ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8  квітня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:51

Зареєструвалося -346

В залі зареєстровано 346 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення третьої сесії сьогодні на ранковому засіданні Верховної Ради України проводиться День уряду  України.  Водночас я хотів би поінформувати вас, шановні колеги, що українська делегація, яка працювала на сесії ПАРЕ, повернулася і ми вчора домовлялися з Борисом Іллічем, що сьогодні він зробить інформацію до 15 хвилин.

Поки що я не бачу Бориса Ілліча. Може, тоді пізніше зробимо, якщо не буде заперечень.

Постановою Верховної Ради від 6 лютого цього року темою розгляду на Дні уряду визначено стан, проблему  - стан та перспективи депресивних регіонів, міст і селищ України. Доповідачем із зазначеного питання уряд визначив міністра економіки та  з питань європейської інтеграції Валерія Івановича  Хорошковського.

 Валерій Іванович Хорошковський, а також працівники відповідальні   Кабінету Міністрів, міністерств і відомств на чолі і з Віце-прем'єр-міністром Дмитром Володимировичем Табачником присутні. Відповідні інформаційні довідкові матеріали до засідання Кабінету Міністрів було підготовлено і вам роздано.

Профільний комітет відповідно до положення про День уряду  України у Верховній Раді України пропонує такий регламент розгляду  питання. Доповідачу надати до 15 хвилин для доповіді та до  однієї години на письмові  і усні запитання.

Представнику профільного комітету пропонується надати до 5 хвилин. Після цього протягом однієї години 30 хвилин провести дебати. Організувати роботу таким чином, щоб до 14 години ми завершили розгляд цього питання і потім продовжили роботу у комітетах, фракція і групах.

Немає заперечень щодо запропонованого Регламенту.

Тоді переходимо до роботи, коли Регламент приймається. Для виступу із доповіддю   до трибуни запрошується міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Іванович Хорошковський.

Будь ласка, Валерій Іванович.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Добрий день, шановні народні депутати!

З урахуванням того, що часу мало, я почну  зразу зі стану справ у розвитку регіонів. Перша ознака поточної ситуації - зростання диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів та низька економічна активність у них. Це пов'язано, по-перше, із включенням механізму ринкової конкуренції, що розділили регіони за конкурентними перевагами і недоліками. Виявилася різна адаптація до ринку регіонів із різною структурою економіки.

По-друге, значно ослабла регулююча роль держави, що висловилося у скороченні державних інвестицій у регіональний розвиток. Скасування більшості регіональних, економічних і соціальних компенсаторів.

Про зростання територіальної диференціації свідчить узагальнюючий показник - валова додана вартість на душу населення. Якщо в 96-му році співвідношення мінімального та максимального (Закарпатська область та місто Київ) значень в регіонах становила 2,7 рази, то в 2000 році уже 4,2 рази. Мінімальний - Чернівецька область, максимальний - місто Київ. Цей показник перевищує майже у двічі показник міжрегіональних відмінностей країн Європейського союзу. Зберігається низький рівень надходження інвестицій із-за кордону у регіони та диспропорції у залученні іноземного капіталу на місцях. Так понад третину їх приходиться на місто Київ та ще понад 40 відсотків розміщенні в семи областях. Це - свідчення низької інвестиційної привабливості більшості регіонів.

Друга ознака. Поглиблюються диспропорції на місцевому рівні. Тут варіації показників розвитку сягають десятки разів. Основними проблемами депресивних територій на сьогодні є високий рівень безробіття серед населення, низький рівень розвитку соціальної інфраструктури, незадовільний стан матеріальної бази бюджетних установ. Актуальною є також проблема забезпеченості доходами місцевих бюджетів на виконання власних повноважень.

Перелік цих доходів, передбачений на виконання власних повноважень є недостатнім, особливо на рівні сіл. Із загальної чисельності 353 малих міст, що складає 3,4 загальної кількості міст в Україні, тільки 22 малих міста інтенсивно розвиваються та протягом останніх трьох років мають позитивні показники зростання виробництва. 60 відсотків міст, що слабо розвиваються, і 33 відсотки малих міст є депресивними.

Такі міста, особливо монофункціональні, галузями спеціалізації яких виступає гірно-добувна, вугільна, хімічна промисловість, енергетика, а це кожне третє мале місце, найбільше страждають від наслідків структурних змін, що відбуваються в країні.

Існуючі можливості малих міст щодо самостійної бази розвитку з обмеженою слабкою диференційованістю містоутворюючої бази, ринків праці, нерозвинутості інфраструктури, мізерними можливостями формування фінансових джерел розвитку. Найбільше таких міст зосереджено в Донецькій, Луганській, Львівській, Київській, Вінницькій та Тернопільській областях.

Третя ознака ситуації - низькі темпи розвитку малого бізнесу. Розвиток підприємництва - це один із потужніших ресурсів зайнятості та доходів територій і населення. Низькі темпи збільшення малих підприємств в регіонах, 6-7 відсотків вимагають посилення уваги місцевих органів виконавчої влади до  ефективності заходів регіональних програм  розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки.

В даний час державна політика щодо розв'язання проблем депресивних територій та стимулювання їх розвитку здійснюється за шістьма основними напрямками.

Перше. Державна підтримка соціально-економічного розвитку окремих територій чи регіонів.

Друге. Спеціальні галузеві програми, якими передбачається виділення коштів на підтримку депресивних територій.

Третє. Підтримка соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів та соціальний захист жителів, що в них проживають.

Четверте. Щорічне спрямування централізованих капіталовкладень для вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів та державна підтримка окремих територій за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету.

П'яте. Запровадження спеціального режиму інвестування з метою залучення інвестицій  для вирішення соціально-економічних проблем депресивних територій.

Шосте. Бюджетне вирівнювання.

Одним з найбільш поширених інструментів державної підтримки розвитку окремих територій є розроблення відповідних середньо та довгострокових програм.

З середини 90-х років за ініціативи місцевих органів влади в Кабінетів Міністрів України затверджено ряд державних довго та середньострокових програм соціально-економічного розвитку, які спрямовані на вирішення найгостріших проблем окремих регіонів та територій.

На даний час розроблені і діють наступні  державні програми: по боротьбі з підтопленням і захистом проти паводків; забезпечення водою населених пунктів; вирішення екологічних проблем, тощо.

Діє державна програма зайнятості населення на 2001-2004 роки.

Програми для гірських населених пунктів.

Розв'язання проблем депресивних територій сприяє реалізація державної політики щодо підтримки соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів України. Законом України  "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та відповідними постановами Уряду за період 1995-2002 роки 646 населених пунктів із загальною чисельністю 784 тисячі чоловік отримали статус гірських.

У 2000 та 2002 роках обсяг державних коштів, які направлялися на соціально-економічний розвиток гірських населених пунктів та соціальний захист жителів, що  в них проживають, склали 350 мільйонів гривень.

Щодо спеціального режиму  інвестування. Законодавством протягом 1998- 2000 років запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на 70 територіях пріоритетного розвитку 9 регіонів. А саме, в Автономній Республіці Крим, Волинський, Донецький, Закарпатський, Житомирській, Луганській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. Спочатку запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в території пріоритетного розвитку залучено інвестицій на загальну суму 814 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки. Вироблено продукції на 12,5 мільярдів гривень, створено 27,2 тисячі робочих місць, збережено близько 47, 2 тисяч робочих місць.

Щодо регулювання капітальних вкладень. Щорічні державні спеціалізовані  централізовані капітальні вкладення, які спрямовуються в регіони, використовуються і для вирішення проблем депресивних територій. Серед об'єктів підтримки є малі міста, сільські населені пункти. На розвиток соціальної інфраструктури сільських населених пунктів в 2002 році було передбачено державні централізовані капітальні вкладення в розмірі 129,9 мільйонів гривень або 26,5 відсотки їх загального обсягу.

Суттєвим кроком для поліпшення становища депресивних територій було прийняття Бюджетного кодексу. Його реалізація дала можливості здійснювати обгрунтований розподіл фінансових ресурсів при визначенні обсягів транспортів між державним та місцевими бюджетами, а також максимально враховувати пріоритетні спрямовані кошти  бюджетів  та оптимальність пропорцій їх розподілу між бюджетними програмами та рівнями бюджетів.

Зокрема, з метою врахування депресивності окремих адміністративно-територіальних одиниць при здійсненні розрахунків до Державного бюджету на 2003 рік передбачено коригування розрахункових обсягів доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Це дало змогу більш об'єктивно оцінити  динаміку темпів зниження платоспроможності адміністративно-територіальних одиниць та в кінцевому  підсумку збільшити обсяг  дотації вирівнювання з Державного бюджету місцевих бюджетів у сумі 106,6 мільйонів гривень.

Звичайно уряд сьогодні критично відноситься до наявних і інструментів і діючий механізм розв'язання проблем депресивних територій на наш погляд  не є достатньо ефективним. Більшість затвердженних програм соціально-економічного розвитку територій не виконані в повному обсязі  у зв'язку з недофінансуванням, як з боку   уряду, так і з боку місцевих органів влади. Як правило, при розробці програм місцеві органи влади намагаються суттєво завищити обсяги витрат, включаючи до фінансування з Держбюджету значну кількість об'єктів місцевого значення, що призводить до розпорошення коштів по цих об'єктах.

Щодо державних капіталовкладень, то їх розмір за останні роки значно скоротився і суттєво не впливає на  інвестиційну спроможність регіонів.  Низькою є ефективність галузевих програм. Наприклад, з метою працевлаштування вивільнених робітників ліквідованих вугледобувних та вуглепереробних підприємств у  2002 році здійснено виплати в розмірі 244 і один мільйон гривень. Серед цих виплат на створення нових робочих місць на  забезпечення вивільнених працівників та пенсіонерів паливом, на побутові потреби, на житлово-комунальне будівництво та інші соціальні витрати. За рахунок цих коштів створено 332 робочих місця та працевлаштовано 390 осіб. Це свідчить про низьку ефективність цих програм. Проблеми  є і  з ефективністю програм спеціального режиму інвестування. Практика свідчить, що запровадження спеціального  режиму інвестування  не спрацьовує на найбільш екологічно вражених територіях та територіях з найнижчим рівнем економічного розвитку. Інвестиції надходять перш за все на території з більш розвиненою інфраструктурою. Головна причина: недієвість  інструменту податкових пільг для відсталих територій, відсутність  відповідної інфраструктури.

Яким чином  ми намагаємося змінювати ситуацію? На даний час урядом розробляється ряд нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання економічної активності територій України. Кабінетом Міністрів України підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону України про затвердження загальнодержавної програми розвитку  малих міст. Програма спрямована насамперед на наступний ефект: створення робочих місць як основи відродження економічної активності у малих містах, збільшення частки місцевих доходів,  завершення  формування власності малих міст, розмежування земель  державної та комунальної власності, удосконалення міжбюджетних відносин. В цілому в цілому виконання програми сприятиме до 2010 року створенню в малих містах 240-290 тисяч робочих місць. Підготовлено також ряд  законопроектів, прийняття яких сприятиме розв'язанню проблем депресивних територій та стимулюванню їх розвитку. Серед них у проекті законів України про основні засади надання субвенцій з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів, нова редакція законів України про місцеве самоврядування та про  місцеві державні адміністрації, про розмежування земель державної і комунальної власності та інше.

З метою поліпшення соціально-економічного становища Карпатського регіону, як території з особливими умовами розвитку, підвищення  життєвого рівня його населення в даних час розробляється програма розвитку Карпатського регіону.

Державна політика щодо підтримки розвитку депресивних територій повинна носити більш системних характер та бути більш ефективною з точки зору досягнення кінцевих результатів, тобто подолання депресивності територій. З цією метою урядом підготовлено та схвалено проект Закон про засади стимулювання розвитку регіонів, розроблений законопроект  нормативно визначає механізми державної і регіональної політики щодо зниження диспропорцій у соціально-економічному розвитку територій держави.

Законопроект вводить поняття депресивної території, а також низку інших базовий понять щодо стимулювання розвитку регіонів, встановлює процедуру визначення депресивних територій та застосування механізмів державного впливу на подолання депресивності.

Передбачається здійснення державного стимулювання депресивних територій з метою реалізації двох основних цілей: підтримки регіонів з низьким рівнем розвитку, а  також регіонів, які переживають структурні зміни.

Законопроект формалізує перелік територій, яким  може одночасно буде надана державна  підтримка. Це робіться з метою концентрації державних  та місцевих ресурсів там, де за певний період можливий  найбільший економічний та соціальний ефект. Встановлюється процедура підготовки та укладання угод  щодо регіонального розвитку на засадах партнерства, що  ставить в рівні умови щодо прав та відповідальності, як органи виконавчої влади, так і органи місцевого самоврядування на взяти на себе зобов'язання стосовно  вирішення поточних і перспективних проблем розвитку регіонів. Запропонований механізм дозволить розширити перелік інструментів стимулювання розвитку регіонів.

І, до речі,  взагалі щодо визначення "депресивний регіон",  то сьогодні в Україні  немає законодавчо визначеного  поняття депресивного  регіону міста, селища. Під цим  поняттям , як правило, розуміють територію, яка не в змозі розв'язати свої соціально-економічні проблеми чи реалізувати свій потенціал і тому потребує активної  підтримки з боку держави. Таке поняття  депресивності загально прийняте в регіональній політиці і європейських країнах.

У заключенні хочу сказати, що прийняття та реалізація проекту закону України  "Про засади стимулювання розвитку регіонів", а також вище вказаних законодавчих актів сприятиме  поетапному подоланню депресивності окремих територій, створенню умов для динамічного  соціально-економічного  розвитку регіонів та підвищенню рівня життя  населення.  Сподіваюся, що Верховна Рада України поставиться до запропонованих законопроектів неупереджено, конструктивно та  що вони будуть підготовлені до розгляду в сесійному залі  якнайшвидше.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Доповідь закінчено. Відводиться у нас година, як ми домовлялися, на запитання письмові і безпосередньо від народних депутатів.

Я прошу записатися,  шановні колеги. Прошу на табло  висвітлити прізвищ народних депутатів.

Валерій Іванович, ми будемо одне письмове, одне від народного депутата.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я з вашого дозволу, ми згрупували питання, тому що були які перекликалися. Письмові, я маю на увазі...

 

ГОЛОВА. Бойко Володимир Семенович. Група "Європейський  вибір", будь ласка.  Матвієнков? будь ласка.

 

10:19:34

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь. Уважаемый докладчик! У меня к вам такой вопрос. Теория нам ясна. Ситуация с  теоретической точки  зрения ясна. Но вот мы провели  выездное заседание  Комитета промышенной политики в Кривом Рогу, посетили один из таких объектов как ГОКОР...

Далеко, так сказать, теоретически  система решения вопросов ясна, но что делать тем людям,  которые сегодня живут вокруг этого  предприятия, получают по 100 гривен в квартал, которые живут только за счет того, что обрабатывают  землю, которую взяли в оренду. Что делать руководителям, на которых эти люди, так сказать, "висят" и им просто  нужно им платить заработную плату, содержать поселок, содержать жилье, содержать, так сказать, эти все объекты. Каким образом поступать? Вообще мнение Министерства экономики по поводу этого объекта. Спасибо.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Ви задали насправді два запитання: перше - що робити з об'єктом і що робити з людьми, які, умовно кажучи, за рахунок того, що вони тим чи іншим чином опинилися в цій ситуації, звичайно мають мінімальні можливості власне виживати щодо цього об'єкту.

Першу. На мій погляд, ситуація з ГОКОРом запущена і вона запущена вже давно. Ви знаєте, це наслідок ще, умовно кажучи, раніше побудованого заводу, який будувався спільними зусиллями багатьох країн. І звичайно, що, якщо ви там були, ви побачили тут ступінь розкрадання, яке сьогодні там існує. Я сам там був декілька разів і бачив змотані проводи, викопані електрорелейні мережі і таке інше.

 Але мова навіть мова йде зараз не про це. Звичайно, якщо ми говоримо про цей завод, то треба зробити висновок чи можемо ми його добудувати чи ні. Власне за рахунок державного бюджету, очевидно що не зможемо, значить нам сьогодні потрібно умовно домовитися з усіма учасниками, тому що, на жаль, це не тільки питання України, а міждержавне, і ви про це знаєте, тобто ми не вправі розпорядитися  власне цим об'єктом, але домовитися і прийняти рішення. Якщо добудовуємо, то на яких принципах, де той інвестор, який готовий вкласти гроші?. Я з вами погоджуюся тільки в одному, що тягнути не можна, тому що чим  більше ми тягнемо, тим менше шансів у нас щось там реалізувати.

Щодо людей, ну я вам хочу сказати, що їм треба поставити великий пам'ятник, що вони самі  знайшли  цю змогу  обробляти землю і  самі себе обслуговують. Тому що ви бачите, що гроші, які виділяються сьогодні з державного бюджету на підтримку цих регіонів, тобто депресивних регіонів, звичайно не достатньо для вирішення цього питання. Тобто це загальноекономічне питання власне можливості держави. І коли приймається бюджет, у  цьому залі приймається бюджет, то ми всі свідомі тому, що ми не зможемо надати достатньо грошей для утримання людей в депресивних регіонах.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська група "Демократичні ініціативи". Яких заходів вжито урядом для розвитку депресивних територій. Яких заходів для розвитку депресивних регіонів вживають уряди західноєвропейських країн та країн колишнього соцтабору? Як практика розвитку депресивних регіонів у цих країнах співвідноситься з української практикою? Чи існує комплексна урядова програма розвитку депресивних регіонів?  І до цього було питання Комітету  з питань культури і духовності: що зроблено  урядом для поліпшення соціально-культурного середовища у депресивних регіонах України?

В даний час державна політики щодо  розв'язання проблем депресивних територій та стимулювання їх розвитку здійснюється за основними напрямками, я їх перелічував, їх - шість. І, починаючи з  1995 року, діє  державна програма заходів щодо радіаційного та   соціального захисту населення міста Жовтих Вод Дніпропетровської області. На їх реалізацію державою в цілому було виділено коштів у обсязі 12,8 мільйонів.

Здійснюється державна підтримка екологоекономічного та соціального розвитку гірської Рахівщини.

Для забезпечення реалізації державної програми соціально-економічного розвитку  в Луганській області на 1999-2010 роки вугільним підприємством області протягом 1999-2002 років по всіх напрямках бюджетного фінансування  вугільної галузі було виділено 1,7 мільярд гривень.

У зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС, розроблені і діють програми соціального захисту її працівників і жителів міста Славутича.

Державним бюджетом на 2003 рік на соціальний захист працівників та на відшкодування з виплати пенсії особам, що вивільняються у зв'язку з закриттям ЧАЕС передбачено фінансування на суму 7,4 відсотки.

Джерелом допомоги депресивним територіям також є різні галузеві програми, зокрема на даний час розроблені і діють державні програми по боротьбі з підтопленнями, захисту проти паводків, забезпечення водою населених пунктів, вирішення екологічних проблем тощо. Однією із складових проблем депресивних територій є проблема зайнятості населення та його захисту від безробіття.

Шляхи розв'язання цієї проблеми передбачено  державою програмою зайнятості населення на 2001-2004 роки. На даний час урядом розробляється ряд нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання економічної активності територій України. Зокрема. Кабінетом Міністрів України підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради України проект закону про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст України. В цілому виконання програми сприятиме до 2010 року створення у малих містах 290 тис. робочих міст у загальній кількості населення, зайнятого економічної діяльністю, частка зайнятих на малих підприємствах буде доведено до 50-55 відсотків.

Одним із стимулюючих заходів державної політики розвитку територій було запровадження ситуацільного режиму інвестування. Законодавство про території пріоритетного розвитку було розраховано на подолання депресивного стану в районах та містах. З початку запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в території пріоритетного розвитку залучено інвестицій на загальну суму 814,4 млн. доларів, вироблено продукції на 12,5 млрд. гривень, створено 27 тис. робочих місць і збережено близько 50 тис. робочих місць.

Щорічні державні централізовані капітальні вкладення, які спрямовуються в регіони, використовуються і для вирішення проблем депресивних територій.

Що стосується європейського досвіду, то стимулюючі заходи регіональної політики у всіх країнах Європейського союзу регулюються законодавством, як правило, пов'язаним із заходами ЄС. В деяких країнах - Італії, Німеччині та Іспанії основі цілі регіональної політики закріплені Конституцією. А в деяких проблематика регіональної політики повністю регулюється законодавством. Головна проблема таких регіонів - неспроможність самостійно вирішувати проблеми розвитку, тому застосовуються різні інструменти безпосередньо державної допомоги іх складової частини заходів ЄС, та знаходять свої відображення в програмних документах, що регулюють фінансову допомогу із структурних фондів.

Основними засадами стимулювання розвитку регіонів є формалізація критеріїв визначення депресивних територій, розробка програм подолання їх депресивного стану і концентрація ресурсів на вирішення пріоритетних проблем. Подібні механізми стимулювання розвитку депресивних територій діють також в країнах СНД і зокрема в Російській Федерації.

 

ГОЛОВА. Орест Климпуш, депутатська група "Народовладдя".

 

10:27:13

КЛИМПУШ О.Д. Дякую.

Шановний Валерію Івановичу! Я представляю тут округ Рахівський, який є безумовно депресивний, ви про нього згадували вже. Подивився,  мінімум п'ять з шести програм, які ви називали, вони б мали в тій чи іншій мірі стосуватися і надавати підтримку в цьому регіоні.

Ви згадували також про Постанову Кабінету Міністрів від 1998 року щодо надання державної підтримки розвитку гірської Рахівщини. Я би був дуже вдячний, якби ви назвали конкретну цифру, які кошти передбачені в цьому році. Наскільки я знаю, вони не передбачені для реалізації цієї програми. Зовсім не надходять і не передбачено капіталовкладення централізовані в цей гірський регіон, не дивлячись на статтю 52 і де ми там добиваємося, знаєте, депутати, наших пропозицій, це друге питання.

І третій момент, я хотів би попросити вас, чи можна вирішити питання про фінансування місцевих доріг, які не передбачені ні загально-державною програмою, а ви  знаєте, що ущелини цілком зруйновані і там вони виключені від життя. Зокрема така ущелина, як Свидовець.

Я просив би вас стосовно цього  дати своє бачення. Дякую.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую за запитання і можу сказати, що все що стосується Державного бюджету, це наше з вами напрацювання, я маю на увазі  разом, і Уряду,  і Верховної Ради.

Тому абсолютно справедливо ви говорите про те, що умовно кажучи, легко подивитися на ту цифру, яка виділяється на ту чи іншу програму.

І відносно вашого зауваження. Ви знаєте, що всього виділено взагалі на капітальне вкладення 400 мільйонів гривень, при чому з спеціального фонду і ви знаєте яким чином цей фонд має сформуватися. 225 мільйонів, які згідно 52 статті закріплено в бюджеті, вони все  рівно будуть реалізовані, тут немає сумніву, тобто закон буде виконаний і  в цій частині можливо хоч якась частка коштів попаде на означену вами проблему.

Що стосується місцевих доріг, ми з вами разом приймали участь у засіданні Уряду на якому розглядалося це питання і ви знаєте, що зараз ця проблематика поставлена во главу угла і ми зараз маємо визначити цей місцевий стан доріг, як такий, що потребує додаткового фінансування, не за рахунок місцевих бюджетів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Письмово.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Фракція Соціалістичної партії України. За якими ознаками Уряд визначає депресивність регіонів, які регіони, міста  та селища України віднесені до числа депресивних?

Комітет з питань охорони  здоров'я. Які причини того, що збільшилась кількість  депресивних регіонів?

І група "Демократичні ініціативи". Якими є критерії визначення регіонів депресивними? Чи не є існуюча система  адміністративно-територіального устрою фактором, що впливає на визначення регіонів як депресивних?

На сьогодні  в Україні  немає законодавчо  визначеного  поняття  "депресивного регіону". Під цим терміном, як правило, розуміють територію, становище яких характеризується тривалим економічним та соціальним  занепадом. А показники рівня та умов  життя населення, що мешкає в них, значно поступається  середнім показникам  по  країні.

Головними ознаками депресивних територій є спад виробництва,  зростання безробіття  як прихованого, так і зареєстрованого. До депресивних територій можна віднести, як окремі  території монофункціональні  міста, в тому числі шахтарські міста, гірські населені пункти, екологічно вражені  території, в тому числі райони, які  постраждали від Чорнобильської катастрофи, так і цілі регіони, в першу чергу з недостатньою економічною базою для розвитку. На підтримку розвитку саме  цих територій спрямовані державні програми.

Що стосується впливу адміністративно-територіального устрою на  депресивність територій, то слід  зазначити, що  депресивні території можуть існувати  при будь-якому адміністративно-територіальному устрою. А тому неможна  вважати, що це є причиною виникнення саме депресивних територій.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців "Трудової України".

 

10:31:24

НОЩЕНКО М.П.

Шановний доповідачу,  в своїй доповіді ви  неодноразово посилалися на механізм підтримки  депресивних регіонів, це механізм  підтримки населених пунктів, гірських районів. Я  задаю таке питання: чому ви не виділили окремо розвиток депресивних  сільських населених пунктів? У вас міста і селища, але ж ми чудово знаємо, що є ще сільради. Селища як населені пункти колишніх райцентрів ще їх можна розглядати, тому що там є  хоч промислові підприємства, юридичні особи. А інші селища?  Чи це помилка, чи   ви винесете у наступний розгляд?

І друге питання. Скажіть, будь ласка,  хто у нас на державному рівні відповідає за розвиток території, тому що сьогодні ви на трибуні, але ми знаємо, що за соціальний розвиток села відповідає Міністрество агропромислового комплексу і таке інше. Будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую. Це не помилка, це просто брак часу.  Я відповідаю на перше питання. Тому  я погоджуся з тим, що в загальному переліку треба проговорювати і про села.

Відносно другого питання. Ви абсолютно праві в тому, що ця функція сьогодні розпорошена. І вона розпорошена у плані соціально-економічної допомоги  депресивним містам. Але  загальним координатором є Міністерство економіки. У нас є спеціальний напрямок розвитку  регіонів, і це наша функція, тому сьогодні я на трибуні і доповідаю з цього питання. Я дякую.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності і інвестицій. Чи вважає уряд припустимим і можливим існування подвійності по відношенню до  таких економічних інструментів, як  спеціальні економічні зони та території приоритетного розвитку в контексті подолання депресивності регіонів України?

Шість із 11-ти спеціальних економічних зон відноситься до класичних зон зовнішньоторговельного типу - порто-франко та призначення обслуговувати зовнішньоторговельні потоки експорт, імпорт, транзит, а саме ( я перераховую зони) - це СЕЗ "Азов", "Закарпаття", інтерпорт "Ковель", "Порто-франко", порт "Крим" і "Ренні". СЕЗ курортополіс "Трускавець"  функціонально орієнтована  на  розвиток туристично-рекреаційного комплексу, Миколаїв передбачає розвиток суднобудування,  територія СЕЗ  "Донецьк" передбачає створення індустріального парку. За характерними ознаками та режимом діяльності СЕЗ "Славутич" та "Яворів" за виключення автопорту "Краковець" не є вільними зонами, а фактично належать до складу територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Метою запровадження спеціального режиму інвестування на окремих територіях є залучення інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності для вирішення соціально-економічних проблем депресивних територій, економіка яких понесла суттєвих втрат за структурних змін, в першу чергу  вугільних регіонів, міст з високою питомою вагою підприємств військово-промислового комплексу, а також регіонів, населення яких найбільше постраждало від  техногенних та екологічних катастроф.

Таким чином цілі створення  спеціальних економічних зон спеціального режиму інвестування на територіях приорититетного розвитку, їх різна функціональна спрямованість та статус не дають підстав для ствердження щодо подвійності цих інструментів регіонального розвитку. В разі надання території статусу депресивної буде враховано наявність застосування в них спеціального  режиму інвестиційної діяльності, як одного з інструментів державного стимулювання розвитку депресивних  територій.

 

ГОЛОВА. Так,  Володимир Єщенко, фракція Комуністів.

 

10:35:08

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція Комуністів.

 Валерій Іванович, ми всі знаємо і причину того, що сталося в малих містах, це в першу чергу розвал за 10 років  соціально-економічного розвитку нашої держави і це вдарило в першу чергу по малим містам.

 У нас на Черкащині 13 таких міст. Ну я хочу задати вам запитання по одному місту. Це місто Чигирин. Це колишня наша столиця нашої держави. Туда їдуть багато посадових осіб, приїжджають, обіцяють. У 1998 році під № 1314 про заходи щодо подальшого соціального розвитку міста Чигирина та національного історико-культурного заповідника Чигирин була прийнята програма.

І я вам скажу так, відверто, за ці 5 років практично вона не виконується і ті гроші, які туда поступають -це мізерні, не працюють ні заводи, не працюють ні фабрики, люди живуть у безробітті  і в нужді.

Тому я вам задаю питання і прошу допомогти у вирішенні цих проблем по місту  Чигирину.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Добре, я дякую, я сприймаю ваше зауваження відносно невиконання програм.

Знаєте, це відповіді будуть всі однакові. Тобто обмеженість бюджетних ресурсів і власне та можливість їх розподілу, яка  існує у нас з вами.

Відносно того, щоби приділити цьому увагу, я сприймаю і  постараюся максимально сприяти розвитку цього регіону. Я дякую.

 

ГОЛОВА. Письмово , будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Депутатська група "Демократичні ініціативи".

"Якими є  наслідки  запровадження спеціальних економічних зон на розвиток депресивних територій? Якою є економічна ефективність спеціальних економічних зон і чи є доцільним подальше їх функціонування як інструменту розвитку депресивних регіонів?"

За період 1999-2002 року в діяльність спеціальних територій залучено  інвестицій на загальну суму майже мільярд доларів Сполучених Штатів. Вироблено продукції на  14,6 мільярди гривень та створено нових та збережено існуючих майже 85 тисяч робочих місць. У регіонах, де розташовані СЕЗ та ............. середня заробітна плата серед працюючих становить 575 гривень.

Разом з тим, ще низька результативність застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності як інструменту соціально-економічного розвитку депресивних територій, ну тобто вона ще достатньо низька  ця результативність. Об'єктивно  інвестиції надходять, перш за все, на території з більш розвиненою інфраструктурою. Так, у Донецькій області найбільші обсяги  інвестиційних ресурсів - майже 70 відсотків загального обсягу інвестицій - спрямовуються, в першу чергу, у великі міста з багатогалузевою структурою економіки та розвинутою інфраструктурою такі як Донецьк, Єнакієво, Маріуполь, Горлівка.

Водночас залучення інвестицій в Амросіївському, Слов'янському та малих шахтарських містах Слов'янськ, Шахтарськ, Костянтинівка є дуже незначним, а у містах Вугледар, Красний Лиман, Торез............, Новгородівка та Жданівка  взагалі відсутнє.

В Житомирській області із 12 територій  94 залучених інвестицій припадає лише на 4 території.

На тепер в Автономній Республіці Крим, де основна частка залучених  інвестицій 87 відсотків припадає на 3 території з 7, а саме: Велика Ялта, Сиваш і Алушта.

Із 9 територій в Луганській області немає інвестиційних пропозицій в Краснодонському районі. Головна причина - недієвість інструменту податкових пільг для цих найбільш економічно та екологічно вражених територій, відсутність відповідної структури, необхідної для залучення  інвестицій, вирішення соціально-економічних проблем цих територій потребує застосування також інших механізмів державного впливу на їх розвиток.

 

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:38:58

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олександр Баранівський, фракція  Соціалістичної партії України.

Шановний Валерій Іванович! Я от  по депресивних районах. На мій погляд, що ви стали, нинішній уряд, який діє, заручниками ситуації і все робиться урядом для того, щоб  депресивних районів кількість зростала. І будемо говорити, щоб зростала депресивність, уже депресивних районів.

Що я маю на увазі. Як можна пояснити те, коли на сьогодні не прийнята програма скажімо адміністративного реформування. І коли зараз знищуються по районах поштові відділення, вузли зв'язку,  знищуються вже районні лікарні. Тобто вони об'єднуються з іншими районами, йде вивільнення людей, а ви знаєте, що це таке, коли, як це не своє, а на правах пасинка та чи інша працює установа.

Тому я підкреслюю, що це робиться державними установами, це не якісь приватні. Тобто йде конкретна робота по розвалу цих районів.

Кількість безробітних зростає, соціальне становище людей погіршується, економічне погіршується. Тобто у депресивних районів стає більше і більше.

Чи не здається  вам, що ми говоримо  одне, а насправді робиться зовсім інше. І чи не треба тут уряду, вжити відповідних заходів, і хоча б не приймати заходів, як вивести депресивні  районі з цього стану, а хоч би не поглиблювати ту  ситуацію, яка є вже сьогодні. Дякую.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Дякую. Тут декілька  аспектів. Аспект перший.

Це відносно, якби цілий уряду. Звичайно, цілі якраз навпаки, створити якомога  ліпші умови для виходу з депресії певних територій і регіонів. І застосувати певні важелі для того, щоб покращити соціально-економічне життя населення на цих територіях.

Другий аспект. Це загальна соціально-економічна ситуація в країні. Ви знаєте, що вона поступово покращується. Давайте говорити так, хоча б стабілізувалася. І я можу з вами погодитися, це як середня температура по лікарні, тобто десь вона набагато краще, десь вона гірша. І що стосується депресивних територій, то можливо відчуття покращання воно не є  таким ощутимим, і це є певна проблема. Але все ж таки, умовно кажучи, це наша з вами спільна проблема. Скільки ми можемо надати з бюджету на утримання тих самих лікарень, поштових відділень, якщо у нас є така можливість давайте надамо кошти і будемо отримувати, але не будемо створювати організацію жебраків, де власний лікар не може навіть елементарної медичної допомоги надати. Це не від хорошого життя. Якщо покращиться економічна ситуація, в програмах розвитку ми будемо бачити, що нам потрібні капітальні вкладення, будемо їх вкладати. Сьогодні ми такої можливості не маємо, це об'єктивно.  Але все ж таки я хочу зазначити, що ми стараємося використовувати інструменти якомога більш плідно для того, щоб все ж таки зменшувати кількість цих людей, які постраждали, які  страждають в результаті депресивності територій  і самих територій. Я дякую.

Депутатська фракція Комуністичної партії України.

"Урядом України за вказівками Міжнародного валютного фонду масово закриваються вугледобувні шахти, що вкрай негативно впливає на стан десятків процвітаючих у радянські часи шахтарських міст та селищ, них відомі такі міста: Стаханов, Торез, Шахтарськ і інші. В результаті сотні тисяч шахтарів та суміжних робітників депресивних міст залишилися без роботи, а їх сім'ї - без будь-яких коштів для існування. Соціальна інфраструктура цих міст або зупинена, або ледве живе. Чи має уряд Януковича чітку виважену програму реанімації цих міст та їх подальшого розвитку? Якщо такої програми немає, то коли вона буде втілена?"

Ну я  відреагую лише на перше, що Міжнародний валютний фонд нам нічого не вказує, він, умовно кажучи, з нами співробітничає на базі певних економічних  програм і ми вільні в прийнятті рішення щодо роботи з тими чи іншими економічними програмами і важелями.

По-друге, щодо закриття економічно неперспективних шахт, то це, перш за все пов'язано з розв'язанням якраз соціально-економічних і соціальних проблем. У 2001 році Кабінетом Міністрів України затверджено програму "Українське вугілля" і  в ході її реалізації щорічно розроблюються першочергові заходи, які зокрема спрямовані на забезпечення зайнятості вивільнених шахтарів та мешканців сіл і селищ, де здійснюється закриття шахт. В рамках реалізації зазначеної програми розроблено порядок створення нових робочих місць для працівників, які вивільняються із підприємств, що ліквідуються згідно з рішення Кабінету Міністрів України, відповідно до якого починаючи з поточного року адміністрації вугледобувних регіонів мають право на отримання коштів з Державного бюджету на створення нових робочих місць. Це дасть можливість створювати робочі місця, виходячи з реальної ситуації на ринку праці.

Законом України "Про Державний бюджет на 2003 рік" передбачено спрямування шахтарським регіонам 107,4 млн. гривень з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку з закриттям шахт. З початку ліквідації, тобто з 96-го року, на зазначені цілі спрямовано 258 млн. гривень та створено 2922 нових робочих місця, працевлаштовано майже 4 тис. осіб.

 

ГОЛОВА. Так, народний депутат Калінчук Василь, фракція Аграрної партії України.

 

10:44:45

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Калічук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Валерій Іванович, як на мій погляд, ви дали цікаву інформацію про стан та перспективи депресивних регіонів, міст і селищ України і основні напрямки виходу із такого стану.  Але у мене все-таки є два запитання. Перше: як впливають, на ваш погляд, міжбюджетні відносини на стимулювання регіональної політики та підвищення економічного та соціального розвитку міст та сіл депресивних і не тільки депресивних регіонів?

І друге. Колискою нашої нації, української нації, є село. Це і культура, і духовність нашого народу. Тому відсутність соціальної інфраструктури на селі, як на мій погляд, а це і газифікація, і водозабезпечення, і таке інше, стримує інвестиції в сільське господарств. А що планує зробити з цього уряд України? Дякую.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Масенко, ну що ви так?

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Ну я скажу так, що перше ваше питання перекликається з одним з письмових питань Комітету з питань бюджету як раз відносно міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного типу. Тому я візьму звідси за спільну відповідь, а потім відповім на друге запитання.

До законодавчого врегулювання питання міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району, з метою запровадження поступового переходу до здійснення розрахунку міжбюджетних транспортів на цьому рівні, на єдиних методологічних засадах вже при формуванні показників місцевих бюджетів на 2003 рік та уникнення більшості порушень щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ та міст районного значення, Міністерством фінансів розроблено та надіслано Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим Головним Фінансовим управлінням облдержадміністрації рекомендації щодо розробки порядку визначення обсягу міжбюджетних транспортів між районним бюджетом та між бюджетами міст районного значення, сіл та селищ.

Зазначені заходи забезпечать виконання Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністраціями вимог статті 42 Закону "Про Державний бюджет" застосування у 2003 році при формуванні місцевих бюджетів міст районного значення, сіл і селищ певної методології запропонованої Міністерством фінансів щодо розробки  зазначеного порядку, вивчено та проведено відповідну нараду з  представниками місцевих фінансових органів за участю членів Бюджетного комітету. Результати запровадження взято в основу проекту Закону "Про врегулювання міжбюджетних відносин на рівні села, селища і міста районного значення та району, який зараз розробляється Міністерством фінансів та буде подано до Верховної Ради України у визначений законодавством термін, тобто у липні поточного року.

Що стосується вашого другого питання відносно інфраструктури сіл. Давайте будемо реалістами, коли гроші підуть в село?

В першу чергу, коли земля буде мати певну вартість і для цього нам потрібно прийняти ряд законодавчих актів, в тому числі і на мій погляд треба приймати політичне рішення відносно надання землі властивості товару. Після цього, не після цього, а паралельно з цим  нам потрібно приймати інші законодавчі акти, які стимулюють інвестування в село. Це такі, як про іпотеку, ми про нього вже давно говоримо, але, на жаль, ми до цих пір його не прийняли. і лише за рахунок цього, власне коли на селі, якщо хочете, відродиться додаткова вартість в повному розумінні цього слова, з'явиться реальний власник, він буде сам зацікавлений в поновлені соціальної інфраструктури сіл, тільки через це коло ми можемо пройти і вирішити питання інфраструктури села. Дякую.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, Валерій Іванович.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань  економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Як конкретно бачить уряд України вирішення проблем подолання депресивності регіонів в контексті переходу до інноваційної моделі економіки?

На даний час інноваційна діяльність та науково-технічна в Україні регулюється низкою законодавчих актів, серед них  Закон України про наукову і науково-технічну діяльність, про інноваційну діяльність та інші. Зазначеними нормативно-правовими актами  передбачені механізми стимулювання наукової та інноваційної діяльності. Так у регіонах  започатковано роботу з адаптації населення  до умов ринкової економіки слабозахищених верст та  створення  робочих місць шляхом розвитку бізнесінкубаційної технології, розвитку  малого підприємництва.

На сьогодні інфраструктура підтримки  малого підприємництва складається з  257  бізнес-центрів, 63 бізнес-інкубаторів, 8 технопарків,  107 фондів підтримки підприємництва, 164 лізингових компаній, 667 кредитних спілок та 1091 інформаційно-консультативних установ.  У регіонах продовжується  робота по створенню регіональних  фондів підтримки підприємництва, як одного  з головним інструментів  фінансового забезпечення підтримки підприємництва. На кінець дії  програми в усіх областях створено 109 регіональних фондів підтримки, розширюється мережа агентств та центрів сприяння підприємництву, спрямованих на вирішення питань сфери малого підприємництва та у відповідності до потреб підприємців.

 

ГОЛОВА. Віктор Турманов, фракція "Регіони України".

 

10:50:22

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Валерий Иванович, я представляю депрессивный избирательный округ, в который входит два  шахтерских города Таре, Снежново и сельский район,  шахтерский район, сельский район.

Я хочу сегодня сказать вам сегодня здесь, что кроме  этих у нас  сегодня и назывались есть  депрессивные города: Дзержинск, Горловка,  Енакиево, Селидово в Донецкой области; Стаханов, Брянка, Антрацид, Красный Луч, Лисичанск, Кировск в Луганской области; Александрия  в Кировоградской; Нововолынск в Волынской. Индустриальный профиль  этих городов  определяется одной-двумя отраслями.

Пострадали регионы  в результате реструктуризации непродуманной, это закрытие шахт, где сегодня действительно они называются депрессивными городами.

Поэтому у меня к вам вопрос. У нас в бюджете этого года выделено 107 миллионов, о чем вы сегодня говорили, на создании рабочих мест. У меня вопрос в связи с этим.

Прошел первый квартал. Когда эти деньги получит эти депрессивные регионы, которые нуждаютсяименно, чтобы их профинансировать и  создать рабочие места? То ли это будет во втором квартале, то ли это в четвертом, когда будет год заканчиваться, а, может, мы этих денег вообще не получим. Пожалуйста ответьте.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Спасибо. Я не возьмусь за, ну как бы за Министерсво финансов ответить за срок внесение этих ресурсов. Но я могу вам сказать одно абсолютно точно, что  с учетом сегодняшних поступлений в бюджет у нас, по крайней мере в наших планах, 100 процентов профинансировать все бюджетные расходные статьи. Это обозначает, что в обязательном порядке эти деньги будут выделены в указаные вами регионы.

 

ГОЛОВА. Так, письмове , будь ласка, запитання.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Як виконується Державна програма зайнятості населення. Це питання комітету соціальної політики та праці.

І також питання комітету з питань культури і духовності: Що зроблено та робиться урядом для вирішення проблеми зайнятості в депресивних регіонах?

 Завдяки позитивним зрушенням в економіці України та вжитим заходам щодо сприяння зайнятості  населення в 2002 році було закріплено тенденцію до поліпшення ситуації на ринку праці, яка намітилась за попередні роки.

Вона характеризується збільшенням обсягів та підвищення рівня зайнятості з одночасним зменшенням обсягів та зниженням рівням безробіття серед економічного активного населення у віці 15, 70 років.

 Уповільненням темпів та зменшенням обсягів вивільнення працівників з підприємств , установ та організацій , підвищенням рівня  заробітної  плати, істотним зменшенням чисельності працівників, які знаходилися в адміністративних відпустках або працювали в режимі неповного робочого часу. Збільшенням чисельності громадян працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості. На виконання завдань і заходів Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки також спрямовані територіальні програми зайнятості населення. В рамках реалізації Державної програми зайнятості на 2001-2004 роки  регіональних програм зайнятості населення передбачені заходи щодо підтримки регіонів з  критичної ситуації на ринку праці, а також з пом'якшення соціальних наслідків закриття неперспективних вугледобувних шахт. Наприклад,  програмою зайнятості в Автономній Республіці Крим на 2003 рік передбачається здійснити  ряд заходів щодо вирішення  проблем зайнятості  в малих монофункціональних містах. Зокрема,  здійснити заходи щодо збереження робочих місць та запобігання самовивільненню працівників Сакського хімічного заводу, вирішивши питання про його санацію З метою покращання його фінансового та економічного становища. Забезпечити залучення незайнятого населення міста Щолкіно Ленінського району до сезонних робіт в літній період в санаторно-курортний комплекс.  Програмою зайнятості населення Донецької області на 2003 рік передбачається забезпечити збільшення обсягів працевлаштування робітників, які вивільнилися з шахт, що підлягають закриттям, на додаткові робочі місця створені за рахунок надання  дотацій  роботодавцям.

Програмою зайнятості населення Закарпатської області на 2003 рік передбачається для зменшення соціальної напруги в населених пунктах Міжгірського, Тячівського, Великоберезнянського,  Воловецького районів області шляхом працевлаштувати майже 2 тисячі безробітних громадян.

Програмою зайнятості Кіровоградської області на 2003 рік передбачається відновити в повному обсязі  роботу Побузького феронікілієвого комбінату, що забезпечить відновлення робочих  місць та сприятиме росту рівня зайнятості в регіоні.

Розширити напрямки застосування праці за рахунок створення майже 200 нових робочих місць в галузях економіки Ново-Миргородського району. Програмою зайнятості Луганської області передбачається реконструкція та технічне переозброєння існуючих дев'яти швейних виробництву шахтарних містах: Брянці, Зимогір'я, Кіровську, Красному Лучі, Попасні, Стаханові зі створення майже тисячі новий робочих місць.

Відповідно до проектів, які реалізуються на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності,  поряд із збереження гірницьких професій розширити перелік професій з підготовки, перепідготовки та підвищенню кваліфікації в професійно-технічних закладах міста Брянки, міста Стаханова,  Кіровська, Краснодону з автосервісного, комп'ютерного, машинобудівного, побутового та харчового  напрямків.

 

ГОЛОВА. Михайло Косів, фракція "Наша Україна".

 

10:55:50

КОСІВ М.В.

Володимире Михайловичу, оскільки одним з найбільш депресивних районів на Львівщині є Шахтарський Червоноград, прошу передати слово Петру Олійнику, який представляє цей регіон.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Олійник.

 

10:56:06

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний Валерій Іванович! Ви знаєте, що - і ви самі назвали статистику - що сьогодні на 415 звільнених з  роботи шахтарів створено лише 1 робоче місце, тому що 111 шахт знаходяться  в реструктуризації.

Чи бачите ви  альтернативною системою створення  нових робочих місць у всіх депресивних регіонах шахтарських створення спеціального режиму інвестиційної діяльності? Адже там земля неприваблива: провалля, затоплення, тощо. Ми прекрасно розуміємо,  що є питання по позиції 1.24 "Сировина і матеріали", але чи ми підемо на такі кроки по всіх депресивних зонах? Це є перше питання.

Друге питання у мене до вас. Ви знаєте, що сьогодні джерелом фінансування створення робочих місць не є компанія вже з цього року Укрвуглереструктуризація, а це передано в Фонд зайнятості. Ніякого  елементарного  порядку немає, немає ніякої концепції, зворотності коштів, акціонування цих підприємств, які будуються. Одним словом, на відміну від Англії, де діє і дуже успішно Брітіш...........інтерпрайс, у нас такої ситуації немає.

І третє питання. Село Сілець  ............... хутір, 52 будинки. Без води, затоплені, розвалюються. На території села Сілець знаходиться 4 шахти найбільші. І сьогодні джерела фінансування для того, щоб людей відсилати, немає. Чи не доцільно сьогодні створити при шахтах, вірніше механізм проточного відрахування коштів на вирішення екологічних  проблем, бо ті кошти, які сьогодні є,  їх абсолютно  недостатньо.  Дякую.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую. Я почну  з вашого другого питання. Ну власне я  зверну звичайно увагу уряду на проблему передачі функцій, про яку ви говорили, для того, щоб там  був порядок,  хоч я не впевнений, що  там все так погано. Треба просто подивитися, можливо за вашою участю, якщо в цьому буде бажання.

Що стосується створення спеціальних економічних зон  в усіх без виключення шахтарських регіонах. Якщо ви пам'ятаєте, я  в  своїй доповіді звернув увагу на те, що, на жаль, цей інструмент, тобто створення економічних зон не завжди дає ефект. І перш за все він не дає ефект в  тих регіонах, де немає розвинутих інфраструктур, і, на жаль, шахтарські міста - це є саме такі регіони в більшості  своїй, звичайно не всі. Це є проблема, тому ми сьогодні маємо думати про інші інструменти, тобто я не заперечую такі інструменти, але власне у нас же питання не дати можливість створення зони, а вирішити проблему, яка перед нами стоїть. Тому ми маємо розглядати всі інструменти допомоги, які можуть існувати.

Щодо останнього питання, я вам хочу сказати, звичайно, що це я буду повторювати постійно, коли є обмеженість, фізична обмеженість бюджетних ресурсів, то ми не в змозі вирішити всі питання, які сьогодні існують в  країні. Я не хочу посилатися на місцеві бюджети, тому що фактично знаю, що у низ левова частка йде на виплату заробітної плати, ми з вами про це знаємо. Можливо, якщо ви опікуєтеся цією проблемою, то якраз за рахунок тих 225 мільйонів, що виділені в бюджеті як субсидії, можливо піти цим шляхом і якусь частку направити на вирішення конкретної проблеми села, про яке ви говорите.

Давайте ми зробимо таким чином, що це не було просто розмовою, я пропоную вам звернутися до мене з листом, ми подивимося, просто обгрунтуємо це питання з економічної точки зору. Добре?

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань соціальної політики та праці.

Стан і перспективи рівня життя громадян депресивних регіонів, міст та селищ; рівень і своєчасність виплат із середньої заробітної плати та інших грошових доходів і їх співвідношення з прожитковим мінімумом шляхи  підвищення грошових доходів цих громадян.

Законом України про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у  розмірі 365 гривень у розрахунку на місяць. Середньомісячна заробітна плата на 2002 рік становила 376,3 гривень і вперше за останні роби перевищила прожитковий мінімум для працездатних осіб та 3,1 відсотка. Але при цьому у 17 регіонів країни середньомісячна зарплата була нижчою за встановлений законом прожитковий мінімум.

З метою формування ефективної системи соціального захисту населення і зменшення масштабу бідності Указом Президента України від 15 серпня 2001 року затверджена стратегія подолання бідності на реалізацію якої урядом щорічно затверджуються заходи щодо розвитку зайнятості на ринку праці.

Підвищення доходів від трудової діяльності, адресної підтримки соціально-вразливих груп населення. Зниження рівня бідності.

Що стосується підвищення купівельної спроможності населення в умовах зростання споживчих цін та 6 лютого поточного року прийнято закон  про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", яким передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму встановленому для відповідних соціальних і демографічних  груп населення.

Крім того, з метою більш повного відшкодування громадянам втрат частину доходу у зв'язку з їх не своєчасною виплатою 16 січня 2003 року прийнято Закон  України "Про внесення змін до статті 3 закону про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку  з порушенням строків їх виплати", Що дає можливість при нарахуванні сум компенсації враховувати індекс інфляції за весь період невиплати доходів включаючи і місяць, який передує виплаті заборгованості.

У лютому поточного року в 9 регіонах - Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях розмір  заробітної плати не перевищував 80  відсотків прожиткового мінімуму  встановленого для працездатної особи на 2003  рік.

Для кожного регіону та вцілому по Україні Мінпраці обчислено розрахункову  величину прожиткового мінімуму для працездатної особи на лютий 2003 року.

Розрахункова величина прожиткового мінімуму для працездатної особи в цілому по  Україні у лютому місяці 348 гривень, майже на 4,7 відсотка нижча, ніж встановлена на 2003 рік для працездатної особи. У дванадцяти регіонах заробітна плата менше рівня розрахункової величини на 4,9-19,3 відсотка.

Разом з тим, в Тернопільській області співвідношення заробітної плати та розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатної особи склала лише 80,7 відсотка - останнє місце.

Шляхи підвищення грошових доходів громадян наступні: дотримання всіма суб'єктами господарювання державних гарантій в оплаті праці та передбачені галузевими регіональними угодами та колективними договорами, виведення заробітної плати з тіні і ліквідація заборгованості із виплати заробітної плати, зміна умов оподаткування доходів громадян. Ви знаєте, що відповідні закони подані до Верховної Ради України.

 

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, будь ласка, фракція комуністів.

 

11:03:27

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний доповідачу, ви, мабуть, звернули увагу, що майже всі депутати, які задавали запитання, починали з того, що вони представляють депресивний регіон. І звідси запитання: скажіть, будь ласка, чи є якісь об'єктивні критерії для оцінки поняття "депресивна територія"? Скільки їх у нас? Яку площу займають? Скільки людей в них проживає? Бо не зрозуміла, до речі й тенденція. У мене складається враження, що Україна поступово перетворюється в одну єдину величезну депресивну територію.

І друге запитання. Ви знаєте, чи вам не здається, що поняття "депресивності" ми поступово переносимо і на соціальну сферу? У всякому разі як голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів я переконаний, що влада пенсіонерів, ветеранів, інвалідів уже зробила основною соціальною депресивною групою. То як ви вважаєте, чи не можем ми щось зробити для того, щоб ця тенденція не продовжувалась? дякую.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Давайте почнемо з другого питання.

Ну, звичайно, що... Ну, давайте з першого, нема питань. Що стосується визначення "депресивної території". На жаль, законодавчо вона у нас не визначена, ви знаєте. І власне той законопроект, який ми пропонуємо прийняти, відносно визначення власне поняття "депресивної території" це той законопроект, який визначить всі законодавчо необхідні аспекти цього поняття.

Сьогодні ми рахуємо, що можемо використовувати  той досвід загальноєвропейський, а також країн СНГ, які вже мають це законодавче визначення. Це перш за все ті території, де системно не виконуються соціально-економічні показники розвитку цих територій, які є значно відсталі на протязі певного часу. І власне це ми закладаємо в поняття депресивних територій і звичайно там, де не виконуються, відносно другого питання, соціальні поняття. Але що ми можемо зробити з вами? Нічого іншого, ніж, умовно кажучи, нормальне бюджетне забезпечення. І в цьому зростання  економіки, зростання ВВП і зростання бюджетних асигнувань плюс раціональний їх розподіл, але це відбувається в Верховній Раді при прийнятті бюджету і ми з вами можемо спільно вирішувати це питання.

 

ГОЛОВА. Письмово питання.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань Бюджету.

Порядок спрямування у 2003 році коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості згідно з статтею 68 Закону "Про Державний бюджет".

На даний час Мінпраці разом з іншими центральними органами виконавчої влади та за участю облдержадміністрації шахтарських регіонів розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України про затвердження порядку спрямування та використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку з закриттям шахт.

Передбачається, що Державний центр зайнятості, виконавча дирекція фонду протягом 2003 року перераховує кошти фонду на рахунки обласних державних адміністрацій, які відкриті в органах державного казначейства в обсягах передбачених додатком номер 6 до Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік". Перерахування обласними державними адміністраціями коштів підприємствам, установам і організаціям, які будуються або розширяються за рахунок зазначених коштів, має здійснюватися щомісяця відповідно до переліку підприємств, установ і організацій на яких створюються нові робочі місця та нових об'єктів, які створюються для працевлаштування працівників вивільнених з вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що ліквідуються, визначених у програмах соціально-економічного розвитку регіонів і затверджених облдержадміністраціями, на території яких розташовані ці підприємства, установи та організації.

 

ГОЛОВА. Віталій Шибко, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

 

11:07:45

ШИБКО В.Я.

Виталий Шибко, Социалистическая фракция Украины.

Валерий Иванович, считаете ли вы правильным, когда у нас, я так понял из вашего выступления, не существует методики определения, что является сегодня депрессией, депрессивной      территорией.

И мы, не имея на сегодняшний день такой  практики, беремся за то, чтобы на глазок определить, вот  этот вот город или вот этот вот населенный  пункт является депрессивным и начинаем создавать там отдельную программу по выводу из депрессивного состояния вот этого населенного пункта.

Я могу привести вам Желтые Воды.  Уж об этом несколько раз я говорил в этом зале. Вот сегодня они там собираются и решают вопрос. Там не только безработица или там еще какие-то проблемы, не  развита, завалена социальная сфера, это просто на сегодняшний день свалка ядерных  отходов.  И вот они уже несколько лет собираются, создают  эту программу, эта даже программа где-то там утверждается, а денег нет. То есть, если нет денег и если сегодня вся Украина  находится  сегодня в таком состоянии, то не проще ли нам признать, что сегодня не  стабилизация произошла экономики, а  стабилизация депрессии произошла, и отсюда формировать бюджет, отсюда формировать программу уряду, называть их просто сегодня, вот, да, сегодня, значит, депрессивная сегодня есть программа уряду, депрессивный бюджет. И строить отсюда всю политику, как уже государства, которое находится в такой депрессии в целом.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Ну,  звичайно,   це не правильно, тобто два питання.

Перше. Це не правильно  тому, що фактично на те, якщо виходити з таких посилок, то ми  через рік взагалі бюджету не зберемо, тому що фактично ми повертаємося спинами до тих, хто надає нам кошти у Державний бюджет. Так неможна   будувати взагалі бюджету політику.  Власне  ми бюджетні ресурси використовуємо на проблематику держави, одною із головних якої є подолання бідності  і  соціально-економічне вирівнювання. Цим ми й займаємося, це тобто  є бюджетний  перерозподіл. Тому в цьому плані я рахую, що і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів діє правильно. Відносно того, що ви кажете немає методики. Ні, методика є. Немає законодавчого закріплення. І це є дійсно проблема і тому ми звертаємося до вас, до народних депутатів, з проханням якнайшвидше розглянути закон про розвиток регіонів і  дати нам можливість цього законодавчого врегулювання питання щодо депресивності територій. Ми будемо вдячні, якщо він якомога швидше буде розглянутий.

 

ГОЛОВА. Письмово , будь ласка, запитання.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань будівництва.

Чим відрізняється механізм фінансування розвитку депресивних міст від механізму фінансування міст, по яких розроблена загальнодержавна програма розвитку малих міст?

Фінансування заходів, стимулювання розвитку депресивних територій, як і заходів програми розвитку малих міст, буде здійснюватися в рамках загальної бюджетної політики, яка проводиться в державі за рахунок Державного бюджету та місцевих бюджетів і інших джерел.

Тобто стимулювання їх розвитку здійснюватися на засадах  концентрації державних та місцевих  ресурсів у регіонах з метою досягнення найбільшої ефективності їх використання.

 Обсяги державного фінансування, стимулювання розвитку депресивних  територій визначатиметься Державним бюджетом на відповідний рік згідно з прийнятим рішенням про надання статусу депресивних програмами подолання стану  депресивних територій. Фінансування заходів підтримки розвитку депресивних територій та програми розвитку малих міст  здійснюватиметься  також за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень, гарантій міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм.

 

ГОЛОВА. Володимир Зубанов, "Регіони України".

 

11:11:36

ЗУБАНОВ В.О.

Уважаемый Валерий Иванович, понятно, что правительство не в состоянии в одиночку решить эту проблему, необходимо привлекать негосударственные ресурсы.

На Украине достаточно фирм, предприятий, которые работают стабильно, имеют финансовые, экономические возможности для  своего развития. Не пробовали ли вы разработать конкретную программу, чтобы  привлечь возможности предприятий и фирм, работающих стабильно для того, чтобы они пришли со своими программами в депрессивные регионы. То есть, разработать такие условия, от которых наши фирмы, стабильно   работающие, на смогли бы отказаться?  Спасибо.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В. І. Дякую. Але це знову повертається до розмов про  інфраструктури. Тобто, коли ми говоримо: створити умови,  то, перш за все, ми розуміємо, що коли може підприємство прийти? Коли там створена  інформаційна структура для його розвитку. На створення інфраструктури також потрібно витратити  ресурси. І для держави це, власне, капітальні вкладення. Сума ресурсів капітальних вкладень  затверджено у бюджеті. Майже всі вони розподілені до останньої копійки, ви знаєте, знов-таки з врахуванням бюджету.

Ми можемо написати програму, але не можемо створити умови. Це факт. І тому, власне, виходимо, як кажуть, з тієї  фінансової можливості, яка у нас є. І якщо ви згадаєте ту статистику розподілу інвестування, то, власне, в ті міста, селища і  території, де, власне, були створені інфраструктури, і прийшов капітал. І це є цілком  логічно. А тому ми саме говоримо про інші інструменти виводу депресивних територій з кризи.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Як буде фінансуватися охорона здоров'я  в депресивних містах і селищах в цілому, та лікування хворих на туберкульоз, зокрема? За рахунок чого фінансуватиметься виконання законів  України про охорону дитинства та державну допомогу сім'ям з дітьми?

Розрахунок  показника обсягу видатків на охорону здоров'я на 2003 рік здійснено за єдиною формулою, яка затверджена  постановою Кабінету Міністрів  номер 1195 зі змінами, які були внесені пізніше в постанову Кабміну 1382. Зазначена формула передбачає визначення обсягів видатків на охорону здоров'я, що враховуються у міжбюджетних трансфертах, між державним бюджетом та  бюджетами адміністративно-територіальних одиниць відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, виходячи з фінансових нормативів бюджетної забезпеченості в розрахунку на одного жителя та чисельності населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць і не залежить від рівня податкової спроможності певної території.

Тобто, відсутність достатньої  доходної бази  бюджетів депресивних міст і селищ буде компенсуватись за рахунок трансфертів з Державного бюджету, або бюджетів районів, у відповідності із формульним розрахунком доходів і видатків цих бюджетів.

Разом з тим, в Державному бюджеті України Міністерство охорони здоров'я передбачено видатки за бюджетною програмою "Санаторне лікування хворих на туберкульоз" в обсязі 51 мільйон по забезпеченню програми  і централізованих заходів по боротьбі з туберкульозом у сумі 54Ю9 мільйона. Відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям із дітьми" та Бюджетного кодексу України фінансове забезпечення виплати  державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються за рахунок субвенцій з Державного бюджету, яка передається бюджетом  адміністративно-територіальних одиниць. В Державному бюджеті України  на 2003 рік затверджена субвенція на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам у загальній сумі тисячу... один мільйон 624... один мільярд 625 мільйони гривень, що відповідає потребі в коштах на  надання зазначеної допомоги.

 

ГОЛОВА. Олег Гуменюк, фракція "Наша Україна".

 

11:15:32

ГУМЕНЮК О.І.

Олег Гуменюк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія. Шановний Валерій Іванович! Як відомо, Бюджетний кодекс передбачає  фінансування  шкіл, лікарень та іншу соціальну сферу згідно чисельності мешканців населених пунктів. І це можливо  задовольняє регіони з великою плотністю населення.

Мене цікавить ваше бачення. Чи нормальне таке саме фінансування  сільських регіонів з низькою платністю населення, яке приводить до того, що сільські  мешканці не можуть отримати елементарної медичної допомоги через те, що не можуть оплатити проїзд до  районного центру, із-за чого занепадають школи, будинки культури.

Чи необхідно фінансування цих територій з урахуванням  їх специфіки і чи є на сьогоднішній день у Мінекономіки якісь можливості вже їх враховувати?

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Я дякую. Це питання, яке дійсно виникало ще при прийнятті Бюджетного кодексу і ви пам'ятаєте, що там є певна формула  розрахунку на одного мешканця бюджетної забезпеченості і вона як би старалася  вирівняти ситуацію. Але я з вами згоден, що є певні колізії з цього питання, ми зараз працюємо над удосконаленістю цього механізму відносно бюджетного  забезпечення. І якраз враховуємо ці речі, тому що іноді дійсно буває, що одна лікарня знаходиться на території одного району, а користується ними багато або навпаки, їх багато там, шкіл наприклад. і  тоді недостатньо бюджетного фінансування для їх утримання. Я з вами згоден. Тобто працюємо над формулою бюджетного забезпечення.

 

ГОЛОВА. Письмове запитання.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Комітет з питань будівництва.

"Який обсяг фінансування  уряд передбачає на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури депресивних регіонів?"

Починаючи  з 2003 року, запроваджено субвенцію місцевим бюджетам з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів, обсяг якої в цілому по Україні визначено в сумі 225 мільйонів гривень. За рахунок коштів цієї субвенції можливе розв'язання ряду питань соціально-економічного розвитку. Але звичайно, ми вважаємо. що цих грошей не достатньо.

У зв'язку з цим урядом підготовлено та направлено до Верховної Ради законопроект щодо розподілу субвенцій з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів. Законопроект визначає основні засади надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів, напрями їх використання, порядок та умови надання субвенцій, критерії їх подальшого перерозподілу між бюджетами місцевого самоврядування, проведення відбору інвестиційних проектів. Реалізація закону створить умови для запровадження прозорого механізму розподілу та концентрації державних ресурсів на вирішення пріоритетних проблем регіонів.

Слід зазначити, що проектом Закону України про стимулювання розвитку регіонів  передбачається вирішення проблем депресивних територій шляхом реалізації програм подолання стану депресивності територій. Розробка зазначених програм дасть можливість визначити конкретні заходи та обсяги фінансування, в тому числі і на рахунок інженерно-транспортної інфраструктури.

 

ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, фракція комуністів.

 

11:18:30

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Валерію Івановичу, я хочу повернути вас до ГОКОРу. Я, як і ви, бував там ще з 90-го року, будучи депутатом як ви вважаєте розумно робить Верховна Рада разом з урядом і Президентом, коли хоче продати недобудований ГОКОР, в який  вкладено 1.800 мільйонів доларів, ця  цифра добре відома всім за 1 гривну символічно.

Скажіть,  будь ласка, при такому хазяйнуванні, що у нас буде, ми ж голодранці, і поглиблюємо цю свою ситуацію.

Є інша пропозиція, не  вистачає там для пуску першої черги 240 мільйонів доларів, чи не можна створити акціонерне товариство, головним чином за рахунок національного капіталу і добудувати, в тому числі державного, і добудувати цей ГОКОР. А за тим мати якісь прибутки від цього.  Спасибі.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В. І. Я вам дякую.

Ви задали комплексне питання, чому. Тому що все залежить, по-перше, від цілей. Тобто, які цілі ставить Верховна Рада і уряд. Ви знаєте, що такі форми приватизації об'єктів були застосовані і в інших країнах, як ви кажете, які не є голодранцями. Наприклад у Німеччині, коли об'єднувалися східні  і західні  території Німеччини, то там дійсно продавалися об'єкті по одній марці на той момент.

І, власне, якщо ми ставимо за вимогу добудувати цей об'єкт і отримувати прибуток з нього, тобто мати податки і мати забезпечені робочі місця, то може це і вихід, якщо немає інших. Про той механізм, про який ви говорити, проблема якраз в тому, що у нього вклали один мільярд 200. На мій погляд, я чесно кажучи дуже плотно не займався цим об'єктом, але колись підходив до нього, умовно кажучи дивився на його економічну можливість добудування. То хочу вам сказати, що ви маєте знати бухгалтерський облік і згадати той момент, коли йдуть амортизаційні відрахування. І за рахунок тих амортизаційних відрахувань, які мають бути після добудови цього підприємства, його виробництво є не рентабельним. Тобто немає сьогодні інвестора, який при такій ціні і  вартості об'єкта готовий його взяти на свій баланс і з ним працювати, просто фізично немає. Я маю на увазі не в Україні, а взагалі в світі. Якщо є такі пропозиції, я буду вам дуже вдячний і, повірте, додам максимум зусиль для того, щоб реалізувати якийсь інший сценарій продажу цього об'єкту або взагалі його добудови.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Валерій Іванович. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Спасибі.

 

ГОЛОВА. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Іванович Гуренко.

 

11:21:52

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Шановні присутні, ну що можна сказати по тій тематиці, яка сьогодні є предметом нашого розгляду. Будь-яку область взяти і можна наводити такі приклади. Вже у нас воно, як кажуть, стало стандартним і, на жаль, уже звичним стали приклади, страшні приклади по розвалу шахтарських містечок і міст не тільки в Донбасі, а сьогодні ми чули і в Львівській області це йдеться.

От взяти таке місто, як місто Куп’янськ Харківської області. Свого часу працював один із найбільших в тій країні ще чавуноливарний завод. Він обслуговував усе сільськогосподарське машинобудування європейської частини Радянського Союзу, унікальний завод. унікальний в Європі. Зупинений.

Донедавна Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка" на Львівщині не мало аналогів теж на території всього колишнього Союзу. Майже половина населення Нового Роздолу була задіяна на цьому підприємстві, після його закриття стало безробітним. В 1990 році в Харківській же області зупинився один із найпотужніших в Україні цілісний виробничий комплекс ВАТ "Орільський цукровий завод", який за власний рахунок утримував всю соціально-комунальну сферу селища місцевого типу - півтори тисячі мешканців безробітні, бездольні. І таких прикладів безліч.

Тому сьогодні річ не йде про те, чи є визначення законодавче, що таке депресивна зона? На жаль, сьогодні вся Україна находиться в стадії депресивного розвитку. І це - саме страшне. І аналіз тенденцій, як і  доповідь міністра, яку він виголосив тільки що перед нами, відповідь на його питання свідчать про вкрай незадовільне становище. Тут дві обставини,  збільшується кількість міст, селищ, а відтак і регіонів з депресивним характером розвитку і зростає розрив, чи як зараз кажуть, диференціація показників розвитку регіонів. Ці ознаки мають характер ознак не подоланої системної кризи і ми не бачимо зараз реального терміну, коли ця криза буде подолана і це мабуть саме страшне. І виступ шановного Валерія Хорошковського, і ознайомлення з програмою Уряду, яке вже йде в комітетах і фракціях, воно свідчить про те, що сьогодні у нашого Уряду нині діючого немає політичної волі, щоб повернути справу, щоб радикально звільнити існуючу соціально-економічну політику і це мабуть сьогодні саме головне.

Ми нещодавно з вами  заслухали виступ шановної Карпачової, нашого Представника Верховної Ради з прав людини. Кожний п'ятий, це щонайменше, кожний п'ятий з соціально активних українців працює за кордоном, країна обезлюднює, реалізується сценарій, коли Україна стане безлюдною. І будь-які рекомендації, і в тому числі ті, які комітет виклав у своїй постанові, вони не будуть реалізовані при одному, поки не зміниться політика, яка дозволить дієво наповнювати Державний бюджет. Зростає ВВП, ну що з тих відсотків! Коли цим відсоткам, кожному відсотку ціна, буквально, копійка і він не дає коштів належних для того  аби забезпечити самі нагальні потреби існування держави. І тим часом, що робиться?

Візьмемо тільки один показник, чому сьогодні потрібно міняти курс. Наша ж рідна Україна уже десь декілька років посідає останні місця в боротьбі з корупцією, останнє в світі. 85 щабель із 102 країн, які підлягають міжнародному спостереженню. В той же час тільки контрабанда цигарок і тютюну дає сьогодні втрати бюджету близько 600 мільйонів гривень. Тільки на алкогольному ринку сьогодні до 70 відсотків, ми вже  пишаємося цим показником, до 70 відсотків продукції реалізується із того загашнику, пробачте, який не пройшов  державного обліку. Невже  така система може існувати без керівництва на найвищому рівні?

 Люди добрі, шановні колеги, так давайте, хай не роблять з нас дурнів врешті-решт, ну хай же звітують люди відповідні відповідальні за це. Ну розвалили економіку, розігнали село, що ми тепер стогнемо: село гине? А хто ж буде утримувати ці культурно-адмінстративні центри, школи, як колгоспів немає, а кооперативи ви не даєте створити, я до уряду звертаюся. Хто їх буде, чого скиглити? Давайте вдаримо по рукам, хоч би тим хто організував систему розкрадання бюджету. Без цього нічого не буде в Україні. Оце треба запам'ятати і не тішити один одного байками.

 Пропозиції комітету викладені у проекті рішення, вони мінімальні, ми це розуміємо, ми їх формували так, аби Верховна Рада могла проголосувати  за цю постанову і бодай  розпочати цю роботу. Бо сьогодні ми ще не вступили до СОТ, я закінчую Володимире Михайловичу, ми ще не вступили до СОТ, а новий уряд уже прийняв постанову про порядок виділення дотацій  галузям народного господарства чи галузям економіки. Ним передбачено зменшення, а потім і ліквідація дотацій. Бо бач СОТ цього  вимагає. А найрозвинені країни в світі триста мільярдів доларів щорічно дають тільки фермерів, і пробачте, плювали на ці вимоги СОТ. А ми вже стелимся, то перед МВС стелилися, то перед ЄС. Тепер будемо стелитися перед СОТ.

Доки не буде  самостійної державницької політики, доки не будуть очолювати державу люди, які  є справжніми державниками, толку не буде.

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги,  переходимо до обговорення доповіді і співдоповіді. Анатолій Матвієнко, будь ласка, підготуватися Олійнику Петру.

 

11:28:38

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко, Анатолій Матвієнко.

Я взяв слово від Комітету, який очолюю,  з питань державного будівництва та місцевого  самоврядування. Хочу почати, шановні колеги,  з того, звертаючись, Валерію Івановичу, і до вас. Знаю вас як політику, як людину  конкретну і системну, а тому сьогодні, очікуючи вашої доповіді, чекав на об'єктивну оцінку і тверезе бачення перспектив. Я думаю, що в цьому ми всі були одностайні.

На жаль,   ми можемо характеризувати, що попередній уряд виступав у ролі пожежників. І сьогодні ваша доповідь і той аналіз, який  підготовлений,  дає нам підстави сказати, що ви продовжуєте ту ганебну традицію  бути пожежниками. Адже сьогодні ситуація розмови про депресивні території  має нас сьогодні поставити  в надзвичайно серйозну і відповідальну позицію.  Якщо   два критерії: ВВП на  душу  населення і рівень безробіття є критеріями визначення депресивних територій, то  ми можемо сказати, що  Україна вся сьогодні  депресивною. І тому розмови про те, як інфекційно  хворий має лікувати інфекційно хворого, очевидно, нічого не варті. Чи про це ми маємо говорити? Можливо, але не найперше.

Підтримка депресивних територій потребує ресурсу і найперше фінансового. Варто було б говорити сьогодні, і я б хотів би особисто почути, як і всі, хто нас слухає,  де взяти  цей ресурс і найперше фінансовий. А якщо не знаємо, де взяти, то  хоча б розпорядитися, як ефективно тим, який  стихійно сьогодні приходить на  Україну, від тих  7 мільйонів батраків, які принаймні  хоча б працюють сьогодні і пересилають якусь копійку. Я читаю  інтерв’ю голови державної адміністрації Курницького із Тернополя. І от що Курницький пише, що   за минулий рік тільки по переказам, Валерію Івановичу, у Тернопільську область, я цитую його слова: "Прийшло 100 мільйонів доларів". Я думаю, що десь у півтора рази більше в Тернопільську області прийшло  грошей не по переказам, а привезли. Це 250 мільйонів доларів. Множимо на 5,3 - це майже  півтора мільярда гривень прийшло в Тернопільську область. Інвестицій на фоні цього прийшло офіційно 4,8 мільйона доларів, а за 10 років в Тернопільську область 26,9 мільйонів. Фонд заробітної плати складає половину того, що привезли ті, які працюють батраками  за межами Тернопільської області, а Пенсійних фонд у три рази менше. На жаль, ми навіть не говоримо сьогодні про такий ресурс.

Або хоча б  взяти  головні його акценти.

Перше. Це  детінізація економіки, в якій сьогодні 310 мільйонів.  Це сьогодні захист ринку власного виробника.

А ви, Валерію Івановичу,  пропонуєте нам 260 тисяч тонн завезти цукрового тростника, сирцю і цим самим знищити виробництво цукру. В умовах сьогодні депресії головне завдання підтримати сильного. Ми нічого не чули з цього приводу у вашій доповіді.  Ліквідація пільг, яких по різним цифрам від 30-ти 50-ти мільярдів  тільки фізичних осіб.

Друга проблема, яку сьогодні варто було б говорити. Депресивна територія не  може вирішити свою проблему, якщо не буде, принаймні, спільної  узгодженої дії місцевого самоврядування і державних органів влади. Вся практика світова ліквідації депресивності базується на  договорі між місцевими органами влади і державними органами влади.

Ми сьогодні місцеве самоврядування знищили. А тому потрібно говорити, як зробити ефективно діючим. Ми таж про це нічого не почули, найперше в рамках її правової, організаційної і фінансової забезпеченості.

Закінчую. Тому  думається, що про це ми продовжимо розмову 16 квітня, але вважаю, що ці моменти мають бути відображені в нашій постанові.

І, нарешті, третій висновок. Я, коли шукаю відповідь, чого ми  нічого в цій Україні не робимо навіть з того, що можемо  робити, приходжу , на превеликий жаль, до дуже сумного. А може так і треба, бо  чим злиденніший народ, тим легше ним маніпулювати, тим легше  дурити його, тим легше сьогодні "ловити в  мутній  воді рибу". Очевидно маємо зробити  висновок - потрібні кардинальні зміни найперше в системі влади і тих, хто сьогодні цю владу очолює на чолі з Президентом. Дякую.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення.

Слово надається Петру Олійнику. Наступний Шешун.

 

11:33:25

ОЛІЙНИК П.М.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати, члени уряду! В Україні один з найнижчих... Я перепрошую, Олійник Петро Михайлович,  125 Сокальський виборчий округ, фракція "наша Україна".

В Україні  один з найнижчих показників інвестицій бувших країнах СРСР, не говорячи вже про країни Центральної Європи. Які на сьогоднішній день є причини такої деградації економіки і повного тотального безробіття?

Перше я рахую, що це є відсутність сталого законодавства. Сьогодні не знає підприємство по яких законах воно буде працювати завтра. Відсутність державної політики по стимулюванню інвестора, прозорість приватизації, корупція в органах державного управління.

Я лише коротко вам розкажу як сьогодні живе прикордонний Сокальський округ. Вночі люди рубають ліс, а потім  його  кругляк експортують, вирубуючи майбутнє наше. Навіть Білорусія сьогодні не експортує необроблену деревину. В той же час вночі також іде імпорт. На сотні мільйонів доларів завозяться без мита, без всякого оформлення товари на Україну. І коли  зупиняють якийсь автомобіль і там є товару на  10 чи 15 тисяч доларів, то всі засоби масової інформації розказують на всю Україну. А коли 34 автомобіля зупиняють і сьогодні на 1,4 мільйона доларів там товару, про це всі мовчать. По  наших підрахунках за контрабанди втрачається в Державному бюджеті  України до 30 мільярдів гривень, тобто 80 відсотків від бюджету.

Сьогодні є також проблеми  в депресивних зонах не тільки загальнодержавні, а і, скажемо так,  локальні проблеми.

Перше.  Це відсутність програми, про що сказав Валерій Іванович, повністю стимулювання інвестора в депресивних зонах. Я переконаний, що таким стимулом є  створення спеціального режиму інвестиційної діяльності. Якщо держава не може допомогти, то хоча би вона повинна не мішати.

Наступне - це повен реформування компанії "Укрвуглереструктуризація". Потрібно сьогодні розподілити функції: фізичне закриття шахт віддати територіальним управлінням компанії "Реструктуризація"; екологічні проблеми віддати органами регіонального управління і проблеми, які сьогодні пов'язані із створенням робочих місць, віддати компаніям, які будуть займатися саме створенням робочих місць, особливо це актуально при передачі сьогодні Фонду безробіття.

І наступним таким шляхом я бачу все-таки створення альтернативних джерел фінансування екологічних проблем. Я вже сказав про сумнозвісне село Сілець Сокальського району, на території якого сьогодні знаходиться чотири шахти, а 52 будинки йде під воду, люди сьогодні не мають води. І тут, напевно, доцільно ввести потонну ставку хоча би 50 копійок і за рахунок цих проблем ми могли би сьогодні ліквідовувати наслідки.

Є великі резерви в цільових комплексних програмах наших міністерств і відомств. Наприклад, охорона здоров'я могла би більш детально працювати по таких страшних зонах як містечко Соснівка, де 95 відсотків дітей хворі на гіпоплазію. Одним словом, потрібна законодавча база і потрібна  цільова комплексна програма по виходу депресивних зон з тої страхітливої ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, наступний - Масенко.

 

11:37:10

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, фракція Аграрна партія України.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, шановні колеги. Сьогодні досить чітко було окреслено поняття депресивна територія я не буду повторюватися, а на прикладі Рівненської області акцентую увагу на складність ситуації у таких містах та селищах і запропоную бачення щодо виводу їх із депресивного стану.

В Рівненській області половина міст та селищ міського типу розміщенні на депресивних  територіях. Це в першу чергу ці шість північних районів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Вони є виключно аграрними, а тому населені пункти переважно є монофункціонувальними, тобто їх життєдіяльність цілком залежить від результатів господарської діяльності одного, двох підприємств, або галузей.

На сьогоднішній день  рівень фіксованого безробіття на вказаних депресивних територіях становить більше 15 відсотків, а реального до половини населення. З метою стимулювання розвитку Порізького  регіону, Рівненською облдержадміністрацією ще у 2000 році направлено Мінекономіки пакет документів, щодо запровадження територій вказаних шести північних районів області спеціального режиму інвестиційної діяльності.

 У зв'язку з мораторієм на створення нових спеціальних економічних зон, розгляд даного питання урядом постійно відкладається. А це при запровадженні спеціального режиму інвестування сусідньої Житомирської та Волинської областей різко знизило конкурентоспроможність економіки і без того депресивної Рівненщини з відповідними негативними соціально-економічними та соціально-політичними наслідками.

Тому вважаємо, що уряду необхідно якнайшвидше розробити механізм підтримки депресивних територій Рівненського полісся. Це дасть можливість забезпечити комплексне використання багатого природно-сировинного та людського потенціалу регіону. Адже тут зосереджено унікальні родовища корисних копалин, базальт, бурштин, туф!!!!!!!!!!!, граніт, торф, мідь.

Я прошу, Валерій Іванович врахувати це все при розробці державної програми.

Дієва державна підтримка депресивних регіонів  дозволить створити сучасні виробництва з переробки лісових багатств.  Реалізувати проекти у сфері енергозбереження та охорони навколишнього середовища.

Так, для Рівненщини серйозною проблемою є сусідство з атомними електростанціями, що додає до багатьох існуючих області нові серйозні екологічні, економічні та соціальні проблеми.

Тому вважаємо доцільним законодавчо визначити 30-кілометрові зони навколо атомних станцій, як територій потенційного радіоактивного забруднення з відповідною компенсацією ризику від діяльності вказаних ядерних об'єктів шляхом додаткового фінансування соціальної інфраструктури та системи забезпечення життєдіяльності населення цих територій. Мусимо діяти з принципом: якщо з депресією не боротися, вона переросте у невилікувану хворобу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Масенко. Наступний Пузаков.

 

11:40:27

МАСЕНКО О.М.

Шановні депутати і члени уряду! Я, ознайомившись із тими матеріалами, які подав Кабінет Міністрів, прийшов до висновку, що правдива інформація заключається в тому, що, сказано, 60 процентів міст слабо розвиваються, а 33 проценти знаходяться в депресивному стані - 93 проценти фактично у нас територій України в депресивному стані. Ну а вони, може, і всі 100, окрім самого Києва, але ж я розумію, що 100 процентів подати, це, мабуть, було б зовсім вже страшно для уряду.

Які показники закладаються у тих документах, які подають? Валова додана вартість, прямі іноземні інвестиції, доходи бюджетів на душу населення, рівень безробіття взагалі визначений по такій системі, що він не відображає дійсного рівня безробіття. Це про що вони говорять, оці показник, які закладені? Валерій Іванович, я просив би, щоб ви послухали! Про що вони говорять, оці показники? Вони простому громадянину абсолютно ні про що не говорять.

Я пригадую в газеті "Сегодня", якщо є кореспондент цієї газети, в листопаді місяці минулого року була замітка під таким заголовком "Тринадцати с половиной миллионам бедняков в Украине рост ВВП до лампочки". Це газета не комуністична. Але влучно так заголовок підібраний. Так, оці показники, вони точно тільки туди і відносяться.

Чому ми не ведемо мову про те, яка заробітна плата? Яке пенсійне забезпечення? Яке медичну обслуговування в цих районах? На якому рівні воно знаходиться? Оце якби ми про це вели мову, це б дійсно була турбота про ті депресивні райони. Я закликаю членів уряду і депутатів: не говорити потрібно, а поїхати   в ті депресивні районі і подивитися як там живуть люди, а тоді зробити висновки з цього. Сто гривень, це шалені гроші, люди добрі, ви подумайте чи хтось би з вас прожив за сто гривень  у Києві. Але мене цікавить інше питання. Хто призвів до цього, що вся країна стала депресивною? Частина сидить тут, цих людей, частина сидить на Банковій і ні за що не відповідають. Мені навіть страшно слухати, що представник Аграрного комітету так болісно говорить про стан справ на селі, а хто ж розвалив те село, хто ж розвалив колгоспи на яких трималася вся соціальна сфера цих населених пунктів і немає зараз відповідальності.

Я ніяких абсолютно не бачу перспектив зменшення депресивних регіонів у нас в державі, не вношу ніяких конкретних пропозицій, хіба що однієї. У нас вже стало модним, що як тільки десь якісь проблемні питання так і береться це все під патронат Президента. Так може давайте приймемо таке рішення, що всі ці депресивні території хай візьме під свій патронат Президент, то може тоді там якісь зрушення будуть на краще.

А ще самим вдалим було, на мій погляд, це якби переселити Адміністрацію Президента в ті депресивні районі і хай би сам Президент і його челядь пожили на ту пенсію, в тих умовах, вижив би - вижив, а не вижив, то спіткала б його доля тих чотирьох мільйонів, яких не стало у нас в державі Україна. Іншого виходу я просто не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков, наступний Зубов. Будь ласка, дотримуйтеся регламенту.

 

11:44:19

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, Фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Шановні урядовці! Невже ви не знаєте і не бачите, що не тільки люди, а й держава вже десять років перебуває в депресивному стані. Вже пішов лік на другий десяток незалежності України, а ми ніяк не можемо вийти з цього стану. То про яке входження в Європу можна сьогодні говорити.

Звичайно Президент живе не в депресивному регіоні, то і не знає, що таке бідність, що таке депресія, а що робити селянину, лікарю, вчителю, вченому, молодій людини, коли сама в депресії, та ще й живе в депресивному регіоні. Хоча я не можу цього сказати про Кіровоградщину, бо там за звітністю владних структур та  повідомленням засобів масової інформації все гаразд.  Одначе на колегії обласної ради, де був присутній і виступив представник Президента, якраз було дано глибокий аналіз  роботи в області за минулий рік, де ні жодного позитивного прикладу в агропромисловому комплексі не було  наведено.

То в якому стані  знаходиться область,  в прогресивному чи депресивному? Давайте подивимося на наші райони. В Маловиськівському районі із 43 промислових підприємств залишилось 4. В Бобринецькому районі голова райадміністрації зруйнував район на 90 відсотків , бо йому нема часу думати про  район та ще й за весняну пору. В нього ж власна агрофірма в сусідньому селі  Шишкіна Новоукраїнського району.

А от Долинський голова райадміністрації до розвалу району приступив з групою посадовців. В самому центрі міста Долинське багатоповерхові житлові будинки не отоплюються. Сьогодні стоять без вікон , без дверей, тільки горобці в них літають.

А селище Побузьке  Голованівського району, з проблемами якого я звертаюся до уряду  з цієї головної трибуни вже не один раз, на жаль, також гине. І так , який район не візьми,  всюди  один і той же  депресивний стан.

Всі проблеми не перелічити, але обласне керівництво живе за принципом - не зробимо - так напишемо, не зберемо - так припишемо. В коморі одне - на папері інше. Коли раніше говорили, що статуправління знає все, то сьогодні -статуправління може все. От і зрозуміло причину, чому  у Президента було таке здивоване обличчя, коли, розвівши руки, запитав невідомо в кого, а де  ж ділося зерно. Запитати потрібно у губернаторів. Це ж треба так себе не поважати, щоб дозволити їм дурити і Президента, і народ. А що ви, пане Президенте, думаєте робити, коли обравши двопалатний парламент, верхню палату наповнити такими горе-губернаторами. На жаль, все це відбивається боляче на пересічному громадянину. Уже сьогодні в області подорожчали хлібобулочні вироби і при чому без оголошення. Причина одна: на порозі весняно-польова компанія, коштів, як  завжди, немає, а затрати передбачаються великі. Зато на хімбатальйон в угоду американським агресорам відзнайшли швидко  12 мільйонів доларів, хоча краще їх було кинути  на вирішення проблеми  нашої Кіровоградської депресивної області, на добудову хірургічного корпусу четвертої лікарні міста Кіровограда, на запуск феронікелєвого комбінату в селищі Побудське, гірничо-збагачувального комбінату у місті Долинські, на ремонт доріг  в місті Кіровограді та інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, наступний Шурма.

 

11:48:06

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый народные депутаты, уважаемые члены правительства.

Классический анализ любой проблемы требует поиска ответа на три главных вопроса: что происходит,  почему и что нужно делать. Я полностью согласен  с теми народными депутатами, которые утверждают сегодня в этом зале, что сегодня   вся Украина, смело всю Украину  можно отнести к зоне депрессивного развития.

И тем не менее я в своем  выступлении хотел  бы коснуться проблем Донецкой области. Всю свою сознательную  жизнь я прожил в Донецкой области. Сейчас, когда приезжаю туда в область, которая была  еще  15 лет назад краем цветущих роз,  не могу  без  боли смотреть на то, что там происходит. По официальным данным: 40 процентов промышленных предприятий Донецкой области не работают, основные производственные фонды изношены более, чем на 90 процентов. Хотел бы ошибиться, но мне кажется, что Донецкая область будет одной из первых, кто  вступит в самое ближайшее время в зону и в период технологических катастроф, когда начнут взрываться, не дай Бог, но это может произойти, мартены, химические производства и так далее.

Стремительно растет  в области безработица. Отравлена среда обитания, вода и  воздух. Стремительно растет заболевание туберкулезом и онкологическими заболеваниями. Имеем сотни уже загубленных шахтерских жизней. И самое главное, самое страшное  - медленно и неуклонно  умирают  десятки  шахтерских городов: Торез, Горняк, Украинск,  Селидово, Снежное. Массовым явлением являются голодовки шахтеров. Сегодня 12 человек в Павлограде голодают в знак протеста против того, что происходит.

Ну и возникает вопрос  что же все-таки, почему подобное происходит в нашей стране. И вобщем-то ответ на этот вопрос не является сложным, если попробовать найти действительный ответ на него. На что мы рассчитывали, если с начала наших реформ мы  интенсивно  12 лет разрушаем   государственный сектор экономики Украины, не создавая конкурентную борьбу между государственным сектором и частным, как это  делается во всем мире. На что мы рассчитывали, если в начале реформ приватизировали энергорынок, энергетическую систему - кровеносную систему экономики, которая привела к  гиперинфляции и самым страшным  тяжким  последствиям?

На что мы рассчитываем, если и сегодня  приватизируем не  убыточные, как во всем мире, предприятия, а  прибыльные предприятия? На что мы рассчитываем, если мы проводим  исключительно тупую, если не сказать самоубийственную аграрную политику, когда во всем мире аграрный сектор экономики дотируется, а мы его грабим, грабим и  продолжаем грабить? И в результате угольная промышленность умирает  потому, что нам говорят: "Она нерентабельна", и в то же время в той же Донецкой  области уже около тысячи самодеятельных шахт, где добывают шахтеры сами уголь киркой и лопатой - это является  прибыльным. Отрасль неприбыльна. Вот такая страна  парадоксов. Поэтому выход только один сейчас -  осознать наши позиции, осознать что  за эти 12 лет мы ушли в совершенно  другую сторону, что политика эта преступна, что  политика эта антинародна и  менять, решительно менять курс реформ.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Підготуватися Демьохіну.

 

11:51:51

ШУРМА І.М.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні депутати, члени уряду!

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Мені  видається, перед тим, як дати визначення, що таке депресивні території, необхідно візуально собі усвідомити, що робиться на селі.

Шановний Валерію Івановичу! Якщо ви  є зараз тут, ви  поїдьте на село і подивіться в якому стані на сьогоднішній день ФАПи, школи, заклади культури. Подивіться на рівень заробітної плати і ви зрозумієте,  що крім депресивних територій необхідний термін і "депресивні галузі", якими на сьогоднішній день є культура, освіта, охорона здоров'я.

Питання, яке  ми сьогодні розглядаємо, я волів би назвати проблемою з проблем. Кричуща нерівномірність розвитків регіонів, недостатній рівень формування цілісної державної політики щодо регіонів, відчутність чітко визначених стратегічних орієнтирів у цьому напрямку завдають шкоди передусім  майбутньому України. Адже, якщо не вдасться підняти регіональну політику на належний рівень, то у подальшому доведеться змиритися з роллю  глобальної периферії. Закриті економічні відсталі інвестиційно непривабливі регіони навряд чи зможуть протистояти негативним наслідкам глобалізації. Окрім того, ріст  регіональної диспропорції таїть в собі  ще одне  зло - загрожує цілісності держави.

На  глибоке переконання депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) здійснення регіональної політики  є  функцією виключно держави. Приватний бізнес не буде займатися зближенням  соціально-економічного розвитку територій, надання рівних можливостей людям, які проживають у різних регіонах. Про це дбатиме тільки держава. І якщо вже говорити про державний рівень,  то необхідно подумати і про спеціальний орган. Створення єдиної урядової установи, яка б піклувалася вирішенням проблем регіонального розвитку - веління часу.

Далі, на думку фракції, основною причиною відсутності кардинальних поступальних кроків у сфері розвитку державної регіональної політики є наявність суттєвих правових, юридичних бар'єрів для місцевого регіонального розвитку.

Всі  роки незалежності ми  констатуємо  нерівномірність розвитку регіонів, але в законодавчому плані з цього питання так і не  визначилися. Депутатські законопроекти щодо депресивних територій знаходяться на розгляду в уряді та профільних комітетах, а урядовий законопроект, судячи з інформації, нам лише обіцяють подати найближчим часом. Як же можна вирішувати проблему, якщо відсутня єдина основа. І чи не звідси фрагментарність рішень, що приймаються у сфері регіональної політики, та що таке фінансове вирівнювання в умовах обмежених ресурсів. Про це знає кожен депутат на прикладі хоча б своїх округів, соціальні питання не вирішуються роками. Скажімо, Львівський кардіологічний центр щорічно  надає допомогу близько 10 тисячам осіб, а  розміщений у колишніх заводських приміщеннях об'єднання "Кінескоп". Необхідні 5 мільйонів гривень на завершення будівництва кардіоцентру протягом 5 років у держбюджеті так і не з'явилися. А взагалі бюджет охорони здоров'я враховується Мінфіном по формульному  принципу з розрахунку на одного мешканця, але протягом останніх 5 років видатки на галузь затверджуються на рівні 50 відсотків від потреби.

Якщо ж виходити із наявності на території Львівської області депресивних територій, то формульний принцип просто повинен врахувати відповідні коригуючи коефіцієнти, а відтак, на Львівщині 80 відсотків  медичної техніки відпрацювало свій ресурс, 70 відсотків закладів охорони здоров'я розміщені в  пристосованих приміщеннях.

Не краща ситуація у школах. У пристосованих приміщеннях находиться 226 шкіл, 32 школи, і це при тому, що кількість учнів на Львівщині - третє місце в Україні, а  видатки на учня - на 20-му.

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) звертається  до уряду з пропозицією розглянути підняті нами проблеми. Особливо наголошуємо на необхідності якнайскорішого законодавчого врегулювання стимулювання розвитку регіонів. Серед найбільш прийнятних методів у  цьому напрямку вважаємо створення необхідних умов для самовідтворення регіонів та  їх інвестиційної привабливості. Серед конкретних інструментів регіональної політики ми вбачаємо широке використання інноваційних моделей зростання.

Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, група "Народовладдя". Підготуватися Коновалюку.

 

11:56:23

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демьохин, 184 округ, Херсон.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, члены правительства. Я в своем выступлении хотел бы остановиться на двух составляющих, которые на мой взгляд имеют при рассмотрении сегодняшнего вопроса серьезное значение.

Первое - это использование самого термина "депрессивный". И второе, все-таки о роли специального режима инвестирования в процессе развития депрессивных регионов.

Необходимо отметить, что по первому вопросу имеется терминологическая неполнота. Мы широко культивируем термин "депрессивный" и практически не используем термин "отсталый". Определение депрессивного региона проведено в Указе Президента о концепции государственно-региональной политики.

В законодательстве, например европейского союза дается четкое определение "отсталый" и "депрессивные регионы". И уже на основании этих определений осуществляется постановка главных целей со времен региональной политики того же Европейского союза.

Отсутствие разграничений понятия "отсталый" и "депрессивные регионы" в отечественном законодательстве приводят к тому, что применяются одинаковые меры по борьбе с депрессивностью и отсталостью регионов.

Подобное положение вещей ослабляет экономическую политику государства в целом, и естественно, как следствие приводит к негативным последствиям.

Теперь к вопросу о необходимости и  действенности механизма содействия депрессивным регионам. Содействие ка к специальный режим инвестирования. В последнее время этот вопрос активно обсуждается и является поводом для критики  и дискуссии. Указывая на тот факт, что применение специального режима  инвестирования как инструмента развития социально-экономическое, не срабатывает на территориях с наиболее низким уровнем экономического развития.

Правильно правительство делает выводы, главная причина такого явления, отсутствия на этих территориях соответствующей инфраструктуры дающая возможность  развития.

Мы должны четко осознавать, что применение конкретных методов социально-экономического развития будет иметь результат только при условии их внедрения на подготовленной почве. Не различая способов и методов помощи депрессивным отсталым регионам, правительство ошибочно утверждает о недееспособности инструмента налоговых льгот.

Остановлюсь на конкретном примере Херсонской области. Промышленное развитие региона определялось всегда рядом предприятий, это - хлопчатобумажный комбинат, судостроительное объединение, комбайновый. Сегодня это - депрессивный регион, предприятия практически не работают. На примере судостроительного завода очень коротко можно показать, какие же резервы государственной поддержки могут быть использованы.

Общеизвестными компонентами экономической политики поддержки является налоговая, кредитная, амортизационная и политика страхования рисков. Судостроение является особой отраслью. Временной цикл постройки судна - это год, 10-12 налоговых периодов. А как выглядит экономика предприятия в случае экспортного заказа? Предприятие закупает материалы и комплектующие на внутреннем рынке. Это значит плюс 20 процентов НДС надо заплатить. Материалы по импорту и комплектующим - это НДС при растамаживании, которое, возможно, вернется через месяц, а заказчик зарубежный не ориентируется на уплату внутреннего НДС. Поэтому совершенно четко, что для таких предприятий, которые сегодня готовы специальным методам экономического регулирования можно применять режимы специальных экономических зон и территорий приоритетного развития. И я считаю, что херсонское судостроение в праве заслуживать это.

И в заключении хочу сказать, что исходя из вышесказанного, нашему правительству при планировании и проведении региональной социально-экономической политики следует четко различать способы и методы работы с отсталыми и депрессивными регионами. И уже исходя из этого ставить перед собой задачу усовершенствования законодательства. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, фракція "Регіони України", підготуватися Сергію Дорогунцову.

Шановні колеги, Валерій Ілліч, одну хвилиночку! Тут я забув трохи. У нас зараз за планом перерва. Може, ми без перерви, щоб закінчить тоді раніше, як ви? Перерву? Оголошується перерва на 30 хвилин. Вибачте, будь ласка.

Вже я оголосив перерву на 30 хвилин.

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Я запрошую до виступу  Валерія Коновалюка, фракція "Регіони України" , підготуватися Сергію Дорогунцову.

 

12:31:59

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Валерій Коновалюк, "Регіони України",  Донецька область.

Хотів почати з відповіді, тому що справа  не в реформах, шановні колеги, а в тому, хто як їх впроваджує і які, скажемо так, очікування, як відповідають вони суспільним надіям.

Головною метою державної регіональної політики, як це передбачено є створення умов для динамічного збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення, додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Заходи щодо  регіонів  чи їх частин в межах яких показники економічного розвитку та соціального забезпечення громадян  за критеріями, визначеними законодавством значно нижчі, ніж відповідні середні показники в державі, спрямовані на стимулювання їх розвитку з використанням механізмів бюджетної, податкової, цінової грошово-кредитної, інноваційної та інших політик. Як свідчить представлена урядом інформація, у цьому напрямку  багато що зроблено, але  і певні недоліки. Сьогодні,  на жаль, можна констатувати, що  за два роки, що минули після прийняття вищезгаданого указу Президента про концепцію державної регіональної політики, поняття  "депресивна територія" законодавчо так  і не визначена, а проблеми, що пов'язані з ними, не стали менш гострими. Це  можна проілюструвати на прикладі  шахтарських міст, яким притаманні майже всі проблеми, що  пов'язані  з фактором депресивності. Цей перелік можна нескінченно продовжувати. Проблеми зросли до таких розмірів, що  загрожують самим територіальним утворенням.

Система дотацій, що діє вже протягом ряду років,  проблему бюджетів депресивних територій не вирішує. Перш за все в наслідок нереальності показників доходів, які обчислюються шляхом застосування індексу відносної податкоспрожності.  Тому необхідно  розробити гнучку  систему нормативів, яка б  повною мірою враховувала б економічні процеси, що відбуваються в країні.

Нормативи щодо  депресивних територій повинні  враховувати  їх обмежені можливості нарощування  доходної бази. Необхідно визначити, що мова йде про території, у яких соціально-екоомічне становище вкрай погіршилось, і вони стали джерелами  соціальної напруженості. Власних ресурсів  у них немає, а ті, що передбачаються з державного бюджету для подолання зростаючих негативних тенденцій недостатній. Самий факт  існування  депресивних територій унеможливлює реалізацію  у їх межах конституційних  прав, свобод і гарантій. Тому  впливає, безумовно, необхідність в розробці і використання  на  державному, регіональному і місцевому рівнях комплексу антидепресивних  заходів. Треба всім зрозуміти, що  ситуація, що склалася навколо депресивних територій, неможливо вирішити силами органів місцевого самоврядування, тобто без участі уряду. Тому вкрай необхідні узгоджені спільні  заходи органів виконавчої влади. Нам необхідно запровадити механізму надання відповідного статусу територій з визначенням цілей та умов надання державної підтримки, регламентувати процедуру конкурсного відбору конкретних  депресивних територій з ціллю їх  пріоритетного  і захищеного фінансування за рахунок коштів державного бюджету. Саме  такий підхід дозволить активізувати на відповідних територіях економічне  життя, поліпшить положення із зайнятістю населення, дасть поштовх для спрацювання механізму  саморозвитку. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів, будь ласка.

 

12:35:42

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Я підтверджую, що я Дорогунцов і член фракції Компартії України.

І ще я хочу сказати, що заклик мого колеги Масенка почули  народні депутати і дружно відправилися в регіони поправляти справи, бо  в залі залишилися ті,  хто розраховує виступити.

А тепер по суті. Загальновідомо, що головною безпосередньою причиною  економічної кризи є суперечність між  виробництвом і споживанням в результаті відставання споживання від виробництва, в результаті відсутності ринку збуту вироблених товарів. В Україні це знайшло свій прояв в зубожінні народних мас, його рівні і масштабах. Майже все населення стало  зубожілим. Але глибина його різна для різних верств населення, більшість виживає.

Коли це  почалося? Я  працюю у Верховній Рід з 1990 року і був свідком цих подій. В 1991 особливо в 1992 роках проголошується, причому свідомо проголошується,  курс на скорочення внутрішнього споживання. Друзі, ви розумієте, що таке. Це  курс на затягування очкурів. У грудні 1992 року приймається декрет, це був не ленінський декрет, про заморожування заробітної плати і пенсій. Водночас в 20-х числах грудня приймається постанова про  десятиразове підвищення цін на самі необхідні товари для населення. Зрозуміло який наслідок. Це зрештою призвело до глобального  падіння  виробництва, фізичного знищення продуктивних сил всіх їх елементів. Одного  населення не стало  в абсолютному вимірі 4 з гаком мільйони, то ж сформувалася модель базова, базова модель, в який оплата праці - заробітна плата - різко значно в багато разів відставала від рівня  продуктивності праці. Ця модель діє і понині. Якщо продуктивність праці впала в  2-2,5 рази, то заробітна плата - в 8-10 разів. І це зберігається по сьогодні. І нам кажуть, що  на все, що вимагаєте, немає коштів, немає грошей. Немає грошей. Гроші в дійсності є, насправді вони є, ресурси є, але вони не у тих, у кого мають бути і не там, де мають  бути. Їх в державі  можливо і немає. Ось через цю модель. І, виходячи з неї, нам кажуть: для того, щоб підвищити заробітну плату, рівень життя населення, треба підвищувати продуктивність праці. А я стверджую, що при сьогоднішньому рівні продуктивності праці ми в 3-4 рази підвищити рівень  заробітної плати. От тут лежить основа  або генеральний напрям, столбовий напрям вирішення  проблеми депресивних районів. Не важно яке визначення дається цим районам. Я хочу сказати. що  сукупність цих районів, Володимире Михайловичу, складає 603 тисячі квадратних метрів. Це вся Україна. Давайте підвищувати... Кілометрів. 603 тисячі квадратних кілометрів. Давайте підвищувати життєвий рівень народу - це головний ричаг ліквідації депресивності. Дякую.

 

ГОЛОВА. Астров-Шумілов.  Підготуватися Кармазіну.

 

12:40:28

АСТРОВ–ШУМІЛОВ Г.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Исходя из определения депрессивности именно к такому региону относится большая часть территории Луганской области в особенности те населенные пункты, где произошло закрытие шахт, а таких в области уже 41 единица, еще 12 подлежат закрытию до 2004 года.

Недостаточно взвешенный подход к закрытию шах породили явление, которое можно назвать петлей кризиса. Суть его заключается в том, что попытки улучшить положение  порождают новое и более разнообразные проблемы: безработицу, криз коммунального хозяйства, экологические проблемы, отчаянное, безысходное состояние людей. Закрытие шахт на Луганщине не только не улучшило социально-экономическое положение региона, но и породила зоны запустения и разрухи. Мы получили свыше 50 депрессивных  городов и поселков, почти 2 тысяч с половиной га подтопленных участков, на которых расположено более 2 тысяч жилых и общественных строений, почти такое же количество брошенных домов. Практически четвертая часть области приобрела статус  безработных.

Область, занимающая пятое место в государстве по экономическому потенциалу, имеет один из самых высоких уровней бедности в  стране и сложнейшую социально-демографическую структуру. Даже в  тех регионах, где расположены относительно благополучные угольные предприятия, ситуация близка к критической. Судите сами. Количество подаваемой на жителей такого региона в два раза меньше среднеобластного и в несколько раз меньше  общегосударственных показателей. А если сравнить с Киевом, то в десятки раз. При этом полный износ водопроводных сетей и водоводов составляет до 80 процентов.

В аварийном состоянии находятся канализационные  коллекторы мощность, которые не обеспечивает нормальную очистку сточных вод. Из-за просадок подработанных шахтами территорий происходит прогрессирующее разрушение коммуникаций водопроводных сетей и канализационных коллекторов, что в свою очередь приводит к возникновению чрезвычайных экологических и социальных ситуаций.

Жилищный фонд находящийся на балансе местных советов из-за постоянного недофинансирования находиться в неудовлетворительном состоянии.

Особую беспокойность вызывает предстоящая передача в коммунальную собственность ведомственного жилья и объектов социальной сферы.

Принимая во внимание, то что формирование бюджетов местных органов происходит на основе формального подхода и увеличения поступления доходной части бюджета при  нынешней налоговой политике обеспечить невозможно, то содержание данной сферы в составе коммунальной собственности является не просто проблематичным, а практически невозможным.

Трудно объяснить избирателям на местах перечислившим за прошлый год   Государственный бюджетные и внебюджетные фонды свыше 300 миллионов гривен, почему бюджет их города составляет всего 23 миллиона. Если бы из этих налогов на местах оставалась хотя бы треть или четвертая часть, может быть  рассматриваемый вопрос сегодня так остро и не стоял бы.

Глубоко убежден, что количество депрессивных территорий можно значительно сократить за    счет создания социально-экономических зон, направив часть налогов на решение местных текущих и перспективных задач, что позволит сегодняшние зоны  выживания превратить у зоны перспективного развития. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, підготуватися Надразі.

 

12:44:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане Головуючий, шановні колеги, народні  депутати, члени уряду, багатостраждальний український народе!

Питання про стан  перспективних депресивних районів, міст та селищ України, яке ми сьогодні розглядаємо, безумовно є одним із найважливіших. З огляду на те, що в місті-герої Одесі відімкнено від тепла, відключено від тепла гаряче теплопостачання - діти мерзнуть, то вже навіть місто-герой Одеса став депресивним регіоном. Ну така політика суцільної "дебалонізації" у нас в Одесі. 

Ті, хто виступав переді мною, вже говорили про різні ознаки депресивності міст і регіонів та підходи до виводу їх у нормальний стан. Що зробити для того, щоб мотивувати бізнес для розвитку і створення нових високих технологічних виробів на таких великих територіях, як Донеччина, вже говорили багато. Я хотів би, щоб ми говорили і вжили заходів, саме головне, до підняття інтелектуального і професійного рівня жителів типово шахтарських міст і тоді будуть робочі місця.

Я категорично не погоджуюсь з позицією уряду щодо стимулювання і стимулівної ролі оподаткування. Оподаткування прибутку підприємств в цих містах, які визначені депресивними, а там 93 відсотки виходить із всіх міст в Україні, має бути на 3-5 відсотків нижчим, ніж, скажімо, в Києві. От тоді ці міста заживуть.

Я хочу зупинитися на інших причинах цієї депресивності і джерелах фінансування виходу з кризи, більш простих і зрозумілих для всіх питаннях. Що, скажімо, є підставою для внесення до числа депресивних таких регіонів, як Закарпаття і Крим? Практично за всіма ознаками, територіальними, кліматичними, вони по праву можуть вважатися українськими Швейцарією чи Лазурним Берегом. Що заважає? Про це вже казали люди і хочу добавити.

В свій час Рузвельт, на досвід якого ми часто посилаємся, ввів програму громадських робіт інтенсивного будування доріг. Таким ж чином виходила Німеччина. До тих пір, поки уряд справами не покаже, що зрозуміло, що таке дороги і навіщо вони потрібні для економіки, нічого не буде. Ми збираємо величезні кошти, вводимо різні збори, але всі вони ідуть, як нещодавно з подивом з'ясував для себе Прем`єр-міністр Янукович, на латання ям під час дощу.

І шановні друзі, я хочу звернутися до вас з пропозицією і звернутися з пропозицією до Президента - давайте ми військові частини з Києва, з великих міст будемо перебазовувати маленькі міста, давайте ми будемо покращувати обороноздатність. Давайте ми знімемо ту депресію, яка є сьогодні на громадянах України. Військові сьогодні в Одесі в стані депресії. Уявіть собі, над Одеським регіоном пролітають В-52, пролітають гружені бомбами і не можуть сьогодні офіцери сказати, їм не відповідають на запит свій-чужий, що льотчикам робити, що прикордонникам робити? Така ситуація страшна, хто дозволив, я хотів би, щоб Прем'єр сказав, хто це дозволив робити, щоб депресивною стала країна? Дякую.

 

ГОЛОВА. Василя Драга немає, він відсутній. Михайло Васильович Гладій, Фракція Аграрної партії України. Підготуватися Байсарову, замість Богатирьової, тут записка у мене.

 

12:48:14

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, Фракція Аграрної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Питання, яке ми розглядаємо сьогодні давно вже вийшло за економічні та соціальні рамки і набрало суспільно-політичного характеру. Бо якщо 33 відсотки малих міст віднести сьогодні до депресивних і ситуація на краще не змінюється, то це загальнонаціональна катастрофа. Адже малі міста складають три четверті від загальної кількості міст в Україні. Підкреслюю три четвертих, це по-перше.

По-друге. Візьмемо села. Переважна більшість з них за всіма ознаками теж підлягає під термін "депресивних", але як не дивно слово "село" навіть випало з назви порядку денного. Місто є, селище є, а села немає. Його загнали, як завжди під загальне визначення "регіон", а точніше віддали на відкуп  місцевій владі, яка у фінансовому плані не можу звести кінці з кінцями. Взагалі ми недооцінюємо ролі наших сіл у становлені і розбудові держави не лише, як економічно стабільної, а в першу чергу, як самобутньої країни.

На минулому тижні відбулася чергова сесія ПАРЕ, на якій серед багатьох питань  розглядалися і питання нової сільськогосподарської політики. Мені довелося виступати при обговоренні. Якщо коротко, то Європа сьогодні занепокоєна тим, що на її карті через надмірну урбанізацію, технократичний курс зникають села і хутори, а це, як відзначили депутати з різних країн, самобутні острівки національних традицій і звичаїв, справжні духовні джерела народу.

На жаль, сьогодні переважна більшість наших українських сіл перебуває перебуває, як я вже говорив, в депресивному стані, отже є загроза зникнення багатьох культурно-духовних надбань, як це трапилося зокрема в Чорнобильський зон, що являє собою депресивний регіон. Чітко видно на прикладі Львівської області,  яка належить до тих, де не тільки найбільше депресивних малих міст, але чимало сіл, зокрема, у п'яти прикордонних районах. Все це результат згубної державної політики колишнього Союзу. Адже на Львівщині  багато років моделювання розвитку  здійснювалося виключно в загальнодержавних інтересах, а не місцевих, причому, перевагу завжди мав військово-промисловий комплекс. Його каток, а по суті, масштабна мілітаризація  західного регіону, де Львівщині була відведена особлива роль, відчутно пройшовся по території краю.

 Один лише Яворівський військовий полігон поглинув до десятка сіл. Врешті маємо не лише значні деформації в територіальному розміщенні продуктивних сил, а й підвищену концентрацію промислового виробництва. А це в свою чергу призвело до  надмірного техногенного навантаження на навколишнє середовище, до виникнення небезпечних екологічних ситуацій, в тому числі і для прикордонних територій Польщі. І замість того, щоб, як говориться, усим миром лікувати цю затяжну хворобу, вдаємося лише до латання дірок і навіть на цьому намагаємося зекономити.

Візьмемо, зокрема, прийнятий у 1995 році Закон "Про статус гірських населених пунктів" з різним доповненням до нього.  На жаль, усі ці документи  не дають державних гарантій жителям цих районів. Навіть 20 відсотків доплати до пенсії, стипендії та заробітної плати працівникам бюджетної сфери здійснюється за рахунок  коштів місцевих бюджетів. Тобто потопаючі самі себе рятують.

По-третє. Досить немає законодавчого документу щодо депресивних районів.

Навіть сам термін  не узаконено. Прийнята на державному рівні кілька років тому  Програма "Україна: поступ у ХХІ століття", крім декларативних пропозицій, у цьому напрямку нічого конкретного не передбачає.  А тому на завершення, фракція Аграрної партії України вважає, що зі сторони Кабінету  Міністрів необхідно:

перше, терміново підготувати проект закону, в якому дати юридичне визначення такому явищу, як "соціально-економічна  депресія"  і окреслити правове поле його подолання;

друге, розробити комплексну  державну  програму  адресного економічного соціально-фінансового оздоровлення всіх  депресивних територій,  залишивши статус вільних економічних зон за тими  районами,  де він, справді, дає позитивний результат. На Львівщині це Яворівський район місто Трускавець;

третє, у майбутніх  державних бюджетах усі витрати, пов'язані із ліквідацією депресивних явищ,  виписувати окремим рядком;

і останнє, пропонує це питання визначити як пріоритетне  у  законотворчій, виконавчій діяльності, а в рамках контролю повернутися до  нього   в четвертому кварталі цього року. Дякую.

 

ГОЛОВА. Леонід Байсаров, депутатська фракція "Регіони  України", підготуватися Єщенку.

 

12:52:53

БАЙСАРОВ Л.В.

Шановний головуючий, шановні колеги.

Будучи народним депутатом від  49-го Добропільського виборчого округу,  я хотів би зупинитися на проблемах, що призводять до трагедій невеличкі шахтарські міста. Таких міст і селищ у Донбасі, де наслідки підробки близькі  до катастрофічних, багато. Найбільш  проблемним у цьому плані є  місто Білозерське Донецької області, в якому вже без перебільшення має місце техногенна катастрофа.

Усім відомо, що шахти в процесі відпрацювання  вугільних пластів,  завдають істотної  шкоди навколишньому середовищу. Місто Білозерське є типовим  шахтарським місто Донбасу з населенням близько 20 тисяч мешканців. В наслідок відробки двох  вугільних пластів, осідання  земної поверхні досягло  2,5 метрів, а при відробці  дев'яти вугільних пластів, які залягають під місто Білозерське,  сумарне осідання земної поверхні досягне  8 метрів. У Білозерському склалися умови, при яких  порушено безпеку в ньому громадян. Близько 20 будинків знаходяться в аварійному технічному стані, є багато  будинків у предаварійному і незадовільному стані, в тому числі будівлі  середніх  шкіл. Водопровідні  і каналізаційні мережі дуже зношені, підвали більшості будинків практично постійно затоплені грунтовими водами і витоками з водопровідних  і каналізаційних систем.

У значній мірі екологічне лихо, що створилося у місті, відбулося також і через аварійний стан очисних споруд, які  дуже зношені і забезпечують  очищення лише 30 відсотків стоків міста. Скидання стоків здійснюється у балки, у місті постійно присутня погроза надходження стічних вод до системи питного постачання. Рівень захворювання в місті значно перевищує  середньостатичні по Україні, Донбасу, області, внаслідок чого створюється реальна загроза виникнення масових епідемій.

Аварійних стан очисних споруд у значній мірі зумовлений впливом опрацювання шахтами вугільних пластів і наслідками  ліквідування однієї з шахт. До проекту ліквідації шахт затвердженим наказом Мінпаливоенерго  України за номером 247 від 11.07.2000 року внесено будівництво нових очисних споруд з витратами 8,7  мільйонів гривень. Однак, до теперішнього часу фінансування не розпочато.

Негативний стан впливу на  екологію в місті  і в регіоні на  виробничі процеси шахти в Білозірському об'єктивно підтверджується наступним. В місті покинуто і не експлуатується чотириста квартир, відбувається відтік кваліфікованої робочої сили, у тому  числі і працівників основних шахтарських професій.  Через недолік робочої сили в місті Білозірську на шахти здійснюється  доставка робочої сили з інших населених пунктів. На шахтах цього міста, незважаючи на наявні труднощі, досягнуто стійкого нарощування обсягів видобутку вугілля. Для реконструкції шахт необхідно збільшити число працівників шахтарських спеціальностей. Після їхньої реконструкції, в результаті якої буде забезпечено приріст потужностей, виникне  потреба у створенні додаткових робочих місць, оскільки в місті Білозірську цієї робочої сили немає, знову  прийняти на шахту працівники будуть здебільшо прибулими, їх родини необхідно буде розмістити в місті, а це  практично неможливо.

Для усунення ситуації, що виникла в місті, були розроблені заходи.  Однак, через відсутність у необхідному обсязі фінансування на проведення відповідних проектних і ремонтно-будівельних робіт становище в місті залишається, як і раніше, загрозливим, незважаючи на те, що  силами Добропільвугілля в місті виконано значний обсяг ремонтно-будівельних робіт.

Тому, я вважаю, що  єдино можливим варіантом запобігання катастрофи, яка насувається в Білозірську,  є оголошення цього міста зоною надзвичайної екологічної і техногенної ситуації. Це дозволить фінансування виконувати основних робіт за спеціально розробленою програмою за рахунок  бюджетних коштів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Микола Єщенко. Володимир Єщенко. Вибачте. То Миколі Нощенку підготуватися просто.

 

12:56:52

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні товариші! Шановні виборці! Єщенко, фракція комуністів.

Я хочу зразу відповісти реплікою на  виступ одного із депутатів, який дуже тут  розповідав як село руйнувалося при радянській владі.

Всі знають, і виборці знають, як село  розвивалося при радянській владі. Було все. А сьогодні зруйнували. І, на жаль, виступають ті, які руйнували село, будучи на високих посадах. Я думаю, що треба думати про те, що ви кажете.

День уряду про стан та  перспективне державний розвиток  депресивних регіонів та програма, яку ми розглядаємо у Верховній Раді про розвиток малих міст вкрай необхідно розв'язати та прийняти ще 5-7 років назад. А зараз після  розвалу економіки, різкого спаду виробництва, дестабілізації соціально-економічного  та фінансового стану в Україні протягом 1991-2003 року практично  знищено уже економічна  база в більшості регіонів та малих міст України.

Я хочу зупинитися на розвитку Черкаської області. Її очолював Лук'янець - член СДПУ(о), потім його  зняли. Зараз очолює лідер  обласної організації СДПУ(о) Льошинко. От я взяв матеріали, подивився. Валова додана вартість  на душу населення  - 13-те місце. Це наша Черкаська область, всі знають її як  вона розвивалася. 22-е місце по прямим інвестиціям на душу населення. 19-е місце  по доходам бюджетів усіх рівнів у розрахунках на душу населення. І 15-е місце по доходах місцевих бюджетів на душу населення. Тому трудящі Черкащини не будуть мовчати і  5 квітня в Черкаській області  пройшла акція протесту опозиційних сил, які вийшли не тільки в обласному  центрі, а в багатьох містах, у тому числі у 13-ти містах малих, які сьогодні дійсно розруйновані.

В своєму  виступі хочу зупинитися також на проблемах в нашій Черкаській області тих малих міст. 6 лютого у своєму запиті до Прем'єр-міністра України Януковича я звернувся по стану промислових підприємств і соціального захисту населення Ватутіна. Я отримав відповідь, але давайте подивимося, із тих тисячі 130 місць робочих створено за 5 років всього 300 - це Ватутіно, шахтарське місто, яке практично сьогодні зруйновано.

І на останнє. Я вже казав про Чигирин, я думаю, міністр буде розглядати це питання, але по нашим чуткам 15-16 квітня до Черкас приїжджає гарант Конституції Кучма. Уже визначено, де він буде, уже миються, чистяться. Але я думаю, хай він проїде по тим селам, по тим 13-ти містам Черкащини і подивиться як живуть люди, в якій бідності, в яких незгодах люди живуть.

Тому я думаю, що ми все зробимо, щоби достойно зустріти Кучму на Черкащині.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко,  фракція Партії промисловців і підприємців та "Трудової України". Підготуватися Коліснику.

Будь ласка, Дорогунцов Сергій, з процедури, будь ласка, вибачте.

 

13:00:36

ДОРОГУНЦОВ С.І. Володимире Михайловичу, дуже дякую вам, ви доброзичливо ведете засідання. Але я хочу сказати, що доповідача ж немає. І хто ж це слухає?

 

ГОЛОВА. Табачник.

 

ДОРОГУНЦОВ С.І. Ну а Табачник він же цими питаннями не займається, гуманітарна сфера - вона похідна. Ну тепер, може, і головна, але ж економіку ми тут обговорюємо в основному. Я би просив! Які можуть бути більш важливі справи, ніж зустріч з 450 депутатами?

 

ГОЛОВА. Міністр економіки і євроінтеграції полетів у відрядження до Німеччини, там представлені сьогодні керівники... Ну я не міг же заборонити, ну, я не міг заборонити, шановні колеги. Ну, буде поставлено до відому. Я розумію, ну, шановні колеги, давайте будемо продовжувати. Будь ласка.

 

13:01:43

НОЩЕНКО М.П. Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, шановні присутні, добрий день всі, хто нас слухає сьогодні.

Я, відзначаючи актуальність цього питання, хотів зробити докір самим собі нам, коли визначали тему сьогоднішньої розмови. Давайте вдумаємося іще раз. Вона у нас звучить так: "Про стан та перспективи". Стан почали аналізувати - не знаємо, за якими критеріями його треба проаналізувати. Ще більше з перспективами. Це віднесено на законопроект, який буде ще вноситися в наш сесійний зал. і від цього, як ми його підтримаємо, проголосуємо, будуть результати.  

Далі розглядаємо. Чому взяли депресивні регіони - міста і селища? Я вже задавав питання. А де ж сільради, де села, де концентрується найбільша, я сказав би так, депресивність?

Слідуюче питання. Сьогодні ситуація розвитку регіонів має величезну строкатість, і я б хотів сказати, що багато депресивних, можна сказати, населених пунктів ховаються у понятті "область", "райони". Я беру по своїй Сумській області. Якщо взяти ті аналітичні матеріали, які сьогодні нам роздані, то практично вона займає місця, які вище середнього. Але яке місце районів мого округу? Це - Серединобуде, Ямпіль, Кролевець, Глухів, які ще у 99-му році постановою Кабінету Міністрів 2068 віднесені до населених пунктів Північного полісся. Це - перше.

Друге. При визначенні депресивності на території. Я хотів би, щоб ми не оперували загальними поняттями. Для населення, для сім'ї, конкретної особи важливо те, який рівень обслуговування у його населеному пункті. Це і рівень, я начну, і медичного, і культурного, побутового обслуговування. У нас все це ховається за загальними поняттями.

Слідуюче, я хочу розвинути думку, хто відповідає за розвиток територій. Я згоден, що Мінекономіки, але тоді Мінекономіки є побажання, щоб вони запросили до себе такі структури, якісь колись безпосередньо відповідали і розвивали село.

Це Укоопспілка, це міністерство побутового обслуговування, це МінАПК, а  МінАПК повинно прозвітувати і пояснити, яким  чином йде на підтримку сільських населених пунктів. Соціальний розвиток села, майже два мільярди державних коштів передбачено у Державному бюджеті.

Пропозиції, я б таки дав би, у проекті постанови, який сьогодні розглядається після всіх пунктів, де після слів "район, місто, селище..." добавити слово "сільрада".

Друге. Зобов'язати уряд, області державної адміністрації терміново визначити населені пункти, які потребують державної підтримки. Як наприклад, депресивність визначати просто за ознаками  ситуації, яка склалася. Треба брати, наприклад, родючість грунтів, саме головне в селі. Якщо в селі треба вкласти у два рази більше ніж одержати від урожаю, та без державної підтримки, це село не проіснує.

І на закінчення я хотів би закінчити так, щоб наша сьогоднішня розмова перетворилася у конкретний документ, а це повинен бути документ спочатку у вигляді постанови уряду, а далі у вигляді закону, який передбачить підтримку депресивних регіонів. Я вам вдячний.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Коліснику Миколі Дмитровичу. Наступний Зубанов.

 

13:05:58

КОЛІСНИК М.Д.

Шановні колеги!

Колісник Микола, 34 виборчий округ, Львівська область.

Сьогодні в доповіді шановного Валерія Івановича, в запитаннях і виступах колег чітко окреслено, що таке депресивний регіон. З точки зору визначення цього, дуже характерним прикладом депресивного регіону є місто Жовті Води Дніпропетровської області. Хоча зважаючи на його значення  для України воно б мало сьогодні процвітати. Сьогодні це місто звучало і в доповіді Валерія Івановича, і в запитанні мого колеги Шибко, і це місто являється якраз містом мого округу. Це місто унікальне, бо це єдине в Україні місто, де здійснюється видобуток та переробка уранової сировини. Тому, та зогляду на те, що за кільканадцять років поставка ядерного палива з Росії може припинитися, а такі дійсно є підстави, Жовті Води та зокрема Східний гірнично збагачувальний комбінат мають стратегічне значення для України. У найближчому майбутньому їй необхідно буде створити власний  цикл виробництва ядерного палива для ядерної енергетики без якої Україна не обійдеться, а в Жовтих Водах поки що є необхідні технології та спеціалісти.

Крім того у місті знаходиться декілька підприємств військово-промислового комплексу, завод "Електрон" та Південний радіозавод, що після розпаду Радянського Союзу самостійно пройшли конверсію та сьогодні спроможні виготовляти високотехнологічну продукцію, наприклад, як телефонні станції та інше. Та через відсутність замовлень ці підприємства знаходяться на межі банкрутства.

На сьогодні з боку Держкомзв'язку "Укртелекому"  не вирішено питання впровадження національних та комунікаційних систем С-32 "Дніпро", Державній акціонерній холдинговій компанії Дніпровський машинобудівний завод, до якої входить ВАТ Південний радіозавод.

Через практичну зупинку цих .......................утворюючих підприємств місто сьогодні вимирає. Молодь виїжджає працювати до інших регіонів або за кордон. Смертність значно перевищує народжуваність. Сьогодні третина мешканців міста є пенсіонерами, а якщо бути точним то на 54 тисячі  мешканців 18 тисяч пенсіонерів і 14 тисяч  безробітних. Рівень безробіття складає 15 процентів, а приховано до 40, це майже вчетверо більше, ніж в середньому по Україні, то є найвищим в Дніпропетровській області.

Ситуація ускладнюється і екологічною напруженістю в регіоні, у багатьох частинах міста радіаційний фон у кілька разів перевищує норму. До того ж на підприємстві "Електронгаз" практично в польових умовах зберігаються джерела іонізуючого випромінювання сумарної активності біля 15 тисяч кюрі. Якщо в найближчий час не здійснити нагальних заходів  захоронення цих джерел, екологічна катастрофа ще не раз  загрожує  не лише місту, а й у всьому регіоні стане реальністю.

Не можна замовчати і про ту ситуацію, яка склалася навколо шахти "Нова", яка перестала працювати з квітня минулого року і з того часу її почало затоплювати. А з 26 березня вода почала зливатися в шахтний ствол, цей день став днем відліку затоплення шахти. Шахтна водна насичена ураном, сульфідами, хлоридами і спеціалісти  СЕС відмічають збільшення та концентрацію урану в річці Жовтій, яка впадає в річку Інгулець,  яка є джерелом міського водопостачання.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що на шахті практично відсутнє керівництво. І в цей же час не ясним залишається позиція хазяїв  шахти, Фонду держмайна та Українських експортних ресурсів, які на всі звернення місцевої обласної влади, народних депутатів відносно ситуації на шахті роблять вигляд, що нічого не відбувається а....... все збільшуєте і у вас все в порядку. Хоча б Міністерство надзвичайних ситуацій  іншої думки.

 Я вибачаюся,  в мене час є ще народного депутата Гавриша.

Не дивно, що в Жовтих Водах значно вище за середній по Україні показники по захворюваності на злокачественні утворювання,  туберкульоз, вроджені аномалії у дітей і інше.  Якщо в Україні показник первинного виходу населення у працездатному віці на пенсію за інвалідністю з 1995 року скоротився на 18 процентів, то в Жовтих Водах вирос на 20. Отже, навіть на  фоні загального стану в економіці Жовті Води утворюють  гнітюче враження. При  цьому затверджена  ще  в 1995 році державна програма  заходів щодо радіаційного та соціального  захисту населення  міста Жовті Води профінансована  трохи більше, ніж на  10 процентів, і практично сьогодні не діє.

Тому  для забезпечення нормального стану  проживання в місті та на виконання   доручення Кабінету  Міністрів України від 20 квітня  2002 року була розроблено новий проект Постанови  Кабінету  Міністрів про затвердження програми радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води на  2003-2012 роки. На жаль, цей проект постанови до цього часу не затверджений. На  20 квітня поточному року заплановано розгляд чергового варіанту програми на  урядовому комітеті і  є надія, що його буде затверджено.  Але для виводу міста з кризового стану необхідно насамперед відродження виробничих потужностей, підприємств, які мають  необхідні  основні фонди і ще частково  кваліфіковані  кадри. Для підняття рівня  виробництва в місті необхідне залучення  інвестицій, що дасть змогу освоїти випуск нової  необхідної  продукції та збільшити обсяг випуск діючих.

Для створення привабливого інвестиційного клімату в місті необхідні певні  пільгові умови для потенційних  інвесторів. Тому на сьогодні необхідно вирішити питання щодо підготовки  та прийняття Закону України про спеціальну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу вам потрібно, скажіть?

 

КОЛІСНИК М.Д.  Я вже закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так же неможна, два регламенти ви перебрали. Закінчуйте. Слово надається Зубанову, а наступний Хара.

 

13:12:10

ЗУБАНОВ В.О.

Уважаемый председательствующий, уважаемые депутаты, члены правительства.

Я  рискну высказать конкретное предложение по решению этой проблемы.

Первое. Конечно, должна быть программа правительственная. А если должна быть программа конкретная, туда должны войти и конкретные территории, конкретные города. Как их определить? Принимать закон о депрессивных территориях и городах - это очень  сложно и долго. Поэтому определить это очень просто. Берем  Закон  о бюджете  2003 года, берем дотацию, которая предусмотрена на территории и на города. Если  приходится дотации больше, чем 100 гривен, к примеру,  на одного жителя - это уже  депрессивный город, он включается в список для программы.

Я у Валерия Ивановича спросил: "А есть ли  программа правительства  по  привлечению негосударственных ресурсов для развития депрессивных территорий?"  Он мне ответил, что  пока такой программы нет, потому что, чтобы привлекать ресурсы негосударственные, надо создать  в депрессивных городах соответствующую инфраструктуру. Я хочу поставить под сомнение заявления Валерия Ивановича. Дело в том, что  в депрессивных городах инфраструктура имеется, и за 10 лет она еще  не совсем  развалилась. Есть железные дороги, газопроводы, есть линии электропередач, больницы, школы, есть население, которое обеспечено жилплощадью и довольно квалифицированно. Все это необходимо использовать.

Понятно, что государство не может водиночку справиться с этой  проблемой. Что делать? Надо попытаться привлечь ресурсы негосударственных предприятий,  коммерческих. Их уже достаточно на Украине, и все вы их знаете. Это и предприятия крупные, коммерческие фирмы и  другие организации, которые  успешно развиваются, которые имеют ресурсы экономические, финансовые. Главное, что они имеют идеи, как развивать свое производство. Теперь необходимо сделать главное - надо сделать так, чтобы они были заинтересованы прийти в депрессивные города, на депрессивные территории и начать их развивать, создавать рабочие места.

Как  это сделать? Сделать это необходимо с помощью национальной программы под конкретные города с конкретными фирмами, подключив к выполнению этой программы Национальный банк Украины, который должен,  допустим, на год выделить кредитные ресурсы через тот же государственный "Укрэксимбанк" в размере там до миллиарда гривен и под  конкретное кредитование конкретных предприятий, которые желают и могут развивать депрессивные города, выделить им долгосрочные, на 10-15 лет,  льготные кредиты со ставкой кредитования не более там уровня инфляции. И  под конкретные программы возможно привлечение ресурсов этих фирм, создание рабочих мест.

Хочу сказать конкретно. Если такая программа будет действовать, то предприятие, к которому я имею отношение,  мы готовы сразу же со  второй половины этого года начать создание производства на  500 рабочих в том же депрессивном городе - городе Шахтерске. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Василь Хара, фракція "Регіони України". Підготуватися Симоненку замість Александровської.

 

13:15:13

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Мне очень много  можно было говорить и о проблемах депрессивных регионах, поскольку я живу в  Донбассе.

Но  я хотел бы остановиться лишь на одном аспекте.  Слово и дело  высших органов государственной власти и в ликвидации крайне болезненного для людей и опасного для страны явлении репрессивности территорий.  Это знак беды в государстве и......трагедия людей.

Вспомним 2000 год. Послание Президента Верховной Раде о стратегии экономической и социальное развитие Украины на 2000-2004 год. Ключевые задания региональной политики. Внедрение механизма стимулирования, социально-экономическое развитие депрессивных регионов. Делегирование  частью управленческих функций регионов. Реформирование з 2001 года межбюджетных отношений и так далее.  Что сделано? Ничего.

25 мая 2001 года Президент издает указ, которым  одобрена Концепция государственная региональной политики. Кабмину поручено  обеспечить реализацию Концепции.  Что  реализовано? Ничего.

29 июля 2002 года очень оперативное.............. Ровно через год Минэкономики  проснулся и выдал обширную рекомендацию в связи с этим указом Президента. Что реализовано? Ничего.

В "Программе экономического и социального  развития Украины на 2002 год" Минэкономики поставил сам себе задачу - реализацию  государственного механизма стимулирования социально-экономическое развитие регионов и депрессивных территорий. Что реализовано? Ничего.

В прошлом году после Всеукраинского совещания по вопросам развития малого бизнеса, в том числе и прежде всего на депрессивных территориях Президент поручил Кабмину до 1 октября внести на рассмотрение в первоочередном порядке  законопроектов, решающих проблему малого и среднего бизнеса. Что сделано? Ничего.

Помимо прочего  проведено  целый ряд поручено сделать мероприятий, касающихся депрессивных регионов. Тоже ничего.

Можно продолжать и дальше этот список что было сказано и что сделано, заканчивая  фразой "Ничего". Но я думаю,  что  единственный вывод  напрашивается - регионы вообще, а депрессивные территории совершенно в частности совершенно не нужны высшим органам государственной власти.

Знаете, уважаемые коллеги, может быть несколько  грубо, но честно скажу, надоела уже болтовня правительственных чиновников всех времен , типов и размеров не только на депрессивных  территориях, но и  формирование Украины среднего класса, который якобы должен вывести страну из разрухи в разряд цивилизованных стран,  о формировании социально-ориентированной экономики и так далее,  и тому подобное. Пора бы им от слова перейти к делу.

Фракция "Регионы Украины" помимо прочего под руководством Ивана Федоровича Кураса совместно с учеными и специалистами проводит постоянно действующий "круглый стол" по проблемам регионального развития. Наработаны фундаментальные, научно обоснованные предложения, которые должны быть приняты государством  и наконец-то хоть раз в жизни реализованы.

И еще. Сегодня в Украине сложилась очень благоприятная ситуация, когда правительство возглавляет сильный региональный лидер, не по наслышке знающий как о всем спектре региональных проблем, так и путях их решения. В проекте программы правительства Януковича приведена стратегия государственного подхода к развитию регионов, реализация которой не только сдвинет с мертвой точки решение региональных проблем, но и создаст условия для динамичного и сбалансированного развития регионов. Пора от слов переходить к делу, к чему мы всех и призываем.

 

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів, замість Александровської, тут є записка. Підготуватися Турманову.

 

13:18:42

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці,  як ви знаєте,  це питання щодо розвитку депресивних регіонів розглядається Верховної Радою за ініціативою фракції комуністів. І аналізуючи інформацію, яку надав нам уряд, а також ту інформацію, яку сьогодні висловлюють у своїх виступах народні депутати, треба зробити головний висновок, що це є трагічні наслідки так званих радикальних реформ: кримінальної приватизації нашої всенародної власності, розвалу агропромислового та військового комплексів, лібералізація цін, зруйнування державного регулювання економіки. Є перетворення, як наслідок, ще недавно процвітаючих і  квітучих міст всіх регіонів нашої з вами України: Донбасу, Закарпаття, областей Західної України, регіонів Криму на депресивні, тобто пригнічені території, вимирання цілих міст і тисячі сіл. Мільйони людей позбавлені роботи, а часто-густо і засобів для існування.

Мене дивує, що уряд намагаючись обдурити  в черговий раз депутатів Верховної Ради дає порівняння відносно 99, 98 року у крайньому році 1996 року. А щоб ви робили, шановні урядовці, щоб порівняли з 1990 роком, які б ви мали сьогодні показники.

І коли ми говоримо про депресивні, то треба дати відповідь, депресивні тому, що знищено виробництво промислове і агропромисловий комплекс, тому вони і стали депресивні. Наслідки мені здається, що тут прогнозувати великого розуму не треба, вже сьогодні видно чим це закінчиться. З однієї сторони ми бачимо, що 22 мільйона громадян України знаходяться в цій так званій депресивній зоні.

Вони страждають, а чому з'явився цей термін, начебто сьогодні популярна зона депресивна, тому що Україна стала кримінальною зоною, зоною корумпованої влади, найсильнішою корупцією у світі. А зона для громадян, яку зараз визначили депресивна - це резервація, бо там формуються сьогодні 22 мільйона, а завтра буде 40 мільйонів безробітних, голодних, роззутих, роздягнених, які використовуються тими, хто сьогодні керує, як дешева робоча сила, як бидло для задоволення  власних потреб.

Я хотів би привернути увагу, тут урядовці виступають, міністр економіки мене взагалі інколи шокує. Він говорить про одне, а іншою рукою закриває 128 шахт у Донбасі. І , коли Донбас виробляв продукцію він дійсно був   екологічною, небезпечною зоною, бо це від виробництва. А сьогодні, що там відбувається? Затоплення шахт, заболочені та провали грунту, спонтанні викиди метану, забруднення грунтових поверхових вод, що ще більше ускладнює цю соціально-економічну і екологічну ситуацію.

Чи візьмемо село теж саме, я вибачаюся, тут мій колега виступав переді мною, і я порівнюю завжди. Сьогодні він каже, що депресивні села, а вчора приймав Земельний кодекс. Підтримував бюджет, який знищує село і багато чого іншого. То давайте ж розберіться, шановні колеги, з пропрезидентської більшості, що ви бажаєте для власних людей.

Дві  28 сільських населених пунктів. Ось про що мій колега не сказав. З них в 13 тис. 700 сьогодні закрили школи. Як вона буде розвиватися, ця сільська місцевість? В 16 тис. 700 закрили відділення пошти. Як вона буде розвиватися? В 9 тис. 400 фельдшерсько-акушерські пункти. Сьогодні вже в 420 селах немає питної води, 240 сіл безлюдні, 5 тис. сіл віднесено до вимираючих. Що ви збираєтесь тоді робити, шановні, коли однією рукою голосуєте за знищення села, а сьогодні, так скажемо, закликаєте - давайте депресивні зони, так скажемо, сьогодні фінансувати і робити щось, щоб змінити ситуацію? Я вже не кажу про військових. Це - страшне явище.

І на останнє дві пропозиції. По-перше, треба провести повну комплексну соціально-економічну експертизу депресивних цих міст і селищ, скласти базу даних про тенденції розвитку і існування і вважати ці території сьогодні зонами надзвичайного лиха, бо там живуть наші люди.

І по-друге, бо багато конкретних пропозицій ми, фракція комуністів, вносимо. По-друге, я вважаю, терміново після цього розгляду, що б тут сьогодні не робили, треба терміново припинити приватизацію, бо до цих малих міст завтра приєднаються  великі міста, бо там знищують енергетику, металургійний комплекс, вугільну галузь, переробку і багато чого іншого.

І останнє про село. Я звертаюсь до урядовців. Дмитро Володимирович, ви сьогодні представляєте уряд. Як можна розвивати село, коли сьогодні м'ясо по п'ять рублів чи гривень купують ...., а ковбаса то залишилась по 20, 30, 50? Та я вибачаюсь тоді, кому ж тоді дістається? Що тому депресивному селу залишається чи тим, хто сьогодні якраз надприбутки мають?

 

ГОЛОВА. Дякую, Петро Миколайович, терміни всі перебрав.

 

СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів вважає діяльність уряду незадовільно. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Віктор Турманов. Підготуватись Корсакову.

 

13:24:25

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги и члены Кабинета Министров! Меня сюда избрали жители одного из таких же депрессивных регионов - городов Тореза, Снежное, сел шахтерского региона Донецкой области, обычных шахтерских населенных пунктов, некогда благополучные вполне благополучные города-труженники за короткое время превратились в трущебы, отстойники нищеты социального напряжения. То, что это действительно так, я не сгущаю краски, можно подтвердить материалами социологического исследования. По данным в шахтерских  городах работу имеет лишь 47 процентов трудоспособного населения, против 68 в больших городах и 73 процента  в Киеве. Отсюда и другой показатель. Лишь 38 процентов жителей шахтерских городов заработная плата является основным источником доходов против 57 процентов в других городах Украины.

И напротив, на социальные выплаты как один из основных источников дохода в шахтерских городах указали свыше 66 процентов опрошенных в то время, как по другим регионам на этот источник дохода указывает лишь половина их жителей. Эти факты говорят о том, что в угольных регионах, особенно в зонах массового закрытия шахт городским властям просто нет финансового источника чтобы сформировать местный бюджет.

Закрылась шахта, умерли все связанные с ней инфраструктурные предприятия, организации висевшие  на обслуживании этих угольных предприятий, это поселки, инфраструктура, АТС, котельни, бани и другие социальные объекты так необходимые в повседневной жизни людей.

На сегодняшний день под закрытие передано 109 угольных предриятий. 51 шахта уже закрыта, физическая ликвидация, но не одна из них не закрыта полностью, социальная сфера не передана местным советам из-за отсутствия средств. Одной из причин такого положения является явно затянувшийся процент бесконечных реформирований угольной отрасли. Сколько министров приходит, столько и реформирований проводиться в отрасли. И не одно из них не доведено до конца. Ликвидация убыточных шахт осуществляется в разрушительном режиме без учета жизненно важных потребностей людей и главное никто за это не понес никакой ответственности.

В наиболее тяжелом положении оказались и стали депрессивными городами: Снежное, Торец, Дзержинск, Горловка, Енакиево, Селидиво Донецкой области, Стаханов, Брянка, Антрацит, Красный Луч, Лисичанск, Киров Луганской области, Александрия Кировоградской, Нововолынск Волынской. Индустриальные профили этих городов определяются одной-двумя отраслями. На наш взгляд не менее важная причина такого положения является то, что непреодолимые существующие неучастия верхних эшелонов власти в складывающейся ситуации. Непонимание роли угольной промышленности для отечественной экономики её практически без альтернативности как источника энергии.

Нельзя обойти и тот факт, что имеется немало политиков стремящихся закрыть угольную промышленность под разными предлогами. Расчищая дорогу импортному топливу. При этом Украина как производитель угля исчезнет с карта мира, сэкономим при этом 600 миллионов долларов на дотацию угольной промышленности, Украина  вынуждена будет свыше 3 миллиардов долларов ежегодно тратить на его закупку.

Нельзя сегодня не сказать, о подходах Мирового банка,  Международного валютного фонда, вообще к закрытию шахт, которые заключаются в  том, чтобы сделать минимизацию затрат основной целью рассматривать остальные задачи отдельно. Это значит стволы засыпали, людей уволили, выплатим их минимальную компенсацию. А что будет с шахтерами дальше? Что будет с шахтерскими поселками? Этого некто, некого не интересует.

Поэтому сегодня здесь многие коллеги поднимали вопросы и передавали предложения. Я считаю, что сегодняшние обсуждение Верховной Рады оно назрело, оно очень серьезно обсуждено моими коллегами, необходимо нам принять серьезное постановление Верховного Совета по данному вопросу, безусловно надо принять Закон Украины "Об основах стимулирования развития городов и районов", в котором предусмотреть предоставление льгот налогообложение предприятий, создающих рабочие места для безработных, особенно в зонах закрытия шахт. Безусловно, нам необходимо разработать и принять положение о статусе депрессивных  городов и поселков  Украины.  Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА. Олексій Корсаков, фракція "Регіони України", підготуватися Савицькому.

 

13:28:57

КОРСАКОВ О.Я.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, члены правительства. 50 избирательный округ, фракция "Регионы Украины", Корсаков Алексей.

Состояние и дальнейшее развитие депрессивных регионов и городов - это,  действительно, именно та проблема, решение которой  просто  невозможно откладывать дальше.

Для начала несколько примеров. В состав  избирательного округа, интересы жителей которого я представляю,   входят в числе прочих  два города: Кировска и Ждановка, два разных города  с общими проблемами. Основная отрасль, на которой  базируется экономика этих городов и, как следствие,  благосостояние жителей,  угледобывающая. По объемам производства ее доля составляет более 90 процентов. Из года в год  из-за сложных горно-геологических условий, недостаточного финансирования, ряда других проблем снижаются объемы добычи угля, растет его себестоимость, многие  шахты в настоящее время проходят процедуру банкротства.  В следствии этого недоимки в бюджетах  всех  уровней, задолженности по заработной плате, развал социальной сферы городов, рост социальной напряженности. И что  при этом делать, как наполнить городскую казну городов, если  шахты - это более 90 процентов бюджетных поступлений, а среди жителей  одна треть пенсионеры, уровень безработицы превышает  5 процентов  и другой работы  для трудоспособного населения практически нет. Не буду далее утомлять ваше внимание, это типичная картина, вы прекрасно  о ней  знаете.

В тоже время в законодательстве  Украины сегодня отсутствует Закон, регулирующий вопросы развития депрессивных  территорий, хотя  эта проблема находит отражение в программных документах правительства. Есть, на мой взгляд, интересный проект соответствующего закона, разрабатываемый Александром Михайловичем Волковым, хотя  над проектом необходимо еще работать.

Поэтому я считаю, что на  сегодняшний день прежде всего нам необходимо, во-первых, выработать критерий, по которому будет определяться статус  депрессивной территории. Во-вторых, определить и конкретизировать порядок предоставления налоговых льгот, целевых государственных   займов для того, чтобы сделать эти территории привлекательными для инвесторов, создать благоприятные  условия для строительства предприятий малого и среднего бизнеса. 

Если говорить о регионе, который  я представляю, то одним  из решений этой проблемы может быть воплощение в жизнь государственной программы переработки вторичного сырья угледобывающего производства. Анализы показывают, что  в шахтных отвалах находится до  30 процентов угля, а сама шахтная порода при измельчении могут служить строительным материалом, например, заменить песок.

Кроме того строительство огромного количества транспортных коридоров на Украине потребуют огромное количество материалов. Таким образом получив помощь правительства в решении этих проблем мы сможем улучшить существующее положение, создав новые рабочие места, обеспечить платежи в  бюджеты всех уровней и решить социальные проблемы.

Сегодня нужно повернуться лицом к проблемам депрессивных городов  и  регионов, завтра нам будет гораздо сложнее восстановить то, что  мы так неосмотрительно теряем. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Валентин Савицький, депутатська група "Європейський вибір". Підготуватися Шибку.

 

13:32:16

САВИЦЬКИЙ В.В.

Савицький 67, Новоград-Волинський виборчий округ.

Шановний Володимир Михайлович, колеги, учасники парламентських слухань. Питання, яке сьогодні винесено на парламентські слухання вкрай важливе.

Саме депресивні регіони терміново потребують невідкладної допомоги, як з боку  уряду так і Верховної Ради.

Хотів би зупинитися на розвитку територій Поліського регіону Житомирської області. Це регіон за рівнем забезпеченості, інтегральним природно-ресурсним потенціалом відноситься до бідних.

Провідними є тут  земельні і лісові ресурси. В той же час майже 26 процентів   сільськогосподарських угідь та 53 процентів лісів після аварії на ЧАЕС, опинилися у зоні радіоактивного забруднення. До того ж низька природна родючість земель в умовах неврегульованого ринку суттєво  вплинула  на зниження  рівня конкурентоспроможності сільського господарства регіону.

Усім зрозуміло, що вкладення коштів у   сільськогосподарське виробництва на чорноземах набагато вигідніше ніж у бідних поліських грунтах, але що робити поліським регіонам, які без  дійової підтримки держави не  в спромозі самостійно вирішити це питання.

Промисловій потенціал регіону та економіки і промислового виробництва визначають  добувна  та обробна промисловість, що є сировинними і виробляють в основному проміжну і  низько технологічну продукцію.

Дуже боляче, що виробничі потужності 11 льонозаводів сьогодні використовуються в середньому на 10 процентів.

Половина з них взагалі не працює. За останні 10 років виробництво у них зменшилося в 34 рази, галузь перетворилася в  нерентабельну, рівень збитковості первинної переробки льону  у 2002 році склав 73 проценти.

Подібна ситуація і в м'ясній промисловості. У 2001 році працювало лише два підприємства. Наявні виробничі потужності м'ясопереробних підприємств використовуються на 9 процентів, а таке потужне виробництво, яке було на Баранівському фарфоровому заводі, знаходиться на дуже низькому рівні. Кам’янобрідський фаянсовий завод багато років зовсім не працює. В той же час за останні 8 років у сільське господарство від виробничої діяльності жодного року не було прибутковим, а торік рівень збитковості досяг 17 процентів. Частка збиткових сільгосппідприємств по області складає 76 процентів, тому і рівень безробіття в  регіоні із 1998 року по 2001 роки збір із 5,8 до 8,1 процента, що відповідає самому найгіршому показнику серед областей України.

По незрозумілим причинам із року в рік йде стрімке зменшення для регіону централізованих державних капвкладень на реалізацію чорнобильської будівельної програми та мінімізації наслідків катастрофи на ЧАЕС. У 2002 році на радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення територій області із державного бюджету виділено лише 7,9 процентів передбачених коштів. На початок 2002 року рівень газифікації сільських населених пунктів регіону становив 19 процентів, по України - 27.

Звуження соціальних можливостей області відображається на демографічній ситуації. В  області темпи скорочення чисельності населення дещо вищий, ніж в середньому на Україні: по області  - 3,1, по Україні - 2,2. Ці процеси деформують структуру трудового потенціалу. Частка непрацездатного населення досягла 45,3 процента. В усіх 23-х районах цей показник перевищує середній по Україні. А це вимагає першочергового розроблення та розгляду законопроекту про стимулювання розвитку депресивних регіонів. Без дієвої державної регіональної політики щодо розвитку депресивних регіонів, зменшення диспропорції в економічних і соціальних показниках не може бути ніякої мови  про членство України в Євросоюзі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:37:02

ШИБКО В.Я.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Шибко, фракция Социалистической партии Украины.

Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание, что сегодня в общем-то правильный вопрос по форме своей абсолютно по содержанию имеет не то направление, которое  вообщем-то мы хотели бы иметь.

Ну, во-первых. Некоректная посылка нашего правительства  на опыт западно-европейских стран. Я не понимаю, для чего вооббщем-то писалась вот эта справка Кабинета Министров, но здесь противоречия находятся, буквально, на первом листе.

Обратите внимание: " Скорочення та поступове усунення  міжрегіональний відмінностей у рівнях розвитку є основним завданням регіональної політики більшості європейських країн". Тобто, мова йде, по-перше, не про якійсь там депресивні зони, які існують на сьогоднішній день тотально в усій Україні, а мова йде про регіональну політику і скорочення відмінностей.

Мы же сегодня обговариваем как раз тот вопрос,  как сделать больше этих "відмінностей", как раз настаивая на том, что каждый, который представляет тот или иной  город или мистечнко из своего избирательного округа, оно есть особенным, и поэтому оно требует каких-то особенных подходов со стороны государства. Причем это же подчеркивает и Кабинет Министров, когда  говорится, что в Украине межрегиональна  деференцийна деференциация посилилася у процесі переходу до ринку і при наростанні кризових явищ в економіці. Це перше питання.

І друге, на яке я хотів би звернути вашу увагу. На сьогоднішній день сьогодні відчувається, що вирішення цієї проблеми, яке  ....... не тільки через шлях бюджету,  фінансування додаткове і тому подібне, а й створення вільних економічних зон. І от на сьогоднішній день ми маємо ці  23 вільні економічні зони.

Скажіть, будь ласка, хто може з вас пригадати яке питання  сьогодні, яке... а ця зона створювалася якраз для вирішення  цих питань, для вирішення питань щодо депресії і тому подібне,  в якій зоні сьогодні вирішено хоч би одне питання. От у нас є сьогодні, згідно цих  вільних економічних зон, що кому зона депресії, а кому свобода у вільній економічній зоні. Тому я гадаю, що  головне сьогодні завдання, яке полягає  - це не обговорення  того кому як що зробити у конкретному місця, а тут  у парламенті повинна  вирішуватися загальнодержавна програма і якщо ми повинні визнати, що  вся країна  знаходиться  сьогодні в депресії, то від цього відраховувати нашу політику, що це повинен  бути депресивний бюджет, що це повинна бути  депресивна програма уряду, яка буде направлена якраз на вирішення всіх питань у загальнодержавному рівні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте порадимося. Ми вже домовлялися півтори години. Зараз годину 40 ми працюємо. У нас ще залишилося  записаними 6 народних депутатів. Ми ще маємо заслухати інформацію голови делегації парламентської асамблеї Ради Європи...

(Ш у м  у  з а л і)

А? Ну хвилинку. Хто  наполягає на  виступі ще? будь ласка, по 1 хвилині я прошу вас, давайте. Ну тому що час вичерпано.

Будь ласка, Сергій Шевчук. Час вичерпаний, ну я ж запитував позицію народних депутатів.

Я прошу народних депутатів, ви ж звертайте увагу помічників, коли матеріали вони готують вам, що 3 хвилини, а не  6 хвилин виступу.

 

13:40:46

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги! Є дві головні думки щодо питання... щодо проблеми депресивних територій.

Перше полягає в тому, що поява депресивних місцевостей, регіонів, міст викликана загальним незадовільним станом соціально-економічного розвитку держави і, мовляв, в окремих місцевостях ці проблеми виявилися більш гострими, а раз так, то лише при вирішенні загальнодержавних проблем гострота депресивних територій подінеться автоматично. При цьому посилаються на досвід таких країн, як Португалія чи Східна Німеччина, де комплексно, а не точково підходили до проблеми відставання тієї чи іншої території.

Друга точка зору передбачає поєднання державної політики регіонального розвитку та ініціативи місцевих громад. І вона має значно більше прихильників. В цьому зв'язку фракція Народно-демократичної партії звертає увагу на невідкладність доопрацювання та прийняття закону України про затвердження загально-державної програми розвитку малих міст. Наша фракція підтримуватиме проект постанови за авторством Пустовойтенка і Немировського, в якому доручено Кабінету Міністрів розробити зміни до бюджетного кодексу, що встановлює систему оподаткування стосовно формування бюджетів малих міст. Про що йдеться? Йдеться про те, що слід направляти на зазначені цілі, по-перше, 20 відсотків відрахувань від податку на прибуток підприємств, що розташовані на території малих міст, 50 відсотків податку на прибуток підприємствам недержавної форми власності, 100 відсотків податків усіх новоутворених підприємств протягом перших трьох років їх діяльності, а також прибуткового податку з громадян і плати за землю. Дехто скаже, що це занадто революційно. Але відповідаємо: із 350 малих міст України лише в 22-х за останні три роки спостерігаються позитивні показники зростання виробництва. Усі інші є депресивними. А 111 з них є монофункціональними, тобто більшість жителів працює на одному чи двох підприємствах і просвіту не бачить.

З колишніх республік СРСР є одна держава, яка за темпами росту випереджає пострадянські країни - це Естонія. Якщо ж подивитись, які пріоритети взяв уряд Естонії за останній рік, то такими пріоритетами є: по-перше, збільшення фінансової підтримки місцевого самоврядування і підвищення пенсій і зростання економіки з особливим наголосом на розвиток дрібного і середнього підприємництва. Тому і ми хочемо  заявити, що без місцевого самоврядування лише зусиллями урядовців і столичних міністрів проблеми депресивних територій не зрушити. Сьогодні багато було висловлено слушних пропозицій з боку головного доповідача і народних депутатів, якщо вище сказане хоч в певній частині відбудеться, тоді і буде поступово зникати депресивність як головний синдром неньки України.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, будь ласка.

 

13:44:03

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово, шановні колеги і представники Кабінету Міністрів.

Дозвольте вас проінформувати відповідно до порядку денного щодо стану і проблем в гірському Путинському районі Чернівецької області.

Зважаючи, що всі населені пункти цього району відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів" мають статус гірських, сьогодні вкрай важливо на державному рівні забезпечити виконання даного закону в повному обсязі. Оскільки саме в частині розв'язання нагальних соціально-економічних проблем питання життєзабезпечення таких сіл, цей закон практично не виконується.

Наприклад, на підставі пункту 1 статті 3 закону підтримка і розвиток мережі зв'язку, телебачення, забезпечення електроенергією має здійснюватися за державні кошти. Однак вісім телетрансляторів, які діють у селах ..........................., Підзахаричи, Ростоки, Мареничі, Плоска, Довгопілля, Шепіт, Селятин мають заборгованість за спожиту електроенергію станом на 15 березня цього року  86 тисяч 787 гривень, та перебувають під загрозою відключення від електроживлення. Таким чином жителі гірських сіл можуть залишитися без можливості перегляду телепрограм.

На мої неодноразові звернення до відповідних міністерств і облдержадміністрацій за даної проблеми приходять формальні відписки. Потрібна дієва допомога Кабінету Міністрів.

Наступна проблема. Сьогодні надзвичайно складно в гірських умовах займатися вирощуванням та відгодівлею великої рогатої худоби. Крім того, що надто низькими є закупівельні ціни на худобу і з боку Кабінету Міністрів допускають тривалі затримки з виплатою дотацій за реалізовану велику рогату худобу великовагових кондицій. За минулий рік таку дотацію необхідно виплатити 129 суб'єктам різних організаційно-правових форм господарювання у сумі 37 тисяч 700 гривень. На мої звернення до Кабінету Міністрів та міністра аграрної політики надходять відповіді-обіцянки. Вважаю, що Кабінету Міністрів потрібно змінювати підхід до розв'язання проблем у цій сфері. Путилівський район має природний та історико-культурний потенціал для розвитку туристичного рекреаційного комплексу. Але для його реалізації потрібна суттєва державна підтримка, наприклад, у будівництво доріг із твердим покриттям.

У силу різних обставин економічного характеру домінуючою на сьогодні в Путилівському районі є лісова галузь, ведення лісового господарства, заготівля і переробка деревини. Однак налагодження поглибленої із завершальним циклом переробки деревини і випуском кінцевої продукції, розподілення лісового фонду тільки між лісокористувачами району дало б можливість створити  додаткові робочі місця, практично звести до мінімум безробіття, значно скоротити державні виплати особам, які перебувають на обліку в районному центрі зайнятості.

І для прикладу. 1372 особи або 22,7 відсотка від працездатного населення  району за останні три місяці отримали соціальні виплати по безробіттю 247 тисяч 200 гривень.

Дієвої фінансової підтримки на державному рівні потребує заміна з 2005 року гусеничної трелювальної техніки на колісну та придбання і установлення ( я закінчую, там перебрали регламент) повітряних установок трелювання деревини. На час упровадження здешевлених нетрадиційних джерел  енергозабезпечення, вітрової електроенергії в гірських населених пунктів, оскільки подача електроенергії споживачам від з підстанції на відстань 20 і більше кілометрів призводить до значних  непродуктивних втрат та знижується ефективність її використання.

 В результаті проведення пошукової геологорозвідувальних робіт ( я закінчую) у селі  арата Путилівського району виявлено поклади  мармуру запасом на  150 років розробки. Виготовлено більшу частину відповідних документацій на освоєння цих покладів. Однак, на облаштування під’їзних  шляхів, придбання необхідного обладнання без  державних інвестицій  у цю важливу справу не обійтися.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Ще хвилинку, я закінчую.

 

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон. Так, з місця по одній хвилині Рудьковський, Оржаховський і Мороз. Я прошу вас, час уже вичерпаний, ну, ви  чотири хвилини. Два речення, закінчуйте, ви ще одну хвилину говорите. Будь ласка, завершуйте.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. ...яскравий приклад тих проблем, які існують в гірських районах. Подібна проблематика існує на  Вижданчені та Скороженечені. Тисменський  район  хоча і не є гірським,  має багато інших проблем, які необхідно вирішувати з допомогою держави і  в першу чергу  це чорнобильські питання, в тому числі і проблема нового Киселева.

Сподіваюся, що Кабінет Міністрів обличчям повернеться до проблем депресивних районів, допоможе вирішити проблеми, як  у 203 окрузі, так і в державі загалом.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Рудьковський.

 

13:48:51

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія, Чернігівщина.

Шановні народні депутати, шановні члени Кабінету Міністрів, я не буду багато  декламувати на  тему тяжкої ситуації економічної на Чернігівщині, але я хотів би, щоб, розробляючи програму, ви все-таки зафіксували, що є така дуже велика  проблема у цьому регіоні, це  є місто Славутич з відповідними ситуаціями навколо Чорнобильської атомної електростанції і північ  Чернігівщини, це найбідніша по рівню життя територія України, Чернігівщина, Житомирщина. Навіть  в радянські часи там рівень життя  був занадто низьким, зараз це просто злидні.

І тому, розробляючи програму і закладаючи бюджет на слідуючий рік, я прошу звернути увагу саме на це і направити цільовим напрямком фінансування в цей регіон. І окремо по місту Чернігову я прошу звернути увагу, бо є падіння  виробництва саме зараз, коли  ми говоримо  про ріст на всій території, як на радіозаводі, як на автодеталях, так і хімволокно. Там заводи, де працює по  7 тисяч чоловік. Ми можемо розвалити цілий обласний центр, якщо не допоможемо. Дякую.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, будь ласка, фракція комуністів.

 

13:50:21

МОРОЗ А.М.

Дякую. Володимире Михайловичу.

Хотілось би звернути увагу уряду на  слідуючі моменти. В інформації дуже добре  сказано там про депресивні, хоча, дійсно, такого терміну  у нас немає, то  його можна називати, що репресовані у нас території, міста і селища міського типу, села згідно тієї політики, яка проводиться   сьогодні урядом.

Також звертається увага,  я думаю, дуже справедливо  на те, що уряд розуміє, визначаючи, що економічна, соціальна ситуація в малих містах України в  більшості свої пов'язана з економічним станом структуроутворюючих підприємств, які в більшості своїй на сьогодні являються банкрутами. Але мало що робиться у нас сьогодні по виведенню із банкрутства.

Я вже неодноразово виступав з трибуни Верховної Ради по "Південдизельмашу", Запорізька область, місто  Токмак. Підприємство єдине, унікальне на Україні два роки знаходиться в стані санації, і сьогодні урядом нічого не робиться для того, щоб його вивести. А все-таки там було 10 тисяч працюючих, сьогодні тисячу 200. Вироблялось  тисячу  400 дизелів, сьогодні 68 в минулому році. Ви розумієте, що робиться? А без  цього, зрозуміло, місто гине.

Ну, і слідуючий момент. Нам треба, дійсно, внести зміни до Бюджетного кодексу, до Земельного кодексу. І що стосується бюджету, треба його розподіляти,  мабуть, більше на користь оцих регіонів репресованих, так сказати,  регіонів, а не на користь, будемо говорити, більше нашої столиці, хоча ми всі  в ній живемо і любимо, і поважаємо, але і  обдирати так, як сьогодні обдирається провінція, ці міста і селища, зрозуміло, що так далі ми прийдемо, зрозуміло, що в нікуди.

І ти проекти законів, про які  йде мова в інформації уряду, зрозуміло, що їх треба приймати якомога швидше, але саме головне  - треба ці закони буде виконувати, тому що, наприймали програм, наприймали законів, а вони сьогодні не виконуються. І про це можна багато говорити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

13:52:26

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

На жаль,  за той час, який мені відведений, я не можу підняти те коло питань, яке б могло відобразити реальну ситуацію по Херсонщині, а я іменно цей регіон хотів би  сказати про ті проблеми, які існують, тому хотів би звернути увагу на декілька моментів уряду із питання, що сьогодні розглядається.

Перше. Хочеться щоб влада наша і мабуть  ми - народні депутати зробили все, щоб не було конфліктних ситуацій на рівні місцевих рад і органів виконавчої влади. Я маю на увазі слід було б подумати як внести зміни до  Бюджетного кодексу, бо сьогодні, на жаль, у  міських громад в сільських, селищних громад під різним приводом районні ради, районні адміністрації відбирають  кошти в межах 500 тисяч, а іноді і декілька мільйонів. І ось конфлікт сьогодні на Херсонщині є такий в місті Скадовську, в місті Бориславі та деяких інших.

Друге. Я хотів би, щоб чітко ми зрозуміли, що розвал відбувся. Держава скинула із себе відповідальність за підтримку багатьох будівельних організацій, промислових підприємств і так далі, які колись  допомагали селу виживати, а сьогодні вони, на жаль, не можуть допомогти селу вижити, бо кажуть, вони акціоновані, треба подумати як їм допомогти.

Слідуюче. Я вважаю, що потрібно  повернутися до тієї проблеми, яка довгі роки не вирішується в нашій державі. Це повернення  боргів тих коштів підприємствам, організаціям, які будували відповідно  об'єкти  соціально-культурного побуту на селі. Великі суми,  сьогодні ці  підприємства могли б  дати... дати їм треба  імпульс і вони б відродилися і могли б допомагати, а , на жаль, вони не можуть  цього зробити, бо їм держава заборгувала і  зокрема на Херсонщині.

І останнє. Я хотів би, Володимире Михайловичу,  повернутися  знову ж таки з депутатським зверненням  щодо проблем селища  міського типу Брилівка. Це специфічне селище колишніх зрошинців і сьогодні ми з Дмитром Володимировичем вже мали розмову щодо проблеми селища міського типу Велика Лепетиха щодо, так сказать, знищення  паводками пішоходного  мосту, і я думаю, що  на останок   Херсонській області все ж таки  уряд повинен знайти  кошти для того, щоб ту біду, яка пов'язана із проблемами підтоплення  і так далі, ми змогли вирішити комплексно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Завершуємо розгляд питання. Будь ласка, Дмитро Володимирович Табачник, віце-прем'єр. Сухий залишок з обговорення.

 

ТАБАЧНИК Д.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я  хотів би подякувати за розгляд цього питання, сказати, що надзвичайно важлива проблема сьогодні була обговорена і ми можемо переконатися в тому, що діючий механізм розв’язання проблем депресивних територій не є достатньо ефективним. Тут є і об'єктивні і суб'єктивні причини. Більшість затверджених програм була не виконана в повному обсязі і в зв'язку з недофінансуванням як з боку уряду, так і  з боку місцевих органів влади і, як правило, біда полягає ще в тому, що  місцеві органи влади, затверджуючи ці програми, намагаються суттєво завищити обсяги витрат, включаючи фінансування з державного бюджету дуже великої кількості об'єктів, що призводить до розпорошення коштів.

Ми також в Кабінеті Міністрів розуміємо, що чинна державна політика щодо підтримки розвитку депресивних територій повинна мати більш системний характер та бути більш ефективною з точки зору досягнення кінцевих результатів, тобто подолання депресивності територій. З цією метою урядом підготовлено на внесено на розгляд Верховної Ради проект Закону, про який вже говорили, про засади стимулювання розвитку регіонів. І ми сподіваємося, що цей законопроект зможе суттєво допомогти  в розвитку цих територій.

Також мені здавалося, що для успішного розв'язання проблеми депресивних територій малих міст, і  про це говорили сьогодні багато народних депутатів в  сенсі створення  відповідного правового поля, варто звернути увагу на проект закону про затвердження загально-державної програми розвитку малих міст.

Не буду повторювати, але в уряді також підготовлено ряд законопроектів, ухвалення я яких сприятиме розв'язанню проблем депресивних територій та стимулювання їх розвитку.

Серед них, зокрема проекти законів  України "Про основні засади надання  субвенцій з Державного бюджету на виконання інвестиційних проектів". Нова редакція законів України "Про місцеве самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", "Про  розмежування земель державної і комунальної власності".

Ми сподіваємося на активну співпрацю з Верховною Радою. Я хочу ще раз подякувати всім народним депутатам, які виступали на сьогоднішньому Дні уряду, і що при розгляді цих законопроектів ми зможемо знайти спільні підходи задля вирішення проблем депресивних територій, які будуть сприяти ці спільні підходи , консолідація зусиль Верховної Ради та виконавчої влади в цьому напрямку.

Ще раз дякую всім учасникам обговорення цієї  проблеми і вважаю, що те, що Голова Верховної Ради поставив перше мабуть за роки роботи парламенту незалежної України таке важливе питання на обговорення. Буде сприяти розв'язанню цих проблем. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Станіслав Іванович Гуренко, голова комітету, будь ласка.

 

13:58:37

ГУРЕНКО С.І.

Спасибі.

Гуренко, фракція комуністів, голова Комітету з питань економічної політики.

Я хотів підтримати все те, що сказав Дмитро Васильовичу, у принципі. І думаю зупинитися тільки  на таких моментах, у нас програма розвитку малих міст вже обговорена і вона на стадії першого читання знаходиться, інші законопроекти, які проходять через наш комітет вони будуть розглянуті і запропоновані до прийняття найближчим часом. Я тільки хотів, Дмитро Васильович, привернути вашу увагу до того, що 15 червня за Бюджетним кодексом закінчується термін подання законопроекту  про розмежування бюджетів на рівні районів і селищ.

І до 15 червня уряд повинен це подати, це важливе питання.

Іще два моменти, конспективно, тезисна. Перше - треба все ж таки, щоб уряд визначився із своєю політикою щодо територій спеціальних режимів фінансування, бо сьогодні у нас одне, а завтра буде інше, сьогодні мінішановний спирався на те, як на позитивний досвід, а на інших нарадах йдеться про те, що зони всі закриті. Це - перше.

І друге. Я думаю, що було б доцільним. Володимире Михайловичу, у ході процесу підготовки бюджету 2004 року все-таки зробити парламентські слухання на тему про джерела наповнення Державного бюджету. Уже досить розмовляти! Нам треба отут відкрито на рівні суспільства обговорити про ті джерела, які не використовуються для наповнення бюджету. Вони відомі. І щоб уряд більше нам не розповідав - нема грошей, нема грошей! Я думаю, якщо ми так запряжемося до цього питання, то, може, щось із нього путнє хоча б і на наступний рік вийде. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую також.

Шановні колеги! Отже, завершуємо розгляд питання. Я хотів би лише декілька слів на завершення підсумувати.

Я думаю, правильно порушилось питання про те, що нам потрібно визначитись в термінах, тому що ми жонглюємо термінами, а відтак від цього краще не стає. що таке "депресивний регіон"? Що таке "слабо розвинений" регіон і так інше?

Очевидно, повинні в основу будуть покладені показники. Регіональна статистика в багатьох країнах бере, як правило, рівень економічного розвитку в регіону з урахуванням ВВП на душу населення. У нас, на превеликий жаль, Державний комітет статистики не розраховує цього показника. А відтак ми не маємо цілісної картини. Хоча якщо говорити по регіонам, і тут виступали народні депутати, то картина гнітюча.

Можна брати валову додану вартість і індекс промислової продукції. Якщо взяти ці два показники і подивитись на нашу ситуацію, яка є в Україні, то ми побачимо, що у нас іде процес посилення диференціації між регіонами, побачимо, що розходження регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку настільки великий, що виникає загроза необоротних процесів. І розрахунки, які я попросив підготувати економістів, таке ескізні, вони показали, що вирівнювання регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку в доступній осяйній перспективі в 20-30 років не можливо, якщо не будуть вжиті кардинальні заходи. Ми сьогодні констатуєм, і це в доповідних матеріалах і інформаційних матеріалах Уряду, що у нас з 27 областей і двох міст Севастополь і Київ, 20 є депресивними. Тобто в депресивному стані перебуває вся країна. Я ще раз хотів в цьому зв'язку підкреслити нам треба чітко визначення проблемні, депресивні регіони, слабо розвинені регіони, а також подивитися яке місце займають в економічному плані прикордонні регіони, а України їх, як ви знаєте, має 17 і вони мають свої специфічні особливості. На превеликий жаль, що у нас тут багато прозвучало констатацій, насамперед, з боку Уряду, не йшлося лише про те, які ж будуть вживатися заходи в частині модернізації виробництва, диверсифікації, конверсії, стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, поліпшення привабливості в плані інвестиційному, а також пошуку нових ринків збуту.

Ми говорили про те, що нам треба внести зміни до Бюджету, очевидно це треба робити, але насамперед нам треба провести парламентські слухання і подивитися доходну частину  нашого Бюджету, вона явно занижена. І те, що ми сьогодні успішно без напруження виконуємо наш Бюджет на всі 100 відсотків свідчить про те, що у нас є величезні резерви.

І ще один момент. Ми очевидно дуже захоплюємося тим, що ми починаємо пристосовувати наше законодавство під ситуацію, що розвивається. Якщо ми будемо говорити про зруйновані регіони і будемо вводити правові визначення зруйнованих регіонів. Нам треба виходити очевидно з того як приймати закони, які б працювати на те, щоб ситуація йшла на виріст. І очевидно під таким кутом зору нам треба буде подивитися на наше рішення, хоча в самому рішенні ми не зможемо розв'язати всі проблеми.

А те, що ми це питання розглянули, я думаю, що це свідчить про те, що сьогодні ця проблема, яка не лише болить, а пече. І нам очевидно треба передбачити повернення до розгляду цієї теми уже під кутом зору, що зроблено для реалізації тих пропозицій, зауважень, які звучали сьогодні на Дні Уряду.

Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування. Ми домовилися з Борисом Іллічем, що він завтра, ми виділимо час, оскільки вже немає можливості і немає сенсу, а рішення важливі були прийняті на ПАРЕ і ми, я думаю, виділимо час і послухаємо завтра.

 

ГОЛОВА. Послухаємо завтра.

Я хотів би сказати перед тим ,як оголосити ранкове засідання Верховної Ради України закритим, що чергове пленарне   засідання  розпочнеться о 10 годині 11 квітня Днем Уряду "Про стан дотримання законодавства щодо видачі  державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку пай та їх обігу, про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення", а завтра о 10 годині ми розпочнемо парламентські слухання "Реформа політичної системи в Україні, мета та концептуальні засади конституційних змін". Прошу брати активну участь взяти.

Ранкове засідання, завтра о 10 годині.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Дякую за участь в роботі.