ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 січня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватись до реєстрації. Реєструємось.

16:01:57

В залі зареєстровано 398 карток народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Я сподіваюся, шановні колеги, що керівники фракцій, груп  вас проінформували чим закінчилась Погоджувальна рада багатогодинна. Якщо одним словом, то нічим. Але розмова була довготривалою, конструктивною і не завжди конструктивною. Тому деталі можете взнати у своїх представників, а зараз Володимир Михайловичу – Голова Верховної Ради буде інформувати про цю розмову Президента.

 І вже мабуть купався…

А ми з вами будемо працювати.

Переходимо до розділу за скороченою процедурою.

Розглядається Проект Закону про особливості введення в цивільний оборот об'єктів права інтелектуальної власності, створених з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів, спеціальних та державних фондів цільового призначення реєстраційний номер 5596. Будь ласка, Родіонов Михайло Кузьмич. Прошу ввімкніть мікрофон з місця.

 

16:03:29

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов. Фракція комуністів. Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі. Мета проекту закону, який  зараз розглядається - створити правові умови для підвищення конкурентноздатності економіки України. Зокрема, це пропонується за рахунок введення в цивільний оборот результатів наукових робіт, створених чи придбаних за допомогою бюджетного фінансування.  Аналогічні закони діють у різних країнах, в тому числі в Сполучених Штатах Америки, Японії, Росії, Республіки Білорусь та в інших країнах.

Тому даний проект закону розроблений з урахуванням існуючого світового досвіду в цій сфері та досвіду України з наукової та інноваційної діяльності. По структурі і змісту проект закону – він складається з передумови одинадцяти статей та прикінцевих положень. У передумові визначена мета проекту, яку я вже стисло виклав, а також зазначено, що цей проект закону не розповсюджується на об’єкти інтелектуальної власності, що створено за рахунок, власних, коштів підприємств та організацій. В статтях від 1 до 4 визначені існуючі законодавства цієї сфери, термінологія, перелік об’єктів щодо яких здійснюється державне регулювання, суб’єкти правовідносин цієї сфери.  З 5 по 11 статтю визначені  повноваження органів  державної влади, механізм  розподілу прав ОІВ на   стимулювання  діяльності створення  цих об’єктів, охорони прав, а також особливості експорту-імпорту  прав на ОІВ, оподаткування прибутку від  передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності.  Зокрема, прописано, що політику у цій сфері визначає Кабінет Міністрів  України.  Функції державного регулювання покладаються  на уповноважений орган виконавчої влади у сфері  інтелектуальної власності, визначені функції цього уповноваженого органу. Прописано також що підстави для   виникнення майнових прав  держави  є фінансування цих робіт. Виключні  права держава набуває тільки на об’єкти  інтелектуальної власності, які належать чи до сфери національної безпеки  і оборони України чи, коли держава у повному  обсязі бере  на себе фінансування  створення, виробництва та реалізацію цих об’єктів. Визначено, що у всіх інших випадках  виключне майнове права на об’єкти інтелектуальної власності  належать організаціям-виробникам на  ….підстави договорів з установами.

У Прикінцевих положеннях визначені  строки набрання  чинності, рекомендації Кабінету Міністрів . Хочу зазначити, що цей проект  закону подавався ще в царствованіє Леоніда Ілліча Брежнєва, будучи  Президентом тоді, коли ще не було мораторію ні на які інноваційні і  технічні нововведення. Це, по-перше. 

І, по-друге. Цей проект закону ініціюють і вимагають, щоб ми у першому читанні прийняли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Будемо.  Скорочена процедура.

Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Миколі Рудьковському.

А комітет був в особі і автора законопроекті, і   голови підкомітету. Комітет доручив Родіонову представляти і обох іпостасях.

 

16:07:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”

Шановні народні депутати! Я дякую народному депутату Родіонову за те, що він підготував цей закон. На жаль, він дуже довго пролежав у нас на полицях, його давно   треба було прийняти, тому що ми втрачаємо кошти, держава втрачає кошти. І цей закон, внесений ще 03.06 2004 року. Тобто він міг уже працювати і давати кошти. Мета, яка ставилася перед законом, створення механізму розподілу прав і державного регулювання правовідносин по веденню в цивільний оборот об'єктів права інтелектуальної власності, я вважаю, виконана в цьому законі. В ньому з точки зору Конституції правильно розписані механізми.

Цей закон також пропонує і з цим законом також треба вносити зміни до чинних законів: про оподаткування прибутку підприємств, і там треба вносити, там доповнюється закону статтею 4.2.17 „Вартість прав на об'єкти інтелектуальної власності, створених за державні кошти” до набрання чинності закону про особливості введення в цивільний оборот об'єктів інтелектуальної власності, що створенні з використанням коштів Державного або місцевого бюджету, спеціальних фондів та державних фондів, взятих на облік платникам податку. І оподатковуються, вони пишуть, 50 відсотків від діючої ставки і так далі.

Є також доручення уряду і зміни в Закон „Про податок на додану вартість”, вносяться в цей закон. І я думаю, що ті відступні моменти, які є в Прикінцевих положеннях, що закон набирає чинності з дня опублікування, за винятком статей 10 і 11, не треба записувати. Я думаю, що закон можна доопрацювати зараз на друге читання і це викреслити: набирає чинності з дня опублікування, тут поставити точку, тому що стаття 10 і стаття 11 говорять про особливості обліку і особливості оподаткування прибутку, а ми ж одночасно вносимо зміни до інших законів з питань оподаткування. І тому тоді вони будуть вводитися одночасно, і проблем тут уже не буде. А доручення уряду   з питань цього будуть дані.

Тому я думаю, що це треба буде виключити. І закон повномасштабно може працювати, уже на наступній сесії ми можемо його затвердити.

Тому я ще раз дякую народному депутату Родіонову, і вважаю, що це буде якраз забезпечувати прибуток Державному бюджету України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую.

Микола Рудьковський. Підготуватися Левцуну.

 

16:10:23

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, якби цей закон було прийнято раніше, то, мені здається, не потрібно було б приймати ті законодавчі акти, які дуже часто вносять до сесійної зали для того, щоб збільшити кримінальну відповідальність за порушення і так далі і так далі. Цей закон при прийнятті дасть можливість унормувати всі питання щодо майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності. Цей закон чітко дає можливість і визначає право держави на об’єкти інтелектуальної власності, які фінансуються, чи повністю фінансуються, із Державного бюджету.

Мені здається, що тут є певна доля справедливості. Якщо держава фінансує, вона має право розпоряджатися цими об’єктами інтелектуальної власності.

Закон чітко регулює обіг, реєстрацію, розпорядження, права держави. Мені здається, що цей закон потрібно приймати за основу. Всі конструктивні пропозиції доповнити протягом другого читання і обов’язково його прийняти.

Знову ж таки, ще раз звертаю увагу всіх народних депутатів: прийняття цього закону, якщо б воно відбулося раніше, не потребувало б прийняття тих законів, за якими Україні викручують руки американці та інші держави щодо лобіювання своїх інтересів на території України. А ми, замість того щоб захищати свій внутрішній ринок, йдемо на поводу у іноземних компаній, приймаємо законодавство, яке фактично зупиняє в Україні виробництво сучасної конкурентноздатної продукції і фактично, позбавляємо українського товаровиробника і споживача бути конкурентоздатним на рівні і з американцем, європейцем і так далі.

Тому що ми знаємо, що програмні продукти, які вироблені світовими лідерами-компаніями при придбанні Україною чи якоюсь державою східної Європи значно більше потребують коштів, а ніж вони можуть бути розроблені на території України, чи  виготовлені у той спосіб, який не суперечить моральним принципам держави з перехідною економікою при забезпеченні своїх життєдіяльних потреб. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Левцун? Не бачу. Будь ласка, Василь Надрага. Підготуватися Івану Зайцю.

 

16:13:39

НАДРАГА В.І.

Василий Нарага, "Народный блок Литвина".

Уважаемые  коллеги,  я хотел бы обратить ваше внимание в рамках обсуждения данного законопроекта на то, что  он выбивается из общей канвы  законодательства, которое мы с вами рассматриваем очень часто в этом зале, говоря о правах собственности. У нас последнее время,  или правильно сказать, в последнее время выросла тенденция, когда  говоря о праве собственности, мы очень часто и много  рассказываем о эффективном собственнике, который должен прийти и заменить государство, о том, что только эффективный частник может поднять страну и все, все остальное. И в этом, наверное, есть какой-то определенный резон, но мне кажется, что увлечение этим привело до состояния такого положения дел, что сегодня мы можем сказать, что, к большому сожалению, в вопросах собственности интересы народа, интересы общества в лице  интересов государства абсолютно не учитываются. То есть у нас получается, что все, что является государственным, вроде, как бы и ничье. Я прошу прощения за грубое слово, очень часто получается, что это и есть вот  та площадка, где каждый занимается чем угодно.

И я прошу прощения за непарламентское выражение, то, чем иногда называют словом «дерибан». Государственное можно порвать, государственное можно разворовать, с ним можно сделать все, что угодно, и это вроде бы как не найдет своей оценки.

И поэтому данный законопроект, на мой взгляд, позитивен именно в том, что он ставит вопрос о том, что государство имеет право на собственность, в том числе и на интеллектуальную собственность, которая создана при поддержке государства. И это есть показательный момент, еще раз подчеркиваю. Ибо государство, выдающее деньги, финансовую помощь и иные материальные возможности для развития интеллектуального потенциала для создания интеллектуальной собственности, для создания интеллектуального богатства должно иметь соответствующие права на эту собственность. Не может быть, чтобы общество через государство, оказывая финансовую помощь, по итогам с готовым продуктом ничего не могло делать и иметь права даже на его собственность.

Поэтому, я думаю, абсолютно прав автор, предлагающий нам решить данную проблему. И абсолютно правильно в законе ставится вопрос о том, что данная проблематика относится исключительно к сфере национальной безопасности и обороне страны. Потому что это есть стратегическое богатство нашей экономки, стратегическое богатство нашей страны.

            Поэтому абсолютно солидарен с тем, что здесь заложены механизмы, которые устанавливают порядок стимулирования деятельности по использованию объектов интеллектуальной собственности, о том, что заложены механизмы налогового поощрения этой деятельности, соответственно и заложены механизмы, я думаю, это главное. И надеюсь, что ко второму чтению еще более будет ужесточена ответственность за непередачу прав собственности, в том числе и в виде материального вознаграждения за эти объекты тех, кто их создал, ими пользуется…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Заєць.

 

16:16:57

ЗАЄЦЬ І.О.

Дякую. Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати,  цей законопроект наша фракція буде підтримувати, але тільки у першому читанні. Тому що є дуже багато зауважень і дуже до багатьох статей.

Я приверну вашу увагу лише до однієї статті. Це до 6 статті законопроекту. У цій статті говориться про те, що майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, що належать державі та їх передача іншим особам у будь-якому обсязі підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Я вважаю, що це абсолютно нормальна норма і, якщо буде така державна реєстрація, тоді можна буде краще управляти цими процесами, але треба зважити при цьому ось на що. Що, якщо ми подивимося на статтю 1114 Цивільного кодексу України, ліцензія на використання об’єктів права інтелектуальної власності на договорі, визначені статтями 11.09, 11.12, 11.13 цього кодексу, не підлягають обов’язковій державній реєстрації. Їх держана реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Тобто, про що йде мова. Якщо ми приймаємо цей законопроект, то він вступає у суперечку із Цивільним кодексом України, а ми в Цивільному кодексі України, в 4 статті, вичитуємо про те, що права законодавчої ініціативи, які регулюють цивільні відносини інакше ніж кодекс Цивільний, то тоді він зобов’язаний, той, хто подає законопроект, одночасно подати проект змін до Цивільного кодексу України.

Отже до Цивільного кодексу України зміни не подані,  тому ми прямо порушуємо, не просто народжуємо суперечку з Цивільним кодексом України, а прямо порушуємо 4 статтю Цивільного кодексу України. І відсутність державної реєстрації, вона не обмежує у правах, але я вважаю, що реєстрація ця потрібна.

Тепер я хотів би привернути вашу увагу ще до статті 10, частина друга проекту закону щодо невключення до складу валового доходу вартості прав на відповідні об’єкти інтелектуальної власності та стаття 11 проекту закону щодо встановлення особливостей оподаткування прибутку від передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності з використанням державних коштів потребують виключення. Чому?

Тому що, знову ж таки, є закон „Про систему оподаткування” і там сказано, що тільки цим законом ми регулюємо ставки, механізми справляння податків і зборів. Тому Українських Народний  Блок Костенка і Плюща пропонує проголосувати за цей законопроект, але тільки в першому читанні. І привести його у відповідність із Законом „Про систему оподаткування” і з Цивільним кодексом України і по всіх інших статтях. А такий законопроект, в принципі потрібний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми вам за це дякуємо.

Будь ласка, з мотивів голосування Глухівський, мікрофон, одна хвилина. Тому що у нас скорочена процедура.

 

16:20:15

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

Лев Глухівський, фракція Народного руху.

Шановний пане Головуючий! Шановні колеги народні депутати! Законопроект, який вам пропонується вдосконалює правовий механізм, регулювання відносин у  сфері інтелектуальної власності.

Ми на сьогодні маємо досить непогане законодавство у  цій сфері, але воно добре працює тільки по відношенню до тих об’єктів інтелектуальної власності, які виконуються, які розробляються за рахунок приватних коштів. А те, що торкається за рахунок державних коштів, коштів Державного бюджету, врегульовано не зовсім достатньо. Так, що треба охарактеризувати цей законопроект, як  позитивно з тим, щоб доопрацювати його в другому читанні в профільному  Комітеті  з питань науки і освіти.

Є ряд зауважень, які хотілося б висловити, на жаль, час, який мені залишається не дуже дозволить мені це зробити. Зокрема в  статті шостій пропонується всі  об’єкти  інтелектуальної власності, які розробляються за рахунок Державних коштів на   дві групи поділити. Ті, які належать до сфери Національної безпеки і оборони, і які держава в повному обсязі бере на себе функції фінансування і створення, а також всі інші. Так, от ті всі інші пропонується віддати на відкуп організаціям …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання…Черняк ще одна хвилина, будь ласка, мікрофон Черняка. 

 

16:21:49

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Володимир Черняк,  фракція ПРП.

Шановні народні депутати! Зараз питання немов би не дуже велике і можливо не досить важливе комусь здається, але по суті цей закон здійснює прорив. Тому що він вводить в цивільний оборот права інтелектуальної власності, які не є  приватними, яка створена за рахунок  коштів державного бюджету і за рахунок місцевих  бюджетів і також спеціальних фондів. Тому це повинно бути  введено у цивільний оборот і  повинно бути надбанням цих людей, які б могли це право використовувати, а не  якихось приватних осіб.

Тому є всі підстави для того, щоб цей законопроект підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Давайте   будемо приймати закон у першому читанні.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про особливості введення в цивільний оборот об’єктів права інтелектуальної власності  створених з використанням коштів державного або місцевих, спеціальних та державних фондів цільового призначення, реєстраційний номер  5596. Прошу голосувати.

 

16:23:22

За-219

По фракціях, будь ласка. Регіони – 48, комуністів – 52,  „Наша Україна” – 7, Народна партія – 34,  Блок Тимошенко – 0 , соціалістів - 25,  Народний блок  – 21, соціал-демократи (об’єднані) – 3, Української Народної    - 2.

Іван Олександрович так гарно  агітував.

„Відродження” – 5,  Народний Рух України - 4, „Реформи і порядок” - 10,   „Єдина Україна” – 0, Партія  промисловців і підприємців -  0,  Позафракційні – 8.

Хто за те, щоб повернутися до голосування, прошу голосувати.

 

16:24:20

За-302

Повернулися.

Ставлю на  голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про особливості введення в цивільний оборот об’єктів права інтелектуальної власності  створених з використанням коштів державного або місцевих, спеціальних та державних фондів цільового призначення, реєстраційний номер  5596. Прошу голосувати.

 

16:25:00

За-275

Прийнято в першому читанні.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають…

(Ш у м   у   з а л і) 

У мене тут перекладено було, так.  Проект Закону про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за незаконне фінансування судових органів), реєстраційний номер 7043. Доповідає Леонід Черновецький, підготуватися Андрію Шкілю, співдоповідь.

 

16:25:51

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушает!

Леонид Черновецкий, фракция "Наша Украина".

Я хочу напомнить вам то, что вы давно знаете, и наши граждане должны это обязательно слышать, что наша судебная система требует обязательно своего совершенствования. Есть громадные проблемы для гарждан, поскольку мы имеем одно из самых больших количеств дел в европейских судах.

Это значит, что судьи невсегда имеют возможность принимать решения на пользу граждан. А ведь согласно Конституции они должны действовать в интересах наших соотечественников, а мы должны быть гарантами того, чтобы суды работали справедливо. И, конечно, вопрос голосования или неголосования за мой закон – это вопрос совести. И те, кто это не понимает сейчас, я постараюсь это довести до всех присутствующих.

С чего начинается произвол на Украине? И почему наши граждане имеют миллион проблем с чиновниками разных уровней, начиная от самых мелких и кончая самыми большими? Они начинаются с того, что        суды поставлены в самые жуткие условия для своей работы: им не выдают помещения соответствующие. Сегодня слушается дело Гонгадзе – туда не могут поместиться два человека, даже обвиняемых не могут туда посадить. Не говоря уже о безвестных совершенно людях, которые требуют такой же помощи, как родственники убитого журналиста. Это и пенсионеры, и рабочие, и многие другие.

Начинается подкуп судов с того, что, конечно же, судьям выдаются в первую очередь квартиры. Но это нормально еще, Бог с ним, можно с этим смириться! Но строительство судов, которое финансируется местными бюрократиями, является преступным. И до тех пор, пока мы будем это допускать, на Украине никто не может, в том числе и вы, здесь присутствующие, рассчитывать на справедливое правосудие. Это большая проблема, потому что начинается с квартиры, а заканчивается тем, что сегодня в судах висят объявления: «Приносите свою бумагу и канцелярские принадлежности, иначе мы не будем рассматривать ваше дело», - так это еще мелочи. Это говорит о том, что у председателя суда есть совесть. А там, где он ни в чем не нуждается, там уже мэр-жулик вмешался, он уже полностью взял на финансирование этот суд, и начинаются проблемы у всего населения.

Пожалуйста, поддержите этот закон, потому что иначе те, кто вас избирали, не получат никакой справедливости. Я вас очень прошу, это очень все серьезно! Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету Сергій Сінченко, будь ласка.

 

16:29:08

СІНЧЕНКО С.Г.

Ну, я не знаю, чи зрозумів хто-небудь з пояснення, що ж це за закон. Так я вам нагадаю: це закон, який пропонує встановити кримінальну відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб за фінансування у будь-якій формі судових органів поза Державним бюджетом.

Це питання для цього пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею новою 376.1 відповідного змісту. Повинен  сказати, що і в комітеті склалася така думка, що порушене в проекті питання належним чином вже врегульовано н законодавчому рівні і не потребує додаткової регламентації. У проекті ідеться про фінансування судових органів поза бюджетом. Такі дії кваліфікуються як порушення законодавства про бюджетну систему, стаття 210 уже єсть Карного кодексу. І додаткове визначення в  інших законах не потребує. Слід  зауважити, що аналогічний проект уже у нас розглядався, ми його прийняли. Отримали на нього вето Президента. Після цього автор змінив декілька слів і знову пропонує нам прийняти. Тому є, навіть, постанова про неприйнятність Василя Онопенка.

Тому, зважаючи на те, що порушене питання є належним чином врегульоване на законодавчому  рівні, а запропоновані проектом зміни суперечать положенням чинного законодавства, проект Закону про внесення доповнень до Кримінально та Кримінально-процесуального кодексів України, щодо встановлення  кримінальної відповідальності за незаконне фінансування, є таким, що приймати неможливо.

Тому комітет пропонує відхилити указаний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є проект постанови про неприйнятність, Василь Васильович, але я його не бачу. Перед голосуванням будемо визначатися. Обговорюємо? Будь ласка, Кармазін, підготуватися Рудьковському.

 

16:31:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Виборчого Блоку Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, ми з вами в цій залі колись проголосували за цей Закон. З чого ми виходили? Згадайте, ми  виходили з того, що в судів були дуже низькі зарплати, що суди були надзвичайно погано забезпечені приміщеннями,  оргтехнікою, а всі, хто приходить просили залишати конверти для того, щоб давати відповідачам і папір для того, що не було на чому друкувати. Що ситуація серйозно змінилася? Ні. Ситуація не змінилася.

Що, змінилися серйозно ті резолюції чи Віденська декларація, Програма дій прийнята на другій конференції з прав людини 25 червня 1993 року? Ні, не змінилася. Але ж вона зобов’язувала належним чином фінансувати установи, які здійснюють правосуддя.

Не зважаючи на те, що останнім чином заробітна плата в судах суттєво підвищена, умови праці суддів не покращилися. Умови праці технічних працівників, особливо технічних наголошую, абсолютно не покращилися. Вони залишилися такими ж, або ще гіршими стали по відношенню до інших. Бо суддям підняли, а секретарям судових засідань нікому не підняли. Що, покращилась якість правосуддя? Ми бачили з вами як розглядалася справа Гонгадзе, де свідомо пішли на конфлікт з журналістами, з громадськістю, В центрі Києва це відбулося.

Тому, мабуть, корінь зла тут зовсім не в тому, що пропонує сьогодні зробити пан Черновецький. Я розумію, що, мабуть, не мета порушити і записати зміни до Кримінального кодексу. Я впевнений, що, якщо ми і цей закон приймемо, він також буде заветований. Я не маю сумніву в цьому. Очевидно, пан Черновецький, просто хоче привернути увагу до проблеми – проблеми нефінансування з одного боку, а й з другого боку колосальної корупції  судових органів. Коли голова суду, самостійного суду, сьогодні облаштовує маєток вартістю кілька мільйонів доларів, змінюється русло річки, пишемо, звертаємося, куди б не писали - нічого, результатів немає. Один голова суду в одному списку   поважної партії, яка сидить переді мною, інший голова суду в списку іншої поважної партії чи блоку. І ладу в судовій системі немає.

Тому я вважаю, що чисто  юридично, якщо ми навіть приймемо цей закон, він мало що змінить. Я за нього проголосую, як проголосував колись. Але треба змінювати відношення і судових органів до людей і треба змінювати порядок...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Рудьковський. Підготуватися Олександру Бандурці.

 

16:35:00

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати,  розглядаючи цей закон, потрібно дивитися під таким все-таки кутом зору на цю справу, що ми живемо з першого січня у новій державі, ми маємо парламентсько-президентську республіку, де роль Верховної Ради, Кабінету Міністрів і роль незалежної судової влади значно зростає в нових умовах.

Так от. Для того, щоб судова влада була дійсно незалежною, ми повинні, починаючи з 2006 року, забезпечити судову владу, щоб вона стала дійсно фінансово не залежною. і питань щодо звернення чи до місцевих органів влади, чи до господарюючих суб’єктів у судів не виникало, щоб держава їх могла повністю, у повному обсязі забезпечити всім необхідним.

Я взагалі дивуюсь, коли я приїжджаю в район чи в область подивитися на приміщення обласної податкової інспекції і обласного чи районного суду, так от обласна податкова інспекція забезпечена комп’ютерами, мерседесами і так далі, у судах, куди звертаються в тисячі більше людей, немає, дуже часто, ні комп’ютера, я вже не говорю про транспорт. Телефони із 1975 року стоять у районних судах, які ніхто ніколи не міняв.

І тому говорити зараз про те, що давайте обріжемо фінансування судів, значить ми фактично можемо паралізувати роботу судової системи.

Я вважаю, що ми однозначно повинні, прийнявши рішення щодо збільшення фінансування з центрального бюджету, дати можливості місцевим бюджетам теж фінансувати розвиток судової системи, вказавши конкретно статті, скажемо, на будівництво  приміщень чи на якийсь інший напрямок. Це не нормально. Це не нормально і ніколи не буде нормально, коли Печерський суд міста Києва має такі приміщення, де течуть потолки, де немає елементарних умов перебування, там, до речі судять, інколи, і приходять і народні депутати, і міністри, то що можна говорити про районні суди? Ми, до речі, до питання забезпечення судової системи відносилися завжди по остаточному принципу, фінансували силовиків, податківців, тих, хто ближче до тіла, а не тих, хто ближче до людей.

 Я вважаю, що такі закони ми приймати не можемо, а потрібно подумати як збільшити фінансування для того, щоб за 3 роки ми мали нові приміщення в судової системи, належну техніку і питання фінансування більше ніколи не піднімалося ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Бандурка, будь ласка. Підготуватись Івану Зайцю.

 

16:38:19

БАНДУРКА О.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий. Приймаючи закон щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне фінансування судових органів, ми тим самим судову систему захищаємо від втручання через можливості підпільного, латентного фінансування, злочинного.

Можна говорити, що суд є багато, багато недоліків. Можна, напевне, в кожного судді знаходити якісь прорахунки. Не в тому винуваті окремі судді чи люди, які працюють в цій системі, а винувата система і, перш за все, влада.

Повертаючись до законопроекту, законопроект спрямований на встановлення надійної перепони на шляху протизаконного фінансування судових органів. І модна приймати до уваги ті сумніви, які висловлювали тут окремі депутати, але мені бачиться, і це є позиція фракції Народної партії Литвина, що закон в першому читанні можна було б прийняти, а в другому читанні доопрацювати по таким моментам.

По-перше, законопроект встановлює відповідальність лише за позабюджетне фінансування судових органів. Але підтримка судових органів може здійснюватись і в іншій формі, формі різного роду передач оргтехніки, надання послуг, ремонту проведення і тому подібне. І це теж треба врахувати в  законі.

Друге. Чинне законодавство передбачає можливість отримати судовими органами матеріальної допомоги згідно Закону  України „Про благодійництво та благодійні організації”. Таким чином у разі прийняття проекту може виникнути  колізія між його нормами та нормами зазначеного закону. І це в другому читанні теж треба дорахувати.

Цілком  слушно тут депутати посилалися на те, що в редакції Кримінального кодексу України вже є статті, зокрема стаття 210 „порушення бюджетного законодавства”  та стаття 376 „втручання в діяльність судових органів”, де ніби-то проблема, яку ми маємо зараз врегулювати, вже визначена. Там мова не йде про незаконне фінансування судових органів, там по-іншому підходи ці визначені.

Але знову ж таки в другому читанні можна було б всі ці норми і статтю, яка пропонується 376 із значком „прім” „Протизаконне фінансування судових органів” ув’язати між собою, щоб вони кореспондували. Мені бачиться для того, щоб оте адміністративне  право, телефонне право обмежити, ми його напевно ніколи не ліквідуємо, закон в першому читанні прийняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць, будь ласка.

 

16:41:19

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Український Блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати! Я хочу, щоб ми подивилися на цю проблему із значно ширших позицій. Про що йде мова? Мова йде про те, щоб заборонити позабюджетне фінансування службовими особами органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фінансування судових органів. А так само вводиться санкція за таку кримінальну діяльність – це до п’яти років арешту  років ув’язнення або арештом строком до шести місяців і так далі. Але давайте говорити відверто. У нас  є проблема декомерціалізації влади. Влада тільки  тоді буде працювати на свій народ, тільки тоді буде думати про громадян, коли вона не буде про те, що у неї є там санаторії, гаражі, що там ще видобувають, ще щось і так далі. І чиновник замість того, щоб думати, як   узгодити інтереси окремої людини з груповими і національними інтересами , він думає, як   би ці державні кошти з державного бюджету  перелити у кишеню  собі.

Це стосується так само і суду. Тобто, якщо  ми хочемо декомерціалізувати  суд, тоді ми справді повинні ввести цей закон.

Треба, щоб була відповідальність кримінальна, щоб ні у кого  не було такого бажання  профінансувати суд. Але,   з іншого боку, ми повинні відповідально поставитися  до цієї проблеми і у Державному бюджеті завжди виділяти кошти  у достатній мірі, щоб забезпечити незалежність суду.

Я вважаю, що саме така позиція, яку сповідує Український Народний  Блок Костенка і Плюща,  відповідає напрямку вдосконалення влади, модернізації нашої влади, приведення   її до стандартів європейський, а все інше є комерціалізація. Так, де є комерція у владі, там є мафія, там  є корупція, і ця мафія і корупція сьогодні  роз’їдає абсолютно наше суспільство.

Тому, не дивлячись на те, що     у нас є законодавча база, яка  начебто дозволяє фінансувати належним чином суд, але практика показує, що відбувається порушення закону. Тому ми поставити такі запобіжники, які б  не дозволяли  сьогодні будь-кому  підкупляти суд, будь-кому, по суті, стимулювати недофінансування суду, бо  недофінансування суду з боку  держави - це   так само злочин, бо суд тоді  не може виконати своє зобов’язання.

Отже,  Український Народний Блок Костенка і Плюща  буде  підтримувати у першому  читанні цей законопроект, і я вам раджу  так само його підтримувати, будемо декомерціалізовувати владу, боротися з мафією.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Олександрович, ви так активно виступаєте,  що треба до назви блоку добавити і ваше ще прізвище. Буде тоді Костенка, Плюща і Зайця – КПЗ.

Так, будь ласка, дві хвилини, Черняк, прошу.

 

16:44:49

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати!

Володимир Черняк, фракція ПРП.

Всі ми прагнемо забезпечити незалежність судової системи. І, дійсно, це – серйозна проблема, яку потрібно вирішувати, тому що у нс певною мірою система судочинства перетворилась на систему безчинства. І потрібно це питання врегулювати законодавчо і також врегулювати фінансовий бік справи – вирішити питання про фінансування судової системи. Це питання є невирішеним.

Тому проблема має два боки: перший – це потрібно захистити судову систему від незаконного фінансування, а з іншого боку, потрібно забезпечити законне фінансування судової системи. Але оскільки не вирішені питання про законне фінансування, то існують спроби незаконного фінансування. І якраз автор законопроекту намагається виставити перепони на цьому шляху, щоб забезпечити незалежність судової системи.  

Я думаю, що у нас є підстави підтримати концептуально законопроект, але все-таки я думаю, що потрібно в процесі підготовки до другого читання більш елегантно виписати деякі норми законопроекту, тому що ми не можемо повністю заборонити благодійництво, меценатство, спонсорство. Тобто якісь є форми певні, я думаю, можна їх знайти, коли можна передати оргтехніку, коли можна зробити ремонт, поки ми вирішимо питання про законне фінансування судової системи.

Тому, я думаю, в першому читанні можна підтримати, а в процесі підготовки до другого читання внести відповідні поправки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  

Всі виступили. Одна хвилина Черновецький.

 

16:46:57

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты и, главное, те, кто нас слушает, потому что я чувствую, что закон может не пройти.

Я вам хочу сказать, что я подал в Верховном Совете большое количество законопроектов. Это один из тех законопроектов, которым я горжусь. Рано или поздно он будет принят на Украине. Брехня состоит в том, что сегодня можно финансировать преступно из разных бюджетных и небюджетных фондов жуликами судебную систему.

Правда состоит в том, что судебная система нуждается в финансировании, и за это мы можем голосовать хоть сегодня, но кто вам мешает сегодня освободить наших граждан от произвола? Что вы делаете, если вы не проголосуете? Вы же оставите их один на один с местным начальником госадминистрации, который, что хочет в районе, то и будет делать, и суд его во всем будет поддерживать. Тогда пусть они берут и нас на содержание.

Я, Леонид Черновецкий, «Наша Украина», считаю, что безобразие, если вы не проголосуете хотя бы в первом чтении этот законопроект и оставите людей один на один с произволом!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є постанова про неприйнятність Василя Васильовича Онопенка. Будь ласка.

 

16:48:18

ОНОПЕНКО В.В.

Василь Онопенко, голова Української соціал-демократичної партії, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, ідея цього законопроекту сприймається, зрозуміло, чому внесений цей законопроект. Але чи потрібно його приймати, коли це питання абсолютно чітко врегульовано в нашому чинному законодавстві? Нащо будувати міст впродовж річки?

Ну, скажімо, якщо мова йде про те, що порушується бюджетна дисципліна і порушується Закон про бюджетну систему. Наприклад, нецільове використання бюджетних коштів, перевищення затверджених обсягів бюджетних коштів, недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків і тому подібне, то є стаття 210 Кримінального кодексу, яка передбачає певну відповідальність, якщо мова йде про те, що використання бюджетних коштів суперечить їх цільовому призначенню не у великих розмірах тягне за собою адміністративну відповідальність. Це стаття 164-та, 12 прим. Кодексу про адміністративні правопорушення.

Крім того, статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за втручання в діяльність судових органів. При цьому для кваліфікації дій особи не має значення, які дії він скоїв.

Якщо мова йде про те, що особа здійснює фінансування судових органів за виконання чи невиконання певних дій в її інтересах, з боку цих органів кваліфікується відповідними статтями – давання, одержання чи провокаціях хабара. Олександре Марковичу, це те, що ви казали. Комп’ютери, техніка і інше. Є статті 368, 369, 370 Кримінального кодексу, які передбачають кримінальну відповідальність за такі дії.

Я не знаю прикладу сьогодні, за що можна не притягнути людину до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності, коли мова йде про втручання в судову діяльність.

Тому обговорювати цей законопроект потрібно, можна. Саме ідея надзвичайно важлива, тому що, ви знаєте, ситуація в судах надзвичайно важка. Питання треба ставити в іншій площині – сьогодні судові органи       недофінансовуються. Вони фінансуються на 50 відсотків. Мова не йде про машини і інші такі важливі речі. На телефони, на охорону судів і на все інше немає належного фінансування.

Я вважаю, що такий проект закону підтримувати не потрібно. А постанову про неприйнятність його вніс тільки тому, що це питання чітко врегульоване в чинному законодавстві. Тому прошу відхилити даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Іван Заєць, хвилина на репліку. Згадувалося його прізвище,  і будемо голосувати.

 

16:51:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Моє прізвище згадував головуючий. Тому я хочу сказати таке. Спасибі вам, Адаме Івановичу, що ви дуже високо оцінюєте мою роботу.

Але, якщо говорити про Український Народний Блок Костенка і Плюща, то у нас прекрасні лідери. Костенко – людина досвідчена, Плющ – так само досвідчений. Люди, які мають великий досвід роботи у парламенті, які мають великий досвід роботи у виконавчій владі. І, я думаю, що це найкраща оцінка для нас. І ми  діємо командою, а не вибігаємо наперед однин одного, а що стосується розшифровки, то не чіпайте, бо ми можемо КПУ так само за цією аналогією розшифрувати. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми нічого не розшифровували ще, ми тільки букви назвали. Так, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону „Про  внесення доповнень до кримінального та  Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне фінансування судових органів”. Реєстраційний номер 7043, прошу голосувати.

 

16:52:50

За-121

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка: «Регіони України» - 5, комуністів  - 50, Народна партія – 3, «Наша  Україна» - 1,  Блоку Тимошенко - 2, соціалістів – 2, Народний блок Литвина – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 6,  Українська народна партія - 11, «Відродження» - 4, Партія промисловці, підприємці – 5, Народний рух України – 5,  «Реформи і порядок, «Єдина Україна» - нулі, позафракційні – 5. Можливо, на повторне перше читання?

А про неприйнятність. Тоді я ставлю на голосування, Давайте ми почнемо все спочатку.

Я ставлю на голосування  постанову про неприйнятність, про неприйнятність, я ставив Закон. Вибачте, повторимо, не переживайте. Я ставлю, я ставлю Постанову Василя Васильовича Онопенка про неприйнятність Закону. Прошу визначатися.

 

16:54:23

За-52

Не підтримано.

Тепер ставлю про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за незаконне фінансування судових органів), реєстраційний номер 7043. Прошу голосувати.

 

16:54:55

За-178

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб направити на повторне перше читання, прошу голосувати. Повторне перше читання. Голосуємо. У вас є монітори, можете подивитися по фракціях.

 

16:55:23

За-166

Ще менше.

По фракціях, будь ласка, по фракціях. „Регіони України” – 1, комуністів – 45, Народної партії – 4, „Наша Україна” – 34, Блок Тимошенко – 4, соціалісти – 6, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Українська народна партія – 7, „Відродження” – 7, Партія промисловців і підприємців – 9, Народний рух України – 14, „Реформи і порядок” – 10, „Єдина Україна” – 0, позафракційні – 3.

Законопроект відхилено.

Так, притомились, 2 фракції – „Блок Юлії Тимошенко” і „Єдина Україна” просять перерви. Можливо виступ? Так, будь ласка, вони вже порадилися і Шкіль готовий виступати. Прошу, 3 хвилини.

 

16:56:35

ШКІЛЬ А.В.

Я хотів би…

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я хотів зробити заяву, що, звичайно, зараз дуже багато важливих і невідкладних питань розглядає парламент, але я не можу зрозуміти одне, чому постанова 8682 Лук’яненка-Білоруса про загрозу національній безпеці України у зв’язку з не кваліфікованими діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом не ставиться навіть на голосування, щоб внести його в порядок денний.

Я вважаю, що зараз, коли на часі є проблема з тим, щоб врешті-решт вийти з того стану, в який нас намагаються ввести, коли багато говорять про те, що потрібен якийсь компроміс, ми пропонуємо, як на мене, прекрасний державницький компроміс. Скасовується соглашение, яке було постановою Верховної Ради визнається такою, що завдала школи національним інтересам. Генеральна прокуратура вивчає ситуацію, звертається до районного суду, денонсується ця угода і все стає на свої місця. Притягаються до відповідальності чиновники, які ввели  Україну в той стан, коли   були порушені національні інтереси, коли була зраджена ситуація і коли, в принципі, врешті-решт ми можемо констатувати, що названі винні, є тільки необхідність поставити крапку в цій історії і  рухатися далі. Не спекулювати і не експлуатувати, не роздмухувати тліючі рейтинги тих чи інших політичних сил, а врешті-решт вийти на рішення.

Тому я закликаю вас, Адам Іванович, поставити це питання на голосування, включення в порядок денний, розгляд і проголосувати буквально сьогодні. Комітет все це відпрацював, все відпрацьовано. І врешті-решт ми можемо вийти на нормальну річ. Я готовий, ми готові в подальшому, коли буде денонсована ця зрадницька угода, угода, яка поставила Україну на коліна. Після того, як ми її денонсуємо, ми можемо переглянути питання, повернутися до питання щодо відставки уряду, я цілком з цим згідний. І я думаю в цій залі немає тих народних депутатів, які не були б переконані в тому, що подібна постанова ставить Україну на межу економічної катастрофи.

Тому, фракція Блоку Юлії Тимошенко, фракція Партії „Єдина Україна” вимагає поставити на розгляд питання про включення в порядок денний постанови  8682 Лук’яненка-Білоруса з тим, щоб ми в сесійні залі проголосували за включення, а потім я переконаний, що ми проголосуємо і за саму постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми про включення не можемо ставити, бо вона включена до порядку денного, ми її вже прийняли за основу.

Давайте поступимо таким чином: якщо комітет готовий, а ми доручали комітету, нехай мені секретаріат принесуть необхідні документи і ми її розглянемо, а зараз я ставлю, оскільки її і сьогодні немає в порядку денному, то я ставлю на ваш розсуд. Хто за те, щоб сьогодні розглянути цю постанову. Прошу голосувати.

 

17:00:23

За-229

Будемо розглядати, але я ще раз прошу секретаріат.

По фракція, будь ласка: «Регіони України» - 56, комуністів  - 45, Народна партія – 35, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 2, Українська Народна Партія – 0, Народний блок Литвина – 21, СДПУ (о) – 19,  «Відродження» - 3, Народний рух України – 0,  «Єдина Україна» - 9, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловці, підприємці України – 2, позафракційні – 4.

Тобто, шановні колеги, я ще раз кажу, що ми її розглянемо, якщо підійдуть документи і буде представник від комітету. Я ваші картки не відповідаю, вибачте. Я прошу, звертаюся Віталій Майко, підійшов каже, що я наголошую, що кожен голосує відповідно до Конституції сам за себе.

Так, розглядається Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо права обвинуваченого) реєстраційний номер 7561. Доповідає Гавриш Степан Богданович, будь ласка, підготуватися Маркуш.

 

17:02:03

ГАВРИШ С.Б.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Закон представлений до вашої уваги має на меті  лібералізацію українського правосуддя,  яке, на жаль, до цього часу носить обвинувальний характер, найчастіше виконуючи функцію  замовника слідства, яке використовує надзвичайно часто репресивні заходи   для того, щоби не тільки виконувати функцію боротьби зі злочинністю, але й виконувати дуже часто політичні замовлення.

Якраз у зв’язку з цим я і запропонував законопроект, який   має привести до певної  лібералізації української судової системи. Одночасно хочу сказати, що  певна частина цих проблем буде вирішена у новому Кримінально-процесуальному кодексі.

Хочу поділитися з вами, шановні колеги,  і тою обставиною, що Україна  займає п’яте місце у світі по чисельності  засудження після Сполучених Штатах Америки, Росії, Казахстану і інших країн на 100 тисяч громадян України. Це може лише говорити одне, що ми   продовжуємо ту політику, яка ініціювалася при Радянському Союзі, коли кримінальними заходами виховувалося суспільство.

Одночасно утримання одного українського засудженого обходиться  державі у 12 доларів, в той час, коли у Швеції ця сума складає  150-200 доларів, у Великій Британії за 2 тисячі євро. То можна лише засвідчити, що таким чином  ми маємо кожного другого засудженого  хворим на туберкульоз і інші  складні хвороби, ми маємо деформовану націю, при якій практично кожний четвертий найближчим часом може  так чи інакше пов’язаний з українською пенітенціарною системою.

Пропозиція моя складається з трьох   частин.

Перша частина пов’язана з  тим, що  у змінах до Цивільно-процесуального кодексу пропонується  запропонувати таку ситуацію, при якій засуджений мав би право  на  лікування поза межами пенітенціарного закладу  у випадку, коли його хвороба є тяжкою і не може бути вилікувана  в місцях позбавлення волі. Ми розуміємо, що часто цією проблемою користуються саме правоохоронні органи, які розслідують кримінальну справу, для того, щоб скористатися складним становищем арештованого і використовуючи це з метою, власне, отримання доказів.

Дві інших пропозиції пов'язані із введенням судової застави і домашнім арештом. Позиція наукового управління в цьому відношенні є критичною, але мені видається, що зауваження, які вони висловили, можна цілком усунути у процесі другого читання. Я вважаю, що такий підхід вимагає нашого рішення вже сьогодні, оскільки українська правоохоронна система все частіше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будь ласка, від комітету заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Маркуш Марія Андріївна.

 

17:05:28

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги депутати, Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто внесений народними депутатами України Степаном Богдановичем Гавришем і Георгієм Корнійовичем Крючковим проект Закону України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України за реєстраційним номером 7561.

Зазначеним законопроектом пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс України таким новим видом запобіжного заходу, як домашній арешт, а також запровадити механізм, за яким при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, підсудного застосовуватиме судову заставу.

Комітет вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу. Однак, на думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект пропонується повернути на доопрацювання з наступним повторним поданням його на перше читання.

Думаю, шановні колеги, які братимуть участь у обговоренні цього законопроекту, вони звернуть увагу на ті недоліки, які вимагають повернення  законопроекту на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо обговорювати? Будемо. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Садовому. Кармазіна мікрофон, будь ласка.

 

17:07:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, виборчого „Блоку Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, пропоновані зміни мають гуманізувати наш підхід до тих, хто знаходиться сьогодні в пенітенціарній системі. Я нагадаю вам, що це більше 200 тисяч громадян України, які знаходяться сьогодні в місцях позбавлення волі. І це щорічно у нас така цифра. Тому пан Гавриш правильно відмітив, що Україна десь на п’ятому місці, можливо, іноді на четвертому, іноді на шостому по кількості ув’язнених в місцях позбавлення волі.

Проектом пропонується надати обвинуваченому підсудному право на отримання належного медичного обстеження і лікування, причому невідкладного, у спеціалізованому медичному закладі.

Хороша пропозиція, але чи можемо ми її виконати сьогодні по відношенню до кожного громадянина, хто не знаходиться в місцях позбавлення волі? Очевидно, що ні. Очевидно, що для цього проекту взагалі немає і фінансового обгрунтування. Тому виконати це є абсолютно неможливо.

Далі. Давайте подивимося по інших пропозиціях. Чудова пропозиція щодо введення домашнього арешту як запобіжного заходу, який застосовується на етапі попереднього слідства за постановою судді чи ухвалою суду. Але знову ж якісь невідомі причини заставляють написати, що міліція має контролювати не раніше восьмої години турбувати і не пізніше 20 години вечора турбувати. А по яким злочинам турбувати можна цього, хто буде сидіти під домашнім арештом?

Ідея хороша, чудова ідея: не всіх підряд садити в тюрму, а декого можна тримати і дома, і економити державні кошти, але виконання яке цієї ідеї. Тут ми зараз говорили про те, що як фінансуються суди. Пан  Онопенко нам доповідав, як  важко, а я захотів би звернути увагу і його, і міністра юстиції, і Президента держави до того, що відбувається в Кіровоградському апеляційному суді, де порушили кримінальну справу, яка не розслідується по розкраданню коштів, які давалися на ремонт суду, де зараз купили „Тойоту-камрі” з кожаними сидіннями замість того, щоб ремонтувати дах. Я хотів би звернути увагу  на те, що в нас повно є, куди ще витрачати кошти. Цей Закон, ідеї цього Закону треба доробляти, частина з них потребує, заслуговує на підтримку, але виконання потребує серйозного дооформлення. Тому треба його відправляти на  доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, будь ласка. Підготуватися Андрію Шкілю.

 

17:10:22

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Соціалісти детально розглянули даний законопроект і закликають депутатів до зваженості при його прийнятті. Безумовно, створення законодавчих передумов для забезпечення належного захисту прав і свобод затриманих осіб є нагальною вимогою часу та необхідною умовою для визнання української держави і європейським співтовариством.

Для громадянського суспільства, безумовно, таке є нормою, але у якому ж суспільстві ми в кінці кінців живемо, давайте поглянемо. Законопроект пропонує механізм прийняття судом рішення, щодо запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і заміною його на судову заставу. Ця норма з однієї сторони є гуманною і необхідною, а з іншої сторони надзвичайно небезпечною.

Ну, для прикладу приведу таке, в місті Кіровограді, у сотому знаменитому виборчому окрузі здійснено  злочин. Але ті, які його скоїли, і це визнано судом, до відповідальності не притягнуті. Ну, насамперед, Хільченко, Луканов і їх покровителі. Хільченка довго шукали, затримали і от до того часу, поки його шукали вплив на тих людей, які давали покази, не було ніяких. Але коли його затримали, а потім судом випустили під заставу, відразу ж люди почали змінювати свої покази, тому що із такими людьми почали працювати у одну сторону. Тому цей захід є надзвичайно таким і нормальним для громадянського суспільства, але небезпечним для того суспільства, у якому ми живемо.

Тому заміна міри на судову заставу потребує чіткого механізму його застосування. Як це здійснити, як відрізнити тоді, коли потрібно просто під заставу випустити людину, а коли ту, яка скоїла безумовно злочин, а коли тримати під арештом.

Добра норма, безумовно, є і закладена, що стосується домашнього арешту. І це потрібно підтримувати. Нормальною нормою є те, що про арешт чи домашній арешт підозрюваного відразу ж ставляться до відома дружина, родичі, адміністрація за місцем його проживання чи роботи.

Тому ще раз підкреслюю, що без чіткого механізму, чіткого визначення, коли повинен бути арешт, а коли судова застава, закон в цілому прийняти не можна. Тому його краще всього доопрацювати і вийти з нормальним, добре описаним, чітко визначеним законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Андрій Шкіль. Не бачу. Олександр Бандурка. Підготуватися Івану Зайцю.

 

17:13:42

БАНДУРКА О.М.

Шановні народні депутати,  шановний головуючий. Законопроект 7561 направлений на отримання кваліфікованого медичного огляду та лікування, на введення нового виду запобіжного заходу домашнього арешту і в цілому має сприяти покращенню, вдосконалення існуючої системи захисту прав і свобод даної категорії людей, тобто засуджених.

Є зауваження. Проектом передбачається, що мінімальний розмір судової застави становитиме 7 тисяч мінімальних розмірів заробітної плати, 7 тисяч, повторюю. Однак дана пропозиція протирічить положенню статті 154 прім. Кримінально-процесуального кодексу України, в якій визначені випадки застосування запобіжного заходу, судової застави, встановлюється в розмірі в залежності від ступеню тяжкості злочину, в якому особа обвинувачується. І тут є, безумовно, протиріччя.

Положення статті 155, значок прім. Кримінально-процесуального кодексу передбачає, що працівники органів внутрішніх справ здійснюють контроль за особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 8 годин ранку до 20 годин вечора. І тут передбачено, що вони мають право безперешкодно, але не раніше 8 годин ранку та не пізніше 20 годин вечора з’являтися в житло цієї особи. Ну, прямо скажемо, не зовсім це справа міліції, з одної сторони, а з іншого, як же остальна частина доби, протягом 12 годин, в тому числі і нічний час, хто ж буде тоді контролювати?

Ну і, нарешті, стаття 43 та стаття 43 прім. Кримінально-процесуального кодексу знову ж дає право обвинуваченому та підозрюваному вимагати проведення невідкладного медичного обстеження або лікування в спеціалізованому медичному закладі. Як це буде виконуватися на випадок прийняття таких норм.

Тому мені бачиться, що в цілому, схвалюючи ідею законопроекту, було б правильно його направити сьогодні на повторне перше читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

 

17:16:10

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати, ви не знаєте такого блоку? Я думаю, вам треба знати, народні депутати, з таким стажем, тому що це блок, який базується на Українській народній партії, на Партії вільних селян і підприємців, на партії „Соборна Україна”. Блок, який має команду, перевірену часом. Люди, які боролися за незалежність України, які хочуть, щоб Україна мала українське обличчя. Тому прошу шановних депутатів від парламентської більшості не демонструвати своє незнання політичне і не  робити вигляд, що ви не знаєте, що  є такий Український Народний Блок Костенка і Плюща. Ви кричіть, не кричіть, цей блок буде присутній у парламенті наступному, і ви ще побачите його силу.

Тепер, шановні народні депутати! Є таке прислів’я чи є вислів такий: „Благими намірами дорога вимощена в пекло”. Цей  законопроект, який ми  зараз обговорюємо, він за своєю суттю, за спрямованістю є правильним. Тому що треба розширити перелік запобіжних заходів. Бо у нас так, або сідай у КПЗ і сиди там, або гуляй по свободі. Можна, дійсно, і домашній арешт вводити, можна  застосовувати у нас така практика є, заставу.

Але давайте випишемо ці механізми таким чином, щоб їх не дискредитувати. Якщо прочитати законопроект, то ми бачимо, що механізми застосування цього переліку запобіжних заходів таких, як домашній арешт, як застава, вони по суті дискредитують ці заходи.

 Бо, справді, не можна сьогодні застосовувати домашній арешт, коли не сказано, як повинен підозрюваний, обвинувачений чи підсудний поводитись. Тут сказано лише про те, що він або не повинен цілодобово покидати своє житло, або протягом якогось певного часу. А чи  він може спілкуватися із іншими людьми, чи він може там якусь кореспонденцію відсилати, чи щось інше, нічого тут не сказано. Тому це… Немає чіткого механізму. Отже це буде дискредитація цього інституту домашнього арешту, чого б не хотілося робити.

Так само не сказано про те, яка ж повинна бути постанова, ухвала суд, що в ній  повинно міститися, яка відповідальність підозрюваного за невиконання.  Тому якщо говорити підсумкове, то сказати, що його треба доопрацювати, але спрямованість його правильна.

Отже, Український Народний Блок Костенка і Плюща рекомендує відхилити його для доопрацювання, з тим, щоб такий інститут як домашній арешт не був дискредитований і застава так само.

Чого ви так кричите, люди добрі, буде цей блок у парламенті - не кричіть так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не збуджуйтеся, Іване Олександровичу, буде, все буде. Так, з мотивів, будь ласка, Черняк потім Шкіль по хвилині, мікрофон.

 

17:19:27

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати!

Володимир Черняк. Фракція ПРП.

Мені імпонує пафос законопроекту стосовно того, що необхідно належним чином захистити права обвинуваченого. Звичайно, ми ще не зовсім захистили права необвинувачених, але, принаймні, демократія і справедливість вимагає того, щоб були належним чином захищені права обвинувачених. Вважаю, що заслуговує на підтримку новела про запобіжні заходи такі, як домашній арешт, судова застава. Разом з тим, я погоджуюся з тою критикою, яка тут звучала стосовно того, що механізми цього недостатньо виписані. Вважаю, що можна концептуально підтримати, або в першому читанні, або на повторне перше читання і виписати більш детально в процесі підготовки до другого читання ці механізми, а загалом такий закон потрібний. Дякую, за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка, мікрофон.

 

17:20:35

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би наголосити, що даний законопроект цікавий, в першу чергу тим, власне, тими новелами. Коли ми будемо говорити про поняття „домашній арешт”, коли ми будемо говорити „застава”, то це всі ті запобіжні заходи, які запобігають тому, щоб людина опинилася в слідчому ізоляторі.

І тепер давайте порахуємо. У скільки державі обійдеться домашній арешт, а скільки - тримання в слідчому ізоляторі. Звичайно там тримають людину у нелюдський умовах в слідчому ізоляторі, але пишуть, що один слідчий-арештований обходиться на добу державі 25 гривень. Звичайно, утримують там, напевно, за 5, але тим не менше. Скільки держава туди перераховує коштів на одного слідчого арештованого. Плюс сюди ще утримання тих, хто його захищає, і охороняє.

Тому я  хотів би наголосити, що, навіть, додаткові кошти, які будуть виділені на те, щоб забезпечити нормальне утримання під домашнім арештом, або під грошову заставу є кращим, ніж виховувати у слідчому ізоляторі майбутніх кримінальних злочинців. Тому я вважаю, що, власне, хоча б за це   вартує підтримати у першому читанні цей законопроект, доопрацювати і вирішити …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Ч ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України  щодо права обвинуваченого, реєстраційний номер 7561. Прошу голосувати.

 

17:22:17

За-233

Дякую. Прийнято у першому читанні.

По фракціях. Регіони України – 57, Комуністів – 55,  Наша Україна – 1, Народна партія – 25,  Блок Тимошенко – 33 , СПУ- 0,  Народний блок Литвина – 22, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 19, Української Народної , Відродження – 0,  Народний Рух України - 0, Реформи і порядок - 4,   „Єдина Україна” – 8, Партія  Промисловців і підприємців -  4,  Позафракційні – 5.

 Шановні колеги! Роздали проект Постанови про загрозу національній безпеці України у зв'язку з діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом. Хто від комітету буде доповідати?

Насалик, будь ласка.

У ваших руках, Юрію Анатолійовичу.

 

17:23:48

НАСАЛИК І.С.

Шановні колеги! Я більше чим переконаний, що та політична криза, яка стала у нашій країні,  каталізатором цієї кризи стала газова криза, яка  їй передувала.

Безпосередньо можна сказати єдине, що пухлина не появляється  в один день, і у кожної пухлини є своя клініка. Якщо визначити ті метастази, які породили цю пухлину, то треба переходити з самого основного – з кадрових позицій, які були. На жаль, кадрові позиції формувалися не по принципу „хто як може”, а по принципу „хто безпосередньо очолює дану структуру”. Якщо проаналізувати ситуацію, яка виникла, то будемо говорити про те, що ініціатором зміни міжурядової угоди, яка була підтверджена і ратифікована парламентами як Росії, так і України, міждержавна угода, де Україна отримувала газ по 50 доларів був НАК „Нафтогаз України„, який ініціював зміну транзитної ставки в договорі між Україною і Росією.

Справа в тому, що ця криза наростала і безпосередньо в комітеті 19 жовтня 2005 року комітет зібрався з однією ціллю, де були запрошені всі керівники НАК „Нафтогазу України„, де були запрошені керівники паливно-енергетичного комплексу, які повністю представляли дану структуру. Вже тоді комітет сказав, що назріває криза – криза постачання газу в Україну.      

Дослівно, яке було записано на камерах, ми отримали відповідь, що будь-які зміни до урядової угоди, це було сказано паном Івченком, це будуть зрада інтересів України. Аналогічну ідеологію підтримав Іван Васильович Плачков. Що ж змінилося? Чому ця ситуація переросла в дійсності в кризу?

Вчора на комітеті заступник голови палива і енергетики повідомив про те, що угода, яка була підписана четвертого січня, яку представляв Івченко Олексій Григорович, не була директива подана урядом України, тобто це лице підписувало, як представник НАК „Нафтогазу України„.

Якщо розглянути період, що ж відбулося, то можна сказати тільки єдине: в кінці 31 січня російський уряд дав телеграму про те, що перший квартал працюємо в рамках договору 2003 року, тобто ціна газу не змінювалася.      

Буквально першого січня змінюється кількість газу, другого січня поновлюється, 2003-го працюємо в рамках договору, а четвертого січня підписується ця угода.

Якщо ми говоримо, що ця угода опозиційна, тоді це опозиційна до бізнесу, до всієї промисловості України і до українського народу в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, сідайте. Немає запитань. Немає, це друге читання, ми вже за основу приймали.

Записалися на виступ, зараз обговоримо. Давайте за скороченою процедурою. Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович. Підготуватися Асадчеву. Мікрофон Кармазіна, будь ласка. Будь ласка, мікрофон Кармазіна ввімкніть.

 

17:27:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, виборчий „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, зараз один із найвідповідальніших моментів в історії України після того, як абсолютно безвідповідально уряд Єханурова був відправлений у відставку з брутальним порушенням статті 87 Конституції, де 150 чоловік мали ініціювати, а не два чоловіки, розгляд питання про висловлення недовіри, підкреслюю, бо відставка – це зовсім інше; 115-й Конституції, де чітко є встановлена різниця між відставкою і висловленням недовіри.

І зараз, не маючи таблиці поправок, не повідомивши про те, де відбувається прийом цих поправок, підготовлений цей проект постанови, де, абсолютно не посилаючись на норми Конституції, приймаються дуже серйозні, доручаються дуже серйозні речі, в тому числі і звільнення міністрів, і так далі.

Я не схвалюю тої угоди, яка відбулася. Більше того, я вважаю, що основною метою стратегічною Російської Федерації було переведення юрисдикції зі Стокгольмського інституту торгової палати до Російської Федерації. Оце основна мета, і це та біда, яку ми сьогодні пожинаємо з того, що ні в уряді, ні в  Адміністрації Президента ніхто не дослухався і не дослухається до думки юристів, а самі не хочуть нічого думати і відкривати жоден закон.

Ми  з вами в цій залі ратифікували закони і сьогодні ми маємо почути: як виконуються ці закони? Маємо почути звіт про виконання тих  міжурядових угод між Україною і Туркменістаном,  між Україною і Казахстаном, між Україною і Узбекистаном, між Україною і Російською Федерацією. Ці угоди  ратифіковані і мають силу закону. Ніякий Івченко, ніякий Плачков, ніхто інший не можуть їх змінювати. Більше того,  готувати інші дії, які зараз плануються. Тому я вважаю, що ця постанова, яка нам роздана, є надзвичайно сирою, як і питання, яке сьогодні з голосу піднято тут фракцією БЮТу і підтримано було і комуністами, і представниками Януковича, і іншими.

Тому, шановні, не можна так, до таких серйозних речей. Вони вже наробили лиха, не допомагайте їм, будь ласка, далі робити лихо. Треба Президент, треба розібратися цій проблемі, а не  далі нагнітати цю напруженість.  Треба кваліфікований розгляд питання, постанова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Асадчев, підготуватися Івану Зайцю.

 

17:30:44

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, Українська  Народна Партія, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Ну, чесно кажучи, була дуже кваліфікована в лапках доповідь  представника комітету. Я, правда, дійсно, не зрозумів з цієї доповіді, в чому ж все-таки полягає загроза національній безпеці України? Я просто, хотів би нагадати шановним друзям, оскільки, це ініціювала фракція Юлії Тимошенко, що коли керував країною Павло  Іванович Лазаренко, а Юлія Володимирівна займалася аферами на газовому ринку, то Україна купувала  газ в Росії по 80 доларів, по 80 і це все прекрасно знають. І саме на  цих аферах і зійшла. Так би мовити ця одна із кримінальних структур в Україні.

А тепер я хотів би нагадати ще одне, що я завжди нагадую керівнику Верховної Ради, зараз, правда, немає Володимира Михайловича, що сьогодні багато політичних сил хочуть, щоб набити собі рейтинг, вкидують різноманітні постанови про загрози. Але підписувати їх потім прийдеться Голові Верховної Ради. І йому прийдеться нести пряму відповідальність за ці постанови, як і тій більшості, яка буде за них голосувати.

І, нарешті, тепер щодо постановляючої частини. Я думаю, що у цій постановляючій частині немає одного пункту, його б варто було написати. Треба написати: зобов’язати Російську Федерацію і її керівництво в обов’язковому порядку продавати газ в Україну по 50 доларів. Тому що, якщо ваша постанова набуде чинності, але Росія не продасть нам по 50 доларів, а буде продавати по 230 замість 95, то я не знаю, хто тоді буде нести пряму відповідальність. А я так думаю, що буде нести пряму відповідальність Голова Верховної Ради і та більшість, яка проголосує за цю постанову.

Тому фракція Української народної партії вважає, що давайте ми не будемо, і Блок Костенка і Плюща вважає, що давайте ми не будемо займатися політичною тріскотнею. Цими постановами уже пошатнувшийся рейтинг Юлії Володимирівни ви не поправите. Тому що сьогодні всьому українському суспільству відомо, що вона знаходиться у більшості з кучмістами і комуністами. І вона голосує саме так, і голосує проти інтересів української держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Заєць. Сергій Шевчук наступний.

 

17:33:28

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати,  я не буду виступати зараз адвокатом уряду. Я глибоко переконаний, що можна було значно кращу угоду скласти із Російською Федерацією, якби в Україні не організувалася п’ята колона. Та п’ята колона, яка відправила уряд у відставку, яка перед цим торпедувала уряд, яка фактично обслуговувала російські інтереси.

Тому давайте говорити  відповідально. Ви сьогодні викликали того вовка із лісу, ви сьогодні заохочували Росію піти на крайній варіант проти України тільки для того, щоб повалити цю ненависну помаранчеву владу. Тому люди знають і ціну вам дуже добре склали, хто ви такі є. А сьогодні вони сльози ллють за те, що, бачте, погана угода. Да, погана угода, але ви доклалися не менше ніж уряд, мабуть більше, щоб ця угода була такою поганою, бо для вас принцип „Чим гірше – тим краще”. Ось ваш принцип.

Тепер відносно постановляючої частини. Знову ж таки, якщо у вас з логікою все в порядку і ви уже відправили уряд у відставку, то як ви можете знову звільняти міністрів, які уже є сьогодні у відставці? Тобто, як кажуть наші гостряки, якщо ви два рази звільняєте, то мабуть і ви їх призначаєте. Я так це розумію чи ні?

Тобто я хочу сказати, що такі серйозні речі не можна так несерйозно подавати людям. Не можна так писати постанову, яка не витримує жодної критики ні з правової, ні з політичної сторони. Тобто це ще раз підтверджує, що ви хочете просто зла, зла цій державі і більше нічого, бо ви повинні розуміти, що газовий цей конфлікт не завершився, що ще суперечка української влади із російською триває. І, якщо ви сьогодні послаблюєте українську владу, якщо ви сьогодні її відправляєте у відставку, то хочете ви цього чи не хочете, ви ллєте воду на млин саме тих мафіозних сил, які сьогодні чинять оцю розправу з Україною.

Я дуже добре розумію інтереси корпоративні, олігархічні. Ми добре знаємо, що 3 принаймні олігархічні клани, це східний, донецький, дніпропетровський і київський, якраз утворилися на газовій трубі, на нафтовій трубі.

І ви сьогодні більше оцього інтересу газового не бачите. Ви не бачите національних інтересів. Ви не бачите своїх громадян. Ви бачите лише одне, як би одну структуру відсунути, а другу структуру свою поставити і тарабанити, і барабанити, чи як сказати, це  народне добро. Тому схаменіться, шановні люди, ви йдіть у правове поле, ви йдіть у поле Конституції. І тільки у Конституції можна шукати вихід із цієї ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще у нас один виступаючий, Сергій Шевчук і будемо визначатись.

 

17:36:42

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Проект постанови в першому читанні, як ви знаєте, був прийнятий тиждень тому. Здавалося б така гостра тема повинна була викликати з боку урядових структур певне розуміння і роз’яснення народним депутатам, керівникам промислових підприємств і кожному громадянину України.

Замість цього тиждень часу було повне мовчання і лише на засідання профільного комітету ми  дізнались, що підписанти цієї угоди їхали в Москву без будь-якого  технічного завдання уряду, без будь-якої директиви уряду, що є необхідною умовою будь-якої делегації, коли вона виїжджає за межі України.

В цій директиві повинні міститися межі допустимого відступу, однак угода підписана лише по усній вказівці. Кого? Про це ми дізнаємося трошки пізніше.

А тепер по суті. За цей період із-за мовчанки уряду до народних депутатів і парламенту країни звернулося більше, як 120 керівників найбільших промислових підприємств України. Я коротко процитую їхні листи.

„Ми здивовані і  обурені тим, як не професійно і не прозоро велися переговори з російською стороною щодо газового питання. Внаслідок „досягнутих домовленостей”, в лапках, Україна отримала надзвичайно жорсткі умови, за яких національна економіка не зможе функціонувати без затяжного спаду”. Це  говорять не політики, не дипломати – це говорять промисловці і  підприємці.

За даними експертів Світового банку, зокрема представництва в Україні підписання угоди з причини зниження валового внутрішнього продукту приблизно на  два відсотки в рік. А я до відому громадян України скажу, що  переважна більшість соціальних  виплат складає лише 1 відсоток ВВП Таким чином ми не можемо байдуже  ставитися  до такої прихованої дипломатії.

Тому  фракція Блоку Юлії Тимошенко  виступила ініціатором розгляду цього питання  і проекту  постанови у першому читанні.  Ми вдячні профільному комітету  за компетентний розгляд цього питання.  Проект Постанови передбачає дуже суттєві речі і я зачитаю: „Зобов’язати Кабінет Міністрів  України всі відносини з Росією і Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, які стосуються забезпечення України природнім газом врегульовувати на основі міжурядових угод з наступної їх обов’язковою  ратифікацією”. Чи ви проти того, шановні  парламентарі, щоб контролювати  цей процес? Проект постанови містить цілий ряд пунктів, що стосуються кадрових питань, зокрема, Плачкова, зокрема, Івченка, а також міністра Головатого. Я пропоную, щоб цей пункт також  був включений.

І, на кінець, проект постанови містить  політичну оцінку, так званим угодам. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили обговорення. З мотивів, будь ласка.

Черняк, одна хвилина.

 

17:40:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Проблема надмірно заполітизована. Я сам схильний  заполітизовувати багато які проблеми, але я думаю, що ми надто далеко  зайшли у цьому напрямку.  Я критично ставлюся до ефективності діяльності  уряду, я критично ставлюся до підписаної  угоди по газу, я критично  ставлюся до президента, до парламенту і

 До самого себе. Але до чого я закликаю? Я закликаю до двох речей: до відповідальності за свої дії і  закликаю до того, щоб ми не виходили за правове поле. Проблема існує, дійсно, існує. Але у чому полягає помилка парламенту? В тому, що, намагаючись її вирішити,  парламент вийшов за правове поле.  Я вас закликаю повернутися у правове поле, а не продовжувати далі  йти з цього правового поля, на цьому  шляху ми не можемо знайти успіху.  Дякую, за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Губський, будь ласка, Беспалий.

 

17:41:12

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Однозначно впевнений в тому, що Україну здали Росії і підписали по 230 доларів газ, ніякого газу з Росії по 95 немає – це все балачки, а ціна  230. Чого Росія хотіла того і добилася.

Друге питання дуже дивне. Перенесли судове рішення в спори зі Стокгольму в Москву. І будуть казати, що Україну не здали росіянам? Здали наші національні інтереси. Всі, хто причетні до цієї національної ганьби мають понести за це відповідальність.

Відповідно до діючої Конституції частина 12, статті 85 по закону відправили весь уряд у відставку, на жаль, чиновники і клерки не можуть погодитися з тим, що в них забрали ті чи інші повноваження.

Тепер конкретно пропоную додати до постанови один пункт. Звільнити Головатого Сергія Петровича з займаної посади виконувача обов’язки Міністра юстиції України. За те, що він здав інтереси України, юридично не забезпечив виконання відповідних судових рішень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Борис Беспалий, Василь Надрага.

   

17:42:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Безпалий „Наша Україна”.

Шановні колеги! Мали розглядати постанову в другому читанні. Тобто з порівняльної таблиці замість цього знову ж таки публіцистичний документ, але я не хочу зараз загострюватися на формальній стороні справи. Хоча і формально ця постанова викликає серйозний сумнів щодо її конституційності.

Я хочу звернутися до вас, зверніть увагу, що робиться поза межами Верховної Ради сьогодні. На вулиці морози, але Україна забезпечена газом. І газом вона забезпечена тільки тому, що уряд своєчасно зробив продумані, і, можливо, вимушені під тиском до певної міри, але продумані, і максимально можливі в тих умовах кроки. Тому я переконаний, що треба було надати йому зараз всіляку підтримку для того, щоб ми діяли так   узгоджено, як діють росіяни, а не зараз стромляти ніж в спину і приймати постанову, яка має на меті заморозити народ. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, наступний Надрага. А, вибачте, Василь Надрага, наступний Бокий.

 

17:43:28

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, у меня такое впечатление, что у кого-то плохо с памятью. Сначала было подписано то, что называется соглашением, а потом правительство отправлено в отставку, а не наоборот. И поэтому разговоры, кто помогает стране выжить. Я бы хотел начать с того, что хронология говорит о том, что сначала соглашение, а потом отставка.

И в части героя наших средств массовой информации Головатого. Я не возражаю на то, что министр юстиции имеет право иметь собственное мнение. Но когда вчера в телеэкран он заявляет, что пора уже загнать в стойла Верховную Раду, то я быдлом, которое будут загонять у стойло, быть не хочу. А тем, кто ему подпевает, то им и будьте, и пусть вас гоняют по стойлам. А Головатый, если он министр, думает, что он говорит. (Оплески)   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бокий.

 

17:44:25

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Фракція Соціалістичної партії України, як і всі, стурбована газовою кризою в державі і тут немає, і не може бути двозначностей. Свою позицію фракція соціалістів висловила в максимально критичній заяві, і ми від неї не відступаємо. Але ми проти нагнітання ситуації, ми проти того, щоб вимагати день у день крові.

За основу заяву, скажімо, можна було б прийняти, але постановляюча частина вимагає суттєвої корекції і суттєвої редакції. Ми готові підтримати другий, третій і четвертий пункти, де даються доручення Рахунковій палаті, Генеральній прокуратурі і де рекомендується Кабінету Міністрів створити спостережні ради у НАК „Нафтогаз України” і у компаніях-монополістах. Звичайно, державний контроль тут потрібен і тут потрібен серйозний контроль і парламенту, оскільки сьогодні парламент відповідальний за діяльність уряду. Але я ще раз кажу: ми проти того, щоб вимагати безкінечно крові. Треба…        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення завершено. Будьте уважні! Я пропоную змінити назву постанови. Пропонується: „Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом”.

Хто за таку назву постанови, прошу проголосувати.

 

17:46:12

За-240

Прийняли назву. Шановні колеги… По фракціях, прошу, по фракціях.

«Регіони України» - 59, комуністів – 54, Народна партія – 39, „Наша Україна» - 0, Блок Тимошенко – 34, соціалісти – 0, Народний Блок Литвина – 19,  Соціал-демократична партія (об’єднана) – 19, Українська Народна Партія – 18, „Відродження”, Партія промисловців і підприємців, Народний Рух України, „Реформи і порядок” – нуль, „Єдина Україна” – 9, „Позафракційні” –  7.

Шановні колеги, ми прийняли назву… Зараз, почекайте. Почекайте, почекайте із своєю поправкою до поправки.

Поки ми з вами розглядали, поступив проект постанови Жижка про неприйнятність постанови. Давайте ми зараз поступимо мудро.

Будь ласка, Сергій Жижко, три хвилини. І проголосуємо.

 

17:47:16

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Проект Постанови Верховної Ради України „Про загрозу національній безпеці України у зв’язку з некваліфікованими діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом” номер 8682д не може бути підтриманий з наступних підстав.

Пунктом чотири пропонується звільнити з займаної посади виконувача обов’язків міністра палива та енергетики України Плачкова. Пунктом п’ять проекту постанови пропонується висловити недовіру Івченку як голові правління Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, яка має наслідком звільнення його Кабінетом Міністрів  із займаної посади.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції:  органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України.

 Пунктом 12 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради  України и належить, призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, міністра оборони, міністра закордонних справ. Призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету  Міністрів України, Голови антимонопольного комітету України, голови Державного  комітету  телебачення та радіомовлення України, голови Фонд Державного майна України. Звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про  відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України. Тобто зазначена норма Конституції України відносить до повноважень Верховної Ради України право звільнення з посади саме члена Кабінету Міністрів України, а не виконувача обов’язків.

Посада голови правління НАК „Нафтогаз України”, взагалі, не відноситься до переліку посад, щодо яких Верховна Рада  України може  висловити недовіру. Враховуючи, що положення проекту постанови Верховної Ради  України про  загрозу національній безпеці у зв’язку із некваліфікованими діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом, суперечить Конституції України, відповідно до статей 3.5.1. регламенту Верховної Ради  України, пропоную відхилити його, визнати неприйнятним і  відхилити. Окрім того, хочу сказати, що в даному випадку мова не іде ні про газ, мова не іде ні про спосіб, чи успішність, чи неуспішність його придбання і не про ціни.

Мова  в даному випадку іде про зміну влади в Україні. Тому що це є тільки привід для того, щоб виконати певну причину, а причина вдарити не тільки по Уряду, а по президенту України. Мова іде про те, щоб сили, які беруть участь в політичній операції, яка задумана в Мокві, ці сателіти, які сформовані за попередні 10 років Кучмою і прийшли у Верховну Раду у 2002 році, вже застаріли і не повинні виконувати політичних обов’язків, які вони виконують. Ці сили на сьогоднішній день поставили за мету не про газ іде мова, а мова йде про те, щоб змінити владу в Україні і пристібнути Україну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Шановні колеги,  я ставлю на голосування проект постанови за номером 8682-дп, автор законодавчої ініціативи народний депутат Жишко, про неприйнятність постанови. Прошу визначатися.

 

17:50:56

За-99

Не прийнято рішення.

Шановні колеги,  будьте уважні. Я пропоную забрати констатуючу частину і залишити лише одне речення. „Верховна Рада України, розглянувши ситуацію, що склалася із забезпеченням у 2006 році газом населення у соціально-побутовій сфері та промисловості, підкреслює, що в результаті некваліфікованих дій з боку урядовці реальною є загроза того, що Україна, її економіка і населення, зазнають значних втрат”. Все решту забрати.

Друга пропозиція. Я пропоную забрати перший пункт, де ми даємо оцінку угоді і так далі. Ми даємо доручення, просимо, звертаємося, щоб цю оцінку не ми з вами, а дали кваліфіковано, тобто забирається перший пункт.

І зараз, будь ласка, була пропозиція, я її поставлю окремо, була пропозиція, щоб у цю ж постанову записати пункт про звільнення Сергія Петровича Головатого від виконання обов’язків міністра юстиції

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

17:52:28

За-241

Включено.

Таким чином, я ставлю на голосування, я ставлю на голосування, з мотивів голосування, будь ласка, запишіться, 3 хвилини з мотивів голосування, 3 хвилини, будь ласка. Будь ласка, Матвєєв. Зараз, зараз. Розберемося. Матвєєв Валентин.

 

17:53:01

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Фракція комуністів, Матвєєв.

Ми зараз з вами знаходимося вже в процесі голосування. З яких мотивів зараз ви надаєте слово і дали зокрема можливість записати для цього?

Тому ми повинні зараз голосувати запропонований проект постанови і приймати його, а не входити знову в обговорення тієї проблеми, про яку м вже ведемо мову на протязі майже 40 хвилин. Тому я пропонує голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Олександр Бандурка, підготуватися Беспалому.

 

17:53:47

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, Народна партія Володимира Литвина.

Шановні колеги, особливо мажоритарники, як хто давно не був в окрузі, то побувайте найближчим часом, хоть і післязавтра ми будемо мати таку можливість. Підприємства ж на грані зупинки. Люди збудоражені, чи буде газ, ціни ростуть  не зважаючи на те, що ми тут встановили мораторій і дали відповідні доручення уряду. Безумовно втручання Верховної Ради має бути і негайно. Маємо голосувати за  постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, Сінченко Сергій.

 

17:54:24

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Лілія Григорович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Григорович.

 

17:54:29

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович.

Люди добрі! Я насамперед апелюю до виборця, а відтак до народних депутатів, хто ще хоче виконати свій обов’язок.

 Люди добрі! Оці 240-250 чоловік так хочуть виграти вибори, аж не можуть. Вони готові вигнати вас у холодні хати, вони готові відключити тепло для ваших дітей, для  ваших сімей, вони готові, щоб ви були без бюджету, аби тільки реанімувати той кучмізм, який ви заперечили минулого року, обираючи  народного Президента.

Люди добрі, рятуйте Україну і рятуйте свій минулорічний вибір! Ви мусите дати оцінку цим політичним силам, яких названо „НЕ ТАК!”,  ТЛЯ і комуністи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сінченко, будь ласка

 

17:55:13

СІНЧЕНКО С.Г.

Прошу передати слово Шевчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, мікрофон будь ласка.

 

17:55:19

ШЕВЧУК С.В.

Дякую.

Шановні колеги! Соглашение, яке було підписано є одна страшна  дата 1 липня 2006 року. Що буде з цінами на газ в цей період ми не знаємо. Але ми знаємо, що буде в Україні, в Україні пройдуть парламентські вибори, буде сформована більшість в новому парламенті і буде новий уряд.

В цій угоді підписаній в Москві закладаються підстави для того, щоб новий уряд, нове керівництво держави вже мали проблеми з першого дня свого існування, оскільки ціна на газ суттєво підвищиться.

Таким чином, ми пропонуємо проголосувати за проект постанови і, в принципі, ми б хотіли, фракція БЮТ, щоб залишилася констатуюча частина, але заради компромісу ми погоджуємося з тією  пропозицією, яку вніс Адам Іванович Мартинюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будемо голосувати. Була пропозиція Асадчева, ми її  проголосуємо і будемо. Будь ласка, внесіть її, він у виступі  вносив пропозицію до постанови.

Будь ласка,  мікрофон Асадчева.

 

17:56:19

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Валерій Асадчев, Український Народний Блок  Костенка і  Плюща.

Я вніс пропозицію, я прошу її проголосувати пункт в цю постанову: зобов’язати  Російську Федерацію дотримуватися  договірних умов, які діяли до  підписання угоди від 4  січня 2006 року. Я прошу це проголсоувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми можемо  зобов’язати те, що входить до юрисдикції  нашої держави. Коли ми  будемо на чолі держави стояти, де буде і Росії, тоді ми і будемо її зобов’язувати. Тому давайте  до абсурду не доводити.

Тому, шановні колеги, з  внесенням тих поправок, які ми проголосували, єдине, що, може давайте не  до 1  лютого Рахунковій палаті, а до 15 хоча б лютого?  Не буде заперечень. До 15 лютого. І з цими поправками, які   ми проголосували, і з тою назвою, яку ми проголосували, з дорученням комиітету здійснити відповідне редагування я ставлю на голосування про прийняття  в цілому постанови Верховної Ради України про   некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом, реєстраційний номер 8682-д. Прошу голосувати.

 

17:57:57

За-246

Постанову прийнято.

По фракція, будь ласка, по фракціях: Партія регіонів - 60, комуністів - 55, Народної партії - 40, "Наша Україна" - 0, „Блоку Тимошенко” - 35, соціалістів - 0, „Народний блок Литвина” - 20, соціал-демократи (об'єднані) - 19, Українська Народна Партія, „Відродження”, Партія промисловців і підприємців, Народний Рух України, „Реформи і порядок” - нулі „Єдина Україна” – 9, позафракційні - 8.

Шановні колеги, на цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10-ій годині. На все добре.