ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:58

Зареєструвалися  в сесійній залі 375 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Борзова Валерія Пилиповича, Вернигори Леоніда Михайловича і Крючкова Георгія Корнійовича. Давайте привітаємо наших колег і побажаємо їм міцного здоров’я і всіляких життєвих гараздів.

Шановні народні депутати, інформація про результати  роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 19  жовтня 2005 року. Розглянуто 10 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 5 законів та дві постанови, два законопроекти відхилено, заслухано інформацію про участь постійної делегації Верховної Ради  України у роботі чергової сесії Парламентської  Асамблеї Ради Європи.

Шановні колеги, перелік питань визначених для розгляду сьогодні у вас є, будь ласка, запишіться  для обміну думками. П’ять хвилин. На  табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Сергій Гмиря, фракція комуністів, будь ласка.

 

10:02:15

ГМИРЯ С.П.

Будьте любезны, Цибенко слово передайте.

 

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, мікрофон.

 

10:02:24

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Петро Цибенко.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу звернутись до вас. У нас в порядку денному на цей день є різні розділи, в тому числі в розділ „Для включення до порядку денного”, а також „Для включення до порядку денного і розгляду по суті”. Але формується цей розділ досить суб’єктивно, я маю на увазі, що фракція наполягає сьогодні на включенні, принаймні, до порядку денного проекту постанови 8286, а також проекту закону, він особливо актуальний сьогодні з огляду на небезпеку «пташиного» грипу в Україні. Автор законопроекту Володимир Олексійович Лещенко, номер його 8290.

Я прошу, наполягаю від імені фракції на включення до порядку денного.

 

ГОЛОВА. Я думаю таким чином, шановні колеги, я попрошу, щоб зараз ці документи підшукали, коли ми дійдемо до розділу включення, ми там поставимо ці питання, розглянемо, якщо ви наполягаєте. Немає заперечень? Будь ласка, Ярослав Сухий.

 

10:03:39

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Прошу слово передати народному депутату України Турманову.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Турманова.

 

10:03:51

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги.

Сегодня под стенами Верховной Рады собрались представители всех отраслей. Проводиться акция протеста Федерации профсоюзов по поводу бюджета, который  мы сегодня  будем рассматривать. Поэтому, Владимир Михайлович,  я вас убедительно прошу, чтобы трансляция шла туда, чтобы люди знали, как мы обсуждаем бюджет 2006 года.

Что касается этого бюджета, надо  сказать, что сегодня регионы Украины не сбалансированы. Что касается  бюджета угольной отрасли – это уничтожающий бюджет  угольной промышленности. Поэтому фракция регионов сегодня  не будет поддерживать бюджет в первом чтении. И мы считаем, что все должны депутаты это сделать и поддержать, и отправить его на доработку в Кабинет Министров.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги, якщо у вас не буде заперечень, то, коли ми перейдемо до розгляду питання про проект Державного бюджет на 2006 рік, тоді включимо трансляцію на вулицю. Немає застережень?  Домовилися.

І  ми з вами домовилися, що о 12 годині  з учасниками мітингу відбудеться зустріч  у мене. Відносно проекту бюджету, я просив би, щоб ви подивилися на той проект бюджету і висновки, пропозиції, які зроблені бюджетним комітетом. Я переконаний, що їх потрібно підтримувати.

Будь ласка, Корж.

Ми ж домовилися, як тільки  перейдемо до розгляду питання, ми включимо трансляцію. Зараз нашу розминку навіщо включати?

 

10:05:15

КОРЖ В.Т.

Слово передається Андрію Шкілю.

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, будь ласка.

 

10:05:30

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Я хотів би наголосити на тому, що,  справді, проект бюджету є таким, що  складно його буде підтримати, і фракція  не бачить можливості підтримувати бюджет, який   перекреслює соціальні здобутки попереднього.

Але я хотів би наголосити, що  ми зверталися, Володимире Михайловичу,  Верховна Рада  з тим,  щоби заслухати міністра  сільського господарства, міністра  охорони здоров’я, я думаю, було би достатньо важливо, з приводу того, що робиться  в Україні для запобігання епідемії пташиного грипу. Тому що вже фактично в Румунії, сусідній Молдові, у   нас вже в Україні ведеться відстріл птахів, які несуть  загрозу пташиного грипу. Це не просто слова, це, в принципі, вже факти, і ми би хотіли почути, які дії  чинить уряд для того, щоб запобігти цій  страшній епідемії, що зроблено, що планується бути зроблено і яким  чином…

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Михайло  Мельничук,  будь ласка.

 

10:06:30

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька  область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на сьогоднішній день розданий порядок денний не передбачає розгляд законопроекту, який був внесений стосовно змін до бюджету 2005 року по форс-мажорним обставинам в агропромисловому комплексі. Я не буду вже говорити про ту ситуацію, яка склалась.

Розданий бюджет 2006 року говорить про те, що слідуючий рік не буде роком села, на підтримку його, а на знищення повне. Тому фракція Соціалістичної партії України вимагає все-таки, щоб ми, Володимире Михайловичу,  поруч з тими законопроектами, які сьогодні по підтримці села є на розгляді, повернулися до розгляду питання тих законопроектів, які вчора по пальному не пройшли в парламенті, тому що це конче потрібно, сьогодні треба дати пальне для селян, тому що завтра вже буде пізно. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую.   Шановні колеги, відносно пропозицій, які прозвучали щодо заслуховування інформації в зв'язку з епідемією пташиного грипу. Я хочу ще раз нагадати, що уряду від імені погоджувальної ради дано доручення надати вичерпну інформацію, що робиться, що потрібно робити і які рішення має прийняти Верховна Рада України. Сьогодні-завтра ми очікуємо відповідь від Кабінету Міністрів. В залежності від цієї відповіді Верховна Рада буде реагувати на ту інформацію, яку отримає від Кабінету Міністрів України. Давайте погодимося з такою пропозицією.

Відносно виключення із розкладу засідань питання, яке стосується внесення змін в частині  надання допомоги АПК. Це рішення було прийнято на погоджувальній раді, щоб розглянути це питання на наступному пленарному тижні. Що стосується повернення до законопроектів, які стосуються розвитку агропромислового комплексу, Михайло Васильович, Михайло Васильович! То давайте таким чином: коли ми перейдемо до розгляду цих питань, тоді ми, очевидно, поставимо на голосування про повернення до раніше не підтриманих законопроектів, якщо на цьому буде ваше наполягання.

Шановні колеги дві фракції, дві по дві фракції вимагають перерву на 30 хвилин. Можливо, ви обмежитесь виступами, щоб ми могли продовжувати? Фракція Соціалістичної партії і фракція Партії промисловців і підприємців.

Хто буде виступати? Будь ласка, виступає від двох фракцій Степанов і у нас є від «Регіонів України» і від «Вперед, Україно!». Хто буде виступати, визначіться, будь ласка.

 

10:09:22

СТЕПАНОВ М.В.

І я хотів би, по-перше, попрохати, щоб була включена трансляція, як це вже вимагали наші народні депутати.

Звернення учасників мітингу дітей війни біля Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! У листопаді минулого року конституційною більшістю голосів ви ухвалили Закон України  про соціальний захист дітей війни. Як вияв вистражданої елементарної уваги і турботи сприйняли близько 7 мільйонів громадян цей закон. Передбачені ним певні пільги, які хоч трохи допомогли нам фізично вижити. Ми з великою надією, рахуючи дні, чекали 1 січня 2006 року, коли закон повинен був вступити в дію. З яким же подивом і розчаруванням дізналися ми про  те, що проектом Державного бюджету на наступний рік, підготовлений урядом Тимошенко, внесений до Верховної Ради нинішнім урядом, взагалі не передбачено фінансування  закону про дітей війни. Нас глибоко обурює зневага до нашого покоління, продемонстрована вже тим, що авторами проекту бюджету передбачено зупинити дію навіть тих  положень закону, які взагалі практично не потребують фінансових витрат. Скажемо, формальне право на безоплатний проїзд в громадському транспорті абсолютна  більшість з нас як пенсіонери-ветерани праці вже і так маємо.

Шановні народні депутати, ми – представники покоління опаленого жорстокою війною, об`єднані в багатотисячні громадські організації «Захист дітей війни» вимагаємо від вас забезпечити безумовне введення в дію Закону про дітей війни. Нам не потрібна милостиня, нам не треба подачки з барського плеча. Наше покоління, виростаючи в голоді і холоді, разом з раненими фронтовиками, яким пощастило повернутися до рідних домівок, зайняла робочі місця тих, хто загинув, захищаючи рідну Вітчизну, стало з 13-14 років до заводських станків, до непосильного плуга, винісши свій величезний вклад в створення могутнього, соціально-економічного  потенціалу, з якого розпочалася наша незалежна Україна. І що ж ми сьогодні маємо? Всенародне багатство розграбоване бандитською прихватизацією, накопичені десятиліттями чесної праці заощадження зникли безслідно. Мільйони   нас отримують мізерну пенсію, якої не вистачає навіть на елементарне виживання. Штучно і планомірно нівелюються наші ідеали, знищуються моральні цінності. Ми навчилися терпіти, ми вміємо долати труднощі, ми вміємо виживати і недоїдати, але чому ці випробування практикуються тільки для нас?

Держава знайшла в черговий раз кошти для абсурдного підвищення платні депутатам-чиновникам. Вищі посадовці держави знаходять час, щоб зустрічатися і вирішати проблеми олігархів, не надаючи представникам бізнесу навіть право вето на розроблені нормативні акти, які стосуються їхніх інтересів.

Сьогодні ми вийшли з акцією протесту лише до Верховної Ради та в кількох обласних центрах до обласних адміністрацій. Але якщо наші проблеми будуть надалі ігноруватися, то завтра сотні тисяч людей з покоління дітей війни разом з ще живими ветеранами Великої Вітчизняної війни піднімуться по всій Україні. І це буде той майдан, з якого ми не відступимо ні кроку. 330 народних депутатів…

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, три хвилин всі однаково. 10 секунд, завершуйте, будь ласка. Дайте 10 секунд виступ завершити. Ввімкніть, будь ласка. Говоріть, очевидно, увімкнули.

 

10:12:56

СТЕПАНОВ М.В.

313 народних депутатів, у тому числі Ющенко, Литвин, Єхануров, рік тому проголосували за Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Вимагаємо забезпечення безумовного виконання цього закону. Влада стає нарешті чесною і відповідальною, виконує закони і обіцянки, дані народу з найвищих трибун. Учасники мітингу дітей війни біля Верховної Ради. 20.10.2005 року.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я хочу сказати, що ви назвали моє прізвище. Я повністю підтримую те рішення, за яке голосував.

Будь ласка, хто буде виступати? Дві фракції вимагали перерву: «Вперед, Україно!» і «Регіони України». Хто буде виступати?

Кириченко, будь ласка. Людмила Кириченко. І будемо переходити до роботи. Підготуватися Гаврилюку Василю Васильовичу до доповіді. Будь ласка.

 

10:13:41

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Кириченко, фракция «Регионы Украины», Луганская область.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, присутствующие! Вчера в Специальную контрольную комиссию Верховной Рады Украины по вопросам приватизации поступили многочисленные обращения народных депутатов, в  которых указывается на нарушение законодательства, допущенные в процессе подготовки и проведения конкурса по  продаже «Криворожстали».

Нам известно, что подобные обращения, направлены также в Кабинет Министров Украины, в Фонд Государственного имущества, Прокуратуру. Рассмотрев поступившие обращения, хочу отметить и довести до вас следующие: действительно,  предыдущим Кабинетом Министров, при принятии решения о приватизации «Криворожстали» и при утверждении условий конкурса был допущен ряд существенных нарушений Закона о  приватизации и государственной программы по приватизации. Отмечу основные.

Первое, нарушен строк проведения конкурса относительно публикации, второе,  согласно законодательству, покупателем может быть только промышленный инвестор. А в условиях конкурса предусматривается участие покупателя осуществляющего экономическую деятельность в отрасли черной металлургии. Но экономическая деятельность подразумевает и торговлю, и финансовые услуги, то есть участие посредников.

Третье,  фонд государственного имущества заверял, что перед продажей осуществлен полный аудит предприятия. Но обращение свидетельствует, что не был проведен экологический аудит, что при продаже градообразующего и экологически опасного предприятия недопустимо.

Особо хочу обратить ваше внимание на следующее, вопреки законодательству конкурсная Комиссия допустила к участию в конкурсе компанию, за которой стоит оффшорный капитал и это  является грубейшим нарушением Закона.

Есть все основания полагать. Что  данный конкурс будет признан незаконным. И как после этого будет выглядеть имидж государства на международном уровне?

Правительство, которое ушло в отставку и уже не отвечает за принятые решения, поэтому ответственность полностью лежит на сегодняшнем руководстве страны и  в первую очередь на Президенте.

Уважаемые народные депутаты, поскольку другой возможности у Верховной Рады нет и  не будет, следующая неделя несессионная, а нелегитимный конкурс состоится в понедельник 24 октября, предлагаю.

Первое. Принять постановление Верховной Рады Украины № 8263-П о заслушивании в парламенте сегодня информации председателя Фонда государственного имущества Украины …

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити виступ.

 

КИРИЧЕНКО Л.Ф. И министра промполитики Шандры Владимира Николаевича о ходе и условиях проведения конкурса по приватизации Криворожского металлургического комбината.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, в нас є всі підстави для того, щоб продовжити далі нашу роботу, так?

Оголошується до розгляду питання про дострокове припинення повноважень окремих народних депутатів України. Доповідач перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Василь Гаврилюк. Будь ласка, Василь Васильович.

 

10:17:44

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Владимир Михайлович.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, пропонується до прийняття проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кураса Івана Федоровича, ви знаєте, який … у зв’язку з смертю. Пропонується підтримати. Комітет розглянув і підтримав даний проект постанови.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України „Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кураса Івана Федоровича”, реєстраційний номер 8306.

 

10:18:36

За-311

Рішення прийнято. Будь ласка, далі.

 

ГАВРИЛЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, 19 жовтня цього року була розглянута і підтримана заява народного депутата України Сташевського Станіслава Телісфоровича про дострокове складання депутатських повноважень у відповідності з вимогами  пункту першого частини другої статті 81 Конституції України у зв'язку з  особистою заявою  про складання депутатських повноважень.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 Закону України „Про статус народного депутата України” комітет прийняв рішення винести на розгляд Верховної  Ради України проект Постанови Верховної  Ради України про дострокове припинення повноважень  народного депутата України Сташевського Станіслава Телісфоровича.

Проект Постанови Верховної  Ради  додається, він у вас є на руках.

 

ГОЛОВА. Вноситься на голосування проект Постанови Верховної  Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Станіслава Телісфоровича Сташевського, реєстраційний номер  8308.

 

10:19:55

За-271

Рішення прийнято.

Будь ласка.

 

ГАВРИЛЮК В.В.  На засіданні комітету 19 жовтня цього року була розглянута і підтримана заява народного депутата України Головатого Сергія Петровича про дострокове складання ним депутатських повноважень у відповідності з вимогами пункту  першого частини другої статті 81 Конституції України.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 Закону України „Про статус народного депутата України” пропонується на розгляд Верховної  Ради України проект Постанови Верховної  Ради України про дострокове припинення повноважень  народного депутата України Головатого Сергія Петровича.  Комітет підтримав і пропонує прийняти відповідне рішення.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, перед складенням повноважень Сергій Петрович Головатий просить надати можливість йому виступити перед Верховною Радою.

Йдеться ж  про людину. Він же має право, як його прізвище. Ну,  шановні колеги.

 

10:21:37

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги депутати!

Я передовсім хочу скласти, висловити слова глибокої подяки всім вам за те, що мені випала нагода разом з вами працювати у складі депутатів Верховної Ради України четвертого скликання і що ми спільно десь… я прилучився до якихось позитивних рішень Верховної  Ради.

Я хочу скласти подяку фракції  Блоку Юлії Тимошенко, в списку якої я став депутатом Верховної Ради четвертого скликання і разом із фракцією Соціалістичної партії вони  делегували мене до Парламентської делегації нашого національного парламенту до Парламентської Асамблеї Ради Європи. Завдяки саме цим двом фракціям я мав можливість працювати три роки головою Регламентного комітету ПАРЄ, а з січня цього року - Юридичного комітету із прав людини ПАРЄ.

Я, звичайно, не з легким, я сказав би почуттями, йду з парламенту, я люблю парламентську роботу, але в цій ситуації, коли на сесії в Страсбурзі була прийнята резолюція і у нас дуже багато завдань, я сподіваюся на підтримку і цього скликання парламенту, а в новому, можливо, я теж буду в парламенті, що ми разом пришвидшимо зняття тих всіх боргів, які Україна несе за собою тривалий час, хоча цього року відзначає десятиріччя у членстві Ради Європи. Я хочу, щоб наша країна стала чистою від будь-яких зобов’язань, боргів і дуже сподіваюся на вашу підтримку в цьому і співпрацю. Дуже вам всім дякую і бажаю успіхів, як в  парламентській діяльності так і на наступних парламентських виборах.

 

ГОЛОВА. Дякую, Сергій Петрович.

Шановні колеги! Ставиться на голосування проект постанови  Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Головатого Сергія  Петровича. Реєстраційний номер 80307.

 

10:23:26

За-256

Рішення прийнято.

Шановні колеги, як вам відомо, Указом Президента України Сергія Петровича Головатого призначено міністром юстиції. Згідно Конституції України міністр юстиції входить за посадою до складу Вищої ради  юстиції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції» члени Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складають присягу  на засіданні Верховної Ради України. Голова Вищої ради юстиції звернувся до Верховної Ради України з проханням про складення Головатим Сергієм Петровичем присяги члена Вищої ради юстиції перед Верховною Радою України.

Для складення присяги члена Вищої ради юстиції на трибуну запрошується міністр юстиції України Сергій Петрович Головатий. Будь ласка.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Я, Головатий Сергій Петрович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів, і додержання закону та етики діяльності суддів і прокурорів.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду питання про обрання окремих народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України. Доповідач, перший заступник голови комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Василь Васильович Гаврилюк. Будь ласка.

 

10:25:31

ГАВРИЛЮК В.В.Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на засідання комітету 19 жовтня цього року, розглянуто заяву народного депутата України Мордовця Леоніда Михайловича, члена депутатської фракції Соціалістичної партії України. Про обрання його членом комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Враховуючи те, що в комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, не має представника від цієї фракції, комітетом прийнято рішення підтримати заяву народного депутата України Мордовця Леоніда Михайловича, про обрання народного депутата України Мордовця Леоніда Михайловича членом комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Вноситься проект відповідний постанови. Пропонуємо підтримати.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Мордовця Леоніда Михайловича членом Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та  інформації, реєстраційний номер 8310.

 

10:26:45

За-239

Рішення прийнято. Дякую. Будь ласка, далі.

 

ГАВРИЛЮК В.В. Шановні колеги! 19 жовтня цього року  за дорученням Голови Верховної Ради України   Володимира Михайловича  Литвина  розглянута заява народного депутата  України Корчинского Анатолія Івановича, члена депутатської фракції «Наша Україна» про обрання його членом Комітету Верховної Ради   у закордонних справах. Враховуючи те, що  розрахункова квота на  кілька членів комітету  депутатської фракції «Наша Україна» у комітеті Верховної Ради України у закордонних справах  не використана повністю, комітетом прийнято рішення підтримати  заяву народного депутата України і внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови  Верховної Ради України про обрання народного депутата України  Корчинського Анатолія Івановича членом Комітету Верховної Ради України  у закордонних справах.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування  проект Постанови Верховної Ради  України про обрання народного депутата України  Корчинського Анатолія Івановича членом Комітету Верховної Ради України  у закордонних справах, реєстраційний номер 8309. Прошу голосувати.

 

10:28:12

За-251

Рішення прийнято.

Будь ласка, далі.

 

ГАВРИЛЮК В.В.  Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!  19 жовтня цього року  розглянута заява народного депутат України  Пака Володимира Петровича, члена депутатської фракції  «Наша України» про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.

Враховуючи те, що  розрахункова квота  на кількість членів депутатської фракції «Наша Україна»  в цьому комітеті  повністю не використана, комітет підтримав дану заяву і вносить на засідання Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Пака Володимира Петровича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

 

ГОЛОВА.  Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Пака Володимира Петровича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Реєстраційний номер 8311. Прошу голосувати.

 

10:29:44

За-310

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович.

 

ГАВРИЛЮК В.В. На виконання доручення Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича від четвертого жовтня 2005 року на засіданні комітету 19 жовтня цього року розглянуто заяву народного депутата України Боровського Миколи Івановича та проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Поровського Миколи Івановича членом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, внесений народним депутатом України Поровським Миколою Івановичем. Реєстраційний номер 8229 від четвертого жовтня 2005 року на відповідність вимогам регламенту Верховної Ради України.

Враховуючи те, що розрахункова квота на представництво народних депутатів, які не входять до жодної фракції, в Комітеті Верховної Ради України з паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки перевищена у три рази, комітетом прийнято рішення не підтримувати заяву народного депутата України Поровського Миколи Івановича про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а також рекомендувати Верховні Раді України не підтримувати проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Поровського Миколи Івановича членом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної  політики та ядерної безпеки. Але, шановні друзі, у нас на засіданні комітету розгорнулась дискусія з цього приводу, тому що депутати, які не входять до складу жодної групи чи фракції Верховної Ради України, все ж таки можуть згідно норм діючих законів працювати там, де вони мають все ж таки бажання працювати, особливо якщо враховувати фах цього народного депутата.

Поровський Микола Іванович працював у цій сфері, і я вважаю, що якраз Верховна Рада спроможна вирішити це питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Миколи Івановича Поровського членом Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Реєстраційний номер 8229. Прошу голосувати.

 

10:32:28

За-232

Рішення прийнято.

Так, все у вас, Василь Васильович?

 

ГАРВИЛЮК В.В. Ні, ні, там ще зміни до Конституції.

 

ГОЛОВА. Давайте, будь ласка. Прошу уваги, шановні колеги! Будь ласка, Василь Васильович.

 

ГАВРИЛЮК В.В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на виконання доручень Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича від сьомого жовтня 2005 року, на засіданні комітету 19 жовтня цього року розглянуто проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін в склад Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України, внесені народним депутатом України Андрієм Шкілем, реєстраційний номер 8261 від 07.10.2005 року на відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України.

У зв’язку зі складенням депутатських повноважень членом зазначеної комісії Матвієнком Анатолієм Сергійовичем, фракція Блоку Юлії Тимошенко, пропонується обрати до складу цієї ж комісії народних депутатів України Саса Сергія Володимировича та Сінченка Сергія Григоровича.

Згідно з проектом рішення комітету комітет запропонував народному депутату Шкілю Андрію допрацювати проект даної постанови в зв`язку з тим, що є порушення… порушення статті  6.2.7 Регламенту Верховної Ради України, згідно з яким повинна наряду з запропонованим проектом постанови додатково знаходитися  і обгрунтування необхідності прийняття  зазначеної постанови. Обгрунтування, на жаль, відсутнє.

Хочу пояснити нашим колегам, вам про те, що  сьогодні кількість фракції «Батьківщина» збільшена в 2 рази, тому і є запитання  чому 2 пропонується Андрієм Шкілем. Але я хочу ще раз підкреслити, що комітет пропонує все ж таки  доопрацювати даний проект постанови.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, якщо не заперечує Андрій Шкіль, можливо ми поставили б на голосування, визначилися голосуванням, бо невідомо що доопрацьовувати тут. Хай Верховна Рада   визначиться шляхом голосування. Нема застережень?

Ну давайте тоді таким чином. Василь Васильович, я бачу. Петро Степанович! Ви зараз зробіть доповідь по  іншим проектам постанови, а тоді ми обміняємося думками. Щоб тоді вже зразу обмінятися думками. Будь ласка, по іншим проектам постанови.

 

ГАВРИЛЮК В.В. Володимир Михайлович, я для шановних колег ще  раз. Друзі!  Ми ж домовились,  що в цю комісію вносяться зміну: представник один на  20 народних депутатів. Тому вони мають право 2 вносити. Немає там ніяких питань.

На виконання доручення Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича від 12 жовтня  2005 року на засіданні Комітету 19 жовтня  2005 року розсмотрено проект Постанови  Верховної Ради України про зміну  у складі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України, внесений народним депутатом України Богатирьовою Раїсою Василівною. Реєстраційний номер 8261-1 від 11.10.2005 року.

До складу тієї… цієї тимчасової  спеціальної комісії пропонується обрати народного депутата України  Шкірю Ігоря  Михайловича, в зв’язку з збільшенням кількісного складу депутатської фракції партії „Регіони України”. Враховуючи, що внесений проект постанови повністю відповідає вимогам статті 4.6.3. регламенту та глави 6.2. регламенту  Верховної Ради України, комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати внесений проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 8261-1.

 

ГОЛОВА. Так, дякую Василь Васильович.

Шановні колеги,  я до цього, Василь Васильович, сідайте, а потім ми вже будемо голосувати.

Я до цього хотів би ще оголосити, що  була внесена ще одна пропозиція про те, щоб обрати від, представника фракції Народного Руху України – Коваля В’ячеслава Станіславовича. Ми декілька разів це питання обговорювали на Погоджувальній раді, але не дійшли до якоїсь там згоди і домовились, що будемо коли виносити на голосування Верховної Ради України, то винесемо всі пропозиції, щоб Верховна Рада могла визначитися.

Я прошу зараз записатися, шановні колеги,  протягом 3-ех хвилин давайте обміняємося думками, але давайте голосуванням визначимося, бо  трансляція на вулицю. Я не думаю, що людей цікавить наші внутрішні організаційні питання. Давайте зразу голосувати будемо. Запишіться три хвилини,  будь ласка. Петро Цибенко.

Уже запис відбувся, ну, шановні колеги…

 

10:37:37

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі Володимире Михайловичу.

Шановні колеги,  я  хотів би звернутися до всіх своїх колег з таким проханням. Свого часу, ми з вами прийняли рішення про створення відповідної комісії. І зокрема, „Наша Україна” делегувала певну кількість людей сьогодні до складу цієї Комісії. Потім, після цього вони розвелися і почали по-новому добавляти туди людей.

Я абсолютно переконаний в тому, що не треба вносити ці зміни – це по-перше. По-друге, якщо замість одного супердепутата з певної фракції пропонується внести 2 інших депутата, ну,  вибачте, це елементарне порушення принципу квотності. Тому я прошу, шановних колег, всі три документи не підтримувати. Бо це тягне за собою зміну співвідношення сил у складі цієї Комісії. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, „Регіони України”.

 

10:38:39

БРОННІКОВ В.К.

Бронніков, „Регіони України”.

Прошу передать слово Богатыревой Раисе Васильевне.

 

ГОЛОВА. Раїса Богатирьова, мікрофон, будь ласка.

 

10:38:50

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я хочу підтримати пропозиції і інших фракцій щодо внесення певних змін або певних наших представників депутатських груп і фракцій у склад комісії Верховної Ради по опрацюванню проектів законів, але хочу зазначити в той же час, що тільки моя постанова була розглянута у регламентному комітеті. Вона відповідає нормам и схвалена. Тому, якщо зараз інші групи не визначилися, то прошу все ж таки, Володимире Михайловичу, поставити мою постанову на голосування.

І останнє. Ми не розпадалися, не зводилися, не розходилися. У нас пройшли зміни. Кількісний склад майже не зменшився, а депутати вийшли як представники нашої фракції. Тому цілком логічно є, що ми подали на заміну вибувших членів …

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка, мікрофон.

 

10:39:52

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Я хочу наголосити спеціально для тих, хто там не зрозумів в чому йде справа, я хочу наголосити, що зросла фракція Блоку Юлії Тимошенко практично втричі. І тому ми маємо, якщо один представник від двадцяти, то ми маємо право на двох представників в цій комісії, а вибув звідти Матвієнко. Тому ми пропонуємо замість Матвієнка одну людину і за рахунок збільшення фракції іншу людину.

Це все відповідає абсолютно принципу квот і жодних проблем я в цьому не бачу. Тому я пропоную пакетом проголосувати ці речі або по черзі, як вже буде тут зручно. Але підтримати, тому що жодних порушень, жодних проблем тут немає. Це суто технічний процес і ми хочемо, щоб якісно і повноцінно працювала комісія, тому що зараз увага до неї є прикута, поза як з 1 січня вступатиме в законну силу політреформа і ми хотіли, щоб наша фракція гідно представлена в цій комісії. Тому прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Я в порядку їх доповіді, цих проектів постанов, буду ставити на голосування. Прошу уваги.

Вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України „Про зміни у складі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України „Про внесення змін до Конституції України”, реєстраційний номер 8261, автор Андрій Шкіль.

Пропонується ввести до складу комісії замість Матвієнка Анатолія Саса Сергія Володимировича і Сінченка Сергія Григоровича.

Давайте, визначтеся голосуванням.

 

10:41:37

За-182

Рішення не прийнято.

Так, по фракціях, будь ласка.

Комуністів  - 0, «Регіони України» - 44, Народна партія – 7, «Наша  Україна» - 21, Блок Тимошенко – 30, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, «Вперед, Україно!» - 6, СДПУ (о) – 0,  «Єдина Україна» - 8,  «Реформи і порядок» - 12, Партія промисловців і підприємців – 11, Народний Рух України – 12,  позафракційні – 6.

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної  Ради України про зміни у складі Тимчасової спеціальної комісії Верховної  Ради України з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції України.

Сутність проекту постанови: пропонується ввести до складу цієї комісії представника фракції „Регіони України” Шкірю Ігоря Миколайовича. Реєстраційний номер 8261-1. Прошу голосувати.

 

10:42:49

За-183

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування проект Постанови, реєстраційний номер 8188, про зміни у складі Тимчасової спеціальної комісії Верховної  Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України.

Пропонується ввести до складу цієї комісії Коваля В’ячеслава Станіславовича від фракції Народного Руху України.

 

10:43:30

За-176

Рішення не прийнято.

(Шум у залі)

Я прошу комітет, відпрацюйте, будь ласка. Якщо буде пропозиція пакетом, тоді поставимо на голосування.

Оголошується до розгляду проект Постанови про заслуховування інформації Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення В.Ф.Шевченка щодо судового переслідування Національною радою телевізійного каналу "НТН" та причин організованої Національною радою масштабної операції по перерозподілу ефірних частот.

Я просив би дуже коротко.

Шановні колеги! Дві фракції Соціал-демократична партія і  фракція Народної партії вимагають перерви чи для оголошення заяви. Так з цього приводу? Будь ласка, оголошуйте коротко, якомога коротше.

 

10:44:48

ШУРМА І.М.

Заява Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) щодо забезпечення свободи слова в умовах наближення передвиборчої кампанії.  Фракція СДПУ(о) висловлює свій категоричний протест з приводу дій влади спрямованих на обмеження свободи слова.

На нашу думку те, що відбувається сьогодні навколо телеканалів „ТЕТ”, „КРТ”, „НТН„ та „Україна”, не відповідає жодним канонам демократичної держави. Особливе занепокоєння викликає прагнення влади через втручання у діяльність ТРК „Україна” політизувати мовне питання і спровокувати невдоволення мешканців південно-східного регіону.

Об’єднані соціал-демократи наголошують, будь-які законодавчі та відомчі акти, які регулюють вжиток мов у засобах масової інформації мають бути узгоджені   з вимогами ратифікованої Україною Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин.

В  Україні фактично встановлено монопольний  контроль правлячих сил над рішенням Національної ради з питань телебачення та  радіомовлення. Опозиція позбавлена можливості впливати на ліцензійну політику, що наражає незалежно від впливу помаранчевої влади ЗМІ на риск  з накладанням політично мотивованих санкцій під час виборів під приводом порушення умов ліцензії.

Є підстави для занепокоєння і щодо ситуації у сфері кабельного телебачення,  мережа якого не захищена від політичних маніпуляцій в період виборів.

Все це докорінно суперечить європейським демократичним стандартам, створюючи умови для чисельних зловживань під час виборчої кампанії. Внаслідок необачної, хибної політики, призначеного «помаранчевою» владою менеджменту Національної телерадіокомпанії, дестабілізовано діяльність Першого каналу українського телебачення. Тривають протести серед його працівників, невизначеною залишається доля проекту створення суспільного телебачення.

Стосовно Закону «Про вибори народних депутатів”, фракція СДПУ особливо звертає увагу на статті, які регулюють діяльність засобів масової інформації і мають відверто антидемократичний характер. Зважаючи на те, що відповідно до прикінцевих положень цього закону, його корекція можлива не пізніше, як за 240 днів до проведення виборів, отже, сьогодні є фактично неможливою, СДПУ закликає всі політичні сили, які братимуть участь у виборах, підписати спеціальний меморандум про відносити між засобами масової інформації в період виборів. У рамках меморандуму політичні партії та блоки мають зобов’язатись не оскаржувати дії засобів масової інформації у разі, якщо вони не будуть дотримуватись, встановлених законом, про вибори народних депутатів норм щодо обмеження свободи слова.

З метою унеможливлення порушення демократії у сфері мас-медіа, СДПУ вважає на необхідність запровадження з боку держави мораторію на перевірку засобів масової інформації під час виборчої кампанії, заборона ротації керівництва міських і районних газет, що перебувають у державній або муніципальній власності, прискорення створення суспільного телебачення, відставка керівництва Нацради з питань телебачення і радіомовлення, підписання усіма політичними силами, які братимуть участь у виборах, меморандуму щодо принципів і відносин засобів масової інформації.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект постанови про заслуховування інформації Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Шевченка щодо судового переслідування Національної ради телевізійного каналу „НТН” та причини організованої Національною радою масштабної операції по перерозподіл ефірних частот. Доповідач Шурма.

Я прошу, по одній хвилині, потім комітет, пропозицію Сергія Макаровича, щоб ми проголосували, нехай Верховна Рада визначиться.

Будь ласка, Ігор Михайлович.

 

10:48:30

ШУРМА І.М.

Вчора на засідання комітету у ході дискусій було досягнуто взаємного погодження між авторами проекту постанови і членами комітету. Ми погодилися з некоректністю в якійсь мірі самої  назви постанови, тому автори змінили і дали проект на заміну, який звучить: «Про заслуховування  інформації голови Національної ради України з питань  телебачення та радіомовлення Шевченка з приводу намірів позбавити ліцензії  телевізійний канал НТН та  причин організованого Нацрадою перерозподілу  ефірних частот».

Останнім часом суспільство  стає свідком все нових і нових скандалів головним фігурантом яких виступає Національна рада  з питань телебачення та радіомовлення.  Дії Нацради навколо ефірних частот особливої гостроти  набувають напередодні парламентських виборів. Тим більше  у зв’язку з обговорюваною  спрямованістю вказаних дій Нацради  на користь одного з відомих телевізійних каналів.

У контексті озвученого сприймається  і останнє рішення Верховного суду  України. Відомо, що Верховний суд  України своєю  постановою від 4 жовтня  скасував оскаржувану Нацрадою з питань телебачення  і радіомовлення України постанову  Вищого господарського суду рішення суду першої інстанції та  постанову суду апеляційної інстанції  у справі по ефірних частотах  телевізійного каналу НТН.  Резонанс у справі  «Нацрада проти НТН» надає  поширювана інформацію про здійснення тиску  на суддів, що її розглядали, і  безпосередньо тиску  на голову Палати по господарських справах  Верховного суду України  Шицького Івана Богдановича.

На жаль, суспільство отримує чіткі сигнали щодо намірів влади  переорієнтувати всі існуючі засоби масової інформації  на свої інтереси. І знову ж таки, на жаль, дієвим засобом  влади по встановленню тотального контролю над засобами масової інформації стала Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України, яка робить все  можливо, у тому числі і через  судові справи, щоб закріпити  за  лояльними до влади телевізійними  каналами відповідні ефірні частоти.

Наведене вище дає підстави  про заслуховування інформації  голови Національної ради з питань телебачення Шевченка з приводу  намірів позбавити ліцензії телевізійний канал НТН  та причин  організованого Нацрадою  перерозподілу ефірних частот.

Я хотів би наголосити ще на одному моменті. Сьогодні у цивілізованому світовому  європейському в Україні тверезомислячі, думаючі голови говорять, що процес реприватизації  не має майбутнього, він є неможливий. То ж , на наш погляд, процес реприватизації стосовно ефірних частот, він теж є неможливий. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Так, будь ласка, сідайте. Сергій Правденко від комітету, будь ласка. Шановні колеги, я прошу, давайте хай Верховна Рада визначиться з цього питання. Люди на вулиці стоять і вони не розуміють, про що ми ведемо мову.

 

10:51:22

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ми зіткнулися з проблемою, яка накопичувалася 15 років, як видавалися ліцензії попередніми складами Нацради, це тільки ці склади Нацради знають. Нарада з самого початку своєї діяльності не оплатила тієї послуги, щоб їй назвали всі частоти, які є в Україні. Хтось брав у Міністерстві оборони, хтось сам шукав, якась ліцензія видавалася за конкурсом. Те, що самі найшли, потім якось улагоджували в якому завгодно порядку, зокрема в судовому порядку. Тобто була така практика. Зараз ми хочемо одним махом, тобто новий склад Нацради одним махом виправити всі помилки. Це дуже складно виходить.

Що стосується даної конкретної ситуації, то голоси в комітеті розійшлися: чотири на п'ять, але на позиції, що заслухати голову Нацради треба, інформація ніколи не зашкодить і проблеми там великі. З іншого боку, канал «НТН» має ліцензію, отриману за конкурсом, має додатки до ліцензії, які він отримав за судовими рішеннями. Така тоді була практика. Вона була не гідною. Не суди мають розпоряджатися телеефіром України і таке інше, якийсь там районний чи навіть Верховний Суд при всій його повазі, а все ж таки Національна рада. Але була така практика.

Одна з гілок влади, тобто судова влада це вирішила, і я особисто вважаю, що треба дати каналові «НТН» спокій. Коли закінчиться термін ліцензії тієї чи іншої, будуть нові конкурси. А стосовно звіту голови Нацради, звичайно, комітет підтримує, що треба послухати. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про заслуховування інформації Голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Шевченка з приводу намірів позбавити ліцензії телевізійний канал «НТН» та причину, організовану Національною радою перерозподілу ефірних частот. Реєстраційний номер 8271 на заміну раніше поданого. Будь ласка, прошу голосуйте.          

 

10:53:41

За-264

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Фракція комуністів  - 51, «Регіони України» - 47, Народна партія – 37, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 19, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, «Вперед, Україно!» - 19, СДПУ (о) – 20,  «Єдина Україна» - 12, «Реформи і порядок» - 3, Партія промисловців і підприємців – 15, Народний Рух України – 0,  позафракційні – 16.

Шановні колеги! Шановні колеги, оголошується до розгляду питання проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік (розгляд у першому читанні).

Відповідно до Бюджетного кодексу,  пропонується такий регламент розгляду цього питання. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає висновки та пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік. В обговоренні беруть участь представники  комітетів  Верховної Ради, депутатських фракцій та груп, народні депутати, представники  Кабінету Міністрів та  Рахункової палати. Прийняття рішення щодо висновків та пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет на 2006 рік   вважається прийняттям проекту Закону  про Державний бюджет України на 2006 рік у першому читанні.

Пропонує комітет такий регламент розгляду питання. Доповідь виконуючого обов`язки голови Комітету з питань бюджету Людмили Супрун – до 15 хвилин, відповідь на запитання  - до 10 хвилин, виступ голови Рахункової палати – до 10 хвилин, виступ від Кабінету Міністрів – до 10 хвилин, виступи представників фракцій, комітетів,  народних депутатів – до години. Заключне слово від комітету – до 5 і на прийняття рішення – до 5 хвилин.

Немає застережень?

Шановні колеги, давайте таким чином. Коли ми перейдемо… одну хвилиночку, Олег Григорович. Коли ми  перейдемо до обговорення, якщо буде потреба нам продовжити обговорення цього питання, ми тоді домовимося. Нема заперечень?

Будь ласка, Олег Білорус мікрофон. І будем працювати.

 

10:56:01

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Надзвичайно важливе питання. Щось я не бачу в ложі уряду ні Прем'єра, ні міністра фінансів. Що це? Про що ми будемо говорити, з ким? Кого питати? З ким дискутувати?

Я пропоную, щоб сюди негайно прибули міністр фінансів і Прем'єр-міністр особисто. Без цього пропоную не розпочинати дискусію по Державному бюджету на 2006 рік. Дякую.

 

ГОЛОВА. Щойно міністр фінансів був, який має і зобов’язаний бути при розгляді цього питання. Будь ласка, Секретаріат, з’ясуйте, де міністр фінансів. І давайте почнемо працювати. Бо якщо…

Ну, будь ласка, Петро Степанович Цибенко. Давайте врешті-решт приступимо до розгляду питання, шановні колеги!

 

10:57:11

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний Володимире Михайловичу, я дуже добре знаю вимоги Бюджетного кодексу. Але я дуже прошу шановних депутатів прислухатися до однієї пропозиції фракції. В постанові, яка буде розглядатися, є три пункти. Ставлення в нашій фракції, як і в багатьох інших, до змісту цих пунктів різне.

Тому я дуже прошу уже зараз, приступаючи до розгляду цього питання, розділити це голосування і пункти постанови голосувати окремо, по пунктах: перший пункт, другий пункт і третій. Тому що ставлення депутатів до змісту цих пунктів дуже різниться. І тому я дуже просив би, Володимире Михайловичу, це єдина можливість сьогодні врятувати ситуацію і знайти конструктив у нашому сьогоднішньому обговоренні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ну, я думаю, що підійдемо – будемо тоді знаходити консенсус, для того щоб прийняти рішення, рішення Верховної Ради, я хотів би підкреслити. При цьому, шановні колеги, міністр фінансів є. У нас є всі підстави для заспокоєння, для принципового, предметного і фахового розгляду проекту бюджету України на 2005 рік.

До доповіді запрошується Людмила Супрун, виконувач обов’язків голови комітету. Будь ласка, Людмила Павлівна.

 

10:58:54

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Ми починаємо розгляд Закону про Державний бюджет, поданий урядом, на 2006 рік  в надзвичайно складній і  політичній, і економічній ситуації.

Можна підтримати було б пропозицію фракції БЮТа, що розглядати закон потрібно тільки в тих умовах, коли тут уряд буде в  повному складі. Бо фактично,  фактично, ми даємо об’єктивну оцінку документу, який поданий на наступний рік щодо фінансування видатків бюджету і формування бюджету і фактично від цього документу залежить розвиток економіки і життя людей в 2006 році.

 Хочу звернути вашу увагу, шановні колеги,  на одну особливість. Ми з вами сьогодні повинні критично оцінити цей поданий законопроект. Саме в цьому полягає функція Верховної Ради на першому читанні. Можна було б критикувати цей проект Закону і він підлягає критиці, оскільки не відповідає і вимогам Конституції, і вимогам Бюджетного кодексу. В ньому не врахована, практично, повністю третина  наших вимог бюджетної резолюції. Тільки третина врахована частково. І тільки одна третина врахована повністю.

В поданому Законі із  116 пунктів таким чином, не враховано 32 пункти бюджетної резолюції. Ми детально  розглядали цей документ, залучили до роботи всі місцеві органи самоврядування, залучили головних розпорядників, залучили експертів. Який наш висновок, ви бачите сьогодні в цих пропозиція   бюджетного комітету. Наше завдання підтримати ці критичні висновки і передати уряду на виконання цей документ, тому що ми сьогодні формуємо ставлення Верховної Ради до цього документу. Одночасно опрацьовано біля чотирьох тисяч пропозицій народних депутатів, комітетів Верховної Ради, депутатських фракцій, Національного банку, які згруповані у 2 тисячі 200 пропозицій, навіть більше.

В чому сутність цих пропозицій? Більшість поданих пропозицій передбачають збільшення витрат бюджету без надання реальних джерел. Можу сказати, що запропоновано збільшити фінансування із бюджету майже на 60 мільярдів, при цьому фракції пропонують приблизно на 25 мільярдів збільшити відповідне фінансування, комітети на 18 і народні депутати майже на 15 мільярдів.

Це стосується соціального захисту, соціального забезпечення, освіти, агарного сектора, оборони, охорони здоров’я, правоохоронної діяльності, транспорту, промисловості, будівництва, паливно-енергетичного комплексу, охорони навколишнього середовища, культури, духовно-фізичного розвитку, науки та інших. Тобто бюджет сьогодні не задовольняє нікого. Тому ми пропонуємо в тексті наших висновків і пропозицій переглянути макропоказники, перестати втручатися в податкові закони України.

Тому, коли ми говоримо про формування доходної бази і пропозицій уряду щодо зниження окремих видів податків, то частково комітет підтримав ці пропозиції, зокрема щодо скорочення навантаження на заробітну плату при знятті певної частини страхового внеску до Фонду на соціальне страхування на випадок безробіття. Чому комітет підтримав таку пропозицію? Ми вважаємо, що оскільки за даними, які дає Кабінет Міністрів близько 500 тисяч робочих місць створено, то, безперечно, навантаження на такий фонд може бути зменшено, але на наш запит, де ці робочі місця, ми не отримали до цього часу відповідь ні в розрізі регіонів, ні в розрізі галузей економіки і бачимо, що за даними фонду щодо страхування на випадок безробіття обсяг громадян, кількість громадян, які стали додатково на облік тільки збільшився. Тобто між словами і справою є величезний розрив.

Що стосується ще одного зниження податку. Це відрахування до Пенсійного фонду. В умовах, коли в наступному році уряд пропонує на 3 мільярди більше передати коштів платників податків із державного бюджету Пенсійному фонду, говорити про зниження цього, цієї ставки відрахування на пенсійні внески абсолютно є алогічним.

Ми повинні сьогодні робити все, щоб почала працювати економіка, а не робити вигляд, що хтось десь намагається знизити податки, особливо на фоні прийняття в березні місяці проекту,  поданого урядом щодо повного навантаження податкового на всі підприємства, ліквідації спеціальних зон, коли мова йшла про реальні інвестиції, а не фіктивні інвестиції з офшорних компаній, коли мова йшла про галузеві пільги і підтримку вітчизняного товаровиробника, а не фіктивні пільги для невідомо кого, коли ми, фактично, підрубили автомобільну промисловість, суднобудування, літакобудування, навантаживши на них те, що сьогодні вони не в змозі платити, що, в свою чергу, призводить, фактично, до скорочення  діяльності таких підприємств і втрати робочих місць. І, безперечно, втрати доходів Державного бюджету.

Тільки прийняття подання викривленого закону щодо ввезення  нафтопродуктів, фактично, зупинило одним махом три величезні українські підприємства, це – нафтопереробні  заводи в Івано-Франківську, в Херсоні, в Одещині. І втрати від цього бюджету сьогодні виміряються мільярдами. Мільярдами! Близько 250 мільйонів кожен з цих заводів щомісячно платив до Державного бюджету, не враховуючи податків, які сплачуються з доходів громадян, які отримували на цих підприємствах заробітну плату.

Замість цього зростають податки по імпорту. Тобто, ми годуємо сьогодні  іноземних поставщиків товарів і послуг. І таким чином,  ця проблема сьогодні не відображена щодо  вирішення в бюджеті 2006 року.

Можу сказати, що наші пропозиції  по доходній частині полягають і в тому, щоб нарешті перестати бути статистами. Якщо уряд – це статист, то треба все  абсолютно ліквідувати державне управління, в місцевих органах самоврядування поставити банкомати по виплаті заробітної плати, і таким чином, функція, яка  сьогодні передбачена в бюджеті урядом для місцевого самоврядування, практично, буде виконана, тому що навантаження по Фонду оплати праці, шановні колеги, на місцеві органи самоврядування не знижується, а зростає.

Якщо у нас в 2005 році окремі бюджети максимально мали навантаження по Фонду оплати праці  за нормативними розрахунками в межі 82,6 %, то в 2006 році таке навантаження буде складати по окремих регіонах 90,8 відсотка. Наші розрахунки по фондах оплати праці для  місцевих бюджетів показують, що сьогодні місцевим бюджетам не вистачає від 17 до 50 відсотків коштів для видатків тільки на елементарні речі, тільки на заробітну плату.

На жаль, урядом абсолютно не врахована наша вимога щодо нового підходу до розрахунків  місцевих бюджетів у відповідності до Закону «Про державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти», де ми повинні перестати  рахувати на койко-місце, ми повинні враховувати видатки місцевих бюджетів по соціальним послугам і по тим стандартам, які  сьогодні розроблені. На жаль, що вся робота над бюджетом була перенесена в уряді фактично на останні три  тижні перед поданням цього документу до Верховної Ради. І тому податкова база, яка сьогодні включена до цього закону абсолютно є не ефективною зміною законодавства.

Ми пропонуємо, як комітет і це записано в наших бюджетних висновках, уряду не гратися з податковими законами, а йти шукати консолідацію тут в парламенті щодо податкового законодавства і подавати окремий законопроект, яким можна буде врегулювати окремі норми податкового законодавства. При чому, якщо вони будуть погіршувати ситуацію, збільшувати тиск на платників податків.  Я думаю, що парламент таких пропозицій не підтримає, але зниження податкової бази і з одночасним її розширенням ліквідація тіньових схем виплати заробітної плати, стимулювання вкладення коштів в інвестиційних через зняття податку на додану вартість при  ввезенні інвестицій в економіку, що загальмувало процес розвитку в Україні.

Ми обов’язково повинні підтримати, як і підтримаємо, я думаю, це буде спільна позиція Верховної Ради, відновлення і підтримка вітчизняного товаровиробника. Це не порушує нормативи, які  існують в ГАТ, ВТО, СОТ. Це не порушує загальної позиції України щодо введення цивілізованих форм виробництва і торгівлі на  світовому ринку, це тільки посилить наші позиці і зробить економіку України більш міцнішою і незалежною.

Наші пропозиції стосуються не тільки формування доходної частини по недопущенню зниження сплат до Пенсійного фонду, але і  розгляду питання щодо дефіциту Державного бюджету. Я прошу вашої особливої уваги в цьому плані. Сьогодні норматив по дефіциту бюджету в Європі є близько 3 відсотків, Німеччина має дефіцит на рівні 9 відсотків. Чому ці країни йдуть таким шляхом? Тому що вони впевнені, що вкладаючи кошти в розвиток, вони отримують довгострокове джерело фінансування для наступних бюджетів в своїх країнах.

Ми вважаємо, що вкладати кошти від приватизації тільки в погашення зовнішніх боргів, це означає гальмувати розвиток економіки. Тому, наша пропозиція, перестати проїдати ці гроші. Наша пропозиція, затвердити програми державного, економічного і соціального розвитку в розрізі галузей економіки, а не тільки за принципом: життя, любов, гармонія, еротика і все інше. Ми пропонуємо в обов’язковому порядку надати право і можливості для уряду тільки через закон «Про Державний бюджет» і прийняття рішення про державні програми на 2006 рік і на середньострокову перспективу, розглянути питання про збільшення дефіциту до 3 відсотків за однієї умови, що ці кошти будуть спрямовані на розвиток. Без додаткових вкладень, розраховувати на додаткові доходи Державного бюджету безперспективно, ми ніколи не будемо мати економіку, що розвивається.

Сьогодні уряд позичає кошти на рівні 4,9 відсотка, наша фінансова система фінансує на рівні 16-24, а для АПК, де ми даємо компенсації кредитних ставок, до 32 відсотків. Фактично, ми самі себе намагаємось обдурити, коли думаємо, що підтримка кредитна АПК, дійсно, дає зниження їм ставки, різними шляхами. У АПК просто вимиваються і вимагаються ці додаткові гроші, які вони утримують як компенсація від державного бюджету.

Тому хочу окремо зупинитись на проблемі фінансування АПК в наступному році. Наша пропозиція, щоб видатки на АПК складали не менше 10 відсотків видаткової частини бюджету за виключенням трансфертів до Пенсійного фонду. Але ці гроші повинні йти і так записано в наших пропозиціях, безпосередньо, на рахунки підприємств через казначейство. Не допускаючи ніякого маніпулювання з боку державних чиновників чи вимагання від них тих чи інших хабарів. Це єдиний шлях  дати підтримку реальну і нашому споживачеві,  бо в нього буде здешевлена продукція, і нашому виробникові, який сьогодні знаходиться в значно гірших умовах, ніж інші  товаровиробники сільськогосподарської продукції в багатьох країнах світу, не тільки Європи, але і колишнього Радянського союзу, бо вони сьогодні не мають нічого, крім височенних ставок  по кредитам, неможливості отримати   сільськогосподарську техніку, постійних коливань ринку. І таким  чином  ми не можемо поки що підтримати їх у повній мірі. Але  наша  пропозиція, яка вписана в цих  бюджетних висновках  полягає у тому, щоб АПК відповідно отримало гроші – це гроші на розвиток. І ми вважаємо, що додаткові кошти, які повинні бути спрямовані в АПК,  не можуть бути менше, ніж 4 мільярди  в плюсі  проти того, що записано в урядовому законопроекті.

Крім того, ми пропонуємо збільшити кошти на соціальну сферу АПК, оскільки вдвічі пропонують  комітет збільшити видатки на інвестиційний розвиток в регіонах, соціально-економічний розвиток в регіонах.

Крім того, ми також пропонуємо   до 450 мільйонів збільшити  обсяг коштів на газифікацію в сільській місцевості  в першу чергу. Нам сьогодні це необхідно. І ми також  записали, що, якщо уряд не вважає за потрібне вносити такі зміни  і давати кошти на газифікацію,  хай запропоную, як вирішити цю проблему  за рахунок зменшення  тарифів, щоб обігрівати людей теплом за рахунок електроенергії. І це також  пропозиція була відпрацьована і погоджена з профільними комітетами.

Що стосується нашої постанови. Шановні колеги, я думаю, що всі, хто буде сьогодні виступати,  доповнить мій виступ і рішення комітету.  Можу сказати, що ми надзвичайно критично відносимося до  того документу, який поданий. І ця пропозиція - це   реальна оцінка повинна бути обов’язково підтримана Верховною Радою. Ми повинні передати в уряд  на доопрацювання і на другому читанні перевірити, чи   будуть виконані наші доручення. Якщо вони  не будуть виконані, це означає, що уряд буде неспроможний  справитися з бюджетом наступного року.  І це вже треба буде приймати відповідне політичне  рішення під час розгляду законопроекту у другому читанні.

 У нас  у постанові є декілька пунктів, про які сьогодні  ми говоримо. Ми можемо погодитися з тим, щоб зняти пункт другий цієї постанови, оскільки він практично дублює  текст законодавства Бюджетного кодексу статті 41-ї.

Тому на пропозицію, яка тут прозвучала від Петра Цибенка, також комітет може погодитися і запропонувати цю постанову з вилученням цього пункту, щоб прийняти її за основу, а потім проголосувати в цілому.

Шановні колеги, якщо якісь із ваших пропозицій, які ви побачите в цій таблиці, ви побачите, що враховані часткові, особливо це стосується третього додатку, ми вважаємо, що всі ці пропозиції слушні, але це питання другого читання. І ми повинні будемо доопрацьовувати цей документ з урахуванням тих пропозицій, які тут повністю визначені і будуть подані нам урядом на друге читання.

Прошу наше рішення…

 

ГОЛОВА.  Дайте можливість закінчити. Все, Людмила Павлівна?

 

СУПРУН Л.П. Дві секунди.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, дайте можливість закінчити.

 

СУПРУН Л.П.  Прошу підтримати наші висновки і схвалити їх, як бюджетні висновки Верховної Ради, бо фактично вони є виголошенням нашої позиції по відношенню до документу, який поданий урядом, і сформовані на основі ваших пропозицій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, шановні колеги, запишіться на запитання. 10 хвилин, як і домовлялись. На табло прізвища народних депутатів, що записалися, прошу показати.

Ольга Гінзбург, будь ласка, ваше запитання.

 

11:14:44

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановна Людмила Павлівна, я ось тут! Мене турбує питання, все-таки ви розумієте, формування бюджету країни пов'язано з формуванням місцевих бюджетів, дуже тісно пов'язане. Ви розумієте, 90 майже, більше ніж 90 відсотків бюджету місцевого з'їдається тільки заробітною платою. І знову ж у цьому бюджеті при формуванні нічого – більше десь 11 млрд. ми бачимо, що не вистачає на місцеві бюджети.

Чи, можливо, якось розглядалось воно на бюджетному комітеті, чи є якісь пропозиції? Ви розумієте, знову інфляція з'їдає людську заробітну плату і їхню пенсію, знову треба підвищувати ціни на комунальні послуги, знову нема дотацій місцевим бюджетам, і ми сьогодні говоримо, що ми десять кроків назустріч людям робимо. Поясніть, будь ласка, чи є якісь по движки в цьому бюджеті чи зовсім залишається на старому рівні все? Дякую вам. 

 

СУПРУН Л.П. Ольга Петрівна, шановна, дякую за запитання.

Якщо ви подивитеся наші висновки і пропозиції, там є окремий пункт щодо міжбюджетних відносин, де ми визначаємо, в чому помилка уряду при формуванні бюджетів місцевих. Вони є завищеними, тому що уряд неправильно застосував формулу визначення доходів місцевих бюджетів, і ми вважаємо, що цю помилку треба обов`язково виправити, і ми будемо контролювати такі розрахунки. Перше.

Друге. Ми пропонуємо перейти до нової системи формування видатків для місцевих бюджетів не за принципом на одну людину  гривня, а за принципом надання соціальних послуг. Сьогодні це вимога  законодавства і це вимога депутатського корпусу. Така позиція  у нас закріплена в наших висновках. Ви тут абсолютно точно відобразили цю проблему.

 

ГОЛОВА.  Геннадій Самофалов, «Регіони України», будь ласка, ваше запитання.

 

11:16:31

САМОФАЛОВ Г.Г.

Прошу передать слово коллеге по фракции «Регионов» Хомутинніку Виталию. Хомутинніку Виталию.

 

ГОЛОВА.  Мікрофон Віталія Хомутинніка.

 

11:16:44

ХОМУТИННІК В.Ю.

Людмила Павлівна, таке запитання.  Ви критикуєте бюджет, і я з вами згоден, що він далекий від досконалості, але що пропонуєте ви? Ми проаналізували ваші висновки і  ті пропозиції, які подавала фракція Регіонів, майже на 90 відсотків не враховані. Більше того, навіщо ви пропонуєте (122 позиція) надати пропозиції в частині збільшення  ставок та розширення переліку місцевих податків і зборів, запровадження податку на нерухоме майно, підвищення мінімальних та граничних розмірів ставок єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва? Ви знаєте, що це  непрохідні позиції у Верховній залі? Навіщо ви це пропонуєте? Тому я думаю, що ми не будемо голосувати не за бюджет, запропонований Кабінетом Міністрів, ні за висновки….

 

СУПРУН Л.П. Можу сказати, що це була пропозиція, якщо ви  подивитеся в табличку, однієї з фракції народних депутатів. Що стосується  запровадження податку на нерухоме  майно. Шановні колеги, до того часу, поки ми з вами не будемо читати бюджетну резолюцію, у нас  потім буде розходження при прийнятті наших висновків. Це записано в Бюджетній резолюції. Нерухоме майно і податок на нього, ви знаєте, повинен  бути мізерний, невеличкий, але він є основою для формування місцевих бюджетів. І якщо ми хочемо не вводити ніяких таких оподаткувань, то у нас буде збільшуватися  навантаження на виробництво. Податок на нерухоме майно повинен був би бути    запроваджений. Але що це буде? 50 копійок на квадратний метр  чи одна гривня, можу сказати, що в масштабах України введення ставки одна гривня в рік на квадратний метр тільки житлової площі дало би півтора мільярди гривень для місцевих бюджетів. Це не гроші, які ми хочемо витратити з Державного бюджету на якісь потреби – ці гроші повинні залишатися безпосередньо на місцях і давати основу для здійснення житлово-комунальної реформи.

Що стосується фіксованого податку, податку для суб’єктів малого підприємництва, ви знаєте, що нам необхідний закон, яким би могли визначити єдиний і підхід до єдиного податку. Сьогодні є несправедливість: той, хто отримує 200 гривень на місяць, платить 190 гривень за патент; той, хто отримує 200 тисяч, платить 190 гривень за патент.

Тому ми вважаємо, що такий податок повинен пропорційно розподілятися до доходів. І це пропозиція і вашого комітету, і підприємців, які зустрічаються, бо коли є більший доход, а менша ставка, ми повинні розуміти, що ми несправедливо навантажуємо малий і середній бізнес такими податками.

Що стосується запровадження податку, то він може бути на наступний рік тільки як реєстраційний внесок за свою площу, житлову чи нежитлову. Я сказала, що при ставці одна гривня це півтора мільярди доходів для місцевих бюджетів, а не для Державного. Нам потрібні ці гроші в місцевому самоврядуванні.

 

ГОЛОВА. Катерина Фоменко, будь ласка.

 

11:19:47

ФОМЕНКО К.О.

Дякую.  Людмила Павлівна, я дуже прошу вас, щоб ви більш чітко роз’яснили Верховній Раді сьогодні, що Бюджетний комітет повністю погодив розрахунки робочої групи щодо збільшення фінансування місцевих бюджетів, і саме недостатність ресурсу склала 10,7 мільярди. І тільки тому на сьогодні в проекті подано п’ять мільярдів додаткових коштів за формулою на місцеві бюджети, що місцевий бюджет не знайшов більше додаткових джерел. Але вимоги до Кабінету Міністрів саме в збільшенні фінансування місцевих бюджетів – це майже 11 мільярдів. Дякую.

 

СУПРУН Л.П. Катерина Олександрівна, я думаю, що ви ще будете мати можливість виступити, більш детально зупинитеся на цій проблемі. Але наша позиція полягає в тому, щоб місцеві бюджети отримали додатково не менше 20 відсотків від сьогоднішнього рівня їх фінансування. Це і є якраз 10,7 мільйони гривень. У нас надмірно консолідовані програми у головних розпорядників і давайте залишимо  їх з доходами, для того, щоб вони видатками, для того, щоб виплатили заробітну плату, не  займалися закупівлями і не займалися розподілом коштів по програмах, а вели тільки державну  політику і більше ніщо інше. А кошти передати з головних розпорядників безпосередньо на місцеві бюджети, вони краще розберуться: що їм треба сьогодні? Лікарські препарати чи накриття дахів, дороги, чи щось інше.

 

ГОЛОВА. Лілія Григорович, будь ласка, фракція „Наша Україна”.

 

11:21:20

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, Народний союз „Наша Україна”.

Шановна Людмила Павлівна, звичайно це  надзвичайно погано, коли проект бюджету готують два  Уряди, звичайно це погано, коли дефініції, дружба, любов, гармонія не наповнені реальним змістом і розвитком. Але ж я хочу задати вам дещо риторичне  запитання. Ми  приймає не перший бюджет у цьому залі, в  тому числі  і я, і ви. І кожен  раз в нас  виникає подібна ситуація настала посівна, прийшов опалювальний сезон, прийшов бюджет. Тому я хочу запитатися в вас: а що ми, власне Парламент, народні депутати і от хочу чесної відповіді напередодні парламентських виборів, бо ми зараз білі, пухнасті, як правило хочемо виглядати перед нашими виборцями. Що ми, депутати, не доробили для того, аби було гармонізоване фіскальне законодавство, аби були більш виписані права місцевого самоврядування, або  були п…..ховані ті формули і, на сам кінець, аби, дійсно, законодавчо був забезпечений той процес розвитку, який ми  сьогодні хочемо побачити в нашому бюджеті. Що не доробили ми?

 

СУПРУН Л.П. Шановна Лілія Степанівна, можу сказати, що проблема, про яку ви говорите, це вже проблема проведення політичної реформи. До того часу, поки Уряд буде вважати, що він єдиний хто в країні існує, будуть проблеми.

Потрібно провести політичну реформу, потрібно, щоб Уряд мав відповідну більшість в парламенті, тоді уряд  і парламент – це буде одна система влади. А контроль за нею буде здійснювати опозиція. У нас  сьогодні на половину прийняте рішення щодо такої політичної реформи і  на мій погляд, якщо Уряд сформований із  числа депутатів Фракцій, які сьогодні не складають більшості в парламенті, то йому буде дуже складно проводити свої пропозиції.

Ми могли би відправити цей документ на самому першому етапі його розгляду, безпосередньо в Уряд. Але  не було кому відправляти, бо він і сам, на той час був у відставці. Тому сьогодні ми просто маємо плоди цієї ситуації і я пропоную депутатам не зупинятися над процесом бюджету, зараз затвердити наші висновки і пропозиції Верховної Ради, направити документ в уряд. Якщо він зможе подолати ці проблеми, він подасть нам законопроект, якщо він може відізвати цей законопроект за рахунок перерахунку макропоказників, хай він це робить. Якщо він буде вважати за можливе прийти в парламент і працювати з усіма політичними силами – це буде його найбільша перемога. Іншого шляху я на сьогоднішній день, чесно вам скажу, щодо прийняття бюджету практично не бачу.

 

ГОЛОВА. Олег Білорус, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:23:59

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово Євгену Івановичу Кирильчуку.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук. Мікрофон ввімкніть.

 

11:24:10

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую.  Людмила Павлівна, скажіть, будь ласка, це бюджет Міністерства фінансів чи бюджет уряду. Якщо тільки присутній один Пинзеник, то це неповага і до уряду, то есть і до парламенту, і до керівництва парламенту, і до нас всіх. Ви ж пам’ятаєте, що, коли треба було зміни до бюджету проводить, то Юлія Тимошенко сиділа сутки з нами в бюджетному комітеті, щоб знайти якісь точки, як кажуть, спільного вирішення тих проблем, які є. Чого така неповага, як на вашу думку?

 

СУПРУН Л.П. Можу сказати, що під час роботи над державним бюджетом ми не бачили особливої підтримки пропозицій, які подані урядом від міністерств і відомств. І всі вони говорили про одне, що сьогодні формування бюджету за принципом таким, яким ми сьогодні маємо, тобто записали контрольну цифру і далі розподіляйте, що хочте, фактично вже втратило свою актуальність. Тому і урядовці не можуть сюди прийти, бо вони, фактично, я думаю, що і самі погодились би з нашими пропозиціями, з нашими висновками і не погоджуються з варіантом бюджету, який поданий урядом. Хоча можу сказати, що всі ці пропозиції, що цей бюджет був проголосований на засіданні уряду і був підтриманий. І цей бюджет фактично є бюджетом ще і попереднього уряду, можливо за деякими невеличкими змінами.

 

ГОЛОВА. Дякую, Людмила Павлівна. Сідайте, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, шановні колеги…

Сідайте, будь ласка…  Шановні колеги, ну, у нас же буде процес обговорення. Ми вже ж домовилися, час вичерпаний.  Ми тоді …

(Шум у залі).

Я прошу, заспокойтеся, будь ласка.

Шановні колеги, я хотів би, щоб ми були свідомі щодо двох обставин. Я про це хотів би сказати особливо. Я думаю, якщо дивитися на урядову ложу, ми можемо зробити висновок, що справа бюджету – це справа Верховної  Ради України. Уряд подав свій бюджет, який він бачить варіант, і, фактично, відсторонився. Ну, можливо, ще Міністерство фінансів, оскільки є міністр фінансів.

Але ми повинні прийняти такий бюджет, який потрібен Україні, принаймні, у висновках і рекомендаціях сьогодні це ми маємо зробити. Неприйняття цього бюджету, як виступають представники деяких фракцій і говорять про це, це найлегший спосіб, щоб не було  взагалі бюджету в Україні. Неприйняття бюджету – це підтримка з боку парламенту реалізації того сценарію, який є, щоб не був прийнятий бюджет. Мовляв, виграємо вибори, а тоді приймемо бюджет такий, який потрібний для тих, хто виграє вибори, а не для України.

То нам потрібно прийняти ці висновки, тим більше, я хотів би вам зацитувати рішення консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування, а воно було прийнято при розгляді пропозицій, які напрацьовані бюджетним комітетом, таке, цитую: „Поданий Кабінетом  Міністрів проект Державного бюджету України на 2006 рік вважати неприйнятним з огляду на Конституційні засади місцевого самоврядування”.

Другий пункт: „Рекомендувати  Комітету Верховної  Ради України з питань бюджету опрацювати пропозиції, висловлені на засіданні консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування та запропонувати свій варіант проекту Державного бюджету на 2006 рік”.

По суті, висновки і пропозиції – це погоджено з місцевими органами самоврядування, тими, хто відповідає за виконання бюджету. І потрібно з огляду на це підходити. У нас будуть можливості потім внести уточнення зміни і доповнення. Але ж ми запропонували істотно збільшити наш бюджет. Давайте будемо виходити з цього при розгляді цього питання, я б дуже вас просив би.

Так, запрошується до виступу   голова Рахункової палати Симоненко Валентин. Будь ласка. А потім  попросимо до виступу міністра фінансів.

 

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, присутствующие!

Счетная палата провела экспертизу проекта Закона Украины «О Государственном  бюджете на 2006 год» и ее результаты направлены вам, уважаемые народные депутаты, а также правительству, Президенту Украины. Уверен, что с ними ознакомились. В связи с  этим я хотел бы остановиться только на  отдельных вопросах бюджетной политики.

Первое. Об уроках бюджета 2005 года и бюджетной культуры. Выполнение принятого в марте текущего года Государственного бюджета,  бюджеты  реализации предвыборных обещаний и революционной целесообразности крайне негативно сказалась на темпах экономического роста, инфляционных процессов платежного баланса, устойчивости денежно-кредитной политики.

И если с этой точки зрения  оценивать проект бюджета 2006 года, то он, к сожалению, в своей идеологии не отличается от бюджета 2005 года практически ничем.

Более того, как показала  экспертиза совокупность бюджетных дефицитов  заложенных в бюджете может привести к экономическому кризису.

Президент Украины как бы понимая это, сказал: «Мы хотим представить на следующий год новую экономическую культуру, новую финансовую культуру». Это его слова.

К сожалению,  правительство и министерство финансов представили законопроект о Государственном бюджете разработанного с многочисленными нарушениями Конституции Украины и Бюджетного кодекса. Не выполнили больше половины  основных направлений бюджетной политики. В материалах Счетной палаты приводятся конкретные примеры этих нарушений их около 50.

Коренного изменения как вы понимаете требует и процесс прохождение законопроекта в Верховном Совете. Принятие бюджета к рассмотрению, чисто технический вопрос, который ни о чем не говорит, но это главный этап прохождения бюджета. Первое чтение - сегодня вы утвердите то, что сами наработали. Дальше пойдет второе чтение - вы посмотрите, что на втором чтении из 2 тыс. предложений, которые вы дадите, Кабинет Министров и Министерство финансов оставит в лучшем случае 60-70 вопросов, все остальные будут за счет эквилибристики слов и каких-то непонятных рассуждений отвергнуто. И только третье чтение, где уже депутат выступает в качестве «первой скрипки», но в третьем чтении можно уже только навести косметический порядок в этом бюджете, но не изменить идеологию.

Поэтому, надо использовать опыт мировой практики и не действовать каким-либо тем особым способом, утверждение которого у нас существует, а просматривать закон о государственном бюджете, как все остальные законопроекты. Это опыт мировой практики.

Второе, о реальности показателей бюджета. Наличие оптимизма это хорошая черта характера, сам оптимизм, но учитывая продолжающий замедленной экономической активности, запланированы в 2006 году. Рост реального ВВП на 7 процентов представляет чрезвычайно оптимистическим, а пояснение Кабинета Министров, вот вслушайтесь. Основным фактором экономического роста, будет возрастание потребительского спроса домохозяйства и … активности в стране, может вызвать только лишь сократическую улыбку. Может быть, именно по этому в статье 1 законопроекта предлагается определить не объем доходов, а лишь его прогноз, впервые в мировой практике доходы государственного бюджета в законе определяются, как прогнозные параметры. А это значит, исчезает ответственность за их выполнение.

Проблема из проблем, доходы бюджета остается налог на добавленную стоимость. Вы знаете позицию счетной палаты, что его необходимо, как можно быстрее, заменить на налог с продажа. Но сегодня этот вопрос не решается, значит надо необходимо максимально добиться про наращиваемость изымания этого налога, а особенно это возмещение в счет налоговых обязательств будущих периодов.

Это возмещение сегодня приводится только  на учетных документах налогоплательщиков без участия органов  Госказначейства и того же  Министерства финансов и не отражается  в отчетности об исполнении бюджета по доходам.

Цена вопроса  немалая. На 1 сентября текущего года  в счет уплаты предстоящих платежей  по налогу на добавленную  стоимость проведено возмещение в суме 6 миллиардов гривен или свыше   29 процентов его поступления. Естественно, что  эта сумма ложится  бременем, как на  бюджет текущего года, так и на бюджет следующего года.  Но в проекте бюджета она не учитывается.

В розданных материалах  Счетной палаты есть конкретные   предложения по решению этой проблемы. В вопросах доходов необходимо обратить внимание  на роль государственного сектора  в их наполнении. Верховная Рада обязала правительство учесть  показатели финансовых планов природных монополий и  национальных компаний ..… Государственного бюджета   и представить  их в законопроекты. Поручение осталось не выполненным. И невозможно сегодня   оценить реальность получения доходов  у  таких природных наших монополий, как  «Нефтегаз Украины», Укртелеком. А ведь счет идет не на миллионы, а на миллиарды.

Расходы бюджета.  В  настоящее время в правовом  поле действует  целый ряд законов определяющие конкретные  объемы ассигнований, которые  должны предусматриваться   ежегодно в бюджете на ту или иную отрасль. Это относится и к просвещению, здравоохранению, обороне, науке, культуре и другим отраслям.  Как правило, точкой отсчета необходимых средств является  соотношение к национальному доходу  или  валовому внутреннему продукту.

Возьмем Министерство обороны. Сегодня   не менее 3 процентов от ВВП. Это 15 миллиардов гривен. В бюджете  заложено 7,3 миллиарда гривен. И, к сожалению, это повторяется  и по всем остальным перечисленным  отраслям. В итоге получается: необходимо в  бюджете предусмотреть  160 миллиардов  гривен, а это на 40 миллиардов больше всех расходов Государственного бюджета.

 Возникает  юридический или риторический вопрос: «Можно ли в условиях действия  такого законодательного поля составить  реальный бюджет вообще. И кто в государстве занимается этим вопросом? Я могу ответить – никто. Видно, принцип коллективной безответственности сегодня выгоден очень многим структурам и, прежде всего, Кабинету Министров. 

В 2002 году расходы Государственного бюджета планируются и утверждаются в исполнении бюджетных программ. На практике бюджетная программа представляет собой укрупненный сводный расчет при употреблении финансов и только на финансирование самой структуры. Многие программы не имеют обоснованной необходимости включения в расходную часть бюджета.

Общегосударственные программы, как правило, утверждаются с нарушением Конституции не Верховной Радой, а в большинстве случаев правительством и даже отдельными министерствами. Таких 11 программ существует.

В проекте Государственного бюджета без каких-либо оценок и корректировок предусмотрено выполнение программ, которые закончились в 2004 году и заканчиваются уже в этом году. Такой подход размывает расходную часть бюджета. Нет приоритетов, значит, нет какой-то конкретной экономической политики в государстве.    

К сожалению, между многочисленными бюджетными программами затерялись намерения правительства по улучшению качества жизни. Вы знаете. Что только с первого января, декабря будет 400 гривен минимальная заработная плата. С учетом же индекса потребительских цен в размере 111,4 процента прожиточный минимум в реальном исчислении снизится в предстоящем году практически на 1,8 процента.

Социальная гарантия населения с учетом прогнозируемой инфляции также уменьшится. Действием Закона Украины, предусматривающего социальные гарантии отдельным категориям, традиционно приостанавливается четыре закона. А мы говорим сегодня, что наш бюджет  – это бюджет социальный.

В расходной части Государственного бюджета на развитие предусмотрено 20,2 процента общих планируемых расходов. По сравнению с 2005 годом он увеличился на 1,4 процентных пункта. Но учитывая прогнозируемый рост потребительских цен и ожидается увеличение инвестиционной  части бюджета.

Государственные капиталовложения предлагается утвердить 252 миллиона гривен. Остались…  это на 40 процентов меньше, чем 2005 года. Остались невыполненными намерения правительства о том,  чтобы… которые очень сложно…. восстановительном направлении в части увеличения бюджета развития. А слова Президента Украины «в бюджете следующего года  по нашим оценкам в 4 раза вырастит  финансирование экономики роста, чем экономики потребления» повисли в воздухе.

У меня все. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  До виступу запрошується міністр фінансів Пинзеник Віктор Михайлович. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний  Голово! Шановні народні депутати! Дорогі співвітчизники!

Кабінет Міністрів України  вдячний всім народним депутатам, фракціям і комітетам, що надали свої пропозиції до проекту закону. Всього було подано понад 2 тисячі пропозицій на загальну суму близько 100 мільярдів гривень. Це ще один бюджет. Звичайно ж, у більшості випадків це не забезпечені ресурсами витрати. Вам сьогодні запропоновано для розгляду проект, підготовлений Бюджетним комітетом. Чимало висновків і пропозицій бюджетного комітету сприйнято нами і підтримується Кабінетом Міністрів, але є принципові речі, які не можуть бути підтримані  урядом.  Головна принципова відмінність від поданого урядом законопроекту  - це збільшення витрат на 10 мільярдів гривень. За рахунок чого це зроблено?  Ви це можете побачити в таблиці.

Проект бюджету уряду  передбачав зниження податкового навантаження на економіку на 1 відсоток валового внутрішнього продукту. В тому числі зменшення на 2 відсотки нарахувань на фонд заробітної плати, скасування митних зборів і зниження у 2 рази збору з купівлі валюти. Абсолютна більшість пропозицій уряду відхилена. Це збільшує податковий тиск на економіку  в сумі 4 мільярди гривень.

Відхилення цих пропозицій уряду суперечить задекларованій Президентом України та підтриманій у Бюджетній резолюції політиці щорічного зниження податків, і ця резолюція підтримана вами.

Другий принциповий момент. Урядовий проект передбачав дефіцит бюджету на рівні 1,9 відсотка ВВП. Варіант Бюджетного комітету збільшує цей дефіцит до трьох відсотків. Такий дефіцит, а це 15,4 мільярди гривень, є для України критичним. Його не можна покрити доходами від приватизації. Інакше кажучи, пропонується позичати гроші та жити в борг. Це означає збільшення боргу країни в наступному році на п’ять з половиною мільярдів гривень та зростання витрат на його погашення до 16 відсотків доходів Загального фонду Державного бюджету.

Тривожить і те, що нарощування дефіциту бюджету відбувається з одночасним збільшенням постійних, а не разових видатків. Це дуже небезпечна політика. У 2000 році вона ледь не призвела до фінансового потрясіння в країні, від якого Україну врятував уряд Віктора Ющенка.

Тому Кабінету Міністрів України  наполягає на вилученні з проекту рішення норм, які стосуються відхилення податкових ініціатив уряду та зростання дефіциту бюджету з відповідною корекцією кореспондуючих витратних норм.

У той же час, хочемо наголосити: у нас є можливість для пошуку компромісу, але в межах тих пропозицій – і вони є, - що не зачіпають дефіциту бюджету понад рівень, передбачений Бюджетною резолюцією, а це, нагадаю всім нам, це два відсотки, та не блокують зниження податкового навантаження на економіку.

Необхідно відзначити ще кілька важливих моментів, по яких ми повинні знайти в подальшій роботі узгоджену позицію. Повноваження на розподіл капітальних видатків місцевим бюджетам треба передавати місцевим органам влади. Ми не маємо права спокійно дивитися на те, що все більше сума коштів направляється в незавершене будівництво та не реалізується єдина політика будівництва.

Стосовно надбавки до ціни газу. Ми  маємо реагувати на виклики часу і реалізовувати за рахунок цих коштів, програму енергозбереження та переведення на електрозабезпечення населених пунктів.

Кабінет Міністрів України не погоджується із вилученням із закону норм щодо приватизації землі під приватизованими об’єктами. Весь ресурс від цього 1,5 мільярди гривень уряд передбачав направити на інвестиційні проекти. Не підтримується норма що надання кредиту „Укравтодору” на 100 мільйонів євро по будівництву доріг, проектом бюджету на 2006 рік ми  зробили унікальний жест, збільшили ресурс дорожнього фонду, майже, на 2 мільярди гривень. Для чого ще й кредит? Тим більше , що цього року їм надано кредит. Для того, щоб потом його не змогли повертати? І щоб потім бюджетні зобов’язання по поверненню?

Викликає заперечення і запропонований в  проекті рішення обмін військового майна на житло. Така процедура веде до зловживань і розбазарювання майна. Майно  має продаватися виключно на відкритих аукціонах і конкурсах. І останнє, перед нами досить проста, логічна задача, якщо цю задачу не політизувати. 110 мільярдів гривень – це витрати бюджету 2005 року. Це те, що ми виділили нашим громадянам в поточному році.

За цифрою 110 мільярдів стоять досягнуті в цьому році розмір заробітних плат пенсій, допомог, грошового забезпечення, перерахувань місцевим бюджетам. 21 мільярд гривень, це той ресурс, який ми отримуємо додатково наступного року, це не так вже й мало.

Наше завдання: правильно визначити пріоритети. Кому і скільки дати додатково? Якщо ми будемо танцювати в цьому колі, ми завжди знайдемо компроміс. Бо коли пропонується збільшити, наприклад, заробітну плату, то зрозуміло, має зменшуватись сума коштів на інші цілі. Це проста, зрозуміла і чесна політика. Чесна по відношенню до  країни,  до її громадян, чесна по відношенню до самих себе, але ми завжди будемо заходити в тупик, коли спробуємо поділити те, що не ділиться, те, чого ми реально не маємо. Кабінет Міністрів України сподівається, що саме таким підходом ми будемо керуватися при прийняття головного фінансового плану країни.

 

ГОЛОВА. Дякую, Віктор Михайлович.

Шановні колеги, доповіді завершено, переходимо до виступів з метою обговорення проекту бюджету. Пропонується такий порядок. Спочатку виступлять керівники, уповноважені представники депутатських фракцій, потім від комітетів, але я просив би, щоб це були або голови комітетів, або їх заступники, або інша особа, яка уповноважена це, ну, а потім пересічні народні депутати. Нема застережень?

Будь ласка, дайте на табло прізвища народних депутатів, що записались для участі в дебатах. Так, Катерина Фоменко від фракції Народної партії, будь ласка.

Давайте ми зараз, шановні колеги, до першої години проведемо обговорення. Це у нас буде якраз година п’ятнадцять хвилин. Немає застережень? Я думаю, якщо буде мало часу, будемо тоді продовжувати ще. Будь ласка.

 

11:47:13

ФОМЕНКО К.О.

Катерина Фоменко, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні українці.

Найгірший за якістю показників бюджет поданий до Верховної Ради України. І голосувати за нього у варіанті Кабміну, дійсно, неможна, і правильніше, ми не маємо права.

Фракція Народної партії зробила офіційно цю заяву ще два тижні тому, адже він майже не передбачає фінансування, медикаментів, харчування, ремонтів, придбання, все те, про що вже забули наші місцеві органи самоврядування. Хочете факти, будь ласка. Ми їх маємо вдосталь, тому що з 3 по 7 жовтня ми прийняли 25 областей, місто Київ і Севастополь і сьогодні маємо повну інформацію щодо стану справ органів місцевого самоврядування і в 2005, і в 2006 році. Дійсно, навіть фонду заробітної плати не вистачає. Сьогодні за розрахунками областей 5 мільярдів ще недостатньо фонду заробітної плати в 2006 році.

Адже він складає вже не 80 відсотків, це цифра, на яку вже погодився Мінфін, вона складе 96 відсотків. Областям запропоновано за 3,5 відсотків видатків придбати медикаменти, харчування, заплатити за  енергоносії. Скажіть, будь ласка, як можна виживати з цим Державним бюджетом.

Сама гірша ситуація в тому, що передбачається зменшення фінансування захищених статей в 2006 році навіть нижче рівня 2005 року. Скажіть, будь ласка, куди можна ще нижче їх фінансувати? Медикаменти - 1,8 відсотка.

Шановні, я наведу вам приклади по Луганській області, адже це одна із тих  областей, яка має  вищі серед українських показників надходження до бюджету. Севєродонецьк має на ліжко-місце 67 копійок на придбання медикаментів. Міловський район – 55 копійок,  Сватівський – 52.

Місто Кривий Ріг – 90 копійок. Харчування на ліжко-місце складає 2.20, 2-50 по областях. В Первомайську Луганської області 9 копійок, Антрацит – 51 копійка. Місто Рівне у видатках  99 відсотків складає заробітна плата.

Шановні! Ми не маємо права погоджуватися з таким бюджетом, я хочу звернути вашу увагу на те, що ні один із бюджетів не був таким важким. Координаційно-дорадча рада, Консультативно-дорадча рада при Голові Верховної Ради підтримала наші розрахунки і винесла своє рішення двічі.

Насмішкою виглядає теза уряду до бюджету 2006 року, що він рахувався на основі вартісних та якісних стандартів надання суспільних послуг.

Шановні колеги! Пріоритетним повинно бути і повинно стати  фінансування місцевих органів самоврядування, саме тому  Голова Верховної Ради  України дав наказ і були перераховані всі місцеві бюджети і ми будемо  вимагати ресурс майже в  11 мільярдів додатковий до фінансування наших територій.

Другий пріоритет – це фінансування села, воно фінансується сьогодні найгірше. Рада РНБО фінансується на 152 відсотка до рівня 2005, судді – 136 відсотків, скажіть будь ласка, чому АПК тільки 124 відсотка темп зростання? Чому це …

 

ГОЛОВА. Дякую Катерина Олександрівна, Євген Кирильчук від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Наступний буде виступати Олександр Мороз.

 

11:50:43

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні народні депутати!

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Позитивним в цьому бюджеті є те, що в ньому урядом Юлії Тимошенко високо піднята планка росту валового внутрішнього продукту до 512 мільярдів проти 345-ти в минулому році, майже вдвоє збільшено надходжень до бюджету, суттєво піднято соціальні виплати самим нужденнім людям. Зокрема, мінімальна пенсія зросла із 142-х в 2004-му, до 393 гривень, який передбачається в 2006 році.

Проте суспільство сьогодні відчуло повернення бюджету в сторону Кучмізму, руйнування всіх напрацьованих урядом Юлії Тимошенко соціальних програм.

Де ви сьогодні почуєте хоч наміри продовження боротьби з контрабандою, де ви сьогодні побачити ці цифри, які закладені в бюджеті, які контролювалися щомісячно? Навпаки, відроджуються старі схеми відмивання державних коштів, приховування прибутків, ухилення від сплати податків. Вже ніхто навіть не прикриває братання і поцілунки кучмівських олігархів з новоспеченими товстосумами. З новою  силою оживає хабарництво і корупція.

Дивуються гості, що приїжджають до України, високою надмірністю, розкішними палацами міністерств і відомств, кількістю „Мерседесів”, астрономічними сумами на їх утримання.

І разом з цим забуті Богом і людьми школи, лікарні, амбулаторії, особливо на селі, де навіть не вистачає коштів на опалення і освітлення. Практично, в бюджеті закладено систему на розвитку, а систему повної руйнації місцевого самоврядування, і це  саме тоді, коли ми маємо формувати виконавчі органи і початок дій і змін до Конституції.

Наші депутатські пропозиції від фракції Блоку Юлії Тимошенко щодо відродження села, сільського господарства, розвитку транспорту, протезування інвалідів, упорядкування шахтарської галузі і багато інших просто відхилені. А кошти є, якби лінія повернення незаконно приватизованого, яка була визначена Юлею Тимошенко, збереглася в бюджеті, то був би бюджет і споживання і розвитку, а так - це бюджет обслуговування олігархів і криміналізованих чиновників. Фракція за нього голосувати не буде. Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватись Гінзбург.

 

11:53:51

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, депутати. Воно дивно виходить у нас під час всього бюджетного процесу. Приймається резолюція бюджетна, приймаються рекомендації Верховної Ради, вносяться пропозиції від фракції, а уряд йде своїм шляхом і робить те, що йому вдається зробити чи здається, що воно може бути переконливим. Звичайно, ні по галузі агропромислового комплексу, де фінансування передбачене удвічі меншим, ніж законом визначено, ні по галузі освіти, ні по соціальних виплатах, зокрема, на дітей війни, ні щодо повернення заощаджень громадянам, що протягом тривалого часу ми все-таки закладали якусь копійку в бюджеті, ні щодо пропорції в між бюджетних стосунках, де сьогодні на місцеві бюджети передбачається всього 12 відсотків, навіть проти 18-и, які закладались на нинішній 2005 рік. Все це в сукупності не дає змоги голосувати фракції за цей бюджет.

Я вважаю, що треба шукати спочатку реальну доходну частину бюджету через програму соціально-економічного розвитку. От я можу привести приклад спілкування з Володимиром Семеновичем Бойко, керівником комбінату «Ілліча». Він говорить, що за тими показниками, які сплачує податки його підприємства, в середньому на працюючого з коефіцієнтом поправки, враховуючи що це, все-таки, специфічна галузь – металургія, то в цілому бюджет  повинен склади по доходній частині мінімум  200 мільярдів, а то 250 мільярдів, тоді буде вистачати  на всі інші потреби. Ніхто цього  не враховує.

Тому я вгадаю, що сьогодні для влади потрібно зробити що? 

Найперше.  Треба  аби Президент зібрав Кабінет Міністрів, керівників фракцій  парламенту і разом порадилися про філософію бюджету наступного року. Бо так чи інакше вже рік нового правління  минає. І нам не можна весь час посилатися на   якусь політичну кон'юнктуру. Нам потрібно визначати стратегію розвитку держави, щоб це був справді бюджет розвитку, але при тому, щоб не були втрачені соціальні гарантії  визначені законами. Можливості  для цього в Україні є, треба тільки відповідальна робота над підготовкою  цього визначаючого наступний рік документу.

Я переконаний, що навіть ставлення сьогоднішнє, яке демонструється у Верховній Раді до бюджету з боку Кабінету Міністрів, красномовне.  Воно викликає певну реакцію. Я не хотів би зараз робити якихось  оцінок, але я сподіваюся на те, що зустріч  по котру я говорив,   відбудеться, і можемо дати конкретну відповідь на те,  яким же повинен бути справді бюджет  наступного року. Звичайно, такий проект голосувати не можна.

 

ГОЛОВА.   Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Підготуватися Богдану Губському.

 

11:57:06

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати!

Гінзбург, 161 виборчий округ,  фракція Комуністичної партії України.

Я хотіла розпочати свій виступ і сказати,  я скільки живу на цьому світі, стільки і дивуюся, мабуть,  так і помру, не зрозумівши, що таке  на світі проходить. Люди, депутати, фракції, які  приближені до влади або ж  в ній  сьогодні знаходяться, не можуть вирішити   це питання. Що вам не хватає ще?  От я для  себе не розумію. Коли  мені маленьку якусь владу дали, то я  знаю, що з нею робити, я просто  знаю, що з нею робити у своєму Конотопі. Людям, яким дали таку державну владу, вони не знають, що з бюджетом робити. Не знаєте, послухайте нас або віддайте владу Комуністичній партії, вона колись  справлялася  з цим  дуже достойно.

Ви розумієте, місцевий бюджет має 90, більше відсотків отримує і тільки на заробітну плату. Сьогодні приходиш до людей, кришу покрити нічим, комунальні послуги покрити нічим, дорогу ремонтувати нічим. Харчування в лікарні плати нема чим. Ну невже це не зрозуміло, що це треба вирішувати.

Сьогодні шановний Пинзеник говорить: давайте правильно визначимо пріоритети. Ну давайте. Що вам мішає? Ну що вам дати ще, яку владу ще дати, щоб це слово «давайте» було виконано? Ви розумієте, Комуністична партія пропонує прості речі, дуже прості речі. Говоримо, що треба зробити: перше, ось дивіться, встановити державну монополію на виробництво та реалізацію лікеро-горілчаних  виробів та тютюнових, що дасть доходу до Державного бюджету 15-20 млрд. Це перше, що пропонуємо. Що з цього можна зробити користь нашим людям. Адже ми для них працюємо, для кожної людини в нашій країні, яких 50 млн., ми з вами працюємо.

Можемо підвищити середню заробітну плату працівникам бюджетних установ до прожиткового мінімуму. Погасити заборгованість із заробітної плати та соціальної допомоги 1,4 млрд. Погасити за знецінення вкладів населення п'ять мільярдів. Давайте на 2006 рік це зробимо. Домовилися, зробили.       

Інше. Ліквідація корумпованого болота – податку на додану вартість, ПДВ тобто. Це дасть сьогодні реальні доходи 15 млрд. гривень до Державного бюджету. Що ми можемо з цього зробити? Я дуже популярно пояснюю: підтримку сільського господарства – один мільярд гривень, підтримку ПЕК – до п'яти мільярдів гривень, тобто ми наше машинобудуванням можемо підняти. Компенсацію відсотків ставки кредитних комерційних банків знизити і так далі.

Наступне, що ми можемо ще зробити. Погашення податку боргу всіма суб'єктами господарювання, в тому числі НАК «Нафтобаз» і інше, і інше. Якщо ми з вами, шановні народні депутати, цього не зробимо, а знову будемо обговорювати Державний бюджет під вибори, як політики сьогодні, то наша держава в цій кризі залишиться. Давайте ми говорити про те, що ми говоримо перед виборами і робити.  Дякую. 

 

ГОЛОВА. Богдан Гунський, фракція «Єдина Україна», запрошується до виступу. Підготуватися Юрію Костенку.

 

12:00:22

ГУБСЬКИЙ Б.В.  

Шановний  Володимир Михайлович! Шановні колеги!

Фракція партії «Єдина Україна»  наголошує, що головним питанням Державного бюджету  повинна бути його  спрямованість на вирішення соціальних проблем. Йде мова про ключове питання.

По-перше, соціальна складова. Насамперед, це  стосується збільшення розмірів мінімальної заробітної плати. Давайте згадаємо, що в цьому році було визначено, що в основу бюджетної політики на  2006 рік, і це було передбачено, що мінімальна заробітна плата буде 400 гривень.  Сьогодні пропонується 350. То чому ж її зменшили? Взагалі, якщо вже казати про реальну зарплату, вона повинна бути 600. Але ми не повинні зменшувати  те, що ми вже прийняли.

Далі. Ми принципово наполягаємо на тому, що визначення  взагалі всіх соціальних виплат повинно базуватися на мінімальному прожитковому рівні, який сьогодні за офіційними оцінками експертів становить близько 500 гривень.

Що пропонує уряд? Зменшення усіх соціальних виплат в декілька разів. Наприклад. Щорічна допомога інвалідам 1 групи війни, інвалідам війни пропонується зменшити з 3500 гривень до  400, учасникам бойових дій з 1750 гривень до 250 гривень, а допомога для догляду за дитиною до 3 років 90 гривень замість 423, як сьогодні існує. Ну це ж не реально.

Далі. Вчителі і лікарі. Ну не можуть вони отримувати  мізерну пенсію і зарплату. Ми внесли відповідний законопроект, щоб прирівняти вчителів і лікарів в пенсійному забезпеченні до державних службовців. До речі, цей законопроект  сьогодні буде розглядатися. Тому давайте це зразу закладемо до бюджету і це буде справді соціальна справедливість.

 Наступне важливе питання це  місцеве самоврядування. Ну вже досить ділити в Києві гроші, за які в районі, наприклад, потрібно будувати або ремонтувати лікарню. Ці питання повинна вирішувати місцева влада. А в Києві повинні ділитися гроші, які йдуть  на центральні органи, на  оборону, на  національну безпеку. Тому ми вважаємо, що більшу частину видатків потрібно передати до  місцевих органів, які повинні справедливо  вирішувати яким чином фінансувати, скажімо так, місцеві видатки в районі, в місті і в областях.

Третє питання, це підтримка вітчизняної  науки і культури. Ну ми вже багато кажемо, що необхідно збільшити видатки на науку, але віз, як кажуть, і нині там. І не тільки на заробітну плату, але й матеріально-технічне забезпечення.

Не менш важливе питання – це освіта, адже ми завжди наполягали  і наполягаємо на тому, що кожна українська дитина, яка не має грошей, але хоче  отримати вищу освіту, повинна мати можливість за бюджетні кошти її отримати. Тому ми вважаємо, що це також потрібно  закласти в  бюджет.

Ну, і основне і важливе. В цьому році був зроблений величезний прорив в соціальному забезпеченні наших громадян. Поміняли ми уряд – змінили ми що, пріоритети від того? Чому сьогодні замість того, щоб підвищити рівень соціального забезпечення, ми його суттєво знижуємо? Ми проти цього категорично.

І тому, коли ми забирали гроші, скажімо так, від кланів передавали громадянам, тепер хочемо робити це навпаки, то ми проти. Тому фракція партії «Єдина Україна» не буде голосувати за цей бюджет, поки не будуть враховані запропоновані нами соціальні виплати. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Партія промисловців… Чи Юрій Іванович був оголошений? Будь ласка, Юрій Іванович Костенко. Наступний Веретенников. Юрій Іванович Костенко, фракція Української народної партії.

 

12:03:40

КОСТЕНКО Ю.І.

Аналіз проекту бюджету, поданого Кабінетом Міністрів, свідчить про те, що негативні тенденції, закладені в українську економіку бюджетом 2005 року, у наступному році будуть лише посилюватися. Плани уряду збільшити у 2006 році соціальні виплати населенню, що підтримує наша фракція, абсолютно не збалансовуються реальними можливостями економіки. Це такий же бюджет проїдання останньої української власності, як і його попередник – бюджет-2005, де Мінфін сидить і чекає, що ще продати: чи «Криворіжсталь»,  чи газотранспортну мережу, - аби виплатити зарплату вчителю та видати мізерні кошти пенсіонеру. Така бюджетна політика веде до повного банкрутства українську економіку, донищує українське село, робить Україну вічним жебраком, який з протягнутою рукою бігає по світу, волаючи про допомогу.

Що пропонує фракція Української народної партії, аби запобігти системній бюджетній кризі. Перше: для стимулювання розвитку економіки у бюджеті-2006 потрібно передбачити фінансування галузевих програм: суднобудування, автомобілебудування, авіабудування, рухомого складу транспортної системи України. Такі програми різко збільшують споживання українського металу, розширюють можливості національного ринку випускати готову продукцію, а відтак підвищують його конкурентоспроможність.

Ми вимагаємо від уряду підтримки високотехнологічних напрямків економіки, що через декілька років повернеться в бюджет новими доходами, а також мікрокредитуванням малого бізнесу, без чого не можлива ринкова економіка.

Друге. Для АПК фракція пропонує збільшити бюджетні дотації, в тому числі і виділити один мільярд гривень в цьому році для закупівлі зерна.

 Ми вимагаємо від Мін. АПК кошти спрямовувати безпосередньо кожному виробнику через прозорі механізми, а не продовжувати застосовувати традиційні схеми обкрадання села і селян тільки вже новими політичними господарями.

Третє, фракція вимагає від уряду принципово іншої бюджетної політики щодо місцевого самоврядування. Новий Бюджетний кодекс, який розробила фракція і прийняття  якого блокує міністр фінансів, дозволятиме не жебрати у Києва те, що йому належить, а жити так, як працює громада чи регіон. Така практика формування місцевого бюджету існує в усьому демократичному світі. І ми вимагаємо її застосування новим урядом.

Останнє, фракція заявляє, що бюджет 2006 є відверто антиукраїнським. В проекті припинено фінансування практично всіх програм розвитку:  української мови, культури, відтворення історичної спадщини. За такий бюджет, не те, що Українська народна партія, жоден український громадянин не буде голосувати. Фракція вимагає принципової зміни  бюджетної політики. Лише за таких умов ми будемо за нього голосувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Веретенников, фракція „Партії промисловців і підприємців”. Підготуватися Воюшу.

 

12:06:53

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні колеги,  фракція промисловців і підприємців України вважає, що проект бюджету на наступний рік потребує серйозних корективів, аналіз змісту основних статей Закону про державний бюджет на 2006 рік дозволяє зробити наступні висновки: Бюджет сформовано не за стратегією розвитку, а стратегією споживання. Щодо прогнозних оцінок. Що покладені в основу  бюджетних розрахунків, то  насамперед слід зазначити, що очікування результатів таких, як темп зростання реального ВВП – 7%. Зростання обсягу продукції в промисловості – в 9, 5%, машинобудування - 18%. На нашу думку не мають надійного підгрунття. Державний бюджет з  чіткою соціальною домінантою розроблений на базі завищених оцінок динаміки основних макроекономічних показників, тобто без ретельного врахування ризиків.

Голосування постанови про… якраз голосування  постанови про заборону приватизації „Криворіжсталі”, а це приблизно 15 мільярдів в бюджеті, і є підтвердженням таких ризиків.

Бюджет 2006 року розроблений та базується на існуючому податковому законодавстві. Ми пропонуємо внести спочатку зміни до податкового законодавства і вже на основі цих змін прийняти нормальний бюджет.

Нещодавно на бізнес форумі у Львові президент пообіцяв ще в цьому році запровадити єдиний соціальний податок з суттєвим зменшенням ставок 20 – 25% на Фонд оплати праці. Фракція промисловців і підприємців підтримує президента в цьому питанні. До речі, я один з співавторів законопроекту про єдиний соціальний внесок, але, на жаль, поки що немає належної підтримки для прийняття цього закону.

Зауважуємо, що запровадження тимчасових податкових змін через закон „Про Державний бюджет” створює колізію в законодавстві, стає основним фактором нестабільності для підприємництва та інвестиційного клімату України.

Фракція пропонує і наполягає виправити ті помилки, які були допущені при прийнятті скорегованого бюджету на 2005 рік, за який фракція не голосувала. Йдеться про державну підтримку таких пріоритетних галузей як суднобудівна, літакобудівна, автомобілебудівна та інші та підтримку спрощеної системи оподаткування для підприємств. Збільшення доходів як державного, так і місцевого бюджету пропон6уємо не через фіскальні підходи, а через виведення виробництва з тіні та лібералізацію податкового законодавства.

Наша фракція пропонує відновити вільні економічні зони, але з обов’язковим їх пристосуванням до вимог СОТу. Необхідно зазначити, що бюджетним комітетом дещо враховано, а не враховано такі позиції як не скасоване ПДВ на інвестиції в статутний фонд і інші. Таким чином проект бюджету на 2006 рік можне бути прийнятий за основу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Володимир Воюш, фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної). За ним Віктор Турманов.

 

12:10:19

ВОЮШ В.Д.

Уважаемые народные депутаты!

Фракция Социал-демократической партии Украины (объединенной) акцентирует ваше внимание, прежде всего, на нереалистичности показателей, заложенных в бюджете следующего года. Мы уже говорили об этом при представлении бюджета, но, к сожалению, картина не изменилась. Не пересмотрен авантюрный показатель валового внутреннего продукта – 7 процентов, не изменен прогноз инфляции – 8,7 процентов, хотя, на самом деле разворачивается гиперинфляция.

Сегодня совершенно очевидно, что бюджет текущего года выполнен не будет. Вместо того, чтобы просчитать доходы бюджета на следующий год, исходя из реальной экономической ситуации в стране и честно сказать обществу, сколько у нас есть средств, что необходимо направить на социальные программы и что – на развитие, Кабмин надул бюджет пустыми доходами и распределил расходы по весьма своеобразным приоритетам. При росте расходов Общего фонда Госбюджета, в целом, на 16 процентов, по отдельным позициям правительством предлагается увеличение расходов с превышением среднего уровня роста.

И куда деньги идут? Хозяйственно-финансовый департамент Кабмина – 128 процентов, Государственная судебная администрация – 136, Генеральная прокуратура – 147, Министерство юстиции – 137 процентов, Государственная таможенная служба – 132 и Совет национальной безопасности и обороны  - на 152 процента. Вот о  ком печется сегодня власть.

А вот расходы на компьютеризацию школ уменьшены к пятому году на 16 процентов, на предоставление льготных кредитов молодежи, на покупку жилья – на 11 процентов, на выплату ежегодной помощи ветеранам войны – на 9 процентов.

Да и кроме того, бюджет содержит откровенно антисоциальные нормы. Так статья  38  ограничивает возможность использования льгот учителями и медиками, и военнослужащими и другими категориями работников. Немного подняв им, этим людям, зарплату, правительство лишает их льгот, очевидно, полагая, что у них и так  теперь  повысился уровень жизни. И это тем более цинично на фоне стремительного роста цен.

Фракция Социал-демократической партии (объединенной) выступила категорически против подобного положения вещей. Нами были внесены предложения относительно уменьшения расходов на Секретариат Президента, МВД, СБУ и других. В то же время увеличение их на социальную защиту чернобыльцев, на строительство жилья для военнослужащих, инвалидов, на информатизацию школ, на оздоровление детей, на приобретение школьных автобусов, автомобилей скорой помощи.

Мы  также предложили ввести в  действие Закон «О детях войны» в полном объеме. К сожалению и в этом вопросе мы не нашли поддержки Бюджетного комитета, наши предложения комитет решил направить  правительству на рассмотрение на предмет целесообразности. Но  судя по приоритетам Кабмина ответ очевиден.

Фракция Социал-демократической партии (обьедененной) еще раз обращает внимание на необходимость  серьезнейшей переработки бюджета с целью его приведения к реалистическим показаниям.

Мы требуем честного отношения власти с народом в вопросах формирования бюджета. А те политические  силы, которые сформировали это правительство пусть делят с ним ответственность и голосуют за этот позорный бюджет, который в народе уже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виктор Турманов, фракція  „Регіони України”. Підготуватися Бондаренко.

 

12:13:39

ТУРМАНОВ В.І.

 Уважаемые коллеги! Проект бюджета на 2006 год внесенный Кабинетом Министров в Верховную Раду с нарушением норм Закона «О профсоюзах» и генерального соглашения в части обязательности представления законов касающихся социально экономических отношений с учетом предложений профсоюзов. Реализуя свои полномочия профсоюзы заблаговременно направили правительству свои предложения в Бюджетный комитет, предлагали провести  совместные консультации по социальному блоку вопросов.

Однако я хочу подчеркнуть, впервые за многие годы независимости правительство уклонилось от социального диалога, проигнорировав предложения профсоюзов, прежде всего по размерам прожиточного минимума и минимальной заработной платы. Предоставленный проект бюджета не обеспечивает прав граждан на достаточный уровень жизни и не отвечает принципам и задачам декларируемой социальной политики. Поэтому сегодня под стенами  Верховной Рады вновь идет протестный натиск профсоюзов против принятия  бюджета, сформированного на базе фактически сфальсифицированного заниженного на  170 миллионов гривен размера прожиточного минимума, в котором   не учтены  расходы на жилье, образование, медицинское обслуживание. Занижены размеры минимальной зарплаты и социальной помощи.

Федерация профсоюзов Украины подготовила пакет требований все  они справедливы и нацелены на обеспечение  законных конституционных прав граждан. В том числе мы требуем установить с 1 января 2006 года размер минимальной заработной платы на уровне  прожиточного минимума для трудоспособных лиц, а с 1 июля 2006 года  на уровне 130 процентов прожиточного минимума, то есть с учетом  … составляющих. Ведь по уровню оплаты труда Украина занимает 43 место среди 46 европейских стран. Федерация профсоюзов требует предоставить действенную государственную поддержку базовым отраслям экономики, в особенности, угольной, АПК. Увеличить базу социальных выплат, повышение зарплаты работникам бюджетной сферы, ассигнование строительства жилья для молодежи.

В предоставленном бюджете страны на 2006 год снова, как в 2005 году, занижены бюджетные расходы на угольную промышленность, хотя такая политика в нынешнем году уже привела к сокращению добычи на 2,5 тонн. Предложенный правительством уровень бюджетного финансирования угольщика на 2006 год на 2 млрд. ниже необходимого. Более того, 1 млрд.400 млн., то есть 50 процентов от общего объема финансирования отрасли, предусмотрено направить из специального фонда, по которому в текущем году, я хочу подчеркнуть, шахтеры недополучат 700 млн.грн. Поэтому, фракция «Регионы Украины» не будет голосовать за предложенный бюджет в первом чтении и предлагает направить его на доработку в Кабинет Министров Украины.

Для угольной отрасли такой проект бюджета равносилен ее уничтожению. Поэтому, более тысячи шахтеров сейчас находятся под стенами Верховной Рады с требованием бюджетного финансирования отрасли в 2006 году в размере 5,7 млрд. гривен в соответствии.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Бондаренко, фракція «Вперед, Україно!». За ним підготуватись Чорноволенку.

 

12:17:01

БОНДАРЕНКО Г.І.

Шановні колеги, наша фракція солідарна з позицією фракції Народної партії і це позиція нашого лідера, Володимира Литвина, щодо асигнування з Держбюджету на 2006 рік на підтримку АПК і соціального розвитку села близько 14 млрд. грн. Це, до речі, вимога бюджетних висновків Верховної Ради. І хочу підкреслити, це принципова наша позиція і в разі не прийняття її ми, народники, не будемо голосувати за цей бюджет. А висновки бюджетного комітету парламенту будемо підтримувати і закликаю всіх решта.

Кілька  слів про бюджет в цілому. У структурі витрат питома вага асигнувань на розвиток, однак, загалом бюджет перевантажений  витратами споживання.  Це однозначно. Що стосується видатків  міністерств і відомств, то ми вже це питання не раз піднімали, і сьогодні ще раз хочу наголосити,  що вони зросли в середньому на 16 відсотків  по державі. Серед тих, у кого цей рівень  вище, це перш за все, той же  Кабінет Міністрів – 28, державна судова адміністрація -  36,  Державна митна служба – 32, Мінюст – 37, Рада національної  безпеки – 52, Генпрокуратура – 47  і цей перелік можна продовжувати.

Можу зауважити, що при середній заробітній платі в промисловості  тисячу 200 гривень,  місячна зарплата у всіх цих структурах, які я назвав,  становить  від  2 тисяч до 4 тисяч  з половиною. А у  міністрів і губернаторів від 12 до 16   тисяч, вчителі і лікарі  отримують копійки. Такого несправедливого підходу не було у жодного уряду  за всі часи незалежності нашої України.

Аналогічна  ситуація в судах.  Ще уряд Тимошенко підвищив оклади суддів  в декілька раз. При  цьому залишились діючими  п’ять секретних указів  попереднього Президента  про доплати. В результаті розрахункова місячна зарплата  окремих суддів може становити з нового року близько 50 тисяч гривень, неначе у Сполучених Штатах Америки.

Я прошу підтримати висновки  бюджетного комітету щодо скасування  згаданих указів, вимогу Кабінет Міністрів  впорядкувати оплату праці вищих  посадових осіб  держав та керівників влади, а також суддів і забезпечити фінансування по  тарифній сітці   працівників  бюджетних установ, лікарів та вчителів.

Ще раз звертаюся до колег, до вас, колеги, і прошу підтримати висновки бюджетного комітету. Нам треба зробити все можливе, щоб прийняття  бюджету не допустити ручного управління  фінансами держави, довести до ума проект цілком можливо, це в наших силах.

Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Олександр  Черноволенко,  фракція Народного Руху України. Підготуватись Соболєву Сергію. 

 

12:20:18

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, ну очевидно, з того, як відбувалися виступи різних фракцій, представників різних фракцій з цього питання і, очевидно, з того, як уважно слухає нас уряд, доля цього, якого нема, правильно мені підказують, доля цього бюджету, очевидно, вирішена. І винні, напевно, перш за все, в цьому ми з вами, тому що свого часу зробили негативний експеримент, коли бюджет, розроблений одним урядом, ми доручили далі продовжувати над ним працювати  другому уряду, тобто, напевно, нам треба було свого часу не приймати до розгляду цей бюджет, а бюджет, розроблений урядом Тимошенко відправити на доопрацювання уряду Єханурова.

Тепер ми не можемо  питати ні з кого, крім себе самих за те, що відбувається. І очевидно, що спроби бюджетного комітету якимось чином врятувати процедуру розгляду бюджету сьогодні не знайдуть підтримки. Фракція народного Руху України теж долучається до цього. Ми теж звертаємо увагу на численні недоліки того бюджету, який ми розглядаємо, і звертаємо також увагу на те, що пропозиції, які були оброблені і запропоновані бюджетним комітетом від імені всієї Верховної Ради, ні в якій мірі не обраховують можливості поліпшення цього бюджету. Тобто, очевидно, цей процес прийдеться починати спочатку.

Дійсно, тут багато разів підкреслювалося, що це – безсистемний бюджет, що це – бюджет, який був розроблений без якоїсь головної ідеї, немає значення, який вона має характер – соціальний, економічний. Але просто спроба була задовольнити всіх потроху, і це було і в підході попереднього уряду для розробки бюджету, і в підході бюджетного комітету.

Очевидно, що уряд жодної країни світу не зміг би задовольнити такі потреби, бюджет жодної країни світу, тим більше України. Нам треба починати   все спочатку, перш за все, зосередившись на тому, щоб вирішити в бюджеті наступному корінні інтереси української нації.

Я хочу сказати, що фракція Народного руху України не буде голосувати за цей бюджет, хоча б тому що жодна з її багаточисельних пропозицій не була врахована у висновках комітету. Тому, очевидно, я прошу також зняти моє прізвище на проекті голосування за бюджет, бо я за нього не голосував, більше того, в момент голосування вийшов з засідання Бюджетного комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, фракція «Реформи і порядок». Підготуватись Ляпіній Ксенії.

 

12:23:42

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановний головуючий, я хотів би повернути всіх до питання, яке сьогодні обговорюється в залі. Сьогодні в залі обговорюється схвалення висновків Бюджетного комітету, і власне таке голосування і відбудеться. Бо всі розповідають про бюджет розвитку, про бюджет проїдання, про що завгодно. Так от, ставлення нашої фракції партії «Реформи і порядок» до тих висновків, які ми отримали.

На мій погляд, протиріччя, які існують в кожному з висновків – я хотів би проілюструвати декількома прикладами. З одного боку, Бюджетний комітет стверджує, і я абсолютно з ним погоджуюся, і фракція так само, що не може бути в тілі бюджету внесення змін до будь-яких законодавчих актів, включаючи тим більше законодавчі акти, які регулюють податкову систему. Але відкриваємо висновки Бюджетного комітету. І я вам приведу десяток прикладів, коли Бюджетний комітет пропонує те саме робити, тільки в іншій статті інших законів. Я по переліку: стаття 72 – в Митний кодекс пропонують змінити вносити, і так далі, і так далі; 73/1, 113/5. І я можу перелічувати цей дуже довгий перелік.

Тому, на мій погляд, висновки, які так чи інакше ми будемо готувати від імені Бюджетного комітету, і будемо готувати, зрозуміло, не сьогодні, бо на сьогодні, я сподіваюся, немає тих людей, які проголосують за такі висновки в сесійній залі, повинні містити чіткі посилання на цю норму.

По-друге, так все-таки  за рахунок чого буде збільшення бюджету? За рахунок збільшення дефіциту бюджету, як цне пропонується бюджетним комітетом  у висновках знову таки? Ну, у мене тоді питання: можна не  відсоток збільшити, як пропонується, а на 2-3 відсотки, тоді додатково, за логікою бюджетного комітету ми отримаємо  ще мільярдів 10, які можна кинути на розподіл і перерозподіл. Тільки що нам скажуть наступні парламенти, коли ми збільшимо дефіцит бюджету до такого розміру, як пропонується.

Наступний пункт, який стосується даних висновків. Так все-таки, ми зменшуємо податки з наступного року  чи не зменшуємо? Бо можна казати про бюджет проїдання, про бюджет розвитку, але, на погляд нашої фракції, найкращім бюджетом розвитку є бюджет, який буде, дійсно, передбачати чітке зменшення податкової бази. Тільки, знову таки, не в тілі Бюджету, а окремими законодавчими актами, що вимагає на сьогодні все  законодавство України, включаючи бюджетний Кодекс.

 І ключове  питання, яке є сьогодні в цьому бюджеті, так все-таки: яким чином направити  ключові кошти на місцеві бюджети. На погляд Фракції, ті цільові програми, які зараз зафіксовані, як цільові програми центральних відомств і міністерств, повинні бути чітко перерозподілені на місцеві бюджети. Це єдиний вихід, не  збільшуючи дефіцит бюджету, не  знову повертаючись до старої податкової бази, а саме слідуючи за  ключовим посилом: зменшення податків, податки платять всі, але ключові посили повинні іти для місцевого самоврядування. Тому фрак

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

 

12:27:07

ЛЯПІНА К.М.

Фракція „Наша Україна” переконана, що Україна сьогодні безумовно потребує бюджету зростання. Але  що таке бюджет зростання? В першу чергу він має базуватися на зменшенні податкового навантаження. І ми  переконані, що в першу чергу, зменшення податкового навантаження має відбутися на фонд заробітної плати. Друге, цей бюджет має відповідати принципам виваженої бюджетної політики, тобто обмеження бюджетного дефіциту.

Ми бачимо, що уряд запропонував певні пріоритети і ми бачимо, що він запропонував навіть певне збільшення фінансування, зокрема аграрного сектору, запропонував певні напрямки і програми цільові, літакобудування, будівництво доріг, вугільної промисловості, житлово-комунальної сфери.

Безумовно, що нас також не задовольняє повністю бюджет, запропонований урядом, але ми переконані, що популістські намагання ще значно збільшити фінансування певних сфер, галузей економіки призводить лише до одного – бюджет буде повністю розбалансований. А розбалансований бюджет і не зменшення податкового навантаження призведе лише до одного, ми просто отримаємо пусті обіцянки. Ми не отримаємо реальних грошей, за рахунок яких можна виконати соціальні стандарти і соціальні зобов’язання. А це значить, що ми просто вводимо в оману суспільство.

Чи потрібен бюджет Україні? Безумовно потрібен, але в нас є час і можливість доопрацювати його, виходячи саме з реальних, виважених мотивів, покласти в основу зменшення податкового навантаження, покласти в основу реальні пріоритети розвитку, які потягнуть за собою відповідні інші сфери економічного зростання. І лише на основі економічного зростання ми отримаємо виконання соціальних зобов’язань.

Чи варто слідувати принципу поспішності? Ми вже слідували йому на початку цього року. Чи дало нам це результат? Ні, не дало. Принцип політики розділити і роздати всім все, що не зароблено українською економікою, ну, він не призводить до успіху, він є тупіковим шляхом.

Я просто переконана, що парламент здатний доопрацювати постанову, доопрацювати її з точки зору реалістичності і збалансованості і вийти з кращим зразком державного бюджету, аніж вийшов уряд.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зараз ми будемо надавати слово представникам комітетів, але, послухайте, будь ласка, мене уважно. Але кожен, але оскільки кожен народний депутат є членом того чи іншого комітету, то ви йдете і пишете, що ви від комітету. Тому ми поступимо так, щоб було справедливо. Я зараз надам слово керівникам комітетів, а ті, хто записався від комітетів, я   прошу в Секретаріаті, будь ласка, що той, хто записався  від комітету, нехай покаже, що цей керівник комітету його  уповноважив виступати від комітету. Тому що, ще раз повторюю, ви всі члени комітету і кожен  з вас  може записатися  сам, що він від комітету. Будь ласка, все буде нормально, не переживайте.

Тому Ярослав Сухий, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики. Підготуватися Івану Томичу.

А ті товариші, хто записався від комітетів, будь ласка,  підтвердіть, що вам комітети довірили виступати.

 

12:30:46

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Проект бюджету на 2006 рік в порівнянні із 2003-2005 роками є кроком назад в динаміці посилення мотивації праці, соціального захисту населення та рішучим кроком вперед до бідності цього населення.

На жаль, більшість пропозицій Комітету з питань  соціальної політики не враховані у висновках бюджетного комітету. На жаль. Тому комітет з питань соціальної політики і праці зазначає, що розміри державних соціальних гарантій проекту бюджету на 2006 рік не відповідають рівню,  що установлює Конституція і закони України. Перше. Встановлення рівня забезпечення прожиткового  мінімуму 110 гривень для працездатних та 155 гривень для непрацездатних не відповідає рівню інфляції та межі бідності, яка складає сьогодні 325 гривень та межі злиденності 260 гривень.

Друге. Не можна погодитись з запропонованим розміром одноразової допомоги при народженні дитини. Така допомога має  складати суму кратну 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей, тобто на грудень 2006 року ця сума має складати 9 тисяч 446 гривень. В іншому випадку це дуже грубе порушення статті 22 Конституції України.

Третє. Комітет заперечує проти спроб уряду призупинити дію ряду статей Закону про  державну допомогу сім`ям з дітьми. Допомога не застрахованим особам по догляду за дитиною по досягненню 3 років має складати    біля 200 гривень. Натомість, уряд пропонує  суму значно меншу та ще й в залежності від середньомісячного  сукупного  доходу  сім`ї. ми нагадуємо уряду, допомога по догляду  за дитиною є частковою компенсацією втрати доходу і не може залежати від величини сукупного  доходу сім`ї.

Четверте. Проект бюджету не дає змоги наповнити реальним змістом стратегію боротьби  з бідністю.

Тут не передбачені кошти на соціальний захист бездомних громадян,  на боротьбу з дитячою  безпритульністю, профілактикою соціального сирітства.

П’яте. Комітет проти ліквідації пільг по сплаті за землю для дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів.

Шосте. Ми ніколи не погодимося з призупиненням урядом дії певних статей Закону про соціальний захист дітей війни.

Сьоме. Вже вкотре ми рішуче заперечуємо проти спроб голого адміністрування, втручання і використання урядом коштів фондів соціального страхування. Така ганебна практика  в 2005 році вже створила суспільству багато проблем.

Восьме. Ми не погоджуємося з необгрунтованою, неефективними пропозицією Кабміну, котрий грубо порушує законодавства, встановлює  занижені цифри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.

Останнє. Уряд не подає  конкретних  розрахунків щодо запровадження єдиної тарифної сітки в оплаті праці бюджетників, дехто тут , з цієї трибуни називає цей бюджет „бюджетом проїдання”. Це не правда, я категорично заперечую. Це – бюджет не проїдання, це бюджет недоїдання і важкого удару по зміцненню мотивації праці в українському суспільстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Томич, Комітет з питань агропромислової політики. Підготуватися Цибенку.

 

12:33:55

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, шановні громадяни України.

2005 рік для українського селянства увійде в історію як один з найважчих за останні десятиліття. Це свідчить не тільки ситуація соціально-економічна в селі, це свідчить нестабільна ситуація на ринку зерна, на ринку м’яса, на ринку цукру, яка чергувалася поперемінно в цьому році.

Чи те є відповідь – бюджет 2006 року – на ці ганебні явища для українця. Далеко ні. Бюджет 2006 року – це ті самі статті, переписані з бюджету  2005 року з невеличкими відхиленнями, які понад півстоліття ні в одній країні європейській, куди ми йдемо, не має таких напрямків підтримки власного селянина.

Виходячи з цього, із наявної бази законодавчої,  яка прийнята в цій залі Верховної Ради та Бюджетної резолюції цілком зрозуміло слідуючи  цьому напрямку 10 відсотків – це мінімальна цифра для розв’язання найбільш болючих проблем на селі – 14 мільярдів.

Але, друзі, це заявка, а не розв’язання, якщо не буде   змінена ідеологія принципово бюджетної політики навіть 15 мільярдів чи  більше не дадуть відповідь на ці проблеми, які нагромадилися десятиліттями в українському селі. Тобто 5 кроків пропонує комітет для стабілізації.

Перший. Стабілізація базової тваринницької  галузі - це пряма підтримка в розмірі відповідно до  законодавства 3,7 мільярди. Це стабілізація відповідно до закону  про державну підтримку і ринок зерна, зернового і   цукрового ринку в сумі 2 мільярди гривень.

Третій. Це фінансова підтримка відповідно до закону «Про сільськогосподарське машинобудування» розвитку технічної політики - 577 мільярдів гривень.

Четвертий. Розвиток  інфраструктури аграрного ринку і   дорадництва. Значна частина ресурсів, які будуть направлятися без розв’язання цього напрямку ніколи не дадуть перспективи.

І  п’ятий. Це не тільки виробництво, а і життя в сільській  місцевості, фінансова підтримка розвитку, соціального розвитку села і відшкодування, яке не проводиться протягом семи років, тим сільгосптоваровиробникам, які потратили кошти на соціальну сферу.

Виходячи з цього, тільки за таких умов комітет може підтримувати, а в даному випадку комітет не підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Петро Цибенко, Комітет у  справах ветеранів, інвалідів. Підготуватися Станіславу Гуренку.

 

12:37:09

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та  інвалідів дуже уважно розглянув проект  Державного бюджету. Хотів би сказати про те, що ми розглядали його максимально прозоро. Під час засідання комітету з цього питання приймали участь три заступники міністра праці і  соціальної політики, голова правління Пенсійного  фонду України, голова Фонду соціального захисту інвалідів, „Укрпротез”, низка інвалідних організацій. Комітет прийняв… висловив цілий ряд зауважень до цього проекту Державного бюджету і заявив наступне. Що його представники готові голосувати за цей проект Державного бюджету лише за умови, якщо принаймні більшість найбільш принципових зауважень комітету будуть враховані. На превеликий жаль, абсолютна більшість цих зауважень не врахована.

Я хотів би задати ряд риторичних запитань і відповідь на них, фактично, говорити про нашу позицію з цього питання. Як можна голосувати за проект Державного бюджету, який вкотре зупиняє кілька десятків норм законів найпершого соціального спрямування? По-друге, як можна голосувати за проект Державного бюджету, який зменшує на півтора відсотків відрахування до бюджету Пенсійного фонду, хоча навіть сьогодні в умовах не зменшених відрахувань існує 3 млрд. грн.? Правда міністр фінансів, пан Пинзеник стверджує, що це не дефіцит, а касовий розрив. Знаєте, я з цього приводу хотів би сказати так: «Не вмер Данило, так болячка задавила»; для пенсіонерів це одне і те ж.

Третє, як можна голосувати в рік 60-річчя Перемоги над фашизмом, в рік, оголошений роком ветеранів за те, що зупиняється ціла низка норм закону «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту»? Причому ті зміни, які не вносили навіть попередні державні бюджети. Як можна голосувати за злочинну, я хотів би на цьому окремо наголосити, ідею зупинення норм закону про соціальний захист дітей війни? Але тут я хотів би сказати окремо, подивіться, в мене в руках з одного боку зупиняється цей закон, а з іншого боку, скільки треба надати документів, щоб тримати цей статус? До цього переліку я хотів би добавити лише відбитки пальців кожного члена родини для того, щоб отримати  ще статус дитини війни.

І останнє, я дивуюся, виходять представники всіх фракцій, у тому числі  і представлених в уряді, і критикують проект Державного бюджету.  Вибачте, так хто ж його вносив?  Мабуть, прийшла пора відкликати тих людей, які подають  подібні проекти законів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Станіслав Гуренко, голова Комітету з питань  економічної політики.  Тут два від Комітету промполітики: Гуров і Матвієнков. Хто буде? Матвієнков. Підготуватися  Матвієнкову.

Шановні друзі! Визначайтеся, хто від комітетів.

 

12:40:40

ГУРЕНКО С.І.

Шановні народні депутати!  Шановні виборці!

Комітет економічної політики на своєму засіданні  не зміг визначитися про підтримку проекту Державного бюджету на 2006 рік з одної єдиної, але, на мій погляд,  досить  вагомої причини, про яку вже тут  говорив сьогодні шановний Валентин Симоненко.  В Україні  відсутня будь-яка  економічна, а я б сказав, соціально-економічна  політика. Всі уряди, не виключаючи уряд, який тут вихваляється з цієї трибуни, уряд Тимошенко, від цього  відходили, уникали, відкараскувалися, як завгодно можна сказати.  Той проект, який був поданий до Верховної Ради  під заголовком, що це проект  Державної програми соціально-економічного розвитку  України на 2006 рік, уряд змушений був відкликати, бо це проект, цей документ – це приклад  непрофесійності, безвідповідальності, і я хочу особливо наголосити, це результат от тої політики, де соціально-економічна політика  була підмінена демагогічними гаслами. І це випливає сьогодні хоча би з того, які офіційні дані ми маємо про виконання  бюджету 2005 року. З більш, ніж 60 мільярдів  надходжень  до Державного бюджету, сьогодні  23 мільярда напряму виклали  мешканці, громадяни нашої  України. Вдумайтеся, тільки через два   податки: це податок на доходи  фізичних осіб і  на податок ПДВ, який вони сплачують  в системі харчування,  в системі торгівлі.

Якщо так піде і далі, то рівно третина з того, що уряд рекламує соціальні видатки бюджету, виплатять наші незаможні громадяни. А якщо взяти той факт, що сьогодні 18 відсотків усіх соціальних надходжень поглинули вже ціни, то рівно половина із тих 110, пробачте, половина із 110 млн. буде виплачена напряму, і ще 20 млрд., мільярдів, не мільйонів, буде виплачено за рахунок зростання цін. Тобто залишиться від цієї подачки всього четверта частина. І тому ті 20 млрд., про які говорить тут міністр Пинзеник, навіть не компенсує зростання цін.

Думка наша така: цей проект треба повернути на доопрацювання, на суттєве доопрацювання і принаймні визначити в ньому чіткі пріоритети економічного розвитку України на 2006 рік і на перше місце поставити програму - стратегію подолання бідності. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто тут у нас? Матвієнко Сергій, будь ласка, Комітет промислової політики. Наступний Юхновський Ігор, Комітет науки.

 

12:43:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, мы в Комитете промышленной политики долго изучали предложенный законопроект и пришли к одному выводу: бюджет – это зеркало экономики. Как бы мы не крутили, что бы мы ни хотели, без реальной доходной части, расходную часть бюджета, как бы мы ни делили это короткое одеяло, мы бы его перетягивали, перетягивали, все равно правых не найдем. Это - первое.

Второе. Что бы мы сегодня ни делали, как бы мы сегодня ни говорили, не имея четкой стратегии политики по газу, уверенности в том, по каким ценам завтра наша промышленность – металлургическая отрасль, химическая отрасль будут иметь газ, мы не будем иметь четкости и стабильности, уверенности в том, что мы будем иметь хоть какую-то доходную часть.

Как нам строить стратегию, как нам строить экономику, если мы не знаем четко, почем мы должны считать собственную экономику? Из чего будет складываться себестоимость? Это – первое.

Второй момент. Мы каждый год говорит об одном и том же. Бюджетный кодекс, который существует на сегодняшний день, не создает приоритетных направлений, нормальных приоритетных направлений для развития крупных промышленных городов, таких как Кривой Рог, Мариуполь, Донецк. Ведь эти города оказываются в такой ситуации: чем лучше они работают, тем больше изъятия   каждый год, тем хуже для них. Что происходит? Мэры городов вынуждены идти к промышленным предприятиям, вынуждены идти к бизнесменам и просить: «Повысьте заработную плату». Обоснованно, необоснованно натягивают заработную плату, для того чтобы компенсировать это изъятие. Мы раскручиваем процесс инфляции на ровном месте вот здесь. Когда же мы, в конце концов, это поймем и остановим этот беспредел? Когда мы дадим возможность нашим промышленным городам нормально пополнять доходную часть бюджета?! Мариуполь, Кривой Рог – вдвоем только по 40 миллионов недополучат в бюджете этого года. Как им строить свою экономику, исходя из чего?

Следующий момент. Мы сегодня определяем такую ситуацию: что вместо того чтобы сегодня решать эти проблемы, доходную часть бюджета мы как бы корректируем за счет  таких вещей, как плата за надра – увеличиваем в три раза. Извините, как строить, еще раз подчеркиваю, ценовую политику, если надра будут стоить в три раза дороже? Это почти полмиллиарда гривен! Какая будет цена, которая отразится на металле, на хлебе, на молоке, на масле и так далее и так далее, в перерасчете на все это? Кто-то это просчитал? Кто-то посмотрел эти вещи?

Обязательная продажа земли под промышленным объектами. Что это за подход? В обязательном плане, хочешь – не хочешь, выкупай. А кто посчитал, какие сегодня суммы должны выложить металлургические предприятия? А кто посчитал, какие сегодня суммы должны выложить ГОКи? А те накопительные системы, которые работают на сегодняшний день, сколько здесь нужно вложить всех средств и где эти деньги брать?

Экология. Пошли нормальным путем, то есть все практически забрать в центр, регионы оставить ни с чем – до 10 процентов. Тем самым решается проблема экологических вопросов. Да вы меня извините, да приведите конкретные примеры, где в крупных промышленных городах были конкретные вложения в экологические проекты! Нет абсолютно ни одного!

Налог на недвижимость. Давайте смотреть правде в глаза: мы опять делаем дополнительный налог на пенсионеров. Никто, кроме них, добросовестно не будет выполнять этот налог. Что же, мы по гривне опять начнем с квадратного метра собирать с этой обездоленной категории? И что мы разрешим, исходя из этого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка, Комітет освіти. Підготуватися … Так, Оніщук був, я бачив, голова не заперечує? Перший заступник, будь ласка. А далі прошу підтвердити, що у вас є доручення комітетів. Інакше я не дам нікому слова.

 

12:47:25

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати!

В Україні спонтанно виникають фінансові ями  і ми весь час мусимо в пожарному порядку їх гасити. То була металургія, то була вугільна галузь, то було сільське господарство, тепер пенсійне забезпечення. В якості прикладу я хочу сказати, що 6,1 мільйона сільських пенсіонерів одержали паї і одержують тепер пенсію в 332 гривні в місяць, це 27 мільярдів грошей іде на сільських пенсіонерів в рік. Ці гроші мають іти, але з нами треба навести певний якийсь порядок, вони мають працювати. Ітак …. Не будемо в майбутньому мати все нові потреби, єдине що ми вимагаємо з точки зору  допомоги селу це то, що наша допомога має бути абсолютно адресна з точністю до господаря, з точністю до прізвища, до  якого мають доходити гроші.

Я хочу звернуться до шановного  пана Президента, пана Голови  Верховної Ради і Прем'єр-міністра. Україна має єдиний вихід. Україна іде до суспільства  знань. Україна має вести конкретну роботу на створення  середнього класу в державі. Відносно першого питання. Наука і освіта є найважливіші ділянки державної, зокрема бюджетної політики. Мінімальне додаткове виділення з бюджету на освіту і науки має становити  500 мільйонів гривень. Отож зокрема конкретно. Центральна проблема – це модернізація  наукових установ, лабораторій, національних університетів і Національної   академії наук. На національні університети необхідно виділити 40 мільйонів гривень щорічно і сказати точно адрес і куди це має бути спрямовано. Створення лабораторії генної і клітинної біотехнології на 22 мільйона гривень є центральна проблема і сільського господарства, і хімічної промисловості, і науки фундаментальної, і від цієї проблеми …. маємо відійти.   Зокрема, звільнення  цих асигнувань від  податку на додану вартість і ввізного мита. Це бюджетні системи і вони дальше не можуть мати ніякого специфічного відшкодування ПДВ і тому його обрання є не нормальне.

Крім того, ми  виділили 10 мільйонів гривень на проведення академічної оптоволоконної сітки. Тепер вона створена, її треба забезпечити відповідними приладами, на що треба 3 мільйони гривень і так дальше,  і таке інше.

Комітет з питань науки і освіти дав свої пропозиції, ми готові тісно співпрацювати з урядом, ми вважаємо, що робота бюджетного комітету над потребами освіти і науки була незадовільною.   Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Микола Оніщук, Комітет  з правової політики. Підготуватися Жижко Сергію.

 

12:50:51

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні  громадяни України, шановні  судді.

Я насамперед хочу виконати прохання Ігоря Рафаїловича, хтось із доповідачів забувся ручку, приміть до уваги, що вона знаходиться тут на трибуні.

Шановні колеги, на відміну від попередніх виступаючих, які природно і це вже стало традиційним, коли ідеться про обговорення бюджету, я хочу сказати, що стосовно фінансування судової влади, Урядом у поточному році, у наступному році запропоновані реальні зрушення з точки зору забезпечення судів, принаймні  суддів, насамперед грошовим утриманням.

Достатньо зауважити, що  вперше за багато років України розмір видатків на отримання судової влади пересягнув 1,5  мільярди гривень. Природно і цього є недостатнім, тому що  і я на цьому запізнюсь трошки пізніше, разом з тим, треба віддати належне, що тут зроблений дуже важливий крок Урядом і я маю надію, що  тенденція щодо належного фінансування судової влади в наступні роки буде утримана. Що  не вдалося вирішити?

Шановні друзі, перше, що варто зауважити, що 2 тижні по тому, Верховна Рада України змушена була відтермінувати на 2 роки запровадження важливої Конституційної вимоги, щодо повного фіксування судових процесів. І дві причини, які власне зумовили прийняття цього рішення, це відсутність належних залів, достатньої кількості судових залів для проведення судових засідань та відсутність коштів для придбання належного технічного оснащення. І дуже хотілося, щоб уряд в тих пропозиціях, які надійдуть сьогодні від, і надійшли, від бюджетного комітету прийняв до уваги, що ми не зможемо виконати цей конституційний припис до того часу, поки не будуть передбачені необхідні асигнування для будівництва, реконструкції чи будівлі залів для проведення сесійних засідань. Їх сьогодні катастрофічно не дістає.

Друга проблема, вона стосується оплати праці тих, кого ми називаємо персонал суду. У цьому році дійсно прийнято рішення і воно вже закладено до державного бюджету стосовно підняття заробітної плати суддям, особливо це буде відчутно для суддів місцевих судів, проте залишилися поза увагою великий персонал суду, насамперед помічники суддів, секретарі судових засідань, які мають вищу юридичну освіту, але по суті залишаються на крайньо низькому рівні оплати праці.

І необхідно уряду за всіх умов, Віктор Михайлович, Віктор Михайлович, я прошу звернути увагу на секунду, за всіх умов віднайти кошти, щонайменше 30 мільйонів додатково, для того, щоб підняти заробітну плату саме цій категорії робітників судів, тому що вони, по суті, знаходяться на рівні оплати двірників.

В цілому проект бюджету з цих питань може бути підтриманий. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Жижко від Комітету з питань оборони. Підготуватися Броннікову.

 

12:54:01

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, я хочу зупинити вашу вагу на деяких витратних статтях бюджету стосовно стратегічно важливої проблеми – енергетичної безпеки нашої держави. Займаючи за обсягом виробленого валового внутрішнього продукту на душу населення місце у кінці восьмого десятку серед всіх країн, Україна водночас входить до п’ятірки лідерів у споживанні газу за фізичними об’ємами після США, Японії, Росії та Німеччини. Якщо Польща споживає 71 кубометр газу на тисячу доларів виробленого валового внутрішнього продукту, Угорщина 176, Німеччина 42, то Україна за цими показниками є світовим лідером. Наше споживання складає понад 1400 кубометрів на 1000 доларів  ВВП, більше, ніж в сусідніх  країнах, і стійких тенденцій на скорочення цього показника за останнє десятиріччя не проглядається.

Водночас, як нам добре відомо, світ неминуче наближається до вичерпання запасів вуглеводів. Всупереч найоптимістичнішим заявам представники російського паливно-енергетичного комплексу,  через 60-70 років відбудеться повне вичерпання світових запасів газу, а через століття поклади нафти не вичерпаються лишень в Ірані.

Тому ціна традиційних енергоносіїв буде зростати, і ця обставина змушує всі розвинуті країни вже зараз приділяти увагу нетрадиційним джерелам енергії і скороченню енергозатрат.

Яким є стан справ  із розвитком нетрадиційних джерел та зменшенням енерговитратності економіки в Україні? Аналіз проекту бюджету показує, що серед сотень державних програм немає жодної, котра була б  присвячена виключно цій тематиці.

Існує кілька бюджетних програм, зокрема, будівництво вітряних електростанцій, малих гідроелектростанцій, заводу з виробництва біодизельного палива потужністю лишень на 5 тисяч тонн.

Проте зауважимо, ці програми, як і використання шахтного метану, не пов’язані з найсучаснішими технологіями, які інтенсивно впроваджуються в світі – використання сонячних батарей, біоенергетики, водневої енергетики, паливних елементів, теплових насосів тощо.

Бюджетна програма розробки найважливіших новітніх технологій  в сфері енергетики має фінансування всього 2,8 мільйони гривень. Але не зрозуміло, чи пов’язана вона з назвами вищих  напрямками. Отже, ми ще не досягли навіть рівня впровадження пілотних проектів по напрямах, які в світі розвиваються вже десятки років.

Наприклад, США і ЄЕС планують до 2020-2025 років за рахунок альтернативних, екологічно чистих поновлюваних джерел енергії забезпечити 15-25 своїх енергопотреб.

Тому хотів би запропонувати уряду, по-перше, посилити фінансування розробок новітніх технологій в енергетиці з тим, щоб уже в наступному році вийти на реалізацію кількох  пілотних проектів за вказаними напрямками.

По-друге, розробити реальну програму скорочення енергозатратності в економіці, яка б дозволила зменшити витрати газу бодай на третину протягом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Але я просив би, шановні колеги, тих, хто виступає від імені комітетів, говорити про проблеми, якими опікується комітет, а не викладати власне бачення того, що хочеться сказати.

Будь ласка, Бронніков Володимир від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, підготуватися  Чубарову.

 

12:57:35

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! У вас не сложилось впечатление, что в нашей стране одновременно действует  два уряда? Один - официальный, который возглавляет Премьер Ехануров и один не официальный, который возглавляет господин Пинзеник.

Если уряд разрабатывает стратегию восстановления экономики, если уряд уже в принципе прекратил говорить о том, что он получил ужасающее наследство, а господин Пинзеник все еще находится под впечатлением, того, что он получил, хотя, я думаю  он  знает как оценил деятельность того уряда наш Президент.

Если уряд Еханурова, а он  вчера закончил в комитете презентовать программу  «Стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу» .Это основы  жизнедеятельности наших детей, основы жизнедеятельности   экономики с учетом всех тех угроз, которые существуют в мире, то господин Пинзеник  предложил нам бюджет, который рубит наше будущее напрочь. Он не оставляет ни  одного шанса нашим детям, нашей экономике, жить в нормальной энергетики, не остается ни одного шанса Украине  выжить в этом мире, который борется и в том числе с  оружием, как это происходит в Ираке за энергоресурсы.

Энергетическая стратегия абсолютно не учтена, здесь и вопросы энергосбережения о которых говорил предыдущий оратор, здесь  вопросы решения проблем восстановления той  энергетики и финансового оздоровления, которые приняты в … и решение принято соответствующими законами.

И  второй вопрос, который я хотел бы отметить. Не было ни одного оратора на Майдане, помаранчевого оратора, который бы не  клялся, то, что он решит проблему ликвидаторов Чернобыльской аварии. То, что он решит проблему людей, которые получили острую лучевую болезнь. И это уряд ,тот, который говорит о социальных проблемах. Уряд Пинзеника, он приведет страну к краху. И я прошу Президента и комитет считает точно так же, что мы должны задуматься, или мы делаем стратегию развития страны или мы принимаем этот бюджет, по средине не получится.

Поэтому, бюджет и это говорит партия Регионов, это говорит комитет, должен быть, вернуть уряду Еханурова, а может быть Пинзеника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки маленьке уточнення, я нагадую, що у нас зараз уряд Єханурова, за якого 289 голосувало народних депутатів. Будь ласка, Рефат Чубаров, Комітет з прав людини. Підготуватись Ткаленко.

 

13:01:06

ЧУБАРОВ Р.А.Дякую.

Шановний головуючий, шановні колеги.

Дотримання прав людини – є одним із критеріїв оцінки країни, як в політичному, так і в економічному аспектах. Вкотре комітет порушує питання щодо введення окремого розділу в Державному бюджеті України про забезпечення прав людини. Враховуючи соціально-політичну важливість внесеної пропозиції та беручи до уваги те, що такий розділ не передбачений структурою бюджетної системи, комітет знову звертається з проханням, розглянути можливість введення такого розділу, нехай ні в цьому бюджеті, але в наступному обов’язково.

Тепер щодо оцінки фінансового забезпечення у проекті Державного бюджету тих питань, якими опікується комітет. Гострою залишається проблема фінансування програм надання допомоги біженцям і створення та утримання пунктів розміщення незаконних мігрантів, та інформаційної системи обліку, та аналізу міграційних потоків. Потребує завершення робіт з реконструкції пунктів тимчасового розміщення біженців у місті Яготин, закарпатських та одеських областях. Необхідне додаткове капітальне вкладення і для проведення пілотного проекту на підключення до системи центрального рівня управління міграційних служб по Одеській, Закарпатській, Чернігівській, Волинській, Харківській областях. Необхідно вжити заходів до виконання постанови Кабінету Міністрів  України від  17 листопада 2004 року про затвердження програм облаштування  осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну на період до  2010 року.

У комітеті дуже ретельно проаналізовані видатки, що мають бути направлені  на облаштування Кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися в Автономну Республіку Крим. У своїх пропозиціях ми  звернули увагу уряду на необхідність збільшення  цієї статті до розміру передбаченого  у програмі  розселення та облаштування, а саме, до 90 мільйонів гривень. До речі,  уряд України невиправдано зволікає   із затвердженням відповідної програми на період до 2010 року.

Крім  того, комітет підтримує пропозицію  Ради Міністрів Кримської Автономії щодо  передбачення Криму 21 мільйона гривень субвенцій, які також  у розрізі кримського бюджету мають  бути на облаштування репатріантів.

З 2005 року Міністерство закордонних справ України  є головним розпорядником коштів бюджетної програми заходу щодо встановлення  зв’язків з українцями, які проживають за межами України. На жаль, кошти по цій  програмі загального та спеціального фондів передбачені лише на видатки   споживання. Все це зумовлює  необхідність у видатках розвитку, які необхідно передбачити у Державному  бюджеті  України на 2006 рік, передбачити кошти на   розвиток української діаспори.

Не знайшло свого відображення   у проекті Державного бюджету України  виконання Указу Президента  України про заходи щодо посилення  державної підтримки колишніх  політичних в’язнів, репресованих та їх громадських організацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Ткаленко Олександр, Комітет  з оргзлочинності, законодавчого забезпечення. Підготуватися Кириченко Людмилі. 

 

13:04:29

ТКАЛЕНКО О.С.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! 

Наш комітет також занепокоєний  ситуацією, яка складається з формуванням бюджету на 2006 рік, зокрема, з фінансуванням правоохоронних органів, оскільки це бюджетні організації і, як ми знаємо,  на сьогоднішній день, особливо на селі в статусі дільничних інспекторів працює надзвичайно мало людей і, тим більше, вони охоплюють кілька населених пунктів і абсолютно не забезпечені транспортом. Як правило, райвідділи внутрішніх справ фінансуються лише в частині заробітної плати.

Ситуацію, з нашої точки зору, потрібно категорично міняти, оскільки продовження такої ситуації не дасть основи і бази для боротьби з корупцією і організованою злочинністю. Нас також непокоїть і намагання Міністерства внутрішніх справ України вивести діяльність цього міністерства поза парламентського контролю, як це було вчора при розгляді відповідного законопроекту, поданого ще старим Кабінетом Міністрів.

Наступне. Ми вітаємо те, що в парламенті нарешті розглядається закон про структуру і загальну чисельність Служби безпеки України, що фінансування цієї організації буде відбуватися більш прозоро і світло, але в цьому випадку нам потрібно вирішити ще одне питання, оскільки служба, структура була виведена зовнішньої розвідки, виведена без необхідного матеріального і кадрового забезпечення. І на наступний рік можуть виникнути проблеми щодо фінансування і цієї структури, і в цілому служби, тобто потрібно вирішити питання радикально.

І наступне. Ми вважаємо, що уряду і бюджетному комітету потрібно звернути увагу і розробити нову філософію щодо найбільш криміналізованого і найбільш закритого податку, де відбуваються основні економічні злочини – це податок на додану вартість. На сьогоднішній день Україна вже б'є рекорди щодо повернення ПДВ. Цифра сягнула дев8ять мільярдів гривень. Кому відшкодовуються ці кошти? В який спосіб вони відшкодовуються, залишається загадкою. Вважаємо, що це – один з основних моментів, на який нам з вами потрібно звернути   увагу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми, бачите, вже час перебрали. Що будемо робити?

Та ще не всі представники комітетів висловилися. До народу ще далеченько. Так, тоді давайте продовжимо десь до 13.30. Будь ласка,  Людмила Кириченко від Контрольної комісії з питань приватизації.

Підготуватися Івану Зайцю.

Я ще раз повторюю, у вас є рішення комісії, де записано, що маєте виступити від комісії. Якщо ви не хочете виступати, будь ласка, Іван Заєць. Це зовсім інші питання. Ви не морочте мені голови,  жінки, будь ласка.

Іван Заєць. І прошу вирішити… і прошу визначитися інші комітети.

 

13:09:04

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії, від Комітету з питань  економічної політики.

Шановні народні депутати! У висновках комітету і в проекті бюджету варто було б відбити політику екологічну нашої держави. Але якщо аналізувати і висновки, і аналізувати першу… перший проект, то ми  цього нічого не знаходимо.

Наприклад. Мова йде про збори про забруднення. Ми пропонуємо підняти ці збори і це  дасть нам додатково до надходжень до доходної частини бюджету ну щонайменше можна в 2 рази.  Одначе  зроблено так, що тільки в 2,8 рази ці збори  збільшуються, а ви добре знаєте, яка ситуація сьогодні з екологією. І немає до того ще й диференціації.  Тому ми хотіли б, щоб це було враховано в подальшому.

Друге. Це плата за використання природних ресурсів. У нас завжди в законодавстві написано, що ця плата використовується на нейтралізацію забруднень, на відновлення природних ресурсів і так далі. Так орієнтує наше колишнє законодавство. Ми знову маємо ту стару практику, коли ці гроші йдуть у загальну частину Державного бюджету, а отже, використовуються на що хочете – тільки не на ці речі. Врешті-решт, можна було б піти у законодавчому руслі і вирішити дуже багато екологічних програм.

Третє. Державна програма по забезпеченню житлом громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. У цьому році планувалося 50 мільйонів гривень, на наступний рік – знову 50 мільйонів гривень. Таким чином, ми будемо 20 чи 30 років виконувати цю програму, а могли б її за рік виконати – і забутися, і взялися б за іншу програму. Тобто ніхто не хоче вирішувати проблеми в цілому, а хоче просто розтягувати на довгі роки і мучити людей, і мучити нас.

Реальні обсяги фінансування Чорнобильської програми фактично зменшені, хоча у абсолютному виразі вони збільшені. Але якщо врахувати долю, то ми побачимо, що саме так.

Тепер ще одне питання – це фінансування державної підтримки виконання робіт по зняттю з експлуатації Чорнобильської АЕС. Треба ще 220 мільйонів гривень як мінімум, а немає.

Все. Я хочу слово передати Черновецькому. Тому прошу врахувати пропозиції.

 

13:11:44

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

У меня 40 секунд.

Уважаемый председательствующий, и народные депутаты, и те, кто нас слушает. Христианская либеральная партия, Черновецкий.

Я хочу сказать, что основной проблемой бюджета Украины, чтобы все люди знали, остается одна-единственная проблема – это бюджет, который предусматривает и дальшее обогащение чиновником и обнищание простых людей, и дальшую покупку «мерседесов», и всех соответствующих атрибутов, и всякой дряни, которая была свойственна только при коммунистическом режиме. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Шибко від Комітету в закордонних справах. Підготуватись Пузакову.

 

13:12:38

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адам Іванович.

Шибко, соціалістична фракція, Комітет у закордонних справах.

Комітет у закордонних справах, ви знаєте всі, хто там працює, це бюджетна організація, яка повністю залежить від того, як складається бюджет. І ви знаєте, що деякі можливості використання консульських послуг, вони були до того, коли були відмінені візи, особливо країн Західної Європи. І на сьогоднішній день знаєте, що ті 30 мільйонів, мільярдів, які завжди поступали від консульських послуг, вони сьогодні не є можливими для використання, тим паче, що ви знаєте,  що законопроектом завжди передбачалося, що 10% коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, які надійдуть до спеціального фонду державного бюджету, проводити виплати пов’язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України.

І на сьогоднішній день цей законопроект, який розглядається, він не передбачає як же ці гроші будуть перерозподілені, тому що уже тих 10% від того як буде надходжувати консульські гроші за консульські послуги не буде отримувати казна, а від цього не буде отримувати і дипломатичні установи. Тому наш комітет, розглядаючи законопроект, визнав, що необхідно якійсь перерозподіл, тому що від того, що приїжджають до країни туристи і їх потік збільшився, звісно що поступи до бюджету, вони збільшуються, а від цього треба перерозподілити те, що стосувалося консульських установ. Це перше.

Друге.  Ви знаєте, що Україна має на сьогоднішній день хронічну заборгованість перед міжнародними установами? І, на жаль, якщо ми подивимося  законопроект, то теж  ця заборгованість за багато років вона ще тут в цьому законопроекті не передбачена. Наприклад, якщо їдеш до НПА СНД, то весь час тобі кажуть, що не фінансується представництво, не фінансуються якісь інші можливості. Давайте ми будемо тут визначатися, або ми будемо давати гроші на те, щоб забезпечити функціональне наших установ за кордоном в тому числі я маю на увазі, представництво НПА СНГ, або давайте зовсім  відмовлятися від того, щоб їздити туди і тобі весь час не  дорікали. І це одна із важливих сьогодні можливостей наших, тому що ми весь час  прагнемо, то до СОТу вступати і до інших міжнародних установ, а якщо не будемо  передбачати цих грошей, то нас там будуть  зневажати і саме існування там України воно не буде там доцільним і ефективним. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Василю Надразі.

 

13:15:47

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Державний бюджет на наступний рік  повинен стати бюджетом розвитку, а що ж стоїть за гарними і обнадійливими словами, як завжди  популізм.

Соціальна спрямованість бюджету проявляється тільки в  черговому підвищенні мінімальних зарплат та пенсій та підвищенні прожиткового мінімуму. Але яким чином це буде зроблено, більш всього це  чергові обіцянки.

Від першої і до останньої сторінки цього документу всюди дуті і  надумані цифри. Наприклад, як може постійно падаючий показник ВВП котрий в цьому році не перевищує і 4 відсотків зрости в наступному при наявності глибокої економічної кризи. А щодо інфляції, то цифра відома і вражаюча. Адже не так давно ми слухали про давно  розрекламоване підвищення пенсій до 332 гривень, яке для багатьох так і залишилося на папері, бо в Кабміні не знайшлося грошей і тому був винайдений довгий список категорій пенсіонерів, яким підвищення  пенсій не належало. Так має бути і в наступному  році.

В цьому документі фактично обійдено належною увагою проблеми села та розвитку агропромислового комплексу, що недопустимо. Тож  можна з великою впевненістю припустити, що соціальність нового бюджету або бути з’їдена інфляцією, або, швидше всього, залишиться на папері. Просто в бюджеті не закладені всі необхідні передбачення для забезпечення економічного росту та стабільного розвитку економіки. Фракція комуністів неодноразово вносила пропозиції щодо формування Державного бюджету, але з усього видно, що вони не враховані. А це ж пропозиції від народу, наприклад, я особисто вносив пропозицію за проханням мешканців Маловисківського, Олександрійського районів щодо включення в бюджет коштів на проведення газифікації. Так само і за Гайворонський та Голованінський райони, Кіровоградської області. Але, на яких підставах ці пропозиції не враховуються, адже це не мої особисті, це для народу, в цілому, для держави. Такий підхід уряду до формування бюджету не дозволяє нам, комуністам, голосувати за нього. І ще раз показує, що влада зовсім не знає стану справ в економіці, а про народ згадує тільки під час виборчої кампанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я Василю Івановичу Надразі надам слово, поки що Василь Іванович хвилинку.

Я ще раз, шановні колеги, звертаю увагу керівників комітетів на наступне. Якщо хтось записується, що він виступає від комітету, будь ласка, щоб це було рішення комітету, що йому доручили представляти точку зору комітету. Тому що кожен з вас є членом того чи іншого комітету і він пише, що він від комітету. Сьогодні ми певні поступки зробимо, але на наступне, будь ласка, давайте, щоб це була дійсно думка комітету, а ні, то будуть виступати в загальній черзі. Тому, в знак поваги до культури, я ще надам слово після Надраги, Мовчану, від комітету культури. Будь ласка, Василь Івановичу.

 

13:19:12

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, у нас есть проект постановления, разработанный членами Бюджетного комитета. Наши коллеги достаточно детально его обработали и я думаю, что если исключив второй пункт мы проголосуем по оставшимся двум, то все будет нормально. И я думаю, это есть нормальный законодательный процесс.

В целом же, я хотел бы сказать следующую вещь за оставшееся время. Дороги мои  и  радиослушатели, и коллеги. Суть проблемы заключается в следующем. Я назову несколько цифр, консолидированный бюджет на 2006 год планируется в объеме 159 миллиардов гривен по расходам, дефицит 9,8 миллиардов гривен, государственный бюджет 128 миллиардов гривен, у меня  единственный вопрос. Скажите, пожалуйста, увлекаясь такими большими цифрами, что  за этими цифрами стоит, какой результат получит наш  гражданин, пересічний громадянин, о котором мы так много и долго с вами любим рассуждать. Я  должен сказать, что, по большому счету, и эти цифры, и цифры прошлого года,  и если ничего не изменится, то  новые цифры на бюджет 2007-ого года тоже не поменяются.

Почему? Потому что я позволю себе сказать, что  до тех пор пока у нас не поменяется идеология формирования государственного бюджета, , о чем здесь говорил руководитель счетной палаты, его первая теза была. У нас не меняется идеология создания бюджета, то есть мы с вами в бюджете рисуем большие, астрономические цифры. Мы, с другой стороны мы говорим о каких-то мелких, я не боюсь этого слова, иногда, копеечных увеличениях выплат  рядовому человеку. Если  говорить о человеке, который что-то получит от бюджета, будь то работающий, будь то инвалид, безработный, пенсионер и все остальные, кого, я еще раз повторю, мы так любим с вами называть пересічними громадянами.

Поэтому я считаю, что мы   должны менять идеологию формирования бюджетов, мы должны уйти от понимания, что наш бюджет строится на размерах минимальных пенсий, минимальных пособий, минимальных зарплат и всего того, что называется минимальным.

В идеологию бюджета должна быть положена идеология социального стандарта, то, что делает нормальный цивилизованный мир.

В социальном стандарте должны быть учтены реальные потребности человека, будь-то работающий, учащийся, пенсионер, безработный, больной. И тогда нам будет проще понимать, что мы должны делать? Сколько денег нужно отдать местному бюджету, чтобы  хватило на больницы и школы, сколько  денег нужно дать пенсионному фонду и все  остальное? Поэтому до тех пор пока  мы не перейдем на идеологию социальных стандартов, как основополагающего принципа формирования бюджета, мы ничего не изменим. Мы  будем утопать в цифрах, которые я приводил, и которые здесь еще будут звучать не раз. Мы рассказывать о чем угодно,  но реального улучшения жизни нашего населения мы не получим.

Поэтому в заключение хочу еще раз повторить:  очень часто в последнее время говорят о социальных стандартах, пора переходить к делу.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, Комітет з питань культури. Підготуватися Михайлу Лободі.

 

13:22:28

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, Українська народна партія.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Щоразу, коли я виходжу під час обговорення найважливішого документу, за яким ми живемо, я звертаюся до вас з одним проханням: живімо не тільки з тими насущними проблемами, які сьогодні є, не хлібом єдиним. Питання культури є основоположним, найважливішим. Ми, здається, вже переконали один одного про те, що треба і на вугілля, і на те. Культура – це базова величина, без цього нічого не відбудеться, жодних змін у державі. Подивіться, скільки Росія витрачає на бібліотечну справу, музейну справу, на розвиток російської мови, російського кінематографу, російської книги.

Апелюю до вас, тому що, подивіться на цей бюджет. Ми, фактично, згортаємо всі ці ділянки. Ні на театральну діяльність, ні на бібліотечну справу, ні на наше власне кіновиробництво! Це мізерні кошти. Якщо ми цього не будемо робити,  ось сидить новий призначений міністр культури Ігор  Ліховий, він може сказати, в якому стані музейна справа України. Якщо немає на що сторожа тримати, якщо немає уже в світі таких практик – четвертина зарплати на бібліотекаря. Це залишилися ентузіасти.

Українська народна партія послідовна в своїх домаганнях. Ми  будемо голосувати за той бюджет, який буде піклуватися про українську перспективу. Не про те, щоб просто тут біомаса жила і жирувала. Наші олігархи, це сказав Президент, за винятком одного: підтримують російську культуру, російські театри, російські фільми. Ви знаєте, кого підтримує Віктор Михайлович Пінчук? Не в Дніпропетровську театр, а підтримує театр „Лєнкома” у Москві, театр Вахтангова, інші групи і інші. Подивіться, куди йдуть спонсорські кошти.

Якщо ми цього не усвідомимо, ми є людьми безперспективними. Навіщо нам тоді ця  Україна. Давайте тоді  за схемою комуністичною:  назад  туди, куди закликає той, хто гасло повторює Денікіна, вся Україна обклеєна: «С нами Бог и Россия». Це гасло Денікіна, він йшов. Погляньте, вся Україна сьогодні   підтримує все те,  що ми дозволяємо тут, позбавляючи наших духовних  витоків.

Я вважаю, що  ми мусимо звернути, нарешті, на культурну сферу  найважливішу нашу увагу.  І я думаю, що ми розпишемо, бо є конкретні пропозиції комітету, які я хотів би, щоб  ви підтримали разом  з  Українською народною партією і фракцією нашою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Лобода. За ним - Лещенко Володимир.

 

13:25:36

ЛОБОДА М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! 

Хочу звернути вашу увагу  до ряду надзвичайно гострих фінансових проблем охорони здоров’я, які необхідно вирішити про подальшому  доопрацюванні Державного бюджету  на  наступний рік.

Мінімальна потреба медичної галузі  для забезпечення населення  якісною медичною допомогою   у повному обсязі складає понад 25  мільярдів гривень, а виділяється по проекту тільки 14,6 мільярдів, що складає 60 відсотків від потреби охорони здоров’я.  Фактичне збільшення податків на    охорону здоров’я по загальному фонду зведеного бюджету на  2006 рік  по відношенню до запланованих обсягів у поточному році складає 2 мільярда гривень, з яких 1,5 мільярда піде на підвищення  заробітної плати. Отже, на розвиток, власне, самої медичної  галузі уряд пропонує виділити тільки   на 500 мільйонів більше,  ніж у цьому році. Питома вага заробітної плати складає майже 80 відсотків у загальному обсязі  видатків, а питома вага видатків на медикаменти, продукти харчування, комунальні послуги та енергоносії, придбання обладнання та інші  видатки значно  зменшується.

Це не дозволяє надавати якісну медичну допомогу у повному обсязі населенню України на морально, фізично застарілому обладнанні при обмеженій кількості медикаментів. У проекті кошти на введення єдиної тарифної сітки, яка буде складати 3,5 млрд. гривень, не передбачені. А це означає, що середньомісячна заробітна плата медичного працівника у наступному році буде 550 гривень.

Бюджетний комітет з розумінням поставився до потреби медичної галузі і в своїх дорученням до уряду враховує пропозиції комітету щодо необхідності виділених додаткових видатків на їх потреби. Ці пропозиції полягають у наступному: передбачити додаткові видатки на реалізацію законодавства щодо запровадження єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці медичних працівників в частині розрахунку обсягів видатків на охорону здоров'я, що враховуються при визначенні між бюджетних трансферів, застосувати екологічний коефіцієнт з метою збільшення видатків регіонам.

Передбачити окремою складовою видатки на забезпечення ліками та безкоштовними медичними послугами пільгові категорії громадян. Розглянути можливість надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму без урахування сукупного доходу.

Забезпечити єдині підходи до соціального захисту педагогічних, науково-педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Васильович.

Будь ласка, Володимир Лещенко, фракція комуністів.

 

13:28:55

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці!

Хочу привернути вашу увагу, що в нормальній країні спочатку розглядається програма економічного та соціального розвитку, як фундамент для бюджету, потім розглядається проект бюджету. Наша країна нормальна, але влада ні.

Для Президента і Кабінету Міністрів бюджет  і розвиток – це дрібниці. Головне для них – реабілітація головорізів ОУН-УПА, вступ всупереч прагненням народу до войовничого блоку НАТО, вступ старцями до Світової організації торгівлі, щоб  поставити нашу економіку на коліна перед світовими економічними монстрами. І ще одна злочинна мета чинної влади. Обдурити в черговий  раз народ України, виграти вибори до Верховної Ради та місцевих рад, повністю узурпувати таким чином владу в Україні та й надалі знущатися  над нашим народом.

Поданий буржуазним урядом України  проект бюджету нікудишній по всіх напрямках.  Комуністи наполягали не приймати його  Верховною Радою розгляду. Проте, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин все зробив, щоб протиснути його прийняття. Таким чином, була перекладена відповідальність за подальшу долю проекту бюджету на Верховну Раду. Проект Державного бюджету України, «припудрений» в бюджетному комітеті, також нікуди не годиться.

Фракція Комуністичної партії України вносила  конкретні пропозиції звідки взяти кошти для наповнення доходної частини бюджету, щоб потім їх спрямувати на розвиток економіки та вирішити соціальні питання. Ці пропозиції наступні. Монополія держави на лікеро-горілчані, тютюнові вироби. Державна монополія на зовнішню торгівлю. Це додаткові надходження біля 20 мільярдів гривень.  

Далі. Зменшення податкових пільг для високоприбуткових приватних бізнесових структур. Це біля 15 мільярдів гривень.  Введення прогресивного податку на доходи фізичних осіб - хто більше отримує, той більше сплачує податків - це біля 4 мільярдів гривень.  Введення прогресивного  податку на майно. У кого величезна кількість майна хай платить, 2 мільярда гривень. Були й інші пропозиції. 

Звичайно, нинішня влада націоналістів і соціалістів, як і попередня, таких пропозицій не сприймає, бо багаті не мають наміру ділитися з бідними. 

Я підтримую все сказане моїми колегами Гінзбург, Цибенком, Гуренком, Пузаковим, Лободою і вважаю, що такого  посміховиська , який названо «проектом Державного бюджету України на 2006 рік», приймати не можна. Під стінами    Верховної Ради України  стоять пікетуючі з вимогами до влади. Фракція Комуністичної партії  України підтримує ці вимоги і буде завжди відстоювати інтереси простих людей.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я прошу хто хоче комусь надати слово, якщо він стоїть перший, хай віддає кому    хоче, і той виступить. У нас є Регламент – і всі рівні. Тому ми з вами домовлялися до 13.30. У нас ще записалося 16 народних депутатів. Валерій Михайлович, не підходьте до мікрофону – я не порушу ні на йоту Регламент, незважаючи ні на що.

Тому так, я ще раз повторюю: записалося 16 народних депутатів. Ми з вами вже перекрили всі, що можна було. Я пропоную відвести ще 10 хвилин, але за згодою залу. Хто за те, щоб продовжити на 10 хвилин наші дебати, прошу голосувати.

 

13:32:53

За-138

По фракціях, будь ласка. Я одну хвилину можу дати, не більше.

Комуністів – 55, «Регіони України» - 6, Народної партії – 21, «Наша Україна» - 6, Блоку Тимошенко – 18, соціалісти – 16, Української народної партії – 8,  «Вперед, Україно!» - 1, соціал-демократи - 3,  «Єдина Україна» - 1, «Реформи і порядок» - 3, промисловці і підприємці , Народний рух і «Позафракційні» - нулі.

Будь ласка, Сушкевич, одна хвилина. І будемо голосувати. 

 

13:33:31

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, я не вимагаю до себе якоїсь особливої уваги. Але я сьогодні з трьох годин ночі записався. Тому, Адаме Івановичу, тут не йде мова про те, що я щось спеціально прошу для себе, а мова йде про три мільйони інвалідів. І ні бюджет, ні висновки Бюджетного комітету вони мене не влаштовують, не тільки мене. Мова йде сьогодні, що вперше жодної пропозиції по бюджету не враховано по інвалідах, жодної!

І я хочу сказати. Перше: 60 років Великої Вітчизняної війни – обурили інвалідів війни, запропонували їм, що будуть автомобілі передбачені в Законі про Державний бюджет цього року. Жодної машини з тих 243 мільйонів інвалідам війни не надали. Обдурили! Це перше.

Друге. Хочу сказати, що сьогодні реально є категорія інвалідів, яка взагалі в страшному стані є без цих автомобілів – два інваліди в сім’ї. Я попросив, що якщо є два інваліди в сім’ї, щоб виділити їм гроші на автомобіль.  Не враховано. Я вимагаю, щоб інваліди війни і інваліди, в яких є два інваліди… сім’ї, в яких є два інваліда в  сім’ї,  щоб обов’язково були виділені кошти і запропо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Говоріть.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Це перше питання.

Друге питання, санаторно-курортне лікування. Шановні колеги,  ми виділили, передбачили 35 мільйонів. Що таке санаторно-курортне лікування? Ми, навіть, інвалідів війни знову ж  не передбачили в цих коштах. Тому що всього на всього це, ці кошти повинні бути витрачені тільки на компенсацію. Путівок не буде нікому, ні інвалідам війни, нікому. Я пропоную, щоб були передбачені путівки хоча б половину інвалідам війни в рік 60-річчя Перемоги. І друге, інваліди спинальники, які сьогодні практично, без санаторно-курортного лікування гинуть, статистику почитайте, помирають люди на візках, з перебитим позвоночником. Попросив передбачити такі ж кошти, нема реакції.

І третє, найжахливіше, шановні колеги,  от я кладу перед вами річ, яку не запропонували сьогодні на протезування. В наступному році, 50% інвалідів, які потребують о цього: протезів, візків, залишаться без них, в перше в історії України, 50%. Можна голосувати за  це, чи ні?

Можна не враховувати це, чи ні? Я пропоную, щоб ми відправили бюджет знову опрацьовувати у Верховній Раді. Опрацювали його не та, як ми зараз опрацювали, висновки ці не можна голосувати. І голосувати за те, що сьогодні підтримає людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, від комітету 3 хвилини – заключне слово, будь ласка, Людмила Павлівна Супрун. І будемо визначатися.

 

13:36:31

СУПРУН Л.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Хочу звернути увагу на наступне: чому сьогодні складається така ситуація в залі, що всі фракції критично висловлюються проти бюджету, це абсолютно відповідає позиціям Фракцій і це відповідає позиції Бюджетного комітету.

Така ситуація, шановні колеги,  склалася тому, що коли було представлення бюджету, в цьому залі практично не було нікого з членів уряду. І вони не дали змоги депутатам ознайомитися на першому етапі з цим документом. За особистим проханням і прем’єра і президента ми прийняли з вами цей документ до розгляду в залі, сподіваючись, що він буде доопрацьований з урахуванням наших вимог.

Всі ваші пропозиції зосереджені в таблицях. Ми врахували значну частину із них. Частина пропозицій відхилена. Якщо зараз ми не приймемо наші висновки і пропозиції стосовно оцінки бюджету, оцінки бюджету, то ми вимушені будемо іти за таблицею відхилених поправок. Повірте, що ми їх відхилили не тому, що вони нам не подобаються, а тому, що вони містять норми, які не є нормами бюджетного кодексу.

Але це фактично путеводитель для уряду, що треба робити, щоб вийти із тупикових ситуацій в законодавстві. Це і внесення змін до законів про податки, це і внесення змін до пенсійного законодавства, це і обов’язкове введення на наступний рік закону про дітей війни, це і внесення змін до Бюджетного кодексу стосовно фінансування освіти позашкільної і дошкільної. Тобто це не норми цього закону, але це правильна позиція і ми будемо на цьому наполягати.

Саме тому ми вимагаємо від уряду в обов’язковому порядку внести окремий закон, який стосується зміни податкового та іншого законодавства.

Я прошу, щоб ми зараз звернули увагу на наступне. Ми можемо погодитися з пропозиціями депутатських фракцій і груп. Вони абсолютно точно відповідають і вашим, поданим в письмовій формі, позиціям, навіть врахувати позицію щодо вилучення 122-го пункту, там, де мова йде про оподаткування. Це теж, яке було озвучено Хомутинніком. І пропонуємо розглянути постанову, яку запропонував комітет, яка буде складатися з одного пункту – схвалити висновки і пропозиції бюджетного комітету як бюджетні висновки Верховної Ради. І таким чином дати чітку позицію Верховної Ради, що ми не вважаємо цей документ таким, що відповідає нормам кодексу і, що вимагаємо привести його у відповідність до бюджетного законодавства і Бюджетної резолюції.

Це сьогодні єдиний шлях як вийти із цієї ситуації. Якщо уряд не виконає наші доручення і не приведе закон у відповідність, тоді у нас є можливість вимагати від нього, в принципі, все, вплоть до відставки уряду.

За таких умов я пропоную все-таки проголосувати нашу постанову і підтримати її в першому пункті.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, будемо підбивати підсумки. Передусім я хотів би, щоб ми, виступаючи з трибуни, кожен має право говорити те, що він думає і те, що хоче, на це нас і делегували, народних обранців, наші виборці. Але у всякому разі, не пересмикувати фатів.

Я не можу погодитися  так, я, напевно, абсолютна більшість  тих, хто знаходиться у цій залі, що Голова протягнув, яке треба було. За це рішення голосувала Верховна Рада. Одного бажання головуючого, ви розумієте, мало, і не треба пересмикувати. Голосувала Верховна Рада.

Інше рішення могло бути, але ви розумієте, в яких умовах все це відбувалося.

І я хотів би нагадати, що  не вперше, а зараз особливо наочно видно, що хочуть винним, як завжди, зробити парламент. І все робиться для того, щоб ми з вами були винними у тому процесі.

Не голосуйте, тому що право Головуючого підводити підсумки обговорення, і я їх підводжу. Машіть головами, руками, пальцями, ногами – це ваше право. Моє право – підвести підсумки.

Друге, ми в черговий – десятий,  сотий  раз  з вами  говоримо про те, який ми  сотворили нашвидкуруч… Тут дуже хвалять, що дуже багато дехто вніс у бюджетний процес. Але ви черговий раз переконуєтеся, який ми  сотворили Бюджетний кодекс. Ми його написали так, що зараз, от хай мені пояснить, що буде, якщо ми не приймемо жодного рішення? От скажіть, будь ласка, творці Бюджетного кодексу, якщо зараз жодне рішення не буде  прийняте, що далі? Де залишається бюджет – у Верховній  Раді чи в Кабінеті  Міністрів? Немає, на превеликий жаль, відповіді у 41-й статті Бюджетного  кодексу, він таким чином написаний.

Тому далі. Ми зараз будемо так, як і говорила виконуючий обов’язки  голови комітету, поступати таким чином, так як виписує це Бюджетний кодекс. А Бюджетний кодекс у нас ставить такі альтернативи, що ми  повинні прийняти висновки Бюджетного комітету, якщо ці висновки бюджетного комітету не прийняті, тоді ми переходимо до постатейного голосування, лише одна правка, Людмила Павлівна, до постатейного голосування не лише того, що відхилено, а до постатейного голосування всіх пропозицій і тих, які підтримані, так пояснює Бюджетний кодекс. Будемо постатейно голосувати ці пропозиції, а далі, я, шановні колеги, не знаю, що буде далі. Тому що далі Бюджетний кодекс нам не пояснює, якщо ми не п приймемо цих пропозицій, не приймемо ніякого рішення будемо шукати з вами рішення, як кажуть на ходу, бо це, напривеликий жаль, Бюджетним кодексом не врегульовано.

Тому я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, проект постанови за номером 8000 00-П про схвалення висновків  і пропозицій до проекту Закону   «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Я нагадую, шановні колеги, що від комітету була внесена пропозиція, зараз тут три пункти від комітету внесена пропозиція практично  те, що від нас вимагає Бюджетний кодекс проголосувати лише перший пункт. Лише перший пункт, про схвалення висновків і пропозицій Бюджетного комітету. Зрозуміли?

Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію, проект постанови з єдиного першого пункту. Прошу голосувати.

 

13:44:03

За-179

По фракціях, будь ласка. «Наша  Україна» - 4,  комуністів  - 56, «Регіони України» - 0,    Народна партія – 43, Соцпартія – 25, Блок Тимошенко – 0, Українська народна партія – 4, «Вперед, Україно!» - 18, соціал-демократи, „Єдина Україна”, „Реформи і порядок” – нулі, Партія промисловців і підприємців – 13, Народного Руху України – 0, позафракційні – 16.

Будь ласка, запишіться, п’ять хвилин. П’ять хвилин, будь ласка, Шульга, за ним - Сухий Ярослав.

 

13:44:53

ШУЛЬГА М.О.

Прошу передати слово Цибенко.

 

13:44:59

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, що показали результати голосування постанови, яку ми зараз голосували, вони показали, що Державний бюджет України не потрібен уряду для того, щоб управляти країною і бюджетними потоками в ручному режимі, особливо, зважаючи на майбутні парламентські вибори. Тому у нас сьогодні є лише один вихід з цієї ситуації, Адаме Івановичу, і я його вношу, як пропозицію.

Дати доручення комітету з урахуванням сьогоднішнього обговорення, ще раз повернутись до висновків і винести ці висновки 1 лютого на голосування. Дякую. Першого листопада, прошу вибачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Першого лютого, тільки якого року. Будь ласка, Ярослав Сухий, за ним Борис Беспалий.

 

13:45:57

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя. Регіони України. Прошу передати слово народному депутату Хомутинніку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталія Хомутинніка мікрофон.

 

13:46:07

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, я вважаю, що Верховна Рада зробила правильний крок, відхиливши ці висновки, тому що в цих пропозиціях, по-перше, є додаткове навантаження податкове, в пропозиції ввести новий проект, нове оподаткування, а також навіть ті невеличкі позитивні кроки, які пропонував уряд, по зменшенню навантаження на фонд оплати праці на 2 відсотки і інші речі, просто були відхилені. Якщо уряд буде працювати з комітетами і фракціями на іншому рівні, хоча б будуть зустрічі з парламентарями, будуть

Фрг__00428*001*093<13:46:52><ВасильєваВ.В.>

прислуховуватися до думки депутатів, то, я вважаю, що наступного разу Верховної Ради може прийняти цей закон, але його треба зараз  відправити на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий. За ним  Бондаренко.

 

13:47:07

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна».

Я хотів би внести ясність для наших шановних  телеглядачів і слухачів, що зараз Верховної Ради відхилила. Вона відхилила резолюцію з одного  пункту. Цитую: « Поданий  Кабінетом Міністрів  України  проект  Державного  бюджету на 2006 рік  вважати  неприйнятним з огляду на  конституційні засади  місцевого самоврядування». Звичайно, правильно зробила, що відхилила, тому що тут немає ніякої пропозиції про те, що  робити далі. Тут є просто спроба в черговий раз  дискредитувати уряд і нічого  не запропонувати. От

 що відхилила Верховної Ради. 

І я дуже прошу, Адаме Івановичу, не повертатися до  голосування, бо я розумію, що ви відкрили обговорення виключно для того, щоб спробувати протягти це  необгрунтоване рішення.

Я приєднуюся, і наша фракція приєднується , до речі, до пропозиції  попереднього виступаючого, що абсолютно ясно, що відповідно до Бюджетного кодексу, зараз уряд спільно з бюджетним комітетом  і іншими депутатами має  продовжувати роботу над Державним бюджетом  …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Яковичу.  Людмило Павлівно, не заважайте йому. Борисе Яковичу, мені дуже прикро вас поправляти, тому що ви   дуже досвідчений парламентар. Я не знаю  за що ви голосували,  я оголошував проект  Постанови  за номер 8000-п, в якому стоїть перший пункт, який говорить ось про що: « Схвалити висновки і пропозиції  Комітету з питань бюджету». Це те, що вимагає від нас Бюджетний кодекс.  І тому, будь ласка,  не вводьте людей в оману, я не знаю, за що   голосували, це ваша  справа.

Будь ласка, Олена Бондаренко. За нею Співачук.

 

13:48:57

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Олена Бондаренко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Головуючи! Насамперед, я хочу  наголосити, що все-таки варто   перед тим, як  ставити на голосування, оголошувати пропозицію. Це перше.

Наступне. Наша фракція пропонує доопрацювати ці висновки і повернутися до них на наступному сесійному тижні з першого листопада насамперед з тієї причини, що переважна більшість наших пропозицій, зокрема які стосуються інвалідів, агропромислового комплексу, транспорту та інших, вугільної промисловості, просто не були враховані. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякую. Я ще раз повторюю, я чітко і ясно сказав, за що ми голосуємо, назвав постанову і назвав, що голосується перший пункт цієї постанови. Ну не треба шукати чорну кішку там, де її немає. Будь ласка, Співачук.

 

13:49:52

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.  Прошу передати слово моєму колезі Вінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, мікрофон Йосипа Вінського.

 

13:50:09

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні народні депутати, дійсно, надзвичайно складний і недосконалий документ, і тому складне голосування. Абсолютно зрозумілий хід позиції фракції, полягає в тому, що документ, який поданий Кабінетом Міністрів, є недосконалим і не може бути сприйнятий Верховною Радою. Це по-моєму зрозуміло всім.

Тому у нас є один вихід з цієї ситуації: необхідно, аби Кабінет Міністрів врахував самостійно пропозиції бюджетного комітету, позиції виступаючих у Верховній Раді народних депутатів, фактично переробив бюджет  і повторно подав його до Верховної Ради. Іншого варіанту, на мій погляд, немає, тому що дуже багато розбіжностей стратегічного характеру по бюджету, і, на жаль, Міністерство фінансів ніяк не реагує на позиції народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, ще раз нагадую, ще раз нагаду. Ну давайте, будь ласка, уважно відноситись до того, що голосується. Голосували ми те, що вимагає від нас бюджетний кодекс. Бюджетний кодекс каже, що ми при розгляді бюджету в першому читанні голосуємо висновки і пропозиції бюджетного комітету. І якщо ми проголосували висновки і пропозиції бюджетного комітету, то це означає, далі говориться в бюджетному кодексі, що ми прийняли бюджет у першому читанні і направили його в Кабінет Міністрів для підготовки до другого читання. Тут своєрідність, що не ми з вами готуємо до другого читання, а готує Кабінет Міністрів   із висновками і пропозиціями, які ми їм кажемо, врахуйте. А потім буде друге і третє читання.

Поскільки ми з вами висновків не прийняли, висновків і пропозицій не прийняли, це значить, переводячи на нашу зрозумілу мову, ми не прийняли бюджету у першому читанні. Ми не прийняли бюджету у першому читанні! До звичайно законопроекту застосовуються норми Регламенту : не прийняли у першому, можна на повторне перше; не прийняли у першому, це значить відхилили. Але до бюджету, на превеликий жаль, Бюджетний кодекс  не каже а що ж далі в такому випадку і тому нам треба вже шукати, як-то кажуть,  спільно з Верховною Радою а що ж далі.

Тут були пропозиції, які зводилися усі до того, усі пропозиції, які лунали, практично зводилися до того, що дати можливість профільному комітету ще попрацювати над висновками і пропозиціями, безумовно із залученням Кабінету Міністрів, щоб ці висновки і пропозиції настільки стикувати і уніфікувати, щоб потім у них при підготтовці, якщо ми їх схвалимо в першому читанні, була можливість  швидко і оперативно підготувати документи до другого  читання, щоб ми вже не вийшли за межі. Бо, я нагадую,  за Бюджетним кодексом сьогодні у нас останній день,  коли ми можемо розглядати бюджет у першому читанні. Сьогодні останній день! Тому давайте ж порадимося. Перша пропозиція, вірніше не пропозиція, а вимога Бюджетного кодексу. Якщо ми не проголосували пропозицій і висновків в цілому, то ми повинні зараз голосувати кожну пропозицію окремо.

І друга пропозиція, яка трошки  вимагає нашого своєрідного  рішення – направити бюджет на доопрацювання висновків і пропозицій  до профільного комітету і винести його на обговорення 1 листопада. Так, немає заперечень щодо того, щоб ми поставили на голосування саме таку пропозицію? 

Нема.  Тоді я чітко формулюю для Беспалого і Бондаренка, будь ласка, уважно слухайте. Я ще раз повторюю: Кабінет Міністрів  до першого читання не має абсолютно ніякого відношення. Це справа Верховної Ради. Коли ми направимо їм із нашими висновками, коли вони будуть доповідати у другому читанні, тоді інша справа. На превеликий жаль, бюджет знаходиться вже у Верховній Раді. І поки ми його не приймемо у першому читанні, нікуди ми його вже направити не можемо.

Тому, ще раз повторюю, зараз буде ставитися на голосування пропозиція, яка зводиться до того, щоб доручити Комітету з питань бюджету ще попрацювати над висновками і пропозиціями спільно з Кабінетом Міністрів – і винести на обговорення Верховної Ради, обговорення, розгляд бюджету у першому читанні першого листопада 2005 року. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

13:55:35

За-306

Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 556, «Регіони України» - 48, Народної партії – 45, «Наша Україна» - 38, Блоку Тимошенко – 1, Соціалістичної партії – 25, Української народної партії – 22, «Вперед, Україно!» - 19, Соціал-демократична, «Єдина Україна» - нулі, «Реформи і порядок» - 14, Партія промисловців і підприємців України – 15, Народного руху України – 5,  «Позафракційні»   - 18.

Шановні колеги, тут у нас багато є гріхів. Я продовжую засідання на 15 хвилин. Будь ласка,  Людмила Павлівна. Потім… Присядьте, будь ласка. Одна хвилина.

 

13:56:28

СУПРУН Л.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, ми постараємося організувати в комітеті роботу таким чином, щоб пройти ще раз по всіх абсолютно пропозиціях вже разом з представниками фракцій. Це дасть нам змогу тут, в залі прийняти узгоджене рішення.

Ми би рекомендували і Кабінету Міністрів передивитися  макропоказники, оскільки за нашими підрахунками, з момент, коли був поданий цей законопроект до  сьогоднішнього дня макропоказники дозволяють прийняти рішення про відкликання цього законопроекту Кабміном і його повне перерахування, бо там є відхилення більше ніж на 5%.

Але ми погоджуємося з тим, щоб доопрацювати всі необхідні поправки безпосередньо вже з Фракціями Верховної Ради. Це зможе дати, це дасть вихід із цієї ситуації і я впевнена. Що ми приймемо першого листопада абсолютно  чітке, виважене рішення, яке в наступному  році призведе до зростання бюджету і до зростання економіки України. Дякую за увагу. І дякую всім за активну роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я продовжу на 15  хвилин, тому що у нас, на скільки мене проінформував, я не був на початку, займалися грузинською делегацією, є питання, які ми  повинні з вами ще проголосувати, тому ми  зараз із ними, як то кажуть розберемося.

Опустіть руки. Розгляд питання з проблем бюджету державного завершено. Ми прийняли рішення. Будуть інші питання, будуть інші мотиви.

 Послухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Колоніарі Олександра Петровича зі складу фракції „Партії підприємців та промисловців України” та входження його до складу фракції „Вперед, Україно!”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, нам потрібно, шановні колеги, нам потрібно включити і  по можливості оперативно розглянути до порядку денного деякі законопроекти. Мова іде про проект постанови, про  проект постанови за номером 8263, внесений народним депутатом Кириченко про заслуховування звіту голови Фонду державного майна України Семенюк та міністра промислової політики Шандри щодо виконання постанови Верховної Ради України про збереження у власності держави пакету акцій ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь”, а також про хід та умови проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ „Криворіжсталь”. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:59:35

За-261

Питання до порядку денного включено.

По фракціях, прошу.  Комуністів – 56, „Регіони України” – 49, Народна партія – 39, „Наша Україна” – 0, Блоку  Тимошенко – 23, Соціалістичної партії – 25, Української народної партії – 0, „Вперед, Україно!” – 19, Соціал-демократична партія – 16, „Єдина Україна” – 8, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 8, Народного Руху України – 0, позафракційні – 19.

Я буду ставити зараз, зараз буду ставити на голосування про розгляд цього питання  оскільки ми його включили до порядку денного. Заслухати 20 жовтня цього року о 16-й годині звіт голови і так далі. Ала давайте не в 16-й. Я поясню чому. Ми з вами в дванадцятій тридцять мали розглянути суддів, не розглянули. Тому давайте десь на 16.30, бо в шістнадцять розглянемо суддів, а в 16.30 послухаєм звіт.

З таким уточненням я ставлю на голосування постанову з уточненням. В 16.30, а точніше після того, як ми затвердимо суддів. Голосуємо.

 

14:01:10

За-257

Постанова прийнята з уточненням того, що таку інформації і міністра промполітики ми з вами заслухаємо після розгляду питання, пов’язаного із затвердженням і звільненням суддів.

По фракціях, прошу. Комуністів – 56, „Регіони України” – 48, Народної партії – 41, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 15 (прошу не розходитись, в нас є ще голосування), соціалістичної – 25, Української народної  партія – 0, „Вперед, Україно!” – 19,  соціал-демократи (об’єднані) – 20, „Єдина Україна” – 11, „Реформи і порядок” – 0,  Партія промисловців і підприємців – 2, Народного Руху України – 2 , позафракційні – 20 .

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного постанови Верховної  Ради за номером 8286 про події на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності 15 жовтня.

Прошу голосувати.

 

14:02:30

За-223

Будь ласка, по фракціях.

Комуністів – 56, „Регіони України” – 47, Народної партії – 26, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 2, соціалісти – 24, Українська народна партія – 0, „Вперед, Україна!” – 19,  Соціал-демократична партія (об’єднана) – 17, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0,  Партія промисловців і підприємців – 9, Народного руху України – 0 , позафракційні – 13.

Хто за те, щоб повернутися до голосування, прошу голосувати.

 

14:03:20

За-226

Питання включено.

По фракціях, прошу.

Вибачте, повернулися.

По фракціях.

Комуністів – 55, „Регіони України” – 44, Народної партії – 44, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 0, Соціалістичної партії - 25, Українська народна партія – 0, „Вперед, Україно!” – 19,  соціал-демократи (об’єднані) – 20, „Єдина Україна” – 0, „Реформи і порядок” – 0,  Партія промисловців і підприємців – 5, Народного Руху України – 0 , позафракційні – 14.

Ми повернулися. Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

14:04:10

За-240

Питання включено.

Шановні колеги, давайте ми приймемо цю постанову, але з розрахунку не 19 жовтня, бо це вже пройшло, а завтра 21 жовтня, із уточненням заслухати 21 жовтня і з цим уточненням прошу голосувати.

 

14:04:49

За-230

Прийнято.

Тут ще у мене лежить про включення до порядку денного розгляду Закону України «Про мораторій на ввезення на територію України м’яса та  харчових субпродуктів свійської птиці».  Реєстраційний номер 8290. Це те, що стосується пташиного грипу, прошу голосувати про включення.

 

14:05:32

За-279

Включено.

Шановні колеги, тут  три пункти: стаття 1 – запровадити на 6 місяців мораторій на ввезення на територію України  м’яса та харчових субпродуктів свійської птиці.

Стаття 2 – Кабінету Міністрів України вишукати необхідні розвиток птахівництва України з метою розширення виробництва м’яса птиці на вітчизняних підприємствах.

І стаття  3. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

Прошу голосувати за прийняття в першому читанні.

 

14:06:19

За-258

Прийнято.

Шановні колеги, вважаючи на те, що цей закон має безпосереднє відношення до того чого ми з вами зупинити не можемо давайте проголосуємо в цілому, як закон і накладемо мораторій на 6 місяців. Треба буде ми його ліквідуємо. Голосуємо в цілому, як закон.

 

14:06:53

За-229

Прийнято.

Шановні колеги, ми з вами успішно попрацювали, заваливши бюджет.

Тому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Перерва до 16 годині.

О 16 годині так, як і домовлялись, ми першим питанням слухаємо про призначення та звільнення суддів. Після того, слухаємо інформацію відповідно до постанови, яку тільки що прийняли. Смачного!