ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  29  г р у д н я  1998  р о к у.

                 10 г о д и н а  30 х в и л и н.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне  засідання Верховної Ради.  Ми сьогодні на півгодини перенесли його  відкриття  у  зв'язку  з  проведенням наради  керівників  фракцій  і представників Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.  Запросіть до  залу фракцію Народно-демократичної партії. Ми питання про бюджет будемо розглядати, а з фракції присутні лише чотири чоловіка.

 

     Зареєструвалися 357  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  У  роботі  засідання  беруть участь Прем'єр- міністр і члени Кабінету Міністрів.

 

     Дозвольте оголосити запити.

 

     Надійшли такі  депутатські  запити  до   Президента.   Мішура Валерій   Дмитрович   звертається  стосовно  порушень  Закону  про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення

 

 заступником голови  Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ляховим. Прошу визначитись.

 

     "За" - 232.

 

     Про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 259.

 

     Прийнято.

 

     Лавриненка Миколи  Федоровича  -   стосовно   невиконання   в Сумській області чинного законодавства щодо забезпечення інвалідів безплатними ліками. Прошу визначитись.

 

     "За" - 252.

 

     Прийнято.

 

     Про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 253.

 

     Прийнято.

 

     Надійшли також запити до Прем'єрміністра України:

 

     групи народних депутатів (Яковенко, Довганчин і Косаківський)

-   щодо   особливостей   приватизації   Українського   державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком".

 

     Черненка Віталія Григоровича - стосовно  заборгованості  шахт імені Ізотова та "Кочегарка" перед Пенсійним фондом України;

 

     Павловського Михайла    Антоновича    -   стосовно   освоєння виробництва   дахових    котелень    на    Хмельницькому    заводі "Укрелектроапарат";

 

     Ратушного Михайла  Ярославовича  -  з  приводу  ситуації,  що склалася у зв'язку з голодуванням страйкуючих вчителів  Бучацького району Тернопільської області.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Прийнято.

 

     Запит Марковської  Ніни  Степанівни  -  до  міністра  охорони здоров'я України,  голови Державної митної служби України стосовно контролю   за   якістю   лікарських   засобів,   що  надходять  за гуманітарною допомогою. Голосуємо.

 

     "За" - 246.

 

     Прийнято.

 

     Запит Омельченка Григорія Омеляновича

- до   Генерального   прокурора  України  з  приводу  нереагування керівництвом прокуратури Полтавської  області  на  факти  порушень чинного  законодавства,  зловживань  службовим становищем окремими посадовими  особами,  невжиття  заходів  для  притягнення  їх   до відповідальності   та   відсутності   дієвого   контролю   з  боку Генеральної  прокуратури  за  діяльністю  прокуратури  Полтавської області.

 

     Голосуємо. Олександре Миколайовичу,  підтримайте, щоб порядок в області був.

 

     "За" - 237.

 

     Прийнято.

 

     Довганя Сергія  Васильовича  -  до   Генерального   прокурора України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно скарги Чапюка Ростислава Степановича. Голосуємо.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Враховуючи,  що до нового року залишилося не так багато часу,  є пропозиція працювати без розминки. Я просив би підтримати цю пропозицію.

 

     А зараз я поставлю на голосування  пропозицію  Погоджувальної ради  про  порядок  нашої  роботи.  Спочатку ми повинні розглянути законопроект  про  внесення  змін  і  доповнень  до   Закону   про оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо амортизації),  а потім проголосуємо контрольні цифри - розмір дефіциту бюджету,  доходної частини  консолідованого  бюджету,  дотацій регіонам.  Після цього зробимо перерву до 16 години, попрацюємо над видатковою частиною у фракціях  і комітетах.  О 16 годині розпочнемо вечірнє засідання і будемо працювати сьогодні до 20 години.

 

     Усі керівники фракцій погодилися.  Думаю,  у цьому  залі  теж одностайно   погодяться.  Це  дало  б  можливість  сьогодні-завтра прийняти бюджет і поїхати святкувати Новий рік, як і всі громадяни України.  Я  просив  би  підтримати  цю  пропозицію.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Спасибі, майже одноголосно.

 

     ______________________

 

     Розглядається проект Закону про внесення змін і доповнень  до Закону   України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо амортизації).  Доповідає  Роговий   Василь   Васильович,   міністр економіки.

 

     Будь ласка. Нам треба буквально тільки прийняти рішення.

 

     РОГОВИЙ В.В.,  міністр економіки України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів вніс на ваш  розгляд проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України   про    оподаткування    прибутку    підприємств,    яким передбачається   до   20   відсотків   амортизаційних  відрахувань державних підприємств централізувати в Державному бюджеті  України для  реалізації  заходів  щодо  структурної  перебудови економіки. Конкретний   розмір   централізації   амортизаційних   відрахувань визначатиметься у Законі про Державний бюджет України.

 

     Досвід централізації  амортвідрахувань  є  в  нас у поточному році.  Я хотів би коротко поінформувати,  що було профінансовано в поточному році.  Зокрема,  за станом на 28 грудня поточного року з цих коштів було профінансовано 211,5 мільйона гривень,  зокрема  в галузі електроенергетики - 14 мільйонів; вугільної промисловості - 23 мільйони.

 

     ГОЛОВА. Василю Васильовичу, вибачте. Одну хвилиночку. Шановні депутати Червоній, Стецьків, Заєць Іван Олександрович, будь ласка, займіть свої робочі місця.  Ще буде коли поговорити - на  Різдвяні свята буде вільний час. Давайте працювати.

 

     Будь ласка.

 

     РОГОВИЙ В.В.       Були      профінансовані      підприємства машинобудування,    агропромислового    комплексу,    ряд    інших пріоритетних об'єктів галузевої економіки.  Враховуючи брак коштів на фінансування заходів структурної перебудови,  зокрема в базових галузях  народного  господарства,  в  наступному році пропонується вишукати додаткові кошти для зазначених цілей шляхом централізації 20  відсотків  амортвідрахувань підприємств тільки державної форми власності.  З метою законодавчого врегулювання централізації  цієї частки  та  з метою недопущення дискримінації держави як власника, додержання вимог статті 41 Конституції,  відповідно до якої  кожен має   право   володіти,   користуватися   і  розпоряджатися  своєю власністю,  пропонується внести зміни й доповнення до  Закону  про оподаткування прибутку.

 

     За розрахунками,  в наступному році має бути централізовано 1 мільярд 130 мільйонів гривень.  Ці кошти передбачається спрямувати на  інвестування  об'єктів  виробничого  (825 мільйонів гривень) і невиробничого призначення (205  мільйонів  гривень),  на  розвиток соціальної  інфраструктури  регіонів  (100 мільйонів гривень).  Із загального  обсягу   інвестицій   на   розвиток   агропромислового комплексу   спрямовується   565   мільйонів  гривень.  Буде  також профінансована    електроенергетика,    вугільна    промисловість, металургійна промисловість,  машинобудування.  Планується ввести в дію ряд об'єктів загальнодержавного значення,  зокрема лікарень, у тому числі дитячих, а також підтримати молодіжне будівництво.

 

     Кабінет Міністрів  просить  вас прийняти цей закон,  що дасть змогу  посилити  державний  вплив  на  інвестиційні   процеси   та забезпечити  проведення  першочергових  заходів  щодо  структурної перебудови економіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Василя Васильовича? П'ять хвилин, будь ласка. Запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Задорожна. За нею - депутат Юхновський. Будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Прошу передати слово депутату Дорогунцову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України. Шановний Василю Васильовичу!  Скажіть,  будь ласка, які наслідки матиме введення в дію  цього  закону,  якщо  ми  його  сьогодні  приймемо?   Як   це відіб'ється на державному секторі економіки України?

 

     Будь ласка.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую за запитання, Сергію Івановичу. Думаю, ми повинні розглядати і правовий,  і економічний аспекти  питання.  З правового боку,  ми визначимо,  що держава - власник,  і має точно такі права,  як і всі власники в Україні.  Тобто держава має право розпоряджатися своєю власністю.

 

     Суто економічний   аспект   -  держава  як  власник  визначає пріоритети  і  фінансує  їх.  І   з   суто   економічних   позицій централізація капітальних вкладень дасть змогу суттєво просунутися в тому напрямі,  в якому ми почали йти в поточному році.  Зокрема, фінансово        підтримати        агропромисловий       комплекс, сільськогосподарське машинобудування, ті пріоритетні галузі, де ми маємо  перспективи  виходу на зовнішні ринки з високотехнологічною продукцією  (літакобудування,  ракетобудування,   телекомунікації, суднобудування),  а  також базові галузі - вугільну промисловість, металургійну.

 

     Тобто з цієї позиції,  я думаю,  прийняття цього закону  і  в правовому  плані,  і  в  загальноекономічному дасть лише позитивні наслідки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Марамзін.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний  рух.  Шановний Василю Васильовичу! Наша фракція не заперечує проти того, щоб були виділені 20 процентів амортизаційних відрахувань, але я вважаю, що абсолютно недопустиме розпорошення цих коштів по різних статтях.

 

     Найголовніше на  сьогодні - запровадження заставної закупівлі зерна  і  мобілізація  на  це  відповідних  коштів,  запровадження найнижчої  допустимої  ціни  на  зерно  і  гарантування  цієї ціни державою,   запровадження   пропорційних    цін    у    сільському господарстві.  Якщо  ви  для цього зберете всю цю велику суму,  то досягнете результатів.  Якщо ви ці  кошти  розпорошите  по  різних статтях  -  нічого  не  буде.  Ми  лише  дарма  заберемо  гроші  в підприємств.

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую,  шановний Ігоре Рафаїловичу.  Я знаю, ви давно  працюєте  над  питаннями застави,  у тому числі й заставної ціни зерна. Ваші напрацювання варті уваги, і ми їх підтримуємо.

 

     Що стосується цього підходу, то його спрямування - підтримати структурні  зрушення  в  економіці.  У нас надзвичайно неефективна структура економіки,  і  якщо  подивитися,  фінансових  важелів  у розпорядженні  уряду,  виконавчої  влади  практично  немає.  І  це джерело - майже єдине,  за допомогою якого  ми  можемо  підтримати структурні зрушення в економіці.

 

     ГОЛОВА. Василь Васильович правильно сказав,  що половину - 50 відсотків  -  буде   спрямовано   на   розвиток   агропромислового комплексу,  другу  половину  -  на розвиток енергетики,  вугільної промисловості.

 

     Депутат Марамзін. Будь ласка.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська область).  Прошу передать слово товарищу Симоненко Петру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Василий Васильевич! Я хотел  бы  узнать  вашу  позицию,  и от этого будет зависеть,  как сейчас проголосует фракция коммунистов.

 

     Вот я побывал на херсонских заводах сельхозмашиностроения.  Я глубоко убежден, и фракция меня поддерживает, что ключевые сегодня

-  программы  поддержки  сельхозмашиностроения,   ТЭКа,   угольной промышленности,  судостроения,  и  их  надо  финансировать  не  на словах, а на деле. Это общегосударственная проблема.

 

     С учетом того,  что правительством подписан меморандум, а это акт  национальной измены,  фракция будет голосовать за этот проект только в том случае,  если это решение коснется  предприятий  всех форм    собственности.    А   так   вы   окончательно   уничтожите государственные  предприятия,  уничтожите   технологии,   основные фонды.  Это все мы знаем. Через картотеку вы окончательно посадите все предприятия.  Мы  будем  голосовать  при  условии,  если  этот процент будет уменьшен и будет четко расписано,  куда направляются эти средства. Такова позиция фракции.

 

     Как вы относитесь к тому,  что теперь  надо,  по  сути  дела, отказаться от меморандума, подписанного Кабинетом Министров, и что эта норма должна касаться предприятий всех форм собственности?

 

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую,  Петре Миколайовичу. Я хотів би сказати, що  Кабінет  Міністрів вносив законопроект,  у якому передбачалася централізація амортизаційних  відрахувань  підприємств  усіх  форм власності,  але  Верховна  Рада повернула його Кабінету Міністрів, тобто не підтримала.

 

     Щодо того,  куди будуть спрямовані ці кошти. Це буде виключно адресне  спрямування.  Я  й  у  своєму  виступі  говорив,  і тепер підтверджую:  ми можемо з фракціями і комітетами погодити  перелік об'єктів,  на  які будуть спрямовані ці кошти.  Ніякої таємниці не буде.

 

     Меморандум не стосується цього питання.  Кошти,  отримані  за рахунок централізації, ми спрямовуємо на будівництво шахт.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Василю  Васильовичу.  Сідайте.  Питання про меморандум внесене до порядку денного на січень. У першій половині місяця  ми будемо його розглядати,  і депутати дадуть оцінку цьому документу.

 

     Шановні колеги!  Я просив би підтримати даний проект  закону. Обговорення  було в п'ятницю,  давайте не повертатися.  Я нагадаю, про що йдеться.

 

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

     "Верховна Рада постановляє:

 

     1. У  Законі  України  про оподаткування прибутку підприємств (Відомості Верховної Ради України, 1997 рік, 27, стаття 181,

 47, стаття 294; 1998 рік,  10, стаття 35, 18, стаття 94,  26, стаття 151):

 

     із підпункту 8.3.1 абзац другий вилучити;

 

     статтю 22 після пункту 22.22 доповнити  новим  пунктом  22.23 такого змісту: "Амортизаційні відрахування спрямовуються у повному обсязі   на   впровадження   нових   технологій,   оновлення    та реконструкцію   виробництва.   До   20   відсотків  амортизаційних відрахувань  державних   підприємств   може   централізуватися   у Державному бюджеті України для реалізації заходів щодо структурної перебудови   економіки.    Конкретний    розмір    централізованих амортизаційних   відрахувань   визначається  Законом  України  про Державний бюджет України".

 

     У зв'язку з цим пункт 22.23 вважати пунктом 22.24.

 

     2. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Я прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 124.

 

     Шановні колеги! Я ще раз нагадую, що ми сьогодні на засіданні Погоджувальної  ради  домовилися.  І якщо ми справді вболіваємо за розвиток агропромислового комплексу,  за розвиток енергетики (а  в даному  випадку  йдеться про вугільну промисловість),  я просив би підтримати цей проект закону.  При затвердженні бюджету ми  можемо чітко   розписати,  яка  сума  з  цих  1,1  мільярда  гривень  має спрямовуватися на  розвиток  агропромислового  комплексу,  в  тому числі на сільгоспмашинобудування,  на розвиток енергетики,  у тому числі на вугільну та інші галузі.

 

     Я просив би підтримати. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 142.

 

     Прошу записатися. П'ять хвилин на пропозиції.

 

     Ще раз повторюю:  ми розглядали цей законопроект у п'ятницю і сьогодні мали тільки проголосувати, а не галасувати в залі.

 

     Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Сінченко. За ним - депутат Долженко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Донченко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Спасибо. Фракция коммунистов. Александр Николаевич!  В  пятницу,  когда  мы  рассматривали этот вопрос,  я просил заместителя министра экономики, чтобы они рассчитали, каков будет  результат,  если уменьшить долю амортизационных отчислений, которые централизуются в  Государственном  бюджете,  с  20  до  10 процентов  и  распространить  эту  норму  на предприятия всех форм собственности. Сегодня из доклада Рогового я не услышал, что такие расчеты произведены, и какие это будут цифры в бюджете.

 

     Если они  такие предложения не внесли,  я вношу их сейчас:  в данном законе вместо 20 процентов давайте запишем 10 процентов,  и не   "государственных   предприятий",  а  "предприятий  всех  форм собственности". Тогда будем голосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Мене дивує,  чому 10 процентів,  а не 3  чи  13?  Уже обрахували  виходячи з 20 процентів.  Це становитиме 1 мільярд 100 мільйонів  гривень.  Із  них   550   мільйонів   -   на   сільське господарство,  включаючи держзамовлення і сільгоспмашинобудування. Розрахунок зроблений.

 

     Депутат Долженко. Будь ласка. За ним - депутат Довгань.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Мы подтверждаем позицию  фракции:  предприятия  всех  форм  собственности   должны обкладываться налогом. В пятницу мы договаривались, что процент не должен быть выше  10,  иначе  мы  уничтожим  предприятия,  которые работают  и  уже не работают.  И Верховный Совет должен утверждать целевое направление средств на развитие отраслей.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І приватизацію...

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П. И приватизацию тоже.

 

     Только при этих условиях фракция проголосует за.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Довгань. За ним

- депутат Коломойцев.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Селянська партія України.  Шановні  колеги!  Коли  ми  обговорюємо проект бюджету, то часто говоримо про те, що треба якось визначити пріоритети, сконцентрувати ресурси на певних напрямах.

 

     Ось цей законопроект. Звичайно, є там проблеми, але позитивне те,  що  ми  зможемо  зібрати значні ресурси для того,  щоб почати відродження нашого сільськогосподарського машинобудування. Оті 500 мільйонів гривень, про які йде мова, саме на це будуть спрямовані. Такі розрахунки є.

 

     Тому я пропоную прийняти цей законопроект у першому  читанні. А  для голосування в другому внести доповнення,  що це поширюється на  підприємства  всіх  форм  власності.  Тільки  таким  чином  ми розв'яжемо  цю  проблему.  А якщо цього не зробимо,  то допоможемо розвалити галузь остаточно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев. Будь ласка.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция Селянской партии.  Уважаемые коллеги!  В Верховном  Совете прошлого  созыва этот вопрос рассматривался в Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности,  где я работал.  За счет того, что  коэффициент  амортизации  был понижен с 0,7 до 0,6,  мы сочли тогда возможным принять решение о централизации  в  этом  году  10 процентов амортизационных отчислений.

 

     Сегодня нам  нужно  принять такой же закон.  Речь идет о том, что  мы  получим  в  бюджет  реальные  средства  на   приоритетные программы:   на   развитие  села,  на  достройку  шахт  -  тех  же "Самсоновской-Западной"  и  "Никанор-Новой".   Этот   законопроект детально  прорабатывался  в комитетах Верховного Совета и прошлого созыва,  и этого.  Если  мы  хотим  иметь  реальные  средства  под государственным контролем, нужно эту норму вводить. Речь идет не о новом налоге,  а о централизации тех  амортизационных  отчислений, которые уменьшают базу налогообложения.

 

     Просьба поддержать законопроект.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! (Шум у залі). Одну хвилиночку! Уже двоє виступили від фракцій,  тепер депутат  Вітренко  і  Петро Миколайович, а потім вам надам слово. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область).  Соціалістична  опозиція.  Три  хвилини  - виступ від фракції. Тим більше я записана.

 

     Я - автор Закону про амортизацію. Цей закон був підготовлений і прийнятий Верховною Радою  ще  тринадцятого  скликання,  але  не підписаний  Президентом  і  досі.  Чому?  Саме  для  того,  щоб  з амортизації створити отаку кормушку.  У тому скликанні викручували руки:  проголосуйте  за  бюджет,  дайте  змогу  централізувати  10 відсотків амортизаційних відрахувань. Тепер - уже 20 відсотків.

 

     Руйнується все,  і саме державна власність. А державне - це і комунальна  власність,  яка  хоч  якось утримує соціальну сферу на місцях,  і ті державні підприємства, які ще намагаються працювати. Тому ні в якому разі не можна голосувати за такі пропозиції уряду.

 

     Але тут іще одне.  Ви подивіться, що відбувається напередодні прийняття бюджету.  Кабінет Міністрів вносить проект,  продовжуючи виконувати рецепти Міжнародного валютного фонду. І тому істерика у Президента:  треба прийняти,  тому що Міжнародний валютний фонд не дасть  більше кредитів.  А Міжнародний валютний фонд дасть їх лише під ратифікацію парламентом,  тому що Президент  допрацьовує  свої останні місяці,  а парламент знає, що такий уряд треба відправляти у відставку.  І якщо не буде ратифікації парламентом,  кредити  не підуть.   А  вони  конче  потрібні,  бо  уряд  не  хоче  займатися економікою України.

 

     На цьому фоні "газова  мадам"  Юлія  Тимошенко  вирішує  свої особисті  питання.  Особисті!  Ідуть торги на нафтогазовому ринку. Скільки в неї боргів?  Кажуть,  1 мільярд 446  мільйонів  -  борги ЄЕСУ. Тепер вирішено: вона буде прощати борги уряду, вона буде, як учора казала,  давати змогу  через  банки  "Аваль"  і  "Укрінбанк" викуповувати векселі.  Ми підрахували, якраз ця сума й набирається

- 1 мільярд 400 мільйонів.  Саме таким  чином  будуть  списані  її борги.

 

     У такому  дійстві,  у такому ганебному спектаклі наша фракція брати участі не буде!  І це я кажу  наперед,  щоб  потім  не  було спекуляцій.  Бо  ті,  хто потім обслуговуватиме той чи інший клан, намагатимуться на когось повісити свої звинувачення.

 

     Ми запропонували   Бюджетну   резолюцію.   Ми   запропонували концепцію виходу з кризи.  Ми показали, які повинні бути соціальні нормативи і як під ці нормативи треба будувати бюджетний процес  і в  цілому  економічну політику в державі.  Ви не прислуховуєтеся - отже, берете на себе відповідальність. Ви будете за це відповідати перед народом України!

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Шановні колеги! Пропозиція, яку вносив депутат Донченко і яку підтримує  фракція  комуністів:   "10   відсотків   амортизаційних відрахувань  підприємств  усіх  форм власності".  У такій редакції ставлю на голосування.  Будь ласка,  підтримайте (Шум у залі). Ну, про що ще говорити? Говорили ж у п'ятницю...

 

     Будь ласка. Депутат Симоненко. За ним - депутат Черняк.

 

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!

 

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, одну хвилинку.

 

     Депутате Єльяшкевич, я вас попрошу: поводьтеся достойно,  як депутат, а не як хлопчисько на вулиці. Ви виступали минулого разу, в п'ятницю.

 

     Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  привлечь  ваше внимание к совершенно другой проблеме. Высший орган исполнительной власти в государстве - Кабинет Министров - официально внес проект, направленный   на   уничтожение   основных   и  оборотных  средств предприятий,  уничтожение технологий,  уничтожение государственной собственности, которая является основой для формирования местных и Государственного бюджетов.  Кому  непонятно,  что  это,  по  сути, приведет   к   установлению  очередности  платежей,  к  тому,  что предприятия посадят на картотеку,  сделают их всех  должниками,  а потом и банкротами? Эта модель уже давно известна.

 

     Надо поставить вопрос еще и в другой плоскости:  почему тогда Кабинет Министров предлагает идеологию денежной приватизации? Ведь они  с молотка пустят все эти предприятия уже в следующем году,  и бюджет не получит 1 миллиард 100 миллионов гривень. Это очевидно.

 

     Следующий принципиальный  вопрос.  Если  действительно   надо поддержать   (а   мы  считаем,  что  надо)  сельхозмашиностроение, судостроение,  угольную промышленность,  то эти из ятия  в  бюджет должны касаться предприятий всех форм собственности, и должен быть уменьшен  их  процент,  чтобы  хоть  какие-то   гроши   оставались предприятию  на  развитие производства и основных фондов,  и таким образом создавались  предпосылки  для  стабилизации.  Кроме  того, должны  быть определены статьи целевого использования этих средств и конкретные об емы финансирования.  Я еще раз заявляю: пока мы не установим этого, фракция коммунистов голосовать не будет.

 

     Это обсуждение лишний раз подтверждает,  что нам предлагается бюджет  не  стабилизации  и   развития,   а   бюджет   уничтожения государства.  Меры,  которые предпринимают и Президент,  и Кабинет Министров,  начиная с подписания соглашения по НАТО...  Подписание меморандума  - это акт национальной измены.  И надо прямо говорить народу, куда приведет нас нынешняя политика Кабинета Министров.

 

     Все предложения,   которые   касаются   налоговой   политики, направлены   не  на  ослабление  давления,  а,  наоборот,  на  его усиление.  Ни за  один  из  наиболее  стабильных,  гарантированных источников  Кабинет  Министров  не  берется,  ибо  он  обслуживает теневую экономику и мафию, уничтожая наше производство. Фракция не будет голосовать,  пока мы не будем отвечать за действия,  которые приведут к улучшению положения дел в производстве и  стабилизируют ситуацию.

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк від фракції Руху. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область). Шановні депутати! Давайте не плутати грішне з праведним.  Меморандум  -  це  меморандум,  а  сьогоднішній проект закону  -  зовсім  інша  річ.   Якщо   ми   всі   питання   будемо заполітизовувати,  то  в цій залі пануватиме суцільний деструктив, що зараз відчувається.

 

     Давайте усвідомимо,  що є  предметом  обговорення.  Предметом обговорення є не податок,  а централізація державою певної частини амортизаційних відрахувань. Держава як власник пропонує це і хоче, щоб  Верховна  Рада її підтримала.  Чому пропозиція поширити це на підприємства всіх форм власності є некоректною?  Тому що це  буде, по суті,  введення додаткового податку.  Це суперечить податковому законодавству, і ми не можемо свідомо йти на це порушення. Ідеться тільки  про  підприємства  державної  форми власності.  Держава як власник централізує ці кошти й використовує їх відповідним  чином, спрямовуючи  туди,  куди  вважає за потрібне - вколоти голкою в те місце, де може бути ефект.

 

     Я не є апологетом  цього  проекту,  але  я  проти  того,  щоб постійно  скидати  все  в  одну  купу.  Давайте  говорити  по суті питання, яке обговорюємо.

 

     Я думаю, що в ситуації, яка склалася, можна голосувати за цей законопроект.  Нехай  держава  як  власник  це  робить.  Але  хочу звернутися до Прем'єр-міністра:  якщо Верховна Рада  не  підтримає цей  проект  закону,  то  нехай  Кабінет  Міністрів як представник держави-власника приймає постанову з цього приводу.

 

     Ми не можемо заполітизовувати всі питання. Мені імпонує, що в цьому  документі  конкретно  названо  галузі й підприємства,  куди будуть спрямовані кошти.  Це сьогодні зачитував  Голова  Верховної Ради.  Якщо  є  гарантії,  що  це  справді буде дотримано,  то цей законопроект можна підтримати.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єр-міністр   України.   Олександре Миколайовичу, можна мені взяти слово?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Слово має Прем'єрміністр.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановні   народні   депутати!   Шановний Олександре Миколайовичу!  Хочу сказати,  що  я  особисто  і  члени уряду,   у   тому  числі  міністри,  голови  державних  комітетів, практично ніколи не висловлюємося з політичних питань. Щойно Петро Миколайович  Симоненко  звинуватив  уряд  у тому,  що він розвалює економіку нашої держави.  І це вже не вперше (Шум у залі).  Ну,  я слухав  уважно те,  що про нас кажуть,  і дуже прошу вас послухати те, що я хочу сказати.

 

     Після призначення уряд всю свою роботу налаштовує  насамперед на  залучення  кредитних ресурсів,  щоб хоч якось підтримати точки зростання, які сьогодні повинні бути, підтримати нашу економіку.

 

     У 1998  році  в  нас  була   можливість   підтримати   нашого виробника,  по-перше,  за рахунок інноваційного фонду і, по-друге, за рахунок централізованих амортизаційних відрахувань. І погляньте далі  на  цей  ланцюжок.  Ми ж багато коштів - більше 20 мільярдів гривень - залишаємо на підприємствах для технічного оснащення.

 

     Подивіться, що ми профінансували минулого  року.  Будівництво Рівненської   і   Хмельницької   атомних   електростанцій,   ліній електропередачі  в  Донецькій   області   і   під   роздачу   цієї електроенергії. Повністю за рахунок цих коштів підтримали вугільну промисловість,  будівництво шахт.  Ми,  можна сказати, врятували в нашій   державі   суднобудування,   адже   виконуються  роботи  за контрактами,  які укладені з іноземними замовниками  і  нашими,  є можливість проплатити різницю й підтримати суднобудування.

 

     За великим  рахунком  мені все одно,  як ви проголосуєте - на підприємства всіх форм власності це буде поширюватися чи тільки на державні.  Але  потрібно  обов'язково  підтримати.  Я не буду далі перераховувати, що ми профінансували.

 

     Якщо не  буде  цього  законодавчого  акта,  буде  точно  така ситуація,  як  минулого  року,  коли  чотири  місяці  не надходило коштів.  А   це   означає,   що   в   Миколаєві   зупиниться   все суднобудування, не буде будуватися Рівненська атомна станція, буде призупинене будівництво шахт,  які ми почали будувати в 1998 році. Повинна  ж бути якась послідовність.  Тим більше що минулого року, коли ми приймали закон на цей рік,  ми подавали дані про те, що ми фінансуємо. Ми ж не приховували цього.

 

     Тому я  звертаюся до вас по-людськи:  не хочете 20 відсотків, проголосуйте за 10 відсотків для всього сектора нашої економіки  - і для приватних підприємств, і для державних.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Це буде 1,9 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію,  яку внесла фракція комуністів й інші підтримали,  - про 10-процентне  відрахування  і поширення  цієї  норми  на  підприємства  всіх  форм власності.  І Кабінет Міністрів підтримав.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 228.

 

     Прийнято.

 

     У цілому голосуємо.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     ------------

 

     Шановні колеги!  А зараз розглянемо контрольні цифри  проекту бюджету, після затвердження яких зробимо перерву до 16 години.

 

     Слово надається міністру фінансів Ігорю Мітюкову. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується  рішення,  яке  дає  нам  можливість  підготувати для затвердження вами остаточний варіант  видаткової  частини  проекту бюджету. Для того щоб подати ці пропозиції, врахувавши зауваження, які  ви  висловили  під  час  обговорення,  треба  визначитися  із загальним обсягом доходної частини зведеного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  я  прошу  вибачення.  Шановні колеги народні депутати!  Сядьте,  будь  ласка,  на  місця.  Ми  ж розглядаємо  проект  бюджету.  Завтра  приїдете  у виборчі округи, будете звинувачувати когось,  а не себе. Замість того щоб сьогодні розглянути,  продуктивно  попрацювати цей день,  ви будете шукати, хто винен, хто підказав.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Головна розбіжність під час  учорашньої роботи  погоджувальної  комісії  виникла  з  питання оподаткування паливно-енергетичного сектора.  Ідеться про газ і нафту.  По  обох позиціях - рентна плата і плата за транзит - різниця становить 1,3 мільярда гривень.  Уряд пропонує розмір податкового  вилучення  по цих позиціях у сумі 1,6 мільярда гривень, Комітет з питань бюджету

- 2,9 мільярда гривень.  Цим і визначається  різниця  в  загальній оцінці  доходної  частини  зведеного  бюджету.  Ви  маєте прийняти рішення і затвердити розмір податкового вилучення.

 

     Кабінет Міністрів   пропонує   визначити   доходну    частину зведеного   бюджету  в  сумі  33,9  мільярда  гривень,  враховуючи податкове вилучення з паливно-енергетичного комплексу  за  транзит нафти й газу 1,6 мільярда гривень.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  просив би спочатку проголосувати розмір дефіциту,  про який домовилися на засіданні  Погоджувальної ради.   Учора  працювали  на  чолі  з  Першим  заступником  Голови Верховної Ради керівники  фракцій,  голови  комітетів,  профільний комітет,  представники  Кабінету Міністрів і погодили,  що дефіцит бюджету буде визначено в розмірі 1 процент.

 

     Будь ласка, голосуємо за однопроцентний дефіцит. Голосуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Прохання підтримати.  Ми погодили цю позицію  з комітетом.

 

     "За" - 172.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітіть. П'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Пухкал. За ним - депутат Коломойцев. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 209, Чернігівська  область).  Прошу   передати   слово   депутату Тимошенко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тимошенко. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська   область). Уважаемые  народные  депутаты!  Вчера  по  решению Согласительного совета бюджетный комитет совместно с руководством Верховной Рады и с  представителями  Кабинета Министров отрабатывали согласительный протокол для того,  чтобы сегодня внести в зал согласованные цифры и согласованные подходы. К сожалению, сегодня утром практически от всех  договоренностей,  которые  были  на  согласительном   совете достигнуты и закреплены протоколом, Кабинет Министров отказался.

 

     Поэтому я  призываю  не  голосовать  показатели,  пока  мы не согласуем и не поддержим протокол.  Не может  быть  такого,  чтобы компромисс, который достигла Верховная Рада с Кабинетом Министров, сводился к принятию варианта Кабинета Министров.

 

     Я прошу поддержать и ни один показатель не  голосовать,  пока мы не проголосуем нормальную доходную часть.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Юліє  Володимирівно,  до  вас  запитання як до голови комітету. Який розмір дефіциту бюджету ми повинні проголосувати?

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  До тех пор,  пока мы не проголосуем  доходную часть  и  не  проголосуем  отдельно цифру субвенций энергетическим областям, говорить о дефиците невозможно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ставлю  на  голосування   пропозицію   щодо доходної  частини  зведеного  бюджету,  яку  внесла  погоджувальна комісія,  у тому числі й  бюджетний  комітет,  -  35,254  мільярда гривень.   Друга   цифра  -  33,9  мільярда  -  внесена  Кабінетом Міністрів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні   депутати,   я   тільки   дам пояснення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Оця  різниця  - 35,2 мільярда і 33,9 мільярда - визначається рівнем оподаткування паливно-енергетичного комплексу. Більша  сума виводить на більшу рентну плату і плату за транзит як нафти, так і газу. Вам треба визначитися, яку позицію підтримати.

 

     Позиція Кабінету Міністрів - це 33,9 мільярда гривень.

 

     ГОЛОВА. Зараз ми проголосуємо.

 

     Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!  У Регламенті виписаний порядок розгляду проекту бюджету в другому читанні: затвердження дефіциту бюджету, доходної і  видаткової  частин.  Я хотів би,  Олександре Миколайовичу,  щоб проголосували дефіцит бюджету,  який був погоджений на засіданні з представниками фракцій. Щодо нього питань немає.

 

     Далі - доходна частина бюджету.  Ми сьогодні досягли згоди, у всякому разі мені так здалося,  щодо збільшення  рентної  плати  і плати  за транзит з 1,7 мільярда до 2 мільярдів гривень.  Це дасть можливість забезпечити нормальну роботу нафтогазового комплексу  і збільшити  доходну частину бюджету ще на 300 мільйонів гривень - з 33,5 до 33,8 мільярда.

 

     Я хотів би, щоб ви підтримали нашу пропозицію і проголосували за це.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  дефіцит  бюджету  -  1  процент.  А  потім проголосуємо  розмір  доходної  частини   -   ті   варіанти,   які пропонуються.

 

     "За" - 198.

 

     Щодо дефіциту є запитання?

 

     Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів і селян  "Лівий  центр".  Шановні  колеги!  Ми,  безумовно,  повинні визначитися   в  принциповому  плані.  Розміри  дефіциту  бюджету, доходної й видаткової частин безпосередньо пов'язані з  тим,  яким буде обсяг валового внутрішнього продукту.  Розрахунки,  які подав уряд (спершу було 117 мільярдів,  потім - 124 мільярди), свідчать, що не враховується рівень інфляції, а це - 50 процентів прогнозно. Не враховується приблизно 14 мільярдів гривень.  А податків з цієї суми вистачить, щоб розв'язати пенсійні і соціальні проблеми.

 

     Тому я  пропоную  виходити  з  реальних  цифр  надходжень  до бюджету,  видатків, тоді ми будемо бачити дефіцит. Ми проголосуємо процент дефіциту, безумовно, але порядок тут ролі не грає.

 

     І ще  одне,  Олександре  Миколайовичу.  Якщо  ми  працюємо за процедурою другого читання,  я хотів би,  щоб  ми  поверталися  до пропозицій  комітетів,  фракцій,  народних  депутатів,  бо  інакше багато  пропозицій,  зокрема  нашого  комітету,  можуть  бути   не враховані.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Давайте не забігати наперед. За процедурою  другого  читання  затверджується  дефіцит  бюджету, доходна частина (зараз внесено пропозицію - по регіонах),  а потім перейдемо  до   постатейного   розгляду   видаткової   частини   і пропозицій, які ви вносили. Що тут незрозуміло? Просто час гаємо.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка. За ним - депутат Коломойцев.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Прежде всего я хотел бы сказать, что Александр Николаевич даст мне слово  для  реплики  после  его  запугивания  меня  как  народного депутата Украины и хамского поведения.

 

     Что касается дефицита  бюджета,  то  это  абсолютно  условная цифра.  Пока мы не проголосуем основные макропоказатели, связанные с доходной частью,  говорить о дефиците бюджета просто несерьезно. Я  прошу  и правительство,  и руководство Верховной Рады осознать, что бюджет принимается парламентом,  а не отдельными  должностными лицами,  и  предоставлять  слово председателю бюджетного комитета, как  полагается  по  Регламенту  Верховной  Рады   и   по   нашему законодательству.  У нас процедура второго чтения.  И не подменять понятия,  когда не  согласованы  те  или  иные  позиции.  Я  прошу председательствующего  четко  соблюдать  Регламент,  потому что от этого зависит судьба вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Фракция Селянской партии Украины.  Уважаемые коллеги!   Уважаемый   Александр   Николаевич!   Я   считаю,   что проголосовать дефицит  мы  сможем  только  в  пакете  показателей: "доходи зведеного бюджету",  "власні та закріплені доходи місцевих бюджетів", "дотації місцевим бюджетам".

 

     Почему? Бюджетний  комитет  и  Кабинет  Министров  предлагают одинаковую цифру дефицита - 1 миллиард 240 миллионов гривень.  Что касается дотаций местным бюджетам,  то  комитетом  предложено  1,9 миллиарда гривень, а Кабинетом Министров - 1,198 миллиарда. Доходы сводного  бюджета:  комитетом  предусмотрено  35  254  760   тысяч гривень,  а  Кабмином  -  33 520 989 тысяч.  "Власні та закріплені доходи місцевих бюджетів": предложение комитета - 12 миллиардов 20 миллионов гривень,  предложение Кабинета Министров - 10 миллиардов 711 миллионов.

 

     Я предлагаю голосовать в пакете цифры, согласованные вчера на заседании Согласительного совета.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Є  дві  пропозиції  щодо  доходної частини.  Перша, погоджена вчора на засіданні Погоджувальної ради,

- 35,2 мільярда гривень,  і друга, яка була сьогодні вранці ще раз розглянута, - 33,9 мільярда (це пропозиція Кабінету Міністрів).

 

     Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів:  доходна частина - 33,9 мільярда гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Податкове  вилучення  з  паливно-енергетичного комплексу - 2 мільярди гривень.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати!

 

     "За" - 198.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію,  внесену   Погоджувальною радою: доходна частина - 35,2 мільярда гривень.

 

     "За" - 118.

 

     Я не зрозумів тоді, чого ми хочемо.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Поіменно! Поіменне голосування!

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування дефіцит

- 1 процент і доход - 33,9 мільярда гривень. Разом голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Ставлю на голосування дефіцит - 1 процент і доход  бюджету  - 35,2 мільярда.

 

     "За" - 100.

 

     Хто за  те,  щоб  проголосувати  ці  пропозиції  в поіменному режимі?

 

     "За" - 181.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів:  доход - 33,9  мільярда гривень і дефіцит бюджету - 1 процент.  Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 206.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 2 із 117;  НДП - 59 із 63;  Рух - 43  із  45; "Громада"  -  2  із 32;  зелені - 22 із 23;  соціалісти - 0 із 23; соціал-демократи (об'єднані) - 24 із 24;  "Незалежні" - 12 із  16; селяни   -   12   із   14;  прогресивні  соціалісти  -  0  із  12; "Реформи-центр" - 9 із 10; позафракційні - 20 із 22.

 

     Шановні колеги!  Ставлю на голосування  в  поіменному  режимі доходну  частину бюджету - 35,2 мільярда гривень і дефіцит бюджету

- 1 процент.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 56.

 

     Слова просить голова Комітету з питань  паливно-енергетичного комплексу Ковалко. Будь ласка, Михайле Петровичу. З місця.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  65,  Житомирська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Я  хотів  би привернути  вашу  увагу  до  того,  які  наслідки для нашої країни будуть після прийняття дохідної частини в 35 мільярдів.

 

     Враховуючи, яка бюджетна політика велась останніми роками  (а це  була  політика  на  виснаження),  затвердження  відрахувань до бюджету в розмірі 2,9 мільярда гривень призведе до повної  зупинки розвитку  нафтогазового  комплексу  і  до  непрогнозованих втрат в економіці. Це спричинить дефіцит коштів на розвиток в 1,3 мільярда гривень,  що  у  свою  чергу призведе до зменшення вже в 1999 році видобутку власного газу майже на 1 мільярд кубометрів,  нафти - на 100 тисяч тонн з подальшим падінням видобутку в наступні роки і до посилення нашої залежності від імпорту  енергоносіїв.  Крім  того, бюджет недоотримає близько 150 мільйонів гривень податків, виникне проблема   скорочення   майже   10   тисяч    висококваліфікованих спеціалістів.

 

     Нафтогазовий комплекс на сьогодні - це 12 мільярдів  гривень   реалізації,   це   14   відсотків   обсягу промислової   продукції.   Ми  не  драматизуємо  і  не  нагнітаємо ситуацію.  Ми як  фахівці  просимо  вас  і  застерігаємо,  шановні депутати,   від  можливих  непрогнозованих  наслідків,  соціальних вибухів. Хто візьме на себе відповідальність за це?

 

     Тому я прошу проголосувати за 33,9 мільярда гривень зведеного бюджету  і  1,7  мільярда  відрахувань  у бюджет від нафтогазового комплексу.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   Валерію    Павловичу.    Слово    має Прем'єр-міністр України.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Валерію Павловичу, дозвольте, я дам пояснення з цього питання.

 

     У чому головна проблема?  У першому варіанті проекту  бюджету ми запропонували податкові вилучення від нафтогазового комплексу в сумі 1,1 мільярда гривень.  Бюджетний комітет визначив,  що  можна вилучити 4,3 мільярда. Навколо цього і точилася дискусія.

 

     Тепер ми     вже    доводимо    податкове    вилучення    від паливно-енергетичного комплексу не до  1,7  мільярда  гривень,  як сказав  пан  Ковалко,  а  до  2  мільярдів,  що виводить на розмір доходної частини зведеного  бюджету  33,9  мільярда  гривень.  Але фахівці доводять: якщо ми перейдемо цю межу - 2 мільярди гривень - то просто  доведемо  до  виснаження  паливноенергетичний  комплекс через дуже низький технологічний стан.

 

     Така пропозиція,   по-перше,   є  серйозним  компромісом.  Ми практично   вдвоє   збільшуємо   вилучення   прямих   видатків   з паливно-енергетичного   комплексу.  Паливноенергетичний  комплекс, крім того,  буде платити всі інші податки. До того ж 33,9 мільярда гривень доходної частини плюс дефіцит бюджету 1,2 мільярда гривень дають нам можливість видаткову частину зведеного  бюджету  вивести на  рівень 35,1 мільярда,  при тому що 27 мільярдів ми будемо мати за підсумками цього року. Це дуже оптимістичний прогноз.

 

     Я прошу підтримати таке  рішення.  Це  дасть  нам  можливість просуватися   далі  по  тих  позиціях,  про  які  говорила  голова бюджетного комітету,  зокрема й щодо  дотацій  місцевим  бюджетам. Давайте  рухатися  далі,  і тоді ми зможемо сьогодні подати вам на обговорення видаткову частину.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні  депутати!  На засіданні ради фракцій,  де ми зустрічалися вже тричі,  я щоразу говорив:  дай нам Боже,  щоб ми  той  бюджет, проект якого подав Кабінет Міністрів,  разом з вами виконали.  Над ним треба буде дуже й дуже напружено працювати.

 

     Я відразу хочу сказати  (і  сьогодні  я  говорив  про  це  на засіданні  ради  фракцій),  що там є "дірка" близько 700 мільйонів гривень.  Це тому,  що в нас немає програми приватизації  на  1999 рік,  і  це  вже проблема.  І сьогодні на засіданні Погоджувальної ради,  яке проводив уранці Олександр Миколайович, ми ще раз, можна сказати,  пішли  назустріч.  Максимум,  що  можна  зробити,  -  це збільшити доходи до  33,8  мільярда  гривень  і  відрахування  від нафтогазового  комплексу  визначити в сумі 2 мільярди гривень.  Це більш-менш реальні цифри,  які можна сьогодні підтримати. Я просив би за це проголосувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, я хочу ще раз нагадати. Ми зробили перерву до 10 години 30 хвилин,  з тим щоб  керівники  фракцій  поінформували членів  фракцій  про  ту  домовленість,  якої  було  досягнуто  на засіданні Погоджувальної ради сьогодні вранці, де ми розглядали ці питання півтори години.

 

     Ще одне. Крім тих цифр, які ми вже декілька разів голосували, було погоджено ще деякі.  Я повинен вас поінформувати, якщо вам не сказали, що разом із цифрою 33,9 мільярда гривень доходної частини визначено суму 5,1 мільярда гривень -  це  ті  кошти,  які  будуть також  затверджуватись  і контролюватись Верховною Радою в міру їх надходження. Більш того, було розглянуто і дано згоду на те, щоб у бюджеті передбачити дотації в сумі 1,9 мільярда гривень.

 

     Ось ті контрольні цифри,  з яких ми виходимо. Я просив би вас їх проголосувати:  доходна частина в розмірі 33,9 мільярда гривень та  5,1  мільярда  гривень  (це  ті кошти,  які в міру надходження будуть  іти  паралельно  з  бюджетом  і  контролюватися  Верховною Радою);  1,9 мільярда - це дотація, яка визначається в бюджеті для регіонів; дефіцит бюджету - 1 процент.

 

     Ось ті контрольні цифри,  щодо  яких  ми  домовилися  (Шум  у залі).  Я не знаю, чому ви смієтеся. Ви ж дали згоду, а зараз іншу думку маєте...  То навіщо приходити  на  засідання  Погоджувальної ради? Мені це незрозуміло.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Я даю відповідь на запитання  фракції  комуністів.  5,1  мільярда  гривень  -  це  ті залікові  кошти,  які ми винесли за баланс бюджету,  але які дають нам  можливість,  у  разі  проведення  цього  заліку,   сформувати відповідну енергетичну субсидію місцевим бюджетам. Про це ми вчора домовилися.  Ці 5 мільярдів - це борги нафтогазового комплексу,  і вони будуть спрямовані на підтримку місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Це дві цифри: борги нафтогазового комплексу плюс ті борги  перед  державою,  під які  Кабінет  Міністрів  давав  гарантії.  Про це ми домовилися на засіданні Погоджувальної ради.  Я просив би підтримати цифри,  про які  я  сказав.  Я ще раз нагадую:  доходна частина бюджету - 33,9 мільярда гривень;  5,1 мільярда гривень - це резерв;  1,9 мільярда гривень - дотації місцевим бюджетам і дефіцит - 1 процент. Я прошу проголосувати ці показники  в  поіменному  режимі.  Голосуємо.  Цю пропозицію внесла Погоджувальна рада.

 

     "За" - 201.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи  -  1 із 119;  НДП - 63 із 65;  Рух - 40 із 44; "Громада" - 2 із 21;  зелені - 21 із 23;  соціалісти -  0  із  23; соціал-демократи - 22 із 24;  "Незалежні" - 12 із 16;  селяни - 11 із 13;  прогресивні соціалісти - 0 із 12;  "Реформи-центр" - 10 із 10; позафракційні - 19 із 22.

 

     Я ставлю   на   поіменне  голосування  пропозицію,  яку  вніс профільний  комітет,  -  35,2  мільярда   гривень.   Голосуємо   в поіменному  режимі  доходну частину - 35,2 мільярда гривень.  Будь ласка.

 

     "За" - 31.

 

     Слово надається голові комітету Юлії Володимирівні.  Я  прошу уваги!

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Уважаемые народные депутаты! Вчера собиралась комиссия для  изучения  предложений  по  доходной  части  бюджета, выработанных бюджетным комитетом. Комитет при одном воздержавшемся проголосовал за 40 миллиардов 921 миллион гривень.

 

     В результате  достижения  компромисса  был  выработан   такой вариант.  Доходная часть сохраняется в полном об еме.  Но при этом три  суммы:  2,3  миллиарда  (невозвратные  кредиты  хозяйствующих суб ектов   по   гарантиям,  которые  выдало  правительство);  2,4 миллиарда  (государственный  резерв)  и   2,8   миллиарда   (долги Укргазпрома   за  1998  год)  вносятся  в  Государственный  бюджет отдельной доходной статьей  и  направляются  местным  бюджетам  на обеспечение оплаты энергоносителей.

 

     Реальность доходной части была полностью доказана.  И сегодня вопрос состоит в том,  что эти цифры должны быть внесены в  проект отдельной  статьей  и  должны  быть  проголосованы  как  отдельная статья.

 

     Только после этого мы можем  согласиться  с  цифрой,  которую вчера  мы  согласовали  вместе,  и  от  которой  отступил  Кабинет Министров.  Это - 35  миллиардов  254  миллиона  гривень.  Хотя  я подчеркиваю, что расхождения есть, согласия на то, чтобы эта часть доходов,  которая  определена  бюджетным  комитетом  в  сумме  7,5 миллиарда гривень, была вынесена за пределы бюджета, нет.

 

     Например, левые  фракции  считают,  что  за  пределы  бюджета вообще ничего нельзя  выносить.  Мы  не  можем  создавать  теневую сферу,  мы не можем плодить какие-то небюджетные доходы!  До каких пор у нас в стране будет существовать один  официальный  бюджет  и один - теневой?!

 

     И поэтому  расхождения  сегодня есть.  Не все согласны с тем, что в принципе все эти средства должны быть  включены  в  доходную часть бюджета.  Эта цифра составляет 40 миллиардов 921 миллион. Но если искать компромисс  (и  если  на  это  пойдут  основные  левые фракции,  в чем,  честно говоря,  я сегодня не очень уверена),  то речь идет о том,  что нам надо сначала проголосовать за то, что мы включаем  в доходную часть 7,5 миллиарда гривень,  в том числе 2,3 миллиарда - невозвратные кредиты,  2,4 миллиарда - государственный резерв  и  2,8  миллиарда  -  это  долги по нефти и газу,  которые сегодня  реально  образовались.  И  только   после   этого   можно голосовать за 35 миллиардов 254 миллиона гривень.

 

     Очень принципиальный  вопрос - государственный резерв и долги газовых структур,  что составляет сегодня 5,2  миллиарда  гривень. Это  те  активы,  которые  дадут  нам  возможность расшить теневую задолженность   и   текущие   платежи    местных    бюджетов    за энергоносители, которые на сегодня не были оплачены.

 

     До каких пор мы будем держать школы, больницы без тепла и без света? А мы сегодня именно это и делаем. Поэтому мы не имеем права принимать  бюджет,  пока  в  нем  не  будут в полном об еме учтены потребности  всех   бюджетных   учреждений   в   тепле,   газе   и электроэнергии.

 

     Есть компромиссный   вариант.  Но  не  надо  передергивать  и голосовать  сначала  доходную  часть,  которая  не   соответствует реальности,  а потом нечаянно,  как сегодня произошло на заседании Согласительного совета, упустить, например, государственный резерв или половину долгов газовых структур. Почему мы это должны делать?

 

     Поэтому я предлагаю следующее.  Сначала голосовать,  будем ли мы вообще принимать какие-то теневые деньги вне бюджета. Если нет, то  тогда  надо проголосовать доходную часть в сумме 40 миллиардов 921 миллион гривень.  Из этой суммы надо  выделить  5,2  миллиарда гривень  субвенций  областям  целевым  назначением  на  расчеты за энергоносители, а остальное направить на социальные нужды.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз прошу вас не  втягувати  нас  у  ту систему...  Усі  ж  все розуміють...  Ми з вами взялися розглядати бюджет, над проектом якого працювали три місяці. Усі, хто сидить у цьому залі і хто нас слухає,  розуміють,  що нам потрібен реальний бюджет,  а  не  той,  який  через  два-три  місяці  знову   будуть секвеструвати.

 

     Ну давайте  не  забігати  наперед!  (Шум  у  залі).  Ну,  всі розумні...  Тут,  у цьому залі,  сидять чоловік  десять,  які  над бюджетом  працювали по-справжньому,  решта на слух ловить...  І не треба підказувати!..

 

     Але я  ще  раз  кажу:  ми  повинні  реально  підходити.   Нам запропонували  нереальні цифри.  І ці благі наміри - вони до добра не доведуть...  Я впевнений,  що бюджет буде затверджений,  але не Верховною Радою!.. (Шум у залі). А я думаю - кожен із нас розуміє, що затверджувати і контролювати його виконання має Верховна  Рада! (Шум у залі).

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Шановні   народні   депутати!   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Я  проаналізував  виступи  і   підсумки голосування,  які сьогодні висвічувалися на табло (203 голоси, 207 голосів),  і  хочу  сказати:  ми  сьогодні  розглядаємо   документ надзвичайної  для  нашої  держави ваги!  Від нього залежатиме наша робота в 1999 році,  і якщо бюджет не буде прийнято, ми, звичайно, будемо  почувати себе не зовсім гарно,  тому що структура видатків на 1999 рік значно відрізняється від структури  видатків  на  1998 рік... І це питання мене хвилює!

 

     За час мого прем'єрства ми вже вдруге подаємо проект бюджету. І я пам'ятаю, як Олександр Олександрович Мороз запитав Германчука: "Наскільки ви відповідаєте за те, що подаєте реальний бюджет? Його не буде виконано, а ви наполягаєте, щоб ця цифра була прийнята!"

 

     Я казав на засіданні Погоджувальної ради  і  зараз  кажу,  що сьогодні   сталося  навпаки:  уряд  подав  один  показник  доходів бюджету,  а комітет, у тому числі й Верховна Рада, пропонують його збільшити.  Мені теж особисто хотілося б, щоб доходи були набагато більші.

 

     Особливо мене  хвилює  ще  одне.  Нехай  Юлія   Володимирівна пробачить  мені,  що я вийшов на цю трибуну,  але оскільки ми дуже часто говоримо про тінь,  то я хочу вам сказати (я говорив про  це на засіданні Погоджувальної ради) таке. У березні місяці ми подали до  Верховної  Ради  цілу  книгу  документів   про   порушення   в нафтогазовому   секторі  економіки.  Наприклад,  кудись  зникло  4 мільярди кубометрів газу держрезерву,  ми не можемо їх знайти. Хто і куди їх використав? Кажуть, що цей газ було надано населенню...

 

     Тому я  пропоную  конкретні  заходи  для того,  щоб наповнити доходну частину бюджету, і прошу щоб ви мене підтримали. Я зачитаю листа:

 

     "Шановний Олександре  Миколайовичу!  Враховуючи  вкрай гостру ситуацію з формуванням доходної частини Державного бюджету на 1999 рік, прошу вас порушити питання щодо забезпечення головою Комітету Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету  народним   депутатом Тимошенко   погашення   заборгованості  перед  Державним  бюджетом промислово-фінансової корпорації  "Єдині  енергетичні  системи"  в сумі   1   мільярд   447   мільйонів  гривень  згідно  з  рішенням арбітражного суду зі спрямуванням усіх коштів на  виплату  пенсій. Зазначена   заборгованість  виникла  в  той  час,  коли  Тимошенко очолювала вказану  корпорацію.  Графік  погашення  заборгованості, запропонований  Державною  податковою  адміністрацією,  додається. Прем'єр-міністр Пустовойтенко".

 

     І пропоную  підтримати,  це   якраз   стосується   наповнення бюджету.

 

     Дякую за увагу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  (Шум  у  залі).  Слово  для репліки надається депутату Тимошенко.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Партия "Громада".  Если для принятия  бюджета последним  аргументом  Премьер-министра  на трибуне являются цифры доходной части,  которые с целью расправы (политической расправы!) с  корпорацией,  которую я возглавляла,  были насчитаны карманными налоговыми  службами  и  карманными  силовыми   структурами,   то, наверное,  действительно,  у  этого  Премьер-министра  и  у  этого Кабинета Министров аргументов для того,  чтобы  поднимать  страну, уже просто нет.

 

     Я считаю,  что сегодня мое мужество должно состоять не в том, чтобы пойти на поводу у Кабинета Министров, получить, как получают некоторые,  определенные льготы,  списание долгов и за это принять антинародный бюджет.  Я на такое никогда не пойду и  ни  на  какие компромиссы с этой продажной властью идти не буду!

 

     Есть доходная   часть   бюджета,   которая  четко  просчитана бюджетным комитетом.  Мы впервые включаем в проект бюджета теневые деньги,   которые   вращались  вне  бюджета,  и  от  этого  я  как руководитель бюджетного комитета отступать не намерена.

 

     Поддержит зал предложение Кабинета  Министров,  примет  опять бюджет,  который  увеличивает  налоговый  пресс,  а теневые деньги ходят мимо бюджета,  - я не буду нести  ответственности  за  такое решение.  Бюджетный комитет предлагает снизить налоговую нагрузку, отказаться от из ятия  амортотчислений  с  предприятий,  исключить раздутые  налоги  на  прибыль  и  на  добавленную стоимость.  И мы действительно на 2  миллиарда  гривень  уменьшили  эти  суммы.  Но ввести  в  бюджет  надо  те деньги,  которые действительно реально есть.

 

     Сегодня Премьер-министр говорит с трибуны о том,  что если  я не поддержу вариант Кабмина, то они разгромят структуру, которую я два года назад возглавляла.  Только  это  идет  сегодня  в  активы Кабинета  Министров.  Если нет других методов - действуйте методом уничтожения.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Більше нікому слова  надавати  я  не буду,  окрім  міністра,  який  повинен  доповідати  за  процедурою другого читання. Я прошу опустити руки, давайте працювати.

 

     Ми з вами вже чотири тижні працюємо в пленарному  режимі,  це п'ятий  тиждень.  Ми  домовлялися  і  з  дня  на  день  переносили голосування контрольних цифр бюджету.  Сьогодні  ми  дійшли  згоди щодо  контрольних  цифр,  які  вам  було  зачитано.  І я просив би підтримати   пропозицію,   внесену    Кабінетом    Міністрів,    і проголосувати   доходну  частину  бюджету  в  сумі  33,9  мільярда гривень. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 212.

 

     Депутате Зінченко!  Голосуймо. Я прошу проголосувати, шановні колеги.

 

     "За" - 215.

 

     Ставиться на голосування цифра доходної частини,  яку вносить Комітет з питань бюджету, - 35,2 мільярда гривень. Голосуємо.

 

     "За" - 56.

 

     Хто за те,  щоб проголосувати в поіменному режимі?  Запросіть депутатів до залу.

 

     "За" - 157.

 

     Голосуємо в   поіменному   режимі  контрольну  цифру  доходів бюджету - 33,9 мільярда гривень. Голосуємо!

 

     "За" - 207.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     За: комуністи - 0 із 118;  НДП - 64 із 67;  НРУ - 41  із  44; "Громада" - 2 із 25; СПУ - 1 із 21; СелПУ - 12 із 13; СДПУ(о) - 23 із 23;  "Незалежні" - 9 із 14;  зелені - 25 із 26; ПСПУ - 0 із 12; "Реформи - центр" - 11 із 11; позафракційні - 19 із 22.

 

     Шановні колеги!  Я  ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію комітету - 35,2 мільярда гривень.

 

     "За" - 34.

 

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     Спасибі. Одну хвилинку, Юліє Володимирівно, я надам вам слово з місця. Сядьте на місце.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу! Дозвольте я прокоментую як міністр фінансів,  який представляє проект  бюджету  в  другому читанні. Ми вийшли практично на погоджене рішення (Шум у залі).

 

     У чому  сенс  цього  погодженого рішення?  Різниця між 33,9 і 35,2 мільярда гривень - це ті грошові доходи,  які потрапляють  до Державного   бюджету  й  направляються  на  фінансування  поточних видатків 1999 року.

 

     Щодо залікових схем за енергетичними субвенціями,  то йдеться про те,  щоб допомогти регіонам розрахуватися з давніми боргами за спожиту  електроенергію.  Чим  розрахуватися?  Такими   ж   самими борговими  зобов'язаннями,  або  вдамося  до  послуг  банків,  які кредитуватимуть (тоді це буде штучно  створений  грошовий  потік), або   векселі   чи   протоколи   взаємозаліків.  Усі  вони  будуть відображені   у   відповідній    бухгалтерській    звітності    по казначейству.  Але  вносити  в тіло бюджету - це обманювати людей, які будуть дивитися й  казати:  у  вас  же  40  мільярдів  гривень доходів,  а  ви  не  можете  погасити заборгованість із заробітної плати,  пенсій та стипендій.  Я вас запитаю:  ми що,  векселями чи кредитами  банків будемо погашати цю заборгованість?  Чи газом або горілкою, як інколи роблять? Ні...

 

     Тому давайте розглянемо це питання в комплексі  й  обговоримо його  конкретно.  Є  три  базових  заліки,  які  бюджетний комітет пропонує включити в бюджет,  але поза балансом. І ми погодилися на це. Тому що це не є грошові доходи...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Юлія Володимирівна Тимошенко має слово.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тому  що  це  дає  можливість  приховати безліч безгосподарних рішень і зловживань,  записавши у видаткову частину бюджету як зобов'язання уряду або місцевого бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тимошенко. Будь ласка.

 

     ТИМОШЕНКО Ю.В. Партия "Громада". Уважаемые народные депутаты! Я не хотела  бы,  чтобы  у  кого-нибудь  сложилось  мнение,  будто бюджетный  комитет  не  хочет  принять  бюджет.  Бюджетный комитет желает не просто принять бюджет до начала года,  а  такой  бюджет, который   даст   возможность   нормально  жить  социальной  сфере, бюджетной  сфере.  Какой-нибудь  бюджет   бюджетный   комитет,   к сожалению, не поддержит.

 

     Поэтому у  меня есть такое предложение.  Сейчас проголосовать отдельно,  что доходная часть  бюджета  составляет  35  миллиардов гривень. Это цифра, которую бюджетный комитет поддержал (кстати, с этим согласились и на заседании комиссии, которая вчера работала). Вторая цифра - это государственный резерв - 2,4 миллиарда гривень; третья цифра - это долги нефтегазового комплекса за 1998 год - 2,8 миллиарда  гривень  и  четвертая  цифра  - это долги хозяйствующих суб ектов за невозвращенные кредиты - 2,3 миллиарда гривень.

 

     Давайте мы сейчас  проголосуем  эти  четыре  цифры,  а  потом отдельно на заседании Согласительного совета решим, какие цифры мы включаем в бюджет, какие не включаем.

 

     Если мы сейчас не проголосуем цифры: 2,4 миллиарда  гривень  -  государственный  резерв и 2,8 миллиарда гривень - долги нефтегазового  комплекса  1998  года,  мы  оставим местные бюджеты на 1999 год без энергоносителей. Значит, останутся без тепла,света и газа больницы и школы.

 

     Обычная практика,  которая у нас сложилась  в  прошлые  годы, состоит  в  том,  что  в  местных  бюджетах  обычно  планировалось финансирование всего  лишь  на  28  процентов  от  потребности  на электроэнергию,  газ,  тепло, жилищнокоммунальные субсидии, льготы ветеранам. Это должно финансироваться из бюджета, но планировались

-  всего  28  процентов!  А потом за счет дотаций,  которые должны пойти на зарплату людям,  проводятся энергетические зачеты.  Этого допустить нельзя!

 

     В бюджете   1999  года  отдельно  должны  быть  предусмотрены субвенции на расчеты  по  энергоносителям  в  счет  тех  денег,  о которых  я сказала,  и отдельно - дотации на зарплату,  которые не должны использоваться ни на какие взаимозачеты.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Асадчев.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу,  ми знову втягуємося в ту дискусію, яку вже цілий місяць ведемо.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, послухайте, будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! Ви знаєте, ми дуже довго працювали над цим  проектом.  Я  хочу  сказати,  що  я  був, мабуть,  одним  із тих,  хто голосував категорично проти того,  що пропонувала Юлія Володимирівна.

 

     Давайте ми все-таки розберемося. Ми хочемо взяти 2,4 мільярда гривень  з  держрезерву.  Отже,  ми  повинні  з  вами визнати,  що зменшуємо наш державний резерв на 2,4 мільярда гривень.  Якщо ми з цим   погоджуємося,   тоді   треба  приймати  окреме  рішення,  бо матеріальний резерв сьогодні,  до речі, дає можливість тим, хто не платить,  протягом зими якось підтримувати галузь.  Це стратегічне питання, яке треба вирішити окремо. Яке ми маємо право просто так, голосуванням,  зменшити  державний резерв на 2,5 мільярда гривень? Це перше.

 

     Друге. Ми  повинні  принести  в  жертву  Юлії   Володимирівні паливно-енергетичний комплекс. Ну, скажімо, ми це зробимо. І що ми отримаємо   наступного   року?   Давайте   візьмемо   сьогодні   в казначействі   показники   паливно-енергетичного  комплексу.  Було заплановано отримати в цьому році 200 мільйонів гривень  ренти,  а сплачено її всього 55 мільйонів гривень. Було заплановано отримати 927 мільйонів гривень за транзит,  а сплачено всього 250 мільйонів гривень.  І  ви  знаєте  чому?  Тому  що реальна платоспроможність населення не перевищує 20-30 відсотків.  Саме  стільки  наші  люди отримують  доходів.  Якщо б вони отримували 100 відсотків доходів, тоді, може, був би сенс говорити про таке вилучення.

 

     Ну, не маємо права  ми  приносити  в  жертву,  вибачте,  оцим амбіціям   стратегічний   матеріальний   резерв   держави  і  весь паливноенергетичний комплекс. Невже ви цього не можете збагнути?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу, саме тому уряд виступає категорично  проти пропозиції щодо знищення матеріального резерву. Ідеться про те,  що ми комусь даруємо 7 мільярдів кубічних  метрів газу!.. А як будемо зимувати наступної зими?! Ніхто не відповів на це запитання! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  (Шум у  залі).  Слово  має  керівник фракції  прогресивних  соціалістів  Марченко  Володимир Романович. Будь ласка. За ним - голова комітету депутат Омеліч.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты! Я прошу вас обратить внимание на  правовую  основу  деятельности  бюджетного  комитета  и  всего процесса  принятия  бюджета!  Посмотрите  главу   9.1   Регламента "Утверждение  Государственного  бюджета  Украины и контроль за его выполнением".  Какая процедура здесь определена?  Верховный  Совет готовит  Бюджетную  резолюцию  и в рамках Бюджетной резолюции дает задание Кабинету Министров готовить  проект  бюджета.  Обязанности бюджетного комитета заключаются в том, что он собирает предложения профильных комитетов и депутатов,  дает им оценку и вносит  проект на голосование.

 

     Что мы видим сегодня? В основном, как Юлия Тимошенко защищает свои  личные  интересы,  торпедируя  предложения  правительства  и изначально  разрушая  весь бюджетный процесс.  Я еще раз хочу всем сказать   (особенно   коммунистам):   посмотрите   на   результаты поименного  голосования!  Мы  не  поддерживали  ни  проект бюджета правительства,  ни  проект  бюджета  Юлии  Тимошенко,  потому  что считаем  -  оба подхода разрушительны!  Но согласиться с тем,  что Юлия Тимошенко использует свой статус  председателя  комитета  для отстаивания своих личных интересов, мы тоже не можем!

 

     Поэтому мы  считаем:  необходимо  вернуться  к  Регламенту  и голосовать...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Голова комітету депутат Омеліч. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  По-перше,  я хотів  би  відповісти Марченку.  Юлія Володимирівна не сама вносить цю пропозицію. За цю пропозицію проголосували члени комітету,  за винятком одного, який утримався.   І  Верховна  Рада  287  голосами  підтримала  рішення комітету! Тому не треба висувати такі звинувачення в популістській формі на засіданні Верховної Ради.

 

     По-друге, я хочу сказати, що відбувається пряма фальсифікація результатів голосування в залі Верховної Ради.  Два наших народних депутати  (Кириленко й Мартиновський) відсутні:  один - у лікарні, другий - у відрядженні.  Депутат Заклунна теж у відрядженні. Вона, правда,  не  з  нашої  фракції,  а  з  фракції  комуністів.  Але в результатах голосування показано,  що всі вони голосували, причому не так, як голосували їхні фракції.

 

     Я просив  би  врахувати це при підрахунку голосів,  а урядові радив би не поспішати радіти,  якщо він набере потрібну  кількість голосів.  Треба  розібратися,  звідки  взялися  ці голоси.  Тому я вимагаю,  щоб керівники фракцій зараз переглянули кількість членів своїх  фракцій,  які  брали  участь  у голосуванні,  і вилучили ті картки, які блукають у залі, з голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Мороз,  голова  Комітету  з  питань аграрної політики.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Давайте спочатку домовимося про те,  що  ми  не  будемо зміщувати  акцентів  у  дискусії  про  бюджет  і виставляти тут як аргументи,  що це ми візьмемо з газового комплексу, а це направимо для села.  Адже бюджет має консолідовану основу,  видатки йдуть із загальної   суми,   і   говорити   про   те,   що   це   піде   на сільгоспмашинобудування або на щось інше,  просто некоректно. Тому я прошу,  давайте відмовимося від усіх цих форм тиску на  Верховну Раду.

 

     Далі. У доході нам, звичайно, треба враховувати всю суму, яку можливо зібрати,  в тому числі ту,  яка  сьогодні  приховується  в тіні.  І  показувати  треба 40 мільярдів гривень (я загальні цифри кажу).  А потім виділити на розподіл 35,2 мільярда,  в тому  числі визначити  дефіцит  -  1  процент,  маючи  на  увазі,  що  коли ми розподілимо 40 з лишком  мільярдів,  то  буде  прихований  дефіцит бюджету, і від того ніхто не виграє. Розподіляти будемо тоді, коли ці кошти надійдуть.

 

     І швидко поясню,  щоб не тиснули.  Давайте не використовувати аргументи,  що,  мовляв, не вистачає на зарплату тощо. Ми минулого року витратили 1 мільярд гривень через облігації (у бюджеті це  не передбачено), майже 1 мільярд - через акцизи, введені указом. Тому не треба посилатися на ці аргументи.

 

     А пропозиція така:  голосувати разом три цифри - 40 мільярдів гривень узагалі, 35 мільярдів - на розподіл і 1 відсоток дефіциту.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Про що ми ведемо мову?  Про що,  про які гроші?  Три місяці бюджетний комітет,  до складу якого входять представники всіх фракцій,  працював разом із Кабінетом Міністрів, з міністерствами.  Тричі  збиралися  керівники  фракцій.  Сьогодні вранці ще раз зібралися,  домовилися. А зараз для того щоб збурити зал,  уже цифра  40  мільярдів  називається,  вже  з'явилися  інші пропозиції.

 

     Ми ж  Верховна  Рада!  Чи  кожен  просто  амбіційно щось своє відстоює,  аби тільки не прийняти  бюджет?  А  завтра  поїдемо  на зустрічі  зі  своїми  виборцями  і  будемо  рвати на собі сорочку, шукати винного і доповідати,  що всі винні,  тільки не я,  я у вас хороший депутат!

 

     Так не  можна!  Я просив би спуститися на грішну землю.  Люди від нас роботи чекають,  а не амбіцій.  Сьогодні для  людей  немає різниці,  хто  до якої партії чи фракції належить.  Людям сьогодні треба дати робочі місця, зарплату, пенсії і стипендії!

 

     Я вам ще раз кажу,  що нікому слова більше надавати не  буду, оголошу перерву, і ми ще раз зберемося й поговоримо.

 

     Але перед тим як оголосити перерву,  я просив би вас усе-таки проголосувати у звичайному режимі розмір доходної частини  бюджету

-  33,9  мільярда гривень.  Прошу підтримати.  Проголосуйте,  будь ласка, і будемо продовжувати працювати над бюджетом.

 

     "За" - 213.

 

     Бракує 13 голосів. Якби не вистачало 113, я б розумів. Прошу, підтримайте,  будь  ласка.  Голосуємо  у звичайному режимі доходну частину - 33,9 мільярда гривень. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 219.

 

     Ставлю на голосування у  звичайному  режимі  доходну  частину бюджету - 35,2 мільярда гривень. Голосуємо.

 

     "За" - 57.

 

     Є різниця  між  219 і 57?  Є.  На прохання депутатів я ще раз ставлю на голосування  пропозицію,  внесену  Кабінетом  Міністрів: доходна частина - 33,9 мільярда гривень. Голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Одну хвилинку! Шановні колеги, запишіться. Ще відведемо п'ять хвилин  на  пропозиції.  Будь  ласка,  висвітіть   список.   Слово надається для пропозицій, а не для запитань. Для пропозицій!

 

     Депутат Гусак. За ним - депутат Цибенко. По одній хвилині.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановні колеги! Олександре Миколайовичу! У мене є така пропозиція. Ясно, що голосів не вистачає тому, що ліві фракції не голосують. У мене  така  пропозиція.  Треба  надати  слово  Петру  Миколайовичу Симоненку,  нехай він викладе свою позицію,  за що ж  вони  хочуть голосувати. Бюджет треба приймати, це зрозуміло всім.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається  депутату Цибенку.  За ним буде виступати депутат Яковенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо. Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Сегодня   неоднократно говорилось,  что  на  заседании  Согласительного совета достигнуто соглашение.  Неправомерно   ставить   Согласительный   совет   над Верховным Советом. Это первое.

 

     Второе. Мы что, на заседании Согласительного совета принимали какое-то решение голосованием?  Не было  этого.  Что,  Цибенко  от имени  фракции  предлагал поддержать этот проект бюджета?  Не было этого.

 

     Уважаемые коллеги!  Вне всякого  сомнения,  бюджет  принимать надо.  Вопрос  в  том,  какой бюджет?  Компартия не проголосует за бюджет до тех пор,  пока  в  нем  не  будут  обеспечены  погашение задолженности по пенсиям,  поддержка ТЭК,  аграрников и так далее. Весь вопрос в том, какой вариант бюджета мы должны принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Яковенко. За ним - депутат Косів.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракция   коммунистов Украины.   Уважаемые   товарищи!  Конечно,  как  отметил  в  своем выступлении  Петр  Степанович,  фракция  коммунистов  проводила  и намерена   проводить  работу  по  подготовке  и  принятию  проекта бюджета.  Но проекта бюджета,  который навязывается насильственным образом,  мы поддерживать не будем. Есть уже узаконенная Бюджетная резолюция,  где определен дефицит бюджета  6  процентов.  Если  мы сегодня  примем  предложение бюджетного комитета о доходах в сумме 41,9 миллиарда гривень и расходах,  предложенных  и  комитетом,  и Минфином,  то  мы  выйдем  именно  на  этот  дефицит  бюджета  - 6 процентов.  И я бы просил всех уважаемых депутатов не поддерживать линию Кабинета Министров в этом вопросе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги та радіослухачі! 6 процентів дефіциту - це 300 процентів інфляції. Ми ж плануємо 19 процентів інфляції. Не можна - просто так, як захотілося... А чого тоді не 8 чи не 12 процентів? Ну, не можна так: вніс пропозицію, а там - хоч трава не рости.

 

     Депутат Косів. Будь ласка. За ним - депутат Сігал.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська   область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Якщо ми сьогодні не приймемо проект  Державного  бюджету, то, звичайно, Кабінет Міністрів буде розпоряджатися протягом січня бюджетними коштами у вільному режимі,  або, як ми кажемо, в режимі ручного управління.  Отже, якщо ми не можемо зійтися на цифрі 35,2 чи 33,9,  то давайте зробимо звичайну арифметичну дію: складемо ці цифри  і  виведемо середню.  Я пропоную,  щоб ми затвердили доходи бюджету в розмірі 34 мільярди гривень і,  можливо,  це нас у цьому залі врятує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сігал. Будь ласка.

 

     СІГАЛ Є.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Вячеславу Максимовичу Чорноволу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Шановні наші виборці!  Ось сьогодні стає очевидно, кому не потрібен бюджет і хто не хоче, щоб були задоволені соціальні потреби населення.

 

     Справа в тому,  що якщо  ми  приймемо  нереальний  бюджет  (а навіть   сума   33   мільярди  гривень,  вважає  уряд,  вимагатиме величезної напруги),  то це що означатиме?  Це означатиме, що уряд працюватиме у вільному режимі.  Це означатиме,  що потім,  якщо ми приймемо нереальний бюджет,  видатки будуть скорочуватися, тому що ми  не  прийняли рішення про секвестрування.  І робити це буде сам уряд так, як захоче.

 

     За великим рахунком,  сьогодні фракція комуністів  працює  на уряд.  Хоча  уряд  і  заперечує  це,  але десь у глибині душі йому вигідно розподіляти кошти так,  як захочеться, тим більше там ще й вибори десь попереду.

 

     Я думаю,  що  ми  повинні взятися за розум і проголосувати ті цифри, які є оптимальними на сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу не заважати вести засідання.  Розумієте, я ще раз кажу:  це - не окремий комітет,  не окрема фракція, а Верховна Рада.

 

     Від фракції - Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.   Спасибо.   Во-первых, Александр  Николаевич,  я хотел бы попросить вас навести порядок в зале.  Там начали (мы  уже  проходили  эту  школу)  после  первого поименного  голосования забирать карточки,  которые "не работают". Их вставляют  -  уже  работают!  Если  мы  снова  будем  принимать незаконные решения,  фальсифицируя голосование,  то это не сделает нам чести.

 

     Во-вторых, я хотел бы,  чтобы вы  с  пониманием  отнеслись  к позиции фракции коммунистов.  До каких пор народ будет кредитовать эту,  по  сути  дела,  антинародную  власть?   Почему   людям   не выплачивают заработную плату,  а мы молчим? По полгода, по году не выплачивают,  а мы сегодня должны идти правительству на уступку  и говорить:  пускай народ еще потерпит.  Почему народ должен терпеть эти безобразия,  которые творятся в государстве?  На  4  миллиарда гривень газа украли,  и Премьер здесь говорит:  "А я не знаю, куда эти миллиарды делись". Так какое правительство он возглавляет, и в каком государстве живет наш народ?!

 

     Вот почему,  Александр  Николаевич,  мы  требуем,  во-первых, только поименного голосования.  Во-вторых,  ни в  коем  случае  не ущемляя  права  наших  граждан,  а  защищая их,  мы должны дать им возможность воспользоваться конституционным правом на  работу,  на своевременное получение заработной платы, пенсий, на их индексацию как полагается. Вот тогда Верховный Совет будет народным Советом и отвечать за то, что народ делегировал ему полномочия!

 

     Благодарю (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре  Миколайовичу!  Я  хочу тільки сказати,  що саме цей уряд виявив,  що пропали  ті  4  мільярди  і передав  матеріали  до  прокуратури  (Шум у залі).  Я вам кажу:  у прокуратурі вже матеріали,  ми просимо  довести  розслідування  до кінця. І не треба звинувачувати цей уряд!..

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемые депутаты!  Я не хочу лоббировать ничьи интересы.  Мне не надо списывать долги. Мне не  надо погашать векселя.  Но в свое время я руководил крупнейшей бюджетной организацией,  и самое страшное  для  меня  было  -  это нереальный бюджет.

 

     Если мы сегодня примем нереальный бюджет, то через два месяца мы вынуждены будем принимать решение о секвестре.  Я покажу это на таком примере.  Нам планируют для больницы 5 миллионов гривень,  а дадут только 1 миллион.  Как погашать эту разницу, если рассчитано финансирование  на  год?  Тогда придется увольнять с работы людей, сокращать - вот это самое страшное!

 

     И еще одно.  Хуже всего, когда в нереальный бюджет мы заложим взаимозачеты,  векселя,  облигации, то есть то, что не подкреплено реальными деньгами. Чем мы будем платить заработную плату?

 

     И последнее.   Если   мы   останемся   без   госрезерва    на непредвиденные  случаи,  тогда  кто будет нести ответственность за дела в государстве?

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кравчук  Леонід  Макарович.  Будь  ласка.  І завершуємо.

 

     КРАВЧУК Л.М.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  СДПУ(о)).  Шановні  народні депутати!  Я розумію, що вже всі аргументи висловлені. Але я хотів би попросити вас задуматися над реальністю запропонованих цифр.

 

     Скажімо, 33,9  мільярда гривень.  У доларовому обрахунку - це на сьогодні 10 мільярдів,  а 35-40 мільярдів гривень -  відповідно 11 мільярдів доларів.

 

     Російський бюджет   у   доларовому   обрахунку  становить  20 мільярдів.  Я хочу звернутися до вас, щоб ви подумали: в Росії, де 160  мільйонів  населення,  склали  реальний бюджет - 20 мільярдів доларів. А ми хочемо закласти в Україні 20...

 

     ГОЛОВА. Двадцять два!

 

     КРАВЧУК Л.М.  Ну 22...  Я закликаю,  Олександре Миколайовичу, проголосувати за реальні цифри, подані урядом!

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Я   прошу   визначитись.   Будемо голосувати  в  поіменному  режимі.  Голова   Комітету   з   питань Регламенту  та комуністи внесли пропозицію голосувати в поіменному режимі,  щоб не  було  ніяких  фальсифікацій...  Хто  за  те,  щоб голосувати в поіменному режимі? (Шум у залі). Голосуємо.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За что?!

 

     ГОЛОВА. За поіменне голосування!

 

     "За" - 315.

 

     Спасибі, шановні колеги, оце - рішення!..

 

     А тепер  у поіменному режимі голосуємо за 34 мільярди гривень доходної частини плюс 1,9 мільярда  дотацій  для  регіонів.  Тобто отримуємо  майже 36 мільярдів.  Я прошу проголосувати в поіменному режимі за такі цифри нашого бюджету:  34 мільярди гривень плюс 1,9 мільярда дотацій регіонам. У тому числі! (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це - удвоє більше,  ніж ми пропонували!  (Шум у залі).

 

     "За" - 204.

 

     ГОЛОВА. Висвітіть по фракціях.

 

     За: комуністи - 1 із 119;  НДП,  прогресивні...  Ну ясно.  Не буду більше коментувати...

 

     Я ще раз ставлю на голосування цифру...

 

     МІТЮКОВ І.О.    Олександре    Миколайовичу!    Дозвольте,   я прокоментую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це головна проблема і головна тема дискусії між бюджетним  комітетом і Міністерством фінансів.  Ми планували й під час другого читання 1 мільярд 100 мільйонів дотацій регіонам,  але зараз погоджуємося на 1 мільярд 900 мільйонів. Практично це те, що сьогодні вимагають  бюджетний  комітет  і  всі  народні  депутати, обрані  в  мажоритарних  округах  (Шум у залі).  А 5,2 мільярда ми врахуємо  як  окремі  енергетичні  субвенції  на  додаток  до  1,9 мільярда. Це буде правильно. Все чітко відображено.

 

     Тоді ми будемо говорити, що є гроші, які надходять на дотації в регіони.  За їх рахунок можна буде виплатити заробітну плату,  є залікові  схеми,  за  якими  з  місцевих  бюджетів  гаситься давня заборгованість тих же шкіл, дитячих садків чи лікарень.

 

     Я прошу підтримати. Це розблокує...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!  Скажіть, будь ласка, яку цифру ставимо на голосування?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Зведений  бюджет  -  33,9 мільярда гривень і до цієї цифри додаємо як одну з головних умов, на яких наполягає Юлія Володимирівна,  1,9  мільярда гривень - дотації місцевим бюджетам. Усе інше вже узгоджується практично за всіма позиціями.

 

     Потім окремо проголосуєте щодо  матеріального  резерву  -  чи можна його знищувати, чи ні.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дотація в тому числі!..

 

     "За" - 217.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Давайте не гаяти часу, ми його вже й так багато згаяли.

 

     Я хочу оголосити перерву до 14 години. О 13 годині  30  хвилин ми ще раз зберемося з керівниками фракцій на третьому поверсі.  Запрошуються Прем'єр-міністр,  міністр фінансів і,  звичайно,  голови  комітетів  з  питань  бюджету  і  з  питань фінансів.

 

     Продовжимо роботу о 14 годині.