ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
7 лютого 2012 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
16:00:46
Зареєструвалися картками у сесійній залі 398 народних депутатів.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань, визначених розкладом на вівторок сьоме лютого.
Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей, зріст яких менше
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Так, Віктор Дмитрович?
16:01:49
За-179
Рішення прийнято.
Будь ласка, доповідає голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Дмитрович Швець.
16:02:02
ШВЕЦЬ В.Д.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ми є свідками того, що кожний день на дорогах України гине надзвичайно велика кількість людей. Ще значно більша кількість людей стає каліками в результаті дорожньо-транспортних пригод.
Я не хотів би повторювати цю сумну і жахливу статистику, але хочу сказати і особливо підкреслити, що з цієї великої кількості жертв дорожньо-транспортних пригод велика кількість є дітей. Справа у тому, що наші Правила дорожнього руху, якими користуються працівники Державної автомобільної інспекції, передбачає, я повторюю, передбачає правила перевезення дітей віком до 12 років або не вище
У зв’язку з тим я і пропоную внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і ввести адміністративну відповідальність відносно тих осіб, які порушують правила перевезення малолітніх дітей.
Ми вважаємо, і я вважаю, що наше ліберальне законодавство в частині забезпечення правил безпеки дорожнього руху повинно бути максимально жорсткішим і відносно до тих осіб, які управляють транспортними засобами і не забезпечують життя і безпеку дітей, які перевозяться в цих транспортних засобах.
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув цей законопроект і рекомендує Верховній Раді України прийняти його в першому читанні за основу. Я ще раз підкреслюю, шановні колеги, правила…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть, будь ласка.
ШВЕЦЬ В.Д. Одну хвилину. Вони вже встановлені в Правилах дорожнього руху. Я пропоную лише встановити відповідальність за порушення цих правил. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Дмитровичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, хто має бажання висловитися з приводу цього законопроекту, прошу записатися.
Володимир Каплієнко, будь ласка, мікрофон.
16:04:43
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую. Шановні колеги, депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект і в першому читанні, і в другому читанні навіть без поправок. Тому якщо б сьогодні ставили його голосування в цілому та… за основу та в цілому, підтримали б.
Хотів би нагадати, що та революційна норма, яка була прийнята в 2008 році постановою Кабміну за номером 876, дійсно, наблизила нас до європейських стандартів. Я хотів би нагадати, що в Німеччині дитина, яка вже володіє своїм розумом, не сяде в машину до будь-якого свого родича, якщо в ньому не стоїть такий спеціальний пристрій для перевезення дитини, оце крісло. У нас на сьогоднішній день таких вимог, вони нібито й є, але покарання жодного немає. Скільки дітей на сьогоднішній день їздить в машинах зі своїми батьками або іншими особами не пристігнутими не тільки в це крісло, але і взагалі не пристігнуті ремнями безпеки. Скільки на сьогоднішній день дітей гине разом з батьками у разі тих чи інших дорожньо-транспортних пригод. Безумовно, є така… Нещодавно виступав один представник ДАІ, який розказав, що нібито ніщо не може врятувати дитину, окрім міцних материнських рук. От ви знаєте, хотілося просто вдарити по руках цього посадовця і нагадати, що у разі, якщо навіть на швидкості
Тому, безумовно, для того, щоб врятувати дітей ми повинні підтримувати такі законопроекти, якщо ми втілюємо в життя адміністративну відповідальність за такі правопорушення, то треба це робити негайно. Фракція буде підтримувати, навіть якщо ви поставите в цілому, Володимире Михайловичу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Я не бачу.
Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу. Головне науково-експертне управління пропонує прийняти законопроект за основу. Давайте можливо приймемо за основу, а в процесі доопрацювання побачимо, що далі робити, хоч буде можливість поміряти дітей, який сьогодні в них зріст, 145 чи більше сантиметрів.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей, зріст яких менше
Прошу голосувати.
16:07:51
За-85
Рішення не прийнято. Голосів не вистачило. Законопроект не підтримано, тобто він відхилений.
Пропоную розглянути проект Закону про внесення змін до статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах) (8493 реєстраційний номер законопроекту).
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
16:08:42
За-207
Рішення прийнято.
Доповідає народний депутат України В'ячеслав Григорович Пєрєдєрій. Співдоповідати буде голова комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Дмитрівна Бахтеєва. Будь ласка.
16:08:57
ПЄРЄДЄРІЙ В.Г.
Уважаемые коллеги, прежде всего мне бы хотелось сказать несколько слов о сути закона. А суть закона состоит в том, что 1 процент жителей земли, в том числе и жителей Украины, страдают таким заболеванием, о котором многие из вас вообще ничего не слышали, и называется оно целиакия. В широком смысле слова – это пищевая непереносимость. Пищевая непереносимость в данном случае чего? Пшеницы, ржи, ячменя, овса и продуктов из них. И мы единственная страна с вами в Европе, которая не маркирует продукты, а если и маркирует, у нас есть народные умельцы, например, хлебцы-молодцы, которые пишут: "Хлеб без глютена", а на самом деле там есть глютен. А для этих больных для них глютен – это яд. И эти люди умирают и страдают, в молодом возрасте умирают они, обычно от 20 до 50 лет, от двух причин: кишечное кровотечение и лимфомы. И на лечение этих больных уходят огромные деньги. А все лечение состоит в том, чтобы правильно поставить диагноз и правильно назначить диету. И для этого необходимо маркировать продукты, как это делается во всем мире, надписью "не содержит глютена". Вот и все, вся суть закона. Если будут вопросы, я с удовольствием отвечу. Потому что за 2 минуты рассказать о сути самого заболевания и его проявлениях… Это страдальцы, это больные, которые мучаются годами, прежде чем попадут в хорошие руки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеслав Григорович. Сідайте, будь ласка. Про рішення комітету заступник голови комітету Корж буде доповідати. Да, будь ласка.
16:11:17
КОРЖ В.П.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет з питань охорони здоров'я розглянув проект Закону про внесення змін до статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах) (реєстраційний номер 8493).
Основною метою законопроекту є попередження розвитку загострень та життєво небезпечних ускладнень у хворих на целіакію – одного з найбільш поширених генетичних захворювань, зумовлених непереносимістю глютену шляхом забезпечення інформування споживачів про його відсутність у складі харчових продуктів. Глютен – це рослинний білок, що входить до класу продуктів з пшениці, ячменю, рису та вівса.
Авторами законопроекту пропонується встановити додаткові вимоги до маркування харчових продуктів, а саме відображати відсутність глютену у харчовому продукті написам "не містить глютену", якщо його вміст у харчовому продукті не перевищує 200 міліграм на
З огляду на те, що в Законі України "Про безпечність та якість харчових продуктів" такий термін відсутній, запропонована авторами законопроекту форма надання інформації населенню призведе до необхідності маркування написом "не містить глютену" у всіх без виключення харчових продуктів. В той час, як глютен міститься лише у певних видах.
Підтримуючи в цілому дану законодавчу ініціативу, комітет вважає за доцільне відображати на етикетці харчового продукту інформацію не про відсутність глютену, а про його наявність.
Зазначену…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
КОРЖ В.П. Зазначену пропозицію підтримує Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Необхідно також дещо відтермінувати дату набуття чинності закону в разі його прийняття, з огляду на вимоги Всесвітньої організації торгівлі.
Враховуючи викладене, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Просимо підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Так що, може, проголосуємо за прийняття відповідного рішення? Немає застережень? Проблема серйозна, да? Ну, є потреба висловитись? Запишіться будь ласка. Прізвища народних депутатів. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Іван Кириленко буде виступати. Потім – Володимир Карпук.
16:14:21
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний Голово, шановні колеги! Не так просто йдуть з цієї високої трибуни депутатські законопроекти від опозиції. Тому я вийшов на цю трибуну, щоб підтримати без перебільшення свого колегу, вченого із світовим ім’ям Пєрєдєрія В’ячеслава Григоровича. Зверніть увагу, зауваження Науково-експертного управління, там написано: "Сумнів викликає те, що хворіють в Україні близько 500 тисяч".
А тепер давайте подивимося наступні цифри, які він приводить у своєму обґрунтуванні. В Європейському Союзі діагностується щонайменше 1 відсоток хворих на цю небезпечну хворобу. У нас, де в структурі меню, в структурі раціону українців хлібобулочні і круп'яні вироби в декілька разів займають більшу питому вагу ніж в Європі, українська екологія не викликає коментарів, імунітет в зв'язку з цим, особливо підростаючого покоління, не викликає коментарів, тому проблема, проблема з великої букви. І коли ця видатна людина вийшла на цю трибуну захистити цих людей, друзі, треба підтримати.
Простими словами хліб, злакові – це перш за все, всі хлібопеки знають, це перш за все протеїни, клейковина. Це хлібопекарські якості хлібобулочних виробів і хліба. На превеликий жаль, це неповноцінний білок, який спричиняє в тому числі ті проблеми, за які говорив мій видатний колега. Шановні друзі, є ця проблема на Україні. Цих людей треба захистити, хоча б таким методом, про який він сьогодні сказав у своєму законі. Давайте підтримаємо, не зважаючи на те, що це пропозиція депутата від опозиції, але вона надзвичайно актуальна і важлива. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
16:16:40
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук. Законодавча ініціатива професора В'ячеслава Григоровича Пєрєдєрія, попри, здавалося б, зовнішню простоту, надзвичайно важлива. Адже саме через законодавство, таким шляхом можна добитися профілактики і в значній мірі лікування уже наявної целіакії. В'ячеслав Григорович, як і Кириленко Іван Григорович казав, є дійсно вченим гастроентерологом із світовим ім'ям, він давно вивчає цю проблему і найкраще знає. Офіційна статистика далека від реалій. І ті цифри, які називаються, в звітах приведені, вони далекі від тих справжніх цифр, які наводить в своїй пояснювальній записці В'ячеслав Григорович. Адже навіть з офіційної статистики майже 50 відсотків – це є хворі до 18 років, у яких формується майбутнє, які з молодих років вже страждають від цього захворювання. І простий метод, тільки вказівка чи таким чином, чи як запропоновано комітетом, вже дає змогу зреалізувати шляхи профілактики і лікування даного захворювання.
Тому ми будемо голосувати за цей законопроект. Я думаю, що він буде доопрацьований на комітеті, і це те, що дасть змогу реально впливати на захворюваність по даній патології. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.
16:18:18
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, безперечно, що якщо ми слухаємо людину, яка має дуже великий авторитет, має певні фахові і практичні свої знання, які не можуть подвергатися, якщо людина з цим не пересікалася, і ті дані, які наведені у пояснювальній записці, що біля 500 тисяч людей в Україні, які можуть або хворіють при споживанні тих чи інших продуктів, які впливають на їх здоров'я, то, безперечно, що цей законопроект направлений на те, зоб поліпшити здоров'я нашого населення, і цей законопроект потрібно підтримувати, на мою точку зору.
І взагалі, якщо подивитися динаміку, тенденцію в нашому суспільстві, як за останні роки, десятиліття населення наше все більше і більше хворіє, все більше і більше нових появляється захворювань, то, безперечно, що одна із профілактичних мір, на мій погляд, – це продукти харчування. І у нашій державі є всі можливості для того, щоб наші продукти харчування були саме високої якості, які би позитивно впливали на здоров'я населення.
І нам як законодавчому органу потрібно все робити і підтримати любі ініціативи, які направлені саме унеможливлювати питання щодо розповсюдження або виготовлення тих чи інших продуктів, які можуть мати негативні якісь елементи або непридатні для вживання, або загрожувати здоров'ю нашого населення.
Вдумайтесь тільки в одну цифру. По даним Міністерства економіки за минулий рік провели біля 3 тисяч підприємств, які виробляють харчові продукти, моніторинг, Міністерство економіки України. І в результаті моніторингу виявлено, що 84 проценти цих виробників, продукти харчування, які вони виготовляють, не відповідають якісним показникам або мають якісь ті чи інші проблеми, які не дозволяють їм ці продукти використовувати або розповсюджувати для споживання населення. І все більше і більше цього питання стоїть в нас на порядку денному. Якщо ви подивитесь деякі канали, які розповсюджують цю інформацію, то в нас такі продукти, як молочна продукція …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
СМІТЮХ Г.Є. … продукція, хлібопекарні продукти, м'ясна продукція, вона зачасту не відповідає якості, її не можна споживати, вона негативно впливає на здоров'я населення. Тому я пропоную цей законопроект, як один з елементів, підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершено обговорення питання. Будь ласка, Валерій Камчатний, 1 хвилина.
16:21:03
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Дякую, Володимире Михайловичу. Від імені депутатської групи "Реформи заради майбутнього" ми також вносимо пропозицію підтримати цей законопроект, актуальність якого є надзвичайно високою. Дійсно, називалася цифра сьогодні, близько півмільйона людей страждають на одне з найбільш поширених генетичних захворювань – целіакію. Але, справедливості ради, я хочу сказати при всій повазі до професора Пєрєдєрія, якого ми поважаємо, що цей законопроект внесений не опозицією, а він внесений групою народних депутатів, крім опозиції, авторами законопроекту є і Бахтеєва, і Горіна. І якби нас запросили, нашу групу, бути співавторами цього законопроекту, ми б також з великим задоволенням це зробили, бо це проблема не опозиції, не більшості, а це проблема гуманітарна, проблема загальногромадська.
І наступне. Ми підтримуємо пропозицію комітету відносно того, що треба маркувати не на наявність, а на відсутність, бо інакше ми дійдемо до абсурду, коли на пляшці з мінеральною водою, як зараз пишуть: "без ГМО", буде написано: "не містить глютену". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Нагадую висновок комітету: прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління: "Законопроект може бути прийнятий за основу".
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах) (реєстраційний номер 8493). Прошу голосувати.
16:23:08
За-353
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів) (реєстраційні номери 8150, 8150-1).
Ставлю на голосування пропозицію комітету про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
16:23:57
За-241
Рішення прийнято.
Доповідачі - народні депутати України: Петро Симоненко і В’ячеслав Кириленко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук.
Будь ласка, Петро Миколайович.
16:24:23
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, проект закону, який я пропоную, розроблено з метою захисту історичної пам’яті та в ім’я справедливості, а також з поваги всього нашого українського народу до воєнної слави доблесних захисників Вітчизни.
Прийняття цього законопроекту обумовлено тим, що за роки незалежності поширені факти наруги над військовими святинями, які увічнюють подвиг радянського народу, бійців Червоної Армії, підпільників, партизан у роки Великої Вітчизняної війни. Вони справедливо сприймаються… ці факти, мається на увазі, громадянами України як знущання над героїчним минулим нашого народу та священною пам'яттю про тих, хто ціною власного життя врятував світ від коричневої чуми фашизму. На ці факти звертає нашу увагу і резолюція Генеральної асамблеї ООН, яка була ухвалена 21 грудня 2010 року. Саме ця резолюція висловила стурбованість спробами, що не припиняються, спотворення чи зруйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, а у нас, на території Радянського Союзу – в роки Великої Вітчизняної війни. Ми були з вами свідками як намагалися певні і реалізовували ці програми певні політичні сили націоналістичного спрямування, як раз знищити цю пам'ять, переписати історію, спаплюжити цей великий подвиг.
Тому ми – фракція Компартії і пропонує захистити пам'ять про героїв і Велику Перемогу. Сподіваюсь, шановні колеги, на вашу підтримку і розуміння, що наша спільна історія, це життя і доля наших дідів і прадідів, це великий подвиг, який вони чинили задля того, щоб саме ми сьогодні жили у мирі і спокої. Я сподіваюсь, що ми зупинимо свавілля і знущання, як нама…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М. … так і над пам'ятниками, які встановлені нашим народом – великим переможцем і я прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеслав Кириленко, будь ласка, щодо вашого законопроекту аргументація.
16:26:58
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!".
Шановні виборці, шановні колеги, я пропоную внести кримінальну відповідальність за наругу над могилами борців за національне визволення України, жертв політичних репресій і жертв геноциду 32-го, 33-го років. Зараз такої відповідальності нема, а факти наруги над їхніми могилами збільшуються. Ось лише декілька із них, останній за декілька років. Травень 2007-го: понівечено меморіал пам'яті героїв Крут у Чернігівській області. Вересень 2007-го: вандали підпалили монумент, знову ж таки, героям Крут у Чернігівській області. Вересень 2009 року: невідомі осквернили пам'ятник Тарасу Бульбі-Боровцю у місті Березне на Рівненщині. Липень 2009 року: вночі, 15 липня у меморіальному комплексі "Бабин Яр" невідомі спаплюжили пам'ятний знак жертвам антинацистського підпілля ОУН. Грудень 2009-го: у Львові вчинено акт вандалізму стосовно могили воїну УПА. Лютий 2010-го: вандали спаплюжили пам'ять членів ОУН, похованих у Бабиному Яру, вкотре вже. Квітень 2010-го: на Буковині вандали розбили пам'ятний знак на честь воїнів Української повстанської армії. Вересень 2010-го: невідомі зруйнували пам'ятник жертвам голодоморів у Лохвиці Полтавської області. Лютий 2011-го: зруйновано пам'ятник борцям за волю у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. І останній факт, 26 січня цього року, місто Харків: зруйновано барельєф на пам'ятнику Лесю Курбасу. Тобто це тенденція, якою хтось керує, маніпулює, і це відбувається саме із-за безкарності, бо відповідної статті у Кримінальному кодексі немає.
Тому я і вношу пропозицію: до 297-ї статті відповідну норму внести і тим, хто буде цим займатися, цю наругу чинити, до п'яти років позбавлення волі давати. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету виступає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук. Будь ласка, Юрій Володимирович.
16:29:19
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Шановні колеги, шановний головуючий! Власне, на меті двох законопроектів стояло те, що потрібно врегулювати ще якимось цчином 297 статтю Кримінального кодексу.
Комітет розглянув обидва законопроекти. Всі висловили думку, що будь-який акт вандалізму, що по відношенню до радянських воїнів-визволителів, що по відношенню до бійців ОУН-УПА і інших героїв визвольних змагань є річчю неприпустимою.
В той же час ці пропозиції, які були висказані, власне, вже врегульовані. Тому що в чинній діючій статті 297 Кримінального кодексу вказано і братські поховання, і Могила невідомого солдата, і інші види поховань. Тобто ті, які мають оберігатися законом.
Тому законопроект і один, і інший, так як не було визначено конкретного об’єкта саме кримінальної відповідальності, рекомендовано авторам повернути на доопрацювання. Профільний комітет пропонує повернути на доопрацювання, тому що необхідно конкретизувати безпосередньо об’єкт кримінальної відповідальності.
Тому прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам також.
Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього питання.
Юлія Ковалевська, фракція Партії регіонів. Будь ласка, мікрофон.
16:31:05
КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.
Шановні колеги, в історії нашої Вітчизни є дати, події та імена, що пам’ятатимуться завжди. Але адже завдяки їм змінювався перебіг подій, вони впливали на долі не лише особистостей, але й цілих народів. Саме до таких подій відносяться Велика Вітчизняна війна та героїчний подвиг нашого народу в цей гіркий, болісний час.
Передбачаючи, що казатимуть зараз представники опозиції, в котре повторюся. Незважаючи на чиїсь особисті думки та домисли, історію не переписати, не перекроїти, не можна з пам’яті цілого народу викреслити роки героїзму і відданості Вітчизні. Хочу нагадати вам також, шановні колеги з опозиції, до подвиг радянського народу є загально визнаним. А пам’ять радянських солдат-визволителів шанується не лише в Україні, а і в багатьох країнах світу, вдячних за перемогу в боротьбі з фашизмом. Я вдячна автору за цей законопроект (8150) і буду його особисто підтримувати, і наша фракція також.
Однак, відносно законопроекту щодо посилення кримінальної відповідальності, щодо іншого законопроекту (8150-1) представник опозиції, автор, зокрема, мають право на особисту думку щодо цих подій. Але я не розумію, що дає підстави вважати, що наруга над могилами окресленої вами категорії осіб, а саме: учасників національно-визвольної боротьби за свободу й незалежність України, жертв репресій і тоталітарного режиму, жертв 1932 і 1933 років заслуговує на більш сурове покарання ніж наруга над могилою особи, яка загинула, наприклад, за участю в інших бойових діях: у світових війнах, в Афганістані тощо. Зовсім незрозуміло кого саме пропонується відносити до цих категорій осіб, хто і яким чином має встановлювати належить особа чи ні до тієї чи іншої категорії. І цей законопроект 8150-1 я пропоную відхилити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Валерій Камчатний.
16:33:25
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хотів би розпочати свій виступ із величезної кореспонденції, яку отримує Рада ветеранів України, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів з цієї проблематики. Хочу сказати, що кожний третій, четвертий лист стосується саме цієї проблеми, не лише, скажімо, рівня матеріальної підтримки ветеранів війни, не лише представників цього золотого покоління, а саме і цієї проблеми, проблеми наруги над великим подвигом радянського народу і зокрема наруги над пам’ятниками.
Я абсолютно переконаний, що прийняття цього документу сьогодні абсолютно на часі. По-перше, тому що ми відзначили нещодавно 65-річницю Великої перемоги над фашизмом. Минулий рік – це рік 70-ліття початку Великої Вітчизняної війни. І тому цю проблему хоча б на схилі років тієї категорії людей, а я маю на увазі і ветеранів війни, ветеранів-фронтовиків, нам треба вирішувати.
І тому хочу сказати, що фракція Компартія України абсолютно одностайно підтримає цей законопроект. І ветеранство буде вдячне авторам законопроекту за вирішення цієї проблеми.
Що стосується другого законопроекту, так би мовити, альтернативного. Шановні колеги, нам, ну, принаймні фракція Компартії України підтримувати цей документ не буде. І закликає колег по парламенту цього не робити. Оскільки ми намагаємося у такий спосіб примирити тю людину, яка звільнила країну від фашизму і не тільки Україну, але і Європу і світі тих людей, які стріляли їм в спину, як правило.
Більше того, минулі 5 років ми були з вами свідками того, коли навіть уже ті пам'ятники, які були побудовані воїнам-визволителям, намагалися змінити таблички, змінити їх цільове призначення. Тому фракція Компартії України буде підтримувати законопроект Петра Миколайовича Симоненка…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. завершуйте.
ЦИБЕНКО П.С. Дякую. І закликаю колег не підтримувати інші, тобто альтернативний проект пана Кириленка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Камчатний, мікрофон.
16:35:48
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Я прошу передати слово колезі Тарасу Чорноволу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл. Наступним буде витупати Володимир Карпук.
16:35:55
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати! Ми почули багато гарних, хороший, красивих слів. Але давайте вернемося конкретно до законопроекту.
Перше. Чи відомо вам, що насправді проблема врегульована Кримінальним кодексом. Більше того, саме за цю справу буквально місяць назад троє людей було засуджено до 3 років позбавлення волі. Конкретно за замисли на такі дії щодо Меморіалу Слави в Києві. Це все врегульовано.
Що робить даний законопроект? Він вносить певні невизначеності. Перше. Він звужує застосування даної дії закону, позбавляючи такого ж самого захисту, скажімо, воїнів-інтернаціоналістів, учасників партизанського руху, жертв концтаборів фашистських. Ви про це подумали, що при застосуванні цієї статті автоматично ці люди випадають і виникне нерозуміння? А чи можна діючу базову статтю тоді до них теж застосовувати? Не подумали, напевне.
А ви подумали про те, що означає "наруга над пам'яттю"? Якщо я піддам сумніву дії з якогось радянських генералів, внаслідок якого частина героїв радянських воїнів попали в полон і були замучені у фашистських концтаборах, його бездарність. А було багато цих бездарних дій. Якщо ми піддамо сумніву геніальність постатей того ж самого НКВД, яке під час війни створювало заградотряди, розстрілювали в спину радянських воїнів, так само з радянською символікою які ж були. Це буде наруга над пам'яттю? Вони потім теж загинули. Ви подумали наслідки цих статей?
Тому я закликаю за це не голосувати. Врегульовано все нормально в законодавстві. Хтось хоче попіаритися на пам'яті радянських воїнів. Та найбільшої наруги ніж те, що ви зробили з їхньою долею сьогодні, з тим їхнім жебрацьким існуванням, як вони сьогодні живуть, більшої наруги придумати не можна. За це судити треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.
16:37:55
КАРПУК В.Г.
…передати слово Аржевітіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін. Потім – Сергій Шевчук.
16:38:00
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, сьогодні Уповноважений з прав людини пригадував один приклад із Закарпаття щодо пам'ятника заробітчан. Я хотів би сказати як вирішується це питання в Закарпатті з приводу цієї проблеми. Ви знаєте, що Закарпатцям доводилося воювати в різних арміях і в радянській, і в мадярській, і в чехословацькій, і частково в УПА.
І як вирішується ця проблема? Наприклад, якщо ви прийдете сьогодні в моє село, село Колочаву, побачите в центрі села обеліск, який називається в народі пам'ятник примирення. Так ось там викарбувані прізвища всіх односельчан, які загинули у всіх арміях, тому що вони є жертвами історичних подій і в радянській, і в чехословацькій, і угорській. Правда, на різних стелах, але на одному п'єдесталі. І приїдьте на 9 травня, ви побачите, що там стоять ті поодинокі ветерани, які ще живі, всіх армій. І вони не говорять, хто переможець, вони говорять молоді, яке це страшне слово "війна" і що вона приносить.
Якщо ви хочете, ви побачите упорядковану могилу лейтенанта КДБ Прокопенка і поруч музей воїнів УПА групи Штаєра. Будь ласка, і такий приклад. Ви можете побачити впорядковані могили мадярських жандармів, чеських жандармів 30-х років. Звичайно, викарбувані прізвища тих односельчан, які загинули в таборах ГУЛАГу, і такі є. Звичайно, вшановані всі ті, які загинули в Афганській війні, це, звісно. В селі була велика єврейська громада, майже 500 жителів-євреїв села були знищені в німецьких таборах. Їм встановлена теж стела у формі …….. і викарбувані всі їхні прізвища. Якщо хочете, навіть прізвища революціонерів ви знайдете, які теж могили їх упорядковані. Але і навіть ті воїни, які чомусь гинули, українці наші, за цісаря в австро-угорській армії, ви теж побачите. Я думаю, що це яскравий приклад того, як потрібно вшановувати пам’ять всім тим, які, українцям, які стали жертвами тих чи інших історичних подій.
Слушні пропозиції авторів у цих законопроектах. Але, на скільки я зрозумів, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
АРЖЕВІТІН С.М. Якщо взяти заключення Науково-експертного управління, думки слушні. Але імплементувати їх до кримінального законодавства не має можливим. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, будь ласка.
16:40:34
ШЕВЧУК С.В.
Шановні колеги народні депутати! Перш за все, я хочу сказати, що я погоджуюсь з морально-етичним аспектом, який міститься в двох законопроектах. Дійсно, наруга над пам’яттю не повинна бути в українському суспільстві.
Але виникає цілий ряд питань. Перше. Що таке наруга над пам’яттю? Де дефініція? Що це таке? Якщо біля Верховної Ради пікетуючий присів поруч з монументом Ватутіну, - це наруга над пам’яттю, чи ні? Юристи можуть по-різному трактувати.
Друге. Що ж пропонує товариш Симоненко за наругу над пам’яттю? Вдумайтесь, громадяни і депутати! До 12 років позбавлення волі! Та ви що, дурману об’їлися, чи що?
І третій момент, і третій момент. Чому така вибірковість? Чому ви кажете, що не може бути наруга над пам’яттю фронтовиків? 100 відсотків ми з цим погоджуємося. А оскверняти могили інших людей, не фронтовиків? Ті, хто воювали, ті, хто на трудовому фронті, це дозволено, товариш Симоненко? Та треба мати якусь міру своєї більшовицької ненависті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Обговорення завершено. Оскільки називалось прізвище народного депутата Симоненка і він має право на репліку. Мікрофон Петра Симоненка.
16:42:01
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракция коммунистов. Ну, я лишний раз убедился, что выступающий просто не читал те предложения, которые я внес. И здесь четко записано: "Карається обмеженням волі на строк від 3 до 5 років". І ніяких не 12 і таке інше. Для того, щоб, так скажемо, тут займатися тільки популізмом, відносно того, як він оцінює ці події.
Але, я звертаюся до всіх, хто сьогодні думає справді про долю майбутніх поколінь наших громадян України. В першу чергу ми повинні їх виховувати на зразках подвигу, героїко-патріотичного виховання, а не зради українського народу. І ті, хто сьогодні говорили, так скажемо, про інший, так званий альтернативний, законопроект, я ще раз хочу вас попросити, дайте відповідь: "На чиєму боці вони воювали, коли отримали зброю від німців, форму від німців, воювали на боці німців, були спецагентами і таке інше?" Про що ми сьогодні говоримо?!
Тому, шановні колеги, я звертаюсь до свідомих громадян України, які сьогодні наділені мандатом народного депутата… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ну, я прошу вас!
(Шум у залі) Я прошу вас, зараз проголосуємо питання, а потім… а потім ви скажете, що ви думаєте з приводу того чи іншого голосування. Ну, ми ж найдемо компроміс давайте якийсь. Ну, я прошу вас!
(Шум у залі)
Шановні колеги! Я прошу вас заспокоїтися! Давайте ми з вами тверезо будемо розмірковувати, тут всі тверезі люди. Це дикість, що ми приймаємо рішення з приводу того, що в нас чиниться таке дикунство, як наруги над могилами! Це свідчить про рівень нашої культури і політичної зокрема! Це перше.
Друге, шановні колеги! Я думаю, що святий обов'язок кожного опікуватися могилами загалом. І я думаю, що кожен з нас бачить рівень культури у кожному населеному пункті, побачивши, що діється на кладовищі. І в нас нема тут розбіжності, якщо вже чесно говорити, коли вживається термін "національно-визвольні змагання", я маю на увазі це визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького. Хто проти?
Немає. Але ми таким чином, шановні колеги, доборолися до краю, зараз розводимо один одного.
Оскільки у нас, шановні колеги, зазначено, що будь-яка наруга над будь-якою могилою є злочин, ми зараз можемо вичленити ту чи іншу проблему, а вони у нас існують, і нам треба було зайняти принципову позицію, коли смажили яєшню на Могилі невідомого солдата, а у нас в цій залі знайшлися захисники, сказали, що це правильно вчиняли. І, очевидно, все це у сукупності призводить до нашого протистояння. Тому я просив би, шановні колеги, давайте ми не буде збурювати у цих питаннях наше суспільство.
І відповідно до Регламенту, не дивлячись на те, що комітет пропонує повернути законопроекти суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а Головне науково-експертне управління взагалі вважає, що необхідно відхилити законопроекти, я ставлю на голосування пропозицію почергово про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 8150)… (Шум у залі)
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви мені пропонуєте, що ви кричите? (Шум у залі)
Так, шановні колеги, я прошу вас, Володимире Миколайовичу, я думаю, тому що відповідно до Регламенту я зобов'язаний оголосити рішення комітету, рішення комітету і науково-експертного управління негативне, але відповідно до Регламенту я зобов'язаний поставити на голосування першу пропозицію про прийняття за основу. І я відповідним чином дію, свою точку хочу я вам виказав, але мої функції заключаються у тому, щоб вести засідання Верховної Ради.
Так ще раз я вам говорю, що відповідно до Регламенту я ставлю на голосування почергово законопроекти, спочатку за авторством Симоненка, потім В'ячеслава Кириленка для прийняття за основу. Тобто ставиться на голосування першою пропозиція про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8150) про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам’яттю радянських воїнів-визволителів). Прошу визначатись.
16:47:28
За-224
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту…
Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 183, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 3, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна Партія – 0, позафракційні – 13.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 8150-1) про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над могилами учасників боротьби за свободу і незалежність України, жертв репресій та геноциду). Прошу визначатись.
16:48:28
За-92
Рішення не прийнято. (Шум у залі)
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за забруднення повітря продуктами горіння) (реєстраційний номер 8502).
Шановні колеги, якщо зараз повертатись, буде збурення. Давайте повернемось, одну хвилинку, але проголосуємо за обидва для прийняття за основу. Давайте, потім хай думають. (Шум у залі)
Я прошу вас! Я прошу вас, шановні колеги, Верховна Рада – це ж не передвиборчий штаб. Давайте працювати.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за забруднення повітря продуктами горіння) (реєстраційний номер 8502). Доповідач – народний депутат України Сергій Міщенко. Будь ласка.
(Шум у залі)
МІЩЕНКО С.Г.
Шановні колеги, я вважаю, що давайте ми розглянемо цей законопроект, а потім будете дискутувати, тому що це дуже емоційний законопроект, який був до цього, він стосується мертвих. А той, що я хочу вам сказати, він стосується живих. Тому давайте послухаємо те, що стосується живих.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку!
Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою, будь ласка, як пропонує комітет.
16:50:25
За-227
Рішення прийнято. (Шум у залі)
Ну так давайте цю частину зали заспокоїмо, ну, давайте повертатися! (Шум у залі) Будь ласка, Сергій Григорович, доповідайте.
16:50:45
МІЩЕНКО С.Г.
Шановні колеги, в чому суть цього законопроекту. Я думаю, що звичайні люди зрозуміють… (Шум у залі)
МІЩЕНКО С.Г. Для того, щоб озвучувати цей закон, треба тиша. Тому я закінчу тоді, коли буде тиша повна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Сергій Григорович! Одну хвилинку!
Шановні народні депутати….
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. ….поставьте на голосование. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ну, я прошу вас, не кричіть, я чую. Шановні народні депутати, не кричіть, я прошу вас, не кричіть.
Справа в тім, що ви прекрасно розумієте, шановні колеги, ну, я прошу вас, я прошу вас. Ну, є логіка, про яку говорили тут депутати? Якщо, якщо наруга над могилою чиниться людини, яка була в Афганістані, тепер її… вона випадає, якщо ви так, да? Вона тоді випадає? (Шум у залі) Ну, так же ж виходить, що вона випадає, статті-то немає. Узяли висмикнули один, а коли стоїть… постановка питання цілісна про те, що будь-яка наруга над могилою карається відповідно до Кримінального кодексу. (Шум у залі) Що ви ще хочете? (Шум у залі) Що ви ще хочете, я не можу зрозуміти. (Шум у залі) Ну, я прошу вас, я прошу вас.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Поставьте на голосование, поставьте, вернуться к рассмотрению.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, я прошу вас. Просто якщо закон не виконується, це інша справа, що закон не виконується. Так, якщо закон не виконується, треба ще один закон приймати.
Ну, будь ласка, хто за те, щоб повернутися до голосування по цим законопроектам? Будь ласка, визначайтесь.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За обидва.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За обидва, я сказав "законопроектів", щоб повернутися законопроектів.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За обидва… не за обидва. Ти що? За один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначайтесь, будь ласка.
16:53:45
За-210
Дякую. (Шум у залі)
Будь ласка, будь ласка. Сергій Григорович, будь ласка.
16:53:59
МІЩЕНКО С.Г.
Дякую. Шановні колеги, будь ласка, послухайте мене, може менш емоційно, чим було тільки що пристрасті, але дуже значимий законопроект. Так от суть цього законопроекту зрозуміє кожний, але ближче до серця його сприймуть ті люди, чи вони, чи їх близькі родичі хворіють на астму, на алергійні захворювання. Що сьогодні твориться? А твориться те, що коли наступає весна і осінь, масове забруднення повітря, тобто задимлення повітря іде у країні. Таке враження що хтось скидає на країну бомби для того, щоб гинуло населення.
Чому я про це говорю? Я говорю про те, що до мене звертаються громадяни, і я приведу один тільки приклад: дитина, яка живе в одному з сіл України, сусід постійно спалює листя, те, що знаходиться на ділянці. Так от постійно батьки викликають швидку допомогу, тому що ця дитина задихається, вона не може гуляти на подвір'ї, вона не може відвідувати заклади, тому що в цей час хтось спалює масово, в селах, в першу чергу, листя та інші продукти.
Я маю на увазі те, що на сьогоднішній день є відповідальність, її ніхто не відміняв, цю відповідальність, але хоч один протокол про це складено? Ні одного протоколу не складено, тому що органи внутрішніх справ мені відповідають: таких правопорушень немає. Але ви самі на собі можете з'ясувати, чи спалюють біля вас ці … це листя та інші продукти. Спалюють. І тому ми повинні захищати тих людей, які помирають від того, що вони хворіють…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Завершуйте, будь ласка.
МІЩЕНКО С.Г. Тому я хочу, щоб на сьогоднішній день була, по-перше, відповідальність тих людей, хто робить такі дії неправомірні, а по-друге, розширити коло осіб, які в селах складають протоколи, бо сьогодні складають протоколи тільки інспектори екологічної інспекції області, і більше ніхто. Тому що ні дільничний інспектор, ні добровільна служба пожежної охорони не складають ці протоколи.
Тому, будь ласка, проголосуйте у першому читанні. Доопрацювати завжди все можна. Але це проблем населення України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Савченко. Будь ласка.
16:56:57
САВЧЕНКО І.В.
Шановний головуючий, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за забруднення повітря продуктами горіння) (реєстраційний номер 8502).
Під час обговорення положень законопроекту в комітеті було висловлено низку критичних зауважень. Ці зауваження мають суттєвий характер. Зокрема наголошувалося, що пропозиція автора про криміналізацію діянь, зазначених у законопроекті, є необґрунтованим. Цим діянням не притаманні підвищений ступінь та характер суспільної небезпеки.
Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Комітет погоджується з таким висновком.
З урахуванням викладеного комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, прошу записатися на виступ з приводу обговорення цього законопроекту.
Андрій Павловський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
16:58:34
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Прошу передати народному депутату Прокопчуку Юрію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, будь ласка.
16:58:42
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина". Шановні колеги, це, дійсно, реально гостре питання, коли абсолютно без жодних, скажімо так, якихось регулюючих моментів, коли ми їдемо по автомобільній трасі і не бачимо взагалі нічого, тому що спалюють, коли гине повністю флора, фауна і все інше, коли задихаються астматики, цей законопроект є, дійсно, реально гострим і його потрібно підтримувати. Отут, я думаю, нам необхідно проявити повністю єдність і солідарність, тому що це стосується всіх: від Львова до Донбасу, від Криму до Чернігова. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Гривковський наполягає на виступі? Ні.
Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього".
16:59:38
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги, хотів би по по-простому довести суть цього законопроекту. Сьогоднішня 241 стаття Кримінального кодексу України регулює питання щодо забруднення атмосферного повітря пов’язаною з виробничою діяльністю заподіювача шкоди. Цією новелою, яку наші колеги внесли до сесійної зали, ми розширюємо перелік осіб, які підпадають під вимоги цієї статті будь-кого, будь-яку приватну особу: бабусю, дідуся, дитину, яка спалює маленький костьорчик в себе на городі.
Шановні колеги! Хочеться сказали лише одне: якщо ми доводимо ситуацію до абсурду і хочемо регулювати вже спалення опавшого листя в себе на городі, то давайте говорити і наступним чином, давайте зробимо табір в Україні будемо казати наступне. Я навіть виписав собі: не випалювати, не красити, не копати, не палити, не співати, не літати, не дихати, не жити. Може треба поставити край!
Депутатська група "Реформи заради майбутнього" не буде підтримувати такі нісенітниці. Ми вважаємо, що це просто знущання над парламентською залою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
17:01:09
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Понад рік тому я вносив аналогічний законопроект, який викликаний був тими страшними випадками, коли знищувалися посадки, ліси, коли знищувалися поля, залишки рослинності, коли пропадав тваринний світ, коли спричинялися екосистеми колосальні збитки.
І я вдячний зараз народному депутату Сергію Міщенко за те, що він повернувся до цієї тематики і хотів би підтримати цей законопроект. Більше того, шановні народні депутати, ви зараз бачите, що німцям продають газ набагато дешевше, чим нам. То давайте хоч цю зараз стерню, цю зараз стерню візьмемо і будемо спресовувати і потім – спалювати. Адже відомо це. Це раз.
Друге. Давайте знайдемо здоровий глузд тому, що пропонується. Абсолютно правильно ж пропонується, де знайдеш інспектора з охорони природи з області? Хто приїде? В них коштів немає на це. Чому б не надати можливість сільським головам, депутатам сільських, районних рад? І я вас завіряю, складати протоки, і я вас завіряю, що не було б жодної пожежі.
Ну, тут я вам скажу, що є зміни до Кримінального кодексу. І не зважаючи на те, що я завжди з болем сприймаю, коли пропонують зміни до серйозного документу, яким є Кримінальний кодекс, я вважаю, що їх можна прийняти.
Натомість хотів би зауважити, що ледь не ставша сутичка, яка тут могла статися. Вона складалася на порожньому місці, шановні народні депутати. Тому що один із авторів проекту запропонував в попередньому проекті, що "карати за наругу над пам'яттю", вдумайтесь, не "над могилою", що передбачає стаття 297, а "над пам'яттю". Ви розумієте, що таке пам'ять, що за категорія?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Все. Дякую.
Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Нагадую висновок комітету: повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Висновок Головного науково-експертного управління: законопроект доцільно повернути на доопрацювання.
Разом з тим, відповідно до регламенту першою голосується пропозиція про прийняття законопроекту за основу. Прошу, визначайтеся.
17:04:13
За-66
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Оголошую до розгляду проекту Закону про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призиву на строкову військову службу) (реєстраційний номер 9229). Автор пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
17:04:52
За-216
Рішення прийнято.
Доповідач – народний депутат України Андрій Пінчук. Співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко.
17:05:06
ПІНЧУК А.П.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, на жаль, сьогодні кар'єра науковця не приваблює молодих спеціалістів, а науково-технічні заклади, які мають значний дефіцит молодих кадрів.
Чинні норми Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" аж ніяк не сприяють зацікавленості молоді у науковій діяльності. Так, відповідно до статті 17 цього закону відстрочка від призову на строкову військову службу надається на час навчання в аспірантурі чи докторантурі, проте не надається після закінчення та отримання наукового ступеня. На сьогоднішній час право на відстрочку від призову мають лише ті науковці, які працюють в установах Національної академії наук України. Але чим гірші молоді вчені, що викладають в університетах, працюють у конструкторських бюро і так далі?
Призов на військову службу талановитих молодих науковців, які змогли захистити кандидатську чи докторську до 25 років, є нераціональним використанням людських та інтелектуальних ресурсів держави. Користь від праці молодих вчених за спеціальністю буде набагато перевищувати їх перебування у збройних силах. Крім того, необхідність проходити строкову військову службу деяких українських молодих вчених стає приводом для еміграції з України та роботи за кордоном за спеціальністю.
Внесений законопроект передбачає надання відстрочки від призову на строкову військову службу особам, які мають науковий ступінь кандидата наук та працюють на посадах за спеціальністю на весь період їх роботи за цією спеціальністю.
Законопроект погоджений з Міністерством оборони України. Головне науково-експертне управління рекомендує прийняти законопроект за основу. Профільний комітет Верховної Ради України також підтримав прийняття закону. Прошу підтримати закон. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую вам також. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко, будь ласка.
17:06:53
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Законопроект простий. І прохання, якщо буде згода, прийняти його одразу в цілому. Наш комітет проголосував за нього одноголосно. Тут, насправді, немає чого особливо обговорювати.
Дійсно, є обдаровані юнаки, які в межах призовного віку отримують високий вчений ступінь. Насправді їх не багато, таких виявилося троє. Але навіть для цих трьох треба було прийняти такий закон, щоб далі не було повадно у військкоматах таких людей призивати на строкову службу. Прошу підтримати, якщо можна, відразу в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто наполягає на обговоренні цього законопроекту, прошу записатись на виступ. Будь ласка, прізвища народних депутатів. Юлія Ковалевська, фракція Партії регіонів.
17:07:45
КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.
Шановні колеги! Я цілком підтримую ідею законопроекту вдосконалення використання державою людських та інтелектуальних ресурсів, підвищення престижу наукової діяльності. І Україна традиційно вважається країною із вагомим науковим потенціалом.
Однак, останнім часом можна говорити про так зване старіння цього потенціалу, яке пов’язане із зменшенням зацікавленості молоді у науковій роботі. І я вважаю, що однією з таких основних причин цієї негативної тенденції є недостатнє стимулювання та мотивація професійної діяльності молодих науковців.
Я вважаю, що запропонована законодавча норма може не тільки слугувати гарним стимулом та професійним орієнтиром для молодих людей, але і надасть їм можливість присвятити свої молоді роки, які є достатньо плідними у професійному плані, розвитку науки та впровадженню своїх наукових розробок у життя. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Потім Сергій Павленко.
17:08:52
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні наші виборці! Мені здається, що кожен кандидат в Президенти, кожен кандидат в народні депутати як основну фішку виставляє під час агітаційної роботи своєї те, що треба, щоб в Україні була професійна армія. Бо, бачите, у світі здебільшого ці армії є саме такими, вони мобільні, вони дуже добре озброєні і таке інше. Але відразу після виборів усе це забувається. І ми сьогодні маємо звичайно колосальні проблеми із нашою українською армією. Вона сьогодні, по-моєму, їй просто протиставляють правоохоронні органи, міліцію, яку буквально уже там, значить, завалюють бюджетними коштами, там. А армія ледве-ледве володається: немає озброєнь, немає бойових навчань.
І через те звичайно сьогодні це марнотратство сьогодні призивати служити у нашу цю армію служити сьогодні тих людей, які можуть принести набагато більшу користь суспільству на іншій ділянці своєї роботи. Через те, я думаю, що в даному випадку наш колега Гриценко… Хоч їх там і не багато, він назвав трьох, я думаю, що мабуть їх там трішки більше. Бо сьогодні молодь дозріває набагато раніше, і справді у призовному віці люди можуть якщо не докторами наук, то звичайно уже кандидатами наук і їх потрібно використовувати з метою, щоби держава ставала міцніша, а не для того, щоби він там марширував і підмітав недопалки на плацу.
"Блок Юлії Тимошенко" підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павленко, будь ласка.
17:10:28
ПАВЛЕНКО С.Г.
Дякую, Володимир Михайлович! Позицію фракції Народної Партії висловить Олег Зарубінський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка, мікрофон.
17:10:39
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я, відверто кажучи, здивувався цій статистиці. Виявляється, в нас підпадають під норми цього закону всього три особи. Це значить, що в нас в межах призовного віку троє людей є кандидатами і докторами наук. Це ганебно, чесно кажучи. Здається Альберт Ейнштейн казав, що всі свої відкриття він зробив до 30 років, а все, що після цього роблять науковці, то це вже інтерпретація і використання тих новацій, того креативу, який є в молодому віці. Тому, мені здається, що абсолютно правильно, щоб таких людей було не троє, щоб вони не іммігрували, що вони знали, що їхня праця тут буде оцінена. І у зв'язку з цим тут є в законі, я думаю, треба автору ініціативи подякувати, є правильна норма, що вони не тільки мають бути кандидатами чи докторами наук, а вони мають і працювати в тій галузі, за якою вони захищалися. Тобто це невипадкові люди – це люди, які, дійсно, доводять, що захист їхній дисертації або кандидатської, або докторської дисертації дав можливість їм працювати на відповідних посадах.
Треба підтримувати цей законопроект. Згоден, що можна його в цілому підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
17:12:10
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук. Якщо проаналізувати характеристику, дати особам, які призиваються на військову службу, то ще ніколи наша армія не була настільки робітничо-селянською, як на сьогодні, адже там немає жодного ні науковця, ні сина високопоставлених батьків. І загалом, якщо проаналізувати, то, я думаю, за дисертацію тепер треба заплатити на кілька порядків вище, чим за відстрочку від армії.
Тому можна приймати цей закон, можна приймати і в цілому, але додати, що, окрім кандидатів і докторів наук відстрочку мають професори (з двома "ф"), члени численних академій, яких зараз розмножилося, і також народні депутати, бо вже такий термін теж є, вже наскільки розвивається сімейственість, що можна додати і народних депутатів. І тоді я проголосую двома руками за прийняття цього надто важливого закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, будь ласка. Мікрофон.
17:13:14
САМОЙЛИК К.С.
Дякую за надане слово. Я хочу сказати про те, що фракція Компартії України буде обов'язково голосувати за даний законопроект, але, підкреслюю, що всього у нас аж 5 чоловік до 35 років молодих вчених – це, дійсно, катастрофа для нашої країни.
Тут колеги говорили, що це підвищить престиж наукової роботи. На жаль, не призов до лав Збройних Сил України підвищить престиж наукової роботи. Гідна заробітна плата; премії, які, до речі, Верховна Рада України надає молодим вченим; стипендії, які, до речі, Верховна Рада України надає молодим вченим і престиж наукової роботи, про неї свідчить те, що всього лише 70 відсотків від державного запиту задоволено бюджетом. То ж, голосуючи за цей законопроект, хотіла б сказати, що не цим визначається престиж, він визначається …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Мікрофон. Все у вас?
17:14:26
САМОЙЛИК К.С.
… він визначається і забезпеченням житлом, і дуже багатьма іншими соціальними питаннями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, обговорення питання… Будь ласка, хто? Зараз, одну хвилинку. Тарас Чорновіл, я перепрошую.
17:14:54
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати України! Наша депутатська фракція буде голосувати за цей законопроект і ми закликаємо, щоб проголосувати його в цілому, там нема, що відносити на друге читання.
А я хочу зазначити, що наука загалом молодшає. Просто вся справа в тому, що, на превеликий жаль, на сьогоднішній день в Україні не створені нормальні умови для просування молодих, здібних, молодих, юних вчених. Фактично мені самому доводилося познайомитися на фоні тих 3 чи 5 людей, які кажуть, що в Україні є кандидатами, докторами наук в призивному віці, принаймні з 3 людьми, які, маючи українське громадянство, були викинуті з цієї держави, живуть, працюють в інших державах і вже там захистили докторати, докторські дисертації в призивному віці. Я дуже надіюся, що ми іншими законодавчими нашими ініціативами зробимо умови, щоб ці люди лишалися в українській державі, щоб вони тут захищали дисертації і створювали науку. І цих людей потенційно є набагато більше, тому цей закон є актуальним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Кузьмук, фракція Партії регіонів.
17:15:57
КУЗЬМУК О.І.
Дякую. Шановні колеги, дивує, коли в такому питанні деякі так звані демократичні депутати намагаються використати і спаплюжити в черговий раз свою національну армію. Да автор законопроекту і наш комітет розглядав це питання з шляхетною метою, не врятувати Збройні сили, не призвав 3-5 чоловік, а підтримати національну науку і національних наукових. Да в Збройних силах України вистачає своїх докторів наук і кандидатів наук. І слава Богу, що наука ця розвивається, і з кожним роком в Збройних силах України науковців стає більше і більше. Вони не лінуються, і є старші лейтенанти, і є капітани 24-25 років, котрі є кандидатами технічних наук і кандидатами воєнних наук. І це ще не затоптано, і це буде розвиватися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Будь ласка, завершуйте.
17:17:09
КУЗЬМУК О.І. … підтримати як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено.
Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призову на строкову військову службу) (реєстраційний номер 9229). Прошу голосувати.
17:17:48
За-303
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, в процесі виступів поступала пропозиція про прийняття цього законопроекту в цілому як закон. Є заперечення? Комітет не заперечує? Ніхто не заперечує?
Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту закону як закон, а саме: про внесення змін до статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призову на строкову військову службу) (реєстраційний номер 9229). Прошу голосувати.
17:18:41
За-308
Закон прийнято.
Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України (щодо договорів комерційної концесії) (реєстраційний номер 8515). Автор і комітет пропонує… Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
17:19:18
За-226
Рішення прийнято.
Голова підкомітету Комітету з питань правової політики Владислав Забарський, будь ласка.
17:19:33
ЗАБАРСЬКИЙ В.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 18.10.2011 року проект Закону України про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України (щодо договорів комерційної концесії) (реєстраційний номер 8515), внесений народним депутатом України Толстенко.
Як вбачається зі змісту поданого суб'єктом права законодавчої ініціативи законопроекту, його метою є законодавче врегулювання питання державної реєстрації договору комерційної концесії, визначення правових наслідків, наявності у договорі комерційної концесії умов, які обмежують право сторін. Зокрема, законопроект передбачає конкретизацію функцій держави по реєстрації договорів комерційної концесії.
Проектом пропонується покласти функцію реєстратора договорів комерційної концесії на Державну службу інтелектуальної власності України, що сприятиме розвитку інституту договірних зобов'язань і в цілому відповідає концепції Цивільного кодексу України.
Крім того, проектом (№ 8515) пропонується викласти у новій редакції положення статті 1122 Цивільного кодексу, в якій відокремити гарантії нікчемності договорів комерційної концесії. Прийняття запропонованих до статті 1122 Цивільного кодексу змін забезпечить дотримання сторонами договорів комерційної концесії, вимог законодавства при їх укладанні та виконанні.
Члени комітету зазначають, Головне науково-експертне управління Апарату Верховна Рада України в своєму висновку підтримало законодавчу пропозицію автора законопроекту. Під час розгляду проекту члени комітету погодились з думкою автора щодо необхідності покращення правового регулювання питання здійснення комерційної концесії.
Враховуючи викладене, комітет вирішив: рекомендувати Верховній Раді України прийняти у першому читанні та за основу проект Закону України про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України, номер 8515, внесений народним депутатом України Толстенко. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на розгляд цього питання.
Так, Федун, фракція Партії регіонів. Відмовляється? Тоді Шишкіна, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
17:21:52
ШИШКІНА Е.В.
Шановні колеги, на перший погляд, законопроект начебто непоганий, він маленький, компактний, містить всього лише три статті, в основному, внесення до двох кодексів. Але він має суто редакційний характер, цей законопроект. Тобто реальних якихось змін щодо регулювання укладання договорів комерційної концесії цей законопроект не містить. І він лише покладає на державу функцію реєстрації договорів комерційної концесії. Тобто ці договори здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері реалізації державної політики щодо інтелектуальної власності.
Насправді, певних проблем у сфері інтелектуальної власності, які можна було б вирішити, зокрема у сфері укладення договорів комерційної концесії, цей законопроект не вирішує. Я знову ж таки повторюю, він має суто редакційні зміни.
Тому не зважаючи на це, немає такої нагальної необхідності голосувати зазначений законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ніхто більше не наполягає на виступі.? Ні. Комітет рекомендує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління дотримується такої ж думки.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України (щодо договорів комерційної концесії) (реєстраційний номер 8515). Прошу голосувати.
17:23:35
За-259
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статей 361 і 362 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав перегляду рішення чи ухвали суду). Доповідач – народний депутат України Леонід Олексійович Ісаєв і співдоповідач – заступник голови Комітету з питань правосуддя Валерій Анатолійович Бондик.
Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування…
Буде Кармазін доповідач, перший заступник голови комітету.
Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуйте.
17:24:24
За-222
Рішення прийнято.
Будь ласка, Леоніде Олексійовичу.
17:24:31
ІСАЄВ Л.О.
Шановний Голово! Шановні народні депутати! Правова система в країні потребує удосконалення, про це регулярно нам сповіщає наш Президент. І сьогодні ще раз було підкреслено важливість вирішення цього питання. В кожній газеті звучить нагальна потрібність також вирішувати цю всю роботу.
Пропонований проект закону – це спроба внести зміни до статей 361, 362 Цивільного процесуального кодексу України.
Головною метою законопроекту є забезпечення права громадян на перегляд рішення чи ухвали суду в зв’язку з нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, злочинів суддів, сторін, інших осіб, які брали участь під час розгляду та вирішення справи, що потягли за собою ухвалення або незаконного, або необґрунтованого рішення.
Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України. Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття не потребують чинності, не впливають на видаткову та дохідну частину Державного бюджету.
Прийняття проекту Закону України про внесення змін в ці статті забезпечує реалізацію прав громадян на правосудне рішення. Прошу підтримати проект закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую Леоніде Олексійовичу.
Юрій Анатолійович Кармазін, перший заступник голови Комітету з питань правосуддя.
17:26:54
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя на своєму засіданні 5 жовтня 2011 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статей 361 і 362 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав перегляду рішення чи ухвали суду), поданий народним депутатом України Ісаєвим, і прийшов до наступного.
Метою законопроекту є забезпечення права громадян на перегляд рішення чи ухвали суду у зв’язку з нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, злочинів в суді суддів, сторін інших осіб, які брали участь під час розгляду та вирішення справи, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України й Міністерство юстиції України, висловивши свої зауваження, вважають, що проект закону може бути прийнятий за основу. При цьому Головне наукове управління зазначило, що в пункті 2 частини один проекту слід врахувати, що відповідні зміни мають бути внесені до пункту 2 частини два статті 362 ЦПК України, а не 361, як це помилково зафіксовано у тексті.
Комітет, проаналізувавши запропоновані проектом закону зміни, відмічає, що пунктом 2 частини два статті 361 вже передбачені такі підстави, як неправдиві показання свідка, завідома неправдивий висновок експерта та інші. Тому на думку комітету з метою забезпечення уніфікації та комплексного врегулювання усіх процесуальних кодексів запропоновані зміни можуть стосуватися лише встановленою вироком суду вини судді, а не злочину, в наслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до статей 361 і 362 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав перегляду рішення чи ухвалою суду), внесений народним депутатом України Ісаєвим Л.О. Дякую. Прошу підтримати в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення законопроекту. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього". А також буде виступати потім Шустік. Будь ласка.
17:29:22
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, народні депутати України! Наша депутатська група розглянула цей законопроект і ми дійшли до висновку, що він дійсно потребує своєї підтримки. Є певні застереження. Я вже їх не буду повторювати, тому що вони були тільки що представлені у виступі від комітету. Ми теж на них звернули увагу. Але це все доробляється до другого читання. Тому за основу його прийняти треба.
Але, щоб зрозуміти вагомість і потрібність цього законопроекту, давайте візьмемо з недавньої зовсім нашої історії дуже конкретний приклад, який багато про що говорить.
Недавно був засуджений всім відомий суддя-колядник Зварич. Він провів цілий ряд справ, по яких конкретно чітко видно, що по цих справах бралися хабарі, що справи робилися абсолютно не чесно, що вироки куплені і тому подібне. Це господарські серйозні справи, де йдуть великі потужні суми, від якого банкротувалися певні компанії, певні фірми, доводилися до зубожіння люди і тому подібне.
Сьогодні Зварич вже сидить в тюрмі. Але люди не мають можливості реалізувати своє право на відновлення справедливості. Тому що, на превеликий жаль, наше законодавство не передбачає можливості через те, що суддя, саме конкретно суддя, який зробив злочин в ході розгляду цієї судової справи, що після його засудження і встановлення судом його відповідальності для людей не відновлюється строки позовної давності.
І тому цей закон дійсно, він є законом справедливості. Він незначний, він невеликий. Він потребує до другого читання незначного під корегування, але це є той один із тих законопроектів, які покращують наше юридичне і законодавче поле.
Тому наша депутатська група буде голосувати за нього в першому читанні і зика ликає весь зал до того ж самого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шустік, фракція "БЮТ" - "Батьківщина" . Будь ласка.
17:31:16
ШУСТІК О.Ю.
Олена Шустік, фракція "БЮТ- "Батьківщина". Я записалася проти, але буду підтримувати цей законопроект так само як і наша фракція.
Це один із небагатьох законопроектів на сьогоднішній день, які стосуються реформування судової системи, і заповнює ту прогалину, яка на сьогоднішній день існує в Цивільно-процесуальному кодексі. Більше того, він дає жертвам суддів-злочинців, рішенням яких відібрали майно, позбавили прав, тепер не залишатися у розбитого корита і в законний спосіб захистити свої права. Тому я так само закликаю зал у першому читанні підтримати цей законопроект і виправити деякі прогалини, які він містить, на другому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд законопроекту. Нагадую, що комітет пропонує прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління також дало позитивне заключення на цей проект закону.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статей 361 і 362 Цивільного процесуального кодексу України (щодо підстав перегляду рішення чи ухвали суду) (реєстраційний номер 8411). Прошу голосувати.
17:32:54
За-314
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства (щодо строків оскарження нормативно-правових актів) (реєстраційний номер 8501).
Комітет пропонує розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати цю пропозицію.
17:33:28
За-224
Рішення прийнято.
Доповідач – народний депутат України Юрій Одарченко. І співдоповідач – Дмитро Микитович Притика, будь ласка.
17:33:43
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, система адміністративного судочинства покликана забезпечити можливість громадянам оскаржувати незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів влади та місцевого самоврядування. Відповідно до українського законодавства, кожний може оскаржити підзаконний акт, який суперечить Конституції чи законам України. Надавши можливість оскаржувати ці акти громадянам і вилучивши це питання із виключної компетенції прокурорів, Україна зробила значний крок у створенні правової держави.
Проте, практика застосування Кодексу адміністративного судочинства показала, що в окремих випадках існують невиправдані обмеження можливостей щодо звернення до суду.
Стаття 99 кодексу встановлює строк звернення до суду, строк давності. Оскаржити певне рішення можна лише у шестимісячний строк з дня його видання. Існує ціла низка підзаконних нормативно-правових актів, які суперечать чинному законодавству. Тобто, якщо протягом шести місяців ніхто такий акт не оскаржив, він буде діяти, навіть якщо є розуміння в його шкідливості для громад.
Є величезний обсяг актів, що були прийняті ще до прийняття Конституції 1996 року та побудови адміністративної юстиції. І ці акти, не зважаючи на їх суперечність законодавству, діють досі. Їх оскарження до суду є неможливим через те, що суди залишають такі позови без розгляду, посилаючись на пропущення строків звернення.
Своїм законопроектом я пропоную встановити, що при оскарженні чинних нормативно-правових актів, строки звернення до суду не діють. Оскільки порушення прав громадянина є постійним і строк по суті щоденно починає свій відлік спочатку.
Я погоджуюсь з рекомендаціями комітету та науково-експертного управління щодо необхідності заміни у тексті законопроекту слів "позовна давність на строк звернення до суду". Дійсно, так правильніше з точки зору юридичної термінології…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, завершуйте.
ОДАРЧЕНКО Ю.В. Колеги, оскільки законопроект складається з одного рядка, я би просив прийняти закон відразу в цілому, зробивши уточнення в термінології. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Микитович Притика, будь ласка, щодо рішення комітету.
17:36:14
ПРИТИКА Д.М.
Шановні народні депутати! Комітет з питань правосуддя 5 жовтня 2011 року розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства (щодо строків оскарження нормативно-правових актів), поданий народним депутатом Юрієм Одарченко.
Проект Закону розроблений з метою забезпечення можливості оскаржувати діючі нормативно-правові акти. Для цього пропонується доповнити статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства нормою, відповідно до якої поняття позовної давності не буде поширюватись на випадки оскарження чинних нормативно-правових актів. Таким чином особа, інтересів якої стосується нормативно-правовий акт, матиме можливість в будь-який момент подати відповідний позов. Реалізація даного законопроекту сприятиме дотриманню прав і свобод людини в Україні та розвитку громадянського суспільства в державі.
Одночасно комітетом відмічено, що недоліком запропонованого проекту є те, що в разі його прийняття з'явиться можливість безстрокового оскарження певних рішень суб'єктів владних повноважень. Це означатиме, що відповідні адміністративні позови можуть бути подані через 5, 10 і більше років після того, як особа дізналась про порушення свого права. Це суперечитиме принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого і зумовлене існування строків звернення до адміністративного суду, та строків позовної давності в цивільному та господарському судочинстві.
Розглянувши поданий законопроект, комітет все-таки прийшов до висновку рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів) і прийняти його в першому читанні за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".
17:38:41
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати! Наша депутатська група, розглянувши даний законопроект за своєму засіданні, дійшла висновку, що він є коректним юридично і доречним, і відновлює теж, підвищує рівень загальної справедливості у нашій правовій системі.
Давайте собі задумаємося. Людина, яка тільки зараз приходить до повноліття, яка зараз дістає можливість своєї юридичної правосуб'єктності, встановлює, відкриває, що діють вже 10-20, а окремі нормативно-правові акти вже і 30-40 років діють, які є неактуальними, несучасними і які безпосередньо заторкують її права. Жодних прав втрутитися у це питання згідно з нинішньою ситуацією вона не має, що є певним абсурдом, оскільки фактично тут відбувається не та ситуація, що акти приходять до людини, а людина приходить до акту, людина, яка приходить по віку до цього часу, і зараз на неї починають поширюватися ці акти. Яким чином забезпечити її право? Очевидно, що цей закон відкриває таку можливість.
Давайте глянемо на інші ситуації. Змінюється наше законодавче поле. Іноді, на превеликий жаль, на місцях у місцевих органах влади, у відповідних відомствах не завжди вчасно виконують ті прикінцеві положення законів, які ми приймаємо, де визначено, що Кабінету Міністрів, іншим органам влади привести у відповідність до новоприйнятого закону свої законодавчі акти. Людина виявляє цей факт – факт того, що якийсь нормативний акт не відповідає законодавству вже діючому української держави.
Що в такому випадку робити? Позовної давності як такої немає, чекати на втручання Верховної Ради, Кабміну, ми посилюємо тільки бюрократію, посилюємо переписку. Людина може звернутися до суду щодо дрібного акту, який вже втратив свою актуальність або свою юридичну коректність.
Ми вважаємо, що це є абсолютно достатні підстави, щоб проголосувати в першому читанні за даний проект або, врахувавши пропозиції комітету і виправивши, ті зміни внісши, проголосувати в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
17:40:50
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Прошу передати слово Олені Шустік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шустік. Будь ласка, мікрофон.
17:40:56
ШУСТІК О.Ю.
Олена Шустік, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наша фракція, безперечно, буде підтримувати законопроект нашого колеги Юрія Одарченка. Такі законопроекти, я би сказала, це як біла смуга в процесуальних гарантіях захисту громадян. Передбачається не застосовувати строки позивної давності до випадків оскарження чинних нормативно-правових актів, і це суттєво розширить можливості людей для захисту їх порушених прав. Нагадаю, що так звана судова реформа скоротила строк звернення до адмінсуду до 6 місяців і цим суттєво звузила процесуальні права заявників та можливості судового захисту громадян, і це, до речі, грубе порушення 22 статті Конституції. Відповідно для оскарження нормативно-правових актів зараз застосовується той же 6-місячний термін. Таким чином, якщо впродовж півроку особа не оскаржила акт суб’єкта владних повноважень, яким порушено її права, вона втрачає можливість такого оскарження. Положення адміністративного судочинства, якими зараз наповнений кодекс, взагалі суперечать основному призначенню цього кодексу, зверніть увагу, це захист людей від органів державної влади, а не навпаки. Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, Євген Царьков, фракція комуністів. Потім буде виступати Юрій Кармазін.
17:42:21
ЦАРЬКОВ Є.І.
Прошу передать слово Алле Александровне Александровской.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.
17:42:30
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. Наша фракция буде поддерживать этот законопроект, и, действительно, в этом есть очень большой смысл. Мы понимаем, что сегодня право граждан обжаловать в суде нормативные административные акты резко ограничено. Есть срок так называемый исковой давности, но, вместе с тем, мы прекрасно поднимаем, что человек почувствует нарушение своих прав тогда, когда непосредственно его этот вопрос коснется. Действительно, возникают коллизии в жизни такие, когда человек непосредственно сталкивается с какой-то проблемой, а оказывается, что срок уже истек и он не может опротестовать действие нормативного акта, который реально ущемляет его конкретные гражданские права.
Поэтому я считаю, что совершенно правильно сделано, что снимается вот эта преграда, для того чтобы человек мог в тот момент, когда он лично убедился в том, что нарушаются его права какими-то нормативными актами, мог обратиться в порядке административного судопроизводства.
Поэтому наша фракция поддерживает это предложение, и считаем, что тем самым мы обеспечиваем гарантии граждан по защите своих прав в административных судах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.
17:43:59
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я буду підтримувати пропозицію народного депутата Одарченка. Єдине, що я хочу зробити зауваження і зробити пропозиції до цієї законодавчої пропозиції. Суть їх виходить з того, що законопроектом пропонується запровадити можливість оскарження чинних нормативно-правових актів без обмеження строків звернення до адміністративного суду. Але термін "позовна давність" застосовується у цивільному законодавстві. Це глава 19 Цивільного кодексу. В адміністративному судочинстві вживається термін "строк звернення до адміністративного суду", це і статті 199, 100, 106, 107 Кодексу адміністративного судочинства. Саме через те, з метою збереження термінологічної єдності пропоную в статті 99 законопроекту дотримуватися терміну "строк звернення до адміністративного суду", а не "позовна давність".
Звісно, розуміючи, що термін не має існувати і це абсолютно правильна пропозиція, я хочу вам сказати, що якщо нормативно-правовий акт незаконний, то яка різниця, коли він буде скасований, він все одно має бути скасований, це по-перше. По-друге, подивіться, що з роз'ясненням Мінсоцполітики і Пенсійного фонду щодо перерахування пенсій, нічого не можна зробити, ні запити з цієї трибуни, ні звернення до Генерального прокурора, який уже опротестовував це, так зване, інструктивний лист, який не є взагалі нормативно-правовим актом, не дозволяють розблокувати це питання і люди, у людей розкрадаються кошти, вони не можуть оскаржити це. Видаючи незаконні акти, чиновники мають знати, що терміну оскарження не буде, вони будуть все одно скасовані, якщо вони незаконні. Прошу підтримати прийняття цього законопроекту з поправками. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Шановні народні депутати, комітет пропонує Верховній Раді прийняти законопроект за основу, такої ж думки дотримується Головне науково-експертне управління.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів) (реєстраційний номер 8501). Прошу голосувати.
17:46:43
За-115
Рішення не прийнято, законопроект відхилено.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу).
Ставлю на голосування пропозицію Верховної Ради про розгляд питання за скороченою процедурою.
17:47:21
За-227
Рішення прийнято.
Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук'янова. Будь ласка.
17:47:38
ЛУК’ЯНОВА К.Є.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Законопроектом передбачається дозволити прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу, сім'ям або одиноким особам, які разом проживають і виховують троє і більше дітей, враховуючи переданих їм під опіку і піклування, отримувати пільги з оплати за користування житлом та комунальними послугами, а саме газопостачання, електропостачання та інші послуги, вартості палива, абонентської плати за користування квартирним телефоном.
Водночас з метою недопущення зловживання цією пільгою та створення форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з корисливою метою, пропонується надавати вищезазначені пільги сім’ям, які не менше одного року відповідно до законодавства виховують та утримують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Головне науково-експертне управління зробило висновок за результатами розгляду в першому читанні: законопроект доцільно відхилити.
Кабінет Міністрів України підтримує законопроект за умови врахування зауважень. Комітет з питань бюджету зазначає, що Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується.
Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект має вплив на показники бюджету, збільшує витрати бюджету, і в разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2012 року має вводитися в дію не раніше 1 січня 2013 року.
Водночас хочу звернути увагу народних депутатів України на той факт, що положення щодо надання вищезазначеній категорії сімей з оплати на користування житлом та комунальними послугами вартості палива, абонентської плати та користування квартирним телефоном повністю співпадає по суті з положенням щодо надання цим сім’ям, яке було включено до проекту Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" (№ 8314), поданого Кабінетом Міністрів України, погоджено Міністерством фінансів України.
При підготовці до другого читання урядового законопроекту комітет прийняв рішення вилучити цю норму, оскільки надання сімейним формам виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, статусу багатодітних сімей призвело б до протиріччя між різними законодавчими актами. Проте принципово підтримав ідею надання пільги з оплати комунальних послуг цій категорії сімей.
Закон було прийнято в цілому без цієї норми. Водночас для посилення соціального захисту дітей-сиріт мною разом з народним депутатом України Ельбрусом Тадеєвим було подано цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас чи ще? Будь ласка, мікрофон.
ЛУК’ЯНОВА К.Є. Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму розглянув законопроект на засіданні комітету 19 жовтня 2011 року. Члени комітету вважають, що прийняття законопроекту сприятиме посиленню соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки сьогодні значна частина коштів, яку держава виділяє на утримання цієї категорії дітей витрачається не на їх потреби, а на сплату комунальних послуг.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути законопроект в першому читанні та прийняти його за основу. Дякую і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу записатися на виступ з цього приводу.
Так, мікрофон, Івана Попеску, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Тарас Чорновіл.
17:50:40
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, наша фракція буде підтримувати цей законопроект за основу, тому що посилення соціального захисту прийомних сімей та дитячий будинок сімейного типу в тому варіанті, який запропонувала доповідач, це благородна справа і сприяє тому, щоб захистити цих дітей і ті сім'ї, які взяли на себе цей тягар. Фракція регіонів буде голосувати "за" і просить підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього".
17:51:05
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Прошу передати слово моєму колезі народному депутату України Володимиру Каплієнку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, мікрофон.
17:51:11
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Тарасе В'ячеславовичу. Володимире Михайловичу, дякую вам.
Шановні колеги, депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" завжди була послідовним прибічником посилення соціального захисту такої категорії як діти-сироти. Безумовно, ми будемо підтримувати цю ініціативу і вважаємо її благородною, вважаємо її сучасною, вважаємо, що її треба підтримувати негайно і не перекладати на тиждень, два, чи місяць, чи одну наступну сесію.
Ми знаємо, що в цьому законопроекті є певні вади. Але саме головне, що тут є, на наш погляд, те, що, не дивлячись на те, що прийомні батьки або діти на сьогоднішній день захищені трьома законами України: Про охорону дитинства, Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей та Про державну допомогу сім'ям з дітьми є відповідні виплати на рівні 35 відсотків від рівня соціальної допомоги, а це коливається від 582 гривень до фактично 700 гривень. Проте ці гроші в більшості випадків йдуть на забезпечення саме першочергових речей, покупки тих речей, без яких дитина не може бути. А в більшості ідуть саме на ці комунальні послуги, про які сьогодні ми говорили. Ну так сталося, сьогодні комунальна система фактично державою не регулюється.
Виходячи через це, на сьогоднішній день проблему утримання дітей в таких родинах, є проблемою самих піклувальників. То давайте їм допоможемо. Ми будемо підтримувати цей законопроект в першому читанні. До другого читання, я думаю, варто внести певні зміни. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".
17:53:11
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, в мене болить душа за те, що завалили попередній закон. Більшість показала, що, та не важливо, будуть незаконні нормативні правові акти чи не будуть, люди не мають їх оскаржувати і все. Так як бандитським чином прийняте рішення Конституційного суду "неконституційного суду", бо тільки 4 порядних судді виявили свої окремі думки. Всі інші поховали соціальне забезпечення людей. Так і зараз. Я звертаюся до керівництва Партії регіонів переглянути свої погляди на той законопроект. Тому що ви маєте розуміти, про скасування, повторюю, позовної давності, той законопроект.
Щодо цього законопроекту про охорону дитинства, ціна якого 14,7 мільйонів гривень по підрахунку бюджетного комітету, я хочу вас спитати, що таке 14,7 мільйони гривень? Це одна десята того майданчика, який ви спостерігаєте ось зараз, коли пройдете по алеї, над Парковою алеєю. Оцей вертольотний майданчик – це одна десята всього-на-всього цього майданчика. Через це нема про що тут говорити.
Я хочу подякувати за велике серце Катерині Лук’яновій і Тедеєву, який її підтримав, чи вона його підтримала, за те, що вони написали і передбачили такі ж самі прийомним сім’ям, такі ж самі пільги, які мають і люди, у яких є троє дітей. Нам треба це прийняти.
І я не розумію, чому без душі віднеслись деякі люди до цього. Бо 14 мільйонів гривень, це не ті питання, коли ми говоримо про виховання дітей, які позбавлені материнства, батьки яких позбавлені материнства і потім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Тедеєв із фракції регіонів, а Лук’янова з фракції "Наша Україна-Народна самооборона", але це проект не політичний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, дякую. Костенко, одна хвилина, будь ласка. Мікрофон.
Павло Костенко, будь ласка, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
17:56:06
КОСТЕНКО П.І.
Шановні колеги! Проект закону, який ми зараз розглядаємо, спрямований на підтримку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зараз склалася парадоксальна ситуація, коли прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу сплачують вартість комунальних послуг за рахунок коштів, які держава виділяє на утримання цієї категорії дітей. І сьогодні, коли всі політичні сили об'єдналися у підтримці сімейних форм власності і виховання дітей, які залишилися без батьків, цю ситуацію необхідно якнайшвидше виправляти.
Водночас викликає подив позиція Міністерства фінансів, яке виступає проти прийняття законопроекту, коли проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" (реєстраційний номер 8314) поданий Кабінетом Міністрів України та погоджений Міністерством фінансів України містив ту ж саму пропозицію щодо надання пільг прийомним сім'ям та дитячим будинкам сімейного типу при сплаті комунальних послуг. Звідки така непослідовність та байдужість, від якої страждають…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Завершіть, будь ласка.
КОСТЕНКО П.І. Комітет, профільний Комітет наш з питань сім'ї і молодіжної політики, спорту та туризму завжди одностайно, не залежно від політичних суперечок, підтримував всі законопроекти, спрямовані на посилення соціального захисту сімей з дітьми. І наша фракція завжди підтримувала такі законопроекти і сподіваюсь, що і Верховна Рада сьогодні буде мати здоровий глузд і підтримає цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління негативно оцінило цей проект.
Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу) (реєстраційний номер 7606). Прошу, голосуйте.
17:58:30
За-320
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, вечірнє засідання Верховної Ради України… Що будемо продовжувати роботу? (Шум у залі)
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра Верховна Рада України продовжить роботу у пленарному режимі за розкладом на середу плюс питання, які залишились не завершеними для розгляду сьогодні. Дякую за роботу.