ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  25  г р у д н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати,   продовжуємо   нашу роботу.   Я   прошу  підготуватися  до  реєстрації  на  вечірньому засіданні. Прошу увімкнути систему для реєстрації.

 

     Присутні 313   народних    депутатів.    Вечірнє    засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Розглядаємо наступне питання порядку денного. Слухається проект Закону про внесення змін до Закону  України  про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту у другому читанні.  Доповідає  голова  Комітету   у   справах   пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Віталій Іванович Луценко. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні депутати!  Як ви пам'ятаєте,  недавно ми розглядали проект Закону  про  внесення  змін  та  доповнень  до  Закону  про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту  у   першому читанні.   Розгляд  цього  питання  викликав  схвальні  відгуки  в суспільстві,  люди підтримали цей проект закону.  Нагадаю,  що цей законопроект  передбачає щорічну грошову допомогу ветеранам війни. Це  невелика  допомога,  але  й  вона  надзвичайно  важлива  як  з матеріального,  так  і  з  морально-етичного  боку.  Це  невелика, непорівнянна з реальними заслугами наших захисників і визволителів дяка,  яку  може  і  повинне зробити сьогодні суспільство.  Розмір допомоги інвалідам першої групи становить 10 мінімальних пенсій за віком,  другої групи - 8,  третьої - 7, учасникам бойових дій, які нагороджені орденами і медалями за самовіддану працю та бездоганну військову  службу  в  тилу  в  роки Великої Вітчизняної війни - 4, іншим учасникам війни - 3,  сім'ям померлих інвалідів - 5, особам, які  мають  особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу,  повні кавалери ордена Слави та деякі інші) - 8 мінімальних пенсій.

 

     При доопрацюванні    враховані    всі   пропозиції   народних депутатів,  які подали їх  до  нашого  комітету.  Враховані  також зауваження  юридичного  управління.  І  наш  комітет  просить вас, шановні депутати, прийняти цей законопроект у другому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віталію  Івановичу.   Чи   є   запитання? Незважаючи  на  те що ми розглядаємо проект у другому читанні,  ми надамо таку можливість.  Є запитання?  Тільки у Марченка чи  ще  в когось? Запишіться, будь ласка. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Мухін. Будь ласка. За ним - депутат Лісогорський.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической  и  Селянской  партии  (Левый  центр).  Я предлагаю всем проголосовать за этот проект закона прямо сейчас. И за тех,  которые,  так сказать,  отсутствуют,  тоже  проголосовать карточками,  которые  здесь  остались.  Потому  что,  с моей точки зрения,  это абсолютно правильный закон  и  его  обязательно  надо поддержать.  Я  прошу  поставить  на  голосование  и призываю всех проголосовать за этот проект закона,  тем самым перед Новым  годом поздравив наших ветеранов.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Спасибо вам за это.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лісогорський. Будь ласка. За ним

- депутат Терещук.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область). Прошу передать слово депутату Яковенко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    увімкніть    мікрофон   Леоніда Олександровича Яковенка.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Виталий Иванович!  Сегодня на рынках стоит много людей, торгующих товаром.  Они не имеют трудовых книжек.  Как  это  будет отражаться  в  будущем,  скажем,  на трудовом стаже при оформлении пенсии и так далее?

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Учора  при  розгляді   питання   про   пенсійне забезпечення  це запитання було б доречне.  Сьогодні розглядається інше питання - про ветеранів війни.

 

     Проте я вам відповім:  ніяк не буде відбиватися на стажі,  до речі,  доти,  доки  ми  не  приймемо  справжній  пенсійний  закон. Законопроект,  який ми розглядали  вчора,  давав  змогу  тим,  хто стоїть  сьогодні  на  базарі,  втрачаючи останнє здоров'я,  вижити навіть за таких надзвичайно складних умов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Терещук. Будь ласка. Наступний - депутат Марченко.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Віталію  Івановичу! Поясніть, будь ласка, яке реально підвищення відбудеться внаслідок прийняття цього закону.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.   Реальне  підвищення  зовсім  невелике.  Як  ви знаєте,  сьогодні мінімальна пенсія,  яка вже більше  двох  років, незважаючи  на те що є Закон про пенсійне забезпечення,  Кабінетом Міністрів не підвищується, становить усього 16 гривень 62 копійки. Отже,  максимальна  разова допомога для інваліда першої групи (це, як правило,  людина без обох ніг або без ноги і руки) буде  всього 162 гривні 60 копійок, для інших відповідно менше, а найменша - 48 гривень.  Повторюю,  це разова допомога.  Один раз на рік -  до  5 травня кожного року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.  Будь ласка. Наступний

- депутат Сафронов.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська   область).   Шановний   Віталію   Івановичу!    Поданий законопроект  досить  важливий,  і  більшість присутніх депутатів, мабуть, його підтримають. Але скажіть, будь ласка, чи не слід було б   сьогодні   зайнятися,  мабуть,  не  менш  важливою  проблемою. Більшість одиноких пенсіонерів,  особливо в сільській  місцевості, відпрацювавши  по 40 років,  одержують сьогодні 37 гривень пенсії. Вони не можуть заплатити плату за житловокомунальні послуги,  тому що  навіть з урахуванням субсидій треба платити 50-60 гривень.  Чи не варто було б такий проект закону  розглянути  в  першочерговому порядку? Як ви вважаєте?

 

     Дякую.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Учора якраз розглядався законопроект,  про який ви  говорите,  -  про  внесення  змін  до  Закону   про   пенсійне забезпечення,  в якому ми пропонували мінімальну пенсію замість 16 гривень 62 копійок  встановити  на  рівні  мінімальної  заробітної плати.

 

     На вчора  мінімальна заробітна плата становила 55 гривень,  а після прийняття сьогодні закону становитиме 73 гривні.  Безумовно, це дало б змогу суттєво змінити ситуацію в пенсійному забезпеченні наших 11,5 мільйона пенсіонерів, які живуть на пенсію від 37 до 59 гривень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сафронов. Будь ласка.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний Віталію Івановичу!  Усі ми  говоримо  про  те,  що  треба надати разову допомогу інвалідам, ветеранам бойових дій. Проте, як ми знаємо,  є інваліди першої групи,  за якими доглядають  близькі люди.  Чи не треба цим людям теж давати разову допомогу хоча б раз на рік? Як ви думаєте?

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Безумовно,  треба було б.  Тому що,  ви знаєте, 11,5  мільйона  пенсіонерів  отримують пенсію згідно з Законом про пенсійне забезпечення,  а всього  у  нас  пенсіонерів-інвалідів  - понад  17  мільйонів.  Ви  розумієте,  що  фактично,  за  винятком невеликої частини пенсіонерів, які мають певні пільги від держави, вижити на ті кошти не можна. Тому надання допомоги оцим людям, про яких ви говорите, безумовно, було б теж гуманним актом.

 

     Проте зважаючи на реальне економічне становище нашої  держави і  не  займаючи,  до  речі,  позицію виконавчої влади (а вчорашній розгляд  змін  до  Закону  про  пенсійне  забезпечення  довів,  що виконавча  влада  замість  того,  щоб  завантажити себе повністю і рятувати людей,  шукає найпростіші  виходи  з  ситуації),  давайте зробимо перший крок, а потім підійдемо до вирішення інших питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Віталію   Івановичу.  Залишайтеся,  будь ласка, на трибуні.

 

     Перед тим як голосувати цей законопроект у  другому  читанні, слово  надається  Світлані Анатоліївні Вегері,  першому заступнику міністра праці та соціальної політики. Будь ласка.

 

     ВЕГЕРА С.  А.,  перший заступник міністра праці та соціальної політики  України.  Шановні  народні  депутати!  Ні  в  кого немає сумнівів щодо моральної ціни цієї поправки.  І мені як людині, яка в  парламенті  минулого  скликання  доповідала  про цей закон,  як нікому  зрозуміло,  що  це  означає.  Однак,  на  жаль,  у  кожної соціальної виплати є ще й ціна економічна, і я не можу не звернути вашу увагу на нереальність ціни цієї поправки.  Як  тут  уже  було сказано, це - 333,4 мільйона гривень.

 

     Я наведу  лише  кілька  співвідношень,  які  вам дадуть змогу зрозуміти нереальність цієї ціни.  Наприклад, у бюджеті Пенсійного фонду  на  1999  рік,  який ви розглядали,  ціна Закону про статус ветеранів війни становить 569 мільйонів,  чорнобильського закону - 252  мільйони,  видатки  на  дітей - 307 мільйонів.  І якщо розмір мінімальної пенсії  підвищиться  так,  як  пропонувалося  під  час учорашнього розгляду,  - до 55 гривень,  то ціна цієї поправки вже коштуватиме 1 мільярд 114 мільйонів 808 тисяч гривень.

 

     Скажіть, будь ласка, чи можна сьогодні пропонувати рішення до соціального  бюджету,  які не враховують ці співвідношення?  Чи не варто розглядати соціальний бюджет у контексті як  явище  і  кожну поправку  -  як частину цього явища?  Інакше це має вигляд шматка, вирваного з рота іншого,  про  що  тут  говорили  депутати.  Можна погодитися  з  необхідністю такої разової допомоги ветеранам війни до 9 Травня,  але навіщо закріпляти такі розміри,  які виходять за межі можливого?

 

     З урахуванням   того,  що  це  не  враховано  в  бюджеті,  не розглядалося бюджетним комітетом, і немає його висновків, треба ще попрацювати над цією нормою і прийняти виважене рішення,  зважаючи на те, що ця норма - частина загальних витрат на соціальні цілі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Світлано  Анатоліївно.  Шановні   колеги, переходимо до голосування.

 

     Отже, як  доповів  голова  комітету Віталій Іванович Луценко, було дві поправки, які повністю враховані комітетом. Тому я ставлю на  голосування  пропозицію  про  прийняття даного законопроекту у другому   читанні   з   урахуванням   поправок   і   в   редакції, запропонованій комітетом.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Я прошу підтримати цей гуманний закон.

 

     "За" - 180.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Я прошу еще раз проголосовать. Если не получается  в обычном режиме,  прошу проголосовать в поименном.  И позвать в сессионный зал депутатов, которые находятся в кулуарах.

 

     Прошу во второй части исключить пункт: "Кабінету Міністрів   України   до   1  лютого  1999  року  подати пропозиції про внесення змін до законодавства про  оподаткування", потому  что  этот пункт - не норма этого закона.  И без него можно спокойно проголосовать.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Шановний депутате  Єльяшкевич,  цей  пункт  уже вилучений - у другій редакції ваша поправка врахована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! За пропозицією народного депутата Єльяшкевича ще раз ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти проект  закону в другому читанні в редакції комітету з урахуванням поправок, у тому числі поправки народного депутата Єльяшкевича.

 

     Прошу увімкнути  систему  "Рада".  Запросіть,   будь   ласка, депутатів до залу.

 

     ЛУЦЕНКО В.  І.  Шановні  народні  депутати,  я  думаю,  немає жодного депутата, який би проголосував проти.

 

     "За" - 209.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є (Шум у залі).  Шановні колеги,  була пропозиція поставити на поіменне голосування.

 

     Хто за  те,  щоб  визначитися  з  цього  приводу в поіменному режимі, прошу проголосувати.

 

     "За" - 192.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я ставлю пропозицію про прийняття проекту  закону  в  другому читанні на поіменне голосування. Прошу увімкнути систему "Рада".

 

     "За" - 225.

 

     Ставлю на   голосування   ще  раз  за  наполяганням  народних депутатів. Дехто не встиг проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Увімкніть, будь   ласка,    мікрофон    народного    депутата Полюховича.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні народні  депутати!  Шановні радіослухачі!  Народний рух України не голосує за цей законопроект  у  другому  читанні  з  двох  причин. Статтю 16 закону пропонується доповнити таким пунктом: "Щорічно до 5 травня особам,  які мають особливі заслуги  перед  Батьківщиною, виплачується  разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком". Шановні! По-перше, ми ще не розглянули закон про пенсії  за  особливі  заслуги,  а  подруге,  не  включили  в даний законопроект поправки стосовно  вояків  УПА,  стосовно  того,  щоб надати громадянам України,  які народилися до 31 грудня 1932 року, статус учасників  війни.  Тобто  ті  люди,  які  були  виселені  і працювали  на військових об'єктах,  ті люди,  які працювали в тилу вже з 1944 року, практично виключені з цього законопроекту.

 

     Тому фракція Народного руху за цей законопроект не голосує.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталію Івановичу.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Пане Полюхович, я звертаюся до вас і в цілому до фракції Народного руху.  А ще більше я звертаюся до радіослухачів, до наших славних ветераніввизволителів (Шум у залі).

 

     Пане Чорновіл,  навчіться вести себе так як  слід.  По-перше, Законом  про  пенсійне  забезпечення,  як  і  Законом  про  статус ветеранів війни передбачена така  категорія,  як  пенсіонери,  які отримують  пенсію  за  особливі заслуги.  До них відносяться Герої Радянського Союзу і повні кавалери ордена Слави - оце і все. Таким чином, перше питання відпадає.

 

     По-друге, уважно  вивчіть  Закон  про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту.  Згідно  з  цим  законом  пенсію отримують усі учасники війни,  які не вчинили злочинів проти своєї держави і народу.

 

     І останнє.  Вносьте,  будь  ласка,  додаткові  пропозиції  до закону,  який справді доведеться найближчим часом переглядати,  бо вже пройшов певний час,  у тому числі і щодо  громадян  1932  року народження.

 

     Таким чином,  питання  не  по  суті,  воно не відповідає духу запропонованого  законопроекту.  Прошу,   шановні   депутати,   це врахувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   ставлю   на   голосування пропозицію про  прийняття  проекту  закону  в  другому  читанні  з урахуванням  поправок  і  в  редакції,  запропонованій  комітетом. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Рішення  прийнято  (Оплески).  Сідайте,  будь   ласка, Віталію Івановичу.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     За: фракція  комуністів - 116 із 119;  фракція НДП - 8 із 31; фракція Народного руху України - 0 із 19;  фракція "Громада" -  26 із 26;  фракція зелених - 15 із 16;  фракція Соціалістичної партії України - 22 з 22;  фракція  Соціал-демократичної  партії  України (об'єднаної)  -  15  із  17;  група "Незалежні" - 6 із 6;  фракція Селянської  партії  України  -  11  із  12;  фракція  Прогресивної соціалістичної  партії - 10 із 10;  фракція "Реформи-центр" - 0 із 2; позафракційні - 6 із 11.

 

     Віталію Івановичу, одна хвилина. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І. Шановні товариші депутати! Користуючись нагодою, хочу  висловити  подяку  за  прийняття  закону,  який  віддає шану ветеранам  Великої  Вітчизняної  війни.  І  на   вимогу   багатьох пенсіонерів,  які звернулися протягом доби до комітету,  дозвольте висловити своє ставлення до результатів голосування,  у тому числі і  вчорашнього  щодо пенсійного закону.  Наші пенсіонери не можуть збагнути,  чому   12   днів   тому   депутати   проголосували   за законопроект,  який  поліпшував їхнє нестерпне становище,  220- ма голосами, а вчора не підтримали його в другому читанні.

 

     Відповім вам,  мої дорогі пенсіонери і ветерани,  правдиво  і відверто.  Коли в залі розглядаються законопроекти, від яких пахне грошима не тільки,  а часто й не стільки для суспільства,  скільки особисто для депутата,  який лобіює закон,  тоді в залі збирається більше народних депутатів.  Учора ж,  коли розглядалася доля живих 14,5 мільйона ветеранів, у залі було напівпорожньо. Це перше.

 

     Друге. Найпрогресивніші соціалісти,  очолювані пані Вітренко, та керівник профспілок школи капіталізму пан Стоян розіграли фарс, який під собою нічого, крім амбіцій і авторитаризму, не має (Шум у залі). Фактично, вони об'єднали свої сили з виконавчою владою, яка протягом  двох  років  не  змінила  величину  мінімальної  пенсії, залишивши її на рівні 16 гривень.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Регламент!

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  І  останнє.  Через   кілька   днів,   якщо   не сьогодні-завтра,  народні  депутати  роз'їдуться  на канікули,  на відпочинок від трудів праведних.  Але давайте відверто і  правдиво відповімо собі,  народні депутати: що ми за вісім місяців зробили, щоб людям  жилося  краще?  (Шум  у  залі).  Що  зробив  доброго  і відчутного  кожний  народний депутат окремо і всі разом?  Чи стало нашим виборцям жити краще?  Ні.  До тих пір,  доки  в  цьому  залі знаходитимуться  депутати такого типу,  як з Народного руху,  доти наша держава не вийде з цієї надзвичайної кризи (Шум у залі).

 

     Я прошу,  шановні ветерани й пенсіонери, вірити, що абсолютна більшість  присутніх  тут  народних депутатів приймуть рішення про поліпшення вашого життя найближчим  часом.  А  стосовно  того,  що твориться зараз у залі, хочу сказати так: треба вижити і не тільки вижити,  а й перемогти. Перемогти в жовтні наступного року під час президентських виборів!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  ті,  які обурюються. Відповідно до Регламенту я надав слово Віталію Івановичу з мотивів голосування (Шум у залі).

 

     Слово для  репліки  надається  народному  депутату  Марченку. Увімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.  Скільки б ви не кричали,  пани рухівці,  але  я син...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Віталію Івановичу,  сідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Марченка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).  Уважаемые депутаты и,  прежде всего, наши избирателипенсионеры!  Вы  стали  свидетелями  очередной   клеветы коммунистов  и  лично Луценко.  Лично Луценко и его комитет внесли законопроект,  который уменьшил размеры  пенсий,  ныне  получаемых вами.  Он не связал минимальную пенсию с социальным нормативом. Вы не сможете потреблять даже 58 граммов мяса,  100 граммов молока  в день, потому что предложенные нормативы все уменьшают.

 

     И еще.  Выступает  сегодня  один  коммунист  -  за  советскую власть, выступает Луценко - за выборы Президента. Симоненко пишет: считаю,  что коммунистам нужно использовать институт президентства для наведения порядка.  Так вы,  коммунисты,  за Президента или за советскую власть? Крученые вы! Ганьба вам!

 

     ----------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати!   Переходимо   до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону  про внесення  змін  до Закону України про податок на додану вартість у другому   читанні.    Доповідає    член    Комітету    з    питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки Олег Григорович Панасовський. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Уважаемые народные депутаты! С этой трибуны 18 декабря я обосновал нецелесообразность введения  налога  на  добавленную  стоимость  и доложил   мнение   Комитета  по  вопросам  топливноэнергетического комплекса,   ядерной   политики   и   ядерной    безопасности    о целесообразности продления действия Закона о налоге на добавленную стоимость с нулевой ставкой  на  операции,  связанные  с  продажей угля, продуктов его обогащения, электроэнергии и газа, в том числе импортированного в Украину,  и  в  том  числе  при  товарообменных операциях, до 1 января 2003 года.

 

     Мы утверждали   и   утверждаем,   что   сегодняшняя   попытка приспосабливать НДС к промышленности Украины в принципе  абсурдна. Это  -  возможная  кратковременная мера в условиях гиперинфляции - факт,  проверенный и подтвержденный  мировым  опытом.  И  суть  не только в том,  что сегодня государство системой налогов забирает у предприятий больше, чем они в состоянии дать. И даже не в том, что сегодня  мы  имеем  налоговую  систему,  при  которой  сам процесс простого  или  расширенного  воспроизводства  не   просто   теряет экономический смысл,  а становится невозможным. Суть в другом: при комплексном аналитическом подходе к  этой  проблеме  отрицательных последствий  от  ввода  НДС  будет гораздо больше,  чем ожидаемого прироста платежей в бюджет. Это не доходообразующий налог.

 

     Учитывая специфику работы  предприятий  ТЭКа  и  конкретно  - отрасли   энергетики   в   условиях   оптового   рынка,   а  также энергетическую зависимость  Украины  (Украина  -  энергодефицитная страна),    учитывая,   что   энергоносители   являются   главными составляющими  себестоимости  любого  произведенного   в   Украине товара,  а  также наличие практически неразрешимой в данный момент проблемы  платежей   и   общее   сложное   финансово-экономическое положение  в  ТЭКе,  мы  считаем,  что  введение  НДС  на товарную продукцию ТЭКа и на  операции  по  транспортировке  обернется  для страны   невосполнимыми   потерями,   обострит   кризис  платежей, негативно отразится на экономике страны в целом.

 

     Предлагая нулевую ставку НДС,  комитет преследовал  следующие цели:   создание  предпосылок  для  решения  проблемы  неплатежей, обеспечение  реальности  доходной  части  Госбюджета,  обеспечение взвешенной  ценовой  политики  на  продукцию ТЭКа,  стимулирование расширения транзита  нефти  и  газа  через  территорию  Украины  - единственного  реального  источника  поступления  энергоресурсов в Украину.

 

     Комитет считает,  что никакие  аргументы  авторов  проекта  о введении  НДС  не  должны  приниматься  во  внимание,  ибо это,  в конечном счете,  - углубление кризиса платежей в стране, рост цен, снижение конкурентоспособности украинских товаров на мировом рынке и рынке СНГ,  возможные невосполнимые потери от снижения  транзита энергоносителей  через территорию Украины,  социальные потрясения. Таковы реалии.  Есть вопросы и проблемы, которые необходимо решать с  максимальной  прагматичностью.  К  проблемам  ТЭКа,  как  я уже неоднократно  утверждал,  необходимо  подходить   не   с   позиции возбужденных  статистов,  а  с позиции расчетливых и хладнокровных экономистов.

 

     Уместен вопрос:  чем компенсировать  отмену  НДС  и  как  это отразится   на   доходной  части  Госбюджета?  Отвечаю:  никак  не отразится,  есть  варианты  компенсации:  необходимо   взять   под контроль  использование  заемных денег и пресечь злоупотребления в этих вопросах (речь идет о полученных под государственные гарантии кредитах,  которые должны возвращаться не государством); взять под контроль функционирование облигаций  внутреннего  государственного займа и снизить расходы бюджета на их обслуживание (ОВГЗ сегодня - источник неконтролируемого расходования средств из бюджета); взять под  контроль  долговые  обязательства государства по внутренним и внешним долгам,  обслуживание которых Государственным бюджетом уже весьма  обременительно;  принять  меры  по  упорядочению  движения бюджетных  средств  и  средств   общегосударственных   небюджетных фондов.

 

     У нас  огромные  резервы.  Руководство  страны  не смогло,  а возможно,  и  не  захотело  поставить  в  цивилизованные  правовые экономические  рамки  крупный  теневой  капитал.  Именно  по  этой причине сегодня в тени почти столько же,  сколько составляет  весь долг государства обманутым вкладчикам Сбербанка. Только уплаченных с теневых денег налогов по существующей на сегодняшний день  шкале с  лихвой  хватило бы,  чтобы выплатить все долги бюджетникам,  не брать  грех  на  душу  перед  пенсионерами,   погасить   полностью задолженность   по   заработной  плате,  помириться  с  шахтерами, перестать,  наконец,  штамповать  ОВГЗ  под  удивляющие  весь  мир проценты и,  вдобавок ко всему, гордо отказаться от услуг Мирового банка,  за которые придется рассчитываться нашим детям,  внукам  и правнукам.

 

     Государство обязано    трансформировать   тотальную   теневую экономику  в  локальную,  позволяющую,  как  минимум,   на   треть уменьшить   налоговый   пресс   на   товаропроизводителя   страны. Государство  должно  пойти  на  шаг,   позволяющий   амнистировать вывезенные за границу капиталы, природообразование которых связано не   с    криминалом,    а    с    несовершенством    действующего законодательства.  Это  шаг  и  в  решении  проблемы привлечения в страну инвестиций,  жизненно необходимых  для  под ема  экономики. Проблема  возврата денег - политическая и зависит исключительно от воли руководства страны и нашего законодательного подкрепления.

 

     Я могу назвать целый ряд и других путей  наполнения  бюджета. Перечисленные  мною  каналы пополнения бюджетных средств превышают как минимум в 10 раз мнимые,  никем не доказанные потери  бюджета, связываемые с отменой НДС,  и это дало нам моральное право принять этот проект закона без его обсуждения в первом чтении.  Сегодня мы рассматриваем  законопроект  во  втором  чтении.  Все  поступившие предложения рассмотрены и,  как правило, учтены. Отклонены лишь те предложения,     которые     либо     урегулированы    действующим законодательством  или  другими  нормативными  документами,   либо противоречат ему.

 

     Предлагаю обсудить сравнительную таблицу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олегу  Григоровичу.  Давайте  розглядати поправки.

 

     Шановні колеги!  Для того щоб визначитися і  прийняти  проект закону в другому читанні, ми повинні відповідним чином визначитися стосовно поправок і редакції, яку пропонує комітет.

 

     Поправка 1 народного депутата Жовтіса відхилена. Наполягає? Є народний  депутат  Жовтіс?  Давайте  проголосуємо,  тому  що  вона пов'язана з назвою закону.

 

     Ставиться на голосування  редакція,  запропонована  комітетом (Шум у залі). Голосується стаття в редакції комітету.

 

     "За" - 101.

 

     Поправка 3. Олегу Григоровичу, будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Поправка 3 отклонена,  потому что проектом Закона о внесении изменений в некоторые законы Украины по вопросам налогообложения,   внесенным   Президентом,   такая   редакция  не поддерживается,  наоборот - предлагается ввести нулевую ставку  на газ,    импортированный    в    Украину.    Кроме   того,   термин "комунально-побутова сфера" - общий и не дает четкого  определения круга  налогоплательщиков.  Поэтому  эта  поправка отклоняется как несоответствующая  действующему  законодательству.  И  в  принципе Жовтис дал добро.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Григоровичу. Народний депутат Жовтіс не наполягає, тому ми не ставимо на голосування.

 

     Поправка 4.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Терехина.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  4  на  сторінці  5  депутата  Дашутіна. Поправка депутата Терьохіна - це продовження поправки 3.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Поправка Дашутіна врахована частково.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає народний депутат Дашутін? Ні.

 

     Поправка 5 врахована.

 

     Поправка 6 відхилена. Народний депутат Жовтіс не наполягає.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Она  концептуально изменяет проект закона, принятого в первом чтении,  и тот закон,  который действует  до  1 января 1999 года.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка  7 відхилена.  Народний депутат Костенко наполягає? Не наполягає.

 

     Шановні колеги!  Перед тим як перейти до  голосування,  слово надається   голові   Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Валерію Борисовичу Альошину. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Дякую,    Вікторе Володимировичу.  Шановні народні депутати!  Я хотів би,  щоб перед голосуванням ми дуже уважно підійшли до цієї порівняльної таблиці.

 

     Перше. Нагадаю,  що Комітет з питань фінансів  і  банківської діяльності  не  підтримував  ідею  введення  і  поширення нульової ставки на енергоносії.

 

     Друге. Якщо  ми  будемо  голосувати  за  нульову  ставку,  то повинні  враховувати,  що  для  бюджету  це  мінус  1,5-2 мільярди гривень.  Я хотів би,  щоб ви розуміли,  що в розрахунках  бюджету враховано ці доходи.

 

     Третє. Якщо   зал   принципово  підтримає  введення  нульової ставки,  то ми повинні піти тільки по  шляху  продовження  на  рік норми,  яка діяла і діє в цьому році,  тобто в пункті 11.6 у лівій колонці  (у  кого  таблиця  перед  собою)  замінити  тільки  дату, записавши: "До 1 січня 2000 року". Із цією поправкою, переступаючи через  втрати  бюджету  в  1,5  мільярда  гривень,  можна  було  б проголосувати, підтримати паливноенергетичний комплекс.

 

     Щодо редакції,  яка  пропонується комітетом у правій колонці, то там є взагалі неприйнятні речі.  Наприклад,  нульова ставка при ввезенні газу та нафти на митну територію України.  Це ми фактично будемо  дотувати,  скажімо,  російський   бюджет   чи   російських експортерів.

 

     Я думаю,  ми повинні дуже ретельно це обдумати і дуже зважено підійти до голосування.

 

     І ще  одне.  Гадаю,  варто  надати  слово  з  цього   питання заступнику міністра фінансів Василю Васильовичу Регурецькому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Костусєва.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).  Уважаемые  коллеги! Рассматриваемый законопроект был принят  в  первом  чтении,  а  не окончательно,  только изза того,  что тогда,  как и сейчас, его не поддержал  комитет  Валерия  Борисовича  Алешина.  Однако  я  хочу обратить   ваше  внимание  на  одну  интересную  деталь.  В  своем заключении на проект закона,  предложенный Комитетом  по  вопросам топливно-энергетического комплекса, Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности делает  вывод  (вы  сейчас  слышали),  что введение  нулевой  ставки  на  услуги по транзиту через территорию Украины методологически неверно,  это приведет  к  потерям  и  так далее.

 

     А вот  заключение по нулевой ставке для всего транзита,  куда входит и тот же газ,  и нефть,  подписанное  Валерием  Борисовичем Алешиным:  "Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности предлагает рассмотреть и принять законопроект", то есть установить нулевую ставку, что вчера и было нами сделано.

 

     Я, конечно,  рад за транспортников,  но позвольте спросить: а где же здесь логика?  Где принципиальность? Ответ, я думаю, прост: нулевую  ставку  по  транзиту  в  целом  предлагали  члены  вашего комитета,  и поэтому вы поддерживали.  А  что  касается  маленькой части  этого  транзита,  того,  что  предлагают  члены Комитета по вопросам ТЭК, то вы это отвергаете. Вот и вся принципиальность.

 

     А вас,  уважаемые коллеги,  я  убедительно  прошу  поддержать проект закона,  который очень убедительно,  на мой взгляд, доложил депутат Панасовский,  и предлагаю, если чтото там не так - давайте подправим  и  сделаем подарок к Новому году нашим избирателям и не дадим с 1 января повысить на 20 процентов (а  в  противном  случае это неизбежно произойдет) тарифы на электрическую энергию, тепло и газ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата   Ігоря   Володимировича  Кирюшина.  Потім  надамо  слово заступнику голови  Державної  податкової  адміністрації  і  будемо визначатися.

 

     КИРЮШИН І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Я хотел бы обратить ваше внимание на то,  что сейчас  было  сказано: установление  нулевой  ставки  НДС  при  ввозе нефти на таможенную территорию Украины будет дотировать российских экспортеров. Я хочу заметить,  что  российские  экспортеры  практически  не поставляют нефть  на  наши  заводы,  а  ввозят  ее  сами  заводы  и  те,  кто заинтересован  в  том,  чтобы  эти  заводы  работали.  И вынуть 20 процентов оборотных средств из кармана завода сегодня  практически невозможно, потому что таких денег, чтобы их сразу же заплатить на границе,  в наличии нет.  И поэтому мы  давно  говорим  о  нулевой ставке  на газ и на нефть только с той точки зрения,  что в стране нет живых денег,  чтобы сразу оплачивать НДС при ввозе  нефти  или газа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Регурецький, заступник міністра фінансів. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  би  звернути  вашу увагу на редакцію законопроекту,  яка пропонується для  голосування.  Я  не буду висловлювати нашу принципову позицію, про яку заявив сьогодні з цієї трибуни міністр фінансів. Якщо народні депутати наполягають на продовженні терміну дії положення щодо нульової ставки, давайте приймемо рішення,  яке запропонував від Комітету з питань фінансів депутат  Альошин,  тобто  продовжимо  на рік застосування нульової ставки.

 

     Я хочу привернути вашу увагу до змісту цього проекту.  Він  у багатьох   місцях   є   помилковим   за   своєю  суттю.  По-перше, пропонується нульова ставка при імпорті.  Так  некоректно  взагалі говорити.  Ми можемо визначатися стосовно того, платити на кордоні або не платити.  На сьогодні в нас є рішення,  що  на  кордоні  не платимо  за  імпорт  газу  і нафти.  Ця позиція ніяк не стосується нульової ставки.

 

     По-друге, пропонується  встановити  нульову  ставку  ПДВ   на операції  з  продажу  нафти і газу власного видобутку.  Така норма ніколи не застосовувалася в  нашій  державі  і  не  застосовується сьогодні.  Це  -  розширення  кола  пільг,  проти  чого  ми не раз виступали  в  цьому  залі.  Я  просив  би  народних  депутатів  не розширювати  коло  пільг,  це 400-500 мільйонів гривень додаткових втрат бюджету. Ці кошти вже записані, вони не можуть бути вилучені з доходної частини.

 

     Тепер стосовно   транзиту.   Я   не  розумію,  чому  повторно вноситься цей проект.  Якщо не помиляюся,  ви вчора  вже  прийняли рішення  - продовжили термін звільнення від оподаткування послуг з транзиту. Немає ніякого сенсу вводити ще якусь норму.

 

     Я хотів  би  ще  раз  звернутися   до   народних   депутатів. Принципово  уряд  не  може  заперечувати проти продовження терміну застосування нульової ставки. І ми, я повторюю, з трибуни заявили: не  можна  приймати  закон  у такій редакції,  вона помилкова.  Ми змушені будемо потім  радити  Президенту  України  не  підписувати закон  у такому вигляді.  Просимо підтримати пропозицію Комітету з питань фінансів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати!  Ми чули  думку комітету,  члени  якого є авторами даного законопроекту (про нього доповідав з трибуни Олег Григорович Панасовський),  і  чули  думку народного  депутата Альошина - голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Ставлю на  голосування  законопроект  у  другому  читанні   в редакції комітету. Прошу визначитися.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я  прошу  проголосовать за.  Все аргументы говорят в пользу нулевой ставки НДС на продукцию ТЭКа.

 

     "За" - 135.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Була інша пропозиція щодо  цього законопроекту.  Я  маю  на  увазі пропозицію депутата Альошина від Комітету з питань фінансів і  банківської  діяльності.  Як  на  це дивиться комітет? Будь ласка, Олегу Григоровичу.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Комитет   согласен.   Можно   ставить  на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного  депутата  Альошина. Він  ще  раз сформулює редакцію статті 11,6,  яку він пропонує від імені комітету, і я поставлю на голосування.

 

     Будь ласка, Валерію Борисовичу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги!  Згідно  з  редакцією  чинного закону  до 1 січня 1999 року діють його положення,  які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з  продажу вугілля   та  продуктів  його  збагачення,  вугільних  і  торфових брикетів, електроенергії, газу, імпортованого в Україну. Тобто з 1 січня ці норми мали б бути скасовані.

 

     Ми пропонуємо  продовжити  термін  їх  дії  ще на рік і таким чином розв'язати цю колізію. Комітет з питань паливноенергетичного комплексу погоджується.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ставлю на голосування поправку, внесену  народним  депутатом  Альошиним  від  Комітету  з   питань фінансів і банківської діяльності.  Її, як я зрозумів, підтримує і комітет,  від імені якого виступав Олег  Григорович  Панасовський. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 217.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Депутат Ковалко не встиг. Будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  в  другому  читанні  законопроект   у редакції  комітету  з  урахуванням  поправки депутата Альошина,  а також інших поправок, які ми проголосували.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Альошина.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  Я вдячний вам  за  те,  що  ви підтримали  цю  поправку.  Вона  фактично  розв'язує всі проблеми. Тобто проголосувавши її,  ми  проголосували  все,  що  треба  було проголосувати.  На  цьому  треба зупинитися і проголосувати проект закону в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Цушка.

 

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Фракция  социалистов  и  селян.  Уважаемые  коллеги!  Я поддерживаю Валерия Борисовича Алешина.  Мы сейчас  фактически  не поддержали       законопроект       Комитета      по      вопросам топливно-энергетического  комплекса,  а  проголосовали  за   норму действующего закона,  только продлили срок ее действия до 1 января 2000 года.

 

     Поэтому закон надо принять в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Ставлю на  голосування цей законопроект в цілому, з урахуванням проголосованої поправки.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято. Дякую, Олегу Григоровичу.

 

     -----------

 

     Слухається наступне  питання  порядку  денного - про внесення змін і доповнень до  Закону  України  про  оподаткування  прибутку підприємств.   Доповідає   заступник  міністра  економіки  України Михайло Васильович Чечетов.

 

     Десять хвилин виставте, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник міністра економіки України. Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Стабілізація, економічне  зростання  можуть  базуватися  тільки  на   збільшенні обсягів  виробництва  конкурентоспроможної  продукції  та послуг у всіх галузях народного господарства.  У свою чергу  це  може  бути забезпечене тільки за умови докорінного оновлення основних фондів, технічна й  технологічна  відсталість  яких  є  головною  причиною випуску на більшості підприємств неконкурентоспроможної продукції, яка не має збуту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

 

     Саме тому розв'язання проблеми відтворення основних фондів на новій  технологічній  основі  виходить  тепер  на провідне місце в економічній політиці держави.  Обмеженість інвестицій  позначилася на   розвитку  базових  галузей  економіки,  від  яких  насамперед залежить стабілізація економічного становища в Україні.

 

     Як наслідок - знос основних фондів  у  деяких  галузях  досяг критичного  рівня  і  не компенсується новими капіталовкладеннями, обсяги яких з кожним роком зменшуються, особливо обсяги державних, бюджетних капітальних вкладень.  Так, у 1996 році вони становили 1 мільярд 907 мільйонів гривень, або 2,3 відсотка ВВП; у 1997 році - 1  мільярд 44 мільйони,  або 1,1 відсотка;  у 1998 році очікується близько 980 мільйонів гривень - близько 1 відсотка ВВП.

 

     Складне фінансове    становище    суб'єктів    господарювання негативно позначилося на формуванні кредитних ресурсів комерційних банків.  Високі  відсоткові  ставки  за   кредитні   ресурси   для підприємств-позичальників,  з одного боку, та збільшення ризику їх неповернення для комерційних банків,  з другого,  стримують спроби підприємств   отримати  кредити  в  банках  для  вирішення  питань технічного і  технологічного  переоснащення  діючого  виробництва, його перепрофілювання та розбудови на перспективних напрямах. Сума отриманих довгострокових кредитів за станом на  1  листопада  1998 року  становила  1  мільярд  400  мільйонів гривень.  Це лише 16,7 відсотка в загальному обсязі наданих кредитів.

 

     Щодо фінансування капітальних вкладень за  рахунок  зовнішніх інвестицій, то цих коштів надходить в Україну поки що недостатньо. Крім того,  спрямування їх на  реалізацію  інвестиційних  проектів обмежене.

 

     Залучення в  1997  році для фінансування капітальних вкладень коштів  від  приватизації  державного  майна   не   дало   вагомих результатів.  Через  повільний перебіг приватизаційних процесів на вказані цілі надійшло лише 15 відсотків  суми,  яку  передбачалося вкласти за рік.

 

     Починаючи з   1998   року   формування   фінансових  ресурсів державних капітальних вкладень здійснюється в основному за рахунок коштів,  одержаних  від зміни понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6 при  застосуванні  норм  амортизації.   Це   дає   змогу   державі концентрувати  фінансові  ресурси  для  цільового їх використання, інвестувати  пріоритетні  напрями  економіки  (так   звані   точки зростання),   що   в   кінцевому   підсумку  сприятиме  здійсненню структурних перетворень, забезпеченню формування загальнодержавної інфраструктури,   вигоду   від   користування  якою  матимуть  усі підприємства.

 

     На фінансування будівництва об'єктів сільського господарства, вугільної  промисловості,  машинобудування  та  електроенергетики, інших пріоритетних  будов  виробничого  призначення  в  1998  році передбачено  спрямувати  460  мільйонів  гривень.  За станом на 18 грудня цього року на  будівництві  об'єктів,  що  фінансуються  із залученням  цих  коштів,  освоєно  близько  328 мільйонів гривень, профінансовано 190 мільйонів гривень в галузях:  електроенергетики

-   14   мільйонів   гривень;   вугільної   промисловості   -  23; машинобудування - 61;  агропромислового комплексу  -  37;  об'єкти інших пріоритетних галузей економіки - 55 мільйонів гривень.

 

     Із залученням цих коштів введено потужності для видобутку 110 тисяч тонн вугілля за рік на  шахті  "Никанор-Нова"  в  Луганській області   для   переробки   7,5   тонни   бурштину  на  державному підприємстві   "Укрбурштин",   ведуться   роботи    на    об'єктах суднобудування,  літакобудування,  створюються  виробництва  нової техніки  для  сільськогосподарських   товаровиробників.   Це   дає можливість  поліпшити  фінансове  становище підприємств,  створити додаткові  робочі  місця,  закласти  підгрунтя   для   відновлення інвестиційного процесу, розвитку пріоритетних галузей економіки.

 

     Амортизаційна політика   регламентується   сьогодні   Законом України про внесення змін  до  Закону  України  про  оподаткування прибутку підприємств,  який поряд з позитивними моментами, зокрема введення  механізму  індексації  вартості  основних   фондів   при інфляції понад 10 відсотків, має істотні недоліки, серед яких слід виділити  такі:  відсутність  гнучкості  в  застосуванні   методів амортизації,  затвердження  єдиного  жорсткого  механізму списання основних фондів для всіх  підприємств  без  урахування  конкретної специфіки, надмірне затягування строків нарахування амортизації.

 

     Оцінка застосування   підходів,  передбачених  у  зазначеному законі,  свідчить,  що  далеко  не  всі  підприємства   відчувають позитивні  зрушення  у  формуванні внутрішніх джерел фінансування. Зокрема,  у складних умовах  знаходяться  підприємства,  що  мають високий рівень зносу основних фондів. Заниження обсягу амортизації відповідно сприяло штучному завищенню прибутку і  його  надмірному оподаткуванню,  що  у  свою  чергу  обмежило прибуток як внутрішнє джерело інвестиційних ресурсів підприємств.

 

     Чинний закон    не    передбачає    цільового     спрямування амортизаційних  відрахувань  на  оновлення  виробництва,  що надає право підприємству використовувати  ці  відрахування  на  будь-які цілі, у тому числі на презентації, на закордонні відрядження.

 

     Враховуючи недостатність   коштів   на  фінансування  заходів структурної перебудови  базових  галузей  народного  господарства, пропонується  вишукати додаткові кошти для зазначених цілей шляхом централізації   до   20   відсотків   амортизаційних   відрахувань підприємств виключно державної форми власності. Конкретна сума цих коштів буде визначатися Законом України про Державний бюджет.

 

     У зв'язку з цим пропонується вилучити абзац другий  підпункту 8.3.1   Закону   про   оподаткування  прибутку  підприємств,  яким заборонено вилучення амортизаційних  відрахувань  до  бюджету.  Це положення  не  відповідає інтересам держави як суб'єкта власності. Держава як суб'єкт власності державних  підприємств  повинна  мати такі  ж  права щодо можливості втручання в діяльність підприємств, як і інші власники.

 

     Уряд звертається  до  Верховної  Ради  України  з   проханням прийняти  запропоновані  зміни  й доповнення до Закону України про оподаткування  прибутку   підприємств.   Ці   зміни   передбачають централізацію   у   Державному  бюджеті  до  20  відсотків  коштів амортизаційних   відрахувань   підприємств   виключно    державної власності  для  реалізації  заходів  щодо  структурної  перебудови економіки.

 

     Прийняття цих змін до закону дасть можливість використовувати кошти,  що  будуть  централізовуватися  в  Державному бюджеті,  на розвиток пріоритетних галузей економіки.

 

     За розрахунками,  вилучення тільки в 1999 році до  Державного бюджету   20   відсотків   амортизаційних   відрахувань  державних підприємств дасть можливість збільшити надходження  на  1  мільярд 130   мільйонів  гривень.  На  інвестування  об'єктів  виробничого призначення  передбачається  спрямувати  825  мільйонів   гривень, об'єктів  невиробничого призначення - 250,  на розвиток соціальної інфраструктури регіонів - 100 мільйонів гривень.

 

     Із загального обсягу інвестицій на розвиток  агропромислового комплексу  відповідно  до  попередньої  домовленості  на засіданні Погоджувальної Ради фракцій  передбачається  спрямувати  приблизно 565  мільйонів  гривень на закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

 

     Для розвитку галузей  промислового  комплексу  передбачається спрямувати:  в електроенергетику - 40 мільйонів гривень,  що дасть змогу  ввести  в  дію  лінію  електропередач  Рівненської  АЕС;  у вугільну  промисловість  - 50 мільйонів гривень,  щоб ввести в дію потужності  для  видобутку  490  тисяч  тонн  вугілля   на   шахті "Никанор-Нова"  в  Луганській області та 400 тисяч тонн на розрізі "Костянтинівський"  у  Кіровоградській  області;  в   металургійну промисловість - 20 мільйонів гривень, що дасть можливість ввести в дію  потужності  з  розливу  2  тисяч  тонн  хлору  на  державному підприємстві "Кривбаспромводпостачання" в Кривому Розі тощо.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Где-то два месяца назад Кабинет Министров  направил  на  рассмотрение  Верховного  Совета   проект закона,  в  котором  предусматривалась  централизация 30 процентов амортизационных отчислений предприятий всех форм  собственности  с последующим направлением 20 процентов на передачу социальной сферы с баланса предприятий на  баланс  городов  и  10  процентов  -  на финансирование  приоритетных  отраслей  экономики.  Предполагалось решить сразу две задачи:  с одной стороны -  снять  с  предприятий бремя   содержания   социальной   сферы   и   тем   самым  снизить себестоимость   отечественной   продукции,   сделав    ее    более конкурентоспособной, а с другой стороны - профинансировать за счет аккумуляции 10 процентов амортизационных  отчислений  приоритетные направления экономики.

 

     Но этот  проект  закона  не был поддержан в Верховном Совете. Мне пришлось выступать в  нескольких  комитетах.  В  принципе  все сводилось в основном к трем замечаниям.  Во-первых,  говорили, что 30  процентов  -  это  много,  надо  немножко  меньше.  Во-вторых, непонятно, на каком основании государство пытается из ять в бюджет амортизационные  отчисления  предприятий  негосударственной  формы собственности.  Ну  и  третье  замечание  сводилось к тому,  что в принципе идеология и идея  передачи  социальной  сферы  с  баланса предприятий на баланс городов поддерживалась практически всеми, но вот в качестве источника финансирования амортизационные отчисления никто не хотел поддерживать.

 

     Кабинет Министров  переработал  этот  законопроект  и  уже  с учетом этих  замечаний  внес  его  на  ваше  рассмотрение.  В  нем предлагается   снизить   ставку  централизации  в  бюджете  до  20 процентов амортизационных отчислений  с  последующим  направлением этих  средств  на  финансирование приоритетных отраслей.  При этом предполагается  централизация  амортизационных  отчислений  только предприятий  государственной формы собственности.  Государство как собственник вправе распоряжаться и амортизационными  отчислениями. Предполагается   использовать  эти  средства  строго  по  целевому назначению - только на финансирование  приоритетных  программ,  не направляя их на передачу социальной сферы.

 

     Вчера мне  пришлось  беседовать  с  руководителем Комитета по вопросам финансов  и  банковской  деятельности  Алешиным  Валерием Борисовичем,  и он высказал такой аргумент: "Может быть, идеология того,  что вы предлагаете,  не совсем  соответствует  классической теории  рыночной экономики".  Возможно,  с этим аргументом и можно согласиться,  но я хочу сказать следующее.  Сегодняшняя ситуация в Украине   не   соответствует  классической  рыночной  ситуации.  А нестандартность  ситуации  требует  и  нестандартных  подходов,  и нестандартных    решений.    Поэтому   и   предлагается   все-таки централизовать   в   Государственном    бюджете    20    процентов амортизационных отчислений государственных предприятий.

 

     Я уже говорил и еще раз повторю.  Дело в том, что действующее законодательство об амортизационных  отчислениях  не  предполагает строго   целевого  использования  амортизационных  отчислений  для воспроизводства основных фондов, как это было раньше, 10 лет назад и   более.   Сегодня   амортизационные   отчисления   могут   быть использованы на что угодно:  и на  проведение  презентаций,  и  на поездки   за  рубеж.  Государство  как  бы  пытается  взять  часть амортизационных  отчислений,  сконцентрировать  их  в  бюджете   и использовать по назначению в приоритетных направлениях экономики.

 

     Поэтому я  предлагаю поддержать данный законопроект,  который позволяет  саккумулировать  капиталовложения   в   Государственном бюджете  -  1  миллиард  130  миллионов  гривень и направить их на пусковые об екты,  в том числе на строительство самолетов Ан-140 в Харькове   и   Киеве,  на  достройку  энергоблоков  Хмельницкой  и Ривненской атомных  электростанций,  на  завершение  строительства мощностей      угольных     предприятий,     на     финансирование металлургического комплекса и так далее.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Васильовичу.  Чи будуть запитання до  доповідача?  Прошу записатися.  Висвітіть список,  будь ласка. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Народний депутат Бойчук. Наступний - депутат Джоджик.

 

     БОЙЧУК І.В.,  член Комітету Верховної Ради України у  справах пенсіонерів,     ветеранів     та    інвалідів    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово народному депутату Черняку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Михайле Васильовичу!  Ви знаєте,  що амортизаційні відрахування за своїм призначенням мають спрямовуватися на розвиток та відновлення основних   фондів   підприємств,   але   якщо   ці   кошти  будуть закумульовані  в  Державному  бюджеті  (це  понад  1  мільярд  100 мільйонів гривень), то вони там розчиняться.

 

     Які гарантії  того,  що  ці  кошти  підуть,  урешті-решт,  на розвиток  пріоритетних  виробництв,   на   структурну   перебудову економіки?

 

     Сьогодні міністр фінансів уже казав,  що,  можливо,  ці кошти підуть чорнобильцям,  ще кудись.  Є гарантії,  що ці кошти  будуть використані за призначенням, чи немає?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо.  Я  хочу  начать от обратного.  Сейчас денежные средства или амортизационные отчисления  на  предприятиях используются  как  угодно  в  качестве оборотных средств (я пример приводил),  вплоть до проведения  презентаций,  но  только  не  на приобретение  основных  средств,  не  на  воспроизводство основных фондов.

 

     А государство   как   собственник   пытается,    из яв    или саккумулировав  эти  20  процентов,  направить  их на приоритетные направления.  Сейчас  отрасли  и  предприятия,  куда  предлагается направить  эти  деньги  (1  миллиард  130  миллионов  гривень),  в Кабинете Министров ориентировочно определены.  Я хочу сослаться на то,  что  на  заседании  Согласительного  совета  была  достигнута предварительная   договоренность,   в   соответствии   с   которой предполагалось половину этой суммы,  то есть 565 тысяч,  направить на закупку сельхозтехники.  Здесь речь  идет  о  направлении  этих средств  на  нужды энергетики,  угольной промышленности,  черной и цветной металлургии.  Это ориентировочно расписано  по  конкретным предприятиям.   Прежде   всего   учитывались   пусковые   об екты. Распределение   амортизационных   отчислений   по    отраслям    и предприятиям будет утверждено постановлением Кабинета Министров, и я думаю,  что при рассмотрении окончательного варианта  проекта  и депутаты  смогут  принять  участие  в  распределении этой суммы по конкретным направлениям - как по отраслям,  так и по предприятиям. Но я еще раз повторяю: речь идет прежде всего о пусковых об ектах, чтобы не вкладывать деньги в незавершенку.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Джоджик.  Наступний  -  депутат Донченко.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська   область).   Шановний  Михайле  Васильовичу!  Даний законопроект,   по   суті,   пропонує   додаткове    оподаткування підприємств незалежно від результатів їхньої діяльності.

 

     Яка, на  вашу  думку,  подальша  доля тих підприємств,  які є збитковими  і  в  той  же  час  змушені  додатково  сплачувати  20 процентів амортизаційних відрахувань?

 

     Дякую.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Может быть, я буду отвечать некорректно, но я не согласен с вашей точкой зрения о том,  что это можно рассматривать как  прямой  налог  на  предприятие.  Я  считаю,  что  государство является собственником этих  предприятий  и  вправе  сделать  так, чтобы    амортизационные    отчисления    использовались   целевым назначением,  прежде  всего  на   обновление   основных   средств, поскольку я говорил, что степень их износа очень высока.

 

     В данной  ситуации,  когда в соответствии с законодательством амортизационные отчисления используются на что угодно,  но  не  на воспроизводство основных фондов, государство как бы пытается часть средств   централизовать   и   гарантированно   использовать    на финансирование приоритетных направлений экономики.

 

     Поэтому я  усматриваю в этом просто элемент перераспределения амортизационных отчислений. Я не считаю, что в этом проекте закона предлагается дополнительное налогообложение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська  область).  Спасибо.  Прошу  передать слово Яценко Владимиру Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Фракция  Компартии  Украины,  "Союз Чернобыль Украины".  Уважаемый Михаил Васильевич!  Мы знаем вас по работе   в   Верховном  Совете  прошлого  созыва  как  порядочного человека, и я просил бы честно ответить на некоторые вопросы.

 

     Вообще-то этот законопроект можно было бы поддержать,  потому что  в  нем  заложена неплохая идея:  сконцентрировать средства на фундаментальных направлениях.  Однако в  прошлый  раз  мы  приняли решение,   помоему,  о  10  процентах.  Насколько  эффективно  эти средства использованы,  кто их распределял, куда они израсходованы и что государство от этого получило? Это первое.

 

     Второе. Кто  сейчас  будет распределять эти деньги?  Ведь так или иначе  они  "растекутся"  по  чиновникам  Кабинета  Министров, кто-то  с  кем-то  будет делиться и так далее.  Каков предусмотрен механизм,  чтобы мы твердо знали,  что все 100 процентов, до самой последней копейки, дойдут до людей?

 

     И третье.  На  руках у депутатов три законопроекта о внесении изменений в Закон Украины о налогообложении  прибыли  предприятий. Три!     В     частности,     они     касаются     налогообложения жилищностроительных,  гаражных  и  садово-огородных  кооперативов. Когда, в конце концов, мы их рассмотрим в комплексе, чтобы принять решение и на этом поставить точку?

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Сначала отвечу на последний вопрос. Я думаю, мы сможем поставить точку в вопросах налогообложения, если нам хватит слаженности в работе,  и  сможем  окончательно  принять  Налоговый кодекс где-то в первом или во втором квартале следующего года.

 

     Вот когда   примем   Налоговый   кодекс,   в   котором  будет сконцентрировано все наше  налоговое  законодательство,  -  это  и будет последняя точка.  А затем надо об явить мораторий на срок до пяти лет,  тем самым сделав стабильным законодательство  и  не  на словах,  а  на  деле  реализовав  тезис  о  создании благоприятных инвестиционных условий с целью привлечения как внешних инвестиций, так и мобилизации внутренних.  Поэтому точка может быть поставлена с принятием Налогового кодекса и об явлением моратория.

 

     Теперь что касается использования средств  в  этом  году.  Вы знаете,  нам всем свойственно все наши законы, которые мы пытаемся принять или которые  мы  принимали...  Спасибо  за  комплимент  об оценке моей работы, но я считаю, что она завышена.

 

     Мы пытались принять очень сложные законы. Тот же закон об НДС

- он настолько сложен для восприятия,  настолько сложен...  Может, теоретически за него можно поставить оценку 10 баллов,  но с точки зрения механизмов отработки и  с  точки  зрения  адекватности  его существующей среде, он содержит определенные противоречия. Видите, мы считаем прибыль то по факту  отгрузки,  то  применяем  кассовый метод,  то вводим нулевую ставку,  то не вводим.  Поэтому,  с моей точки зрения,  законодательство должно быть максимально  упрощено, должно быть максимально прозрачным.

 

     Теперь что касается того, как в этом году происходило из ятие части амортизационных отчислений  на  финансирование  приоритетных направлений.  Здесь  опять  пошли  не от простого,  а от сложного. Применили понижающий коефициент 0,6-0,7 с отнесением отчислений на прибыль,   потом   с  прибыли  взыскивается  налог,  потом  мы  не разобрались, подпадают ли под эту норму нерентабельные предприятия и  так  далее.  Мы  применили сложный механизм,  хотя предлагается простой,  как   в   этом   году:   централизовать   20   процентов амортизационных отчислений государственных предприятий. Здесь все, как говорится, просто и прозрачно.

 

     Что касается  этого  года,  то  в  этом  году  предполагалось получить 460 миллионов гривень. Но, как вы помните, этот закон был принят и вступил в силу лишь  где-то  в  апреле.  Поэтому  из  460 миллионов гривень, которые предполагалось получить в этом году, на 18 декабря было освоено 328 миллионов гривень,  а профинансировано в  отрасли  -  190  миллионов гривень.  В частности,  я сказал,  в электроэнергетику,  угольную  промышленность,  машиностроение,   а конкретно  -  мощности  по  добыче угля на шахте "Никанор-Новая" в Луганской  области,  по  переработке  янтаря  на   государственном предприятии    "Укрбурштин",    это    финансирование    окончания строительства  мощностей  на  Ривненской  и  Хмельницкой   атомных электростанциях и на других предприятиях.

 

     Что касается  этого  года,  то  предполагается  более простой механизм:  не  применять  понижающий  коэффициент   (там   из ятие составляет  30  процентов  прибыли),  а  просто  централизовать 20 процентов отчислений госпредприятий.  Это 1 миллиард 130 миллионов гривень.

 

     Дальше. Перечень  предприятий и структура отраслей - вот они. Их предполагается и предлагается затем утвердить, если мы утвердим в бюджете общую сумму - 1 миллиард 130 миллионов гривень. Перечень конкретных предприятий будет утверждаться постановлением  Кабинета Министров. Причем сегодняшний перечень предприятий, финансирование которых предполагается осуществить,  разрабатывался в Министерстве экономики   с   учетом  пожеланий  отраслей  народнохозяйственного комплекса.

 

     Поэтому я повторяю:  в окончательной доработке проекта  могут принять   участие   все   депутаты.   Думаю,   можно  будет  четко предусмотреть,  как  профинансировать  эти  предприятия.  Механизм финансирования   будет   прозрачным,   его   можно   будет   легко проконтролировать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  Валерію Борисовичу Альошину. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні народні депутати! Я хотів би привернути увагу залу до того проекту, який розглядається, і зробити декілька концептуальних зауважень.

 

     Перше. Нещодавно Верховна Рада подолала  вето  Президента  на закон,    який    також    стосувався   фактичного   оподаткування амортизаційних  відрахувань.  Ви  пам'ятаєте  ту  дискусію,   коли Верховна Рада стала на захист інтересів підприємств.

 

     Якщо проаналізувати  цю  законодавчу ініціативу,  то за своєю суттю вона мало чим відрізняється від законопроекту,  підтриманого Верховною Радою.

 

     Зараз пропонується (незалежно від результатів господарювання) 20  відсотків  амортизаційних  відрахувань  державних  підприємств централізувати  в  Державному  бюджеті.  Ціна  цього  питання  для Державного бюджету - 1 мільярд 130 мільйонів  гривень,  і  така  ж сама  ціна  втрат  обігових  коштів  для державних підприємств.  Я думаю,  ми розуміємо,  що в першу чергу це  буде  стосуватися  тих секторів   економіки,   підприємства   яких  внесені  до  переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

 

     Звичайно, ми можемо говорити, що в тих підприємствах так само зношені  основні  фонди,  що  вони  так  само потребують державної підтримки.  У даному разі держава вилучає кошти в цих підприємств, а   це  стосується  й  залізниці,  й  телекому,  й  металургії,  й енергетичного  комплексу.   Тому   економічно   підтримувати   цей законопроект  члени  Комітету  з  питань  фінансів  та банківської діяльності відмовилися. Шляхом опитування ми встановили, що тільки три  члени  комітету,  які  були  присутні  сьогодні на пленарному засіданні,  погодилися  на  підтримку   урядового   законопроекту. Депутати  пояснюють  це тим,  що вони представляють регіони,  які, можливо,  отримають із  централізованих  капітальних  вкладень  ці ресурси;  що  вони  підтримують  розвиток аграрного виробництва та виробництва сільськогосподарської  техніки,  а  на  це  планується витратити половину централізованих амортвідрахувань. Саме цим вони аргументували свою позицію.

 

     Говорити від імені комітету про необхідність прийняття  цього законопроекту  я  не  можу,  тому  що члени комітету з економічних міркувань не поділяють ідеологію цього  законопроекту.  Сама  суть амортизаційних  відрахувань  не дозволяє цього робити.  І Верховна Рада попереднього скликання свідомо прийняла  норму  закону  (саме абзац  другий  пункту 8.3.1),  якою визначалося,  що амортизаційні відрахування вилучатися до бюджету не можуть.

 

     У той же час я  усвідомлюю,  що  попереднє  наше  голосування коштувало  для  дохідної  частини бюджету 1,5 мільярда гривень.  У разі непідтримання цього законопроекту це коштуватиме бюджету ще 1 мільярд 130 мільйонів гривень. І тому ми всі повинні усвідомлювати ще  й  політичний  аспект  прийняття  наших  рішень.  Якщо  ми  не підтримуємо   цей  законопроект,  ми  повинні  йти  на  скорочення видаткової частини бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Борисовичу. Чи є запитання? Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Народний депутат Арабаджи. Наступний - депутат Шушкевич.

 

     Поставте 5 хвилин, будь ласка.

 

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область). Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый Валерий Борисович!  Сегодня утром, когда мы рассматривали проект бюджета  и  я  поднял  "мерседесную" тему,  то,  я  думаю,  Кабинету  Министров  надо  было бы поискать резервы  в  несколько  ином  плане,  вместо  того  чтобы  пытаться отбирать несуществующие средства у тех предприятий, которые Кабмин своим  налоговым  прессом   довел   фактически   до   банкротства. Амортизационные отчисления - это всего лишь запись на бумаге,  это не наличие средств на расчетном счете предприятий. Как вы думаете, при   действующем   механизме  налогового  залога,  при  механизме искусственного банкротства предприятий,  распродажи имущества  (мы видели, как Премьер-министр забирает у предприятий автомобили, все самое ценное) не является ли данный проект закона просто  способом доведения до банкротства тех лакомых кусочков,  которые надо будет потом кому-то приватизировать?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую,  Олександре Сергійовичу, за запитання. Я думаю,  що  проблема  ефективності  використання  тих коштів,  які централізуються  в  бюджеті,  справді  є,   і   ваша   сьогоднішня інформація може оцінюватися по-різному.  Ви мали можливість почути думку міністра фінансів з цього питання,  але  в  даному  разі  ми маємо,  скажемо так,  суто практичний аспект теоретичної проблеми. Чи можуть централізуватися амортизаційні  відрахування?  У  деяких економіках,   в   економіках   централізованого  планування,  таке робилося.  І  це  мені  нагадує   саме   той   принципово   хибний методологічний підхід. Крім того, вирішення цього питання в такому руслі означає,  що уряд  не  погоджується  з  нормами  Закону  про підприємства,  де, власне кажучи, визначено, що незалежно від того чи це підприємство державне  чи  недержавне,  воно  функціонує  як окремий  економічний  організм і розпоряджається своїми коштами на власний розсуд.

 

     А чи це не свідомо спрямоване на те,  щоб погіршити фінансову ситуацію в певних секторах економіки? Я хотів би думати інакше: це спроба сконцентрувати ресурси для спрямування в  ті  сектори,  які потребують сьогодні невідкладної підтримки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Шушкевич.  Наступний - депутат Мироненко.

 

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передать слово депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый  Валерий Борисович!  Вы говорили о концентрации финансовых ресурсов.  Как они используются - это  уже другая  тема.  В  записке  от руки,  подписанной Премьер-министром Пустовойтенко (я надеюсь,  что это рука самого Валерия  Павловича, вряд  ли кто-то другой держал ручку),  записано,  что 50 процентов этих средств направляется на  закупку  сельхозтехники.  Причем  не говорится  какой:  импортной  или отечественного производства.  Не является ли эта записка,  которая  написана  от  руки,  еще  одним методом  политической  взятки  для  того,  чтобы  продавить проект бюджета,  рассчитывая на поддержку руководителя нашего  парламента Александра Николаевича Ткаченко?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  ще  одне  дуже  конкретне запитання, Олександре Сергійовичу.  Я не хотів би давати саме такі  політичні оцінки,  тому що бюджетний процес - це завжди своєрідний торг,  це обстоювання різними фракціями своїх принципових  позицій.  І  якщо уряд  іде на поступки і знаходить спільну позицію з представниками тих чи інших фракцій,  то це результат саме  політичного  процесу, політичних  дискусій і політичної аргументації.  Проте давати таку оцінку - це ваше право.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Мироненко.  Наступний  -депутат Гуцол.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна Республіка Крим). Прошу передать слово Донченко Юрию Григорьевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Фракция   коммунистов.   Уважаемый    Валерий Борисович!  В  прошлом году ми с вами принимали подобный документ, установив  10-процентную  ставку  амортотчислений.  И  тогда  была внесена поправка о том,  что эта ставка распространяется не только на  государственные  предприятия,  а  на  предприятия  всех   форм собственности.

 

     У меня  к  вам такой вопрос.  Если мы сегодня в этот документ внесем поправку,  которой вместо  20-процентной  ставки  установим 10-процентную,  но  распространим  действие  закона на предприятия всех форм собственности,  как это  может  отразиться  на  бюджете? Хватит  ли  этих  средств  для  того,  чтобы  компенсировать такое перераспределение?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Я принципово не погоджуюся з цією схемою і ще більше не погоджуюся з пропозицією поширити норму про вилучення амортизаційних відрахувань на підприємства всіх форм власності.

 

     Минулого року  було  запропоновано  дещо  інше.  Тоді тривала дискусія щодо централізації амортизаційних відрахувань закінчилася зменшенням    того    понижуючого   коефіцієнта,   який   враховує амортизаційні  відрахування  при  визначенні  суми  оподаткованого прибутку.  І  тим закінчилося.  Цим фактично всі підприємства були поставлені в рівні умови.

 

     Я наголошую,  що цей проект є дещо дискримінаційним  стосовно до  державних підприємств,  але вирівнювати становище таким чином, як пропонуєте ви, я не погоджуюся.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція Партії   зелених.  Шановний  Валерію  Борисовичу!  У  мене  є  два маленьких запитання. Якщо можете, дайте відповідь, будь ласка.

 

     Який борг за фінансово-банківськими кредитами по  Україні  за 1998 рік? Це - перше.

 

     І друге  запитання.  Яку фінансову користь зможе мати держава від прийняття цього законопроекту?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Друге  запитання  зрозуміле.  Прийняття   цього законопроекту,  на думку уряду, дасть змогу отримати 1 мільярд 130 мільйонів гривень надходжень до бюджету.

 

     Щодо першого  запитання,  то  я  не  впевнений,  що  я   його правильно зрозумів. Ішлося про державний борг чи інший? Давайте ми з вами з'ясуємо це в робочому порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  На  виступ  для  обговорення  цього  питання записано вісім народних депутатів. Чи є сенс його обговорювати? Є. Скільки часу відведемо для обговорення цього питання? Є пропозиція відвести 15 хвилин. Прошу проголосувати це процедурне питання.

 

     "За" - 97.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народний депутат  Журавський.  Наступний  -  народний депутат Єльяшкевич.

 

     Виставте, будь ласка, 15 хвилин.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Як сказано в Новому Заповіті: "Не будь переможений злом, а зло перемагай добром".

 

     Законопроектом пропонуються   зміни   порядку    використання амортизаційних   відрахувань   державних   підприємств.   Зокрема, пропонується централізувати  в  державному  бюджеті  20  відсотків амортизаційних відрахувань державних підприємств.

 

     Тут є,  звичайно,  аргументи за і є аргументи проти.  Почну з аргументів проти.  Така пропозиція не повною мірою узгоджується  з чинним  законодавством,  зокрема  зі статтею 28 Закону України про підприємства в Україні.  Цією статтею  визначається,  що  "держава забезпечує підприємству незалежно від форм власності рівні правові та  економічні  господарювання".  Якщо  ж   цю   пропозицію   буде реалізовано,  то  державні  підприємства опиняться в значно гірших умовах, ніж підприємства, скажімо, інших форм власності.

 

     Крім того,   централізація   20   відсотків   відрахувань   в Державному   бюджеті   -   це  додатковий  податок  для  державних підприємств,  і про це вже голова  профільного  комітету  говорив. Податок  буде  стягуватися  з  усіх  підприємств.  Кошти,  зібрані внаслідок стягнення цього податку,  надаватимуться тільки  окремим підприємствам.  Це,  знаєте,  як  у лотереї:  всі платять і тільки дехто виграє.  І,  до речі,  хто саме буде отримувати,  - з тексту проекту незрозуміло. Все це аргументи проти.

 

     Але є ще й аргументи за.  Погляньмо на цю проблему і з такого боку.  Майно державних  підприємств  є  об'єктом  права  державної власності.  Власник,  згідно із законодавством, зокрема із Законом України про власність,  самостійно розпоряджається  належним  йому майном.

 

     Державне майно  перебуває в розпорядженні Кабінету Міністрів. Кабінет  Міністрів  вирішив  централізувати  частину  коштів   від амортизації   і   використати  їх  "для  реалізації  заходів  щодо структурної перебудови економіки". Уряд вважає, що так буде краще.

 

     Якщо ми  довіряємо  уряду,  то  тоді   погодьмося   з   такою пропозицією.

 

     Пропоную прийняти  законопроект  у першому читанні.  Але слід передбачити в ньому норму  про  те,  щоб  уряд,  наприклад,  через півроку,  доповів нам,  на що саме використовуються ці кошти, яким підприємствам вони надаються, що на них зроблено, який економічний ефект від використання цих коштів. Бо, як влучно свого часу сказав Арістотель,  - бути справедливим  у  думках  ще  не  означає  бути справедливим на ділі!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єльяшкевич. Наступний - народний депутат Павловський.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!   Сегодня   Председатель Верховной  Рады  попытался  силовым  нажимом,  даже  путем  угрозы лишения заработной  платы  народных  депутатов,  протащить  проект бюджета,  того законопроекта, который мы сейчас рассматриваем, где уже предусмотрена норма,  порочная по своей сути.  Норма,  которая очень  сильно  бьет  по  еще  оставшимся,  так  сказать,  в  живых предприятиям,  по государственным предприятиям.  Норма, которая по своей   сути  ничего  общего  с  целесообразностью,  экономической целесообразностью, не имеет. Потому что амортизационные отчисления

-   это  не  деньги  на  расчетном  счете.  Это  просто  запись  в бухгалтерском учете.  Это то,  что необходимо было бы  предприятию для  того,  чтобы  компенсировать  физический  и  моральный  износ оборудования.

 

     Но мы знаем,  что у предприятий нет средств для  того,  чтобы проводить  нормальную амортизационную политику.  У них нет средств даже,  чтобы платить те налоги,  которые на  сегодня  установлены. Однако  правительство  меньше  всего думает об этом.  Оно думает о том,  как из ять средства у плательщиков налогов,  у  предприятий. Причем изымать средства вне зависимости от того, есть эти средства или нет реально на расчетных счетах  у  предприятий.  Изымать  для того,  чтобы  и  в дальнейшем их неэффективно расходовать на любые траты,  в том числе и на те, о которых говорилось сегодня, которые приняты  опять в секретном режиме,  секретном для граждан Украины. То постановление,  о котором я говорил сегодня  утром,  о  закупке бронированных  автомобилей  "мерседес-600",  не для печати,  как и многие другие постановления...  Так вот,  эти средства берутся как раз у предприятий.

 

     Поэтому я  прошу  отклонить  этот  проект  и  в дальнейшем не давать  Кабинету  Министров  подобной  возможности.  Ибо   сегодня Кабинет  Министров,  манипулируя  якобы  государственными нуждами, пытается обанкротить реально действующие еще предприятия и сделать все  возможное  для  того,  чтобы  получить  ресурсы для кормления аппарата исполнительной власти, чтобы обеспечить кому-то победу на президентских  выборах,  чтобы  существующий  ныне,  к  сожалению, политический режим остался в нашей стране.

 

     Поэтому я еще  раз  и  еще  раз  прошу  уважаемых  коллег  не поддерживать  этот  проект  и  те  проекты,  которые  построены на из ятии финансовых ресурсов у наших предприятий. Мы должны создать условия  для нормального функционирования хозяйствующих суб ектов, и только после этого можно говорить о том,  что у этих предприятий что-то можно отбирать для перераспределения через централизованный государственный бюджет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Павловський.   Наступний   - народний депутат Черняк.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  "Громада".  Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Цей законопроект  якраз  свідчить  про те,  що уряд хоче знайти кошти, тільки не там їх шукає.  Це з одного боку.  З другого  боку,  якщо підтримати уряд, то на наступний рік коштів буде ще менше.

 

     На сьогодні державні підприємства мають ефективність праці на 20 відсотків вищу за приватні підприємства. А ми для них, по суті, додатковий податок запроваджуємо.  До того ж,  якщо ми підтримаємо уряд,  його  пропозицію,  то   порушимо   Конституцію   та   чинне законодавство,  яке  гарантує  підприємствам різних форм власності рівні правові та економічні умови господарювання.  А  взагалі:  де знайти  ці  кошти,  оцей мільярд?  То давайте згадаємо.  Ми з вами проголосували за бюджет. Набрали, помоєму, 289 голосів. А уряд нам дає свій варіант,  де на 10 мільярдів менша дохідна частина.  Отож 10 мільярдів є, тільки треба повернутися до того варіанта бюджету, за який ми проголосували.

 

     Далі. Сьогодні  Михайло Васильович багато говорив про податок на додану вартість, говорив про те, що це податок дуже складний. А я хочу сказати,  що він ще й непотрібний, бо це податок боротьби з надвиробництвом.  А коли в нас немає надвиробництва,  то ми просто нищимо виробництво.

 

     Михайле Васильовичу,  ви розумна людина, і оскільки починаєте займатися систематизацією податків, то спочатку маєте подумати, чи треба  нам  копіювати  тих,  у кого перевиробництво,  і брати їхні податки. У нас має бути своя податкова система, яка розв'язуватиме наші проблеми.

 

     І на завершення. Справді, уряд не там шукає. Треба насамперед обмежити лібералізацію зовнішньоекономічної  діяльності,  зменшити імпорт.  А  то,  бачите,  уряд  каже  нам:  ми  збільшимо на 20-30 мільйонів надходження,  зате збільшимо імпорт.  А я вам таку цифру подам:  кожен  наш  човник,  який стоїть на базарі,  підтримує три робочі місця на заході і нищить,  відповідно,  три робочі місця  в Україні.  Отже,  найголовніше  завдання  уряду - створювати робочі місця в Україні, захищати свій ринок і свого виробника.

 

     А от такий захист,  який сьогодні пропонується, наводить мене на  думку,  що  найлегше  захищати те,  чого немає.  Якщо донищимо виробництво,  тоді його дуже легко буде захищати.  І так виходить, що  й  у  програмі уряду все спрямовано на те,  щоб знищити власне виробництво.

 

     Я думаю, що ми мусимо відхилити цей законопроект, а в бюджеті повернутися до варіанта,  прийнятого Верховною Радою.  І ми можемо конструктивно над ним  працювати,  розглядати  наші  пропозиції  і справді  закласти  підгрунтя для початку стабілізації виробництва. Якщо ж підтримаємо оці пропозиції, то ніколи стабілізації не буде, буде одна деградація.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Черняк.  За  ним  -  депутат Губський.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція Народного руху України.  Це той випадок, коли я не хотів би бути надмірно категоричним. Ситуація складніша, ніж здається на перший погляд.  З одного боку,  коли приймемо  цей законопроект, то це означатиме, що ми дозволяємо урядові влазити в господарську діяльність підприємств.  І це, фактично, є порушенням їхніх законних прав.  Крім того, коли ми вдамося до такого заходу, то постає запитання: яким чином будуть використані ці кошти? Я вже запитував,  чи  є гарантії стосовно того,  що ці кошти буде надано для потреб розвитку підприємств, пріоритетних галузей, на розвиток виробництва,  на  структурну  перебудову.  Тут  є проблема.  Але з другого боку, ми з практики знаємо, що кошти, які підприємство має на амортизаційних рахунках,  не завжди зновутаки використовує саме на амортизацію. І є багато випадків нецільового використання таких коштів.

 

     І, нарешті, таке. Існує проблема, яка всіх нас мучить, тримає за горло.  Це проблема надходжень до бюджету. От уже сьогоднішніми буквально останніми,  після обідньої перерви,  двома голосуваннями ми ставимо уряд на коліна. Ми прийняли закон, яким запроваджується нульова   ставка   податку   на  додану  вартість,  а  це  зменшує надходження до бюджету на 1,5 мільярда гривень. Зараз, я так бачу, до  цього  схиляється сесійний зал,  ми приймемо рішення,  щоб цей закон не був прийнятий.  Це знову 1,1 мільярда гривень.  Отже,  це мінус  2,6  мільярда  гривень з проекту бюджету,  який нам подали. Тепер це зобов'язує уряд вилучити ці кошти й  шукати  нові,  бо  є проблема видатків із бюджету. Тобто це питання нам треба ставити в більш широкому контексті,  всебічно розглядати. І ще раз скажу, що воно   є   дуже   складним,  неоднозначним.  Звичайно,  з  позиції необхідності розвитку підприємств цього робити  не  можна.  Але  з позиції   збільшення  надходжень  до  бюджету  й  централізованого використання цих коштів - це робити треба.

 

     Я просто хочу сказати, що не так однозначно можна голосувати. Особисто в мене, наприклад, одна рука буде тягтися, щоб голосувати проти цього закону,  а друга рука буде хапати її і стримувати  від такої дії. Отаке певне роздвоєння особистості. Але я сподіваюся на те, що наш зал прийме правильне й мудре рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Губський.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Фракція  СДПУ(о).  Ми  сьогодні  зранку  дуже  багато  сперечалися стосовно бюджету.  І насамперед сперечання стосувалися  видаткової частини   бюджету.  Постало  питання,  яким  чином  профінансувати видаткову частину,  передусім соціальні потреби. Тобто на сьогодні одне  з  основних  наших  завдань  - вишукати кошти для наповнення бюджету.

 

     Звичайно, наповнення  бюджету  здійснюється   насамперед   за рахунок  податків.  Але  щоб  виробництво  платило податки,  треба збільшити випуск продукції, тобто розвивати його. Ми знаємо, що на сьогодні  більшість  підприємств  в  Україні збиткова.  За приклад візьмемо агропромислову галузь: збиткових підприємств тут понад 90 відсотків.   А   ми   кажемо,  що  будемо  вилучати  20  відсотків амортизаційних  відрахувань.  Але  ці  відрахування  є  тільки  на папері.   То  ми  будемо  вилучати  те,  чого  немає?  Тобто  якщо підприємство  має  збитки,  то  воно  не   має   коштів.   А   щоб розрахуватися  з  бюджетом,  треба  або  залазити  в борги,  тобто збільшувати  заборгованість,  або  знову-таки  брати  кредити  під високі відсотки. Немає чого вилучати.

 

     Далі. Якщо  навіть  і вилучати щось.  Ми далі читаємо,  що ці кошти будуть спрямовуватися на впровадження  нових  технологій  та оновлення  і реконструкцію підприємств.  Але вже на підставі даних перевірки Державного інноваційного фонду і вивчення цього  питання нашим  Комітетом  з  питань  фінансів  і банківської діяльності ми бачили,   що    і    кошти    Державного    інноваційного    фонду використовувалися,  по-перше,  вкрай неефективно, а по-друге, вони вилучалися просто для фінансування  бюджету.  Тобто  в  нас  немає гарантій   на  сьогодні,  що  навіть  коли  якісь  підприємства  й заплатять,  то  ті  кошти  будуть   використані   згідно   з   тим законодавчим актом, який ми сьогодні приймаємо.

 

     Отже, прийнявши  цей  законопроект,  ми  тим  самим нереально збільшуємо дохідну частину бюджету,  що спричинить брак коштів  на фінансування  соціальних  видатків.  І  тоді  перед урядом постане питання або скоротити видатки,  заплановані нами  в  бюджеті,  або робити емісію,  яка,  можливо, призведе до величезної інфляції. На мою думку,  прийняття цього законопроекту призведе, з одного боку, знову-таки  до  подальшого  пригнічення  нашого  виробництва,  а з другого боку,  будуть записані нереальні надходження  до  бюджету. Ось чому я пропоную відхилити цей законопроект як нереальний.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати,  ми вичерпали час,  який згідно з голосуванням  було  відведено  на  обговорення цього  питання.  Підсумкове  слово має Михайло Васильович Чечетов. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемые народные депутаты! Спасибо большое за конструктивное обсуждение. Действительно, довольно искренне каждым выступающим была высказана своя позиция. Я очень кратко, буквально несколько  тезисов  приведу  в  защиту этого законопроекта.  Может быть,  я  повторюсь,  но  еще  раз  скажу:  да,   возможно,   этот законопроект  и не в полной мере соответствует классической теории рыночной экономики.  Но и ситуация у нас сегодня  не  классическая рыночная.  Нестандартная  ситуация  требует принятия нестандартных решений.

 

     В этом зале очень часто звучал тезис: нужно сконцентрировать  средства на приоритетных направлениях.  Но чтобы сконцентрировать,  их где-то нужно взять.  Как раз  здесь  и предлагается  сконцентрировать средства и направить их на пусковые об екты,  на  пусковые  точки.   В   этой   ситуации   государство действительно  берет  на  себя  смелость  кому-то сказать "да",  а кому-то сказать жесткое "нет". Но другого же выхода нет.

 

     Нам нужно достроить,  в конце концов,  вторую очередь  канала "Днепр-Донбасс". Надо? Надо.

 

     Нужно запустить в серийное производство пассажирские самолеты АН140 на Харьковском  авиационном  заводе  и  АН-170  на  Киевском заводе. Надо? Надо.

 

     Нужно продолжить   и   финансирование   строительства  первой очереди нефтеперевалочного комплекса в Одессе.  Надо? Надо. Но для этого нужны денежные средства.

 

     Здесь говорили  о  том,  что  государство  как  бы  влазит  в хозяйственную  деятельность  предприятий.  Государство   реализует право  собственности.  И  оно  пытается  ту  гарантированную часть амортизационных отчислений,  которая используется не по назначению на    предприятиях,    не    на    обновление   основных   фондов, концентрированно использовать на приоритетных направлениях.

 

     И последнее.  Относительно опасений насчет того, что денежные средства  будут использованы не по назначению,  и это нельзя будет проконтролировать.  Я еще раз повторяю,  вот расписано: 1 миллиард 130 миллионов гривень в разрезе отраслей. Половина этой суммы идет на   приобретение    сельхозтехники.    Это    и    финансирование электроэнергетики, это и введение пусковых об ектов дополнительных мощностей  на  Ровенской  и  Хмельницкой   АЭС,   это   и   черная металлургия,   и   атомная  промышленность.  Расписано  в  разрезе предприятий.  Это все будет утверждено Кабинетом Министров. Вы еще раз  можете  принять  участие  в  окончательном  утверждении этого списка.   Затем   правительство   готово    здесь    ежеквартально отчитываться по направлениям: сколько и какая отрасль, предприятие в   соответствии    с    этой    разбивкой    получили,    сколько профинансировано.

 

     Механизм очень  прозрачный  и  очень простой.  Но я повторяю: решения очень непопулярные.  Но мы  уже  сейчас  находимся  в  той ситуации, когда государство кому-то должно сказать "да", а кому-то должно сказать и жесткое "нет". Другого выхода нет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Перед тим як поставити на  голосування законопроект,  звертаю вашу увагу на ті обставини, що виникли  під  час  обговорення.  Ідеться,  зокрема,  про  думку Комітету з питань фінансів і банківської діяльності,  яку висловив Валерій Борисович Альошин: комітет не підтримує цей законопроект.

 

     Проте я прошу  вас  звернути  увагу  і  на  сьогоднішні  наші рішення.  Зокрема,  стосовно  змін  до Закону про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального  захисту  -  а  це  додатково  387 мільйонів  гривень,  і  щодо  змін до Закону про податок на додану вартість  -  це  2  мільйони   гривень.   Ми   маємо   враховувати збалансованість  обох частин - і дохідної,  і видаткової - бюджету на 1999 рік.

 

     Ставлю на голосування  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень   до   Закону   України   про   оподаткування   прибутку підприємств.  А саме пропонується статтю  22  після  пункту  22.22 доповнити   новим  пунктом  22.23  такого  змісту:  "Амортизаційні відрахування спрямовуються у повному обсязі на впровадження  нових технологій,   оновлення   та   реконструкцію  виробництва.  До  20 відсотків амортизаційних відрахувань  державних  підприємств  може централізуватися  у  Державному  бюджеті  України  для  реалізації заходів щодо структурної перебудови економіки.  Конкретний  розмір централізованих  амортизаційних  відрахувань  визначається Законом України про Державний бюджет України".

 

     І нагадую    про    запевнення    Прем'єрміністра     України Пустовойтенка стосовно того,  що 50 відсотків коштів,  отриманих у разі затвердження нами цього  законопроекту,  буде  спрямовано  на закупівлю   сільськогосподарської   техніки.  Учора  на  засіданні керівників  фракцій  у  Голови  Верховної  Ради  Валерій  Павлович Пустовойтенко   повідомив,   що  ці  кошти  будуть  спрямовані  на закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки.

 

     Я ставлю   на   голосування   пропозицію    прийняти    даний законопроект у першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" - 68.

 

     Із мотивів  голосування  слово  має  народний депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.   Фракція   Компартії   "Союз   Чорнобиль України".   Шановні   колеги,   в   принципі,  наголошую,  ідея  в законопроекті закладена непогана.  Проте вона може бути  здійснена за  однієї  умови - наявності жорсткої,  але справедливої,  чесної виконавчої влади.

 

     І в даному  разі  більшість  депутатів,  як  ви  бачите,  має сумніви стосовно чесності виконавчої влади. Якщо ми закладемо сюди не тільки  державні  підприємства,  а  й  підприємства  всіх  форм власності,  якщо ми закладемо сюди менший відсоток і норму про те, що перелік усіх об'єктів  без  винятку  затверджує  Верховна  Рада України,  то за таку ідею, в принципі, можна було б проголосувати. Тоді усі депутати бачили б,  куди й  скільки  буде  спрямовуватися коштів,  а не влаштовували торг між собою:  "кто ближе - тому дал, кто дальше - тому не дал, кто принес - тому дал" и так далее.

 

     Тому реалізуйте цю ідею,  вносьте її до сесійного залу.  І, я думаю, таку ідею більшість депутатів підтримає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із   мотивів   голосування   -  народний  депутат Юхновський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  депутати!   Я вважаю,  що ми повинні ще раз повернутися до цього проекту закону. Уряд має сказати нам:  надійде стільки-то грошей  -  виділимо  для такого-то  заводу,  ще  надійдуть  гроші - дамо на такий-то завод. Парламент має жорстко контролювати направлення  коштів  на  ті  чи інші  цілі.  Так,  як  сказав депутат Яценко...  Чекати чесності - справа суб'єктивна.  Оскільки ми вводимо податок,  його слід  дуже уважно контролювати.  Нам конче потрібно модернізувати виробництво

- без того ми не виживемо.

 

     Я пропоную повернутися ще раз до  цього  питання,  коли  уряд внесе більш докладні пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати,  ставлю на голосування пропозицію,  яка надійшла від народного  депутата  Яценка,  -  про доопрацювання цього законопроекту і прийняття відповідного рішення наступного тижня.

 

     Хто за  те,  щоб  доручити  Кабінетові  Міністрів   урахувати пропозиції,  які надійшли під час обговорення цього законопроекту, і  повернутися  до  нього  наступного  пленарного   тижня,   прошу проголосувати. Процедурне рішення.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     ______________________

 

     Шановні колеги,  у  нас  залишилося  шість хвилин,  ми можемо розглянути  ще  одне  питання  в  другому  читанні,  я  просив  би поставитися до цього серйозно і погодитися з цим.

 

     Слухається проект  Закону  України  про  патентування  деяких видів  підприємницької  діяльності.  Доповідає  заступник   голови Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності народний депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  142,  Одеська  область).  Шановні  народні   депутати!   Ви пам'ятаєте,  буквально  кілька  днів  тому  ми  це  питання уважно розглядали,  на трибуні тоді був депутат  Терьохін.  Лише  з  двох позицій  ми  не  погодили  своє  рішення.  Тому  я  спинюсь на цих позиціях для того, щоб ми їх чи обговорили, чи просто погодилися з ними.

 

     Було питання  про статтю 3-3,  в якій говориться про вартість торгового  патенту  за   календарний   місяць.   Була   пропозиція встановити  вартість 2,5 тисячі гривень на високооктанові бензини. Була  пропозиція  Комітету  з  питань   фінансів   і   банківської діяльності:  1  тисячу  гривень  - на високооктанові бензини і 400 гривень - на бензин марки А-76.

 

     Після докладних   консультацій   із   Комітетом   з    питань паливно-енергетичного  комплексу  ми зробили підрахунки і погодили всі моменти.  Спільна позиція така:  на  бензини  марки  А-90-А-98 встановити  плату за патент 1 тисячу гривень на місяць за колонку, а на бензини марки А-72-А-80 - 400 гривень на місяць  за  колонку. Це погоджено.

 

     Погоджено й    позицію   про   населені   пункти.   Наскільки зменшується чи збільшується ця ставка залежно від місцезнаходження колонки:  якщо  вона  в  глибинці - менша ставка,  якщо у великому місті чи в області - більша.  Закладена позиція 70 відсотків і  40 відсотків. Це те, що ми обговорювали минулого разу.

 

     Інша неузгоджена позиція була про те,  як і куди зараховувати ці  кошти.  Ми  погодилися  з  пропозицією   депутатів   Кирюшина, Мармазова  і  Насалика,  зробили  запис  про  те,  що  від продажу торгових  патентів  на  здійснення  операцій  з  продажу  бензинів моторних кошти зараховуються на окремий рахунок Державного бюджету в розмірі 75 відсотків,  до бюджетів  місцевого  рівня  за  місцем збору торгового патенту - в розмірі 25 відсотків його вартості.

 

     Вважаю, з  цим  можна погодитися.  Таким чином місцеві органи самоврядування будуть зацікавлені контролювати цю ділянку.  І крім того  наш  комітет нагадує депутатам,  що ми продовжили термін дії закону про джерела фінансування дорожнього фонду,  де розмір збору визначається  від  реалізації.  Тому  немає  потреби приймати інше рішення, можна на рік погодитися з такою пропозицією.

 

     Отже, між комітетами неузгоджених позицій немає. Можна одразу ставити на голосування. Я прошу депутатів підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед  тим  як  поставити  на голосування,  надаю слово  Василю  Васильовичу  Регурецькому,  заступникові   міністра фінансів. Одна хвилина. Будь ласка.

 

 

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! З боку уряду була одна пропозиція,  і я хотів би,  щоб ви її розглянули. Вона, можна сказати, технічного характеру.

 

     У пункті  3  передбачено,  що  патенти  видаватимуть  на одну колонку.  Сьогодні такі технічні можливості,  що одна колонка може мати 4-6 заправних шлангів,  тобто вона матиме потужність,  як 4-6 колонок узятих разом.

 

     Тому ми хотіли б,  щоб  ви  цю  ситуацію  врахували  під  час голосування.   На   яку   одиницю  патент  виділяти:  чи  на  одну заправку-шланг  чи  на  одну  колонку?  Вибачте,  технічно,  може, неправильно назвав...

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Ні,  депутати  зрозуміли,  про що йдеться.  Ми записали:  на одну колонку. Якщо на шланг, то тоді треба знижувати податки,  місячну  плату,  мабуть,  тому  що буде незрозуміло.  Ми підрахували - у нас 5,5 тисячі  заправних  станцій,  у  середньому кожна  -  4  колонки.  Виходить за місяць збиратимемо приблизно 13 мільйонів гривень з усіх колонок.  Звичайно,  крім акцизу, який ми обговорюватимемо в іншому законопроекті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Моісеєнка, і після цього голосуватимемо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского  союза за возрождение СССР.  Вячеслав Михайлович,  я не совсем понял.  Если сегодня литр  бензина  стоит около  1-1,2 гривни,  то получается,  что заправка по 20 литров 40 автомобилей,  то это два часа работы бензоколонки,  не  больше.  И весь месячный доход состоит из налога на этого потребителя. К тому же это дорогостоящие машины,  которые  используют  высокооктановый бензин. Есть ли смысл настолько занижать этот налог?

 

     Я бы  поддержал правительство,  которое предлагает исходить в подсчете не от колонки,  а от  количества  шлангов,  так  как  это автоматически  увеличивает  сбор  с  граждан,  которые  пользуются дорогостоящими автомобилями. Это было бы правильно.

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я не зовсім знаю, які бувають колонки і скільки там шлангів. Я знаю, що, як правило, одна колонка - це один шланг. Але  є  нові  заправні  станції,  такі,  наприклад,   як   поблизу Гідропарку,  там  справді  шість  заправних  пістолетів  на  одній колонці. Ну, різні підходи є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ввімкніть мікрофон народного депутата Насалика. Він зараз відповість.

 

     НАСАЛИК І.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 85,  ІваноФранківська область). Шановні депутати!  Наш комітет уважно  розглянув  цей  проект.  Не потрібно  плутати  колонку  із  автозаправною  станцією.  На такій станції може бути 5 чи  10  колонок.  Плата  за  патент  1  тисяча гривень  пропонується  на  заправну  колонку,  а  не  на  заправну станцію.

 

     Ми розібралися,  з чого ж складається сама ціна на бензин. До цього  бензин  високооктанових  марок коштував за 1 тонну 100 екю. Заправна станція згідно з проектом оплачуватиме 1  тисячу  гривень на  одну  колонку  за  місяць.  Це  дасть змогу насамперед усунути зловживання на митниці,  усунути грунт  для  існування  незаконних спільних  підприємств,  які  взагалі  не  сплачують акцизні збори, спрямувати надходження від патенту безпосередньо в бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!   Таким   чином,   ми з'ясували  всі  обставини і,  як доповів заступник голови комітету Вячеслав Михайлович Сокерчак,  всі поправки враховані. Я правильно зрозумів?

 

     Ставиться на  голосування  законопроект  у  другому читанні з урахуванням  поправок  в  редакції   комітету.   Комітет   просить підтримати.

 

     "За" - 187.

 

     Народний депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Этот законопроект тесно связан с другим законопроектом - об  акцизе.  Поэтому  их  следует рассматривать в комплексе.

 

     Мы вводим  патент,  одновременно  уменьшая  ставки  акцизного сбора на бензин.  Поэтому сегодня надо рассмотреть эти два вопроса в комплексе, затем проголосовать. Тем самым мы сделаем невозможным уход от налогообложения - то,  что происходит сейчас  через  фирму "Бизон"  и так далее,  когда совместными предприятиями без акцизов ввозится  огромное  количество   нефтепродуктов.   Я   просил   бы поддержать этот проект с условием, что следующим шагом мы уменьшим акциз на бензин.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Відповідаю  Олександру Сергійовичу:  відповідно  до  Регламенту  ми  не  можемо  в пакеті розглядати  даний  законопроект.  Хоча  я  згоден,   що   потрібно розглядати  цей  законопроект  і законопроект про внесення змін до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари.  Але послідовно.  Ми зараз приймаємо цей законопроект, а у вівторок внесемо до порядку денного і розглянемо про акциз. Зараз, шановні колеги, у нас уже немає часу.

 

     Я ще   раз   ставлю   на   голосування   пропозицію  прийняти законопроект у другому читанні з урахуванням поправок у  редакції, запропонованій комітетом.

 

     Будь ласка, прошу народних депутатів визначитися.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет просить підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Зрозуміло. Шановні колеги! Таким чином, є пропозиція прийняти процедурне рішення про перенесення на наступний тиждень  прийняття цього  законопроекту  і  того,  про  який говорив народний депутат Єльяшкевич, - про акциз.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  розглянути  їх  разом   і почергово прийняти. Прошу визначитися з цього приводу.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Шановні народні   депутати!  Вечірнє  засідання  оголошується закритим. Нагадую, що відповідно до нашого голосування ми працюємо наступний  тиждень не в округах,  а в пленарному режимі.  Наступне засідання - у  вівторок  о  10  годині.  У  понеділок  відбудеться засідання  керівників фракцій і голів комітетів у Голови Верховної Ради. До побачення.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку