ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  18  л и с т о п а д а  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

    Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості й запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне  засідання Верховної Ради.  Прохання до народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Прошу реєструватися. Увімкніть систему, будь ласка.

 

     Зареєструвалися 284  народні  депутати.   Ранкове   засідання оголошується відкритим (Шум у залі).

 

     По фракціях? Висвітіть по фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи - 94;  НДП - 45 (50 процентів); Рух - 36; "Громада"

-  23  (половина);  зелені   -   9   (менше   половини);   фракція Соціалістичної  партії  -  18;  "Незалежні"  -  7...  А  де  група "Незалежні", Валентино Андріївно? СДПУ(о) - 12 (половина); СелПУ - 80 процентів; ПСПУ - 13; позафракційні - 17 (також половина).

 

     Шановні колеги,  я прошу... Ми в понеділок розглядали питання явки народних депутатів.

 

     Ми з вами вчора домовилися працювати у вівторок до 19 години, сьогодні  працюємо до 14 години.  Я просив би,  щоб у нас сьогодні був продуктивний робочий день. Розминки сьогодні не буде, бо у нас розпочалося  обговорення  чотирьох питань.  Я зараз тільки оголошу запити  народних  депутатів,  і  продовжимо  розгляд  запланованих питань.

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     групи народних  депутатів  (Шушкевич,  Онопенко та інші) - до Президента у зв'язку з невиконанням доручення  Президента  України про   передачу   культової   споруди   в  місті  Чернівцях.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 172.

 

     Голосуємо про направлення.

 

     "За" - 160.

 

     Не приймається.

 

     Баранчика Івана Івановича  -  до  Прем'єрміністра  України  з приводу    зволікання   з   відшкодуванням   коштів   фермерському господарству "Добруник" Тячівського району Закарпатської  області, витрачених  на  будівництво  об'єктів  соціальної сфери.  Я думаю, такий запит можна було б  і  не  направляти  Прем'єр-міністру.  Це потрібно вирішувати в робочому порядку.

 

     Групи депутатів (Кондратенко,  Мішура,  Мармазов, Круценко) - до  Прем'єр-міністра  стосовно  фінансування  української   частки будівництва    Криворізького    гірничозбагачувального   комбінату окислених руд.

 

     Онопенка Василя Васильовича -  до  Прем'єр-міністра  стосовно ситуації,   яка   склалася   в   державній   холдинговій  компанії "Краснодонвугілля", та вжиття заходів щодо усунення порушень.

 

     Гуцола Михайла Васильовича - до Прем'єр-міністра у зв'язку  з відсутністю  відповіді  на  звернення  про надання інформації щодо структури внутрішнього і зовнішнього боргу  України  та  кредитної діяльності банків.

 

     Коновалюка Валерія   Ілліча   -  до  Прем'єрміністра  України стосовно дотримання  державних  гарантій  у  частині  фінансування встановлених пільг педагогічним і медичним працівникам у сільській місцевості.

 

     Пасечної Людмили Яківни - до Прем'єрміністра України стосовно доцільності  внесення  змін  і  доповнень  до  Постанови  Кабінету Міністрів про встановлення норм користування  житлово-комунальними послугами громадянами,  які мають пільги щодо їх оплати,  оскільки вона суперечить Закону про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 217.

 

     Приймається.

 

     Звонаржа Андрія  Юрійовича  -  до  міністра  оборони  України стосовно збереження державного замовлення на  підготовку  офіцерів запасу в Одеському державному морському університеті. Голосуємо.

 

     "За" - 201.

 

     Прийнято.

 

     Марамзіна Федора  Андрійовича  -  до  Генерального  прокурора України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно розкрадання     металопродукції     в     холдинговій     компанії "Луганськтепловоз".

 

     Групи депутатів  (Бондарчук  та  інші)  -   до   Генерального прокурора  стосовно  законності  поліпшення своїх житлових умов та заміни квартири головою Київської міської державної  адміністрації Омельченком.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Прийнято.

 

     Групи депутатів  (Гаврилов  та  інші)  - до голови Рахункової палати стосовно фінансування діяльності  Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини та його апарату.

 

     Я тільки  не  розумію,  до чого тут голова Рахункової палати. Дотримання бюджету - це справа Кабінету Міністрів.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 169.

 

     Прийнято.

 

     Кравченка Миколи  Васильовича  -  до  голови  Служби  безпеки України    стосовно    переліку    товарів   критичного   імпорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  1145  від  27 липня 1998 року.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Прийнято.

 

     ----------

 

 

 

 У порядку інформації. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  доводжу  до  вашого  відома,  що  група народних депутатів  з  метою  об'єднання  зусиль,  спрямованих  на   захист інтересів  чорнобильців:  ліквідаторів,  потерпілих  і  дітей,  що постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,    утворила позафракційну    неформальну    депутатську   групу   "На   захист чорнобильців".  Координатором  групи  обрано  народного   депутата України Яценка.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  розглядаючи  позавчора порядок денний на цей пленарний тиждень,  керівники фракцій і  голови  комітетів  внесли пропозицію   заслухати  Кабінет  Міністрів  з  приводу  того,  які вживаються заходи для надання  допомоги  Закарпатській  області  у ліквідації наслідків стихійного лиха.  Але ми повинні продовжувати розгляд тих чотирьох питань, які обговорювалися вчора. Та, мабуть, було    б    доцільно   надати   15   хвилин   Миколі   Петровичу, віце-прем'єр-міністру України,  щоб він поінформував нас,  а потім приступимо до обговорення.

 

     Немає заперечень? Миколо Петровичу, будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,   віце-прем'єрміністр   України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Стихійне лихо, яке   спіткало   Закарпаття,  якщо  не  враховувати  Чорнобиля,  є найбільшим  і  найстрашнішим.   Внаслідок   паводка,   викликаного сильними  тривалими опадами (максимальний рівень води в річці Тисі досягнув позначки 13 метрів 28 сантиметрів),  4-5  листопада  було підтоплено   118   населених   пунктів,  близько  41000  будинків, зруйновано  1940  будинків,  майже  1300  -  в  аварійному  стані. Відселено  з  підтоплених  територій  21200 чоловік,  зруйновано і пошкоджено 556 кілометрів автошляхів,  32 мости,  пошкоджено  49,2 кілометра водозахисних дамб.

 

     ГОЛОВА. Миколо Петровичу, пробачте.

 

     Шановні колеги!  Депутате  Ємець!  Ну,  сядьте,  будь  ласка, послухайте.  У всіх сильно голова болить,  всі хотіли заслухати цю інформацію,   а   зараз  ніхто  не  слухає.  Навіщо  ми  запросили віце-прем'єра?

 

     Будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Дякую.  Порушено  енергопостачання  у   82 населених пунктах,  без газу залишилося 42, перервано зв'язок у 62 населених пунктах, на чотирьох залізничних перегонах припинено рух транспорту.  Трагедія  завдала великої біди.  Але найбільше горе - людське горе.  На жаль,  трапилося найстрашніше - повінь забрала з життя  14  чоловік.  Одним  словом,  масштаби  стихії  ні з чим не зрівняти.  Ситуація  в  регіоні  вкрай  ускладнилась  і   вимагала невідкладних дій.

 

     У цій  складній ситуації найбільшої поваги заслуговують люди. Вони не розгубились,  виявили терпіння, мужність, зваженість і, за великим  рахунком,  велике почуття відповідальності за свою долю і за долю свого краю.

 

     Президент України  7  листопада  видав  указ,  яким  оголосив Закарпаття зоною надзвичайної екологічної ситуації. Розпорядженням уряду був створений штаб з ліквідації наслідків паводка.  Питання, які  потребують  термінового  вирішення,  щоденно розглядаються на засіданні штабу,  центральними та  місцевими  органами  виконавчої влади даються відповідні доручення, за виконанням яких встановлено жорсткий контроль.

 

     На місці подій почала працювати міжвідомча робоча комісія  на чолі  з  міністром  з питань надзвичайних ситуацій Кальченком.  На другий  день  до  Закарпаття  прибув  Президент   України   Леонід Данилович  Кучма,  де  конкретно  ознайомився  з  обстановкою,  що склалася.

 

     Події в Закарпатті знаходяться в полі зору Верховної Ради.  У роботу  з ліквідації наслідків стихійного лиха включились особовий склад  і  техніка  міністерств  з  питань  надзвичайних  ситуацій, оборони,   внутрішніх   справ,   а   також   Національна  гвардія, прикордонні війська і війська цивільної оборони.  Було  розгорнуто заходи,  пов'язані  з  рятувальними роботами,  переселенням людей, наданням       їм       медичної       допомоги,       проведенням санітарно-епідеміологічних  заходів.  Слід  також зазначити,  що і органами влади  Закарпатської  області,  керівниками  всіх  рівнів робиться   все   можливе   для  організації  ліквідації  наслідків стихійного лиха та допомоги потерпілим.

 

     З резервного фонду Кабінету Міністрів України  на  ліквідацію наслідків  стихії  було виділено 11,2 мільйона гривень.  Пенсійний фонд виділив 14 мільйонів гривень.  Фонд сприяння зайнятості надав допомогу в сумі 2 мільйони гривень.

 

     До області почала інтенсивно надходити гуманітарна допомога з різних регіонів  України  та  з  країн  світового  співтовариства: Угорщини,  Словаччини,  Чехії,  Німеччини,  Франції,  Нідерландів, Росії,  Австрії, Данії, Польщі. Від регіонів України отримано 2154 тонни  продуктів  харчування,  62200 одиниць речового майна,  1375 тонн пальномастильних матеріалів, 8500 тонн будівельних матеріалів та  медичного майна вартістю 163 тисячі гривень.  До Закарпатської області надійшло благодійних  внесків  на  суму  понад  1  мільйон гривень. Люди продовжують надавати допомогу.

 

     З державного  резерву видано санітарногосподарського майна на суму близько 2 мільйонів гривень та розброньовано  майна  на  суму 3,9  мільйона  гривень,  всього  майже  6  мільйонів.  Усі  обсяги допомоги спрямовуються безпосередньо до населення, яке постраждало внаслідок стихії.  Можна сказати, що на даний час питання стосовно зерна,  цукру, олії, молока та інших продуктів харчування повністю вирішено.

 

     На сьогодні   із  пунктів  відселення  повернулися  на  місця постійного проживання 15380 чоловік. Із 556 кілометрів зруйнованих автошляхів  відновлено  509  кілометрів,  Із 32 зруйнованих мостів відновлено 3.  Із  пошкоджених  49  кілометрів  водозахисних  дамб відновлено   2,5   кілометра.  Після  стихії  запрацювали  всі  18 водозаборів, 21 каналізаційна споруда, газопостачання відновлено в 41  населеному  пункті,  не  відновлено  лише  в одному.  Повністю відновлено енергопостачання в усіх селах (воно було  пошкоджено  у 82  селах)  і  зв'язок  (він був пошкоджений у 62 селах).  Частина евакуйованих жителів, а їх - 5800 чоловік, знайшли, так би мовити, дах у своїх родичів,  решта були розселені в санаторіях,  готелях, будинках-інтернатах та інших закладах області.

 

     З метою  недопущення  епідемічних  ускладнень   контролюється якість питної води та харчових продуктів. Захворюваність на гострі кишкові інфекції  не  перевищує  показники,  які  реєструвалися  в допаводковий період.  Медичними працівниками оглянуто 315500 осіб, виявлено 12500 хворих,  госпіталізовано в лікувально-профілактичні заклади  1527  осіб.  Проте  санітарноепідеміологічна обстановка в області  продовжує  залишатися  напруженою:  зберігається  загроза виникнення  інфекційних  захворювань,  збудники  яких  містяться у воді.  Проводиться необхідний комплекс  лікувально-профілактичних, протиепідемічних та санітарно-освітніх заходів.

 

     Уже можна впевнено заявити, що перший натиск стихії подолано, на порядку  денному  постають  роботи,  пов'язані  з  будівництвом житла.  З  цією  метою  Президент  України  доручив  уряду  видати довгострокові  безвідсоткові  кредити.  Забезпечуються   необхідна техніка,    будівельні   матеріали   для   спорудження   будинків. Вирішується  питання  безплатного  забезпечення   дітей   шкільною формою.  Підготовлені  профспілкові,  відомчі  санаторії  та  інші оздоровчі заклади для оздоровлення дітей.  Готується проект  указу Президента  про  дострокове звільнення військовослужбовців дійсної строкової служби,  які народилися в Закарпатті. Це питання знайшло підтримку на засіданні штабу й у керівництва силових відомств.

 

     Як кажуть  у  народі,  біда одна не ходить.  Внаслідок повені активізувалися  зсувні  процеси.  Тільки  у  Воловецькому   районі зафіксовано  155  місць  зсувів.  Найбільш  масштабний зсув у селі Вільхівці Тячівського району - шириною 200-250 метрів та  довжиною 2  кілометри.  Для  вивчення  та  надання  практичної  допомоги  в запобіганні зсувним та карстовим процесам у район лиха  направлено спеціалістів Держкомгеології.

 

     Тепер про   причини  цього  катастрофічного  паводка.  Перша. Потрібно врахувати,  що Закарпаття - це зона  розвиненої  зливової діяльності,  де  протягом  року  не  раз за короткий проміжок часу випадає 100 і більше  міліметрів  опадів,  які  часто  є  причиною формування катастрофічних паводків.

 

     Друга причина - незадовільний стан гідрогосподарських споруд. Це є наслідком як недостатнього фінансування Держводгоспу,  так  і безвідповідальності  органів  місцевої  влади за їх використання і утримання.

 

     І третя.  Втрачено контроль за забудовою територій, прилеглих до  річок.  Будівництво  ведеться  з порушенням норм,  що також на совісті місцевих органів.

 

     На закінчення хочу ще раз підкреслити, що боротьба зі стихією виявила милосердя, співчуття, згуртованість проти біди, гуманізм і взаємопідтримку,  одним  словом,   -   кращі   риси   українського характеру,  незалежно  від політичних,  релігійних поглядів людей. Ліквідація  лиха  засвідчила  і  той  факт,  що   немає   розколу, негараздів  між  владою  і  народом,  якщо є спільна мета,  якщо є бажання робити добрі справи та конкретно діяти в інтересах людей.

 

     Інформуючи вас про біду,  яка спіткала Закарпатський  регіон, хотів   би  звернутися  з  проханням  утриматися  від  невиважених висновків,  непродуманих закидів,  зіставлень,  хто більше зробив. Потрібна  спільна  відповідальна  й напружена робота,  результатом якої стала б значна допомога людям,  котрі потрапили в таке  важке випробування. Хочу зазначити, що уряд співпрацює в цьому питанні з Верховною Радою,  безпосередньо із заступником Голови Медведчуком. Інформація щоденно надходить до Верховної Ради,  і ті,  хто бажає, мають можливість порівнювати її, дивитися, що зроблено вчора і які заходи передбачаються на сьогодні.

 

     А взагалі ситуація, я хотів би сказати, керована, Президентом України та урядом робиться все можливе,  щоб якнайшвидше  подолати наслідки стихії, щоб область увійшла в нормальне русло життя.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Миколо Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Я  хотів  би,  щоб ми внесли такі пропозиції Кабінету Міністрів. Перша. Звернутися до голови обласної ради (я з ним  сьогодні і вчора говорив),  до голів районних і сільських рад Закарпатської області,  щоб  вони  провели  остаточне  обстеження, подали  пропозицію,  а  Національний  банк  і  Ощадбанк  разом  із Кабінетом Міністрів обрахували можливість повернення,  як виняток, проіндексованих заощаджень людям,  які постраждали в Закарпатській області. Щоб ці кошти люди могли використати на облаштування своїх сімей. Якщо ви не заперечуєте, таке доручення ми дамо.

 

     Друга пропозиція.  Потрібно,  я  думаю,  вивчити  питання про безплатне виділення лісоматеріалів і покрівельних матеріалів.  Щоб Кабінет Міністрів разом із Мінекономіки і Мінфіном вирішив питання про надання відповідної допомоги.

 

     І третя.  Доручити  Міністерству  агропромислового  комплексу розробити  план  заходів  для  забезпечення  сільськогосподарських підприємств  технічним   оснащенням,   посівним   матеріалом   для проведення всього комплексу весняних польових робіт 1999 року.

 

     Я просив би підтримати цю пропозицію. Немає заперечень?

 

     Депутат Кравченко. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).  Спасибо,  Александр  Николаевич.  Фракция  коммунистов. Уважаемые коллеги!  В дополнение к вышеназванным я прошу  записать такое предложение. Я сейчас готовлю дополнения к Закону об НДС. Но принятие этого  законопроекта  займет  время,  а  ряд  предприятий готовы  уже  сейчас в счет задолженности по возврату НДС отгрузить стройматериалы,  необходимые Кабинету Министров  для  того,  чтобы закрыть  бреши,  которые  сегодня существуют.  Если примем сегодня такое поручение,  я готов завтра внести в зал  оформленный  проект постановления.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Філіпчук.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины, Всеукраинский союз за возрождение СССР.   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Мы принимаем сейчас нужное и хорошее постановление...

 

     ГОЛОВА. Це не постанова, це доручення.

 

     МОIСЕЄНКО В.М.  Доручення.  Но что касается лесомате-риалов и тому подобного - это требует жесткого контроля. Вы помните, что на заседании совета  фракций  как  раз  шел  разговор  о  том,  чтобы заслушать правительство в связи с возможными злоупотреблениями при устранении последствий  бедствия.  Поэтому  большая  просьба  дать поручение   соответствующим   контролирующим  органам  жестко  это проконтролировать.

 

     ГОЛОВА. Я  тут  маю  сказати,  що  ми  6  листопада  прийняли постанову  і  поклали  право  контролю від імені Верховної Ради на депутата Медведчука  як  на  заступника  Голови,  а  від  Кабінету Міністрів   цей  контроль  здійснює  віце-прем'єр-міністр  України Микола Петрович Білоблоцький.

 

     Депутат Філіпчук. Будь ласка.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Безперечно,  пропозиції Голови Верховної  Ради  щодо довгострокових   кредитів,   використання  резервного  фонду  слід підтримати. Але на перспективу цього буде замало, якщо

 

 ми не  доручимо  бюджетному  комітету Верховної Ради і відповідним структурам уряду запровадити пільговий режим  оподаткування.  Якщо суб'єкти  підприємницької  діяльності отримають можливість податки відправляти не в центр,  а залишати  для  місцевих  потреб,  то  я вважаю,  що  пришвидшиться  і  вирішення  питань  щодо  ліквідації наслідків.  Тому я просив би це питання додати до  того,  що  було сказано.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. До речі, цим питанням уже займається Кабінет Міністрів. Так що ваша пропозиція правильна і слушна.

 

     Депутат Самойленко. Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).  Голова  Української екологічної асоціації "Зелений світ",  фракція  зелених.  Шановний Голово!  Шановні  депутати!  Я  хотів  би привернути вашу увагу до того,  що комітет на  своєму  засіданні  розглянув  ці  питання  і визначив,  що  одна з основних причин,  чому ми все-таки не змогли зупинити цю катастрофу, - відсутність необхідних захисних споруд - дамб,  які  мали  б  захистити  населення від такої повені.  Ще за рішенням країн РЕВ такі споруди побудовані на  угорському  кордоні та на інших. Тому в мене таке прохання: давайте ми ще 20 мільйонів виділимо, можливо, там ще буде уточнення...

 

     ГОЛОВА. Це Кабінет Міністрів вирішить у робочому порядку.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Щоб ми могли всетаки ці  дамби  спорудити  і запобігти цим лихам.  Тому що витрати,  якщо ми не побудуємо дамб, будуть значно більшими, ніж на будівництво цих дамб.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Безперечно,  шановні колеги,  побажань буде  в  цьому залі багато.  Я просив би ці побажання подати в Секретаріат, ми їх сформулюємо,  і за вашим дорученням я  їх  підпишу  і  направлю  в Кабінет   Міністрів.   Кабінет  Міністрів  їх  розгляне  і  прийме відповідне рішення.

 

     За таку пропозицію  прошу  проголосувати.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 230.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     А тепер  переходимо  до  обговорення  питання,  яке  вчора ми розпочали.

 

     Слово від  фракції  Соціалістичної  партії  надається  Морозу Олександру Олександровичу.  Будь ласка. За ним виступатиме депутат Павловський від комітету.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні колеги!  Мусимо чітко уяснити,  чим ми займаємося.  Уряд вдає,  що подав прогнозні показники і реальний проект бюджету.  Президент  в черговий раз перед розглядом проекту бюджету розказує про варіанти розпуску парламенту, зазначивши перед тим, що реального бюджету не вийде, а нереальний він не підпише. А ми -Верховна Рада - гадаємо, чи нам треба реальний бюджет,  чи  такий,  щоб  його  не  підписав Президент  і  щоб  і  далі  бюджетні  кошти  витрачалися,  як кому заманеться.

 

     Давайте подивимося кілька цифр.  Обсяг промислової  продукції на  кінець  нинішнього  року  -  приблизно  80  мільярдів гривень. Прогноз цього показника на наступний рік - приблизно 89 мільярдів. Так  подає уряд.  Очікуваний індекс зростання споживчих цін (цебто індекс інфляції) - 1,178. Індекс реального зростання виробництва - 1,018.

 

     Припустімо, тут  правильні  розрахунки  обсягу  продукції  за підсумками нинішнього року,  індексу інфляції  (індексу  зростання цін).  Виконаємо арифметичну дію,  перемножимо ці показники. Вийде 96 мільярдів гривень,  а не 89, як прогнозує Кабінет Міністрів. Де ще 7 мільярдів? Якщо вони приховуються, то навіщо?

 

     Давайте зробимо  зворотний підрахунок.  Нехай правильною буде цифра 89 та показник інфляції.  Тоді виходить не  зростання  1,018 процента,  а спад 5,8 процента, що, власне, відповідає тенденціям, котрі на сьогодні  встановилися,  і  стратегії  курсу  так  званих реформ.

 

     Очевидно, що   зроблені   таким  чином  розрахунки  Кабінетом Міністрів не варті ламаного гроша. Але ж ці розрахунки покладені в основу проекту бюджету.  Таким чином,  і ціна бюджету очевидна.  І тоді що аналізувати далі,  якщо в основі розрахунків фікція? Вона, до   речі,   готувалася   чималою   армією  службовців.  Чи  варто дивуватися,  що  в  проекті  бюджету   передбачається   збільшення видатків  на  утримання  апарату  Кабінету  Міністрів  майже на 40 процентів,  Адміністрації Президента  -  на  16  процентів,  а  на соціальні витрати видатки скорочуються?

 

     Бюджет усе  більше  перетворюється  на  схему  обслуговування боргів, бо ні на що інше грошей просто не вистачає. Практично весь тягар погашення позик, у тому числі іноземних кредитів під урядові гарантії,  облігацій тощо, несе бюджет. Хоч, пригадується, міністр фінансів  обіцяв,  що  на  обслуговування облігацій бюджетні кошти витрачатися не будуть.  Виходить,  міністр помилився.  I дуже -  з бюджету забрано приблизно 1 мільярд гривень.  Ще 1 мільярд забрано після злощасного указу Президента про акцизи на спиртне.  До речі, чому мовчить прокуратура?  Вже стільки разів про це йдеться,  і це абсолютно доконаний факт:  украдено, повторюю, з бюджету 1 мільярд гривень,   причому  це  більше,  ніж  заборгованість  із  зарплати бюджетникам,  і втроє більше,  ніж  передбачалося  на  компенсацію заощаджень громадян.

 

     Схоже, зважте, що обсяг видатків на обслуговування державного боргу перевищить обсяги фінансування освіти втроє, науки і охорони здоров'я - у 8 разів,  соціального захисту - вдвоє. При цьому уряд у Програмі діяльності Кабінету Міністрів продовжує  згадувати  про забезпечення  гарантованого  рівня  надання  населенню безоплатної медико-санітарної допомоги, пільгове постачання медикаментів тощо. Треба просто схаменутися.  Зайдіть у будьяку лікарню,  тільки не з подарунками під високим патронатом і перед телеоб'єктивами,  а  до тих,  хто  чекає  операції,  потребує лікування і медикаментів,  а коштів на це все не має.

 

     Ми все  чуємо:   скорочується   населення,   бо   це   нібито демографічна  хвиля  від  тієї  війни,  що  минула.  Але ж війна і сьогодні триває,  війна проти власного народу,  безпощадна, тупа і послідовна.

 

     Звернімо увагу:   якщо   минулого  року,  розглядаючи  проект бюджету,  Верховна Рада ще змогла назбирати  коштів  на  погашення боргів  із  зарплати,  хоч  вони  були  розтринькані  у фінансових спекуляціях,  то тепер планується сума,  втроє  менша  необхідної, тобто   борги   ніби  узаконюються,  хоч  у  дефіциті  бюджету  не відображаються.  Цікаво,  кого  тепер  дуримо,  якщо  такі   цифри пропонуються для розгляду?

 

     Я не згадую вже про агонію у сільському господарстві.  Нічого з того,  що  передбачено  в  Бюджетній  резолюції,  в  тому  числі держзамовлення, у проекті не передбачено.

 

     Фракція блоку  Соціалістичної  та  Селянської  партій  (Лівий центр) вважає,  що основну увагу треба приділити дохідній  частині бюджету,  а  уряду  хоч  би  на  фініші  своєї дистанції зайнятися виробництвом.  Це ж стосується,  до речі, і зміни грошовокредитної політики.

 

     Фракція наполягає  на  включенні  в  дохідну  частину бюджету всієї виручки  від  митних  операцій,  позабюджетних  та  відомчих фондів,  надходжень  у  повному обсязі від реалізації 30 мільярдів кубометрів газу як плати за транзит,  виручки від торгівлі зброєю, відсторонивши  від неї недержавні структури,  доходів від торгівлі горілкою,  вином,  цигарками,  встановивши монополію  на  ці  види операцій.  Є багато інших резервів.  Лише перелічене разом складає ще одну дохідну частину бюджету, а це означає його бездефіцитність з усіма наслідками.

 

     Крім того,   пропонуємо  у  бюджеті  передбачити  видатки  на заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам культури на місцях. Тоді буде однаковий підхід держави до цієї категорії населення.

 

     Ще раз  наголошую  на  темі  про розпоряджання газом і нафтою власного виробництва (окремо я дам для стенограми, щоб це було).

 

     І, зрештою, все це означає зміну політики. А змінити її можна тільки відповідним чином. Президент зазначив правильно, виступаючи 10  лютого  на   нараді   підприємців,   що   економічні   реформи здійснюються методом революційного тиску, коли не залишається часу на роздуми,  що,  природно,  не зовсім іде на користь. Українською мовою це говорять так: що швидко робиться, то сліпим родиться. Ось у чому причина всього  того,  що  є.  І  проект  бюджету,  й  інші документи,   схоже,   повинні   слугувати   лише   одному  -  бути інструментом досягнення мети,  поставленої у  тому  курсі  реформ, який призвів до такого стану (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я просив би говорити про бюджет,  а потім - про все інше.  Ми розглядаємо чотири документи,  а не  дії Президента. Я просив по суті вести розмову.

 

     Депутат Павловський.  Будь ласка.  За ним виступатиме депутат Трофименко від "Громади".

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановний  Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги!  Я поставив собі за мету  за п'ять   хвилин   розглянути   глобальні   причини  -  чому  ж  так відбувається?  Ось у мене в руках  усі  ці  документи  -  Програма діяльності   Кабінету   Міністрів,   проект   Основних  параметрів економічного і соціального розвитку України на  1999  рік,  проект Державного бюджету.  І я ставлю запитання:  чи пов'язані між собою ці документи?  І чи сприяють вони досягненню тієї правильної мети, яка  записана  на  самому  початку  Програми  діяльності  Кабінету Міністрів?  Я доходжу висновку,  що вони не пов'язані між собою  і досягнення цієї мети вони не забезпечать.  Більше того: чи уряд не розумів,  коли  робив  розрахунки,  чи,   може,   спеціально   так зроблено...  Зверніть  увагу.  Дивимося проект Основних параметрів економічного і соціального розвитку України.  Ніби все  нормально, цифра  справна,  навіть  є  зростання,  якщо  рахувати  в гривнях. Валовий внутрішній продукт:  1997 рік - 92,  5  мільярда  гривень; 1998  рік  -  101,9;  на  1999  рік  прогнозується  117,5 мільярда гривень.  Ніби й є зростання.  А коли ми поділимо  на  відповідний курс  гривні,  який  тут  же  записано,  то  матимемо  відповідний доларовий еквівалент:  49 мільярдів доларів,  40,7 і,  нарешті,  в середньому  30  мільярдів  доларів.  Тобто  не  зростання  на  1,5 відсотка, як написано тут, а падіння майже на 30 відсотків! Такого падіння  внутрішнього  валового  продукту  за  цей період ми ще не мали,  тобто   це   -катастрофічне   падіння!   І   цей   висновок підкріплюється й іншими цифрами.

 

     Якщо за  методикою порахувати середню зарплату в доларах,  то матимемо: 1997 рік - 83,9 долара, 1998 рік - 69 і на наступний рік

-  близько 50 доларів.  Знову-таки падіння!  І безробіття зростає, тобто виходить,  що  ніякої  турботи  про  свій  народ,  про  своє виробництво немає.

 

     Якщо ми подивимося Програму діяльності Кабінету Міністрів, то слово "захист" там є,  але захист конкуренції, і більше нічого. То що  ж  це  за  мета?  Я хочу зрозуміти,  чому так відбувається.  І доходжу такого висновку,  що наш  уряд  не  зважає  на  економічну науку. Ну добре, не реагуйте на рекомендації своїх учених. Але ж в Європі була утворена група "Адженда", до складу якої і від України увійшов  академік  Чумаченко.  Вони  звернули увагу на тупиковість програми Міжнародного валютного  фонду.  Уряд  не  звернув  уваги. Лауреати  Нобелівської  премії пишуть,  що не можна так діяти.  Не звертають уваги!  І врешті-решт уже  керівник  іноземних  радників Джефрі Сакс недавно написав,  що це тупиковий варіант.  Міжнародна фінансова криза це підтвердила!  Більше того,  Джефрі Сакс розкрив ще один секрет: виявляється, Міжнародний валютний фонд змовляється з урядами цих країн для боротьби зі своїми парламентами. Тепер нам зрозуміло,  звідки  витоки  оцієї боротьби,  незважаючи на те,  що керівництво Верховної Ради робить усе можливе для співпраці.

 

     Так ось,  якщо подивитися програму діяльності уряду,  то і на початку,   і,  до  речі,  в  кінці  є  правильні  заходи,  в  яких відображено,  що в Україні є технології.  Але в середині  програми йдеться   про  лібералізацію,  є  наполягання  на  виконанні  умов Міжнародного валютного фонду,  що руйнує оте здорове,  що є в  цій програмі.

 

     Що ж  нам  робити?  А  вихід  простий,  і  фракція  "Громада" пропонує:  проект бюджету уряду не повертати, бо вони не спроможні його  зробити,  а залишити його у Верховній Раді на повторне перше читання і доопрацювати його так,  як потрібно. Програму діяльності Кабінету  Міністрів відхилити як таку,  що не відповідає інтересам народу і держави.  Ну,  і відповідно  проект  Основних  параметрів економічного  і соціального розвитку - це вже наслідок - теж треба направити на доопрацювання.

 

     Далі. Пропоную  врахувати  мій  законопроект.  Я  знаходжу  6 мільярдів гривень додатково,  які вкладаються в освіту,  науку,  є змога повертати людям заощадження.  Тільки треба думати  про  свій народ. Усі гроші лежать на поверхні. Почитайте, там усе є.

 

     Ви бачите,  що уряд не має стратегії і не бачить,  що робити. Тому нам треба повернутися до питання  про  засади  внутрішньої  і зовнішньої   політики,  про  засади  національних  інтересів,  які розроблені мною  разом  із  Павлом  Івановичем  Лазаренком.  Треба поставити в рамки і уряд, і Президента, і тоді ми будемо працювати не на Міжнародний валютний фонд, а на нашу державу.

 

     І, нарешті,  нам треба негайно  в  другому  читанні  прийняти закон про межу малозабезпеченості з поіменним голосуванням.  Бо ми ніби збільшили межу,  але насправді ми її не збільшили,  а  тільки зберегли ту, що є.

 

     Думаю, ми повинні діяти рішуче, відкинути вимоги Міжнародного валютного фонду і амбіції тієї частини владної еліти, яка не думає про  свій  народ.  Давайте  вперше зробимо нормальний бюджет,  щоб справді започаткувати економічне зростання в нашій державі.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  "Громада"  слово надається депутату Кириленку. За ним виступатиме депутат Чиж від комітету.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (виборчий округ 36,  Дніпропетровська область).  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні  колеги  і  члени  уряду!  Як би нам усім не хотілося бути оптимістами,  але все ж цілком зрозуміло,  що наступний  бюджетний рік буде надзвичайно складним і,  мабуть, найтяжчим за всю новітню історію України.  Ситуація буде ускладнюватися не лише  глобальною світовою   економічною  та  фінансовою  кризою,  а  й  внутрішніми негативними чинниками.

 

     На 1999 рік,  напевне,  перейдуть стара податкова  ідеологія, безсила грошовокредитна політика,  хронічні неплатежі,  прихований дефіцит бюджету,  бартеризація та тінізація економіки,  невирішені резонансні шахтарські проблеми та багато іншого.

 

     Тож усім   сьогодні   зрозуміло,  що  тільки  порозуміння  та співпраця законодавчої і виконавчої гілок влади зможуть  допомогти втримати   ситуацію.   А  щоб  наступний  рік  не  був  безнадійно втраченим,  його  зміст  треба  максимально  наповнити  принципово новими підходами,  забезпечити відповідними законами, про що вже і вчора, і сьогодні говорили.

 

     Наші пропозиції стосовно  молоді  і  молодіжної  політики.  З молодіжним активом останнім часом зустрічалися всі, і всі обіцяли. Але  порівняно  з  бюджетом  на  1998  рік  ставлення  до   молоді погіршилося  втроє.  Так,  на  наступний  рік  скоротився  перелік розпорядників бюджетних коштів,  і це скорочення  торкнулося  лише молодіжних  організацій.  Інші 32 громадських об'єднання як були в бюджеті,  так  і  залишилися.  Молодіжної  організації  -  жодної. Фінансування   молодіжних   програм   тільки   50   всеукраїнських молодіжних організацій з мізерної суми - 12  мільйонів  гривень  у цьому  році  скоротилося  до  смішної  суми - 4 мільйони гривень у наступному.

 

     Абсолютно жахлива картина з кредитуванням  будівництва  житла для молодих сімей, яких на черзі в Україні - 800 тисяч. Так ось на сьогодні організації МЖК мають 85 об'єктів із ступенем  готовності понад  80  відсотків.  Це 571 тисяча квадратних метрів житла для 8 тисяч молодих сімей,  яке вже майже готове. Коштів треба небагато, але заплановано - нуль, вперше в історії. Один рік не дамо туди ні копійки,  то в 2000 році вже можна не давати нічого, бо там нічого живого  не  залишиться.  І плакали понад півмільярда вже вкладених державою коштів. Хто потім відповідатиме?

 

     Зважаючи на це,  ми внесли свої чіткі пропозиції і Мінфіну, і бюджетному   комітету   і  сподіваємося  на  розуміння  й  реальну підтримку. Це перше.

 

     Друге. Тиждень тому  на  парламентських  слуханнях  з  питань фізичної  культури  і  спорту  за участю представників Ради Європи найактивніше обговорювалася проблема,  що в нашій державі зроблено пріоритет  на  купівлю  здоров'я,  а не на його зміцнення.  Про це свідчать і показники проекту Державного бюджету на  1999  рік.  На охорону  здоров'я планується виділити 11,6 відсотка всіх видатків, і при цьому сума вважається явно недостатньою. І це правильно. Але чиї дорогі ліки і обладнання? Якого товаровиробника ми підтримуємо за рахунок хворої нації?  А от на профілактику захворювань,  тобто на  фізичну культуру і спорт,  передбачається всього 0,4 відсотка, або в 30 разів менше.  Знову нація буде працювати, образно кажучи, на  аптеку.  У  світі  співвідношення  між цими показниками зовсім інше.  А ми дивуємося,  чому там заповнені  спортивні  майданчики, тренажерні зали й пусті лікарні. У нас навпаки. Бо доскорочувалися до  того,  що  немає  тренерів,  спортінструкторів,  та  й   уроки фізичного  виховання в школах,  якщо вони ще є,  примітивні.  А де наші провідні спортсмени і тренери?  А  як  будемо  готуватися  до Олімпіади 2000 року?

 

     Щоб не  втратити останнє,  що в нас тут є,  уряду,  Верховній Раді  треба  терміново  визначитися  щодо   проблем   фінансування професійного  спорту  та  спорту  вищих  досягнень,  а  також щодо механізму залучення  позабюджетних  коштів  на  розвиток  фізичної культури і спорту.

 

     І ще  про  одну  цікаву  і  перспективну  галузь  не можна не сказати - про туризм. У багатьох країнах уже давно збагнули, що це величезні  гроші,  у  тому  числі й для бюджету.  Судіть самі.  10 мільйонів наших громадян щорічно виїжджають за кордон із  поміткою в анкеті "Туризм". Вартість путівки - 500 доларів, ще плюс мінімум 500  доларів  на  сувеніри,  отож  10  мільярдів  доларів  щорічно вивозяться з України. І це щонайменше, бо "човники" везуть суми на кілька порядків більші.  За останні п'ять років  з  України  таким чином  вивезено  понад  50  мільярдів доларів живих коштів.  Чи не завелика це розкіш для нас за такої ситуації?

 

     Ми внесли дві пропозиції.  Перша. Шановні податківці! Давайте переглянемо  поняття  експорту-імпорту в галузі туризму.  Тут воно специфічне і має трактуватися інакше.  У відповідь  -  ще  більший тиск.  У результаті 90 відсотків туристичних фірм працюють в тіні, перекачуючи колосальні кошти за кордон.

 

     Друга. На  рекламу  держави,  наприклад,  Туреччина  витрачає щорічно    десятки    мільйонів    доларів.    Ми    запропонували всьогона-всього  1,5  мільйона  гривень,   заплановано   -   нуль. Коментарі,  як  кажуть,  зайві.  Зрозуміло лише одне:  у 1999 році чергові 10 мільярдів доларів поїдуть з України до  Босфору.  А  ми будемо бідкатися:  де ж наш внутрішній інвестор?  А він там,  де й сьогодні,  на базарах у Стамбулі й Афінах,  в Халебі і Дубаї.  Ось чому ми наполягаємо на наших пропозиціях і на нових підходах.  Без них не можна йти в XXI століття. До співпраці наш комітет готовий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету слово має народний депутат  Чиж.  За ним від фракції виступатиме депутат Матвієнко.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Фракція "Лівий центр".  Шановні колеги! Ідеологія цього проекту бюджету - це боротьба з дефіцитом карликового  і  липового бюджету.  Бюджет абсолютно віртуальний,  зі світу нереального. Наш міністр фінансів Мітюков дуже схожий на Руслану Писанку  за  всіма параметрами й так само з екрана не злазить.

 

     Але якщо  так  добре  працюють  економічні відомства,  у тому числі й Міністерство фінансів,  то чому з кожним роком так  погано економіці й соціальній сфері? Я проілюструю це на одному прикладі.

 

     Катастрофа буває не тільки глобального, природного характеру, як у  Закарпатті.  Катастрофа  буває  рукотворна,  економічна.  На Деражнянському    цукровому    заводішеститисячнику,    який   був побудований для того,  щоб розвивалося  виробництво  цукру,  цього року не задимилися труби.  На всі мої звертання,  застереження, що катастрофа  насувається  на  п'ятитисячне  містечко,  що   районна лікарня,  дитячі  садки,  житловий  масив  не  опалюються  і треба негайно вирішити ці питання,  - нуль  емоцій.  Хоч  є  спеціальний фонд.  Я давав телеграми Президенту, Прем'єр-міністру, зв'язувався з Горбуліним,  казав,  що люди перекриють дороги,  - нуль  емоцій. Десять   днів   пролежав  у  Прем'єр-міністра  на  підписі  проект розпорядження,  що це  надзвичайна  ситуація,  -  нуль  емоцій.  У неділю,  15-го числа,  люди перекрили залізницю.  Дев'ять годин не рухався залізничний транспорт,  у тому числі  потяги  міжнародного сполучення.

 

     Тоді в мене запитання: що це за держава, що це за уряд, що це за фінансово-економічні відомства і що  це  за  бюджети  такі,  що доводять до такої катастрофи?

 

     Що ми   бачимо  в  основі  цієї  економічної  політики  і  що закладається в бюджет?  Те,  що  й  раніше.  Жорсткішає  монетарна політика - політика прогресуючого вилучення з обігу грошової маси, оголошеної  начебто  зайвою.  Скорочення  обсягу  грошей  в  обігу вважається своєрідною панацеєю,  яка має приборкати інфляцію.  Тим часом,  коли тут стояв пан Ющенко,  він не сказав головного - чому доларова  маса  перехльостує  і  є  завжди джерелом нестабільності української гривні?  Та тому,  що долар заповнює ту нішу,  де наша гривня  відсутня.  І  треба  йти на емісію,  і треба дуже серйозно поставитися до цього. Емісія може зірвати ціну тільки тоді, коли є стабільні  співвідносні  параметри,  коли  грошова маса відповідає валовому внутрішньому продукту.  У нас грошова маса  у  три  чи  в чотири  рази  менша  від  валового  внутрішнього  продукту.  У нас головна  проблема  -  навіть  не  серйозні  питання,  пов'язані  з податковою   системою,  а  брак  обігових  коштів.  І  тому  треба кардинально  міняти  монетарну  політику,  а  таких   монетаристів зсаджувати з державного воза.

 

     Я хотів  би зупинитися ще на кількох дуже серйозних моментах. У проекті бюджету, поданому урядом, не враховано нагальних проблем регіонів.  Я не буду в глобальному масштабі аналізувати,  скажімо, Хмельницьку область,  яка опинилася в дуже складному становищі, бо не  отримує  дотації,  яку  передбачено,  хоч сама область виконує податкові зобов'язання перед бюджетом,  які  передбачені.  Але  як можна  йти  в новий бюджетний рік,  коли на капітальне будівництво закладено  нуль?   Для   Хмельниччини   це   катастрофа,   бо   на Чернелівському  водогоні  постійно аварії,  і треба гроші вкласти, законсервувати будівництво,  яке має високий  ступінь  готовності, інакше воно зруйнується. Це мінімум 15 мільйонів гривень.

 

     Система захисту   земельних   ресурсів.   Ми   зверталися  до Держкомзему,  є  відповідь  фахівців:  із  4   мільйонів   гривень практично нічого не профінансовано. Ми що, хочемо втратити взагалі весь ресурс і весь потенціал нашої держави?

 

     З усіх точок зору,  яку не візьми, цей проект не може тягнути навіть на назву "бюджет".

 

     Хоча б такий факт: 650 гривень в розрахунку на душу населення

- уся дохідна частина зведеного бюджету - 650 гривень  на  охорону здоров'я,  на культуру, на освіту, на науку. Це багато чи мало? Чи це є вже елементом просто  розпаду  й  повної  руйнації?  Хіба  ми можемо піти на те?

 

     Або візьмімо  370  мільйонів гривень,  передбачених у бюджеті 1998 року. Ні копійки не повернули із заощаджень громадян. У цьому році  уряд  пропонує  тільки  140  мільйонів.  То  якщо  ми по 200 мільйонів гривень будемо повертати,  на це піде 600 років!  А  140 мільйонів,  то це що, 680 років? Люди добрі! Якщо ми парламент, то ми повинні покласти цьому край.

 

     І кілька  слів  про  засоби  масової  інформації.  Вони   теж упосліджені в цьому проекті бюджету,  як і вся культура,  як і вся духовність.  Але  те,  що  статті,  за  якими  має   фінансуватися Держтелерадіо  як конституційний орган,  віднесені до Міністерства інформації,  - цього не можна допустити.  Тим більше що  Президент ніби вже привів це у відповідність. І те, що ми побачили сьогодні,

- заміна голови Національної телекомпанії Княжицького на Кулика  - це ще одна ілюстрація,  що і бюджет пишеться, і кошти приховуються для того, щоб уся система відпрацювала на конкретного кандидата на наступних виборах. Цей політичний аспект ми теж повинні бачити.

 

     Я категорично проти такого бюджету.  Думаю,  народні депутати не підтримають цей проект, і це буде правильно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  НДП   слово   надається   народному депутату   України  Матвієнку.  Підготуватися  народному  депутату Кінаху.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  17, Вінницька область).  Шановний Адаме Івановичу! Шановні члени уряду!  Шановні  колеги!  Дозвольте  висловити загальні зауваження фракції Народно-демократичної партії стосовно основного  документа

- проекту Державного бюджету.

 

     Відразу зазначу,  що  цей документ у такому вигляді,  в якому він запропонований,  фракція Народно-демократичної партії не  може підтримати  і  вважає,  що  він потребує серйозного доопрацювання. Доопрацювання та узгодження потребують відповідно проекти Основних параметрів   економічного   та  соціального  розвитку  України  та Основних  засад  грошово-кредитної  політики,  на  підставі   яких здійснено розрахунки бюджету.

 

     Зобов'язання з  доопрацювання  проекту  бюджету  має взяти на себе і Верховна Рада  України,  і  уряд,  оскільки  низька  якість поданого проекту - це наша з вами обопільна вина.  Чомусь сьогодні це замовчується.  Згадаймо,  скільки законів,  проекти  яких  були внесені,  ми не прийняли. Скільки проектів у нас на розгляді, і ці закони будуть,  очевидно,  основою іншого бюджету. На жаль, про це ми сьогодні говоримо мало.

 

     Вимога часу   -   спільно   й  відповідально  поставитися  до головного документа року,  а не демонструвати зверхність і  шукати крайнього.  Наше завдання - вимагати від уряду,  безперечно, більш ретельного і детального підходу.  Але не менше й наше  завдання  - створити   законодавчу  базу  й  відмовитися  від  окозамилювання, запропонувати реальний бюджет та реальні правила його виконання та контролю.

 

     Вимушений констатувати:  поданий проект,  тим більше міфічні, надзвичайно  далекі  від  життя  так  звані  альтернативи   такого реалістичного  підходу  не  демонструють.  Для  прикладу  візьмімо розрахунки головного, на наш погляд, показника, який формує бюджет

- валового внутрішнього продукту.  Передбачається його збільшення. На нашу думку,  ці розрахунки є сумнівними. Судячи з усього, цього збільшення не буде,  а тому головною метою цього документа повинно бути збереження хоча б економічної стабільності. Загрози у вигляді нереальних  обіцянок,  для  виконання яких уряд повинен переходити небезпечну  межу   -   додушувати   економіку   шляхом   посилення податкового  пресу  та іншими репресивними діями,  ми допустити не можемо.

 

     У чому полягають ці нереальні обіцянки? Візьмімо для прикладу запланований  позитивний  торговий  баланс у металургійній галузі, який покладений в основу розрахунків.  Він передбачається  в  1999 році в обсязі 5 мільярдів 100 мільйонів гривень. Це в той час коли в  1997  році  він  становив  3,5  мільярда.  Очевидно,  в  умовах фінансової  кризи та зменшення попиту на ринку металу це нереальна цифра.

 

     Подивімося на  доходи.  Уряд  закладає  їх  у  розмірі   22,4 мільярда гривень.  Водночас Міністерство фінансів прогнозує доходи в 1998 році лише в розмірі 15 мільярдів гривень.  Отже,  беручи до уваги  інфляційний  фактор  та  всі обставини можливого збільшення надходжень у результаті зміни  податкового  законодавства,  ми  не можемо розраховувати на доходи, більші ніж 18 мільярдів гривень. А якщо розраховувати, то треба збільшити податковий прес, проти чого всі ми виступали. Ось реальна цифра.

 

     Тепер подивімося   на  видатки.  За  необхідності  дотримання мінімального розміру дефіциту бюджету в 1999 році, видатки бюджету повинні відповідати рівню доходів. Відповідно витрати в розмірі 23 мільярдів гривень є неприпустимим  рівнем.  Зокрема,  фінансування промисловості  та  енергетики  в розмірі 9 відсотків від суми всіх видатків - неприпустима розкіш для українського бюджету 1999 року, в   якому  майже  ті  ж  9  відсотків  запропоновано  виділити  на соціальний  захист  населення.  І  в  цьому  ж  кризовому  бюджеті передбачається   вдвоє   збільшити   видатки  на  реструктуризацію вугільної промисловості та майже втроє - на будівництво.

 

     Нам незрозуміло,  чому в проекті кризового бюджету,  в  якому зменшено  видатки  на  соціальну  сферу,  заплановано  5 мільярдів гривень некритичних витрат.  Разом із тим не менший подив викликає цифра  витрат на виплату заробітної плати - 3,54 мільярда гривень. У  бюджеті  цього  року  видатки  на  виплату   заробітної   плати становлять  4,4  мільярда  гривень.  Якщо  проіндексувати  цю суму відповідно до коефіцієнта  інфляції,  то  в  1999  році  вона  має становити 5,1 мільярда гривень.

 

     Ми підтримуємо  скорочення  фінансування  державного  апарату через адміністративну  реформу,  проте  не  можемо  погодитися  зі скороченням  фінансування  на охорону здоров'я,  освіту.  Потрібно шукати кошти лише в економії та економіці.

 

     Що ми пропонуємо?  Ми маємо прийняти реальний бюджет, в якому були б реальні цифри доходів,  мінімальний дефіцит для запобігання фінансовій  кризі  в  наступному  році,  жорсткий   перелік   лише найнеобхідніших витрат,  котрий відповідав би наявним ресурсам. Ми не  можемо  сьогодні  піти  на  покриття  дефіциту  бюджету  через інфляцію  і  не  маємо  права  записати  її  на  рівні  більш як 2 відсотки.

 

     І останнє.  Тут було багато посилань на  те,  що  робиться  в Росії.   Я  звертаюся  до  всіх  депутатів.  Російський  парламент розглядає зараз проект свого бюджету, і в парламенті зрозуміли, що лише справді реальний,  надзвичайно економний у видатковій частині бюджет може вивести  Росію  з  кризи.  На  цьому  об'єдналися  всі фракції - і ліві, і праві.

 

     Я закликаю  всіх  нас  доопрацювати  разом  з  урядом  проект бюджету,  зробити  його  реальним.  Не  йти  шляхом  популізму,  а подивитися,  що  ми  справді  можемо профінансувати,  і добитися в такий спосіб оздоровлення економіки й  усієї  соціальноекономічної ситуації в державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Нам потрібно визначитися з одного питання.  Пригадуєте,  учора,  коли йшла  мова  про  чорнобильські питання,   ми  домовилися,  що  коли  будемо  обговорювати  проект бюджету,  визначимося в залі  щодо  надання  слова  представникові чорнобильських організацій.

 

     Надійшла пропозиція    надати    слово   від   чорнобильських організацій президентові Союзу "Чорнобиль України" Андрєєву. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 145.

 

     Шановні колеги!   Є  пропозиція  проголосувати  в  поіменному режимі. Прошу визначитися.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.  Шановні колеги,  ще раз повторюю: ми маємо визначитися   щодо   вчорашньої  домовленості  про  надання  слова представнику чорнобильських організацій. Будь ласка.

 

     Голосування поіменне.

 

     "За" - 210.

 

     Будь ласка, по фракціях. За: комуністи - 110 із 115;  НДП - 21 із 52;  Рух - 2 із 18; "Громада" - 19 із 36; зелені - 3 із 12;  Соцпартія - 15 із 21;  "Незалежні" - 5  із  15; соціал-демократи  (об'єднані)  -  11  із  19;  селяни  -  7 із 13; прогресивні соціалісти - 11 із 13; позафракційні - 6 із 18.

 

     Шановні колеги!  Я думаю,  ми набагато більше витратимо часу, визначаючись   із   цього  питання,  ніж  якщо  надамо  можливість виступити представнику тих,  хто стоїть там сьогодні на вітрі,  на морозі,  прийшовши із своїми болем і проблемами. Я дуже прошу вас, давайте підтримаємо.

 

     Будь ласка. Голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 228.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Від комітету слово має народний депутат Кінах.  Підготуватися Андрєєву Юрію Борисовичу.

 

     КІНАХ А.К.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 128,  Миколаївська  область). Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены правительства! Проект Государственного  бюджета  на  1999  год  формируется  в  условиях обострения   системного   социально-экономического  и  финансового кризиса в Украине.  Главные причины этого кризиса в первую очередь внутренние.  Это  стремительный  рост  кредиторской  задолженности предприятий,  которая  в  настоящее  время  приближается   к   120 миллиардам   гривень,   что  превышает  размер  годового  валового внутреннего продукта  Украины.  Это  по-прежнему  высокая  учетная ставка   Национального   банка  Украины  -  82  процента,  которая практически  изолировала  реальный  сектор  экономики  Украины  от денежно-кредитных  ресурсов.  Это  рост  недоимки  по  платежам  в сводный бюджет Украины,  которая на начало  ноября  составила  9,2 миллиарда гривень.  И, к сожалению, это резко ухудшающиеся в целом финансовые  показатели  предприятий  всех  форм  собственности   и отраслей  экономики  Украины.  В АПК на конец года,  по прогнозам, порядка  97  процентов  всех  предприятий  будут   банкротами,   в промышленности - до 60 процентов.

 

     Заложено ли  решение  этих  проблем,  в  том  числе с помощью экономических и финансовых,  налоговых механизмов,  как в  проекте Государственного   бюджета,  так  и  в  основах  денежно-кредитной политики на 1999 год? К сожалению, ответ отрицательный.

 

     Более того,  а это особенно  проявилось  в  последнее  время, исполнительная  власть  усиливает  фискально-силовое  давление  на суб екты хозяйствования  в  Украине,  начиная  с  введения  оплаты налога  на  добавленную  стоимость  по  факту отгрузки продукции и заканчивая попыткой  в  незаконном  порядке  из ять  30  процентов амортизационных  отчислений в счет понижающего коэффициента задним числом  с  1  января  1998  года  вне  зависимости  от  финансовых результатов  деятельности предприятий.  И как реакция экономики на эти меры - только за октябрь этого года недоимка в сводный  бюджет Украины выросла почти на 900 миллионов гривень.

 

     Анализируя базу,     на     которой     формируется    проект Государственного бюджета (в первую очередь налоговую систему), мы, к  сожалению,  видим продолжение этой фискальной силовой политики, ведущей к вымыванию оборотных средств наших предприятий и в  целом к снижению поступлений в доходную часть сводного бюджета.

 

     Комитет по  вопросам  промышленной  политики  рассмотрел блок проблем и считает необходимым сформулировать следующее.

 

     Налог на добавленную стоимость.  Необходимо пролонгировать на 1999  год  нулевые  ставки  налога  на  добавленную  стоимость  на энергоносители,  в  том  числе  не  допускать  из ятия  налога  на добавленную стоимость по факту отгрузки продукции.  Более того, мы предлагаем пакет мероприятий,  касающихся в целом подхода к ставке налога   на   добавленную  стоимость,  которая  сегодня  равна  20 процентам  и  абсолютно  неадекватна  финансовым  и  экономическим условиям деятельности предприятий в Украине.

 

     Мы очень  серьезно  рассматриваем проблему включения в бюджет инновационного фонда,  фонда дорожного строительства. Это возможно только в том случае, если финансовые ресурсы будут использованы по прямому целевому назначению:  на  инновационную  деятельность,  на перспективные   структурные  проекты  (в  том  числе  на  развитие транспортной системы Украины).

 

     Вынуждены констатировать,    что    как     таковых     основ денежно-кредитной политики в Верховный Совет представлено не было. Внесенный  документ  по   своему   характеру   больше   напоминает декларативную  служебную  записку  и  не  содержит  предложений по решению проблемы оборотных ресурсов - с точки зрения экономических механизмов  их  пополнения,  поэтапного расширения монетарной базы экономики   Украины,   которая   сегодня   абсолютно   неадекватна об ективным    экономическим    законам,   действующим   в   любом государстве.

 

     Не сказано  ничего  об  учетной  ставке  Национального  банка Украины, какова политика в этой области, а ведь от этого во многом будут зависеть и первые результаты работы  по  оздоровлению  нашей экономики.

 

     Уважаемые коллеги!   Проекты   Государственного   бюджета   и Основных принципов денежно-кредитной политики  требуют  серьезной, кардинальной  доработки.  В  первую  очередь  в том,  что касается доходной части государственного бюджета.  В варианте, предложенном Верховному  Совету,  эти  документы,  безусловно,  не  могут  быть приняты.

 

     Они требуют кардинальной доработки с учетом  такого  фактора, как  ресурс  времени,  и  очень скоординированных профессиональных усилий правительства и  Верховного  Совета.  Но  не  по  принципу: забрать  сегодня  все,  не  думая  о  том,  что будет завтра,  - а нацеливать усилия прежде всего на создание  благоприятных  условий для   предпринимательской  промышленной  деятельности  как  основы стабилизации финансово-экономической ситуации в  целом  и  решения сложнейшего блока социальных проблем в Украине.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   представнику   чорнобильських організацій,  зокрема організації "Союз "Чорнобиль України",  Юрію Борисовичу Андрєєву. Підготуватися депутату Луценку від комітету.

 

     АНДРЄЄВ Ю.Б.,    президент    Республіканської    громадської організації  "Союз  "Чорнобиль   України".   Уважаемые   депутаты! Уважаемый  Председатель!  Вчера  в  десятый  раз  в этом году Союз "Чернобыль Украины" организовал акции протеста  чернобыльцев.  Это не  случайно,  что,  как  и в 1986 году,  тяжелобольные люди вышли бороться за свои права,  за права тех,  кто  прикован  болезнью  к кровати, за судьбы своих детей, за судьбы своих товарищей.

 

     Это Пассионарии  Украины,  патриоты Украины,  доказавшие свой патриотизм поступками.  Это инженеры, офицеры, физики, химики. Они прекрасно разбираются в происходящем.

 

     Сразу после  ликвидации Комитета Верховного Совета Украины по вопросам  Чернобыльской  катастрофы  начался  обвал  в  социальных чернобыльских  программах.  После слабого сопротивления Верховного Совета  Украины  в   июле   этого   года   вступили   в   действие антиконституционные  указы  Президента,  окончательно  разрушившие государственный чернобыльский фонд.

 

     Не в будущем 1999 году, а уже сейчас возникла ситуация, когда выплачивать пенсии,  оплачивать протезы, операции, оказание помощи проживающим  на  зараженных  территориях  Полесья   можно   только векселями.

 

     До сих  пор  не  подготовлены  предложения по дополнительному финансированию.  Вчера министр финансов Митюков заявлял, что, если чернобыльский  фонд  по  доходной  части  1999 года не справится с финансированием  чернобыльских   программ,   будут   предусмотрены бюджетные  дотации.  Этих дотаций,  вопреки указу Президента,  нет даже в нынешнем году, поэтому только наивный может рассчитывать на какую-то дополнительную помощь со стороны Кабинета Министров.

 

     Почему мы  выступаем против данного проекта бюджета и требуем отклонить его и не принимать даже в первом чтении?  Мы согласны  с расходной частью бюджета, она красиво расписана. Но доходная часть сформирована из  долгов.  Финансирование  чернобыльского  фонда  - только  за  счет погашения долгов за прошлые годы,  никакой другой основы нет.  Расходы одного лишь Пенсионного фонда будут превышать будущие доходы.

 

     Наши предложения внесены.  Мы считаем, что чернобыльский фонд должен  быть  сформирован  на  основе  действующих  норм   о   его формировании.  Чернобыльский фонд должен остаться целевым.  Именно такой статус фонда  в  большей  степени  препятствует  хищениям  и нецелевому  использованию  средств.  И  именно  поэтому  так много сторонников  ликвидации  целевых  фондов  -   Пенсионного,   фонда содействия занятости и чернобыльского фонда.

 

     Мы считаем,  что этот фонд должен быть сформирован и наполнен средствами не менее чем на  уровне  1997  года,  что  оговорено  в соглашении,  подписанном с нашим правительством.  Но правительство не собирается выполнять это соглашение.

 

     Вчера у меня на приеме  была  мама  онкобольного  ребенка  из Черкасс,    заболевание    которого    связано   с   последствиями Чернобыльской катастрофы.  Курс его лечения дорогой  -  23  тысячи гривень.   Врачи   гарантируют   положительный   результат.   Союз "Чернобыль   Украины",   все   наши   чернобыльские    организации убедительно   просят   вас  при  голосовании  по  проекту  бюджета ориентироваться не на то,  какой клан,  какая фракция  или  партия выиграет  в результате принятия тех или иных его статей,  а на то, выиграет ли этот ребенок,  не постигнет  ли  его  судьба  миллионы других детей Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  комітету  слово  надається народному депутату  Луценку  Віталію   Івановичу.   Підготуватися   депутату Трофименко від "Громади".

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні товариші депутати! Шановні виборці! Виступаючи перед вами, я  вбачаю  своє завдання в тому,  щоб неупереджено оцінити внесені Кабінетом  Міністрів  документи,   а   саме:   Основні   параметри економічного і соціального розвитку та проект бюджету на 1999 рік, і виходячи з цього спрогнозувати розвиток економіки та  соціальний стан суспільства в наступному році.

 

     Основна мета в цих документах визначена лаконічно: збільшення виробництва й  фінансове  оздоровлення.  Що  ж,  добре!  Конкретне завдання - збільшити обсяги ВВП на 1 процент.

 

     Головним стимулятором    економічної    активності    Кабінет Міністрів вбачає незначний рівень інфляції.  Якраз  на  цій  догмі доморощені монетаристи побудували основні параметри економічного й соціального розвитку нашої держави,  а отже,  і проект бюджету  на наступний рік. Невже жахливий розвал, хижацькі пограбування народу й  держави,  перетворення  ще  недавно  індустріально   розвиненої країни,  яка  входила  в  першу десятку передових країн світу,  не показали, що це згубний шлях, яким наша держава йти не може?

 

     Знову нам   пропонують   монетарноліберальну   модель,    яка остаточно доведе до національної соціальної катастрофи.

 

     Що потрібно   для   визначення  параметрів  розвитку  великої соціально-економічної системи,  якою є державна система? Принаймні багатоваріантний план соціальноекономічного розвитку,  розроблений не тільки і не стільки  на  основі  монетарних  показників,  а  на основі   аналізу   наявних   кадрових,  фінансових,  матеріальних, енергетичних,  інших  ресурсів,  виробничих  потужностей,   ринків збуту, конкретних ресурсів тощо.

 

     Не слід  шарахатись,  як  біс  від  ладану,  від галузевих та міжгалузевих планів  і  балансів,  які  розкривають  можливості  й вузькі  місця,  а  головне  - висвітлюють не аморфне,  а конкретне виробництво і конкретний товар.  Комуністи не раз висловлювали  ці пропозиції у Верховній Раді.

 

     Переконаний, що треба не гаяти часу, а приступити до розробки саме  таких  балансів  і  таких  планів  і  завдання  поставити  - зростання  валової  доданої  вартості:  не  1-2 проценти,  а 10-15 процентів.  Без цього наша держава вижити не  може.  Але  розробка таких  планів - це тільки вихідна позиція,  далі йдуть складніші - реалізація цих  планів.  І  насамперед  треба  відродити  державне управління   реалізацією   цих  планів.  Управління  з  поєднанням директивного планування і ринкових регуляторів  -  ось  наш  шлях. Затим,  як  не  раз пропонувала Комуністична партія,  слід змінити свої оцінки  приватизації,  ціноутворення,  податкової,  бюджетної політики, зовнішньоекономічної діяльності і так далі.

 

     До речі,  пане Осика, якщо ви тут присутні, скільки ринків ви відкрили на Ближньому Сході,  на  Середньому  Сході,  на  Далекому Сході,  на півночі і так далі?  Думаю, що це міністерство потребує прискіпливої уваги з боку Верховної Ради.

 

     Треба негайно міняти грошово-кредитну політику.  Вона повинна обслуговувати не спекулятивний капітал, як це робиться сьогодні, а виробництво. Тільки за таких умов наша держава може вижити.

 

     Шановні товариші!  Уже всі знають,  що Україна  за  роки  так званих радикальних економічних реформ втратила 2 мільйони чоловік. Але   наші   виборці   не   знають,   що   основними   параметрами соціальноекономічного   розвитку   на   наступний   1999  рік  уже заплановано (заплановано!) скоротити чисельність нашого  населення ще на 293 тисячі чоловік.  Проте реальні передумови ще сумнівніші, і чисельність нашого населення скоротиться ще більше,  ніж  планує Кабінет Міністрів.

 

     Сьогодні 426 тисяч громадян живуть на пенсію 8,3 гривні,  480 тисяч громадян мають пенсію  16  гривень,  2  мільйони  600  тисяч громадян  -  24,9 гривні.  Правда,  їм додають до 37 гривень,  щоб водночас не вимерли.  У цілому 13,4 мільйона  громадян  живуть  на пенсію від 37 до 60 гривень.  Це пенсії смерті - не миттєвої,  але передчасної.

 

     Вимоги нашого комітету: розмежувати державний бюджет і бюджет пенсійний (держава щорічно забирає з Пенсійного фонду 1,8 мільярда гривень),  погасити  заборгованість   державного   бюджету   перед Пенсійним  фондом  в  1  мільярд  гривень,  збільшити  емісію на 2 мільярди гривень,  зберегти в  повному  обсязі  так  звані  пільги ветеранам  і пенсіонерам.  За цих умов ми можемо зупинити геноцид, запровадити нове пенсійне законодавство.  Наш  комітет  найближчим часом внесе ці пропозиції до Верховної Ради.

 

     Завершуючи, шановні   товариші,  хочу  звернутися  до  правої сторони й запропонувати для них нову національну ідею: не крадіть, міністри,  генерали, депутати, губернатори, банкіри! Живіть чесно, не крадіть, коли продаєте зброю, нафтопродукти, газ.

 

     Гасло комуністів:  "Від  засилля  злодіїв  у  законі   -   до законності  й  справедливості!  Від бюджету вимирання - до бюджету розвитку і соціалізму!"

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте не порушувати регламент. Дуже  багато  бажає  виступити,  і  кожен,  хто порушує регламент, порушує право своїх колег на виступ.

 

     Слово від "Громади" надається народному депутату  Трофименко. За нею виступатиме депутат Звягільський.

 

     ТРОФИМЕНКО Л.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної   Ради  України  (виборчий  округ  37,  Дніпропетровська область). Фракція "Громада". Шановні колеги та члени уряду! Уважно заслухавши  доповіді  та виступи,  які звучали протягом двох днів, мені  як  людині,  що  довгий  час  працювала  внизу,   керівником сільськогосподарського  району  і  мала безпосереднє відношення до бюджету, його формування та наповнення, хочеться наголосити ще раз на  потребі формування бюджету знизу вгору.  Чому я наголошую саме на цьому?  Тому що при формуванні бюджету зверху  не  враховується реальний обсяг доходної частини,  завищується контингент платежів. Так,  нашій Дніпропетровській області (а це  характерно  для  всіх регіонів  і  областей) Мінфіном знову доведений обсяг надходжень 1 мільярд 200 тисяч гривень.  А бюджет,  обрахований в області, ледь нараховує  900  мільйонів гривень надходжень.  Тобто 300 мільйонів гривень - це нереальна сума.  Але ж за нею - реальні  відрахування до державного бюджету щомісяця.  От і маємо: реальні платежі йдуть до держави, а неіснуючі надходження залишаються регіонам.

 

     За такого  підходу  до  формування  бюджету  в  незрозумілому становищі  опиняються місцеві органи влади,  особливо коли йдеться про соціальний захист населення.  А це пільги ветеранам, субсидії, виплати    на   дітей   та   багато   іншого.   От,   скажімо,   у Дніпропетровській області (я беру її як приклад, але це характерно для  всіх  областей)  на  соціальний  захист потрібно 862 мільйони гривень,  а весь  обсяг  доходної  частини  становитиме  лише  700 мільйонів  гривень.  То  ми  ж  свідомо  нічого не залишаємо на ці виплати на місцях! А за цими цифрами пенсіонери і діти - населення регіонів.

 

     То скільки  ж  ми  будемо  в  цій  залі  дурити  один одного, називаючи нереальний,  неіснуючий дефіцит бюджету 0,6 відсотка  як ідеальний  варіант,  який  може  бути  тільки  у  високорозвинутих країнах?  Чому не говоримо правду?  Адже саме  тому  кожного  року недофінансування   -  по  два  з  половиною  місяці.  А  з  такими перспективами бюджету невиплати становитимуть півроку і більше. Як можна планувати на такі статті,  як освіта, охорона здоров'я, ледь не  30  відсотків  від  потреби?  А  на  харчування,  медикаменти, енергоносії  кошти  взагалі  не  заплановані.  То чи може існувати освіта, охорона здоров'я? Звичайно, ні.

 

     Як людина,  яка тільки вчора звідти,  від цих людей,  від  їх проблем  і  відчаю,  я  дивуюся,  як  спокійно  ви,  шановний пане міністре,  говорите про ці неіснуючі,  нереальні цифри. Хіба це не злодіяння?

 

     У моєму  виборчому окрузі,  де надзвичайно складна екологічна ситуація (усі добре  знають  Кривбас),  70  відсотків  пенсіонерів потребують операції з приводу катаракти (це хвороба очей).  Колись це була  звичайна  для  пенсіонерів  операція,  сьогодні  потрібно заплатити  500  гривень,  ще  й добратися десь за 200 кілометрів з міста Орджонікідзе до обласного центру.  Ясно,  що таких коштів  у пенсіонерів немає,  а в бюджетах витрати на це не передбачено. Тож ми залишаємо цих людей не тільки голодними, а ще й сліпими.

 

     Це лише  окремий  приклад.  А  в  цілому,  ми  добре  знаємо, ситуація  набагато складніша.  Тому,  на мою думку,  має бути ще й регіональний  підхід,  який  би  враховував  екологічну   ситуацію регіонів і реальний стан справ на місцях.

 

     Як представник   сільськогосподарського  району  не  можу  не сказати хоч двох слів  про  село.  Ми  багато  говоримо  останніми роками,  що  село  гине.  Але  сьогодні я з усією відповідальністю скажу,  що якщо ми нічого не запропонуємо,  то наступного року вже не  будемо  нічого  говорити,  бо  немає  чого  сіяти  і  збирати. Конкретно:  підтримую пропозицію Президента,  який сказав недавно, що пора надати селу канікули з платежів.

 

     Один фіксований   податок   нічого   не   вирішить.  Ціни  на промислову продукцію зростуть у сім разів,  а на зерно - у два.  Я не  пропоную  дотації,  бо бачу реальні цифри бюджету.  Та якщо ми вболіваємо  за  долю  держави,  нам  треба  підтримати  пропозицію агропромислового комітету щодо податків.

 

     Отже, проект     бюджету    потребує    занадто    серйозного доопрацювання в наших стінах,  щоб  держава  мала  хоч  мінімальні можливості жити в наступному році. Фракція до цієї роботи готова.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має народний депутат Звягільський. За ним - депутат Суслов від фракції.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 43,  Донецька область).  Уважаемый Адам Иванович!  Уважаемые народные  депутаты! Проект  бюджета  пассивен  и не увязан с программой правительства. Это скорее всего смета доходов и расходов, чем план действия.

 

     Намеченный рост ВВП и доходная часть обоснованы очень и очень слабо.   Не  решаются  ключевые  проблемы  под ема  и  преодоления кризиса, прежде всего кризиса платежей. Несмотря на некоторый рост денежной  массы,  отношение денег к ВВП даже уменьшится,  и это не позволит поднять наше производство.

 

     Нестабильность нормативов отчислений для областей,  ежегодное их  изменение  не стимулируют поиск резервов,  мешают проводить на местах  стабильную  финансовую  линию.  Сохраняются  иждивенческие настроения   дотационных   областей.   Чтобы   покончить  с  этим, консолидировать  местные   государственные   интересы,   предлагаю установить   стабильные  нормативы  отчислений  (не  от  отдельных налогов,  а от налоговой  базы  в  целом)  и  одновременно  внести нормативы дотаций.

 

     Далеко не   безразлично,  как  в  течение  года  поступают  и расходуются средства.  Гривня в январе и гривня в декабре - разные гривни.  Нужен баланс доходов и расходов на экономику во времени с указанием  ожидаемых   результатов   каждого   проекта   программы правительства.   Это  повысит  реальность  финансирования,  усилит возможность контроля  на  всех  стадиях,  отсекутся  неэффективные проекты.

 

     Второе. Несмотря  на  заверения  правительства  о  поддержке, угольная  промышленность  методически  уничтожается.  Средства  на осуществление    мер,    предпринимаемых    Кабинетом   Министров: строительство новых шахт,  реконструкция  шахт,  подготовка  новых горизонтов и другие работы - бюджетом не предусмотрены вовсе.

 

     Углепрому планируется,  как  и в этом году,  всего 1 миллиард 626  миллионов  гривень.  В  то  же  время   цены   на   продукцию машиностроения,  на электродвигатели,  на кабельную продукцию - на все то, что используется в шахте, выросли на 17 процентов.

 

     Ни одной гривни  на  капвложения,  на  социальную  сферу,  на геологоразведку.  Вдвое занижены суммы на закрытие шахт,  в четыре раза  -  на  выплату  регресса,  на  разовую  помощь   при   утере трудоспособности.

 

     Начав реструктуризацию,   закрывая   шахты,   мы   не  делаем главного:  не повышаем эффективность шахт, которые работают и дают 70 миллионов тонн угля в этом году.

 

     Если при  доработке  проекта  бюджета правительством не будет предусмотрено минимум 3,1 миллиарда гривень для отрасли, она будет похоронена и мы вынуждены будем завозить уголь из Польши,  России, развивать их экономику, уничтожая свою.

 

     Третье. Нужно продолжить поиск  источников  доходов  бюджета. Что  это  значит?  Дополнительные  средства  может  дать  создание государственного  бюджетного  банка.   Увеличит   доходы   бюджета двухпроцентный  налог  на  покупку  импортных  предметов  роскоши, техники,  автомобилей и других товаров.  Пополнит валютные резервы НБУ   обязательная  продажа  экспортерами  10  процентов  валютной выручки по твердому курсу.

 

     Нужно жестче   пресекать   фальсификацию   учета,   завышение себестоимости,  неэквивалентный  бартер и другие способы уклонения от налогов.  При наших об емах теневой экономики это даст огромный эффект. Пора прекратить отчисления в инновационный фонд. Он просто не нужен,  уважаемые народные депутаты!  Лучше эти деньги -  около полутора  миллиардов  - отдать угольной промышленности и сельскому хозяйству. Там будет больше отдача, чем от этого фонда.

 

     И четвертое,  последнее.  Предложение  бюджетного   комитета, особенно  в  части налогообложения,  нужно поддержать.  Но комитет вместе  с  Минфином  должен  рассмотреть   вопрос   обоснованности доходов.  На  мой  взгляд,  ставки  налога  на  реализацию,  как и подоходного налога, должны быть дифференцированы.

 

     Для бюджетных    операций     целесообразнее     использовать казначейские  бездоходные вексели.  Есть и другие спорные моменты. Учитывая наш прежний опыт, без экспертизы, проверочных расчетов по предприятиям  и  подготовленных  Кабинетом  Министров  подзаконных актов изменять систему налогообложения нельзя.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від  фракції  Селянської  партії  надається народному депутату Суслову. За ним - депутат Лавринович.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые  народные  депутаты!  Закон  о  Государственном  бюджете Украины  является важнейшим документом,  обеспечивающим реализацию экономической политики правительства.  Фракция Социалистической  и Селянской  партий проанализировала этот документ вместе с проектом программы действий правительства. Мы вынуждены констатировать, что проект Закона о Государственном бюджете не соответствует программе действий правительства,  но полностью соответствует Меморандуму об экономической политике правительства,  подписанному правительством с Международным валютным фондом.

 

     Политика, которая заложена в меморандуме и в проекте Закона о Государственном  бюджете,  по нашему мнению,  является ошибочной и скорее всего приведет к дальнейшему сокращению доходов  бюджета  и наращиванию спада производства.

 

     Некоторые примеры.   Правительство   Украины  взяло  на  себя обязательство сократить максимальные ставки таможенных пошлин с 30 процентов  до  20  процентов  и понизить средние ставки таможенных пошлин на импорт до  10  процентов.  Согласно  программе  действий правительства  (естественно,  той  программе,  которая  внесена на рассмотрение депутатам)  оно  собирается  защищать  отечественного товаропроизводителя  и внутренний рынок.  Реально же правительство собирается создать условия для увеличения импорта.  При  понижении ставок  таможенных  пошлин  сократятся  суммы  взимаемых  пошлин и соответственно доходы бюджета. Кроме того, сдача внутреннего рынка иностранным   производителям  конечно  же  приведет  к  сокращению доходов от собственного производства.  Кстати,  в проекте Закона о Государственном  бюджете предусмотрено поступление 1 миллиарда 320 миллионов гривень доходов от пошлин,  что совершенно  не  отвечает реальной   сумме,   которую  можно  получить  при  налогообложении импорта.

 

     Другой пример.  В меморандуме записано,  что "ми маємо  намір передати управління газопровідною системою консорціуму українських та  іноземних  компаній".  Во-первых,  это  незаконно.   Вовторых, посмотрите проект Закона о Государственном бюджете. Предполагается получить в бюджет от уплаты за транзит газа  всего  877  миллионов гривень  -  немногим более 200 миллионов долларов.  Это совершенно недостаточная сумма, и планы правительства в этой части непонятны.

 

     Дальше читаем о том  (это  очень  волнует  фракцию  Селянской партии),  что  правительство намерено "поступово зменшити бюджетну підтримку сільськогосподарського сектора".  Если  по  отношению  к сельскому хозяйству будет проводиться такая политика, то неизбежны и  дальнейшие  колоссальные   потери   государственного   бюджета. Сельское хозяйство нуждается в серьезной поддержке, и наша фракция подготовила соответствующие предложения.

 

     Таким образом,  мы  считаем,   что   прежде   чем   принимать окончательное  решение по проекту Закона о Государственном бюджете Верховная  Рада  Украины  должна  рассмотреть  программу  действий правительства и вопрос о реальной экономической политике,  которая осуществляется правительством.

 

     Несколько слов о макроэкономических показателях, заложенных в проекте Закона о Государственном бюджете. Я согласен с депутатами, которые говорили,  что темп инфляции, прогнозируемый на уровне 7,8 процента к декабрю,  является нереальным, чрезмерно оптимистичным. В условиях финансового кризиса нам очевидно не  удастся  выдержать такой параметр с учетом того,  что в этом году темп инфляции будет около 20 процентов.

 

     Прогноз динамики валютного курса - 3,634 гривни за 1 доллар в следующем году - мы также оцениваем как нереальный.  И дефицит бюджета на  уровне  0,6  процента  является нереальным.  Такой дефицит невозможно выдержать даже столь дорогой ценой,  которую  предлагает  правительство  в  проекте  Закона   о Государственном  бюджете,  то  есть  ценой  сокращения  количества социальных программ и финансирования социальных сфер.

 

     Если мы  делаем  вывод   о   том,   что   проект   закона   о Государственном  бюджете  построен  на  нереальных показателях,  а именно к такому выводу мы пришли,  то  его  можно  было  бы  и  не рассматривать.  Но  теперь нам надо будет принимать решение о том, что делать дальше:  либо вернуть проект закона  о  Государственном бюджете на доработку, либо дорабатывать его силами Верховной Рады.

 

     Фракция Селянской  партии  Украины  считает,  что  мы  должны доработать этот проект в Верховном  Совете  и  подготовить  его  к первому чтению.  У нас нет надежд на то,  что правительство сможет сделать это на соответствующем уровне, это ведь уже второй вариант проекта  Закона  о  Государственном бюджете,  поданный в Верховную Раду в этом году.

 

     Надо принять   к   сведению   проект   Основных    параметров экономического    и    социального   развития   Украины,   отметив нереальность   параметров,   заложенных   в   проект   Закона    о Государственном    бюджете,    и    проект    Основных   принципов денежнокредитной  политики,  отметив  очень  низкий  уровень   его подготовки  Национальным  банком  (за  последние годы Национальный банк никогда так слабо не работал над своим важнейшим документом), и   начать   подготовку   к   первому   чтению  проекта  Закона  о Государственном бюджете.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від комітету надається  народному  депутату Лавриновичу. Підготуватися депутату Марченку від фракції.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська  область). Шановні  колеги!  Я  хочу  нагадати,  що  питання,  яке сьогодні в порядку денному - представлення проекту бюджету - ми розглядали  в цій сесійній залі 1 жовтня і прийняли тоді постанову.

 

     Я думаю,   що   ми   як  законодавці  повинні  поважати  весь український народ і себе і маємо подивитися, а що то за постанова, чи вона виконана і чому, власне, сьогодні ми це знову розглядаємо?

 

     Нагадаю, що   тією   постановою   проект   бюджету,  внесений Кабінетом  Міністрів,  було  відхилено  як  такий,  що  суперечить Конституції  України,  законам  України  і не відповідає Бюджетній резолюції.

 

     Що змінилося  в  проекті  Державного  бюджету  України  після другого  подання?  Хочу  сказати,  що  загальна  концепція бюджету залишилася такою ж,  якою і була.  Юридичний аналіз цього проекту, виконаний    Комітетом    з    питань   правової   реформи   (його розповсюджено),  свідчить про те,  що ідеологія  неконституційного підходу збережена й цього разу.

 

     Я хочу  звернути  вашу  увагу лише на декілька моментів,  які дуже рельєфно це демонструють.

 

     Скажімо, згідно зі статтею 7 Конституції в Україні визнається і    гарантується    місцеве   самоврядування.   Точно   визначено Конституцією,  які є рівні закріплених надходжень до бюджетів  (за статтею  143 це є рівень загальнодержавний і рівень територіальних громад), які податки куди сплачуються.

 

     Подивіться статтю 5  проекту  Закону  про  Державний  бюджет: окремі  податки  і  частини  податків  закріплюються  за обласними бюджетами.  Відповідно до статті 143 Конституції частини  податків не можуть ні за ким закріплюватися.

 

     Інший момент.  У  цьому  проекті  Закону про Державний бюджет передбачається,  зокрема,  можливість  передання  повноважень   на виконання функцій або надання послуг,  на які затверджено бюджетні призначення,  від одного головного розпорядника коштів  іншому  за рішенням Кабінету Міністрів. Таким чином будуть вноситися зміни до Закону про Державний бюджет України.  Але в  статті  92  (пункт  1 частини  другої)  Конституції  України стверджується,  що це можна робити тільки шляхом прийняття закону.

 

     Я навів лише два приклади,  які,  як на мене, дуже рельєфно й наочно показують,  що запропонований проект суперечить Конституції України.  Є також положення, що суперечать чинним законам України, зокрема, проектом передбачено в деяких випадках зупинення дії норм чинних законів,  внесення змін до законів.  Зрозуміло, що в Законі про Державний бюджет цього не можна робити.

 

     Закон про  Державний  бюджет  є особливим законом.  Процедура його прийняття також виписана в окремому  законі  -  про  бюджетну систему   -   і  готуватися  він  має  в  повній  відповідності  з концептуальними підходами,  які закладаються в Бюджетну резолюцію. Проте кількість випадків недотримання Бюджетної резолюції є такою, що їх навіть не можна перелічити в межах часу,  який відведено. Ми вже  чули  чимало  посилань на ці відхилення,  тож я хотів би лише декілька прикладів навести.

 

     Я думаю,  всі  усвідомили,  що  є   проблема   обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу.  Із зовнішнім боргом,  здається, все  врегульовано  досить  чітко.  Що  стосується   обслуговування внутрішнього  боргу,  зокрема  обслуговування  виплати  боргів  із заробітної плати і пенсій,  а також можливого утворення додаткових боргів,  то у нас не все врегульовано.  І я думаю,  що на це також треба звернути увагу, коли ми будемо приймати рішення.

 

     Так само візьмімо пункт 4 Бюджетної резолюції -  щодо  коштів Пенсійного  фонду.  Цього рішення також не виконано.  Зокрема,  це стосується рівномірності виплати пенсій  незалежно  від  того,  де люди   проживають,  і  використання  коштів  Пенсійного  фонду  на соціальні виплати, які не є суттю роботи Пенсійного фонду.

 

     При тому  ми  можемо  простежити  одну  дуже   важливу   річ. Запропоновані  проектом бюджету видатки на утримання фінансових та фіскальних органів перевищують бюджетні видатки на різні соціальні напрями,  зокрема на охорону здоров'я. Тоді виникає запитання: для кого в нас узагалі існує держава?

 

     Комітетом прийнято  рішення  запропонувати   Верховній   Раді України  відхилити  проект  Закону  України  про  Державний бюджет України на 1999  рік,  внесений  Кабінетом  Міністрів  України,  і зобов'язати  Кабінет  Міністрів  України  привести  проект  Закону України  про  Державний  бюджет  у  відповідність  до  Конституції України,  Бюджетної  резолюції  та  чинного законодавства України. Проект постанови ви маєте. Прошу підтримати його.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції  надається  народному  депутату Марченку. За ним від комітету - депутат Крючков.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты!  Я думаю,  вы помните, как фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, предвидя, как будет приниматься  бюджет  (а  к сожалению,  в последние годы это всегда происходит таким  образом,  что  в  итоге  через  Верховный  Совет протаскивается  плохой  бюджет  под  лозунгом  "Лучше плохой,  чем никакого"),   мы   предложили   Верховному    Совету    совершенно основательную, нормальную, законодательно выверенную процедуру его принятия.  А  для  этого  необходимо  было  до  принятия   бюджета определиться с принятием некоторых основных документов, на которых может и обязан формироваться бюджет.

 

     Мы внесли такие предложения в Верховный Совет.  Напомню,  что Верховный Совет наше предложение поддержал. Что мы говорили тогда? Мы  говорили:  необходимо  принять  макроэкономические  показатели социально-экономического   развития.   И  эти  показатели,  как  и программу правительства,  развести во времени,  чтобы их обсудить, уточнить и выйти на решение. Этого не сделано.

 

     Мы говорили:   необходимо  принять  основы  денежно-кредитной политики и отдельно обсудить этот вопрос. Этого не сделано.

 

     Мы говорили:   необходимо   принять   новые   уровни    черты малообеспеченности, минимальной заработной платы, пенсии, изменить закон об  оплате  труда.  Решен  только  один  вопрос  -  о  черте малообеспеченности. Остальные вопросы не решены.

 

     Ввиду того  что  комитеты  не  выполнили  необходимой работы, чтобы бюджет  принимался  на  основе  новых  законов  и  программы деятельности правительства, фракция Прогрессивной социалистической партии  Украины  самостоятельно  разработала  и   внесла   в   зал соответствующие документы.

 

     Вы помните,  мы  внесли  проект  Основ  внутренней  и внешней политики.  При обсуждении его мы говорили: главное, что необходимо сделать,  чтобы  вывести  Украину  из  кризиса,  -  это  разорвать отношения с Международным  валютным  фондом.  Необходимо  уйти  от диктата  экономической  политики  Международного  валютного фонда, перейти на принципы развития национальной промышленности,  решения социальных вопросов и через эти механизмы выходить из кризиса.

 

     К сожалению,   до   сих   пор   ни   программа   деятельности правительства не рассмотрена,  ни договор с Международным валютным фондом не денонсирован,  да и та Бюджетная резолюция,  за которую, хочу  напомнить,  проголосовал  291  депутат,   не   ставит   цель радикально изменить курс экономических и политических реформ.

 

     В этой  связи  Верховный Совет стал заложником и деятельности правительства,  и   своей   бездеятельности   и   беспринципности. Посмотрите,  нам  сегодня  предложено  рассматривать  одновременно четыре документа:  проект бюджета,  отчет об  исполнении  бюджета, вопрос    о   денежнокредитной   политике   и   макроэкономические показатели.  Возможно   ли   при   такой   процедуре   внимательно рассматривать все это? Понятно, что нет. Зачем это сделано? Затем, чтобы в мутной водичке быстренько,  опять скопом  проголосовать  и опять оставить все по-старому, чтобы этот курс проводить и дальше.

 

     Хочу сказать,   что   наши  предложения  касаются  не  только социальной политики и курса экономических реформ - его  изменения. Елена Мазур внесла законопроект о стабилизации денежной единицы, в котором есть положение о запрете хождения иностранной  валюты.  Мы считаем, что это особенно необходимо в условиях кризиса.

 

     Фракция внесла конкретные законопроекты,  и возникает вопрос: кто правит залом?  Либо Верховный Совет не выполняет свои решения, либо Секретариат так тусует вопросы, чтобы Верховный Совет ни коим образом  не  смог  изменить  происходящее.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины,  безусловно, не может согласиться с такой процедурой рассмотрения вопроса.

 

     Несколько слов  о  социальных  проблемах.  При   формировании проекта  бюджета  Кабинет  Министров  исходил  из  тех  социальных нормативов,  которые его устраивали.  Решение Верховного Совета  о повышении минимальной заработной платы, черты малообеспеченности в расчетах не учтено.

 

     Я хочу  напомнить  правительству  и   депутатам,   что   есть нормативы   потребления   продуктов  питания,  которые  защищаются международным правом. Вот у меня Декларация прав ребенка, в статье 27  которой  сказано,  что  государства-участники  признают  право каждого ребенка на уровень жизни, необходимый для его физического, умственного, духовного, нравственного и социального развития.

 

     Что же   нам   предлагает   правительство,  какие  социальные нормативы? Нормы потребления мяса ниже минимально допустимых в два раза, молока - в три раза, рыбы - в десять раз, фруктов и ягод - в четыре раза.

 

     Основываясь на этих  нормативах,  правительство  рассчитывает размеры минимальной заработной платы и минимальной пенсии, которые не соответствуют положениям статьи 48 Конституции и  международным пактам, ратифицированным в Украине.

 

     Фракция Прогрессивной    социалистической    партии   Украины подготовила документы,  правительство не выполнило. Следовательно, мы предлагаем отклонить проект бюджета,  внесенный правительством, как такой, что противоречит Конституции и международным пактам, то есть считать его неприемлемым.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від  комітету  слово  надається народному депутату Крючкову. За ним - депутат Губський від фракції.

 

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Ми розглянули в  комітеті проект   бюджету   на   1999   рік,   і  мені  доручено  висловити стурбованість,  глибоке занепокоєння станом справ і  ще  більше  - ставленням державних структур до питання оборони і безпеки країни.

 

     Узагальнено скажу   так:  у  разі  прийняття  запропонованого проекту бюджету буде зроблено ще один крок до повного  зруйнування унікального  обороннопромислового комплексу України і небезпечного підриву її обороноздатності.

 

     Потреби Збройних Сил  -  мінімальні  потреби  -  за  бюджетом поточного  року  передбачалося  профінансувати менш як наполовину. Профінансовано  на  20   відсотків   менше,   ніж   передбачалося. Прикордонникам  намічалося виділити асигнувань лише на третину від їх потреби,  але й того не  виділяється  в  повному  обсязі.  Борг Міністерства   оборони   підприємствам,  які  постачають  техніку, озброєння,  обмундирування,  а також  борг  із  заробітної  плати, грошового утримання перевищив 1 мільярд гривень. Люди не одержують заробітної плати по п'ять-сім і більше  місяців.  Соціальний  стан людей із зброєю вкрай тяжкий, і цього не можна не враховувати.

 

     Дуже непокоїть підхід до цих питань у проекті бюджету на 1999 рік.  Фінансування Міністерства оборони передбачається в обсязі 53 відсотків від мінімальних потреб, Прикордонних військ - менш ніж у поточному році.

 

     У проекті не передбачається виділення з бюджету асигнувань на придбання    озброєння,    бойової    техніки,    на    проведення науково-дослідних  і  дослідноконструкторських   робіт.   Усе   це поставлено в залежність від того,  чи продадуть військові те зайве майно на 208 мільйонів гривень,  що в  них  є.  Якщо  продадуть  - одержать якісь кошти, не продадуть - не буде нічого.

 

     Назву таку   цифру.   За   дев'ять   місяців  поточного  року Міністерство оборони одержало від реалізації  цього  майна  всього 29,6  мільйона карбованців.  Порівняйте:  менше 30 мільйонів і 208 мільйонів.  Що це означає?  Це означає, що за такого підходу через п'ять  років  в  Україні не буде дієздатних Збройних Сил.  Збройні Сили не матимуть навіть вантажних автомобілів,  я вже не кажу  про ракети   тощо.   Буде  остаточно  зруйновано  оборонно-промисловий комплекс.  А  це  -   прогресивні   технології,   наші   експортні можливості.

 

     З таким підходом члени комітету не могли погодитись і тому не можуть підтримати такий проект бюджету.  Повторюю, це позиція всіх членів комітету.

 

     Я хотів  би  привернути  увагу  й до такого питання.  У нас є чимало  підприємств,   передусім   оборонного   профілю,   які   є містоутворюючими.  У місті Шостка 100 тисяч жителів.  Тепер там 60 відсотків безробітних, місто гине. Були в місті і високопоставлені представники уряду, інших структур, однак нічого не змінюється.

 

     Я просив би окремо розглянути питання про Шостку, а також про місто-герой  Керч,  яке  теж  просто  гине.  Невже  ми  можемо  це допустити?

 

     Йде свідома руйнація оборонного потенціалу України, підрив її безпеки і обороноздатності.  Що це, недомислення чи свідомі дії на догоду   комусь?   Як  розглядати  хоча  б  події  останніх  днів? Знищуються літаки Ту-160,  причому  у  зв'язку  з  цим  в  Україну приїздить величезна делегація зі Сполучених Штатів на чолі з паном Лугаром - більше 20 чоловік.  Це демонстративно показується  всім. Ну,  просто  якесь святотатство.  Або,  скажімо,  знищення шахтно- пускових установок.  До  речі,  із  текстів  угод,  які  підписала Україна,  не  випливає,  що  ми повинні знищити всі шахтно-пускові установки.  А ми це робимо.  Для чого? На догоду кому це робиться? Треба  прямо  сказати,  у  нас  зараз  немає засобів стратегічного захисту України,  і якщо ми так і далі будемо працювати,  то в нас нічого не буде.

 

     Зараз люди працюють, служать в армії на ентузіазмі. Нещодавно відбулися військові навчання "Осінь-98".  Вони пройшли дуже добре, але це можуть бути останні військові навчання в масштабах України, якщо так і далі будемо працювати.  І все це відбувається,  шановні колеги,  на фоні того,  що в сусідніх країнах нарощують військовий потенціал,  закриваються від України  (про  це  сьогодні  відверто написала  одна  з газет).  Ви порівняйте такі цифри:  Угорщина має населення в 10 разів  менше,  ніж  Україна,  протяжність  кордонів майже в чотири рази меншу, ніж Україна, але видатки на оборону там на 100 мільйонів доларів більші,  ніж в Україні.  Що  це  таке?  І таких питань дуже багато.

 

     А тим  часом  Президент  підписує  програму співробітництва з НАТО,  якою  передбачається  перевести  на  стандарти  НАТО   наше озброєння.  Фахівці  свідчать про те,  що це потребуватиме близько 150 мільярдів доларів.  Що це за політика, пробачте на слові, чому ми такі благодушні?

 

     Ми розуміємо  труднощі  з  бюджетом,  але  гроші є,  їх можна знайти.  За браком часу я не можу зараз про це говорити, але в нас учора  відбулася  відверта  розмова за участю віце-прем'єра Сергія Леонідовича Тігіпка і міністрів.  За той стан,  до якого  доведена обороноздатність країни,  доведеться відповідати, і не хотілося б, щоб Верховна Рада була співучасником злочину.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  від  фракції   СДПУ(о)   надається народному депутату Губському.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)). Шановний головуючий! Шановні депутати і запрошені! Питання, яке ми сьогодні обговорюємо,  без перебільшення можна віднести до розряду стратегічних.

 

     Звичайно, ми  розуміємо,  що  досягти  реальної  і   тривалої стабільності   в  країні  з  перехідною  економікою  без  ретельно визначеної і жорстко дотримуваної  фінансової  політики  практично неможливо.  Тому  цілком  закономірною  і  обгрунтованою  є вимога запровадити  такі  несумісні  на  перший   погляд   принципи,   як незалежність  Національного  банку  від уряду,  з одного боку,  та жорсткий контроль за дотриманням банком визначеної і прийнятої  до реалізації грошово-кредитної політики, з другого боку.

 

     Без перебільшення  можна  сказати,  що  сьогодні рішення щодо розвитку зазначених елементів ринкової економіки Національний банк України   приймає   одноособово.   Більше   того,  сьогодні  немає нормативних  документів,  які  визначали  б  технологію  прийняття принципових рішень і здійснення контролю за їх дотриманням у сфері валютного регулювання.

 

     Як уже  справедливо  казали,  практично  на  відкуп   кільком працівникам  Нацбанку віддане прийняття рішень щодо продажу валюти на міжбанківських торгах,  що,  врешті-решт, впливає на формування курсу   національної   валюти  і  відповідно  на  грошово-кредитну політику.

 

     Сталося так,  що Нацбанк  України  функціонує  практично  без зовнішнього  контролю.  Але  ж цілком зрозуміло,  що одна особа не може (навіть якщо це видатний фахівець)  безпомилково,  оперативно формувати  і  втілювати  грошово-кредитну  політику  50-мільйонної держави.

 

     Таким чином    ми    усвідомлено    створюємо    умови    для висококабінетних  приватних  рішень  незалежно  від того,  хто є в керівництві НБУ.  А головне -  такими  діями  створені  умови  для усунення держави від управління ключовою сферою нашої економіки.

 

     Безперечно, є також як порушення чинних вимог та норм,  так і недоліки  в  розробці   і   прийнятті   відповідних   рішень,   що регламентують  діяльність  НБУ  і  його  відповідних  підрозділів. Наприклад,  ще й досі немає відповіді на  питання  стосовно  банку Креді Свісс Фьорст Бостон:  чи це відділення банку,  чи холдингова компанія,  чи приватна контора і на якій  підставі  там  опинилися кошти  Української держави?  Як бачите,  запитання є,  а відповіді немає.

 

     Така ситуація стала можливою і навіть закономірною  тому,  що діяльність  НБУ  щодо  визначення  основних засад грошовокредитної політики та нагляду за їх дотриманням практично  не  контролюється ні з боку Президента України,  ні з боку Верховної Ради. Тим самим ми знову створили умови для допущення  помилок.  Природно,  що  це стало наслідком явних прогалин у законодавчій базі щодо діяльності НБУ.  Як бачимо,  питання  щодо  вдосконалення  діяльності  НБУ  в напрямі   більш   зваженої,   ретельно  обгрунтованої  фінансової, грошової та валютної політики і діяльності банку в цілому  визріло закономірно.

 

     Для усунення  виявлених  і попередження аналогічних помилок у майбутньому ми повинні  суворо  дотримуватися  норм,  передбачених статтями  85  і  100 Конституції,  і терміново прийняти закон щодо створення Ради Національного банку України, на яку за Конституцією покладено обов'язки щодо розробки основних засад грошово-кредитної політики та контролю за її реалізацією.

 

     Тепер щодо  бюджету  на  1999  рік.  Нещодавно  я  побував  у Державному  медикосоціальному  центрі ветеранів війни в селі Циблі Переяслав-Хмельницького  району,  де   щомісячно   лікуються   600 скалічених  війною  людей,  які  боролися за нашу свободу.  За рік через центр проходить майже 9 тисяч ветеранів. Тоді, у роки війни, цим  людям  потрібна була мужність,  щоб побороти ворога і смерть. Тепер їм знову потрібна мужність, щоб вижити. Не жити гідно (за що вони боролися і помирали),  а саме вижити.  І там,  у центрі, я ще раз переконався,  що одні статті в проекті бюджету на 1999  рік  є проблемою наших фінансових можливостей,  а інші статті є проблемою нашої совісті.

 

     До "статей   совісті"   належить   насамперед   стаття    про фінансування   медичного  обслуговування  інвалідів  та  ветеранів Великої Вітчизняної війни.  Наполягаю і прошу вас не лише зберегти рівень  витрат  на  згадані цілі,  відповідно проіндексувавши їх у зв'язку  з  інфляцією,  а  й   передбачити   в   бюджеті   цільове фінансування   госпіталів   для  інвалідів  та  ветеранів  Великої Вітчизняної війни.

 

     До речі,  фахівцями розроблено проект  створення  відповідної системи  аналізу  захворювань  і медикаментозного та матеріального забезпечення.

 

     Нас часто закликають голосувати по совісті.  Сьогодні, на моє глибоке переконання,  ми саме так повинні проголосувати за медичне забезпечення інвалідів та  ветеранів  Великої  Вітчизняної  війни. Інакше ми доведемо цих безпорадних людей до стану повної моральної контузії.

 

     Те ж саме можна сказати про  фінансування  науки  та  освіти. Звичайно  ж,  ми  розуміємо,  що  гроші на витрати самі по собі не з'являться.  Тому  фракція   СДПУ(о)   подасть   пропозиції   щодо скорочення  витрат  за  статтями  адміністративного  управління та нераціональних витрат у виробництві.

 

     У цілому ж фракція вважає:

 

     Перше. Поданий  проект  бюджету   може   бути   основою   для подальшого  ретельного  доопрацювання  в  комітетах  і  фракціях з урахуванням усіх пропозицій перед поданням на перше читання.

 

     Друге - стосовно  грошово-кредитної  політики.  Національному банку   з   урахуванням  зауважень  і  пропозицій,  висловлених  у комітетах  та  фракціях,  доопрацювати   проект   Основних   засад грошово-кредитної політики та подати на розгляд Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви обговорення буде продовжено.

 

      (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Слово   надається   керівникові фракції  Народного  руху  депутату Чорноволу...  Замість Чорновола хтось буде виступати?

 

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Ні, ні.

 

     ГОЛОВА. Знайдіть,  будь  ласка,  депутата   Чорновола.   Він, мабуть, ще на перерві...

 

     Депутат Семиноженко. Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  168,  Харківська  область). Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  За традицією нашого Комітету з питань науки і освіти,  яка склалася за  останні чотири-п'ять  років,  наші  виступи  під  час  обговорення проекту бюджету і пропозиції умовно поділялися на дві  частини.  Перша  їх частина пов'язана переважно з науково-технічною політикою, друга - з освітянською.  Ми цю традицію зберегли,  і  тому  другу  частину пропозицій  за рішенням нашого комітету оголосить Євген Васильович Красняков.

 

     Я думаю,  що в цьому  залі  немає  потреби  наголошувати,  що бюджетна  стратегія  -  це  інструмент  економічної,  а  не тільки фіскальної політики.  Якщо в бюджеті розглядати видатки  тільки  з соціальної  точки  зору  (це,  безумовно,  найактуальніше  питання сьогодні),  то ми  будемо  мати  як  наслідок  згортання  доходної частини. І саме ця тенденція...

 

     ГОЛОВА. Вибачте, одну хвилинку.

 

     Шановні колеги!   Хто   не   договорив,  вийдіть  у  коридор, поговоріть там,  будь ласка.  Ну, я прошу: займіть місця і давайте працювати. Як на якійсь прогулянці!

 

     Будь ласка.

 

     СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Саме  така закономірність,  про яку я щойно згадав, і простежується упродовж останніх років.

 

     І тому,  я думаю,  ми повинні розглядати видатки з точки зору стимулювання доходів. Але такий підхід може реалізовуватися тільки за умови ефективності видатків,  що забезпечується в  першу  чергу ефективністю науково-технічної та промислової політики.

 

     Що ж  ми  маємо  в  бюджетній  основі нашої науково-технічної політики?  Порівняймо ті проекти бюджетів,  що були нам подані  15 вересня  і потім через місяць.  В останньому проекті бюджету обсяг фінансування науки збільшується на 175 мільйонів гривень, проте це вдвоє   менше,   ніж   збільшення  видатків  на  промисловість  та енергетику,  та в півтора раза менше,  ніж збільшення видатків  на національну  оборону.  Про  ситуацію  з  національною обороною і з реалізацією промислової політики тут уже згадувалося.  Тому, як ви бачите,  ми маємо, м'яко кажучи, непріоритетний підхід до науки. І те,  що зараз зроблено,  суперечить насамперед нашому ж рішенню  - Бюджетній   резолюції.  Я  можу  нагадати  ще  багато  документів, постанов  Верховної  Ради  скликання  1994  року,  в  яких   чітко визначається,  що  не  менше  ніж 1 відсоток валового внутрішнього продукту має спрямовуватися на  потреби  науки.  І  це  не  просто побажання   вчених,  це  справді  стратегічна  проблема,  яку  має вирішити держава, інакше сучасної держави в нас просто не буде.

 

     12 жовтня  1998  року  відбулося  засідання  Ради  з   питань науково-технічної   політики   при   Президентові   України,   яка визначила, що в бюджеті наступного року також має бути закладено 1 відсоток,  а далі - 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту до 2000 року.

 

     Ми маємо в проекті  бюджету  десь  0,44  відсотка  ВВП.  Якщо врахувати,   що,   скажімо,  оборонна  наука  має  забезпечуватися надходженнями з продажу військової техніки,  і хоч ми вже чули від голови комітету, що на це важко розраховувати, але ми вважаємо, що саме це джерело має стати пріоритетом державної політики і ця сума на   фінансування  науки  і  техніки  оборонного  призначення  має становити не  70,  а  150  мільйонів  гривень  (справді  важко  це реалізувати,  але ці надходження повинні бути на такому рівні), то матимемо  0,55  відсотка  ВВП.  Це  не  те  що  вдвоє  менше   від мінімальних потреб, це просто вдвоє менше від того рівня, на якому взагалі ми можемо розраховувати на подальше існування нашої країни як   технологічної   держави.  Наш  комітет  констатує,  що  темпи скорочення видатків на науку значно вищі  темпів  скорочення  ВВП, яке відбувалося останніми роками.

 

     Далі. Думаю,  що  ми  повинні дотримуватися тих позицій,  які прийняли в Бюджетній резолюції.  А там  сказано,  що  неприпустиме скорочення видатків на ряд галузей, у тому числі на розвиток науки й освіти.

 

     І є ще одне питання - це сприяння розвитку  інвестиційної  та інноваційної політики.  На жаль,  у проекті бюджету планується дві третини коштів інноваційного фонду, який сьогодні є по суті єдиним джерелом,   за  допомогою  якого  можна  на  підприємствах  робити структурну... Невже минуло п'ять хвилин?..

 

     Де брати гроші? Пропозиція така: стовідсотково кошти    Державного    інноваційного   фонду   треба спрямувати на інноваційну політику.  З них половину (умовно) -  на промислові  інновації,  половину  - на науково-технічні.  Половину останніх - на галузеву науку і на  проекти  Національної  академії наук та державних галузевих академій.

 

     У нас  є  ще пропозиції щодо захищеності статті (і це справді треба зробити) і,  так би мовити, дрібніші пропозиції, ми передамо їх і до Секретаріату, і до бюджетного комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається   керівникові   фракції   депутату Чорноволу. За ним - депутат Красняков. Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань культури і духовності (багатомандатний загальний виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Шановні  співгромадяни! Бюджет - найголовніший законодавчий акт парламенту, дзеркало нашої з вами  професійності  й  нашого  патріотизму.  Ну,  ще  й  уряду, звичайно.  За кожним рядком і кожною цифрою цього сухого документа

- людські долі, а часом і людські трагедії.

 

     Основні вимоги до бюджету - його реальність, його надійність. Але  про  яку  надійність  можна говорити,  якщо через сім місяців після початку  поточного  бюджетного  року  президентським  указом (навіть  без  погодження  з  парламентом,  що  неприпустимо)  було проведено  так  зване  секвестрування  бюджету  на  3,5   мільярда гривень, тобто на цю суму списали неодержані прибутки і влаштували справжній погром у видатковій  частині,  передусім  у  соціальному секторі.   На  жаль,  нам  знову  пропонують  абсолютно  нереальні розрахунки  зростання  ВВП,  який  за  економічної  політики,  яку проводить уряд та й ми з вами,  насправді не зросте на 1 відсоток, як планується,  а,  ми так  думаємо,  впаде  щонайменше  на  1-1,5 відсотка.

 

     Придивімося до формування дохідної частини бюджету 1999 року. Планують  понад  9  мільярдів  надходжень  від  ПДВ.  Але  якщо  в поточному  році  зібрано  трохи  більше половини планованого ПДВ і недоїмка становить 3,5 мільярда,  то скажіть на милість,  звідки є певність,  що наступного року ситуація радикально зміниться? Та не зміниться вона!

 

     То ж можна  прогнозувати  недобір  щонайменше  3-4  мільярдів гривень  цього податку,  а це повністю зруйнує видаткову частину і знову вдарить насамперед по соціальній сфері.

 

     Така сама ситуація з акцизними зборами.  Ось приклад з  цього року.  Планували  отримати  2  мільярди  350 мільйонів.  За нашими розрахунками,  до  кінця  року  буде  отримано  трошки  більше   1 мільярда.  Чого  варті  були  тільки  експерименти  із збільшенням ставок акцизу на спиртне, що поклало на лопатки цілу галузь. А хто за  це  відповідає?  Поки  що  ніхто.  Я навів тільки два приклади фінансових фантазій при формуванні  дохідної  частини  бюджету,  а таких прикладів можна навести більше.

 

     Ідучи традиційним шляхом, уряд не захотів шукати нові джерела прибутків для бюджету.  Фактично недоторканною залишається тіньова економіка,  де  на  вільних  хлібах  гуляють  недодані  до бюджету мільярди, але залучити їх тільки силовими прийомами, радикально не зменшивши податковий прес, не вдасться, а тому тут частина і нашої вини, шановні панове й пані законодавці.

 

     Учора голова Рахункової палати  навів  вражаючі  цифри  втрат бюджету  через різного роду пільги,  зокрема звільнення від сплати податків.  До речі,  варто було б переглянути систему  пільг  і  в соціальній  сфері,  бо там є пільги не тільки для бідних,  а й для багатих.  Проте кожна така спроба дістає  спротив  у  цьому  залі: спрацьовує  очевидно  класовий  інтерес  багатьох зовсім не бідних законодавців.

 

     У попередніх виступах уже говорилося і  про  значні  недобори митної  служби,  і про відсутність будь-якої плати за користування нашим повітряним простором і нашими транспортними артеріями, і про незрозуміло   низькі  тарифи  для  Росії  за  користування  нашими трубопроводами.  Ми з вами теж винні,  бо або валимо  законопроект про  податок  на  нерухомість  (теж,  мабуть,  спрацьовує класовий інстинкт),  або вигадуємо якісь  мораторії  на  приватизацію,  хоч якраз  розумно проведена приватизація в багатьох посткомуністичних країнах суттєво допомогла наповнювати бюджет (Шум у залi).

 

     Ви на Росію не дивіться,  ви  трошки  на  Захід  гляньте:  на Угорщину, на Польщу. Вибачте.

 

     І вже зовсім сумно... (Шум у залi). Не заважайте, будь ласка! І вже зовсім сумно  знайомитися  із  видатковою  частиною  проекту бюджету.

 

     Повністю проігноровано нашу Бюджетну резолюцію, відповідно до якої, враховуючи різке зниження життєвого рівня наших громадян, ми мали   б   створити   соціальний   бюджет.   А  нам  запропоновано антисоціальний і, по суті, антинародний бюджет.

 

     Планується трагічна  ситуація   з   охороною   здоров'я,   де передбачено видатків трохи більше половини від мінімальної потреби (Шум у залi).

 

     Олександре Миколайовичу!   Шумлять    комуністи,    заважають виступати!.. Я не розумію, що їм не подобається, адже я говорю про соціальну сферу,  про охорону здоров'я, а комуністи кричать. Вони, видно, хочуть, щоб так і було...

 

     ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу, вибачте.

 

     Шановні колеги! Давайте не будемо...

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.   Повторюю:   планується  трагічна  ситуація  з охороною здоров'я,  де передбачено видатків трохи більше  половини від мінімальної потреби.  Ми що,  не розуміємо, що хворі люди - це хворе суспільство?

 

     Заборгованість держави   перед    громадянами,    по    суті, консервується,  бо  на  це  виділяється  2,7 відсотка від потреби, тобто нічого не виділяється.

 

     Символічне збільшення  в  бюджеті  видатків  на  соцзахист  і соцзабезпечення   буде   повністю   з'їдене   інфляцією.   Я  дуже сумніваюся,  що  інфляція  не  вийде  за  запланований  рівень  17 відсотків.

 

     Планується значне  зменшення видатків на ліквідацію наслідків Чорнобильської  катастрофи.  Абсолютно   недостатнє   фінансування заходів    щодо    облаштування   кримськотатарського   та   інших депортованих  комуністичним  режимом  народів.   Різко   скорочено фінансування молодіжних програм. Що, нам майбутнє не потрібне?

 

     Скорочуються видатки  на національну оборону.  Вони й дотепер явно  недостатні,  а  враховуючи  інфляцію,  ці   видатки   навіть зменшаться.

 

     Кому потрібен   такий   антинародний  бюджет?  Коли  урядовці запитують,  де взяти гроші,  то я вище наводив приклади, звідки їх можна  взяти.  А  ще  раджу нашим урядовцям ознайомитися нарешті з програмою боротьби з бідністю,  яку Рух  прийняв  понад  два  роки тому. У нас залишилися ще примірники - я підпишу кожному особисто.

 

     Тільки брак  часу  не  дає мені можливості більше сказати про таку принципову  ваду  проекту  бюджету,  як  подальше  скорочення коштів, що зараховуватимуться до місцевих бюджетів. Запропонований спосіб  формування  бюджету  згори  донизу   нагадує   перевернуту піраміду і є неконституційним.

 

     Я хотів би, щоб ми підтримали пропозицію членів нашої фракції Жовтяка і Асадчева,  які обрахували середню для  України  бюджетну забезпеченість  окремого  громадянина  і  механізм вирівняння дуже несправедливої нині бюджетної забезпеченості регіонів.

 

     І останнє.  Ще у вересні,  коли ми  одержали  перший  варіант проект бюджету, фракція Руху в спеціальній заяві звертала увагу на невідповідність його Конституції України.  У новому  варіанті,  по суті,  нічого  не  змінилося.  Тому  якщо  проект  бюджету не буде суттєво,  радикально  доопрацьований,  фракція   Руху   за   нього голосувати не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги.  Я  думаю,  Вячеславе  Максимовичу,  ви помітили,  з якою повагою я до вас  ставлюся:  додав  вам  півтори хвилини часу,  а ви в газетах мене постійно критикуєте й називаєте українським Лукашенком.  Правда,  ви цим мене здорово  пропагуєте, тому що будь-який скандал - це найкраща реклама.

 

     Слово надається депутату Краснякову.  Будь ласка. За ним буде виступати депутат Симоненко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Александр   Николаевич,  я  говорю  вам  спасибо  за  то,  что  вы действительно понимаете нынешнее состояние системы  образования  и дали   возможность   нам  от  комитета  осветить  сейчас  проблему финансирования не только науки,  но и системы образования.  Думаю, что   в   этом   зале  нет  необходимости  убеждать  кого-то,  что образование -  основа  любого  государства.  Вячеслав  Максимович, образование - это индикатор дальнейшего существования государства, индикатор существования нашей державы,  которую  вы  "будуєте"  на протяжении семи лет.

 

     Комитет Верховного  Совета  по  вопросам науки и образования, рассмотрев проект бюджета  на  1999  год  в  части  финансирования системы образования, считает, что то финансирование, которое в нем предусматривается на систему образования,  не выдерживает  никакой критики.

 

     В последние   годы   катастрофически  уменьшается  количество средств, выделяемых именно на систему образования. В 1990 году при так   называемом   тоталитарном   режиме  на  систему  образования выделялось 9,8 процента от ВВП.  С 1995 года цифры уменьшаются.  Я их назову.  В 1995 году - 5,5 процента; в 1998 году - 4,17; в этом году   -   4,16   процента    (также    снижение).    В    проекте консолидированного    бюджета    на   финансирование   образования предусматривается  4,1  миллиарда  гривень.  Это  42  процента  от необходимых расходов на систему образования.

 

     Проект государственного бюджета предусматривает 1,3 миллиарда гривень - 67 процентов от суммы,  необходимой  на  содержание  тех учебных  заведений,  которые  находятся  в подчинении Министерства образования.

 

     Предусмотренные в проекте бюджета на 1999 год    предельные   об емы   расходов   на   образование   не удовлетворяют  реальные  потребности  учреждений  образования   по социально  защищенным  статьям,  которые  мы,  кстати,  отразили в Бюджетной  резолюции.  Пример.  Учреждениям  образования,  которые находятся  в  подчинении  Минобразования,  на  заработную  плату с начислениями планируется всего лишь 700 миллионов гривень - это 72 процента   от   необходимого.   То  есть  уже  в  проекте  бюджета предусмотрено,  что мы не будем финансировать заработную  плату  в стопроцентном  размере.  Значит,  3-4  месяца  наши  преподаватели высших учебных заведений,  техникумов получать заработную плату не будут.

 

     В проекте   госбюджета   предложено   сократить   расходы  по сравнению с 1998 годом по детским дошкольным учреждениям.  Средний размер  расходов  на  одного  ребенка  сокращается  с  573  до 555 гривень,  по ПТУ -  с  774  до  670  гривень,  по  высшим  учебным заведениям - с 1518 до 1343 гривень.  Правительство демонстративно игнорирует на протяжении двух лет выполнение статьи 57  Закона  об образовании.

 

     Уважаемый Валерий  Павлович!  Что  даст та сумма,  которую мы планируем вложить в систему образования?  Наши  подсчеты.  В  1997 году на систему образования выделялось 4,2 миллиарда гривень. Было закрыто  140  общеобразовательных  школ,  13  тысяч  классов,   71 внешкольное   учебное   заведение,  сокращено  7,5  тысячи  ставок педагогов.

 

     Что мы видим в  1997-1998  учебном  году?  Забастовки,  акции протеста,    бродяжничество,   преступность,   смертность   детей, наркомания, проституция и так далее, и тому подобное.

 

     Наш комитет понимает, что реальных денег у этого устоявшегося правительства нет,  поэтому мы просим народных депутатов сумму 6,6 миллиарда гривень все-таки изыскать. Откуда их брать?

 

     Первое. Почему  в  бюджете   не   предусмотрено   возвращение средств,  которые  в  предыдущие  годы  выделялись  на  пополнение госрезервов и госзапасов?

 

     Второе. Почему сегодня вопреки об явленному якобы  тотальному наступлению  на то,  чтобы кредиты,  которые давались под гарантии правительства, возвращались, они все же не возвращаются?

 

     Третье. Часть средств  по  разделу  15  "Строительство"  надо все-таки направить на то,  чтобы достроить те школы, строительство которых сегодня начато.

 

     Четвертое. Средства   расходной   части   бюджета,    которые предусмотрены  на  такие  общественные организации,  как,  скажем, "Просвіта",  Союз композиторов  и  другие,  следует  направить  на финансирование  системы образования.  Или незаконно созданное бюро расследований.  Это тоже деньги. И эти деньги можно отдать системе образования.

 

     И самый  реальный  весомый источник пополнения доходной части бюджета - установление монополии  государства  на  производство  и реализацию  спирта,  винноводочных  изделий,  табака.  Специалисты говорят, что это может дать от 6 до 10 миллиардов гривень.

 

     И последнее.  Уважаемые  товарищи!  Давайте  эту  сумму   6,6 миллиарда  гривень мы все-таки изыщем и за счет доходной части,  и за счет перераспределения расходной части.  Давайте задумаемся над тем,   кто   все-таки   напишет   ту   печальную,  скорбную  новую "Педагогическую поэму".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Гроші треба не шукати,  а заробляти. Заробляти треба! Менше політизувати, а більше діло робити.

 

     Від фракції  Компартії слово має Петро Миколайович Симоненко. За ним виступить голова комітету Ковалко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Уважаемые народные  депутаты! Сегодняшнее  заседание Верховной Рады проходит под знаком беды для всего народа Украины.  Все мы видим, насколько беспомощными в этой ситуации   показывают   себя  люди,  призванные  по  долгу  службы руководить Украинским государством,  насколько далеки их  истинные интересы от интересов народа, переживающего страдания и беды.

 

     Мои товарищи по фракции уже выступили с серьезным анализом по целому ряду принципиальных вопросов, доказав несостоятельность тех или  иных  направлений  в  деятельности Кабинета Министров.  Это в какой-то мере  дает  мне  возможность  более  обобщенно  высказать предложения фракции.

 

     Анализ представленных Верховной Раде параметров социального и экономического развития страны, основ денежно-кредитной политики и проекта   бюджета   еще   раз   подтверждает,  что,  оказавшись  в политическом,  финансовом  и  социальном  тупике  с   курсом   так называемых  реформ,  власти  не  в  состоянии не только предложить действенные антикризисные меры,  но и честно  оценить  ситуацию  и перспективы развития.

 

     Как и   в   прежние  годы,  продолжается  практика  завышения проектных, ожидаемых показателей развития: расчетный валютный курс гривни  нереален,  проектный прирост валового внутреннего продукта практически ничем не обоснован.

 

     Всем нам хорошо известно (об этом  неоднократно  говорилось), что  инвестиции  извне  в  производственную сферу,  за исключением перерабатывающих отраслей,  сегодня не идут.  Ориентация на мнимое увеличение    внутренних    ресурсов    инвестирования   за   счет централизации амортизационных отчислений  не  выдерживает  никакой критики.   С  мертвой  экономики  наше  собственное  правительство пытается  содрать  последнюю  шкуру.  Это  окончательно  уничтожит основные  фонды,  на  десятилетия отбросит в плане внедрения новых технологий. Просто фантастическим выглядит показатель планируемого прироста  в  1,7  раза  об ема  долгосрочных  кредитов на развитие народного хозяйства  в  условиях  губительной  финансово-кредитной системы, долларизации экономики и нереального курса гривни.

 

     Никакие меморандумы  правительства  не  могут прикрыть,  я бы сказал,  преступной  нереальности  планируемого  уровня   дефицита государственного   бюджета.  Преднамеренно,  согласно  требованиям Международного валютного фонда,  замалчивается  скрытый  бюджетный дефицит:  долги  по  выплате  пенсий  и  заработной  платы,  долги правительства за энергоресурсы,  из ятое из госрезерва топливо для их   производства  и  многие  другие  запасы.  По  самым  скромным подсчетам,  скрытый дефицит  бюджета  1999  года  достигает  6,5-7 процентов ВВП,  то есть на порядок превышает величину заложенных в основу бюджета  предложенных  правительством  параметров.  Так  до каких  же  пор  наше  правительство будет врать своему народу?  До каких  пор  собственное  правительство  будет   втягивать   высший законо-дательный   орган  в  преступные  авантюры  по  уничтожению перспектив развития Украины?  Страдают пенсионеры, учителя, врачи, чернобыльцы.

 

     Еще один   характерный   пример   должностного   преступления разработчиков рассматриваемых документов -  это  дезинформация  на фоне утраты экономической независимости и вымирания нашего народа.

 

     К примеру,  по  отрасли  сельского хозяйства в следующем году прогнозируется прирост на 2 процента.  И это при том, что озимые в нынешнем  году  посеяли  на площади 7,9 миллиона гектаров,  или 85 процентов от запланированного. На зябь вспахано всего 49 процентов от плана. А если к этому добавить постоянно снижающийся и без того нищенский уровень сбора зерновых (молчат о том,  что в  этом  году собрали  только  23  миллиона  тонн  зерновых  без кукурузы,  а на заметенных снегом 43 процентах площадей кукуруза так и не  убрана, при  этом  урожайность  ее  на  сегодня  составляет  фактически 23 центнера с гектара),  катастрофическое  состояние  с  обеспечением села горюче-смазочными материалами, электроэнергией, удобрениями и ядохимикатами,  то станет ясно,  что  нет  ни  малейших  оснований ожидать  прогнозируемого  прироста  в отрасли сельского хозяйства. Полный развал животноводства.  Падение более чем в два раза об ема сбора  зерновых и в три раза производства сахара - таков результат бездарной политики.

 

     Только преднамеренными действиями можно было так разрушить  и загубить  еще  недавно цветущую отрасль социалистической экономики Советской Украины!  Правительство  (и  это  подтверждают  все  три документа)    самоустранилось    от   планирования   и   оживления промышленного  производства  конкурентоспособной   продукции,   от защиты   внутреннего  рынка  и  от  расширения  внешнего.  Никакой критики,  уважаемые  коллеги,  не  выдерживает  и   прогнозируемая динамика   экономического   роста.  Неизбежное  падение  в  первом полугодии сменит необ яснимый прирост в  преддверии  президентских выборов  в  третьем  и  четвертом  кварталах.  Ну  что за авантюры правительства в подобных разработках данных проектов!

 

     Никакие изощренные расчеты придворных экономистов не в  силах прикрыть неумолимого роста безработицы:  в 1,4 раза предполагается рост этого показателя.

 

     В целом это не прогноз результатов осмысленной  экономической и  социальной политики национального правительства.  Это - прогноз политической и  социальной  погоды  в  разрушающемся  колониальном государстве,  прогноз погоды, кухня которой находится, безусловно, за океаном.

 

     Фракция коммунистов    выступает     категорически     против предлагаемых  правительством  подходов  к  формированию параметров социально-экономического развития,  которые уже заложены в проекте Государственного бюджета.

 

     Но есть  еще  один принципиальный вопрос,  уважаемые коллеги. Вчерашние обсуждение и выступления,  а  также  ответы  на  вопросы показали, что правительство идет в одну сторону, Национальный банк

- в другую сторону,  а нас  с  вами  делают  заложниками  принятия государственных  решений,  которые будут возведены в ранг законов, обязательных для  выполнения.  Изучение  и  обсуждение  документов показывает   несостоятельность   правительства,   его   преступную бездеятельность,  в  основе  которой   -   антинародный   курс   и антинациональная   политика.  Вывод  один  -  сегодня  частичными, временными мерами не решить весь комплекс сложнейших проблем. Надо менять этот курс, а самое главное - надо менять эту власть!

 

     Среди тех    предложений,    которые    фракция   коммунистов неоднократно   высказывала   при    подготовке    ответственнейших мероприятий и планов,  необходимость планирования и регулирования; управление государственным  сектором  экономики,  который  сегодня брошен  на  произвол  судьбы  или  отдаются различным сомнительным лицам в управление пакеты акций;  контроль банковской деятельности и многие другие, касающиеся

 

 вопросов, которые  требуют   сегодня   государственного   подхода. Нынешнее правительство, как и предыдущее, не в состоянии решать, и оно должно уйти в отставку!

 

     Выступления некоторых из  тех,  кто  голосовал  за  поддержку правительства,  как  раз  и  свидетельствуют,  что  они занимаются политическими спекуляциями.  А сегодня,  когда народ и  избиратели требуют ответа на вопрос,  почему они живут в таком состоянии, эти люди начинают заявлять о  том,  что  несостоятельны  те  или  иные программы.  Вот об этом надо сегодня говорить и потребовать, чтобы правительство ушло в отставку!

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   голові    Комітету    з    питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  Ковалку  Михайлу  Петровичу.  За  ним  виступить  депутат Фіалковський від фракції зелених.

 

     Михайле Петровичу, одну хвилинку!

 

     Учора ми  проголосували  за  те,  щоб  завершити розгляд усіх чотирьох питань до  дванадцятої  години.  Але  враховуючи  те,  що сьогодні  ми  слухали інформацію стосовно ситуації в Закарпатській області,  вносилися пропозиції зробити це до 13 години.  У мене ще записані  на  виступи вісім представників комітетів і фракцій.  І, безперечно, я в кінці повинен виступити із цього питання.

 

     Я просив би вас, щоб ми відвели ще годину на обговорення - до 14  години,  а решту питань розглянемо до 15 години.  Таким чином, сьогодні будемо працювати не до 14,  а до  15  години.  Просив  би підтримати такий порядок роботи. Будь ласка, голосуємо. Кажуть, що пропозиція мудра.

 

     "За" - 184.

 

     Виявляється, не та мудрість.  Будь ласка,  голосуємо!  Голови комітетів та керівники фракцій наполягають.  Будь ласка!  Інакше я змушений припинити обговорення. Голосуйте.

 

     "За" - 190.

 

     Тоді виступить депутат Ковалко,  і на цьому завершуємо (Шум у залi). Це ви собі скажете, правильно чи неправильно. Як голосуємо, так і працюємо.

 

     Будь ласка, виступайте.

 

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська   область).   Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу!  Шановні народні   депутати,   члени   уряду!    Виступаючи    з    позиції паливно-енергетичного   комплексу,  я  хотів  би  зазначити  деякі методологічні недоліки формування видаткової  та  дохідної  частин бюджету,    зокрема    щодо    застосування    законодавства   про оподаткування.   З   одного   боку,   враховуються    надходження, передбачені  проектами  законів,  які ще не розглядалися Верховною Радою (наприклад, про внесення змін та доповнень до Закону України про   оподаткування   прибутку  підприємств  щодо  спрямування  до державного  бюджету  20   відсотків   амортизаційних   відрахувань державних  підприємств),  з другого,  - не враховано проект Закону про ставки акцизного збору  та  ввізного  мита  на  деякі  товари, мається на увазі, зокрема, бензин.

 

     У зв'язку  з  першими  згаданими  законопроектами  очікуються надходження  в  сумі   1,13   мільярда   гривень.   Очевидно,   що розпорядником цих коштів визначено Міністерство фінансів України.

 

     Виникає запитання: на які саме капітальні вкладення і за яким принципом будуть розподілятися ці кошти?  Відомо, що надходження є тільки  від паливноенергетичного комплексу.  Чи не доцільніше буде відразу  законодавчо  закріпити  фінансуваня  конкретних   життєво необхідних  проектів,  адже  їх  включення  до бюджету мотивується браком  коштів   на   фінансування   заходів   щодо   забезпечення структурної перебудови базових галузей народного господарства?

 

     Гадаю, що     ніхто     не    наважиться    заперечити,    що електроенергетика  та  паливна  промисловість  є   саме   базовими галузями економіки України.

 

     У розрахунках поданого Кабінетом Міністрів проекту бюджету на 1999 рік закладено прогнозований приріст  виробництва  в  паливній промисловості  на  5,4  відсотка,  в  електроенергетиці  -  на 6,4 відсотка,  у  вугільній  промисловості  передбачається  збереження обсягів  видобутку  на  рівні  поточного  року.  При цьому приріст промислової продукції в цілому намічається в розмірі 1,8 відсотка.

 

     Такий оптимізм  радує,  але  відразу   постає   ряд   питань. По-перше,  приріст  виробництва  в  інших  галузях прогнозується в два-три рази менший.  Збільшення обсягу реального ВВП очікується в межах 1 відсотка порівняно з 1998 роком.  Отже,  ми прогнозуємо ще більше зростання енергоємності ВВП.

 

     Хотів би зазначити,  що з  1990  по  1996  рік  енергоємність збільшилася  майже  в 1,5 раза,  із приблизно 1,9 до 2,7 кілограма умовного палива на одну гривню вартості ВВП.  Схоже,  що й  надалі планується все брати із паливноенергетичного комплексу.

 

     Фінансування енергозберігаючих заходів та програм скорочено в проекті бюджету 1999 року порівняно з 1998  роком  у  номінальному виразі на 10 відсотків.

 

     По-друге. Враховуючи  показники проекту Державного бюджету на 1999 рік,  видається сумнівною реальність прогнозованого  приросту виробництва  в  енергетиці за нинішніх умов функціонування галузі. Вже не раз ставилося питання про критичний стан енергетики. Вперше за   роки  незалежності  найбільш  реальною  є  небезпека  розвалу об'єднаної  енергетичної  системи  України   з   непередбачуваними соціальними   та   екологічними  наслідками.  Вартість  ліквідації наслідків такої аварії не  може  бути  обрахована,  оскільки  вона означатиме, по суті, крах усієї економіки України.

 

     Незважаючи на заяву уряду про формування реального державного бюджету  на  наступний  рік,  невизначеними  залишаються   джерела компенсації  втрат  підприємств  від  надання  пільг,  які щорічно становлять 2,8 мільярда гривень. Значна частина цієї суми припадає прямо   чи   опосередковано   на  підприємства,  які  забезпечують споживачів енергією.  Така бюджетна політика ще більш знекровлює і без того виснажений неплатежами паливноенергетичний комплекс. Лише одна цифра:  заборгованість із оплати за  спожиті  електроенергію, газ  та  вугілля  за  станом на 1 листопада становить 85 відсотків дохідної   частини   запропонованого   проекту   бюджету.   Оплата банківськими  коштами в електроенергетиці та газовій промисловості не перевищує 18 відсотків.  У поданому проекті державного  бюджету не     передбачено    фінансування    капітальних    вкладень    у паливно-енергетичному комплексі за рахунок державного бюджету.

 

     Звичайно, ми розуміємо,  що  за  рахунок  державного  бюджету неможливо    та    й   не   потрібно   фінансувати   всі   потреби паливноенергетичного  комплексу.  Та  є  ряд   проектів,   життєво важливих не лише для окремих галузей,  а й для економіки України в цілому.  Також необхідно фінансово забезпечити урядові рішення про виведення  частини  ядерних  блоків  з експлуатації та будівництво замість  них  ядерних  блоків  високого  ступеня   надійності   на Хмельницькій  та  Рівненській АЕС.  Особливе занепокоєння викликає комплекс  питань,  пов'язаних   із   виведенням   з   експлуатації Чорнобильської  АЕС і перетворенням об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.  Тоді як галузі необхідно 150 мільйонів гривень, які забезпечать грантову допомогу в сумі близько 500 мільйонів, ми виділили їй аж 28 мільйонів!

 

     Незважаючи на  рішення  Президента  про   створення   запасів органічного  палива на осінньо-зимовий період на загальну суму 350 мільйонів гривень, жодної копійки на це не предбачено.

 

     Вважаю, що цілий ряд проблем потребує вирішення, але основною з  них  є проблема продовження терміну дії нульової ставки податку на додану вартість з операцій продажу електроенергії,  вугілля  та газу,  що імпортуються в Україну. Вважаємо за доцільне передбачити залишення в розпорядженні нафтогазових підприємств  рентної  плати за природний газ у сумі, еквівалентній 4,27 мільйона доларів.

 

     Хотів би  наголосити лише на одному.  Сьогодні в цій ситуації мова не йде  про  розвиток  чи  модернізацію  паливноенергетичного комплексу.  Зараз  головне - не допустити повного його розвалу.  Я пропоную направити проект бюджету в  комітети  для  опрацювання  з тим,  щоб  Комітет  з  питань  бюджету не пізніше 1 грудня вніс на розгляд  Верховної  Ради  в  першому  читанні  проект  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Я  ще  раз  ставлю  на  голосування пропозицію продовжити роботу на одну годину. Не можна так, щоб ті, хто виступив...  Ще не від усіх фракцій виступили. От від Комітету з питань охорони здоров'я треба,  щоб виступили?  Безперечно!  Від Комітету з питань АПК треба?  Безперечно, треба. А ще є комітети у закордонних справах, з питань культури й інші.

 

     Будь ласка. Я прошу підтримати пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Хто за те, щоб проголосувати поіменно?

 

     "За" - 169.

 

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію  про  продовження засідання на одну годину.

 

     "За" - 241.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Від фракції  зелених  слово надається депутату Фіалковському. За ним виступить голова комітету Шевчук.

 

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 187, Херсонська область).  Шановні колеги! Шановні члени уряду! Фракція зелених  вирішила  делегувати  лише  одну  людину,  щоб не займати багато часу з цього приводу.

 

     Зараз ми обговорюємо проект бюджету на 1999 рік.  При  цьому, шановні колеги,  в цьому залі ні серед нас,  ні серед членів уряду немає жодної людини,  яка думає про те, що цей проект бюджету може бути прийнятий. Однак я хочу сказати, що, на жаль, зараз і народні депутати,  і  члени  уряду  в   результаті,   як   нам   здається, недостатньої  співпраці  опинилися,  пробачте,  в  ролі тієї самої унтер-офіцерської вдови, яка сама себе відшмагала.

 

     Кожне з цих питань треба обговорювати не п'ять  хвилин.  Коли ставляться питання про ПДВ і енергоносії,  про законопроекти,  які подавав уряд,  про те,  як будуть збиратися податки,  і в  нас  на засіданні  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності не вистачає часу, то це означає тільки одне: питання не підготовлене. Тому я не буду використовувати весь відведений час, щоб говорити з приводу того, що для зелених і так зрозуміло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово надається голові комітету Шевчуку. За ним буде виступати народний депутат України Заєць.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  23, Волинська   область).   Шановний   Олександре  Миколайовичу! Шановний  Валерію  Павловичу!  Шановні  колеги!   Поданий   урядом уточнений  проект  Державного бюджету на 1999 рік,  на відміну від його попереднього варіанта,  має ряд  нових  рис.  Зокрема,  більш чітко  деталізовано  переважну більшість статей,  що робить проект більш прозорим.  Уряд чітко висловився щодо  пільг  і  компенсацій громадянам.  Нагадаю,  що  відповідно  до чинного законодавства на виплату всіх пільг і компенсацій потрібно 17,7  мільярда  гривень. Що це за сума? Ця сума становить п'ятирічний бюджет медичної сфери нашої країни. І кожен із народних депутатів, очевидно, розуміє, що виплатити ці пільги протягом року нереально,  бо значна їх частина має декларативний характер,  а окремі взагалі  викликають  сумнів, про що вчора говорила голова бюджетного комітету.  Це,  наприклад, безкоштовний  проїзд  певних  категорій  працюючих,   встановлення квартирної охоронної сигналізації,  звільнення від сплати податків і мит і так далі, і тому подібне.

 

     Уряд щодо цього висловився своєрідно,  поставивши  в  проекті бюджету  прочерки  проти 12 видів подібних сумнівних пільг.  Тепер черга депутатів.  Вони мають прийняти рішення,  нехай непопулярне, але реальне.

 

     Разом з  тим,  на  думку  членів  Комітету  з  питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства,  проект містить ряд  суттєвих недоліків.  Передовсім просто нервують такі своєрідні, несерйозні, дитячі пояснення складних питань. Зокрема, в пояснювальній записці вказано,  що  фінансування  освіти  зменшується  тому,  що набуває поширення  практика  платного  навчання,  а   не   навпаки.   Або: фінансування  охорони  здоров'я  з  державного бюджету зменшується тому,  що планується перехід охорони здоров'я на страхові  засади. Навіть  якщо  ми  й приймемо подібний закон,  то він потребуватиме мінімум  півроку  для   того,   щоб   були   створені   відповідні інфраструктури  й  закумульовані  кошти  для  переходу на страхову медицину.

 

     Є низка питань,  на  які  члени  комітету  просто  не  змогли отримати   відповіді   від  представників  Мінфіну.  Зокрема,  при запланованому скороченні  на  25  відсотків  видатків  на  охорону здоров'я  з  держбюджету  за  чиєюсь рекомендацією передбачено 6,3 мільйона  гривень  на   здешевлення   санаторнокурортних   путівок працівникам агропромислового комплексу.

 

     Ми абсолютно не проти того, щоб аграрії оздоровлялися. Але не треба це здійснювати за рахунок мізерного медичного бюджету.

 

     Або інше. На заходи щодо попередження епізоотій (тобто заходи проти епідемій серед тварин) передбачено 33,7 мільярда гривень. На заходи ж проти попередження епідемій серед людей передбачено  лише 6   мільйонів  гривень.  Такі  приорітети.  І  якщо  ця  тенденція збережеться й надалі, то чисельність населення справді буде падати пропорційно зменшенню поголів'я худоби.

 

     Таким чином,  народні  депутати  -  члени  Комітету  з питань охорони здоров'я змушені  були  визнати,  що  урядом  України  при визначенні  обсягу  фінансування  на  охорону  здоров'я  в проекті держбюджету  не  враховано   загальне   зростання   захворюваності населення,   епідеміологічну  ситуацію,  що  склалася  в  державі, підвищення смертності й інші негативні демографічні  тенденції  та показники  здоров'я  населення,  котрі  вже  на  сьогодні  являють реальну загрозу національній безпеці України.

 

     Ми пропонуємо  при  доопрацюванні  зазначеного  законопроекту перш  за  все  визначити  гарантований державою рівень безоплатної медичної  допомоги.  Робити  це  потрібно  сьогодні,  не   чекаючи наступного  року,  і  звідси  виходити  на  показник  фінансування галузі.

 

     Членами Комітету  з  питань  охорони  здоров'я  і  бюджетного комітету  за  різними  методиками  були проведені розрахунки,  які показали,  що на  охорону  здоров'я  потрібні  кошти  в  сумі  6,8 мільярда  гривень.  Нам же в проекті бюджету рекомендують показник фінансування медицини на рівні  минулого  року.  Мовляв,  виділили мізерні кошти, подивилися - ще не вмерла медицина, то давайте дамо і на 1999 рік стільки ж.  Це - 3,7  мільярда  гривень,  яких  явно недостатньо.

 

     Крім цього,  ми  наполягаємо  на  виконанні  вимог  Бюджетної резолюції в частині визначення розміру субвенцій місцевим бюджетам цільовим   призначенням   на   фінансування   охорони  здоров'я  з урахуванням необхідності забезпечення гарантованого державою рівня безоплатної медичної допомоги населенню.

 

     Наступне -    це    передбачення    централізованих    коштів Міністерству охорони здоров'я. Ми визначили суму, яка потрібна для закупівлі водіїв ритму,  штучних клапанів серця, штучних кульшових суглобів і інших приладів та устаткування, вартість яких населення не може оплатити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Решту  пропозицій  подавайте  до бюджетного комітету, вони будуть враховані.

 

     Слово надається  першому   заступнику   голови   Комітету   у закордонних  справах Зайцю Івану Олександровичу.  За ним виступить депутат Черненко (три хвилини, з місця).

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  За короткий час неможливо  детально  висловитися  окремо  щодо  всіх  чотирьох документів,  але бодай у найзагальніших рисах слід оцінити кожен з них.

 

     Проект Основних   параметрів   економічного   і   соціального розвитку  містить  корисну,  але  фрагментарну  інформацію.  Однак головним  недоліком  цього  документа  є  відсутність  політичного завдання  на  створення цілісної національної економіки відкритого типу, але з достатньо високим рівнем самозабезпечення. Уряд мав би подати  нам на затвердження таку систему заходів,  реалізація якої дозволила б через п'ять років забезпечувати щонайменше на 65 -  70 відсотків потреби внутрішнього ринку в готовій продукції за участю власного  товаровиробника.  Економіку   сировинного   типу,   якою насправді є українська економіка,  захистити не можна,  тому вже в наступному  році  слід  запланувати,  економічно  забезпечити   та зреалізувати  програму  широкої кооперації українських підприємств для створення замкнутих технологічно-виробничих циклів по  випуску готової  стратегічно  важливої  продукції.  Де серійне виробництво українських   комбайнів,    українських    літаків,    української електроніки,  широкої  номенклатури  продовольчих  товарів.  Марно шукати в проекті державного бюджету позиції щодо фінансування  цих заходів.

 

     На жаль,  політика економічного зростання виявилася фінансово непідкріпленою,  все обмежилося лише використанням гарного поняття

-  бюджет  зростання.  Але Кабінет Міністрів,  Верховна Рада,  вся влада  мають  послідовно  й  цілеспрямовано   втілювати   політику створення  цілісної  національної  економіки,  формувати  потужний бюджет зростання, без чого доведеться тільки мріяти про ефективний соціальний захист громадян,  і розпочинати цю роботу треба було ще вчора.

 

     Що стосується  проекту   Основних   засад   грошово-кредитної політики,  то вже так само настав час перейти від слів до діла,  а саме:  не зволікати з виконанням статті 100 Конституції України  і прийняти  Закон про Раду Національного банку України,  яка справді розробить  основні  засади  грошовокредитної   політики.   А   так виходить,  що  ми  поспішаємо,  але не в конституційному напрямі й тому весь час  вживаємо  напівзаходи  і  надмірно  політизуємо  ці питання.  Очевидним є те,  що грошовокредитна політика в 1999 році має базуватися на  стабільній  гривні,  на  стабільності  цін,  на зменшенні   фінансової   залежності   від  міжнародних  фінансових організацій,  на зниженні облікової ставки Національного банку, на розширенні питомої ваги національної валюти в грошовому обігу,  на залученні внутрішніх джерел інвестування виробництва.

 

     Маємо усвідомити,  що без справжніх економічних  реформ,  без створення   цілісної   національної  економіки,  без  відповідного законодавства здійснювати тривалий час ефективну  грошово-кредитну політику   неможливо.   Нині,   можна  сказати,  пронесло,  але  в наступному році не пронесе,  якщо не здійснимо глибоких, швидких і всебічних реформ, зокрема і реформи банківської системи.

 

     А тепер  про  проект  Закону  про Державний бюджет України на 1999 рік.  Під час обговорення давалися різні  оцінки  доходної  і видаткової  частин  державного  бюджету,  величин макропоказників, джерел доходів тощо.  Одні вважають, що не вдасться одержати й тих доходів,  які передбачені в проекті бюджету,  зокрема щодо податку на додану вартість та акцизного збору.  Дехто пропонує революційно змінити податкову систему вже під бюджет 1999 року або відмовитися від деяких податків на товари та послуги,  зокрема від ПДВ, і такі пропозиції  грунтуються в основному на великих показниках недоїмок з цих податків у поточному році.

 

     На мою думку,  вже пізно відмовлятися від ПДВ. Можливо, варто знизити  його  розмір,  але  в  будь-якому  разі  слід розробити і запровадити ефективну систему дії ПДВ.

 

     Ні для кого з нас не є секретом,  що значна частина  недоїмок із  багатьох  податків,  а  надто з податку на додану вартість і з акцизних зборів,  утворилася в результаті  існування  розгалуженої системи пільг для окремих підприємницьких структур. Та й не завжди ефективно діють  податкова  адміністрація  та  митні  служби,  щоб справити ці податки.

 

     Тому є  всі  підстави  говорити  про  реальність запланованих доходів державного бюджету.  Вони стануть цілком  реальними,  коли Верховна   Рада,   Кабінет  Міністрів,  Президент  України  будуть виконувати свої конституційні обов'язки,  а не потуратимуть різним мафіозним кланам.

 

     Для того,  щоб скасувати несправедливі пільги,  не треба мати багато часу,  а треба мати  лише  політичну  волю.  Варто  було  б звернутися  і  до  Конституційного Суду з проханням якомога швидше розглянути подання про пільги спільним підприємствам.

 

     У Кабінеті Міністрів  стверджують,  що  лише  скасування  цих пільг  дозволило  б  скоротити  недоїмку  з  ПДВ  більш  як на 1,5 мільярда гривень.

 

     Отже, при  бажанні  всіх  органів  влади,  і  в  першу  чергу Президента,  Верховної  Ради,  Кабінету  Міністрів,  можна суттєво збільшити доходи бюджету. В цьому немає жодних сумнівів.

 

     Де державна програма,  а не система розрізнених заходів  щодо трансформації тіньової економіки в легальну?  А вона могла б стати потужним джерелом збільшення доходної частини бюджету.

 

     Чому Кабінет Міністрів відкликав законопроект про  ліквідацію різних  позабюджетних фондів?  Де пропозиції про ліквідацію різних господарських структур,  якими обросли всі органи державної влади? Скасування несправедливих пільг, різних...

 

     Олександре Миколайовичу, ми ж домовлялися про сім хвилин...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Ви, будь ласка, пропозиції давайте...

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Даю пропозиції. Слід посилити...

 

     ГОЛОВА. В комітет давайте пропозиції!

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   Ні,  Олександре  Миколайовичу,  дивіться,  ви  ж вибачте:  Луценко - шість з половиною хвилин,  Мороз - 6 хвилин 45 секунд,  Крючков  -  6 хвилин 50 секунд,  Симоненко - 7 хвилин.  7 хвилин! Розумієте чи ні?

 

     ГОЛОВА. Ми так:  починаємо від Луки,  а потім  переходимо  до суті.  Треба починати з пропозицій, а ви розказуєте про міжнародні питання.

 

     Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.    Добре.    Аналіз    покриття    видатків     на зовнішньо-політичну діяльність за кілька останніх років засвідчує, що така  специфічна  і  вкрай  важлива  функція  держави  постійно недофінансовується.  Унаслідок  цього  Україна постійно не сплачує внески до бюджетів міжнародних організацій, що спричинилося вже до втрати  права  голосу  у  Всесвітній організації охорони здоров'я, Організації Об'єднаних Націй з промислового  розвитку.  З  великою напругою  покриваються  мінімальні  внески  до регулярного бюджету ООН.  Заборгованість  із  усіх  внесків  становить   близько   300 мільйонів   доларів   США.   Через   недофінансування  гальмується розбудова та розвиток  мережі  дипломатичних  установ  України  за кордоном.

 

     Значне недофінансування     зовнішньополітичної    діяльності закладається і в проекті державного бюджету  на  1999  рік.  Надто складною   є   ситуація  з  фінансуванням  видатків  на  утримання центрального апарату МЗС України, що негативно вплине на виконання важливих  завдань  зовнішньополітичної  діяльності  держави.  Тому комітет обстоюватиме пропозицію щодо загального збільшення  витрат по розділу "Міжнародне співробітництво" до 562,2 мільйона гривень.

 

     У членів комітету викликала здивування відсутність у видатках управління  справами  Верховної  Ради  видатків,   пов'язаних   із міжнародною діяльністю Верховної Ради України, а саме: видатків на відрядження за кордон працівників законодавчої влади...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ I.О. Дякую. Але це дискримінація повна! (Сміх у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним виступатиме депутат Танюк.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий  округ  48,  Донецька   область).   Уважаемые   товарищи депутаты! Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые члены Кабинета Министров!  Слушая  выступления  ряда  депутатов  -  председателей комитетов,  думаешь,  что все реально рассчитывают получить деньги из бюджета.  Дорогие коллеги!  Мне абсолютно непонятно  почему  из бюджета должны просить деньги машиностроители, энергетики, химики, то есть те,  кто должен их зарабатывать. Ведь вся мировая практика четко  определила  отрасли,  которые  должны  содержаться  за счет бюджета:  наука,  образование,  медицина, социальная сфера, армия, Министерство  внутренних  дел,  культура.  Но  сегодня  на  бюджет навалились  все,  и  каждый  пытается   натянуть   на   себя   это разрывающееся  одеяло.  Не  получится.  И  никогда  такое не может получиться! Мы на

 

 встрече с   вице-премьером   Тигипко   выясняли,   кто  же  у  нас зарабатывает... Практически уже никто не работает.

 

     Неужели сегодня  нужно   так   недооценивать   ситуацию,   не понимать,  что если в этом году не создать задел на следующий год, то практически в следующем  году  не  будет  бюджета,  потому  что просто нет ни мотивации, ни возможности, ни желания работать.

 

     Сегодня мы  пытаемся избавиться от тяжести социальных проблем путем ликвидации здравоохранения. Я вам хочу привести один пример. По Горловке сокращено больничных коек: в 1993 году - 110; в 1994 - 70;  в 1995 - 500;  в 1996 - 805;  в 1997 - 857 и в 1998 (380 плюс 70)  - 450.  Решили мы проблемы здравоохранения?  Нет.  Если так и дальше будет развиваться  тенденция,  мы  потеряем  все.  Хотя  по показателю,  который нам сегодня пытаются внести -70 коек,  мы уже обошли все  экономически  развитые  страны.  Но  мы  же  не  можем потерять такое количество коек,  потому что нам просто негде будет лечиться.

 

     Сегодня у  нас  есть  три  возможности  решить  проблему   со здравоохранением, если из бюджета его невозможно профинансировать. Прежде всего есть возможность ввести в здравоохранении бюджетные и страховые  принципы или полностью страховые принципы.  Последнее я просто  не  могу  поддержать,  ибо  сегодня  мы  этим  не   спасем здравоохранение.    У    нас    бедное    общество,   неработающая промышленность.  Но элементы страховой медицины мы сегодня  должны включить.  Прежде всего для тех, кто сегодня богат. Неужели все мы сегодня  стали  нищими?  Ведь  сегодня  есть  банки,  коммерческие структуры,  предприятия,  которые  имеют сверхприбыли.  Говорили о теневом  капитале,  который  сегодня  накоплен.  Пускай  за   всех доплачивают по принципу социального партнерства.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Танюк.  За  ним  виступатиме депутат Крук, голова комітету.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Проектом   держбюджету   заплановано   скорочення   видатків    на фінансування культури і мистецтва на 5,1 відсотка. Аналізуючи стан діяльності установ культури,  переконуємося, що подальше зменшення фінансування  просто веде до занепаду цих установ і детермінує той психологічний стан, який маємо тепер у державі.

 

     Візьмімо Донецьку область.  Тут обсяги фінансування порівняно з  1994  роком  зменшилися в 3,5 раза.  З бюджету зовсім припинено виділення коштів на  постановки  вистав,  концертних  програм,  на капітальний  і  поточний  ремонт,  на  комплектування бібліотечних фондів.  Водночас приміщення 74  установ  культури  перебувають  в аварійному  стані,  понад  500 приміщень потребують капітального і поточного ремонту.  Це 93 відсотки всіх наявних  клубів.  Вони  не опалюються.  І  це  в  області,  яка  за своє вугілля могла колись годувати всю культуру України.

 

     У 400  населених  пунктах  області  зовсім   немає   закладів культури. Я думаю, що недавні донецькі страйки - наслідок тиску на культуру,  наслідок закриття  культури,  а  не  навпаки.  Тому  що існують  у світі тільки два різновиди людей:  люди культури і люди не культури.

 

     За повідомленнями, майже... (Шум у залі).

 

     Комуністи тут почали говорити знову про "голубих". Я кажу, що є люди культури і є люди комуністи (Шум у залі).

 

     Ну, покричіть, думаєте, від того, що у вас "недержание речи", навіть на бюджеті щось залишиться?

 

     ГОЛОВА. Я прошу, або виступайте, або я позбавлю вас слова.

 

     ТАНЮК Л.С.  За повідомленнями,  майже в усіх областях видатки на культуру зменшуються... (Шум у залi).

 

     Зробіть зауваження  комуністам,  щоб  вони  не  волали.  Адже верещать.

 

     У видатковій частині проекту бюджету фінансування Мінкультури становить   162,7  мільйона  гривень,  або  87  відсотків  обсягу, запропонованого  міністерством  на  1999  рік.  Отже,  зменшуються обсяги фінансування закладів культури,  мистецтва, кінематографії. Крім того,  запроваджена така  система,  як  трансфертний  платіж. Вказані  трансферти  (код  1300) не належать до захищених бюджетом статей і не можуть фінансуватися місцевими фінансовими органами за наявності  хронічної  заборгованості  з  зарплати.  Таке становище практично паралізує роботу  театрально-видовищних  закладів  через неспроможність проплати. Так, наприклад, у Кіровоградській області отримали лише 45 відсотків планових трансфертів,  якими не  змогли забезпечити  навіть  виплату  зарплати  своїм працівникам.  Що вже казати про нові постановки!

 

     Себто ми  тримаємо   культуру   не   для   того,   щоб   вона функціонувала,  а  для того,  щоб була в ролі богадільні:  платимо людям зарплату,  чітко знаючи,  що й театри,  і кіностудії, і інші заклади  не  функціонуватимуть,  бо  не  мають коштів на виконання своїх програм.  І Мінфін,  і Мінекономіки,  і Мінкультури добре це знають,  але  знову  в  проекті Держбюджету на 1999 рік трансферти театрально-видовищних закладів не внесені  до  переліку  захищених бюджетом статей.

 

     Статистика свідчить,   що   сьогодні  майже  не  поповнюються бібліотеки періодикою,  місцевими виданнями,  закордонною науковою літературою.   Це  негативно  позначається  на  оновленні  фондів, прискорюється   інтелектуальне   зубожіння   бібліотек.   Потрібна захищена  стаття,  аби забезпечити стабільне фінансування хоча б у сумі 4,7 мільйона гривень на придбання книг,  періодики та  видань бібліотечної серії.

 

     Є потреба   захистити   національні   колективи,  національні театри,  Національну  кіностудію  імені  Довженка,   виділивши   в державному  бюджеті  національні  заклади  та  організації окремим рядком.

 

     Пропоную Кабінету Міністрів додати сюди ще два центри:  Центр імені  Довженка  і  Театральний  центр  імені  Курбаса,  які мають інноваційні програми і мусять бути підтримані не в останню чергу.

 

     Останнім часом  у  галузі  кіно  склалася   вкрай   напружена ситуація.  Так,  наприклад, 1996 року було виділено 2 мільйони 375 тисяч   гривень,   1997   року   передбачено   5,5   мільйона,   а профінансовано 2,4 мільйона,  1998 року - 4,9, а профінансовано за 10 місяців - 1,3 мільйона.  Це спричинилося до  різкого  зменшення кількості    фільмів    і   фактичного   згортання   національного кіновиробництва.

 

     Так триватиме й далі,  доки Верховна Рада не зрозуміє потреби пільгового   оподаткування   спонсорів   і  перегляду  Закону  про благодійництво  та   благодійні   організації.   Якщо   ми   знову намагатимемося  повісити все абсолютно на державу,  то,  звичайно, культура гинутиме й далі.

 

     На виконання Закону України про  кінематографію  (стаття  22) треба  щорічно збільшувати обсяг виробництва та показ національних фільмів принаймні вдвічі.  Передбачена проектом  держбюджету  сума становить  4  мільйони  995  тисяч  гривень,  що  покриває  лише 5 відсотків потреб  вітчизняного  кіновиробництва.  Таким  чином  ми унеможливлюємо виконання прийнятого нами ж закону.

 

     Дякую за увагу. Я передам усі зауваження далі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Будь  ласка,  голова  комітету  Крук.  За ним виступить голова комітету Удовенко.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые   коллеги! Уважаемые члены правительства!  Комитет по вопросам строительства, транспорта и связи с привлечением специалистов Минфина, Минтранса, Госкомсвязи,  Госстроя,  Комитета  Верховного  Совета  по вопросам бюджета детально рассмотрел  проект  Государственного  бюджета  на 1999 год и определился с приоритетными вопросами.

 

     Хочу подчеркнуть,  что  если  в  прошлые годы в какой-то мере удалось профинансировать из госбюджета наши отрасли,  то, несмотря на   кризис,  государство  получило  соответствующую  отдачу.  Как сегодня уже здесь говорилось,  что кто-то должен зарабатывать  эти деньги.

 

     Так, в  1997  году  предприятия  транспорта,  строительства и связи перечислили в сводный  бюджет  Украины  более  3  миллиардов гривень,  за первое полугодие 1998 года - свыше полутора миллиарда гривень.  Вместе с  тем  ряд  проблем  в  названных  отраслях  без бюджетной поддержки самостоятельно решить нельзя.

 

     В отрасли  железнодорожного  транспорта  мы  просим  выделить отдельной строкой  покрытие  убытков  железнодорожного  транспорта общего  пользования по пассажирским перевозкам отдельных категорий граждан (500 миллионов гривень) и дополнить проект  бюджета  новой статьей   "Капитальные   вложения  на  приобретение  и  обновление подвижного железнодорожного состава" (100 миллионов гривень).

 

     В отрасли морского транспорта,  которая,  по  нашему  мнению, должна  быть  приоритетной,  предлагается дополнить проект бюджета новой  статьей  расходов  на   погашение   внешней   задолженности государственных    судоходных   компаний   "Черноморское   морское пароходство"  в  сумме  360,5  миллиона  гривень   и   "Украинское дунайское пароходство" в сумме 66,5 миллиона гривень. Это позволит предотвратить последующие аресты по искам иностранных  кредиторов, избежать  расходов  на содержание судов за время нахождения их под арестом,  добиться  бесперебойной  и  прибыльной   работы   флота, расплатиться с кредиторами,  у которых в порядке отработки долга в настоящее время работают суда ЧМП и УДП.

 

     Украине крайне   необходим   ледокол    для    круглогодичной переработки  грузов  в  портах вне зависимости от суровости зимних условий.  Для начала строительства ледокола комитет предлагает  на 1999 год выделить хотя бы 25 миллионов гривень.

 

     Бюджетное финансирование     государственного     предприятия "Укрводпуть" предлагается оставить на уровне 19 миллионов  гривень при  расчетной  потребности  34  миллиона.  Только  в  этом случае удастся коренным образом решить проблемы канала "Прорва" на Дунае, вновь  вернув  Украине  сборы  за  проход  судов  в  сумме более 1 миллиона долларов США, которые сейчас взимает румынская сторона за проходы   каналом   "Сулена",   отвести  угрозу  выхода  из  строя гидротехнических сооружений Днепровского  бассейна,  в  том  числе Запорожского трехкамерного шлюза.

 

     В отрасли воздушного транспорта просим поддержать предложения комитета об установлении расходов на финансирование  в  1999  году комплексной    реконструкции    и    расширение   государственного международного аэропорта "Борисполь" в сумме 83,3 миллиона гривень и  капитальных  вложений  в  автоматизированную систему управления воздушным транспортом "Стрела" в сумме 6,5 миллиона гривень.

 

     В отраслях  строительства  и  жилищнокоммунального  хозяйства комитетом поддержаны предложения Госстроя Украины дополнить проект бюджета  новой  статьей  "Капитальные  вложения"  (11,9   миллиона гривень)  на  завершение  строительства об ектов производственного назначения   высокой   степени   готовности;    увеличить    об ем финансирования   научной  части  государственных  межотраслевых  и отраслевых программ до 25,9 миллиона гривень.

 

     Комитет предлагает  также  дополнить  проект  бюджета   новой статьей   "Финансирование   государственной  программы  "Оснащение наличного жилищного фонда  средствами  учета  потребления  воды  и тепловой енергией" (712 миллионов гривень).

 

     Предлагается выделить  в  проекте отдельной строкой бюджетные средства,  которые  передаются  Госстрою   на   покрытие   убытков коммунального  хозяйства в сумме 2 миллиарда 874 миллиона гривень. Названия  этих  статей  говорят  сами  за  себя.  По  ним  приняты соответствующие   постановления   Кабинета  Министров  Украины.  В отрасли  связи  комитетом  поддержаны  предложения  об  увеличении расходов  по  статье "Периодические издания (газеты и журналы)" до 24 миллионов 780 тысяч,  а также на содержание фельдсвязи -  до  7 миллионов 800 тысяч.

 

     Уважаемые коллеги,   еще  раз  хочу  сделать  ударение:  наши отрасли вносят существенную  лепту  в  государственный  бюджет,  и нормальное  финансирование  поможет  увеличению  вклада в развитие экономики Украины.  Мы  считаем,  что  проект  бюджета  необходимо доработать   Комитету   Верховного   Совета  по  вопросам  бюджета совместно с Кабинетом Министров,  профильными комитетами и  внести его на первое чтение 1 декабря согласно утвержденному графику.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Удовенко,  голова комітету.  За ним виступатиме депутат Самойленко.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин тричі  розглядав  на  своїх  засіданнях питання проекту державного бюджету на 1999 рік та ретельно проаналізував його. Це робилося із запрошенням   представників   відповідних   структур   центральної виконавчої влади.  Зокрема,  в засіданнях взяли участь  заступники міністрів   фінансів   та   економіки  України.  В  комітеті  було висловлено чимало претензій до поданого проекту, в якому, на жаль, ігноруються права людини в Україні.  У проекті жодного слова немає про права людини.  Цим самим та  ще  внаслідок  обмежених  обсягів фінансування значно звужуються можливості реалізації цих прав.

 

     Не йдеться про те,  що слід вводити окрему статтю або окремий рядок видатків на забезпечення прав і основних свобод людини.

 

     Ясно, що це має бути закладено в  багатьох  статтях  бюджету, особливо тих, що стосуються соціальної сфери.

 

     Справа полягає в тому,  щоб реально забезпечити конституційні права громадян,  особливо норму статті 3 Конституції України,  яка проголошує   (цитую):  "Людина,  її  життя  і  здоров'я,  честь  і гідність,  недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною  цінністю.  Права  і  свободи  людини  та  їх  гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави".

 

     Чим же реально наповнюється цей зміст  у  конкретних  статтях бюджетних   видатків?   У   той   час,   коли   населення  України скорочується,  а захворюваність значно зростає, видатки на охорону здоров'я  зменшуються  на  чверть  порівняно з бюджетом нинішнього року.

 

     Лікарні не забезпечуються  найнеобхіднішим.  Ліки  за  своїми цінами  стають  недоступними для більшості населення.  Зупиняється протезне  виробництво.  Звужуються   можливості   фінансування   з місцевих   бюджетів.   А   проектом  державного  бюджету  медицині завдається черговий нищівний удар.

 

     Аналогічна ситуація з  народною  освітою,  яка  вже  нездатна відтворювати  достатньо  високий  інтелектуальний потенціал нації. Проте видатки на неї зменшуються на 15 відсотків.

 

     Цілковитим ігноруванням  потреб  людей  похилого  віку  стало зменшення  в  2,5  раза (з 370 мільйонів до 140 мільйонів гривень) видатків  на  компенсацію  знецінених   заощаджень   в   установах Ощадбанку.

 

     Великі проблеми   існують   й  у  фінансуванні  видатків,  що стосуються сфери міжнаціональних відносин.  Найболючіша  з  них  - облаштування кримськотатарського народу та депортованих осіб інших національностей,  які повернулися в Україну. Нагадаю, що в Україну переселилося  понад  250  тисяч  кримських татар та понад 12 тисяч болгар,  вірмен, греків та німців. Тепер навіть не варто згадувати про  цілковитий  провал широко розрекламованої програми повернення німців в Україну,  про те,  що ми не здатні допомогти репресованим та  іншим  переселенцям  з  України  повернутися.  Не  маємо змоги серйозно  підійти  до  розв'язання  проблем  українців,  примусово переселених  із  Польщі  в  1944-1946 роках.  Але відкласти в часі розв'язання проблеми кримських татар просто  неможливо.  35  тисяч сімей,  тобто  понад  100  тисяч  кримських татар узагалі не мають житла й туляться в гуртожитках  або  сараях.  Понад  60  відсотків працездатних  не  мають  роботи  і живуть випадковими заробітками, понад половину з 300 компактних поселень депортованих або не мають водоводів, каналізацій, електромереж, або мають їх за тимчасовими, часто саморобними схемами.

 

     У вересневому варіанті проекту бюджету  на  соціальні  заходи для   депортованих  було  передбачено  15  мільйонів  гривень.  Це мінімальна сума,  нижче якої просто  неможливо  нічого  робити.  У повторно  поданому проекті бюджету на зазначені заходи передбачено тільки 9 мільйонів гривень.  Це означає, що не зможуть повернутися останні репатріанти.  Хотів би наголосити, що зараз ідеться не про переселення,  а про возз'єднання сімей,  коли хтось один  збудував житло,  а інші члени сім'ї тепер переїздять до нього.  Це означає, що знову не буде коштів підвезти в  цистернах  воду  до  безводних селищ,   відкрити   фельдшерські  пункти  там,  де  немає  поблизу лікарень.

 

     Із року в рік нас переконують у  тому,  що  для  облаштування депортованих   передбачені   капіталовкладення,   які  входять  до загальної статті державних капіталовкладень.  Але після  прийняття бюджету їх там не виявляється.  Наш комітет наполягає на тому, щоб у загальній сумі капіталовкладень 1 мільярд 130 мільйонів  гривень окремим  рядком  було  виділено суму для облаштування депортованих народів. Для цього потрібно 50,4 мільйона гривень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  голові  комітету   депутату Самойленку. За ним від комітету виступить депутат Дроботов.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Голова Української асоціації "Зелений світ". Шановний Валерію Павловичу! Шановні колеги! Я говоритиму від імені тих,  хто  не  може  з цієї трибуни про себе заявити,  пікетувати, демонструвати чи вимагати слова.  Я говоритиму від довкілля і  від дітей.  Якщо  ми  сьогодні розпочали наше засідання з доповіді про стихійне лихо (доповідав віце-прем'єр Білоблоцький),  то це  тому, що  ми  не  звернули  свого  часу  уваги  на фінансування лісового господарства,  водного господарства,  геологорозвідувальних робіт. Стихійне лихо прийшло до нас із такими збитками,  які вже потрібно відшкодовувати  не  мільйонами.  Їх  повинна  відшкодовувати   вся держава.

 

     Інше стихійне  лихо  -  це  нехтування  проблемами  дітей.  В Україні за станом на 1 січня 1998 року нараховувалося 12 мільйонів дітей  до  17  років  -  за п'ять років зменшення на один мільйон. Маємо 1 мільйон 100 тисяч чорнобильських дітей, серед них здорових дітей лише 13,5 відсотка.

 

     Що ж нас чекає? Ми, хто сидить у залі і в уряді, ще догодуємо наших батьків до пенсії.  А кого ж ми залишаємо?  Хто догодує тих, що  тут,  у  залі?  Отже,  в  2016 році населення України за таких темпів вимирання і такого ставлення  до  дітей  становитиме  38-40 мільйонів чоловік. Із них дітей лише 6 мільйонів, пенсіонерів - 25 мільйонів і працездатного населення - 9 мільйонів.  Відкиньте  від цього військовослужбовців, студентів і побачите, хто зможе реально працювати.  Оце справді стихійне лихо,  яке  до  нас  повертається таким чином, що ми всією державою не можемо дати йому ладу.

 

     Пропоную запровадити   цільовий  шкільний  податок,  створити цільовий шкільний фонд, соціально захищений, до якого ніхто не мав би  права  торкнутися,  а ми з нього фінансували б наші видатки на дітей і школу.  Таким же цільовим має бути і чорнобильський  фонд. Більшість    сказаного    представником   чорнобильців   Андрєєвим відображено у відозвах і  рішеннях  нашого  комітету,  які  подані Президенту,  Комітету  з  питань  бюджету,  Кабінету  Міністрів  і Конституційному Суду.  Не можна фінансувати чорнобильські програми у 1999 році за рахунок боргів до фонду, які лишилися з 1998 року.

 

     Звідки ж  брати  гроші?  Ми,  зелені,  як завжди,  показуємо, звідки  брати:  припинити  фінансування  добудови  Рівненської   і Хмельницької АЕС. Профінансувати лише 20 мільйонів, і як грант нам уже  в  цьому  році  дають  20  мільйонів  на  підвищення  безпеки експлуатації Чорнобильської АЕС та на її закриття.

 

     Відомо, що  лише  на 25 відсотків задіяні потужності теплової енергетики.  Навіщо ж нам будувати атомні станції, щоб мати іще 75 відсотків? Працюймо з тепловою енергетикою, допомагаймо їй, і тоді тепло від теплової енергетики піде в наші  оселі,  опалюватимуться будинки.  Туди  ж  не  заженеш  ту  радіоактивну  воду  з  атомних електростанцій (Шум у залi).

 

     Я ж вам розказую, чого немає. Лише на 25 відсотків  задіяні  потужності  теплових електростанцій,  на 25 відсотків! І вугілля досить, і інших джерел енергії досить.

 

     Отже, комітет  не  може  підтримати   запропонований   проект бюджету  без  його серйозного доопрацювання і внесення відповідних змін.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Дроботов,  голова  підкомітету  Комітету   з питань  аграрної політики та земельних відносин.  За ним - депутат Мигович.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемые члены правительства!  Уважаемые  народные  депутаты!  Если  мы  с   вами посмотрим  на  принятую  Бюджетную резолюцию и предложенный проект Государственного бюджета Украины  на  1999  год,  то  увидим,  что правительство,  мягко  будь сказано,  уклонилось и проигнорировало положения Бюджетной резолюции.

 

     Бюджетной резолюцией      предусматривалось      кредитование агропромышленного  комплекса,  но  это  в  представленном  проекте бюджета  отсутствует.  Более  того,  средства,  планировавшиеся  в бюджете   1998   года   по   отдельным  статьям  агропромышленного комплекса, занижены на 1999 год в два раза. Приведу примеры.

 

     Так, в бюджете  на  1998  год  выделялось  80  миллионов  для поддержки  отечественной  селекции  на  соответствующем уровне,  а именно  на  укрепление  племенной  базы  животноводства  с  учетом необходимости   восстановления   работ   племенных  птицеводческих заводов отрасли. А в проекте бюджета на 1999 год предусматриваются всего  32,8  миллиона гривень.  И этот подход снижения выдержан по всем статьям финансирования агропромышленного комплекса.

 

     Такой подход  не  дает   возможности   остановить   кризисные процессы в агропромышленном комплексе для достижения стабилизации, а наоборот, будет еще более усугублять их в этой одной из основных отраслей народного хозяйства.

 

     Исходя из того, что по инициативе Президента приняты законы о фиксированном  сельскохозяйственном  налоге   и   о   списании   и реструктуризации налоговой задолженности и достижении стабилизации в  агропромышленном   комплексе,   наш   комитет   настаивает   на безусловном  выполнении Бюджетной резолюции.  Необходимо увеличить финансирование   отраслей   и   прежде   всего   в    определяющих направлениях.  Поскольку  у  Национального банка Украины,  судя по выступлению председателя банка,  отсутствует национальная политика кредитования  производства,  мы настаиваем на выделении бюджетного кредита  товаропроизводителям   в   производстве   продукции   для государственных   нужд,  предусмотрев  в  проекте  бюджета  об емы кредитования производства сельскохозяйственной продукции  в  сумме не менее 2,5 миллиарда гривень.  Это та мизерная сумма, которая не даст  возможности  наращивать  развитие,  но  хотя  бы  мы  сможем остановить  критическое  сползание  АПК  в пропасть.  Это позволит обеспечить  нашему  государству  поставки  по   межгосударственным договорам продукции в Россию,  Туркменистан и другие страны СНГ за приобретаемые газ,  нефть, осуществлять интервенцию на энергорынке Украины,   разрушая   монополию   топливных   трейдеров,  а  также удовлетворить  потребности  внутреннего  рынка  в  продовольствии, прежде всего для бюджетной сферы, снижая расходы бюджета.

 

     Для поддержки   отечественной   селекции  на  соответствующем уровне  и  укрепления  племенной  базы  животноводства  с   учетом необходимости   восстановления   работы  племенных  птицеводческих хозяйств,  от которых можно получить экономическую эффективность в наиболее короткий срок, необходимо увеличить финансирование до 150 миллионов гривень.

 

     Если мы не предусмотрим  соответствующее  финансирование,  то уже в 1999 году производство молока сократится на полтора миллиона тонн, мяса - на полмиллиона тонн.

 

     В бюджете предусмотрено 11,4 миллиона гривень на селекционную работу  в  растениеводстве.  Расчеты  говорят,  что на эти нужды в бюджете  должна  быть  заложена  сумма  не  менее  20,5  миллиона. Увеличение  финансирования  диктуется  необходимостью  внедрения в производство  новых  интенсивных  сортов  и  гибридов,  что  будет способствовать   приросту   урожая.  Это  также  даст  возможность приостановить  поступление  продукции  иностранной   селекции   на внутренний  рынок,  которая  бесконтрольно завозится,  зачастую не дает ожидаемых результатов,  а  валюта  на  это  тратится.  У  нас возникает острая проблема с семенами сахарной свеклы.  Несмотря на то,  что площади для этой культуры сокращены в два  раза,  в  1999 году для посева семян не хватит. Если мы не предусмотрим отдельной строкой финансирование производства семян сахарной свеклы,  в 2000 году будем их закупать.

 

     О коренном  улучшении земель.  Следует дополнительно выделить 7,3  миллиона  гривень  (  в  проекте  предусмотрено   всего   3,5 миллиона).  Это  вызвано  тем,  что  в  следующем  году необходимо произвести известкование и гипсование почв на площади 1,8 миллиона гектаров. Мы скоро потеряем рисовые чеки и будем уже импортировать рис.

 

     Требуют дополнительного  финансирования  и  другие   отрасли. Предложения по ним мы предоставим в бюджетный комитет.

 

     Хотелось бы  остановиться  на  одной  из  важных  отраслей  - отечественном     сельхозмашиностроении.      Учитывая      крайне неудовлетворительное  техническое  обеспечение аграрного сектора и полную зависимость его от состояния машиннотракторного парка (а он у  нас  сократился к уровню 1990 года в два раза),  нам необходимо предусмотреть в бюджете не менее 665 миллионов гривень. Это крайне мизерная  цифра,  если  сравнить  ее  с  тем,  что  нас  ожидает в ближайшие дни.

 

     Вчера, уважаемые коллеги,  народные  депутаты  встречались  с вице-премьером  Тигипко,  который  предложил:  "Вы  обоснуйте свои претензии,  выскажите,  чем вы обеспокоены в отношении АПК".  Я их обосновываю  так.  Мы убирали 50 миллионов тонн зерна примерно 120 тысячами комбайнов.  За последние годы мы ничего не приобретали, и число  комбайнов  сократилось  примерно  до  60  тысяч.  Раньше мы комбайн списывали на шестой год.  Сегодня они эксплуатируются  8-9 лет.  То  есть  ситуация  обрисовывается такова:  не 500,  не 1000 комбайнов,  а если мы не будем приобретать 7  -  минимум  5  тысяч комбайнов  в  год  для нашего АПК,  то практически уже в 2000 году будем убирать косами и серпами,  которых у нас нет. Сеять и пахать также будем на лошадях и быках, которых у нас тоже нет!

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка.  Не  по  5  тисяч... Україна повинна мати комбайновий парк на 100-110 тисяч. Сьогодні є 70   тисяч  зламаних  комбайнів...  Тому  те,  що  сказав  депутат Дроботов, - квіточки, а ягідки будуть у 1999-2000 роках.

 

     Я прошу до слова  депутата  Миговича.  Три  хвилини.  За  ним

-депутат  Марченко.  А  потім виступлять депутати Яценко і Черняк. Також по три хвилини. I на цьому завершуємо.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів,  міжфракційна  група депутатів гірських районів. Шановні Олександре Миколайовичу, члени уряду,  колеги!  Сьогодні  всі ми говоримо здебільшого про те,  де знайти кошти до бюджету та як раціонально й соціально  справедливо їх розподілити. Один зі способів розв'язання проблеми - формування бюджету за схемою знизу догори.  Надмірна централізація  бюджетних коштів  привела  до  того,  що сьогодні маємо більшість дотаційних областей.  Серед них і Закарпатська.  Через ряд обставин тут чи не найнижчий  рівень  економічного розвитку.  Тут є багато соціальних проблем, які незмірно загострилися внаслідок недавньої катастрофи.

 

     Ті 30 мільйонів,  що передбачаються окремим рядком у проекті, або  75  гривень  на  одного  потерпілого,  звичайно,  проблеми не розв'яжуть.

 

     Вихід із ситуації вбачається ось у чому.  Таким областям,  як наша,   слід   надати   економічну  самостійність  і  пільги  щодо відрахувань до державної скарбниці.  Підрахунки показують,  що і в нас,  як це не здаватиметься декому дивним, є можливість формувати реальний бездотаційний обласний  і  місцеві  бюджети.  За  рахунок чого? Назву тільки декілька основних факторів.

 

     Перше -   це   обслуговування  міжнародних  газо-,  нафто-  і продуктопроводів,    електроліній,    транспортних     магістралей міжнародного значення, від яких область практично не має нічого.

 

     Друге -   використання   території   області   для  вантажно- розвантажувальних робіт при перевезенні різних вантажів  зі  сходу на  захід.  Уже  сьогодні  в області діє понад 80 складів для цієї мети і їх кількість може зростати й давати віддачу.

 

     Третя, чи не  основна  умова  -  закарпатські  ліси  та  інші сировинні ресурси.  Вони вирубуються по-хижацькому,  вивозяться за безцінь за кордон, і на цьому ми зазнаємо величезних збитків. Крім того,  за  таксу,  як  кажуть,  на  пні  область  має 20 відсотків надходжень, а 80 відсотків відраховується до центрального бюджету. Якщо б це співвідношення поміняти місцями або хоча б вирівняти, це дало б велику користь області.

 

     Четверте - це організація і проведення  всіляких  міжнародних конференцій, заходів, туристських та інших акцій.

 

     П'яте - перспективний сільський туризм у нашому регіоні.  Для його розвитку слід звільнити фізичних осіб від податків на  доходи від  надання  послуг,  що  заодно сприяло б і розв'язанню проблеми зайнятості.

 

     Область має й  інші  можливості  для  того,  щоб  розвиватися стабільно.  Особливої уваги потрібно надати гірським районам,  щоб вони формували й витрачали кошти за рахунок  отриманих  надходжень за статтями бюджету, а решту виділяли до центрального фонду.

 

     Нарешті дозвольте  сказати,  що  закарпатці  не  хочуть  бути утриманцями держави.  Вони можуть працювати ефективно. Наша з вами справа - надати їм для цього належну правову базу.

 

     Дякую за увагу і розраховую на підтримку та розуміння.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Марченко. За ним - депутат Яценко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Спробую і я замовити слово  за  бідних  гусарів  -  місцеві  бюджети.  Оскільки  проект бюджету, крім вивчення й аналізу в комітетах та фракціях, проходив так звану експертизу в областях, то народні депутати від Черкащини та  депутати  Черкаської обласної ради доручили мені поінформувати вас про її результати з позиції  аналізу  бюджетного  забезпечення конкретного регіону.

 

     Не вдаватимуся до докладного аналізу запропонованих доходів і видатків обласного бюджету,  бо за будь-яких умов вони не  зможуть забезпечити навіть елементарних потреб.

 

     Фінансування окремих  статей видатків зведено до мінімуму або й  зовсім  не  планується.  Не  передбачено  навіть  видатків   на погашення заборгованості з зарплати вчителям і лікарям.

 

     Спинюся на головному.  По-перше, політика формування місцевих бюджетів поточного року за принципом покриття  їх  видатків  через дотацію  з  державного бюджету перетворила місцеві органи влади та самоврядування на  заручників  ситуації.  Причому  ідеологи  такої схеми   формування   бюджетів  не  передбачили,  що,  збираючи  до державного бюджету всі загальнодержавні податки і збори,  вони  не тільки  позбавили  місцеву  владу ініціативи й зацікавленості у їх збиранні,  а й переклали всю відповідальність на центральні органи влади.  Адже розміри і повнота надання регіонам дотацій позбавлені будь-якого  логічного  зв'язку  з  результатами  роботи   місцевих органів   для   наповнення   бюджету.  Навпаки,  виділені  дотації коригуються  в  бік  зменшення  за   умови,   що   перевиконується мобілізація  ресурсів  з  податкової бази місцевих бюджетів.  Так, наприклад, якщо за 10 місяців план мобілізації власних закріплених надходжень до бюджету Черкаської області виконано на 132 відсотки, то платежів до держбюджету з ПДВ, акцизу - всього на 89 відсотків. За  той  самий  час  із  держбюджету  одержано  в  область лише 35 відсотків дотацій,  так званих  офіційних  трансфертів.  Звідси  й клубок   економічних,   фінансових  і  соціальних  проблем,  якими сьогодні займаються на Черкащині.

 

     На кінець року очікується заборгованість бюджетних установ  у сумі  135  мільйонів гривень,  з яких соціальні виплати становлять майже  60  мільйонів.  Бюджетна  заборгованість  до   кінця   року становитиме  до  чотирьох  місяців,  а  в  окремих  районах - до 8 місяців.  Унаслідок цього виникає соціальне напруження в  області, яке  поглиблюється,  і  звідси  однозначно  треба  повертатися  до підвищення самостійності місцевих бюджетів.

 

     I по-друге,  як зазначається у зверненні  депутатів  обласної ради до нас,  обстановка ще більше ускладниться, якщо розрахункові показники  бюджету  області,  включені  до  проекту   держбюджету, набудуть сили закону.  І не тільки тому,  що планується скорочення видатків на 12 відсотків порівняно з 1998  роком,  а  й  тому,  що дохідна  частина  прогнозується  з  завищенням  по  21  джерелу на загальну сумму 90 мільйонів гривень. Наче й добре, що Мінфін пішов назустріч  і  ділить,  скажімо,  акциз,  про  що сказав учора Ігор Олександрович з цієї трибуни.  Але ж  тривогу  викликає  нереально обрахована  сума  надходжень  від  цього  в розмірі 366 мільйонів. Зміни ставок акцизного збору в третьому  кварталі,  діюча  система його сплати зведуть справу нанівець.

 

     Тому я  на  завершення  оголошую  погоджену  позицію народних депутатів від Черкащини:  проект потребує серйозного доопрацювання з урахуванням проблем формування бюджетів областей.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Яценко.   За   ним   -  депутат  Черняк,  і завершуємо.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська  область).  Фракція Компартії України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановний  Валерію  Павловичу!   Шановні колеги!  Із доповідей,  інформації,  які заслухано, гадаю, ми всі, присутні в цьому залі, розуміємо, що бюджет, побудований на піску, не  є  міцною фінансовою спорудою.  Як доказ того,  ми заслухали в комітеті деяких представників уряду і не почули жодної  конкретної відповіді  на  наші запитання,  зокрема представників Міністерства фінансів.

 

     Розуміємо це не тільки ми.  Нагадую,  що вчора, у Міжнародний день студентів,  це засвідчили і студенти,  виступивши в Маріуполі зі страйком, вимагаючи надійного фінансування освіти.

 

     Я говоритиму  тільки  про  джерела,  не  використані  урядом. Візьмемо    останні    укази    Президента   стосовно   ліквідації чорнобильського фонду.  Валерію Павловичу,  я до вас звертаюся. Ви обіцяли,  що поповнимо державну скарбницю,  зменшимо собівартість, ціну,  розрахуємося з боржниками тощо.  Ні першого, ні другого, ні третього  не  зреалізовано,  ціни підстрибнули,  зате в державному бюджеті цього року  утвориться  дірка  розміром  у  500  мільйонів гривень,  а  наступного  року - 2 мільярди гривень.  Залатати дану дірку немає чим,  я на цьому наголошую.  І сталося не що інше,  як розграбування   цих   коштів  людьми,  які  одержали  надприбутки. Принаймні ні міністр фінансів,  ні хтось інший не відповіли,  куди поділи  за  вісім  місяців 200 мільйонів гривень,  які поцуплено з чорнобильського фонду. Вони розікрадені по кишенях окремих осіб.

 

     Щодо акцизів на спирт і спиртові вироби.  У вашого підлеглого Сергія  Тігіпка (я вам учора казав про це) я був у вересні і казав про те,  що тільки Овруцький  завод  продтоварів  унаслідок  цього помилкового рішення, - вашого, Валерію Павловичу, - втратив за рік один мільйон.  Загалом по державі ці збитки наближаються до одного мільярда.  Ви  з вересня думаєте прийняти якесь рішення на користь вітчизняного виробника.  Не прийнято.  Прийміть,  будь ласка. Адже Верховна Рада вже прийняла.

 

     Із того  самого  ряду  -  рішення  про  сплату  ПДВ за фактом відвантаження,  сплату за електричну енергію,  газ і транспорт  за курсом  долара,  які  нищать  вітчизняного виробника.  Виробництво конвульсує,  а рішення зрозуміле як двічі два - чотири:  розберіть завали,  які  закрили  джерельце  наповнення  державного  бюджету, Валерію Павловичу,  і  все  буде  нормально.  Хоч  якось  запрацює економіка.  До  цього  додайте  вимоги  МВФ про зменшення грошової маси.  Це все одно, що викачати з організму людини два літри крові й вимагати від неї,  щоб вона активно працювала.  До цього додайте відсутність  регулювання  державного  процесу  імпортування,   яке щоденно висмоктує з організму економіки держави ту саму кров.

 

     Подивіться, Валерію    Павловичу,   розрахунок   прибуткового податку з  громадян:  робітники  і  службовці  сплачуватимуть  3,6 мільярда,  а підприємці - 106 мільйонів.  Відомо,  що 80 відсотків грошової маси споживає саме підприємницька сфера. Ви, таким чином, нищите  дрібного  підприємця,  нищите  робітників  і  службовців й абсолютно  не  займаєтесь  величезною  грошовою  масою,   яка   не оподатковується.  Якщо  ми врахуємо всі ці речі,  то як мінімум 10 мільярдів  гривень  одержимо  додатково  до  державного   бюджету. Попрацюємо  активно  щодо чорнобильського фонду,  освіти,  охорони здоров'я і тих надзвичайних ситуацій,  щодо яких, ми переконалися, що треба вкладати туди кошти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні депутати!  Всіх нас не задовольняє проект бюджету, поданий урядом, але ми перебуваємо в драматичній ситуації.  Драма полягає в  тому, що доброго бюджету в нас бути не може за економічної ситуації, яка склалася.  Може бути тільки  такий  вибір:  нам  потрібно  вибрати найменш   поганий   варіант  бюджету  із  найгірших.  Ось  реальна ситуація, в якій ми опинилися. Вважаю, що ми повинні усвідомлювати саме драматизм даної ситуації.  Що потрібно зробити для того,  щоб поліпшити проект бюджету?

 

     Перше. Посилити   соціальну   спрямованість    бюджету;    не скорочувати видатки на охорону здоров'я,  освіту, науку, культуру, екологію;  ввести захищені бюджетні статті і  чітко  дотримуватися цього принципу.

 

     Друге. Поліпшити   співвідношення   державного   і   місцевих бюджетів у бік зміщення акценту на місцеві бюджети.

 

     Третє. Збільшити дохідну частину  бюджету  й  забезпечити  її реалістичність.  Потрібно  зробити  все,  щоб  податок  на  додану вартість і акцизи не  стали  провальними  податками.  Як  свідчить досвід  цього року,  саме ПДВ й акцизи є провальними податками.  І треба зробити все, аби наступного року цього не сталося.

 

     Крім того,  потрібно шукати неподаткові джерела надходжень до бюджету.   Це,  зокрема,  перегляд  податкових  пільг,  підвищення ефективності   роботи   податкової    адміністрації,    підвищення ефективності  роботи  митниці,  підвищення  цін за транспортування газу,  нафти та інших вантажів по території України.  Це конкурсна прозора грошова приватизація і доходи від неї.  Нарешті, виведення економіки із тіні. І ми можемо дати надходження до бюджету.

 

     Власне, я взяв слово задля  того,  щоб  звернути  увагу,  яке основне  джерело  надходжень до бюджету ми тепер маємо.  Чомусь ми надаємо йому мало уваги. Я маю на увазі недоїмку до бюджету.

 

     Стан розрахунків у народному господарстві  перейшов  критичну межу.  Заборгованість  (недоїмка) з усіх видів платежів до бюджету на 1 січня 1998 року становила 2,3 мільярда гривень, на 1 жовтня - 8,3  мільярда  гривень,  на  1  листопада  - 9,1 мільярда гривень. Зверніть увагу:  за 10 місяців зростання недоїмки із 2,3  мільярда гривень до 9,1 мільярда гривень. Крім того, 3,2 мільярда гривень - ті борги нашому резервному фонду,  і їх також не віддають. Якщо ми це візьмемо, то будуть істотні надходження до бюджету.

 

     І буквально   телеграфно   ще   одне,   четверте:   ефективне використання   бюджетних   коштів!   Не   просто   скорочення,   а програмно-цільове використання бюджетних коштів.

 

     І п'ятий напрям - істотне зменшення дефіциту бюджету.  Думаю, що нам треба вийти на нульовий дефіцит бюджету. Головна проблема - збільшення доходів бюджету. Якщо збільшуватимуться доходи, то тоді ми зможемо сформувати  бюджет  з  нульовим  дефіцитом,  бо  ми  не спроможні покривати дефіцит таким чином, щоб не вести до кризи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це істина. Вона всім відома.

 

     Наполягає категорично  голова  правового  комітету  Кармазін. Будь ласка, три хвилини.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,   Одеська   область).   Фракція  "Громада".  Шановні  народні депутати!  Те  питання,  яке  ми  сьогодні  слухаємо,  безперечно, найважливіше  в державі.  Вивчення його комітетом,  аналіз проекту бюджету в комітеті засвідчує,  що фактично це бюджет вимирання для всієї країни.

 

     Говорити сьогодні  про пріоритети фінансування правоохоронної діяльності не доводиться,  бо вона фінансується десь усього на  30 відсотків до потреби.

 

     Я не  буду  сьогодні  тягнути  ковдру на себе і говорити,  що треба профінансувати. Всі знають, що коли вбивають, то треба

 

 вбивство розкривати.  Всі  знають,  що коли розкрадають,  треба ці розкрадання припиняти.

 

     Я хотів би зараз сказати про джерела наповнення бюджету,  які ми  сьогодні  не  враховуємо.  Звертаюся з цієї високої трибуни до Голови Верховного Суду України Віталія Федоровича Бойка.  Шановний Віталію Федоровичу,  ви фактично узаконили рішення суду Київського району міста Харкова,  який звільнив від різних плат деякі спільні підприємства,  а  потім  на  цій  підставі  звільнено багато інших спільних підприємств.  Таким чином з 1997 року  загальні  суди,  а потім арбітражні почали приймати рішення за позовами підприємств з іноземними  інвестиціями  до  митних  і  податкових  органів   про звільнення їх від оподаткування.

 

     А від чого звільняють?  Від мита,  податку на додану вартість та від акцизного збору. На що? На бензин, на стегенця, на цигарки! То звідки ж тоді буде той бюджет?

 

     Тому наш комітет зараз вивчає це питання,  Валерію Павловичу. Коли скаржаться суди,  що немає за що придбати канцприладдя і таке інше,  то ми звертаємо увагу на те,  що тільки через такий пилосос поглинаються колосальні гроші.  На  сьогодні  95  відсотків  -  це підакцизні   позиції:  імпорт  м'яса,  птиці,  міцних  алкогольних напоїв.

 

     Позиція комітету  -  принципово  припинити  це  свавілля.   Я звертаюся  до  Голови  Верховного  Суду,  до  його  заступників  - терміново це зробити! Це перше.

 

     Друге. Ми сьогодні,  говорячи про перерозподіл так чи  інакше бюджетних коштів і про наповнення бюджету, вважаємо принципово, що на дотримання пункту  22  частини  першої  статті  85  Конституції Верховна  Рада  повинна  спочатку  затвердити  загальну структуру, чисельність і  визначити  функції  всіх  утворених  відповідно  до законів   України   військових  формувань,  а  також  Міністерства внутрішніх справ України.  Ми цього не зробили!  Ми не знаємо,  чи потрібно  в державі 32 тисячі інспекторів дорожньої служби,  чи не потрібно.  Тому комітет  вважає,  що  тільки  після  надання  оцих відомостей і прийняття цих законів можна розглядати проект бюджету так, як належить, щодо фінансування правоохоронних органів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається   Прем'єр-міністру   України Валерію Павловичу Пустовойтенку.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,    Прем'єр-міністр    України.   Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Члени Кабінету Міністрів  протягом  практично  двох днів слухали виступи народних депутатів.  Всі чекають, що я скажу сьогодні. І я хочу сказати, що ми   повністю   вивчаємо   стенограми   всіх  ваших  виступів,  ті пропозиції,  які ви внесли для поліпшення роботи уряду.  Звертаюся до вас тільки з єдиним проханням:  не виступайте з такими словами, які сказав депутат Симоненко,  що уряд - це  брехуни,  уряд  -  це авантюристи.

 

     Ми справді порахували бюджет на тій законодавчій базі,  яка є на сьогодні в нашій державі.  Тому передусім звертаюся до  вас  із проханням  прийняти  поданий  до Верховної Ради проект бюджету для подальшого розгляду.  Мені хотілося б,  щоб за визначений  термін, протягом  наступного  тижня,  ви  розглянули  проекти законодавчих актів, які спрямовані на збільшення дохідної частини бюджету. Тоді ми могли б разом із бюджетним комітетом,  з керівниками фракцій, з головами комітетів внести ті зміни,  про які ви казали,  передусім щодо поліпшення соціальних виплат.

 

     Два дні  я  провів у Верховній Раді.  Мені вчора подали листи народні депутати,  де називається сума 93 мільйони, і вже сьогодні подали  листи,  де  йдеться про 42 мільйони.  Тобто разом - це 140 мільйонів гривень.  Тому я ще раз  закликаю  вас  спрямувати  наші зусилля   на   прийняття  законодавчих  актів,  які  впливають  на збільшення дохідної частини бюджету.  А потім ми зможемо поліпшити фінансування як у областях, так і на рівні державного бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Дозвольте підбити підсумки.

 

     Шановні народні депутати!  Шановні Голово Кабінету Міністрів, члени уряду,  гості й запрошені!  Сьогодні в гострих  дискусіях  і суперечках  ми  завершуємо  перший  етап бюджетного процесу - його презентацію.

 

     Безумовно, до  затвердження  бюджету  всіх   нас   ще   чекає надзвичайно  складна  і важка робота,  що має,  без перебільшення, бути виконана в умовах цейтноту.

 

     Упевнений, треба  максимально  зосередитись  і  зробити   все можливе для того, щоб якісно поліпшити проект бюджету99 і прийняти його вчасно.

 

     Ми маємо відсіяти все  зайве  і  нашароване,  заполітизоване, відібрати  все  реальне  й  конструктивне,  що  було  у виступах і письмових пропозиціях народних  депутатів,  використати  його  для кардинального поліпшення показників бюджету.

 

     Знаєте, я вже не перше скликання працюю у Верховній Раді і за роки так званих реформ бачу одні й ті ж недоліки при  складанні  і доходної,  і видаткової частин бюджету. Хоча за ці роки мінялись і прем'єрміністри,  і склад уряду, але підхід до бюджетного процесу, на жаль, був і залишається один і той же, а саме: ми робили спроби справедливо розділити доход,  а  ділити  з  кожним  роком  ставало дедалі важче, оскільки доход усе зменшувався. Якщо ми не поміняємо підхід, то наступного року не буде що ділити.

 

     Давайте ж спробуємо відповісти  на  запитання:  чому  доходна частина нашого бюджету з року в рік зменшується?

 

     Володимире Миколайовичу   Моісеєнко,   послухайте,   адже  це підсумки.  Ми повинні врахувати всі думки - і мої,  і ваші.  Я  не думаю,  що  ви  знаєте  бюджет краще за мене (Пожвавлення,  сміх у залі).

 

     Що потрібно робити нам усім? Як усе геніальне, відповідь дуже проста:  до того часу поки не запрацює наше власне виробництво, ні про яке відродження держави і мови бути не може.

 

     Наведу лише  декілька  цифр.   Високий   рівень   виробництва дозволяв,  наприклад,  сформувати  доходи  консолідованого бюджету України в 1990 році в обсязі 67,8 мільярда тодішніх карбованців. У проекті  бюджету  на  1999  рік  ця  сума  становить 28,1 мільярда гривень. У порівняльних цінах це означає, що ми розподіляємо доход наступного  року,  який за реальною купівельною спроможністю в 4,5 раза менший, ніж він був у 1990 році.

 

 

 

 Саме спад  виробництва  і є головною причиною нашої бідності.  Тим часом  численні  уряди  замість  того,  щоб   займатися   пошуками зростання власного виробництва і обсягів ВВП, наповнюють бюджет із завидною наполегливістю за допомогою фіскальної податкової системи та серед періодичних спалахів інфляції нарощують заборгованість із заробітної плати, пенсій і стипендій.

 

     Зрозуміло, шановні колеги,  що надзвичайно важливим є питання реальності розрахунків макропоказників,  які закладаються в основу формування бюджету.

 

     Аналіз засвідчує,  що  внаслідок   неправильного   визначення вихідного  рівня  інфляції  обсяг  ВВП занижено не менше ніж на 12 мільярдів гривень,  а доходна частина бюджету штучно зменшена на 3 мільярди  гривень.  Звичайно,  це  не  реальні гроші,  а лише сума інфляційної  компенсації,  яку  несе  бюджет,  що  ми  бачимо  вже сьогодні.

 

     Долаючи стагнацію  нашої  економіки,  ми маємо всі підстави і можливості планувати у  наступному  році  хоч  невелике  зростання обсягів  виробництва.  Реально  за  певних  зусиль  уряду  можливо збільшити ВВП на 1,5- 2 проценти.  Це, я розумію, в межах похибки, але  в  цих  межах  збільшення ВВП повинно становити мінімум 2,5-3 мільярди, а доходів до бюджету - від 600 до 800 мільйонів гривень. Це  вже  реальні гроші,  які можна спрямувати і на медицину,  і на науку, і на освіту.

 

     Друга наша біда - це існування  паралельно  в  одній  державі двох економік.  Одна - офіційна,  доходи від якої ми робимо спроби сьогодні розподілити.  Друга - тіньова, яка працює на окрему групу людей,   але   її   масштаби  практично  дорівнюють  розмірам  ВВП офіційної.  Тож   можна   лише   уявити,   на   яких   спотворених макроекономічних  параметрах  побудований  проект  бюджету на 1999 рік.

 

     Пошук реальних джерел наповнення  бюджету  трансформувався  в активну політику по витрушуванню гаманців власного народу.

 

     Незважаючи на  постійні запевнення щодо зменшення податкового тиску на товаровиробника,  реально цей тиск  лише  зростає.  Не  є винятком  і  бюджетний  процес  1999  року,  оскільки  в структурі загальних надходжень за проектом податкові надходження заплановані на  рівні  75,7  процента проти 64,8 процента в цьому році.  Тобто можна сказати,  що  бюджет  фактично  перетворюється  на  виключно фіскальний інструмент,  який не має нічого спільного із виконанням стимулюючої функції розвитку економіки нашого суспільства.

 

     Аналіз стану  виконання  попередніх  бюджетів  дає   підстави зробити висновок про наявність значних бюджетних резервів за умови наведення порядку у сфері оподаткування.

 

     Думаю, що потребує  вдосконалення  сама  методика  розрахунку очікуваних  надходжень  від  кожного  джерела фінансових ресурсів. Взяти хоча б такий факт,  що очікуваний на кінець 1998 року  обсяг надходжень  від  податку на прибуток підприємств більше ніж удвічі перевищує його величину, затверджену на поточний рік (4,8 мільярда гривень проти 2,3 мільярда). Тобто в 1998 році тільки за цим видом надходжень у бюджеті недовраховано близько 2,5  мільярда  гривень. Це  не  просто  абстрактна цифра:  за нею стоять реальні сектори - сільське господарство,  соціальна сфера і,  зрештою,  життя  наших людей.

 

     Гадаю, що   тут   потрібно  докорінно  змінити  ставлення  до посередників.  В усьому світі практика дуже  проста.  Цей  податок накладається  в  межах  10  процентів  на  виробника,  а решта - у фіксованому вигляді  накладається  на  посередників.  Але  держава регулює  -  10,  15 чи 20 процентів.  Не може такого бути:  молоко закупили по 30-35 копійок, а в магазині продають по скільки? По 90 копійок  чи  по гривні.  Ось вам і посередник!  Держава повинна це контролювати. Тоді не буде розриву, тоді, мабуть, побачимо те, про що кажемо "тіньова".  Ось де тіньова економіка: не оподатковується як належить посередник.

 

     Традиційно постійною проблемою багатьох років є  встановлення реального  розміру  плати  за  транзит російського газу територією України.  І в 1998 році,  і в плані на 1999 рік для розрахунку  за транзит  російського  газу  прийнято  ставку в розмірі 0,2 долара. Вдумайтеся:  за тисячу кубічних метрів природного газу на відстань 100  кілометрів!  Водночас  діюча  ставка,  встановлена за транзит природного газу власного українського  видобутку,  становить  4,27 долара,  тобто  в  21  раз  вища від ставки за транзит російського газу.  Але і ставка за транзит російського газу за минулий  період була  значно  вищою,  ніж у 1998 році (протягом 1994-1996 років її розмір був у межах 0,54-1,75  долара  за  тисячу  кубічних  метрів природного газу на відстань 100 кілометрів).

 

     Вважаю, що   уряд   повинен   переглянути  умови  поставки  і транспортування газу  з  Росії.  Ви  пам'ятаєте,  з  цієї  трибуни виступав Голубченко,  буквально декілька днів тому, і казав, що ми пропонуємо трейдерам по 33-35 доларів за тисячу кубометрів.  А хто ж  це  такий дуже щедрий став до українського народу?  Мабуть,  ці гроші не туди йшли?  І  сьогодні  можна  ставку  змінити.  З  цієї трибуни вносилися щодо цього пропозиції,  і,  мабуть,  комітетам з питань фінансів і  банківської  діяльності  та  з  питань  бюджету потрібно  це  серйозно  переглянути.  Я  думаю,  що тут знайдуться величезні кошти для поповнення доходної частини.  Більше того, при розгляді  попереднього варіанта проекту Державного бюджету на 1999 рік Верховна Рада висловила суттєве  зауваження  урядові  з  цього приводу.  Проте, як видно з аналізу уточненого варіанта документа, ця вимога так і залишилася, на жаль, невиконаною.

 

     Ще один резерв - акцизні  збори.  Їх  рівень  на  певні  види товарів  сьогодні  є значно нижчим,  ніж у багатьох країнах світу. Наприклад,  у ціні нафтопродуктів питома вага  мита  та  акцизного збору  не  перевищує 20 процентів,  тоді як у багатьох країнах цей показник перевищує вітчизняний мінімум у два-три рази.

 

     Аналогічна ситуація спостерігається і  в  частині  надходжень від   імпортного   мита   на   товари,   що  ввозяться  суб'єктами підприємницької діяльності,  та мита з громадян.  Зокрема,  ввізне мито  на  більшу  частину  імпортних  сигарет  сьогодні  становить близько 14 процентів їх  мінімальної  митної  вартості  (на  більш популярні  марки  -  до  37  відсотків),  тоді  як  ввізне мито на імпортні сигарети в країнах,  що входять до  Європейського  Союзу, зокрема у ФРН, сягає 74-75 процентів їх митної вартості.

 

     Є багато додаткових реальних джерел наповнення бюджету.  Так, залишається невирішеним таке  важливе  питання,  як  оподаткування майна   громадян,   передусім  такого,  яке  навіть  за  світовими стандартами відноситься до об'єктів розкішного споживання.

 

     Тому я вважаю,  що потрібно диференційовано підходити також і до  оподаткування  особистих доходів найбагатших верств населення, рівень розкоші  у  споживанні  яких  різко  дисонує  порівняно  із споживанням переважної більшості громадян України, що змушені жити на мізерну заробітну плату чи пенсію.

 

     Не кажу,  що прийняття такого рішення має  бути  негайним,  а запровадження механізмів його реалізації миттєвим.

 

     Шановні колеги,  безперечно,  ми  маємо  грунтовно опрацювати чітку схему поетапного запровадження такої системи  оподаткування, що  враховувала  б  обов'язкове  проведення  повної інвентаризації нерухомості,  оцінку її реальної - я наголошую - реальної ринкової вартості.

 

     Важливо, щоб  тут  була  чітко  визначена та неоподатковувана межа, яка дозволить соціально справедливо розділити суспільство на тих,  хто  має  платити податок без будьяких пільг і привілеїв,  і тих,  хто  взагалі  не  повинен  мати  ніяких  зобов'язань   перед українською казною.

 

     Про які  додаткові  джерела наповнення бюджету може йти мова, якщо навіть золото в державі,  як то кажуть,  валяється під нашими ногами, а ніхто не враховує?

 

     Скажімо, наприкінці   80-х   років  на  потреби  Міністерства охорони здоров'я України,  пов'язані із зубопротезуванням, щорічно з  державних  ресурсів виділялося по півтори-дві тонни золота.  На той час скупка золота повністю була в руках держави.  Починаючи  з 1993  року  Міністерство охорони здоров'я вже не отримувало ніяких золотих фондів,  а дантисти почали працювати на так званих власних ресурсах. Монополію держави в цій сфері було зруйновано, і скупкою золота за ліцензіями Мінфіну почали займатися численні  комерційні структури та банки і не тільки вони.  Об'яви різних ділків про те, що вони купують золото,  нині висять  чи  не  на  всіх  стовпах  і надруковані в багатьох газетах.

 

     Наслідком цього  є  втрата  бюджетом,  я думаю,  великої суми коштів. І я не хотів би на цьому докладно зупиняти вашу увагу, але скажу,  що  щорічно  скуповується  по  Україні золота в межах 5-10 тонн. Але скуповує його не держава.

 

     Думаю, урядові слід було б негайно розібратися з цим питанням і  спрямувати  цей  золотий  потік,  що  збагачує  тіньовиків,  до державної кишені.

 

     І ще про втрати,  яких зазнає  держава.  Вже  давно  потрібно звернути увагу на шкоду,  що нам завдає недостатньо контрольований експорт металобрухту  чорних  і  кольорових  металів.  Численні  і безконтрольно  функціонуючі приватні фірми і фірмочки під виглядом металобрухту охоче приймають будь-який метал, а це фактично сприяє заохоченню   підприємств   та   населення   до   дій,   які  можна кваліфікувати як шкідництво.  І списуються як брухт цілі,  справні машини,  верстати, механізми та обладнання. Iде справжнє полювання кримінально  активного  населення  за  кабелем  зв'язку,   силовим кабелем,  проводами електромережі та іншими цінними металами,  які використовуються в народногосподарському комплексі.

 

     У напрямі  наповнення  бюджету  необхідно  збільшити  приплив валюти в Україну. Тому слід провести грунтовний економічний аналіз діяльності підприємств з іноземними інвестиціями з метою виявлення співвідношення  між частиною їх прибутку,  яка залишається в нашій країні,  і тією частиною,  що вивозиться за її межі.  Адже  цілком обгрунтоване занепокоєння викликає той факт, що обсяги вивезених з України доходів  у  поточному  році  зростуть  удвоє.  І  над  цим питанням,  гадаю,  потрібно  замислитися і прорахувати - це справа вже Національного банку й тих банків, які він контролює.

 

     Водночас і на 1999 рік уряд прогнозує збільшення фактично  на 1 мільярд гривень виплати доходів від власності іншим країнам,  що сягатимуть 3,8 мільярда гривень.  І це при тому,  що  одержаний  в інших  країнах доход,  який має надійти до України,  становитиме в межах 0,4-0,8 мільярда. Як бачимо, різниця величезна.

 

     Надзвичайно важливим   резервом   для   розширення   власного виробництва  є  посилення  впливу  і  відповідальності  керівників місцевих органів влади за стан справ на місцях.

 

     Розглядаючи питання скорочення  бюджетних  витрат,  не  можна залишатися  осторонь такого важливого питання,  як видатки бюджету на утримання силових та різних  контролюючих  структур,  кількість яких  постійно зростає.  Чи є тут резерви для скорочення бюджетних видатків? Безперечно, так.

 

     Узяти хоча б функції  дублювання.  Скажімо,  з-поміж  функцій Національної  гвардії  є  такі,  як  участь у ліквідації наслідків аварій,   катастроф   та   стихійного   лиха,   надання   допомоги прикордонним  військам  у затриманні порушників державного кордону України,  участь в охороні громадського порядку. Тобто маємо пряме дублювання  функцій з військами цивільної оборони та прикордонними військами, з підрозділами Міністерства внутрішніх справ.

 

     Зважаючи на те, що питання дублювання функцій окремих силових органів  щорічно  виникають при обговоренні і затвердженні бюджету України,  вважаю, було б доцільно на закритому засіданні Верховної Ради  України  заслухати  інформацію про діяльність аналогічних за своїми  функціями  структур,  таких,   як   Генеральна   військова інспекція і Міністерство оборони,  або Рада національної безпеки і оборони і Служба безпеки України, чи Головне управління внутрішніх військ   Міністерства  внутрішніх  справ  України  і  Міністерство внутрішніх  справ.  Можливо,  саме  тому  на  сьогодні  в  нас   і налічується аж 17 силових структур. Кожна з них має окремий апарат управління і свій  бюджет.  Ця  сума  в  десять  разів  перевищує, скажімо, суми, які закладаються до проекту бюджету на цілі галузі: культури та мистецтва та інші.

 

     Створюються нові дублюючі управлінські структури  і  в  інших сферах. Скажімо, лише за останні місяці з'явилися: новий державний комітет - Держспецмонополія,  Національне агентство  з  управління корпоративними правами,  створюється структура по реструктуризації підприємств з передачею цих функцій від  Фонду  державного  майна. Кому  це  потрібно?  Кожна  з  них  прагне  створити окрему мережу адміністративного  управління,  потребує  відповідно   транспорту, приміщень і багато чого іншого з тієї атрибутики, яку повинна мати ця структура зверху донизу.

 

     Усі ми  вболіваємо  за  міжнародний  авторитет  України.  Але завойовується  він  усе-таки  у  сфері  економічного і соціального розвитку,  а   не   кількістю   дипломатичних   представництв   та багатолюдною свитою офіційних закордонних поїздок.

 

     Гадаю, у   період  економічної  скрути  ми  не  просто  маємо підстави,  а  й   зобов'язані   переглянути   штати   і   кошторис дипломатичних  та  торгових  представництв  України за кордоном та мінімізувати  витрати,  пов'язані   з   відрядженням   за   кордон працівників органів державної влади за рахунок бюджету.

 

     А чи  доцільно  утримувати  за  рахунок  бюджету  такі окремі інституції,   як   різні   творчі   спілки,   апарат    управління фізкультурноспортивних  організацій,  Комітет по Державних преміях ім.  Т.Г.Шевченка при Кабінеті Міністрів (слід розглянути  питання про  доцільність  його  включення до складу Державного комітету по преміях),  Профспілкове  спортивне  товариство   "Україна",   Рада профспілки  залізничників  та  транспортних будівельників України, Туристсько-спортивна  спілка  України,  Фонд  сприяння   місцевому самоврядуванню (що це за фонд?  Є Верховна Рада, а виявляється, ще є Фонд сприяння місцевому самоврядуванню), Центр правової реформи, Національне  агентство  з  реконструкції  і  розвитку,  Товариство сприяння обороні України (є Міністерство  оборони)  та  Товариство зв'язків  з  українцями  за  межами України?  Перелік можна було б продовжувати. Подібних прикладів, шановні товариші, є безліч. Уряд має  невідкладно  ще  цього року вивчити ці питання і скоротити та спростити саму управлінську структуру в державі.

 

     I останнє.  Під час обговорення  доповіді  міністра  фінансів досить часто і гостро критикувалася пропозиція щодо обсягів емісії на наступний рік.  Вважаю,  що в період підготовки проекту бюджету до першого читання,  тобто до 2 грудня, уряд має уважно розглянути і врахувати резерви доходної частини,  про які  сьогодні  говорили депутати  і  профільний комітет.  Сподіваюсь і на зменшення деяких статей видатків.  Про це також йшла мова сьогодні.  I лише за умов уточнення  доходної  і видаткової частин бюджету ми можемо реально назвати найбільш оптимальний розмір емісії.

 

     Не треба  взагалі  драматизувати  проблему  емісії.  Про   це красномовно   говорила   з   цієї  трибуни  голова  комітету  Юлія Володимирівна Тимошенко. Звичайно, якби за рахунок грошової емісії одномоментно  відшкодувати  всі  прямі  зобов'язання держави перед населенням та суб'єктами  господарювання,  довелося  б  одноразово збільшити  щонайменше  вдвоє  масу  готівки  і більш як наполовину наявну грошову масу в обігу в державі. Але ж зрозуміло, що питання так  не  стоїть  і  на це ніхто не піде,  тому що наслідком такого кроку дійсно  були  б  масштабний  інфляційний  сплеск  і  стрімке знецінення національної валюти. Інша справа - контрольована, тобто чітко зорієнтована,  цільова емісія,  що здійснюється в обмеженому обсязі  і  під  конкретні програми,  виконання яких належним чином потрібно контролювати нашим комітетам з питань бюджету та з питань фінансів  і  банківської діяльності і,  безперечно,  Національному банку.

 

     Шановні колеги,  на мою думку, підтримку за рахунок кредитної емісії насамперед мають отримати програми,  спрямовані на технічну реконструкцію та розвиток стратегічно важливих  для  нашої  країни підприємств     паливно-енергетичного,     агропромислового     та машинобудівного   комплексів,   експортних   та    імпортозамінних виробництв,  інноваційні  проекти  із  швидкою окупністю вкладених коштів.

 

     Можуть бути ефективними і заходи щодо поповнення  за  рахунок кредитної емісії нестачі обігових коштів підприємств.  Завдяки цим коштам  можна  реанімувати  коопераційні   ланцюги   господарських зв'язків,   що   на   сьогодні   майже  повністю  зруйновані,  між підприємствами  різних  галузей  народногосподарського  комплексу. Наприклад, пряма допомога виробникам сільськогосподарської техніки надасть  змогу  підтримати  і  їх  суміжників-машинобудівників,  і металургів,  і  селян,  і  енергетиків,  і в кінцевому підсумку за рахунок цих джерел обов'язково зростуть наповнення бюджету і  його видаткові статті.

 

     Не зайвим  буде  також  прискіпливо  прорахувати всі варіанти прямої емісії на погашення багатомісячної заборгованості з пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Адже в цьому випадку йдеться про виконання зобов'язань держави перед нашими найменш  захищеними громадянами.  Гроші  їм потрібні не для примноження своїх валютних заощаджень або спекуляції, а для задоволення елементарних життєвих потреб.

 

     Постійний та  ефективний контроль з боку держави за обмеженою цілеспрямованою грошовою емісією може бути надійною  гарантією,  з одного  боку,  недопущення  надмірної  інфляції,  а  з  другого  - справжньої підтримки  власного  товаровиробника  і  розширення  за рахунок  цього  джерел  для наповнення бюджету.  Тут має відіграти роль,  мабуть,  така графа в бюджеті,  як державне замовлення.  Це було і завжди має бути.  Про це ми забули.  I на совісті тих,  хто зруйнував державне замовлення, оцей проект бюджету, де ми сьогодні кінці з кінцями звести не можемо.

 

     Проблемою з  проблем,  що має особливий вплив на стабільність економіки та  рівень  життя  населення,  є  регулювання  валютного курсу.  Валютний  курс  сьогодні - як той атмосферний тиск,  зміна якого почергово лихоманить то гіпертоніків,  то  гіпотоніків,  але жодного не залишає осторонь.

 

     Тут я виділив би дві взаємопов'язані проблеми.

 

     Перша - рівень валютного курсу та порядок його встановлення.

 

     І друга  -  функціонування  системи  обміну  валюти  в  нашій країні.

 

     Скажу відверто,  проблема валютного регулювання не може  бути вирішена суто в монетарній площині, наголос на якій роблять уряд і особливо Національний банк України,  обмежуючись лише регулюванням валютного курсу завдяки біржовій системі.

 

     Корені проблеми значно глибші.  Вони пов'язані із спотвореною структурою загальної категорії - вартість товару та  передусім  її складової  -  робоча  сила.  Адже  питома  вага заробітної плати у структурі вартості виробленої продукції скоротилась щонайменше  (я загострюю вашу увагу) в 6-8 разів,  а то й на порядок більше. От і маємо ситуацію,  коли на своїй рідній землі курс встановлюється не за схемою - долар до гривні, а навпаки - гривня до долара. Це вже, як то кажуть, приїхали.

 

     Це призвело до того, що розмір роздрібних цін на внутрішньому товарному  ринку  майже  досяг  світового  рівня,  тоді як середня заробітна плата в Україні в  десятки  разів  менша.  Проте  значно гірше,  що в умовах різких стрибків курсу долара,  який традиційно тільки  зростає  і  тягне  за  собою  підвищення  цін,   переважна більшість   населення  України  все  більше  зубожіє.  Лише  після вересневого фінансового обвалу населення України збідніло вдвоє.

 

     Крім того,   шановні   колеги,   відбувається   все    більше розшарування населення, що ми не можемо не помічати. Адже той, хто отримує доходи у валюті,  отримує своєрідний соціальний захист від зростання  і  курсу  долара,  і  роздрібних  цін.  Але  що  робити більшості населення України,  яка отримує зарплату в  гривнях,  до того ж мізерну, або не отримує її взагалі?

 

     Ми маємо грунтовно опрацювати це питання і знайти всі реальні можливості розірвати замкнуте коло існуючого курсового диспаритету між гривнею і доларом.

 

     Я вважаю,   шановні  колеги,  що  дводенний  розгляд  проекту бюджету,  який представлений і  який  ми  повинні  підготувати  до першого читання, змушує нас усіх подумати лише про одне: бюджет не уряду  потрібен,  бюджет  потрібен  нам  -  усій  Україні.  Бюджет потрібен нам для того, щоб ми його, прийнявши, поставили в площину щомісячного,  щоквартального і щорічного контролю.  I якщо  ми  це зробимо,  якщо  ми  наділили  законодавчим правом Рахункову палату контролювати бюджет,  звітувати в цьому залі, і щоб раз на квартал Кабінет Міністрів в особі Прем'єра чи його заступника доповідав, я думаю, цей бюджет буде працювати. Я думаю, що ми будемо стежити не тільки  за  дотриманням  видаткової частини.  Ми будемо стежити за дотриманням і доходної частини,  ми  будемо  стежити  за  тим,  як зростає валовий внутрішній продукт.

 

     Тому, гадаю, нам не заклинання потрібні, не звинувачення один одного.  Потрібно нашим комітетам спільно з  Кабінетом  Міністрів, міністерствами  і  державними  комітетами  опрацювати цей документ так,  щоб ми його прийняли обов'язково  не  пізніше  22-25  грудня цього року.

 

     Дякую за увагу.

 

     Шановні колеги,  депутати  Білоус і Цибенко просять надати їм по одній хвилині для репліки.

 

     Депутат Білоус. Будь ласка. За ним - депутат Цибенко.

 

     Білоус є? В мене є подання групи депутатів з проханням надати слово для репліки від комітету Білоусу. Будь ласка. З місця.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я уповноважений виступити від  групи  депутатів  -  членів  Комітету Верховної  Ради з питань свободи слова та інформації.  На жаль,  у виступі голови нашого комітету Івана  Сергійовича  Чижа  пролунала певна думка з приводу проекту бюджету.

 

     Не вдаючись  до  фактажу,  я  хотів би зауважити,  що питання проекту бюджету  не  розглядалося  на  засіданні  комітету.  Таким чином, позиції комітету з цього приводу немає.

 

     Окрім того,   я   вважаю,   що  потрібно  подумати  про  таку законодавчу ініціативу:  внесення змін до Регламенту про  те,  щоб виступам  голів комітетів передувало надання Голові Верховної Ради протоколів про те чи інше рішення комітету.

 

     Прошу надалі припинити таку практику,  яка,  вважаю, ганьбить наш законодавчий орган.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Зауваження   правильне,   цього   потрібно дотримуватися всім нам.

 

     Депутат Цибенко. Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, в заключительном слове Премьера по итогам  обсуждения проекта бюджета прозвучало достаточно серьезное обвинение  в  необ ективности  в  адрес  руководителя   крупнейшей фракции Верховного Совета крупнейшей партии депутата Симоненко.

 

     В этой  связи  я  хотел бы сказать следующее.  Оценка проекта бюджета  дана  совершенно  об ективная.  Косвенным  подтверждением этого является и то, что даже представители Народнодемократической партии в своих выступлениях от него всячески открещивались. Что же касается  выступления  депутата  Симоненко,  то  в  нем  за каждым выводом, за каждым тезисом были цифры, факты, примеры.

 

     Относительно просчитанности  проекта  бюджета.  Каждый   год, когда   проект   бюджета  представляется  в  Верховный  Совет,  мы постоянно слышим заклинания о том,  что  он  реален,  просчитан  и вполне  выполним.  Но  как только бюджет принимается,  он сразу же вместе с Верховным Советом немедленно предается анафеме.

 

     И последнее,  о чем я хотел бы  сказать,  уважаемые  коллеги. Если Премьеру, главе правительства Украины, при обсуждении проекта бюджета Украины на следующий год нечего больше сказать,  кроме как бросить камень в адрес...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Шановні колеги,  ми,  як і домовилися, маємо визначитися щодо чотирьох документів, які обговорили...

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Миколайовичу, вибачте. Шановний Олександре   Миколайовичу!   Шановні   народні   депутати!   Я  не звинувачував депутата Симоненка.  Він сказав,  що уряд  бреше,  що уряд  виступає  як  авантюрист.  Я  сказав,  що ми не брехуни і не авантюристи. Я нікого не звинувачую. Так що слова перекручувати не потрібно.

 

     ГОЛОВА. До  питання  про  основні  параметри  економічного  і соціального  розвитку  на  1999   рік.   Відповідно   до   чинного законодавства,  зокрема  частини  восьмої статті 25 Закону України про  бюджетну   систему,   основні   параметри   економічного   та соціального   розвитку   на   1999   рік  мали  бути  підготовлені Міністерством   економіки   за   участю   Міністерства   фінансів, Національного  банку  та  інших міністерств і відомств і подані як інформаційний матеріал до проекту Закону про Державний  бюджет  на 1999 рік.

 

     Зважаючи на  це,  не  варто Верховною Радою приймати окремого рішення з цього приводу. Під час перерви ми радилися з керівниками фракцій і це питання погодили. Гадаю, у керівників фракцій був час погодити це питання зі своїми фракціями.

 

     До питання про основні засади  грошовокредитної  політики  на 1999  рік.  Народними депутатами - членами комітету Верховної Ради України внесено  два  проекти  постанов  стосовно  основних  засад грошово-кредитної  політики  на  наступний  рік.  У  цих  проектах пропонується   визнати    неподаним    проект    Основних    засад грошово-кредитної  політики на 1999 рік.  На мій погляд,  доповідь голови  Національного   банку   і   виступи   народних   депутатів засвідчили,   що   розроблені   основні  засади  грошово-кредитної політики на 1999 рік мають бути доопрацьовані Національним  банком і  внесені  на  розгляд  Верховної  Ради.  У  зв'язку  з  цим мною вноситься проект відповідної  постанови,  підтриманий  керівниками фракцій.  Він  є  у  вас  на  руках.  Там  у кінці є одна невелика ремарка:  контроль  за  виконанням  цієї  постанови  покласти   на комітети  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету.  Я прошу  підтримати  цей  проект. Будь ласка. Ставлю його на голосування.

 

     "За" - 282.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     До питання  про доповідь уряду (Міністерство фінансів мається на увазі) про стан виконання державного бюджету в поточному  році. Відповідно  до  статті  96 Конституції України урядом представлено доповідь про стан виконання державного бюджету в поточному році. І сама доповідь, і виступи народних депутатів свідчать про наявність проблем у виконанні державного бюджету цього року.

 

     На нараді  керівників   депутатських   фракцій   також   були висловлені   критичні   оцінки   щодо  стану  справ  з  виконанням державного бюджету  в  1998  році.  Більшість  керівників  фракцій запропонували  підтримати  внесений народними депутатами - членами бюджетного комітету проект постанови.  Він у вас  є  на  руках,  і немає потреби його зачитувати. Прошу проголосувати його за основу.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Письмове доповнення  до  проекту Постанови про стан виконання Державного бюджету України за 9 місяців 1998 року  внесли  народні депутати Донченко і Черенков. Воно такого змісту, я зачитаю:

 

     "4. У   зв'язку   з  порушенням  чинного  законодавства  щодо пропорційного фінансування захищених статей бюджету і невиконанням статей  бюджету по погашенню заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян міністру фінансів України Мітюкову висловити недовіру.

 

     5. Рекомендувати  Президентові  України згідно зі статтею 106 (пункт 10) Конституції України прийняти рішення про виконання цієї постанови".

 

     Шановні колеги,  я  вважаю,  що  це неконституційна норма.  У порядку   інформації   хотів   би   сказати,   що   на   засіданні Погоджувальної  ради  ми  вирішили  дане  доповнення  не  вносити, оскільки це неконституційна норма.

 

     Я просив би прийняти в цілому той проект  постанови,  який  у вас є на руках. Прошу проголосувати.

 

     За Конституцією  недовіра  висловлюється  тільки уряду,  а не окремому міністру.

 

     "За" - 80.

 

     Я надаю слово депутату Донченку,  він вніс  пропозицію.  Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,    Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Александр Николаевич,  все,  что мной предложено в пункте 4 и пункте 5,  как раз соответствует Конституции.  И соответствует тому,  что министр финансов  нарушил  действующий  Закон  Украины  о  Государственном бюджете   на   1998  год.  Он  не  имел  права  нарушать  норму  о пропорциональном финансировании защищенных статей и не имел  права не  финансировать  статьи  бюджета  по  погашению задолженности по сбережениям граждан, что до сих пор делалось.

 

     Вчера в  своем  выступлении   председатель   Счетной   палаты Валентин Константинович Симоненко сказал,  что мы не можем оказать никакого влияния на правительство в  случае  нарушения  бюджетного законодательства.  Единственный  рычаг  здесь - мы можем влиять на кадровую систему через Президента.

 

     Поэтому я  и  внес  предложение  "висловити  недовіру"  этому министру  в связи с тем,  что он не приложил всех усилий для того, чтобы пополнить доходную часть бюджета,  а потом ее потратить.  Он потратил  все деньги на обслуживание внешнего и внутреннего долга, но при этом никак не  профинансировал  обслуживание  долгов  перед гражданами Украины. Поэтому предлагается такое решение.

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторюю:  Конституцією це не передбачено.  Це по-перше.

 

     По-друге, ми розглядаємо питання  про  виконання  бюджету  за дев'ять  місяців.  Виконання бюджету за 1998 рік ми розглядатимемо приблизно  наприкінці  березня.  І  тоді   можна   буде   ще   раз проаналізувати  ці речі,  повернутись до Конституції і розглядати. Цей же час відведено для підготовки і прийняття Державного бюджету на 1999 рік.

 

     Я просив би вас прийняти постанову, проект якої вніс комітет. Я просив  би,  шановні  колеги,  підтримати  пропозицію  комітету. Ставлю проект на голосування в цілому.  За основу ми прийняли (Шум у залi).

 

     Ви на мене не тисніть,  будь ласка.  Ні ви,  ні я Конституцію порушувати не маємо права.

 

     "За" - 82.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Александр Николаевич. Я внимательно слушал ваше выступление.  Немножко отвлекся по тому  вопросу,  что здесь  Пустовойтенко  пытался  рассказывать.  Поэтому я перед вами извиняюсь.

 

     Александр Николаевич,  по мотивам выступления Донченко я внес бы такое предложение.  Вы видите,  при таком условии,  что министр финансов остается,  зал  не  поддержит  предложения,  связанные  с бюджетом. Поэтому есть предложение сейчас

 

 предложить министру финансов выйти на трибуну, сделать заявление о своей  отставке,  написать заявление,  отдать его Премьер-министру прямо здесь,  и мы спокойно будем дальше работать. Тогда все будет в рамках Конституции. Мы благословим человека, пусть идет работать там, где ему удобнее работать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я ще раз ставлю на голосування. Не пройде - я  це питання зніму,  тому що Регламентом воно не передбачено.  Ми приймаємо постанову за підсумками року.

 

     Я ставлю на голосування проект постанови в цілому.

 

     "За" - 83.

 

     Спасибі. Питання знімається.

 

     I останнє  -  до  питання  про  проект  Закону  України   про Державний  бюджет  на  1999  рік.  Хід  обговорення представленого Міністерством  фінансів  України  проекту   Закону   України   про Державний  бюджет  на  1999 рік засвідчив,  що в цьому документі є проблеми,  які мають бути  усунені  під  час  підготовки  його  до першого  читання.  Слід  зазначити,  що проект постанови Верховної Ради України з цього питання,  внесений фракцією НДП,  є  найбільш прийнятним.  Обговорення  проекту  Закону  про Державний бюджет на 1999 рік на засіданні керівників депутатських фракцій і груп також засвідчило,  що  найбільшу  підтримку  мав  проект,  внесений цією фракцією. Я його зачитаю, він короткий.

 

     "1. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету підготувати  згідно  з  графіком  і  не пізніше 2 грудня 1998 року внести на розгляд Верховної Ради України в першому читанні  проект Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік.

 

     2. Запропонувати  комітетам Верховної Ради України,  народним депутатам України внести згідно з порядком і в строки, передбачені статтею 9.1.3 Регламенту Верховної Ради України, свої пропозиції і поправки до проекту Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік у Комітет з питань бюджету.

 

     3. Контроль  за виконанням цієї постанови покласти на Першого заступника  Голови  Верховної   Ради   України   Мартинюка   Адама Івановича".

 

     Я прошу   проголосувати  в  цілому.  Ставлю  на  голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 266.

 

     Спасибі. Прийнято (Оплески).

 

     Шановні колеги, час, відведений сьогодні для розгляду питань, ми вичерпали.  На цьому засідання завершено. У другій половині дня працюємо в комітетах. А завтра я просив би всіх вас узяти участь у засіданні.  На ранковому засіданні о 10 годині виступить Президент України з річною доповіддю.

 

     Після цього  керівники  фракцій  зустрінуться  з  Президентом України і Головою Кабінету Міністрів. I потім продовжимо далі нашу роботу.

 

     До побачення.