ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 жовтня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання  Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу підготуватися  до реєстрації. Реєструємось.

16:03:07

В залі зареєстровано 398 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Так як ми з вами і вирішили на ранковому засіданні, вечірнє розпочинаємо з розгляду питання нашого боргу перед суддями. Будь ласка, Василь Васильович.  

 

16:04:12

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, шановний голова Верховного Суду, на ваш розгляд виноситься питання порядку денного щодо суддів. Стоїть, перш за все, там законопроект номер 8283, 8284, зверніть увагу, про звільнення з посади суддів Конституційного Суду Костицького Михайла Васильовича і Мироненка Олександра Миколайовича в зв'язку з поданням ними заяви про відставку, в зв8язку з тим, що сплив дев'ятирічний термін перебування на посаді судді.

Є звернення колишнього голови Конституційного Суду Миколи Селівона. Комітет розглянув це питання. Я думаю, що тут не виникає жодних правових проблем. Я думаю, що треба проголосувати за це подання. У вас на руках є проекти постанов. Тому, будь ласка, така пропозиція комітету.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради України (реєстраційний номер 8283) про звільнення судді Конституційного Суду України відповідно до пункту дев'ятого частини п'ятої статті 126, статті    39 … 149 Конституції Верховна Рада постановляє:

Звільнити  Костицького Михайла Васильовича  з посади судді Конституційного Суду України в зв`язку з поданням заяви про відставку.

Прошу голосувати.

 

16:05:24

За-288

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування проект Постанови за номером 8284 відповідного змісту про звільнення  Мироненка Олександра Миколайовича з посади  судді Конституційного Суду України в зв`язку з поданням  заяви про відставку.  Прошу голосувати.

 

16:05:55

За-285

Дякую.  Рішення прийнято.

Шановні колеги, це судді, які були представлені у Конституційному Суді за  квотою і за рішенням Верховної Ради. Я думаю, ми маємо всі підстави після 9 років їхньої праці в Конституційному Суді сказати сьогодні слова подяки і Олександру Миколайовичу, і Михайлу Васильовичу за те, що вони добре представляли Верховну Раду  протягом цих 9 років у складі Конституційного Суду. Успіхів їм у подальшій праці. (О п л е с к и)

Будь ласка, Василь Васильович далі.

 

16:06:47

ОНОПЕНКО В.В.

Проект 8304 про обрання суддів до апеляційних судів і до місцевих судів. Відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України комітет рекомендує за поданням голови Верховного Суду України обрати на посади суддів безстроково: 

до апеляційного суду Волинської області Опейду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь Васильович, вибачте.

Шановні колеги, я вам нагадую нашу традиційну законну, бо встановлено спеціальним законом процедуру. Василь Васильович від комітету пропонує кандидатури. Якщо у когось з вас є  зауваження, піднімайте, будь ласка, руку або якимось іншим чином давайте мені знати, ми будемо на цій кандидатурі зупинятися, тобто вилучати її з загального списку. Будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В. Апеляційного суду Волинської області Опейду Валерія Олександровича;

апеляційного суду Донецької області Єлгазіну Ларису Павлівну, Кіянову Світлану Валентинівну, Олєйникову Людмилу Сергіївну;

До апеляційного суду Запорізької області Бочарникова Сергія Олеговича, Гончара Олександра Сергійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Бабуріна. По…

 

ОНОПЕНКО В.В. Гончар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончар? Так, будь ласка, далі.

 

ОНОПЕНКО В.В. Подліянову Ганну Степанівну;

апеляційного суду Київської області Шроля Валентина Ростиславовича;

апеляційного суду Луганської області Стороженка Сергія Олександровича;

апеляційного суду Миколаївської області Шолох Зою Леонідівну;

апеляційного суду Харківської області Кругову Світлану Самуїлівну;

апеляційного суду Черкаської області Павленко Людмилу Олексіївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Василь Васильович, у вас по Павленко? Так, будь ласка, по Павленко. Кого? По Павленко, будь ласка. Ні, я маю на увазі прізвище.

 

ОНОПЕНКО В.В. До апеляційного суду міста Києва Заришняк Галину Миколаївну, Шальнєву Тетяну Павлівну;

апеляційного суду міста Севастополя Харченка Миколу Сергійовича;

місцевого Красноперекопського міськрайонного суду
Автономної Республіки Крим Зінькова Віктора Івановича;

місцевого Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Шофаренка Юрія Федоровича;

місцевого Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Авраміді Тетяну Станіславівну;

місцевого Залізничного районного суду міста Сімферополя Сердюка Олександра Сергійовича;

місцевого Краматорського міського суду Донецької області Рецебуринського Юрія Йосиповича;

місцевого Виноградівського районного суду Закарпатської області Левка Тараса Юрійовича;

місцевого Тячівського районного суду Закарпатської області Розмана Михайла Михайловича;

місцевого Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулика Михайла Васильовича;

місцевого Попаснянського районного суду Луганської області Закопайла Віталія Анатолійовича;

місцевого Люботинського міського суду Харківської області Поліщук Тетяну Вікторівну;

місцевого Полонського районного суду Хмельницької області Горщара  Анатолія Григоровича;

місцевого Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Зарічну Ларису Анатолівну.

Скарг немає, вони пройшли через Вищу кваліфікаційну комісію, є підтримка Ради суддів України, подання голови Верховного суду. На комітеті теж зауважень не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином, ми з вами зараз  будемо голосувати проект Постанови за номером 8304 про обрання суддів, за виключенням кандидатур Гончара Олександра Сергійовича і Павленко Людмили Олексіївни, це судді апеляційного суду відповідно Запорізької і Черкаської області.

Ставлю на голосування. Запитання є? Будь ласка, запитання конкретно по суді, чи взагалі? Так, Удовенко, будь ласка, мікрофон. Тільки давайте конкретно, не взагалі про щось.

 

16:10:54

УДОВЕНКО Г.Й.

Конкретно. Василь Васильович, у мене таке запитання до всіх суддів, а через вас, я просив би вас відповісти і їх може проінформувати. От  з 1 вересня вступив в силу Закон про те, що судові засідання відбуваються державною мовою. Сьогодні в Україні в будинку вчителя відкрився міжнародний конгрес українська мова вчора, сьогодні і завтра.

І я був на засіданні  цього конгресу і дуже багато, да, 22 країни, до  речі, присутні, крім українських представників. Запитують: як цей Закон, чи працює він, які  проблеми виникають у суддів, я  просив би вас про, знають вони про це, що їм треба виконувати Закон, чи ні? Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

Я коротко, Геннадій Йосипович, дійсно, судді знають, вони керуються новим ЦБК і Кодексом адміністративного судочинства, який відображає положення Конституції, статті 10, але зараз в Комітеті, у нас в Комітеті є  два законопроекти, які  пов’язані з тим, щоб  цю ситуацію змінити. Тому питання вже буде до Верховної Ради, до нас з вами. Чи ми підтримуємо дещо інші позиції чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради  України  про обрання суддів (реєстраційний номер 8304) за виключенням суддів Гончара і Павленка. Прошу  голосувати.

 

16:12:46

За-316

Рішення прийнято.

Так, будь ласка, я прошу до мікрофона Гончара Олександра Сергійовича. Прошу мікрофон Бабуріна ввімкніть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть.

 

16:13:04

БАБУРІН О.В.

Бабурин, фракция коммунистов город Запорожье.

А вопросы у меня к Гончару такие. На вас поступали жалобы на грубое пренебрежительное отношение к участникам процесса, и я участвовал в ваших процессах. И убедился, что  эти жалобы были объективными, в том числе и столкнулся с тем, что вы меня выдворяли из зала судебного, предлагали покинуть зал тоже в грубой форме. Как вы оцениваете эти свои поступки, как вы оцениваете решение свое, когда вы преподавателя кафедры философии, доцента кандидата наук, за намеренные я считаю действия прокуратуры, осудили, как вроде взятку в качестве водоподогревателя.

И третье. Вы идете сегодня на утверждение судьей безстроково. Если вы так ведете себя в 31 год, чего от вас ждать дальше, если вас утвердят сегодня на Верховной Раде?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, відповідайте.

 

ГОНЧАР О.С.  Дякую за запитання.

Стосовно першого питання. Всі питання, які мені задані, торкаються кримінальної справи щодо підсудного ……….. Олександра Миколайовича, який був засуджений мною, визнаний, дійсно, винним в отриманні хабара у вигляді водонагрівача.  Хід судового засідання вівся за допомогою повної фіксації судового процесу. Я вважаю, що я діяв в рамках закону. Я ні в якому разі як суддя не дозволяю собі якісь вольнощі, які входять в розріз до Цивільно…, Кримінально-процесуальним кодексом. Хід мого розгляду фіксувався на технічні носії, на диски. Вони долучені до кримінальної справи. Дана кримінальна справа мною розглянута ….…….  визнаний винним у скоєнні злочину, але був звільнений від покарання через амністію. Дана кримінальна справа залишилася в силі апеляційним судом Запорізької області. Окремої ухвалою на мої дії не поступало. Що означає, що якихось винних дій в моїх діях не було встановлено.

Крім того, хочу зазначити, що ця справа була дійсно актуальна, резонансна, вона складалась з одного тому справи і чотирьох томів скарг. Скарги направлялися і народним депутатам Стретовичу, Василю Тимофійовичу направлялися. Перевірка… неодноразово проводилися перевірки апеляційним судом Запорізької області. Винних дій в моїй поведінці або інших якихось винних дій не було встановлено. Є офіційні відповіді в цьому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Василь Васильович, думка комітету.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, в нас на комітеті це питання не виникало. Але оскільки я послухав суддю Олександра Сергійовича, я вважаю, що його пояснення переконливі. Тому що, якщо рішення суду, вирок вступив в законну силу, ми не можемо давати йому оцінку. Ми можемо як люди давати оцінку, але позасудового контролю не може бути. Щодо когось видалення, когось із зала суду, тут треба визначатися за якої ситуації. Можливо, якщо було порушення судового розгляду справи, то суддя має таке право. Воно передбачене кодексом. Комітет підтримує і просить вас підтримати дану кандидатуру. Бабуріна мікрофон, будь ласка. Одна хвилина.

 

16:17:03

БАБУРІН О.В.

          Я обращаю внимание, что судья Гончар не ответил не на один мой вопрос конкретно. И я, Василь Васильевич, вам довожу до сведения. После того, как он узнал, он не знал, что я  народный депутат, после того, как он узнал, что я народный депутат, судебный процесс пошел по нормальному руслу, цивилизованному. Я остался в зале как народный депутат, а сначала как рядовой участник процесса я был… предложили выдворить меня из зала. Понятно я говорю?

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, я, скажімо, допускаю таку ситуацію. І тут, я думаю, суддя повинен висновки робити. Якщо стати на вашу точку зору, він повинен це врахувати назавжди, незалежно від того, хто там є в залі суду. Але це не є підстави, щоб ми  ламали долю цієї людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ставлю на голосування про обрання безстроково суддею апеляційного суду Запорізької області Гончара Олександра Сергійовича.

Прошу визначатися.

 

16:18:29

За-137

Рішення не прийнято.

 

ОНОПЕНКО В.В. Адам Іванович, я прошу тоді доручити комітету, щоб ми перевірили додатково ці обставини і винесли на розгляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку з тим, шановні колеги, що у нас відповідно до закону ми двічі маємо право розглядати кандидатуру судді, давайте, нехай комітет детально вивчить ці питання і ще один раз ми будемо повертатися до цього.

Будь ласка, Павленко Людмила Олексіївна до мікрофону.

Так, було зауваження у Василя Васильович. Будь ласка.

 

16:19:25

ГАВРИЛЮК В.В.

Адам Иванович, уважаемые коллеги!

Я обращаю ваше внимание, что на протяжении полутора лет уже судья Павленко не может пройти через Верховную Раду Украины.

И вы сегодня могли убедиться в том, что такой судья не имеет право проходить через… и быть  пожизненно избранным. 

Если многочисленные черкасчане приехали и перед Верховной Радой требуют того, чтобы такой судья не позорил честь судьи, то я лично, сталкиваюсь с таким судьей уже на протяжении полутора лет. Восемь жалоб   находятся только у меня одного. Могу перечислять конкретные дела, не говоря о том, что на данную судью масса жалоб и от судей, и от жителей черкасчины.

Достаточно взять только   один пример, как, в свое время, организация арендаторов исчезла, вдруг, с так называемого функционирования в Черкасской области, дело Сидорчук. И теперь мы, все-таки видим, что в очередной раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Єщенко,  Черкаси, потім…

 

16:20:45

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Я звертаюся до залу  і, в першу чергу,  до керівних органів Верховного суду, і до вас, Василь Васильович. Як можна, коли люди звертаються до вас через нас, через депутатів, і депутати різні,  з різних областей. І піднімають уже на протязі півтора року  питання про недоцільність обрання Павленка на  довічно суддею апеляційною.

Я передав позавчора Голові Верховної Ради звернення до нас, до депутатів від людей, простих людей,   які сьогодні приїхали сюди  з плакатами і стоять. Вони прийшли до мене на прийом і  кажуть: як ви можете, депутати Верховної Ради, голосувати за таку особу? Тим паче, що вона вже була в залі.

Я можу, в мене достатньо матеріалів, називати прізвища заявників. Всі заяви наші направляються на того, на кого скаржаться тобто на Черкаський обласний суд і він…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, ви, мабуть, занотуйте, може будуть ще якісь запитання, а потім ви підведете, так би мовити, думку комітету, скажете і дасте відповідь на ті, які були.

Будь ласка, Сергій Терещук.

 

16:22:14

ТЕРЕЩУК С.М.

Спасибі. Сергій Терещук, Черкащина.

Я якраз хотів сказати про інше. Саме перше – суддя, вже приймаючи рішення, він завідома проти себе когось налаштовує. Тому суддя не може абсолютно всіх задовольнити. Це перше.

Друге. Наводилось багато фактів про те, що десь позбавлені прав трудові колективи. Всі рішення, які приймала суддя Павленко, найшли підтвердження у Верховному Суді.

І останнє. Останнє, вона відстояла якраз інтереси на основі закону, трудових колективів. І останнє. У мене лежить постанова від 19 жовтня обласної прокуратури про те, що нема підстав у відкритті кримінальної справи. Я показував колегам депутатам і вам це можу показати.

І останнє. У мене особисто немає підстав не довіряти Василю Васильовичу або Миколі Васильовичу Оніщуку. Вони, мабуть, більш детально, не на емоціях, а грунтовно вивчили ці справи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Марченко.

 

16:23:23

МАРЧЕНКО О.В.

Олександр Марченко.

Переді мною лежить рішення суду, яке скасовує рішення суду, яке прийняла суддя Павленко стосовно заборони пікетування прокуратури. Це перше, відвід.

І друге рішення, яке теж скасовує рішення суду стосовно рішення судді Павленко на її скаргу, яку вона подала на іншу суддю стосовно защити честі і гідності. Я хочу вам сказати, що є вже два рішення вище стоящої інстанції по суду, які підтверджує про нечітку позицію судді Павленко.

Я хотів би, щоб комітет заслухав суддю, на яку тиснула пані Павленко, її прізвище Коршун. Але ці матеріали є в комітеті. І я би просив зараз зняти це питання і ще раз винести його на комітет і доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Оніщук.

 

16:24:31

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Шановні кандидати на посади суддів!

Нам, очевидно, варто проявляти певну обачність, коли йдеться про такий  людський    і професійний матеріал, як судді, тому що не так  просто їх  підготувати, як якісного професійного суддю. І з огляду на це, я хочу, поінформувати вас, що на моє ім’я   надійшов колективний лист  громадян міста  Черкаси в якому вказується, що просимо захистити чесну і справедливу людину, і суддю черкаського апеляційного суду Павленко, яка в 2001 році незважаючи  на тиск корумпованої влади    прийняла закони і  справедливе рішення, і   захистила  майнові права акціонерів підприємства «Юність». За що в подальшому поплатилась  своєю роботою.  До цього часу  на неї вчинюється психологічний  та моральний тиск.

Шановні колеги, я закликаю все-таки  підтримати суддю з огляду на рішення комітету, яке детально аналізувало цю ситуацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шаров, будь ласка. Ігор Шаров.

 

16:25:40

ШАРОВ І.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, склалося дещо незвичайна ситуація з огляду  на обрання даного судді. З одного боку підійшли брати-комуністи просять не підтримувати, з іншого боку підійшли комуністи народники просять підтримати.

В зв’язку з цим я прошу, відкладіть  це питання, розберіться, а потім знову  внести в сесійний зал  для того, щоби не портити   долю людини.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Андрій Полііт і будемо визначатись.

 

16:26:18

ПОЛІІТ А.А.

Андрій Полііт фракція Компартії.

Ну скажем,  как готовятся подобные листы поддержки - мы знаем.  Не надо  сегодня говорить о том, что кто-то  там с коллектива какого-то написал, значит, письмо поддержки.  У меня куча писем с жалобами на судью  Павленко сегодня лежит как от отдельных граждан, так и от предприятий  различных и общественных организаций.  Куча! И меня удивляет, то что я передал огромную папку в профильный комитет , в профильный комитет про незаконную деятельностью судьи  Павленко и даже корда комитет засидает, раздаются те документы членам комитета только частично. А там вопиющие факты нарушения. Вплоть до того, что именно судья Павленко давила на судью районного суда, чтобы она приняла неправомерное решение. И за нее, разве это не нарушение, за эту судью, судью  районного суда она подготовила   ухвалу  и она озвучила. И потом этот судья районный написал на меня жалобу, что меня давили, заставили меня зачитать это решение. Разве это не нарушение? Я прошу комитет прекратить этот беспредел и снять судью этого раз и навсегда с рассмотрения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ми поступимо. Я бачу, що у вас є багато бажаючих ще поговорити. Уже дехто по двічі від однієї і тої самої фракції. Просять ще. Тому давайте ми поступимо так, як вимагає цього Регламент. Запишіться, я ще три хвилини дам на обговорення і після того будемо визначатися. Записуйтесь, будь ласка. Перед голосування обов’язково. Можливо будуть ще інші запитання.

Так, будь ласка, Носенко, за ним - Комар.

 

16:28:07

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Компартії.

Прошу передати слово колезі Сіренко Василю Федоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василя Сіренька мікрофон.

 

16:28:17

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги, у мене запитання до голови Верховного Суду у цій справі. Як міг Верховний Суд дати подання на обрання безстроково на суддю, яка написала проект рішення за іншого суддю, за суддю районного суду. Я запитую, як міг Верховний Суд дати подання на обрання безстроково за суддю, яка написала проект рішення за суддю районного суду. Це перше.

Друге. Як міг Верховний Суд дати подання, коли іде процес розслідування за позовом громадянина, за заявою громадянина про порушення кримінальної справи. Було відказано громадянину, але Верховний Суд у складі трьох суддів відмінив усі судові рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Комар. За ним  - Сергій Терещук.

 

16:29:22

КОМАР М.С.

Дякую.   Адам Іванович, треба голосувати і не треба політизувати це питання. Я вважаю, що комітет тут веде політичну, Василь Васильович, таку гру, що як бути.  Залишок часу прошу передати Пеклушенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Олександра Пеклушенка, будь ласка.

 

16:29:40

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «Регионы».

Уважаемые коллеги, мы решаем не судьбу строчки в постановлении Верховного Совета, мы решаем судьбу человека. И нельзя это делать с наскока, нельзя это делать неосмысленно. В тоже время мы должны прислушиваться к мнению наших коллег. Если мы не будем уважать наше мнение друг друга, то о чем можно говорить.

Поэтому вопрос достаточно сложный, вопрос непростой, но надо помнить, от справедливости решения вопроса по судье будет и справедливость в судах. Поэтому я предлагаю, учитывая эмоциональность, политизированность этого вопроса перенести рассмотрение по данной кандидатуре, дать в комитет, пусть комитет разберется окончательно и вынесет свое решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терещук.

 

16:30:31

ТЕРЕЩУК С.М.

Спасибі. Я прошу передати слово колезі Райкову Борису.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Райкова.

 

16:30:39

РАЙКОВ Б.С.

Спасибо.  Уважаемый Адам Иванович, я являюсь депутатом по округу, где как раз судья Павленко. Я хочу сказать, что к каждому судье могут быть предъявлены претензии в зависимости о того, какие решения приняты.

Мне известно, что по поводу двух дел, когда было приняты решения в пользу коллектива двух предприятий, возникли вот эти вопросы.

Я знаю, что в Черкассах есть многие, кто сегодня поддерживают судью. Но, учитывая такую ситуацию, что возникла, я считаю, что надо просто перенести, может быть, сегодня и еще раз на комитете рассмотреть этот вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, таким чином, ми зараз давайте, наступним ми дамо можливість висловитись претенденту на посаду судді, голова комітету і Міністр юстиції просить пару слів. Будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Л.О. Що стосується претензій, пред’явлених до мене фракцією Комуністичної партії України, то ці претензії стосуються двох рішень по закритих акціонерних товариствах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Я дуже прошу  висловлювати свої емоції лише тоді, коли ви будете мати право слова, а потім все висловите  своїм правом голосування. Дайте можливість висловитись, вона ж вас слухала, послухайте і її, буде заперечення одержите слово. Володимир Єщенко, сідайте, будь ласка.

Продовжуйте.  Продовжуйте, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Л.О. Всі мої рішення установлені по цих справах спрямовані на захист порушених прав трудового колективу, порушення прав тих акціонерів в  якого провладні структури намагалися і намагаються забрати майно приватизовано за законом.

Висновки, зроблені мною в рішенні від 15 березня 2000 року і від 7 липня 2000 року, повністю підтвердженими рішеннями Верховного Суду. Ухвала  Верховного Суду від 31 серпня цього року повністю довела, щоб я зробила і витлумачила закон правильно.

До цього ж є рішення Конституційного Суду по справі «Оболонь», справа ЗАТ «Юність» і справа «Оболонь», ідентичні.

Що стосується висловлених мені претензій по  справі Сидорчук, то я  приймала участь в розгляді одного питання стосовно цієї людини. Ухвала апеляційного суду залишена в силі Верховним Судом України ще в жовтні 2001 року. Інших питань стосовно Сидорчук я не вирішувала.

Що стосується інших скарг, які були  подані на комітет, то всі вони перевірені і в моїх діях не знайдено  жодного порушення. Що стосується  того випадку, коли я надала методичну   допомогу судді місцевого суду, то ці питання вирішені на всіх рівнях всіма можливими інстанціями і жодна інстанція в моїх діях порушення закону, або якихось моральних норм не знайшла. Це суддя дна всіх інстанціях пояснив, що допомогу я йому надала за його проханням після того, як рішення було проголошено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій  Петрович, потім… міністр юстиції.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановна пані суддя, під час обговорення вашої кандидатури прозвучала інформація, що ви прийняли рішення про заборону пікетування прокуратури громадянами. Мене б цікавило, якщо це дійсно було так, які правові підстави заборони пікетування прокуратури у тому рішенні?

 

ПАВЛЕНКО Л.О. Це була справа за заявою громадянки Малкової, за заявою прокуратури про заборону пікетування приміщення прокуратури громадянкою Малковою. Порушень прав громадянки не було встановлено в зв’язку з тим, що сама справа розглядалась через 4 місяці після тих подій, в зв’язку з якими вона фактично бажала пікетувати прокуратуру. Верховний суд скасував ухвалу Апеляційного суду через те, що визнав, що прокуратура не в праві була звертатись з таким поданням. Але, в апеляційній скарзі це питання не піднімалось, а Апеляційний суд розглядає питання в межах апеляційної скарги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Василь Васильович, і будемо визначатись.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, на комітеті теж була глибока дискусія щодо рекомендації Павленко на посаду судді. Але комітет невеликою більшістю голосів все-таки прийняв рішення рекомендувати. Тому я доповідаю сьогодні висновок комітету.

Є дійсно багато скарг на діяльність Павленко, але вони пов’язані із звичайною діяльністю суддів. Зокрема, є скарги громадянки Фесак, на що посилався мій колега чи наш колега, народний депутат Єщенко. Встановлено, що громадян Фесак десь за дев’ять років звертався до різних судів більше 20 разів, ну от різні справи. В тому числі були справи, які попадали під розгляд судді Павленко, які скасовували, які йшли далі, тобто дорікати, що тут суддя щось порушила, не можна, тому що це звичайний процес. Якогось грубого порушення з її сторони не було. Але я  обіцяв колегам на  комітеті і Василю Федоровичу Сіренку  і іншим, що я буду об’єктивно доповідати  ситуацію з Павленко, і, дійсно, я  хотів би звернути вашу  увагу, і вже на ваш розсуд на таку ситуацію, що  Придніпровський районний суд розглядав справу за позовом Драганюка і Дорабіщука  про визнання незаконним установчих документів  та скасування державної реєстрації ЗАТ «Анвістрейд» Рішення суду двічі скасовувалося апеляційним судом. Потім була надана методична допомога  і Павленко, вона цього не заперечує, що вона написала проект рішення суду. 

Ми радилися на комітеті. Верховний суд вважає, що це не є порушенням, що  Вища кваліфкомісія вважає, що  це не є порушенням, Рада суддів  України вважає, що це не є порушенням, що це, дійсно, надання допомоги. Комітет, вирішуючи питання по Павленко  теж вважав, що це надання методичної допомоги. Це питання  було в 1998 році. Тобто  сім років пройшло з того часу.  Павленко не заперечує, що  була така ситуація.

Тому ми вважаємо, до Верховна Рада   повинна сама визначитися по долі судді. Більше двох років Павленко  не працює. Направляти на перепровірку вже, уже немає що перепровіряти. Ці факти, які звучали в цьому залі, вони перепровірялися. Тому  я можу лише сказати пропозицію комітету, а ви , будь ласка, визначайтеся у залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Обговорення завершено.  Були тут пропозиції, дійсно, ще раз  розглянути питання, але голова комітету доповів про те, що вже  це питання у нас тягнеться протягом двох років, тобто далі вже його  не має смислу відтягувати.

Ми зараз будемо голосувати. Відповідно до Регламенту я хочу уточнити. 

Зауваження до судді були не тільки від фракції комуністів, зауваження до судді висловлювали і представники інших депутатських фракцій. Тому треба бути точними, особливо кандидату на посаду судді. Якщо ви тут неточності допускаєте, то все зрозуміло.

Я ставлю на голосування про… А? Я ставлю на голосування про прийняття Постанови про обрання суддею безстроково Апеляційного суду Черкаської області Павленко Людмили Олексіївни. Прошу визначатись.

 

16:40:28

За-188

Рішення не прийнято.

Зараз. Василь Васильович, це вже друге рішення ми приймаємо. Оскільки ми вдруге вже обговорювали це питання і приймали рішення на Верховній Раді без результативно, тому відповідно до Закону ми вже більше розглядати це питання не можемо, суддя не обрана. По фракціях.

Я роблю зауваження, я роблю зауваження тим, хто кричить і аплодує в сесійній залі.

Комуністів  - 0, «Регіони України» - 0, Народної партії – 42, «Наша  Україна» - 31, Блок Тимошенко – 7, соціалісти– 0, Української народної партії – 24, «Вперед, Україно!» - 20, соціал-демократи (об'єднані) – 0,  «Єдина Україна» і  «Реформи і порядок» - по 12, Народний рух України – 14,  Партія промисловців, підприємців – 13, позафракційні – 13.

Наступна постанова, будь ласка, Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Адаме Івановичу.

Наступна постанова про обрання Змієвського Володимира Семеновича на посаду судді місцевого Северодонецького міського суду Луганської області. Комітет розглянув дану кандидатуру і не підтримав. Ми вважаємо, що немає підстав для його обрання суддею. Але 19 жовтня до комітету і до Верховної Ради    поступило звернення голови Верховного Суду України Василя Тимофійовича Маляренко. Він просить повернути матеріали щодо обрання безстроково на посаду судді даного суду Змієвського  Володимира Семеновича.

Я думаю, що поки рішення постанови Верховної Ради не прийнято, ми маємо право задовольнити подання голови Верховного Суду. Він подавав, він відзиває назад дану кандидатуру. Тому прошу питання з розгляду зняти, ну і далі вже доля судді буде вирішуватися в іншому порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я думаю, ми маємо  дослухатися  і до голови  комітету, і до голови Верховного Суду, які просять поки що відкликати  справу щодо судді. Тому давайте це питання…

Іоффе, будь ласка, мікрофон.

 

16:43:01

ІОФФЕ Ю.Я.

Шановні колеги, справа в тому, що цього суддю вже питаються проштовхнути вже другий раз. Я хотів би почути гарантії, що цього більше не буде. Оце. Тому що це вже 2 роки тягнеться. Він зробив злочин, випустивши цілу банду і тепер вже його другий раз відкликають, а щоб не получилось що в третій раз  він  опять прийде сюди.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ну ми обмінялися… Я думаю, буде абсолютно правильно, якщо ми  дослухаємося двох таких солідних установ: нашого профільного комітету і Верховного Суду.

Знімається питання.

Будь ласка, наступна кандидатура.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, проект Постанови 8257 про звільнення судді за порушення присяги. У вас є він на руках. Мова йде про суддю  Кузнєцову Олену Олександрівну, звільнити з посади  судді Дніпровського районного  суду міста Києва в зв`язку з порушенням присяги судді. У нас є подання  Вищої ради  юстиції, є обгрунтування, ми його розглядали на комітеті. Якщо потрібно, я можу сказати за що, але на погляд Комітету з питань правової політики є всі підстави задовольнити подання голови Вищої ради юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, по-перше. Чи є Кузнєцова? Кузнєцова присутня чи ні? Немає. Тоді, будь ласка, запишіться на запитання до голови комітету, прошу записатись. Ви можете й десять рук тягнути – запишіться на запитання!

Так, будь ласка, три хвилини, Матвєєв Володимир Йосипович.

 

16:45:03

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция коммунистов. Прошу передать слово Дорогунцову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Дорогунцов, будь ласка.

 

16:45:08

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу. Я хочу сказати, що у комітету не було ніяких підстав, а мотиви мені невідомі, про прийняття рішення про звільнення Кузнєцової з посади судді Дніпровського району міста Києва. Я не знаю, Василь Васильович, я вас поважаю, я не знаю, чим ви керувалися.

Я вам скажу: в цьому документі на двох сторінках викладається такий епізод, що Кузнєцова не задовольнила і не розглянула заяву громадянина Волошко Василя Дмитровича, який просив прийняти рішення про те, що листи відповідних керівників Головного управління освіти і науки Києва суперечать чинному законодавству. А далі вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович, вас уже не чують.

Будь ласка, Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В. Сергій Іванович, я дам, я чув ваш… Я думаю, що Сергій Іванович Дорогунцов вірно підняв питання про мотивацію, я про це сказав. Тому дозвольте вам привести хоча б кілька фактів, з яких виходив Комітет з питань правової політики, підтримавши подання Вищої ради юстиції. Суддею Кузнецовою 10 липня 2003 року  постановлено обвинувальний вирок, стосовно Андрухіна. 15 липня 2003 року до Київського слідчого ізолятора номер 13 державного департаменту України з питань виконання покарань надіслано завірену Кузнецовою копію вироку, за яким Андрухіна визнано винним вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 186 Кримінального кодексу та призначено покарання до 4 років позбавлення волі.

22 липня 2003 року до слідчого ізолятора суддею Кузнецовою направлено лист з  проханням повернути раніше надісланний вирок у  виявленням суттєвими помилками в його тексті, а також долучено копію нового вироку, відповідно до якого Андрухінан засуджено на 4 роки позбавлення волі, але із застосуванням статті 75-ої  Кримінального кодексу на підставі чого звільнено від відбування покарання і призначено іспитовий термін 2 роки.

Наступний, аналогічно замінено суддею копію вироку щодо Патрушева,  засудженого 17 червня 2003-ого року за частиною другою статті 309-ої кримінального кодексу на 4 року.

Знову надійшло в ізолятор лист про повернення і знову така ж сама ситуація. Таких випадків непоодиноко. Є інші обставини. Я просто не хотів, ну, в якійсь мірі, навіть, пожалів суддю, вона зараз хворіє важко. І мені жалко було її травмувати, але підстав  багато, тому я думаю, що це правильне рішення просто звільнити людину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялися думками,  обмінялися думками, я ставлю на голосування постанову Верховної Ради за  номером 8257 про звільнення судді Кузнецової Олени Олександрівни з посади судді Дніпропетровського районного суду міста  Києва, у зв’язку із порушенням присяги судді.

 Прошу голосувати.

 

16:49:38

За-208

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб переголосувати, прошу визначатися, Шановні колеги, я ще раз повторюю, ми з вами давайте будемо в рівних умовах. Сьогодні ліва частина каже, що не треба переголосовувати,  через 5 хвилин ви скажете,  що треба переголосовувати. У нас є така практика, переголосуємо - переголосуємо, ні - ні. Є пропозиція в народних депутатів, що вони не встигли. Хто за те, щоб переголосувати прошу визначатися.

 

16:50:28

За-255

Рішення прийнято про те, щоб ми ще раз поставили постанову на голосування.

Шановні колеги! Я ще раз наголошую, ще раз наголошую, ви все-таки перш, ніж щось кричати, думайте, про що ви кричите. Думайте, про що ви кричите.

З мотивів голосування запишіть, 3 хвилини.

Так, будь ласка, Лобода,  за ним Самофалов.

 

16:51:05

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Сіренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Василя Сіренка.

 

16:51:14

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги! Тут є сумніви великі щодо цієї судді, і вона хворіє зараз. Якщо в депутатів є дуже велике бажання хвору людину звільнити з роботи  і порушить закон, то давайте це зробимо. Але ж коли людина хворіє, то її не звільняють під час  хвороби з роботи. І по суддях не переголосовували. Тому є великі сумніви  в тому, що тут немає, ну, на російській мові «предвзятости», упередженості по відношенню до цієї судді при її звільненні. Вона звільнятися з посади   судді не бажає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Геннадій Самофалов.

 

16:52:03

САМОФАЛОВ Г.Г.

Геннадий Самофалов, фракция «Регионы Украины».

Уважаемые коллеги, я думаю, что народный судья это та должность и тот человек, к которому люди идут как к последней инстанции, найти правду. И этот судья должен принимать самое справедливое решение. Оно может быть жесткое, оно может любое, но люди должны быть уверены, что оно принято правильно и тогда не будет тех вопросов, которые сегодня возникают.

Я думаю, что надо очень объективно и жестко подходить к тем претензиям, которые есть, внимательно в них разбираться и только после этого принимать правильно нормальное решение. Поэтому я предложил бы все-таки, Василь Васильевич, более четко разбираться в ситуациях и если есть какое-то вопросы, значит все материалы, которые есть, надо взвешивать и предлагать Верховному Совету действительно нормально решения комитета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

 

16:52:58

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хочу обратиться только с одной мыслью, которую уже озвучивал наш уважаемый председательствующий. Почему мы выбрано даем право пересматривать или не пересматривать внесение вопроса в повестку дня? Мы имеем право переголосовывать, давайте будем переголосовывать. К чему лишние эмоции, а уж тем более какие-то оскорбительные определения и формулировки. Есть право залу определиться возвращаться к вопросу или нет. Так было, так есть и, я уверен, так будет. К чему эмоции, я этого не понимаю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий.

 

16:53:33

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Ющенка „Наша Україна”.

Шановні колеги, в останній час за кілька останніх років ми є свідки того, що у громадян України значно виросла довіра до суду. Якщо раніше багато хто суд сприймав як передбанник тюрми, то тепер все більше людей звертається до суду за пошуком справедливості. Але звідси випливає тільки, що якщо зростає довіра людей до суду, то це тому, що судді почали працювати більш якісно і тим більш, я  думаю, і для судійської корпорації і для нас має бути все ж таки, ми маємо слідкувати, щоб не було плям на суддівському мундирі.

Василь Васильович привів дуже такі переконливі аргументи на підтримку того, що ця, в даному випадку, ну, знайшлась суддя, яка не відповідає високому статусу  суддівської корпорації. Я думаю, що ми повинні підтримувати честь і суддівського мундиру, і парламентському, і ті судді, які не заслуговують на довіру, ну, що ж, ну, не хоче вона йти  у відставку, ну, ніхто не хоче, щоб його звільняли, але в даному випадку треба було судити за законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Василь Васильович, і будемо визначатися.

 

ОНОПЕНКО В.В. Я вибачаюсь, але у нас, як в російському анекдоті: „Никак я вас, Никифорович, не пойму: она говорит, что хорошо, а он, что нехорошо».

Ну, ми, повірте, на комітеті дуже ретельно розбираємося з кожною кандидатурою, ми виясняємо всі обставини, але, якщо хочете, я вам приведу ще один приклад по судді Кузнєцовій: понад два роки в провадженні Кузнєцової знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням Чурікова, Кекалашвілі, які перебували під вартою. Два роки пройшло, лише потім вона направила на додаткове розслідування. Ну, так це не долі людей?

Я вам скажу, що ми просто відносимося, ну, з урахуванням, що вона, дійсно, хворіє, що може  навіть там буде кримінальне переслідування. І якщо вже очищати судову систему, то давайте будемо послідовними і принциповими, а незалежно від якихось кон’юнктурних обставин.

Комітет підтримує, ще раз кажу, подання Вищої ради юстиції, і вважає, що це для Кузнєцової – благо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмін думками завершено. У порядку виключення я ставлю ще один раз згідно вашої волі, бо 255 народних депутатів висловили таку  думку, ставлю на голосування постанову про звільнення судді Кузнєцової Олени Олександрівни з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва у зв'язку з  порушенням присяги судді. 8257 номер законопроекту.

 

16:56:31

За-252

Рішення прийнято.

По фракціях? Прошу. Ви ж бачите і самі, без мене.

Будь ласка, по фракціях.

Комуністів – 0, „Регіони України” – 36, Народної партії – 38, „Наша Україна” – 39, Блоку Тимошенко – 27, Соціалістичної партії – 3, Українська народна –  24, „Вперед, Україно!” – 19,   социал-демократи (об’єднані) – 12, „Єдина Україна” – 3,  „Реформи і Порядок” - 14,  Народний Рух України – 14, ПППУ – 12, позафракційні – 11.

 

ОНОПЕНКО В.В.  Шановні колеги, проект постанови № 8258 про  звільнення суддів   за загальними підставами.

Рекомендується звільнити з посад:

Суддю Краснолуцького міського суду Луганської області Самару Валентину Лук’янівну, в зв’язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Приморського районного суду міста Одеси Головченка Олександра Миколайовича, у  зв’язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Березнівського районного суду Рівненської області Рудика Миколу Володимировича, у зв’язку з поданням заяви про відставку, за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.

Суддю Жовтневого районного суду міста Харкова Бурму Станіслава Олексійовича у зв’язку  з поданням заяви про відставку за станом  здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.

Суддю Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької обалсті Таранську Тетяну Миколаївну, у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Комітет розглянув подання Вищої ради юстиції, не було встановлено, що на когось з суддів був тиск -  було  вільне волевиявлення із-за певних обставин.

Тому, просимо підтримати даний проект рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є запитання? Є. Запишіться.

Будь ласка, три хвилини, Катушева, наступний Пеклушенко.

 

16:58:38

КАТУШЕВА З.Г.

Попрошу передати слово Пхиденко С.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Станіслава Пхиденка.

 

16:58:42

ПХИДЕНКО С.С.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу і Василю Васильовичу, шановний.

Я не знаю, можливо це і за власним бажанням, але я скажу вам два приклади, які пішли за власним бажанням.  Суддя ловиться на хабарі  на крупну суму і тут же Рівненський суд виносить рішення по кримінальній справі, а ми через тиждень приймаємо його заяву за станом здоров’я.

Скажіть, будь ласка,  чи можливо і тут  щось криється таке, чи ні? Мені такі підходи не зрозумілі.

І другий суддя такий самий єсть. Ви знаєте про це. Я ще окремо до вас звернусь офіційно.

 

ОНОПЕНКО В.В. Так, дякую.

Але ж майте на увазі, що ну, тут таких випадків нема. Але ті випадки, про які ви привели, то суддя навпаки усугубив свій стан. Бо відносно Конституції, щоб притягнути суддю, то треба ще відповідно згоду там, певні гарантії.

А коли він йде з посади судді, то його легше, порушити кримінальну справу, розслідувати і довести до завершення. Тому я не розумію, яка тут логіка – судді йти з посади. В даному випадку таких прикладів не можна навести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Пеклушенко.

 

17:00:02

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция «Регионы Украины», Пеклушенко.

Василий Васильевич, я думаю, что вам нужно еще и еще раз объяснить нашим коллегам принципы работы комитета правовой политики. Открытость, прозрачность, доброжелательность, законность. Мы приглашаем всех наших коллег на свое заседание. Нельзя на эмоциональной волне, на принципе депутатской солидарности решать судьбу человека и суда.

Поэтому, уважаемые коллеги, мы очень вас просим: возникают у вас вопросы, приходите пожалуйста в комитет. Мы гарантируем вам всестороннее, объективное рассмотрение по каждому проблемному судье. Но нельзя спонтанно выносить такие вопросы и спонтанно их решать в зале.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Олександр Михайлович. Мені після ваших слів нічого добавити не потрібно. Ми дійсно відкриті для такої співпраці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка.

 

17:01:04

БІЛОРУС О.Г.

Василь Васильович, у зв’язку з тим, що дуже багато і в цьому залі говорять про корупцію на базовому рівні судів, у мене питання просте: який є механізм боротьби з цим злом? От, скажімо, в деяких інших структурах є структури внутрішньої безпеки, контролю. А в системі судів що є контроль? Як це контролюється діяльність кожного судді?

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Олег Григорович. Це все вирішується на кваліфікаційних комісіях на місцевому рівні і  Вищою кваліфікаційною комісією.

Ну і є питання, які  вирішуються  у Вищий раді  юстиції стосовно  до суддів Верховного суду, вищого, спеціалізованих судів. Але цей механізм правовий недосконалий. Ми сьогодні на комітеті розглядаємо біля 20 законопроектів щодо вдосконалення закону про судоустрій і, я думаю, що скоро цей законопроект буде винесений на розгляд Верховної Ради. Ми передбачаємо створення при  Вищий раді юстиції судові інспекції, отак  її назву, яка буде миттєво реагувати на всі такі випадки, і інші, і інші мова буде йти  про конкурси добір суддів, і  інші запобіжні такі заходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином ми обмінялися думками. Я ставлю на голосування постанову за номером 8257 про звільнення суддів, запропонованих комітетом, який вніс комітет. Прошу голосувати.

 

17:03:04

За-264

Постанова прийнята.

Шановні колеги, давайте привітаємо новопризначених суддів, вірніше, призначених їх безстроково і побажаємо тим, кого ми сьогодні призначили, щоб по жодному з них не було подібної постанови, які ми приймали останніми.  Будь ласка, успіхів вам.

Так, шановні колеги, ми зараз маємо приступити до інформації щодо комісії, але я просив би вас, оскільки тут у нас голова  Служби безпеки перебуває цілий день, а «враг не дремлет», то  варто було б його відпустити. Давайте коротенький закон  у  другому читанні  «Про загальну чисельність Служби безпеки України». Якщо немає заперечень, все тут враховано.

Так,   є зауваження, будь ласка. Так, я буду, так, законопроект за номером 8175 «Про загальну чисельність Служби    безпеки України».

Дивимося чиї поправки не враховані. Не врахована поправка Шарова. Наполягаєте? Ні, не наполягає. Всі решта поправок враховані.

Питань не може бути. Може бути тільки з мотивів.

Будь ласка. Манчуленка мікрофон, будь ласка.

 

17:04:39

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська Народна Партія.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! У нас з приводу цього законопроекту на засіданні комітету відбувалась дуже серйозна дискусія. Багато колег, не знаю чи є колега Кузьмук, піднімали питання і я в тому числі, щодо військової контррозвідки. У нас іде серйозна дискусія щодо тог, що СБУ ще не виконує функції, не властиві їй, які повинна виконувати міліція і взагалі, що СБУ на сьогоднішній день потребує серйозного реформування відповідно до рекомендацій Ради Європи. І тому ми погодилися, що загальну структуру і чисельність ми будемо затверджувати на 2006 рік. А в результаті виявилося, що загальну структуру затверджують загалом, а тільки чисельність затверджують на 2006 рік. Я про це говорив із своїми колегами, які так само були на засіданні комітету і ми саме на такій точці зору зупинилися і знайшли компроміс в зв’язку. Ще добавте мені одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, є порядок. Є порядок, ви тільки що мене підтримували, що я строгий як завжди. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, ми цю проблему дійсно, Георгій піднімає і     того разу, і зараз, вона існує. Але разом з тим, я не бачу особливої проблеми, якщо ми зараз його приймемо. Тому що є спеціальний Закон «Про службу безпеки», де ми можемо внести будь-коли і ви, будь ласка, вносьте зміни і ми їх можемо внести. Тому, шановні колеги,  все відповідно до Регламенту. Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні і в цілому Закону «Про загальну чисельність Служби безпеки України». Реєстраційний номер 8175. Прошу голосувати. Голосуємо дружно.

 

17:06:54

За-309

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка. Хай голова Служби побачить.

Комуністів  - 53, «Регіони України» - 44, Народна партія – 43, «Наша  Україна» - 36, Блок Тимошенко – 20, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, «Вперед, Україно!» - 20, СДПУ (о) – 0,  «Єдина Україна» - 8, «Реформи і порядок» - 10, Народний рух України – 13, Партія промисловців і підприємців – 12,  позафракційні – 25.

Але, шановні колеги, я ще раз наголошую тим, хто виступав проти цього закону, ніхто не позбавляє вас права вносити зміни. Так, все. Закон прийнято. Дякую.

Так, керівник служби може займатися своїми справами. ’ зараз ми з вами маємо приступити до розгляду питання, яке ми з вами проголосували – звіт голови Фонду Державного майна України та Міністра промислової політики щодо виконання постанови Верховної Ради України про збереження у власності держави пакету акцій ВАТ Криворізький Гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», а також прохід та умови проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «Криворіжсталь».

Пропонується наступний порядок. Шановні колеги! Я вже втомився вас втихомирювати. Будь ласка, послухайте, який Регламент, щоб потім не звинувачували. Є, вже здається, і Міністр промислової політики. Так, підійшов? Ага! Так. Добре. Дякую.

Давайте ми таким чином поступимо, голова фонду просить 10 хвилин інформації, 15 – відповіді на запитання, 5 хвилин  на інформацію і 10 на запитання міністру промислової політики і все.

Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна, 10 хвилин. Готуйте запитання.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації, шановні громадяни, виборці!

У зв’язку з тим, що на сьогодні немає закону про Фонд  державного майна і ми діємо на основі  положення 1992 року, яке на сьогодні є напівкуце і спотворене фактично відповідними Указами Президента від 15.12.1999 року, номер 1573. Затверджено схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до зазначеної схеми  Фонд державного майна України віднесено до складу центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Конституційний Суд України розглянув подання Президента України питання про визнання таким, що не відповідають Конституції положення абзацу другого частини другої статті сім Закону України «Про приватизацію державного майна» , якими визначено підпорядкованість, підзвітність і підконтрольність Фонду  державного майна України Верховній Раді і дійшов до висновку, що є не конституційним положенням про те, що Фонд державного майна України підпорядкований Верховній Раді.

Рішення Конституційного Суду України від 1 липня 1998 року у справі щодо приватизації  державного майна. Рішення Конституційного Суду України згідно зі статтею 150 Конституції України є обов’язковими   для виконання на території України остаточними і не можуть бути   оскарженими. Згідно статті  113 Конституції України Кабінет Міністрів  України є вищим органом в системі органів виконавчої влади. Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств і інших  органів виконавчої влади. Відповідно до статті 117 Конституції України акти Кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. До повноважень Верховної Ради України в межах, передбачених пунктом 13, статті 85 належить здійснювати контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України.

Шановні народні депутати! Рішення про приватизацію пакету акцій ВАТ «Криворіжсталь», приймалось Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 23 червня 2005 року, номер 215. Отже, зазначене розпорядження, відповідно до Конституції України, є обов’язковим для виконання Фондом державного майна України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України, Фонд державного майна від 25.06.2005 року видав наказ за номером 814, де затверджено уточнений план-графік приватизації «Криворіжсталі». Відповідно до наказу Фонду державного майна і розпорядження антимонопольного комітету та рішення Державної комісії по цінних паперах, було змінено положення про порядок проведення конкурсу з продажу пакету акцій товариств у частині запровадження відкритості, пропонування ціни та за принципом аукціону під час проведення конкурсу. І цей відповідний документ зареєстрований Міністерством юстиції 22 липня 2005 року, номер сімсот дев’яносто, дріб, тисяча сто сімдесят.

Наказом Фонду державного майна було затверджено склад конкурсної комісії, до складу якого ввійшли представники Фонду державного майна України, Мінпромполітики, Міністерства економіки, Міністерства фінансів,  Антимонопольного комітету Дніпропетровська обласна адміністрація, представники трудового колективу ВАТ «Криворіжсталь»,  Центрального комітету  профспілки трудівників металургії і  гірничодобувної промисловості, працівники МВД і СБУ.

На засіданні конкурсної комісії, яке відбулося 6 липня 2005 року було  прийнято рішення про  доцільність проведення екологічного аудиту. До речі, Закон «Про екологічний аудит»  був прийнятий 20 червня 2004 року, і на виконання цього закону були прийняті відповідні  положення.

Питання екологічного аудиту  були  розглянуті на засіданні  комісії, прийнято і оголошено конкурс щодо  відбору тих, хто буде проводити цей екологічний аудит, і за допомогою Міністерства екології, які всі питання...   і  після того, як  був проведений екологічний аудит, і відповідна робота, і затверджена  наказом   Міністерства екології.  Я думаю, що тут  більше розповість безпосередньо Міністерство промполітики,  яке тут   прибуло  на засідання.

Після оголошення конкурсу до Фонду державного майна  звернулися покупці пакету акцій, з якими  були укладені договори про конфіденційність  та надані їм відповідні пакети документів про конкурс, це були: «Єврасхолдінг», ЗАТ компанія «Приват-інтертрейдінг», компанія «Мітел-стіл компані НВ», ВАТ «Северсталь», компанія  «Арселор», ТОВ  «Смарт-группа»,  компанія «Стальмах» СП ЗООО, компанія  …………………, ВАТ Нижнєдніпровський трубний завод, консорціум «Індустріальна група», компанія Міттел-стіл (Німеччина), «…………..холдінг», це дванадцять компаній. Всі отримали відповідні  документи.

На сьогодні на ранок були подані лише документи  від трьох потенційних покупців, які подали документи щодо прийняття участі в конкурсі, лише три представники. І згідно з наказом Фонду державного майна від 20.10.2005 номер 2810 щодо учасників, допущених до участі в конкурсі з продажу пакетів акцій ВАТ «Криворіжсталь» визначено та затверджено учасниками конкурсу потенційних покупців: ТОВ „Смарт-група» - засновник є одна англійська компанія, одна швейцарська і три російські, консорціум «Індустріальна група» - ІСД (40 відсотків) та товариство «Арселор» (Люксембург), компанія «Мітел-стіл» (Німеччина), засновниками - сім'я, громадяни Індії Мітел.

Згідно з конкурсом, який відбудеться 24 жовтня, всі організаційні заходи щодо проведення забезпечені. Сьогодні хочу сказати, що всі та робота, яка зроблена, можу сказати: конкурс буде проходити у Фонді державного майна об 11 годині в понеділок 24 при прямій трансляції по телебаченню, радіомовленню, і я думаю, що за участю представників преси. Всі бажаючі можуть відповідно побачити це проходження конкурсу, яке буде проходити з залученням представників засобів масової інформації.

Що стосується питання промислових інвесторів, то я хочу сказати, що всі відповідні документи подані у відповідності до чинного законодавства. Що стосується офшорних зон, всі провели відповідні перевірки і можу сказати, що навіть ми отримали підтвердження банків про відповідність вимогам промислового інвестора від компанії «Мітел-стіл» і відповідно групи «Смарт-групи» і «Індустріальна група». Всі документи оформлені у відповідності до чинного законодавства. Дякую за увагу. Буду відповідать на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться, будь ласка, на  запитання, 15 хвилин.

Будь ласка, Полііт. За ним...

 

17:19:26

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полиит, фракция Компартии. Прошу передать слово  Петру Степановичу Цибенку.

 

17:19:34

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний  доповідачу, мабуть сьогодні у нас все-таки день магнітних бурь. Це я про те, що кілька днів тому приймаємо постанови, приймаємо зміни до закону. Сьогодні постановою намагаємося змінити закон. Так що все-таки попереду: закон чи постанова?

Я вважаю, що постановою ми не можемо вносити зміну до закону, тим більше до закону, який ми  прийняли нещодавно, який знаходиться на підписі у Президента. Дякую. 

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановний  Петре Степановичу, я думаю, що ми з вами в цьому залі і приймали Конституцію, і, задаючи питання,  ви на нього і відповіли. І тому я можу тільки  підтвердити ваші слова.

Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Комар. За ним Терещук.

 

17:20:32

КОМАР М.С.

Прошу передати слово депутату Сухому. Сухий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, мікрофон.

 

17:20:41

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, «Регіони України», Запоріжжя.

Шановна Валентина Петрівна, скажіть, будь ласка, чи відомо вам, що американська компанія «Едокс» подала позов до суду в американському окружному суді Південного округу штату Нью-Йорк з метою запобігти продажі урядом України металургійного комбінату «Криворіжсталь»  на торгах?

І друге. Чи відомо Вам, що фірма «Едокс», котра була одним з інвесторів комбінату, має намір вимагати від України відшкодування збитків у випадку проведення таких торгів? Тобто, скажіть, будь ласка, чи не буде знов така сама ситуація, коли за кордоном будуть арештовані наші «Руслани», наші кораблі, а Фонд державного майна буде при цьому ні при чому, хоча ви освячуєте і озвучуєте необхідність проведення таких торгів, тобто мова йде про  міжнародний негативний резонанс від майбутніх торгів.

 

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги! Відносно  судового позову юрисдикції іншої держави. Ми проводимо приватизацію у відповідності до законодавства України. І всі питання, які стосуються боргових зобов’язань між юридичними особами, визначаються виключно в судах. І питання… Я, на жаль, не можу говорити, бо я, їдучи сюди, тільки по телефону мені повідомили, що нібито надійшла у Фонд така бумага. Я можу подивитися – тоді давати відповідь. Зараз відповідати я не можу, бо я не бачила цієї відповідної бумаги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Терещук. Василю Надразі, будь ласка, мікрофон.

 

17:22:25

НАДРАГА В.І.

Валентина Петровна, слишком много  ажиотажа вокруг «Криворожстали». Если можно, прокомментируйте сайт «Обком» от 19.10.05. Дословно: «Факт остается фактом: пока «Криворожсталь» находится в собственности государства, управлять комбинатом, а следовательно, и контролировать прибыль предприятия будет тот, кто возглавляет Фонд госимущества, особенно накануне парламентских выборов. Поэтому так и получилось, что все квоты на контрактирование продукции «Криворожстали» стали распределять Валентина Семенюк и Сергей Грищенко. А крупнейшим металлотрейдером криворожской стали офшорные структуры, контролируемые нардепом-социалистом Николаем Рудьковским. Результатом такой связки стало то, что под чутким руководством Соцпартии «Криворожсталь» в последние месяцы снизила прибыльность на 30 процентов. Куда уходит маржа от деятельности, знает даже Сан Саныч Мороз, который за последнее время стал большим знатоком и почитателем металлургической отрасли». Конец цитаты. Спасибо за комментарий.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую за таку інформацію і агітацію за мене як за голову Фонду і як за партію, яку я представляю.

Перш за все, я ще раз хочу сказати: питання управління об’єктами державної власності до цього часу не врегульовано. Ви знаєте, що попередня Верховна Рада до нас з вами приймала Закон про управління. Він не прийнятий. Зараз ми діємо у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів «Про управління об’єктами державної власності».

Процедура призначення керівника за пропозицією обласної адміністрації.  Мінпромполітики призначено керівника цього підприємства.

Питання торгівлі металами, відповідною продукцією не відноситься до компетенції Фонду державного майна. Відповідно до Декрету про управління об’єктами державної власності, фонд державного майна заключає договір з керівником, в якому вказує рівень прибутку, заробітної плати. І відповідно до декрету Кабміна втручатися в господарську діяльність підприємства, в тому числі державного заборонено.

 Тому я хочу сказати, всі питання щодо контрактів не відноситься до повноважень фонду державного майна. Коли об’єкт був повернутий до державної власності,  за пропозицією Кабінету Міністрів, була  створена робоча група під керівництвом заступника Мінпромполітики пана Грищенка, який взяв на себе всі повноваження по квотам і ліцензіям. І всі ті, продаж відбувалась у відповідності до тих засідань групи, яка була. Коли пан Грищенко звернувся до  Фонду Держмайна. Щоб це Фонд держмайна благословив, я  дала відповідь: у відповідності до декрету Кабміну цього  робить неможливо. Якщо ви бажаєте, я можу дати вам всі оригінали документів, з відповідною перепискою.

Крім того, я хочу сказати, ви знаєте, ми хочемо,  приватним капіталом ми не можемо управляти, приїхати на завод Ілліча і сказати йому: „Куди ти, куди будеш продавати метал?” Він, ніхто  не може, бо він скаже: „Я власник і я продаю куди хочу”. А от об’єктами державної власності всім хочеться поруліть. Так я ще раз кажу: відповідно до декрету Кабінету Міністрів про управління об’єктами державної власності, ніхто  не має права втручатися в розподіл і торгівлю. Ц е все відноситься виключно до тих повноважень, які  були виписані. Тому я ще раз повторюю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба. Третій раз повторювати. Будь ласка, Беспалий Борис. Валентина, ви ж економте час своїх колег.  Беспалий Борис, запитання.

 

17:26:09

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Беспалий, Блок Ющенко, „Наша Україна”.

Але послатися хочу на пояснювальну записку до законопроекту 8287, внесений двома членами Соцпартії.

У цій записці  говориться, наводяться данні, що приватизація „Криворіжсталі” може дати понад три мільярди доларів і за поверненням, навіть якщо будуть повернені кошти олігархам, які повернути треба,  залишається понад 10 мільярдів, тобто зовсім  не безцінь виходить.

В зв’язку з тим в мене до вас, Валентина Петрівна, два запитання. Чи не здається вам, що спроби зірвати б  за таких умов приватизацію „Криворіжсталі”, мають на меті, по-перше, підірвати довіру інвесторів до України, що у нас тут не стабільна економічна ситуація.

По-друге. Оскільки в бюджеті  передбачено 7 мільярдів доходів від приватизації, просто зірвати виплату пенсій, стипендій, соціальних виплат для того, щоб люди не отримали пенсії, зарплат і так далі.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Я стояла і стою на тому, що заводи такі прибуткові повинні  бути в руках держави. І я рік назад говорила про те ж саме, що і сьогодні. Є політичне рішення Кабінету Міністрів  про продаж об’єкту, я дію у відповідності до постанови Кабінету Міністрів, про яку вам тільки що доповіла. І всі роботи зроблені.

Що стосується спроб зірвати конкурс, то я ще раз хочу сказати, після того, як  ми отримали вже відповідну заставу 3 мільярди – це зробити неможливо, бо  після цього зразу підуть штрафні санкції до Фонду державного майна, і нам прийдеться з цього приводу відповідно нести відповідальність матеріальну.

Тому я і ще раз хочу сказати, я стою по ваші пропозиції, і прийшла доповісти сюди. Якщо сьогодні ви подивитеся умови конкурсу, які підготовлені Фондом державного майна, то ви бачите,  контроль за виконанням інвест зобов’язань - 25 років, і якщо інвестор прийшов, взяв зобов’язання і не буде виконувати умови конкурсу, то депутат в минулому – Семенюк - соціаліст, буде ще 5 раз продавати, для того, щоб гасити пенсії, зарплати і, щоб підприємство працювало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Рудьковський, будь ласка.   

 

17:28:38

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Прошу передати слово Миколі Садовому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Миколи Садового.

 

17:28:46

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Валентина Петрівна, ви все зробили аби повернути в ВАТ „Криворіжсталь” у державну форму власності, було виконано всі рішення судів, які були здійснені.

Наскільки мені зараз відомо, я був на цьому ВАТ, ВАТ зараз працює нормально, люди мають роботу, міський бюджет поповнюється, колектив за збереження ВАТу у державній формі власності.

Скажіть, будь ласка, чому ви зараз стоїте на дещо іншій точці зору? Чи змінилась ваша особиста позиція, чи, можливо, змінилась позиція Фонду? Можливо уряд не може просто господарювати і намагається латати дірки за рахунок того, щоб приватизувати чи „Криворіжсталь”, чи ще якийсь об’єкт, щоб вижити яким чином?  Спасибі.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Миколо Іллічу.

І хочу сказати, дійсно, прибуткове підприємство, працює прибутково, на сьогодні прибуток за 9 місяців становить 2 мільярди 27 мільйонів, дійсно трудівники за те, щоб зберегти це підприємство, але треба зрозуміти ще і сьогодні правову колізію, яку ми маємо. Треба повернути 800 мільйонів попередньому власнику і, якщо не буде повернуто, то треба відповідно до законодавства шукати відповідні кошти. Разом з тим треба зрозуміти. Нас, соціалістів, в уряді 4 чоловіки. Є постанова уряду, її потрібно виконувати. Але ж саме головне, я повторюю, що контроль за виконанням інвестзобов’язань залишається за Фондом державного майна.

Я б хотіла, щоб ви уважно почитали на 25 років контроль за інвестзобов’язанням, питання екології, модернізації, реконструкції, нової технології, ринок збуту. Це все те дасть можливість контролювати відповідно роботу цього підприємства по виконанню інвестзобов’язань інвесторами. Це все те, що записано в умовах конкурсу. А для нас як для соціалістів головне інше. Заробітна плата, робочі місця, які не мають права скорочуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександрович Іван Заєць.

 

17:31:11

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Валентина Петрівна, Українська народна партія завжди виступала проти злодійської приватизації промислових об’єктів, але проти нашої волі саме по-злодійському відбулася приватизація Криворіжсталі.

Нова влада відновила справедливість. Комбінат забрано. Почався новий етап приватизації і всі…  і на фініші Верховна Рада приймає рішення, зупинити сьогодні.

Які конкретно збитки понесе економіка України, якщо таке рішення буде прийнято, ви нам скажіть, будь ласка, детально?

І друге питання: чи є прибутковість у вимозі?

А тепер, ви бачили гасла тут: „Не допустимо приватизації „Криворіжсталі”. СПУ”. Там  написано „Ні – приватизації „Криворіжсталі” за безцінь”. Тобто раз  виступають за приватизацію, раз – проти приватизації. Поясніть мені, яка це роздвоєність думки, що за цим стоїть? Чи це і хочеться, і колеться, чи чому щось інше? Чому зникло тут гасло проти приватизації від СПУ?  Дякую.

 

СЕМЕНЮК В.П. Іване Олександровичу, Соціалістична партія України і я як депутат в минулому скликанні, кожного  разу говорила про те, що треба продавати збиткові підприємства, а прибуткові залишати в руках держави.  При цьому треба відповідно і врегулювати нормативні документи. Зокрема, і з вами говорили ми про прийняття Закону про управління, на який, до речі, накладено вето.

Що стосується збитків, це може тільки дати Міністерство економіки. Я не можу тут стояти і зараз проводити відповідні розрахунки, тому що 3 мільярди тільки можуть стоїти – одна ціна, якщо це буде внутрішній суд, а якщо це закордонний, то це теж можуть бути страшенні суми, про які я не можу зараз говорити.

Щодо позиції Соціалістичної партії, то я ще раз хочу сказати, вона залишається однаковою. Я ще раз говорю про те, що прибуткові об’єкти повинні бути в руках держави, але сьогодні є політичне рішення, і я буду виконувати ту постанову Кабінету  Міністрів, яку прийнято.

Але ще раз, Іване Олександровичу, я буду контролювати інвестзобов’язання і тут доповідативам у залі, як працює підприємство.

Прибутковість закладено на рівні попередніх років. Будь ласка, все в умовах конкурсу зазначено: рівень заробітної плати, всі соціальні гарантії з контролем 25-ти років.

(Шум у залі)

Закладено!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз.

 

17:33:35

МОРОЗ А.М.

Дякую.  Прошу передати слово Зубанову, народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Зубанова.

 

17:33:47

ЗУБАНОВ В.О.

Валентина Петрівна, як вам відомо, приймати  участь у конкурсі з продажу акцій „Криворіжсталь” відповідно пункту 10 Державної програми приватизації, можуть виключно промислові інвестори, а саме особи, які не менше трьох років, безпосередньо, здійснюють  виробництво, або  не менше одного року володіють пакетом такого ж відповідного підприємства.

На це також сказав Вищий господарський суд України у своєму рішенні, щодо   попереднього конкурсу з продажу акцій ВАТ «Криворіжсталь».

Запитання.  Чому вимоги до покупців, на даному конкурсі, не відповідають умовам пункту 10 Державної програми приватизації. А саме, чому до участі у  даному конкурсі, відповідно до пункту 12 умов  конкурсу, допускаються  фінансові посередники та особи, що займаються посередництво в галузі металургії.  Поясніть, під кого, взагалі, писалися ці умови.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Умови конкурсу були виписані робочою групою, яка створена у відповідності до  розпорядження Кабінету Міністрів і наказу Фонду державного  майна. Все, що стосується перевірки промислових інвесторів, то я можу доповісти.

Індустріальна  група … управляє заводом імені Дзержинського  більше року  і є відповідним засновником.

«Смарт-група»  управляла більше року Інгулецьким ГОКом.

«Мітел-Стілл» , безпосередньо, управляє великим металургійним комбінатом у Німеччині. Відповідних обшорних зон  немає.

Запрошую у Фонд державного майна всіх і можу показати відповідні документи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно, сідайте.

Шандра Володимир Миколайович – міністр промислової політики, будь ласка, 5 хвилин.

Я продовжую засідання на 15 хвилин. Ми маємо дуже багато боргів сьогодні і треба, хоча б трошки, попрацювати.

 

ШАНДРА В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, преса.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2005 року за № 2015-Р, Мінпромполітики підготовлено і направлено до Фонду державного майна пропозиції про умови проведення конкурсу з продажу державного пакету акцій. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 4.05 року було затверджено план-графік підготовки та проведення повторного продажу пакету акцій ВАТ «Кріворіжсталь», який був.

Хочу сказати, що приватизацію «Кріворіжсталі», як і другої приватизації всіх господарських об’єктів, займається фонд майна і мінпромполітики до приватизації має таке якісне провадження як проведення в природоохоронній діяльності і так дальше.

Дійсно, як говорила Валентина Петрівна, у нас в державі не врегульовано питання по управлінню державною часткою майна. На жаль, зараз управляє всіма пакетами, які находяться, які підприємства які корпоратизовані, управляє фонд держмайна.

Якщо звернутися до «Кріворіжсталі», то голова спостережної ради – це пан  Петро.., заступник фонда держмайна. Контракт підписує фонд держмайна і так дальше.

Міністерство промислової політики веде тільки функціональне забезпечення роботи «Кріворіжсталі» як любого підприємства металургійного сектора, чи другого сектора, де практично все вже приватизовано.

Напевно, мені краще відповісти на запитання, я ..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.. Запишіться на запитання.

Так, будь ласка, десять хвилин, як домовлялись. Лещенко Володимир. Кирило Поліщук наступний.

 

17:38:42

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний доповідачу, скажіть будь ласка, «Кріворіжсталь», який перебував раніше в державній власності, і приносив надзвичайно великі прибутки чи податки до Державного бюджету. Потім був приватизований. Ці прибутки ішли уже в кишеню олігархів. Зараз знову в державній, так сказати,  власності.

Так чи варто знов його приватизувати? Хіба є де не будь за кордоном  приклади, щоб  підприємства, які працюють ефективно дають прибутки, дають податкові надходження передавалися державою в приватизацію. Для чого уряд це робить? Дякую.

 

ШАНДРА В.М.. Дякую за запитання. Дуже слушне запитання.

Ви знаєте, що   всьому світі є два способи получити прибутки.

Перший -  це від получення дивідендів.

І другий – це від капіталізації.

В даному випадку досить висока капіталізація і, скажемо так. Акціонери вибирають той час, коли  підприємство на підйомі для того, щоб його можна   продати.

Я чесно скажу, що коли я був народним депутатом я голосував проти цього в той даний час.  Зараз я вважаю,  що так як це підприємство вже було виставлено на приватизацію, вже було раз продано, я не стосуюся зараз    юридичних питань, але питання в тому, як кажуть, потяг пішов. Воно було вже раз продано і його потрібно  дальше допродати.  Роблять. За кордоном роблять. Я ще раз кажу. Шукають той момент, коли воно має  найбільшу вартість. Також можуть продати.

 Я скажу, що в нас є  приватизовано досить багато металургійних підприємств, які працюють дуже успішно.  Я можу сказати, що по Міністерству промислової політики  за 9 місяців було сплачено біля 8 мільярдів податків –це без фонду, нарахування фонду на заробітну плату. І тут, безумовно, колосальна роль металургійних заводів, які зараз  приватизовані  в сплаті податків.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кирило Поліщук. Будь ласка. Гуров наступний.

 

17:41:08

ПОЛІЩУК К.А.

Шановний Володимир Миколайович,  Кирило Поліщук, фракція  регіонів,  Християнська демократична партія України.

А чи розглядалося питання передачі колективу у власність цього підприємства. І слово прошу передати колезі Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пеклушенко  Олександр, мікрофон.

 

17:41:29

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция «Регионы», Пеклушенко.

Я хочу поблагодарить вас, Владимир Николаевич, за ваше отношение к депутатам. Я дважды к вам обращался и вы дважды молниеносно реагировали, чего не скажешь, Адам Иванович, о таком бывшем нашем коллеге, как Ивчненко «НафтогазУкраины». Вся страна может замерзнуть, к нему не могут дозвониться ни народные депутаты, не из районов, не из областей. Я требую немедленно вызвать господина Ивченко сюда,  и пусть он отчитается, как страна готова к отопительному сезону. А вопрос по существу к вам. Нет ли опасности в поспешной приватизации «Криворожстали» с тем, что это предприятие скупит иностранный инвестор с целью поглощения национального производителя металлов.

 

ШАНДРА В.М. Дякую за запитання.

Дійсно, була велика дискусія як робити, чи залишати в державній власності, чи продавати, але ви знаєте, що Верховна Рада прийняла Закон «про приватизацію» і тому уряд  прийняв рішення далі продовжувати. І Верховна Рада зараз не приймала законопроекту про відміну приватизації «Криворіжсталі».

Було багато різних думок чи колективу, чи не колективу,  є рішення уряду і ми в рамках Міністерства промислової політики, в  рамках своєї компетенції ми слідуємо рішенню уряду.

Безумовно, є така загроза. І, дійсно, я вам скажу, що ринок металу споживання на душу населення України десь 167 кілограм метала. В Чехії, Бельгії, це порядка 600 кг на душу споживання. Китай – 1000, Саудівська Аравія -  1200. Безумовно, у нас тут є колосальний ріст і я вам скажу, якби ми наростили внутрішній ринок споживання металу, що абсолютно по силам нам зробити, то вся металургійна промисловість могла б працювати тільки на ринок України. І забезпечувати ринок України і щоб вийти нам на експорт, нам потрібно будувати нові заводи. Я думаю, що ми до цього …… І оці коливання цін на зовнішніх ринках по металу, я думаю, що якби металургійна промисловість працювала хоча б на 80 відсотків на внутрішній ринок, нам абсолютно  були б не страшні. В функціональному плані ми, безумовно, працюємо, ми будемо працювати, щоб створити металургійну біржу все-таки на Україні і, щоб українського вітчизняного споживача металу ми якось захистили і, дійсно, щоб в основному метал йшов на Україну той, який виробляється в Україні по ринкових цінах, звичайно, без обмеження цін.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Гуров.

 

17:44:22

ГУРОВ В.М.

Прошу передать слово коллеги по народной партии Зарубинскому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

17:44:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Дякую, Вадиме Миколайовичу. Дякую, Адаме Івановичу.

Пане, міністре, ми прослухали щось подібне на звіт, скоріше, звіт однієї політичної партії, про партію набагато більше йшлося ніж про державну структуру. У зв’язку з цим як ви оцінюєте, взагалі, чи можна тут щось звітувати, коли динаміка надходження до загального Фонду Державного бюджету від приватизації намічена планом біля 7 мільярдів гривень – виконано 707 мільярдів гривень. Тобто 10 відсотків виконання заплановано доходів до Державного бюджету. Який звіт, взагалі, про це?

І ще. Дайте відповідь конкретно на запитання, які фірми займаються металотрейтерством? Хто їх привів на «Криворіжсталь»? Яка …. від того, що вони одержують вихідну ціну і те, що вони продають? Чи все їх заслуга, що хтось виділив їм на це відповідну квоту? Хто контролює ці фірми? Ви зобов’язані це знати як і пані Держмайно. Чому? Тому, що це сьогодні державний об’єкт. Будь ласка, конкретно відповідь.

 

ШАНДРА В.М. Я вам можу дати розкладку по всім фірмам. Я, на жаль, з собою не взяв, таких фірм досить багато і, в принципі, по кожному місяцю така статистика ведеться. Але відповідно до закону ні Мінпромполітики не має права вмішуватися в господарську діяльність суб’єкта господарювання. ’ зараз відповім. Затверджений фінансовий план, затверджений інвестиційний план, затверджений Мінпромполітики і Мінфіном.

Я вам скажу, що головою спостережної ради такого питання як квоти немає. Це вирішує голова правління. Квота, не один центральний орган виконавчої влади квот не встановлює – це я  вам офіційно заявляю, вони ніде не ділися, ви ніде не знайдете чи листа від Мінпромполітики де було підписано, при чому не тільки від міністра, а я думаю, що і заступника, і департаменту, і відділу. Якщо ви знайдете, дайте мені, будь ласка,   я розберуся з цією людиною.

 По фірмам, ви народний депутат, зробіть запит, їх дуже багато фірм і у вас є квоти, я вам  відповім. Контракт підписаний з Фондом держмайна, підприємство знаходиться  у сфері управління Фонду державного майна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Юхновський, будь ласка.

 

17:47:04

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, «Наша Україна».

Володимир Миколайович, скажіть, будь ласка, слідуюче. Я   давно спостерігаю за цим підприємством, колись воно, як державне  підприємством управлялось директором, який управлявся, а пізніше втік за кордон, пізніше підприємство упало,  пізніше призначили пана Дубину, який досить добре ним керував, пізніше була приватизація і її приватизували пан Ахметов, пан Пінчук, частково там припало і пану Дубині і іншим. Тепер вважають, що це вони замало заплатили, я теж вважаю, що вони замало заплатили. Тепер ним управляє Фонд державного майна, мені здається, що при такому положенні підприємство знову упаде, яка ваша думка про те, як воно має статися, чи ми маємо провести цю приватизацію, чи  ми маємо провести цей конкурс, чи ми знову будемо крутися перед світом. І як ми будемо виглядати.

 

ШАНДРА В.М. Дякую за запитання.

Передусім держава має виглядати як держава. У нас була в понеділок, вівторок українсько-румунська комісія консультативна рада, так от з тієї сторони був міністр економіки,  він сказав що інвестицій за півроку в економіку Румунії були понад 3 мільярда доларів. Безумовно, якщо ми відмінимо ту приватизацію, яка відбувається  згідно графіка, яка буде в понеділок, яка буде показана по телебаченню, яка буде відбуватися прозоро – це нанесе значний по іміджу по інвестиційній привабливості України. Тобто це було запитання, перед цим, як це оцінити в грошах, я думаю, що це ні один  економіст цього порахувати не може, тому що є різні методики, але це буде дуже серйозний удар по інвестиційній привабливості української економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка, Володимире Миколайовичу.

Є в нас спеціальна комісія з питань приватизації. Будь ласка, Людмила Кириченко, три хвилини.

 

17:49:31

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, я сегодня утром уже докладывала вам о той ситуации, которая сложилась, о тех запросах, обращениях, вернее депутатских, которые поступили в комиссию. Я еще раз хочу обратить ваше внимание на те процессы, которые идут именно по приватизации «Криворожстали». Самые главные, то есть какие нарушения главные сегодня проходят? Самое главное нарушение, по которым, обращаю внимание вот на что, что по этим нарушениям, о которых я буду говорить, приняты уже соответствующие судебные решения. То есть мы еще раз с вами пытаемся стать на те же самые «грабли», вот о чем разговор.

То есть, прошлый конкурс признан судами по продаже «Криворожстали» не действительным, потому что не были, самое главное, были лишены права участники приватизации граждане Украины. То есть это говорится о том, что акции в размере 5 процентов уставного фонда должны были продаваться гражданам Украины. Ни тогда это было не сделано, ни сегодня это не сделано, это очень большое упущение.

Следующее, нарушен срок проведения конкурса, это опять одна из причин, по которой было принято судебное решение. 75 дней нарушение, их нет 75 дней.

Еще я хочу сказать о том, что самое главное это конечно же то, что сегодня законодательно принято то, что принимают участие в конкурсе экономические инвесторы, вы знаете, это противоречит закону. Экономические инвесторы, если очень четко  расшифровать, что это такое, это деятельность подразумевает и торговлю, и финансовые услуги, то есть это посредники. Таким образом, еще раз я говорю, идет   полнейшее нарушение Закона о приватизации. 

К чему это может привести?  Это может привести опять-таки к тому, о чем мы здесь уже два дня говорим, это может привести к тому, что пройдет конкурс, но  в судебном порядке он будет признан недействительным, нелегитимным. Скажите, пожалуйста, принесет ли это  дополнительно имидж государству, если так произойдет?    Я  думаю, что никакого имиджа не произойдет.

И дальше. Если мы  все здесь говорим о том,   что продажа «Криворожстали»  преследует  пополнение бюджета, то я прошу вас, когда мы голосовали с вами о бюджете, никакого «Криворожстали» там не было и  в помине. И мы говорили о том, что заложено в бюджет и зарплата, и пенсия. Это самое главное. А сегодня мы почему-то только об этом говорим.

И вы обратите внимание о том, что  говорили Семенюк. Это предприятие только за полгода дало  2,5 миллиарда, за год…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте. Ні, питань не буде.

Шановні колеги!  У нас тут є три проекти постанов. Давайте  по одній хвилині я авторам надам, нехай  вони нагадають вам про що йдеться.

Будь ласка, Зубанов. Підготуватися  Одайнику. По одній хвилині з місця. Мікрофон Зукбанова, будь ласка.

 

17:53:09

ЗУБАНОВ В.О.

Вопрос в том, что эта постанова предусматривает,  чтобы обязать все-таки правительство  приостановить  приватизацию Кривого Рога и вернуть его государству, оставить  в государстве, «Криворожстали». И плюс  необходимо добавить, поскольку  Семенюк сказала, что она не  решает этих вопросов, только Кабинет Министров, чтобы завтра на Верховной Раде  с отчетом выступил Премьер-министр  Украины Ехануров, как он этот процесс по решению Верховной Рады  проводит - остановки приватизации   Кривого Рога. Это первое.

Второе. Вот миф такой. Министр промышленности  сказал такой миф: если мы остановим приватизацию, это нанесет ущерб имиджу инвестиционному. Это – миф, потому что больше уже нанести ущерба инвестиционному имиджу, чем нанесло правительство за девять месяцев, нельзя. Не успели с этими собственниками разобраться, влазим уже в новые судебные процессы по будущей приватизации и не выполняем постанову Верховной Рады, за которую голосовали 256 депутатов. Это ли не нанесение ущерба имиджу Украины? Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Микола Одайник, мікрофон, будь ласка. За ним Сергій Жижко.

 

17:54:20

ОДАЙНИК М.М.

Шановні депутати, ми сьогодні говоримо дуже гарно про приватизацію «Криворіжсталі», але я би хотів нагадати, що про приватизацію ми заговорили і говорили третього червня 2004 року. І хотів би сказати цим людям, які сьогодні говорять, що все нечесно і треба його передати у приватну, не в приватну власність, а потрібно передати і народу. І залишити в державній власності, вони у 2004 році третього червня проголосували за те, щоб дати право зняти «Криворіжсталь» з підприємств, на яких накладається мораторій на приватизацію. Хіба не ті самі люди?

А що ж сталося? А сталося те, що ми знову хочемо обдурити людей і знову хочемо, залишивши в приватній власності, щоб потім можна було нечесним і неправильним шляхом знову його прихватизувати і залишити людей, обікравши їх знову! Тому я думаю, що потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Жижко, будь ласка.

 

17:55:35

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Нещодавно Президент України провів зустріч із найбільш впливовими підприємцями і уклав з ними фактично політичну, економічну угоду про подальший економічний розвиток, спільний економічний розвиток України. Але я бачу, що дехто точно не зрозумів слів Президента  і повертається до старих правил гри.

Як наслідок, ми з вами стали свідками безпрецедентної чітко спланованої акції по зриву конкурсу по приватизації «Криворіжсталі», конкурсу справедливого, публічного, в якому приймають участь відомі іноземні компанії. Рішення Верховної Ради України  прийнято під час проведення конкурсу після сплати покупцями задатку є безпрецедентним в законотворчій практиці демократичних країн. Тому я вношу постанову про скасування цього рішення і , крім того, найближчим часом фракція «Наша Україна» підготує депутатські запити щодо порушення кримінальних справ за фактами сфальшованого конкурсу по  приватизації «Криворіжсталі» в 2004 році. Нехай Генеральна прокуратура та СБУ  допомогти знайти…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Будем… з мотивів Гаврилюк.

 

17:56:53

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адам Іванович.

Уважаемые коллеги! Я хотел бы попросить минуточку внимания всех послушать, особенно это касается представителей фракций, которые поддерживают сегодняшнюю власть.  Давайте же быть, друзья, последовательными. Вы помните как мы все боролись за то, чтобы «Криворожсталь»  не была приватизирована и продана. Почему же мы сегодня так быстро меняем свою позицию, свою точку зрения?

Второе. Я хотел бы спросить и мы с вами отлично понимаем, если настоящий серьезный хозяин, то каким образом и кто будет от себя отдавать  хорошее предприятие? Значит, тогда тот, кто это делает, расписывается в своей некомпетентности.

И третье, наверное самое важное. Если мы с вами отлично понимаем и знаем, что народ наш единственный кто имеет полное право на собственность государственную, наши деды, отцы, матери зарабатывали своим потом, кровью это имущество, а сегодня  вы хотите  продать. Кто на себя возьмет такую смелость? Нельзя продавать. Оставить в государственной…

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я бачу багато  бажаючих. Запишіться, будь ласка, так буде швидше.  Запишіться. Так, будь ласка, висвітліть. Ну давайте 5 хвилин і будемо голосувати. Дорогунцов. За ним Сухий.

 

17:58:25

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Адам Іванович, я з задоволенням передаю слово  Цибенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Цибенка Петра, будь ласка.

 

17:58:34

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Сергій Іванович.  Шановні колеги! Фракція комуністів, Цибенко.

Якщо ми хочемо самі себе поважати і поважати свої  рішення, то  єдине рішення, яке ми можемо сьогодні прийняти, це зобов’язати Фонд державного майна виконати ті рішення, які ми прийняли з вами два дні тому. Це перше.

І друге. Шановні колеги, ми сьогодні побачили ще одну ілюстрацію до того, як небезпечно одночасно намагатися бути і в опозиції, і у владі. Доводиться писати два лозунги різного змісту, доводиться з трибуни критикувати уряд, у якому знаходиться кілька їх представників, і так далі і тому подібне. Тобто я закликаю вас до абсолютної послідовності в своїх діях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нагадую, шановні колеги, я вже продовжив на 15 хвилин засідання, не хвилюйтесь.

Сухий Ярослав. За ним Василь Надрага.

 

17:59:33

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, «Регіони України», Запоріжжя.

З тим, аби з’ясувати всі складні нюанси, я прошу передати слово народному депутату Пеклушенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це найгідніше Запоріжжя представляє.

Будь ласка, Олександр Пеклушенко.

 

17:59:48

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регионы», Запоріжжя.

Коллеги, я прошу обратить внимание. говорят, что с целью инвестиционной привлекательности завод нужно быстро подать, сначала быстро забрать, потом быстро подать. О каких инвестициях можно говорить, если в такой спешке? Просто боятся определенные силы судебных разбирательств. Суд примет рано или поздно справедливое решение.

Второй момент. Министр сказав четко, что есть опасность поглощения такого завода иностранными компаниями. И самый главный вопрос: мы решаем судьбу второй раз предприятия без учета мнения трудового коллектива. Нужно, чтобы комиссия выехала на место, встретилась с трудовым коллективом. И надо решать этот вопрос в совокупности всех составляющих. Плюс есть решение Верховного Совета. Как мы можем в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. За ним Жижко.

 

18:00:46

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, мы поддерживать проект постановления Зубанова. Почему, потому что мы так и не получили ответ, ни один из выступающих: так что же, все-таки написал правду или неправду «Обком». Хочу понять все-таки, итак, цитата: «Факт остается фактом: пока «Криворожсталь» находится в собственности государства, управлять комбинатом, а следовательно и контролировать прибыль предприятия, будет тот, кто возглавляет Фонд госимущества, особенно накануне парламентских выборов. Поэтому так и получается, что квота на контрактирование продукции „Криворожстали” стали  распределять Валентина Семенюк и Сергей Грищенко. А крупнейшим металотрейдером Криворожской стали, стали овшорные структуры, которые контролируются нардепом социалистом Николаем Рудковским.

Результатом такой связки стало то, что под чутким руководством соцпартии „Криврожсталь” в последние месяцы снизила прибыльность на 30%. Куда уходит моржа от такой деятельности? Конец цитаты. К сожалению, ответа нет. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко, будь ласка. Олег Білорус наступний.

 

18:01:49

ЖИЖКО С.А.

Дякую. Сергій Жижко.

Щоб поставити остаточну крапку в цій справі я прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Соболєв.

 

18:01:59

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я думаю, всі чудово розуміють в цій залі, що відбувається. Ті, хто за 4 мільярди гривень вкрали в держави це підприємство, вимагають ще хоча б пару місяців для того, щоб  через американські, українські суди попробувати зупинити попереднє законне рішення Верховного Суду України про те, що це підприємство повинно бути повернуто народу. Те, що сказав пан Надага – це зайвий аргумент для того, щоб це підприємство було продане. Щоб ніхто не мав права ділити квоти, мати відкати на розподілі  металопродукції, всього іншого. Саме тому ті, хто стоїть сьогодні на чесній позиції розуміють: чесний і прозорий конкурс по приватизації – це  єдиний спосіб врятувати це підприємство сьогодні від розграбування тих, хто вже наклав на нього лапу.

А саме тому наша фракція підтримує проект постанов, які внесені

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Білорус, будь ласка.

 

18:03:03

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Шкілю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Андрій Шкіль, мікрофон.

 

18:03:11

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Я хотів би підтримати попереднього виступаючого і сказати, що заданої ситуації заморожувати ті обставини, котрі. Як мінімум, викликають підозру щодо того, що відбувається на „Криворіжсталі”, просто, зумовлює, змушує нас вимагати чесного, абсолютно чесної, відкритої форми приватизації. Або, в іншому випадку, треба тоді чітко і однозначно сказати, що ми покриваємо всіх тих, кого ми раніше,  вимагали від них повернути це чесно кошти державі. Яким чином відбулася приватизація раніше. Те, що коштувало 4 мільярда, купили за 800 тисяч гривень. Тепер пропонують ті, хто купив за 800 тисяч гривень, це  залишити собі і заморозити обставини, як мінімум до виборів.

Тому ми й  пропонуємо заплатити різницю, а заплатити різницю можна тільки в одному випадку через чесну приватизацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так згадувалося прізвище Рудьковського, репліка і будемо голосувати.

 

18:04:18

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України!

Я всі нападки фракції Народної партії сприймаю як помсту за мою позицію принципову по Голові Верховної Ради Володимиру Литвину, по якому я сказав, що ця людина недостойна займати Президію, бо вона винна в зникненню Георгія Гонгадзе. І ці нападки щодо „Криворіжсталі”, щодо автомобілів, які заводжу в Україну, чи ще щось, я думаю, що ще десятки речей придумаєте, але звинувачення ви пред’явіть хоч щось. А все це інакше тільки для того, щоб полити брудом. Я вважаю, що це не достойно, в тому числі і народних депутатів.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся я вам поясню зараз Регламент. Репліка дається лише тоді, коли згадується прізвище народного депутата. Це перше.

Друге. Я вже не один раз просив вас і ще раз, і ще раз звертаюся давайте згадувати лише тих, хто присутній в залі. Оскільки немає Голови Верховної Ради, нічого його згадувати. Але за нього я повинен відповісти, бо, на жаль, він відсутній. Давайте все-таки вести себе чемніше, відповідальніше, і скромніше.  Хоче когось назвати, називайте коли він присутній, щоб у нього була можливість дати вам відповідь.

Зараз будемо визначатися, шановні колеги. Я прошу ще раз, ще один момент, головуючий повинен вносити деякі уточнення. Тут до мене абсолютно справедливо підходили представники інших фракцій.

Я хотів би таке уточнення внести, що 3 червня 2004 року, коли ми голосували законопроект про заборону приватизації, проголосувало 59 комуністів, 98 представників Нашої України, 20 соціалістів, 19 БЮТівців. Я сподіваюсь, що ми всі будемо послідовні і не дозволимо приватизувати цей гігант, який, тобто не заріжемо курку, яка несе золоті яйця.

Так, я ставлю на голосування, я ставлю на голосування проект постанови за номером 8519, автор законопроекту Зубанов. Прошу голосувати, 8519, а, вибачте 83. Голосуємо.

 

18:07:17

За-231

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 55, „Регіони України” – 48, Народної партії – 43, „Наша Україна” і Блок Тимошенко – 0, соціалісти – 25, Українська народна партія – 0, „Вперед, Україно!” – 19, Соціал-демократична партія (об’єднана) – 20, „Єдина Україна”, „Реформи і порядок”, Народний Рух України, Партія промисловців і підприємців – 2, позафракційні – 19.

Шановні колеги , можна кричати ура, але ми з вами прийняли те, що ми прийняли 2 дні тому. Ми ще раз сказали, що, давайте виконувати постанову. Ну, давайте виконувати. Розгляд питання завершено.

Шановні колеги, я дуже просив би якби була ваша воля, в нас є два питання про включення до порядку денного і розгляду. Послухайте. В нас є час, ще 7 хвилин.  Проект постанови про створення Міністерства тракторного сільськогосподарського машинобудування України, реєстраційний номер 5542. при цьому я хотів би нагадати, що є в мене документ за підписом Юрія Івановича Єханурова, який був в свій час Головою комітету з питань промислової політики. Комітет промислової політики підтримує таку ініціативу.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду.

Прошу голосувати. Це наша рекомендація буде, Іван Олександрович. Рекомендація.

 

18:09:06

За-163

По фракціях, будь ласка.

Будь ласка, по фракціях.

Комуністів – 56, „Регіони України” – 31, Народної партії – 35, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 1, Соцпартія – 22, Українська народна партія – 0, „Вперед, Україно!” – 0,  соціал-демократи – 0, „Єдина Україна” – 4, „Реформи і порядок” – 0,  Народного руху України – 0 , Партія промисловців і підприємців – 10, позафракційні – 4.

Не включено, на жаль.

І проект постанови про встановлення мораторію на відпускні ціни на газ для населення та підприємств житлово-комунального господарства. Реєстраційний номер 8250, автор – народний депутат Нощенко Микола Петрович.

Прошу голосувати. Підтримаємо наших людей, майбутніх виборців.

 

18:10:06

За-244

Постанова включена.

По фракціях. Комуністів – 56, „Регіони України” – 42,  Народна партія – 43,  „Наша Україна” – 5, Блок Тимошенко – 18, соціалісти – 23, Українська народна партія – 2, „Вперед, Україно!” – 20, соціал-демократи – 19, „Єдина Україна”, „Реформи і порядок” – нулі, Народний Рух – 2, Партія промисловців і підприємців - 0, позафракційні – 14.

Шановні колеги.  Постанова дуже коротка.

Верховна Рада постановляє: заборонити підвищувати впродовж 2006 року відпускні ціни за природний газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики.

 

18:11:07

За-251

Постанова прийнята.

Що ще треба прийняти?  Все вже?

Тоді по фракціях, будь ласка, покажіть.

Комуністів – 54, „Регіони України” – 48, Народної партії – 44, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 26, соціалісти – 23, Української народної партії – 3,  „Вперед, Україно!” – 20, соціал-демократи - 0, „Єдина Україна” - 2,  «Реформи і порядок» - 0, Народний Рух України – 9, Партія промисловців і підприємців – 8, позафракційні – 14.

Шановні колеги, на цьому ми, все, що могли сьогодні зробити, ми зробили. Боргу у нас багато залишилось  ціла папка, але час вичерпаний.

На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим.

Завтра початок роботи о 10-й годині. Працюємо за порядком денним на п’ятницю. Тільки першим буде питання, що ми сьогодні проголосували, інформації силових відомств про події, що були 15 жовтня.

До побачення.