ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

 6  червня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Прошу шановних народних депутатів підготуватись до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

 10:01:32

Зареєструвалося -414

В залі зареєстровано 414 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Рябікіна Павла Борисовича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких гараздів.

Шановні народні депутати, сьогодні працівники засобів масової інформації відзначають своє професійне свято. Я думаю, ви мене підтримаєте в тому, що це загальнодержавне, загальноукраїнське свято. Давайте привітаємо журналістів з їх професійним святом і вашими бурхливими оплесками задекларуємо наше доброзичливе ставлення до них.

Шановні народні депутати, сьогодні Регламентом не передбачено оголошення депутатських запитів, але, оскільки ви наполягаєте, я міг би швидко їх оголосити, а потім о 12 годині ми не робили б перерви, для того, щоб розглянути законопроекти.

Надійшли запити народних депутатів України: групи народних депутатів - Прошкуратова, Карнаух, Голуб, Рудьковський - до Голови Верховної Ради України з приводу передачі до комунальної власності територіальної громади м.Одеси санаторію "Фонтан" та "Перлина".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:03:10

За-109

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Юхновський, Заєць та інші - до Голови Верховної Ради України та Генерального прокурора України щодо припинення свавільних дій будівельної компанії "Познякижилбуд" на прибудинковій території по вул.Панаса Мирного та бульвару Лесі Українки.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:03:48

За-102

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Прем`єр-міністра України щодо захисту конституційних прав мешканки Кіровограда - учасниці Великої Вітчизняної війни. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:04:48

За-140

Рішення прийнято.

Петра Толочка до Прем`єр-міністра України стосовно соціально-економічного становища інженерно-технічних працівників Національної академії наук України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:18

За-118

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем`єр-міністра України стосовно розгляду звернення жителів громадських організацій, політичних партій міста Донецька щодо порушення конституційних прав громадян та свідомого стримування розвитку української мови шляхом ліквідації україномовних шкіл і класів в місті Донецьку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:56

За-151

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова і Олександра Бандурки до Прем`єр-міністра України щодо фінансування капітального ремонту та реконструкції приміщень кіровоградської філії Національного університету внутрішніх справ. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:25

За-152

Рішення прийнято.

Василя Надраги до Прем'єр-міністра України щодо заходів з ліквідації підтоплення в місті Луганську. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:49

За-196

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо фінансування проекту по завершенню будівництва газопроводу Єнакієво-Вуглегірськ. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:16

За-116

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо захисту прав та інтересів військовослужбовців. пенсіонерів міністерства оборони, хворих на туберкульоз та недопущення передачі Алупкінського військового клінічного санаторію Міністерства оборони іншому відомству. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:48

За-202

Рішення прийнято.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України щодо фінансування компенсаційних виплат працівникам освіти за 1997-2002 роки. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:17

За-218

Рішення прийнято.

Анатолія Кукоби до Прем’єр-міністра України щодо законності розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації про підвищення тарифів на послуги з підігріву води. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:45

За-108

Рішення прийнято.

Тараса Стецьківа до Першого  віце-прем'єр міністра України, голови Національного банку України щодо визнання громадянки Парамут мешканки міста Львова  кредитором банку "Україна". Ставлю на голосування  про направлення запиту.

 

10:09:15

За-109

Рішення прийнято.

Анатолія Матвієнка до Прем'єр-міністра України щодо об'єктів приватизації фонду УДАХК "Укрпапірпром". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:48

За-127

Рішення прийнято.

Сергія Слабенка до Першого віце-прем'єр міністра України, Міністра фінансів України, голови Державної судової адміністрації України щодо стану забезпечення судів Волинської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:17

За-99

Рішення прийнято.

Володимира Сімонова до Міністра культури і мистецтв України з приводу фінансування ремонту будинку культури селища Мельниця Подільська Борщівського району Тернопільської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:47

За-145

Рішення прийнято.

Тараса Стецьківа до Віце-прем'єр міністра України Кириленка стосовно реструктуризації заборгованості Українського  науково-дослідного центру рідних мінералів, добрив перед Державної інноваційною компанією.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:19

За-115

Рішення прийнято.

Володимир Яворівського до міністра оборони України  з приводу зловживань посадових осіб Міністерства оборони України призначень в оренду нежитлових приміщень. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:48

За-170

Рішення прийнято.

Іштвана Гайдоша до міністра оборони України щодо доцільності реформування Ішавського та Виноградівського районних військових комісаріатів Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:15

За-61

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів Бондаренко, Чорноволенко та інші до міністра юстиції України про надання офіційної інформації щодо причин зволікання розгляду звернень київського міського голови про реєстрації Статуту територіальної громади міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:48

За-180

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Гладій та інші, всього 16 народних депутатів, до Генерального прокурора України стосовно  заміни запобіжного заходу щодо Леоніда Козаченка. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:16

За-152

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайко до Генерального прокурора України щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам Єнакіївського будівельного управління "Донбасдомремонт". Ставлю на голосування про направлення  запиту.

 

10:13:45

За-104

Рішення прийнято.

Тараса Чорновіла до Генерального прокурора України щодо підтвердження факту арештів групи працівників міліції міста Києва у зв'язку з розслідуванням справи Гонгадзе. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:14

За-139

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Генерального прокурора України щодо фактів перевищення службових повноважень працівниками прокуратури Деснянського району міста Києва, прокуратури міста Києва і адміністрації Київського СИЗО номер 13, що потягло за собою незаконне утримання під вартою обвинуваченого Вітрука. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:50

За-99

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України ( повторний запит) про забезпечення виконання законодавства Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи щодо реагування на ситуації на Чорному і Азовському морях.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:25

За-146

Рішення прийнято.

Віктора Короля до Генерального прокурора України щодо перевірки заяви голови Чернівецької обласної державної адміністрації Теофіла Бауера про дачу хабара посадовим  особам  Адміністрації Президента України у розмірі 600 тисяч доларів США з метою усунення його з посади.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:00

За-201

Рішення прийнято.

Григорія Омельченко до Генерального  прокурора України, голови Служби безпеки України, голови Державної податкової адміністрації України, голови Рахункової палати України про перевірку обставин придбання  Державним управлінням справами Президента України італійських меблів на суму понад 2 мільйони 600 тисяч доларів США  для службових кабінетів Президента України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:41

За-163

Рішення прийнято.

Михайла Сятині до голови виконавчої ради і ліквідаторів  банку "Україна" щодо повернення банком "Україна" коштів  благодійної організації "Карітас мараморож". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:09

За-98

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Пузаков, Поліїт, Сас - до міністра транспорту у щодо масового  невдоволення виборців ряду районів Кіровоградської області зміною маршруту руху поїзда "Кіровоград-Київ".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:39

За-128

Рішення прийнято.

Народних депутатів: Червоній, Олексіюк, Ширко до Прем'єр-міністра України про викрадення меморіальної дошки Мелетія Смотрицького, українського письменника, філолога, церковного та освітнього діяча у Свято-троїцькому храмі Дерманського монастиря у Рівненській області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:13

За-137

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка до голови Служби безпеки України про розкрадання державного майна деревопереробного підприємства ДСП Осволода Івано-Франківської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:42

За-133

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України стосовно фінансування незавершеного будівництва, монтажу та придбання  технічного обладнання ретрансляційного центру, що розташований в селі Ольгіно Високопільського району Херсонської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:17

За-156

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, до мене звернулися керівники трьох фракцій - прошу уваги! - Соціалістичної партії України, Блоку Юлії Тимошенко та блоку "Наша Україна". Сутність заяви зачитую.

Фракції СПУ, "Нашої України" та БЮТ вимагають надати слово на початку засідання для заяви з приводу надзвичайних подій у Чернігівському виборчому окрузі номер 206 народному депутату Бокому Івану Сидоровичу.

Оскільки це не передбачено Регламентом, я ставлю на голосування - прошу вашої уваги - про те, щоб надати слово для заяви. Прошу визначатися.

 

10:20:15

За-222

Рішення не прийнято.

Я вдруге і останнє ставлю цю пропозицію на ваш розсуд.

 

10:20:41

За-227

Будь ласка, три хвилини, Іване Сидоровичу.

 

10:21:01

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, я взяв це слово, щоб повідомити про надзвичайну ситуацію, яка створилась напередодні проміжних виборів у Чернігівському виборчому окрузі № 206.

Влада розперезалась до останньої межі. Все робиться для того, щоб забезпечити перемогу, точніше намалювати перемогу визначеного на Банковій кандидата Ярославського. Для цього буквально розчищається виборче поле.

Вчора ввечері знято з реєстрації Наталку Вітренко. Зараз робиться все, щоб усунути і дескридитувати єдиного кандидата від об'єднаної опозиції - позапартійного Дмитра Іванова. Сьогодні вночі його своєрідно привітали з днем журналіста, він відомий поет і журналіст, сьогодні вночі здійснено погром його виборчого штабу, розбито комп'ютер і все інше, що було там, у штабі. За останні дні міліція затримала 6 агітаторів з команди Іванова. Виявлено підслуховуючу апаратуру і передавач у дворі виборчого штабу.

Владні структури нахабно агітують за Ярославського погрожуючи керівникам підприємств звільненнями.

Кучма і його команда демонструють у Чернігові цинічну зневагу до закону, відверто насміхається з демократії. І все це тільки тому, що Дмитро Іванов сьогодні впевнено вийшов на перше місце у симпатіях чернігівців, що показали соціологічні опитування.

Режим хоче будь-що згвалтувати волю виборців. По суті, на прикладі Чернігова ми бачимо як іде погром демократії в Україні. Оце вам справжнє обличчя політичної реформи за Кучмою, оце вам іде репетиція президентських виборів.

Фракції об'єднаної опозиції гнівно протестують проти бандитських дій влади у Чернігові, нагадують про неминучу відповідальність, яка впаде на голови тих, хто руйнує демократію в Україні. "Єдина опозиція" закликає виборців Чернігова віддати голоси за позапартійного Дмитра Іванова. А від Генеральної прокуратури ми вимагаємо суворого покарання тих, хто через бандитські погроми перед виборами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання про основні напрямки бюджетної політики на 2004 рік. Прошу уваги! Пропонується такий регламент розгляду цього питання. Доповідь першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, - до 15 хвилин. Відповіді на запитання - до 10 хвилин. Співдоповідь Комітету з питань бюджету - до 10 хвилин. Відповіді на запитання - до 10 хвилин. Обговорення - 45 хвилин. Нема заперечень? Будь ласка, Матвєєв Валентин Григорович.

 

10:23:56

МАТВЄЄВ В.Г.

Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, у виступі чи заяві, зараз яка пролунала з цієї трибуни, народного депутата від Соціалістичної партії України вкралася помилка. У Чернігівському виборчому окрузі немає єдиного кандидата від опозиційних сил, а є два кандидати: від Комуністичної партії України Ясочка і від Соціалістичної партії Іванов. Тому я і звертаю увагу виборців, які будуть приходити до виборчих скриньок у неділю 8 червня, щоб вони зробили правильний вибір. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, ми погодили регламент розгляду цього питання з уточненням. Петро Олексійович просить також 15 хвилин для співдоповіді.

Слово має перший віце-прем'єр України, міністр фінансів України, Азаров Микола Янович для виголошення доповіді про основні напрямки бюджетної політики на 2004 рік.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Владимир Михайлович. Уважаемые народные депутаты!

Сегодня вашему вниманию предлагаются основные направления бюджетной политики на 2004 год. О том на сколько значимым является этот вопрос еще раз свидетельствует то огромное внимание, которое уделяет Президент Украины основным стратегическим  направлениям бюджетной политики.

Все вы знакомы с обращением Президента по наиболее принципиальным вопросам бюджетной политики следующего года. Последнее время Верховный Совет и правительство много сделали в развитии системы бюджетного планирования. Расширение казначейского исполнения, государственных и  местных бюджетов. Но, безусловно нам с вами еще больше предстоит сделать.

В первую  очередь я остановлюсь на особенностях формирования бюджета на 2004 год. Хотел бы отметить, что единственным источником наполнения бюджета является национальная экономика, от отрасли до каждого взятого субъекта хозяйственного и гражданина.

Поэтому при формировании бюджетной политики на предстоящий год главной задачей, которую ставит перед собой правительство является первоочередное укрепление финансов предприятий, домашних хозяйств. Сбалансирование ресурсов и потребностей государства, отраслей, регионов.

Мы с вами вместе, уважаемые народные депутаты, заложили не плохой фундамент для формирования бюджета, что я имею  в виду. Прежде всего это налоговая реформа о неотвратимости, которой шла речь все последние годы, наконец сдвинулась с мертвой точки и нам с вами удалось решить за эти месяцы такие серьезнейшие проблемы, как снижение ставок налогообложении, прибыли предприятий и недавно был принят новый Закон "О налогообложении доходов физических лиц", который снизил налоговую нагрузку на граждан до 13 процентов. В результате уже существенно увеличатся доходы наших граждан. Проведена значительная работа подготовки раздела Налогового кодекса, которая касается акцизного сбора. Правительство надеется на то, что такая же конструктивная работа будет продолжена и мы уже до окончания этой сессии примем новую редакцию закона  по налогу на добавленную стоимость. И сейчас рабочая группа интенсивно работает интенсивно работает над этим законодательным актом. Эти и другие шаги парламента и правительства должны содействовать серьезному экономическому росту в нашей стране. Реализация принятых законодательных норм даст возможность сформировать проект бюджета следующего года, как это и требует Президент Украины на новой налоговой основе.

Снижая налоговую нагрузку, правительство предполагает расширить базу налогообложения, отменить экономически неоправданные льготы, что, безусловно, будет способствовать детенизации экономики и даст возможность легализовать доходы физических и юридических лиц.

Мы понимаем, что этот процесс длительный, что его невозможно решить на протяжении одного года, но основные проблемы в этом направлении мы решим с вами уже в этом году.

Конечно, бюджет 2004 года будет непростым, но мы с вами сознательно идем на этот шаг. Основные направления на 2004 год составлены, исходя из прогноза основных макроэкономических показателей развития Украины, разработанных по консервативному сценарию. Наша задача - создать условия для стабильного экономического роста, условия для утверждение инновационно-инвестиционной модели развития отечественной экономики, усиления конкурентоспособности и социальной ориентированности.

В целом при формировании бюджетной политики на 2004 год правительство определило следующие главные приоритеты. В первую очередь это сбалансированность всех показателей Государственного бюджета. Главной целью бюджетной политики является социальная направленность и, соответственно ,увеличение доля социальных расходов. Основные параметры предлагаются следующими. Первое, общий фонд Государственного бюджета не должен содержать дефицита, а предельный размер дефицита специального фонда Государственного бюджета на 2004 год не должен превышать 0,5 процента валового внутреннего продукта.

Второе, приоритетным направление является в условиях снижения налоговой нагрузки в 2004 году не допустить снижения удельного веса перераспределения Валового внутреннего продукта через консолидированный бюджет в сравнении с 2003 годом, то есть сохранить его на уровне 27,5 процентов от валового внутреннего продукта. Повторюсь, что достичь этого возможно лишь путем реформирования налогового законодательства, от принятия законодательных актов до совершенствования администрирования налогов, улучшение платежной дисциплины, как среди субъектов хозяйствования, так и улучшения их расчетов  с бюджета. И здесь, как никогда,  нам  с вами вместе нужна последовательность и твердость, потому что мы декларируем одно, а принимаем совершенно другие решения, которыми  беспрерывно  предоставляем все новые и новые  льготы отдельным товаропроизводителям.  И это недопустимая практика.

В этой связи  среди направлений, предлагаемых правительством, хотел бы выделить ограничения  убытков  субъектов хозяйствования прошлых  лет, уменьшающих налоговое обязательство по налогу на прибыль.  Во многих странах государство не позволяет себе таким образом  стимулировать убыточную деятельность. Например, наши соседи Польша и Россия внедрили 50 и 30-процентное ограничение на перенесение таких сум. Мы считаем возможность установить 40-процентное ограничение.

Третье. Мы предлагаем окончательно запретить осуществление расчетом с бюджетами  в  неденежной форме, а также любые реструктуризации или списания задолженностей, недоимки субъектов хозяйствования по налогам, сборам обязательным платежам, предоставления отсрочек или рассрочек по их оплате.

Четвертое. Определить государственное  заимствование и поступления от приватизации государственного имущества взаимокомпенсирующими источниками финансирования бюджета.  Мы считаем, что проведение взвешенной долговой политики с целью оптимизации структуры, государственного долга и уменьшения  его объема должно обеспечить уменьшение удельного веса бюджетных ресурсов, направляемых на обслуживание и погашение государственным  долгом. Но нам  с вами вместе предстоит еще определить механизмы, которые позволят управлять этими процессами.

Шестое. Мы  гарантируем, что  в 2004 году удельный вес объемов трансфертов из государственного бюджета местным  бюджетам, а также  удельный вес местных бюджетов в консолидированном бюджете не будет  уменьшен.

Как известно, ставка налога на доходы физических лиц с 1 января 2004 года определена, как 13 процентов. Наши расчеты показывают, что мы не допустим, чтобы местные бюджеты пострадали от  этого решения.

Седьмое.  Необходимо в кратчайшие сроки на законодательном уровне урегулировать формирование межбюджетных отношений на уровне села, поселка, города районного значения и района. Соответствующий закон уже разработан  и в ближайшее время будет подан правительством на рассмотрение Верховного Совета.

Восьмое. Необходимо продолжать политику стимулирования инвестиционного, инновационного развития. Для этого предлагается объемы капитальных вложений в расходах бюджета на 2004 год  предусмотреть на уровне не ниже соответствующего показателя текущего года, однако, при планировании капитальных вложений не распылить, как мы сделали с вами в этом году,  а сконцентрировать, действительно, на решающих направлениях  инвестиционного  развития.

Будет продолжена практика поддержки  региональных бюджетов путем  передачи соответствующих субвенций с государственного бюджета.

Девятое  мы продолжим работу  по усовершенствованию системы существующих льгот и компенсаций, а также порядка их предоставления. Мы считаем, что  давным-давно назрело время, когда необходимо заменить действующую схему льгот на адресную денежную помощь тем, кто в ней действительно нуждается.

Еще одной важной  позицией мы считаем упорядочение оптимизации сети бюджетных учреждений. Необходимо осуществить постепенный переход от  содержания бюджетных учреждений к выделением средств для предоставления общественных услуг с применением механизма государственного заказа.

Следующая позиция. Это внедрение паспортов бюджетных программ, на основе которых  будет осуществляться контроль за эффективностью и целевым направлением бюджетных средств. Не менее важно вместе с  усовершенствованием налоговой системы на законодательном уровне ограничить или приостановить действие  отдельных государственных программ или мероприятий не обеспеченных бюджетными ресурсами или неактуальных. Этот момент также отмечен Президентом Украины, как один из действенных механизмов оздоровления финансовой системы, предотвращения роста задолженности по обязательствам государства.

В целом в предложенном вашему вниманию проект основных направлений бюджетной политики на  2004 год позволяет сохранить сбалансированность всех показателей проекта Государственного бюджета , способствовать укреплению ...социальной составляющей и что самое главное - он обеспечивает экономический рост при условии реализации необходимых мероприятий всеми участниками  бюджетного процесса. Благодарю вас за внимание.

 

ГОЛОВА. Так, прошу записатися на запитання до Миколи Яновича  Азарова.

На табло, будь ласка, висвітіть прізвища. Так, Петренко, фракція комуністів.

 

10:36:04

ПЕТРЕНКО В.С.

Спасибо. Петренко, фракция Коммунистической партии Украины.

Николай Янович, не понятно почему правительство заменяет механизм действующих льгот и компенсаций гражданам на адресную помощь. Ведь это еще больше будет ставить в зависимость граждан от местного начальства. Тем боллее, что вы знаете, что экономически зависимый человек никогда не может быть свободным человеком. Поэтому нарушаются права человека явно. Особенно в предвыборной кампании.

И минимальная заработная плата. Какой планируется  размер заработной платы минимальный?

 

АЗАРОВ М.Я. Ну прежде всего  адресная помощь  - это механизм социальной защиты населения, которая существует в большинстве развитых стран мира. Система, так  называемых, безадресных льгот взагали не видят перед собой человека, семью, домохозяйство и по сути дела  реально на оказание социальной  защиты не работает. Только система адресной помощи, когда структура социальной защиты, имеется в виду прежде всего Министерство социальной защиты, изучают благосостояние  и доходы каждой семьи, ведут мониторинг, оценивают и имеют возможность оптимально выделить средства, только такая система способна обеспечить реальную социальную защиту. И чем быстрее мы на нее перейдем, тем быстрее мы сможем от деклараций перейти к реальному оказанию помощи.

Второе. Минимальная заработная плата определена последним нашим с вами решением и перед составлением бюджета на 2004 год правительство представит соответствующий закон, в котором в определите уровень минимальной заработной платы, на основе которого будет рассчитываться бюджет.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Бронніков, фракція "Регіони України".

 

10:38:32

БРОННІКОВ В.К. Николай Янович, я полностью согласен...

 

ГОЛОВА. Микола Янович сказав, що вони внесуть пропозиції. Зараз вони не готові сказати.

 

БРОННІКОВ В.К. Полностью согласен с вами, что нельзя списывать недоимку, но это то, что касается текущих расчетов. Недоимка прошлых лет образовалась из-за финансово-нормативной неразберихи, в которой была страна, особенно в энергетике. Как вы относитесь к этому делу?

И второе - об инвестициях. Распыленные инвестиции, как вы  сказали, сейчас позволяют конкретным людям подвести газ и воду, в чем так нуждается,  особенно Юг Украины. Правильно ли это будет, если они будут сконцентрированы? Остальной вопрос переда Турманову.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Турманов.

 

АЗАРОВ М.Я. Я со второго вопроса начну и перейду к первому. Вам, крупному руководителю-хозяйственнику, как никому, должно быть ясно, что если мы с вами не решим вопрос обновления мощностей в энергетике, то никакого газа ни к какому населению мы подвести уже через 5-6 лети не сможем. И если мы будем дальше проводить политику распыления капитальных вложений на решение хоть и важных, в размере, хоть и важных относительно каждой семьи вопросов, но абсолютно не соответствующих по значимости государственным проблемам, то мы свое государство приведем к критическому уровню. Я на этой позиции всегда стоял и буду стоять.

Поэтому я считаю абсолютно недопустимым ту практику распыления капитальных вложений, которую мы с вами вместе, к сожалению, приняли.

Я надеюсь, что нам с вами хватит вместе принципиальности при планировании бюджета следующего года отстоять позицию концентрации капитальных вложений на решающих направлениях.

И что касается недоимки прошлых лет. Уже на моей памяти и на вашей тоже мы эту недоимку списывали, не единожды. И спустя  буквально год или полтора она у  нас вырастала до значительных размеров вновь. Поэтому мы в качество первоочередной задачи ставим перед собой развязание проблемы, прежде всего, задолженности государства по возврату НДС.

Второе. По развязанию проблемы неплатежей, которая выражается в существовании громадной кредиторской, дебиторской задолженности. А также проблемы существования задолженности предприятий перед государством. Мы собираемся развязать эту проблему цивилизованным путем, возможно, путем выпуска государственных ценных облигаций, ценных бумаг с определенными сроками погашения. Но мы хотим в 2004 год войти, расчистив поле для осуществления нормальных денежных расчетов. Вот такая наша будет политика при ваше поддержке, конечно.

 

ГОЛОВА. Турманов, будь ласка.

 

10:41:38

ТУРМАНОВ В.І.

Спасибо. Николай Янович, в курсе дела, что мы с министерством ведем трудовой конфликт и трудовой арбитраж, последнее, которое мы провели заседание, есть рекомендации, чтобы внести в бюджет 2004 года погашение задолженности шахтерам.

Я хочу сказать, что за последние 3 года 795 млн. недодано шахтерам, отрасли недодано, согласно бюджета. Поэтому у меня вопрос: будет ли правительство при оформлении бюджета на  следующий год ...., внести отдельной строкой погашение задолженности по заработной плате, которая образовалась у нас и составляет 1,2 млрд.  гривен. Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Я еще и еще раз возвращаюсь к проблеме сбалансированности доходов и расходов бюджета. мы с вами на этой неделе слушали отчет об исполнении бюджета на 2002 год. Совершенно очевидно, что ни доходы, ни расходы Государственного бюджета 2002 года не были сбалансированными. Отсюда возникает и будет возникать проблема задолженности бюджет перед распорядником бюджетных средств, в данном случает перед угольной промышленности. Поэтому я на ваш вопрос отвечаю абсолютно однозначно: в этом году за пять месяцев государство не задолжало угольщикам ни одной копейки. У нас нет абсолютно никакой задолженности по нашим платежам угольной промышленности. Поэтому проблема прошлых лет существовать, мы будем ее разумно решать, но в рамках сбалансированности Государственного бюджета. Мы ни в коем случае не допустим, чтобы доходы не соответствовали реальным доходам бюджета и соответственно расходы, иначе эту проблему, о которой вы говорите, мы не только не решим в 2004 году, напротив, мы затянем петлю на своей шее и будем и дальше пытаться, так сказать. з затянутой шеей барахтаться.

 

ГОЛОВА. Так, Василь Гаврилишин, Гаврилюк, перепрошую, депутатська група "Народовладдя".

 

10:43:52

ГАВРИЛЮК В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Уважаемый Николай Янович, вы предлагаете изменить систему льгот и заменить их адресной дотацией. Статья 22 Конституции. В ней четко говорится, что при принятии новых законов або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існцючих прав і свобод. Поэтому перше запитання: як буде забезпечене недопущення погіршення фіансового стану пільговиків?

І друге запитання: по результатам 2002 года, рассмотрению звіта Державного бюджета, там четко звучит, что 43 процента підприємств и организаций країни збиткові. З них 54 процента сельскогосподарских.

Які заходи будуть здійснюватися для виправлення ситуації в наступному році? Дякую.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну, во-первых, то, что предлагает правительство, ни в коем случае не должно ухудшить систему социальной защиты, то есть все наши меры никогда не будут противоречить этому требованию Конституции.

Я хочу задать вам вопрос, отвечая на ваш вопрос: а если льгота, которая в законодательстве записана, реально не предоставляется и реально государством не оплачивается, это что, соблюдение Конституции?

Так я думаю, что гораздо лучше проанализировать реальную потребность домохозяйства конкретной семьи в предоставлении услуг со стороны государства, оценить реально возможности государства, и в денежной форме предоставить конкретную адресную помощь этой семье. Это будет гораздо более защищающая функция государства, чем так называемое предоставление льгот, которые никому никогда не оплачиваются и не предоставляются реально.

Мы столкнулись с проблемой погашения задолженности по чернобыльцам. Сейчас Турманов, народный депутат, говорил о шахтерах, о задолженности 1 миллиард 200. Мы столкнулись с задолженностью с проблемой погашения задолженности чернобыльцам - 722 миллиона.  Я еще раз повторяю, за 5 месяцев мы не допустили ни копейки задолженности чернобыльцам, но вот этот груз, этих льгот, лежит на бюджете 2004 года, будет лежать на бюджете 2005 года. Нам что, нужна такая система?

 

ГОЛОВА. Останнє питання Віктор Терен.

А яке друге питання?

 

АЗАРОВ М.Я.  Второй вопрос...

 

 10:46:46

ТАРАН В.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

 

АЗАРОВ М.Я. Я извиняюсь, я не ответил Гаврилюку.

Второй вопрос касается убыточности предприятий. Пока система в государстве будет действовать стимулирующе убыточность, мы никогда от убыточности не уйдем. И я в своем выступлении сказал, что мы пропонует, предлагаем ограничить возможность перенесения убытков минулых лет на результаты хозяйственной деятельности текущего периода до сорока процентов.

Я думаю даже такая небольшая норма позволит значительно сократить убыточность предприятий.

 

ГОЛОВА. Віктор Терен.

 

10:47:25

ТАРАН В.В.

Дякую Володимире Михайловичу! Віктор Терен блок Юлії Тимошенко.

Шановний Миколе Яновичу! Ви з 1994 року на державній службі, згадайте ми з вами сиділи в одному парламенті, через кілька місць, ви сідили позаду. І ви десять років на державній службі, і скажіть, будь ласка, ви не вивчили української мови. Тобто чи це вам не під силу вивчити українську мову, чи пробачте, будь ласка, ви є українофобом.

І друге - основне. В бюджеті на цей рік передбачено 10 мільйонів гривень на розвиток української мови, які б мали бути б направлені в Міністерство культури, Миколо Яновичу, на закупівлю книг з видавництва "Веселка" для сільських бібліотек.  Але ці гроші, судячи з інформації Міністерства культури йдуть зараз, спрямовані на закупівлю інших речей, які не мають нічого з українською мовою.

Тобто, я просив би вас взяти на контроль, щоб 10  мільйонів гривень спрямовані на українську мову були спрямовані саме на українську мову, а не на впорядкування  службових кабінетів, машин, чи ще що інше.

Дякую вам.

 

АЗАРОВ М.Я. Я вам обещаю, что 10 миллионов пойдет на преобретение литературы на украинской мове и это мой ответ вам на первый вопрос.

 

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпаний.

Будуть кошти виділені, а це відповідь на перше питання про те, що про мови, українською мовою Перший віце-прем'єр опікується і турбується цією проблемою.

Будь ласка, до співдоповіді я запрошую голову Комітету з питань бюджету Порошенка Петра Олексійовича.

 

10:49:16

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую, шановний Володимир Михайлович. Шановні колеги. Зазвичай, коли ми розглядаємо бюджетні питання, не зважаючи на те, що вони повинні викликати дуже жвавий інтерес у суспільстві слухати їх дуже важко, тому що це є довгі рядки цифр, перелік заходів, які сприяють підвищенню доходної частини. Заходи, які мають вплинути на більш ефективне використання бюджетних коштів. І  інколи за цими довгими рядками і пропозиції ми втрачаємо сутність Державного  бюджету.

По відповіді  на перше питання я можу сказати, що, на жаль, у проекті Бюджетної резолюції у нас  абсолютно немає ніяких необхідних коштів для проведення соціальних реформ у суспільстві. Ми можемо вирішувати проблеми погашення заборгованості шахтарям, ми можемо  затикати дири  у кризових явищах, які є у нашому сільському господарстві. Якщо уважно переглянути, у кожній  галузі є проблеми, які нібито мають притягнути  на себе бюджетне фінансування.

Але в першу чергу найбільш важливим з державної точки зору є реальне фінансове забезпечення необхідності проведення пенсійної реформи, про яку ми на сьогоднішній день вже говоримо  всі 12 років незалежності України. І  постійно, коли ми підкреслюємо необхідність  її проведення, нам кажуть, що  для цього немає  грошей. Ці гроші є, але треба сьогодні визначити пенсійну реформу як наш пріоритет, забезпечити її ресурсно і її провести. Це саме стосується реформи, наприклад,  житлово-комунального  господарства. Це саме стосується реформи  соціальної. Але ми про це згадуємо лише, коли  до нас  у Верховну Раду  надходить Програма дій  уряду. У Програмі дій уряду ми чітко підкреслюємо, що треба проводити реформи, треба проводити адміністративну реформу, пенсійну реформу, соціальну реформу, житлово-господарську реформу. Коли ми починаємо обговорювати бюджет,  ми бачимо, що жодної копійчини у державному бюджеті на ці реформи, на жаль, не виділяється.

На мою думку, це яскраво свідчить про те, що в Україні відсутня довгострокова стратегія проведення цих реформ. Коли  ми  кажемо про необхідність збільшення доходної частини бюджету, нібито ми втрачаємо знову головну сутність, а для чого ж нам потрібні  доходи? Ми на сьогоднішній день приречені без збільшення доходної частини на  економічну стагнацію. Тому що концентрація коштів на ключових стратегічних напрямках реформи, на нашу думку, на сьогоднішній день у Бюджетній резолюції відсутня.

Я впевнений в тому, що Бюджетна  резолюція повинна формуватися з врахуванням, як мінімум, трирічного прогнозу економічного розвитку. Жодного разу за 12 років ми довгострокові прогнози економічного розвитку в нашій бюджетній стратегії не використовували.

У своєму зверненні стосовно Бюджетної резолюції Президент України Леонід Данилович Кучма відмітив, що треба переходити від планування  бюджетної політики, а саме, до створення  середньострокової бюджетної стратегії.

Я впевнений в тому, що це має бути  і позитивним сигналом для інвесторів, і безумовним позитивом для  наших виборців, для нашого населення, які зможуть абсолютно чітко  визначити, що ті заходи, які заплановані і  прийняті Верховною Радою, мають не популістський характер, а  чітке ресурсне наповнення.

Я вже ще раз дозволю собі звернутися до  звернення Президента стосовно бюджетної політики. Тут чітко сказано, що питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість має бути  остаточно вирішено у 2004 році. Якщо ви  проаналізуєте темпи зростання цієї заборгованості, ви побачите, що вже зараз вона сягнула 10 мільярдів гривень. Ні про яке вирішення цієї проблеми у 2004 році ми навіть мови не можемо вже зараз вести.

Більше того, ця проблема вже набуває характеру загрози для національної безпеки, оскільки обігові кошти суб'єктів господарювання сьогодні штучно вимиваються і залучаються до державного фінансування. Я впевнений в тому, що, враховуючи це звернення, ця проблема має бути розглянута найближчим часом на засіданні Ради національної безпеки і оборони, у бути  чітко розроблені заходи для подолання цих надзвичайно загрозливих кризових явищ.

Разом з тим, я не хотів би, щоб ми зараз продовжували практику огульної критики Бюджетної резолюції, основних напрямків бюджетної політики, які подані урядом. Я впевнений в тому, що  конструктивна співпраця має полягати в тому, що на підставі цих поточних наших слухань ми повинні чітко розробити пропозиції і доручення уряду. Я впевнений, що базу, основу мають складати ті тези, які були задекларовані, коли до Верховної Ради звертається і Президент, і уряд, викладається це в своїх зверненнях фракції і я намагався це  викласти в своєму законопроекті, який зареєстрований сьогодні під номером 3562-1, де пропонується винести на розгляд 25 пропозицій Верховної Ради і 17 доручень, які дозволять суттєво змінити сам план і сам характер Бюджетної резолюції.

Я впевнений в тому, що проект Бюджетної резолюції на 2004 рік безумовно має бути прийнятий вчасно. Ми ні в якому разі не маємо права зупиняти бюджетний процес, тому, незважаючи на ту критику, я вважаю, що в резолюції є позитивні сторони. В першу чергу, це  є запровадження порядку обов'язкового обліку коштів, одержаних  юридичними особами у зв'язку з наявністю пільг щодо оподаткування. Доречним було б запропонована заборона здійснення розрахунків в негрошовій формі. Безумовно важливим є запропонована в резолюції вдосконалення системи контролю за дотриманням  бюджетного  законодавства, забезпеченням його  прозорості. Хоча ці пропозиції  безумовно повинні доповнити  вимогою забезпечення  повної прозорості всієї системи  державних фінансів,  включаючи, шановні колеги, фонди соціального страхування. Якщо вдасться здійснити всі запропоновані зміни в Бюджетну резолюцію, то джерело фінансування проведення  соціальних реформ гарантовано буде знайдено.

Я думаю, що на наступному тижні по підсумках  наших сьогоднішніх слухань у нас буде достатньо можливості для того, щоб врахувати ті слушні пропозиції, які на сьогоднішній день будуть викладені, провести  необхідні наради, а бюджетний комітет, я маю вас проінформувати, вже звернувся до уряду з вимогою проведення наради і щодо вдосконалення механізму вилучення частини прибутку державних підприємств, яке вперше в цьому році було запроваджено по ініціативі бюджетного комітету.

Ми, безумовно, маємо вирішити проблеми пільг в оподаткуванні - це і що стосується вільних економічних зон, це що стосується запровадження судової  практики по стягненню акцизу і митних платежів. І я впевнений, що до цього має бути долучена і судова влада. І на підставі нашої спільної роботи ми будемо мати всі підстави для того, щоб чітко визначити і сформувати уряду чіткі напрямки діяльності над вдосконаленням бюджетного процесу.

Ми впевнені в тому, що суттєвого врегулювання потребує механізм зниження податкового боргу. Знову ми бачимо дивні цифри. З одного боку, у Бюджетній резолюції просить збільшити граничний розмір державного боргу до 45 відсотків до валового внутрішнього продукту. Разом з тим, Президент у своєму Посланні  пише, що стратегічним завданням є реалізація політики, спрямованої на зниження показника співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту та скорочення витрат на його обслуговування.

Хто визначає політику і куди ми йдемо? Фактично я можу сказати, що Бюджетна резолюція, яка була подана на розгляд парламенту, напряму в жорсткій формі протирічить Програмі дій уряду, яка була нещодавно проголосована  в нашій сесійній залі.

На жаль, також я хотів би підкреслити, що раніше Бюджетні резолюції базувалися на посланні Президента, які оголошувалися щорічно, послання, у Верховній Раді. Цього року якимось дивним чином Послання Президента було складено таким чином, що завдання давалося лише на 2003 рік. Перспективи 2004 року, які могли би бути враховані урядом, в посланні Президента взагалі відсутні. І ми вимушені були аналізувати лише лист Президента, з яким він звернувся до Голови Верховної Ради, до Прем'єр-міністра України. І нам було приємно, що ціла низка тез, які нами як бюджетним комітетом були ініційовані, Президентом в своєму посланні були враховані. Я впевнений, що це є серйозні підстави для якісного, ефективного опрацювання бюджетної резолюції і для того, щоб ми, в врешті-решт, запровадили в Україні реальне бюджетне планування для того, щоб ті напрямки і ті напрацювання, які нам не вдалося реалізувати в процесі бюджету 2003 року, спільними зусиллями ми би включили в закон про державний бюджет на 2004 рік.

Я дякую вам за увагу. І з задоволенням відповім на запитання.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до нашого керівника комітету. Будь ласка, на табло. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Десять хвилин, як ми домовлялись, не забувайте.

 

11:00:33

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, знаєте, ми так любимо з цієї трибуни постійно робити ці, включати магію цифр, ці ритуальні заклинання навколо цього. А от, дивіться, Бюджетний кодекс у нас "шкутильгає", є проблеми з постійним недофінансуванням соціальних виплат. Є настільки багато проблем, а ми постійно намагаємося це якось заговорити. Ваша позиція з цього приводу, Бюджетного комітету?

Тому що перед вами виступав Перший віце-прем'єр, він також намагався заховати проблеми за частоколом цифр і припущень. Будь ласка. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, пане Андрію, але я навмисно намагався не назвати жодної цифри. І єдину цифру, яку я назвав, це було збільшення співвідношення податкового, державного боргу до рівня валового внутрішнього продукту. Хоча, в першу чергу, бюджет, безумовно, це є баланси, це є цифри.

Щодо стратегічних завдань. В першу чергу ми повинні увійти в 2004 рік при відсутності соціальної заборгованості. Це стосується і боргів чорнобильцям, хоча їх повинні спочатку інвентаризувати. чітко визначити, хто саме потребує цього фінансування і після цього гарантовано профінансувати. Чітко визначити питання заборгованості перед місцевими бюджетами, які також потрібно закрити. Я скажу зараз, може, достатньо несподівану річ: ресурси для того, щоб увійти в 2004 рік без соціальних боргів є в бюджеті поточного року. І я впевнений в тому, що результатом спільної роботи бюджетного комітету, зацікавлених народних депутатів над бюджетною резолюцією, я не викликаю, що може бути ще один законопроект про внесення змін до Державного бюджету поточного року, де ми чітко вкажемо джерела ліквідації соціальної заборгованості. Тезу свою головну в своєму виступі я мав побудувати на іншому, що ми повинні ті, достатньо невеличкі кошти Державного бюджету сконцентрувати на вирішенні найбільш головних проблем.

Я їх поділяю наступним чином: соціальна реформа, пенсійна реформа, реформа житлового господарства і реформа відносин з місцевими бюджетами. Якщо нам вдасться чітко вирішити ці надзвичайно болючі проблеми, я буду вважати, що це буде перший бюджет, який побудований на вирішенні стратегічних завдань. Дякую.

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович, фракція комуністів. Будь ласка.

 

11:03:10

ПУЗАКОВ В.Т. Дякую.

Прошу передати слово Цибенко Петру Степановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу висловитись Цибенко.

 

11:03:19

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі, Володимире Тихоновичу.

Цибенко, фракція комуністів, голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів.

Петре Олексійовичу, ну ми з вами живемо в рік, який оголошено європейською спільнотою роком людей з особливими потребами і у зв'язку саме з цим одне  запитання і одне побажання.

Побажання. Я звернувся з листом, знаючи, що починається процес формування бюджету на наступний рік, з листом до Прем`єр-міністра з проханням підтримати одну із інвалідських організацій - Спілка організацій інвалідів України, друга за чисельністю інвалідська організація, яка налічує 650 тис. чоловік і на утримання якої сьогодні виділено 50 тис. Я підрахував - 8 копійок на інваліда. Ну вибачте, це вже виглядає дуже і дуже, вибачте, непристойно.

І друге, скажіть, будь ласка, я вдячний вам за бажання підтримати пенсійну реформу, і я хотів би, щоб ви таким же чином діяли тоді, коли буде формуватися бюджет. Що я маю на увазі проблему розмежування витрат державного бюджету на різні пенсійні програми. Сьогодні, в цьому році, на жаль, не додано порядку 800 мільйонів гривень на розмежування різних пенсійних програм.

Я прошу, щоб ми все-таки повернулися до практики минулих років, коли бюджет ........... розраховувався.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Економте час.

 

ПОРОШЕНКО П.С.  Ну, з відповіді на перше питання я, можливо скажу досить таку непопулярну річ. У нас на сьогоднішній день існує Фонд захисту інвалідів. Величезний бюджет, який лягає навантаженням на Фонд виплати заробітної плати, і в першу чергу я вважав би, що спільним нашим завданням має бути підвищення ефективності використання цих коштів.

Кошти на утримання громадських організацій, в тому числі і інвалідських, якщо є потреба в цьому, я вважаю, що ми можемо вирішувати за рахунок цього фонду.

Я впевнений в тому, що Державний бюджет має сконцентрувати кошти на інших напрямках, в тому числі на пенсійні реформи.

Тезою щодо другої половини вашого запитання щодо розмежування видатків Пенсійного фонду, це абсолютно слушно, відповідаючи діючому законодавству норма, але я впевнений в тому, що пенсійна реформа, і ви це також підтверджуєте, є дуже дорога річ. І запровадження пенсійної  реформи в умовах, коли ми маємо економічне зростання, це, фактично, єдиний шанс, коли ми в 2004 році маємо початок реалізації цієї пенсійної реформи. І нашою спільною роботою, в тому числі за участю вашого комітету, я знаю, що на сьогоднішній день є цікаві напрацювання, я впевнений в тому, що ми це повинні робити не тоді, коли вже бюджет надійне від уряду і Верховної Ради після 15 вересня, а зараз, на підставі вашого листа, щоб з урядом була скликана відповідна нарада  про заходи, які необхідно вжити уряду, Верховній Раді для запровадження пенсійної реформи. Тільки спільними зусиллями ми зможемо зрушити цю проблему, яка вже 5 років, 6 років зав'язла в зубах і є головною проблемою, коли ти зустрічаєшся  з виборцями.  Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правденка не бачу в залі.

Горлов, фракція "Регіони України".

 

11:06:40

ГОРЛОВ Г.В.

Прошу передать слово господину Майстришину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон Майстришин.

 

11:06:48

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України".

Петро Олексійович! Ви знаєте мою позицію щодо програми державного запозичення, коли вона подається проект уряду і потім ми потім  ламаємо голову, як вона опрацьовувалася, як йшли переговори з міжнародними фінансовими організаціями і таке інше.

І потім ми не бачимо доцільності, скажемо так,  прозорості розробки цієї програми. Чи не вбачаєте, можливо в бюджетну резолюцію закласти таку норму, щоб уряд на момент подання бюджетної резолюції якимось чином подавав предратифікацію цих кредитних угод і потім йшов на опрацювання міжнародними фінансовими організаціями. Таким чином ці організації будуть бачити предратифікацію і, як-то кажуть загальне добре парламенту. І тоді не буде проблем з ратифікацією взагалі. Дякую за відповідь.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, Володимир Якович. Я не хотів би зараз чітко фінансувати конкретний механізм, процедуру погодження програми запозичень, або це має бути у вигляді пердратифікації, або  це має бути у вигляді попереднього погодження. Але те, що на сьогоднішній день проблема програми запозичень потребує серйозного опрацювання, вдосконалення саме в сенсі бюджетного процесу у мене тут сумнівів немає. Я впевнений в тому, що  ми в бюджетній резолюції в якості пропозицій Верховної Ради до уряду щодо необхідності включення до Державного бюджету вдосконалення узгодження програми запозичень, я думаю, що Верховна Рада цю пропозицію підтримає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нощенко. Фракція партій промисловців підприємців. Підготуватися Пєхоті.

 

11:08:32

НОЩЕНКО М.П.

169 виборчий округ.

Петро Олексійович, я повністю підтримую вас у плані намірів передбачити в Державному бюджеті можливість проведення соціальних реформ. Але хотів би зауважити на одному. В резолюції, яку зараз бюджетну резолюцію передбачається накладення мораторію на збільшення видатків на соціальні послуги, в тому числі і соціальні допомоги. Є такий показник, як стандарт, як прожитковий  мінімум, а потім є рівень  забезпеченості цього прожиткового мінімуму. Так от якщо брати соціальну допомогу, то в минулому році  рівень цієї  допомоги був 80 гривень  при розмірі мінімальної заробітної плати 140. Ви знаєте, що подавали. Зараз 237 уже прийнято з  першого грудня буде. Але рівень соціальної  допомоги або рівень забезпеченості опять 80. Яка ваша позиція буде  по цьому питанню?

 

ПОРОШЕНКО П.О. Якщо вам цікава моя позиція, я впевнений, що у нас прив'язка рівня соціальної допомоги має  відбуватися   не до рівня мінімальної  заробітної плати, а до прожиткового мінімума, оскільки це має бути коректне співвідношення. І можу вам сказати, що в умовах  дефляції минулого року прожитковий рівень в Україні не збільшився.

Разом з тим, я би хотів висловити іншу тезу, що ми, безумовно, повинні  підвищувати рівень соціальної допомоги і наближати його до забезпечення  кожному громадянину України фінансування до рівня прожиткового мінімуму. Потребують серйозного удосконалення проблеми, процедури обрахунку, інвентаризації тих коштів, які  громадянин отримує через державну  соціальну допомогу. Потребує серйозного аналізу питання запровадження адресної допомоги і заміни діючої системи пільг на адресну допомогу. Я не хотів би спрощувати це питання або політизувати його, як це роблять деякі народні депутати. Але можу вам сказати, що на сьогоднішній день по нашому  законодавству людина, яка має  рівень  забезпечення в  два, три, чотири прожиткових мінімуми відповідно до діючого законодавства, має ще  підстави розраховувати на пільги. У той же час люди, які живуть значно нижче прожиткового мінімуму, на сьогоднішній день із-за того, що держава не фінансує соціальні програми у повному обсязі відповідно до   законодавства опинилася фактично  нижче межі виживання. І я впевнений, що з точки зору соціальної справедливості саме на нас, на народних депутатах, спільно з урядом лежить  проблема  вирішення цього надзвичайно  болючого питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Юрійович Пєхота, "Європейський вибір".

 

11:11:33

ПЄХОТА В.Ю.

"Європейський  вибір", Володимир  Пєхота.

Петре Олексійовичу, я з вашого виступу, з вашої доповіді зрозумів, що ви підтримуєте в основному Бюджетну резолюцію. І ви, як ніхто, розумієте, що намагання її зробити ще кращою і кращою може призвести  до того, десь  у грудні ми будемо всі ночі сидіти і надолужувати той час, який ми зараз згубили. Тому у мене два запитання.

Перше  запитання. Як зробити так,  щоб вона пройшла  з конкретними пропозиціями щодо покращання без затягування часу?

І друге питання. Чи впевнені ми, що ми будемо приймати бюджет на новій податковій основі.  Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Для того, щоб відповісти вам, шановний Володимир Юлійович, я почну з другого питання. Треба визначитися з термінами, що  є нова податкова основа. Якщо прийнятий Закон про оподаткування доходів фізичних осіб - це  є і вся нова податкова основа, то ми будемо його приймати на новій податковій основі. Але я думаю, що ні суспільство, ні економіка цю  нову податкову основу у повному обсязі не сприйме, тому що ми повинні чітко заявити і задекларувати, що, якщо ми  казали, що про необхідність зниження ставок податків, зниження податкового навантаження на економіку, розширення бази оподаткування, ліквідації пільг, то технологічна єдина можливість, коли ми це можемо провести,  це під час бюджетного процесу у прив'язку до реалізації  конкретних соціальних програм. Тому  я впевнений, що і уряд, і Верховна  Рада цим унікальним шансом повинні скористатися.

Стосовно мого особистого ставлення до Бюджетної резолюції я скажу  достатньо таку, може, неприємну річ. В такому вигляді, яка вона нам подана, вона не може бути прийнята. Аргументація наступна.

Перше. Вона ніяк не співвідноситься з Програмою діяльності уряду, за яку проголосувала Верховна  Рада. Вона ніяк не співвідноситься з тими напрацюваннями, які були зроблені Верховною Радою, своєчасно передані в уряд, але якщо ми  її доопрацюємо по підсумках парламентських слухань, я впевнений в тому, що ми зможемо вийти  на компромісний узгоджений документ. Я впевнений в тому, що є надзвичайно небезпечно затягувати цей процес, нам потрібно озброїти уряд  прийнятим документом, який розблокує бюджетний процес.

Щодо зусиль бюджетного комітету, ви  знаєте,  берете активну участь в роботі бюджетного комітету, ви знаєте, що  попередні пропозиції на комітеті були вже презентовані, в більшості своїй вони знайшли підтримку і я впевнений в тому, що ми будемо здатні винести компромісний узгоджений документ, який запропонувати Верховній Раді для схвалення в наступний пленарний тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Петре Олексійовичу. Доповідь і запитання закінчено. Переходимо до обговорення.

Слово має депутат Асадчев. Підготуватися Кармазіну.

 

11:14:58

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний головуючий!  Асадчев, "Наша Україна", Українська народна партія.

Я зразу хочу звернутися до  народних депутатів, які будуть  виступати. Якщо ви хочете реально внести свої пропозиції, то пропозиція йти просто по основним напрямкам, де 1, 2, 3 пункти і тоді ваші пропозиції попадуть в стенограму і будуть розглянуті комітетом.

Якщо ви будете просто говорити про Бюджетну резолюцію, то ніяких пропозицій не ввійде.

Я саме з цього почну. Ітак, пункт 1 "Основні напрямки". Що я пропоную? Щоб в Бюджетній резолюції обов'язково було написано, що наступний рік мінімальна заробітна плата  237 і відновлення  співвідношень з 1 січня 2004 року, тому що цього в резолюції нема. Уряд нам зробить  237 з надбавками до грудня, а в грудні тільки буде відновлюватися співвідношення. Цього допускати ніяк не можна.

У зв'язку з цим ви розумієте, що питома вага місцевих бюджетів має зрости, а так як основне джерело місцевих  бюджетів - прибуткова плата з громадян сьогодні є достатньо невизначеним, у нас ще нема статистики, це новий абсолютно закон, ми пропонуємо, щоб на відновлення співвідношень (це пункт 6) було не 3 відсотки  із пропорції між місцевими бюджетами на нерівномірність, а 5 відсотків, так як воно було в першому році запровадження Бюджетного кодексу. Це перше.

Тепер друге щодо боргу. Ну з боргами тут взагалі вийшла ситуація цікава.  Сьогодні борг по відношенню до ВВП складає десь 32 відсотки приблизно, 32-33. Загальна сума на 31.12  - 72 мільярда гривень при валовому продукті 220. При 272 валовому продукті уряд пропонує 45 відсотків - це 112 мільярдів гривень. Ви що на 40 мільярдів борг піднімете? Це при тому, що ви написали і Президент, що його треба зменшувати.

Тому я пропоную у пункті 3 не 45 відсотків написати, а 33 відсотків написати боргу, як воно є сьогодні.

Стосовно питомої ваги місцевих...

Тепер стосовно капітальних вкладень. По даним уряду, ми додатково у бюджет залучаємо приблизно 7,4 мільярди гривень, половина, приблизно, з них піде на заробітну плату. А чому ми повинні залишити тільки 400 мільйонів капітальних вкладень? Я пропоную збільшити цю суму на 800 мільйонів - це в пункту п'ятому.

Тепер що стосується місцевих бюджетів ще. Обов'язково треба записати, що зберігаються всі програми щодо місцевих бюджетів, мається на увазі Львів, Одеса, мали місця. Обов'язково бюджет Автономної Республіки Крим має формуватися з урахуванням Конституції Криму. Обов'язково бюджет міста Києва має формуватися з урахуванням Закону про столицю.

І ще одне я пропоную, уже за браком часу я думаю, що я письмово напишу, це пов'язано з головними розпорядниками. Давайте нарешті програмно-цільовий метод застосовувати, тому що розмов про нього дуже багато, але він не застосовується. Я пропоную, що тим головним розпорядникам, яким не властиві видатки, ці видатки перевести до їх профільних головних розпорядників. Тобто щоб у нас не було більше охорони здоров'я в Укрзалізниці. Давайте ми переводити в систему охорони здоров'я і побачите, що у нас буде і мережа покращена, і видатки значно зменшаться.  Я пропоную ці пропозиції, що я проголосив, включити як пропозиції мої до бюджетної резолюції. А інші я ще подам письмово, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кармазін. Репліка, Соломатін, в порядку ведення, включіть мікрофон депутата Соломатіна.

 

11:19:07

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, шановний Олександре Олексійовичу, я зараз на моніторі подивився перелік депутатів, які записалися на обговорення і зробив невеличкий такий підрахунок. Від "Регіонів України" - 3, НДП -1 і "Народовладдя" - 1, цілком від більшості - 5, від "Нашої України" -3, і від всіх інших, які залишилися, в тому числі від Комуністичної партії - 1 і той дев'ятий, Соломатін конкретно, зокрема.

Тому я хотів би у вас попросити, щоб ви надали мені слово серед всіх тих, які поперед мене, для висловлення точки зору нашої. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла, ми надамо слово від фракцій, які побажали виступити із своїми пропозиціями. Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватись Харі.

 

11:20:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний багатостраждальний український народе! Сьогодні вирішується твоя доля на наступний рік, а не тільки на цей рік. Так, як вирішувалась вона раніше, всі пересвідчились на своєму власному житті.

Чи хороша, чи погана ця резолюція, яка нам пропонується - "Основні напрямки бюджетної політики на 2004 рік". Я сказав би, що вона антинародна. Чому.

Тому що тут немає повернення боргів перед соціальною сферою, непрофінансованою в 2002 і 2003 роках, тут немає безумовного повернення податку на додану вартість, а заборгованість уже 10 млрд., і тільки  простроченої уже сума більше трьох мільярдів. Це є знищення національної економіки. Це є база для корупції в широкому розумінні слова, тому що для повернення сьогодні шукають лазійки від 20 до 40 відсотків, щоб відшкодовувати ПДВ. Хіба це нормально? І цього нічого не закладено в бюджетній резолюції.

Як пропонувалося сьогодні, треба йти по напрямкам. Ітак, основний напрямок - мета бюджетної політики. В своєму посланні Президент України пише, що занепокоєний тим, що майже половина економіки продовжує перебувати в тіньовій сфері. Потрібна цілісна система дій з викорінення причин та передмов цього найтривожнішого явища.

Скажіть мені, будь ласка, а де ця система? Чи передбачена ця система тут, в цій бюджетній резолюції? Вона не передбачена. Не передбачено припинення явища пилососа - функціонування вільних економічних зон.

Тепер до розділу третього стосовно граничного розміру державного боргу та його структури. Пропонується 45 відсотків. Мені здається, що це вже просто люди не розуміють, що, і наші діти всі будуть в боргах, і навіть внуки, які ще не народилися, будуть в боргах. Тому я пропоную цю цифру зменшувати, обмежити в межах 33 відсотків, це - світова практика, по-перше. По-друге, я пропоную тут же записувати чітко 237 заробітна плата мінімальна з 1 січня з відновленням співвідношень, а з 1 липня - 350 з тенденцією наближення до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це ми маємо чітко записати в бюджетній резолюції, це як мета, до якої ми маємо рухатися.

Далі. Ми маємо бачити, чому встановлено 0,5 розмір дефіциту спеціального фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую. Тільки що роздану бюджетну резолюцію, яку пропоную народний депутат Петро Порошенко. Вона набагато краща, ніж урядова, але ї тільки-тільки зараз роздали. Я її проаналізував і хочу сказати, що в неї теж не вистачає конкретики - цифр, цифри туди треба добавити. Я, безумовно, їх подам, але хочу звернути увагу уряду на таке: ви ставите питання про законодавче врегулювання... я закінчую... і застосування в разі доцільності дострокового погашення державного бору. На це не треба ніякого закону, Микола Янович, треба зараз брати кредити дешевші, і віддавати те, що ви взяли під 12 відсотків. Що, для цього треба всьому уряду чи якийсь закон спеціальний приймати? Беріть сьогодні під 8 відсотків, віддайте терміново те, і ми зменшимо  розмір державного боргу, який вже 14 мільярдів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Слово має народний депутат Хара, підготуватися Майстришину.

Я прошу суворо дотримувати Регламенту, бо це позначиться на виступах інших наших...

 

11:24:15

ХАРА В.Г.

Уважаемый Николай Янович, уважаемые наши коллеги!

К сожалению, в очередной раз я от имени комитета должен констатировать: предложение основных направлений бюджетной политики, касающиеся социальной сферы, носят декларативный, лозунговый характер, не содержат конкретных параметров уровня финансирования указанных расходов.

Очередные утверждения об усилении социальной функции, увеличение части социальных расходов также остаются декларативными. Уровнем наполнения социальной помощи сегодня народные депутаты задавали эти вопросы, остаются крайне низким на уровне прошлого года, и что составляет 40... 80 гривен.

При подготовке основных направлений бюджетной политики на 2004 год нынешний Кабмин, к сожалению, продолжил порочную практику предыдущих правительств, игнорируя требования обеспечения соблюдения законодательных и правовых норм Бюджетной резолюции. Закона, прежде всего, о государственных социальных стандартах и государственных социальных гарантиях, которые должны быть основой для формирования размеров основных социальных гарантий.

Забыта стратегия преодоления бедности, утвержденная указом Президента, не учтены требования стратегии замены системы льгот на адресную денежную помощь относительно необходимости обеспечения прежде всего определенных социальных предпосылок для замены льгот, стабилизации потребительских цен сферы услуг, наличия .......льгот и субсидий средств учета потребления жилищно-коммунальных услуг, пересмотра норм потребления услуг по льготным тарифам и так далее, расхождение с требованиями посланий Президента Верховной Раде, самой программе Кабинета Министров. И вообще, Николай Янович... Ну, конечно, ему не интересно слушать, интересно то, что  шепчут ему красивые слова на ухо. Но создается такое впечатление, что Премьер и высшее руководство Кабмина они сами по себе, а вот эта железобетонная структура, которая 50 лет или 100 лет формировалась в  Кабмине  она остается прежней. Лозунги одни, а документы получаем совершенно другие.

Поэтому руководствуясь статьями 1 и 22 Конституции Украины, законами о государственных социальных стандартных гарантиях, о прожиточном минимуму и другие Комитет по социальной политике и труду считает, что важным условием бюджетной политике на 2004 год должен стать переход формирования бюджетов всех уровней и их исполнение на условиях приоритетности финансирования затрат на обеспечение государственных и социальных гарантий.

Нужно выполнять Конституцию и законы. Продолжается порочная практика Кабинетом Министров до игнорирования предоставление до начала бюджетного процесса законов на базе которых и должен формироваться Государственный бюджет. Это прежде всего Закон "О прожиточном минимуме". "О минимальной зарплате", "О минимальной пенсии по возрасту". "О не облагаемых минимальных доходах граждан" и так далее.

И получается как в прежние времена к готовому бюджету будем лепить как  "седло на корову", те нормативы, которые не будут согласовываться с пожеланиями Кабинета Министров.

Я, время к сожалению закончилось, но и других претензий к бюджету я должен констатировать, что к сожалению, может быть, а может быть и к счастью Комитет  по социальной политике и труду принял решение видхилиты данные основы, они не очень соотносятся с Регламентом, но они объективны и справедливы.

Я предлагаю за оставшееся время комитет наш и я думаю все остальные комитеты подали в Кабинет Министров и Бюджетный комитет свои предложения. Но к сожалению они постоянно игнорируются и не используются. Я прошу прощения, я заканчиваю.

Нам говорят и сегодня говорил Николай Янович о сбалансированности бюджета, так давайте мы его сбалансируем в пользу социальной политики и государства, а не в пользу того, что они приносят какие-то дивиденды нашему народу.

Я считаю, что  нужно  приложить максимум  усилий не затягивая этот процесс, сделать такую бюджетную резолюцию, чтобы она выполняла ту идеологию, которую была прислана Кабинетом Министров. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Майстришину, підготуватися Супрун.

Нагадую, що Регламент у нас три хвилини, а не чотири.

 

11:28:28

МАЙСТРИШИН В.Я.

Народний депутат Майстришин, фракція "Регіони України", виборчий округ номер 14.

З врахуванням того, що  часу дуже мало, я хотів би, буквально, дві тези визначити у своєму виступі.

Перша теза. Це те, що сьогодні, дійсно, величина державного боргу занадто велика, особливо обтяжила по частині видатків на утримання  і обслуговування державного боргу. Зважте на те, що сьогодні більше, як кожна четверта гривня видаткової частини бюджету йде на утримання і сплати основної суми боргу.

Що я пропоную з цього приводу? Я пропоную з цього приводу мобілізувати  нашу роботу з вами, шановні депутати, щодо вдосконалення роботу уряду на цій, скажемо так, ниві. Я пропоную сьогодні розглянути Закон про державний борг, щоб надати  якомога більше інструментів, активних інструментів для роботи з державним боргом. І зважте на те, що тільки  покращання структури боргу на один  відсоток  щодо обслуговування дає більше  140 мільйонів доларів  економії бюджетних коштів на кожний рік. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоби ми обов'язково започаткували нову систему планування програми державного запозичення, яку пропонує уряд на кожний рік, щоб на момент подачі Бюджетної резолюції ми  обов'язково включили таку тезу, щоби була предратифікація тої чи іншої програми, щоби ми, коли розглядаємо Бюджетну резолюцію,  знали, які програми державного запозичення. Що це мається  на увазі? От, наприклад, досить пристойна і нормальна програма державного запозичення щодо розвитку села. Там є 200 мільйонів доларів кредитом, які буде спрямовуватися на  підтримку села. Ми  знаємо від чого сьогодні, скажемо так, великі проблеми у селі. Проблеми у тому, що буде короткі кредити. За півроку, за рік не можна окупити  ті вкладення у село, які сьогодні є. Треба хоча б на п'ять, на десять років. Я за те, щоби така програма працювала. Це те, що очікує від нас село. Але обов'язково давайте ми розглядати проблему на момент подачі резолюції, коли  Бюджетна резолюція подається, ми тоді її робимо  предратифікацію.  І тільки тоді даємо змогу, скажемо так, чиновникам уряду іти у світові фінансові організації щодо розробки тої чи іншої програми.

І накінець я хотів би сказати таку тезу, що давайте ми, хоч і обережно, але повернемося до видачі державних гарантій нашим підприємствам. Це досить болюча тема, особливо зважте на те, що  говорить  зараз голова тимчасової слідчої комісії по неповернутим  кредитам, взятим під гарантію уряду. Але  якщо ми сьогодні удосконалимо цю систему, то ми  повернемося  лицем до свого внутрішнього інвестора.

І  накінець  я хотів би сказати так, що ми сьогодні, не дивлячись на те, що величина державного боргу є досить велика, я за те, щоб сьогодні ми себе не обмежували, і ці 45 відсотків, то  не є великою проблемою. Головна проблема - це видатки Державного  бюджету на утримання боргу. Отут треба працювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово  має народний депутат Супрун,  Народно-демократична партія, підготуватися Коновалюку.

 

11:32:26

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги,  народні депутати,  шановний Микола Янович, представники уряду.

Народно-демократична  партія запровадила для себе і запропонувала новий порядок формування політики держави  через залучення громадськості і громадських організацій. Саме тому 30 травня  цього року ми провели форум народної демократії у вигляді засідань "круглих столів". Один із них називався "Бюджетний процес 2004 року та податкова  реформа", який за нашим рішенням, рішенням форуму набуде постійнодіючого характеру. Що відмічали учасники засідання, що наша партія пропонує обов'язково запровадити у бюджеті 2004 року і відобразити це у Бюджетній резолюції на наступний рік.

По-перше, ми вважаємо, що обов'язково треба врахувати не тільки Послання Президента, не тільки  Програми уряду, але і законодавчу базу, яка існує на сьогоднішній день. Ми з вами проводили парламентські слухання і за результатами парламентських слухань, до речі,  в них приймали участь також і представники урядів, були прийняті спеціальні постанови Верховної Ради, які регламентують порядок використання коштів, видатки на 2004 і наступні роки в окремих галузях народного господарства. Це стосується і сільського господарства, це  стосується соціальної сфери, інших. Тому, на мій погляд, в преамбулі "Основних напрямків" обов'язково потрібно це відобразити.

Необхідно визначити пріоритети. І такими пріоритетами повинні, на наш погляд, стати: охорона здоров'я, освіта, культура, наука,  житлово-комунальне господарство. Інвестиції, які можемо ми здійснювати через бюджет в людину, в людський  капітал.

З цією метою потрібно сформувати доходну частину Державного бюджету, тому ми пропонуємо запровадити наступне. При формуванні бюджету застосувати нову методологію, яка врахує включення до доходної частини бюджету всіх податків, зборів, обов'язкових платежів, в тому числі  внески до страхових, державних, інших фондів, а також  здійснене державне кредитування за рахунок коштів Державного бюджету. Забезпечити повний облік наданих податкових пільг юридичним і фізичним особам.

Крім того, ми маємо багато джерел доходів, які сьогодні не враховані в Державному бюджеті і, на жаль, для цього  потрібно  прийняти цілу низку законопроектів. Зокрема, ми не ратифікували, так звану, Кіотську угоду. За Кіотською угодою Україна має право... має квоту на  500 мільйонів тонн викидів в атмосферу. Ця квота може бути предметом купівлі-продажу на зовнішніх ринках і вартість її сягає 5 мільярдів доларів. Тому, на мій погляд, при поданні Бюджетної резолюції нам обов'язково потрібно було врахувати також і подання всіх  законопроектів,  які ми повинні прийняти протягом 2 місяців до  закінчення  цієї сесії з метою формування  доходної частини Державного бюджету.

Ми пропонуємо  - дуже коротко постараюся зробити перелік - наступне. Встановити обов'язково законом про Державний бюджет розмір мінімальної заробітної плати з обов'язковим збереженням співвідношення шляхом запровадження  тарифної сітки.

Ми пропонуємо запровадити цільове безвідсоткове кредитування громадян...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент.

 

СУПРУН Л.П. ...для здобуття вищої освіти, підвищення їх кваліфікації, перекваліфікації як соціальну інвестицію в людський капітал.

Врегулювати муніципальні займи, врегулювати погашення бюджетної заборгованості за попередні роки. Обов'язково створити  Державний  фонд будівництва та утримання об'єкту "Укриття", інакше Україна не отримає ті 750 мільйонів доларів, які сьогодні зберігаються на рахунках  Європейського банку реконструкції і розвитку спеціально для цієї мети.

Пропонуємо також забезпечити видатки в розрізі програмної та економічної класифікації, відображення в бюджеті, в обов'язковому порядку. У 100-відсотковому обсязі ввести в дію фінансування Закону про джерела фінансування дорожнього господарства на наступний рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СУПРУН Л.П. На жаль, за браком часу, ми не може озвучити весь перелік наших пропозицій. Але фракція Народно-демократичної партії подасть їх у письмовому вигляді і ці пропозиції обговорені, в партійних рядах обговорені на форумі та потребують обов'язкового відображення в Бюджетній резолюції.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Коновалюк, фракція "Регіони України", від фракції. Підготуватися - Соломатіну.

 

11:36:47

КОНОВАЛЮК В.І. Дякую.

Шановний Олександр Олексійович, шановний Микола Яновичу, шановні колеги. Я дійсно не маю наміру за три хвилини характеризувати всі напрямки бюджетної політики на наступний рік, але кожний раз, коли ми з вами розглядаємо це питання, ми намагаємося не тільки впливати на розробку державного бюджету, але, перш за все на формування концентрованої урядом політики державної, економічної і соціальної політики. Тому що це буде впроваджено не тільки на тлі зростання економічного, яке зараз ми з вами спостерігаємо з 99-го року, але нам потрібно дійсно змінити методологію не тільки бюджетних стосунків у відносинах з місцевими бюджетами, але і в розрізі головних розпорядників, фондами соціального страхування. Треба переглянути, дійсно, функцію спеціального фонду, те, що, на жаль, не знайшло відображення у пропозиціях уряду.

У пропозиціях уряду ми також не бачимо те, що зараз іде перехід на казначейське обслуговування і виникають певні проблеми з цього приводу.

Не чітко виписані механізми економії ї ресурсів на виконання державної боргової політики і її забезпечення.

Я хотів би підтримати той намір, який запропонував міністр фінансів, ..... віце-прем'єр  по економії витрат головних розпорядників на десять відсотків на утримання державних установ. Також потрібно нам зробити інвентаризацію всіх бюджетних програм, посилити контрольні функції бюджетної політики, забезпечити прийняття тих рішень, які б сприяли забезпеченню і виконанню завдань при виконанні і видатків, і виконання тих основних заходів соціально-економічної політики в державі.

Ми розуміємо, що основне завдання - це виконати основні положення програми діяльності уряду і деякі тези я хотів би зараз зацитувати.

Постійне підвищення посадових окладів до 25 відсотків, перехід до оплати праці працівників бюджетної сфери на основі єдиної тарифної сітки. Шановні колеги, 237 гривень - це не наше побажання і намір нам влаштувати цей соціальний стандарт для того, щоб підвищити доходи населення, ми повинні розуміти, що це потребує достатньо великих витрат в державному бюджеті.

І я не згоден з позицією уряду, коли ми з вами живемо за двома-трьома сценаріями, цільовий, консервативний і інше.

Ми повинні мати один сценарій, відповідальний, професійний. І якщо програма діяльності уряду передбачає 8 відсотків росту внутрішнього валового продукту, ми повинні до цього рухатись, добиватись цього показника. Тому що це дасть можливість компенсувати нам втрати місцевих бюджетів,  державного бюджету по впровадженню нових податкових ставок.

Ми не повинні розглядати податкову реформу як окрему зміну окремих законів. Ми повинні з'ясувати яка повинна бути система, яка дасть нам можливість легалізувати приховану економічну діяльність, забезпечити ефективне використання бюджетних коштів.

Тому, шановні колеги, я вважаю, що багато пропозицій зараз для того, щоб врахувати бюджетну резолюцію. І я вважаю, що ми повинні доопрацювати. І вперше, мабуть, досягнути того, щоб ми ці напрями бюджетної політики могли не тільки врахувати в розробці бюджету на наступний рік, але вплинути на той стан, який зараз існує в державі. Тому що ми повинні розуміти, що наступний рік і в політичному плані це дуже відповідальний рік для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Юрій Петрович Соломатін. Підготуватись Бондаренко, "Європейський вибір".

 

11:40:31

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатні, фракція комуністів, Комітет з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Насамперед, я хотів би звернутися до шановного Миколи Яновича Азарова і вболівальника за долю українського народу, який заважає Миколі Яновичу слухати мій виступ! Микола Янович, прошу зосередитися на моєму виступі!

Шановні колеги! Доходна частину бюджету, вона має бути збільшена, і саме в руках більшості витягнути з тіні ще один бюджет України, який там обертається. І зрозуміло, що наша фракція буде всебічно, всіляко допомагати більшості в цій благородній справі.

Друге питання про адресну соціальну допомогу, про захист чорнобильців. В бюджетній резолюції передбачається, що повністю соціальний захист має бути здійснений як адресний, і якщо більша частина пільг і компенсацій вони мають адресний характер, але певна частина, вона у вигляді пільг і компенсацій була.

Неодноразово чорнобильські організації, насамперед "Союз-Чорнобиль України", вони зверталися до Президента, уряду, Верховної Ради України і нашого комітету з протестом проти таких намагань.

Наш комітет і фракція, до котрої я належу, підтримують такі застереження і такі прохання чорнобильців України. Але найбільш вражає те, що в цій бюджетній резолюції передбачається передати функції соціального захисту до Мінсоцпраці, а функції медичного захисту до Мінохорони здоров'я. Таким чином, в МНС України практично нічого не залишиться з чорнобильського питання, і чорнобильська та коврижка, цей пиріг, він буде розтягнутий по окремих міністерствах і відомствах. Тому я нагадую про те, що в рекомендаціях парламентських слухань. які відбулися по чорнобильській проблемі 14 квітня, є таке доручення уряду вивчити питання про доцільність оновлення Держком Чорнобиля України. І я звертаюся до вас, шановний Микола Яновичу, про те, щоб таке питання було вивчено

І останнє, проблеми геології. Геологія має жалюгідний стан на сьогодні. Це та курка, яка несе золоті яйця, І на сьогодні зменшуються видатки з бюджету на її фінансування, а зараз навіть передбачається із спеціального фонду фінансування геологорозвідувальної роботи перевести до Фонду загального. Це буде, як говорять, для геології "повний гаплик".

Микола Янович, це не можне робити, якщо ми хочемо, щоб у України було майбутнє за рахунок приросту запасів корисних копалин.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Петрович, вклалися дуже влучно.

Слово має народний депутат Бондаренко, "Європейський вибір", підготуватися Воюш.

 

11:43:47

БОНДАРЕНКО Г.І.

Григорій Бондаренко, виборчий округ 92, депутатська  група "Європейський вибір".

Шановний Головуючий, шановні учасники слухань!

Депутатська група "Європейський вибір вважає, що  однією з найголовніших напрямків бюджетної політики в 2004 році повинна бути соціальна спрямованість бюджету і відповідно збільшити частки видатків в освіту, охорону здоров'я, соціальні виплати та компенсації.

Бюджет на 2004 рік має сприяти зростанню темпів росту реальних доходів населення, це і заробітна плата, вирівнювання соціального розшарування, зниження рівня бідності,  підвищення якості життя громадян.

Вкрай необхідно вдосконалення системи існуючих пільг і компенсацій. Ці кошти треба спрямувати на підтримку тих соціальних верств населення, які не можуть забезпечити себе самостійно. Має бути розроблений і запроваджений механізм заміни діючих пільг і компенсацій.

Зміни законодавства в частині видатків - необхідна умова реалізації бюджетної політики держави. З метою недопущення заборгованості треба привести видатки бюджету у відповідність з наявними ресурсами, про те, що сьогодні велася розмова в одній і другій доповіді.

Зважаючи на досить напружену ситуацію з формуванням доходної частини бюджету на 2004 рік кожний головний розпорядник бюджетних коштів має оптимізувати свої видатки.

Потрібні, зокрема глибокі структурні у системі головного розпорядника перегляд статуту та джерел обсягу власних надходжень, а також оптимізації кількості бюджетних програм, що будуть реалізовуватися у 2004 році.

Потрібно залишити тільки ті, які певною мірою відповідають основним цілям і завданням головного розпорядника. Кінці кінців головні розпорядники повинні навчитися працювати в тій бюджетній ситуації, яка діє вже ось на протязі 12 років. Тобто коштів не хватає.

Необхідні невідкладні заходи щодо наповнення доходної частини  бюджету, маємо прийняти до кінця поточної сесії Верховної Ради зміни до чинного податкового законодавства. Потрібний мораторій на законодавчі акти щодо розширення пільгового  режиму оподаткування. Маємо впорядкувати податкові пільги, заборонити розрахунки не в грошовій формі.

У зв'язку із скасуванням з 1 січня 2004 року митних зборів та податків з фізичних осіб маємо знайти компенсаційні ресурси.

У взаємовідносинах між державним і місцевим бюджетом пропонується не зменшувати досягнутого в 2003 році питому вагу обсягу трансфертів, та питому вагу місцевих бюджетів у зведеному бюджеті. Граничний розмір дефіцитів Державного бюджету на 2004 рік не повинен перевищувати більше 0,5 відсотка від ВВП.А фонд Державного бюджету має бути без дефіцитів.

Таким чином, шановні колеги, запропонований проект основних напрямків бюджетної політики на 2004 рік, як на мою думку, так і на думку депутатської групи "Європейський вибір" дає змогу знову зберегти  збалансованість всіх показників проектів Державного бюджету. Сприяти зміцненню його соціальної складової та забезпечення економічного зростання, за умови вжиття необхідних заходів всіма учасниками бюджетного процесу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний  депутат Воюш, фракція СДПУ(о), підготуватися Кирильчуку блок Юлії Тимошенко.

 

11:47:57

ВОЮШ В.Д.

Шановні колеги,  за браком  часу відведеного на виступ, хотів би одразу перейти до зауважень  та пропозицій щодо  представлених Кабінетом Міністрів України основних напрямів бюджетної політики на 2004 рік.

В цілому фракція СДПУ(о) позитивно оцінює ті напрямки, на які уряд пропонує спрямувати бюджетну політику держави у  2004 році.  СДПУ(о), виходячи з програмних положень партії, не один рік піднімає питання підвищення соціальної спрямованості  бюджету і тому всіляко підтримуватиме рух у цьому напрямку. У  той же час слід відзначити, що більшість положень Бюджетної резолюції, представлені урядом, навіть цілком слушні і  необхідні, мають декларативний  характер і не містять конкретики. Зокрема завдання поступового  приведення розміру неоподаткованого доходу у відповідність з розміром прожиткового мінімуму не має  термінів реалізації. Слід ще зауважити, що у бюджетній резолюції не висвітлено цілий ряд бюджетних  питань, що потребують негайного вирішення.

Зокрема фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) визначає, що  в основних напрямах бюджетної політики на  2004 рік  не приділена увага до вирішення доволі важливих соціальних проблем, передусім  це стосується заборгованості з виплат освітянам, передбачених статтею 57-ю Закону України про освіту. Це питання довгий час потребує вирішення,  оскільки створює соціальну напругу у колах вчителів.

На думку  фракції СДПУ(о) держава має законодавчо визначити борг за цими виплатами перед працівниками закладів  освіти і почати його погашення вже з 2004 року. Таким чином,  пропонуємо  відобразити у Бюджетній резолюції необхідність реструктуризації заборгованості з виплат освітянам та передбачення у бюджеті коштів для її погашення. Крім того, асигнування на освіту у  2004 році повинні забезпечувати повномасштабне виконання вимог статті 57-ї  Закону про освіту, в тому числі забезпечення гарантій сільським вчителям і не допускати утворення нових  заборгованостей.

Також слід звернути увагу, що у запропонованих  урядом основних напрямках бюджетної політики  на 2004 рік не знайшло свого відображення питання підвищення мінімальної заробітної плати до рівня 237 гривень та відновлення на її базі міжпосадових співвідношень.

Окрім цього,  не висвітлено у Бюджетній резолюції питання фінансування екологічних та природоохоронних заходів. Враховуючи, що від вирішення екологічних проблем залежить майбутнє держави, фракція СДПУ(о) наполягає на суттєвому покращанні фінансового забезпечення програм захисту довкілля.

Ще хотілося б зупинитися на питаннях місцевих бюджетів. Вже котрий рік Бюджетні резолюції обходять стороною питання особливості формування бюджетів автономної Республіки Крим та  міста Києва  відповідно до статті 67-ї Бюджетного кодексу. Не стало виключенням і  цьогорічна  резолюція. Такий підхід, звичайно приводить до порушення прав Києва та Криму на стабільні джерела доходів визначених у Законі про столицю України та Конституції Автономної Республіки Крим.

Викликає нерозуміння і використання в урядовому документі замість передбаченого Бюджетним кодексом конкретного показника питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України параметру  загальний обсяг трансфертів.  Пропоноване урядом збереження цього обсягу на рівні не меншому, ніж у 2003 році, фактично означатиме зменшення питомої ваги в обсягу трансфертів, що, на думку фракції, є недопустимим.

Враховуючи вищеназване, фракція СДПУ(о) пропонує взяти до відома  основні напрями бюджетної політики на 2004 рік, врахувавши висловлені зауваження у пропозиціях Верховної Ради України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євген Іванович Кирильчук, будь ласка, від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Підготувалися Гаврилюку, "Народовладдя".

 

11:52:02

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановні народні депутати! Дійсно, основні напрями бюджетної політики -  це  повинна бути конструкція, повинен бути хребет  бюджету 2004 року, і для всіх народних депутатів повинно бути зрозуміло її параметри, її наміри, її напрямки, основні і другорядні дії,  як парламенту, так і  уряду.

З сьогоднішньої доповіді Миколи Яновича  і доповіді голови бюджетного комітету можна сказати так, що  це є декларативні наміри уряду, а не Бюджетна резолюція.

 Може це і гостро, але справедливо, тому що Микола Янович обходив цифри, факти і так  само і голова бюджетного комітету із того, щоб не загострювать обстановки, також обійшов основні цифри.

Скажіть, будь ласка, ми маємо основні макроекономічні показники депутатів? Ви можете щось сказати як будуть розвиватися основні наші галузі промисловості, скажем, легка, сільське господарство, машинобудування, паливо-енергетичний комплекс? Які темпи будуть зростання тієї іншої галузі? З цієї  і іншої галузей скільки  почерпнем ми в бюджет?

Микола Янович задекларував, що обновлення, механізація і модернізація промисловості  це я стояв і стоять буду на цій позиції. Людоньки добрі! Майже все промислове виробництво приватизоване, акціоноване, нам забороняють туди вкладати кошти, і треба пам'ятати напевно, що наше завдання - це соціальні проблеми населення. Ми, перш поки їх не вирішуєм, ми не розглядаєм інші.

Не можна сьогодні навіть підійти до такого  питання - який буде баланс нашого бюджету слідуючого року. Не проінформовано нас а як же буде із таким явищем як скільки коштів поступить від тих... від тої власності, яка  є у акціонерних  товариствах. Нам німці обрахували, що це повинно бути не менше 6 мільярдів, а ми й мільярда не маєм.

Знову ж таки, уряд нічого не сказав про спеціальний фонд, який являється сьогодні мабуть основною діркою, через які втікає... тікають законні державні гроші. Ми вже не раз голосували про ліквідацію цього пункту. В резолюції про це не згадано. Такі факти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. Таких фактів можна було б перерахувати дуже багато. Через то я вважаю, що ми сьогодні    суттєво обговорили і указали. Треба з урахуванням пропозицій бюджету, врахуванням обговорення повернути на доопрацювання повернути і вийти дійсно на резолюцію, щоб можна було за конкретний документ голосувати. Якщо ми проголосуємо за таку резолюцію, ми будемо мати великий клопіт при складанні бюджету. Дякую.

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Гаврилюк, будь ласка, Василь, від групи "Народовладдя". Підготуватися - Шпаку від аграріїв.

 

11:55:54

ГАВРИЛЮК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Українська держава знаходиться тільки на початку шляху до створення конкурентноспроможної ринкової економіки, ефективної системи соціального забезпечення, потужної освітянської та наукової систем. І державний бюджет є одним із головних засобів втілення державної політики у цих сферах. Але чи відповідають основні напрямки бюджетної політики, винесені на наш розгляд, потребам держави у цей складний період? Чи відповідають вони принципам, закладеним у Посланні Президента, у Програмі уряду, у основних програмних документах країни? В основному - так. Але є декілька позицій, які, на наш погляд, слід виписати чіткіше.

Не заперечуючи більшість урядових пропозицій та визначаючи в цілому їх прогресивність, ми хочемо наголосити  на необхідності більш розгорнутого визначення деяких пріоритетів у бюджетній політиці держави на наступний рік.

По-перше, щодо соціальної складової майбутнього бюджету. Ми наполягаємо на тому, щоб у наступному році передбачити наближення розміру мінімальної заробітної плати хоча б до 75 відсотків розміру мінімального прожиткового мінімуму, тобто до 275 гривень.

Більше того, ми вважаємо за необхідне різноманітні соціальні виплати: допомогу соціально незахищеним верствам населення, сім'ям з дітьми тощо, визначити, виходячи із розміру реального прожиткового мінімуму, адже на протязі останніх років законами про Державний бюджет визначалося, яку величину приймати при розрахунку розміру цієї допомоги, і певною мірою такі норми були виправданими. Але за умов зростання бюджетних доходів ця практика має бути припинена.

На наш погляд, вже в наступному році ми маємо почати перехід до стандартів розвинених країн і соціальну допомогу малозабезпеченим громадянам обраховувати, виходячи з величини прожиткового мінімуму, розрахованого для всієї сім'ї, тобто подружжя, дітей.

Логічним продовженням повинно стати підвищення пенсій. Надзвичайно важливою частиною соціальної політики є і ставлення держави до охорони здоров'я. Очевидно, є необхідність збільшення фінансування найважливіших наукових програм, заходів із профілактики найстрашніших захворювань - СНІДу, туберкульозу, онкологічних захворювань.

По-друге, ми наполягаємо на збільшенні витрат на науку і освіту. Сьогодні вони визначають напрямки і темпи економічного і соціального прогресу нації.

По-третє. Неоднократно говорилося про необхідність збільшення повноважень місцевих органів влади, розширення їх функцій і відповідно збільшення обсягів фінансування. А часту місцевих бюджетів треба збільшувати і в тому числі збільшення частки місцевих бюджетів, що забезпечить необхідність використання нам темпів соціально-економічного розвитку держави.

Хотів зупинитися також ще на одному з пунктів - по капвкладенням, де один з критеріїв визначається 80 відсотків повинна бути готовність будівництва. Пропоную ще внести такий важливий пункт - потрібен він регіону чи не потрібен. Наприклад, Кременчуг. Для того, чтобы решить вопросы питьевой воды, необходимо 24 млн. гривен, а если подходить из концепции именно уряда, то никогда в жизни эта проблема не будет решена. Прошу учесть наши пропозиции. Дякую.

 

ГОЛОВА. Все, дякую.

Народний депутат Шпак від фракції Аграрної  партії України.

 

11:59:54

ШПАК В.Ф.

Шпак, фракція аграрної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Враховуючи надзвичайно складний стан в сільському господарстві фракція вважає, що в бюджеті на 2004 рік перш за все мають бути враховані вимоги для прийнятих законів України щодо сільського господарства. Головна та принципова вимога закону України про стимулювання сільського господарства - це дотримання загальних обсягів фінансування від державного бюджету не менше 5 відсотків для сільського господарства, в тому числі слід врахувати наступні вимоги законодавства.

Перше. Про компенсацію 50 відсотків вартості страхових платежів за обов'язковими страховими, страхування сільськогосподарських культур. Тому є і останній приклад - нинішній рік.

Друге. Надзвичайно важливим та виправданим механізмом є бюджетна підтримка кредитування сільського господарства через часткову компенсацію кредитних ставок. Завдяки такому механізму кредитування в АПК в минулому році отримано 6,2 млрд.грн.

Третє. В цьому році завершується дія законів України про фіксований сільськогосподарський податок та про спеціальний режим справлення ПДВ для сільськогосподарських підприємств. Дані закони були прийняті з метою надання державної підтримки сільському господарству через пільговий режим оподаткування, який в минулому році оцінюється в сумі 3,4 млрд.грн.

І останнє. Через мінагрополітики як головного розпорядника бюджетних коштів фінансується багато цільових програм, зокрема, "Аграрна наука і освіта", соціальні програми, сільськогосподарське машинобудування, зокрема, фінансовий лізинг, інші, що формують невірну загальну думку про значну бюджетну підтримку сільському господарству.

Тому вважаємо доцільним визначити в бюджеті 2004 року головними розпорядниками коштів організації і установи, які підпорядковані  Кабінету Міністрів і кошти мають довгострокову зворотну основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна", і завершуємо.

 

12:02:34

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Найперше, що я хотів би сказати, що стосується цієї Бюджетної  резолюції, це те, що ми бачимо її достатньо низький рівень опрацювання і підготовки, загальну декларативність.

До речі, хочу нагадати, що в той період, коли Верховна Рада готувала Бюджетну резолюцію щодо прийняття Бюджетного кодексу, рівень Бюджетних резолюцій був на порядок вищий, і було набагато більше абсолютно реальної конкретики.

В даний Бюджетній резолюції, якщо спочатку сказати про основні засадничі тези, немає основного пункту, який би мав бути там кричуще виписаний - детінізація економіки в Україні, тому що це  є єдиний на сьогоднішній день реальний шлях наповнення Державного бюджету.

Серед інших проблем не відмічена кореляція із знову прийнятим законом - прибутковий податок з фізичних  осіб, а він дуже реально впливає на доходи місцевих бюджетів і мусить передбачати відповідні трансфертні компенсації  для місцевих бюджетів. Якщо цього не врахувати, ми, фактично, повністю зруйнуємо бюджетну систему України, і якраз Бюджетна резолюція мала б це максимально передбачати.

Хто пригадує ще минулу Бюджетну резолюцію, яку ми приймали  на 2003 рік, там читав дуже гарну фразу про адресну допомогу взамін на систему, негнучку систему пільг. Чи в цьому році ми бачимо втілення адресної допомоги? Очевидно, що ні. Чи будемо ми бачити її в наступному році? Я, виходячи з таких планів, так, як це все реалізується, можу із впевненістю сказати, що, очевидно, теж ні.

Так само дуже гарні слова про стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку, які теж були в минулій Бюджетній резолюції.

Практично, всі інші пункти, зокрема про капвкладення і інші пункти, які є в тій Бюджетній резолюції, свідчать, що це тільки залишиться словами.

Взагалі смішно звучить про енергозберігаючі технології для бюджетних установ. Тому я ще раз скажу, що дуже багато неконкретики, а там, де вона є, вона досить таки смішно виглядає.

Позитивно те, що в Бюджетній резолюції вирішили таки звернутися до проблем, пов'язаних з формуванням міжбюджетних відносин на рівні, нижче районного бюджету. Це є позитив, але чи будуть готові прийняти відповідний рівень законів і відповідні зміни до Бюджетного кодексу, це ще є і під серйозним питанням. І дуже  важливе для мене, я не побачив у цій  бюджетній резолюції  чітких планів уряду з 1 січня 2004 року вийти реально на виконання нашого Закону "Про мінімальну заробітну плату 237", що мало робитися з 1 липня і забезпечення всіх міжпосадових співвідношень. Цього, на жаль, немає.

Не передбачене зростання капвкладень, більше того для тих хто читає тільки пояснювальну записку там написано гарніше формулювання, що не нижче рівня. В самому тексті бюджетної резолюції написано дуже чітко, на тому самому рівні, який в цьому році. Який це рівень, ми прекрасно знаємо, абсолютно недостатній.

Немає системи протегування зростання місцевих бюджетів у наслідок не конфіскаційних норм. Крім того, ще мушу зазначити, що болісна система забезпечення освітян, також фактично не передбачена. Ні про розвиток виконання 57 статті в інших пунктах, який сьогодні не забезпечуються, ні про стопроцентне виконання тих 8 і 10, які ми вже прийняли у бюджеті на цей рік, ні слова про повернення боргів освітян за передні періоди.

Так само не погані речі є у відношенні до законодавчої бази. До речі цей розділ виявився чомусь найбільшим у бюджетній резолюції, хоча це все-таки проблема більше парламенту, ніж уряду, але там є речі, які я боюся просто не будуть виконані.

Я зачитаю тільки одну, це скасування пільг з оподаткування з галузевою основою. Я хотів би, щоб парламент це зробив, але чомусь  боюся, що не зробимо, але це є джерело для наповнення. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Час вичерпано для розгляду питання, з мотивів, будь ласка Володимир Черняк.

Шановні колеги, час вичерпаний, у нас Цивільний і ....

 

12:06:26

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Шановний Миколо Яновичу, шановні колеги! Я пропоную перш за все правильно розставите в бюджетній резолюції акценти.

Перший акцент - це мобілізація бюджетних коштів, формуванню доходної частини бюджету.

Ми не добираємо величезні обсяги бюджетних коштів. Я  можу викласти конкретно де ми не добираємо, не маю часу. Саме на це ми повинні звернути свою увагу і уряду, і парламенту, яким чином мобілізувати бюджетні кошти, збільшити зростання доходної частини бюджету.

Другий акцент. Курс на економічне зростання вимагає збільшення обсягу капітальних вкладень. У Бюджетній резолюції дуже  маленькі обсяги, треба  їх збільшити.

Третій акцент. Активізації  соціальної політики, те, що  зроблено, але дуже мало, треба більш чітко активізувати соціальну політику.

І четвертий акцент. Зупинити курс на зростання боргу в зв'язку  із  тим, що можливий дефолт.

Ось чотири основні акценти, які треба поставити у Бюджетній резолюції. Дякую.

 

ГОЛОВА. З мотивів Поліщук. Будь ласка, шановні колеги, давайте не будемо. Будь ласка, Поліщук Микола Єфремович з мотивів.

 

12:07:47

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я прошу, все ж таки  є регламент, ми не встигаємо виступити від комітетів, а по 4-по 5 хвилин говорять. Я  просив би головуючого дотримувати регламенту, тоді можна було б всім виступити ті, хто записалися на відведений час.

 

ГОЛОВА. Критика приймається. Вона справедлива.

Шановні колеги, ми завершили розгляд питання про основні напрямки Бюджетної політики на 2004 рік. Я просив би комітет з урахуванням обговорення, пропозицій, зауважень, що тут звучали, доопрацювати проект  постанови з тим, щоб ми могли його прийняти. Але попередньо варто цей проект узгодити разом з урядом  і з фракціями, щоб рішення ми мали позитивне.

Оголошується до розгляду проект Цивільного процесуального кодексу України. Доповідач міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Комітет з питань правової політики пропонує такий регламент: для доповіді - 15 хвилин,  для відповіді на запитання - 10 хвилин і обговорення питання - 25 хвилин. Я так зрозумів, що співдоповіді не буде, так? Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати.

 

ГОЛОВА. Вибачте, Олександр Володимирович. Ми домовилися, шановні народні депутати, що оскільки   сьогодні не  передбачено регламентом розгляд запитів депутатських, що ми їх розглянемо, а перерви не будемо робити. Ми півгодини практично розглядали запити, і ви погодилися, ви підтримали цю ідею. Будь ласка, вибачте.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Представленний на ваш розгляд проект Цивільно-процесуального кодексу України має на меті забезпечити повноцінне функціонування судової системи шляхом врегулювання порядку провадження у цивільних справах у судах у відповідності з Конституцією України та законами України, які прийняті після набуття чинності Конституції. Він дозволить судам реалізувати покладені на них обов'язки, забезпечити правильний та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав та  свобод фізичних і юридичних осіб, а також охорону державних та громадських інтересів.

Також завершенню реформування цивільно-процесуального законодавства сприяє прийняття останнім часом ряду законодавчих актів, зокрема, тих, які  безпосередньо регулюють діяльність судової системи таких, як Закон про судоустрій і двох дуже важливих кодексів: Цивільного кодексу і Сімейного кодексу.

Крім того, слід зазначити, що протягом останніх років  до чинного Цивільно-процесуального кодексу України було внесено значну кількість змін, якими вирішувалися окремі проблеми цивільного судочинства. Такі фрагментарні зміни положень цього кодексу призвели до неузгодженості, розбалансованості його норм, що зараз надзвичайно ускладнює правозастосовчу практику.

Проект Цивільно-процесуального кодексу України регламентує порядок провадження у цивільних справах в судах України. Цей проект містить ряд принципово нових положень спрямованих на забезпечення і здійснення швидкого і справедливого судочинства, дотримання прав учасників цивільного процесу. Очевидно, ви всі знаєте, що зараз існує велика проблема з тим, що  далеко не  завжди вчасно і достатньо оперативно розглядаються в судах цивільні справи, які носять дуже часто очевидний характер.

В той же час при роботі над цим кодексом вдалося зберегти наступництво  основних інститутів цивільного процесу, що у свою чергу стоятиме доступності нового кодексу для учасників цивільного судочинства.

Серед новацій представленого проекту  Цивільного процесуального кодексу України слід зазначити  кілька таких, які до сьогоднішнього дня не використовувалися у цивільному  судочинстві в Україні. Зокрема, проектом запроваджується спрощений порядок розгляду цивільних справ, такі як наказове впровадження.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або  витребування  рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Це дозволить  реалізувати принцип процесуальної економії, оскільки передбачена спрощена процедура розгляду заяв про видачу судового наказу. Це чітко визначена категорія справ, які можуть розглядатися саме в порядку наказного впровадження.

Удосконалено порядок забезпечення доказів та позову у справі. Так, наприклад, проектом передбачається можливість вжиття заходів щодо забезпечення позову та доказів за заявою позивача ще до подання позовної заяви. Це надасть можливість виконати майбутнє рішення суду, оскільки  досвід роботи по виконанню судових рішень свідчить,  що є масив невиконання, який наперед програмується ще до початку судового розгляду. Щоб цього ми  могли уникнути, передбачається таке право для суду.

З метою недопущення зловживання цим правом проектом передбачено  обов'язок заявника протягом 10 днів подати відповідну позовну  заяву, а також право суду зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою. Також з урахуванням положень закону про судоустрій, Цивільного і Сімейного кодексів України, а також закону про боротьбу із захворюванням  на туберкульоз викладаються питання порядку позовного та окремого провадження. Там, де мова йде про  прийняття рішень щодо хворих на туберкульоз, на інші хвороби, де є право держави на примус.

Зокрема, у відповідності із зазначеними законами,  викладені положення щодо усиновлення, визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною, надання неповнолітньому повної  дієздатності, примусової госпіталізації фізичної особи до психіатричного  закладу, обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу і інше. З метою проведення... перепрошую, з моменту, коли ми провели малу судову реформу, після якої було запроваджено порядок апеляційного  та   касаційного оскарження рішень судів було виявлено ряд недоліків у його практичному застосуванні.

В новому проекті Цивільно-процесуальному кодексі України процедури такого оскарження вдосконалено, значно змінено, спрощено вимоги, що ставляться до апеляційних та касаційних скарг, також введено раніше невідомий цивільно-процесуальному законодавству України інститут перегляду справ у порядку повторної касацій, який був запроваджений після прийняття Закону "Про судоустрій".

З метою належного забезпечення прав фізичних та юридичних осіб проектом удосконалено питання відновлення втраченого судового провадження , що проведені ці норми в окремому розділі. Зокрема,  це стосується порядку відновлення втраченого судового провадження особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження, зміст і підсудність цієї заяви, розгляд заяви, рішення суду у справі про відновлення втраченого провадження.

З урахуванням положень міжнародних договорів України викладені питання  стосовно провадження у справах за участю іноземних осіб, а також питання пред'явлення позову до іноземної держави, виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України до іноземних судів, визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів, застосування правил міжнародних  договорів, які ратифіковані Верховної Ради і набули чинності для України.

також слід зазначити, що положення проектів всіх процесуальних кодексів, мається на увазі Кримінально-процесуальний кодекс, який вже два тижні тому був прийнятий у першому читанні, цей кодекс, який зараз розглядається, Господарсько-процесуальний кодекс, який буде цього місяця направлений на розгляд і Адміністративно-процесуальний кодекс України. Вони мають грунтуватися на спільних підходах правового регулювання процесуальних інститутів, їх редакції мають бути обов'язково узгоджені між собою в частині уніфікації основних засад здійснення судочинства.

Саме за таким принципом міністерством юстиції і розроблялися всі кодекси, і той, який зараз вам представляється для розгляду. Це має забезпечити єдність правового регулювання основних інститутів процесуального права.

Прийняття нового цивільного процесуального кодексу України дозволить здійснити реформу цивільного судочинства в Україні, підвищити ефективність цивільного процесу, сприятиме забезпеченню реалізації та захисту конституційних прав і законних інтересів сторін у цивільному процесі.

Разом з тим, його прийняття стане для України ще одним кроком вперед при виконанні нею зобов'язань перед Радою Європи, які передбачені під час вступу нашої країни до цієї поважної європейської інституції.

Хочу також сказати, що робота над цим проектом кодексу велась спільною робочою групою Верховного суду України і міністерства юстиції за участю представників Комітету з питань правової політики Верховної Ради України.

Таким чином, ще на стадії розробки цього документу нам вдалось максимально врахувати різні точки зору і на ваш розгляд винести законопроект, який має сьогодні завершений, з професійної точки зору, вигляд, який може бути застосований судами України. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до міністра? Будь ласка, запишіться. Десять хвилин ми домовлялись, так? Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін.

 

12:18:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний  пане міністре, безумовно, я підтримую в цілому ідею того, що треба новий процесуальний кодекс. У мене тільки питання щодо статті 46, ваші погляди на права прокурора. Тут трошки передбачено більше прав, з одного боку, ніж у іншої сторони, а з іншого боку, ми бачимо, що в той час, коли іде суцільне розграбування держави, то прокурор якимось чином має право мати, зобов'язаний навіть мати право на апеляційні і касаційні оскарження і по тим справам, де він не приймав участі, якщо це викликано виключно державними інтересами або захистом інтересів неповнолітніх або тих людей, які мають якісь вади, обмеження в дієздатності, хворів і так далі. Чому нам цього не зробити? Це я до статті 46-ї, частина четверта, питання має концептуальне значення для розвитку держави.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.М. Я вам хочу сказати, що те, що стосується захисту інтересів держави, то немає обмежень для прокурора з тим, щоб він міг подати апеляційну чи касаційну заяву. Мова йде про обмеження, які встановлюються, якщо це був спір за участю юридичних чи фізичних осіб, де немає представлених інтересів держави. Тому я думаю, тут просто є різне тлумачення цієї норми. Якщо є потреба з тим, щоб було більше чіткості в цьому, то це можна буде зробити, звичайно.

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція соціал-демократів.

 

12:20:28

ШУРМА І.М. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Пане міністре, стаття 15 визначає, що під час перегляду судового наказу заочного рішення та ухвали за нововиявленими обставинами, судді є в такому ж складі, в якому вони були постановлені. Але яким чином здійснюватиметься перегляд вище вказаних документів, якщо суд зможе зібратись у тому ж складі за причиною відставки судді або його переходу до іншого суду? Це перше запитання.

Якщо можна, ще два коротеньких. Проект, пункт перший частини першої статті 17-ї, визначає. що суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу, якщо він є родичем чи свояком сторони або інших осіб, які беруть участь у справі. Тобто в проекті вказано тільки про свояка, брата дружини. таким чином в проекті не вказано про самовідвід, якщо суддя є своячкою, зовицею або дівером сторони. Чи планується якесь вирішення цієї проблеми?

І останнє запитання. Проектом, частини шостої 153 статті, вказано про способи забезпечення позову. Для запобігання зловживання позивач вносить заставу, яка вноситься на депозит суду.  То прошу дати відповідь, у якому вигляді повинна бути ця застава - у грошовій формі, у нотаріальній або у формі банківської гарантії?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.М. Ну, я почну з останнього запитання.

В якому вигляді має бути застава, тут має вирішувати суддя, тому що тут мова йде, власне, про те, коли постановлюється необхідність внесення застави в разі, якщо заявлена вимога про забезпечення позову ще до подання позовної заяви, про що я говорив під час своєї доповіді.

В залежності від того, який спір  розглядається, що є предметом спору сторони, як, де є чоловік, дружина і відповідно там близькі родичі, я думаю, що ваша пропозиція в даному випадку надається для того, щоб її уважно розглянути, уважно співставити також із Сімейним кодексом і при потребі внести цю статтю, тут немає жодних проблем.

По 15-ій статті, те, що ви питали, що якщо де суддя переходить, ну, звичайно, в такому випадку, якщо суддя переведений до іншого суду, то не можна буде його відкликати назад. І в даному випадку, як думаю, що логічно цілком заміна судді, якщо в даному випадку бачити необхідність, щоб саме цей привід був зазначений в 15-ій статті, це також беспроблемно можна буде вирішувати при підготовці остаточної редакції на друге читання.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів

 

12:23:39

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі.  Фракція комуністів, 161 виборчий округ, Гінзбург.

Шановний Олександре Володимировичу!

У мене два питання. Одне мій колега просив, щоб я задала вам, і в мене інше буде питання.

Перше це скільки може провадитися, скільки може продовжуватися, наприклад, провадження в суді цивільної справи, якщо ми приймемо сьогодні запропонований законопроект. Це перше питання.

А друге мене турбує стаття 105. Де визначається, що судові штрафи накладені на посадових осіб органів державної влади будуть стягуватися з установ, організацій з їх власних доходів. А якщо це буде установа і організація не державна, то тоді це буде стягуватися з організації, то я чому задаю це питання. Я сьогодні займалася з одним  міністерством про виплату заборгованості з державних підприємств по заробітній платі, це у мене по Конотопу така проблема є, і мене весь час посилають до судів. І я ось сьогодні маючи можливість таку хотіла б почути, можливо це внесе якісь зміни, що державні підприємства через рішення суду все-таки віддадуть нашим людям заробітну плату, чи це нічого не вплине. Дякую вам.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.М. Це процесуальний кодекс вплине на цей процес, власне, якщо ви слухали, коли я  розповідав про новації, які введені, ті, що відсутні сьогодні у нашому процесуальному законодавстві, зокрема, що стосується наказового впровадження, тобто спрощений порядок, який стосується визначеної категорії справ. Одна з цих справ - це розгляд заяв про розтягнення заробітної плати, яка нарахована, але не сплачена.

В даному випадку не потрібно буде проведення всіх судових засідань, суддя буде видавати відразу наказ на підставі наявних у нього матеріалів, тобто це буде робитися дуже швидко. В цьому випадку це сприяє, для того, щоб кінцеве питання було розв'язане по державним підприємствам, яке ви говорите, і заробітній платі, я сподіваюся, що ми з вами зможемо найближчим часом розглянуті ще необхідні зміни в чинному законодавстві, які будуть стосуватися уневажнення сьогоднішнього мораторію на відчуження майна державних підприємств. Чи взагалі, чи принаймні в тій частині, яка стосується виплат по заробітній платі по регресам і іншим, які сьогодні  також не можна зробити, якщо там більше 20 відсотків державної власності.

І це ж саме має стосуватися інших випадків, зокрема, коли порушено справа про банкрутство, коли зупиняються всі  впровадження і також не можливо, ні заробітну плату, нічого іншого не можливо стягнути.

Я  сподіваюся, що ми будемо тут з вами працювати на тому, щоб спільно і солідарно вирішувати ці проблеми.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

 

12:26:37

НАДРАГА В.І.

Уважаемый  Александр Владимирович, часть третья  статьи 42  говорит о том, что доверенность на физическое лицо должна быть заверена нотариально на предприятиях, в организациях или учереждениях, где работает или учится  физическая особа. Но, насколько  я понимаю, нотариальная - это у нотариуса. Соответственно надо писать наверное так, что или у нотариуса, или на предприятиях, учереждениях  и организациях, где учится или работает  физическое лицо.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так, тут просто граматично відсутня, тут, безумовно, що нотаріально або...  Це, на жаль, граматична вкралася...  Це зрозуміло, право на представництво інтересів формується або так, або  так, як і сьогодні, до речі, у процесуальному законодавстві.

 

ГОЛОВА. Дякую, Олександре Володимировичу, дякую, всі питання поставили. Василь Васильович Онопенко, будь ласка.

 

12:27:49

ОНОПЕНКО В.В.

Василь Онопенко, голова Української соціал-демократичної фракції, позафракційний.

Вибачте за мій голос, але  я думаю, що ви мене почуєте.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Робота над новим Цивільно-процесуальним кодексом іде  з 1992 року. Було кілька комісій. І те, що сьогодні внесений новий ЦПК, він базується на тих напрацюваннях, які були і раніше. Але ви можете задати питання: чому  ми  не могли раніше внести  новий  Цивільно-процесуальний кодекс? Тому що у нас не було Конституції, тому що  лише рік  назад  ми прийняли новий Закон про судоустрій, де визначили систему судів. І ось після цього лише  появилася можливість підготувати в цілому новий Цивільно-процесуальний кодекс. Тому я  від імені комітету дякую всім, хто працював, дійсно, Міністерство юстиції, Верховний суд, науковці, депутати  за титанічний труд, титанічну працю.

Можна приймати багато  законів матеріального характеру, Цивільний кодекс, сімейний, земельний, можна формувати будь-які суди, але права і свободи громадян  не будуть захищені до тих пір, поки не буде виписана процедура розгляду тої чи іншої категорії справ. І це якраз прописується у новому Цивільно-процесуальному кодексі.

Міністр  юстиції досить ретельно проаналізував проект закону, я лише зупинюся на деяких  особливостях. Перш за все  цей  проект має шість розділів, 422 статті, 43 глави. Якщо ви звернули увагу, із Цивільно-процесуального кодексу вилучені розділи і глави, які стосуються регулювання правових відносин, які виплавають з адмінстративно-правового характеру. Тобто мова йде про вибори до місцевих рад, до Верховної Ради, оскарження дій посадових осіб, органів державної виконавчої влади. Ми це вилучили. Я думаю, що зробили вірно, оскільки  мова йде про створення адміністративного суду, адміністративної юстиції, і саме в новому Адміністративно-процесуальному  кодексі, який внесений депутатами і, я думаю, що скоро доктор,  професор юридичних наук  Віктор Лаврентійович Мусіяка буде доповідати у цьому залі новий Адміністративно-процесуальний кодекс. Тому ми вилучили.

Є ще  одна особливість, шановні колеги, це питання апеляції.  Воно не таке безспірне, як здається на перший раз. У новому Цивільно-процесуальному кодексі мова йде про те, що апеляційне  провадження і касаційне повинно бути  на рівні одного суду, тобто апеляційного або раніше  - обласного суду. Тобто формально склад обласного суду чи апеляційного нині ділиться на дві половини, одна із них розглядає апеляційні скарги, а інша потім касація.  У  мене є великий сумнів, оскільки це один колектив, вони працюють не тільки разом, вони каву п'ють разом, спілкуються, люди є люди. Я думаю, що  неупередженого судочинства і розгляду справ у даному випадку може і не бути.

А Законом про судоустрій передбачається апеляція на рівні області, а касація - більш інший рівень - це касаційний суд створити.

Ясна річ, що певні витрати і все інше, але якщо ми хочемо, щоб об'єктивно, всестороннє розглядалися скарги, я думаю, що треба це питання глибоко обдумати, хоча я не виключаю і такого підходу. Це вже концепція законодавців.

Інша новела, я думаю, надзвичайно цікава, це те, що  скарги повинні подаватися - апеліційні скарги - не до місцевого суду на рішення суду, а до Апеляційного суду чи до касаційного. І таким чином Вищий суд  буде витребовувати справу і визначатися по ній, перевіряти доводи скарги. Це надзвичайно  важливо і я вдячний розробникам, тому що  я отримую особисто в комітеті масу заяв про те, що  справи не направляються до Апеляційного суду і недобросовісні судді виносять безліч ухвал, ухвалу на ухвалу і таким чином люди не можуть захистити свої права і свободи.

Шановні колеги! Я думаю, що, незважаючи на те, що певні недоліки в новому Цивільно-процесуальному кодексі є, я думаю, ми робимо великий крок до кодифікації і систематизації нашого  законодавства. Я думаю, що  новий цивільний і процесуальний кодекс він є значно досконалішим від старого Цивільно-процесуального кодексу, який був прийнятий ще в 1963 році, і якби я навіть нічого не сказав, якби міністр юстиції теж нічого не сказав,  уже в цьому його перевага, тому що він  враховує нову сутність, що є нова держава, є нова ідеологія.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую також.  Питання є, да? будь ласка, давайте запишемося, 5 хвилин  тоді. Сергій Іванович Дорогунцов, будь ласка, поки записуються.

 

12:33:42

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу, спасибі вам велике за можливість  поставити запитання Василю Васильовичу.

А запитання таке. У розвиток того, про що говорила Ольга Петрівна Гінзбург. Сьогодні, як відомо, у нас у цивільному процесі суд може продовжуватися до безкінця - було б тільки бажання у сторін судового процесу це робити.  Є такі факти, що по 6 років, по 8 років і так далі. От новий кодекс Цивільно-процесуальний якісь, може, вводить обмеження щодо цього? Я знаю, Національна академія  наук України судиться за незаконно приватизовані приміщення пансіонату і готелю в Інституті теорфізики уже понад 6 років. І вони раптом виявили, що сьогодні вони знаходяться на тому самому місці, з якого починали. Оскарження - раз, нові підстави - два, починається судове виконавче провадження  - три, все це опротестовується, оскаржується і так далі, і так далі. То може якось можна це виграти процес цей або чимось завершити? Хто може поставити крапку в цьому питання?

 

ОНОПЕНКО В.В. Сергію Івановичу, ви якраз поставили надзвичайно важливе питання. Якраз це питання вирішує новий Цивільно-процесуальний кодекс і Закон "Про судоустрій".

Дійсно, раніше як можна було? Вищестоящий суд розглядає скаргу, скасовує рішення і направляє на новий розгляд і так дійсно роками, сторони вмирають, нові експертизи проводяться і безкінечно, я не кажу про здоров'я і про все інше.

Ми вводимо поняття апеляційного суду, де даємо можливість дати переоцінку і прийняти відповідне рішення вищестоящим судом, не направляючи знову на розгляд нижчестоящого суду.

І уже вам міністр юстиції сказав вам про те, що вводиться новий розділ, нова глава судового наказу. Без розгляду справи взагалі, де безспірні питання дає письмова угода, завірена письмовою угодою чи нотаріальною, де є інші відповідні такі підстави, виноситься судовий наказ, який носить характер виконавчого документу. І він зразу, протягом 5 днів починає діяти. Ми спрощуємо це. Є інші новели, але я не хочу забирати час.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

 

12:36:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони, Львівщина.

Шановний доповідачу Василю Васильовичу, є два житейських у мене таких, може, дуже буддених, але житейських питань.

Перше. Як буде все-таки врегульовано ось таку ситуацію. Ви знаєте, як було знято з виборів Кальченка, який йшов від блоку Юліі Тимошенко, було знято за кілька буквально там хвилин до закінчення терміну зняття і вже нічого оскаржити було неможливо. І замість нього пройшла та кандидатура, яка і близько не наближалась за рейтингом до нього. Це перше питання. Як це буде унормовано чи в цьому, чи ви це переносите на адміністративно-процесуальний?

І друге запитання теж чисто житейське. Я думаю, що дуже нормально, що ми все-таки пішли на те, щоб заборонили автоінспекції. Я от сьогодні був там, на засіданні Київської міської ради, де обговорювали це питання, знімати, скажімо, номери, а вийшли на цивілізовану версію - квитанція, плати штраф, а хочеш - звертайся до суду. Ви самі розумієте, при перевантаженні наших суддів наскільки стає страшним і відлякує багатьох тих же самих водіїв, я це кажу як водій, це оця можливість іти до суду, бо, знаючи, що це буде... Через те краще дати хабаря автоінспектору і таке інше.

От таких, даруйте, щоб уже не дуже гострі, але дуже важливі житейські питання. Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

Я скажу, що всі ці питання переносяться в новий адміністративно-процесуальний кодекс, і там будуть розглядатися не тільки питання, пов'язанні з виборами, але і з відповідними актами Президента, навіть Верховної Ради, якщо пройде в такому варіанті цей проект кодексу.

Але вже сьогодні ми розглядали тут, на сесії Верховної Ради, законопроект, де передбачили, що рішення місцевих судів, які були раніше остаточними і оскарженню не підлягали, сьогодні мають бути оскаржені відповідно до ЦПК до вищестоящого суду. Тобто ми розблокували. Я лише не пам’ятаю, чи підписав Президент ці зміни до Цивільно-процесуального кодексу. Це треба врегулювати. А в тому числі відповідно дорожньої автоінспекції. міліції посадових осіб - всі ці питання буде регулювати новий Адміністративно-процесуальний кодекс.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народний вибір".

 

12:38:58

НАДРАГА В.І. Василий Васильевич, я хотел согласиться с вашей тезой на предмет того, что человек слаб. Вы абсолютно правы в этой составляющей. И точно также я с вами солидарен, когда вы говорите о том, что кассационный и апелляционные дела, если это осматривает один суд, то люди, абсолютно вы правы, которые, подчеркиваю, работающие вместе, имеющие личностные, дружеские, какие иные отношения, поэтому у меня не столько вопрос, сколько пожелание. Я согласен и я думаю, поддержим мы в целом вашу позицию в первом чтении, но вот эту составляющую, что нужно развести по уровням судов апелляционные дела и кассационные, я бы хотел, чтобы комитет вот эту тему взял и доработал.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

Але вносьте пропозиції, два тижні дається до другого читання, ми будемо вдячні за ці пропозиції.

 

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін.   

 

12:39:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Василь Васильович, я хочу вас запитати: як ви відноситесь до того, що в статті 326 і 356 міститься практично антиконституційне положення про те, що апеляційні, касаційні інстанції в своїх рішеннях обов'язково повинні посилатися на роз'яснення пленуму Верховного суду? Адже це суперечить частині першій статті 129 Конституції, де суд керується лише законом і виключно законом, а роз'яснення пленуму - навіть не нормативно-правовий акт. Як ви відноситесь, тому що ви в доповіді це не сказали, про те, що це має бути виключено і навіть думати так не можна суддям? Судді мають підкорятися тільки закону, а керівні вказівки пленуму - це вже старе. Це тільки узагальнення судової практики і не більше того. Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Ви знаєте, що сьогодні діє така практика, коли роз'яснення пленуму Верховного суду, який узагальнює ту чи іншу категорію справ, і судді ними керуються.

Я думаю, що тут є проблема, і це питання, пов'язане з джерелом права, чи являється постанова пленуму джерелом права? Так...

Тому давайте ми в другому читанні разом всі подумаємо і ще раз підведемо до вирішення цієї проблеми.  Я погоджуюсь, що і проблема є.

 

ГОЛОВА. Дякую, Василь Васильович, будь ласка.

Переходимо до обговорення.

Так, записалися Юрій Кармазін. Підготуватися Черняку.

 

12:41:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!

Безперечно, той факт, що такі глобальні кодекси пішли і почали прийматися, розглядатися, як Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний, Адміністративно-процесуальний внесений, це дуже добре, і це треба тільки вітати.  Але я б хотів би, щоб для того, щоб демократично функціонувала наша судова влада, ми все-таки висловлювали сьогодні зауваження, які мають покращити цей кодекс.

Чи можна його концептуально приймати в першому читанні? Я вважаю, що його можливо концептуально приймати в першому читанні. Але посилання на закони, зокрема прямо з першої статті, які визначають порядок провадження в цивільних справах, мають бути обмежені виключно Конституцією, яка визначає засади. Ніякі інші закони не мають бути обов'язкові при прийнятті Цивільно-процесуального кодексу. Це треба чітко усвідомлювати і проводити по  всій... всією канвою цього кодексу має бути.

В тексті законопроекту зовсім не знайшлося місця, як у кращих минулих традиціях, принципу диспозитивності Якщо саме цей принцип не буде відображено, розкрито, то можна вважати, що новий ЦПК не відбувся.

Конституційною підставою для фіксування у тексті ЦПК цього принципу є друга частина після сполучника "та" пункту 4 статті 129 Конституції України.

Навіть сьогодні в КПК влітку ми знайшли можливим зафіксувати цей принцип у статті 16 прим., і він є діючим у сучасному кримінальному процесі.

Тому я вважаю, що і тут він має бути обов'язково.

В тексті закону, зокрема статті 37 треба  відобразити обов'язки суду щодо залучення до участі  у процесі третіх осіб.

Тест закону, скажімо, 46 стаття потребує нового концептуального підходу, а від так і переробки. Переробки в тому, щоб представляти інтереси держави і виключно держави, і тих громадян, які не можуть себе захистити може прокурор. І тільки тоді він може мати право на  апеляційне і касаційне оскарження, якщо він не брав участі у розгляді справи. Що сьогодні відбувається, сьогодні пограбування держави пояснюється ще і тим, що прокурор не може принести той чи інший акт реагування по справі в якій він не приймав участі.

Навіть тоді, коли це викликається державними інтересами, чи захищає інтереси неповнолітнього. До переліку осіб, які мають право відмовитися для надання свідчень в суді, це стаття 53, необхідно додати народних депутатів України, за умов, що такі свідчення підпадають під положення статті 13 Закону "Про статус народного депутата  України".

Необхідно доповнити цей текст вказівкою про обов'язок суду попередити учасників процесу про право осіб на відмову від надання свідчень.

Далі. Я вважаю, що текст потребує і інших концептуальних доробок, про які вже говорилося сьогодні і в питаннях, зокрема, я піднімав.

Дякую, бо дуже мало часу.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Тарасу Чорноволу.

 

12:44:57

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я з почуттям радості вийшов сьогодні на цю трибуну. Це завжди відбувається зі мною, коли приймаються кодекси, коли йдеться про прийняття фундаментальних законів, які всебічно регулюють ті чи інші сторони нашого життя.

Звичайно потрібно і приймати конкретні законі і латати закони, це все потрібно, це все нормальна, рутинна законодавча діяльність. Але, коли приймаються такі кодекси, то Верховна Рада піднімається, чи піднімає законодавчу діяльність на новий, більш високий щабель.

Тому я відзначаю також фундаментальність цього кодексу, те, що за ним стоять, відчувається напрацювання багатьох науковців, теоретиків і практиків. Законопроект  спрямований на забезпечення швидкого  і справедливого судочинства, що не  завжди легко поєднувати. Він спрямований на  захист прав і свобод громадян. Зокрема  ті новели, які у ньому  є, про це свідчать,  такі як спрощений порядок розгляду  цивільних справ, при цьому передбачені запобіжники щодо зловживань, механізм  вирішення апеляційних та касаційних  справ  чітко виписано. Я поділяю ту думку, що ми сьогодні  можемо концептуально підтримати цей кодекс і прийняти його у першому читанні.

Разом з тим я хотів би звернути вашу увагу на деякі больові точки,  можливо навіть не стільки цього кодексу, скільки  цивільно-процесуального процесу. Для того, щоб здійснювати судочинство без безчинства. Про що йдеться? Йдеться про відповідність Конституції всіх норм, всіх новел, всіх позицій цього кодексу. Тут можна  знайти деякі  неузгодженості.

Далі, йдеться про те, щоб виписати чітко  механізм захисту людини від держави, щоб людина  могла звернутися до суду  на дії  держави, і вона була впевнена у тому, що суд прийме правильне рішення.

Далі, йдеться про розподіл прав  між прокурором і суддею, про роль кожної сторони, про взаємодію, про баланс прав  і обов'язків прокурора і судді. Йдеться також, я підтримую тут була пропозиція, про необхідність розведення апеляційних та касаційних  прав. І нарешті про забезпечення об'єктивності судових рішень і про виконання судових рішень. У нас це якраз найбільша больова точка виконання судових рішень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. ................., будь ласка, фракція "Наша Україна", підготуватися Кириленко. Будете виступати?

 

12:48:29

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Всім відомо, що цивільні  справи у нас доведені до рівня  найбільшої заплутаності, і саме цивільними справами найбільш перевантажені наші суди. А, скажімо, коли зайти у палату з цивільний справ Верховного суду України, то можна побачити, що вона, дійсно,  найбільш в патовій ситуації,  найбільш загружена, при чому  справами, які  сьогодні ще не розв'язані достатньо у законодавчому порядку.

Що стосується цього кодексу? Його приймати треба, однозначно, у першому читанні. Зауважень до нього є дрібних, але багато, на зразок таких, що недостатньо виписана проблема методів відшкодування нематеріальної шкоди, якщо дає можливість там повного волюнтаризму. Не адекватно, як на мене,  виписана норма щодо розгляду справ, які можуть бути піддані розгляду Конституційним Судом. Треба чіткіше виписати процедуру прийняття апеляції і касації. Слава Богу, трішечки це все розв'язується, але ця проблема в Україні ще і концептуально до кінця нами не вирішена, щодо того, куди подавати  апеляційну, касаційну скаргу, які терміни проходження цього процесу, оскільки тут,  про це вже згадувалося у виступі голови комітету, волюнтаризму і зловживання, мабуть, чи не найбільше у нашому судочинстві.

Окремо треба відмітити право на  вихід судом за межі заявлених сторонами вимог. Це  відкинуто повністю у цьому  процесі, а, як на мене,  все-таки виникають ситуації, де ці речі необхідно робити, особливо там, де це стосується щодо осіб, які недієздатними, або щодо дітей і захисту їхніх прав. Суд повинен все-таки мати право втручатися у ті процеси.

Як на мене, не треба доопрацювати  положення про одвід судді, виписати процедури, мабуть, конкретизувати щодо процедур дрібних справ, які стосуються дрібних штрафів тощо. Чи можуть вони підпадати під судовий наказ, який тут введено, що, в принципі, як на мене, це є нормально, без проведення відповідного судового засідання.

Є речі, які тягнуть трішечки до рецидиву старого  звичаєвого права. Воно є  у англосаксонському світі. Чи  ми можемо його вводити в себе  в таких формах, як скажімо, роз'яснення пленуму Верховного Суду України,  чи ні. Для  цього треба спочатку абсолютно концептуально прийняти рішення. МИ належимо все-таки до римського права, а не  до  англійського прецедентного права. Якщо ми беремо принцип прецедентного, то  про нього треба заявляти чіткіше, а не в окремих нормах цього вже  безпосереднього кодексу. Якщо беремо його, ну, тоді треба виписувати кожний момент, де воно може бути застосовано, і яким способом чітко воно може бути.

Оскільки у нас, як підсказує мені Кармазін, цього в Конституції немає, тоді треба ці речі скасовувати із .закону. Щоб не було невідповідності Конституції. Так само як на мене час, від якого рахується термін позовної давності в апеляційній касаційному процесі необхідно його дещо розширити, оскільки виникають тут серйозні проблеми і пом'якшити систему продовження позовної давності. В цьому виникає пом'якшити саме систему надання права на продовження позовної давності, оскільки багато виникає проблем через елементарну юридичну необізнаність людей.

І останній пункт. Що стосується "Перехідних положень". Нам потрібно введення діючого кодексу узгодити і дуже чітко узгодити з іншими законами, до яких він має пряме відношення. І Цивільного кодексу, і змін до закону про судоустрій Адміністративно-процесуального кодексу, інакше у нас будуть серйозні проблеми. І мені шкода, що не запрошено сюди представників Верховного суду України, в тому числі і голову палати Верховного Суду з цивільних справ, оскільки було б цікаво послухати теж і їхню позицію, оскільки їх це напряму заторкне.

Дякую. Закон як на мене в першому читанні приймати треба однозначно.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Обговорення завершуємо. Рішення щодо проекту Цивільно-процесуального кодексу України будемо приймати в день голосування.

Я дякую за участь при розгляді цього питання міністра юстиції України.

Шановні народні депутати! У нас на черзі питання наступного характеру - проект закону про прості і подвійні складські приміщення. Як ви думаєте, може почули б ми  пояснення з  цього приводу державного секретаря, задали питання і на цьому  обмежились би?  Нема заперечень? Давайте, це дуже важливий для нас закон і питання, зрозуміло, питання важливе.

Будь ласка, державний секретар Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Першин Володимир Леонідович. Дуже коротко.

 

ПЕРШИН В.Л.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Для подальшого розвитку аграрного  сектору економіки дуже актуальним є питання суттєвого збільшення обсягів кредитування. А це можливо лише за умови створення надійних механізмів забезпечення повернення кредитів, впровадження фінансових інструментів, які  дозволяли б суттєво розширити коло потенційних інвесторів.

Одним із таких інструментів є складські свідоцтва. Цей механізм, до речі, ефективно працює у багатьох країнах світу, до речі, у Сполучених Штатах Америки це ще  з 1916 року, в Угорщині такий закон прийнято у 1996 році, запроваджено це у Словаччині, Болгарії.

З метою створення правових основ для запровадження складських свідоцтв в Україні та відповідно до абзацу три пункту три "Прикінцевих положень закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" підготовлений проект Закону про прості і подвійні складські свідоцтва.

Проект закону складається із 28 статей. Відповідно до законопроекту складські свідоцтва належать до товаророзпорядчих складських документів і пропонується двох видів: прості складські свідоцтва і подвійні складські свідоцтва.

Подвійне складське свідоцтво, на відміну від простого, складається з двох частин - складського та заставного, які можуть бути відокремлені один від одного. Складські свідоцтва видаються сертифікованими товарними складами після прийняття товару на зберігання і укладання договору складського свідоцтва. Бланки складських свідоцтв є документами суворого обліку. Їх форму, порядок виготовлення і  використання відповідно до законопроект встановлює Кабінет Міністрів України.

З метою обліку даних про видані складські свідоцтва передбачається ведення реєстрів складських свідоцтв товарними складами і єдиного державного реєстру, який веде уповноважений орган з питань регулювання товарних ринків. 

Дуже коротко стосовно  механізму дії складських  свідоцтв.

Власник товару, наприклад, товаровиробник, після збору врожаю поставляє зерно на сертифікований  склад, укладає з ним договір на зберігання, і отримує товаророзпорядчий складський документ, просте або подвійне складське свідоцтво. Для того, щоб забрати свій товар зі складу, товаровиробник повинен пред'явити або просто свідоцтво, або обидві частини подвійного свідоцтва.

У разі, якщо товаровиробник бажає отримати кредит під заставу зернових, що зберігаються на складі, він має надати кредитній установі одну з частин подвійного свідоцтва. Тобто заставне свідоцтво як забезпечення повернення кредиту.

По закінченню строку кредитної угоди товаровиробник або погашає кредит і отримує назад заставне свідоцтво, або продає своє зерно третій особі, якій також передає частину подвійно свідоцтва складське свідоцтво. Тоді третя особа вже несе відповідальність перед кредитною установою за повернення кредиту.

У разі, якщо товаровиробник не в змозі продати своє зерно і погасити кредит, то товар на вимогу кредитора реалізується вже товарним складом, але, я хочу звернути вашу увагу, на аукціоні.

Права за подвійним складським свідоцтвом, складським і заставним свідоцтвом передаються шляхом учинення на них передавального напису, який засвідчує перехід прав до іншої особи.

Запровадження обігу простих і подвійних складських свідоцтв сприятиме підвищенню доходів сільськогосподарських товаровиробників, зниженню коливання цін, мобілізації кредитних ресурсів в сільське господарство через формування фінансових ресурсів.

І на останнє, якщо можна, Володимир Михайлович, дуже коротко.

Стосовно зауваження експертно-аналітичного управління Верховної Ради. Справа в тому, що я зауважую, що вони не, цей законопроект не відповідає кодексам - цивільному і господарському, але справа в тому, що законопроект був розроблений і внесений ще до прийняття цих...

 

ГОЛОВА. Ми узгодимо в процесі підготовки до другого читання.

 

ПЕРШИН В.Л. Дякую за увагу.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Гіршфельд Анатолій Мусійович від комітету. Будь ласка. Голова підкомітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Одну хвилину, будь ласка. Зараз нам все Юрій Анатолійович Кармазін роз'яснить, питання познімаються. Так, будь ласка.

 

12:58:33

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Закон о складских свидетельствах имеет следующую основную идею - законодательно появляется возможность для обращения товарораспорядительных документов, которые объективно должны будут облегчить ведение хозяйственной деятельности как собственникам товарноматериальных ценностей, так и банкам. и другим субъектам этой деятельности.

Собственник товара после того, как сдает на хранение товар, получает складское свидетельство. Сертифицированный склад ведет хранение товара. Складское свидетельство является подтверждением, прежде всего, наличия товара для потенциального покупателя и точно определяет его местонахождение. Собственник товара может товар продать, взять кредит под залог, а также просто хранить товар та товарном складе.

Этот закон, действительно. является чем-то, ну, он имеет практику во всех развитых странах мира. А в нашей стране устраняет существенный пробел в части оборота товарораспорядительных документов. В идеале появляется возможность формирования рынков на многие виды товаров, не только на зерно, когда цены на такой товар определяются биржевыми котировками.

В итоге этот процесс может быть сведен к созданию нормальных систем товародвижения для различных отраслей народного хозяйства. Сельскохозяйственные производители потенциально смогут реализовать товар через биржевые торги.

Процедура получения кредитов под залог также становится более простой, а для банков более прозрачной. В итоге как кредитор, так и залогодатель оказываются в выигрыше. То же самое можно сказать и о страховании. На товарном рынке в процессе передачи прав собственности продавцы и покупатели лучше защищены от мошенничества, а также рисков потери и порчи товара.

Следует отметить, что поданный законопроект не лишен определенных недостатков. Статьи, касающиеся понятия "товарный склад" должны быть согласованы с Гражданским кодексом и в пользу последнего.

Комитет считает, что вопросы сертификации должны быть изложены более четко, а склады, которые не занимаются выдачей складских свидетельств, должны быть от нее избавлены, поскольку излишняя зарегулированность предпринимательской деятельности не нужна никому.

Также процедура выдачи, передачи, погашения и обращения свидетелей должны быть уточнены с целью избежания различных толкований.

Проанализировав данный закон, комитет пришел к следующему выводу: закон рекомендовать принять за основу, поскольку он направлен на ликвидацию пробелов в законодательстве, активизацию биржевой и оптовой торговли, банковской и страховой деятельности.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Яворівський, будь ласка.

 

13:01:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я дуже коротко.

Шановний колего, і я звертаюся до пана державного секретаря, це добре, що ми приймаємо цей закон, і ми за нього проголосуємо.  Але от постійно їсть мою душу і розум така думка: а чи потрібен цей закон, коли ці всі наші складські приміщення наступного року будуть порожні, тому що за прогнозами такими об'єктивними  мати десь в найкращому випадку мільйонів 18, з них 10 уже продано, а 8 залишиться нам.  Що ви з цього приводу думаєте?  Дякую.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я думаю, что в этом году особенно, как ни в одному году, будет необходимо крестьянину нормально кредитоваться. И даже тот урожай, который у них будет, они смогут нормально оформить под залоги.

На самом деле мы принимаем механизм, который будет работать не только этот год, он будет, этот закон будет являться инструментом для создания механизма нормального залога и обращения товарораспорядительных документов на многие годы.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Тарас Чорновіл і Шурма, і будемо закінчувати.

 

13:02:28

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний доповідачу, я абсолютно не є спеціалістом у всяких складах і складських накладних, у мене просто питання: невже для цього питання треба приймати окремий закон, а не можна врегулювати в діючих вже законах, кодексах це питання, цю проблему, щоб не множити цих актів законодавства і не робити тільки плутанини?

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я хочу обратить внимание коллег на важность этого закона. Практика эта существует во всем мире, до сих пор  элеваторы, хранители сельськохозяйственных продуктов, они не имели внешних документов, они имели так называемую форму 13, которая говорила о качества данного товара и не более того.

Для того, чтобы правильно организовать биржевую торговлю, для того, чтобы товар находящийся на хранении являлся предметом залога, упростить движение этих документов необходимо законодательная база, которая пропишет действие всех субъектов этого процесса.

 

ГОЛОВА.  Шурма  фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

 

13:03:31

ШУРМА І.М.

Шановний доповідачу, я підтримую вашу точку зору, що прийняття цього закону є конче необхідне, але у мене є не запитання, а радче пропозиція. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що в разі прийняття законопроекту є необхідність внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" та "Про страхування", але самим текстом проекту закону подібних змін не передбачено, тому прийняття законопроекту в такому вигляді призведе до існування на протязі певного часу не відповідності цих законів, то очевидно треба врегулювати  ці запитання.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я отвечу вам коротко на этот вопрос. Комитет не совсем согласен с тем, что принятие этого закона приведет к дополнительным налогам, это касается обязательств, которые возникают у товарного склада в случае возникновение рисков у того кто выдал кредит.

Там возможно регулирование другими договорами, договорами комиссий, договорами поручений, в этом случае не возникнут дополнительные налоговые обязательства и не нужно будет согласовывать этот вопрос  с другими законодателсьтвами по НДС и по налогу на прибыль.

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Дуже коротко.

 

13:04:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,"Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ви замислилися, на сьогоднішній день є діючих законів майже 2 тисячі з половиною. Дві з половиною тисячі діючих законів сьогодні. Скажіть, будь ласка, для кого ми їх пишемо, якщо для юристів, то не всі навіть взмозі з ними ознайомитися. Якщо для простих громадян, то я   вам чітко  скажу, що ми тоді робимо дуже погану справу. Якщо для того, щоб вони працювали, то ви що думаєте, що 2500 можна  між собою узгодити. Да, якщо тільки  по слову  ви потім будете узгоджувати, скільки ми часу заберемо.

Ітак, я хочу сказати, що урегулювати положення, які передбачені цим Закон про прості, подвійні і складські свідоцтва треба, але  треба зовсім в інших  законах. Це треба написати в  Господарському   кодексі, де  є присвячена ціла  глава 2 глави 66 "зберігання", 291 "зберігання у товарному складі". Це треба у Цивільному  кодексі, де передбачення стаття зберігання 66-та,  а там  291-ша у Господарському. Якщо  виписувати, то треба врегульовувати  тоді питання випуску і обігу складських свідоцтв, а у проекті йдеться лише про те, що вимоги до реєстру складських свідоцтв та  порядок його введення частина  третя статті 6 проекту, а також сертифікацію товарних складів частина  третя статті 8 проекту здійснюватиме спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів орган з питань  регулювання товарних ринків. Проте, хто визначає інші питання  важливі регулювання обігу складських свідоцтв і хто  контролює  цей закон - цим проектом не встановлено.

Таким чином, ми дойдемо скоро, на мій погляд,  до маразматичних пропозицій про те, що ми будемо регулювати комору  у складі  для зберігання окремо  ковбаси, окремо зерна, окремо чогось  іншого.

Тому я хотів би звернути увагу тих народних депутатів, які  говорять, що цей закон конче потрібен і так далі про необхідність систематизації і кодифікації законодавства. Я звертаю на це увагу  і Науково-експертного відділу, коли ви пишете, що закон може бути прийнятий у першому читанні, то подумайте ж концептуально, куди ви всі штовхаєте державу. Я звертаюся до  Віктора Януковича, Вікторе  Федоровичу, коли ви підписуєте закон, подумаєте, про що цей закон і чим в и хочете завантажити дуже поважний орган, принаймні ми себе поважаємо народні депутати, бо ми є посланці народу, чим ви його  завантажуєте цей орган. Такими законами, вибачте мені, це відволікання Верховної Ради від злободенних предметів діяльності. Я буду голосувати проти цього закону за те, щоб ці норми знайшли регулювання в інших кодифікованих актах. Дякую.

 

ГОЛОВА.Дякую.

Шановні народні депутати! Обговорення проекту Закону про прості і подвійні складські свідоцтва завершено. Я думаю, що для всіх нас  цілком очевидним є важливість прийняття цього закону, очевидно, з доопрацюванням. Рішення будемо приймати  в день голосування.

Переходимо до різного. Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, які  записалися на виступі у різному.

Сергій Іванович Дорогунцов,  фракція комуністів, будь ласка. Підготуватися Кармазіну.

 

13:08:40

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Після того, як зал полишив Черняк з Зайцем, нас тут залишилося  зовсім мало, але, оскільки питання, яке я хочу порушити, дуже важливе, то  я приступаю до діла.

Мова йде про те, що сьогодні, на жаль, наша газета рідна "Голос України", і я прошу сприймати це, як звернення до вас, Володимире Михайловичу, вчинила проти нашої партії і лідера нашої партії, проти нашої фракції потворну провокацію. Я цитую із статті повідомлення на другій сторінці, підписана Юліана Шевчук.

"До того ж ( тут мова йде про реформу) Президентові сподобалося ( зверніть увагу), сподобалося і не могло не сподобатися висловлювання лідера комуністів Петра Симоненка про можливість продовження президентських повноважень до 2006 року, щоб провести  президентські вибори одночасно з парламентськими".

Я хочу сказати, що це повідомлення не відповідає дійсності і є грубою вигадкою. Ніколи, ніхто з керівників нашої партії і насамперед Симоненко нічого подібного не заявляв. Це спрямовано проти авторитета Симоненка, проти авторитета нашої партії. І ми просимо, Володимире Михайловичу, щоб ця брехня була негайно спростована. І на тому місці, яке б помітили всі читачі газети "Голос України".

Симоненко говорив ось про що. Він сказав, що в Перехідних положеннях, Прикінцевих положеннях можна було б як варіант передбачити вибори в 2004 році Президента на 2 роки. На 2 роки!

А після цього починати виконувати ті домовленості, які будуть досягнуті. Но вибори 2004 року президентські обов'язкові і ми на цьому завжди наполягали і наполягаємо.

Я не бажав би навіть нашим опонентам, щоб проти них влаштовували такі провокації. Не бажав би. І я хочу, щоб ви скільки вас тут лишилося, щоб ви ці слова донесли до своїх округів і своїх  виборців.

І друге питання. Оця публікація внесла зміни в текст мого виступу. Я дуже вибачаюсь, я  хотів сказати, щоб в Україні народжувались діти, треба підвищити заробітну  плату батькам в 3-4 рази, бо саме так вона не... настільки вона не відповідає досягнутому рівню продуктивності праці. Треба привести зарплату у відповідність. Спасибі, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Тепер позиції з'ясовані. Давайте дозволимо, журналісти мають право на свою точку зору, тим більше, що сьогодні  - День працівника... професійний день журналіста.

Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович. Підготуватися Гурову.

 

13:12:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу, я хочу повідомити про те, що  в мене є ще...

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Відносно повідомлень, що хтось комусь передав слово, давайте  домовимося. Якщо присутня людина в залі, нехай передає. Всі інші листочки не приймаються. Три хвилини, будь ласка.

Я ще раз кажу, не приймаються папірці ці.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний народе України!

Я хочу звернути увагу на кілька серйозних питань для життя держави.

По-перше, я хочу звернути увагу на те, що треба зупинити порушення Конституції України, яке відбувається в Кіровоградській області по відношенню до лікувальних закладів. Так виборці повідомляють, що в місцевих засобах інформації оприлюднюється ініціатива голови облдержадміністрації Моцного про переведення Кіровоградської дитячої обласної лікарні у приміщення СМСЧ-6, на що дані відповідні доручення.

Після ремонтновідновлюваних робіт обласної дитячої лікарні, там буде розташована третя міська лікарня. Яка кінцева мета цієї "походівки"? Справа в тому, що приміщення цієї  Третьої міської лікарні розташовані в самому центрі Кіровограда, мають загальну площу більше 4 тисяч квадратних метри. І враховуючи ті обставини, що практично весь житловий фонд, який належить до міської власності в центрі Кіровограда, вже приватизований, приміщення Третьої лікарні на сьогоднішній день є ласим шматком для охочих погріти руки.

Я звертаюсь і прошу вважати це депутатським запитом до Прем'єр-міністра Януковича, який покриває діяння адміністрації Кіровоградської області, про те, яким чином могла бути приватизована міська стоматологічна поліклініка, яка теж розташована в центральній частині міста, де вартість одного квадратного метра на аукціонних торгах в подальшому склала близько 4 дол.США.

Це є ні що інше, як прояви корупції на найвищому рівні.

Я звертаюсь до вас і демонструю вам лист від групи полковників - десять чоловік полковників медичної служби, які звертають увагу на те, що знищується Алупкінський військовий клінічний санаторій - єдиний санаторій, які назначений для лікування тих, хто захворів в армії - військовослужбовців, а також пенсіонерів міністерства оборони, членів сімей цих пенсіонерів. Цей санаторій не можна знищувати. Я пропоную Януковичу скасувати свої розпорядження, тим більше, що ми прийняли Закон про боротьбу із захворюванням на туберкульоз, є Указ Президента щодо заходів боротьби з туберкульозом.

Третє питання, на якому я хочу загострити вашу увагу, це те питання економічного навару щодо реалізації бланків паспортів, яких чомусь зараз не вистачає  громадянам. На виготовлення одного паспортного бланку йде дві гривні. Кожен громадянин платить за вітчизняний паспорт у два з половиною рази більше, а за закордонний - 90 гривень, при прискореному варіанті - 180 гривень. Отже, з кожного паспортного бланку держава має навар від трьох до 178 гривень.

Протягом 95-2002 років за повідомленням Міністерства внутрішніх справ в рамках загальнодержавної програми паспортизації оформлено і видано тільки вітчизняних паспортів 42 мільйони, за що отримано понад 100 мільйонів гривень. Куди поділися гроші? У 97-му виділялися гроші. Тепер. Що, для кого ми це робимо і чому ми робимо штучний дефіцит?

Тому я звертаю вашу увагу і прошу оформити це як депутатський запит.

І, шановні народні депутати, нам треба забезпечити виконання Конституції саме з виконавчої влади. Може, давайте присвятимо цьому спеціальний День уряду.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Валентин Гуров, депутатська група "Народовладдя". Наступною буде виступати Ольга Гінзбург.

 

13:16:43

ГУРОВ В.М. Вадим Гуров, Кривбасс.

Прежде всего, я думаю, что меня поддержат все депутаты, я бы хотел поздравить журналистов с этой... Конечно, поздравить журналистов с этим профессиональным праздником. Особенно, конечно, братерство Кривбасса - это святое дело. И хочу сказать, чтобы слова "я - независимый журналист, потому что от меня ничего не зависит, никогда не касалось наших журналистов. А в общем я считал всегда и считаю, что журналист так же, как и депутат Верховного Совета, это - не профессия, это - состояние души! Поэтому творческих им успехов и наснаги! (Оплески)

А теперь я даю работу журналистам, потому что невсегда они находят ее даже в эти праздничные дни. Понимаете, есть указ Президента о том, что в первую очередь надо выплачивать заработную плату, иначе чего человек идет на работу? Что это только говорим мы лозунги, что с радостью, возвращается с радостью. А в принципе, редко получается эта радость. Он трудится, трудится еще раз для того, чтобы прокормить семью.

Что же у нас получается на самом деле? Указ Президента есть. А как он выполняется? Вот на примере простых людей, которыми атаковали в Кривом Рогу неделю назад, - триста человек два года не получают заработную плату. Триста человек. Это очень и очень серьезный симптом. Почему? Потому что, видите ли, в 2001 году пошли под банкротство, это - АТП-16, это была крупнейшая наша автобаза, а дальше пошла игра, которая, я думаю, в каждом избирательном округе это есть. Это идут арбитражные управляющие.

Значит, командует областной суд, дальше - что хотят они, то и делают. Устанавливают свою очередь. В результате вот я перечислю, куда ж заплатили деньги. А практически этим людям, моим избирателям, должны 600 тысяч, а дебиторская задолженность является миллион практически. Казалось бы, что проще - отдайте зарплату! Заплатили везде, во все фонды, во все внески, везде! Только не уплатили рабочему человеку.

Поэтому я хочу сказать всем, что если дальше так будет продолжаться и так не будем выплачивать заработную плату, далеко мы не зайдем. То  же случилось на рудоуправлени Кирова, когда 300 человек восемь месяцев не получают зарплату. Сейчас этот вопрос решил.  Поэтому обращаюсь к арбитражному судью Днепропетровска: решите проблему. Не решите - мы, депутаты, решим за вас.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів, підготуватися Одайнику.

 

13:20:07

ГІНЗБУРГ О.П.

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые избиратели!

Фракция коммунистов, Гинзбург, 161-й избирательный округ.

Я вышла на эту трибуну и мне бы хотелось набраться смелости сказать, что сегодня стартовала как бы уже негласно президентская выборная кампания, и многие, кто хочет быть Президентом, просто не знают, что делать, вот как бы выскочить вперед. Не знают, что делать, и не знают, как.

А мне кажется, что я вот бы видела такие вопросы, которые бы дали возможность Президенту... который там хочет быть Президентом, прийти к победе.

И рекомендации такие смею предложить. Если бы сегодня этот человек или кто находится у власти, я знаю, кто это может быть, вынес такие проблемы сегодня на Верховный Совет или на обсуждение народа нашего и смог их решить. И вот проблемне питання.

Конечно, он был бы Пезидентом, однозначно, ничего ему не надо было бы делать. Що робити? Про списання тарифів... ні, про списання, то ми прийняли... про зниження тарифів на комунальні послуги - це тепло, газ, вода і світло. Вони сьогодні непомірно високі - це перше питання, яке потрібно зняти.

Перше, про підвищення пенсій - це головне.

Дальше, за...мінімальна заробітна плату і прожитковий мінімум.

Четверте, про виплату заборгованості по заробітній платі, особливо на державних підприємствах.

П'яте, про повернення місцевим бюджетам заборгованості по субвенціям за вугілля, скраплений газ та інше, тому що сьогодні вже нормальні люди готовляться до зими.

Про повернення боргів  місцевим бюджетам, про повернення пільг малозабезпеченим, багатодітним, чорнобильцям, іншим категоріям населення.

Питання безробіття, яке ми повинні з вами сьогодні вирішити. Державний контроль над цінами для товарів першої необхідності, пріоритет цін сільського господарства, повернення грошових збережень, які вкрадені державою в 1991 році, і виконання Конституції по безкоштовному лікуванню і навчанню. Головне це все ми могли вирішити, коли б ми відродили промисловість і сільське господарство.

Я говорю про це і трохи з юмором, а це дуже складно і дуже серйозне питання, вони болючі питання у нашого населення і вони чекають від нас його вирішення. І сьогодні є можливість претендентам на пост Президента ці питання вирішити, а як їх вирішити.

 Я представляю Сумську  область і у мене  є приклад, як можна вирішувати ці питання. Наприклад, коли зусилля всіх органів влади державної направляється, наприклад, як обговорювалися у нас з зміни до Конституції, обговорюється сьогодні, або ця ж наша політична реформа.

Всі адміністрації, заводи, маленькі, великі, селищні ради, адміністрація Сумська всі працювали над обговоренням цього питання...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ГІНЗБУРГ О.П. Якщо ми змогли б таким чином вийти на обговорення ці питання, які я назвала, то ми б змогли їх вирішити. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Я думаю, що всі претенденти на президентство з першого разу не запам'ятають  всі ці вимоги, треба буде повторювати декілька разів. Будь ласка, Микола Одайник, є? Немає Одайника, тоді Анатолій Оржахівський фракція комуністів.

 

13:23:43

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Шановний Голово, колеги  депутати, виборці.

Минуло сім місяців, коли ми з колегою Самойлик звернулися із запитом, до речі, тоді він був перший, що підтриманий у нинішньому складі майже конституційною більшістю голосів народних депутатів України до Президента України. Стосувався запит законності передачі акцій ВАТ "Херсонський комбайн" до статутного фонду лізингової компанії Украгромашінвест.

Президент направив матеріали Генеральній прокуратурі, яка  відповідно до Закону  України "Про прокуратуру" має здійснювати нагляд за додержанням законів, що стосується економічних відносин. І як же вона здійснює? Нас попередньо увідомили листом від 19.11.2002 року, що проводиться перевірка додержання законності при створенні ВАТ лізингова компанія Украгромашінвест.

В ході перевірки витребувані матеріали з Кабміну, з Фонду держмайна, Мін'юсту України і на  шість місяців замовкли. Мені видається, що правоохоронні органи не цікавить доля колективу підприємства, його виробнича діяльність, роздуми громадськості, а їх немало, адже херсонці не можуть зрозуміти, хто ж господар  підприємства держава, акціонери чи київські олігархи.

На мій погляд, навіть по вертикалі  прокурорської влади, як в центрі, так і на місці знаходження  підприємства "Херсонські комбайни" хтось вміло стримує процес перевірки  та надання відповіді  народному депутату.  Виходячи із сказаного, роблю тепер уже новий запит до Генерального прокурора України Піскуна виконати Закон про статус народного депутата України в частині інформування дійсного стану порушених  у депутатському запиті проблем.

Звертаюся  також із запитом до Прем'єр-міністра України стосовно проблем соціально-економічного розвитку селища меліораторів Брелівка Херсонської області про проблеми, про які інформував депутатів з цієї трибуни і також  більше, аніж півроку назад. Голова Верховної Ради України   давав доручення, одначе реагування нульове. Так ніхто із високих чиновників рівня Цюрупинського району, обладміністрації та уряду не відвідали селища, а тим більше, не запропонували офіційно дієві  заходи виходу із економічного і соціального тупика, не надали і відповіді автору звернення. Час іде, селище занепадає, підприємства не працюють, безробіття росте.  У зиму Брелівка може увійти  знову без тепла і води. Я розумію, що від Києва, Херсона до селища дорога далека, одначе доїхати до нього державним чиновникам можна навіть під час переїзду до Криму на відпочинок. Це якраз по шляху руху багатьох поїздів, слід сказати, і подякувати  міністру транспорту Кирпі, якій позитивно відреагував і на період літнього сезону все-таки зробив  зупинку  у цьому  селищі відповідних потягів.

Ось так посадовці опікуються малими селищами, вишукують шляхи допомоги депресивним регіонам та  їх мешканцям. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, наступник буде виступати  Оробець.

 

13:27:09

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної  партії України, Кіровоградщина.

Своїм виступом я хотів би  звернутися до Президента України: "Пане Президенте! Коли ви виступаєте перед своїми співвітчизниками, то може вже пора оглядатися навкруги. Ви заявляєте, що цей рік самий вдалий, самий кращий у порівнянні з минулим. Невже ви не бачите навіть на своїй Чернігівщині, розорені села та містечка, незасіяні полі, люд, як у воду опущений, страшне безробіття кругом, до всього байдужість.

І які ж  досягнення, і в чому ви їх бачите? Звичайно, одне із них,  що у магазинах ніде немає черг, та  люди бояться туди і заходити, бо пустий гаманець. А які там ціни? Люди постійно живуть у напруженні, чекаючи чогось страшного. А воно і не за горами. Проснулися вранці 24 травня, і в магазинах без оголошення вартість хлібинки вагою 700  грамів  одна гривня 30 копійок, а борошно  1 кілограм 1 гривня 80 копійок. І з яких причин?  Поясність, будь ласка, людям.

Де ж ті мільйони тонн зерна тогорічного врожаю?  Де ж той Закон про зерно та  ринок зерна в Україні?

Висновок один - ні Президент, ні тимчасові уряду, які змінюються майже щороку, ці закони не виконують і ні за що не відповідають. Зерно за безцінь трейдери взяли  у виробників і  відправили його за кордон, залишивши країну навіть без страхових запасів, а заставні закупки державою не  проведені.

Чому ні Президент, ні тимчасовий уряд  ні словом не обмовилися про підвищення цін на хлібопродукти? Певно, боялися. Адже сам Президент заявив, що немає ніяких підстав підвищувати ціни на хлібопродукти. Та і міністр аграрної політики Рижук теж неодноразово про це заявляв і ще повідомив, що запасів борошна і зерна на внутрішньому ринку є достатньо для виробництва продукту, Окрім того, 80 тисяч тонн надійшло в Україну по імпорту.

То народ України і Кіровоградці нехай знають, що своє золоте зерно вищого гатунку із завідома  правителів  вивезли за кордон по 200 гривень за тонну, а в Україну завезли 80 тисяч  тонн збіжжя, але це зерно фуражне. Наприклад,  на станцію  "Кіровоград" привезено зерно в 9 вагонах. Але воно навіть і не  фуражне, а з жучками, яких в Україні ще немає. Туди направили групу солдат в протигазах отруїти це зерно, а сьогодні воно стоїть під таємною охороною. От що нам приготували, щоб швидше ми вже вимерли. Це що, хазяї так роблять чи тимчасові правителі? То ж поспішайте, пани і правителі, робити свої чорні справи, бо вже не за горами виборча кампанія, коли будете давати, крім зерна з жучками, ще солодкі обіцянки та підвищувати пенсії, стипендії, зарплати на 0,1 і 24 години на добу без перестанку будете говорити за турботу про народ. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Оробець, фракція "Наша Україна". Підготуватися народному депутату Сухих.

 

13:30:30

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Юрій Оробець, "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановні виборці! Через 3 тижні наша країна буде святкувати 7-му річницю Конституції. Прикро усвідомлювати саме тепер, що основне завдання для  українського політика - це оберігати Конституцію від її гаранта. Ця країна наче зачарована розглядає пустопорожні пропозиції, пропонується те, що абсолютно  нікому не вигідно. Скажіть, хіба вигідно українському народу двопалатний Кабінет Міністрів, коли одну палату призначає парламентська більшість, а інша палата призначається Президентом? Який директор може сказати, що за таких умов  формування і керівництва підприємство буде успішне?

Пропонується 2 палати. Нижня палата має лише  4 повноваження із понад 30, які зараз є в Конституції. Отже, партіям це також не вигідно.

Верхня палата 87 депутатів, де будуть обрані лише по списках......... вона не вигідна депутатам-мажоритарникам, які пройшли в серйозній боротьбі.

Такий парламент не вигідний і спікеру.

Скажіть, будь ласка, коли появляється ще одна  палата і новий спікер, то політична вага нашого керівника Верховної Ради зменшується рівно навпіл.

Губернатори по суті справи мріють  про те, щоб обиратися і бути незалежними від волі Президента, який повідомляє в останній момент і губернатори знаходяться у передінфарктному стані.  Оця перманентна нерозбериха, яка не вигідна нікому, реалізує лише єдиний принцип: всім керую - ні за що не відповідаю. Отже народу це не вигідно, то чому робиться саме така схема? Відповідь дуже проста: дбається не про благо держави, не про те, щоб зробити парламентську більшість, яка би формувала Кабінет Міністрів - це би пішло на благо Україні, дбається лише про шкурні інтереси.

Питання стоїть лише в одній площині - де буде проводити пенсію чинний Президент Леонід Данилович, поряд на парламентській лаві з Леонідом Кравчуком чи у слідчому ізоляторі Лук'янівської тюрми. Я вважаю, що лише єдиний метод убезпечити чесні президентські вибори - це має бути жорсткий громадянський контроль і поза парламентські методи, коли весь народ треба піднімати буде на акти громадянської непокори такім зловісним намірам олігархів і чинного Президента.

Отже давайте відсвяткуємо гідно і захистимо нашу Конституцію від того, хто її ніколи не гарантував.

 

ГОЛОВА. Дякую. Микола Сокирко, фракція "Наша Україна", будь ласка. Наступний буде виступати Ігор Шурма.

 

13:33:54

СОКИРКО М.В.

Микола Сокирко, "Наша Україна", "Солідарність".

Шановний Володимире Михайловичу, дорогі колеги. Згідно календарного плану проведення третьої сесії минулий тиждень ми, депутати, працювали у своїх округах. Із болем і тривогою ще й ще раз переносимо проблеми нашого українського села, на трибуну Верховної Ради, де із закликом до влади, до Президента, до міністерств і відомств ми все-таки звертаємося про негайну, безперешкодну підтримку села, яку сьогодні так  воно потребує, до проблем економічних, соціальних.

Над селом нависли ще і проблеми погодних умов. Насторожує отримання в цьому році урожайності, що викликає загострення появи ще більших проблем на селі. Перебуваючи на окрузі ще раз з болем спостерігаєш за картиною, яка відбувається в селах, оскільки переважну більшість зустрічей довелося провести на селі. Виборці показують проблеми, які дійсно існують сьогодні на селі.

Перебуваючи в одному із сіл Крижопільського району Вінницької області - Шарапанівці - можна сказати про те, що ми своїми реформами наробили багато бід і знешкодили село, тому що ні одного гектара посівів, немає ферм, немає тракторних бригад, ні одного робочого місця в селі. І це при тому, що близько 3 тис. Га землі мало господарство.

І такі приклади переконливо показують, що на зустрічах виборці з плачем, в очах можна бачити тривогу людей, які чекають підтримки на селі. І, здається, ми - власники своєї землі, але насправді до цього ще далеко і далеко.

Одне із самих актуальних питань на селі, це виділення земельних паїв. Непрофесіоналізм оформлення при розпаюванні приводять до трагічних наслідків.

Ще раз переконуюся, що в одному із районів - Ямпільському - були роздані земельні паї працівникам соціальної сфери. В списки були включені не ті особи, а законні права людей, які все життя працювали на землі, були порушені. В результаті безвідповідальність та відкрите шахрайство, тільки в одному селі з цього району було розглянуто на протязі року районним судом близько 300 справ.

Після розорення колгоспів селянин отримав саме дороге в Україні - землю. А що тепер? Як самотужки подолати всі негаразди і як можуть це зробити жителі тих сіл, в яких не було колгоспів? Наприклад, в моєму окрузі було прекрасне село Гонорівка. Кількість жителів близько тисячі чоловік. Основним джерелом, методом заробітку селян була робота на місцевому цукровому заводі, на рідному заводі, саме на рідному - працювали все життя, його будували, захищали від незгод,   за час існування на заводі існували сімейні підряди. А що тепер? Від блискучо продуманого плану з прекрасно працюючого заводу зробили металобрухт. Тут працювала добра команда, адже команда, яка могла працювати і сьогодні.

А як же люди? А хіба це важливо? У нас економічний жорстокий такий час. Я думаю, що над цим також треба задуматися, адже економія на людській праці - це один із самих швидких способів заробітку, зрозуміло. Але село вимирає. Там немає нічого, крім безробіття і багатої безпритульної необробленої землі, яку приватизували. Безробіття настільки вбиває людяність, що навіть діти, які не бачили нічого, крім свого села, в стані безвихідності та нереалізованості покушають один на одного.

 

ГОЛОВА. Так, Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Михайло Сятиня. Є Михайло Сятиня? Прошу підготуватися.

 

13:37:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Два тижні тому у Ялті відбулася всеукраїнська нарада депутатів усіх рівнів, обраних від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). На цій нараді наші колеги піднімали цілий ряд проблем, які виникають в роботі органів місцевого самоврядування та при упорядкуванні земельних питань.

На цих проблемах хотів би зупинитися. У відповідності до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів, у містах. а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 14 Конституції України визначено. що право власності громадян. юридичних осіб і держави реалізується виключно законами України. Встановлюючи право власності на землю громадян і юридичних осіб, основний закон держави тим самим визнає право приватної власності на землю в Україні.

Така форма власності на земельні ділянки визнана Земельним кодексом України, статті 80, 82. Новим Земельним кодексом України питання земель комунальної власності з погляду віднесення їх до комунальної чи державної власності належним чином не вирішені. Механізм реалізації норм земельного права у відносинах земельної власності не відрегульований. У земельному кодексі ці питання  сформульовані лише в загальних рисах.

Установлено, що територіальні громади перебувають, набувають права на комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності, а також в разі відчуження земель, ділянок у власників з мотивів спільної необхідності та для суспільних потреб.

З інших підстав, зазначених законом.

Територіальні громади, як і інші суб'єкти права власності на землі, можуть набувати земельні ділянки у комунальну власність на підставі загальноіснуючих норм цивільного права, зокрема: прийняття спадщини, придбання за договором купівлі-продажу, дарування.

З метою організаційно-правового процесуального забезпечення реалізації норм земельного кодексу щодо права комунальної власності виникає необхідність розробки та прийняття Закону України про розмежування земель, права комунальної та державної власності.

Кабінетом Міністрів України підготовлено відповідний законопроект. Ми б хотіли від імені учасників всеукраїнської наради оголосити, на нашу думку як би виглядала сьома стаття "Земля комунальної власності": "Всі землі, які розміщені у межах територіальних громад,  населених пунктів є комунальною власністю територіальних громад, за виключенням:

1. Земель, які віднесені цим законом до земель державної власності.

2. Земель, переданих у власність фізичним і юридичним особам.

................територіальних  громад до земель комунальної власності обов'язково відносяться:

1. Земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти, що перебувають у власності територіальних громад.

2. Землі резервного фонду.

3. Землі комунальних пасовищ.

4. Пляжі та приміські рекреаційні території.

5. Цвинтарі".

На практиці виникають проблему щодо використання та розпорядження земельними ділянками, продажем земельних ділянок.

Земельні ділянки, які знаходяться у межах територіальних громад, продають районними державними адміністраціями без погодження з відповідними радами, надаються у користування фізичним та юридичним особам.

На наш погляд законопроект України про розмежування земель державної та комунальної власності необхідно прийняти Верховною Радою у найшвидші терміни.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Сятиня, фракція Аграрної партії України. Наступним буде виступати Іштван Гайдош.

 

13:41:21

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую.  Михайло Сятиня, 74-1 виборчий округ, Закарпатська область, фракція аграрної партії.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати, шановні виборці!

Вийти на трибуну мене змусили обставини, пов'язані  з недержавною позицією в Комітеті по охороні здоров'я, материнства та дитинства. Будучи головою Комітету з фармації та фармацевтичної діяльності я не можу допустити розгрому галузі та погіршення якості медикаментозного забезпечення народу України.  З чим пов'язані виражені мною побоювання? В теперішній час затверджено проект постанови Кабінету Міністрів України про утворення  державної служби лікарських засобів і  виробів медичного призначення. Так проект положення про державну службу. Основна теза цього проекту зводиться до того, що створюється єдиний орган, який буде сам формувати замовлення, сам виробляти, сам управляти галуззю і сам контролювати якість виробленої ним продукції і нав'язувати народу України насильно.

Враховуючи вищесказане, я розраховував, що профільний комітет відреагує на це несуразне положення, але ні, в комітеті склалася ситуація, коли технічний апарат комітету протягує ті або інші рішення, а члени комітету виконують роль спостерігачів. Будучи з таким положенням речей я особисто звернувся до Прем'єр-міністра України, який оперативно і виважено відреагував на моє звернення і попросив зацікавлені міністерства і відомства дати зауваження по цим проектам. Зауваження, які зробили Міністерство юстиції, Міністерство економіки, Комітет з питань розвитку підприємства і інші повністю співпадали з моїми. Вони дуже негативно поставилися щодо цих проектів, відзначивши, що крім відсутності здорового глузду він порушує чотири закони України, Указ Президента, а головне Закон "Про ліки України".

Здавалося, що після зроблених істотних зауважень необхідно принципово змінити проект положень, але ні, знову в комітет приходить проект положень, який практично ні чи не відрізняється від попередніх проектів, і замість принципового   обговорення, розробки принципової позиції комітету, яка погоджується з Міністерством охорони здоров'я я натрапляю на незрозумілі ігри. Видно комусь дуже вигідно створення такої структури, яка знищить одну з не багатьох галузей, яка вижила і успішно розвивається в цей тяжкий час.

Пропрацювавши в цій галузі більше 20-ти років я не може допустити її розвалу, не можу допустити   погіршення медикаментозного забезпечення населення України, не можу допустити, щоб структура   галузі формувалася під конкретну людину. Тому прошу Верховну Раду вийти  з клопотанням до Міністерства охорони здоров'я з приводу цих проектів і створити за участю представників міністерств, науковців фармацевтичної   галузі, представників комітету робочу групу, яка розробить проект положення, що буде відповідати чинному законодавству і сприяти розвитку  фармацевтичної галузі, а також  покращання  медикаментозного забезпечення населення України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Іштван Гайдош, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Надразі. Підготуватися Надразі.

 

13:44:49

ГАЙДОШ І.Ф.

Іштван Гайдош,  виборчий округ номер 72, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні депутати, напевно кожен із вас, як і я, у процесі роботи в округах зустрічалися із тими проблемами, які на сьогодні турбують освіту. Однак, школи з національними мовами  навчання мають свої специфічні проблеми, зокрема це вивчення державної мови. Так, тільки  у Закарпатській області функціонує 73 загальноосвітні навчальні заклади з угорською мовою навчання,  30 - з українською та угорською, які дають щорічно сотні атестатів зрілості молодим громадянам України.

Однак, отримуючи грунтовні знання з різних дисциплін на  своїй  рідній мові, українською мовою  переважна більшість випускників володіє  вкрай незадовільно. Це  обумовлено   тим, що діти із суто угорськомовного середовища вивчають державну  мову тільки 3-4 години в тиждень, до того ж без наявності спеціальної літератури навчально-методичних матеріалів, тлумачних  словників, не кажучи вже про комп'ютерні  програми. Незадовільне  кадрове забезпечення таких шкіл висококваліфікованими спеціалістами.

Другою нагальною проблемою є випуск навчальних  видань мовами національних меншин. Для випуску  навчальної літератури мовами національних меншин потрібно  до  3-4 мільйонів  гривень щорічно. Кошти на видання підручників надходять до видавництва з великим запізненням, що надзвичайно ускладнює редакціно-видавничий процес.

Серйозну стурбованість викликає  стурбованість щодо знижених тиражів навчальних видань мовами національних меншин. Так, до приклад, середній наклад підручників і посібників для  шкіл з угорською мовою навчання зменшився з 7 тисяч примірників у 1996 році до 3-4  тисячі. Аналогічно така ситуація виникла щодо випуску підручників румунською та польською мовами. Даний факт спричиняє невідповідність між окремою потребою  у навчанні літератури для національних меншин і кількістю замовлень на певні види видань. І попри все це значно впливає на ціну кожного виданого примірника.

Вважаю, що дані проблеми в демократичній державі слід вирішувати негайно. А тому звертаю увагу посадових осіб на  вагомість зазначених питань і сподіваюся на швидке їх розв'язання. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка. Потім Лещенко.  Немає. Тоді Грязєв, народний депутат.

 

13:48:05

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, "Народний вибір", Луганская область.

Уважаемые коллеги! Я бы хотел  в небольшом своем выступлении все-таки вернуться к той теме, которую мы рассматривали, так называемое, бюджетное послание и  соответственно те задачи, которые стоят по бюджету на 2004 год.

Буквально, две темы, которые я хотел бы озвучит.

Первое. На  сегодняшний момент тот  правительственный проект, который мы рассматривали, по большому счету, эта тема уже здесь звучала, и все-таки хочу ее однозначно обозначить. На сегодня не увеличены объемы поддержки государственным бюджетом местных бюджетов. Если говорить языком профессионалов, то на сегодняшний момент не увеличены объемы трансферных возвратов с государственного бюджета в местные бюджеты в связи с двумя вопросами.

Первый. Изменениями налогового законодательства. Мы приняли, у нас с 1 января начнет работать 13  процентов для физических лиц.

И второе, что не менее важно, то, что идет увеличение минимальной заработной до 237  гривен, а де-факто получается таким образом: бюджетная  резолюция предложенная нам сегодня это не учитывает. И тем самым местные бюджеты в очередной раз, ограничивая финансирование здравоохранения,  образования, коммунального хозяйства, будут вытягивать все до  последней копейки для того, чтобы отдать минимальную заработную плату. Мало того, еще и компенсируя сокращение подоходного налога, который состоится в связи с тем, что произойдет  его сокращение до 13 процентов. Поэтому глубоко убежден, что в том проекте, который нам предложили должно быть четко выписано как направление, потому что эта бюджетная резолюция, вопрос о том,  что бюджетные трансферты из Государственного бюджета местным бюджетам по их наполнению должны быть увеличены, но уж во всяком случае эта тема не должна быть опущена.

Второй вопрос, касающийся бюджета. К большому сожалению - почему говорю "к большому сожалению" вы немножко позже поймете - сегодня несколько раз с этой трибуны говорилось о том, что бюджет 2004 года должен нести социальную направленность. У нас есть масса социальных вопросов. Мои коллеги говорили о том, что и Пенсионная реформа требует дополнительного финансирования, но я хочу обратиться  к фактам. Факты, к большому сожалению, говорят об обратным. Те, кто говорит о том, что нужно помогать Пенсионному фонду, а правильно сказать пенсионному обеспечению, де-факто и я в данном случае хочу эту  претензию предъявить Бюджетному комитету, делают несколько иные вещи. Это претензия к бюджетному  комитету, это претензия к Кабинету Министров. Суть ее заключается в следующем. В 2001-2002  все деньги, которые положены было возместить Пенсионному фонду и который он мог бы направить на  повышение пенсий были ему отданы. В нынешнем году 817 миллионов было недодано. Значит  на 817 миллионов сократилась база для  увеличения пенсий. Поэтому, когда мы говорим о бюджете следующего года, мы должны четко понимать обязательство по  социальной направленности в том числе и по возмещению  ресурсов на выплату пенсий Государственный бюджет должен  выполнить полностью. Спасибо.

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має від фракції Соціалістичної партії Грязєв, народний депутат. Підготуватись Миговичу.

 

13:51:18

ГРЯЗЄВ А.Д.

Анатолий Грязев, фракция Социалистической  партии Украины.

Уважаемые коллеги!  Уважаемый Александр Алексеевич! С этой трибуны неоднократно говорилось о чиновничьем  беспределе, который творится в Украине.

На мой взгляд, это один из самых негативных факторов, без преодоления которого не может быть и речи о построении у нас демократического общества. Созданная ныне система власти подчинила решению своих, подчеркиваю, своих интересов все институты государственной и иной власти.

Вопреки нынешней Конституции, где декларируется, что единым источником власти есть народ, система поставила себя над народом возомнив себя  собственником власти. Как следствие, стало нормой попрание различными чиновниками законов Украины и абсолютная безответственность при выполнении ими своих должностных обязанностей. Приведу пример.

Вы знаете, каким образом было организовано всенародное обсуждение политической реформы. Сам Президент вынужден был обратить внимание на необходимость прислушаться к мнению различных политических партий. Я  лично в соответствии с законным правом, определенным Законом про статус народного депутата Украины, а также опираясь на высказывания Президента, изложил свое отношение к политической реформе. И как лидер Киевской областной организации социалистов, и как народный депутат Украины направил его для опубликования его в газету "Киевская правда".

Результат. До сих пор, а прошло уже более месяца, мое видение проблемы не только не отражено на страницах газеты, но до сих пор даже нет ответа. Главный редактор, некий Чумак, зная, что Соцпартия находится в оппозиции к власти, в своем угодническом рвении готов идти даже не нарушение закона.

Уважаемые коллеги! Я мог бы об это и не говорить, если бы речь шла только обо мне. Но ведь за этим четко прослеживается крайнее неуважение к высшему законодательному органу, власти Украины. Такие чиновники не только компрометируют саму власть, которой они якобы служат, они принижают авторитет Украины в целом.

Я обращаюсь через Верховный Совет к Генеральному прокурору Святославу Михайловичу Пискуну с депутатским запросом, хоть для примера другим, давайте поставим этого зарвавшегося чиновника на место, он не может быть руководителем. Тем более печатного органа.

Второй пример, касающийся граждан. В городе Узине Киевской области чиновники волевым порядком добавляют 15 процентов объема потребленного газа и все, говорят, что счетчики неправильные. И это все на глазах власти, никаких мер не принимается. Финал таков. До тех пор, пока не изменится система власти, о которой социалисты говорят уже более пяти лет, ничего хорошего людям ожидать не следует.

В то же время изменить ее мы можем и должны. И как пример. В Чернигове в воскресенье будут выборы. Там идет от оппозиции депутат Дмитрий Иванов. Я очень бы просил, кто меня слышит, поддержать нашу кандидатуру. И он сделает то, что нужно сделать в Верховном Совете.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Мигович , фракція комуністів. Підготуватись Соломатіну.

 

13:54:55

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція Компартії України, Закарпаття.

Шановні колеги і виборці! Кожному з нас доводиться щодня мати справу з величезним масивом різноманітної інформації. Без неї неможлива ні правотворча, ні управлінська, ні наукова діяльність.

Але, щоб вона була компетентною і ефективною, потрібні достовірні джерела, об'єктивні дані, серйозний, неупереджений аналіз. Донедавна одним з таких джерел була державна статистика. На жаль,  з ряду причин вона перестає виконувати свої суспільні функції. За підтвердженням далеко ходити не треба. Ми це можемо проілюструвати на зерновій проблемі, які були прогнози, які оприлюднені результати і які сьогодні фактичні дані, і ситуація, коли ми напередодні продовольчої небезпеки.

Аналогічна ситуація і по інших галузях народного господарства та в регіональному розрізі. Наприклад, в Закарпатті щодня чують і читають з офіційних засобів інформації, про небачене зростання темпів промислового виробництва, розвиток підприємництва, досягнення, в лапках, в агропромисловому комплексі, в соціальній сфері і тому подібні нісенітниці. Нісенітниці тому, що реальні справи залишаються протилежними. І про них влада воліє мовчати.

Навпаки, ситуація в області гіршає. Найвищий, правда, тут є рівень по Україні - безробіття, бідності, цін і тарифів, еміграції, смертності, соціальних хвороб тощо. За цих умов очолювана відомою партією з 94-го року виконавча влада різними шляхами вимагає від органів держстатистики угодних цифр. Останні поступово через це перетворюються в сферу кривих дзеркал, стає віртуальною, тенденційно відбиває дійсність, а то й спотворює її. Для прикладу назву те, що із статистичних даних виходить, що обсяг валової доданої вартості сільським господарством області за попередній рік перевищив 2 млрд. гривень. Насправді закарпатські села в руїні, а 70 відсотків продуктів харчування завозиться сюди з інших регіонів і країн.

Як робляться подібні узагальнення? На підставі так званих розрахункових показників, вибіркових обстежень дворгосподарств, передбачень очікуваного, а то й шляхом маніпуляції у так званому вартісному виразі. Все це робиться навіть з посиланням на наближення до європейських стандартів. Скільки можна терпіти отакі маніпуляції і фальсифікації?

Звичайно, викоренити цю пошлість нелегко! Для початку пропоную глянути правді у вічі самим і допомогти у цьому всім, причетним до інформації про суспільне буття. Друге. Прагнути у повсякденній діяльності до системного підходу, діалектичного осмислення і аналізу відповідних процесів стосовно наших функцій і обов'язків. Третє. Доручити профільним комітетам підготувати проекти коректив до закону про державну статистику, щоб вона достовірно відображала дійсність. Четверте. Просити компетентних вчених запропонувати сучасні, об’єктивні програми і методики визначення економічного стану, соціального самопочуття, політичних орієнтацій, демографічних тенденцій і так далі, а на їх основі розробляти наукові прогнози і рекомендації для центральних органів різних гілок влади. І нарешті з урахуванням всього цього формувати громадську думку, високу політичну культуру громадян, здорову, гуманістичну, морально-психологічну атмосферу у суспільстві.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соломатін Юрій Петрович, будь ласка. Фракція комуністів.

 

13:58:43

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, шановний Олександре Олексійовичу, шановні радіослухачі!

Я приєднують до тих, хто поздоровляв сьогодні засоби масової інформації з професійним святом.

Але я хочу зразу сказати, що я не звертаюся, не поздоровляю тих  з них, хто паплюжить пам'ять про історію Великої Вітчизняної війни і про народ-переможець.

Закон України про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років, який був ухвалений Верховною Радою України напередодні 55-ій різниці Великої Перемоги, передбачає шанобливе ставлення до історії Великої Вітчизняної війни.

У статті 2, форма увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця йдеться про недопущення фальсифікації історії Великої Вітчизняної війни у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі і підручниках та засобах масової інформації. Це в законі України, який, на жаль, в нашій державі не для всіх писаний.

Тому ветеранська громадськість знову і знову з обуренням звертається до народних депутатів України із скаргами про непоодинокі факти брутального порушення існуючого закону, вимагає від органів державної влади вжити заходи по припиненню та подальшому неприпущенню викривлення історії Великої Вітчизняної війни взагалі та ганебнї кампанії по дискредитації імені маршала великої перемоги Жукова зокрема.

Суть цієї ганебної справи неодноразово висвітлювалася у пресі України. Владні інституції України неодноразово офіційно засвідчили своє негативне ставлення до пачкунів історії Великої Вітчизняної війни взагалі та імені маршала Великої Перемоги зокрема. Дивіться, наприклад, публікацію ............. архіву України "Обережно, фальшивка" у "Урядовому кур'єрі" 20 жовтня 1944 року. Але пачкунам знову і знову не йметься.

Останні відомі нам факти такові. Перше, щотижневик "Столичні новості" 8-14 травня 2000 року в статті  начеб-то культуролога Вадима Скуратовського край партизанської слави знову зухвало відзначив 56 річницю перемоги черговим тиражуванням гебельсівської вигадки про якийсь начеб-то наказ Жукова і Берії.

Друге. Газета "Вечерняя зоря" 22 червня 2001 року відзначила 60-ту річницю початку Великої Вітчизняної війни, публікацію пасквілю, який належить депутату Київради, наче-то полковнику запасу Віктору Щербакову.

Третє. Народний депутат України Лілія Григорович 3 липня 2001 року під час ранкової розминки тиражувала цю вигадку цю знову.

І останнє. 4 червня цього року саме тут в сесійній залі Верховної Ради України, народний депутат України Левко Лук'яненко в черговий раз поширив цю вигадку у своїй брошурі про другу  світову війну.

Тому я звертаюся до вас, шановний Олександру Олексійовичу, надати доручення Генеральній прокуратурі України і Комітету з питань Регламенту і етики Верховної Ради України розглянути ці випадки і притягнути винних за порушення закону правомічної перемоги у Великій Вітчизняній війни до належної відповідальності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Петрович, завершили виступи. З процедури народний депутат Слабенко від позафракційних.

 

14:02:36

СЛАБЕНКО С.І.

Народний депутат Слабенко.

Я звернувся з депутатським зверненням до Віталія Анатолійовича Гайдука, який дав своє доручення  Міністру Хорошковському, це питання стосувалося газифікації міста Любовне, точніше будівництво газопроводу-відводу. Відповідь мене не задовольнила, я хотів цьому присвятити сьогоднішній виступ, так, як будувати за таку пропозицію, яку тепер нам пропонують, за кошти народних депутатів, які вони розподіляють в окрузі, це газопровід будувати, це 26 мільйонів, тобто 26 років треба було б чекати в єдиному  місті Волині, яке не газифіковане на  сьогоднішній день. Прошу направити моє звернення до Віце прем'єр-міністра і щоб він повернувся і особисто  його розглянув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дякую всім.

Дякую всім за роботу. Секретаріату прошу підготувати відповідні доручення до підпису. Наступне нашу засідання  відбудеться 10 числа - День уряду. Дякую.