 

     Зміна об'єкта   оподаткування  комунального  податку  (це  10 відсотків  річного  фонду  оплати  праці),  обчислена  виходячи  з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  дасть змогу зменшити   собівартість   вітчизняних   товарів,    а    податкове навантаження   переноситься   переважно   на   товари   імпортного виробництва.  Запропонований перелік податків і зборів спрямований на  реалізацію  принципу  збільшення  оподаткування  із зростанням споживання (більша  частка  спожита  -  більша  сплата  податків). Характерною  рисою запропонованих місцевих податків і зборів є те, що вони є платою за надання відповідних послуг чи дозволів, які не є  соціально  необхідними  і не викликані першою необхідністю,  за винятком хіба що ринкового збору для громадян, що торгують власною сільськогосподарською   продукцією.   Останнє   стосується   також комунального податку, який передбачає звільнення від оподаткування значного переліку вітчизняних товарів першої необхідності.

 

     Фактично до собівартості вітчизняних товарів за новим законом буде входити податок з реклами за пільговою (половинною)  ставкою, що  складе  орієнтовно  у  грошовому  виразі від 5 до 10 мільйонів гривень. Структура 522 мільйонів гривень прогнозних надходжень від цих   податків  виглядає  так:  навантаження  на  торгівлю  -  390 мільйонів гривень,  або 74 відсотки  (це  -  комунальний  податок, ринковий  збір,  збір  за  видачу  дозволу  на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг);  збори з  відпочинку,  подорожей  -  55 мільйонів,  або  10 відсотків (до них входять:  збір за здійснення міжнародного туризму,  готельний збір,  курортний збір); податок з реклами  -  33  мільйони,  або  6,3  відсотка;  інші  збори  -  45 мільйонів, або 8,3 відсотка.

 

     У проекті закону також передбачається розширення  повноважень органів місцевого самоврядування щодо справляння місцевих податків і зборів,  а також визначено об'єкти оподаткування,  мінімальні  і граничні  ставки  платежів,  обов'язкові  пільги та основні засади обчислення (сплати) і контролю за надходженням місцевих податків і зборів, що дасть можливість органам місцевого самоврядування чітко визначити  порядок  справляння   місцевих   податків   і   зборів, встановити   дієвий  та  ефективний  контроль  за  своєчасністю  і повнотою  надходження  сум  цих  податків,  а   також   оптимально врахувати специфічні особливості своїх регіонів.

 

     Разом з   тим   визначено   повний  перелік  обов'язкових  до встановлення органами місцевого самоврядування місцевих податків і зборів.   До   нього  увійшли,  наприклад,  податок  з  реклами  і комунальний податок,  збори за  здійснення  міжнародного  туризму, готельний,  ринковий,  за  видачу  ордера  на квартиру,  за видачу дозволу  на  розміщення  об'єктів  торгівлі  і  сфери  послуг   та розміщення офісів у центрі міста.

 

     Визначення переліку  обов'язкових  до встановлення податків і зборів  необхідне  у  зв'язку   з   тим,   що   органи   місцевого самоврядування  за  наявності  об'єктів  оподаткування  інколи  не встановлюють певних місцевих податків  і  зборів  і  одночасно  не мають достатніх фінансових ресурсів.

 

     Я хотів   би  зупинитися  на  основних  змінах,  передбачених запропонованим проектом закону порівняно з  нині  чинним  декретом Кабінету Міністрів.

 

     Перше. Для правильного тлумачення термінів,  які вживаються в цьому проекті закону,  передбачені їх визначення.  У  розробленому проекті  закону відокремлено податки від зборів,  оскільки податок передбачає постійну сплату, а збір - одноразову.

 

     Пропонується скасувати такі збори: за право  проведення  кіно-  і телевізійних зйомок (наприклад,  за 1998 рік від нього надійшло всього лише 700 гривень);  за участь у бігах  на іподромі (у минулому році грошових надходжень взагалі не було);  за виграш на бігах (за 1998 рік надійшло 900  гривень);  з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі (за 1998 рік надходження становили лише 2 тисячі гривень).

 

     Ці надходження  не  відіграють  істотної  ролі  у  поповненні місцевих  бюджетів  грошовими  коштами і тільки збільшують перелік обов'язкових платежів. За 1998 рік сумарно надійшло від цих зборів 3,6  тисячі  гривень.  При  цьому збір за право проведення кіно- і телевізійних зйомок надійшов тільки від двох областей, а іподромні збори  справлялися  тільки  на  двох  іподромах  України  з  шести функціонуючих.

 

     Разом з тим враховані пропозиції щодо вдосконалення структури місцевих  податків  і  зборів,  висловлені  під час парламентських слухань,  відповідні  пропозиції  народних  депутатів  України  та обласних  державних  адміністрацій  з  питань  впровадження  нових обов'язкових платежів на регіональних рівнях.

 

     У законопроекті  передбачено  такі  нові   збори:   збір   за здійснення   міжнародного  туризму  (я  вже  наводив  приклад.  Це надходження  близько  15  мільйонів  гривень);   збір   за   право розміщення   офісів   суб'єктів   підприємницької   діяльності   у центральній частині населеного пункту та  у  будівлях,  які  мають історикоархітектурну    цінність    (орієнтовно   ці   надходження становитимуть  8  мільйонів   гривень);   збори   за   надання   у користування    земельної   ділянки   для   будівництва   об'єктів виробничого і невиробничого призначення,  індивідуального житла та гаражів у населених пунктах (це близько 2 мільйонів гривень).

 

     Передбачається також зміна об'єкта оподаткування комунального податку,  що забезпечить додаткові надходження в сумі 75 мільйонів гривень.  Від  справляння  збору  за  видачу дозволу на розміщення об'єктів  сфери  послуг  передбачається   отримати   приблизно   7 мільйонів гривень.

 

     У проекті  закону  передбачається  практично  новий підхід до справляння  податку  з  реклами,  збору  за  проведення  місцевого аукціону,   конкурсного   розпродажу   і   лотерей.  Зокрема,  при обрахуванні податку з  реклами  враховується  не  тільки  вартість виготовлення і розміщення реклами, а й тривалість її показу, площа і кількість рекламних носіїв.

 

     З метою   регулярного   надходження   коштів   до    бюджетів пропонується  встановити  єдині терміни сплати місцевих податків і зборів та відповідальність підприємств,  установ і організацій  за правильність  їх обчислення,  повноту і своєчасність перерахування до  бюджетів,  подання   органам   державної   податкової   служби розрахунків,  які встановлено чинним законом для податків,  зборів та інших обов'язкових платежів.

 

     У разі прийняття цього закону заходи щодо  його  впровадження не   будуть  обтяжливими.  Закон  сприятиме  удосконаленню  обліку надходжень місцевих  податків  і  зборів  до  бюджетів,  посиленню контролю за своєчасністю і повнотою їх сплати.

 

     Одночасно підготовлено  зміни  до  Закону України про систему оподаткування у зв'язку зі зміною  переліку  місцевих  податків  і зборів.

 

     Шановні народні  депутати!  Прошу  підтримати  запропонований законопроект  про  місцеві  податки  і  збори.  Цей  закон   украй необхідний сьогодні органам місцевого самоврядування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Перш   ніж   проводити  запис  на запитання,  я хотів би звернути вашу увагу на таке. У вас на руках є   проекти  постанов  щодо  двох  альтернативних  законопроектів. Профільний комітет вніс проект постанови, він теж у вас є, в якому відхиляються і один, і другий законопроекти.

 

     Якщо надати  по  півгодини  обом доповідачам,  надати час для відповідей на запитання,  а потім іще обговорювати,  то на це піде дві години.  I якщо потім відхилимо,  то питається:  доречно це чи недоречно?

 

     Тому я хотів би з  вами  порадитися.  Ми  надамо  слово  обом доповідачам.  Потім  надамо  слово  голові  профільного  комітету, заслухаємо його думку і, мабуть, визначимося. Не заперечуєте?

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для   доповіді   щодо   альтернативного   законопроекту надається Жовтяку Євгену Дмитровичу. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська  область).  Фракція Народного  руху України.  Шановні колеги!  Шановні виборці!  Вашій увазі пропонується проект Закону України  про  місцеві  податки  і збори.  Цей  проект  розроблений  на  основі  Конституції України, законодавства про податкову і бюджетну системи у відповідності  із загальними принципами оподаткування, передбаченими Законом України про систему оподаткування.

 

     У проекті здійснено спробу на якісно новому рівні законодавчо врегулювати  питання  щодо  системи  місцевих  податків  і зборів, порядку їх встановлення і стягнення, повноважень органів місцевого самоврядування.

 

     При розробці  законопроекту  враховано  практику застосування чинного Декрету Кабінету Міністрів про  місцеві  податки  і  збори протягом  останніх  років,  рекомендації  учасників парламентських слухань з питань місцевих податків і  зборів,  пропозиції  органів територіальних  громад  та  їх  об'єднань,  позитивний  зарубіжний досвід місцевого оподаткування.

 

     Проектом Закону  України  про   місцеві   податки   і   збори передбачено значне розширення переліку місцевих податків і зборів, які  можуть  запроваджуватися  за  рішеннями   органів   місцевого самоврядування,  що  дасть змогу містам та іншим населеним пунктам за різних соціальноекономічних умов запроваджувати саме ті податки і збори, для яких є відповідні об'єкти та суб'єкти.

 

     Проектом передбачено  також  розширення  повноважень  органів місцевого самоврядування щодо оподаткування.  Це зроблено з  метою підвищення їх зацікавленості у зміцненні власної доходної бази.

 

     Нові підходи до зарахування та використання місцевих податків створять умови для початку реформування всієї податкової системи в напрямі  зміцнення  доходної  частини  бюджетів  органів місцевого самоврядування,  посилення їх відповідальності за  стан  справ  на місцях.

 

     Дозвольте перейти  безпосередньо  до  тексту  законопроекту і зупинитися на його структурі і змістові окремих статей.

 

     За структурою проект складається із 49 статей, об'єднаних у два розділи.

 

     Розділ I  "Загальні  положення"  містить  три статті,  в яких розкриваються основні поняття,  які  використовуються  в  проекті; порядок  встановлення  місцевих податків і зборів та визначення їх ставок; питання самооподаткування.

 

     У статті 1 визначення таких принципових понять,  як  "місцеві податки",  "місцеві збори", "місцеві акцизи", "самооподаткування", подано з уточненням загальних визначень,  що  містяться  в  Законі України  про  систему  оподаткування.  У  тексті  проекту  поняття "місцеві  податки",   "місцеві   збори",   "місцеві   акцизи"   та "самооподаткування" вживаються в таких значеннях:

 

     місцеві податки  -  обов'язкові  платежі,  що  встановлюються законодавством України,  які запроваджуються в  межах  відповідної адміністративно-територіальної   одиниці  представницьким  органом місцевого самоврядування  і  підлягають  зарахуванню  до  бюджетів місцевого самоврядування;

 

     місцеві збори  -  обов'язкові  платежі за надання відповідних послуг   фізичним   та   юридичним   особам   органами   місцевого самоврядування,   що   встановлюються   законодавством  України  і запроваджуються в межах відповідної  адміністративнотериторіальної одиниці органами місцевого самоврядування і підлягають зарахуванню до бюджетів місцевого самоврядування;

 

     місцеві акцизи  -  форма  непрямих  місцевих   податків,   що встановлюються  на  окремі  види товарів згідно з переліком,  який встановлюється законодавством України і  запроваджується  органами місцевого   самоврядування  з  метою  регулювання  виробництва  та споживання окремих видів продукції,  і зараховуються  до  бюджетів місцевого самоврядування;

 

     самооподаткування -    вид   платежів,   які   встановлюються територіальними громадами з метою розв'язання  визначених  завдань на  добровільних  засадах  і  використовуються  органами місцевого самоврядування.

 

     У першому  розділі   також   закладено   принцип,   за   яким розмежовується  компетенція Верховної Ради України та місцевих рад стосовно  встановлення  місцевих  податків  і  зборів,   а   саме: законодавством  України  встановлюються перелік і граничні розміри місцевих податків і зборів,  а представницьким  органом  місцевого самоврядування  -  їх види і ставки в межах граничних розмірів,  а також пільги.  Детальніше ці положення регламентуються в статті 42 розділу II.

 

     Самооподаткування, яке   передбачене   статтею   3   проекту, запроваджується з метою надання територіальним громадам можливості на  законній  підставі  формувати  додаткові фонди на добровільних засадах спеціально для вирішення конкретних завдань.

 

     Варто зауважити,  що  ця  стаття  не  суперечить  статті   74 Конституції  України,  якою  забороняється проведення референдумів щодо законопроектів з питань податків,  на чому наголошує у  своїх висновках  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності, оскільки в даному разі йдеться про місцевий референдум і  не  щодо законопроекту, а щодо локального рішення.

 

     Розділ II  проекту містить статті,  які стосуються конкретних видів місцевих податків  та  зборів,  податкових  служб  місцевого самоврядування,  повноважень  органів  місцевого  самоврядування в галузі   визначення   місцевих   податків   і   зборів,   гарантії використання  органами місцевого самоврядування доходів за рахунок місцевих  податків  і  зборів,  порядку  сплати  й   перерахування місцевих   податків  і  зборів,  повернення  з  бюджету  місцевого самоврядування зайве сплачених сум  місцевих  податків  і  зборів, оподаткування    іноземних    юридичних    осіб    та    громадян, відповідальності платників за сплату місцевих податків  і  зборів, джерел сплати місцевих податків і зборів.

 

     Проектом передбачено таку структуру місцевих податків:

 

     податок з продажу імпортних товарів;

 

     податок на нерухоме майно юридичних осіб;

 

     податок на нерухоме майно фізичних осіб;

 

     прибутковий податок з громадян;

 

     плата за землю;

 

     податок на прибуток комунальних підприємств;

 

     податок з реклами;

 

     місцеві акцизи.

 

     Ця структура   принципово   відрізняється   від  передбаченої Законом України про систему оподаткування. Нагадаю, що цим законом передбачено лише податок з реклами і комунальний податок. Новелами є віднесення до місцевих  таких  загальнодержавних  на  даний  час податків,  як прибутковий податок з громадян,  податки на нерухоме майно юридичних та фізичних осіб,  плата за  землю.  Такий  підхід дозволить  достатньою  мірою  забезпечити коштами органи місцевого самоврядування  і  сприятиме  ефективнішому  стягненню   платежів, враховуючи   наближеність   органів  місцевого  самоврядування  до суб'єктів та  об'єктів  оподаткування  і  пряму  зацікавленість  у повному збиранні податків.

 

     Структура місцевих зборів у законопроекті також відрізняється від тієї,  що є тепер,  у бік її розширення. Проектом пропонується така система:

 

     туристичний збір;

 

     збір за парковку легкового і вантажного автотранспорту;

 

     екологічний збір за в'їзд і транзит іногороднього транспорту;

 

     збір за ветеринарне обслуговування;

 

     збір за право отримання дозволу на будівництво в міській зоні об'єктів виробничого і невиробничого призначення;

 

     збір за   виділення   земельної   ділянки   для   будівництва індивідуального житла в міській зоні;

 

     збір за  право  розташування офісів суб'єктів підприємницької діяльності в центральній та історико-архітектурній частинах міста;

 

     збір з юридичних та  фізичних  осіб  за  право  перерозподілу квартир,  гаражів,  дачних  ділянок і будинків,  іншого нерухомого майна та транспортних засобів;

 

     збір із суб'єктів підприємницької діяльності  на  благоустрій територій населених пунктів;

 

     збір із  власників  квартир та квартиронаймачів на прибирання дворів житлових будинків;

 

     збір із власників двох і більше квартир,  дачних  будинків  у межах міста;

 

     збір за торгівлю алкогольними напоями на розлив у ресторанах, барах, кафе та в інших торгівельних організаціях;

 

     готельний збір;

 

     ринковий збір;

 

     збір за видачу ордера на квартиру;

 

     збір за право використання місцевої символіки;

 

     збір за право проведення кіно- і телезйомок;

 

     збір за участь у перегонах на іподромі;

 

     збір за виграш у перегонах;

 

     збір з осіб,  які беруть участь  у  грі  на  тоталізаторі  на іподромі;

 

     збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

 

     збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

 

     збір за   реєстрацію    транспортних    засобів    іноземного виробництва;

 

     збір за  проведення  розважальних  заходів  у містах та інших населених пунктах;

 

     збір за   користування   спеціально   облаштованими    зонами відпочинку;

 

     збір за  використання незабудованої земельної ділянки в межах міста та іншого населеного пункту;

 

     збір за  проїзд   через   територію   прикордонних   областей автотранспорту, що прямує за кордон;

 

     адміністративні збори.

 

     Відповідно до  вимог  частини  шостої статті 1 Закону України про систему  оподаткування  для  запровадження  нових  податків  і зборів вони мають бути включені до цього закону.

 

     Проектом пропонується   створити   податкові  служби  органів місцевого  самоврядування,   які   перебуватимуть   у   подвійному підпорядкуванні:  органам  місцевого  самоврядування  і  державним податковим    адміністраціям.    Керівники    податкових     служб призначатимуться  головами відповідних податкових адміністрацій за поданням міських, сільських та селищних голів. Ці податкові служби матимуть  у  своєму  віданні відносно невеликі території і зможуть краще виконувати функції податкових органів  на  місцевому  рівні, безпосередньо працювати з кожним платником,  здійснювати постійний контроль за сплатою податків.

 

     Я хотів би нагадати шановним колегам,  що на сьогодні  в  нас діє  Декрет  Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори,  який давно застарів, і є потреба в заміні цього документа.

 

     Нагадаю епопею з місцевими податками і зборами,  яка триває в нас протягом п'яти останніх років. Уже не вперше Кабінет Міністрів вносить до Верховної Ради проект  Закону  про  місцеві  податки  і збори,  який мав би замінити чинний декрет. Уже не вперше Верховна Рада відфутболює Кабінету Міністрів цей законопроект  на  повторне подання як неприйнятний,  як такий, що не вносить суттєвих змін до системи місцевих податків і  зборів.  У  ньому  пропонуються  лише незначні зміни ставок і введення тих чи інших податків.

 

     Принципова позиція  Верховної  Ради  була  висловлена під час парламентських слухань,  проведених Верховною  Радою  попереднього скликання,  які  були  присвячені  питанням  місцевих  податків  і зборів.  Ця позиція полягає  в  тому,  що  треба  змінити  систему місцевого  оподаткування,  прийняти  рішення,  які  дали  б  змогу суттєво розширити фінансову основу місцевого самоврядування.

 

     Сьогодні податки і  збори,  які  є  місцевими,  практично  не вирішують жодних питань, що стоять перед місцевим самоврядуванням, тому що до  місцевих  віднесені  такі  податки,  які  за  кордоном називаються податками,  що плутаються під ногами. Ми знаємо, що це податки на собак і котів,  податки,  які не можуть бути фінансовою основою місцевого самоврядування.

 

     Законопроект, про який я доповідаю, є кроком до перерозподілу податків   у   напрямі    фінансового    забезпечення    місцевого самоврядування.  Автори  законопроекту  визнають,  що певною мірою законопроект є в чомусь недосконалим,  але Верховна Рада  має  всі можливості доопрацювати його під час підготовки до другого читання чи до повторного першого читання. Проте я наполягаю, щоб як основа для   подальшої   роботи   був   прийнятий   саме   альтернативний законопроект,  який  концептуально  відрізняється   від   варіанта Кабінету   Міністрів  і  який  гарантує  місцевому  самоврядуванню достатні фінансові ресурси для  здійснення  тих  повноважень,  які закріплені  за  місцевим  самоврядуванням як Конституцією України, так і Законом про місцеве самоврядування.

 

     Закликаю вас  прийняти  одне  з  рішень:  або  прийняти   цей законопроект  сьогодні  в першому читанні і направити відповідному профільному комітету для підготовки до другого читання, або хоча б прийняти  рішення  доопрацювати  цей  законопроект  для повторного першого читання.  Ми ні в якому разі не  повинні  погоджуватися  з пропозицією  профільного комітету,  щоб цей "футбол" продовжувався ще чотири роки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Євгене Дмитровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається   голові   профільного    комітету    Валерію Борисовичу Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Я маю  доповісти  висновки  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності щодо двох законопроектів, які сьогодні внесено на розгляд.

 

     Комітетом Верховної  Ради  України  з   питань   фінансів   і банківської   діяльності   на  засіданні  3  листопада  1998  року розглянуто проекти законів України про місцеві  податки  і  збори, внесені   Кабінетом  Міністрів  України  та  народними  депутатами України Жовтяком і Безсмертним.

 

     Проекти законів України про місцеві податки і  збори  не  раз розглядалися  Верховною  Радою України попереднього скликання.  За результатами останнього  розгляду  3  лютого  1998  року  Кабінету Міністрів   України   було   запропоновано   доопрацювати   проект зазначеного закону.

 

     Новим законопроектом,    внесеним    Кабінетом     Міністрів, передбачається  введення  нових  видів  зборів,  які не входять до переліку місцевих зборів,  визначених Законом України про  систему оподаткування  (у  зв'язку  з  цим  Кабінетом  Міністрів одночасно внесено законопроект стосовно змін і доповнень до названого закону України).   Зокрема,   пропонується   ввести  збір  за  здійснення міжнародного туризму,  збори за надання в  користування  земельних ділянок  для  будівництва  об'єктів  виробничого  і  невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах, за  право розміщення офісів суб'єктів підприємницької діяльності в центральній частині населеного пункту та  в  будівлях,  які  мають історикоархітектурну цінність.

 

     Разом із  тим  до  проекту  закону  не  включено  чотири види зборів,  передбачених Законом України про  систему  оподаткування. Про це говорилося головним доповідачем.

 

     Законопроектом пропонується  значне підвищення ставок окремих податків і  зборів  порівняно  з  діючими,  що,  на  думку  членів комітету,   негативно  впливатиме  на  виробництво,  не  сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу і,  в кінцевому підсумку, не сприятиме зменшенню податкового навантаження на товаровиробників.

 

     Зокрема, податок з реклами збільшується у 10 разів, курортний збір -  у  7  разів,  збір  за  проведення  аукціону,  конкурсного розпродажу  і  лотерей  -  у  30  разів,  збір за видачу ордера на квартиру - у 6,6 раза, збір за паркування автотранспорту - майже у 2 рази.

 

     У ході обговорення законопроекту народними депутатами України

-  членами  комітету  висловлювалися  думки   щодо   недоцільності розгляду  окремих податкових законопроектів,  які не спрямовані на стимулювання  підприємницької  діяльності,  на  сприяння  розвитку інвестиційних  процесів,  а,  навпаки,  внаслідок  введення  нових податків і зборів,  підвищення ставок податків ще більше посилюють податковий   тиск   на  юридичних  та  фізичних  осіб,  погіршують фінансовий  стан  підприємств,  у  той  час  як   гостро   назріла необхідність  у  здійсненні комплексного,  системного реформування податкового законодавства.

 

     Водночас комітет  вважає   за   необхідне   висловити   деякі зауваження щодо окремих положень запропонованого законо-проекту.

 

     Вважаємо, що  органам  місцевого  самоврядування  слід надати право самостійно визначати ті  місцеві  податки  і  збори,  які  є обов'язковими  для справляння на тій чи іншій території відповідно до переліку,  встановленого цим  законом,  виходячи  із  наявності об'єктів   оподаткування  або  умов  запровадження  тих  чи  інших податків і зборів.

 

     Як зазначено  в  пояснювальній  записці   до   законопроекту, основна  його концепція полягає в перенесенні податкового тягаря з товаровиробника на споживача.  Однак цей принцип у чистому вигляді відображений  фактично  лише  в  комунальному  податку,  базу  для нарахування якого порівняно з чинною нормою докорінно  змінено,  і комунальний  податок  запропоновано як податок на споживання.  Усі інші податки і збори збільшують податковий тиск як  на  юридичних, так і на фізичних осіб, які виступають як споживачі.

 

     Комунальний податок  пропонується  ввести  для  тих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність. Об'єктом  оподаткування  передбачається визначити вартість товарів (послуг),  реалізованих  суб'єктами  підприємницької   діяльності. Тобто  при  здійсненні  операцій  з  реалізації  товарів  (послуг) додатково до ціни товарів  (послуг)  додається  сума  комунального податку, яка має бути сплачена споживачем. Це, безумовно, призведе до підвищення цін на товари та послуги.

 

     Слід зазначити,  що  в  проекті  закону   нечітко   визначено платників   цього   податку,   об'єкт   оподаткування  комунальним податком,  механізм його нарахування.  Зокрема,  в одних  випадках об'єктом оподаткування визначено вартість реалізованих товарів,  в інших - виручку,  і виручка вже повинна включати суму комунального податку.

 

     Виходячи з  абзацу  першого статті 4 законопроекту платниками комунального податку є суб'єкти  підприємницької  діяльності,  які провадять  торговельну  діяльність.  А  згідно  з Порядком заняття торговельною діяльністю і Правилами  торговельного  обслуговування населення,  затвердженими  постановою  Кабінету  Міністрів  від  8 лютого  1995  року,  торговельна  діяльність  -  це   ініціативна, самостійна  діяльність  юридичних  осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою  отримання прибутку.

 

     Із цього можна зробити висновок,  що виробник продукції, який реалізує товар власного виробництва,  не є платником  комунального податку. Однак при визначенні об'єкта оподаткування передбачається сплата податку і з реалізації товарів власного виробництва.

 

     Крім того,  введення послуг до  об'єкта  оподаткування  також суперечить названому порядку, оскільки торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі,  а також  у торговельновиробничій сфері.

 

     Немає чіткого  визначення,  чи  включає  податкова  база  для нарахування цього податку податок на додану вартість та акцизи для підакцизних товарів.

 

     Зрозуміло, що  джерелом  сплати такого податку не можуть бути валові витрати для суб'єктів підприємницької діяльності,  оскільки сума податку,  яка підлягає сплаті платником податку, визначається як результат усіх сум податку,  отриманого від покупців при оплаті ними купленого товару.

 

     Комітет вважає,  що  запровадження  передбаченого  статтею  5 збору за здійснення міжнародного туризму з осіб,  які  придбавають туристичні путівки або путівки для відпочинку за межами України, є економічно необгрунтованим  і  носить  суто  фіскальний  характер, оскільки  місцева  інфраструктура  при цьому не використовується і місцеві бюджети не несуть ніяких витрат на це.

 

     Вважаємо недоцільним визначати  платниками  готельного  збору юридичних осіб,  які орендують готельний фонд,  оскільки за оренду приміщень готельного типу  ці  юридичні  особи  сплачують  орендну плату,  тобто  є  фактично  подвійне  нарахування на один і той же об'єкт.

 

     Незрозумілою є   пропозиція   одночасно    зі    збором    за припаркування    автотранспорту   сплачувати   ще   й   винагороду уповноваженій особі,  яка цей збір збирає. Таким чином тут знову ж таки закладається механізм подвійної плати.

 

     Комітет вважає,  що  в  законопроекті треба чіткіше визначити механізм справляння  збору  за  проведення  аукціону,  конкурсного розпродажу і лотерей.  Зокрема,  треба уточнити положення стосовно того,  за проведення яких саме аукціонів,  конкурсних розпродаж  і лотерей має сплачуватися цей збір і який орган має їх проводити.

 

     Слід зауважити, що в законопроекті нечітко визначено механізм справляння збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та   сфери   послуг.   Виходячи   із  назви  статті,  його  сплата передбачається тоді,  коли виникає потреба в отриманні дозволу  на розміщення  будь-якого об'єкта торгівлі та сфери послуг.  Водночас згідно із статтею 14 зазначений збір повинен справлятися щороку, а з    цього   випливає,   що   практично   щороку   відбуватиметься перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Викликають сумнів доцільність та  економічна  обгрунтованість запровадження  збору  за  надання в користування земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і  невиробничого  призначення (стаття 15).

 

     Статтею 22  законопроекту  не  визначено,  за  рахунок  якого джерела сплачуються податки і збори фізичними особами,  суб'єктами підприємницької діяльності.

 

     Стосовно законопроекту,    внесеного   народними   депутатами України,  варто  зазначити,  що  в  ньому   пропонується   суттєво розширити   перелік   місцевих   податків   і  зборів,  але  немає економічного  обгрунтування  щодо  доцільності   та   ефективності запровадження  таких  податків.  У  висновках  науково-експертного управління стосовно цього законопроекту є досить детальний  аналіз всіх його суттєвих моментів і визначаються основні його вади.

 

     Концепція цього  законопроекту  полягає  в тому,  щоб з метою створення  стабільного  джерела  для  формування   доходної   бази бюджетів   місцевого   самоврядування   частину  загальнодержавних податків  перетворити  в  місцеві.  На  думку  комітетів,   це   є надзвичайно  спірне  положення,  і  з ним навряд чи можна сьогодні погодитися.  Взагалі-то варто підкреслити, що до законопроекту про місцеві   податки   і  збори  варто  повернутися  після  прийняття Верховною Радою нової редакції законів про бюджетну систему та про систему оподаткування.

 

     Враховуючи викладене,  а також зауваження науково-експертного управління  Секретаріату  Верховної  Ради  України  щодо  внесених законопроектів,  комітет пропонує Верховній Раді ці проекти закону відхилити.  У той же час у комітеті є думка (як  можливий  варіант виходу із ситуації,  що триває вже кілька років, із законопроектом про місцеві податки і збори) про доцільність утворення спеціальної робочої групи,  яка б доопрацювала подані законопроекти на цю тему і внесла погоджений варіант на повторне перше читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  у висновках комітету  зазначено, що  в  цих  двох альтернативних документах пропонуються нові форми податків.  Вони що, економічно необгрунтовані? Не визначено чітко, хто повинен платити, за рахунок чого і в яких обсягах?

 

     Я хотів би, щоб ми з вами визначились. Якщо ми справді хочемо створити  єдине  законодавче  поле,  то  повинні   працювати   над підготовкою проекту Податкового кодексу. Було б добре, якби кожний громадянин України,  взявши в руки той кодекс, знайшов те, що його цікавить, - той чи інший закон, ту чи іншу статтю.

 

     А таким  шляхом  спроб  і  помилок  ми  вже  працюємо  сім  з половиною років.  Давайте,  мабуть,  приходити  до  якоїсь  єдиної думки.

 

     Я вважаю,  що комітет підходить до цього питання принципово і правильно,  тому хотів би,  щоб ви висловили свої думки: за що нам сьогодні голосувати?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я думаю,  всі народні депутати поділяють думку про необхідність якомога швидшого розгляду   й   прийняття   Податкового   кодексу   України,   який стабілізував би податкове  законодавство  і  вирішив  би  нагальні проблеми в податковій сфері, які є на сьогодні.

 

     Однак навколо кожного законопроекту,  який є частиною проекту Податкового кодексу,  виникають серйозні дискусії.  Ілюстрацією  є розгляд цих двох законопроектів про місцеві податки і збори.

 

     Органічною частиною Податкового кодексу має бути розділ, який стосується місцевих податків і зборів.  І якщо  сьогодні  Верховна Рада  має  кілька альтернативних пропозицій із цього питання,  то, зрозуміло,  що  вони  проявляться  і  під  час  розгляду   проекту Податкового  кодексу.  І тоді також виникатимуть дискусії щодо тих чи інших конкретних позицій.

 

     Те саме можна сказати про податок на  доходи  фізичних  осіб, про податок на додану вартість і так далі.

 

     Є дуже неоднозначні оцінки тих чи інших норм чинних законів і тих  проектів,  які  могли  б  бути  покладені  в  основу  проекту Податкового  кодексу.  Тому,  звичайно,  ми  повинні  пройти і цим шляхом -  сформувати  основи  податкового  законодавства  окремими законами  і  потім  перейти  до  Податкового  кодексу.  Це  просто пришвидшить   роботу   над   проектом   Податкового   кодексу   на завершальному етапі.

 

     Я вже   висловив   думку   комітету  стосовно  сьогоднішнього питання.  У тому варіанті,  в якому подані законопроекти,  вони не можуть бути прийняті, їх необхідно серйозно доопрацювати. Верховна Рада може приймати рішення,  виходячи з  того  проекту  постанови, який вніс наш профільний комітет.  Комітет, виходячи з того обсягу роботи, який маємо зараз, запропонував відхилити ці проекти.

 

     Верховна Рада може прийняти рішення про внесення на  повторне перше  читання  спільного  законопроекту,  а для підготовки такого спільного законопроекту варто створити спеціальну робочу групу  на базі,   наприклад,   Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  Комітету з питань державного  будівництва,  місцевого самоврядування   та   діяльності   рад,   можливо,  із  залученням представників інших комітетів.  І ми б тоді сформували текст, який задовольнив   би  більшість  народних  депутатів.  Сьогодні  треба ухвалити одну з цих альтернатив.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Ми з вами працюємо більше години і заслухали трьох доповідачів. Безперечно, усі вони мають рацію: і розробники, і профільний комітет з його пропозицією  і  поглядами  на  ці  два документи.  Я просив би підтримати пропозицію профільного комітету щодо створення робочої групи на базі комітетів з питань фінансів і банківської  діяльності,  з  питань  самоврядування та бюджетного. Дати можливість цій групі доопрацювати разом  з  авторами  ці  два проекти і внести єдиний законопроект на повторне перше читання.

 

     Думаю, ця  пропозиція  мудра і заслуговує на підтримку.  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За"- 149.

 

     Я прошу   проголосувати.   Запросіть   депутатів   до   залу. Голосуємо.

 

     "За"- 181.

 

     Будь ласка,  голосуємо,  бо Іван Сергійович і Іван Михайлович не встигли проголосувати. І Григорій Михайлович теж.

 

     "За"- 186.

 

     Я думаю, ми проголосуємо завтра вранці, якщо не заперечуєте.

 

     ------------

 

     Розглядається проект Закону України про джерела  фінансування діяльності  органів  державної  влади.  Доповідає народний депутат Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні колеги!  Вашій увазі пропонується проект закону,  який, на мою  думку,  є  надзвичайно  важливим в ситуації,  яка склалася за останні сім років у бюджетному забезпеченні органів  управління  і всієї соціальної сфери держави.

 

     Мета цього  законопроекту  -  обмежити  загрозливо  зростаючу тенденцію до функціонування органів державної влади  й  управління для задоволення власних, а не суспільних потреб. Таку тенденцію ми можемо простежувати вже досить тривалий час.  Знову й  знову  нові кошти  залучаються  не  на бюджетні рахунки,  а на позабюджетні до позабюджетних фондів.  Сьогодні практично всі органи  влади  мають такі рахунки або фонди, які вони створюють для себе.

 

     Пригадайте й  епопею  з приводу надання можливості Рахунковій палаті  перевіряти  доходну  частину  державного  бюджету.   Після тривалого  розгляду  в Конституційному Суді такого права Рахункова палата сьогодні не має.  А якщо зважити,  що закони арифметики  не завжди спрацьовують,  то,  можливо, виявиться, що ті відсотки, які мають надходити до державного бюджету,  і ті відсотки,  які  мають надходити  до позабюджетних фондів різних міністерств,  комітетів, адміністрацій,  у сумі становитимуть не  100  і  їх  пропорція  не відповідатиме  тій  пропорції,  яка  зазначена в законодавстві.  Я думаю,  це дуже серйозні  мотиви  -  коли  управлінські  структури працюють  самі на себе,  а не на вирішення тих проблем,  які перед ними ставить суспільство і які означені в законах.

 

     Крім того,  ми можемо сьогодні констатувати наявність системи фінансування  органів державної влади та управління через кредити, які  надаються  різними  кредиторами.   Усі   ми   розуміємо,   що управлінські  органи  не  створюють  ні  нових  товарів,  ні нових послуг,  і тому повертати ці кредити потрібно з податків і зборів, які збираються з тих,  хто працює.  А коли такі кредити беруть, їх про це ніхто не запитує.

 

     Тому, звичайно,  у цьому також  треба  навести  лад.  А  якщо виникає  крайня  потреба  в  кредитуванні  якогось  управлінського органу, то це слід робити публічно з обговоренням у Верховній Раді і  тільки  після ратифікації.  Чи це буде кредитування,  чи навіть безоплатне надання безповоротної позички.

 

     Нам відома така практика,  коли окремі органи державної влади виступають засновниками або співзасновниками благодійних фондів. І всі добре знають, що це одна з найефективніших і найрозгалуженіших форм державного рекету, оскільки людина, яка хоче отримати дозвіл, ліцензію чи  погодження,  ставиться  перед  вибором:  добровільний внесок або неотримання бажаної візи, підпису чи печатки.

 

     Це ті українські реалії,  на які заплющувати очі не можна.  У цьому також повинен бути наведений лад.

 

     Так само відомо,  що сьогодні є практика надання  безоплатних послуг  органам  управління.  Кожен  із нас,  очевидно,  знає,  що безплатними послуги не бувають.  Це  тільки  сир  у  пастці  буває безплатним.   Тож   якщо   орган  державної  влади  та  управління користується безплатними послугами,  то,  очевидно, він має робити кроки для повернення таких витрат тим, хто їх несе.

 

     Я думаю,  що,  прийнявши  цей  закон,  ми  допоможемо органам державної влади концентрувати свою увагу на  обов'язку  вирішувати суспільні,  а  не  власні  проблеми,  а також допоможемо наповнити бюджет для забезпечення фінансуванням тих, хто цього потребує, - в освіті,  медицині,  армії,  в  інших  сферах,  де  вкрай  потрібне бюджетне фінансування і не можна створювати для себе продукцію, за яку отримувати винагороду.

 

     Дія цього  закону  має поширюватися на фінансове забезпечення діяльності  всієї  системи  виконавчої  влади  держави,   Кабінету Міністрів,   міністерств,   адміністрацій,   комітетів,   агенцій, управлінь тощо,  Верховної Ради України  та  її  апарату,  апарату Президента України, його консультативних і дорадчих органів, судів України та інших органів державної влади.

 

     Ми повинні створити умови,  щоб  ті,  хто  працює  від  імені держави,  вирішує  суспільні  потреби,  фінансувалися  за  рахунок суспільних коштів, які збираються у вигляді податків і зборів.

 

     Цей проект є досить лаконічним. Його мета - сприяти тому, щоб у суспільстві наводився лад,  щоб ми просувалися до суспільства, в якому слово "справедливість" сприймалося не як щось  омріяне,  про що  можна  буде  думати тільки в далекому майбутньому.  Ми повинні робити до цього кроки сьогодні.

 

     Я хочу висловити вдячність науковоекспертному  управлінню  за слушні  доповнення.  Гадаю,  що в режимі прийняття законопроекту в другому  читанні  ми  маємо  їх  врахувати.  Сподіваюся  також  на підтримку всіх депутатів, які присутні в сесійному залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  П'ять хвилин на запитання.  Запишіться,  будь ласка.

 

     Депутат Асадчев. Будь ласка. За ним - депутат Кононенко.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Володимировичу! Я хочу, щоб ви дещо пояснили, зокрема стосовно платних послуг.

 

     Ви знаєте,  що  бюджетні  установи  на  місцях надають платні послуги.  Скажімо,  відділи освіти надають їх,  відділи  культури. Музичні  школи,  які  фактично  є  бюджетними установами,  надають платні послуги.  Чи стосується їх цей закон?  Мені здається, треба чіткіше  виписати  ці  моменти:  які  структури органів державного управління не мають права надавати  такі  платні  послуги,  а  які все-таки мають право і повинні їх надавати.

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О. В. Можливо, ви не зовсім правильно зрозуміли. У статті 4 йдеться не про платні послуги,  а про безоплатні послуги, які  надаються  не органами управління,  а органам управління.  Їм забороняється отримувати такі послуги.

 

     А платні  послуги,  які   законодавчо   передбачені,   органи управління можуть надавати. Обмежень тут немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Кононенко.   Будь  ласка.  За  ним  депутат Глухівський.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий  округ  181,  Харківська  область).  Прошу передати слово Олексію Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська   область).   Дякую.  Шановний  доповідачу,  те,  що  ви пропонуєте,  якоюсь мірою передбачене чинним  законодавством.  Усі ваші  пропозиції слушні і мають бути розглянуті і прийняті в цьому залі.

 

     Однак скажіть,  будь  ласка,  що  б  ви   порадили   сьогодні працівникам органів державної виконавчої влади на місцях,  які, як і  багато  громадян  України,  працюють  по  кілька  місяців   без заробітної  плати?  Тобто  держава,  найнявши  їх  на  роботу,  не забезпечує елементарним - заробітною платою.

 

     Чи не вважаєте ви,  що ця проблема мала  б  теж  знайти  своє відображення - може, не в цьому, а в іншому законі?

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Безумовно,  держава,  що  має  управлінську структуру,   яку   не   забезпечує   належним   фінансуванням,   є малоефективною.  І  вирішити  цю  проблему можна тоді,  коли в нас дієздатна й ефективна система управління.

 

     Сьогодні в   Україні   громіздка   й   неефективна    система управління,  уся її структура.  Саме це є першоджерелом усіх бід у державі,  у тому числі і з оплатою праці управлінців на місцях,  в органах державної влади. Їх фінансування закладається в державному бюджеті.  І якщо  кошти,  які  надходитимуть  до  бюджету,  будуть використовуватися  саме  на  бюджетні потреби,  а не на розсуд тих керівників чи інших осіб,  які концентрують  їх  на  позабюджетних рахунках, то, я думаю, із заробітною платою у виконавчих органах і структурах влади на місцях проблем буде набагато менше.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.  Будь ласка.  За ним  -  депутат Савенко.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    науки    і    освіти    (багатомандатний загально-державний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху. Шановний пане Олександре,  я хочу поставити  вам  таке  запитання. Кожен  із  народних  депутатів  має помічників-консультантів.  Щоб можна було оплачувати їхню працю,  вони прикріплюються до  органів місцевого  самоврядування  чи  державної  виконавчої влади.  А щоб Верховна  Рада  могла  перераховувати  їм  гроші  для  оплати   із спеціального  рахунку,  який має народний депутат,  у цьому органі має бути позабюджетний рахунок.  На  бюджетний  рахунок  гроші  не перераховуються.

 

     Якщо буде  прийнято  ваш  закон,  це  вплине якимось чином на порядок оплати праці наших помічниківконсультантів чи знову ж таки виникне необхідність створювати позабюджетні рахунки?

 

     Дякую.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Потреби у створенні позабюджетних рахунків не буде ніякої.  Помічники-консультанти  народних  депутатів  України отримують  зарплату  за рахунок коштів,  передбачених у державному бюджеті на утримання Верховної Ради України і на потреби  народних депутатів   України.   Це  кошти  державного  бюджету  України.  І перераховуватимуться   вони   органам   місцевого   самоврядування відповідно  до  Закону про джерела фінансування діяльності органів державної влади.

 

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. Будь ласка.

 

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Спасибі.  Прогресивна соцпартія   України.  Нині  створюється  дуже  багато  благодійних фондів.  І  я  хотів  би  поставити  вам  таке  запитання:  чи  не створюються  ці  благодійні  фонди при райдержадміністраціях,  при радах під оці президентські вибори, під якогось Президента?

 

     Спасибі.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Мета створення цих фондів завжди записується в  їхніх  статутних документах,  і ніколи там не зазначається,  що вони створюються для підтримки когось у політичних кампаніях.

 

     Але подивіться  на  використання  коштів  і  діяльність   тих фондів, де співзасновниками є державні структури. Ми маємо виборчі кампанії  не  тільки  загальнонаціональні.  І  в   усіх   виборчих кампаніях  можна  побачити  участь  тією  чи  іншою  мірою  різних благодійних  фондів,  які  можуть  впливати  на   проведення   цих кампаній. Однак стверджувати, що це юридично закріплено, що якийсь фонд створився для такої підтримки, як ви розумієте, не можна.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Олександре  Володимировичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Слово надається голові Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги,  я надам стислу інформацію  про рішення   комітету   стосовно  законопроекту,  внесеного  народним депутатом   України   Лавриновичем,   про   джерела   фінансування діяльності органів державної влади.

 

     Комітет Верховної   Ради   України   з   питань   фінансів  і банківської діяльності на засіданні 24 грудня 1998 року  розглянув внесений  народним  депутатом  України Лавриновичем проект закону. Комітет підтримує законопроект і пропонує Верховній Раді України з урахуванням  висновку  науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради прийняти його в першому читанні.

 

     Відповідно до  Регламенту  народними  депутатами  -   членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності внесено проект постанови,  де  ми   пропонуємо   прийняти   в   першому   читанні законопроект Олександра Лавриновича та доручаємо Комітету з питань фінансів  і   банківської   діяльності   доопрацювати   зазначений законопроект  із  урахуванням  пропозицій  народних  депутатів  та внести його на розгляд Верховної Ради в другому читанні.  Водночас ми   згідні   з   тими  зауваженнями,  які  зазначені  у  висновку науково-експертного управління.  Ці зауваження, на думку комітету, варто врахувати під час його доопрацювання.  Крім того,  суттєвим, на нашу думку,  є також положення  статті  5  цього  законопроекту "Прикінцеві  положення",  у  відповідності  з  якими закон набирає чинності з дня  опублікування.  На  нашу  думку,  ця  норма  також потребує   певного   уточнення,  оскільки  прийняттям  Закону  про Державний бюджет на 1999 рік ми фактично констатували  ту  правову ситуацію,   яка   існувала   1998  року,  і  той  правовий  статус відповідних позабюджетних фондів.  Чи вводити в дію цей  закон,  у разі  його  прийняття  Верховною Радою,  з дня опублікування,  чи, можливо, визначити конкретну дату, прив'язавши її до внесення змін і  поправок  до  Державного  бюджету  на  1999  рік?  Це може бути предметом окремої дискусії.

 

     Водночас я констатую,  що в Комітеті  з  питань  фінансів  та банківської  діяльності  законопроект  практично  одноголосно  був підтриманий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання до депутата Альошина є? Є. Запишіться, будь ласка.  Виставте,  будь ласка,  5 хвилин. Депутат Косаківський. За ним - депутат Бондаренко.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Місто-герой  Київ.   Безумовно,   я   буду підтримувати  вашу пропозицію.  Але дозвольте запитати ось про що. Чи вважаєте ви,  що цей закон допоможе розв'язати наявну проблему, коли  зараз  виконавча  влада  фактично  фінансується  і  існує за рахунок інших джерел:  місцевого самоврядування, додаткових коштів тощо?

 

     Ми за   участю   Ради  Європи  проводили  семінар,  на  якому виступали мери міст і казали, що їх примушують відраховувати кошти на утримання обласних адміністрацій. Часто є випадки, коли обласні адміністрації і Київська міська адміністрація фінансуються  тільки по   зарплаті,   а   всі  інші  видатки  здійснюються  за  рахунок відповідних місцевих бюджетів. Коли ми готували бюджет держави, то з'ясували,  що  багато  державних  органів  фінансується тільки на 40-50 відсотків за рахунок державних коштів,  а інші -за так звані залучені  кошти.  Це стосується насамперед правоохоронних органів. То як ви вважаєте,  це нормально для держави?  І чи можна покласти край цій ганебній ситуації прийняттям цього закону?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я поділяю вашу стурбованість і,  власне,  члени комітету   також   підтримали   відповідний   законопроект,   яким визначаються джерела фінансування органів державної влади. І таким єдиним джерелом має стати державний бюджет.

 

     Наявна практика не поділяється членами комітету,  і з  огляду на це ми виступаємо з пропозицією прийняти цей законопроект.

 

     Водночас ми розуміємо,  що практика,  яка склалася не за один рік,  не може бути так швидко й подолана.  І тому прийняттям цього законопроекту ми тільки,  очевидно,  започаткуємо певний процес, а працювати в цьому напрямі Верховна Рада зобов'язана.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко. За ним - депутат Чиж.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ

 212, м.Київ).  Фракція "Реформицентр".  Чи врегульовує цей  закон функціонування  численних  позабюджетних фондів,  які є сьогодні в органах державної влади й місцевого самоврядування, і використання яких   тепер   практично   не   регулюється   ніким  і  нікому  не підконтрольне? Це перше.

 

     Друге. Чи не час  покласти  край  практиці  такої  діяльності податкових  адміністрацій,  як  перерахування певних сум від того, скільки вони зібрали з порушників на свої рахунки,  і використання їх  для  власних  потреб  на  ті  "видатні"  офіси,  які  сьогодні побудовані в Україні тощо?

 

     Не думаю, що сьогодні ми настільки багато живемо, аби зводити отакі  палаци,  як в арабських шейхів,  що сьогодні є у податкових адміністрацій. Прошу дати відповідь на два запитання.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за  запитання.  Стаття  4  законопроекту, внесеного  Олександром  Лавриновичем,  чітко  вказує,  що  "органи державної влади та управління не  можуть  створювати  позабюджетні фонди".  В якому вигляді існуватиме ця запропонована норма під час подальшого доопрацювання,  залежатиме від Верховної  Ради.  Але  в проекті вона міститься і відповідає на ваше перше запитання.

 

     Стосовно другого запитання.  Я думаю, що всі державні органи, зокрема  і  Державна  податкова  адміністрація,  мусять  мати  всі належні   умови  для  виконання  функцій,  визначених  законом.  І джерелом для створення таких умов має бути державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Іван Сергійович Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і  селян  "Лівий  центр".  Шановні колеги!  Для всіх очевидно,  що державна влада повинна державою фінансуватися. Тут питань немає. А інакше вона не державна, а належить тим, які її фінансують. Влада, виходить,  кишенькова:  кримінальна тощо.  Яку ситуацію  ми  маємо тепер в Україні, я у виступі скажу докладніше.

 

     Тепер дозвольте запитання.  Чи не трапиться так, як, скажімо, з  охороною   здоров'я,   коли   Конституційний   Суд   підтвердив правильність статті 49 Конституції,  за якою не може плата, так би мовити, стягуватися з громадян, а реально люди перебувають у стані вимирання.

 

     Чи не   трапиться  так,  що  ми,  не  фінансуючи  з  бюджету, обрізаючи будь-яку змогу додаткової фінансової підтримки, скажімо, правоохоронних органів тощо, просто занапастимо цю владу зовсім?

 

     Тобто є проблема,  комплексна проблема. Якої ви думки про це? Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую.  Я уже, відповідаючи на запитання колеги Косаківського, сказав, що це в один момент не вирішиться. Потрібна спеціальна,  досить зважена,  аргументована робота стосовно кожної ситуації,  стосовно  фінансування  кожного державного органу.  Але прийняття Верховною Радою  такого  принципового  рішення,  на  мою думку, вказує той напрям, в якому повинна провадитися така робота.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Висвітіть, хто   в   нас   записався  на  обговорення  даного законопроекту.

 

     П'ять народних депутатів. Надається 15 хвилин.  Будь  ласка.  Депутат  Журавський.  За  ним  - депутат Єльяшкевич.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Свого  часу англійський теолог Річард Уейтлі писав:  "У нас кожний хоче,  щоб правда була на його боці,  але не кожний хоче  бути  на боці правди". І це справді так.

 

     Бюджетні кошти,   яких  нам  так  бракує,  розпорошуються  по численних фондах та фондиках,  обслуговуючи окремі відомства, а то й окремих посадових осіб.  Причому, мені здається, що ніхто навіть не знає, скільки є цих фондів. Називаються різні цифри - від 50 до 2 тисяч.  Діапазон,  як бачимо,  дуже великий, занадто широкий для цивілізованої правової держави, яку ми з вами збираємося будувати.

 

     Я всіляко підтримую цей  законопроект.  Проте  маю  конкретні пропозиції.

 

     Перше. Слід  зафіксувати,  що  суми  штрафів,  які стягуються різними державними органами, належить перераховувати безпосередньо до  бюджету.  І  ніяких  преміальних  у  вигляді 20,  30,  40,  50 відсотків суми цих  штрафів,  що  мають  надаватися  для  розвитку окремих служб,  не повинно бути.  Якщо це бюджетна організація, то всі кошти мають виділятися з бюджету.

 

     Друге. Треба дати доручення  Кабінету  Міністрів  підготувати нам   довідку   про  повний  перелік  позабюджетних  фондів,  усіх спеціальних  рахунків,  на  які  зараховуються  кошти  за  надання платних   послуг   державними   установами.  Нагадаю:  такі  фонди створюються  й  указами   Президента,   і   постановами   Кабінету Міністрів,  і наказами окремих міністерств. Усі ці акти мають бути скасовані.  Уряд,  на мою думку,  має до певної дати розробити  та подати  до  Верховної  Ради  проекти  законів про внесення змін до чинного  законодавства  у  зв'язку  з   прийняттям   цього   вкрай потрібного закону.

 

     Третє. Це не той документ,  що може роками доопрацьовуватися, як це інколи в нас буває.  Є сенс доручити профільним комітетам  у найстисліший термін підготувати всі належні матеріали та визначити певну дату його розгляду на пленарному засіданні.

 

     Безперечно, законопроект слід  приймати  в  першому  читанні, терміново  доопрацювати (з урахуванням вже висловлених зауважень і тих, які ще будуть висловлені) та приймати остаточно.

 

     А колегу Лавриновича я вітаю з прекрасним проектом. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Сокерчак.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Проект народного депутата Лавриновича  не  в первый  раз  возвращает нас к проблеме финансирования,  источников финансирования органов государственной власти в Украине.

 

     Депутат Лавринович давно, еще в прошлом созыве Верховной Рады (в  том  числе  и  с  членами  Комитета  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности),  отстаивает,  на мой взгляд,  совершенно правильные  позиции,  связанные с тем,  что органы государственной власти  не  должны  иметь  внебюджетных  фондов.  То  есть  органы государственной   власти   не  должны  заниматься  бизнесом,  чем, фактически,  занимаются,  к  сожалению,  сегодня...   Ну,   такова практика в нашей стране. Она исходит от высших должностных лиц, и, я думаю,  принятием этого закона (а это делать надо) мы  не  сразу изменим   психологию   тех  людей,  которые  находятся  в  органах государственной власти  и  управления.  Но  подобные  шаги  делать обязательно надо.

 

     Поэтому я  просил  бы сегодня поддержать в первом чтении этот законопроект,  как можно скорее,  и принять его вначале  следующей сессии  окончательно.  И  делать  все  для  того,  чтобы заставить исполнительную власть в стране жить по законам Украины.

 

     Сейчас у  нас  самая  серьезная  проблема  -  это   то,   что исполнительная    власть    выходит    за    рамки    действующего законодательства  Украины.  Это  связано  и  с  тем,  что   своими неконституционными    указами   Президент   фактически   подрывает законодательное    поле    страны,    заставляет    представителей исполнительной власти выполнять неконституционные свои указы.  Это связано и с тем  характером  деятельности  исполнительной  власти, который существует у нас на протяжении целого ряда лет.  И поэтому подобные решения, конечно же, необходимы. Они позволяют в какой-то мере  заделать  бреши  в  использовании государственных финансовых ресурсов.  Но, к сожалению, решение главной проблемы - это решение политическое.  До тех пор,  пока мы не изменим руководство страны, до тех  пор  бизнес  на  государственном  бюджете  будет  являться единственным  рентабельным  бизнесом  в  нашей стране.  И те люди, которые непосредственно связаны с властью или  находятся  рядом  с властью,  будут  успешно  осуществлять свой личный бизнес,  но,  к сожалению, экономика страны будет неуклонно разрушаться.

 

     Я еще раз прошу коллег депутатов поддержать этот законопроект в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. За ним

- депутат Чиж.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Фракція "Комуністи України". Шановні народні   депутати!  Проект  закону,  яким  передбачено  наведення порядку в фінансуванні органів  державної  влади  має  надзвичайно велике  значення.  Як  уже  було  сказано,  Верховна Рада минулого скликання теж  намагалась  законодавчо  врегулювати  цю  проблему. Обговорювалися  проекти  щодо статті 6 Закону України про державну податкову службу в Україні,  статті 80 Митного кодексу України. Ми 3 лютого минулого року обговорювали проект Закону про залучення до державного бюджету України додаткових коштів.  Я стояв ось на  цій трибуні,  демонстрував  усім народним депутатам України 11 законів України,  5 постанов Кабінету Міністрів.  І ми не розібрались ще в указах Президента,  які дають право через штрафні санкції вилучати чималі суми коштів для матеріального  забезпечення  цих  державних установ, для соціальної підтримки їхніх працівників.

 

     Ми всі добре розуміємо,  що фінансування з державного бюджету сьогодні надзвичайно низьке за рівнем,  що всім бракує  коштів  із державного бюджету.  Але ми розуміємо, що теперішня ситуація надає пріоритетне право саме тим,  які мають право штрафувати, вилучати, конфісковувати,  створювати  собі  більш-менш  нормальні умови для життя.

 

     Правильно було сьогодні сказано: треба було  б зробити все так,  щоб фінансування державних установ здійснювалось з державного бюджету.

 

     Минулого разу,  коли я стояв на трибуні,  ставили  запитання: який  же стимул буде для державного службовця,  якщо не буде такої можливості? Тож я і минулого разу казав, і сьогодні наголошу: якщо він  державний  службовець,  то  все  має  робити  для  того,  щоб забезпечити виконання законів держави. А виходить так, що на деякі закони,  які  не  стосуються  особисто  тієї  або  тієї  установи, зважають менше,  ніж на ті,  які дають змогу більш-менш  фінансово підтримувати певну державну установу.

 

     Саме тому   я   підтримую   внесений  законопроект.  Ми  його розглядали і на засіданні фракції комуністів України.  Домовились, що законопроект слушний.  Є деякі зауваження до нього. Вони досить аргументовано   зазначені   у   висновках   науково-   експертного управління.   Але  коли  я  минулого  разу  доповідав  аналогічний законопроект,  юридичне  управління   зробило   таке   зауваження: оскільки  цей  законопроект  не  має чіткого переліку тих законів, постанов і указів Президента, які надають таке право, то нібито це не дасть змоги державним установам конкретно його виконувати.

 

     Я думаю,  що  Олександр  Володимирович і комітет,  якому буде доручено,  можливо,  дадуть  перелік  як  довідковий  матеріал.  А доручення Кабінету Міністрів про скасування тих норм,  які є, крім законних,  треба буде зробити.  Ми маємо з'ясувати,  що  саме  дає право вилучати ці кошти з державного бюджету.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВА. Іван Сергійович Чиж. За ним - депутат Філіпчук.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги народні депутати! Буквально днями  на засіданні комітету Ради Європи я спілкувався з депутатом парламенту  Латвії,  учорашнім  громадянином   Сполучених   Штатів Америки,  який працював у Сполучених Штатах в органах влади. У них там  закон  дає  змогу  обиратися  до  парламенту.  Він   висловив здивування з того приводу,  що на території колишнього Радянського Союзу  державні  чиновники  живуть  за  будь-які  кошти,  але   не державні.  Він розповідав, що якщо тобі в Штатах квітку піднесуть, то це вже небезпечно,  бо тебе можуть просто вигнати з роботи. Там має  значення,  чому  цю  квітку піднесли,  хто в неї вклав гроші, купив тощо.  Я абсолютно не  є  апологетом  американської  моделі. Навпаки,   у   тому   суспільстві  є  дуже  багато  проблем,  воно здеградувало до крайньої межі,  про що свідчить остання  ситуація. Але  щодо  цього прикладу,  то це просто свідчення того,  як треба ставитися до державної служби і державної влади зокрема.

 

     У нас сталося так,  що державний бюджет  не  фінансує  органи влади так,  як це потрібно. І створюється такий собі симбіоз влади і  криміналітету.  Адже  утримувати  структури  державної   влади, органів  влади  можуть  тільки  ті,  хто  має  гроші.  Гроші мають кримінальне,  як правило,  тіньове  походження.  Ось  ми  й  маємо зв'язок  мафії  і влади,  на превеликий жаль.  І тому,  безумовно, розв'язувати  цю  проблему  треба  законодавчо.  При  цьому  треба враховувати, що є різні рівні влади. Одна справа, державна влада в Києві, яку треба скорочувати, так би мовити, до цурки. Чого тільки варте  Міністерство  інформації з тими бюджетними ходами,  до яких воно вдавалося. І ми бачили, що за цим приховується.

 

     І інша справа,  це,  скажімо,  влада в  моїй  Старій  Синяві, Деражні,   Летичеві,   Віньківцях,   Ярмолинцях,  де  вона  просто жебракує,  та й в тій же обласній адміністрації,  у раді люди  вже місяцями   з   запізненням  отримують  мізерну  зарплату.  На  них обвалюється шквал невдоволення виборців. Вони постійно розв'язують проблеми,  з  якими нам з вами раз на місяць доводиться стикатися. Ця влада - то інша справа.  Тому я недарма поставив запитання,  чи не  трапиться  так,  як  зі  статтею  49  Конституції  про охорону здоров'я,  коли начебто не дозволяється платити.  Але при цьому ти маєш  просто вмерти,  бо фінансування все одно немає.  І в нас уже стало якимось таким,  знаєте, правилом начебто хорошого тону, коли центральні  відомства  тиснуть  на  обласного  керівника,  що  ти, мовляв,  не вмієш  мислити  по-новому,  у  тебе  немає  бюджетного фінансування,   а  ти  маєш  платити,  будувати,  розвиватися.  Це політика абсурду.  А щодо правоохоронних органів,  то  це  взагалі стає  нетерпимим.Тоді треба шукати якісь джерела.  І тому я за те, щоб такий законопроект був прийнятий. Але при цьому ми маємо чітко бачити і чітко вказати джерела фінансування.  Влада ж має існувати та діяти в інтересах народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Філіпчук.  За  ним  -  депутат  Мельник.   І завершуємо.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Дякую. Народний рух України. Спочатку лише одна репліка стосовно того, що представник "Громади" - Єльяшкевич закликав не поєднувати політику і бізнес.  І це,  на його думку, стосується лише виконавчої влади. Але, я гадаю, кожному з нас треба розібратися у своїх фракціях, що й  хто  поєднує.  І тоді даватимемо дуже чіткі відповіді,  чи може сьогодні нормально відбуватися  діяльність  у  Верховній  Раді  за такої ситуації, яку маємо у вищому законодавчому органі. Це перше.

 

     Друге. Безперечно,  дефіцит бюджету, який закладено і на 1999 рік  у  частині  фінансування  органів  державної   влади,   знову потребуватиме виходу на позабюджетні фонди, на благочинні фонди, а головне  -  на  комерційні  структури,  щоб  допомогти  з  оплатою комунальних послуг, будівництва житла і багато чого іншого. І той, власне,  секвестр,  який ми заклали своїм рішенням  (80  мільйонів мінус   від   фінансування   органів  державної  влади),  і  тепер змушуватиме  думати,  як   повинна   нормально   функціонувати   і представницька  влада,  і  виконавча,  і  судова  влада,  і органи внутрішніх справ,  і Служба  безпеки,  і  прокуратура.  Адже  ніде правди  діти,  ми  сьогодні  дійшли до того рівня,  що навіть наші правоохоронні органи,  на превеликий жаль (це їхня біда),  змушені вдаватися   до   співпраці  з  найбільш  легальними  та  порядними комерційними структурами для того,  щоб звести  кінці  з  кінцями, оскільки  службовці силових структур по 3-4-5 місяців не отримують заробітної плати.

 

     Тому не повинні робити  людей  залежними,  які  отримують  по 80-120  гривень  (як державні службовці),  не робити залежними тих людей,  які працюють в органах і структурах силових,  а думати, як здійснити адміністративну реформу.  І,  повірте, з поваги до цього документа,  який представляється,  я виступаю за  його  підтримку. Хоча  я  знаю,  що  він  має  половинчастий характер і після цього ситуація  не  зміниться,  доки  ми  не   вдамося   до   нормальної реструктуризації  органів  державної  влади  і не зуміємо створити таких структур,  які повною мірою були б забезпечені фінансуванням саме  з  боку  держави  і  не  були  б  упередженими,  і не були б необ'єктивними в стосунках із комерційними структурами  та  іншими сферами,  які  діють  як  юридичні  і  фізичні особи в правовому й економічному полі України.

 

     Тому я  підтримую  ідею  адміністративної  реформи,   яка   в комплексі  розв'язуватиме  проблему  органів  державної  влади  та їхнього фінансування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні депутати!  Чималою мірою зменшення надходжень коштів до державного бюджету України зумовлене зростанням масштабів тіньової економіки, обсяги  якої  на  сьогодні  становлять  від  40  до  60  відсотків внутрішнього валового продукту.  Обсяги  капіталу,  вивезеного  за межі України за роки її незалежності, досягли 20 мільярдів.

 

     Отже, за  рахунок  рішучого  наступу  на тіньову економіку та залучення до  оподаткування  додаткових  прибутків  можна  істотно розширити  базу оподаткування,  а на цій основі знизити податковий тиск на реального виконавця робіт і послуг.

 

     Основний тягар виконання  цього  завдання  несуть  працівники податкової служби,  які попри всі негаразди забезпечують додаткові надходження коштів до державної скарбниці.

 

     Стосовно негараздів,  то  передусім  ідеться  про  недостатнє матеріальнотехнічне забезпечення функціонування податкової служби, яке  здійснюється   на   50   відсотків   потреби.   Йдеться   про недосконалість  правового  поля,  в  якому  діють податківці,  про протистояння  цим  службам  тіньових  структур,   матеріальне   та фінансове  забезпечення  яких  годі й порівнювати з умовами роботи працівників податкових інспекцій.

 

     Лише недостатньою інформацією про  умови  роботи  працівників податкової   служби   можна   пояснити   пропозиції  забезпечувати діяльність податкових органів, як і інших органів державної влади, тільки за рахунок бюджетного фінансування.

 

     По-перше, суми  коштів,  про  які  йдеться  в  обговорюваному законопроекті, не вирішують долі бюджету.

 

     По-друге, зазначені витрати мізерні порівняно  з  додатковими надходженнями  коштів  до бюджету,  що їх забезпечують податківці, ризикуючи власним життям.

 

     По-третє, на  нашу  думку,  такі  пропозиції   створюють   ще сприятливіші  умови  для  подальшого існування й розквіту тіньових структур.

 

     І нарешті,  треба вчитися на чужих помилках, а не повторювати власні.  Маю  на  увазі гіркий досвід Росії,  коли там реалізували таку саму пропозицію, а тепер намагаються виправити тяжкі наслідки такого рішення.

 

     Отож пропоную   зазначений  законопроект  не  підтримувати  й залишити  за  органами  державної  влади  право  на   використання позабюджетних  коштів  для  розвитку власної матеріально-технічної бази.

 

     А щодо  реформи  адміністративної,  то,   безсумнівно,   вона потрібна. Я це підтримую.

 

     ГОЛОВА. Від  Кабінету  Міністрів  слово  надається заступнику міністра фінансів України Володимиру Макаровичу Матвійчуку.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні  народні  депутати!  Проблема вдосконалення  законодавства  в  галузі  фінансування   діяльності органів  державної  влади заслуговує на увагу.  Але водночас прошу звернути увагу на те,  що  окремі  норми,  передбачені  в  проекті закону, не можуть бути проголосовані в першому читанні.

 

     Я прошу  автора  проекту закону й народних депутатів звернути увагу на  частину  другу  статті  2,  де  записано:  "Кожен  орган державної  влади  та  управління  має  окрему позицію в державному бюджеті України".

 

     До чого це призведе?  У нас на  сьогодні  визначено  головних розпорядників   кредитів.   Наприклад,   Держкомстат   є  головним розпорядником кредиту. А в нього є органи на обласному і районному рівнях.   І   ми  не  можемо  записати  кожне  районне  управління статистики в державному бюджеті,  бо в такий спосіб  ми  збільшимо кількість розпорядників кредитів на тисячі.

 

     Так само  і в інших органах.  Наприклад,  у судах,  в органах прокуратури,  у  фінансових  органах,  де  є  на  районному  рівні структури, підпорядковані центральним органам виконавчої влади.

 

     Тому цю  частину  статті  можна  було б записати таким чином: "кошти на  утримання  органів  державної  влади  передбачаються  в державному бюджеті відповідно до функціональної структури видатків бюджетів України,  яку затвердила Верховна Рада України".  Тоді не треба буде розписувати по кожному районному органу.

 

     Друге. Я  прошу  автора  проекту  закону,  а  також  народних депутатів звернути увагу на частину  третю  тієї  самої  статті  2 проекту  закону.  Із  цього  тексту випливає,  що кошти з місцевих бюджетів можуть передаватися органам державної влади та управління лише по тих функціях, які передбачені законом.

 

     Чинним законодавством  у  нас  уже  передбачено,  які функції можуть  бути  делеговані  державному  органу   органом   місцевого самоврядування.  А,  крім  того,  органу  місцевого самоврядування надано право самому  визначати,  які  функції  він  може  передати державному органу.

 

     Таким чином,  цей  абзац  треба  було  б  відредагувати,  щоб повністю враховувалося чинне законодавство.

 

     Наступне принципове  зауваження.  П'ята  частина   статті   2 передбачає, що "у випадку створення протягом бюджетного року нових органів   державної   влади   та   управління,   їх   фінансування здійснюється в межах фінансування,  передбаченого для ліквідованих чи   реорганізованих   органів,   якщо   новостворений   орган   є правонаступником їх функцій".

 

     На нашу  думку,  це суперечить Конституції України,  оскільки згідно з Конституцією  України  Президенту  України  надано  право реорганізовувати  органи  виконавчої  влади.  І  це не пов'язано з правонаступництвом.  Тобто Президент України має право ліквідувати якісь  функції,  а  створити  орган.  Тому цю позицію треба було б відредагувати таким чином: "створення нових органів здійснюється в межах  тих  асигнувань,  які передбачені в державному бюджеті".  З огляду на це треба було б останню частину  названої  статті  також вилучити.

 

     Стаття 3.  Я  прошу автора законопроекту і народних депутатів звернути увагу на те, що тут ідеться про кредити та гранти, які не пов'язані з фінансуванням державних органів. Тобто виходить, що це стосується всіх кредитів і грантів,  не пов'язаних безпосередньо з фінансуванням органів. Тому, на нашу думку, цю статтю треба було б записати в такій  редакції:  "отримання  кредитів  та  грантів  на фінансування  діяльності  органів",  а не просто - береться якийсь кредит,  припустімо,  на  фінансування  освіти  чи  інших  галузей народного  господарства,  але  бере його відповідний орган.  Це не може бути виписано в такій редакції, як тут є.

 

     Безумовно, дуже важливе питання про позабюджетні фонди. Але я прошу  автора  й  народних  депутатів  звернути увагу на те,  що в проекті закону  взагалі  говориться  про  фінансування  діяльності органів державної влади, а у статті 4 ідеться про те, що органи не можуть створювати фонди.  Це різні речі!  Тому ми просимо: лікуймо причину,   а   не  наслідки.  Якщо  є  випадки,  що  якісь  органи використовують  позабюджетні  фонди  на  своє  утримання,  то   це неправильно. І треба виписати у статті так, щоб кошти на утримання органів  не  витрачалися  із  фондів.  Але  ми  не  можемо  просто ліквідувати  фонд.  Скажімо,  при Міністерстві культури і мистецтв створено фонд розвитку  кінематографії.  Туди  кожне  підприємство може  в  добровільному  порядку  внести  відповідні кошти.  Що тут поганого?  Але треба заборонити Міністерству культури  і  мистецтв витрачати кошти на своє утримання.

 

     Шановний Олександре  Миколайовичу,  я  не  хочу  сказати щось погане на адресу Верховної Ради.  Наскільки я володію інформацією, Верховна  Рада прийняла рішення про створення позабюджетного фонду при Верховній Раді,  куди кожен народний депутат може  здати  свою зарплату  і  звідти  можна  використати  кошти  на якісь соціальні потреби.  Це нормально,  і не можна цього заборонити.  Тому  треба було б дуже уважно розібратися з тим,  що це за фонди, як їх можна витрачати тощо.

 

     Ну, я не буду вже казати про Прикінцеві  положення,  оскільки автор,  мабуть,  як  юрист  добре розуміє,  що там треба нормально виписати   положення   стосовно   внесення   змін    до    чинного законодавства,  оскільки  одним  махом  - таким записом - не можна змінити законодавство.  Тому,  Олександре Миколайовичу, я пропоную доручити  автору  чи  групі  народних  депутатів  під керівництвом автора і Кабінету Міністрів протягом одного  дня  розглянути  наші пропозиції, а потім проголосувати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Олександр  Володимирович,  автор проекту. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Фракція  Народного  руху  України.   Шановні колеги!  Я розумію,  що зачепили за живе,  і тому реакція є досить болісною.  Дозвольте сказати  декілька  слів  щодо  позицій,  яких торкалися,  зокрема,  безперечно,  тих, на яких спинився заступник міністра фінансів.  Тобто про те,  що стосується окремих позицій у бюджеті.  Безперечно,  ми  маємо  органи  державної влади і органи управління.  І якщо є міністерство - чи  то  Міністерство  охорони навколишнього   природного  середовища,  чи  Міністерство  охорони здоров'я,  чи  це  Держкомітет  статистики,  -   воно   має   свої підрозділи.  І зрозуміло,  що взагалі не йдеться і не може йтися в даному разі про те,  щоб усі підрозділи записувати.  Тому не треба зараз говорити, що тут передбачається саме така позиція.

 

     Стосовно редакційних уточнень я не бачу жодних проблем.

 

     Щодо передачі  коштів із бюджетів місцевого самоврядування до бюджетів,  які використовуються  тільки  на  фінансування  органів державної влади. Те, що ви сказали, якраз і передбачає, що це може здійснюватися   тільки   на   підставі   законів    про    місцеве самоврядування,  про Державний бюджет України й інших законодавчих актів,  де буде передбачено,  що саме даний орган має  здійснювати функції,   потрібні   для  даної  територіальної  громади  чи  для спільності територіальних громад.

 

     Що стосується   фінансування   органів,    які    створюються Президентом. Ви маєте сміливість стверджувати, що це не відповідає Конституції. Я мушу вам сказати: ніхто не зазіхає на конституційні права  Президента  реорганізовувати й створювати органи виконавчої влади.  І можна це робити скільки завгодно, хоч щодня. Але є право Верховної  Ради  приймати  Закон  про  Державний  бюджет,  в якому передбачається фінансування органів державної влади.

 

     Якщо створюється орган,  а  він  не  був  передбачений,  коли приймався   бюджет,   то   потрібно   виступити   із  законодавчою ініціативою про внесення змін до Закону про Державний бюджет. І на здоров'я,  нехай фінансується собі далі й живе.  Якщо таких коштів не передбачалося,  тоді такий  орган  має  зачекати,  доки  будуть внесені зміни до відповідного закону.

 

     Що стосується     кредитів     і    грантів,    які    можуть використовуватися не на потребу цього органу,  то  я  тут  з  вами погоджуюсь  і  думаю,  що  ми  маємо  обов'язково уточнити:  орган державної влади може отримати кредит, якщо він буде спрямований не на управління, а на ті функції, про які ви, зокрема, говорили.

 

     Стосовно позабюджетних   фондів.  Ви  знаєте,  це  мені  дуже зрозуміле  й  близьке.  Так  само  й  Мінфін  має  такий  фонд,  і контрольно-ревізійні управління мають,  мають практично всі органи державної влади.  І це є  основний  головний  біль  усіх  громадян України:  чому вони сьогодні не можуть отримувати заробітну плату, працюючи  в  держадміністрації,  відбуваючи  службу   у   війську, працюючи  в  лікарні.  Бо  в тих фондах все в порядку.  І ці фонди контрольно-ревізійне управління не перевіряє,  бо там є те  святе, заради чого взагалі можна працювати.

 

     Ясна річ,  я хочу, щоб ми сьогодні приймали рішення. Дякую за підтримку практично всім фракціям,  але  прошу  не  змішувати  тут різні обставини.  Я один із тих,  хто працював, працює і далі буде працювати реально з конкретними законами,  хто буде працювати  над адміністративною  реформою  в  Україні.  Але прошу не прив'язувати одне до іншого.  Хіба я ремонтуватиму свою хату тільки після того, коли  здійснять реконструкцію всього села?  Якщо можеш,  то наведи порядок  у   себе.   Давайте   приймати   нормативні   акти,   які наближатимуть нас до розв'язання проблем, які є занадто гарячими в нашому суспільстві.

 

     Пропоную сьогодні  ухвалити  рішення  про   прийняття   цього проекту   закону   в   першому  читанні  й  дати  можливість  йому якнайскоріше набрати чинності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    прийняти законопроект у першому читанні.

 

     "За" - 182.

 

     Не зрозумів   хтось?   Будь   ласка,  голосуємо  на  прохання Журавського і Гуцола.

 

     "За" - 185.

 

     Будь ласка, з місця автор проекту Лавринович. Одну хвилинку.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги! Я розумію, що в нас сьогодні є  така  пікантна  проблема,  бо  одна із фракцій не бере участі в голосуванні,  можливо.  Я прошу  в  даному  випадку  подумати  над пріоритетом   цінностей   і   завдань,  які  стоять  перед  кожним депутатом, коли ми перебуваємо в цьому залі, і прийняти відповідне рішення, розуміючи, яким буде подальший його вплив.

 

     Безперечно, можна було б зараз голосувати поіменно. Та коли є нерозуміння такого  підходу,  то  результат,  звичайно,  буде  той самий.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   колеги!   Я   звертаюся  до  Петра Миколайовича і до фракцій комуністів, соціалістів: підтримаймо цей проект закону.

 

     Ми до   того  питання,  яке  вранці  голосували  й  недобрали голосів,  повернемося завтра.  Керівники фракцій ще  зустрінуться, поговорять і найдуть розумний підхід.

 

     Будь ласка, я прошу підтримати.

 

     Будь ласка, Петре Миколайовичу Симоненко.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  Фракция действительно  (и  я  рад этому)  на  каждом  своем  заседании  и  в ходе работы в комитетах глубоко изучает законопроекты,  работает над  ними.  И  сегодня  с утра,  когда мы обсуждали законопроекты согласно повестке дня,  по многим из них фракция приняла конструктивное положительное решение поддержать именно обсуждаемые законопроекты.

 

     Но еще  раз  хочу  привлечь  ваше  внимание  вот  к  чему.  Я разговаривал с Председателем Конституционного Суда. Он подтвердил, что   это   формальная   сторона   -   направление  этого  дела  в Конституционный  Суд  для  рассмотрения.   Формальная,   еще   раз подчеркиваю. Она должна пройти процедуру голосования в зале. Когда мы рассматривали  не  по  сути  проект  изменений  к  Конституции, вносимый  фракцией,  то те,  кто не хочет работать конструктивно в Верховном Совете,  запретили  обратиться  в  Конституционный  Суд. Теперь  пускай  они и несут ответственность за то,  что сегодня не принимаются очень важные и  нужные  законы.  А  фракция  не  будет голосовать. Но еще раз подчеркну, что мы приняли решение по целому ряду законопроектов голосовать положительно.

 

     Вы сегодня  не  дали  фракции  возможность  далее  продолжать конструктивно   работать,   поэтому,   пожалуйста,  несите  полную ответственность за то, что не принимаются сейчас нужные законы.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ще раз звертаюся до всіх керівників фракцій,  до  всіх  депутатів.  Є  час  до  завтрашнього засідання керівникам фракцій ще раз зустрітися,  обговорити те питання,  яке ми   вранці   ставили   на   голосування  (набрали  207  голосів), повернутися до нього завтра на ранковому засіданні.  А зараз треба розглядати й приймати законопроекти, які стоять у порядку денному. Ще раз кажу... (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Я  ще  раз  кажу:  ми  завтра   його   будемо розглядати, і я думаю, що ми проголосуємо. Тому прошу прийняти цей законопроект у першому читанні. Підтримайте, будь ласка.

 

     Ну, завтра ми приймемо і другий.  Ми завтра приймемо  за  три хвилини (Шум у залі).

 

     Петре Миколайовичу! У мене тоді запитання... Я прошу депутата Єльяшкевича: не треба! Ви сьогодні розумно говорили, я вам надавав слово (Шум у залі).

 

     Ви що,  пропонуєте зараз переголосувати?  Дайте,  будь ласка, слово  депутату  Симоненку.  Будь  ласка.  Нам   потрібно   закони приймати.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Александр  Николаевич,  я  полностью разделяю ваши подходы и еще  раз  хочу  подтвердить,  что  фракция  приняла принципиальное  решение:  большинство  законопроектов  поддержать, проголосовать за них.

 

     В данной ситуации,  если  они  согласны  -  те,  кто  сегодня заблокировал...   Ведь   они  несут  ответственность  за  это.  Не содержание законопроекта обсуждалось,  а процедура:  как  передать право.  И  они,  получается,  говорят  и  упрекают  меня,  а право конституционное тем временем не можем реализовать.

 

     Поэтому, пожалуйста,  если есть добрая воля,  давайте  сейчас проголосуем,   отправим   формально  документ  на  рассмотрение  в Конституционный Суд, и далее голосуем все проекты законов. Фракция сразу же включается в работу.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо?  Про  направлення до Конституційного Суду. Внесену пропозицію.  Ну це формальне  питання,  справді.  Чому  ми сперечаємося?

 

     Шановні колеги!   Ставлю   на   голосування   пропозицію  про направлення до Конституційного Суду для надання висновків  проекту Закону  про внесення змін і доповнень до Конституції України.  Для надання висновків всього-навсього.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 224.

 

     Голосуємо. Депутат Бродський дуже просить. Голосуємо.

 

     "За" - 179.

 

     Ніякого кінця немає. Зачекайте.

 

     Сідайте, будь   ласка.   Ставлю   на   голосування   останнє. Голосуємо.

 

     "За" - 216.

 

     Шановні колеги,  я прошу заспокоїтися.  Ставлю на голосування пропозицію прийняти в першому  читанні  законопроект  про  джерела фінансування   діяльності   органів  державної  влади.  У  першому читанні, будь ласка. Заспокойтеся і працюймо.

 

     "За" - 211.

 

     Я прошу проголосувати. Голосуємо. Не треба поіменно.

 

     "За" - 202.

 

     Голосування переноситься на завтра.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до деяких  законодавчих актів України з питань регулювання діяльності господарських товариств у зв'язку з прийняттям Закону України  про внесення  змін  до  Закону  України  про  господарські товариства. Доповідає Олександр Іванович Бойко,  виконуючий  обов'язки  голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Будь ласка.

 

     БОЙКО О.І.,  виконуючий  обов'язки голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Шановні члени президії! Шановні народні  депутати!  На  ваш  розгляд  внесено  проект  Закону  про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  України  з питань регулювання діяльності господарських товариств.

 

     На сьогодні,   за   даними   Державного  комітету  статистики України,  у  державі  діє  35,5  тисячі   акціонерних   товариств. Відповідно до чинного законодавства в акціонерних товариствах, які налічують понад 50 акціонерів, має бути створена спостережна рада. Програму "Приватизація на 1999 рік" не прийнято. Але відповідно до пункту 96 Державної програми "Приватизація на 1998 рік"  створення спостережної ради є обов'язковим для всіх акціонерних товариств, у статутному фонді яких є державна частка.  На  сьогодні  до  складу спостережних  рад акціонерних товариств,  що створюються в процесі корпоратизації   та   приватизації,   призначаються   представники відповідних  міністерств і відомств та органу приватизації,  тобто державні службовці, керівники та головні спеціалісти.

 

     Але в чинних законах України про господарські товариства, про боротьбу  з  корупцією  є різні обмеження щодо участі й діяльності державних службовців в управлінні акціонерними товариствами.  Так, статтею  23  Закону України про господарські товариства зазначено, що посадові особи органів державної влади і управління,  які мають здійснювати  контроль  за  діяльністю  товариства,  не можуть бути посадовими особами органів управління товариства.

 

     Водночас у статті 5 Закону України про боротьбу  з  корупцією зазначено,   що   державний   службовець   не  має  права  входити самостійно,  через представника  або  підставних  осіб  до  складу правління  чи інших виконавчих органів підприємств,  господарських товариств,  інших  організацій,   що   здійснюють   підприємницьку діяльність.

 

     Головною метою  проекту  Закону  України  про внесення змін і доповнень  до  деяких  законодавчих   актів   України   з   питань регулювання  діяльності  господарських товариств,  який внесено на ваш  розгляд,  є  впорядкування  питання,  пов'язаного  з   участю державних  службовців  та  працівників профспілок у роботі органів управління акціонерного товариства.  Проект  змін  до  Закону  про господарські  товариства  в  серпні  1998 року подавався Кабінетом Міністрів,  та був відхилений.  Але,  розуміючи потребу  вирішення питання  щодо  управління акціями,  частками,  паями,  що належать державі,  група народних депутатів  -  членів  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій - внесла  на  ваш  розгляд  зміни  до  законів:  про господарські  товариства,  про цінні папери та фондову біржу,  про боротьбу з корупцією.  Таблицю про всі ці зміни вам роздано.  Якщо треба їх прокоментувати, то я готовий відповісти на ваші запитання і прошу вас,  шановні народні депутати,  підтримати зміни  до  цих трьох законодавчих актів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До  Олександра  Івановича  є  запитання?  Будь ласка, запишіться.  Висвітіть список.  П'ять хвилин на запитання. Депутат Литюк. За ним - депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ЛИТЮК А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій (виборчий округ 56,  Донецька область).  Олександре Івановичу,  чому ви,  а не Фонд державного майна,  доповідаєте  це питання?

 

     БОЙКО О.  І.  Так було визначено. Тут, справді, є питання, що стосуються і Фонду державного майна,  і Міністерства економіки,  і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,  бо є зміни й до Закону про цінні папери та фондову біржу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Кононенко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція.  Олександре Івановичу, мені  особисто  дуже  імпонує,  що  ваша Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку справді робить спроби  навести  порядок на фондовому ринку.  Ті зміни,  що ви запропонували,  наша фракція підтримуватиме.  Але ось у статті 7 Закону  про  цінні  папери  та фондову  біржу  ви пропонуєте внести зміни:  друге речення,  після слів "у тому разі,  коли"  доповнити  словами  "попередні  випуски акцій були зареєстровані і". Тільки тоді ви дозволяєте робити нові випуски акцій.

 

     Поясніть, будь ласка, цю ситуацію: що ви   робитимете  з  тими  акціонерними  товариствами,  які,  не зареєструвавши попередніх  випусків  акцій,  здійснюватимуть  нові випуски  акцій  та  їх  розміщуватимуть?  Які у вас є важелі,  щоб припинити оце шахрайство?

 

     БОЙКО О.І. Дякую. Я дуже вдячний Верховній Раді, яка прийняла зміни  й доповнення до Закону про господарські товариства в грудні 1998 року.  Це дало змогу навести порядок  у  реєстрації  випусків цінних паперів, зокрема в системі закритих акціонерних товариств.

 

     Але на  сьогодні  в  Україні така ситуація.  Як приклад назву Житомирську область:  близько 400 акціонерних товариств  закритого типу  не  зареєстрували  свої  випуски.  А  якщо  взяти Запорізьку область, то там близько 500 акціонерних товариств не зареєстрували випуски.

 

     Хто тоді   є   власником,   якщо   акціонерне  товариство  не зареєструвало свій випуск?  Що в людей тоді перебуває на руках?  І це   питання   потрібно  вирішувати.  Ось  чому  ми  записали,  що реєстрація випусків може  бути  тільки  після  того,  коли  випуск справді  зареєстрований,  коли вже є власник,  який буде легітимно приймати рішення на зборах.

 

     Які в нас є важелі? Згідно зі статтею 12 Закону  про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні на сьогодні комісія має право розглядати справи про правопорушення на ринку цінних паперів.  І тому в комісії є 7 уповноважених осіб, які можуть ухвалити відповідне розпорядження про  усунення  даного правопорушення.  Якщо  це  правопорушення  не  усувається,  то  на посадових осіб може  бути  накладено  штрафну  санкцію  до  тисячі неоподатковуваних    мінімумів,    або   справа   передається   до правоохоронних органів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кононенко. За ним

- депутат Мороз.

 

     КОНОНЕНКО Ю.С. Прошу передать слово Алексею Марченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.    Нині   чинним   законодавством   передбачено обмеження участі державних службовців в управлінні  господарськими товариствами.   Чи   не   створять  запропоновані  зміни  колізії, внаслідок якої  корупційні  діяння  буде  легалізовано?  Наскільки захистить державу від корупційних проявів ось таке внесення змін?

 

     Дякую.

 

     БОЙКО О.І.  Дякую.  По-перше,  це питання,  хочемо ми,  чи не хочемо, треба вирішувати. У тисячах акціонерних товариств є частка держави.  Цією  часткою  держави  треба  керувати.  Тому необхідно законодавчо дозволити державним службовцям керувати  цією  часткою та   відповідати  за  діяльність  акціонерних  товариств  стосовно належної  державі  частки.  Тому  зміни,  які  ми   запропонували, стосуються  двох  законів:  Закону  про  господарські товариства і Закону про боротьбу з корупцією.  Все-таки на  сьогодні  прийняття тих   або  тих  рішень  залежить  від  того,  що  ухвалюють  збори акціонерів.  І  тут  дуже  важливо,  щоб  державний   представник, присутній на зборах акціонерів, де вирішуються принципові питання, пов'язані  з  перспективою  діяльності  акціонерного   товариства, виплатою  доходів,  брав  активну  участь  у  їх  роботі,  керував державною часткою і приймав відповідні рішення.

 

     Ті зміни,  які ми вносимо,  хоча я  не  можу  гарантувати  їх ефективність на 100 відсотків у кожному конкретному випадку,  все- таки просто законодавчо,  легітимно створюють  основу  для  роботи державних службовців у сфері управління державними частками.

 

     ГОЛОВА. Олександре Івановичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається  Юрію Івановичу Єханурову,  заступнику голови комітету.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на  своєму  засіданні  розглянув  поданий  Кабінетом Міністрів  проект  Закону  про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих  актів  України  з  питань   регулювання   діяльності господарських  товариств у зв'язку з прийняттям Закону України про внесення змін до Закону України  про  господарські  товариства  та відхилив його.

 

     Ми, члени комітету,  відпрацювали новий варіант змін.  Вважаю за потрібне наголосити на  тому,  що  ми  всебічно  розглянули  це питання й вирішили,  що змін,  які запропонував Кабінет Міністрів, замало. І тому, взявши до уваги всі пропозиції Кабінету Міністрів, члени нашого комітету пропонують деякі доповнення.

 

     Ми вважаємо,   що   в   статті  23  Закону  про  господарські товариства треба уточнити (саме те,  про що  тільки-но  говорив  у своєму  запитанні  Олексій Марченко):  "Посадовими особами органів управління не можуть  бути  члени  Кабінету  Міністрів,  керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові  особи  органів  прокуратури,  суду,  державної  безпеки, внутрішніх  справ..." і так далі.  Тобто ми говоримо про це,  і ми говоримо про  те,  що  державні  службовці  здійснюють  управління акціями,  паями тільки тими, що належать державі або представляють інтереси держави.

 

     У статті 46  того  самого  закону,  на  нашу  думку,  було  б доцільно  зробити  таке  доповнення:  "У  роботі ради акціонерного товариства (спостережній раді) з правом  дорадчого  голосу  беруть участь    представники    профспілкового    органу    або   іншого уповноваженого   трудовим   колективом   органу,   який   підписав колективний договір від імені трудового колективу".

 

     Такі доповнення дали б нам,  на нашу думку, можливість внести більш  суттєві  зміни,  що  відповідали  б  напряму,   визначеному Кабінетом Міністрів.

 

     Вважаю також   за   потрібне   ознайомити   вас  з  висновком науковоекспертного  управління  Секретаріату  Верховної  Ради.   А висновок  такий,  що  законопроект  може  бути прийнятий у першому читанні  з   подальшим   урахуванням   висловлених   зауважень   і пропозицій.

 

     На нашу думку,  зауваження науковоекспертного управління дуже доречні,  а тому ми просимо прийняти проект у першому  читанні.  У процесі    доопрацювання    ми    врахуємо    згадані   зауваження науково-експертного управління.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до  Юрія  Івановича?  Є.  Будь  ласка, запишіться. Висвітіть. Депутат Абрамов. За ним - депутат Литюк.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый  Юрий Иванович!  Я внимательно прослушал вашу информацию  и  считаю,  что  целый  ряд поднятых вами вопросов заслуживает внимания.

 

     Вместе с  тем  хотел  бы  спросить  вас вот о чем.  Вы хорошо знаете,  что значительная часть акционерных обществ находится  под сильным влиянием директоров, руководителей, и все это отрицательно сказывается на жизни и деятельности  рядовых  членов  акционерного общества.  Что  предусматривается  в ваших изменениях относительно усиления роли рядовых членов акционерного общества?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую за запитання.  Ви порушили дуже  важливе питання,  яке  сьогодні  турбує  більшість акціонерних товариств в Україні,  особливо   утворених   у   процесі   корпоратизації   та приватизації.

 

     Тепер під  керівництвом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку підготовлено  новий  законопроект  про  акціонерні товариства.  Ми розглядали його.  Постало головне питання:  чи має він  бути  окремим  законом  чи  складовою  частиною  Закону   про господарські  товариства.  Дискусія  з  приводу  цього  в комітеті найближчим часом завершиться.  Якщо це буде доповненням, то досить суттєвим, бо в ньому будуть розписані права акціонерів.

 

     Повинен сказати,  що у нас це поле - просто біла пляма.  І ви цілком слушно порушуєте питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Литюк. За ним - депутат Гусак.

 

     ЛИТЮК А.І.  Юрий  Иванович,  я  задавал   вопрос   Александру Ивановичу - он мне ответил невнятно. Я не смог понять, почему этот вопрос докладывает представитель Госкомиссии по ценным бумагам,  а не Фонда государственного имущества? Это первый вопрос.

 

     И второй.  Мы  вчера  не  смогли  из  двух  проектов Закона о трудовых коллективах  принять  ни  одного.  И  Наталия  Михайловна показывала с трибуны документы по Испании,  Франции,  Германии, из которых  видно,  что  в   двух   последних   предусматривается   в наблюдательных советах равное количество представителей трудящихся и акционеров.

 

     Вы сейчас предложили профсоюзам право "дорадчого голосу".  А, может,  надо  все-таки  решающего  голоса?  Может,  нужно изменить подход к формированию наблюдательных советов акционерных  обществ? Ваше мнение, пожалуйста.

 

     Благодарю за ответ.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Передусім щодо представлення законопроекту.  Визначає Кабінет Міністрів,  хто має доповідати.  Але,  якщо вже говорити точно, то мусили  не  комісія  і  не  Фонд  державного майна,  а Національне агентство з  питань  управління  корпоративними  правами  держави. Наймовірніше. Одначе то право Кабінету Міністрів.

 

     Стосовно трудових  колективів.  Члени нашого комітету зробили все,  що можна.  Я вважаю,  це все-таки тема  Закону  про  трудові колективи, і треба повертатися до того, що розглядалося вчора.

 

     А в  Законі  про  акціонерні  товариства або під час внесення великих змін до Закону про господарські товариства стосовно роботи акціонерних  товариств  можна було б виписати більшу роль трудових колективів і акціонерних товариств.

 

     Проте ми повинні насамперед визначити,  яку  модель  оберемо. Якщо німецьку, то буде дещо інше, ніж те, що ми досі здійснювали в політиці розвитку акціонерних товариств і фондового ринку.

 

     Отже, слід спочатку визначитися концептуально,  а  вже  потім приймати рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гусак.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний  Юрію  Івановичу,  я підтримую все те,  що ви розширили в запропонованому  урядом.  Але  чи  ви  врахували  всіх   державних службовців,  які  не  можуть  бути  в спостережних радах?  Народні депутати також є державними  службовцями.  Яке  ставлення  ваше  і вашого комітету до участі народних депутатів у спостережних радах? Це перше.

 

     І друге.   Як   розширити   участь   представників   трудових колективів у спостережних радах?  Адже вони є активними учасниками виробничого процесу, а в спостережних радах не беруть участі.

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Дякую   за   запитання.   Стосовно   трудових колективів я, здається, відповів.

 

     Дуже хочу, щоб у нас не склалася така ситуація. Ми пропонуємо перший крок назустріч тому.  Кажуть,  що цього  недостатньо,  -  і взагалі нічого не приймемо. Тому я прошу зробити перший крок.

 

     Стосовно обмежень  ми  пропонуємо,  що вони не поширюються на депутатів сільських,  селищних,  міських,  районних, обласних рад, котрі здійснюють депутатські повноваження.  Отже, народні депутати не входять до даного переліку,  тобто  не  мають  права  управляти (якщо прямим текстом).

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція.  Юрію Івановичу,  якщо вже робити кроки,  то робімо послідовно.  Чому ви змішали  в  один закон господарські товариства та боротьбу з корупцією?

 

     Ви втягуєте зал в неправову ситуацію.  Поправки до Закону про господарські товариства слушні.  А Олексій Марченко сто разів  має рацію. Не можна додавати до Закону про боротьбу з корупцією зняття обмежень на діяльність державних службовців.

 

     Я розумію,  ви  як  високопосадовий  державний  службовець  у минулому хочете захистити своїх колег тим,  що,  виявляється, якщо державний службовець (дивіться, що закладаєте в закон) представляє інтереси  держави  з управління частками власності (акціями),  він може (тобто з нього знімаються обмеження) і  використовувати  своє службове  становище,  і  займатися  підприємницькою діяльністю,  і входити самостійно,  через представника  або  підставних  осіб  до складу правління і таке інше. Навіщо це робити?!

 

     Хай державний  службовець має обмеження,  як було передбачено Законом  про  боротьбу  з  корупцією.  І   я   прошу,   Олександре Миколайовичу,  коли  будете ставити на голосування,  розмежуйте ці питання:  проголосуймо  поправки  до   Закону   про   господарські товариства,  а  я пропоную не пропускати ці поправки до Закону про боротьбу з корупцією.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

 

     Cтосовно змін (і про що казав Олексій Марченко)  зазначено  у висновках  науковоекспертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради.  Вважаю,  що треба цілком підтримати  і  виходити  на  друге читання без цього не можна.

 

     Що пропонує  народний депутат Вітренко?  Що це означає?  Вона розірве питання:  ми приймемо одне,  не приймемо  інше.  А  завтра знову буде чи вітер не в той бік, чи якась фракція кудись піде - і ми  знову  не  розв'яжемо  питання,  і  знову  зробимо   дірки   в законодавстві.

 

     Тому я пропоную:  перше читання, після того вносимо на друге, де відпрацюємо цей документ.  Кажуть,  що завжди  "лучшее  -  враг хорошего".  І в даному випадку варто робити перші кроки,  оскільки знову вийде ситуація: питання не врегульоване і дійте, як хочете.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ставлю   на   голосування   пропозицію   про прийняття в першому читанні даного законопроекту.

 

     "За" - 118.

 

     Переносимо голосування на завтра? Спасибі.

 

     Ставлю на голосування пропозицію, що внесла депутат Вітренко. Прошу підтримати.

 

     "За" - 76.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України   про  податок  на  додану  вартість  (стосовно  підтримки тваринництва).     Доповідає     перший     заступник     міністра агропромислового комплексу Юрій Якович Лузан. Будь ласка.

 

 

 

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший   заступник   міністра  агропромислового комплексу  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні депутати!  Передусім хочу сказати,  що проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради,  уже діяв  протягом  минулого року.  Він  приймався  з  метою  фінансової  підтримки  виробників тваринницької продукції та стимулювання поставок сировини, молока, худоби  і  птиці  на  переробні  підприємства.  Дія  даного закону поширювалася  лише  упродовж  1998  року.  На   виконання   закону Кабінетом Міністрів була прийнята постанова,  котра регламентувала порядок нарахування,  виплати дотацій сільгосптоваровиробникам  на продані  ними  переробним  підприємствам  молоко та худобу в живій вазі.

 

     За підсумками дії закону та порядку  нарахування  дотацій  за перше  півріччя  1998  року  були внесені деякі зміни до вказаного порядку,  насамперед у частині поширення  нарахування  дотацій  на молоко та худобу в живій вазі,  що переробляється також на власних потужностях сільгосптоваровиробників.  Було прийнято рішення  щодо відкриття    в   обслуговуючих   банках   окремих   рахунків   для постачальників сировини,  куди спрямовуються  кошти  від  дотацій. Крім того,  визначено, що дані кошти використовуються виключно для підтримки тваринництва.

 

     Контроль за цільовим використанням коштів покладено на банки, податкові адміністрації, органи управління АПК у регіонах.

 

     Встановлено, що  оплата  з  цих  рахунків  проводиться тільки згідно з наданими рахунками. Обсяги ПДВ, як і раніше, декларуються податковими службами.

 

     Дія цього  закону  та  порядку  нарахування  дотацій постійно перебувала на контролі міністерства  та  інших  відомств;  введена спеціальна  звітність,  дане  питання  було заслухане у вересні на засіданні Кабінету Міністрів України.  За оцінками фахівців різних міністерств,  вивчення  стану справ на місцях однозначно вказує на позитивну дію закону.

 

     Реалізація молока за минулий рік  на  переробні  підприємства збільшилася  на  13  відсотків,  поліпшились  якісні  показники  з реалізації худоби та птиці на переробні підприємства. У розрахунку на  1  гривню  поставленої сировини сільгосптоваровиробникам за 11 місяців минулого року нараховано дотацій за молоко  23,6  копійок, за  м'ясо  -  19,2 копійки.  Загальна сума нарахованих дотацій уже становить 226 мільйонів гривень,  і очікується за рік у межах  250 мільйонів гривень.

 

     Є й недоліки в організації забезпечення дії цього закону.  Ми їх  знаємо  і  працюємо  над  поліпшенням  виконання  розробленого порядку нарахування та використання дотацій.

 

     Тому, враховуючи  дані  фактори,  Кабінет Міністрів підтримав пропозицію щодо продовження дії закону на 1999 рік і подав його на розгляд  Верховної Ради.  Обсяги дотацій також враховані в бюджеті 1999 року.

 

     Водночас пропонується внести деякі зміни до чинного закону.

 

     Однією з   найголовніших   проблем,   які   постають    перед товаровиробниками,  включаючи  приватний  сектор,  це забезпечення поголів'ям  високопорідних  сільськогосподарських  тварин,   а   в значній   кількості   господарств   навіть   уже   стоїть  питання відновлення галузі тваринництва загалом.

 

     Кошти, що виділяються з  державного  бюджету  на  підтримання селекції  в  тваринництві,  покривають  потребу  лише  на  15-  20 відсотків.

 

     Крім того, обсяги асигнувань з кожним роком зменшуються, а це вже   порушує   статтю  13  іншого  Закону  України  про  племінне тваринництво,  котрим  передбачено,   що   потреби   на   селекцію фінансуються   з   державного   бюджету.  Сьогодні  ще  більш-менш нормально збереглася племінна база в тваринництві (а це понад  250 племінних  заводів  і господарств),  а також ціла мережа племінних ферм,  котрі потребують  державної  підтримки.  Тому  пропонується внести  поправку до чинного закону,  якою передбачити 30 відсотків сум нарахованих дотацій централізувати і спрямовувати їх  виключно на підтримку селекції в тваринництві.

 

     Порядок використання   зазначених   коштів   буде   визначено Кабінетом Міністрів.  Орієнтовна сума таких коштів становитиме 70- 75  мільйонів  гривень.  Це  буде  значною підтримкою стабілізації селекційної роботи  в  галузі,  в  державі  збережеться  племінний потенціал,  який  завжди  гарантуватиме вирощування високопорідних тварин і птиці.

 

     Прохання підтримати поданий  законопроект,  тобто  продовжити його дію на 1999 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Яковича запитання є?  Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Свирида. За ним - депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (виборчий   округ   22,   Волинська  область).  Шановний доповідачу, я загалом підтримую даний законопроект, оскільки є дві різні    речі.   Одне,   коли   сільськогосподарському   виробнику відшкодовує ПДВ бюджет (ці кошти його ніколи  не  дочекаються),  і другий  варіант,  що ви пропонуєте:  він вкладає ПДВ у ціну і йому відшкодовує перероблення.

 

     Запитання: які суми будуть одержані таким  чином  виробниками м'яса?  Тобто  на які суми зможе орієнтуватися тваринництво в 1999 році?

 

 

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Ми свідомо пішли на такий порядок виплати дотацій через   окремі   рахунки.   Тобто   податок   на  додану  вартість нараховується,  але  не  сплачується  до  державного  бюджету,   а безпосередньо   одразу   ж   спрямовується   товаровиробникам.   У позаминулому  році  виділялося  майже  100  мільйонів  гривень  на підтримку  тваринництва,  з  державного бюджету було виділено лише мільйон гривень.  Тобто практично ніякої підтримки не було.  Тому, враховуючи   ситуацію   з  формуванням  бюджету  та  використанням бюджетних коштів,  і було  прийнято  механізм,  котрий  передбачає сплату ПДВ безпосередньо товаровиробникам.

 

     Щодо суми,  яка очікується, можу повторити те, що вже казав у виступі:  загальна сума  в  цьому  році  становить  250  мільйонів гривень.   Майже  половина  спрямовується  на  підтримку  м'ясного тваринництва.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Діброва.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція партії  зелених.  Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  яку фінансову вигоду матиме агропромисловий комплекс загалом,  якщо ми приймемо поправку до закону?

 

     Дякую.

 

     ЛУЗАН Ю.Я. Я не зрозумів запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В.    Повторюю:    яку    фінансову   вигоду   матиме агропромисловий комплекс загалом,  якщо ми приймемо вашу  поправку до даного закону?

 

     ГОЛОВА. Тобто яка економічна доцільність?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я сказав, що застосування дотацій на тваринницьку продукцію дає змогу поповнити  обігові  кошти  сільгоспвиробників. Нині   фінансова   ситуація   надзвичайно  складна.  Я  просто  не зупинятимуся на цьому питанні.  Мабуть, більшість знає про неї. Це дасть   змогу  адресно  стимулювати  безпосередньо  постачальників сировини.  Не буде тут,  як кажуть,  ручного  управління  під  час розподілу коштів, котрі спрямовуються на дотації. Буде забезпечено цільове використання цих коштів саме  на  підтримку  тваринницької галузі.

 

     Сільгосптоваровиробники зможуть  використовувати  дані кошти, оминаючи черговість  платежів,  що  є  тепер.  Це  також  допоможе поліпшити  фінансову  ситуацію.  Оскільки кошти спрямовуватимуться безпосередньо на забезпечення  матеріальнотехнічними  ресурсами  і підтримку селекції, гадаю, галузь виграє в цілому.

 

     Підвищення заінтересованості         сільгосптоваровиробників постачанням сировини на переробні заводи сприятиме також поширенню інтеграційних  процесів між постачальниками сировини,  переробними підприємствами та іншими учасниками інтеграції.

 

     ГОЛОВА. Юрію Яковичу,  будь ласка, поясність, яка різниця між тим,  що було, і тим, що ви пропонуєте. Це щодо запитання депутата Гуцола. В чому виграш товаровиробника? Будь ласка.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Ми пропонуємо в принципі  не  змінювати  порядок, який  діяв  у  минулому  році.  Пропонується  тільки  30 відсотків загальної суми нарахувань централізувати на окремому  рахунку  при міністерстві  і  спрямовувати  їх  на цільові програми з підтримки селекції в тваринництві.  Оце єдина зміна, що ми пропонуємо внести до чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутата Діброву я оголосив. Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ  19,  Волинська  область).  Шановний  Юрію Яковичу!  В  законопроекті  комітету записано "для...  здешевлення послуг державної селекційної служби в тваринництві".

 

     То перше запитання:  що мається на увазі стосовно цих послуг? Це що,  в послуги включатиметься придбання іномарок,  облаштування офісів чи на придбання сім'я  високопродуктивних  тварин  і  самих тварин?

 

     І друге  запитання:  чи ви володієте інформацією,  скільки на одному м'ясо- або молокопереробному  заводі  є  комерційних  фірм, котрі  мають  статус переробника і право на відшкодування дотації, і,  користуючись тим правом, не повною мірою перераховують дотації за здану продукцію сільськогосподарським товаровиробникам?

 

     Дякую.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Для використання коштів, які централізуватимуться на окремому рахунку при міністерстві,  буде розроблено порядок  їх використання  (він  у  принципі вже розроблений).  Ним передбачено цільове використання даних коштів і контроль за їх  використанням. А  кошти справді спрямовуватимуться на підтримку селекції,  про що ви сказали.  Ні на які офіси,  іномарки вони використовуватись  не будуть.

 

     Стосовно посередників   при   переробних  підприємствах  можу сказати, що порядок, затверджений Кабінетом Міністрів, виключає із даної  схеми  розрахунків посередницькі організації,  - там тільки безпосередні постачальники сировини та переробне підприємство.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Яковичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Хто цими питаннями займався і займається, той прекрасно  розуміє,  що  всяка  дотація  повинна  враховуватися  в бюджеті.  Податок  на  додану  вартість  надходить   до   бюджету. Попереднім законом було чітко визначено, що переробні підприємства спрямовують кошти до бюджету,  а бюджет - товаровиробнику (чи  він фермер, чи кооперативний або державний працівник).

 

     Якщо ж таким шляхом хочуть мати якусь копійку у міністерстві, а потім на ручному управлінні перерозподіляти,  то ми знаємо,  чим воно  закінчується.  Вважаю,  що  потрібно  залишити  як  є.  А  в державний бюджет треба закласти суму на  дотацію,  про  яку  казав Юрій   Якович.  Це  було  б  державне  управління  (хто  на  цьому розуміється).

 

     Отже, не треба шукати там,  де воно не втрачено.  А  навпаки, варто  зробити  все,  щоб  тієї  різниці  не було між виробництвом молока ціною в 30 копійок  і  реалізацією  в  магазині  від  70-80 копійок до гривні.  У нас посередники беруть дві ціни,  а виробник ходить голий і босий.

 

     Вважаю, що  ми  марнуємо  час.  Варто  відхилити  проект,  як пропонує комітет (Шум у залi). Ну, будь ласка, витрачаймо ще час.

 

     Голова комітету Альошин. Прошу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув поданий  законопроект.  Проаналізувавши  зміни,  запропоновані  до порядку,  який діяв до 1 січня 1999  року,  також  пропонуємо  цей законопроект  не підтримувати.  Адже суть цих змін полягає в тому, що в законопроекті Кабінету Міністрів кошти у вигляді  податку  на додану  вартість до бюджету не сплачуються,  а використовуються як джерело для дотацій сільськогосподарських товаровиробників.

 

     У редакції,  котра діяла в 1998 році,  чітко сказано:"...сума податку  на  додану  вартість,  що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами...  спрямовується виключно для  виплати дотацій..."

 

     У цьому - абсолютно зрозуміла різниця: якщо кошти,  які можуть стати джерелом для дотацій,  спрямовуються через державний бюджет,  то є відповідний державний контроль за їх використанням;   є   відповідальність   усіх   суб'єктів,    котрі використовують ці кошти як бюджетні і так далі.

 

     Тому ми   не   підтримали   цей  законопроект.  Хоча  повинен зазначити,  що норма,  яка діяла в 1998 році,  була,  з точки зору Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  значним компромісом і відходом від самої  методології  податку  на  додану вартість.

 

     Я теж  закликаю  Верховну  Раду  не  підтримувати  зазначений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутати Чиж і Марченко (Черкаси) ставлять запитання.

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція   "Лівий центр" соціалістів і селян. Шановні колеги! Гадаю, після коментаря Голови Верховної Ради,  який знає предмет  досконало,  ми  повинні просто  підтримати  позицію  комітету  -  відхилити запропонований проект. Адже не можна на бідах села створювати контори (нехай це і контора   урядова),  додаткові  джерела  для  власного  безбідного існування.  Це  однозначно.  Треба  робити  все  для  стимулювання тваринництва прямо, а не опосередковано, через урядові контори.

 

     Тому вважаю,   що   варто   підтримати   комітет  Альошина  і проголосувати так, як запропонував наш комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую.

 

     Шановні колеги! Ми щойно почули далеко не те, що нині діється в сільському господарстві.  Передусім дозвольте запитати:  скільки аграрників у Комітеті з питань  економічної  політики,  управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  розглядали це питання?  Чому не врахована пропозиція Комітету з питань  аграрної політики та земельних відносин? Це перше.

 

     Друге. Можна   було  б  погодитися  з  механізмом,  який  був озвучений:  перерозподіл ПДВ через бюджет.  Але,  вибачте, замість механізму контролю буде створений механізм для корупції.  Адже для того щоб конкретні господарства за свою продукцію одержали належну частку,  вони змушені будуть одвезти тому, хто ділитиме цю копійку з бюджету,  стільки, що воно не покриється тим, що заплатять разом із продукцією.  Про що ви кажете?  Я пропоную,  щоб присутні члени комітету  теж  висловили   свою   позицію.   В   нашому   комітеті проголосовано: ми за те, щоб такий механізм був врахований.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Сокерчак.   Валерію  Борисовичу, сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Вчора після обіду вам роздали  проект  закону,  який  внесений  депутатами  Сокерчаком і Круценком.  Це практично те саме, що запропонував Голова Верховної Ради. Він якраз дуже чітко відзначив, що вносить Кабінет Міністрів і  що  треба  залишити  для  тваринництва.  Отже,  ми   пропонуємо продовжити  дію тієї ж норми (це стаття 11.  21),  що діяла в 1998 році.  Ми не розмиваємо Закону про ПДВ,  а  чітко  зазначаємо,  що зібрані суми спрямовуються на розвиток тваринництва. Ми пропонуємо тільки єдине: продовжити термін дії цього пункту не на один рік, а до  2004  року.  Адже  відомий  указ Президента,  який регулює все сільськогосподарське виробництво, за винятком м'яса і молока.

 

     Виходить, що там відповідна пільга Президентом передбачена, а стосовно тваринництва нічого немає.

 

     Ми якраз  пропонуємо внести зміну до закону,  щоб охопити все сільськогосподарське виробництво,  включаючи тваринницьке м'ясо  і молоко.

 

     Прошу підтримати  наш проект закону,  який розданий учора під тим самим номером.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  підтримайте   цю   пропозицію.   Ми марнуємо   час.   Питання  абсолютно  зрозуміле  всім.  Ставлю  на голосування проект,  який  внесли  депутат  Сокерчак  і  колеги  з комітету. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 108.

 

     Переноситься голосування на завтра, на ранкове засідання.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Соціалістична опозиція.  Юрію Івановичу,  якщо вже робити кроки,  то робімо послідовно.  Чому ви змішали  в  один закон господарські товариства та боротьбу з корупцією?

 

     Ви втягуєте зал в неправову ситуацію.  Поправки до Закону про господарські товариства слушні.  А Олексій Марченко сто разів  має рацію. Не можна додавати до Закону про боротьбу з корупцією зняття обмежень на діяльність державних службовців.

 

     Я розумію,  ви  як  високопосадовий  державний  службовець  у минулому хочете захистити своїх колег тим,  що,  виявляється, якщо державний службовець (дивіться, що закладаєте в закон) представляє інтереси  держави  з управління частками власності (акціями),  він може (тобто з нього знімаються обмеження) і  використовувати  своє службове  становище,  і  займатися  підприємницькою діяльністю,  і входити самостійно,  через представника  або  підставних  осіб  до складу правління і таке інше. Навіщо це робити?!

 

     Хай державний  службовець має обмеження,  як було передбачено Законом  про  боротьбу  з  корупцією.  І   я   прошу,   Олександре Миколайовичу,  коли  будете ставити на голосування,  розмежуйте ці питання:  проголосуймо  поправки  до   Закону   про   господарські товариства,  а  я пропоную не пропускати ці поправки до Закону про боротьбу з корупцією.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

 

     Cтосовно змін (і про що казав Олексій Марченко)  зазначено  у висновках  науковоекспертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради.  Вважаю,  що треба цілком підтримати  і  виходити  на  друге читання без цього не можна.

 

     Що пропонує  народний депутат Вітренко?  Що це означає?  Вона розірве питання:  ми приймемо одне,  не приймемо  інше.  А  завтра знову буде чи вітер не в той бік, чи якась фракція кудись піде - і ми  знову  не  розв'яжемо  питання,  і  знову  зробимо   дірки   в законодавстві.

 

     Тому я пропоную:  перше читання, після того вносимо на друге, де відпрацюємо цей документ.  Кажуть,  що завжди  "лучшее  -  враг хорошего".  І в даному випадку варто робити перші кроки,  оскільки знову вийде ситуація: питання не врегульоване і дійте, як хочете.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  ставлю   на   голосування   пропозицію   про прийняття в першому читанні даного законопроекту.

 

     "За" - 118.

 

     Переносимо голосування на завтра? Спасибі.

 

     Ставлю на голосування пропозицію, що внесла депутат Вітренко. Прошу підтримати.

 

     "За" - 76.

 

     ___________________

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України   про  податок  на  додану  вартість  (стосовно  підтримки тваринництва).     Доповідає     перший     заступник     міністра агропромислового комплексу Юрій Якович Лузан. Будь ласка.

 

 

 

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший   заступник   міністра  агропромислового комплексу  України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні народні депутати!  Передусім хочу сказати,  що проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради,  уже діяв  протягом  минулого року.  Він  приймався  з  метою  фінансової  підтримки  виробників тваринницької продукції та стимулювання поставок сировини, молока, худоби  і  птиці  на  переробні  підприємства.  Дія  даного закону поширювалася  лише  упродовж  1998  року.  На   виконання   закону Кабінетом Міністрів була прийнята постанова,  котра регламентувала порядок нарахування,  виплати дотацій сільгосптоваровиробникам  на продані  ними  переробним  підприємствам  молоко та худобу в живій вазі.

 

     За підсумками дії закону та порядку  нарахування  дотацій  за перше  півріччя  1998  року  були внесені деякі зміни до вказаного порядку,  насамперед у частині поширення  нарахування  дотацій  на молоко та худобу в живій вазі,  що переробляється також на власних потужностях сільгосптоваровиробників.  Було прийнято рішення  щодо відкриття    в   обслуговуючих   банках   окремих   рахунків   для постачальників сировини,  куди спрямовуються  кошти  від  дотацій. Крім того,  визначено, що дані кошти використовуються виключно для підтримки тваринництва.

 

     Контроль за цільовим використанням коштів покладено на банки, податкові адміністрації, органи управління АПК у регіонах.

 

     Встановлено, що  оплата  з  цих  рахунків  проводиться тільки згідно з наданими рахунками. Обсяги ПДВ, як і раніше, декларуються податковими службами.

 

     Дія цього  закону  та  порядку  нарахування  дотацій постійно перебувала на контролі міністерства  та  інших  відомств;  введена спеціальна  звітність,  дане  питання  було заслухане у вересні на засіданні Кабінету Міністрів України.  За оцінками фахівців різних міністерств,  вивчення  стану справ на місцях однозначно вказує на позитивну дію закону.

 

     Реалізація молока за минулий рік  на  переробні  підприємства збільшилася  на  13  відсотків,  поліпшились  якісні  показники  з реалізації худоби та птиці на переробні підприємства. У розрахунку на  1  гривню  поставленої сировини сільгосптоваровиробникам за 11 місяців минулого року нараховано дотацій за молоко  23,6  копійок, за  м'ясо  -  19,2 копійки.  Загальна сума нарахованих дотацій уже становить 226 мільйонів гривень,  і очікується за рік у межах  250 мільйонів гривень.

 

     Є й недоліки в організації забезпечення дії цього закону.  Ми їх  знаємо  і  працюємо  над  поліпшенням  виконання  розробленого порядку нарахування та використання дотацій.

 

     Тому, враховуючи  дані  фактори,  Кабінет Міністрів підтримав пропозицію щодо продовження дії закону на 1999 рік і подав його на розгляд  Верховної Ради.  Обсяги дотацій також враховані в бюджеті 1999 року.

 

     Водночас пропонується внести деякі зміни до чинного закону.

 

     Однією з   найголовніших   проблем,   які   постають    перед товаровиробниками,  включаючи  приватний  сектор,  це забезпечення поголів'ям  високопорідних  сільськогосподарських  тварин,   а   в значній   кількості   господарств   навіть   уже   стоїть  питання відновлення галузі тваринництва загалом.

 

     Кошти, що виділяються з  державного  бюджету  на  підтримання селекції  в  тваринництві,  покривають  потребу  лише  на  15-  20 відсотків.

 

     Крім того, обсяги асигнувань з кожним роком зменшуються, а це вже   порушує   статтю  13  іншого  Закону  України  про  племінне тваринництво,  котрим  передбачено,   що   потреби   на   селекцію фінансуються   з   державного   бюджету.  Сьогодні  ще  більш-менш нормально збереглася племінна база в тваринництві (а це понад  250 племінних  заводів  і господарств),  а також ціла мережа племінних ферм,  котрі потребують  державної  підтримки.  Тому  пропонується внести  поправку до чинного закону,  якою передбачити 30 відсотків сум нарахованих дотацій централізувати і спрямовувати їх  виключно на підтримку селекції в тваринництві.

 

     Порядок використання   зазначених   коштів   буде   визначено Кабінетом Міністрів.  Орієнтовна сума таких коштів становитиме 70- 75  мільйонів  гривень.  Це  буде  значною підтримкою стабілізації селекційної роботи  в  галузі,  в  державі  збережеться  племінний потенціал,  який  завжди  гарантуватиме вирощування високопорідних тварин і птиці.

 

     Прохання підтримати поданий  законопроект,  тобто  продовжити його дію на 1999 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Яковича запитання є?  Запишіться, будь ласка. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутат Свирида. За ним - депутат Гуцол. Будь ласка.

 

     СВИРИДА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету   (виборчий   округ   22,   Волинська  область).  Шановний доповідачу, я загалом підтримую даний законопроект, оскільки є дві різні    речі.   Одне,   коли   сільськогосподарському   виробнику відшкодовує ПДВ бюджет (ці кошти його ніколи  не  дочекаються),  і другий  варіант,  що ви пропонуєте:  він вкладає ПДВ у ціну і йому відшкодовує перероблення.

 

     Запитання: які суми будуть одержані таким  чином  виробниками м'яса?  Тобто  на які суми зможе орієнтуватися тваринництво в 1999 році?

 

 

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Ми свідомо пішли на такий порядок виплати дотацій через   окремі   рахунки.   Тобто   податок   на  додану  вартість нараховується,  але  не  сплачується  до  державного  бюджету,   а безпосередньо   одразу   ж   спрямовується   товаровиробникам.   У позаминулому  році  виділялося  майже  100  мільйонів  гривень  на підтримку  тваринництва,  з  державного бюджету було виділено лише мільйон гривень.  Тобто практично ніякої підтримки не було.  Тому, враховуючи   ситуацію   з  формуванням  бюджету  та  використанням бюджетних коштів,  і було  прийнято  механізм,  котрий  передбачає сплату ПДВ безпосередньо товаровиробникам.

 

     Щодо суми,  яка очікується, можу повторити те, що вже казав у виступі:  загальна сума  в  цьому  році  становить  250  мільйонів гривень.   Майже  половина  спрямовується  на  підтримку  м'ясного тваринництва.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Діброва.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція партії  зелених.  Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  яку фінансову вигоду матиме агропромисловий комплекс загалом,  якщо ми приймемо поправку до закону?

 

     Дякую.

 

     ЛУЗАН Ю.Я. Я не зрозумів запитання.

 

     ГУЦОЛ М.В.    Повторюю:    яку    фінансову   вигоду   матиме агропромисловий комплекс загалом,  якщо ми приймемо вашу  поправку до даного закону?

 

     ГОЛОВА. Тобто яка економічна доцільність?

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я сказав, що застосування дотацій на тваринницьку продукцію дає змогу поповнити  обігові  кошти  сільгоспвиробників. Нині   фінансова   ситуація   надзвичайно  складна.  Я  просто  не зупинятимуся на цьому питанні.  Мабуть, більшість знає про неї. Це дасть   змогу  адресно  стимулювати  безпосередньо  постачальників сировини.  Не буде тут,  як кажуть,  ручного  управління  під  час розподілу коштів, котрі спрямовуються на дотації. Буде забезпечено цільове використання цих коштів саме  на  підтримку  тваринницької галузі.

 

     Сільгосптоваровиробники зможуть  використовувати  дані кошти, оминаючи черговість  платежів,  що  є  тепер.  Це  також  допоможе поліпшити  фінансову  ситуацію.  Оскільки кошти спрямовуватимуться безпосередньо на забезпечення  матеріальнотехнічними  ресурсами  і підтримку селекції, гадаю, галузь виграє в цілому.

 

     Підвищення заінтересованості         сільгосптоваровиробників постачанням сировини на переробні заводи сприятиме також поширенню інтеграційних  процесів між постачальниками сировини,  переробними підприємствами та іншими учасниками інтеграції.

 

     ГОЛОВА. Юрію Яковичу,  будь ласка, поясність, яка різниця між тим,  що було, і тим, що ви пропонуєте. Це щодо запитання депутата Гуцола. В чому виграш товаровиробника? Будь ласка.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Ми пропонуємо в принципі  не  змінювати  порядок, який  діяв  у  минулому  році.  Пропонується  тільки  30 відсотків загальної суми нарахувань централізувати на окремому  рахунку  при міністерстві  і  спрямовувати  їх  на цільові програми з підтримки селекції в тваринництві.  Оце єдина зміна, що ми пропонуємо внести до чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутата Діброву я оголосив. Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ  19,  Волинська  область).  Шановний  Юрію Яковичу!  В  законопроекті  комітету записано "для...  здешевлення послуг державної селекційної служби в тваринництві".

 

     То перше запитання:  що мається на увазі стосовно цих послуг? Це що,  в послуги включатиметься придбання іномарок,  облаштування офісів чи на придбання сім'я  високопродуктивних  тварин  і  самих тварин?

 

     І друге  запитання:  чи ви володієте інформацією,  скільки на одному м'ясо- або молокопереробному  заводі  є  комерційних  фірм, котрі  мають  статус переробника і право на відшкодування дотації, і,  користуючись тим правом, не повною мірою перераховують дотації за здану продукцію сільськогосподарським товаровиробникам?

 

     Дякую.

 

     ЛУЗАН Ю.Я.  Для використання коштів, які централізуватимуться на окремому рахунку при міністерстві,  буде розроблено порядок  їх використання  (він  у  принципі вже розроблений).  Ним передбачено цільове використання даних коштів і контроль за їх  використанням. А  кошти справді спрямовуватимуться на підтримку селекції,  про що ви сказали.  Ні на які офіси,  іномарки вони використовуватись  не будуть.

 

     Стосовно посередників   при   переробних  підприємствах  можу сказати, що порядок, затверджений Кабінетом Міністрів, виключає із даної  схеми  розрахунків посередницькі організації,  - там тільки безпосередні постачальники сировини та переробне підприємство.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Яковичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Хто цими питаннями займався і займається, той прекрасно  розуміє,  що  всяка  дотація  повинна  враховуватися  в бюджеті.  Податок  на  додану  вартість  надходить   до   бюджету. Попереднім законом було чітко визначено, що переробні підприємства спрямовують кошти до бюджету,  а бюджет - товаровиробнику (чи  він фермер, чи кооперативний або державний працівник).

 

     Якщо ж таким шляхом хочуть мати якусь копійку у міністерстві, а потім на ручному управлінні перерозподіляти,  то ми знаємо,  чим воно  закінчується.  Вважаю,  що  потрібно  залишити  як  є.  А  в державний бюджет треба закласти суму на  дотацію,  про  яку  казав Юрій   Якович.  Це  було  б  державне  управління  (хто  на  цьому розуміється).

 

     Отже, не треба шукати там,  де воно не втрачено.  А  навпаки, варто  зробити  все,  щоб  тієї  різниці  не було між виробництвом молока ціною в 30 копійок  і  реалізацією  в  магазині  від  70-80 копійок до гривні.  У нас посередники беруть дві ціни,  а виробник ходить голий і босий.

 

     Вважаю, що  ми  марнуємо  час.  Варто  відхилити  проект,  як пропонує комітет (Шум у залi). Ну, будь ласка, витрачаймо ще час.

 

     Голова комітету Альошин. Прошу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув поданий  законопроект.  Проаналізувавши  зміни,  запропоновані  до порядку,  який діяв до 1 січня 1999  року,  також  пропонуємо  цей законопроект  не підтримувати.  Адже суть цих змін полягає в тому, що в законопроекті Кабінету Міністрів кошти у вигляді  податку  на додану  вартість до бюджету не сплачуються,  а використовуються як джерело для дотацій сільськогосподарських товаровиробників.

 

     У редакції,  котра діяла в 1998 році,  чітко сказано:"...сума податку  на  додану  вартість,  що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами...  спрямовується виключно для  виплати дотацій..."

 

     У цьому - абсолютно зрозуміла різниця: якщо кошти,  які можуть стати джерелом для дотацій,  спрямовуються через державний бюджет,  то є відповідний державний контроль за їх використанням;   є   відповідальність   усіх   суб'єктів,    котрі використовують ці кошти як бюджетні і так далі.

 

     Тому ми   не   підтримали   цей  законопроект.  Хоча  повинен зазначити,  що норма,  яка діяла в 1998 році,  була,  з точки зору Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  значним компромісом і відходом від самої  методології  податку  на  додану вартість.

 

     Я теж  закликаю  Верховну  Раду  не  підтримувати  зазначений законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутати Чиж і Марченко (Черкаси) ставлять запитання.

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція   "Лівий центр" соціалістів і селян. Шановні колеги! Гадаю, після коментаря Голови Верховної Ради,  який знає предмет  досконало,  ми  повинні просто  підтримати  позицію  комітету  -  відхилити запропонований проект. Адже не можна на бідах села створювати контори (нехай це і контора   урядова),  додаткові  джерела  для  власного  безбідного існування.  Це  однозначно.  Треба  робити  все  для  стимулювання тваринництва прямо, а не опосередковано, через урядові контори.

 

     Тому вважаю,   що   варто   підтримати   комітет  Альошина  і проголосувати так, як запропонував наш комітет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую.

 

     Шановні колеги! Ми щойно почули далеко не те, що нині діється в сільському господарстві.  Передусім дозвольте запитати:  скільки аграрників у Комітеті з питань  економічної  політики,  управління народним  господарством,  власності  та  інвестицій  розглядали це питання?  Чому не врахована пропозиція Комітету з питань  аграрної політики та земельних відносин? Це перше.

 

     Друге. Можна   було  б  погодитися  з  механізмом,  який  був озвучений:  перерозподіл ПДВ через бюджет.  Але,  вибачте, замість механізму контролю буде створений механізм для корупції.  Адже для того щоб конкретні господарства за свою продукцію одержали належну частку,  вони змушені будуть одвезти тому, хто ділитиме цю копійку з бюджету,  стільки, що воно не покриється тим, що заплатять разом із продукцією.  Про що ви кажете?  Я пропоную,  щоб присутні члени комітету  теж  висловили   свою   позицію.   В   нашому   комітеті проголосовано: ми за те, щоб такий механізм був врахований.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Сокерчак.   Валерію  Борисовичу, сідайте, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Вчора після обіду вам роздали  проект  закону,  який  внесений  депутатами  Сокерчаком і Круценком.  Це практично те саме, що запропонував Голова Верховної Ради. Він якраз дуже чітко відзначив, що вносить Кабінет Міністрів і  що  треба  залишити  для  тваринництва.  Отже,  ми   пропонуємо продовжити  дію тієї ж норми (це стаття 11.  21),  що діяла в 1998 році.  Ми не розмиваємо Закону про ПДВ,  а  чітко  зазначаємо,  що зібрані суми спрямовуються на розвиток тваринництва. Ми пропонуємо тільки єдине: продовжити термін дії цього пункту не на один рік, а до  2004  року.  Адже  відомий  указ Президента,  який регулює все сільськогосподарське виробництво, за винятком м'яса і молока.

 

     Виходить, що там відповідна пільга Президентом передбачена, а стосовно тваринництва нічого немає.

 

     Ми якраз  пропонуємо внести зміну до закону,  щоб охопити все сільськогосподарське виробництво,  включаючи тваринницьке м'ясо  і молоко.

 

     Прошу підтримати  наш проект закону,  який розданий учора під тим самим номером.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  підтримайте   цю   пропозицію.   Ми марнуємо   час.   Питання  абсолютно  зрозуміле  всім.  Ставлю  на голосування проект,  який  внесли  депутат  Сокерчак  і  колеги  з комітету. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 108.

 

     Переноситься голосування на завтра, на ранкове засідання.

 

     Оголошується перерва до 16 години.