ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21  червня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:27

Зареєструвалося у сесійній залі 405 народних депутатів, 409, вибачте. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Швиденка Миколи Миколайовича, якому виповнилося 50 років, ювілей. Давайте привітаємо його і побажаємо міцного здоров'я і успіхів всіляких.

Шановні колеги! О 15-й годині відбудеться засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій, представників Комітету з питань фінансів і банківської справи, а також Комітету  державного будівництва і місцевого самоврядування.  На засіданні погоджувальної ради будуть присутні Прем'єр-міністр і деякі члени Кабінету Міністрів. Будемо обговорювати питання наших взаємин і співпраці. 15-та година - конференцзал. Прошу бути керівників депутатських груп і фракцій, керівників комітетів, які я назвав.

Шановні колеги, перелік питань, передбачених для обговорення, у вас є, переходимо до їх розгляду.

Оголошується до розгляду проект Закону України "Про іпотечні цінні папери", а також проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань розвитку іпотечних відносин.

Пропонується такий Регламент розгляду питання. Для доповіді з першого законопроекту буде доповідачем Балюк Анатолій Іванович, до п'яти хвилин, відповіді на запитання - три хвилини. Співдоповідь від комітету - три хвилини. Аналогічним чином пропонується поступити по другому закону - і провести спільне обговорення двох законопроектів. А прийняття рішення окремо. Для виступів - до 15 хвилин. Немає застережень? Немає. Тоді я вам дякую.

Переходимо до розгляду питання. До доповіді запрошується голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюк Анатолій Іванович.

Шановні колеги, у нас надзвичайно напружений порядок денний. Коли депутати займуть свої місця, я поставлю на голосування пропозицію, щоб ми сьогодні продовжили роботу на дві години, для того щоб у нас не було додаткових засідань. Прошу вас.

 

БАЛЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про іпотечні цінні папери розроблений з метою реалізації положень Закону "Про іпотеку" в частині впровадження системи рефінансування системи первинних іпотечних кредиторів.

Шановні народні депутати, прошу звернути вашу увагу, що до іпотеки земель, і особливо земель сільськогосподарського призначення, цей законопроект не має ніякого відношення.

Метою проекту Закону України "Про іпотечні цінні папери" є необхідність залучення в економіку довгострокових фінансових ресурсів через інструменти Фондового ринку та розвиток фінансового сектору України.

Одним з головних завдань проекту є визначення особливостей випуску та обігу іпотечних цінних паперів, зокрема іпотечних облігацій, встановлення вимог до складу іпотечного покриття, яке зумовлює їх випуск, визначення учасників ринку іпотечних цінних паперів та вимог щодо їх діяльності, а також здійснення державного регулювання ринку іпотечних цінних паперів.

Законопроект містить шість розділів, серед яких, зокрема, розділи щодо визначення видів іпотечних цінних паперів та вимог до імітентів іпотечних облігацій, обслуговування та управління іпотечним покриттям, державного регулювання та нагляду у сфері іпотечних цінних паперів.

Враховуючи прийняття Закону України "про іпотечне кредитування", операції з  консолідованим ........ боргом та іпотечні сертифікації, а також внесення змін до статті 1 Закону України про цінні папери і фондову біржу. Статтею 3 законопроекту визначено, що відносини у сфері випуску та обігу іпотечних сертифікатів регулюються спеціальним законодавством. Законопроектом впроваджується 2-рівнева система іпотечного кредитування, в якій ............ виступатимуть як банківські, так і небанківські фінансові установи. Крім того, статтями 10, 12-16, 20 визначаються розмір та вимоги до забезпечення випуску іпотечних облігацій та іпотечного покриття. Статтями 23, 26 та 28 визначаються функції та права управителя іпотечним покриттям заміна управителю.

Особливу увагу проектом приділено захисту прав інвесторів в іпотечній облігації.

Законопроектом визначаються компетенція та повноваження органів, які будуть здійснювати державне регулювання у сфері іпотечних цінних паперів, діяльності фінансових установ, які будуть надавати фінансові послуги, відповідно до законодавства України.

Проект закону України "Про іпотечні цінні папери" підтримана Національним банком України. Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України проект Закону України "Про іпотечні цінні папери" рекомендовано прийняти за основу. Проект Закону України "Про іпотечні цінні папери" розглянуто та підтримано профільним комітетом.

Шановні народні депутати! Прийняття проекту Закону України "Про іпотечні цінні папери" створить необхідні умови для розвитку нових фінансових інструментів, сприятиме  комплексному  розвитку ринку іпотечного кредитування, підвищенню ліквідності банківського сектору, розвитку небанківських фінансових установ, залученню широких верст населення до житлового кредитування.

Шановні народні депутати! Прошу вас підтримати законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. На табло, будь ласка, прізвища  народних депутатів, що записалися.

Володимир Миколайович Стретович, фракція "Наша Україна".

 

10:08:38

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Миколайович Стретович, Партія "Християнсько-демократичний союз", фракція "Наша Україна".

Скажіть, будь ласка, шановний Анатолій Іванович, чи передбачено цим законом вжити антикорупційних заходів, щоб не були корупціогенні статті в цьому законі, щоб  не можна було скористатися цінними паперами як предметом хабара. Дякую.

 

БАЛЮК А.І. Я  дякую за увагу. Цінний папір, як хабар, це, звичайно, цікавий інструмент. Я не думаю, що предметом цього закону було  врегулювання такої ситуації. Сам  проект закону проходив експертизу, і ми вважаємо, що він  дуже виважений, дуже збалансований і не дозволяє ніяких корупційних діянь.

 

ГОЛОВА. Юрій  Соломатін, фракція комуністів.

 

10:09:37

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Анатолію Івановичу! Ви чітко підкреслив про те. що іпотечні цінні папери, які передбачені цим законом, не мають жодного відношення до земельної іпотеки. Але є таке прислів'я, я скажу російською: " Увяз коготок, всей птичке пропасть". Скажіть, будь ласка, що і як ми маємо зробити, навіть  у першому читанні заради того, щоб відрубати всі підходи до земельної іпотеки? Дякую.

 

БАЛЮК А.І. Цей  закон дуже вузький, він не передбачає ніякого відношення іпотеки. Просто  у нас у суспільстві, дійсно, є проблематика "іпотека землі", і є побоювання, що вона може бути... А тут просто  ті слова, які звучать "іпотека",  і , звичайно, я вважаю, що закон чітко, конкретно виписаного для фінансового інструменту і не має ніякого відношення до землі. І тут  не треба нічого відрубувати, воно просто не стосується. Я впевнений у цьому.  Дякую за запитання.

 

ГОЛОВА.  Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

 

10:10:52

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция "Регионы Украини", Запорожская область.

Я обращаюсь к вам, к докладчику, и, Владимир Михайлович, к вам обращаюсь. Мне кажется  надо обратить внимание докладчикам к  качеству подготовки информации на Верховный Совет. Из вашего доклада я уловил только  одну фразу, что этот закон дает новые финансовые инструменты. Какие новые, кому дает, в чем суть  этой новизны? Что есть и  чего нет в мировой практике? Я лично с вашего доклада не могу для себя сделать выводы, как мне поступить  при голосовании за ваш законопроект?

 

БАЛЮК А.І. Дякую за запитання. Ну, вводиться новий фінансовий інструмент, який покликаний дозволити завести в обіг довгостроковий фінансовий ресурс, недорогий фінансовий ресурс, але дуже широкий в часі. Для цього вводиться новий фінансовий інструмент - іпотечні цінні папери. Закон визначає їх обіг. Ну, можливо, я  був не зовсім конкретний, я вважав, що  в тих документах, які подавалися до  закону, в пояснювальній записці, вони більш широко. Я хотів більш політично  ..., що цей інструмент потрібен сьогодні, його чекають банківські установи, його чекає населення. І  залучення довгих грошей, які будуть дешевше, призведе до здешевлення для населення в першу чергу, залучення грошей для довгострокового свого ж ведення якогось господарства. Так, що от така позиція.

 

ГОЛОВА. Дякую Вам, Сідайте, будь ласка. Віктор Михайлович Пинзеник - міністр фінансів запрошується до доповіді. Підготуватися до співдоповіді Святошу.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо питань розвитку іпотечних відносин.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, одним з важливих інструментів розвитку житлового будівництва є застава нерухомого майна. Іпотека, за  допомогою якої забезпечується виконання фінансових та інших зобов'язань. Розвиток іпотечного кредитування залежить, насамперед, від відповідного законодавства, яке має забезпечити з одного боку надійний захист, як іпотечного кредитора, так і позичальника, а з іншого -  передбачати стимули для подальшого розвитку та вдосконалення всього комплексу правовідносин в цій  сфері. Відсутність такого законодавства до останнього часу струмує розвиток ринку іпотечних кредитів. З 2004 року ситуація з законодавчім забезпеченням іпотечного кредитування почала змінюватись. З 1 січня введено в дію три важливих закони, які регулюють цю сферу.

Однак, за рівнем розвитку іпотечного кредитування Україна відстає від багатьох розвинутих країн. Рівень іпотечного кредитування в Україні складає тільки піввідсотка від валового внутрішнього продукту. Основними причинами цього явища є відсутність чіткого та прозорого законодавства з питань реєстрації нерухомого майна, а також системи реєстрації обтяжень прав на це майно, що ускладнює отримання необхідної кредиторами інформації стосовно юридичного статусу майна, що передається у забезпечення повернення кредиту.

Відсутність розвинутого ринку нерухомого майна, що призводить до неможливості вчасно та у повному обсязі задовольняти вимоги кредиторів за рахунок реалізації заставленого майна. Дефіцит довгострокових кредитних ресурсів банків, інших небанківських кредитних установах поряд з відсутністю системи рефінансування довгострокових  кредитів, у тому числі розвинутих інструментів фондового ринку.

Ставлення та розвиток кредитної системи потребує комплексного вирішення всього спектру питань і належне законодавче врегулювання базових правовідносин, які  є ключовими для того, щоб дати змогу зробити суттєвий крок на шляху розвитку системи іпотечного кредитування.

В основу запропонованого законопроекту закладено такі основні цілі: встановлення єдиного підходу у врегулюванні правовідносин щодо виконання зобов'язань у системі іпотечного кредитування, визначення та встановлення принципів правових і організаційних засад, залучення коштів фізичних і юридичних осіб та особливостей управління ними, приведення у відповідність термінологічного апарату, усунення  колізій та дублювань, уніфікація окремих понять, підвищення захисту прав учасників ринку іпотеки, у тому числі від зловживань на цьому ринку шляхом встановлення особливого порядку щодо звернення стягнення на активи при банкрутстві імітентів іпотечних  сертифікатів або управителів, а також банків, у яких тримають рахунки зазначені суб'єкти. Введення можливостей застосування  санкцій  до посадових осіб імітента цінних паперів регулятором за порушення законодавства з питань емісії цінних паперів. Уточнення порядку використання заставної. Встановлення чіткого переліку випадків, у яких не допускається  відстрочка виконання рішень суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також в порядку організації продажу предмету іпотеки.

Реєстрація правил Фонду фінансування будівництва та Фонду операцій з нерухомістю та внесення змін до них в установленому порядку у відповідному органі, що здійснює нагляд за регулюванням діяльності управителя. Зниження вартості іпотечних кредитів для інвестора шляхом більш чіткого врегулювання провідного ............. гарантування учасників іпотечного кредитування та зниження у зв'язку з цим у структурі вартості кредиту вартості ризиків. Виключення із Закону України "Про страхування" низки необгрунтованих видів обов'язкового страхування, плата за здійснення яких у кінцевому результаті лягає на інвестора.

Поданий проект містить зміни до 19 законів України. Прохання Кабінету Міністрів підтримати цей проект закону.

 

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу. Шановні колеги, якщо є запитання до міністра фінансів, прошу записатися. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів. Павло Качур, фракція "Наша Україна". Будь ласка, ваше запитання.

 

10:17:39

КАЧУР П.С.

Вікторе Михайловичу, попри всі страховки, які зараз передбачені законопроектом, все ж таки будуть випадки, коли неможливо повернути заставне майно або неможливо відшкодувати кошти при отриманні коштів на будівництво. Скажіть, будь ласка, чи буде створюватися певний страховий чи резервний фонд на випадки, коли повернення буде неможливим?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Такі випадки безумовно є, і ризики у таких секторах діяльності залишаються. Але для того, щоб мінімізувати такі ризики, передбачено зміни законодавства, наприклад, про виконавче провадження, які дають можливість досудового та судового відчуження нерухомого майна у спосіб інший, ніж передбачений чинним законодавством, виведення іпотечних інструментів з ліквідаційної маси у випадку банкрутства. Крім того, зменшення вартості кредитів, які теж мають відношення до ризиків, зумовлено інструментом, який дозволяє залучати дешеві кошти, а також зменшення додаткового навантаження, який випливає внаслідок застосування багатьох додаткових форм страхування ризиків. Це зменшує ймовірність неповернення позик.

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів, ваше запитання.

 

10:19:04

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово колезі Лещенко.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, мікрофон, будь ласка.

 

10:19:15

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Вікторе Михайловичу, мені імпонує ваша професійність у цьому питанні. Але я знаю і люди знають, що за останні 14 років ми пережили декілька вже періодів з цінними паперами, тобто і приватизація, і трасти були, і так далі. Ви були одним із ідеологів приватизації там, значить, розказували так само професійно людям, що це дасть їм такі блага, і в кінці кінців інвестиційні фонди різні і так далі забрали ці акції, і люди залишилися без власності.

Ви так само зараз впевнено розказуєте про ці іпотечні відносини, про цінні папери і так далі. Ви скажіть мені, будь ласка, що на цей раз люди отримають від оцієї акції? Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Перш за все, для розвитку цього ринку ризик, в основному , несуть не громадяни, проблема ризику тут в кредиторах полягає. І саме наявність великого ризику зумовлює те, що банки не мають добрих інструментів забезпечення кредиту. А в кінцевому рахунку це теж кошти або української економіки, або громадян України.

Для того, щоб зменшити ризики, якраз передбачений інструмент, який передбачає заставу майна, тобто кредит, який надається під забудову, забезпечений майном, яке оформляється відповідними документами про заставу, тобто мова йде про зовсім інші інструменти і зовсім іншу філософію.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

 

10:20:49

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемый Виктор Михайлович, у меня две новости, Виктор Михайлович: первая - хорошая. Учитывая ваш доклад и значимость этого закона, фракция будет голосовать за этот проект закона. Но меня, несмотря на то, что может показаться не напрямую мой вопрос, очень интересует следующее.

Правительство и парламент наверняка волнуют не только ситуации, которые создают климат для завтрашнего инвестора, но и сохраняют условия для тех, кто пришел как инвестор вчера и сегодня. Речь идет об АвтоЗАЗе. Вам известно, что АвтоЗАЗ сократил объемы более, чем в два раза, вам известно, что май месяц они работали с убытками? Что преполагает правительство и вы лично, министр, по ситуации на АвтоЗАЗе.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Спасибі вам за першу новину і за підтримку цього законопроекту, яким ми маємо можливість зробити добрим документом не тільки вирішення житлових питань громадян. Це є інструмент, який дає  поштовх економіці, в тому числі, частковому вирішенню питань, які виникають в металургійному секторі.

Що стосується АвтоЗАЗу, в нас були тривалі дискусії з представниками АвтоЗАЗу, ми дійшли узгодженої позиції щодо ставок мита, які є для них ключовими для розвитку автомобілебудування. Є прохання відповідний законопроект, який підготовлений до другого читання, проголосувати на цьому тижні у Верховній Раді.

 

ГОЛОВА. Віктор Михайлович, я вам щиро дякую. Час вичерпаний.

Дмитро Святаш, член комітету з питань фінансової і банківської діяльності. Будь ласка, позиція комітету щодо законопроектів 7484 і 7482.

 

10:22:42

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голово, шановні колеги!

Дійсно, доцільно був вибраний Регламент щодо сумісного розгляду цих законопроектів, тому що вони мають певну низку спільних рис.

По-перше, ці обидва законопроекти є по суті технічними, йдуть на виконання закону про іпотеку, який ми з вами ухвалили вже більше року тому.

По-друге, це обидва закони, вони йдуть на виконання, входять до пакету законопроектів, пропонованих урядом щодо реалізації програми ...... якісного житла.

І врешті-решт хочу наголосити, що ці обидва законопроекти не мають ніякого відношення до іпотеки землі. Це дуже серйозно, тому що це питання взагалі викликає серйозне протистояння в сесійній залі. Тобто до іпотеки землі, особливо сільськогосподарського  призначення ці законопроекти не мають жодного відношення.

І врешті-решт хочу вам нагадати, що обидва ці законопроекти, по суті, ми розглядали, хоча вони мали інші номери, але розглядали в цьому залі. І тоді вони не були прийняті, ну, перепрошую, але суто по політичних підстава.

Тому я хочу висловити пропозицію комітету: підтримати обидва ці законопроекти в першому читанні і долучитись усім народним депутатам до опрацювання на друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Дмитро Володимирович, сідайте, будь ласка.

А є запитання, шановні колеги? Якщо є, будь ласка, запишіться. Три хвилини, запишіться.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

10:24:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні доповідачу, я хотів би від вас почути вашу думку щодо внесення змін проектами, зокрема проектом 7482, до Господарського кодексу України, які абсолютно, на мій погляд, не відповідають законодавчим підходам, які існують у нас сьогодні, і не мають прийматися; щодо змін до Цивільного кодексу України. І ваша думка щодо того, чому не залучений профільний Комітет з питань правової політики до внесення змін до таких серйозних, базових, глобальних документів, які пройшли експертизу в Раді Європи. Це ж серйозні речі, ви розумієте?! І ми сьогодні беремо так от, на хіпок, вносимо зміни, пропонуємо вносити зміни до Господарського кодексу, до Цивільного кодексу, причому до кількох статей, до Закону про нотаріат, про відновлення платоспроможності боржника або визнання його...

 

СВЯТАШ Д.В. Дякую за запитання.

Пане Юрію, я хочу погодитися з вами, що, дійсно, це дуже серйозний законопроект. І цей законопроект вносить зміни у величезну кількість, як говорив шановний пан доповідач, міністр фінансів Пинзеник. Але хочу нагадати, що цей законопроект пропонується прийняти виключно в першому читанні, і обов'язково буде долучений профільний комітет- саме з правової політики, - щодо вдосконалення цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Йосипович Матвєєв, фракція комуністів.

 

10:26:11

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция коммунистов. Прошу передать слово Соломатину Юрию Петровичу.

 

ГОЛОВА. Мікрофон Юрія Соломатіна.

 

10:26:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую, Володимире Йосиповичу. Шановний Дмитро Володимирович, я зараз згадую слова найвидатнішого поета старой, новой в майбутньому радянської епохи Володимира Володимировича Маяковського: "Вот это бублик, а вот это дырка от бублика. Это и есть буржуазно-демократическая  республика".

Скажіть, будь ласка, у цих двох законопроектах хто отримує з українського суспільства бублик, а хто отримає дирку  від бублика. Дякую.

 

СВЯТАШ Д.В. Дякую за дуже образне запитання. Ви знаєте що отримає, з моєї точки зору, українське суспільство від цих законопроектів? Ну, по-перше, я наголошую, що ці законопроекти є технічними і йдуть до виконання положень Закону про іпотеку. А, по-друге,  українське суспільство, громадяни, фінансові установи долучаться до ринку доволі дешевих кредитів, яких сьогодні бракує нашому господарству. Дякую.

 

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, фракція Української народної партії.

 

10:27:31

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Пане Дмитре, можливо моє питання і не до вас, але не завжди попадаєш на запис, я хотів  його  більше задати міністру фінансів.

У вас, згідно з цим законом, дійсно вже сказав мій колега Кармазін, вноситься багато  змін до інших законів. Ну зокрема, по закону  про оподаткуванян прибутку підприємств, там звільняються від оподаткування нерезиденти по доходам за іпотечні цінні папери, які імітовані резидентами. Але в Законі про бюджет  на 5 років мораторій щодо нових пільг. Значить, дві статті зразу між собою абсолютно  не гармонізуються. То я хотів би, можливо це вже до уряду питання, але, оскільки я на вас записався, якщо можете, дайте відповідь на ці питання.

 

СВЯТАШ Д.В. Ви знаєте - дякую за запитання - дійсно, цей законопроект був розроблений урядом і тут є певно неузгодженості, але якщо вас цікавить моя думка, я думаю, що саме ця норма може призвести до долучення зовнішніх грошей в економіку України саме через цю пільгу. Але узгодити це ми маємо і маємо це зробити на друге  читання. Будь ласка, долучайтеся.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Час вичерпаний. Дмитро Володимирович, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Переходимо  до обговорення законопроектів 7484, 7482. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. 15 хвилин, ми домовлялися.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", запрошується до виступу.  Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

10:29:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, вперед рухатися треба. Мені здається, що ідея у уряду, у даному випадку у Міністерства фінансів, правильна. Питання в іншому, питання в тому, як виконана ця ідея, і я вже це сьогодні намагався показати у своєму запитанні.

На мій погляд  ця ідея виконана трошки невдало, тому що  величезна кількість змін  до базових законів, які є усталеними, робиться зараз, і вона в  багатьох випадках не прорахована. У нас немає заключення бюджетного комітету абсолютно щодо цього, у нас немає заключення  Комітету з правової політики, у нас немає їх висновків щодо цього, тому що все робиться у спішному порядку, буквально. І більше того, я хотів би звернути вашу увагу, що  на абсолютно недолугі проекти, які  розглядалися нами на минулому тижні,  ми почули заяву, що ось Верховна Рада блокує  розгляд питань, які подає уряд. Та хай навчаться давати нормальні проекти. Ми  будемо все приймати. Але ж зараз йде  мова про те, що ці проекти  трошки сир, хоча ідея тут є.

Тому  я буду пропонувати законопроекти прийняти у першому читанні, хоча у мене дуже, дуже великі зауваження є до кожного з них. Наприклад,  до того, що  доповідав зараз колега Пинзеник, я хочу сказати, що треба повністю врахувати зауваження Наково-експертного управління, яке абсолютно правильно зауважило, що  за Статтею 3, яку пропонується, частиною другою Статті 3 цього Закону,  не Закон про окремий вид іпотечного цінного паперу встановлює особливості їх випуску  і обігу, а загальний,  що абсолютно є юридично некоректним. Тому я погоджуюсь з тим, що треба записати особливості випуску і обігу іпотечних сертифікатів встановлюється Законом України при іпотечних кредитуваннях, операціях з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.

Що стосується до Господарського, змін до господарського кодексу, який пропонується 7482, то  я вважаю, що абсолютно не припустимі зміни до  164-ої Господарського кодексу. Абсолютно нема необхідності і вносити зміни до 331-ої статті частини 4 Цивільного кодексу. Є також серйозні питання

 

ГОЛОВА. Дякую Юрій Анатолійович. Юрій Петрович Соломатін, Фракція комуністів має слово. Наступним буде виступати Михайло Мельничук.

 

10:32:44

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін,  Фракція комуністів, шановні колеги, Уряд міністрів-капіталістів в розвиток Закону про іпотеку пропонує нові фінансові інструменти, ввести в обіг недорогі фінансові ресурси, так звані іпотечні цінні папери і розвинути до небачених висот іпотечні відносини. Кому це потрібне? Питання здається зайвим, але я ж таки все ж таки запитаю в нас. Потрібно це сільському дядьку чи бабці? Потрібно це безробітному в

 маленькому містечку? Потрібно це тому маленькому українцю, який живе від заробітної платні до  заробітної платні, не впевнений, що він її отримує? Що такі наші співгромадяни зможуть запропонувати під заставу для отримання цінних паперів. Йшлося про те, що виникне система дешевого, підкреслюю, дешевого іпотечного кредитування, особливо у житловому  будівництві. Що це означає  дешевого? Давайте ми згадаємо  з вами про піраміду МММ і про славнозвісного Льоню Голубкова, котрий щовечора з кожного екрана телевізора всіх  залучав до цієї  афери. Чим це  закінчилося? Немає МММ, немає Льоні, але є збіднілий російський, український і інші колишні радянські люди.

У якому житловому будівництві можна використати ці цінні папери? У будівництві так званих пентхаузів, їх вже несчисленна у Києві і інших обласних центрах з ціною до  2 тисяч доларів за  один квадратний метрів, чи для багатосімейних родин, хто десятиріччями чекає на просування своєї черги, а вона просувається лише на 1-2 відсотки у рік? Питання риторичне. Ці законопроекти - це дирка від бублика для бідних та власне сам бублик для тих, хто став вже  багатим і хоче стати ще  більш багатим.

Тому наша фракція не може підтримувати такі законопроекти і не буде цього робити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, має  слово. Підготуватися Бандурці.

 

10:35:49

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, радіослухачі.

Безумовно, що подані законопроекти урядом (7484 про іпотечні цінні папери та 7482 теж вони стосуються цього ж напрямку) заслуговують підтримки. Як би не ті застереження, які сьогодні є у нашої фракції, і про те, що ми би хотіли, аби дуже зважено ми підійшли до розгляду цих законопроектів.

У законопроекті 7482 пропонується внести поправки і зміни до більше, ніж 16 законів. Безумовно ті висновки, які сьогодні є у нас на руках Головного науково-експертного управління Верховної Ради, пропонується підтримати. Але зауважень десятки є до цих двох законопроектів. Тому хотілося б якимось чином запропонувати представникам уряду, тим, хто брав активну участь у підготовці поїдання  до Верховної Ради цих законопроектів, аби вони зважили на деякі моменти.

Ми все-таки не розуміємо, от допустимо законопроектом визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері заміни реконструкції застарілого житлового фонду, порядок проведення конкурсів із залученням інвесторів, забудовників, для реалізації проектів реконструкції, заміни старого житлового фонду. Соціалісти за це, треба підтримати. Кінець кінцем людям, хоча б тому, хто вже на старості років, дати нормальне житло. Або ті, хто молоді заселилися замість своїх батьків в такі хрущовки, будемо говорити, хоч вони в свій час відіграли велику роль, що дали людям хоча б найменше житло. Але все-таки 10 мільярдів державних гарантій в бюджеті - це чітко пов'язано з законопроектами, які ми будемо розглядати, це 7485, 7487.

Кому ми даємо гарантії, шановні люди? Гарантії уряду, гарантії бюджету. І знову ці гарантії можуть розплестися, що хтось візьме кредити, хтось роздерибанить їх, а перед тим уже його віддадуть до суду чи як, а потім будемо говорити, давайте уряд компенсувати за цих людей. Ну, хіба ми можемо гарантувати таке сьогодні? Давайте цих 10 мільярдів ми з вами спрямуємо на освіту і скажемо, що освіта буде безкоштовна, про що було проголошено у нашій спільній домовленості Президента і фракції Соціалістичної партії України. І тоді безумовно це буде порядок. А так ми комусь даємо гарантії чи гарантуємо, що чиновники будуть усі такі законопослушні, як цього би хотілося. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Васильовичу, дякую вам також. Олександр Маркович Бандурка, фракція Народної партії, запрошується до виступу. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

 

10:38:55

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, фракція Народної партії Володимира Литвина.

Шановний Голово, шановні народні депутати, на сьогодні в Україні є ряд нормативних актів, в тому числі і законів, які регламентують цивільно-правові відносини в сфері іпотечного кредитування та обігу цінних паперів. Таких законів є чотири, крім Цивільного кодексу. Але спеціального закону, який би був присвячений саме іпотечним цінним паперам, не існує, і в цьому уже позитив проекту закону, який сьогодні пропонується, одного і другого.

І зокрема, цінні статті другого проекту в тому, що вона визначає терміни, серед яких визначається договори на збереження реальної вартості, іпотечні цінні папери, їхнє визначення, спеціалізовані іпотечні установи. І тут виникає питання: централізована спеціальна іпотечна установа - фінансова установа, виключним видом якої є діяльність з придбання за власний рахунок іпотечних активів та випуск на їх основі іпотечних облігацій. Що це таке - спеціальна фінансова установа?

Ми знаємо, що є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку щодо випуску та обігу іпотечних цінних паперів. Є Національний банк України щодо банків. Щодо діяльності інших фінансових установ - спеціально уповноважений орган виконавчої влади. І якщо дальше йти за текстом обох законопроектів, то ми будемо бачити цілий ряд неузгодженостей, я би сказав так делікатно - юридичних неохайностей, тому що визначення різноманітних термінів фактично будуть визначати сутність самої тієї чи іншої правової норми. А ці терміни, які пропонуються, не завжди співпадає з тим, що є в законі про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом.

Поняття "управитель" не співпадає з тим, що є в Господарському кодексі.

Зміни, які пропонуються до законопроектів, що регламентують іпотечне покриття, іпотечних цінних паперів, не узгоджуються з тими законами, які сьогодні діють. А загалом два ці закони носять зміни і доповнення до 25-ти законодавчих актів, які діють.

Тому хотілось би... Фракція пропонує прийняти закон  в першому читанні для того, щоб можна було їх доопрацювати, але при другому читанні треба всі ці зауваження, які тут лунають, врахувати, особливо стосовно тих протиріч, які існують між проектами та законами, що вже діють.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Олександр Маркович.

Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Наша Україна".

Запросіть народних депутатів, бо зараз будемо визначатися щодо рішення.

 

10:42:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, фракція Віктора Ющенка, Яворівсько-Жовківський виборчий округ, Львівщина.

Шановні колеги, мені здається, що ми зійшлися на тому, що такий законопроект конче потрібен. Звичайно, ми, може, навіть пізно до нього підійшли, тому що весь час боялися, що в цьому законопроекті щось таке. Але дивилися на нього крізь цю дірку від бублика і бачили зовсім не те, що бачать в усьому світі, тому що іпотека працює, іпотечні цінні папери є в усьому світі. І я прекрасно розумію, що весь час, якщо будемо лякати один одного колишніми пірамідами вибудуваними і аферами із трастів, і не будемо рухатися дальше, я думаю, що це було б дуже і дуже неправильно.

Через те щодо самої ідеї прийняття цього закону немає жодних  зауважень в нас і в нашої фракції. Одначе, тут уже говорилося, я ще хотів би раз підкреслити, що сама технологія законотворчості не дотримана в усьому. Справді, треба подумати про внесення змін до інших законодавчих актів, щоб цей законопроект запрацював.

Чому цей закон так потрібен сьогодні, і сам закон про іпотеку і про іпотечні цінні папери. Та тому, що ми маємо сьогодні дуже розшароване суспільство. Якщо раніше майже всі були однаково бідні, то сьогодні є люди фантастично багаті і фантастично бідні. І, власне кажучи, треба зробити так, щоб цей закон спрацював на бідних, а не лишень на багатих.

Що я маю на увазі? Ми вже отут так обережно підходимо, як до мінного поля: що ні в якому випадку тільки не торкати землі.

Я нікому нічого не нав'язую, але разом з вами поміркувати, що може сьогодні зробити, скажімо, молодий дужий 30-річний хлопець, який одружився, живе в селі. Де він може взяти кредити для того, щоб розпочати якесь своє господарювання, де? Хто його буде в банку слухати, коли в нього є тільки старий велосипед і батьківська хата?

Через те, я це веду до того, що, звичайно, якби в нього була можливість закласти як іпотечний матеріал, скажімо, до банку як запоруку якийсь один або два гектари землі і взяти під це невеличкий кредит, що ж тут поганого?

Я прекрасно розумію, що п'яниця завтра проп'є ці гроші, які візьме, але ми нікуди від нього не дінемося, таким є сьогодні наше суспільство. І на це, звичайно, потрібно йти. І чому цей закон так блокується? Тому що досі ми селянину не нарізали землю в натурі, він не знає навіть, де його латка. Якщо ми це зробимо, уже завтра не будуть наші олігархи, як на моїй рідній Вінничині, захоплювати тисячі гектарів - і селянин не знає, де саме його земля.

Я переконаний, що цей законопроект треба приймати, але між першим і другим читанням дуже і дуже багато роботи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, обговорення проектів законів 7484, 7482 завершено. З мотивів там у нас ще були записалися три чоловіки. То вони отримують право на виступ з мотивів.

Шурма, будь ласка. Запросіть народних депутатів до сесійної зали - зараз будемо приймати результативне рішення.

 

10:45:23

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) усвідомлює необхідність прийняття проекту Закону "Про іпотечні цінні папери" та проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосується розвитку іпотечних відносин". Але фракція, враховуючи те, що протягом 120 днів 30 народних депутатів, які сьогодні не склали повноважень депутатських, порушують Конституцію, статті 78 і 120, Закон України "Про державну службу" і Закон України "Про корупцію", і тим самим продовжують насміюватися і нехтувати Основним Законом України, не дотримуються своїх основних  обіцянок, фракція соціал-демократів (об'єднаних) не буде голосувати за урядові законопроекти до тих пір, поки вони не складуть свої повноваження або їх не звільнять з роботи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, з процедури вже всі виступи завершилися. з мотивів Ратушний, будь ласка. Ратушний з мотивів, будь ласка.

 

10:46:48

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні колеги, позиція Української народної партії випливає  не з позиції як з інших фракцій, а з позиції Конституції. Ми вважаємо також, що сумісництво не відповідає основному закону. На жаль, сьогодні фракція не змогла зібратися в своєму повному складі, але більшістю голосів підтримала позицію, що фракція не буде голосувати, брати участі  в голосуванні, якщо позиція по сумісниках не буде вирішена найближчим часом.

Я особисто, як ініціатор цієї позиції, участі в голосуванні брати не буду. Ще раз заявляю, це позиція випливає не з позиції як з інших парламентських фракцій, а  з Основного закону, річницю якого ми скоро будемо відмічати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, сьогодні у нас буде засідання Погоджувальної ради о 15 годині, я ще раз нагадую, в конференц-залі, де ми проблему, у тому числі сумісників, будемо розглядати. Зараз давайте відділимо одну проблему від іншої і будемо підтримувати урядові  ініціативи. Тим більше, що йдеться про людей.

Прошу уваги! Прошу підготуватися до  голосування.

Прошу уваги, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття  за основу проекту закону про іпотечні цінні папери, реєстраційний номер 7484. Прошу  голосувати.

Прошу  голосувати, шановні колеги.

 

10:48:40

За-227

Рішення прийнято.

Прошу уваги, шановні колеги!

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 81, комуністів - 0, Регіони України - 31, Народна партія - 32, Блок Тимошенко - 36, СПУ -0, Українська народна партія - 12, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна - 0, Єдина Україна - 9, Партія промисловців і підприємців - 5, Демократичні ініціативи - 11, позафракційні - 10.

Шановні колеги! Я прошу вас, заспокойтеся. Наступний законопроект 7482, який логічно витікає із попереднього рішення, яке ми прийняли. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України (щодо питань розвитку іпотечних відносин), реєстраційний номер 7482. Прошу голосувати.

 

10:49:47

За-212

Рішення   не прийнято. Будь ласка, по фракціях.

Наша Україна - 79, комуністів - 0, Регіони України - 29, Народна партія - 31, Блок Тимошенко - 36, СПУ -0, Українська народна партія - 6, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна - 0, Єдина Україна - 6, Партія промисловців і підприємців - 3, Демократичні ініціативи - 10, позафракційні - 12.

Шановні колеги! Хто за те, прошу уваги, не встигли, кажуть, проголосувати. Хто за те, щоб повернутися до розгляду  закону 7482, повернутися до розгляду. Іде голосування. прошу голосувати.

 

10:50:40

За-211

Рішення не прийняте.

Хто за те, щоб направити на повторне перше читання проект закону, реєстраційний номер 6482. Прошу голосувати.

 

10:51:05

За-228

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про дозвільну систему сфери господарської діяльності, реєстраційний номер 7541. Пропонується такий регламент, шановні колеги: для доповіді  - до 5 їхвилин, відповіді на запитання до доповідача - 3 хвилини, для співдоповіді 3 хвилини,  обговорення і прийняття рішення - 15 хвилин. Немає заперечень?

Не має, до доповіді запрошується  голова державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва - Дашкевич Андрій Вікторович, будь ласка.  Підготуватися Віталію Івановичу Майко.

 

ДАШКЕВИЧ А.В. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, головними проблемами, що властиві сучасній дозвільній системі, у сфері господарської діяльності  -  є великий термін отримання документів дозвільного характеру: від 6 місяців до 1,5 року. Значний розмір витрат, який несе підприємець під час проходження дозвільних процедур, відсутність, або недоступність інформації, щодо процедур отримання документів дозвільного характеру, розпорошеність розташування дозвільних органів, закритість  та відповідно невмотивованість прийняття рішень, дублювання вимог дозвільних органів і документів, які надаються. На теперішній час надають адміністративні послуги, що так чи інакше пов'язані з видачею дозволів, понад 20 державних установ. Загальна кількість таких послуг перевищує 1000. Вартість їх складає до 5 000 гривень.

До основних причин існування такої ситуації відноситься величезна кількість нормативно-правових актів різних рівнів біля 2000, а також існування  в Україні понад 1 200 видів дозволів, які,  що спричиняє невиправдані грошові та часові витрати суб'єктів, широкого прошарку громадян і відповідно справляє негативний вплив на доходну частину державного бюджету.  В середньому суб'єкту господарювання необхідно тримати 4  дозвільні документи, за які необхідно заплатити близько 4 тисяч гривень.

Проект Закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозволяє започаткувати розв'язання зазначених нижче проблем на законодавчому рівні. Запропонований для розгляду законопроект - узагальненим актом, який встановлює основні засади функціонування дозвільної системи у сфері  господарської діяльності та найбільш важливі принципи і норми регулювання відповідних правовідносин, що виникають між органами державного управління та суб'єктами господарювання.

Функціонування дозвільної системи передбачає, що обов'язок отримання документу дозвільного характеру визначається тільки законом, підкреслюю.  З прийняттям зазначеного проекту мають бути скасовані підзаконні акти у тому разі, якщо ними встановлюється обов'язок  отримання дозволів, непередбачених законом.

Законопроектом передбачена норма, згідно якої  виключно законами встановлюються єдині вимоги до порядку видачі дозволів, що буде сприяти впровадженню єдиної державної політики у сфері підприємництва. Запроваджується видача дозволів у містах, районах, райо....... містах, Києві та Севастополі за принципом організаційної єдності, який передбачає наявність адміністратора, посадової особи відповідного органу влади, що діє у межах наявного штатного розкладу та забезпечує взаємодію суб'єктів  дозвільного процесу. Методичне забезпечення діяльності адміністраторів  та дозвільних органів і контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного  характеру покладається на спеціально уповноважений орган. При чому контроль цим органом буде здійснюватися виключно у межах наданої  йому компетенції. Законом також  пропонується визначати можливі застосування принципу повідомлення, що передбачає декларування суб'єктом господарювання відповідності його  матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства.

Законопроектом запроваджується єдина інформаційна політика з питань дозвільної системи, тобто реалізується принцип відкритості. Встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності як суб'єктів господарювання, так і посадових осіб дозвільних органів.

Деталізація механізмів притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності буде встановлена при внесенні змін  та доповнень до законодавчих актів після прийняття цього закону. Законопроектом встановлюється норма, відповідно до якої документи дозвільного характеру залишаються чинними у разі надання на підставі договорів найму-оренди, інших договорів у тимчасове користування введених у експлуатацію об'єктів іншим суб'єктам. Зазначена норма не розповсюджується на потенційно небезпечні об'єкти. Наслідками буде: значне скорочення терміну отримання документів у тричі, зменшення витрат при отриманні дозволів майже у двічі, спілкування щодо видачі дозволів лише з адміністратором, проведення спільного обстеження об'єктів...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, 30 секунд для завершення доповіді.

 

ДАШКЕВИЧ А.В. Забезпечення суб'єктів інформацією, збільшення кількості зареєстрованих суб'єктів у кінцевому рахунку.

Прийняття законопроекту дає можливість запровадити на законодавчому рівні європейські принципи видачі документів дозвільного характеру дозволить відносно швидко та ефективно досягти перших позитивних зрушень щодо впорядкування системи видачі дозволів та унормування всього масиву адміністративних насамперед платних послуг.

Законопроект отримав позитивний висновок Головного наукового експертного управління, підтриманий профільний комітетом та Комітетом з питань економічної політики. Просимо схвалити проект закону у першому читанні за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, запитання до доповідача. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Три хвилини. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

10:58:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, скажіть мені, будь ласка, адже цей закон, скажемо так, трошки правильно ставить питання, але по своїй техніці виконання таки трошки примітивний закончик. Чому? Десять статейочок малесеньких і потім перехідні положення, де ви намагаєтеся змінити і Адміністративний кодекс, і, скажімо, запроваджуєте відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності. Чи не вважали б ви, що це треба робити абсолютно окремим законом, тому що це не відповідає назві цього закон: закон називається - "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". А в прикінцевих положеннях ви фактично вводите відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності і також за видачу документів і так далі.

Чому саме така юридична техніка, безграмотна, я скажу, застосована Кабмін...

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ДАШКЕВИЧ А.В . Дякую. Метою цього законопроекту, який є за своїм характером рамковим, є саме унормування процедурної частини механізму видачі документів дозвільного характеру. І розробнику законопроекту саме намагалися зробити його якомога прозорішим, простішим, зрозумілішим і для суб'єктів господарювання, і для посадових осіб, що будуть його виконувати.

Мається на увазі, дійсно, ви маєте рацію, мається на увазі прийняття додатково окремого законопроекту після прийняття цього рамкового проекту, який унормує питання, про які ви казали у другій частині свого запитання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

 

11:00:23

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Андрію Вікторовичу, звичайно, всі відносини в суспільстві потрібно, щоб регулювалися законом, це правильно. Я так розумію, що тривала процедура надання дозволів, яка існувала до цього часу і існує, вона мала на увазі не пропустити шахраїв якраз до господарської діяльності. Але так виходило, що в більшості випадків якраз шахраїв якраз і пропускала ця система. І тому кругом розквітало. так сказати, хабарництво. Як ви вважаєте, що зазначений законопроект не буде допускати далі хабарництва разом з тим, що буде спрощуватися? Дякую.

 

ДАШКЕВИЧ А.В.  Дякую. Ну, тут дві частини, так би мовити, технологічна, імперативна, і психологічна. З одного боку норми закону, насправді, апробовані вже в Україні, працює більше ста протягом року, більше ста єдиних офісів. І саме за результатами їх роботи, які є, практично, повністю позитивними, ми можемо казати про зменшення часу на видачу дозвільних документів у три рази, і майже удвічі зменшення витрат, у тому числі і повне виключення ненормативних, так би мовити, витрат підприємців.

А щодо механізмів запобігання корупційним діянням, саме і вводиться посада адміністратора, яка підкреслює, є посадовою особою в межах наявного, діючого штатного розкладу відповідного органу  влади, тобто нова вертикаль з додатковими бюджетними витратами не створюється, але адміністратор несе функцію, з одного боку, для дозвольних органів лише технічного координатора процесу, для заявника суб'єкта господарювання підприємця є особою, яка не приймає, в свою чергу, остаточне рішення.

Оця дисфункція в діяльності адміністратора, за нашим переконанням значною мірою чи повністю, ми не можемо цього стверджувати, виключає корупційні наміри, які можуть нести та чи інша сторона.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Шевченко, фракція Народної партії.

 

11:02:58

ШЕВЧЕНКО О.О.

Фракція Народної партії Володимира Литвина Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина.

Шановний Андрію Вікторовичу!  От згідно законопроекту в разі його прийняття суб'єкти господарювання за отриманням дозволу будуть звертатися тільки до адміністраторів. Скажіть, будь ласка, якщо не буде сформована система адміністраторів до 1 січня 2006 року, а суб'єктам господарювання вже не буде можливості отримувати дозволи, адже система адміністраторів не сформована, а подавати документи безпосередньо до органу, який видає дозволи, вони вже не зможуть по закону.  Дякую за увагу.

 

ДАШКЕВИЧ А.В. Це питання, так би мовити, гіпотетичне і перевищує межі нашої компетенції, але ми обговорювали в процесі підготовки до першого читання законопроекту можливість вільного вибору для суб'єкту господарювання, тобто працювати чи за схемою закону, чи звертатись безпосередньо до дозвільних органів. Я вважаю, що ці питання можна буде в режимі другого читання обговорювати, доопрацьовувати - і приймати відповідне рішення. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка, Андрію Вікторовичу.

Для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Іванович Майко.

 

11:04:31

МАЙКО В.І.

Майко, Партія промисловців і підприємців, фракція промисловців і підприємців.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової політики і підприємництва розглянув проект Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", внесений Кабінетом Міністрів України. Метою законопроекту є вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності, визначення основних засад видачі документі дозвільного характеру, впровадження європейських принципів її видачі.

Члени комітету вважають, що зазначений законопроект дозволить врегулювати болючі питання, пов'язані з розвитком малого підприємництва, тому що існуюча дозвільна система значно перешкоджає становленню та розвитку підприємництва.

Вважаємо, що зазначений законопроект дозволить впорядкувати здійснення дозвільних заходів щодо створення підприємств і дозволить значно скоротити термін до початку їх праці.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 30.05 вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект можна взяти за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Враховуючи наведе, члени комітету пропонують прийняти зазначений законопроект за основу і вважати за доцільне прискорити його доопрацювання до другого читання з метою прийняття його на поточній сесії. Конче необхідно цей законопроект прийняти, тому що ми вважаємо, члени Комітету промисловців і підприємців, що сьогодні стан з дозвільної системи дуже жахливий. Ми маємо приклади по всім містам,  звернення  в листах до нас до наведення порядку. Нам здається що цей законопроект дає можливість якто хоча би впорядкувати і, якщо будуть якісь зауваження в другому і в інших читаннях, зробити до нього зауваження. А зараз є прохання  підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів прошу показати, що записалися на виступ.

Володимир Пузаков,  фракція комуністів.

Ми маємо 15 хвилин. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:07:03

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. Процедура отримання документів на певний вид господарської діяльності якраз має спростити дозвільна система, яка є одна з найбільш складних, заплутаних та корупційних систем. Тому сьогодні нам потрібно реформувати дозвільну  систему, впорядкувавши нормативно-правову базу, бо ж, як відомо, діяльність держави в цій сфері регулюють 106 законів та майже півтори тисячі галузевих актів. До мене якось звернувся  підприємець, який мав бажання відкрити магазин в місті. Але він зіткнувся з безліччю нікому не потрібних формальностей. Перше, що треба зробити, це зібрати 29 підписів, а саме пожежна служба, санітарно-епідеміологічна, охорона праці, техніка безпеки, екологія і так далі. Ось вони і складають майже 90 відсотків всіх проблем, які виникають. Це не є контроль з боку держави. А якщо це контроль, то це тільки гальмує розвиток підприємництва і нічого не дає державі. Отже, контрольна служба не повинна йти по лінії збільшення, а йти по лінії відповідальності суб'єкта і попередньої визначеності. Тому негайно потрібно, щоб автоматично був уреалізований процес чи процедура отримання дозволу.

Ще до того, як підприємець отримає  дозвіл,  йому повинно бути заздалегідь відомо, які документи потрібно, як їх заповнити і обов'язково цей пакет документів повинен давати одному чиновнику і у нього ж отримує цей дозвіл. Підприємці неодноразово пропонували, щоб дозволи надавалися безкоштовно та безстроково. Комуністи підтримували  і підтримують розвиток підприємництва, але ми  не ідеалізуємо  суб'єктів підприємницької діяльності, ми за реальну державну політику у розвитку підприємництва і за те, щоб була реальна допомога  підприємця, і щоб прибрати всі, перш за все, корупційні перепони стосовно отримання дозволу чи ліцензії на започаткування власної справи. Ми постійно ведемо боротьбу   проти корупційних дій власних структур, вимагаємо негайно покінчити  з, так званими, добровільними внесками підприємця для одержання дозволу чи ліцензії. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна" має слово для виступу. Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

11:10:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні урядовці! Як і раніше, у уряду відсутня комплексність у підходах до вирішення цих питань. Я звертаю вашу увагу зараз, шановний Вікторе Михайловичу, на таке. Як раніше ми звертали увагу уряду Януковича, так я сьогодні я  звертаю увагу уряду Тимошенко на те, що треба дивитися на речі трошки ширше.

Що я маю на увазі? Ми з вами, і в тому числі  за моєю пропозицією був  мій законопроект про засади  державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, прийняли цей важливий документ. Ми зараз могли у цей документ добавити ці кілька норм, які є в цьому законі, і  вирішити всі абсолютно питання. Але пішли іншим шляхом, пішли шляхом створення нового,  скажемо так, не закону, а закончику, маленького закончику, який запроваджує нові підходи до  дозвільної системи. В принципі, цей принцип позитивний, його  треба підтримати, але ж ми підтримаємо не принцип, ми підтримаємо закон, а в законі має бути більш серйозно розписано, які мають бути, що це за документи дозвільного характеру, це стаття 1, що це документи, які видаються державними органами, ідемо: що це за органи? Санепідемстанціями, пожежними і всякими, всякими іншими.

Ми маємо все ж передбачити інакше цей закон нічого абсолютно не дасть людям, коли ви зіткнетеся з його виконанням. Це перше, друге, ми маємо чітко зараз побачити, що і куди, щоб ми не зробили зайвої ланки в особі адміністратора. Стаття 7: порядок видачі місцевими дозвільними органами дозвільного характеру проекту: суб'єкт господарювання,  або вповноважена особа подає адміністратору заяву, яка повинна містити, іде вимоги до  чого. А безпосередньо тому органу, який видає, ми що забираємо право у суб'єкта? Не можна, треба написати: "або подає тому, або адміністратору". Має бути все-таки якась вибір у людини і альтернатива, вірніше у юридичної особи.

Окремо хотів би сказати про те, що зараз, коли ми, навіть, приймемо цей Закон, а в першому читанні я просити буду вас підтримувати його і буду підтримувати, то виникне необхідність  вносити зміни і  будуть розбіжності із застосуванням інших законів, які вступили в силу, які сьогодні працюють. Тому треба вносити зміни до тих законів в зв'язку з прийняттям цього Закону.

І на кінець, адміністративна відповідальність,  стаття 164 тут абсолютно саме до цього закону недоречна, треба приймати

 

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, Фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

11:13:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, Фракція комуністів. Шановні колеги, ми з вами маємо на розгляді черговий законопроект Урядом міністрів-капіталістів, але я хочу відзначити, що  у порівнянні з іншими випадками саме з цього питання уряд здається, як це на мою думку професійну гірничого інженера геофізика, слід підтримати. І чому я саме так ставлю це питання.

Я  повертаюся до надрокористування і дозвільної діяльності з надрокористування. Відповідно  до Кодексу про надра для  того, щоб здійснювати діяльність з надрокористування треба отримати два  документи:  ліцензію  на ділянку надр, це знають усі, отримують усі і у якій спосіб  так само знають усі.

І друге. Кодексом про надра передбачається отримання дозволу на здійснення професійної господарської діяльності з питань надрокористування.

Тому я хочу сказати, уся друга частина, вона сучасними бізнесовими надрокористувачами заблокована. Ще на сесії попередньої мною було внесено законопроект з цього приводу про  необхідність дозвільної і впровадження дозвільної системи з господарської  діяльності у надрокористуванні. Але, на жаль, на превеликий жаль, у цій сесійній залі певні бізнесові сили, певні корпоративні інтереси взяли верх у порівняні з інтересами загальнонародними.

Тому я знов на цій  сесії поновив цей законопроект і подав  його до розгляду. І дуже прошу вас шановні колеги, давайте ми з вами введемо дозвільну діяльність з питань  господарської діяльності у надрокористуванні. А на сьогодні у нас передбачено лише  одне: отримання дозволу з питань видобутку уранових руд. А нафтогаз, залізна руда, інші корисні копалини, навіть прийде фірма під назвою "приший кобилі хвіст", і вона отримає ліцензію на ділянку надр і буде, не маючи досвіду, здійснювати діяльність з надрокористування.

До чого це призводить? До хижацького використання надр: прийшов, використав і втік. Бо це люди  не професіонали, і вони не хочуть діяти професійно. Тому я підтримую особисто питання про те, що слід впорядкувати такий вид діяльності. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція СПУ має слово. Підготуватися Віталію Шибку. З місця, добре.

 

11:16:37

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних майнових паїв.

Фракція Соціалістичної партії України буде підтримувати даний законопроект. Безумовно, що до нього є немало зауважень, але ми рахуємо, що за основу його можна буде прийняти і, безумовно, що подати до другого читання свої зауваження.

Законопроект, поданий на розгляд Верховної Ради, визначає засади функціонування дозвільної системи. Чимало ми хотіли в свій час зробити з цього приводу у державі, але все зводилося до того, що корупція брала верх. І, безумовно, пробитися десь пересіченому підприємцю дуже було важко. І багато дехто з них взагалі відмовлявся від підприємницької діяльності або щось робив так в тіні для того, щоб прогодувати свою сім'ю.

Сьогодні намагання уряду вивести це із тіні і все зробити прозорою дозвільну систему, щоб вона була спрощена. Вже були приклади по державі, де в деяких регіонах впроваджується така система. І, мабуть, регіони уже опереджають парламент. Тому нам треба просто поквапитися. І звертаюся до уряду, щоб все-таки ми могли розглянути до канікул, розглянути цей законопроект і прийняти, щоб дати можливість працювати нашим підприємцям.

І декілька все-таки слів хотів би прикладів привести з життя. Учора у мене побувала делегація з Миколаївщини, Кривоозерський район, село Очеретня. Шановні друзі, уже два роки, як поступила компенсація селянам за їх земельні ділянки, які були у них забрані частина ділянок під, будемо говорити, дорогу, яка будувалася Київ-Одеса. І є таки там керівник, який, отримавши практично біля мільйона гривень, до сього часу 43 селянам, де проходили їхні земельні ділянки, не видав жодної гривні! От, будь ласка, вам - боротьба з корупцією. І що ви думаєте? Суд місцевий підтримав цього керівника - немає там зловживань.

Я думаю, що чимало таких прикладів. Або взяти приклад по Віжницькому району Чернівецької області - Лопушнянське нафтородовище. Де я вже говорив з цього приводу, робив запит, де користуються, дозвіл даний на нафтодобування, жодного документу відповідно нема, податків не сплачують до місцевого бюджету, а працює, будемо говорити, як і при Кучмі, так і сьогодні працюють. І ніхто не може навести лад в цьому ділі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Мікрофон Віталія Шибка, фракція Соціалістичної партії України.

 

11:19:30

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шибко, фракція соціалістів, Дніпропетровськ.  

Шановні колеги, я думаю, що Андрій Вікторович, який доповідав цей законопроект, дещо помилився, коли він назвав, скільки треба вікон пройти тому чи іншому починаючому підприємництво, або тому, хто хоче щось робити - не 20, а 40, я хочу, щоб це знали всі і ті урядовці, які сьогодні виступають за цей закон. І причому я хочу сказати, що іноді ці вікна треба проходити не один раз, а тричі, чотири рази, тому що так складається сама система цього узгодження.

Ну якщо, наприклад, ми візьмемо водоканал, то треба спочатку, я кажу по пам'яті, треба спочатку технічні умови пройти, тоді скласти договір, тоді узгодження на виконання робіт, а тоді, як ще вводиш в експлуатацію те, що вже зроблено, тоді ще треба зібрати додатково 15 підписів.

Тобто треба не тільки називати, що це я назвав 40 вікон, а ще треба перемножити на три, на чотири, тому що до кожного вікна ще треба пройти. І там ще називалися гроші. Так от, я хочу сказати, мабуть, нашим урядовцям, і це знають ті, хто займається цією справою, ніхто в гривнях не бере за те, що тобі підпишуть те чи інше, беруть у доларах. І коли називають суму там - півтори тисячі доларів, півтори тисячі гривень, то це називається півтори тисячі доларів і більше. Тому я дивуюся іноді, як у нас ще розвивається підприємництво, як взагалі ці люди витримують, як вони проходять це пекло для того, щоб тоді ще розвивати свою роботу, розвивати свій бізнес, створювати робочі місця і тому подібне. Їм  треба взагалі давати якісь, мабуть, відзнаки держави для того, що ця людина активно працює.

Тепер те, що законопроектом. Мені кортить сказати, що ми будемо займатися, що ми будемо підтримувати цей законопроект. Але чи ми не створюємо ще одне велике вікно у цих адміністраторів, причому ми посилаємося на європейський досвід.

Я хочу сказати, немає в Європі такого досвіду, в Європі є нотаріуси і є юристи, які працюють приватно, які за гроші тобі обходять усі необхідні інстанції для того, щоб зібрати ці підписи.

А ще в Європі працюють так: спочатку, якщо в тебе є земля, ти її купив, ти там будуєш, а потім ти вже починаєш збирати підписи. А в нас це робиться навпаки. І цей  законопроект повинен був би таке, мабуть, таке передбачити.

І тут ще є дуже така цікава деталь щодо адміністративного правопорушення. Скажіть, будь ласка, які є критерії для того, щоб притягнути для адміністративної відповідальності пожежника. Та в нього... Будь який пожежник створить таке, що саме оцей матеріал є горючий і його не можна застосовувати,  хоча йому дай декілька............

Тому ця не буде працювати частина. Я кажу... Тому я кажу, що ...

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, обговорення завершено.

Одну хвилиночку... Завершення законопроекту. Я прошу шановних колег підготуватися до голосування.

З мотивів три хвилини, запишіться, будь ласка.

З мотивів три хвилини, будь ласка.

Юрій Кармазін, будь ласка, з мотивів.

 

11:23:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я буду просити вас прийняти в першому читанні, по-перше.

По-друге, я буду просити уряд, я не знаю, правда, чому рідко до нас приходить сюди в зал Прем'єр-міністр, але я буду просити уряд, щоб вони зараз визначилися, до яких законодавчих актів у зв'язку з цим законодавчим актом треба вносити зміни і доповнення, з тим щоб ми зразу ж приймали Закон про зміни і доповнення до законодавчих актів, які будуть витікати із прийняття цього Закону про дозвільну систему. Тому що це мені нагадує те, як ми допомогли прийняття Закону про Державний бюджет, угробивши власного товаровиробника. Тобто закон приймемо, а він не буде діяти, якщо його повністю сьогодні не відпрацювати нормально. Тому давайте робити це паралельно, щоб дуже швидко облегшити життя нашим підприємцям і громадянам України і знищити корупцію в державі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Калінчук, будь ласка, фракція Народної партії.

 

11:24:52

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Прошу передати Володимиру Майстришину.

 

11:25:01

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Володимире Михайловичу, шановні колеги! Наша фракція підтримує позиції цього законопроекту. Вважаємо, що будь-яке удосконалення щодо спрощення видачі ліцензії наразі, і ми готові в другому читанні також доопрацювати цей законопроект.

Але я хотів би звернути увагу урядовців, що ми підтримуємо ваші позиції, але давайте все-таки подивимося, що сьогодні відбувається з тими господарствами, які сьогодні не можуть отримати ліцензію на добичу того ж піска? Бо є господарства, які сьогодні вже півроку не можуть добратися до свого кар'єру. Будь ласка, якомога скоріше це зробити, тому що у мене в окрузі, в  ................... районі, є господарство, яке вже півроку ходить і просить отримати ліцензію. Ну, не доводьте до абсурду!  Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:25:57

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я хотів би наголосити, що фракція звичайно також буде голосувати за цей законопроект. Я вважаю, що треба було б його чим скоріше проголосувати в першому, другому читанні і в цілому, тому що справді треба спростити зараз систему надавання тих документів, які би спростили господарську діяльність, в тому числі і ліцензій. І я би хотів наголосити, що урядові зараз треба ретельніше відслідковувати особливо ті проекти, ті підприємства, які просять і вимагають ліцензувати їхню діяльність, тому що до того часу, коли у нас був злочинний уряд попередній, ну скажем так, котрий діяв  дуже часто в злочинному полі, то ліцензії видавалися хаотично і безпідставно, і люди, відповідно, не йшли навіть за ним, а домовлялись за якимись іншими причинами. Зараз для того, щоб в правовому полі працювали всі, то необхідно допомагати урядові у спрощенні отриманні ліцензії, допомагати підприємцям, але водночас і слідкувати, щоб все було гаразд з отриманням ліцензій на вже здійснювальну діяльність. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення завершено. Прошу підготуватися до голосування. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Тимчасово припиніть там мітинг, будь ласка.

Вноситься на голосування проект... для прийняття за основу проект Закону про дозвільну систему сфери господарської діяльності. Реєстраційний номер 7541. Прошу голосувати.

 

11:27:46

За-306

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно прийняти рішення з питань, які ми раніше обговорювали, тому я просив би доповідачів коротко - до 3-х хвилин - говорити по проекту постанови і без обговорення переходимо до голосування, бо ми ці питання вже обговорювали. Виняток зробимо очевидно для бюджетної резолюції.

Оголошується до розгляду проект постанови про звіт про виконання закону України про Державний бюджет України на 2004 рік за результатами слухань 20 травня. Будь ласка, Людмила Павлівна Сурпун. До 3-х хвилин і  переходимо до голосування.

 

11:28:34

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги! Дозвольте коротко, наскільки це можливо, до трьох хвилин,  доповісти вам про проект Постанови, який пропонується бюджетним комітетом, стосовно звіту уряду про виконання Закону України "Про Державний бюджет за 2004 рік".

Зрозуміло, чому  сьогодні існує така коротка процедура  затвердження такого звіту. Як ми наголошували на проведенні парламентських слухань, у випадку, коли звіт уряду, який заслуховується сьогодні, подається за виконання Закону про бюджет попереднім урядом, то інтересу до нього не так багато, але хочу звернути виключно на наступне.

В першу чергу, щодо макропоказників і їх впливу на виконання Закону "Про державний бюджету". Мушу відмітити, що всі показники, які прогнозувалися під час прийняття Закону про  бюджет на 2004 рік бюджетним комітетом справдилися з точністю до 150 мільйонів. Однак,  це відрізняється від урядових пропозицій і від затвердженого нами Закону про бюджет приблизно на 6 мільярдів. Таким чином ми ще раз хочемо підтвердити, що всі пропозиції, які містилися від бюджетного  комітету при прийнятті Закону про бюджет на 2004 рік  співпали точно з прогнозними макропоказниками.

Я хочу звернути увагу сьогоднішнього уряду на наступне.  Вікторе Михайловичу, у звіті уряду ми затверджуємо макропоказники  попереднього року, і я  прошу  не приймати ніяких дій, не маніпулювати ніякими цифрами  стосовно можливого заниження розрахункових показників, які досягнуті були за 2004 рік, бо це вже  буде  ваша політична відповідальність, бо цей звіт подається саме вашим урядом.

Ми пропонуємо внести  відповідну норму законодавства, яка б забезпечувала наступне. У випадку, якщо будь-який уряд складає  повноваження чи відправлений у відставку, він зобов'язаний протягом 30 днів подати  звіт про виконання Закону  "Про    Державний бюджет" і передати всі справи, які він веде стосовно бюджету новому уряду. Тільки таким чином ми можемо реально розрізнити  ту відповідальність, яку несе  один Уряд по зрівнянню з, порівнянню з наступним. В самому тексті постанови від Комітету, ми  пропонуємо доповнити ще наступне текст Комітету: Генеральній прокуратурі, міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, за фактами поданих матеріалів рахункової палати, Головного  контрольно-ревізійного управління, щодо виявлених бюджетних правопорушень своєчасно реагувати на них та передавати до суду відповідні справи про притягнення до відповідальності відповідних осіб. Практично часу у мене не залишається, текст постанови у вас є на руках, і я думаю, що він достатньо врахував всі пропозиції народних депутатів. Просимо прийняти його за основу і в  цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Так. Дякую Шановні колеги, з мотивів, будь ласка, запишіться, 3 хвилини. З мотивів голосування, будь ласка, 5 хвилин. Людмила Павлівна сідайте, будь ласка, перепочиньте поки що. З мотивів зараз виступлять шановні колеги наші. Юрій Анатолійович Кармазін. Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

11:32:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я буду підтримувати прийняття постанови про звіт про виконання закону про державний бюджет України на 2004 рік. А також підтримаю ту пропозицію, яку внесла зараз наша колега - Людмила Супрун, щодо того, що Уряд, який іде має  відзвітуватися. Але, тут, до цієї пропозиції треба також записати, що разом зі звітом Уряду має бути наданий звіт рахункової палати - раз, генеральної прокуратури - два і податкової адміністрації - три. Чому я  назвав ці органи? Я назвав ці органи тому, що в минулому році переплата податку на добавлену вартість була близько 30 мільярдів. Це жах, це серйозніші кошти. Треба дивитися, проаналізувати і знати зразу. Тому відповідальність мають нести всі ці інститути держави, оскільки вони як раз є для забезпечення існування, нормального існування економіки держави. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Станіслав Іванович Гуренко, Фракція комуністів, будь ласка.

 

11:33:14

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, Фракція комуністів. Прошу передати слово Катерині Самойлик.

 

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, будь ласка, мікрофон

 

11:33:22

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України не буде голосувати за це питання, тому що ми не голосували і за бюджет 2004 року. Тим більше, що у нас є дуже багато зауважень до виконання цього бюджету. Я, наприклад, абсолютно не згодна з тим, що у нас економія одержалась по відшкодуванню, по, вірніше,  здешевлення кредитів. Тобто державна політика була така, що кредити було брати не вигідно, тому гроші ці залишилися, гроші ці пропали, а якщо і не пропали, то звичайно пішли у зовсім іншому напрямку.

На жаль, я хочу попередити Віктора Михайловича, зараз точно така ситуація. Я в п'ятницю піднімала питання, що  і сьогодні порушується Державний бюджет у плані  виконання програми селекції, у плані виконання програми по здешевленню кредитів на  вироб...

 

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Народної партії.

 

11:34:28

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Калінчук, Одещина, фракція Народної партії.

Ми розуміємо, що сьогодні склалася така ситуація: виконував бюджет у минулому  році один уряд, а сьогодні звітує за виконання бюджету зовсім інший уряд. Це, дійсно, дещо ускладнює нашу роботу. Але фракція Народної партії буде підтримувати даний проект і буде голосувати за нього. У той же час ми б рекомендували уже новому складу уряду врахувати ті недоліки, які були висловлені, і я підтримую тут Юрія Анатолійовича Кармазіна і Рахунковою палатою і іншими органами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Корж, будь ласка, мікрофон. Віталій Корж, будь ласка.

 

11:35:11

КОРЖ В.Т.

Дякую. Наша фракція теж буде підтримувати цей законопроект.

Але для обгрунтування більш детального слово прошу передати Кирильчуку Євгену Івановичу.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, мікрофон, будь ласка.

 

11:35:28

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Дійсно, фракція  буде підтримувати це рішення про прийняття звіту до відома. Справа у тому, що навіть ті недоліки, які висловлені,  вони включені як недоліки. Через те обгрунтовувати декому, говорити про те, що у зв'язку  там, що були недоліки, і ми не будемо підтримувати, це неправильно. Єдине зауваження, що у доповненні, про яке говорила Людмила Супрун, треба написати  не "відповідних осіб", а "винних осіб" до відповідальності через правоохоронні органи.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії.

 

11:36:20

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, фракція Соціалістичної партії України буде підтримувати дану постанову. Тим більше, що який уряд взагалі ми будемо слухати, якщо вже немає, є новий уряд.  Але фракція має висловити деякі питання до нового уряду, аби не було тих помилок, який допускав минулий уряд. Мається на увазі, що ми неодноразово, соціалісти, акцентували питання, пов'язане зі станом сільського господарства в Україні. Ми ось на погрозі збирання ранніх зернових. Питання, пов'язане з забезпеченням паливом, не вирішено, як і не вирішено до кінця питання з ціною в Держрезерв на зерно, яке буде вирощено селянами. Як не вирішено дуже багато питань по селу.

Тому хотілося б, щоб новий уряд врахував ті помилки, не допускав їх, і таким чином звітував по результатам 2005 року. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Точніше, розгляд питання завершено.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття проекту постанови про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" як постанови. Реєстраційний номер 7521. Прошу голосувати.

 

11:38:05

За-259

Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 81, Комуністів - 0, "Регіони України" - 5, Народна партія - 31, Блок Тимошенко - 36, СПУ - 24, Українська народна партія - 10, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 17, Партія промисловців, підприємців і підприємців України - 10, "Демократичні ініціативи" - 10, позафракційні - 13.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання. Це - проект Постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік. Є два проекти: проект, який запропоновано урядом, а також проект, який напрацьований власне комітетом за результатами парламентських слухань.

Враховуючи важливість цього документу, пропонується такий режим, не зважаючи на те, що ми обговорювали це питання, відповідно до пропозицій комітету: для виступу від комітету - першому заступнику голови Комітету з питань бюджетної політики Супрун Людмилі Павлівні дати 10 хвилин, п'ять хвилин на запитання, якщо вони виникнуть у народних депутатів, п'ять хвилин міністру фінансів і три хвилини на запитання і протягом 10 хвилин - обмін думками. Немає застережень? І потім вийти на прийняття відповідного рішення. 10 хвилин, оскільки ми вже проводили бюджетні слухання з цього приводу. Але, враховуючи важливість цього документу... А, ну по одній хвилині, будь ласка, запишемся так, як з мотивів і обміняємося думками. Будь ласка, Людмила Павлівна.

 

11:39:50

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, нагадую, що першого червня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання з питань бюджетної політики на 2006 рік. І за наслідками цих парламентських слухань Бюджетний комітет узагальнив всі пропозиції, які надійшли від народних депутатів, від окремих фракцій і відповідних комітетів Верховної Ради, які стосувалися напрямків бюджетної політики на 2006 рік.

Розглянувши поданий Кабінетом Міністрів документ, ми звернули увагу на наступне, я назву 12 відмінностей, які сьогодні уточнюють бюджетну резолюцію, подану Кабінетом Міністрів України.

По-перше, треба відмітити, що проект Основних напрямків бюджетної політики все-такий поданий з порушенням терміну його подання, визначеного частиною другою статті 33 Бюджетного кодексу. Не виконані вимоги частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу стосовно наступного - структури граничного обсягу Державного боргу на 31.12.2006. Пропозиції Кабінету Міністрів не містять обгрунтувань і розрахунків питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету.

На жаль, що не визначено і ще один дуже важливий показник - це рівень забезпечення прожиткового мінімуму на 2006 рік, що вимагається нормою статті 33-ї.

На наш погляд, в документі замість конкретних шляхів реалізації, на жаль, викладені безпосередньо  напрямки завдання програми діяльності Кабінету Міністрів "На зустріч людям", і зорієнтовані вони, до речі, не тільки на 2006 рік, а як записано, на середньострокову перспективу, що не відповідає вимогам документу.

Тепер зупинюся на конкретних урядових положеннях та пропозиціях щодо них бюджетного комітету. Перше, уряд пропонує помірковані темпи інфляції, одночасно називаючи зовсім іншу цифру - 9 відсотків. Поміркованою, за економічною теорією, є інфляція на рівні п'яти відсотків.

Бюджетний комітет відмічає наступне, що в 2006 році необхідно досягти макроекономічної стабільності за рахунок зниження рівня інфляції по зрівнянню з прогнозним рівнем на 2005 рік та стабілізацію валютного курсу.

В документі, який поданий урядом, не конкретизована сутність змін до відповідного законодавства. І уряд пропонує в черговий раз регулювати окремі положення законодавства у проекті Закону про Державний бюджет на наступний рік. Бюджетний комітет відмічає, що така пропозиція є неприпустимою. Необхідно терміново подати на розгляд Верховної Ради необхідні законопроект, наприклад, щодо спрощення системи оподаткування, єдиного соціального внеску, при цьому передбачивши зниження податкового навантаження на фонд оплати праці і зниження ставки ПДВ, крім того, сприяти прийняттю їх до кінця цієї сесії.

Крім того, ми вважаємо, що необхідно забезпечити чітке виконання частини 2 статті 7 закону про систему оподаткування щодо неможливості встановлювати нові, змінювати чи скасовувати існуючі податки і збори законом про Державний бюджет.

Крім того ми вважаємо, що необхідно терміново внести на розгляд законопроекти, які не забезпечені... щодо внесення змін до законодавчих актів, які не забезпечені ресурсами бюджету на 2006 рік.

Крім того, з метою збільшення надходжень до бюджету, ми рекомендуємо переглянути базові нормативні показники за користування надрами, за видобування корисних копалин. Ви знаєте, що протягом  останніх двох років Верховна Рада коригує ці показники, але ще вони є недостатньо диференційовані. Необхідно поставити їх в залежність від геологічних, економіко-географічних характеристик родовищ корисних копалин, а також нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Ми вважаємо, що можливо розглядати питання щодо підняття розмірів рентної плати за природний газ, нафту та газовий конденсат, що видобуваються на території України.

Третє. Для забезпечення якісного виконання положень Закону про Державний бюджет обов'язково - комітет вимагає цього, - включити на 2006 рік норму щодо розробки та затвердження всіх нормативно-правових актів на виконання Закону про Державний бюджет на 2006 рік протягом 30 календарних днів, щоб не сталося, як у нас відбувається сьогодні: вже закінчується практично півріччя, а ми ще не маємо порядків, які б конкретизувалися розподіл капітальних видатків інвестиційних коштів на місцеві відповідно бюджети.

У документі уряду не закцентовано увагу на забезпечення своєчасного і повного повернення наданих з Державного бюджету кредитів та погашення заборгованості за минулі роки. Тому ми пропонуємо в Бюджетній резолюції запровадити постійний моніторинг і контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які отримують такі кредити.

Підтримуючи пропозицію уряду щодо зміцнення інвестиційної складової бюджету, вважаємо, що вона має спрямовуватися за іншими принципами, в першу чергу на виконання зобов'язань держави у сфері культури, освіти, науки, екології, медицини, спорту, збереження архітектурної і культурної спадщини, житлового і дорожнього будівництва. До речі, комітет пропонує на наступний рік забезпечити виконання Закону України "про джерела фінансування дорожнього господарства" у стовідсотковому обсязі. Крім того, ми пропонуємо спрямувати інвестиційні кошти на реформу житлово-комунального господарства, на соціальний захист і аграрний сектор.

Хочу сказати, що у проект постанови не ввійшла пропозиція Майстришина, і я хочу зараз поправити цю помилочку, щодо спрямування на наступний рік десяти відсотків видатків Державного бюджету на підтримку розвитку аграрного сектору, забезпечення соціальної сфери села.

Ми також вимагає, щоб безпосередньо були направлені кошти на вирішення проблем довкілля і по чорнобильських програмах було розроблено окремий проект програми уряду щодо дій  по виконанню закону про захист тих, хто постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, ми пропонуємо кошти від приватизації, які уряд хоче спрямувати виключно на погашення заборгованості, на ліквідацію дефіциту бюджету все-таки спрямувати на інвестиційний розвиток в наступному році, на створення робочих місць. Програма, по якій працює уряд вже декілька років і яка стосується компенсації відсотків за кредитами банку, на наш погляд, є застарілою і є хибною, тому що сьогодні Україна повинна іти зовсім по іншому шляху, вона повинна створювати європейські умови кредитування будь-якого сектору економіки, щоб перейти від кредитування торгівлі до кредитування на середньостроковій і  довгостроковій основі саме виробництва. Тільки таким шляхом будуть створюватися робочі місця.

Ми пропонуємо... ми також конкретизуємо, що мінімальна заробітна плата у 2006 році буде становити 400 гривень на місяць та необхідно забезпечити при цьому міжпосадові співвідношення в оплаті праці в бюджетній сфері на основі єдиної тарифної сітки. Ми вважаємо, що необхідно передбачити зростання на  2006 рік рівня забезпеченості прожиткового мінімуму.

Що стосується місцевих бюджетів. Надзвичайно важливе питання. Комітет на своєму засіданні прийняв таку пропозицію, підтримав її - забезпечити достатніми фінансовими ресурсами виконання делегованих повноважень державних та передбачити підвищення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів до 45 відсотків. Це без врахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій. Як ви знаєте, в цьому році рівень забезпечення місцевих бюджетів є надзвичайно низький і складає  36,4 відсотки. Ми вважаємо, що не можна вкладати в закон про бюджет на наступний рік статті, які обмежують надходження  доходів до місцевих бюджетів.

Ми пропонуємо також не тільки підтримати пропозицію уряду щодо збільшення  капітальних видатків на місцеві бюджети проти показника 2005 року, а в першу чергу, запропонувати чіткі механізми, критерії, напрямки використання таких ресурсів та розподілу їх між регіонами у вигляді субвенцій.

Ми пропонуємо також ще одну пропозицію доповнити,  шановний Володимире Михайловичу. Це пропозиція від Комітету з питань економічної політики, яка, на жаль, не ввійшла до складу, поскільки була подана трошки пізніше. Вона стосується наступного. Вона   стосується того, щоб всі Програми державні економічного і соціального розвитку  України були подані у  відповідності із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Крім  того, необхідно подати до Верховної Ради прогнозні макропоказники  економічного і соціального розвитку на середньостроковий період, а не тільки на 2006 рік, з врахуванням  оцінки досягнутого рівня розвитку економіки і соціальної сфери, впливу зовнішніх факторів, економічних і інших факторів, очікуваних тенденцій, зміну впливу цих факторів у  перспективі на основі комплексного аналізу демографічної ситуації.

Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу  звернути увагу на наступне. У пропозиції, яка міститься у нашій постанові,  поданій бюджетним комітетом, записано, що  ми пропонуємо Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік взяти до відома. Однак, під час опрацювання разом з Кабінетом Міністрів, я думаю, що це зараз підтвердить і Віктор Михайлович Пинзеник, міністр фінансів України, всі пропозиції бюджетного комітету, які містяться в цій постанові були розглянуті урядом і знаходять його повну підтримку. Зауважень до цих пропозицій і доручень, які містяться у постанові, сьогодні немає.

Тому  ми пропонуємо прийняти нашу постанову Верховної Ради України викладену депутатами, членами комітету, з врахуванням  доповнення пункту один там, де ми записали, що Основні напрямки  бюджетної політики на 2006 рік  подані Кабінетом Міністрів "взяти до відома", записати не "взяти до відома", а "схвалити". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. ... Людмила Павлівна.

Шановні колеги! Є запитання до першого заступника голови комітету? Є, басу. Запишіться, будь ласка, 3 хвилини. Будь ласка, давайте три.

Беспалий Борис Якович, будь ласка, ваше запитання, від фракції "Нашої України".

 

11:50:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановна Людмило Павлівно! Наша фракція в цілому підтримає позицію заявлену вами і проектом Бюджетної резолюції і буде за це голосувати. Тому у мене є відносно часткове питання, я думаю, здебільшого від Комітету  з державного будівництва і місцевого самоврядування. Те, що  ви говорили у контексті, я думаю,  воно так  оптимістичне. але мене цікавить  наступне запитання.

Згідно законів України встановлено досить багато пільг: на  проїзд, в житлово-комунальному секторі і так далі. Фактично, ці пільги падають на підприємства комунальної власності, тобто на бюджети міст, бо, навіть, на окремі підприємства. Який спосіб пропонується компенсувати надання цих пільг житловикам, транспортника і так далі, щоб фактично не  загубити цей сектор? Дякую.

 

СУПРУН Л.П. В нашому проекті постанови, як раз записана наступна пропозиція: законодавчо врегулювати прядок надання таких пільг, оскільки сьогодні вони, їх компенсація, механізм їх компенсації законодавчо невизначений. Але ми вважаємо, що необхідно подавати для місцевих бюджетів фінансове забезпечення в таких пільгах, в розрізі кожної пільги окремо: за надання послуг по зв'язку,  за надання послуг по проїзду. І це, до речі,  відрізня, цим відрізняється, до речі, і  пропозиції Бюджетного Комітету від урядових, тобто ми вважаємо, що необхідно надати стовідсоткову компенсацію для місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, Фракція комуністів.

 

11:52:05

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Ми, Фракція комуністичної партії України буде підтримувати цю постанову, яка розроблена депутатами, тому що і Фракція, і Комітети надали дійсно дуже багато слушних пропозицій і вони враховані в цій постанові.

Людмила Павлівна, але мене цікавить все-таки,  таке питання, я хочу, щоб Ви публічно на нього відповіли. По-перше, чи відображено фінансування молодіжного житлового будівництва. Це перше. Друге, державна підтримка молодіжних організацій і жіночих, я особливо для Вас це підкреслюю. Тому що  держава не справляється з тими дуже серйозними проблемами, як  і наркомані, і пияцтво, і таке інше. І нам треба широко залучати громадськість і молодіжні, і жіночі організації, які на сьогодні відлучені від вирішення цих нагальних проблем.

Як Ви вважаєте,  чи треба підтримувати саме ці направлення?

 

СУПРУН Л.П. Шановна Катерина Семенівна, можу сказати, що бюджетний комітет, розглядаючи пропозицію уряду,  відмітив, що ми відносимо будівництва житла для молоді до пріоритетів бюджету  наступного року.

Що стосується підтримки громадських організацій, то це також передбачено у наших пропозиціях. Ми пропонуємо уряду не зменшувати, а збільшити видатки на підтримку громадської організації, якщо ми хочемо рухатися до створення громадянського суспільства. Це роблять всі  бюджети. Ми детально аналізували бюджети всіх європейських країн. Всі вони без винятку надають гранти, надають фінансову підтримку  громадським організаціям. Мало того, існує спеціальних розділ, який називається підтримка гендерної політики через бюджет, який забезпечує фінансування саме таких громадських організацій, які запроваджують такий підхід і в економіці, і в політиці, і в соціумі.

 

ГОЛОВА. Дякую Людмила Павлівна. Час  вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Пинзеник Віктор Михайлович, міністр фінансів України. Ми ж ще не голосуємо, ми ж домовилися, що по одній  хвилині буде по запису. Будь ласка, якщо можна, дуже коротко.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Ми вдячні тим депутатам, тим фракціям, які  до  підготовки проекту Бюджетної резолюції надали свої пропозиції до проекту, велика частина з яких була врахована. Багато пропозицій надійшло у бюджетний комітет від фракцій, груп. Ми опрацьовували разом з бюджетним комітетом ці пропозиції. І абсолютна більшість показників пропозицій і доручень уряду погодили. І дуже багато питань, які поставлені депутатами і бюджетним комітетом, підтримується урядом. Воно стосується досягнення макроекономічної стабільності за рахунок зниження рівня інфляції та стабілізації валютного курсу, наближення рівня мінімальної  зарплати до прожиткового мінімуму, оптимізації співвідношення в оплаті праці, створення додаткових робочих місць, інвестиційної складової і багато інше.

Ми хочемо відзначити, що, на  жаль, у нас бюджетний процес завжди іде не просто, і він завжди є продуктом політичних компромісів. Ми хочемо зауважити на те, що сьогодні розглядається не бюджет, і дуже  багато норм, дуже багато питань, які ставляться  депутатами,  не можуть  бути  на них відповіді дані у Бюджетній резолюції, тому що Бюджетна резолюція визначає  тільки основні цілі або напрями політики. Конкретизація багатьох речей має бути зроблена в бюджеті. І тут нам доведеться шукати компроміс, який це відбувається кожного року. Тому що, на жаль, у нас склалася практика, яка нагадує відомий анекдот. Біжить заєць, його ловить вовк. Питає, чого ж ти захеканий біжиш. Та тут комісія з Києва приїхала і всім зайцям п'яту ногу відрізають. Але ж в тебе тільки чотири. А вони спочатку ріжуть, а потім рахують.

Нам зрозуміли прагнення реалізувати протягом одного року чи протягом якогось періоду максимум речей, максимум проблем, які стоять перед суспільством. Але зрозуміло і інше. У нас є певний ресурс бюджету, яким ми мусимо поділити протягом наступного року. Ми приблизно знаємо цей ресурс. І логіка поділу цього ресурсу може бути дуже простою - логіка пріоритетів, в якій мірі ми досягаємо одну чи іншу ціль або від яких цілей відмовляємося.

Ми уважно опрацювали ті пропозиції і додатки, доручення, які підготовлені у Бюджетному комітеті, і з урахуванням тих правок, які запропонувала Людмила Павлівна Супрун і з урахуванням того, що ми будемо шукати компроміс, який завжди це робили під час прийняття бюджету, уряд підтримує ту версію, яку озвучила Людмила Павлівна. Перший пункт уточненої редакції схвалити і другий пункт, схвалити висновки Бюджетного комітету. І третій пункт, який передбачає підготовку проекту бюджету разом з дорученнями і пропозиціями, підготовленими, поданими народними депутатами, фракціями і підготовленими Бюджетними комітетом. Уряд просить підтримати таку версію, уточнену версію проекту бюджету, постанови по Бюджетний резолюції.

 

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу. Запитання, три хвилини, якщо є, шановні колеги. Шановні колеги, треба приходити на бюджетні слухання, коли 20 народних депутатів виступають і тоді виступати. Ми провели бюджетні слухання, розглядали це питання чотири години.

Будь ласка, Борис Якович Беспалий, фракція "Наша Україна".

 

11:57:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Вікторе Михайловичу, я хотів якраз уточнити одну позицію, яка прозвучала у відповідях від профільного комітету, про фінансування громадських організацій. Я думаю, всі ми погоджуємося, що треба підтримувати становлення третього сектору, і всі ми переконалися, що вплив громадських організацій на різні сфери нашого життя є корисним. Але у нас встановилася така практика, що є громадські організації привілейовані, наближені, скажем, там до когось чи до чогось, і вони отримують фінансування. Інші громадські організації, особливо ті, які створюються зараз ініціативними громадянами, їм шлях до бюджетного фінансування закритий.

Я думаю, що доцільно було б врахувати і, можливо, якісь такі конкурсні підходи чи конкуренцію громадських організацій за бюджетний ресурс, це б стимулювало їхню активізацію. Як уряд ставиться до цієї проблеми?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Очевидно і безумовно, тут не можуть бути дискримінаційні умови. Але, можливо, добрим варіантом рішення було б розміщення певних урядових замовлень з рівним правом допуску до вирішення цих питань всім громадським організаціям.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, ваше запитання, будь ласка, фракція "Регіони України".

 

11:59:18

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Вікторе Михайловичу, у мене питання щодо самого того детективу, який в певній мірі пов'язаний із подачею Бюджетної резолюції. Ми спочатку мали можливість ознайомитися, багато хто з нас, з тим варіантом, який вносився Міністерством фінансів і був візований вами на засіданні Кабінету Міністрів. Тим же самим часом появляється новий документ.

Якщо перший ваш документ при певних претензіях до нього відповідає 33 статті Бюджетного кодексу України, то документ, по якому ми сьогодні проводимо ці заслуховування, повністю випадає з 33 статті. Там деякі пункти обов'язкові просто пропущені. Ми проголосуємо, нам Бюджетний кодекс не залишає фактично інших можливостей, як проголосувати за Бюджетну резолюцію і тим фактично дати доручення уряду. Але як сталося так, що за один день документ був перетрансформований і з нього зник цілий ряд достатньо конкретних формулювань, на яких можна було б прогнозувати, як же ж буде виглядати наступний бюджет? Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Нічого за один день не мінялося. Просто, очевидно, ви маєте на увазі різні документи. Початковий робочий варіант Міністерство фінансів задовго до першого червня розсилало для отримання пропозицій депутатським групам і фракціям і бюджетному комітету. Цей варіант справді був підписаний від Міністерства фінансів. Це не був офіційний документ уряду - це проект був для отримання зауважень і пропозицій. Такі зауваження і пропозиції не надходили. Потім була робота разом з депутатськими групами і фракціями було обговорення на Кабінеті Міністрів, з участю Президента України було обговорення. Тому документ трансформувався.

Можливо, певні питання виникають у зв'язку з тим, що структура документу поміняна.

Традиційно завжди давалися, наприклад, останні ті норми, які вимагає Бюджетний кодекс, перелік в кінці йшов. Зараз структура помінялася, і відповідь на питання, які передбачені бюджетним кодексом, містяться в самому тексті Бюджетної резолюції.

Тому якраз, можливо, у зв'язку з цим виникло питання, що немає такого  класичного поділу, до якого ми звикли раніше, але всі ті норми, які передбачені Бюджетним кодексом, ми спробували  дати на них відповідь у цьому документі.

 

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

 12:01:27

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Вікторе Михайловичу!

Це, мабуть, і запитання і все-таки застереження і побажання вам.

Ви знаєте, що розглядаючи зміни до бюджету на поточний рік, ми, практично, упустили таку галузь, як туристичну галузь. І те, що вона зараз відноситься до Міністерства культури, - це трагедія. Зараз, практично, знищується все це.

Я... У  мене таке побажання до вас. По-перше, ми і в доходній частині, і у видатковій повинні передбачити все-таки все, що стосується туристичної галузі.

По-друге, у мене є таке питання, чи вважає уряд, що туристична галузь є економічною галуззю, яка може працювати на тільки на імідж нашої держави, а може працювати на економіку нашої держави? Чи так ви розглядаєте це питання, чи зробимо так, як зробили  ви  зараз, що, практично, нуль підтримки від держави? Уже розглядаючи зміни, дійсно, ми це побачили.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі.  Ця галузь зараз динамічно розвивається і має перспективи  для розвитку, оскільки є позитивні тенденцій в доходах громадян. І громадяни України починають користуватися послугами цього сектору.

Але тут питання стоїть філософське. Мова йде про комерційний сектор економіки,  який має заробляти сам і давати податки в бюджет. І коли ми говоримо про бюджетну підтримку, то бюджетна підтримка має стосуватися не прибуткової галузі і певного спектру.

Уряд може надати інструменти непрямої підтримки, наприклад, що стосується реклами, що стосується кредитів, бо можу інформувати, що один з варіантів кредитування розглядається нами в рамках проекту "Кредитування міжнародних фінансових організацій" по кредитуванню розвитку сільського туризму. Це той інструмент, який уряд має використовувати, але не інструментами прямого фінансування з бюджету.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. У нас записалися, ми домовилися по одній... Одну хвилиночку, ще ж не дійшли ми до з мотивів голосування. У нас записалися чотири чоловіки. По одній хвилині.

Юрій Кармазін, будь ласка. Є Кармазін? Немає.

Будь ласка, Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка, ввімкніть. Потім Володимир Черняк. Ні, потім, потім. Зараз Віталій Шибко виступає. Володимир Кирилович, зараз Віталій Шибко виступає, а потім ви будете виступати.

 

12:03:52

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу. Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Володимире Михайловичу, я гадаю, що, дійсно, Бюджетний комітет суттєво доопрацював ті пропозиції, які зараз надійшли, на відміну від того, що свого часу запропонував у Бюджетній резолюції уряд. Але я хотів би все-таки підкреслити: коли ми на засіданні комітету обговорювали це питання, то ми, дійсно, підтвердили, що на сьогоднішній день немає, не було в тому документі, який надав уряд, якраз пріоритетного розвитку нашого іміджу на міжнародній арені. І тому комітет якраз виступив з пропозицією, щоб це внести. Це перше.

Друге. Я все-таки гадаю, що Бюджетна резолюція повинна прив'язуватися до ВВП. А якщо немає цього, то тоді дуже складно рахувати. І, на жаль, ні в цьому, ні в іншому документі цього немає, хоча, я так гадаю, ми можемо розглядати питання щодо підтримки цього документу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк. Потім Кармазін, а потім Мельничук.

 

12:05:08

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати. Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Головне, на мій погляд, в Бюджетній резолюції - це логіка, логіка пріоритетів, критеріїв і механізмів. От коли це буде виписано чітко, тоді буде вона завданням для уряду.

Я хочу звернути увагу на найсуттєвіше. Бюджет наступного року повинен бути бюджетом розвитку. І тому повинен бути акцент на інвестиційному розвитку, на формуванні сприятливого інвестиційного клімату. Перш за все, йдеться про оновлення застарілого виробничого апарату, запровадження нових технологій, створення нових робочих місць.

Я хотів би поставити акцент, йдеться про зростання норми виробничого нагромадження. Чомусь ніхто про це не говорить. Без зростання норми виробничого нагромадження бюджет не може бути бюджетом розвитку.

 

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін. Потім Михайло Мельничук. Мікрофон, будь ласка, Юрія Кармазіна.

 

12:06:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Дуже важливий документ ми приймаємо, і я порівняв ту Бюджетну резолюцію, яку дав уряд і ту, яку напрацювали депутати. Безумовно друга краща, але і в першій є дещо, що треба було б ще запозичити. Наприклад, в пункті 12 нашого депутатського проекту, бо я буду просити вас підтримати його, записано, що "встановити мінімальну заробітну плату  400 гривень на місяць". Але ж треба передбачити, що, з урахуванням динаміки споживчих цін, довести її до  500 гривень на кінець року. Це пропонувалося і урядом, тому взяти це від уряду треба було в цей  пункт 12, а це не було зроблено. Звісно, я буду просити вас прийняти і доручення Верховної Ради, яке є невід'ємним є додатком, але є невід'ємною частиною Бюджетної резолюції. Без нього приймати цю резолюцію неможливо, тобто я буду просити за депутатський варіант проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Михайло Мельничук, фракція СПУ.

 

12:07:35

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Віктор Михайлович! Я звертаюся до вас. Щойно у вас відбулася розмова з Олександром Олександровичем Морозом, де ви підтвердили про те, що буде чітка підтримка  видатків на пенсійний фонд, ніякої  затримки  не буде в цьому році і в слідуючому році,  що в бюджеті 2006 року буде збільшено суттєво  видатки на охорону здоров'я, освіти, культури, що село отримає не менше 15 мільярдів гривень. Таким чином фракція визначається, що  ми будемо підтримувати ті напрями, які подав уряд щодо бюджету 2006 року, але все-таки будемо спільно працювати над тими питаннями, про які домовилися з Олександром Олександровичем Морозом.

 

ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги.

Будь ласка, з мотивів голосування 3 хвилини. Запишіться, будь ласка. Йде запис, що я можу зробити? Так ми тоді будемо  проводити безкінечно обговорення, ви розумієте?

Шановні колеги будь ласка. От Юрій Кармазін записався,  попросіть його, хай передасть слово. Що я можу зробити, шановні колеги? Маса людей піднімає руки, підходить.

 

12:09:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Не  обіжайте, будь ласка, колегу Зайця, я хочу йому  передати слово. Пане Іване, будь ласка, продовжте свою думку.

 

ГОЛОВА. Ні, Асадчеву, будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Асадчеву.

 

12:09:24

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, я якраз хотів з мотивів голосування. Я так зрозумів, що, якщо уряд погодився на варіант  комітету з врахування тієї пропозиції, що внесла  Супрун, то ми 7477-1 не голосуємо, бо це гола постанова та, що вніс уряд, а ми голосуємо тільки одну постанову 7477-Д з врахуванням того, що сказала Людмила Павлівна.

 

ГОЛОВА. І уряд погодився з цією пропозицією.

Будь ласка, Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.

 

12:09:55

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Я прошу  слово Самойлик Катерині Семенівні.

 

ГОЛОВА. Катерина Семенівна Самойлик, мікрофон, будь ласка.

 

12:10:06

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я також хочу наголосити і закликати колег народних депутатів України, бо не Кармазін, а ще попередній виступаючий говорив, що вони будуть підтримувати урядову Бюджетну резолюцію. Я хочу закликати всіх, нам треба підтримати депутатську Бюджетну резолюцію, в якій враховані побажання, вірніше, рекомендації всіх фракцій, у тому числі фракції Комуністичної партії України. Тому що урядова  бюджетна резолюція, вона значно уступає тій, яка уже напрацьована в бюджетному Комітеті і спільно з усіма народними депутатами України.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка, мікрофон.

 

12:11:04

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Виктор Михайлович, меня интересует вопрос: почему так происходит, что на фазе подготовки любого документа у вас нет гармонии с Бюджетным комитетом, а  потом все-таки она возникает? Нет ли возможности эту гармонию находить раньше? Первый вопрос. И второй, который волнует всех народных депутатов: что будет  с субвенцией местных бюджетов? Всех нас волнует реально когда прийдут деньги на газификацию?

Мои избиратели в Пологах, в Вольнянске, в Гуляйполе говорят: "Строчка - это хорошо, нужны реальные деньги". Если можно  - скажите: когда в области придут реальные деньги?

 

ГОЛОВА. Микола Шершун, Фракція Народної партії.

 

12:11:49

ШЕРШУН М.Х.

Шановний Володимире Михайловичу, Комітет з питань Чорнобильської катастрофи давав свої пропозиції. які не найшли свого відображення в бюджетній резолюції - це перше. Розвиток системи медичного забезпечення, в тому числі санаторно-курортного забезпечення, і курортного, санаторно-курортного лікування. І друге, що дуже важливо - це повне погашення заборгованості перед чорнобильцями. Я дуже прошу Віктора Михайловича, врахувати ці дві пропозиції, це дуже важливо. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, вже ми виступили, обговорили це питання, тому ставиться на голосування проект постанови 7477-д, з уточненням: перший пункт, основні напрямки бюджетної , напрями бюджетної політики на 2006 рік, подані Кабінетом Міністрів України схвалити і далі за текстом. З  урахуванням цього , прошу голосувати.

 

12:13:06

За-341

Бюджетна резолюція прийнята. Дякую вам.

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 84; комуністів - 1; "Регіони України" - 43; Народна партія - 36; Блок Тимошенко - 35; СПУ - 27; Українська народна партія - 20; СДПУ(о) - 20; "Демократична  Україна" - 20; "Єдина Україна" - 17;  Партія промисловців і підприємців України - 11; "Демократичні ініціативи" - 11; позафракційні - 16.

Шановні колеги,  перед тим, як піти на перерву, у нас дві фракції вимагали оголосити перерву. Так може ви виголосите, з яких причин ви..? Будете виголошувати чи ні?

Мікрофон Зайця, будь ласка, ввімкніть. Щоб тоді могли подумати, що там, яке рішення  приймати. Володимир Заєць, фракція СДПУ(о). Прошу уваги.

 

12:13:58

ЗАЄЦЬ В.В.

Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я звертаюся до вас із прохання з врахуванням того дня, коли доповідався законопроект у сесійній залі, і з врахуванням того, наскільки цей закон є сьогодні суспільно і політично важливим. Я прошу все-таки повернутися до переголосування законопроекту 7540, який стосується 150 народних  депутатів, які можуть взяти відповідно до внесеного  законопроекту на поруки звинуваченого або підозрюваного. Я хочу звернутися до народних депутатів і ще раз прохати їх, віднестись  до цього законопроекту не як до політичного, де є можливість, скажімо, підтримувати чи не підтримувати своїх опонентів,  оскільки законопроект  має серйозну аргументацію і дає всі підстави народним депутатам виступати у ролі осіб, які можуть скористатися правом поруки. Прошу внести його сьогодні для голосування і також підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Наскільки мені відомо, це було предметом домовленості між фракціями в зв'язку з голосуванням попереднього питання, що буде підтримка і буде підтримка відповідного законопроекту. Оскільки такі домовленості були між фракціями, мене керівники фракцій поінформували, то якщо ви не заперечуєте, я поставлю на голосування у такій послідовності: про повернення до розгляду цього проекту, який був раніше відхилений, а коли повернемося, тоді можна розглядати питання про прийняття за основу. Немає застережень?

Я ставлю на голосування пропозицію   про повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України щодо клопотання народними депутатами України про взяття на поруки. Реєстраційний номер 7540. Прошу голосувати.

 

12:16:05

За-245

Повернулися до розгляду цього питання. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, Комуністів - 54, "Регіони України" - 45, Народна партія - 25, Блок Тимошенко - 31, СПУ - 2, Українська народна партія - 3, СДПУ(о) - 20, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 14, Партія промисловців України - 9, "Демократичні ініціативи " - 11, Позафракційні - 12.

Підождіть, ми ж зараз закінчимо розгляд питання, а тоді будемо перерву робити. Перерву зробимо. Ні, ще не оголосили перерву. Так що, тепер можна ставити прийняття за основу цей документ?

Я ставлю пропозицію про прийняття проекту 7540 за основу. За основу. Прошу голосувати.

 

12:17:09

За-219

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, Комуністів - 54, "Регіони України" - 46, Народна партія - 22, Блок Тимошенко - 16, СПУ - 0, Українська народна партія - 1, СДПУ(о) - 20, "Демократична Україна" - 20,  "Єдина Україна" - 16, Партія промисловців і підприємців - 5, "Демократичні ініціативи " - 11, Позафракційні - 8.

Шановні колеги, я прошу, проведіть консультації із групами і фракціями.

Оголошується перерва до 12 годин 50 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Прошу займати свої місця, народних депутатів запрошую заходити до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити нашу роботу. Шановні колеги, оголошується до розгляду... Так нема людей в сесійній залі. Про що можна говорити? Оголошується до розгляду проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку". Шановні колеги, я хочу ще раз попросити і доповідача, оскільки ми розглядали ці документ, а зараз йдеться про прийняття рішень, щоб ми не переводили розгляд питання у повноцінне обговорення його. Дуже коротко прошу голову підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Миколайович Стояна, будь ласка.

 

12:53:26

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція "Регіонів України".

Шановні колеги, в травні-місяці відбулися парламентські слухання "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблем та перспективи розвитку". В цих парламентських слуханнях взяли участь представники всіх профспілкових об'єднань, які мають національний статус, вчені, спеціалісти, представники уряду, а також депутати.

При обговоренні виник ряд таких дуже дискусійних питань, зокрема різні точки зору були стосовно того, чи вводити єдиний соціальний внесок чи не вводити його, чи повинні і далі бути стороною в управлінні держава, чи вивести із складу фондів, обговорювали тарифи і таке інше. Але враховуючи ці протиречиві думки, комітет вирішив їх не вносити до рекомендацій, а продовжити обговорення широкою громадськістю з тими, хто зацікавлений в подальшому розвитку соціального страхування.

Тому рекомендації - враховані всі пропозиції учасників слухань, пропозиції народних депутатів, рекомендації обговорено і схвалено на нашому засіданні комітету - Комітету з питань соціальної політики і праці. І пропонується їх затвердити. Прошу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, нам зараз треба підготуватися до  голосування. Я прошу народних депутатів заходити до сесійної зали для того, щоб ми могли приймати результативні рішення.

Тим більше, що ми проводимо парламентські слухання. Якщо ми проводимо, має бути якийсь результат цих парламентських слухань. А я ж не бачу людей в сесійній залі. Будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали. Прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування проект постанови про рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні. Сучасний стан. Проблеми та перспективи розвитку", реєстраційний номер 7549. Прошу голосувати.

 

12:55:24

За-269

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект постанови про рекомендації парламентських слухань "Культурна політика в Україні. Пріоритети, принципи та шляхи реалізації". Лесь  Степанович Танюк, будь ласка.

І, шановні колеги, зараз будемо голосувати. Коротко голова комітету висловить позиції.

 

12:55:48

ТАНЮК Л.С.

Шановне товариство!

Ми минулого разу затвердили з вами трьомастами з чимось голосами Концепцію розвитку української культури, а сьогодні ми хочемо затвердити постанову Верховної Ради про рекомендації парламентських слухань "Культурна політика в Україні".

Тут є дуже, мені здається, вагомий момент на підтримку того, про що говорив пан Стоян, на необхідності посилення здійснення парламентського контролю в межах зазначеного Конституцією України, в тому числі за дотриманням та реалізацією наших нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою.

Ну, і тут багато деталей. Я тільки єдине, що мусив би... Володимир Михайлович, скоротити одну фразу про прискорення прийняття Закону України "Про театри та театральну справу" з пропозиціями Президента, бо ми цю... закон уже прийняли. То я прошу це питання вилучити.

Ну, і головне все-таки, що тут розглядається проблема нормального бюджетування культури і особливо на її регіональних рівнях.

Я прошу підтримати цю постанову.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Прошу підготуватися до голосування проекту Постанови Верховної Ради України "Про рекомендації парламентських слухань: "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації". Реєстраційний номер 7548. Прошу голосувати.

 

12:57:29

За-295

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови "Про рекомендації парламентських слухань: "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи". Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Анатолійович Демьохін.

Будь ласка.

 

12:58:00

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Проект рекомендациям по парламентским слушаниям: "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи", - подготовлен, исходя из ключевых заданий формирования экономической политики, которая направлена на защиту национальных интересов государства. Рекомендации подготовлены на основе предложений, которые прозвучали 18 мая на парламентских слушаниях. Учтены предложения от представителей научных организаций, промышленных и общественных организаций.

Я прошу поддержать данный проект. Рекомендации касаются Верховной Рады Украины, по созданию системы государственного прогнозирования основных макроэкономических показателей, Кабинета Министров, Национального банка и Национальной академии наук.

Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, з мотивів, будь ласка.

 

12:59:06

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Шановний Голово, шановні колеги! В цілому з проектом постанови фракція Української народної партії погоджується. Але має декілька зауважень, зокрема: ось там, де дається доручення парламенту розробити концепцію економічного  кодексу України. Ну або хоча би дати напрямні що має представляти собою Економічний кодекс України. Чи це має бути просто збірник документів, яких ми вже понаприймали, що стосується взагалі регулювання сфери економіки. Тобто, треба визначитися що це таке є, бо просто Економічний       кодекс України, ну зібрати всі закони, що стосуються економіки  - це теж може бути економічним кодексом України, тому треба, щоб більш конкретні були  формулювання в цьому напрямку. А загалом фракція Української народної партії підтримує даний проект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Станіслав Іванович Гуренко, голова Комітету з питань економічної політики.

 

13:00:15

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів, голова Комітету з питань  економічної політики. Шановні колеги і шановний колего Манчуленко, воно й виписано, якщо ви звернули увагу, саме так - опрацювати концепцію, тобто концептуальний підхід, який би влаштовував більшість, скажімо, політичних сил або в основному влаштовував всі політичні сили, щоб це не відлякувало. Там не прописано, що йдеться про  поновлення державного планування, скажем, але сьогодні назріла вже проблема, коли ми, приймаючи рішення з питань економічної політики, часто стикаємося з колізіями неузгодженості   законодаввства, і нам здавалося би, що і кодифікація повинна бути проведена, але може було слід обговорити саме необхідність  опрацювання єдиного економічного кодексу. Це все буде вирішено саме в ході  обговорень, саме в ході погодження з усіма комітетами і фракціями.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту постанови Верховної Ради України  про Рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи" від 18 травня  2005 року, реєстраційний номер 7470.  Прошу голосувати.

 

13:01:51

За-248

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Наша Україна - 28, комуністів - 53.

Зараз ми завершимо голосування, ще три постанови, тоді з мотивів візьмете.

 Регіони України - 48, Народна партія - 19, Блок Тимошенко - 0, СПУ - 27, Українська народна партія - 16, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна - 20, Єдина Україна - 10, Партія промисловців і підприємців - 5, Демократичні ініціативи - 11, позафракційні - 11.

Оголошується до розгляду проект Постанови про рекомендації парламентських слухань "Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної  сучасної української трудової міграції" від 17 листопада 2004 року.

Віталій Якович Шибко доповідає, секретар Комітету у закордонних справах.

 

13:02:49

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Як вже було сказано, ці слухання були проведені 17 листопада минулого року. Довго ми йшли ля того, щоб з'ясувати цю постанову і, звісно, що тут при обговоренні її на засіданні комітету, пройшли деякі зміни з датами. Тобто  у пункті другому Кабінет Міністрів України повинен до 1 листопада 2005 проінформувати Верховну Раду  України про хід виконання рекомендації парламентських слухань схвалених цією постановою. Коли  ми обговорювали це питання перший раз, то там було зауваження щодо того, як оцінити діяльність уряду з цього приводу. Коли на комітеті було вирішено зняти взагалі це питання, тому що слухання при старому уряді, а на сьогоднішній день давати  оцінку цю недоцільно, це було  тільки  тоді одне суттєве зауваження.

Тут також є зміни деякі у самих рекомендаціях. Наприклад, у пункті першому Кабінету Міністрів  України  разом з Національною академією наук України розробити не до 1 червня, як тут написано, а до 1 листопада, Програму "Наукові кадри", в якій особливу увагу приділити молоді.

І у підпункті п'ятому, де написано: "Прискорити подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону .... Державну програму зайнятості" змінити дати не "2005-2008 рік", а  "2006-2009 рік".

Цей проект постанови  узгоджений з урядом, узгоджений з Міністерством праці і соціальної політики  і прошу вас підтримати це при голосуванні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Віталію Яковичу, може тут, де постанова,  де написано: " Кабінету Міністрів до 1 липня 2005 року", давайте  запишемо "до 1 вересня", тому що немає коли ж подавати інформацію, вони не встигнуть просто.

 

ШИБКО В.Я. Ні. я сказав вже, Володимире Михайловичу, тут написано до  1 листопада, ми дали дату до 1 листопада на засіданні ...

 

ГОЛОВА. Я тоді прослухав, я дякую. Шановні колеги, з урахуванням уточнень, які висловив щойно Віталій Якович Шибко, ставлю на голосування проект постанови про рекомендації Парламентських слухань: стан та проблеми правового статусу сучасної української трудової міграції від 17 листопада 2004 року. Реєстраційний номер 6401. Прошу голосувати.

 

13:05:17

За-278

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект  постанови  про стан виконання кабінетом Міністрів України законодавства України щодо комплексного вирішення питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, допрацьований. Будь ласка, Шершун Микола Харитонович від  Комітету.

 

13:05:44

ШЕРШУН М.Х.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги, виносимо на ваш розгляд проект постанови Верховної Ради України, яку  Комітет підготував за результатами Дня Уряду України, який відбувся 12 квітня з питань комплексного розв'язання питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

У проекті враховані пропозиції, які були висловлені у виступах народних депутатів України на  Дні Уряду України 12 квітня, а  також письмові пропозиції, які надійшли до Комітету від Комітетів, Фракцій і груп народних депутатів України, а також окремі положення проектів постанов із зазначеного питання, внесених народними депутатами України  - Раханським, Бондаренко, Сухим, Шкілем, ... .

Враховуючи результати голосування 19 квітня, Комітетом проект ще раз був доопрацьованим. Ми пропонуємо доповнити новим пунктом: рекомендувати Президентові України та Кабінету Міністрів України розглянути питання про створення єдиного спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань подолання насідків Чорнобильської катастрофи. Буде це Міністерство чи держкомітет, хай визначає Президент з Урядом - це їх функції за Конституцією України.

Щодо оцінки діяльності Урядів, то більшість членів Комітету, на відміну від інших авторів проектів, таку оцінку  вирішили не давати. Діяльність колишнього уряду ми з вами вже визнали незадовільною, коли відправили його у відставку. Як буде працювати нинішній уряд, покаже час. Пропозиції  нашого колеги Соломатіна Юрія Петровича на засіданні комітету розглядалися, але комітетом вони не були підтримані. Тому ми пропонуємо проект Соломатіна відхилити.

Декілька днів тому був зареєстрований ще один законопроект від народного депутата України Броннікова. Головною особливістю цього проекту є розподіл  функцій державного управління чорнобильськими питаннями між центральними органами виконавчої влади, яких п'ять, але позиція комітету: повинен бути лише один орган  державного управління щодо  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

На нашу думку, необхідно було підтримати пропозицію Броннікова і включити у постанову, яку підготував комітет щодо створення, це дуже важливо, щодо створення національного  агентства у сфері поводження з радіоактивними відходами. На це  агентство необхідно покласти повноваження щодо переробки, сортування, утилізації і зберігання радіоактивних відходів, як того, що  накопичилося у зоні відчуження, так і того, що знаходиться у складі комплексу Чорнобильської АЕС.

Прошу підтримати підготовлений комітетом проект з названими правками за номером 7348-Д. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я в порядку реєстрації буду ставити законопроекти на голосування.

Першим ставиться на голосування доопрацьований законопроект, який внесений комітетом, це проект Постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання законодавства України щодо  комплексного вирішення питань  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 7348-Д). Прошу голосувати. Тоді будемо голосувати інші законопроекти.

 

13:09:20

За-187

Давайте тепер проголосуємо інші законопроекти, де робота урядом визнана незадовільною. Це законопроект 7348-3. Автор Юрій Соломатін. Прошу голосувати. Чому ж люди, які не читали його, агітують не голосувати. Прошу голосувати.

 

13:09:46

За-84

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект постанови за номером 7348-4. Автор народний депутат Бронніков.

 

13:10:13

За-150

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, таки чином ми провели голосування. Найбільше голосів набрав проект, який запропонований Кабінетом Міністрів. Вибачте, комітетом. Він набрав 187 голосів. У нас є всі підстави поставити його на повторне голосування. Але я прошу колег, які не читали документ, не надавати настанови народним депутатам.

Таким чином я ставлю на голосування для прийняття в цілому проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7384-д. Прошу голосувати.

 

13:11:03

За-281

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про рекомендації парламентських слухань "Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні" від 13 квітня 2005 року. Правденко Сергій Макарович, перший заступник голови Комітет з питань свободи слова та інформації. Треба, що сказали позицію комітету.

 

13:11:25

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, парламентські слухання були проведені 13 квітня. Нам просто необхідно створити суспільне телерадіомовлення. По-перше, це єдина можливість у країні, де більшість населення бідує створити телерадіомовлення, яке все ж таки намагається говорити правду. Крім того, воно піднімає планку всіх інших каналів телебачення і радіомовлення за рахунок того, що має бути творчо високим.

І ще хочу додати, щоб багато не говорити, що члени комітету - представники різних політичних сил - однозначно за цей проект постанови. За цим проектом наглядова рада майбутнього телерадіомовлення має бути єдиним органом, який призначає та звільняє керівників суспільного телерадіомовлення, тобто незалежно від влади. Відповідний проект Закону вже подано і маємо розглядати сьогодні, якщо встигнемо. Дуже хотілося б встигнути.

Дана постанова просто відкриває шлях для прийняття закону принаймні в першому читанні, а далі в цілому. А далі вже треба починати практичну роботу по створенню нарешті в Україні, про що давно говорилося - з середини 90-х років, суспільного телебачення, суспільного радіомовлення. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України... Відмініть голосування. З мотивів Манчуленко, будь ласка.

 

13:12:51

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Чернівецька область, Українська народна партія.

Шановний Голово, шановні колеги, питання є надзвичайно важливим для становлення громадянського суспільства - це створення громадського телерадіомовлення. Фракція Української народної партії підтримує позицію щодо створення громадського телерадіомовлення. Тільки ми висловлюємо одне застереження, щоб громадське телерадіомовлення не створювалося замість державного телерадіомовлення. У нас за Конституцією всі форми власності є рівними, і ми виходимо саме з принципу конституційних засад рівності різних форм власності. І може існувати і державне телерадіомовлення, і може існувати громадське телерадіомовлення, і може існувати комерційне телерадіомовлення, але щоб ми не створювали взамін чогось, щоб громадське телерадіомовлення не створювалося на базі державного і не знищувало державне телерадіомовлення. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Запишіться, будь ласка, три хвилини. А то я бачу, це переведеться в обговорення. Три хвилини, запишіться, будь ласка. Так, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін, будь ласка, фракція України".

 

13:14:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Я зразу просив слово, ось бачите, Володимире Михайловичу. Справа в тому, що в цій постанові записано, що реформування державного телерадіомовлення у суспільне здійснюється на наступних засадах, тобто  в самій постанові, за яку я хочу голосувати, закликаю вас голосувати, записано тільки один шлях створення суспільного телерадіомовлення.

На мій погляд, це абсолютно неправильно, це якраз виключає те, про що зараз говорив мій колега народний депутат. Мова йде про те, що тільки реформування державного у суспільне, а те, що телеканали сьогодні в державі захоплені незаконно і сьогодні використовуються для отримання надприбутків. Не хочу зараз називати їх всіх поіменно, ви їх всі знаєте. Практично, всі вони захоплені незаконно у держави.

Тому мова має йти про те, щоб ми написали тут "створення суспільного телерадіомовлення", а не  реформування державного у суспільне. Я це пропоную виключити.  Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.

 

13:15:21

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Наша фракція, Володимир Михайлович, буде підтримувати цей проект. Ми будемо голосувати "за". Ми підтримуємо ідею створення громадського телебачення на базі державного телебачення, бо як говорить Томенко, "свобода слова існує тільки для тих, у кого в руках телебачення", а він уособлює саме державне телебачення.

Тому ми вважаємо за необхідне, щоб на його базі, на базі цього державного, було створене громадське телебачення.

І, нарешті, щоб доступ на це громадське телебачення мали всі, а не тільки ті, на кого перстом покажуть представники влади. Бо ми вже добре знаємо це з практики попереднього уряду і попереднього режиму.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Олег Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

13:16:31

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Лук'яненко.

 

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

13:16:37

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Без сумніву, що Україні необхідне громадське телерадіомовлення. Я кажу "громадське", а не суспільне. Це просто неточний переклад із російських понять політичних. Суспільне - це, знаєте, одне, а громадське - це громадське, воно не буде залежати від державних органів і від інших телерадіокомпаній. Це телебачення у свій час, телерадіомовлення у свій час надзвичайно хотіли зробити, і вже були прийняті два закони і дві постанови Верховної Ради, створена концепція, створена громадська рада, але, за вказівкою Кучми, не видали тоді ліцензію на початок роботи.

Тепер у зв'язку з тим, що політична обстановка у нас змінилася, я сподіваюся, що це телебачення буде створене, і воно буде незалежним від держави.

 

ГОЛОВА. З якої процедури? Шановні колеги, ми вже обмінялися з мотивів голосування. Процедури бути не може.

Правденко, як доповідач. Шановні колеги, процедури перед розглядом питання. Мотиви голосування вже були, ніякої процедури бути не може.

 

13:17:54

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі. Шановні колеги, це не скромно говорити, але я нагадаю, що я 11 років керував парламентською газетою, яка, по суті, є в друкованому вигляді суспільним виданням, оскільки представляє і представляла різні точки зору, хай дещо заполітизовано, оскільки представляла парламент.

Нам дуже треба, щоб в суспільстві було суспільне телебачення, суспільне радіомовлення. Якщо хочете, це тест на демократію. Все інше - це просто слова, аргументи, намагання не проголосувати і якось виглядати красиво. Це, в першу чергу, тест для влади, це одна з правильних вимог Ради Європи, і взагалі це правило демократії - мати суспільні канали, не громадські. У Законі про телебачення і радіомовлення чітко визначено ці терміни, просив би не плутати.

Дуже прошу підтримати, оскільки, повторюю, члени комітету "за". Ми в своєму комітеті все-таки глибоко це питання вивчали. Я спросив би своїй фракції,  своїм колегам - членам нашого комітету...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про рекомендація парламентських слухань: "Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні" від 13 квітня 2005 року. Реєстраційний номер 7404. Прошу голосувати.

 

13:19:36

За-315

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду... Що? Ну ще одна постанова, я ж просив вас, що після, постанову проголосуємо, потім ви висловите свою позицію. Це проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ, доопрацьований проект з зауваженнями і пропозиціями  народних депутатів. Реєстраційних номер 7450. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань Європейської інтеграції Павлович Касьянов. Будь ласка.

 

13:20:21

КАСЬЯНОВ С.П.

Касьянов Сергій, 37 виборчий округ, Дніпропетровська область, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! 17 травня цього року  відбувся День уряду з порядком денним про хід  виконання заходів щодо вступу України  до СОТ. Того  ж дня Верховна Рада України схвалила у першому читанні проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ.

Нагадаю, що в згаданому проекті відзначалися як здобутки уряду, так і недоліки у його роботі в цьому напрямку. Наприклад, у документі було відзначено, що уряд неефективно використовує інвестиційні інструменти, необхідні для координації діяльності Верховної Ради та Кабінету  Міністрів України, спрямованої на підготовку України до вступу до СОТ. На жаль, останні приклади проходження через Верховну Раду пакету законопроектів, спрямованих на законодавче  забезпечення вступу України до СОТ стали свідченням правильності зауважень, які містилися в проекті постанови. В проекті рекомендації уряду щодо подальшої роботи в цьому напрямку була підкреслена необхідність завчасної розробки конкретних заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків входження України до СОТ, у тому числі що мають на меті надання державної підтримки ряду пріоритетних галузей економіки у відповідності до вимог норм .....СОТ.

Особлива увага в проекті постанови зверталася на соціальні аспекти участі України в СОТ, зокрема забезпеченні рівня зайнятості  населення. У пропозиціях до проекту постанови, що надійшли до комітету, увага народних депутатів також зверталася  на  вищезгадані питання. Серед цих пропозиції були доповнення до окремих пунктів проекту, що стосувалися розвитку трудового потенціалу України, впровадження міжнародних стандартів, процедур оцінки відповідності тощо.

Надійшло 10 пропозицій та доповнень,  шість із них комітет вважає за доцільне врахувати, інші чотири відхилені.

Прошу, шановні колеги, підтримати даний проект постанови.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги!  Будь ласка,  мікрофон Кармазіна.

Тут така ситуація, що поправки Кармазіна не враховані. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

 

13:22:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Остаточний термін внесення поправок згідно з Регламентом Верховної Ради України збігає 27.-6.2005 року. Тому я просив би контролювати остаточний термін, я десь підготував більше 30 поправок до цього проекту. Самі  основні із них це те, що протягом тижня уряд має передати народним депутатам України інформацію щодо розробки механізмів  державної підтримки  аграрної, авіабудівної, суднобудівної, космічної та інших галузей економіки, які б відповідали вимогам системи умов ГАТ СОТ; узгоджений графік і двосторонні та багатосторонніх переговорів з країнами-членами; звіту  робочої групи щодо вступу України; графіку подання та проходження через Верховну Раду законопроектів і, на кінець, комплексного плану  заходів щодо подолання негативних соціальних наслідків входження України до СОТ спрямованих на прогнозування ситуації на ринку праці, забезпечення рівня  зайнятості...

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Одну хвилиночку. Вже перше читання було. У першому читанні ми  прийняли цей  документ 17.05. 206 року, ви  про це самі пишете, Юрію Анатолійовичу.  А якщо дві неділі, то  так тут вже у нас минули не дві неділі, а минув місяць після того. Так що тут у нас є всі підстави розглядати  законопроект.

Я ще раз хочу сказати. У першому читанні Верховна  Рада України прийняла 17 травня 2005 року. Про що ви  пишете? Регламент чому 27. У нас же місяць був.

Будь ласка, Комітет, яка думка Комітету? І будемо голосувати. Мікрофон  Касьянова, будь ласка.

 

13:24:35

КАСЬЯНОВ С.П.

 Шановний Володимире Михайловичу, нагадаю, що в проекті постанови, запропоновано розробити ряд конкретних заходів з соціальних питань та підтримки галузей економіки. Ми вважаємо, що ці питання, вони враховані в самому проекті постанови і можуть ставати на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Щодо поправок, які направив вам Кармазін. Я скажу: коли він вам їх направив? 21.06. Це сьогодні тільки поправки поступили. Будь ласка, мікрофон Кармазіна, яку норму регламенту ми порушили, будь ласка?

 

13:25:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Повторюю: 6.2.14 та 11.01, там враховуються ті дні, коли не проводяться пленарні засідання і виключаються вихідні, Володимире Михайловичу, Ви маєте дуже добре знати цю норму регламенту.

Тому я звертаюсь і до Адама Івановича Мартинюка, який киває, що ні. Відкрийте, подивіться, там написано, які дні не враховуються. Виходячи з цього, 27 числа кінчається термін. І я не розумію: куди ви гонитесь, вас в СОТ ніхто не чекає, нас там кругом відіслали. Давайте захистимо українські інтереси,  захистимо і приймемо нормальну, повноцінну постанову. Куди ви летите? Тому  подякуйте мені, що я 30 пропозицій вніс і передбачив те, щоб дурість не пройшла якась, а в нас - навпаки ще рогатки вставляються.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, там написано в регламенті: 6.2.14, що поправки вносяться в чотирнадцятиденний термін. Зараз Адам Іванович подивиться: що вважається чотирнадцятиденним терміном? А поки що, будь ласка, одну хвилиночку, ну, вже ми закінчимо, відкладемо. Хай зараз з'ясують, проголосуємо. З яких мотивів Ви просили слово? Будь ласка, Заєць. А тоді проголосуємо.  Яка там ще стаття Ви сказали?

 

13:26:45

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую. Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Видається, що у сесійній залі нарешті досягнуто вже остаточної домовленості щодо законопроекту 7540. І є політична воля до його результативного голосування.

Саме тому прошу вас, Володимире Михайловичу, поставите на голосування повернення до розгляду цього законопроекту та його переголосування. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Сас, регламентний комітет, будь ласка, і як представник Кабінету Міністрів. Будь ласка, мікрофон.

 

13:27:43

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я думаю, що Юрій Анатолійович Кармазін користується якимсь власним Регламентом у цьому випадку. Регламентом чітко  встановлено 420-денний термін внесення  пропозицій народними депутатами до  другого читання. А терміни визначаються відповідно до  рішення Конституційного Суду і не враховуються тільки вихідні дні і свята.  Тому я прошу поставити на голосування проект постанови, який був оголошений представником комітету. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги,  та пропозиція,  на якій наполягав у регламентній нормі Юрій Анатолійович Кармазін, от мені підказують,  відноситься до бюджетного процесу, а не до інших питань. Будь ласка, Кармазін і будемо голосувати. Готуйтеся до голосування.

 

13:28:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу. Юрій Кармазін.

Я положив вам на останньому аркуші там виписано все з Регламенту. Я це і для комітету написав. І шановним представникам уряду прошу, ви якось відділіться від регламентного комітету. Якщо виступаєте від уряду, то скажіть, що ви від уряду, а не від регламентного комітету.

Тому там написано так, читаю вам: не враховується (стаття 1101 пункт 2), не враховуються офіційні вихідні та святкові дні, а також дні пленарних засідань Верховної Ради при обчисленні строків зазначених у... Перераховуються частини, щодо строку для ознайомлення з проектом бюджету депутатів. При обчисленні інших строків, зазначених у статтях цього, враховуються календарні дні. Календарні дні, розумієте? А тут свята були, святкові дня і пленарні. Тому я і сказав, що чому ж не хочете врахувати ці дні, ви відразу шукаєте, ага Кармазін помилився. Та, слава Богу, Кармазін не помилився. Якби ви врахували те, що я при виступі сказав, я це при виступі сказав, але ви взяли...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо йти строго за Регламентом, то в статті 6.2.14 написано, що у 14-денний термін. А якщо брати статтю 11.01, там при обчисленні строків ця стаття не згадується. Там згадується виключно стаття, яка стосується бюджету. Там 6.2.14 стаття не згадується. Я прошу тоді підготувати письмове роз'яснення з цього приводу, щоб у нас не виникали колізії.

А я ставлю на голосування проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ, доопрацьований, 7450. Прошу голосувати.

 

13:30:43

За-212

Рішення не прийнято. Я прошу комітет доопрацювати з урахуванням очевидно пропозицій, які вніс Юрій Кармазін. По фракціях, будь ласка. І тоді ми розглянемо.

"Наша Україна" - 78, Комуністів - 0, "Регіони України" - 0, Народна партія  - 33, Блок Тимошенко - 34, СПУ - 24, Українська народна партія - 23, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 8, "Єдина Україна" - 3, Партія промисловців і підприємців України - 1, "Демократичні ініціативи" - 0, Позафракційні - 8.

Таким чином, будь ласка, доопрацьовуйте проект.

Так Володимир Заєць уже виступив, що ж ще буде виступати. Шановні колеги, я ще раз хочу нагадати, що перед голосуванням Бюджетної резолюції були домовленості між фракціями про взаємну підтримку. Я вам розказую що було. Про взаємну підтримку Бюджетної резолюції і потім підтримку законопроекту 7540. Повернулися до включення до порядку денного. Але коли приймали за основу, Верховна Рада не прийняла. Тому я останній раз ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду законопроекту 7540. Більше я ставити не буду. 7540. Прошу голосувати.

 

13:32:18

За-243

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону 7540, за основу. Прошу голосувати.

 

13:32:43

За-246

Рішення прийнято.

Шановні колеги, в цілому, якщо немає застережень у когось з народних депутатів. Ну підождіть! Коли нема застережень, я ставлю в цілому. Будь ласка, голосуємо. Так чого ж ви мовчали?! Чому ж ви мовчали, коли я говорив?! Я запитав - ви сказали, що всі голосувать. Ставлю в цілому. Ви визначтесь, що ви хочете самі! Шановні колеги, ви не знаєте самі, що ви хочете! Іде голосування в цілому. Прошу голосувати.

 

13:33:35

За-244

Рішення прийнято.

Я запитав, шановні колеги, ніхто не підняв руку. Шановні колеги, я прошу в тому числі і представника своєчасно говорити. Заспокойтеся, рішення прийнято.

Будь ласка, оголошується до розгляду проект Постанови про віднесення...

По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 0, комуністів - 56, "Регіони України" - 48, Народна партія - 21, блок Тимошенко - 29,  СПУ - 0, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 20, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 15, Партія промисловців, підприємців - 12, "Демократичні ініціативи" - 11, позафракційні - 13

Я номер сказав правильно - 7540.

(Ш у м   у   з а л і)

Ні, я сказав "номер 7540". Це ж був закон 7540.

Оголошується до розгляду проект постанови про віднесення селища "Новий Калинів" Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення.

Поки йде доповідач... Шановні колеги, прошу зосередитися. Я просив, щоб ми... У зв'язку з тим, прошу уваги, що зараз звучить багато пропозицій, щоб Верховна Рада повинна розглянути всі законопроекти до літніх канікул, що треба проводити навіть позачергове засідання, то давайте, можливо, підтримаємо пропозицію про те, щоб ми сьогодні на годину продовжили нашу роботу.

Я ставлю на голосування  про те, щоб продовжити нашу роботу сьогодні на одну годину для прийняття необхідних рішень. Прошу голосувати, до 19-ї години. Прошу голосувати всіх.

 

13:35:25

За-190

По фракціях, будь ласка.

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 2, Фракція комуністів - 2, "Регіони України" - 44, Народна партія - 33, Блок Юлії Тимошенко - 15, СПУ - 15, УНП - 2, СДПУ(о) - 20, "Демократична Україна" -  14, "Єдина Україна" - 18, ПППУ - 6, "Демократичні ініціативи" - 10, Позафракційні - 9.

 Цілком зрозуміло, шановні колеги, тут мотивів немає уже.

Я вже оголосив до розгляду проект постанови про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення.

Шановні колеги, це ми так хочемо підтримати Президента і уряд.

Будь ласка, Віталій Миколайович Олуйко.

 

13:36:17

ОЛУЙКО В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Львівська обласна рада порушила перед Верховною Радою України клопотання про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району до категорії міст районного значення.

Селище Новий Калинів є молодим населеним пунктом Самбірського району, має тенденцію до  розвитку та збільшення чисельності населення. Середній вік мешканців цього населеного пункту становить 35 років, природний приріст - 10  осіб на тисячу населення. Нині в ньому проживає більше чотирьох тисяч осіб. Тут розташовані  і діють дві АТС, дві військові частини, більше 20 підприємницьких структур, сферою діяльності яких є надання населенню різного роду послуг. Товарообіг тільки в оцих підприємницьких структурах складає більше 15 мільйонів гривень на рік. На території селища функціонують загальноосвітня школа, бібліотека, будинок культури, мережа магазинів та закладів громадського харчування. В селищі збудовано 18 15-поверхових будинків, всі будинки цього селища обслуговуються виробничим управлінням житлово-комунального господарства. При зміні категорії населеного пункту штати апарату ради, а також видатки на їх утримання залишаються без змін. Питання про віднесення селища міського типу Новий Калинів Самбірського району до категорії міст районного значення було розглянуто і підтримано Новокалинівською селищною радою, Самбірською районною радою та Львівською обласною радою.

Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування погодився з пропозиціями і просить підтримати дане рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України... Відмініть голосування. Три хвилини з мотивів, будь ласка, запишіться. Три хвилини з мотивів голосування, будь ласка, запишіться.

На табло прізвища народних депутатів. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

 

13:38:28

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую. Володимире Михайловичу, я хотів би, щоб ви послухали щодо попереднього голосування. Не треба так робити більше, коли от вам вдумалося - ви поставили на голосування: хто за те, щоб продовжити. Це треба зробити хоча би зранку, бо є плани. У нас сьогодні, скажімо, засідання фракції, є інші якісь моменти. Це для того, щоб просто наші виборці розуміли, чому ми приймаємо те чи інше рішення, яке пов'язане з нашим часом і з інтенсивністю нашої роботи.

А щодо оцього питання, яке розглядається, у мене тут немає особливого питання, крім того, що я закликаю всіх депутатів проголосувати за те рішення, яке нам зараз пропонує комітет. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ви знаєте, в чому відмінність народного депутата від Голови Верховної Ради? Одна: що депутат може собі критикувати в будь-який час, а Голова не має такої можливості.

Будь ласка... Я готовий терпіти. Будь ласка, Володимир Лещенко.

 

13:39:25

ЛЕЩЕНКО В.О.

Прошу передати слово Пономаренку Георгію Григоровичу.

 

ГОЛОВА. Пономаренко, будь ласка, мікрофон.

 

13:39:29

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракція Компартії України.

Згідно з діючим законодавством, працівники культури, лікарі, вчителі  мають пільги ті, що проживають в сільській місцевості. До цього часу це селище відносилося  до сільської місцевості. З переходом в ранг міста районного підпорядкування ці пільги будуть скасовані. Хто їх запитав? Їх запитували про те, вони згодні, щоб цих пільг... І що отримують від цього.

 

ОЛУЙКО В.М. Дякую за запитання. Дійсно, це проводилося місцеве опитування. Є рішення відповідної селищної ради. Це військове містечко, там збудовано 18 5-поверхових будинків, і тому сьогодні чинне законодавство при динаміці росту чисельності дозволяє віднести дане місто до статусу міста районного значення. Так вимагають і просять виборці даного населеного пункту.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:40:36

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний доповідачу, шановна Верховна Рада! Я закликаю, це мій виборчий округ, це Самбірщина і на  попереднє запитання я хочу дати відповідь, що там проживають в більшості  військовослужбовці, тому що це  військова частина. Вони там розквартировані, тому, в принципі, про жодні втрати пільг мова не ведеться. Тут справді треба підтримати комітет. Я вдячний авторові законопроекту, що він вийшов з такою ініціативою. Я декілька десятків разів звертався до і Кабінету  Міністрів, і до комітету з тим, щоб... тим самим висловлюючи волю виборців, що вони хочуть, щоб їхній населений пункт змінив статус. Тому я закликаю всіх проголосувати це. Там живуть прекрасні люди, це наші військові, це люди, які потребують до себе посиленої уваги, а коли буде змінений статус населеного пункту, то тоді легше буде обласній владі приділяти більше кошти, приділяти більше зусиль для того, щоб покращити життя цим людям. Я закликаю всіх проголосувати "за". Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Бокий.

 

13:41:45

БОКИЙ І.С.

Після  такого палкого виступу Андрія Шкіля мені залишається лише одне: приєднатися до  прохання до наших колег проголосувати, тим паче, що і доповідач переконав нас. Раз там є 18 п'ятиповерхових будинків, і там  проживають військові, то  бути  Нижньому Калинові містом. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, перед тим, як голосувати, від комітету Оржаховський просив. Оржаховський.

 

13:42:23

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Оржаховський, фракція  Комуністичної партії України. Я, як член  Комітету по  державному будівництву і місцевому самоврядуванню в цьому плані, коли розглядався даний проект постанови, мав свою точку зору і пропоную слідуюче. Нам, законодавцям у майбутньому слід буде передбачити, що будемо робити. Мабуть, треба внести зміни до Конституції. Бо сьогодні Конституція не передбачає існування селища міського типу. І у майбутньому практично сьогодні можуть претендувати всі селища на те, щоб мати статус міста. І, маючи сьогодні у майбутньому і тисяча громадян, і дві тисячі, так захочуть мати  відповідний статус.

Через   те, я вважаю, що, як  законодавчий орган, ми у перспективі маємо над цією проблемою подумати, інакше ми знівелюємо взагалі розуміння, що таке місто: місто - 10 тисяч, місто - 100 тисяч і місто  - тисяча чи чотири тисячі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Адам Мартинюк, будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Тут, дійсно, особлива ситуація. Я в міру своїх особливостей колишньої роботи добре знаю це містечко. Це, дійсно, закрите, суперзакрите військове містечко, де ніякого села, де ніякого сільського господарства  не було. Я не буду називати, що це  за частина, вона швидше всього і зараз має відношення до обслуговування наших досить і досить необхідних функцій  державних і тому, я думаю, тут можна  зробити висновок:  це, дійсно, закрите  військове містечко, яке не має ніякого відношення до сільської місцевості. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Вноситься на голосування проект Постанови про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення. Реєстраційний номер 7468. Прошу голосувати.

 

13:44:38

За-376

Рішення прийнято.

Будь ласка, переходимо тепер до розгляду проекту постанови про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району Сумської області. Віталій Миколайович Олуйко, будь ласка, позиція комітету.

 

13:45:00

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, Сумська обласна рада повторно порушила перед Верховною Радою України клопотання про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району. Земельні ділянки, які передбачені до включення у межі міста Кролевець, фактично використовуються жителями міста, що і викликає необхідність включення їх у межі міста. Питання передачі земель у межі міста Кролевець повторно розглянуто і погоджено з сусідніми Буйвалівською і Бистрицькою сільськими радами.

З метою підтримки соціальної інфраструктури сільських громад Кролевецькою міською радою укладені угоди з Бувайлівською та Бистрицькою сільськими радами про відшкодування втрат земельного податку та орендної плати. Відповідно до земельно-кадастрових даних у межах міста Кролевець знаходяться землі загальною площею 2157 гектара. У процесі розвитку міста відбулися зміни у складі та конфігурації земельних угідь, по яких проходили межі міста.

Проект змін меж міста розроблений кролевецькою районною філією "Конотопський міський центр державного земельного кадастру". Складеним проектом передбачається включити у межі міста окрім 227 гектарів, які знаходяться у відданні Кролевецької міської ради, ще 458 гектар Бистрицької сільської ради і 311 гектар земель, які знаходяться у віддані Буйвалівської сільської ради Кролевецького району.

Ці землі, які нині використовуються мешканцями міста, в основному під городництво, сінокосіння та випасання худоби, відповідно до проектних рішень передбачається використовувати  для одноповерхової та  багатоповерхові громадської житлової забудови, будівництва промислових підприємств, розширення природоохоронних споруд, створення паркової зони і місць відпочинку та спорту. Питання про зміну міста Кролевець погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Бистрицькою і Бувайлівською сільськими радами, Кролевецькою міською і Кролевецькою районною та  сумською обласними радами.

Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва одноголосно підтримав дане клопотання Сумської ради про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, інформація доведена, вона переконлива. В нас є всі підстави поставити на голосування проект постанови Верховної Ради України про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району Сумської області, реєстраційний номер 7636. Прошу голосувати.

 

13:47:58

За-289

Рішення прийнято.

Шановні колеги,  переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою. Оголошую про продовження ранкового засідання на 15 хвилин, тобто до 14 години 15 хвилин. Вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до Статті 17 Закону України про державний бюджет України на 2005 рік, щодо надання гарантій державній іпотечній установі, реєстраційний номер 7485, доповідач - міністр фінансів Пинзеник Віктор Михайлович. Підготуватися Супрун Людмилі Павлівні.

 

ПИНЗЕНИК В.М. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, що стримує розвиток довготермінового кредитування і будівництва житла? По-перше, відсутність довгих ресурсів і їх ціна. І без участі держави, без підтримки держави сформувати такий довготерміновий дешевий ресурс неможливо.

В зв'язку з цим Уряд пропонує прийняти проект Закону, яким передбачено надання гарантій державній іпотечній установі, установі другого рівня, інструментом підтримки  довгих ресурсів комерційних банків, які здійснюють кредитування будівництва житла на загальну граничну суму у розмірі 10 мільярдів гривень. Це гранична сума, конкретна сума гарантій, яка буде видаватися Кабінетом Міністрів під кредитування залучення коштів іпотечної установи, буде визначатись рішенням уряду відповідно затверджуючи фінансовий план державної іпотечної установи. Умови залучення позики будуть визначатися за погодженням із Міністерством фінансів України. Хочемо наголосити на тому, що надання державних гарантій - це інструмент, який дає  можливість залучити більш-менш дешевий ресурс, бо довготермінове  будівництво  житла не може базуватися на дорогих позиках. Додаткових витрат з бюджету 2005 року прийняття цих змін не потребує. Прохання підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую Віктор Михайлович. Сідайте, будь ласка. Супрун Людмила Павлівна, перший заступник голови Комітету з питань бюджету. І голосуємо зраза, да?

 

13:50:25

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, просто дивує та легкість, з якою за 2,5 хвилини міністр фінансів сьогодні змінив майже на 10 мільярдів баланс Державного бюджету.

Законопроектом, який ми сьогодні розглядаємо, пропонується дозволити Кабінету Міністрів у 2005 році надати державні гарантії державній іпотечній установі, а також запровадити систему надання таких гарантій на подальші роки. В цілому,  підтримуючи ідею законопроекту,  ми вважаємо за необхідне як Комітет з питань бюджету  зауважити наступне.

Перше. Реалізація цієї пропозиції приведе до збільшення обсягу  державних гарантій, що  фактично не узгоджується з пунктом другим статті 27-ї Бюджетного кодексу і може  призвести до додаткових видатків Державного бюджету, які на сьогоднішній день державним бюджетом не передбачені.

По-друге. У поданих документах не визначається, який же обсяг буде залучати у цьому році державна іпотечна установа саме у 2005 році. А пропонується  натомість зазначити, що сума буде встановлюватися фінансовим  планом  державної іпотечної установи, що абсолютно суперечить і не відповідає вимогам пункту один статті 18 Бюджетного кодексу, бо саме ця стаття визначає, що граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно Законом про Державний бюджет.

Крім того, пункт три законопроекту не має безпосереднього відношення до Закону України "Про Державний бюджет", оскільки цим пунктом встановлюється загальний обсяг державних гарантій. На наш погляд, законопроект потребує доопрацювання. В такому вигляді приймати його не можливо. І Комітет з питань бюджету пропонує цей законопроект відхилити.

 

ГОЛОВА. Людмила Павлівна, дякую.

Мотиви, це ж перед голосуванням. Зараз ми переходимо до обговорення. Людмила Павлівна! Так, записалися. Нам треба два "за", два "проти". На табло, будь ласка, прізвища дайте народних депутатів. Юрій Кармазін має право на виступ.

 

13:53:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би подякувати Людмилі Супрун за принциповість в підготовці цього законопроекту. Я думаю, що вона висловила правильну пропозицію. І приймаючи зміни до закону, ми не можемо порушувати статтю 27 Бюджетного кодексу України. Саме пунктом два статті 27 цього кодексу передбачається, що не можуть проводитись зміни, які призведуть до збільшення державних гарантій, при чому надаючи гарантії державній іпотечній установі, ми не можемо зараз і на подальші роки, ми не можемо передбачити, скільки ж таки коштів треба нам врахувати.

Тому абсолютно погоджуючись з пропозицією комітету, коли немає обсягу, передбачається в законі про бюджет, я погоджуюсь і з їх висновком, погоджуюсь із висновком Науково-експертного управління і хочу сказати, що Науково-експертне управління звернуло увагу також на інше положення. Но зробило зауваження, що пункт 3 положення законопроекту не має безпосереднього відношення до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", оскільки цим пунктом встановлюється загальний обсяг державних гарантій в державній іпотечній установі, порядок залучення  такою установою кредитів і так далі, а не на 2005 рік. Оце  головне, на мій погляд, зауваження, яке ставить нас перед фактом, що ми маємо прийняти постанову 7487/п, яку запропонували народні депутати Супрун, Асадчев, Воюш, Майстришин, Кирильчук, Бондаренко, Пономаренко, Челноков, Качур і Шпак про те, щоб відхилити цей законопроект.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів, запрошується  за виступ. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

13:55:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Зазначений урядовий законопроект відноситься до низки законопроектів, пов'язаних з подальшим впровадженням іпотечних відносин у всій сфері життя - суспільно-економічного і навіть політичного.

Нам тут говорили красиві слова про те, що ми маємо здолати відсутність довгих ресурсів, їх ціни. І тому як панацею від всіх бід, які є в нашому суспільстві і в нашій державі, пропонувалося збільшити державній іпотечній установі гарантії на 10 мільярдів гривень.

Ну, те, що це є порушенням статті 27-ї Бюджетного кодексу України, про це вже йшлося, і я не буду повторювати, але я хочу сказати, звернути нашу спільну уваги лише на одне: чи не діє зараз і в цьому випадку уряд міністрів-капіталістів за відомим гаслом: "Своя рука - владика". Коли вони були в опозиції, ці помаранчеві хлопці, вони саме з цього приводу звертали увагу пануючих синьо-білих, а зараз, ну, відбувається, і це зрозуміло, зовсім навпаки. Поганих хлопців скинули - прийшли до влади хороші хлопці. І за старою звичкою, за традицією, вони вже начебто у той самий спосіб будуть робити добрі справи. Чи можливо таке в буржуазно-демократичному суспільстві?

Весь досвід історії людства, і навіть України за останні 14 років її так званої незалежності засвідчує: обидва чобітки - пара. І той уряд, що був, і той, що зараз це пропонує.

Тому на сьогодні ми говоримо: не можна погодитися з подальшим нехтуванням Конституції, Бюджетного кодексу України, а треба відшукувати, якщо вже треба цій державній іпотечній установі якісь гарантії, якісь такі джерела наповнення і підтримки, які не будуть зачіпляти інтереси абсолютної більшості громадян України. Я міг би вказати такі джерела наповнення, але за браком часу зараз це робити не буду.

Дякую за увагу. І пропоную не голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Майстришину.

 

13:58:37

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую. Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, шановні радіослухачі! Безумовно, два - за, два - проти, то ставиться така, що хтось повинен бути і "за". У нас ми могли би бути "за", за цей законопроект фракція могла би проголосувати, якби в нас не було застережень, тому я не можу  не висловити їх перед радіослухачами, перед колегами, які сьогодні знаходяться у цьому залі. У нас є застереження, шановні друзі, тому що законопроектом пропонується встановити загальний обсяг надання державних гарантій державній іпотечній установі в розмірі 10 мільярдів гривень. Це застереження, про яке ми говорили  при голосуванні по тих  законопроектах, де фракція Соціалістичної партії не приймала участі. І тому і застереження комітету бюджетного, і колега, які виступали, говорять про те, що  зарано ще його голосувати, можливо треба перенести розгляд цього питання десь або на четвер, або десь на слідуючий тиждень, або взагалі до вересня місяця. Принаймні, при цьому я би не хотів сказати, що від постраждає будівництво житла, тому що ми даємо,  ще раз кажу, гарантії тим, хто буде кредитувати. А вдруг не виконаються умови? Що це у нас в державі до цього часу не проходило? Бували такі випадки. І ти давай витягуй з бюджету і поповнюй  ті прорахунки, які допустив... та чи інша особа.

Для стенограми я хотів би і для радіослухачів ще раз повторити по... відношення фракції, яка проголосувала за Основні напрямки бюджетної політики на 2006  рік. Ми голосували по декільком принципам і підтримали бюджетний комітет, і була відповідна  домовленість голови фракції з Міністерством фінансів. Мають бути забезпечені в повному обсязі видатки на Пенсійний фонд повністю без ніяких відстрочок. Охорона здоров'я, освіта, культура - суттєво збільшитися повинні видатки і село, будемо наполягати, повинно отримати в 2006 році 15 мільярдів гривень на підтримку сільгоспвиробників. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимире Майстришин, фракція Народної партії. Будь ласка, ваш виступ.

 

14:01:15

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимире Майстришин, фракція Народної партії. Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Як голова підкомітету з питань державного боргу, я можу вам офіційно   заявити, що величина  державного боргу 15,9 мільярдів доларів. В принципі, це невелика сума, тому що величина державного боргу сьогодні у нас межує десь 23 відсотки по відношенню до ВВП.  Граничний обсяг, при якому наступає певний  критичний рівень,  - це  60 відсотків. Тобто ми не добираємо  величини державного боргу десь в три рази. Ми є досить небагата країна,  скажемо так. І  тому, коли мова йде  сьогодні про кредит під гарантію, тобто коли мова йде  сьогодні  надання гарантії під таку  дуже важливу статтю, як надання кредитів іпотечній установі під будівництво квартир, то скажіть мені, будь ласка, чи є  сьогодні комерційний банк, який  би міг сьогодні дати під 6-7 відсотків річних на  10-15 років? Ніхто такого сьогодні не дасть.

І тому  в цілях економії коштів для того, щоб можна  було сьогодні отримати  досить дешеве житло для наших  громадян, я вважаю, що цю позицію треба підтримувати, підтримувати з великими зауваженнями. Тут я повністю згоден з вами, що є норма Бюджетного кодексу, 27 стаття, яка сьогодні говорить про те, що у межах поточного року  ми не можемо збільшувати величину державного боргу. Але  я, як голова підкомітету, постійно відстоював позицію,  що ми сьогодні, на жаль, не використовуємо державний борг, як  інноваційну складову. Давайте ми все-таки згадаємо, що ми сьогодні, крім  соціальних видатків бюджету, на жаль,  в бюджеті цього року не заклали стратегічних напрямків, які можна було фінансувати, в тому числі і за рахунок державного боргу. Чомусь  сьогодні ми  закладаємо норму  про  продаж державного майна на рівні  7 мільярдів гривень. При цьому давайте дочекаємося поки це майно  здорожчає, і тоді  будемо його продавати. Я вважаю, що сьогодні ми, на жаль, невелику планку заклали зростання величини державного боргу, у тому числі гарантованого державного боргу на цей рік. Ніяких проблем не бачу у тому,  щоби сьогодні прийняти його у першому читанні, поставити, як орієнтир, для того, щоб ми доопрацювали, і тут зробити певне виключення для того, щоб ми в кінці кінців вирішили вкрай важливу проблему будівництва  квартир.

Дякую. Наша фракція буде підтримувати у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА.   Дякую. Шановні колеги! Обговорення завершилося. Іван Заєць з мотивів голосування. Потім  у кінці ми попросимо міністра фінансів, будь ласка.

 

14:04:06

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Фракція Української народної партії.  Шановні народні депутати, на мою точку зору, мова іде не просто про введення повноважень Кабінету Міністрів для надання державних гарантій державній іпотечній установі. Мова іде і про те, як будуть використовуватися ці кошти. Чи є в нас сьогодні програма цього житлового будівництва? Як вона розгорнута ця програма по території України? Тобто як будуть використовуватися ці кошти? Ми тут бачимо повну темність і нічого не видно.

З іншого боку, це ж просто не реалістично, 10 мільярдів гривень, мову вести чи у цьому році, чи  навіть у тому році. Де є той банк, адже є ті установи, які сьогодні можуть дати нам такий кредит? Тобто знову ж таки ми бачимо тут велику непродуманість. Тому коли я аналізую цей законопроект. то суть його зводиться до того, що давайте, надамо повноваження,  а потім  ми їх використаємо на благо народу, а потім може вийти так, що  ці 10 мільярдів сядуть у когось в кишені і на цьому вся програма і закриється. Тому треба програма житлового будівництва в Україні, щоб люди

 

ГОЛОВА. Так. Міністр фінансів, будь ласка,

 

ПИНЗЕНИК В.М.  шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, перш за все я хочу подякувати Володимиру Яковичу Майстришину, він який акцентував деякі принципові речі. В травні цього року середня відсоткова ставка за кредитами складала в Україні 16,4%.

За таких ставок абсолютна більшість громадян ніколи не має шансів взяти кредит і  побудувати житло. Тому що відбувається  кумулятивне накопичення відсотків і кредит порівняно із сумою обійдеться в три дорого. Наші громадяни не можуть брати кредит на 1-2 роки. Мова іде про довгий кредит. Єдиний спосіб здешевіти кредити - є надання державних гарантій. От Уряд сьогодні позичає за ставками, залежно від строку в 2 рази менше. Другий важливий момент: цей Закон треба розглядати в пакеті із законом, який, на жаль, не підтриманий і відправлений на повторне перше читання. Бо мова іде не про ресурс, який буде витратами бюджету іде, мова іде про розвиток іпотеки, який дає забезпечення видачі цих кредитів. І іпотечна установа буде працювати під заставні документи, там не буду видачі кредитів, які не забезпечені.

Іван Олександрович задав питання, яке стосується: через кого буде? Через комерційні банки будуть кредити надаватися. А комерційні банки без забезпечення кредитів надавати не будуть. Тобто інструменти, які йдуть з пакетом законів, до якого ми повинні повернутися, дають гарантію повернення кредитів. Тобто це не є борг, який ми хочемо повісити на шию бюджету.

І останнє. Це гранична сума боргу. Це не та сума, яка буде протягом до кінця року навіть використана, тому що ні внутрішній, ні зовнішній ринок, внутрішній у першу чергу, не може дати нам таку можливість. Прохання: давайте підтримаємо у першому читанні. Можемо ще посидіти з Бюджетним комітетом, з іншими комітетами, уточнити питання, які хвилюють депутатів.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник. Потім Людмила Павлівна Супрун. Хорошо, хорошо. Тоді Шурма, потім Ратушняк. А тоді уже в кінці. Давайте будемо вже мабуть тоді щось ............. Надумались, піднесли руку - шановні колеги.

 

14:07:23

ГІРНИК Є.О.

Володимире Михайловичу, не забирайте мій час. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, міністр фінансів і Володимир Майстришин, хоч він є голова підкомітету по державному боргу, просто не договорюють і вводять нас в оману. Ні один борг, узятий під гарантію уряду, до цього часу не повернутий. І Віктор Михайлович пропонує брати нам "кота в мішку", говорячи, що є якісь застави. Давайте викладіть усю цю картину, щоб вона була нам зрозуміла, і тоді можемо повернутися до цього питання.

Якщо ми зараз проголосуємо, ми приречемо наш бюджет практично на ще один борг розміром у 10 мільярдів. У такому вигляді приймати неможливо.

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка.

 

14:08:23

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Я зараз апелюю до тих громадян України, які слухають пряму трансляцію сесії. І слухаючи про результати голосування, звертають увагу, що об'єднані соціал-демократи сьогодні не голосують.

Я звертаюся до них і хотів би пояснити нашу позицію. Ми повністю підтримуємо і питання створення громадського телерадіомовлення, це була наша позиція під час парламентських слухань. Ми сьогодні цілком усвідомлюємо потребу і прийняття даних законопроектів, і в тому числі кредитування населення на отримання житла. Але ми апелюємо до суспільства з однією вимогою. Сьогодні 30 народних депутатів, порушують 78 і 120 статтю Конституції, вони суміщають статус народного депутата і виконання своїх обов'язків на важливих державних постах. Тим самим вони порушують Закон України про державну службу, тим самим вони порушують Закон України про корупцію. більше того, їхніми картками сьогодні у залі голосують законопроекти. Про яку ми можемо говорити...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Ратушняк  Сергій.

 

14:09:40

РАТУШНЯК С.М.

Дякую Володимире Михайловичу.

У мене перша підозра. Віктор Михайлович, ви чудово знаєте, що у зговорі з будівельниками, які можуть значно завищити житло, ці кредити можна вкрасти. Це перше.

Друге. Я так і не зрозумів, яким чином той, хто не може сьогодні, якраз молода сім'я, молоді студенти, які випускаються, зможуть побудуватися, адже будуть   будуватися ті, що й сьогодні, що можуть будуватися, що можуть профінансувати, а зараз ще і за пільговою ставкою кредитною.

І третє, Володимиру Майстришину і Пинзенику. Ви лякаєте, що немає  шести відсотків,  в Америці більше одного відсотка немає, у Європі під три ніхто не хоче брати. Як би ми нормальна держава була, а не  місто помаранчевої революції помаранчеву чуму приносили до влади, у нас би був Дойче-банк, сіті-банк і давали б під 1-2 відсотки річних і для всіх, ане під гарантії. І гарантії ще ніколи не поверталися. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, будь ласка. Я бачу Людмила Павлівна. Євген  Кирильчук, потім репліка Майстришина і Супрун і будемо голосувати. І все.

 

14:10:48

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні колеги, ну, ви сьогодні зсилаєтесь на ті факти, які були багато років назад, коли уряд без будь-якого закону під свої гарантії роздавав своїм приближеним отакі гарантії і кошти на сотні мільйонів. І ці попередні уряди, безумовно, не забезпечили повернення. Тепер на цей уряд лягла відповідальність, як забрати ті кошти, які  були попередніми урядами видані. У даному моменті зовсім інша ситуація. Уряд прийшов погоджувати з нами  через закон, це ще не значить, що хоч одна копійка буде витрачена з цих 10 млрд, тому що це комерційні банки дать будівельним організаціям, і вони будуть людям будувати житло. Нащо мішати горох з капустою? Це зовсім інші речі. Я пропоную підтримати цей законопроект. В крайньому разі до другого...

 

ГОЛОВА. Майстришин, репліка, будь ласка. Мікрофон Майстришина. Згадувалось прізвище.

 

14:12:00

МАЙСТРИШИН В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

З усією повагою до тих депутатів, які проти цього законопроекту, можу вам сказати як голова слідчої комісії Верховної Ради по кредитам неповернутим, взятим під гарантії уряду. Ми вивчали цю ситуацію, і вона чітко сьогодні вказує на те, що там була схема, яка не передбачала взагалі повернення. Там не було головного чинника - комерційного банку, під гарантії якого цей кредит надавався. Сьогодні пропонується ця схема наступна: завозяться гроші в Україну, через комерційний банк вони будуть віддаватися. Це схема, яка працює в усьому світі. І давайте ще раз кожний із нас отримує кожного дня листи від наших виборців, які говорять, що дайте можливість сьогодні отримати кредит під будівництво. І ніхто такої можливості нам не дасть, поки ми не залучимо дешеві і довгострокові кредити.

Я вважаю, що в першому читанні ми обов'язково повинні це підтримати і виписати всі недоречності в другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Супрун Людмила Павлівна, будь ласка, перший заступник голови комітету.

 

14:13:06

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, я прошу звернути увагу, які гарантії і під що надаються. Надаються гарантії для формування іпотечної державної установи, але ж установа, ця установа сама буде надавати такі кредити під нерухомість. То фактично цією пропозицією уряд подвійно дає гарантії - це раз.

По-друге, ми готові за участю членів бюджетного комітету дати новий законопроект, який буде відповідати вимогам нормотворчої техніки, який буде відповідати бюджетному кодексу і який буде узгоджуватися з іншим законодавством, бо в законі, який ми сьогодні не прийняли, є така річ, наприклад, як звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств, які надають гроші в іпотеку тут, на території України, а потім, як не резиденти, виводять із території України. Нульова ставка податку. Це також неправильно.

Давайте ми приймемо ці закони комплексно, але так, щоб всі розуміли, чим це буде закінчуватися до Державного бюджету. Тому ми готові співпрацювати, щоб дати нормальний закон.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.

Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування... Прошу підготуватися до голосування... пропозиція про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до статті 17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо надання гарантій державній іпотечній установі), реєстраційний номер 7485, прошу голосувати.

 

14:14:57

За-136

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Прошу уваги, шановні колеги.

"Наша Україна" - 64, Фракція комуністів - 0, "Регіони України" - 4, Народна партія - 27, Блок Юлії Тимошенко - 33, СПУ - 0, УНП - 1, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 1, "Єдина Україна" - 0, ПППУ - 0, "Демократичні ініціативи" - 1, Позафракційні - 5.

Шановні колеги!  Відносно того, що звучала пропозиція, що підтримуючи законопроекти, які є вкрай важливими, але не голосуємо у зв'язку з тим, що у нас багато сумісників, я хотів би сказати таке: шановні колеги, це нам зрозуміло з вами, що таке сумісники. Люди, коли дивляться це і бачать, вони скажуть, що всі на одне обличчя.

Тому давайте, шановні колеги, я пропоную таким чином: давайте працювати і вживати всі можливі і неможливі заходи для того, щоб вирішити цю проблему. Повірте, не розбираються люди, що таке депутат суміщає посаду, що не суміщає. Це перше.

І друге. Я закликаю просто, шановні колеги, або не говорити на цю тему, не збуджувати суспільство. Ну, повірте, треба не говорити "ні, ні", а просто поспілкуватися з людьми. Вони кажуть, всі ви пройдисвіти тут.

Другий момент, шановні колеги, який я хочу сказати. Ну, будь ласка. Послухайте, другий момент. Парламентом гуляє інформація, гуляють плітки, що начебто Голова Верховної Ради України за кошти бюджетні, за кошти Верховної Ради України  закупив швидкі допомоги. Я хотів би підкреслити, шановні колеги, що нічого подібного голова Верховної Ради  не робив, бо це - абсурд. Це розпускають плітки наші колеги, люди, яким не зрозуміло, що є люди, кошти які можливі: партійні, фракційні - направляють на те, щоб забезпечити охорону здоров'я людей, бо вони просто звикли красти. І вони думають, що всі діють за одним принципом. То я  хотів би ще раз спростувати: не ходіть не з'ясовуйте обставини. Якщо є, до Регламентного комітету можете звернутися, перевірити в бюджетній установі. А щодо тих людей, якщо потрібно, то я можу показати, скільки і де вони це роблять. До речі, вони демонструють завжди свою принциповість і свої погляди відносно захисту людей, а користуються негідними методами.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години. Я просив би шановних колег народних депутатів у четвер нічого не планувати. Я поставлю на голосування пропозицію, щоб ми в четвер продовжили роботу принаймні на дві години.