Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання N54 (вечірнє)

Опубліковано 20. 12. 2005

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 грудня 2005 року, 16.05 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб ми мали можливість продовжити нашу роботу .

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

16:07:55

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. В залі зареєструвалося 408 народних депутатів. Так, Сергій Гмиря, будь ласка, мікрофон з процедури.

16:08:09

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Владимир Михайлович, я взял слово в связи с теми сообщениями, которые поступают из средств массовой информации о том, что сегодня якобы Виктор Ющенко высказал сомнение в легитимности тех решений, которые были приняты в прошлом году между вторым и третьим туром президентских выборов. Стало быть, надо понимать и легитимность собственного избрания.

Кроме того, якобы Виктор Ющенко заявил, что он сомневается в легитимности конституционной реформы, подождет до первого января следующего года, а потом обратится к нации, не уточнил, правда, к какой нации. В связи с этим возникают очень серьезные сомнения в том, что Виктор Андреевич Ющенко действует в рамках конституционного поля Украины.

После того, как первого января следующего года кто-нибудь будет сомневаться в действенности действующей Конституции, он будет являться государственным преступником со всеми вытекающими последствиями. Это мое твердое мнение.

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, ми на ранковому засіданні розглянули проект Закону про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини. Це реєстраційний номер 7261. І домовились провести голосування з приводу цього проекту на вечірньому засіданні. Я прошу вагу! Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Реєстраційний номер 7261. Прошу голосувати.

16:10:16

За-285

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про державні цільові програми”. Реєстраційний номер 8031.

Доповідач – заступник міністра економіки Ігнащенко Володимир Анатолійович. Будь ласка, до трьох хвилин. Підготуватися Пилипу Пилиповичу Буждигану від комітету.

ІГНАЩЕНКО В.А.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Зазначений законопроект розроблений на виконання прикінцевих положень Закону “Про державні цільові програми”. Нагадаю, що цей законопроект створив належні правові підвалини для розробки… підготовки, розробки та виконання державних цільових програм. Зразу підкреслю, що цей законопроект має технічний характер і спрямований в основному на уточнення в діючих законах України термінів щодо видів державних цільових програм, а також уточнює повноваження державних органів щодо розробки цих програм.

В процесі роботи було визначено 24 діючих законопроекти, в які вносяться відповідні зміни. Наведу вам два приклади. Перший. Водний кодекс України, тобто в пункті 3 статті 7 „Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин” слово „державних” замінено на слово „загальнодержавних” і відповідна редакція щодо відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин відносяться затвердження загальнодержавних та міждержавних програм, використання охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Другий приклад. Стаття 6 Закону про енергозбереження. Там у частині першій слово „загальнодержавні” замінена словами „державні цільові”. Тобто термін „державні цільові” тепер охоплює як загальнодержавні програми, які відповідно відносяться до компетенції Верховної Ради, так і інші програми, які відповідно відносяться до компетенції Кабінету Міністрів України.

У висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради запропоновано прийняти зазначений законопроект у першому читанні з врахуванням тих зауважень, що, на думку науково-експертної ради, відповідні зміни також треба внести в три додаткові закони: про театральну справу, про Державну геологічну службу і про Державну спеціальну службу транспорту. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович Буждиган, будь ласка.

16:13:26

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати , Комітет з питань економічної політики 11 жовтня розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про державні цільові програми”, реєстраційний номер 8031.

Даним законопроектом передбачено внести зміни до 24 законів України. Перераховувалися ці закони. Можна додати ще такі закони: про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку, про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інші, - суть яких зводиться до заміни понять „республіканська програма”, „комплексна” і „цільова програма”, „загальнодержавна програма”, „національна програма”, „цільові державні”, „галузеві програми” на поняття „державна цільова програма” та „загальнодержавна програма”. Цим самим приводиться термінологічний апарат цілого ряду законів у відповідність до Закону України „Про державні цільові програми”.

Комітет пропонує прийняти даний проект за основу і під час підготовки до другого читання врахувати пропозиції народних депутатів, Науково-експертного управління. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, законопроект, який носить технічний характер. Може, ми зараз поставимо на голосування?

Ми зараз поставимо на голосування, приймемо за основу цей документ. Немає застережень? Вноситься на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям закону України про державні цільові програми. Реєстраційний номер 8031, прошу голосувати.

16:15:27

За-277

ГОЛОВА. Рішення прийнято. Кармазін, мікрофон, будь ласка.

16:15:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний Володимире Михайловичу, ми абсолютно правильно зробили, що проголосували, я не наполягав на виступі в обговоренні, але я прошу щоб дійшло в стенограму і щоб ми зараз внесли зміни до Закону, до цього, який буде прийнятий. Абсолютно треба включити туди також Закони України про театр, театральну справу, про державну геологічну службу, про державну спеціальну службу транспорту і інші, які виходять де, виходять положення є на державні цільові програми. Навіть те, де ми сьогодні приймали по Чорнобилю. Там також стояла мова саме про це.

Ну і, Володимире Михайловичу, я не знаю, чому ви не зробили сьогодні зауваження заступнику міністра, він звернувся до Голови Верховної Ради: „пане Головуючий”. Це дві великих різниці за регламентом, за Конституцією. У нас є Голова Верховної Ради України. І я б хотів би, щоб всі посадові особи знали, що це є найвища посадова особа в Парламенті. І треба звертатися: пане Голово. А головуючий – це любий із деп…

ГОЛОВА. Давайте врахуємо це зауваження щодо пропозицій відносно законопроекту нашого колеги, то до другого читання обов’язково комітет їх врахує.

Так, шановні колеги, оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо автомобілів для інвалідів). Доповідач Ярослав Васильович Сухий. Підготуватися Віталію Хомутинніку.

І зразу будемо голосувати, пропонуйте в цілому.

16:17:24

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, законопроект спрямовано на виправлення соціальної несправедливості по відношенню до інвалідів, які згідно законодавства мають право на отримання спеціальних автомобілів.

Ця несправедливість виникла внаслідок прийняття Закон України "Про внесення змін до Державного бюджету на 2005 рік”. Перше, внаслідок відміни преференцій по цьому закону для вітчизняного автомобілебудування, ціна на інвалідні автомобілі не тільки виробництва Запорізького автомобільного заводу виросла на 60-70 процентів.

У середньому „Таврія”, яка коштувала колись 12 тисяч, стала коштувати 19-20 тисяч гривень. Відповідно у такій же пропорції зменшено кількість автомобілів, які мають змогу отримати інваліди.

Друге. Ці ж зміни до бюджету 2005 року запровадили мораторій на п’ять років на надання пільг з податку на додану вартість. Таким чином вартість автомобілів ще виросла на 20 відсотків, а відповідно ж на таку пропорційну цифру виросла можливість і зменшилася можливість отримання автомобілів.

На черзі в Україні сьогодні перебуває 120 тисяч інвалідів. Це 120 тисяч мук, 120 тисяч очікувань. Бо якщо у попередні роки ця черга зменшувалася, то зараз вона зупинилася і почала рости. Для прикладу. У минулі роки, минулий рік у Запорізькій області більше 100 автомобілів отримали інваліди. У цьому році, у 2005 році, всього 52.

Депутатська пошта, депутатів мажоритарників, містить, я переконаний, багато листів, скарг і прохань: от дати можливість отримати цей автомобіль, це засіб пересування.

Чому законопроект я написав? Та тому що Кабмін у відповідності зі статтею п’ятою Закону про ПДВ може звільняти від оподаткування ПДВ поставки товарів спеціального призначення для інвалідів. Може. Але закінчується 2005 рік, коштів на це немає, як немає коштів ні на газифікацію, ні на наші інвестиційні зобов’язання. Ось лист Кабміну. Замість постанови Кабміну, щоб інвалідські автомобілі, костилі, милиці внести в перелік товарів, які підлягають оподаткуванню, написано, законопроект не підтримується, бо це ускладнить проведення своєчасного фінансування соціальних програм. Які ще можуть бути соціальні програми крім програми забезпечення інваліда засобом пересування.

Ми повинні прийняти цей законопроект у першому читанні. І я наполегливо прошу всіх, приймемо цей законопроект в цілому. Він складається з одного речення. Шановні колеги, давайте напередодні Нового року, коли ми з вами вперше за роки незалежності позбавили дітей дитячих новорічних подарунків, давайте інвалідам дамо можливість або хоча надію отримати в слідуючому році, або в цьому році ті автомобілі, які їм необхідні вкрай, тому що для них це життя. Витрат закон не передбачає, навпаки, він дозволить скоротити видатки державного та місцевих бюджетів. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую. Ярослав Васильович, сідайте, будь ласка. Віталій Хомутиннік, заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

16:20:34

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, шановний головуючий, я вибачаюсь, голово, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 20 вересня 2005 року розглянув даний проект закону.

Я хочу підтвердити те, що автор, те, на що наголосив автор, те, що сьогодні Кабінету Міністрів надано право зробити Постанову Кабміну і зробити перелік товарів, до яких може бути надана пільга по податку на додану вартість. Але цієї постанови немає, тому цілком логічно підтримати автора цього законопроекту Ярослава Сухого.

В цьому законопроекті, дійсно, єдине речення, яке каже про те, що звільнити від оподаткування операцій з поставки автомобілів для інвалідів, які закуповуються за кошти державного та місцевого бюджетів у відповідності до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Тому цей цілком логічний законопроект і комітет рекомендує його прийняти в першому читанні та в цілому з урахуванням того, що це важливий проект закону і не дуже великий. Тобто ми можемо прийняти рішення в цілому і до нового року вирішити цю проблему. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, тут наполягають на обговоренні. Петро Степанович Цибенко, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Андрію Шкілю.

16:22:16

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Цибенко.

Шановні колеги! шановні громадяни України! Законопроект, який ми зараз з вами розглядаємо відноситься до законопроектів найбільш соціально гострих.

Справді, у нас десятки тисяч наших громадян інвалідів стоять в черзі на отримання автомобіля за державний кошт. І проблема ця, на превеликий жаль, не знижується, а вона з кожним днем загострюється. Якщо тими темпами, які пропонується вирішувати через відповідну строчку Державного бюджету України вирішувати цю проблема, то вона затягнеться на десятиліття. Ну, як приклад, скажімо, в проекті Державного бюджету України, який подавався на розгляд Верховної Ради в першому читанні на 15 вересня 2005 року на ці цілі було передбачено 60 мільйонів гривень. Ну, нібито цифра і немала. Але, з іншого боку, якщо цю цифру поділити на фактичну вартість одного автомобіля, то виходить, що на цілий рік, на всю Україну аж 3100 автомобілів, то, звичайно, це капля, яка не вирішує проблеми.

В процесі підготовки документу до другого читання зусиллями комітету і зусиллями інших зацікавлених осіб вдалося дещо, скажімо так, на третину збільшити і, тим не менше, навіть це не вирішує проблеми. Тому одним із шляхів зняття гостроти цієї проблеми є, справді, надання певної пільги по податку на додану вартість. Це дасть можливість за ті самі кошти придбати дещо більшу кількість автомобілів і, таким чином, зняти гостроту цієї проблеми.

Ще раз хотів би зазначити на те, що ця проблема є однією з найбільш гострих соціальних проблем.

Більше того, я хотів би підтримати, як голова комітету, як депутат-комуніст, я хотів би підтримати пропозицію щодо того, щоб ми сьогодні прийняли цей невеличкий документ, справді, він становить одне речення, не лише в першому читанні, а підтримали в цілому, особливо, зважаючи на те, що проблема, справді, вимагає надзвичайно серйозної уваги.

Я хотів би на завершення сказати про те, що фракція комуністів обов’язково підтримає цей документ, більше того, ми будемо вести пошук інших джерел для того, щоб пришвидшити процес вирішення цієї проблеми. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. Мікрофон увімкніть.

16:25:00

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я гадаю, що за даних обставин тут не вартує навіть обговорювати достатньо довго цей законопроект. Треба підтримати. Тому що є речі, котрі дійсно треба робити. Коли ми говоримо про швидкий чи прискорений рух держав.. політ.. , треба пам’ятати, що під час цього руху не можна розгубити тих людей, які самі рухатися не можуть. Тому треба допомогти їм у цьому в прямому і переносному розумінні цього слова.

Загалом я думаю, що в зв’язку з тим, що достатньо багато речей було не передбачено в бюджеті, який сьогодні з таким успіхом двомастами двадцятьма шістьма голосами було проголосовано, то я думаю, що властиво зараз це і підтримка законопроекту дасть можливість, я не кажу розв’язати, але, принаймні, почати вирішувати проблему забезпечення автомобільним транспортом інвалідів.

То я думаю, що і фракція, і, я думаю, більшість народних депутатів в парламенті підтримає цей законопроект. Загалом я хотів би наголосити, що проблема інвалідів, вона почала вирішуватися ще минулим урядом і має бути запропонована спеціальна програма, яка б вирішувала не тільки питання, скажімо, які виникають постійно чи періодично. Але такі пролонговані питання, як, наприклад, навчання дітей інвалідів в звичайних школах. Для цього багато не треба. Для цього треба тільки лиш вирішити питання по під’їздах до звичайних шкіл, заїздів і ці школи людей на інвалідних візочках, дітей на інвалідних. Це є не так проблематично. Я би казав, що це коштує мізерно, тобто це не великі кошти, коли особливо ведеться мова про нові школи. І добудова існуючих шкіл, особливо в містах. Тут треба запропонувати певну схему, щоб таким чином адоптувати цих діточок в суспільство. Це приносить користь тільки тим дітям, які вчаться і які, вчителям, які навчають, тому що в принципі ми говоримо про рівність можливостей в суспільстві. То му мусимо цю рівність створювати.

Я би казав, що даний законопроект звичайно не вирішує проблему рівності всіх суспільно-незахищених і захищених людей у суспільстві, але він дає можливість розпочати. Тобто це початок справедливості, а справедливість має бути головною складовою майбутнього українського суспільства. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу, до трибуни. Микола Шершун.

16:27:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно у цього питання є два аспекти.

Перший аспект - це той, що за довгий час не виконуються вимоги законодавства направлені на забезпечення інвалідів автомобілями, також інвалідів і війни, і інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам від загального захворювання. З дитинства, батькам чи родичам дітей-інвалідів. Це теж дуже важливо.

І от чому двояке питання? З одного боку, той уряд, який пішов у відставку, пропонував зміни до Закону „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, де було запроваджено п’ятирічний мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг. Можливо хтось це забув, Законом „Про Державний бюджет” на один рік було за п’ять років всім заборонено приймати інші речі по пільгам. І, мабуть, саме тому ці сили сьогодні і не голосували за державний бюджет України на цей рік, це зрозуміло. Але, мабуть, давайте, якщо ми будемо говорити про відповідальність, про совість, що це перш за все те, чого не вистачало тим силам, які це робили.

Тому, відчуваючи те, що у нас не має бути дефіциту людської совісті і співчуття до цих людей, і виконання наших власних законів, які фактично незаконно зупинені, я хотів би, щоб Мінфін, я хотів би, щоб всі інші розуміли, що да, формально треба передбачити в бюджеті. Бюджет ми сьогодні прийняли. Зміни тепер важко приймати. Але згадаймо, як завозились автомобілі для МВС урядом Януковича. Що платилося ПДВ? Що платилося мито? Приймалася урядова постанова, а потім їх пані Тимошенко кому віддала? Губернаторам і так далі, і так далі. Це, мається на увазі, фешенебельні автомобілі по 100 тис. доларів кожен.

То це сьогодні стоїть питання, щоб реалізація тих автомобілів, було ПДВ знято з уряду. Але Сухий не написав одного – автомобілі вітчизняного виробництва. І це треба записати, це треба записати. Інакше… Має значення. Інакше ми стимулюємо не своє виробництво.

Тому, шановні друзі, згадайте, будь ласка, скільки у нас інших було втрат до бюджету. І те, що сьогодні черга ця просувається дуже повільно, і люди весь час звертаються за допомогою до депутатів, говорить, що треба приймати закон в першому читанні і далі відшукувати джерела фінансування, як це робити. А без бюджетного комітету ми не зможемо це прийняти. Тому я за прийняття в першому читанні. Але давайте паралельно вносити ті зміни, які вимагає…

ГОЛОВА. Микола Харитонович Шершун, будь ласка.

16:31:05

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Голово, колеги! Зазвичай людині, відносно здоровій фізично, дуже важко уявити хоч на мить життя інваліда. Однак, незалежно від причин набуття інвалідності, ці люди здебільшого нічим практично не поступаються перед рештою людей. Натомість такі громадяни часто здатні організовувати своє існування значно цікавіше і багатше, аніж цілком здорові фізично.

Наразі індикатором, якщо казати образно, таким собі лакмусовим папірцем, своєрідним іспитом на гуманність та людяність якраз і є ставлення в цілому суспільства до людей з фізичними вадами. Чим гіршим є таке ставлення, тим трагічнішим почувається інвалід з усім комплексом негативу, що йде поспіль. Такі явища зазвичай загострюються в суспільстві, розділеному чварами, злиднями, заздрістю. А тому про те, яким є ставлення до людей з фізичними вадами в країні, говорити зайвий раз, я думаю, не має особливої потреби. І те, що ці громадяни гуртуються в організації, немає жодної заслуги держави, яка конституційно зобов`язана забезпечити ними високі стандарти життя, а не відкуплятися раз на рік від цих знедолених одноразовими подачками, залишаючи їх наодинці на цілий наступний рік зі своїми бідами. І якщо держава не має сьогодні можливості, щоб забезпечити цю категорію громадян найнеобхіднішим, то що заважає чиновництву почати створювати таку атмосферу в суспільстві, коли б люди з фізичними вадами мали перспективу реалізувати себе в якомусь з напрямків суспільно важливої діяльності, а їх труд та здібності були запитувані в суспільстві. Окрім того, фракція Народної партії Литвина застерігає всіх охочих від ганебного спекулювання, яке невідворотно нападає на окремих політиканів від виборів до виборів на проблемах інвалідів та людей з фізичними вадами, пенсіонерів, інших категорій громадян, що потребують суспільного опікування. Натомість державі необхідна загальна концепція гуманізації ставлення суспільства до інвалідів як норма дня, норма свідчення певного ступеня розвиненості українського суспільства.

Фракція Народної партії Литвина просить колег підтримати даний законопроект в першому читанні і в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо автомобілів для інвалідів завершено.

Вноситься на голосування пропозиція перша комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо автомобілів для інвалідів.

Реєстраційний номер 7682. Прошу голосувати.

16:34:20

За-274

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість щодо автомобілів для інвалідів. Реєстраційний номер 7682. прошу голосувати.

Да, да, з поправкою Юрія Кармазіна, з уточненням Юрія Кармазіна.

16:34:52

За-294

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо умов розрахунку з працівниками), реєстраційний номер 6277. Доповідач – Микола Петрович Круглов. Підготуватися Олександру Стояну. Прошу коротко – і будемо голосувати.

16:35:23

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги, законопроект дуже простий. Він направлений на захист звільнених працівників. Суть цього закону зводиться до того, що людина, яка звільняється, вона повинна отримувати письмове повідомлення про те, скільки їй роботодавець виплатить. Це перше.

І друге. Діюче законодавство робить несправедливість. Якщо людина звільнилася і ніде не працює, їй затримується виплата заробітної плати старим роботодавцем, то він не живе, не має своєї заробітної плати, він чекає, поки дасть йому роботодавець. Якщо він сам найнявся на іншу роботу, то тоді йому компенсація по старій роботі зменшується на ту саму заробітну плату, яку він отримав за новим місцем. Це є нонсенс взагалі.

Тому ці дві поправки - два речення практично – і є змінами до Кодексу про працю. Я прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Позиція комітету. Олександр Миколайович, будь ласка, від Комітету з питань соціальної політики та праці.

16:36:35

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії „Регіонів України”.

Шановні колеги, комітет підтримує цю пропозицію ось чому. Сьогодні, дійсно, відповідно до частини першої статті 116 передбачається, що при звільненні працівника йому необхідно виплатити всю заробітну плату, яка йому належить, або в перший день, якщо немає його, то в другий день. Але відповідно до положення три статті 117 Кодексу законів про працю передбачено: якщо звільнений працівник йде на інше місце роботи, то тоді, коли він отримує заробітну плату, то йому компенсація зменшується на розмір цієї заробітної плати. Таким чином, ми дивимося сьогодні можливість, роботодавцю вчасно не розрахуватися з робітником і чекати поки ця людина стане на роботу. І потім зменшити компенсацію на цю суму.

Таким чином, ми, комітет пропонує підтримати пропозиції авторів з тим щоби по-перше скасувати статтю 117 в Кодексі Законів про працю і ввести положення, що роботодавець зобов’язаний виплатити повну суму робітнику, який звільнився з роботи. Прошу підтримати цей законопроект. Зазначу, що він підтримається також апаратом Верховної Ради України експертним відділом і Кабінетом Міністрів України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, якщо немає заперечень, може, поставимо на голосування це рішення і приймемо його? Нема застережень?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу Законів України про працю, щодо умов розрахунку із працівниками. Реєстраційний номер 6277. Прошу голосувати.

16:38:30

За-285

Рішення прийнято.

Розраховуючи, що він не великий і немає застережень, може прийняти як Закон його? Я ставлю на голосування цю пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до Кодексу Законів про працю України, щодо умов розрахунку із працівниками, як закон, тобто в цілому. Реєстраційний номер 6277. Прошу голосувати.

16:39:08

За-300

Закон прийнято.

Шановні колеги, дві фракції: фракція соціал-демократичної партії України (об’єднаної), фракція „Регіонів України” вимагають перерву на 30 хвилин. Може ви заяву зразу свою зробите? Хто буде виступати?

Народний депутат Місюра, будь ласка. Давайте будемо продовжувати працювати в робочому ритмі нормально?

16:39:40

МІСЮРА В.Я.

Шановні колеги, не можу... Вадим Місюра, фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної.

Шановні колеги, не можу не зосередити вашої уваги на порушеннях, які набувають масового характеру при формуванні територіальних виборчих комісій на місцевих виборах. До мене як до народного депутата України надходять тривожні сигнали з Одеської, Луганської, Чернігівської, Закарпатської областей щодо створення штучних перешкод при поданні кандидатур до територіальних виборчих комісій.

Службові та посадові особи місцевих рад відмовляються приймати документи від представників партій і утвореного блоку політичних партій за надуманими підставами. Мотивації зустрічаються різні. Вимагають реєстрації блоку ЦВК, печатку блоку та інші незаконні речі. Порушуються положення статті 27 Закон України "Про вибори народних депутатів України” та статті 21 Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

Переконаний, усе це робиться з метою унеможливити формування виборчих комісій за участю представників партій та виборчих блоків. Утворення територіальних виборчих комісій планується провести з використанням адмінресурсу. Партії можуть подавати кандидатури до ТВК лише до 20 грудня 2005 року. Штучно створюється ситуація перетягування формування виборчих комісій особисто головами відповідних рад.

Закон, який був сьогодні повернутий Президентом стосовно змін до Закону про місцеві вибори міг би врегулювати, попередити колізії, які виникають при формуванні територіальних виборчих комісій на місцевих виборах. Але цього не сталося. Принцип безпосереднього волевиявлення громадян буде порушено. Такі дії приведуть до спотворення результатів виборів, порушення прав громадян України на чесні і неупереджені місцеві вибори.

Тому ми повинні терміново повернутися до питання продовження строків подання кандидатур до ТВК, провівши аналогію з процедурою формування окружних виборчих комісій на виборах народних депутатів. А там, ви знаєте, це можна робити за 60 днів до виборів.

Прошу вас, шановні колеги, всіх тих, хто представляє політичні партії і політичні блоки, зробити неможливим втручання адмінресурсу у виборчий процес. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо першочергової виплати зарплати), реєстраційний номер 7375. Доповідач Хара Василь Георгійович. Підготуватись від комітету Олександру Стояну.

16:42:34

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, по поручению фракции Партии «Регионы Украины» я внес данный законопроект на рассмотрение Верховной Рады по следующим причинам.

Первая, еще 21 октября 2004 года мы с вами приняли закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по обеспечению своевременности выплаты заработной платы», где определили, что оплата труда работников производится в первоочередном порядке.

К сожалению, закон не работает и по сегодняшний день. И в 2005 году, текущем, задолженность по зарплате не только не уменьшилась, а существенно увеличилась.

Второе, Кабинет Министров, к сожалению, не выполнил прикінцевих положень вышеуказанного закона и не обеспечил механизм реализации этого закона. Поэтому имеем ту ситуацию, которая сложилась на сегодняшний день.

Третье, невыплата зарплаты является грубейшим нарушением многих статей Конституции Украины, в том числе гарантирующих своевременную и достойную оплату труда.

Четвертое, несвоевременные выплаты зарплаты, задержка на целые месяцы, зарплата, которая является единственным источником существования народа от имени которых мы здесь постоянно говорим, является преступлением, посягательством, если хотите, на частную собственность граждан, которой фактически является зарплата, что, кстати, тоже является нарушением Конституции, гласящей о неприкосновенности частной собственности.

Пятое, бесплатная работа фактически есть проявление рабства, что недопустимо не только в европейской, но и в африканской стране. Что я предлагаю? Создать действенный механизм выполнения принятой нами, напоминаю, еще в октябре 2004 года закона и избавиться хотя бы то одного позорного социального явления в Украине.

Я предлагаю устранить нормы, которые препятствуют реализации этого закона, в частности ликвидировать пункт 8.1.2 закона «О налоге с доходов физических лиц», что снимает препятствия для банков принимать в первоочередном порядке платежные документы по выплате зарплаты.

Второе. Часть третья статьи 1066 Гражданского кодекса Украины после слов «на власний розсуд управления деньгами» дополнить словами «за винятком зебезпечення розрахунків щодо своєчасної виплати заробітної плати, податки та внесення на державне социальное страхування».

И третье. Внести в статью 7 Закона «О коллективных договорах соглашения норму осуществления выплаты зарплаты в первоочередном порядке, чтобы все остальные платежи производились после выполнения обязательств по оплате труда. Эти изменения создадут механизм реализации Закона «О первоочередной выплате заработной платы».

Данное решение от нас с вами ждут люди. Кабинет Министров поддерживает данный законопроект, Комитет по вопросам социальной политики и труду единогласно поддержал данный законопроект. Поэтому я тоже прошу вас убедительно принять решение, которое решит одну из очень важных социальных проблем нашего государства. Спасибо.

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Стоян від Комітету з питань соціальної політики та праці.

16:45:36

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів України.

Шановні колеги, про що йде мова? Мова іде про те, що ще в жовтні минулого року ми прийняли закон, який передбачає оплату праці в першочерговому порядку. Це відповідає Конвенції МОП. Але що здійснилося на практиці? А на практиці в зв’язку з тим, що немає відповідальності фінансової, кримінальної, роботодавці відносять оплату праці не на перший порядок, а на інші порядки. Тому і Василь Георгійович Хара запропонував законопроект, який підсилює відповідальність матеріальну, кримінальну, адміністративну за першочергову виплату заробітної плати.

Цим законопроектом також передбачається зобов’язання при укладанні колективного договору передбачити це у колективній угоді між роботодавцями та профспілками. Зазначу, шановні колеги, що цей закон не несе якихось додаткових фінансових витрат, але буде сприяти тому, що людина , яка відпрацювала місяць, вона має право на першочергове отримання заробітної плати.

У мене є два листи, які підписали Національний форум профспілок України, керівник Якибчук Мирослав, Федерація профспілок України , перший заступник Косовий, які просять підтримати цей законопроект. Є рішення Кабінету Міністрів, вірніше, лист Кабінету Міністрів, який також підтримує цей законопроект.

Тому ми просимо від імені комітету підтримати цей законопроект, який буде сприяти першочерговому виплаті заробітної плати людям, які відпрацювали повний термін роботи на підприємстві. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, будемо говорити, чи проголосуємо за це? Наполягає Бондарчук. Будь ласка, Олександр Бондарчук, фракція комуністів. Підготуватись Волинцю.

16:47:35

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Председатель! Народные депутаты!

Фракция коммунистов будет поддерживать предложенный законопроект, мы проголосуем за. Но не хотелось бы, чтобы у наших радиослушателей сложилось впечатление, что внеся вот эти сейчас поправки в законодательство мы сразу разрешаем все проблемы.

Я обращаю внимание, что на сегодняшний день есть и административная, и уголовная ответственность работодателей за несвоевременную выплату заработной платы. И, тем не менее, на сегодняшний день у нас массовые нарушения этих норм.

В чем же дело? Не хватает каких-то дополнительных норм или ужесточения ответственности за их нарушение? Судя по всему, нет, наверное.

Дело в том, что сегодня суды при капитализме, как известно, все покупается, все продается, тоже являются своеобразным товаром. Поэтому никакой суд, как правило, против работодателей не применяет нормы Криминального кодекса, а там на сегодняшний день записана ответственность до трех лет тюрьмы, позбавлэння воли за то, что нарушается неоднократно выплата заработной платы.

Бороться против природы капитализма, суть которой как раз и есть невыплата заработной платы, ограничение этой заработной платы, очень сложно. Поэтому я хотел бы обратиться и к профсоюзным работникам. Это правильно, мы будем поддерживать эту инициативу. С предложением бороться за права трудящихся в рамках капитализма, но все-таки понимать, что до конца права трудящихся в рамках капитализма отстоять не получится. Надо этот капитализм уничтожить. А это можно сделать только вместе с коммунистами.

Поэтому призываю профсоюзы поддерживать Компартию. Спасибо.

ГОЛОВА. Михайло Волинець, будь ласка. Підготуватися Юрію Кармазіну.

16:49:47

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги радіослухачі! Питання погашення заборгованості по заробітній платі на сьогоднішній день продовжує залишатися актуальним. І хоча у 2004 році Верховною Радою України було прийнято закон, яким визначено першочерговість оплати праці працівників підприємств, ситуація майже не поліпшилася, закон фактично не діє.

Автор у пояснювальній записці наводить приклад заборгованості по Донецькій області. Але ж ситуація не краща і в інших регіонах. Ви никла парадоксальна картина коли законодавча база начебто є, та права працівників залишаються незахищеними. Зразу ж напрошується висновок, що рівень відповідальності роботодавців, яка передбачена за невиплату заробітної плати, або порушення термінів виплати недостатньо високий. Тому варто погодитися з автором законопроекту, виходячи з ситуації, яка склалася, дійсно, необхідно збільшити рівень відповідальності за невиплату або порушення термінів виплати заробітної плати. Можливо, такий спосіб дасть захистити працівників. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, ваше право на виступ. Микола Шершун буде витупати після Юрія Анатолійовича Кармазіна.

16:51:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Я хтів би, щоб вас не залякували, тому що я буду виступати проти цього проекту. І зараз всім поясню чому цього не можна робити.

Перше. Цим проектом пропонується внести зміни і записати, щоб було обов’язково визначати у цьому договорі зобов’язання щодо порядку оплати праці, але ж є Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, який ми з вами прийняли не так давно, 21 жовтня 2004 року, де написано чітко, що першочергово виплачується заробітна плата до здійснення всіх інших платежів.

Для чого ж ми стукаємося у відкриті двері? Не знаємо закону, це одне, але давайте тоді не робити дурниць.

Тепер зміни до статті 175 Кримінального кодексу. Перше. В Кримінальний кодекс мають втручатися професіонали. Що відбувається? Кримінальний кодекс, коли приймався, то в 2001 році ми з вами відмовились взагалі від застосування адміністративної приюдиції, тобто притягнення потім до кримінальної відповідальності, якщо раніше притягувався до адміністративної відповідальності, що у нас було дуже широко представлено в старому кодексі.

Зараз факт повторного вчинення адмінпроступку, це тільки може говорити про те, що це вже більш важкий, більш тяжкий адмінпроступок і всього-на-всього. І тому якщо тут записано в проекті, якщо протягом року за такі дії вже застосовувалися заходи адміністративного стягнення, це є кримінальний злочин, це абсолютно несерйозно, недоцільно і недоречно.

Далі. Також я хочу вам сказати, що по частині другій статті 175 доповнення таке, що: а також при нездійсненні оплати праці працівника в першочерговому порядку, тому що Закон про оплату праці (стаття 15) говорить, що оплата праці працівників підприємств здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі після цього.

Далі. Я хотів би, щоб ви звернули увагу, що проект пропонує збільшити строк виправних робіт за вчинення статті 175 Кримінального кодексу до трьох років. Але стаття 57 частина перша загальної частини Кримінального кодексу взагалі не має покарання трьох років виправних робіт, а має тільки від шести до двох років. Це вже і методологічна помилка, і дуже суттєва помилка, я сказав би так.

І я дякую науково-експертному управлінню, яке запропонувало за результатами розгляду законопроект доцільно відхилити. Він є такий, який має бути відхилений, бо він абсолютно юридично не…

ГОЛОВА. Микола Шершун, будь ласка.

16:54:26

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Голово! Шановні колеги! Спостерігаючи за перебігом життя в Україні та за умовами існування наших громадян, виникає таке враження, що ми живемо в якомусь дивному задзеркаллі у спосіб неадекватний до ситуації. У нас є все: прекрасні чорноземи, велика кількість природних ресурсів, вигідне геополітичне становище, мешкають в країні роботящі і мудрі люди, високоосвічених урядовців маємо. А от живеться кожному „маленькому українцеві”, як висловився наш шановний Президент Ющенко, зовсім не легко і не солодко. Наразі майже кожна політична сила перед виборами за малим не захлинається від потоків любові до народу та усіляких обіцянок гарного життя. І все було б добре, якби лишень, як каже народна мудрість, віз не залишався і нині там. Як жили „маленькі українці” погано, так і продовжують, бо вся та маса законодавчих актів, що напрацьовані в Україні і спрямовані на поліпшення життя, за часто просто не діють. За прикладом далеко ходити не треба. Візьмемо, приміром, проблему з виплатою зарплати зайнятим на виробництві працівникам підприємств, що банкрутують. Це питання чи не на 90 відсотків вже врегульовано законодавчо. Закон ніби-то охороняє інтереси згаданих працівників, але це не змінює їхнє становище, бо, як правило, працівниками цих підприємств розраховуються в останню чергу, незважаючи на всі законодавчі приписи, як і на моральний бік ситуації. Це значить, що часто-густо звільнені працівники не отримують не лише передбачені в випадку звільнення з ініціативи правління підприємством компенсаційні виплати, але й кровно зароблені зарплати. Адже коштів зазвичай ледь вистачає розрахуватися з кредиторами, податкової, іншими організаціями та службами, словом державою. А „маленькому українцеві” залишається хіба що вершки від корінців, як у відомій казці. Замислимося над тим як поліпшити ситуацію, зокрема у згаданій сфері у країні. На моє глибоке переконання і з цим солідарні мої колеги по партії та Народному Блоку Литвина найперше що треба зробити, так це сформувати умови, за яких „маленький українець” має стати справжнім українцем, тобто господарем не лише власної долі, але й держави. А чиновники, яких тимчасово найняв народ на їхню роботу, мають, як кажуть, знати своє місце. Тоді цілком пристойна законодавча база в Україні запрацює по-справжньому.

Виходячи зі сказаного, фракція Народної Партії вважає за доцільне підтримати ідею, закладену у цьому законопроекті. Ми пропонуємо підтримати законопроект в першому читанні з наступним його доопрацюванням. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення законопроект завершено. Ставиться на голосування… А, вибачте, у нас є проект постанови про неприйнятність даного проекту закону.

Григорович Лілія Степанівна. Будь ласка, мікрофон ввімкніть. Мікрофон Лілії Степанівни Григорович.

16:57:40

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! У цілому положення пропонованого Закону про внесення змін до законодавчих актів, деяких законодавчих актів України заслуговують на увагу. І фракція „Наша Україна” готова їх підтримати. Але ж у тому випадку, якщо з законопроекту буде вилучено небезпечну норму, прийняття якої може поставити під загрозу дохідну частину місцевих бюджетів, а це освіта, дільничі лікарні, ФАПи. Йдеться про небезпечний пункт два, яким пропонується виключити підпункт 8.1.2 статті восьмої цього закону: про податок з доходів фізичних осіб (щодо перерахування податку до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом), а також уплату до бюджету податку з нарахованого, але не виплаченого платником податку доходу в установлений законом місячний термін. Це, по суті, руйнує місцеві бюджети.

Доповідаючи, Василь Григорович Хара обмовився про виключення цього пункту. Я би хотіла, щоб для виборців, для депутатів і для стенограми він ще раз підтвердив про виключення цього пункту, інакше, бажаючи зробити краще, ми просто зруйнуємо місцеві бюджети. Саме тому ця постанова є актуальна за умови невиключення пункту. Я прошу хай доповідач підтвердить.

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Хари ввімкніть, будь ласка.

16:59:10

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, конечно, можно согласиться с моим коллегой, которая только что выступила. Но я хочу сказать, что именно эта норма, которая сегодня есть в законе, она не действует. По закону положено изымать налоги с доходов физических лиц вместе с выплатой зарплаты. Но налоги платятся, а зарплата не платится. Поэтому предлагается такая норма, которая позволит банкам принимать, прежде всего оплату заработной платы, а потом, сразу после этого выплаты всех налогов. Я не против того, чтобы бюджетники получали заработную плату. Наш комитет борется за то, чтобы введена была тарифная сетка и прочие, прочие.

Но не является ли, я даже не знаю, какое мягкое слово подобрать нормальным, когда человек, работающий на предприятии зарабатывает и не получает заработную плату, а отчисляет эти деньги в бюджет? Бюджетники получают деньги, а работающий на предприятии не получает эти финансовые средства, те, которые он заработал. Поэтому я считаю, что мы сегодня…

ГОЛОВА. Дякую. Колеги, ми зараз ставимо тоді про неприйнятність, а потім будемо далі розбиратися.

Я ставлю на голосування пропозицію у вигляді проекту Постанови Верховної Ради України про неприйнятність пункту 2 проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, автор Лілія Григорович.

17:00:55

За-66

Не підтримана пропозиція Лілії Степанівни.

Вноситься на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергової виплати зарплати”, реєстраційний номер 7375. прошу голосувати.

17:01:29

За-218

Рішення не прийнято.

Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону 7375? Прошу голосувати.

17:01:54

За-216

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України „ – 47, комуністів – 55, Народна партія – 36, „Наша Україна” – 1, блок Тимошенко – 11, СПУ – 17, Народний блок – 13, СДПУ(о) - 15, Українська народна партія – 6, „Довіра народу” – 6, Український Народний Рух – 0, „Єдина Україна” – 3, „Реформи і порядок”, „Промисловці і підприємці” – 0, позафракційні – 6. Таким чином законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо управління акціонерними товариствами). Реєстраційний номер 5594. Доповідач Микола Круць. Будь ласка. Підготуватися від комітету, Віктор Лаврентійович Мусіяка є. Будь ласка.

17:03:00

КРУЦЬ М.Ф.

Микола Круць, фракція „Наша Україна”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд виноситься проект Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України”.

Проект спрямований на усунення недоліків законодавчої регламентації порядку утворення, перетворення та ліквідації виконавчих органів акціонерного товариства. Необхідність такого уточнення викликана неоднозначним тлумаченням на практиці положень пункту два частини другої статті 159-ї Цивільного кодексу України, з якої незрозуміло, йдеться у ній про колегіальний чи одноосібний виконавчий орган.

Така неоднозначність може породжувати, як свідчить практика, вже породжує багато складнощів у функціонуванні акціонерних товариств та управлінні ними. Однією з таких проблем є проблема відсторонення від виконання повноважень та звільнення з посади члена виконавчого органу, який зловживає повноваженими своїми діями або бездіяльністю порушує права акціонерів та завдає шкоди товариству.

За деяким тлумаченням положення пункту два частини другої статті 159-ї Цивільного кодексу звільнити такого члена виконавчому органу товариства чи вжити інших заходів щодо припинення неналежного виконання ним своїх обов’язків можуть лише загальні збори акціонерів, зверніть увагу, які мають бути скликані тільки у 45-денний строк. Отже такий член виконавчого органу в указаний термін може і далі перебувати у своєму статусі і діяти всупереч інтересам акціонерів та товариства, що не може бути визнано допустимим з точки зору захисту інтересів акціонерів і товариства.

Проект покликаний змінити зазначену вище ситуацію, розмежувати повноваження щодо призначення і звільнення членів виконавчих органів товариства між загальними зборами акціонерів та наглядовою радою товариства, надати можливість наглядовій раді оперативно, підкреслюю, оперативно вирішувати питання забезпечення належного керівництва товариством та вжиття заходів щодо запобігання настання негативних наслідків для акціонерів та товариства в результаті неналежного виконання членами виконавчого органу своїх повноважень до вирішення питання загальних зборів акціонерів.

Прийняття цього законопроекту підвищить ефективність управління акціонерним товариством, отже підвищить результати його діяльності, а отже і сприятиме наповненню бюджету. Тому прошу прийняти даний законопроект в першому читанні і, якщо можна, в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, тепер позиція комітету з цього приводу. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань правової політики Віктор Лаврентійович Мусіяка.

17:05:59

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати, ви послухали зміст цього законопроекту. Комітет правової політики вважає, що ці пропозиції заслуговують того, щоб бути врахованими з огляду на те, що, дійсно, бувають ситуації, коли дії члена виконавчого органу акціонерного товариства або бездіяльність такого члена товариства, виконавчого органу товариства, можуть завдавати шкоду окремим акціонерам або цілому товариству і необхідно оперативно реагувати на такі дії або бездіяльність члена управління акціонерним товариством. І передбачено внести зміни відповідні в статтю 159, 160, 161 Цивільного кодексу передбачивши можливість надання Наглядовій раді права відсторонення від виконання повноважень члена виконавчого органу, який своїми діями порушує права акціонерів або товариства і загальним зборам надати право відкликати члена Наглядової ради. Інакше кажучи, тут немає, в принципі, питання про розмежування повноважень по призначенню і звільненню з посади, а мова тільки йде про тимчасове відсторонення, а потім зразу, між іншим, Науково-експертне управління дає пропозицію, я думаю, вона слушна негайно зібрати позачергові збори товариства, які приймуть уже кінцеве рішення щодо такого члена органу управління товариством.

Тому Комітет правової політики прийшов до висновку, що необхідно підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Шановні колеги, будемо голосувати. Тут наполягають. Бондарчук, будь ласка, Олександр, фракція комуністів, підготуватися Андрію Шкілю.

17:08:12

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый председатель, народные депутаты! Можно понять разработчиков, с одной стороны, что, действительно, на практике часто складывается такая ситуация, когда собрание долго собрать нельзя, по каким-то причинам исполнительный орган перестает работать, то ли заболели, то ли вообще люди куда-то исчезли. И в этой ситуации, понятное дело, неплохо было бы наделить Наглядову раду, Наблюдательный совет полномочиями, внести изменения в исполнительные органы или, собственно, прекратить его полномочие. Но есть оборотная сторона медали.

Вы понимаете, что если мы сейчас поддержим этот законопроект, то мы ставим исполнительные органы акционерных обществ директора в такое положение, когда он становится полностью зависим от Наблюдательного совета. Таким образом, можно будет манипулировать со стороны Наблюдательного совета исполнительным органам, тем самым, мы фактически полномочия общего собрания существенно суживая.

Общее собрание избирает исполнительный орган. Только избрали, тут тебе Наглядова рада отменила все это решение и, собственно, начинает проводить какую-то свою политику. Что касается предложения доработать этот законопроект в плане наделения полномочий или ввести такую обязательную норму, что, если досрочно решением Наблюдательного совета прекращены полномочия исполнительной власти, то должно быть немедленно созвано собрание акционеров общее, так на сегодняшний день никто Наблюдательному совету и не запрещает в любой момент собрать общее собрание и рассмотреть ту или иную ситуацию, которая складывается вокруг исполнительных органов.

Фракция коммунистов будет голосовать против этого закона, потому как мы здесь видим ущемление прав акционеров общего собрания. Спасибо.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. Буде? Ні.

Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Олегу Зарубінському.

17:10:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я зразу скажу, що я буду виступати за прийняття цього закону в першому читанні, це перше. Але приймати його в цілому не можна. Я скажу з яких причин.

Перше. Абсолютно правильно пропонується внести зміни до Цивільного кодексу, у відповідності до яких, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів буде належати обрання і відкликання членів Наглядової ради, а також утворення, перетворення, або ліквідація виконавчого, інших органів, товариств.

Але виникає таке питання: кого нам треба захищати прийняттям любого закону? Треба захищати акціонера, права рядового громадянина. Оцього громадянина як ми захищаємо цим законом? Якщо стає питання про неплатоспроможність товариства, якщо побачимо, що є хтось нечесний у виконавчому органі, то як захищені будуть права тієї людини? Якщо фактично ми даємо змогу, щоб в статуті передбачили, що не обов’язково запитувати цих людей, наглядова рада саме все вирішить. Тому я переконаний, що той варіант, який запропонувало Науково-експертне управління, а воно запропонувало такий варіант компромісний, внести ще, доповнити і зміни, крім змін до статті 160 Цивільного кодексу, ще доповнити зміни до частини п’ятої статті 159 Цивільного кодексу, де обов’язково написати, що обов’язкове скликання позачергових зборів акціонерів. І пропонується така редакція: „Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, відсторонення наглядової ради від виконання повноважень члена виконавчого органу, а також за наявності обставин визначених у статуті товариства та у будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому”.

На мій погляд, це б захистило інтереси і …………….. акціонерів, рядових громадян України, яких сьогодні більшість, і які ніяк не захищені. І потім я думаю, що прийняття цих змін, і я хочу подякувати і народному депутату Круцю, і Матвієнкову за те, що вони ініціювали ці зміни, воно забезпечить більш ефективне здійснення управління цим товариством, але з тими змінами, про які я зараз говорив це забезпечить ще і права акціонера кожного конкретно контролювати, в тому числі ту раду, яку він обирає. І тоді це буде відповідати суті нашого законотворення – турботи про кожного конкретного чоловіка. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, будь ласка.

17:13:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народний Блок Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ось вже 15-й рік ми намагаємося побудувати заможну Україну. На жаль, такою вона стала не для всіх, лише для обраних. Мало того, наукова, соціальна освітня, культурна, фактично всі неприбуткові сфери, якими природно має і зобов’язана опікуватися держава, знаходяться на межі виживання.

Пояснюють нам це досить просто, в казні держави не вистачає коштів. Висновок напрошується ще простіший. Держава в обличчі чиновників, на жаль, на превеликий жаль, не є ефективним господарем. Неефективність господарювання полягає в небажанні або невмінні обстоювати державні інтереси на підприємствах, не держава є акціонерним власником. Роками бюджет України не доотримував значні кошти по дивідендах, що сплачуються акціонерними власниками, серед яких є і державна. Окрім того, шановні колеги, я впевнений, що більшість громадян України особливо ніколи і не звертали увагу на те, що вони як народ за посередництва держави і є акціонерними власниками низки підприємств. Тому фракція Народної партії наполягає на тому, щоб у сфері управління активами держави як акціонерного власника значної кількості підприємств був наведений порядок. Ми пропонуємо, перше, офіційно оприлюднити найближчим часом інформацію про те, на яких підприємствах держава є одноосібним або акціонерним власником і яким обсягом акцій вона володіє по кожному підприємству.

Друге, започаткувати практику щорічного, а ще краще поквартального звіту перед фактично власником – народом – про рівень фінансових надходжень, отриманих по кожному підприємству, де держава є акціонерним або одноосібним власником.

І зрештою, в цьому контексті ми готові підтримувати запропонований до розгляду законопроект, але наполягаючи при цьому, щоб були враховані зауваження, висловлені… слушні зауваження, висловлені Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради. У всякому разі прийняття цього законопроекту дозволить більш ефективно здійснювати управління акціонерним товариством в першу чергу з боку загальних зборів акціонерів, оскільки законопроект більш чітко врегульовує питання обрання, перетворення, ліквідацію виконавчого та інших органів товариства, відносячи це до компетенції якраз загальних зборів товариств.

І насамкінець хочу сказати, що широкомасштабний процес підвищення рівня поінформованості громадян про особливості функціонування економічної сфери в державі – ось реальний важіль , який може зробити функціонування економіки більш прозорим і тому більш ефективним. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Заєць. Немає.

Микола Оніщук. З місця, мікрофон ввімкніть, будь ласка.

17:17:03

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Микола Оніщук, фракція промисловців і підприємців України.

Природньо, що цей законопроект заслуговує на підтримку, принаймні коли йдеться про голосування у першому читанні, оскільки основна його ідеологія полягає в тому, щоб посилити вплив власників на управління підприємством чи іншим господарським суб’єктом, в тому числі коли йдеться про діяльність виконавчих органів товариства, тобто тих людей, які наймаються на роботу задля управління суб’єктом господарської діяльності.

Очевидно, маючи на увазі цю обставину, законопроект вартий того, щоб бути підтриманим. І в послідуючому при доопрацюванні низка зауважень, які були висловлені колегами – народними депутатами, можуть і повинні бути враховані. Тому я просив би підтримати зал цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, розгляд проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами завершено. Вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами. Реєстраційний номер 5594. Прошу голосувати.

17:18:39

За-185

Рішення не прийнято.

Матвієнков, будь ласка.

17:18:49

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, мне в общем-то не понятна логика тех депутатов, которые сегодня, выступая, пытались защищать и говорить о собственниках, которые выступали говорили о трудовых коллективах, о том, какова должна быть степень их влияния, за этот закон не голосуют.

Сегодня для все понятны прописные истины: основной механизм передела собственности – процесс банкротства. Через этот процесс прошло две третьих передела собственности в Украине. Этот закон – это механизм заслонки, хотя бы элементарной заслонки для того, чтобы навести порядок и передать все право власності или собственности акционерным собраниям, собраниям акционерам. Чтобы уйти от процесса приватизации тех, или иных постов, или тех или иных должностей.

Ведь мы же знаем, что сегодня приватизировав то, или иное кресло руководителя, сегодня перераспределяются финансовые потоки и потом держи, лови в кармане. И мы потом рассказываем о том, что обязательна выплата заработной платы, принимаем законы. О том, что необходимо, так сказать, привлекать к ответственности, то, что деньги не платят и так далее, и так далее, при, заработанные, я имею в виду, средства.

Поэтому я еще раз призываю, Владимир Михайлович, давайте вернемся и посмотрим, это, действительно, закон нужен сегодня…

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію, яка щойно прозвучала про повернення до розгляду проекту Закону „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами”. Реєстраційний номер 5594, прошу голосувати.

17:20:28

За-235

Повернулися до розгляду ще раз цього проекту.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами”. Реєстраційний номер 5594. Прошу голосувати.

17:21:01

За-250

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про статус суддів” (щодо гарантування незалежності суддів). Леонід Черновецький, будь ласка. Підготуватися Миколі Аніщуку.

17:21:27

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, те, кто нас слушает. Христианская либеральная партия, фракция «Наша Украина», Леонид Черновецкий.

Я хочу вам сказать, следующее, что, вы, наверное, знаете, рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України про офіційні тлумачення положень частин першої, другої статті 126-ї Конституції України та частини другої статті 13 Закону України „Про статус суддів” чинна редакція частини другої статті 13 Закону про статус суддів визнано такою, що суперечить Конституції України.

О чем идет речь? Речь идет о том, что сегодня мы всего лишь приводит в соответствие с решением Конституционного Суда, которыйи так должны были выполнять, - вопрос о независимости судей Украины в принятии решения.

Я вам скажу, что, конечно же, в 1999 году, когда принималось противоположное решение законодателями прокуратура говорила о том, что коррупционеров судей настолько много, что мы просто не успеваем их всех подавать. Их стало больше, наверное. Это не проблема сейчас самая главная. Проблема в том, что есть и порядочные судьи. Проблема в том, что коррупция в судах сегодня имеет место, не находится в плоскости, которую я предлагаю сегодня решить, а только в избрании судей.

Как только мы примем закон, и моя законодательная инициатива уже готова, о том, что народ прямым голосованием будет избирать судей, как и народных депутатов, ни одной сволочи в судебной системе не останется. Суды будут решать вопросы не в интересах конкретных посадовых осиб, а в интересах граждан. Не решаешь в интересах пенсионера конкретного, он подает тут же на референдум, и тебя выгоняют оттуда, как собаку.

Речь идет сегодня о том, чтобы мы приняли решение, чтобы суды, судьи имели возможность принимать решение и рассчитывать на нашу поддержку. Чтобы через Верховный Совет вся страна знала, сколько у нас случаев коррумпированности, принципиальных решений, как, например, был судья Василенко в городе Киеве, который принял решение о привлечении к уголовной ответственности бывшего Президента Украины. Есть и такие, которые нуждаются в нашей защите.

Я прошу вас. Во-первых, этот вопрос не подлежит обсуждению, поскольку он уже решен Конституционным судом. Если мы находимся в правовой державе, давайте мы это решение поддержим.

Ну, я вам скажу, конечно же, быстрее принимать закон нужно об избрании судей, кроме Верховного суда, которые могут идти пожизненно.

Я очень признателен, что вы меня выслушали, а всем, кто слушал нашу передачу, я напоминаю …

ГОЛОВА. Так. Микола Васильович Оніщук, Перший заступник Голови Комітету з питань правової політики.

17:24:47

ОНІЩУК М.В.

Шановний голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України, шановні судді, це добре, що є законодавчі ініціативи, навіть і, можливо, дискусійні, які мають на меті все-таки посилити рівень гарантій незалежності та недоторканності суддів. Зокрема я маю честь зараз доповісти законопроект, який передбачає забезпечити додаткові гарантії незалежності та недоторканності суддів, відповідно до яких кримінальна справа. Шановні колеги, я прошу звернути увагу. Щодо суддів Конституційного суду та будь-якого суду загальної юрисдикції може бути порушена тільки Генеральним прокурором України або його заступниками.

Оскільки діяльність суддів пов’язана з перевіркою правильності рішень, прийнятих органами виконавчої влади, правоохоронними органами, до речі, до компетенції яких належить вирішення питань про кримінальну або адміністративну відповідальність громадян.

Проблема полягає в тому, що сьогодні, як це не дивно, але прокурор району за поданням слідчого порушує кримінальну справу проти судді незалежно від того, якого рівня цей суддя є. до речі зауважу, що навіть для адвокатів для того, щоб була порушена кримінальна справа проти адвоката, необхідно, щоб рішення щодо цього питання приймав прокурор області. Тобто ми суддів поставили навіть інших учасників судового процесу. І так, невипадково, що Комітет з правової політики в своєму рішенні та Головне науково-юридичне управління пропонує законопроект, який в даному випадку презентується мною, підтримати та проголосувати його за основу і в цілому як закон.

Що стосується законопроекту нашого колеги Леоніда Михайловича Черновецького, то природно, віддаючи належне, його стурбованості ситуації, яка склалася сьогодні відправлення правосуддя варто зауважити, що чинна Конституція України уже має досить суттєві гарантії для незалежності суддів, зокрема, статті 126, вона вказує, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку суду. Але, коли йдеться, зокрема, про порушення кримінальної справи проти судді, то тут правоохоронні органи і, зокрема, прокуратура мають юрисдикцію, мають право порушити кримінальну справу, зокрема, внести відповідне подання, обвинувальний вирок щодо судді до суду.

Разом тим, ще раз наголошую, Конституція говорить, при цьому арешт чи затримання судді є можливим виключно за згодою Верховної ради України.

Коли ж йдеться про пропозицію щодо при рівняння статусу судді до народного депутата, який не тільки не може бути затриманий чи за…..

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ.

ОНІЩУК М.В. Тому, оскільки йдеться про те, що прирівняти статус судді до статусу народного депутата, то для цього, можливо, це було б і доцільно. Але необхідно вносити зміни до самої Конституції України, оскільки в цій частині вона чітко визначає межі недоторканості суддів. Дякую за уваги.

Таким чином, шановні колеги, ще раз наголошую, комітет пропонує законопроект Черновецького і це узгоджується з позицією Науково-експертного управління. Відхилити, а законопроект Оніщука Миколи Васильовича схвалити за основу та в цілому. Дякую за увагу. Володимире Михайловичу, я доповідаю також від імені комітету позицію. Тому, саме…

ГОЛОВА. Микола Васильович, я поясню. Леонід Михайлович, Микола Васильович виступав як автор проекту альтернативного законопроекту і водночас виступав як представник комітету. Тому за великим рахунком він міг виступати в двічі більше. Да. Я пояснюю, що Микола Васильович виступав як автор проекту альтернативного закону. І водночас, як представник комітету. Будемо обговорювати, да? Хорошо, два – за, два – проти. Володимир Новак, фракція комуністів. Підготуватися Андрію Шкілю.

17:29:26

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, дорогі виборці!

Сьогодні незалежність і належне функціонування судової системи та повага до верховенства права являється в Україні великою проблемою. Тиск влади на суди продовжується, причому таких фактів сьогодні значно більше, ніж за часів правління Кучми. Чому так?

В першу чергу тому, що судова реформа сьогодні гальмується по цілому ряду напрямків. По-перше, і в цьому винна держава, недостаток фінансування нашого українського правосуддя. На фінансування судової системи сьогодні виділяється 42 відсотка від потреби. Давайте будемо чесними і самі перед собою. Дешеве правосуддя ніколи справедливим не буває. І в цьому, шановні колеги, ми з вами повинні бути переконані. Левова доля звернень громадян, наших виборців припадає саме на несправедливість вироків судів, на корупційність нашої сучасної судової системи.

Сьогодні можна вітати рішення про майбутнє підвищення заробітної плати суддям в три рази, яке пообіцяв Президент, але необхідно належним чином з бюджету фінансувати інші потреби судів, і ні в якому разі не допустити фінансування українських судів так званими спонсорами. Ви ж прекрасно розумієте, що тоді суди будуть працювати на цих спонсорів, а держава сьогодні сама до цього суди спонукає.

І ще один момент, що дуже, на мою думку, важливо. Суди повинні фінансуватись тільки з державного бюджету. Тому що сьогодні фінансування знаходиться під повним контролем виконавчої влади. І цілком зрозуміло: хто платить – той замовляє музику.

Я не хочу кинути тінь на тисячі чесних суддів, які з гідністю виконують свій обов’язок перед народом України.

Прийняті Верховною Радою закони дають сьогодні їм можливість працювати в рамках законів України, захищати права і свободи громадян. Тому то уважно вивчивши обидва проекти закону, я не бачу в принципі необхідності в їх прийнятті.

Чого ще не вистачає для гарантії незалежності наших суддів. Проектом пропонується заборонити притягнення суддів до кримінальної відповідальності та взяття їх під варту без згоди Верховної Ради. Масло масляне. Частина третя статті 126 Конституції України гласить, що суддя не може бути затриманий або заарештований до винесення вироку судом без згоди Верховної Ради.

Ми, фракція комуністів, не бачимо необхідності голосувати за цей проект. Давайте не будемо шукати якихось нових надуманих пільг для покращення роботи українських суддів, а створимо їм просто необхідні умови для продуктивної роботи. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. Ваше право на виступ. Підготуватися Юрію Кармазіну.

17:32:19

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Звичайно, хочеться пополемізувати з попереднім виступаючим з приводу того, що ще суддям потрібно. Суддям потрібно все, починаючи від приміщень суду, завершуючи папером і ручками, за допомогою котрого має здійснюватися судочинство, тому що все це має забезпечити повною мірою держава, адмінсуди і судові адміністрації, які створені, які мали б працювати і в цьому забезпечувати.

Коли мова йде про вищезгадані законопроекти, які ми тут обговорюємо, то мотивація є проста - порушити кримінальну справу проти судді можна, притягнути до відповідальності, затримання – це вже інша стаття, яка прописана Конституцією. І використовувати це, як засіб тиску на суддю, можна, і тому тут вартувало би це право, яке існує, на превеликий жаль, поки що в суді, ліквідувати. Чому? Тому що, в принципі, залежний суддя - це те, що так часто тут критикується, у стінах парламенту; це те, про що робить натяки цілий міністр юстиції, який називає суди продажними. Так в його віданні перебуває значна частина контрольних функцій за цими судами. Будь ласка, впливай, а не звинувачуй огульно і загально десятки тисяч людей які чесно виконують свої обов’язки.

І загалом, коли підважується головна засаднича норма демократії – це незалежне судочинство, то будь-які шляхи є доречними. Навіть якщо, як тут було сказано, масло масляне, ліпше тут використати приказку, що маслом кашу не зіпсуєш. Давайте додамо масла і будемо мати хоча б натяк на чесне судочинство. Бо зараз можемо багато разів обговорювати питання добрі судді у нас, кваліфіковані. Які вони б там не були, я хочу сказати одне, що будь-хто хто є зараз присутнім в залі, перебував в приміщенні суду, може чітко зрозуміти в яких умовах працюють судді. Тому я думаю, що вартувало би підтримати законопроект… законодавчу ініціативу Черновецького і вважаю, що за даних обставин, скажімо так, покращити ситуацію можна і звичайно ніколи немає межі покращуванню, але є межа, за якої не може бути… не може працювати судочинство … .

І цю межу давно треба було б перейти, треба чітко і відверто говорити, що дуже добре, що підвищується зарплатня суддям, тільки дуже погано, що підвищується зарплатня суддям Верховного Суду, а не підвищується зарплатня суддям районних судів. А … вибудувана була урядом Тимошенко пропорційна система підвищення зарплатні і треба її триматися і зараз. Тоді у нас судді будуть справедливі і будуть діяти якісно. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін, будь ласка.

17:35:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги, я б хотів би розділити два законопроекта 7042 і 7042-1, які зараз доповідались нашими колегами.

По тому, що з значком 1 законопроект. Я підтримую його прийняття в першому читанні і в цілому, тому що він є дуже короткий і ним передбачено, що кримінальна справа щодо суддів може бути порушена виключно Генеральним прокурором України або його заступниками. І це відповідає в принципі духу Конституції і букві закону, тому що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є одним із елементів цього статусу і не є якимсь привілеєм, а має публічно правове призначення – забезпечити здійснення правосуддя неупередженим безстороннім і справедливим судом, як це записано в рішенні Конституційного Суду від 1 грудня 2004 року. Але, звісно, мається на увазі не ті судді, які як виключення не притягуються до відповідальності, бо в силу тих чи інших політичних мотивів навіть новий Генеральний прокурор не порушує кримінальну справу за ті брутальні факти, які документально встановлені при отриманні незаконної заробітної плати в Ірпінській податковій академії, по інших випадках. І з яких це мотивів? Чому закон для всіх обов’язковий, а для судді не обов’язковий може бути? Тільки з політичних мотивів, з тих мотивів, що той суддя ще має прийняти якесь рішення і має бути на гачку.

Що стосується другого проекту, проекту, який Леоніда Михайловича Черновецького, то, на жаль, я можу погодитися з заключенням Науково-експертного управління і нашого комітету, який розглядав цей законопроект. І Науково-експертне управління, і наш комітет пропонували цей законопроект відхилити. Чому? Тому що положення частини два статті 13 чинного Закону „Про статус суддів” повністю повторює аналогічну норму частини третьої статті 126 Конституції. Це по-перше.

По-друге, рішення Конституційного Суду від першого грудня 2004-го у справі про незалежних суддів як … складові їхнього статусу не випливає, що закон обов’язково має розширити порівняно з Конституцією гарантії незалежності суддів. Більше того, у нас з вами немає такого права – розширювати ці повноваження більше, ніж це передбачено Конституцією.

І третє, на чому я хотів наголосити. Шановні друзі, а техперсонал, а секретарі судових засідань, помічники суддів хіба не потребують…

ГОЛОВА. Олег Зарубінський. Останній виступаючий.

17:38:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народний Блок Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Проблеми соціальної захищеності і соціальної рівності є ключовими для суспільства, яке цінує і поважає людину. Адже, кожен з нас має бути впевнений в тому, що він надійно захищений законом від будь-яких посягань на його громадянські права. За звичай, подібна впевненість привносить стабільність в суспільство, що сприяє і його економічній стабільності. В сучасному світі гарантувати непорушність принципу соціальної рівності та рівності перед законом покликана судова влада. Але при цьому, сам гарант, тобто судді, мають бути захищені від будь-якого зовнішнього тиску та впливу. Тобто бути самостійними, непов’язаними з іншою волею, крім закону і сумління. Інакше кажучи, для того, щоб всі громадяни, дійсно, були рівними перед законом, необхідно аби ті, хто вирішують долю обвинувачуваного самі почували себе щонайменше захищеними законом.

Аналізуючи судову практику інших країн, пригадується фраза американського публіциста Роберта Орбена, сказана ним на прийомі у високопоставлених посадовців: „ Детективні серіали завершуються завжди вчасно, після арешту злочинця, але до винесення судового вироку, бо після винесення вироку ідилія справедливості і законності, як правило, руйнується. А все тому, що, зазвичай, підсудний вважається винним до тих пір, поки не доведе свою власну впливовість”.

Тому, шановні колеги, очевидно, гарантії недоторканості суддів, або досягти цілковитої справедливості судового процесу замало. Не треба бути наївними, разом зі створенням все новійших захисних механізмів віднаходяться і нові способи впливу або здійснення тиску на суддів, які подекуди не проти, щоб на них тиснули, наприклад, тугим гаманцем, чи ще у якийсь спосіб.

Вчені, наприклад, дійшли висновку, що в суспільстві існують приблизно 5% тих, хто ні за яких обставин не візьме хабара, або іншим чином порушить закон. Та близько 5% тих, хто спробує взяти хабара за будь-яких умов. Отже, щоб мінімізувати прояви хабарництва та порушення Закону. Наприклад, в судах, необхідно, насамперед, відбирати і призначати тих суддів, які несхильні порушувати закон, несхильні брати хабара.

Тому фракція Народної партії в цілому розуміючи ідею цього законопроекту наголошує, що він не є панацеєю від несправедливих судових рішень. На черзі дня, на наше переконання розробка прозорої процедури висунення і призначення суддів на свої посади. Оце може дати реальний ефект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Черновецький, одна хвилини. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

17:41:56

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Я думаю, что я попал в точку, и вы проголосуете за этот закон, только подготовьтесь для этого.

Потому что этот закон, даже если мы защитим одного всего лишь хорошего судью, а ведь таких немало. Я работал следователем прокуратуры, и у нас тогда никто не брал взятки. Все, кто работали со мной, могут это подтвердить, потому что не было в то время таких явлений.

Я говорю о том, что проблемы коррупции и незащищенности населения находятся совсем в другой сфере. Надо судей выбирать, а в Верховный суд назначать, но, когда они достигают определенного возрастного ценза. У нас же их наоборот увольняют после 65 лет. В Америке, например, средний возраст верховного судьи 74 года. Это нормально. А для районных, городских судов – только выборная система. Иначе коррупция на Украине будет процветать, а наши граждане будут проклинать и Верховный Совет, и все органы власти вместе взятые.

Я вас прошу, пожалуйста, проголосуйте за этот закон. А вы, Владимир Михайлович, дайте мне дойти до места, чтобы я успел.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування.

Першим ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закон України "Про статус суддів” (щодо гарантування незалежності суддів), проект 7042, автор – Леонід Черновецький, за основу. Прошу, голосуйте. Голосування йде. Голосуйте.