ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17  червня  2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему “Рада".

16:01:34

Зареєструвалося -394

В залі зареєстровано 394 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо нашу роботу відповідно до розкладу.

Зараз ми переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою, як у нас тут позначено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції. Доповідач: перший заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Михайло Васильович Корнієнко. Будь ласка, Михайло Васильович. Прошу дуже коротко.

 

КОРНІЄНКО М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції. Перш за все слід зазначити те, що   прийнятим 10 січня 2002 року Законом України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" у структурі МВС вже передбачено функціонування підрозділів місцевої міліції.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України, законів України про міліцію, про місцеве самоврядування в Україні, про місцеві державні  адміністрації. Це дасть можливість визначити конкретний механізм утворення та функціонування підрозділів місцевої міліції. В цьому проекті враховані пропозиції та зауваження місцевих держадміністрацій, він підтриманий профільними комітетами Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби із організованою злочинністю і корупцією.

Сьогодні настав час закріпити законодавчий механізм утворення та функціонування місцевої міліції. Світовий досвід, зокрема, в Польщі, Росії, Словаччини, країнах Балтії свідчить про ефективне поєднання інтересів територіальних громад та правоохоронних органів у забезпеченні прав і свобод громадян на відповідній території. Для врегулювання питання утримання місцевої міліції за рахунок коштів місцевого бюджету вносять відповідні доповнення до глави 14 Бюджетного кодексу України "Розмежування видатків між бюджетами". Не прийняття запропонованих змін до Бюджетного кодексу знову може створити в наступному році проблеми утримання понад 30 тис.працівників міліції, які безпосередньо працюють з населенням. А це в основному дільничні інспектори міліції, патрульно-постова служба та дорожньо-патрульна служба. І до цього року утримувались з місцевих бюджетів.

Структурно, місцеву міліцію пропонується створити рішеннями обласних, міських і районних рад у структурі Органів Внутрішніх Справ на базі: перше, підрозділів дорожньо-патрульної служби; друге, це патрульно-постова служба; третя, головна служба, служба дільничних інспекторів міліції, а також приймальників і розподільників для неповнолітніх; приймальників, розподільників для осіб, які затримані за бродяжиство і спеціальні приймальники для осіб, які піддані адміністративному арешту.

Таким чином, хочу наголосити ще раз на тому, що законопроект передбачає не створення нових озброєних формувань, а лише реорганізацію існуючих підрозділів і місцеву міліцію в складі Органів Внутрішніх Справ, я це підкреслюю. Місцеву міліцію очолюватиме заступник начальника Органів Внутрішніх Справ з громадської безпеки, який зобов'язаний звітувати про стан охорони громадського порядку та громадської безпеки на вимогу відповідної ради. Цим самим місцевим радам надаються додаткові повноваження щодо впливу на стан на реорганізацію охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, законність та належну реорганізацію роботи місцевої міліції. Утримання підрозділів місцевої міліції буде здійснюватись за рахунок коштів, що залишаються в розпорядженні місцевих бюджетів, виходячи з їх фінансової можливості. Тобто, у разі прийняття цього закону, в місцевих бюджетах на 2004 та наступні роки можливо буде планувати видатки, що враховуються їм при визначенні в обсягу міжбюджетних трансфертів, а також видатки за рахунок доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, що буде реальним підгрунтям для створення місцевої міліції у кожному регіоні.

Шановні народні депутати, прийняття поданого проекту сприятиме розширенню повноважень органів місцевого самоврядування з питань забезпечення правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та більш тісному співробітництву міліції з населенням.

Ще раз хочу підкреслити, що ця міліція створюється у складі уже існуючої міліції і на неї розповсюджується закон про міліцію. Крім того, після прийняття цього закону буде також прийнято Кабінетом Міністрів положення про місцеву міліцію, в якому будуть вже передбачені всі питання організаційні щодо існування цієї міліції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Михайло Васильович.

Як виняток, давайте зараз задамо питання. Запишіться, будь ласка, п'ять хвилин. На табло, будь ласка. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

 

16:06:52

БУЛЬБА С.С. Степан Бульба, фракція соціалістів.

У мене таке запитання. І зараз у народі говорять так: чим більше міліції, тим більше злочинності і вище рівень корупції і так далі. Як ви вважаєте, при тому, наскільки корумповані наші органи місцевого самоврядування, при тому. як важко боротися громадськості за цими проявами порушень законності з їх сторони, ми ще їх підсилюємо міліцією своєю для боротьби проти тих, хто буде протестувати проти цих порушень.

 

КОРНІЄНКО М.В. Я думаю, що це не зовсім так, тому що вся міліція, вона знаходиться під контролем - і там міліція, яка існує, і та міліція, яку ми пропонуємо створити. Вона буде існувати в структурі міліції, яка вже є, тих підрозділів, які вже є. І це ті підрозділи, я ще раз підкреслюю, які наближені найбільше до населення, - дільничні дорожньо-патрульна служба і патрульно-постова служба міліції. У нас є підрозділи внутрішньої безпеки, які виявляють факти корупційності працівників міліції, зловживань, які займаються питаннями відношення до службових обов'язків наших працівників. І дія цих підрозділів безумовно буде розповсюджуватися і на цю міліцію, яка буде приблизно складати десь 30 тисяч осіб. І прокуратура, і суди, і інші правоохоронні структури будуть впливати на цю міліцію. Вона не буде чимось окремим.

До речі ті заходи, які проводяться, ви знаєте, ми вже доповідали вам про операцію “Чисті руки”, яка проводилася, коли були виявлені факти перевищення повноважень, зловживання службовими повноваженнями окремими працівниками нашої міліції. Десь більше 300 працівників міліції було звільнено в результаті цієї операції і це не компанія. Ця робота проводиться постійно і ми нею будемо займатися, починаючи від міністра і закінчуючи начальниками відповідних підрозділів в тому числі і тієї міліції, яка створюється.

 

ГОЛОВА. Олександр Колоніарі, фракція "Регіони України".

В мікрофон, будь ласка, нічого не чути.

 

16:09:09

КОЛОНІАРІ О.П.

Прошу надати слово Комару Миколі Степановичу.

 

ГОЛОВА.  Народний депутат Комар, будь ласка.

 

16:09:34

КОМАР М.С.

Шановний Михайло Васильович!

Я знаю цей закон готувався завчасно і дуже якісно, але є одна проблема на  яку хотілося би отримати сьогодні відповідь бо працюючи практично з міліцією в трьох районах, мені довелося, то... питання фінансування. Наскільки воно добре пропрацьовано зараз з мінфіном по тих зауваженнях, які були в ході підготовки цього законопроекту? Дякую.

 

КОРНІЄНКО М.В. Дякую, Микола Степанович.

Це питання пропрацьоване з мінфіном. Мінфін завізував наш законопроект і ті зміни, які вносяться до бюджетного кодексу, вони, безумовно, опрацьовані  спеціалістами мінфіну.

Все погоджено і всі ті кошти, які необхідні, вони будуть спрямовуватись з місцевих бюджетів, більш того, якщо цих коштів не буде вистачати, то передбачена система трансфертів з державного бюджету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Тарас  Чорновіл, фракція "Наша Україна".

 

16:10:34

ЧОРНОВІЛ Т.В.

У мене два коротких питання.

Перше. Навіщо взагалі називати міліція місцевого самоврядування, якщо реально це та сама міліція, що, в принципі, і  підтвердив в своєму виступі. Деякі невеликі погодження, які йдуть з органу місцевого самоврядування, мені здається, не дають можливості її переіменовувати на такий рівень. Чи не краще було би прийняти закон Бондаренка-Беспалого, який пропонувався вже раніше, і в минулому скликанні, і в цьому, який реально створює відповідальність місцевої міліції перед органами місцевого самоврядування. Це перше.

І друге. Ви ж в законопроекті містите момент, що не підпадають під трансферти, які не враховують і при врахуванні трансфертів. Як же ж тоді вони будуть покриватись? Зараз у виступі в відповіді на питання ви говорите, що треба буде - знайдемо трансферти. В законі я цього не бачу. Це ж доведеться вишукувати, які кошти місцевому самоврядуванню.

 

КОРНІЄНКО М.В. Дякую. Що стосується назви, то ця назва, вона є і в законі про міліцію, тобто цей закон про міліцію передбачав ще в 1991 році створення підрозділів міліції місцевої. Вони фактично у нас існували, тільки це законодавчо не було оформлено.

Для того, щоб все-таки ця міліція дійсно існувала для того, щоб вона могла обслуговувати територіальні громади, і дається їй така назва.

Друге. Що стосується трансфертів, то ці питання теж в законах про державні бюджети на відповідні роки можуть бути врегульовані. А зміни до бюджетного кодексу передбачають фінансування цієї міліції дійсно за рахунок місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВА.  Ігор Шурма, фракція СДПУ(о).

 

16:12:12

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Я вважаю, що з прийняттям даного законопроекту буде узгодження положення законів України про місцеве самоврядування в Україні та про міліцію. І громадяни України отримують право через органи місцевого самоврядування впливати на діяльність працівників місцевої міліції, що неодмінно позитивно позначиться на результатах її діяльності.

Однак, проектом не визначено питання чи поширюється на працівників місцевої міліції всі пільги передбачені законодавством України для працівників Міністерства внутрішніх справ.

Якщо так, то яким чином буде здійснюватися соціальна допомога працівникам місцевої міліції виплачуватись пенсія. Якщо ні, то чому особа перебуваючи у складі  органів Міністерства внутрішніх справ буде виконувати однакову  з ними роботу але матиме різний правовий статус.

Дякую.

 

КОРНІЄНКО М.В. Дякую. В цьому законі передбачено, що на цих працівників  міліції повністю розповсюджується положення Закону "Про міліцію". В тому числі і положення про проходження служби і положення про пенсійне забезпечення. Тобто вони повністю  підпадають під дію Закону "Про міліцію".

І таким чином у них є всі ті пільги, які є і розповсюджуються на працівників міліції і в соціальному плані, і в пенсійному забезпеченні, і в матеріальному забезпечені вони будуть повністю такими ж, як і для інших працівників міліції.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Валерій Мішура, останнє питання.

 

16:13:47

МІШУРА В.Д.

Валерій  Мішура, фракція комуністів.

Михайло Васильович я хочу задати питання стосовно фінансування.

У нас справді існує не справедливість певна і різні бюджетні можливості про які ви говорили. То у нас виходить так, що в одному регіоні буде ця місцева міліція, а в іншому регіоні не буде. І чи не стане ця міліція озброєним загоном, який буде підпорядкований голові адміністрації, який буде використовувати їх так, як захоче.  Дякую.

 

КОРНІЄНКО М.В. Дякую.

Не стане він озброєним загоном, тому що вона буде підпорядковуватися МВС поперед за все і буде входити в систему органів внутрішніх справ. Тому МВС просто не дозволить їй стати цим.

Все інше буде на них розповсюджуватися, я вже сказав, Закон  "Про міліцію" і інші права і повноваження, які цього стосуються. Дякую.

 

ГОЛОВА. Марія Маркуш, будь ласка. Останнє  запитання.

 

16:14:52

МАРКУШ М.А.

Шановний  Михайле Васильовичу!  Ви знаєте, що законопроекти про утворення місцевої міліції вже й раніше  проходили через Верховну Раду. Останній з них за номером 285, 1279 проходив у минулому  році і за нього Верховною Радою 16 березня 2003 року не було проголосовано.

У мене до вас є таке питання. Чи сформульовано зміни і доповнення передбачені законопроектом з врахуванням особливостей структури місцевого самоврядування?

По-перше. Законопроект передбачає утворення місцевої міліції за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих держадміністрацій та  виконкомів рад. Однак, у районних та обласних радах виконкомів немає. І чи не буде місцева міліція утворюватися в окремих територіальних громадах, селах, селищах та містах і на територіях кожного району буде по декілька місцевих міліцій. Це перше.

Друге. Як буде розмежовуватися компетенція цих міліцій, і як буде із змінами, які необхідно внести з прийняттям цього законопроекту до Кримінально-процесуального кодексу, до Адміністративного кодексу , законів про прокуратуру, а також Закону про адміністративні нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі і інших?

 

КОРНІЄНКО М.В. Дякую. Що стосується тих законів, про які я сказав, про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, то там всі ці питання передбачені. Місцева міліція не створюється у селищах, не створюється вона в селах, вона починає створюватися з району і потім вже міста і обласні центри. Села і селищні ради, ради сіл можуть тільки виходити з пропозиціями про створення цієї міліції.

Що стосується  всіх інших питань, то вони передбачені цими змінами до закону. Більше того, коли ми допрацьовували той закон, про який ви нагадали, то  ми врахували всі ті зауваження, які були внесені, і вони були  розглянуті і враховані вже в цьому  законопроекті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, сідайте, будь ласка. Час вичерпаний.

Мойсик Володимир Романович   має слово для співдоповіді голова Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Будь ласка, Володимире Романовичу.

 

16:17:35

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Як ви бачите із запитань, які лунають у цьому залі, ставлення до цього законопроекту неоднозначне як  з боку фракції, що представляють більшість, так і меншість. І все ж таки ви знаєте, що проект з подібним предметом регулювання у сесійній залі не вперше з'явився. 10 січня минулого року Верховна Рада України прийняла закон про  загальну структуру і чисельність  Міністерства  внутрішніх справ у статті 1  якого передбачено, що у загальній структурі МВС діють підрозділи місцевої міліції. У тому ж таки році наш  колега народний депутат України  Кармазін Юрій Анатолійович подав проект закону України про  муніципальну міліцію.

28 листопада  2002 року  Верховна Рада  України прийняла у першому читанні проект закону майже аналогічний сьогоднішньому, але 16 січня вже цього року у другому читанні він не дібрав якихось 10-20 голосів.

У Верховній Раді України зареєстрований і перебуває на розгляді у  нашому комітеті ще один законопроект, авторами якого є народні депутати Володимир Бондаренко, Володимир Стретович і інші. Отже, питання про доцільність і необхідність створення місцевої міліції порушує не тільки  Міністерство  внутрішніх справ,  не тільки Кабінет Міністрів, а, як ви бачите,  народні  депутати України. Отже, питання стоїть  майже однозначно  -місцева міліція в Україні потрібна. Питання інші  - яким має бути закон про міліцію.

Наш комітет підтримав законопроект, який сьогодні  розглядається і пропонує його прийняти за основу в першому читанні. Насамперед ми виходили з того,  що експериментально і не тільки місцева міліція в Україні вже існує.

Нинішній законопроект опрацьований з урахуванням зауважень народних депутатів, які були висловлені 28 листопада 2002 року і 16 січня цього року. І я звернув увагу депутатів на те, що найбільше зауважень і побоювань викликають два моменти у цьому законопроекті. За чий рахунок фінансуватиметься місцева міліція чи не за місцеві бюджети, які не мають коштів для оплати заробітної плати лікарям, вчителям і так дальше? І чия це буде міліція: державно-комунальна чи знову ж таки  державна міліція, яка додатково фінансуватиметься за рахунок і місцевих бюджетів.

Відповіді на ці питання дав Михайло Васильович у своїй доповіді. І я вважаю, що 30 тисяч з лишком працівників міліції, які перейдуть на службу до місцевої міліції, будуть фінансуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, коли ми приймемо відповідні зміни, які пропонуються до Бюджетного кодексу України.

Що стосується альтернативного законопроекту Стретовича, Бондаренка і інших депутатів, то автори не з'явилися двічі на засідання нашого комітету, тому висновку нашого по цьому проекті немає. А висновок комітету з питань оргзлочинності, голова якого є одним з авторів альтернативного законопроекту, відхилений на цьому ж таки комітеті.

Отже сьогодні, я вважаю, є всі підстави, шановні колеги, внести, прийняти за основу в першому читанні і всі питання, які ви ставите у ваших запитаннях, у  виступах, можна опрацювати при підготовці законопроекту до другого читання в сесійній залі.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. І вам дякую, сідайте, будь ласка.

Ми вже вийняток один зробили. Якщо у вас є, будь ласка. Анатолій Мороз. Одну хвилиночку, одне запитання. Володимире Романовичу, одне запитання від Анатолія Мороза.

 

16:22:08

МОРОЗ А.М.

83 виборчий округ, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановний співдоповідачу, невже ми не розуміємо, що питання про місцеву міліцію, сьогодні воно аж ніяк не на часі. Я вам скажу, я по своєму округу зустрічався із керівниками правоохоронних органів, з керівниками райдержадміністрації районних рад. Вони не хочуть і кажуть, цього не можна робити. Невже ми не знаємо, що сьогодні бюджетів немає місцевих, вони "голі й босі", невже ми не розуміємо, що кінець-кінцем ми створюємо дійсно, як кажуть, вже законодавчо закріпляємо ту місцеву мафію, яка тоді вже тоді буде людина проста, смертна нічого там не зробить, повірте, я зараз можу привести десятки випадків, коли і, на жаль, правоохоронні органи не можуть нічого зробити, бо воно зрослось до такого. А цим самим ми усугубляємо ситуацію. Тоді давайте ми створювати вже закон про приватних детективів, про приватну міліцію і т.д. Так то хоч якась конкуренція буде, а це що. Ви ж в рамках тієї міліції, що є і в рамках бюджету місцевого. Це абсурд. Дякую за увагу.

 

МОЙСИК В.Р.Шановний колего, так само як ви, так і я зустрічаюсь з керівниками органів місцевого самоврядування і скажу, що думки з цього приводу є інші, ніж ту, яку ви висловлюєте. Я скажу крім того, що за місцеву міліцію виставився Голова Ради Міністрів Криму Куніцин, глави ряду обласних державних адміністрацій, голови районних рад і т.д. Але все ж таки я кажу, щоб на цьому ви не загострювали, ми можемо всі спірні питання законопроекту узгодити при другому читанні, нічого в цьому немає страшного. Саме в цьому залі, в законі про місцеве самоврядування, ми передбачили, що там існує місцева міліція. Ну що зробити, кошти будемо шукати.

 

ГОЛОВА.Дякую. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, висвітіть прізвища народних депутатів. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка.

Наступний буде виступати народний депутат Круць.

 

16:24:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Як уже вам говорив доповідач, виступав шановний голова комітету Мойсик, ми пропонували цей проект закону, аналогічний, ну не цей, ми пропонували базовий серйозний проект закону про міліцію місцевого самоврядування, який виходив із досвіду і за кордоном, і з урахуванням того досвіду, який уже був в Україні, враховувався. На жаль, цей проект подавався нами ще два роки тому - 19 червня мною, Юрієм Кармазіним, і народним депутатом Володимиром Бондаренком, також депутатами Мельником, Задорожнім, Пилипчуком, Матвієнко, Чубатенко і Гусак. Але цей законопроект, так і не дійшли його черга, і він не був прийнятий.

Те, що сьогодні пропонується, це є тільки шматочок з того документа, по суті справи. Але стоїть питання сьогодні, і по питанням я побачив, чи треба, чи не треба його приймати, і народні депутати сьогодні не знають, чи краще це буде, чи гірше.

Перше. Я хотів би висловити свої претензії до тексту законопроекту. Він далекий від юридичної, нормальної юридичної техніки, як не прикро, що його розробляли в МВС і в Кабміні, зокрема там не обов'язково має бути створювати, а надається право створювати, треба, щоб було записано, - місцевим органам влади міліцію.

Далі. Я вважаю, що правильно було б її називати "міліція місцевого самоврядування", як це ми писали в законі.

Далі. Я вважаю, що треба врахувати особливості структури місцевого самоврядування, тому що виконавчих комітетів в районних і обласних радах уже давно немає.

Далі. Я вважаю, що треба передбачити, що міліція місцевого самоврядування має бути зосереджена на виконанні таких функцій, як профілактична, функція охорони громадського порядку, громадської безпеки і власності. Але треба ще серйозно нам зробити інше законодавство до цього підвести. Чи готове сьогодні суспільство чи не готове? Є кілька питань тут, кілька точок зору. Окремі мери міст говорять, що нам потрібна та міліція, яка б від нас була відповідальна, відповідальна перед населенням місцевої територіальної громади. Тому що ця міліція не хоче нам відповідати, не хоче звітувати, тільки ходить просить гроші і впливає якимось чином на керівників підприємств.

Тому з огляду на це, я вважаю, що в  першому читанні можна було б підтримати, але потім суттєво, суттєво доопрацювати цей законопроект, тому що з точки зору юридичної техніки він виписаний абсолютно нікчемно. Михайло Васильович, я не знаю хто виписував, але я прошу там  все це переробити і надам пропозиції потім . Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Микола Круць. Фракція "Наша Україна".

Тобто один за.

 

 16:27:53

КРУЦЬ М.Ф.

Івано-Франківськ.Фракція "Наша Україна".

Шановні колеги! Питання, яке ми зараз розглядаємо, не є вузьким питанням правоохоронної діяльності, стосується широкого кола важливих суспільних питань розвитку місцевого самоврядування, безпеки наших співвітчизників, забезпечення нашого громадського порядку в населених пунктах, ефективності здійснення державної влади в цій сфері. Як на мене, проблема давно вже не зводиться до питання, чи має бути така міліція в Україні. Однозначно така  міліція в нашій Україні має бути, точніше, мала бути вже давно.

Створення функціонування місцевої міліції вигідно всім, державі, міліції, органам місцевого самоврядування, а найбільше населенню.

Парадоксально, але факт, сьогодні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи ті ж міські голови позбавлені реальних засобів впливу на сам перед порядку в місті, скажімо в обласному центрі, де є десятки полковників, підполковників, майорів. А міський голова не має кого спитати з цих питань, які відносяться до компетенції міського самоврядування. За те, чому вульгарними надписами розмальовані стіни, хто побив ліхтарі на вулицях, поламав лавочки в міському парку, чому спокійно почувають себе хулігани в громадських місцях і таке інше.

Основна проблема зводиться до чіткого законодавчого визначення порядку створення місцевої міліції, її організаційної структури, системи підпорядкування переліку завдань і функцій, прав і обов'язків працівників місцевої міліції.

Чи вирішують чітко і однозначно ці питання запропонований законопроект. Не зовсім. Так, законопроект не дає однозначної відповіді на те, які саме органи місцевого самоврядування можуть утворювати підрозділи місцевої міліції. Зокрема, чи можуть це робити районні та обласні ради.

Проектом також чітко  не визначено завдання, прав та обов'язків працівників місцевої міліції, відмінних від завдань, прав та обов'язків працівників державної міліції.

Не вирішено питання і про розмежування компетенції між місцевою міліцією різних територіальних громад, селища, міста, району.

З проекту можна зробити висновок, що органи місцевого самоврядування зобов'язані утворювати підрозділи місцевої міліції. А як же бути в тих випадках, коли в місцевому бюджеті для цього немає необхідних коштів? Крім того, є ще багато важливих питань, які у проекті не знайшли свого вирішення, або вирішення не однозначне.

Але, якщо говорити загалом, то проект можна приймати за основу і вдосконалювати його положення до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Два "за" у нас є. Будь ласка, Борис Беспалий.

 

16:30:35

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.

Шановні колеги, давайте реально замислимось чим  реально і фактично займається будь-яка структура.

Власне, вона займається тим, з що з неї питає влада, тобто її начальство. За що питає вища державна влада з МВС. Це резонансні злочини, скажімо, так, захист самої влади, щоб не було ще мітингів опозиції. І, звичайно, тому патрульно-постова служба, дільничні міліціонери, це все залишається поза увагою об'єктивно. І тому необхідність, і в цьому ми всі позиції співпадають у створенні міліції на місцях місцевої міліції і ніхто не заперечує.

В чому ж є тоді проблема, і в чому різниця позицій. Створювати цю міліцію у складі МВС, як пропонується цим законопроектом. Чи створювати її в органам і під органами  місцевого самоврядування, тобто місцевими радами.  Як пропонує  законопроект опрацьований Бондаренком, Кармазіним і іншими, який з якихось дивних для мене    причин ніяк не потрапляє до сесійної зали хоча він внесений раніше, а цей законопроект , який абсолютно не змінений раз за разом лобіюється у Верховній Раді. Якась така логічність.

В чому ще між ними є докорінні  відмінності. Що ж тут записано і це є  ключова позиція. Місцева міліція утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів, пропонується авторами законопроекту і це, як ключова позиція.

Оплачують місцеві бюджети, тобто бюджети, які формуються місцевими радами, а кому ж вона підпорядковується. Вона  підпорядковується органам внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ. Тобто платять одні, командують інші. А яка роль рад, заслуховувати звіти начальників, тобто заслухали і далі відбувається все, як і раніше. І це на мій погляд є органічної вадою цього законопроекту, яка не може бути виправлена ні в другому, ні в третьому, ні в 27 читанні. Тобто  ми повинні принципово визначитися, що з державного бюджету фінансуються органи Міністерства внутрішніх справ державного рівня, з місцевого рівня тільки та міліція, яка підпорядкована органам місцевого самоврядування.

Я розумію, що  є проблеми на шляху створення  міліції місцевого самоврядування, але при наявності доброї волі все це взагалі-то вирішується. Але без вирішення цього принципового вибору, ми в даному питанні  зрушитися не можемо.

І тому, напривеликий жаль, я не можу   підтримати даний законопроект навіть у першому читанні. І звертаюся до вас з такою ж пропозицією. Спасибі за  увагу.

 

ГОЛОВА. Бандурка Олександр Маркович. У нас вже є два - за, один - проти. Нам  треба ще один - проти. Так треба ще один, щоб було два - за, два - проти.

 

16:33:58

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Репліка, що ми всі проти була помилкова або жартівлива. Ми не проти. Ми за те,  щоби посилити роль і значення органів місцевого самоврядування. Перш за все  у  забезпеченні прав і свобод людини, громадянина проголошених Конституцією.

Які інстанції наших органів влади,  в тому числі, перш за все, безумовно, місцевих, приймають найбільше відвідувачів?  Сільська, селищна рада, районна рада, врешті-решт по питанням охорони правопорядку 37 процентів звертається з тих 26 мільйонів громадян  України, які за даними статистики відвідали присудственні міста у 2002 році. Тобто  потреба, посилення ролі місцевих органів влади у забезпеченні і захисті прав людини, безумовно, є. Треба через цю призму дивитися на потребу прийняття Закону про міліцію місцевого самоврядування. Я проти того, що  там муніципальна міліція називати. Немає у нас муніципалітетів, є органи місцевого самоврядування, є органи місцевих рад.

Безумовно, закон цей треба приймати. Ми його заялозили, замусолили. Я з 1990 року  в парламенті, і з 1990 року з моменту прийняття у 1992 році Закону про місцеве самоврядування ми про це говоримо. Фактично там немає тих суперечностей, які не можна було  б подолати до другого читання. Було, дійсно, чотири законопроекти. Наш комітет всі законопроекти розглядав, в тому числі і шановного Володимира Миколайовича  Стретовича. До речі, сам Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю цей законопроект відхилив, а підтримав той, який сьогодні доповідався тут Михайлом Корнієнко та шановним головою комітету паном Мойсиком.

Шановні депутати! Я прошу вас у четвер цей законопроект  підтримати у першому читанні з тим, щоби ми могли рухатися далі і врахувати ваші пропозиції, в тому числі ті критичні, які, безумовно, тут звучали і мають право на існування. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.Так,  зараз, у нас там записаний Бартків позафракційний "за". Є Бартків? За, проти?

Шановні колеги! ну заспокойтесь, я прошу вас. Ну ми йдемо  по списку. Заспокойтесь, я прошу вас.

Так, Андрій Шкіль. Немає.

Тарас Чорновіл. З місця, будь ласка.

 

16:36:48

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дуже коротко  по суті цього законопроекту. Ним передбачено 2 моменти.

Перший. Абсолютно нічого не поміняти в самій міліції.

І другий. Кардинально поміняти питання з фінансуванням.

Ті  функції, які закладені тут... Я чому якраз задавав питання про те, чи  адекватна ця назва? Тому що , так званої, інакше я скажу, міліції місцевого самоврядування вони абсолютно відповідають нинішній державній міліції і ніяких інших функцій там немає. Узалежнення цієї міліції практично абсолютно повне від всієї вертикалі силової  структури, яка є сьогодні, Міністерство внутрішніх справ. Те, що будуть час від часу тільки  доповідати, звітуватися перед органами місцевого  самоврядування керівники цього,  так званого, органу міліції місцевого самоврядування практично суті справи не міняє. Вони і зараз звітуються перед обласними, перед міськими радами. Що це міняє? Те. що норма, яка там поставлена, за погодженням вона теж практично не дає факторів впливу. Зате фінансування падає на органи місцевого самоврядування, яких бюджети і так тріщать.

Я вважаю, що не можна приймати цей закон ні за яких обставин. Ми фактично перекладаємо функції  фінансування на тих, хто і так сьогодні недофінансовується і залишаємо повністю систему, яку треба кардинально міняти. Ми повинні виділити не ті пункти, які тут відведені для міліції місцевого самоврядування цим законом, а чітко, конкретно ті, які можуть бути повністю віддані під розпорядження  органам місцевого самоврядування. Але не більше. Тільки те, що можна довірити місцевій громаді. І залишити за ними ті функції повністю. Якось же  уживаються ті самі Сполучені Штати з шерифами, які опираються і контролюються місцевою громадою. Уживається більшість європейських держав своїми муніципальними органами поліції. Чому ми не можемо нарешті прийняти такий закон? Тим більше, він реально внесений і він абсолютно нормальний, його можна було б допрацьовувати. Цей закон, як на мене, до другого читання виправити не можливо по одній причині - згідно з Регламентом перше читання задає основну політичну суть закону, якщо ми його приймемо, ми не зможемо його змінити на 180 процентів, що  необхідно для нормального його функціонування і функціонування органів місцевого самоврядування.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Що? Знімаєте? Обговорення завершено.

З місця - Марія Маркуш. З місця, будь ласка. Я вам щиро вдячний, але ж наполягають.

 

16:39:31

МАРКУШ М.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Перш ніж натиснути кнопку за", прошу вас подумати, чи слід таке робити.  Я була проти прийняття цього законопроекту на засіданні комітету з таких міркувань.

Він порушує структурну цілісність та підпорядкованість підрозділів органів  Внутрішніх справ і частину з них віддасть в подвійне підпорядкування по горизонталі і вертикалі, про що ми вже... ми вже колись таке мали і від чого відійшли, визначивши хибність такого стану. Це буде міліція під керівників органів місцевого самоврядування.

Пропонується, щоб місцева міліція утворювалася за рішенням  органів місцевого самоврядування на підставі спільного подання місцевих держадміністрацій та виконавчих органів рад. Чисельність її, реорганізація, ліквідація буде визначатися органами місцевого самоврядування. Однак в райрадах та облрадах немає таких виконавчих органів.

Віддано цим органам і кадрове питання призначення керівника місцевої міліції, начальників структурних підрозділів, введення або скорочення посад працівників, призначення і звільнення дільничних інспекторів міліції. Крім того, ми знаємо, що до цього не готові і бюджети органів місцевого самоврядування. Будуть видатки на одяг, взуття, отримання матеріально-технічної бази, озброєння, техніки і послуг у зв'язку з водопостачанням електроенергії і т.д. Чи готові місцеві бюджети, які на сьогоднішній день практично не можуть належним чином оплатити працівників бюджетної сфери медиків та вчителів, ще й утримувати на собі такий тягар.

 

ГОЛОВА.Дякую. Левко Лук'яненко, будь ласка, з процедури.

 

16:41:13

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська Республіканська партія "Собор", фракція Юлії Тимошенко. Шановні колеги, я думаю, що всім нам абсолютно зрозумілі дві речі. Проблема централізації нашої державної і всієї системи, структури і друге, проблема фінансування. Я хотів би на першому підкреслити. Цей законопроект дуже довго у Верховній Раді "мусолився", як сказав один депутат. І він мусолиться через те, що ми ніяк не можемо відмовитись від централістичного мислення. Утворення місцевої поліції, органів самоуправління, це якраз є той крок до децентралізації, який Україна має зробити в інтересах демократизації і так би мовити більшої довіри до місцевих органів влади. Я думаю, що в майбутньому і бюджет в нас буде перебудований, і основою фінансування буде низ, тобто органи управління місцевого самоврядування. І тому створення місцевої міліції, це наш майбутній крок.

Отже, це необхідно зробити. Через те, що в проекті передбачено підпорядкування Міністерство Внутрішніх Справ, за цей законопроект не можна голосувати. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВА.Дякую. З якого приводу? Час вичерпаний, не можна так. Я прошу заспокоїтись, ви ж виступаєте багато. Розгляд законопроекту завершено. Рішення будемо приймати в день голосування. Що вас дивує, я не можу зрозуміти? Що ви будете по три рази з кожного законопроекту виступати, дайте можливість іншим виступити і не дивуйтесь, будь ласка. Шановні колеги, ми мали розглядати проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо декларування фізичними особами майнового стану та доходів. Уряд просить перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень. Ми погодили це на погоджувальній раді.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус суддів" (щодо припинення повноважень судді). Доповідач Кармазін Юрій Анатолійович. Є Кармазін? Будь ласка. Співдоповідач - Віктор Лаврентійович Мусіяка.

 

16:44:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я хочу вам доповісти, що зараз Мусіяка знаходиться на засіданні комітету, наш комітет зараз розглядає суддів, і я висловлю тут... А є? Прийшов, вибачте. Я хотів його точку зору, ну потім.

Шановні народні депутати! Потреба внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус суддів" зумовлена необхідністю реалізації конституційного положення про те, що суддя, який обраний народним депутатом України має право на повернення на попереднє місто роботи після закінчення чи припинення повноважень народного депутата України.

Конституція України, закон про статус суддів і Закон України "Про статус народного депутата України" забороняють сумісництво цих двох посад. Отже, з моменту складання присяги народного депутата України перед Верховною Радою України суддя зобов'язаний скласти свої повноваження. Законодавство України гарантує всім особам, обраним народними депутатами України, право повернення на попередню посаду, яку вони обіймали до обрання, після закінчення або припинення повноважень народного депутата України. Така гарантія стосується і професійного судді.

Разом з тим, існує специфіка призначення професійного судді на посаду, яка передбачена Законом України "Про статус суддів", "Про судоустрій України" та іншими, ви її добре знаєте, цю специфіку, шановні народні депутати, бо кожного четверга ви затверджуєте тут, обираєте суддів безстроково. Згідно з цими законодавчими актами судді, який обраний народним депутатом України, як і особі, що лише претендує на посаду судді, для повернення на посаду професійного судді після закінчення чи припинення повноважень народного депутата України необхідно отримати згоду голови відповідного суду, здати кваліфікаційний екзамен, отримати позитивний висновок профільного комітету Верховної Ради і лише тоді буде призначений на посаду професійного судді.

Таким чином суддя, який обраний депутатом має бути абсолютно слухняним, щоб потім не сталося питань в цих людей, які мають його рекомендувати. Майте це на увазі, якщо це стосується когось із наших колег. І таким чином суддя наприклад на відміну військовослужбовців, працівників органів Міністерства внутрішніх справ, Служби Безпеки України, органів і установ виконання покарань, і інших правоохоронних органів, а ми з вами це передбачили в статті 6 Закону України "Про статус народного депутата України" і на відміну від всіх інших громадян України позбавлений можливості реалізувати своє конституційне право повернутися на попереднє місце роботи після закінчення чи припинення повноважень народного депутата України.

І сьогодні вже є такі випадки, коли у нас є безробітний високого рівня Шишкін Віктор Іванович і інші судді, які стали в наслідок своєї позиції безробітними вони не потрібні цій владі.

В інших країнах колишнього Союзу РСР, я приведу для прикладу Російську Федерацію - це питання законодавчо врегульовано.

Повноваження судді Російської Федерації, який обраний депутатом Державної Думи Російської Федерації призупиняється рішенням кваліфікаційної комісії суддів, не припиняється, а призупиняється.

Ті зміни, які ми  пропонуємо вони урівнюють можливості всіх громадян України повернутися на попереднє місце роботи після завершення чи припинення повноважень на  виборній посаді. Звучать вони так, після пункту першого доповнити пунктом 2 такого змісту статтю 15 Закону "Про статус суддів". Повноваження судді, який встановлений законом порядку обраним народним депутатом України призупиняється органом, який обрав чи призначує на посаду на час виконання повноважень народного депутата України.

Оскільки у нас є тільки два суб'єкта надання повноважень судді, це Президент, значить Президент має видати указ про призупинення, і ще Верховна Рада прийняти постанову про призупинення. От таких два способу виходу із цієї ситуації. Оце вся суть закону. Я дякую за увагу. Ніяких додаткових коштів з бюджету на це не потрібно витрачати.

Я питання доповів. Якщо є питання, я готовий.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це скорочена процедура. Без запитань. Будь ласка, сідайте.

Слово надається Мусіяці Віктору Лаврентійовичу, голові підкомітету Комітету з питань правової політики.

 

16:48:31

МУСІЯКА В.Л.

Шановні колеги, до того, що зараз виклав Юрій Анатолійович, додати важко щось. Але я викладу точку зору комітету з питання про внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус судді". Дійсно, пропонується доповнити тільки не пунктом, як говорив Юрій Анатолійович, а частиною другою статті 15 того змісту, який забезпечує можливість для судді, який обирається народним депутатом після закінчення строку перебування на посаді народного депутата України, або, коли припиняються його повноваження народного депутата, повернутися на попереднє місце роботи. Ще раз хочу підкреслити те, що говорив Юрій Анатолійович. Я згадую 1994-1998 роки, той період, представники тут, в Верховній Раді, народні депутати органів внутрішніх справ, Служби безпеки України добилися того, щоб були внесені відповідні зміни в статтю 6 Закону України "Про статус народного депутата", де було передбачено їх право повернення на попереднє місце роботи і те, що вони, як прикомандировуються, як було сказано, відряджаються до Верховної Ради на цей період і потім повертаються назад.

Ви пам'ятаєте, у них там ще йде по службі просування по їх званнях. Але для судді дуже важливим є можливість є повернення на місце його роботи після того, як закінчується його повноваження.

Тому Комітет  з питань правової політики прийняв рішення підтримати цю внесення  зміни до статті 15 Закону України "Про статус  суддів" і запропонувати прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка. Слово надається Тарасу Чорновілу, наступний  Круць.

 

16:50:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Я щодо цього закону в принципі застережень не маю, єдине у мене одне застереження, закон написаний, як для мудрих. А я ще пригадую, коли вчився їздити на автомобілі мене ще дивувало, чому там у правилах дорожнього руху дещо аж занадто було виписано. То ще були старі радянські правила, мені  культурно пояснили, правила пишуться не для мудрих, правила пишуться для ідіотів.

Тому я би пропонував все ж таки зараз мабуть прийняти цей закон однозначно і за основу і в цілому. Але в подальшому колись подумати і доопрацювати деякі речі, які б роз'яснювали достатньо чітко, що дописати до кінця цього положення без заяви цього судді про  його бажання скласти повноваження, хоча це і так ясно з закону, але у нас знайдуться які будуть інакше розшифровувати. І дописати "...з дня прийняття ним присяги народного депутата України". Тому що теж знайдуться добрі люди, чи в Адміністрації Президента, чи десь  там, які протягнуть це знову на не знати скільки місяців.

У нас же були приклади, коли людина складала з  себе повноваження  з себе губернатора. І три-чотири місяці Президент не підписував він суміщав ці посади. І тут буде  абсолютно теж саме. Все одно закон треба приймати.

Одна його суть є сто процентно позитивна, він дає право суддям, які пішли у Верховну Раду після того вернутися назад на свої посади. І я вважав би, що цю норму не в цьому законі, а взагалі треба поширювати на цілий ряд інших професій і професійних категорій, які належать до дійсно золотого фонду і нашої і юридичної еліти і цілого ряду інших спеціальностей, тому що у нас з’явилося дійсно, казав про це вже Кармазін, найвисококваліфікованіші у світі безробітні. І цю функцію, в принципі цей закон виконує. Він не достатньо буде чітко виконувати в цьому формулюванні функцію позбавлення нас від велетенської кількості цих сумісників, зокрема, з числа із суддів, зокрема, і Верховного суду, можливо будуть в майбутньому прецеденти із Конституційним Судом. Тому давайте не повторювати прецеденту ківаловщини і на майбутнє, прийнявши цей закон, бажано зараз якомога  швидше в цілому ще доповнити його десь у майбутньому пунктом, якщо він піде все-таки на друге читання, то ще до другого читання, пунктом, який, як називається, для дураків, щоби всім було зрозуміло, що закон треба виконувати однозначно, а хто не хоче виконувати, щоб не  міг знайти в ньому лазейки. Хоч я не знаю, скажімо, у випадку з Вищою радою юстиції закон, наприклад, абсолютно чітко стопроцентно пише, що голова  Вищої ради юстиції працює на професійній основі, у нас Ківалов умудряється там працювати за сумісництвом і взагалі якось там, я не знаю,  на громадських засадах чи як, перетворивши це чи то у закрите акціонерне товариство, чи громадську організацію. Я боюся, що в другій частині це не було використано щодо цього конкретного закону. Хоча закон однозначно потрібний.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Круць. Прошу вас, фракція "Наша Україна".

 

16:53:44

КРУЦЬ М.Ф.

Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги! Законопроект, який  ми зараз розглядаємо,  на перший погляд може видатися дуже важливим і чисто, так би мовити, юридичним.  Адже він, по-перше, спрямований на розв'язання проблеми, яка може стосуватися лише незначної кількості такої категорії наших громадян, як судді.

По-друге. Пояснить з уточненням відповідного законодавчого формулювання їх правового статусу.

Однак, я хотів би, щоб ми поглянули на цю проблему не з юридичної точки зору, а з загальносоціальної та загальнолюдської позиції. Про що, власне, йдеться у законопроекті?  Про реалізацію таких конституційних прав, як виборче право та трудові права. А ці права є надзвичайно важливими  незалежно від того, якої саме категорії працівників вони стосуються: робітників, службовців чи, як у даному випадку, суддів, які  обрані народними депутатами  України. На мій погляд, проектом пропонується цілком нормальна для правової держави річ. Встановлюючи можливість призупинення повноважень судді обраного народним депутатом України, ми  забезпечуємо реалізацію двох зазначених вище його прав, як громадянина. За таких обставин суддя матиме  більше правових підстав  претендувати на статус парламентаря. А виходячи з того, що судді, бо  які в країні вважаються найбільш кваліфікованими юристами, від цього виграє і законотворча діяльність, і  суспільства загалом.

Крім того, суддя, який став депутатом, буде більш захищеним в  соціальному плані. Він знатиме, що після закінчення повноважень парламентаря йому гарантовано повернення на суддівську роботу. Як це, до речі, сьогодні законом встановлено для військовослужбовців. Наші колеги депутати, які  військовослужбовцями... працюють  у  парламенті. знають, що своєї каденції у Верховній Раді вони можуть  повернутися на попереднє місце служби. Може вони й не підуть  потім служити, але така можливість за ними зберігається.

До того ж пропонований проектом підхід щодо суддів-депутатів, як це випливає з пояснювальної записки, застосовується  і в інших країнах. І судді, і народні депутати є передусім громадянами своєї держави, а тому їх права  як і права будь-яких інших категорій громадян мають  бути належним чином  гарантовані і захищені. З огляду на  ........... цей законопроект  звичайно  доцільно підтримати.  Враховуючи те, що  він  пропонується відомими в Україні правниками, які до того ж мають величезний досвід законотворення, а також те, що він складається усього з одного речення, можливо його варто прийняти одразу і за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд питання  завершено. Немає застережень? будь ласка, Пасенюк Олександр Михайлович від уряду.

 

ПАСЕНЮК О.М.

Шановний Володимире Михайловичу Шановні народні депутати! Даний проект  викликає деякі зауваження. Я звертаю вашу увагу, що і зміни, які пропонується внести в цей закон, виходять за межі....... статті 15 Закону "Про  статус суддів". Тобто, це стаття 15 передбачає, регламентує питання остаточного припинення повноважень  судді, а не тимчасового  призупинення.

В той же час поза  увагою залишилась стаття 38 цього закону про статус суддів, тобто ця стаття визначає підстави, порядок та відповідні повноваження щодо зупинення повноважень судді.

Крім того, стаття 61, 62 закону про судоустрій визначає якраз порядок призначення суддів на посаду, переведення або  звільнення судді з посади. Це робиться відповідним наказом голови суду. Цим же законом порядок призупинення повноважень  судді зовсім не передбачений.

В своєму  виступі шановний Кармазін сказав,  що це робиться Указом Президента або Верховною Радою України. Але ж цього не має в законі. Тобто, я вважаю, що цей закон потребує суттєвого доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВА.Дякую. Віктор Лаврентійович Мусіяка виступав.

Розгляд проекту закону про внесення змін до статті 15 закону України "Про статус суддів щодо припинення повноважень суддів" завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до кодексу України "Про адміністративні правопорушення" щодо відповідальності за порушення вимог реалізації нафтопродуктів. Від уряду, будь ласка, Державний секретар Міністерства екології та природних ресурсів України Гошовський Сергій Володимирович. Марія Андріївна Маркуш буде доповідати від комітету. Прошу.

 

ГОШОВСЬКИЙ С.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, проект закону України про внесення змін до кодексу України "Про адміністративні порушення" розроблений на виконання закону України про заборону ввезення і реалізації на території України етиленованого бензину та свинцевих добавок до бензину.

Крім того, Україна приєдналась на виконання цього положення до інших міжнародних положень. На Україні працює програму поступове припинення, використання етелинованого бензину в Україні і затверджена ця програма Кабміном. Питання відповідності вимогам стандартів, норм та правил екологічних показників нафтопродуктів, що реалізуються в оптовій та роздрібній торгівлі, регулюється також загальноєвропейською стратегією. На даний час, відповідно до нормативно-правової бази, ці питання регулює і контролює державний комітет нагляду за стандартами, норм та правил. На сьогоднішній день цим комітетом провело 500 перевірок за п'ять років. А на Україні діє більше 5 тис.заправочних станцій. Із цих 500 перевірок, 60 відсотків мають повне порушення, що стосується екологічної складової цього питання.

Саме тому пропонується надати повноваження щодо здійснення державного контролю за відповідністю екологічних показників  нафтопродуктів, які реалізуються в оптовій та роздрібній торгівлі, вимогам стандартів, норм та правил посадовим особам, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі екології та природних ресурсів,  не позбавляючих цих повноважень посадових осіб органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Щодо можливості підрозділів мінекології контролювати дане питання, то для вашої інформації хочу сповістити слідуюче. У нас на території України на сьогоднішній день є  51 лабораторія аналітична з повним складом співробітників, яка має повну комплектацію необхідним обладнанням і вони проводять ці перевірки. Але питання складання протоколів відкладається на певний період і актуальність даного питання по тому чи іншому об'єкту, що порушує екологічне законодавство, зависає і втрачає свою актуальність на період, коли визначене порушення.

Визначення вмісту свинцю в авіаційних та автомобільних бензинах здійснюється відповідно до ГОСТів, що базуються на спектрофотометричних методах. Основним засобом вимірювальної техніки цього є спектро-фотометод або  фото-електроколориметр, якими всі аналітичні підрозділи мінекоресурсів оснащені в достатній кількості. Запровадження даного закону не потребує додаткових фінансів з бюджету держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Марія Андріївна Маркуш. Добре. Переходимо до обговорення тоді. Висвітліть на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Кармазін, будь ласка, Юрій Анатолійович.

Ну увімкніть, буде з місця доповідати Кармазін.

Ну, Будь ласка, Іван Олександрович, йдіть на трибуну, поки там збереться Кармазін.

 

17:03:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати. Іван заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Коли я в перше  знайомився з цим законопроектом, то мимоволі згадав епізод з кінокартини геніального  Олександра Довженка "Земля". Герой картини шмагає по крупу коня, знесилений тяжкою роботою кінь стоїть, як вкопаний, і далі тягти плуга не в змозі. А його шмагають. І тут кінь повертається до врача і каже, титрами: не туди б'єш, Іване.

Оце ця пропозиція Кабінету Міністрів вона не туди б'є. Справа в тому, що ми маємо складну ситуацію із якістю нафтопродуктів. І в чому ж суть кабмінівських ініціатив? Кабінет Міністрів України пропонує нам, народним депутатам, законодавчо надати Міністерству екології та природних ресурсів право контролювати якість нафтопродуктів, зокрема на вміст свинцевих добавок до бензину. І складати посадовими особами Мінекоресурсів протоколи про адміністративні порушення.

на даний час контроль за якістю нафтопродуктів, які реалізуються оптової та роздрібної торгівлі, здійснює Державний комітет України з питань технічної політики регулювання та технічної політики. Як бачите, є кому контролювати, а якості немає.

Що розумно управлінці зробили б у цій ситуації для виправлення такого стану. Принаймні зробили б аналіз причин неефективної діяльності Державного комітету України з питань технічної політики регулювання та споживчої політики і запропонували систему заходів до виправлення ситуації. А що нам пропонують? Послати на допомогу цьому комітетові структури Мінекоресурсів. І що ж ми будемо мати в кінцевому випадку? Якщо зараз Комітет з регулювання може проаналізувати діяльність тільки десяти відсотків бензозаправок, то мінекоресурсів має такі можливості, щоб збільшити цю цифру, ну, щонайбільше це на п'ять відсотків. І в результаті ми не будемо мати всерівно охоплення бензозаправок і не будемо мати картини, реальної картини якості нафтопродуктів. Я заявляю, що не має сьогодні Мінекоресурсів можливостей для проведення такої роботи. І це, власне, не його повноваження. Я боюся, що пустять зараз Мінекоресурсів таким шляхом, що воно буде займатися не політикою, державною політикою врегулювання природними ресурсами, а буде займатися якимись мікроінспеціями і відволікуть від головного завдання і від головних повноважень.

Тому, шановні друзі, мені видається, що нам треба підійти і з іншого боку. Згадайте нещодавнє повідомлення по телебаченню. Виникла проблема - скандал у Польщі, що польські заправники бензином заправляють автомобілі дуже неякісними нафтопродуктами. І що в результаті вийшло? Вийшло, що вийшов Прем`єр-міністр, сказав публічно, що є така проблема, виділили кошти, щоб переоснастити відповідні служби і зайнялися серйозно цією проблемою. Ми замість того, щоб вирішити проблему по суті, щоб справді забезпечити високу якість нафтопродуктів, ми посилаємо Мінекоресурси на допомогу. Це - шлях в нікуди. Це шлях до того, щоб підірвати авторитет і Мінекоресурсів, і не вирішити проблему.

Тому, шановні друзі, я пропоную вам відкинути цей законопроект і розглянути це питання по суті.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.

Юрій Кармазін. Тобто вже проти є у нас. Будь ласка. Юрій Анатолійович. Підготуватись Юрію Соломатіну. 

 

17:06:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я взагалі, коли ми розглядаємо таке вузьке питання, і сам Прем`єр-міністр Віктор Янукович підписав, подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховної Ради проект закону  про внесення змін до кодексу про адміністративні правопорушення і схвалено на засіданні  Кабінету Міністрів України. Коли прочитав, я подумав: ну, нарешті, нарешті Віктор Янукович подивився, що кодекс прийняти ще в 1984 році, що він латаний-перелатаний і що кодекс треба переробити, і, думаю, на Уряді, мабуть, розглянули повністю цей законопроект і внесли повністю зміни від першої до останньої сторінки,  бо приймався він ще не в незалежній Україні, цей кодекс.

Які були мої здивування, коли я подивився, що текст законопроекту на одному аркуші і  законопроект по суті складається із кількох цифр, а зокрема, тут можна багато говорити,  а так звучить: частину першу  і пункт перший частини другої статті 242 прим кодексу про адмінправопорушення доповнити після цифр 153 цифрами і словами 167 щодо реалізації нафтопродуктів екологічних показників, які не відповідають вимогам стандартів норм та правил. Оце і все, Володимир Михайлович, на це відривають уряд, відриває увагу Верховної Ради України. Чи є це нормальним чи ні, чи це нормальний системний підхід до законодавства, я просив би вас, Володимир Михайлович, використовуючи вашу вагу в політичному суспільстві, ваш досвід все-таки провести переговори можливо з урядом, можливо з самим Прем'єр-міністром і пояснити йому, що такими змінами, такими доповненнями ми принижуємо Верховну Раду України просто принижуємо уряд України я не хочу принижувати. Але я вимушений сказати народу України правду, що робиться і оце зачитав, що ви , з приводу чого засідав уряд, з приводу чого зараз засідаємо ми. І тут я поділяю абсолютно точку зору народного депутата Зайця, який зараз виступав, я маю на  увазі Івана Зайця, демократичного Зайця, який виступав зараз і сказав, що забирати ці повноваження у сфері органу, у сфері стандартизації, метрології, сертифікації не можливо. В крайньому випадку це треба було б дати альтернативно поставити, в крайньому випадку.

Тому що просто так відібрати не можна. І оскільки це стосується уряду інше питання, я хочу сказати з цієї високої трибуни від імені  200 працівників "Лукойла" звернулися зараз в Одесі до мене люди на прийомі, які повідомили про монопольне замовлення всіх організацій, які продають бензин на підвищення ціни. І всі тримали 1.99 в Одесі, це страшно, це є ознаки злочину кримінального, який передбачений  в Кримінальному кодексі. Але кримінальну статтю не порушили справу. Цього питання уряд не розглядав, на жаль.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, Михайло Мельничук.

 

17:10:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, Комітет  з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Партія захисту знедоленого народу України і тобто Комуністична партія України.

Шановні колеги! На нашому комітеті грунтовно  розглянуте це питання. В цілому мій колега справжній Заєць Іван Олександрович він виклав думку комітету, а якщо він показав тимчасово  вуха, то він ще повернеться. Дуже влучно охарактеризував і колега  Кармазін. Тому я хочу надати лише наступне.

Якщо порушується якість продукції, яка надається споживачеві, чи слід лише якось залякувати якимись адміністративними покараннями, можливо просто ліцензію на здійснення цього виду діяльності забирати. Давайте разом з вами вдумаємося ще раз в ті цифри, які проголошувалися.  Перевірено лише 10 відсотків заправок пального. У 60 відсотків випадках всіх якість не відповідає стандартам державним. Тобто постійно вся галузь постачання пального всупереч законам безкарно  порушує законодавство України, забруднює навколишнє середовища тетраетилсвинцем. Колишній Держстандарт зведений до, я не буду характеризувати до якого положення, не здатний виконувати завдання по контролю за якістю продукції, яка постачається з нафтоперегонних заводів, десь по дорозі вона там чи доходить з тією якістю, яка передбачена і визначена у сертифікатах, чи  там якийсь самопал додають декілька десятків літрів тетраетилсвинця, підвищують октанове число, і воно вже поїхало отруювати навколишнє середовище.

Тому я б запропонував звернути увагу Кабінету Міністрів насамперед про те, щоб органи колишні Держстандарту, а захист зараз таким дивним чином називається, що я  не можу навіть і виговорити, вони виконували свої функції і позбавляли ліцензії у разі  однократного порушення якості пального, бо ці заправки зараз на кожному кроці, і хай вони дбають про якість того, що вони продають споживачам. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

 

17:13:12

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло  Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу!  З огляду на даний законопроект його би треба було  підтримати, тому що зазначеним законопроектом пропонується надати право контролювати якість нафтопродуктів відповідним органам екології, відповідним органам, які контролювали  і так далі. Безумовно, що це треба приймати. Але  перспективи  ні у цього законопроекту. ні в інших, які ми  тут приймаємо у цьому залі, немає ніякої в нашій державі. Поки  працює в державі Українській його величність, велика величність  долар.

 Нафтогазові  магнати ніколи не будуть відповідати ні перед ким в цій державі ні сьогодні і не завтра, поки  не буде змінено  політичну систему влади в Україні, поки народ не буде володіти владою, а не декілька  посадових осіб, які закрили взагалі очі на все.

Беремо один приклад. Є АЗС. Водій заправив машину, від'їхав  20  метрів, його зупинили. Перевірили і йому кажуть: "В тебе вміст свинцю". Підрегулювали, даже  не можуть карбюратора знайти фахівці. Дали йому відповідно за це 17 гривнів чи 15, він заплатив і поїхав далі. А він-то несе відповідальність за якість бензину. А чому не перевіряти контрольними пунктами там безпосередньо на АЗС? Чому би в цьому законопроекті ... так не  врегулювати це питання?

Скажіть мені, будь ласка, про екологію, про тих, хто контролює, хто мав би контролювати. Я вже говорив про Яворів Долинського району, Івано-Франківщина. Та там безумовно  я побув 3 години на зустрічі з громадянами, об'їхав все село, я не розумію як ці люди  там живуть до цього часу. Як виживають, хотя смертність там дуже висока. Хто перевіряв? Хто  в Івано-Франківську був? Хто з міністерства там був?

А навколо гребуть, як кажуть, не просто, а вагонами гроші. І не зрозуміло як вивозять чи там качалки, хто качає нафту і так далі. То  поруч з цим законопроектом про те контролювати чи ...... треба зрозуміти хто у нас все-таки сьогодні володіє більше нашою владою і держави. Мабуть афтогазовий комплекс. Ось сюди треба добиратися і дивитися в корінь зла, що  вони приносять народу України і куди вони відкачують ті гроші, куди вони будуть направлені через  деякий час. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будемо завершувати.  З процедури Черняк. І Маркуш від комітету потім.

 

17:16:25

ЧЕРНЯК В.К

Шановні колеги! Я не схильний однозначно негативно оцінювати цей   законопроект. Існує проблема якості нафтопродуктів, часто бензин у нас низької якості, підробки, сурогати використовуються. Тому я думаю, що це добрий намір був у  авторів законопроекту запропонувати підключити  структури Міністерства екології до вирішення цього питання.

Разом з тим, я погоджуюся з депутатами, що законопроект не вирішує питання в цілому, не вирішує його комплексно, не вирішує по суті. що він є паліативом. Хоча, я думаю, що це крок, відповідний крок. Все-таки ситуацію таким чином покращати можна, але недокорінним чином. Що потрібно зробити насправді, щоб по суті вирішити цю проблему?

Потрібно чітко відпрацювати, запропонувати екологічні стандарти, екологічні санкції і екологічну міліцію. І коли це буде діяти в комплексі, тоді буде більш високою якість нафтопродуктів. Потрібно дати можливість працювати Комітету захисту прав споживачів, потрібно  дати йому відповідні ресурси, відповідні кадри, можливості, щоб він також контролював. І потрібно посилити діяльність Комітету з регулювання, кому він видає ліцензії, на яких підставах і кому дійсно належить зараз власність, і хто править балом.  І ввести відповідну відповідальність за надання цих ліцензій чиновниками і за те, щоб забирати ці ліцензії, якщо будуть найменші порушення якості.

І звичайно, потрібно внести відповідні зміни в Адміністративний кодекс і тільки тоді, коли ми це зробимо все в комплексі, ми зможемо вирішити цю проблему якості, яка є критерієм ефективності нашої влади. Дякую.

 

ГОЛОВА.Марія Маркуш. Будь ласка, від комітету.

 

17:18:32

МАРКУШ М.А.Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, комітет підтримав цей законопроект і вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України, прийняти його за основу з подальшим суттєвим доопрацюванням. Цим законопроектом пропонується надати право контролювати якість нафтопродуктів та розглядати справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 167. Посадовим органам спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів. Безумовно, вище вказаний законопроект - є актуальним та необхідним, бо вирішує дуже актуальну проблему, яка є нагальною.

Зараз безконтрольно продається величезна кількість нафтопродуктів. Однак, до цього законопроекту в мене були суттєві зауваження та на мою думку його слід було б повернути автору для доопрацювання з таких мотивів. Внесення змін в статтю 242 прім, доповненням словами та цифрами 167 щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники, які не відповідають вимогам стандартів, норм та правил не вирішує проблеми, бо відсилка до статті 167 кодексу України про адміністративні правопорушення в диспозиції, в якої немає такого критерію як екологічні показники, що не дасть можливості застосовувати статтю 167 по такій кваліфікуючій ознаці. Адмінкодекс України необхідно доповнити новою статтею 167 прім, яка б стосувалася саме реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм і правил.

Крім цього, внесенням змін у статтю 242 прім кодексу України "Про адміністративні правопорушення" надається право розглядати і надати адміністративні стягнення, але не вирішується проблема того, хто буде складати протоколи по цьому адмінправопорушенню так хто проводитиме аналізи або експертизи нафтопродуктів. На мою думку, зазначений законопроект слід повернути автору законопроекту на доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.Шановні колеги, розгляд питання завершили. Рішення щодо проекту закону про внесення змін до кодексу України "Про адміністративні правопорушення" щодо відповідальності за порушення вимог реалізації нафтопродуктів, будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про рентні платежі на нафту і природний газ. Доповідач - секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вадим Валентинович Литвин.

 

17:21:22

ЛИТВИН В.В.

Прежде всего, хотел бы отметить, что существующая в Украине практика установления рентных платежей на нефть и природный газ в абсолютных показателях не отвечает экономической сущности этого вида платежа, целью которого является изъятие в пользу государства части полученной нефтегазодобывающими предприятиями прибыли, зависящей от горногеологических условий месторождений и колебания цен на энергоресурсы.

Действующая в Украине система рентных платежей на нефть и природный газ не учитывает особенностей нефтегазодобывающей отрасли, которая характеризуется разнообразием горногеологических условий разработки и, как следствие, разной себестоимостью добычи.

Так. себестоимость добычи нефти в Бореславском нефтегазодобывающем управлении почти втрое превышает себестоимость добычи нефти в Полтавском. При этом они должны платить одинаковые рентные платежи. Вследствие этого три из шести нефтегазодобывающих управления "Укрнефти" и два из четырех газопромышленных управлений и государственной компании "Укргаздобыча" уже в 2002 году были убыточными.

Таким образом можно сделать вывод, что величина рентных платежей не может быть одинаковой для всех месторождений. Она должна обеспечивать заинтересованность в разработке месторождений как с благоприятными горногеологическими условиями, так и таких месторождений, где горногеологические условия являются достаточно отягощающими.

Наиболее концентрированными показателями благоприятности или неблагоприятности горногеологических условий для экономически выгодной добычи нефти или природного газа из недр есть глубина залегания нефти или газа, которая обуславливает стоимость бурения скважины и стоимость эксплуатации ремонтных и профилактических работ в буровой скважине, проведение геолого-технических мероприятий по поддержанию производительности буровой скважины и средний дебет по месторождению, как интегрированный показатель энергетической характеристики залежей, фильтрационно-емкостных свойств резервуара и физико-химических свойств пластового флюида.

В дополнение к закону приведены эти характеристики для каждого из месторождений нефти и природного газа. Данные свидетельствуют о значительных расхождениях в значениях указанных характеристик и некорректностью безосновательность использования для всех месторождений показателей величины рентных платежей. Предприятия нефтегазодобывающего комплекса обхватят бюджет одинаковую ренту независимо от цены реализации.  До 2003 года рентная плата на нефть составляла 52 гривны за тонну, как при цене реализации нефти в 451 гривну за тонну так и при цене реализации нефти 1012 гривен за тонну. Но ведь при повышении цены государство должно получать и больше рентную плату. Предложенный законопроект и механизм определение рентных  платежей на нефть и природный газ отвечает именно этой роли и мировой практики установление рентных платежей в зависимости от горно-геологических условий добычи энергоносителей и колебаний их цен на рынке.

Основными принципами определения рентных платежей на нефть и природный газ в соответствии с законопроектом является установление рентных платежей на добытые, а не реализованные энергоресурсы.

Определение ставок рентных платежей в зависимости от наиболее характерных показателей добычи в горно-геологических условий  в частности глубины залягания и производительности месторождения   среднего дебета буровых скважин. И зависимость рентных платежей от фактического уровня цен на нефть и природный газ.

Особенность предложенного механизма состоит в установлении отдельного подхода к определению рентных платежей на энергоносители,  которые поставляются по регулируемым государственным ценам. Такой подход позволяет несколько уменьшить налоговое бремя на предприятия отпускающие природный газ по регулируемым ценам и сделать добычу природного газа более рентабельной. В тоже время предприятия, которые отпускают газ по свободным ценам должны платить более высокую ренту.

Относительно экономических последствий введения в действие предложенного законопроекта для государства можно отметить следующее.

Предложенный законопроект в первые вводят механизм определения ставок рентных платежей на нефть и природный газ в зависимости среди прочего от фактического уровня цен на эту продукцию при таких обстоятельствах можно только провести анализ, что было бы, если бы законопроект действовал в 2002 году.

Проведенный анализ показывает, что в случае принятия предложенного законопроекта рентные платежи в 2002 году за добытую нефть и природный газ, продаваемый на свободном рынке, остались бы на том же уровне, но были бы более справедливо перераспределены.

В мировой практике нет единой методики начисления ренты. В большинстве стран рента устанавливается в процентном отношении от стоимости добытых нефти и газа, исходя из нормативных ставок, зависящих от геологических условий с учетом существующего уровня цен.

В странах-экспортерах они выше, в странах-импортерах - ниже. При определении стоимости нефти и газа используют как цены мирового рынка, так и специальные индикативные цены. При разработке морских месторождений обычно льготный режим налогообложения, что учитывается и нашим законопроектом.

Также в данном законопроекте при увеличении цен на нефть и газ предусмотрен раздел сверхприбыли между государством и предприятиями, то есть, государство получает значительно больше денег в бюджет.

Законопроект рассматривался на заседаниях комитета по вопросам ТЕК, ядерной политики и ядерной безопасности. Решение комитета - принять за основу и поддержать в первом чтении. Также законопроект поддержан Министерством  топлива и энергетики Украины.

Законопроект имеет позитивное заключение Главного научно-экспертного управления  Аппарата Верховного Совета.

Прошу поддержать данный законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте будь ласка.

На табло дайте перелік прізвищ народних депутатів, що записалися для обговорення цього законопроекту.

Юрій Анатолійович Кармазін. Я просив би, якщо можна, скорочувати, шановні колеги, в оцінках, бо час.

 

17:27:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я уважно ознайомився з проектом закону про ренту на нафту і природний газ, він зробив серйозний, скажімо так, розвиток, цей закон, проект закону. Тому що перший раз він подавався 15 жовтня, потім 14 листопада, і, нарешті,  ми зараз обговорюємо текст проекту, який внесений 25 травня.

Тобто це говорить про те, що автори, коли працювали над ним, вони враховували зауваження Науково-експертного управління працювали над собою, працювали над покращанням законопроекту. І це говорить, безумовно, про те, що  питання ще залишилося. От про ті питання, які залишилися я б хотів сказати.

Абсолютно правильно, що треба врегульовувати питання пов'язані з механізмом  справляння орендних платежів з законом, а не указами, як це регулювалося раніше. Я вам нагадаю, що раніше Президент мав право вносити врегульовувати питання з економічних питань і він використовував це трошки розширено. І це розширено  дійшло до того, що Указ Президента про встановлення рентної плати на нафту і природний газ, що видобувається в Україні, який був прийнятий ще  21 грудня 1994 року діяв, а потім  інший Указ діяв, про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами. Від 17 червня 1996 року.

Зрозуміло, що у відповідності до Закону "Про систему оподаткування" відповідності до Конституції такі речі мають регулюватися виключно Конституцією України.

Оцінюючи, як позитивно саму ідею, яка запропонована цим проектом, я хотів би звернути вашу увагу на те, що в цих документах, які є немає аналізу, щоб ми порівняли, що ми втрачаємо, і що ми будемо в іншому випадку мати. Немає нормального розрахунку фінансово-економічних наслідків  введення нового  загальнодержавного збору.

Далі. І дуже важливо, це те, коли набуде чинності цей проект закону, якщо він буде прийнятий, як закон. Адже відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України закони, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року що передує плановому. Тоді ж, якщо зараз в разі прийняття цей закон набере чинності тільки з  1 січня 2004 року.

І, тому, можливо, у нас є час попрацювати над цим законом, я за те, що його можна приймати у першому читанні, але спрощувати і заставити зробити розрахунки, такі, які потрібні, щоб прорахувати всі наслідки цього закону.

 

ГОЛОВА. Значить - за.

 

КАРМАЗІН Ю.А. За з застереженнями тими, які я сказав.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Черняку.

 

17:30:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, партія захисту знедоленого народу України, Комуністична партія України.

Шановні колеги! Так добре була  викладена сутність цього закону, але недосказано до кінця, що цей закон суто лобіський. Якщо б у нас була радянська влада, єдина форма власності, тоді можна було б  перерозподіляти рентні платежі заради того, щоб підтримати тих, які вже у виснажених родовищах працюють. А зараз, коли у нас працюють окремі корпорації, коли існує навіть вже приватна форма власності на все те, що  видобувається, це намагання витягнути більш багатеньку таку і більш  щільну ковдру рентних платежів, наприклад, десь там з Полтавщини, туди, наприклад, на Галичину.

Тому , якщо Полтавщина і всі інші люди добрі, які погоджуються з тим, щоб підтримувати таким чином Галичину, будь ласка, нормально це спрацює і все це буде нормально.

Але ж я хочу  сказати, чи є у нас ринкові відносини, панове з більшості, чи ні? Якщо є ринкові відносини, цей законопроект треба негайно відкидати, бо він не відповідає головним положенням того, що в Україні будується, тобто нормальний  звірячий капіталізм. Живи ти, в тебе добрі родовища,  ти маєш видобуток, ти живеш. Якщо ти виснажив родовище, у тебе нічого немає, усьо, кранти, як казав наш лідер, тобто Президент України Леонід Данилович Кучма.

Тому не можна цей законопроект приймати, його треба  повертати і хай вони там крутяться, як хочуть.

 

ГОЛОВА. Один - за, один - проти. Черняк, будь ласка, Володимир Кирилович.

Вибачте, я вже оголосив, вибачте.

 

17:32:43

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги!

Черняк,  фракція "Наша Україна" Українська народна партія.

Питання пікантне. Законопроект пахне нафтою і газом. І завжди, коли я відчуваю цей запах під куполом Верховної Ради, я трошки п'янію, я думаю, що дехто ще більше від цього п'яніє, але  разом з тим існує необхідність законодавчо врегулювати питання про рентні платежі на нафту  і  природний газ. Це поза сумнівом, і я тут погоджуюся з моїми колегами, які до мене про це говорили, не можна це питання врегульовувати і справляти за допомогою указів. Це питання врегульовує парламент. Тому правильно зробили, що  запропонували законопроект.

Я схиляюся до того, що його  концептуально можна підтримати в першому читанні, але серйозно попрацювати в процесі підготовки до другого  читання. Зокрема, які питання існують? Існує питання про  механізм визначення  і справляння рентних платежів на нафту і природний газ і потрібно цей механізм більш чітко, прозоро і однозначно виписати в законопроекті.

Друге питання. Це питання регулювання. Тут депутат, мій попередник сказав про те, що якщо є ринок, регулювання не потрібне. Я не можу з ним повністю погодитися. Такі сфери як  газ, нафта вимагають певною мірою поєднання ринкових відносин і державного регулювання. І це практично  відбувається в усьому світі, відбувається регулювання рентабельності. Рівня рентабельності. І тому також це питання про поєднання   взаємодії ринкових механізмів і державного регулювання , зокрема регулювання рівня рентабельності потрібно також більш  чітко виписати.

Третє питання - це  проблема критеріїв, які покласти в основу всього цього,  критерії. Щоб ми знали на чому ми будуємо ці механізми.

І четверте питання - це механізм  розподілу прибутків між підприємствами і державою. Я повністю погоджуюся , що це дійсно вузлове питання і хто привласнить собі

і більшу частину цих доходів . І як побудувати цей механізм таким чином, щоб все-таки відбувся перерозподіл цих прибутків між підприємством і державою на користь держави, але при цьому, щоб і підприємства були зацікавлені виконувати цей вид діяльності.

І нарешті п'ятий пункт - це брак розрахунків. Це те, що характерно практично для всіх законопроектів, так само і для цього законопроекту. Я думаю, що треба підготувати більш серйозні розрахунки, якими будуть наслідки прийняття цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, будь ласка. Дуже коротко.

 

17:35:58

ШКІЛЬ А.В. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би, звичайно погодитися з попереднім виступаючим, що дійсно питання є пікантним, але я не думаю, що його пікантність полягає в тому, що воно пахне нафтою та газом. Просто пікантність цього питання, якщо ми приймемо  цей законопроект, то вже ні нафтою, ні газом пахнути не буде, а пікантність залишиться.

Тому я хочу наголосити на тому, що, ви розумієте, оці рентні платежі, треба  зрозуміти, що підвищення ренти, тим паче регуляція її, призведе до втрати фактично цілого західноукраїнського регіону нафто- і газовидобувників. Тому що зрозуміло, що потрібні гроші в бюджет, ніхто з цим не сперечається. Але потрібно знати, що не можна на ту корову, яка доїться, все молоко вішати. Не можна на коня, який везе, навантажити весь багаж, бо нічого він не витягне, він вмре по дорозі.

Тому, я думаю, що в даній ситуації тут регулятивні норми мають бути відкинуті як явище, ми мусимо просто підійти до цього питання строго економічно, не можемо ми регулювати  все підряд. Ми мусимо знати, що є межа, до котрої не модна піднімати рентну плату, бо тоді  будуть зруйновані нафтопереробні комплекси. Тоді дійсно вони легко будуть приватизовані або взяті з правом мінімально коштовного викупу.

Ми ж розуміємо для чого це робиться. Спочатку опустити, а потім прийде добрий дядько і скаже "ну давай, піднімайся, ось тобі пару копійок". І за пару копійок отримає практично усю галузь, принаймні, в значній частині України.

Давайте не забувати, що перший в світі промислово добутий газ був в державі, в Україні. Перша в світі нафта промисловим шляхом добута була в Бориславі. Це все ж відомі факти. І тому, якщо ми зараз будемо руйнувати наше рідне: газо-і-нафтодобування, то хто нас тоді зрозуміє. Ми мусимо підтримати, є проблеми, я розумію, що можна сказати, що чим глибше, тим менша оренда. Але хто буде визначати ці критерії, чесно кажучи, це дуже складний механізм. Я вам можу дати абсолютно однозначні факти з цього приводу. Ми мусимо зараз просто підійти до того, чи витримає Болівар цей вантаж? Я думаю, що ні. Ми мусимо зрозуміти, що треба шукати кошти для вирішення бюджетних надходжень, треба, я в цьому не сумніваюсь. Але ми не маємо право заради одного бюджету зруйнувати всю нафтовидобувну галузь, принаймні, Заходу і Сходу України.

Хто витримає ці ..., навіть якщо вони будуть диферсифіковані. Я ще раз наголошую на тому, що ми не маємо права здійснити цього зараз. Я закликаю вас всіх, ми мусимо зберегти цю промисловість, вона ще відплатить нам подякую сторицею в майбутньому. Тому що нафта і газ є, потрібно вкладати кошти для того, щоб наповнювати бюджет постійно, але не один раз наповнивши ми втратимо цілу галузь. Дякую.

 

ГОЛОВА.З процедури, Рудьковський, будь ласка.

 

17:39:19

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.Соціалістична партія України. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, було я думаю всім приємно почути правду, сказану депутатом-комуністом Соломатіним, який все-таки признався, що їх лідером є Леонід Кучма, цікаво почути, що думає з цього питання Петро Миколайович Симоненко. Але якщо говорити по суті закону, то я б хотів сказати, що цей закон потрібно обов'язково прийняти, бо він стабілізує ситуацію на ринку нафти і газу, бо рентні платежі будуть стабільними щороку, не прийматимуться в бюджеті, як це зараз здійснюється. І вони будуть залежати від геологічних умов. Стимулюючи буріння на високі глибини та стимулюючи видобуток з виснажених родовищ. Бо при тих ставках, які зараз існують, розробка подальша виснажених родовищ  є нерентабельна. А буріння глибше 5,5 тис.м є теж збитковим, бо є дуже високоризикованим.

І тому цей закон потрібно обов'язково прийняти, не вести дискусії. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Репліка, Соломатін. Я вже бачу. Увімкніть мікрофон і говоріть, тільки без прізвищ, будь ласка.

 

17:40:51

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін. Фракція комуністів.

Шановний колега Рудьковський, член фракції соціалістів, дозволив від себе тлумачити мій вислів з трибуни Верховної Ради України таким чином, що начебто комуністи України визнали своїм лідером іншу особу, а не Петра Миколайовича Симоненка.

Спасибі вам, шановний пане Рудьковський, товаришем я вас не можу визначати своїм. Бо ми різні зовсім. Але хочу до цього додати. Ваша діяльність, вона в значній мірі була такою провокативною по ряду епізодів діяльності в Верховній Раді України. А ви знаєте, чим закінчували провокатори всіх часів і народів? Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція уряду.

 

________________. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Практично кожний виступаючий народний депутат звернув увагу щодо законопроекту - відсутні розрахунки.

І це не дивно, тому що базуючись на додатках номер один і додатках номер два, які є до цього законопроекту, Міністерство фінансів зробило розрахунки впливу даного законопроекту на доходу бюджету, і ось що получилося.

Щодо рентної плати за нафту. Використовуючи методику, яку дали автори законопроекту ми одержимо мінус  22,8 мільйонів гривень. Щодо рентної плати за природній газ, ми одержимо  мінус близько 240 мільйонів гривень. А стосовно рентної плати за стабільний газовий конденсат так це взагалі в цьому законопроекті і не згадується. Разом з тим хочу нагадати, що в Законі "Про зміни до Державного бюджету" введено оподаткування рентної платою газовий конденсат. І саме головне. Всупереч вимогам кодексу, тому що ми маємо позитивні висновки щодо цього законопроекту галузевих фахівців, тобто що  Міністерство палива та енергетики, що відповідного профільного комітету. Але немає висновку, в супереч вимогам Бюджетного кодексу Бюджетного комітету.

Тому прохання таке. До цього законопроекту потрібні обов'язково висновки Бюджетного комітету і його треба  суттєво доопрацювати.

 

ГОЛОВА. Розгляд проекту Закону "Про рентні платежі за нафту і природній газ" , будь ласка державний секретар Міністерства паливно-енергетичного Лушкін Володимир Андрійович.

 

ЛУШКІН В.А.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Я хотів би справедливості ради сказати, що зазначений законопроект розроблений з урахуванням світового досвіду. І на основі аналізу характеристик родовищ нафти і природного газу України.

В законопроекті безумовно актуальні, єдине, що потрібно врахувати, як із виступу Юрія Кармазіна так і Мінфіну, конкретні їх  зауваження і розрахунки. І все-таки відклоняти я б вам його не радив. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую   вам за вашу точку зору.

Оголошується до розгляду проект закону "Про порядок погашення заборгованості за електричну енергію". Знову доповідачем є секретар Комітету з питань    паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вадим Валентинович Литвин. Будь ласка.

 

17:44:45

ЛИТВИН В.В.

Спасибо. В электроэнергетике наибольшая проблема сегодня - это проблема долгов. Из-за того, что она не решается, в отношении очень многих энергокомпаний осуществляется очень много попыток их обанкротить или  прихватизировать в обход приватизации.  Из-за долгов было принудительное отчуждение имущества Донбассэнерго, Донецк-облэнерго, Луганск-облэнерго. И сейчас очень много аналогичных процессов происходит в судах.

Сегодня долг потребителей электроэнергии энергопоставляющим компаниям 9 миллиардов гривен, долг  государственного предприятия "Энергорынок" генерации 16 миллиардов гривен, что приблизительно равно стоимости  электроэнергии произведенной в течении года. Долг генерации поставщикам энергоносителей, комплектующих и  так далее 15,8 миллиарда гривен, долг энергопоставляющих компаний энергорынку 14,7  миллиарда гривен. Эти долги возникли из-за высокого уровня бартеризации расчетов между предприятиями ТЭК  до 2000 года, несбалансированной тарифной политики, хронического государственного недофинансирования энергетической отрасли,  неуплаты потребителей за потребленную электроэнергию и ее воровства, отсутствие реальных источников финансирования затрат энергокомпаний на проведение восстановительных работ после различных стихийных бедствий. Реальных источников погашения долгов, а тем более дисбаланса между кредиторской и кредиторской задолженностью нет. Списание долгов - это не рыночное вмешательство в хозяйственную деятельность  предприятии, оно нарушает права кредиторов, противоречит бюджетному и гражданскому  законодательству.

Вариант  погашения долгов за счет повышения цены электроэнергии, я считаю, тоже неприемлемой с социальной точки зрения, а также из-за проблемы качества  долгов генерирующих компаний, значительная часть которых возникла в период бартеризации и непрозрачности отношений в ТЭК. Поэтому повышать тарифы и всем платить за эти долги в корне неправильно.

Данный проект закона - это первый шаг для правового урегулирования возможности погашения задолженности в топливно-энергетическом комплексе при одновременном сохранении порядка расчетов за текущее потребление электроэнергии.

Проект не претендует на стопроцентное урегулирование проблемы задолженности. Однако,  его принятие даст возможность значительно расчистить миллиардные  долги, оздоровить экономическое состояние предприятий отрасли, спасти часть предприятий от  банкротства и прихватизации. Проект имеет исключительно разрешительный характер. Принятие данного законопроекта не может привести к экономически негативным последствиям  для предприятий ТЭК, так  как погашение задолженности осуществляется исключительно по их желанию.

Участники расчетов заключают договор, который вступает в силу только после  его утверждения Национальной комиссией по регулированию электроэнергетики. То есть,любые злоупотребления полностью исключены. Расчеты за текущее потребление электроэнергии продолжает осуществляться в соответствии с  действующим законодательством. То есть, принятие данного  закона не  приведет к уменьшению поступления средств участников энергорынка.

Принимая во внимание  необходимость  наполнения Государственного  бюджета и нежелательность мероприятий,  которые приводят  к уменьшению доходов бюджета проект не предусматривает списание задолженности предприятий перед Государственным бюджетом. Мероприятия, предусмотренные этим законопроектом, также не приводят к увеличению затрат или уменьшению доходов Государственного бюджета.

Законопроект не предусматривает какие-либо нововведения в сфере расчетов с бюджетными средствами, урегулирование отношений с Госбюджетом должно решаться отдельными законами.

Законопроект рассматривался на заседании подкомитета по  вопросам электроэнергетики, на заседании комитета по вопросам топливно-энергетического  комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности. Решение подкомитета и комитета - принять за основу и поддержать в первом чтении.

Законопроект также неоднократно обговаривался широким кругом специалистов и дорабатывался с целью учета всех полученных замечаний.

Законопроект имеет  позитивное заключение Главного научно-экспертного управления Аппарата Верховного Совета Украины основные замечания которого учтены.

Прошу также поддержать данный законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися, висвітіть. Записалися для обговорення. Як завжди, Юрій Анатолійович Кармазін перший. будь ласка, Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна".

 

17:49:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безперечно  законопроект, який зараз пропонується народним депутатом Литвиним, є дуже важким законопроектом. Важким він є по наслідкам, які може мати, і   б тут би поставив питання таке повернув би вас на три роки чи на два роки назад в історії. Ви подивіться, будь ласка, що було уже коли запроваджувалися вексельні схеми розрахунків в енергетиці. Ви пам'ятаєте тінізацію економіки, ви пам’ятаєте, що тільки тоді уряд Ющенка: Ющенко - Прем'єр, Тимошенко - віце-прем'єр, якось робили все для того, щоб вивести це з тінізації. Що ми сьогодні маємо?

Сьогодні пропонується цей спеціальний порядок розрахунків по погашенню заборгованості. Що це таке "спеціальний порядок розрахунків"? Є порядок або розрахунків або нерозрахунків, а що таке спеціальний порядок?.. От спеціальний порядок - це те, що тут прописано, це значить пройти між капельками. Так от спеціальний порядок - це проводити за електричну енергію розрахунків шляхом послідовного виконання зобов'язань, це значить переводити борг і шляхом використання переказних векселів. Це що за це боролися? Так, можливо, за це й боролися, щоб повернути те, що було колись.

Але Закон про електроенергетику  забороняє використання розрахунків у будь-якій формі іншій, ніж грошові розрахунки, Тому  абсолютно я погоджуюся, двічі давало Головне науково-експертне управління давало розрахунки, двічі, ще в січні і потім пізніше, давало розрахунки про те, що передбачення, що  застосування такого порядку  стане погіршенням дисципліни платників за поточні і майбутні розрахунки за електроенергію, оскільки споживачі очікуватимуть прийняття наступного  нормативного акту, яким би чинний порядок розрахунків. От так пишуться, я процитував, науково-експертне управління, в даному випадку. І оцінюючи якість цього закону, говорячи про те, що кожен закон має мати свій, абсолютно, круг правовідносин, який не врегульований, який має регулювати. Я скажу, що такого кругу в цьому законі немає, все інше можна регулювати постановами Кабінету Міністрів і чим завгодно, тільки не зміни, які зараз пропонуються.

Тому я особисто підтримувати цього закону не буде. І закликаю суспільство до того, щоб було пильним до того, щоб під цим виглядом протягнуться зміни, які будуть сприяти тінізації економіки. Дякую.

 

ГОЛОВА.Юрій Соломатін, в вже проти є один, будь ласка.

 

17:52:42

СОЛОМАТІН Ю.П.Фракція комуністів, комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Шановні колеги, нам тут дуже добре викладалось, що обидві сторони, коли вони будуть вирішувати свої стосунки і питання щодо долі боргів, які утворилися, піду до Національної комісії регулювання електроенергетики. Я хочу вам нагадати, що взагалі в нас в державі не врегульовано використання слова "національний". І нехай нас не засліплює ця назва. В кожній з цих комісій, Національної комісії з питань регулювання телебачення і радіо або з питань електроенергетики, там завжди домінують певні сили, представники певних корпоративних структур, які  були, є і будуть проштовхувати інтереси, насамперед, своїх корпорацій, а не якоїсь там національної держави.

Давайте ми не будемо вірити цим дурничкам, цим етикеткам. Це перше. До так званого спеціального порядку. Давайте ми просто скажемо, зберуться дві корпорації і вони підуть до третьої корпорації під назвою "НКР" для того, щоб домовитись начебто, а поза ширмою закону врегулювати свої відносини. Можна і так зробити. Скільки разів в старі часи списувалося боргів агропромислового комплексу і в ці новітні часи? Але ж це було зрозуміло, чому так робиться.  Але ж якщо воно буде робитися таким чином, як воно запропоновано, це буде даний старт для того, щоб з'явилися нові боржники, у котрих була спокуса піти ще раз до НКР, робити оборотки навколо тих боргів, які вони хочуть створити і будуть створювати.

Тому у мене риторичне запитання: шановні колеги, шановні народні депутати, скільки ми будемо зараз тут, в Верховній раді України, заслуховувати законопроекти, які відверто або приховано лобіюють певні корпоративні структури в топливно-енергетичному комплексі? Я розумію, що коли була радянська держава, коли все було народне, там можна було зрозуміти - перетекло з одного кармана до другого, це зрозуміло. А коли ми в ринкових відносинах це вирішуємо, такі законопроекти, це - ганьба! Їх не можна приймати! Спасибі.

 

ГОЛОВА. Так, Тарас Чорновіл є? Будь ласка, у нас вже два проти закону. Ви також проти, да? Ну давайте подивимся. Михайло Мельничук, ви за? За? Ну, будь ласка.

Ну так ви скажіть, якщо ви будете в цілому, концепція ваша зводиться до того, що ви проти, то...

 

17:56:00

ЧОРНОВІЛ Т.В. Значить, шановні колеги, два моменти з цього законопроекту, які. як на мене, суттєві. Перший момент - це чисто стратегічний курс знову на векселізацію енергетики, що вже ми мало. Прикро, що це є елементарно лавина, це є, як в ядерній реакції, постійне нарощування і розкручування цього кому. Воно не може скорочуватися, воно не може зменшуватися, воно може тільки наростати. Обрубати це можна силовим рішенням, але дуже важко. Запустити дуже легко.

І друге, дозвольте. Я дуже не люблю займатися популізмом, але дозвольте. Може, це прозвучить трошки популістські, коли до мене на прийомі приходить людина, в якої через те, що десь вчасно не встигла оформити субсидії, або наше законодавство не відповідне надається їм можливості в неї наріс борг на кілька тисяч гривень сумарно за всі там послуги, які можуть бути надані їй не можна списати, їй навіть реструктуризувати вже при тих боргах не можна, організаціям, які вибачте мене не бідні. Далеко не бідні я не бачу сьогодні бідних обленерго. Ми маємо списувати за рахунок саме цих бідних людей, хай мене пробачать за це, що це дійсно трошки пахне популізмом, але  по-моєму це реальний факт. Я думаю, що треба категорично проти і це нормально, що ніхто з тих хто записалися на виступи не захотів підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Мельничук, будь ласка.

 

17:57:21

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Фракція Соціалістичної партії України Чернівецька область.

Взагалі, якщо брати назву законопроекту про порядок погашення заборгованості за електричну енергію я за такий законопроект. А що до його змісту то є питання. От з цього приводу, Володимир Михайлович, іноді чесно я з повагою дуже відношуся до вас і буде відноситися, але неможливо депутату з орієнтуватися два виступили за чи проти і все.

Давайте візьмемо статтю 3 проведення розрахунків за електричну енергію ми вже тут заклали бомбу для кого? Для тих хто споживає цю електроенергію, яким чином, будь ласка. Зазначені в частині 1 цієї статті розрахунки проводяться учасниками розрахунки з використанням власних або кредитних коштів.

Я закупив, я допустимо обленерго взяв кредит закупив електроенергію, а потім на кого ляжуть ті ставки кредитні на   ціну електроенергії, вона не буде коштувати 20 копійок, буде коштувати 70. А чи погоджує це  з тим, хто споживає.

З цього приводу законопроект потребується повернути, його таким приймати не потрібно. Тут закладено не тільки в цій нормі, в статті 3, а  є і інші застережливі моменти, і Головне науково-експертне управління на це також звертало увагу.

Є і інші питання, на яких би я хотів зупинитись, щодо взагалі про розрахунки. Атомна станція виробила продукт, продала, ПДВ заплатила. "Обленерго" придбав, продав продукт, заплатив ПДВ. Так? Я споживач, купив електроенергію і знову плачу ПДВ. Таким чином, скажіть будь ласка, чи 20, чи 60 відсотків платиться за один і той же товар, або продукт. Про це фракція Соціалістичної партії України неодноразово зверталась і до уряду, і до відповідних профільних міністерств. Чому наші люди, громадяни України платять ПДВ при сплаті за електроенергію? І коли, кінець кінцем, Генеральна прокуратура поставить крапку на цьому питанні? Ну, неможливо, шановні. І знову є застереження з цього приводу і надалі. Тому що, ще раз кажу, законопроект можна було, таки він потрібний.

Але, Володимир Михайлович, є статті, з якими ні ми погоджуватись не будемо, і фракція не буде голосувати за такий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, з цього приводу.  Шановні колеги, ви вже ж всі виступили.

Я так думаю. Давайте по  30 секунд, я вас прошу.

Рішняк, будь ласка. Фракція Аграрної партії. Давайте, як вам зручніше.

 

18:00:31

РІШНЯК І.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я з попереднім виступаючим повністю..

Рішняк Іван Миколайович, 162 округ, фракція Аграрна партія України.

Я хочу підтримати попереднього виступаючого, що дійсно цей проект закону потрібно серйозно опрацювати на новий переробити. Але, все-таки він потрібний цей закон. Я  тільки хочу привести буквально декілька секунд, декілька цифр. Нині сільське господарство України за рік на виробничі потреби використовує всього 3,5 мільярди кіловат електроенергії. Це в п'ять разів менше чим в 1998 році.

Причиною зменшення споживання електроенергії в цій сфері було передусім скорочення обсягів сільхозвиробнцтва, суттєве підвищення тарифних та масштабне застосування штрафних санкцій за різні порушення в тому числі і не платежі.

І в результаті цього накопичується і накопичується борги за електроенергію. Цей борговий зашморг не дає можливості нормально працювати використовувати електроенергію в сільському господарстві і в іншому народному господарстві.

Тому закон потрібний,  обов'язково потрібний, і над ним потрібно серйозно попрацювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Далі - Черняк, будь ласка, з мотивів.

 

18:02:14

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Дійсно, існує проблема заборгованості і її потрібно вирішувати. Я думаю, що ніхто з нас не проти цього. Але  потрібні такі законопроекти, які б вирішували цю проблему, і які б зупинили процес криміналізації проблеми боргів. Ось  основна вимога до  законопроекту. Повернення векселя і інші пропозиції, яку тут є, можуть навпаки сприяти криміналізації проблеми боргів.

І другий момент.  В   чому суть законопроекту і інших законопроектів, які  подавалися до цього і мабуть ще будуть? Суть в тому, що  здійснюється розчистка балансу підприємств для того, щоб піти на приватизацію на безцінь. І все, що зараз робиться у ТЕКу, робиться задля цього. Я не думаю, що ми можемо  підтримувати такі законопроекти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський.

 

18:03:32

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Цього  законопроекту ні в якому разі не можна приймати, тому що зараз існує  схема відпрацьована платежів на енергоринок. При прийнятті цього  закону вона повністю зруйнує цю відпрацьовану схему. Ми прирівняємо поточні платежі до розрахунків за старі борги. І повернеться старе:  переуступка боргу. Ті фірми, які скупили старі борги за безцінь, будуть  вибивати гроші з енергопостачальних компаній, а енергоринок буде сидіти без грошей. Знову повернеться відключення електроенергії - те, що ми мали 3 роки назад.

Приймати такий закон не можна до тих пір, поки не стабілізується ситуація на  розрахунках за елекроенергію. Все. Дякую за увагу.

Забути про нього треба.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Розгляд проекту закону про порядок  погашення заборгованості за електричну енергію завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням  обговорення.

Так,  у нас 18 годин 5  хвилин. Будемо завершувати... будь ласка. Одну хвилинку. Від уряду.

 

_____________. Шановний Володимире Михайловичу, уряд також підтримує виступи народних депутатів і  такого законопроекту в тому вигляді, як він є, приймати його не можна. Тому потрібно доручити як Мінпаливенерго, Мінфіну, Податковій адміністрації його суттєво доопрацювати. А в цілому, безумовно, такий законопроект потрібен.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Рудьковський.  Потім хто у нас там? Сабашук, так?

 

18:05:33

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Володимире Михайловичу, можна 2596 зараз дати можливість Фіалковському доповісти без обговорення. Цей закон, одну хвилину буквально. Цей закон тричі ставився, він дає 20 мільйонів надходження до державного бюджету і потребує буквально один абзац зміни до закону.

Давайте в порядку виключення, будь ласка.

 

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилиночку, там ще Сабашук Петро Павлович. Будь ласка, яка ваша пропозиція?

Шановні колеги, одну хвилинку, давайте вже, тут перший стоїть законопроект. Може ми тоді коротко два ці законопроекти і обговоримо. Немає заперечень? Ну, будь ласка, ви доповідь зробіть так переконливо, щоб у нас не виникало питань.

Оголошується до  розгляду проект Закону про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу. Доповідач голова підкомітету, комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Петро Павлович Сабашук.

 

18:06:39

САБАШУК П.П.

Спасибі за вашу мужність, буду дуже короткий. 1996 рік, першу енергетичну станцію, яку ми почали будувати Мінтопенерго сказали, що ...для України не є приємлима. Сьогодні будуються близько десяти енергетичних станцій на території України, три з них працює. Тому цей закон є рамковим, я прошу його прийняти, тому що він в першому читанні, щоб ми літом могли його доробити і він в другому читанні появився вже відроблений для того, щоб ця технологія пішла. Дуже коротко.

 

ГОЛОВА.Дякую. Що уряд з цього приводу думає, Володимир Андрійович.

 

________________.Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, уряд в цілому підтримує такий закон, ну не в такій редакції. На нашу думку, законопроекти, надані матеріали не має достатнього обгрунтування доцільності прийняття окремого закону щодо координаційних установ. Реалізацією передбачено законопроектом заходів, можливо провести шляхом внесення відповідних змін до існуючої нормативно-правової бази. Зокрема, до законів України про електроенергетику та альтернативні  джерела енергії. Потім можна розмовляти про цей закон.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я так розумію, що уряду подобається назва законопроекту, не подобається зміст.

 

________________. Я можу єдине сказати, що такі закони є у всіх країнах світу, вони є різні.

 

ГОЛОВА. Дякую. Добре, сідайте, зараз нас розсудить Юрій Анатолійович Кармазін.

 

18:08:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Я дуже коротко, Володимир Михайлович.

Справа в тому, що у нас дуже мало часу, а мова йде про те, що ми маємо змогу реально і масштабно економити енергоносії. Я наведу вам для прикладу тільки кілька назв законів. Я думав, що тільки у нас пишуть закони, які так називаються. Будь ласка, Німеччина: "Про захист виробництва електроенергії на основі технології по генерації" - 2000 рік, прийняли закони, “Енергетичний закон” Республіки Польща. Два  закони приймали в 1997 і в 2000 році.  І вони передбачали заходи по стимулюванні, в тому числі надавали пільги, надавали кошти і ці станції про які  зараз сказали, що вони будуються  мають будуватися. І ми  маємо надати такі можливості, щоб стимулювати використання скидного  потенціалу.

Тому, там буде пропонуватися тільки  скасування оплати ПДВ, при закупівлі турбогенераторної групи обладнання. І тут стосовно податку на додану вартість, який ви знаєте взагалі є податок шкідливий для розвитку держави. Тут треба встановити нульову ставку цього податку і це передбачити   потім під час другого читання. В цілому в першому читанні приймати цей закон ніякої небезпеки для держави України   немає. Його можна прийняти у першому читанні і внести зміни і  доповнення. І я закликаю урядового секретаря Лушкіна також до цього.

Повірте мені,  я  зробив експертизу цьому закону і бачу, що за цим не торчать вуха олігархів.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Якщо немає заперечень, немає більше бажаючих виступати, то... Ні, ви тут не записані. Немає.

Розгляд проекту закону про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, коногенерацію та використання ..........енергопотенціалу завершено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України про податок на додану вартість щодо операцій з ввезення, пересилання підакцизних товарів.

Доповідач Фіалковський, будь ласка. Народний депутат Фіалковський Володимир  Олександрович. дуже коротко.

 

18:10:34

ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Це дуже  коротенький закон. Фактично, дивіться.

Все, що стосується  у нас зараз підакцизних товарах є таке  правило, що податок на додану вартість справляється зразу при перетині митного  кордону України.

У нас є єдине виключення для тих, хто завозить тютюнову сировину. Фактично  держава  кредитує такі підприємства. Це не відповідає ані правилам загальним, які існують в усьому світі щодо справляння податку на додану вартість щодо акцизних товарів. Це не відповідає також і рівності для всіх суб'єктів підприємництва. Тобто, пропонується зробити рівні умови  для всіх. Не  можу не погодитися з висновком Науково-експертного  управління, який крім того, що цілком  позитивне каже про те, що такі зміни вони дозволять відповідати Конституції України у плані рівності всіх суб'єктів господарювання. Висновок комітету також одностайний всіх присутніх - за цей законопроект. Пропонується його прийняти в першому читанні. Дякую всім.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, від комітету Віктор Капустін. Так, сідайте, будь ласка.

 

ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Мікрофон.

 

18:12:01

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглядав це питання і, як сказав доповідач, одноголосно приєднується до підтримки цього законопроекту, його треба приймати, бо це ставить в рівні положення всіх платників податків, це абсолютно логічний висновок, і ми підтримуємо його і рекомендуємо Верховній Раді прийняти цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Анатолійович, ваша оцінка, будь ласка.

 

18:12:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, в кінці дня я дійсно отримую задоволення від такого закону. Він дуже маленький, але дуже-дуже суттєвий. Суттєвий він тим, що ті, хто лобіював ці інтереси імпортерів смерті для українців - тютюну, який імпортувався, які поставили питання про те, щоб бути у виключному становищі, вони мають отримати поразку і має виграти весь народ України. 

Насправді - це дуже великі гроші і дуже прості речі треба зробити, треба просто встановити однакові правила гри. І сьогодні - це проекти народних депутатів Рудьковського і Фіалковського. Я хотів би їм просто щиро подякувати  за їх громадянську позицію, вони побачили дійсно  в бюджеті дірочку, там, правда, на 230 діб, але це дуже  серйозна пільга. Я думаю, що цей закон ми зможемо, я прошу, щоб ми обговорили всі у фракціях і прийняли його в четвер в першому і в другому читанні в цілому, як закон. Тому що це зразу додаток до того нашого скудного, бідного бюджету. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович, Володимир Кирилович, ви будете виступати і завершуємо.

 

18:14:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я також підтримую пропозицію щодо прийняття законопроекту в першому читанні. Взагалі лобіювання це нормальна річ, якщо це цивілізоване лобіювання і спрямоване на захист національних інтересів і на захист інтересів наших виборців.

В даному випадку йдеться про скасування пільги про встановлення єдиних правил гри про рівні умови для всіх підакцизних товарів, що є абсолютно нормальним явищем для цивілізованої економіки, якою наша економіка повинна в перспективі бути. Тому встановлення рівних умов для всіх підакцизних товарів, без виключення, я думаю, це є правильний курс законодавчої роботи Верховної Ради, дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також. Рудьковський, будь ласка.

 

18:15:05

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати, я хочу подякувати за підтримку нашого законопроекту і лише хочу зазначити, що це дійсно дасть додаткове надходження до державного бюджету більше 20 млн.грн. Ми шукаємо гроші для збільшення заробітної плати, пенсій, це будуть реальні надходження. Бо виходило нелогічно, держава кредитувала підприємства, які можуть оплатити  самі ввезення своєї сировини і сплати податків. Цей закон я пропоную підтримати в четвер в першому, другому і в цілому  і відправити Президенту на підпис. Для того, щоб був врахований при формуванні  бюджету на слідуючий рік. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги. Розгляд проекту закону "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість щодо операцій з ввезення і пересилання акцизних товарів" завершено. Рішення будемо приймати в четвер.

Які зауваження, застереження, немає. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Дякую вам за плідну роботу. Завтра ми продовжимо наше засідання о 10 годині. Буде розглядатися питання визначені в розкладі на середу. На все добре.