ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДЕВ‘ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
5 липня 2005 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада". Реєструємося.
16:05:39
У залі зареєстровано 407 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, зараз на досить високому рівні продовжуються консультації. Тому ми не будемо приступати до питань, пов'язаних із проблемами СОТу. Зараз давайте ми підемо за нашим планом так, як він є.
За скороченою процедурою слухається проект Закону про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (7267). Доповідає Голова Фонду державного майна Семенюк Валентина Петрівна.
Шановні колеги, я ще раз наголошую, ми приступили до розгляду питань так, як за порядком денним. Те про що йшла домовленість на засіданнях Погоджувальної ради за участю Прем'єр-міністра, зараз проводяться консультації Голови Верховної Ради з Президентом, з Прем'єр-міністром і з представниками профільних комітетів. І після їх завершення ми будемо визначатися, що робити з іншими законопроектами. Зараз ми їх не розглядаємо. Запишіться з процедури.
Будь ласка, 5 хвилин. Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна". Герасимов за ним.
16:07:28
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановний Адаме Івановичу, ви бачите, що зараз біля трибуни вишикувалися депутати. І очевидно, я так розумію, що це протест проти того, що всупереч Регламенту вставлені сьогодні в порядок денний ці проекти.
Я просив би вас як головуючого для того, щоб заважати нормальній законодавчій діяльності парламенту до літніх канікул, дати вказівку Секретаріату, щоб нам розмножили ті проекти, про які йдеться мова, бо ви знаєте, що проекти і по СОТу, і інші проекти, які зараз вимагається прийняти одним пакетом, намагаються проштовхнути, вони ще не роздані депутатам. Хай хоча б нас зараз проінформують, де, на якій стадії ці законопроекти. Бо такого ще не було в історії парламенту, щоб проекти не були ще не внесені в зал, а ми їх уже внесли і плануємо, як це зроблено в цьому порядку денному. І тоді ми знімемо всю напругу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Герасимов, фракція комуністів.
16:08:43
ГЕРАСИМОВ І.О.
Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка. За ним - Бронніков.
16:08:49
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракция коммунистов.
Уважаемые коллеги, фракция коммунистов выражает свой решительный протест беззаконию, которое творится в Верховной Раде. И наш протест мы реализуем в нашем праве не допустить рассмотрения в дальнейшем других законопроектов кроме того, что начнем наше заседание с подачи заявлений народными депутатами совместителями в присутствие Премьер-министра и в присутствие Президента они заявят о выполнении конституционных норм и законов. И только после этого фракция коммунистов позволит рассмотрение дальнейших законов. В крайнем случае мы еще раз требуем, чтобы у нас прежде всего законы и Конституция торжествовали.
И я хотел бы обратиться к нашим радиослушателям. Те, которые заявляли о том, что они былые и пушистые и будут выполнять законы, сегодня являются главными нарушителями. Они залезли в государственную казну, не слушают законов и судей. Поэтому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бронніков. За ним - Корж.
16:09:59
БРОННІКОВ В.К.
Уважаемые коллеги. Владимир Бронников, фракция "Регионы Украины", Запорожье.
Уважаемые коллеги, всем нам жить в этой стране! Уважаемые коллеги и те, кто сейчас консультирует, как нам надо голосовать, и те, кто с ними консультируется, все до единого находились в этом зале. И все до единого возмущались уничтожением чести и достоинства депутата, когда кто-то заставлял их голосовать неподготовленный сырой документ без последствий, без анализа последствий для каждого гражданина. Поэтому мы категорически против внесения на рассмотрение документов СОТ, до их анализа, до исследования всех возможных последствий как во взаимоотношениях с Европой, так и во взаимоотношениях с другими стратегическими партнерами. Я требую и фракция требует, чтобы у нас строго соблюдался Регламент, чтобы мы готовились к рассмотрению каждого закона.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Корж. За ним - Степан Хмара.
16:11:08
КОРЖ В.Т.
Дякую. Слово прошу передати Андрію Шкілю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Андрія Шкіля.
16:11:16
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановний Головуючий, шановні народні депутати, я хотів би наголосити на тому, що цю всю інформацію, яка поступає з приводу того, що закони, які дозволять Україні увійти в Світову організацію торгівлі, ще не роздані або з ними не ознайомлені депутати, що вони об'єднані в пакет і з цим пакетом хтось не познайомився, то я хочу наголосити, що багато з тих законопроектів вже прийняті у другому, першому читанні і зараз розглядаються вже у другому. А деякі законопроекти, такі як ТРІПС, розглядаються вже втретє в Верховній Раді. Тому я не бачу жодних підстав стверджувати, що хтось не бачив законопроектів. Той, хто їх не бачив, просто не хоче дивитися. А щодо блокування трибуни, то привід придумати можна буде завжди. Я це дуже добре пам'ятаю, знаю, не нам вас вчити. Я тільки хочу наголосити на одному: не можна стояти на шляху...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Хмара.
16:12:22
ХМАРА С.І.
Я прошу передати слово Михайлу Ратушному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Михайла Ратушного.
16:12:29
РАТУШНИЙ М.Я.
Шановні колеги, шановні виборці! Питання вступу України в Світову організацію торгівлі питання навіть не економічне, бо це - і консультації, які йдуть, відрегулювали кількість значну недоречностей, що існували в первісних проектах законів. Це питання політичне, бо за межами Світової організації торгівлі знаходяться лише такі держави, як Берег Слонової Кості чи Російська Федерація, яка дуже швидко робить всі заходи, щоб бути в цій Світовій організації торгівлі.
Тому я згоден з тими колегами, які казали, ці закони не вперше, не вдруге, а як ...............то, по-моєму, в надцятий раз вносяться сюди в цей сесійний зал. І спроба декого блокувати це засідання, перенести його в площину обговорення інших питань робиться, я вважаю, з однією метою: для того, щоб Україна залишалася знову за межами Світового клубу торгівлі.
Ми також, Українська народна партія, підтримуємо дотримання ...
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні. Я поділяю вашу стурбованість, тих, хто брав участь у обговоренні з процедури. Але хочу ще раз нагадати: ми зараз з вами не розглядаємо питань, пов'язаних з пакетами, без пакетів, в будь-якому іншому варіанті питань, що стосується СОТ - Світовою організації торгівлі.
Ви, напевно, здогадалися із-за штандарта Президента про те, що він знаходиться в стінах Верховної Ради, і не виключено, що він з'явиться в сесійному залі.
Я ще раз наголошую, що зараз продовжується консультації Голови Верховної Ради, Президента України, Прем'єр-міністра за участю профільних комітетів.
Для того, аби не зривати засідання Верховної Ради, не витрачати часу, вам і пропонується зараз приступити до розгляду питання, абсолютно не пов'язаного із СОТом, те, що в нас є за порядком денним.
Коли ми підійдемо до питань, пов'язаних із СОТом, ми знову повернемося до тієї процедури, до тих проблем, які ви піднімали. Зараз же ж я пропоную вам розглядати питання - проект закону про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", який не має, ще раз повторюю, ніякого відношення до проблем, які збурюють сесійну залу. Тому давайте ми будемо працювати відповідно до того графіка, який у нас є. Будуть стояти питання про СОТ - ми будемо відповідно висловлювати свою реакцію і вносити свої пропозиції.
Тому, будь ласка, давайте ми заслухаємо зараз голову Фонду державного майна Семенюк Валентину Петрівну. А потім співдоповідачем визначений від комітету перший заступник Демьохін Володимир Анатолійович.
Будь ласка, Валентина Петрівна. Я нагадую: скорочена процедура. Із трибуни, з ложі уряду, прошу, п'ять хвилин.
СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу! На ваш розгляд виноситься проект Закону про призупинення дії Закону "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". Законопроект розроблений на пропозицію Міністерства транспорту і зв'язку. Цей законопроект не потребує фінансових витрат.
Чому уряд сьогодні й виходить із пропозицією щодо призупинення відповідно приватизації "Укртелекому"? В першу чергу, для того щоб підготувати об'єкт до приватизації, треба провести детальний аналіз усіх зовнішніх чинників, які стосуються фінансування, утримування, обігу і роботи такої головної інституції, як "Укртелеком". До прийняття відповідної програми приватизації, яка тільки в даний час обговорюється і розробляється у Кабінеті Міністрів, потрібно призупинити приватизацію "Укртелекому", з тим щоб детально вивчити всі ринки, які пов'язані із роботою такої великої акціонерної компанії, як "Укртелеком". Для того, щоб можна було цю роботу зробити, потребується прийняття відповідного рішення парламентом.
По-перше, чому ми просимо призупинити приватизацію "Укртелекому", тому що відповідно до переліку об'єктів, які йдуть на приватизацію, які затверджені бюджетом на 2005 рік, передбачає приватизацію "Укртелекому". Але на сьогодні цей об'єкт фактично є непідготовлений і потрібно вивчити ринки, а потім готовити до приватизації. Тому Кабінет Міністрів України виходить з пропозицією, щоб призупинити дію Закону "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелекому", тим більше, що сьогодні це підприємство працює прибутково, держав.... є ефективним власником цього об'єкту, підібрані гарні менеджери. Цього року це підприємство перерахувало відповідні кошти і дивіденди до бюджету, воно є прибутковим, і я думаю, що виходити потрібно із доцільності приватизації "Укртелекому". На сьогодні цей об'єкт не є доцільним в приватизації, тому ми просимо підтримати проект закону, який стоїть за номером 7267 і прийняти його за основу і в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, доповідь завершена. Дякую за економію часу. Нагадую, скорочена процедура, значить запитань не буде. будь ласка, Володимира Демьохіна. Мікрофон Володимира Демьохіна. Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Анатолійович Демьохін. будь ласка, три хвилини.
16:19:08
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемые Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Комитет по вопросам экономической политике рассмотрел проект закона про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" и поддержал принятие этого закона в целом.
Мотивы. Мы посмотрели вопрос капитализации и вопрос прибыльности работы. Такие цифры. Например, по прошлому году дивиденды, которые получил Госбюджет, 304,5 миллиона, в этом году плановые... план по поступлению дивидендов 706 миллионов, то есть больше, чем в 2 раза увеличение дивидендов государством. Мы считаем, в связи с таким ростом прибыльности работы предприятия, а также в связи с тем, что оценка пакета акций может быть пересмотрена и будет составлять не 5,8 миллиарда, а гораздо больше, предлагаем принять данный закон в целом.
И на какое время? Я думаю, что жизнь покажет, год или два. И мы увидим сами, сколько же будет стоить акции Укртелекома.
Спасибо за внимание. Комитет просит поддержать данный законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Почекайте, будь ласка. Йде обговорення питання. Перед голосуванням обов'язково я дам.
Скорочена процедура. Будь ласка, Пузаков. За ним Кармазін. Мікрофон Пузакова.
16:21:06
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Приватизація ВАТ "Уктрелеком" - це чергове зруйнування галузі. І над стратегічним підприємством держава втратить повний контроль. Закони приймати варто, і ми, народні обранці, зобов'язані поступати саме так. Але повинні пам'ятати про стратегічні об'єкти, адже вони мають надзвичайно важливе значення для економіки України, для перспектив її розвитку.
Невже не зрозуміло, що приватизація в нашій країні повністю спотворена, адже держава втратила найбільш важливі стратегічні об'єкти і сьогодні боляче дивитися, що нашими підприємствами володіють іноземні олігархи, які диктують нам свою політику.
Що отримала держава від приватизації? Розтягнули 80 відсотків державної власності, а у бюджет країни попав мізер, і на цьому кінець. Невже економісти держави не розуміють, що процес приватизації стратегічних об'єктів повинен супроводжуватися реальними економічними прорахунками. Економічна безпека, монополія зовнішнього ринку, монополія внутрішнього ринку - це все повинно бути прораховано. І приватизація такого стратегічно важливого об'єкту, як Укртелеком повинна відбуватися за спеціальним законом і мати програму розвитку цього об'єкту після приватизації. А взагалі об'єкти, які дають прибуток державі повинні залишатися в державній власності. Невже держава не відчуває загрозу економічної безпеки. Адже, у нас промисловість в інфраструктурі лишилося в державній власності менше 30%. Підсумкові цифри фінансової діяльності "Укртелекому" за 2000 рік доводять, що споживачам надано послуг зв'язку на суму майже 3,5 мільярди, порівняно з л99-им приріст доходів збільшився на 26%. Податкові надходження ВАТ "Укртелеком" до зведеного бюджету склали 3% від загальної суми. Намітилася позитивна тенденція прискорення розвитку нових послуг. Доходи від яких зросли майже в 4 рази. Цьому сприяло зниження тарифів на Інтернет послуги. І сьогодні "Укртелеком" визнаний лідером серед провайдерів Інтернету.
То скажіть, будь ласка, пани-реформатори ржавої, тобто оранжевої революції, чи потрібно високорентабельний об'єкт перетворювати в банкрот? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка. За ним Олег Зарубінський.
16:23:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, один із небагатьох і дуже малесеньких законів, який дав Уряд, бо цей Закон тільки з двох строчок: "Зупинити дію закону про особливості приватизації Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" і набуває чинності з дня опублікування".
Я абсолютно підтримаю, тому що, як правило, мета приватизації одна - це пошук ефективного власника, якщо його немає. Нам весь час говорять, що держава не може бути ефективним власником. Може бути. Я не розумію: чому перший крок зробила в даному випадку Уряд зробив, скасувати тільки, зупинити дію Закону. На мій погляд, Закон, який приймався за часів Президента Кучми, за тими правилами, за якими все віддавалося тільки своїм олігархам, непрозоро, нечесно, взагалі треба було ска-со-ву-ва-ти. І ми це чітко бачимо. Тому і зараз 706 мільйонів, які планується отримати державі у цьому році, це не межа, можна отримувати і ще більше, якщо ефективніше використовувати цю державну власність. Ніякий господар курку, яка несе золоті яйця, не продає. Це відноситься і до тих приватизаторів, які хочуть зараз продати Одеський припортовий завод. Це безумство сьогодні продавати навіть за ціну у мільярд доларів такий завод, який просто не має ціни. Він сьогодні, ніхто не дасть за нього ту нормальну ціну, яку він насправді коштує. Насправді, він на багато дорожче коштує. Тому я хотів би, користуючись присутністю зараз у залі великої кількості урядовців, яких ми можемо рідко побачити у залі, я хотів би до них звернутися: шановні, давайте приймемо перший крок. Погоджуюся із комітетом, який запропонував прийняти цей закон, який, повторюю, тільки дві строчки має про те, щоб прийняти цей закон в цілому сьогодні, тому що там немає чого до нього добавляти, але піти і далі: скасувати взагалі цей закон. І такі прибуткові організації, як "Укртелеком", як Одеський припортовий завод, як порти не приватизувати взагалі. Вони мають залишатися як такі, що мають стратегічне значення для економіки і оборони держави у державній власності. Щоб потім не сталося того, що сталося сьогодні з обленерго, коли повально відключається світла, і ні в кого немає про це запитати, бо господарі сидять у Російській Федерації. Я звертаюся до міністра енергетики і до уряду, давайте вживемо заходи, щоб вони повернули нам і обленерго також. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Підготуватися Юрію Соломатіну.
16:27:03
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної партії.
Шановні колеги, гості, наші виборці. Забезпечення економічної безпеки України віднесено, як відомо, Конституцією України (стаття 17) до найважливіших функцій держави і визначено справою всього народу. І саме у цьому ключі фракція Народної партії . І пропоную розглядати законопроект, внесений Кабінетом Міністрів України.
Головним критерієм доцільності ухвалення цього законопроекту є стратегічне значення галузі зв'язку, як і підприємство, про яке йдеться, для економіки і безпеки України. Наразі є потреба у забезпеченні дієвого захисту галузей зв'язку та унеможливленні фактичного її руйнування в цілому.
Досвід вітчизняної приватизації, як власне і світовий досвід переконують, що втрата контролю держави над стратегічними підприємства обертається величезними збитками та цілою низкою нерозв'язних питань, які потребують для свого врегулювання величезних державних фінансових вкладень.
Так от якраз з метою запобігання можливим негативним наслідкам приватизації провідного підприємства галузей зв'язку законопроект 7267 передбачає забезпечення ефективного управління корпоративними правами держави у відкритому акціонерному товаристві "Укртелеком". В принципі більш доцільним було б очевидно взагалі призупинення дії тих норм діючого закону, що врегульовують процедуру продажу частки, тобто пакету акцій на відкритих торгах промисловому інвесторові.
Не можна відкидати й запропоновану законодавчу пропозицію щодо збільшення закріпленого за державою пакету акцій "Укртелекому", що є доцільним з економічної точки зору, оскільки буде забезпечувати щорічне надходження до Державного бюджету відповідних дивідендів.
Незаперечним документом на користь збереження з боку держави контролю над "Укртелекомом" є й те, що на сьогодні це підприємство несе основний тягар у забезпеченні надання малоприбуткових загальнодоступних телекомунікаційних послуг нашим малоімущим громадянам, в тому числі і неплатоспроможних груп споживачів. Приватні ж інвестори, які прагнуть до максимізації свого прибутку, як правило, не зацікавлені у наданні таких послуг. І це є відомий факт.
Фракція Народної партії, підтримуючи цей законопроект, пропонує колегам підтримати державний інтерес, за яким стоять сотні тисяч наших громадян. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Соломатін.
16:30:02
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я хочу звернути увагу нашу спільну на подвійне дно цього законопроекту, внесеного урядом міністрів-капіталістів. Насамперед, чистий доход в діяльності цього підприємства складає на сьогодні 500 млн. гривень на рік. Навіщо ми курку, яка несе золоті яйця, знову і знову намагаємося відкинути від державної власності і залишити у власності окремих осіб?
Справа в тому, і це - по-друге, лише 43 відсотки в пакеті акцій "Укртелекому" належить на сьогодні державі. Так що недоцільно ставити питання про те, щоб повернути, збільшити цю частку до 50 відсотків і плюс однієї акції. Більше того, призупинення, про яке йдеться в цьому законопроекті, лише дозволяє не продавати акції державного пакету по бросових цінах, але воно не усуває саму можливість подальшої приватизації цього підприємства, бо базовий закон з питань приватизації продовжує діяти.
Тому ми, комуністи, чітко розуміємо це подвійне дно цього законопроекту і проголошуємо урядові міністрів-капіталістів з урахуванням всього того, що було викладено в наших виступах, шановний Анатолію. Кириловичу, я звертаюся до першого віце-прем'єр-міністра України Кінаха, наша фракція готова підтримати цей законопроект, але за умови, коли будуть усунуті з уряду, з посад урядовці, які є сумісниками і мають певні посади у Верховній Раді України, ми проти цього ганебного сумісництва.
Якщо ви зараз проголосите, що ці сумісники усуваються з посади, ми будемо голосувати, безумовно, за цей законопроект. Якщо ви будете підтримувати, продовжувати підтримати цих ганебних порушників Конституції і України, навіть буржуазно-демократичної республіки. Ми будемо займати ту позицію, яку ми займаємо, як сьогодні ви бачите: стояти як скеля перед трибуною і не будемо підтримувати будь-який законопроект, який ваш уряд, уряд міністрів-капіталістів, пропонує.
Ось така наша позиція, вона є непохитною до вирішення цього питання. ї
Дякую за увагу. Наша візьме.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. З мотивів голосування...
(Ш у м у з а л і)
Не кричіть!
Шановні колеги, я дуже радий, що така в нас присутність велика достатньо, як ніколи, але мене менше радує ваша шумливість, бо я не чую, хто що хоче. Будь ласка, мікрофон Симоненко з мотивів голосування.
16:33:21
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів.
Я хочу звернутися до всіх вас. Мені здається, що це час визначення і випробування для нас. Якщо зараз мив цій конкретній ситуації не виявимо свою волю і послідовність відносно того, що Верховна Рада захистить своє право на норми Конституції і законність, то далі ті, хто прийшов сьогодні, а вже до Верховної Ради на вимогу Сполучених Штатів Америки прибув Президент, прибули інші для того, щоб примусити Верховну Раду проголосувати ганебні закони щодо вступу України до СОТ.
Я прошу вас, шановні колеги, фракція комуністів готова підтримати цей законопроект і ми готові сьогодні захистити право людей на нормальні послуги, які надає "Укртелеком". Але я прошу, давайте зараз всі разом не проголосуємо і будемо вимагати, щоб сьогодні, в цій залі склали повноваження всі, хто є сумісниками, і після того голосувати всю решту законів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будьте уважні, будемо зараз приймати рішення. Ті з вами, хто знайомий з законопроектом, бачать, що він складається з половини речення. Тобто, я думаю, ми маємо всі підстави прийняти його в цілому як закон. Але я хотів би, щоб ми прийняли його в цілому як закон із тим зауваженням, яке дає Науково-експертне управління. А Науково-експертне управління цілком справедливо говорить, що нам треба визначити термін, до якого ми призупиняємо дію цього закону. Рекомендує Науково-експертне управління, голова фонду погоджується, що призупиняється дія до прийняття нової державної програми приватизації.
Тому я з такою пропозицією: про прийняття в цілому як Закону про призупинення Закону "Про особливості приватизації "Укртелекому" до прийняття нової програми приватизації, - ставлю на голосування законопроект за номером 7267 в цілому як закон з цим доповненням. Прошу голосувати. Голосуємо.
16:35:59
За-336
Закон прийнято в редакції, яку я запропонував: що він призупиняється до прийняття нової програми приватизації.
Шановні колеги, я ще раз прошу вас: тоді, коли ми дійдемо до законопроектів, в яких зацікавлені ті, від кого залежить складення повноважень депутатів, там, де ми маємо різні точки зору, давайте ми там будемо ставити ці проблеми. Зараз ми розглядаємо питання, пов'язані з приватизацією. І тому, звичайно, давайте ми будемо реально підходити до цього. Мікрофон Гуренка, будь ласка, з мотивів голосування.
16:36:54
ГУРЕНКО С.І.
Гуренко, Комуністична партія України.
Я хочу, колеги, щоб ви зрозуміли, за що ви проголосували. До цього дня "Укртелеком" не міг бути приватизований інакше, як по тому закону, який ми з вами прийняли. Тепер ви зняли всі обмеження. І зважаючи на практику, завтра відома вам особа включить його в список для всіх інвесторів - і будьте здорові! І ніяка програма приватизації не знадобиться, з чим я вас і поздоровляю. Вже є й покупці. Покупці звичайно з-за бугра.
Я на цьому закінчив. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Станіславе Івановичу! Шановні колеги! Ми призупинили дію до прийняття нової програми. Ви знаєте, що програму приватизації приймає лише один орган. Таким єдиним органом є Верховна Рада України. До прийняття програми він не буде діяти.
Переходимо до розгляду питань, пов'язаних знову ж таки з приватизацією, тут у нас є 11 чи 12 законопроектів, пов'язаних із переліком об'єктів..."Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Розглядаємо питання за скороченою процедурою. будь ласка, законопроект за номером 5043-3, народний депутат Гуров Вадим Миколайович. Мікрофон Гурова, три хвилини.
16:38:39
ГУРОВ В.М.
Уважаемые коллеги! Законопроект 5043-3 о внесении "Криворожстали" в список предприятий, которые не подлежат приватизации, могут быть корпоритизированы, я подал уже полтора года назад, сразу после того, как Президент Украины наложил вето на мой закон о внесении этого предприятия в перечень неподлежащих приватизации. Но что было, то уже прошло. Вы хорошо знаете что произошло с "Криворожсталью" за это время. Ее приватизировали. Как сейчас выясняется, с нарушением закона, и совсем недавно реприватизировали. К сожалению, Верховная Рада так и не рассмотрела этот законопроект, хотя он неоднократно вносился в повестку дня, но до него не доходили руки. Замечу попутно, это вы хорошо знаете, что уже становится системой, когда законопроект устраивает или теряет смысл (я подчеркиваю, теряет смысл), а в Верховной Раде он лежит и пылится и выносится в сессионный зал, когда уже нет нужды его принятия. Прошло полтора года, я еще раз подчеркиваю. На сегодняшний день правительство приняло постанову о порядке приватизации "Криворожстали", в котором четко предусматривается помимо прочего, решение вопроса социальной и культурной сферы и другие проблемы. Кроме того, постановление предусматривает активные торги по продаже предприятия, что в свою очередь обеспечит прозрачность повторной приватизации.
Коллектив комбината, интересы которого я ставлю превыше всего, требует одного - стабильности, стабильности и еще раз стабильности, и уверенности в завтрашнем дне. И главное, чтобы мы не мешали им работать, они знают, что они делают. Поэтому все, что будет сделано, должно быть сделано не в ущерб, а на пользу этому славному коллективу и, естественно, державе Украине.
С учетом сказанного, а также то, что сегодня, как считает фракция "Единая Украина", для нашей Украины ни к чему любые конфликты между разными ветвями власти, и в первую очередь, между правительством и Верховной Радой, сейчас нужна согласованная, совместная плодотворная работа.
Исходя из вышеизложенных соображений и учитывая создавшуюся ситуацию, я снимаю свой проект с рассмотрения. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую.
Законопроект за номером 5043-10. Доповідає народний депутат Козловський Анатолій Михайлович, будь ласка, мікрофон.
16:41:24
КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні колеги! Цим законом 5043-10 пропонується внести зміни до проекту "Об'єкти права державної власності, що не підлягають приватизації" і виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації такі господарства Миколаївщини: шовкопідприємство .......... Новоодеський район; шовкорадгосп "Новокатеринівський", Веселінівський район; шовкорадгосп "Україна", Братський район; радгосп "Гвардія Ілліча", Жовтневий район; радгосп "Інгулецький, Снігурівка і радгосп " ............", Баштанський район.
Ці радгоспи вже не займаються декілька років, біля 10 років, шовковиробництвом, не мають приміщень, не мають спеціальної техніки, не мають, головне, матеріалу ... шовковиця, яка вже давно вимерзла і зріджена, і немає нічого, і головне, немає підтримки держави галузі цієї, а також замовлення.
Тому я пропоную ці господарства виключити їх з об'єктів державної власності і прийняти за основу і в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, законопроект за номером 5043-14. Доповідає Олександр Олександрович Шевченко. Прошу мікрофон.
16:42:53
ШЕВЧЕНКО О.О.
Олександр Шевченко 39-ий виборчій округ, Дніпроперовищина, Фракція Народної партії Володимира Литвина.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі, ми сьогодні розглядаємо №5043-14 "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Метою внесення змін до Закону України є уточнення переліку з метою виключення з нього об'єктів, які втратили загальнодержавне значення.
На даний момент саме Покровська міжрайонна радгосп-фабрика, яка знаходиться вкрай тяжкому фінансовому та матеріальному становищі. Ситуація з життєдіяльністю цього об'єкту зараз вкрай незадовільна причиною роздержавлення даного об'єкту є фінансове банкрутство господарства та практичне призупинення його господарської діяльності. Оскільки зазначений об'єкт немає стратегічного значення, як для держави, так і для області і, фактично, припинив свою діяльність, пропонується виключити його з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Пропозицію про виключення цього об'єкту з переліку підтримають Дніпропетровська обласна державна адміністрація та Міністерство аграрної політики України.
Реалізація Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не потребує в даному випадку додаткових фінансових та матеріальних витрат. Прийняття Закону дозволить уже в 2005 році розпочати приватизацію Покровської міжрайонної радгоспу-фабрики, яка не тільки забезпечить додаткове надходження коштів до державного бюджету та підвищить відповідальність підприємства за економічні результати своєї діяльності, але і за одно забезпечить права членів трудового колективу та пенсіонерів на отримання власної земельної ділянки.
Переконливо прошу вас, шановні колеги, підтримати законопроект номер 5043-14. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, законопроект за номером 1543-15. Доповідає народний депутат Оніщук Микола Васильович. Будь ласка, мікрофон.
16:45:07
ОНІЩУК М.В.
Дякую. Скажіть, щоб вони відійшли, неможливо працювати.
Шановні народні депутати, проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" за номером 5043-15 передбачає виключення головного державного інформаційного обчислювального центру легкої промисловості з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Це додаток номер 2 до вказаного закону. Справа у тому, що Головний державний інформаційний обчислювальний центр легкої промисловості створювався ще за часів адміністративно-господарської системи для забезпечення потреб Міністерства легкої промисловості. І тоді це виконувало важливу функцію з огляду на те, що майже 800 підприємств у системі міністерства перебували у державній формі власності. Сьогодні ж ситуація змінилася. І Міністерство промислової політики, до сфери управління якого вказане підприємство відноситься сьогодні, припинило фінансування вже виконаних робіт, власне фінансування самого підприємства, у наслідок чого створена багаторічна заборгованість по виплаті заробітної плати та платежів до Державного бюджету. Спроби колективу організувати роботу у відповідності з ринком і умовами господарювання не принесли успіху та як результат його діяльність спрямовується не на розвиток підприємства, а на погашення минулих боргів і виконання судових позовів. Але погасити борги у сумі 350 тисяч трудовому колективу з чисельністю 17 чоловік у найближчі роки практично неможливо.
Реальність є такою, що вирішення цих питань потребують залучення інвесторів, а державна форма власності у даному випадку і статус забороненого до приватизації підприємства не дозволяє залучити додаткові кошти для кардинального підвищення ефективності роботи. Діяльність підприємства не має ознак загальнодержавного значення. Висновок комітету, профільного комітету парламенту з цього питання позитивний. Уряд і міністерство також не заперечують проти виключення цього підприємства з переліку об'єкту. Тобто видається, що складені всі передумови для того, щоб ухвалити позитивне рішення.
Прийняття запропонованих змін до закону створить сприятливі умови для залучення інвестицій, дасть можливість підвищити ефективність управління виробничою діяльністю підприємства, покращити економічні результати його роботи, що в кінцевому результаті збільшить надходження до Державного бюджету та фонді соціального страхування.
З огляду на вищевказане та, враховуючи, що реалізація проекту закону не потребує додаткових фінансових та матеріальних витрат, пропоную цей законопроект ухвалити і прийняти позитивне рішення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 6130 доповідає народний депутат Кармазін Юрій Анатолійович. Будь ласка, Юрій Анатолійович.
16:48:12
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати. ВАТ "Турбоатом", який знаходився в Харкові, є головним підприємством з проектування і виготовлення турбін для атомних електростанцій. В даний час підприємство успішно реалізує стратегічний курс на зростання обсягів виробництва, випуску продукції на експорт, підвищення якості продукції, раціональне використання усіх видів ресурсів.
Це підприємство постановою уряду ще від 29 серпня 2000 року за номером 1346 включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Для всіх зрозуміло, що це підприємство займає монопольне становище на загальнодержавному ринку по виробництву парових і гідравлічних турбін.
У зв'язку з цим я пропоную внести зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" і внести до них і ВАТ "Турбоатом". Прийняття цього законопроекту не буде потребувати витрат з Державного бюджету України і буде сприяти реалізації стратегічного курсу держави на зростання обсягів виробництва ВАТ "Турбоатом" та зростання випуску продукції на експорт забезпечить розвиток науково-технічного потенціалу атомної енергетики та збереження висококваліфікованого трудового колективу спеціалістів. Колектив спеціалістів буде впевнений в завтрашньому дні. Більше того, будуть впевнені в завтрашньому дні і потенційні замовники. Ми з вами пам’ятаємо, коли це підприємство стало заручником політичного тиску, політичного шантажу, внаслідок чого Україна втратила тільки замовлення на один мільярд доларів Сполучених Штатів Америки.
Саме через це я просив би Верховну Раду України прийняти проект цього закону і скажу вам, що позиція уряду, наскільки мені відомо, щодо цього позитивна. Позитивний є також і висновок Головного науково-експертного управління. Я також вдячний Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій під головуванням Станіслава Гуренко, який, розглянувши ще в червні, 22 червня 2005 року цей проект, запропонувала прийняти його за основу. Я думаю, що прийняття і цього, і інших законопроектів, які сьогодні були озвучені, сприятиме відновленню нашої вітчизняної промисловості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, законопроект за номером 6130-3. Доповідає Іван Сидорович Бокий, будь ласка.
16:51:42
БОКИЙ І.С.
Шановні колеги, наш законопроект про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" за номером 6130-3 передбачає включити до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, пакети акцій ВАТ "Харківський турбоатом" та ВАТ "Одеський припортовий завод", які перебувають у державній власності на день набрання чинності закону.
ВАТ "Турбоатом" є головним підприємством з проектування і виготовлення турбін для атомних електростанцій. Понад 50 процентів продукції підприємства постачається на експорт. Питома вага ВАТ "Турбоатом" на світовому ринку аналогічного обладнання становить понад 15 відсотків, парові і газові турбіни підприємство експортує у 16 країн.
Підприємство прибуткове, щорічно до Державного бюджету перераховує близько 30 мільйонів гривень податків та зборів. На даний час підприємство успішно організує стратегічний курс над зростанням обсягів виробництва, випуску продукції на експорт, ...........якості продукції, раціонального використання усіх видів ресурсів.
Одеський припортовий завод є одним з провідних підприємств хімічної галузі. Основним напрямком роботи підприємства є виробництво карбаміду та аміаку та здійснення послуг по його перевантаженню на експорт. Підприємство прибуткове нарощує обсяги виробництва, збільшує надходження до Державного бюджету та забезпечує високий рівень заробітної прати. Завод є містоуворюючим підприємством міста Южне. На підприємстві здійснено модернізацію засобів виробництва, встановлено новітню та надійну автоматичну систему контролю за виробництвом та попередження аварій. Лише за останні 3 років обсяги капітальних вкладень перевищили півмільярди гривень.
Одеський припортовий завод займає монопольне становище на ринку послуг з перевантаженням аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції. Він успішно виконує угоду з транзиту аміаку російського виробництва територією України. Приватизація Одеського припортового заводу може мати негативні наслідки, зокрема, може становити загрозу економічній безпеці.
Враховуючи викладене, проект пропонує внести зміни до переліку об'єктів права державної власності і занести сюди акції, які належать державі в статутному фонді Одеського припортового заводу ВАТ "Турбоатом".
Ну, і я думаю, що ми з вами таким чином буде сприяти стратегічному курсу на зростання обсягів виробництва на цих двох важливих народногосподарських об'єктах, збільшення об'ємів реалізації продукції та послуг на внутрішньому ринку та на експорт, забезпечити державний контроль за станом екологічної безпеки та збереження високо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 6310-1 доповідає Майко Віталій Іванович. Прошу мікрофон.
16:55:03
МАЙКО В.І.
Майко Віталій Іванович, Партія промисловців і підприємців.
Необхідність прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" обумовлена стратегічним значенням для економіки і безпеки держави підприємства ВАТ завод "Маяк".
Законопроектом пропонується включити до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ВАТ завод "Маяк". ВАТ завод "Маяк" є провідним підприємством в Україні і в країнах СНД з виготовлення приладів магнітного запису. Завод "Маяк" є співвиконавцем цільової програми Міністерства оборони України з розробки та виготовлення апаратури за темою "Трансляція", виконавцем державних замовлень по ремонту і переатестації продукції військово-технічного значення.
З 2002 року завод "Маяк" працює прибутково, повністю розраховується з боргами до бюджету, Пенсійним фондом та заробітною платою. За період з 1999-го по 2003 рік підприємство збільшило виробництво промислової продукції в 6,6 разів, у 2003-му році кількість робочих місць збільшено на 90 чоловік. Середня заробітна плата збільшилася у вісім разів.
До 2004 року планується створити додатково ще 40 робочих місць. На даний час підприємство успішно реалізує стратегічний курс на зростання обсягів виробництва, випуску продукції на експорт, підвищення якості продукції.
Враховуючи викладене, проектом Закону "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" пропонується внести зміни до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації і внести до зазначеного переліку ВАТ “Завод Маяк".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 6310-п доповідає народний депутат Руденко Геннадій Борисович.
16:57:37
РУДЕНКО Г.Б.
Дякую. Дуже шкода, що питання приватизації розглядається за скороченою процедурою, адже це питання світогляду. Одні політичні сили переконують, що прибуткові підприємства не можна приватизовувати, тому що це золота куриця і куриця, яка несе золоті яйця для країни. Цікаво, що ці ж політичні сили потім переконують, що не можна приватизовувати і ті підприємства, які збиткові.
Мій законопроект по заводу "Більшовик" якраз стосується збиткового підприємства. Я думаю, що складно сьогодні взагалі розглядати питання.......
(Ш у м у з а л і)
Складно в такій ситуації розглядати питання по приватизації заводу "Більшовик". Я вважаю, що підтримувати потрібно приватизацію завода, який мабуть єдиний із машинобудівних підприємств залишився в держвласності. Він не має стратегічного значення для держави, тому пропоную своїм колегам народним депутатам підтримати підприємство, яке мозолить очі в Києві, яке не несе стратегічного значення для країни, для Києва, а приватизація дозволить віднайти кошти для бюджету. Свідомо прозора приватизація дасть серйозні інвестиції в бюджет. Депутати, які не підтримують цей законопроект, я вважаю, будуть причетними до подальшого розграбування підприємства. Тому це все на вашій совісті. Я пропоную підтримати законопроект мій про те. щоб вивести завод "Більшовик" на приватизацію. І взагалі я вважаю, що потрібно переходити до ситуації... до нового підходу до розгляду питань по приватизації. Сьогодні потрібно доводити, поставити акценти зовсім по-іншому, не потрібно доводити нам, депутатам, про те, що те чи інше підприємство потрібно вивести на приватизацію. Сьогодні Фонд держмайна і уряд має доводити по окремим підприємствам що залишити за державою. Сьогодні такого переліку чіткого немає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 7272, доповідає народний депутат Віталій Майко. Будь ласка, мікрофон.
16:59:52
МАЙКО В.І.
Віталій Майко, фракція промисловців і підприємців.
Законопроектом пропонується включити державне підприємство "Машинобудівна фірма "Артем"" з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації до Закону України "Про перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані".
Таким чином цей закон дає можливість зберегти існуючий технологічний ланцюг щодо забезпечення виконання замовлень держави на виробництво вітчизняної техніки спеціального призначення, а також високоточної зброї.
Вважаємо, що це визвано тим, що все підприємство робить по цьому закону. Тільки маленька частина його по іншому закону. Ми приводимо все підприємство до одного закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 7272. Бокий, будь ласка. Це про Кривий Ріг. 7272-1.
17:01:11
БОКИЙ І.С.
Іван Бокий, фракція соціалістів.
Шановні колеги! У нашому законопроекті йдеться про внесення до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання". Це підприємство - підприємство-монополіст. Основними напрямками роботи підприємства є виробництво та реалізація питної води за допомогою комплексу об'єктів, споруди розподільчих водопровідних мереж пов'язаних єдиним технологічним процесом для міста Кривий Ріг та п'яти прилеглих сільських районів Дніпропетровської області, а також забезпечення їх технічною водою, перекидання води у маловодні регіони водогонами, регулювання стоків річок Інгулець, Саксагань, Бокова та Боковенька, промивки річки Інгулець прісною водою ........... високомінералізованих вод гірничо-металургійних підприємств Кривбасу, що дає можливість забезпечити питне водопостачання міста Миколаїв та зрошити сільгоспугіддя Миколаївської і Херсонської областей. Діяльність "Кривбас-водопостачання" з водопостачанням на 100% забезпечить потреби промисловості та сільського господарства Криворізького регіону. А відповідно до постанови Уряду, має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Основними контрагентами підприємства за договорами водопостачання є промислові підприємства енергетично-металургійного комплексу та житлово-комунальні підприємства.
"Кривбас-водопостачання" утримує на балансі об'єкти підвищеної небезпеки, серед який головне місце займає Радушанський витратний склад хлору, який є екологічно небезпечним об'єктом. Крім того, підприємство здійснює експлуатацію водосховищ, водогосподарських каналів, вітротехнічних та гідротехнічних захисних споруд, які не підлягають передачі в оренду. Проект Закону передбачає підприємство внести до зазначеного переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Його прийняття сприятиме реалізації стратегічного курсу на збереження унікального підприємства монополіста і забезпечить державний контроль за станом екологічної безпеки та збереження висококваліфікованого трудового колективу спеціалістів цього підприємства. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Сидорович, будь ласка, продовжуйте, 7272-2 про "Луганськ-тепловоз".
17:03:41
БОКИЙ І.С.
Ми пропонуємо також внести до переліку об'єктів права державної власності 76%-відсотковий пакет акцій холдінгової компанії "Луганськ-тепловоз". Необхідність прийняття внесення, внесення прийняття даного законопроекту обумовлена стратегічним значенням для економіки і безпеки держави холдінгової компанії "Луганськ тепловоз", яке пропонується включити з зазначеного переліку, зазначеним пакетом акцій з метою захисту державних інтересів. Дане підприємство забезпечить стабільно високу прибуткову діяльність. А в разі його приватизації нема ніяких гарантій подальшого збереження цілісності цього майнового комплексу, збереження кадрового і виробничого потенціалу та його основної статутної діяльності.
Ми вважаємо, що прийняття такого закону України забезпечить контроль з боку держави і це сприятиме реалізації стратегічного курсу цього підприємства, яке на сьогодні працює прибутково на подальше зростання обсягів його виробництва.
Ми думаємо, що Верховна Рада відносно цих об'єктів, про які доповідалося у двох цих законопроектах, прийме достатньо зважене рішення і забезпечить збереження інтересів держави у даній сфері. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми заслухали доповіді по всіх 12 законопроектах. Є пропозиція така, що ми зараз перервемо розгляд цього питання. Потім, коли до нього повернемося, ми будемо слухати доповідь від профільного комітету і доповідь від спеціальної комісії. Після того - обговорення. І потім по кожному законопроекту буде голосування.
А у зв'язку з присутністю Президента ми перериваємо розгляд цього питання.
ГОЛОВА. Шановні колеги, у робочі нашого засідання бере участь Президент України. Давайте привітаємо главу держави. (Оплески). А також присутні Прем'єр-міністр, члени Кабінету Міністрів України. Давайте привітаємо їх також, це рідко буває. (Оплески). Прошу, сідайте.
Шановні народні депутати, під час засідання Погоджувальної ради ми домовилися про те, що сьогодні на вечірньому засіданні ми поставимо на розгляд пропозицію, яка підтримана народними депутатами України в особі, шановні колеги, в особі керівників депутатських груп і фракцій загальною кількістю 326 народних депутатів про розгляд в особливій процедурі законопроектів, пов'язаних із вступом України до Світової організації торгівлі.
Перед тим, як ми перейдемо до практичного розгляду ініціативи, я підкреслюю, ініціативи керівників депутатських груп і фракцій, дозвольте запросити до слова Президента України Віктора Андрійовича Ющенка. Давайте ж потім, коли перейдемо до практичного розгляду, шановні колеги.
ЮЩЕНКО В.А.
Шановні народні депутати, друзі, колеги! Моє звернення адресовано, власне кажучи, до кожного із вас і стосується питань, які пов'язані в єдиному пакеті щодо прийняття проектів закону по вступу до Світової організації торгівлі. Я хотів би дати загальний коментар, чому я тут, чому я попросив у вас декілька хвилин уваги, щоб висловити свою позицію.
Хотілося почати з того, що, шановні друзі, пакет законів не направлений проти когось, не направлений проти якоїсь галузі, проти якоїсь структури. Для того, щоб ми сьогодні могли мати професійне уявлення відносно інтересів України в організації ринку, робочої сили, послуг, товарів, капіталу для того, щоб нас... Шановні колеги, майте честь вислухати, майте культуру вислухати. Я вас не буду перебивати, даю вам слово. Хотів би підкреслити, шановні друзі: для того, щоб ми мали адаптований у цих чотирьох позиціях ринок, нам треба переглянути, внести зміни і доповнення до 350 законів України. Як правило, ця дорога будь-якою країною проходиться за три, за чотири роки.
Позиція друга. Для того, щоб ми були адаптовані по цих чотирьох секторах ринку, нам треба переглянути, відмінити 150 постанов урядів.
Третє. Для того, щоб бути адаптованим в цьому ринку, нам треба скасувати приблизно 1300 відомчих актів, актів, які регулюють норми, традиції чи стандарти. Другими словами, шановні друзі, коли ми ведемо мову про цей колосальний обсяг, ми, безумовно, говоримо про те, що на це повинні сконцентровані буть наші спільні зусилля і, звичайно, повинно бути відведено достатньо часу для того, щоб ці питання розглянути.
Тому із цього колосально великого пакету, який потрібно нам зробити, сьогодні пропонується невелика толіка. Це невеликий тест просто нашої здатності для того, чи ми можемо сприйняти ці правила, прийняти у парламенті. Як правило, кожний парламент, починаючи з Литви, Естонії, Польщі, коли перед ними стояли такого роду завдання, вони виходили із того, що у парламенті формувалася спеціальна процедура, коротка стежка для прийняття тих чи інших законопроектів, які стосуються поданого питання.
Тепер по суті, шановні друзі, я хотів би висловитися. Що буде відбуватися, приймаємо ми цей пакет чи ми не приймаємо? Щоб ні у кого не склалося враження, що нічого не змінюється. От сьогодні, доки ми вважаємо, що можна цими законами ігнорувати, нехтувати, не приймати їх, іде по Росії сім антидемпінгових справ, справи, які зачіпляють цілу товарну номенклатуру, не якусь окрему позицію товару, а цілу номенклатурну групу. У нас іде чотири антидемпінгові справи з Мексикою, шість антидемпінгових справ з Європейським Союзом і так далі, і так далі. Ми програємо кожний рік 8 мільярдів гривень нашого товарообороту.
Тепер виникає питання. Можна погодитися з тим, щоб ми і в цьому році ці 8 мільярдів програли, можна зробити зміни. Відносно змін я хотів би, шановні друзі, сказати слідуюче.
По-перше, я репліки чув тут з лівої сторони про національні інтереси. Я виходив на цю трибуну, керуючись виключно національними інтересами. І хочу ствердити, що пакет із 14 законопроектів приводить Україну до вигоди, яка оцінюється приблизно приростом валового продукту 1,9 відсотка, якщо приймається цей пакет. Це позиція перша.
Відносно експорту. Прийняття цього пакету із 14 законопроектів дає змогу у розрахунку на один рік підняти на півтора мільярди український експорт. А ви знаєте, що український експорт складає 60 відсотків внутрішнього валового продукту, якщо ми говоримо про пенсії, про зарплати і так далі.
Позиція слідуюча. Відносно Державного бюджету, за рахунок скасування пільг, розширення бази ми виходимо на те, що за підрахунками розрахунку на рік український бюджет отримує додатково коштів приблизно 2,3 мільярди гривень за рахунок цього пакету.
Слідуюче, що стосується регуляторної політики, якщо сьогодні нічого не змінювати, інтегрований ввізний митний тариф у нас складає сьогодні 5 відсотків, якщо взяти узагальнену базу.
Якщо взяти цю базу, яка пропонується, у нас узагальнений митний тариф піднімається на одну десяту. Ми маємо позицію кращу, ніж ту позицію, яку ми маємо сьогодні.
І останнє, друзі, другими словами... Це я хотів сказати як економіст по цих позиціях.
І останнє хотів би сказати, що стосується клубу і нашої причетності до цієї світової структури. Сьогодні у Світовій організації торгівлі членство має 148 організацій. 148 країн мають повне членство, і 30 країн сьогодні йдуть дорогою відносно повного членства. Це 95 відсотків світової торгівлі. 95 відсотків всього об'єму ринку світу.
За наших сусідів, якщо ми говоримо: Молдова - член Світової організації торгівлі. Набагато динамічніше в переговорах у Світовій організації торгівлі йде Росія, членом Світової організації торгівлі є Грузія. Кожна країна виграла дебати із Світовою організацією торгівлі.
(Ш у м у з а л і)
Тому, шановні друзі, я просив би сьогодні кожного народного депутата, який відноситься до демократичного блоку, який відноситься до інших уподобань: друзі, зараз мова йде не про кольори, зараз мова не йде про ідеологію, зараз мова йде про те, що ринок, який довкола України існує, буде опанований Україною.
Ми говорити на одній абетці, ми будемо працювати на одних правилах. Ми можемо так жити, щоб наші, прекрасно створені в Україні літаки, можна було приземлити в Парижі на виставці, і нікого не боятися, що їх арештують, і в нас немає права, норми захистити свої національні права.
І тому, шановні друзі, я звертаюся незалежно від того, чи відноситься народний депутат до проурядової більшості чи непроурядової більшості, я кожного з вас звертаюся як до громадянина України: підтримайте ці надзвичайно актуальні для національних інтересів закони. Прошу вас. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Андрійовичу. (О п л е с к и)
Шановні колеги, одну хвилиночку! Шановні колеги, зараз треба визначитися (з процедури чого? Зараз, одну хвилинку!)... Шановні колеги, я зараз вам поясню, а потім ми з процедури запишемося виступимо.
Я хочу ще раз нагадати, що група народних депутатів, які є керівниками депутатських груп і фракцій, внесли проект Постанови про розгляд та прийняття законопроектів, пов'язаних зі вступом України до Світової організації торгівлі, це реєстраційний номер 7726. Проектами постанов передбачається одночасно прийняти рішення щодо повернення до розгляду раніше не підтриманих законопроектів і включити їх в порядок денний, передбачається також включити до порядку денного ті законопроекти, які Верховна Рада ще не розглядала, а також прийняти рішення щодо того, що приймаємо групу законопроектів у першому і другому читанні і одразу в цілому як закон, а також приймаємо групу законопроектів у другому читанні в цілому як закон, і цей проект постанови не передбачає обговорення відповідних законопроектів, тобто...
(Ш у м у з а л і)
Я розказую... Шановні колеги, я прошу уваги! Шановні колеги, я просто розказую, за що ми зараз будемо голосувати.
(Ш у м у з а л і )
Із процедури... Одну хвилиночку, з процедури щодо розгляду питання про включення проекту Постанови до порядку денного, прошу записатися. 5 хвилин. будь ласка, запишіться. Ну давайте 5. Якщо не знайдемо спільної точки, ще буде 5. Давайте 5 поки що. 5 хвилин, будь ласка.
Так, на табло прізвища народних депутатів, що записалися для виступів із процедури розгляду питання про включення до порядку денного проекту постанови (реєстраційний номер 7726). Юрій Кармазін, будь ласка.
17:17:50
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати! Я хотів би звернутися до Володимира Михайловича і попросити Володимира Михайловича сказати чому до цього часу на момент, коли зайшов в зал Президент, на момент коли йде промова у нас нема всіх проектів, які мають бути у нас на руках.
Я хочу, щоб це знав Віктор Андрійович. Нам їх не видали, їх нема! У мене ось лежить три папки, у мене всі до одного проекти відслідковуються, і ті проекти, які були викинуті нами в зв'язку з тим, що уряд їх подав некваліфіковано, Віктор Андрійович, вони мали бути дороблені, даті нам і пройти через комітети. Вони не пройшли цю дорогу і вони вирішили застосувати як таран, Віктор Андрійович, вас. Тому давайте ми цілком поділяючи всі доводи, які ви сказали, ми за все це можемо проголосувати, але давайте зробимо якісні закони, щоб ми просто не угробили ці........
ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів.
17:19:05
НОВАК В.М.
Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України. Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.
ГОЛОВА. Петро Симоненко, фракція комуністів.
17:19:14
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракція комуністів. Шановні колеги, фракція комуністів не буде голосувати за цей ганебний пакет чи мішок, як його можна назвати. Це по-перше. По-друге. Я хотів би, щоб ви, Володимире Михайловичу, зачитали а хто ж все-таки вніс цей законопроект.
По-третє, мені просто... у мене викликає подив, м'яко кажучи, що цей проект вносять ті, хто виступав кілька місяців тому проти всяких пакетів, коли мова йшла про політичну реформу.
По-третє. Немає ніякого економічного обгрунтування, і як вчора нас не запевняли в цьому, Верховна Рада не отримала проекту чи, так скажемо, розрахунків економічного обгрунтування.
Четверте. Якщо вже відверто говорити, то це практично здача території для транснаціональних корпорацій і закордонного мотлоху, який буде знищувати і викидати мільйони знову безробітних, шукати роботу за кордоном. Фракція категорично проти цього і вимагає від...
ГОЛОВА. Олексій Корсаков, фракція "Регіони України".
17:20:21
КОРСАКОВ О.Я.
Прошу передать слово Бронникову Владимиру.
ГОЛОВА. Володимир Бронніков, будь ласка, мікрофон.
17:20:33
БРОННІКОВ В.К.
Виктор Андреевич, Владимир Михайлович, у нас много раз звучало в этом зале требование и пожелание о достойном поведении депутатов, о соблюдении ими всех законов, о соблюдении ими же принимаемых процедур.
Поэтому я обратил бы внимание ваше, Владимир Михайлович, то, что таким проектом постановы мы нарушаем все законы по рассмотрению документов, которые предлагаются нам принять в этом зале. А мы же берем на себя ответственность перед народом.
Поэтому фракция "Регионов Украины" категорически не согласна с такой процедурой рассмотрения и считает, что такие важнейшие законы можно рассматривать только после обговоривания в комитетах в режиме и первого, и второго чтения. Мы должны...
ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії.
17:21:35
ВАЩУК К.Т.
Катерина Ващук, Народна партія Володимира Литвина.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Вікторе Андрійовичу! За 11 років роботи у Верховній Раді я бачила різні моменти у прийнятті законів, та ще не пам'ятаю так, щоб ми приймали пакетом таку велику кількість законів, частину з них народні депутати навіть не читали не бачили, перше, друге і в цілому, Вікторе Андрійовичу, шановний, ми віримо Вам, але поясніть. Там є Закони, які будуть боляче вдаряти по сільському товаровиробнику . Яки ми підемо до селян і що ми їм розкажемо, коли є ряд моментів, які будуть бити по внутрішньому ринку і по селянину.
Давайте ми все-таки зважмо підійдемо і спокійно розглянемо ці Закони приймемо, але ....
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
17:22:50
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, шановні народні депутати, я хотів би по-перше, наголосити, що ми вже тільки обговорюємо ці законопроекти по СОТ вже третій місяць. Порахуйте, будь ласка, а порахуйте, будь ласка, коли це трапилось?
Наступне, була утворена спеціальна погоджувальна рада, на котрій були представники усіх Фракцій, груп і всі, хто, навіть, хотів, від Комітетів брали участь, обговорювали ці законопроекти разом з Урядом. Там було відточені, відпрацьовані всі моменти. Там всі погоджуються. Представники Фракцій зобов'язуються прийти і принести цю інформацію у Фракції. Вони приходять на наступне засідання і кажуть: "Так, ми погоджуємося, але деякі нюанси треба відточити". Понад 200 поправок було скеровано від народних депутатів по законопроектах, всі вони прийняті і враховані.
Які ще треба необхідні важелі до співпраці, що все ж таки було проголосовано такі необхідні не конкретним людям, навіть, не Урядові, а саме українському народові, законопроекти? Тому що розповідати: куди треба іти, чи куди не треба іти - це ма...
ГОЛОВА. Михайло Мельничук, Фракція соціалістичної партії України.
17:24:05
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Прошу передати слово Олександру Морозу.
ГОЛОВА. Олександр Мороз, мікрофон, будь ласка.
17:24:10
МОРОЗ О.О.
Шановний Президент, шановний Голова Верховної Ради і Прем'єр-міністр, справді, говорила тут моя колега про те, що вона 11 років у Парламенті. Я 16-ий рік і такої процедури ще не зустрічав. тут яка особливість? Сказав Віктор Андрійович правильно, що ми маємо змогу доступитися до світового простору торгового, з нами будуть працювати по одних правилах. Але ми і ж свою територію відкриваємо для цього простору. І тому треба подумати, по-перше, про тих людей, які на цій території знаходяться. Я тільки один документ, про цукор наприклад взяти. Ми залишаємо без роботи у перспективі півтора мільйона людей. Ми нищимо власну економіку. Нищимо доходи до власного бюджету. І так, по якому пункту не візьміть, те ж саме спостерігається. Мене втішив зараз виступ Шкіля, якій навіть не знає назв деяких законів...
ГОЛОВА. Шановні колеги... Шкіль репліка, будь ласка. Вже час вичерпаний, не називали ж прізвище. Шановні колеги...
17:25:30
ШКІЛЬ А.В.
Я дякую. Я, звичайна річ, втішений увагою голови фракції. Але я хочу нагадати, що я не хотів би перераховувати тих законопроектів, за які проголосувала ця фракція і котрі зараз властиво і зруйнували цукрову промисловість. Тому говорити про те, хто що читав, а хто не читав, ну, давайте не будемо все-таки підважувати компетентність народних депутатів і мою у тому числі. Я переконаний, що це було необдумане слово. І я впевнений, що у подальшому слова будуть обдуманішими і впевненішими, тому що конкурувати з тими людьми, які до цього часу ще їдуть на возі у комунізм, не вартує. Вони все одно туди не заїхали стільки років, і до цього часу не заїдуть. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися міркуваннями щодо... Шановні колеги... Шановні колеги, я прошу вас, я прошу вас шановні колеги, щоб усвідомлено, шановні колеги, щоб усвідомлено приймали рішення. Тому зараз така буде процедура, я прошу уваги.
Що я поставлю... Я вже звернувся до суду з цього приводу, шановні колеги. (Шум у залі). Шановні колеги, ви ж не будете чути, про що голосування буде, я прошу вас. Я ж не порушую, я все відповідно до процедури поставлю.
Шановні колеги, Алла Олександрівна, я свою позицію на засіданні Погоджувальної ради, всі знають, сказав. Але водночас є підписи керівників депутатських груп і фракцій, які внесли постанову. Хай Верховна Рада визначиться, я прошу вас. Я роблю помилок з Верховної Ради.
Шановні колеги, у зв'язку з тим... Я не можу перекричати вас, я прошу вас. Я розумію. Шановні колеги, але щоб ви свідомо, я прошу уваги, щоб ви потім... (Шум у залі).
Шановні колеги, прошу увагу, ви зверніть увагу, я прошу вас, потім все встигнете, дайте я скажу, а тоді встигнете висловити свою позицію. Одну хвилиночку. Шановні колеги, я прошу вас. Я не, шановні колеги, я не... Я хочу вам пояснити, шановні колеги. Ви послухайте, бо зараз проголосують не за те, ви потім будете мене звинувачувати. Я прошу вас, послухайте, а потім будете кричати. Катерино Тимофіївно, попросіть, будь ласка, я вас благаю. Є. Так я хочу пояснити.
Шановні колеги, до цього проекту постанови... (Шум у залі).
Шановні колеги, ви ж послухайте, до цього проекту постанови, який... Ну я прошу вас! Ну ви ж послухайте мене! Ну ви ж нормальні люди! Ну що ви! Я прошу вас! Я лягаю під когось іншого, але не під виконавчу гілку, так що не треба... Я прошу вас! Я прошу вас, ну не треба. Президент уже сказав, шановні колеги. Треба, щоб Верховна Рада визначилась.
Шановні колеги, ну я прошу уваги!
(Ш у м у з а л і)
Що? Що? Ну, не почують, про що голосувати, ви розумієте як? Шановні колеги, до проекту постанови є два проекти постанов про неприйнятність, про неприйнятність. Шановні колеги, ну підождіть! Є два проекти постанов про неприйнятність. Тому, шановні колеги, пропонується така процедура розгляду цього питання: спершу ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного... Ну послухайте! Про включення до порядку денного проекту постанови. Після того, якщо Верховна Рада прийме позитивне рішення, слухаємо два проекти постанов про неприйнятність, голосуємо їх, потім далі будемо визначатися.
(Ш у м у з а л і)
Тому, шановні колеги, така процедура пропонується для розгляду. П'ять хвилин з процедури, будь ласка, запишіться.
(Ш у м у з а л і)
На табло прізвища народних депутатів, що записались. Юрій Оробець, фракція "Наша Україна". Я прошу уваги, шановні колеги! Ну ми в процесі розгляду питання.
17:31:49
ОРОБЕЦЬ Ю.М.
Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Мені здається особливим цинізмом та обставина, що протестують зараз ті фракції, які терпіли на своїй посаді 2,5 роки віце-прем'єра Клюєва, який займав аж три посади, Сацюка, який займав більше року посаду.
І тому це просто підстава лише для того, щоб пошуміти, задекларувати, що в них є один єдиний принцип - чим гірше, тим краще.
Нам обов'язково треба зараз ставити на голосування і визначатися. В нас достатньо людей в цьому залі, і все треба зробити, щоб сьогодні голосування було результативним.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу вас, зараз записалися по одній хвилині від фракцій, потім перейдемо до прийняття рішення. Ну, прийме Верховна Рада рішення - прийме, не прийме, значить, така воля Верховної Ради. (Ш у м у з а л і)
Петро Симоненко, фракція комуністів. Будь ласка, мікрофон.
17:33:09
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракція комуністів.
Шановні колеги, шановні виборці! Ми вимагаємо сьогодні перш, ніж, так скажемо, обговорювати якісь законопроекти, щоб Прем'єр-міністр і Президент звільнили сьогодні з займаних посад тих народних депутатів, які їх займають як сумісники. Тільки тоді вони мають моральне право взагалі зайти до зали Верховної Ради як керівники держави, які повинні виконувати конституційну норму і захищати Конституцію і наше право, народних депутатів, жити за законами. Вони самі сьогодні створюють корупцію у влади, об'єднуючи комерційні інтереси, статус народного депутата використовують для захисту. І щоб не сидіти у тюрмі, так як їх заарештують у власних кабінетах.
Ми сьогодні, комуністи, вимагаємо перед тим, як перейдемо до розгляду, щоб сам хай Президент дасть відповідь, що він обіцяв народу України на майданах, коли він говорив, що буде його влада чесною, порядною, а він сам буде жити за законами України.
Хай зараз підписує указ про звільнення з посади всіх тих, хто є сьогодні сумісниками.
ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Регіони України".
17:34:22
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги, дозвольте все-таки мені теж сказати з цього приводу.
По-перше, що стосується самого факту розгляду сьогодні цієї постанови і цих законопроектів в той спосіб, яким пробують нас заставити прийняти. Ну, це є свавілля, якого не було не тільки при Кучмі, я взагалі не знаю, де це собі можна уявити, в якому суспільному форматі, що найважливіші закони держави приймаються у такий спосіб.
Друге: питання сумісників. Як ми можемо вірити владі у великому, коли Президент своїх близьких, заступників, помічників, в тому числі навіть родича-кума, не може примусити піти з депутатів і дозволяє їм порушувати Конституцію?!
Третє. Як ми можемо вірити владі щодо цих законів, коли йдуть репресії, коли далі арештовані люди, незаконно арештовані, коли справа Колеснікова і інших сьогодні є ганьбою для України, а чиновники з міністерського відомства нагло дозволяють собі коментувати політичні події в державі і прийняті нами закони?!
ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії.
17:35:33
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, шановний Вікторе Андрійовичу, Юлія Володимирівна!
Ми у вас учились бути демократичними, справедливими, чесними перед собою і перед українським народом, і не хочемо, щоб сьогодні в цій залі елементарно порушувалася процедура розгляду. Давайте відкинемо всі інші закони, один за одним розглянемо всі закони, більшість з них ми готові підтримати, проголосувати за них, але давайте це зробимо так, як передбачає Регламент роботи Верховної Ради. Ми протягом двох днів їх спокійно розглянемо і не будемо мати таку ганьбу за порушення будь-якого регламенту роботи нашої демократичної Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВА. Корж, фракція Блоку Тимошенко.
17:36:43
КОРЖ В.Т.
Дякую. Прошу передати слово Андрію Шкілю.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, мікрофон.
17:36:50
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, можна виділити ще два й три дні, але ситуація, яка зараз розглядається в залі свідчить про те, що тут є просто бажання зірвати роботу просто Верховної Ради і тут можна дати день на це, два, місяць, декілька тижнів, це нічого не змінить. Використовується інформація про те, що є декілька позицій в законопроектах, які гарантують входження України в СОТ і ними намагаються спекулювати.
Я хочу наголосити на тому, що ми можемо тільки говорити стратегічно чи має увійти Україна в СОТ чи ні. Вона мусить бути в Світовій організації торгівлі. Ті закони, які ставить в вимогу СОТ, вони захищають, в першу чергу, споживача. Виробника ми будемо захищати всі разом, але спочатку ми мусимо захистити споживача, бо він є головним користувачем благ в Україні тих самих виробників в тому числі. Коли не буде кому споживати, не буде для кого виробляти.
ГОЛОВА. Микола Карнаух, фракція Соціалістичної партії України.
17:38:00
КАРНАУХ М.В.
Дякую. Хотів би довести до виборців позицію фракції Соціалістичної партії України, яка полягає в наступному. Ми безумовно підтримуємо те, що Україна ввійшла до Світової організації торгівлі, але ми категорично проти того, щоб при цьому були ущемлені інтереси нашої держави. Тому ми наполягаємо на тому, щоб всі проекти законів, які внесені на розгляд, розглядалися, згідно Регламенту і по процедурі. Ми пропонуємо, якщо не вистачає часу, продовжити роботу сесії на тиждень і грунтовно підійти до кожного питання, щоб не було завдано шкоди українському народу. Дякую.
ГОЛОВА. Так, це дуже слушна пропозиція. Репліка Шурма і зараз будемо визначатися. Перерву потім, вже нема коли...
17:38:55
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Віктор Андрійович, можна до вас звернутися? Вікторе Андрійовичу! Шановний пане Президенте!
ГОЛОВА. Звертайтесь, звертайтесь.
(Ш у м у з а л і)
ШУРМА І.М. Віктор Андрійович! Шановний пане Президенте, можна до вас звернутися? Шановний пане Президенте, можна до вас звернутися?!
Шановний пане Президенте! Шановний пане Президенте! Я хотів би пояснити причину сьогоднішньої події, Вікторе Андрійовичу. 40 секунд у мене забрали. Я хотів тільки почути від вас, чи вам вистачить, будете мати задоволення, коли за цей пакет проголосують два сумісники: Бойко, який є по своїй суті священиком і не склав повноваження, і секретар Ради національної безпеки Порошенко, чи будуть конституційними ...
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу уваги! Це мова йде, прошу одне уточнення, це не той Бойко, якого ви назвали.
Шановні колеги! Ми вже обмінялися думками. Я ще раз хочу нагадати, шановні колеги. ( Ш у м у з а л і)
Зараз не зрозуміють про що йде голосування.
( Ш у м у з а л і)
Оскільки йде ...
( Ш у м у з а л і) Скандують "Ганьба!"
Зараз не почуєте, про що мова йде, потім будете кричати. Я прошу вас!
Зараз зробимо перерву.
Шановні колеги! Давайте приймемо рішення, бо якщо ми не приймемо рішення, Верховна Рада не визначиться, завтра буде теж саме.
Шановні колеги! Я прошу вас, послухайте, потім будете кричати.
Шановні колеги! Давайте таким чином, шановні колеги. Якщо Верховна Рада сьогодні не визначиться щодо цієї пропозиції, яку підписали, то завтра нам знову будуть нам пропонувати і розглядати, післязавтра...
( Ш у м у з а л і)
Послухайте, будь ласка, я прошу вас, я благаю вас. А так буде якась ясність, не підтримає Верховна Рада, будемо далі працювати, інакше ми блокуємо роботу Верховної Ради. Послухайте. Я хочу поставити, так не дають же.
Тому, шановні колеги, я ще раз хочу сказати, оскільки є два проекти постанов про неприйнятність проекту постанови, тому зараз нам треба розглянути питання про включення до порядку денного, а після того, якщо буде прийнято рішення про включення, заслухати про неприйнятність.
Таким чином. Тому ставиться на голосування ...
Ну, дайте, я оголошу перерву давайте тоді, хоч це зроблю ...
(Ш у м у з а л і)
Ну, дайте, я хоч відредагую ...
Шановні, ну, що ж ви бачите, робите. Відходьте, говорить щось, що ж ви стоїте так. Да.
ІЗ ЗАЛУ. Готові на перерву.
ГОЛОВА. Я оголошу перерву. Шановні колеги, шановні колеги, на вимогу, ну послухайте, ну що ви. На вимогу, ну, я прошу вас. На вимогу двох Фракцій, на вимогу двох Фракцій, ну, я прошу, ну, послухайте, будь ласка.
На вимогу двох Фракцій пропонується оголосити перерву. Це Фракції: "Регіони України", СДПУ (о) на 30 хвилин. Ну, послухайте. Ну, що ви пропонуєте? Шановні колеги, скажіть, що ви пропонуєте мені? Оголосити перерву на 30 хвилин. Можна було б запропонувати таким чином поступити, щоб зараз зібралися керівники депутатських груп і Фракцій.
(Ш у м у з а л і)
Ну, послухайте, ну, що ви? Ми ще не, я хочу вам сказати, що питання ми ще не розпочали. А, оскільки, ми не закінчили питання, яке стосується приватизації, то можна було б домовитись, щоб керівники депутатських груп і Фракцій зібралися в кабінеті Голови Верховної Ради. А в той час, щоб Адам Іванович продовжив розгляд питання розглядом якого ми перервалися. Нема заперечень?
Будь ласка, значить, керівникам депутатських груп і Фракцій прошу зібратися в кабінеті Голови. Перерва оголошується в зв'язку з цим. А Адам Іванович Мартинюк буде продовжувати засідання Верховної Ради України. Будь ласка.
Керівників депутатських груп і фракцій прошу зібратися у кабінеті Голови Верховної Ради України.
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, послухайте, будь ласка. Шановні колеги, зараз оголошена перерва на 30 хвилин для того, щоб провести засідання Погоджувальної ради. У нас залишилося 15 хвилин. На правах головуючого я на 15 хвилин продовжую для того, щоб ми мали можливість проінформувати про те, чим закінчилося засідання Погоджувальної ради. Це якраз у нас буде півгодини. На більше ми не маємо можливості продовжити. Тому що за Регламентом це можна продовжувати лише зранку голосуванням. Тому, будь ласка, не збуджуйтесь. Зараз засідає Погоджувальна рада, через 30 хвилин вона проінформує вас про результати. Це перше.
Друге. Послухайте, будь ласка. Як би була ваша воля про те, щоб ми закінчили питання, яке почали, про приватизацію, воно ж не пов'язане одне з одним. Шановні колеги, ми почали з вами питання про приватизацію. Давайте ми його завершимо, одне другому не заважає.
Запишіться з мотивів. З мотивів, будь ласка, запишіться. 5 хвилин з мотивів... (Ш у м у з а л і)
Шановні колеги, можливо, не чули, запрацювали мікрофони. Оголосилась перерва до 18.15, до того часу, поки закінчить засідання погоджувальна рада для того, щоб нас проінформували, яке прийняли рішення. Я продовжую на 15 хвилин засідання. На більше Головуючий не має права продовжити на вечірньому, але ще зранку голосуванням. Тому о 18.15 ми послухаємо інформацію і відповідно приймемо рішення.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми провели засідання погоджувальної ради. Ну я прошу вас, ну, шановні колеги! Ми провели засідання погоджувальної ради. Домовилися, що нам потрібно розглянути законопроекти, прийняти відповідні рішення у Верховній Раді України, я підкреслюю, відповідні рішення, я ж не наштовхую на якісь інші. Домовились таким чином на погоджувальній раді, що ми сьогодні розглянемо питання про те, щоб відступити від Регламенту, продовжити... Я розкажу, яке рішення... Ну дайте можливість розказати, шановні колеги, я прошу вас! Ну послухайте! Послухайте! Да, зрозуміло. Чому я кажу в такій постановці, що розглянемо питання про відступ від Регламенту, пропонувала погоджувальна рада. Ну я прошу вас, справа в тім, що відповідно до Регламенту продовжити вечірнє засідання, можна тільки на ранковому засіданні. На ранковому засіданні ми ставили цю пропозицію на голосування. Верховна Рада не підтримала. Ну ставили. Верховна Рада не підтримала.
Тому сьогодні погоджувальна рада дійшла такого висновку, що нам потрібно відмовитися від того принципу, того проекту постанови, який був запропонований, оскільки не знаходить підтримку у Верховній Раді, а не для того, щоб Верховна Рада продемонструвала, що вона готова розглядати законопроекти відповідно до усталеної практики, до Регламенту, то сьогодні поставити на голосування таку пропозицію, про те, щоб відступити від Регламенту... (Ш у м у з а л і)
Ну, одну хвилинку, я ж просто розкажу вам...
І прийняти рішення, якщо Верховна Рада прийме рішення про відступ від Регламенту, щоб продовжити нашу роботу, скажімо, до 22-ї години...
(Ш у м у з а л і)
... І розглянути.... Ну, я вам розказую про рішення Погоджувальної ради.
(Ш у м у з а л і)
Правильно, Погоджувальна рада, шановні колеги, виробляє рекомендації, але рішення приймає Верховна Рада.
Тому ... Ну, підождіть, я ж должен закрить Верховну Раду...
(Ш у м у з а л і)
Шановні колеги!... Але оскільки... Ну, я прошу вас, шановні колеги!...
(Ш у м у з а л і)
Ну, дайте ж мені завершити, щоб закрити засідання! Ну, можна я?... Ну, можна я розкажу про подальший алгоритм нашої роботи?
(Ш у м у з а л і)
Ну, я прошу вас, шановні колеги! Ну, звідки у вас така агресивність? Ми ж нормальні люди.
Шановні колеги, але ж ми домовилися таким чином, що ми будемо розглядати всі законопроекти у тій послідовності, в якій ми домовилися: спочатку ми розглянемо повернення до законопроектів, які Верховна Рада не підтримала...
Ну, я просто розкажу, яка буде дія. Ну, заспокойтеся, я вас прошу, я благаю вас просто!
Після того розглянемо разом про включення до порядку денного тих законопроектів, які Верховна Рада не розглядала. Після того ми розглянемо законопроекти, які в першому читанні. Які не будуть викликати сумніву і не буде заперечень в сесійній залі, ми проголосуємо в першому читанні і в цілому як закон. Після того перейдемо до розгляду законопроектів у другому читанні з прийняттям позитивних рішень.
(Ш у м у з а л і)
Але у зв'язку з тим...
(Ш у м у з а л і)
Шановні колеги, от ви знаєте, чому ми в Україні завжди програємо? Ми не можемо слухати і чути один одного. Ви ж до кінця дослухайте. Я повинен довести до вашого відому результати перемовин, які здійснювала Верховна Рада.
Ми домовилися також таким чином, що у зв'язку з тим, що у нас завтра має відбутися день... парламентські слухання, то є пропозиція така, що парламентські слухання завтра провести на Банковій в залі клубу як комітетські слухання. Завтра ми вранці проголосуємо відповідну пропозицію-рішення.
Ну, одну хвилиночку! Ну, я прошу вас! Ну що... Ну, я вас поважаю! Дайте, будь ласка, слово сказати!
А завтра ми приймемо завтра рішення: змінимо, якщо буде воля Верховної Ради, порядок денний наш, і передбачимо, що завтра ми будемо працювати і в другій половині дня в пленарному режимі, для того щоб ми могли прийняти рішення ті, які належить Верховній Раді прийняти. Так я ж про завтра говорю!
Тому я прошу... Ну, я прошу, шановні колеги! Тому я прошу Секретаріат підготувати проект Постанови Верховної Ради про зміну порядку робочого нашого, з тим щоб завтра ми могли розглянути і проголосувати цю постанову.
А у зв'язку з тим, що зараз у нас немає можливості продовжити роботу, і у зв'язку з тим, що ми будемо розглядати всі законопроекти відповідно до скороченої процедури і приймати рішення, то я думаю, що підстав для блокування трибуни і роботи Верховної Ради завтра не буде.
Шановні колеги, тому я вечірнє засідання Верховної Ради України зараз маю всі підстави оголосити закритим. Але перед цим хочу сказати, що на даний час уже чотири народних депутати подали (ну, одну хвилиночку!), чотири народних депутати, які працюють у виконавчих структурах влади, подали заяви про складення повноважень. Президент України сказав, що його позиція полягає в тому, що відповідно до Конституції Кабінет Міністрів повинен внести подання на тих людей, які є сумісниками, Президент прийме вичерпні рішення.
Тому, шановні колеги, я прошу вас! Шановні колеги, тому я прошу вас: завтра вранці так дружно, як зараз, і організовано прибути о 10 годині на наше пленарне засідання.
Зараз вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Ми продовжимо нашу роботу у пленарному режимі о 10 годині. Я прошу вас!