ЗАСІДАННЯ  ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему «Рада». 

 

10:01:39

Зареєструвалися в сесійній залі 391 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України, нашого колеги Сінченка Сергія Григоровича, давайте привітаємо його і побажаємо успіхів.

Шановні колеги, прошу заслухати інформацію про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 4 жовтня 2005 року. Розглянуто десять питань порядку  денного. За результатами розгляду прийнято 7 законів. Два законопроекти прийнято за основу. 15 законопроектів та 7 проектів постанов відхилено.

За результатами  розгляду пропозицій Президента прийнято три закони у новій редакції, два закони скасовано.

Шановні колеги! Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень.  Прошу представників фракцій подати заяви на виступ, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.

 Надійшли запити народних депутатів України:

СИМОНЕНКА, БОГАТИРЬОВОЇ, ШУФРИЧА до Президента України щодо більш ніж дворічного зволікання  з боку Міністерства закордонних справ   з направлення до Ради Європи  грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:03:39

За-157

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення  запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:03:59

За-177

Рішення не прийнято.

Сергія ОЛЕКСЮКА та  Михайло ДОБКІНА до Президента України  щодо використання службового становища  особами Генеральної прокуратури у частині  невиконання доручень Президента України, наслідком чого є нанесення значних збитків  економіці держави.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:04:34

За-101

Запит не підтримано.

Костянтина СИТНИКА до Президента України щодо  серйозних хиб та кризових явищ   у діяльності Національної академії наук  України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту, прошу визначатися.

 

10:05:01

За-161

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:05:22

За-189

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів (НАСАЛИК, РАТУШНИЙ, РАТУШНЯК) до Президента України з приводу позбавлення законних прав власників орендарів та мешканців деяких сіл Бориспільського району Київської області на земельні ділянки, надані їм у законному порядку органами місцевого самоврядування. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:06:01

За-260

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:06:22

За-294

Рішення прийнято.

Сергія ОЛЕКСІЮКА до Президента України щодо злочинного захоплення стратегічних державних підприємств з виготовлення документів суворої звітності високими державними посадовцями РНБО України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:07:03

За-129

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів (САМОФАЛОВ, НАДРАГА, ПУСТОВОЙТЕНКО) до Президента України з приводу загострення міжконфесійних конфліктів в Україні та дій правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо релігійних громад села Рохманів Шумського району і села Стінка Бучацького району Тернопільської області.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:07:42

За-207

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:08:02

За-209

Рішення не прийнято.

Степана ГАВРИША до Президента України з приводу загрози “чорної” археології для національної історично-культурної спадщини України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:08:29

За-148

Запит не підтримано.

Михайла ДОБКІНА до Президента України щодо використання резидентом США Кияниченком та іншими керівниками Державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” службового становища з метою реалізації тіньових схем щодо привласнення державних коштів, використання цих коштів не за цільовим призначенням, а для задоволення своїх політичних амбіцій.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:09:08

За-159

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:09:31

За-181

Рішення не прийнято.

Станіслава ПХИДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо позачергового виділення автомобіля ветерану Великої Вітчизняної війни, інваліду І групи.

Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно дискримінації громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при нарахуванні їм компенсаційних виплат.

Геннадія УДОВЕНКА до Прем’єр-міністра щодо необхідності внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” №256 від 4 лютого 2002 року.

Миколи КОМАРА до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до переліку об’єктів, що фінансуються з державного бюджету.

Юрія КРУКА до Прем’єр-міністра щодо питання реформування системи митних органів.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра вугільної промисловості, Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо незаконного роздержавлення власності, порушення інтересів держави, працівників збагачувальної фабрики “Янківська” та її партнерів, зокрема, закритого акціонерного товариства
 “Д о н е н е р г о в у г і л л я”.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на продовження будівельних робіт по встановленню Свято-Троїцького собору в місті Яготині Київської області.

Олександра ЛЄЩИНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на ремонт доріг міста Слов’янська.          Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем’єр-міністра щодо ситуації з водозабезпеченням і водопостачанням в місті Хуст Закарпатської області.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра, Міністра палива та енергетики, Міністра вугільної промисловості щодо забезпечення паливом на побутові потреби вивільнених працівників, ветеранів та інвалідів шахт, що ліквідовані або закриваються.

Олега БІЛОРУСА до Прем’єр-міністра з приводу фінансування ремонту шкіл Іванківського району Київської області.

Андрія ШКІЛЯ до Прем’єр-міністра щодо неправомірних дій прикордонників Республіки Молдова на території ГЕС-2 Дніпровської ГАЕС, що призвело до захоплення частини території України.

Василя БАРТКІВА до Прем’єр міністра щодо виділення коштів на газифікацію селища Клишки Шосткінського району Сумської області.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра вугільної промисловості, Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо порушення законодавства акціонерним товариством “Луганське” дочірнім підприємством холдінгової компанії “Луганськвугілля” стосовно заборгованості перед закритим акціонерним товариством  “Д о н е н е р г о в у г і л л я ”, а також порушення принципів судочинства господарським судом Луганської області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо перегляду бюджету міста Борисполя Київської області на 2005 рік  та формування його показників на 2006 рік  з урахуванням зменшення вилучення коштів з місцевого до державного бюджету.

В’ячеслава Анісімова – до Прем’єр – міністра  щодо незадовільного становища повітряного- басейну міста Дніпродзержинська.

 Сергія ЧИЧКАНОВА до Прем’єр-міністра щодо порушення конституційних прав людини та зволікання погашення заборгованості по заробітній платі в іноземній валюті морякам Державного підприємства “Атлантика” міста Севастополя.

 Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для придбання компресорів для шахти імені Карла Маркса міста Єнакієве.

 Сергія ЧЕЛНОКОВА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення житлом громадян, які були відселені з території, що зазнали радіоактивного забруднення.

 Віктора ТУРМАНОВА до Прем’єр-міністра стосовно незбалансованості бюджету міст Торез і Сніжне Донецької області.

 Ігоря НАСАЛИКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно позбавлення законних прав власників, орендарів та мешканців деяких сіл Бориспільського району Київської області на земельні ділянки надані їм у законному порядку органами місцевого самоврядування.

 групи народних депутатів (БАЙСТРИГА, ГОРЛОВ, БРОННІКОВ та інші) Прем’єр-міністра щодо прискорення надходження субвенції з Державного бюджету на будівництво газопроводів та газифікацію населених пунктів.

 Анатолія ГРЯЗЄВА до Прем’єр-міністра щодо виділення бюджетних коштів для добудови хірургічного корпусу та відділення реанімації інституту онкології Академії медичних наук.

 Григорія БОНДАРЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно нормативного врегулювання забудови існуючих мікрорайонів міст України, зокрема, їх історичної частини.

 групи народних депутатів (ТЕРЕЩУК, РАЙКОВ, РАЗВАДОВСЬКИЙ) до Прем’єр-міністра щодо створення при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту міста Черкаси “Військового ліцею Черкаського козацтва” та передачі йому в оренду казарми, стройового плацу та списаного спорядження військової частини, що підлягає розформуванню.

 Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Міністра фінансів щодо фінансування робіт по проектуванню, реконструкції та технічному переоснащенню Бортницької станції аерації міста Києва за рахунок коштів державного бюджету 2006 року.

 Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра виділення газифікації сіл Лісне та Баратинське міста Юнокомунарівська Донецької області.

 Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо порушення законодавства в питанні відрахування частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” у 2005 році.

Рефата ЧУБАРОВА та Олександра ТКАЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо власності приміщень, що використовуються відділеннями поштового зв’язку державного підприємства “Укрпошта”. 

народних депутатів ГРАНОВСЬКОГО, БЛОХІНА, ПОДОБЄДОВА, ШУФРИЧА, БОРЗОВА, ВОЮША, ЗАЙЦЯ, ШУРМИ, ДОБКІНА, КИСЕЛЬОВА, ПИСАРЕНКА, МІСЮРИ, КАЛЕТНІКА до Прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Міністра у справах молоді та спорту, Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Київського міського голови, голів Одеської, Миколаївської, Хмельницької, Луганської, Черкаської, Кіровоградської, Чернівецької, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Херсонської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Полтавської, Запорізької, Житомирської, Вінницької, Волинської Донецької, Київської облдержадміністрації, першого заступника голови Закарпатської облдержадміністрацій щодо стану виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки та обсяги пільгового кредитування молодих сімей на будівництво (придбання) житла з державного бюджету в 2005 році. 

Станіслава ПХИДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо вимоги ветеранів війни і військової служби Волині зупинити процес ліквідації військового госпіталю в місті Луцьк.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо законності та підстав скасування пільг по оплаті послуг місцевого телефонного зв’язку абонентам-зв’язківцям.

групи народних депутатів (БОНДАРЕНКО, ЯВОРІВСЬКИЙ, КОСІВ) до Прем’єр-міністра щодо створення міжвідомчої комісії із залученням працівників Генеральної прокуратури для проведення комплексної перевірки діяльності закритого акціонерного товариства “Комплекс Агромарс”, який, спекулюючи на проблемі м’ясопродуктів в Україні, тривалий час цинічно порушує законодавство, наносячи непоправну шкоду здоров’ю людей та екологічній безпеці держави.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ щодо обставин завдання збитків державного бюджету та вітчизняному сільгоспвиробнику махінаціями Уряду з незаконного ввезення в Україну 150 тисяч тонн цукру-сирцю.

Олександра МОРОЗА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на 2006 рік для виконання Програми радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води Дніпропетровської області.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до додатку 6 статті 47 проекту Закону “Про державний бюджет України на 2006 рік”.

Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо відновлення роботи Вендичанського цукрового заводу Могилів-Подільського району Вінницької області та притягнення до відповідальності осіб, винних у доведенні його до банкрутства.

Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо проведення  інвентаризації запасів зерна в Україні.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра щодо недопущення русифікації українських школярів, яке відбувається при комп’ютеризації шкіл внаслідок використання не україномовних програмних продуктів.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин стосовно безпідставного зменшення мита на окремі види ввізної продукції з-за кордону та проблеми розвитку агропромислового комплексу півдня України.

Юрія КАРМАЗІНА та Миколи СОКИРКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ, виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо фактів розкрадання бюджетних коштів, зловживання службовим становищем та корупційних діянь з боку окремих посадових осіб Львівського обласного управління охорони здоров’я, колишнього керівництва Львівської обласної дитячої клінічної лікарні, головного лікаря Львівського обласного онкодиспансера.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо фінансування газифікації сільських населених пунктів у 2005 році за рахунок загальних видатків на капітальне будівництво замість передбаченого фінансування із спеціального фонду, яке не виконується.

Юрія КРУКА до Прем’єр-міністра щодо виконання Державного бюджету на 2005 рік.

Олександра ТКАЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Фонду держмайна стосовно невиконання закритим акціонерним товариством “Волинський шовковий комбінат” умов договору купівлі-продажу державного пакету акцій відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат” та порушення законодавства при проведенні приватизаційного конкурсу.

 Михайла РОДІОНОВА до Прем’єр-міністра щодо лікування онкологічно-хворих дітей у відділенні “Охматдит”.

 Олександра ТКАЛЕНКА та Рефата ЧУБАРОВА до Прем’єр-міністра щодо добудови інфекційного відділення Скадовської районної лікарні Херсонської області.

 Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра щодо ремонту будинку по вулиці Леніна міста Тячева Закарпатської області.

 Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно бюрократичної тяганини при видачі довідок для пільгового виходу на пенсію механізаторам сільськогосподарського товариства “Світанок” Миргородського району Полтавської області.

 Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Степанівка Драбівського району Черкаської області.

 групи народних депутатів (КАРМАЗІН, СОКИРКО, ОДАЙНИК) до Прем’єр-міністра, Секретаря РНБО, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ щодо фактів зловживання владою, службовим становищем, з боку окремих посадових осіб Міністерства фінансів та Державного казначейства  при забезпечені погашення заборгованості за кредитами, залученими на закупівлю сільськогосподарської техніки іноземного виробництва. 

Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів стосовно невиправданих високих цін за інвентаризацію нерухомого майна та переоформлення права власності громадянами. 

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра внутрішніх справ, Міністра промислової політики, Міністра оброни щодо питання виготовлення дослідного зразка пістолета.

Віктора МИРОНЕНКА до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо необхідності укладення україно-російської угоди, стосовно пенсійного забезпечення громадян України, працюючих у Росії і громадян Росії, працюючих в Україні.

Анатолія ФРАНЧУКА до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо надання дозволу пенсіонеру-інваліду на отримання автомобіля із-за кордону, як гуманітарну допомогу.

Михайла КОСІВА до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо здійснення заходів, пов’язаних із відзначенням 150-ї річниці з дні народження Івана Франка.

групи народних депутатів (ДАВИМУКА, ПОЖИВАНОВ, КЕНДЗЬОР та інші) до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо активізації роботи Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка з приводу порушення права багатодітної матері на виплату по догляду за дітьми.

Бориса БЕСПАЛОГО до Генерального прокурора щодо порушення прав та інтересів мешканців міста Києва при землевідводі для будівництва.

Олександра ЦАРЕНКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно бездіяльності правоохоронних органів Сумської області щодо розслідування карної справи про трагічну загибель у дорожньо-транспортній пригоді громадянина Овчиннікова.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно порушення Конституції та законів України, політичного переслідування, примусового і безпідставного звільнення з роботи директорів більшості шкіл Костопільського району Рівненської області, з боку районного відділу освіти та голови райдержадміністрації Ярослава Білика.

Івана ГЕРАСИМОВА до Генерального прокурора щодо порушень Закону “Про господарські товариства”, допущені при проведенні емісії акцій київського заводу відкритого акціонерного товариства “Елекон”.

Михайла ДОБКІНА до Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у побитті депутата Мукачівської міської ради Гордубея.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора з приводу зволікання з притягненням до відповідальності начальника Управління Міністерства  внутрішніх справ у Кіровоградській області, його першого заступника і працівників міліції, винних у побитті та незаконному затриманні заступника Кіровоградського міського голови Андрєєва.

 Віталія ЦЕХМІСТРЕНКА до Генерального прокурора, Прем’єр-міністра стосовно порушення законодавства та норм економічної і технічної безпеки при будівництві нафтобази в селищі Клевань Рівненської області.

 Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора щодо захисту земельних прав мешканців села Степове Роздільнянського району Одеської області.

 Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора щодо порушень прав територіальної громади Жмеринським міським головою.

 Юрія КОСТЕНКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо бездіяльності правоохоронних органів на неодноразові заяви про протиправні дії та перевищення службових повноважень директором Бердянського міського управління по газопостачанню і газифікації, Запорізької області.

 Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора щодо тяганини та неналежного розслідування кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди і загибелі громадянина Овчиннікова в місті Суми.

 Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора щодо перевірки відновлення діяльності “Русского клуба” в місті Києві і джерел його фінансування.

 Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора стосовно фактів причетності заступника голови Кіровоградської облрайдержадміністрації, колишнього начальника ДПА в Черкаській області та його заступників до незаконного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету в особливо великих розмірах.

 Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо розслідування кримінальної справи по факту заподіяння тяжких тілесних ушкоджень громадянину Харчуку, а також тиску, шантажу, погроз та зловживання службовим становищем з боку судді Рівненського міського суду Олександра Тимощука та прокурора відділу нагляду прокуратури Рівненської області Андрія Тимощука.

 Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора щодо зволікання з розслідуванням правомірності використання коштів та законності будівництва і продажу відпочинкового комплексу в селі Мислівка Долинського району компанією “Укрнафта”.

 Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора щодо захисту конституційних прав директора спільного підприємства українсько-німецького товариства для транспортно-експедиційних послуг Олександра Логвина.

 Олега КАРАТУМАНОВА до Генерального прокурора щодо використання резидентом США Кияниченком та іншими керівниками Державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” службового становища з метою реалізації тіньових схем щодо привласнення державних коштів, використання цих коштів не за цільовим призначенням, а для задоволення своїх політичних амбіцій.

 Вадима МІСЮРИ до Генерального прокурора щодо збереження соціально важливих об’єктів Деснянського району від свавільної забудови.

 Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо надання інформації про хід розслідувань кримінальних справ за багато чисельними фактами фальсифікацій під час президентських виборів 2004 року та виборів мера міста Мукачева, яка стає особливо актуальною після підписання “Меморандуму порозуміння між владою та опозицією”.

 Віктора ПЕТРОВА до Генерального прокурора щодо заборгованості відкритого акціонерного товариства “Крижопільський сирзавод” перед мешканцями села Клембівка Ямпільського району Вінницької області за здане молоко.

 Олександра ГОЛУБА до Генерального прокурора щодо порушення норм Закону “Про звернення громадян” працівниками Старобільської районної прокуратури Луганської області.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора щодо бездіяльності працівників прокуратури при розслідуванні справи про викрадення дитини і нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

          Марії МАРКУШ до Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності керівників Селидівської дирекції з ліквідації шахт Української державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної промисловості “У к р р е с т р у к т у р и з а ц і я”  за невиконання приписів органів Державного нагляду по охороні праці.

 Групи народних депутатів (УДОВЕНКО, ОРОБЕЦЬ, ВЕРНИДУБОВ ) до Генерального прокурора щодо порушення законодавства начальником Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та директором комунального підприємства “Гідропарк” при організації незаконної комерційної діяльності на території парку культури та відпочинку “Гідропарк”.

Миколи ШЕРШУНА до Генерального прокурора щодо дій окремих посадових осіб Радивилівської районної прокуратури Рівненської області та органів досудового слідства і прокурора району, які нанесли і продовжують завдавати громадянину Ползікову моральної шкоди.

Олега НЕМИРОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Голови СБУ, Міністра внутрішніх справ, Голови ГоловКРУ, Голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва з приводу фактів зловживання службовим становищем, перешкоджання підприємницькій діяльності та нецільового використання коштів Дмитрівським сільським головою Києво-Святошинського району Київської області.

 Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно порушення законодавства посадовими особами вищих органів виконавчої влади при розгляді депутатських звернень щодо знищення  у 2005 році дитячих оздоровчих таборів при санаторіях у місті Євпаторії.

Групи народних депутатів (КАРМАЗІН, СОКИРКО, ОДАЙНИК) до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки  міністра охорони здоров’я, голови Київської міської державної адміністрації щодо порушення конституційного права жителів Дніпровського району міста Києва та вихованців школи-інтернату №14 на безпечне для життя і здорове довкілля, припинення будівництва двох житлових будинків по вулиці Радужній та скасування рішення Київської міської ради №340-1/1550 від 24 червня 2004 року.

Леоніда ІСАЄВА та Володимира МАКЕЄНКА до Генерального прокурора щодо упередженості та необ’єктивності розслідування справи з приводу подій, які відбулись біля приміщення територіальної виборчої комісії №208 26 листопада 2004 року в місті Чернігові.

Володимира ГОШОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо запобігання випадкам “продажу” керівних посад в місцевих організаціях політичних партій та місць у виборчих списках кандидатів у депутати від партій та їх місцевих організацій.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора, голови Київської міської державної адміністрації щодо фактів перешкоджання діяльності народного депутата з боку начальника Головного управляння Качурової.

Юрія КРИВОРУЧКА до Генерального прокурора щодо необхідності контролю за розслідуванням вбивства у місті Владивостоці Російської Федерації керівника українського хору “Горлиця” Анатолія Кріля.

Олександра МАСЕНКА до Генерального прокурора щодо дотримання законності при відчуженні нерухомого майна Хорольської міжгосподарської пересувної механізованої шляхобудівельної колони Полтавської області.

Групи народних депутатів (БРОННІКОВ, ОЛУЙКО, БУРЯК) до секретаря РНБО стосовно ситуації навколо Управління будівництвом Хмельницької атомної електростанції.

Юрія КАРМАЗІНА та Миколи СОКИРКА до секретаря РНБО, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо фактів зловживання владою, перевищення влади, службової недбалості, корупційних діянь, розкрадання в особливо великих розмірах з боку окремих керівників Національного університету внутрішніх справ.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до міністра охорони здоров’я щодо виділення коштів для Романівської районної санітарно-епідеміологічної станції Житомирської області на реконструкцію котельні та придбання обладнання і реактивів.

Єфима ФІКСА до міністра освіти і науки щодо виділення Перекопському навчально-науково-консультаційному центру Херсонського Національного технічного університету бюджетних навчальних місць.

Сергія ЖИЖКА до Міністра фінансів щодо забезпечення соціальних виплат особовому складу Головного управління розвідки Міністерства оборони.

Володимира АНІЩУКА до Міністра праці та соціальної політики щодо нарахування пенсії громадянам, які в радянські часи працювали головами сільських рад.

Андрія ШКІЛЯ до Міністра закордонних справ щодо відкриття консульської установи в місті Бельцях Республіки Молдова.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра оборони щодо передачі колишнього клінічно-навчального корпусу по вулиці Маяковського міста Львова національній академії ветеринарної медицини.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Міністра оборони щодо ремонту даху будинку військового містечка в селищі Озерне Житомирського району.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Міністра освіти і науки щодо виділення коштів на проведення ремонтних робіт та придбання меблів Костянтинівському індустріальному технікуму Донецької області.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Міністра праці та соціальної політики, Міністра палива та енергетики, Голови Державного комітету ядерного регулювання, Генерального прокурора щодо незаконного позбавлення пільг працівників енергоремонтного підприємства виробничого об’єднання “Запорізька АЕС”.

Василя БАРТКІВА до Міністра фінансів щодо прискорення виділення передбачених коштів за рахунок субвенції з державного бюджету Івано-Франківській обласній державній адміністрації на газифікацію населених пунктів.

Іштвана ГАЙДОША до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра охорони навколишнього природного середовища, Генерального прокурора щодо визначення ступеня шкідливості хімічної речовини ввезеної на територію Берегівського району приватного підприємства “Озон” та оприлюднення результатів досудового слідства по кримінальній справі порушеній за даним фактом.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Міністра внутрішніх справ щодо забезпечення законності при розподілі квартир для працівників Коропського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо проведення робіт по проектуванню, реконструкції та технічному переоснащенню Бортницької станції аерації міста Києва за рахунок коштів державного бюджету у зв’язку з аварійним станом.

Сергія ЧИЧКАНОВА до Міністра економіки щодо зволікання надання згоди на заключення договору про співпрацю між Севастопольським державним підприємством “Атлантика” та Севастопольським національним технічним університетом.

Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального  прокурора щодо зловживання службовим становищем і моральної поведінки командира українського персоналу цивільної політики ООН в Косово  полковника міліції Левченка.

Віктора Антемюка до Міністра палива та енергетики з приводу зневажливого ставлення працівників “Акціонерної компанії Вінницяобленерго” до забезпечення електрострумом деяких сіл Вінницького району, Вінницької області.

 Володимира ШЕПЕТІНА до Міністра освіти та науки щодо ситуації, яка склалася навколо Харківського торговельно-економічного інституту.

 Групи народних депутатів (ХМАРА, МОЙСИК, ГРИГОРОВИЧ) до Міністра внутрішніх справ щодо реагування за ознаками діяльності організованого злочинного угрупування під прикриттям громадської організації “Комітет сприяння боротьбі з організованою злочинністю та корупцією” на території парку культури та відпочинку “Гідропарк” в місті Києві.

 Олега ТЯГНИБОКА до Міністра юстиції стосовно необхідності зміни назви Української православної церкви на назву “Російська православна церква в Україні”, що відповідає підлеглості Української православної церкви в канонічних та організаційних питаннях Російській православній церкві.

 Володимира ПЕТРЕНКА до Міністра праці та соціальної політики щодо виплати грошової компенсації на оздоровлення сім’ї інваліда – чорнобильця.

 Катерини ФОМЕНКО до Міністра фінансів щодо фінансування будівництва газопроводів-відводів згідно Постанови Кабінету Міністрів №687 від 3 серпня 2005 року.

 Василя НАДРАГИ до Міністерства юстиції щодо ситуації, яка склалася навколо ТОВ “Центр реконструкції та дизайну” в місті Дніпропетровську.

 Михайла КОСІВА до Міністра закордонних справ щодо необхідності відкриття українського консульства у місті Щецін (Польща).

 Володимира СІВКОВИЧА до Міністра внутрішніх справ з приводу грубого втручання органів внутрішніх справ у діяльність політичної партії “Трудова Україна”.

 Володимира ПАКА до Міністра внутрішніх справ щодо активізації розслідування у кримінальній справі.

 Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Міністра фінансів, першого заступника Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення Чернігівської обласної лікарні медичним обладнанням та апаратурою.

 Віктора АНТЕМЮКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо налагодження міжміського зв’язку з Придністров’ям.

 Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора з приводу зволікання органів внутрішніх справ в закінченні слідства по кримінальній справі Слободянюка.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Міністра оборони щодо порушення конституційних прав мешканців військового містечка міста Полтави.

Володимира ШЕПЕТІНА до Міністра внутрішніх справ щодо контролю провадження по кримінальній справі.

Олександра ГОЛУБА до Міністра юстиції щодо неналежного виконання професійних обов’язків  працівниками Державної виконавчої служби міста Лубни Полтавської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Міністра внутрішніх справ щодо проблем розслідування окремих кримінальних справ та соціального захисту інвалідів правоохоронних органів.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Київської обласної державної адміністрації, Вишгородського міського голови щодо житлового забезпечення освітян міста Вишгорода.

Лілії ГРИГОРОВИЧ та Ігоря ШУРМИ до Голови Київської міської державної адміністрації стосовно порушення природоохоронного та санітарного законодавства відкритим акціонерним товариством “Аверс”.

Миколи КОМАРА до Голови Держжитлокомунгоспу щодо проблем відновлення трамвайного руху в місті Костянтинівка.

Сергія СЛАБЕНКА до Голови правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” щодо газифікації Любомльського району Волинської області.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Голови Державної податкової адміністрації щодо дотримання вимог законодавства органами ДПА у Закарпатській області.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до виконуючого обов’язки  Голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо виділення нового приміщення для дитячого садка села Свобода Берегівського району Закарпатської області.

групи народних депутатів (БОНДАРЕНКО, МАРЧЕНКО, ГОНЧАРЕНКО та інші) до Голови Центральної виборчої комісії щодо недопущення знищення підписних листів та виборчих бюлетенів на останніх виборах Київського міського голови у зв’язку з їх можливою фальсифікацією.

Володимира БОНДАРЕНКА до Голови Фонду державного майна щодо додержання законів та інтересів народу під час приватизації “Київського мотоциклетного заводу”.

Миколи ОНІЩУКА до Голови Національного банку щодо забезпечення законних прав вкладників та суб’єктів господарювання у зв’язку з банкрутством акціонерного комерційного банку “ОЛБанк”.

Васілія САЛИГІНА до Голови СБУ щодо порушення конституційних прав громадян, протиправних дій, погроз і вимагання хабара співробітниками східного регіонального відділу Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ в Харківській області Островерхом та Зайцевим.

Миколи ОНІЩУКА до Голови Держжитлокомунгоспу щодо законності підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в селищі Коцюбинське Київської області.

Вадима МІСЮРИ до Київського міського голови щодо надання інформації стосовно об’єкта будівництва в Шевченківському районі.

Олександра ЦАРЕНКА до Голови Сумської обласної державної адміністрації щодо стану виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 року у Сумській області та обсяги пільгового кредитування молодих сімей на будівництво (придбання) житла з місцевого бюджету в 2005 році.

Анатолія КЛИМЕНКА до Голови Вищої ради юстиції стосовно кваліфікаційної відповідності судових рішень щодо розгляду справи страхової компанії “ДАСК”.

групи народних депутатів (УДОВЕНКО, МАНЧУЛЕНКО, ЖУЛИНСЬКИЙ та інші) до Київського міського голови щодо дотримання вимог законодавства в питаннях збільшення інвестиційної та туристичної привабливості столиці України.

Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської міської державної адміністрації щодо порушення санітарних норм і вимог при будівництві в Печерському районі.

Юрія КРУКА до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо реформування системи охорони здоров’я.

Володимира ЄЩЕНКА до Голови СБУ щодо порушення конституційних прав і свобод інваліда ІІ групи з боку працівників Управління Служби безпеки в Черкаській області.

Юрія КРИВОРУЧКА до Голови Служби безпеки щодо діяльності в Автономній республіці Крим Народного фронту “Севастополь – Крим – Росія”, який своїми діями провокує порушення територіальної цілісності держави.

 Володимира НЕЧИПОРУКА  до  Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, голови Вищого господарського суду України  щодо діяльності  організованого злочинного угрупування з працівників прокуратури, міліції та господарського суду  Запорізької області  грубого порушення Генеральною прокуратурою  України вимог статті 86 Конституції України.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ  до Прем`єр-міністра  України про незадовільний стан виконання законів України  щодо порядку нарахування відшкодування  пільг працівникам соціальної сфери,  що мешкають у сільській місцевості.

Володимира ПУЗАКОВА  до міністра внутрішніх справ, міністра вугільної промисловості, голови Фонду держмайна, Уповноваженого Верховної Ради  України з прав людини про кризову ситуацію у колективі робітників Олександійського буревугільного комплексу Кіровоградської області.

Володимира ПУЗАКОВА до  Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України про кризову ситуацію, яка склалася  у колективі ТЕС-1-2 міста Олександрія Кіровоградської області, що загрожує зриву опалювального сезону  у зв’язку з невиплатою заробітної плати  протягом восьми місяців.

Таким чином, шановні  колеги, оголошено 170 депутатських запитів.

По фракціях: Наша Україна – 14, Компартія – 35, Регіони України – 18, Соціал-демократична партія України(об’єднана) – 23,  Народний Рух України – 13, Народна партія – 4, Соціалістична партія – 10, Блок Тимошенко – 11, Партія промисловців і підприємців – 2, Українська народна партія – 12, «Вперед, Україно!» - 6, «Реформи і порядок» - 7, НДП та «Трудова Україна» - 5, позафракційні – 7.

Переходимо до виступів від депутатських груп і фракцій.

Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Миколі Зощенку.

 

10:40:24

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, фракція соціалістів хотіла сьогодні робити заяву із питання на селі, але заява деяких політиканів змусила нас зробити і сказати правду з деяких питань. Я взяв слово, виходячи з абсолютного переконання, що хамство і злодіяння обов'язково повинні бути покарані, бо якщо промовчати, це означає дозволити кучмізму повернутися назад в Україну.

Кучмізм нікуди не дівся, він засів і квітне новим квітом у нашій сесійній залі, в першу чергу в Президії. От у цій газетці партія Володимира Литвина договорилася до того, що стверджує, що замовниками вбивства Георгія Гонгадзе являються організатори касетного скандалу. Не скандалу, а правди про вбивство Георгія Гонгадзе.

Ви прекрасно знаєте, пане Литвин, що… Ви прекрасно знаєте, пане Литвин, що Служба безпеки завершила  експертизу, де чітко зафіксовані слова, що саме ви просили Кучму вплинути на міністра внутрішніх справ, і міністр внутрішніх справ вплинув на Георгія. Як же у вас, Володимире Михайловичу,  хватає совісті стверджувати, що Олександр Мороз був замовником у той час, коли Генеральна прокуратура стверджує, що саме керівництво МВС давало команду на розправу з Георгієм?! То що Мороз давав команду знищувати Георгія Гонгадзе?!

Саме Литвин і його поплічники п'ять років блокували розслідування справи Гонгадзе. Я відчув це на собі, коли у мене   вирізали двері.

Саме з Адміністрації Президента давали команду потім переслідувати і родичів, і близьких, і друзів. Тепер, після помаранчевої революції Литвин став знову демократом, він їде в Раду Європи представляти нашу демократичну Україну. З якими словами? До вас в Європі  як і в Україні є одне питання – де голова Георгія, коли  ви напишете явку з повинною?

Я переконаний, що наша Верховної Ради повинна заслухати силовиків, які чітко скажуть коли справа Гонгадзе і коли матеріали опиняться  в суді і коли замовники сядуть на лаву підсудних. Ми матимемо через кілька місяців резонансний судовий процес, де Голова Верховної Ради  буде поставати і відповідати за  скоєні злочини. Саме Кучма протягнув його сюда 226 голосами на цю трибуну з однією метою – не дозволити розслідувати справу. І в цій ситуації я звертаюся  до всіх народних депутатів. Ми не можемо працювати в той час, коли Головою Верховної Ради є людина, яка блокує розслідування справи. Генеральна прокуратура ніколи не дасть правдиву інформацію, ніколи не посадить на лаву підсудних людей, які замовляли це вбивство, і ви розповсюджуєте ці  пасквилі. Читайте самі…….

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати, відповідно до регламенту, я маю право 1 хвилину на репліку.  Тому… шановні колеги, прошу уваги.

Перша. Ця істерика, яку ви щойно заслухали, вона підтверджує правильність тих політичних орієнтирів, про які ми говоримо. Я хотів би, щоб цей шановний пан, який тут розкидається паперами, розказав чому протягом місяця на якій квартирі здійснювався монтаж плівок…..

(О п л е с к и)

Хто був організатором прослуховування кабінету Кучми, той має безпосередню причетність і не гарячкуйте, шановні, я з вами готовий зустрічатися в суді з приводу того, що ви звинуватили мене, що я гальмую слідство. Це ви гальмуєте слідство! Ви хочете призначити  змовників, організаторів, а відтак на злодіях шапка горить.

А ви, будь ласка, зверніть увагу, що ви публікуєте в своїй газеті. Якщо у вас є совість, мораль, про яку ви багато говорите і про яку тільки вірять читачі вашої газети, тоді ви перестанете вводити в оману людей. Я вам скажу ще одне: не будіть лихо, пока тихо. Отак!

Будь ласка, шановні колеги, у нас немає мотивів, оскільки… Ні, у нас ідуть виступи, потім, по закінченню, я прошу вас! Ну, йде виступ, шановні колеги! Ну, йде виступ уповноважених від фракцій! Ну, по закінченню, да.

Будь ласка,  Микола Нощенко. Підготуватися Петру Цибенку.

 

10:45:21

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, «Вперед, Україно!», 160 виборчий округ, Сумщина, Народна партія Володимира Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Конституція України визначає, що земля, її надра належать народу, і кожен громадянин, в тому числі кожен з нас, має право на їх користування.

Депутатська фракція «Вперед, Україно!» стурбована ситуацією, що склалася довкола можливого підвищення ціни на природний газ населенню, що також відноситься до природних ресурсів. Це питання з різною активністю вже не один місяць піднімається в засобах масової інформації. Звичайно, диму без вогню не буває. Російська сторона у відповідь на необдуману поведінку наших урядовців уже вкотре заявляє про підвищення ціни на газ. Ведуться складні переговори.

Тепер про найголовніше. Сьогодні в Україні в цьому році буде видобуто 20,4 мільярди кубів газу, 24 з половиною мільярдів кубів газу ми безоплатно одержим як плата, з російського газу, як плата за послуги. Це 44 з половиною мільярди. А скільки треба українському народу? 33 мільярди, куди входить населення, підприємства комунальної теплоенергетики, бюджетні установи. Виходить, що для населення з лихвою вистачає українського газу і переробленого газу.

Тепер про ціни. Достеменно можна стверджувати, що український газ вартує тисячі кубометрів в межах 15 доларів, безоплатний російський газ, проте відпускна ціна населенню 36-45 доларів США. То хто кого дотує?  НАК «Нафтогаз України» український народ, як вони стверджують чи НАК забирає з найбіднішої сімї останню копійку на величезні зарплати та дивіденди акціонерам компанії.

В 2005 році планується 102 мільйонів газу, при цьому також треба зауважити ще два мільярди, які віддані на відкуп комерційним структурам. Хто ці щасливці, що добралися до народного добра? Як вони сплачують податки на збір та геологорозвідувальні  роботи?

В той же час в окремих засобах масової інформації, зокрема вчора у нашій парламентській газеті було опубліковано про підвищення цін вдвічі на природний газ для населення. Слава Богу, що це неправдива, не перевірена інформація і цього не відбулося. Наказу НКРУ, зареєстровано в Мін’юсті, немає.

Тому фракція наполегливо просить Кабінет Міністрів перевірити залученням депутатського корпусу справжню економіку використання ресурсів.

Ми також підготували за участю депутатів Шарова, Нощенка, Драчевського проект постанови про мораторій на підвищення цін, на…

 

ГОЛОВА. Так, до виступу запрошується Іван …, а, Петро Цибенко від фракції комуністів,  підготуватись Івану Зайцю.

 

10:48:42

ЦИБЕНКО П.С.

Заява фракції Комуністичної партії України.

«Шановні громадяни України! Шановні ветерани!

Перехід до влади нової старої політичної команди на чолі з Президентом Ющенком характеризується розгортанням широкомасштабної кампанії по реабілітації Української повстанської армії і членів організації Українських націоналістів, визнання їх воюючою стороною і визволителям України, при рівняння їх за статусом та обсягом пільг до учасників бойових дій в Великій Вітчизняній війні. Усе це супроводжується брутальною фальсифікацією нашої новітньої історії до якої широко залучаються вітчизняні і зарубіжні псевдовчені, представники культури юстиції, політичні партії та засоби масової інформації.

З одного боку, продовжуються фізичні і моральні образи, вандалізм по відношенню до ветеранів,      пам’яті про велику перемогу, з іншого героїзуються вояки УПА, прославляється бендерівщина. В західних областях України, місцеві органи влади всупереч усім нормам міжнародного права вітчизняного законодавства,  приймають протизаконні рішення щодо реабілітації  ОУН і УПА. Особливо зухвало і цинічно це виглядає в рік 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Збільшується потік законопроектів щодо реабілітації ОУН УПА, в них замовчується правда про те, що в період війни ОУН та її військові формування УПА були співучасниками багатьох злодіянь німецького фашизму, що вояки УПА винні у знищенні більше 100 тисяч мирних жителів України, понад 150 тисяч громадян Білорусії і Польщі.

Нині зверхники ОУН УПА та їх високі покровителі виношують план провести 14 жовтня цього року брутальну провокацію, парад вояків-ветеранів УПА на головній вулиці Києва – Хрещатику. У зв’язку з цим ми висловлюємо категоричний протест проти проведення параду вояків УПА, ми не допустимо маршу поплічників Гітлеру, який у далекому 1941 році, разом з фашистськими військами, своїми господарями, у німецькому ж обозі входили в Київ. Нога фашистського холуя не ступить на головну вулицю міста-героя Києва.

Якщо нинішня влада дозволить проведення такого шабашу, то буде нести всю відповідальність за можливі громадянські сутички. В нашій акції протесту візьмуть до 50 тисяч ветеранів та інших громадян у багатьох регіонах України. Проти проведення параду вояків УПА, визнання їх воюючою стороною, виступає абсолютна більшість ветеранів війни та праці і військової служби. Ми заявляємо щодо вирішення питання стосовно ролі і місця ОУН, УПА в нашій історії на державному, законодавчому рівні, будь-які рішення місцевих органів влади стосовно їх статусу і пільг, будь-які марш-паради вояків ОУН, УПА – є антидержавними, протизаконними і провокаційними. Повзучий фашизм не пройде! Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Іван Заєць, від фракції Української Народної Партії. Підготуватись Миколі Комару.

 

10:51:43

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати! Політична криза, в якій опинилась країна через безвідповідальність високих посадовців, які спровокували зсередини нової влади, завдала великої шкоди ідеалам української революції та авторитету України. Процесам побудови суспільства правової демократії та модернізації нації. Якнайскорше подолання кризи рішуча вимога широкого громадянства країни і веління часу. У такому становищі Українська народна партія вимагає від Президента України та уряду енергійних послідовних та ефективних кроків по виправленню ситуації.

Проте, складається враження, що керівництво держави не до кінця усвідомлює всієї глибини кризи. Суспільство не одержало чітких пояснень щодо природи владного конфлікту та відставки попереднього уряду. Формування нового уряду невиправдано затягується. Призначення урядовців відбувається за незрозумілими та непрозорими для громадян процедурами при ігноруванні принципу професійності. Непроясненими є концептуальні засади нової урядової політики.

Все це призвело до того, що зміна декількох урядовців не змінила обличчя уряду і не подолала кризи довіри народу до нової влади. Фінансовий економічний блок старого уряду, який погіршив ситуацію в сільському господарстві та промисловості, паливно-енергетичній галузі та фінансовій сфері практично не зазнав змін. Хоч в новому Кабінеті Міністрів лібералізм дещо ослабив свої позиції, але ідеології національної демократії в ньому не посилилися.

До цих пір не вирішено питання належної політичної підтримки уряду як з боку парламентських фракцій, так і парламенту загалом. Бо у Верховній Раді не створено ідеологічно зорієнтованої проурядової більшості і коаліційна основа уряду практично звужена до двох партій – Народного союзу «Наша Україна» і Соціалістичної партії. Новостворений уряд по суті є двопартійним. В таких умовах Українська народна партія звертає особливу увагу на особливу відповідальність Народного союзу «Наша Україна» та Соціалістичної партії за результати діяльності уряду.

Українську народну партію також турбує відсутність усвідомленої системності та відповідальності в підготовці до прийняття парламентом  законопроекту про державний бюджет України на наступний рік. Проект державного бюджету, поданий до Верховної Ради як продукт попереднього уряду, не відповідає життєвим реаліям і має бути докорінно перероблений. Але належної роботи з боку Кабінету Міністрів на цьому напрямку немає. Проект державного бюджету повністю ігнорує потреби розвитку української культури, зокрема підтримки української мови як державної, сільського господарства, оборони, медицини, освіти, місцевого самоврядування.

В звязку з цим Українська народна партія закликає Президента України, Кабінет Міністрів та парламент ужити адекватних заходів з подолання такої ситуації. Державний бюджет на 2006 рік має бути бюджетом розвитку і стабільності.

Водночас,  Українська Народна Партія застерігає Президента України та парламент від небезпеки перетворення нового  уряду у черговий виборчий штаб. Уряд та парламент повинні зосередити увагу на вирішенні проблем соціально-економічного характеру та духовного розвитку, а, також, викликів у сфері національної  безпеки.

І тим, хто переді мною виступав, скажу, що УПА – це героїчна сторінка за незалежність України. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Микола  Комар, фракція «Регіони України» запрошується до виступу. Підготуватися  Віктору Терену.

 

10:54:59

КОМАР М.С.

Шановні співвітчизники,   я зараз  буду говорити не про те,  що цікавить окремі політичні сили суспільства, а про те, що відчуває сьогодні кожен українець.

Україна стоїть на порозі наймасштабнішої   соціально-економічної кризи за всі часи незалежності. Кризи: бензинова, мясна,  цукрова, зернова – пракатично поставили Україну на край прірви.

Так званий  перший революційний уряд Тимошенко виявився не просто нездатним  зберегти високі темпи економічного розвитку, які були забезпечені урядом Януковича, а вони безвідповідально розтринькали спадщину і, фактично, довели країну до банкрутства.

Причому, головні  винуватці не понесли жодної відповідальності за скоєне, а багато хто з них, навіть зберегли свої міністерські крісла.

Як стало відомо, з 3 жовтня Міністерство фінансів України починає кампанію залучення позик у західних кредиторів на умовах, вкрай невигідних для України.

 Мета  ніби то благородна – виплатити пенсії і зарплати. Але якою ціною?

Сьогодні, коли  економіка ледве дихає, новий Кабмін зі старим Міністром фінансів не придумав  нічого кращого, ніж просити грошей за кордоном. Таке вже було пять років тому.

І якщо взяти  загальний обсяг нинішнього державного боргу, то левову його частку, понад 40 відсотків, досі складають довгострокові запозичення 2000-2001 років, коли премєр-міністром був Ющенко.

Сьогодні уряд збирається позичати гроші, просто щоб проїсти. А це неприпустимо і це шлях у прірву. 

Партія Регіонів звертається до Премєр-міністра  Єханурова, якого ми глибоко поважаємо і за якого ми голосували, з вимогою переглянути нинішню позикову кампанію.

Просимо вважати цей виступ відкритим зверненням фракції Партій  регіонів до Кабінету Міністрів, до якого ми додаємо наші пропозиції.

У них ми пропонуємо інший підхід, фаховий і комплексний у вигляді термінової антикризової програми, розробленої Партією регіонів. І готові допомогти уряду в її реалізації. Дякую за увагу.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції БЮТ має Віктор Таран. Підготуватися Віталію Майко.

 

10:57:40

ТАРАН В.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Віктор Таран, партія «Батьківщина».

Заяви фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Рішення Верховного суду України згідно з яким телеканал НТН втрачає мовлення у 76 містах України, фракція Блоку Юлії Тимошенко це рішення розцінює як вияв грубого втручання в інформаційну політику каналу, обмеження свобода слова та порушення прав громадян на обєктивну інформацію.

Судове рішення щодо НТН наша фракція ставить в один ряд з корупційним скандалом, який виник після заяви Олександра Зінченка, Олександра Турчинова, Миколи Томенка та інших авторитетних політиків. І це безпрецедентне рішення переконливо свідчить про тиск на судову гілку влади і свідчить однозначно про те,  що, справді, відібрані у НТН ефірні частоти мали були, і готуються до цього, передані одному з лояльних до влади телеканалів.

Сьогодні стає очевидним, що влада вдається до системних кроків зі згортання демократичних процесів в Україні: відставка помаранчевого уряду Юлії Тимошенко, підписання меморандуму Ющенко-Януковича, який став індульгенцією для бандитів, що мали б сидіти за гратами, свідчить про одне – кучмізм повертається.

Після зради ідеалів майдану, відчуваючи втрату довіри людей, влади за  будь-яку ціну ставить за мету перемогти на парламентських виборах.

При цьому не гребуються жодні засоби від призначення на посаду Премєр-міністра Єханурова, який є Головою центрального виконавчого к5омітету НСНУ до формування інформаційного гетто для незалежних ЗМІ. Телеканал НТН ніколи не підтримував нашу політичну силу, але наша мета – захистити свободу слова і припинити подальше сповзання України до кучмізму.

Сьогодні намагаються обмежити ефір НТН, завтра наша країна може мати нових Гонгадзе, Александрових і десятки інших жертв кримінально-репресивної машини. Ми також наголошуємо, що громадяни повинні мати право на повну, а не препаровану, спеціально відредаговану для людей інформацію, прикладом якої може бути вчорашня комфортна прес-конференція президента під час якої він уникнув прямого ефіру і не побажав безпосереднього спілкування з українським народом.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко висловлює підтримку колективу телеканалу НТН у праві його на мовлення, закликає журналістів до професійної солідарності і звертається до українських судів відстоювати їхнє право на обєктивні рішення. Захистимо демократичні гасла майдану разом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Віталій Майко, фракція промисловців і підприємців. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

 

11:00:52

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, фракція Партії промисловців і підприємців України.

Партія промисловців і підприємців України, її фракція у парламенті вважає за потрібне зробити заяву в контексті останніх тенденцій соціально-економічного розвитку України. Уповільнюються темпи економічного зростання. Почалось стрімке падіння обсягів ВВП, посилені фіскальні складові у бюджетній політиці держави. Вітчизняний виробник заміщається імпортером, стрімко знижується зайнятість населення у базових галузях економіки України, одночасно ростуть ціни і тарифи на продовольчі товари та послуги.

Вихід із цієї ситуації Партія промисловців і підприємців України бачить у терміновій розробці та прийнятті дієвих антикризових заходів, які б забезпечили нормалізацію становища, що складається. Зокрема необхідно забезпечити у співпраці з Кабінетом Міністрів і Верховною Радою України прийняття законодавчих рішень щодо відновлення інвестиційної довіри до країни; недопущення поділу бізнесу на свій і чужий; проведення реформи податкової система, яка б забезпечила реальне зниження податкового навантаження на виробників і послуг; скасування ПДВ на іноземні інвестиції, у першу чергу, що вкладаються у підприємства як статутний капітал; підтримка вітчизняного експортера; відновлення режиму інвестиційної діяльності в технопарках, вільних економічних  зонах та ТПО у межах раніше украдених інвестиційних договорів.

Необхідно виробити та терміново задіяти радикальні інструменти стимулювання малого і середнього підприємства, зайнятості населення, зокрема фінансування громадських робіт. Бюджет повинен не тільки демонструвати підвищення соціального рівня українців, він повинен забезпечити сталий розвиток економіки України на майбутнє.

Ми вимагаємо задовольнити потреби Мінпрополітики про включення у бюджет 600 мільйонів гривень на проблеми закінчення програм по літако- і суднобудівництву та високим технологіям. Ці потреби є дуже малим відсотком тих обємів, які вносить промисловість у бюджет. За вісім місяців перераховано 7,2 мільярда гривень.

Саме ці питання, які ми підіймаємо повинні стати діючими у законодавчих пріоритетах, у тому числі і під час прийняття Державного бюджету на 2005 рік та низки бюджетутворюючих законів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. В’ячеслав Коваль, фракція Народного Руху України. Підготуватися Миколі Сокирко.

 

11:04:05

КОВАЛЬ В.С.

В’ячеслав Коваль, фракція Народного Руху України.

Шановні народні депутати,  у ці сонячні жовтневі дні весь український народ традиційно вшановує нелегку працю освітян, вітає тих, чиїми зусиллями фактично закладається підмурівок майбутнього нашої великої держави. Саме працівники освітньої сфери щодня працюють задля забезпечення України професійними, інтелектуальнорозвинутими, патріотичними кадрами, передаючи золоті зерна знань та науки молодому поколінню наших співгромадян.

Ми з вдячністю схиляємо голови перед вашою мудрістю, витримкою та самопожертвою, вашим сумлінним виконанням свого професійного обов’язку. Впевнений, що ви і надалі працюватимете для утвердження заможної, духовно багатої України.

Народний Рух України переказує всім освітянам щиру подяку за ваше гідне служіння обраній справі, невтомний творчій пошук та самовідданість, за добро і щедрість ваших душ. Хочемо запевнити всіх працівників освітньої сфери: ми знаємо і пам’ятаємо про ваші повсякденні труднощі, про соціально-економічні проблеми освітньої сфери в цілому. Народний Рух переконаний, що потреба зробити важку, але так потрібну для держави та її майбутнього працю українських освітян престижною та гідно оплачуваною,  має стати одним із пріоритетних векторів державної соціально-економічної політики.

Разом з тим, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що  керівництво Міністерства освіти, науки України недостатньо приділяється увага національно-патріотичному вихованню молоді в освітніх закладах, особливо в школах.

Ми переконані, що виховання молоді в дусі патріотизму, любові до України, прищеплення молоді демократичних, європейських принципів повинно здійснюватись ще з шкільної лави. Патріотами не  народжуються, їх виховують.

Дорогі освітяни, Народний Рух України і надалі докладатиме всіх зусиль для привернення уваги держави та громадськості до  проблеми українських освітян,  підвищення соціального статусу працівників освіти. Ми  наполягатимемо на продовженні розпочатих кроків в цьому напрямку. Виховуйте українських патріотів! Слава освітянам, слава Україні! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сокирко, фракція «Наша Україна». За ним буде виступати Ігор Шурма.

 

11:06:40

СОКИРКО М.В.

Микола Сокирко, фракція «Наша Україна».

Шановні народні депутати, фракція «Наша Україна» звертає увагу на те, що політична  нестабільність у державі негативно у впливає   на рейтинг показників України,  які відповідно до базових економічних показників держави могли бути вищими і закликаємо всі політичні сили усвідомити власну відповідальність за долю України.

Зокрема, 4 жовтня було оприлюднену інформацію про те, що міжнародне рейтингове агентство … надало довгостроковий рейтинг … плановому випускові  єврооблігації України. Як зазначено в прайс-релізії …  рейтинги України  відбивають з одного боку, перше, низький рівень державного боргу.  Друге - відносно гарні показники зовнішньої ліквідності, а також краще ніж очікувалося податково бюджетні показники за минулих 9 місяців 2005 року. При цьому авторитетне агентство оцінює довгостроковий кредит рейтинг України по зобов’язаннях в національній валюті як стабільний.

Водночас … підкреслюють, що агентство врахувало значний політичний ризик, який продовжує залишатися ключовим фактором, що обмежує рейтинги.

Фракція «Наша Україна» нагадує, що згадані ризики пов’язані з політичними чварами, ініційованими тими політичними силами, які зробили ставку на конфронтацію в суспільстві.    Ми закликаємо всі без винятку політичні сили України глибоко проаналізувати ці дані і усвідомити, що політичні сили України глибоко повинні проаналізувати ці дані і  зробити висновки в тому напрямку, що міжнародний імідж, авторитет та інвестиційний клімат держави важать більше, ніж незадоволені політичні амбіції окремих українських політиків. І той законопроект, який прийнятий в першому   читанні за номером 7539 про систему суспільного телебачення і радіомовлення України хотілося, щоби ми могли підтримати і прийняти у Верховній Раді, тому що саме цей законопроект дає можливість задоволення потреб суспільства в оперативній інформації і забезпеченні характеру мовлення  який сьогодні повинен відображати національні традиції і морально етичні принципи українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). За ним Сергій Соболєв.

 

11:09:22

ШУРМА І.М.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

В якісно новій ситуації, коли після дев’яти  місяців правління, 12 днів роздумів Президент віддав перевагу інтересам України, а не інтересам друзів. Фракція СДПУ(о) заявляє, що формування нового складу уряду, його кадрове наповнення засвідчило, що зміна уряду – це виключно операція по гасінню безпрецедентного в історії новітньої України корупційного скандалу в найближчому оточенні Президента. І такі дії в владі є системними. Згадаємо смерть людей на Говерлі і миттєву ліквідацію ДАІ. Їх мета відвернути увагу суспільства від найболючіших проблем. Принципи та механізми кадрових перетрубацій підтвердили влада і, зокрема, Президент не визнали власних помилок, не зробили належних висновків і що зовсім прикро та ганебно, вперто продовжують впроваджувати політику, яка доведе Україну до остаточної руйнації як системи державного правління, економічної системи, так і росту соціальної напруги в суспільстві.

З вуст Президента лунають чергові обіцянки, чи як модно говорити, меседжі, які спроможні хіба що заспокоїти владу. Дійсність …… засвідчила, що абсолютно протилежне в реальній політиці нової влади остаточно укорінились, кулуарність, особиста відданість, родинна близькість та інші категорії, які не мають абсолютно нічого спільного з принципами державотворення і відстоюванням інтересів народу, які поступово перетворюють у непоінформоване суспільство.

Нічого не змінилось після візиту баби Параски на Банкову, формування команди як і раніше здійснюється за подвійними стандартами. З одного боку, Президент визнає негативні кризові явища саме тут у сесійній залі. З іншого боку, підписує укази про призначення саме тих, хто причетний до ганебних результатів. Де правда Президента, що означає такий меседж і як суспільству на нього реагувати? Привласнений родиною Президента революційний лозунг «Так!» тут абсолютно недоречний. Фракція СДПУ(о) констатує, політична криза – це наслідок руйнівної, непродуманої, упередженою владною і кадрової політики. Однак  Президент не робить висновків, проводячи і далі на найвищі державні посади та наділяючи високими повноваженнями людей із оточення, без досвіду управлінської діяльності та елементарної фахової освіти. Інституційний розвиток в Україні відверто гальмується протидією влади у прийнятті Закону про Кабмін України, у небажанні провадити  чіткі законодавчі механізми щодо уряду вбачаємо намагання  Президента і його оточення сформувати на базі  головного органу виконавчої влади  штаб президентської партії. Нові призначення в уряді стали безперечним свідченням саме такого розуміння  ролі і місця уряду на  передодні парламентських виборів. Сьогодні зрозуміло, що кадрова вакханалія – це не що інше, «как праздник, праздник, который порохом пропах». І фракція застерігає аби це не призвело до загальнодержавного балагану.

На питання: чи спроможний Президент  здійснювати ефективну політику, хочу сказати, що  уряд Єханурова – це останній в історії  України, який одноосібно формується Президентом.  Політреформа поставить крапку у  необмежених повноваженнях…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Соболєв, фракція «Реформи і порядок». За ним  буде Ігор Єремеєв.

 

11:12:46

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Я хотів би звернутися  до всіх, в тому числі громадян України, стосовно теми, яка пройшла непомічено  в сесійній залі, а саме, відновлення недоторканості депутатів  місцевих рад. Я хотів би, щоб  наші радіослухачі розуміли про що йде мова. 250 тисяч, трошки більше, громадян  України,  які на сьогодні є  депутатами місцевих рад,  отримують право недоторканості  стосовно  кримінальної відповідальності,  арешту, притягнення до адміністративної відповідальності, яка встановлюється судом,  тобто це, включаючи навіть  штрафи за порушення  правил дорожнього руху, виключно за згодою місцевої ради. Якщо така згода не надається,  то в такому  випадку є право звернення до ради вищого  рівня, і  таким чином можні дійти аж до  Верховної Ради України. Це безпрецедентний випадок порушення Конституції, оскільки Конституція  дає вичерпний перелік  тих, кому надається  право недоторканості. Це стосується суддівського корпусу через обмежене право недоторканості і народних депутатів України. Навіщо це зроблено? На мій погляд, в умовах  партійних списків, які ми отримаємо під час наступних   виборів, повинні бути зацікавлені всі політичні сили у тому, щоб ні в якому разі елементи кримінальні не потрапили в ці політичні списки партій, які обираються до рад практично всіх рівнів. Саме тому на сьогодні постало конкретне питання: хто зацікавлений в тому, щоб майже чверть мільйона громадян вийшли з-під відповідальності по закону.

Наступне. Я хотів би нагадати, що  це було пунктом окремої угоди, саме підписання цього законопроекту. Це є страшна річ, коли фактично під політичну угоду закладаються пункти невідповідальності майже чверті мільйона громадян за можливі скоєні адміністративні, кримінальні або інші правопорушення.

І останнє. На сьогодні цілий ряд рад в Україні, місцевих рад, зробили заяви про те, що їм не потрібна така недоторканість. Вони вважають, що це є неприпустимим – розподіл громадян на дві категорії, коли одні мусять відповідати перед законом, а інші ні. Саме тому фракція партії «Реформи і порядок» звертається до можливих наслідків прийняття такого акту.

Зараз пропущені терміни підписання цього закону. Останній шанс, який залишається, - це звернення в Конституційний суд, щоб привести у відповідність до Конституції норми, які прямо протирічать їй, і я думаю, що тільки Конституційний суд зможе встановити істину в цій справі. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Єремеєв, фракція Народної партії.

 

11:15:50

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява фракції Народної партії.

Шановні колеги, 14 років поспіль на державному рівні точаться розмови про те, що Україні потрібний бюджет розвитку. І тим не менше, щороку приймається бюджет  проїдання. Тим самим, 14 років майбутнє нації приноситься в жертву соціальному популізму. Не став переломним в цьому і нинішній рік.

Минулому уряду так і не вдалося виконати місію, яку він на себе брав, я нагодувати п'ятьма хлібами всіх голодних. Як показують результати дев'яти місяців, ідеологія соціального бюджету виявилася провальною, адже від збільшення соціальної частки бюджету до 80 відсотків українці не стали багатшими. Підвищення заробітної плати вчителям, лікарям, іншим працівникам бюджетної сфери виявилося, по суті, фікцією.

Місцеві бюджети, на які перекрали це навантаження, навіть теоретично його не могли витримати. Це призвело то того, що сьогодні медпрацівників, педагогів повсюду переводять на неповний робочий день.   Невпинний ріст цін знівелював і  підвищення пенсій. То ж фракція Народної партії пропонує не йти більше цим хибним шляхом. Сьогодні ми відповідально заявляємо, що не можемо і не будемо голосувати за бюджет 2006 року, оскільки він повністю повторює помилки  попередніх років. Я наведу деякі приклади. Місто Дніпропетровськ, якщо буде прийнятий такий бюджет 2006 року, буде змушене закрити 7 лікарень і скоротити 4 тисячі працівників. А в Житомирській області вже сьогодні закрито понад 20 шкіл. Декілька місяців тому лідер Народної партії Володимир Литвин запропонував Президенту, парламенту разом з урядом розробити  дорожню карту для АПК. То коли голова держави зреагував на наші вимоги і офіційно оголосив наступний рік 2006 роком села, ми  сподівалися, що  крига скресла. Але це не так. Внесений  проект головного економічного закону перекреслив усі наші надії, уряд  не чує ні нас, ні Президента. Проігноровано не тільки заяву Віктора Ющенка, зроблену в Сумах на зборах молодих аграріїв, порушено закон. Бо для кого тоді приймалась бюджетна резолюція, яка вимагала сприймання 10  відсотків видатків Держбюджету на підтримку аграрного сектора економіки?  Де ті законних 14 мільярдів гривень, яких так чекають селяни? Саме  тому проект бюджету, в поданій редакції для нас є неприйнятним. Ми вимагаємо створення парламентсько-урядової робочої групи доопрацювання проекту закону. А провокаторам можу сказати, що на злодії шапка горить. Навчіться конкретною роботою працювати, маючи міністрів, а не розвішувати ярлики на трибунах. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, виступи завершені. У нас є два звернення  відповідним чином оформлені щодо невдоволення на відповіді на депутатські запити. Слово має Володимир Пузаков. Підготуватися Олександру Пеклушенку.

 

11:19:08

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної   партії України, Кіровоградщина.

Те, що проходить сьогодні в селищі Сальково Гайворонського району, що на Кіровоградщині, історики через десяток років назвуть просто «безумство». А це наслідок демократичних перетворень в незалежній Україні. І все, що накопичувалося протягом 15 років незалежності, сьогодні вибухнуло з такою силою, що не зрівняти з американським ураганом «Катрін».

Гайворонський тайфун місцевого розливу знищує не тільки залишки здорового глузду в діях влади, але й розмиває залишки довіри громадян до влади. Вже ніякі клятви і гроші в час виборної кампанії не допоможуть владі. Навіть пісні Поплавського там вже не сприймаються, бо стомлені і знервовані люди з дітьми стоять стіною, щоб захистити від нападу орди свій рідний цукровий завод, який давав довгі роки їм роботу, створюючи добробут і достаток в кожній сімї.

За радянських часів цей завод був високорентабельним, дві тисячі робітників заводу мали постійне місце роботи. Вся соціальна сфера селища трималася на цукровому заводі. І ось в 1996 році прийшли так звані «господарі»  (в лапках), які вже до того встигли розвалити десятки заводів на Україні. Вони зупинили завод, знищили селище, залишили його навіть без питної води. Тільки дякуючи фракції комуністів, питання з питною водою на сьогодні вирішується.

Мною в червні місяці було зроблено депутатський запит на Тимошенко. Але ця відписка показала, що біди народні для них нічого не значать. Їм люди не потрібні.

23 вересня о сьомій годині ранку в селища заїхала орда ділків різати цукровий завод, причому, як говорять, в повному озброєнні, як бандити. Люди просто шоковані! Де ж могли взятися бандити, вони ж повинні сидіти в тюрмах, як говорив пан Президент?! І, не маючи часу на роздуми, селище піднялося на захист заводу. Люди вирішили шукати у влади порятунку. Але де там! Влада просто сховалася від народу, бо не здатна його захистити. Не для трудового народу вона, а працює вона проти тих, кому нині піднімають тарифи на тепло і воду, проти тих, хто не одержить робочого місця, проти селянина, якому ще тугіше затягують зашморг на шиї. А про це неодноразово попереджали комуністи, що владі не потрібен трудовий народ.

З цієї трибуни я нагадую можновладцям:  народ - не товар, ним торгувати не можна. І, якщо влада сьогодні не прийме рішення стати на захист цукровиків із Салькова  Гайворонівського району Кіровоградської області, то може бути непередбачуваний фінал.

Мій виступ прошу зарахувати повторним депутатським запитом  до Прем’єр-міністра України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олександр Пеклушенко також невдоволений відповіддю.

 

11:22:11

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Речь, которая пойдет в моем заявлении касается парламента в целом и каждого из нас. Система законодательной власти во всем мире самая дорогая и самая важная составляющая в гарантиях прав и свобод общества и граждан. В перечне основных инструментов, в работе депутатского корпуса не так много рычагов. И депутатский запрос, на мой взгляд, это самый эффективный метод влияния парламента на исполнительную власть.

Но, к сожалению, в последнее время исполнительная власть на местах, и в Киеве откровенно цинично игнорирует наше с вами конституционное право получать исчерпывающие ответы на наши запросы. И тон в этом задает Администрация Президента. С момента иннагурации Президента в Верховной Раде было проголосовано 37 депутатских запросов. Из них четыре моих, за что я вам очень  признателен коллеги. Каждый из этих запросов – это крик души из региона, из Запорожской области. Аналогичные проблемы есть у вас, ситуация с обеспечением инсулином. Вопросы по отоплению населенных пунктов, кризис в сельском хозяйстве.

И последний вопрос. Газификация сел и  малых городов. Не один из этих вопросов, которые граничат с национальным бедствием не был рассмотрен, ни я не получил не одного вразумительного ответа по содержанию. Как правило, все сводилось к двум цифрам и трем показателям в процентах, который, может взять любое желающий  на сайте Госкомстата. Особого внимания заслуживает форма ответа на запросы депутатского корпуса.

Первые ответы на запросы к Президенту подписывал Зинченко, сегодня Рыбачук, давайте    зададим себе вопрос, почему мы с вами голосовали не за запрос секретариату, а за запрос Президенту. Мы должны быть уверены, что запрос рассмотрен лично Президентом. Мы и наши избиратели должны видеть, кому и что поручает исполнить Президент. На ответах так же должна быть его виза, что он согласен или не согласен с ведомством, которая рассмотрела наш с вами запрос. Когда на ответах по запросу депутатского корпуса будет стоять подпись Президента, тогда, может быть, они не будут носить такой оскорбительный характер парламенту и избирателям.

Кстати, почему ответы Президента на депутатские запросы не висят на сайте Верховного Совета, это что, секретные материалы? Уважаемые коллеги, поднятый мною вопрос очень важен, если мы не в состоянии отстоять конституционное право народного депутата, то могут ли наши избиратели рассчитывать на защиту их интересов.

Исходя из изложенного, я требую от руководства Верховного Совета, организовать рабочую встречу депутатского корпуса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, з приводу запитів є проблема, я зараз вас ознайомлю з довідкою, підготовленою Відділом контролю Апарату Верховної Ради, але, давайте претензії будемо висловлювати взаємні. З одного боку, я абсолютно підтримую виступ колеги Пеклушенка, як реагують на наші запити, зараз я детальніше про це, згідно довідки, скажу. Але, з другого боку, давайте не забувати, що ми з вами робимо з депутатськими запитами. 170 депутатських запитів, які ми сьогодні прийняли, це далеко не депутатські запити, це листи до вас, народних депутатів, а ви замість відповіді на ці листи, пишете до того чи іншого працівника депутатський запит, замість депутатського звернення. Так що давайте будемо взаємно, самокритично.

А тепер з приводу проблему, піднятої депутатом Пеклушенком. Відділ контролю повідомляє, що за період сьомої, восьмої сесій, ми направили з вами до Президента, це Верховна Рада може тільки зробити, 37 запитів.

Із них станом на 4 жовтня одержали відповіді на 35 запитів.  За підписом Президента надійшло 10 відповідей на 35 запитів. Нарешті надійшли відповіді за підписами Державного секретаря Зінченка – 20, Першого заступника Державного секретаря Моцика – 3, Голови Секретаріату Президента України Рибачука – 2.

Крім того, остаточні відповіді на запити Президента протягом сьомої сесії народним депутатам надавались: Премєр-міністром Тимошенко – 1, Першим віце-премєр-міністром Кінахом – 1, Генеральним прокурором – 3, Міністром охорони навколишнього природного середовища – 1, Міністром охорони здоровя – 1, аграрної політики,  навіть заступником Міністра фінансів і так далі, і тому подібне.

Протягом сьомої сесії з недодержанням термінів надано 15 відповідей з основною затримкою до пяти днів. Три відповіді було надані із затримкою понад 10 днів. Правда, треба віддати належне, після розмови Голови Верховної Ради з Президентом протягом восьмої сесії всі відповіді надходять у встановлені законом терміни.

І ще одне цифра. За результатами виголошених народними депутатами України заяв на пленарних засіданнях Верховної Ради підготовлено і направлено Президенту України 64 листи за підписом керівництва Верховної Ради з проханням розглянути порушені у зазначених заявах питання. З них протягом сьомої сесії направлено 54 листи і зараз – 10. На 50 листів отримані попередні відповіді, з них на сім листів відповіді у встановлені терміни не надійшли. На ці  64 листи відповіді Президент особисто підписав лише три. Тобто є проблема.

Але, знову ж таки, я звертаюсь, давайте і ми, шановні колеги, будемо уважніше ставитись до тих запитів, які ми направляємо. Є проблеми з мотивів? Запишіться, три хвилини, будь ласка.

Будь ласка, на моніторі три хвилини. Оржаховський, Бронніков.

 

11:28:57

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Прошу передати слово колезі Кравченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, мікрофон Миколи Кравченка.

 

11:29:07

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Адам Иванович, я думал, что хотя бы поступят замечания по поводу разнузданого поведения выступающего от социалистов, бросая бумаги в лицо. 

Но меня возмущает другое. Меня  возмущает цинизм, с которым вообще   социалисты, которые продали интересы народа, войдя в правительство Ющенко, ведут свою политику.  Речь сегодня   идет о том, что выступающий, является человеком, который порожден режимом Кучмы, он работал в его ближайшем окружении. За его отличную работу, скорее всего, он получил скважину в Полтавской области и сегодня гневно выступать и бросать бумаги в лицо всему парламенту, по крайней мере, это цинизм по отношению к нашим избирателям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бронніков, фракція «Регіони України».

 

11:30:05

БРОННІКОВ В.К.

Адам Иванович,  ситуация не так поверхностна, как вы ее назвали в своем резюме по выступлению Пиклушенко, что мы заваливаем  во все  органы запиты

Запыт - это уже после того, как  мы отработали устно, после того, когда мы оббили пороги и сделали массу звонков в соответствующие органы исполнительной власти. И тогда мы прибегаем к этому регламентному инструменту.

Я думаю, вы можете по фракциям спросить, сколько встреч, сколько писем  написано. Это свидетельствует о том, что во власти, в стране – непорядок. Что игнорируются люди, что неуважаются люди.

И, поэтому, депутаты вынуждены использовать весь свой инструмент для отстаивания интересов своих избирателей и тех, к кому они обращаются.

Поэтому, бы предложил именно эту ситуацию проанализировать и эту ситуацию проводить  на том специальном совещании, о котором говорил Пиклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікройон. Я звертаю увагу «Ради»: не 3 хвилини на мотиви, а    одна хвилина. Будь ласка, слідкуйте за табло.

Так, будь ласка, Кармазін.

 

11:31:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу, я просив би вас, бо ви особисто відповідаєте за те, яким питання буде розглядатися в порядку денному. Я просив би вас не ставити на кінець Закон «Про тимчасові, слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України». Це, по-перше. Він сьогодні стоїть на кінець, зрозуміло, що його ніхто не розгляне. І знову  він буде, і знову будуть працювати всі без закону. І те беззаконня, про яке мова йшла сьогодні, ми не можемо боротися з ним парламентськими методами.  Тому, Адаме Івановичу, я прошу вас якось віднестись краще до цього закону. Раз.

І друге. Я просив би вас дати доручення Кодекс законів про дорожній рух. Давайте підготувати, винести його на перше читання, розглядати. Те, що робиться сьогодні на дорогах, те, що скасовувалося ДАЇ, що не скасовувалось, що реформує кожен міністр сам під себе. Розумієте, ми маємо приймати закони, ми парламентарі. Вони їх мають виконувати.

Я просив би вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, з мотивів обмінялися. З приводу запитів, я вибачаюсь, перед тими колегами своїми, які говорять про те, що вони саме так і поступають як вимагає Регламент, я не говорив, що всі ми так робимо. Але, повірте, якщо 170 запитів за 1 день, то далеко там не всі з них запити. Хоча, ще раз наголошую, що на наші запити реакція практично нульова. І з цим треба щось робити, а зробити ми зможемо з вами тоді, коли буде У Верховної Ради якесь право. З 1 січня будемо сподіватися, що у нас таке право зявиться.

З приводу зауваження Юрія Анатолійовича. Ми ж домовились на Погоджувальній раді, що питання, які залишились не завершеними в той день, коли розглядається, переносяться на наступний день першими і так далі. Тобто так чи інакше до цього закону ми з вами дійдемо. Але зрозумійте, я вас розумію, зрозумійте керівництво, кожен із вас ходить і просить поставте його, закон, першим, бо я завтра не можу чи післязавтра кудись їду. Тому буде так як буде.

Ще раз повторюю, називали прізвища, називали одного з депутатів, хай він підійде. Підійде депутат, якого називали, тоді ми з вами балакатимемо, бо по репліках ви спеціалісти.

Так, будь ласка, є дві фракції – «Вперед, Україно!» і Партія промисловців і підприємців хоче оголосити перерву. Але, я так зрозумів, що вони готові заяву, готові заяву. Так, будь ласка, хто заяву буде робити? Нечипорук? Прошу. Нечипорук три хвилини замість перерви.

 

11:34:42

НЕЧИПОРУК В.П.

Шановні колеги, я змушений виступити з приводу сьогоднішньої ситуації, яка відбувається не тільки у Верховній Раді, но і в Україні, в цілому в суспільстві.

Я вислухав виступ Рудьковського. І, ви розумієте, я юрист, я людина, яка  пропрацювала більше 20 років у міліції. І сьогодні, дивлячись, як соціаліст Луценко розвалив міліцію повністю те,  що було створено, як він повністю створив  шантажний орган. А другий соціаліст АПК загнав у  підпілля. Селяни голі, босі і не знають, де   діти ту пшеницю.

А Рудьковський, який… вчора  тільки в Україні появився  221-й Мерседес у 221-му кузові, думаєте, хто його заказав і купив? Рудьковський! Перший в Україні! І Рудьковський, де ваша совість,  - я вас запитаю?  Коли ви їхали на зустріч до  Кучми, я пам’ятаю це добре, і збили на автомобілі  людину, ви вбили  людину. Була порушена кримінальна справа, яка була по команді Кучми закрита. І сьогодні ви маєте ще слово!

І я хочу запитати. А яка у вас квота на скважини на нафту? А яка у вас квота на «Криворіжсталі»? Ви, соціалісти, сьогодні щомісячно 10 мільйонів доларів  на «Криворіжсталі»  крадете грошей.

Я хочу вас запитати, шановні, я ще  хочу вас запитати: ви мені скажіть, сьогодні фракція соціалістів об’явила про те, що  5 мільйонів доларів кожному, хто хоче пройти на вибори у першу двадцятку. Це за рахунок Ющенка, за рахунок Майдану ви це берете. Ви валите суспільство в Україні. Ви до Верховної Ради, визиваєте у народу відразу. Вас ще Ленін назвав іудушками, ви вспомніть історію.

Я ще, мене інтересує, шановні, по Морозу. Не треба валити з хворої голови на здорову і не зачіпайте, будь ласка, Литвина. Литвин до Гонгадзе має таке відношення, як я до космосу.

Справа в тому, що агентом ЦРУ став Мороз перший в Україні. Він знав за Гонгадзе, він загітував Мельниченка. І він на Мельниченку хотів захопити владу. А сьогодні він через ЦРУ діє на Ющенка Президента України, якого американці давлять, і забирає всі квоти в державі. Фактично вся влада в державі належить Морозу і соціалістам.

Я дякую. Але нам з цим треба боротися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  будь ласка, Рудьковський, хвилин репліка, згадували прізвище. Вас не згадували. Мікрофон Рудьковського, будь ласка, Миколо.

 

11:38:02

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати,  депутату Нечипоруку відповідати не буду. Я думаю, потрібно спочатку провести його обстеження.

Але комуністам я дам відповідь. Шановні комуністи. У той час, коли ви на минулих президентських виборах зробили все, щоб переміг Леонід Кучма, у той час, коли ви підставляли своє плече для того, щоб кучмізм панував в Україні, а зараз знову підставляєте плече Литвину для того, щоб кучмізм і далі панував в Україні,  це говорить одне, що ви не змінилися, ви разом з ними, ви хочете, щоб ми мали ту державу, яка була диктаторська, коли знищували журналістів, коли за слова свої ніхто не  відповідав. Не відповідав за дії і, якщо в когось є якісь претензії,  то давайте звернення до  Прокуратури. Я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, не піднімайте рук. Всі репліками, хто мав можливість, обмінялися. Ще раз повторюю: всі обмінялися. Ми з вами  витратили, ми з вами витратили, ми з вами замість 45  хвилин витримали 99  хвилин. Тому  я пропоную в зв’язку з цим, я  ще раз повторюю,  я ще раз повторюю, ще раз повторюю, ви згадайте, хто почав говорити? А  хто відповідав? Підніміть стенограму, а потім ми з вами домовимось…

Ще раз повторюю: ви обмінялися усі репліками. Сідайте, будь ласка. Обмінялися репліками? Обмінялись. Кравченко спочатку виступив, потім Рудьковський, все. Зараз виступить хтось, потім знову не матимуть прав. Я ще раз повторюю: відповідно до Регламенту... Сідайте, будь ласка.

 

­          ІЗ ЗАЛУ.  Не чути.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, ще раз наголошую: ми  з вами замість 45 хвилин уже витратили 101 хвилину. Тому будемо сьогодні, оскільки  ми  працюємо тільки до обідньої перерви, працювати без перерви.

Переходимо  до розгляду питання...  Я ще раз повторюю: обмінялися …

Слухається питання ратифікації, проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій. 0288. Доповідає від уряду заступник міністра економіки  Ігнащенко  Володимир Анатолійович. Підготуватись Грачеву. Так, будь ласка. 3 хвилини.

 

ІГНАЩЕНКО В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Українська держава уклала аналогічні угоди з десятками й десятками країн. Це типова угода, але я хотів би особливо наголосити на важливості укладення угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій саме з  Фінляндією. Це країна, яка вже на протязі трьох років є найбільш конкурентоздатною, найбільш успішною країною. Вона займає перші місця за індексами людського розвитку.

А якщо ми подивимося на статистику, то фінські інвестиції    складають 0,1 відсотка від загального обсягу інвестицій в Україні - жалюгідні  7 мільйонів доларів. І одним із факторів, які стримують, безумовно, притік  прямих іноземних інвестицій з Фінляндії в Україну в пріоритетні галузі нашої економіки, у виробничий сектор  - це саме відсутність договірної бази.

Тому я хотів би наголосити, що зазначена угода закріпляє режим найбільшого сприяння і національний режим по відношенню до  управління, підтримання використання  отримання прибутків та  розпорядженнями своїми інвестиціями. Режим, що є справедливим і не менш сприятливий …, який вона , яка приймаюча країна надає своїм власним інвесторам.

Цією угодою визначаються  можливі форми  і види інвестицій. А окрема глава дає  стандартизовані гарантії від їх вилучення. Передбачаються міжнародні визначенні механізми вирішення спорів, в тому числі  в судовому порядку.

Прошу підтримати цей  закон, ратифікувати цю угоду і я впевнений, що вона сприятиме залученню фінських інвестицій. Країна, яка ви знаєте, є фактично, нейтральною, яка проводить дуже таку виважену соціальну політику, тобто це один із пріоритетних партнерів для України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання, почекайте, будь ласка, запишіться. Три хвилини. Будь ласка, Бабурін.

 

11:44:35

БАБУРІН О.В.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка.

 

11:44:46

СИМОНЕНКО П.М.

Фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик, мы, фракция коммунистов, поддержим данный проект и считаем, что как партия, которая стремиться к развитию взаимовыгодного сотрудничества с другими государствами, это наша принципиальная позиция. Но нас смущает одно, как власть и представители различных политических сил во власти будут реализовывать эти решения. Будут ли они использоваться в интересах народа или отдельных только олигархических группировок, которые прикрываясь этими законами реализуют свои интересы. Я почему об этом говорю. Вот в 1999 году Каневская четверка, которую создавали некоторые политики, она была создана для того, чтобы Кучма остался во власти и, обманывая людей до октября месяца, обманывая людей, пытались это сделать. Особенно, когда говорят: внуки полицаев рассказывают нам, как надо работать в Украине. Я хотел бы, чтобы вы ответили на…

 

ІГНАЩЕНКО В.А. Дякую, Петро Миколайович.

Я хотів би прямо відповісти на ваше питання, чому для нас важливі саме хоче наголосити, прямі іноземні інвестиції і саме з такої країни як Фінляндія. Бо вони будуть нести не тільки певний фінансовий ресурс в нашу економіку, не тільки передавати нам досвід технічного, фінансового менеджменту, але саме бізнесмени з таких країн вони несуть нову етику бізнесу  неолігархічну. Саме такі бізнесмени звикли  платити податки.

І хочу розповісти вам, що у кулуарах    міні-Давосу у червні  я говорив з одним  провідним фінських бізнесменів, і він казав: «Нам не зрозуміло, чому в  Україні саме політична еліта, бізнесова еліта  порушує правила дорожнього руху, проїжджає на червоне світло, чому вона  не завжди дотримується етики бізнесу». І мені дуже було б приємно,  щоб  от таких носіїв нової бізнесової етики все більше  і більше було би на промислових підприємствах України, в які вони мають   інвестувати кошти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:47:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний  доповідачу! Я, безумовно,  буду голосувати за, тому що вважаю, що ця угода буде  сприяти подальшому розвитку нашого співробітництва між  Україною і  Фінляндією. І ще через те, що Фінляндія практично  побудувала той соціалізм, про який  у нас говорилося  70 з лишнім років, і там і жінок долучили до керівництва державою і все інше зробили, і у тому числі боротьбу з корупцією.

Але у мене таке питання.  Статтею 13 встановлюється, що угода  замінює і припиняє чинність  угоди між урядом України, урядом Фінляндії, яка  була 30 січня 1994 року заключена, тобто  під час вже незалежності України.  У мене виникає питання: «Чому на ваш погляд та угода,  яка була раніше, не змогла виконати ті завдання, які ми ставимо зараз, і чи не буде  такого самого з цією угодою. Бо я передивився уважно, ви знаєте,  що я читаю все до останньої краплі у кожному законі, я не…?

 

ІГНАЩЕНКО В.А.  Відповідаю. З 1994  року у нас ще не була на той момент  досить розвинутої практики відпрацювання  детального різних міжнародно-правових   документів. І цей документ вносить багато нових інструментів. Наприклад, на той час ми не були членами  Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів при Світовому банку. Я вам можу… Просто ви – фаховий юрист, ну, не займати багато часу, тобто внесені нові, нові норми, які дають додаткові гарантії нормальної бізнесової діяльності. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Шановні колеги, минулого тижня у нас був Голова парламенту Фінляндії. Зараз з хвилини на хвилину закінчиться зустріч Голови нашого парламенту із Прем`єр-міністром Фінляндії. Давайте до завершення зустрічі ми ратифікуємо цю угоду, щоб вони могли вийти до журналістів, уже знаючи про це. Нема заперечень? Тоді ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій. Реєстраційний номер 0288. Прошу голосувати.

 

11:50:00

За-323

Закон прийнято, Угоду ратифіковано. Я думаю, ми зробили приємне Прем`єр-міністру Фінляндії. Дякую. 

Розглядається проект Закону про ратифікацію Європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами - членами Ради Європи. Буде доповідати – перший заступник міністра закордонних справ Бутейко Антон Денисович. 0273. підготуватись Грачову.

 

БУТЕЙКО А.Д.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати, доброго дня вам.  На розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами - членами Ради Європи. Як відомо, в рамках виконання програми «Назустріч людям» в Міністерстві закордонних справ існує своя програма «Відкритий світ для українців, а Україну світові!»

У цьому контексті важливим є ратифікація документу, який представлений на ваш розгляд, який буде сприяти спрощенню режиму поїздок громадян України до європейських держав, сприянню вільному рухові капіталу та послуг між Україною та країнами, в першу чергу       і членами Європейського Союзу. Особливої актуальності це питання  набуло в зв`язку з приєднанням в травні 2004 року нових 10 держав до Європейського союзу, внаслідок чого Європейський союз та Україна мають тепер спільний кордон. Європейську угоду про правила, що регулюють пересування осіб між державами – членами Ради Європи   було підписано  у 1957 році. Мета документа – спрощення поїздок  громадян держав сторін, які можуть в`їжджати на територію держави іншої сторони, або залишати її через будь-які кордони по пред`явленню одного з документів, перерахованих у додатку до цієї угоди.

Хотів би зауважити, що в разі приєднання України до згаданої угоди, а учасниками її є зараз 15 держав, деякі держави – учасниці, які є одночасно членами ЄС, можуть заявити про  неможливість  її застосування у  відносинах з Україною з огляду на існування внутрішнього  законодавства  ЄС, що регулює питання пересування осіб. У цьому зв`язку у нас і передбачено певне застереження, яке дасть нам можливість застосовувати відповідний режим до громадян цих держав. Я не буду розписувати всі деталі змісту цієї угоди, можу лише підкреслити, що  цей   документ дозволить нашим громадянам вільніше пересуватися в Європі і буде  сприяти якраз досягненню тих цілей, ради яких  народ обирав народних депутатів   України. І звичайно я хотів би  просити вас, щоб ви підтримали  і ратифікували цю угоду. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Антон Денисович. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Так, прошу три хвилини. Оржаховський, за ним Сухий.

 

11:53:22

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний  доповідачу, ну я не маю нічого проти запропонованої угоди, але все ж таки хотів у вас запитати. Знаючи ситуацію як у нас діють політики на рівні держави, як у нас завозяться інвестиції з-за кордону і як  вивозяться гроші з України, у вас фраза така     у вашій доповіді була, що покращиться рух капіталу. Так ви мали на увазі, після цього кращим буде рух легального капіталу чи кримінального нелегального? Бо в нас навіть сьогодні в Кримінальному кодексі немає чіткої, ну як кажуть, трактовки цієї статті. Скажіть, будь ласка, що краще стане після цієї ратифікації? Який капітал у нас буде завозитися?

 

 БУДЕЙКО А.Д. Міністерство закордонних справ додержується принципу верховенства права, який зафіксований в нашій Конституції, і підтримує все те, що є легальне. В даному випадку угода буде передбачати можливість вільнішого руху пересування громадян України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

 

11:54:40

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Антон Денисович. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція «Регіони України».

Ну, в першу чергу, я вважаю, що створення і сприяння Міністерством закордонних справ сприятливих умов для руху капіталу – це надзвичайно позитивна річ, тому що воно сприяти переходу України на інноваційну модель розвитку і інвестиційне наповнення ще економіки. Але у мене конкретне питання по тексту європейської угоди.

Скажіть, будь ласка, а чи може Україна у випадку, якщо ці двосторонні, багатосторонні, якась сторона з цієї угоди відмовиться виконувати свої вимоги, взяті на себе? Чи може Україна, в свою чергу, прийняти рішення, що Україна також у відповідь на порушення якоюсь стороною своїх договірних умов, Україна також має  право і може, захищаючи свої національні інтереси, інтереси своїх людей, може прийняти таку ж саму адекватну відповідь?

 

БУТЕЙКО А.Д. Дякую за запитання.

Так, стаття сьома (частина друга) передбачає такі дії. І якщо ви подивитеся на проект закону, то він передбачає якраз застереження, яке дозволяє нам це робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага ще встигне задати запитання.

 

11:55:55

НАДРАГА В.І.

Скажите, пожалуйста. Сегодня мы рассматриваем закон о том, каким образом наши граждане, в тому числе, могут ездить в страны, которые являются подписантами этого документа. Но ответьте. Мы сегодня разрешили безвизовый въезд бесплатный к нам стран-членов Европейского Союза Швейцарии, Японии, Соединенных Штатав. В ответ нам сказали: спасибо, за то, что вы сделали для нас поблажку. Но для вас  мы оставляем те же  условия. То есть наши граждане в эти страны будут ездить  на тех же фактически условиях, на каких они ездили до того как  мы пошли на встречу этим странам.

Отсюда вопрос. Не является ли это, я прошу прощенья то, что когда-то называли низкопоклонничеством перед Западом? Мы - им, а нам - извините, подождите. Спасибо.

 

БУТЕЙКО А.Д. Дякую за запитання. Я можу вас запевнити, що Міністерство закордонних справ України ніколи  не страждало цим комплексом низькопоклонничеством перед будь-ким, чи перед Заходом, чи перед Сходом, чи Півднем, чи Північчю. Ми намагаємося захищати свої власні, національні інтереси.

Тепер стосовно тих речей про які ви говорили. Так, дійсно, було зроблено, введено безвізовий режим для певних категорій громадян, про яких ви говорили. Можу вас поінформувати, що в зв’язку  з цим введенням без візового режиму, у нас збільшилось число громадян, які відвідали Україну з цих держав, практично в двічі з одного мільйона до більше ніж два мільйона людей. Які привозили свої відповідно і гроші, і забезпечували частково роботу наших готельних комплексів, туристичних і так далі. І це є плюс.

З іншого боку я повторюю частину матеріалу який я  зараз оголошував. Є частина 2 статті 7 і наше з вами застереження, якщо ви схвалите яке дозволить нам діяти адекватно до тих держав, які до нас не ставлять так, як належним чином.

Хотів би також поінформувати, що з Європейським Союзом зараз завершується процес вироблення з їх боку мандату на переговори з нами, з тим, щоб режим був лібералізований щодо поїздок громадян  України до держав Європейського Союзу.

Ми сподіваємося, що до саміту який відбудеться між Україною і ЄС 1 грудня вже будуть певні кроки зроблені в переговорному процесі по матеріалізації цієї ідеї. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По скільки, дійсно, цікаве питання зачепили. Чи правда Антоне Денисовичу, що ми в зв’язку з цим втрачає  наш бюджет 40 млн. доларів від недобрання консульського збору?

 

БУТЕЙКО А.Д. Дякую за запитання.

Я можу сказати лише те, що загальний аналіз тих надходжень, які надійшли до бюджету внаслідок таких дій, перевищують ті надходження, які отримувало міністерство закордонних справ з консульських зборів. Але в цьому зв’язку я хотів би, користуючись нагодою, попросити вас, коли ви будете затверджувати бюджет Міністерства закордонних справ це врахувати. І, відповідним чином, відбити, щоб ми мали належне фінансування з огляду на ті втрати від консульських зборів, які в даному контексті є не на користь міністерства закордонних справ, але є на загальну користь держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, перший заступник голови комітету у закордонних справах Грачев Олег Олексійович.

 

11:59:56

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Внесений Президентом України проект закону про ратифікацію європейської угоди, про правила, що регулюють пересування осіб між державами членами Ради Європи розглянуто на комітеті.

Угода від імені України була підписана 18 лютого 2005 року постійним представником України при Раді Європи Анатолієм Шевчуком. Метою закону є набуття чинності для України європейської угоди, про правила, що регулюють пересування осіб між державами членами Ради Європи. З метою спрощення формальності при поїздках громадян України до країн учасниць згаданої угоди. Про механізм цього спрощення тільки що Антон Денисович говорив.

Приєднання до угоди не передбачає додаткових фінансових витрат з державного бюджету України. Угода не містить положень, що суперечить чинному законодавству України, її реалізації, не обумовлює прийняття нових законів чи змін до чинного законодавства України. Головне Науково-експертне управління  підтримує ратифікацію угоди. Комітети Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, а також з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і з питань прав людини, національних меншин і національних відносин підтримують ратифікацію зазначеної угоди. Наш комітет рекомендував до прийняття Верховною Радою України.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Голосуємо.

Я ставлю на голосування, 12 хвилин. Будь ласка, Кармазін. За ним Масенко.

 

12:02:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Чи потрібна ратифікація такої угоди. Звісно, я впевнений, що ратифікація європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами-членами Ради Європи від 17 червня 2005 року потрібна, безумовно.

Інше питання. Як ми сьогодні будемо представляти Україну у відносинах з іншими країнами, в тому числі і з тими 15-ттю, які підписали і є чинною для них угода, це Австрія, Бельгія, Голландія, Греція, Іспанія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Португалія, Словенія, Туреччина, Франція, ФРН та Швейцарія.

Саме через те, що получилося так, на жаль, Антон Денисович, що ми всіх запросили до себе. Ми відкриті абсолютно. А до нас не відкритий ніхто. І ця нова відкрита політика Президента Ющенка показала, що да, ми такі добрі, ми такі щирі українці. А хто, покажіть хоч одну країну, яка зробила кроки для того, щоб цьому українцю пересічному легше було пересікати кордон ФРН чи Франції, чи Мальти, чи Люксембургу, чи Бельгії? Ніхто і нічого не зробив нам на зустріч  кроків.

Мені здається, що з цієї політики «відкритих дверей»,  яка є продовженням і потім і  вступ на тих умовах, на яких вже почалося, до СОТ, і ми вже маємо зараз цілі проблеми з ввезенням автомобілів для інвалідів. Ми припинили пільгу по ввезенню автомобілів для інвалідів.

Це я звертаюся до тих,  хто  з піною у рта захищав той уряд, який тут  сидів, коли я казав: подумайте, що ви приймаєте?! Уже проблеми є, уже люди сьогодні ставлять їх.

Так от, шановні друзі,  я хотів би, щоб  у практичній… ми ратифікуємо цю угоду. Але в практичній діяльності давайте ми не будемо просто такі абсолютно відкриті і тільки на взаємних умовах, бо цієї взаємності по відношенню до України, цього кохання до України якраз немає.

Пройде все, пройде осінь, почнуть трошки зеленіти кольори і все воно поміняється, і барвистість в цій залі.

Я просив би вас, захищати пересічного українця, який є найвищою щінністю в цій державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Масенко Олександр, фракція комуністів, за ним Василь Надрага.

 

12:05:07

МАСЕНКО О.М.

Я також  підтримую пропозицію попереднього виступаючого, що цю угоду потрібно ратифікувати, хоч вона, може, і не так вже буде на користь українським  пересічним громадянам. Але, все-таки, в якійсь мірі,  мабуть, спростить порядок перетину кордону між країнами Європи.

І тут можна перефразувати в  якійсь мірі слова нашого великого поета Шевченка: «Їдьте навчайтеся, але й свого не цурайтеся».   І, в  цьому плані, якраз потрібно сказати те, що от чому ми, і попередні Президент і уряд, і нинішні Президент і уряд, і Міністерство закордонних справ. Чому так ставиться питання, що ми завжди йдемо на приниження нашої держави. Завжди ми йдемо на приниження нашого народу. Та ви ж подивіться, і нехай це буде не в образу сказано громадянам тієї країни, про яку я говорю, але змалку кажуть: «чому ти, як турок?». Так, турки ті, он дивіться, як відстоюють свої інтереси, вони не підуть в Євросоюз, якщо їм хтось диктує якісь умови. Вони заявили на весь світ, що вони підуть тільки на рівних умовах, вони підуть як рівноправна держава. А ми завжди намагаємося десь своїми діями принизити, щоб це ми були на якомусь рівні, тому затоптаному в якусь яму. І тут якраз не національні інтереси, не ваша національна гідність, а ваша національна зрада якраз проявляється в усіх, хто зараз причетний до цієї справи від Президента і до уряду, і до Міністерства закордонних справ. Дійсно, і громадяни США, і Євросоюзу, і Канади, і Швейцарії, Японії, ті всі можуть у наш бік перетинати вільно кордон. А з наших як почнуть кишки вимотувати, довідки й ті, й ті, чи ти повернешся, чи не повернешся, то як, мабуть, у багатьох зникає інтерес і подивитися, що там робитися за кордоном.

Але мене найбільше цікавить питання: чому ж тільки не встиг призначити Премєр-міністра, куди поїхав? Не в Канаду, а в Росію ж таки їдуть. На коліна там становляться, бо гинемо, пропадаємо, хто знає чи є чим дихати, чи є чим топить. А з Росією не можемо зробити, щоб ми - це ж наше коріння. І не можна тут зробити, дійсно, нормальний, без візовий режим, щоб нормально люди перетинали кордон. Чому ж не вписати громадян Росії, щоб вони сюди указом Президента могли вільно перетинати кордон і не було тих перепон, які зараз є у нас для росіян і в Росію для українців. Це ганьба! Для всіх урядів, починаючи від Єльцина, Кравчука, президентів і всіх, хто зараз очолюють і ту країну, і цю країну, якщо ми не можемо домовитися, щоб спільна наша держава, витоки, якої є в ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Іванович Надрага, фракція Народної партії, за ним Александровська.

 

12:08:29

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина.

Уважаемые коллеги, данный законопроект, безусловно, надо поддерживать. Но я хотел бы обратить внимание и на тот вопрос, который я задавал и та тема, которая, в принципе, сегодня достаточно активно обсуждается. Суть ее заключается в следующем. Что такое государственное самоуважение? Мы как государство себя воспринимаем? Мы уважаем себя как государство?  Соответственно я считаю, что аналогично должно быть самоуважение и во внешней политике.

Никто не говорит, что мы должны с кем-то из соседей конфликтовать. Все присутствующие в зале наверно со мной согласятся, что никогда, выходя на эту трибуну, я не говорил о том, что кто-то у нас есть оппонент, а уж тем более враг во внешней политике.

Давайте будем строить на паритетных началах. Если мы кому-то нужны, если нам кто-то нужен, то это не значит, что одна из сторон должна, так сказать, стоять на коленях, а вторая делать то, что считаем нужным. И здесь уже говорилось и я спрашивал, и уважаемый замминистра говорил о том, что да, существует проблема.

Мы, с одной стороны, пошли навстречу вплоть до того, что 40 миллионов долларов, которые потеряла страна от того, что безвизовый выезд. Это тоже деньги, они никогда лишними не были. Но почему нам навстречу не идут? Почему нам говорят – вы оставайтесь так как есть, платите денежку, ходите на собеседование, на все остальное, а мы к вам будем ездить так, как считаем нужным.

Поэтому самоуважение, я считаю, принципиально. С другой стороны, есть же и другие примеры. У нас же есть примеры, когда мы можем договариваться и это идет на пользу нашим гражданам. Ведь в прошлом году Россия пошла навстречу, увеличив срок для наших граждан, пребывающих на ее территории для того, чтоб они там были без всевозможных этих регистраций,  разрешительно-запретительных систем и всего остального.

Значит, в принципе, мы как государство способны договариваться с нашими соседями, с теми, куда ездят наши граждане, чтобы наших граждан воспринимали как нормальных представителей нормальной страны. И это нормально. Поэтому, заканчивая тему самоуважения, могу сказать, что если мы себе будем позволять относиться к себе так, как мы иногда себе позволяем, к нам так будут относиться и другие.

Мы сегодня с вами были примерами того, как один из политических ассенизаторов здесь поливал грязью. Человек опустился, я прошу прощения, до должности политического ассенизатора. Мы не должны опускаться до этого. У нас должно быть самоуважение. У нас как депутатов, у нас как страны, у нас как народа. Данное соглашение поддерживаю, но считаю, что МИДу надо думать и работать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська, фракція комуністів.

 

12:11:10

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги, целью ратификации Европейского соглашения о правилах, регулирующих перемещение граждан между странами, членами Совета Европы, являет упрощение формальности при поездках граждан Украины в страны, участницы этого соглашения.

Здесь уже говорилось, что соглашение Украиной было подписано в феврале прошло года. Я хочу обратить внимание и слушателей, и присутствующих о том, что само по себе это соглашение предполагает, что страны участницы этого соглашения могут пересекать границы на срок до трех месяцев без виз в том случае, если цель их поездки не является достижением прибыли.

Почему я именно на это обращаю ваше внимание. Ратификация этого соглашения, к сожалению, не избавит граждан Украины от необходимости оформления виз. Более того, Австрия, Венгрия, Греция, Люксембург, Нидерланды, Германия, члены этого соглашения,  возражают против применения соглашения о порядке упрощения въезда граждан по отношению к Украине даже после ратификации этого соглашения. И я не удивляюсь отношению этих государств к Украине.

Это свидетельствует о низком авторитете на международной арене не столько самой Украины, которая является миролюбивым государством, с уважением относящимся к нормам международного права. Такое отношение к вопросу упрощения проезда граждан Украины в страны ЕС свидетельствует о низком авторитете в западноевпроейских странах персон высших властных структур и лично Президента Ющенко. Это оценка внешнеполитическому курсу, проводимому ими, это курсу, проложенному в фарватере агрессивной политики Соединенных Штатов Америки. Ведь в одностороннем порядке, тут уже говорилось, Президент Ющенко открыл фактически доступ в Украину представителям этих стран, гражданам этих стран Японии и Соединенных Штатов Америки. В ответ, как вы видите, совершенно особое к нам отношение.

Я считаю, что ратифицировать соглашение нужно, потому что нужно все-таки оказывать содействие нашим гражданам и помогать решать эти проблемы. Потому что мы сегодня знаем, что в Украине очень высокий уровень безработицы. Ющенко обещал создавать пять миллионов рабочих мест, ничего не делается в этом направлении и не видно, чтобы эта забота была на первом плане у нового правительства.

Мы говорим о том, что присоединение к этому соглашению не даст возможности пользоваться людям безвизовым въездом, если они едут для получения прибыли. Фактически люди, которые будут ехать  на работу, они этим правом не будут пользоваться. Но мы знаем, что существует, фактически, нелегальная эмиграция.

Я считаю, что ратификация этого соглашения необходима, но вместе с тем, обращаю внимание Министерства иностранных дел о необходимости урегулирования отношения о свободном доступе граждан России, Украины на территории России и Украины. Этот вопрос нужно решать в срочном порядке. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я розумію, що вам хочеться поговорити, але давайте зрозуміємо тих, хто хоче щоб законопроекти сьогодні були розглянуті.

Роз’яснення кому? Ми  і без  роз’яснення зараз проголосуємо. От як не проголосуємо, дасте роз’яснення, від Комітету виступав перший заступник. Я ставлю на голосування Закон про ратифікацію європейської угоди про правила, що регулюють пересування осіб між державами, членами Ради Європи. Реєстраційний номер 0273. Прошу голосувати.

 

12:14:51

За-275

Закон прийнято. Угода ратифікована.

Слухається Проект Закону про ратифікацію Торговельно-економічної угоди між Урядом України і Урядом Республіки Перу. Реєстраційний номер 0287.

Доповідає заступник міністра економіки Ігнащенко Володимир Анатолійович,  підготуватися Грачову.

Я сказав: замість 45 хвилин  на запити і оголошення, ми з вами витратили 101  хвилину. Тому за рахунок перерви працюємо сьогодні. Будь ласка.

 

ІГНАЩЕНКО В.А. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, я буду максимально лаконічний, щоб зекономити ваш час.

З Перу в нас нема абсолютно ніякої  договірно-правової бази в царині економічних відносин, це перша угода. Чому важливо її укласти? Динамічно розвивається наш експорт в Перу. За останній рік подвоївся товарооборот. І крім традиційних товарів: добрив, металургійної продукції,  вже з’явилися такі позиції, як друкована продукція на 10 мільйонів, аеронавігаційна техніка. Тобто це ті товари, які  можуть, так би мовити,  їх експорт гальмуватися високими ставками ввізного мита.

Тому після укладення цієї угоди статтею 1 будуть вводитись режим найбільшого сприяння і наші товари більш матимуть сприятливий доступ до ринків в Перу.

Якщо говорити про імпорт з Перу, то наш експорт  в 10 раз перевищує цей імпорт. Тому для державних інтересів  України, для розвитку економічних  відносин наших підприємств дуже важливе укладення цієї угоди. Я прошу вас підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Дякую. Сідайте. Будь ласка, одне речення , два комітети і будемо голосувати.

Перший заступник  голови комітету Грачев  Олег Олексійович. Думку комітету, будь ласка.

 

12:17:01

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Комітет Верховної Ради в закордонних справах розглянув проект Закону України про ратифікацію угоди між Урядом України та  Урядом Республіки Перу. Ця угода була підписана 16 липня минулого року тодішнім Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України Деркачем.

Прийняття Закону України становитиме невідємний  та необхідний компонент розвитку двосторонніх відносин, та стабільній достроковий основі між  договірними сторонами, та народами двох держав.

Зазначена угода закріплює зобов’язання  сторін сприяти інвестиціям та обігу капіталів товарів та послуг між обома країнами. Хочу відмітити, що  реалізація закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Для інформації. Головне науково-експортне управління, комітет з питань економічної політики управління народним господарством власності та інвестицій підтримують прийняття  закону Верховною Радою.

Наш комітет прийняв рішення рекомендувати закон до прийняття. Прошу підтримати і дякую заувагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будемо голосувати?  Ну давайте тоді по одній хвилині хто наполягає.

Мироненко, будь ласка, одна хвилина і Черняк одна хвилина. І будемо голосувати.

 

12:18:36

МИРОНЕНКО В.А.

Адам Иванович, по три минуты положено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Если вы будете говорить по делу, можно три.

 

МИРОНЕНКО В.А. По делу. Во-первых, по Финляндии. Я считаю, нельзя так принимать законы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Віктор Андрійович, ну, не підводьте мене. По делу. Давайте, будь ласка. Ми ведемо не про Фінляндію, а про Перу мову.

 

МИРОНЕНКО В.А. Уважаемые соотечественники, мы сейчас постоянно голосуем, совершенно не вдумываясь, о чем идет речь. Вот в данном случае мы говорим о Перу.

Мы недавно рассматривали законопроекты по ……. и Афганистану, и другим далеким странам. Но почему мы не работаем хорошо с соседними государствами, от которых прежде всего зависит наш рынок, рынок сырья, рынок сбыта наших товаров и в частности, отношения с Россией. В данном случае за одну минуту невозможно сказать то, что предполагалось говорить за три минуты. Но хочу сказать коротко, я направил обращение на имя главы правительства Украины. Я прошу прощения, это уже не работа. Я отказываюсь от выступления.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Черняк, будь ласка.

 

12:19:52

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, я думаю, що ми робимо абсолютно правильний крок, треба підтримати цей законопроект. Взагалі я би поставив це питання в більш широкий контекст і над цим треба подумати і парламенту, і уряду. Україна повинна здійснити економічну експансію в Латинську Америку, в Близький  Схід, Південно-Східну Азію та Африку. Ось де наші ринки, ось де наші інвестиції, ось де наші можливості. Я думаю, що давайте будемо над цим думати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосуємо.

Я ставлю на голосування Закон про ратифікацію Торговельно-економічної угоди між урядом України і урядом Республіки Перу. Реєстраційний номер 0287. Прошу голосувати.

 

12:20:54

За-286

Закон прийнято. Торговельно-економічну угоду ратифіковано.

Слухається питання проект Закону про ратифікацію Договору між Україною і Туркменистаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, реєстраційний номер 0293. Заступник міністра юстиції Горбунова  Лідія Миколаївна. Підготуватися Калестину Валерію від Комітету з питань законодавчого забезпечення.

 

ГОРБУНОВА Л.М.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України  про ратифікацію Договору між Україною і Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання. Зазначений договір був підписаний  23 березня 2005 року у місті Ашхабад. Він підлягає ратифікації  відповідно до статті 9 Закону України  «Про міжнародні договори України».

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день  у відносинах між Україною   та Туркменістаном діє Конвенція     про правову допомогу  та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах  1993 року. Проте, її положення не  охоплюють питання передачі засуджених осіб.

Разом з тим частиною другою статті 10 Кримінального кодексу України встановлено, що  іноземці, засуджені  в Україні, можуть бути передані для відбування покарання  за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача  передбачена міжнародними договорами України.

Тому укладення цього договору  має на  меті врегулювати співпрацю  обох держав для цілей сприяння виправлення та соціальної реабілітації засуджених осіб  та передбачає можливість передачі осіб, засуджених  територією держави винесення вироку,  у державу виконання вироку для відбування строку покарання, що залишився. Умови, за яких засуджені особи можуть бути передані, визначаються саме у цьому договорі.  Обовязковою умовою передачі засуджених є  наявність його згоди або згоди його законного представника на передачу держави  виконання вироку. Відбування покарання здійснюється  на території держави виконання вироку  відповідно до її внутрішнього  законодавства.

Кожна із двох державі  може  розглянути питання про   помилування засудженої особи або  застосування амністії. Однак, право перегляду вироку  винесеного щодо переданої особи має тільки держава винесення вироку.

Центральним органам відповідно  до цієї угоди визначено для України Міністерство юстиції України, для Туркменістану – Генеральна прокуратура Туркменістану.

Укладення зазначеного Договору не потребує додаткових витрати з Державного бюджету України, оскільки виконання його положень забезпечується в межах коштів, передбачених на утримання органів кримінально-виконавчої системи.

Шановні народні депутати, враховуючи вищезазначене, прошу підтримати рішення щодо ратифікації Договору між Україною та Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте, будь ласка. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Келестин Валерій Васильович, прошу.

 

12:24:13

КЕЛЕСТИН В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянутий поданий Президентом України проект Закону реєстраційний номер 0293.

Укладання Договору не потребує внесення змін до чинного законодавства чи додаткових витрат із Державного бюджету. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що Договір може бути ратифікований Верховною Радою України без застережень. Комітет вирішив запропонувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект в цілому як Закон України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ті, хто записались, наполягають на виступі? Голосуємо. Шкіль. Шкіль записаний. Будь ласка, мікрофон, одна хвилина.

 

12:25:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, цей законопроект пройшов комітет, але там і тоді і зараз я наголошу на певних застереженнях, тому що ми знаємо, що в Туркменістані є, ну скажемо, такий своєрідний Кримінальний кодекс. Там до цього часу існує  смертна кара. І тому видача усіх тих людей, які мали б відбувати покарання в Туркменістані, мають відбуватися на паритетних засадах. І тут має бути чітко регламентовано, хоч у нас в Україні і існують закони, згідно котрих ми не маємо права видавати, але і в тих людей, які будуть мати, до яких можуть бути застосовані або тортури, або смертна кара, тим не менше, я думаю, що і в цій ратифікаційній угоді мало б бути передбачено чітке застереження отаких випадків, тому що певні принципи гуманізму мають діяти в демократичних державах.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосуємо?        Ставлю на голосування Закон про ратифікацію Договору між Україною і Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, реєстраційний номер  0293. Прошу голосувати.

 

12:26:24

За-275

Закон прийнято, договір ратифіковано.

Так, з ратифікацією ми закінчили на сьогодні.

Переходимо до розділу «Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України». Це питання, які залишились вчора у нас нерозглянуті.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з пропозиціями Президента України від 07 липня цього року. Реєстраційний номер 5439.

Оскільки зараз іде засідання Кабінету Міністрів за участю з Президентом, тому доповідачі відповідно не міністри, а їхні заступники. Будь ласка, Гаряча Олена Василівна. Підготуватися Цибенку.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!

Прийнятим Верховною Радою  України і поданим на підпис Президенту законом пропонується застосовувати  принципово новий підхід до розрахунку підвищень до пенсій інвалідам війни, учасникам  бойових дій і сім`ям загиблих. Передбачено підвищувати на відповідний відсоток прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, від 10 до 70 відсотків. В чинній редакції закону ці підвищення встановлювалися від розміру мінімальної пенсії за віком, який був зафіксований на рівні 15 гривен.

В цілому підтримуючи  закон, Президент на підставі своїх конституційних   повноважень просить Верховну Раду розглянути його  пропозиції і підтримати,  виходячи з наступного. В частині 4 статті 15 Закону про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту передбачені дружини померлих учасників війни, які за життя були визнані  інвалідами, і для них випадково  залишилася норма розрахунку підвищення, виходячи із старого показника  мінімальної   пенсії за віком. Тому Президент пропонує, для того щоб уніфікувати підхід і всі особи, які передбачені цим законом, мали однакове підвищення, виходячи із прожиткового мінімуму, включити до цього закону і цю категорію осіб.

Враховуючи, що реалізація закону потребуватиме щонайменше 1,7 мільярди гривень додаткових бюджетних ресурсів і ці кошти в проекті Закону «Про Державний бюджет» не передбачені, пропонується реалізувати цей закон поетапно: з першого січня пропонується підвищити пенсії учасникам бойових дій, інвалідам Великої Вітчизняної війни і тим особам, які мають звання Герой України, Герой Радянського Союзу, і проводити з першого січня 2006 року, учасникам бойових дій, сімям померлих військовослужбовців, сімям померлих інвалідів війни - з першого липня 2006 року, учасникам війни – з першого січня 2007 року.

За таких обставин закон буде реалізовано в 2006 році в межах 557 мільйонів гривень, і в 2007 році – в межах 951 мільйона гривень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує пропозиції Президента. Прошу підтримати пропозиції Президента - і дати можливість підвищити виплати учасникам війни по тих етапах, які пропонуються. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко, будь ласка.

 

12:30:20

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, я привертаю вашу увагу до проблеми, з якою, я абсолютно переконаний, кожен з вас і неодноразово зустрічався під час прийомів наших виборців. Мова йде про те, що на сьогоднішній день доплата за статус різним категоріям учасників війни здійснюється, виходячи із мінімальної пенсії за віком шестирічної давності, тобто 19 гривень 91 копійка. Це абсолютно протизаконно і абсолютно не має ніякого виправдання.

І тому комітет запропонував прив’язати розмір цих доплат до прожиткового мінімуму і тим самим дещо збільшити, а найголовніше - після кожного підвищення прожиткового мінімуму автоматично підвищується розмір цієї доплати.

Так от ось чому, виходячи з 19 гривень 91 копійки, на сьогодні учасник війни отримує навіть не 10 гривень, а  жалюгідні 9 гривень 96 копійок. Я скажу більше. Батьки, які втратили свою дитину в Афганістані, отримують за загиблу дитину 29 гривень. Люди! Вдумаємося! Людина, як послана державою на війну, її життя прирівняне до 29 гривень. Я вас уклінно прошу, від комітету, від себе особисто, від ваших батьків підтримати подолання вето.

Ви знаєте, ми провели комітетом певне дослідження. І ось вийшли на який результат. З 1995 по 2000 рік  з життя пішло щорічно 240 тисяч учасників війни. За період 2000 по 2005 рік щорічно з життя йде 363 тисячі.

Президент говорить: хай почекають! Чого буде чекати людина, якій сьогодні 80 і більше? Вона нічого не дочекається, тому комітет уклінно просить вас подолати вето Президента на цей закон і ввести його в повному обсязі, починаючи з 1 вересня 2006 року. Я дуже прошу вас колеги допоможіть своїм батькам, і допоможіть собі в своїй роботі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, я ставлю на голосування відповідно до процедури, спочатку будуть голосуватися пропозиції Президента. У Президента є дві пропозиції: зауваження до статті 5 він пропонує частину 4 статті 5 викласти в новій редакції. Ставлю цю пропозицію Президента на голосування.

   

12:33:30

За-88

Рішення не прийнято.

І зауваження Президента, пропозиції до розділу другого, прикінцеве положення. Він пропонує його викласти, прикінцеве положення, в новій редакції. Ставлю цю пропозицію Президента на голосування.

 

12:34:02

За-80

Будь ласка, по фракціях, видно ж по залу.  Комуністів – 0, Партія «Регіони України» - 7, Народної партії – 0, «Наша Україна» – 28, Блок Тимошенко – 4, Соціалістичної партії – 2, Української народної партії – 19, «Вперед, Україно!» – 0, соціал-демократи (об’єднані) – 0, «Реформи і порядок» – 5, «Єдина Україна» – 0, Партія промисловців підприємців – 0, Народний Рух України – 12, НДП, «Трудова Україна» – 0, позафракційні – 3.

Зараз я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето Президента на закон про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни», гарантії їх соціального захисту. Реєстраційний номер 5439. Прошу голосувати.

 

12:35:12

За-272

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Комуністів – 56, «Регіони України» – 46, Народна партія – 29, «Наша Україна» – 3, Блок Тимошенко – 32, соціалісти – 24, Українська народна партія – 0, «Вперед Україно!» – 20, соціал-демократи (об’єднані) – 19, «Реформи і порядок» – 0, Партія «Єдина Україна» – 7, ППП – 14, Народний Рух України – 0, НДП  та «Трудова Україна» – 9, позафракційні – 13.

Шановні, хто за те, щоб повернутися до голосування, прошу голосувати.

 

12:36:12

За-247

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето на Закон України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Реєстраційний номер 5439. Прошу голосувати.

 

12:36:50

За-280

Рішення не прийнято.

Яка  пропозиція комітету? Зараз, шановні колеги. Є пропозиція погодитись, комітет пропонує погодитись із пропозиціями Президента і прийняти закон у новій редакції  з врахуванням пропозицій Президента.

Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

12:37:27

За-253

Закон прийнято в новій редакції з врахуванням пропозицій Президента. Будь ласка, мікрофон Цибенку.

 

12:37:39

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, за результатами голосування я хотів би звернутись до вас. По-перше, я хотів би подякувати всій фракції, всіх депутатів, всіх разом і кожного персонально за те, що підтримали своїх батьків. Я маю на увазі ті фракції, які підтримали своїм голосуванням цей документ.

Разом з тим, хотів би черговий раз привернути увагу до позиції деяких політичних сил і фракцій, які мають місце у Верховній Раді України. На майдані волали про те, що вони переживають за пересічного українця, за своїх батьків. Сьогодні вони категорично не підтримують прийняття рішення на користь своїх батьків. Найперше - це  фракція Наша Україна, яка сьогодні не підтримала голосування по подоланню вето з цієї проблеми.

Я дуже прошу, Адаме Івановичу, щоб результати голосування по подоланню вето були опубліковані в газеті «Голос України» для того, щоб кожен виборець, напередодні голосування,   знав, хто і як відстоює інтереси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від «майдану» Борис Беспалий, згадували фракцію.

 

12:38:57

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую,  Адаме Івановичу, дякую «майдану», завдяки якому, тепер і влада і опозиція мають нормальні можливості висловлювати позицію.

Дякую депутатам за те, що вони, все-таки, проявили зваженість,  розум і прийняли Закон в новій редакції. Це означає, що люди отримують не обіцянки пенсій, як їм обіцяв попередній виступаючий.

Можна, звичайно, пообіцяти і призначити  кожному по мільйону, можна кожному по мільярду, але де ж взяти гроші? Про це повинні думати уряд і влада. А опозиція, звичайно,  пропонує інше.

А ми проголосували дуже правильну нову  редакцію, де буде підвищення соціальних стандартів, підвищення пенсій, але воно буде проводитися реальними грошима по мірі того, як  будуть такі надходження йти до бюджету.

Тобто, ми дійсно, реалістично   нова влада і команда  Президента Ющенка збільшує пенсії, а не розмови про пенсії і не обіцянки пенсій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розділу «За скороченою процедурою».

Комітет з питань науки і освіти просить поміняти місцями розгляд  законів за номерами 8248 та 7210. Обидва закони належать до відання комітету, підписав Ігор Рафаїлович Юхновський.

Тому, якщо ви не заперечуєте, ми спочатку розглянемо законопроект за номером  7248, а 7210 буде розглядатися там, де він стоїть у порядку денному.

Розглядається проект Закону про внесення змін  до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності та технологічних парків щодо субсидіювання. Реєстраційний номер  7248. 

Доповідає Ігор Рафаїлович Юхновський, підготуватися Родіонову. Будь ласка, 3 хвилини.

 

12:41:00

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати!

Закон, який представляється є один з найважливіших законів України, який стосується інноваційної діяльності в Україні.

Справа втому, що Технопарки є найбільш важлива організація інноваційної діяльності по всьому світу.

На 2005 рік інноваційна діяльність технологічних парків була припинена. Зараз ми ставимо закон, який узгоджений з Кабінетом Міністрів, попереднім Кабінетом Міністрів і дається на ваш розгляд.

Дозвольте мені одразу перейти до закону.

Терміни. Закон говорить про заснування Технопарку типу «Б» на сонові договору про спільну діяльність групи юридичних осіб без створення юридичної особи з метою створення організаційних і інших засад щодо забезпечення діяльності Технопарку.

Органом Технопарку і юридичною особою є один з учасників Технопарку, на якого за договором покладені функції  поточного керівництва Технопарку.

Технопарк має спеціальний режим при реалізації його проектів.

Проект Технопарку. Проект для кожного окремого Технопарку, проект розробляється відповідно до законів про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, і пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні.

Розгляд, експертиза і державна реєстрація проекту Технопарку здійснюється Міністерством освіти і науки за поданням Національної академії наук.

Проект, що пройшов експертизу і затвердження Міністерства освіти і науки включається до Державного реєстру проектів Технопарку, йому видається свідоцтво спеціального зразка. Свідоцтво видається на строк до 5 років реалізації проекту і є підставою для запровадження спеціального режиму діяльності і відкриття спеціальних рахунків.

Преференція діяльності Технопарків. Три преференції: 1) фінансова підтримка; 2) цільова субсидія; 3) амортизаційні відрахування.

1. Фінансова підтримка. Створюється державна програма підтримки Технопарків. В рамках державної програми підтримки Технопарків щорічно в Державному бюджеті виділяються кошти на підтримку проектів Технопарку, спрямованих на повне або часткове безвідсоткове кредитування проекту, повну або часткову компенсацію відсотків і надання державних гарантій комерційним банкам.

Порядок надання фінансової підтримки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того ідуть цільові субсидії, які формуються за рахунок податків на прибуток і податку на додану вартість на продукти, що виробляються і , крім того, проект технопарку звільняється від митних зборів і ПДВ при ввезенні сировини, матеріалів і устаткування, на обладнання. Крім того дозволяється прискорена амортизація проекту технопарку.

Контроль і відповідальність за реалізацію проекту технопарків покладається на комісію, яка …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Контроль і відповідальність за реалізацію проекту технопарку покладається на комісію, яка створюється при Кабінеті Міністрів України, яка ревізує і діяльність інших інноваційних структур. Положення про комісію затверджується Кабінетом Міністрів України. В разі порушення виконавцем, Міністерство освіти і науки звертається з позовом до суду на предмет скасування реєстрації проекту технопарку. При цьому автор проекту повинен сплатити податки і пеню в розмірі 120% ставки Національного банку України.

Ми просимо прийняти цей проект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Від комітету Голова підкомітету з питань науки Комітету з питань науки і освіти Родіонов Михайло Кузьмич. Будь ласка, три хвилини.

 

12:45:21

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Уважаемые народные депутаты, речь идет о внесении изменений в существующий законопроект «Про специальный режим инвестиционной  та инновационной деятельности технологических парков».

Я хочу сказать, что страна оказалась в удивительном положении под цветом помаранчевых знамен в начале года мы эти структуры вообще лишили каких-либо преференций. Вопреки свитовому досвиду, вопреки опыту стран развитых, неразвитых. И технологические парки, как инновационные структуры, оказались так, же танцплощадка: хочешь, как говорят, - делай, не хочешь – не делай.

К чему в общем-то эта политика ведет или привела? Она, можно без всяких законов о изменении пошлин или снятия каких-либо пошлин Украину лишить вообще наукоемкой продукции. И оно так и делается. Ведь не может Украина производит наукоемкую продукцию в соревновании с такими монстрами, как страны Европейского Союза, Соединенные Штаты и другие. Они всегда докажут, что ваша продукция дороже. И вообще, чего вам производить эту продукцию. Это первое.

Второе. Сегодня много говорилось о том, что Украина унижает себя. То она просит у кого-то подачки, то она пропускает в наши страны кого хочет, того и пропускает. Мне в этой связи на память пришла одна поговорка. Не знаю кто ее сказал, может кто-то и знает. Она звучит так. Любая нация велика не своей численностью. То есть не велика своей численностью, определяется величие не ее численностью, как и не определяется величие человека его роста. Величие нации определяется знаниями, которые эта нация может производит.

Поэтому комитет, когда выносил решение, а решение комитета поддержать этот законопроект, то есть вернуться к тому опыту, не дать, как говорят, так, чтобы мы уже вообще перестали быть производящими наукоемкую продукцию нацией или государством.

Комитет предлагает поддержать. И поручить Комитету Верховной Рады в другому читанни доопрацюваты его и так, чтобы мы все-таки стали, достойно занимали   в мире место. А что  касается этих предложений, то они общепринятые, которые существуют в других государствах. Только мы как-то хотим уже, как говорят, вернуться от тех ошибок, что довели...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ігоре Рафаїловичу. Так, ну, дозвольте мені земляку надати слово,  він ювілей мав, від Комітету з питань бюджету – Кирильчуку, тим більше що це дійсно, бюджетонаповнюючий, або бюджетнозабираючий, точніше, Закон.

Будь ласка, Євгене Івановичу. Кирильчука мікрофон, одна хвилина.

 

12:48:58

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Дійсно, Адам Іванович мені Комітет з питань бюджету доручив по цьому поводу виступити. Я по-перше, хочу заявити, що цей законопроект, якщо він навіть, буде прийнятий в другому читанні, він не може ввійти з 1 січня слідуючого року. Він тільки може ввійти з 1 січня 2007 року.

Це так вимагає Бюджетний кодекс. По-друге, окремі технопарки, які ми  створили, дійсно, давали позитивний результат  в цілому для науки і економіки України. Но немає відповідальності тих, хто створює ці технопарки, бо добра половина з них оформляються тільки для того, щоб відмити частину бюджетних коштів. Через то, мені здається, що поряд з їх створенням, із затвердженням їх програми, повинно внизу бути дописано: організатори технопарків несуть кримінальну відповідальність перед  державою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  12 хвилин на обговорення, бо ті, хто записалися наполягають, дійсно, питання злободенне.

Юрій Кармазін, за ним Юрій Соломатін.

 

12:50:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, давайте подивимося, що відповідно до Закону, ми прийняли зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Те, про що ви зараз говорите. От відповідно до Бюджетного кодексу  не можна. Ну давайте, давайте  будемо далі на возах  їздити,  давайте будемо дивитися, як спокійно конкуренти знищують флагмани, європейські флагмани  в Києві -завод «Авіант»,  АНТ Антонова, давайте, це … Там тільки інтелекту вкладено, що може десь бути на суму 800 мільярдів доларів і це все є в Україні!  АН-148 на 5 років попереду  всієї Європи, а ви ж проситесь весь час в Європу, проситесь, а вас ніхто там не хоче бачити. А ми попереду Європи на 5  років!

Тому я вдячний Ігорю Рафаїловичу Юхновському, що він пробиває  і  показує вам: ось шлях до Європи попереду Європи. Оце він пропонує. І ті зміни, про які ви говорите до Державного бюджету, які прийнятті були минулим урядом під час  … ніякого відношення  до  помаранчевого  красивого чистого кольору і до ідеалів революції не мають, ніякого відношення не мають. Це я кажу своїм колегам-комуністам, які  хочуть сказати, що мають  відношення.

Так от, шановні друзі, я думаю. що те, що нема  зараз, які будуть втрати  до Державного бюджету, та найбільші втрати, коли вам сюди все завозять. Все виробництво машинобудівне - все завозиться. Покажіть мені, що ви робите сьогодні. Нічого мине робимо.

Тому давайте приймати нормальний закон, давайте визнаємо, що ті  зміни, які  були внесенні пунктом 13 статті 103 Закону «Про Державний бюджет», вірніше змінами до Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за пропозицією Юлії Тимошенко були такими, що підривали основи  української науки. Коли ми це визнаємо, тоді стаття 1, 3, 5, 8 , 4, 6, які були вилученні, просто треба поновити їх дію, Ігорю Рафаїловичу, поновити бо    вони незаконно виключені і також без обґрунтування якого-небудь. Це те, чому Законом про Державний бюджет не можна скасовувати інші дії інших законів. Це ніде не написано, що це пріоритетний закон. Всі закони у нас рівні, крім Конституції. Вона найвищу має юридичну силу. І тому я за прийняття закону, Ігорю Рафаїловичу Юхновському, я за те, щоб ми прийняли і у нас працювали такі Технопарки. Це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Соламатін, фракція комуністів. Не бачу. Тоді Микола Шершун, фракція Народної Партії. Підготуватися Володимиру Черняку.

 

12:54:02

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Народна партія Литвина.

Зважаючи на дуже малу частку інноваційної ……. продукції в обсязі вітчизняного експорту у нас є всі підстави говорити про сповзання України до розряду слаборозвинених країн. Це факт.

Виходом з такої ганебної ситуації може стати створення національної інноваційної системи, а для цього необхідно забезпечити правове регулювання галузі наукових досліджень, розробок технологій, виробництво інноваційної продукції та її реалізація в цілому. Реально забезпечити функціонування Технопарків, тобто науково-виробничі комплекси, спроможні піднести інвестиційну привабливість нашої економіки, а від так, її зростання ми вочевидь зможемо окреслити логіку цивілізованого суспільного розвитку України, відкривши перед нею можливість до прориву у майбутнє з високорозвиненою економікою та відповідними стандартами життя. Проект закону за номером 7248 пропонує визначити цілком прозорий і технологічно прийнятий механізм субсидування проекту технологічного парку та джерела його фінансування.

Пропонується також цілком реальний алгоритм щодо порядку затвердження номенклатури та обсягів ввезення сировини, матеріалів устаткування, обладнання, комплектуючих  та інших предметів з метою реалізації проектів технологічного парку. Фракція Народної Партії наголошує на необхідності прийняття цього законопроекту, що дозволить створити більш сприятливий клімат в державі для реалізації інноваційних проектів. Але тут слід зауважити і застерегти про те, що після його ухвалення в ході підготовки до нового бюджетного року  не прийшлося відміняти цих новацій  н зразок Закону «Про  спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», низка статей   якого щодо надання податкових пільг, у тому числі і стосовно  звільнення від сплати  ввізного мита та податку на додану вартість для визначення груп експортних товарів та сировини, що надходила на   розвиток технологічних парків,  нинішнім бюджетним законом була вилучена.

Узагальнюючи, хочу наголосити,  що створення привабливих  фінансових умов для інноваційної діяльності у  підприємницькому секторі і є, якщо говорити образно, якраз  цією чарівною паличкою, яка країну-попелюшку спроможна перетворити  на країну-королеву. А тому  Україна не має права, володіючи таким  потужним науково-технічним потенціалом, не використати ці преваги з метою запровадження ефективних  механізмів підтримки інноваційної діяльності для  піднесення добробуту  всього  українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо  за ліричну підтримку закону.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії. За ним Микола Поровський.

 

12:56:54

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, Фракція Української народної партії.

Шановні колеги! Основна  криза в Україні – це   інвестиційна криза. Ми говоримо про  багато яких криз, але, я думаю,  що треба все-таки поставити  жирний акцент. Основна криза в Україні – це  інвестиційна криза, без подолання якої не можливе зростання добробуту, проведення активної, ефективної, соціальної політики в  найближчому майбутньому, неможливе входження в європейські і   світові економічні і політичні  структури.

Основною ланкою економічної політики у звязку з цим  повинно стати створення сприятливого інвестиційного клімату. І это правильно товарищи.  Наголошую: основна криза в Україні  - інвестиційна криза, основна ланка економічної політики – створення  сприятливого інвестиційного клімату. І на цьому  повинні зосередитися уряд, парламенті Президент. При прийнятті змін   до  бюджету на поточний рік уряді і парламент зробили помилку, дурницю і злочин, ліквідувавши преференцію технопаркам. Сьогодні у нас є шанс виправити цю помилку.

Що пропонується законопроектом? Пропонується три види преференцій: перше – державна програма підтримки технопарків за рішенням Кабміну, державна програма, програмно-цільовий метод, треба вколоти голкою в те місце, де цей укол дає найбільший ефект, це – голковколювання, я б сказав.

Друга преференція – звільнення технопарків від податку на прибуток і податку на додану вартість і від мита при ввезенні обладнання. І третє – прискорена амортизація. До речі, світовий досвід свідчить про те, що країни, які зробили ривок, зокрема Японія в свій час, США, Італія, вони практично вдавалися до цих заходів. Це – загальносвітовий досвід. І ми не можемо ним нехтувати.

Звичайно, ми повинні враховувати нашу специфіку, наші особливості, але повинні шанувати власне економічне мислення і враховувати світовий досвід. Існує міф про те, що технопарки – це дірки в бюджеті. Навпаки, технопарки – це не дірки в бюджеті, це – точки росту економіки. Технопарки – це не бюджетнозабираючі структури, а це – бюджетнонаповнюючі, тому що завдяки ним будуть створені нові робочі місця, будуть нові прибутки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Верной дорогой идете.

Поровський Микола, будь ласка, позафракційний, і будемо визначатися. 

 

13:00:14

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Шановні колеги – депутати, запропонований закон про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків – це, можливо, єдино прийнятний, єдино можливий в нинішніх умовах механізм реальної державної підтримки нових технологій.

Працюючи в Державному комітеті енергозбереження і здійснюючи                 Державну програму розробки енергозберігаючих технологій, я в своїй практичній роботі зустрічався із найбільшою проблемою в розробленні за… в значній частині за державні кошти енергозберігаючі технології не могли знаходити свого впровадження через  відсутність чітких механізмів в діючому законодавстві підтримки на впровадження  наукових розробок. І те, що  був прийнятий закон про інноваційні  парки він дав звичайно поштовх, але механізму чіткого в складі минулого закону не було. Зазначу, що в законі про оподаткування прибутку підприємств механізми державної підтримки інноваційним технологіям немає, в  Законі про енергозбереження 13-ий розділ «Про державну підтримку» вилучено і, таким чином,  наукові інститути українські, найпередовіші технологічні розробки сьогодні не мають державної підтримки, яка продекларована  в цілому  ряді законів, оскільки немає чіткого  механізму. Отже, Закон про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків дасть можливість, найперше, завезення на митну територію України технологічного обладнання, яке не виробляється в Україні, оскільки діючим законодавством  на сьогодні передбачено 20-відсоткова ПДВ при ввозі на митну територію такого обладнання. Ще таке обладнання не заробило, як кажуть, одної гривні грошей, а за нього  уже потрібно заплатити. І це сьогодні найбільша перешкода для створення передових технологій і нового виробництва в Україні.

Разом з тим, запропонований закон містить чіткий механізм контролю, державного контролю за  преференціями і пільгами на такі об`єкти, повинно бути заключення профільного міністерства науки і освіти, внесено відповідний законопроект в Кабінет Міністрів, він затверджений і тільки тоді  наступають державні преференції.

Я вважаю, що цей закон є прогресивний, надзвичайно необхідний для української економіки, і прошу вас, шановні депутати,  його підтримати.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено. Будемо визначатися. Будемо розглядати законопроект в першому читанні, і я хотів би наголосити  і звернути увагу профільного комітету на  зауваження Бюджетного комітету, які абсолютно справедливо кажуть, що з моменту прийняття цей закон діяти не може, бо тут витрати бюджетні, мінімум з першого січня наступного року.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» (щодо субсидіювання). Реєстраційний номер 7248.

 

13:03:49

За-221

Хто за те, щоб повернутися до переголосування?

 

13:04:14

За-244

Прийнято.

Я ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків». Реєстраційний номер 7248.

 

13:04:44

За-234

Законопроект прийнято в першому читанні.

Слухається питання ще одне, про освіту, щоб ми вже закінчили: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти (щодо створення належних умов для навчання дітей). Реєстраційний номер 7210. Доповідає Бауер Михайло Йозефович. Не бачу. Від профільного комітету – Кафарський Володимир Іванович. Кафарський де?

Тоді, будь ласка, від комітету Родіонов. Три хвилини, і будемо визначатися, мабуть.

 

13:05:42

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Уважаемые народные депутаты! Украина имеет достаточно хорошую законодательную базу в области образования. Вы, наверное, сами были в других странах, знаете, что особенно на СНГ, что мы может быть единственные, которые имеем законы про освіту, про середню освіту, про дошкільну освіту, про вищу освіту, то есть полный комплект. Но время идет, и, как говорится, те законы, которые мы раньше принимали, естественно требуют своей детализации и некоторых уточнений. Вот этим проектом закона 7210 вносится изменение или уточнение, или корректировка почти по-моему 8 законопроектов, в том числе во все перечисленные, а также в законопроект про Бюджетный  кодекс, про військовий обов’язок  і інші. Которые выплывают с тех необходимых условий, на мой взгляд, который следовало бы учесть.

Поэтому Комитет Верховной Рады  з питань науки і освіти пропонує його прийняти в першому читанні, з тим щоб в подальшому доопрацювати до другого читання. Мені здається буде досить багато зауважень і вони будуть, мабуть, все ж таки слушні. Але з основних, наприклад, таких позицій, які вносяться, ми пропонуємо в абзаці першому статті 57, додати до слів відповідно до чинного законодавства, доповнити словами: «Пенсії педагогічним працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків заробітної плати педагогічного працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України про  пенсійне забезпечення».

Також вносяться пропозиції в Закон про дошкільну освіту, додатково записується не просто, що всі мають право на дошкільну освіту, а те, що держава забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку 5-6 років у дошкільних навчальних закладах, що включає їх належну підготовку до систематичного навчання у школі.

Дуже важливим доповненням є частина перша статті 37, усі навчальні заклади, стосовно матеріального-технічного забезпечення. Вона звучить зараз так: «Земля дошкільного навчального закладу не може бути вилучена, продана, приватизована, передана, закладена. Вона передається державою дошкільному навчальному закладу чи в довічне користування відповідно договору. Право власності на землю переходить з моменту нотаріального посвідчення». Я скажу, є і багато інших.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бауер Михайло Йозефович.

 

13:09:10

БАУЕР М.Й.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу.

Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів. Зокрема, вносяться зміни до таких законів, як про освіту, про загально-середню освіту, про професійно-технічну освіту, про загальновійськовий обов’язок і військову службу, про фізичну культуру і спорт, про місцеве самоврядування та до Бюджетного кодексу України.

Чим пов’язані ці зміни? Зміни пов’язані, в першу чергу, з тими змінами, які відбуваються в суспільстві, з тими змінами, які переживає сьогодні школа. Я думаю, що дуже важливі зміни стосуються закону про загально-середню освіту. Зокрема, щодо реорганізації та ліквідації загальноосвітніх шкіл. Ви, напевно, знаєте, що в даний час, де тотальне скорочення загальноосвітніх шкіл, їх закриття без згоди на те селищної громади. І в цьому законі регламентується дана норма.

Окрім того, вносяться зміни до статті 57 Закону України «Про освіту». Зокрема, стосується це діячів науки і культури, на них поширюється стаття 57-ма. Є позитивні заключення Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Комітет з питань науки і освіти прийняв рішення і рекомендував розглянути в першому читанні і прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Є необхідність обговорювати? Хто з тих, що записався, наполягає? Александровська, будь ласка.

 

13:11:13

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Предложенные изменения в закон об образовании, о дошкольном и общем среднем образовании, они перечислялись, вызывают у меня, к сожалению, неоднозначную оценку.

С одной стороны, конечно, необходимо поставить заслон массовому закрытию школ, дошкольных и внешкольных учреждений. И правильно в этих поправках предлагается выносить подобные вопросы на обсуждение населения организовывая, проводя собрания жителей этих населенных пунктов или же даже проводить местные референдумы. Конечно, это нужно, это обязательно.

Желательно также через закон провести норму пенсионного обеспечения педагогических работников на уровне 80-ти процентов от заработной платы. Мы знаем в каком сегодня тяжелом финансовом положении работают люди в этой сфере, и особенно те, которые живут в сельской местности.

Конечно, крайне необходимо ввести в закон и норму, запрещающую приостановку действия статьи 57 каким-либо другим нормативным актом или законом. К нашему стыду, неоднократно уже в законе о бюджете вносились ограничения по действию статьи 57, иногда она останавливалась, иногда она не полностью финансировалась.  Я считаю, что это положение нужно исправлять.

Я также поддерживаю изменение статьи 9 закона о дошкольном образовании, в котором вводятся государственные гарантии для дошкольного образования детям. Но возникает вопрос: почему возраст указывается 5-6 лет? Дошкольное образование – это были дети и ясельной группы, это были дети и садиковой группы. Сегодня мы знаем, что уровень заработной платы очень низкий. Сегодня отец семейства не может получать столько, сколько нужно для того, чтобы содержать всю семью. И женщины, у которых маленькие дети, вынуждены сегодня работать и оставлять своих детей дома или на соседей, как-то устраивать.

Я считаю, что эту норму нужно пересмотреть, конечно, хотя бы снизив ее до трех лет. И такие гарантии государство конечно же должно предоставить молодым мамам.

Меня настораживают изменения  в статье 7 Законе об общем и среднем образовании. Надо сказать, что отдельные части этой статьи, которые говорят о  языке обучения в школе, противоречат друг другу. Надо внимательно  посмотреть эту статью. Я считаю, что при рассмотрении ко второму чтению нужно ее очень серьезно доработать. Потому что здесь водятся такие  положения которые явно могут привести к дискриминации по языковому принципу.

Здесь утверждается, например, что в местах компактного проживания россиян та представників інших національних меншин, мова навчання визначається у відповідності з вибором батьків. А що таке компактне проживання?

В следующей части говорится о дисперсном проживании россиян и  так далее. Нет конкретных определений этих понятий и, поэтому, здесь возможны отказы  родителям в обучении детей на том языке, на котором родители хотели бы их обучать.

И последнее. Есть, так же, норма   в статье 17 Закона о среднем образовании, которая вообще вводит такие странные понятия. Здесь говорится, что и воспитательный процесс основывается на следующем – это обогащение молодого поколения духовным надбанням українського народу. А международная …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь  ласка, по хвилині Гінзбург, Прошкуратова. Записані, записані. Мікрофон Гінзбург, будь  ласка.

 

13:14:36

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую. Дякую, Адаме Івановичу.

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Я не  знаю взагалі, якщо   розглядати цей закон  з тої точки  зору, чи потрібен він нашій школі і нашим вчителям? То тут однозначно треба говорити, що  він нам потрібен. Чи хто з депутатів може заперечувати сьогодні, що не треба закривати школи? Так, тут написано: до закону  України і зміни про освіту не треба  закривати школи. Далі тут написано, пенсії педагогічним працівникам призначити у розмірі 80 відсотків. А чому не треба нашим вчителям таку пенсію?  Треба їм дати таку пенсію, бо вони отримують мізерну заробітну плату. Далі знову пишуть, діткам маленьким у сільській місцевості, де немає дитячих садків,  у школі орендувати приміщення без оплати. Хто може заперечувати проти того, щоб  у школі давати приміщення для  дитячих садків і без оплати?  Ніхто не може заперечувати.  Хто  ще може сказати проти цього закону,  де сказано, не треба брати з батьків гроші, якщо у них немає, тому що гарантована безкоштовна освіта. І це все виписано в цьому законі.

Тому, я рахую, що цю концепцію, яка викладена в цьому законі треба підтримати. Дякую, Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Прошкуратурава, Шибко. Мікрофон з місця.

 

13:15:48

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

Ми вважаємо, що прийняття цього законопроекту дозволить дещо уніфікувати політику держави в сфері освіти і буде сприяти вдосконаленню системи освіти. І поділяємо ту позицію, що коли приймають дитину до першого класу, то, якщо це неспеціалізована школа, то не допускається проведення вступних випробувань, тестів, іспитів і перевірка їх знань з окремих навчальних предметів. Це все-таки не вуз. І кожна дитина має право на отримання в нашій державі освіту, хоча і ми поділяємо позицію також про підвищення пенсії медичним працівникам до 80 відсотків. Хоча даним проектом пропонується утворити на загальноосвітніх навчальних закладах фонди обовязкового навчання для надання матеріальної допомоги учням, їх оздоровлення. І це, але це суперечить 13 статті Бюджетного кодексу, тому що утворення органу місцевого самоврядування поза фондів органами державної влади. Безумовно, це не допускається, хоча підняти, притримати законопроект в першому читанні ми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Шибко Віталій мікрофон. Заєць Іван потім.

 

13:17:01

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу. Шибко, Соціалістична партія.

Я хочу підтримати тут те, що казав колега Родіонов, що скільки б ми не створювали закони весь час нас буде підштовхувати на те, щоб ми все більше і більше їх удосконалювали.

Я хочу привернути увагу саме до тієї теми, що стосується закриття шкіл. ’ думаю, що багато з наших колег зіштовхувались з цією ситуацією, коли ти їдеш до села, а там місцева влада і, в тому числі, районні адміністрації вважають, що все це, мабуть, і школа неперспективна, тут мало діток навчається, щось ходить там до одного класу 4 чи 5 і починають самовільно закривати ту школу. Причому, ось, якщо, наприклад, брати конкретний випадок ………. Дніпропетровської області, так там взагалі зробили там, де була школа, місцеву раду, а школи саму закрили, посилаючись на те, що там буде працювати автобус і возити дітей в інше село. Тому наша фракція цілком підтримує всі ці зміни і будемо голосувати за них. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Івана Зайця, будь ласка, потім Кармазін хоче виступити …

 

13:18:12

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Я хочу так само висловитися у підтримку тих положень, які ставлять певні перепони перед закриттям шкіл, бо закриття школи у селі – це загибель села. Це кожен із нас знає. Тим більше, коли велике бездоріжжя, тим більше, коли школи не забезпечені автобусами і тому виникне дуже і дуже багато проблем, отже треба школи не закривати.

Друге – це мова навчання. Я не думаю, що у нашому законодавстві є такі терміни як вибір мови навчання так як хочуть цього батьки. У нас є Конституція, де сказано, що державною мовою є українська мова і є у нас законодавство, яке регламентує використання мов національних меншин.

Ми вже переживали таку практику в радянські часи, коли батьки вибирали мову навчанні і в результаті одержали повну деукраїнізацію українського суспільства. Тому треба все-таки посилити цю статтю у бік використання державної мови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович був записаний першим, тому він вимагає на своїх трьох хвилинах. Будь ласка.

 

13:19:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, ми розглядаємо зміни до дуже серйозних законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту». Це наше майбутнє, те, що ми розглядаємо і ті зміни, які ми закладемо.

Зокрема пропонується, щоб діячі науки, культури, представники інших сфер діяльності, які беруть участь у навчально-виховній роботі, а треба ще записати, що й ті, хто веде кружки, спортсекції з цими дітьми, це ж теж ті люди, які виховують цих дітей наших, щоб вони прирівнювались до педагогічних працівників.

Хіба державі вигідніше виховувати людей, не займати вільний час підлітків і потім утримувати 220 тисяч в тюрмах, де вони нічому хорошому не навчаться, де іде сьогодні епідемія туберкульозу і СНІДу. Хіба це вигідніше? А я думаю, що ті зміни, які пропонуються, у тому числі по пенсіям педагогічним працівникам, де записати 80 відсотків, це правильні зміни. Інше питання, що тим, що не буде призупинено іншими законодавчими актами цю норму, ми не можемо цього зупинити. На жаль. Ми вже це побачили, коли закон про Державний бюджет у нас понад усе. І цей закон, який зараз поданий, ще тим старим урядом, який ми прийняли до розгляду, на жаль, має ті самі вади, де зупиняються дії також нормальних законів.

Тому я хотів би підтримати цей закон. Але не беззастережно. Чому не беззастережно? Я не розумію, чому з Закон України «Про фізичну культуру і спорт» вилучаються положення, у відповідності  до яких уроки з фізичної культури не менше трьох разів на тиждень є обовязковими. Ми що хочемо хвору націю виховувати? Це недопустимо, шановні.

Мені здається, що годі спекулювати на мовних питаннях. У нас сьогодні цілі політичні партії роблять на цьому дешевий піар, говорячи, скажімо, про захист російської мови в Криму. Мені смішно слухати, як можна захистити українську мову в Криму, і хто їй заважає або в Одесі. Ніхто їм не заважає. Все нормально, слава Богу.

Мені здається, те, що тут написано, у статті сьомій, у місцях компактного проживання росіян і представників інших національних меншин мова навчання визначається у відповідності з вибором батьків. Дуже добре записано. Дуже добре. І правильно. І це позбавить спекуляції всіх, хто не може нічого іншого придумати крім спекуляцій на мовному питанні, якого не існує принаймні для Партії захисників Вітчизни. А от те, що вивчення державної мови є обовязковим – це абсолютно норма, конституційна норма, яка має бути записана.

Тому, шановні друзі, я думаю, що є тут і проблеми у цьому законі. Є проблеми, тому що не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Анатолійовичу. Ні, ні це ж, мабуть, техніка не помиляється на відміну від нас.

Шановні колеги,  обговорили досить цікавий і необхідний закон. Хоча, я пригадую, ми нещодавно щось подібне  прийняли, якийсь Закон у другому читанні уже про освіту. Ну, але маслом каші не зіпсуєш, як кажуть. Давайте проголосуємо про підтримку цього законопроекту за основу, тобто в першому читанні. Законопроект за номером 7210 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти щодо створення  належних умов для навчання дітей. Голосуємо.

 

13:23:32

За-279

Дякую. Закон у першому читанні прийнятий.

Тут до мене підходили представники Комітету  бюджетного просили нагадати, що при підготовці до другого  читання треба подивитися терміни його введення в дію, бо тут суттєві фінансові витрати є.

Чергова перерва видно назріває, да? Так, хто буде виступати? Дві Фракції просять перерви,  дві Фракції просять перерви.

Шановні колеги, шановні,  шановні, не кричіть. Дві Фракції просять перерви для того, щоб порадитись. Але, якщо вони вже порадились і хочуть зробити  заяву, то  ми зекономимо 30 хвилин. Будь ласка, 3 хвилини.

 

13:24:38

ШУРМА І.М.

Заява депутатської фракції Соціал-демократичної  партії України (об’єднаної).

 Вчора в Україні стався безпрецедентний випадок, який, фактично, може означати одне: влада визначилась, в Україні пішов відлік часу на  згортання демократичних процесів та придушення свободи слова. Рішення влади остаточні і оскарженню не підлягає.

Верховний Суд своєю постановою 4 жовтня скасував оскаржувану Національною радою з  телебачення, телерадіомовлення України постанову вищого  господарського суду України, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справах на частотах телевізійного каналу «НТН».

Всій Україні, а перед усім всім тим, хто ще цього не зрозумів, знову продемонстровано силу духу Закону, а не самого Закону. Справу на  частотах каналу НТН повернуто на розгляд назад до суду першої інстанції. Випадок безпрецедентний. Його своєчасність для влади не піддається сумніву. Попереду вибори до Верховної Ради України. Всі і вся, хто не  зголосився прославляти єдину справедливу політичну силу в Україні, хто насмілюється в таких обставинах бути об’єктивним, неупередженим, мають бути ліквідовані. А ні кількість виграних  каналом НТН судових справ у всіх інстанціях, а ні здоровий глузд не стали для влади аргументами для того, щоб припинити нарешті ганебне переслідування телевізійного каналу.

Вся Україна і безпосередньо парламентська зала були свідком безкомпромісної боротьби влади з каналом НТН після  помаранчової революції. Тоді було особливо актуальним питанням тиску влади на суди. Актуальне це питання і сьогодні. Так що вчорашнього рішення суду набула поширення інформація про кровну зацікавленість саме в такому рішенні нібито невпливового  політика, нібито відстороненого від тіла Президента, але такого рідного президентського кума  пана Порошенка.

Об’єкт тиску головуючий Палати по господарських справах Верховного Суду України безпосередній куратор справи «Нацрада проти   НТН» суддя Шицький Іван Богданович.  Саме від нього Порошенко вимагав потрібного рішення і саме він особисто доповів Порошенку про виконання його вимоги.

З огляду на те, що численні діяння високоповажного пана  Порошенка проходять сьогодні перевірку на предмет корупції, звертаємось до Генеральної прокуратури здійснити перевірку факту.

Депутатська фракція звертається до всіх фракцій і депутатських груп Верховної Ради України стати на захист свободи слова. Переконані, що ніхто в цій залі не може покинути, закинути каналу НТН обслуговування чиїхось інтересів. Новини НТН – це , дійсно, збалансована подача інформації. Тепер, на жаль, можна впевнено сказати,  що канал може стати залежний від позиції влади.

Дієвим засобом влади встановленню тотального контролю над ЗМІ стала, на жаль, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення  України, яка робить усе можливе в тому числі і  через судові справи, щоби закріпити за лояльним до влади телевізійними каналами частоти.

Вимагаємо заслухати звіт голови Нацради і телебачення, радіомовлення Шевченка старшого. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Дійсно, шановні колеги, ми постійно стикаємось із подібними фактами. 

Хотілося, щоб їх не було. Тим більше, що мабуть як не один із каналі відповідає назві. Мабуть, чимало з нас не знає, чому він так називається, я розшифровую, бо я також нещодавно цікавився, що це за канал. Виявляється, це незаангажовані телевізійні новини і вони дійсно такими є.

Так, переходимо до розгляду питання проекту постанови, я продовжую засідання на 15 хвилин, бо ми сьогодні багато балакали не про закони.

Проект Постанови про Концепцію переходу України до сталого розвитку. Реєстраційгий номер 5749. Доповідає автор ініціативи Ландик Валентин Іванович. Будь ласка, 5 хвилин. Підготуватися Руденку.

 

13:28:48

ЛАНДИК В.І.

Шановні колеги, шановні присутні в залі!

Як не дивно, але незважаючи на особливу гостроту проблем, які постали перед  Україною наприкінці ХХ століття продовжується практика прийняття економічних, соціальних, технологічних і екологічних рішень без необхідного ув’язування їх в єдину систему на основі перспективної та збалансованої національної стратегії. Стратегічні цілі спрямовані на перспективу дозволить тверезо оцінити наявні ресурси для їх досягнення з позиції майбутнього та подивитися на сьогодення, розставити орієнтири і пріоритети для подальших проектів програм, сформулювати подальші кроки.

Національна стратегія сталого розвитку необхідна Україні для бачення довгострокової перспективи країни, що робить осмисленими дії політичних сил, суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування. Але 14 урядів, які приходили до влади захищали ту програму, а потім тільки критикували один одного, а програми не звітувалися і не виконувались. Сьогоденнішня активізація суспільних та державних зусиль у напрямку вироблення адекватної стратегії розвитку України на найближчі 10-15 років дає змогу не лише об’єднати наявні ресурси для подолання системної кризи, а не дасть процесу реформ осмисленого та передбачуваного характеру. Стратегія сталого розвитку – це відмова від наздоганяючої моделі  розвитку, орієнтовані на  кіл кісні економічні показники, це можливість подолати відставання від розвинутих країн світи і забезпечити якість життя свого народу  аналогічної якості життя у країнах-лідерах.

Таким чином стратегічною метою  України у найближчі роки повинна стати побудова сталого суспільства, головним  пріоритетом якого є розвиток людини, а головним засобом – забезпечення   зростання економіки на  засадах сталого розвитку.

Першим кроком на цьому шляху повинна стати розробка  та прийняття національної стратегії сталого розвитку.  В основу концепції покладено  цілісну систему взаємозалежних стратегічних цілей, які витікають  із  потреби забезпечення розвитку української держави та суспільства , як  сьогодні, так і у довготривалій перспективі.  Ці  цілі є рівноцінними і однаково важливими. Наступна послідовність їх формування в концепції не означає жорсткої ієрархічності,  а обумовлена внутрішньою логікою документу.

Ціль перша. Соціальна справедливість і сталий людський розвиток.

Ціль друга. Освіта та  інформація.

Ціль третя.  Здоровя нації і народонаселення.

Ціль четверта.  Економічне процвітання.

Ціль пята.  Здорове навколишнє середовище та збереження  природи.

Ціль шоста.  Відповідальне управління.

І ціль сьома. Сталі  місцеві громади та сталий розвиток поселень.

І восьма ціль. Міжнародна відповідальність.

Шановні колеги! За браком часу я дійсно   не зміг зупинитися на кожній цілі більш глибоко, тому що у  представленій вам концепції , а вона у вас є, докладно розписані  опис цілі, існуючі проблеми,  пріоритетні завдання, першочергові заходи  і індикатори.

Я хочу навіть привести приклад. Ви знаєте, я не хочу критикувати, до цього була програма уряду, а потім Президент каже: «Я ставлю  пятірку, а по новій балі – 12». Та не треба ставити пятірку і  не треба ставити дванадцять.

Є спеціальні індикатори, які тут запропоновані, які запропоновані у світі, і там індикатор стану життя, і він визначає, яка оцінка дається уряду. Не може бути другого і не можна такого ставити. Є критерії, а критерії ці треба виконувати. Я хотів би дійсно все-таки привести одну із цілей, тому що ми тут кажемо про те, що це програма така, більше пов'язана з  … . Ні, я вам просто, наприклад, скажу пріоритетні завдання з цілі четвертої -  економічне процвітання. Перше: забезпечення до 2015 року стабільних темпів приросту реального ВВП на 10-12 відсотків, зростання продуктивності праці на 10-15 відсотків, підвищення фонду озброєності в два рази порівняно з 2003 роком, підвищення доходів населення в 10 разів порівняно з 2003 роком.

Тому, шановні колеги, я прекрасно розумію, я прекрасно розумію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ЛАНДИК В.І.  Але я несу повну відповідальність, тому що я працював в уряді, тому що я на групі нуль, де сьогодні випускаються продукції на чотири мільярди гривень, ми прийняли. І коли сьогодні по Україні іде падіння виробництва, падіння виробництва зовсім, у нас є ріст на 40 відсотків! У нас ріст продуктивності праці на 25 відсотків, у нас ріст заробітної плати на 20 відсотків. Все це виконується.

Тому я вас дуже прошу, шановні колеги, прийняти оцю програму в першому читанні, те, що пропонує комітет. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

То, може, Валентин Іванович, краще вас Прем`єром зробити, щоб ви це зробили, ніж програму? Я, правда, не розумію, чому тут головним визначений Комітет з питань екології. Ну, але визначений, то визначений. Будь ласка, Іван Олександрович, три хвилини.

 

13:35:09

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Тому що цей комітет і особисто Іван Заєць постійно займаються проблемами сталого розвитку. Іншого комітету, як наш, немає.

Шановні народні депутати, що таке сталий розвиток? Сталим розвитком є такий розвиток, що задовольняє потреби сьогодення і не  перешкоджає можливості прийдешніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Це не тільки нові ощадливі відносини людини і природи, це  нова ідеологія урядування, коли соціальні, економічні та екологічні імперативи об`єднані в єдину систему. Сьогодні цим шляхом іде весь світ і  Україна, на жаль, відстає. Я відверто вам скажу, що якщо ми  сьогодні не приймемо цю концепцію, то ще дуже багато грандів буде з`їдено багатьма нашими вченими, нашими політиками, а «віз буде стояти і нині там», де стоїть. Тому комітет пропонує прийняти цю концепцію за основу і допрацювати. Які ми бачимо шляхи доопрацювання цієї концепції? На нашу думку, в тексті  концепції повинні більш чітко бути виділені та розкриті такі основні напрямки діяльності.

У сфері промислової політики. Розвиток галузей і технологій, пов`язаних із використанням відновлювальних ресурсів, розвиток харчової промисловості та переробки сільськогосподарської  продукції на регіональному рівні.

В агропромисловій сфері.  Удосконалення  системи землекористування, охорона земельних ресурсів та поліпшення якості земель за умови поступового  доведення та підтримки співвідношення  між  орними, залуженими та залісненими площами до науково обгрунтованих нормативів для кожної ландшафтно-кліматичної зони, недопущення розширення площі орних земель. Підтримка органічного сільського господарства  в контексті значних можливостей експорту продукції  органічного землеробства.

Тому, шановні народні депутати, я думаю, нам варто прийняти цю концепцію. Я думаю, що ми повинні стимулювати до діяльності комісію, яка створена при Президенті, багато президентів мали цю комісію, але ця комісія по суті не працювала в жодного Президента. Зараз я надіслав листи до Президента Ющенка з тим, щоб ця комісія запрацювала більш потужно  і щоб ми не випадали із загальносвітового і європейського  розвитку. Сьогодні так далеко пішла Європа, що мову веде сьогодні про екологічну економіку, коли оподаткування зміщується від оподаткування трудових ресурсів до оподаткування використання природних ресурсів, бо кожний із вас знає, що сьогодні вже економіка не базується тільки  на забезпеченості природними ресурсами. Це була економіка 19-20 століття. Сьогоднішня економіка – це економіка знань економіка знань, коли люди працюють у інформаційних мережах, коли вони використовують супернові технології, коли вони використовують нові знання.

Тому, я думаю давайте приймемо напружимося цю концепцію за основу, а потім її допрацюємо таким чином, щоб цей документ дав поштовх змін не тільки в податковій системі, не тільки у державному врядуванні, а й в освіті, у відносинах людини і природи. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Так, два – «за», два – «проти». Юрій Анатолійович Кармазін, «Наша Україна». Підготуватися Ользі Гінзбург, будь ласка.

 

13:38:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, мені здається, що абсолютно справедливо головуючий сьогодні сказав, що не зрозуміло, чому Комітет з питань екології доповідає. Про що йде мова?

Я дякую шановному колезі Ландику, що він працював над цим документом, дуже серйозним документом. Але я хочу згадати: чи виконали ми з вами, народні депутати України, в купі з Президентом, в купі з урядом, чи виконали ми з вами вимогу статті пятої, частини пятої статті 85 Конституції України, де Верховна Рада України визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики України? Вони не виконані. І тому будуємо так, як не знаємо, як будувати.

Тому, саме тому, коли я взяв цей документ, от він: «Постанова Верховної Ради «Про концепцію переходу України до сталого розвитку». І далі йдуть завдання: схвалити концепцію переходу України до сталого розвитку, вважати концепцію основою для: розробки національної стратегії, тобто для програми державної. А державні програми розробляє хто? Уряд. На основі чого? На основі обговорення суспільства, на основі референдумів. Ну от, хто думав, що ми повставали проти того, що перегороджена вулиця Банкова буде. А її взяли не просто перегородили великим забором, а ще й дорогу перекопали, і ще там клумбу посадили, а біля всесвітньовідомого пам’ятника  Городецькому, ще й собачу будку поставили, куди охорону посадили. Зіпсували повністю архітектуру Києва. Оце що, ми  куди, до сталого розвитку подвинулися за кілька останніх місяців, чи ні?

Тому, шановні друзі, очевидно, що такі питання треба обговорювати. І я думаю, що той момент, що ми обговорюємо хоча би тут, має виходити з того, що по формі сам документ зроблений не блискуче. По формі, по юридичній формі.

По суті своїй зроблений правильно. Якщо не рухати ці питання, чекати коли нам черговий уряд буде їх подавати, то вони і не будуть рухатися. Як юрист перед днем свята юриста, я кажу, що абсолютно правильно Науково-експертне управління написало, що прийняття якого не узгоджується з чинним законодавством, тобто вони пропонують постанову відхилити, а як політик, як голова Партії захисників Вітчизни, як людина, яка хоче жити в іншій країні, не в гіршій ніж Франція,  яку вже там повністю заселили там турки, араби і всі інші, а в нормальні   Україні.

Я хочу сказати, я буду голосувати за прийняття цієї концепції. В першому читання, а ми її доповнимо з вами.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.  Надрага передає слово Ратушняку, підготуватися.

 

13:41:51

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Фракція Комуністичної партії 161 виборчий округ. Я ось до вас  звертаюся, що можливо хтось не зрозумів, про що ми говоримо, ми говоримо про програму, де  яка приймається для того, що ми всі жили однаково, рівно в усьому світі. Всі країни були рівні, всі люди були рівні, порівно все ділили, однаково були щасливі. Ось ця програма приймається для того, щоб ми всі однакові були щасливі і використовували нашу землю для кожної людини рівномірно.

Я звертаюся до людей, які тут присутні, вони таки розуміють це все. Ось 7 ціль. І в сьомій цілі на сторінці 47 написано: рівне підвищення капіталовкладень в місцевому самоврядуванні, наприклад. І ви пам’ятаєте ті часи, наші радянські часи, про які я завжди з повагою говорю, коли хтось    із директорів заводів або місцевих урядовців не виконав план по капіталовкладенням. І тоді хто б викликав їх, і хто запитав за це. А в мене зразу питання, хто ж сьогодні запитає за цю сторінку і за це капіталовкладення з людини, яка його не виконає, це питання? Ну хто, уряд, Президент, парламент чи просто ще хтось, я не знайшла відповіді, хто це запитає.

І далі я знову дивлюся, я дивлюся про що ми з вами говоримо. Дивіться, основним стратегічним невичерпним джерелом розвитку людства на сучасному етапі визначається сама людина, її інтелект і творчий потенціал. Нові підходи вимагають нових показників, які б відображали якість розвитку. Таким показником є індекс людського розвитку, який враховує, що він враховує: тривалість життя, грамотність населення, охопленність її освітою і доступність до освіти, реальний ВВП на душу населення. І далі, що ми читаємо, Україна вперше включена до світової доповіді у 1993 році і посіла серед усіх країн 45 місце по цим всім показникам. А в 1995 році, вона посіла 54 місце. У 1996 році  80-е, у 1997 році 95-е, у 1998 році 102 місце. Читайте далі, а в 1999 році 91-е місце, а ми думаємо, ми краще стали жити, ні. Тому що пишуть далі, декілька країн не подали свої показники, їх викреслили з цього статусу і ми оказались на першому місці.

І коли ми знову розглядаємо це питання, я хочу ще звернутись, одна проблема. І найбільша проблема у використанні чи виконанні цієї програми – є існуюча проблема. Найголовнішою проблемою України у цій сфері є один з найнижчих рівнів життя у Європі. Близько 90 процентів населення перебувають за межею бідності. Чи ми можемо виконати цю програму? Якщо ми можемо, аби сказали, при якому уряді, при якій владі. Я думаю, що при цьому і при цій владі, при цьому підході, ні. Але треба на це рівнятись, це як зірка, як у «Золушки» мрія, так оця програма в нас.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ратушняк, фракція Народної партії. Підготуватись Масенку.

 

13:44:58

РАТУШНЯК С.М. Дякую за слово.

Шановні депутати, я хотів би звернути вашу увагу на що, чим відрізняються всі держави світу між собою, справедливість і соціальність держави полягає в тому, яким чином розподіляється сукупний національний продукт і ресурси держави на кожну душу населення.

Ми ж хочемо зробити, ми ж женемося за формами. Можна бути за формою, як султан Брунею, де він господар особистий всієї держави, всіх ресурсів. Але з точки зору і сенсу розподілу ресурсів на душу населення йому може заздрити весь світ.

Тому ми боремося за розподіл соціально ..справедливий, так? Або знову за форму справедливості. Я хотів звернути увагу на одну особливість, що ми хочемо приймати те, що дає комітет. Щось у нас буде пропонувати уряд. А є ще і Президент, до речі. Хтось і забув, але є Президент. Шановні, так у мене питання: були лозунги майдану, які, до речі, до цих пір не формалізовані юридично в концепцію розвитку держави.  Президент до цих пір цього не дав. Нам пропонувалися таблиці, які мали за своїм завданням принизити досягнення Януковича, погонні метри сосиски на зарплату, сала, гречки, цукру і так далі. Памятаєте.

Так от зараз я хочу сказати Віктору Андрійовичу, шановний, від 18 до 43 відсотків ці показники у вас гірші, ніж у Януковича на серпень минулого року.

Тому, шановні, у нас нема концепції розвитку держави,  зовнішньоекономічних пріоритетів, економічних пріоритетів. Президент їх має дати. У нас все-таки президентсько-парламентська форма системи влади. А то, якщо ми будемо приймати концепції сталого розвитку комітету, уряду, а потім Президента, це буде лебідь, рак і щука. Я просто закликаю вас прислухатися і закликати Президента все-таки виконати свої функції. Із лозунгів майдану, який ще ні один не виконаний, таки дати концепцію розвитку цієї держави. Нам її скоректувати. А не приймати три паралельних таких документа. Тому що вийде так, що ми будемо робити не роздвоєння особистості, а розтроєння. А це вже, пере.., не таракани в голові, а бджоли. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Масенко, фракція комуністів.

 

13:47:41

МАСЕНКО О.М.

Проти я буду виступати.

Шановні депутати, виборці, радіослухачі. Власне кажучи, 15 років вже Україна має статус сталого розвитку, стало розвивається. Але чого ми досягли?  Як казав один чоловік,  якого зараз я не бачу, але казав «маємо те, що маємо».

Ну  що ми?  Я можу закинути докір, оскільки  він був співдоповідачем, Іван Олександрович Заєць, за ці 15 років він каже, що весь час піклувався про  державу і про економіку України. А чого ми досягли? Зайця посадили на «Ґринджоли» і все. Більше ж нічого ми не досягли в нашій державі.

І мені дуже подобається той вислів, який сказав екс-президент Кравчук, що каже, що створюється така видимість, що «гудуть, як бджоли у вулику, а меду не носять».

Мені тільки хотілося б, щоб він визнав те, що той мед, який у «радянський вулик» за радянських часів «наносили» радянські люди, зїв основну частину Кравчук,  їв Кучма і доїдає зі своє компанією Ющенко.  А нового чогось принести в той «вулик», який вже став самостійним,  ми ніяк не можемо.

У матеріалах, дійсно, говориться про те, зо 90 процентів за межею бідності і це тільки один процент від датчанина у нас заробітна плата середня. То на цій базі ми можемо забезпечити якийсь сталий розвиток? Та ніколи. Що, у нас буде безкоштовна медицина? Що, у нас буде безкоштовна освіта, як декларує  у нас Конституція? Не буде, бо у нас вже все розграбовано, все «приватизовано» і, як  показала практика, що ми пересвідчилися, жоден багатий бідному і не думає допомагати. Де, назвіть хоча б один приклад, де це було.

Ми сьогодні побачили, розглядаючи Закон  про вето президента, де накладено  було про пенсіонерів військовослужбовців, то ми побачили, як піклується про це президент, і ми  побачили, як піклуються  про це депутати  із фракції їхньої України, як вони долали це вето. Це вам живі приклади того, що ми ніяк не можемо забезпечити сталий розвиток нашої країни і нашої системи.

Я ще і ще раз наголошую: без зміни політичної системи ні про який сталий розвиток України, на які там, хоча там і не визначено, який час, чи-то на 5, чи-то на 10, чи на 15, чи на 50 років говорити немає чого. Ми вже побачили це за 15 років.

Фракція комуністів за таку концепцію голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання закінчено. Ті, хто записалися, наполягають по хвилині з мотивів. Шкіль, будь ласка, за ним Черняк.

 

13:51:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Я хотів би наголосити, що фракція Блоку Юлії Тимошенко, наголошую на тому, що сама ідея законопроекту є вдалою і такою, що заслуговує на підтримку.

Просто сам законопроект є структурно неякісно виписаний. Він виписаний на основі постанови Верховної Ради, пояснювальної записки і, в принципі, слабо тлумачать пояснення, що таке концепція сталого розвитку.

І тому, я думаю, що логічним було б, звичайно, послати на  доопрацювання і підготувати абсолютно чіткий і зрозумілий документ. Хоча, з іншого боку, якщо була думка комітету інакшою і комітет би взяв на себе відповідальність, що до другого читання буде підготовлено концептуально новий закон, то можна було б погодитись. Але, відверто кажучи, знаючи логіку прийняття законів, тут ми би пропонували на повторне перше читання цей законопроект з тим, щоб віддати вже у використання законопроект комітету і звіт там отримати якісний і повноцінний продукт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк, будь ласка.

 

13:52:11

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, фракція Української народної партії підтримує законопроект в першому читанні. Я думаю, що можна в першому, необовязково на повторне перше, тому що є концептуальна основа і можна концептуально його підтримати і, звичайно, суттєво доопрацювати в процесі підготовки до другого читання.

Проблема полягає в тому, що у нас в Україні існує брак концептуального мислення та брак стратегічних рішень. Якраз концепція сталого розвитку – це є концепція економічного, екологічного та соціального розвитку. Пріоритетом її є людський розвиток. І я думаю, що мабуть комуністи не розібралися в чому суть питання, якщо вони не хочуть підтримувати законопроект. Він є абсолютно гуманістичним і заслуговує на підтримку. До речі, Україна знаходиться на 78 місці в світі по людському розвитку, Росія - на 62, Білорусь - на 67. Тобто у нас є …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Михайло, будь ласка.

 

13:53:24

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Безумовно, що соціалісти будуть підтримувати поданий законопроект, але я хотів би зупинитись на такій проблемі. Чи все-таки оці програми, концепції і так далі, те, що ми наприймали за всі ці роки можливо б проаналізувати. Що воно дало нашій Україні, особливо нашому народу?

Я пригадую зовсім недавно, будемо говорити, своє спілкування  по …, Вижненському районі, Заставненському районі Чернівецької області. В яких умовах живуть там горяни, гірські населені пункти? Ми приймали чимало законопроектів, законів приймали, подавали пропозиції, але життя все більше ускладнюється, тому хотілось би, щоб ця концепція, яка так відпрацьована, щоб воно дійсно після нашого прийняття в парламенті, щоб … відчув це народ України. Тоді дійсно ми будемо говорити, що ми зробили хороший крок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Зайця згадували Івана. Репліка, будь ласка, і будемо голосувати.

 

13:54:42

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Я хочу все-таки відповісти депутату Масенку. Я прошу не говорити нісенітниць. Я завжди, справді, відстоював інтереси свого народу, але, як ви знаєте, ми ніколи не були при владі, наша політична сила – це Українська народна партія, Народний рух України, а от ви і ваші наслідники, вони завжди були. І ви знаєте дуже добре про «групу 239», що тут у парламенті були. Ви критикуєте Кравчука, ви подивіться, з якого він гнізда.

Тому прошу Зайця не садити ні в «Гринджоли», ні на яку голку залежності, бо Заєць на це не піддасться. Оце ви повинні знати. У мене є... Українська народна партія – це той оберіг, який тримає людей і по курсу. Але я хочу, щоб ми все-таки проголосували за цю концепцію. Я недаремно говорив, що не будуть голосувати ті, хто хочуть ще подоїти грандів. Робіть висновок, хто сьогодні доїть ці гранди, а потім розказує, що Захід їх фінансує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Все. Заспокоїлися. Шановні колеги,  заспокоїлися. Дехто забув, що він міністром був. Ну, немає значення.

Шановні колеги,  давайте заспокоїмося, серйозний документ треба прийняти.

Перше і основне. Дійсно, ми з вами, як би вона не називалася ця концепція, але ми практично з вами підійшли до того, чого від нас вимагає 85 стаття  Конституції, що Верховна Рада визначає основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. Вона називається дещо по-іншому, але це засади внутрішньої і зовнішньої політики. Є у нас таких засад десь 15. Поки що, на жаль, ми їх не розглянули. А якщо за всю історію, то розглядалося 20 засад, і до сьогоднішнього дня, на жаль, із 1996 року, коли була прийнята Конституція, ми ці засади, на жаль, не встановили.

Будемо голосувати, я хочу звернути вашу увагу лише на два таких моменти. Тут є два проекти постанов. Постанова 5749 самого ж автора, Ландика, і постанова 5749-п комітету. Комітет, голосуємо? Добре. Ландик свою знімає, значить будемо голосувати за постанову 5749-п комітету.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови про концепцію переходу України до сталого розвитку. Реєстраційний номер 5749-п. Прошу визначатися.

 

13:57:40

За-215

Хто за те, щоб повернутися до переголосування?

 

13:58:04

За-207

Була ще пропозиція… Шановні колеги, була пропозиція в  Шкіля направити на повторне…

 

ІЗ ЗАЛУ.  Не чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви свій проект уже зняли.

Шановні колеги, давайте ми поступимо таким чином, я говори,  що десь із 15 законопроектів про  основні засади внутрішньої і зовнішньої політики,  попросимо долучитися до цих проектів і…

 

ІЗ ЗАЛУ.  Не чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, це те саме. Ну, як хочете. Тоді проект постанови знятий з розгляду.

Так, в нас ще залишилось 15 хвилин.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (нова редакція). Тут два законопроекти 6073 і 7149. Відповідає і як автор законопроектів, і від комітету доповідає Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

13:59:11

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, навздогін тому, що сталося, я не можу втриматися, репліку  дозволю собі: маємо те, чого могли б не мати і не  маємо того, що могли б мати, маємо те, за що нас мають.

А тепер стосовно законопроекту,  я доповідаю законопроект номер 6073 про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність". Закон України "Про аудиторську діяльність" був прийнятий в 1993 році. За час, що минув з його прийняття в законодавстві України відбулися певні зміни. Крім того, у процесі застосування Закону виявилися недосконалими і окремі його положення, що і викликало необхідність внесення змін до зазначеного закону.

Так, наприклад, Законом про аудиторську діяльність передбачено, що для здійснення аудиторської діяльності аудитор або аудиторська фірма повинні отримати ліцензію. Однак, ще  у 2000 році Верховною Радою був  прийнятий Закон  «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», яким не передбачено ліцензування аудиторської діяльності. Тому пропонується логічно вилучити із закону положення щодо ліцензування. А натомість, з метою впорядкування діяльності на ринку аудиторських послуг, запровадити реєстр аудиторських фірм та аудиторів.  Це дуже суттєво. Я пропоную запровадити реєстр аудиторських фірм та аудиторів.

Передбачається, що зазначений  реєстр буде не рідше одного разу на рік публікуватися у фаховому виданні Аудиторської палати.

На мою думку, це допоможе замовникам аудиторських послуг краще зорієнтуватися на цьому ринку. Ми працюємо на споживача. При цьому право на проведення обов’язкового аудиту мають аудитори та аудиторські фірми, які включенні до реєстру. Це є вже гарантія відповідної якості аудиту.

Законопроектом також пропонується узгодити термінологію закону з Господарським кодексом. А того, що стосується питання бухгалтерського обліку і спеціальним Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тобто, узгодженні з тими законами, які вже  були прийнятті. Це також нормальна логічна рутинна законодавча робота.

З метою покращення роботи Аудиторської палати України пропонується внести відповідні зміни до статей якими регулюється порядок створення та  діяльності аудиторської палати.

Зокрема, передбачається включити до її складу представників державної комісії з цінних паперів та фондового ринку , і державної комісії з регулювання ринків фінансової…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну давайте, тільки  оперативно. Висновки комітету. Одну хвилину. Будь ласка.

 

ЧЕРНЯК В.К. Я виступаю сьогодні в двох ролях, оскільки я доповідаю свій закон власний і закон, що буде Лебедівського. Чи можливо нехай Лебедівський, а потім я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лебедівському, а потім вам хвилину. Добре.

Валерій Анатолійович Лебедівський, будь ласка. Законопроект 6073, якщо я правильно зрозумів. Так, прошу.

 

14:03:02

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Дякую, шановний Головуючий, шановні депутати!

 На ваш розгляд поставлено законопроект про аудиторську діяльність, номер 6073. Хотів би відзначити, що діючий закон був прийнятий ще в 1993 році і звісно, тоді він був орієнтований тільки на момент становлення аудиту в ті часи і коли економіка, ринки тільки застановлювалися і він не міг враховувати в повному обсязі міжнародну практику. І Верховна Рада, і попередні скликання неодноразово намагалися внести зміни до того закону, але до цього часу вони не були прийняті. І для заміни застарілого закону про аудиторську діяльність саме я пропоную нову редакцію цього закону, а не внесення окремих змін, як у законопроекті Черняка.

Принципово новелами звучали, що співпадає з проектом Черняка, це є запровадження реєстру, замість ліцензування, яке мало місце на сьогоднішній день і відмінність є в тому, що відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність законопроект визначає предметом аудиту бухгалтерський облік та фінансову звітність. Відмінність як в діючому законі написана публічна бухгалтерська звітність, або лише фінансова звітність є в законі Черняка.

Обидва законопроекти передбачають право надання нерезидентам можливості бути аудиторами. Я мушу зазначити, що це є відповідно до переговорам, які здійснює держава Україна щодо вступу до СОТ і ця норма передбачена угодою про партнерство та співробітництво між Україною та європейським співтовариством, яка була ратифікована Верховною Радою України ще в 1994 році.

На відміну від чинного закону та законопроекту Володимира Кириловича Черняка.

Мій законопроект передбачає безстроковість сертифікату про кваліфікаційну придатність на зайняття аудиторською діяльністю та конкретизує  повноваження та статус аудиторської палати України  і надає можливість створення  більше однієї професійної громадської організації  аудиторів.

На відміну від чинного закону законопроект  передбачає створення реєстру аудиторів, необхідність наявності вищої  економічної або юридичної  освіти, як обовязкову вимогу для осіб, які можуть бути аудиторами, введення такої посади, як голови аудиторської палати  України, контроль аудиторської палати за якістю  аудиторських послуг і за аудиторською діяльністю.

В разі прийняття цього законопроекту буде підвищена довіра, як українських, так і іноземних інвесторів для роботи на українському ринку. Я хочу наголосити  на  необхідності прийняття або мого законопроекту, або законопроекту Черняка, тому що необхідність прийняття цих змін  у суспільстві назріла. І я відразу вношу пропозицію, якщо раптом не буде прийнятий ні один  законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорювати будемо? Кармазін, будь ласка. Скорочена процедура, да. З місця чи..?  Юрію Анатолійовичу, я вас не бачу. Ні він іде. А від комітету, да. Будь ласка, одна  хвилини від комітету Володимир Кирилович, поки підійде.

 

14:06:39

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати!  Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув проекти Законів України  про внесення змін до  Закону  України «Про аудиторську діяльність» подані народним депутатом Лебедівським та  народним депутатом Черняком. Тут  перераховується, які тут новели  у законопроектах, про це сказав я, сказав  Лебедівський, я опускаю ц і моменти.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України  у висновку на законопроект 6073 вважає, що за результатами розгляду  у першому читання законопроект може бути взятий за основу з врахуванням висловлених зауважень.

Висновок щодо проекту  Закону номер  7149 за результатами розгляду у першому читанні може бути взятий за основу. Комітет прийняв рішення взяти за основу законопроект 6073.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як завжди, комітет поступив мудро. Будь ласка, Юрій Кармазін, Соломатін за ним.

 

14:08:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, що законопроект хоч і в кінці дня розглядається, але дуже важливий, дуже важливий і може серйозно вплинути на ситуацію, яка є в країні. Про що йде мова?

Мова йде про те,  що одним законопроектом 6073 пропонується дати інші визначення термінів «аудит», «аудиторський висновок» і так далі, тобто розуміючи під аудитом перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність в вимогах законів України національним стандартам бухгалтерського обліку.

Я вважаю, що цей закон дуже важливий, може впливати на кожного суб'єкта господарської діяльності. І тому я дуже обережно відношусь до тих новацій, які запропоновані в законопроекті 6073 від першого вересня 2004 року, внесених народними депутатами Зваричем і Лебедівським. Що мене тут бентежить?

Мене бентежить те, що вводиться посада, нова посада, платна, штатна, якщо хочете. Ну, по-перше, збільшується чисельність аудиторської палати. Вводиться голова аудиторської палати, це – стаття 13, стаття 15. Говорить, що голова аудиторської палати – це вища посадова особа аудиторської палати, яка виконує свої повноваження на професійній основі, а гроші треба  звідкись збирати на  її утримання. Це раз.

Я категорично вважаю, що ми жили без голови цієї палати, ми ще  без неї проживемо. Тим більше, що фактично по своєму статусу вона   підводиться до таких інституцій як Вища рада юстиції чи ще. Раз.

Друге. Фактично вводиться  приховане ліцензування, бо тільки ті зможуть працювати , хто включені до Єдиного реєстру. Хоча я не бачу такого в Законі про ліцензування певних видів господарської діяльності. Саме тому я вважаю, що до цього треба дуже обережно відноситися, і  я не вважаю, що треба зараз робити такі зміни до цих законів про аудит.  Саме через те, що це утруднить діяльність сьогодні суб`єктів господарської діяльності, а не облегшить її. Я не буду  голосувати за зміни до обох цих законів. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Починали ви краще. Дякую. 

Так, Соломатін, я не бачу. Так, Надрага. Шкіль Андрій. Якщо можна, хвилинку з місця, потім Заєць.

 

14:11:30

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Ну я хотів би наголосити на тому, що законопроект сам по собі  один… мається на увазі 6073, він є той, котрий  необхідний для впорядкування як один і другий для впорядкування аудиторської діяльності аудиторської палати. Тільки єдине, що звичайно до закону при всьому тому, що підготували колеги – депутати один і другий, закон  6073 має трошки більше зауважень, з нашої точки зору. Тут стаття 8 передбачає, що аудит є обов`язковим в інших випадках, передбаченими законами України, оскільки закон, що розглядається, є базовим щодо аудиторської діяльності, то він і має визначити умови, підстави та періодичність проведення аудиту, а не можна це скинути на ті закони, в принципі  які  не існують, тому що він щось має регулювати, це дещо нелогічно. І тут   потребує суттєвого уточнення норма щодо реєстрації Мінюстом стандартів аудиту. Ну, тут, звичайно, мають бути стандарти аудиту, але вони мають бути стандартизовані і уточнені саме в цьому законі, а не в якомусь, я не знаю, іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Заєць.

 

14:12:47

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати. Іван Заєць, фракція Українсько народної партії.

Фракція Української народної партії пропонує прийняти бодай один із цих двох законопроектів, хоча ми дуже сумніваємося, що зараз треба ставити ці законопроекти на голосування, оскільки у залі немає людей.

Якщо ми допускаємо до аудиторської діяльності нерезиденти, а саме так ставиться питання, то ми повинні забити в цьому законопроекті, мабуть, певні обмеження, зокрема володіння державною мовою чи якимось чином треба це відбити.

Але якщо ота пропозиція, про яку говорив Черняк - щоб створювати реєстр аудиторських фірм і аудиторів, - дійсно, він дуже потрібен. І тільки тоді той, хто хоче замовити аудит, він може орієнтуватися у морі, безбережному морі цих фірм і бачити, який рівень відповідальності цих фірм. Тому логічною є і пропозиція Черняка у тому, щоб доповнити і розширити повноваження аудиторської палати, яка б відповідала за контроль за аудиторською діяльністю і яка би здійснювала перепідготовку кадрів, будемо так говорити, простою мовою.

Отже, як бачимо, уже навіть з того, що я говорив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

14:12:57

ЗАЄЦЬ І.О.

Тому я просив би вас все-таки прийняти бодай один із законопроектів у першому читанні і потім його доопрацювати. Це позиція Української народної партії, я би просив прислухатися до цієї позиції. Перенести голосування на завтра – це правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Михайло Мельничук.

 

14:14:34

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, я погоджуюся з пропозицією колег. Законопроект дуже цікавий, його треба приймати. Давайте перенесемо все-таки голосування на  завтра. Можливо, це просто воля народних депутатів. Нам не тільки рук не хватить, а й всього іншого, щоб встигнути проголосувати.

Адаме Івановичу, я вчора вносив пропозицію про включення до порядку денного законопроекту 7083, це  щодо списання боргів виробникам сільгосппродукції по форс-мажорним обставинам. Я звертаюся ще раз, можливо, і до вас. Було доручення, Володимире Михайловичу, комітету профільному з бюджету, а до сьогоднішнього дня до мене ніхто  не звернувся. І я взагалі рахую, що прийняття цього законопроекту конче потрібно сільгоспвиробникам, про списання боргів сільгоспвиробникам в зв’язку з форс-мажорним  обставинами. Я прошу вас, включити до порядку денного …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги,  обговорення питання завершено. Будемо голосувати. Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про аудиторську діяльність ( нова редакція). Реєстраційний номер 6073.

 

14:16:26

За-133

Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України про аудиторську діяльність. Реєстраційний номер 7149.

 

14:17:03

За-103

Шановні колеги, ну, якщо буде завтра воля ваша, я поставлю на голосування про те, щоб переголосувати ці законопроекти.

Це завтра буде, дійсно, порушення Регламенту, це ви абсолютно    справедливо мені підказуєте. У порушення регламенту я завтра поставлю це на те, щоб ще раз переголосували. Ви менше вживайте слів, тоді буде краще для вас.

Шановні колеги, я вам дякую за роботу. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. О 16 годині працюємо у фракціях і комітетах.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку