ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и .  10  в е р е с н я  1998  р о к у .

                         10 г о д и н а .

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні  народні  депутати,  гості  і запрошені,  представники преси, телебачення, радіо! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо пленарне   засідання   Верховної   Ради.   Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструйтеся, будь ласка.

 

     Зареєструвалися 249   народних   депутатів.  Увімкніть,  будь ласка, систему - реєструємося ще раз.

 

     Зареєструвалися 270 народних депутатів.

 

     Не розумію окремих колег,  особливо керівників.  Як  би  вони розпочинали нараду, коли в зал заходять і виходять із залу люди?

 

     Прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 296  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські  запити.  Запит  Бориса  Борисовича Кожина до Президента України у зв'язку зі зволіканням приведення у відповідність до чинного законодавства постанов Кабінету Міністрів України  від 27 червня та 31 серпня цього року стосовно діяльності Фонду соціального страхування  України,  з  приводу  чого  депутат звертався до Президента України.

 

     Прошу поіменно визначитися щодо змісту запиту.

 

     "За" - 208.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо пропозицію про направлення запиту. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Запит Світлани Іванівни Синенко до Прем'єр-міністра України у зв'язку з  відсутністю  належного  реагування  на  звернення  щодо погашення   заборгованості  Міністерства  внутрішніх  справ  перед Кременчуцьким взуттєвим  об'єднанням  за  поставлене  в  1997-1998 роках відповідно до держзамовлення формене взуття.

 

     Запит Георгія  Манолійовича  Манчуленка  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю відповіді на звернення депутатів - членів  фракції  Народного  руху України стосовно надання допомоги Чернівецькій області для ліквідації наслідків стихійного лиха.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За - 238.

 

     Прийнято.

 

     Запит Євгена Васильовича Краснякова до Генерального прокурора України  у зв'язку з невдоволенням повнотою відповіді на звернення стосовно ситуації,  що склалася навколо центральної збагачувальної фабрики "Кіндратівська" в Донецькій області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Оголошення. Фракція  Народного  руху  України  повідомляє про збільшення  кількості  уповноважених  представляти  фракцію.  Таке право,  крім оголошених раніше,  надано народним депутатам України Зваричу, Філіпчуку, Альошину, Танюку, Удовенку.

 

     Група народних депутатів України повідомляє, що відповідно до статті   4.2.3   Регламенту   створено   міжфракційне  депутатське об'єднання "За порятунок села".  Щоправда,  йому  пальне  потрібне (Шум  у  залі).  Головою ради об'єднання обрано народного депутата Олександра Миколайовича Масенка. Ставлю вас до відома (Оплески).

 

     Шановні колеги! На розгляд сьогоднішнього засідання вносяться питання:  про  надання згоди на призначення Президентом України на посаду  голови   Фонду   державного   майна   України   Олександра Миколайовича Бондаря; проект Кримінального кодексу України; проект Закону про внесення змін і доповнень  до  деяких  законів  України щодо банкрутства; проект Закону про особливості приватизації майна лікеро-горілчаних підприємств;  проект  постанови  про  дострокове припинення   повноважень   члена   Центральної   виборчої  комісії Кравченка;  проект  Закону  про   концесію   на   будівництво   та реконструкцію автомобільних доріг; пропозиції Президента до Закону про   тимчасову   заборону   підвищення   цін   і    тарифів    на житловокомунальні  послуги та послуги громадського транспорту,  що надаються  громадянам  України;  проект  Закону   про   визначення Верховною  Радою  України засад внутрішньої і зовнішньої політики; проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  щодо  діяльності  приватних  нотаріусів і проект Закону про профілактику злочинності.

 

     Як бачите,  перелік  питань,  які  вносяться,  значний,  тому потрібно працювати в раціональному режимі.

 

     Слово для представлення... (Шум у залі).

 

     Я гадав,   що   ми  не  будемо  щоденно  проводити  розминку. Запишіться, будь ласка. Залишилося 20 хвилин.

 

     Заява фракції комуністів.  Будь ласка, депутате Красняков. За ним від фракції "Громада" - депутат Турчинов.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый президиум!  Фракция Коммунистической  партии  уполномочила  меня  огласить   настоящее заявление   о   критической   ситуации,   сложившейся   в  системе образования Украины.

 

     "Фракция Коммунистической  партии   Украины   с   возмущением заявляет  о ситуации,  которая сложилась в образовательной отрасли государства.  Исполнительная власть как  будто  не  замечает,  что система образования на грани краха.

 

     В то  время,  когда  учебный  год уже в разгаре,  в стране не обучается более 43 тысяч  учащихся  общеобразовательных  школ.  По состоянию на 1 сентября текущего года не приступили к занятиям 365 учебных заведений,  по состоянию на 9  сентября  не  работает  155 общеобразовательных   школ,  с  начала  учебного  года  забастовки протеста охватили восемь областей Украины.  До сегодня  так  и  не приняли  учащихся  ряд  школ  Волынской,  Закарпатской,  Киевской, Кировоградской, Тернопольской, Херсонской, Черниговской областей.

 

     Задолженность по       заработной       плате        учителям общеобразовательных  школ  за  1997-1998  годы составила около 400 миллионов гривень,  в том  числе  по  статье  1  -  280  миллионов гривень.  Долг  по  заработной  плате  из государственного бюджета работникам  ПТУ   составил   50,3   миллиона   гривень.   В   ряде общеобразовательных школ, ПТУ заработная плата не выплачивается от 3 до 10 месяцев.

 

     Кабинет Министров игнорирует действующее законодательство,  в частности,  не  выполняется  статья  57 Закона об образовании,  не выплачиваются надбавки за выслугу лет, пособия на оздоровление.

 

     Фактически сорван  выпуск  учебников  и  учебных  пособий.  К началу  нового  учебного  года  отпечатано всего лишь 16 процентов учебников для общеобразовательных школ и 10 процентов для ПТУ.

 

     Капитального ремонта  на  сегодня  требуют  около   4   тысяч общеобразовательных   учебных   заведений,  56  ПТУ,  800  учебных заведений  сельской  местности  находятся   в   крайне   аварийном состоянии.

 

     Учебные заведения  с трепетом ожидают осенне-зимнего периода. До сегодняшнего времени не отремонтировано 2 тысячи  400  котелен. Нуждаются  в ремонте 110 тысяч внешних инженерно-технических сетей и 240 тысяч квадратных метров кровель.

 

     Острейшей проблемой           остается            обеспечение учебно-воспитательного  процесса  педагогическими  и  руководящими кадрами.  На начало нового  учебного  года  нехватка  учителей  по Украине составила 4 тысячи человек.

 

     На этом  фоне  правительство  принимает  решение о сокращении расходов  государственного  бюджета   по   статье   "Образование". Уменьшаются расходы на дотации республиканскому бюджету Автономной Республики Крым, областным, Севастопольскому городскому бюджету на 54,6 процента, что составляет более 136 миллионов гривень. В то же время на финансирование учреждений образования из местных бюджетов в 1998 году предусмотрено всего лишь 65 процентов необходимого.

 

     В такой   ситуации   взрослые   -   родители,  преподаватели, воспитатели,  учителя,  все те, кто имеет отношение к образованию, уже   обязаны   спросить:  куда  ведут  нашу  систему  образования президенты и многочисленные временные премьеры?  Взрослые  уже  по достоинству оценивают деятельность исполнительной власти,  активно протестуя против разрушительных реформ.  Детям остается уповать на благоразумие взрослых. Но они уже вправе задать вопрос: за детство счастливое наше кому бы спасибо сказать?

 

     Мы требуем от Президента Украины принятия неотложных  мер  по спасению  системы  образования.  Пусть  он  потребует  от Кабинета Министров  безотлагательно  провести  мероприятия   по   погашению задолженности  по  заработной  плате,  по  сохранению сети учебных заведений,  недопущению  закрытия  и  передачи  учебных  заведений другим ведомствам".

 

     Просим народных   депутатов   включить   в   повестку  дня  и рассмотреть вопрос о погашении задолженности по  заработной  плате учителям,   а   также  поставить  перед  правительством  вопрос  о выделении четырехсот  миллионов  гривень  для  выплаты  заработной платы работникам образования.  Просим этот вопрос сегодня включить в повестку дня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми внесли це питання. Учора якраз вносилася така  пропозиція,  вона  підтримана  і розглядатиметься наступного тижня на засіданні Погоджувальної ради.  Окрім  того,  ми  з  вами будемо слухати уряд із цих питань.

 

     Будь ласка,  депутате  Турчинов.  За  ним - депутат Гуцол від фракції зелених.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Прошу вас заслухати заяву фракції "Громада".

 

     "Катастрофічна ситуація,   в  якій  нині  опинилася  Україна, вимагає  злагоджених  і  рішучих  дій  усіх  політичних  сил.  Уже сьогодні   очевидно,  що  без  зміни  економічного  курсу  держави подальшого сповзання економіки України у прірву, неконтрольованого знецінення національної валюти та ще більшого знедолення людей нам не  уникнути.  Такі  зміни  можливі  лише   за   умови   відставки збанкрутілого  уряду та формування коаліційного Кабінету Міністрів

- уряду народної довіри.

 

     Це не  примха  політичної  опозиції,  це   вимога   більшості українських   громадян,   про  яку  вони  заявляли  на  березневих парламентських виборах і яку  підтверджують  стукотом  шахтарських касок біля стін Кабінету Міністрів.

 

     Партія влади  - НДП,  яка узурпувала ключові пости в уряді та державних місцевих адміністраціях,  яка тримає під своїм контролем майже всі засоби масової інформації, так і не спромоглася втримати економічну ситуацію під своїм контролем.  Замість цього  захисники виконавчої  влади  в особах лідерів НДП,  бажаючи за будь-яку ціну залишитися  біля  державного  корита,   вдаються   до   відвертого перекручення фактів,  брутального звинувачення політичної опозиції в усіх смертних гріхах.

 

     Зокрема, вчора у стінах Верховної Ради була виголошена  заява фракції  НДП,  у  якій лідера "Громади" безпідставно звинувачено у бартеризації економіки України, катастрофічному зростанні невиплат заробітної  плати,  пенсій  та  інших  соціальних виплат,  запуску механізму облігацій внутрішньої державної позики.

 

     Відкидаючи усі  перелічені  звинувачення   як   безпідставні, "Громада"  радить  лідерам  НДП  докладніше  вивчати  документи та користуватися фактами,  а не плодами чиєїсь  хворобливої  уяви.  А також заявляє.

 

     По-перше. Не   уряд  Лазаренка  запустив  механізм  облігацій внутрішньої  державної  позики.  ОВДП   з'явилися   з   ініціативи виконавчої влади держави ще в серпні 1995 року, коли Лазаренко був головою Дніпропетровської облдержадміністрації.  Як  стверджує  на сторінках  газети "Зеркало недели" народний депутат України Віктор Пинзеник,  уже 1995 року на обслуговування ОВДП було витрачено 171 мільйон  гривень.  Ось  де  відповідь  на питання,  яке так хвилює окремих представників Народнодемократичної партії!

 

     Інша справа - у першій половині  1996  року,  коли  міністром фінансів  був  Петро  Германчук,  дохідність облігацій внутрішньої державної позики становила 120 відсотків річних, і саме уряд Павла Лазаренка  з  кінця  травня  1996  року по липень 1997 року знизив дохідність ОВДП до 28 відсотків річних.

 

     По-друге. У першій половині 1997 року  Міністерство  фінансів розміщувало  облігації  3-х,  6-ти,  9-ти  і 12-місячного термінів погашення.  Представникам НДП  треба  принаймні  знати,  що  Павло Лазаренко  з  2  липня 1997 року в уряді не працював.  Чому ж тоді найбільше  боргів  з  облігацій   внутрішньої   державної   позики доводиться  погашати  в  липні,  серпні  та  вересні  1998  року?! Відповідь,  напевне,  зрозуміла  -  уряд  Валерія   Пустовойтенка, прийшовши  в  липні  1997  року  до влади,  набрав боргів,  за які сьогодні держава повинна розраховуватися.

 

     По-третє. Коли 28 травня 1996  року  Павло  Лазаренко  очолив уряд,  борги  із  заробітної  плати  та  інших  соціальних  виплат становили 2,9 мільярда гривень.  На час відставки уряду Лазаренка, 2 липня 1997 року,  борги з соціальних виплат становили всього 3,2 мільярда гривень.  На сьогодні ж лише з виплати  заробітної  плати борг держави становить 6,2 мільярда,  а з усіх соціальних платежів він сягає понад 8 мільярдів гривень".

 

     Шановні депутати!  Я виступаю від фракції,  і мої колеги, які записані далі, віддають мені свій час.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. По-четверте...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину, депутате Турчинов.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Для всіх народних депутатів єдиний регламент,  єдиний порядок. По три хвилини, отже, по три. Я розумію, що три хвилини і 20-30 секунд ще сяк-так. Проте ви виступаєте понад чотири хвилини.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Я прошу 30...

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  ми це питання розглянемо. Не можна, щоб одним

- одне, а іншим - інше.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Гаразд.

 

     ГОЛОВА. Ви повторюєте те,  що вже десять разів у  цьому  залі говорили.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Я прошу півхвилини.

 

     ГОЛОВА. 30 секунд.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  "Усі  перелічені  факти  дають нам повне право говорити про те,  що  звинувачення  на  адресу  лідера  "Громади", викладені  в  заяві  НДП,  безпідставні.  "Громада"  звертає увагу представників  політичних  партій,  виборців  України  на   спроби лідерів  Народно-демократичної  партії  порушити паростки злагоди, які  зусиллями  Голови  Верховної  Ради,  лідерів  фракцій  почали з'являтися у нашому вищому законодавчому органі.

 

     Ми звертаємося    до    суду    з   проханням   притягти   до відповідальності лідера НДП  Анатолія  Матвієнка  за  відвертий  і цинічний  наклеп на адресу "Громади" та її лідера.  Звертаємося до парламентского Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України з проханням дати належну оцінку наклепницьким заявам пана  Матвієнка,  які  не  сумісні  зі статусом народного депутата".

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат  Гуцол від фракції зелених.  За ним виступить народний депутат, представник НДП Зарубінський.

 

     ГУЦОЛ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановна президіє, шановні депутати!  Фракція Партії зелених України звертає  вашу  увагу  на жахливий екологічний стан у нашій державі.

 

     Екологія, людина   та   її   діяльність  -  нерозривне  ціле. Відсутність  достатніх   правових   норм   захисту   навколишнього природного  середовища,  надмірність  шкідливої  діяльності людей, безпринципність    владних    посадових    осіб    (наголошую    - безпринципність)  привели  нашу  державу  на  одне  із  нікому  не потрібних передових місць у світі  з  радіоактивного  забруднення, онкозахворювань,  смертності дітей і дорослих,  забруднення водних артерій та знищення лісів, фауни й флори.

 

     Міністр охорони навколишнього середовища та  ядерної  безпеки пан   Шевчук   Василь  Якович  за  тривалий  час  роботи  в  цьому міністерстві набув непевного досвіду в питаннях захисту природи.

 

     А ми знаємо,  як він приїжджав до нас  на  Буковину  на  наше запрошення,  міг переконатися, що Карпати, легені Європи, знищені. Тому порятунок Карпат - нині завдання номер один.

 

     Фракція Партії  зелених  України  впевнена,  що  пан   Шевчук поінформований  про  безглузде  нищення лісів у Криму та Карпатах. Тому вимагаємо негайного рішення на захист лісів  -  легень  нашої держави та Європи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від  НДП  -  депутат  Зарубінський.  За ним - депутат Мороз від фракції Соціалістичної та Селянської партій.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  член Комітету Верховної  Ради  України  у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні депутати! Шановні виборці  й  радіослухачі!  Ми  не  мали  наміру виголошувати заяву фракції НДП,  оскільки її вчора було роздано  в  залі.  Але  після виступу відомого представника я її виголошу.

 

     "Заява фракції НДП.

 

     Ситуація глибокої кризи,  в якій перебуває Україна,  потребує згуртованості та злагодженості дій політичних сил.

 

     Однак фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій  (Лівий центр)  виступила  із заявою,  в якій вимагає відставки Президента України,  Кабінету Міністрів України,  дострокових  президентських виборів.

 

     Соціалісти і  громадівці збирають підписи за відставку уряду. Робиться спроба здійснити процедуру імпічменту Президента.

 

     Такі контури  має  сьогоднішня  так   звана   опозиція,   яка об'єднала потенційних конкурентів і ворогів.

 

     Класова лють,   дешевий   популізм   соціалістів  та  тіньові мільярди "крутих" із ЄЕСУ - така  формула  сучасного  українського необільшовизму,  який  демонструє  готовність  до нових історичних експериментів над народом та країною.

 

     Таким чином  ці   сили   реагують   на   фінансово-економічне становище   держави,   викликане  світовою  фінансовою  кризою  та паралічем влади в Росії.

 

     Вони добре знають,  що відставка уряду - це крок до хаосу, за яким  - справжня катастрофа.  Знають.  Розуміють.  Однак не можуть зупинитися в гальмуванні та руйнуванні політики виконавчої  влади, яка  продемонструвала  здатність  адекватно реагувати на фінансову кризу.

 

     Уряд, керівництво Верховної Ради України та Національний банк України  розробили  програму  антикризових  заходів  і спрямовують зусилля на поліпшення ситуації.  Це найбільше й лякає новоспечених класиків українського необільшовизму,  час починає працювати проти них.

 

     Не дивно, що застосовується відверта брехня, а в перекладанні з хворої голови на здорову лівогромадівці неперевершені.

 

     Саме Павло  Лазаренко запустив механізм облігацій внутрішньої державної позики.  Саме за часів  його  прем'єрства  катастрофічно зростала  невиплата  заробітної плати,  пенсій та інших соціальних виплат.  Саме  він  бартеризував  економіку  до  загрозливих   для національної безпеки масштабів.

 

     Все це  добре відомо екс-спікеру Олександру Морозу,  але його інтереси далекі від справедливості і спрямовані лише на реалізацію вузькопартійних амбіцій.

 

     Виписані ним   основні   засади   внутрішньої  та  зовнішньої політики   опозиція   планує   зробити   своєю   Конституцією   та прокрустовим  ложем  для  політики виконавчої влади.  Їх прийняття може розпочати новий етап конфронтації законодавчої та  виконавчої влади, що лише загострить страждання народу.

 

     Фракція НДП засуджує політичне безумство лівогромадівців.  Ми переконані,  що немає іншого шляху,  як спільними  зусиллями  усіх гілок влади подолати кризові явища перехідного періоду".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги! Прошу уваги! Вислухайте заяви.

 

     Слово від   фракції   Соціалістичної   та  Селянської  партій надається керівникові фракції Олександру Олександровичу Морозу. За ним виступить депутат Костенко від фракції Руху.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні депутати!  Я вдячний попередникові за те,  що він прочитав ту заяву,  на яку  я  хотів  послатися.  Вона справді  складена з висловів на зразок "потенційних конкурентів та ворогів",  "класова лють",  "дешевий  популізм",  "необільшовизм", "політичне   безумство"   та   інших  залежних  зразків  дзвінкого лжекомсомольського бюрократизму (Оплески).

 

     Не буду торкатися недалеких висновків  авторів  чи,  скоріше, автора заяви. Скажу лише, що цитованими словами вони закликають до єднання й до злагоди в суспільстві. Ми за об'єднання й за злагоду. Але нехай той,  хто підписав цю заяву, поїде в Ставище не у футбол грати зі  своїми  вгодованими  однопартійцями,  а  зустрінеться  з учителькою-пенсіонеркою,  яка сім місяців не одержує пенсію, немає ніяких інших засобів для існування, і пояснить їй, що таке злагода в такому розумінні.

 

     Може, йдеться  про  демонстрацію  злагоди у верхах,  коли всі обнімаються,  цілуються,  вручають нагороди, відзнаки тощо, а біля Кайдашевих  Семигорів,  у  Вільхівці,  люди  три роки не одержують заробітну  плату?  Тим  часом  керівник  державної   адміністрації одержує  звання  заслуженого  працівника  сільського господарства. Причому цей керівник три місяці  під  час  передвиборної  кампанії боявся,  бо  йому  вказівку  дали  зустрітися  з  тодішнім Головою Верховної Ради,  а після обрання депутатом тепер утікає, а до того ж  нищить  кадри  нормальних  людей  - керівників,  спеціалістів - тільки за те, що не підтримували на виборах тих, хто не до вподоби НДП.  Може,  це злагода?  То тоді давайте всі будемо демонструвати однакові підходи.

 

     У Таращі вчителі не приступили до роботи

- півроку    без   зарплати.   Тиждень   тому   Валерій   Павлович Пустовойтенко привселюдно заявив:  "Гроші для Таращі - 1 мільйон - направлені". Дізнаюся вчора в районі: нічого не надійшло. Справа в тому,  що в області все переділили,  щоб на округ Мороза нічого не надійшло,  щоб продемонструвати злагоду в діях влади. То, може, це розуміє НДП як заходи до злагоди?  Якщо ж це злагода,  то хто тоді старший  у державі,  у виконавчій владі?  Прем'єр,  який проходить через  сесійний  зал,  чи   чиновник,   який   призначений   іншим чиновником?  Те,  що  ми  маємо  в  системі організації державного управління,  нагадує систему тюрем,  котрі якраз і підтримали  НДП (Оплески).

 

     Але ж  ми державу будуємо і для тих людей,  що за межами зони перебувають.  Я хотів би,  щоб автори заяви це запам'ятали  і  цим керувалися.  Давайте  уникати  парадоксів.  У суспільному розвитку вони можливі.  Але маємо таке: одні через тюрми і заслання пройшли депутатами,  інші  -  за  допомогою  тюрем прийшли в депутати.  За окремими, можливо, як кажуть, тюрма плаче. Але всі об'єдналися для того,  щоб боротися з Лівим центром і соціалістами.  Ну,  не треба цього робити! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Юрію Iвановичу Костенку (Шум у  залi).  Ні,  30  хвилин  ми  використаємо  і  все.  Посміялися, розслабилися і будемо працювати.

 

     Будь ласка, Юрію Iвановичу.

 

     КОСТЕНКО Ю.I.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановні народні депутати!  Політичні ігри, які розпочалися навколо відставки уряду,  та спроба використати цю ситуацію,  щоб  звалити відповідальність  на  Народний  рух  України,  потребують  чіткого визначення нашої позиції.  У цьому зв'язку фракція Народного  руху України заявляє.

 

     Перше. Відставка уряду сьогодні - це не лише спроба лівих сил спрямувати перебіг подій  за  російським  сценарієм  та  поглибити кризові й панічні явища в Україні, а й спроба та намагання вивести

з-під  удару  уряд  Пустовойтенка,  який  також  багато   в   чому спричинився до поглиблення економічної кризи.

 

     Друге. Народний    рух    України    не    несе    політичної відповідальності  за  цей  уряд,  оскільки  його  призначала  ліва більшість  на  чолі з Олександром Морозом у ВерховнійРаді минулого скликання (Оплески).  Хотів би нагадати, що фракція Народного руху України  налічувала  тоді  лише  28  членів.  До  того  ж саме дії Верховної Ради багато в чому спричинили всі ті явища, які ми маємо в  економіці  України,  та  поглиблення  фінансової кризи,  яку на сьогодні переживаємо.  Тож політичну відповідальність за весь  цей стан не потрібно сьогодні звалювати лише на уряд Пустовойтенка.

 

     Третє. Фракція   Народного   руху   України   констатує,   що формування  нині  демократичного,  реформістського,   коаліційного уряду  не є можливим,  оскільки у Верховній Раді сформувалася ліва більшість,  яка й повинна взяти на себе політичну відповідальність за усі подальші дії.

 

     У зв'язку із цим ми пропонуємо ось що. По-перше, розглянути у Верховній  Раді  антикризову  програму  уряду,  затвердити  її  та спільними  діями  уряду  й  Верховної  Ради розпочати її термінову реалізацію. Хотів би нагадати: для того щоб цю програму можна було реалізувати, треба терміново ухвалити понад 30 проектів законів.

 

     По-друге, ми   пропонуємо   оформити   офіційну  більшість  у Верховній Раді,  і залежно від того,  якою вона буде  -  лівою  чи демократичною   -   розпочинати   консультації   щодо   формування коаліційного уряду, а не займатися політичними спекуляціями.

 

     По-третє, фракція  Народного  руху  на  основі   поглибленого аналізу  діяльності  останніх  трьох  урядів  розробила  свій план антикризових заходів,  реалізація якого дасть змогу доволі  швидко усунути економічні негаразди та уникнути соціальних потрясінь. Але ми не маємо більшості у Верховній Раді і не можемо  формувати  цей уряд. Тим не менше, ми робитимемо усе від нас залежне (і заявляємо про це) та будемо підтримувати будь-які дії будь-якого уряду,  аби уникнути  тих  соціальних  потрясінь,  які  можуть  призвести і до втрати незалежності,  і до всього того, що планують, до речі, поза межами нашої держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Час ми  вичерпали.  Наполягає  на  виступі  депутат  Марчук - керівник фракції.  І Павло Іванович Лазаренко просить одну хвилину для  репліки.  А  далі  будемо  завершувати.  Будь  ласка,  Євгене Кириловичу.

 

     МАРЧУК Є.К.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о).  Шановна  президіє,   шановні   колеги! Дозвольте  ознайомити  вас  із  заявою,  але  з  заявою-зверненням медичних   працівників   Онуфріївського   району   Кіровоградської області.  Таких  заяв  до Комітету з питань соціальної політики та праці надходять сотні тисяч від  працівників  охорони  здоров'я  і освітян.

 

     "Ми, працівники   охорони   здоров'я  Онуфріївського  району, звертаємося до  вас  (а  звернення  до  мене  особисто  як  голови комітету  і  до всіх інстанцій,  зокрема й Президента) з проханням звернути увагу на катастрофічне  становище  медичних  працівників. Протягом  15  місяців  (наголошую  -  15  місяців:  грудень  1996, квітень-грудень  1997,   березень,   травень,   червень,   липень, серпень1998   року)   ми  не  отримуємо  заробітної  плати  та  на комунальні послуги за 1996 -1998 роки.

 

     Незважаючи на те,  що  вдень  і  вночі  в  тяжких  умовах  ми безвідмовно  надаємо  медичну  допомогу  людям,  керівники  різних рівнів районної й обласної ланки не тільки  не  хочуть  вирішувати наші наболілі питання,  а ще й погрожують звільненням, скороченням і тому подібним.  Практично медицина  на  селі  сьогодні  знищена: закриті  всі  дільничні  лікарні,  кваліфіковані  кадри  покидають лікувальні заклади і йдуть на заробітки.

 

     Скорочення кадрів у центральній районній лікарні відбулося за максимумом.  Ми  роздягнуті,  роззуті,  не маємо змоги забезпечити дітей шматком хліба.  Наші діти не мають змоги йти до школи  та  у вузи,  бо немає за що купити навіть зошита. За те, що ми не можемо своєчасно розрахуватися за газ та електроенергію,  нам відключають газ, позбавляючи можливості зварити дітям хоч картоплину".

 

     "Де ми живемо, в якій країні?" - запитують освітяни та медики цього району і запитують, до речі (про це ми говоримо дуже довго), освітяни й медики всієї нашої країни.

 

     Далі викладено  конкретне звернення,  яке стосується районної адміністрації.  Я звертаюся і до Президента,  і до уряду, і до вас усіх.    Замість   того,   щоб   вести   розмови   заспокійливого, психотерапевтичного характеру,  що в  нас  усе  нормально,  що  ми оволоділи кризою, що фінансова криза в країні під контролем і таке інше,  треба зайнятися розв'язанням конкретних проблем  конкретних людей.  Адже якщо ми й далі вестимемо політичні дуелі, зокрема і в цьому залі, то за цей час просто вмиратимуть люди, які нас обирали до  парламенту.  Тому  закликаю  розпочати  роботу над конкретними законами.  Але доки ми,  парламент,  не з'ясуємо докладно, глибоко (завершую!)  причини нинішнього становища,  ми завжди доганятимемо ситуацію,  гаситимемо пожежу.  Не з'ясувавши причин того, хто, як, коли і в зв'язку з чим довів наш народ до такого становища,  ми як народні депутати не виконаємо свого призначення.

 

     Тому пропоную  після   розв'язання   питань   організаційного характеру,   і   тих,   що   в   плані  на  сьогодні,  обов'язково проаналізувати причини,  які до цього  призвели.  Списування  всіх гріхів на Росію,  навішування,  вибачайте, всіх собак на Росію, що саме вона в цьому  винна  -  це  намагання  відвести  увагу  наших громадян  від  істинних  причин,  котрі  треба  буде дуже уважно й глибоко нам вивчити та ухвалити відповідні рішення!

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Лазаренко, для репліки. Будь ласка.

 

     Ні, для реплік більше слово не  надаватиметься  -  ми  будемо працювати. Ми вже сьогодні заслухали вісім заяв.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий  округ  40,  Дніпропетровська область).  Шановні колеги, дозвольте дещо прояснити ситуацію,  довкола якої сьогодні точиться розмова.  Не  повторюватиму  слова,  які  висловив  пан  Турчинов, стосовно початку випуску  облігацій  внутрішньої  позики.  Причина падіння піраміди зрозуміла: липень, серпень, вересень 1997 року, і сьогодні потрібно повернути  близько  3,7  мільярда  гривень,  щоб обслужити три місяці запозичень.

 

     По-друге, попередні уряди,  Марчука та інших, змогли разом із Віктором Ющенком нагромадити кошти в розмірі 2, 4 мільярда доларів

-  резерв  Національного  банку.  Нині резерви Національного банку скоротилися за рік майже в чотири рази.  Чому сталося саме так?  У серпні  минулого  року  була  підписана  угода  з японською фірмою "Номура",  котра протягом останніх шести  місяців  переслідувалася владою   в   Японії   і  було  заарештовано  15  керівників.  Саме Міністерство  фінансів  (економічний  відділ)  і  керівники  уряду підписали  угоду,  де запозичення становило 350 мільйонів доларів. Відсотки відомі,  можна ознайомитися в засобах масової інформації. Як стало відомо,  повністю погашено і відсотки,  і запозичення:  з резервів Національного банку виплатили 450 мільйонів доларів.

 

     Чому ще скоротилися резерви Національного  банку?  18  лютого поточного  року  уряд  (економічний  блок)  позичив  700 мільйонів дойчмарок під 18 відсотків річних (нам  доведеться  віддавати).  Я з'ясував:  не  під  18  відсотків  річних,  а  щонайменше  38 - 42 відсотки річних. Це потрібно буде платити.

 

     Далі. Попередні уряди протягом  1997  року  довели  (особлива заслуга Національного банку) здатність і стабільність гривні, вона була в середньому на рівні 1,87-1,89 долара.

 

     Тепер, ви знаєте,  реальна  ціна  споживчого  кошика  і  всіх продовольчих  товарів  зросла  вдвоє.  Реальна  ціна  нашої гривні сьогодні - чотири гривні за один долар.  Така  суперінфляція,  яка відбувається.

 

     І останнє.  Для того,  щоб не було звинувачень,  хто випустив ОВДП,  які були відсотки,  у  нас  є  комітет,  Рахункова  палата. Зробімо  протокольне  доручення  і  заслухаймо  інформацію  з усіх питань - і щодо "Номури",  і щодо єврозапозичень, і з інших питань на  одному з вівторків,  під час Дня уряду,  аби з'ясувати факти і безпідставно не звинувачувати.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  не треба оплесків.  Вдумайтеся в те, що ми кажемо.

 

     Ми самі  збурюємо суспільство не завжди продуманими виступами суто в особистих,  корпоративних інтересах.  Ми перетворюємо  оцих півгодини, де потрібно вносити пропозиції або оголошувати заяви по суті, в зведення особистих рахунків.

 

     Прошу ці 30 хвилин використовувати за призначенням.

 

     Я просив би вас підтримати ще два запити  народного  депутата Кірімова.

 

     Перший запит   -   до   Президента   України   щодо   питання будівництва,  розпочатого в попередні роки.  Депутат  Кірімов  уже звертався  з  цього  приводу,  але  не одержав відповіді.  Давайте визначимося поіменно і підтримаємо цей запит,  щоб депутат одержав відповідь і прозвітував перед своїми виборцями.

 

     Прошу голосувати. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 241.

 

     Проголосуємо про направлення цього запиту. Будь ласка.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     Другий запит  -  до  Прем'єр-міністра  України  Пустовойтенка Валерія Павловича про виплату заборгованості із  заробітної  плати працівникам   бюджетної   сфери   та   пенсій   у   Макарівському, Бородянському та Вишгородському районах Київської області.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Рішення прийнято.

 

     ________________________

 

     З питання  про  надання  згоди  на  призначення   Президентом України на посаду голови Фонду державного майна Бондаря Олександра Миколайовича слово надається заступникові голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Єханурову Юрію Iвановичу. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.I.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Шановні   народні   депутати!   Шановний Олександре Миколайовичу!  Комітет з питань  економічної  політики, управління  народним  господарством,  власності  та  інвестицій на своєму засіданні розглянув подання Президента України щодо надання Верховною  Радою  України  згоди на призначення Бондаря Олександра Миколайовича головою Фонду державного  майна  України  і  пропонує Верховній Раді надати таку згоду.

 

     Від себе  я хотів би додати,  що знаю Олександра Миколайовича по спільній роботі в Київській міській державній адміністрації,  а також  у Фонді державного майна України,  і хочу зазначити,  що це професіонал високого класу. Просив би також взяти до уваги, що вже півтора року така важлива структура,  як Фонд державного майна, не має легітимного керівника.

 

     Тому, шановні  народні  депутати,  прошу  підтримати  рішення нашого комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Iвановича запитання будуть?

 

     Немає. Спасибі, Юрію Iвановичу.

 

     Олександре Миколайовичу, вийдіть, будь ласка, на трибуну.

 

     Шановні колеги!  Ми знаємо Бондаря Олександра Миколайовича по його роботі і в минулі роки,  і  коли  він  перебував  на  посадах заступника  і  виконуючого  обов'язки  голови Фонду держмайна,  як чесну і порядну людину.  Є потреба  заслуховувати  претендента  чи поставимо запитання і будемо голосувати?  Підтримуєте? Немає інших думок?

 

     Будь ласка,  запишіться на запитання.  15  хвилин  достатньо? Достатньо.

 

     Депутат Степура, за ним - депутат Черненко. Будь ласка.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної  партії.  Шановний претенденте!  Росія, як відомо, пішла шляхом приватизації, якою ви у Фонді держмайна займаєтесь уже протягом ряду років, значно далі, ніж Україна.  Відомо також,  що криза,  яка розпочалася  в  Росії, останнім  часом  набула  значно гостріших форм,  ніж у нас.  Чи не вважаєте ви,  що нам треба призупинити приватизацію, розібратися з нею?  Бо,  на мою думку, це позиція нашої фракції, однією з причин цієї глибокої кризи є несправедлива і  грабіжницька  приватизація, яка відбувалася в нашій країні.

 

     БОНДАР О.М.,  перший  заступник голови Фонду державного майна України.  Дякую за запитання.  Я висловлю свою особисту думку. Для того  щоб розібратися з тим,  що відбулося в процесі приватизації, треба сідати  Фонду  держмайна  разом  з  народними  депутатами  і дивитися по кожному конкретному об'єкту. Але всі звинувачення щодо результатів приватизації лунають на адресу Фонду  держмайна.  Хочу сказати,   що   приватизація   здійснювалася   згідно   з   чинним законодавством.  Усе це було передбачено законами,  їх  реалізація дала такий результат. На мою думку, для того щоб розібратися, чому так сталося,  треба передусім внести зміни до  закону  і  прийняти Державну   програму  приватизації  на  1999  рік,  де  передбачити запобіжні заходи з тим,  щоб у подальшому цього більше не було: ні того, що в Росії, ні того, що в нас.

 

     Я вважаю, що всю приватизацію призупиняти не треба. Звичайно, є певні недоліки, але є й певні позитивні результати приватизації. Просто треба детально, професійно з цим розібратися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко, за ним - депутат Безугла.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

  48, Донецька область).  Уважаемый Александр Николаевич!  Во всех странах действует законодательство о реприватизации.  Мы  за  семь лет  такое  наворотили  с этой приватизацией!  Если вас утвердят в должности  председателя  Фонда  госимущества,  согласитесь  ли  вы внести  проект  закона о реприватизации?  Потому что приватизация, которую провели хоть и по программам,  но  наспех,  завела  нас  в тупик,  и  много  предприятий  попало  не  в  те руки.  Теперь они разграблены, остановлены и над ними продолжают глумиться. Не проще ли  государству  законным путем взять их обратно и использовать по назначению?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М. Дякую за запитання. Я взагалі ставився до проблем націоналізації,  реприватизації абсолютно спокійно і професійно. I в Комітеті Верховної Ради минулого скликання з питань  економічної політики  та  управління  такі  проекти були,  вони розглядалися в першому читанні.  Їх треба доопрацьовувати і  приймати.  Я  нічого страшного  не  бачу  в  механізмі повернення приватної власності в державну, якщо це здійснюється згідно з чинним законодавством.

 

     У нас на сьогодні є  проблеми,  коли  ми  не  можемо  швидко, оперативно   повернути   об'єкти  в  державну  власність  там,  де порушуються умови продажу.  І в тих випадках, про які ви говорили, теж  треба  законний  механізм,  який  би дозволяв фонду повертати об'єкти державної власності. Я за прийняття такого закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безугла. За нею - депутат Лимар.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Передаю слово Марченко Владимиру Романовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Я надеюсь, что все политики, депутаты, которые следили за  процессами  приватизации,  знают,  что   большего   противника приватизации,  чем я, в этом зале не найти (Шум у залі). А молодым коммунистам,  которые  пытаются  понять  и  не  понимают   ничего, предлагаю  взять стенограмму и посмотреть голосование членов вашей фракции за программу приватизации.

 

     Однако, вопрос не в этом,  и не только приватизация разрушила наше  производство.  Этому способствовали также руководители Фонда государственного имущества,  которые,  в  общем-то,  не  выполняли законы,  а  использовали  свое  служебное  положение  для  личного обогащения.

 

     Так вот,  Александр  Николаевич  -   это   человек,   который отличается честностью и порядочностью.  Да,  судя по его работе, я утверждаю,  что  это  порядочный  и  честный  человек.  Поэтому  я предлагаю   на   этой  основе  поддержать  кандидатуру  Александра Николаевича,  а все,  что нужно для изменения  хода  приватизации, обязаны решить мы, депутаты, путем изменения действующих законов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Лимар. Потім - депутат Філіпчук.

 

     ЛИМАР Н.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Наталії Вітренко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  У тих антикризових заходах щодо фінансової стабілізації,  які розробив уряд,  узагалі немає і натяку на розуміння того, що відбувається з приватизацією. Ну, такий уряд, що тут поробиш!

 

     Я хочу  запитати  вас  як  професіонала.  Безумовно,   будемо змінювати і уряд, і в цілому владу в Україні, і наводити порядок з приватизацією.  Скажіть, будь ласка, скільки, на вашу думку, треба часу,   щоб  після  прийняття  законів  про  оцінку  майна  і  про націоналізацію здійснити моніторинг усієї проведеної  приватизації і  виправити всі викривлені відносини власності.  Тобто там,  де є ефективність,  можна  залишити  підприємства  в   руках   трудових колективів,   а   там,   де  порушення  законодавства  і  зниження ефективності,  -  націоналізувати  і  повернути  державі.  Як   ви гадаєте, скільки треба часу для здійснення таких заходів?

 

     БОНДАР О.М. Дякую за запитання, Наталіє Михайлівно. Для того, щоб відповісти,  я хочу навести  деякий  фактичний  матеріал.  Від початку  приватизації до сьогодні в Україні приватизовано 59 тисяч підприємств.  Я просто називаю обсяг роботи. Причому досить цікаві цифри  свідчать  про спосіб приватизації:  41 відсоток підприємств приватизовано шляхом викупу товариствами покупців,  тобто  членами трудових  колективів,  21 відсоток - через оренду з викупом.  Якщо підрахувати,  то  бачимо,   що   понад   60   відсотків   об'єктів приватизовано, викуплено трудовими колективами.

 

     Звідси і діагноз.  Перше.  Значить,  ті закони, які дозволяли саме трудовим  колективам  здійснювати  приватизацію,  дали  такий результат.  І  друге.  У кого тепер відбирати в першу чергу?  Інше питання,  що ця власність уже не в трудових  колективів,  вони  її перепродали.  І  перепродали  тому,  що  в  них  немає зарплати на прожиття.  Якби платили вчасно зарплату,  пенсії,  їм можна було б давати власність.  Але коли власність дається через сертифікати, а зарплата не виплачується,  то це просто обман людей, вони все одно цією власністю не розпорядяться.

 

     Я впевнений,  що  треба  робити  детальний  аналіз  того,  що відбулося.  Ті закони, про які ви говорили, треба приймати. А щодо часу, то я думаю, що мінімум півроку піде на те, щоб розібратися з об'єктами,  які різними  способами  переходили  з  рук  у  руки  і виявити, що ж там насправді відбувалося. Ефект від цього я не знаю який буде,  тому що  він  залежатиме  від  того,  який  закон  про націоналізацію чи реприватизацію прийме Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. За ним - Борис Ілліч Олійник.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Дякую. Народний рух України. Я, безперечно, буду підтримувати кандидатуру Олександра Миколайовича.  Не лише  тому,  що  знаю  його  особисті якості,  а й тому,  що гіршої ситуації в державі,  ніж відсутність голови  Фонду  державного  майна   чи   відсутність   Генерального прокурора впродовж півтора року, годі й придумати.

 

     У зв'язку   з  цим  я  хотів  би  поставити  такі  запитання. Олександре Миколайовичу,  скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте роль фонду   у  відносинах  із  стратегічно  важливими  приватизованими об'єктами,  контрольний пакет  акцій  яких  належить  державі?  Це перше.

 

     І друге.  Чому  в  Україні так повільно відбувається грошовий етап   приватизації   об'єктів,   привабливих   для    портфельних інвесторів?    Маю   на   увазі   об'єкти   зв'язку,   енергетики, нафтогазового комплексу.

 

     Дякую.

 

     БОНДАР О.М.  Моя думка щодо приватизації стратегічно важливих підприємств   збігається   з  ідеологією  нормативних  документів, прийнятих Верховною Радою стосовно  цього.  За  рішенням  Кабінету Міністрів  у  власності  держави залишається понад 25 або понад 50 відсотків акцій стратегічно важливих підприємств.  Я вважаю, що цю норму  треба  зберігати  і  надалі.  У  нас поки що є масив,  є що продавати для того,  щоб держава отримала якийсь контроль над цими підприємствами.   Iнше   питання,  як  використовує  цей  контроль держава, наскільки він ефективний. Про це можна говорити окремо. Я вважаю, що, утримуючи в державній власності великі пакети, держава теж не отримує ефекту.

 

     Тепер щодо того,  чому ми не продаємо великих пакетів, і який на них попит.  У мене є таблиця,  я наведу тільки кілька цифр.  Це ситуація,  яка склалася в цьому році з продажем акцій за гроші,  в першу чергу на фондових біржах і на конкурсах.

 

     Ми в  першому півріччі запропонували до продажу пакетів акцій за номіналом понад 1 мільярд гривень.  Отримали  від  продажу  241 мільйон гривень, причому 118 мільйонів - від продажу на біржах, 84 мільйони - по конкурсах,  38 мільйонів дала нам пільгова підписка. Чому так сталося?  У зв'язку з фінансовою кризою, у зв'язку з тим, що іноземні інвестори  разом  із  нашими  залишають  ринок,  немає попиту   на   ті  пакети  акцій,  які  ми  пропонуємо.  Нам  є  що пропонувати, але проблема в тому, що немає бажаючих купувати.

 

     Ми пропустили повністю 1997 рік.  Я як людина, яка займається приватизацією  з  1992  року,  дуже занепокоєний і дуже вболіваю з приводу того,  що в  1997  році,  коли  на  фондовому  ринку  були пристойні  ціни  на  акції,  коли  були  покупці,  коли можна було продати об'єкти за  реальними  цінами,  насамперед  через  позицію керівника  Фонду  держмайна  Ланового  і через невизначеність щодо голови фонду,  ми не продавали ці об'єкти.  У 1997 році ми продали майна всього на 74 мільйони гривень.

 

     Тепер перед нами ставлять дуже великі завдання,  але попит на ринку впав, ціни нижчі, і нам набагато складніше це виконувати. На мою  думку,  для  того  щоб  у цьому році вийти на якісь пристойні показники  і  одержати   нормальний   результат,   треба   високий професіоналізм і знання справи,  розуміння того, як взагалі працює фондовий ринок і як проводиться приватизація.

 

     ГОЛОВА. Борис Iлліч Олійник, за ним - депутат Новик.

 

     ОЛIЙНИК Б.I.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово колезі Масенку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Дякую,  Борисе Iллічу. Олександре Миколайовичу!  Вам певний час  довелося  працювати  під керівництвом   людини,   яка  фактично  незаконно  займала  посаду керівника Фонду державного майна.  Мені цікавить,  які у вас з ним були стосунки:  чи у вас було повне взаєморозуміння, чи у вас було якесь  своє  бачення  шляхів  приватизації?  Дайте,  будь   ласка, відповідь, якщо можете.

 

     I нас  із  Борисом Iллічем цікавить ще таке.  Якщо ви станете головою Фонду державного майна,  чи зможете ви на вимогу  народних депутатів подати повну картину приватизації - що вже приватизовано і що ще не приватизовано?  Я розумію, що така інформація може мати і  секретний характер,  бо якщо ділок отримає таку інформацію,  то побачить,  що ще можна вкрасти.  Але,  мабуть,  можна знайти якусь форму і надати таку інформацію.

 

     БОНДАР О.М.  Дякую  за  запитання.  У мене стосунки з Лановим були  мовчазні,  спокійні.  Я  знав  все  про  нього,   знав,   що відбувається,  ну,  можна  сказати,  терпів.  Але  це для мене був найбільш важкий час і щодо здоров'я, і щодо морального клімату, це я  відверто  кажу.  Я  це пережив дуже важко,  навіть кілька разів хотів піти з Фонду держмайна. Зараз я не хочу про це згадувати, це в минулому. Нам треба думати, що робити в майбутньому.

 

     Те, що  ви  запропонували,  я  вважаю,  треба зробити в першу чергу.  I ніякого секрету з цього робити не треба. За все секретне можна отримувати гроші, тому я прихильник того, щоб усе, що когось цікавить за гроші, публікувати.

 

     Ми так зробили з експертними оцінками: зробили реєстр експортних оцінок,  опублікували,  і тепер ніхто за це не пропонує грошей. Я повністю з вами згоден, що так саме треба зробити і щодо інвентаризації майна.  У нас у фонді,  до речі, всі ці дані є,  їх просто треба  видати.  I  я  думаю,  що  на  момент розгляду  у  Верховній  Раді  проекту закону про Фонд держмайна чи державної програми приватизації ми роздамо кожному  депутату  таку книжечку,  щоб  вони  знали,  що  в  нас уже приватизовано і що ще залишається в державній власності. Я повністю це підтримую.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Матвійович Новик.

 

     НОВИК А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Селянская  партия Украины.  Уважаемый Александр Николаевич!  Я так понимаю,  что идея приватизации заключалась в том,  чтобы  сделать собственником  каждого  члена  нашего  общества,  и таким образом, чтобы весь народ Украины стал богатым и  счастливым.  Но,  как  вы понимаете,  ни того, ни другого не случилось, к сожалению. Поэтому у меня такой вопрос.  Если бы мы сегодня начинали сначала  процесс приватизации  и  вы опять стояли бы у его истоков,  пошли бы вы по тому пути,  который мы уже прошли, с теми результатами, которые мы имеем, либо предложили бы другой путь приватизации?

 

     Спасибо.

 

     БОНДАР О.М.  На  це  запитання  я  можу  відповісти абсолютно відверто.  Коли  я  в  1992  році  починав   займатися   питаннями приватизації  і  коли  приймалися ці закони,  я був впевнений,  що запропонований варіант приватизації неправильний і хибний. Але він парламентом  позаминулого  скликання  був  сприйнятий  як варіант, спрямований на соціальний захист населення.

 

     Я ніколи не був  прихильником  сертифікатної  приватизації  і завжди  виступав  за те,  що треба продавати за гроші.  Але як при продажу за гроші дотримуватися  соціальної  справедливості?  Такий варіант  я вперше запропонував наприкінці 1994 року,  коли готував указ Президента про прискорення малої приватизації,  яка, до речі, мала хоч якийсь позитивний результат для економіки.

 

     Була запропонована  схема,  за  якої  80 відсотків коштів від продажу  спрямовуються  у  місцеві  бюджети.  I  місцеві   бюджети вирішують усі соціальні проблеми регіону,  де продаються об'єкти - виплачують зарплату, пенсії, соціальну допомогу і таке інше. У нас в  Україні  є  багато  міст,  наприклад Маріуполь,  які за рахунок коштів від приватизації вирішили ці проблеми, допомогли населенню.

 

     Другий варіант  допомоги  через  грошову  приватизацію  -  це певний  відсоток від продажу (від 10 до 30 відсотків) спрямовувати на  поповнення  обігових  коштів  підприємств,  щоб   вони   могли виплачувати   зарплату.   Таким  чином  можна  було  б  підтримати працівників.  А за діючого  механізму  сертифікатної  приватизації кожний має якусь частку майна,  але водночас не отримує заробітної плати.

 

     Сьогодні, безумовно,  я пропонував би  зовсім  інший  варіант приватизації.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,   Олександре   Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Бажаючі виступити є?

 

     Рябченко Олександр    Володимирович,    голова    Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної Ради України з питань приватизації (виборчий  округ  25, Дніпропетровська   область).  Наша  комісія  на  своєму  засіданні розглянула кандидатуру Олександра Миколайовича Бондаря і  прийняла рішення  не  заперечувати  проти призначення його на посаду голови Фонду державного майна України.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  хотів  би,  шановні  колеги,   по-перше, нагадати, що контрольні функції щодо роботи Фонду державного майна здійснює Верховна Рада.  По-друге.  Згідно з пунктом 24 статті  85 Конституції  України  ми  надаємо  згоду  не тільки на призначення голови Фонду державного майна,  а й на  звільнення.  Я  думаю,  що кандидатура  Олександра Миколайовича - це кандидатура,  яка роками вже випробувана.  І  його  як  людину,  як  фахівця  і  просто  як державного  керівника  ми  добре знаємо.  Знаємо як людину,  яка з розумінням ставиться до поставлених завдань,  яка усвідомлює  роль фонду  у  взаємовідносинах  між  законодавчою і виконавчою гілками влади.

 

     Самі розумієте, що, безперечно, оперативне керівництво фондом здійснює  Кабінет  Міністрів,  а  решту питань контролю - Верховна Рада.  Думаю, що ми будемо серйозно співпрацювати і все позитивне, набуте  у  практичній  роботі  за  ці  роки,  візьмемо  з собою на майбутнє.  І для цього,  я вважаю,  кандидатура Бондаря Олександра Миколайовича підходить.

 

     Я просив  би  підтримати  цю  кандидатуру  і  надати згоду на призначення його на посаду голови Фонду  державного  майна.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 191.

 

     Комусь незрозуміло?  Я  бачу,  піднімають  руки.  Будь ласка, запишіться, я надам слово.

 

     Депутат Спіженко. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ГОЛОВА. Немає Спіженка?  Будь ласка,  депутат Єльяшкевич.  За ним - депутат Шепа.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Партия "Громада". Когда мы встречались на заседании фракции с Александром  Николаевичем  Бондарем,  то  я попросил  его  сделать  соответствующее  заявление  по  поводу его дальнейшей работы.  Мы прекрасно знаем  друг  друга,  и  в  работе Верховной  Рады предыдущего созыва было немало серьезных ситуаций, когда мне хотелось бы, чтобы Александр Николаевич Бондарь, который представлял  Фонд  госимущества,  занимал  иную позицию.  Но самое главное,  что такая серьезная должность,  как  председатель  Фонда госимущества,  требует  неукоснительного  выполнения Конституции и законов Украины.

 

     К сожалению,  вступая на эту должность,  Александр Николаевич не  обязан  приносить присягу на верность нашему законодательству. Однако в условиях,  когда сам Президент грубо попирает Конституцию и  законы  Украины,  я  лично  на  встрече  фракции  с Александром Николаевичем Бондарем попросил его заявить о  том,  что  он  будет руководствоваться   прежде   всего  интересами  Украины  и  строго соблюдать Конституцию и законы Украины,  а не  выполнять  указания пусть  даже  влиятельных  должностных  лиц  государства,  действия которых очень часто противоречат и Конституции, и законам Украины.

 

     К сожалению, таких слов я от него сегодня не услышал.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     БОНДАР О.М.  Олександре Сергійовичу,  я не виступав, а просто давав відповіді на запитання.  Вашого запитання не було, тому я не зміг виконати свою обіцянку,  яку дав вам учора. Я підтверджую те, що  сказав  на  засіданні фракції:  я буду виконувати закони,  всі нормативні документи,  які видаються з питань приватизації. І хочу зазначити,  що  за  період роботи у Фонді держмайна мені ніколи не давали якихось усних вказівок.  Усі питання, які я вирішував, були регламентовані  або  указами Президента,  або постановами Кабінету Міністрів. А те, що закон вищий усіх інших нормативних документів, я добре знаю і завжди намагатимуся виконувати насамперед закон.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шепа. За ним - депутат Бандурка.

 

     ШЕПА В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Нарешті ми маємо професіонала,  маємо  дуже  порядну  людину,  яка обізнана у справах приватизації. Проводиться приватизація - велика державна справа.  І я звертаюся до вас,  шановні народні депутати, давайте підтримаємо цю кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Васильовичу.

 

     Депутат Бандурка. Будь ласка. За ним - депутат Кириченко.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Бандурки немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириченко. Будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий        округ       183,       Херсонська       область). Християнсько-демократична партія України.  Шановні колеги  народні депутати!  Знову в нас із того питання,  де не повинно бути зайвої політизації,  вона є.  І це нездорове явище в  нашому  парламенті, воно  просто  шкодить  справі.  Більш  реального  кандидата з усіх можливих ми просто не матимемо найближчим часом. Навіщо ми шкодимо справі?

 

     Ви знаєте,    що    вирішуючи   будь-яке   кадрове   питання, задовольнити на 100  відсотків  усі  інтереси  неможливо.  Але  ми державні люди,  ми повинні поставити роботу Фонду державного майна на законні підстави.  Усі ці розмови тільки каламутять воду.  А ви знаєте,  що ловити рибу легше в каламутній воді.  Коли є конкретна людина,  з якої можна спитати, тоді всі питання вирішуються тільки на підставі закону. Це довела ситуація з Генеральною прокуратурою, коли теж керували виконуючі обов'язки.  Нам  не  потрібний  статус виконуючого  обов'язки.  Я  закликаю всіх колег народних депутатів затвердити кандидатуру Бондаря на посаді голови  Фонду  державного майна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  У  нас  є три такі органи

-Антимонопольний комітет,  Фонд державного  майна  і  Національний банк,  за роботу яких в першу чергу ми несемо відповідальність, бо ми надаємо згоду на призначення та звільнення керівників.

 

     Щодо Бондаря.  Працюючи у Верховній Раді чотири  роки,  я  не пам'ятаю   такого,   щоб   він,   займаючи  посаду  заступника  чи виконуючого обов'язки голови фонду, порушував ті законодавчі акти, які лежать в основі роботи Фонду державного майна.  Я не помилюся, якщо скажу, що жодного разу ні від кого не почув якихось претензій до цієї людини як до фахівця, до керівника. Я просив би підтримати цю кандидатуру.

 

     Будь ласка,   голосуємо,   Сергію   Анатолійовичу,   ви   теж підтримайте.

 

     "За" - 208.

 

     Шановні колеги, я просив би визначитися цих 44 депутатів, які не голосують.

 

     Слово має керівник фракції і голова комітету Євген  Кирилович Марчук. Будь ласка. За ним виступатиме депутат Терьохін.

 

     МАРЧУК Є.К.  Шановні  колеги!  Я знаю Олександра Миколайовича давно,  мабуть,  більше,  ніж усі тут присутні. І можу сказати, що Олександр  Миколайович  за  своєю  психологічною конституцією така людина,  яка вистоїть,  незважаючи на будь-які вказівки, що можуть іти поза межами,  скажімо,  законодавства.  Коли Володимир Лановий керував фондом на громадських засадах,  як  він  говорив,  скільки довелося   Олександру   Миколайовичу  витримати  всього.  Не  всі, можливо, усе до кінця знають.

 

     Я закликаю  всіх  проголосувати  за  кандидатуру   Олександра Миколайовича.  Я  абсолютно впевнений у тому,  що його буде дуже і дуже важко схилити на виконання  якихось  корпоративних  вказівок, спрямованих   на   порушення   законодавства,   навіть  якщо  вони надходитимуть  з  Адміністрації  Президента  чи  з  якихось  інших високих кабінетів!

 

     Тому я    пропоную    підтримати    кандидатуру    Олександра Миколайовича.

 

     ГОЛОВА. Депутати Терьохін, Черняк, потім

- Вітренко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Шановні народні депутати! Я виступаю від імені групи незалежних депутатів.  Ми прийняли рішення підтримати  кандидатуру Олександра Миколайовича Бондаря.  Ви знаєте, мабуть, моє ставлення до останніх рішень щодо кадрових  питань,  які  приймав  Президент України.  Знаєте,  яких  він  людей призначає.  Але,  як не дивно, вперше за останні чотири роки щось сталося з нашим Президентом,  і він  вніс  кандидатуру  нормальної людини!  То давайте підтримаємо рішення нашого Президента!  Я хотів би,  щоб ви  проголосували  за Олександра Миколайовича Бондаря.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Черняк,  за  ним  -  депутат Вітренко.  Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153,  Рівненська  область).  Шановні депутати!  Мені здається, що не голосують за Бондаря ті, хто проти приватизації;  ті,  кому не подобається,  як саме відбувається цей процес;  ті,  хто  хоче  навести  порядок  у  приватизації.  І я з розумінням ставлюся до цієї позиції.

 

     Шановні депутати!  Відомо, що дорога в пекло вимощена добрими намірами.  Це ваш добрий намір, який я багато в чому можу поділяти теоретично,  але це насправді правильне і вдале  кадрове  рішення. Якщо ми хочемо разом навести порядок у приватизації, то це саме та людина,  яка це робитиме. І думаю, що найкращий спосіб нашкодити - це голосувати проти кандидатури Бондаря.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Уважаемый   Александр   Николаевич!   В  зале происходит какая-то непонятная грязная  игра.  Решается  вопрос  о руководстве Фонда государственного имущества. Если не будет избран руководитель,  Фонд  госимущества  будет   исполнять   сиеминутные указания  прежде  всего Президента.  То есть тот,  кто не голосует сейчас,  дает возможность  и  дальше  держать  Украину  на  ручном управлении.

 

     Пусть все  руководители  фракций  четко  и честно заявят свою позицию. Мы сказали о том, что поддерживаем кандидатуру Александра Николаевича Бондаря,  социалдемократы,  руховцы,  "незалежні" тоже высказались.  Дайте,  пожалуйста,  всем руководителям  фракций  по минуте,  чтобы  видна  была  политическая сила,  которая блокирует принятие этого решения.

 

     ГОЛОВА. У мене,  шановні колеги,  є  результати  зустрічей  з фракціями  і  їхні пропозиції.  Ті фракції,  з представниками яких зустрічався Олександр Миколайович,  виступають за те,  щоб  надати згоду на призначення голови Фонду державного майна.

 

     Я одного не розумію:  чому тут говорять, що одне - виконувати обов'язки,  а зовсім друге  -  бути  керівником  і  нести  повноту відповідальності  перед  парламентом,  якому  підпорядкований Фонд державного майна. Повернутися до рішення, яке виніс Конституційний Суд,  - це наше право, але ж це не можна ставити в докір кандидату на посаду голови Фонду державного майна.  Це не його  провина.  Це нам  треба  розібратися,  нашому  комітету разом із Конституційним Судом.

 

     Нам треба визначитися  відповідно  до  пункту  24  статті  85 Конституції  України.  Якщо  ми  не  надаємо  згоди - ми втрачаємо контроль. Легковажити тут не можна.

 

     Я прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 206.

 

     Слово має  Сергій  Леонідович  Тігіпко,   віцепрем'єр-міністр України. Будь ласка.

 

     ТIГIПКО С.Л.,  віце-прем'єр-міністр України.  Шановні народні депутати!  Шановний  Голово!  Ви  знаєте,  мені   сьогодні   легко представляти цю людину. I я дуже коротко скажу, чому. По-перше, це чесний чоловік,  на якого можна розраховувати,  який  обстоюватиме рішення,   потрібні   для   України.   По-друге,   це   професійно підготовлена людина,  справжній професіонал,  який довів,  що  він може очолювати такий важливий орган.  I по-третє, що дуже важливо, у   нас   обмаль   тямущих   адміністраторів,   а   він   вправний адміністратор. Сьогодні колектив Фонду державного майна спокійно і нормально працює, фонд функціонує як єдиний механізм.

 

     Я просив би вас підтримати цю кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Депутат Задорожна. За нею - депутат Попеску.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово Лазаренко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лазаренко. Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.I. Учора відбулася зустріч, на якій були присутні практично всі члени фракції. Зустріч була конструктивною. Висунуто багато  зауважень,  особливо  щодо тих процесів,  які відбуваються навколо   головних   державних   підприємств,   зокрема   стосовно Укртелекому,  газонафтової  компанії,  яка  щойно створена.  Але в цілому зустріч відбулася, і було прийнято позитивне рішення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Попеску. Будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ I.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (виборчий  округ  204,  Чернівецька   область).   Дякую.   Фракція Соціалдемократичної  партії  (об'єднаної).  Вельмишановні  колеги, прихильники і противники приватизації! Давайте замислимося ось над чим. Фонд державного майна передусім веде облік і контроль за тим, як використовується цей фонд.  Якщо сьогодні не  буде  затверджено голову Фонду державного майна,  то в нас, справді, все проходитиме безконтрольно,  без  обліку.  I  тоді   порушувати   питання   про наповнення  бюджету,  про  те,  що  відбуваються  якісь  незаконні процеси в ході приватизації, ми вже не зможемо.

 

     Отже, від нашої фракції я вношу пропозицію ще  раз  поставити це  питання на голосування.  А ті депутати,  які взагалі не беруть участі в голосуванні,  мусять також проголосувати.  Якщо ви проти, голосуйте  "проти",  але  голосуйте,  як  колись говорив Олександр Мороз.

 

     Справа в тому, що зараз ми можемо проголосувати для того, щоб хоч якось покращити ситуацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін, голова комітету.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  Ви чули  зараз виступи  всіх  лідерів  фракцій.  Я  свого  часу  з  цієї  трибуни доповідав і  переконував  депутатів  Верховної  Ради  попереднього скликання  в необхідності прийняття Закону про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких на посаду за згодою Верховної Ради України  призначає  Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України. Я дякую тим, хто тоді проголосував за той  закон,  він  унормував  ці відносини.  Хоча починаючи з кінця минулого року цей закон брутально порушувався Президентом України.

 

     Шановні колеги!  Я  звертаюся  до  тих   48-   ми,   хто   не проголосував,  я  звертаюся також до тих,  хто проголосував проти: проаналізуйте ситуацію.  Якщо  сьогодні  ми  не  даємо  згоди,  то вступають  у  силу норми того закону.  Знову призначать наступного виконуючого обов'язки,  знову тимчасова людина  на  два  тижні,  і знову   будуть   сюди   чергову  кандидатуру  вносити.  За  такого критичного стану в державі,  коли все має  бути  зосереджено,  всі мусять  працювати вдень і вночі,  ми знову робимо так,  щоб на два тижні прийшла туди нова людина. Навіщо це? У мене великі претензії є до фонду:  флот розпродали, кримінальних елементів попризначали. Правильно сказав Терьохін,  що це, може, одне із перших нормальних призначень Президента. А ми ставимо палиці в колеса.

 

     Я просив  би  пам'ятати,  що  сьогодні  йдеться про політичну відповідальність кожного з нас,  тому подаю таку пропозицію. У нас кадрові пропозиції ніколи не голосувалися поіменно,  але,  мабуть, треба визначатися саме так.  Нехай люди знають,  хто як відповідає за які питання. Мені, наприклад, нічого боятися. Я проголосую за.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо.  Шановні колеги! У залі присутні 378 народних депутатів.  Є можливість висловитися і проти,  але  ж ніхто  проти  не  висловлюється,  всі  виступають за.  Будь ласка, голосуємо. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 207.

 

     Я розумію,  що поіменно кадрові питання не голосуються, але я порушу  це  правило  і  поставлю  на голосування.  Хто за те,  щоб поіменно проголосувати?

 

     "За" - 173.

 

     Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 210.

 

     Спасибі. Висвітіть по фракціях (Шум  у  залi).  Я  думаю,  що картки виймати не слід. Це недоречно.

 

     Спасибі. На цьому розгляд цього питання завершено.

 

     _______________________

 

     Розглядається проект Кримінального кодексу України. Доповідає міністр юстиції України Станік Сюзанна Романівна. Будь ласка.

 

     СТАНІК С.Р.,   міністр   юстиції   України.    Вельмишановний Олександре    Миколайовичу!    Вельмишановні   народні   депутати! Представляю на ваш розгляд проект Кримінального  кодексу  України. Необхідність   прийняття   нового  Кримінального  кодексу  України викликана насамперед значними  змінами  в  державній,  політичній, економічній та ідеологічній сферах життя українського суспільства, а також тим,  що правова держава, яка розбудовується в Україні, не може  функціонувати без відповідної законодавчої бази.  Саме такою законодавчою базою у сфері боротьби зі злочинністю є  Кримінальний кодекс.

 

     Негативні процеси,  що відбуваються в усіх сферах суспільного життя України,  знаходять своє віддзеркалення у злочинному  світі. Чинний Кримінальний кодекс України, прийнятий ще в 1960 році, хоча і зазнав останніми роками ряду змін та доповнень,  має прогалини і не відповідає повною мірою реаліям і потребам життя.

 

     Виходячи з  цього  постановою Верховної Ради України минулого скликання Кабінету Міністрів  України  було  доручено  підготувати проекти ряду кодексів України, зокрема проект нового Кримінального кодексу України.

 

     У жовтні  1992   року   розпорядженням   віцепрем'єр-міністра України було затверджено склад робочої групи для підготовки нового Кримінального  кодексу   України,   до   якої   ввійшли   провідні спеціалісти в галузі кримінального права.  Серед них 15 професорів і докторів наук (Національної юридичної  академії  імені  Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, Української академії внутрішніх справ, Інституту підготовки кадрів Служби безпеки України,  Академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України,  Інституту держави та  права Національної  академії  наук  України),  представники Секретаріату Верховної Ради України,  Генеральної прокуратури, Верховного Суду, Міністерства   внутрішніх   справ,  Міністерства  юстиції,  Служби безпеки України,  Адміністрації Президента і  Кабінету  Міністрів. Останні   три   роки  очолював  робочу  групу  відомий  в  Україні правознавець,  президент Академії правових наук України,  академік Василь Якович Тацій.

 

     Проект Кримінального кодексу України, робота над яким тривала понад  шість  років,  не  раз  обговорювалася  на  конференціях  і семінарах юристів,  у пресі, надсилався юридичним факультетам усіх університетів  України,  вищим  навчальним  закладам  Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки,  до Інституту держави та права Національної  академії  наук  України,  а  також  до  ряду   вищих навчальних закладів Росії та Білорусі. Проект обговорювався в усіх обласних  судах  України.  В  обговоренні  проекту  взяли   участь представники  правоохоронних  органів  України  та ряду зарубіжних юридичних закладів.  Слід також зазначити,  що в червні 1996  року проект  обговорювався  на робочій зустрічі експертів Ради Європи в Києві і був сприйнятий позитивно.

 

     Практично в усіх відгуках дано високу  оцінку  підготовленому проекту  Кримінального  кодексу  України.  У  них зазначалося,  що проект  Кримінального  кодексу  України   відповідає   досягненням наукової думки, вимогам законодавчої техніки, відображає тенденції судової  практики,  зберігає   необхідне   наступництво   основних інститутів українського кримінального права, спрямований на захист прав і свобод громадян України, інтересів суспільства і держави.

 

     У зв'язку з прийняттям у 1996 році нової Конституції  України проект  Кримінального  кодексу  України,  який  вже  було надано у Верховну Раду України,  був суттєво доопрацьований  з  урахуванням положень   Основного   Закону   України.  При  доопрацюванні  були враховані нові зауваження та пропозиції Верховного  Суду  України, Генеральної прокуратури,  Служби безпеки,  Міністерства внутрішніх справ України,  Міністерства юстиції, а також зміни та доповнення, що   були   вже  внесені  до  чинного  Кримінального  кодексу,  та зауваження, висловлені експертами Ради Європи.

 

     Цей варіант проекту Кримінального  кодексу  обговорювався  на міжнародній конференції в лютому 1997 року в Нідерландах за участю експертів Ради Європи,  зокрема з Італії, Нідерландів, Португалії, Швейцарії, Швеції. За результатами експертизи проект було схвалено і доопрацьовано.

 

     У результаті  цієї  роботи  підготовлено  остаточний  варіант проекту  Кримінального кодексу,  який погоджено з Верховним Судом, Генеральною прокуратурою,  Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки без зауважень.

 

     На зазначений   проект   Кримінального  кодексу  були  надані позитивні  висновки  науково-експертного  управління  Секретаріату Верховної  Ради  та Комітету законодавчих ініціатив при Президенті України.

 

     Громадськість України  мала  змогу  ознайомитися  з  проектом Кримінального  кодексу  в  засобах  масової  інформації,  він став надбанням широких кіл населення України.

 

     Хотіла б   зупинитися   на   найголовніших,   фундаментальних положеннях   проекту   Кримінального  кодексу  України,  які  були покладені  в  основу.  Концептуальними  положеннями   проекту   є: визнання кримінального закону єдиним джерелом кримінального права; закріплення принципу кримінального права "немає  злочину  -  немає покарання",  єдина  підстава кримінальної відповідальності - склад злочину,  описаний в кримінальному  законі;  закріплення  принципу особистої і винної відповідальності; посилення відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів з одночасним  наданням можливості  застосування до осіб,  які вчинили менш тяжкі злочини, покарань, не пов'язаних із позбавленням волі; включення до проекту норм,   спрямованих   на   посилення   боротьби   з  організованою злочинністю;  закріплення  принципу  справедливого   і   гуманного покарання залежно від тяжкості злочину та особистості засудженого; введення до проекту норм,  які розширюють можливість  застосування звільнення  від  кримінальної відповідальності і покарання.  Норми проекту  спрямовані  на  заохочення  позитивної   посткримінальної поведінки.   Провідною   ідеєю  проекту  Кримінального  кодексу  є ефективний захист національної безпеки України,  життя і здоров'я, честі й гідності особи, охорона інших найбільш важливих соціальних цінностей та інтересів людини.

 

     Вельмишановні депутати!  Дозвольте охарактеризувати  основні, фундаментальні  положення проекту Кримінального кодексу.  Загальна частина проекту містить 16 розділів. Відкриває її розділ "Загальні положення",   в  якому  передбачено,  що  завданням  Кримінального кодексу України  є  охорона  встановленого  в  нашому  суспільстві правопорядку від злочинних посягань, закріплено принцип визначення лише в Кримінальному кодексі діянь,  які є злочинами,  і покарань, які  можуть бути застосовані до осіб,  які їх вчинили.  Закріплено також основоположний принцип правової держави, згідно з яким немає ні   злочину,  ні  покарання  без  зазначення  про  те  в  законі, встановлено підстави кримінальної відповідальності.

 

     Одним із  непохитних  принципів  науки  кримінального  права, кримінального   законодавства,   практики  є  аксіома,  що  єдиним джерелом кримінального права є кримінальний закон, і лише він може кваліфікувати  діяння  і  встановлювати  караність  їх.  Саме  цей принцип закріплено в розділі ІІ  Загальної  частини  Кримінального кодексу "Кримінальний закон". У цьому розділі врегульовано питання набрання кримінальним законом  чинності  та  дії  його  в  часі  і просторі,  передбачено правові наслідки засудження особи за межами України, а також процедура видачі злочинців.

 

     Зазначені положення проекту відповідають нормам  міжнародного права,  Загальної  декларації прав людини,  міжнародних пактів про права і свободи людини.

 

     У проекті   Кримінального   кодексу   злочин   визначено   як "суспільно  небезпечне,  винне  діяння  (дія  або  бездіяльність), заборонене кримінальним законом".

 

     Суспільна небезпечність означає, що діяння заподіює шкоду або створює  загрозу  заподіяння шкоди тим об'єктам,  які охороняються законом,  у  ньому  виявляється  негативне  ставлення   до   таких об'єктів,  а  іноді  в  цілому до панівних у суспільстві відносин. Ознака винності означає,  що злочин є діянням,  яке може вчинятися тільки   умисно   або  необережно.  Ця  ознака  злочину  має  своє відображення у статті 62 Конституції  України:  "Особа  вважається невинуватою   у   вчиненні   злочину   і   не  може  бути  піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду".

 

     Відповідно до  поняття  злочину кримінальне покарання можливе лише за вчинення діяння,  прямо передбаченого кримінальним законом як злочин.

 

     Поняття злочину    є    ключовим,   визначальним   положенням кримінального   права.   У   визначенні    злочину    відбиваються соціально-економічні,  правові,  ідеологічні  погляди та суспільна правосвідомість  щодо  форм  і  методів  боротьби   із   суспільно небезпечними  посяганнями  на  основні  цінності суспільства,  які потребують кримінально-правового захисту.

 

     Конкретизуючи ці положення,  у статті 12 розділу ІІІ  "Злочин та  його види" проекту Кримінального кодексу України класифіковано злочинні діяння на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі злочини.

 

     За основу  цієї  класифікації  покладено  ступінь  суспільної небезпечності  злочинів.  Ним   визначається   ступінь   суворості покарання,  передбаченого за даний злочин. Так, злочином невеликої тяжкості визначаються "умисний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше,  м'якше покарання", і необережний злочин, який карається позбавленням волі на строк не більше трьох років або іншим,  більш м'яким  покаранням.  Ця  класифікація  застосовується  також   при формулюванні  інших  норм  проекту,  особливо тих,  які стосуються призначення     покарання,     звільнення     від     кримінальної відповідальності і покарання, давності, судимості та інших.

 

     Суб'єктом злочину  може  бути  лише  осудна особа.  Осудність особи є однією з обов'язкових умов  кримінальної  відповідальності за   вчинення   передбаченого   кримінальним   законом   суспільно небезпечного діяння і водночас однією із загальних ознак  суб'єкта злочину. Поняття осудності випливає з його антитези - неосудності, поняття  якої  наведено  в  розділі  ІV  "Особи,   що   підлягають кримінальній відповідальності".

 

     Також пропонується  ввести  до  проекту Кримінального кодексу поняття обмеженої осудності. Воно може застосовуватися щодо особи, яка  під  час вчинення злочину не могла повною мірою усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хворобливого стану  психіки. У проекті також передбачена відповідальність за злочини, вчинені у стані алкогольного сп'яніння.

 

     Загальний вік,  з якого настає кримінальна  відповідальність, за   проектом   становить  16  років  (крім  виняткових  випадків, передбачених кримінальним законом).

 

     Основною і обов'язковою ознакою кожного злочину є вина особи. Виходячи  з вищезазначеного конституційного принципу,  в розділі V "Вина та її форми" визначено форми вини, окреслено її ознаки, дано чіткі визначення прямого і непрямого умислу, видів необережності - злочинної самонадіяності та злочинної недбалості.

 

     Для суспільних відносин,  які  охороняє  кримінальний  закон, небезпеку становлять і навмисні дії,  які проявляються у створенні умов для  майбутнього  вчинення  злочину,  а  також  безпосередньо спрямовані  на  вчинення  злочину,  але  які  не  призвели до його завершення з причин, що не залежать від волі винного.

 

     У розділі VI "Незакінчений злочин і його  види"  врегульовані питання  відповідальності  за злочин,  перерваний з незалежних від особи обставин.

 

     Слід також зазначити,  що  у  чинному  Кримінальному  кодексі України немає визначення добровільної відмови від злочину.  Більше того,  стаття 18  кодексу  не  визначає  добровільну  відмову  від злочину   як   підставу   для   повного   виключення  кримінальної відповідальності.  Проектом  ця  прогалина  ліквідується.  Дається визначення добровільної відмови від злочину, а також зазначається, що  добровільна  відмова  від  незакінченного   злочину   виключає кримінальну  відповідальність.  Таким чином,  визначаються правові наслідки такої відмови.

 

     Умисна спільна участь у  вчиненні  умисного  злочину  кількох осіб (співучасть) завжди становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою.  У розділі VII проекту "Співучасть у   злочині"   наводиться  визначення  поняття  співучасті,  видів співучасників,  форм співучасті,  відповідальності  співучасників, добровільної  відмови  співучасників.  При  формулюванні  цих норм враховувалося,  що включені до них положення  визначені  в  теорії кримінального  права,  апробовані  багаторічною  практикою і дають змогу  уникнути  різних   тлумачень   у   вирішенні   питань   про відповідальність за злочин, вчинений у співучасті.

 

     Вивчення судово-слідчої практики свідчить,  що значна частина злочинів вчиняється  особами,  які  раніше  вже  вчиняли  злочини. Враховуючи,  що повторність та рецидив злочинів широко поширені, у проекті  запропоновано  виділити  їх   в   окремий   розділ   VIII "Повторність, сукупність та рецидив злочинів".

 

     Повторність проект  визначає  як  вчинення  особою  двох  або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною цієї статті Особливої частини кодексу. Під поняттям сукупності згідно з проектом розуміється вчинення особою  двох  або  більше  злочинів, передбачених  різними  статтями  або  частинами  статті  Особливої частини кодексу, за жоден із яких її не було засуджено.

 

     Рецидивом злочинів  визнається   вчинення   нового   умисного злочину   особою,  яка  має  судимість  за  умисний  злочин.  Слід зазначити,  що на відміну від  чинного  кодексу  в  проекті  немає положень  щодо  визнання  особи небезпечним рецидивістом,  що,  на думку  авторів  проекту  та  експертів   Ради   Європи,   повністю узгоджується   з   принципом   відповідності  покарання  вчиненому злочину.

 

     У проекті  виділено  окремий   розділ   ІХ   "Обставини,   що виключають  злочинність діяння".  Цей розділ завершує систему норм про злочин,  і тим самим  зазначені  обставини  поширюються  і  на незавершений   злочин,  співучасть,  повторність  та  рецидив.  Ці обставини  відіграють  важливу  роль  у  розвитку  ініціативи   та активності громадян, є гарантією їх прав та законних інтересів.

 

     У проекті  значно  розширено перелік обставин,  що виключають злочинність  діяння.  Зокрема,  передбачено,  крім  зазначених   у чинному   Кримінальному   кодексі   необхідної  оборони,  крайньої необхідності та затримання злочинців,  ще  і  фізичний,  психічний примус,  виконання  наказу чи розпорядження,  виправданий ризик та уявну оборону.

 

     Соціально-політична основа  різних   видів   звільнення   від кримінальної   відповідальності   полягає   в   прагненні  держави ефективно   й   раціонально   вести   боротьбу   зі    злочинністю кримінально-правовими засобами.

 

     В інституті   звільнення  від  кримінальної  відповідальності одночасно реалізуються  принцип  економії  кримінальної  репресії, принципи  гуманізму,  індивідуалізації  відповідальності.  Тому  в проекті виділено окремий розділ  Х  "Звільнення  від  кримінальної відповідальності".

 

     Звільнення від  кримінальної  відповідальності можливо лише у випадках,  передбачених  у   Загальній   та   Особливій   частинах Кримінального  кодексу,  а  також  на  підставі  актів амністії чи помилування.

 

     Проектом передбачені    такі    підстави    звільнення    від кримінальної  відповідальності:  дійове  розкаяння;  примирення  з потерпілим;  передача винного на поруки;  зміна обстановки;  сплив строків давності.

 

     Чинне кримінальне   законодавство   України   передбачає  ряд заходів кримінальноправового впливу, які можуть застосовуватися як до особи, що вчинила злочин, так і до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,  що не є злочином.  Серед цих заходів  провідну роль відіграє покарання.

 

     Проектом Кримінального    кодексу    України   регламентовано інститут покарання в розділі ХІ "Покарання та його види", до якого включено статті про поняття й цілі покарання, систему покарань, їх кваліфікацію, порядок призначення, окремі види покарань.

 

     Усі види  покарання,  на   відміну   від   чинного   кодексу, розташовуються  в  єдиному переліку безвідносно до того,  належать вони до основних чи додаткових, загальних чи спеціальних.

 

     Стосовно окремих  видів  покарань  у   проекті   пропонується виправні роботи (стаття 53 проекту) зберегти лише з відбуванням за місцем роботи засудженого.  Підвищено нижній  розмір  утримань  із заробітку  засудженого  до  10 відсотків.  Для військовослужбовців офіцерського складу і прирівняних до них категорій осіб  вводиться покарання у вигляді службового обмеження (стаття 54 проекту).

 

     Як міра покарання,  яка певною мірою покликана замінити собою короткострокове позбавлення волі,  пропонується арешт з  ізоляцією (стаття 56 проекту) на строк до шести місяців.

 

     Замість колоній-поселень   запропоновано   ввести  такий  вид покарання,  як обмеження волі (стаття 57 проекту). Це покарання на строк  від  одного  до  п'яти  років  має відбуватися в так званих виправних установах відкритого типу в умовах нагляду за особою і з обов'язковим залученням її до праці.

 

     У проекті автори відмовляються від позбавлення волі у вигляді відбування в тюрмі.  Відмовляються також від покарання  у  вигляді смертної кари. Замість цього покарання введено довічне позбавлення волі (стаття 60 проекту), яке застосовується лише за злочини проти життя  та  у  випадках,  спеціально зазначених у законі.  Водночас проект передбачає можливість введення смертної  кари  за  вчинення злочинів в умовах воєнного стану (стаття 47 проекту).

 

     Порівняно з  чинним  Кримінальним  кодексом  у проекті значно розширено коло покарань,  при призначенні яких можливе  звільнення від покарання під умовою.

 

     Положення розділу   ХІІ   "Призначення   покарання"  повністю відповідають кримінально-правовим принципам  призначення  та  мети покарання  (призначення  покарання  в межах,  встановлених статтею закону,  який  передбачає  відповідальність  за  вчинений  злочин; призначення   покарання  в  точній  відповідності  із  положеннями Загальної  частини;  врахування  характеру  й  ступеня  суспільної небезпечності   злочину,   особи   винного,  обставин  справи,  що пом'якшують та обтяжують відповідальність).

 

     Порівняно з чинним  Кримінальним  кодексом  внесено  зміни  і доповнення.   Передусім   загальні  засади,  викладені  в  окремих пунктах, для того щоб виділити, підкреслити їх особливу значимість і обов'язковість для врахування судом.  Більш повно розкрито зміст тих чинників,  які суд повинен враховувати,  призначаючи конкретну міру покарання в кожному випадку.

 

     Наявність у  законі  інституту  звільнення  від покарання або зміни  його  обсягів  у  процесі  відбування  покарання  стимулює, заохочує  засуджених до інтенсивного виправлення та перевиховання. Усе це в кінцевому  підсумку  дає  економію  обсягів  кримінальної репресії, поліпшує умови ресоціалізації засуджених.

 

     У розділі   ХІІІ   "Звільнення   від  покарання"  передбачено можливість  звільнення  від  покарання  осіб  з  умовою,  а  також відстрочення  покарання  вагітній  жінці  та жінці,  яка має дітей віком до  7  років;  звільнення  від  покарання  внаслідок  спливу строків   давності   виконання   обвинувального   вироку;   умовно дострокове  звільнення  від   відбування   покарання   та   заміна невідбутої   частини   покарання   більш  м'яким;  звільнення  від відбування покарання у вигляді позбавлення волі вагітної жінки  та жінки,  яка має дітей до трирічного віку; звільнення від покарання за хворобою; звільнення від покарання на підставі акта амністії чи помилування.

 

     У розділі ХІV "Судимість" зосереджено всі норми, пов'язані із судимістю  та  її  правовими  наслідками.  Відповідно  до  проекту призначення   інституту  судимості  полягає  в  закріпленні  цілей покарання перш  за  все  в  запобіганні  вчиненню  нових  злочинів особою,  яка  має  судимість  за  раніше вчинені один або декілька злочинів.

 

     У проекті  розрізняються  погашення  та   зняття   судимості. Погашення   судимості  відбувається  автоматично,  після  відбуття покарання або закінчення зверх того визначених строків,  а  зняття судимості здійснюється судом.

 

     Автори проекту  виходять  із  того,  що  погашення  чи зняття судимості  повністю  анулює  правові  наслідки  вчинення  злочину. Строки    погашення    судимості   диференціюються   залежно   від класифікації (тяжкості) злочинів,  причому допускається на відміну від  чинного  Кримінального  кодексу України погашення судимості і при відбутті засудженим покарання понад 10 років позбавлення волі.

 

     Проектом пропонується  виділити   статті   про   застосування примусових   заходів  медичного  характеру  в  окремий  розділ  ХV "Примусові та інші заходи медичного характеру",  що відповідає  їх специфіці.  Також  дається  визначення  поняття та мети примусових заходів медичного характеру.  Це  дає  можливість  відмежувати  ці заходи  від  заходів  покарання  й відобразити особливість їх мети порівняно з покаранням.  Ці заходи не мають  на  меті  соціального виправлення  психічно  хворої людини,  а спрямовані на запобігання вчинення такою  людиною  нових  суспільно  небезпечних  діянь,  на лікування й покращання її психічного стану, а також на її охорону.

 

     Проектом (розділ      XVI      "Особливості      кримінальної відповідальності неповнолітніх") диференційовано вік  кримінальної відповідальності.     За     загальним     правилом    кримінальна відповідальність наступає для  особи,  якій  до  вчинення  злочину минуло 16 років, і лише у виняткових випадках, визначених законом,

- з 14-річного віку.

 

     Встановлення певного    мінімального    віку     кримінальної відповідальності  пов'язане  з  фізіологічним процесом поступового формування здатності  особи  з  моменту  досягнення  певного  віку усвідомлювати  свої  дії і керувати ними та розуміти небезпечність дій, які нею вчиняються.

 

     Зосередження в одному розділі  всіх  статей  про  особливості відповідальності   неповнолітніх   дає   змогу  акцентувати  увагу правозастосовчих   органів    на    питанні    диференціації    та індивідуалізації   кримінальної   відповідальності   та  покарання неповнолітніх  з  урахуванням   їх   вікового   розвитку.   Досвід зарубіжних   країн   у   питаннях   кримінальної  відповідальності неповнолітніх довів доцільність такого рішення.

 

     Крім наведеного, пропонуються такі нові положення.

 

     Передбачено можливість   звільнення    неповнолітнього    від кримінальної  відповідальності  в разі вчинення ним вперше злочину невеликої тяжкості із застосуванням до  нього  примусових  заходів виправного характеру.

 

     У статті  92  проекту,  на  відміну від чинного Кримінального кодексу,  дано вичерпний перелік видів покарань,  які можуть  бути застосовані   щодо   неповнолітніх.   Також   передбачено   чотири максимальних  строки  позбавлення  волі   залежно   від   тяжкості злочинів, за вчинення яких засуджуються неповнолітні.

 

     Вельмишановні народні    депутати,   дозвольте   перейти   до представлення  основних   положень   Особливої   частини   проекту Кримінального кодексу України.

 

     Призначення Особливої   частини   -   розмістити   в   певній послідовності всі  норми,  які  встановлюють  відповідальність  за окремі злочини, розподіливши їх по окремих розділах за конкретними ознаками (здебільшого це об'єкт злочину).  Чітка система Особливої частини   дає  змогу  легко  орієнтуватися  в  кодексі,  знаходити необхідну статтю для кваліфікації злочину.  З цією метою в проекті кодексу  всю  Особливу  частину  поділено  на  розділи залежно від об'єкта певної групи злочинів.

 

     Система Особливої  частини  проекту   Кримінального   кодексу України має більш детальний, диференційований характер порівняно з чинним Кримінальним кодексом.  Якщо в останньому  11  глав,  то  в проекті - 20 розділів.  Це викликано тим, що з'явилися зовсім нові розділи, які об'єднують нові види злочинів.

 

     У проекті кодексу,  як я вже сказала, 20 розділів. Виходячи з вирішального  значення  охорони  основ  національної безпеки нашої держави,  розділ І - це "Злочини проти основ національної  безпеки України".  Робоча  група  не вважала за доцільне вносити додаткові суттєві зміни до статей, які передбачають відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення  державної  влади,  посягання  на  територіальну цілісність України, державну зраду та шпигунство.

 

     Слід зазначити,  що  проектом передбачено два варіанти статті 106 "Посягання на життя державного діяча",  один з яких  має  бути прийнятий Верховною Радою України.

 

     У першому варіанті відтворюється стаття 58 чинного  Кримінального  кодексу,  а  в   другому   пропонується розширити   коло   потерпілих   і   вважати  такими  державних  та громадських діячів або представників влади.

 

     Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я,  честь і гідність,  недоторканність і безпека визнаються найвищою цінністю.  Захисту життя та  здоров'я  особи  присвячений розділ  ІІ  Особливої частини проекту кодексу "Злочини проти життя та  здоров'я  особи",  який  включає   статті,   що   встановлюють відповідальність за три однорідні групи злочинів:

 

     злочини проти життя;

 

     злочини проти здоров'я;

 

     злочини, які становлять небезпеку для життя та здоров'я.

 

     Водночас розділ доповнено рядом нових статей, зокрема статтею 135,  якою встановлюється відповідальність за своєрідну професійну недбалість у сфері медичної діяльності.

 

     Особливої регламентації    в    кримінальному   законодавстві заслуговує  і   діяльність,   пов'язана   з   порушенням   порядку трансплантації   органів   і   тканин   людини,   що  завжди  може спричинити...

 

     ГОЛОВА. Сюзанно Романівно,  скільки ще вам часу треба? Хвилин десять.

 

     Шановні колеги,  я  хочу  оголосити  перерву на 30 хвилин.  А після перерви Сюзанна Романівна завершить доповідь, їй треба ще 10 хвилин. Я думав, хвилина-дві, а якщо десять, то після перерви.

 

     А зараз прошу в поіменному режимі зареєструватися.

 

     Ми приїхали  працювати  у Верховну Раду,  а не по кулуарах по килимових доріжках ходити і не в комітетах та фракціях працювати в робочий час.  Гадаю,  у понеділок на засіданні Погоджувальної ради ми зробимо аналіз по кожній фракції,  по кожному комітету... Це ви розкажете дома, що мені робити в залі і що вам робити. Ми побачимо як ви будете зарплату одержувати.

 

     Будь ласка, я прошу зареєструватися.

 

     Зареєструвалося 342 народних депутати.

 

     Шановні колеги!  Я ще раз кажу: ми в понеділок зробимо аналіз по  кожній фракції.  Ми приїхали працювати,  нам за це народ гроші платить, а "предел-беспредел" - це ми потім розберемося.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Продовжуємо засідання.

 

     Сюзанно Романівно,  будь ласка,  у вас є  ще  10  хвилин  для закінчення   доповіді.  Продовжуємо  слухати  питання  про  проект Кримінального кодексу України.

 

     СТАНІК С.Р.    Вельмишановний     Вікторе     Володимировичу! Вельмишановні народні депутати!  Такі блага,  як честь,  гідність, воля людини перебувають між собою у глибокій внутрішній єдності. У певному сенсі вони доповнюють одне одного. Їх своєрідність полягає в тому,  що честь, гідність, воля притаманні людям не споконвічно, а  виникли  на  пізніших  етапах розвитку суспільства як результат духовного становлення людини.

 

     На відміну  від  благ   біологічного   характеру   це   блага соціальні.   Із   цих  міркувань  статті,  в  яких  передбачається відповідальність за посягання на честь,  гідність і  волю  людини, зосереджені  в  окремому  розділі  ІІІ  Особливої  частини проекту Кримінального кодексу "Злочини проти  свободи,  честі  і  гідності особи".

 

     Більшість складів  злочинів  вказаного  розділу суттєвих змін порівняно з чинним Кримінальним кодексом не зазнали. Уточнено лише деякі положення.  Зокрема,  спрощено диспозицію статті 139 проекту "Захоплення  заручників".  Відповідальність   за   захоплення   як заручника  працівника  правоохоронних органів передбачена у статті 323 проекту.

 

     Уперше за  ознакою  родового  об'єкта  статевої   свободи   і недоторканності  особи  у сфері моралі та сексуального життя,  які склалися в суспільстві,  окремим розділом виділено  злочини  проти статевої  недоторканності  особи  -  розділ  ІV  Особливої частини проекту.

 

     Новими є такі  положення.  У  статтю  147  проекту  "Насильне задоволення  статевої  пристрасті  неприродним  способом"  внесено важливу зміну:  як потерпілий від цього злочину може виступати  не лише жінка, як це є за чинним Кримінальним кодексом, а й чоловік.

 

     Вводиться стаття 149, якою передбачається відповідальність за примушування жінок до зайняття проституцією та  втягнення  в  таке зайняття   шляхом   обману.   Суворіше  покарання  передбачене  за втягнення в проституцію неповнолітньої.

 

     Зміст розділу V "Злочини проти  конституційних,  трудових  та інших  особистих  прав  громадян"  порівняно  з  главою  4 чинного Кримінального  кодексу  уточнено  і  змінено.  У   цьому   розділі передбачено відповідальність не лише за злочини проти політичних і трудових прав громадян,  а й за інші злочини проти  конституційних та особистих прав громадян.

 

     Більшість статей  зазначеного  розділу  відтворюють  редакції відповідних статей чинного Кримінального  кодексу  і  збережені  у проекті.  Їх  наявність  у кодексі випливає з Конституції України, конституційних та інших  законів,  а  також  із  реалій  сучасного життя.

 

     Відповідно до   Конституції   України   всі  форми  власності рівноправні й однаковою мірою захищаються законом. У зв'язку з цим у  розділі  VІ  "Злочини  проти  власності" на відміну від чинного Кримінального  кодексу  передбачена  відповідальність  за  злочини проти всіх форм власності. У статтях цього розділу предмет злочину позначається терміном "чуже майно".  "Чуже майно"  трактується  як таке,  на  яке  особа  не  має ні дійсного права,  ні такого,  яке передбачається.

 

     Становлення ринкових відносин одночасно породжує і нові  види злочинів  у сфері підприємницької,  господарської діяльності.  Усі статті, які включено до розділу VII "Злочини у сфері господарської діяльності",  можна умовно розділити на три групи. Перша - статті, в яких встановлюється відповідальність за злочини,  не передбачені чинним  Кримінальним  кодексом,  а саме:  легалізація (відмивання) грошових коштів  та  іншого  майна,  здобутих  незаконним  шляхом; ухилення  від  надання  фінансовогосподарських документів,  злісне ухилення від погашення кредиторської заборгованості; фальсифікація засобів  вимірювання;  примушування  до  виконання  чи невиконання цивільно-правових зобов'язань;  незаконне  використання  товарного знака; порушення антимонопольного законодавства.

 

     Друга група   -  це  статті,  які  замінюють  статті  чинного Кримінального кодексу в  їх  новій  редакції:  обман  покупців  та замовників,   випуск   або  реалізація  недоброякісної  продукції, порушення правил торгівлі.

 

     Третя група  -  це  статті  чинного  Кримінального   кодексу, прийняті Верховною Радою в новій редакції в січні 1994 року.

 

     У проект  не увійшла стаття 80 чинного Кримінального кодексу, де встановлена відповідальність за порушення  правил  про  валютні операції.

 

     У нинішніх  умовах  проблема екології вийшла на передній план не тільки в рамках нашої держави,  а  й  у  глобальних  масштабах. Запобіганню  та  попередженню  злочинів  у  цій  сфері має сприяти розділ VIII "Злочини проти  довкілля",  уперше  введений  у  цьому проекті  як  самостійний.  Цей  розділ складається з трьох блоків: злочини,  які посягають на екологічну безпеку;  злочини, предметом яких  є  окремі природні багатства;  інші злочини проти природного середовища.

 

     У чинному Кримінальному кодексі України  відповідальність  за злочини  проти  громадської  безпеки  передбачена в одній главі із злочинами   проти   громадського   порядку,   здоров'я,    безпеки виробництва   і   транспортними   злочинами.   Штучне   об'єднання різнорідних злочинів в одній главі призвело до  її  переобтяження, що  заважає  виявленню  природи  цих  посягань,  а також ускладнює застосування статей цієї глави.

 

     Необхідність виділення зазначених груп злочинів у  самостійні розділи  Особливої частини була реалізована в проекті в розділі ІХ "Злочини проти  громадської  безпеки".  Розділ  доповнено  чотирма новими   статтями,   в  яких  передбачається  відповідальність  за злочини,  що   відзначаються   особливою   небезпекою:   створення злочинної організації;  тероризм;  зазнаки неправдиве повідомлення про акт тероризму:  напад на об'єкти, які виготовляють, зберігають або    транспортують    радіоактивні,   хімічні,   біологічні   та вибухонебезпечні матеріали,  з метою їх захоплення, пошкодження чи знищення.

 

     Статті, які стосуються безпеки виробництва,  у проекті вперше зведено  в  один  самостійний  розділ   "Злочини   проти   безпеки виробництва",    що    сприятиме    значному    підвищенню   рівня кримінальноправової  охорони  всієї   системи   відносин   безпеки виробництва в цілому та окремих її видів.

 

     Також уперше  вводяться у кримінальне законодавство такі види злочинів,  як порушення правил ядерної  або  радіаційної  безпеки, порушення    правил,   що   стосуються   безпечного   використання промислової  продукції  або  безпечної  експлуатації  будівель   і споруд.

 

     Усі злочини,  що  посягають  на  відносини  у  сфері  охорони безпеки руху та експлуатації транспорту, пов'язані з використанням транспортних   засобів,   які  є  джерелом  підвищеної  небезпеки, об'єднані в самостійний розділ ХI "Злочини проти безпеки  руху  та експлуатації транспорту".

 

     У розділі   ХII   "Злочини   проти   громадського  порядку  і моральності"  перенесено  без  змін  склади  злочинів  із  чинного Кримінального    кодексу   України.   У   цьому   розділі   широко використовуються майнові санкції (штраф) і санкції, не пов'язані з позбавленням волі.

 

     Виділення злочинів  у сфері обігу наркотичних засобів і проти здоров'я населення в самостійний  розділ  ХIII  "Злочини  у  сфері обігу  наркотичних  засобів  і проти здоров'я населення" зумовлене надзвичайно високим ступенем суспільної небезпеки, а також тим, що вони шкодять здоров'ю невизначеного кола осіб.

 

     У розділі  XIV  "Злочини  у сфері охорони державної таємниці, недоторканності  державних  кордонів,   забезпечення   призову   і мобілізації"   передбачається  відповідальність  за  злочини,  які становлять загрозу для обороноздатності України.  У цьому  розділі відтворюються  без  змін статті чинного Кримінального кодексу.  Це пояснюється тим,  що ці норми витримали випробування  часом  і  не викликали   жодних   серйозних   зауважень  і  доповнень  під  час обговорення.

 

     Розділ XV "Злочини проти авторитету органів державної  влади, органів   самоврядування   та  об'єднань  і  громадян"  покликаний замінити главу  IХ  "Злочини  проти  порядку  управління"  чинного Кримінального   кодексу.   Хочу  зазначити,  що  поняття  "порядок управління" було взяте ще з Кримінального кодексу  1922  року.  Це призвело  до  того,  що  глава чинного Кримінального кодексу стала своєрідним "запасником" для законодавця і всі статті,  які не були вміщені  в  інші  глави,  включалися  до неї.  Тепер до розділу XV включено лише ті статті,  якими передбачається відповідальність за такі  злочини,  як  безпосереднє  посягання  на  авторитет органів державної влади та управління.

 

     Ще прошу 5 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Доповідач просить ще  5  хвилин. Погодимося? Будь ласка, Сюзанно Романівно.

 

     СТАНIК С.Р.   Дякую.   Я  схематично  окреслю  далі  побудову Особливої частини проекту.

 

     Розділ XVI  "Злочини  у  сфері  використання  автоматизованих електронно-обчислювальних систем". Це новий розділ, внесення якого зумовлене економічним розвитком і ситуацією,  яка склалася в нашій державі.

 

     У розділі   XVII   "Злочини  у  сфері  службової  діяльності" пропонується значно посилити відповідальність  посадових  осіб  за зловживання  владою,  перевищення влади,  халатність,  хабарництво тощо.

 

     Новим у розділі XVIII "Злочини проти  правосуддя"  є  те,  що відповідно до статті 357 проекту батьки,  діти,  подружжя, а також інші близькі родичі не  несуть  кримінальної  відповідальності  за відмову від давання показань про особу,  стосовно до якої ведеться слідство.

 

     У розділі ХIХ "Злочини проти  встановленого  порядку  несення військової  служби"  містяться  норми,  аналогічні нормам глави ХI чинного Кримінального кодексу.

 

     У проекті виділено окремий розділ  ХХ  "Злочини  проти  миру, безпеки  людства  та  міжнародного  правопорядку".  Криміналізація вказаних діянь проведена  відповідно  до  міжнародних  зобов'язань України щодо боротьби з такими злочинами.

 

     Кабінет Міністрів   України   здійснив   фінансово-економічне обгрунтування і розрахунки витрат,  пов'язаних із введенням у  дію нового  Кримінального  кодексу  України.  У  Перехідних положеннях передбачається,  що  новий  Кримінальний   кодекс   України   буде вводитися   в   дію   поступово   протягом   п'яти  років.  На  це передбачається попередньо близько 146 мільйонів гривень.

 

     Вельмишановний Вікторе Володимировичу!  Вельмишановні народні депутати!  Хочу  зазначити,  що  поданий  на  ваш  розгляд  проект Кримінального кодексу -  це  є  плід  тривалої  шестирічної  праці широких     кіл     наукової     та    юридичної    громадськості, юристів-практиків,  суддів.  До  його  підготовки  й   опрацювання залучалися експерти високоавторитетних міжнародних організацій.

 

     Прийняття Кримінального   кодексу  України,  як  і  прийняття Цивільного  кодексу  України,  сприятиме   подальшому   формуванню системи українського національного законодавства. Прийняття нового Кримінального кодексу  дасть  можливість  у  подальшому  розробити проекти   Кримінально-виконавчого   та  Кримінально-процесуального кодексів.  Крім  того,  дасть  можливість   забезпечити   належний правопорядок  у  нашому суспільстві,  сприятиме більш ефективному, дієвому захисту прав і свобод людини,  гарантованих Конституцією і законами  України,  стане надійним гарантом суверенітету і безпеки нашої держави.

 

     Я просила  б  вас  зважити  на  титанічну  роботу  науковців, юридичної громадськості України, яка була проведена без витрачення жодної копійки з державного бюджету.

 

     Дякую вам за увагу. Сподіваюся на ваше розуміння й підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сюзанно   Романівно.   Є   запитання   до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Є пропозиція  відвести  15 хвилин для запитань до доповідача. Немає заперечень?  20  хвилин?  У  нас  же  ще  один  доповідач  і співдоповідач (Шум у залi). Ну, давайте 20 хвилин.

 

     Народний депутат  Зварич.  Будь  ласка.  Наступний - народний депутат Марченко.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Фракція Народного руху України. Шановна пані міністр!  На  розгляд  Верховної Ради фактично внесено два проекти Кримінального кодексу України. Слід зазначити, що як в одному, так і в другому проекті спостерігається бажання їх авторів відійти від старих,  тобто досі чинних,  норм кримінального законодавства, які були визначені ще в 1960 році.

 

     Багато юристів говорять про те, що в цих проектах застосовано зовсім різні концептуальні підходи.  Дехто з них стверджує,  що  з цієї точки зору вони є не сумісні.

 

     Як на  мене,  якраз  у  другому  проекті є досить багато дуже цікавих  новацій,  яких  немає  в  проекті,  внесеному   Кабінетом Міністрів.

 

     Дайте, будь  ласка,  відповідь на таке запитання:  як на вашу думку,  ці два проекти справді несумісні в  плані  концептуального підходу? Якщо ні, то чи можлива їх консолідація в один проект?

 

     СТАНIК С.Р. Дякую за запитання. Я представляю сьогодні проект Кримінального  кодексу,  розроблений   робочою   групою   Кабінету Міністрів,  яку очолював (я зазначала це у своєму виступі) відомий фахівець юрист,  я б  сказала  фундатор  юридичної  науки,  Василь Якович Тацій.

 

     Я не  хотіла  б зараз порівнювати два проекти,  які подані на ваш розгляд.  Безумовно,  автори другого  проекту,  або,  як  його називають,  проекту Кримінального кодексу Пилипчука, також доклали багато зусиль,  щоб  втілити  в  цей  проект  свої  принципи  щодо будівництва кримінального права.

 

     Я пішла  б таким шляхом.  Вам подано два проекти.  У проекті, про який  доповідала  я,  зібрано,  так  би  мовити,  весь  досвід українського юридичного законодавства,  системи покарань - усе те, що  вже  впродовж  семи   років   незалежності   застосовували   і правоохоронні органи, і органи судової влади України.

 

     Ви маєте  можливість заслухати доповідь про другий проект.  Я вважаю,  що потрібно схвалити в першому  читанні  проект,  поданий Кабінетом Міністрів,  тому що він уже апробований в Україні,  його обговорено в  системі  правоохоронних  органів,  органів  безпеки, судів,  а під час доопрацювання його до другого читання можна буде врахувати (ви отримаєте порівняльну таблицю) всі позитивні сторони проекту Кримінального кодексу, підготовленого паном Пилипчуком.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Марченко.  Наступний - депутат Кириченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановна  Сюзанно  Романівно!  Автори  проекту Кримінального   кодексу  України,  внесеного  Кабінетом  Міністрів України,  не передбачають такої  міри  покарання,  як  позбавлення батьківських   прав,   вважаючи  цю  норму  аморальною.  А  чи  не аморальнішим  для  суспільства  буде  спокійно  споглядати,  як  в окремих  сім'ях  ростуть  потенційні  злочинці або батьки повністю ухиляються від виховного процесу? Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи є  поняття  захисту  прав  ув'язнених  предметом Кримінального кодексу,  проект якого внесений урядом? Якщо так, то які  заходи  пропонуються  для  усунення   таких   проблем,   коли засуджений,  скажімо,  водій, який вчинив автотранспортну пригоду, виходить з місць позбавлення волі з порушеною психікою,  втраченим здоров'ям і в багатьох випадках є потенційним рецидивістом?

 

     Дякую.

 

     СТАНІК С.Р. Дякую за запитання. Щодо позбавлення батьківських прав.

 

     Я вважаю,  і це передбачено в проекті Кримінального  кодексу, що  питання  позбавлення  батьківських прав не є питанням,  так би мовити,  забезпечення належних умов виховання дитини.  В Україні є система   органів  опіки,  ці  моменти  передбачені  і  в  проекті Сімейного кодексу, який увійшов окремою книгою в проект Цивільного кодексу,  прийнятого  вами в першому читанні.  Питання виховання й утримання дитини, яка перебуває в неналежній сім'ї, не пов'язане з питанням  позбавлення  батьківських  прав,  оскільки за нормальної правової умови регламентація батьківських прав не може  ущемлювати права дитини.

 

     Стосовно захисту   прав   особи,   яка   перебуває  в  місцях позбавлення волі.  В Україні  є  механізм  реального  контролю  за умовами  в  місцях позбавлення волі,  де перебуває особа,  і за її психічним станом.

 

     Верховна Рада   України   минулого   скликання   ратифікувала Конвенцію про запобігання тортурам (це скорочена назва).  Створена державна  комісія  (це  цивільна  комісія),  яку  очолює  жінка  - заступник міністра охорони здоров'я.  Ця комісія здійснює контроль за утриманням у місцях позбавлення волі осіб, які там перебувають. І  питання  контролю  за  умовами  утримання  засуджених  у місцях позбавлення   волі   -   це,   я    вважаю,    скоріше,    питання Кримінальновиконавчого кодексу,  про який я згадувала,  завершуючи свій виступ, а не Кримінального кодексу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириченко.  Наступний -  депутат Філіпчук.

 

     КИРИЧЕНКО С.О.  Християнськодемократична  партія  України.  З метою  висловлення  підтримки  позиції   міністра   юстиції   щодо Кримінального  кодексу  прошу  передати  слово  народному депутату Віталію Журавському.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  68, Житомирська   область).   Християнськодемократична    партія України.   Шановна   Сюзанно   Романівно!  Ми  підтримуємо  проект Кримінального кодексу, який запропонував Кабмін. У мене до вас два запитання.

 

     Перше. Скажіть,  будь ласка,  як у ньому вирішується проблема смертної кари з перспективою її скасування?

 

     І друге  запитання.  Тут  є  розділ  "Злочини   проти   основ національної безпеки України". Скажіть, будь ласка, чи посилюється за новим проектом покарання за такий тяжкий злочин, як шпигунство, порівняно з чинним кодексом?

 

     СТАНІК С.Р.  Дякую  за  запитання.  У  запропонованому на ваш розгляд проекті Кримінального кодексу не передбачається такої міри покарання,  як  смертна кара.  Як я вже говорила у своєму виступі, розділ, про який ви запитуєте, не зазнав істотних змін порівняно з главою  чинного  Кримінального  кодексу.  Це  пов'язано з тим,  що правозастосовча практика, яку ми детально аналізували при розробці проекту кодексу,  показала, що міри покарання, крім смертної кари, які застосовуються за вчинення злочинів проти  основ  національної безпеки   України,   мають   позитивні   наслідки   для  виховання громадянина України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Філіпчук.  Наступний  -  депутат Красняков.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Дякую. Народний рух України. Сюзанно Романівно! Чи  не  вважаєте  ви  за  потрібне  посилити  розділ  VI   проекту Кримінального    кодексу?    Там    практично    не    передбачено відповідальності  юридичних  і  фізичних  осіб  у  приватизаційній сфері.  Саме  в  ній  злочини  проти власності сьогодні є найбільш масовими і  небезпечними  для  держави.  Це  крадіжки  в  особливо великих розмірах.

 

     І ще  одне запитання.  У розділі VII за валютні операції,  за незаконне  відкриття  розрахунків  за  кордоном,  за  неповернення валютних  цінностей передбачається стягнення штрафу від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи на строк  до  двох років чи обмеження волі на строк до трьох років.  І вважається, що цього достатньо. Яка ж тут методологія, якщо за вимушену крадіжку, коли  людина  бере  2  літри  молока чи 10 кілограмів пшениці,  ми інколи дозволяємо собі засудити людину до криміналу також  на  2-3 роки?  І  з  конфіскацією  майна.  А там питання конфіскації майна взагалі не ставиться.

 

     Я хотів би знати вашу позицію як міністра юстиції.

 

     СТАНІК С.Р.  Щодо розділу VI "Злочини проти власності".  Якщо ви   звернули   увагу,  в  цілому  проект  іде  в  руслі  положень Конституції України стосовно гуманізації покарань.

 

     Я погоджуюся з такими можливими пропозиціями щодо розділу VI. Цей  проект  стосовно мір покарання подається на ваш розгляд.  Він підтриманий Комітетом з питань  правової  реформи  і  Комітетом  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Його можна буде проаналізувати і в інших комітетах. Якщо будуть побажання посилити відповідальність за діяння,  передбачені цим  розділом,  я  думаю, заперечень не буде.

 

     Далі. Вельмишановний  пане  Філіпчук,  ви зробили порівняння, спираючись на чинний Кримінальний кодекс.  У поданому проекті міри покарання  окреслені  чітко,  і  того,  про  що  ви сказали,  - як засуджується особа сьогодні, - такого не передбачено.

 

     Вельмишановні народні депутати!  Я хочу підкреслити,  що  цей кодекс  передбачається  вводити в дію протягом п'яти років,  тобто поступово.  Його  підготовка  буде  тривалою,  бо  буде  ще  друге читання.  У  нас  іще  буде  можливість внести певні корективи.  А Прикінцеві  та  Перехідні  положення  на   час   введення   нового Кримінального   кодексу   дадуть   змогу   додатково   підготувати населення.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Красняков.  Наступний -  депутат Малолітко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция  Коммунистической  партии.  Уважаемая Сюзанна Романовна!  Я хотел бы услышать  от  вас  ответ  на  такой вопрос.  Анализируя  проект  этого  документа,  мы видим,  что его авторы склоняются к постепенной отмене смертной  кары.  Скажем,  в статье 60 предусмотрено пожизненное лишение свободы.

 

     Скажите, каковы потребуются финансовые затраты на сегодняшний день или в какой-то другой период для исполнения статьи  60?  Ведь нужны специальные помещения, материальная база.

 

     И второй вопрос.  Анализируя проект кодекса, я так и не нашел ответа на вопрос:  как же будет реагировать  наше  государство  на такой сегодняшний бич,  как заказные убийства?  Напомню,  что,  по сводкам  МВД,  количество  совершенных  убийств  (это   по   графе "Организованная  преступность")  составляло:  в 1993 году - 17,  в 1994 - 58,  в 1995 году - 32, за 9 месяцев 1996 года - 63. Большая часть  из  этих  убийств  -  заказные.  Как согласно этому кодексу государство будет реагировать на этот бич?

 

     СТАНІК С.Р.  Дякую за запитання.  Щодо першого запитання  про смертну кару.  Справді,  передбачається поступове скасування такої міри покарання.  У проекті  Кримінального  кодексу  передбачається скасування й такої міри покарання, як відбування терміну покарання в тюрмі.  Тобто цим  проектом  передбачається  вивільнення  певних закладів  позбавлення  волі.  Орієнтовно  на введення в дію нового Кримінального кодексу,  як я вже казала,  потрібно  146  мільйонів гривень.

 

     На першому  етапі з урахуванням кількості осіб,  яким вироком призначена виняткова міра покарання і які сьогодні  перебувають  у місцях  позбавлення  волі,  потрібно  буде  близько  40  мільйонів гривень.

 

     Щодо другого запитання  -  про  вбивства  на  замовлення,  то відповідальність  за  вчинення цього злочину передбачається в ряді статей,  які я вже називала.  Зокрема,  у статті  110  (пункт  10) розділу  ІІ Особливої частини вбивство на замовлення розглядається як   таке,   що   здійснене   за    обставин,    які    підвищують відповідальність.  І  при  перекваліфікації  тероризму.  Тобто  ці моменти в проекті Кримінального кодексу враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Малолітко.  Наступний -  депутат Онопенко.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Прогресивна  соціалістична  партія України,  соціалістична опозиція.  Шановна Сюзанно Романівно!  Я розумію,  що на нас тисне Захід,  щоб ми скасували покарання у вигляді смертної кари. Але ж, шановний міністре,  якщо злочинець посягнув на життя людини,  а ми йому  залишаємо  життя  і  все  життя будемо утримувати за рахунок податків,  які стягуватимуться з рідних убитого,  то я не розумію, яка тут мораль?  Скрізь,  де б я не зустрічався з виборцями,  вони просять  не  скасовувати  смертну  кару.   Я   розумію,   що   чим цивілізованіше суспільство,  тим менше смертних вироків виноситься злочинцям.  Але  враховуючи,  що   ми   живемо   в   невизначеному суспільстві, навіть в умовах невизначеного суспільного ладу, ми не готові приймати пункт щодо смертної кари,  запропонований вами.  У разі його прийняття підвищиться рівень злочинності в державі.  Яка ваша думка щодо цього?

 

     СТАНІК С.Р.  Тема  скасування  смертної  кари  має   декілька аспектів.

 

     Перше. Я   хотіла   б   звернути   вашу   увагу   на  те,  що запропонований  проект  Кримінального   кодексу   спрямований   на боротьбу  із  злочинністю,  на захист особистості в Україні.  І не включаючи смертну кару як міру покарання в Кримінальний кодекс, ми в  першу чергу повинні думати про одночасну активізацію боротьби з організованою злочинністю в Україні і злочинністю в цілому.

 

     Друге. У статті 27  Конституції  України  сказано,  що  кожна людина  має  невід'ємне право на життя.  Тому ми повинні пам'ятати про гуманний підхід як до особи,  яку  держава  повинна  захистити законом  і  репресивними  методами,  так  і  до особи,  яка скоїла злочин.

 

     Далі. Стосовно  того,  чи  має  виховне  значення  така  міра покарання,  як  смертна  кара.  Вона задекларована в Кримінальному кодексі й використовується судами.  Проте вона  не  має  належного значення для виховання населення і громадськості.

 

     І ще  одне.  Україна йде шляхом становлення правової держави, гуманного,  громадянського суспільства, тому поступова відмова від смертної кари є одним із етапів розвитку нашої держави.  Вступаючи до Ради Європи в 1995 році,  ми взяли на себе чіткі  зобов'язання, що  впродовж  року скасуємо таку міру покарання,  як смертна кара. Вам,  народним депутатам,  приймати рішення стосовно того, чи буде така  міра  покарання,  як  смертна  кара,  в новому Кримінальному кодексі України, чи ні. Кабінет Міністрів пропонує такий проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Онопенко. За ним

- депутат Черненко.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  СДПУ(о)).  Соціалдемократична  партія України (об'єднана). Сюзанно Романівно,  шановна!  Я високо оцінюю проект Кримінального кодексу,  буду підтримувати його і закликати народних депутатів до цього.

 

     Скажіть, будь   ласка,   чи   втілені    в    проекті    такі загальновідомі,  загальноєвропейські  принципи,  як  деполітизація кримінального законодавства,  тобто чи передбачається  кримінальна відповідальність за ідеологічні,  політичні, релігійні погляди? Ви знаєте,  багато патріотів України постраждали в минулому за це. То чи  втілений  принцип  гуманності  в  кримінальному законодавстві? Ідеться про те,  що  за  незначні  злочини  не  повинна  наставати кримінальна   відповідальність   -  це  має  бути  в  Кодексі  про адміністративні правопорушення. Чи вилучені ці склади злочинів? Це перше.

 

     І друге.  Чи  концептуально  передбачається  захист інтересів потерпілих,  їхніх  близьких,  родичів,  які  втрачають  найближчу людину, скажімо, коли вчинено навмисне вбивство?

 

     СТАНІК С.Р.    Дякую.   Поданий   на   ваш   розгляд   проект Кримінального кодексу базується на Конституції нашої держави,  яка передусім передбачає захист життя і здоров'я людини. Тому в основу проекту Кримінального кодексу покладені демократичні, гуманістичні принципи міжнародного кримінального права.

 

     Безумовно, ті питання,  які ви порушили, внесені до проекту і висвітлювалися мною при характеристиці Загальної  частини  проекту Кримінального кодексу.

 

     Більше того,  до  проекту  внесені  нові  статті  про  захист родини, про захист дитини і захист інтересів родини потерпілого.

 

     Тому я вважаю, що поданий на ваш розгляд проект Кримінального кодексу   -   це  є  прогресивний  крок  у  розвитку  українського кримінального законодавства.  І прийняття його в першому читанні з подальшим  доопрацюванням  в  комітетах  піднесе  на  вищий щабель захист людини в нашій державі шляхом кримінальних засобів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Глубокоуважаемая   Сюзанна   Романовна!   Меня радует,  что мы наконец-то решились принимать Криминальный кодекс, однако настораживает пятилетний период введения его в действие. За этот период он может быть выхолощен. Это первое.

 

     Второе. В     некоторых     странах     существует    высокая ответственность за угон автомобилей,  вплоть до длительного  срока заключения.  Ко  мне  обратились  мои  избиратели  с  убедительной просьбой как-то остановить угоны автомобилей.

 

     Существует ряд стран,  где эта проблема решена,  особенно  на Ближнем   Востоке,   там   предусматривается   10   лет  тюремного заключения.  В Иране и в  ОАЭ  эта  проблема  практически  решена, автомобили просто не закрываются.

 

     И еще.   Вы   сказали,   что  будет  предусмотрена  серьезная ответственность  за  принуждение  к  занятию  проституцией.   Меня интересует  (может быть,  я не услышал),  будет ли предусмотрена в новом Криминальном  кодексе  высокая  степень  ответственности  за сутенерство? Спасибо за ответ.

 

     СТАНІК С.Р. Дякую. Щодо п'ятирічного введення в дію кодексу.

 

     Прийняття нового Кримінального кодексу передбачає обов'язкове прийняття    Кримінально-процесуального    кодексу    і     нового Кримінального  виконавчого кодексу,  тому і термін введення його в дію визначений 5 років.  Від вас залежить, наскільки швидко будуть прийняті названі мною кодекси.  І тоді можна скоригувати Перехідні положення, тобто ввести в дію через п'ять чи три роки, залежно від економічних  можливостей  держави  і витрат,  які вона нестиме від введення.

 

     Щодо кримінальної відповідальності за викрадання автомобілів. Вона  передбачена  в  чинному  Кримінальному кодексі.  Зважаючи на обсяг злочинів у цьому питанні вона є досить жорстка.

 

     І останнє.  Ви,  мабуть,  просто не звернули  увагу,  коли  я казала,  що  новим  складом  злочину  є саме примушування жінок до заняття проституцією та втягнення їх в таке життя шляхом обману.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  запитання   від   фракції   надається депутату Марковській. І на цьому завершимо.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Фракція   Соціалістичної   та Селянської  партій.  Шановна  Сюзанно Романівно!  Не у всіх штатах Сполучених Штатів Америки  скасована  смертна  кара,  у  більшості штатів вона існує.

 

     Я не  маю  жодного  сумніву  в тому,  що проект Кримінального кодексу України розроблений відомими фахівцями-юристами, але... Ви сказали, що є злочини проти авторитету держави.

 

     Проте коли  держава  не  виплачує  заробітної  плати людям по декілька місяців,  навіть роками,  чи це не є злочин держави проти людини?  Треба  захистити  людину від таких дій держави?  Це перше запитання.

 

     І друге.  Україна була родоначальником православності, а нині все  робиться  для  того,  щоб  розколоти православ'я.  То це не є злочин проти православних слов'янських народів?

 

     СТАНІК С.Р.  Дякую  за  запитання.  У  проекті  Кримінального кодексу  передбачений цілий розділ,  де до відповідальності будуть притягатися державні діячі за такі дії.  І коли  ми  говоримо  про наболілі для нашого суспільства питання,  тобто складне економічне становище,  в якому перебуває сьогодні людина,  то я вважаю, що за це   повинна   відповідати   особа,   яка  безпосередньо  винна  у невиконанні тих чи інших законодавчих актів, рішень уряду.

 

     Щодо другого  запитання.  Справді,  в  проекті  Кримінального кодексу  не  передбачено  такого  складу злочину.  Я думаю,  що це питання можна  доопрацювати  при  підготовці  проекту  до  другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сюзанно Романівно. Сідайте, будь ласка.

 

     СТАНІК С.Р. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Слово  для  доповіді  надається народному депутату Пилипчуку Ігорю Мар'яновичу.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   124, Львівська  область).  Шановний  заступнику  Голови Верховної Ради! Шановні  колеги  народні  депутати!  Відповідно   до   статті   93 Конституції України вношу на розгляд Верховної Ради України проект Кримінального кодексу України,  розроблений за дорученням  Комісії Верховної  Ради  України  з  питань  правопорядку  та  боротьби із злочинністю  дванадцятого  скликання  авторським  колективом   під керівництвом  заслуженого юриста України,  доктора юридичних наук, професора Смітієнка Віктора Миколайовича,  який сьогодні присутній на пленарному засіданні.

 

     Шановні колеги народні депутати!  На мене покладена і почесна відповідальність  подати  і  проаналізувати  проект  Кримінального кодексу  України.  Тим  паче що мені це дуже близько за родом моєї діяльності, оскільки застосування норм кримінального законодавства було моїм професійним обов'язком. І мені добре відомі ті труднощі, що виникають на практиці у працівників правоохоронних органів.

 

     Скажу відверто,  що важко  і  хвилююче  аналізувати  документ такого  роду.  Проект адресовано передусім тим,  хто намагається і бажає, щоб норми нашого нового кримінального законодавства справді стали перепоною злочинності.

 

     Утворення незалежної  України,  затвердження  її  парламентом Державної  програми  боротьби  із  злочинністю,  розрахованої   на тривалий  час,  здійснення  судової  реформи  зумовлюють  нагальну потребу їх правового забезпечення. Одним із найважливіших кроків у цьому  напрямі є розробка і прийняття нового Кримінального кодексу України.  Ця невідкладна потреба є загальновизнаною як в  Україні, так    і    за    її    межами.   Вона   пов'язується   також   із соціально-економічними  і  політичними  змінами,  що   сталися   в Україні,  негативними  криміногенними  процесами  на  всіх  рівнях українського  суспільства.  Крім  того,  є   необхідним   привести кримінальне законодавство у відповідність з вітчизняними правовими традиціями   та   міжнародними   нормами   і    стандартами,    із загальнолюдськими  цінностями,  правами  та  свободами людини.  Ця потреба випливає і з  інших  обставин  загальнодержавної  ваги,  а саме: небувале зростання злочинності, насамперед спрямованої проти особи,  її прав та  власності,  набуття  нею  масового  характеру, проникнення  у  всі  сфери  життя,  виникнення  нових,  підвищеної небезпеки  видів  кримінальних  правопорушень.  Злочинність   стає професійною  справою  дедалі  більшої  частини  населення,  в  неї втягується значна кількість молоді,  яка стає не тільки суб'єктом, але і об'єктом та знаряддям злочинів. Для певної частини населення в умовах  безробіття,  що  дедалі  поширюється,  злочинність  стає способом життя та джерелом формування світогляду.

 

     Непередбачуваною рисою   злочинності   є  поява  кримінальних порушень у сфері  діяльності  релігійних  конфесій,  різних  сект, братств.  Це явище породжено тим,  що атеїзм у недалекому минулому не лише перетворився у  фактичну  державну  релігію,  але  й  став войовничою   силою,  спрямованою  на  знищення  багатьох  духовних цінностей  народу.  Воно  призвело  до   зростання   фанатизму   і численності сект і братств,  переважно за рахунок неповнолітніх та молоді.

 

     Новою ознакою  криміногенної  ситуації,  що  погіршується,  є виникнення   незаконних   збройних  формувань  різної  орієнтації, набуття    злочинністю    корумпованого,     організованого     та інтернаціонального   характеру.   Зазначені  фактори  є  серйозною загрозою для прав людини,  здоров'я населення,  інших інтересів  і цінностей,  які охороняються законом, зумовили внесення до проекту Кримінального  кодексу  норм  про  відповідальність  за  незаконні діяння в цих сферах.

 

     До чинного  кримінального законодавства було внесено більш як тисячу змін і доповнень нових  видів  складів  злочинів  та  інших юридичних   обставин,   які  своїм  об'єктом  і  неузгодженістю  з концепцією Кримінального кодексу 1960 року негативно  позначаються на боротьбі із злочинністю.

 

     Проект Кримінального   кодексу  України,  що  запропонований, розроблено  на  основі  концепції,  схваленої  Комісією  з  питань правопорядку   та   боротьби  із  злочинністю.  Концепція  проекту грунтується на таких принципах:  створення правових передумов  для вироблення  основ кримінально-правової політики,  якої на сьогодні практично  немає;  визнання,  що  Кримінальний  кодекс  не  тільки встановлює  приписи  і  заборони,  порушення  яких  тягне за собою застосування покарання,  він є ще й  правовим  актом,  що  повинен забезпечити  на території України надійну охорону загальнолюдських цінностей,  справді  існування  правової  держави,  гуманізацію  і деполітизацію  основних  інститутів  кримінального  законодавства; відновлення історичної наступності теорії і практики кримінального законодавства,   що   існувало   протягом   багатовікової  історії Київської  Русі,  українського  народу  і  його   державності,   з одночасним   використання   досвіду   і   традицій   кримінального законодавства держав,  з історичними шляхами розвитку  яких  тісно перепліталася  доля  українського  народу,  а  також з урахуванням ратифікованих Україною міжнародних договорів та угод; забезпечення відповідності встановлених кримінальноправових засобів боротьби зі злочинністю потребам надійного захисту  інтересів  особи;  відмови від  постулатів і принципів,  що не витримали випробування часом і суперечать  загальнолюдським  цінностям  та  уявленням  про   межі можливого   й  допустимого  та  використання  кримінально-правових інститутів, вироблених в процесі історичного розвитку вітчизняного й  зарубіжного законодавства;  реформування передбачуваних засобів боротьби  зі  злочинністю  шляхом   розширення   сфери   взаємодії кримінально-правових  інститутів з інститутами інших галузей права

-   конституційного,   міжнародного,   цивільного,   екологічного, адміністративного,    кримінальновиконавчого    і    введення    в законодавство численних пропозицій працівників  слідства  і  суду; встановлення  обов'язкової  залежності  між добровільним усуненням винною особою шкідливих наслідків  вчиненого  караного  діяння  та суворістю   призначуваного   покарання,  а  також  між  ставленням засудженого  до  повного  відшкодування  завданої  шкоди  під  час перебування     покарання    та    можливістю    його    умовного, умовно-дострокового  звільнення,  амністування  або   помилування; створення  кримінально-правових  умов  призначення  та  відбування покарання,  за яких вчинення караного діяння було б  невигідним  у правовому, економічному, соціальному та моральному плані.

 

     Структура проекту.  Відповідно до української традиції проект кодексу  складається  із  Загальної  та   Особливої   частин,   що поділяються  на  12 розділів.  Розділи мають 33 глави із загальною кількістю 365 статей.  Із них  96  статей  включено  до  Загальної частини і 269 - до Особливої. На відміну від чинного кодексу зміст Загальної частини також рубрикований на глави.

 

     Наявність розділів у внутрішній структурі проекту  забезпечує систематизацію  нормативного матеріалу,  що в ньому міститься,  та зручність в користуванні ним.

 

     Загальна частина проекту складається із  п'яти  розділів,  що налічують  17  глав.  З  них п'ять глав є значною мірою новими для кримінального  законодавства  України.  Глави  Загальної   частини містять  норми,  присвячені  кримінально-правовим інститутам,  які враховуються при застосуванні норм Особливої частини.

 

     Особлива частина проекту складається із шести розділів, якими охоплюється 16 глав.  З них 9 глав є також новими. Глави Особливої частини включають норми, які містять конкретні кримінально-правові заборони.

 

     Важливою особливістю проекту є чіткий поділ вміщених до нього норм шляхом нумерації частин статей,  які включають у себе  більше однієї норми.

 

     Шановні народні  депутати,  за  браком  часу  я  зупинюся  на Особливій частині проекту.

 

     Iстотною новизною характеризується Особлива частина  проекту. Система  і  послідовність  викладення в ній нормативного матеріалу істотно відрізняють її від Особливої частини чинного  кодексу.  Це пов'язано зі змінами у визначенні пріоритетів об'єктів захисту.  З урахуванням цього Особлива частина  починається  главами,  змістом яких  є захист миру і безпеки людства,  оточуючого його природного середовища, здоров'я населення, життя і прав людини.

 

     Характерно, що за винятком  глави  про  захист  прав  людини, глави  про  охорону  решта  зазначених  вище об'єктів вносяться до Кримінального кодексу вперше.

 

     Крім того,  до Особливої частини також вперше  внесено  глави про діяння,  що посягають на свободу совісті та законну діяльність релігійних  конфесій,  на   діяльність   законодавчих   та   інших представницьких  органів,  органів виконавчої влади,  безпеку руху транспорту, комп'ютерні злочини.

 

     На принципово новій концептуальній основі, з урахуванням змін у житті України,  появою нових видів діяльності, виникненням нових суспільних відносин розроблено глави про діяння проти власності та народного    господарства.    По-новому   розв'язується   проблема відповідальності за так звані службові злочини.

 

     Не містить Особлива частина главу про службові злочини, які в чинному  законодавстві  не  мають  чітких  видових  ознак стосовно конкретної сфери  кримінальноправового  регулювання  та  не  мають необхідних   характеристик,  що  дали  б  змогу  індивідуалізувати діяння. Відсутність зазначеної глави компенсується, з одного боку, чітким  визначенням у Загальній частині понять публічної посадової особи та  функціонера,  з  другого  боку,  підстави  і  можливість притягнення  їх  до  кримінальної  відповідальності  у  зв'язку із службовою діяльністю спеціально  передбачаються  кількістю  статей Особливої частини.

 

     Під час    розробки    проекту   враховувалася   необхідність декриміналізації окремих  діянь,  які  не  потребують  через  свою малозначність    кримінально-правового   регулювання   (наприклад, злочинно недбале використання чи зберігання  сільськогосподарської техніки,   зерна   або   насіння  олійних  культур  тощо),  чи  не відповідають    концептуальній    основі    проекту    (наприклад, хуліганство).

 

     Водночас, у проекті враховано, що багато діянь практично може вчинюватися на грунті хуліганських спонукань.  Зважаючи на це,  до ряду  статей  Особливої  частини  хуліганські  спонукання  винного включаються як ознака, що обтяжує відповідальність.

 

     З урахуванням  потреб  практики  та  більшої   інформованості населення   щодо   умов   настання  кримінальної  відповідальності поновому формуються статті Особливої  частини.  Структура  їх,  як правило,  складається  з  таких елементів:  простий склад караного діяння;  каране діяння,  вчинене за  обтяжуючих  обставин;  каране діяння,   вчинене  за  особливо  обтяжуючих  обставин;  визначення суб'єкта караного діяння (якщо в цьому  є  потреба);  вказівка  на караність  приготування  до  караного  діяння,  замаху  на  нього, приховування особи,  яка вчинила каране діяння,  та неповідомлення про нього (де в цьому є потреба).

 

     Кожен із  перших  трьох  елементів  містить вказівку на вид і розмір покарання.

 

     Глава 18  "Карані  діяння  проти  миру  і  безпеки   людства" складається  з  11  статей (92-102),  що випливають із міжнародних конвенцій, договорів і угод, підписаних або ратифікованих колишнім СРСР чи УРСР, а також із членства України в ООН.

 

     Зокрема, зазначені     статті     передбачають    кримінальну відповідальність за пропаганду війни,  її планування і підготовку, розв'язування  війни,  розповсюдження  засобів  масового знищення, шантаж,  захоплення  громадянина  іноземної   держави,   порушення міжнародних  угод  про  правила  ведення війни,  геноцид,  біоцид, екоцид, організацію міжнародних злочинів та деякі інші.

 

     Глава 19 "Карані діяння у сфері природовикористання"  містить 15  статей.  Фактично  (за  винятком  трьох статей) решта статей є новими.

 

     Зміст, місце цієї глави та її обсяг  визначаються  насамперед тим,  що  Україна  та  її  населення  фактично  перебувають у зоні екологічного   лиха,   зумовленого   не   тільки    Чорнобильською катастрофою,  а  й неприпустимим рівнем забруднення земель,  вод і повітря  виробничими   відходами   промисловості   та   сільського господарства.  В Україну як легально,  так і нелегально завозяться шкідливі відходи з інших країн,  що може з  часом  перетворити  її територію у великий міжнародний смітник.

 

     Норми, внесені до цієї глави, мають забезпечити комплексний - від  стадії  проектування  до  експлуатації  -  захист   інтересів раціонального землекористування.

 

     Глава 20  "Карані  діяння проти здоров'я населення" органічно пов'язана з двома  попередніми  -  всі  вони,  зрештою,  покликані забезпечити  виживання  та  надійну  охорону  здоров'я  не  тільки окремої людини, а й усього людства.

 

     Віднесення цієї  глави  до  числа  пріоритетних  зумовлюється значним  поширенням  радіаційної  небезпеки в Україні,  зростанням алкоголізму,  наркоманії,  токсикоманії,  поширенням венеричних та інших        небезпечних        захворювань,        катастрофічним санітарно-епідеміологічним    станом,    скороченням     середньої тривалості  життя,  зміною  співвідношення  між  народжуваністю  і смертністю населення на користь  останньої.  Тобто  обставини,  що об'єктивно свідчать про вимирання нації.

 

     Глава налічує 19 статей,  з яких 7 є новими. Серед них статті про:  незаконне  придбання,  зберігання,  використання,  передачу, транспортування,  розповсюдження бактеріологічних чи радіоактивних матеріалів;  порушення  правил  поводження   з   мікробіологічними збудниками хвороб і токсинами;  неналежне виконання обов'язку щодо охорони життя і  здоров'я  дітей;  виготовлення  неякісних  ліків; порушення  правил виробництва,  зберігання та реалізації продуктів харчування;   незаконне   проведення    наукового    або    іншого експерименту; кровозмішення.

 

     Глава 21  "Карані діяння,  що посягають на свободу совісті та законну діяльність релігійних  конфесій".  Це  також  зовсім  нова глава.  Її  введення  до  проекту  пояснюється  зміною у ставленні держави  до  релігійної  діяльності,  яка  завжди  в   історичному розвитку  України,  за  винятком післяреволюційного періоду,  була складовою    загальносвітових    цінностей.     У     вітчизняному законодавстві, зокрема в Кримінальному уложенні 1903 року, та всіх попередніх кримінально-правових актах зазначена група діянь завжди була на першому місці.

 

     Внесення цієї глави до проекту є своєрідною даниною поваги до церкви за її патріотичне подвижництво,  запровадження та поширення писемності,   прилучення  України  до  цивілізованих  країн,  щирі пожертвування на захист Батьківщини.

 

     Призначення глави   полягає   у   примиренні   міжконфесійних суперечностей,    законному   покаранні   екстремістів   будь-якої конфесії, захисті прав, свобод та законної діяльності віруючих від всіляких посягань.

 

     Не виключаючи   іншого  ставлення  до  значення  цієї  глави, авторський колектив передбачає можливість іншого її  розміщення  у цьому ж проекті.

 

     Глава 22 "Карані діяння проти життя, здоров'я, волі, честі та гідності особи" складається з 24 статей (147 -  170).  З  них  дві статті  є новими.  Це примусове лікування завідомо здорової людини (на жаль, такі факти в нас є) і насильницьке донорство.

 

     Проте й інші  статті  цієї  глави,  які  за  своєю  формою  є традиційними, збагачені у проекті новим змістом.

 

     Зокрема стаття   148   "Умисне   вбивство   за  обтяжувальних обставин" доповнена такими кваліфікуючими ознаками, як вбивство за наймом,  вбивство з метою приховати інше каране діяння або вчинити втечу з-під варти, вбивство заложника тощо.

 

     Стаття 159  "Умисне  вбивство  за  пом'якшувальних  обставин" доповнена  такими  ознаками,  як  вбивство з ревнощів,  із помсти, викликаної  захворюванням  з  вини  потерпілого   на   наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, СНІД, венеричну хворобу.

 

     Стаття 152   "Доведення   до   самогубства"  доповнена  такою кваліфікуючою ознакою,  як примушування до співжиття або  вчинення розпутних дій чи до заняття проституцією.

 

     Стаття 154   "Умисне  тілесне  ушкодження"  доповнена  такими ознаками,  як введення в організм  потерпілого  шляхом  обману  чи насильства   наркотичних   засобів   або   токсичних  речовин,  що спричинило захворювання на наркоманію  чи  токсикоманію,  вчинення цього  діяння  у  зв'язку з виконанням потерпілим свого службового або громадського обов'язку.

 

     До ряду статей цієї  глави  внесено  як  кваліфікуючу  ознаку вчинення діяння із хуліганських спонукань.

 

     У главі  23  "Карані  діяння  проти сім'ї,  моралі,  статевої недоторканості" вміщено норми, які в чинному Кримінальному кодексі входять до глави "Злочини проти життя,  здоров'я,  волі і гідності особи".  Пропоноване проектом  відокремлення  із  чинної  глави  у самостійну  діянь  проти  сім'ї,  моралі і статевої недоторканості пояснюється потребою наголосити на самостійному  значенні  захисту цих об'єктів.

 

     Глава налічує 16 статей (171 - 186), з яких новими є 4.

 

     Стаття 181  "Втягнення  в  заняття проституцією",  стаття 184 "Незаконне використання органів,  частин і тканин  трупа  людини", стаття  185  "Осквернення  пам'яті  покійних  у місцях поховання", стаття 186 "Розголошення лікарської таємниці".

 

     Крім того,  внесені  певні  доповнення  та  зміни  до  деяких статей,  що  є  у  чинному Кримінальному кодексі.  Ці доповнення і уточнення    конкретизують     умови     настання     кримінальної відповідальності  за  деякі  з цих діянь.  Зокрема стаття 173 "Про розголошення таємниці усиновлення" доповнена  такою  кваліфікуючою ознакою,  як  вчинення  цього діяння публічною посадовою особою чи функціонером;  розширена  сфера  застосування   статті   180   про насильницьке  задоволення статевої потреби неприродним способом за рахунок введення в її диспозиції дій,  що раніше  не  були  відомі законодавству.

 

     Глава 24  "Карані  діяння проти конституційних прав громадян" складається з 13 статей (187 - 199).  Новими серед них  є  чотири. Стаття  188  встановлює  кримінальну відповідальність за порушення права особи на пересування, вибір місця проживання і роботи, виїзд за  кордон  та  повернення  в  Україну,  стаття 189 - за порушення екологічних прав особи, стаття 198 - за порушення права доступу до інформації,  стаття  199  -  за  перешкоджання законній діяльності журналіста.

 

     Решта статей цієї глави є в основному традиційною,  їх  зміст певною  мірою  збагачено  за  рахунок внесення нових кваліфікуючих ознак, передбачуваних ними діянь.

 

     Глава 25 "Карані  діяння  проти  держави"  вміщує  12  статей (200-211).  Переважна їх більшість є традиційною. Вперше вносяться до цієї глави діяння, що посягають на обороноздатність Української держави.  Стаття 210 "Ухилення від військового обліку,  військових зборів,  призову на військову чи альтернативну службу", стаття 211 "Незаконне    створення    воєнізованого   чи   іншого   збройного формування".

 

     Глава 26.  "Карані  діяння,  що   посягають   на   діяльність законодавчого  чи  іншого  представницького  органу" складається з семи статей.  Усі вони є новими.  Ними встановлюється  кримінальна відповідальність за втручання в діяльність законодавчого чи іншого представницького  органу,   незаконне   втручання   в   діяльність народного   депутата   (стаття   213),   незаконне   протегування, невиконання вимог закону.

 

     Глава 27.  "Карані діяння проти діяльності органів виконавчої влади"  складається  з  16  статей.  Більшість  норм  цієї глави в чинному Кримінальному кодексі включено  до  глави  "Злочини  проти порядку управління".

 

     Зважаючи на  те,  що  на  цей  час  в  Україні  не  завершено остаточне розмежування функцій трьох гілок влади,  унаслідок  чого слідство,  дізнання  і  прокуратура  реально  залишаються  у сфері виконавчої влади, розробники проекту були змушені включити до цієї глави  деякі  статті  про  відповідальність за посягання на судову владу.  Це,  зокрема,  статті:  228 "Завідомо неправдиві донос  чи повідомлення", 229 "Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності",  230  "Завідомо  незаконні  арешт,  затримання, привід  чи  обшук",  231  "Приховування чи розтрата майна,  на яке накладено арешт", 232 "Порушення таємниці слідства".

 

     Глава 28 "Карані діяння,  що посягають на судову  діяльність" складається з восьми статей. Зміст глави є традиційним. Водночас є окремі нові  статті,  доповнення  або  уточнення,  вводяться  нові кваліфікуючі ознаки деяких караних діянь.

 

     Глава 29   "Карані  діяння  проти  власності"  складається  з дванадцяти статей. Нормами цієї глави передбачено однаковий захист усіх  форм власності.  У главі вміщено дві нові статті.  Це стаття "Розкрадання електроенергії  та  енергоносіїв"  і  стаття  "Підкуп учасників   та   організаторів  спортивних  змагань  і  видовищ  у комерційних конкурсах".

 

     Крім того,  окремі  статті  глави  доповнено  з   урахуванням пропозицій   практичних   працівників  додатковими  кваліфікуючими ознаками  вчинення  діянь  організованою   злочинною   групою   із хуліганських  спонукань  або  щодо  майна,  що  має  історичну або культурну цінність.

 

     У главу 30 "Карані діяння у сфері господарювання" включено 17 статей.  Зміст  глави  розширено вміщенням до неї ряду статей,  що раніше включалися до інших глав. Це статті 255 "Фальшування грошей та   цінних   паперів",   256   "Незаконні  операції  з  валютними цінностями" і 268 "Контрабанда". За своєю юридичною, економічною і соціальною суттю та наслідками це є господарські злочини.

 

     У главі   31   "Карані   діяння,   вчинені   з  використанням комп'ютерної техніки" шість статей.  Ця глава є повністю новою. Як видно з назви цієї глави,  вона присвячена злочинам, які з'явилися в суспільстві лише на сучасному  етапі  його  розвитку  на  грунті найновіших технічних досягнень.

 

     У главі  32  "Карані  діяння  проти  громадської  безпеки  та громадського спокою" міститься 20 статей.  У главу введено  чотири нові  статті,  потреба  в  яких  зумовлена виникненням нових видів караних діянь  у  сфері  громадської  безпеки:  піратство;  карані діяння   проти   осіб  та  установ,  що  користуються  міжнародним захистом;  найманство;  порушення  правил   експлуатації   ядерної установки. Решта статей є традиційними.

 

     До глави   33  "Карані  діяння,  що  порушують  безпеку  руху транспорту"   включено   частину   статей,    якими    передбачено відповідальність  за  порушення  правил  експлуатації транспортних засобів  та  Правил  дорожнього  руху,  які  в   чинному   кодексі неправомірно  віднесено  до  глави  10  "Злочини проти громадської безпеки,  громадського порядку,  народного життя".  Крім того,  до цієї  глави  вміщено  статтю 308 "Порушення правил дорожнього руху особою,  яка не є водієм транспортного  засобу",  що  має  сприяти створенню  безаварійних  умов  функціонування транспорту.  Це нова стаття. У главі міститься десять статей.

 

     У заключній главі 34 "Карані  діяння  проти  порядку  несення військової  служби"  міститься 27 статей.  Принципова різниця цієї глави від аналогічної глави чинного Кримінального кодексу  полягає у відмові від поняття "військовий злочин".  Це пояснюється тим, що армія є органічною складовою української держави,  на яку повністю поширюється дія Конституції України та інших законів,  у зв'язку з чим  нелогічно  поділяти  карані  діяння  за   відомчою   ознакою. Відповідно до цього в попередній главі 33,  стаття 294, частина 2, військові  транспортні  засоби  віднесено   до   числа   учасників транспортного  руху.  До  глави 34 включено нову за змістом статтю 334 "Розклад бойового духу".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Ігоре Мар'яновичу, скільки вам треба ще часу?

 

     ПИЛИПЧУК І.М. Дві хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини, будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Шановні народні депутати! Проект кодексу, який я щойно вам доповів,  було розглянуто і схвалено Комісією з питань правопорядку. Робота обговорювалась і була схвалена у вересні 1993 року Президією Верховної Ради України.  Проект  було  доведено  до відома всіх гілок влади,  до наукової і юридичної громадськості за допомогою засобів масової інформації.

 

     Указаний проект Кримінального кодексу  багаторазово  проходив експертизу авторитетних висококваліфікованих спеціалістів у галузі кримінального і кримінально-процесуального права в Україні і за її межами.  Після  обговорення  зазначеного  проекту  на  міжнародній конференції при Міжпарламентській асамблеї СНД  у  СанктПетербурзі розроблений  проект  Кримінального  кодексу  було  використано при створенні  кримінального   законодавства   законотворцями   Росії, Казахстану та інших держав.

 

     Проект Кримінального   кодексу   України  пройшов  експертизу спеціалістів-лінгвістів Інституту української мови  Академії  наук України.  Даний проект Кримінального кодексу постійно включався до порядку денного сесії Верховної Ради,  і я дуже  задоволений,  що, нарешті, сьогодні я мав можливість його доповісти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати,  є запитання до доповідача?  Будь ласка,  запишіться. Шановні колеги! Є пропозиція відвести на запитання 13 хвилин,  що залишилися до перерви,  до 14 години. Немає заперечень?

 

     Слово для запитання надається  народному  депутату  Джоджику, наступний - депутат Левцун.

 

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська    область).    Шановний    Ігоре   Мар'яновичу!   У запропонованому вами  законопроекті  є  стаття  296  "Спекуляція". Згідно  з  прийнятим  формулюванням під дію цієї статті підпадають практично всі дії фізичних осіб,  які  займаються  підприємницькою діяльністю.

 

     Як на вашу думку, чи сприятиме названа мною стаття розвиткові підприємницької діяльності в нашій державі?

 

     Дякую.

 

     ПИЛИПЧУК I.М. Дякую.

 

     Справді, стосовно цієї статті ми довго полемізували.  Адже що таке  спекуляція?  Це  скуповування  і перепродаж товарів чи інших предметів з метою наживи; якщо такі ж діяння протягом року вчинено повторно,  до  винного вже застосовуються заходи адміністративного стягнення.  А якщо нажива від спекуляції перевищує 20  мінімальних заробітків, тоді вже настає кримінальна відповідальність.

 

     Я вважаю,  що  в  принципі  така  стаття  потрібна,  оскільки передбачає   спочатку    попередження.    Чи    вона    заважатиме підприємницькій  діяльності?  На сьогодні щодо цього є різні точки зору.   Найбільшу   полеміку   вона   викликає,   напевне,   серед бізнесменів.  Але це вам вирішувати,  шановні народні депутати, чи ця стаття потрібна в Кримінальному кодексі, чи ні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Левцун. Наступний - Філіпчук.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Я говоритиму замість Левцуна,  бо він  передав мені   слово.   Iгоре   Мар'яновичу,   у  вашому  проекті  кодексу передбачена кримінальна  відповідальність  юридичних  осіб,  тобто організацій, підприємств, установ.

 

     Як ця   норма   узгоджується   з   чинним   законодавством  - Кримінальнопроцесуальним кодексом та іншими законами?  Я знаю,  що така  новела  є  в  законах  європейських  країн,  але для нас це, очевидно,  буде  проблемою.  Ми   звикли,   що   до   кримінальної відповідальності  притягуються  тільки фізичні особи,  що юридичні особи несуть матеріальну  та  моральну  відповідальність.  А  щодо кримінальної відповідальності - це справді для нас новина.

 

     ПИЛИПЧУК I.М.  Шановний  Василю Васильовичу!  Як я зрозумів з вашого виступу,  ви також за те,  щоб кримінальну відповідальність несли   не  тільки  фізичні,  а  й  юридичні  особи.  Коли  проект Кримінального кодексу розглядатиметься у другому читанні, я гадаю, ви й тоді так само нас підтримаєте.

 

     Юридична особа - це будь-яке державне,  колективне,  приватне або змішаного типу формування,  що має організаційну єдність. Воно створене відповідно до статуту,  положення чи іншого затвердженого в установленому порядку  нормативного  акта,  який  визначає  його правовий статус.

 

     Я вважаю,  що  за  вчинення  карного  діяння  до кримінальної відповідальності мають притягуватися не лише фізичні, а й юридичні особи (за каране діяння,  що вчинене її працівниками, які діяли за повноваженням тої чи іншої юридичної особи або від її імені).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Філіпчук.  Наступний  - депутат Черненко.

 

     ФIЛIПЧУК Г.Г. Народний рух України. Дякую. Iгоре Мар'яновичу, є проблеми, які стосуються питань національної безпеки держави.

 

     Усі ми всіляко підтримуємо співпрацю держави, церкви й школи, але  спостерігається  небезпечна тенденція,  яку сьогодні не можна називати інакше як духовною диверсією,  коли нетрадиційні  і  ніде незафіксовані  в  юридичному  плані  релігійні  общини продовжують втручатися в духовне й політичне життя України. Як ви вважаєте, чи не  потрібно  посилити за це відповідальність,  і саме кримінальну відповідальність? Це перше.

 

     Друге. Ми практично залишаємо поза  увагою  умисні  дії,  які чиняться іноземними громадянами, посадовими особами інших держав і які спрямовані на зміну території України,  проти її  суверенітету та   державних   кордонів.   Ці   люди  провокують  національну  й міждержавну ворожнечу.  Таким прикладом є  патологічні  виступи  в Севастополі  Лужкова  у  присутності  міністра  оборони  Росії.  Я запитую вас про це як юриста, як людину, яка повинна сьогодні дати досить  чіткі  відповіді  на ці запитання:  чи не слід такі діяння включити до Кримінального кодексу?

 

     ПИЛИПЧУК I.М. Дякую, пане Георгію.

 

     Я вже говорив, що до "Особливої частини" цього проекту вперше включені  глави  про  діяння,  що  посягають  на  свободу совісті, законну діяльність релігійних конфесій, діяння проти законодавчих, інших представницьких органів, органів виконавчої влади.

 

     Але я  більше  зупинюся саме на вашому другому запитанні,  бо його ставлять найбільше.  Сьогодні в цьому  залі  якраз  присутній перший   заступник   Генерального   прокурора   України   Григорій Порфирович Середа.  I я в  його  присутності  заявляю  (не  будемо говорити  про вислови Лужкова щодо Севастополя),  що навіть у діях деяких депутатів Верховної Ради,  які зараз  перебувають  у  цьому залі,  є  склад злочину,  адже вони виступають за зміну державного устрою.

 

     Я добре усвідомлюю,  що цим я викличу їх супротив, що вони не будуть  підтримувати  цей  проект,  але ж ці люди повинні так само притягуватись до кримінальної відповідальності якраз за заклики до зміни  державного  устрою,  бо  вони систематично виступають проти цього устрою.  Однак реагування Генеральної прокуратури на ці їхні діяння немає.  Я думаю, що ми повинні спільно з деякими фракціями, які розуміють цю ситуацію,  внести подання  щодо  таких  фактів  і категорично  ставити  питання про те,  щоб позбавити цих депутатів слова   й   депутатства   та   притягнути   їх   до   кримінальної відповідальності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Наступний - Сафронов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Игорь Марьянович!  Я хотел бы задать вам парочку таких вопросов.

 

     Предполагает ли этот проект нового  кодекса  юридическую  или уголовную  ответственность  за  несвоевременную выплату заработной платы,  пенсий, стипендий не только местных органов исполнительной власти,  но  и  высших структур исполнительной власти?  Это первый вопрос.

 

     И второй.  Вот сегодня депутат Марчук выступал  по  проблемам здравоохранения.  Сложилась  такая ситуация:  здравоохранение было профинансировано на 40 процентов. Последнее постановление Кабинета Министров  855  и  указ Президента относительно секвестра серьезно затронули здравоохранение. Возникает неординарная ситуация: бушуют эпидемии туберкулеза,  острых инфекционных заболеваний,  а на этом фоне уже сокращено 253 тысячи штатных должностей плюс до 1  января 1999  года  предполагается сократить еще 50 тысяч физических лиц - медицинских    работников.    Кто    будет    нести    юридическую ответственность   за   неоказание   или  несвоевременное  оказание медицинской помощи?

 

     Спасибо за ответ.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Дякую.  Я,  шановний депутате, зрозумів, що ви мене  підтримуєте  в  тому,  що  відповідальність повинні нести не тільки фізичні особи, а й юридичні.

 

     Я думаю,  що ми врахуємо  це  в  тому  проекті  закону,  який доповідався  міністром  юстиції  пані Сюзанною Станік,  оскільки я знаю,  що з цим проектом Кримінального кодексу,  який я доповідаю, половина депутатів не ознайомилася,  бо до мене постійно підходили люди і запитували,  де взяти цей проект. Однак мені повідомили, що його  ще  18  червня  було  роздано депутатам.  На жаль,  є багато непорозумінь.

 

     Я думаю,  що ви ознайомитесь із викладеними в  цьому  проекті кодексу   положеннями,   пов'язаними   з   охороною   здоров'я   і материнства.

 

     Хто має нести відповідальність за ті злочини -  за  невиплату заробітної  плати?  Нам  треба  якнайшвидше  прийняти Кримінальний кодекс,  і  я  думаю,  що  на  основі  тих  двох   проектів,   які доповідалися, можна розробити саме той кримінальний кодекс, згідно з  яким  особи,   винні   в   цих   злочинах,   понесуть   реальну відповідальність.  Тому що чинне законодавство, яким ми керуємося, на жаль, дає можливість уникнути відповідальності особам, винним у скороченні витрат на найважливіші сфери народного господарства.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Сафронов.  Наступний - депутат Литвак.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Громада". Прошу передати слово народному депутату Мичку.

 

     МИЧКО М.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60,  Донецька область). Уважаемый Игорь Марьянович, в проекте Уголовного кодекса вводится  такое  понятие,  как  "криминальный  проступок"  и  есть понятие  "преступление".  Между  собой  они отличаются лишь сроком лишения свободы.

 

     Не кажется  ли  вам,  что  если  криминальный  проступок   не является преступлением,  то его незачем вводить в Уголовный кодекс и, скажем так, "вешать" судимость многим людям? Это первое.

 

     Второе. Относительно  вопроса  о  спекуляции.   Если   я   не ошибаюсь,  вы  юрист.  Неужели вы верите,  что в условиях рыночной экономики и свободных цен эта статья может действовать?

 

     Третье. Если можно,  скажите,  пожалуйста,  вкратце, в чем вы видите преимущество проекта кодекса,  с которым вы нас ознакомили, перед проектом, который только что докладывала министр юстиции.

 

     Спасибо.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Дякую. Я почну з третього вашого запитання. Ця відмінність   полягає   насамперед   у   тому,  що  передбачається кримінальна відповідальність не тільки  фізичних,  а  й  юридичних осіб,  а  також  введено  поняття,  передбачене  статтею 56 даного проекту, кримінальної реституції.

 

     Що це  таке?  Кримінальна  реституція  -   це   примусове   і обов'язкове  відшкодування  засудженим  матеріальної  і  моральної шкоди, завданої потерпілому. Питання про застосування кримінальної реституції  полягає в обов'язковому його розгляді судом у будьякій кримінальній справі.  Незастосування цього покарання повинно  бути вмотивоване  у  вироку з повідомленням про це потерпілому.  Це і є дві найважливіші відмінності між даним проектом і  тим,  про  який доповідала міністр юстиції.

 

     Стосовно спекуляції. Ви знаєте, над проектом, який я сьогодні доповідаю, працював авторський колектив, і я висловлюю думку цього авторського   колективу,   який   очолює  (і  в  майбутньому  буде доопрацьовувати  цей  проект   Кримінального   кодексу)   професор Смітієнко. Ми врахуємо всі пропозиції, які ви вносите. Є тут певні застереження,   але   я   ще   раз   повторюю,   що    кримінальна відповідальність за спекуляцію застосовується тільки тоді, коли на людину вже було накладено адміністративне стягнення.

 

     Щодо кримінального проступку. Ця норма

- насамперед   профілактичний   захід.   Тут  треба  індивідуально підходити до особи,  яка скоїла проступок,  зважити, чи можна таку особу відразу притягувати до кримінальної відповідальності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Литвак.

 

     ЛИТВАК О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань національної   безпеки   і    оборони    (виборчий    округ    87, ІваноФранківська   область).   Шановний   народний  депутате!  Нам сьогодні представлені два проекти Кримінального  кодексу.  Один  з них підготовлено за дорученням народних депутатів Верховної Ради і подано Кабінетом  Міністрів.  Скажіть,  будь  ласка,  яка  суттєва різниця  між  вашим  проектом і проектом,  який щойно доповіла нам міністр юстиції Сюзанна Станік. Це перше.

 

     Друге. Я хотів би почути  від  вас,  які  відгуки  критичного характеру  надійшли  на адресу вашого проекту кодексу від установ, практиків, а також від експертів.

 

     І останнє.  Сьогодні,  в період кризи,  в державі дуже велика армія  безробітних.  Наші  співвітчизники працюють за кордоном,  а повертаючись  у  державу,  везуть  іноземну   валюту.   Статистика притягнення  людей  до  кримінальної відповідальності за порушення правил валютних операцій дуже висока. Як у вашому кодексі виписано відповідальність за порушення правил валютних операцій?

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Дякую.  Шановний  Олегу  Михайловичу!  Я якраз перед цим відповідав народному депутату,  яка суттєва різниця  між цими  проектами.  Передусім  кримінальну відповідальність за даним проектом можуть нести не тільки фізичні,  а й  юридичні  особи.  У проекті  Кримінального  кодексу,  який  я доповідаю,  введено нове поняття "кримінальна реституція".  Але основна відмінність полягає у  ставленні  щодо  застосування  смертної кари.  У даному проекті Кримінального кодексу вона передбачається. Це я якраз переходжу до вашого  наступного  запитання:  найбільше  запитань від практичних працівників надходило щодо застосування смертної кари. Ми радилися і вважаємо,  що на сьогодні вона ще повинна бути, вона потрібна. І Юрій Анатолійович Кармазін якраз зупиниться на цьому  питанні,  бо воно є одним із найважливіших.

 

     Були критичні  зауваження  щодо покарання за спекуляцію,  яке передбачається в чинному  Кримінальному  кодексі.  Я  вам  доповів думку авторського колективу щодо цього.

 

     Щодо валютних   спекуляцій.  Ви  знаєте,  якраз  сьогодні  по телебаченню повідомляли,  яка ситуація  складається  в  Республіці Білорусь, де за скупку і продаж валют людей не тільки штрафують, а й заарештовують і терміном до 15 діб позбавляють волі.  Аналогічна норма  діє  і  в нашому законодавстві,  тому що ніхто статтю 80 не скасовував.  І сьогодні багато хто  з  працівників  правоохоронних органів  звітує,  скільки  кримінальних  справ  порушено  саме  за статтею 80.  У цьому проекті кодексу кримінальної відповідальності за такі дії не передбачено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Мар'яновичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні депутати, оголошується перерва до 16 години.