ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!  Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

Зареєструвалися в сесійній залі 403 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Карнауха Миколи Васильовича і Пінчука Віктора Михайловича, якому виповнилося 45 років. Давайте привітаємо наших колег і побажаємо їм успіхів і міцного здоров'я.

Шановні колеги, інформація про результати роботи Верховної Ради України 13 грудня 2005 року. Розглянуто сім питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято один закон, сім законопроект прийнято за основу, три законопроекти відхилено, проведено День уряду України з питань „Про стан та перспективи охорони пам'яток культурної спадщини” і  „П'ята річниця закриття Чорнобильської АЕС”.

Тепер   оголошення.

Відповідно до статті 13 Закону України про  статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про вихід народних депутатів України Альошина Валерія Борисовича, Мойсика Володимира Романовича, Ратушного Михайла Ярославовича і Цибулька Володимира  Миколайовича зі складу депутатської  фракції Української народної партії.

Відповідно до статті 13 Закону України про  статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про входження народного депутата України  Кіроянца Сергія Георгійовича до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко (політичних партій Всеукраїнське об`єднання „Батьківщина”, Українська республіканська  партія   „Собор”, Українська соціал-демократична партія).

Відповідно до статті 13 Закону України про  статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про вихід народних депутатів України Буряка Олександра Васильовича, Буряка Сергія Васильовича, Васадзе Таріела Шакровича зі складу депутатської фракції Партії промисловців і підприємців України та  їх входження до складу  депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко (політичних партій Всеукраїнське об`єднання „Батьківщина”, Українська республіканська  партія   „Собор”, Українська соціал-демократична партія).

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту, у середу  відводиться 45 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських груп і фракцій для виголошення заяв, повідомлень,  надання інформації. Прошу представників фракцій подати заяви на виступ.

Дозвольте оголосити запити, які надійшли від народних депутатів України.

 Надійшли запити народних депутатів України: 

Юрія СОЛОМАТІНА до Президента України щодо більш ніж дворічного зволікання направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

За –  167

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати. Йде голосування, прошу уваги.

 

За – 196

Рішення не підтримано.

Ставиться на голосування… А, зараз я виголошу запит.

Олега ТЯГНИБОКА до Президента України про усунення Євгена Червоненка з посади голови Запорізької обласної державної адміністрації та притягнення його до встановленої законом відповідальності за систематичне паплюження ним української нації та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

За – 138

Запит не підтримано.

Володимира ГОШОВСЬКОГО до Президента України щодо інформації стосовно вчинення бандитського нападу із застосуванням зброї на народного депутата третього скликання Ніну Покотило та її чоловіка.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

За – 188

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

За – 226

Рішення прийнято.

Володимира МАТВЄЄВА до Президента України, Прем'єр-міністра, Секретаря РНБО, Генерального прокурора стосовно захисту інтересів держави і відновлення законності щодо приватизації державного пакету акцій Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

За – 195

Рішення прийнято на підтримку запиту.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

За – 214

Рішення не прийнято.

Олександра ГОЛУБА до Президента України щодо збереження Меморіального музею видатного українського живописця Івана Хворостецького у місті Почаєві Тернопільської області.

 Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

За – 155

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

За -  172

Рішення не прийнято.

Ігоря ШУРМИ до Президента України щодо включення професій „лікар-фтизіатр”, „лікар-фтизіатр дитячий”, „лікар-фтизіатр дільничний” та „дезінфектор” до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад зі  шкідливими і важкими умовами праці.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

За -  249

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

За – 275

Рішення прийнято.  

Олега БЕСПАЛОВА до Президента України щодо зобов’язання працівників Секретаріату Президента України надати письмову відповідь на запит судді Конституційного Суду України  Павла Євграфова стосовно диспропорції у пенсійному забезпеченні військовослужбовців.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

За – 142

Рішення не прийнято.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Президента України, Прем’єр-міністра з приводу позбавлення Запорізької області статусу поза категорійної за оплатою праці.

Ставлю на голосування про підтримку запиту, прошу голосувати.

 

За – 263

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.  Прошу голосувати.

 

За – 263

Рішення прийнято.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Голови Верховної Ради України щодо ганебного явища, коли на книжкових прилавках в приміщенні Верховної Ради відсутня україномовна книжкова продукція при повному засиллі російської книжки.

Олександра МАСЕНКА до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра з приводу звернення мешканки міста Полтави щодо забезпечення виконання Закону “Про соціальний захист дітей війни”.

Лева ГЛУХІВСЬКОГО до Голови Верховної Ради України щодо забезпечення українською книжкою книжкових полиць в приміщенні Верховної Ради.

 Миколи ОНІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо реформування системи органів державної виконавчої служби.

 Андрія ПОЛІІТА до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Голови Комітету з питань бюджету щодо передбачення в Державному бюджеті України на 2006 рік  коштів на будівництво другої гілки водогону Чернелівка-Хмельницький та встановлення водоскидного колектора у місті Хмельницькому.

Віктора ТУРМАНОВА та Василя ХАРА до Прем’єр-міністра стосовно питань, пов’язаних з ліквідацією вугільних підприємств.

Антона КІССЕ до Прем’єр-міністра щодо додаткового виділення коштів на розробку інженерного захисту міста Рені Одеської області.

Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра стосовно загрози екологічної катастрофи в Кривбасі через невирішеність проблеми скиду мінералізованих шахтних вод.

Валерія ЧИЧКОВА до Прем’єр-міністра щодо ліквідації структур міністерств та відомств, які займаються реалізацією майна, з метою створення єдиного прозорого ринку матеріальних активів.

Віктора МУСІЯКИ до Прем’єр-міністра щодо стану виконання програми “Діти України” в частині подолання йододефіцитних захворювань.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для завершення будівництва лікувального комплексу центральної районної лікарні в селищі Романів Житомирської області.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на відшкодування збитків, завданих стихійним лихом господарствам Новоселицького району Чернівецької області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генеральної прокуратури, міністра внутрішніх справ, голови Державної служби автомобільних доріг щодо свавілля і беззаконня, що мали місце у дочірньому підприємстві “Сумиоблавтодор”.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо забезпечення конституційних прав мешканців Чаплинського району Херсонської області на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра щодо бюджетних коштів в Державному бюджеті на 2006 рік на реалізацію положень ратифікованої Україною Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та забезпечення направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію хартії.

Георгія КРЮЧКОВА до Прем’єр-міністра, секретаря РНБО щодо збереження відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Сатурн” як унікального комплексу по виробництву приладів, необхідних для забезпечення обороноздатності та безпеки України.

Групи депутатів (РИБАК, ТУРМАНОВ) до Прем’єр-міністра стосовно незадовільного забезпечення пільговим побутовим паливом громадян вуглеотримувачів ліквідованих шахт Донецької області.

Геннадія РУДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо відбудови теплогенераторної станції середньої школи села Бірки Великобагачанського району Полтавської області, зруйнованої вибухом 3 грудня  2005 року.

Петра СИМОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо недопущення занепаду вугільної промисловості Львівщини та деградації міст Червонограда, Соснівки та селища Гірник.

Василя ХАРА до Прем’єр-міністра щодо виконання статті 85 Конституції про затвердження Верховною Радою загальнодержавних програм соціального розвитку.

Віталія МАЙКА до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до законодавства відповідно до Прикінцевих положень Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати”.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу ненадходження коштів для підведення газу в селі Таганча Канівського району Черкаської області.

Євгена ФІЛІНДАША до Прем’єр-міністра щодо фінансування проекту по створенню в місті Шахтарську нового швейно-трикотажного підприємства.

Миколи НОЩЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання керівництвом Міністерства фінансів рішень Президента України та Верховної Ради щодо посилення соціального захисту громадян.

Віктора ТАРАН (ТЕРЕНА) до Прем’єр-міністра щодо реорганізації музичної школи-інтернату імені Лисенка у Вищу музичну школу виконавської майстерності та надання їй статусу Національного навчального закладу.

Івана БАСТРИГИ до Прем’єр-міністра щодо врегулювання подвійного оподаткування підприємств.

Володимира ЗАПЛАТИНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо надходження коштів на газифікацію села Велика Корениха Миколаївської області.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо соціально-економічної кризи в Долинському районі Кіровоградщини, яка стала однією з причин неспроможності селян виконати роботи по газифікації своїх помешкань.

Миколи ОДАЙНИКА до Прем’єр-міністра з приводу незадовільного виконання постанови Кабінету Міністрів стосовно будівництва газопроводів-відводів та газифікації сільських населених пунктів.

Леоніда СЕРГІЄНКА до Прем’єр-міністра з приводу незадовільного стану сплати штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів відкритим акціонерним товариством гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь" та деякими іншими підприємствами міста Кривий Ріг та неналежне державне фінансування заходів з реабілітації інвалідів у Дніпропетровській області.

Георгія КРЮЧКОВА до Прем’єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ стосовно незадовільного стану підготовки до промислової утилізації українських запасів протипіхотних мін.

Групи депутатів (ХАРА, ТУРМАНОВ) до Прем’єр-міністра стосовно заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств міста Торез Донецької області.

групи депутатів (ПОТАПОВ, КОМАР та інші) до Прем’єр-міністра щодо заборгованості із заробітної плати працівникам Державного підприємства “ВатутінВуглеРеструктуризація”.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно завершення газифікації населених пунктів Каланчацького району Херсонської області.

Лариси ПОЛЯКОВОЇ та Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо створення системи збору, аналізу та обробки показників для моніторингу ситуації щодо вживання наркотичних засобів та психотропних речовин „Національна Обсерваторія з питань наркотиків”.

           Миколи КАТЕРИНЧУКА до Прем’єр-міністра щодо збереження літгуртка “Кобзарик” при Козятинській загальноосвітній школі № 9 Вінницької області.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови Федерації профспілок щодо вжиття заходів для недопущення зриву санаторно-курортного лікування і оздоровлення в санаторіях України.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо незадовільного фінансування субвенцій передбачених держбюджетом, а також “Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл” та придбання шкільних автобусів по Кіцманському виборчому округу №203 Чернівецької області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо ліквідації зрівнялівки у пенсійному забезпеченні громадян та збільшення розміру пенсії відповідно до трудового внеску пенсіонера.

Миколи ГАПОЧКИ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо неправомірності виведення з державної власності стратегічних об’єктів, а саме газопроводів високого тиску та передачі їх на баланс закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ”.

Володимира РИБАКА до Прем’єр-міністра щодо скасування наказів Міністерства транспорту та зв’язку №540 від 12 вересня 2005 року, №588 від 27 вересня 2005 року як таких, що суперечать законодавству.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості по заробітній платі працівникам підприємств-банкрутів у місті Луганську.

Віктора ГОРБАЧОВА до Прем’єр-міністра, Голови СБУ щодо підвищення заробітної плати військовослужбовцям і працівникам СБУ.

Єфима ФІКСА до Прем’єр-міністра, Міністра оборони щодо вирішення соціально-побутових проблем жителів військового містечка гарнізону “Бельбек” військової частини № 4515.

Вадима МІСЮРИ до Прем’єр-міністра, Голови Івано-Франківської обласної адміністрації стосовно зволікання будівництва об’єктів соціально-культурного призначення, що знаходяться в передаварійному стані, та газифікації гірських сіл Рожнятівського району Івано-Франківської  області.

Лева ГЛУХІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо урядового рішення про перегляд орендної плати за перебування в українському місті Севастополі бази російського чорноморського флоту.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу погіршення стану навколишнього природного середовища в місті Ніжин Чернігівської області.

Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я щодо заборгованості заробітної плати молодшому медичному персоналу Інституту серцево – судинної хірургії імені Амосова за серпень – листопад 2005 року.

                Валерія БОРЗОВА до Прем’єр-міністра, Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо ліквідації загрози надзвичайно екологічного стану у Кіровоградській області, що виникла в наслідок критичного стану очисних споруд на Світловодському заводі „Калькулятор” та ліквідації заборгованості працівникам підприємства по заробітній платі

Володимира ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра щодо завершення газифікації сіл Матвіївці та Гриньківці Шумського району Тернопільської області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на продовження будівництва історичного музею у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області.

Олександра ЦАРЕНКА до Прем’єр-міністра, Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо забезпечення центральним водопостачанням  мешканців міста Могилів-Подільський.

Валерія БОРЗОВА до Прем’єр-міністра, Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо завершення газифікації села Чарівне Бобринецького району.

Єфима ФІКСА до Прем’єр-міністра щодо скасування частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.

Сергія ЧИЧКАНОВА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо зволікання видачі ліцензії на діяльність спелео-санаторію  “Соляна симфонія” в місті Соледар Донецької області.

Анатолія ЛЬОВІНА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо фінансування заходів в зоні надзвичайної екологічної ситуації Південно-Дніпровського регіону.

Володимира ЄЩЕНКА до Віце-прем’єр-міністра Мельника щодо збереження Почапинського цукрового заводу Лисянського району Черкаської області.

Сергія ЧИЧКАНОВА до Віце-прем’єр-міністра Мельника з приводу протиправних дій Міністерства аграрної політики щодо вилучення державних підприємств “Садовод” та “Радгосп – завод імені Осіпенко” з Севастопольської промислової зони.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра юстиції, Міністра оборони з приводу зволікання виконання рішення Київського апеляційного господарського суду.

 Михайла БАУЕРА до Генерального прокурора стосовно незаконних перевірок Рідківської загальноосвітньої школи Новоселицького району Чернівецької області.

 Георгія БУЙКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальника головного бюро судово-медичної експертизи щодо зловживань службовим становищем деяких працівників Ізюмської міжрайонної прокуратури при розгляді звернень мешканців міста Ізюм Харківської області.

 Олександра МАСЕНКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо обставин загибелі громадянина Шевченка на залізничній станції Лубни.

 Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо неправомірного укладання договору оренди між державно-комунальною мережею міста Тернопіль та приватним підприємством “Кромвель”.

 Леоніда ГРАЧА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови Верховної Ради, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо нецільового використання бюджетних коштів, виділених на створення російської редакції державної телерадіокомпанії “Крим”.

 Бориса БЕСПАЛОГО до Генерального прокурора стосовно ситуації навколо приватизації відкритого акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”.

 Івана ТОМИЧА до Генерального прокурора з приводу неналежного розслідування кримінальних справ щодо крадіжок майна фермерського господарства ,,Смоля” Бориспільського району Київської області.

 Володимира МАКЕЄНКА та Миколи КОМАРА до Генеральної прокуратури, Голови СБУ, голови Комітету з питань національної безпеки і оборони з приводу заяви Міністра внутрішніх справ стосовно переговорів Леоніда Кучми про передачу влади.

 Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Генерального прокурора щодо тяганини в розслідуванні кримінальної справи стосовно керівництва Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.

 Валерія АСАДЧЕВА до Генерального прокурора щодо тривалого необ’єктивного розслідування кримінальної справи.

Георгія СКУДАРА до Генерального прокурора стосовно неправомірних дій начальника Краматорського міського відділу внутрішніх справ Управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області Солодуна та слідчих Міхіна і Козлова.

Віктора АНТЕМЮКА до Генерального прокурора щодо перевірки дій працівників Вінницької обласної прокуратури за фактами, наведеними в зверненні акціонерів та працівників відкритого акціонерного товариства „БудМатеріали” міста Вінниці.

Володимира СІВКОВИЧА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ стосовно протиправного утримання державного майна лікувально-профілактичного комплексу “Феофанія” Національної Академії наук та незаконних дій співробітників прокуратури Оболонського району міста Києва та Облонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, спрямованих на передачу державного майна Національної Академії наук приватній структурі. 

Петра СИМОНЕНКА до Генерального прокурора щодо дотримання законності в діяльності енергопостачальних компаній. 

Олександра БОНДАРЧУКА до Генерального прокурора, Голови СБУ, Голови Верховного Суду з приводу вчинення посадовими та службовими особами дій, які перешкоджають виконанню рішення суду. 

Леоніда СЕРГІЄНКА до Генерального прокурора, Міністра юстиції стосовно незаконних дій Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо відселення правління об’єднання співвласників багатоповерхових будинків “Космос”. 

групи депутатів (ІСАЄВ, КРУГЛОВ) до Генеральної прокуратури, Міністра внутрішніх справ щодо протиправних дій співробітників міліції проти учасників хресної ходи 22 листопада цього року в місті Києві. 

Євгена ФІЛІНДАША до Генерального прокурора, Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо забезпечення вимог законодавства Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. 

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо фактів порушення законності, нехтування історичною, ландшафтною та архітектурними цінностями паркового ансамблю “Феофанія” у зв’язку з проведенням на його території будівництва дачі, ймовірним замовником якої називають Януковича. 

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу намагання дискредитації діяльності управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області по виявленню наркозлочинів за допомогою працівників прокуратури. 

Григорія БОНДАРЕНКА до Генерального прокурора щодо ухилення Генпрокуратури від відповіді на депутатський запит стосовно притягнення до відповідальності колишнього прокурора Києва Кузьміна  за недостовірну інформацію щодо незаконного будівництва будинку в Маріїнському парку. 

Сергія СЛАБЕНКА до Генерального прокурора щодо фактів порушень законодавства при створенні закритого акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”. 

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Генерального прокурора стосовно бездіяльності прокуратури міста Києва, штампування відписок, які не відповідають дійсності, що встановлено іншими органами державної влади та замовчування корупційних діянь посадових осіб виконавчого органу Київради. 

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора стосовно реагування на розпалювання міжрелігійної ворожнечі та можливу причетність партії: Прогресивної соціалістичної Вітренко, “Союзу” Костусєва, “Держави” Васильєва, “Братства” Корчинського і православного братства Української православної церкви московського патріархату до підпалу каплиці на території будівництва греко-католицького храму Різдва Христового в місті Києві.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Київського міського голови з приводу озброєного нападу на народного депутата ІІІ скликання Ніну Покотило та її чоловіка , їх примушування до відчуження земельної ділянки по вулиці Прип’ятській в місті Києві.

Олександра ТКАЛЕНКА до Генерального прокурора щодо протиправної діяльності з боку посадових осіб Запорізької обласної клінічної лікарні при розробці умов тендера на закупівлю за державні кошти обладнання й витратних матеріалів та безконтрольності за дотриманням законності в сфері державних закупівель з боку Міністерства економіки.          Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Міністра промислової політики, Голови Фонду Держмайна, Голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією з приводу незадоволення відповідями на запит щодо недопущення знищення унікального підприємства важкого кранобудування у місті Одесі.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора щодо ситуації, яка склалася в освітянській галузі Драбівського району Черкаської області.          Групи депутатів (ТОМИЧ, ПАНАСОВСЬКИЙ) до Генерального прокурора, Голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією щодо перевірки інформації про кримінальне переслідування Олександра Герасименка.

Групи депутатів (ЮХНОВСЬКИЙ, ФЕЛЬДМАН ) до Генерального прокурора стосовно використання адмінресурсу керівниками Міжрегіональної академії управління персоналом при створенні партійних осередків та воєнізованих угрупувань.

Юлія ІОФФЕ до Генерального прокурора, Голови Фонду Держмайна з приводу продажу гуртожитку в місті Дніпропетровську, виселення мешканців без надання іншого житла та правомірності дій посадових і службових осіб регіонального відділення Фонду державного майна та закритого акціонерного товариства „Оріль”.

Анатолія ПИСАРЕНКА до Генерального прокурора, Голови Чернівецької обласної державної адміністрації стосовно несанкціонованого вибору гравійно-піщаної суміші з прикордонних річок.

Григорія СУРКІСА до Генерального прокурора, Голови Волинської обласної державної адміністрації з приводу самовільного захоплення території Луцького філіалу Українського товариства сліпих.

Володимира МАЗУРЕНКА до Генерального прокурора, Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати колишнім працівникам акціонерного підприємства “Шахта “Жданівська” Донецької області.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу критичної ситуації та порушень на відкритому акціонерному товаристві “Більшовик” та в прокуратурі Солом’янського району міста Києва.

Юлія ІОФФЕ до Генерального прокурора, Міністра юстиції щодо невиконання рішення суду посадовими особами Бабушкінського районного відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Василя ХАРА до Голови Секретаріату Президента України щодо правомірності видання Указу Президента “Про День Свободи” від 19 листопада 2005 року.

Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Міністра закордонних справ щодо розгляду звернень громадянки Скрипко стосовно виплати компенсації у зв’язку з вбивством її дочки громадянином Нідерландів.

Валентина МАТВЄЄВА до Керівника Державного управління справами України щодо поліпшення житлових умов сім’ї вихователя дошкільного навчального закладу № 418.

Юрія КАРМАЗІНА до Секретаря РНБО, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови Антимонопольного комітету, Голови Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови з приводу обмеження службовими особами Київської міської державної адміністрації та правоохоронних органів конституційних прав громадян на працю, підприємницьку діяльність, інформацію внаслідок заборони розповсюдження друкованих засобів масової інформації та створення монопольних переваг для заздалегідь визначених підприємств у торгівлі пресою.

Анатолія КОРЧИНСЬКОГО до Міністра внутрішніх справ щодо порушення конституційних прав громадянина керівництвом Управління Міністерства внутрішніх справ на Львівській залізниці в зв’язку з невиконанням рішення апеляційного суду.

Катерини САМОЙЛИК до Міністра внутрішніх справ з приводу побиття віруючих працівниками міліції.

Анатолія КУКОБИ до Міністра фінансів щодо реалізації статті 46 Закону “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”.

Дмитра ПАВЛИЧКА до Міністра освіти і науки щодо обсягу викладання української літератури в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах.

Геннадія РУДЕНКА до Міністра охорони здоров’я щодо збереження дільничної лікарні у селі Радивонівка Великобагачанського району Полтавської області.

Лева БІРЮКА до Міністра юстиції щодо порушення Конституції і Закону “Про політичні партії в Україні” політичною партією “Регіони України”.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра праці та соціальної політики, Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства щодо захисту конституційних прав ветерана війни, порушених внаслідок незаконного вирішення питання про приватизацію житла.

Антона КІССЕ до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо підвищення рівня соціального захисту громадян України, які брали участь в ядерних випробуваннях в атмосфері та під землею  під час військової служби.

Бориса БЕСПАЛОГО до Міністра охорони здоров’я щодо скасування Постанови Головного державного санітарного лікаря від 10 жовтня 1998 року “Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами обчислювальних машин”.

Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до Міністра внутрішніх справ щодо порушення працівниками міліції конституційних прав громадян під час мирної ходи у місті Києві 22 листопада 2005 року.

 Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністерства праці та соціальної політики щодо створення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Березнівському районі Рівненської області.

 Олександра ГОЛУБА та Володимира СІМОНОВА до Міністра транспорту та зв’язку щодо намагання керівництва “УкрПошти” закрити рентабельні відділення поштового зв’язку у Донецькій області.

 групи депутатів (ТАРАН(ТЕРЕН), СИТНИК, ТОЛОЧКО) до Міністра охорони здоров’я щодо включення програми “Здоров’я сім’ї – здоров’я нації” в державну програму “Репродуктивне здоров’я нації України на 2006-2015 роки”.

 Олександра КЕМЕНЯША до Міністра транспорту та зв’язку щодо будівництва  пасажирської платформи на перегоні Вілок-Виноградове.

 Олександра АБДУЛЛІНА до Міністра освіти і науки з приводу незадовільного реагування на звернення дирекції, педагогічного колективу та батьків учнів загальноосвітньої школи села Більська Воля Володимирецького району Рівненської області, щодо реконструкції матеріально-технічної бази цього навчального закладу.

 Володимира ПУЗАКОВА до Міністра оборони щодо недопустимості диспропорції при нарахуванні пенсій ветеранам ядерних випробовувань та навчань із застосуванням ядерної зброї.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Міністра праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим щодо пенсійного забезпечення працівників радгоспу “Зоря” Сімферопольського району.

Ігоря КАЛЬНІЧЕНКА до Міністра економіки, Київського міського голови щодо передачі будинку по вул. Старонаводницькій в комунальну власність міста Києва.

Групи депутатів (КОМАР, СВЯТАШ) до міністра юстиції щодо узгодження законодавства про повернення працівникам заборгованої заробітної плати.

Олександра КЕМЕНЯША до міністра освіти і науки щодо необхідності врегулювання соціальних пільг для сільських вчителів.

Олександра ГОЛУБА до міністра внутрішніх справ з приводу неналежного реагування органів міністерства на численні порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності в Автономній Республіці Крим.

Євгена ГІРНИКА до міністра оборони щодо фінансування військового містечка частини Ф-1662 Радіоцентр в Закарпатській області.

Ярослава ДЖОДЖИКА до міністра охорони навколишнього природного середовища з приводу ненадання відповіді на депутатське звернення.

Володимира ШЕПЕТІНА до міністра у справах сім’ї, молоді та спорту щодо присвоєння звання майстра спорту міжнародного класу з більярдного спорту Русаковій.

Юрія КАРМАЗІНА до міністра оборони щодо недопущення знищення шляхом  розформування драматичного театру Західного оперативного командування, який є історико-культурним надбанням України та  єдиним свого роду на теренах СНД.

Олександра ЦАРЕНКА до Міністерства охорони здоров’я щодо надання допомоги громадянину Диченку, який перебуває у критичному стані внаслідок недбалості  медичного персоналу Полтавської обласної лікарні.

Анатолія ПИСАРЕНКА до міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства щодо порушення чинного законодавства при оформленні права власності земельних ділянок прибудинкових територій у місті Сміла Черкаської області.

Ггрупи депутатів (ГМИРЯ, САДОВИЙ) до міністра освіти і науки щодо порушення законодавства про освіту Міжрегіональною академією управління персоналом.

Володимира БРОННІКОА до міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо екологічної ситуації в селі Мала Білозірка Василівського району Запорізької області, яка склалася внаслідок пожеж отрутохімікатів на не пристосованих для цього складах.

Олега БЕСПАЛОВА до міністра оборони щодо роз’яснення пункту 12 статті 1 Закону “Про державні гарантії соціального захисту  військовослужбовців, які звільняються із служби в зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.

Володимира ПЕТРЕНКА до міністра юстиції щодо поліпшення діяльності міністерства.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Міністерства закордонних справ щодо ініціювання переговорів перед закордонними відомствами США та Франції стосовно повернення в нашу державу архівних матеріалів визначного українського письменника та політичного діяча, першого голови Директорії Української Народної Республіки Володимира Винниченка.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра палива та енергетики щодо проблем газифікації Савранського району Одеської області.

Ярослава ФЕДОРЧУКА до Голови Фонду держмайна, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо бездіяльності ліквідатора відкритого акціонерного товариства “Племінний завод “Бортничі” та порушень житлових прав громадян.

Володимира МАТВЄЄВА до Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо забезпечення теплом квартир мешканців міста Новодружеськ Луганської області.

Леоніда ГРАЧА до Голови СБУ з приводу фальсифікації підпису народного депутата України Леоніда Грача.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо підведення питної води для мешканців села Романів Житомирської області.

Віктора АНТЕМЮКА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо виплати мешканцям села Великі Крушлинці  Вінницького району Вінницької області плати за оренду земельних паїв.

Групи депутатів (МАТВІЙЧУК, ПОЛІЩУК) до Голови Державної служби автомобільних доріг щодо включення вулиць міста Артемівськ до переліку об’єктів що фінансуються із державного бюджету у 2006 році.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Феодосійського міського голови щодо проблеми пільгового проїзду транспортом громадяна села Щебетовка.

Групи депутатів (КОМАР, СВЯТАШ) до Голови Верховного Суду з приводу порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції на мирне володіння своїм майном.

Володимира ШЕПЕТІНА до Голови Державної податкової адміністрації щодо надання інформації стосовно грального бізнесу.

Євгена ГІРНИКА до Голови Центральної виборчої комісії з приводу відмови в реєстрації виборчого блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція” у зв’язку з наявністю у виборчій програмі положення про порушення територіальної цілісності України.

Кирила ПОЛІЩУКА до Голови правління Пенсійного фонду щодо правильності нарахування пенсії колишньому авіадиспетчеру Кам’янець-Подільського аеропорту.

Юрія ДІДЕНКА до Голови Фонду держмайна щодо повернення у державну власність Державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” міста Миколаїв.

Групи депутатів (ПАНАСОВСЬКИЙ, ВЕРНИДУБОВ) до Голови правління Пенсійного фонду щодо своєчасності призначення пенсій працівникам вугільних підприємств.

Володимира ВОЮША до Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо стану використання коштів субвенції місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських.

Групи депутатів (ФЕЛЬДМАН, РУДЬКОВСЬКИЙ) до Голови Державної податкової адміністрації стосовно порушення Міжрегіональною академією управління персоналом Закону “Про вищу освіту”, здійснення підприємницької діяльності щодо надання послуг з торгівлі спиртними напоями, охоронної діяльності, транспортних перевезень.

 Володимира ЦИБУЛЬКА до Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організаційної роботи Верховної Ради, першого заступника Голови Комітету з питань свободи слова та інформації щодо порушення Генеральною прокуратурою конституційних права на свободу слова і інформації телерадіокомпанії “Люкс”.

 Михайла РОДІОНОВА до Голови Національного банку щодо повернення громадянам коштів банком “ІнтерКонтинентБанк”.

 групи депутатів (ГРИМЯ, КАРНАУХ) до Голови Національного банку стосовно незаконного відкриття філій Міжрегіональної академії управління персоналом.

 Володимира ЗАЙЦЯ до Голови Волинської обласної державної адміністрації з приводу закриття переїзду через залізничну колію на територію села Дроздні Ковельського району Волинської області.

 Григорія СУРКІСА до Голови Волинської обласної державної адміністрації з приводу порушення прав ветеранів Великої Вітчизняної війни та гарантій їх соціального захисту у Волинській області.

 Володимира МАЗУРЕНКА до Голови Одеської обласної державної адміністрації стосовно підтоплення території села Вигода Біляївського району.

 Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Голови Фонду Держмайна з приводу критичної ситуації та порушень на відкритому акціонерному товаристві “Більшовик”.

 Володимира ВОЮША до прокурора Херсонської області щодо дотримання законодавства при газифікації села Чернянка Каховського району.

 Олександра ТКАЛЕНКА до прокурора Херсонської області з приводу формальної перевірки фактів продажу акцій закритого акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства птахівництва “Чорнобаївське” та надання відповіді на депутатське звернення.

 групи депутатів (ПОТАПОВ, ІСАЄВ та інші) до прокурора міста Києва, Міністра освіти і науки щодо зриву навчального процесу в низці вузів міста Києва 22 листопада 2005 року.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 165 депутатських запитів.

По фракціям, будь ласка: комуністів  - 35, «Регіони України» - 25, Народна партія – 6, «Наша  Україна» - 15, Блок Тимошенко – 11, СПУ – 8, Українська народна партія – 7, СДПУ (о) – 25, Народний блок – 7, „Довіра народу” – 4, «Реформи і порядок» - 4, «Єдина Україна» - 2,Партія промисловці, підприємці – 2, Народний рух України – 7, позафракційні – 7.

Шановні колеги, ми 45 хвилин витратили часу на виголошення депутатських запитів, які надійшли. Зараз у нас виступи, а потім з мотивів.

Шановні колеги! Тепер нам потрібно витратити ще  45  хвилин на виступи уповноважених  представників депутатських  груп і фракцій.

Володимир Заєць від фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) запрошується до виступу. Підготуватися Олегу Зарубінському.

 

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую. Володимир Заєць, фракція соціал-демократів (об’єднаних).

Шановні колеги! Дозвольте озвучити заяву з приводу намірів  української  влади щодо захоронення на території  України радіоактивних відходів  іноземного походження. Ця заява була прийнята ХХ з’їздом Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Шановні співвітчизники! Майже двадцять років    Україна та  українці потерпають від Чорнобильської катастрофи. Радіоактивного забруднення  також зазнали  території Росії, Білорусії та деяких держав Західної Європи. Героїзм та самопожертва  українських пожежників зупинили  катастрофу планетарного масштабу. Мільйони українців зазнали  руйнівного впливу мирного атому і отримали статус чорнобильців. Однак, цей  статус засвідчує не стільки турботу держави про  постраждалих, скільки характеризує  стан  їх здоров’я. 

Чорнобильська катастрофа  зробила територію України найбільш екологічно небезпечною, а  українську націю найбільш хворою.  Світова спільнота свого часу залишила українців  наодинці з чорнобильською бідою, домігшись   закриття  енергоблоків ЧАЕС.  Але компенсаційні фінансові  зобов’язання перед  Україною не виконані і по сьогодні.  Навчені гірким досвідом українці мусили б дбати  про свою радіаційну та  екологічну безпеку. Однак, нещодавно, перебуваючи у місті Чорнобилі,  Президент    України заявив про можливість захоронення у зоні відчуження радіоактивних відходів  іноземного походження. З дивовижною легкістю  вище керівництво держави  готове перетворити Україну   у європейський могильник радіоактивних відходів. Можливо це і буде початком та платою  за інтеграцію нашої держави   до  європейського та євроатлантичного простору.

Таку позицію Президента України  соціал-демократи розцінюють, як  виклик власному народу.  Вона свідчить про нездатність  влади успішно вирішувати  соціально-економічні проблеми держави і  демонструє готовність   за сумнівні фінансові  посули розраховуватися здоров’ям нації.

Соціал-демократи (об’єднані) висловлюють  рішучий протест таким намірам української  влади і заявляють, що всіма способами чинитимуть опір і не допустять реалізації цих планів на території України.

СДПУ(о) звертається до громадян України із закликом захистити свої конституційні права, права своїх дітей та внуків на безпечні умови проживання на власній землі.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Олег Зарубінський від фракції Народної партії. Підготуватись Володимиру Бронінкову.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народний блок Литвина.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Нещодавно в цьому залі вирували політичні пристрасті з приводу реакції суспільства на рішення Кабінету Міністрів про підвищення заробітної плати урядовцям, працівникам Адміністрації Президента, народним депутатам, суддям. Ми запропонували вихід із ситуації. Проект постанови, внесений членами фракції Народної партії, зобов'язує уряд відмінити попереднє рішення.      

Не може міністр одержувати 20 тис. гривень, якщо зарплата лікаря і вчителя всього-на-всього. Але реакція суспільства на апетити влади спонукає нас глибше подивитися на проблему оплати праці в Україні. Ставка на дешеву робочу силу сьогодні стала потужним гальмом для економіки. Катастрофічне зниження ціни робочої сили, що почалося у 1992 році з одночасним руйнуванням системи перерозподілу національного продукту через фонди суспільного споживання, було для суспільства шоком без терапії.

Монетарна політика боротьби з інфляцією шляхом жорсткого обмеження грошової маси, заморожування зарплати та лібералізації ін призвели до того, що зарплата втратила соціальну зумовленість, свою компенсаційну і, головне, мотиваційну функції. З цього виросла безпросвітна українська бідність. Вона феноменальна тим, що це - бідність працюючих!

За статистикою 80 відсотків родин, які не можуть звести кінці з кінцями, це сім'ї, де один, а то й двоє дорослих працюють. Така ситуація не лише заблокувала процес формування середнього класу, вона спричинила багатомільйонну трудову міграції, відтік мозків і демографічну кризу. Політика дешевої робочої сили, а точніше, визиску й експлуатації, позбавила економіку України потужного і стабільного внутрішнього інвестиційного ресурсу, яким є платоспроможний попит громадян.

Дозволимо собі нагадати, що американці з великої  депресії виходили з гаслами „Висока зарплата робітників – найвигідніший комерційний принцип!”. А Форд, до речі, став Фордом тільки тому, що подбав, щоб його автомобілі змогли купувати прості робітники.

Наведені вище факти - лише видима частина айсберга, бо під водою абсолютно спотворена структура собівартості, де домінують матеріальні затрати. Частка ж заробітної плати навіть в економічно активних та експортоспроможних  галузях не перевищує 10 відсотків, а середня по країні коливається в межах 5 відсотків. У цивілізованому світі ці показники не  нижче 35- 50 відсотків.

З  огляду на сказане, фракція Народної партії вважає, що забезпечити у подальшому гармонійне співіснування праці і капіталу, повернути суспільству економічне благополуччя і соціальний автомізм може тільки  комплексна зміна системи заробітної плати. Ідеологія цієї реформи, її параметри і  складові необхідно розглянути за участю всіх зацікавлених сторін. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВА.  Володимир Бронніков від фракції „Регіони України”. Будь ласка, ваш виступ. Микола Нощенко підготуватися.

 

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Бронников, фракция Партии регионов Виктора Януковича.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели!  Вы в нашей истории видели немало примеров неадекватных высказываний руководства страны. Но последнее заявление Президента, сделанное им 8 декабря в ходе визита на Чернобыльскую АЭС, выходит за все общепринятые  рамки.

Президент Украины Виктор Ющенко заявил о политической готовности рассмотреть предложения о захоронении облученного ядерного топлива, а также других радиоактивных отходов из иностранных государств в Чернобыльской зоне. Это при том, что наша страна занимает одно из первых мест в Европе по показателям онкологической патологии  и заболевании щитовидной железы. Мы занимаем страшное первое место по заболеваемости  детей лейкемией.  Все это является в том числе и следствием  Чернобыльской катастрофы. И вести сейчас разговоры  о возможном ввозе радиоактивного мусора со всего мира – государственное недомыслие, если не сказать больше. Это полное игнорирование национального  законодательства и мировой практики. О какой любви к рядовому украинцу и Украины может он говорить после такого заявления. Прежде, чем делать подобные заявления, Президент Украины должен был бы поинтересоваться, есть ли соответствующие исследования, расчеты, обосновывающие даже временное хранение национальных радиоактивных отходов и облученного ядерного топлива. Президенту следовало бы знать, что чернобыльская зона расположена на болотах со значительным количеством подземных вод. Можно сказать, что это настоящее подземное море. Если туда свозить еще и радиоактивные отходы, это может привести к планетарной техногенной катастрофе. Радиоактивная грязь растечется не только по Украине, но и по всему миру, и тогда даже Президент не сможет напиться чистой воды нигде в Украине, о любви к которой так много и часто им говорится.

Мы обращаемся к нашим гражданам: хотите ли вы, чтобы наша страна превратилась в место свалки европейских отходов? Хотите ли вы, чтобы ваши дети пили грязную воду и ели зараженные продукты? Партия «Регионов» и ее фракция в Верховной Раде уверены, что такого будущего для себя и своих детей вы не желаете. Поэтому мы всем обществом должны сказать «нет» подобным идеям нынешней власти.

Фракция Партии «Регионов» решительно заявляет: даже если завтра нас пригласят в НАТО и Евросоюз, Украине не быть всемирной свалкой!

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка, Народний Блок. Підготуватися Станіславу Довгому.

 

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! П’ятого жовтня цього року набрав чинності прийнятий Верховною Радою України Закон про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (щодо пільгового забезпечення ветеранів війни скрапленим балонним газом для побутових потреб).

При обговоренні та прийнятті його у Верховній Раді було враховано, що дана пільга скрапленим балонним газом для потреб діяла впродовж десяти років, і була призупинена урядом, який був сформований на початку року. Ну, треба говорити правду: урядом Юлії Володимирівни Тимошенко.  І друге: про те, що у бюджеті була передбачена необхідна кількість грошей.

У листопаді цього року за запитами виборців ми, щоб прискорити цей процес реалізації закони, подали відповідний запит до Уряду. Але вийшло, хотіли як краще, а вийшло, як завжди. У відповіді Міністерства праці та соціальної політики України, який підписав Розенко, виборців було проінформовано, що зазначений Закон діє і регіональним органам праці та соціального захисту населення з цього приводу дані відповідні доручення. Це, дійсно, державна позиція. Але паралельно інше відомство – Міністерство фінансів України, за підписом Матвійчука своїм листом, який, до речі, незареєстрований в Мін’юсті, в адрес Міністерства фінансів агропромислового, Міністерства фінансів Республіки  Крим,  обласних, Київського, Севастопольського міських фінансових управлінь призупинило дію Закону України щодо забезпечення ветеранів війни пільговим балонним скрапленим газом.

Прикро, але факт, треба сказати, що ваша команда, Вікторе Андрійовичу, шукає причини невиконання закону, який ви підписали. Невиконання ваших неодноразових обіцянок ветеранам щодо посилення їх соціального захисту. Виходячи із зазначеного, відповідно до статті 16 Закону України про статус народного депутата України, я звертаюсь сьогодні другий раз до Прем’єр-міністра. Юрію Івановичу, дайте доручення міністру фінансів – Пинзенику Віктору Михайловичу терміново відкликати зазначений лист та забезпечити ветеранів війни 2005 році пільговим скрапленим балонним газом для побутових потреб.

Ми ще  виконаємо один раз обіцянку, яку давали до 60-річчя Перемоги.

Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Станіслав Довгий від Партії промисловців і підприємців України, підготуватися Івану Бокому.

 

ДОВГИЙ С.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, велике занепокоєння фракції партії „Промисловців, підприємців України” викликають дії уряду, якими, фактично, руйнується перспективи розвитку  високотехнологічного виробництва в Україні, як іноземних інвесторів, так і вітчизняних виробників у цій галузі.

Президент Віктор Ющенко  послідовно виголошує державними пріоритетами залучення інвестицій та інноваційний розвиток України.

У свою чергу, уряд повністю скасувавши навесні сприятливий режим для спеціальних економічних зон та технопарків з метою боротьби з корупцією, яка, дійсно, частково мала місце в цій сфері, до цього часу виступає категорично проти будь-яких спеціальних умов для залучення інвестицій в Україну.

З-за цього наша країна втратила сотні мільйонів доларів інвестицій  та тисячі нових робочих міць. Світові гіганти електронної індустрії, валовий дохід яких за минулий рік перевищує 200 мільярдів доларів, об’єдналися у східноєвропейську робочу групу, щоб координувати наступний інвестиційний цикл масового розміщення своїх виробництв у Східній Європі на альтернативу Китаю та Індії. Ще на початку цього року Україна була їх пріоритетом. Раптове скасування режиму вільних економічних зон та спеціальних економічних зон та технопарків, подальша абсолютно неефективна робота уряду з цими інвесторами  призвели до того, що інвестиції підуть до наших сусідів, зокрема, до Росії. Україна випадає з наступного інвестиційного циклу щонайменше на 2-3 роки, а можливо, втрачає цих інвесторів назавжди.

Прихід таких компаній в Україну дозволив би залучити мільярди доларів інвестицій, створити щонайменше кілька сотень тисяч нових робочих місць, а також створити виробництво вищого технологічного вкладу та відповідної системи освіти.

Ці компанії на 100 % експортно орієнтовані. При цьому вони б імпортували  на початку своєї діяльності 100% комплектуючих для виробництва, плануючи розвинути місцеве виробництво комплектуючих протягом п’яти років до 60%. Для них ключове значення має швидкість доставки продукції до споживачів, передусім, у Європі.

Але занадто повільні та складні процедури митного оформлення імпорту та експорту та відшкодування ПДВ, що діють в Україні для цих інвесторів, несприйнятні. Розроблені кілька проектів законів, головною ідеєю яких було надання податкових пільг на зв’язок з ……. ТПР, і другорядним приходить питання спеціальних  митних зон.

Низька якість та зміст цих законопроектів дають мало шансів бути схваленими. Від такої позиції України виграє Росія. Не маючи шансів у цьому питанні на початку року, вона протягом місяця провела переговори з цими інвесторами і прийняла закон, який дає експертно орієнтованим виробництвам спеціальний митний режим та визначила 15 територій для створення таких зон.

 

ГОЛОВА.  Дякую вам. Дякую.

Іван Сидорович Бокий від фракції Соціалістичної партії України. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

 

БОКИЙ І.С.

Заява фракції соціалістів.

Верховна Рада і уряд України вступають у вирішальну стадію роботи над Державним бюджетом на 2006 рік. Результатом тісної співпраці між парламентом і урядом після другого читання сталі зміни у проекті закону соціального спрямування. Підсилено споживчі видатки за рахунок податкової бази і зменшені видатки в розвитку. Суттєво зміцнено місцеві бюджети. Доходи Державного бюджету збільшено на 3,4 мільярда гривень. З яких 3,2 мільярда передбачено спрямувати на видатки місцевих бюджетів.

Відзначаючи позитивні тенденції у роботі над проектом Держбюджету на 2006 рік, фракція Соціалістичної партії разом з тим привертає увагу до ряду позицій, які суттєво знижують якість головного фінансового документа держава. Не може бути ніякого виправдання позиції уряду щодо виконання Закон України "Про соціальний захист дітей війни”, за який, до речі, голосували, будучи депутатами перед президентськими виборами і нинішній Президент Ющенко, і нинішній Прем'єр-міністр Єхануров, і нинішній міністр фінансів Пинзеник.

Ми, соціалісти, ініціатори і розробники цього закону, не можемо навіть уявити собі, як можна одночасно голосувати за нього і тепер уже в ролі урядовців безвідповідально протидіяти його виконанню. Тим часом уряд погодився профінансувати тільки безплатний проїзд громадян цієї категорії місцевим транспортом, що власне і так передбачено для більшості людей пенсійного віку.

Водночас уряд не хоче надавати визначену законом 25-відсотковову знижку при платі за користування комунальними послугами, газом, електроенергією тощо у межах  середніх норм споживання, підвищення пенсії, довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що оплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Соціалісти наполягають на бодай поетапному виконанні закону „Про захист дітей війни” і в наступному році пропонують запровадити 25% знижку за комунальні послуги. Без виконання цієї вимоги ми не голосуватимемо за бюджет.

Нерозумною і знущальною щодо жертв Чорнобильської катастрофи вважають соціалісти відміну урядом в рік 20-річчя цієї страшної події пільг, передбачених відповідним законом. Взагалі має бути засуджена практика призупинення дії цілої низки законів через Держбюджет. Навряд чи доцільним є спрямування аж 3 мільярдів у віртуальний Стабілізаційний фонд, скасування фінансування заборгованості по закупівлі сільгосппродукції за державним замовленням 94-97 років.

Ми свідомі того, що ухвалення закону про Держбюджет має вирішальне значення для вчасного прийняття майже 12 тисяч місцевих бюджетів і ефективного управління державою, тому закликаємо всіх, і уряд зокрема, виправити зазначені недоліки, попрацювати над бюджетом, щоб він став надійним інструментом, втілив в життя програми економіки зростання, соціального поступу, справджень надій, які ….

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується В’ячеслав Коваль від Народного руху, від фракції Народного руху України. Підготуватися Олегу Білорусу.

 

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, 13 грудня цього року пройшов Перший всеукраїнський церковно-громадський форум „За помісну українську православну церкву”.

Народний рух України завжди вважав, що одним з найважливіших здобутків молодої української держави є свобода совісті та релігійна свобода. Демократичність правової бази України, що визначає характер розвитку релігійного середовища та державно-церковних стосунків є загальновизнаною. Вона дала змогу погасити вогнище міжцерковного протистояння, змінити ставлення суспільства та держави до церкви як до духовної інституції і як до соціальної інституту.

На сучасному етапі Народний рух України вважає, що державна політика в  релігійно-церковній сфері потребує переосмислення соціальної та культурницької ролі церкви, окреслення наявних проблем  і визначення шляхів та механізму їх розв’язання.

Пам’ятаємо, що під духовним проводом церков перебуває більша частина громадян України і мінімізація міжконфесійних суперечностей та гармонізація взаємин між конфесіями в Україні є основним завданням як держави, так і Народного Руху України.

Для Руху була і лишається актуальною проблема утворення за згодою всіх православних конфесій єдиної і помісної церкві виразниці української національної ідеї.

Тому сьогодні є такою важливою проблема подолання розколу і протистояння між православними церквами. Оскільки ж з кожної з церков стоять певні політичні сили, церковний розкол політизує релігійне середовище і постійно живить протистояння в суспільстві.

Народний Рух України засуджує спроби окремих діячів політизувати релігійну ситуацію в України шляхом втручання в релігійне життя, дестабілізувати між церковні відносини, а потім на основі між церковного протистояння залучити релігійні організації до безпосередньої участі у виборах, агітації за певну політичну силу.

Ми всі добре пам’ятаємо попередні вибори, коли тонни провокаційної макулатури було вилучено з храмів, підпорядкованих Українській православній церкві Московського патріархату.

Коли російськоорієнтовані конфесійні провідники брали пряму участь не лише у виборчих акціях, а і у сепаратистському антиконституційному з’їзді в Сєвєродонецьку. Проблема ж лишається в тому, що суспільство чомусь забуває прояви цих брутальних агітаційних технологій.

Народний Рух давав і даватиме рішучу відсіч усім державним антиукраїнським провокаціям такого роду.

Народний Рух України вважає, проявами найвищого цинізму факти впливу на виборців в святих храмах. Єдність церков задля України – ось заклик Народного Руху України до віруючих усіх конфесій.

Не дамо себе ошукати тим, хто порушує заповіді Христа торгує Україною, вірою та власною совістю.  Слава Україні!

 

ГОЛОВА. Олег Григорович Білорус від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка, ваш виступ. Олександр Гудима буде виступати наступним.

 

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Ми вступили в особливий етап в житті нашої держави – всенародні вибори до Верховної Ради  і  місцевих рад всіх рівнів. В ході виборчої кампанії буде введена в дію конституційна реформа, яка, як ми сподіваємося, посилить реальне народовладдя, підвищить ефективність системи політичного керівництва, системи державного менеджменту. Виборча кампанія, яка є унікальною  в житті України, знаменує перехід від мажоритарної, змішаної до партійно-пропорційної системи виборів.

До Верховної Ради і місцевих рад  громадяни будуть вперше обирати патріотів, політиків-професіоналів здатних захистити інтереси громадян, а  не інтереси бізнесу  чи кланів. Політична конкуренція  на цих комплексних виборах набуває небаченої напруженості. Вже визначилися політичні партії і блоки, лідери серед багаточисельних партій.   У суспільстві  наростає напруження соціальних очікувань.  Але залишаються невирішеними головні  доленосні питання: „Якою буде Україна після виборів? Які результати принесуть ці вибори? Як реально забезпечити громадянам їх конституційне законне право вибору влади і впливу на діяльність влади?  Як  забезпечити послідовну політичну структуризацію  суспільства і парламенту, щоб парламент виражав волю народу і кожного громадянина? Як  уникнути політичної, економічної і соціальної   кризи, як під час виборчої кампанії, а така криза є загрозою,  і після виборчої кампанії? Як сформувати дієздатну більшість у майбутньому парламенті, обрати  прем’єра в уряд народної довіри? Як нам об’єднати Україну, схід і захід?”

VII з’їзд    політичної партії  „Батьківщина” і блоковий з’їзд, лідер БЮТ Юлія Тимошенко  дали свої відповіді на ці питання і запропонували Україні нову ідеологію і політичну стратегію, це – стратегія народного солідаризму України. Вона є єдино можливою програмою побудови справедливого солідарного суспільства, добробуту для всіх. Ми закликаємо всі здорові політичні сили до консолідації заради…

 

ГОЛОВА. Олександр Гудима від Української Народної партії, будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Валерію Коновалюку від „Довіри народу”.

 

ГУДИМА О.М.

Шановні панове депутати, шановні українці!

Гудима, фракція Української Народної партії.

Заява фракції Української Народної партії з приводу загострення українсько-російських газових стосунків. Ще весною під час нафтової кризи Українська Народна партія застерігала, що наступним кроком Росії щодо України буде газовий та ядерний шантаж: нафта, газ та ядерне паливо є болючими важелями тиску на Україну за вибір, який зробив український народ, обравши своїм Президентом Віктора Ющенка, за європейський шлях України до СОТ, НАТО та Європейського Союзу.

Чи може Україна сподіватися на милість „Газпрому” чи Кремля? Може, якщо дослухається до вчорашніх порад керівника „Газпрому” Міллєра і віддасть Росії частину своєї газотранспортної системи, завтра нафтотранспортної, а післязавтра частину своєї незалежності. Чи не за милість та підтримку Росії на президентських виборах Кучма та Янукович відали Росії ще три роки тому для реверсного режиму нафтопровід „Одеса-Броди”?

Фракція Української Народної партії виступає за перехід до світових цін за російські енергоносії впродовж двох-трьох років. Чим швидше ми усвідомимо, що головним напрямком енергетичної стратегії України повинні стати енергозаощадження та інтеграція українських енергетичних магістралей до Європейського Союзу, тим швидше подолаємо шлях до енергетичної незалежності України.

Впродовж 10 років ми зобов'язані скоротити споживання газу з 75 млрд. хоча би до 55-ти, забезпечити український та європейський шлях каспійській нафті, українське ядерне паливо для українських ядерних            реакторів.

Водночас фракція УНП виступає за перехід до світових цін впродовж 2-3 років за транзит російського газу, російської нафти та російської електроенергії, транзит російських товарів залізницею та автомобільними шляхами, повернення Україні заощаджень колишнього Ощадбанку Совєтського Союзу, плату за землю за світовими цінами за розміщення російського Чорноморського флоту, радіолокаційних станцій тощо.  Ми виступаємо за цивілізований процес нормалізації українсько-російських стосунків, в якому роль Верховної Ради, згідно змін до Конституції, буде надзвичайно важливою. Саме тому не менш важливою складовою майбутнього українського парламенту повинна стати українська сила,  в якої завжди на першому місці будуть національні інтереси України та її енергетична незалежність.

Олекса Гудима, фракція Української Народної партії.

 

ГОЛОВА.  Валерій Коновалюк від депутатської групи „Довіра народу”, будь ласка. Підготуватися Михайлу Косіву.

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую.  Валерій Коновалюк, 62 виборчий округ, „Трудова Україна”, Донецька область, „Довіра народу”.

 Шановні колеги!  Шановні виборці, радіослухачі! З початком передвиборчих перегонів країну знову, як і на минулих виборах, намагаються за будь-яких обставин втягнути до бурхливого виборчого процесу, чергового протистояння, забуваючи про головне – розвиток держави, економічну стабільність та добробут пересічного громадянина. Ми впевнені, що така ситуація викликає занепокоєння і перехлестює  розуміння того яким повинен буди майбутній парламент, якою стратегією подальшого розвитку країни ми повинні піклуватися,  які принципи повинні  бути закладені на формування нової коаліції.  Зважаючи на те, що добігає кінця   повноваження  Верховної Ради України, тому депутатська група „Довіра народу” закликає всі політичні сили, вся політичні фракції, народних депутатів України замислитися  над підсумками нашої роботи. Та забезпечити прозору інформацію, зрозумілу виборцям, про результати  нашої депутатської діяльності. Більшість з нас вже друге скликання  поспіль працює в парламенті та відстоює інтереси своїх виборців, тому необхідно йти на вибори не з популістськими заявами       та обіцянками як черговий раз, а показати народу реальні справи, зроблені під час нашої каденції. Та відповісти, мабуть, на самі складні питання: чому сьогодні досі Україна перебуває на такому принизливому стані розвитку, чому не реалізовані пенсійна, медична реформи, реформа системи освіти.

Я впевнений, що свідомість людей зараз змінюється. Кожен відчув себе не стороннім в чужих політичних іграх, чиєю думкою можна нехтувати. Люди підходитимуть до виборів усвідомлено, знаючи, що вони не просто голосують, а вибирають своє майбутнє.

Економічна політика не формує оптимістичних очікувань на 2006 рік. Останніми роками вона знаходиться під впливом перманентного виборчого популізму. Зростання соціальних виплат насправді не принесло бажаного соціального ефекту. Майже 20 мільярдів гривень, що були направлені на підвищення зарплат та виплат, пенсій, були з’їдені ціновим зростанням та інфляцією.

Наступного року навряд чи вдасться досягти запланованого зростання ВВП на сім відсотків. У поточному році не спостерігається адекватного збільшення інвестицій.

Ми хочемо все ж звернути увагу на техногенну кризу, яка перетворила значну частину території України, особливо донецько-придніпровські регіони, екологічно забруднене полісся, промислово розвинуті райони Львівщини та Івано-Франківщини у небезпечні для життя і здоров’я зони. На цих екологічно забруднених територіях проживає понад 13 мільйонів людей, які відчувають своє здоров’я, працюючи на благо держави в таких складних економічних умовах.

Ми звертаємося за підтримкою законопроекту 8561 щодо встановлення екологічної надбавки…

 

ГОЛОВА. Дякую.

До виступу запрошується Михайло Васильович Косів від Партії „Реформи і порядок”. Підготуватися Сергію Слабенку.

 

КОСІВ М.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги народні депутати_ Два тижні тому, 30 листопада 2005 року, голова фракції Партії „Реформи і порядок” Сергій Соболєв зачитав з цієї трибуни заяву щодо ситуації, яка склалася у місті Вінниця. Ми в цій заяві зверталися, зокрема, і до Президента України,  і до Генерального прокурора, і очікували, що реакція на ці події, яка потребує негайного реагування, буде адекватною. Одначе, наші очікування виявилися марними. Отже, що ж відбулося і відбувається у місті Вінниця?

Після виборів, після сформування Кабінету Міністрів були сформовані обласні державні адміністрації і голова міста пан Домбровський став головою Вінницької державної адміністрації. Все нормально, в таких ситуаціях обов’язки керівника міста виконує секретар міської ради і міського виконкому. Таким секретарем у  Вінниці є наш однопартієць Козак Віктор  Анатолійович. Відразу після звільнення посади  міського голови, в тридцятиденний термін призначаються нові вибори, які на протязі 130 днів і повинні були відбутися.

Однак,  з потурання і голови обласної адміністрації, і частини міських депутатів, вибори у місті Вінниця не відбулися і по сьогоднішній день, але натомість відбулося грубе цинічне, брутальне захоплення кабінету, ну, всіх, так би мовити, ознак: печатки і всього іншого у міській раді. І секретар міської ради був усунений від виконання цілком законних своїх обов’язків, хоч з цього приводу є і відповідне рішення суду, яке визнає його законне право виконувати  ці обов’язки.

Фракція „Реформи і порядок” повторно звертається до Президента з вимогою забезпечити конституційне право мешканців міста Вінниці та зобов’язати відповідних осіб надати звіт про причини порушення Закону. Ми також ще раз звертаємося до Генерального прокурора України з вимогою негайно перевірити факти порушення Конституції та законів України окремими депутатами Вінницької міської ради, а винних притягнути до відповідальності.

 

ГОЛОВА.  До виступу запрошується Сергій Слабенко від фракції „Наша Україна”. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”, 19 виборчий округ, Волинська область.

Шановний головуючий, шановні народні депутати,  шановні громадяни України. Дозвольте ознайомити вас із заявою парламентською фракції „Народний союз „Наша Україна” про забезпечення Верховною Радою складання присяги новими суддями Конституційного Суду.

Фракція „Народний союз „Наша Україна” заявляє про необхідність з боку Верховної Ради невідкладно забезпечити складання присяги новими суддями Конституційного Суду. Ми цілковито поділяємо занепокоєння Президента України Віктора Ющенка щодо затягування цього процесу.

Депутатська фракція „Наша Україна” переконана, що зволікання з процедурою приведення суддів до присяги підриває насамперед авторитет Верховної Ради, оскільки засвідчує політичний нігілізм установлення до функціонування конституційного органу. Це може створювати чимало негативних політико-правових колізій, на яких можуть спекулювати політичні сили, зацікавлені у дестабілізації  ситуації, особливо під час виборів.

Крім того, ми змушені висловити своє занепокоєння тим, що недієздатність Конституційного Суду продовжує реальні проблема в частині забезпечення прав і свобод громадян України.

Фракція „Наша Україна” закликає Верховну Раду у стислі терміни розв’язати цю проблему і продемонструвати суспільству конструктивну роботу законодавчої гілки влади.

Одночасно з цим мене спонукало звернутися ще і до народних депутатів. Це роздані проекти постанов Верховної Ради. Я дивлюся за змістом цих  проектів постанов ми виступаємо в нове політичне протистояння, а саме перетягуючи ковдру відповідальності Верховної Ради щодо порядку обрання складання присяги суддями Конституційного Суду.

 Так, наприклад, пропонується, що розгляд цього питання може відбуватися лише за згодою з Погоджувальною радою депутатських груп і фракцій. Одночасно з цим ставиться питання або зобов’язання  за проектом постанов, що дається вказівку Президенту України, Раді суддів України, в якій термін направляти ті чи інші документи до Верховної Ради України.

У деяких випадках ставиться відсутність і зобов’язання комітету зробити перевірку щодо можливості складання присяги цими суддями, виконання ними вимог. Одночасно з цим ми знову ж таки бачимо, що тільки за наявності висновку того чи іншого комітету може потім виноситися це питання до сесійного залу.

Ми вважаємо, що складання присяги – це політичний акт, на якому органи влади, яких обрала або призначили свій склад суддів, повинна їх привести в сесійний зал і вони повинні скласти перед нами присягу. Давайте не перетворювати це в політичні дискусії.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Петро Симоненко від фракції Компартії України. Поки йде Петро Миколайович, я хотів би просити шановних колег, одну хвилиночку, просити шановних колег не плюндрувати Верховну Раду України. Я хотів би сказати, треба було демонструвати тоді таку принциповість, коли було дві кандидатури суддів Конституційного Суду привести до присяги. Тоді цинічно поза всім законом заблокували трибуну, не пустили до Верховної Ради. Тепер за це потрібно відповідати. Я ще раз хочу сказати, потрібно за це тепер відповідати. І не треба шукати  винуватців в Верховній Раді. Вам іти на вибори, йти нам на вибори.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, сделав заявление, которое возмутило не только народ Украины, ……. озабоченный Президент Ющенко подтвердил, что стана становиться свидетелем не только ядерного распада, а прежде всего морального и нравственного разложения власти. Вам, господин Ющенко, мало того, что благодаря вашим и ваших предшественников реформам с 1991 года в Украине умерло более 11 миллионов граждан. Так за американские деньги вы хотите всю страну превратить еще в могильник.

Хотел бы, обращаясь сегодня к коллегам, заявить о том, что кроме этого нынешняя власть запретила миссии наблюдателей СНГ принимать участие в выборах. Масштабы проблемы выходят далеко за пределы дипломатического казуса, речь идет о том, что, прикрываясь дипломатической риторикой, руководство Украины де-факто создает предпосылки для разрыва отношений и выхода Украины из СНГ. Вместо того, чтобы налаживать конструктивный диалог и отношения, предлагать свои модели и пути развития и углубления интеграционных процессов на постсоветском пространстве, а, если есть проблемы, то искать и предлагать способы их решения.

Режим Ющенко, как и его предшественники, пытаются искусственно дискредитировать эту организацию. Очевидно, что выполняя требования американской администрации, стремятся  вступить  в НАТО, вместе с тем ускоренно форсируют ухудшение отношений с Россией. При этом осуществляется без учета мнения граждан, не имея четко сформулированной и утвержденной  Верховной Радой Украины государственной политики.

Нельзя исключить и того, что такого рода односторонние, волюнтаристские действия не приведут к социальному протесту граждан, не согласных с подобной политикой.

Если возникают проблемы, то для нормального руководителя это – предмет для обсуждения в рамках Межпарламентской ассамблеи СНГ. Для патриотов народа Украины это – предмет коллективного и конструктивного диалога в исполнительных структурах СНГ. Если необходимо, то предложит надо новые формы и процедуры рассмотрения спорных проблем.

Закулисная политика завязывает в такой узел искусственного конфликта между Украиной и Россией, а безответственность заявлений политиканов  Украины по газовой проблеме, пребывания Черноморского флота, миссии СНГ, а также конкретные шаги по дискредитации СНГ противоречат прежде всего национальным интересам Украины.

Уважаемые избиратели, на ваших глазах торгуют страной, подменяя  личными интересами национальные интересы. Главная цель – этой… этих  конкретных шагов – не допустить  объективного, всестороннего контроля за проведением выборов. Режим в очередной раз пытается украсть у наших граждан возможность свободно и законно избирать власть, которая бы решала интересы народа.

Мы, коммунисты, предлагаем включить в повестку дня и принять соответствующее постановление, номер которого  по регистрации 8570 – «Про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на вибори в Україні”.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, невдоволення відповіддю.

Олег Тягнибок, будь ласка, усі документи оформлені.

Підготуватися Миколі Рудьковському.

 

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об’єднання „Свобода”

Шановні колеги, 7 липня в Україні у вільному продажу з’являється така собі комп’ютерна гра „Операція Галичина”.

Наш український підліток, купуючи цю комп’ютерну гру, він фактично отримує інструкцію, отримує інструкцію як для українського підлітка треба навчитися вбивати, кого би ви думали, звичайно, що українців.

І після того як мною, зрозуміло, після отриманої інформації були подані відповідні депутатські звернення у всі правоохоронні структури з метою вилучення цієї гри з вільного продажу, з метою притягнення до кримінальної відповідальності тих осіб, які спричинилися до появи такої гри на ринку в Україні відбувалося повне зволікання, повна ігнорація.

Я би просто-напросто як для більшого ефекту розуміння, я би хотів, щоб ви послухати інструкцію до комп’ютерної гри „Операція Галичина”, яка вільно розповсюджується і до сьогоднішнього дня і в Україні. Послухайте, будь ласка: „2008 год. На Украине новый политический кризис, в украинскую столицу двинулись колонны сторонников проигравшего кандидата. Но это была лишь бледная тень оранжевой революции 2004. Украина прекращает все переговоры о членстве в НАТО и будет проводить курс на дальнейшее сближение с Россией. Наши войска в Беларуси готовы перекрыть польско-украинскую границу, Государственная Дума дала добро на использование российской армии за рубежом. Наши войска движутся к Днестру вдоль польской границы, встречая откровенную враждебность местных жителей, в некоторых случаях люди в гражданском открывали огонь по нашим войскам. Ясно, что враг хорошо организован, они называют себя Украинской повстанческой армией УПА.  Львов окружен российскими и украинскими войсками. После двух недель уличных боев мы контролируем почти весь Львов”.

И так далее, и так далее. Ні, колеги, я вас хочу розчарувати, не майор Мельниченка, не будь-що інше, що ви можете говорити, сьогодні для українського підлітка рекомендують у вільному продажі в Україні методи як вбивати українців. І найбільше мене вразило, коли прийшла одна з відповідей. Послухайте!

Виявляється, це розповсюджує одна  з київських фірм, яка має ліцензійну угоду з однією  з московських фірм, і  Міністерство освіти і науки України державним підприємством „Інтелзахист”  надало  контрольні  марки  для маркування 20 тисяч примірників зазначеного компакт-диска.

То я хочу спитати пана   Ніколаєнка. Ви даєте інструкцію і дозвіл    для українців вбивати своїх людей? Ви таким чином виховуєте майбутнє  українське покоління?  Це є неприпустимо, товариство…

 

ГОЛОВА.  Дякую.

Шановні колеги! Я просив би  надалі всіх виступаючих, якщо є якісь аудіо-, відео-, візуальні   технічні засоби, щоб  Верховна Рада приймала рішення буде вона слухати чи не буде вона слухати. Інакше кожен буде приходити  зі своїм телевізором сюди. Я просив би надалі, щоб цього не було.

 Микола Рудьковський, будь ласка. Немає.

Юрій Соломатін, невдоволення відповіддю.  Підготуватися Тамарі  Прошкуратовій.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Вельмишановний  народе України!  Як народний обранець висловлюю своє різке  обурення тим ставлення до проблеми вкрадених  Лазаренком коштів, яке демонструє Генеральна прокуратура  та  Міністерство юстиції України.

Зокрема,  я звертався до цих органів з депутатськими запитами  щодо визначення правових підстав  повернення із сполучених штатів Америки  в Україну викрадених Лазаренком бюджетних коштів, суми там значні (сотні мільйонів доларів), які є   кровними для українського народу.

В процесуальних же документах    американської прокуратури та Центрального розвідувального   управління, які я маю та подавав у своїх запитах, колишній Прем`єр-міністр  Юлія  Тимошенко фігурує, як спільниця у махінаціях  ще раніше колишнього прем’єра Павла Лазаренка. З цих офіційних документів  випливає, що США дуже хочуть бачити пані Тимошенко  у своєму суді. З них же випливає, що вкрадені українські кошти вже заарештовані в США і можуть бути стягнуті на користь  американської держави, підкреслюю, на користь американської, а не української. Україні -зась! Проте, як видно, помаранчевим міністрам все це до лампочки. Пан Медведько ще вранці заступника писав у відписці: Генеральна прокуратура України вживає усіх необхідних засобів. Ось вам уся відповідь. Отож, вимагаю вже від Генерального прокурора Медведька дати конкретну, по суті відповідь на мій запит номер 1622/5 від сьомого вересня 2005 року.

Колишній міністр юстиції Зварич також відбувся відпискою. Зрозуміло, цей міністр був без диплому, тому вимагаю вже від міністра з дипломом пана Головатого підійти до питання патріотично, по суті. Вимагаю від пана міністра юстиції Головатого повторно розглянути та дати по суті відповідь на мій депутатський запит до Мін'юсту за номером 1622/4 від шостого вересня 2005 року.

Як народний депутат, член фракції Компартії України, вимагаю від усіх державних посадовців діємо та по суті розслідувати справу Лазаренка та його спільників, серед яких за процесуальними документами американської прокуратури фігурує і лідерка БЮТ з червоним палаючим серцем пані Тимошенко. Вимагаю повернути вкрадені мільйони до українського бюджету! Вимагаю покарати винних! Прошу вважати мій виступ повторним депутатським запитом до Генерального прокурора та міністра юстиції для надання ними відповідей по суті на мої попередні запити і не лише мені, але і всій Верховній Раді України і всьому українському народу!

Дякую за увагу!

 

ГОЛОВА. Так, Тамара Прошкуратова запрошується до виступу. В зв’язку з незадоволенням відповіддю всі необхідні документи оформлено.

 

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, шановні вчителі! Депутати нашої фракції закидали депутатськими запитами і Прем`єр-міністра, і міністра освіти, і міністра фінансів, і губернаторів про те, що до цього часу не виконується 57 стаття Закону України „Про освіту”.

Ми отримали відповіді про те, що ці гроші пішли, що гроші отримали, читаю, що станом на перше жовтня зазначену субвенцію перераховано в повному обсязі. Але вчителі до цього часу  ось свідчать про це їхні телеграми, які я отримала лише найближчим часом про те, що гроші ці не отримані.

Шановні колеги, на превеликий жаль, якби я не була вчителькою, я б сказала: „Вам ваша місцева влада бреше!”, а так я кажу: „Вам кажуть неправду, гроші ці пішли, гроші ці є. І чому вони не виплачуються?”. Ось, наприклад, яку геніальну відповідь отримали вчителі Житомирської області, де написано про те, що вони не повертають вчителям гроші, тому що не встановлений чіткий механізм утримання  податків, а також нарахування фонду соціального страхування в зв`язку з тимчасової втратою працездатності і так далі.

Я вважаю, що якщо влада не знає як розподілити ті гроші, які вже є, які пішли, ви знаєте, тут треба йти тільки з роботи. Шановні вчителі! Я зараз називаю ті райони, де вчителі не отримали   цих грошей. Це посьолок Ясенівка міста Макеєвки Донецької області, Білоукраїнка Луганської області теж відповідь така – не виплачується, тому що не встановлений механізм утримання податків. Місто Ізмаїл  Одеської області, місто Луцьк Волинської області, Недригайлівка Сумської області, Іршанська школа Володарсько-Волинського району Житомирської області, Коростишівський агроліцей номер 40 Житомирської області.

Шановні вчителі! Я звертаюся ще до вас з проханням і нагадуванням і констатуванням факту, що гроші є, гроші пішли і тому вимагайте від влади отримання ось цих зароблених вами грошей, тому що відповіді, яких ми отримаємо, свідчать, що гроші вже отримані. Вам кажуть неправду, вас в черговий раз обманює обрана вами, виплекана на Майдані владі. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, виступ завершено. З приводу пропозицій, зауважень, застережень, які прозвучали  у виступах представників депутатських груп і фракцій я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення. Зараз ми маємо продовжити нашу роботу. Я просив би, щоб ми працювали без перерви, оскільки ми годину 35 витратили на виголошення     запитів, заяв, повідомлень. Я хочу нагадати, що о 12 годині на третьому поверсі відбудеться засідання Погоджувальної ради. Прошу уповноважених представників, керівників фракцій бути на цьому засіданні, ми будемо обговорювати болючі наші питання, насамперед, підходи до розгляду завтра проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Це тут, на третьому поверсі.

Бачу, зараз є бажаючі з мотивів. Будь ласка, запишіться. П’ять хвилин з мотивів, запишіться, будь ласка. Йде запис для виступів з мотивів нашої подальшої роботи.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Катерина Самойлик, будь ласка. П’ять хвилин.

 

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Володимире Михайловичу… Вам, Петре Миколайовичу, да? Вам передати слово? Симоненку передайте, будь ласка,  слово.

 

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! У своєму виступі я звернувся до вас з пропозицією щодо прийняття рішення, проект постанови є: запросити місію СНД на вибори в Україну як офіційних спостерігачів. Це по-перше.

По-друге, мені здається, що сьогодні нам слід було б в першу чергу дати відповідь на ті корінні питання, які хвилюють все суспільство, і чим завтра будемо жити. І, може, прийняти рішення відповідне - і направити делегацію офіційно Верховної Ради, для того щоб в Держдумі і в інших державних установах Росії провести переговори, які мають відношення до ціни на газ. Бо вже сьогодні стає очевидним, що газова криза, організована нинішнім режимом, вона спрямована на подальше знищення нашого промислового комплексу.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної Партії. Потім Лілія Григорович.

 

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Хотел бы от имени наших депутатов обратить внимание, что сегодня должны, наверное, в обязательном порядке рассмотреть два вопроса. Первый из них – это о порядке принятия присяги судьями Конституционного Суда. Дискуссия была достаточно активная, и тут позиции выкристализованы.  Заслуживает самого внимательного отношения, безусловно, законопроект, подготовленный Матвеевым, нашим коллегой. И второй момент: наверное, есть смысл все-таки нам сегодня дойти и рассмотреть вопрос о изменениях в бюджет на 2005 год в части использования средств от продажи акций «Криворожстали». Опять же мой коллега по блоку, Народному блоку Литвина, Гуров дал достаточно интересное предложение – это законопроект 8334-5, в который он предлагает направить часть средств на решение социально-культурных, экологических проблем  самого города Криворожья. И это нормально, потому что Кривой Рог, к большому сожалению, больше всего потерпел от этого предприятия. И надо чтобы деньги от продажи зашли ему. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Лілія Григорович, будь ласка,  фракція „Наша Україна”

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Ну, демократію по-китайські, а також по-есендівськи, ми бачили на минулих президентських виборах, тому прошу передати слово відомому дипломату Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Геннадій Йосипович Удовенко.

 

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую, Лілія Степанівна сердечно вас за це.

Шановні колеги,  давайте перестанемо розігрувати карту подану на ратифікацію, чи в, подана нота про ратифікацію хартії мов національних меншин і рідких мов. Подана,  читайте повідомлення про це, є на сайті, на сайті Ради Європи, що ратифікаційна грамота вручена, подана і таке інше, і таке інше. Ми ж продовжуємо розігрувати цей жупел і в таких, мені прикро про це говорити, але в антипрезидент, з антипрезидентською метою. Друге, так, я, дійсно, ця хартія була ратифікована…

 

ГОЛОВА. Олег Григорович Білорус, фракція БЮТ, будь ласка.

 

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Онопенко Василю Васильовичу.

 

ГОЛОВА. Василь Васильович Онопенко, будь ласка, мікрофон.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую. Я хотів би відреагувати від імені фракції на виступ нашого „всеукраїнського соловійка” і заявити, що різниця між людиною і пташкою в тім, що людина наділена інтелектом, і повинна думати, що говорить. Мова іде про ту провокацію відносно Юлії Тимошенко. Я хотів нагадати, що не треба нікуди звертатися з запитами. Підійдіть до мене або я підійду до вас, і я вам віддам рішення Верховного Суду в порядку виключного провадження, яким сказано, що Юлія Тимошенко і інші особи не вчинили жодного злочину, навіть адміністративного проступку.

Тому не треба сьогодні, знаєте, спекулювати на цій темі, яка давно уже не дає певних дивідендів.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

 

ШИБКО В.Я.

Я дякую.  Віталій Шибко, соціалістична фракція.

Я хотів би дещо висловитися щодо заяви, яка прозвучала з трибуни і яка характеризувала діяльність міністра освіти.

Я не буду коментувати те, що там було сьогодні сказано з  записів. Я хотів би сказати, що ми повинні усвідомлювати, що сьогодні міністерство, як ніколи, працює над розбудовою української національної школи. Мова йде і про зменшення тих людей, які будуть платити за своє навчання, і вже сьогодні є ті реальні кроки, які зроблені, і про це знає все суспільство. Мова йде про розвиток можливостей якраз видавництва книжок українською мовою, що  ніколи не робилося за попередні роки, і мова йде на сьогоднішній день про те, що сьогодні міністерство враховує можливості всіх тих людей, які живуть в Україні і користуються своєю рідною мовою.

Тому, я думаю, треба було б якось це з’ясувати не з трибуни Верховної  Ради, і це було б більш корисним для вирішення самого питання.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.

На превеликий жаль, час вичерпано, переходимо до  дальшої нашої роботи.

Оголошується до розгляду  проект постанови про порядок складення присяги судді Конституційного Суду. У нас тут три проекти є.

Василь Васильович, будь ласка. Дуже коротко я просив би, і щоб ми голосуванням зараз визначилися. Проінформувати про сутність цього питання декілька хвилин, і потім автори кожного проекту, і ми приймемо рішення.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Василь Онопенко, голова Української соціал-демократичної партії, блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги!   У вас є розданий проект постанови, який я вніс щодо порядку складання присяги судді Конституційного Суду України. Там зазначено, що особа, яка  призначена на посаду судді Конституційного Суду складає присягу на пленарному засіданні Верховної Ради України. Питання про складання присяги особою, призначеною на посаду судді Конституційного Суду, включається до порядку денного Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп.

Профільний комітет Верховної Ради розглядає матеріали щодо відповідності їх вимогам статті 16 Закону України „Про Конституційний Суд” і дає відповідну рекомендацію. Тобто про те, що людині сорок років кандидату на посаду, вища юридична освіта, стаж не менше 10 років, володіє українською мовою, в Україні проживає не менше 40 років. І ці матеріали потім направляються на розгляд Верховної Ради.

Така пропозиція вноситься профільним комітетом не пізніше 10 днів з дня надходження до комітету матеріалів стосовно призначення особи. Президент України, з’їзд суддів України у 10-денний термін, я підкреслюю, з дня призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України дають матеріали до Верховної Ради.

Особа, яка призначена на посаду судді Конституційного Суду складає текст присяги, який передбачений Конституцією. Після складання присяги суддя Конституційного Суду України звільняється з попереднього місця роботи, якщо виконання такої роботи або обіймання посади є несумісним згідно вимог статті 127 Конституції України. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття. Я думаю, що вона лаконічна, чітка і зрозуміла.

У нас ще є два проекти постанови Юрія Кармазіна. Я думаю, що можливо вони будуть доповідати. Але там мова йде про складання присяги уповноваженим, Президентом, іншими певними посадовими особами.

Щодо стосується проекту постанови Володимира Матвєєва. Вони близькі, наближені. Але ми більш постаралися удосконалити наш проект постанови. Тому прошу прийняти її за основу принаймні.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте.

Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, проект постанови. Шановні колеги,  скорочена ж процедура. Там немає що обговорювати. Зараз голосуванням визначимося. Нам треба діяти далі, дуже багато рішень у нас. Будь ласка.

 

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, перш за все вважає за необхідне привернути вашу увагу до того, що альтернативний представленому зараз проекту постанови внесений мною проект з метою встановлення, на мій погляд, біль чіткого на відміну від запропонованого порядку проведення процедури складання присяги суддями Конституційного суду у Верховній Раді України.

Головна ж відмінність запропонованих вами проектів полягає в наступному, мого проекту від того, що зараз доповів колега Онопенко, полягає в наступному. Якщо пунктом 6 проекту постанови за номером 8562 пропонується, що суддя Конституційного суду звільняється з попереднього місця роботи тільки після складання присяги, то у моєму проекті передбачено пунктом 3, що, і, думаю, з цим ви погодитесь, особа, яка призначається на посаду судді Конституційного суду, складає присягу не пізніше одного місяця з дня його призначення на цю посаду за наявності висновку комітету про виконання нею вимог частини 2 статті 127 Конституції України. А у цій статті зокрема говориться, що професійний суддя не може мати представницький мандат, обіймати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати іншу оплачувану роботу і таке інше.

Я думаю, що ми всі з вами добре пересвідчилися, коли на протязі багатьох місяців постійно у цій залі розглядали питання щодо суміщення депутатських повноважень з виконанням обов’язків на високих державних посадах 55 народними депутатами України. Ви пам’ятаєте як складно вирішувалася ця проблема. Тому це положення повинно, на мій погляд,  бути дуже чітко виписано у прийнятій постанові. Що я і вам пропоную. До речі, у запропонованому мною проекті враховані також всі слушні положення, які викладені у проекті постанови за реєстраційним номером 6535, який був внесений колегою Кармазіним. Дякую. Прошу підтримати запропонований мною проект постанови.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

Шановні народні депутати, ми обговорювали детально декілька разів на засіданні Погоджувальної ради про те, що нам потрібно унормувати цю процедуру для того, щоб не виникало додаткових запитань, не виникало відповідних напружень.

Відповідно до доручення Погоджувальної ради напрацьовані Комітетом з питань правової політики проект відповідний. Внесено альтернативний законопроект, який щойно доповідав Валентин Григорович Матвєєв, він більш деталізує процедуру проведення до присяги суддів Конституційного Суду.

Народним депутатом Юрієм Кармазіним внесений проект, який  є більш широко характеру. Йдеться про приведення до присяги, в тому числі і Президента України, він дещо виходить за межі нашої розмови. Але разом з тим, я хотів би наголосити, що процедуру  приведення до присяги Президента України визначено окремою постановою. Тому там нам немає потреби приймати цей документ. Але, оскільки ініціатива депутатом виявлена, внесений проект відповідей ми маємо розглядати.  У порядку по черговості, прошу уваги, я поставлю на голосування. Першим буде голосуватися проект офіційний від Комітету з питань правової політики, автор проекту Василь Васильович Онопенко. Це проект 8562 для того, щоб не виникало у нас тут і протиріч і протистоянь, я буду одразу ставити. Прошу уваги! Одразу буду ставити на голосування для прийняття в цілому. Я ставлю на голосування для схвалення проекту постанови Верховної Ради України про порядок складення присяги судді Конституційного Суду, реєстраційний номер 8562, автор - народний депутат Василь Онопенко. Прошу народних депутатів визначитися шляхом голосування. Прошу визначатись!

 

За – 124

Запишемо, 124. Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування   проект Постанови Верховної Ради України про порядок складення  у Верховній Раді України  присяги суддею Конституційного Суду  України, реєстраційний номер  8562-1, для прийняття як постанови. Прошу  голосувати. Це проект Валентина Матвєєва. Прошу голосувати.

 

За – 249

Постанова прийнята.

Я не бачу великих там розбіжностей, шановні колеги. За – 249, рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.  „Регіонів України” – 55, комуністів – 56, Народна партія - 44, „Наша Україна” – 6,  Блок Тимошенко – 0 , СПУ- 25, Української Народної  партії  - 0,  Народний блок  – 18,   СДПУ(о) – 17, „Довіра народу” – 11, Народний Рух України – 0,   „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0,  Партія   промисловців і підприємців -  6,  позафракційні – 11.

Шановні колеги! Ми ж домовлялися, що ми приймемо відповідне рішення з вами. Ми ж його прийняли, чому всі не голосували, не  зрозуміло.

Переходимо до розгляду наступних питань. 

Я, шановні колеги, коли голосували, сказав, що для того, щоб у нас не було розбіжностей, протистоянь, будемо відразу ставити    в цілому.  В цілому голосувалася проект постанови перша і в цілому голосувалася друга.

Шановні колеги!  Будь ласка, підніміть стенограму, я ще при пам’яті, пам’ятаю, що я говорив. Іване Олександровичу, не треба. 

Шановні колеги! Я ставив на голосування погоджені пропозиції, які прозвучали …

 

ІЗ ЗАЛУ.    (Не чути)

 

ГОЛОВА. Я категорично заперечую проти  твердження, що я обманюю сесійний зал. Підійдіть зараз,  стенограму і підніміть  її. Будь ласка, проконтролюйте.

З приводу чого? Три хвилини, запишіться, будь ласка.  

Іван Герасимов, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ І.О.

Прошу передать слово Симоненко.

 

ГОЛОВА.  Петро Миколайович Симоненко.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я ще раз хочу нагадати вам, що за підписом виконуючого обов'язки міністра в закордонних справ Ориска до Центрвиборчкому надійшов лист, яким він повідомляє про те, що жодних підстав для офіційного запрошення зазначеної місії, тобто місії держав СНД, спостерігачів на парламентські вибори в Україну немає. Тобто забороняють вже бути присутніми на території України представникам якраз місії СНД під час виборів.

Тому ми запропонували проект 8570 про запрошення місії, постанови Верховної Ради, місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на вибори 2006 року. Перше, запросити в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад усіх рівнів в Україні у березні 2006 року місію спостерігачів від СНД. Друге, доручити Голові Верховної Ради України Литвину направити відповідні запрошення у визначені відповідним законодавством України терміни. А Центральній виборчій комісії…

 

ГОЛОВА. Калинчук, будь ласка. Василь Калічну.

 

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую.   Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я думаю, що ми вже проголосували, питання вирішене, тим більше, що дійсно у законопроекті, в постанові Матвєєва більш чітко виписана процедура. Наприклад, депутат до присяги повинен зняти всі другі повноваження так же, як це робить і народний депутат. Тому я і вважаю, що ми повинні не обговорювати  це питання далі, це питання, про яке вже проголосували, воно прийнято, а йти далі і розглядати другі питання. Дякую вам.

 

ГОЛОВА.  Микола Одайник, будь ласка.

 

ОДАЙНИК М.М.

Володимире Михайловичу, справа в тому, що коли були зауваження, кричались з залу, ви чомусь не відреагували на те, що якщо є зауваження, не можна ставити в цілому. Ви поставили в цілому. Таке враження, що комусь це дуже хочеться, щоб ця постанова була прийнята сьогодні ніколи інші. Чому так стається? Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, мені хочеться, щоб ми підтримали Президента України у його пропозиції. Відмінність між  цими двома документами полягає  лише в одному, що в першому документі складає повноваження суддя Конституційного Суду після того, як він  складе присягу перед Верховною Радою України. В проекті цьому пропонується, що він спочатку повинен виконати всі формальності, скласти повноваження по попередньому місці роботи і після того бути приведеним до присяги. Скажіть, будь ласка, що тут неправильно зроблено.

Будь ласка, Корж.

 

КОРЖ В.Т. 

Прошу передати слово народний депутат  Онопенку Василю Васильовичу.

 

ГОЛОВА.  Василь Васильович Онопенко, будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я відповідаю що неправильно відносно  судді. Щоб  суддя зняв з себе  відповідні зобов`язання, треба пройти через кваліфкомісію, через Вищу раду юстиції, через комітет і розглянути на  Верховній Раді. А на складання присяги дається тільки 1 місяць.

Наступне. Останнє положення, що не можна приймати присяги, якщо немає  когось з посадових осіб. Це вже протирічить самому закону. Тому треба було прийняти за основу і з уточненням можна було дійсно зробити більш досконалою цю постанову.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги і Василь Васильович шановний! Ви комітет правової політики. В законі написано, що присяга складається за  умови присутності Президента, Прем'єр-міністра і голови Верховного Суду. Ви хочете постановою відмінити закон. Так виходить?

Я думаю, в даному разі треба внести зміни до закону, після того прийняти постанову. Постанова прийнята  в правовому плані грамотно. І шановні колеги, я прошу вас, і вас прошу, не вносьте сюди політики. Давайте завтра ми розглянемо питання про призначення суддів Конституційного Суду від Верховної Ради і  потім приведемо до присяги суддів. Це моя позиція, я про неї вам декларую. Все. Будь ласка.

Відносно пропозиції, яка звучала від Петра Миколайовича Симоненка.  Президент України висловив позицію (от переді мною якраз випадково лежить матеріал), що Президент України заявив, що  Україна готова запросити на парламентські вибори спостерігачів від будь -якої країни або міжнародної організації, в тому числі від СНД. Цитую прямі слова Президента: „Користуючись міжнародним правом, ми готові запросити як спостерігачів людей доброї волі з будь-якого куточка світу, в тому числі і з СНД”. Ну, питання зняте, так я розумію? (Ш у м  у  з а л і)

Я слова Президента зацитував, шановні колеги!

(Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги, оголошується до розгляду… Ми домовилися перерви не робити, оскільки ми годину 40 хвилин витратили на проведення розминки, шановні колеги! (Ш у м  у  з а л і)

Ну, для нас головна позиція Президента, шановні колеги!

Шановні колеги… Ну, ми доброї волі… Я зачитав вам позицію Президента України - що ви від мене хочете?!

Шановні колеги, давайте як паліативне рішення, давайте таким чином. Оскільки я зацитував позицію Президента, яка полягає в тому, що будь-які організації, будь-які країни можуть брати участь у спостереженні, щоб не зривати Верховну Раду, давайте зараз ми розглянемо про включення, а не будемо розглядати власне це питання. Сьогодні буде зустріч у Президента України о 15 годині, з’ясуємо позицію. Влаштовує така…? Немає застережень?

Я ставлю на голосування: про включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради України 8570 про запрошення  місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад всіх рівнів в Україні у березні 2006 року. Прошу голосувати.

 

За – 201.

По фракція, будь ласка: «Регіони України» - 55, комуністів  - 56, Народна партія – 33, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 7, Українська народна партія – 0, Народний блок – 19, СДПУ (о) – 17,  «Довіра народу» - 4, Народний рух України – 0,  «Єдина Україна» - 1, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємці України – 0, позафракційні – 8.

Я провив би, давайте проведемо консультації, заспокоїмось на цьому. А потім буде видно. Оголошується до розгляду, до розгляду оголошується проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів. Анатолій Семинога. А, Сергій Буряк.

Я просив би керівників депутатських груп і фракцій зараз  зібратися на  відповідну нараду, будь ласка. Ну, ми ж домовились таким чином, шановні колеги, що ми сьогодні працювали, виголошували запити і виступали годину 35, годину 40. То ми не будемо робити перерви для того, щоб розглянути інші законодавчі акти.

Керівників депутатських фракцій і  груп я прошу зібратися на третьому поверсі для проведення погоджувальної ради. Керівника Бюджетного комітету хочу, піднятися наверх, представника Президента в Парламенті, а також представника Уряду в Парламенті також взяти участь прошу в нараді.

Далі буде продовжувати керувати нашим засідання Адам Іванович Мартинюк.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися з мотивів, 3 хвилини. Будь ласка, Надрага.

 

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, ну, лично я с большинством своих коллег поддержал данной предложение. Хотя, я вам должен сказать, что, в принципе, наверное, было бы достаточно того же решения Президента, что он готов приглашать любых желающих  приехать или тех, кто хочет пригласить кого-то. Поэтому я не вижу какой-то особой проблемы. Есть мнение Президента, мы с вами высказали свою точку зрения, нормально предложил спикер. Давайте проведем консультации, без лишнего ажиотажа вынесем и еще раз проголосуем.

Я лично свою позицию менять не буду. Я голосовал «за» и буду  голосовать «за», потому что считаю, что чем больше будет представителей в стране, тем, на самом деле, будут более спокойные и нормальные выборы.

Так что тут я не вижу особой проблемы, и делать из этого проблему, которая не дает возможность Верховной Раде работать дальше, я не считаю возможным.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорвоич, будь ласка.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. 

Ліля Григорович, фракція „Наша Україна”.

Шановні друзі!  Я б хотіла звернутися до тих колег, які блокують трибуну і хочуть демократичності і ще більшої демократичності  у наших наступних парламентських виборах. Я б хотіла нагадати їм, що демократія – це, насамперед, процедура.

Президент вніс свої пропозиції, зал не підтримав те, чого просили ви, тільки 201 голос „за”. Тому давайте демонструвати оте бажання демократії, яке має бути закріплене спостереженнями за нашими виборами шановними представниками від СНД, насамперед, своєю поведінкою у цьому залі.

Я би просила звільнити трибуну і почати працювати, зал не підтримав вашу пропозицію. Давайте йдемо за логікою більшості, яка не підтримала вашу пропозицію. Це є демократія. Будете демократичними тут, будуть і вибори у нас демократичні.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Терен.

 

ТЕРЕН В.В.

Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, тут, мабуть і блокування трибуну, йдеться навіть і не про те,  наскільки я розумію, що ми, парламент, висловив свою позицію про недовіру спостерігачам від країн СНД. Тут навіть не про це йдеться, хоча позиція парламенту виражена досить чітко. Висловлена.

Йдеться про те, що зараз мають розглядатися сотівські закони. ……… сотівські закони, і знову починається   блокування того, щоб Україна стала членом Світової організації торгівлі.

Я хочу нагадати народу України, що сьогодні 148 держав є членам Всесвітньої організації торгівлі. Я хочу нагадати, що від того, що  Україна не є членом СОТ – Всесвітньої організації торгівлі, ми щороку   втратимо  на цьому мінімум 11 мільярдів доларів. Це є пенсії, це є зарплати і так далі.

У мене запитання до друзів наших біля Верховної Ради. Кому вони служать в такому випадку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Віталій Шибко.

 

ШИБКО В.Я.      

Віталій Шибко, соціалістична фракція.

Я гадаю, що на сьогоднішній день немає цієї взагалі проблеми, і не повинен парламент це вирішувати, кого просити. Тому що, як існує міжнародна практика, всі, хто хоче приймати участь, мають звернутися до Центральної виборчої комісії і отримати дозвіл на те, щоб спостерігати вибори в Україні. Така є практика.

І тому може з будь-якої країни, хто завгодно звернутися, чи це окрема якась група тих чи інших представників, чи це окремі люди, що це можуть зробити. І це не є питання. Тому я не розумію, чому виникла, хоча я і голосував за те, щоб за те, щоб з СНД були запрошені, тому що вони не роблять ніякої погоди, як всі інші спостерігачі. Вони тільки висловлюють своє бачення. А голосують люди, які викажуть своє ставлення до тих чи інших політичних партій, що будуть приймати участь у виборчій проблемі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  обмінялися думками.

Наскільки я зрозумів, суть зводиться до наступного. Блокування трибуни відбувається зараз не у зв’язку з попереднім голосуванням, хоча і це має місце, що не включили до порядку денного проекту постанови про запрошення до участі спостерігачів  у наступних парламентських виборах і виборах місцевих рад від усіх зацікавлених сторін, в тому числі від відповідної місії країн Співдружності Незалежних Держав, а мова йде про сотівські закони, про те, що ми з вами маємо зараз прийняти, -  і про вивіз металобрухту, і про вивіз шкір сировини.

Є Буряк? Будь ласка, мікрофон Буряка. З місця доповідайте.

 

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, пропонується до розгляду у другому читанні проект Закону про внесення змін до статті першої Закону України „Про вивізне мито на відходи та брухт чорних металів”, яким передбачається поетапне зменшення ставок вивізного мита на деякі відходи та брухт чорних металів з 30 євро до 18 євро за тонну.

До причин, які спонукають до зменшення або скасування вивізного, ввізного мита є такі. Перше, вивізне мито, в тому числі на металобрухт не діє з країнами вільної торгівлі, а це сприяє розвитку реекспорту. Друге, ціна на металобрухт внутрішня є приблизно 170 доларів США, а експортна 215 доларів США, що вказує на дисбаланс інтересів збирачів металобрухту і споживачів на внутрішньому ринку. Третє, у першому півріччі цього року експорт металобрухту скоротився на 29% в порівнянні з відповідним періодом 2004 року.

І наприкінець останнє. Прийняття цього закону Україні дасть можливість прискорити переговорний процес щодо вступу України до СОТ та зніме кількісні обмеження обсягів експорту металопродукції. І я доповідаю вам, що поступила, надійшла одна поправка Матвієнкова Сергія Анатолійовича, якою передбачається збільшення ставок вивізного, ввізного мита з 25 до 35 євро за тонну з 1 січня наступного року.

На засіданні комітету дана пропозиція була відхилена. Тому пропоную підтримати цей законопроект у другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тут у нас є проект постанови Матвієнкова про неприйнятність цього закону, але його немає. Так. Із поправок, які надійшли, відхилена одна поправка, знову ж таки народного депутата Матвієнкова.

Тому я ставлю на голосування проект постанови „Про неприйнятність проекту Закону України „Про внесення зміни до статті 1 Закону України „Про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів”, реєстраційний номер 8316/П1, автор – народний депутат Матвієнков. Прошу голосувати.

 

За – 96.

Не прийнято.

Ставлю на… По фракціях, будь ласка, по фракціях.

„Регіони України” – 25, комуністів – 50, Народна Партія – 2, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко, соціалісти, Українська Народна Партії – 0, Народний блок Литвина – 1, соціал-демократи – 0, „Довіра народу” – 3, Народний Рух України – 0, „Єдина Україна” – 6, „Реформи і порядок” – 2, Партія промисловців і підприємців – 5, позафракційні – 1.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення зміни до статті першої Закону України „Про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів”, реєстраційний номер - 8316. Прошу визначатись.

 

За – 153.

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету? На повторне друге. Я ставлю пропозицію комітету про направлення законопроекту на повторне друге читання. Прошу визначатись. 

 

За – 136

Законопроект відхилено.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину”, реєстраційний номер – 8317. Будь ласка. Мікрофон Сергія Буряка.

 

БУРЯК С. В.

Шановний Адаме Іванович! Шановні колеги! Пропонується до розгляду в другому читанні проект закону „Про вивізне мито на живу худобу та шкіряну сировину”.

До комітету надійшли дві пропозиції від народних депутатів України: від Віталія Майка на заміну механізму зменшення ставки вивізного експортного мита на живу худобу, тобто ставку щороку зменшується на чотири відсоткових пункти  до значення 10 відсотків.

У прийнятому у першому читанні законопроекті  ставка щороку зменшується на 15  відсоткових пунктів до значення 0 відсотків. Зазначена пропозиція комітетом була відхилена.

Та друга пропозиція надійшла від  Петра Миколайовича Симоненко щодо набрання чинності закону після  вступу України до Світової Організації  Торгівлі. У прийнятому в першому читанні законопроекті  цей закон  набирає чинності з 1 січня  2006 року.  Ця пропозиція була врахована. Ми врахували її, як логічну. Тому  є  пропозиція від комітету підтримати цей законопроект у другому читанні та в цілому. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Васильовичу.

Віталій Іванович Майко, є необхідність  аргументувати?

Будь ласка, мікрофон. Знімає. Автор поправки колега Майко знімає свою поправку, тому я ставлю на голосування пропозицію профільного   комітету про прийняття у другому читанні  і в цілому, як закону, про внесення змін до Закону  України „Про вивізне (експортне) мито  на живу худобу та шкіряну сировину”, реєстраційний номер 8317. Прошу визначатися.

 

За – 168.

Не прийнято.

Яка пропозиція  профільного? Хто за те, щоб  відправити на повторне друге читання? Прошу визначатися.

 

За – 165

Рішення не прийнято. Відхилено.

По фракціях, будь ласка.  „Регіонів України” – 0, комуністів – 0, Народна партія – 19, „Наша Україна” – 31,  Блок Тимошенко – 26 , соціалісти - 18, Української Народної  партії  - 18 Народний блок  Литвина – 11, соціал-демократи – 0,  „Довіра народу” – 4, Народний Рух – 15, „Єдина Україна” – 9, „Реформи і порядок” – 5, Партія промисловців і підприємців – 4, позафракційні – 5.

Слухається проект Закону про внесення змін до статті четвертої Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо операцій з продажу сільгосппродукції), друге читання. Реєстраційний номер 8089. Доповідає заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік. Будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. 

Шановні колеги, пропонується розглянути доопрацьований до другого читання законопроект під номером 8089. Законопроектом запропоновано ввести єдиний документ у формі довідки, який від органів місцевої влади безкоштовно отримує власник сільгосппродукції, яка була ним вирощена чи вироблена. І згідно з нормами Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” розповсюджуються пільги щодо сплати податків з доходів, одержуваного від відчуження вказаної продукції.

У комітеті доопрацьовано цей законопроект з урахуванням пропозицій, висловлених народними депутатами, під час його обговорення в першому читанні. Зокрема запропоновано, що форма довідки, термін дії, поярок ї видачі та застосування встановлюється Державною податковою адміністрацією за погодженням з Державним комітетом України по земельних ресурсах і в цілому затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши на своєму засіданні законопроект та врахувавши єдину поправку, яка надійшла до другого читання, комітет пропонує Верховній Раді прийняти його в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Шановні колеги, таким чином, ми бачимо, що поправки, які надійшли, враховані профільним комітетом. У нас є підстави голосувати про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до статті четвертої Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо операцій з продажу сільгосппродукції). Реєстраційний номер законопроект 8089. Прошу голосувати.       

 

За – 110,

Не підтримано.

Яка пропозиція комітету? На повторне друге.

Я ставлю про направлення законопроекту на повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

За – 184,

Також не підтримано, відхиляється.

Переходимо до розгляду „Питання ратифікації”. Слухається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах. Реєстраційний номер  0295.

Будь ласка, перший заступник міністра транспорту та зв'язку Цибенко Василь Григорович. Прошу Василь Григорович, три хвилини.

 

ЦИБЕНКО В.Г.

Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах, яка була підписана в Загребі 16 квітня 2004 року.

Укладання міжурядової двосторонньої угоди з Республікою Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах викликана необхідністю створення договірно-правової бази для регулювання взаємовідносин між Україною та Республікою Хорватія в галузі річкових перевезень  пасажирів і вантажів. Угодою визначається порядок регулювання взаємовідносин між Україною та Республікою Хорватія в сфері судноплавства  внутрішніми водними шляхами. Зокрема передбачається, що  кожна договірна сторона надає суднам іншої договірної сторони такий же самий режим, який вона надає своїм суднам щодо використання міжякірної стоянки, заходу в порти і  використання портових споруд та обладнання для навантаження і розвантаження суден, посадки і висадки пасажирів.

Угода стає частиною національного законодавства, створює надійний міжнародно-правовий механізм регулювання взаємовідносин у галузі річкового транспорту і торгівлі між Україною і Республікою Хорватія.

Набуття чинності угодою сприятиме залученню додаткових обсягів перевезень, подальшому розвитку міждержавних та ділових стосунків.

Проект закону погоджено з Міністерством закордонних справ України та Міністерством юстиції і підтримується профільними комітетами Верховної Ради, зокрема: з питань європейської інтеграції, будівництва, транспорту, житлового комунального господарства і зв’язку, а також Комітетом Верховної Ради у закордонних справах.

Прошу шановних народних депутатів України підтримати проект про ратифікацію вищезазначеної угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Григорович. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету – перший заступник голови Комітету у закордонних справах Олег Грачев.

 

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водах, водних шляхах була підписана в місті Загребі 16 квітня минулого року. Від України її підписав міністр закордонних справ України тоді Грищенко.

Укладення міжурядової двосторонньої угоди з Республікою Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах викликана необхідністю створення договірно-правової бази для регулювання взаємовідносин між Україною та Республікою Хорватія у галузі річкових перевезень пасажирів та вантажів.

Ратифікація зазначеної угоди сприятиме подальшому розвитку і зміцненню взаємовигідного співробітництва у галузі річкового транспорту і торгівлі між Україною та Республікою Хорватія на принципах свободи міжнародного торговельного судноплавства і конкуренції на ринку транспортних послуг.

Угода стає частиною національного законодавства, створює надійний міжнародно-правовий механізм регулювання взаємовідносин у галузі річкового транспорту та туризму між Україною та республікою Хорватія та сприяє активізації і подальшому розвитку двосторонніх міждержавних зв’язків. Реалізація положень зазначеної угоди не потребуватиме додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету України. Як було вже сказано, головне науково-експертне управління, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку, з питань європейської інтеграції підтримують згаданий законопроект, рекомендують Верховній Раді України прийняти його.

Комітет наш розглянув зазначений законопроект і ухвалив підтримати його прийняття Верховною Радою України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах, реєстраційний номер 0295. Прошу мобілізуватися, голосуємо.

 

За – 247

Дякую. Закон  прийнято. Угода ратифікована.

Слухається проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівство Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони. Реєстраційний номер 0297. Доповідає заступник голови Служби безпеки – Бєлов Олександр Федорович. Немає? Будь ласка, від Комітету Грачев Олег Олексійович.

 

ГРАЧЕВ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги,  внесений Кабінетом Міністрів України проект  Закону про ратифікацію Меморандуму між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої  Британії та Північної Ірландії щодо обміну та  взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони розглянуто на засіданні  комітету і рекомендовано до прийняття Верховною Радою України.

Це меморандум підписаний у Лондоні 6 вересня минулого року міністром оборони тоді Марчуком. Набуття чинності положень меморандуму сприятиме створенню правових засад для обміну у разі потреби секретною інформацією військо-технічного та політичного характеру у рамках окремих угод та контрактів.

Реалізація меморандуму надасть можливість забезпечити належний державний контроль за дотриманням національного   законодавства держав-сторін у процесі обміну секретною інформацією.

Меморандум не містить положень, що суперечить чинному законодавству України, його реалізація не обумовлює прийняття нових  законів чи змін до чинного  законодавства України.

Головне науково-експертне управління  та комітет з питань національної безпеки та оборони підтримують ратифікацію зазначеного  меморандуму. Наш комітет теж, я вже про це казав.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, будемо голосувати, визначатися.

Я ставлю на голосування проект закону…  Розберемося.

Ставлю на голосування  проект закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом  Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства  Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та  взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони, реєстраційний номер 0297.

Прошу голосувати.

 

За – 188

Не встигли. Хто за те, щоб повернутися? Прошу голосувати.

 

За – 194

Не повернулися.

Нехай працюють в комітетах профільних. По фракціях? Будь ласка, по фракціях. „Регіони України” – 0, комуністів – 0, Народна партія – 24, „Наша Україна” – 33, Блок Тимошенко – 21, соціалісти – 23, Українська народна партія – 18, Народний блок Литвина – 18, соціал-демократи (об’єднані) – 0, „Довіра народу” – 12, Народний Рух – 14, „Єдина Україна” – 12, „Реформи і порядок” – 9, Партія промисловців і підприємців – 4, позафракційні – 6.

Слухається проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди між урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року. Реєстраційний номер 0306. Доповідає заступник міністра економіки Березний Андрій Вікторович. Будь ласка.

 

БЕРЕЗНИЙ А.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. З метою лібералізації торговельних відносин  між Україною та Республікою Узбекистан 25 червня 2004 року був підписаний Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди між урядом України та урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року.

Ратифікація зазначеного протоколу дозволить створити зону вільної торгівлі у двосторонніх відносинах між Україною та Республікою Узбекистан шляхом скасування дій Протоколу про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між урядом України та урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року.

Прийняття зазначеного проекту закону України становитиме невід’ємний та необхідний компонент розвитку двосторонніх відносин на стабільні та довгостроковій основі між обома договірними сторонами.

Завданнями цього протоколу є сприяння лібералізації взаємній торгівлі, розширення взаємовигідного торговельного режиму, забезпечення рівних умов для проведення добросовісної конкуренції у сфері торгівлі. Зазначений протокол закріплює намір договірних сторін у взаємодії та у створенні зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, а також сприяти в проведенні торговельно-економічної політики в галузі промисловості, сільського господарства, відміняти мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію та кількісні обмеження взаємної торгівлі.

Зазначений проект закону розроблено Міністерством економіки, погоджено без зауважень всіма причетними міністерствами, відомствами. Прийняття закону забезпечить чинність та надасть можливість реалізовувати положення зазначеного протоколу, сприятиме розвитку та зміцнення двосторонніх торговельно-економічних відносин, активізації співробітництва між суб’єктами господарювання договірних сторін та збільшенню обігу товарів між Україною та Республікою Узбекистан.

Прошу підтримати зазначений проект закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Вікторович. А чому 11 років ми чекали ратифікації?

 

БЕРЕЗНИЙ А.В. Ну, справа в тому, що угода про вільну торгівлю була підписана в 94 році, а в 97 році до угоди було підписано Протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі і в рамки концепції, в рамках СНД про розвиток зони вільної торгівлі було підготовлено протокол про відміну вилучень, який було підписано тільки минулого літа, влітку в 2004 році. Тобто рік йшла підготовка до ратифікації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую. Сідайте.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Грачев Олег.

 

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України у закордонних справах розглянув проект закону про ратифікацію протоколу „Про внесення змін і доповнень до Угоди між урядом України та урядом Республіки Узбекистан „Про вільну торгівлю” від 29 грудня 94 року”, який було підписано 25 червня минулого року прем’єр-міністром України на той час Януковичем.

Метою закону є створення правових підстав для подальшого зміцнення і розвитку рівноправних та взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Республікою Узбекистан, надання їм довгострокового та сталого характеру, ефективного використання  економічного та науково-технічного потенціалу двох держав і підвищення добробуту їх народів.

Реалізація запропонованого закону України не потребує додаткових, матеріальних та інших витрат.

Головне науково-експертне управління та Комітет Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій підтримують прийняття закону Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради у закордонних справах прийняв рішення рекомендувати до прийняття Верховною Радою України цей законопроект. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо голосувати?

Ставить на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін і до доповнень до угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року”. Реєстраційний номер – 0306. Прошу голосувати.

 

За – 261.

Закон прийнято. Угоду ратифіковано. Дякую.

Переходимо до розділу про повернення до розгляду раніше не підтриманих питань. Я ставлю на голосування, хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО”. Реєстраційний номер – 0296. Прошу визначатись.

 

За – 185

Не повернулись.

По фракціях: „Регіони України” – 3, комуністів – 1, Народної Партії – 32, „Наша Україна” – 28, Блоку Тимошенко – 18, соціалісти – 25,  Української народної партії - 17,  Народний блок Литвина – 8,  СДПУ(о), - 0, „Довіра народу” – 4, Народний Рух -16, „дина Україна” -  12, „Реформи і порядок” – 7, Партія  промисловців і підприємців – 7, Позафракційні – 7.

Я ставлю на голосування про   повернення до розгляду питання проект  Закону про ратифікацію рамкової Угоди між Україною та  Європейським інвестиційним банком, реєстраційний номер 0307. Прошу голосувати.

 

За – 137.

Не повернулися. Не тим місцем, як каже професор  Черняк.

Переходимо  до  розділу для включення до порядку денного  та прийняття рішення.  Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення   змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення бази оподаткування, реєстраційні   номери 8373, 8373-1. Прошу голосувати.

 

За – 129.

Шановні колеги!  Я поясню. Справа йде   ось про що. Ми домовилися про те, щоб відійти від практики  включення  до Закону про Державний бюджет на відповідний рік, в тому числі і на 2006 рік,  виключення або включення додаткових законів, бо ми досить часто у Державному бюджеті  пишемо: внести зміни до таких-то законів (щодо оподаткування)  і цілу низку, десь 50 чи 60 законів призупинити дію. Тому на останній  Погоджувальній раді дійшли  згоди, що давайте все-таки ми будемо керуватися  нормами Регламенту і Бюджетного кодексу,  щоб у Законі про Державний бюджет не змінювати, не вносити змін до інших законів чи не відміняти, а зробити це окремо. Ось тому і пропонується на ваш розгляд, щоб ми сьогодні розглянули ці законопроекти поза Законом про Державний бюджет. Тому з таким поясненням я ще раз ставлю: хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання?

 

За – 169

Не набрали ми необхідної кількості голосів.

Давайте проведемо ще консультації. А я їх обидва ставив. Вони обидва, і перший, і другий, для включення до порядку денного вони ставились, бо вони ставляться одразу. А вже якби обговорювали, окремо. Є люди. Коли закони підтримуються, то люди є, не переживайте. Не переживайте. Коли підтримується, ви бачите, що і 270 голосують. Тому, шановні колеги, у нас є ще ціла низка законів, будемо працювати.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях: "Регіони України" – 0,  комуністів – 0, Народної партії – 31, "Наша Україна" – 25, блок Тимошенко – 20, соціалісти – 24, Українська Народна партія – 1, Народний блок Литвина –6, соціал-демократи – 0, „Довіра народу” – 11, Народний Рух України – 16, „Єдина Україна” – 12, „Реформи і порядок” – 10, Партія промисловців і підприємців – 9, позафракційні – 4.

Давайте проведемо ще консультації і подивимося. Окремо ставити?  Я ще раз повторюю, вони різні, але вони альтернативні, ставляться для включення до порядку денного… Окремо? Давайте поставлю окремо. Давайте поставлю. Хто за те, щоб включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення бази оподаткування, реєстраційний номер 8373, це внесений           Кабінетом Міністрів. Прошу голосувати.

 

За – 135,

Не включено.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного законопроекту за номером 8373-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення бази оподаткування). Автори законопроекту – Хомутиннік і Буряк.

 

За – 103.

На прохання Віталія Хомутинніка ми  провели рейтингове голосування, так що давайте попрацюємо ще дійдемо згоди, ….внести зміни до Закону про оподаткування, тому що на цій базі треба будувати Закон про Державний бюджет. 

Нам потрібно включити до  порядку денного і розглянути цілу низку  законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо використання коштів від продажу акцій "Криворіжсталі"). Реєстраційні номери  8234 8234-1, 2, 3, 4, 5, 6.

Я ставлю на голосування… 8334. 8334! Я ставлю на голосування про  включення цих законопроектів до порядку денного. Прошу підтримати. Голосуємо дружно.

 

За – 197

По фракціях. «Регіони України» - 7, комуністів- 55,  Народної партії – 29, «Наша  Україна» - 0,  Блоку Тимошенко – 23, соціалісти – 24, Українська Народна Партія – 0, Народний Блок Литвина – 14, соціал-демократи (об’єднані) – 19, „Довіра народу” – 9, Народний Рух України  - 0, „Єдина Україна” – 7, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 6, „Позафракційні” – 4.

Хто за те, щоб повернутися до голосування про включення до порядку денного законів про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” (щодо використання коштів від продажу акцій „Криворіжсталі”), прошу голосувати.

 

За -  258.

Повернулися.

Хто за те, щоб включити до порядку денного закони про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” , реєстраційні номери: 8334, 8334-1, 2, 3, 4, 5, 6 – прошу голосувати.

 

За – 262.

Включено до порядку денного. Будемо розглядати. Результати голосування – відповідь на питання тим, хто каже, що треба закривати сесію. Якщо є бажання, то…

Переходимо до розгляду цих проектів. Законопроект за номером 8334 доповідає народний депутат Шуфрич Нестор. Підготуватися Воюшу Володимиру. Будь ласка. Скорочена процедура: три хвилини

 

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Вы знаете, сегодня по-разному можно относиться к самому процессу реприватизации страны в целом и «Криворожстали» в частности. Но случилось то, что случилось.  «Криворожсталь» вроде бы вернули народу  Украины потом произошло нечто неожиданное, «Криворожсталь» продали и явно народ Украины в этом уже не участвовал.

Мы с большим уважением относимся ко всем народам мира, в том числе и к народам Индии. Но, конечно, мы надеялись, что после довольно сомнительного возвращения «Криворожстали» все-таки выполнится хотя бы что-то из того, что говорилось на Майдане и «Криворожсталь» останется у украинского народа. Она передала другим, пусть даже дружественным нам странам и народам, которые живут на территории  этих стран.

Но сегодня свидетелем чего мы являемся? Сегодня мы получили порядка 24 миллиарда гривень. Так, если это деньги народа, на мое твердое убеждение, они и должны быть отданы народу Украины. Я предлагаю в законопроекте передать деньги на погашение задолженности по складам в Сбербанк.

Что ж делает сегодняшняя «оранжевая»  власть и, так называемая, Правительство? Сегодня они говорят, что 7 миллиардов нужно закрыть дефицит бюджета этого года, остальные деньги, за вычетом тех, что нужно вернуть предыдущим владельцам, нужно направить на погашение дефицита бюджета следующего года. Что же с этого получит народ Украины? Получит долги этого и следующего года.

Господа, если вы банкроты, признайтесь и не беритесь за то, что вы не умеете делать. Имущество с молотка продается в двух случаях: когда клиент умер или когда обанкротился. Вы стали банкротами, забираете у людей, обираете людей, забираете у них последнее. У нас была уникальная ситуация, уникальный шанс, на 20% сократить государственный долг перед собственным народом. Вместо этого вы разбазариваете национальное имущество, вы готовите Украину сделать  свалкой для европейских и мировых атомных отходов. Вы завезли нам птичий грипп, вы завезли нам брюшной тиф.

А министр, который за это отвечает, говорит, что он занялся туалетами в своем министерстве. Вот это все, на что вы способны.

А деньги отдайте людям.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, законопроект за номером 8334-1, доповідає Воюш Володимир. Немає?

Тоді, будь ласка, наступний законопроект 8334-2, доповідає Сергій Сас. Прошу.

 

САС С.В.

Дякую, Адам Іванович.

Народний депутат Сас, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Головуючий, шановні колеги!  Зрозуміло, що надходження коштів від приватизації ВАТ „Криворіжсталь”  не передбачені в законі України про державний бюджет України  на 2005 рік, тобто є позаплановими.

Тому ми переконані, що ці кошти необхідно спрямувати на вирішення нагальних соціальних  проблем держави. Не варто в черговий раз говорити про важливість проблеми, пов’язаної із необхідність повернення  людям заощаджень. Свідченням цієї   можливості є численні запитання і звернення до нас від наших виборців та величезна кількість законопроектів з цього питання, що кожної сесії ініціюються народними депутатами України.

Якщо продовжувати вирішувати це питання такими ж темпами, то на сьогодні залишаються більше 120 мільярдів коштів, не повернутих нашим громадянам, і такими темпами це треба здійснювати більше, ніж 200 років.

 З огляду на це ми пропонуємо спрямувати 21,2 мільярди гривень на компенсацію громадянам втрат від знецінення  грошових заощаджень та 3 мільярди гривень на покриття дефіциту коштів Пенсійного  фонду України для виплати пенсій.

При цьому ми пропонуємо, аби компенсація проводилася в розмірі, пропорційному до суми вкладу кожного вкладника.  На наш погляд, це було б справедливо до тих людей, які все своє життя відкладали гроші на старість. Аби люди встигли отримати ці кошти у найближчий час, ми пропонуємо зобов’язати уряд та Казначейство перерахувати зазначені кошти Ощадбанку України та Пенсійному фонду України до 25 грудня поточного року.

І ще один важливий аспект. Повернення коштів попередньому власнику, покупцю Криворіжсталі. Ми навмисно не врахували в своєму проекті такого повернення, тому що переконані, що ці кошти не можна повернути до закінчення повноцінного розслідування обставин злочинного продажу комбінату за зниженою ціною. Адже, якщо з’ясується, що у процесі продажу та у подальшій фінансово-господарській діяльності комбінату до моменту його повернення у державну власність, були допущені грубі порушення чинного законодавства, збитки державі мають бути відшкодовані.

Ми вважаємо, що наслідком прийняття наших пропозицій буде суттєве покращання матеріального стану наших співгромадян, серед яких – більшість пенсіонерів. Окрім цього, частина коштів буде повернута до Державного бюджету. Прийняття закону буде гарантувати недопущення розкрадання і розбазарювання зазначених коштів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка. Наступний законопроект 8334-3. Доповідає Кальніченко Ігор. Прошу.

 

КАЛЬНІЧЕНКО І.В.

Ігор Кальніченко, фракція Партії регіонів України.

Шановні депутати, шановні друзі. Уряд, який зараз є у нас у державі, а я рахую, що його немає, він нас плює у всіх випадках, яких тільки можливо.

Сьогодні вирішується питання надзвичайної ваги – уряду немає. Вони займаються якимось там питаннями, їм треба до НАТО добиратися, там ще кудись і так далі. Вони наплювали на нас, коли ми прийняли дві постанови, щоб не продавати Криворіжсталь, через три дні це питання було вирішено: нас тут немає. Треба так точно відноситися до урядових законів, які сьогодні вони вносять, як вони відносяться до наших, депутатських законів.

А тому, тепер конкретніше.   Да, дійсно, ми не зможемо покрити заощадження однією цієї сумою і мабуть ще нам прийдеться переборювати вето Президента, який накладе на цей закон, який ми сьогодні обов’язково приймемо, але наша пропозиція така. Ми прийняли рішення підняти пенсіонерам пенсії, в Пенсійному фонді не хватає 2 мільярда 800 мільйонів цих коштів. Треба їм зараз ці гроші туди дати, щоб пенсіонери, наші батьки, наші рідні на нас не дивилися, вибачте, як на ідіотів.

Друге, треба сьогодні допомогти знищеному, зруйнованому селу. Так як уже зруйнувала ця влада помаранчева село, не змогли зруйнувати навіть всі попередні влади, які також до цього докладали певні зусилля, починаючи з 17 року. Тому треба 2 мільярди коштів, на мою думку, залишити для того, щоб все-таки спасти село і підготувати його до весни, в розпорядження, я там, вже там можна подивитися, хто там буде, а, Мінагрополітики чи ми будемо розпоряджатися і таке інше, 2 мільярди. Остальні кошти обов’язково треба віддати на заощадження громадянам.

 І останнє. Не віддавати гроші людям, які заплатили уже за цей завод, хай не ту ціну, яку хотілось. Це не справедливо. Це все одно, що позичити в сусіда гроші, потім їх ніколи не віддавати. Тому, в першу чергу, безумовно, треба віддати колишнім власникам, а остальні гроші розділити так як я запропонував. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 8334-4, Володимир Зубанов.

 

ЗУБАНОВ В.О.

Шановні депутати, цей законопроект якраз і передбачав повернення грошей тим власникам, які купили його в 2004 році. Це вже питання знято, воно виконане, гроші повернені, так що пропоную це питання зняти з порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у зв’язку з тим, що кошти повернуті уже законопроект не встигли ми за урядом. Тому ми його і голосувати не будемо. Зрозуміло.

Законопроект за номером 8334-5 Гуров Вади, будь ласка.

 

ГУРОВ В.М.

Гуров, Кривбасс.

Уважаемые коллеги! Уважаемые криворожане, которые, я уверен, сейчас слушают  очень внимательно, сейчас решается практически судьба, хотя бы частично того каравая, который называется «Криворожсталь». 

Ну, что я вам хочу сказать. Много законов, которые подали, как делить те деньги, которые получили от приватизации. Я думаю, что все эти законы имеют право на жизнь, все без исключения в равной или в большей степени. Но у меня закон немножко отличается от остальных.

Я хочу сказать одно, что «Криворожсталь» - это не только много качественной стали, это не только чугун, не только прокат, это, прежде всего,  люди. И то, что «Криворожсталь», как флагман,  и считалась, и считается, дает положительно и финансово в отношении и в бюджет, и, в общем того, заработная плата тружеников «Криворожстали». Но есть и отрицательная часть, то есть дышит весь город ни воздухом и ни кислородом, а гремучей смесью, которая является от «Коксохима», от  взрывов на «Инкагоке»A, от доменных печей, от мартеновских печей.

Поэтому естественно мои избиратели говорят: «Да, те, которые работают на «Криворожстали» получают за это определенные деньги и, может  быть мало, надо больше. Но, за что мы страдаем все остальные, которые дышим этой гадостью?» - и я хочу сказать, это без преувеличения. Вы посмотрите, что, в принципе, получается в результате такой работы. Мы, от имеем в Кривом Рогу, от за 10 лет, самый большой процент заболеваемости  туберкулезом, самый большой процент  онкозаболеваний и особенно за  последние годы – это резкое увеличение  детской  смертности.

Поэтому я предлагаю  все-таки 1 процент, вы поймите,  из 5 миллиардов 1 процент трудящиеся  и жители Кривбасса просят, будьте  не просто милосердны, а по-людски  посчитайте, что, наверное, они за всю жизнь заслужили, чтобы может быть новую аппаратуру в больницы поставить,  что может быть детям, чтобы  спортивные площадки были. Короче говоря, надо  все-таки  этот вопрос в Кривбассе надо поднять, потому  что они здорово надеются на наше решение.  Есть решение положительное, единственное, только  на этот закон бюджетного комитета, который  просит принять его и в первом чтении, и  полностью.

Спасибо за внимание, надеюсь на ваше положительное решение. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Законопроект за номером 8334-6, Гаврилюк  Василь. Немає.

Шановні колеги! Тут  у нас наступні також  законопроекти три, які стосуються цієї ж теми, і практично вони  повторять попередні проекти. Тому давайте ми їх включимо зараз до порядку денного  і будемо обговорювати вже всі десять. Прошу підготуватися до голосування.

Шановні колеги! У нас ще є три наступні у цьому розділі   проекти законів  про спрямування коштів від  повторної приватизації ВАК КГМК „Криворіжсталь” на повернення заощаджень громадян, реєстраційні номери 8287, 8287-1, -2. Прошу їх включити до порядку денного, зараз ми заслухаємо  інформацію, обговоримо всі десять  і будемо визначатися. Прошу голосувати про включення до порядку денного, голосуємо.

 

За – 137

Шановні колеги, зараз, зараз підемо далі. Я ще раз повторюю, вони доповнюють ті самі проекти – проекти, внесені групою народних депутатів знову ж про повернення трудових заощаджень. Один із проектів говорить про те, що певну суму із цих коштів направити на фінансування молодіжного будівництва і так далі. Давайте включимо, обговоримо, а потім голосуванням ми вже знімемо ці питання, сьогодні визначимо, проголосуємо за кожен окремо. Який підтримаємо, такий підтримаємо. А це включимо до порядку денного, щоб вони, вибачте, не висіли в нас. Прошу голосувати. Голосуємо. Голосуємо, це – включення до порядку денного. А потім обговоримо і визначимось.

 

За – 147

Не включені.

По фракціях, будь ласка: „Регіони України" – 9,  комуністів – 52, Народної партії – 28, "Наша Україна" – 0, блок Тимошенко – 2, соціалісти – 25, Української Народної партії – 0, Народного блоку Литвина – 17, соціал-демократи – 1, „Довіра народу” – 4, Народний Рух України – 0, „Єдина Україна” – 5, „Реформи і порядок” – 1, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 3. Ну, великої біди нема, що ми не включили, бо попередніх, які ми обговорюємо, є ці пропозиції, крім молодіжного будівництва. Потім, я думаю, коли ми, якщо щось приймемо, то до другого читання можна буде внести ці пропозиції і їх розглянути.

Так, від профільного комітету, мається на увазі від Комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна була визначена. Але ви знаєте, що зараз іде засідання погоджувальної ради, і я просив би колег не дуже нападати на уряд, тому що зараз весь склад уряду на чолі з Прем`єр-міністром знаходиться також на погоджувальній раді, де розглядають проблеми, пов'язані з Державним бюджетом на 2006 рік. Тому з розумінням давайте до цього  поставимось.

Так, тоді переходимо до обговорення. Будь ласка, Таран Віктор. Підготуватися Соломатіну.

 

ТАРАН В. В.

Дорогі колеги! Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Ну питання про повернення заощаджень і спрямування коштів „Криворіжсталі” на повернення заощаджень  однозначно треба вирішувати. Я хочу сказати наскільки мені дозволить час, що Верховна Рада завжди займала послідовну позицію стосовно повернення заощаджень. Ще коли Президентом був Кучма 12 законопроектів було прийнято Верховною Радою і на всі 12 Кучма наклав вето. Але Верховна Рада послідовно це  питання  освоює… послідовно це питання відстоювала і це я говорю для громадян України. Я хочу сказати, що  тут правильно говорив народний депутат Сас, що коли будуть повертати кошти тими темпами, як вони повертаються сьогодні, на це треба більше 300 років. І от „Криворіжсталь”. „Криворіжсталь” – це єдина унікальна можливість, коли би зробити прорив у цій справі. Бо навіть сьогодні дають по 50 гривень, ті ж самі 50 гривень дають щороку вкладникам, але, люди добрі, навіть ці 50 гривень їх уже з`їдає інфляція. Тобто, вони вже не ті 50 гривень, що були раніше.   І коли ми сьогодні подивимося бюджет, то знову закладаються ті самі 600 мільйонів гривень, які не дають  можливості вирішити цю проблему. І таке складається враження, тут правильно ви говорили, шановні колеги, що „Криворіжсталь” повторно продали, але мені здається, що її вже перевели на власні рахунки. Її вже приватизували на власні рахунки і єдине, що люди цього не помітили. Люди не помітили як її знову розсовували по кишенях, як її знову    розпродали по кишенях і є те, що є. і тому сьогодні Верховна Рада має унікальну можливість, незалежно від політичних поглядів, незалежно від фракцій, угрупувань, твердо  знову виставити свою позицію.

Я хочу сказати,  що Блок Юлії Тимошенко  і  ваші фракції теж, але тільки наша фракція вносила законопроект Турчинова, Саса, Білоруса, покійного на превеликий жаль Михайла Павловського, вашого покірного слуги. Ми всі вносили законопроекти і до честі Верховної Ради  вони тут проходили,     їх Верховна Рада підтримувала. Але ж будемо послідовними і далі. У нас просто іншого шляху немає сьогодні.

Я би сьогодні закликав би абсолютно до солідарності, закликав би сьогодні те. щоб ми були однозначними у цій позиції, навіть незалежно від того, чи законопроект того чи іншого депутата. Врешті-решт, можна було б їх звести навіть докупи, виокремити якісь позитивні моменти того чи іншого народного депутата. Але ми просто не маємо права сьогодні розійтися з цієї зали, не прийнявши однозначно і твердо, не висловивши нашу позицію з цього приводу. Принаймні, наша позиція, Блоку Юлії Тимошенко, тут була і буде категоричною: людям треба все повернути, це моральний врешті-решт борг держави. І якщо ми хочемо заявити себе як правова держава, ми маємо це зробити. Я не хочу вас агітувати – ви самі за це. Але будемо стояти до кінця.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін. Підготуватися Василю Надразі.

 

СЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, я хотів би риторичне питання запропонувати нам усім. Повертати заощадження усім, хто має ощадну книжку? Навіть тим, двом з половиною тисячам мільйонерів, які сьогодні налічуються в Україні? Навіть тим кільком громадянам, які вже продралися до так званого середнього класу і мають річний дохід більше 50 тисяч гривень на рік?

Я закликаю вас: давайте ми подбаємо, насамперед, про тих знедолених, наприклад: інваліди Великої Вітчизняної, чорнобильці тощо, - які стоять роками в черзі на авто. Всім і негайно віддати авто.

Друге. Черговикам на житло: інвалідам Великої Вітчизняної, чорнобильцям, ліквідаторам першої категорії, - які за тими надходженнями з бюджету на житлове будівництво, яке сьогодні здійснюється по чорнобильських законах і по чорнобильських програмах, будуть чекати сто років на це житло, віддати таким людям, таким прошаркам населення житло негайно, купити і віддати!

Я за те, щоб віддати певну частину грошей на покращання екологічної ситуації в Криворізькому басейні. Не всі знають, що є таке поняття: „хімічний еквівалент рентгену”. Науковці, які займаються екологічною безпекою, знають про це. Так, за кількістю цих хімічних еквівалентів рентгену, в цьому регіоні в 50-100 разів більше дозові навантаження, ніж, навіть, в Чорнобильській зоні, про котру ми тут благаємо що дня з трибуни Верховної Ради України.

І нарешті, допомогти тим, які вже на склоні життя і які потребують допомоги з боку держави і з боку нашого суспільства. А навіть ще і тим, які вступають у життя. Тому я є палким прихильником того, що певну частину грошей від продажу „Криворіжсталі” ми спрямували на  кредитування під невеличкі відсотки, або взагалі без відсотків житлового будівництва для молодих сімей  - майбутнього нашої України.

Таким чином, мій висновок такий: спрямувати гроші ці, які впали в бюджет України, насамперед. На підтримку знедолених, котрим ніхто більш і ніхто крім цього джерела не надасть допомоги. Друге, надати допомогу молоді з тим, щоб вона увій2шла у життя, хоча б із своєю власною квартирою і працювала на нашу державу. І третє, спрямувати певну частину грошей на покращення екологічної ситуації в Криворізькому басейні, яка є ще більш жахливою, я запевнюю вас, ніж у Чорнобилі.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. Підготуватися Сміяненко.

 

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Из-за дефицита времени позвольте сказать тезисно. Первое, хочу обратить ваше внимание на законопроект номер 834-5, автором которого является мой коллега по Народному блоку Литвина – Гуров Вадим Николаевич.

Хотел бы сказать, что автор 35 лет сам отработал на «Криворожстали». И может сказать, что это предприятие дало ему путевку в жизнь. Но он точно также прожил все эти годы в городе Кривой Рог. И соответственно кто, как не он, знает проблему. И мне кажется, что в данной ситуации вполне нормально ставится вопрос о том, чтобы 1%, подчеркиваю, 1%. Не 5, не 10, не 20 - 1% отдать жителям Кривого Рога для того, чтобы они смогли хотя бы частично решить свои социально-бытовые проблемы. Почему? Потому что здесь уже  звучали цифры, и все-таки я их напомню, они достаточно жестоки. За 10 лет показатель смертности среди населения увеличился с 14,7 на 1000 человек в 95-м до 17,1. больше того, в этом первом полугодии текущего года этот показатель вырос до 18,8.

Более ужасная цифра: средний показатель детской смертности в этом регионе на 15-25 % выше, чем средний показатель по государству.

И поэтому то, что предлагает Вадим Николаевич Гуров, и в этом солидарна вся фракция Народного блока Литвина, вот этот один процент, он не спасет нашу страну, он не сделает счастливим всех, живущих в этой стране, но он может реально помочь конкретным жителям Кривого Рога.

Поэтому обращаюсь ко всем коллегам, присутствующим в зале: уважаемые мои, не зависимо от  наших политических симпатий, не зависимо от того, чего мы хотим добиться в марте 2006-го или в жизни вообще, я думаю, что решив проблему о выделении, подчеркиваю, одного процента от средств, полученных за приватизацию пакета акций «Криворожстали» мы поможем конкретной территории, мы поможем Кривому Рогу – городу-труженику, городу, который, создав богатства, к большому сожалению, не так уж много получил в обратку.

И поэтому я еще раз вас призываю и от имени фракции Народного Блока Литвина, и от имени автора, Гурова Вадима Николаевича, поддержите. Мы поможем людям, и в этом, наверное, будет самое главное предназначение  нас как депутатов Верховной Рады.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ігор Сміяненко, і будемо визначатися.

 

СМІЯНЕНКО І. М.

Игорь Смияненко, 33-й избирательный округ, город Кривой Рог, депутатская группа «Довіра народу”.

Я очень благодарен предыдущему выступающему, своему коллеге Василию Надраге, он очень хорошо раскрыл эту проблему. Поэтому я тоже хочу немножко коснуться той же темы.

Начиная с середины 90-х годов город Кривой Рог отдает в бюджеты всех уровней колоссальные средства. Речь идет не только о  «Криворожстали», но и о горно-обогатительных комбинатах, железорудном комбинате, гранитном карьере, суриковом заводе, «Кривбас….» и «Сухой балки».

Все это время город с семисоттысячным населением принимает на себя весь негатив промышленной деятельности этих гигантов. Выбросы в атмосферу 300 тысяч тонн загрязняющих веществ в год, более 40 миллионов тонн отходов, а кроме этого,  отвалы, ударно-воздушные волны, сдвиги земной поверхности в результате массовых   взрывов в карьерах. Провалы земной поверхности, затопление, чрезмерное загрязнение атмосферы.

Негативное влияние проявляется в разрушении домов, проседании земли на приусадебных участках, постоянных порывах водо-канализационных сетей, нарушение целостности автодорог. Город кроме экологических проблем взамен не получает ничего. Постоянно недофинансирование городских программ приводит к стагнации в решении острых социальных, экологических и других вопросов.

Территориальная громада города, работающая в основном на бюджетообразующих предприятиях страны, уже разуверилась в решении первоочередных городских проблем, в безопасной для жизни и здоровья окружающей среде.

Кривой Рог – один из самых неблагоприятных для проживания людей городок. Уровень онкологических заболеваний и туберкулеза постоянно превышает соответствующие показатели по области и в стране. Так показатель заболевания туберкулезом в первом полугодии 2005 года составил 57,4 на 100 тысяч населения, а показатель смертности от туберкулеза возрос в 1,4 раза. Смертность от онкологических заболеваний увеличилась в два раза. Особую тревогу вызывают показатели отклонений в развитии  у новорожденных, которые в 2004 году составили 46 на 10 тысяч населения. За последние три года показатель детской смертности также постоянно превышает соответствующие показатели по области и государству на 15-25 процентов.

Поэтому было бы правильным направить ресурсы, полученные от продажи пакета акций Криворожстали на реализацию следующих программ. Капитальный ремонт жилых домов, модернизацию коммунальных предприятий города, газификацию отдаленных поселков города, восстановление разрушенных водопроводных сетей и полотна автодорог.

Депутатская группа «Довіра народу» призывает  всех депутатов поддержать рассматриваемый проект Закона Украины о внесении изменений в Закон Украины «Об Государственном бюджете Украины на 2005 год», регистрационный номер 8334-5, доработанный во втором чтении. В частности предусмотрев, что один процент от продажи пакета акций Криворожстали 242 миллиона гривен не будет изыматься в конце бюджетного года из городского…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Так, обговорення питання завершено. Будемо голосувати.

Шановні колеги, тут абсолютно справедливо говорили автори законопроектів, їх є ціла низка. Один із законопроектів вже, поки ми його розглядали втратив актуальність, бо Кабінет Міністрів чи Фонд державного майна виконав цей обов’язок чи зобов’язання, чи віддав борг, як його назвати, а решту ми будемо голосувати.

Єдине, дійсно, кожен усвідомлює, що цей найбільший гігант нашої промисловості створювався руками сотень, а можливо і мільйонів робочих рук людей всієї держави і не тільки нинішньої нашої держави, а і тих держав, які входять і утворилися на терені колишнього Радянського Союзу.

І тому, я думаю, абсолютно справедливо автори законопроектів ставлять питання про те. Те, що створене народом, давайте їм хоч частиною повернемо. Повернемо трудові заощадження, бо, якщо такими темпами будуть вони повертатися, то різні прогнози є, але мінімум 150-200 років будуть повертатися. Звичайно, нікому вони вже за цей термін не повернуть. Справедливо говорять ті, хто вносить ті законопроект, взяли участь в обговоренні, що треба віддати належне і самим жителям міста Кривого Рога, бо екологічна ситуація, те, що створював цей комбінат, з одного боку він їм давав дуже багато благ, але, разом з тим, забирав дуже багато здоров’я і всього іншого.

Тому давайте ми мудро і виважено підійдемо до прийняття цих рішень.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту закону „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” щодо  використання коштів від продажу акцій «Кріворіжсталі». Реєстраційний номер – 8334. Я буду називати авторів проектів: автор проекту Нестор Шуфричу. Суд зводиться до того, щоб повернути ці кошти на повернення заощаджень громадян. Прошу голосувати.

 

За – 204.

Не прийнято. По фракціях: „Регіони України” – 39, комуністів – 50, Народної Партії – 24, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 14, Соціалістичної партії – 22, Українська Народна Партія – 0, Народного блоку Литвина – 18, соціал-демократи – 16, „Довіра народу” – 5, Народного Руху – 1, „Єдина Україна” – 9, „Реформи і порядок”, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 6.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін Закону України „Про Державний бюджет”. Реєстраційний номер – 8334-1, автор законопроекту народний депутат Воюш та інші. Також частину коштів спрямувати на погашення заборгованості, частину на будівництво і так далі для військовослужбовців. Прошу голосувати.

 

За – 176.

Не прийнято.

Ставиться на голосування про прийняття за основу у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України ”Про Державний бюджет на 2005 рік”. Реєстраційний номер – 8334-2, автори: Сас, Губський, Кузьменко, Таран(Терен). Суть цього законопроекту зводиться до того, щоб усі кошти в обсязі 24 мільярди гривень спрямувати на погашення зобов’язань держави по знецінених  грошових заощадженнях. Прошу голосувати.

 

За – 208

Не прийнято.

Ставиться на голосування  про прийняття за основу… Тут ясно, почекайте, давайте пройдемо до кінця, там будемо радитися.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005”. Прийняття за основу у першому читанні законопроекту за номером 8334-3 народного депутата Калініченка. Суть зводиться, щоб спрямувати  на покращання дефіциту  коштів Пенсійного фонду ( суму 2800 мільярдів), на матеріальний резерв і так далі.

Прошу голосувати.

 

За -  150.

Не прийнято.

Законопроект, як ми вже і домовилися, за номером 8334-4, автором якого був Зубанов, він вже виконаний. Так що ми його не голосуємо.

Ставиться на голосування Закон про внесення змін до Закону України „Про Державний  бюджет України на 2005 рік”, реєстраційний номер 8334-5, автор Вадим Гуров. Я, єдине, тут, шановні колеги,  хочу проінформувати. Є тут на заміну про те, щоб  із цього 1 відсотка 0,7  відсотка направити у Кривий Ріг, 0,3 відсотка направити на потреби  Дніпропетровської області. Прошу голосувати. Дружно голосуємо.

 

За – 270.

Закон прийнято.

По фракціях прошу.

Давайте. Верніться, верніться. Якщо у вас вистачає сил, верніться, Катерина Семенівна, вернись!

^{„Регіони України" – 43,  комуністів – 55, Народної партії – 41, "Наша Україна" – 16, Блок Тимошенко – 19, соціалісти – 25, Народна партія – 4, Народний блок Литвина – 16, соціал-демократи – 7, „Довіра народу” – 13, Народний Рух – 1, „Єдина Україна” – 6, „Реформи і порядок” – 6, Партія промисловців і підприємців – 9, позафракційні – 9.}

^{Шановні колеги, профільний комітет, який розглядав, я повинен вас проінформувати про рішення комітету, бо не було доповідача. Я сказав, в зв'язку з тим, що вони зараз розглядають проблеми Державного бюджету на наступний рік. Із усієї цієї низки законопроектів, які розглядав, він єдиний підтримав саме законопроект Гурова і пропонує його прийняти в цілому як закон.}

^{Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, реєстраційний номер 8334-5 народного депутата Гурова на заміну. Тобто 0,7 Кривому Рогу і 0,3 Дніпропетровській області. Прошу голосувати.}

 

^{За – 272}

^{Закон прийнято.}

^{Ставиться на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, реєстраційний номер 8334-6, автор законопроекту народний депутат Гаврилюк. Тут п'ять мільярдів субвенції місцевим бюджетам, решту кошти на повернення трудових заощаджень. Прошу голосувати. Голосуємо.}

 

^{За - 159}              

Не підтримано.

Шановні колеги, свого роду ми  із цієї низки законів прийняли один як закон і якщо виходити із рейтингового голосування, то найбільше серед тих тотожних між собою законопроектів набрав законопроект 8334-2, він набрав 208 голосів. Тоді з вашого дозволу я ще раз поставлю на  голосування про прийняття за основу в першому читанні  цього законопроекту. Проект за номером 8334-2. прошу голосувати.

 

За – 221.

Треба попрацювати.

Шановні колеги, зараз, зараз. Добре, добре, проголосуєм ще один. 208 одержав 221.

Закон… 204 наполягають. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік". Реєстраційний номер 8334, автор Шуфрич. Прошу голосувати.

 

За – 177,

Не підтвердили ви, Нестор Іванович, свого рейтингу 204.

Шановні колеги, ще одне. Я ще раз прошу вас, все-таки поскільки ми вже розглянули 7 законів, залишилось у нас не розглянутими 3 закони, автори яких Степанов, Філіндаш і Рудьковський. Давайте ще раз повернемося до включення їх до порядку денного. Хто за е, щоб повернутися до  того, щоб включити ці законопроекти, що стосуються розподілу   вкладів, одержаних від приватизації „Криворіжсталі”  на певні цілі, в тому числі на молодіжне будівництво, прошу проголосувати.

 

За – 147.

Ну, третій раз уже – не пройшли, на жаль.

Таким чином, ми з вами, розглянувши цілу низку законопроектів, частину не включили, на жаль, з 10 законопроектів, частину – проголосували.

Ще наполягаєте? Ну, 221 давайте. Хто за те, щоб повернутися до переголосування законопроекту за номером 8334-2, прошу голосувати.

 

За – 174.

Все, вибачте. Це буде безкінечно, а ви бачите. Нестор Іванович, замість 177 ви одержите ще менше. Воно вам треба?

Переходимо до розгляду питань „За скороченою процедурою”. Так, просять автори перенести, там у нас мало бути два законопроекти, ще консультації продовжуються. Тому ми зараз розглядаємо ще один розділ для включення до порядку денного та прийняття рішення.

Ставлю на голосування: про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005” (щодо фінансування підтримки розвитку туризму в Україні). Реєстраційний номер 8231. прошу голосувати. Подбаймо про туризм.

 

За – 120.

Самойлик мікрофон, будь ласка.

 

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу, цей законопроект узгоджений з Кабінетом Міністрів України, він одержав позитивне виключення в Бюджетного комітету, нашого комітету мова іде про те, що Міністерство культури та туризму не використовує гроші, які повинні бути використані на  кінематографію Не використовує і вже за ці два тижні звичайно не використає. А туризм на 30 мільйонів скоротили видатки після того як злили два Міністерства.

Тому, ну, питання уже узгоджено з усіма, давайте ми проголосуємо і, дійсно ж, пропадуть же ці гроші все одну, пропадуть гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто за те, щоб повернутися до питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до державного бюджету 2005 року і перерозподілу коштів у межах одного Міністерства, що погоджено з Кабінетом Міністрів, прошу підтримати. Голосуємо.

 

За - 138.

По фракціях: «Регіони України» - 10, комуністів  - 54, Народна партія – 19, «Наша  Україна» - 2, Блок Тимошенко –7, соціалісти – 17, Українська народна партія – 4, Народного блоку - 0, соціал-демократи – 10, «Довіра народу», Народний рух - нулі, «Єдина Україна» - 3, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємців – 9, позафракційні – 3.

Потрібно включити до порядку денного і прийняти сьогодні рішення: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду. Реєстраційний номер 8497. Прошу голосувати. Голосуємо дружно, тут уже політики немає.

 

За – 138

По фракціях, будь ласка.

„Регіони України” – 17, комуністів – 53, Народної партії – 11, „Наша Україна” – 1, Блоку Тимошенко – 14, соціалісти – 19, Української народної партії – 1, Народного блоку Литвина – 6, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 0, „Довіра народу” – 0, Народного Руху України – 1, „Єдина Україна” – 6, „Реформи і порядок” – 4, промисловці і підприємці – 3, позафракційні – 2.

Шановні колеги, я ще раз пояснюю, про що йде мова. Суть іде про те, що сьогодні у судовій палаті у цивільних справах Верховного Суду України, яка є касаційною інстанцією, накопилося  понад  43 тисячі нерозглянутих цивільних справ і менше  5 тисяч касаційних справ, що надійшли і передані на розгляд після 1 вересня відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Тобто майже 50 тисяч справ.

Звичайно, Верховний Суд, його палата, не розглянуть цих справ, а люди, які чекають з надією на касацію, на перегляд справ, чекають цієї надії. І автор проекту народний депутат Онопенко  пропонує, щоб у зв'язку з  тим, що є така величезна кількість справ тимчасово, лише на один рік передати право розгляду таких справ в апеляційні обласні суди, але не в ті суди, де вони вже, так би мовити, в областях розглядалися, а в інші області, щоб не було ніяких підозр.

Ну, давайте розвантажимо Верховний Суд. Це – законопроект, який абсолютно необхідний.

Я ставлю про включення до порядку денного закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду. Давайте ми допоможемо тим 50-ти тисячам людей, які чекають на справедливе рішення суду.

Прошу голосувати.

Голосуємо, шановні колеги,  50 тисяч справ. А за ними, мабуть, більше, ніж 50 тисяч людей стоїть.

 

За – 141

Так, переходимо до розгляду за скороченою процедурою.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян). Реєстраційний номер 7183. Автор законопроекту – Степан Гавриш. Немає. Від комітету – Андрій Шкіль. Хто від Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності може сказати? Будь ласка, заступник голови комітету Марія Маркуш зараз візьме свої записи.

Будь ласка, Марія Андріївна.

 

МАРКУШ М.А.

Шановний головуючий, шановні колеги. Зазначений законопроект обговорювався в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, і комітетом було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, переходимо до обговорення. Соломатін, підготуватися Надразі. Не може бути. Так, Василій Іванович, будь ласка. Калінчуку передає слово. Василь Калінчук, прошу.

 

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. В період невпинної інформатизації суспільства, коли кожен бажаючий має змогу отримати фактично виключну інформацію про все, що його цікавить, не докладаючи особливих зусиль, питання врегулювання доступу до здобуття та використання інформації, в тому числі щодо приватного життя громадянина, набувають особливої актуальності.

Тож я і мої колеги по фракції Народного партії, Народного блоку Литвина, безумовно, готові підтримати будь-яку ініціативу, націлену на підвищення рівня інформаційної безпеки, в тому числі і стосовно формування відповідного законодавчо-правового поля. Але, шановні колеги, шановні виборці, ми вважаємо за потрібне наголосити на декількох моментах, які визначають, на нашу думку, суть проблеми інформаційної безпеки, особливо що стосується реалізації права на приватне життя громадян в цілому та політичних і державних діячів зокрема.

Мова йде, наприклад, про непоодинокі факти прослухування телефонних розмов, збирання різноманітної інформації, яка стосується винятково приватного життя тощо.

Мушу сказати, що і ці протиправні дії навряд чи здійснюються рядовими громадянами, який значно більше цікавить питання заробітку на хліб насущний, тож ініціаторів порушення інформаційної безпеки очевидно слід в першу чергу шукати серед представників економічної та управлінської еліти, верхівки, які часто не відмовляються від різноманітних брудних методів боротьби за владу.

Тому фракція Народної партії, Народного блоку Литвина вважає, з даним законопроектом на порозі виборчої кампанії не слід мешкати, оскільки, щоб там не говорили, але те, що нині відбувається в країні, дає підстави, що будуть застосовуватись будь-які способи несанкціонованого отримання інформації, поширення її в засобах масової інформації або застосування з метою шантажу та чорного піару.

Запобігання ж на законодавчому рівні усіляким протиправним діям варте, на нашу думку, уваги і підтримки. Фракція Народної партії, Народного блоку Литвина пропонує винесений на обговорення законопроект підтримати в першому читанні аби скоригувати запропоновані міри відповідальності за певні протиправні діяння у сфері інформаційної безпеки, а також узгодити цей закон з уже існуючою нормативною базою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шановні колеги, будемо визначатись. Я ставлю на голосування  про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян), реєстраційний номер 7183.

Давайте підкріпимо законом  Конституцію. Голосуємо.

 

За – 141.

По фракціях, будь ласка: „Регіони України” – 19, комуністів – 51, Народна Партія – 33, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 4, соціалісти – 1, Української Народної Партії – 1, Народного блоку Литвина – 19, соціал-демократи – 0, „Довіра народу” – 8, Народний Рух – 1, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 4.

Шановні колеги, ви ж чули і думку комітету, і виступав досить правильно і переконливо Василь Калінчук про те, що це закон, який так би мовити, ну, гарантує права громадян, в тому числі і нас з вами як громадян, щоб нас не слухали, щоб нас, так би мовити, не компрометували цими слухами і так далі, і тому подібне. Давайте проголосуємо за цей законопроект. Прошу! Голосуємо проект Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту особистих прав і свобод громадян”. Реєстраційний номер – 7183. Прошу голосувати. Голосуємо – це права і свободи громадян. 10 грудня відзначили Всесвітній день прав людини.

 

За – 174.

По фракціях: „Регіони України” – 20, комуністів – 54, Народна Партія – 31, „Наша Україна” – 4, Блок Тимошенко –20, соціалісти – 1, Української Народної Партії – 7, Народного блоку Литвина – 18, соціал-демократи – 0, „Довіра народу” – 8, Народний Рух – 2, „Єдина Україна” – 4, „Реформи і порядок”, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 5.

Слухається проекту Закону про заборону політичних переслідувань та обмеження прав  свобод громадян за політичними ознаками. Реєстраційний номер 7373. Доповідає Крючков Георгій Корнійович. Підготуватися Тарану (Терену) від комітету.

 

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, розробка і внесення законопроекту про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками обумовлена реальною ситуацією в державі, численними фактами порушень чи обмеження конституційних прав і свобод громадян, що мали місце як при минулій владі, так і, особливо, після президентських виборів. Щось робилось не так, говорив Президент Ющенко і висловлювався за встановлення додаткових гарантій на захист прав і свобод громадян.

Проект спрямований на створення гарантій від переслідування громадян за політичними мотивами при будь-якому повороті у політичному житті держави. Тим паче, що закону про політичну опозицію, гарантії її прав і захищеність у нас немає. Закон ґрунтується на положеннях Конституції, міжнародних і вітчизняних правових актів, які проголошують права громадян займати певну політичну позицію, мати свої погляди і пропагувати їх за чітко визначеними обмеженнями. Але ми не можемо погодитись з висновками наукових експертів, що проект не вносить нічого нового.

Проект встановлює, і це його серцевина, що встановлення факту переслідування за політичними мотивами є виключною прерогативою судових органів, що суди розглядають і розгляд ними цих справ є гарантією конституційних прав громадян, захисту від необґрунтованих переслідувань. Законопроект встановлює порядок розгляду судами таких питань і виконання  ухвалених ними рішень, а також відповідальність за їх невиконання.

Головне науково-експертне управління, яке дало негативний висновок, стверджує, що прийняття закону створить правову стіну для злочинців, які будуть видавати за таких, яких політично переслідують. Між тим, частина друга стаття п'ята законопроекту містить таке положення: суб'єкт розгляду відмовляє в задоволенні заяви, якщо встановить, що при оскаржувані рішення, дії або бездіяльність, вчинені відповідно до закону і в межах повноважень, передбачених законом. Тобто це – абсолютно безпідставне твердження.                    

Говориться також, що політичні переконання важко виявити. Ну це абсолютно вже незрозуміло як це  можна так стверджувати.

Ми просимо підтримати законопроект, прийняти його за основу, маючи на увазі, що  слушні зауваження народних депутатів, а також Головного науково-експертного управління будуть враховані при доопрацюванні законопроекту до другого читання.

Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності висловився однодушно за  підтримку цього законопроекту. Комітет з прав людини зайняв іншу позицію, але про неї мабуть  висловить мій колега Терен. Ми просимо підтримати цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Сідайте. Терен Віктор від Комітету з прав людини, будь ласка.

 

ТЕРЕН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії  Тимошенко.

15 червня, я хочу запам`ятати… щоб ви запам`ятали цю дату, 15 червня на засіданні комітету було розглянуто проект Закону України про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками. І на той час більшість членів комітету  говорили про те, що вже існує достатня правова база, що забороняє політичні переслідування. Так, Конституція України, міжнародні договори України з питань прав людини забороняють  обмеження  чи привілеї за ознаками раси, кольору шкіри та інших переконань політичних та релігійних. І хочу наголосити також про те, що у більшості виступів депутатів тоді на комітеті прозвучало про те, що його прийняття справді може створити прийняття певну правову  стінку, за яку ховатимуться від правосуддя особи, які, вчинивши злочини, будуть вдавати з себе жертв політичних переслідувань. Рішення комітету на той час було таким. Комітет з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин прийняв рішення і рекомендувати Верховній Раді  України  відхилити цей законопроект. За таке рішення  проголосували тоді 5 членів комітету, проти 3, утримався 1. це об`єктивна оцінка. Але я хочу додати від себе тут і тієї думки, яка є, скажімо, існує в комітеті. Значить, рішення комітету було прийнято  15червня і тоді була абсолютно тверда  віра про те, що нова  влада, на яку ……дивилися з надією,  не буде допускати переслідувань за політичними мотивами і, на превеликий жаль, ми все-таки бачили про те,  що багато кримінальних справ, які були порушені, вони не були доведені до суду, ми це знаємо. Вони розвалилися, і їх можна розглядати як переслідування за політичними мотивами. І тому, можливо, справді - я підкреслюю, що я говорю від себе, - і тому, можливо, справді в Україні недостатньо правової бази. І, можливо, для того щоб розставити крапки над „і” в цій ситуації, можливо, цей законопроект дати на визначення залу і не викидати його так, з ходу.

Але я одночасно хочу додати і інше, що коли стаємо, Верховна Рада стає на захист окремих громадян, щоб їх не переслідували за політичними мотивами, і ми це абсолютно правильно робимо, навіть окремих громадян, то в нас існують ще сотні тисяч громадян, їх пресували при сталінському режимі, пізніше, і Закон про жертви політичних репресій, за яким стоять тисячі і тисячі людей, залишається у нас незмінним понад 10 років. І тому треба зробити, принаймні, внести в нього правки, як це, скажімо, зробила Росія, коли ввели туди, в цей закон, правку про таку категорію, як малолітні в’язні тюрем і концтаборів. І Верховна Рада тоді справді виявить себе як солідарний законодавчий орган, якщо стане на захист усіх: на захист тих, щоб сьогодні не було те, що ще трапляється, - будемо об’єктивними; на захист тих людей, які народилися в тюрмах, концтаборах режиму. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Будемо.

Новак, будь ласка. Надрага, підготуватися.

 

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, дорогі виборці! Законопроектом пропонується встановити судовий механізм захисту громадян від політичних переслідувань та обмежень прав та свобод за політичними ознаками.

У тій ситуації, яка сьогодні склалася в Україні, це надзвичайно важливо, адже сьогодні, особливо з приходом нової влади, політичне переслідування опонента стало правилом, основним стержнем державної і внутрішньої політики. Не дивлячись на всі заяви сьогоднішньої влади про те, що в Україні не переслідують за політичними ознаками, таких фактів безліч.

Ми, комуністи, неодноразово застерігали про загрозу виникнення нового тоталітарного політичного режиму, за яким права людини не розглядаються як основна цінність та мета існування держави. Такий режим, метою якого стало переслідування інакомислячих, сьогодні став реальністю, мільйони громадян можуть пересвідчить в цьому на власній шкірі.

Приведу тільки один приклад. В цьому році, в травні начальник обласного управління обласного управління охорони здоров’я у Хмельницькій області – Янчук викликав до себе в кабінет головного лікаря Шепетівської районної лікарні Трофимчука заслужену людину, заставляв його написати заяву на звільнення. Тільки по одній причині: ви не член моєї команди.

Коли той знайшов в собі мужність відмовитись це зробити, були включені всі можливі засоби впливу: КРУ, міліція, засоби масової інформації. Травля цієї людини продовжується до цього часу. Таке ж відношення сьогодні на Хмельниччині  і до цілого ряду інших керівників. Влада ніби катком пройшлась по цілому ряду директорів шкіл, висуваючи тільки одні претензії: за кого ви голосували? На часі вибори народних депутатів та депутатів місцевих рад. Зрозуміло, що політичне переслідування влада використовує як одну із ефективних форм адміністративного впливу на результати виборів.

Вже сьогодні по областях роз’їхались емісари. Кожен міністр закріплений з конкретною областю, попереджений, що він  персонально несе відповідальність за результати виборів в ній. Про це говорять і останні кадрові призначення. В одній із своїх перших, в одному із своїх перших інтерв’ю пан Червоненко відверто заявив, що він прийшов в Запорізьку область з метою заставити її жителів зробити вільний вибір, вільний на його погляд. Зрозуміло, що всі думки, які будуть відрізнятися від його власної  і будуть помилковими, і будуть переслідуватися. Так що, як співається в пісні: „То  ли еще будет».

Фракція комуністів буде голосувати за цей проект. Тому що він, при його прийнятті, буде служити захистом конституційних прав людини. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Надрага. Наступна Тамара Прошкуратова.

 

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, Конституцией Украины гарантирована свобода политической деятельности, которая не запрещена Законами Украины. То есть, по факту в основополагающем документе, который регламентирует деятельность, как  страны, как ее власти, так и вообще, в целом жизни общества, мы имеем норму, которая соответствует всем понятиям цивилизованной организации жизни общества. Что же мы имеем по факту? По факту можно сказать, что, к большому сожалению, азиатчина, по-другому это не назовешь, в нашей жизни была, есть и самая печальная была перспектива, что и останется.

Потому что понятия о том, что ты – мой оппонент и ты имеешь право думать иначе, это, к сожалению, не норма нашей жизни, не норма нашей ментальности, не норма власть предержащих. Потому что, к большому сожалению, мы постоянно слышим разговоры, и с прошлом, и в нынешнем, что если ты – не  член команды, тебе не место быть на должности, потому что ты должен уйти и все остальное.

То есть, цивилизованный подход, когда человек имеет право быть другим, у нас заменяется совсем на другое: ты обязан быть таким, как я, или ты становишься не моим оппонентом, а моим соперником или даже врагом.

Поэтому, я думаю, что данный законопроект рассматривать с этой точки зрения, наверное, вполне естественно и правильно, потому что создавать цивилизованность в отношениях в обществе, цивилизованность в отношениях государства и человека, наверное, главная задача, когда мы говорим об этом.

И поэтому я не могу согласиться, например, с замечаниями, которые высказываются такого порядка, что, дескать, мол, вызывает сомнение конституционность предложений, что дача политическим партиям и громадским организациям права проверять факты политических преследований и соответствующим образом это  оформлять, является каким-то, если не антиконституционным, то уж, во всяком случае, темой, которая не вписывается в законодательное поле нашего государства.

Наоборот, я глубоко убежден, что когда мы говорим о политической составляющей, о политической деятельности, об общественной деятельности человека, то его права должно защищать не только государства, и не только судом. Он должен находить возможность защитить свои права, свои интересы, самого себя, в конце концов, в том числе, и в политических партиях, и в общественных организациях. И эти субъекты общественной жизни тоже должны брать на себя ответственность, брать на себя инициативу и проверять, каким образом граждане в нашей стране защищены, а если есть факты, то соответствующим образом в этом процессе участвовать.

Ибо если они не будут участвовать в процессе, то мы с вами получим ситуацию, каковая имеется сегодня и у нас: человек один на один остается с властью, один на один с государством, и, соответственно,  чья правда и на чьей стороне так называемая правда, то понятно, на стороне сильнейшего, на стороне государства.

Поэтому, я думаю, что данный законопроект, как минимум, мы должны проголосовать в первом чтении, и соответствующим образом сделать все для того, чтобы мы уже в этом созыве приняли его  в целом, потому что отрегулировать этот вопрос глубоко необходимо. Так считает и фракция Народного блока Литвина. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Тамара Прошкуратова. За нею – Ольга Гінзбург.

 

ПРОШКУРАТОВА Т. С.

Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Справді, Конституції забороняє будь-яке переслідування громадян за політичними ознаками. Але я не знаю, як повертається язик говорити про те, що в нашій державі немає переслідування громадян за політичними ознаками. У нашій країні були і є політичні переслідування.

Я уже не буду говорити про арешт Колеснікова. Я не буду говорити зараз про те, про той страшний прикрий випадок, коли стався в ужгородській лікарні з Іваном Різаком. То це що не політичні переслідування? Сам Президент визнав, що кількість звільнених виміряється десятками тисяч. Причому політичні мотиви звільнень ніхто навіть і не приховує.

 І, якщо звільнення політичних фігур, скажімо, голів облдержадміністрацій, райдержадміністрацій можна виправдати зміною політичного курсу, то яким чином можна виправдати звільнення директорів шкіл, головних лікарів, вчителів? І немає значення, чи тут йдеться про політичну помсту, чи про банальне бажання звільнити для себе чи для потрібної людини якоїсь посади.

Я сьогодні робила депутатський запит до Генерального прокурора про ту жахливу ситуацію, яка склалася в Драбівському районі. Коли вчителі моєї рідної школи вже оголосили страйк проти незаконних дій заступника голови райдержадміністрації Таміла Піскун. Я дуже глибоко поважаю бувшого завідуючого рай....Снідка Олександра Івановича, який говорив про те, що в наш час три „п” – професійність, патріотизм і порядність -  замінені  на одну велику „П” – партійність. І коли на посади призначають людей непрофесіоналів, людей, які не люблять своєї справи, тільки тому, що він має правильну, так би сказати, кольорову орієнтацію.

Ніколи ще в нашій державі не було таких масштабних репресій. Я не можу назвати той факт, коли вагітній вчительці погрожували про те, що вона народжувати бути в тюрмі. Та про це взагалі страшно говорити.

Тому закон цей конче потрібний і приймати його треба негайно. Ми, наша фракція, бачать, звичайно, в ньому недоліки, що пов’язані головним чином з тим, що він готувався  швидко. В ньому ще не достатньо чітко виписані ознаки політичних переслідувань, але це те, що можна доопрацювати. І тому наша політична сила буде голосувати за цей проект, виходячи з того, що тут той випадок, коли, справді, ці недоліки можна виправити потім. І, коли врешті-решт в нашій державі будуть призупинені будь-які політичні переслідування.

І справді, всі громадяни нашої України матимуть право вільно висловлювати свою позицію, бути членом будь-якої політичної сили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

 

ГІНЗБУРГ О.П.

Фракція Комуністичної партії України.

Шановні народні депутати, шановні виборці, особливо я звертаюсь до виборців свого округу і особливо до жителів свого міста Конотоп. Ну, просто ви не смійтеся про те, що я буду говорити, але воно може у вас викликати, бо ви більше знаєте ситуацію.

От ви подивіться, закон „Про заборону політичних переслідувань”. Про що ми зараз говоримо. Сутність закону. Законопроект пропонує встановити судовий механізм захисту громадян від політичних переслідувань та обмежень прав і свобод за політичними ознаками. Політичними переслідуваннями пропонується вважати так дії органів влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій, політичних партій, засобів масової інформації, які наносять моральної шкоди особі. І що ж далі? Щоб тебе не переслідували політично, що ти потрібен зробити?

Ти потрібен, ти мусиш факт політичного переслідування або обмеження твоїх прав і свобод зо політичною ознакою має бути доведений в суді. Представляєте мене, я пішла в суд доводити в свій конотопський доводити … свого політичного переслідування. Отак посмійтеся там на місцях всі. Це просто неможливо, це все з області фантастики. Цей закон, це з області фантастики. Цього не було і ніколи не буде в нашій країні.

Я вам зараз наведу такий приклад. От ви можете собі уявити, що мене Президент назначає головою Сумської адміністрації? От ви можете собі це уявити в цій країні? Або при тому режимі, при режимі Кучми, мене, наприклад, призначили б? це просто неможливо. Це смішно, страшно і такого ніколи не буде. Оце все називається політичні репресії.

Оце все єсть, якщо ти в опозиції, то ти в якому ти світі живеш, в якому колі ти знаходишся. Зовсім в такій банці. Але я при тому хочу сказати,  шановні народні депутати, я хочу вам ще сказати, шановні радіослухачі і, виборці шановні, в любій ситуації, якщо ти впевнений в своїй опозиційності, то можна залишатися людиною і вибороти те, що ти хочеш.

А про цей закон я хочу сказати: „Це просто утопія, вона ніколи в нашій державі не буде реалізована”. І, тому що на кануні свята суддів я хочу сказати: „Вони сьогодні правлять бал, а ми до нього апелюємо”. До кого? До кого? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками, реєстраційний номер – 7373. Давайте дружно проголосуємо.

 

За – 187.

Не прийнято. По фракціях, будь ласка, хто хоче переслідувати.

„Регіони України” – 21, комуністів – 54, Народної Партії – 38, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 16, соціалісти – 21, Українська Народна Партія – 0, Народний блок Литвина – 14, СДПУ – 14, „Довіра народу” – 3, Народний Рух України – 0, „Єдина Україна”, „Реформи і порядок”, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 6. Не прийнято. Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до переголосування? Прошу голосувати. Регіони, голосуємо.

 

За – 193.

Так. Відхилено.

Шановні колеги, послухайте оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Раханського Анатолія Варфоломійовича зі складу депутатської групи „Довіра народу” та входження до депутатської групи  Блок Володимира Литвина.  

Шановні колеги, на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Далі ми працюємо в комітетах, фракціях і групах. Завтра початок роботи о 10-ій годині.