ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ  ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

21  червня   2005 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вас інформую про те, що продовжується засідання Погоджувальної ради за участю Прем'єр-міністра і деяких членів Кабінету  Міністрів. Керівники фракцій і депутатських груп шукають шляхи розв'язання проблем і пакетів, і так далі, голосування за законопроекти, що стосуються СОТу, що стосуються будівництва, і що стосується невідкладних заходів і пропозицій, які вносить Кабінету  Міністрів. Іде зацікавлена розмова, а ми з вами будемо продовжувати засідання... наше засідання. Тому прошу підготуватися до  реєстрації.

Ввімкніть систему "Рада". Реєструємося.

 16:05:54

Зареєструвалося 416 народних депутатів, вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. перш, ніж продовжимо розгляд питань, будь ласка, я  зроблю оголошення.

Відповідно до статей Закону України "Про статус народного депутата" та відповідних статей Регламенту, оголошую про вихід із депутатської групи "Демократичні ініціативи" народного депутата Святаша Дмитра та входження його до фракції Народної партії України. Ще раз нагадую Демократичній групі... вірніше, депутатській групі "Демократичні ініціативи" про те, що залишилося зовсім мало часу до  двох тижнів, коли вони мають поповнити свої лави. Зараз, як я не помиляюся, у них залишилося лише 10 народних депутатів.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо створення земельного іпотечного фонду Державної іпотечної установи). Розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

Доповідає голова Державного комітету по земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Будь ласка.  5 хвилин. Підготуватися Супрун.

 

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд винесено проект Закону України про внесення змін  до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо спрямування 50 відсотків від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до спеціального фонду Державного бюджету). Реалізація даного законопроекту дасть можливість сформувати земельний іпотечних фонд, і це, до речі, було предметом розмови і розгляду цілого пакету законопроекту на ранковому засіданні, в розмірі біля  близько 20 мільйонів гривень та забезпечити  початок розвитку земельного іпотечного кредитування в різних сферах суспільного життя, і тому числі і в аграрному секторі.

Іпотечна установа не співпрацює із тими, хто  бере кредити, вона співпрацює, виходячи із наявних можливостей випуску цінних паперів і  реалізації їх на ринку, потім співпраця із комерційними банками, які  безпосередньо працюють із своїми клієнтами щодо надання можливості отримання довгострокових дешевих кредитів.

Компенсація втрат місцевих бюджетів від запровадження даного законопроекту у поточному році буде здійснена  за рахунок перевищення рівня запланованих сум надходжень коштів від продажу земельних ділянок  несільськогосподарського призначення.

Законом України "Про бюджет України на 2005 рік" заплановано отримати надходжень від продажу земельних ділянок  несільськогосподарського призначення в розмірі біля 500 мільйонів гривень.

Перевищення планових надходжень на  кінець року очікується близько  350 мільйонів гривень. Дані розрахунки підтверджують, шановні народні депутати, що низка бюджетних програм, яка запланована відповідними громадами за рахунок надходжень  від продажу земельних  ділянок несільськогосподарського призначення, будуть виконані.

Шановні народні депутати! З огляду на важливість питання, що врегульовується даним законопроектом, прошу вас підтримати зазначений законопроект.

Шановний Адаме Івановичу! Моя доповідь закінчена,  я  готовий доповідати на поставлені запитання. Дяку за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скорочена процедура запитань нема, тому - сідайте, будь ласка.

 

ДАНИЛЕНКО А.С. А жалко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жалко. Так, будь ласка, від профільного Комітету, Супрун Людмила Павлівна. Так. Є, будь ласка, Людмила Павлівна, на трибуну.

 

16:10:17

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, якась сьогодні невдячна доля, що приходиться всі законопроекти урядові просто критикувати. Гарні ідеї, гарні пропозиції, але, на жаль, їх законодавче втілення, практично, не витримує ніякої критики. Що пропонується вказаним законопроектом?

Уряд хоче залучити відповідний обсяг коштів від продажу земельних ділянок несільгосп призначення, що  перебувають у державній власності, та така ж точно, в такий же точно обсяг коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності, до спеціального фонду державного бюджету.

Начеб-то непогана ідея, але як це виглядає з точки зору сьогоднішнього діючого законодавства? Це означає, що фактично державний бюджет хоче пограбувати місцеві  бюджети і привласнити собі кошти, які сьогодні належать територіальним громадам. Що фактично, абсолютно не відповідає законодавству. Крім того, в тексті закону, який вносить зміни до діючих законів передбачається, що в  місцевих бюджетах буде залишатися тільки 40% коштів від продажу земель несільгосп-призначення. А сьогоднішній закон визначає, що такі кошти повинні бути в місцевих бюджетах в обсязі 90%. Відбувається розбалансування між державним і місцевими бюджетами. Треба врахувати, що до статті 1 не внесено відповідні зміни, які стосуються загальних обсягів доходів і видатків. Такі зміни також не внесені  і до додатків до закону.

Це стосуєтьcя додатку 1 і додатку 3 у частині визначення обсягу  відповідних надходжень та видатків по спеціальному фонду.

На жаль, Комітет з питань бюджету не може підтримати такий законопроект. Ще раз підтверджуємо, що ідея його є непоганою, ідея його підтримується, але  такий порядок формування спеціального фонду не відповідає діючому законодавству.

Тому на засіданні  комітету ми прийняли рішення про наступне, пропонується проект закону, запропонований урядом, за номером 7487 відхилити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На щастя чи на жаль, керівники фракцій і уряд говорять зовсім про інше там. Дякую. Сідайте, будь ласка. 12 хвилин, тобто  два "за", два "проти". Юрій Анатолійович Кармазін скаже свою вагому думку, його підтримає Юрій Соломатін.

 

16:13:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни дуже радий бачити тут голову комітету, який один підтримав із всього уряду революцію, але, на жаль, я скажу невтішні слова щодо законопроекту при всій моїй повазі до нього.

Мої слова будуть виходити з того, що я поважаю оцей документ. Цей документ називається Конституція України. Я нагадую, тут передбачено у статті 142: матеріальною і фінансовою основою  місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності.

Так от, тут пропонується передати до спеціального... вилучити із бюджетів місцевого самоврядування, передати до спеціального фонду Держбюджету 50 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у  комунальній власності. Це як називається?  Я  називаю це брутальним порушенням статті 142-ї Конституції України. Крім того, я погоджуюся із тим, що сказала Людмила Супрун, тому що  і ті землі, які знаходяться, несільськогосподарського призначення перебувають у державній власності, також, шановні, доходна база місцевих бюджетів зменшиться на 200 мільйонів гривень. І от я хочу запитати у уряду, ви розумієте, що ви не дофінансуєте якраз те, що має йти в місцеві бюджети чи не розумієте? Чи ви не дофінансуєте освіту, чи ви не дофінансуєте охорону здоров'я і все інше.

І хочу звернути увагу також на те, що ми вже сьогодні прийняли один законопроект, який 7484 називається, який можна, образно сказати, про стимулювання іноземному бізнесу в Україні. Тут була така дурниця, я її з першого разу тоді не побачив. У прикінцевих положеннях знову закидано зміна до Закону про оподаткування прибутку підприємств. А там написано, цитую, бо це треба цитувати. Сьогодні Прем'єр збирає депутатів там в Кабінеті Міністрів у клубі, я звісно туди не піду, бо ще навіть Лазаренко не додумався збирати депутатів, а завжди сам приходив сюди, жоден Прем'єр ще до цього не додумався. Так от я хочу процитувати: "Не підлягають оподаткуванню також доходи, отримані не резидентами як проценти або дохід за іпотечними цінними паперами, емітентом яких є резидент". Тобто всі доходи, які отримують як проценти або дохід по іпотечним цінним паперам, не будуть обкладатися навіть і процентами. Замисліться, шановні, для кого ми приймаємо закони.

Мені хотілося б, щоб ми приймали закони для українського народу, який і охороняє сьогодні ця Конституція, і я хотів би звернути увагу на некомплексність і на несистемність змін...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатіна не бачу. Тоді, будь ласка, Ярослав Сухий, група "Демократична Україна". Підготуватися Мельничуку Михайлу.

 

16:16:52

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Демократична Україна".

Шановні колеги, я хочу підтримати народного депутата України Кармазіна стосовно того, що цей законопроект має соціальну спрямованість. Вірніше він мав би соціальну спрямованість, якби не його антиконституційний зміст.

Ми вже в котре за якихось півроку, ми і суспільство в цілому бачать: головними визначальними рисами в стилі керівництва економіки з боку нової старої влади знову стають кавалерійські наскоки, голадміністрування, непослідовність та відсутність чітких прорахунків можливих соціально-економічних наслідків пропонованих рішень.

І ще одне хочу підтримати висловлювання колеги Кармазіна. Мова йде про відсутність комплексного підходу пропонованих законодавчих пропозицій шанованого нами уряду.

Схема, на превеликий жаль, стає усталеною. Нібито непогана ідея встановити джерела фінансування земельного іпотечного фонду державної іпотечної установи. Дійсно, ідея непогана. Безумовно, реалізація такої ідеї має сприяти розвитку ринкових процесів на селі і інституту іпотеки в Україні. Це без обговорення, це, безумовно, позитив. Але ви вдумайтеся за рахунок чого. За рахунок чого людина на місцях отримає змогу розвивати свій бізнес чи люди з села зможуть відчути себе хазяйвами на своїй землі. А як завжди, як завжди: при обіцянках при народженні дитини при підвищенні нібито зарплати і пенсії, тобто все це за рахунок самих людей, тому що всі ці красиві нібито ідеї з'їдає ріст цін, з'їдає інфляція, яка на порозі, галопуючи, з'їдає непослідовне ставлення до спеціальних фондів.  

Пропонована схема продажі земельних ділянок абсолютно не може бути прийнятною, тому що ми отримуємо, і про це вже казав профільний комітет, ми отримаємо недофінансування передбачених місцевими бюджетами певних витрат. Знову ми боляче вдаримо у випадку прийняття цього законопроекту, по формуванню дохідної частини місцевих бюджетів. А ви додайте сюди, колеги-мажоритарники, додайте сюди злісне та цинічне зволікання Кабміну з підготовкою постанови про виділення коштів на субвенції на інвестиційні програми на ту ж саму газифікацію, на завершення будови лікарень, ФАПів та шкіл. І ми отримаємо з вами сумну картину бюджетної безтолковості нинішньої влади.

До того ж, цей законопроект грубо порушує ряд основоположних статей закону про місцеве самоврядування. Я глибоко переконаний: будь-які позитивні законопроекти, які будуть відповідати інтересам України, інтересам українського народу, які будуть реалізовуватися не за рахунок того, що чиїсь права будуть принижені. Сесійний зал обов'язково підтримає. Підтримає обов'язково і законопроект, який би стосувався вдосконалення земельних відносин на селі. Але цей законопроект підтримувати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з приводу однієї з ваших реплік щодо капіталовкладень, кажуть, що ті, хто піде сьогодні на зустріч з Прем'єр-міністром, мають шанси одержати їх.

Так, будь ласка, Михайло Мельничук. Іван Заєць підготуватися.

 

16:20:20

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні друзі!  Фракція Соціалістичної партії України не буде підтримувати даний законопроект, ми не будемо за нього голосувати, принаймні, тут і колега Кармазін, і перший заступник голови бюджетного комітету, до речі, довели, чому.

Але ось подивіться, цікаве, може, я повторюсь за народним депутатом Кармазіним, що законопроект сприятиме врегулюванню питання поповнення спеціального фонду Державного бюджету України шляхом залучення 50 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення.  50 сюда, інших 50 відсотків коштів від продажу земельних ділянок будуть спрямовані на формування державної іпотечної установи.

Це дуже добре, правда, коли належала ця земля, вона знаходиться десь в якомусь  сільському населеному  пункті. Несільськогосподарського призначення, відповідний відсоток йшов до місцевих бюджетів. І як не як, але латався місцевий бюджет.

Що пропонуємо ми зараз зробити? Забрати ці жалюгідні кошти. По попереднім підрахункам це приблизно десь 80 відсотків бюджету Чернівецької області буде забрано з місцевих бюджетів поступлення.

Чи  робимо ми цей крок і чи сприйме це народ крок, чи сприйме це місцеве самоврядування і ті жителі, які сьогодні проживають в сільських населених пунктах? Безумовно, що ні. Хоча сама ідея створення є цікавою, є привабливою, і це треба робити, тому що є практика, є досвід держав, які вже зробили. І, безумовно, що ця норма існує в багатьох державах, вона віддає віддачу. Але чи готові ми сьогодні це зробити в Україні? Мабуть, ні. Або невдало виписана норма цього закону - і треба доопрацювати. Безумовно, якщо вона буде відповідати інтересам територіальної громади, ми готові і будемо підтримувати такий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць - не бачу. Шкіль Андрій - те ж саме. Володимир Черняк... Тоді Євген Гірник, будь ласка.

 

16:23:13

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, я дуже поважаю Анатолія Степанович як дуже фахового працівника, і він, дійсно, спеціаліст своєї справи. Але вже в другий раз, по-моєму, його відомство і він допускає, ну, дуже великі проколи, пропонуючи Верховній Раді законопроекти. Я пам'ятаю законопроект про ринок землі, який одержав рекордну кількість голосів: нуль голосів "за". В мене є таке відчуття, що сьогодні при голосуванні цього законопроекту цей рекорд буде підтриманий, а може, навіть і перевищений. Бо не можна таким чином застосовувати таку технологію проведення законопроектів через Верховну Раду, коли законопроект не погоджений із профільним комітетом, коли він суперечить Конституції і коли він не відповідає інтересам виборців і відповідно інтересам депутатів.

Анатолій Степанович, я прошу вас просто не позоритися - зняти цей законопроект з сьогоднішнього розгляду, щоб не одержати вам особисто і уряду у вашій особі черговий нуль. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже він не може зняти, бо це вже розглядається питання і це вже власність Верховної Ради.

Завершили. Будь ласка, Анатолій Степанович.

 

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, я вам щиро дякую. Працює мікрофон?

Я щиро дякую за те, що ви підтримуєте важливість розгляду в цілому даного питання, тому що іпотека  - це насамперед підтримка соціальна тих людей, які проживають на тій чи іншій території. І для інформації. За 5 місяців поточного року вже реалізовано і отримали і Державний бюджет, і місцеві бюджети 450 мільйонів гривень із плану, який закладений 500 мільйонів на рік, і  те, що ви кажете, будуть звужені права і вирішення багатьох проблемних питань по територіях, по громадах, це не так. Тому, якщо ми сьогодні хочемо, а ви дійсно, я відчуваю, хочете зробити крок  щодо розвитку іпотеки і надання можливості отримання довгострокових дешевих кредитів для розвитку будівництва, для вирішення питань, які стоять перед аграрним сектором, потрібно підтримати ці рішення, взяти за основу, а потім доопрацювати і вийти в другому читанні до Верховної Ради.

Дякую за увагу, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хвилина. Майстришин. Михайло Васильович, ви виступали вже, не  зловживайте. Не зловживайте, ви мали можливість 3 хвилини говорити! Будь ласка, Майстришин і будемо голосувати.

 

16:26:03

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановний Анатолій Степанович! Шановний Адаме Івановичу! В цілому, підтримуючи нормальну ідею, я хотів би ще раз зауважити на тому, що в цьому році, на жаль, дуже  напружена  ситуація місцевих бюджетів, і тому сьогодні ми взагалі ведемо себе, знаєте, як імператори на цій землі. Хочемо - дали цей податок місцевим бюджетам, хочемо - забрали його. Але ж давайте ще раз звернемо увагу на те, що сьогодні Роман Петрович Безсмертний, проводячи ідеологію адміністративно-територіальної реформи, він повинен, навпаки, уряд в тому... в цілому повинен навпаки якомога більше повноважень давати місцевим бюджетам, а ви сьогодні спотворюєте загальну нормальну ідею створення іпотечного фонду за рахунок коштів місцевих бюджетів. Це є, ну я думаю, що це таке імператорське пограбування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, обговорення завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту  Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо створення земельного іпотечного фонду Державної іпотечної установи)  іпотечного фонду державної іпотечної установи, реєстраційний   номер 7487.

 

16:27:29

За-35

Так що Євген Гірник був неправий.

Будь ласка, по фракціях, і так все зрозуміло.

 Наша Україна - 0, комуністів - 0, Регіони України - 1, Народна партія - 2, Блок Тимошенко - 29, СПУ - 0, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна - 2, Єдина Україна - 0, Партія промисловців і підприємців - 0, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 1.

Шановні колеги! Зараз ми мало б розглянути  законопроект про  внесення змін до Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (щодо торгівлі підакцизними товарами), реєстраційний номер 6091, але і автори законопроекту, і профільний комітет, і Кабінет Міністрів просять його доузгодити. Там є нестиковки. Для того, щоб ми даремно не  розглядали і не було вето, то є пропозиція погодитися із загальною думкою всіх суб'єктів зацікавлених  у цьому законопроекті і його зараз не розглядати. Якщо немає заперечення, дякую.

Слухається проект закону про внесення змін  до Закону України "Про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур", реєстраційні номери 5200, 5200-1, 5200-2 (за скороченою процедурою).

Доповідають  у нас тут народні депутати і міністр економіки, співдоповідає Юхновський Олег Іванович.

Будь ласка, Шевченко Олександр Олександрович.  Законопроект за номером 5200. Прошу, скорочена процедура. Прохання у 3 хвилини вкластися, будь ласка.

 

16:29:21

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Народна парті Володимира Литвина.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати!  Шановні радіослухачі! На розгляд сьогодні виноситься проект закону про внесення змін до Закону України "Про ставки  ввізного, експортного мита на насіння деяких видів ... культур, він спрямований на скасування обмежень експорту соняшника в Україні і відтворення таким чином рівноправних умов існування усіх суб'єктів цього ринку.

За влучним висловом одного з наших колег, тільки закон про вибори частіше розглядався в Верховній Раді і чи 14-ий начеб-то, по підрахунках розглядається знову цей закон. На мій погляд, цей закон спрямований попередньо звичайно, на скасування закритості ринку соняшника в Україні, відтворення рівноправних умов існування всіх суб'єктів цього ринку. Сьогодні абсолютно не враховано, що  Україна вробляє соняшнику в багато разів більше, ніж необхідно на внутрішньому ринку. Закон, який нині діє позбавив товаровиробника можливості продавати його за світовими цінами через введення експортного мита спочатку 23%, а  потім 17.

Хоча введення сімнадцятивідсоткового бар'єру експортного мита на соняшник спрямовувалось ніби-то проти експортерів, але само воно дало можливість вітчизняним переробним підприємствам викачувати  в лапках з селян не лише дешеве соняшникове насіння, а й значні прибутки.

Але навіть це зниження зразу відбилося на підвищення ціни на соняшник. Селян фактично обібрали, зменшивши внутрішню ціну на соняшник на третину. Не ринкове регулювання цін на сировину на чию ж користь? Не за рахунок держави, а за рахунок інших суб'єктів ринку - селян, чомусь мало  кого бентежить. Хоча мова іде про мільярди. Якби ці 17 % автоматично нараховувалися на рахунки тих людей, які вирощують соняшник, це  ще б куди не йшло.  Але цього, на  жаль, не має. Пора повертати курс державної підтримки і політики в  Україні в бік реальної підтримки сільськогосподарського виробника, дати можливість селянам виходити на міжнародний товарний ринок, отримати справжню ціну, заробляти кошти, а не випробовувати їх у когось.

Тому прошу вас, народні депутати, підтримати закон 5200, стосовно зменшення ставки ввізного експортного мита на  насіння деяких видів олійних культур, в зв'язку з чим ввести  мито сезонне. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, наступний автор законопроекту Мартиновський Валерій Павлович (законопроект 5200-1). Прошу три хвилини.

 

16:32:20

МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.

Уважаемые коллеги, история с этим законопроектом длиться уже долгие годы. Сильное лобби маслоэкстракционных заводов тормозит, а Министерство аграрной политики, не понимая сути, подпевает им вместо того, чтобы стать на защиту интересов товаропроизводителей подсолнечника. Если сказать откровенно, то кто сегодня поддерживает товаропроизводителя? Ответ: да кто угодно, только не Минагрополитики. Чиновники этого ведомства, то лоббируют интересы частной и богатой переработки, то обслуживают ту или иную политическую силу в борьбе за снижение цен перед выборами на хлеб, молоко, мясо, нанося непоправимый вред селу, при этом декларируя уже поддержку.  Несколько маслоэкстракционных заводов, пользуясь своей монополией на рынке, превратило селян, выращивающих подсолнечник,  в своего рода сырьевой придаток, которому можно навязывать свои цены. Весь  цивилизованный мир борется за  расширение рынков сбыта, а мы, потеряв их в 1990 году, продолжаем сужать. 

Главный миф поступлений в бюджет не выдерживает критики. Получая от пошлины  десятком  миллионов  бюджет, товаропроизводитель теряет сотни миллионов.

Мифом является и аргумент о том, что благодаря введения пошлины в 23  процента, мы больше  начали производить подсолнечника, подсолнечного масла на душу населения. Все это, уважаемые коллеги, которые кричат с мест,  произошло не столько благодаря введению пошлины, сколько по причине элементарной экономической целесообразности и выгоде. Бизнес был заинтересован прежде всего в легкой копеечной приватизации государственных заводов, дешевой рабочей силе, дешевом сырье и безмолвном производителе этого сырья. Всем движет выгода, уважаемые коллеги. Поэтому давайте не будем снова пытаться повернуть экономическую реку вспять. Это может в конечном итоге привести к экономической катастрофе.

Уважаемые коллеги, прошу вас все-таки сегодня последовать экономической целесообразности, логике и проголосовать  за законопроект 5200-1. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, законопроект за номером 5200-2, це урядовий. Будь ласка, Березний, прошу.

 

БЕРЕЗНИЙ А.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. До вашої уваги пропонується проект Закону України "Про внесення змін до Закону про ставки вивізного (експертного) мита на насіння деяких видів олійних культур".

Законопроектом передбачено встановлення з першого січня 2006 року вивізного (експертного) мита на насіння соняшнику, льону та .......... у розмірі 16 відсотків митної вартості з подальшим щорічним зменшенням на один відсоток з першого січня 2007 року до зменшення 10 відсотків.

Хотів би зазначити, що з моменту запровадження з 1999 року вивізного експертного мита на насіння соняшнику робота олійно-жирової галузі поступово стабілізувалася. Наявних достатніх обсягів насіння соняшнику на українському ринку дало змогу повністю завантажити вітчизняні переробні підприємства. Так протягом останніх років рентабельність виробництва соняшнику зросла в середньому по країні в чотири рази та становила 88 відсотків. Зазначене було досягнуто в результаті застосування 23 відсотків експертного мита, що надало певні переваги вітчизняним переробникам олійно-жирової продукції. Збереглася відповідна тенденція і після зниження ставки вивізного мита до рівня 17 відсотків.

Встановлення експертного мита, уряд вважає, що встановлення експертного мита відіграло свою позитивну роль в розбудові і розвитку переробної промисловості, і зараз ми маємо фактично поряд з паритетом цін на закупівельних цін для переробки, так і експортних цін маємо потужну галузь, яка не потребує, з нашої точки зору, такого механізму захисту, який зараз існує.

Зниження ставки ввізного мита на насіння соняшнику на один відсоток, як це передбачається розробленим законопроектом, не буде мати негативного впливу на роботу олійно-жирової галузі, оскільки запропонований законопроектом 16-рівневий рівень експортного мита дозволить українським переробним підприємствам і надалі працювати в режимі повного завантаження і рентабельності.

Шановні народні депутати, ми вважаємо, що зазначений законопроект сприятиме збалансованій роботі галузі, а також підвищуватиме експортний потенціал агропромислового комплексу. Прошу вас прийняти цей законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від комітету секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Іванович Юхновський. Будь ласка, три хвилини.

 

16:38:20

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Комітет Верховної Ради з аграрної політики та земельних відносин розглянув проекти законів України про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур" (реєстраційні номер 5200, 5200-1), внесені народними депутатами, а також 5200-2, внесений урядом. Такими в різних інтерпретаціях передбачається лібералізація ставки експортного мита на насіння соняшника.

Комітет зазначає: оліє-жировий комплекс на сьогодні є чи не єдиним сектором аграрного виробництва, де встановлений чіткий баланс економічних інтересів держави сільськогосподарських виробників переробних підприємств та споживачів.

За період дії вивізного експортного мита Україна з експортеру соняшнику, імпортера олії перетворилася в потужного її експортера і займає друге місце після Аргентини по продажу готової продукції на світових ринках.

Географія експорту понад 40 країн, в тому числі Європейський Союз та Сполучені Штати Америки. Починаючи з 2001 року, вкладаються значні інвестиції в поновлення матеріально-технічної бази галузі, освоєння сучасних технологій, будівництво нових заводів. Потужності по переробці олійного насіння збільшилися вдвічі і становлять понад  6 мільйонів тонн на рік. Низька собівартість переробки насіння соняшнику та висока якість дозволяє нашій продукції успішно конкурувати на світових ринках та отримувати на високому рівні внутрішні закупівельні ціни.

Я хочу загострити, власне, вашу увагу, шановні колеги, на цьому питанні. Оскільки закупівельна ціна в Україні в травні склала 301 долар за тонну (для порівняння в Європейському союзі - 294, Аргентині - 268, в Росії - 250 доларів за тонну). Соняшник став найрентабельнішою культурою. В 4 рази збільшилося виробництво олії та більш, ніж у два рази її споживання на внутрішньому ринку - з семи до 15 кілограмів. Олія є чи не найдоступнішим продуктом харчування для кожної сім'ї.

Що ж до аргументів уряду на користь прийняття проекту закону. По-перше, в жодній угоді СОТ немає прямої заборони щодо експортного мита. Окрім того, країна з перехідною економікою застосовує такі мита відносно сировинного експорту, і ВТО іде їм на зустріч. Зокрема, Аргентина, член СОТ, підвищила експортне мито з 10 до 23 відсотків.

По-друге, вимогу скасувати експортне мито пред'являє Європейський союз. Чому? Аргументи доволі прості: всі 25 країн Європейського союзу виробляють насіння соняшника менше за Україну. Дефіцит олійних в Європейському союзі складає понад 14 мільйонів тонн. Лише в одній Угорщині після вступу до ЄЕС закрито сім маслоекстракційних заводів.

І по-третє, всім відомо, що мито на соняшники є тією перешкодою, яка заважає  Україні отримати статус країни з ринковою економікою та вступити в СОТ.

У зв'язку з вищевикладеним Комітет  Верховної Ради з питань аграрної політики пропонує проекти законів, реєстраційні номера 5200, 5200-1 та 5200-2 ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, починали гарно. Дякую.

Так, будь ласка, Пузаков Володимир, фракція комуністів. За ним Юрій Кармазін. Скорочена процедура.

 

16:41:45

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Як відомо, на сьогоднішній день перед Україною ставиться вимога скасувати всі експортні мита до часу вступу до СОТ, а також взяти зобов'язання не застосовувати експортні мита і після вступу до СОТ, а чи вигідно це для власного товаровиробника? Може, уряд сьогодні дасть відповідь?

Даний закон спрямований на скасування обмежень експорту соняшника в Україні, а не на стабілізацію ситуації з виробництва і переробки олійного насіння. І нікому немає діла до того, що при такій кількості соняшника в Україні вартість продуктів, вироблених з нього, просто баснословна.

Цей закон є прикладом протекціоністської політики, навпаки, адже він абсолютно не враховує те, що наявність соняшника в Україні перевищує його внутрішнє споживання. Саме в такий спосіб товаровиробник соняшника позбавився можливостей його продавати за світовими цінами: через введення експортного мита спочатку 23 відсотки, а сьогодні - 17, та індикативних цін в 245 доларів. Сільгоспвиробника фактично обібрали, зменшивши внутрішню ціну на соняшник більш як на третину. У свою чергу, переробники отримали штучну монополію встановлювати внутрішні ціни на соняшник. Олійноекстраційні заводи, реалізуючи прероблену ними олію за світовими цінами, мають законодавче ринкове регулювання цін на сировину на їх користь, але не за рахунок держави, а за рахунок інших суб'єктів ринку, а це суперечить Конституції України та антимонопольному законодавству України.

Я не думаю, що даний закон створить необхідні передумови для врахування інтересів виробників соняшника та не призведе до значних негативних наслідків для переробних підприємств. До цього часу розміри експорту визначалися рівнем реальної ціни соняшника в Україні та його експортної ціни. Значним був вплив розміру світової ціни та рівня світового виробництва соняшника.

Отже, основна мета, для якої вводили експортне мито, а саме спрямування насіння соняшника у вітчизняну переробну промисловість замість його експорту, виявилася недосягнутою, адже тарифна політика щодо обмеження експорту соняшника збільшувала його наявність на внутрішньому ринку, що, в свою чергу, зменшувало внутрішню ціну. І ціни на товари, вироблені з олійних культур, були значно нижчими.

Тому ці законопроекти наша фракція не підтримує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

16:44:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я уважно ознайомився з  кожним із трьох законопроектів і дійшов... поцікавився думкою селян із різних фракцій, і бачу, що тут дуже серйозне питання, яке є, яке треба вирішувати. Треба його вирішувати тільки на користь українського народу, українського селянина і українських підприємств. В певній мірі перші два законопроекти будуть працювати на масових серйозних трейдерів, це зрозуміло, тому що введення нульової ставки - це буде не просто нульова ставка, це ще 20 відсотків ПДВ, яке їм треба повернути від держави. Це заохочення такого вида експорту. Заохочення. Чи вигідно це сьогодні буде державі, чи ні? Очевидно, ні. Тому, шановні народні депутати,  ознайомившись із третім проектом і розуміючи, що істина десь посередині і бачачи, що до урядового законопроекту є певні розрахунки, я задався метою подивитися скільки втратив селянин поки  що при запровадженні тих 17 відсотків, які зараз є. Рядовий селянин, виробник, втрачає 55 доларів на одній тонні. Якщо взяти 3 мільйони тонн соняшнику, які виробляються в державі по статистиці, то це 165 мільйонів доларів. Це звісно серйозні гроші. Вони не попадають до тих, про кого ми тут печемся. Про що говорить уряд? Уряд говорить про зменшення, починаючи з  1 січня  2007 року ставки  вивізного  мита  на насіння олійних культур на 1 відсотковий пункт, і таким чином доведення їх до 10  відсотків.

Що це дає по прогнозу? По  цьому розрахунку виходить, що втрати Державного бюджету від зменшення мита  на 1 відсоток складають 846 тисяч доларів, 846 тисяч, наголошую. При цьому ми поступово  змінюємо  ситуацію, і ми  маємо з вами потім переконатися, а що буде далі. Ми в любу секунду можемо зупинити це.

Тому із цих трьох законопроектів я можу підтримувати урядовий у зв'язку з його поміркованістю і тим, що він іде поступово по одному  відсотку, і він вступає в силу  тільки з 1 січня 2006, а там з 1 січня 2007 тільки по одному відсотку. Тому я  буду  голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. За ним Ярослав Сухий.

 

16:48:09

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Солдоматін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Здається вже все сказано з приводу трьох законопроектів, які намагаються врегулювати ставки вивізного експортного мита на насіння  деяких видів олійних культур. І два депутатських, і один урядовий. Але ж  із всього того, що  було сказано, стає зрозумілим:  обидва чобітка пара і депутатський і урядовий.

Нічого ось тот сільський дядько, і ось той селянський товаровиробник не отримає   з того, на що він очікує з часів помаранчевої революції.

Тому, розуміючи цю ситуацію, наша фракція після грунтовного обговорення визначилася з цього питання, і наша позиція дуже проста і зрозуміла: такий законопроекти підтримувати не можна. Ми закликаємо всіх, хто  небайдужий  до долі агропромислового комплексу, не підтримувати такі законопроекти і голосувати проти усіх них. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, група "Демократична Україна".

 

16:49:43

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, нас повинно насторожити те, що знову і  знову з 2000 року представники цієї влади вносять подібного роду законопроект. Подібно, що після вчиненого ним погрому базових галузей народного господарства: металургії, енергетики, вугільної галузі, автомобілебудування, влада взялася за погром агропереробки. Особливо шкода, що ряди потенційних погромників аграрної переробної галузі несподівано поповнилися деякими депутатами з  однієї Фракції. Це вже щось подібне на політичне мародерство: скористатися погромом, щоб і собі зібрати врожай на ниві відшкодування ПДВ. Але  давайте без емоцій подивимося на пояснювальну записку на аргументацію. на користь цих законів.

Шановні колеги, ви  не знайдете там ні  інтересів держави, ні державницьких підходів. Ви  не знайдете там проблематики створення  нових робочих місць, ви не знайдете там проблематики стабільної ціни на олію. Нічого подібного - одні посилання, СОТ і ГАТ, СОТ і ГАТ, ГАТ і ГАТ. А це  і зрозуміло, бо закон гатський і можливі соціальні наслідки будуть гатськими.

Я хочу нагадати: мито в розмірі 23% було запроваджено 99-ому році тут , в цьому сесійному залі,  в умовах, коли олійно-жирова галузь знаходилась на межі повного розвалу, через вивезення 50% сировини за межі України. В перший рік застосування вивізного мита, соняшник був спрямований на переробку, що  дало поштовх  к відродженню виробництва. Однак, у 2000 році, в обхід експортних обмежень, був освоєний другий канал вивезення сировини за кордон - через давальницьку схему знову було  вивезено 1 мільйон тон. Автори цієї схеми сидять зараз в залі і дивляться спокійно на мене.

Тому Верховна Рада України попереднього скликання у червні 2001 року конституційною більшістю - 363 голоси заборонила вивезення соняшника за кордон для переробки за давальницькою схемою, одночасно пішли на компроміс. Ми ж зменшили розмір ввізного мита на 17%, тобто на рівень відшкодування ПДВ. Думали, що знайшли компроміс. Зазначені заходи дозволили відновити виробництво олії до початку 90-их років  підвищили рентабельність виробництва соняшника з 22 до 80 відсотків змінили експорт. Олія продається Україною більше  30 країнах світу, 30 відсотків експорту - це СНД. Україна нещодавно вийшла  на друге місто світу після  Аргентини по виробництву олії, потіснивши країни ЄС, які колись виробляли олію з нашого соняшника. Ця обставина - головна причина постійного тиску на нас  боку ЄС і МВФ.

І стосовно міфу про Аргентину. Шановні колеги, Аргентина, виходячи з інтересів держави, вона є до речі членом СОТ, підняла експортне мито до 23,5 відсотка.

І ще одне з пояснюючої записки депутатів. На думку фахівців МВФ, дія мита на соняшник привела до того, що масложиркомбінати отримали можливість збільшити свої   прибутки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання  завершено.

Мельничук хвилина з процедури, мікрофон, будь ласка, з мотивів голосування точніше.

 

16:53:06

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу, радіослухачі.

Фракція соціалістичної партії України не буде підтримувати цей законопроект. Та спекуляція, яка навколо йде на те, що це  селянин має вийти, має мати надприбутки немає логіки тільки  тому, що селянин, який вирощує або колективне господарство, яке має повалу 100, 200, 300 тонн, півтори тисяч, дві тисячі, ніколи не буде експортувати соняшник. Тому давайте зробимо так, у нас було 23 мито, потім зробили 17. Ми вже бачимо, як ростуть ціни на олію на внутрішньому ринку України. І далі давайте знижувати для того, щоб росли ціни. Ті трейдери, які будуть скуповувати насіння соняшнику, могли отримувати надприбутки. Думаю, що треба трошки, будемо говорити, треба почекати з цими законопроектами, вони не на часі ще сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершилося. Я буквально одну репліку. Тут у нас є люди, які ближче до землі, вони, мабуть, підтвердять те, що я скажу. Наскільки мені відомо, соняшник забирає родючість землі десь років на сім. І скільки, якщо ми почнемо робити те, що від нас хочуть, то ми перетворимо свої найродючіші землі Європи в пустелю. Перетворимо в пустелю.

Так, будь ласка, я ставлю на голосування у порядку обговорення. Про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експертного) мита на насіння деяких видів олійних культур", реєстраційний номер 5200. Прошу визначатися.

 

16:55:17

За-26

По фракціях? Будь ласка. Я буду читав ті, де позитив.

"Регіони України" - 5, Народна партія - 20, Соціалісти - 1, Ось і все, 26 голосів.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту закону за номером 5200-1. Прошу визначатися.

 

16:56:00

За-19

Те ж саме. Ви ж бачите, можна зорієнтуватися. Зрозуміло, якщо автор законопроекту належить до тої чи іншої фракції, фракція його підтримує. Що ж, тут хочеш не хочеш - солідарність.

Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експертного) мита на насіння деяких видів олійних культур", реєстраційний номер 5200-2. Урядовий проект.

 

16:56:44

За-79

По фракціях.

"Наша Україна" - 2, Комуністів - 0, "Регіони України" - 11, Народна партія - 26, Блоку Тимошенко - 34, соціалісти - 0, Українська народна партія - 3, соціал-демократи (об'єднані) - 0. "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 2, Партія промисловців, підприємців - 0, "Демократичні ініціативи" - 0, позафракційні - 1.

Так, просто нагадую, шановні колеги, що це - один із законопроектів, який мав відношення до вступу України до Світової організації торгівлі, щоб не було знову... Ви ж розумієте, нас звинувачують, що парламент не хочу голосувати. Мабуть, треба вносити кращі законопроекти.

Розглядається проект закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо процедури ліквідації банків). Реєстраційний номер 5759. Скорочена процедура. Доповідає народний депутат Пеклушенко Олександр Миколайович. Підготуватися Сергію Буряку.

 

16:58:05

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, данный проект закона имеет перед собой задачу о внесении изменений в статью 96 Закона Украины "О банках и банковский деятельности", подготовленный с целью защиты интересов вкладчиков банка и направленный на усовершенствование процедуры ликвидации банка в части очередности порядка удовлетворения требований кредиторов к банку.

Инициировании изменений в закон вызвано необходимостью установления наиболее эффективной процедуры удовлетворения требований к банку с учетом печального опыта, приобретенного при проведении ликвидации акционерного коммерческого агропромышленного банка "Украина", "Славянский", АО "Наш банк", исходя из печальной практики применения соответствующих норм закона.

Целью внедрения этого закона есть потребность усовершенствования закона в части очередности удовлетворения требований кредиторов к банку, в том числе требований кредиторов, обеспеченных залогом порядка оплаты затрат, связанных с осуществлением процедуры банка.

В части законом предлагается внести следующие изменения в законодательной поле в порядке очередности удовлетворения кредиторов к банку, который ликвидируется. Предполагается направление средств, полученных в результате ликвидационной процедуры банка прежде всего на удовлетворение требований вкладчиков физических лиц в части превышения суммы, предусмотренной системой гарантирования  вкладов, но не больше 50-ти тысяч по каждому вкладчику.

И предлагается такая редакция: "Путем выплаты равными суммами в границах наличных средств".

Данный проект закона преследует перед собою цель восстановления социальной справедливости и позволяет вернуть вкладчикам часть их потерянных вкладов вследствие отсутствия механизмов контроля со стороны Национального банка и органов власти. Он предусматривает изменение порядка очередности выплаты обманутым вкладчикам их вкладов. Существующий порядок предусматривает выплату. Предлагаемый проект позволяет увеличить выплату вкладчикам.

Данный законопроект рассмотрен на заседании Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности и есть позитивное решение.

Убедительно прошу вас, коллеги, восстановить социальную справедливость и проголосовать за предложенный проект закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, обов'язково будемо голосувати.

Співдоповідає голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Буряк Сергій Васильович.

 

17:00:53

БУРЯК С.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

До вашої уваги пропонується проект Закону України "Про внесення змін до статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо процедури ліквідації банків). На меті даного законопроекту є захист інтересів вкладників банків і вдосконалення процедури ліквідації банку в частині черговості та порядку задоволення вимог кредиторів до банку.

Ви пам'ятаєте сумнівну спадщину банків "Україна", "Слов'янський" та "Наш банк". І це викликало необхідність прийняття та розгляду цього законопроекту.

Отриманий при ліквідації зазначених вище банків досвід свідчить про те, що порядок та черговість задоволення вимог кредиторів, встановлені нормами статті 96 закону, не дають можливості задовольнити вимоги найбільш незахищених кредиторів банку, тобто фізичних осіб. В той же час, захист законних інтересів вкладників банків є однією з функцій Національного банку України, на забезпечення виконання якої і спрямовані запропоновані законопроектом зміни.

Суть законопроекту. Законом пропонується внести наступні зміни до законодавчого поля у частині черговості задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Перше. Передбачається прямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, насамперед, на задоволення вимог вкладників - фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів, але не більше 50 тисяч гривень кожному вкладнику.

Друге: задоволення вимог фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Третє: заборгованість по заробітній платі працівників банків, окрім керівного складу банку, що ліквідується, також погашатиметься у першочерговому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, комітет прийняв рішення рекомендувати і просити Верховну Раду України прийняти даний законопроект в першому читанні.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будемо обговорювати? А може, проголосуємо? Будь ласка, Кармазін. Підготуватися другому Юрію - Соломатіну.

 

17:03:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я з увагою, великою увагою прочитав законопроект, підписаний народними депутатами Буряком, Пеклушенком, Бичковим. І, в принципі, ідею вони підняли дуже хорошу. В мене є, правда, зауваження до виконання цієї ідеї, я їх зараз теж висловлю.

Ідея в тому заключається, що пропонується відновити фактично справедливість - і зміни внести до черговості порядку задоволення вимог кредиторів до банку, які б захищали інтереси різних осіб саме через їх відношення  до  заробітної плати, тобто зобов'язання банка, які виникають перед його працівниками по заробітній платі, мають виплачуватися в першу чергу. І мабуть ні в кого нема з цього питання... не було б ніякого зауваження.

До речі, користуючись нагодою, що цей законопроект вніс серед... ще і  голова комітету Буряк, я хотів би  до нього адресувати одне питання. Це ж питання хочу адресувати до голови Національного банку пана Стельмаха. Хто лобіює банки, українські банки? Чому наші люди не мають сьогодні дешевих кредитів під 2, 1,5 чи 3 відсотки, як мають їх в усьому світі? Чому наші люди не можуть собі купити житло і інші предмети і так далі, підрощуючи ..... надаючи жирок, щоб накоплювали наші банки? Може вже вистачить нашим банкірам накопичувати  жирок? І я ставлю питання  перед комітетом. Давайте повертайтеся обличчям до людей, а не захищайте інтереси тільки виключно купки банкірів. А задля цього треба нашим колегам, зокрема Пеклушенку, Бичкову і Буряку ще внести зміни до  Цивільного кодексу. Бо якщо ви не внесете ці зміни, то, у відповідності до  Цивільного кодексу...  нагадаю вам, що до статті 4 цього кодексу там написано, що, якщо суб'єкт  права законодавчої ініціативи подав проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Цивільний кодекс, який є базовим законом, тоді вони мають... він зобов'язаний одночасно подати проект про внесення змін  до Цивільного кодексу. Цей проект не подано. З регламентної  точки  зору, на це треба було звернути увагу в комітеті Буряка. Ви не зробили це, і це дуже погано.

Я хотів би, щоб ми... але ідею убивати не можна. І розуміючи, що  цих порушень робиться у Верховній Раді безліч, я свідомо говорю, що я проголосую в першому читанні з обов'язковим доопрацюванням. Я навіть їм поможу доопрацювати зміни до Цивільного  кодексу, де передбачений цей порядок. А до Національного банку і до комітету по банкам я хочу запитати, зробіть так, щоб ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Анатолійовичу, ви краще дешевий банк створіть.

Слово має  Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Ярославу Сухому.

 

17:07:03

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги!    Проект Закону про внесення змін  до Закону України "Про  банки і банківську діяльність" (щодо процедури ліквідації банків) потрібний, він на часі. Саме тут лунали заклики про відновлення соціальної справедливості, про те, що фізичним особам, які мали вклад, і в разі, якщо цей вклад не перевищував 50 тисяч гривень, повертали першочергово вклади шляхом виплати рівними сумами тощо. Таким чином начебто відновлюється соціальна справедливість. Але давайте ми з вами скажемо правду. Це паліативне рішення, це дріб'язкове, тимчасове рішення проблеми   поновлення соціальної справедливості, бо,  коли у людей вклали все: владу, власність, а зараз ось таким шляхом поточним, тимчасовим дрібні питання вирішується, це лише  натягується мошкара на обличчя і законодавчого органу і той держави, яка  сьогодні існує.

А яким чином можна  поновити соціальну справедливість? Лише за однієї умови - відновлення радянської влади,  влади трудящих і для трудящих, і  поновлення соціальної справедливості не вибірково і частково, ні паліативно, а  шляхом повернення вкрадених у народу власності, тобто у разі  націоналізації і, насамперед, провідних галузей промисловості і природних монополій. Саме про це йшлося у законопроекті, який був запропонований депутатами комуністами і Петром Симоненко, керівником нашої фракції і партії, але, на жаль,  буржуазна частина цього парламенту депутати-мільйонери не підтримали цей законопроект. І тому на закінченні звертаючись до наших радіослухачів і виборців, я  хотів би просити, шановні мої друзі, завжди розглядайте всі ті пропозиції, які саме тут лунають тут. у Верховній Раді України, у цій найвищій в нашій державі трибуни з сойціально-класової точки зору, кому воно на користь? І в цьому питанні, яке ми сьогодні розглядаємо ця користь лише часткова для того маленького українця. Ми підтримаємо цей законопроект, але він не вирішує всього того, що слід вирішувати.

 

ГОЛОВА. Ярослав Михайлович Сухий, депутатська група "Демократична Україна". Підготуватися  Мельничуку.

 

17:10:23

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, на протязі останнього часу у нас на очах Україну потрясають процеси банкрутства, закриття багатьох банків. Зрештою, те, що у цивілізованому світі норма і не призводить до тяжких наслідків, на Україні в першу чергу, як і за часів сумнозвісних трастів, страждають люди, яких знову і знову обманюють. Росте соціальна напруга, а головне - падає довіра людей до банківської сфери, падає сума можливих інвестицій в економіку нашої держави, бо загальновідомо, що найкращій, найстабільніший інвестор - це  громадянин своєї держави.

Так сталося і так склалося, що саме в Запоріжжі останнім часом крах пережили і страшні переживання впали на долю вкладників банків: "Слов'янський", "Наш банк", "Україна". Виявилося. що на законодавчому рівні інтереси простої людини-інвестора абсолютно не захищені. Це  горе і відчай багатьох людей. Хочу вам доповісти, що на мітингах в Запоріжжі і тут в Києві, на мітингах протесту повмирали багато людей, вмирали просто  на вулиці від відчаю, від серцевих нападів, вмирали потім у лікарнях. Так ось, в ім'я пам'яті цих людей, які вмерли відстоюючи справедливість та рівність, ми зобов'язані цей законопроект підтримати, було би і не погано підтримати його в цілому. Запропоновані зміни до черговості та порядку задоволення вимог кредиторів до банку посилюють  захист інтересів різних груп фізичних осіб, оскільки їхні вимоги справедливо висуваються на перше місце. Я пропоную цей законопроект прийняти в цілому, якщо не буде такої змоги, то за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, мікрофон ввімкніть, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

 

17:12:22

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція соціалістів. Володимире Михайловичу, прошу слово передати народному депутату Шибко.

 

ГОЛОВА. Віталій Шибко мікрофон, будь ласка.

 

17:12:35

ШИБКО В.Я.

Дякую Михайло Васильович. Шибко, Соціалістична фракція.

Я нагадаю своїм колегам, є картина Маковського, здається, чи Ярошенко "Крах банку". І там, дійсно,  відображена трагедія, коли постраждав не тільки той, хто вкладав у цей банк, але постраждав сам той, хто володів цим банком, тому що дійсно він програв. У нас  тільки проходить крахів  і цих банків, то завжди страждають тільки вкладники, ніколи не страждають ті коли... ті, хто вкладають ці туди гроші, тому що вони заздалегідь планують цей крах. І плануючи цей крах, вони звісно все роблять для того, щоб не постраждати.

Тому, я гадаю, що дійсно те, що  запропонували зараз колеги, воно на часі і ідея ця добра і, дійсно, треба її проголосувати. Але мова іде, я так думаю, про перше читання, тому що  у цьому законопроекті є багато проблем, які автори ніяк не змогли вирішити. Ну припустимо, є така тема, що там, дійсно, треба віддавати по 50 тисяч,  треба віддавати частками ті, хто постраждав від цього, але відкіля ці брати гроші. Брати від того, що збанкрутілий будинок або збанкрутіле майно, воно тоді з торгів розпродається. І звісно тоді накопичується якійсь фонд і тоді він може бути реалізований для того, щоб  якось  віддати ту частину грошей, які були вкладені вкладниками. А чи, дійсно, є такі будівлі, чи, дійсно, є майно у тих банках, які заздалегідь готуються до банкротства для того, щоб цю проблему розв'язати. Звісно, що немає. Тому я думаю, що, і це мабуть можна висувати як пропозицію до цього законопроекту, що мова повинна йти про якийсь страховий фонд, який треба ....... в Національному банку. Так що, якщо є банк, якщо він утворюється, то, будь ласка, майте, шановні панове, страховий фонд на те, щоб ви добре розуміли, якщо, не дай Боже, щось станеться з вашим банком, то у державі є кошти, які започатковані якраз вами для того, щоб можна було реалізувати ці кошти і якось реалізувати ці збитки. Оце є одне з головних пропозицій, яку треба сьогодні розглядати, у плані другого читання цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Обговорення законопроекту завершено. З мотивів, будь ласка, запишіться, три хвилини. Я розумію, це з мотивів. Зараз тоді ми почнемо виступати, півгодини будемо виступати. Будь ласка, запишіться з мотивів. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Ткаленко, фракція "Наша Україна".

 

17:15:37

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Я хотів би підтримати висловлювання колеги Шибка, поскільки у цьому законопроекті перед тим, як будуть задовольнятися вимоги фізичних осіб, повинна ще бути поведена оплата ліквідаційної процедури, а також задоволені вимоги заставодержателя. І очевидно, що до фізичних осіб може черга не дійти.

Тому у цілому, підтримуючи ідею цього законопроекту, вважаю, що все-таки його потрібно відправити на повторне читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

 

17:16:23

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, я благодарю вас за поддержку. Действительно этот закон - только первый шаг у механизме создания контроля за деятельностью банков. Остаток времени я прошу передать моему коллеги Бастрыге.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Михайлович Байстрига, мікрофон увімкніть.

 

17:16:43

БАСТРИГА І.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые вкладчики. Мы в истории имеем, в истории Украины имеем три случая вот так вот развала банков. Кто выдавал, спрашивается вопрос, кто выдавал лицензии этим банкам? Почему теперь эта ответственность взвалена опять на вкладчика? Тяжелую историю развала сбербанка СССР мы перекинули на плечи наших жителей. Поэтому есть конкретные лица, которые отвечают, и нам нужно принять сегодня единодушное решение - проголосовать обязательно этот закон, поддержать вот то, что предлагал коллега Кармазин, внести определенные изменения и на этой сессии принять его в целом с тем, чтобы возврат получили непосредственные вкладчики, а не те, кто развалил банки, вывел в оффшоры...

 

ГОЛОВА. Так, Олександр Шевченко, будь ласка.

 

17:17:39

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Народна партія Володимира Литвина.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Я думаю, що сьогодні дуже наразі розгляд цього проекту закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" особливо з урахуванням того, що люди, коли тільки повірили нарешті, що буде правильно працювати економіка, повірили банкам, знову-таки стикаються з тією ситуацією, коли з'являється не тільки стара історія із збербанком, не тільки історія із банком "Україна", а мені як члену слідчої комісії відомо, яка там ситуація, але і знову ж таки називалися банки по Запоріжжю. Є і банк такий у нас - "Прем'єр-банк" в Дніпропетровську. І навіть дійшло до того, що Президент особисто був змушений втручатися в цю ситуацію для того, щоб якось регулювати. Я вважаю, що прийняття даного закону не тільки впевнення принесе для тих людей, які будуть займатися банківською діяльністю, а й для вкладників, для наших з вами виборців. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу змобілізуватися. Так, Шурма, будь ласка. Був записаний, не зміг виступити. Будь ласка, Шурма і будемо голосувати. Народних депутатів запросіть до сесійної зали.

 

17:18:56

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні телерадіослухачі! Проект закону про банку і банківську діяльність і процедура ліквідація банків - це дійсно те питання, яке потребує уваги. Я хотів би наголосити про те, що сьогодні фракція об'єднаних соціал-демократів не голосує. І причина це є привертання уваги суспільства до депутатів-сумісників.

Лунають думки, що люди, які слухають сесію, не знають, що таке сумісники депутати. Фракція виступає проти того, аби сумісники на двох посадах не отримували дві заробітні плати, аби губернатор, допустимо, Львівської чи Закарпатської області безкоштовно не літав на літаку, аби його зарплата була як губернатора 2000 гривень, а він не брав заробітну плату депутата у 5 тисяч гривень, аби ці люди не порушували 78-му, 120-ту статтю Конституції, аби вони не порушували закон про державну службу України і закон України про корупцію. Ми проти таких подвійних стандартів, які...

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги! У нас є два проекти постанов про неприйнятність. Тому відповідно до Регламенту спочатку поставлю на голосування ці пропозиції народних депутатів.

Першим голосується проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту  Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", реєстраційний номер 5759/п, внесений Павлом Матвієнком.

Будемо голосувати один раз, тут у нас два проекти. Якщо один раз не пройшло, значить, все. Це ж до одного закону.  Тобто ставиться першим на голосування проект, внесений Павлом Матвієнком. Є  також проект Леоніда Черновецького. Про неприйнятність, прошу визначатися.

 

17:21:04

За-1

(Ш у м   у   з а л і)

Шановні колеги, я прошу вас...

Прошу уваги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо процедури ліквідації банків), реєстраційний номер 5759.  Прошу голосувати.

 

17:21:41

За-332

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про єдиний митний тариф" (щодо мита з банківських металів). Реєстраційні номери: 6413, 6413-1. Доповідачі: Леонід Черновецький. Підготуватися Сергію Осиці. Будь ласка, по три хвилини. І від комітету підготуватися.

 

17:22:08

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Я вам расскажу, о чем идет речь. Тарифы на банковские металлы были установлены совершенно, что называется, неграмотным образом, потому что, что такое банковские металлы, я вам объясню. Это обычна валюта, такая же валюта, как гривна, как рубли, как доллары, евро. И, в принципе, меня интересует сам подход, которым руководствовался, самая идеология, которой руководствовались те, кто принимали эти тарифы, и почему новое правительство, к сожалению, их не отменило. Потому что если идти по пути того, что облагать все, для того чтобы решать какие-то, в числе и важные социальные проблемы, мы можем дойти просто до абсурда, потому что по закону - вы можете посмотреть Декрет Кабинета Министров, который был разработан когда-то Владимиром Михайловичем Пинзеником, - вы увидите, что банковское золото - это обычная валюта, которая такой признается во всем мире.

Если мы идем по пути евроинтеграции, если мы говорим о законности, о справедливости и так далее, то, конечно же, этот тариф должен быть отменен. На самом деле, от него мы имеем не большую часть в бюджет денег, но таким образом мы просто-напросто сломаем весь механизм валютных взаимоотношений с другими странами. И если кто-нибудь из здесь присутствующих назовет хоть одну страну, даже Белоруссию или похожую на нее, там, Таджикистан, кого угодно. Кто такие тарифы вводил, ну это будет большое удивление, потому что вообще до этого дойти, их... ну это чистая глупость. Поэтому я вас очень прошу, вы посмотрите просто на подходы - да? - потому что дальше мы обложим еще и нашу гривну, и все остальное, и, кроме как ............. процесом и к тому, что Украина не будет получать золото,  которого на Украине не добывается, а эта валюта... валютные запасы страны. Ну мы ничего не добьемся. То есть, если мы говорим  о чем-то смешном, тогда давайте их оставим, а так я желаю вам поразмыслить и принять правильное решение.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Михайловичу.

Сергій Григорович Осика. Підготуватися від комітету Сергію Васильовичу Буряку, голові комітету.

 

17:25:28

ОСИКА С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Попередній доповідач Леонід Михайлович він сказав все правильно. Тому для того, щоб не вносити в зал  розбрід і нерозуміння, я знімаю свій законопроект і думаю, що все, що треба додати, ми додамо у другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам за конструктивну позицію, Сергію Григоровичу.

Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Васильович Буряк. будь ласка, позиція комітету і будемо голосувати.

 

17:26:11

БУРЯК С.В.

Шановні колеги! Шановний пане Голово! Україна не є золотодобувною державою, а тільки переробляє лом та відходи дорогоцінних металів і афінує їх до ступеня банківських металів, які використовуються в межах  держави та не мають виходу на міжнародні ринки. Це я особисто підкреслюю.

В Україні також відсутні сертифікована за міжнародними стандартами підприємства, в яких відбувається процес афінажу дорогоціних металів до стандартів, прийнятих у міжнародній  практиці Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками  лондонського ринку платини та паладію. Саме тому  Україна вимушена завозити із-за кордону банківські метали, які за міжнародними  стандартами  мають найвищий ступінь хімічного очищення та отримали в Україні статус  іноземної валюти.

Національний банк України та  банківські установи України за останні декілька років значно активізували свою роботу на ринку банківських металів і забезпечили надходження до України значної кількості сертифікованих банківських металів, що дало можливість збільшити золотовалютні резерви  Національного банку та надати якісну сировину для ювелірної промисловості України.

Слід  відзначити, що згідно з Законом  України "Про єдиний митний тариф" іноземна валюта, яка ввозиться на митну територію України, звільняється від сплати  ввізного мита.

Однак,  з набрання   чинності з 1 січня 2004 року Митного кодексу України Митна служба України своїм інструктивним листом  дала своє тлумачення термінам "іноземна валюта" та  "банківські метали" і ввела новий порядок  митного оформлення банківських металів із сплатою ввізного мита  на загальних підставах. До речі, він  коливається  між 2 та 5 процентами  в залежності від країни походження таких металів. Головною підставою для обкладання ввізним митом банківських металів з точки зору Державної митної служби є те, що статтею 1 Митного кодексу України розмежовує поняття "іноземна валюта"  та " банківські метали", але  зазначене вище не виключає трактування терміну "банківські метали" у складі визначення іноземної валюти.

Всі зазначені вище фактори стали основою щодо одностайної підтримки  комітетом законодавчої ініціативи  про внесення змін до статті  19 Закону України "Про єдиний митний тариф", яка внесена  народним депутатом Черновецьким Леонідом Михайловичем, і яка  передбачає звільнення від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територію України банківських металів.

Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Національний банк України, уряд в цілому підтримує вищезазначений законопроект і просить прискорити його розгляд у Верховній Раді. Тому комітет просить вас, шановні  колеги, підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Що, шановні колеги, є пропозиція голосувати. Немає заперечень, нема заперечень, ну, тоді давайте приймемо його за основу, цей. Є наполягання? Ну, ладно. Юрій Кармазін, будь ласка. Відмовляєтесь, Юрій Анатолійович. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

 

17:29:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, в цьому законопроекті є і позитив, є і негатив, безперечно. Я уже, про позитиви говорили, що не володіє Україна достатніми для задоволення власних потреб природними запасами банківських металів. З іншого боку, Мінекономіки повідомляє, що не може сказати: чи треба, чи не треба цей проект, бо вносячи його на  розгляд митно-тарифної ради, а він ще не було  митно-тарифної ради, не можуть обгрунтувати доцільність запропонованих змін, тому що, згідно Закону про  державну таємницю, до  державної таємниці віднесено інформацію про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей. А сюди відноситься - до дорогоцінних металів -  золото, срібло, платина, метали: паладій, іридій, родій, осмій, рутеній. Тому чітко зрозуміти сьогодні, від імені Уряду: чи треба так робити - приймати, звільняти від сплати ввізного і вивізного мита ці метали дорогоцінні, чи ні, нам сьогодні важко, Володимире Михайловичу. Саме через те, що у нас не має заключення митно-тарифної ради. А воно має бути для такого законопроекту.

Крім того, тут пропонується звільнити від мита не лише операції по ввезенню банківських металів, а й  операції з їхнього вивезення. Я не думаю, що це буде сприяти національним інтересам держави. Я впевнений в тому, що  будуть втрати для державного бюджету України. Саме через це, з огляду на те, що я як представник Партії захисників вітчизни завжди стояв  на позиціях захисту інтересів власного товаровиробника, стояв на інтересах захисту власних національних інтересів, які мають стояти над усім у даному випадку. Я не можу сьогодні проголосувати за цей закон саме через те, що можуть бути ще і великі втрати для Державного бюджету, які сьогодні нам ніхто не сказав, не обрахував.

Я дивуюся, чому у своїх заключеннях уряд пише, що, в принципі, цей законопроект можна приймати. Я дивуюся, чому Науково-експертне управління пише, що можна брати за основу цей законопроект, якщо  немає елементарних прорахунків, немає елементарних прорахунків і у той же час операції  з вивезення теж звільняються від  обкладення  вивізного мита звільняються. Я розумію, що сюди  хай везуть, а назад, вибачте, люба країна має захищати свої інтереси. Я не буду голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

17:33:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, здається, все зрозуміло. Навіть з формальної точки зору Кабінет Міністрів не врахував вимоги закону України про єдиний митний тариф, а ця вимога полягає у тому, що такі пропозиції, такі законопроекти повинні розглядатися Митно-тарифною радою при Кабінеті Міністрів. Цього не було.

Ну, це формальна сторона, уряд подав, навіть він погодився з тим, що все  гаразд. Але з другого боку, запропоновано звільнити від мита не лише операції з ввезення банківських металів та інших валютних цінностей, а і операції з їхнього вивезення. Я це розумію дуже просто, хлопці збираються тікати за кордон  з валізками і вивозити без мита все те, що вони вже накопичили саме тут. Ми маємо покласти край цим ганебним намірам і встановити таке  мито, щоб він ніколи, навіть у страшенному сні не приснилося, що вони щось вивозять з України. Тому наша фракція не буде голосувати за такий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Мікрофон, будь ласка. Мікрофон увімкніть. Підготуватися Івану Зайцю.

 

17:34:25

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Прошу передати слово народному депутату Віталію Шибко.

 

ГОЛОВА. Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка.

 

17:34:33

ШИБКО В.Я.

Дякую, Михайло Васильовичу. Шановні друзі, я хочу звернути увагу, що дуже суперечливий законопроект. Тому що дійсно багато нічого не з'ясовано.

По-перше, ставиться один рівень і ввіз і вивіз. Тобто ми не можемо якимось одним законопроектом приймати те, що стосується і вивозу, і ввозу. Це перше.

Друге. Чи не краще було б все це з'ясувати через Митний кодекс. Тому що ми можемо цей прийняти законопроект, а суперечка, яка закладена у пункті першому Митного кодексу, вона залишається.

І третя суперечка, яка на сьогоднішній день. Я щось не можу пригадувати, щоб хтось з валізами кудись ввозив якісь драгметали або вивозив. Вивозити можуть, а щоб ввозити - ні. Ввозяться як завжди, я пригадую, еквівалент, тобто валютний еквівалент. Не ввозяться сюди золото чи інші якісь дорогоцінні метали, а ввозиться в еквіваленті валюта. Тому чи треба на сьогоднішній день дійсно піднімати навколо цього питання, а не краще це з'ясувати все-таки через експертну рада, яка повинна відпрацювати це питання, з урахуванням змін до самого Митного кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Олександрович Заєць, фракція Української народної партії.

 

17:35:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, мабуть, є смисл у тому, щоб лібералізувати ввіз банківських металів. Але я ще не розумію смислу, як лібералізувати вивіз банківських металів. Це перше питання.

Друге питання. Мова йде не тільки про банківські метали, а мова йде і про інші валютні цінності. І от для нас треба чітко уяснити, що таке інші валютні цінності. Чи це вичерпний перелік, який ми знаходимо в указі Президента, чи це хтось там буде потім роз'ясняти у кожному випадку, що треба розуміти під цими цінностями. А ми знаємо, що під цими цінностями розуміється і розписки боргові, і акредитиви, і чеки, і банківські накази, і депозитні сертифікати, і інші фінансові та банківські документи. Тому якщо прийняти такий законопроект, то ми повинні обов'язково давати вичерпний перелік цих фінансових цінностей, інакше ми створимо якісь дірки, які не будуть абсолютно управляємі, керовані. Тобто я привертаю вашу увагу до того, що якщо у першому читанні й треба приймати цей законопроект, то в другому читанні обов'язково треба буде конкретизувати саме, що таке "інші валютні цінності", інакше ми попадемо у великий просак.

І друге - це те, що говорили переді мною народні депутати. Вони говорили про те, що у такій редакції законопроект не узгоджується з існуючим Законом України "Про Митний тариф України", бо там все-таки мова йде про те, що треба сплачувати мито. Тому треба узгодити його із існуючим законопроектом.

Але я, користуючись нагодою, хочу взагалі привернути вашу увагу до цієї митної лихорадки, яку ми сьогодні переживаємо отут, у Верховній Раді, взагалі в Україні. Шквал законопроектів на те, щоб зменшувати мито, відмовлятися взагалі без мита, і ніхто не пояснює, в який спосіб ми будемо захищати свій економічний простір, в який спосіб ми будемо захищати свого національного виробника? Ніхто словом не обмовиться про нетарифні методи регулювання. Забули вже, що є такі засоби, як стандартизація, як сертифікація, що насправді Українська держава планує у цьому напрямку, щоб захистити свій економічний простір, свого національного виробника. Мовчки. Ніхто нічого абсолютно не говорить. І це мене дуже і дуже дивує. Бо у мене напрошується питання: якщо немає відповідей на ці запитання, то хтось хоче просто щось лобіювати.

Тому в даному випадку я пропоную узяти у першому читанні цей законопроект, але обов'язково у другому читанні дати відповідь на питання вивозу і вийти на конкретний перелік інших валютних цінностей. Не можна приймати закон, коли ці цінності не зафіксовані. Дякую. Тому в першому читанні приймаємо.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Будь ласка, одна хвилина, автор проекту Леонід Михайлович Черновецький. Прошу підготуватися до голосування.

 

17:39:12

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые радиослушатели, телезрители, кто нас смотрит! Христианско-либеральная партия, Черновецкий.

Я во-первых, очень дуже дякую министру бывшему Зайцу за то, что в першому читанни треба прийнять этот законопроект. А взагали с Украины запретить все вывозить. Потому что зачем вывозить и доллары, и гривну всякую дрянь, что у нас вообще существует. Это во-первых. Потому что это чистая...

Конечно, вы разбираетесь лучше меня в экономике, это ж сто процентов, вы министр, а я-то кто такой? Це по-перше.

А по-друге, забули про це. Самое главное, я раджу всем народным депутатам позвонить своим родным и близким - это главное.

А коммунистам дам пораду... Вы, кстати, в хорошем костюмчике выступаете, господин Соломатин. Лучше всего прятать деньги и вывозить их из страны не в золоте, дорогой мой, в долларах тянут, в том числе и бывшие коммунисты. Вот они легкие, а в золоте трудно, потому что это ж надо котомку взвалить. Потому вы и будете голосовать против этого законопроекта.

 

ГОЛОВА. Дякую. Одну хвилиночку, давайте проголосуємо. Я прошу вас, шановні колеги! Давайте проголосуємо.

Соломатін, репліка, будь ласка. Тільки...

Не називайте прізвищ, я прошу.

 

17:40:33

СОЛОМАТІН Ю.П.

Господин... Уважаемый господин банкир!

Я вам отвечу на общепонятном языке: легче всего вывозить не золото даже и не доллары, как вы сказали, а перечислять по электронной почте. И как это делается, мы знаем, и как это сделали те господа, которые находятся за пределами Украины. И они сидят с браслетом на ноге, а у кого-то, может, этот браслет перекочует и на другое место. Я не желал бы, чтобы у вас такая судьба была.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Заєць, репліка. Не називайте прізвищ, я вас прошу. (Ш у м   у   з а л і)

Я вас прошу, заспокойтеся. Зайця називав Черновецький.

Будь ласка, я вас прошу, Катерина Семенівна.

 

17:41:27

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати!  Я б не хотів, щоб ми при обговоренні таких серйозних питань оцінювали один одного  по тому, хто який більше спеціаліст у якійсь галузі. Я - народний депутат, як і будь-хто: і Леонід Черновецький, чи хтось інший. І я відповідаю за те, що я нажимаю. І тому я хочу знати суть будь-якого питання.

Моя пропозиція, як ви чули, зводилася до дуже простих речей: ми беремо в першому читанні цей законопроект, але ми обов'язково уточнюємо що таке інші валютні цінності, тому що в законі не може бути такого терміну - "інші валютні цінності". Тоді хто захоче буде розуміти під цими валютними цінностями. Тому давайте коректно обговорювати законопроекти. Ми всі спеціалісти в законопроектах, і тут немає гірших чи інших. Тут є відповідальність перед своїми громадянами.  Все. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про єдиний митний тариф" (щодо мита з банківських металів). Реєстраційний номер 6413. Прошу голосувати.

 

17:43:06

За-229

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів...

По фракціях? Будь ласка. По фракціях давайте подивимося: "Наша Україна" - 68, комуністів - 0, "Регіони України" - 16, Народна партія - 31, Блок Тимошенко - 35, СПУ - 0, Українська народна партія - 19, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 16, Партія промисловців і підприємців України - 5, "Демократичні ініціативи" - 9", "Позафракційні" - 10.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо Державної спеціальної служби транспорту. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Доманський Анатолій Іванович. Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин, тобто до 18 години 15 хвилин.

 

17:43:56

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Скоро виконується півтора року, як ми прийняли з вами Закон про державну спеціальну службу транспорту, згідно з якою залізничні війська передані з Міністерства оборони  до Міністерства транспорту та зв'язку. І от біля півтора  року українське законодавство не врегульовано відповідно до цього закону про передачу.

Я хочу вам сказати, що цей закон він в угоду якомусь президенту нашому чи Прем'єр-міністру, чи міністру транспорту. Цей закон відповідає інтересам національної безпеки і оборони  нашої держави і людей, які знаходяться на цій службі транспорту.

Відповідно до цього закону, вносяться поправки зміни до  38 законодавчих актів. Я розумію, що деякі із них визивають інший підхід у наших депутатів. Я розумію, перші питання це сплата  налогу на землю. В цьому законопроекті на перехідний період предлагається цю службу вивільнити, звільнити від податку на землю. Якщо депутати мають цю точку зору, я просив би в другому читанні ми її врахуємо. Дехто виступав за те, щоб командирам, начальникам цього підрозділу не давати право предварительного дізнання. Якщо робітник чи службовець цієї служби совершив проступок, то командир должен сам визначитися - це злочин чи це проступок, чи цю людину треба судити чи їй об'явити 5 суток арешту на гаупвахту, то єсть прийняти рішення. Якщо деякі депутати з цим не згодні, ми давайте роздивимося його в другому читанні і  викинем.

Тут также єсть протиріччя насчет того, що Міністерство фінансів говорить, що це треба 60 мільйонів. Ні,  коли ми приймали закон про державну ......... службу транспорту, ми тоді сказали, що фінансування на  перехідний період цієї служби йде за счет тих коштів, які раніше через Міністерство оборони йшли на цю службу. То єсть, це частина передається Міністерству транспорту на перехідний період. І щоб ні в кого не було сумніву, ця служба  сьогодні  приймає участь в будівництві моста через Дніпро.

Давайте завтра я вас запрошую, поїдемо і подивимося що ці люди роблять. Уже 8 мільйонів гривень заробили в бюджет держави.

Єсть ще декілька питань, які тоже визивають неординарний підхід депутати. Я прошу вас проголосувати цей закон у першому читанні. Обіцяю вам, що у другому читанні я на комітеті проведу всі поправки, які ви найдете потрібними, щоб вони були внесені у цей закон. Люди далі чекати не можуть. Я прошу вас підтримати цей закон.

 

ГОЛОВА. Так що,  голосуємо?  Юрій Кармазін і будемо голосувати. Одну хвилину. Потім Бандурка і будемо голосувати. Прошу підготуватися до голосування.

 

17:47:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, врегульовувати якось ситуацію, яка склалася, потрібно. Справа в тому, що статут гарнізонної і вартової служби Збройних сил України  не поширюється  сьогодні на державну спеціальну службу транспорту. Державна спеціальна служба транспорту взагалі особлива, фактично ми маємо ще одного  майже мікроголовнокомандуючого.

З прийняттям  цього закону комплектування Державної спеціальної служби транспорту  не буде відбуватися  за допомогою положень  про загальний військовий обов'язок, але ще мати  начальників органів дізнання, які будуть виконувати ці функції, я категорично  був проти цього. Я говорив перед цим з автором, він погодився про те, що він  це все готовий знімати у підготовці до другого читання. І в цілому, якщо це все познімати, то у першому читанні цей закон можна буде прийняти, але ще раз кажу, з суттєвими, з суттєвим доопрацюванням...

 

ГОЛОВА. Бандурка Олександр Маркович, будь ласка.

 

17:48:29

БАНДУРКА О.М.

Бандурка, Народна партія Литвина.

Шановні колеги! Десь у квітні місяці ми розглядали подібне питання і по внутрішнім військам позбавили їх пільги  не сплачувати за землю. Платять. Церкву розглядали, тоже  церква платить налог за землю. А чому ж для залізничних військ маємо  робити виняток. Давайте виймемо це положення, що вони звільняються від плати за землю і тоді можна було б проголосувати  так, як  пропонує доповідач.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу змобілізуватися для голосування. Вноситься на розгляд пропозиція Комітету про прийняття за основу  проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України, щодо державної спеціальної служби транспорту. Реєстраційний номер 6001. Прошу голосувати.

 

17:49:37

За-166

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону, реєстраційний номер 6001.

 

17:50:01

За-177

Рішення не  прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких Законів України, щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців, реєстраційний номер 6272. Доповідач - Леонід Григорович Сергієнко, народний депутат України, Підготуватися від Комітету Леоніду Каденюку. Будь ласка.

 

17:50:25

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Леонід Сергієнко, 27-ий виборчій округ, місто Дніпропетровськ, соціалістична партія України.

Розгляд Верховною Радою країни законопроекту 6272 про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців, викликаний необхідністю вирішити соціальні проблеми у сім'ях загиблих учасників бойових дій в Афганістані та в інших місцях. Соціальна незахищеність дітей, вдів та  батьків має бути поставлена на належний рівень. та відповідати хоча б мінімальним стандартам світової спільноти. Законопроектом пропонується запровадити доплату до пенсій у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, членів сімей військовослужбовців та прирівняних до них осіб, які загинули, а також дружин чоловіків померлих, інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге.

Відповідно до статті 63 Закону України про державний бюджет України на 2005 рік, це буде становити 166 гривень. Законопроектом пропонується збільшити доплату до 166 гривень, адже у Російській Федерації сім'ям загиблих в Афганістані вже сплачують понад 500 гривень. На сьогодні надбавка до пенсії за загиблих військовослужбовців складає 29 гривень 87 копійок, наголошую, ганебні 29 гривень  87 копійок. У той час як Закон України про Державний бюджет України на 2005 рік має назву "На зустріч людям".

Я наведу приклад, що виплата грошової компенсації громадянам Російської Федерації та Ізраїлю у наслідок збиття українською ракетою літака становила 200 тисяч доларів. Будь-які коментарії у порівняні виплат, думаю, зайві.

Шановні колеги, за нормативну базу при визначенні розміру надбавок взято розмір  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, тобто 332 гривні. Відповідно при збільшенні прожиткового мінімуму  буде збільшуватися і доплата, що і визначено Законом України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

Тепер щодо зауважень  та пропозицій. Після першого читання законопроект  буде доопрацьовано. Щодо  набрання чинності та відповідності вимог статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради України закон пропоную ввести у дію з 1 січня 2006 року. Суть законопроекту у тому, що справедливість має бути відновлена, адже держава фактично  не відшкодувала  втрати  батькам, матерям, дружинам і дітям. Вони знаходяться сьогодні у великій фінансовій скруті. Прошу підтримати законопроект у першому читанні.

Щиро дякую за увагу та надіюсь на вашу підтримку.

 

ГОЛОВА. Дякую вам Леонід Григорович. Леонід Костянтинович Каденюк запрошується до співдоповіді,  заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

17:53:41

КАДЕНЮК Л.К.

Дякую Володимире Михайловичу.

Шановні колеги,  відповідно до доручення  Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні розглянув внесений народними депутатами України Сергієнком і Клименком проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення членів  сімей загиблих військовослужбовців.

Метою розробки  проекту закону є запровадження до членів сімей військовослужбовців та прирівняних до них осіб, які загинули при виконанні службових обов'язків, а також дружин, чоловіків померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, доплати у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму. Для осіб, які втратили працездатність, - не залежно від виду і розміру отримуваної пенсії або довічного грошового забезпечення.

За висновками Міністерства фінансів України установлення додаткової пенсії окремим категоріям громадян з числа сімей загиблих військовослужбовців призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з Державного бюджету у сумі 72,4 мільйона гривень щорічно. Комітет підтримує пропозицію Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України внести його на розгляд Верховної Ради України для прийняття за умови введення його в дію з першого січня 2006 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, немає заперечень, коли ми приймемо за основу цей документ? Зараз, одну хвилиночку. Юрій Кармазін, потім попросимо заступника міністра висловити свою позицію,  і будемо визначатися щодо рішення.

 

17:55:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би подякувати народним депутатам і Сергієнку, і Клименку за те, що вони звернули увагу на цю обставину. І більше того, це не тільки вони звернули увагу, а у нас були якраз представники ветеранських організацій і зокрема представники ветеранів, які воювали в Афганістані.

Я буду просити вас прийняти цей закон у першому читанні. І, незважаючи на те, що ціна питання тут 72,4 мільйона гривень щорічно, це не ті гроші, не та ціна, яку заплатили ті люди, які втратили свою працездатність, ризикуючи життям. Це, по-перше.

По-друге, я хотів би, щоб ми вносили зміни також і доручили зараз протокольно вносити зміни до Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, це і до Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Гаряча - заступник міністра, будь ласка, мікрофон.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! В четвер ви проголосували законопроект, який вносився Комітетом у справах ветеранів і пенсіонерів. І там передбачено підвищення сім'ям загиблих, інвалідам війни, учасникам бойових дій. І він вводиться в дію з першого січня 2006 року. Тому вирішення цього питання, яке пропонують народні депутати, воно вже вирішено в четвер.

Тому, якщо ваша ласка, будемо реалізовувати той закон, який ви прийняли в четвер, а потім уже вносити зміни в послідуючому, бо це питання тоді вириваємо одну категорію і перекреслюємо те, що напрацювала Верховна Рада в четвер. Такий закон подано на підпис Президентові. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України для прийняття за основу про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців. Реєстраційний номер 6272. Прошу голосувати.

 

17:58:06

За-153

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 2, комуністів - 52, "Регіони України" - 7, Народна партія - 28,  блок Тимошенко - 2, СПУ - 24, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 4, Партія промисловців, підприємців - 5, "Демократичні ініціативи" - 4, позафракційні - 6.

Голова комітету Петро Цибенко, будь ласка.

 

17:58:37

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Я просив би вас ще раз поставити на голосування цей документ і ось з яких міркувань. Олена Василівна Гаряча зробила посилання на документ, який ми справді проголосували на минулому тижні, але документ не підписаний Президентом. І я абсолютно не впевнений, що він буде   підписаний.  Тому оця репліка, може, і відіграла певну роль в тому, що хтось не проголосував за цей документ.

Я вас прошу, шановні колеги, все-таки проголосувати за цей документ. Якщо в ньому відпаде потреба, ну, на останньому етапі ми можемо його зняти. Але, я вважаю, його треба на цьому  етапі підтримати обов'язково.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, зважаючи на пропозицію комітету, я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців, повернення до розгляду законопроекту.

Що, що? Я по Регламенту дію. Шановні колеги, я дію по Регламенту.

 

17:59:55

За-173

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Шановні колеги, я дію за Регламентом. Будь ласка, заспокойтеся.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, на яких поширюється дія закону). У нас тут є два номери: 6143, 6143-1.

Ітак, доповідачі - народні депутати України Олександр Біловол і Лев Миримський. Будь ласка.  Підготуватися Петру Степановичу Цибенку, голові комітету від комітету.

 

18:00:33

БІЛОВОЛ О.М.

Вельмишановний Володимир Михайлович, вельмишановні колеги!

В проекті закону, який ми вносимо, про внесення змін до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів і їх гарантії соціального захисту", мова йде про те, що в статті 10-й закону України передбачено, що в разі смерті учасників війни, бойових дій, визнаних за життя інвалідами, незалежно від причин інвалідності, для дружин таких учасників бойових дій зберігаються надані раніше пільги.  Але в той же час стосовно дружин тих учасників війни і бойових дій, які не були інвалідами, такий прядок не передбачено.

Тому, шановні колеги, у зв'язку з тим сьогодні існують суттєві соціальні і матеріальні проблеми у сім'ях загиблих і померлих учасників війни в Афганістані і різних бойових точках, де вони воювали.

Тому я хотів би до вас звернутися, зважаючи на ті проблеми, які сьогодні існують, щоб ми зберегли відповідні пільги для такої категорії жінок. Я думаю. що сьогодні прийняття цього закону дасть невелике розмежування в бюджетному фінансуванні. І тому якщо ми дуже серйозно підійдемо до цього закону, то передбачити додаткові фінансові асигнування з першого січня 2006 року. І я думаю, що прийняття цього закону, шановні колеги, буде сприяти посиленню соціального захисту сімей учасників війни і бойових дій.  Тому я звертаюся до вас, щоб ми підтримали цей закон. І є практично підтримка профільних комітетів, є підтримка Науково-експертного управління, де сказано, що цей закон можна приймати в першому читанні і за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, Лев Миримський є? Немає. Будь ласка, Петро Степанович Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

18:02:27

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, законопроект вам авторами представлений, і тому немає потреби мені повторювати його зміст, цього документу. Я хочу сказати лише, що Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів підтримав цей законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні.

Але, разом з тим, я хотів би звернутися до шановних колег, до народних депутатів України з одним проханням. Прохання полягає ось у чому. Комітет сьогодні намагається все-таки повернути зміст Закону "Про статус ветеранів війни і гарантії  їх соціального захисту" до його назви, наблизити до його назви. Чому я так говорю, тому що свого часу, коли певної підтримки, в тому числі матеріальної підтримки вимагали певні категорії громадян, а відповідних законів не було, їх включали до Закону "Про статус ветеранів війн і гарантії їх соціального захисту". Сьогодні ситуація змінилася: сьогодні у нас є Закон "Про жертви нацистських переслідувань", сьогодні у нас є Закон "Про соціальний захист дітей війни" і ряд інших законів. Тому я дуже прошу шановних колег в майбутньому, розробляючи ті чи інші законопроекти, дивитися, до якого закону слід віднести ту чи іншу категорію. Але, повертаючись до цього законопроекту, я ще раз підкреслюю, що комітет прийняв рішення щодо підтримки цього документу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет пропонує  прийняти за основу 6143, а 6143-1 відхилити. Відповідно до надходжень, ми будемо... і реєстрації ми будемо голосувати.

Я прошу змобілізуватися, шановні колеги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, на яких поширюється дія закону). Це реєстраційний номер 6143. Прошу голосувати.

 

18:04:44

За-230

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Наша Україна - 3, комуністів - 55, Регіони України - 35, Народна партія - 32, Блок Тимошенко - 1, СПУ - 24,  Українська народна партія -  19, СДПУ(о) - 11, Демократична Україна - 20, Єдина Україна - 9, Партія промисловців  і підприємців України - 10, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 11.

Оголошується до розгляду  проект Закону про внесення змін Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо пільг інвалідам війни). Реєстраційний номер 6452.  Доповідач - Іван Олександрович Герасимов. Від комітету буде  виступати Валентин Олексійович Анастасієв. Це останній законопроект, який розглянемо.

Я продовжив роботу, відповідно до Регламенту, на 15 хвилин, шановні колеги.

 

18:05:33

ГЕРАСИМОВ І.О.

Герасимов, фракция коммунистов. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Вашему вниманию представляется  законопроект 6452 о внесении изменений к Закону Украины о статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты.

В совет организации ветеранов  Украины  обращается очень много ветеранов войны с просьбой установить им льготы на полив земельного участка и увеличить льготы на пользование квартирным телефоном.

Поэтому  данным законопроектом предлагается установить  для инвалидов войны при пользовании коммунальными слогами  дополнительную  льготу на оплату земельного участка  в размере 100 процентов и увеличить до 100 процентов  скидку абонентной платы за пользование квартирным телефоном. Эти льготы  значительно улучшат социальную защиту ветеранов войны. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Дякую. Анастасієв Валентин Олексійович, голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

 

18:06:39

АНАСТАСІЄВ В.О.

Валентин Анастасиев, фракция коммунистов.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги!  Комитет  Верховной Рады по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов рассмотрел  проект Закона Украины о статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты, регистрационный номер 6452.

Проектом предлагается установить  льготу для инвалидов войны  за использованную воду при поливе земельного участка, а также льготу  по оплате квартирного телефона.

В ходе обсуждения на комитете было подчеркнуто, что  это льгота для инвалидов тех, кто отдал  часть здоровья при защите отечества, является ничтожной малой, но для каждого инвалида она крайне необходима так, как для людей со слабым здоровьем телефонная связь с медицинским учреждением  крайне необходима, а полив воды своего огорода окажет помощь в питании.

Принятие данного законопроекта даст возможность улучшить социальное положение  ветеранов войны. Учитывать то, что ветеранов с каждым годом все меньше и меньше, Комитет предлагает Верховному Совету поддержать данный проект и принять его за  основу. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Кармазін Юрій Анатолійович. І  будемо тоді визначатися щодо рішення. Кармазін Юрій Анатолійович.  Ну, давайте ж будемо приймати рішення, бо  не буде кому приймати рішення.

 

18:08:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я пропоную прийняти цей Закон, але і в цьому Законі, і в попередньому законі записати, що він  вступає в силу не раніше 1 січня 2006 року інакше ми не маємо право відповідно до бюджетного Кодексу України статті 27. Ми попередній Закон також прийняли, також з  цим недоліком. Якщо рахувати: скільки там буде коштів і за рахунок чого вони будуть зараз формуватися, то у нас як раз є час до, при прийнятті Закону про державний бюджет, врахувати ці кошти, а зараз ми  їх просто не знайдемо, якщо продекларуємо цю пільгу прямо з моменту прийняття.  Тому в мене пропозиція: погодитися з цією пропозицією, підтримати ветеранів, їх дуже мало залишилися, ми кожного з них маємо носити на руках, а не тільки давати отаку мінімальну пільгу. І, але зробити з 1 січня 2006 року. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Так. Ярослав Сухий, потім Юхновський.

 

18:09:22

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Демократична Україна". Шановні колеги, я хочу  підтримати знову, скільки раз за цей день, колегу Кармазіна і сказати про те, що ми просто приречені вносити знову і знову зміни до базового закону, який був прийнятий, як відомо, ще у 1993 році  про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Річ у тім, що які уряди не мінялися, соціальна політика - це було хаотичне латання дірок. І до тих пори, поки не буде нормальної цілісної адресної соціальної допомоги,  ми будемо приймати такі законопроекти.

А тим бюджетним і регламентним чистоплюям, які виступають проти цього законопроекту, я нагадаю: сьогодні 21 червня, завтра 22 червня 2005 року знаменна дата. В ім'я пам'яті про цю дату, про початок  Великої Вітчизняної війни для фронтовиків колишніх, для поливу їхніх мікрофазенд, це для  них не розвага, це для них не розкіш, ці дачки  - це можливість безбідного безголодного існування. Законопроект потрібно підтримати.

 

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський мікрофон, будь ласка.

 

18:10:35

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати.

Звичайно, такі законопроекти не підтримати неможливо. Але бюджет вже прийнятий, і Кармазін має повну  слушність, ці зміни до бюджету треба, ці гроші  додаткові, по-перше, не сказано які ці гроші, треба приймати з першого січня 2006 року. Тоді це буде розумно.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту закону про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо пільг інвалідам війни. Реєстраційний номер 6452. Прошу голосувати. За основу.

 

18:11:40

За-191

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 2, Комуністів - 52, "Регіони України" - 39, Народна партія - 23, Блок Тимошенко - 0, СПУ - 24, Українська народна партія - 3, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 11, Партія промисловців і підприємців України - 8, "Демократичні ініціативи" - 0, Позафракційні - 10.

Що, що? Шановні колеги, я поставлю на те, щоб повернутися. Але, якщо не буде рішення, то ви розумієте... Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 6452. Прошу голосувати.

 

18:12:37

За-197

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено. Таким чином, шановні народні депутати, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 10 годині за розкладом на середу. Дякую за роботу.