ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и . 22 л и п н я 1998 р о к у .

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу вставити картки.

 

     Я звертаюся  до  керівників   фракцій   Народно-демократичної партії,  зелених та інших:  депутати з ваших фракцій повинні на 10 годину бути в залі.  Не змушуйте мене оприлюднювати цю  інформацію на  табло.  Така  можливість є,  тоді ми,  як кажуть,  один одного зрозуміємо без коментаря.

 

     Вставте картки, будь ласка.

 

     Зареєструвалися 314  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити, які надійшли:

 

     Масенка Олександра Миколайовича

- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на  звернення  до  міністра  праці та соціальної політики стосовно сприяння колективу Лубенського філіалу  Полтавського  УВО  УТОС  у забезпеченні інвалідів-сліпих робочими місцями.

 

     Симоненка Петра  Миколайовича  -  до Прем'єр-міністра України стосовно  виконання  доручення   Прем'єр-міністра   на   звернення депутата   з   приводу   ситуації   з  виплатою  заробітної  плати педагогічним  працівникам  Голопристанського  району   Херсонської області.

 

     Я прошу    підтримати    ці    запити,   щоб   направити   їх Прем'єр-міністру  для  реагування.  Ставлю  на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!    Сьогодні    вранці   відбулося   засідання Погоджувальної ради,  на якому ми розглянули перелік  питань,  які нам   необхідно  розглянути  сьогодні,  завтра  і  в  п'ятницю,  з урахуванням  пропозицій,  що  були  внесені  вчора  на   спільному засіданні Погоджувальної ради за участю Президента і всього складу Кабінету Міністрів на чолі з  Прем'єр-міністром.  У  п'ятницю,  24 липня,  ми маємо завершити першу сесію Верховної Ради в пленарному режимі і з 27 по 31 липня  працювати  в  комітетах  і  у  виборчих округах.

 

     Тому вноситься  пропозиція  розглянути сьогодні такі питання: Закон про оренду землі з пропозиціями Президента; проект Постанови Верховної  Ради про звільнення суддів;  проект Закону про внесення доповнення до Закону України про  встановлення  величини  вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік;  проект Закону України про тимчасову заборону підвищення цін   і   тарифів   на   житлово-комунальні   послуги  та  послуги громадського транспорту,  що надаються громадянам України;  проект Закону про використання компенсаційних сертифікатів,  не отриманих громадянами України; проект постанови народного депутата Моісеєнка і  проект Закону про внесення змін до Закону про державну програму приватизації.

 

     Представники Погоджувальної ради внесли пропозицію розглянути ці   питання   на  ранковому  засіданні,  попрацювати  сьогодні  в пленарному режимі до 14 години,  а після 14 години  попрацювати  в комітетах над проектом бюджетної резолюції, який ми прийняли вчора в першому читанні,  і  над  тими  законопроектами,  які  необхідно розглянути за повною програмою в четвер і п'ятницю.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  затвердити перелік питань для розгляду на сьогоднішньому засіданні.  Є інші пропозиції? Будь ласка,  запишіться.  10  хвилин достатньо?  (Шум у залі).  Шановні колеги!  Ми будемо затверджувати перелік питань на всі три дні.  У вас  є цей проект.  Щоб не повторюватися,  будь ласка,  прогляньте його.  І давайте відведемо 20 хвилин на  запитання  та  пропозиції щодо порядку денного. До 10 години 30 хвилин.

 

     Депутат Борщевський.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Президент внес в парламент ряд указов, реализация которых приведет к  еще  большим  бедствиям  в  стране.  Поэтому  есть  предложение поработать над этими указами после 14 часов и проголосовать сейчас в  поименном  режиме  предложение  продолжить  сегодня  и вечернее заседание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание  на  то,  что  мы  обязаны  рассмотреть  указы Президента Украины и отклонить хотя бы некоторые из них,  которые  не  просто вторгаются  в законодательное поле,  не подвластное Президенту (он нарушает Конституцию), но и, к сожалению, реализация которых будет иметь очень тяжелые негативные последствия.

 

     Прежде всего  речь  идет  об  указе,  связанном  с  внесением изменений к Закону  Украины  о  промышленнофинансовых  группах,  и указе об ускоренном банкротстве.  Эти два указа имеют очень важное значение для экономики  (я  имею  в  виду  негативное  влияние  на экономику в случае введения их в действие).

 

     Поэтому я  прошу  коллег депутатов проголосовать за включение этих вопросов в повестку дня,  тем более  что,  например,  указ  о промышленнофинансовых  группах рассматривался профильным Комитетом по вопросам экономической политики.

 

     Вчера, вы знаете,  состоялась встреча руководства комитетов и фракций Верховной Рады с Президентом,  Премьер-министром.  Я хотел бы, чтобы Александр Николаевич проинформировал об этой встрече. От себя  могу  сказать  (я  на ней присутствовал),  что меня поразила позиция Президента,  который не  отрицает  того,  что  он  нарушил Конституцию  Украины.  Однако он не хочет изменять указы,  которые из-за  того,  что  Верховная  Рада  Украины  своевременно  их   не отклонила, введены в действие.

 

     На прошлой неделе по непонятным причинам председательствующий Александр  Николаевич  Ткаченко  перенес  пленарное  заседание   с четверга на вторник, и по этой причине мы не смогли отклонить хотя бы указ по регулированию акцизов.

 

     Что касается  указов,  срок  введения  в   действие   которых согласно  "Переходным  положениям" еще не наступил,  то разговор о них  был  очень  сложный.  Я  думаю,  что  мы   должны   принимать соответствующие  решения  в  сотрудничестве  и с Президентом,  и с Премьер-министром.  А поскольку ответственность за то, что будет в связи  с  принятием  и введением в действие этих указов,  ляжет не только на Президента,  но  и  на  нас,  мы  должны  реагировать  в соответствии с Конституцией.

 

     Кроме того,  я  предлагаю  включить  в  повестку  дня вопрос, предложенный вчера депутатом  Косаковским.  Надо  будет  дать  ему возможность  сказать  несколько  слов.  Его  предложение  не  было поставлено вчера на голосование.

 

     Еще раз хочу привлечь внимание коллег депутатов к  тому,  что если мы сделаем вид, что указы Президента не нарушают Конституцию, если не дадим им правовую и экономическую  оценку,  то  тем  самым будем  способствовать разрушению законодательного поля.  Точно так же как в свое время Верховная  Рада  Украины  двенадцатого  созыва ушла в своеобразный "декретный" отпуск, предоставив право издавать декреты Премьер-министру Кучме.  А  негативные  последствия  этого пришлось расхлебывать парламенту тринадцатого созыва.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Морозов. Будь ласка.

 

     МОРОЗОВ А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция   коммунистов.  Прошу  передать  слово  Петру  Николаевичу Симоненко, первому секретарю ЦК.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибо. Уважаемые коллеги! Я хотел бы прежде всего проинформировать   вас  о  том,  что  вчера  практически  не  было совещания руководства Кабинета Министров, Президента и руководства Верховного Совета.  Со стороны президентских структур было оказано давление  с  целью   обязательной   поддержки   указов,   изданных Президентом. Это первое.

 

     Второй принципиальный  вопрос.  Говорю  о своей точке зрения, чтобы  потом  вы  убедились  в   справедливости   предостережений, неоднократно высказываемых фракцией коммунистов.

 

     Вчера выступающие     с     трибуны     подтвердили    полную несостоятельность,  некомпетентность, незнание министрами проблем, с которыми столкнулся сегодня народ Украины.  Ни один из указов не основывается  на  анализе!  Все  сделано  с  кондачка.  Я  глубоко убежден,  что  это,  мягко  говоря,  влияние  определенных кругов, приближенных  к  Президенту,   а   по-крупному   -   это   влияние определенных  мафий,  которые  делят  между  собой  рынок  и сферы влияния.

 

     Третье. Я хотел бы привлечь ваше внимание к тому, что если мы сегодня  не  приступим к рассмотрению этих указов,  то дадим право действовать, как тогда, в 1992-1993 годах, то есть от декретов - к указам Президента.

 

     Президент вчера   подтвердил,  что  он  знает,  что  нарушает Конституцию.  Но,  видите ли,  это указы,  которые  сегодня  решат проблему наполняемости бюджета.  Я думаю,  что здесь моим коллегам все  понятно,  говорю  для  радиослушателей.  Рассматриваются   не вопросы,   имеющие   отношение  к  организации  работы  конкретных отраслей,  не вопросы,  связанные с налоговым законодательством  и снижением   налогового   пресса,   не   вопросы  агропромышленного комплекса,  в частности,  связанные с уборкой урожая,  не  вопросы социально-культурной  и  всей  бюджетной сферы,  а только те,  что имеют отношение к возможному, скажем так, перераспределению рынка, особенно по нефти и бензину.

 

     Я очень   обеспокоен   тем,  что  мы  не  собираемся  сегодня рассматривать и давать оценку указу, касающемуся Чернобыля. Это же катастрофа,  от  этого  пострадают  миллионы людей!  Начисления на зарплату  уменьшаются  в  два  раза,  уменьшается  и   возможность финансирования  всех социальных программ.  Сегодня нет возможности сделать операцию, чтобы сохранить человеку жизнь, а финансирование этих программ сокращают.

 

     По ликеро-водочным заводам.  Да во все времена это было одним из главных источников наполнения доходной части  бюджета.  Сегодня эти заводы продают мафии, пускают с молотка.

 

     Наши предложения от фракции.  Первое.  В обязательном порядке приступить сегодня к рассмотрению указов и в одних  случаях,  если это  требуется,  дать  политическую оценку изменений к законам,  в других - немедленно принять решение об отклонении этих указов.

 

     Второе - по режиму работы.  Я предлагаю работать  каждый  раз полный  день,  а  вечером,  после  пленарных заседаний,  проводить заседания комитетов,  на которых  обсуждать  все  проблемы,  чтобы организационно  обеспечить пленарные заседания.  Если потребуется, сегодня принять решение о том,  как следующую неделю использовать. Я  считаю,  что  в зависимости от этого графика можно было бы и по дням следующей недели определиться,  хотя у нас  и  предполагается работа в округах.

 

     Предлагаем начать   сегодня   работу  с  обсуждения  коренных вопросов,  ибо мы уйдем  на  30  дней  в  отпуск,  а  здесь  будут хозяйничать те, кто хозяйничал до этого.

 

     И последнее (извините,  что превышаю регламент).  Вчера стало явным воочию,  что полностью  выполняются  условия  Международного валютного фонда и все то, что диктуется из-за рубежа.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово Владимиру Николаевичу Яценко, фракция коммунистов.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Дякую.  Фракція комуністів України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я хотів би насамперед застерегти і вас,   Олександре  Миколайовичу,  і  всіх  народних  депутатів,  і керівництво Верховної Ради України  від  повторення  помилок,  які занадто  дорого  коштували  народу  України  і  які ще до сьогодні економіка України і народ України  ніяк  не  можуть  пережити.  Це сумнозвісний  період,  коли  парламент  довірив уряду видавати так звані декрети замість законів України.

 

     Я категорично не згоден з тим,  що парламент пропонує зняти з себе  відповідальність:  мовляв  нехай уряд і Президент покерують. Олександре  Миколайовичу,  народ  України  не  зняв  з  нас   цієї відповідальності,  і  ми не маємо ніякого морального права піти на цей крок.

 

     Друге питання - щодо режиму роботи. Доки ми не розглянемо всі укази  Президента,  доти  ми,  народні депутати України,  не маємо морального права покидати цей зал.  Тому і цей тиждень ми  повинні повноцінно працювати в пленарному режимі, у тому числі й сьогодні, і наступного тижня також,  якщо  буде  необхідність.  Хтось  якісь плани   намітив,   та   я   думаю,  що  добробут  народу  України, сьогоднішній стан економіки набагато важливіші,  ніж відпочинок  і навіть  зустрічі з окремими виборцями.  Я завжди віддавав перевагу цим зустрічам,  але в даному випадку ми повинні  віддати  перевагу загальнодержавним і загальнонародним проблемам.

 

     Третє. Олександре Миколайовичу,  я хотів би вам нагадати,  що ви зустрічалися з  представниками  громадських  організацій  "Союз Чорнобиль України", "Союз інвалідів Чорнобиля" і твердо пообіцяли, що   указ   Президента   стосовно   скасування   системи   захисту чорнобильців  буде  внесений  на розгляд у вівторок.  Сьогодні вже середа, в порядку денному цього питання немає.

 

     У четвер-п'ятницю  ми  повинні  провести  у  вас   підсумкову нараду.  Що ж ми людям будемо казати?  Не можна ж так поводитися з ними. Ми і юридично, і морально зобов'язані поставити це питання в порядок  денний.  Усі  необхідні  документи - висновки юридичного, науковоекспертного управлінь, висновки нашого комітету є. Ми маємо всі підстави включити сьогодні це питання до порядку денного.

 

     І останнє  питання,  четверте.  Стосовно  скорочення видатків державного  бюджету  України  на  пропозицію   уряду.   Олександре Миколайовичу,   пробачте,  але  я  абсолютно  не  згоден  з  вашою позицією, мовляв, нехай уряд сам покерує, сам прийме це рішення.

 

     Державний бюджет України - це найважливіша  прерогатива  саме Верховної Ради України.  Ми не маємо ні морального,  ні юридичного права не розглянути це питання.  Ми повинні категорично  відхилити цей  законопроект  про  скасування  видатків  державного  бюджету, інакше з'являться ще сотні тисяч жертв.

 

     Ми обов'язково повинні включити це питання до порядку денного і на цьому тижні прийняти негативне рішення щодо пропозицій уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

  116, Львівська  область).  Олександре Миколайовичу,  виступити з питання формування порядку денного фракція Народного руху  України доручила Василеві Червонію. Прошу передати йому слово.

 

     ГОЛОВА. Депутат Червоній. Будь ласка.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою    злочинністю    і    корупцією    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Фракція  Народного  руху  України  на   сьогоднішньому   засіданні розглянула   питання   про  порушення  законодавства  України  при утворенні Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

 

     Як відомо,  на виконання Указу Президента України 158 від  25 лютого  про  реформування  нафтогазового комплексу України Кабінет Міністрів України своєю  Постановою  747  від  25  травня  утворив Національну  акціонерну компанію "Нафтогаз України",  затвердив її статут.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  при  прийнятті  зазначеної  постанови Кабінетом  Міністрів  України  було  порушено положення статті 42, пункту 36 статті 85,  пункту 5  статті  116  Конституції  України, законів  України  про  приватизацію державного майна України,  про трубопровідний транспорт,  інших законів України,  створено  умови для неправомірного відчуження об'єктів державної власності,  що не підлягають приватизації.

 

     Згідно з  постановою  Кабінету  Міністрів  України  "Нафтогаз України"  як  акціонерна  компанія  утворюється фактично як єдиний державний  монополіст  на  нафтогазовому  ринку,  який,   зокрема, повністю  контролюватиме  магістральні  нафтопроводи,  розподільні газонафтопроводи, газонафтосховища тощо.

 

     Крім цього,   до   статутного   фонду   "Нафтогаз    України" передаються  всі  акції,  що  належать  державі  в таких відкритих акціонерних товариствах,  як "Ватукргазпром", "Укрнафта", Державна акціонерна  холдингова  компанія  "Укргаз",  що також свідчить про монопольний характер компанії "Нафтогаз України". Це не відповідає статті 42 Конституції України,  згідно з якою: "Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.  Не  допускаються зловживання   монопольним   становищем   на   ринку,  неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція".

 

     На підставі цього можна зробити висновок, що такий монополіст згідно із згаданою статтею Конституції України може бути утворений лише на підставі закону, а не підзаконних актів, якими є постанови Кабінету Міністрів України.

 

     У порядку  законодавчої  ініціативи  група народних депутатів від фракції Народного руху України понад  місяць  тому  подала  на розгляд  Верховної  Ради  України  проект Постанови Верховної Ради України про усунення порушень законодавства України при  утворенні Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України".  Фракція Народного руху України просить  внести  цей  проект  постанови  на розгляд   Верховної  Ради  на  цьому  тижні.  Необхідну  кількість підписів (згідно з Регламентом) буде вам подано сьогодні до  кінця робочого дня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.

 

     Уважаемые депутаты!  Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что без  решения  глобальных  вопросов  мы  не  повлияем  коренным образом  на  изменение  в лучшую сторону положения в стране.  Наша фракция поддерживает необходимость рассмотрения указов  Президента и включения этого вопроса в повестку дня. Обо всех указах, которые незаконны по форме,  не годятся по содержанию,  мы  выскажем  свое мнение и будем голосовать за их отмену.

 

     Вчера мы  могли  принять бюджетную резолюцию,  которая давала парламенту   единственный   шанс   изменить    коренным    образом происходящее. Но мы этот шанс упустили. Практически все фракции, в том  числе  и  такие  непримиримые,  как  коммунисты  и   руховцы, об единились   и   наш   проект  бюджетной  резолюции,  в  котором предлагалось коренным образом изменить как экономическую политику, так и составление бюджета, не поддержали.

 

     Что мы предлагаем сегодня? Для того чтобы рассматривать указы Президента,  законы,  вновь  избранный  Верховный   Совет   должен определиться по глобальным вопросам.  Как мы, именно мы, Верховный Совет,  видим основные направления внутренней и внешней  политики? Без принятия этого основного документа наше рассмотрение законов и указов будет  неконцептуальным,  несодержательным  и  несистемным. Поэтому  мы  считаем,  что  прежде всего необходимо выполнить свой конституционный долг и принять эти  основы  внутренней  и  внешней политики.

 

     Если мы  не  изменим  сегодня налоговое законодательство,  то бюджет 1999 года будет строиться  на  старой,  порочной  налоговой базе.  Проект  такого кодекса есть,  он подготовлен группой бывших народных депутатов и не утратил своего значения.  И  я  считал  бы необходимым включить его в повестку дня для рассмотрения, чтобы мы изменили экономические регуляторы.

 

     Мы считаем необходимым и  немедленное  проведение  пенсионной реформы. Для этого у нас есть все возможности. И, безусловно, наша фракция подготовила проект конституционной реформы, потому что без изменения  структуры власти навести порядок в государстве,  на наш взгляд, невозможно.

 

     И последнее  -  о  том,  что   я   предлагал   на   совещании руководителей  фракций.  В принципе это поддержано и Председателем Верховного Совета.  Я считаю, что необходимо провести неформальную встречу  народных  депутатов Украины с Президентом.  Неформальную. Чтобы народные депутаты  Украины  рассказали  о  положении  дел  в стране   и   совместными   усилиями   не   допустили  национальной катастрофы,  которая неизбежна,  если мы пойдем  по  пути  решения мелких вопросов и не изменим все коренным образом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   КПУ).  Фракція  Компартії  України.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Через трагічний збіг обставин  ми  з  четверга,  по суті,  не працюємо в нормальному режимі.  І мені здається, що далі ми не можемо саботувати розгляд гострих питань.  Не тих,  про  які говорив Марченко,  - це питання другої сесії. А сьогодні нам треба розглянути укази Президента - невідкладно,  інакше вони  набирають сили.  А  вони  можуть  мати  вкрай  негативний  вплив  на нинішню ситуацію.

 

     І прошу вас передати слово депутату Цибенку.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Манчуленко.  Будь ласка (Шум у залі).  Слово  відразу передають. Не можна по секундах час розподіляти.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   На   мій   погляд, національній  безпеці  нашої  держави зараз загрожують,  по-перше, катастрофічне зниження життєвого рівня наших  людей,  пов'язане  з масовою невиплатою зарплати, пенсій, соціальних виплат.

 

     І, по-друге,   те,   що   в  нас  іде  страшенне  розкрадання державного майна.

 

     Щодо першого.  Олександре Миколайовичу,  близько двох місяців тому   в   цьому  залі  була  проголосована  моя  пропозиція,  щоб Генеральний прокурор України доповів Верховній  Раді  України  про зловживання,  які  виявлені,  у  тому  числі й Рахунковою палатою,

-доповів,  м'яко  кажучи,  про  нецільове  використання  бюджетних коштів.

 

     Але вже  другий  місяць закінчується,  а Генеральний прокурор (тим паче вже в нас є повноцінний Генеральний прокурор) чомусь  не доповідає   про  ті  зловживання  в  центральних  міністерствах  і відомствах. Виявлено явні факти нецільового використання бюджетних коштів  у  різних центральних установах,  і він повинен був би тут прозвітувати й доповісти, що є такі порушення, вони встановлені, і вони  підлягають,  скажімо,  під  дію статей Кримінального кодексу України. Це перше.

 

     І друге питання,  яке стосується загрози національній безпеці України.  Це те,  про що говорив депутат Червоній.  Якщо ми хочемо остаточно розпродати наше національне багатство  -  трубопровідний транспорт,  нафто-  і газопроводи,  нафто- і газосховища,  - то ми повинні піти тим шляхом,  яким пішов  Кабінет  Міністрів  України, створивши Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".

 

     Але український народ повинен знати,  що це, напевно, останнє багатство,  яке залишилося в наших руках.  Якщо його буде  продано іноземному  капіталу і ще кілька нафтопереробних заводів,  які є в Україні,  скажімо, той же "Лисичанськнафтооргсинтез", то ми можемо підняти руки й здатися заокеанським багатіям.

 

     Тому це  є  питання  загрози національній безпеці України,  і фракція Народного руху України вимагає,  щоб  до  порядку  денного були   включені   питання  про  звіт  Генерального  прокурора  про нецільове використання  бюджетних  коштів  і  чому  наші  люди  не отримують  вчасно  зарплат,  пенсій  і соціальних виплат,  і друге питання,  пов'язане  із  незаконним,  на  мій  погляд,  створенням Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Завершуємо.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 110,  Луганська область).  Спасибо, Александр Николаевич.  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Как автор двух проектов постановлений по одному из указов  Президента, а  именно  по Указу "Про впорядкування сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду  України",  я  настаиваю  на том,  чтобы на этой неделе этот документ был включен в повестку дня и рассмотрен. Для этого у меня есть все основания.

 

     Первое. Я  абсолютно  убежден,  что  указ  издан  в нарушение Конституции Украины,  потому что он вторгается  в  законодательное поле Украины, регулирующее этот вопрос.

 

     Второе. Последствия  принятия  этого  указа.  Я  называю  три основных.  Вопервых,  громаднейшие  неудобства  для   пенсионеров, которые  вынуждены  будут  из различных концов города обращаться в пункты банков для получения пенсий.  Для них  это  будет  означать дополнительные слезы,  кровь,  а для кого-то и смерть.  Во-вторых, окончательное уничтожение системы почтовой связи. И, в-третьих, на государственных   пенсионных   деньгах  банки  будут  обогащаться, делаться еще богаче, а пенсионеры - еще беднее.

 

     И для того чтобы рассмотреть этот  вопрос,  у  нас  есть  все необходимые  аргументы:  есть  два проекта постановлений,  автором которых я являюсь;  есть свыше ста подписей депутатов в  поддержку этих  проектов  постановлений;  есть тысячи обращений граждан.  И, наконец,  профильный комитет рассмотрел вчера на  своем  заседании этот вопрос и поддержал проект постановления, внесенный мною.

 

     Поэтому я   настаиваю  на  включении  в  повестку  дня  этого вопроса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  давайте підведемо підсумки й розберемося  по кожному з тих питань, які підняті.

 

     Найчастіше депутатами    порушувалося   питання   про   укази Президента.  І у мене,  і у вас є перелік цих указів. Є укази, які вже  вступили  в  дію  згідно  з  Конституцією (пункт 4 розділу ХV "Перехідні положення"),  тобто це укази,  які видано більш  як  30 днів тому і які не розглядалися в сесійному залі.

 

     Залишилося 18 указів Президента.  Із законопроектів,  поданих із цими указами,  я перелічу три: перший - про внесення доповнення до   Закону   України  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік,  другий  - про внесення змін і доповнень до Закону про ставки акцизного збору  і  ввізного  мита  на  деякі  товари  (продукцію) (стосовно  бензину)  і  третій  - про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  з  питань  оподаткування.  Про  них  ми сьогодні на засіданні Погоджувальної ради і вчора вели розмову. Їх потрібно негайно розглянути протягом сьогоднішнього, завтрашнього, післязавтрашнього дня, оскільки 24 липня завершується строк, після якого ці три укази наберуть чинності.

 

     Решта 15 указів (я можу їх зачитати,  а можу й не зачитувати, вони  у  вас  є)  -  це ті укази,  строки щодо яких завершуються в серпні. Та враховуючи, що серпень - відпускний період, ці укази не набирають чинності аж до відповідних дат у вересні.  Тому ми ці 15 указів розглянемо у вересні, опрацювавши відповідні законопроекти, подані Президентом,  і наші, альтернативні законопроекти. У першій половині вересня ми їх розглянемо й приймемо рішення.

 

     Далі... Одну хвилину!  Ви  мене  не  перебивайте.  Вислухайте мене, а потім будете говорити, правильно чи не правильно.

 

     Ми вчора,  справді,  підняли цілий пласт питань.  І я не можу погодитися з Петром Миколайовичем.  Якщо  його  не  влаштувала  ця зустріч  - це інша справа.  Але там були 22 голови комітетів,  там були всі керівники фракцій. І виступати від імені всіх, мабуть, не гоже. І давати оцінку цій зустрічі.

 

     Про цю  зустріч  просив  не  Ткаченко,  не Симоненко.  Про цю зустріч просила Погоджувальна рада,  і цю зустріч ми провели.  І я думаю,  вона  дає  нам  не  просто  шанс,  а  можливість працювати узгоджено над тими питаннями,  які  сьогодні  турбують  не  когось одного чи п'ятьох у цьому залі.  Ці питання всіх нас турбують,  як одну політичну партію, так і другу.

 

     Але ми повинні виходити не з політичних позицій,  а з позицій того,  що ми передусім депутати,  і всі політичні питання виносити поза межі цього залу.

 

     Далі. Депутатом Марченком як керівником фракції була  внесена сьогодні пропозиція про зустріч. Ми домовилися з Президентом після вчорашньої нашої зустрічі, що в першій половині вересня, тобто з 1 по 10 вересня,  таку зустріч проведемо в цьому залі. Сьогодні дано доручення підготувати відповідні  матеріали  -  і  Президенту  для виступу,  і для кожного депутата. Таку зустріч ми проведемо, тобто діалог про те економічне і соціальне  становище,  яке  склалося  в державі, і перспективи прийняття бюджету на 1999 рік.

 

     Друге питання,   безперечно,   -   це  секвестрування,  тобто коригування бюджету,  який Верховна Рада затвердила.  Маю сказати, шановні  колеги,  що  ми  його  в  цьому  залі  розглядали довго й предметно  і  затвердили.  Але,  мабуть,  уряд  допустив  серйозні помилки  у визначенні ВВП.  Мабуть,  помилки були і з нашою участю допущені,  коли  ми  відпрацьовували  весь   комплекс   податкових законів.  Вони, як кажуть, не були синхронизовані, і тому сьогодні життя змушує вносити ці корективи.

 

     Безперечно, тоді ми в цьому залі не знали  і  про  ті  борги, внутрішні  і  зовнішні,  які  сьогодні  комом  накочуються  на наш бюджет.  Тому вчитайтеся в другу  частину  статті  33  Закону  про бюджет. Будь ласка, не робіть це з голосу. Ми уважно розглянули цю норму з юристами - з юридичним управлінням.  Передбачається, що не Верховна  Рада знову братиме на себе відповідальність.  Нехай бере на себе відповідальність Кабінет Міністрів  і  вносить  відповідні корективи,  а  ми  з вами повинні будемо проконтролювати і винести свій вердикт.

 

     Тому і я вважаю,  і профільний комітет (ми говорили  з  Юлією Володимирівною),  і ті юристи з юридичного управління,  з якими ми консультувалися,  вважають, що ми не повинні сьогодні втручатися й брати  на  себе  відповідальність  коригувати  бюджет.  Якщо ми це зробимо,  то всю повноту відповідальності візьмемо на себе. Більше того, нам у цьому залі потрібно буде мінімум тиждень-два працювати для того,  щоб знайти,  з кого взяти й  кому  дати.  Це  -  справа Кабінету Міністрів, а наша справа з вами - проконтролювати.

 

     Щодо указів взагалі. Шановні колеги, ми повинні врахувати, що є процедура внесення на розгляд і затвердження в  залі  будь-якого указу,  будь-якого  документа  - від проекту закону до поправки до закону.  Ми повинні витримати ту процедуру,  а не просто: з голосу вніс - у мене поправки, у мене пропозиції, у мене є альтернативний проект закону - і давайте  сьогодні  розглядати.  Такого  не  було ніколи  в цьому залі і такого ніколи не буде.  Є порядок,  є в нас комітети, вони сформовані.

 

     Це я не до Цибенка кажу,  це стосується всіх.  І я вірю, що у вас  підготовлені  документи  як слід.  Направляйте їх у комітети. Комітет відпрацює ці документи,  на засіданні Погоджувальної  ради ми  їх розглянемо,  поставимо на голосування,  включимо до порядку денного і обговоримо (Шум у  залі).  Вносьте,  я  поставлю  їх  на голосування сьогодні. Ми зараз до них перейдемо.

 

     І останнє.   Внесено  пропозицію  про  включення  до  порядку денного питань про укази Президента стосовно промислово-фінансових груп (один указ) і (другий) стосовно умов банкрутства.  Це депутат Єльяшкевич вніс.

 

     Якщо матеріали готові, я ставлю на голосування пропозицію про включення   цих   питань   до  порядку  денного  на  завтра  і  на післязавтра. Будь ласка.

 

     Будемо кожне окремо розглядати,  а не в цілому. Не підказуйте мені.

 

     "За" - 216.

 

     Хтось не зрозумів? Будь ласка, проголосуйте.

 

     Я просив  би  добре  слухати,  тоді  будемо  розуміти,  за що голосуємо.  Питання   про   фінансово-промислові   групи   і   про банкрутство.

 

     "За" - 238.

 

     Рішення прийнято.

 

     Учора була     внесена    пропозиція    народним    депутатом Косаківським. Я просив би вас, Леоніде Григоровичу, повторити, яке питання ви пропонували включити до порядку денного. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  223,  м.  Київ).  Дякую.  Власне кажучи,  пропозиція,  яку  я пропоную підтримати,  носить характер доручення.  Ідеться  про  те,  що  П'ятий   конгрес   місцевих   і регіональних   органів   влади   прийняв  спеціальні  рекомендації Україні.  Там є ряд звернень безпосередньо до  Верховної  Ради.  У вересні  приїде  комісія  перевіряти,  як  ми  реагуємо  на всі ці звернення,   а   в   листопаді   в   Комітеті    по    моніторингу розглядатиметься    питання    про   дотримання   Україною   своїх зобов'язань.

 

     Тому я вніс проект постанови.  Він вчора був розповсюджений в залі. Я просив би проголосувати це як доручення: доручити Комітету у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  та  Комітету  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад підготувати і внести на розгляд Верховної Ради  у  вересні  проект заходів   щодо   реалізації  зазначених  рекомендацій,  приведення чинного законодавства у відповідність до Європейської  хартії  про місцеве самоврядування, виконання Україною зобов'язань, взятих при вступі до Ради Європи.

 

     А вже саме питання  ми  будемо  розглядати  у  вересні,  коли комітети підготують його. Це, власне кажучи, тільки доручення.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Таке доручення дамо в робочому порядку.

 

     Далі. Внесено   пропозицію  включити  до  порядку  денного  й розглянути указ і проект закону з питань  Чорнобиля.  Будь  ласка, він  готовий.  Ці  матеріали направлені в комітети,  і я просив би включити це питання до порядку денного на цей тиждень.  На  четвер чи на п'ятницю - ми ще з вами порадимося. Прошу підтримати.

 

     "За" - 222.

 

     Ви мене змушуєте,  так?  Будь ласка, на прохання голосуємо ще раз.  А завтра будете казати,  що порушуємо Регламент. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 218.

 

     Слово Володимиру  Михайловичу  Яценку.  Будь  ласка.  Він був головою комітету, ми з ним зустрічалися з тими людьми, які прийшли пікетувати.   І   в   цей  четвер  нам  знову  зустрічатися  з  їх представниками.

 

     Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.   Ви,   власне кажучи,   вже   пояснили.   Справа   в  тім,  що  багато  людей  - представників громадських  чорнобильських  організацій  пікетували адміністрацію  Президента,  Кабінет  Міністрів  України  і двічі - Верховну Раду України.  Голова Верховної Ради України мав  зустріч із цими людьми.

 

     Про що   йдеться?   Про   те,   що  Президент  грубо  порушив Конституцію України.  Він не мав права регулювати ті питання,  які врегульовані  чинним законодавством.  Ви добре знаєте,  що в нас є закон про формування фонду для здійснення заходів щодо  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Цей закон діє, і Президент не мав права видавати указ із цього приводу.

 

     Ми людям пообіцяли,  заспокоїли їх, сказали, що розглянемо це питання на сесії Верховної Ради.

 

     Комітет його    розглянув,    виніс    рішення.   Відповідний законопроект  є.  Є  висновки  науково-експертного  і   юридичного управлінь  Верховної  Ради  України  про те,  що Президент справді перевищив свої повноваження.

 

     Шановні народні  депутати!   Ми   ж,   урешті-решт,   народні депутати.  Давайте  приймемо  рішення  з  цього приводу,  включимо питання в порядок денний і всі нюанси з'ясуємо в ході розгляду.

 

     Підтримайте, будь ласка, розгляд цього проекту.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  підтримайте  цю   пропозицію.   Не   треба голосувати поіменно. Я думаю, немає такого виборчого округу, де не було б людей, які не постраждали від чорнобильської катастрофи.

 

     Будь ласка, голосуймо.

 

     "За" - 219.

 

     Хто за те,  щоб голосувати поіменно?  Будь ласка.  Тільки  не шуміть, ми ж один одного добре чуємо.

 

     У залі 365 народних депутатів.

 

     "За" - 210.

 

     Рішення прийнято. Голосуємо в поіменному режимі.

 

     "За" - 249.

 

     Рішення прийнято, спасибі (Оплески).

 

     Депутат Червоній  вніс  пропозицію  про  включення до порядку денного  питання,  яке  підготовлене  (Шум  у  залі).  Та   навіщо висвічувати!  249 голосів за включення до порядку денного питання, яке підготовлене і надіслане у відповідний комітет.

 

     Про Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України". Прошу включити до порядку денного це питання. Давайте проголосуємо.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутат Марченко   вніс   пропозиції   до  проекту  бюджетної резолюції.  Сьогодні над ним працюємо  ми,  працюють  представники Кабінету  Міністрів.  З  цього  приводу  в  мене  відбулася вранці розмова з Прем'єрміністром.  Підключилися до роботи  і  Мінфін  та Мінекономіки,  інші міністерства.  Я просив би з усією серйозністю підійти до всіх порушених учора  питань.  Завтра  голова  комітету Юлія  Володимирівна Тимошенко доповідатиме з узагальненого проекту резолюції.  І  я  просив  би,  щоб  усі  слушні  пропозиції   були максимально  враховані  з тим,  щоб завтра ми прийняли резолюцію в цілому.

 

     Щодо зауважень,  висловлених   у   альтернативних   бюджетних резолюціях.  Я також просив би їх максимально врахувати,  особливо ті, що стосуються внутрішньої і зовнішньої політики.

 

     Друга пропозиція,  внесена депутатом  Марченком,  -  прийняти закон  про пенсійну реформу.  Якщо цей документ готовий,  якщо він внесений,  то,  будь ласка. Якщо ж такий проект ще в умі, то як же можна ставити на голосування питання про включення його до порядку денного.  Тому  завтра,  якщо  такий   документ   готовий,   можна повернутися до цього питання на ранковому засіданні.

 

     Депутат Дорогунцов  - стосовно розгляду указів.  Гадаю,  щодо цього я досить вичерпно вас  поінформував.  І  ви  ці  речі  добре розумієте.   До   указів   ми   підходимо   виважено,  виходячи  з конституційних норм.  Якби ми раніше розпочали законодавчу роботу, то,  повірте,  ці  питання  так би не виникали,  як вони виникають сьогодні.  Не можна перекладати вину тільки на  одну  сторону,  не беручи до уваги, що ми два місяці не вирішували цих питань так, як це потрібно було.  Мабуть, для прийняття тих рішень була підстава. Це перше.

 

     І друге.  Учора  і  Президент,  і  глава  Кабінету  Міністрів заявили,  що беруть на себе  відповідальність  і  перед  Верховною Радою, і перед українським народом за виконання цих указів, і якщо вони  протягом  двох-трьох  місяців   матимуть   якісь   негативні наслідки,  то відкличуть їх.  Тому облишимо нагнітання обстановки, на те немає підстав.

 

     Депутат Манчуленко говорив з соціальних питань, про нецільове використання  бюджетних коштів і вніс пропозицію доповісти з цього питання Генеральній прокуратурі. Безперечно, пропозиція правильна, та  ув'язуватися в це питання,  мабуть,  не варто,  оскільки в нас немає  часу,  щоб  до  кінця  серйозно  розібратися.  Вчора   було представлено   Генерального   прокурора   -   Потебенька   Михайла Олексійовича,  і ми дали згоду на  його  призначення.  Я  пропоную внесене   питання   перенести   на  середину  вересня.  Генеральна прокуратура  на  чолі  з  новим  генеральним  прокурором  серйозно підготується.  У  вересні  ми розглядатимемо проект Держбюджету на 1999 рік,  у нас уже буде бюджетна резолюція.  То ж і це  питання, гадаю, ми серйозно розглянемо, і інформацію приймемо до відома.

 

     Депутат Манчуленко погоджується, спасибі.

 

     І щодо "Укрнафтогазу" - він також порушував це питання.  Воно проголосоване.

 

     Два проекти  постанови  стосовно   указів   Президента   вніс народний депутат Цибенко. Матеріали готові. Я просив би підтримати цю  пропозицію.  Ставлю  на  голосування  пропозицію  включити  це питання до порядку денного на четвер-п'ятницю.

 

     Є час   ці   матеріали   опрацювати  в  комітетах  і  роздати депутатам. Прошу голосувати.

 

     "За" - 245.

 

     Спасибі. Прийнято.

 

     (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  депутат  Симоненко.  Тільки   я   прошу,   Петре Миколайовичу,   говоріть   конкретно   і  коротко,  зараз  не  час міжнародні питання порушувати.

 

     СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Олександре Миколайовичу, я і не збираюся порушувати їх так, як ви ставите. Я з самого початку пропонував до порядку денного на ці  останні  дні  тижня  включити передусім  те,  що  пов'язано з бюджетною резолюцією,  а по-друге, потрібно обов'язково прийняти рішення стосовно всіх указів.

 

     Чому я наполягаю на цьому?  Тому що цими указами  порушується стаття  92 Конституції,  і порушуються її Перехідні положення,  на які ви,  Олександре Миколайовичу,  посилалися.  Ці укази, наберуть чинності незалежно від того, чи це буде міжсесійний період чи ні.

 

     Йдеться про  укази,  що  стосуються ставок акцизного збору на нафтопродукти,  про  ті  73  лікерогорілчані   підприємства,   які Президент  своїм указом практично повністю дає можливість продати, а також про інші укази.  Стосовно деяких ми зараз проголосували  і включили до порядку денного.  Я принципово наполягаю, щоб ми за ці три дні обов'язково за скороченою процедурою проголосували питання щодо прийняття до розгляду відповідних проектів законів.  Цим ми в такий спосіб висловимо також своє  ставлення  до  останніх  указів Президента.  Тому  прошу  поставити  на голосування мою пропозицію щодо включення до порядку денного.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати цю пропозицію Петра Миколайовича.

 

     "За" - 237.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Депутат Рябченко,  голова спеціальної  комісії.  І  на  цьому завершуємо.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  25,  Дніпропетровська  область). Шановні депутати,  я прошу до того,  що говорив Петро  Миколайович Симоненко,   включити   до   порядку  денного  проект  Закону  про управління об'єктами державної власності. Документи підготовлено і вчора  роздано  депутатам.  Комітет  з питань економічної політики прийняв відповідне рішення,  проект можна  розглядати  і  приймати рішення.  Указ стосується не лише управління,  а й приватизації. Я запевняю вас, що це питання - прерогатива парламенту.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Питання  стосовно  проекту  Закону   про   управління об'єктами  державної  власності  підготовлене.  Я прошу підтримати пропозицію про включення його до порядку денного.  Як говорив  наш класик, "голосуйте, як хочете, але голосуйте".

 

     "За" - 250.

 

     Спасибі.

 

     Я прошу  проголосувати в цілому порядок денний на цей тиждень з внесеними поправками.

 

     "За" - 268.

 

     Спасибі.

 

     Будь ласка, Вячеславе Максимовичу Чорновіл.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Я хотів би висловити одне коротеньке зауваження з приводу виступу Петра Миколайовича Симоненка.  Ну, не треба  нам  підказувати   Президенту,   що   він   може   порушити Конституцію. Нам, звичайно, всі укази потрібно розглянути і, може, не всі з них відхилити.  І я не думаю, що реально це зробити за ці два дні.  Але намагатимемося. Проте не треба говорити таких речей, бо ми ніби підказуємо,  що він  може  це  зробити.  Конституція  - непорушна.  І  якщо навіть нам не вдасться якийсь указ розглянути, протягом наших канікул він не набере чинності.  Ця норма є, і вона тверда і для Президента, і для нас.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги, я просив би вас всі внесені пропозиції ще раз сьогодні погодити з головами комітетів у Секретаріаті.  Ми все  це віддрукуємо,  завтра  на  ранковому засіданні Погоджувальної ради, яке відбудеться о 9 годині,  визначимося остаточно щодо  розподілу питань  на  четвер  і п'ятницю.  Якщо ми не встигнемо протягом цих двох днів розглянути ряд питань,  то не виключена  можливість,  що працюватимемо в суботу чи наступного понеділка.  Але це залежатиме від нашої оперативності.

 

     Стосовно порядку роботи на ці дні ми визначились.  Проте  він залежатиме   і  від  того,  наскільки  якісно  підготовлено  кожен документ і скільки часу займе його розгляд у сесійному залі.

 

     А стосовно режиму роботи на сьогодні  нам  слід  визначитись. Депутат  Гуренко  -  голова  комітету  - вніс пропозицію працювати першу половину дня в пленарному режимі, а другу - в комітетах, щоб документи, які ми прийняли до розгляду, були належно опрацьовані і роздані депутатам,  аби завтра згідно з Регламентом  ми  могли  їх розглянути.  Цю пропозицію підтримали депутат Марченко,  керівники фракцій і комітетів.

 

     Будь ласка,  підтримайте пропозицію  працювати  в  пленарному режимі до 14 години.

 

     "За" - 123.

 

     Працюємо, шановні  колеги,  сьогодні  до 18 години,  тільки з питань, які в нас готові. Зачитаю питання, які готові до розгляду:

 

     Закон про оренду  землі  (я  вже  назвав);  проект  Постанови Верховної  Ради про звільнення суддів;  проект Закону про внесення доповнення до  Закону  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік; проект Закону про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на  житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України;  проект Закону  про  використання компенсаційних сертифікатів,  не отриманих громадянами України;  і проект Закону про внесення змін до  Закону  України  про  Державну програму приватизації.

 

     Окрім цих,  у нас є ще питання,  які ми проголосували. Якщо з них є всі  необхідні  документи,  відповідні  висновки  комітетів, науково-експертного  управління,  юридичного,  то  ми  їх  внесемо сьогодні на розгляд.

 

     ----------------

 

     А зараз слухається питання про оренду землі. Доповідає голова Державного  комітету  України  по  земельних ресурсах Новаковський Леонід Якович, будь ласка.

 

     Скільки вам часу потрібно?

 

     До 10 хвилин. Будь ласка.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.,  голова  Державного  комітету  України  по земельних  ресурсах.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до Постанови Верховної Ради  України від  18  грудня  1990  року  про  земельну  реформу  та  Постанови Верховної Ради від 13 березня 1992 року про прискорення  земельної реформи  та  приватизацію  землі  в  країні виконано значний обсяг робіт щодо реформування  земельних  відносин,  передусім  -  зміни структури власності на землю.

 

     Так, якщо  на 1 січня 1992 року весь земельний фонд перебував у власності  держави,  то  на  1  липня  цього  року  у  державній власності  -  49,3  процента всіх земель,  у власності недержавних сільськогосподарських підприємств -  45,6  процента,  у  власності громадян  -  5,1 процента.  Селянам безплатно передано у власність 27,6 мільйона гектарів землі,  оціночна  вартість  яких  становить понад 100 мільярдів гривень.

 

     У зв'язку    зі   зміною   структури   земельної   власності, запровадженням відповідно до Конституції власності  територіальних громад   на   землю  або  комунальної  власності  та  необхідністю подальшого задоволення потреб у земельних  ділянках  удосконалення регулювання правового режиму оренди землі є надзвичайно актуальним завданням.

 

     Положення статті  8  Земельного  кодексу  України  та   інших нормативних актів, які регулюють питання оренди землі, не у всьому узгоджуються з нормами Конституції  України,  не  вирішують  низки питань, що виникають на практиці.

 

     Прийнятий Верховною  Радою  13  січня  цього  року  Закон про оренду землі в цілому досить повно врегульовує вказані питання. Це визначення:   об'єктів  оренди;  права  оренди  і  його  переходу; суборенди земельних ділянок; орендної плати за землю; захисту прав орендодавців і орендарів.  Докладно врегульовано проблему договору оренди землі, його зміни, припинення, розірвання і поновлення.

 

     Однак положення частини третьої  статті  5  цього  закону  не відповідають  вимогам  Конституції  України  та Закону України про місцеве самоврядування  в  Україні,  в  зв'язку  з  чим  Президент України  не  може  підписати  його  і  просить вас розглянути його пропозиції.

 

     Питання стосується   орендодавців   землі.   Відповідно    до Конституції  України  в  нас  існує власність на землю:  громадян, юридичних осіб,  територіальних громад,  держави.  Безперечно,  що суб'єктами   права   власності  двох  перших  видів  є  відповідно громадяни та юридичні особи.  Це і зафіксовано у пункті 1 статті 5 закону щодо їх прав здавати землю в оренду.

 

     Що ж до державної і комунальної власності,  то визначальною в цьому є стаття 13 Конституції України,  яка встановила,  що:  "Від імені   Українського   народу  права  власника  здійснюють  органи державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  в  межах, визначених цією Конституцією". Що ж це за межі?

 

     Відповідь на це питання ми знаходимо в статтях 116, 142 і 143 Конституції України.

 

     Згідно з пунктом 5 статті 116 управління об'єктами  державної власності покладено на Кабінет Міністрів України.

 

     Статтею 143  віднесено управління майном,  що є в комунальній власності,  до відання  органів  місцевого  самоврядування.  Закон України   про   місцеве   самоврядування  в  Україні,  стаття  33, встановив,  що до власних повноважень сільських, селищних, міських рад  належить надання під забудову та для інших потреб земель,  що перебувають  у  власності  територіальних  громад,  тобто   земель комунальної  власності.  Отже,  повноважень  щодо  надання  земель державної власності територіальні громади за цим законом не мають.

 

     Виконавчим органам   сільських,   селищних,    міських    рад делеговані  лише  такі повноваження,  як підготовка висновків щодо надання або вилучення у встановленому  законом  порядку  земельних ділянок,  що  здійснюються  органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування тощо. Виходячи з цього абсолютно логічною є пропозиція Президента України про те, що орендодавцями земельних ділянок,  які  перебувають  у  державній  власності,  є   районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки  Крим  та  Кабінет  Міністрів України в межах їх повноважень.

 

     Проте пунктом  3 статті 5 Закону про оренду землі передбачено встановити,  що  орендодавцями   згаданих   ділянок   мають   бути відповідні  ради,  а  у  випадках,  визначених  законами  України, районні,  обласні,  Київська та  Севастопольська  міські  державні адміністрації, а також Рада Міністрів Автономної Республіки Крим.

 

     По-перше, така    редакція,   не   узгоджуючись   з   нормами Конституції,  з  одного  боку,  полишає  органи  державної   влади можливості   управляти   об'єктами   державної   власності,  тобто виконувати свої конституційні функції: а з другого - надає органам місцевого   самоврядування  повноваження  державних  органів,  які раніше мали ради народних депутатів як органи влади.

 

     По-друге, запропоноване обмеження функцій щодо надання земель у  оренду  органами державної влади лише випадками,  передбаченими законом,  і  виключення  зі  складу  зазначених  органів  Кабінету Міністрів  України  взагалі  суттєво  змінює  конституційні норми. Враховуючи те,  що подані урядом пропозиції про  внесення  змін  і доповнень  до  Земельного  кодексу  довгий  час не приймаються і в зв'язку з цим немає можливості провести зараз розмежування  земель державної  і  комунальної  власності,  Президент  України пропонує встановити щодо вирішення цього  питання,  що  надання  ділянок  в оренду    здійснюється    орендодавцем   відповідно   до   чинного законодавства.  Тобто   землі   державної   власності   в   оренду надаватимуться радами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Леоніда Яковича є запитання?

 

     Щось орендодавців мало в залі.

 

     Запишіться на  запитання.  5 хвилин.  Відводиться 5 хвилин на запитання. Достатньо?

 

     Будь ласка,  депутат   Попеску.   Після   нього   -   депутат Дорогунцов.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (виборчий округ 204, Чернівецька область). Шановний доповідачу! Чи не  вважаєте  ви,  що  те,  що  ви  пропонуєте,  є  порушенням   і Конституції,  і  Закону  про місцеве самоврядування,  і Закону про місцеві державні адміністрації,  оскільки там чітко  написано,  що розпорядниками землі є органи місцевого самоврядування? Дякую.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний  депутате Попеску!  Я не згоден з цим,  оскільки в статті 143 Конституції чітко записано,  що органи місцевого  самоврядування  управляють  лише  об'єктами комунальної власності.  В Законі про місцеве самоврядування,  стаття 33, чітко записано,  що  органи  місцевого  самоврядування,  тобто сільські, селищні,  міські ради  розпоряджаються  лише  землями  комунальної власності.  У  статті  26  написано,  що ці питання ради вирішують виключно на сесіях.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Дорогунцов, після нього - депутат Роєнко.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Фракція Компартії України.  Шановний Леоніде Яковичу!  Скажіть,  будь ласка, після того як уряд провів паювання земель,  чи  отой  пайовик,  власник  паю,  може  здати свій пай в оренду? Це перше запитання.

 

     І друге.  Скажіть,  будь ласка,  що,  не досить зараз влади у Президента  і  в  цілому у виконавчих структур,  щоб вирішувати ці питання?  Після вашого виступу у  мене  склалося  враження,  що  в законі все написано правильно.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний Сергію Івановичу!  Гадаю, наявних повноважень і у Президента, і у владних структур для вирішення цих питань достатньо,  достатньо для цього є і сили волі. Проте бракує законодавчих механізмів для вирішення  цих  питань.  Конституційна норма  у  нас  до  цього  часу  не  врегульована,  не  поширена на законодавство, оскільки змін до Земельного кодексу ми не прийняли. А  Закон  про  місцеве  самоврядування  вирішив  це питання тільки відповідно  до  земель  комунальної   власності.   Отже,   питання розпорядження  землями  державної власності повинно бути вирішено. Що стосується земельних паїв,  то в Законі  про  оренду  землі,  в інших   статтях   врегульовано   питання,  що  власник  земельного сертифіката може здавати свій пай в оренду у  вигляді  відповідної земельної ділянки, яка йому буде виділена як його пай.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко, потім - депутат Бондарчук.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний Леоніде Яковичу! З цього питання ми вже не один раз дискутуємо. Ще Верховна Рада попереднього скликання розглядала подання Президента і відхилила його.  Те,  що  воно  суперечить  Конституції,  я  теж доводитиму, якщо нададуть мені слово. А зараз у мене запитання: чи не тому знову Президент вніс пропозицію,  тільки вже до  Верховної Ради  нового  скликання,  щоб  все-таки переконати депутатів,  аби виключно  місцеві  адміністрації  займалися  питаннями  землі,  що реформи  ці  буксують?  І  легше  управляти  одній  людині,  одним розчерком пера роздавати  землі  направо  і  наліво.  Ви  мені  не заперечуйте,  що  таке  не  відбувається  і  зараз.  То чи не є це підставою, щоб саме в такій редакції було прийнято закон?

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.  Шановний  Вікторе  Григоровичу!  Передусім хочу  вам  пояснити,  що  Президент вніс свої пропозиції Верховній Раді не цього скликання,  а попереднього.  Це питання  автоматично перейшло у спадок Верховній Раді цього скликання.

 

     Що стосується реформ і впливу на них Закону про оренду землі, то я не бачу тут прямого зв'язку,  оскільки орендні  відносини  не змінюють,  по  суті,  форм  власності  на землю.  Передача землі в оренду існує в усіх країнах,  незалежно від того, є в них приватна власність,  власність юридичних осіб, чи немає. По суті, оренда не змінює відносини.  І коли ми  можемо,  навіть  залишаючи  землю  в державній   власності,   здійснювати   орендні  відносини,  це  не впливатиме на хід реформи,  це впливатиме на те,  краще  чи  гірше викори-стовуватиметься земля.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондарчук.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Всеукраинский  союз  рабочих,  фракция Компартии Украины. Уважаемый докладчик! Вы, наверное, согласитесь, что единственное,  что сегодня еще осталось в Украине ценное - это земля.  Она принадлежит сегодня народу,  она еще не разворована  с помощью реформ.  И,  пожалуй,  это тот последний, так сказать, наш оплот,  за который мы будем держаться.  И,  я так надеюсь, что все депутаты  будут отстаивать,  чтобы земля наша не была разворована, как разворованы наши предприятия, наша промышленность.

 

     В связи с этим вопрос.  Не считаете ли вы,  что логичнее было бы  сегодня  в  этой сложной ситуации оставить право распоряжаться землей, в том числе сдавать ее в аренду, за советами - городскими, сельскими? Так будет больше контроля. Потому что проконтролировать чиновника в нынешней ситуации - намного  сложнее,  и  здесь  будет очень много нарушений.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я.   Передусім  я  хотів  би  підкреслити,  що питання про передачу  землі  в  оренду  ніяк  не  впливає  на  те: розкрадається  земля  чи  не  розкрадається.  Ми  не  міняємо  при передачі землі в оренду форми власності на  землю,  і  це  не  має безпосереднього  впливу  на  те,  яке  національне багатство в нас залишається.

 

     Що ж до вашої думки в цілому,  то я  повністю  її  підтримую. Земля  -  це єдине,  що залишається в нас як неоціненне багатство, але яким ми займаємось, до речі, дуже погано останнім часом.

 

     Що до того,  щоб цими питаннями займалися ради,  то тут немає думки   іншої,   ніж  норма,  закладена  в  Конституції.  Якщо  ми виходитимемо  з  інших  позицій,   тоді   нам   потрібно   змінити Конституцію.  Якщо ми дотримуватимемося Конституції, то повинні це робити так,  як встановила Конституція.  У статті  33  Закону  про місцеве   самоврядування   встановлюється,   що  органи  місцевого самоврядування  подають  з  кожного  випадку  надання  землі  свої висновки.  Гадаю,  ця  позиція правильна.  Ми не можемо ігнорувати думку рад  як  органів  місцевого  самоврядування.  Їх  думка  має враховуватись при вирішенні всіх земельних питань.

 

     А чиновник  чи  не чиновник - то це справа така.  Я вам назву лише одну цифру:  в 1997 році Держкомзем за допомогою  прокуратури скасував  15,7  тисячі  рішень  органів  місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням закону або незаконно.

 

     Так що там також є дуже багато порушень.  І ви не думайте, що якщо це вирішується там колегіально, то все вирішується правильно.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     Слово для співдоповіді надається Семенюк Валентині Петрівні.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Об'єднана фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій  України "Лівий  центр".  Верховною  Радою  України було прийнято 24 квітня 1997 року Закон про оренду землі і  з  того  часу  він  повертався Президентом  України  чотири рази:  30 липня 1997 року,  31 жовтня 1997 року, 23 грудня 1997 року і 27 січня 1998 року.

 

     Більшість пропозицій  Президента  в   той   час   за   чотири повернення  була  врахована.  Зокрема,  уточнено  положення закону стосовно осіб,  які можуть бути орендодавцями  земельних  ділянок; вилучено  положення  про  індексацію  орендної плати з відповідним коефіцієнтом  індексації  грошових  доходів   громадян;   уточнено положення щодо централізації орендної плати на бюджетних рахунках; визнано випадки, за яких орендодавець має право вимагати більшість орендної плати відповідно за ту ділянку, яку надано.

 

     Доповнено проект  закону  також  прикінцевими положеннями,  в яких  чітко  розмежовано  повноваження  управління   державною   і комунальною власністю.

 

     Але як і попередні зауваження, які подавалися тоді, і ці, які сьогодні внесені,  Комітет  з  питань  агропромислового  комплексу Верховної Ради і тринадцятого,  і чотирнадцятого скликань,  який я сьогодні представляю,  відхилив зауваження Президента України  про надання  лише органам виконавчої влади повноважень щодо передачі в оренду земель, які перебувають у державній власності.

 

     Зокрема, це стосується  статті  5,  пункт  3,  яку  Президент пропонує  викласти  в  такій  редакції:  "Орендодавцями  земельних ділянок, що перебувають в державній власності, є районні, обласні, Київська  і  Севастопольська  міські державні адміністрації,  Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів  України в межах їх повноважень".

 

     По-перше, прийняти таку норму не можна із кількох міркувань.

 

     Відповідно до   норм   і  стандартів  Ради  Європи  та  указу Президента  України  про  приведення  законодавства   України   до європейських   норм  у  нас  прийнято  і  діє  Закон  про  місцеве самоврядування в Україні,  проведено вибори  до  місцевих  органів влади, які проходили одночасно із виборами до Верховної Ради.

 

     Цей закон   відповідає   Європейській   хартії   про  місцеве самоврядування, яка ратифікована в цьому залі в 1997 році і про що схвально було сказано на засіданні Ради Європи.

 

     Друге. Відповідно до статті 14 Конституції України:  "Земля є основним  національним  багатством,  що  перебуває  під  особливою охороною держави".

 

     Третє. У  Європейській  хартії  про  місцеве самоврядування у пункті 4 статті 4  "Сфера  компетенції  місцевого  самоврядування" говориться:  "Повноваження,  якими наділяються місцеві власті,  як правило, можуть бути повними і виключними". Повторюю - виключними!

 

     Четверте. А  у  статті  43   Закону   України   про   місцеве самоврядування   в  Україні  говориться:  "Виключно  на  пленарних засіданнях вирішується питання регулювання земельних відносин".  А що стосується статті 26,  про яку говорив Леонід Якович, що на неї посилається Президент,  то слід урахувати,  що є ще пункт 9 статті 44, де говориться, що питання про визначення встановленого законом порядку,  території,  вибір,  вилучення, викуп і надання землі для містобудівних   потреб,  визначених  документацією,  розглядаються адміністраціями.

 

     Тобто і в законі про адміністрації,  який  ми  в  цьому  залі прийняли і на нього тричі накладалось вето,  і ми його долали, але він  до  цього  часу  не  прийнятий,  і  в  Законі   про   місцеве самоврядування  ця  норма  врегульована.  Питання  щодо оформлення документації залишено виключно за адміністраціями.

 

     Говорячи тут про юридичний бік питання,  слід сказати  і  про економічний.

 

     По-перше, місцеве  самоврядування  в  Україні,  як  і  у всіх демократичних державах,  тримається на трьох китах:  бюджет,  щодо якого ми вчора затвердили бюджетну резолюцію; комунальна власність і третій,  головний,  кит - це земля.  В  бюджетній  резолюції  ми зазначили свої повноваження; законопроект про комунальну власність будемо розглядати,  він внесений.  А щодо землі арифметика така: в державній  власності  за  станом на 1 січня 1998 року перебуває 30 мільйонів гектарів землі,  в тому числі в  населених  пунктах  2,3 мільйона.  Це означає,  якщо ми передамо повноваження, як пропонує Президент,  адміністраціям,  то 30 мільйонів гектарів землі можуть стати   предметом   шахрайства,  як  це  сталося  з  житомирськими векселями.

 

     Я особливо хочу звернутися до депутатів  минулого  скликання, які  підписували  документи,  що стосувалися розгляду питання щодо житомирських векселів.  Ви знаєте ту проблему  як  ніхто.  Про  це писали  і  засоби  масової  інформації,  і  про  це чітко заявляла Генеральна прокуратура.  Тому щоб не допустити  сьогодні  подібних випадків,   нам   потрібно  підтримати  думку  Комітету  з  питань агропромислового комплексу і підтвердити наше рішення про визнання Закону про оренду землі.

 

     У час,  коли  від  планової економіки ми перейшли до кланової економіки,  передавати повноваження щодо землі  адміністраціям  не можна.  Давайте  підтвердимо  рішення щодо прийнятого нами закону, який  відповідає  Закону  України  про   місцеве   самоврядування, Європейській хартії про місцеве самоврядування, Земельному кодексу і Конституції України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання  до  Валентини  Петрівни?  Запишіться, будь  ласка.  А  я тим часом прошу запросити народних депутатів до залу.  Тут частина  депутатів  надто  вболівала  за  38  указів  і законів.  Закон,  який ми розглядаємо, і ті 38 документів не можна порівняти,  вони не  порівнювані,  і  ви  це  знаєте.  Але  як  ми проголосуємо сьогодні, скажіть, будь ласка?

 

     Валентино Петрівно,   скільки   нам   потрібно  голосів?  300 голосів.  Треба було вранці,  але годину агітувати про  важливість указів  і  законів,  і  цього  закону  зокрема?  Одглаголили  -  і розійшлись. Хто ж рішення прийматиме, скажіть, будь ласка? Нам 300 голосів потрібно.

 

     Ми вже вп'яте розглядаємо це питання.  І ви знаєте, чому воно сьогодні стоїть у порядку денному.  Будь ласка,  запросіть до залу всіх  депутатів.  А  то  ми  за акциз на бензин переживаємо - а то копійка,  образно кажучи, порівняно з тими мільярдами, про які йде мова в цьому законі.

 

     Гадаю, той  законопроект  про  ціновий  механізм  на  землю - примітивний.  Там пропонується від 3 до 5 тисяч доларів за  гектар землі.  Та такої ціни на землю немає в жодній країні світу. Навіть на карбонатні  землі  в  Європі  мінімальна  ціна  -  25-37  тисяч дойчмарок   і  відповідно  за  курсом  доларів.  А  нам  канадські експерти,  які працювали над цією пропозицією,  підкидають безцінь за наші землі.

 

     Я прошу запросити депутатів до залу. На запитання відводиться 10 хвилин. Депутат Єльяшкевич, потім - депутат Бондарчук.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Херсон, партия "Громада". Уважаемая Валентина Петровна, мой вопрос касается процедуры.

 

     Мы в парламенте предыдущего созыва,  а вы были в его составе, придерживались такой практики:  когда необходимо 300  голосов  для преодоления президентского вето,  то такие вопросы мы ставили в 10 часов утра.

 

     Дело в том,  что  сейчас  многие  депутаты  -  на  заседаниях комитетов.  Они  готовят  вопросы к завтрашнему,  послезавтрашнему дню,  они занимаются работой над проектом бюджетной резолюции,  по многим  другим  серьезным,  актуальным моментам,  в том числе и по указам, о которых сейчас идет речь.

 

     Как вы относитесь к  тому,  чтобы  перенести  голосование  по этому  вопросу  после  всей  процедуры  обсуждения на завтра на 10 утра?

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Дякую.  Вдячна вам за запитання. Звичайно, така практика  була,  але,  гадаю,  сьогодні  можна  було  б спробувати проголосувати,  депутатів  має  вистачити.  Якщо  ж  не   наберемо необхідної  кількості  голосів,  можна  перенести  голосування  на завтра на 10 годину.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондарчук. За ним - депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЧУК О.В.  Всеукраинский союз рабочих, фракция Компартии Украины.   Валентина   Петровна,  вы  профессионально  занимаетесь проблемами села не первый год.  Хотел бы услышать ваше  мнение  по поводу намерений господ,  которые пришли из Кабинета Министров.  У меня сложилось впечатление,  что указанные товарищи,  так сказать, паны в будущем,  хотят приватизировать землю и,  в конечном счете, довести свои реформы до того,  чтобы можно было  продавать  землю. Понятно кому - продавать Западу, сдавать в залог, чтобы сюда пошли инвестиции и чтобы решать главную нашу  задачу:  охранять  гривню, чтобы  не  было  инфляции.  А то что у нас все валится,  забывают. Ничего не делается для того,  чтобы работало  сельское  хозяйство, никакие инвестиции не поступают. Мы знаем, какой диспаритет цен, а они говорят,  что не проведена земельная реформа,  поэтому  у  нас проблема.

 

     Ваше отношение к намерениям этих господ.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Дуже  вдячна вам за запитання.  Воно політичне, моя відповідь як представника Соціалістичної партії міститься в її програмних документах. Відповідаючи на запитання з юридичної точки зору, оскільки я представляю Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, нагадаю, що статті 13 і 14 Конституції України чітко визначають:  земля є основним  національним  багатством,  що перебуває під особливою охороною держави.

 

     Тому якщо  чотири  рази  накладалося  вето Президента,  а тим часом депутати районних,  обласних  рад  розглядають  питання  про неправомірні   дії,   зокрема   порушення  Земельного  кодексу,  і Генеральна  прокуратура  (є  такі  випадки)  та  Арбітражний   суд визнають  недійсними  відповідні  акти,  це є доказом того,  що ми повинні подолати вето і навести лад у земельному законодавстві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Бондаренко,  будь ласка.  За ним  -  депутат Шмідт.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ

  212, м.Київ).  Місто  Київ.  Шановна пані Валентино!  В мене два коротких запитання. Я добре знаю, які нелегальні земельні стосунки складаються  в  приміській  зоні,  де  передаються  в  оренду  або продаються великі й малі земельні ділянки.  Чи не вважаєте  ви  за можливе   обмежити   права   сільських  рад  приміських  зон  щодо розпорядження землею з  тим,  щоб  були  зарезервовані  землі  для розвитку  міст?  Це стосується передусім Києва,  Харкова,  великих міст,  де земельні ділянки коштують величезні  гроші.  Вони  таким чином нині нелегально роздаються.

 

     І друге запитання.  Чи не вважаєте ви за можливе передавати в довготривалу оренду земельні ділянки,  списуючи одночасно  частину державного боргу за знецінені вклади населення,  якщо таке бажання у населення виникне?  Наприклад,  є вклад,  який держава  не  може погасити.  Людина бере земельну ділянку в оренду на 50 років,  так списується вклад. Це буде ще один шлях погашення вкладів.

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Дуже вдячна вам за запитання. Норми, закладені в Законі  про  місцеве  самоврядування в Україні,  дають змогу чітко регулювати всі питання,  про які ви  казали,  зокрема  і  в  місті Києві.

 

     Що стосується обговорюваного проекту Закону про оренду землі, то там також є правовий механізм,  який частково  врегульовуватиме питання, які ви порушуєте.

 

     І останнє,  стосовно довготривалої оренди. Пропозиція слушна. Гадаю,  Комітет з питань аграрної політики та  земельних  відносин при   внесенні  змін  до  Земельного  кодексу  враховуватиме  вашу пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутате  Шмідт.  За  ним   -   депутат Марковська.

 

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська   область).  Народний  рух  України.  Шановна  Валентино Петрівно!  Ви багато  говорили  про  можливість  купівлі,  продажу землі,  про  заставу  та про вексельну заставу землі.  Але в цьому законі не йдеться про купівлю,  продаж,  про заставу - тут ідеться про оренду земельних ділянок.

 

     Тому дозвольте  вас  спростувати,  оскільки ви виступаєте від імені Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин і, на  жаль,  не  були  на  жодному  його засіданні.  Комітет справді розглядав згадане питання,  але жодного рішення з цього приводу не приймав.

 

     Тому надалі  прошу все-таки зважено виступати з такої високої трибуни.

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я дуже вдячна  вам  за  запитання  та  репліку. Насамперед  нагадаю,  що  я працювала секретарем Комітету з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  у  Верховній  Раді  13-го  скликання.  Цей закон я доповідала двічі,  зокрема  і  про  рішення  щодо  подолання  вето Президента.  Відбулося  одне  засідання новообраного комітету.  На жаль,  я на ньому не була присутня.  Але  думку  більшості  членів комітету  висловила.  Я  вважала  за  потрібне  врахувати  і думку комітету Верховної Ради попереднього скликання.  Ігнорувати її  не можна,  адже  цей  закон  є  перехідним  від депутатського корпусу попереднього скликання.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марковська, прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Прошу передати слово Олександру Олександровичу Морозу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні депутати!  Роман Михайлович Шмідт був  не  зовсім  точним,  бо  на засіданні   Комітету  з  питань  аграрної  політики  та  земельних відносин минулого тижня голосуванням підтверджена позиція комітету минулого   скликання   і   запропоновано   внести  це  питання  як продовження розгляду на минулій сесії.  Отже, він у даному випадку не був точним. Хочу, щоб ви взяли це до уваги.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ключковський, прошу. За ним - депутат Ващук.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Фракція  Народного  руху   України.   Львівщина.   Шановний співдоповідачу,   ви   часто   посилалися  на  Закон  про  місцеве самоврядування в Україні,  ось він у мене в руках.  І там у пункті 34  статті  26  зазначається,  що до повноважень органів місцевого самоврядування належить  вирішення  відповідно  до  закону  питань регулювання земельних відносин. Точно таке ж формулювання в статті 43 (пункт 21) щодо районних, обласних рад.

 

     І в статті 33 про повноваження виконавчих  органів  місцевого самоврядування  у сфері регулювання земельних відносин ідеться про вилучення, викуп і надання під забудову земель і т.д.

 

     То я хочу зрозуміти,  на які все-таки  положення  Закону  про місцеве   самоврядування   ви   посилаєтеся,   коли  обгрунтовуєте Європейською  хартією  про  місцеве  самоврядування   неможливість внесення цих змін до закону.

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Передусім я вам дуже вдячна за те, що ви уважно слухали  мій  виступ.  У  статті  43  говориться,  що  ці  питання вирішуються  районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях. Про це я говорила і в своєму виступі.

 

     Відповідь я  давала  й  щодо  статті  44,  де   йдеться   про повноваження по оформленню містобудівної документації.

 

     Відповідно до  Закону  про  місцеве  самоврядування,  а також Закону   про   архітектуру   і    містобудування    всі    питання територіального  будівництва  розглядаються  на  сесіях сільських, районних,  обласних і міських рад.  Тому ця  норма  відображена  в цьому законі.

 

     Відповідно до  Європейської хартії я чітко називала пункт,  у якому  говориться,  що  повноваження,  якими  наділяються   органи місцевої  влади,  як  правило,  є  повними і виключними.  Виключні повноваження  -  це  ті  повноваження,  які  здійснюються   шляхом розгляду безпосередньо на пленарному засіданні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Аграрна партія України. Валентино Петрівно, я солідарна з вами в тому плані,  що дальше неприйняття  Закону  про оренду  землі викликає такі нерегульовані процеси в русі земельних ділянок,  що пізніше матимуть наслідки,  які  важко  спрогнозувати навіть у нашому залі...

 

     Тому звертаюся  до  людей  з проханням дуже уважно підійти до розгляду цього питання.  І все-таки хотілося  б,  щоб  людей  було побільше...

 

     Але моє  питання  такого  плану.  Чи  не вважаєте ви все-таки необхідним прийняття в новій  редакціїї  Земельного  кодексу  (або доповнень  до  нього),  де  будуть чітко визначені поняття і норми відносин  у  сфері  власності  на  землю  -  державної  і  хто  це контролює;   власності  комунальної  і  хто  нею  розпоряджається; власності колективної і власності приватної?  Без того навіть оцей наш  добрий закон буде працювати з перебоями і постійно натикатися на судові розгляди!..

 

     Дякую.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Я дуже  вдячна  вам,  Катерино  Тимофіївно,  за підтримку  і за запитання.  Хочу відповісти,  що Земельний кодекс, який був прийнятий у 1992 році,  містить більшість тих  норм,  які закладені сьогодні і в Законі про місцеве самоврядування.

 

     Після прийняття  Конституції  1996  року,  я думаю,  нинішній Комітет з питань агропромислового комплексу розглядатиме зміни  до Земельного  кодексу,  тим  більше  що  питання це вже кілька разів обговорювалося,  і в плані роботи комітету воно є. Звичайно, після прийняття   Конституції   потрібно  вносити  зміни  до  Земельного кодексу.  І я думаю,  що ми разом з вами і  весь  комітет  спільно працюватимемо  з  усіма  депутатами  чотирнадцятого  скликання  і, звичайно,  приймемо Земельний кодекс і прислухаємося в першу чергу до виробничників, до тих людей, які працюють на землі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Катерино  Тимофіївно,  у  мене  запитання  до  вас як авторитетної людини,  голови Аграрної партії: ви за який закон - у редакції комітету?

 

     СЕМЕНЮК В.П. Так, вона член комітету і голосувала.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  У  редакції  від комітету.  Питань у мене немає. Спасибі.

 

     Валентино Петрівно, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Я дуже дякую і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Є бажаючі висловити думки з приводу цього закону?  Є. Запишіться, будь ласка. Тут п'ять чоловік. По три хвилини, можна з місця. Усім надамо слово. Закон дуже відповідальний.

 

     Депутат Роєнко. За ним - депутат Шмідт. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  У Верховній Раді попереднього скликання я працював в аграрному комітеті,  який чотири  рази  розглядав подання Президента щодо даного закону.  Ми настільки відпрацювали Закон про оренду землі,  що, здавалося, вже не було до чого,  вибачте,  причепитися.  Але все-таки до цих двох статей,  які  сьогодні  внесені   на   розгляд   Верховної   Ради, повертаються вже четвертий чи п'ятий раз.

 

     На мою  думку,  це  викликано  тим,  що  все-таки колегіальні органи,  якими є й органи місцевого самоврядування або наші  ради, справедливіше підходять до вирішення питань про землю і,  зокрема, про її оренду. Це забезпечує об'єктивність при розгляді пропозицій щодо надання в оренду землі: кому її дають, на який строк і за що, так би мовити,  дають цю землю.  І коли побачили, що об'єктивність є, то треба було змінити механізм.

 

     І от  такий  механізм  знайдено.  Вноситься  пропозиція,  щоб забрати ці права в органів місцевого самоврядування  і  відповідно доручити це державним адміністраціям, тобто одній особі.

 

     Посилання Леоніда  Яковича  на  статті  Конституції не зовсім правильне.  Я зараз теж процитую статтю 13 Конституції України, де зазначається:  "Земля,  її  надра...  є  об'єктами права власності Українського  народу".  Так  от  там  вказується,  що  від   імені українського  народу  права  власника  здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах,  визначених цією Конституцією.

 

     Є органи місцевого самоврядування,  є органи державної влади. У статті 116 (пункт 5)  про  повноваження  Кабінету  Міністрів  як органу  державної влади зазначено:  "здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону".  От ми  цим  законом  і передбачаємо, що тільки органи місцевого самоврядування мають таке право.  Це означає,  що діє Закон  про  місцеве  самоврядування  в Україні. Тому тут усе правильно.

 

     Далі. Статтями   118   та   119   Конституції   України,   де визначаються повноваження місцевих адміністрацій,  не  передбачено вирішення місцевими адміністраціями питань землі,  у тому числі її оренди. Таким чином повноваження в управлінні землею відповідно до Конституції повністю належать органам місцевого самоврядування.

 

     Щодо посилання  на статтю 143,  то в ній зазначено:  "Органам місцевого  самоврядування   можуть   надаватися   законом   окремі повноваження органів виконавчої влади".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  усе це є у висновках.  Ми повторюємо те,  що всі читали і з чим усі погоджуються.

 

     Ми один одного переконуємо, а треба, щоб усі переконалися, що земля - всенародне багатство.  І право на це національне багатство має весь народ, а не адміністрації. Ось про що йдеться.

 

     Будь ласка, депутате Шмідт. За ним

- депутат Мороз.

 

     ШМІДТ Р.М.   Шановні   народні   депутати!  Справді,  каменем спотикання стала частина третя статті 5 Закону про  оренду  землі, де  йдеться  про орендодавців земельних ділянок,  що перебувають у державній власності.  Але я все-таки хотів би знову повернути вас, шановні  народні  депутати,  до  пункту  5  статті 116 Конституції України,  яка  покладає  функції  управління  об'єктами  державної власності  на  Кабінет  Міністрів  України.  Це  підтверджується і висновком  науковоекспертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради України.  Цитую: "Стаття 116 Конституції дійсно називає серед повноважень,   передбачених   Кабінетом   Міністрів,    здійснення управління об'єктами державної власності".

 

     Що стосується  місцевих  рад,  то згідно зі статтею 33 Закону України про місцеве самоврядування в Україні їх  виконавчі  органи мають повноваження щодо вилучення, викупу, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.  Це  також  підтверджується  висновком  науковоекспертного управління Секретаріату Верховної Ради  України.  Цитую:  "Ради  є суб'єктами  публічної  влади і на них на цілком законних підставах можуть покладатися певні функції  управління  об'єктами  публічної власності".  Маються  на  увазі  об'єкти  власності громад,  тобто комунальної власності.

 

     Посилання на Земельний кодекс України є некоректним, оскільки значна   частина   положень   Земельного   кодексу  не  відповідає Конституції  України  і  потребує  перегляду.   Адже   стаття   41 Конституції   України  визначає  три  форми  власності:  приватну, державну і комунальну.

 

     Справді, питання про пропозиції до Закону  про  оренду  землі розглядалися під час другого і третього засідань Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин,  але рішення голосуванням з цього питання не приймалося.

 

     Разом із  тим мільйони селян,  які мають у власності земельні частки  (паї)  і  передали  їх  в   оренду   сільськогосподарським підприємствам,  на сьогодні практично не отримують орендної плати. Тобто ми повинні говорити з вами,  шановні народні  депутати,  про реальний,  практичний  соціальний  захист  тих селян,  які мають у своїй власності земельні  частки  (паї)  і  не  отримують  за  них реальної орендної плати.

 

     Тому фракція  Народного  руху  України  та  народні  депутати України від Львівщини одностайно голосуватимуть за підтримку  цієї пропозиції  виконавчої влади щодо внесення змін до частини третьої статті 5 Закону України про оренду землі.

 

     Я прошу поставити це питання  на  поіменне  голосування,  щоб наші селяни знали,  хто справді відстоює їхні соціальні та законні права й інтереси, а хто тільки декларативно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми виступаємо від імені всієї України.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу Мороз. За ним - депутат Беспалий.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановні  депутати!  Шановні  радіослухачі,  яких турбує ця проблема!  Роман Михайлович, який щойно виступав, на мою думку,  порушив  один  з  теоретичних аспектів проблеми.  Справа в тому,  що норми Конституції,  які стосуються  категорії  державної власності,  вступають  у  колізію  зі  статтею 14,  де йдеться про категорію загальнонародної власності.  Коли  ми  розглядаємо  такі питання  в  теоретичному  плані,  то справді можна вести дискусію, висловлювати різні міркування.  Але іноді  не  потрібно  тлумачити Конституцію  і  закон,  а  треба їх просто виконувати.  І є широко визнаний принцип:  якщо не знаєш, як робити, роби так, як написано в законі, тоді не буде помилки.

 

     Але Валентина   Петрівна   у   своїй  доповіді  від  комітету переконливо довела,  що закон цілком конкретний.  Більше того, він не   лише   містить   норми,   пов'язані   з   правами   місцевого самоврядування щодо розпорядження землею,  щодо  вирішення  питань відносин власності, а й визначає ці норми виключними для місцевого самоврядування.  І тому ми,  поважаючи закон,  поважаючи авторитет закону, повинні виходити саме з цього принципу.

 

     Хочу нагадати,  що  Закон  про  оренду  землі  потрібно  було вводити вже давно.  Ми зустрічалися із  представниками  селянства, різних  його категорій,  у тому числі з фермерами,  ще 2 роки тому саме з приводу необхідності прийняття  Закону  про  оренду  землі. Було   ініційовано  прискорений  розгляд  цього  закону,  він  був прийнятий і,  треба  сказати,  це  досить  грунтовно  опрацьований закон.

 

     Тож виникає  питання:  хто  ж  турбується  про  реформи,  хто турбується про раціональне використання землі - Верховна Рада, яка в   квітні   1997   року   прийняла  цей  необхідний,  апробований спеціалістами закон,  чи ті,  хто готував указ  Президента,  через який уже півтора року закон блокується, не вводиться в дію? Усе це є продовженням дискусії про те,  хто в державі головний начальник, хто  старший:  виконавча  влада чи самоврядні органи,  тобто ради. Закон найстарший!  Ми так повинні навчити жити  наше  суспільство. Забувається потреба привчити суспільство, кожного громадянина жити за законом.

 

     Звичайно, закон формальний, він однаковий для всіх, і так має бути,  без  вибірковості.  Адже  невипадково  блокується Закон про місцеві державні  адміністрації.  Нинішні  державні  адміністрації фактично  легітимні  після  прийняття  Конституції.  Там в окремих місцях спостерігаємо і самодурство,  але ж це не  значить,  що  ми повинні  тих  людей  озброювати  ще  й  ненормативними або якимись позазаконними, позаконституційними нормами.

 

     Мені здається,  не треба давати туди надміру  повноважень.  І про  що йдеться?  Про оренду.  Це лише одна,  менш важлива частина відносин власності на землю.

 

     Але посягання відбувається  нібито  не  на  важливу  частину, можна   було   б,   здається,  і  пропустити.  Йдеться  про  інше: відбувається посягання на принцип (Шум у залі).  Прошу вибачити, я від  фракції,  в мене 5 хвилин.  Не хвилюйтеся,  окремі активісти. Повторюю: відбувається посягання на принцип, на право. Це схоже на казку,  як лисиця хотіла під'їхати на санях у рибалки (пригадуєте)

- спочатку клала одну лапу і так далі.

 

     Треба відразу бити по лапах,  щоб не було посягань, і вводити законний порядок (Оплески).  Вважаю, що закон треба поважати всім, навіть Президенту. Ми повинні продемонструвати це тут, підтримуючи проект, який вносить комітет.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Будь  ласка,  депутате  Беспалий.  За ним - депутат Вітренко.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція   Народно-демократичної   партії.   Фракція передусім  відзначає  як дуже позитивну обставину те,  що земельні проблеми,  проблеми  села  розглядаються  у  Верховній   Раді   як першочергові.

 

     У цілому   ми   підтримуємо   внесені   Президентом   України пропозиції  і  звертаємо  увагу   на   переконливість   аргументів доповідача пана Новаковського.

 

     Що ж до виступу співдоповідача Валентини Петрівни Семенюк, то було  дуже  приємно  спостерігати,  як  вона  полум'яно  і  досить переконливо  обгрунтовувала  і  відстоювала  права  рад,  на  які, власне,  ніхто не зазіхає.  Адже дискусія стосується  користування тією частиною землі, яка перебуває в державній власності.

 

     Конституція доволі  чітко  розмежовує  державну  і комунальну власність.  У  даному  разі  посилання  на  Земельний   кодекс   є неправомірним, оскільки він у цій частині суперечить Конституції.

 

     Натомість стаття  116 Конституції чітко визначає,  що Кабінет Міністрів  "здійснює  управління  об'єктами  державної   власності відповідно  до  закону".  Щоправда,  тут є деякий нюанс.  Справа в тому,  що  державні  адміністрації  не  є  підрозділами   Кабінету Міністрів,  але,  з  іншого  боку,  вони  підпорядковані  Кабінету Міністрів у тій частині,  яка належить до його  повноважень.  Тому видаються    абсолютно   відповідними   закону   пропозиції,   які уповноважують державні адміністрації  надавати  дозвіл  на  оренду землі,  котра  перебуває  в  державній  власності.  Тобто  не  є в комунальній власності і розташована за межами населених пунктів.

 

     Для того щоб привести все у повну  відповідність  до  закону, фракція   НДП   вносить   пропозицію,  котра,  на  наш  погляд,  є компромісною.  Пропонуємо доповнити пункт третій  статті  5  таким реченням:   "Рішення   про  надання  в  оренду  земельних  ділянок зазначені  органи  державної  влади  приймають  за  погодженням  з відповідними радами".  Нам здається,  що дана пропозиція дозволить врегулювати згадане питання в інтересах народу  України  в  точній відповідності   із  законодавством.  Прошу  підтримати  пропозицію фракції Народно-демократичної партії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутате Вітренко,  будь  ласка.  За  нею  -  депутат Косаківський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної   соціалістичної   партії   України,    соціалістична опозиція.  Я не посилатимусь на Конституцію України,  яка прийнята вночі, по-хижацьки, ховаючись від власного народу. Посилатимусь на вищий  правовий  акт  -  волевиявлення  народу,  про  що  свідчать результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991  року.  Понад 90  відсотків  населення  України  проголосувало за Декларацію про державний  суверенітет,  в  якій  чітко  виписано,  що   земля   є загальнонародною власністю.  І щоб скасувати волевиявлення народу, треба проводити новий референдум.  Якщо  на  ньому  народ  України відмовиться  від  свого  права  на  землю  і скаже:  хай будь-який начальник будь-які порядки встановлює  і  розпоряджається  землею, тоді ми змушені будемо з вами виконувати волю народу.

 

     А інакше    пропозиції   Президента   про   те,   щоб   право розпоряджатися землею передати від рад місцевим адміністраціям,  - це  не що інше,  як бажання чиновництва нарешті продати і останнє, що залишилось у народу України, - землю.

 

     Як відомо,  нині землею  розпоряджається  як  заманеться  пан голова. Люди стогнуть від нього і не можуть себе захистити. Про це зокрема,  йдеться в листі  з  села  Бистрик  Кролевецького  району Сумської області,  де пан голова встановив свої закони і робить що хоче,  а люди на землі не можуть впливати на те, як розпоряджатися нею.  Чи  інший  приклад  із  того  ж  Конотопа,  де  на  стадіоні (підкреслюю, що то об'єкт соціально-культурної інфраструктури) вже й котеджі почали будувати багаті люди!

 

     Вважаю, що  саме  рада повинна вирішувати - чи давати землю в оренду, на яких підставах давати, чи не давати зовсім.

 

     Не можу не навести приклад Каховського району Херсонщини,  де шведська   фірма   "Чумак"  узяла  землю  в  оренду  і  встановила найжорстокішу експлуатацію.  Люди працюють по 12  годин  на  день, розігнутися  можна  тільки  за  свистком  через  кожні  2  години. Наглядач ходить із нагайкою,  яка свистить по спинах наших  людей. Землю віддають корейцям, шведам, голландцям, кому заманеться. Ради повинні відповідати за те,  щоб земля була в народу України і  щоб народ України зміг нею користуватися.

 

     А для  того  щоб  люди  не  були  безправні  на землі,  треба приймати Закон про трудові колективи  і  давати  законну  підставу контролювати  всіх  -  і голів КСП,  і інших керівників,  які нині вважають, що земля вже перетворилася на приватну власність.

 

     Тому фракція ПСПУ відхилятиме пропозиції Президента  України, мотивуючи  тим,  що  вони  суперечать волевиявленню нашого народу. Народ хоче жити на своїй землі і розпоряджатися нею.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Час  до  перерви   вичерпано,   але зосталися ще два депутати,  які хочуть виступити.  Пропоную надати їм по 3 хвилини, а тоді зробимо перерву на 30 хвилин.

 

     Депутат Косаківський. За ним - депутат Лавриненко.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Взагалі було дивно почути від представників Кабінету   Міністрів  про  поділ  землі  на  комунальну,  державну власність і таке інше.  Це,  напевно,  свідоме намагання ввести  в оману  зал,  тому  що  в  статті  14 Конституції чітко говориться: "Земля є основним національним багатством".

 

     І у статті 116, на яку посилаються, про повноваження Кабінету Міністрів, ніде немає згадки про управління Кабінетом Міністрів чи його  органами  землею.  Земля  згадується  тільки  в  статті  142 Конституції,  яка стосується прав органів місцевого самоврядування і прав територіальних громад.

 

     Стаття 119,  на  яку  посилалися,  має   характер   виключних повноважень  місцевих  державних  адміністрацій.  Вони  зведені  в основному до контрольно-наглядових.  Там також навіть згадки немає про  право  місцевих  державних адміністрацій управляти земельними ресурсами.

 

     Тому всі намагання підвести правову  базу  під  ці  абсолютно неправові пропозиції Президента не мають під собою ніякого грунту. І вони мають бути відхилені.

 

     Тут дуже   правильно   Валентина   Петрівна    і    Олександр Олексадрович  посилалися на європейські стандарти і нашу прив'язку до Європейської хартії.  Ми маємо  певні  зобов'язання  і  повинні виконувати  їх,  у  тому  числі  в  питаннях управління земельними ресурсами, які є основним загальнонаціональним багатством. До чого призводить  те,  що чиновники мають на це право,  свідчить приклад Києва  протягом  останніх  двох  років,  коли   місцева   державна адміністрація узурпувала функції територіальної громади. Дійшли до того,  що розчерком пера чиновника вся земля,  яка  розташована  в межах  бессарабського  кварталу,  передається  до статутного фонду спільного підприємства "Здел".  І таких  прикладів  можна  навести дуже багато.  От вам яскрава ілюстрація,  до чого прагне виконавча влада, вносячи такі пропозиції.

 

     Тому я пропоную відхилити ці пропозиції Президента,  залишити попередню редакцію і підтримати пропозиції профільного комітету. І у  зв'язку  з  цим  хотів  би,  Олександре  Миколайовичу,  ще  раз звернутися  до  вас  з  проханням.  Ви  сказали,  що  дасте робоче доручення,  але  дайте  його  від  мікрофона,  щоб   потрапило   в стенограму.  Маю на увазі те, що ви даєте двом комітетам доручення підготувати на вересень питання  для  розгляду  у  Верховній  Раді ситуації  стосовно Ради Європи.  У тому числі це буде відповіддю і на те питання, яке ми розглядаємо сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановні  колеги, шановний   Олександре  Миколайовичу!  Питання  земельних  відносин сьогодні привертає увагу не тільки наших  виборців,  більшість  із яких   вимагає   від   нас   відповідального   ставлення  до  того національного багатства,  яким є земля України.  Це питання  також знаходиться  у  полі зору й тих,  хто понаїжджав із-за кордону,  - відомі політики і  державні  діячі,  ділки.  Вони  майже  щомісяця проводять  у  Києві  та  під Києвом семінари,  на яких намагаються змінити ставлення до землі передусім народних депутатів.

 

     Я підтримую позицію, яку відстоюють Комітет з питань аграрної політики   та   земельних   відносин   та  його  голова  Олександр Олександрович Мороз.

 

     Разом з тим хочу зауважити  доповідачам,  які  зазначали,  що Президент чотири рази не погоджувався підписувати закон, хоча його вето відхилялося Верховною Радою відповідно до  Основного  Закону. Хочу нагадати:  хоч Вітренко кожного разу і заперечує Конституцію, але у статті 8 Конституції говориться,  що Конституція має найвищу юридичну  силу,  -  і  звернути  вашу  увагу,  що  в  статті 94 не передбачається три чи  чотири  рази  накладати  вето  на  прийняті Верховною Радою закони.  А записано так:  "Якщо під час повторного розгляду  (а  не  третього,  четвертого  разу)  закон  буде  знову прийнятий  Верховною  Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу,  Президент  України  зобов'язаний  його підписати  та  офіційно  оприлюднити  протягом десяти днів".  А ми маємо з вами ті випадки,  коли можна відкривати кримінальну справу згідно  зі статтею 65 за зловживання службовим становищем.  І мені здається,  що Верховна Рада  повинна  вже  таку  справу  відкрити. Інакше  кожного  разу  будемо  стикатися  з  проблемами,  які  нам підкидають звідти - з Адміністрації Президента.

 

     Я пропоную   проголосувати   запропонований   проект   закону поіменно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Заключне  слово  надається Валентині Петрівні Семенюк від комітету.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати!  Я щиро вдячна за  ті  зауваження,  які були висловлені в цьому залі.  І хотіла б внести деякі роз'яснення щодо пропозиції партії НДП  про  те,  щоб надати   право  адміністраціям  віддавати  землю  в  оренду  через погодження з  радами.  На  жаль,  у  цьому  законі  ми  не  можемо виписувати  процедуру  погодження.  Це  не є юридична норма.  Тому давайте,  я вас прошу,  підтримаємо рішення депутатського  корпусу тринадцятого   скликання  і  підтвердимо,  що  ми  всетаки  будемо працювати злагоджено над тими законами і над  Земельним  кодексом, який  розглядатимемо  в  цьому  залі.  Прошу поставити на поіменне голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги,  перед тим  як  перейти  до голосування...

 

     Новаковський Леоніде Яковичу, будь ласка. Можна з місця.

 

     НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Шановні народні депутати, я дуже вдячний за висловлені  пропозиції  під  час  обговорення.  Хочу  тільки  дати пояснення.

 

     Перше. Закон  не відхилявся і не відхилялося вето Президента. Якби було дві третини голосів, питання б не стояло.

 

     Друге. Я хочу пояснити Леоніду Григоровичу Косаківському,  що крім  статті  13  можна  ще ж читати статтю 143 Конституції,  якою встановлюється комунальна власність на землю,  і це не є  вигадкою чиновників.

 

     І третє.  Я хочу пояснити, що органи місцевого самоврядування відповідно  до  пункту  2  статті  5   мають   повноваження   щодо розпорядження   землею   в  комунальній  власності.  На  їх  права Президент не претендує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні колеги! У 1996 році прийнято Конституцію, і як би хто до  неї не ставився - вона діє,  і держава відповідно до неї живе. Ми не просто посилаємося на Конституцію,  ми повинні дотримуватися її. Це перше.

 

     Друге. Земельний  кодекс  майже  на дві третини не відповідає Конституції,  тому  що  приймався  раніше,   ще   за   попередньої Конституції.  Справді,  Земельний  кодекс доопрацьовується і трохи пізніше, під час другої сесії, буде внесений на наш розгляд.

 

     Третє. Нині Державний комітет  по  землеустрою  штовхають  на пошуки  якихось  вад  і  двозначностей  у тлумаченні тієї чи іншої статті  Конституції  та  Земельного  кодексу,  на  який,   дійсно, сьогодні   не   потрібно   посилатися,   оскільки   він   потребує доопрацювання.  Усі ми розуміємо,  хто вносить ці пропозиції і хто їх ініціює.  Але ж хочуть нашими руками зробити все для того...  Я не можу погодитися з депутатом Шмідтом,  який сказав,  що  ми  всі думаємо про благо. А про що думають ті, хто дає такі рекомендації? Земля  завжди  була  і  залишається  предметом,   який   найбільше цінувався і цінується в усьому світі, тим паче українська земля.

 

     Вважаю, що   депутати   тринадцятого  скликання  чотири  рази розглядали і голосували питання про подолання вето тому,  що серед них   була  частина  народних  депутатів,  які  суто  корпоративно підходили  до  цього  питання,  не  з  позиції  нашої  держави,  а керуючись   чиїмись   рекомендаціями,  позицією  тих  фондів,  які працювали  і  працюють  над  розробленням  цінового  механізму  на українську землю.

 

     І вчора, розглядаючи проект бюджетної резолюції, ми говорили, що треба  жити  своїм  розумом,  треба  думати  про  Україну,  про український народ, виходячи з нашого менталітету.

 

     Тому прошу  підтримати  остаточну  редакцію Закону про оренду землі,  доопрацьованого і внесеного Комітетом  з  питань  аграрної політики та земельних відносин, проголосувавши 300 голосами.

 

     Пропонується голосувати    в    поіменному    режимі.   Прошу визначитися.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо поіменно.

 

     Прошу, займіть  робочі  місця.  У  залі  достатньо   народних депутатів, щоб підтримати цей закон (Шум у залі).

 

     Депутати Зварич,   Іщенко,   поверніться  обличчям  до  залу, голосуємо за землю.

 

     Будь ласка,  ставлю на поіменне голосування редакцію  Закону, подану Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин. Голосуємо.

 

     "За" - 244.

 

     Шановні колеги,  я  вам  відверто  скажу:  щойно  вийняли  11 карток. Не робіть цього! (Шум у залі). По фракціях висвітіть, будь ласка.

 

     Комуністи - "за" 106 із 111;  НДП - 9 із 37;  НРУ -  1  із  9 (мабуть, картки повиймали); "Громада" - 36 із 38; СПУ і СелПУ - 29 із 29;  СДПУ(о) -19 із 21;  Зелені - 12 із 15;  ПСПУ - 11  із  11; позафракційні - 21 із 27.

 

     Депутат Єльяшкевич  вніс  пропозицію перенести голосування на завтрашнє ранкове засідання. Прошу її підтримати.

 

     Але мене дивує НДП. Народнодемократична партія - назва ж яка!

 

     "За" - 256.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12.46.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ми  проголосували  134  голосами  не давати згоди працювати сьогодні в другій половині дня в комітетах. Де депутати? Так же не можна!

 

     Пропонувалося ж  працювати  до  14  години,  а  потім   -   у комітетах.   Теж  не  погодилися.  Погоджувальна  рада  внесла  цю пропозицію і одностайно підтримала.  То визначімося, що ми хочемо. Третій  день  на  засіданні присутні 20 відсотків фракції НДП.  Де решта 80?

 

     Сподіваюся, що у вересні продумаємо саму процедуру поіншому.

 

     ------------

 

     Слухається питання про проект Постанови  Верховної  Ради  про звільнення  суддів.  Доповідає  Василь  Васильович Онопенко.  Будь ласка.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановні  колеги!  Ви  маєте  проект   Постанови Верховної  Ради  про звільнення 16 членів обласних,  арбітражних і військових судів.  Цей документ  перейшов  ще  із  сесії  минулого скликання і,  по суті,  завис на декілька місяців у повітрі. Судді фактично не працюють,  але потрібно прийняти  постанову  Верховної Ради.

 

     Є в  комітеті подання міністра юстиції Станік,  голови Вищого арбітражного суду Притики.  Це питання  розглянуто  в  Комітеті  з питань правової реформи,  проблем тут жодних немає. Частина суддів звільняється у зв'язку  з  відставкою,  а  частина  -  за  власним бажанням.

 

     Є пропозиція   прийняти  постанову  Верховної  Ради.  Перелік прізвищ суддів є, якщо потрібно, можу зачитати. Але вважаю, що для економії часу можна й не зачитувати.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Василя Васильовича є ?  Перелік у вас є? Зачитайте, будь ласка, щоб знали ті, в кого немає документів.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  "Відповідно до пункту 15 статті 85,  пункту  9 частини  5  статті  126  Конституції України Верховна Рада України постановляє: звільнити з посади судді Дніпропетровського обласного суду  Путову  Галину  Степанівну  у  зв'язку  з поданням заяви про відставку;

 

     Закарпатського обласного суду Ониськіва Михайла  Миколайовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     Запорізького обласного  суду Григор'єва Миколу Никифоровича у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

 

     Луганського обласного суду Белаха  Володимира  Андрійовича  у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     цього ж  суду  Білякова  Анатолія  Андрійовича  у  зв'язку  з поданням заяви про відставку;

 

     Львівського обласного  суду  Гловацького  Івана  Юхимовича  у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     Тернопільського обласного  суду  Сивака  Євгена Степановича у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

 

     Київського міського суду Рудюк Ніну  Семенівну  у  зв'язку  з поданням заяви про відставку;

 

     Великоновосілківського районного   суду   Донецької   області Ткаченка Григорія  Микитовича  у  зв'язку  з  поданням  заяви  про відставку;

 

     Волноваського районного   суду   Донецької  області  Марченка Анатолія Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     Новоазовського районного  суду  Донецької  області   Ткаченка Віктора Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     військового суду   Дарницького   гарнізону   Лисака   Віктора Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     цього ж суду Рибія Андрія Володимировича у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

 

     арбітражного суду   Запорізької   області   Шапочку  Антоніну Михайлівну у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     арбітражного суду   Харківської   області   Божкова    Бориса Андрійовича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

 

     арбітражного суду  міста  Києва Лучанінова Сергія Івановича у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням".

 

     ГОЛОВА. Щодо персоналій є запитання?  Немає. Прошу підтримати дану постанову в списковому поданні. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Василь Васильович сам не встиг проголосувати, його затримали. Голосуємо  ще  раз.  Запросіть  до  залу  фракцію  Руху,  бо  лише Манчуленко  з Борзовим залишилися.  І Іван Федорович звітується за всіх. А в нього дві руки. І Косів є, вибачте. Голосуємо, прошу.

 

     "За" - 248.

 

     Спасибі.

 

     Можна конституційні поправки приймати - 248 голосів.

 

     --------------

 

     Розглядається проект Закону України про  внесення  доповнення до   Закону   України  про  встановлення  величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік.  Доповідає  міністр  праці та соціальної політики Сахань Іван Якович. Скільки вам треба часу? Будь ласка, виставте 5 хвилин.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр праці та соціальної  політики  України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Відповідно до статті 2 Закону України  про  встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік,  який було прийнято Верховною  Радою  в  грудні минулого року,  Кабінет Міністрів подає пропозиції щодо підвищення розмірів мінімальної заробітної плати до 55 гривень при  уточненні показників  державного  бюджету,  як  це  й  передбачено  згаданим документом.  Це,  власне,  другий   етап   поетапного   наближення мінімальної  заробітної  плати  до  рівня не нижчого від вартісної величини межі малозабезпеченості,  як передбачено статтею 9 Закону України про оплату праці.

 

     На першому етапі з 1 січня 1998 року, як відомо, встановлений розмір  становить  45  гривень  на  місяць.  У   складних   умовах скорочення  видаткової  частини  бюджету указом Президента України від  23  червня   поточного   року   і   внесеним   законопроектом пропонується  ввести  мінімальну  заробітну  плату  в  розмірі  55 гривень.

 

     За орієнтовними розрахунками  при  запровадженні  зазначеного розміру  мінімальної  заробітної  плати  для  проведення доплат до проектного  рівня   мінімальної   заробітної   плати   працівникам бюджетної  сфери  потрібно  близько  10 мільйонів гривень до кінця поточного року. З урахуванням індексації заробітної плати ця сума, зрозуміло, буде більшою.

 

     При запровадженні нового розміру мінімальної заробітної плати не  передбачається  перегляд  розміру   посадових   окладів   усіх працівників  бюджетної  сфери,  оскільки це призведе до підвищення додаткових витрат з бюджету майже  на  613  мільйонів  гривень  до кінця року, на що в бюджеті коштів не передбачено.

 

     Для госпрозрахункових   підприємств  і  організацій  потрібна кількість додаткових коштів для проведення  доплат  до  проектного рівня   мінімальної  заробітної  плати,  за  нашими  розрахунками, становитиме близько 183 мільйонів гривень до кінця поточного року.

 

     Слід зазначити,  що   на   багатьох   підприємствах,   як   і передбачено  галузевими угодами між міністерствами,  відомствами і профспілками, встановлено мінімальні гарантії, які значно вищі від державних.

 

     Наприклад, на   рівні  межі  малозабезпеченості  73,7  гривні встановлений розмір мінімальної заробітної плати на  підприємствах металургії,   машинобудування,   хімічної,   текстильної,   легкої промисловості тощо.  Всього в 28 угодах  передбачено  розмір  межі малозабезпеченості  на  рівні  73,7  гривні,  тобто  на рівні межі малозабезпеченості.

 

     Питома вага  законодавчо  встановленого   рівня   мінімальної заробітної  плати  в  45  гривень  за  перший  квартал 1998 року в галузях економіки становила 31,6 відсотка від середньої заробітної плати  по  країні,  тоді  як  у  1997 році питома вага її була 9,6 відсотка.

 

     Відповідно до  статті  3  Закону  України  про   встановлення величини  вартості  межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної  плати  на  1998  рік  мінімальна  заробітна  плата  не застосовується  як  розрахункова  величина  для визначення розміру допомоги, компенсацій та інших виплат.

 

     Кабінет Міністрів  подав  відповідні  законопроекти  змін  до законів,  якими  передбачено інший порядок визначення цих виплат у межах коштів, виділених на ці цілі.

 

     Законопроект про внесення доповнень  до  Закону  України  про встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на  1998  рік  підтриманий  Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, який учора розглянув це питання.

 

     Прошу підтримати законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до  Івана  Яковича  є?  Є.   Будь   ласка, запишіться. Відводимо п'ять хвилин.

 

     Депутат Лісогорський. За ним - депутат Наливайко.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Фракция коммунистов. У меня к вам вопрос как  министру  труда  и  социального обеспечения.  Наши пенсионеры достойно  заработали  за   свою   жизнь   пенсию   122-132   рубля (советскими).

 

     Сегодня они  получают пенсию 49 гривень,  и ту задерживают по четыре месяца.  Как им сегодня прожить?  Ведь они могут тратить не более  35-50  копеек  в  сутки!  Теперь  принимаем постановление о переводе пенсии в банки.  Вы же прекрасно понимаете, что не каждый пенсионер   может  добраться  до  этой  кассы,  и  поэтому  пойдут задержки. Как вы смотрите на эти вопросы?

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую за запитання.  Воно не має безпосереднього відношення до питання,  яке зараз розглядається. Але відповісти на нього я хотів би таким чином.  Дійсно,  сьогодні проблема  виплати пенсій,   їх   розмірів  є  проблемою  загальнодержавною  і  надто серйозною. Мабуть, це повинна бути тема окремої розмови, і вона, я переконаний,  відбудеться  у  Верховній  Раді.  Тим  більше  що ми підготували ряд законопроектів,  у яких  передбачено  реформування пенсійної  системи.  Власне,  коли  ми  розглядатимемо це питання, тоді,  мабуть, і відбудеться предметна розмова з приводу того, які дії  і  якими  етапами  треба  здійснювати,  щоб вирішити проблему пенсійного забезпечення.

 

     Що стосується  указу  Президента  про  виплату  пенсій  через ощадкаси та установи банків, справа ця, дійсно, викликала резонанс у суспільстві.  Я не думаю,  що  він  якоюсь  мірою  не  створений штучно.  Річ  у  тім,  що  на  оплату  поштових  переказів  щороку виділяється 300 мільйонів гривень. Тобто на поштове обслуговування людей,  які  одержують  пенсії,  300  мільйонів  гривень - це дуже велика сума.  Запровадження запропонованого  порядку  дасть  змогу зекономити близько 200 мільйонів гривень і направити їх на виплату безпосередньо  пенсій.  Якщо  200  мільйонів  гривень   розділити, скажімо,  на  ту  суму,  яку ви назвали,  - 50,  то зрозуміло,  що близько 4 мільйонів пенсіонерів зможуть отримати додатково пенсію, яка може бути виплачена їм своєчасно.

 

     Я розумію,  що сьогодні,  мабуть,  і Пенсійний фонд, який був ініціатором розробки цього законопроекту,  і Міністерство праці та соціальної політики повинні зробити все можливе, щоб не було збоїв у зв'язку із запровадженням нового механізму, щоб роз'яснити людям усі ці речі, щоб вони не хвилювалися і не турбувалися.

 

     Зрозуміло, що сьогодні ця дія,  на наш погляд, потрібна, і ми вважаємо,  що навіть  якщо  4  мільйони  чоловік  одержить  пенсію додатково,  це  буде  все-таки  реальний  виграш від запровадження цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Депутат Наливайко. За ним - депутат Красняков.

 

     НАЛИВАЙКО А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция коммунистов. У меня к вам только один вопрос. Почему такая несправедливость по отношению к шахтерам,  металлургам,  у которых пенсия  -  86  гривень,  а  у  госслужащих составляет 90 процентов оклада?

 

     САХАНЬ І.Я.  На це запитання я відповім таким  чином.  Пенсії нараховуються відповідно до чинного законодавства,  і Міністерство праці та соціальної політики не може сьогодні  діяти  інакше,  ніж керуючись чинним законодавством. Ми вважаємо, що справді, сьогодні відбувся серйозний перекіс у цих речах.  Тільки за останні два-три роки   прийнято  шість  законопроектів,  якими  встановлено  різні пільгові виплати пенсій без визначення нових джерел надходжень  до пенсійного фонду. Зрозуміло, це є одна із складових тієї ситуації, яку нині маємо з виплатою пенсій.  Ми справді в  окремих  випадках виплачуємо  сьогодні  пенсії,  які  перевищують  навіть  і  тисячу гривень,  тож  вносимо  пропозиції  про  обмеження  верхньої  межі пенсій.   Вважаємо,   що   це   буде  правильно.  Одночасно  треба впорядковувати всі пенсійні закони,  в  яких  встановлено  той  чи інший  рівень  виплати  пенсій  - для того щоб це було і соціально справедливо,  і обгрунтовано,  і зрозуміло - і для  людей,  і  для суспільства, і для народних депутатів теж.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция  Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемый Иван Яковлевич,  мы однозначно  поддерживаем  вот  тот  мизер,  который правительство  Украины  наконец-то  решило  добавить  к  пенсии на уровне "вартісної величини межі малозабезпеченості".

 

     Иван Яковлевич,  скажите, пожалуйста, как можно рассматривать в этой связи такой вопрос: добавляем на 10 рублей пенсию и в то же время повышаем тарифы на  жилищнокоммунальные  услуги,  на  услуги транспорта?  Скажите,  разве  это  справедливо  по отношению к тем пенсионерам,  о которых вы якобы заботитесь,  повышая на 10 рублей минимальную пенсию?

 

     САХАНЬ І.Я.  Я хотів би уточнити,  про що йдеться. Мова зараз іде про встановлення розміру мінімальної заробітної  плати,  а  не про розмір пенсії.  Мінімальна заробітна плата,  як вам відомо,  є гарантованим державою мінімальним рівнем оплати праці.

 

     Це питання справді  непросте.  Ми  здійснювали  розрахунки  і підходили  до нього дуже виважено,  оскільки (я хотів би,  щоб усі народні депутати це розуміли),  йдеться по те, що тарифна сітка на підприємстві   на   сьогодні   прив'язана   до  рівня  мінімальної заробітної плати.  Тобто після збільшення на  10  гривень  розміру мінімальної заробітної плати ставка робітника першого розряду буде встановлена в розмірі 55 гривень  і  автоматично  переглянута  вся тарифна сітка.

 

     Зрозуміло, що  це  відразу  викличе  збільшення  фонду оплати праці майже на кожному підприємстві.  В  умовах  такого  складного фінансового   становища   підприємств,   зрозуміло,   це   відразу спричинить збільшення обсягів заборгованості,  про що  ми  з  вами щотижня  ведемо  розмову  і  заслуховуємо інформацію уряду про те, звідки ж береться заборгованість.

 

     У зв'язку з цим ми  дуже  обережно  підходимо  до  збільшення розміру   мінімальної   заробітної   плати.  Не  можна  робити  це автоматично,  не розглянувши інші законопроекти і закони,  які  ми теж подали у зв'язку з цим.

 

     Що стосується тарифів на проїзд,  то йдеться насамперед,  про перегляд  службових  пільг.  Ви  знаєте,  що  парламент   минулого скликання   розглядав   питання  щодо  пільг  народних  депутатів, працівників  правоохоронних  органів   тощо.   Виникають   суттєві питання,  і  вони логічні:  чому,  наприклад,  технічний працівник системи  Міністерства   внутрішніх   справ   користується   правом безплатного  проїзду?  Тобто  насамперед ідеться про відміну пільг для працюючої категорії населення.

 

     Стосовно житлово-комунальних       послуг.       Підготовлено законопроект,  в  якому  Міністерство праці та соціальної політики наполягає на збереженні величини оплати за  послуги  на  рівні  15 відсотків,  якщо рівень доходу сім'ї нижчий 73,3 гривні на людину, якщо в сім'ях є діти,  інваліди 1 і 2 груп і так далі -  там  дано перелік  категорій.  Тій  же категорії населення,  в якої середній дохід  на  людину  перевищує  розміри   величини   вартості   межі малозабезпеченості,  тобто  73,7  гривні,  пропонується  підвищити оплату до 20 відсотків сукупного доходу.

 

     ГОЛОВА. Іване Яковичу, спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Співдоповідач - Олександр Миколайович Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань соціальної   політики  та  праці  (виборчий  округ  18,  Вінницька область).   Голова   Федерації   профспілок    України,    фракція Соціал-демократичної  партії (об'єднаної),  член Комітету з питань соціальної політики та праці.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати!  Відповідно до Закону України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та  розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік, прийнятого в грудні 1997 року, з 1 січня 1998 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 45 гривень на місяць.

 

     Цим законом  передбачено  щоквартальний  перегляд мінімальної заробітної плати  одночасно  з  уточненням  показників  Державного бюджету   з   метою   поетапного  наближення  розміру  мінімальної заробітної плати до величини вартості межі малозабезпеченості.

 

     Нагадаю шановним депутатам, що з 1 січня  нами  встановлена  межа  малозабезпеченості  73,9 гривні. Проте за підсумками першого кварталу уряд не подав пропозицій щодо перегляду  розміру  мінімальної  заробітної  плати.  Ось чому я за дорученням  Федерації  профспілок  України   у   середині   травня поточного  року  подав на розгляд Верховної Ради проект Закону про встановлення мінімальної заробітної плати в  розмірі  55  гривень. Хочу  уточнити  дату  -  це було 20 травня.  Але через місяць,  23 червня,  Президент видає  указ  про  встановлення  нового  розміру мінімальної  заробітної плати,  де також встановлюється мінімальна заробітна плата в 55 гривень.  Тобто сьогодні ми практично  вперше розглядаємо  указ Президента,  де йдеться про встановлення розміру мінімальної оплати праці.

 

     Показник у  проекті  закону  й   указі   однаковий.   Що   не збігається?  Не  збігається  те,  що пропущений уже квартал,  і ми пропонуємо ввести це з 1 червня,  а Президент - з 1 липня.  Але  з цим можна в принципі погодитися.

 

     Які ж  потрібні  кошти для того,  щоб встановити новий розмір мінімальної заробітної плати в розмірі  55  гривень?  У  бюджетній сфері ці витрати,  і про це казав Іван Якович,  становлять майже 9 мільйонів гривень до кінця року.  Ці кошти передбачено вишукати  у межах  асигнувань,  затверджених  державним  бюджетом та місцевими бюджетами.

 

     У виробничій сфері також треба вишуковувати кошти, оскільки є певна частина людей, яка на сьогодні отримує менше 55 гривень. Але це регулюється галузевими угодами між профспілками та відповідними міністерствами.

 

     Залишається невирішеним  таке  питання.  В  указі  Президента нічого не сказано про те,  що попереду ще  два  квартали  і  треба наближувати  мінімальну  заробітну плату до величини вартості межі малозабезпеченості.  Звідси запитання до  Кабінету  Міністрів:  чи буде  Кабінет  Міністрів  вчасно подавати новий розмір мінімальної заробітної плати,  щоб на кінець року вийти на  вартісну  величину межі малозабезпеченості?

 

     Є питання  і  до  нас,  шановні  колеги народні депутати.  Ми розглядатимемо скоригований бюджет на 1998 рік, де нам обов'язково треба  передбачити  підвищення  мінімальної  заробітної  плати  до вартісної величини  межі  малозабезпеченості.  Якщо  ми  цього  не зробимо,  то  просто  не  зможемо виплатити 55 гривень людям,  які працюють у бюджетній сфері.

 

     Далі. Відповідно до закону,  який був прийнятий у 1997  році, уряд  повинен  був,  наголошую,  до  15  січня 1998 року подати на розгляд Верховної Ради пропозиції про внесення змін до законів,  у нормах  яких  для  розрахунків  застосовується  мінімальний розмір заробітної плати.

 

     Про що  йдеться?  Ви  знаєте,  що  від  розміру   мінімальної заробітної   плати   залежить   розмір   допомог   по  безробіттю, багатодітним  сім'ям  та  компенсації.  Так  от  вийшло,   що   ми встановили  мінімальну зарплату в розмірі 45 гривень,  зобов'язали уряд до 15 січня подати перерахунки щодо доплат  цим  сім'ям,  але уряд  до  цього часу нічого не зробив,  а взяв для розрахунків оті старі нормативи мінімальної оплати праці. В результаті на сьогодні багатодітна сім'я отримує 5-6 гривень.

 

     На превеликий жаль,  в указі Президента нічого не сказано про те,  чи будуть вони переглядати зараз оці  доплати,  компенсаційні виплати    з    урахуванням    нової    величини   вартості   межі малозабезпеченості.  Тому я пропоную обов'язково зобов'язати  уряд застосувати   новий   розмір   мінімальної  заробітної  плати  для визначення розміру допомог, компенсацій та інших виплат.

 

     І насамкінець  дозвольте,  шановні  колеги,  зачитати  проект закону,  щоб було зрозуміло, про що йдеться, бо він вносився ще 20 травня.

 

     "Закон України  про  внесення  змін  до  Закону  України  про встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     Внести до Закону України про встановлення  величини  вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік такі зміни:

 

     1. У статті 2 слова і цифри "з 1 січня 1998 року  -  45  гривень"  замінити словами і цифрами "з 1 червня (можна погодитися "з 1 липня") 1998 року - 55 гривень".

 

     2. Частину другу статті 3 вилучити.

 

     У частині  другій  статті  3  йдеться  про   те,   що   норми мінімальної  оплати  праці  не застосовуються при наданні виплат і компенсацій.  Оскільки  ми  встановлюємо  нову  мінімальну  оплату праці, то треба застосовувати цю норму для виплат і компенсацій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання  до Олександра Миколайовича є.  Будь ласка, запишіться. Відведемо 5 хвилин.

 

     Депутате Юхновський, прошу. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  Шановний Олександре Миколайовичу, дайте, будь ласка, мені, відповідь на два запитання. Чому ми маємо компенсації  в  заробітній  платі  розраховувати  за новою  мінімальною  заробітною платою,  а не на основі попередньої заробітної плати?  Адже заробітна плата мала бути видана до  того, як ми вводимо цей закон. Це перше запитання.

 

     І друге.  Чи  знаєте ви,  що в бюджеті бракує коштів і уряд у 1997 році взяв 11 мільярдів  гривень  за  рахунок  випуску  цінних паперів,  щоб покрити дефіцит бюджету?  Цього року уряд уже продав на 6 мільярдів гривень цінних паперів із такою ж метою.

 

     Отже, збільшення - це правильно,  ми маємо  підвищувати  межу малозабезпеченості,   мінімальну   заробітну   плату.  Але  мусимо контролювати,  за який рахунок це робити. Адже уряд випускає цінні папери, які йдуть у борг на наше ж плече.

 

     СТОЯН О.М.   Шановний  Ігоре  Рафаїловичу!  Стосовно  першого запитання.  Не йдеться про якісь компенсації.  Компенсації в  разі затримки заробітної плати передбачені статтею 34 Закону про оплату праці.  Це сюди не стосується.  Я казав про те,  що на мінімальній заробітній  платі зав'язані виплати передусім багатодітним сім'ям. Це головна категорія.  Якщо ми залишимо  в  розрахунках  попередню мінімальну  оплату  праці і платитимемо й далі 5-7 гривень,  то як матері, котра має трьох-чотирьох дітей, їх утримувати?

 

     Відповідно до мінімальної заробітної плати ми повинні  робити й  виплати  багатодітним  сім'ям.  Який це буде відсоток,  - можна визначати, але прив'язувати до нового показника.

 

     Стосовно другого вашого запитання.  Питання щодо  55  гривень мінімальної оплати праці погоджене з урядом. Ви бачите, збігаються цифри в указі Президента і в тому,  що  ми  вносимо,  оскільки  це відповідає   нашому  прийнятому  закону  про  поетапне  наближення мінімальної  заробітної   плати   до   вартісної   величини   межі малозабезпеченості.  І  йдеться  лише  про  бюджетну  сферу.  А  в бюджетній сфері,  за даними,  які в мене є,  люди, котрі отримують таку  мінімальну  оплату  праці  -  менше  ніж  55  гривень,  - це нечисленна категорія.  Можу назвати цифру в цілому по Україні.  На даний  момент  у нас отримувало менше ніж 55 гривень 1 мільйон 240 тисяч чоловік.  Це в цілому по Україні.  А в бюджетній сфері  буде близько  200-300 тисяч,  а то й менше.  Може 150-200 тисяч.  Отже, незначна сума, її треба передбачити в бюджеті. Бо хіба може вижити технічний працівник у школі за подібної зарплати, яка сьогодні є - 45 гривень?

 

     Виробничої сфери це не стосується. У виробничій сфері питання регулюється  галузевими  угодами.  Там  (про що казав Іван Якович) практично на 60 відсотків питання відрегульовано.  Там  мінімальна заробітна  плата  уже  відповідає  55  гривням,  які ми пропонуємо встановити.  Тож додаткових значних коштів,  підкреслюю,  - це  не потребує.   Підвищується  тільки  тим  категоріям,  які  отримують мінімальну заробітну плату.

 

     ГОЛОВА. Депутате Манчуленко,  будь ласка.  За ним  -  депутат Савенко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція Народного руху України,  Чернівецька область. Шановний доповідачу. Без сумніву, зустрічаючись із нашими виборцями в округах, можна на власні очі пересвідчитися, наскільки низький життєвий рівень  окремих  категорій  громадян.  І  справді важко вижити саме малозабезпеченим сім'ям на мізерну зарплату, яка на сьогодні встановлена.

 

     Я вже  не  раз  казав,  що  низький,  катастрофічно   низький життєвий рівень наших людей загрожує національній безпеці України. Це може призвести до соціального вибуху.

 

     Як на вашу думку, що варто зробити насамперед і законодавчій, і  виконавчій  гілкам  влади,  щоб  пом'якшити  згадану  соціальну напругу і щоб її з часом зняти з тим,  щоб ми могли  говорити  про те,  що  нашій  національній безпеці такі проблеми,  як соціальні, більше не загрожуватимуть?

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М.  Щиро дякую вам за це запитання. Воно дуже важливе і принципове.

 

     Насамперед треба,  шановні колеги народні депутати,  прийняти закон,  який би змінив систему оподаткування,  дав змогу нормально запрацювати   вітчизняному   виробнику,   оскільки   наповнення  і використання бюджету залежить від виробництва і  відрахувань,  які звідти надходять. Це перше.

 

     І друге,   безумовно,  -  підтримка  вітчизняного  виробника, підтримка сільськогосподарського виробника.  Варто подивитися,  де можна  скоротити.  Тут  уже  наводилися  приклади  нераціонального використання коштів. Я, до речі, вніс проект закону, щоб державним службовцям  зменшити  верхній  рівень  пенсії тощо.  Але основне - наповнення бюджету в сфері виробництва.  Тому нам  треба,  щоб  не дійшло до того соціального вибуху, про який ви говорили, передусім прийняти ці закони,  оскільки тепер найнагальнішим є питання,  щоб захистити найвразливіші верстви населення, а не просто тих, які не працюють.  То люди,  котрі  працюють  на  виробництві,  в  галузях освіти,   науки  і  отримують  45  гривень.  Безумовно,  їм  треба підвищити рівень бодай до 55 гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутате Савенко, прошу (Шум у залі).

 

     СТОЯН О.М. 90 - це дуже багато.

 

     ГОЛОВА. Якщо у нас ВВП буде 200 мільярдів на  рік,  я  думаю, буде 100 гривень...

 

     Депутат Савенко. Будь ласка.

 

     САВЕНКО М.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та   дитинства   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).  Запорожская  область. Прогрессивная социалистическая  партия  Украины,  социалистическая оппозиция.   Наша  фракция  выступает  за  увеличение  минимальной заработной платы, но у меня возникают вопросы...

 

     Какой нормой  закона  Президент  пользовался  при  увеличении минимальной заработной платы? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Задержка выплаты заработной платы на селе в настоящее время составляет один,  два и даже более  трех  лет.  Не приведет  ли  увеличение  минимальной  заработной  платы  к  росту безработицы в Украине и к увеличению задолженности  по  заработной плате?

 

     Спасибо.

 

     СТОЯН О.М.  Дякую за запитання.  Стосовно першого запитання - якою  нормою  користувався  Президент.  Я  думаю,   що   Президент керувався законом, який прийняла Верховна Рада в грудні 1997 року, де ми зобов'язали Кабінет Міністрів  при  розгляді  й  коригуванні бюджету щоквартально змінювати мінімальний рівень оплати праці. І, подаючи оцю пропозицію (про 55 гривень),  Президент врахував  наші пропозиції.  Це  перший  етап  на  шляху  максимального наближення мінімальної оплати праці до межі малозабезпеченості.

 

     Відносно того, чи не призведе це до соціального вибуху або до зростання безробіття.  Ви знаєте,  шановні колеги, ну тоді давайте нічого не робити.  Сьогодні справді по три, по чотири роки люди на селі не отримують заробітну плату, в бюджетній сфері - по півроку, у виробничій сфері заборгованість сягає 5 мільярдів, пенсіонери... То що - тоді підемо на поводі в уряду і казатимемо: "Нічого робити не  будемо"?..  Вибачте  мені,  ми  як  народні  депутати  повинні здійснювати  соціальний  захист людей,  і 55 гривень - це невелика сума,  це та сума, яка захистить, підкреслюю, людину працюючу, під цю суму попадає мільйон людей.

 

     Якщо ми  затвердимо цей норматив,  то,  пробачте мені,  це не додасть людей,  які не отримують заробітну плату,  тому що вони  і так її місяцями не отримують.

 

     Більше того,  останній  аргумент  -  і  уряд  погодився на ці розрахунки.  Це,  мабуть,  перший випадок, коли позиція і уряду, і профспілок у цьому питанні збіглися, тому що і уряд розуміє: такий низький рівень  мінімальної  оплати  праці  залишати  сьогодні  не можна.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Є бажаючі взяти участь в обговоренні?  Три народних депутати.  Давайте надамо їм  по  три хвилини. Будь ласка. Депутати Степанов, Кириленко, Вітренко. Можна або з місця, або з трибуни.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! В прошлом созыве вопрос о черте малообеспеченности часто буквально взрывал этот зал и не случайно, потому  что черта малообеспеченности - это единственный социальный норматив,  выведенный  на  какую-то  натуральную  базу,  в  основе которой  лежит  стоимость  22  видов продуктов питания в месяц для нетрудоспособного  (я  это  подчеркиваю)  человека.   Вот   почему правительство  не может крутить этим нормативом как цыган солнцем, как это оно делает в других случаях.

 

     Поэтому с предложением Президента, я думаю, надо согласиться, это есть и в проекте Стояна: пусть будет 55 гривень, это связано с нашим декабрьским решением.  Но почему-то никто не сказал сегодня, что   правительство   не   выполнило  требований  закона  о  черте малообеспеченности, в соответствии с которыми пересмотр этой черты осуществляется  каждый  раз  при  утверждении  поправок к бюджету. Поправки есть,  новый размер  черты  малообеспеченности  почему-то никто не подал. У нас идет инфляция, следовательно, и размер черты нужно пересматривать.

 

     Предлагаю, Александр  Николаевич,  проголосовать   еще   один пункт: правительству одновременно с изменениями к бюджету внести и предложения о новой величине стоимости черты малообеспеченности.

 

     Далее. В своем законопроекте депутат Стоян предлагает  третий пункт нашего закона от 24 декабря 1997 года отменить.  И это очень важно.  Уряд повинен був до 15 січня 1998 року внести  на  розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до законів,  у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір  заробітної плати.

 

     Он этого   не   сделал.   И   вот   все   эти   выплаты   тем матерям-одиночкам,  семьям с детьми, которые придут к вам на прием на  следующей неделе,  когда вы будете работать в округах,  по сей день исчисляются от минимальной заработной платы -  еще  той,  что считалась в гривнях, а теперь она равняется 60 копейкам.

 

     Я согласен, что это непростая "задачка" для правительства, но раз оно не удосужилось сделать это вовремя,  пусть теперь  само  и расхлебывает.  Давайте  мы все-таки этот пункт отменим,  поскольку правительство не выполнило своих обязательств.

 

     И последнее.  Мы все знаем, что с 1 января минимальная пенсия равна величине стоимости черты малообеспеченности. Но это решение, кстати, подписанное Президентом, до сих пор не выполняется. Вот те перерасчеты на одну гривню, на трояк, на десятку - это только, как поукраински говорят, "окозамилювання".

 

     Я считаю,  что мы должны вернуться и к этому  вопросу  -  как правительство выполняет наши решения о том, что минимальная пенсия должна быть равна стоимости "межі малозабезпеченості".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. За ним - депутат Вітренко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного  руху  України.  Шановні колеги,  шановні  виборці!  Це  питання  щонайменше має в собі три аспекти.  Перший аспект має суто політичний характер,  і  він,  на думку  фракції  Руху,  полягає в тому,  що уряд і взагалі державна влада повинні свято дотримуватися виконання тих обіцянок, які вони дають населенню,  а значить, виборцям. Ідеться про те, що в законі від  24  грудня  минулого  року   про   величину   вартості   межі малозабезпеченості  йдеться  про  те,  що в цьому році відбудеться поступовий  процес  зближення  мінімальної  заробітної  плати   та величини межі малозабезпеченості.  І цей указ, який запропонований Президентом,  і законопроект,  запропонований Олександром Стояном, якраз  ідуть  у  контексті  зближення цих позицій.  І це принаймні вселить  якусь  надію  тим  виборцям,  яких  обурює  бездіяльність органів державної влади в галузі соціальної політики.

 

     Другий аспект   полягає,   власне,   у  проблемі  мінімальної заробітної плати,  оскільки багато інших розрахункових проблем так чи інакше прив'язані до цього показника.  До речі,  ви знаєте,  що згідно із законом,  прийнятим у  грудні  парламентом  попереднього скликання,  Кабінет  Міністрів  повинен  здійснювати щоквартальний перегляд розміру мінімальної заробітної плати.  Цього не зроблено, і це помилка уряду,  поперше, а по-друге, елементарне недотримання ним чинного законодавства. Тому я підтримую попереднього промовця, який говорив про те, що найближчим часом Кабінет Міністрів повинен подати на розгляд Верховної Ради розраховану  відповідну  величину мінімальної  заробітної  плати,  яка  має  бути  не 55 гривень,  а більшою, наближеною до реалій життя.

 

     Далі. Ви знаєте, що величина вартості межі малозабезпеченості становить 73,7 гривні.  Але це не означає, що на дані гроші рядові виборці зможуть прожити. Ми живемо в реальному світі і знаємо: щоб нормальна людина могла звести кінці з кінцями, потрібно щонайменше 100 гривень.  І саме на такі цифри нам  треба  прагнути  виходити, незважаючи  на  те  що  це потребує відшукування джерел додаткових витрат держбюджету.

 

     До речі,  в урядовому законопроекті йдеться  про  те,  що  на виконання  цього  проекту треба 380 мільйонів гривень.  Зрозуміло, знайти  їх  непросто,  але  є  статті  витрат,  які   самі   собою напрошуються на скорочення.

 

     І ще   одне.   Ми  вважаємо,  що  ті  законопроекти,  в  яких мінімальна  заробітна  плата  використовується   як   розрахункова величина,    а   такі   законопроекти   стосуються   чорнобильців, багатодітних     сімей,     ветеранів-інвалідів,     репресованих, безробітних,  повинні  бути внесені Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради,  і ця величина повинна бути в цих законах,  бо  ті мізерні  виплати,  які  зараз  отримують  ці  незахищені категорії громадян, неприйнятні.

 

     Отже, фракція Народного  руху  України  підтримує  підвищення мінімальної  заробітної  плати  до  55  гривень  і  вважає,  що ми поступово повинні  виходити  на  реальну  величину  вартості  межі малозабезпеченості - не менше 100 гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Вітренко.  За  нею  - депутат Журавський.  І завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України,  соціалістична  опозиція.  Запропонований  нам на розгляд указ Президента нібито розв'язує дуже гостру  соціальну  проблему, встановлюючи  мінімальну заробітну плату на рівні 55 гривень.  Але давайте подивимось,  який на сьогодні рівень мінімальних витрат на душу  населення  за  вартістю  набору з 22 найважливіших продуктів харчування.  Виявляється,  - це 65,86  гривні.  Тобто  щоб  вижити сьогодні,  треба 66 гривень на людину.  А за міжнародними нормами, той,  хто  працює,  повинен  отримувати  заробітну  плату,  в  яку додається  ще 25 відсотків мінімального рівня на годувальника,  бо потрібно щоб було відтворення  робочої  сили.  Тобто  на  сьогодні потрібно  встановлювати  мінімальну  заробітну  плату в розмірі 66 гривень плюс ще чверть - разом приблизно 90 гривень.

 

     Тож 55 гривень на людину не забезпечує наші  трудові  ресурси належним рівнем заробітної плати.

 

     Далі. Не  розв'язує  це  проблеми  ще  й  тому,  що дуже так, знаєте,  симпатично   Президент   уникає   питання,   яким   чином розраховувати  різні  виплати  від  мінімальної  заробітної плати. Залишити 5,2 гривні на місяць,  і нехай вимирають матері з дітьми, бо цей указ не торкається виплат?  Ви знаєте, скільки мене в цьому залі примушували стати ремісником,  але не можу я, фахівець, стати ремісником.  Не  можна  вирішувати  питання  заробітної плати,  не вирішивши питання в цілому:  звідки взяти ці гроші?  Своїм  указом Президент  примусить  викидати людей на вулицю і зростатиме рівень безробіття.  Тому ми постійно  повторюємо:  потрібно  в  комплексі змінювати   податкову   політику,  наводити  порядок  в  обліку  й контролі,  змінювати зовнішньоекономічну політику,  розбиратися  з приватизацією і таке інше.

 

     Сьогодні ми  чули  з  трибуни,  що нібито переживають,  шкода людей,  треба підвищити заробітну  плату...  А  хто  ж  вам  учора заважав відкинути вимоги МВФ і прийняти ту бюджетну резолюцію, яка дозволила б у комплексі вирішувати питання.

 

     Я хочу,  щоб  знали  наші  слухачі,  що  вчора  за   бюджетну резолюцію було віддано 291 голос: позафракційні - 24 "за", "проти" 0;  фракція Комуністичної партії - "за"  96,  "проти"  6;  фракція Народного  руху  України  -  "за"  30,  "проти"  0;  фракція блоку Соціалістичної та Селянської партій України - "за" 23,  "проти" 0; фракція   партії   зелених   -   "за"   18,   "проти"  0;  фракція Народнодемократичної партії - "за" 53, "проти" 0.

 

     І тільки фракція Прогресивної соціалістичної партії виступила проти  тої  бюджетної  резолюції,  яка  не  дозволить  у комплексі вирішити питання заробітної плати.

 

     Тому сьогодні  ми  підтримуємо  проект  закону   в   редакції Комітету  з  питань соціальної політики та праці.  Підтримуємо цей малесенький крок. Але це не вирішить питання в цілому. І ми ще раз говоримо:  ви всі, ота більшість різного кольору, яка сформувалась учора,  - комуністи,  рухівці,  ліберали та інші, відповідальні за те, що не буде вирішено питання виплати пенсій, заробітної плати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань культури  і  духовності  (виборчий  округ  68,  Житомирська область). Християнсько-демократична партія України. Звичайно, коли обговорюється таке питання,  то багато крику,  емоцій. У мене як у новоприбулого  депутата  кожен  день голова болить від цього залу, давайте перейдемо від емоцій до конкретних дій.

 

     Якщо ми  говоримо  про  збільшення  величини  вартості   межі малозабезпеченості,  то повинні все-таки вказати,  за рахунок чого можна збільшити дохідну частину бюджету.  Це всетаки,  погодьтеся, ахіллесова п'ята внесених проектів.

 

     Фракція НДП  вважає,  що  слід  підтримати  проект Закону про внесення доповнення до Закону України  про  встановлення  величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік. Однак, на наш погляд, у ньому слід уточнити, що встановлений  з  1  липня  1998 року розмір мінімальної заробітної плати не застосовується при визначенні  розміру  статутних  фондів господарських   товариств,   у   зв'язку  з  тим  що  їх  величина визначається саме у мінімальних заробітних платах: 625 мінімальних заробітних  плат  для  товариств  з обмеженою відповідальністю і 1 тисяча 250 гривень - для акціонерних товариств.

 

     Таким чином,  при  запропонованому   збільшенні   мінімальної заробітної   плати  для  товариств  з  обмеженою  відповідальністю мінімальний розмір статутного фонду збільшиться  на  6  тисяч  250 гривень, а для акціонерних товариств - на 12 тисяч 500 гривень. Це навряд чи сприятиме розвитку підприємництва.

 

     Тому варто  згодиться   з   пропозицією   науково-експертного управління  Секретаріату  Верховної  Ради  України,  яке  пропонує доповнити  статтю  2  закону   новою   частиною   такого   змісту: "Встановлений  з  1  липня 1998 року мінімальний розмір заробітної плати  не   застосовується   при   формуванні   статутних   фондів господарських товариств".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Будь ласка, депутате Донченко - від фракції Компартії. За ним

- депутат Самойленко. Завершуємо, оскільки вже повторюємося.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Как  только касается вопроса социальных выплат населению,  то у нас появляется много   защитников,   особенно   этим    страдает    Прогрессивная социалистическая партия - сделать все сразу...

 

     Мне бы тоже хотелось,  чтобы в стране была средняя заработная плата,  как в советские времена - 250 рублей, а минимальная пенсия

- 122, максимальная - 136 рублей.

 

     А сегодня же мы боремся за то, чтобы хотя бы как-то облегчить жизнь наших граждан.  Абсолютно прав Александр  Николаевич  Стоян, который  сказал,  что  это  повышение  коснется  фактически только небольшой группы населения - бюджетников,  у  которых  минимальная заработная плата составляет 45 гривень. Повышая пенсию всего-то на 10 гривень,  мы считаем это достижением. Это, помоему, самое яркое свидетельство  кощунства  нынешнего  правительства  с  его  курсом реформ.  И мы  еще  бьемся  с  таким  трудом  за  этот  несчастный червонец, который ничего не решает в жизни нашего государства!

 

     Еще один  факт,  связанный  с Прогрессивной социали-стической партией, хотел бы упомянуть. Вчера на совещании у Президента никто из  них  ведь и словом не обмолвился по всем этим проектам,  в том числе и по этому!  Зато сегодня здесь депутат Марченко,  выступая, кричал,  что давайте,  мол,  сюда пригласим Президента.  У него на заседании отмолчался,  а теперь героем выступает  на  всю  Украину (Оплески).

 

     Наталья Витренко   должна   знать,  что  член  ее  партии  на заседании нашего комитета не поддержал это решение, он воздержался при голосовании. А сегодня вы говорите, что поддерживаете. Так что же   у   вас,   уважаемые   товарищи   прогрессивные   социалисты, социалистическая  оппозиция,  слово не сходится с делом?  Так вот, господа,  надо быть до конца откровенными  и  честными,  когда  вы выходите на эту трибуну.

 

     Наша партия   всегда   была   последовательной  и  отстаивала интересы людей труда,  малообеспеченных.  Считаю,  что данный указ Президента   крайне  необходим,  его  нужно  поддержать  и  внести изменения  в  закон  об  установлении  размера   стоимости   черты малообеспеченности.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Самойленко від фракції зелених.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні депутати!  Шановні радіослухачі!  Щоразу,  як звинувачують фракцію зелених в тих чи інших діях,  я змушений підніматися на цю трибуну і роз'яснювати нашу позицію.

 

     Зараз нас  звинуватили,  що  при  поіменному  голосуванні  за бюджетну резолюцію ми всі одноголосно проголосували за.

 

     Так, ми проголосували за, внісши поправки про те, що в певних абзацах   мають  бути  відповідні  формулювання  щодо  екологічних витрат,  витрат на природокористування.  А також  зробили  суттєве зауваження   щодо   того,  що  в  бюджетній  резолюції  зовсім  не говориться про  мільярди  гривень,  які  не  є  заборгованістю  по виплатах заробітних плат,  пенсій,  стипендій.  Тому звинувачувати нас в такій позиції даремно.

 

     Ще я хотів би зазначити,  що дуже  добре,  що  вже  на  нашій першій  сесії  ми  розглядаємо  питання про підвищення мінімальної заробітної плати.  І дай Боже,  щоб це стало традицією і ми робили це щоквартально. Тоді ми дійдемо до 100 гривень і більше і зможемо забезпечити гідне життя нашому народу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  просив  би  не  звинувачувати  один одного.  Ми  ведемо  серйозну  розмову,  а  не  вносимо конкретних пропозицій. Не потрібно один одного розчулювати. Досить уже сльози лити  щодня.  Прошу  вносити конкретні пропозиції до законів,  так потрібних нашій державі.

 

     Будь ласка, слово для репліки надається депутатові Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция ПСПУ,  социалистическая оппозиция. Мне уже надоело, да и противно отвечать на клевету, домыслы со стороны коммунистов, к которым они прибегают в отношении фракции ПСПУ, как в этом зале, так и в местной прессе.

 

     Уважаемые депутаты, члены комфракции: не позорьте честное имя коммуниста,  говорите людям правду.  А правда состоит в  том,  что именно вы,  ваша фракция проголосовали за Конституцию, за бюджеты, за программы,  которые вносил Президент.  Вчера,  когда мы  внесли свой  проект бюджетной резолюции,  которая бы кардинально изменила курс экономических реформ и в комплексе решила вопросы  социальной защиты,  вы  проголосовали  против.  Вы  поддержали  курс  реформ, который навязывается МВФ!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Симоненко Петре Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов. Я считаю, что да, такого не  должно  было бы быть,  но так часто сегодня политический имидж зарабатывают на авторитете Компартии,  вернее, усердно отрабатывая власти  за  голосование  по  кандидатам  от  НДП  на руководителей парламента. Это первое.

 

     Второе. Во время  принятия  Конституции  коммунисты  боролись здесь, в зале, а они находились в ином месте.

 

     Третье. Когда   голосовали   по   бюджетной   резолюции,   то коммунисты все социальные вопросы ставили  во  главу  угла,  чтобы разработать и внести проекты законов,  которых недостает.  Фракция коммунистов подготовила законопроекты и готова на протяжении этого периода   деятельности   сотрудничать  и  работать  конструктивно, защищая интересы трудящихся.

 

     По всем   остальным   вопросам   вы,   вероятно,   уже   сами разобрались,  кто  чьи интересы здесь отстаивает и кто больше всех своей  неконструктивной  деятельностью,   по   сути,   обслуживает нынешний режим и нынешнюю власть,  подрывая авторитет коммунистов. Клянутся в одном, а делают другое!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  шановні колеги,  не потрібно один одного переконувати,  до того ж в очевидних речах.  Я не хотів би, щоб та хибна традиція попереднього, тринадцятого, скликання зберігалася і в  чотирнадцятому скликанні.  Ми прийшли виправляти становище,  то давайте ж конструктивно і вирішувати,  про що  багато  тут  ведемо розмов.  Те,  що  ми  говоримо  про мінімізацію виживання громадян України,  то це,  мабуть,  нове  в  нашому  лексиконі.  Мінімальна заробітна плата,  межа малозабезпеченості, мінімальна пенсія і все

- мінімальне.  Давайте,  мабуть,  трохи інакше до цього підходити, адже не цього від нас люди чекають.

 

     Будь ласка, Іване Яковичу.

 

     САХАНЬ І.Я.  Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Я хотів би наголосити на двох аспектах проблеми.

 

     Згідно з законом, прийнятим 24 грудня, Кабінет Міністрів вніс пропозиції,  правда,  не до 15 січня,  пізніше.  Це пропозиції про зміни до деяких законодавчих актів,  в яких  мінімальна  заробітна плата є розрахунковою величиною для соціальних виплат.

 

     Я розумію,  що  ці пропозиції не будуть однозначно сприйняті. Але вони грунтуються на тому,  чим сьогодні держава володіє, які є реальні  можливості.  Ми могли б обговорити це питання окремо,  не прив'язуючи його сьогодні до розгляду.

 

     Крім того я хотів  би  наголосити  ще  на  тому,  що  Кабінет Міністрів  підготував проект Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми,  в якому запропонована дещо інакша  концепція.  Найближчим часом  його  буде  запропоновано  народним  депутатам і можна буде обговорити і шукати підходи до вирішення цієї проблеми.

 

     Чому не   можна   погоджуватись   з   пропозицією   шановного Олександра Миколайовича про вилучення статті 3,  про яку йдеться в цьому законі?  Справа,  шановні народні депутати,  в тому, що якщо буде  скасовано  цю  статтю,  то  на  півроку  до кінця цього року потрібно буде 10 мільярдів 434 мільйони додаткових  коштів.  Таких коштів у бюджеті немає. Ви добре знаєте, що вони не закладені ні в бюджеті,  прийнятому  попереднім  скликанням  Верховної  Ради,  ні сьогодні, коли ми працюємо над вдосконаленням, переглядом бюджету.

 

     Тому, шановні  народні  депутати,  я  вас  переконливо  прошу залишити цю норму закону в тому вигляді,  як вона є,  погодитись з пропозиціями уряду.  А потім, коли формуватимемо бюджет 1999 року, матимемо розрахунки,  відповідні дані,  тоді можна буде вивчати  і розглядати це питання.

 

     Кожне рішення  має  свою ціну.  Якщо ми зараз проголосуємо за таке рішення,  то знову скажемо людям неправду, бо такі виплати не можуть бути здійснені, оскільки на них немає коштів у бюджеті.

 

     Я закликаю  вас  прийняти  конструктивне  рішення.  Дякую  за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, будь ласка, депутат Стоян. Одна хвилина.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні народні депутати!  Я щиро дякую всім, хто виступив  на  підтримку  проекту закону.  Сьогодні всі згодні,  що потрібно  встановити  мінімальну  заробітну  плату  в  розмірі  55 гривень.  Але  зараз ви почули,  що міністерство пропонує залишити без перегляду норму доплати сім'ям з дітьми.

 

     Скасування частини другої статті 3 не  передбачає  додаткових коштів.  Підкреслюю  -  вона  не  передбачає додаткових коштів,  а тільки зобов'язує Кабінет Міністрів подати механізм співвідношення доплат  сім'ям  до  мінімальної  заробітної  плати.  Чи це буде 20 відсотків,  чи 30, але це буде зовсім інший механізм. А в принципі виплати  сім'ям,  іншим  категоріям  мають  бути  прив'язані не до мінімальної оплати  праці,  а  до  якихось  соціальних  нормативів виживання. Щодо цього нехай уряд вносить пропозицію.

 

     Зверніть увагу, що в нас виходить: трохи піднімаємо зарплату, а залишаємо доплату сім'ям з дітьми в 5 гривень.

 

     Скажіть, будь ласка, як може вижити сім'я з чотирма дітьми чи мати-одиночка.

 

     Я наполягаю  підтримати  пропозицію  про  вилучення статті 3. Повторюю - сьогодні додаткових коштів вона  не  потребує.  А  уряд нехай негайно вносить пропозиції щодо іншого механізму доплати,  і ми проголосуємо.

 

     Прошу підтримати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Хотів  би  сказати,  шановні   колеги,   що потрібно вносити реальні поправки до законів.  Наприклад, реальною є поправка до статті 2,  яку вносить Кабінет Міністрів,  і  указом вона  визначена,  на  суму  майже  400  мільйонів  гривень.  Це те фінансування, що сьогодні передбачається.

 

     Якщо говориться про 10  мільярдів,  то  кожен  у  цьому  залі розуміє, що це становить 50 відсотків дохідної частини бюджету. Це утопія, будьмо реалістами.

 

     Я просив би вас підтримати проект закону,  внесений Кабінетом Міністрів,   який  підтримує  профільний  комітет  Марчука  Євгена Кириловича,  є   відповідні   висновки.   Ставлю   пропозицію   на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 232.

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги,  нам потрібно порадитися. Я просив би, щоб ви підтримали пропозицію  за  скороченою  процедурою  розглянути  три питання,  які в нас залишилися.  Це займе 30 - 40 хвилин. І просив би  підтримати  пропозицію  зробити  перерву,  щоб  попрацювати  в комітетах.  Під час малої перерви ми з головами комітетів радилися щодо пропозицій,  які сьогодні  вранці  були  внесені  до  порядку денного.  Їх  потрібно  доопрацювати  і  завтра внести на розгляд, оскільки на 16 годину цих нових матеріалів у депутатів немає.

 

     А з голосу працювати не будемо.  Комітети з  цим  погодилися. Тому  я  просив  би  зараз  розглянути  ці  три  питання,  а потім визначимося,  чи  працюватимемо  в  комітетах,  чи  о  16   годині продовжимо засідання.

 

     Звертаюся до    голів    комітетів,    потрібно    повідомити Секретаріату,  з яких питань ви готові  доповідати  і  чи  роздано необхідні матеріали депутатам для ознайомлення.

 

 

 

     --------------

 

     Слухається питання  про  проект Закону про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та  послуги громадського   транспорту,   що   надаються   громадянам  України. Доповідає Стоян Олександр Миколайович, будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні  колеги!  Олександре  Миколайовичу,  хочу повернутися  до  попереднього  питання,  бо  я  маю  таке право як депутат,  який вносив проект закону. Я наполягаю на тому, щоб була проголосована  моя поправка про вилучення зі статті 3 закону такої частини:  "До прийняття Верховною Радою України зазначених змін до законів  розмір  мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова   величина   для   визначення   розмірів    допомоги, компенсаційних   та  інших  виплат".  Ми  щойно  проголосували  за мінімальний розмір заробітної плати - 55 гривень. Із затвердженням цього нового розміру уряд не має права застосовувати цю частину, а повинен визначити новий розмір.

 

     Тому я прошу,  шановні колеги,  підтримати мою  пропозицію  - вилучити  цю частину,  що не потребує додаткових коштів.  І ще раз наголошую - нехай уряд,  який заявив,  що вже підготував  проекти, завтра внесе інший механізм доплат. Залишати доплату 5 гривень для матерів з дітьми не годиться.

 

     Прошу поставити мою поправку на поіменне голосування. А потім я перейду до наступного проекту закону. Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, визначтеся, щоб цю поправку проголосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 213.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги,  у зв'язку з цією пропозицією  слова  просить заступник міністра фінансів. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.К., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Ви сказали, що вилучення  цієї  частини зі статті 3 закону не потребує додаткових витрат.  І ви,  і  я  добре  розуміємо,  що  це  потребує  значних додаткових   витрат.  У  бюджеті  1998  року  на  всі  допомоги  і компенсації передбачено 420 мільйонів гривень. Підвищення ж навіть лише  на  одну  гривню  тягне  за собою додаткові витрати понад 20 мільйонів гривень на місяць.

 

     Тому є така пропозиція  до  вас,  шановні  народні  депутати, давайте  ми  все ж таки в Комітеті з питань соціальної політики та праці,  в  інших  комітетах  розглянемо  питання   про   фінансове забезпечення  вилучення  цієї  частини,  а потім приймемо виважене рішення з цього питання. Я вас прошу, підтримайте.

 

     СТОЯН О.М.  Я хочу  зачитати  вам  першу  частину  статті  3: "Кабінету  Міністрів  України  до  15  січня  1998  року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції  про  внесення  змін  до законів,  у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати".  Ну,  не внесли вони змін, вибачили їм - зараз вносять. То подавайте ж пропозиції, ніхто ж не вимагає конче завтра дати кожній матері на дитину по 55 гривень.  Установіть  20 чи  30  відсотків від 55.  Але не залишайте 5 гривень,  бо доплати сім'ям прив'язані до мінімальної заробітної плати.

 

     Розробіть новий  механізм,  вносьте  пропозиції  щодо  цього. Прошу все-таки скасувати частину другу статті 3.  Якщо ми цього не зробимо,  ще рік або й більше уряд даватиме матерям з дітьми по  5 гривень.   І   давайте   визначимо  термін,  скажімо,  до  вересня запропонувати новий механізм.  Це буде компроміс. Але так залишати не можна. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, не шуміть, шановні колеги!

 

     СТОЯН О.М.  До речі, сказане депутатом Донченком, стосувалося вето Президента.  Президент погодився,  а ви цього не зробили. Ось що від комітету пропонують...

 

     ГОЛОВА. Давайте  до  пропозиції  про  скасування  повернемося після 1 вересня...

 

     СТОЯН О.М.  Ні, скасувати і дати доручення Кабінету Міністрів до  1  вересня  внести  на розгляд Верховної Ради механізм надання допомог сім'ям з дітьми.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування в поіменному режимі  пропозицію депутата Стояна. А Кабінету Міністрів даємо доручення до 1 вересня внести відповідний механізм.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 263.

 

     Спасибі, дякую.

 

     Одну хвилиночку, депутату Журавському надається слово.

 

 

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  ХДПУ.  Пропонуємо  доповнити  частину  другу закону новою частиною такого змісту:  "Встановлений з 1 липня 1998 року мінімальний розмір заробітної  плати  не  застосовується  при формуванні статутних фондів господарських товариств". Аргументація щодо цього була дана в моєму виступі.

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М. Можна погодитися з цією пропозицією (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 91.

 

     Одну хвилиночку, Олександре Миколайовичу. Уже 14 година. Якщо ми о 16 годині продовжуємо засідання,  а я так зрозумів, що зал на це погодився,  то я хотів би,  щоб ми визначились. Я ще раз кажу в нас не відпрацьовані питання на завтра і на післязавтра.  Потрібно дати можливість комітетам попрацювати.

 

     Або давайте до 15 години попрацюємо і  завершимо  ці  питання без перерви, а потім зробимо перерву.

 

     Хто за  те,  щоб  до  15  години розглянути ці три питання за скороченою процедурою,  а з 15 години зробити перерву для роботи в комітетах, прошу проголосувати.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Оголошується перерва до 16 години.