ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 грудня 2005 року, 16.07 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 

16:08:16

Зареєструвалися у сесійній залі картками 400 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги,  ми завершили обговорення проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів). Реєстраційний номер 7645. А також розглянули проект постанови про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів. Реєстраційний номер 7646. І домовилися, що на вечірньому засіданні ми приймемо рішення за результатами обговорення цих законопроектів.

Я бачу є бажання з мотивів. Запишіться, три хвилини, будь ласка. З мотивів голосування щодо цих законопроектів. Прошу записатися. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:09:12

СОЛОМАТІН Ю.П.

Уважаемые коллеги, мы с вами достаточно детально и четко обсудили законопроект, и нам осталось только принять решение. Решение, которое предлагает коммунистов, оно понятно. Не дать закрыть три нефтеперерабатывающих завода, не взирая на то, что они принадлежат известным политическим силам и корпорациям. Но на этих заводах работаю трудящиеся, граждане Украины, которые не должны остаться без работы и без заработной платы. Именно  поэтому и только поэтому мы предлагаем и просим зал поддержать названный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Іван Рішняк.

 

16:10:07

РІШНЯК І.М.

Іван Рішняк, 162 округ, Народна партія. Передаю слово Василю Надразі.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

 

16:10:18

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, мы обсуждали с вами законопроекты и постановы, и я хочу напомнить, главная суть в чем заключается? У нас получается достаточно глупая ситуация. У нас импортеры находятся в привилегированном положении налоговом по сравнению с отечественными производителями. И, по-моему, это есть нонсенс, который мы просто должны исправить, поэтому депутаты Народного блока Литвина абсолютно солидарны, в том числе и с предыдущим выступающим, который сказал, что нужно давать работу нашим предприятиям, нужно давать работу нагим людям и, соответственно, давать возможность тем же территориям получать налоговые поступления от деятельности предприятий и все, что дает нормально, полноценно действующий крупный субъект хозяйствования в той или иной территории. Но самое главное, что в нашей стране. И в этой логике, я считаю, что мы просто обязаны поддержать и законопроект, и постановление. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Валентин Зубов, будь ласка, фракція БЮТ.

 

16:11:17

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, політична партія Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина”.

Прошу передати слово Семинозі Анатолію.

 

ГОЛОВА. Анатолій Семинога.

 

16:11:28

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Блок Юлії Тимошенко.

Я бачу, що звертатися до депутатів немає ніякого сенсу, бо такі аргументи, приведені депутатам, що вони відмовитись від них не можуть, тому я звертаюсь сьогодні до виборців.

Шановні виборці, сьогодні в цьому залі під час голосування цього законопроекту відбувається зрада ваших інтересів. Ті депутати, які проголосують за цей законопроект, залізуть у ваший карман. І, коли весною піднімуться ціни на нафтопродукти, будь ласка, візьміть стенограму, хто голосував за ці закони і ви будете знати, хто сьогодні лобує  законопроекти, які відстоюють інтереси декількох народних депутатів, які хочуть отримувати супер прибутки за рахунок подорожчання бензину на внутрішньому ринку нашої держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, давайте будемо коректні один до одного, бо так можна аналогічно сказати, що треба, щоб хтось інший отримав тоді прибутки. Хай депутати  визначаться без тиску.

Так. Прошу уваги! Вноситься на голосування проект Закону „Про внесення змін до Митного тарифу України” (щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів), реєстраційний номер – 7645 (для прийняття за основу). Прошу голосувати! Прошу голосувати!

 

16:12:53

За-211

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування проект…

А по фракціях, будь ласка. Так, «Регіони України» - 6, комуністів – 56,  Народна партія – 41, «Наша  Україна» - 25, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 0, Народний блок – 21, СДПУ (о) – 15, Українська народна партія – 1, Народний Рух України – 2, „Довіра народу” – 10, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0, промисловців і підприємців – 4, позафракційні -12. 

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів. Реєстраційний номер – 7646 (для прийняття в цілому). Прошу голосувати.

 

16:14:06

За-217

Рішення не прийнято.

Пропозиція комітету? По фракціях, будь ласка. По фракціях, будь ласка: «Регіони України» - 1, комуністів – 55,  Народна партія – 38, «Наша  Україна» - 28, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 20, Народний блок – 20, СДПУ(о) – 20,Українська народна партія – 1, Народний Рух України – 3, „Довіра народу” – 9, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0, промисловці і підприємці – 9, позафракційні – 13.

Так. Шановні колеги,  прослухати прошу оголошення.

 Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Деркача Андрія Леонідовича до складу депутатської фракції Соціалістичної партії України.

Шановні колеги! Прошу уваги. Шановні народні депутати! Прошу уваги, я прошу вас, шановні колеги.

Верховна Рада України на ранковому засіданні прийняла рішення про те, щоб заслухати на вечірньому засіданні інформацію Міністра Внутрішніх справ України Юрія Луценка щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Бориса Колєснікова.

Пропонується такий регламент, ми його погодили на засіданні Погоджувальної ради. Для інформації Міністра внутрішніх справ України Юрія Віталійовича Луценка – до п’яти хвилин надати часу. Для відповіді на запитання, якщо такі будуть, - до 15 хвилин. Нема заперечень?

Юрій Віталійович, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати! Шановна президія!

З початку поточного року в Україні посилилася боротьба із загальною кримінальною злочинністю. З початку року скоєно 406 тисяч злочинів, розкрито 280 тисяч злочинів, в тому числі більше 23 тисяч злочинів минулих років. В цьому році розкривається понад 90 відсотків  умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками. Незважаючи на зростання числа розбоїв ефективність роботи з їх розкриття  також перевищує  80 відсотків. 

Міністерством обрано стратегію  на знешкодження найбільш небезпечних  організованих  груп, які дестабілізують ситуацію  в регіонах, намагаються встановити свій контроль не лише над економічними, але і над суспільно-політичним життям у них.

На підставі  аналізу різнопланової інформації, як з відкритих джерел, так і   з отриманих в результаті оперативно-розшукових заходів, визначено 121 найбільш небезпечне злочинне угрупування, яке діє на території  України. Робота з їх викриття триває, вже знешкоджено  97 організованих злочинних груп,   розкрито ряд тяжких та особливо тяжких   резонансних злочинів. Одним  із результатів цієї  серйозної роботи стало  зменшення  на 13 відсотків кількості  вбивств цього року по Україні.  Зокрема, у Донецькій області  затримано одну з найбільш небезпечних організованих злочинних спільнот, яка тримала у напрузі ряд населених пунктів сходу держави. Викрито 17 кілерів ОЗУ „Люкс”, що входили  до її складу.  В одній з імпровізованих могил  у покинутому колодязі на території  Старобешівського району  Донеччини виявлено залишки одразу п’яти її жертв. Загалом учасників  вказаної знешкодженої групи викрито у вчиненні понад 50  умисних вбивств.

Додатково  можу повідомити про те,  що  ГУБОЗ МВС України, УБОЗ МВС України  в Донецькій області спільно з Головним слідчим управлінням  МВС України в результаті реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи, яка була відома   давно, зокрема, колишньому керівнику донецької міліції, нині який значиться у списку регіонів, ось ця доповідь, яка лежала  в його столі декілька років тому,  було затримано всіх, хто зазначений у цій довідці і підозрювався у скоєні  замаху  на життя пана Пінчука та його сина, а також скоєння ряду інших злочинів, зокрема, вбивство та підрив автомобіля з ціллю вбивства. 

У зв’язку з  цієї операцією припинено діяльність  підозрюваного злочинного угрупування   з міжрегіональними зв’язками, до складу якого входили Щучкін Олександр Всеволодович,  1968 року , колишній працівник міліції звільнений у 2000 році за станом здоров’я, притягався до кримінальної відповідальності за частиною першою 222, 229 статті; Фатєєв Сергій Анатолійович, 1977 року, мешканець Донецька,  колишній працівник міліції, лінійного відділу міліції на станції Донецьк, звільнений в 2000 році за власним бажанням. Шилов Андрій Євгенович, 75-го року, мешканець Донецька притягався до кримінальної відповідальності в 2001 році (частина перша 222 і 229 Кримінального кодексу України). Винцонов Михайло Васильович, 72-го року, мешканець Ясенувата, притягався до кримінальної відповідальності в 89-му (стаття 17, пункт Б, Ж статті 93-ї Кримінального кодексу України).

Учасники угрупування тривалий період часу підозрюються в скоєні на замовлення тяжких злочинів. Встановлюється їхня причетність до здійснення 09.11.99 злісного хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї  у відношенні громадянина Пінчука – власника ТЦ „Білий лебідь” (кримінальна справа 0321612, порушена за ознаками частини третьої статті 206). У теперішній час проводяться заходи щодо встановлення замовника злочину та місця знаходження зброї, що застосувалася при його скоєні.

Також зазначені особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні інших злочинів, а саме: навмисного вбивства, замаху на навмисне вбивство та інших речей. Затримані вони були у повній відповідності до Кримінально-процесуального кодексу. У мене є копії протоколів, на яких є їхні власні підписи про те, що їм було в першу хвилину арешту запропоновано зв'язатися з рідними, що вони зробили, адвокатам було запропоновано з'явитися в Київ в ізолятор УБОЗу, куди вони з'явилися.

Пан Щучкін, зокрема, написав про те, що він просить попередити  защитника Макову Ірину Іванівну по такому-то телефону, що було зроблено ним особисто, і вона була викликана в Київський ГУБОЗ. Також він написав, що з протоколом затримання ознайомився, з приводу затримання „заявлений и ходотайств не имею”.

Щойно група журналістів виїхала в лікарню, де пан Щучкін знаходиться у зв'язку з його заявою про онкохворість та цукровий діабет. Засняли те, що у нього нема жодних фізичних ушкоджень на обличчі, продемонструвати іншу частину тіла, роздягнутися для того, щоб всі побачили абсолютно нормальний його здоровий стан, він відмовився в присутності адвоката.               

Ще раз запевняю, що ця справа є рядовою для міліції, розслідується в повній відповідності з КПК, ніяких побоїв, тортур, чогось іншого в ній не було і не…

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість закінчити, будь ласка, виступ. Все у вас, да?

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Так.

 

ГОЛОВА. Тепер запитання, якщо є, шановні колеги, прошу записатися, 15 хвилин. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання, будь ласка.  Василь Потапов, фракція „Регіони України”.

 

16:22:33

ПОТАПОВ В.І.

Сухому передаю.

 

ГОЛОВА.  Ярослав Сухий, будь ласка, мікрофон.

 

16:22:39

СУХИЙ Я.М.

Шановний  Юрій Віталійович! Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Я не буду говорити про тортури в міліцейських застінках, вони були колись, мали місце. На превеликий жаль, є випадки і сьогодні. Не про це мова.  ……….. народних депутатів  України і ви як народний депутат України колишній знаєте прекрасно, що такі випадки і скарги  людей до нас надходили. Будуть ситуації повторюватися, буде будоражити суспільство і вихід тут один як в усьому цивілізованому світі. Лікувати таку болячку можна тільки гласністю. Аби не було провокацій, аби  не було балачок, або не було нарікань і аби не було замовчувань з боку міліцейських структур.

Скажіть, будь ласка,  як ви дивитесь на те… ви сказали, що вже журналісти цього чоловіка дивилися.  Як ви дивитесь на те, аби з вашого дозволу декілька народних депутатів України з нашої фракції відвідали цього  побитого в лікарні, на свої очі пересвідчились що з ним, власне кажучи, сталося. Чи дасте ви змогу з ним  зустрітися нам? 

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Дякую за запитання. 

Можу повідомити наступне. Дійсно, факти тортур в міліції були і, на жаль, подекуди мають місце і сьогодні. Саме для цього  мною на чолі міністерства було  утворена спеціальна група, до складу якої ввійшли представники найвідоміших в Україні правозахисних організацій, які мають повну можливість разом із представником у справах людини  заходити в  будь-який час неочікувано в будь-які камери утримання системи МВС перевіряти все на свої очі. Перше.

Друге. Як ви знаєте  як законодавець, закон  передбачає  надзор над діями  міліції з боку  прокуратури. Доповідаю, що Генеральна прокуратура в особі її заступника підтримала наше клопотання, а Печерський суд виніс рішення про  затримання на 9 діб підозрюваних осіб, завтра ми будемо звертатися з клопотанням про їх арешт.

Третє.  Народні депутати   зможуть побачити відеозйомки і поспілкуватися з адвокатом, але ми  не  повторимо  помилки, коли один із народних депутатів був допущений  в ізолятор до пана Колеснікова і став його зв`язковим із зовнішнім світом.  Цього ми більше повторювати не будемо.  І немає на це  законних підстав.

 

ГОЛОВА. Анатолій Доманський, фракція комуністів, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Я заслав туди кореспондентів, запропонували їм продемонструвати його тортури…

 

16:24:49

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Юрий Витальевич, вы мне скажите, когда ваше ведомство будет руководствоваться законами Украины? Приведу пример.

Три малых парня, которые решили идти по списку Компартии на выборы в Хмельницкой области, стало известно вашим органам, их  приезжают ночью арестовывают, без прокурорского решения, досмотры, проверки, как называется еще, бандитизм. Привозят из Хмельницкой в Винницкую область, чтобы следы закрыть, чтобы не найти крайнего. Они говорят: «Мы дальше будем идти с Компартией». Но вы мне скажите, когда этот беспредел закончится?!

И я написал несколько, и к вам писал письмо, а ответа вразумительного нету. Мы с вами, вы сказали, будем создавать правовую державу. Вы скажите, способны вы эту державу правовую обеспечить или будете действовать по своим правилам и законам?

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановний пане Доманський, я вам засвідчую, що ця політика припинятися не буде, бо вона не розпочиналася. В Україні немає жодних незаконних дій по політичних мотивах, в тому числі стосовно шанованих членів, чи активістів, Комуністичної партії України. Якщо такі факти або підозра на них у вас є, будь ласка, напишіть в міністерство – винні будуть притягнені до відповідальності. Але дуже часто, на жаль, люди, які хочуть уникнути відповідальності, прикриваються тими чи іншими мотивами. Наприклад, один із шанованих мною депутатів вашої фракції звернувся до мене з пропажі нібито чоловіка (дружина звернулася) в Полтавській області. Виявилося, що він, дійсно, був затриманий за підозрою в скоєнні контрабанди, торгівлі наркотиками та іншими. Йому повідомили, три доби затримання, рішення суду, підключена прокуратура. Більше ніяких питань не виникає.

У цьому випадку я не готовий детально вам доповісти по суті, але якщо ви звернетеся до мене усно чи письмово, я, звичайно, розберуся. Ще раз підтверджую: я вважаю справою своєї честі на цих виборах провести міліцію через складний період політичний в житті нашої держави без втручання в політику. Міліція не буде зброєю в руках будь-якої партійної сили.

Це,  я вам гарантую, буду для цього все робити. Всі питання я готовий відповідати і вам, і  іншим колегам депутатам.

 

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, фракція Народної партії.

 

16:27:23

БАНДУРКА О.М.

Пане міністре, ви на початку доповіли про успіхи  міліції у боротьбі із злочинністю і нас, безумовно, це радує. Чи не могли б ви доповісти і про  розкриття вбивств міліціонерів серійних злочинів і інкасаторів у Харкові, вбивство Сінчука у Львові, вбивство начальника Рава Руської митниці посягання на  вбивство мера Ялти, ну, і ряд других замовних вбивств по Україні?

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Дякую  за запитання. 

Олександре Марковичу, ви, як професіонал міліції знаєте про те, що доповідати тут про хід розслідування резонансних справ є справою невдячною. Бо одна сторона буде вважати. Що я замовчую деякі подробиці, інша буде говорити те, що я розкриваю таємницю слідства. Проте можу вам сказати і ви це знаєте не гірше за мене, що замовні убивства є надзвичайно складною ситуацією, з якої міліція, як правило, виходить з честю.

Наприклад, цього року був вбитий на замовлення керівник, колишній керівник Дніпропетровського УБОЗу, через два місяці винні були затримані в Криму, в горах із застосування альпійських стрілків МВС і інших спецзаходів вони заарештовані. Ми зараз маємо виходи на замовника убивства і займаємося цим. Можу вам доповісти, шановний Олександр Маркович, і шановна львівська депутація з усіх фракцій  про те, що в нас є дуже серйозне просування у справі вбивства Сенчука. Але я не можу, навіть, натякнути в якому, про що ідеться. Але мушу вас, маю можливість вам засвідчити, що ми маємо прогрес у цій справі.

Так само є просування і в справі замаху на пана Чабанова з Ялти. І ми маємо різні теорії з цього приводу. Можу сказати лише одне: 90% вбивств цього року розкривається в Україні. Зокрема, наприклад, замах на вбивство керівника Миколаївського порту,  де був гранатомет, потім був звичайний обстріл. Люди через 2 місяці були затримані, ми знаємо і виконавців, і замовників. Це стосується інших резонансних речей. Я сьогодні готувався по справі, яке порушила фракція  „регіонів” та їхні  колеги в залі, доповідаю про це, якщо вам цікаво деталі будь-якої справи, будь ласка, вам, як професіоналу, на  порядність якого стосовно нерозголошення таємниці слідства я розраховую. Можна звернутися, я вам поясню.

Хочу сказати лише одне. Дійсно, у міліції є серйозний позитив. Можна сфальсифікувати будь-яку статистику, можна підтасувати що завгодно. Але мінус 13 відсотків вбивств України – це факт. Мінус 17 відсотків пограбувань квартир – це факт. Мінус 25 відсотків правопорушень на вулицях – це факт. І це означає, що міліція стоїть на правильному напрямку.

Да, у нас є купа проблем. Да, є над чим працювати. Да, є у нас негідні люди, які ганьблять наші погони. Але я впевнений, що міліція оздоровлюється і оздоровлює криміногенну ситуацію в Україні.

 

ГОЛОВА.  Лілія Григорович, будь ласка, ваше запитання, фракція „Наша Україна”.

 

16:30:26

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Шановний пане міністре, поза всяким сумнівом людей бити не можна і права людини порушувати не можна. І дуже добре, що наш парламент сьогодні розглядає це питання навіть напередодні прийняття бюджету на 2006 рік.

Але я хочу навести буквально три факти. У цьому залі сидить народний депутат України Юрій Оробець, жертва мук і передвиборчих тортур попередньої виборчої кампанії. Справа до кінця не доведена.

Те, що пан Ківалов, пан Піскун і пан Колесніков знаходяться в одному списку – свідчення того, що у нас демократія і політичних переслідувань немає.

І, нарешті, третій факт. Відомо, що Донецька область – найбільш криміногенна область в усій Україні. Відомо, що за минулі роки найбільш низьке розкриття кримінальних справ і судових рішень було саме у цій області. Відомо, що нещодавно виявлено могилу, де захоронені близько 18 жертв кримінальних братанів попередніх режимних часів. Чи не є це, пане міністре, підстава для вивчення на спеціальному засіданні доповіді про ситуацію криміногенну у Донецькій області з усіма витікаючими наслідками? Дякую.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Дякую, пані Лілія.

Але я хотів би, аби мене почули всі. Донецька область не є найбільш криміногенною областю в Україні, заявляю це з усією відповідальністю. Якщо вас цікавить, то перше місце, на жаль, веде Запорізька і Луганська, якщо це цікаво. Це не означає, що...  Але це не означає...

(Ш у м   у   з а л і) 

Але це не означає, що жителі цієї чи іншої областей є погані або добрі. Вони є громадянами України, і ми маємо ставитися до них згідно Конституції і в кінці кінців християнської етики як до наших громадян нашої держави

Проте, я дійсно свідчу, що цього року завдяки діям міліції ми змогли значно покращити криміногенну ситуацію в більшості областей України, зокрема в Донецькій.

Ліквідація донецького організованого злочинного угрупування „Люкс” - 12 затриманий кілерів, кримського злочинного угрупування - 8 кілерів, дніпропетровського – 6, сумського – більше десятка, закарпатського –півтора десятка, дійсно призвело до того факту, підкреслюю, факту, що вбивств в Україні зменшилось на 13 %. Це факт, який повинен радувати представників будь-яких політичних сил, я сподіваюся.

Інше питання щодо згаданого вами пана Оробця. Ті, хто побив народного депутата, жорстоко його побив, хто поставив під загрозу його життя, були заарештовані, але завдяки прийнятому в цій сесійній залі закону „Про недоторканність депутатів місцевих рад” сьогодні знаходяться на волі. Тому вам, парламенту, вирішувати, чи допомогти міліції, чи залишати нас один на один з законами, що покривають підозрюваних в скоєнні злочинів.

 

ГОЛОВА. Я хочу, шановні колеги, перед наступним запитанням таке уточнення зробити. Верховна Рада не приймала рішення про недоторканність народних депутатів, вона прийняла рішення про порядок притягнення депутатів місцевих рад до кримінальної відповідальності. Я просив би всіх це враховувати.

Левко Лук’яненко, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

16:33:31

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Блок Юлії Тимошенко, Левко Лук’яненко.

Шановний Юрію Анатолійовичу… Віталійовичу, я, спостерігаючи за вашою діяльністю, фактично захоплений вашою мужністю і сміливістю. Тим більше ви без юридичної освіти, але зуміли поставити справу так, що вона справді вирішується.

Я хотів би усе-таки, ось, зачепити пару питань. Перше, із партії Регіонів є чимало людей, проти яких у свій час була порушена кримінальна справа, а потім вони дістали довідки про те, що вони хворі, там, на рак і в результаті, знаєте, слідство припинилося і, ну, їх випустили. Так ось проблема є така, яким способом люди фактично здорові дістають довідки про хворобу на рак, чи можна це розслідувати і чи можна припинити, знаєте, приховування своєї, своїх злочинів, уникнення від відповідальності через отакі медиційні…

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Дякую, пане Левко Григорович, від вас мені особливо приємно чути позитивні слова.

Можу сказати вам одне. У мене заключення консиліуму Академії медичних наук, які свідчать про те, що пан Щучкін може перебувати в ізоляторі тимчасового утримання і його хвороби будуть вивчатися.

На жаль, ті люди, про яких ви говорите, вийшли з ізоляторів не через хвороби, а тому, що деякі фракції, перепрошую, в тому числі і ваша, голосувала за цей, про який казав Володимир Михайлович, специфічний порядок затримання депутатів. І тому вони сьогодні специфічно поза досягненням МВС.

При всій повазі, Микола Григорович, але мушу сказати на останок останнє. Шановні народні депутати, ви можете мене випробовувати на ерудицію, можете на сміливість. Сухарі, мені, не потрібно лякати мене, не вдасться, залиште їх собі, у вашому списку багато людей, для яких це буде дуже потрібні речі, я їх вам повертаю, я буду працювати міністром так само об’єктивно і сміливо як працював до цього подобається це комусь чи ні. Це право Президента мати такого міністра і йому вирішувати мою подальшу роботу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Леонід Вернигора. Ще три хвилини, Юрій Віталійович. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

 

16:35:51

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Юрій Віталійович, я у розвиток думки, яку висловив колега Левко Лук’яненко: „Міністр Луценко немов обценьки бандитів хапа за руку, а влада народна, така благородна, бере усіх на поруки”.

Я хотів би, щоб ви дали відповідь. Ви давали цілий перелік бандитів тих, щоб вам передали справи для розслідування і це так само, як то ховають по різних їх шпиталях, так само їх заховують зараз на різних посадах,  і я б хотів знати все-таки, чим закінчується вся ця ваша благородна робота і чи не буде так, що знову скажуть, що нікого винного не було, а ви когось хапали за руку даремно? Я думаю, що ви  дасте мені відповідь по особам навіть.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановний Леонід Михайлович, по особам я відповіді не дам, бо це займе надзвичайно багато часу і не варто було би хвилювати зал перед прийняттям такого важливого документу як бюджет. Я можу сказати лише одне, за 11 місяців роботи МВС за нашими матеріалами органами прокуратури, підкреслюю, органами прокуратури було порушено 1200 справ щодо посадових осіб, які підозрюються в скоєнні злочинів по розкраданню країни на суму понад 20 млрд. грн.  Із них 18 грн. повернуто до народних рук. Це ціна діяльності міліції за цей період. Люди питають чому бандити не в тюрмах. Відповідаю коротко – тому що Піскун в списках однієї з відомих політичних партій.

Друге питання. Чи потрібна робота МВС в таких умовах. Відповідаю: потрібна. Як сказав наш знаменитий київський земляк – Булгаков: „Рукописи не горят”. І ці справи, які ми зафіксували, не згорять. Півдороги міліція пройшла. Злочинці задокументовані.  Тепер питання за вами. За Генеральною прокуратурою, аби вони відповіли і сіли в те приміщення, де їм знадобиться така улюблена страва від колег-депутатів, які її не по адресі сьогодні принесли.

 

ГОЛОВА. Так, все. Вже час вичерпаний. Будь ласка, дякую, сідайте.

Шановні народні депутати! Тут внесено ряд постанов з цього приводу. Очевидно, таким чином давайте поступимо. Що автор проектів постанов повинен їх обгрунтувати.  Володимир Зубанов, будь ласка. Що, що? Ні, ну, треба тоді, хай постанову обгрунтують. Будь ласка, мікрофон. Чи ви з місця? Будь ласка, сюда. А, сухарі сюди передайте.

 

16:39:10

ЗУБАНОВ В.О.

Уважаемые депутаты! Юрий Витальевич, когда его назначали министром, он говорил, что через месяц милиция будет с народом и он наведет порядок. Конечно, порядок он не смог навести по одной причине – потому что он не специалист. Он не юрист и он не знает этих вопросов. Он не прошел значит все ступеньки, и, естественно, он говорит, что он – политическая фигура. И, как политическая фигура, мы видим, что он выполняет политические заказы. И мы видим на сто процентов весь, ..весь народ видит, что дело Колесникова – это чисто политический заказ. И понятно, с каким рвением он выполняет   этот заказ. И мы же видим, что,  если  человек уважаем других  людей,  он видит, что к этому моменту приковано все внимание все людей, средств массовой информации, и все равно  допускать такие нарушения в ходе расследования, как задержание, как пытки, которые сейчас  корреспонденты или депутаты поедут и удостоверятся, что это было, потому что все знают на местах, люди ж простые знают, что   это везде есть, и во Львове, и в Донецке, в Харькове, пытают в милиции, задерживают незаконно.

Поэтому постанова очень простая. Все-таки поставить вопрос на голосование  и рекомендовать Президенту  уволить  Юрия Витальевича с должности министра внутренних  дел, пусть занимается политикой,  как политическая фигура. И рекомендовать там же Президенту уволить  и начальника отдела внутренних дел Донецкой области, и голосование произвести в тайном режиме, чтобы депутаты тут некоторые, которые   хлопают. Почему хлопают? Потому что боятся и все. Спасибо.

 

ГОЛОВА.   Будь ласка, з мотивів голосування.  Будь ласка, запишіться, 5 хвилин, запишіться. Дмитро Святаш, будь ласка, фракція „Регіони України”.

 

16:41:05

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги! Я пропоную підтримати  пропозицію і підтримати цю постанову, тому що тільки що Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко не тільки зневажає вже політичну силу, яка сьогодні представляє велику кількість виборців, але зневажає український народ, який сьогодні  катують в органах МВС. Прошу підтримати цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВА Анатолій Доманський, фракція комуністів. 

 

16:41:35

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги!   Вы хорошо понимаете, что Ягода и другие министры были без образования юридического, и мы до сих пор разбираемся, что они  натворили. Давайте, чтобы  все-таки  министром  был юрист, который  руководствовался бы законом. Поэтому я поддерживаю это постановление и прошу вас  поддержать.

 

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, будь ласка.

 

16:42:09

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! В повісті дня стоїть надзвичайно важливе питання і тому приймати експромтом, певно, буде не зовсім обачно. Моя пропозиція – доручити правовим комітетам, зокрема Комітету з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності підготувати програмну постанову, не  одного пункту – уволити чи залишити, чи довіряти, чи не довіряти, а дати програму нашого бачення зміцнення законності в державі.

Тому моя пропозиція – доручити Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітету з питань правової політики підготувати проект Постанови Верховної Ради з порушеного питання. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Лілія Григорович, будь ласка.

 

16:43:06

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВА.  Ярослав Кендзьор, будь ласка.

 

16:43:13

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Мені цього літа із Володимиром Зубановим довелося проїхати в акції „Схід-Захід разом назавжди” по 18 областях України. Зрозуміла річ, що в кожній області були прес-конференції, розмови. Тоді мій колега Володимир Зубанов про кримінальних авторитетів Донбасу і, зокрема, про Колеснікова висловлювався дуже-дуже чесно.

Він говорив про те, як вони закатують в бетон, в асфальт людей. А сьогодні, коли міліція почала вишукувати, виколупувати кримінальних авторитетів, чомусь повстало в Зуба нова питання зняти міністра внутрішніх справ. Мені здається, що така позиція, така знову трансформація навпаки є нечесною. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко, будь ласка.

 

16:44:19

ШЕВЧУК С.В.

Зараз ми мали б розглядати проект Державного бюджету, але, очевидно, для фракції „Регіонів” страх перед міністром внутрішніх справ значно вищий, ніж розуміння потреби розглядати Державний бюджет.              

Я хочу передати слово Віктору Тарану. Він хоче доповнити…

 

ГОЛОВА.  Терен, будь ласка, мікрофон.

 

16:44:41

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, я процитую що тут кажуть. Тут кажуть, депутати виступають з відомої фракції і кажуть, що український народ катують. І це кажуть ті, хто чинив розбій у Мукачеві, під ЦВК, в Сумах в Аграрному університеті. Це кажуть ті, хто не дав жодного голосу, коли тягали по тюрмах справді безневинного бухгалтера ЄСУ ……….. і так далі. І тут кажуть ті, що „разберемся кто это натворил» говорить друга фракція. Це кажуть ті, на совісті яких концтабори і тюрми.

Шановні колеги, ну не можна ж так лицемірити навіть перед виборами. Давайте переходити до бюджету, давайте переходити до нормальної роботи, давайте працювати, якщо ми думаємо про  цей народ, а не про вибори.

 

ГОЛОВА.  Іван Бокій, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

 

16:45:28

БОКИЙ І.С. 

Прошу передати слово Олександру Морозу.

 

ГОЛОВА.  Олександр Мороз, мікрофон, будь ласка.

 

16:45:34

МОРОЗ О.О. 

Шановні депутати! Я думаю, що наш колега Володимир Зубанов може собі в актив записати ініціативу, котру він уже  висловив тут. Вона буде сприйнята ким потрібно і не більше. По-перше, парламент не може втручатися у сферу правовідносин, які не стосуються  компетенції парламенту, бо міністр призначається на посаду Президентом одноосібно, і ви це  теж добре  знаєте. Зробити політичну заяву якусь ну звичайно можна, але треба все ж у межах процедури треба робити також. Появилася сьогодні ініціатива. Інформація береться до відома і не більше, і голосувати ніякої постанови немає потреби. Але якщо ви наполягаєте на цьому, то треба, щоб комітет відповідний висловився, висновки повинні бути зроблені і так далі. Ну навіщо ми зараз демонструємо такі кроки? Хочете – проголосуйте. Ну вже в актив вам пішло.  Ви потурбувалися, цього досить, бо тут же немає абсолютно ніякої правової процедури, передбаченої Регламентом.

Спасибі.

 

ГОЛОВА.   Так, дякую.     Я… ми закінчили, обмінялися думками з мотивів. Я хочу дати довідку Сергію Шевчуку. Справа в тім, що у нас зараз друкуються матеріали бюджету і через те ми прийняли на погоджувальній раді рішення, що раніше розглянемо  ці питання, які заплановано проголосовано Верховною Радою. Це тільки пов`язано з технічною  причиною, що не можуть роздрукувати швидко матеріали до бюджету. Прізвище згадувалося Зубанова. Будь ласка, мікрофон   ввімкніть.

 

16:47:03

ЗУБАНОВ В.О.

Дякую. Я хочу сказати, що от така інформація. Сьогодні у Щучкіна не було ніяких засобів масової інформації, а було тільки чотири міліціонера.

Що стосується того, що, казали, було по ходу акції „Схід і Захід разом”  - це була виключно не політична акція, ми обмінювалися культурним надбанням, історичним і так далі. Ніяких питань політичних не було. По Колеснікову було тільки одне питання в Донецькій області, я на нього відповів. Так що нехай це буде на совісті пана Ярослава, якого я до цього періоду поважав дуже.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, тут дві фракції вимагають перерву з цього приводу, але там не відомо, яка друга фракція. Будь ласка, дайте нам, що за друга фракція. Ну, не відомо, що за друга фракція. Шановні колеги, ну, другої фракції там немає, тільки одна фракція. Будь ласка, коли буде дві фракції.

Ну, давайте тут будемо радитися. Тут дві постанови внесено: 8595-п – про зміну процедури голосування, і друга постанова  - власне документ. Тут Олександр Олександрович говорив, що це буде політичний жест, оскільки Верховна Рада не має таких підстав для прийняття відповідного рішення. Але давайте таким чином пройдемо.

Я тоді ставлю на голосування першу постанову. Перша постанова, я її зачитаю, вона коротка: „Верховна Рада України постановляє: провести голосування проекту Постанови Верховної Ради України про інформацію внутрішніх справ України Юрія Луценка щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи, порушеної стосовно Колеснікова (реєстраційний номер 8595 від 15.12.2005 року) в режимі таємного голосування. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття”.

Тому я ставлю на голосування проект постанови 8595-п. Прошу голосувати.

 

16:49:35

За-180

Постанова не прийнята.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 57, комуністів  - 35, Народна партія – 38, «Наша  Україна», Блок Тимошенко, СПУ – нулі, Народний блок – 20, СДПУ (о) – 17,  Українська народна партія, Народний рух України – нулі, «Довіра народу» - 1, «Єдина Україна», «Реформи і порядок» - нулі, Партія промисловців і підприємців України – 3, позафракційні – 98.

Вноситься на голосування тоді постанова власне. Що? Що?

Ну, будь ласка, з мотивів. Шуфрич, будь ласка. Давайте ми зараз пройдемо, все буде нормально, хай всі заспокояться, я прошу вас.

 

16:50:29

ШУФРИЧ Н.І.

Шановні колеги, шановні співвітчизники, я би дуже хотів, щоби ми з максимальною повагою поставились і до ситуації яка склалася, яку ми сьогодні розглядали, і до статусу народних депутатів України і Верховної Ради  в цілому.

Ми вже один раз голосували подібну постанову, яка набрала необхідну кількість голосів, але вона була проігнорована Ющенко Віктором Андрійовичем. Я думаю, що нам варто було би сьогодні утриматися від голосування, почекати 2 тижні. І коли повноваження нам дозволять, провести голосування, щоб воно мало юридичні, а не, скажімо, політичні наслідки. Це  було би коректно, це було би відповідально.

А сьогодні ми приймаємо участь в висловленні думки до якої навряд чи хтось прислухається. Давайте поважати себе і відкладемо це  питання на 2 тижні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Справа в тім, шановні колеги,   якщо ініціатор не відкличуть цю постанову, я вимушений поставити на голосування. В іншому випадку уде те, що ви пропонували. Тому як ми будемо голосувати в цілому зразу, чи як постанову? Що в цілому я зразу буду її ставити?

Автор  проекту постанови Зубанов. Давайте послухаємо перед голосування, будь ласка.

 

16:51:57

ЗУБАНОВ В.О.

Я думаю, що оце, що сьогодні обговоренні відбулося, це вже багато означає для країни, для Верховної Ради. Я так думаю, що є слушна пропозиція, можливо, перенести це голосування після Нового року, і тоді вже проголосувати, якщо не буде зрушень у позитивному напрямку. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Тоді ми знімаємо зараз це питання, так? Відкладаємо його. Автор проекту постанови не заперечує, будь ласка. Що? Бандурка, мікрофон. Постанову відкладаємо. Я думаю, таким чином, що треба направити до комітету, комітет хай розгляне.

 

16:52:29

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово, була пропозиція ще доручити комітетам підготовити відповідну постанову з висновками, аналізом, оцінками і програмними пунктами нашого рішення. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги,  постанова вже пішла до комітету. Комітет, коли буде працювати над нею, він може запропонувати свої пропозиції, бачення. Але це жодним чином не скасовує ініціативу народного депутата України. Комітет може напрацювати більше року постанову з оцінками загалом ситуації, з пропозиціями щодо того, як далі поліпшити діяльність на цьому напрямі.

Так, ми завершили розгляд цього питання. Тепер переходимо... Ми ще не готові розглядати зараз проект бюджету, тому давайте будемо рухатися далі. Коли роздадуть матеріали, ми повернемося до цього питання. Орієнтовно десь буде о 17 годині це. Так не роздають, документи не роздали. Ми ж постійно тільки говорили на Погоджувальній раді. Шановні колеги,  ми ж не сьогодні тільки почули цю проблему. Учора ми засідали, обговорювали, сьогодні засідаємо, її обговорюємо. Ми ж зараз не обговорюємо цього питання. От, коли підійдемо, тоді будемо обговорювати.

Оголошується до розгляду проект постанови про рекомендації парламентських слухань „Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування”. Анатолій Оржаховський, будь ласка.  Немає?

Шановні колеги,  проект постанови опрацьований. Документ вам роздано, підписів більш, ніж достатньо. Всі пропозиції, які подали народні депутати, враховані. У нас є всі підстави поставити на голосування проект постанови про рекомендації парламентських слухань „Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування”, реєстраційний номер  8513 для прийняття в цілому як постанови. Прошу голосувати.

 

16:54:45

За-325

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер оголошується до розгляду проект Кримінально-процесуального кодексу. Володимир Романович, ви готові доповідати його?

 

16:55:21

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на тій, на тому сесійному тижні ми скасували рішення Верховної Ради України про прийняття за основу Кримінально-процесуального кодексу, який був підготовлений робочою групою ще під керівництвом Геннадія Андрійовича Васильєва.

Після того було створено і підготовлено до другого читання проект Кримінально-процесуального кодексу, але комітет і робоча група запропонували той проект, який готовий до другого читання, прийняти сьогодні у першому читанні. Він уже обговорений і розданий вам. І ми могли б приступити до його доопрацювання у другому читанні.

Я прошу вас проголосувати його як законопроект, який вже був обговорений у цій сесійній залі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обговорювали детально цей законопроект. Можливо таким чином, ми прийняли б рішення за основу і доручили б комітету, щоб він працював над ним далі. Послідовно, наполегливо і результативно. Нема заперечень?

 

МОЙСИК В.Р. Нема.

 

ГОЛОВА. Тоді вноситься на голосування для прийняття за основу проект Кримінально-процесуального кодексу України, реєстраційний номер 3456-д. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Шановні колеги, прошу голосувати.

 

16:56:38

За-339

Рішення прийнято.

Я вам щиро вдячний за це. Так, дві фракції знову вимагають перерву, фракція Народної партії, Народний блок. Заяву, можливо, чи що? Хто буде виступати? Надрага, будь ласка. Та ні, не можна перерву, працювати треба. Я вас  прошу, давайте працювати. В’ячеслав Коваль...

 

16:57:01

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, отечественный рынок нефтепродуктов объективно является очень уязвимым. Как мы с вами знаем, что любое неосторожное движение на этом деле всегда заканчивается повышением цены на нефтепродукты и примером является, к большому сожалению, текущий год, когда не совсем удачные действия исполнительной власти весной привели к тому, что цены залезли так высоко, откуда они уже, конечно, никогда не опустятся.

И поэтому та ситуация, которая сегодня сложилась, вызывает определенную настороженность. Мы стоим на кануне весенне-полевых работ, нам необходимо решать проблемы снабжения горючесмазочными материалами сел, нам нужно идти дальше по жизни четко понимая, что только отечественная промышленность в состоянии решать те проблемы, какие необходимы для решения и экономического развития нашей страны.

И поэтому сегодня хочу обратить внимание, что, к большому сожалению, в катастрофической ситуации оказалась наша нефтеперерабатывающая промышленность украинская – почему? Потому, что, к большому сожалению, даны преференции импортерам, когда получая преференции, получая налоговые льготы, они имеют возможность более конкурентоспособным работать на нашем отечественном рынке нефтепродуктов. И это приводит к тому, что, к большому сожалению, наши предприятия, например, 3 крупнейших украинских НПЗ уже стоят, 2 крупнейших Лисичянский и Кременчугский, ну, я прошу прощения, дышат на ладан и могут остановится не сегодня – завтра, потому что в убыток себе они работать не могут и так долго продолжаться не может.

Исходя из этого, возникает ситуация, когда не только возникают проблемы на конкретном рынке товаров, в данном случае  горючесмазачных материалов, но и возникает социальная напряженность, потому что нефтеперерабатывающие заводы являются крупными бюджетообразающими и государственнообразающими предприятиями. Это не только поступление в бюджет, которое, к сожалению, в такой ситуации у нас резко сократились, но это десятки тысяч людей, которые фактически, либо потеряли работу, либо собираются потерять. Выход, безусловно, существует. Выход заключается в том, что мы должны поддержать отечественных товаропроизводителей и отменить налоговые льготы для импортеров горючесмазачных материалов, ситуация более чем перезрелая.

Исходя  из этой логики, наши две фракции просят вернуться к повторному рассмотрению законопроектов 7645 и 7646, потому что внесение изменений в таможенный тариф Украины даст возможность отрегулировать ситуацию на рынке нефтепродуктов и соответствующим образом поставит в равное, подчеркиваю, в равные условия как импортеров, так и отечественных нефтепереработчиков, что даст возможность, повторю еще раз, решать проблемы бюджета, решать проблемы занятости населения, решать проблемы обеспечения ГСМ в рамках грядущей весенней кампании. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги. Заяву зроблено. Прошу уваги, ну, потім будуть знову виникати запитання. Дві фракції просять і пропонують повернутись до розгляду проектів законів, рішення щодо яких не прийнято.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проектів, законопроектів, реєстраційний номер 7646, 7645, прошу голосувати. Про повернення до розгляду. Прошу голосувати.

 

17:00:48

За-251

Повернулись.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до митного тарифу України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів. Реєстраційний номер 7645, прошу голосувати.

 

17:01:16

За-260

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів, реєстраційний номер 7646 для прийняття в цілому як постанови. Прошу голосувати.

 

17:01:48

За-248

Постанову прийнято.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Тепер нам потрібно включити до розгляду і розглянути інші законопроекти, поки роздають вам проект бюджету на 2006 рік.

Вноситься на голосування для включення до порядку денного  проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців), реєстраційний номер 8056. Прошу голосувати.

 

17:02:46

За-194

Рішення не прийнято.

Будь ласка,  представник уряду з цього приводу є? Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного  проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців), реєстраційний номер 8056. Прошу голосувати.

 

17:03:30

За-247

Повернулися до розгляду питання.

Хто за те, що щоб включити проект закону, реєстраційний номер 8056 до порядку денного.  Прошу голосувати.

 

17:03:55

За-262

Рішення прийнято.

Заступник міністра юстиції Дмитро  Миколайович Котляр, будь ласка. Є заступник міністра? Хто буде від уряду доповідати? Нікому.

Будь ласка, від комітету Ксенія Михайлівна  Ляпіна, будь ласка.

 

17:04:29

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, цей законопроект спрямовано на приведення Закону про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідність з вимогами міжнародних конвенцій, кодексів, зокрема з вимогою директиви ради ЄС ще від дев'ятого березня 68-го року. Цей законопроект спрямований, в першу чергу, і на здоровий глузд. Він каже про необхідність розкриття інформації про осіб, які уповноважені приймати відповідні рішення від суб'єкта господарювання. І це розкриття інформації робиться шляхом внесення такої інформації в Державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності.

Законопроект спрямовано на те, щоб якнайповніша інформація фігурувала в цьому реєстрі і щоб будь-яка третя особа могла перевірити, чи вона вступає у відносини з належною особою, яка дійсно може відповідати від даної юридичної особи.

На наш погляд, цей законопроект є важливим і корисним щодо приведення системи державної реєстрації суб'єктів господарювання в Україні. І ми просимо підтримати вас його в першому читанні з тим, щоб потім проявити свою ініціативу і доробити цей законопроект до другого читання. Дуже дякую.    

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, може, ми приймемо його за основу і далі продовжимо роботу над цим законопроектом? Нема застережень? Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців). Реєстраційний номер 8056. Прошу голосувати.

 

17:06:31

За-270

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Реєстраційний номер 8125.

Ставлю на голосування  цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

17:07:09

За-255

Рішення прийнято.

Ні, ні. Ксенія Михайлівна, будь ласка, позиція комітету.

 

17:07:26

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, цей законопроект є другим з серії приведення у відповідність нашої системи державної реєстрації з принципом організаційної єдності - того самого  єдиного вікна, про який ми так багато говорили. Зорганізувати принцип організаційної єдності  можна лише внісши зміни у відповідні закони, зокрема у всі закони про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.  А саме, в розрізі порядку  постановки на облік суб`єктів  господарювання. Сьогодні  при незміненому законодавстві, на жаль, суб`єкт господарювання має зареєструватися у державного реєстратора, а потім ще й відвідати  відповідні офіси всіх соціальних  фондів і окремо подавати туди документи на реєстрацію.  Часто це закінчується тим, що суб`єкти просто не  доходять до соціальних фондів. Тому, на наш погляд,  система, яка вже  передбачена законом про  державну   реєстрацію, але потребує відповідних змін у соціальних законах, виглядає дуже корисно як для  суб`єкта  господарювання, так і для держави.  Згідно цієї системи інформація державним реєстратором передається всім фондам і автоматично  фонди ставлять на облік такого  зареєстрованого  суб`єкта підприємницької діяльності. Саме на те, щоб привести  законодавство у  відповідність з цією практикою із цим принципом організаційної єдності і спрямовано цей  законопроект.

Прошу підтримати  в першому читанні, і якщо потім ви побачите  які…  необхідність доопрацювати  цей законопроект, просимо подавати  ваші пропозиції в наш комітет. Дуже дякую.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги, може ми його поставимо на голосування для того, щоб комітет мав можливість доопрацьовувати і готувати до другого  читання?   Нема застережень? 

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження порядку реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності). Реєстраційний номер 8125. Прошу голосувати.

 

17:09:47

За-274

Рішення прийняли за основу.

Нам треба включити до порядку денного проект Закону про безпеку продукції. Реєстраційний номер 8455. Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

Шановні колеги, йде голосування. Агітація заборонена. Прошу голосувати.

 

17:10:22

За-166

Рішення не прийнято. Так, ну, будемо консультації проводити тоді.

Нам потрібно включити до порядку денного проект Постанови про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України. Ставлю на голосування цю пропозицію. Реєстраційний номер 8536. Прошу голосувати.

 

17:11:04

За-281

Рішення прийнято.

Сергій Володимирович Сас. Будь ласка, Сергію Володимировичу, позиція комітету в чому заключається, поінформуйте колег наших.

 

17:11:25

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Народний депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

На засіданні комітету 30 листопада 2005 року Комітетом з питань Регламенту в межах своїх повноважень розглянуто пропозицію Управління справами Апарату Верховної Ради України щодо передачі у комунальну власність територіальної громади міста Києва об’єктів державної власності, які знаходяться на балансі Верховної Ради України, а саме: житлових будинків для малосімейних по вулиці Березняківський 36В, Березняківський 36Г та Луначарського, 7.

І підтримав цю пропозицію. Зазначені будинки були побудовані відповідно 76-ого, 75-ого та 82-ого роках. За даними управління справами, більше 80% квартир у цих будинках приватизовані. В даний час в них мешкає лише 5% працівників Апарату Верховної Ради України, Утримання будинків є збитковими. Так, станом на 1.09.2005 року витрати на утримання будинків перевищили доходи на 81 тисячу гривень. Крім цього заборгованість мешканців будинків по оплаті комунальних послуг складає 268,7 тисячі гривень.

Статтею 2 Закону України про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, визначено, що відчуження і передача державного майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради та знаходиться на її балансі, або у віданні проводиться лише за рішення Верховної Ради України.

Згідно з рішенням комітету, народними депутатами членами комітету у порядку законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради відповідну постанову про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України.  Реалізація цієї постанови не пов’язана з додатковими видатками державного бюджету. Згідно з висновком головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, проект постанови може бути прийнятим. Комітет просить підтримати, дякую, прийняття постанови.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування проект постанови про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України. Реєстраційний номер 8536, прошу голосувати для прийняття проекту як постанови.

 

17:13:50

За-308

Рішення прийнято.

Нам треба включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо осіб, які працювали на роботах з особливо важкими умовами праці). Це реєстраційні номери: 8084, 8084-1. Автори проектів цих законів, відповідно: Валерія Альошин і Євген Гірник.  Про включення до порядку денного.

 

17:14:35

За-149

Ми не включили ці законопроекти до порядку денного. Я просив би... Давайте окремо проголосуємо за включення до порядку денного.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 8084. Автор – Валерій Альошин. Про включення до порядку денного.

 

17:15:08

За-126

Не включили питання до порядку денного.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 8084-1. Автор – народний депутат Євген Гірник.

 

17:15:37

За-174

Рішення не прийнято.

Я просив би комітет і авторі проектів ще раз уважно подивитися для того, щоб ми могли прийняти результативне рішення наступного разу.

Шановні колеги,  уже готові? Вам роздали матеріали? Можемо переходити...  Шановні народні депутати... Так ви заяву хочете зробити чи перерву? Заяву?

Будь ласка, дві фракції – фракція „Єдина Україна” і фракція БЮТ – вимагають відповідно до Регламенту перерву. А зараз вони готові проінформувати, для чого вони просили перерву. Будь ласка, Олег Григорович Білорус.

 

17:16:27

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Щойно ми отримали так званий бюджет України на 2006 рік. Він ще гарячий. 

Народні депутати його не бачили і не читали, ні постатейно, ні по сторінках, ні, навіть, по розділах.

Я від імені фракції Блоку Юлії Тимошенко заявляю, що, з одного боку, ми горді, що завдяки зусиллям колишніх голів бюджетного комітету Тимошенко і Турчинова ми розробили Бюджетний кодекс, прийняли його і ніби чекали, що бюджетна процедура стане демократичною, справедливою і соціальною. А на ділі ми бачимо, що бюджет виробляється в ручному режимі і виробляється не в інтересах громадян, а в інтересах влади.

Я заявляю про бюджетну кризу в Україні. Бюджет сьогодні формується не знизу догори, а згори до низу. І це є порушення і Конституції, і Бюджетного Кодексу. Регіони, місцеві органи влади, самоврядування, які забезпечують задоволення безпосередніх потреб громадян, отримують куцу третину від бюджету, а в демократичних країнах вони мають 65-70%.

Сьогодні це не бюджет, а бомба. Ціни, які пропонує Росія Україні, 250 доларів за тисячу кубометрів газу, в цьому бюджеті не передбачені. Виникає питання, а чому? І що станеться з Україною, якщо вона вийде з таким бюджетом і не зможе зустріти цю нову загрозу?

Коли ми говоримо про відповідальність влади і уряду, нам говорять, що цей уряд тимчасовий, технічний, що прийде новий уряд і в квітні, в травні, в червні буде новий бюджет, але що робити громадянам, що робити дітям війни, що робити з видатковою частиною бюджету, яка не має соціально звучання і навантаження.

Я закликаю всіх  вимагати постатейного розділу, по повній процедурі прописані в Бюджетному кодексі і не приймати такий бюджет. Фракція Блоку Юлії Тимошенко голосувати за нього не буде.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні народні депутати, ми домовились про те, що проект державного бюджету ми будемо розглядати в такій послідовності: спочатку ми розглянемо проект закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, яким передбачимо додатково 1 мільярд 500 мільйонів  коштів на фінансування діяльності Пенсійного фонду. Приймемо рішення, а після того перейдемо вже до, власне, до розгляду бюджету на наступний рік.

Відносно того, що депутати не читали бюджет. У нас депутати всі грамотні і вони всі його прочитали, оскільки основний документ у своїй основі перебуває на розгляді давно у Верховній Раді, вони ознайомились. Зараз нам потрібно буде визначитись з тими напрацюваннями і пропозиціями, які є компромісним характером і, які вироблені в процесі консультації між Бюджетним комітетом, між Верховною Радою України і урядом.

Тому, шановні колеги, я просив би вашої уваги зараз, нам потрібно включити до порядку денного проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”. Реєстраційний номер – 8589. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

17:21:05

За-223

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати! Я ще раз хочу вам пояснити для того, щоб ми розуміли, яке ми рішення приймаємо.

Йдеться про те, що Верховна Рада України має прийняти рішення, додатково спрямувати на виплату пенсій 1 мільярд 500 мільйонів гривень. У зв’язку з тим, я просив би голосувати про включення цього питання до порядку денного. Ну, перевірте карточки, не голосує.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про  включення його до порядку денного. Реєстраційний номер 8589, прошу голосувати. Про включення до порядку денного.

 

17:21:59

За-285

Включили до порядку денного.

А, ми повернулись до розгляду про включення до порядку денного.

Тепер ставлю на голосування про включення проекту закону, реєстраційний номер 8589 до порядку денного.

Прошу голосувати.

 

17:22:27

За-285

Рішення прийнято.

Людмила Павлівна Супрун, будь ласка.

 

17:23:37

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги! Я хочу представити вашій увазі законопроект, який підготовлений членами нашого комітету. Він стосується в першу чергу внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2005 рік і полягає в тому, що ми пропонуємо спрямувати додаткові кошти в розмірі 1 млрд. 600 млн. грн. до Пенсійного фонду. Оскільки при завершенні 2005 року Пенсійний фонд фактично буде закінчувати з нульовим балансом, тобто у нього не буде   залишатися грошей для того, щоб підготуватися до  авансового платежу, який необхідно передати   на всі відповідні пенсійні фонди з тим, щоб   з 1 січня наші пенсіонери вчасно отримали свої пенсії. Тому він містить тільки одну пропозицію цей закон, це   передати спеціальний  трансферт, тобто дотацію,  Пенсійному фонду України. Розмір такої  дотації 1  мільярд 600 мільйонів.  У відповідності до  цього закону зроблені всі необхідні   зміни до додатків. Пропонується  вашій   увазі цей закон прийняти у першому читанні і в остаточній редакції, оскільки він опрацьований у комітеті і опрацьований у Кабінеті Міністрів  України.  Це по-перше.

 По-друге. Завдяки прийняттю такого  закону, шановні колеги, ми зможемо   з вами зняти відповідне навантаження на дефіцит бюджету  2006 року. Що це нам дасть? Це означає, що ми   можемо додатково у 2006 році спрямувати точно таку суму   в розмірі 1 мільярд 500 мільйонів  на підтримку по відповідним видаткам розвитку, втому числі по АПК, в тому числі по    місцевим бюджетам.  Тому ми просимо цей закон прийняти за основу і в цілому.

Крім того, шановні колеги, я   хочу звернутися  до вас  з таким проханням. Вчора в залі був проголосований законопроект  нашого колеги Гурова, але оскільки нам необхідно було внести  зміни не тільки до самого тексту закону,  але і у відповідні  додатки,  я прошу, щоб ми  підтримали відповідне рішення своїм голосуванням, і тоді ми на технічному рівні  всі відповідні технічні зміни  в додатки внесемо, щоб  місто Кривий Ріг і відповідний бюджет  могли отримати ці гроші ще у 2005 році.

Прошу вашої підтримки.

 

ГОЛОВА.   Шановні народні депутати!  Позиція комітету  погоджена з урядом, вона зрозуміла.

Ці кошти, якщо ми не передбачимо, одну хвилиночку, якщо ми кошти ці не передбачимо в цьому році, ми обов'язково ці півтора мільярди маємо передбачити в бюджеті наступного року. Але це збільшить тиск на бюджет власне і буде зростати інфляція. Ми зараз ці кошти знімаємо фактично, передаємо їх в Пенсійний фонд, які потрібні будуть для виплати пенсій, бо рік закінчить Пенсійний фонд по нулях, для того, щоб отримали люди пенсії і після нового року. І таким чином у нас з'явиться можливість додатково півтора мільярди у наступному році, у наступному бюджеті спрямувати на необхідні програми, в тому числі на місцеві видатки, в тому числі на підтримку агропромислового комплексу.

Якщо є запитання, будь ласка, запишіться, п'ять хвилини на запитання. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Григорій Калетнік, будь ласка, "Регіони України".

 

17:27:37

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Хоч і незручно, що я як член бюджетного комітету, але задаю зараз це питання, але мені не зрозуміло, я був на всіх засіданнях бюджетного комітету, яким чином ми маємо коштами із отриманих за продажу „Криворіжсталі”, які поступили в Україну, спасати бюджет  і розвантажувати тиск у 2006 році?

Якщо ці кошти є, то ми їх вносимо в 2006 рік і таким чином даємо на село, і на всі ті програми, які чомусь незрозумілою схемою ми, даючи зараз змінами в бюджет  2005 року на дотацію Пенсійному фонду, допомагаємо в 2006 році селу?

 

СУПРУН Л.П. Шановний Георгій Миколайовичу, на це питання є досить проста відповідь. У нас в 2006 році буде, безперечно, дефіцит бюджету. І ми, пропонуючи профінансувати село, не хочемо збільшувати при цьому дефіцит бюджету. Тому пропонуємо певну частину видатків перенести із 2006 на 2005, де дефіцит бюджету є абсолютно ще, має запас по міцності.

Що стосується видатків на Пенсійний фонд. Вони  для нього не зайві, і він зможе підготуватися до авансових платежів наступного року. Тобто 27-28 грудня, як правило,  Пенсійний фонд протягом цих двох днів відправляє на рахунки всіх пенсійних відділень ці гроші і 1 числа чи 2-го наші пенсіонери можуть приходити за пенсією і отримати   її вчасно, бо і технологічна операція потребує 2-3 дні.

 

ГОЛОВА.  Юрій Соломатін, будь ласка.

 

17:29:34

СОЛОМАТІН Ю.П.

Петру Симоненку прошу передати.

 

ГОЛОВА.  Петро Миколайович Симоненко, мікрофон.

 

17:29:39

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Ну во-первых, никакого снятия напряжения с бюджета следующего года не будет, и не надо здесь нам рассказывать в части того, что как картежник из рукава туз вытаскиваете и по  10 миллиардов добавляете в бюджет. Если не работает экономика, если базовая цена на газ не определена, если  в следующем году провал полнейший будет при таком подходе как сейчас представляет правительство при формировании бюджета, если вы в этом году дырку закрываете деньгами, которые мы только в обеденный или до обеда проголосовали, что эти средства направляются на возврат сбережений, то какова, так скажем, результативность тогда нашего  голосования и целесообразность  этого  голосования?  Ведь по сути дела  сейчас идет обман, идет обман предвыборный, идет обман  преднамеренный пенсионеров, что якобы выдают  ничего в следующем 1 квартале следующего года, кроме вот этого, что  сейчас дали не получат они и тем более будет больше провал, потому что правительство  не решило...

 

СУПРУН Л.П. Уважаемый Петр Николаевич, поверьте, что я как  сегодня руководитель бюджетного комитета хоть и тымчасово выконуючий обвязки  можу критикувати  уряд і його політику  в тисячу разів більше, бо я бачу реальні цифри  економіки. Але одна справа, коли ми з вами  критикуємо, а інша  справа – прийняти це рішення. Воно є виправданим, воно є  правильним і саме  парламент запропонував вирішити таким чином  цю проблему. Ми хочемо створювати  інфляцію і дефіцит наступного року. Ми  хочемо, щоб кошти  громадян залишатися  в рівні того сьогодні інфляційного  не збільшуючи  хоча би його, хоча ми знаємо чим більше  рівень інфляції,  тим більше до нуля доходять доходи, тому, повірте, що я тут можу з вами погодитися,   але цей закон нам сьогодні необхідний, в першу чергу, для того щоб виконати свої зобов’язання перед пенсіонерами. І я впевнена, що це основна наша з вами позиція. І для не має значення, яку позицію сьогодні займає уряд по відношенню до цього питання. Якщо ми переконані, що це треба зробити, давайте це зробимо.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

 

17:31:58

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, напоминаю: до депутатства я работал в системе Пенсионного фонда. Заявляю как специалист: сегодня Пенсионный фонд выполнил все обязательства перед пенсионерами в  2005 году. Но мы же с вами полмесяца в январе отдыхаем, реальных ресурсов Пенсионный фонд получать не будет. И можем получить ситуацию, когда не будет просто денег на выплату январских пенсий. Ну, о чем мы с вами здесь говорим?!

И абсолютно правильно здесь предлагается: дать 1,6 миллиарда на покрытие кассового разрыва, который будет обязательно в январе и в феврале следующего года. Так было из года в год. И, исходя из этой логики, мы должны дать Пенсионному фонду запас прочности в 1,6 миллиарда гривен. С помощью этого не будет срыва выплаты пенсий в январе и в феврале. Все остальное, поверьте мне, это от лукавого, когда начинают рассказывать о каких-то иных составляющих в этом вопросе. Мы должны помнить, что январь и февраль – пустые по поступлениям. И мы своим непринятием этого решения подорвем систематичность и стабильность выплаты пенсии.

 

ГОЛОВА. Так, Лілія Григорович. Останнє запитання.

 

17:33:14

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, Комітет з питань хорони здоров’я, материнства і дитинства.

Людмила Павлівна, у мене запитання про село, але про сільську медицину. Змінами, які вносяться до Бюджетного кодексу, передбачено здійснювати фінансування фап із районного бюджету. Разом з тим, в пункті 33.7 статті 71 проекту Закону про бюджет, який пропонується на наступний рік, цю норму призупинено. Це є погано у рік розвитку села.

Тому я прошу в цьому підпункті добавити слова: „крім фельдшерсько-акушерських пунктів”.

 

СУПРУН Л.П. Шановна пані Лілю, ми будемо розглядати інші законопроекти, номер 8000, який стосується прийняття Закону про бюджет на наступний рік. І я поясню, в чому проблема і чому ми пропонуємо підтримати цю норму.

 

ГОЛОВА. Так, все, дякую, Людмила Павлівна. Сідайте, будь ласка. В нас тільки з цього приводу один Ігор Шурма записався. Будь ласка, на виступ. 3 хвилини і будемо приймати рішення. Там запис закінчився, все.

Мікрофон Ігоря Шурми. Так сюди, будь ласка, ідіть.

 

17:34:28

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Шановні колеги, і передусім ті, хто слухає сьогодні дану трансляцію, нас на сьогоднішній день просто хочуть ввести в  оману. При чому тут пенсіонери в першому кварталі з їхніми пенсіями? Чому сьогодні Уряд не скаже, що вони розтринькали взагалі всі гроші з Пенсійного фонду? Чому сьогодні ми не говоримо, що цей мільярд 600 мільйонів, що це є кошти не з  державної скарбниці, що це є кошти вилучені з „Криворіжсталі”?

А тепер до тих депутатів, які будуть тиснути сьогодні зелену кнопку „за”, скажіть, будь ласка, ви хіба дієте так, як сьогоднішня виконавча влада по подвійних стандартах? Я переконаний, що ні, ви сьогодні проголосували за  законопроект, який передбачає розподіл коштів по „Криворіжсталі”. І там чітко виписано: куди кошти від „Криворіжсталі” будуть залучені і куди будуть використані.

З цього року від приватизації, а саме нам говорять, що тільки від приватизації ми беремо цей мільярд 600 мільйонів, наша держава отримала всього на всього від приватизації 700 мільйонів гривень. Значить, інші гроші – це виключно кошти за рахунок приватизації. Тому, коли говорять про навантаження на наступний рік, то ми будемо про ці речі говорити, коли будемо голосувати за бюджет 2006 року. А сьогодні о ці речі, які нам пропонуються, за рахунок поступлень від „Криворіжсталі”, за них голосувати категорично не можна. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, шановні колеги, зараз, одну хвилиночку, зараз Віктор Михайлович. Я хочу лише сказати одне, тут ніде не написано, що це гроші „Криворіжсталі”. Ми прийняли закон про те, щоб там віддати на компенсацію знецінених заощаджень людям, якщо Президент підпише – це буде  законом. Тут ніде не написано, тут: „1,5 мільярди передати Пенсійному фонду”.

Якщо підпише і той, і той закон, значить уряд нехай вишукує кошти.

Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник. Нехай уряд вишукує кошти.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Основна частина виплат пенсій здійснюється у першій половині місяця. Протягом цього року Пенсійний фонд ніколи не відчував проблем, і українські пенсіонери кожного місяця своєчасно отримували пенсію.

Це здійснював уряд, надаючи в кінці кожного місяця позику Пенсійному фонду, що давало можливість своєчасно виплачувати всім українським пенсіонерами пенсію. Але закінчується рік, і бюджетними законодавством уряд не має права  надати бюджетну позичку Пенсійному фонду. А для того, щоб українські пенсіонери з першого січня вчасно отримали пенсію, 27, 28 грудня уже треба розігнати гроші по системі.

Тому це рішення, яке пропоновано, технологічне. І це рішення дасть змогу у повному обсязі і своєчасно виплатити пенсію українськими пенсіонерам. Уряд це рішення підтримує і пропонує за нього проголосувати.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  давайте дотримуватися процедури. У нас ще тут два народних депутати записані – Надрага і Шуфрич. Виступлять,  потім будемо визначати, приймати рішення.

Я прошу там безкінечно не записувати. Запис іде тоді, коли це потрібно робити. Будь ласка, Надрага і потім – Шуфрич.

 

17:38:16

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хочу к вам еще раз обратиться в этом зале на предмет, куда и зачем нужны эти деньги.

Первое и самое принципиальное. Всегда, все  прошлые годы к началу Нового года Пенсионный фонд делал, собирал ресурсы для того, чтоб в январе перечислить деньги городским, районным отделам Пенсионного фонда для того, чтобы пенсионерам разнести пенсию.

В этом году этого не получилось, потому что все свои ресурсы плюс дотации и кредиты из бюджета Пенсионный фонд направлял на выплату текущих пенсий. И получается ситуация, что на первое января на счетах Пенсионного фонда просто не будет денег. И соответственно по графику в январе месяце  наших 15 почти миллионов пенсионеров не получат свою пенсию. Больше ничего. И, исходя из этой логики, тут можно спорить, соглашаться или нет, но, если мы не проголосуем за 1,6 миллиарда, то срывается график выплаты пенсии в январе-феврале месяце. Потому что есть, кроме всего прочего, и внутригодовой цикл поступления ресурсов в Пенсионный фонд, нулевой, практически, в январе, немножко оживает в феврале, пик достигаем к маю-июню месяцу, говорю как специалист.

Но, к большому сожалению, мы не можем сказать пенсионерам, что долги по пенсии мы вам выплатим в мае-июне. Мы им должны в январе отдать. Мы как государство. Независимо от того, так сказать, какая ветвь власти. И, исходя из этой логики, вполне правильно говориться, что мы должны отдать 1,6 миллиарда, чтобы сегодня система пенсионного фонда отдала почте предоплату и, начиная со 2-3 января, пенсионерам понесли пенсию согласно графика. И больше ничего. Все остальное, я считаю, в данном случае, я прошу прошения за тавтологию, я это уже говорил, это есть от лукавого. Потому что срыв графика выплаты пенсий не объясним мы с вами ничем, ни нашими политическими симпатиями, ни экономическими сложностями.

Сегодня это есть внеполитическая проблема. Но если с 1 января не понесем пенсии, тогда, я считаю, что и ответственность перед пенсионерами у нас должна коллегиальная. Ну давайте будем последовательны в своих заявлениях и поступках, когда мы все с этой трибуны говорим, что мы думаем о народе. Давайте подумаем о пенсионерах. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Нестор Шуфрич, будь ласка.

 

17:40:46

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, шановні співвітчизники, дорогие мои, давайте в конце-концов говорить правду.

И в прошлом и в позапрошлом году, всегда мы начинали год, в том числе и с выплат пенсий. И не разу мы не обращались к Верховному Совету Украины выделить нам какие-то деньги.

Я скажу почему? Потому что мы их имели и потому что мы их не крали, и потому что мы не финансировали НАТО за счет пенсионеров. Что сегодня происходит? Мы с таким трудом утром все вместе выстрадали в первом чтении закон   о том, что бы мы деньги от «Криворожстали» направили на погашение государственного долга по вкладам в Сбербанк. Что же происходит сейчас? Зачем обманывать? Ведь министр финансов сказал, что деньги, которые пришли от «Криворожстали» - 1,6 миллиардов им нужны для того, чтобы закрыть дырки этого бюджета по Пенсионному фонду. Почему это не сделать из других источников, сократить расходы, дутые расходы, которые сегодня направляются непонятно куда. Что мы можем говорить, когда министр по чрезвычайным ситуациям в то время, когда в стране брюшной тиф, когда в стране птичий грипп говорит, что первым делом  он начал чинить туалеты – это Балога.

Так вот туалеты чинить – это все на, что вы способны - вы привели государство к банкротству. И сегодня за счет народных денег продав предприятие, которое принадлежало народу, как вы это говорили на Майдане, вы эти деньги сегодня забираете у собственного народа покрывая свои банкротные обязательства.

И сегодня тот, кто нажмет кнопку за этот закон должен знать, что 1,6 миллиарда гривен отобраны о собственного народа, у тех, кому каждый, кто приедет на округ будет говорить: «Мы боролись и голосовали за возвращение ваших вкладов». Так вот, вы должны людям сказать правду, что вместо того, чтобы сократить расходы, провести ревизию своей политики, вы просто продолжаете и дальше обирать народ Украины, тех людей, которые много-много лет ждут компенсации и, хоть 25 процентов от этих задолженностей мы сегодня имеем возможность вернуть.

Господа! Признайтесь о своем банкротстве, не мучайте ни себя, ни людей, мы это могли делать на протяжении 3 лет, мы умели работать и ни у кого денег не просили, и все пенсии не только выплачивали, но увеличивали их. Уступите место, если вы не способны работать.

 

ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, 3 хвилини з процедури перед голосуванням. Запишіть, запишіться, будь ласка.

Три хвилини. Іде запис. Так, Михайло Добкін.

 

17:44:07

ДОБКІН М.М.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание на то, что уже второй год подряд министерство финансов пытается принять антинародный бюджет, бюджет, который приводит к полному развалу нашей экономики. И, слава Богу, что Верховна Рада может принятие такого бюджета остановить. Ведь, посмотрите, все формирование нынешнего бюджета построено на каких-то заоблачных цифрах, которые никогда не будут исполнены.

Это говорит о том, что этот бюджет выполнить будет невозможно. И, если сегодня еще правительство признается в том, что у них уже нет денег даже на то, чтобы выплатить пенсии, это говорит о том, что данное правительство не может больше оставаться на своих рабочих местах.

Поэтому я поддерживаю выступление коллеги Шуфрича и предлагаю этому правительству уступить места тем людям, которые смогут достойно управлять этой страной.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, хто у нас? Михайло Лобода, фракція комуністів.

 

17:45:15

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

 

17:45:21

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Не удивительно, что сейчас правительство входит с подобным предложением.

Во-первых, все мы прекрасно знаем, что все правительство, за исключением единиц, идет на выборы. Им же работать не придется с января месяца, надо будет заниматься выборами. Они не верят сами в свою судьбу и, таким образом, бросает на произвол судьбы весь народ Украины.

Я считаю вообще, фракция коммунистов вносит предложение рассмотреть немедленно вопрос о недоверии правительству и кто готов из фракции подписать, давайте пожалуйста подпишем. Это во-первых.

А, во-вторых, у меня более конструктивное предложение. У нас с первого января следующего года начинается политическая реформа. Функции Президента резко сокращаются, давайте эти деньги, а это там несколько сотен миллионов гривен, и направим как раз и отдадим пенсионерам. Так же разберемся и по другим службам. По заработной плате Кабинета Министров, то,  что незаслуженно по 20 тысяч гривен получают, тоже посокращаем и тогда пенсионеры у нас…

 

ГОЛОВА. Бандурка Олександр, будь ласка.

 

17:46:28

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, Народний Блок Литвина.

Шановний депутати! Шановний Голово!  В разі прийняття бюджету на 2006 рік статтею 38.1 і 38, і 110 становище пенсіонера значно  погіршиться, він майже 1/3 пенсій втратить і той, який  піде на пенсію, і той, який сьогодні  є. Так може хоч сьогодні треба покращити  становище, прийнявши відповідно постанову, про яку ми зараз ведемо  тут дискусію.

І час, який залишився,  я хочу   передати  Гіршвельду Анатолію Мойсейовичу. 

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, мікрофон Гіршвельда.

 

17:47:14

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемые коллеги!  К сожалению, в этом бюджете  полностью не отражены критерии, по которым  этот бюджет можно назвать бюджетом развития.  Не восстановлены нормы закона, которые касаются инвестиций.

Сегодня инвестиции, как отечественные, так и  зарубежные, обкладываются налогами.  Поэтому это не будет…

 

ГОЛОВА.   Шановні народні депутати!  Ми обговорили цю проблему.

Адам Іванович, будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І. 

Шановні колеги! Людмила Павлівна чи Віктор  Михайлович, скажіть, будь ласка, тут красиво написано  у цій частині, де закон. А ось там далі, де ви  даєте таблиці, написано: „Фонду державного майна  перерахувати не 1,6, а 10 мільярдів”. Куди  йдуть 10 мільярдів, хто мені скаже.

( Ш у м  у  з а л і)

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Адаме Іванович! Шановні народні депутати!  Інформую вас про те, що ці кошти вже давно   не на рахунках Фонду державного майна, а на рахунках Державного казначейства. І вони там зберігаються. Фінансування, витрачання коштів відбувається виключно в рамках затвердженого вами Закону про Державний бюджет України на 2005 рік. А що стосується сум, то там передбачена сума один мільярд шістсот мільйонів гривень. І ще раз наголосимо, що це – технологічна сума, яка необхідна для того, щоб вчасно з третього числа, другого-третього числа почати виплачувати пенсії.

 

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, прошу сісти на місця свої. Я прошу завершити проведення консультацій. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”. Реєстраційний номер 8589. Прошу голосувати.

 

17:49:50

За-249

Рішення прийнято.

(Ш у м   у   з а л і)

Ну підождіть, я ж ще не сказав, зачекайте, будь ласка. Давайте таким чином, дамо доручення на наступний вівторок підготувати до розгляду і прийняття цього закону. Ну я прошу вас!

Нестор Іванович! Я, відповідно до Регламенту, сказав прийняти законопроект за основу. Я прошу комітет допрацювати на наступний пленарний тиждень, щоб ми могли прийняти відповідне рішення. Все.

Так, оголошується до розгляду питання про… одну хвилиночку, міністр фінансів.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні   друзі! Надзвичайно просте питання. От візьміть, будь ласка, в руки закон. Ліва колонка. Написана цифра. Це діюча норма закону. 8,6 мільярда.  Права колонка.  10,2. Відніміть від одної цифри другу і у вас вийде 1,6 мільярда гривень.

По-друге.  Цю цифру доходів Фонд державного майна давно вже забезпечив. Тому це технічний закон. Є прохання, тут нема що правити.    Є прохання проголосувати за нього в цілому.

 

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги! Я даю довідку на  Віктора Михайловича. Записана цифра 8 мільярдів. Але надходження від приватизації в цьому році, за виключенням „Криворіжсталі”,  виконано на 800 мільйонів. Значить, до цих 8 мільярдів, які не виконані, добавляють ще 2 мільярди і 10 мільярдів з „Криворіжсталі”  забирають у Державний бюджет. ось вам і цифра.

 

ГОЛОВА.  Давайте таким… шановні народні депутати!  Давайте таким чином. Щоб у нас не було збурення в залі, щоб ми зараз розглянули проект бюджету, ми прийняли за основу законопроект, я прошу дати доручення  і ми даємо доручення на вівторок  підготувати  для прийняття його в остаточному… небагато днів, тут мине наступний тиждень у нас       пленарний. Давайте будемо працювати без збурень і не порушувати будемо Регламент. Все.

Оголошується до розгляду проект Закону… Нестор Іванович, я прошу, заспокойтеся! Оголошується до розгляду проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік (повторне друге читання).

Пропонується такий регламент розгляду цього питання, шановні колеги: доповідь міністра фінансів – до 10 хвилин, відповіді на запитання доповідача – до 10 хвилин, співдоповідь виконувача обов’язки голови Комітету з питань бюджету – до 10 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин, прийняття рішення – 5 хвилин. Обговорення ми не можемо проводити. Тому нам потрібно, шановні колеги, питання оголошено, будемо працювати до завершення розгляду цього питання.

Будь ласка. Шановні колеги, будь ласка, заспокойтеся. Підніміть стенограми, коли ми працювали, коли потрібно було. Це зараз потрібно країні. Все. Будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановний Юрій Іванович, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься доопрацьований разом з Бюджетним комітетом на повторне друге читання проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Цей проект є результатом непростого узгодження, досягнутого в ході доопрацювання в Бюджетному комітеті проекту Кабінету Міністрів України.

Які основні результати цього доопрацювання. Уточнено доходи і видатки Державного бюджету. Вони зменшені на 2,2 мільярда гривень. Таке зменшення відбулося в основному за рахунок доходів та видатків Спеціального фонду бюджету і не пов’язане з реальним зменшенням доходів. Мова йде про врахування в бюджеті доходів щодо ПДВ на аграрну продукцію. Цей ресурс залишається у розпорядженні аграрного сектору, але не буде враховуватися в доходах і видатках державного бюджету. Саме тому, і  відкоригована цифра доходів, видатків. Збережено незмінним дефіцит бюджету, він складає 12,9 мільярда гривень, або  2,5 % валового внутрішнього продукту.

Нам вдалося досягнути згоди щодо зниження податкового навантаження. Хоча це зниження менше, ніж пропонувалося Урядом, але перший крок у цьому напрямі з 1 січня наступного року буде зроблено. Він стосується зменшення нарахувань на фонд заробітної плати, скасування митних зборів, зниження ставок з купівлі, продажу валюти.

На5,6 мільярда гривень збільшено ресурс загального фонду місцевих бюджетів. В цій сумі, вперше з 2006 року, місцевим бюджетам передаються кошти на централізовані заходи і програми в сумі 659 мільйонів гривень. Вони зараховуватимуться доходи цих бюджетів через щоденний норматив відрахувань від загальнодержавних податків. У 2 рази збільшено обсяг субвенцій на реалізацію інвестиційних проектів в регіонах.

Крім того, додатково до цих сум 3,3 мільярда коштів враховано в спеціальному фонді для місцевих бюджетів. З них 2 мільярди гривень закладено на врегулювання питань заборгованості з комунальних платежів місцевих бюджетів. Порівняно з першою версією бюджету, в 3 рази збільшено суму коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва.

Ми погодилися також з пропозицією щодо вилучення з бюджету по Спеціальному фонду сум ПДВ на аграрну продукцію, що теж використовується для підтримки виробництва аграрної продукції. В результаті тривалих дискусій підтримана позиція уряду щодо збереження у бюджеті програми здешевлення кредитів для аграрного сектору.

Зі свого боку уряд погодився із пропозицією щодо спрямування частини надпланових надходжень від приватизації на довгострокове кредитування проектів села. У доопрацьованому проекті збільшено обсяг видатків на розвиток вугільної промисловості на 900 мільйонів гривень. Збережено запропоновані урядом програми щодо підтримки базової медицини на селі. Вони стосуються облаштування фельдшерсько-акушерських пунктів – по 7 тисяч гривень, сільських амбулаторій – по 32 тисячі гривень, придбання автомобілів швидкої допомоги – в кожен район України по одному автомобілю.

На жаль, нам не вдалося досягнути згоди щодо коштів на вирішення питань енергозбереження. А ця проблема надзвичайно гостра для України. Компроміс знайдено в тому, що в рамках інвестиційних проектів буде передбачено частину коштів на енергозбереження. Крім того, закладена можливість спрямування частини коштів від надпланових надходжень за приватизовані об’єктів на кредитування проектів енергозбереження.

Шановні народні депутати,  ми зобов’язані інформувати вас про ті ризики, які, на жаль, несе в собі проект  бюджету на наступний рік. В першу чергу йдеться про дефіцит бюджету, 2,5% до ВВП – це критичний для країни дефіцит.

Ідучи на такий крок, уряд допускав збільшення його розміру з 2 до 2,5% ВВП за рахунок видатків разового характеру. Видатки, які не будуть повторюватися в наступні роки. У першу чергу до таких видатків ми відносили проекти енергозбереження. Зараз структура дефіциту істотно погіршилась, хоча її розмір залишився тим самим.

Збільшення розміру дефіциту відбулося значною мірою за рахунок постійних, повторюваних видатків, які треба фінансувати кожного року. треба усвідомлювати, що цим закладаються проблеми на наступні роки і країна від цих проблем не уникне. Їх все одно доведеться вирішувати.

Уряд турбує ще одна обставина. Бюджет – це баланс. Чинним законом про бюджет всі доходи розписані по відповідних напрямах видатків. Однак в останній час все частіше приймаються закони, які, з одного боку, призводять до втрат доходів бюджету, а з другого боку, передбачають видатки, які законом про бюджет не передбачені.

Це призводить до руйнування бюджету, неможливості виконання багатьох норм законів. Ми розуміємо період, в якому живе країна, але країна має жити і після виборів. Тому ми звертаємось до народних депутатів України утриматися від внесення законів, що розбалансовують бюджет.

Третій момент. Витрати бюджету і цього року, і 2006 року  за проектом затверджується з перевищенням видатків над розміром доходів, тобто з дефіцитом. Джерелом його покриття Закон „Про Держбюджет” визначив надходження від приватизації.

Так, цього року 8,6 мільярда гривень від приватизації мають піти на видатки передбачені проголосованим вами законом.

В той же час, сьогодні проголосований закон, яким передбачається інші напрями використання коштів, ніж передбачені чинним Законом „Про бюджет”.

Скажіть, будь ласка, яким законом має керуватися уряд і скільки разів будуть ділитися одній й ті ж самі кошти? При чому кошти, які уже витрачено у відповідності до Закону „Про Державний бюджет на 2005 рік” затверджено Верховної Радою України.

Принагідно до дискусії, яка перед цим велась, хочу вас інформувати, що на рахунки уряду надійшло коштів від приватизації на суму 20,6 мільярда гривень, з них: 19,9 мільярда гривень від приватизації „Криворіжсталі”, 700 мільйонів гривень від приватизації інших об’єктів. Всі вони витрачені відповідно до Закону „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Шановні народні депутати, ми вкрай непросто шукали узгоджених позицій, шукали тому, що країна повинна мати бюджет на 2006 рік.

Проект бюджету наданий вам на розгляд є не простим, він є продуктом не простого, а інколи і суперечливого компромісу узгодження, він досить проблемним, але з цим бюджетом  пов’язано чимало й добрих рішень, що мають бути введенні з 1 січня 2006 року.

Нагадаю всім нам, цим бюджетом уряд передбачив  підняття мінімальних розмірів  заробітних плат і  пенсій.

Цим бюджетом  передбаченні кошти на виплату  в повному обсязі пенсій військовим пенсіонерам, яким вона призначалася раніше. На це питання передбачено 2,6 мільярда гривень.

В бюджеті закладено кошти  на підвищення пенсій у 2,5 -  3,5 рази інвалідам першої групи, учасникам  ліквідації аварій на Чорнобильський станції.  На 50 відсотків пенсій по інвалідності солдатам строкової служби. На реалізацію багатьох інших соціальних програм. Неприйняття бюджету блокує можливість реалізації   цих програм.

Кабінет Міністрів України пропонує підтримати цей непростий документ. Ми в гарячих дискусіях  шукали узгоджену позицію по кожному пункту.  Бюджет - це баланс, де кожна стаття  зачіпає або доходи, або видатки. Тому Кабінет Міністрів пропонує проголосувати за цей документ в цілому.

 

ГОЛОВА.  Так, Вікторе Михайловичу,  і ще вам треба час? Все, закінчили  ви? Запитання, шановні колеги, 10 хвилин.

Запишіться, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Людмила Кириченко, будь ласка, запитання ваше.

 

18:03:53

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Турманову Віктору Івановичу.

 

ГОЛОВА.  Турманову передаєте?  Будь ласка, Турманова мікрофон.

 

18:04:00

ТУРМАНОВ В.І.

Виктор Михайлович, я обращаюсь к вам, я обращаюсь к Премьер-министру Юрию Ивановичу.

Вчера была у нас Узгоджувальна рада, где  я принимал участие и поднимал проблемы, что касаются финансирования угольной отрасли.

Вчера Юрий Иванович сказал, что мы учтем ваши предложения. Сегодня ничто  никто   не учел, предложения. Бюджет сегодня 4,2  миллиарда. Из них - 2,1 миллиарда спецфонд. 50 процентов.  В этом году мы со спецфонда 8… 9 месяцев ничего не получали.  Не ввели 30 лав.  Потеряли объем добычи 2,5 миллиона. Сегодня шахтеры не получают заработную плату.

Я обращаюсь к вам, Юрий Иванович. Я вас вчера просил, вы сказали, что мы поправим положение дел. Но сегодня эти цифры еще ухудшились и это просто уничтожение угольной отрасли.

А вам хочу сказать, Виктор Михайлович, сколько вы при власти, вы всегда очень делаете очень плохо и больно шахтерам.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні друзі, давайте  не перетворювати суто економічний документ в політичний. Будь ласка,  візьміть документ, порівняйте цифри і покажіть, будь ласка, вийдіть поруч зі мною, порівняйте дві цифри, скільки було на перше читання на вугільну промисловість і скільки зараз. Хочете, я дам арифмометр чи калькулятор, або разом порахуємо. Збільшення видатків на фінансування вугільної промисловості складає плюс 900 мільйонів гривень, порівняно з першим читанням. З них 200 мільйонів гривень передбачено за рахунок коштів загального фонду.

І, до речі, що стосується цього року, вугільні програми є одними із тих програм, які в першу чергу здійснюється фінансування з рахунків Державного казначейства.

 

ГОЛОВА. Георгій Пономаренко, будь ласка.

 

18:05:58

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Георгій Пономаренко, фракцій комуністів.

Віктор Михайлович, підтвердіть мені, що Володимир Михайлович знав, що один і шість десятих мільярда, це кошти від „Криворіжсталі” і це ще не вечір, що весь дефіцит 2005 року ми будемо, окрім 700 мільйонів ми будемо гасити коштами „Криворіжсталі”.

І друге. Підтвердіть те, що 1,6 мільярди ці вже в тілі бюджету 2006 року. Якщо ми в другому читанні не прийняли оцей попередній закон, нам немає сенсу розглядати бюджет 2006 року.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, кілька років підряд Україна затверджує бюджет з дефіцитом. Спробую ще раз пояснити, що таке дефіцит бюджету. Це перевищення доходів над видатками. Це норма закону. Якщо доходи 100 мільярдів, видатки 110 мільярдів, виникає питання за рахунок чого забезпечити  видатки на 10 млрд. грн., оскільки доходи 10.

Виникає друге питання: яке джерело покриття цих видатків? Ними можуть бути два, або позичати гроші, жити в борг, або друге джерело – надходження від приватизації. Законом про Державний бюджет України проголосовано вами у залі Верховної Ради України визначено: „Джерелом фінансування дефіциту бюджету є надходження від приватизації”. Ця сума визначена – 8,6 млрд. грн. Ми виконуємо закон, проголосований вами. І надходження від приватизації в сумі 8,6 млрд. грн. цього року будуть спрямовані на видатки, визначені вами.

До речі, серед цих видатків немало програм соціального спрямування. Якщо ми хочемо, щоб кошти від приватизації не йшли на ці цілі, то нам бракує дрібнички: треба приймати бездефіцитний бюджет.

А з другого боку, жити в борг, ви дуже добре знаєте, чим це закінчилось для країни.

 

ГОЛОВА. Борис Андресюк, будь ласка, мікрофон.

 

18:08:27

АНДРЕСЮК Б.П.

Ващук Катерині Тимофіївні прошу передати слово. Ващук.

 

ГОЛОВА. Ващук Катерина Тимофіївна, будь ласка.

 

18:08:33

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народний блок Литвина.

Шановний пане міністр, відносно нашої співпраці у доопрацюванні бюджету ви все-таки пішли назустріч нашій фракції і врахували міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам. Ми вам за це щиро вдячні. І я думаю, будемо вдячні не лише ми.

Але те питання, яке стосується розділу аграрної, підтримки аграрної галузі, абсолютний кавардак у тому, що ви нам дали.

По-перше. Не знята стаття  по виноградарству так, як ми домовилися. Ви далі залишаєте  кредити на сад, на виноградарство і хмелярство.

Далі. Ви даєте 1 мільярд на інвестування у розвиток  новітніх технологій абсолютно без  механізму і пишете: від приватизації.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановна Катерина Тимофіївна!

По-перше. Ми дали згоду, якщо буде згода і комітету, і Верховної Ради,  ми готові змінити позиції по  виноградарству, із  режиму кредитування ввести в режим прямого  фінансування коштів по виноградарству.

По-друге. Давайте подивимося на те, що зроблено зараз по аграрному сектору. Непроста у нас дискусія була, тому що у багатьох питання у нас були різні позиції, але вперше ми збільшуємо обсяг коштів на дотації  в три рази. Такого росту у нас не дуло ніколи ще. Приблизно 600 мільйонів цього року і  1 мільярд 850 мільйонів наступного року.

І третє, на що я хотів би звернути увагу.   Питання, куди діти кошти, це не питання  Міністерства  фінансів, це спільна позиція.  І проблема у нас є тільки одна. Я постійно наголошую на цій проблемі.   Є додатковий ресурс наступного року, давайте   спробуємо його поділити. Якщо  ми вважаємо, що на цей напрям  не треба давати, є більш важливий напрям, давайте  по політиці пріоритетів будемо визначати  напрям.

Але  в чому тупикова ситуація, в чому у нас завжди була розбіжність?  Що коли  спробують розділити більше, ніж  коштів є. Ми вчора  досягли компромісу, непростого компромісу,  у непростих дискусіях. Є прохання  цей компроміс схвалити своїм голосуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Жижко.

 

18:11:17

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція  „Наша Україна”.

Вікторе Михайловичу, ви своєю роботою  у двох урядах Віктора Ющенка показали, що, дійсно, інтереси держави для вас вищі, від передвиборної кон’юнктури  і добилися того, що ми маємо зараз  збалансований варіант бюджету.

Я хочу запитати вас відносно фінансування Головного управління розвідки Міністерства оборони. Вони ставили питання про підвищення рівня виплат заробітних плат, які вони не отримали за 2005 рік. Дякую. 

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні друзі, я хотів би наголосити, перш за все, на тому, що ми мали вкрай непростий бюджет цього року. Я вже спокійно можу говорити „мали”, тому що бюджет цього року буде виконаний по доходах. І всі зобов'язання соціального характеру по підвищенню заробітних плат, пенсій, по 57-й Закону про освіти і інші соціальні виплати, ми виконали і виконаємо їх до кінця року. І у нас нема зобов'язань ні по одному головному розпоряднику коштів.

Що стосується виплат наступного року, ми їх врахували і не тільки соціального характеру і в тому числі по управлінню розвідки. Навіть вчора під час доопрацювання проект бюджету частково додані нові суми коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Таран, будь ласка.

 

18:12:51

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу, шість мільярдів рублів, я можу помилитися ненабагато, в Росії виділяється на розвиток російської мови, якій нічого не загрожує. Українській мові 30 млн. гривень. В Україні на одну людину видається 0,75 книги. Порівняйте, в Білорусії п'ять, в Німеччині 12 і так далі. Тобто жалюгідні копійки на книгодрукування, на кіно і таке інше. Я міг би називати цифри, ви самі знаєте. Питання: вибачте, будь ласка, яку ви збираєтесь будувати Україну, в якій абсолютно не приділяється уваги на духовний розвиток.

І друге. Від приватизації ви отримали 800 млн. гривень. Тобто всього на 10 відсотків виконано план по приватизації. Причому тут „Криворіжсталь”, яку ви намагаєтеся сіпати в той час, коли в бюджеті це кошти позапланові, вони не передбачені в бюджеті.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Чесно кажучи, я просив би Віктора Терена пояснити мені, бо я дещо взагалі не розумію, яка різниця в приватизації „Криворіжсталі” чи будь-якого іншого об'єкту? Це – приватизація.

Інформую вас, що  за цей рак – ще раз нагадаю -  доходів від приватизації отримано уже на цей момент на суму 20,6 мільярда гривень. Правда, там не видно де які  гроші, бо у нас рахунок один, але сума ця значно більша, ніж передбачено законом. І частина з них рахується на рахунку Казначейства як планові доходи від приватизації, а друга частина як надпланові надходження від приватизації на окремому обліковому рахунку.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Вікторе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.  На великий жаль.

Доповідь виконуючого обов`язки голови Комітету з питань бюджету Людмили Павлівни…

Шановні колеги, ну коли ми розпочали питання, ми маємо завершити розгляд, тут у нас суперечності є між регламентом  і тою практикою. Я прошу вас. 

Так, будь ласка, Людмила Павлівна. Завершимо питання. Ми зараз швиденько, шановні колеги. Швиденько. будь ласка, Людмила Павлівна. будь ласка, Людмила Павлівна.

 

18:15:12

СУПРУН Л.П. 

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Можу сказати. Що я вперше іду на трибуну і  настільки хвилююся. Не тому що складна ситуація  сьогодні  в парламенті, не тому що надзвичайно складна ситуація в економіці. Фактично сьогодні саме від парламенту залежить  наскільки він зможе консолідувати власні інтелектуальні зусилля і подолати цю кризу, а я б назвали її в більшій мірі кризою  політичною, яка назріла в суспільстві. Бюджет ми готували  майже 3 місяці для того, щоб подати його вам як основний економічний документ країни на 2006 рік. Він абсолютно відрізняється від того проекту, який надійшов 15 вересня   до Верховної Ради. Ми намагалися в бюджетному комітеті, до складу якого входять представники абсолютно всіх фракцій і груп, в першу чергу, працювати ефективно, в інтересах економіки, в інтересах народу України, підтримуючи і реалізуючи ті політичні програми, які мають партії, представлені в парламенті.

Саме тому, коли цей закон прийшов в парламент, ми пропонували його навіть не розглядати і повернути уряду. Але в той момент часу уряд уже був у відставці, і відправляти цей закон насправді не було кому.

Зважаючи на це і не бажаючи залишати країну без бюджету, без стабільності на наступний рік, ми взяли цей  документ до роботи. Ми ліквідували за ці три місяці, шановні колеги, абсолютно всі заначки, які залишалися поза межами доходів Державного бюджету. Саме тому цей бюджет сьогодні має приріст в доходах більше ніж 10 мільярдів гривень. І ми вважаємо, що нам вдалося ліквідувати багато із тих програм, за якими були приховані незрозумілі видатки, деякі із цих програм вже давним-давно закінчилися: одні в 2003 році, другі – в 2005 році, треті закінчуються в 2005 році. На жаль, не всі програми існують на наступний рік.

Приведу як приклад. Комітет іноді звинувачували в тому, що ми ліквідували або зменшили видатки на енергозбереження. Ми хочемо, щоб гроші, які платять платники податків, використовувалися ефективно, а не розбазарювалися, бо давати комп’ютер неандертальцю – це означає, що він буде розбивати ним горіхи. Тому ми пропонували залишити тільки ті програми, тільки ті проекти, які, в першу чергу, доводять реальні гроші до конкретного нашого споживача державних послуг – до громадянина.

Саме тому, дорогі мої колеги, ми визначили з вами декілька пріоритетів. Перший пріоритет – це місцеві бюджети.

Ми запропонували в бюджетних висновках спрямувати на місцеві бюджети додатково 5 мільярдів гривень для того, щоб забезпечити елементарні видатки. Це не розкіш, це елементарні видатки: заробітна плата – вчасно, оплата за енергоносії і комунальні послуги вчасно. І невеличкий обсяг суми грошей, які можна використати для того, щоб виконати елементарні зобов’язання держави перед громадянами: вивезти сміття з подвір’я, здійснити природоохоронні заходи, відремонтувати ліфти, засклити скло в школах, які розбиті.

І таким чином, ми намагалися для місцевого самоврядування дати  хоча б будь-який інструмент для того, щоб громадяни відчули себе не масою людей, які тільки отримують заробітну плату, а відчули себе територіальною громадою, людьми, які мають спільні територіальні інтереси. Ми це завдання виконали. І в бюджеті, який сьогодні представлений для вашого розгляду, місцеві бюджети сьогодні мають додатковий ресурс в 5 мільярдів гривень.

При чому 1 мільярд гривень спрямовується  на капітальні інвестиції безпосередньо в регіони. Можу сказати, що другий наш пріоритет, який ми з вами визначили – це видатки на АПК. Багато разів ми чули слова про те, що у нас буде рік села, що 2006 – це рік відродження села. Насправді, в бюджеті 2006 року, який був поданий в першому читанні ніякого відродження села і ніяких доходів для села. І ніякої підтримки для села, фактично, не було.

Ми запропонували за вашою  підтримкою простий і прозорий механізм, коли не треба ходити до чиновника і випрошувати в нього кошти. Цей механізм європейського рівня і значення, і змісту. Це  пряма дотація н посіяний гектар, або на вирощений кілограм худоби. Така процедура передбачає сьогодні в бюджеті, який подається до вашого розгляду, майже, 1 мільярд 900 мільйонів гривень, замість 600 мільйонів. Які були попередньо передбачені в проекті, поданому на  перше читання. Ми пропонуємо такий механізм підтримати і в подальшому. Тому що він забезпечує незалежність селянинові вільну працю. На жаль, що таких коштів сьогодні недостатньо. Але перший крок ми обов’язково повинні з вами зробити.  І тому, виконуючи доручення Верховної Ради, комітет наполягав саме на тому, щоб видатки на село спрямовувалися у вигляді дотацій.

Третій наш пріоритет був абсолютно елементарно виваженим і зрозумілим. Ми зауважили уряду, що уряд фактично помстився вугільній галузі, не збільшивши ні на копійку за умови зростання заробітної плати, за умови подорожчання енергоносіїв, він не збільшив відповідні дотації для того, щоб забезпечити покриття витрат собівартості вугілля.  Що це означає для рядового громадянина? Це означає тільки одне, що такий працівник вугільної галузі сьогодні мав би чи на завтра мав би борги по заробітній платі.

Тому ми визначили це як пріоритет, і в бюджеті враховані необхідні видатки для покриття собівартості вугілля.

Шановні колеги,  що стосується дефіциту бюджету на наступний рік. Ми розуміємо, що завжди потрібно проводити виважено економічну бюджетну політику, щоб грошові кошти, які можуть политися за рахунок емісії не спричинили шаленої інфляції у нашій країні. Бо тоді, навіть за умови збільшення доходів громадян, вони можуть перетворитися просто на порох, бо за них не купиш навіть сірника. Тому ми стримали дефіцит бюджету в межах 2,5 відсотків. До речі, європейський норматив сьогодні складає три відсотків. І багато країн європейських сьогодні, на жаль, не можуть витримати цей норматив, і тому знаходяться на рівні сім чи дев’ять, відповідно як Франція чи Німеччина.

Таким чином ми збалансували бюджет повністю у відповідності до вимог, які сформовані були у бюджетних висновках. Це не бюджет цього уряду. Це бюджет, який ми розробили за залученням фахівців, з залученням спеціалістів Верховної Ради, ставлячи, у першу чергу, перед собою основне – зберегти стабільність і забезпечити економічне зростання в цій країні.

Я розумію, що, можливо, сьогодні політика не дасть нам змоги прийняти цей бюджет в цілому, тому, шановний Володимире Михайловичу, я хочу звернутися до вас з тим, щоб ми пройшли процедуру, яку передбачає Бюджетний кодекс. Ми повинні, принаймні на другому читанні, затверджувати основні параметри – доходи, видатки, розмір дефіциту або профіциту і трансферти для місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети сформовані набагато краще, ніж пропонував уряд. Місцеві бюджети будуть задоволені від того, що ми запропонуємо їм сьогодні такий варіант змін. І тому я звертаюся до вас, шановні колеги, для того, щоб цей процес міг рухатися далі, для того, щоб ми відпустили місцеве самоврядування на формування місцевих бюджетів за новими нормативами, обов’язково прийняти хоча би для них такі необхідні рівні трансфертних платежів. І це буде означати, що ми своє зобов’язання на цьому етапі як Верховна Рада чітко виконали, незважаючи на те, що нам сьогодні приходиться працювати і за Верховну Раду, і за весь уряд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є? Запишіться, будь ласка, 10 хвилин.

Так. Олександр Пеклушенко, „Регіони України”. Потім Петро Степанович Цибенко.

 

18:25:33

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемая Людмила Павловна, уважаемое правительство, здесь нет в этом зале, особенно в нашей фракции, ни одного человека, который бы не хотел принять бюджет. Мы не хотим принимать бюджет в таком виде и в таком состоянии. Те базовые вещи, о которых вы говорите, кроме этого меня как народного депутата, мажоритарщика от Запорожья интересует, что конкретно получил город, область, что получил мой округ? Такого не было ни за один год моей депутатской деятельности. Мы шли в Кабмин, с нами встречались, мы говорили, мы знали, мы сегодня принимаем с закрытыми глазами бюджет.

Мы посчитали вот сейчас, с момента первого чтения до сегодня в среднем бюджет за день увеличивался на 100 миллионов, за 30 дней – 3 миллиарда. Давайте еще подождем с тем, чтобы увеличить хотя бы на 3 миллиарда.

На три миллиарда, а если говорить серьезно, я приглашаю министра финансов, вас, к нам в фракцию. Давайте разговаривать, давайте находить компромиссы.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка.

 

СУПРУН Л.П. Шановний пане Олександре, я впевнена, що сьогодні ми вимушені як Бюджетний комітет будемо виконувати цю функцію замість уряду. Бо бюджет повинен цікавити в першу чергу, уряд. Тому ми готові на те, щоб детально представити кожну строчку, всі розрахунки і ви переконаєтеся,  що ми знайшли непогані економічні рішення. Можу сказати, що три місяці це були три місяці війни з урядом. Бо за кожною нашою пропозицією ми практично зустрічали опір. І тільки шляхом величезних зусиль і компромісів ми нарешті переконували в тому, що за нами правда. Таким чином, ми готові  в будь-який час, якщо це буде визначено спільно фракцією і визначимо з комітетом, зустрітися  і роз’яснити всі позиції.

 

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів, будь ласка.

 

18:27:38

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановна Людмила Павлівна, скажіть, будь ласка,  як можна голосувати за бюджет, у якому так зване, збільшення прожиткового мінімуму для непрацюючих, а саме він покладений в основу базової пенсії, навіть не покриває інфляції. Ви знаєте, що завтрашні 350 – це менше, ніж сьогоднішні 332.

Друге. Не ліквідує диспропорцію в пенсійному забезпеченні військовослужбовців. Ви розумієте, що стаття 38.1 не дасть цього зробити і це треба виокремлювати окремо.

Третє. Те, що називається компромісом по Закону про дітей війни, насправді, компромісом не являється. Це, вибачте, брутальна брехня. Я хочу привернути увагу, що нинішній Президент, сьогоднішній Прем’єр-міністр за Закон про дітей війни голосували як і їх фракції, а сьогодні вони активно відхрещуються. Фракція комуністів подібні речі підтримувати.

 

СУПРУН Л.П. Шановний Петро Степанович, повірте, що ми намагалися тільки покращити той документ, який був поданий урядом. І ми намагалися повністю локалізувати всі абсолютно доходи, які знаходилися поза межами державного бюджету. В нашій з вами владі визначити ще пріоритети. Ми можемо затвердити доходи і видатки, якщо немає зауважень до цих двох загальних показників, а потім протягом наступного тижня опрацювати, за якими принципами і параметрами буде спрямовувати державний бюджет кошти на виконання всіх законів: і дітей війни, і тих, що стосуються соціальних виплат, і ті, що стосуються чорнобильських пенсій і видатків. Тобто можу сказати, що ми зібрали всі доходи. Давайте визначатися, яким чином і, які пріоритети ми профінансуємо, ми готові до співпраці і наполягаємо на тому, щоб всі закони, принаймні, Закон „Про дітей війни”, який сьогодні набув величезного розголосу, люди його чекають, вони весь час питають нас, обов’язково був введений.

Що стосується пенсійних виплат стосовно статті 38.1. Ми її дуже уважно розглянули цю статтю і вона говорить про наступне, там змінилося тільки одне слово, але зовсім інший зміст. Уряд пропонував зробити закон зворотної дії, тобто тим, хто вже отримував пенсії зняти, обмежити ці виплати пенсій. Ми вважаємо, що це абсолютно протирічить Конституції. Тому записали, що тільки для тих категорій, які будуть звільнитися на пенсію в 2006 році, може застосовуватися певний норматив, при чому заробітна плата і пенсії обраховуються за останні 24 місяці.

До речі, я нагадаю, що раніше наше законодавство мало більш стабільний характер і я дуже пам’ятаю добре, коли ще в середині 80-х років, вивчаючи це законодавство, на юридичному факультеті Київського університету ми бачили, що такі нарахування йдуть за останні 5 років, бо тоді доходи людини були стабільними, вони не були настільки з’їдені інфляцією. У нас сьогодні фактично 2 роки, 24 місяці. Але зворотної сили ця стаття в такому вигляді не має.

 

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, будь ласка.

 

18:31:27

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, фракція Народної Партії.

Людмила Павлівна, я знову хочу повернутись до статті 38 із значком один. Середня заробітна плата за 24 місяці на одну третину менша буде, ніж за три місяці 2004 року. Бо реально заробітна плата стала зростати тільки в 2004 році. В другій півріччі.

А зараз, обчислюючи середню заробітну плату за два роки за 24 місяці ми значно погіршуємо становище пенсіонера. І ви трошки, можливо, нещирі або не зовсім сказали, що пільги, яких позбавляємо по статті 38-мій, будуть на користь пенсіонеру. Та це ж невірно. Всі пенсіонери втратять, державної служби, військової служби, вони втрачають половину своєї пенсії, якщо не одну третину! Треба ж реально на це дивитися.

 

СУПРУН Л.П. Шановний Олександр Марковичу, я хочу нагадати одну історію, яка в залі, в нашому залі дуже детально обговорювалась. Ви пам’ятаєте, коли один із таких пенсіонерів отримав 480 тисяч пенсійних нарахувань за рахунок чого. Він зібрав, Олександр Маркович, всі відпустки, всі платежі, все, що тільки можна було, всі компенсації і нарахував собі величезну пенсію. Це не стосується абсолютно нікого із такої категорії пенсіонерів, які сьогодні працюють і ідуть на пенсію.

Але 24 місяці – це норматив, до речі, з яким погодився абсолютно і професійно і міністерство оборони, і міністерство фінансів, і ми знайшли порозуміння в залі. Тому що за один місяць людина може собі нарахувати все, що необхідно. А ми повинні виходити з того, що пенсії – це фактично середній розмір доходу, який людина повинна зберігати при виході на пенсію. Ну, я не знаю, можливо, я неправа в цьому плані. Але давайте виходити з того, що, на жаль, не всі користуються цим законом по справедливості.

 

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка.

 

18:33:39

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, „Наша Україна”.

Шановна Людмила Павлівна, ви знаєте, що транспортна проблема Києва є дуже напружена. В зв’язку з тим особливе значення має  побудування, метробудування. 200 мільйонів гривень, які визначенні на метробудування, але нічого не сказано про місто Київ. Між тим 90 мільйонів було передбачено на Метробуд міста Києва, згідно з додатком номер 7. Цього  немає. Скажіть, це механічна помилка чи як?

 

СУПРУН Л.П.  Шановний Ігоре Рафаїловичу,  дякую за те, що ви звертаєте увагу на цю прикру помилку. Дійсно, цифра 90 є в загальному рядку, але не розписано, що це на місто Київ. Я прошу, щоб ми це врахували обов’язково. Так, як і цільова субвенція на проектування мосту в місті Кременчузі в розмірі 10 мільйонів гривень за рахунок коштів Укравтодору. Тому обов’язково ми це врахуємо при прийнятті уже документу і підготовці його до остаточного голосування.

Також у нас випала ще одна цифра, яка стосується видатків  по проведенню підготовці до олімпійських змагань.  На жаль, що ми не врахували  її по коду 3403030 – це 30 мільйонів гривень за рахунок коштів, які у нас залишилися в балансі. Тому я пропоную обов’язково також це врахувати. Дякую, що ви  на це звернули увагу.

 

ГОЛОВА.  Валерій Сушкевич, будь ласка.

 

18:35:08

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

 

 ГОЛОВА.  Вибачте.

 

18:35:08

СУШКЕВИЧ В.М.

Фракція БЮТ, народний  депутат Сушкевич.

Людмило Павлівно, я  не хочу зараз коментувати відсоток врахування соціальних проблем інвалідів. Єдине, я зараз хочу звернути увагу на 41 статтю, про яку я вам казав на засіданні Бюджетного комітету і 24 пункт де 50 відсотків Фонду соціального захисту інвалідів  передбачається витратити на утримання центрів ранньої реабілітації.

 Я звертаю увагу, що це сума на кілька мільйонів більше ніж те, що  потрібне, я спеціально зараз взяв у Міністерстві праці і соціальної політики скільки потреба є. І сьогодні при цьому ми  ліквідуємо інші видатки, які пов’язані  з реабілітації інвалідів,  працевлаштуванням    інвалідів, підтримки підприємств інвалідів, тобто,  тут цілий комплекс проблем, які передбачені цим.

 Я звертаюсь до  вас з проханням відкоригувати цю, протокольно цю помилку, яка сьогодні є.  Власне є ситуація по якій видатки більші ніж потрібно по цій програмі.  

 

СУПРУН Л.П.  Шановний  Валерію Михайловичу, я дякую, що ви нагадали мені  ще за один досить серйозний тип змін, який ми зробили у цьому бюджеті.  Можу сказати, що ми вдвічі запропонували збільшити  кошти, які спрямовуємо на   лікування дітей, які хворі на туберкульоз. Ми запропонували збільшити санаторно-курортне лікування  таких дітей.

Ми також підтримали вашу пропозицію  по  забезпеченню автомобілів  тих, у кого в сім’ї є два і більше інвалідів. Також додали кошти в розмірі 10 відповідно і 15  мільйонів гривень на забезпечення санаторно-курортного лікування  інвалідів-спинальників, і це є важливим.

Що стосується цієї статті, я прошу, щоб ми її уточнили в редакційному  плані разом з Міністерством   соціальної політики і праці з тим, щоб видатки по цій статті   точно відповідали вимогам закону.

 

ГОЛОВА.   Ігор Юхновський, будь ласка.

 

18:37:14

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський. Я не договорив. Людмило Павлівно,  у попередньому бюджеті на розвиток української мові було   30 мільйонів, зараз стоїть 20 мільйонів. Перше.

Друге.  Ви не сказали, ви хвалитесь, що ви  додали пенсіонерам і так далі, а ви ні слова не сказали про те. що ви додали 100  мільйонів гривень на науку і таким чином ми зможемо побудувати сучасний обчислювальний    кластер всієї України, ми зможемо   сполучити оптоволоконною лінією Київ і Харків, ми зможемо побудувати  сучасний генно-інженерійний центр. Чому цим не звалитеся?

 

СУПРУН Л.П. Шановний Ігоре Рафіїловичу!  Спасибі, що ви мені нагадали за науку.  І я коротко  відповім на питання щодо  української мови.

Шановний Ігоре Рафаїловичу! Шановні колеги!   З чого повинен починати будь-який уряд? З програми, з програми соціально-економічного розвитку, щоб було зрозуміло для чого і куди він направляє гроші, і які він  хоче отримати в результаті цього  ефект: економічний, соціальний чи політичний.

Ми  визначили пріоритетну і науку, тому що розуміємо, без поєднання системи  української науки з європейською  Україна буде приречена на неуцтво. І сьогодні    замість того, щоб визначити   пріоритетом забезпечення комп’ютерною технікою всіх абсолютно без виключення шкіл, що в місті, що в районному центрі, що в селі, у нас  кошти витрачаються зовсім на інші програми.

Що стосується  української мови. Насправді, в урядовій програмі стоїть тільки 10 млн. Ми додали суму ще 10 навіть понад існуючу і затверджену програму уряду.

І останнє хочу ще додати, бо, дійсно, ми не врахували, в такому поспішному темпі працюючи, що у нас пропонувалося на будівництво Подільського мостового переходу в місті Києві кошти направити додаткові понад обсяги, визначені від приватизації, в обсязі до 200 млн. гривень для того, щоб знизити навантаження по переміщенню між різними частинами Києва, які сьогодні фактично блокують сполучення і при в'їзді в саме місто.

Якщо говорити про програми, Ігорю Рафаїловичу, то хочу на завершення, оскільки вже мій час вичерпаний на відповіді, можу сказати, що я впевнена, що в цьому залі і в цій країні є величезний інтелектуальний потенціал, яким сьогодні нехтують, його не використовують, і від цього Україна ніколи не буде жити краще, бо тільки коли є політична воля, Ігорю Рафаїловичу, і тільки, коли є відповідна політична воля в цій Верховній Раді, тільки тоді народ України буде жити краще. А ми з вами повинні прийняти бюджет  і проголосувати за нього.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Зараз, одну хвилиночку, сідайте, будь ласка.

З мотивів голосування, будь ласка, запишіться. П'ять хвилин. З мотивів голосування. Поки йде запис, буде така послідовність голосування: ми вносимо на голосування проект, який запропонує комітет. Якщо не буде прийнято рішення, будемо інші пропозиції розглядати.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Олександр Пеклушенко, "Регіони України".

 

18:40:42

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, Запорожская область, «Регионы».

Уважаемый Юрий Иванович, я еще и еще раз прошу: пусть никто не думает, в этом зале нет хорошего правительства и плохих депутатов. Не примем бюджет, мы все будем плохие. Поэтому мы настроены принять бюджет компромисса, который бы устроил ни вас, ни нас, а который устроил страну, который устроил бы производство, избирателей наших. Я повторяю, я не могу голосовать вслепую. Мы договаривались с Министерством финансов, что Запорожская область, которая       постоянно обдиралась  Киевом в вопросах газификации, вопросах потопления моих территорий, которые  мы – запорожские депутаты – постоянно посещаем.  Нам обещали увеличить их в 3 раза. Ничего этого не сделано. Наконец этот  наш многострадальный запорожский мост!  Нужно заканчивать эту стройку. Нужно понимать, что Хортица  не будет без моста, это все связано. Поэтому мы убедительно  вас просим…

 

ГОЛОВА.  Михайло Родіонов, фракція комуністів.

 

18:41:57

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

 

ГОЛОВА.  Петро Миколайович Симоненко, мікрофон ваш.

 

18:42:03

СИМОНЕНКО П.М. 

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Фракция не будет поддерживать подобный проект в связи с тем, что многие из наших  предложений, которые были направлены на реальное увеличение доходной части бюджета не восприняты правительством и очевидно по каким причинам не воспринято.

Во-вторых. Это снова не является бюджетом развития страны, это бюджет уничтожения страны и для нас сегодня в зале очевидно, что манипуляция идет общественным сознанием и прячутся действительные причины развала и просчетов колоссальных  правительства.

Третье. Я хотел бы обратить внимание, что  коренные вопросы,  те которые сегодня ждут разрешения чернобыльские проблемы профинансированы только на 25 процентов,  проблемы ветеранские – то же самое, многие по этим статьям, которые исключают применение норм  закона то же самое происходит. Также как и связано с использованием  тех же средств, которые должны быть ….

 

ГОЛОВА.  Так, Майстришин Володимир Якович, будь ласка.

 

18:43:11

МАЙСТРИШИН В.Я.

Прошу слово передати Катерині Фоменко.

 

ГОЛОВА.  Катерина Фоменко, будь ласка.

 

18:43:20

ФОМЕНКО К.О.

Дякую. 

Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас  як голова підкомітету  з питань місцевих  бюджетів. Шановні мої, я   розумію  і вважаю, що проект закону, який сьогодні розглядається, він має дуже суттєві  промахи і  я вважаю, що вони  повинні додатково бути  розглянуті   і  максимально враховані. Але залишилося 10 днів, за які 13 тисяч органів місцевого самоврядування повинні провести свої сесії, затвердити свої бюджети, для того щоб з першого січня підвищити заробітну плату вчителям і лікарям. Вони повинні це зробити.

Я вас дуже прошу, і пропоную проголосувати міжбюджетні трансферти, які якраз і затверджуються другим читанням. Тиждень доопрацювати Закон про Державний бюджет, врахувати всі пропозиції – і через тиждень, у четвер, розглянути третє читання. Я вас дуже прошу!

 

ГОЛОВА. Так, Сергій Слабенко, будь ласка. Фракція „Наша Україна”.

 

18:44:26

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, що шлях пошуку компромісів відбувається протягом вже тривалого терміну часу. Ми неодноразово повертаємося до цього питання, в черговий раз говоримо про те, що давайте ще раз повернемося, ще раз доопрацюємо ті чи інші положення.

Законодавчий акт потрібен державі. Бюджет потрібен, вкрай необхідний і місцевим бюджетам, так як вони орієнтуються на ті показники, які ми закладаємо в нього.  

Одночасно з цим, я ще раз міг би підкреслити, що ми неодноразово протягом тривалого терміну часу повертаємося до внесення змін та поправок до вже прийнятих бюджетів.

Тому фракція „Наша Україна”, безумовно, буде підтримувати бюджет. Безумовно, ми вважаємо, що ті проблемні питання повинні бути вирішені, і вони будуть вирішені урядом, тому що воля в уряду є шукати можливості вирішення цих питань. Я ще раз закликаю: наприкінці цього року знайти в собі сили і проголосувати за даний законопроект.

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, будь ласка, мікрофон.

 

18:45:32

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, звичайно, тут треба погодитися з попереднім виступаючим, що треба знайти сили, щоб проголосувати за такий бюджет, знайти сили потім дивитися людям в очі за такий бюджет, знайти сили повернутися в регіони, недофінансовані і недогазифіковані. Я не знаю, як там обдирали Запорізьку область, але можу сказати за Львівську, яка була обідрана, напевно, найбільше. І по моєму округу  є колосальні проблеми, я не кажу вже по місту Львову, який просто не буде святкувати 750 років з дня свого заснування, тому що немає на це коштів. Я не буду казати про пенсіонерів, я не буду казати про інвалідів, я не буду казати про всі ті знедолені верстви суспільства, які потребують найпильнішої уваги з боку уряду.  Ми справді не маємо сили, наша фракція проголосувати за такий бюджет. Я впевнений, що звичайно треба шукати і, може, навіть, знайти якісь шляхи подолання бюджетної кризи. Але не коштом народу, ні коштом найбідніших, на незахищених верств населення. Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко не підтримує такий бюджет. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, будь ласка, Леонід Вернигора. Другий раз не можуть виступити. Будь ласка.

 

18:46:46

ВЕРНИГОРА Л.М.

Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Я із задоволення передаю фахівцю з бюджетної справи Рудьковському Дмитру Олександровичу.

 

ГОЛОВА. Рудьковський, будь ласка.

 

18:47:01

РУДКОВСЬКИЙ Д.О.

Шановні народні депутати,  ми досить довго працювали і доопрацьовували цей бюджет. Але я скажу, що фракція соціалістів не може голосувати за такий бюджет, тому що не враховані повністю село і на село виділяється на підтримку рослинництва, тваринництва дуже, дуже мало.

І, практично, наші селяни будуть дальше і дальше бідувати. Друге питання, яке ми не можемо   підтримати, тому що діти війни, Закон який прийнятий в цьому залі і за нього голосував сам Прем’єр-міністр. Я хочу сказати, що вони не врахували, практично, нічого. Врахували тільки те, що вони мають: позачергові там відпустки якісь там привілеї на якийсь кусок землі, а остальне – немає. Тому  ми голосувати за такий бюджет не маємо права.

 

ГОЛОВА. Юрій Іванович Єхануров, Прем’єр-міністр України. Прошу уваги.

 

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дискусії, які відбулися протягом останніх тижнів, призвели до того, що ми досягли компромісу і, на нашу думку, вдалося збалансувати основні позиції бюджету наступного року. Тому Уряд просить зараз проголосувати його в другому читанні і в цілому. І таким чином, дати можливість працювати українській економіці.

Щодо розвитку, 29 мільярдів гривень, які направлені на розвиток дають можливість сказати, що основні параметри, які закладені на  наступний рік будуть виконані. Я прошу проголосувати в цілому за бюджет. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Шановні колеги,  прошу підготуватися до голосування. Ми будемо голосувати. Ми вже з мотивів проголосували. Ми будемо голосувати урядовий окремо чи тільки узгоджений? Ви знімаєте урядовий? Га? Узгоджений, да? Добре.

Шановні колеги,  оскільки уряд пропонує не голосувати за те, який був урядовий проект, а голосувати одразу за узгоджений, тобто уряд фактично його відкликає. Тому буде ставитися на голосування зараз доопрацьований Бюджетний комітетом законопроект про Державний бюджет  України на 2006 рік. Реєстраційний номер 80 с таблицями для прийняття у другому читанні і в цілому як... Що, що?

Ставлю на голосування доопрацьований проект Закону про Державний бюджет  України на 2006 рік, реєстраційний номер 8200 для прийняття у другому читанні і в цілому як закон. Прошу визначатися.

 

18:50:21

За-122

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.  „Регіони України”, комуністів – 0, Народна партія – 3, „Наша Україна” – 41, Блок Тимошенко, СПУ, Народний блок, СДПУ(о) – 0, Українська народна партія – 18, Народний Рух України – 15, „Довіра народу”  - 12, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 13, Партія промисловців і підприємців України – 10, позафракційні – 10.

Шановні колеги,  була пропозиція комітету, і вона була підтримана, її сформулювала Катерина Олександрівна Фоменко. Щоб ми зараз проголосували за доходи, видатки, дефіцит бюджету і трансферти для місцевих бюджетів з тим, щоб можна було працювати над місцевими бюджетами.

Я ставлю на голосування цю  пропозицію, прошу голосувати. Доходи, видатки, дефіцит, трансферти для місцевих бюджетів. Прошу голосувати.

Прошу голосувати, шановні колеги. Я …. Ну нам потрібно прийняти рішення, щоб могли люди працювати над місцевими бюджетами.

 

18:51:33

За-111

По фракціях, будь ласка. Регіони, комуністів – нулі, Народна партія – 44, Наша Україна – 1, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 20, Народний блок – 21, СДПУ(О) – 0, Українська народна партія – 4,Народний рух України, Довіра народу, „Єдина Україна”, Реформи і порядок – 0, Партія промисловців і підприємців України – 9, позафракційні – 12.

Шановні колеги, давайте обміняємося думками. Давайте візьмемо максимально витиснемо хоча би те, що ми домовилися. Будь ласка, запишіться, 3 хвилини, 5 хвилин.

Нам потрібно прийняти рішення. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. Комар, „Регіони України”, будь ласка. Комар, вибачте.

 

18:52:30

КОМАР М.С.

Прошу передати слово Пеклушенко.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко.

 

18:52:37

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция «Регионы Украины», Александр Пеклушенко.

Владимир Михайлович, я считаю, есть единственный выход из сложившейся ситуации. Это провести сейчас вам Погоджувальну раду и найти компромисс по форме и по содержанию. Вопрос достаточно серьезный, и затягивать его, мы не имеем права.

 

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, будь ласка.

 

18:53:03

СОЛОМАТІН Ю.П.

Петру Симоненко прошу передать слово.

 

ГОЛОВА. Петро Симоненко. Я просив би, шановні колеги, не розслаблятися.

 

18:53:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, я думаю, что из этой ситуации надо сделать правильные выводы. На мой взгляд, они состоят в следующем. То, что не проголосовали мы за бюджет, мы правильно сделали. Но это результат того, что нынешнее правительство не имеет, не имеет реально плана социально-экономического развития страны. Они не знают, что им делать, они не собирались этим заниматься.

Во-вторых, нынешнее правительство, как бы не декларировали, не занялось коренным вопросом, не предложило  нам и обществу коренное изменение налоговой политики, которая дала б возможность всем увидеть насколько реально сегодня устремление правительства в совершенствовании экономики.

И третье. Нынешнее правительство идет как и все предыдущие тем же самым путем, обрезать и отрезать те социальные льготы, которые положены по закону многим категориям граждан и таким образом, обеспечить выполнение бюджета. Это преступная политика и за нее нельзя голосовать.

 

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

18:54:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народний Блок Литвина.

Шановні колеги, шановні представники уряду! Нам здається, що певний алгоритм конструктивізму був вироблений і він був озвучений представником нашої фракції, Фракції Народної Партії Катериною Фоменко. Все, що зараз говорилося, в принципі, має право на існування ці думки, але є спільне, з чим я думаю, можуть всі погодитися, це збільшення видатків по трансфертам на місцеві бюджети. Якщо це реалізовано, за це можна проголосувати. Якщо ні в кого немає серйозних заперечень щодо доходів, видатків і дефіциту бюджету встановленого, то можна проголосувати, а все інше з чим ми не погоджуємося в тому числі, те, що уряд має зробити щодо десятивідсоткового насправді фінансування сільськогосподарського виробника, це має бути проголосовано, якщо буде враховано вже на третьому читанні. Тому мені здається, що достатньо конструктивною є позиція, яку ми на жаль, не проголосували, вона була другою по черзі. Я думаю, що можна було повторити, це конструктивно.

 

ГОЛОВА. Ігор Юхновський, будь ласка, „Наша Україна”.

 

18:55:25

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Я хочу звернутися до Олександра Олександровича Мороза. Олександре Олександровичу, чи цей уряд не ваш уряд? Я хочу звернутися до Олега Григоровича Білоруса, Блоку Юлії Тимошенко, хіба ви разом не з нами? І на кінець я хочу звернутися до вас, Володимире Михайловичу, ви вели Узгоджувальні ради, ви ніколи там не виступали проти цього. Чому обидві партії, обидві групи, якими ви фактично керуєте, виступили проти бюджету. Це мені абсолютно не зрозуміло. Це не понятно.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги.   Запитанням на запитання можу відповісти. Дорогий, Ігор Рафаїлович, невже вам не зрозуміло, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу голосується: доходи, видатки, дефіцит бюджету і – це головне, що голосується. Чому ви не голосували, чи ви не впливаєте на свої фракції, чи у вас мало авторитету?

Будь ласка, Микола Рудьковський, чому ви не голосували? А! Я забув, зараз, зараз, одну хвилиночку! Ну, зараз, зараз, я ж не можу.

 

18:56:39

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів. Я хочу відповісти пану Юхновському від Олександра Олександровича Мороза, сподіваюсь.

Пане Юхновський, коли формується коаліція, то партнери по коаліції сідають, радяться і, виходячи із спільних програм, будують бюджет, який подають до верховної Ради.

А тепер я хочу звернутися до уряду і до фракцій, які входять в коаліцію. Шановні наші колеги, нам потрібно в сесійній залі не голосувати окремо, нам потрібно набрати 226 голосів, щоб підтримати бюджет. Я думаю, що всі тут в цьому сесійному залі хочуть піти на Новий рік з бюджетом. І тому робити треба поетапно. Можемо проголосувати зараз місцеві бюджети, давайте проголосуємо, щоб слідуючий тиждень працювали в регіонах обласні районі ради і не виставляли нас дурнями, а ми це робимо самі. Давайте, Юрій Іванович, дайте команду фракціям, хай голосують! І не будемо це затягувати, до абсурду доводити!

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка Потім Асадчев і все, час вичерпаний.

 

18:57:51

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Я хотів би все-таки декілька слів сказати з приводу того, з ким Блок Юлії Тимошенко. Блок Юлії Тимошенко з народом, коли будемо ми голосувати за бюджет. Тому не треба нам задавати питання – з ким? Ми пропонували постатейне голосування бюджету - воно не було підтримано, ми пропонували збільшення соціальних видатків, ми пропонували переглянути бюджет у зв’язку з підвищенням цін на газ, ми врешті-решт пропонували переглянути фінансування регіонів, які переглянуто не було. То, які до нас запитання, я не можу зрозуміти, тому що, коли ми будемо говорити про те, хто, з ким є, то ми ніколи не домовимося, хто з ким буде в подальшому.

Тому, я думаю, що не бути навіть дискусій з приводу того, що уряд Тимошенко  працював таким чином, що бюджет минулий було проголосовано трьомастамисемидесятьмома голосами. І треба таким чином працювати і нинішньому уряду, тоді не буде проблем ні в сесійній залі, ні в Україні, ніде. Дякую.

 

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка.

 

18:58:55

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні друзі!

Я хотів би вам відповісти на питання чому ми не проголосували доходи, видатки. Коли голосується баланс бюджету другого читання, то треба проголосувати першу статтю. Це доходи, видатки, дефіцит, кредитування і всі текстові статті, які забезпечують цей баланс.

Тому що, якщо ми текстові статті не проголосуємо, то тоді, вибачайте, у нас цей баланс є розвалений. Тому треба проголосувати і текстові статті, які забезпечують баланс. Тоді ми готові так проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Те ж і ставилось на голосування, тому що в статті першій йдеться якраз про доходи і про видатки. І плюс пропонувалося фактично про першу статтю.

Я думаю, шановні колеги, ми обмінялися думками. Є сьогодні, треба нам дати можливість далі працювати над бюджетом. Тому цілком нормально, ми домовлялися, пропозиція проголосувати доходи, видатки, дефіцит бюджету і місцеві трансферти, хай працюють на місцях над опрацюванням місцевих бюджетів. Логічна була постановка питання.

Тому, якщо не хочете, шановні колеги, я буду вимушений наступний ставити проект постанови – відхилення взагалі, який є.

Будь ласка, Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Ну, ми всі прекрасно розуміємо один одного, про що йде мова. Зараз проголосується, наприклад, перша стаття, плюс місцеві бюджети. Місцеві бюджети будуть затверджені. Після того державний бюджет не затверджується і місцеві бюджети залишились без ресурсу для формування бюджету.

І, Володимире Михайловичу, і кожна стаття бюджету, вона впливає або на доходи, або на видатки. Не проголосувавши разом з балансом доходні і видаткові статті це означає, що баланс бюджету не збережено.

І єдиний вихід із ситуації – проголосувати бюджет в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, уже все, зараз пройдемо останнє голосування, а тоді будемо визначатися.

 Я ще раз хочу ставити питання, щоб була погоджена у нас воля і позиція. Оскільки немає  необхідної кількості голосів для того, щоби підтримати  варіант, який напрацьований, прийняти в другому читанні і в цілому, як закон. То я можу поставити на голосування  урядовий       і побачите тоді взагалі який буде результат голосування.  

Тому   пропонується нормальна позиція.  Давайте зараз проголосуємо доходи, видатки, дефіцит, ну шановні колеги,  дефіцит бюджету ті, які погодженні, а також трансферти місцевих бюджетів.  Зв’яжемо, бо інакше не проголосують, ви ж розумієте, Валерію Миколайовичу.

Я ставлю на голосування ці пропозиції. Прошу голосувати.  Голосуйте, будь ласка.

Хорошо, тоді буде інша пропозиція.

 

19:02:14

За-87

Шановні колеги, за – 87.

 Оскільки тут намагається керувати міністр фінансів парламентом, я ставлю на голосування  другу постанову. Хай вам буде краще.

Проект постанови, внесений групою  народних депутатів – це 8000-П5 „Про особливості  бюджетного процесу щодо Державного бюджету України на 2006 рік”.

Верховна Рада України відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України постановляє:

Відхилити проект Закону  України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” , поданий Кабінетом Міністрів  на повторне друге читання.

Друге. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за сприяння  Кабінету  Міністрів  не пізніше 21  грудня 2006 року подати на розгляд та затвердження Верховної Ради України   проект Закону України про Державний бюджет  України на 1 півріччя 2006 року.

Третє. При  розробці проекту Закону України  про Державний бюджет України на  1 півріччя 2006 року, керуючись статтею 1 статті 46  Бюджетного кодексу передбачити видатку у першу чергу  на подолання епідемії в Автономної     Республіці Крим   та на проведення виборів народних депутатів  України і депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим , місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови, як постанови, реєстраційний  номер 8000-П5. Прошу голосувати.

 

19:03:51

За-202

Оскільки ми рішення не прийняли жодного, бюджет вважається відхиленим, тому що Верховна Рада не прийняла жодного рішення. Таким чином, шановні колеги, працюйте. Я просив би найти  компроміс, ви його не хочете шукати. Все. 

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра продовжимо засідання   у пленарному режимі  з 10 години за розкладом на п’ятницю.