ЗАСIДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  16  в е р е с н я  1998  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і  запрошені,  всі громадяни України!  Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради.  Прохання до народних депутатів зареєструватися.  Увімкніть систему.  Зареєструвалися 292 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте оголосити  запити.  Надійшли  такі депутатські запити.

 

     Павловського Михайла Антоновича - до Прем'єр-міністра України стосовно незаконного  використання  бюджетних  коштів  на  виплату заробітної   плати  та  премій  працівникам  системи  Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної  безпеки  і неналежного   реагування   керівництва   міністерства   на   факти зловживань і правопорушень. Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 209.

 

     Рішення прийнято.

 

     Марковської Ніни Степанівни  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  невиконання  Закону України про Державний бюджет на 1998 рік   щодо   фінансування   створення   Національної   лабораторії мікробіології туберкульозу. Прошу підтримати.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Горбачова і Матвєєва

- до  Прем'єр-міністра   щодо   невиконання   Постанови   Кабінету Міністрів  від  20  травня  1997  року  за  467  про  заходи  щодо стабілізації роботи  суднобудівних  підприємств  міста  Миколаєва, якою  передбачено  спрямувати  5  мільйонів гривень для передачі в комунальну  власність  житлового  фонду  і  комунальних   об'єктів суднобудівних заводів. Прошу підтримати цей запит.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  ми вчора не завершили розгляд проекту Закону про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності.

 

     Я просив би перед тим як перейти до розгляду  даного  питання дати можливість народним депутатам зробити заяви.  Не заперечуєте? Спасибі.

 

     Слово для заяви надається депутату Беспалому  від  НДП.  Будь ласка.

 

     За ним депутат Грачев.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, НДП). Фракція Народнодемократичної партії.

 

     Шановні колеги!  Ми  маємо  різні  погляди,  нерідко займаємо різну політичну позицію,  але є такі питання,  щодо  яких  усі  ми одностайні.  Серед  них  -  становлення парламентаризму в Україні, підвищення авторитету парламенту.  I,  мабуть,  найкращий шлях  до піднесення  цього авторитету - належне виконання парламентом своїх функцій,  серед яких поряд із законотворчою чільне місце посідає і контрольна.

 

     Власне, переконувати цей зал у важливості контрольної функції потреби  немає,  адже  протягом  третьої   сесії   Верховна   Рада тринадцятого  скликання  утворила  більше  слідчих  та спеціальних комісій, ніж ухвалила законів.

 

     Але кількість - це одне,  а якість - то вже зовсім  інше.  На жаль,  трапляється й так,  що слідчі комісії не тільки не сприяють наведенню порядку в державі  та  підвищенню  авторитету  Верховної Ради, а й досягають прямо протилежного результату.

 

     На засіданні Верховної Ради минулого скликання, яке відбулося 16 січня цього року,  звітувала слідча комісія,  яка  розслідувала обставини  ремонту  Палацу  культури  "Україна".  Галасу було дуже багато, щоправда, конкретних, доведених фактів щодо порушень - кіт наплакав.  Власне  -  жодного.  А сам голова слідчої комісії Євген Смірнов так наслідив, що його сліди тепер розплутує суд.

 

     Зокрема, він  звів  на  адресу  Народнодемократичної   партії звинувачення  настільки  ж  серйозні,  наскільки  й  безпідставні. Природно,  що партія вимушена була вдатися  до  судового  захисту, звернувшись  до  Смірнова  з  позовом  про  захист  своєї  честі і гідності.

 

     Заява зареєстрована  в  Харківському  районному  суді   міста Києва,  за  місцем  проживання  відповідача.  Це було ще 13 лютого цього року.  Справа тягнеться й  по  сьогодні.  Але  не  тому,  що виявилася  надто  складною,  а тому,  що народний депутат Смірнов, прикриваючись депутатською  недоторканністю,  ховається  від  суду наче дрібний бешкетник.

 

     Судіть самі,  20 лютого суддя викликав сторони на співбесіду. Смірнов не з'явився.  Не з'являвся він на розгляд справи ні 13, ні 20 березня, ані 10 квітня й так далі. Останній раз він не з'явився позавчора - 14 вересня, хоча йому добре відомо, що його зачекалися в суді. Брати судові повістки він зухвало відмовляється.

 

     Суд звертався за допомогою вже й до Верховної Ради.  Наступне судове засідання призначено на 15 годин 25 вересня.  Ми  нагадуємо про це Смірнову. Ми також звертаємося до Голови Верховної Ради, до керівника фракції "Громада",  членом якої  є  Смірнов,  до  голови Комітету  Верховної Ради з питань національної безпеки з проханням допомогти Смірнову правильно зорієнтуватися  і,  зрештою,  постати перед судом, де його зачекалися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Грачев від Компартії. За ним - депутат Кірімов.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Уважаемый   Председатель!   Уважаемые   коллеги  депутаты! Уважаемые радиослушатели!  В ноябре этого года исполняется 80  лет со   дня  основания  Национальной  академии  наук  Украины.  В  ее становлении и развитии принимали участие многие  поколения  ученых Украины. Еще недавно это был один из ведущих научных центров мира. Однако вот уже семь  лет  как  положение  науки  в  Украине  и  ее составной  части  -  Национальной  академии  наук  катастрофически ухудшается.  За  это  время  финансирование  науки  уменьшилось  в реальном исчислении более чем в 17 раз.

 

     Необходимо отметить,   что   ситуация   в  академии  особенно обострилась в этом году,  несмотря на то, что юбилейный оргкомитет возглавил  Премьер-министр,  а  Президент  заявил  о  своем личном патронаже науки.

 

     Годовой бюджет академии за восемь месяцев этого года выполнен менее   чем   на   60   процентов,   резко  сократилось  бюджетное финансирование в июле-августе,  когда академия получила  около  20 процентов  от  лимита,  установленного  Минфином Украины,  то есть менее 15  процентов,  предусмотренных  Законом  о  Государственном бюджете на 1998 год.

 

     Сейчас абсолютное  большинство  институтов  академии работают два-три дня в неделю с соответствующим снижением оплаты труда.  Не выплачены долги по зарплате за 1996-1997 годы.  Научные коллективы взволнованы предстоящим сокращением штатов на более чем 2,5 тысячи человек,  не  имеющих  социальной  защиты.  За  последние семь лет сокращение  кадрового  потенциала  академии  уже  составило   45,5 процента.   Возникла   угроза   существованию  самой  Национальной академии  наук  Украины.  Социальное  напряжение   в   коллективах вынудило   ученых   к  пикетированию  Администрации  Президента  и Кабинета Министров,  которое проводится сегодня с 8.30 утра. В нем принимают   участие   все   киевские  институты  Академии  наук  и представители региональных научных центров.

 

     Ученые академии    выдвигают    экономические     требования: ликвидировать    долги    текущего    финансирования;    выплатить задолженность  по  заработной  плате  за   1996-   1997   годы   с соответствующей  индексацией;  бюджетное финансирование на науку в 1999 году установить в  соответствии  с  постановлением  Верховной Рады   Украины   от  1  июля  1994  года.  И  политические:  смена проводимого курса или отставка Кабинета Министров и Президента.

 

     Фракция Коммунистической     партии     Украины     полностью поддерживает  справедливые требования ученых Национальной академии наук  Украины  и  требует  от  Кабинета  Министров  и   Президента неукоснительного выполнения законодательства.  Только временщики у власти  могут  не  понимать  стратегического  значения  науки  для государства и народа.

 

     В заключение  проинформирую,  что  совет Всеукраинского союза рабочих также принял на своем заседании  решение  о  подготовке  к акции  протеста  против проводимого политического,  экономического курса 7 октября этого года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.  За ним -  депутат  Малолітко.  Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  95, Київська   область).   Шановні  виборці!  Шановна  Президіє! Шановні колеги депутати та журналісти!  Звернення  до  Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України з приводу виняткового важкого становища,  в якому перебуває населення  районів  України, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи.  Нагальні обставини вимушують мене звернутися з даною заявою.  Мова  не  про економічну кризу в Україні чи про девальвацію гривні.  Ідеться про проблему, якій уже тринадцятий рік, але вона залишається як ніколи гострою. Це чорнобильська проблема.

 

     Безперечно, вона  має бути не чужою не лише для нашої країни, а і для світового  співтовариства.  Адже  техногенна  аварія,  яка сталася  на  ЧАЕС 26 квітня 1986 року,  не просто торкнулася душ і сердець багатьох  мільйонів  людей,  вона  завдала  великої  шкоди цивілізації  Землі.  До Чорнобильської катастрофи нашим людям було звично відмірювати час у спосіб:  до війни і після війни. Тепер же новий вимір: до Чорнобильської катастрофи і після неї.

 

     Гірко лише   те,  що  час  минає,  а  чорнобильські  рани  не заживають.  Навпаки,   вони   ятряться   дужче   й   дужче.   Адже програму-мінімум з ліквідації наслідків катастрофи не виконано. До цих пір у 30- кілометровій зоні ЧАЕС проживають понад  300  сімей. Держава  нині словами чиновників Київської облдержадміністрації їм чітко каже,  що немає куди і немає за що відселяти.  Ще 160  сімей проживають  у  зоні  безумовно обов'язкового відселення Поліського району,  в тому числі 18 сімей з дітьми.  Як вони  зимуватимуть  - невідомо,  адже  проживають  по одній-дві сім'ї у багатоповерхових будинках,  які не опалюються.  Немає електропостачання,  води,  не працюють магазини.

 

     Був би  живий  великий  кінорежисер  Андрій Тарковський,  для своїх  сталкерів   не   шукав   би   акторів   та   декорацій.   У 30-кілометровій   зоні   та   в   зоні  безумовного  обов'язкового відселення все реально.  Доведені до  краю  психологічної  напруги мешканці  селища  Лісового поблизу міста Славутича,  де проживають близько півтори тисячі чоловік,  у  тому  числі  півтисячі  дітей. Житло,  в  якому вони мешкають,  вичерпало свій ресурс,  адже було розраховано максимум на сім років,  минає ж десятий.  Минула  зима була для цих людей жахом, а попереду нова. Уже кілька років підряд зводяться приміщення районної лікарні в селі Красяточі  Поліського району та школи в селі Володарка.  Роботи виконано на 90 відсотків і припинено.

 

     Згідно з  Чорнобильською   будівельною   програмою   ведеться спорудження  шкіл  у  селах Сухолуччя та Лютіж.  Так,  того самого Лютіжа,  де в 1943 році був Лютіжський плацдарм. При бажанні вже в поточному  навчальному  році  могли б у цих школах навчатися діти, але  поки  що  глухий  кут.  Те  саме  з  будівництвом  пологового відділення та приміщення медичного училища у селищі Макарів.

 

     Винятково гостро   стоїть   проблема   газифікації  населених пунктів та здійснення водопостачання з  артезіанських  свердловин. На  самісінькій  призьбі 30-кілометрової зони,  в Іванківському та Поліському районах,  люди потерпають від радіації,  не менш ніж 12 років  тому.  Принципові  розмови  про те,  що необхідно здійснити газифікацію та водопостачання в  усіх  потерпілих  від  катастрофи населених  пунктах,  на  жаль,  до цього часу не знайшли реального втілення.  Безперечно,  потерпілі  від  наслідків   Чорнобильської катастрофи чекають допомоги від держави. Гірке й сумне це чекання, наче з моря погоди.

 

     Переконаний, що  подібні  проблеми  є  в  усіх  12   областях України,  що  потерпіли  від  Чорнобильської  катастрофи.  У  2018 населених   пунктах   безумовно   обов'язкового,    гарантованого, добровільного  відселення  та  посиленого  радіологічного контролю проживають понад 2 мільйона чоловік.

 

     Отже, проблема реальна,  ставлення ж до неї таке,  начебто її немає.  Тим часом бідують,  хворіють,  помирають чорнобильці. А ми скорочуємо відрахування до  чорнобильського  фонду,  зліквідовуємо Комітет Верховної Ради з питань Чорнобильської катастрофи.  Чому й тепер,  коли ми знаємо реальні масштаби атомної біди, прагнемо (як це  дехто  робив  з  "великих"  радянських  чиновників у перші дні аварії) шапками закидати четвертий реактор ЧАЕС.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон. Я просив би пам'ятати: ми відводимо  по  3  хвилини  для  заяв.  Будь ласка,  готуючи текст, зважайте на це.

 

     Депутат Малолітко. Будь ласка, 3 хвилини.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Прогресивна соціалістична  партія  України,  соціалістична опозиція. Заява фракції Прогресивної соціалістичної партії України про соціальноекономічну та політичну ситуацію в Україні.

 

     Хибний, злочинний  курс  політичних  та  економічних  реформ, спрямованих  на  реставрацію  капіталізму  в  Україні,  призвів до економічної кризи і розвалу економіки,  зубожіння мільйонів  наших співвітчизників,  розкрадання  та  скуповування  за  безцінь майна держави   як   внутрішніми   кримінальними,   так   і   іноземними капіталістами.

 

     З 1991 року ми застерігали, що реформи за рецептами МВФ мають за мету мирним  шляхом  колонізувати  Україну.  Але  ні  Президент Кравчук,  ні Президент Кучма, ні уряди, ними створені, не звертали уваги ні на наші застереження,  ні на  конкретні  пропозиції  щодо принципів розвитку держави та її економіки.

 

     Вищий представницький   та   законодавчий   орган  України  - Верховна  Рада  дванадцятого  і  тринадцятого  скликань,   створив законодавчу базу під ці реформи,  які закономірно призвели державу до глибокої економічної кризи і фінансової кризи.

 

     Водночас політичні реформи призвели до  системної  політичної кризи.  Зміни до Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки  від  24   жовтня   1990   року,   введення   інституту президентства   в   Україні,   ліквідація   всіх   форм  контролю, позбавлення прав трудових колективів  та  законодавчої  ініціативи профспілок,  прийняття Конституційної угоди, а потім і Конституції України 1996 року всупереч волевиявленню народу - все це  зумовило і політичну кризу в суспільстві.

 

     І щоразу  при  прийнятті,  а  точніше,  при  протягуванні цих рішень через Верховну Раду ми попереджали про наслідки. Так було і при   прийнятті  доповіді  Президента  Кучми  "Шляхом  радикальних економічних реформ" в  1994  році,  і  при  затвердженні  програми діяльності  уряду  Марчука в жовтні 1995 року,  і при затвердженні Лазаренка на посаду Прем'єр-міністра в  липні  1996  року,  і  при прийнятті  державних бюджетів,  програм приватизації,  ратифікації кредитів МВФ тощо.

 

     Участь у   прийнятті   цих   рішень   рухівців,    лібералів, центристів,  соціалістів  та комуністів показала,  що це буржуазні партії,  які разом із Кравчуком та Кучмою  будують  капіталістичне суспільство в Україні.

 

     Прогресивна соціалістична  партія  України  в  міру своїх сил намагалася не  допустити  таких  перетворень,  запобігти  трагедії народу  України.  Немає  жодного  нашого  голосування на підтримку цього курсу реформ.  Своїми акціями  протесту  (коли  150  чоловік здійснили  стокілометровий  піший  похід  у  червні 1997 року,  67 чоловік голодували перед Верховною Радою в липні 1997  року)  наша партія  вимагала припинити злочинні економічні реформи,  геноцид і знущання  над  трудівниками.   Ми   вимагали   віддати   до   суду Прем'єр-міністра  Лазаренка  з  його  урядом,  вимагали  відставки Президента  Кучми  та  дострокових  виборів  парламенту,  вимагали проведення  всеукраїнського  референдуму стосовно визначення основ соціальноекономічного ладу (Шум у залі).

 

     Шановні, чого ви боїтеся?

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон,  будь ласка. Сідайте на місце, час вичерпано.

 

     Депутат Кожин від фракції Руху. Будь ласка.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України.  Шановні депутати! Шановні  виборці!  До  порядку   денного   внесене   питання   про ратифікацію  угоди  між  Україною  та  Російською  Федерацією щодо проблем  Чорноморського  флоту.  Я  хотів   би   підкреслити,   що самозбереження   й   прогресивний   розвиток  української  держави залежать  від  проведення  цілеспрямованої  політики   на   захист українських  національних  інтересів.  Після  прийняття  Основного Закону - Конституції України Верховна Рада нашої держави  прийняла Концепцію  національної  безпеки  України,  яка визначає не тільки пріоритетні напрями розвитку  української  держави,  а  й  систему забезпечення національної безпеки України.

 

     Ви пам'ятаєте,  що 28 травня 1997 року главами урядів України та  Російської   Федерації   було   підписано   три   угоди   щодо Чорноморського  флоту.  Народний  рух України вважає,  що ці угоди покликані не врегулювати одну з найгостріших проблем у  відносинах двох  держав,  а  вирішити стратегічну мету Російської Федерації - утвердження своєї сфери впливу вздовж південно-західного кордону.

 

     Протягом останніх семи років  проблема  Чорноморського  флоту була  і  залишається  однією  з найбільш складних у відносинах між нашими країнами.  Вона перешкоджала  встановленню  добросусідських рівноправних   відносин   між   Україною   та  Росією,  періодично призводила до загострення ситуації у Севастополі та в  Криму.  Усі ці процеси штучно створювалися і стимулювалися певними політичними колами Російської  Федерації,  окремими  військовими  формуваннями збройних   сил  Російської  Федерації  для  досягнення  політичних завдань.

 

     Ратифікація зазначених  угод  ставить  під  сумнів  прагнення українського  народу  мати  власну  незалежну суверенну Українську державу,  а сам зміст угод грубо суперечить чинному  законодавству України  і  відповідно до концепції національної безпеки й оборони України визначається як загроза національним інтересам  України  у політичній, економічній, соціальній, військовій тощо сферах.

 

     Шановні депутати! Ми вважаємо, що в угоді щодо Чорноморського флоту обов'язково  має  бути  зазначено,  що  Російська  Федерація визнає право власності суверенної України на Чорноморський флот за станом на 1 січня 1992 року.  Твердження про Чорноморський флот як власність   України   є  безперечним,  оскільки  стратегічні  дані свідчать,  що частка України у ВВП СРСР  становила  25  відсотків, частка  України  в боргах колишнього СРСР була визначена в розмірі 16 відсотків,  а частка Чорноморського флоту у ВМФ колишнього СРСР становила 9,2 відсотка.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Слово має Ситник Костянтин Меркурійович,  і потім для репліки

- депутат Смірнов. Будь ласка.

 

     СИТНИК К.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановні колеги!  Я дуже прошу вас  уважно  вислухати  мене. Становище  в науці у нас настільки складне і навіть страшне,  що я звертаюся до кожного депутата,  до  кожного  голови  комітету,  до керівників  фракцій  - треба негайно щось зробити,  аби підтримати науку.

 

     Ми в Національній академії наук  на  сьогодні  маємо  вже  не бідність,  а  злидні.  Коли  головний  інструмент  науки  -  мозок дослідника - починає працювати не над  науковою  проблематикою,  а над питанням власного виживання - це ознака смерті науки.

 

     На цьому  тлі  зовсім  зайве говорити про українську націю чи державу.  Немає і не було в історії людства держав  та  націй  без притаманної їм ознаки - інтелекту,  найголовнішими носіями якого в усі часи були і будуть учені,  а головною скарбницею  -  наука.  Я прошу, щоб усі мої колеги підтримали таке звернення.

 

     Передусім треба  зажадати  від  уряду,  щоб негайно виплатили борги (а вони величезні) всім  учителям,  бо  школа  -  це  основа майбутньої  науки,  всім  науковим працівникам і аспірантам (у нас навіть аспіранти не одержують стипендії).

 

     При розгляді Верховною Радою поправок до Закону про Державний бюджет  на  1998  рік і бюджету на 1999 рік треба збільшити статтю видатків на фундаментальні  дослідження,  передбачивши  можливість використання цих коштів на закупівлю продуктів критичного імпорту, підписку іноземних видань,  послуги в мережі  Інтернет,  закупівлю іноземного   наукового  обладнання,  часткову  оплату  комунальних послуг,  насамперед  для  інститутів,  які   займаються   виключно фундаментальними дослідженнями.

 

     Доручити Міністерству   у   справах  науки  і  технологій  із залученням Національної академії наук та інших академій, які мають державну  підтримку,  до  грудня  цього  року  розробити концепцію функціонування науки,  за умови,  що на цей час державна підтримка становитиме  близько  одного  мільярда  гривень  на  рік по всьому кошторису  витрат.  Концепція  має  визначити  не  тільки  напрями розвитку, а й структуру та чисельність наукових установ.

 

     Я вважаю,  що  треба також доручити Міністерству освіти разом із провідними закладами вищої освіти теж визначитися щодо розвитку науки  і  освіти  в  Україні  (по  лінії  цього  міністерства)  на перехідний період  виходячи  з  того,  що  державна  підтримка  не перевищуватиме на цей час 2 мільярдів гривень на рік.

 

     Граничні умови фінансування,  які я назвав,  не є надмірними, вони ледь дотягують до  рівня  умов,  уже  сьогодні  закладених  у бюджеті,  наприклад,  Росії.  Тому ми не просимо більшого, ніж нам абсолютно необхідно.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Одна хвилина для репліки надається депутату Смірнову.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).

 

     Євген Смірнов,  у Верховній Раді минулого скликання -  голова слідчої комісії щодо ремонту Палацу культури "Україна". Я розумію, що  НДП  -  надінтелектуальна  партія,  яка  складається,  мабуть, виключно  з  юристів.  І  в такому разі члени НДП мають знати,  що будь-який суд,  в тому числі і  за  позовом  про  захист  честі  і гідності   фізичної   чи   юридичної  особи,  має  діяти  в  межах Цивільнопроцесуального кодексу,  а не,  ймовірно, за вимогами НДП. Якщо  такі  дії  з  боку суду буде виконано,  я як законослухняний громадянин,  виконаю те,  що належить.  А взагалі,  панове із НДП, ваші  юристи не витримують жодної критики,  бо всі дії і вислови і мої,  і слідчої комісії,  яку я очолював,  були  в  межах  чинного законодавства.  Чи  ви  сподіваєтеся  на  допомогу збоку,  а може, згори?

 

     Я розумію, що вам будь-що, навіть за допомогою суду, хочеться вивести мене з гри. Але, запевняю, з цього нічого не вийде.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Всі заяви взято до уваги,  і будуть дані  відповідні  доручення  для  реагування  на  них  відповідних органів, до кого вони звернуті.

 

     ----------

 

     А зараз  продовжуємо,  а точніше,  завершуємо розгляд проекту Закону України про деякі заходи  з  дерегулювання  підприємницької діяльності.

 

     На виступ  записалися 11 народних депутатів.  Є пропозиція на обговорення відвести 20 хвилин. Немає заперечень? Гаразд.

 

     Слово надається   Шевченку   Віталію   Федоровичу.   За   ним виступатиме депутат Черняк.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Народного руху України.  Шановні колеги!   Після   такого   бурхливого   обговорення    і    навіть прес-конференції,  скликаної  через одну статтю закону,  навряд чи варто було б детальніше зупинятися на цій проблемі,  якби  справді не та сама стаття 12.

 

     Справді, тут  є  проблема,  і  правильно  вказували  на ті не зовсім нормальні умови для нашого господарювання, пов'язані з тим, з якими труднощами пробиваються товари на ринок.  Проте, з другого боку,  не можна закривати очі  і  на  те,  що  сьогодні  у  світі, очевидно,   немає   жодної  країни,  яка  прийняла  б  цілком  усі міжнародні   стандарти   і   ними   беззастережно   користувалася, незважаючи на кліматичні,  соціальні,  етнографічні та інші умови, навіть на ментальність.

 

     Очевидно, не можна не зважати на  те,  що  Європа  вже  добре захистила  свій ринок товарів від продукції з країн третього світу (чого ми не можемо сказати про себе). Напевно, не можна забувати і про   те,   що   функцією  держави  є  регулювання  виробництва  і сертифікації продукції.  І вона виконує її через  митницю,  органи контролю за якістю продукції, прикордонне регулювання тощо.

 

     Очевидно, ми  повинні  пам'ятати і про те,  що при нинішньому облаштуванні нашого господарювання ми не повинні штучно  звужувати конкурентне  середовище  для  наших товаровиробників.  Пам'ятаєте, свого часу багато говорилося,  посилаючись на  висновки  Інституту національних стратегічних досліджень (ми навіть пишалися цим),  що в Україні обмежені  можливості  імпорту  товарів  літакобудування, верстатобудування,  турбобудування,  електроніки,  транспортного і сільськогосподарського машинобудування, пресового обладнання тощо.

 

     Багатьом, можливо,  відомі кулуарні  дебати  з  приводу  цієї статті.   Наводили   приклад,   що   коли   сталася   трагедія   у Дніпродзержинську,  то не знайшлося вітчизняної техніки, яка могла б  підняти ті трамваї.  Все це справді треба мати на увазі.  І тут уже говорили про те,  скільки надійшло листів щодо цієї  статті  з одного і з другого боку.  На жаль, я не зумів поставити запитання, а відповідь на нього,  можливо, трошечки прояснила б ситуацію. Чиї то листи?  Я переконаний,  що якби зробити такий аналіз, то було б чітко видно, хто які позиції обстоює.

 

     Моя пропозиція: підтримати редакцію статті 12, внесену групою депутатів,  або прийняти законопроект у першому читанні без статті 12.  Бо ми добре знаємо, що буває, коли сумнівна норма приймається у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз прошу говорити по суті. А то аж від Луки починають, і потім у кінці ще треба хвилину-півтори по суті. Я не коментую. Я просто прошу, питання ж конкретне!

 

     Будь ласка,  депутат  Черняк  від  Руху.  За  ним  депутат  - Вітренко. По три хвилини.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153,  Рівненська  область).  Шановні депутати!  Наше  обговорення  ведеться переважно навколо статті 12 законопроекту. Але суть законопроекту не зводиться до цієї статті, і  дуже  важливо,  щоб  ми,  як  кажуть,  із купіллю не вихлюпнули дитину.  В Україні створене несприятливе, агресивне середовище для підприємництва,  тому  воно  або  гине,  або  ховається в тінь.  В Україні запроваджена диктатура контролюючих  органів,  яка  душить усе,  що виявляє ознаки життя. Суть цього закону зводиться саме до того, щоб зменшити тиск цієї диктатури. І тому, на мою думку, і це позиція   фракції   Народного   руху   України,  цей  законопроект заслуговує на підтримку,  він розроблений  у  руслі  лібералізації підприємницької діяльності. Це якраз те, що нині потрібно. Отже ми вважаємо, що цей законопроект треба прийняти в першому читанні.

 

     Тепер щодо зауважень і пропозицій.

 

     Перше. У  законопроекті  наводяться  переважно   декларативні формулювання стосовно перевірок.  У нас склалося таке враження, що їх можна обійти,  а можна здійснювати.  Тому треба більш  чітко  і однозначно сформулювати ці моменти.

 

     Друге. Прийняття  статті  12  у  запропонованій редакції може завдати шкоди внутрішньому ринку  -  прискорити  однобічне  вільне входження  імпортерів  на  ринок України.  Тому ми вважаємо,  що в такій редакції приймати цю статтю не можна.  Крім  того,  якщо  ми приймемо  такий  закон,  ми  можемо  позбавити  себе можливості на майбутнє регулювати тарифи,  це з одного боку. Але з другого боку, не  можна  і  не треба лякати Захід і імпортерів.  Тому діяльність Держстандарту  треба  привести  у  відповідність  з   міжнародними правилами, щоб не створювати додаткових перешкод для імпортерів.

 

     Ми пропонуємо таку редакцію статті 12: "Сертифікати, що засвідчують відповідність імпортованої  продукції вимогам норм,  правил і стандартів,  чинних в Україні, і визнані в порядку,  передбаченому міжнародними угодами  України,  визнаються без повторних випробувань".

 

     І третє  зауваження  стосовно статті 13.  Ми вважаємо,  що її також треба сформулювати чіткіше, тому що там є проблема з цінами. А загалом можна приймати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Вітренко від фракції ПСПУ. За нею - депутат Чиж.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Наша фракція Прогресивної соціалістичної партії України підтримає цей законопроект лише у випадку,  коли  стаття  12  буде повністю вилучена, не в якійсь іншій редакції, а повністю вилучена з цього законопроекту!  Бо якщо вона буде прийнята навіть у  іншій редакції,  то  все  одно  указ  Президента  набирає  чинності з 23 вересня,  і наші товаровиробники (наші,  перш за все)  будуть  цим законом  пригнічені.  Підприємці  та  структури,  які їх лобіюють, розповідають,  що  це  спрощення  надходження   імпорту.   Шановна Олександро  Володимирівно,  згадайте  Верховну  Раду  тринадцятого скликання,  коли МВФ уже висував через систему  ГАТТ  /  СОТ  свою вимогу  скасувати  сертифікацію імпортної продукції.  Так чинять з країнами  третього  світу.  Туди   скидають   весь   непотріб,   і сертифікація для них окрема, і ніяким чином населення не захищають від продуктів,  які не можна використовувати ані в побуті,  ані  в техніці.  І  коли якийсь Вінський каже,  що до комбайна "Джон Дір" дуже  дорого  коштуватимуть  запасні  частини,  то  давайте   дамо відповідь  на  запитання:  а навіщо нам комбайн "Джон Дір"?  Щоб і далі в рабство йти?  Може,  будемо свій  олександрійський  комбайн випускати? Замість того щоб підтримувати свого виробника, влізли в цю халепу і залишаємося там саме через такі пропозиції.

 

     Кажуть, хабарі  беруть.  Тоді  давайте  аналогію   проведемо. Хабарі  бере  вся державтоінспекція,  вже їздити неможливо.  Їм не платять заробітну плату і кажуть:  скільки візьмете - це все ваше. Вони беруть,  скільки можуть,  і з кого можуть. То що, знищимо всю ДАІ?  Ваша логіка - давайте все скасуємо. Тоді ті, хто купив права за сало,  сядуть на свої "мерседеси" і подавлять усіх людей. Тобто країна,  тим більше цивілізована країна,  повинна  не  підкорятися тим,  хто бере хабарі,  а приймати відповідні закони, відновлювати контроль  -  державний,  народний,  робітничий,   надавати   права трудовим  колективам,  про  що ми весь час говоримо,  для того щоб була контрольована, регульована економіка.

 

     Я не знаю,  хто підказав Президенту таку назву  указу  -  про деякі  заходи  з  дерегулювання.  Я  знаю,  що  це  блакитна  мрія Терьохіна.  Дерегуляція!  За умов кризи дерегуляції бути не  може, може  бути  тільки  регуляція,  і  вивести  державу з кризи можна, тільки регулюючи економіку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Чиж  Іван  Сергійович  -  Соціалістична  та Селянська   партії.   За   ним  виступатиме  від  СДПУ(о)  депутат Порошенко.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Об'єднана фракція соціалістів і  селян  (Лівий  центр). Шановні  колеги!  Взагалі,  все,  що  відбулося з економікою нашої держави,  - це наслідок дерегуляції  в  широкому  розумінні  цього терміна.  Держава відкинула планові начала, відмовилася навіть від елементарного регулювання економічних процесів.  І що ж  бачимо  в результаті  шокових  цінових лібералізацій і приватизації,  яка за логікою  наших  економічних  соловейків,  мала   ніби   позитивний характер?  Проголошували:  приватизація - це пошук інвестора, нове дихання  підприємствам;  вони  запрацюють,  вироблятимуть   більше продукції    кращої   якості.   Реальна   дохідність   підприємств підвищиться,  збільшаться  надходження  до  бюджету.  Наслідок   - обернено пропорційний до завдання.

 

     Сьогодні загинули  найліквідніші  галузі,  і  наша фракція на цьому вже не раз наголошувала.  Першою  була  приватизована  легка промисловість, вона загинула. Виробляється лише 2 відсотки обсягів виробництва 1990 року.  Машинобудівні підприємства групи "А" також загинули. Що ще треба для того, щоб довести, що державні механізми регуляції необхідні?

 

     Тепер щодо цього законопроекту. Він конкретний, безперечно. Я зараз  говорив  дещо в загальному плані,  але там,  де йдеться про дрібного підприємця,  якому не треба буде хабарі  носити  по  всіх усюдах,  тут  і я,  і фракція згодні.  Одначе там,  де йдеться про державу,  про загальний інтерес,  де ми відкриваємо статтею 12 усі кордони для безсертифікатного ввозу, - то це катастрофа. Я розумію Держстандарт (і це йому до честі),  який  організував  таку  хвилю спротиву  цій  статті 12.  І це,  може,  не дуже сподобалося новій структурі,  яка нібито повинна захищати підприємців. Тому я й бачу керівника цієї структури вдень і вночі: то на "Сніданку з 1+1", то на "Доброго ранку, Україно!" Проте Держстандарт по суті правий. Ми багато говоримо про захист вітчизняного виробника, то саме в такий спосіб і треба захищати.  Крім того,  є ще здоров'я нації, є певні параметри,  пов'язані  з  нашим  виробництвом.  Учора  в  доповіді шановна Олександра Володимирівна навела як приклад, що в Маріуполі виготовлятимуть велосипеди. То я хочу довести до вашого відома, що вони завозять старі велосипеди з Італії,  тобто такі, які вже були у вжитку.  Це не той приклад,  який треба підтримувати.  Думаю, що треба дуже серйозно в цих питаннях розібратися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Порошенко.  За ним - депутат  Павловський,  і завершуємо.

 

     ПОРОШЕНКО П.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий  округ  12,  Вінницька область). Фракція Соціалдемократичної партії України (об'єднаної). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я,  безумовно, підтримую  цей законопроект,  і вважаю,  що його прийняття суттєво покращить  становище  саме  національного  виробника,  про   якого піклується сьогодні більшість політиків у цьому залі.

 

     Стосовно статті  12.  Шановні,  ви  допускаєте  дуже  суттєву помилку. Стаття 12 не має захищати наш внутрішній ринок, для цього в   економіці   є  митно-тарифне  регулювання,  і  ви  це  повинні зрозуміти.  Щодо того,  щоб обмежити доступ на наш ринок неякісних товарів, то за це, безумовно, ми повинні заплатити якусь ціну. Але сертифікація - це надто висока ціна.

 

     Ми близько 1 відсотка  вартості  товару  платимо  за  послуги сертифікації.  Близько  7  відсотків - плата за те,  що три-чотири тижні імпортовна сировина або комплектуючі утримуються  на  митних складах. Це все вимиває обігові кошти підприємств.

 

     Безумовно, мене  дивує  позиція  нашого  Держстандарту.  Якщо указу Президента керівник відомства чинить такий потужний спротив, то чи є взагалі у нас команда уряду і команда Президента?

 

     Я хочу  навести  дуже  простий  приклад саме про вітчизняного виробника.  Суднобудівний  завод,  будуючи  кораблі  на   експорт, використовує  близько  5 тисяч комплектуючих,  3 тисячі з яких він завозить   із-за   кордону.   Наголошую,    корабель    не    буде використовуватися  в  Україні,  він  іде на експорт.  Але 3 тисячі комплектуючих  треба   сертифікувати   у   нашому   Держстандарті, незважаючи  на те,  що вони мають сертифікати Ллойда.  Це збільшує собівартість  корабля  на  6-7  відсотків.  Про  яку  ж  підтримку експортерів ми ведемо мову?

 

     Така сама  ситуація  і  з харчовою промисловістю.  Наприклад, 40-50  відсотків  сировини  для  кондитерської  промисловості   ми імпортуємо   -  горіхи,  какао-боби,  пакувальні  матеріали  тощо. Сьогодні, незважаючи на те, що фабричні лабораторії дають висновки про безпеку харчових продуктів,  які вони випускають, ми вимиваємо обігові  кошти  підприємств  і   збільшуємо   ціну,   яка   врешті покладається  на  споживача.  Може,  спитаємо  наше населення,  чи готове воно сплачувати при нашому рівні платоспроможного попиту ще додатково  7-8 відсотків?  Отож сьогодні мова йде абсолютно не про підтримку національного виробника.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Прошу підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутатові  Павловському.  За  ним  - голова Комітету з питань охорони здоров'я і голова Держстандарту.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Фракція "Громада". Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні члени уряду!  Шановні колеги!  Я спочатку внесу пропозицію, а потім буду її обгрунтовувати.  Ми пропонуємо у проект постанови записати,  що статтю   12  проекту  Закону  про  деякі  заходи  з  дерегулювання підприємницької діяльності вилучити, а сам законопроект прийняти в першому читанні.

 

     Тепер я     обгрунтую.     Шановні    мої!    Виступи    моїх колег-попередників показали: одні обстоюють, другі - проти. Все це тому,  що в державі немає економічної політики.  Ніхто не знає, що треба робити.  Так от,  ще в 1995 році я написав статтю про те, що неможливо  вийти  з  кризи без державного регулювання.  І до речі, вона отримала  позитивну  оцінку  фахівців  із  Сполучених  Штатів Америки.  Так  що  давайте  все-таки  будемо  жити своїм розумом і думати про свою державу.

 

     Сьогодні я зустрічався з ученими, які пікетують Адміністрацію Президента у зв'язку з тим, що їм не виплачують зарплату. І я хочу сказати:  якщо ми статтю 12 залишимо,  то  таких  вчених  буде  ще більше.  Тому  що  рундучкова  революція  викине  на  вулицю  всіх кваліфікованих працівників,  вони будуть нікому непотрібні  в  цій державі. Я лише дві цифри назву, вони дуже промовисті: 92 відсотки товарів на нашому ринку - імпортні,  а безробіття в науці (разом з прихованим) становить 90 відсотків. І це, мабуть, не випадково.

 

     Тому якщо  ми  хочемо,  щоб  держава  відродилася,  то  треба розвивати тільки власне виробництво.  А для цього на першому етапі його  треба  захистити.  Це  як  у боксі:  на рингу стоїть майстер спорту - розвинуті країни,  а ми,  новачки, йдемо туди. Що від нас залишиться?  Ми повинні спочатку тренуватися на внутрішньому ринку

- розвивати виробництво,  а потім іти на зовнішній.  І ще  ось  що скажу:  стаття  12  не має ніякого відношення до цього закону.  Її туди,  як кажуть,  приплели зацікавлені,  ті,  хто, може, й хабарі взяв.  Тому  треба  її  виключити  негайно.  До  того ж,  насилу в дванадцяти    законах    трішечки    вдалося    вималювати    ідею протекціонізму, а ми її тут нищимо повністю.

 

     Я хотів  би  звернути  увагу  також  на  те,  що  оця  стаття загострить проблеми,  які в нас є і про які сьогодні  говорили,  у сфері науки,  освіти, щодо чорнобильців - тобто в усіх тих сферах, що підпадають під скорочення дефіциту бюджету.  Сьогодні  академік Ситник  закликав  нас:  "Підтримайте  науку!" А як підтримати,  де взяти кошти?  Кошти можна взяти тільки з власного  виробництва.  І тому,  думаю,  що  всі  підтримають  академіка  Ситника і вилучать статтю 12 з цього законопроекту, в тому числі й НДП.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Шевчук - від НДП. І на цьому завершуємо.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  23, Волинська область).  Шановні  народні  депутати!  Комітет  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства уважно розглянув проект даного закону і має до нього деякі  зауваження.  Основне  з них  полягає  в  тому,  що  в  проекті  закону не наведено перелік контролюючих органів, на які поширюються його норми та сфери дії.

 

     Якщо задум  авторів  законопроекту  поширюється   тільки   на фінансову сферу діяльності,  тоді не зрозуміло, чому не згадується про контрольну  діяльність  Антимонопольного  комітету,  Державної інспекції  з  контролю  за  цінами  тощо.  У  разі,  коли дія норм законопроекту  поширюється   на   всі   контролюючі   органи,   що підтверджується  змістом  статей  9  та 10,  у яких згадано органи пожежної безпеки,  у справах захисту прав споживачів та  інші,  то норми  цього законопроекту докорінно змінюють концепцію діяльності переважної більшості спеціалізованих контролюючих служб.  Iдеться, зокрема,  про  контролюючі  органи  по  нагляду за охороною праці, державну  санітарно-епідемічну   службу,   охорони   навколишнього природного  середовища,  державну  інспекцію по контролю за якістю лікарських засобів, державну ветеринарну службу і деякі інші.

 

     Якщо головна ідея законопроекту зведена до обмежень  контролю за  фінансовогосподарською  діяльністю  підприємців,  то  як такий контроль повинен здійснюватися  за  бюджетними  організаціями  без пропонованих   заходів   з   дерегуляції?  Отож,  для  підприємців створюються особливі умови, обмежується їхня відповідальність щодо виконання низки законодавчо встановлених норм.

 

     Якщо конкретно,  то  в  статті  2  ми не можемо погодитися із запропонованою авторами законопроекту нормою про те,  що  "Планова виїзна    перевірка    проводиться    за   сукупними   показниками фінансовогосподарської діяльності...  не частіше  одного  разу  на рік".  Якщо  це ще можна припустити,  щодо фінансово-господарської діяльності, то чи можна перевіряти лише раз на рік санітарний стан об'єкта  громадського харчування?  Адже санітарний стан будь-якого об'єкта надзвичайно динамічний,  ситуативний,  а ставлення кожного суб'єкта  підприємницької  діяльності  до  необхідності дотримання санітарного законодавства індивідуальне. Тому зрозуміло, що однієї перевірки на рік явно недостатньо.

 

     Достатньо прочитати газету "Факти", де вказується, що лише за минулі вихідні близько 200 чоловік в Україні були  госпіталізовані з  отруєннями  різного  ступеня.  Яку  ж  ефективність можуть мати перевірки,  наприклад,  санітарного стану об'єкта, якщо за 10 днів необхідно попередити цього підприємця?

 

     Ми забули, що в нас санітарно-епідемічна ситуація надзвичайно напружена.  Ми вже звикли, що кожного літа в нас виникає небезпека поширення   холери.  Як  можна  говорити  про  обмеження  контролю ветеринарної  служби,  якщо  в  нас  є  понад  20   регіонів,   де реєструються  ендемічні  захворювання  на сибірську виразку.  А як можна обмежити контроль за якістю ліків,  якщо, за деякими даними, близько 30 відсотків імпортних ліків надходять без діючого начала?

 

     Отож комітет пропонує або щоб шановний доповідач розвіяв наші сумніви,  або  направити  даний  законопроект  на  повторне  перше читання.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   голові   Державного  комітету  по стандартизації Кисільовій Тетяні Миколаївні.

 

     Будь ласка, 3 хвилини.

 

     КИСІЛЬОВА Т.М., голова Державного комітету по стандартизації, метрології   та   сертифікації.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Я не хочу зловживати вашою увагою, тому скажу коротко.  Хочу подякувати всім депутатам, які висловлювалися з приводу статті 12.  Хочу нагадати, що кредитна угода із Світовим банком  про  скасування сертифікації імпорту,  про що сказала пані Вітренко,  була однією з обіцянок Світовому банку,  яку давав Юрій Іванович Єхануров. Вона не була погоджена з Держстандартом, так як і проект цього законопроекту.

 

     Щоправда, в першому випадку в 1996  році  я  мала  розмову  з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою,  який підтвердив, що сертифікація імпорту не буде скасована.  А тепер мій лист, який я написала ще в серпні,  Президентові, наскільки мені відомо, досі ще не доповідали.

 

     Я хочу зупинитися на трьох аспектах вирішення цього  питання, а також пояснити, в чому полягає суть статті 12.

 

     Політичний зміст  статті  12  -  звільнити  держави - торгові партнери України  від  зобов'язань  щодо  допуску  на  свій  ринок української   продукції.   Звідси  пропозиції:  не  наполягати  на взаємному визнанні результатів робіт  сертифікації,  які  діють  в усіх  країнах  світу.  Такі  угоди,  ви  знаєте,  є із Сполученими Штатами  Америки,  з  країнами   Європейського   Союзу,   Канадою, Австралією тощо.  Такі переговори ведуться роками,  їх результат - взаємний доступ на ринки.

 

     Звідси і пропозиції:  не реалізовувати вже підписані 40  угод про взаємне визнання результатів робіт сертифікації і не проводити подальший переговорний процес про приєднання до ГАТТ/СОТ,  у  тому числі і щодо паритетних вимог України в торгівлі.  Назад дороги не буде.  Якщо  Україна  скасує  сертифікацію   імпорту   і   зробить ліберальнішим режим, запровадити більш жорсткий торговельний режим у частині виконання угоди про технічні  бар'єри  в  торгівлі  буде неможливо. І це розуміють наші партнери по переговорах.

 

     Економічний зміст  статті 12 - позбавити продукцію іноземного виробництва сертифікації або  проводити  її  безплатно,  тобто  за рахунок бюджету, за рахунок відшкодувань вітчизняних виробників, і тим  самим  зменшувати  ціну  іноземним  конкурентам.  Це   відомі пропозиції, і дискримінація вітчизняного виробника тут очевидна.

 

     Міркування щодо  бізнесу  з  імпорту  товарів,  які  я чула в багатьох фракціях (я вдячна керівникам фракцій, які дозволили мені виступити  з  цього приводу),  свідчать про те,  що,  на жаль,  це єдиний вид вітчизняного бізнесу на сьогодні.  Чому немає бізнесу з експорту  продукції  українського виробництва б інші країни світу? Напевно,  тоді технічні перепони в торгівлі були б очевидними  для бізнесменів, які займаються продажем української продукції!

 

     Від'ємне сальдо  в торгівлі хіба не є ознакою того,  що немає фінансової стабілізації?  Чи можна вважати,  що тіньова економіка, сертифікація  на  яку не поширюється,  дає відповідні відрахування від мита,  акцизів,  податків?  Вона  ж  функціонує,  як  правило, контрабандно   або   виготовляє  сфальсифіковану  продукцію.  Така продукція справді сертифікацію не проходить,  але з цього  приводу Держстандарт  вносив  пропозиції  щодо законодавчого запровадження відповідальності імпортера і трейдера.

 

     І щодо соціальних питань.  Якщо буде  беззастережне  визнання будь-якого  папірця на митниці,  то відповідальність за статтею 50 Конституції  України  нестиме  держава.   Ми   пропонуємо   ввести відповідальність   імпортерів   і   постачальників  і  перейти  на декларацію виробника,  щоб вимоги були однаковими до всіх. Бо нині за  законами  України  тільки  вітчизняний  виробник відповідає за дотримання норм, стандартів і правил.

 

     А тепер щодо фінансових міфів.  6 мільйонів гривень  прибутку було  одержано  від сертифікації за видачу 34 тисяч сертифікатів і 17 тисяч свідоцтв про визнання,  2 мільйони  гривень  надійшло  до бюджету,  2  мільйони  спрямовано  на  оснащення  лабораторій  і 2 мільйони - на реконструкцію лабораторій і приміщень,  у  яких  700 лабораторій - усі науково-дослідні установи України,  які працюють у галузі сертифікації.

 

     Антикризовою програмою  дій  уряду   передбачено   зменшення, обмеження   недобросовісного   імпорту   з   метою   запровадження сертифікації товарів широкого вжитку. Меблі, парфюмерно-косметична продукція  тощо  вже  сьогодні підлягають сертифікації в Росії,  в інших  країнах  СНД.  І  добровільно  цю  сертифікацію  вітчизняні виробники  здійснюють  в  межах  системи  УкрСЕПРО.  Тобто саме на пропозицію   вітчизняних   виробників   запроваджено   обов'язкову сертифікацію  і для їхніх конкурентів на ринку України.  Саме вони подавали пропозиції, які зараз уже завізовано всіма міністерствами й відомствами і внесено на розгляд уряду як проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка,   спасибі.   Заключне  слово надається Кужель Олександрі Володимирівні. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.,  голова Державного  комітету  України  з  питань розвитку підприємництва.  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати!  Дозвольте подякувати  вам  за  конструктивну  і професійну  роботу  над  цим законопроектом.  Дякую за зауваження, вони всі слушні. Проте є маленька ремарка, на яку я дуже просила б звернути  увагу.  Не  вірте  тим,  хто  каже,  що цей законопроект захищає  імпорт.  Якщо  ви  справді  бажаєте  захистити   власного товаровиробника,  то  давайте  випишемо іншу редакцію.  Наприклад, запишемо,  що всі українські  резиденти,  які  отримують  імпортне обладнання, запасні частини та машини для власного виробництва, не зобов'язані повторно  сертифікувати  продукцію,  що  надходить.  Я думаю,  що не знайдеться жодного депутата, який би не підтримав цю редакцію.

 

     Давайте додамо,  що й експортні товари  власного  виробництва теж   не  потребують  сертифікації.  Оце  справді  буде  підтримка власного товаровиробника.  Скажіть,  будь  ласка,  де  тут  захист імпорту?

 

     Порушувалося питання  про  імпорт  продукції,  якої  немає  в Україні.  То давайте дамо доручення комітету разом з Держкомітетом по  стандартизації  і Кабінетом Міністрів доопрацювати перелік тих стандартів,  щоб товари,  які не  виробляються  в  Україні,  могли надходити   без  сертифікації,  для  того  щоб  підтримати  власне виробництво.

 

     І тому я звертаюся до вас  з  великим  проханням.  Розумієте, якщо навколо цього питання дуже багато розмов, то це означає, що є проблема,  і треба її розв'язувати.  Усі говорили про те, що треба реформувати,  але  якщо  ви  не  почнете  сьогодні  реформувати  і наводити в цих питаннях порядок, спрямований на справжню підтримку власного   виробництва,   то   пам'ятайте,  що  ніхто,  крім  вас, законодавців, цього зробити не зможе.

 

     Тому звертаюся  до   вас   з   великим   проханням   прийняти законопроект  у  першому  читанні,  щоб  порадитися  на  місцях  з виборцями і зробити таку редакцію,  яка справді буде  підтримувати власного  товаровиробника,  а не державний комітет,  який сьогодні лобіює тільки власні інтереси.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Ще один виступ на завершення.

 

     Слово надається Єханурову Юрію Івановичу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська  область).  Шановні народні депутати!  В основному всі питання,  які ви порушували сьогодні й  учора,  обговорювалися  на засіданні  комітету.  Я хочу ще раз нагадати,  що Комітет з питань економічної політики  підтримав  законопроект,  поданий  Кабінетом Міністрів і Президентом України.

 

     Шановні народні депутати!  Законопроект вперше дає можливість Верховній Раді показати своє ставлення до державного рекету,  який на  сьогодні  для  підприємців і виробничників уже перевищує рекет кримінальний.

 

     Майже 30  відомств  щоденно  тероризують   підприємства.   Ви запитайте   один  на  один  будь-якого  директора,  який  підписав звернення (коли будете наступного тижня у своїх округах), чи хотів він  підписувати ці папери.  Не треба рвати на собі сорочку тут на трибуні, доводити свою любов до простої людини, яка, рятуючись від безробіття,  торгує  на  ринку  або працює на малому підприємстві, треба  просто  підтримати  законопроект  і  зробити  перший   крок назустріч цій людині.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Не  коментуючи,  скажу,  що питання зрозуміле.  Гадаю,  що депутат Черняк дуже влучно сказав,  що  цим законопроектом  обмежується  диктатура контролю,  тобто наводиться елементарний порядок.  І я  просив  би  підтримати  цей  проект  у першому  читанні,  а  до  другого читання врахуємо всі пропозиції. Голосуємо.

 

     "За" - 170.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  законопроект  у першому читанні без статті 12.

 

     "За" - 246.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Для репліки має слово депутат Вінський, одна хвилина.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я змушений взяти хвилину для репліки з приводу  виступу лідера прогресивних соціалістів Вітренко Наталії Михайлівни.

 

     У своєму  виступі  вона вкотре сказала неправду на цього разу про мою особисту позицію щодо питання,  яке сьогодні порушувалося. Я  ніколи  не  був  захисником  компанії  "Джон  Дір" та імпортних комбайнів.  Уся моя діяльність в аграрному комітеті спрямовувалася лише на підтримку власного виробника.  Ви знаєте (можна подивитися стенограму),  що пропозиція передбачити в бюджеті 20 мільйонів  на підтримку нашого комбайну внесена особисто мною.

 

     Я чудово знаю, що Наталія Михайлівна знову виконує замовлення правлячої еліти на дискредитацію лідерів Соціалістичної партії.  І хотів би сказати:  "Наталіє Михайлівно, цього разу вам буде важче, більше брехня не пройде" (Оплески).

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Розглядається  питання  про  обрання  та   звільнення суддів.  Слово  надається  голові  підкомітету  Комітету  з питань правової реформи Райковському Броніславу Станіславовичу.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України     з    питань    правової    реформи    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії України. Шановні народні депутати!..

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку!    Володимире   Романовичу,   зараз розглядається питання про суддів... Вийдіть, будь ласка, із залу і порозумійтеся.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Комітет  Верховної  Ради  України  з питань правової  реформи  на  своєму  засіданні  15  вересня  1998   року розглянув подання Міністерства юстиції України про обрання суддями безстроково   Верховного   Суду   Автономної   Республіки    Крим, Житомирського,    Закарпатського,    Харківського,   Херсонського, Чернігівського  обласних  судів,  районних   (міських)   судів   у Автономній  Республіці Крим та Миколаївської області,  військового суду Південного регіону України,  подання Вищого арбітражного суду України   про   обрання   безстроково   суддів  арбітражного  суду Київської,  Харківської,  Черкаської областей,  міста Севастополя, голови  арбітражного  суду  міста  Севастополя,  а  також  подання Верховного  Суду  України  про  звільнення   Селівона   Олександра Федосовича  з  посади  судді  Верховного  Суду  України та подання Вищого арбітражного суду України про звільнення Дудника Володимира Григоровича  з  посади першого заступника голови арбітражного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяв про  відставку та  Божкова  Бориса  Андрійовича  з посади судді арбітражного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про  звільнення  за власним бажанням.

 

     Комітет підтримує   подання   Міністерства  юстиції  України, Вищого арбітражного суду  України  та  рекомендує  Верховній  Раді України  обрати  суддями  безстроково:  Верховного Суду Автономної Республіки  Крим  Рижову   Ірину   Володимирівну,   Язєва   Сергія Олексійовича, Яковенко Людмилу Григорівну; Житомирського обласного суду Омельчука Миколу  Івановича;  Закарпатського  обласного  суду Лізанця  Петра  Михайловича;  Харківського обласного суду Макарова Геннадія Олександровича; Херсонського обласного суду Дьоміну Ольгу Олександрівну;  Чернігівського  обласного суду Пантелієнка Віталія Олеговича;  Євпаторійського міського  суду  Автономної  Республіки Крим  Абзатову  Гулінар  Ганієвну;  Вознесенського  районного суду Миколаївської  області  Тустановського   Олександра   Михайловича; військового   суду  Південного  регіону  України  Артеменка  Ігоря Анатолійовича;  арбітражного  суду  Київської  області   Мальовану Ларису  Яківну;  арбітражного  суду  Харківської області Бровченка Ігоря  Олександровича;  арбітражного   суду   Черкаської   області Курченко  Ніну  Михайлівну;  арбітражного  суду  міста Севастополя Коваля Володимира Миколайовича,  а також обрати Коваля  Володимира Миколайовича головою арбітражного суду міста Севастополя.

 

     Комітет підтримує   подання   Верховного   Суду  України  про звільнення  Селівона  Олександра   Федосовича   з   посади   судді Верховного  Суду  України у зв'язку з поданням заяви про відставку та подання Вищого арбітражного суду України про звільнення Дудника Володимира   Григоровича   з   посади  першого  заступника  голови арбітражного суду Дніпропетровської області у зв'язку  з  поданням заяви про відставку та про звільнення Божкова Бориса Андрійовича з посади судді арбітражного суду Харківської  області  у  зв'язку  з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

 

     Шановні народні  депутати!  Вам  роздані  проекти відповідних постанов Верховної  Ради  України,  довідковий  матеріал.  Комітет просить розглянути і підтримати рішення комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  депутата Райковського?  До суддів є запитання?

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови  Верховної  Ради України про обрання суддів (Шум у залі).

 

     Броніславе Станіславовичу, зачитайте, будь ласка, проект.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   "Постанова   Верховної  Ради  України  про обрання суддів.  Відповідно до пункту 27 статті 85 частини  першої статті  128  Конституції  України  та  статті 9 Закону України про статус суддів Верховна Рада України  постановляє:  обрати  суддями безстроково:  Верховного  суду  Автономної  Республіки Крим Рижову Ірину Володимирівну,  Язєва Сергія Олексійовича,  Яковенко Людмилу Григорівну".

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Я  ставлю  на голосування цей проект (Шум у залі).

 

     Як комітет пропонує голосувати?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Шановні народні  депутати,  на  голосування пропонується  п'ять  проектів постанов.  Один проект постанови про обрання суддів,  відповідний проект про обрання судді  військового суду  Південного  регіону,  проект  постанови  про обрання головою арбітражного суду міста Севастополя Коваля Володимира Миколайовича і   проекти  постанов  про  звільнення  Селівона  з  посади  судді Верховного Суду України та про звільнення Дудника з посади першого заступника  голови  арбітражного  суду Дніпропетровської області і Божкова з посади судді арбітражного суду Харківської області.

 

     ГОЛОВА. Отже,  кожний  проект  окремо  голосуємо.   Зачитайте перший проект. Прошу уваги!

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Прізвища суддів, яких рекомендують обрати до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, я вже зачитав. Далі:

 

     "Житомирського обласного  суду  Омельчука  Миколу  Івановича; Закарпатського   обласного   суду   Лізанця   Петра   Михайловича; Харківського  обласного  суду  Макарова  Геннадія  Олександровича; Херсонського   обласного   суду   Дьоміну   Ольгу   Олександрівну; Чернігівського  обласного  суду  Пантелієнка  Віталія   Олеговича; Євпаторійського  міського суду Автономної Республіки Крим Абзатову Гулінар  Ганієвну;  Вознесенського  районного  суду  Миколаївської області  Тустановського Олександра Михайловича;  арбітражного суду Київської  області  Мальовану  Ларису  Яківну;  арбітражного  суду Харківської  області Бровченка Ігоря Олександровича;  арбітражного суду Черкаської області  Курченко  Ніну  Михайлівну;  арбітражного суду міста Севастополя Коваля Володимира Миколайовича".

 

     Комітет просить підтримати цей проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Запитання   є   до   суддів?  Тоді  прошу  підтримати пропозицію, внесену комітетом. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 209.

 

     Я не зрозумів (Шум у залі).  Я ж запитував, чи є запитання до суддів? (Шум у залі).

 

     Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Народний   рух  України.  Шановний  доповідачу!  У  мене  стосовно кандидатур запитань немає,  запитання до вас.  Як ми можемо обрати безстроково  судею  арбітражного суду,  якщо згідно з Конституцією арбітражний суд є явище тимчасове,  почитайте Перехідні положення. Я  хочу,  щоб  ви відповіли,  як ми можемо обирати їх безстроково, якщо сам орган є тимчасовим.

 

     Дякую.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Шановний народний  депутате,  у  Перехідних положеннях визначено: "Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією,  є чинними у  частині,  що  не суперечить Конституції України".  Згідно з Конституцією судді всіх судів в Україні здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства.  У нас діє Закон про арбітражний суд, його ніхто не скасовував,  тому потрібно  провадити  судочинство  згідно  з  цим законом.  Ви  знаєте,  що  перше  призначення  суддів відбулося за указом Президента на 5 років. Строк їх повноважень закінчується, і за законом Верховна Рада має обрати їх безстроково.  Поки що закон діє, і ми повинні виконувати його.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.  За ним - депутат Чиж. І будемо голосувати.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Я не маю заперечень проти запропонованих кандидатур, пропоную всім їх підтримати.

 

     Єдине прохання  до комітету і до всіх депутатів - забезпечити суддям  можливість  здійснювати  правосуддя  без  тиску   з   боку виконавчої  влади.  I  побажання  суддям,  щоб вони при здійсненні правосуддя керувалися  лише  законом.  На  жаль,  у  нас  виходить навпаки. Минулої п'ятниці голові Печерського районного суду Миколі Замковенку присвоєно звання "Заслужений юрист  України".  Цим  він ознаменований  за  те,  що  намагався в Печерському районному суді переглянути 15 справ по виборах.  Думаю, це приклад того, як у нас реально  відбуваються  судові  процеси!  Одночасно  цей  суддя має догани по лінії судової влади.

 

     Тому я пропоную всім  підтримати  ці  кандидатури,  а  суддям бажаю, щоб вони керувалися у своїй діяльності лише законом!

 

     А нам треба - і при прийнятті бюджету на 1999 рік,  і при доопрацюванні  законів  -  захистити  суддів  від свавілля і втручання з боку виконавчої влади.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Фракція  "Лівий центр".  У Верховній Раді минулого скликання була  така  практика: претенденти   на   обрання   суддями  зустрічалися  з  депутаціями областей. Сьогодні претенденти на затвердження суддями присутні на засіданні.  Можливо є необхідність задати запитання претендентові, бо є сумніви в деяких фракцій,  то нехай людина вийде на  трибуну. Або нехай сядуть у ложі президії,  вона зараз вільна, щоб депутати хоча б побачили їх. Тобто пройти цю процедуру. А взагалі, я думаю, треба затвердити їх, нехай працюють.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Прошу  проголосувати  проект  постанови про обрання суддів (Шум у залі).  У пункті 27  статті  85  Конституції визначено,  що  судді  обираються  безстроково  Верховною Радою... Ставлю на голосування.

 

     "За" - 239.

 

     Спасибі.

 

     Броніславе Станіславовичу, зачитуйте проекти постанов.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  "Постанова  Верховної  Ради   України   про обрання І.А. Артеменка. Відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада постановляє:

 

     обрати Артеменка Ігоря Анатолійовича суддею військового  суду Південного регіону України безстроково".

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Немає.  Ставлю  на  голосування проект постанови про обрання Артеменка суддею військового суду.

 

     "За" - 248.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  "Постанова  Верховної  Ради   України   про обрання В.М.Коваля.  Відповідно до пункту 15 статті 85 Конституції України  та  статті  29  Закону  України  про  судоустрій  України Верховна Рада України постановляє:

 

     обрати Коваля  Володимира  Миколайовича  головою арбітражного суду м.Севастополя".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  цей  проект  постанови.  Будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Рішення прийнято.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   "Постанова   Верховної  Ради  України  про звільнення О.Ф.Селівона. Відповідно до пункту 15 статті 85, пункту 9  частини  п'ятої  статті  126  Конституції України Верховна Рада України постановляє:  звільнити Селівона Олександра  Федосовича  з посади  судді  Верховного  Суду України у зв'язку з поданням заяви про відставку".

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутат Єльяшкевич (Шум у залі).

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Ви знаєте,  що  відповідно  до  Конституції суддя  може  піти  у відставку або звільнитися з посади за власним бажанням (Шум у залі).  Так,  і коли досяг  пенсійного  віку.  Він подав заяву про відставку, він має на це право.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги! Все-таки хотелось бы изменить процедуру, когда рассматриваются столь серьезные вопросы. Почему  кто-то  нам докладывает причину отставки?  Пусть сам судья назовет   причину.   Может   быть   было   давление   со   стороны исполнительной  власти  или  есть  другие причины.  Ведь прекрасно знаем,  что происходит. Когда на прошлой неделе в Днепропетровской области  проходило  заседание арбитражного суда по громкому делу о "Единых    энергетических    системах    Украины",    председатель арбитражного суда под давлением исполнительной власти вынужден был об явить заседание закрытым,  чтобы на него не  проникли  средства массовой  информации.  А  мы  поощряем все это.  Пусть судья,  чью судьбу  мы  решаем,  сам  заявит,  какова  у  него  мотивация  для отставки.  Тогда  действительно  у  нас будет независимая судебная власть, и мы будем осознанно принимать решение.

 

     Спасибо.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Шановний  депутате   Ельяшкевич!   Ми   вас запросимо на засідання комітету, коли розглядатиметься читання про призначення  чи  звільнення  суддів.  Будь  ласка,  приходьте   на засідання і з'ясовуйте всі питання, які вас цікавлять.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  суддя подав заяву,  комітет заслухав його,  прийняв рішення.  Думаю, ми маємо довіряти нашим колегам. Я просив би підтримати цей проект постанови. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 200.

 

     Слово надається   голові   Верховного   Суду   Бойку  Віталію Федоровичу.

 

     БОЙКО В.Ф.,  голова  Верховного  Суду  України.   Я   вдячний народним  депутатам  за  такий активний захист інтересів судді.  Я тричі розмовляв з Олександром Федосовичем,  просив  залишитися  на роботі.  Він  висококваліфікований юрист,  працює більше 20 років. Проте закон дозволяє судді,  коли він має  20  років  суддівського стажу, подати заяву про відставку. Крім того, Селівон є інвалідом. Він сказав,  що просто не витримує  навантажень.  Мені  шкода,  що людина  такої  високої  кваліфікації йде у відставку,  але це його волевиявлення,  він не хоче бути суддею Верховного Суду.  Я  прошу повторно проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 245.

 

     Постанова прийнята.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.   "Постанова   Верховної  Ради  України  про звільнення суддів.  Відповідно до пункту 15 статті  85,  пункту  9 частини  п'ятої  статті  126  Конституції  України  Верховна  Рада України постановляє:  звільнити Дудника Володимира  Григоровича  з посади     першого    заступника    голови    арбітражного    суду Дніпропетровської  області  у  зв'язку  з   поданням   заяви   про відставку;

 

     Божкова Бориса  Андрійовича  з посади судді арбітражного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про  звільнення  за власним бажанням".

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  У  мене  запитання  до  доповідача.  Ось зараз пропонується  проект  постанови  про  звільнення  суддів   за   їх бажанням. А який у нас є механізм (він же повинен бути в державі), щоб  звільняли  суддів  за  їх  непрофесіоналізм,  тенденційність, некомпетентність?   А  що  ми  побачили  в  Конотопському  суді?.. Єрьоміна,  Аршук та інші таке творили...  Там  взагалі  закони  не працюють.  А судді й досі сидять на своїх місцях. То скажіть мені, яким чином може впливати Верховна Рада чи Вища рада  юстиції,  щоб ми    тут    слухали    постанови   про   звільнення   суддів   за непрофесіоналізм, тенденційність і порушення законів?

 

     Будь ласка.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Уважаемая Наталия Михайловна! Вы знаете, что в   Украине   действует   Высший   совет   юстиции  и  функции  по дисциплинарной  ответственности,  увольнению  и  назначению  судей согласно  статье  131 Конституции переданы Высшему совету юстиции. Депутаты и граждане могут подать жалобу  на  судей.  Высший  совет юстиции   может   осуществлять   дисциплинарное   производство   и привлекать к ответственности судью, на которого поступила жалоба.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  48, Донецька область). Уважаемый докладчик! Скажите, пожалуйста, входил ли Высший совет юстиции с предложением в Верховный Совет об освобождении   судьи   за    некомпетентность,    тенденциозность, непрофессионализм? Был такой прецедент? Есть такие данные?

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Таких предложений от Высшего совета юстиции не  поступало.  Но  должен  сказать,  что  мы  его  полностью   не сформировали,  поскольку  в  соответствии  с  Конституцией  должны делегировать представителей от Верховного Совета в состав  Высшего совета   юстиции.   И   вы  знаете,  что  он  находится  в  стадии становления.  Фактически Высший совет юстиции не имеет  помещения, Верховный Совет не утвердил ему финансирование.  Я думаю, когда он получит финансирование,  помещение и Верховный Совет дополнит  его своими  представителями,  Высший  совет юстиции сможет полнокровно работать.

 

     ГОЛОВА. Повинен  сказати,  що  Вища  рада   юстиції   працює, незважаючи  на  ці складнощі.  Стосовно того,  що ми не делегували своїх представників до Вищої ради юстиції,  комітет,  я думаю, має енергійніше це питання вирішувати.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Александр Николаевич,  вы высказали то,  что я хотел сказать. Надо, чтобы Верховная Рада как можно   скорее  своих  представителей  назначила  в  Высший  совет юстиции.  И это надо делать как минимум в этом  месяце  для  того, чтобы  мы  обладали  информацией  о  судейском  корпусе.  А  такой информацией мы не обладаем.

 

     То, что происходит сейчас в арбитражных судах,  не  поддается никакому  правовому  описанию,  фактически  идут заказные процессы исполнительной  власти.  Поэтому  я  бы  хотел,   чтобы   Притыка, председатель Высшего арбитражного суда,  или тот,  кто сегодня его представляет, об яснили мотивы ухода судей. Чтобы мы знали, почему судьи  уходят  по  собственному  желанию.  Да,  это их право,  но, возможно,  их обязали такие заявления  писать.  Или  это  давление исполнительной власти,  или они не согласны с тем,  что происходит сейчас в судебной  системе,  или  это  недостаток  финансирования, поскольку   они  зарплату  не  получают.  То  есть  чтобы  мы  как законодатели решали эти проблемы. А такой информации мы сегодня не получили, к сожалению.

 

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.  Что касается финансирования,  то вы знаете, что суды сегодня финансируются очень слабо. И есть обращения в наш комитет,  что арбитражные суды не получают полного финансирования, которое предусмотрено в государственном бюджете.

 

     А что касается увольнения,  то  каждый  человек  имеет  право подать  заявление  об  увольнении  по собственному желанию:  то ли судья,  то ли рабочий,  то ли  служащий.  Относительно  увольнения Дудника  и  Божкова,  то  никаких  нарушений  нет  (мы проверяли). Действительно,   один   достиг   пенсионного   возраста,    другой увольняется по собственному желанию.

 

     У нас по этому проекту постановления нет замечаний. Предлагаю поддержать и проголосовать его.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 250.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  дозвольте  від  вашого   імені   поздоровити обраних  суддів  і  побажати їм чітко виконувати те,  що визначено Конституцією  і  законами.  А  тим,   хто   звільнився,   побажати відпочинку. Спасибі вам (Оплески).

 

     ____________________________

 

     Слухається інформація  про  стан  погашення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат.  Доповідає міністр фінансів Мітюков Iгор Олександрович (Шум у залi).

 

     Прошу уваги! Слово надається депутату Марченку, одна хвилина.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я  вынужден  взять слово  для  реплики,  потратить драгоценное время,  чтобы осветить один факт.

 

     На заседании Комитета по вопросам экономической политике  при рассмотрении законопроекта депутат Винский выступал в защиту того, чтобы был пункт 12 законопроекта - то есть  отменить  сертификацию на  импортные  товары,  в  том  числе  и на запасные части,  о чем говорила и Кужель в своем выступлении.  Поэтому  Наталия  Витренко абсолютно  правильно  сказала...  (Шум  у  залi).  И  хочу сказать Винскому и другим так называемым социалистам из  "Левого  центра": не  выйдет  у вас оклеветать лидера нашей партии Наталию Витренко. Не выйдет! (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Iгоре Олександровичу, доповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Дякую.   Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  На  жаль, необхідно констатувати,  що  надто  складним  залишається  питання погашення    заборгованості   із   заробітної   плати,   грошового забезпечення,  пенсій,  стипендій та інших соціальних  виплат.  За станом  на  1  вересня поточного року заборгованість із зазначених виплат з бюджетів усіх рівнів становила 3,6 мільярда гривень,  або в  середньому  3,3  місяця.  При цьому заборгованість з державного бюджету становила 2,5  мільярда  гривень,  або  в  середньому  3,7 місяця.

 

     Досить нерівномірною  залишається  заборгованість  із виплат, які здійснюються за рахунок місцевих бюджетів.  Якщо в  середньому вона  становить  2,6  місяця,  то  в  Автономній  Республіці Крим, Волинській,    Закарпатській,    Кіровоградській,     Рівненській, Тернопільській,   Херсонській,   Чернівецькій   та   Чернігівській областях - від 4,4 до 6,8 місяця.  В окремих районах і  в  окремих установах   ця   заборгованість   значно  більша.  Водночас  немає заборгованості  в   місті   Києві,   і   лише   незначна   поточна заборгованість  є  в  Дніпропетровській,  Донецькій  і Харківській областях.

 

     Що стосується  динаміки  заборгованості,  то  слід  зазначити таке.

 

     Бюджетна заборгованість  на  1 липня 1997 року,  тобто на час початку роботи нинішнього уряду,  становила 3,4 мільярда  гривень. За  станом  на  1  квітня поточного року вона була зменшена на 612 мільйонів гривень,  а з 1 квітня по  1  вересня  1998  року  знову збільшилася на 793 мільйони гривень.

 

     Незважаючи на  фінансові  труднощі,  з 1 липня 1997 року по 1 вересня 1998 року заборгованість із заробітної  плати  працівникам бюджетних установ скорочено на 214 мільйонів гривень,  або на 16,7 відсотка, у тому числі заборгованість працівникам освіти скорочено на 34 відсотки,  культури - на 14 відсотків, охорони здоров'я - на 12  відсотків,  науки  -  на   13   відсотків.   Скорочено   також заборгованість з виплати допомог - на 99 мільйонів гривень, або на 41 відсоток.

 

     Безумовно, це не задовольняє  уряд,  оскільки  заборгованість навіть із зазначених видів соціальних виплат є дуже значною, а тим паче   з   окремих   соціальних   виплат    допущено    збільшення заборгованості.

 

     Що стосується  виплати пенсій,  то стан такий.  З урахуванням виплат  за  серпень  цього  року  загальна   сума   заборгованості становила  1 мільярд 984 мільйони гривень,  у тому числі 1 мільярд 87 мільйонів,  які виплачуються Пенсійним фондом за рахунок  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

     У серпні   поточного   року  в  Автономній  Республіці  Крим, Донецькій,    Кіровоградській,    Рівненській,     Тернопільській, Хмельницькій  і  Чернівецькій  областях  заборгованість із виплати пенсій скорочено,  а в таких областях,  як Запорізька,  Одеська, у містах Києві та Севастополі заборгованості взагалі немає.  Проте в цілому порівняно з минулим роком заборгованість із виплати  пенсій збільшилася на 623 мільйони гривень.

 

     Не вирішено  проблему  погашення заборгованості із заробітної плати у виробничій сфері.  За станом на 1 вересня  поточного  року вона  становила 5,1 мільярда гривень,  або 82,3 відсотка загальної заборгованості із заробітної плати по народному господарству.  Від початку   року   сума   невиплаченої   заробітної  плати  у  сфері матеріального виробництва збільшилася майже на 1 мільярд  гривень, щомісячно  борг  зростає на 100-150 мільйонів гривень.  Однак слід зауважити,  що темпи зростання заборгованості  дещо  зменшилися  й становили   в   першому  півріччі  поточного  року  19,9  відсотка порівняно з 27,4 відсотка за відповідний період минулого року.

 

     Значно знизилися    останнім    часом     темпи     зростання заборгованості   на   підприємствах   Міненерго,  Мінпромполітики, Мінагропрому.   Завдяки   заходам,    які    висувалися    урядом, заборгованість   у   вугільній   галузі   за  останні  два  місяці скоротилася на 38 мільйонів  гривень.  Зменшилася  вона  також  на підприємствах   зв'язку,   морського   транспорту,   на   теплових електростанціях,   в   окремих   галузях    машинобудування,    на підприємствах  лісової,  деревообробної промисловості.  Намітилася тенденція до скорочення боргів із  заробітної  плати  працівникам, які зайняті на будівництві метрополітенів та підземних тунелів.

 

     Однак поки  що є значна заборгованість за минулий рік.  Так у цілому борг працівникам,  зайнятим у галузях економіки,  становить 34   відсотки,   працівникам   колективних   сільськогосподарських підприємств - 40,7 відсотка, на підприємствах морського транспорту

- 63,5 відсотка,  у наукових закладах та установах - 45,3 відсотка від загальної суми заборгованості.  На  підприємствах,  які  мають заборгованість,   у   даний  час  залишаються  не  виплаченими  47 відсотків нарахованої заробітної плати.

 

     Найскладнішим залишається   стан   справ   на   підприємствах Мінагропрому (заборгованість 1,8 мільярда гривень),  Мінвуглепрому (1,1 мільярда гривень) та Мінпромполітики (0,9 мільярда  гривень). На ці три міністерства припадає 73 відсотки загальної суми боргу у сфері матеріального виробництва.

 

     Шановні народні депутати!  Безумовно,  питання,  яке сьогодні розглядається,  пов'язане  із  загальною  економічною  ситуацією в державі. Серйозний вплив на це справляє і фінансова криза у світі. Уже  багато  писалося  й  говорили,  навіть  із цієї трибуни,  про основні причини фінансової кризи.  Тому я не буду про це говорити, тільки назву деякі цифри.

 

     Плануючи бюджет  поточного  року,  ми  передбачали  за  вісім місяців залучити для фінансування  дефіциту  бюджету  приблизно  1 мільярд  600  мільйонів гривень із зовнішніх джерел і трохи більше 600 мільйонів - із внутрішніх.

 

     Загальна світова  фінансова  криза  практично  не  дала   нам можливості  реалізувати  ці  плани,  і  нам  довелося  фінансувати дефіцит  бюджету  за  рахунок   більшого   залучення   коштів   на внутрішньому ринку. Пропорція приблизно така: 1,5 мільярда гривень

- на внутрішньому ринку і лише 500-600 мільйонів  -  із  зовнішніх джерел фінансування. А внутрішні джерела для нас набагато дорожчі, і їх треба обслуговувати  у  стисліші  строки.  Тому  порівняно  з минулим  роком  складається така ситуація.  Якщо минулого року для обслуговування  поточних   потреб   ми   використовували   поточні надходження  плюс  кошти,  які  отримували  за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень,  то тепер ми цих запозичень не  маємо  і  з поточних  доходів  повинні обслуговувати також і борги.  Тільки за серпень і першу декаду вересня нами було профінансовано з поточних доходів більше 200 мільйонів гривень боргових зобов'язань.

 

     Я вважаю,  що  Кабінет Міністрів і Національний банк в умовах фінансової кризи,  яка  розгортається,  вживають  комплекс  дієвих заходів  для  виходу  з  кризи  і  нейтралізації  її наслідків для України.

 

     Дуже коротко про ці заходи.  Насамперед це встановлення нових меж  валютного  коридору,  запровадження  обов'язкового часткового продажу  валютних  надходжень  і  встановлення   п'ятивідсоткового розміру маржі на продаж готівкової інвалюти.

 

     Виключно важливим  кроком  стало  проведення  заміни існуючої заборгованості по облігаціях внутрішньої державної позики з  метою продовження  терміну  її  погашення,  а  також  зменшення вартості запозичення.  Здійснено конверсію облігацій внутрішньої  державної позики  на  суму  1  мільярд  359 мільйонів гривень,  що становить більше  половини  зобов'язань,  які  на  сьогодні  мають  у  своїй власності   резиденти  -  українські  комерційні  банки.  Це  дуже важливий  захід.  Я  хочу  наголосити,  що  він  здійснюється   на добровільних засадах.  З кожним банком ми домовляємося,  що будемо конкретно аналізувати його ситуацію.  Коли треба,  будемо разом із Національним банком підтримувати, щоб, з одного боку, досягти мети

- зменшення видатків на обслуговування  внутрішнього  боргу,  а  з другого боку,  дати можливість банкам обслуговувати свою клієнтуру і виконувати свої зобов'язання.

 

     Наступним кроком   стане   конверсія    портфелю    облігацій внутрішньої державної позики,  що належать нерезидентам.  Механізм заміни  визначений  спеціальною  постановою  Кабінету   Міністрів. Очікується  заміна  80  відсотків  портфелю  облігацій внутрішньої державної позики.  Опрацьовуються також умови конверсії облігацій, що належать Національному банку.

 

     Ці заходи   дадуть   можливість   значно   понизити  вартість обслуговування боргу,  зменшити поточне  навантаження  на  валютні резерви,  запобігти  поширенню кризових явищ,  сприяти нарощуванню фінансування  інших  видатків,  насамперед  видатків   соціального характеру.

 

     Кабінет Міністрів  вживає  також  заходів  щодо  стимулювання експорту,  скорочення обсягів імпорту  та  підтримки  вітчизняного товаровиробника.  Так,  найближчим  часом  до  Верховної Ради буде внесено проекти Антидемпінгового кодексу та Закону про операції  з давальницькою  сировиною  в  зовнішньоекономічних відносинах,  які створять сприятливіші умови  для  вітчизняного  товаровиробника  й стимулюватимуть прямий експорт.

 

     З метою  вишукання  додаткових  коштів  і  спрямування  їх на погашення заборгованості з виплати пенсій передбачається збільшити ставки  митних зборів на імпорт світлих нафтопродуктів на 0,01 екю за  1  кілограм,  що  дасть  можливість  отримати   вже   протягом останнього  кварталу  поточного  року  не  менш  як  30  мільйонів гривень.

 

     Водночас урядом   продовжується    робота    над    подальшим скороченням   переліку   товарів   критичного   імпорту   з  метою оптимізації потреб в іноземній валюті та збільшення надходжень сум податку  на  додану  вартість.  Для  поліпшення платіжного балансу передбачається також затвердити перелік товарів,  у разі  експорту яких  не  буде  продовжуватися термін повернення валютної виручки. Уникненню дисбалансу  в  торгівлі  сприятиме  також  проведення  у вересні-жовтні  переговорів  з  Російською Федерацією насамперед з питань  непоширення  на   українські   товари   при   їх   імпорті тривідсоткового ввізного мита, запровадженого Росією.

 

     З метою  зменшення  під  час здійснення зовнішньоторговельних операцій валютних втрат  внаслідок  запровадження  на  ринках  СНД валютних  обмежень  до  20  вересня  будуть  розроблені відповідні рекомендації щодо встановлення базових платіжних умов у контрактах українських суб'єктів господарювання.

 

     Реалізація зазначеного,  а також інших антикризових заходів у галузі зовнішньоекономічної діяльності дасть можливість  збільшити надходження  в  Україну валютної виручки при оптимізації її витрат на загальнодержавні потреби, що опосередковано поповнить фінансові ресурси   для   їх  спрямування  на  погашення  заборгованості  із заробітної плати та інших соціальних виплат.

 

     Попри всі проблеми,  зумовлені фінансовою  кризою,  ми  добре розуміємо,  що  головним  джерелом фінансових ресурсів залишається виробництво.  Протягом  восьми  місяців   поточного   року   обсяг промислового виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року зріс на 0,3 відсотка,  але  ситуація  з  виконанням  дохідної частини бюджету залишається дуже складною.

 

     За оперативними даними...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  вибачте.  Шановні колеги!  Для кого робиться інформація?  Якщо вона нікого не цікавить, то навіщо ми відволікаємо Кабінет Міністрів від справ? Ви чого сюди прийшли, щоб подивитися на міністра чи послухати його,  а  потім  поставити запитання  й  отримати  відповідь?  Я думаю,  що так.  Тож давайте вислухаємо,  поставимо запитання,  а  розмовляти  будемо  під  час перерви.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. За оперативними даними, за січень-серпень 1998 року до зведеного бюджету надійшло 16 мільярдів 558 мільйонів гривень,  або  55,6  відсотка до розрахункових сум.  До державного бюджету за цей час мобілізовано 9 мільярдів 56 мільйонів  гривень, або  44,2  відсотка  до  річних  призначень.  Ми  недоотримали  до державного  бюджету  запланованих  3,5  мільярда  гривень,  що   є головною причиною наявності заборгованостей із соціальних виплат.

 

     Які ж причини невиконання дохідної частини бюджету? Головні з них такі:  незадовільний фінансовий стан суб'єктів господарювання; недосконалість податкового законодавства по запобіганню порушень у процесі справляння податків; ухилення суб'єктів господарювання від сплати   податків   і   утвердження   в   суспільстві   психології безвідповідального й  безкарного  ставлення  до  сплати  податків; незабезпечення  повного  обліку  і  руху  готівки через банківські структури  і  наявність  тіньових  потоків  фінансових   ресурсів; наявність   бартерних  (товарообмінних)  операцій;  незабезпечення повного    надходження     сум     реструктурованої     податкової заборгованості;   надання   податкових   пільг   та  відстрочок  і розстрочок у сплаті платежів  до  бюджету;  невиконання  Державної програми приватизації.

 

     Хочу звернути  особливу  увагу  на  недоодержання значних сум через  несплату  більшістю  підприємств  і  організацій   належних бюджету сум.  Так, за станом на 1 вересня 1998 року заборгованість із сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів становила  8,2 мільярда  гривень,  що  на  5,9  мільярда  гривень,  або 3,6 раза, більше, ніж було на початок року.

 

     Хотів би привернути вашу увагу до стану  мобілізації  доходів від  приватизації державного майна.  Як відомо,  ці доходи повинні становити 1 мільярд 40 мільйонів гривень.  За станом на 1  вересня цього   року  від  приватизації  майна  державних  підприємств  до державного бюджету надійшло лише 256,7 мільйона гривень. Викликано це рядом об'єктивних факторів, залежних насамперед від фінансового стану  підприємств,  про   що   свідчить   низька   зацікавленість інвесторів вкладати кошти в підприємства, які приватизуються.

 

     Приблизно 40  відсотків  податків не сплачується через значні обсяги бартерних операцій. Одночасно товарний оборот призводить до зростання  дебіторської і кредиторської заборгованостей та відтоку готівки в тіньовий сектор.  Для подолання негативної  дії  бартеру підготовлено   проект   Закону   України  про  деякі  заходи  щодо впорядкування товарообмінних операцій у господарському обороті.

 

     Значні втрати несе бюджет  через  надання  податкових  пільг. Податковими  органами  на  сьогодні надано розстрочок і відстрочок більш як трьом тисячам платникам податків  на  загальну  суму  795 мільйонів  гривень,  що  негативно  вплинуло  на виконання доходів бюджету.

 

     Однією з причин незадовільного стану фінансування  соціальних виплат  є  те,  що  в окремих областях не забезпечується виконання вимоги про спрямування не менше  75  відсотків  наявних  бюджетних коштів  на  соціальні  виплати.  Особливо  це  стосується місцевих органів Кіровоградської області. В окремі місяці поточного року ця вимога    не    виконувалася    в    Запорізькій,   Миколаївській, Івано-Франківській,   Київській,   Полтавській   і    Чернівецькій областях.

 

     Особливе занепокоєння  викликає  збільшення  заборгованості з виплати пенсій.  Основними факторами,  що стали причиною цього,  є насамперед   невиконання   підприємствами  й  організаціями  своїх зобов'язань щодо перерахування внесків до пенсійного  фонду.  Так, недоїмка  до пенсійного фонду становить нині 3,2 мільярда гривень, що на півмільярда більше заборгованості на початку року. Лише цієї суми було б достатньо для погашення всієї заборгованості з виплати пенсій.

 

     На заборгованість із виплати пенсій впливає також неефективне використання  Пенсійним  фондом коштів на доставку пенсій.  За рік фонд  перераховує  близько  300  мільйонів  гривень   організаціям зв'язку на доставку грошей, а проте пенсії можна виплачувати через установи банків і економити ці кошти.

 

     Що стосується виробничої сфери,  то тут найбільш характерними причинами,  які негативно впливають на фінансовий стан підприємств та  можливості  своєчасної  виплати  заробітної  плати,  є  низька конкурентоспроможність   більшості   видів  продукції,  скорочення ринків збуту та зменшення попиту на продукцію,  висока питома вага бартерних   операцій.   Ці   причини,   з   одного   боку,   мають загальнодержавний характер,  але з другого боку,  їх можна й треба розглядати   як   наслідок   низької  організації  виробництва  та господарювання, у чому повинні й керівники міністерств і відомств.

 

     Що ж робиться для зниження рівня заборгованості?  Уряд вживав і вживає неординарні заходи, зокрема щодо забезпечення надходження до бюджету належної частки доходів від  державних  акцій.  З  цією метою  почало роботу Національне агентство з управління державними корпоративними правами.

 

     Для недопущення втрат доходів бюджету при реалізації  спирту, алкогольних  напоїв і тютюнових виробів створено Державний комітет з монополій на виробництво та обіг спирту, алкогольних і тютюнових виробів,  який  здійснюватиме  моніторинг  від виробництва спирту, алкогольних  напоїв  і  тютюнових  виробів  до  їх  реалізації  та забезпечуватиме надходження коштів до бюджету.

 

     Найближчим часом  здійснюватимуться заходи щодо притягнення в установленому порядку до відповідальності  порушників  податкового законодавства.

 

     З метою  поліпшення  ситуації  з виплатою пенсій здійснюється погашення заборгованості до Пенсійного фонду продукцією,  особливо в  сільському  господарстві.  За  станом  на  14 вересня в рахунок недоїмки заготовлено 1 мільйон 250 тисяч тонн зерна  на  суму  220 мільйонів гривень.

 

     Указом Президента України від 31 серпня 1998 року про невідкладні заходи щодо погашення  заборгованості  з виплати  пенсій  передбачено  спрямування  до  Пенсійного  фонду 3 відсотків вартості реалізованих ювелірних виробів із золота  (крім обручок), однієї копійки з гривні при здійсненні кожної операції з купівлі-продажу валют, 100 гривень за кожний відчужений автомобіль з підприємств, установ та організацій.

 

     Вирішення проблеми   погашення   заборгованості   з   виплати заробітної плати у виробничій сфері уряд  пов'язує  насамперед  із здійсненням    економічних   реформ,   відновленням   виробництва, розв'язанням   кризи    платежів,    удосконаленням    податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної та митної політики.

 

     Серед таких  заходів  є прийняття Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість, яким передбачено встановлення до 1 січня 1999 року нульової ставки податку на додану вартість на  газ,  імпортований  в  Україну,  що дасть    можливість   запобігти   відволіканню   обігових   коштів підприємств.

 

     Збільшенню фінансових ресурсів  підприємств  сприятиме  також зменшення  ставок  збору  до  Чорнобильського  фонду  (з  3  до  5 відсотків).  Очікується,  що з  другого  півріччя  поточного  року підприємства за рахунок цього одержать додатково фінансові ресурси на суму 1,4 мільярда гривень.

 

     Водночас скасування  зазначених  відрахувань  призводить   до додаткового  навантаження  на  бюджет,  а  це  означає,  що  треба відшукувати додаткові джерела.  Одним із таких джерел є скасування ряду   пільг   по   справлянню   податку   на  додану  вартість  і запровадження касового методу його справляння.  Зокрема,  згаданим Указом  Президента  про  деякі  зміни  в оподаткуванні передбачено скасування ряду пільг по ПДВ,  що дасть додаткові  надходження  до бюджету в обсязі 95 мільйонів гривень.

 

     Рішення про  підвищення  ставок  акцизного  збору на спирт та алкогольні напої,  пиво,  тютюнові вироби,  прийняте урядом, дасть змогу  до  кінця року отримати додаткові надходження до бюджету на суму 200 мільйонів гривень,  які можна буде направити на погашення заборгованості  із  заробітної плати.  Підвищення ставок акцизного збору на нафтопродукти сприятиме збільшенню надходжень до  бюджету до кінця року в сумі 160 мільйонів гривень.

 

     З метою   погашення   заборгованості   слід   було   б  ширше застосовувати  механізм  банкрутства  до  підприємств   виробничої сфери, у тому числі в недержавному секторі економіки. Проте

 

 механізм банкрутства,  який діє сьогодні, не забезпечує можливості швидко   та   ефективно   оздоровлювати   підприємства.  Необхідно прискорити  прийняття  нової  редакції  Закону   про   банкрутство (відповідний  проект знаходиться на розгляді в комітетах Верховної Ради).

 

     Важливою проблемою на етапі формування ринкового середовища й створення сприятливих умов для зниження податкового навантаження є реформування податкової системи.  Скасування відрахувань до  Фонду для  здійснення  заходів  щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального  захисту  населення,  а  також  зниження розміру  збору  до  Фонду  соціального  страхування  призводять до скорочення нарахувань на фонд заробітної  плати  з  42,5  до  36,5 відсотка.

 

     Для реалізації   цих   та   інших   заходів  економічного  та організаційного  характеру  потрібні  зусилля  не  лише  уряду,  а передусім галузей і підприємств. Без спільних дій зрушити ситуацію на краще неможливо.

 

     Візьмімо для   прикладу   вугільну    промисловість.    Уряд, незважаючи  на  недостатній  рівень  доходів  державного  бюджету, перераховує в цю  галузь  кошти  в  повному  обсязі.  Проте  через низький  рівень  оплати  вугільної продукції в грошовій формі (а в цьому  винні  в  першу  чергу   керівники   галузі   й   вугільних підприємств) борг із заробітної плати становить більш як 1 мільярд гривень.

 

     Для розв'язання  проблеми   заборгованості   прокуратурі   та державній інспекції праці необхідно посилити нагляд за дотриманням керівниками підприємств та організацій норм чинного  законодавства з питань оплати праці.

 

     Міністерствами, держкомітетами,  корпораціями  відповідно  до рішень уряду в контракти,  укладені з керівниками  підпорядкованих їм   підприємств  і  організацій,  внесено  зміни  та  доповнення, спрямовані   на   посилення   відповідальності    керівників    за забезпечення  своєчасного  і в повному обсязі внесення платежів до бюджету,  пенсійного фонду,  за затримку виплати заробітної плати. Невиконання  цих  умов  є  підставою  не  тільки  для застосування заходів матеріального впливу,  а  й  для  розірвання  контракту  і звільнення  цих  керівників.  Але  цей  механізм  поки що органами виконавчої влади використовується незадовільно.

 

     Шановні народні депутати!  З метою поліпшення  стану  виплати заробітної  плати на сільськогосподарських підприємствах готуються проекти  нормативно-правових  документів,  частина  з   яких   уже прийнята.  Це укази Президента України від 29 квітня 1998 року про основні напрями розвитку агропромислового комплексу  України,  від 11  червня  1998  року  про  заходи  щодо  підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників,  від 18 червня  1998  року про  фіксований сільськогосподарський податок,  від 18 червня 1998 року про списання та  реструктуризацію  податкової  заборгованості платників  податків  сільськогосподарських  підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року.

 

     Шановні народні  депутати!  Розв'язання  проблем   поліпшення фінансового  стану підприємств,  поліпшення надходження доходів до бюджетів усіх рівнів  та  пенсійного  фонду  неможливе  без  вашої допомоги,  яка полягає в прискоренні розгляду законопроектів,  які подані на ваш розгляд. Особливо це стосується проектів законів про податок  на  нерухоме  майно,  про  місцеві  податки і збори,  про податок на доходи фізичних осіб. Прийняття цих законів дасть змогу додатково отримати до бюджетів усіх рівнів 1,5 мільярда гривень на рік.  Тому,  користуючись нагодою,  прошу прискорити  розгляд  цих проектів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Iнформацію   завершено,  прохання записатися на запитання.  Я просив  би  вашої  згоди  відвести  20 хвилин на запитання.

 

     Депутат Ващук. Будь ласка. За нею - депутат Борщевський.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Шановний  Iгоре Олександровичу!  Перелічуючи області, де найбільша заборгованість із виплати заробітної плати в бюджетній сфері,  із виплати пенсій, ви не назвали ще одну область

- Волинську.

 

     Я щойно з округу і маю інформацію з усіх  районів  Волинської області. Там ситуація така ж, як і в областях, які ви називали. Ми в  цьому   залі   постійно   відстоюємо   тенденцію   рівномірного забезпечення   областей   дотаціями   і   рівномірного   погашення заборгованості із виплати заробітної плати.  Хотілося  б,  щоб  ми цього все-таки домоглися. Яка тут перспектива? Це перше запитання.

 

     I друге.  Вам  відомо,  які  зауваження  подало  Міністерство фінансів до проекту постанови щодо ситуації в АПК,  який ми будемо розглядати після заслуховування вашої інформації?

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О. Дякую за запитання. Справді, Волинська область - одна з проблемних областей.  Незважаючи на те що за вісім  місяців доходи  обласного  бюджету  виконані  на 78,5 відсотка,  загальний ресурс фінансування по області за цей  період  становить  лише  52 відсотки.  Це пов'язано з виключно високою питомою вагою дотацій у бюджеті області.

 

     Сьогодні ми  здійснюємо  відповідне  регулювання,   яке   дає можливість  областям,  де  більша питома вага дотацій,  отримувати дотації в першу чергу.  Наприклад,  у  першій  декаді  вересня  ми виділили  20 мільйонів областям,  де є найбільша заборгованість із заробітної плати,  соціальних виплат.  Серед  них  є  й  Волинська область.  I ми будемо продовжувати таку адресно-цільову підтримку. Приблизно в десяти областях ресурсна  позиція  видаткової  частини бюджету профінансована за вісім місяців менш як на 60 відсотків, у решті  областей  ситуація  краща.  Ми  будемо  концентрувати  такі видатки  саме  для  підтримки цих областей,  хоча тут є й проблема стимулювання.

 

     На друге запитання я хотів би відповісти під час  обговорення наступного питання.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  роботу.  Депутат  Борщевський.  За ним - депутат Штепа.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Игорь Александрович! У меня к вам два вопроса.

 

     Первый. Можете   ли   вы  проинформировать,  как  выполняется протокол по погашению долга шахтерам "Павлоградугля"?

 

     И второй вопрос.  У нас в  государстве  есть,  я  бы  сказал, скрытый долг.  Правительство не выполняет законы,  например, Закон об  образовании.  Уровень  зарплаты  учителей   не   соответствует среднему уровню зарплаты в промышленности, не выплачиваются деньги за стаж. Что вы можете сказать по этому поводу?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Щодо першого  запитання,  то  я  в  деталях  не володію  питанням  щодо "Павлоградвугілля".  У цілому зобов'язання уряду,  які  стосуються  бюджету,  повністю  виконані.  Я   думаю, вичерпну  інформацію може дати міністр вугільної промисловості.  Я можу  тільки  підтвердити,  що  ми  надали   відповідну   допомогу Держкомітету  з  матеріальних  резервів  для  отримання позичкових коштів для розрахунків за енергетичне вугілля за графіком, який ми склали  (по  40  мільйонів  щомісяця додатково до тих коштів,  які виділяються з державного бюджету).

 

     Що стосується заробітної плати вчителів, то я, коли виступав, хотів  підкреслити:  саме напружена ситуація з виконанням дохідної частини бюджету не дає нам можливості повністю розраховуватися  за нашими  зобов'язаннями.  Але  більшість учителів отримує заробітну плату з місцевих (саме з місцевих!) бюджетів,  ці бюджети сьогодні виконуються   набагато   краще,  ніж  державний  бюджет.  Проблеми виникають в тих областях, де висока питома вага дотацій.

 

     Якщо будуть вжиті заходи, про які я говорив у своїй доповіді, якщо  ви  підтримаєте  наші  рішення  щодо  ПДВ,  акцизу  та інші, запропоновані в указах Президента,  якщо будуть прийняті принаймні три закони,  про які я говорив і проекти яких у Верховній Раді вже практично опрацьовані,  це дасть нам можливість щомісяця додатково отримувати мінімум 300 мільйонів гривень.  Це саме ті кошти,  яких нам  не  вистачає  для  того,   щоб   повністю   виконувати   наші зобов'язання як щодо поточного фінансування соціальних виплат, так і погашення заборгованості.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа. За нею - депутат Сас.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Вопрос  первый.  Почему с начала года практически не финансируются дети-сироты в  системе  ПТУ?  Таких  детей,  которые сегодня откровенно голодают, шесть с половиной тысяч.

 

     Вопрос второй.  Вы  сказали,  что одной из причин сегодняшней задолженности является то,  что многие руководители не  направляют 75 процентов бюджетных средств на социальные выплаты.

 

     В Симферопольском   районе   Автономной  Республики  Крым  на протяжении нескольких лет глава администрации господин  Закорецкий грубо попирал это требование и ряд других.  Я уже не говорю о том, что со стороны этого,  так  называемого  господина  -  откровенное неуважение, пренебрежение к людям, в том числе к учителям. Сегодня прокуратура  Крыма   возбудила   уголовное   дело   против   главы администрации Симферопольского района.

 

     Меня спрашивают  избиратели,  а  я вас,  Игорь Александрович, весь  Кабинет  Министров  и,  наверное,  Валерия  Павловича   хочу спросить,   почему   такие  люди  пользуются  сегодня  откровенной защитой,  покровительством со  стороны  правительства  -  Кабинета Министров?

 

     Скажите, сколько    глав   администраций   -   представителей исполнительной  власти  и  где   конкретно   были   привлечены   к ответственности    за   невыполнение   требований   по   погашению задолженности по зарплате?  Мы вас слышим  почти  каждый  вторник, никаких результатов пока не ощущаем.

 

     Спасибо. Прошу ответить на вопросы.

 

     МІТЮКОВ І.О. Що стосується фінансування професійних технічних училищ,  то це запитання до нас.  Воно  слушне.  Ми  концентрували зусилля  на  фінансування заробітної плати саме викладачів ПТУ,  і випало фінансування інших видатків.  У нас є  можливість  протягом найближчих десяти днів виправити ситуацію як щодо харчування,  так і  щодо  стипендій.  Є  можливість  погасити   заборгованість   по стипендіях,  яка  накопичилася  за  літні місяці.  Ми це беремо на контроль,  і наступного разу,  коли звітуватиму, я вам доповім про це.

 

     Що стосується зловживань, порушень при використанні бюджетних коштів,  то в мене немає інформації про цей випадок,  але  я  хочу довести  до  вашого відома,  що Міністерство фінансів у цьому році відновило  контрольноревізійні  перевірки  -  суцільні,   системні перевірки - витрачання коштів місцевих бюджетів.

 

     І ми  вважаємо,  що  нам  треба разом із Рахунковою палатою і бюджетним комітетом об'єднати зусилля для  того,  щоб  забезпечити контроль за виконанням бюджетних коштів на місцевому рівні.

 

     Що робиться   тепер?   У  кожній  області  створено  комісії. Фактично  двічі  на  місяць  у  Кабінет   Міністрів   викликаються керівники   областей,   і  вони  звітують  про  виконання  завдань погашення  заборгованості.   Відповідні   рішення   вже   не   раз приймалися,  вони  були  опубліковані.  Ви  знаєте,  кого  знято з роботи, кому винесено догану.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сас. За ним - депутат Костинюк.

 

     САС С.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій.   Шановний   Ігоре   Олександровичу!   Вам   відомо,    що заборгованість  із  виплатою  заробітної плати в окремих бюджетних установах Кіровоградщини становить 15-18 місяців.  Вона хронічно є однією  з найвищих серед регіонів держави.  Сьогодні ви про це вже вкотре казали.  У зв'язку з цим у  мене  до  вас  запитання:  яких заходів вживає уряд для зміни цієї тенденції?

 

     Далі. Чому  останні  проплати  для  погашення  заборгованості стосуються  лише   закладів   освіти?   Чому   не   забезпечується пропорційність  погашення  серед усіх бюджетних закладів - охорони здоров'я, культури та інших?

 

     І останнє.  В  окремих  сільськогосподарських   підприємствах працівники  більше  трьох  років  не  отримують  заробітної плати. Багато  наших   співвітчизників,   які   працюють   у   сільському господарстві,  ще  живої  заробленої гривні в руках не тримали.  У чому уряд бачить вирішення цієї проблеми?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.

 

     Перше ваше запитання за змістом збігається із запитанням, яке я   отримав   від   народного  депутата  Кондратенка,  -  теж  про фінансування соціальної сфери Кіровоградської області.

 

     У Кіровоградській області склалася дуже  складна  ситуація  з фінансуванням  видатків на утримання як сфери освіти,  так і сфери охорони здоров'я.  Але хочу сказати,  що  багато  залежить  і  від місцевих  керівників.  Якщо  в середньому за вісім місяців місцеві бюджети  по  власних  доходах  виконані  на  81  відсоток,  то   в Кіровоградській  області  -  лише на 61,7 відсотка.  Думаю,  тут є певні резерви, які треба використовувати.

 

     Другий бік цього питання - це те,  що в бюджеті 1999 року  ми повинні обов'язково врахувати специфіку Кіровоградської області, в якій ще за часів Радянського Союзу значна частина соціальної сфери утримувалася  за  рахунок  союзних  фінансувань через Міністерство середнього машинобудування.  Тут  є  певні  диспропорції,  які  ми обов'язково повинні врахувати при складанні бюджету на 1999 рік.

 

     Що стосується заробітної плати в АПК,  то я називав цифри. На сьогодні  там,  справді,  найбільша  заборгованість   із   виплати заробітної  плати:  1,8  мільярда  гривень.  Я  вважаю,  що  тут є проблеми і для уряду,  але є питання,  які  повинен  вирішувати  й парламент.   Подивіться  чинні  закони  про  оподаткування.  Усюди допускається виплата заробітної  плати  натурою.  І  це  спричиняє відповідні  перекоси у фінансуванні,  виділенні коштів і складанні економічних планів розвитку всіх господарств.

 

     Гроші практично не ходять, тому що вигідніше платити натурою. А  як  оплачується  натурою,  ви  добре  знаєте...  (Шум  у залі). Сьогодні вигідніше заплатити натурою. Віддати зерно або цукор, ніж платити  грошима.  І  це  теж  один  із  факторів,  який формує цю заборгованість по заробітній платі.

 

     ГОЛОВА. Яка колись була геніальна система виплати зарплати на селі  -  трудодень,  так?  І  як  ми  до  неї повернулися.  Тільки сором'язливо не називаємо її.

 

     Слово надається депутату Костинюку від Руху.  За ним -  слово депутату Вітренко для запитання.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух.  Прошу передати слово Михайлу Косіву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань культури  і  духовності  (виборчий округ 116,  Львівська область). Народний рух України.  Шановний Ігоре Олександровичу! Питання, яке ми   розглядаємо  -  про  заборгованість  держави  по  зарплаті  й соціальних виплатах, дуже тісно пов'язане з тим, яке ми розглядали вчора,  - про плату за комунальні послуги та енергоносії. У мене з цього приводу таке до вас запитання.  Рік тому  Кабінет  Міністрів прийняв  рішення,  за  яким  якщо  в  сім'ї  хоч один працездатний представник має нульовий показник у зарплаті,  сім'я втрачає право на  одержання субсидій.  Але справа в тому,  що підприємства зараз навіть тим робітникам,  які працюють, виставляють нулі в зарплаті, порушуючи цим Закон про оплату праці.  Людина працює,  зарплати не одержує,  але право на субсидії за комунальні послуги втрачає.  Як вийти  з  цього  глухого  кута?  Це запитання ставлять багато моїх виборців.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Це порушення. Якщо заробітна плата  нарахована  і  не  виплачена,  то  вона повинна обов'язково братися до обліку при виділенні дотацій.  Ми розберемося  в  цьому конкретному  випадку  й  дамо необхідні роз'яснення.  Не може бути того,  щоб  люди,  які  не  отримують   заробітної   плати   через підприємства, втрачали право на отримання субсидій.

 

     Я прошу  дати  мені  відповідний  запит,  ми миттєво на нього прореагуємо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Кухарчук.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України, соціалістична опозиція.

 

     Шановний Ігоре   Олександровичу!  Зрозуміло,  що  є  проблеми загальні,  але в той же час є проблеми регіональні.  На наступному тижні   нам  працювати  в  округах.  Наприклад,  у  нашій  фракції найбільше  представлена  Сумщина.  Мені   потрібно   виступати   в п'яти-шести  містах  області,  і я знаю,  що буде шквал обурення з приводу того,  що відбувається саме на Сумщині,  бо  там  як  ніде найбільші  ножиці  в  цінах,  найдорожче паливо,  найнижчі ціни на сільгосппродукцію (і при  цьому  обласна  адміністрація  накручує, накручує - що хоче робить,  а населення зубожіє) і нерівномірність у заборгованості із заробітної плати.  То я хочу запитати вас,  як ви дивитеся на те (я думаю, що це передадуть і Валерію Павловичу), щоб провести  засідання  Кабінету  Міністрів  тільки  на  прикладі Сумської області.  Це як полігон для обстеження.  Запросити голову ради, представника адміністрації, мерів усіх міст і розглянути, як може бути в межах однієї області така диференціація заборгованості із заробітної плати, пенсій.

 

     У нас люди просять перепрописатися з цього міста в те, бо там нема заборгованості по пенсіях, а там є.

 

     Як ви   дивитеся   на   пропозицію  терміново  провести  таке засідання Кабінету Міністрів?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я хочу сказати,  що в практиці роботи  Кабінету Міністрів  є  проведення  засідань  безпосередньо в регіонах,  і в цьому році кілька таких засідань уже відбулося.  Якщо  керівництво прийме  рішення  про  необхідність  проведення такого спеціального засідання, я підтримаю, але гадаю, короткий шлях до цього - якщо я викличу  до  себе  начальника  обласного  фінансового управління й запитаю, чому він не виконує ті розподільчі функції, які покладені на обласне фінансове управління та обласний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кухарчук. За ним - депутат Толочко.

 

     КУХАРЧУК М.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Луценку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛУЦЕНКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Пане міністре!  Заслухавши  вашу  доповідь,  я  ще  раз,  і  тепер  уже остаточно і,  мабуть, назавжди дійшов висновку, що причиною такого нашого стану є згубність, антинародність політики, яку проводять у державі.  Іншої  причини  немає,  і  цю  політику  треба   негайно змінювати, а авторів і виконавців, мабуть, передавати до суду, але не до якогось там загального,  як тепер у  нас  в  Україні,  а  до народного.

 

     Тепер по  суті  вашої доповіді.  Мабуть,  не треба зачитувати довідку,  яку ви передавали депутатам.  Більшість депутатів знають азбуку  і  спроможні  прочитати,  що там написано,  й оцінити стан справ.

 

     Ваше завдання,  мабуть,  - від імені уряду довести до  нашого відома,   які  першочергові  заходи  намічає  уряд  для  вирішення проблеми,  що зараз розглядається,  і дати  оцінку  їх  фінансової доцільності з вашого погляду як головного фінансиста.

 

     Усі розуміють,   що   сьогодні   є  три-чотири  найголовніших проблеми: перша - тіньовий бізнес, друга - паразитичне споживання, третя - відродження виробництва.

 

     У нас є десяток,  не більше, підприємств, які мають найбільшу заборгованість перед бюджетом і Пенсійним фондом. Ну, здавалося б, візьміть  на кожний тиждень по одному,  розберіться,  допоможіть і давайте запускати ці великі виробництва.

 

     І, нарешті, четверта проблема (мабуть, уже настав час на весь голос   говорити   про   це)   -   націоналізація   і  конфіскація награбованого заради того,  щоб зберегти наших людей і не дати  їм померти.

 

     У Зарічнянському   районі   Рівненської  області  вчителі  не отримують заробітної плати з 1996 року. Комітет, який я очолюю - у справах  пенсіонерів і ветеранів - за місяць і десять днів отримав 1612 листів...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Будь ласка, відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У другій частині свого виступу я говорив про те і  хотів би наголосити на цьому,  що нам треба спільно діяти,  щоб виправити те складне фінансове становище,  в якому опинилася  наша країна.

 

     Я вже казав з цієї трибуни і підтверджую, що місячний дефіцит у фінансових  ресурсах  Міністерства  фінансів  становить  200-300 мільйонів гривень. Що робити?

 

     Я повністю погоджуюсь із тим,  що треба підтримувати власного виробника. Податкова адміністрація створила спеціальний підрозділ, який  працює  з великими платниками податків.  Але для того щоб їх профінансувати, треба мати гроші в бюджеті. А ці 200-300 мільйонів гривень,  які нам потрібні, ми можемо отримати, якщо запрацюють ті рішення  щодо  акцизів,  податку  на  додану  вартість,   які   ми пропонуємо, якщо запрацюють закони, про які я говорив.

 

     Податок на   нерухомість.  Це  ж  безпосереднє  оподаткування тіньового бізнесу.  Це безпосереднє оподаткування тих доходів, які раніше не були оподатковані, бо вони вкладені конкретно в будинок, який стоїть на  землі  і  який  нікуди  не  забереш  і  нікуди  не заховаєш. Треба вводити цей закон.

 

     Так само податок на доходи фізичних осіб. Цей закон дасть нам можливість отримати до бюджету мінімум  300  мільйонів  додаткових надходжень - саме за рахунок розширення податкової бази і зміщення механізмів нарахування цих податків на тіньовий бізнес.

 

     Тому тільки разом це можна зробити.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Толочко.  Будь ласка.  За ним - депутат  Тягнибок,  і припиняємо запитання.

 

     ТОЛОЧКО П.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське   об'єднання  "Громада").  Олександре  Миколайовичу, прошу передати слово Павловському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Фракція    "Громада".    Шановний    Ігоре Олександровичу, у мене є три запитання.

 

     Наближається ювілей   Національної  академії  наук,  а  вчені пікетують Адміністрацію Президента.  Чи вжито якихось заходів, щоб поліпшити   фінансування  науки?  Те,  що  воно  скорочується,  це зрозуміло, та чи можна щось поліпшити? Це перше.

 

     Друге запитання.  Ви нічого не сказали про пенсії і  зарплати військовослужбовцям.  Ця  категорія  теж  перебуває  в жалюгідному становищі,  і тому я хотів би,  щоб на них звернули увагу. Саме на військовослужбовців.

 

     І третє.  Минулого  року  якось  вдалося вирівняти ситуацію з атомними  електростанціями,  а  зараз  заборгованість  із  виплати зарплати  на  атомних  електростанціях  знову збільшилася до трьох місяців.  А фінансування безпеки - тільки на 20 відсотків. Якщо ми взимку зупинимо всі атомні станції, то це ж буде крах для держави!

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно першого запитання.  По травень включно фінансування науки, у тому числі працівників Національної академії наук,  проводилося  в  повному  обсязі  щомісячно  і частково було забезпечено погашення заборгованості.

 

     На жаль,  за  літні  місяці,  коли  зменшилися   доходи   від приватизації   і  ми  не  мали  можливості  отримувати  додаткової фінансової підтримки з внутрішніх і зовнішніх джерел,  а  навпаки, повинні  були  направляти доходи на погашення боргів (я вже казав, що це 200 мільйонів),  зросла заборгованість.  Ми  зараз  вживаємо конкретних   заходів   для  того,  щоб  у  цьому  місяці  повністю розрахуватися,  у тому числі з працівниками Національної  академії наук, по заробітній платі.

 

     Сьогодні виділено  2 мільйони гривень на заробітну плату.  Це приблизно 25 відсотків їх місячного  фонду  заробітної  плати.  До кінця місяця ми повністю розрахуємося.

 

     В армії справді склалася вкрай напружена ситуація.  Про це до мене звертався  із  запитанням  народний  депутат  Доманський.  Ми знаємо   цю   ситуацію.  Будемо  вживати  заходів  для  того,  щоб профінансувати необхідні видатки для армії для заготівлі продуктів харчування   на  осінньо-зимовий  період  і  першочергові  виплати поточного грошового утримання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тягнибок. За ним - депутат Гуцол.

 

     ТЯГНИБОК О.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (виборчий   округ   119,   Львівська   область).  Дякую. Соціал-національна партія України. Шановний Ігоре Олександ-ровичу! Скажіть,  будь ласка,  чи не варто зараз знову повернутися до тієї системи,  за якою податок  на  додану  вартість  і  акцизний  збір залишався  в регіонах?  А якщо в областях буде перевищення доходів над імовірними видатками, тоді вилучати цю різницю.

 

     Я думаю, таким чином ми зможемо навіть стимулювати керівників місцевого рівня на активізацію збору цих податків.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую  за  запитання.  На  мій  погляд,  треба розрізняти податок на додану вартість і акциз.  Податок на  додану вартість   за  своєю  суттю,  за  природою  і  за  буквою  закону, прийнятого Верховною Радою,  є таким, що повинен централізуватися, оскільки  дуже  важливо  не  тільки стягувати його,  а й своєчасно відшкодовувати.  А це можна робити  тільки  в  разі  централізації цього податку.

 

     Щодо акцизу.  Це питання важливе й актуальне.  Ми відчуваємо, що регіони до певної  міри  втратили  зацікавленість  у  стягненні акцизного  збору.  Але  тоді  ми  повинні  разом  із вами прийняти рішення й змінити положення Конституції,  де сказано,  що  місцеві бюджети  формуються  за  рахунок  закріплення  за  ними конкретних податків.

 

     Я думаю,  що під час роботи над бюджетом на 1999 рік разом із бюджетним  комітетом ми зможемо ретельніше опрацювати це питання і питання  розподілу  податку  на  прибуток,  зробити   ці   податки регулюючими і внести це на обговорення Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  Партії  зелених України.   Шановний   пане  міністр!  Скажіть,  будь  ласка,  коли конкретно буде погашено заборгованість із зарплати в  Чернівецькій області.  Адже  освітяни,  медики  та  решта громадян не отримують зарплати, люди просто голодують.

 

     І друге запитання.  За сім років незалежності тільки в  цьому році видобуток вугілля в Україні збільшився. Ми вдячні шахтарям за їхню гарну роботу, а зарплати їм як не було, так і немає.

 

     У нас на балконі знаходяться шахтарі  з  Донбасу.  Дайте  їм, будь ласка, відповідь.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Чернівецька   область...  Назву  кілька  цифр. Дохідну частину бюджету Чернівецької області на кінець серпня було виконано  на  84 відсотки.  Ми можемо з упевненістю сказати:  якщо така тенденція збережеться,  річний план доходів місцевого бюджету буде виконаний більш як на 120 відсотків. У цих умовах Чернівецька область  належить   до   лідерів   за   наявністю   ресурсів   для фінансування.

 

     Ми будемо надавати необхідну підтримку, але, наприклад, зараз до мене найчастіше звертаються з Чернівецької області з  проханням надати  фінансову  допомогу  з  резервного  фонду  для  ліквідації наслідків зсувів у Чернівцях.

 

     І давайте  вирішувати  разом,   чи   виділяти   дотацію,   чи фінансувати заходи,  передбачені резервним фондом.  Але через брак коштів у державному бюджеті ми можемо виділяти щомісячно в  цілому на всі області (якщо не будемо вживати ніяких заходів) не більш як 50 мільйонів гривень.  Тому я вважаю,  що це  питання  ми  повинні розглядати  разом  з  обласною адміністрацією і,  виходячи з того, визначати пріоритети.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Думаю,  треба  завершувати   розгляд   цього питання. Ігор Олександрович відповів на поставлені запитання. Усім зрозуміло,  що,  проводячи  приватизацію,  створюючи  різні  форми власності,  ми  втратили  систему керівництва народногосподарським комплексом.  У цьому головна  причина  наших  проблем.  Управління втрачено...  І справа сьогодні вже не у формі власності, а в тому, що цими формами власності ніхто в державі не управляє.  Це  пущено на  самоплив,  і  одним  обговорюванням,  як зібрати податки,  ми, безперечно, не наповнимо бюджет.

 

     Тому коли йдеться  про  систему  управління,  про  наповнення бюджету, нам справді треба переходити від розмов до конкретних дій щодо визначення системи управління і напрацювання найближчим часом Національної    програми   відродження   економіки   держави.   Бо невизначеність,  яка  сьогодні  має  місце  в  управлінні  з  боку виконавчих структур, далі тривати не може.

 

     Ми бачимо,  що  сьогодні держава не в змозі вирішити найбільш актуальні питання,  які  ставлять  перед  нею  громадяни  України. Думаю,  що  під  час  підготовки  (а  ми  вже  зараз готуємося) до розгляду проекту бюджету на 1999 рік  ми  особливу  увагу  повинні звернути  не  стільки  на  розподіл  коштів,  скільки  на те,  чим наповнити бюджет,  на баланс роботи всіх галузей  економіки  нашої держави.  І  якщо  нам це вдасться,  ми зможемо перейти до другого етапу розподілу коштів  бюджету.  І  це  ми  з  вами  побачили  на прикладі  того  секвестрування,  стосовно  якого так багато ведемо розмов,  не аналізуючи,  чим воно зумовлене, це секвестрування, що привело  до  необхідності  вносити корективи в бюджет на 1998 рік, який ми затвердили.

 

     ----------

 

     Я пропонував би завершити на цьому розгляд цієї інформації  і заслухати  другу  інформацію  уряду  -  про заходи щодо індексації знецінених вкладів і заощаджень населення.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я зроблю своє повідомлення, свою інформацію щодо механізмів  і  шляхів  реалізації  Закону  України  про   державні гарантії  відновлення заощаджень громадян України.  Я розумію,  що саме  про  це  запитували  народні  депутати,  коли  дане  питання вносилося до порядку денного.

 

     Відповідно до  закону,  який  було  прийнято з цього питання, виплата проіндексованих заощаджень громадян проводиться  поетапно, залежно  від  віку  вкладника,  суми вкладу та інших обставин.  Та головне - що це може робитися і робиться тільки  в  межах  коштів, передбачених для цього державним бюджетом на поточний рік.

 

     Законом України  про Державний бюджет України на 1997 рік для виплати грошових заощаджень громадянам установами  Ощадного  банку було передбачено 200 мільйонів гривень.

 

     Верховна Рада Постановою про виплату у 1997 році установами Ощадного банку грошових  заощаджень  громадян від 17 липня 1997 року визначила такий їх розподіл:  120 мільйонів гривень - особам, яким на 1 січня 1997 року виповнилося 80 років і більше,  80 мільйонів гривень - спадкоємцям або іншим юридичним та фізичним особам згідно зі статтею 8 Закону  України  про  державні гарантії   відновлення  заощаджень  громадян  України  частково  у розмірі (сумі) державної допомоги на поховання.

 

     Кабінет Міністрів  та  Національний  банк  України   прийняли Постанову про затвердження порядку перерахування в 1997 році з

 

 державного бюджету України установам Ощадного банку України коштів для компенсації грошових заощаджень громадян України від 31 жовтня 1997 року.

 

     Проте у зв'язку зі складним фінансовим становищем  наприкінці минулого  року  за станом на 1 січня 1998 року було профінансовано лише  30  мільйонів  гривень  із  200  мільйонів,  передбачених  у державному  бюджеті.  Недофінансовану суму (170 мільйонів гривень) було враховано при затвердженні Державного бюджету на 1998 рік.

 

     Законом України про Державний бюджет України на 1998 рік було передбачено  370  мільйонів  гривень на погашення заборгованості з виплат  компенсації  втрат  від  знецінення  грошових   заощаджень громадян   в  установах  Ощадного  банку  та  на  викуп  облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990  року  з  урахуванням недофінансованої суми за минулий рік.

 

     Згідно з  Законом України про внесення змін до Закону України про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України  від 24  березня  1998 року перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень,  а також обсяг виплат  згідно зі  статтею 8 цього закону в межах коштів,  передбачених державним бюджетом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

     8 червня  1998  року  Кабінетом  Міністрів  України  прийнято Постанову  про  виплату  в  1998  році  установами  Ощадного банку України грошових заощаджень громадян України відповідно до  Закону про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень громадян України, згідно  з  якою  починаючи  з   третього   кварталу   цього   року передбачалося   розпочати  часткову  виплату  грошових  заощаджень громадянам України, які не отримали належних компенсаційних виплат у 1997 році,  відповідно до постанови,  яку було прийнято 17 липня 1997 року;  спадкоємцям або іншим  юридичним  та  фізичним  особам згідно зі статтею 8 згаданого закону - частково,  в розмірі (сумі) державної допомоги на поховання; пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій  Державної  цільової  безпроцентної  позики 1990 року по окремих видах товарів;  інвалідам війни та інвалідам першої групи. При  цьому  постановою  було  передбачено  в першу чергу погашення заборгованості перед  вкладниками,  які  не  отримали  належні  їм компенсаційні виплати в 1997 році.

 

     Проте в  третьому  кварталі  склалася  дуже  важка ситуація з надходженнями до державного  бюджету,  що  призвело  до  зростання заборгованості з заробітної плати та інших соціальних виплат.

 

     Так, за   станом  на  1  вересня  цього  року  заборгованість заробітної плати,  грошового забезпечення,  пенсій,  стипендій  та інших  соціальних виплат,  що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, досягла 3,6 мільярда гривень,  про що я доповідав.  У той  же  час заборгованість  перед  державним  бюджетом  і  місцевими бюджетами збільшилася в 3,6 раза і становила 8,2 мільярда гривень. Державний бюджет виконується на 72,2 відсотка до плану.

 

     Таким чином,   складне   становище  з  виконанням  державного бюджету,  необхідність скорочення видатків та спрямування  значних обсягів   фінансування   у   першочерговому   порядку  на  потреби соціальної сфери і погашення заборгованості з заробітної плати  та інших   соціальних   виплат,  необхідність  фінансування  поточної заробітної плати і соціальних виплат не дали змоги розпочати  такі виплати з початку третього кварталу поточного року.

 

     Враховуючи такий  стан  виконання дохідної частини державного бюджету,  оцінку очікуваних надходжень коштів до  кінця  року,  на фінансування видатків, на погашення заборгованості з відшкодування втрат від знецінення  грошових  заощаджень  громадян  в  установах Ощадного   банку   та   на   викуп  облігацій  Державної  цільової безпроцентної позики 1990 року, за оцінками Міністерства фінансів, можна спрямувати до кінця року не більше як 100 мільйонів гривень.

 

     Виплати частини  проіндексованих вкладів будуть здійснюватися починаючи з кінця вересня в межах надходжень до державного бюджету та  з  урахуванням стану фінансування видатків на заробітну плату, пенсії та стипендії.

 

     Хочу підкреслити,  що коли ми приймали рішення про механізм і нормативи  оплати,  ми враховували те,  що з другого півріччя 1998 року практично 90 відсотків навантаження, пов'язаного з вирішенням цієї проблеми, візьме на себе Міністерство промислової політики за рахунок приватизації об'єктів за компенсаційні сертифікати.

 

     Як ви знаєте,  ми  очікували  отримати  більш  як  1  мільярд гривень за рахунок цього джерела.  На жаль, воно поки що не діє, і ви не підтримали цю ідею, хоча я вважаю, що ми повинні повернутися до розгляду цього питання, для того щоб сформувати принципово нове джерело фінансування таких видатків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную відвести на запитання не більше 20 хвилин.

 

     Будь ласка, запишіться. Депутати Юхновський, Тищенко...

 

     Депутат Тищенко. Будь ласка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович! Я передал  вам  вопросы,  касающиеся  первого вашего выступления,  в которых  высказал  несогласие  с  тем,  что,  как  вы  сказали,  в Харьковской области практически нет задолженности по пенсиям.  Она составляет пять месяцев, я это подчеркнул. Вы разберитесь, кто вас неправильно информирует.

 

     И к  сведению  Премьер-министра  и  Президента:  в селе Хролы пенсионерам предложили  получить  пенсию  кабачками  и  петрушкой. Пенсии в Украине петрушкой выдают! Вдумайтесь, до чего мы дожили.

 

     Следующий вопрос   касается   компенсации   вкладов.  Как  вы смотрите  на  предложение  разрешить  произвести  взаимозачет  тем людям,  которые  имеют задолженность по оплате коммунальных услуг, по квартплате и которым  в  то  же  время  государство  должно  по вкладам?  Зачесть  долги государства и долги граждан?..  Ответьте, пожалуйста.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ну, справді, ці два запитання взаємопов'язані.

 

     Стосовно суми заборгованості з виплати пенсій  у  Харківській області. Це дані офіційної звітності, які ми отримали з Пенсійного фонду. Ми зробимо відповідну перевірку. Це я вам обіцяю.

 

     Щодо взаємозаліку заборгованості. Проблема полягає в тому, що якщо ми напряму проведемо такий взаємозалік,  тобто погасимо борги за комунальні послуги,  надані пенсіонерам,  людям похилого  віку, яким   держава   повинна   компенсувати   втрати   від  знецінення заощаджень,  то хто ж тоді відшкодує  комунальній  сфері  і  сфері енергетики  вартість  уже наданих послуг?  Тоді треба робити більш широкий взаємозалік.

 

     Хоча раціональне  зерно  в  цьому  є.  Ми  в  ряді   областей проводимо  відповідні  експерименти,  намагаючись  опрацювати таку схему,  щоб той,  хто надає комунальні послуги,  здійснює  тепло-, водо-  та  електропостачання,  не залишився в програші,  а отримав належну компенсацію витрат.

 

     Стосовно запитання щодо товарного погашення боргів з  виплати пенсій  я  хочу  ще  раз  заявити з цієї трибуни (це інформація не тільки для народних  депутатів,  а  й  для  всіх,  хто  нас  зараз слухає):  це  може  мати  місце  виключно на добровільних засадах. Ніхто не має права примушувати отримувати пенсію товаром.  Якщо  є згода  пенсіонера  -  будь  ласка.  Якщо  ні  - ніхто не має права примушувати його до цього.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський. За ним - депутат Матвієнков.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  ,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Мова  йде фактично  не  про  ті заощадження,  які ми мали в касах Ощадбанку. Ідеться  про  заощадження,  пов'язані  із  теперішньою  фінансовою кризою.

 

     Уряд має  10,8  мільярда  гривень боргу перед нерезидентами і резидентами за випущені цінні папери.  З того боргу 1 мільярд  800 мільйонів,   якщо  виключити  прибутки,  -  це  борг  уряду  перед резидентами,  тобто  перед  комерційними   банками   України.   Ці комерційні банки мають вклади населення.  Зокрема,  депутати часто перераховують свою зарплату в банк "Україна".  Мова йде про те, чи не  пропадуть  удруге вклади людей,  які вже тепер,  після випуску гривні,  вклали свої гроші в банки України? У зв'язку з тим що цей борг  уряду  перед комерційними банками конвертується до 2000-2001 років, що робиться з вкладами громадян? Будь ласка, поясніть.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Якщо розглядати цю проблему з  такої точки зору,  то треба дати детальнішу інформацію стосовно структури облігацій внутрішньої державної позики.

 

     Загальна їх сума становить близько 12 мільярдів гривень.  Усі вони  мають  термін  погашення  протягом 1998 і 1999 років.  Тобто абсолютно зрозуміло,  що брати таке навантаження на  бюджет  немає можливості.  Та  головне,  що за розрахунками,  які ми зробили,  в цьому немає потреби.

 

     На сьогодні 65 відсотків від цієї суми належить Національному банку  України,  з  яким  Міністерствро фінансів уклало відповідну угоду про майже автоматичне рефінансування  поточних  виплат,  які здійснює   Міністерство   фінансів.   Таким   чином  ми  зняли  це навантаження на державний бюджет.

 

     Залишилось близько   2,3   мільярда   заборгованості    перед комерційними  банками  і їх українськими клієнтами та 1,8 мільярда заборгованості перед нерезидентами.

 

     Головне питання,  яке ми зараз  вирішуємо,  завершуючи  обмін короткотермінових і дорогих облігацій на довготермінові і дешевші,

- яким чином нам правильно разрахувати  баланс  кожного  банку  та банківської  системи  в  цілому,  щоб  ні в якому разі не виникало навіть думки,  що через це можуть  бути  затримані  кошти  або  не виплачені вклади населенню,  чи не зроблені відповідні перекази за розпорядженням вкладників коштів.

 

     Що запропонував уряд? Уряд запропонував облігації, які будуть погашатися протягом 4-6 років,  але раз на півроку на ці облігації буде нараховуватися дохід.  Ми визначили,  що в перші півроку  цей дохід буде складати 40 відсотків. Я абсолютно впевнений у тому, що в більшості комерційних банків вартість депозитів для населення  є нижчою, ніж 40 відсотків. Тобто дохід за цими облігаціями повністю забезпечує   банкам   можливість   розраховуватися    за    своїми зобов'язаннями щодо виплати доходів за вкладами.

 

     Може виникнути  проблема  з тим,  що пасиви у банків - кошти, які покладені в банк - короткотермінові,  вкладені не на 4  або  6 років.  Тут  Міністерство  фінансів  разом з Національним банком у кожному конкретному випадку надаватиме кожному  конкретному  банку відповідну  допомогу  для  підтримки ліквідності за рахунок різних механізмів. Це може бути і рефінансування від Національного банку, і пряме фінансування, і фінансування під заставу тих же облігацій. Це може бути угода з комерційним банком,  який обслуговує бюджетні кошти,   про   надання  відповідної  підтримки  або  ж  пільги  за відсотками, які має сплачувати комерційний банк.

 

     Сьогодні, наприклад,  комерційні банки платять  50  відсотків від  облікових  ставок  Національного банку.  Це - 47 відсотків за користування  коштами.  А  ми  власникам  облігацій   платимо   40 відсотків.

 

     Нам треба  врегулювати і багато інших питань,  зокрема про ще не  погашені  борги  уряду  перед   комерційними   банками.   Наші розрахунки  показують,  що  ми  маємо  всі  можливості  це питання вирішити таким чином,  щоб банки нічого не втратили.  Але,  як  ви розумієте,  отримувати  80  відсотків  доходу за інфляції,  яка на серпень становила 3 відсотки,  це,  як кажуть,  занадто.  Тому  це питання  треба  було  врегульовувати,  в  тому  числі й за рахунок зменшення частини прибутку комерційних банків.

 

     Головне, що такий підхід  дає  нам  змогу  повністю  вирішити проблему   накопиченого  боргу  за  ОВДП  і  повністю  зрізати  ту піраміду, про яку тут дуже багато говорилося, здійснити рівномірні виплати наперед на 2, 3, 4, 5, 6 місяців, врегулювати дохідність і зняти навантаження на державний бюджет.

 

     Що ж стосується збереження вкладів,  то це таке  питання,  на яке відповісти відразу неможливо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков. За ним - депутат Цушко.

 

     Я прошу  всіх:  послухайте,  будь  ласка.  Адже  ваші  колеги ставлять запитання, а ви не чуєте відповідей.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Игорь Александрович!  Я внимательно  слушал  все  ваши  ответы,  а сейчас хочу задать вопрос,  на который мы,  находясь в округах,  в общем-то не находим ответа.

 

     Приходит, предположим,    человек,    который    честно     и добросовестно  отработал всю свою жизнь.  Он заработал 15-20 тысяч рублей. Эти 15-20 тысяч рублей он отдал государству на сохранение.

 

     Сейчас он  достиг  престарелого  возраста,  здоровье  у  него неважное.  Сами  понимаете,  получить  эти  деньги  назад  он не в состоянии,  а ему приходится обращаться в больницу за помощью. Там ему  дают  перечень  препаратов,  которые он должен сам купить для того,  чтобы его лечили... Вот он и спрашивает: "Извините, что мне делать?"  А я задаю вопрос вам:  не обязано ли сегодня государство хотя бы вкладчикам такой  категории  производить  взаимозачеты  за медицинское обслуживание, за коммунальные услуги, электроэнергию и прочее?

 

     Спасибо.

 

 

 

     МІТЮКОВ І.О.  Держава зобов'язана підтримати таких людей, але коли ми говоримо про взаємозаліки, то відповісти я можу так, як на попереднє  запитання.  Якщо  аптека  видасть  ці  ліки  в  рахунок заборгованості   держави   перед   вкладником,  то  хтось  повинен заплатити й аптеці...  Якщо ми цього не зробимо,  то  значить,  ми зробимо це за рахунок медичної установи.

 

     Отож замкнуте  коло цих розрахунків збільшиться.  Та головне, що  для  того  потрібні  фінансові  ресурси.   Цих   людей   треба підтримувати,  але  для  того  треба  мати  в  бюджеті щомісяця ще мінімум  200-300  мільйонів  гривень.  А  це   повертає   нас   до пропозицій, які я висловив у своїй першій доповіді...

 

 

 

     ГОЛОВА. Депутат Цушко. За ним - депутат Абрамов.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Фракция  социалистов  и селян.  Я задаю вопрос от имени фракции.  Уважаемый господин министр!  Год назад министр экономики Суслов,  ныне член нашей фракции, предлагал дискуссию по вопросу о параметрах  валютного  коридора,  о  параметрах  инфляции.   Тогда победило ваше мнение - и в итоге Украина получила те экономические параметры,  которые  привели  к  кризису...  Значит,  вы  были   и остаетесь одним из отцов пирамиды ОГВЗ. Все это лопнуло...

 

     К сожалению,  вам  поверили Премьерминистр,  Президент...  Не кажется ли вам,  что вы тогда завели их в заблуждение, а в итоге - подставили под удар все финансы страны?  И не кажется ли вам,  что лучше было бы,  чтобы вы добровольно покаялись перед  парламентом, перед  народом  Украины и ушли в отставку,  а не продолжали мучить финансы Украины и Украину в целом?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.

 

     По-перше, я й зараз цілком переконаний,  що комплекс заходів, яких ми вжили з початку року,  допоміг нам утримувати стабільність у нашій фінансовій і банківській системі практично протягом усього періоду,   відколи   розпочалася   світова   фінансова   криза.  А розпочалася вона у вересні минулого року.

 

     Ми вчасно прийняли рішення про скорочення дефіциту бюджету  і абсолютно  правильно  зробили,  що скоротили видатки.  Може,  мало зусиль ми доклали для збільшення дохідної частини бюджету, щоб усе збалансувати,  але  тут  (я  знову  повторюю)  нам  треба  спільно працювати, щоб прийняти відповідні законодавчі рішення.

 

     Що стосується моєї дискусії з тодішнім  міністром  економіки, то  я і зараз переконаний,  що спочатку треба вживати тих заходів, про які я говорив раніше,  а потім приймати рішення про  адаптацію курсу гривні до курсу іноземної валюти, а не вдаватися спочатку до девальвації,  яка може спричинити ще більшу інфляцію та спричинити некеровані  процеси.  Я думаю,  ситуація,  яка сьогодні склалася в Росії і яка зараз починає розвиватися в деяких країнах  Латинської Америки,  показує,  що  ми  діяли  правильно;  може,  не настільки ефективно і не все доводили до кінця,  тому що не мали відповідної підтримки,   а   реагували   ми   правильно.  Це  доводить  рівень девальвації гривні в порівнянні з рівнем  девальвації  російського рубля.

 

     Тепер щодо  моєї  долі.  Як  тільки Президент вирішить,  що я повинен піти з цієї посади, то я готовий це зробити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов. За ним - депутат Єськов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Игорь Александрович! Вчера   я   получил  два  больших  письма  от  шахтеров  Снежного, Шахтерска,  Тореза. Под ними более 450 подписей. Скажу вам честно, читаешь - и холодный пот выступает. "Мы доведены, - пишут шахтеры,

- до точки терпения и вынуждены обратиться  к  вам,  депутатам,  в последней  надежде  найти правду и защиту,  ибо для нас настал тот страшный  момент,  когда  лучше  смерть,  чем   продолжение   этих невыносимых мук. Вот уже более 10 месяцев мы не получаем регресса, пенсию у нас выдали только  за  май.  Нас  успокаивают  выдачей  в скором времени вкладов,  успокаивают сертификатами... Сахар и муку продают по спекулятивным ценам..."

 

     Прошу вас,  Игорь Александрович,  сказать,  что  конкретно  в Министерстве   финансов   предпринимается  для  спасения  шахтеров Донбасса?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Міністерство  фінансів  за  підсумками  дев'яти місяців  перераховує  1  мільярд  100  мільйонів  гривень,  як  це передбачено  державним   бюджетом,   хоча   бюджет   за   доходами виконується  на  72  відсотки.  Кошти,  заплановані  для підтримки вугільної промисловості,  повністю перераховані.  Так,  цих коштів недостатньо,  я з вами згоден.  Треба вжити необхідних заходів для того,  щоб  забезпечити  грошові  розрахунки   за   вугілля,   яке відвантажується.  Ми  зараз  додатково  закуповуємо вугілля на 200 мільйонів  гривень  для  держрезерву.  Це  додатково  до  тих  200 мільйонів,  які  ми вже профінансували з початку цього року.  Така загальна сума фінансування.  Ніколи ще вугільна галузь за  останні три  роки  так не фінансувалася,  як у цьому році.  Отож,  питання треба вирішувати разом з керівництвом вугільної галузі,  і головне

-  разом  з керівництвом шахт,  які повинні забезпечити реалізацію вугілля за  гроші.  Ось  тоді  буде  набагато  більше  можливостей підтримувати галузь,  в тому числі й здійснювати регресні виплати. Хоча щодо регресних  виплат  ми  домовлялися.  Ми  дамо  додатково доручення  здійснити  в цьому місяці відповідне фінансування.  Там сума невелика.

 

     У мене ще є записка  із  запитанням  від  народного  депутата Юхновського. Я вважаю, що треба дати відповідь на цю записку.

 

     Підтверджую, що   вклади   населення   в  комерційних  банках залишаються стабільними. Населенню не варто турбуватися про те, що ці вклади можуть якимось чином знецінитися.

 

     Національний банк   разом   з   урядом  розробив  відповідний комплекс  антикризових  заходів,  і  найближчим  часом  ми  ще   й додаткових  заходів  будемо  вживати,  щоб  гарантувати надійність вкладів населення в комерційних банках.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єськов. За ним - депутат Черняк.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 109,  Луганська область).  Прошу  передать слово депутату Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Игорь Александрович!  В отличие от коллеги,  депутата Юхновского, руховца, меня волнуют не столько  сегодняшние  "заощадження"  населения  (потому что сейчас деньги в банки вложили в основном миллионеры),  сколько судьба  52 миллионов граждан, которых вы и ваше правительство обобрали в 1991 году...

 

     А вопрос у меня следующего порядка.  Вы знаете, что в бюджете этого   года   предусмотрено  370  миллионов  гривень  на  возврат "заощаджень".  Это защищенная статья бюджета.  Я задаю вам  прямой вопрос: кто позволил вам или вашему ведомству нарушать закон и что надо делать  с  теми  людьми,  которые  нарушают  законодательство Украины?  Я  не совсем согласен с коллегой Цушко,  который сказал, что вам пора в отставку,  ибо я считаю, что люди, которые нарушают законы государства,  должны,  как минимум, привлекаться к судебной ответственности.

 

     Будьте добры,  ответьте, что надо делать с вами за то, что вы нарушили  защищенную  статью  бюджета и до сих пор не выплатили ни копейки  гражданам  Украины?  Каждое  четвертое  обращение  -  это обращение, связанное с возвратом вкладов населения.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.

 

     Насамперед здійснювати  фінансування  згідно  з  Законом  про бюджет треба обов'язково з урахуванням захищених статей.  Але якщо сума доходів менша суми захищених статей,  визначених у державному бюджеті,  то я  вас  запитую:  яким  чином  можна  забезпечити  це фінансування? (Шум у залі).

 

     Це перше.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку.   Депутате  Донченко,  ви  поставили запитання,   тож   дайте   міністру   відповісти.   Навіщо    така гарячковість?

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Друге.  Складається саме така ситуація, що коли ми починаємо виділяти кошти,  про які ви говорите,  то на суму цих коштів  утворюється  заборгованість  з поточної виплати заробітної плати, пенсій або стипендій.

 

     Коли ми будемо  звітувати  про  виконання  бюджету  поточного року,  народним  депутатам  буде  надано повну інформацію стосовно фінансування дефіциту бюджету.  Я  про  це  вже  говорив  у  своїй доповіді.  Фінансування  дефіциту,  в  тому  числі  і  видатків на обслуговування облігацій внутрішньої державної позики  проводиться в повній відповідності із затвердженим Верховною Радою законом про державний бюджет.

 

     Навпаки, уряд зараз ужив надзвичайних заходів,  щоб припинити зростання  вартості  і  обсягу  запозичень,  в  тому числі і через облігації  внутрішньої  державної  позики,  і  зараз  пропонує  та реалізує  конкретні  заходи  для того,  щоб вирішити цю проблему і зняти це навантаження з державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний пане міністр!  Ви всебічно і  грунтовно проаналізували ситуацію,  яка склалася, зробивши певні висновки. У мене  до   вас   запитання.   Який   усетаки   ваш   прогноз,   як розвиватиметься ситуація, за яким сценарієм? І насамперед стосовно повернення заощаджень  населенню,  індексації  вкладів  населення. Тобто  чого  чекати  нашим  виборцям,  яка  перспектива  вирішення питання, яке ми сьогодні обговорюємо на засіданні Верховної Ради?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мій прогноз  такий.  До  кінця  цього  року  ми зможемо  виплатити  100  мільйонів  гривень  компенсації втрат від знецінення  заощаджень,  якщо  ми  реалізуємо   ті   заходи,   які передбачено  чинним законодавством та указами Президента.  Тоді ми зможемо виплатити по 48 гривень кожному вкладнику,  який досяг  80 років,  та  забезпечити  фінансування  допомоги на поховання.  Але треба більше.  Давайте працювати разом. Є три проекти законів, про які  я  говорив.  Прийміть їх,  будь ласка.  Це дасть 1,5 мільярда гривень.  Є указ Президента про деякі питання оподаткування, де за рахунок ліквідації пільг щодо сплати ПДВ,  за рахунок нормалізації відшкодування ПДВ ми зможемо отримати сотні мільйонів гривень.  Ще одне джерело - акцизні збори.

 

     Бюджет виконується таким чином,  що нам для фінансування всіх поточних витрат бракує 200-300 мільйонів гривень на місяць (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні колеги!  Я  думаю,  що  і перша,  і друга інформація, переконують нас,  що з боку Верховної Ради, бюджетного комітету не здійснюється елементарного контролю, навіть за тими 100 мільйонами гривень,  які ми передбачили.  Іде дев'ятий місяць,  а з  цих  100 мільйонів гривень уряд не виділив жодного мільйона...

 

     Йдеться і про 100, і про 370 мільйонів гривень, я розумію це, як і кожен з  вас.  Тому  я  ще  раз  прошу  вас  звернути  увагу: реформування  бюджету  1999  року  ми повинні розпочати з дохідної частини,  тобто розібратися,  що планується,  який обсяг  валового внутрішнього продукту на 1999 рік. Щоб не було оцих перекосів, які ми маємо, відпрацювавши майже дев'ять місяців. Це перше.

 

     Друге. Я  просив  би  комітети  Верховної  Ради  і   народних депутатів  взагалі  відповідально ставитися до тих законопроектів, які ми повинні оперативно  розглянути  та  прийняти.  Тому  що  ми говоримо одне, а коли починаємо розглядати ці питання, то вони або не завжди належно опрацьовані, або ми необ'єктивно підходимо до їх розгляду та прийняття.

 

     Ми з  вами  взяли  до  відома обидві інформації та підтримали програму  антикризових  заходів  уряду.   Давайте   почекаємо   та побачимо, як ці антикризові заходи будуть реалізовуватися, і тоді, мабуть,  під час розгляду проекту бюджету звіту уряду (ми  з  вами намітили  це  на  29  вересня)  будемо  виносити  свій  остаточний вердикт.

 

     Я не  знаю,  хто  підтримував...  Я  вам  доповідаю,  що   ці антикризові  заходи  розглядалися на засіданні Погоджувальної ради за участю керівників фракцій та голів комітетів.

 

     Володимире Михайловичу,  не треба!  Я ще раз  прошу:  сядьте, будь ласка.

 

     Я просив  би  взяти  до  відома  одну  і  другу  інформації і заслухати третю інформацію.

 

     ------------

 

     Слухається інформація    уряду    стосовно     ситуації     в сільськогосподарському   виробництві.   Слово  надається  міністру агропромислового комплексу Супіханову Борису Карабайовичу.

 

     СУПІХАНОВ Б.К.,  міністр агропромислового комплексу  України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Інформуючи вас про ситуацію в  агропромисловому  комплексі,  скажу відверто:  ситуація  вкрай  складна і напружена.  Головна проблема полягає в тому,  що  деяке  поліпшення  показників  виробництва  в окремих   галузях   у  цьому  році  практично  не  супроводжується оздоровленням фінансового стану господарств і подоланням платіжної кризи.

 

     Судіть самі.    На   1   серпня   цього   року   кредиторська заборгованість  сільськогосподарських   підприємств   з   основної діяльності    досягла    13,1    мільярда   гривень.   Перевищення кредиторської  заборгованості  над   дебіторською   становить   10 мільярдів гривень.

 

     Забезпеченість обіговими  коштами становить лише 34 відсотки, а сума їх дефіциту - 6 мільярдів гривень.

 

     Прострочена заборгованість   підприємств    та    організацій міністерства  перед  бюджетом  на  1  серпня  становила  більш  як півмільярда  гривень,  перед  пенсійним  фондом  -  1,5   мільярда гривень.   Заборгованість   із   заробітної   плати  в  сільському господарстві,  як тут  уже  зазначалося,  становить  1,8  мільярда гривень.

 

     Усе це призводить до зростання сум неплатежів постачальникам, виконавцям  робіт  та  банкам.  Товаровиробники  несуть  додаткові витрати на сплату штрафів, пені та неустойок.

 

     Та навіть  у таких складних умовах уряду вдалося в цьому році опрацювати механізми,  які дали можливість дещо краще  забезпечити потреби села в мінеральних добривах,  насінні,  провести догляд за посівами.  На сьогодні  державою  селу  централізовано  поставлено більш як 800 тисяч тонн світлих нафтопродуктів.

 

     Завдяки проведеній   роботі   вдалося  отримати  прогнозовані обсяги   виробництва    сільськогосподарської    продукції,    але несприятливі  погодні  умови  внесли свої корективи.  Довготривала посуха на сході країни,  в  деяких  центральних  регіонах,  зливи, градобої  та  паводки  в  інших  призвели до загибелі майже одного мільйона гектарів сільськогосподарських  культур,  а  більше  двох мільйонів  гектарів було пошкоджено,  і ми втратили значну частину врожаю.

 

     За прогнозом,  валовий збір зерна буде меншим на 5  мільйонів тонн,  ніж минулого року,  хоча повинен сказати, що якість зерна в цьому році значно вища. Отримано понад 14 мільйонів якісної озимої пшениці,  більш  як  80 відсотків якої становить зерно третього та четвертого класів.  Така кількість продовольчого зерна гарантовано забезпечує населення України печеним хлібом.

 

     Господарства розпочали збирання цукрового буряку,  соняшнику, проводять  посів  озимих  культур.  Попри  всі   складнощі   темпи проведення  осінного  комплексу  польових робіт значно перевищують минулорічні.

 

     Проте в умовах погіршення фінансового стану  товаровиробників повністю забезпечити їх потреби в матеріальнотехнічних ресурсах, і в першу чергу в пальномастильних матеріалах, не вдалося.

 

     Яких заходів вживає уряд сьогодні, щоб виправити становище?

 

     Перше. Минулого тижня,  в п'ятницю,  Верховна  Рада  прийняла постанову  (і  за  це  велике  вам  спасибі),  яка  дає  дозвіл на виділення з державного резерву 50 тисяч тонн дизельного  палива  і топкового  мазуту,  а  також  30 тысяч тонн бензину.  Уряд прийняв відповідне розпорядження,  і це  пальне  найближчими  днями  почне надходити  на  цукрові  заводи для забезпечення збирання цукрового буряку.

 

     Друге. З урахуванням  подальших  розрахунків  з  поставщиками нафтопродуктів  державна акціонерна компанія "Хліб України" планує поставити ще 150  тисяч  тонн  пального  за  ціною,  яка  не  буде перевищувати 500 гривень за тонну з доставкою господарству.

 

     Третє. Кабінет  Міністрів  прийняв рішення виділити 200 тисяч тонн  нафти  вітчизняного  виробництва  для  виконання   комплексу осінніх   польових   робіт.  Цього  року  загальні  централізовані поставки пального становитимуть більш як 1 мільйон тонн, і я хотів би сьогодні довести до вашого відома,  що такої кількості пального держава централізовано за останні п'ять років не постачала.

 

     Проте це не знімає  гостроти  проблеми.  Ми  вважаємо,  що  в регіонах   також   повинні   не   вичікувати  допомоги  зверху,  а використовувати  всі  можливості  залучення  для  цього   ресурсів регіональних фондів.

 

     До того  ж створилася ненормальна ситуація на ринку пального. Деякі підприємницькі структури,  незважаючи на  зменшення  цін  на нафту,  вимагають  за  пальне  значної  кількості  продовольчого і фуражного зерна.  З  цього  питання  уряд  прийняв  рішення,  яким зобов'язав  місцеві державні адміністрації вживати заходів,  які б унеможливлювали такі грабіжницькі дії.

 

     Напруженою залишається ситуація з технічним забезпеченням. Ви знаєте,  що  з  метою  її  поліпшення  Кабінет  Міністрів  України минулого року створив Державний лізинговий фонд для  переоснащення сільського    господарства    вітчизняною    сільськогосподарською технікою,  яка виробляється на наших  машинобудівних  заводах.  На лізингових   умовах  областям  поставлено  більше  тисячі  одиниць тракторів,  комбайнів   та   іншої   техніки.   Безумовно,   цього недостатньо,  але  зроблено перші кроки.  Також уперше за останніх вісім років в умовах загальної фінансової кризи почалось оновлення машинно-тракторного парку господарств.

 

     На цій  базі  вже  створено 217 машиннотехнологічних станцій, більше 600 механізованих загонів,  які сьогодні працюють на ланах. У  порядку  державної  підтримки  виділено  21  мільйон гривень на закупівлю запасних частин  для  надання  плановоремонтних  послуг. Профінансовано  вже  5  мільйонів  гривень на закупівлю 62 одиниць техніки, що надійшла в господарства для збирання цукрового буряку. Найближчими  днями  урядом  буде  профінансовано  ще  10 мільйонів гривень,  щоб   викупити   всю   наявну   на   наших   вітчизняних машинобудівних заводах техніку для збирання буряків.

 

     Я розумію,  що  це  не  компенсує  виведення  з  експлуатації техніки, що вичерпала свій ресурс, і ми розраховуємо, що в проекті бюджету на 1999 рік асигнування на це буде збільшено, та просили б вас, шановні народні депутати, підтримати цю пропозицію.

 

     Вважаємо, що  вжиті   нами   заходи   сприятимуть   успішному проведення комплексу осінніх польових робіт.

 

     Незважаючи на  певні позитивні зрушення,  нам усе ж таки поки що не  вдається  подолати  спад  виробництва  у  тваринництві.  На сьогодні  склалася  напружена  ситуація  із  збереженням поголів'я великої рогатої худоби, особливо в два останніх місяці, коли стало зрозуміло,  що є значний недобір урожаю.  На 1 вересня в цілому по Україні поголів'я  великої  рогатої  худоби  проти  минулого  року продовжувало  скорочуватись  і скоротилося на 9 відсотків,  у тому числі корів - на 8, овець - на 15 відсотків. Відповідно зменшилося виробництво  м'яса  і вовни.  У той же час за цей період вперше за останні  роки  збільшилося  виробництво  молока  і  яєць,   зросло поголів'я свиней та птиці.

 

     У господарствах   суспільного   сектора   за   вісім  місяців порівняно з 1997 роком збільшилася на 20 відсотків  продуктивність дійного  стада.  Майже  у  1,5 раза зросло виробництво птахівничої продукції. Це об'єктивна статистика.

 

     Деякими складовими поліпшення ситуації в галузі  тваринництва в   цьому  році  є:  краще  забезпечення  кормами  та  відновлення державної підтримки виробництва тваринницької продукції.  Прийняті в  грудні  минулого року та в січні поточного року постанови уряду про подолання кризового стану в тваринництві дали  змогу  виділити більш як півмільйона тонн зерна для відновлення роботи птахівничих і свинарських комплексів.

 

     На сьогодні  господарства  отримали  130  мільйонів   гривень дотацій  на  компенсаційній  основі  за  молоко  і м'ясо,  що було продано на переробні підприємства. Це дало змогу зберегти і якоюсь мірою  наростити  поголів'я  свиней та птиці на свинокомплексах та птахофабриках по державі в цілому.

 

     Сьогодні зросла  питома  вага   молока,   худоби   і   птиці, реалізованих переробним підприємствам.  Хоча я повинен сказати, що не всі регіони  працюють  у  цьому  питанні  з  напруженням,  тому резерви ще не вичерпано.

 

     Однак ситуація   в   тваринництві   залишається  складною,  а досягнуті в поточному році паростки стабілізації  не  є  стійкими. Зокрема,  це  стосується поголів'я великої рогатої худоби,  яке за останні два місяці скоротилося в усіх господарствах на  400  тисяч голів.  Тобто  за  рахунок  реалізації  корів  вирішуються питання погашення заборгованостей,  збирання врожаю,  проведення комплексу осінніх  польових  робіт.  Якщо не продовжувати здійснення заходів щодо стабілізації тваринництва, така ситуація триватиме й далі.

 

     З метою  підтримки  вітчизняного  сільгосптоваровиробника  ми просили  б  Верховну  Раду  прийняти  Закон  України  про державну підтримку цін  і  доходів  сільськогосподарських  товаровиробників щодо  визначення джерел фінансової підтримки та Закон про внесення доповнень  до  Закону  про   систему   оподаткування   в   частині фінансування  розвитку  садівництва,  виноградарства і хмелярства, який уже внесено у Верховну Раду і який має розглядатися у другому читанні.

 

     Ми також  просили  б  прийняти  закони  про  внесення змін до Закону  про  податок  на  додану  вартість,  що  дасть  можливість продовжити  виплати  дотацій за молоко і м'ясо,  та про визначення таким,  що втратив чинність,  Закону України про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину.

 

     Урядом сьогодні   напрацьовані   й  будуть  найближчим  часом внесені в пакеті документи  щодо  підтримки  розвитку  вівчарства, скотарства,    комбікормової    промисловості,    птахівництва   й свинарства.  Вживаються також заходи до забезпечення  починаючи  з 1999  року виготовлення та постачання за рахунок коштів державного лізингового фонду технологічного обладнання для тваринництва.

 

     Далі. Міністерство та органи управління  на  місцях  особливу увагу     сьогодні     приділяють    роботі    щодо    розрахунків сільськогосподарських  товаровиробників  з  державою  за  отримані грошові аванси та матеріально-технічні ресурси.

 

     Адже лише  в  1998  році  (за  умови  відсутності  державного замовлення)   товаровиробникам    виділено    матеріальнотехнічних ресурсів практично на 1 мільярд гривень.

 

     Балансові розрахунки    використання   зерна   свідчать,   що товаровиробники не в змозі повністю розрахуватися за отримані ними в   1994-1998  роках  аванси  і  позики.  Нині  ця  заборгованість перевищує 1,4 мільярда  гривень,  що  в  перерахунку  еквівалентно більш як 6 мільйонам тонн зерна третього класу. На її погашення 15 вересня надійшло практично 2 мільйони тонн зерна,  що становить 30 відсотків загального боргу.

 

     Крім цього господарства поставили ще 1,3 мільйона тонн зерна в рахунок погашення  заборгованості  перед Пенсійним   фондом.   Таким   чином,   загальна  кількість  зерна, поставлена в рахунок погашення авансів,  на сьогодні становила 3,2 мільйона тонн.

 

     Проте погасити     заборгованість     у     повних    обсягах товаровиробникам не під силу,  до того ж значну частину  продукції необхідно направити на забезпечення поточних витрат,  особливо при виконанні осіннього комплексу робіт.

 

     Тому хочу  поінформувати  вас,  що  Прем'єр-міністр   доручив Міністерству  агропромислового  комплексу  внести  пропозиції щодо списання  зазначених  боргів  за  1994-1996   роки.   Міністерство приділяє особливу увагу формуванню інфраструктури ринку. Адже саме ринок диктує сьогодні товаровиробнику, яку продукцію, якої якості, в якій кількості і якої вартості необхідно виробляти. Відмовившись від практики держзамовлення,  яка постійно  критикувалася  з  боку керівників  господарств,  сільськогосподарських  товаровиробників, ми, об'єктивно кажучи, не створили в державі ефективного механізму оптових внутрішніх і зовнішніх продовольчих ринків, особливо ринку зерна,  соняшнику,  цукру.  Думаю,  невиправдано  взято  курс   на невтручання держави в процес регулювання продовольчого ринку, який до того ж ще й не сформовано.

 

     Судіть самі.   Протягом   останніх   років   вартість   зерна визначалася  на  біржовому  ринку.  Але  сьогодні,  враховуючи  що товарні потоки зерна на біржовому ринку скоротилися  до  мінімуму, вартість  його  не  може визначатися,  виходячи з середньозважених цін, які склалися на біржових торгах.

 

     Таким чином, створилася практично неконтрольована ситуація на зерновому   ринку.   І   якщо   в   переважній   більшості   країн товаровиробники одержують певні субсидії, то в нас у цьому році за таких цін може скластися парадоксальна ситуація, коли навіть зерно в деяких господарствах може стати збитковим.

 

     Щоб цього   не   допустити,   Міністерство   агропромислового комплексу  внесло пропозицію реалізувати зерно,  яке надходить,  у рахунок  погашення  заборгованості  перед  Пенсійним  фондом.   Ця пропозиція  підтримана.  За  ціною  це еквівалентно не менш як 230 гривням.  Зерно, що надходить як розрахунок за мінеральне добриво, держава приймає сьогодні по 120 доларів за тонну.

 

     Беручи до  уваги ситуацію на фінансовому ринку,  Міністерство АПК разом з Міністерством економіки  та  іншими  міністерствами  й відомствами   опрацьовує   питання  ціноутворення  при  проведенні взаєморозрахунків і укладенні міжгалузевих  цінових  угод,  де  ми спостерігаємо  найбільші  перекоси  щодо  встановлення відповідних рівнів цін на продукцію агропромислового комплексу.

 

     У цьому році Україна стала членом Всесвітньої ради  по  зерну як  країнаекспортер.  І ми розраховуємо мати найближчим часом свою нішу на світовому ринку зерна.

 

     А на сьогодні проведені переговори щодо реалізації  зерна  на ринках  Російської  Федерації  та  країн  Близького  Сходу.  Скажу відверто,  ситуація на  світовому  ринку  зерна  також  складна  й очікувати швидкого підвищення цін поки що не доводиться.

 

     Через значні  ускладнення  на  фінансовому  та  продовольчому ринках   сьогодні   як   ніколи   гостро   відчувається   проблема недосконалості інфраструктури аграрного ринку.

 

     Міністерство АПК має відповідні напрацювання щодо розв'язання цих проблем.  Частина з них розглядалася  в  уряді,  а  з  окремих питань будуть внесені пропозиції і до Верховної Ради.

 

     Ми вважаємо   за   доцільне   створити   Державне   агентство регулювання  ринку  агропромислової  продукції.  Створення  такого агентства  дасть  змогу  з  допомогою  продовольчих  інтервенцій і заставних цін регулювати в сучасних умовах  продовольчий  ринок  і ціноутворення.  Така  практика  застосовується  в багатьох країнах світу.

 

     Міністерство АПК постійно тримає на контролі питання  імпорту продукції   агропромислового   комплексу.   Прийняття  Закону  про державне регулювання імпорту  сільськогосподарської  продукції,  а також   відповідних  постанов  Кабінетом  Міністрів  (не  буду  їх перелічувати) дало змогу за сім місяців цього року зменшити  обсяг імпортного м'яса, курей в 1,6 раза, пива, хлібобулочних виробів та морозива - в 4 рази. Тільки за рахунок цих товарів імпорт у цілому зменшився у 2 рази.

 

     Ми постійно аналізуємо ситуацію на ринку й робимо все можливе для його захисту, хоча продовольчі навали ще продовжуються, і уряд буде приймати відповідні рішення.

 

     І - на завершення.  На виконання Указу Президента України про списання та реструктуризацію податкової  заборгованості  платників податку  сільськогосподарських  підприємств та цукрових заводів за станом на  1  січня  1998  року  в  результаті  її  інвентаризації підлягають списанню пені і штрафи в розмірі 334 мільйонів гривень, реструктуризується  податкова   заборгованість   перед   бюджетом, Пенсійним  фондом,  Фондом  соціального  страхування  в  сумі  2,2 мільярда  гривень,  що  певною  мірою  оздоровить  економіку   цих підприємств.

 

     Ці цифри вже враховані на місцях,  зроблені відповідні звірки з податковою адміністрацією і Пенсійним фондом.

 

     Починаючи з  1  січня  1999  року  запровадження  фіксованого сільськогосподарського     податку    для    сільськогосподарських товаровиробників,   передбаченого   указом   Президента   України, пом'якшить   податковий  тиск  та  забезпечить  спрощення  системи нарахування податків.  До того ж,  дія цього указу поширюється  на всі сільськогосподарські підприємства.  Підприємствам же гірських, а  також  поліських  зон,  які  постраждали   від   Чорнобильської катастрофи,  ставки  фіксованого податку зменшені в два рази проти базових.

 

     З метою  реалізації  поставлених  завдань  урядом  розроблено пакет   проектів   нормативно-правових  актів  з  питань  розвитку агропромислового комплексу, що увійшли в Програму дій уряду.

 

     Хотів би просити вас, шановні народні депутати, підтримати їх під час розгляду у комітетах і на пленарних засіданнях.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Борисе  Карабайовичу,  сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги!  Цими днями ми провели розширене засідання з участю членів Кабінету  Міністрів,  де  прийняли  рішення  про розгляд питань на засіданні комітету. Туди були запрошені всі без винятку, хто хотів узяти участь у роботі засідання. Це питання ми розглядали.

 

     Але 9  вересня  ми  прийняли відповідне доручення:  заслухати інформацію про стан в АПК на пленарному засіданні Верховної  Ради. Що  ми  й  робимо.  Ми  заслухали  доповідь  міністра  АПК,  зараз заслухаємо  співдоповідь  голови  комітету,  а   потім   поставимо запитання.  Будь ласка (Шум у залі).  Як чому - співдоповідь? Бо у співдоповіді будуть відповіді на багато запитань,  які ви хотіли б поставити. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановні  депутати!  Шановні  члени  Кабінету Міністрів!  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Комітет  з  питань аграрної  політики,  депутати-аграрники  ініціювали  розгляд цього питання, виходячи з аналізу реального стану речей на місцях.

 

     Ми добре розуміємо,  що заслуховування інформації і прийняття потому постанови далеко не вичерпують проблеми. Ми хотіли хоча б у такий спосіб привернути увагу уряду й усіх, хто причетний сьогодні до  вироблення державної політики,  до тієї кричущої безвиході,  в яку держава загнала  і  продовжує  заганяти  селянина,  всіх,  хто займається   найголовнішою   для   людей  справою  -  продовольчим забезпеченням  населення,  хто  забезпечує   справжню   економічну незалежність держави.

 

     Водночас ми  не  хочемо,  щоб сам факт розгляду цього питання був використаний як черговий тур "плачу Ярославни"  по  селу.  Ні! Треба поставити межу плачу,  приниженню.  Селяни мають гідність, і вона мусить поважатися державою та її владою.  Люди, зайняті в цій сфері  економіки,  готові  постояти за себе самі.  Про це говорили селяни на багатьох зустрічах  в  областях,  у  їх  представницьких громадських   об'єднаннях.   Вони   висловлювалися  за  проведення масштабного, але не зрежисованого владою, селянського з'їзду.

 

     Про це  згадувалося  і  позавчора  на  розширеному  засіданні комітету за участю представників усіх регіонів України.

 

     Це не   безпосередня  функція  комітету,  але  депутати,  які входять до нього, сприятимуть підготовці проведення такого з'їзду, і, як висловився Олександр Миколайович, він теж буде сприяти цьому заходу.

 

     Ми всі переконуємося в тому,  що криза в економіці переходить у стадію катастрофи.  На селі цей перехід уже відбувся. Він, варто визнати, був неминучим в умовах реалізації вибраного курсу реформ. Залишилося ще одне не повністю зруйноване багатство - земля. А так це багатство - за  планами  у  вигляді  меморандумів  Міжнародного валютного  фонду  - з послідовністю,  гідною кращого застосування, ведуть  виконавчі  структури  держадміністрації  на  чолі...   (не хотілося б, але мушу сказати) на чолі із главою держави.

 

     Міф про вільний,  зовсім вільний,  ринок лопнув.  Практика це довела. Не може вважатися нормальною політика, за якої поглиблення технологій веде до збільшення збитковості,  за якої господарства з прекрасними виробничими показниками  стають  банкрутами,  за  якої загальна  рентабельність  галузі  становить  мінус  24  пункти,  а дев'ять із десяти господарств - банкрути.

 

     Це однаковою мірою стосується і  колективних  господарств,  і фермерів,    і    акціонованих    (розпайованих)   -   усіх   форм господарювання.  Раніше в статистиці використовувався інтегральний об'єктивний  показник  -  виробництво  продукції  на  100 гектарів сільськогосподарських угідь незалежно від  категорії  господарств. Тобто показник того,  що дає наша земля.  На початку 60-х повсюдно вивішувалися плакати - "100 і 400",  так тепер на всіх перехрестях вивішується  дуже  "актуальне"  гасло  однієї  партії  - "Будьмо!" (Пожвавлення у залі). Це були орієнтири виробництва м'яса й молока на  100  гектарів  угідь,  досягнення яких забезпечувало параметри харчування у порівнянні з параметрами розвинутих держав світу.

 

     У 1990 році Україна мала такі цифри:  154 центнери м'яса, 587 центнерів  молока.  Тобто параметри,  що були задані в 60-х роках, перекривалися в 1,5 раза.  Інша справа -  до  пуття  продукція  не доводилася, але то вже претензії не до селян...

 

     Що ми  маємо тепер?  Порівняйте названі цифри - 154,  587 - і нинішні - приблизно 73 і 338!..  Падіння практично вдвоє!  Україна відкинута на рівень середини 50-х років...

 

     Курс, як  бачимо,  "ефективний".  Хто  б  іще  знайшов спосіб повернути за сім  років  наше  суспільство  на  відстань  чотирьох десятків  літ?!..  Не  буду  згадувати  про  загальновідомі речі - техніки  жахливо  не  вистачає,  вона  добита  до  ручки;  хімічні матеріали в Україні виробляються,  але йдуть на експорт; пальне на основі бартеру йде  за  цінами,  які  вдвоє  перевищують  світові; продукція в селян виривається за цінами,  що не покривають затрат; податки додушують виробника...  Все це найгостріше відбивається на сільських   людях.   У   багатьох  господарствах  праця  людей  не оплачується  роками,  пенсіонери  залишені  напризволяще,   школи, клуби,  лікарні,  зведені селянами, утримувати нічим... Відверто і коротко кажучи - біда!..

 

     Із цього приводу - кілька міркувань.

 

     По-перше, щодо  державного   управління.   Міністерство   АПК позбавлене  нині  можливості  практично  впливати  на  стан речей. Міністерство зобов'язане виробляти і впроваджувати правила гри для всіх  суб'єктів  цього  сектора  економіки  і  мати  для  того хоч невеликі важелі - ресурсні,  фінансові,  юридичні, кадрові. Зовсім виродилися галузеві управління в областях і районах,  їхні функції зведені до функцій статистів.  Треба  припинити  притому  практику понукання керівниками й спеціалістами. Оцінювати треба не виходячи з засад відданості і політичної прихильності чи  кумівства,  а  за результатами праці, за підготованістю до такої роботи.

 

     В уряді   слід   ввести   посаду   віце-прем'єра   з   питань агропромислового  комплексу.  Треба   подумати,   що   краще:   11 заступників    міністра   агропромислового   комплексу   чи   один віцепрем'єр.  Ми ж не створюємо футбольну команду  із  заступників міністра, бо тоді і функції міністра змінюються (Оплески).

 

     Вважаємо недопустимим   будь-яке   секвестрування   бюджетних видатків на розвиток  АПК.  Зауваження  Мінфіну  з  цього  приводу зовсім некоректне, бо взято частину показника. Сказано, що видатки скорочуються на 28 процентів,  тоді як по  всіх  інших  галузях  у середньому  навіть  на  17.  Але  якщо врахувати сюди й капітальне будівництво,  то вийде,  що скорочення становитиме  40  процентів. Виникає  запитання:  яка ж це пропорційність?  Як можна з тим усім миритися?  За великим рахунком,  такі намагання щодо секвестру  не вкладаються в логіку державного управління.

 

     Треба також   припинити  комедію  з  податковими  постами,  з вилученням машин та інших основних  засобів.  Зиску  від  того  не вистачить   навіть   на   утримання  самих  постів,  а  руйнування виробництва це прискорить і прискорює.  Соромно  за  такі  заходи! Вони дешеві за змістом, розраховані хіба що на частину обивателів, до того ж протизаконні.  Не  можна  цього  робити.  Я  просив  би, Валерію Павловичу, наведіть у цьому відношенні порядок.

 

     Друге. Є три ключові проблеми,  які держава,  всі гілки влади мусять вирішити якомога скоріше.  Перша -  це  вироблення  цінової політики,   підтримуваної   державою   на   рівні,  що  забезпечує рентабельне  господарювання  при  заданих  оптимальних  виробничих показниках.  Не  може  бути  ситуації,  за  якої  в  сезон жнив чи збирання осіннього врожаю селянин не  знав  би,  куди  і  на  яких умовах  він  буде  збувати  свою  продукцію.  Потрібне  оптимальне держзамовлення.  Нехай це будуть менші  обсяги,  нехай  розрахунки здійснюватимуться  через біржу,  але це повинні бути розрахунки за гроші,  тому що село вже не знає,  що таке гроші,  і цим зумовлені всі  диспаритети.  У всякому разі держава не має права стимулювати розвиток   бартеру,   вона   повинна   переходити   на   нормальні товарно-грошові відносини.

 

     Наступне - доступність кредитів. Якщо уряд вносить у Верховну Раду проект Закону про іпотеку і при цьому ті, хто представляє цей закон, клянуться, що йдеться не про форму зміни відносин власності на землю,  а саме  про  створення  можливостей  для  кредитування, створення відповідного фонду, фінансового резерву тощо, то можна й без такого закону створити ці резерви.  Адже створювати  їх  треба все  одно  не на основі продажу землі,  і кредитувати господарства всіх форм власності треба  (підкреслюю)  на  умовах,  якими  можна забезпечити  раціональне  ведення  господарства.  Його забезпечить також  корекція  податкової   політики.   Фіксований   податок   - необхідний  крок.  Можливо,  це півкроку.  Єдиний податок - справа складна.  Вона потребує часу, але шанс є, і тут, як не дивно, біда може допомогти нам. Сільгоспвиробник доведений до такого стану, що розрахуватися  з  бюджетом  просто  не  здатен.  Тому  настав  час оголосити  для селян податкові канікули на кілька років,  зберігши обов'язковість розрахунків перед Пенсійним фондом.  Над цим  треба подумати.  Я  не  готовий  зараз  впевнено  сказати,  що так можна зробити,  але очевидно, що міністерству і Кабінету Міністрів треба в  цьому  напрямі  робити відповідний аналіз та розрахунки.  Отже, ціни,  кредити,  податки.  Все інше важливе, але все це - похідне. Селяни давно вже суб'єкт ринку,  але їм треба створити умови, а не руйнувати цей суб'єкт.  Уся ж  політика  держави  поки  була  саме руйнівною.

 

     Третє -  ситуація з комплексом осінньопольових робіт.  Такого стану, як сьогодні, історія українського землеробства ще не знала. Комітет пропонує вам проект постанови.  Це, правда, не радикальний захід.  Ми добре розуміємо,  що не  постановою  можна  забезпечити виконання  робіт,  одначе в проекті є цілком необхідні пропозиції. Одна з них - забезпечення  товарної  інтервенції  нафтопродуктами, щоб  збити  облогу нафтоспекулянтів,  які хочуть компенсувати свої втрати від  падіння  цін  на  світовому  ринку  (в  тому  числі  й російському)  високими  цінами в нас,  так само,  як і інші втрати через такі  хисткі  банківські  умови  при  здійсненні  експортно- імпортних операцій.

 

     Інші положення  постанови  стосуються  пом'якшення фінансової напруги головним чином через  реструктуризацію  боргів,  акциз  та інші умови.

 

     Передбачені також доручення Генеральній прокуратурі, Комітету Верховної  Ради  з  питань  АПК,  Нацбанку,  Кабінету   Міністрів. Підкреслюю ще раз (я не один раз про це говорив):  комітет готовий і  на  ділі  демонструє  готовність  до  співпраці   з   Кабінетом Міністрів,  з Міністерством АПК у вирішенні конкретних питань,  що стоять зараз  перед  галуззю.  Можу  запевнити  від  імені  всього комітету,  що  так  буде  й  надалі.  Але  це  має бути робота над вирішенням проблем по суті,  а не імітація такої роботи,  прикрита словесним антуражем.

 

     Я вважаю   за   доцільне   не   витрачати  час  на  посилення аргументації,  а,  коротко обговоривши  проект,  прийняти  його  і взятися за реалізацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Думаю, що всі зрозуміли, чому я так побудував розгляд даного питання:  доповідь,  співдоповідь.  Тому що ми  про таку модель розгляду домовилися на розширеному засіданні комітету.

 

     І гадаю,  що  всім  зрозумілий  той  стан АПК,  який сьогодні змушує нас подивитися на проблему у двох  аспектах:  перший  -  що зараз потрібно робити, і другий - яка перспектива.

 

     Я хотів  би  вашої згоди на таке.  Оскільки вже 14 година,  а Прем'єр-міністр о 14 годині 30 хвилин повинен  проводити  зустріч, нам  слід  було  б  завершити  розгляд  цього  питання  за рахунок перерви.  Ми повинні відпустити уряд.  Я просив  би  надати  слово Валерію  Павловичу  з  місця,  щоб він висловив свої думки з цього питання,  і на цьому ми завершимо його розгляд. Воно ясне, як оцей зал  під  куполом.  Нам  треба  невідкладно  визначити завдання на сьогодні й на перспективу.

 

     Я просив би Валерія Павловича виступити з місця чи з трибуни. І ми приймемо відповідне рішення.

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,    Прем'єр-міністр    України.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Насамперед дякую вам за те,  що ви надали мені слово.  Мені дуже приємно,  що Олександр Олександрович Мороз  зрозумів  свої  помилки,  яких  він припустився,  перебуваючи на посаді Голови Верховної Ради,  шкода, що він тільки зараз вносить пропозицію щодо віце-прем'єра з питань агропромислового комплексу. Я вам дуже вдячний за таку пропозицію. Тому що Конституція,  ви знаєте,  кількість  віцепрем'єр-міністрів обмежує.  Мені  як  Прем'єрміністру  потрібно  було  вибирати,  чи призначати  віце-прем'єра  з  соціальних  питань,  чи   з   питань агропромислового  комплексу.  Більшість депутатів тоді пропонувала призначити віце-прем'єра з соціальних питань. Але я вам доповідаю, що ми це питання вирішили.  Я підписав таке розпорядження і поклав виконання  обов'язків  віце-прем'єра  з  питань   агропромислового комплексу на віце-прем'єр-міністра Білоблоцького.

 

     Тепер наступне питання.  Я уважно прочитав постанову Кабінету Міністрів і проект постанови Верховної Ради України.  Ми  повністю підтримуємо  деякі пункти проекту.  Я уважно слухав те,  що сказав Олександр Олександрович.  І він,  і ви вважаєте, що зерно не треба повертати  до  державного  резерву.  А  як  же нам розрахуватися з підприємствами хімічної промисловості? Ми взяли мінеральні добрива для  проведення  весняно-польових  робіт  і  згідно  з  постановою Кабінету  Міністрів  розрахуватися  повинні  тільки   зерном.   Ми домовилися   з   головами   обласних  державних  адміністрацій  та колективних сільськогосподарських підприємств,  що позички,  взяті до  першого півріччя 1997 року (тобто за 1994,  1995,  1996 роки), вони не повертатимуть,  а повинні розрахуватися хлібом  тільки  за кредити,  які  взяли  під  закупівлю пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив,  під розвиток птахівництва,  захист  рослин  у 1997-1998  роках,  щоб  цей  хліб віддати на осінньопольові роботи 1998 року і весняно-польові роботи 1999 року.  Я вам це доповідаю, щоб  ви  знали.  Тому  я  пропоную  постанову  Кабінету  Міністрів обов'язково доопрацювати (бо є такі пункти,  які треба  залишити), не утискуючи промислові підприємства, яким сьогодні ми винні.

 

     Далі. Я  за державне замовлення,  але на це мають бути гроші. Ви пам'ятаєте, що ми кілька років тому відмовилися від цього, тому що  в  нас  немає  можливості  фінансувати державне замовлення.  З лютого цього року діє постанова Кабінету Міністрів щодо замовлення для  державних  потреб.  Я вам рекомендую провести семінар на базі господарств Луганської  області,  де  через  державне  регіональне замовлення  повністю  вирішується  питання  роботи тваринництва та птахівництва.  Вони  забезпечують  усі  бюджетні  організації   за рахунок якраз цього регіонального замовлення.  І в нас є доручення провести там семінари з цього  питання.  Та  головне  (ви  про  це нічого  не  сказали),  де  взяти гроші,  щоб кредитувати?  Тому це питання  можна  вирішувати  якраз  через   повернення   державного замовлення.

 

     Ще одне.  Ви  кожного разу порівнюєте все з футболом.  Я хочу народним депутатам повідомити,  що команда інвалідів України брала участь  у  чемпіонаті  світу  з  футболу  і  стала чемпіоном світу (Оплески).

 

     Я хотів би,  щоб ви інвалідів, та і футбол узагалі, ніколи не порівнювали  з  іншими подіями.  Це частина нашого життя,  частина життя  цих  людей,  і  вони  повинні  знати,  що  ми   будемо   їх підтримувати.

 

     І останнє.  Я звертаюся до вас,  шановні народні депутати,  з проханням розглянути наступного тижня проекти законів, спрямованих на  збільшення  дохідної  частини  бюджету.  Це  законопроекти про місцеві податки і збори,  про залучення  коштів,  про  податки  на нерухоме  майно  та  фізичних  осіб.  Не  всі  пропозиції Кабінету Міністрів можуть бути  прийняті,  але  це  єдине  джерело,  здатне прискорити збільшення дохідної частини бюджету.

 

     І щодо   приватизації   та   бюджету,   за  що  нас  постійно критикують.  У перші місяці  приватизації  ми  пояснювали,  що  не зможемо  набрати  1  мільярд  100  мільйонів гривень (те,  що було передбачено в бюджеті),  але зможемо вийти на цифру 800  мільйонів гривень.   А   що   ми   повинні  робити  сьогодні:  приватизувати підприємства за безцінь чи  зберегти  їх  для  держави?  Унаслідок цього ми сьогодні маємо недоїмку 800 мільйонів гривень і не можемо вирішити всі соціальні питання.

 

     Тому, Олександре  Миколайовичу,  уряд  готовий   доопрацювати проект постанови, щоб він був реальним і щоб ви його прийняли.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Одну  хвилинку.  Я  думаю,  що  ту ініціативу,  яку  виявив   Комітет   з   питань   агропромислового комплексу, ми всім залом повинні підтримати. Тому що цей біль - це не  біль  комітету,  це  біль  усієї  держави.  Ми  повинні  чітко визначити   державну  політику  щодо  агропромислового  комплексу. Сьогодні багато хто не розуміє,  що це таке.  А державна  політика щодо  АПК  - це державна продовольча безпека.  І вирішення проблем агропромислового комплексу -  це,  мабуть,  сьогодні  кардинальне, корінне питання в роботі Верховної Ради.

 

     Тому скільки  б  ми  не обговорювали це,  Кабінету Міністрів, усім міністерствам без винятку слід  зрозуміти  одне:  ми  повинні протягом цього місяця,  з 16 вересня по 16,  найпізніше, 20 жовтня знайти 1 мільйон 200 тисяч  тонн  пального  (не  150  тисяч,  а  1 мільйон  200  тисяч  тонн),  для  того щоб завершити весь комплекс осінньо-польових робіт.

 

     Після 20 жовтня пальне буде потрібне, але вже не для польових робіт.

 

     Тому якщо  сьогодні потрібно буде зупинити частину транспорту на вулицях Києва і обласних центрів,  - треба  зупинити  на  30-50 процентів  - і все пальне направити на село.  Увесь автотранспорт, що є в Збройних Силах,  слід направити на село.  У нас  1  мільйон гектарів  буряку  не  викопано,  а  для  того,  щоб  запустити 192 цукрових заводи, його треба викопати чітко за графіком.

 

     Наступне питання.  У нас  не  зібрано  1  мільйон  800  тисяч гектарів соняшнику, майже 1 мільйон гектарів кукурудзи, не виорано 16 мільйонів гектарів зябу. Тому 1 мільйон 200 тисяч тонн пального

-  це  не  той  резерв,  про  який  іде  мова.  Сьогодні треба все підпорядковувати селу.

 

     Далі. Сьогодні всі  фінансові  ресурси  треба  спрямувати  на обігові  кошти  селу,  мається  на  увазі  на державне замовлення. Хочемо ми цього чи не хочемо, але в бюджеті на 1999 рік ми повинні передбачити державне замовлення.

 

     Державне замовлення   -   це  обігові  кошти.  Бо,  не  даючи

5-6-процентних  кредитів,  не  даючи   державного   замовлення   і фінансуючи його на 50 процентів, ми не зможемо забезпечити державу продукцією АПК.

 

     І останнє.  Я думаю,  що питання  управління  агропромисловим комплексом одним дорученням віце-прем'єр міністру Білоблоцькому не вирішити. Це розуміють усі. Має стати законом, що перший заступник голови Кабінету Міністрів - це заступник з питань агропромислового комплексу,  бо сільське господарство  дає  40-  45  (якщо  не  55) процентів обсягу валового внутрішнього продукту.

 

     Сьогодні Україна       не       індустріальноаграрна,       а аграрно-індустріальна держава! Індустрію держави протягом більш як сімдесяти  років  творили  за  рахунок  села!  Космос освоювали за рахунок села! І якщо ми сьогодні отак будемо ставитися до села, це вже  буде кінцем...  Хуторську державу на індустріальну державу ми не перетворимо. За сім років хуторська система господарювання, яку запроваджували в Україні, довела свою неефективність (Оплески). Не треба,  шановні колеги,  аплодувати.  Це наш з вами біль.  І наш з вами  обов'язок  -  разом  з  Кабінетом  Міністрів протягом місяця мобілізувати всі  резерви  на  виконання  осінньо-польових  робіт, закласти  базу  на 1999 рік.  1999 рік ми зробимо переломним - я в цьому впевнений. Дякую вам за увагу (Оплески).

 

     Я просив би підтримати пропозицію,  яку  внесли  і  Олександр Олександрович,   і   Валерій   Павлович,  -  доопрацювати  спільну постанову,  чітко визначивши  першочергові  заходи  та  заходи  на перспективу,  і  Кабінету  Міністрів треба прийняти постанову і не пізніше п'ятниці поінформувати Верховну Раду про її зміст.

 

     А зараз оголошується перерва до 16 години.