ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  ж о в т н я  1998  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 306  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  слухаємо   наступне   питання порядку  денного:  про проект Закону про ратифікацію Конвенції про заборону  розробки,  виробництва,   накопичення   і   застосування хімічної  зброї  та про її знищення.  Доповідач - перший заступник міністра закордонних справ  Чалий  Олександр  Олександрович.  Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановний  пане  головуючий!  Шановні  народні   депутати України!  Більш як п'ять років тому,  у січні 1993 року,  Україною було  підписано  Конвенцію  про  заборону  розробки,  виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення.  Цим кроком  миролюбивий  український  народ  ще  раз  підтвердив  свою прихильність  до  намірів  і сподівань міжнародного співтовариства звільнити  майбутні  покоління  від  хімічної  зброї  -  одного  з найжахливіших різновидів зброї масового знищення.

 

     Утім історія  вже  давно довела неспроможність хімічної зброї впливати на результати війн і конфліктів.  Високий рівень  захисту військ  зводив нанівець надію окремих держав отримати перевагу від використання бойових хімічних арсеналів.

 

     Однак і наприкінці ХХ сторіччя хімічна зброя продовжує являти собою  серйозну  небезпеку,  оскільки  об'єктом хімічної атаки все частіше стає незахищене  цивільне  населення.  У  цьому  контексті варто  пригадати  події  трирічної  давності,  коли  в  результаті застосування токсичних хімікатів у токійському метро терористичним угрупованням  "Аум Сінрікьо" були уражені тисячі жителів японської столиці.

 

     Шановні народні  депутати  України!  Україна  не  має   права очікувати   чогось  надзвичайного  для  того,  щоб  зрозуміти,  що ратифікація конвенції про заборону хімічної  зброї  відповідає  її національним  інтересам.  Дозвольте  у зв'язку з цим навести деякі аргументи на користь якомога швидшої ратифікації  Верховною  Радою України  конвенції  про заборону хімічної зброї.  Доки в арсеналах країн світу зберігаються запаси хімічної зброї,  доки є можливість її  виробництва  і  розповсюдження,  доти  для України залишається небезпека стати об'єктом  хімічної  атаки.  Конвенцією  заборонено розробку,   виробництво,   накопичення,  передачу  і  застосування хімічної зброї.  Ратифікувавши конвенцію,  Україна приєднається до 116 держав-учасниць, які вже поставили хімічну зброю поза законом. Серед них усі сусідні нам держави. Це сприятиме зміцненню довіри і поступальному розвитку регіонального співробітництва.

 

     Конвенція гарантує надання допомоги всім державам-учасницям у разі  застосування  проти  них  хімічної  зброї:  вона  передбачає жорсткі    санкції   проти   агресора   і   згуртовує   міжнародне співтовариство для надійного опору  застосуванню  хімічної  зброї. Враховуючи,  що  до  складу  Організації з заборони хімічної зброї входять такі  країни,  як  Російська  Федерація,  Сполучені  Штати Америки,  всі  країни  Європейського Союзу,  Східної і Центральної Європи,  Японія,  Китай та інші,  така коаліція  гарантовано  буде здатна  поставити надійний бар'єр посяганням на інтереси будь-кого зі своїх членів.

 

     Конвенцією запроваджується  режим   контролю   за   хімічними підприємствами, що виробляють, переробляють чи споживають токсичні хімікати.  З другого боку,  нею заохочується розвиток міжнародного співробітництва   в  галузях  виробництва  хімічної  продукції  та торгівлі  нею.  При  цьому  держави  -  учасниці  конвенції  мають відчутні  переваги  порівняно  з  державами,  які  не ратифікували конвенцію.  Так,  одним із заходів, що можуть бути вжиті до країн, які   залишаються   поза   режимом   конвенції,   є  запровадження спеціальних  обмежень  на  торгівлю  хімікатами,   обладнанням   і технологіями.  На  імплементацію конвенції потребуватимуться певні кошти.  Але на сьогодні  сума  цих  коштів  дорівнює  приблизно  1 мільйон  доларів  на  рік.  У  той  же час економія від приєднання України  до   конвенції   тільки   коштів   Міністерства   оборони становитиме близько 5 мільйонів гривень на рік.

 

     Шановні народні  депутати  України!  Є  ще  один  аргумент на користь   ратифікації   конвенції.   Цей   міжнародний    документ підтримують усі без винятку причетні до цієї проблеми міністерства і відомства нашої держави.  Конвенція про заборону хімічної  зброї підтримується    нашою    хімічною   промисловістю,   військовими, провідними   українськими   вченими,    дипломатами,    екологами, ветеранами війни і бойових дій. Виконавча влада України на цей час здійснила суттєву підготовку до виконання конвенції  про  заборону хімічної зброї.  Створені необхідні організаційні механізми, які в разі ратифікації конвенції почнуть діяти.

 

     Конвенція про заборону  хімічної  зброї  набула  чинності  29 квітня 1997 року. Вона слугуватиме інтересам міжнародної безпеки і безпеки України.  Сьогодні можна впевнено заявити, що на поточному етапі  конвенція  потрібна  Україні.  Прийнявши сьогодні позитивне рішення про  ратифікацію  конвенції,  ви  зможете  надати  Україні потенційну   можливість   зайняти   належне   їй   місце  у  новій авторитетній  міжнародній  організації.  Врешті-решт,  ви  зробите вагомий  внесок у справу звільнення майбутніх поколінь від загрози застосування отруйних речовин,  які за  своєю  природою  створюють небезпеку існуванню самої людини як такої.

 

     Шановні народні  депутати!  Я хотів би додати до доповіді два невеликих  зауваження.  Україна  приєднується  до   конвенції   як держава,  яка  не  має  на  своїй  території  хімічної зброї та не виробляє її.  Це перший дуже важливий аргумент для  того,  щоб  ви могли прийняти рішення ратифікувати чи не ратифікувати конвенцію.

 

     І друге.  На  сьогодні конвенцію ратифіковано практично всіма державами світу,  що  мають  розвинену  хімічну  промисловість.  У Європі   не   залишилося   практично  жодної  держави,  яка  б  не ратифікувала цю конвенцію.

 

     Якщо ратифікація не відбудеться чи  буде  затримана,  хімічна промисловість  України  в найближчі роки може зіткнутися з певними перепонами для здійснення експортноімпортних операцій, що призведе до звуження нашого ринку збуту продукції хімічної промисловості, а також  для  отримання  з-за  кордону   хімічних   компонентів   та обладнання для української хімічної промисловості.

 

     Вдячний за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу. Є запитання до доповідача? Є. Прошу записатися. Відводимо п'ять хвилин.

 

     Слово має  депутат  Філіпчук.   Будь   ласка.   Підготуватися депутату Бондаренку.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Безперечно,  у проекті Державної програми озброєнь і розвитку військової техніки України, поданому Кабінетом Міністрів, не передбачено "хімізації" нашої військової політики.  Міжнародний кодекс поведінки на рівні  держав  також  не  передбачає  розвиток хімічного озброєння. Але я хотів би вас запитати про таке.

 

     Як ви  вважаєте,  чи  не  зазнаємо  ми  внаслідок ратифікації конвенції  технологічних  втрат?  Чи  можуть  виникнути  соціальні проблеми  в  результаті  саме  такого  підходу?  В якому становищі опиняться  структури,  інфраструктури,   пов'язані   із   хімічною промисловістю і розвитком хімічного озброєння?  Хотілося б, щоб ви відповідали,  які проблеми  технологічного  та  соціального  плану виникають у зв'язку з ратифікацією цього важливого документа?

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Я  вдячний вам за ваше запитання.  Суть відповіді полягає в  тому,  що  технологічні  і  соціальні  проблеми  можуть виникнути,  якщо Україна не приєднається до цієї конвенції.  Чому? Тому що,  як наголошувалося в доповіді,  Україна не має  на  своїй території виробництва хімічної зброї.  Отже,  якщо ми приєднаємося до режиму цієї конвенції,  нам не доведеться  ні  закривати  жодне виробництво,  ні робити його конверсії.  Якщо ж ми не приєднаємося до  конвенції,  то  наші  хімічні  об'єкти  можуть  зіткнутися  із значними   проблемами  при  експорті-імпорті  хімічних  продуктів, оскільки   в   конвенції   встановлено   певні    обмеження    для експортуімпорту  хімічних продуктів державами,  які не приєдналися до загального режиму заборони і знищення хімічної зброї.

 

     Тоді і матимуть  місце  певні  соціальні  наслідки,  оскільки можливе   значне   скорочення   експортно-імпортних   операцій  (а сьогодні,  за даними, наданими Міністерством промислової політики, їх  обсяг становить більш як один мільярд доларів на рік) призведе до закриття ряду промислових хімічних об'єктів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко.  Наступний - депутат Курикін.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ  212,  м.Київ).  Група "Незалежні".  Я,  безумовно, підтримую ратифікацію цієї конвенції. Держави Європи вже вивірили це часом,  і думаю, що Україна повинна підтримати процес ратифікації таких документів.

 

     Разом з тим у мене виникають два запитання.  Перше. Чи здатна Україна власними силами,  якщо на нашій території є хімічна зброя, знищити  ту  хімічну  зброю?  Чи  не  буде  нам  надано міжнародну допомогу для цього?

 

     І друге.  Чи  приведе  ратифікація  конвенції   до   змін   у національному   законодавстві   насамперед  стосовно  завезення  в Україну хімічно шкідливих  товарів  та  продуктів,  функціонування місцевої промисловості,  яка до цього часу може випустити шкідливі товари або ж вдаватися до підробки товарів,  наприклад,  горілки з метиловим спиртом тощо.  Тобто ми повинні більш широко дивитися на цю конвенцію і вважати хімічною зброєю не тільки те,  що міститься у снарядах чи бомбах, а й те, що під виглядом продуктів харчування імпортується в Україну.

 

     Дякую.

 

     ЧАЛИЙ О.О. Я вдячний вам за запитання. Звертаю увагу народних депутатів  на  те,  що  конвенцією чітко визначено,  що є хімічною зброєю з точки зору режиму  конвенції.  Прирівнювати  до  хімічної зброї,  наприклад,  неякісні  продукти  харчування  чи  горілку не можна.

 

     Стосовно знищення   виробничих   потужностей.   Я   ще    раз підкреслюю,  що Україна приєднується до конвенції як держава,  яка не має на своїй території хімічної зброї.  Тому  нам  не  потрібна будь-яка допомога для знищення того,  чого в нас немає. Україна не є  державою,  на  території  якої  розташовані  підприємства,   що виробляють  хімічну  зброю  в  тому  розумінні,  як її визначено в конвенції.

 

     Водночас конвенцією передбачено, що на території держави може бути знайдено стару чи затоплену хімічну зброю.

 

     Сьогодні відповідно   до  термінів  конвенції  та  враховуючи роботу,  яку було проведено всіма  міністерствами,  причетними  до цієї  проблеми,  ми  можемо стверджувати,  що на території України немає ні старої,  ні  затопленої  хімічної  зброї.  Якщо  її  буде знайдено,  тоді  ми  зможемо  розраховувати на міжнародну допомогу через організацію,  створену спеціально для того, щоб контролювати додержання режиму заборони і знищення хімічної зброї.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Курикін.

 

     КУРИКІН С.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Фракція зелених. Шановний доповідачу!  Важливість  цього  документа  не   викликає   жодного сумніву, але виникають деякі запитання.

 

     Зокрема, умовами   конвенції   передбачено   сплату  Україною щорічного членського  внеску  в  сумі  0,9-1,2  мільйона  доларів. Поясніть,  будь  ласка,  якою  буде  структура витрат,  на що саме будуть витрачатися ці гроші?

 

     І друге запитання. Поясніть, будь ласка, чим зумовлений такий форсований режим розгляду цієї конвенції, адже переважна більшість депутатів навіть не мала можливості з нею ознайомитися?

 

     Дякую.

 

     ЧАЛИЙ О.О.  Щодо  першого  запитання.  Хочу  сказати,  що  за останні  десять  днів  відбулася  історична подія - зменшено шкалу внесків України до Організації  Об'єднаних  Націй.  Відповідно  до цього  буде  зменшено  і  річний  внесок  України  в  організацію, створену на підставі цієї конвенції.  Зокрема, він становитиме вже 800  тисяч доларів,  а не так,  як планувалося,  - до 1,2 мільйона доларів. Тобто є певне зменшення.

 

     Ці гроші   витрачатимуться   на    фінансування    діяльності секретаріату Організації з заборони хімічної зброї, інформаційного забезпечення,  на підтримку інспекційного забезпечення  додержання режиму  конвенції.  Тобто  ці  кошти фактично будуть під контролем міжнародної  організації.  Україна  може  розраховувати,   що   10 відсотків  цих  коштів,  тобто  близько  80 тисяч доларів,  можуть надаватися  державі-учасниці  на  впровадження  різних   технічних програм щодо виконання конвенції.

 

     Стосовно швидкого  режиму  ратифікації  конвенції  в Україні. Хочу сказати,  що конвенцію було внесено на ратифікацію  більш  як рік   тому.   Вона   розглядалася   Верховною  Радою  попереднього скликання.  Однак у зв'язку з тим що тоді Верховна Рада не встигла ратифікувати    конвенцію,   її   суто   технічно   повернули   до Адміністрації Президента як документ,  який не був розглянутий. Ми знову  внесли  конвенцію  на  ратифікацію  і  вважаємо за доцільне ратифікувати її,  бо якщо ми це зробимо в найближчі  дні,  Україна матиме  шанс  увійти  до  керівної  ради  Організації  з  заборони хімічної зброї, оскільки там буде відбуватись ротація і Україна як держава  з  розвинутою  хімічною  промисловістю  має  всі підстави зайняти в цій раді місце, яке зараз займає Польща.

 

     Входження до керівної ради цієї організації дасть  нам  змогу активно  контролювати режим заборони,  знищення і нерозповсюдження хімічної зброї.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу.  Сідайте, будь ласка.  Слово для співдоповіді надається народному депутату Мухіну Володимиру  Васильовичу,  першому  заступнику  голови  Комітету  з питань національної безпеки і оборони.

 

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты!  Наш Комитет по вопросам национальной безопасности   и  обороны  достаточно  подробно  рассматривал  эту конвенцию  и  достаточно  долго.   Эта   конвенция   была   подана Президентом на ратификацию 1 сентября текущего года.

 

     Какие здесь  наиболее  важные  вопросы?  Первый:  есть  ли на территории Украины химическое  оружие?  Этот  вопрос  мы  задавали представителям  Министерства обороны,  других наших ведомств.  И у нас  возникло  определенное  сомнение  в  том,  что  представители Кабинета Министров правильно отвечают на этот вопрос. В частности, ряд товарищей на заседаниях нашего комитета утверждали,  что  есть старое химическое оружие, оставшееся еще со времен Первой и Второй мировых войн,  которое хранится  в  крепости  "Керчь"  на  третьем ярусе.  Министерство  обороны  убедило нас,  что на самом деле там этих снарядов нет.

 

     Есть предположения, что такое химическое оружие времен Первой и  Второй мировых войн затоплено в территориальных водах Украины в Черном море.  На  этот  счет  мы  до  сих  пор  пока  не  получили соответствующих раз яснений.

 

     Вместе с тем эта конвенция как раз и позволяет нам решить все эти проблемы.  Мы заявляем о том,  что на территории  Украины  нет химического  оружия,  что  мы  не  будем  разрабатывать химическое оружие,  что у нас нет его производства.  И это все  соответствует действительности.

 

     Если мы сегодня ратифицируем эту конвенцию,  то международная общественность поможет  нам  в  решении  целого  ряда  проблем,  в частности,  проблемы  ликвидации этого старого химического оружия, которое находится на дне Черного моря,  и экологической проблемы в целом.  Я  обращаю  на  это  внимание Партии зеленых.  Ратификация конвенции   позволит   нормально   работать    нашим    химическим предприятиям  и заводам.  К сожалению,  Александр Александрович не сказал о том, что две страны СНГ, с которыми мы собираемся дружить

-   Российская   Федерация   и   Белоруссия  (здесь  представитель Российской   Федерации   говорил   о   союзе   трех   государств), ратифицировали эту

 

 конвенцию. Наша Украина  -  единственная  страна,  которая  ее  не ратифицировала!

 

     Поэтому если  мы не ратифицируем конвенцию,  то через год уже не будет нормальных отношений между нашими химическими заводами  и химическими заводами Российской Федерации и Белоруссии.

 

     Еще один из очень важных вопросов: каким образом бороться с химическим оружием в том случае, если оно будет   применено,   скажем,  против  Украины.  Так  вот  как  раз ратификация  этой  конвенции  позволит  соответствующим  комитетам нашего Министерства обороны,  которые занимаются противохимической обороной,    получить    необходимую    информацию     о     новых противохимических  средствах,  получить  сами средства,  совместно разрабатывать их.

 

     Далее. Здесь говорят о существенных финансовых расходах,  был задан  вопрос  по  поводу расходов,  связанных с нашими взносами в Организацию по запрещению химического оружия.  Я  должен  сказать, что  та  помощь,  которую  мы  получим  в  результате решения всех экологических проблем на территории Украины,  для нас  значительно ценнее.  А  оценки  показывают,  что  если  мы не ратифицируем эту конвенцию,  то ущерб  одному  среднему  химическому  заводу  будет составлять  до 3 миллионов долларов ежегодно,  а в целом по стране это может составить порядка сотен миллионов долларов.

 

     Вопрос о ратификации конвенции рассматривался  комитетами  по иностранным  делам  и  по  вопросам  экологической  политики.  Они высказались за необходимость ратификации данной конвенции.  У  нас есть   соответствующие   протоколы.   Наш   Комитет   по  вопросам национальной безопасности и обороны также просит  Верховный  Совет проголосовать за ратификацию этой конвенции.

 

     Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на серьезность принимаемого решения.  Многие  сейчас  не  слушают,  а решение надо принять очень серьезное. Прошу проголосовать за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Володимира Васильовича? Може,  обійдемося без  запитань,  шановні  колеги,  адже  вже  три комітети підтримали?  Є запитання.  Запишіться,  будь ласка. П'ять хвилин відведемо для запитань.

 

     Депутат Бокий. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово депутату Мусієнку Івану Михайловичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть,   будь   ласка,   мікрофон   народного депутата Мусієнка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордоних  справах  і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний Вікторе Володимировичу! З вашого дозволу я використаю час не для запитання,  а для  пояснення.  Я  змушений  це  зробити  як заступник голови Комітету у закордонних справах.

 

     Наш комітет   справді   розглянув  питання  про  внесення  на ратифікацію цієї конвенції,  але виникла така проблема. Як сказано в  доповідях  першого  заступника  міністра  закордонних  справ  і співдоповідача депутата Мухіна,  Україна не виробляє і не  володіє хімічною  зброєю.  Але України стосуються положення конвенції,  що регламентують     контроль     за      хімічним      виробництвом, науководослідницькою роботою,  пов'язаною з хімічним виробництвом. Цілком  очевидно,  що  хімічне  виробництво   належить   до   тієї технології,   яка   має   іноді  подвійне  значення,  -  критичної технології.

 

     Ми на  засіданні  комітету  ставили  запитання  представникам міністерств:  які  хімічні  виробництва  підпадають  під  контроль міжнародними  експертами,  які  у  зв'язку  з  цим   можуть   бути перспективи  для  України,  що  ми тут набуваємо,  а що втрачаємо? Оскільки відповіді на ці запитання ми не отримали,  ми  домовилися рекомендувати  Верховній  Раді  розглянути  це  питання 14 жовтня, маючи на увазі,  що до 14 жовтня ми отримаємо повні  відповіді  на запитання, поставлені на засіданні комітету.

 

     Дякую.

 

     МУХІН В.В.  Я на это могу ответить так. Если комитет не может вовремя получить  соответствующие  ответы,  я  думаю,  что  первый заместитель   министра   иностранных   дел,   работу  которого  вы курируете, сейчас вам их даст.

 

     А что  касается  нашего  Комитета  по  вопросам  национальной безопасности  и  обороны,  то  на  все вопросы,  которые мы задали правительству, мы получили нормальные и понятные ответы.

 

     Относительно расходов я раз яснил.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  увімкніть мікрофон Чалого Олександра Олександровича.

 

     ЧАЛИЙ О.О.   Шановні   народні  депутати!  Справді,  під  час розгляду цього питання в Комітеті у  закордонних  справах  виникли уточнювальні запитання,  зокрема,  які підприємства підпадають під режим конвенції та інші.  За даними,  наданими  нам  Міністерством промислової   політики,   15  промислових  об'єктів  на  території України,  що виробляють і переробляють  хімікати,  підпадають  під режим  конвенції,  але  не як підприємства,  що виробляють хімічну зброю,  а як такі,  що виробляють у  значній  кількості  хімікати. Практично це всі наші головні хімічні заводи.

 

     Якщо ми не ратифікуємо конвенції, тоді виникнуть проблеми для цих підприємств,  оскільки міжнародне співтовариство буде  вводити режим  обмеження  торгівлі  з  цими підприємствами і постачання їм технологічного обладнання.

 

     Якщо ми ратифікуємо конвенцію, здійснюватиметься певний режим контролю, який буде започаткований після 2000 року. І цей контроль матиме  характер   інспекцій.   Причому   ми   визначаємося,   хто персонально  входить  до складу тих інспекцій,  і фінансування цих інспекцій буде здійснюватися за рахунок  міжнародної  організації. Ми  ж тільки в разі необхідності будемо фінансувати діяльність тих супроводжуючих  осіб,  які   їздитимуть   разом   з   міжнародними інспекторами.

 

     Доводжу до  вашого  відома,  що  підготовка  ратифікації цієї конвенції потребувала значної роботи з керівництвом усіх провідних хімічних  підприємств  України.  Вони  ознайомлені  з текстом цієї конвенції  та  підтримують  приєднання  нашої  держави   до   цієї конвенції,   оскільки  Україна  (я  ще  раз  підкреслюю)  -  єдина європейська держава з розвиненою хімічною  промисловістю,  яка  на сьогодні  ще не ратифікувала конвенцію.  Це може створити проблеми подальшого функціонування саме для хімічних підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановний Володимире Васильовичу!  Я не думаю, що  в  залі  знайдеться  багато  тих,  хто  не  підтримає внесений законопроект. Однак хочу поставити запитання.

 

     Чи залучалися  до  розгляду  цього  законопроекту  не  тільки спеціалісти  з  міжнародного  права,  а  й  спеціалісти  з  питань отрутохімікатів? Це перше.

 

     І друге. Сьогодні на території України на складах залишаються сотні    тисяч    тонн    паспортизованих    і   непаспортизованих отрутохімікатів, які заборонені до застосування як сильнодіючі. Чи не  можна  розглядати  їх  як хімічну зброю?  Бо якщо їх одночасно вилити у воду,  то в Україні навряд чи  хто  залишиться  живий.  І взагалі, чи розглядатиметься колись це питання?

 

     Дякую.

 

     МУХІН В.В.  Рассматривая этот вопрос, мы консультировались со специалистами  Министерства  обороны  (там  есть   соответствующие службы  противохимической  и  радиационной  защиты),  а  также  со специалистами   по   гражданской   обороне,   которые   нам   дали соответствующее заключение.

 

     Я еще  раз  скажу:  этот  вопрос  очень серьезно обсуждался в нашем комитете,  у нас были определенные подозрения,  в частности, депутат  Кожевников  высказал мнение,  что нам не совсем правильно дают информацию относительно того, есть ли у нас химическое оружие и где оно находится.

 

     Мы получили   соответствующие   раз яснения.   У   меня  есть документы  Министерства  обороны,   где   даются   все   пояснения относительно этого оружия.

 

     Что касается  того,  о  чем  вы  говорите.  Конечно,  по всей видимости,  есть какие-то яды:  дуст ДДТ и другие,  но все они  не относятся  к  категории  химического  оружия.  Этот  вопрос должен рассматриваться отдельно на заседании  Верховного  Совета,  потому что   действительно   имеет  место  безответственное  отношение  к удобрениям и их использованию. Надо в этом наводить порядок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Васильовичу.  Сідайте,   будь ласка.

 

     МУХІН В.В. Я прошу поддержать, потому что это важно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Чи є необхідність обговорювати це питання?  Кілька комітетів його розглянули і висловили  пропозицію прийняти законопроект про ратифікацію.

 

     Тому з  вашого  дозволу  я  ставлю на голосування питання про прийняття проекту Закону про ратифікацію  Конвенції  про  заборону розробки,  виробництва,  накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 137.

 

     Незрозуміло. Всі  комітети  проект  підтримують.  Комітети  з питань  національної  безпеки  і  оборони,  з  питань  екологічної політики,  у закордонних  справах  висловилися  за  розгляд  цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз ставлю на голосування. Прошу уважно поставитися до цього.

 

     "За" - 172.

 

     Надійшла пропозиція провести поіменне голосування. Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 135.

 

     Ставлю на    поіменне    голосування    проект   Закону   про ратифікацію...

 

     "За" - 159.

 

     Прошу висвітлити за фракціями.

 

     Проголосували за: комуністи - 1 із 102; НДП - 31 із 50; НРУ - 35 із 39;  "Громада" - 28 із 31; Соціалістична партія України - 11 із 17; СДПУ(о) - 13 із 16; зелені - 9 із 12; незалежні - 10 із 11; Селянська партія України - 4 з 8; ПСПУ - 11 із 12; позафракційні - 6 із 11.

 

     Питання знімається з розгляду.

 

     ----------

 

     Переходимо до розгляду  наступного  питання:  про  пропозиції Президента  України  до Закону про оренду землі.  Доповідач - член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин народний депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Шановні колеги народні депутати! Насамперед хочу звернути вашу увагу на те, що внаслідок, я  б  сказала,  переговорів,  які  відбулися  між   представниками Народно-демократичної  партії  і нашими представниками в сесійному залі,  було проголосоване компромісне рішення про те,  щоб частину третю статті 5 викласти в такій редакції: "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська  і  Севастопольська  міські державні адміністрації,  Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів  України у  межах  їх  повноважень.  Рішення про надання в оренду земельних ділянок   зазначені   органи   державної   влади   приймають   при попередньому  погодженні  цих  питань  на сесіях відповідних рад". Таку  редакцію  цієї  норми  було  проголосовано  як   компромісне рішення.

 

     Разом з  тим  (прошу  звернути увагу) Президент України подав свої зауваження до пункту 1 Прикінцевих положень,  тому що  в  нас фактично  немає  закону  про  комунальну  власність  і не прийнято відповідного  закону  щодо  розмежування  земель   комунальної   і державної  власності.  Виходячи із того,  що нами в сесійному залі прийнята компромісна пропозиція,  слід проголосувати таку редакцію пункту  1 Прикінцевих положень:  "1.  Цей закон набирає чинності з дня опублікування.

 

     Частина друга і третя (тобто та, яку ми з вами проголосували) статті  5  цього  закону  набирають  чинності  після  розмежування відповідно до  законів  України  земель  комунальної  і  державної власності.

 

     До вирішення цього питання надання земельних ділянок в оренду здійснюється орендодавцями відповідно до Земельного  кодексу".  Ця норма випливає із прийнятого нами рішення.

 

     Прошу поставити це на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино  Петрівно.  Чи  є  запитання до доповідачки? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги! Є необхідність це питання обговорювати? Ми до нього  поверталися  неодноразово  протягом  останніх трьох тижнів, тому я ставлю на голосування пропозицію комітету,  яку було  зараз оголошено,  зокрема щодо частин другої і третьої статті 5.  Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 265.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги!  Переходимо до  розгляду  наступного  питання порядку  денного:  про проект Закону про внесення змін і доповнень до  Кримінального  і  Кримінальнопроцесуального  кодексів  України (стосовно боротьби з терористичними проявами).  Доповідач - голова Комітету  з  питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією Кармазін Юрій Анатолійович. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 134,   Одеська   область).   Місто-герой  Одеса.  Шановні  народні депутати!  Шановний головуючий! Проект Закону України про внесення змін   до   Кримінального  і  Кримінально-процесуального  кодексів України (стосовно боротьби з терористичними проявами) було  подано Кабінетом  Міністрів  України на розгляд Верховної Ради України ще 18 квітня 1997 року.

 

     Цей проект закону підготовлено Службою безпеки України  разом з  Міністерством внутрішніх справ України,  Міністерством юстиції, Державним комітетом у справах охорони державного кордону  України, Державною  митною  службою  України,  Інститутом  держави  і права Національної академії  наук  України  за  участю  Верховного  Суду України та Генеральної прокуратури України.

 

     23 грудня  1997  року  цей  проект  було  прийнято  в першому читанні. Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  Верховної  Ради  минулого  скликання  була підготовлена порівняльна таблиця до проекту закону,  в пояснювальній записці до якої   від   4   травня   1998  року  зазначено,  що  викладені  в законопроекті  пропозиції  про  внесення  змін  до   Кримінального кодексу    потребують    додаткового    грунтовного   вивчення   і доопрацювання.

 

     Враховуючи необхідність виконання обов'язків, взятих Україною у  зв'язку  із  вступом до Ради Європи і участю в ряді міжнародних конвенцій з  питань  боротьби  із  злочинністю,  в  тому  числі  з тероризмом,  а також внутрішню криміногенну ситуацію,  Комітетом з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією для доопрацювання вищезазначеного проекту була створена спеціальна робоча  група  із залученням науковців Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності  Академії   правових   наук   України,   Національного університету   імені  Тараса  Шевченка,  фахівців  Служби  безпеки України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Міністерства юстиції та Кабінету Міністрів України.

 

     З урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду (нами було опрацьовано  кримінальне  законодавство  Федеративної   Республіки Німеччини,  Іспанії,  США,  Польщі, Росії, Білорусії, інших країн) пропонується у  кримінальне  законодавство  України  ввести  новий склад злочину - тероризм,  а також такі важливі для правоохоронної практики  поняття,  як  "терористична  група"   та   "терористична організація".

 

     Відповідно до  статті  1 Європейської конвенції по боротьбі з тероризмом,  прийнятої 27 січня 1977 року  в  Страсбурзі,  у  якій підкреслюється   відмова   від   визнання   тероризму   політичним правопорушенням і необхідність видачі терористів іноземній державі як    загальнокримінальних   злочинців,   до   розряду   тероризму відносяться такі діяння:

 

     правопорушення, що  стосуються  Конвенції  по   боротьбі   зі злочинним  захопленням  літальних апаратів,  підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року;

 

     правопорушення, що  стосуються  Конвенції  по   боротьбі   зі злочинними  актами,  спрямованими  проти безпеки цивільної авіації підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року;

 

     тяжкі правопорушення, що полягають у замаху на життя, тілесну цілісність чи свободу людей, які мають право міжнародного захисту, включаючи дипломатичних представників;

 

     правопорушення, що   містять   захоплення   заложників    або незаконне позбавлення волі;

 

     правопорушення, що містять використання бомб,  гранат, ракет, автоматичної  вогнепальної  зброї,  бандеролей   чи   посилок   із небезпечними  вкладеннями,  відповідно до того,  наскільки подібне використання небезпечне для людей;

 

     спроба вчинити одне  з  перелічених  вище  правопорушень  або співучасть у вчиненні чи намаганні вчинити подібне правопорушення.

 

     Крім того,  у  статті  2  зазначається,  що під дію конвенції можуть підпадати діяння,  котрі, хоч і не перераховані в статті 1, але спрямовані: проти життя, тілесної цілісності чи свободи людей, проти майна і при цьому створюють колективну небезпеку для  людей, на приготування, посягання чи співучасть у цих злочинах.

 

     При визначенні  поняття  тероризму  були  враховані положення Міжнародної конвенції по боротьбі з бомбовим тероризмом, прийнятої в 1998 році:  це стаття 11,  а також частина друга статті 19, якою регулюються дії збройних сил під час воєнного конфлікту.

 

     Для відмежування тероризму від  інших  злочинів,  його  склад включено  ознаку  -  спеціальна мета:  спонукання органу державної влади,  органу місцевого самоврядування,  міжнародної  організації або  їх представників,  а так само фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити будьяку дію або утриматися від її  вчинення  чи спрямовані на залякування населення, провокацію війни або воєнного конфлікту, спричинення міжнародних ускладнень.

 

     З урахуванням тяжкості наслідків та інших обтяжуючих обставин передбачена  можливість суворої відповідальності за вчинення більш небезпечних терористичних дій.  Це частини друга  і  третя  статті 601, редакція якої пропонується.

 

     У проекті  також  передбачено звільнення від відповідальності за перебування  у  складі  терористичної  групи  чи  терористичної організації  або  сприяння  її створенню чи діяльності особи,  яка повідомила про це органи  державної  влади  і  сприяла  припиненню існування  чи  діяльності  терористичної  групи  чи  терористичної організаці  або  розкриттю  злочинів,  учинених   у   зв'язку   зі створенням чи діяльністю такої групи чи організації.

 

     У проекті  дана нова редакція статті 1231 відповідно до вимог Конвенції про боротьбу із захопленням  заложників  від  17  грудня 1979 року,  а саме статті 1 цієї конвенції: "будь-яка особа, котра захоплює  або  тримає  іншу  особу  і  загрожує  вбити,  заподіяти ушкодження  або  продовжувати  тримати  іншу  особу  (тут  і  далі іменується як заложник) для того,  щоб примусити третю сторону,  а саме:  державу,  міжнародну  позаурядову  організацію,  яку-небудь фізичну  особу  чи  юридичну  особу  чи  групу  осіб  учинити  або втриматися  від  учинення  будь-якого  акту  як прямої чи побічної умови для звільнення заложників за змістом цієї Конвенції".

 

     Хочу сказати,  що  вам  була  роздана  підготовлена  нами  до другого читання порівняльна таблиця від 8 вересня 1998 року,  куди включені зауваження не тільки членів колишнього складу комітету, а й нових народних депутатів.  Ураховані зауваження Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Служби безпеки і так далі.

 

     А 30 вересня о 16  годині  народним  депутатам  України  були роздані зауваження та доповнення, розтиражовані невідомим способом (тобто підписав це один із заступників Голови  Верховної  Ради  на порушення   вимог  Регламенту),  до  проекту  Закону  України  про внесення  змін  до  Кримінального   і   Кримінально-процесуального кодексів  України,  запропоновані  народними депутатами Гавришем і Литваком.  У пояснювальній записці автори вказали, що законопроект про  внесення  змін  до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів  України,  підготовлений  комітетом  Верховної  Ради,  не відповідає  (цитую)  "основоположним  вимогам  кримінальноправової науки та міжнародним стандартам" і що ознаки тероризму як  злочину сформульовані  розпливчасто і надто загально,  кваліфікуючі ознаки цього злочину  обрані  довільно  та  не  узгоджуються  з  існуючою кримінально-правовою доктриною.  Автори також указують,  що проект не передбачає вирішення питань щодо суміжних складів  злочинів,  а також   вносить   різнобій   до   системи   чинного  кримінального законодавства.

 

     Ці зауваження  не  можуть  бути  враховані  під  час  другого читання,  оскільки  подані  з порушенням Регламенту.  Однак за цей короткий час ми звернулися до відповідних організацій,  які  брали участь  у  роботі  над  проектом,  та  отримали  їх позитивні щодо проекту закону,  який нами  розроблений,  та  негативні  щодо  цих висновків відповіді.

 

     Коротко кажучи,   нами   врахована   пропозиція   Генеральної прокуратури  щодо  того,  що  залякування  населення   як   ознака тероризму  не  є  обов'язковим елементом складу цього злочину.  Її реалізація як обов'язкового елемента призведе до того,  що  значна кількість проявів тероризму залишиться поза межами дії цієї норми.

 

     Нами також  врахована  пропозиція  Верховного  Суду України і ряду депутатів (зокрема Король, Кочерга, Білас) про те, що стаття, яка  передбачає відповідальність за вчинення актів тероризму,  має бути  вміщена  в  розділі  "Особливо  небезпечні   злочини   проти держави". Це стаття 601, якою ми пропонуємо доповнити Кримінальний кодекс. Я її зачитаю: "Стаття 601. Тероризм.

 

     Вчинення, підготовка вчинення або  погроза  вчинення  вибуху, підпалу  чи  інших  дій,  що  створюють  небезпеку  для  життя або здоров'я людини чи загрозу настання інших тяжких  наслідків,  якщо вони  здійснені з метою спонукання органу державної влади,  органу місцевого   самоврядування,   міжнародної   організації   або   їх представників,  а  так  само фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити будь-яку  дію  або  утриматися  від  її  вчинення  чи спрямовані на залякування населення, провокацію війни або воєнного конфлікту, спричинення міжнародних ускладнень".

 

     Такою є диспозиція цієї статті.

 

     Комітетом запропоновано суттєво посилити санкції цієї статті. У проекті,  прийнятому в першому читанні,  передбачалася санкція - позбавлення волі  на  строк  від  двох  до  шести  років.  Народні депутати Омельченко,  Развадовський та інші запропонували посилити санкцію.  Комітетом це враховано.  Ми пропонуємо  зараз  записати: "карається  позбавленням волі на строк від трьох до десяти років", тому що це небезпечні дії, передбачені частиною першою статті 601.

 

     Друга частина цієї статті: "Ті самі дії, якщо вони спричинили шкоду  здоров'ю  людини  чи  моральні страждання або завдали іншої значної шкоди, а так само вчинені повторно чи з корисливих мотивів або з використанням вогнепальної зброї,  бойових припасів, а також вчинені  з  застосуванням  небезпечних  для  життя  або   здоров'я речовин".

 

     Ця редакція   повністю  відповідає  вимогам  тих  міжнародних конвенцій,  які я перед цим називав. І це якраз враховано. Тут теж були запропоновані зміни щодо санкцій. І якщо раніше було записано "від  трьох  до  десяти  років",  то  за   пропозицією   депутатів Омельченка,   Жира,   Біласа  внесено  зміну:  ці  дії  "караються позбавленням  волі  на  строк  від  семи  до  дванадцяти  років  з конфіскацією майна або без такої".

 

     Суттєво і те, що "дії (це я читаю третю частину), передбачені частинами першою або другою цієї статті,  що призвели до  загибелі людини,  спричинення  тяжкого тілесного ушкодження чи інших тяжких наслідків або вчинені особливо небезпечним рецидивістом, караються позбавленням  волі  на  строк  від десяти до п'ятнадцяти років" (у першому читанні було записано: "від семи до п'ятнадцяти років").

 

     Тобто ми  зменшуємо  амплітуду  санкції,  щоб  не   допускати якогось свавілля судів, і наближаємося до міжнародної практики.

 

     І, нарешті, остання частина...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, ми розглядатимемо постатейно. Давайте, щоб не втрачати час...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Будь ласка,  проект у депутатів є,  він не має ніякого  політичного  навантаження.  Більше  того,  у нас є прояви тероризму,  про них навіть пишуть у солідних книжках,  що вони  є, визнають  їх,  а  такого  складу  злочину  в  нашому Кримінальному кодексі немає.

 

     Я вважаю,  що для того, щоб наше законодавство було таким, як у  всьому  цивілізованому  світі,  такий  закон  треба невідкладно прийняти.

 

     До речі,  Російська Федерація  взагалі  прийняла  великий  за обсягом федеральний закон (29 статей) про боротьбу з тероризмом. Я смію вас запевнити,  що одна стаття нашого законопроекту за  своїм змістом  і  навантаженням  не гірше врегульовує ці правовідносини, адже ми врахували  передову  юридичну  думку,  яка  існує  на  час прийняття цього закону.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Анатолійовичу.  Перед тим як перейти до постатейного  голосування  проекту  в  режимі  другого  читання відповідно до Регламенту я запитую:  чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Три хвилини для запитань достатньо?

 

     Народний депутат   Лісогорський.    Наступний    -    депутат Драголюнцев.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177,  Харківська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Юрий Анатолиевич!  В  нашей  стране  созданы  такие подразделения,  как "Беркут",  "ОМОН",  "Альфа" и другие элитные спецподразделения для борьбы  с терроризмом и бандитизмом.  На самом же деле 24 июля наш знаменитый "Беркут" расправился с  шахтерами  в  Донбассе.  Прошло более  месяца,  но  результатов  следствия  мы  пока еще не имеем. Конечно, проект закона, который вы предлагаете, я поддержу.

 

     Но у меня к вам вопрос.  Если этот проект  будет  принят  как закон,  как он защитит рядовых граждан нашего государства? Скажем, тех,  кто  будет  принимать  участие  в  акции  протеста,  которая состоится завтра по всей нашей стране? Пожалуйста.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я  дякую  вам за підтримку проекту закону.  Ви добре знаєте,  що згідно з дорученням Верховної Ради питання  щодо побиття  шахтарів  перевіряється  членами  нашого  комітету.  І ви знаєте...  Я перепрошую,  так, два тижні, хотілося б за два тижні, але ми отримали не постанову,  а доручення, і, маючи доручення, то я  хотів  би,  щоб  ви  побачили,  як  перевіряти.  Тому   я   вам відповідально заявляю,  що прокуратура Луганської області порушила (до того,  що було відомо) кримінальну справу  за  ознакою  статті 166:  перевищення  влади  при  застосуванні спецпідрозділів.  Тому давайте не будемо зараз поспішати.  Ми внесемо це  питання  у  цей зал.  Ми створили групу,  відрядили її в Луганськ. І не пов'язуйте ті події з проектом.

 

     Як захищає наш законопроект кожного конкретного  громадянина? Сьогодні кожен із нас може бути об'єктом цього злочину. І фактично такі  злочини  є,  тільки  вони   кваліфікуються   по-іншому:   як хуліганство чи ще якось. Ми ж приймаємо законопроект для того, щоб надати цим діям,  які охоплюються таким  складом  злочину,  іншого значення  (як  і  захопленню заручників) для того,  щоб підняти на інший  рівень  і  боротьбу  з  цим  явищем  та  озброїти   законом спецпідрозділи,  я  маю на увазі законослухняні підрозділи.  Якраз для цього треба прийняти цей проект  закону,  бо  його  норми  все врегульовують.  Більш  того,  ми  навіть врегульовуємо питання про завдання людині моральних страждань  або  іншої  шкоди.  Тобто  ми якраз  захищаємо  кожного  з  законослухняних  людей і ставимо під загрозу кримінальної відповідальності злочинців.

 

     Дякую вам за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Драголюнцев.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый  Юрий Анатолиевич!  Ответьте мне,  пожалуйста,  как,  по вашему мнению (я как рабочий это говорю), разве это не терроризмом считается:  избили  шахтеров  -  это  одно,  второе  -  крупнейший тепловозостроительный завод сейчас практически не  работает,  люди остались  без  рабочих  мест  и  уже девять месяцев без заработной платы?  Я  считаю,  что  в  этом  терроризме,  в  геноциде  против собственного    народа    виноваты    прежде    всего   Президент, правительство, и поэтому призываю всех трудящихся завтра 7 октября выйти  с  акцией  протеста  против этого терроризма.  Ответьте мне пожалуйста как юрист.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я відповім як громадянин.  Дякую за запитання. Як громадянин я поділяю ваше обурення,  але як юрист я скажу:  ні, це не тероризм, це схоже на інший склад злочину. Саме законопроект про  боротьбу з тероризмом я й пропоную зараз прийняти.  Про все ж інше  давайте  поговоримо  в  інший  час,  бо  я   не   хотів   би заполітизувати зараз це питання. Вибачте, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Ми переходимо до прийняття  в  другому  читанні  цього  законопроекту  в   порядку, передбаченому  Регламентом.  Я  буду  ставити  на  голосування  ті поправки,  які в проекті не враховані  комітетом,  якщо  на  цьому будуть наполягати автори цих поправок (Шум у залі).

 

     З процедури? Будь ласка.

 

     Марченко Олексій. Одна хвилина. З процедури. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Шановний    головуючий!   Шановний доповідачу!  Те,  що відбувається вже протягом двох місяців тут  у залі,  викликає не просто невдоволення,  а обурення! Скільки можна гвалтувати нас тут,  у залі?!  Чому про питання,  які  включені  в порядок денний, ми дізнаємося тільки сьогодні? Ми ж до цієї роботи не готові!  Проект закону є лише в одного вас, доповідача! Коли це закінчиться?! Давайте все-таки ми поставимо питання: хто приймає і вносить пропозиції до порядку денного і  за  що  ми  зараз  будемо голосувати?  Я особисто не буду голосувати за жодне з питань, тому що я не знаю, за що голосувати.

 

     Дякую.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний пане Марченко,  вибачте,  будь ласка, але  я  хочу вам сказати,  що я три тижні справно ношу оцю папку з усіма документами,  бо три тижні ставиться  в  порядок  денний  це питання. Воно внесене і Президентом як невідкладне, і визначене як невідкладне!  І три  тижні  я  кожного  дня,  як  піонер,  готовий доповідати,  а  воно  переноситься  з  одного  дня  на  інший!  Це запитання трошки не до мене.  Питання було включене і на п'ятницю, і  раніше - і кожного разу відсувається.  Це просто ваші помічники не поклали вам ці документи.Тому я прошу  змінити  свої  наміри  й усе-таки проголосувати за цей проект закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Юрію    Анатолійовичу.   Я   хотів   би поінформувати   народних   депутатів,   що   даний   законопроект, підготовлений  до  другого  читання,  був уперше розданий 22 липня 1998 року,  а вдруге (на заміну попередньо розданого) - 8  вересня 1998 року!  Тому ніякі звинувачення на нашу адресу з приводу того, що це питання не підготовлене, приймати не можемо!

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Ми попросили самі,  щоб нам дали час урахувати всі поправки. І ми всі врахували!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, хвилинку!

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Вибачайте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  питання вноситься до порядку денного протягом чотирьох тижнів пленарної роботи як питання,  готове для розгляду. Тому ми його й повинні сьогодні розглянути.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Тут  присутній  Володимир  Ілліч  Пристайко  - заступник голови Служби безпеки,  який  теж  прийшов  сюди  заради цього питання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З   процедури  одна  хвилина  надається  депутату Володимиру Марченку. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  социалистическая оппозиция. Уважаемый Виктор Владимирович! Я осознаю важность этого законопроекта,  однако  я  хотел  бы  знать  решение  Комитета  по вопросам прав человека по внесенным предложениям,  в том числе  по поправкам,  внесенным  на второе чтение.  Мне представляется,  что Верховный Совет вправе затребовать решение  Комитета  по  вопросам прав человека по предложенному законопроекту. Это первое.

 

     И второе.  Я все-таки считаю,  что этот законопроект мы можем проголосовать вначале следующего пленарного заседания,  а  сегодня принять  решение  по  вопросу индексации или по установлению "межі малозабезпеченості",  минимальной заработной  платы  и  пенсии.  И решение  о  включении в повестку дня этого вопроса на сегодня было принято.  Мне  представляется,  если  мы   сейчас   отложим   этот законопроект,  а примем решение "про межу малозабезпеченості і про мінімальну заробітну плату", эффективность деятельности Верховного Совета будет выше. Прошу это предложение проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу,  але  я  вам  усе поясню.  Справа в тому,  що це питання стоїть у  порядку  денному, який ми затвердили на початку нашої роботи сьогодні. Ми дійдемо до того питання,  про яке ви казали, але (як ми вирішили) воно стоїть у  самому кінці порядку денного.  Тому треба оперативно розглянути ті законопроекти,  які внесені до порядку  денного  і  затверджені нами вранці.

 

     Переходимо до    обговорення    законопроекту   і   прийняття голосуванням поправок у режимі другого читання.

 

     Поправку 1 враховано.

 

     Поправку 2   народного   депутата   Біласа   відхилено.    Чи наполягаєте ви на тому, щоб поставити її на голосування? Ні.

 

     Поправки 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 враховані.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. За першу частину повністю можна голосувати...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз,  хвилинку.  Далі поправки 12,  13,  14, 15 враховані, а поправка 16 відхилена.

 

     Ставлю на голосування про затвердження в тексті законопроекту поправок  1  -  15  в  редакції,  запропонованій комітетом.  Прошу визначитися, будь ласка, прошу підтримати.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Наш комітет просить підтримати. Є не враховані поправки, але їх автори з цим погодилися.

 

     "За" - 203.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Король не встиг проголосувати.

 

     Ще раз ставлю на голосування поправки

1-15 у редакції, запропонованій комітетом.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Вікторе Володимировичу, 99 депутатів не встигли...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Закон потрібен, ми - цивілізована держава.

 

     "За" - 229.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Поправка 16, автор - народний депутат Білас. Її відхилено. Ви наполягаєте? Знімається.

 

     Поправки 17,  18, 19, 20 враховані. Ставляться на голосування поправки 16-20 в редакції комітету. Прошу визначитися.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Прошу проголосувати за. Тут повністю враховано всі поправки та міжнародний досвід.

 

     "За" - 220.

 

     Кілька депутатів не встигли проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!  Комітет   просить підтримати, адже жодного зауваження немає.

 

     "За" - 222.

 

     Не добрали чотири голоси... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіщо  поіменне?  Шановні  колеги!  На  прохання народних депутатів ставлю на голосування ще раз.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Та тут же немає питань, Вікторе Володимировичу. В чому питання?

 

     Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті,  що призвели  до  загибелі  людини,  спричинення   тяжкого   тілесного ушкодження   чи   інших  тяжких  наслідків  або  вчинені  особливо небезпечним рецидивістом, караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років. Кого що не задовольняє?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ще раз ставлю на голосування цю статтю в редакції комітету з поправками 16-20. Прошу визначитися.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Комітет просить підтримати і скоротити час  на розгляд законопроекту.

 

     "За" - 215.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла пропозиція проголосувати поіменно.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Вікторе Володимировичу, прошу запросити до залу депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.

 

     "За" - 189.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ставлю на  поіменне  голосування  статтю в редакції комітету. Прошу визначитися.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати,  комітет   просить підтримати, тут немає проблеми взагалі.

 

     "За" - 229.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Поправка  21  народного  депутата  Кожина відхилена.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Він знімає свою поправку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, знімає. Поправки 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33 враховані.

 

     Ставлю на  голосування  проект  закону  в  цілому в редакції, запропонованій комітетом, із урахуванням змін, внесених до другого читання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Комітет дуже просить підтримати, проголосувати ще раз 229 голосами.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла  пропозиція   провести   голосування   в поіменному режимі.

 

     Хто за те, щоб провести голосування проекту закону в цілому в поіменному режимі, прошу визначитися (Шум у залі).

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Та тут немає політичних суперечностей,  вони в проекті закону не закладені.  Шановні народні депутати!  Це проект закону, який задовольняє усіх громадян, наших дітей.

 

     "За" - 195.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  ставлю на голосування  в  поіменному  режимі проект  закону  в цілому.  Він,  справді,  дуже важливий для наших правоохоронних  органів  як  зброя  у  боротьбі  з  корупцією   та організованою   злочинністю.   Зробімо  нашим  юристам  подарунок. Післязавтра свято - День юриста.  Озброїмо їх  новим  законодавчим актом. У поіменному режимі...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Комітет просить підтримати. Депутате Ратушний, підтримайте. Я знаю, ви ж за цей проект.

 

     "За" - 225.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Одного голосу...  Депутат Сирота каже,  що  не добіг.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сирота не встиг. Я ще раз ставлю на голосування в поіменному режимі.

 

     "За" - 232.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Я вітаю всіх із прийняттям цього закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу висвітлити за фракціями.  За:  комуністи  - 110 із 112;  НДП - 29 із 47;  НРУ - 37 із 38; "Громада" - 5 із 19; фракція зелених - 11 із 12;  СДПУ(о)  -  3  із  14;  Соціалістична партія України - 13 із 17;  "Незалежні" - 5 із 8; Селянська партія

- 11 із 12; ПСПУ - 0 із 14; позафракційні - 8 із 14.

 

     Сідайте, Юрію Анатолійовичу, дякую.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Тут коментувати нічого. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із  мотивів  голосування   -   народний   депутат Вітренко. Одна хвилина.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної партії України не брала участі в голосуванні. Ми ніколи не братимемо участі в такому антиправовому екстазі, коли приймається законопроект без висновків юридичного  управління,  без  висновків  Комітету  з  питань  прав людини.  Приймається  законопроект  зовсім непідготовлений.  Потім буде це вся Україна розсьорбувати.

 

     Ми вже були свідками,  коли в цьому  залі  від  нас  вимагали прийняття  закону про штрафи.  І ми,  не розібравшись з висновками Комітету з питань прав людини,  проголосували за ці штрафи.  Тепер грабуються люди на дорогах і не мають ніякого захисту.

 

     Тому ті,  що підтримали цей законопроект, ці поправки, несуть усю відповідальність  за  те,  що  тепер  під  стягом  боротьби  з тероризмом  правоохоронні  органи  і  ті,  що  під них маскуються, робитимуть що завгодно з населенням України.  Це  грубе  порушення Регламенту,  і  наша фракція не братиме участі в голосуванні таким чином.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Прошу  головуючого  надати  мені   слово   для відповіді. Я прошу дати мені змогу відповісти від імені комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. А ви вже проголосували.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Шановна   Наталю   Михайлівно!   Ми   справді проголосували. Але зараз ви ввели в оману все суспільство України. Відверто  кажучи,  ви  просто обманули,  хоча для такого цинічного обману є інше слово - брехня! Тому...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу...

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я кажу це з цієї високої трибуни. І кажу тому, що   перед   вами  лежать  висновки  і  юридичного  управління,  і Верховного Суду,  і наукових установ. Я ще раз повторюю: цей закон не  має  ніякої  політичної  спрямованості.  Цей  закон передбачає тільки одне - захист інтересів громадян,  такий самий захист, як в усій  цивілізованій  Європі,  як  у  всьому  цивілізованому світі. Давайте ми будемо жити так, як в усьому світі!

 

     Прошу без  ознайомлення  з  документами   не   робити   таких висновків,  які  ви  щойно зробили.  Вони ганьблять не тільки вас. Вони насамперед принижують...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні  депутати!   Зважаючи   на   виступ   Наталії Михайлівни Вітренко,  нагадую про те,  що юридичне управління дало відповідний висновок 10  вересня  1998  року.  Його  розповсюджено серед  депутатів  належним  чином.  У ньому аналізуються й даються відповідні зауваження стосовно даного законопроекту (Шум у залі).

 

     Володимире Романовичу, для репліки я можу надати слово тільки Наталії  Михайлівні,  а  не  вам.  Будь ласка,  ввімкніть мікрофон народного депутата Вітренко. Одна хвилина для репліки.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  не  користуватимуся   словниковим   запасом Кармазіна.  Я  прошу його назвати дату засідання Комітету з питань прав людини, коли саме комітет розглянув цей законопроект і зробив позитивний  висновок,  що  з  прийняттям  такого  законопроекту не тільки не порушуватимуться права людини,  а  буде  захищено  право кожної  чесної  людини.  Якщо такого не було,  то хай пан Кармазін вибачиться переді мною за те, що він сказав з трибуни парламенту.

 

     ------------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати. Ми переходимо до розгляду  наступного  питання  порядку денного - про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  у зв'язку  з  прийняттям  Закону України про передачу об'єктів права державної та комунальної власності. Доповідач - заступник міністра економіки   Леонід   Васильович   Мінін.   Будь   ласка,   Леоніде Васильовичу.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра  економіки.  Шановні  народні депутати!  У  зв'язку  з  прийняттям  Закону про передачу об'єктів права державної та комунальної власності  виникла  потреба  внести зміни та доповнення до деяких законів.

 

     Зокрема, Законом   України   про   передачу   об'єктів  права державної та комунальної власності визначено повноваження  органів державної  влади,  органів  місцевого  самоврядування  і  трудових колективів підприємств щодо прийняття  та  погодження  рішень  про безоплатну   передачу  об'єктів  права  державної  та  комунальної власності.

 

     З огляду на те, що Законом України про місцеве самоврядування в  Україні  у виключній компетенції сільських,  селищних і міських рад  та  серед  питань,  які  вирішуються  тільки   на   пленарних засіданнях районних, обласних рад, не передбачено прийняття рішень про передачу об'єктів комунальної власності в державну та  надання згоди  на  передачу  об'єктів  державної  власності  в комунальну, запропонованим  до  розгляду  законопроектом  вводяться  додаткові пункти  у  відповідні статті цього закону.  Порівняльну таблицю ви маєте.

 

     Аналогічним чином доповнюється і стаття 15 Закону   про   підприємства   в   Україні,   якою  визначаються повноваження  трудових  колективів   у   разі   розгляду   питань, пов'язаних із передачею в комунальну власність майна, закріпленого за підприємством,  об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів такого підприємства.

 

     Підпунктом 3.2.10  пункту  3.2  статті  3  Закону України про податок  на  додану  вартість  визначено,   що   не   є   об'єктом оподаткування   операції   з  безоплатної  передачі  в  комунальну власність  об'єктів  соціальної  сфери  та  житлового   фонду,   а відповідно до Закону України про передачу об'єктів права державної та комунальної власності об'єктами безоплатної передачі є  цілісні майнові комплекси,  окреме індивідуально визначене майно (будівлі, споруди,  обладнання,  інші облікові інвентарні одиниці),  а також акції  (частки,  паї),  що  належать  державі  або суб'єктам права комунальної  власності.  Тобто  балансоутримувач,  заснований   на державній   чи  комунальній  власності,  передаючи  об'єкт  іншому балансоутримувачу,  не отримує з такої операції коштів, за рахунок яких він міг би сплачувати податок на додану вартість.

 

     Цим законопроектом пропонується поширити дію підпункту 3.2.10 пункту 3.2 статті 3 Закону України про податок на додану  вартість на   всі  вище  зазначені  об'єкти  передачі,  які  відповідно  до законодавства  безоплатно  передаються  з  державної  власності  в комунальну  власність територіальних громад,  сіл,  селищ або в їх спільну власність,  а також об'єктів права комунальної власності в державну  власність,  якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету  Міністрів  України,  центральних  або  місцевих  органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування.

 

     Прохання підтримати  названі  зміни  та  доповнення до деяких законів України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леоніде  Васильовичу.  Є   запитання   до доповідача. Прошу записатися. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка. За ним - депутат Драголюнцев.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Прошу  передати  слово  колезі   по   фракції   депутату Полюховичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Дякую. Фракція Народного руху України. Я хочу  констатувати,  вельмишановний  заступнику  міністра  Леоніде Васильовичу, що ви нарешті зважили на зауваження, які неодноразово звучали  в  цьому  залі,  і  дякую  вам  за те,  що ви перейшли на українську мову - державну мову.  Це  великий  прогрес  із  вашого боку.

 

     А тепер щодо внесеного законопроекту.  Як відомо,  комунальна власність - дуже ласий шматок  для  органів  виконавчої  влади.  В округах  маємо  багато  зловживань  з  боку  виконавчої влади щодо приватизації комунальної власності, здачі її в оренду тощо.

 

     Який ви передбачаєте  механізм  передачі  в  оренду  міської, районної комунальної власності з погляду контролю якраз виконавчих органів?

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  У даному законопроекті йдеться не про  оренду,  а про  передачу  об'єктів державної власності в комунальну власність чи об'єктів комунальної власності в державну. Тобто ваше запитання не стосується цього документа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Драголюнцев.  За ним - депутат Луценко.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.  Прошу  передати  слово  народному  депутату України Леоніду Олександровичу Яковенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО Л.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Фракція  комуністів України.  Шановний Леоніде Васильовичу,  Міністерству економіки  і кільком     іншим     відомствам     було     доручення    першого віце-прем'єр-міністра Голубченка розглянути й вирішити питання про передачу  соціальної  сфери  по  місту  Шостка  Сумської  області. Скажіть,  будь ласка, на якому етапі розгляду знаходиться зараз це питання?

 

     Дякую.

 

     МІНІН Л.В.  Це  питання мені відоме.  Але через брак коштів у державному бюджеті (більше того,  внаслідок секвестрування бюджету ще скорочено кошти на передачу соціальної сфери) у нинішньому році немає   можливості   передати   соціальну    сферу    шосткинських підприємств. Треба в бюджеті передбачити належні кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мороз.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики  (виборчий  округ  82,  Запорізька  область). Фракція  комуністів.  Прошу передати слово Володимиру Миколайовичу Єщенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ввімкніть мікрофон народного депутата Єщенка.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я поддерживаю вопрос, который задал  депутат  Яковенко,  потому  что  был   депутатский   запрос Президенту по этой проблеме. Конечно, ваш ответ нас не устраивает. Ведь там люди, коллективы.

 

     Второй мой  вопрос  к  вам.  Буквально  у  каждого  из   нас, депутатов,   есть   обращения   жильцов  семейных  общежитий.  При акционировании,   проведении   работ   по   приватизации   крупных предприятий  приватизировали  и  семейные общежития.  Сегодня люди просто повисли в воздухе.  Практически они не могут ни платить  за квартиру,  ни  ликвидировать  долги,  которые у них есть по оплате жилья и коммунальных услуг. Пожалуйста, ответьте.

 

     МІНІН Л.В.  О  передаче  социальной   сферы.   Я   хочу   вас проинформировать,   что   в   неотложных   мерах   по  преодолению финансового  кризиса  предусмотрена  разработка   комплекса   мер, связанных с одноразовой передачей всей социальной сферы.  И сейчас Министерство экономики готовит соответствующий  законопроект,  где предусматривается,   что  за  счет,  если  вы  согласитесь,  части амортизационных  отчислений  произвести  разовую   передачу   всей социальной  сферы всех предприятий и освободить их от затрат на ее содержание. Это по первому вопросу.

 

     Теперь по  второму  вопросу.  Большинство  из  тех,   которые сегодня  живут в общежитиях,  как правило,  на предприятиях уже не работают.  Если общежитие построено за счет  средств  предприятия, то,  естественно,  предприятие,  решая  какие-то  свои  финансовые вопросы,  идет на передачу в краткосрочную или долгосрочную аренду этих  площадей,  и  тем  самым  получаются эти злоупотребления,  о которых вы говорите.  Надо  принимать  меры,  защищая  тех  людей, которые действительно работали на этих предприятиях.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Васильовичу,  сідайте,  будь ласка. Слово надається  Володимиру  Йосиповичу  Матвєєву,  голові   підкомітету комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Необходимость принятия Закона о  внесении  изменений  в  некоторые  законодательные  акты Украины  в  связи  с  принятием Закона Украины о передаче об ектов права государственной  и  коммунальной  собственности  обусловлена разрывом  во  времени  между  принятием  названного закона и ранее принятых  законов  о   местном   самоуправлении   в   Украине,   о предприятиях в Украине,  о налоге на добавленную стоимость. Проект этого закона, безусловно, необходимо поддержать.

 

     Наш комитет вносил предложение принять законопроект в  первом чтении. Сейчас мы вносим предложение принять его окончательно. Это вопрос, не несущий в себе никаких политических нагрузок.

 

     Что дает этот закон?  Он вводит в исключительную  компетенцию местных  советов  или  органов  самоуправления  принятие решений о согласии на передачу об ектов из коммунальной в государственную  и из   государственной  в  коммунальную  собственность;  дает  право аналогичную операцию проделывать  и  с  совместной  собственностью территориальных общин; устанавливает право трудовых коллективов на дачу согласия на передачу государственного имущества, закрепленных за предприятиями об ектов, построенных за средства предприятий.

 

     Фактически этим   законом  дается  правовое  обоснование  уже существующей  практики.  Передача  об ектов   из   государственной собственности в коммунальную осуществлялась и осуществляется, хотя соответствующий закон и  не  принят,  то  есть  противозаконно.  В законопроекте дается правовое обоснование этим процессам,  а также дается правовое обоснование участию трудовых коллективов и органов самоуправления в этих процессах.

 

     У нас  в  основном  передавалось  жилье.  И  я хотел бы сразу ответить  на  некоторые  вопросы,  заданные  заместителю  министра Минину, и обратить внимание на следующее.

 

     В передаче   жилья,   в   передаче  об ектов  государственной собственности    в    коммунальную    собственность    проявляется заинтересованность определенных лиц, и в то же время проявляется и непорядочность нашего правительства. Я приведу вам простой пример. Под   давлением  правительства  исполком  Николаевского  горсовета принял  от  судостроительных  заводов   жилье.   При   этом   было предусмотрено  тем же решением правительства выделение 5 миллионов гривень для компенсации затрат местных советов на содержание этого жилья.  Постановление  было  принято  в 1997 году.  До сих пор эти деньги  так  и  не  выделены.  Обращение   группы   депутатов   от Николаевской  области  к  правительству с просьбой сейчас выделить эти деньги  на  подготовку  жилья,  переданного  судостроительными заводами в коммунальную собственность, тоже не получило поддержки. Министерство  финансов  ответило,  что  это  не  предусмотрено,  и предлагает предусмотреть в бюджете на 1999 год.

 

     В связи с этим я еще хотел обратить внимание депутатов вот на что.  Вместо того,  чтобы принимать  пакеты  законов,  которые  бы поднимали   нашу   экономику,   нас   сейчас   загружают   мелкими законопроектами, которые не решают ни одной крупной проблемы.

 

     Думаю, что такая позиция правительства получит свою достойную оценку 7 октября на акции протеста.  А сегодня, для того чтобы нам просто не терять время на такие малозначительные  законы,  которые не  оказывают  существенного влияния на экономическое развитие,  я предлагаю   принять   этот   законопроект    окончательно.    Есть сравнительная таблица, и я предлагаю перейти к голосованию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи  є  запитання  до  доповідача?  Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  чи є потреба обговорювати? Немає. Я спочатку ставлю  на  голосування пропозицію про прийняття в першому читанні даного проекту Закону про внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів  України  у зв'язку з прийняттям Закону України про передачу об'єктів права державної та комунальної власності.

 

     Хто за таку пропозицію,  висловлену  представником  комітету, прошу проголосувати. Пропонується прийняти в першому читанні.

 

     "За" - 213.

 

     Не встигли.  Я ще раз поставлю на голосування. Прошу народних депутатів підготуватися до голосування.  Шановні колеги,  я  прошу зосередитися. Ще раз ставлю на голосування. В першому читанні.

 

     "За" - 237.

 

     Дякую. Надійшла  пропозиція  від  комітету  проголосувати цей законопроект у цілому.  Чи будуть заперечення? Немає заперечень. Я ставлю на голосування даний законопроект у цілому.

 

     "За" - 241.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Шановні народні депутати, ми переходимо до наступного питання порядку денного.  Розглядається проект Постанови про  вилучення  і надання  земельних ділянок для несільсько- господарських потреб та попереднє погодження  місць  розташування  об'єктів.  Доповідач  - голова   підкомітету   Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних відносин Микола Сергійович Пасєка.  Будь  ласка,  Миколо Сергійовичу.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  15,  Вінницька  область).  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги і запрошені!  На  розгляд  Верховної  Ради  внесено проект  Постанови  про  вилучення  і надання земельних ділянок для несільськогосподарських  потреб  та  попереднє  погодження   місць розташування об'єктів,  розданий вам 29 вересня цього року. Проект розглядався 18 вересня на засіданні  Комітету  з  питань  аграрної політики   та   земельних   відносин,   погоджувався  з  народними депутатами від областей і округів, де розміщені ці об'єкти.

 

     Варто відзначити,  що подані Кабінетом Міністрів матеріали  в повному  обсязі  відповідають  вимогам Земельного кодексу та іншим нормативам земельного законодавства.  Вони погоджені з  власниками землі або землекористувачами,  відповідними сільськими,  районними та   обласними   радами,    землевпорядними,    природоохоронними, архітектурними й санітарними органами.  Здійснено також екологічну експертизу об'єктів, що становлять екологічну небезпеку. Матеріали містять  викопірування з проектів районного планування та забудови населених пунктів, копії планів земельних ділянок із нанесенням на них  варіантів  розміщення  об'єкта  із зазначенням площі,  складу угідь та умов їх відведення з  урахуванням  комплексного  розвитку території.

 

     Підприємства й установи,  яким земельні ділянки надаються для добування корисних копалин, відповідно до Закону України про надра подали затверджені гірничі відводи, акти або ліцензії.

 

     Згідно зі  статтею  91  Земельного  кодексу України здійснено розрахунки    розмірів    втрат     сільськогосподарського     або лісогосподарського   виробництва,   що   підлягають  відшкодуванню підприємствами,  яким надаються земельні ділянки. Принагідно подаю довідку, що Кабінет Міністрів встановив ціну за один гектар від 65 тисяч гривень,  наприклад, у Миколаївській області, до 140 тисяч у Чернівецькій області.

 

     Приватні, малі  та  інші  недержавні  підприємства,  створені відповідно до Закону України про підприємства  і  для  провадження статутної  діяльності  яким  надано земельні ділянки,  подали свої статути  та  довідки  про  реєстрацію   суб'єкта   підприємницької діяльності.

 

     Тому, враховуючи сказане, а також вимоги статті 32 Земельного кодексу про те,  що за межами населених пунктів  вилучення  ріллі, земельних   ділянок,   зайнятих  багаторічними  насадженнями,  для несільськогосподарських потреб, здійснюється за рішенням Верховної Ради  України,  пропонуємо  прийняти  проект  постанови  з  даного питання в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Сергійовичу.

 

     Чи є запитання до доповідача?  Немає.  Є потреба обговорювати вказане питання? Немає.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти проект постанови за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 217.

 

     Народний депутате Марковська. Будь ласка.

 

 

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Шановні колеги,  гадаю,  треба запросити депутатів до залу, оскільки багато не встигли зараз проголосувати.

 

     Передаю слово депутату Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний головуючий,  я після виступу доповідача просив слово,  на жаль, ви не помітили.

 

     Певно, багато  депутатів,  присутніх  у цьому залі...  (Шум у залі). Я прошу не лементувати!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   до   уваги,    будь    ласка! Розглядається серйозне питання.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Чому сьогодні так проголосували з питання про виділення ділянок? Справа в тому, що в населених пунктах, особливо в  місті Києві,  в обласних центрах фактично відбувається торгівля землею поза волею Верховної Ради. Закликаю депутатів проголосувати за цей проект постанови.  Водночас просимо підкомітет, представник якого  виступав,  докладно  вивчити  стан  справ   із   незаконним розпродажем землі, котрий нині процвітає на терені нашої країни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю на голосування пропозицію прийняти проект постанови за основу. Прошу визначитися.

 

     "За" - 249.

 

     Дякую.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 255.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Слухається наступне  питання  порядку  денного - про Комітети Верховної  Ради  України.  Доповідач  -  перший  заступник  голови Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної  Ради  України  Снігач  Андрій  Прокопович.  Будь ласка...   Заміна  доповідача.  Доповідає  народний  депутат  Сас, заступник голови комітету. Будь ласка.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги народні  депутати!  За  дорученням Голови Верховної Ради України від 16 вересня цього року комітет на своєму засіданні 30 вересня розглянув подані народними  депутатами на  розгляд  Верховної  Ради  десять  проектів  постанов  стосовно утворення нових та зміну назв існуючих  комітетів  Верховної  Ради України.

 

     Були розглянуті  пропозиції народного депутата України Біласа про утворення Комітету з питань  авіаційно-космічної  політики  та ракетобудування,  пропозиції народних депутатів Короля,  Мельника, Развадовського й інших про утворення Комітету з питань податкового та митного законодавства.

 

     Народні депутати Клочко,  Синенко,  Кириченко, Яценко та інші внесли пропозицію про затвердження в переліку комітетів Комітету з питань Чорнобильської катастрофи та надзвичайних ситуацій.

 

     Народні депутати  Чобіт,  Омельченко,  Єрмак,  Білас  та інші пропонують утворити Комітет  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією.

 

     Комітет розглянув  також  проект  народних  депутатів Чивюка, Омельченка,  Єрмака,  в якому пропонується  в  пакеті  ставити  на поіменне   голосування  питання  про  доцільність  утворення  двох комітетів:  з питань Чорнобильської катастрофи й з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

 

     Валентина Петрівна   Семенюк   внесла  проект  постанови  про затвердження в переліку комітетів Комітету з питань  законодавчого забезпечення та контролю за приватизацією.

 

     Усі названі пропозиції, обгрунтування, які до них додавалися, були враховані під час обговорення на засіданні  нашого  комітету. Розгляд  кожного  проекту  окремо  схиляв членів комітету до думки щодо  важливості   того   або   того   комітету   і   необхідності затвердження.

 

     Тим часом на основі комплексного підходу до питання утворення нових комітетів і поглибленого  вивчення  проблем,  пов'язаних  із таким  рішенням,  комітет  дійшов  висновку про потребу збереження визначеної Верховною Радою кількості комітетів.

 

     Члени комітету  зійшлися   на   думці,   що   проблеми,   які пропонується   виокремити  у  сферу  діяльності  нових  комітетів, розв'язуються вже створеними комітетами.

 

     Баланс політичних сил уже стабілізувався  і  порушувати  його означає  знову  втягувати  парламент у політичні торги,  наслідком чого буде відступ від законодавчого процесу.  До того ж треба буде знову  квотувати  представництво  фракцій  у комітетах,  змінювати рівновагу, якої досягли у керівництві комітетів.

 

     Враховуючи складне   соціально-економічне   становище,    яке особливо  тепер  переживає наша держава,  потребу серйозної роботи над проектом Державного бюджету,  над цілою низкою  інших  життєво необхідних      законопроектів,      маючи     складну     поточну політично-економічну ситуацію,  недоцільно знову  відхилятися  від законотворчої   діяльності   і   займатися  питаннями  внутрішньої реструктуризації.  Наші виборці цього не зрозуміють,  і  такі  дії можуть  підірвати  авторитет  парламенту  як  органу  влади в очах народу.

 

     Не варто забувати також  і  того,  що  технічних  можливостей облаштування   нових   комітетів   практично  немає,  а  вирішення організаційно-технічних    питань    -    розміщення    комітетів, встановлення  засобів  зв'язку  тощо  потребує  немалих додаткових витрат.

 

     Комітет просить   підтримати   проект   рішення,   за    який проголосували  12  із  15  присутніх на засіданні членів комітету, щодо недоцільності утворення нових комітетів та внесення  змін  до назв  існуючих  комітетів.  Вам роздано проект постанови Верховної Ради з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Чи  є   запитання   до   Сергія Володимировича?  Є запитання.  Запишіться,  будь ласка.  Відведемо п'ять хвилин.

 

     Народний депутат Строгов. За ним - депутат Симоненко.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передати слово депутату Яценку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

  66, Житомирська область).  Дякую. Шановний доповідачу! По-перше, дозвольте принципово не погодитися з  вашими  висновками  стосовно того,  що питання вже вирішується. Як воно вирішується, я не знаю. У вас в окрузі, очевидно, є чорнобильці і вони б вам розповіли, як вирішується.  Оскільки  сьогодні  заборгованість зростає і досягла вже восьми місяців,  то питання вирішується негативно,  а  точніше кажучи, не вирішується.

 

     Друга ваша теза: наші виборці це не зрозуміють. Я не знаю, як ваші виборці,  а мої  виборці  це  добре  зрозуміють.  До  того  ж абсолютна більшість людей,  які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи,  наполягають на тому, щоб це питання було розглянуто у Верховній Раді.  А це все-таки десята частина населення України. І в кожній області є ліквідатори,  потерпілі та інші категорії. Отож на  чому  базуються  висновки  вашого  комітету стосовно того,  що виборці нас не зрозуміють, я не зовсім зрозумів.

 

     І ще одне.  Є проекти постанов,  подані народними  депутатами України.  Я  прошу  не  порушувати  Регламент  і  дати  можливість виступити тим людям, які подали ці проекти.

 

     І нарешті таке.  Я звертаюся  до  головуючого  на  пленарному засіданні   Верховної   Ради.  Ставити  таке  питання  тоді,  коли завершується   робочий   день,   некоректно.   Все-таки    давайте обговоримо,   але   проголосуємо   наступного  вівторка.  Це  буде нормально.

 

     Дякую.

 

     САС С.В.  Володимире Михайловичу,  я прошу вибачення.  В чому полягає питання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це була пропозиція.

 

     Шановні народні  депутати,  нагадую,  що  в  нас робочий день закінчується о 18 годині або о 18 годині 15 хвилин.

 

     Народний депутат Симоненко.  Будь ласка.  За  ним  -  депутат Єрмак.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик! Уважаемый Виктор Владимирович!  Я бы хотел высказать  предложения  от  нашей фракции.  Они основаны на понимании тех очень серьезных,  глубоких процессов   системного   кризиса,   охватившего   наше   общество. Отсутствие  контроля  за  деятельностью,  в  том  числе  на уровне законодательного органа,  отдельных ветвей  исполнительной  власти привело   к   тому,  что  проблема,  о  которой  говорил  Владимир Михайлович   Яценко,   -   проблема   финансирования    ликвидации последствий  Чернобыльской  катастрофы  очень остро встала сегодня перед обществом, как и многие другие.

 

     Поэтому, понимая,  что вопрос формирования комитетов будет  и дальше получать ту или иную оценку в стенах Верховного Совета,  мы предлагаем  проголосовать  все  проекты,  которые   были   внесены группами  депутатов,  отдельными  народными  депутатами,  и  таким образом окончательно определиться составами наших комитетов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Єрмак.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   83, Запорізька область). Шановний доповідачу, в мене запитання таке, і я прошу вас відповісти конкретно: так або ні.

 

     У 1994 році Україна мала зовнішніх боргів 425 мільйонів  доларів.  На  сьогодні  зовнішній борг її становить понад  12,5  мільярда  доларів.   Україна   входить   до   розряду найкорумпованіших   держав   світу   (за   даними   українських  і закордонних експертів).

 

     За цих обставин  знищується  парламентський  комітет,  котрий здійснював  контроль  за  виконавчою  владою,  за  правоохоронними органами,  які,  на жаль, сьогодні покривають злочини і корупцію в державі.  Скажіть,  будь  ласка,  чи зі зростанням корупції постає потреба знищення названого комітету,  чи  то  є  замовлення,  коли парламент знищує такий комітет?

 

     Прошу поставити  пропозицію  про  створення Комітету з питань боротьби з корупцією  та  організованою  злочинністю  на  поіменне голосування. Тоді український народ знатиме, хто лобіює корупційні інтереси в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  були  не  запитання,  а пропозиції...  Від фракції НДП,  будь ласка,  запитання.  Народний депутат Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).   Шановні   колеги!   У Верховній  Раді  попереднього  скликання  з  усіх  законопроектів, поданих Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності на її розгляд, 90 відсотків належало до податкових. Та чи можна сказати, що  за  чотири  роки  законодавці  розв'язали  питання  податкової політики, відрегулювали їх? Ні.

 

     Більше того,  перед  депутатами  нинішнього  скликання стоять проблеми створення і прийняття Податкового кодексу.  Це колосальне за складністю питання,  яке найімовірніше займе рік- півтора, коли не більше.  Водночас ситуація у  сфері  грошовокредитної  політики потребує  цілеспрямованого  аналізу  наявної  законодавчої бази та прийняття нових законів.

 

     Верховна Рада  за  Конституцією   визначає   грошово-кредитну політику,  яка впливає на грошово-кредитну систему. За три- чотири роки жодного  разу  не  було  змінено  відповідно  до  вимог  часу грошово-кредитної   політики.   А   хіба   фінансова   піраміда  з облігаціями  державної  внутрішньої  позики  не  була   побудована насамперед  тому,  що бракувало чіткої грошово-кредитної політики? Хіба це  не  результат  того,  що  Комітет  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  не  займався  цими  питаннями,  а надавав більше уваги зміні податкового  законодавства?  То  чи  спроможний Комітет  з  питань  фінансів  і банківської діяльності водночас із основними функціями розв'язувати такі важливі для країни проблеми?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Володимировичу, ви зрозуміли запитання?

 

     САС С.В. Я запитання не зрозумів, це відповідь...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,   вам   роздано   проект постанови  комітету.  І надійшла пропозиція поставити всі проекти, які були  запропоновані,  на  голосування,  щоб  визначитися.  Але спершу   ставлю  на  голосування  проект  постанови  комітету,  де сказано:  "Вважати недоцільним утворення нових комітетів Верховної Ради  України  та  вносити  зміни до назв комітетів,  затверджених Постановою Верховної Ради України від  14  травня  1998  року  про затвердження    переліку    комітетів   Верховної   Ради   України чотирнадцятого скликання". Прошу голосувати.

 

     "За" - 107.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Сергію Володимировичу,  у вас є всі пропозиції щодо створення нових комітетів? Ви готові доповісти це?

 

     САС С.В. Зараз немає з собою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До  цього  питання  на сьогодні були підготовлені тільки дві пропозиції.  Проект постанови ми щойно голосували і  не прийняли.  Які  будуть пропозиції стосовно того,  слухати зараз це питання чи перенести? (Шум у залi). Є пропозиція перенести його на наступні  засідання  Верховної  Ради.  Ставлю  на голосування дану пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Шановні колеги, питання знімається з розгляду.

 

     ----------

 

     Переходимо до    наступного    питання    порядку    денного. Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 21 Закону України про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі.   Доповідач   -  Ромашко  Олексій  Юрійович,  тимчасово виконуючий обов'язки голови Державної комісії з цінних паперів  та фондового ринку. Будь ласка.

 

     РОМАШКО О.Ю., тимчасово виконуючий обов'язки голови Державної комісії з цінних  паперів  та  фондового  ринку.  Шановий  Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення зміни до статті 21 Закону  України  про приватизацію майна в агропромисловому комплексі.

 

     Ці зміни  пов'язані  з прийняттям Верховною Радою в 1996 році змін і доповнень до Закону України про  цінні  папери  та  фондову біржу,  а  також  прийняттям  Верховною  Радою Закону про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.

 

     У згаданій  статті  21  визначаються  державні  органи,   які здійснюють  реєстрацію  акцій  підприємств,  що приватизуються,  а саме:  фінансові  органи.  Пропонується  замість  слів  "фінансові органи" записати:  "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або її територіальні органи".

 

     Оскільки ці зміни  пов'язані,  як  я  вже  сказав,  з  раніше прийнятими законами,  котрі,  зокрема,  визначають,  що реєстрацію будьяких цінних паперів підприємств здійснює  Державна  комісія  з цінних  паперів  та  фондового  ринку,  тому  прохання до народних депутатів  підтримати  запропоновані  зміни  -  вони  мають   суто технічний характер.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до Олексія Юрійовича?  Запитань немає. Олексію Юрійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Слово для співдоповіді надається  першому  заступнику  голови Комітету  з  питань аграрної політики та земельних відносин Василю Яковичу Круценку. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Комітет розглянув  поданий  Кабінетом  Міністрів України проект Закону про внесення  зміни  до  статті  21  закону  України  про  особливості приватизації   майна   в   агропромисловому  комплексі  і  вирішив підтримати внесені Кабінетом  Міністрів  зміни  до  статті  21  та проголосувати за цей документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Яковичу.  Є  запитання  до Василя Яковича? Запитань немає.

 

     Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету про підтримку даного законопроекту. Прошу визначитися.

 

     "За" - 239.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     ----------

 

     Шановні колеги,  переходимо  до  наступного  питання  порядку денного:   про   заходи   по   виведенню   з    кризового    стану гірничо-металургійного  комплексу України.  Доповідач...  Міністра промислової політики  я  не  бачу.  Доповідає  заступник  міністра Грищенко. Три хвилини вам достатньо?

 

     ГРИЩЕНКО С.Г.,   заступник   міністра  промислової  політики. Достатньо півтори хвилини. Дуже стисло.

 

     Шановні народні депутати!  У процесі роботи  з  комітетами  і фракціями,  міністерствами  та  відомствами  України ваше завдання було виконано.  Проект  постанови  доопрацьовано,  внесено  зміни. Отже,  на  розгляд  вноситься повторно доопрацьований і погоджений проект  Постанови  про  заходи  по  виведенню  з  кризового  стану гірничометалургійного  комплексу  України.  Прошу  підтримати  цей документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання  до  заступника  міністра? Немає запитань.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань промислової політики Анатолію Кириловичу Кінаху. Будь ласка.

 

     КІНАХ А.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики (виборчий округ 128,  Миколаївська область). Уважаемые  народные  депутаты,  коллеги!  Проект  постановления  в соответствии с поручением Верховного Совета доработан, максимально конкретизирован с  учетом  предложений  практически  всех  фракций Верховного Совета Украины.

 

     Учитывая чрезвычайность  ситуации  в  экономике  в  целом и в данной отрасли в  частности,  а  также  необходимость  перехода  к конкретной  работе  по  подготовке  решений правительства с учетом постановления,    убедительная    просьба    поддержать     проект постановления  с  тем,  чтобы оказать реальную практическую помощь базовой    стратегической    отрасли    экономики    Украины     - горно-металлургическому комплексу.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Анатолія Кириловича?  Є запитання. Будь ласка, запишіться.

 

     Народний депутат Єщенко. За ним - депутат Шепа.

 

     ЄЩЕНКО В.М.  Прошу   передать   слово   Николаю   Васильевичу Кравченко, фракция коммунистов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 57, Донецька область).   Уважаемые   коллеги!  Уважаемый  председательствующий! Фракция коммунистов в течение трех дней рассмотрела  все  вопросы, связанные  с  этим  проектом постановления.  Мы выступали активной стороной при доработке этого проекта.  Все наши замечания  учтены, поэтому мы просим поддержать данный проект постановления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ставлю  на  голосування  проект Постанови  Верховної  Ради  України  про  заходи  по  виведенню  з кризового   стану   гірничо-металургійного  комплексу  України  за основу.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     Чи є зауваження, доповнення?

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  в  цілому.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 237.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!   З   мотивів  голосування  щодо  Закону  про внесення  змін  до  Кримінального   і   Кримінально-процесуального кодексів  України  (стосовно боротьби з терористичними проявами) я надаю слово Євгену Кириловичу Марчуку. Одна хвилина.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановні колеги!  Ми трохи поспішили  з прийняттям  деяких  норм.  Передусім звертаю вашу увагу на те,  що частиною п'ятою статті 611,  яку ми проголосували,  передбачається така    норма    (зачитую):    "Звільняється    від   кримінальної відповідальності за діяння,  передбачене в частині четвертій  цієї статті..." ,і далі за текстом.

 

     Дивимося частину   четверту,   за   що   ж  звільняється  від кримінальної відповідальності:  за "створення терористичної  групи чи  терористичної  організації,  керівництво  такою  групою (тобто конкретниі дії) чи організацією або  участь  у  ній,  а  так  само матеріальне,   організаційне   чи   інше  сприяння  створенню  або діяльності терористичної групи..."

 

     Діяльність - це коли вже були вчинені терористичні акти. Ніде не передбачається, принаймні, я не знаю, щоб було повне звільнення від покарання за це.  Ми можемо поставити  питання  про  зменшення міри  покарання,  зміну  форми  покарання.  Але  не можна повністю звільняти людину,  яка створила терористичну організацію,  сприяла її діяльності,  а потім видала всіх.  Невідомо,  з якою метою вона всіх організувала.  Так не можна робити.  Тому я вношу пропозицію, щоб до наступного засідання Комітет з питань прав людини розглянув цей уже прийнятий закон.  Потрібно підійти дуже й  дуже  виважено. Правильні були сьогодні пропозиції,  зауваження.  Комітет з питань прав людини і ті,  хто хоче взяти участь додатково  в  обговоренні цієї  норми,  мають  все-таки  долучитися до того.  Навпаки,  нині повсюдно ставиться  питання  про  підвищення  відповідальності  за створення терористичної організації,  збільшення міри покарання за створення злочинних організацій.  Ми ж прийняли - повне звільнення від кримінальної відповідальності. Гадаю, це помилка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Кириловичу.

 

     Шановні колеги,  ми  прийняли  цей закон у цілому,  і поки що немає чого голосувати.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Кармазіна. Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні  народні  депутати!  Ви   зараз   чули емоційний  виступ  Євгена  Кириловича  Марчука.  Так от,  якраз ця пропозиція вносилася правоохоронними органами,  ми на неї зважали. І  я  хочу,  щоб  ви без емоцій,  спокійно звернули увагу,  що тут включено  заохочувальну   норму   (Шум   у   залі).   Повторюю   - заохочувальну.   Я   ж  не  заважав  вам,  Євгене  Кириловичу.  Ця заохочувальна норма стосується тільки четвертої частини. А ті, хто вчинив  дії,  передбачені  першою,  другою  чи  третьою частинами, підпадають під відповідальність. І не підпадають тільки тоді, якщо вони створювали, входили до цієї групи (Шум у залі).

 

     Ще раз  повторюю:  ми вперше вводимо відповідальність за це і вводимо  заохочувальну  норму.  У  цьому   немає   зовсім   нічого страшного, в усьому світі з мафією інакше й не борються. Тут немає зовсім нічого такого,  що могло б порушити права  людини.  Тож  не потрібно на цьому спекулювати, шановні!

 

     І більш того,  якби були в цьому плані якісь пропозиції, ми б їх розглянули і врахували.  Ще раз кажу: тут жодних порушень немає

-  ні  прав і свобод людини,  ні якихось прав,  котрі охороняються (Шум у залі). З фракції ПСПУ ось зараз мені кричать: "Регламент!". То якраз оце з порушенням Регламенту зроблено. Є науково-експертне управління, є юридичне, є такі високі установи, як Верховний Суд і Генеральна  прокуратура.  Вони  всі  висловились,  є  їх письмовий висновок.  Тут сидів заступник голови Служби безпеки України, який є професором.  Можна було надати йому слово.  Але дочекалися, коли він  пішов,  і  почали  буянити  в  залі.  То  це  і  є  порушення Регламенту, пане головуючий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Шановні колеги народні депутати, я ще раз нагадую, що ми прийняли в цілому цей закон.

 

     Більш того,  відповідно  до  Регламенту   з   голосу   жодної пропозиції на голосування я ставити не маю права.

 

     Прошу вас, як пропонувалося, доручити комітету повернутися до цього закону,  вивчити,  і якщо є підстави,  то ми повернемося  до цього  питання  і  внесемо відповідні зміни до нього (Шум у залі). Гадаю,  Володимире Романовичу,  це  голосувати  немає  потреби.  Є необхідність ставити на голосування цю пропозицію? Немає.

 

     Юрію Анатолійовичу,  ви зрозуміли доручення комітету?  Дякую. Таким чином, комітет вивчить це питання, і якщо буде необхідність, то ми його розглянемо.

 

     ----------------

 

     Шановні колеги, на ранковому засіданні ми включили до порядку денного два  питання:  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості  та  розміру  мінімальної  заробітної плати з 1 жовтня 1998 року та про проект постанови про відзначення  80-річчя комсомолу.

 

     Зважаючи на  те  що  у  нас  ще залишилося трохи часу і що як головуючий я можу продовжити засідання до 18.15,  ми переходимо до розгляду   питання   про   встановлення   величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної  заробітної  плати  з  1 жовтня 1998 року.

 

     Слово надається   автору   законопроекту   Вітренко   Наталії Михайлівні. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України,  соціалістична опозиція. Згідно зі статтею 22 Конституції України "при прийнятті нових законів або внесенні змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод".

 

     Відповідно статті 48 Конституції України кожному  громадянину гарантовано  "право  на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло".

 

     Я хочу нагадати,  що  стаття  25  Загальної  Декларації  прав людини   включає   до   гарантій  кожному  громадянину  не  тільки харчування,  одяг і житло,  а ще медичне і соціальне забезпечення. При  прийнятті Конституції України були відкинуті такі обов'язкові для  кожної  людини  норми  захисту,  як  медичне   та   соціальне забезпечення,  і залишилось тільки харчування,  одяг і житло.  Але Україна пішла ще далі - держава не гарантує нікому, щоб були кошти на забезпечення одягом.

 

     Гарантується на сьогодні чи хоч ведеться мова тільки про дуже вузьку економічну категорію,  - таку,  як межа малозабезпеченості. Що  входить  до  межі?  До межі малозабезпеченості входить лише 22 види продуктів  харчування  за  мінімальними  нормами  та  мінімум витрат  на  житло  і  комунальні  послуги і мінімум непродовольчих товарів.

 

     Так ось,  шановні колеги, межа, яка сьогодні існує в Україні, яка затверджена парламентом, - це 73,7 гривні на людину на місяць. Але відповідно до статті 25 Закону України  про  бюджетну  систему перед  прийняттям  бюджету  на наступний рік необхідно переглянути рівень межі малозабезпеченості і мінімальної заробітної плати, щоб привести їх у відповідність до вартості життя.

 

     За цей   період   змінилася   вартість   життя.  І  зараз  ми напередодні прийняття державного бюджету на 1999 рік.  Тобто  саме ми, депутати Верховної Ради, повинні визначити і затвердити рівень межі малозабезпеченості і мінімальної заробітної плати.

 

     Для економії часу я пропоную  не  надавати  слово  заступнику міністра фінансів Володимиру Макаровичу Матвійчуку, бо всі 5 років я як депутат чую від нього одне і те ж: коштів у державі нема і на такі рівні не можна іти.

 

     Так от, проблема якраз державної політики полягає в тому, щоб спочатку гарантувати кожному хоча б мінімальний  рівень  життя,  а потім   вибудовувати  певну  економічну  політику.  І  ми  з  вами відповідальні за те, щоб саме цей мінімум гарантувати кожному.

 

     Давайте подивимось, яка сьогодні вартість життя. За станом на липень  1998  року  вартість продовольчих товарів,  які входять до межі малозабезпеченості,  становила 54  гривні,  непродовольчих  - 10,37 гривні; послуг - 2,7 гривні; утримання житла - 39,94 гривні. Таким чином, межа малозабезпеченості в цілому за цінами липня 1998 року  становила  107  гривень,  а  з урахуванням житлових субсидій треба (зменшити на цю суму) - 78 - 95 гривень.

 

     З липня до жовтня 1998 року  сталися  певні  зміни,  особливо відчутні наприкінці серпня і у вересні.

 

     Те, що  нам  сьогодні  офіційно  подає статистика,  - взагалі знущання над економікою.  Бо,  за офіційними статистичними даними, індекс  споживчих  цін у серпні становив 102 відсотки,  тобто ціни зросли лише на 2 відсотки.  У вересні  вони  зросли  лише  на  3,8 відсотка.  Тобто якщо читати офіційні статистичні дані, то взагалі немає чого індексувати.

 

     Ми зробили  аналіз,  як  змінилися  ціни  саме  на   продукти харчування  та  тарифи на житлово-комунальниі послуги,  (хоча ми і втримали ці тарифи),  і побачили тенденцію до  зростання  вартості життя.  І  хочу  наголосити  ще раз,  що це наше з вами завдання - захистити населення,  змінивши оці економічні категорії,  змінивши рівні межі малозабезпеченості і мінімальної заробітної плати.

 

     Тому ми  вносимо  проект  закону.  Він  складається всього із чотирьох статей. Я вам зачитаю, може, не у всіх він є на руках.

 

     "Стаття 1.  З 1  жовтня  1998  року  встановлюється  величина вартості межі малозабезпеченості в розмірі 118,6 гривні на місяць.

 

     Стаття 2.  З  метою  захисту трудових ресурсів від знецінення праці та недопущення остаточної  деградації  населення  встановити мінімальну  заробітну  плату  з  1  жовтня 1998 року у розмірі 148 гривень".

 

     Хочу наголосити,  що  розмір  мінімальної  заробітної   плати розраховується  за  методикою  Міжнародної  організації  праці  як прожитковий мінімум плюс 25 відсотків цього мінімуму для того, щоб утримувати  непрацездатного.  Звідси розмір мінімальної заробітної плати 148 гривень.

 

     "Розмір мінімальної    заробітної    плати     переглядається щоквартально  разом  з  уточненням  показників  Державного бюджету України".  А якщо ми проголосуємо - щомісячно,  то щомісячно треба переглядати розмір мінімальної заробітної плати.

 

     "Стаття 3.  Кабінету  Міністрів  України  (тут  було  - до 18 вересня 1998 року,  а зараз треба написати -  до  13  жовтня  1998 року,  до  звіту  уряду)  внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про  внесення  змін  до  законів,  у  нормах  яких  для розрахунків застосовується розмір мінімальної заробітної плати (це стипендії,  виплати на дитину, інші соціальні допомоги, до речі, і штрафи теж).

 

     До прийняття  Верховною  Радою  України  зазначених  змін  до законів,  розмір мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова    величина   для   визначення   розмірів   допомоги, компенсаційних та  інших  виплат  (це  поки  не  буде  встановлено офіційно).

 

     Кабінету Міністрів  України  здійснити  перегляд  цих норм до (треба нам визначити) 13 жовтня 1998 року.

 

     Стаття 4. Цей закон набирає чинності з 1 жовтня 1998 року".

 

     Якщо ми зараз  приймаємо  в  першому  читанні  запропонований законопроект,   то   підключаємо   Кабінет  Міністрів,  відповідні комітети  для  того,  щоб  ці  запропоновані  рівні   -   і   межі малозабезпеченості, і мінімальної заробітної плати - обгрунтувати, можливо, щось додати. Будь ласка, це робота може бути і комітетів, і Кабінету Міністрів.

 

     Але якщо  ми  сьогодні  приймаємо це рішення,  то таким чином даємо  завдання  Кабінету  Міністрів:  будь  ласка,  працюйте  над проектом  бюджету так,  щоб мінімальні гарантії населенню були.  І тільки тоді, коли буде змінено розмір мінімальної заробітної плати і врегульовано фонд заробітної плати,  ми матимемо грошові ресурси для зміни розмірів пенсій і задоволення всіх пенсійних потреб.

 

     Тому цей крок сьогодні, ми переконані, найперше треба робити, а  після  здійснення цього кроку 13 жовтня можна робити наступні - щодо зміни рівнів пенсій, відповідного законодавства.

 

     І останнє.  Якщо ми сьогодні цього не зробимо,  то мало того, що  тиждень  уряд  працює як хоче і цими питаннями не цікавиться - уряд і не  шукатиме  можливостей,  щоб  розібратися.  Там  бігають бізони,  існують  якісь  Славутичі,  що  завгодно існує в державі, якісь посередники накручують  весь  час  свої  прибутки!  А  потім кажуть: грошей у державі немає!

 

     Стверджую - гроші в державі є, треба тільки закладати камінці спочатку економічного  фундаменту,  а  потім  будувати  економічну політику.

 

     Тому ми ще раз закликаємо вас усіх проголосувати за прийняття цього законопроекту в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Наталіє Михайлівно.  Сідайте, будь ласка. Шановні  колеги,  я  не  надаю  вам права на запитання,  тому що я помилково надав слово Наталії Михайлівні. Я поясню чому.

 

     Дійсно, сьогодні вранці ми проголосували про включення  цього питання  до  порядку  денного.  Проте  це  питання  відповідно  до Регламенту не підготовлено до розгляду,  бо профільний  комітет  з питань  соціальної  політики  та  праці не розглядав його,  і тому законопроект не може зараз розглядатися в першому читанні.

 

     Для довідки я надаю слово Марчуку Євгену  Кириловичу,  голові комітету.   Будь   ласка.   Повторюю,   ми   не   можемо  приймати законопроекти, які не підготовлені до розгляду, в першому читанні.

 

     МАРЧУК Є.К.  Шановні колеги,  згідно зі статистичними даними, це  дані  офіційні,  у  нас  сьогодні  майже 26 мільйонів громадян проживають нижче межі малозабезпеченості.  Нижче межі бідності! Це майже  51,  8  відсотка населення.  І те,  що ця проблема болюча і гостра і що вона,  можливо, зараз найактуальніша, в цьому ніхто не сумнівається.  Наш  комітет  за участю Держкомстату,  Міністерства економіки, Міністерства фінансів і Міністерства праці і соціальної політики   розглянув   це  питання.  Ми  поставили  питання  перед урядовими структурами:  коли вони  можуть  дати  повні  розрахунки індексу інфляції й індексу цін.  Було сказано, і ми погодилися, що до 5 жовтня уряд подасть ці розрахунки  як  базові,  стартові  для визначення  решти  складових межі малозабезпеченості.  На 5 жовтня такої інформації до нас не надійшло. Я направив офіційний документ до  Кабінету Міністрів,  щоб такі дані згідно з прийнятим рішенням комітету були надані нам для розрахунків.  Таких даних на сьогодні немає.

 

     Цілком правильно ставить питання Наталія Михайлівна Вітренко. Саме уряд має бути в цьому питанні ініціатором,  це він повинен би нас,  як кажуть, трусити і просити: шановні депутати, залиштеся ще на півгодини,  давайте вирішимо це питання. Він цього не робить. Я запитав:  "Чому  не можна раніше 5 жовтня дати дані?",  на що була відповідь:  "Розумієте,  в нас  така  технологія".  У  країні  вже де-факто надзвичайний економічний стан,  у країні криза вже дійшла найнижчої межі,  а виявляється,  що існує відповідна технологія  - тільки 5 числа і не раніше.

 

     Добре. Міністерство  економіки прогнозувало індекс інфляції у вересні 107,5 відсотка.  Хто-небудь тут,  у залі,  повірить, що за період   цієї   кризи   інфляція  становить  всього-на-всього  7,5 відсотка?  Але це прогнозований  показник.  Тому  наш  комітет  це питання тримає в полі зору і не лише тримає, а я вам доповідаю і з цієї трибуни звертаюся до уряду, що якщо це питання не буде завтра офіційно  подано  до  комітету  (завтра  о  14  годині  30  хвилин засідання комітету,  де першим на розгляді буде саме це  питання), тоді ми всім комітетом наполягатимемо на відставці уряду.  Тому що нормальні,  робочі розмови,  виявляється,  недостатні і діє  якась стара  технологія  отримання  даних.  Я навіть пропонував так:  не можуть зробити  аналіз,  як  змінилися  ціни,  ми  попросимо  всіх депутатівмажоритарників,  попросимо всіх депутатів, щоб виїхали на місця і зробили індексацію цін на базарах з усіх предметів  першої необхідності.

 

     Свій законопроект   Наталія  Михайлівна  Вітренко  внесла  ще місяць тому,  і він є  у  нас  у  комітеті  на  розгляді,  але  ми юридично,  з  правових  міркувань  не  можемо  зараз приступити до визначення величини  вартості  межі  малозабезпеченості,  тому  що спочатку уряд має зробити всі офіційні розрахунки.

 

     А стосовно конкретної величини - чи 148,  чи 116 гривень,  то зрозуміло,  що в будьякому разі ці 73,7 гривні сьогодні  де-факто, це приблизно 30 гривень,  якщо виходити з купівельної спроможності десь двомісячної давності.

 

     Тому це питання має бути найпершим, найгострішим при розгляді не тільки проекту держбюджету,  а й при заслуховуванні звіту уряду чи питання про  відповідальність  уряду  за  соціально-економічний стан у державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   отже,  дане  питання включено до порядку денного і буде внесено на  розгляд  у  першому читанні  тоді,  коли  буде  до  цього  підготовлене  (Шум у залі). Володимире Романовичу,  заспокойтеся, я надам вам слово. Повторюю, на сьогодні воно не готове.

 

     Володимир Романович Марченко.  Будь ласка.  З процедури. Одна хвилина.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемый   Виктор   Владимирович!   Я  прошу  вас  назвать  нормы Регламента,  которые   ограничивают   законодательную   инициативу народного депутата Украины.

 

     У меня сейчас в руках Регламент. В главе 6.3 "Розгляд законодавчих пропозицій,  законопроектів,  поправок у комісіях Верховної Ради" говорится,  что комиссия может сказать да или нет,  а может вообще ничего не сказать.  Но комиссия не вправе органичить   внесение   и   рассмотрение  в  зале  законодательной инициативы.

 

     Я прошу  назвать   норму   Регламента.   Если   нет,   Виктор Владимирович,   то   согласно   Конституции   давайте   не   будем ограничивать  право  народного  депутата  и   фракции   в   целом, проголосуем   внесенный  законопроект  в  первом  чтении  (это  не окончательное принятие решения!)  и  будем  стимулировать  Кабинет Министров,  Президента,  комитеты,  депутатов для того,  чтобы они через неделю приняли решение.

 

     Виктор Владимирович,  вы  хорошо  знаете,  что  сейчас   люди буквально  вымирают  из-за того,  что заработная плата и пенсия не индексируются, поэтому принятие такого решения вполне правомерно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу,  але   ви   самі, посилаючись на Регламент,  відповіли на запитання,  яке поставили. При розгляді питання обов'язковою є думка комітету.  А  вам  щойно голова комітету з трибуни доповів про те, що це питання в комітеті не розглядалося,  тому що воно не готове,  бо комітет  не  отримав належної  інформації від Кабінету Міністрів.  Це питання без такої інформації Кабінету Міністрів розглядати не можна.

 

     Тому я ще раз повторюю:  це питання сьогодні вранці  включено до  порядку  денного  і воно буде розглянуто нами тоді,  коли буде розглянуто комітетом і підготовлено до першого читання.

 

     Шановні колеги,  вечірнє  засідання  оголошується   закритим. Нагадую,  що  поточний  тиждень ми працюємо в комітетах.  Наступне пленарне  засідання  відбудеться  13  жовтня  о  10   годині.   До побачення.