ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15  червня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:03:14

Зареєструвалися в сесійній залі 424 народні депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Балоги Віктора Івановича і Святаша Дмитра Володимировича. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм всіляких гараздів.  (Оплески)

Тепер, шановні колеги, інформація про результати роботи Верховної Ради України 14 червня 2005 року.

Розглянуто  12 питань порядку денного. За результатами розгляду один законопроект прийнято у першому читанні за основу, один законопроект відхилено, один законопроект знято з розгляду, прийнято одну постанову.

Прийнято рішення щодо включення до порядку денного сесії трьох питань. Відхилено пропозицію щодо включення до порядку денного та розгляду п'яти законопроектів.

Так, тепер оголошення. Відповідно до статей 4.2.2 та 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України і протоколу засідання депутатської фракції блоку Юлії Тимошенко від 14 червня 2005 року інформую, що уповноваженим представником цієї фракції додатково обрано народного депутата України Сергія Володимировича Шевчука.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп із заявами, запитами, повідомленнями, а також, можливо, з внесенням пропозицій.

Прошу представників депутатських груп і фракцій подати заяви на виступ. А я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України:

Групи народних депутатів (ЖУЛИНСЬКИЙ, ДРАЧ, КУРАС та інші) до Президента України з приводу надання Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького дозволу на отримання Державного акту на право користування земельною ділянкою в межах охоронної зони.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:05:46

За-131

Запит не підтримано.

Миколи КОМАРА до Президента України щодо проблем створення Державного Східного центру медичної, професійної та соціальної реабілітації   інвалідіів. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:06:16

За-91

Запит не підтримано.

Андрія Шкіля до Президента України щодо заборони політичної партії Українська національна асамблея, яка відкрито і публічно посягала на загальнонаціональну єдність українського народу, що спонукало до розпалювання міжнаціональної та міжетнічної ворожнечі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:06:51

За-93

Запит не підтримано.

По фракціях? Будь ласка.

"Наша Україна" - 32, комуністів - 5, "Регіони України" - 28, Блок Тимошенко - 13, Народна партія і СПУ - 0, Українська народна партія - 7, СПДУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 3, "Єдина Україна", Партія промисловців і підприємців - нулі, "Демократичні ініціативи" - 5, "Позафракційні" - 0.

Валентина Матвєєва до Президента України з приводу порушення окремими посадовими особами державних органів виконавчої влади вимог Конституції та Закону про статус народного депутата України щодо несумісності депутатського мандату з перебуванням на державній службі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:07:59

За-239

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати. Потім по фракціях покажемо. Прошу голосувати.

 

10:08:21

За-265

Запит прийнято. Прошу дати по фракціях на вимогу народних депутатів.

"Наша Україна" - 2, комуністів - 55,  "Регіони України" - 44, блок Тимошенко - 15, "Народна партія" - 29, СПУ - 21, Українська народна партія - 21, СДПУ(о) - 20, "Демократична Україна" - 17, "Єдина Україна" - 5, Партія промисловців, підприємців України -12, "Демократичні ініціативи" - 10, позафракційні - 14. Таким чином, запит направлено до Президента України.

Групи народних депутатів (ОЛУЙКО, ЗАРУБІНСЬКИЙ, ЗАІЧКО та інші) до Президента України щодо реконструкції, реставрації та розширення Національного художнього музею. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:09:19

За-187

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:09:41

За-300

Рішення прийнято.

Геннадія РУДЕНКА до Президента України стосовно захисту виборчих прав громадян та врегулювання соціально-політичної кризи, що склалася внаслідок декількох виборів боярського міського голови Києво-Святошинського району Київської області та наступного скасування їх результатів. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:10:15

За-94

Рішення не прийнято.

Миколи КОМАРА до Президента України стосовно проблем збанкрутілих підприємств державної форми власності, зокрема автозаводу “Автоскло” імені Бондарева та “Техбудскло”. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:10:46

За-73

Запит не підтримано.

Групи народних депутатів (ГРЯЗЄВА, ВЕРНИДУБА, АЛЕКСЄЄВА, МОРДОВЦЯ) до Президента України  щодо  запобігання корупційним діям посадових осіб та недопущення нестабільності в енергетичному секторі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:11:22

За-220

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:11:43

За-240

Запит прийнято до Президента України.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Голови Верховної Ради України щодо активізації роботи Верховної Ради у взаємовідносинах з Президентом України, Кабінетом Міністрів іншими органами державної влади та місцевого самоврядування їх посадовими і службовими особами при вирішенні нагальних політичних та економічних питань, які виникають в державі.

Володимира АНІЩУКА до Голови Верховної Ради України з приводу ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра аграрної політики щодо проблеми виплати заборгованості із заробітної плати та нарахувань на неї, усунення дискримінації в нарахуванні заробітної плати шахтарям Солотвинського солерудника Закарпатської області та формального підходу до розгляду попереднього запиту.

Петра СИМОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо правових підстав направлення делегації Збройних Сил України для участі в паломництві, службі Божій, хресному ході та зустрічі з Папою Римським.

Василя БАРТКІВА до Прем’єр-міністра щодо будівництва газопроводу в селі Голубівка Лебединського району Сумської області.

Володимира ПЕТРЕНКА до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва школи в селі Мезенівка Краснопільського району Сумської області.

Омеляна ПАРУБКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів із резервного фонду Кабінету Міністрів на виготовлення проекту та проведення міліоративно-осушувальних робіт в місті Жашкові Черкаської області.

Петра СИМОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо попередження екологічної катастрофи в Перевальському районі Луганської області.

Тараса ЧОРНОВОЛА та Івана ВЕРНИДУБОВА до Прем’єр-міністра, Голови Служби безпеки, Генерального прокурора щодо правомочності та обставини залучення американської компанії “Hunt oil” до розробки нафти на шельфі Чорного моря.

Олексія КОРСАКОВА та Олександра ЛЕЩИНСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови Національного банку, Генерального прокурора стосовно доцільності та обставин додаткової емісії грошових коштів.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення квартири сину загиблого в Афганістані лейтенанта Івана Чепіля.

Леоніда ІСАЄВА та Василя ХАРИ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно приховування урядовцями справжньої вартості здійснення адміністративно-територіальної реформи та захисту прав громадян від свавілля урядовців.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо фінансової допомоги комунальному підприємству “Міжнародний аеропорт Чернівці”.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, Міністра молоді та спорту стосовно надання матеріальної допомоги для придбання житла багатодітній сім’ї.

Івана ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра стосовно днопоглиблювальних робіт у акваторії Кременчуцького водоймища біля селища Сокирна Черкаського району, які призвели до інтенсивного руйнування берега.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на виплату компенсації мешканцям сіл Охотникове та Орлянка, постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації у Сакському районі Автономної Республіки Крим, а також на фінансування проектування і будівництво системи регулювання рівня води в озері Сасик-Сиваш.

Леоніда ІСАЄВА та Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки стосовно правомочності вимог Указу Президента “Про невідкладні заходи з розвитку авіабудівної галузі” та перевірку інформації щодо можливої причетності Державного секретаря Олександра Зінченка до протизаконних дій, пов’язаних із підприємствами авіабудівної галузі.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо ситуації навколо дитячого центру медичної діагностики та реабілітації “Добруджа” в місті Кіровограді.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування “Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл” по Кіцманському виборчому округу №203, Чернівецької області.

Олександра ЛЕЩИНСЬКОГО та Миколи КОМАРА до Прем’єр-міністра, Секретаря РНБО, Голови правління Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” щодо ситуації, яка склалася у нафтогазовому секторі, зокрема, росту цін на газ для населення та промисловості.

Володимира АНІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо відродження дитячого центру відпочинку “Молода гвардія” у місті Одеса.

Ігоря ОСТАША до Прем’єр-міністра щодо фінансування будівництва навчально-виробничих майстерень вищого професійного училища №34 міста Стрия Львівської області.

Віталія ОЛУЙКА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання зобов’язань Національної акціонерної компанії “Енергоатом” по будівництву об’єктів соціальної інфраструктури в 30-ти кілометровій зоні навколо Хмельницької атомної електростанції.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра з приводу зволікання Кабінетом Міністрів з прийняттям постанов про виділення у 2005 році субвенцій з Державного бюджету на газифікацію населених пунктів, будівництво, ремонт автомобільних доріг, запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві і на виконання інвестиційних проектів.

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Прем’єр-міністра щодо умов оплати праці та формування видатків на утримання працівників центральних органів влади.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно збільшення асигнувань з Державного бюджету для забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та першочергових витрат для нормальної роботи бюджетних установ міст Євпаторія, Саки та Сакського району Автономної Республіки Крим у 2005 році.

Віктора ЗАІЧКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на завершення будівництва меморіального комплексу учасникам оборони Севастополя у 1941 – 1942 роках.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання заходів Програми комплексного соціально-економічного розвитку міста Судак у 2005 році.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо будівництва дитячого садка в селищі Борова Фастівського району Київської області.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно порушення Конституції та законів “Про працю” керівництвом Рівненської обласної державної адміністрації, незаконного звільнення з роботи головного лікаря Рівненської обласної дитячої лікарні та усунення з посади голови Рівненської обласної державної адміністрації за систематичні порушення законодавства.

Миколи СОЛОШЕНКА до Прем’єр-міністра щодо погашення кредиторської заборгованості педагогічним працівникам Дніпропетровської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно доцільності проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра щодо виділення рентгенівського обладнання лікувально-профілактичним закладам Кіровського району Автономної Республіки Крим.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра стосовно необхідності добудови очисних споруд у місті Самборі Львівської області.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем’єр-міністра стосовно масового ввезення на територію України сумнівної продукції тваринного походження низької якості для виробництва ковбасних виробів та споглядацької позиції на це Держстандарту та Міністерства охорони здоров’я.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Прем’єр-міністра щодо виділення урядом коштів для робіт по укріпленню острова Коса-Тузла і відшкодування Російською Федерацією екологічних збитків завданих будівництвом дамби.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно зловживання та безгосподарного використання бюджетних коштів Рівненською обласною державною адміністрацією при будівництві дороги до дачного масиву села Бармаки Рівненського району, Рівненської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо дальшої газифікації населених пунктів Каланчацького та Верхньорогачицького районів Херсонської області.

Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів з приводу зволікання затвердження порядку надання субвенції з Державного бюджету на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських.

Володимира ЄЩЕНКА до першого віце-прем’єр-міністра щодо порушення прав пенсіонерів власників паїв Черкаського “Облагропромбуду”.

Володимира ЄЩЕНКА до першого віце-прем’єр-міністра стосовно розрахунків по державному замовленню з Черкаським науково-виробничим комплексом “Фотоприлад".

Василя БАРТКІВА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка, голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо фінансування добудови будинку культури в селі Гошів Долинського району.

Іштвана ГАЙДОША до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка щодо надання інформації про роботу Інтернет-видань України.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора щодо перевірки фактів зловживання владою, перевищення влади, корупційних діянь з боку військового прокурора  Центрального регіону України радника юстиції Деменка та неналежного реагування на депутатські звернення із вказаних питань.

Юрія БОЙКА до Генерального прокурора щодо законності надання в оренду приміщень на території Національного заповідника “Софія Київська”.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора, голови Київської міської державної адміністрації щодо незаконного будівництва багатоповерхового житлового будинку між вулицями Бажова, Краківською та Попудренка у місті Києві.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора щодо неналежного та упередженого розгляду цивільної справи і прийняття несправедливого рішення апеляційним судом Сумської області.

Володимира СТРЕТОВИЧА до Генерального прокурора щодо неналежного реагування на скарги громадян про хід розслідування кримінальної справи прокуратурою Чернівецької області.

Олександра МОРОЗА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо порушення законодавства під час реєстрації об’єднання співвласників багатоквартирних будинків “Сонячний” по проспекту Маяковського у місті Києві.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Генерального прокурора щодо протиправного утримання   під вартою без суду та знущання над мешканцем селища Баришівка Київської області при допиті.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Генерального прокурора щодо результатів розгляду депутатського звернення стосовно підкупу членів виборчих комісій під час минулорічних президентських виборів.

Бориса БЕСПАЛОГО до Генерального прокурора з приводу порушення прав та інтересів мешканців Києва при землевідводі для будівництва нових будинків.

Юрія БОЙКА до Генерального прокурора щодо законності передачі понад 677 гектарів сінокосів села Пухівка Броварського району Київської області в оренду на

30 років сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Требухівське”.

Олександра МОРОЗА до Генерального прокурора щодо фактів незаконної діяльності колишнього прокурора Херсонської області Банчука.

Юрія СОЛОМАТІНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу затягування розслідування справи зникнення Георгія Гонгадзе.

Ігоря ПЛОХОГО до Генерального прокурора, Міністра транспорту та зв’язку, Міністра внутрішніх справ щодо ситуації, яка склалася в селі Новоселівка Саратського району Одеської області у зв’язку з загибеллю людей під час автомобільної аварії.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра оборони стосовно фактів, що містять ознаки нецільового використання земель, закріплених за Міністерством оборони.

Валерія АСАДЧЕВА до Генерального прокурора з приводу невиконання посадовими особами судових рішень.

Групи народних депутатів (ПЕТРОВ, ДЗОНЬ, СУПРУН та інші) до Генерального прокурора щодо безпідставного порушення прокуратурою Рівненської області дисциплінарного провадження проти заступника голови Рівненської державної податкової адміністрації Леха, що призвело до його незаконного звільнення з посади.

Івана ВЕРНИДУБОВА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра охорони здоров’я стосовно дій Уряду на ринку алкогольної продукції та можливі ознаки корупції в підготовці постанови Кабінету Міністрів.

Олега ЮХНОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо порушення земельного законодавства при використанні та оренді земель Широкогребельської сільської ради Вінницького району, Вінницької області.

Михайла РОДІОНОВА до Генерального прокурора щодо правомірності дій працівників прокуратури Луганської області під час розслідування фальсифікації виборів Президента України в місті Лисичанськ.

Володимира ПУЗАКОВА до Генерального прокурора стосовно розслідування кримінальної справи щодо злодіянь колишнього керівництва підприємства “Райагробуд”, що в місті Новомиргороді Кіровоградської області.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо незаконних дій судді Комсомольського міського суду Полтавської області Окунь.

Групи народних депутатів (ОМЕЛЬЧЕНКО, ЛУК’ЯНЕНКО, КОРЖ та інші) до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ щодо дій члена Національної комісії з питань регулювання зв’язку Апасова, що містять ознаки злочину.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора щодо захисту прав громадянина Бондара, порушених внаслідок протизаконних дій співробітників правоохоронних органів.

Івана ВЕРНИДУБОВА до Генерального прокурора, Міністра юстиції стосовно фактів порушень та фальсифікацій при створенні обласних організацій партії Народний союз “Наша Україна”.

Володимира НОВАКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу затягування розгляду кримінальної справи щодо замаху на життя секретаря Хмельницького міськкому Компартії України Шварцмана.

Олександра СТОЯНА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки щодо перевірки інформації, оприлюдненої Прем’єр-міністром стосовно використання займаних посад частиною оточення Президента України у корисливих цілях.

Євгена ЛАПІНА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ щодо фактів численних правопорушень, здійснених посадовими особами Міністерства транспорту і зв’язку та керівництвом Миколаївської обласної державної  адміністрації.

Людмили КИРИЧЕНКО до Генерального прокурора, голови Служби безпеки, міністра внутрішніх справ щодо перевірки фактів можливої причетності посадовців Генеральної прокуратури та оточення Президента України до злочинної змови з групою російського бізнесмена Березовського.

Георгія БУЙКА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ стосовно навмисного затягування та бездіяльності в розслідуванні карної справи Куп’янською прокуратурою Харківської області.

Олексія КОРСАКОВА до Генерального прокурора, міністра юстиції, Державного секретаря стосовно законності розпоряджень Президента України щодо створення регіональних приймалень.

Миколи КРУЦЯ до Генерального прокурора щодо незаконної приватизації дитячого оздоровчого закладу “Пролісок” в селі Михальче, Городенківського району Івано-Франківської області.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу розпалювання національної та релігійної ворожнечі стосовно до парафіян Свято-Георгіївського храму Української православної церкви села Шубранець Заставнівського району Чернівецької області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки щодо притягнення ніжинського міського голови до відповідальності за порушення конституційних прав громадян.

Володимира ВОЮША та Михайла ДОБКІНА до Генерального прокурора щодо стану розслідування факту побиття народних депутатів – членів фракції Соціал-демократичної партії об’єднаної у місті Ужгороді в травні 2005 року.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора щодо порушення Тернопільською міською радою права громадян на володіння та приватизацію земельних ділянок.

Олександра ТКАЛЕНКА до Генерального прокурора щодо бездіяльності Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури в питаннях нагляду та притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства у Скадовській медичній зоні.

Групи народних депутатів (КАРМАЗІН, ОДАЙНИК, КОЗАЧЕНКО) до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення, невиплати заробітної плати, корупційних діянь з боку начальника Львівського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області Курочки.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора з приводу зволікання в розслідуванні кримінальної справи щодо незаконної передачі Міністерством оборони приміщень військового госпіталю, гарнізонного будинку офіцерів та інших об’єктів у власність приватної фірми “Прикарпатська фінансова компанія”.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора, голови Фонду державного майна щодо неналежного реагування  на факти незаконного відчуження Київською міською державною адміністрацією державного майна, що призвело до зловживань при використанні приміщень Київського республіканського планетарію.

групи народних депутатів (ДАШУТІН, НОЩЕНКО, РІШНЯК та інші) до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо відповідності законодавству факту затримання працівниками Охтирського Управління по боротьбі з організованою злочинністю мешканців міста Тростянець Сумської області.

Миколи МЕЛЬНИКА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ з приводу неповернення борошна відкритим акціонерним товариством “Вендичанський комбінат хлібопродуктів” Могилів-Подільського району Вінницької області.

групи народних депутатів (ОРОБЕЦЬ, АСАДЧЕВ, БЕСПАЛИЙ та інші) до Генерального прокурора стосовно обґрунтованості процесуальних рішень прокуратури Шевченківського району міста Києва за фактами порушень законодавства.

Володимира ПАКА до Генерального прокурора щодо законності відчуження майна споживчої кооперації у Київській області.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо розслідування кримінальної справи за нанесення тяжких тілесних ушкоджень мешканцям села Малога Білгород-Дністровського району Одеської області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Секретаря РНБО, голови Ради суддів, голови Верховного Суду стосовно ситуації з призначенням голови Апеляційного суду Чернігівської області.

Миколи МЕЛЬНИКА до міністра освіти і науки стосовно порушень при присвоєнні вченого звання ректору Вінницького державного педагогічного університету.

Петра ПИСАРЧУКА до міністра освіти і науки щодо фінансування реконструкції та добудови Пісочанської середньої школи Миколаївського району Львівської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до міністра оборони з приводу зволікання із надання житла сім’ям військовослужбовців, загиблих в Республіці Ірак.

Катерини САМОЙЛИК до міністра освіти і науки щодо фінансування Іванівської загальноосвітньої школи Чаплинського району Херсонської області.

Олександра ЄДІНА до міністра аграрної політики щодо реорганізації та об’єднання Кіровоградської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” та Кіровоградського інституту післядипломної освіти працівників сільського господарства.

Володимира ЛЕЩЕНКА до міністра аграрної політики щодо забезпечення майнових прав членів колишнього КСП імені Леніна Борзнянського району Чернігівської області.

Валерія СУШКЕВИЧА до міністра охорони здоров’я щодо виконання Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в частині безплатного та пільгового забезпечення інвалідів медичними засобами реабілітації.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Міністра праці та соціальної політики щодо забезпечення прав працівників льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації на соціальний захист.

Валентина САВИЦЬКОГО до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо фінансування будівництва станції знезалізнення води у місті Олевську Житомирської області.

Тараса ЧОРНОВОЛА та Віталія ХОМУТИННІКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки щодо надання інформації про кількість кримінальних справ, відкритих правоохоронними органами за звинуваченнями у порушенні виборчого законодавства під час виборів Президента України у 2004 році.

Катерини САМОЙЛИК до Міністра освіти і науки щодо недопущення реорганізації Іллінської загальноосвітньої школи Чаплинського району Херсонської області.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення Романівської районної лікарні Житомирської області апаратом для  діатермокоагуляції.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Міністра внутрішніх справ з приводу призначення Жолобецького на посаду начальника Щорського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ у Чернігівській області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Міністра охорони здоров’я з приводу отруєння дітей ацетоном у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області.

Павла МОВЧАНА до Міністра аграрної політики щодо передачі у комунальну власність міста Гадяч приміщення однорічної сільськогосподарської школи.

Валентина САВИЦЬКОГО до Міністра фінансів щодо прискорення спрямування субвенції з Державного бюджету на завершення будівництва школи у селі Велика Горбаша Новоград-Волинського району Житомирської області.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Міністра внутрішніх справ з приводу оприлюднення 11 грудня 2004 року в газеті “Дзеркало тижня” інформації про присутність біля Адміністрації Президента України бійців з підмосковного Теплого Стану.

Групи народних депутатів (БОНДАРЕНКО, ЛЕБЕДІВСЬКИЙ, ОРОБЕЦЬ) до Міністра внутрішніх справ стосовно участі у блокуванні Шевченківської районної ради міста Києва приватних охоронних структур та порушення права громадянина на інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування.

Катерини ФОМЕНКО до Міністра фінансів з приводу недофінансування місцевим бюджетам витрат на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Міністра фінансів стосовно низького рівня оплати праці працівників обласних, районних управлінь сільського господарства та продовольства.

Миколи ЯНКОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо  виділення автомобілів швидкої медичної допомоги для міста Горлівка Донецької області.

Петра ПИСАРЧУКА до Міністра фінансів щодо фінансування завершення будівництва акушерського корпусу у місті Миколаєві Львівської області.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо прискорення проведення відкритих торгів для закупівлі послуг із перевезення на відпочинок груп дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ігоря ШУРМИ до Міністра юстиції з приводу тиску з боку місцевої влади та бездіяльності стосовно розпалювання міжрелігійної ворожнечі щодо парафіян Свято-Георгіївського храму Української Православної Церкви села Шубранець Заставнівського району Чернівецької області.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Міністра фінансів, Голови Київської обласної Державної адміністрації стосовно виділення коштів для капітального ремонту школи в селі Медвин Богуславського району Київської області.

Миколи СОЛОШЕНКА до Міністра юстиції з приводу зволікання з вчинення виконавчих дій щодо стягнення заборгованості з виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції на користь відкритого акціонерного товариства “Новомосковський трубний завод”.

Юрія СОЛОМАТІНА та Михайла РОДІОНОВА до Міністра внутрішніх справ щодо протиправних дій Управління Міністерства внутрішніх справ Луганської області при затриманні мешканців міста Лисичанська для допитів з приводу фальсифікації виборів Президента України.

Катерини ФОМЕНКО до Міністра аграрної політики стосовно недопоставки пільгового дизельного палива для проведення весняно-польових робіт Троїцькому району Луганської області.

Олександра ТКАЛЕНКА до Міністра внутрішніх справ щодо розслідування фактів порушень законодавства та неправомірних дій з боку посадових осіб у Скадовському районі Херсонської області.

Миколи ПАВЛЮКА до Міністра праці та соціальної політики стосовно неправомірності відмови мешканці міста Одеси у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .

Олега БІЛОРУСА до Київського міського голови, Голови Київської міської державної адміністрації з приводу незадовільної відповіді на депутатське звернення стосовно покращення житлових умов багатодітної сім’ї.

Івана МИГОВИЧА до Голови правління Українського національного фонду “Взаємопорозуміння і примирення” щодо правового врегулювання компенсації втрат, яких зазнали в роки Другої Світової війни мешканці Підкарпатської Русі-Карпатської України у концентраційних і трудових таборах Угорщини.

Олега ГРАЧЕВА до Голови Служби безпеки щодо законності створення в Україні  Центру білоруської опозиції.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Голови Фонду державного майна стосовно протиправного перетворення в приватну власність Вільногорського  державного гірничо-металургійного комбінату титанових та цирконових концентратів.

Василя ШПАКА до Голови Державної податкової адміністрації стосовно неправомірних дій податкової інспекції Дережнянського району Хмельницької області.

групи народних депутатів (ПЕТРОВ, ДЗОНЬ, СУПРУН та інші) до Голови Державної податкової адміністрації з приводу звільнення заступника голови - начальника управління Державної податкової адміністрації в Рівненській області Леха та затягування розгляду його позову про поновлення на роботі.

Михайла РОДІОНОВА до Голови правління Пенсійного фонду щодо пільг громадянам, які отримали інвалідність під час проходження військової служби.

групи народних депутатів (ТАРАН-ТЕРЕН, ЛУК’ЯНЕНКО, КИРИЛЬЧУК та інші) до Голови Верховного Суду щодо перевірки законності судових рішень по справі за позовом громадянина Бабича до спільного українсько-американського підприємства “Вінер Форд Київ” про поновлення на роботі.

Іштвана ГАЙДОША до Голови Державної податкової адміністрації стосовно надання дозволу на придбання будівлі Демократичною спілкою угорців України.

групи народних депутатів (ОЛУЙКО, ЗАРУБІНСЬКИЙ, ЗАІЧКО та інші) до Київського міського голови щодо питання реконструкції, реставрації та розширення Національного художнього музею.

групи народних депутатів (ТЯГНИБОК, ЖИЖКО, КАРМАЗІН) до Голови Вищої ради юстиції, Голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Голови Апеляційного суду Сумської області щодо неправомірних дій судді Охтирського міського районного суду Ярошенка, стосовно товариства з обмеженою відповідальністю “Охтирський нафтопереробний завод”.

Ігоря ШУРМИ до міністра  внутрішніх справ України стосовно порушення процесуальних норм щодо громадян працівниками правоохоронних органів міста Запоріжжя, нерозгляду та нехтування органами прокуратури звернень громадян.

Сергія  СІНЧЕНКА до Прем'єр-міністра України про небезпечну ситуацію, що склалася у місті Лисичанськ Луганської області серед хворих на цукровий діабет у зв'язку із незабезпеченням їм інсуліном.

Сергія СІНЧЕНКА до міністра освіти та науки, міністра транспорту та зв'язку про виробничу практику учнів Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту  Луганської області.

Анатолія ГРЯЗЄВА, Леоніда ВЕРНИГОРИ до Прем'єр-міністра України щодо корупційної змови секретаря  Ради  національної безпеки і оборони та першого заступника міністра навколишнього природного середовища України Лизуна.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 141 депутатський запит. За фракціями:

"Наша Україна" - 21, комуністів - 30, "Регіони України" - 21, СДПУ(о) - 6, "Єдина Україна" - 3, Народна партія - 11, СПУ - 16, БЮТ - 11, "Промисловців і підприємців" - 1, УНП - 7, "Демократичні ініціативи" - 1, Українська народна партія - 7, "Демократичні ініціативи" - 1, "ДемУкраїна" - 4, позафракційні - 9. Всього - 141.

Переходимо до виступів представників депутатських груп і фракцій. Шановні колеги, перед виступом я хочу зробити оголошення. Сьогодні о 14.30, як ми і домовлялися, у конференц-залі відбудеться засідання погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій і керівництва Комітету з питань державного будівництва. Я запрошую також на це засідання представника Прем'єр-міністра і представника Президента. Будемо обговорювати проблему виборчого законодавства.

Нестор Шуфрич від фракції Соціал-демократичної партії України об'єднаної запрошується до виступу. Підготуватися Герасимову.

 

10:38:25

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, на днях заместитель министра промышленной политики заявил, что в последнее время в Украине остановлены девять доменных, десять мартеновских печей и два конвектора. Там, где производят металл, говорят на русском языке.

В общем в мае-июне производство продукции горно-металлургического комплекса снизилось на 7-8 процентов по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Пока ситуация, как говорят правительственные чиновники, управляемая. Но долго ли она будет оставаться такой?

Нам говорят, что во всем виноваты объективные факторы. Снижение мировых цен на металл, выход на мировой рынок китайской продукции. Это правда, но правда и то, что власть, оранжевая власть, отлично об этом знали. И об этой проблеме говорило еще наше коалиционное правительство.

Какие же меры были предприняты новой оранжевой властью для того, чтобы избежать кризиса? Известно какие - резко увеличены цены на железных дорогах, начались кампании реприватизации и тому подобное. В общем, когда украинские металлурги попали в сложную ситуацию, власть вместо того, чтобы им помочь, кинулась их топить. А в конце года правительство отчитается так: мы планировали такие темпы экономического роста, они оказались меньше. Потому обещания не выполнены. Пенсии не платятся, новых рабочих мест нет как нет. И еще обвинят во всем бизнесменов, которые не догадались вложить деньги в более перспективные производства и переобучение персонала. Но, во-первых, что сделано властью для переобучения металлургов и шахтеров? Выделены ли какие-то отрасли как приоритетные? У нас ведь почти все машиностроение в госсобственности.

Казалось бы, если уж пришли к выводу об исключительной эффективности государственного менеджмента, то тут вам и лопата в руки! Но пока в этом направлении сделано только одно - объединили авиазаводы, против чего протестуют работники этих же заводов. Власть стратегией не занималась, она была занята другим - создавала себе проблемы, которые потом героические и решала.

Во-вторых, власть создала все условия для того, чтобы отбить у местных и иностранных инвесторов желание вкладывать деньги в инновационные проекты. Это - и отмена отраслевых льгот, и закрытие свободных экономических зон, где б находились производства, и территории приоритетного развития, и реприватизационная лихорадка, которая ставит инвестора перед вопросом: ты завод купишь, сделаешь там реконструкцию, а потом прийдет народная власть да и отберет его!

В общем Украина стоит перел лицом экономической катастрофы, а руководство страны занимается реконструкцией своих дворцов, испытанием домашнего заводика по производству меда и поводом пересажать своих политических оппонентов...

 

ГОЛОВА. Так, до виступу запрошується Іван Олександрович Герасимов від фракції Комуністичної партії України. Підготуватися Івану Рішняку.

 

10:41:52

ГЕРАСИМОВ І.О.

Фракция коммунистов, Герасимов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

В адрес совета организации "Ветераны Украины" и профильного  комитета Верховного Совета Украины продолжает поступать поток жалоб и сожалений по улучшению пенсионного обеспечения. Причиной этого является несовершенство закона Украины об общеобязательном государственном пенсионном страховании.

Недостатки этого закона были очевидны еще до его принятия. Многие депутаты, и прежде всего фракция коммунистов, обращали внимание на это и не голосовали за его принятие. Но вопреки этому закон был принят.

Значительно усугубило  ситуацию постановление Кабинета Министров номер 1783, которым незаконно была снижена средняя заработная плата .............2002 год на 70 гривен, что лишило надежды большей части пенсионеров хоть на какое-то повышение пенсии.

Проведенное в последствии увеличение пенсии до уровня прожиточного минимума привело к уравниловке, что вызвало очередную справедливую волну возмущения тех пенсионеров, кто добросовестно отработал всю жизнь, но пенсию получает на уровне тех, кто работал кое-как.

......каким образом выделены средства на улучшение пенсионного обеспечения, не только не разрешили проблему, а наоборот, создали дополнительное напряжение в обществе. Не решается вопрос о ликвидации диспропорции в пенсионном обеспечении офицеров, уволенных со службы в различные строки. Таким образом, на сегодняшний день абсолютное большинство пенсионеров пенсию получает не в соответствии с Законом Украины "О всеобщем государственном пенсионном страховании". Так можно ли назвать такой закон действующим? Он требует немедленной ревизии, и начать ее необходимо с отмены постановления Кабинета Министров 1783.

Вы помните, какой уничтожающей и справедливой критике оно подвергалось со стороны многих депутатов, в том числе и тех, кто ныне пришел к власти, какие настойчивые требования были о его немедленной отмене? Надо же быть тогда последовательными, и прийдя к власти, доводить это до логического конца.

И еще об одном  очень важном. Через неделю наступит 22 июня день начала Великой Отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков.  Год шестидесятилетия Великой победы нашего народа над фашизмом объявлен в Украине годом ветеранов. Ветераны вносят предложение провести внеочередное заседание Верховного Совета Украины с участием Президента, правительства, посвященное дню скорби, героизма и памяти жертв войны.

В истории почти каждой украинской семьи осталась пустота. Из семи поколений исчезло звено. Три поколения выросли, а погибших все ищут. Парламенты и правительства многих стран мира практикуют проведение подобных акций: Германия, Италия, Франция, Австрия, Польша, Чехия. Это мероприятие придаст новый импульс ведущейся в стране деятельности по увековечиванию памяти погибших и проявлению большей заботы государства о...

 

ГОЛОВА. Спокійно, шановні колеги! Є Регламент! Якщо треба - проголосуємо. Я прошу: заспокойтеся!

Іван Рішняк, фракція Народної партії. Підготуватися Миколі Нощенку.

 

10:45:27

РІШНЯК І.М.

Іван Рішняк, 162 виборчий округ, Сумщина.

Заява фракції Народної партії з приводу ситуації, що склалася на ринку зерна в Україні.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Фракція Народної партії сьогодні серйозно стурбована ситуацією на вітчизняному ринку зерна. Судіть самі: зернове виробництво в Україні на 70 - 80 відсотків, якщо не більше, визначає прибутковість сільськогосподарських підприємств, але хіба це нормально, коли при обсягах врожаю зерна в минулому році майже в 42 мільйони тонн, що вдвічі перевищили результати попереднього, доходи сільгоспвиробників практично не зросли?

Аналогічна ситуація очікується і в цьому році. За прогнозами фахівців, сільське господарство отримає також непоганий вал зерна. Але при його собівартості, яка в деяких господарствах доходить до 700 і більше гривень за одну тонну, та закупівельній ціні в 690 гривень, яку пропонує уряд, це буде останнім, на наш погляд ударом по селянину, оскільки він за таких умов не покриє навіть витрат виробництва. Причому уряд передбачає загалом закупити до Державного резерву лише три мільйони тонн зерна замість  8, 10, щоб ціна не впала нижче собівартості.

А що буде робити бідний селянин з рештою зерна? І що він за це матиме? Знову віддасть від безвиході за безцінь своє зерно іноземним трейдерам, які уже більше 10 років, можна сказати, обдирають нашого селянина? То ж хіба такою має бути державна політика ще до розвитку ринку зерна в Україні як пріоритетного сектора економіки? Де ж ті новації, про які щодня так невтомно наше міністерство з усіх, так сказать, екранів обіцяють селянам золоті гори? Ліміт часу уже вичерпаний, південь уже жнивує, а в уряді тривають ігри із визначенням державного агента по закупівлі зерна до державних ресурсів та формування правил гри на зерновому ринку. У зв'язку з цим, фракція Народної партії вимагає від уряду негайно визначити державного оператора по закупівлі зерна, надавши йому відповідні кредити та інші ресурси, а не пустий спецфонд в, так називаємому аграрному  фонді, який, до речі, на сьогодні ще не працює. Ніяк Мінекономіки не може освятити його. Сприяти створенню вітчизняного зернотрейдера, який би успішно працював на внутрішньому і на зовнішньому ринку зерна. В обох випадках, і по першому, і по другому, може бути... представляти інтереси державна акціонерна компанія "Хліб України", яка має досить розгалужену систему хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, кадровий потенціал і може успішно протистояти зернотрейдерам зарубіжним.

І останнє. Сприяти створенню вітчизняного зернотрейдера, який би успішно працював як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку зерна.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, група "Демократична Україна". Наступним буде виступати Вадим Гуров.

 

10:48:49

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, Сумська область, депутатська група "Демократична Україна", Народна партія Володимира Литвина.

Шановні присутні! Депутатська група "Демократична Україна" одна... має одне з найвищих показників у Верховній Раді по підтримці урядових законопроектів, спрямованих на підвищення рівня і якості життя українського народу, подолання таких ганебних явищ, як бідність, безробіття. Адекватної поведінки ми очікували і від урядової сторони. Проте, сьогодні ми занепокоєні ситуацією, яка склалася із виконанням ряду статей бюджету 2005 року. Це, зокрема, стаття 51, де передбачено 400 мільйонів на виконання інвестиційних проектів або  підтримка Державного бюджету, місцевих бюджетів.

Стаття 45 - 420 мільйонів на газифікацію сільських населених пунктів.

Стаття 46, де передбачено майже 380 мільйонів на будівництво і ремонт доріг комунальної власності.

Для реалізації цих статей уряд вже давно повинен був погодити порядок використання кошту та затвердити переліки об'єктів. Незважаючи на неодноразові публічні заяви керівництва  уряду стосовно розподілу коштів за новими підходами , новими алгоритмами, новою філософією, ми до цього часу  ні порядків, ні переліків цих об'єктів  не маємо. Це ставить під загрозу використання за призначенням цих коштів.

 Лише на проведення тендерних процедур згідно законодавства необхідно 60 днів.  Ми втрачаємо золотий час для будівництва. Будівельники із-за відсутності фінансування і неясності велику кількість перехідних  об'єктів просто залишають, залишають навіть без охорони.

Демократична Україна також стурбована різким зростанням  вартості об'єктів, які будуються за кошти державного бюджету. Так, зокрема, майже вдвічі збільшується вартість будівництва газопроводів, газовідводів, газифікація  будинків. Сьогодні практично відсутні механізми державної експертизи оцінки вартості об'єктів, які інвестуються державою. Залишаються нерозірваними корупційні ланцюги: проектна установа - замовник - виконавець. Нерідко  в участі і відповідальності заключення договорів, спорудження об'єктів районної, міської, комунальної власності за кошти держави не беруть ніякої участі місцеві органи виконавчої влади. Звідси низька якість на  незавершене будівництво майже  3 тисяч об'єктів на загальну суму 22 мільярди  гривень.

Депутатська група "Демократична Україна" вважає, що така поведінка Уряду суттєво впливає на результати голосування Верховної Ради останнім часом за урядові законопроекти і вимагаємо терміново виправити становище по виконанню за участю народних депутатів

 

ГОЛОВА. Вадим Гуров, депутатська група "Єдина Україна" запрошується до виступу. Підготуватися Євгену Кирильчуку.

 

10:52:11

ГУРОВ В.М.

Вадим Гуров, Кривбас, "Єдина Україна". Колега Шуфрич виступив як політик. А тепер я скажу як металург. Комітет з питань промислової політики і підприємництва на засіданні розглянув ситуацію по виведенню з кризового стану підприємств гірничо-металургійного комплексу України і стабілізації надходжень до державного бюджету України від їх діяльності.

Відзначено, що в галузі склалася кризова ситуація в зв'язку з негативними тенденціями, як на внутрішньому, так і зовнішнього характеру. Зниження темпів зростання за останні 4 місяці пов'язано зі зміною умов роботи підприємств гірничо-металургійного комплексу через збільшення залізничних тарифів та перевезення вантажів, падіння курсу долару США та  погіршення кон'юнктур на світовому ринку. Негативно позначається на робот підприємств зріст заборгованості з відшкодування ПДВ. Окремо необхідно відзначити вплив на поточну світову кон'юнктуру ринку зміни характеру торгівлі прокатом з Китаю, з нетто імпортера на  нетто експортера прокату. Так за 3 місяці 2005 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року експорт прокату з Китаю збільшився у 4,5 рази до 9 мільйонів тон. Тоді як імпорт зменшився майже у 2 рази, до  6 мільйонів тон. Збереження даної тенденції до кінця року за оцінками експертів зменшити частку на ринку прокату інших країн крім Китаю на 20 мільйонів тон.

Враховуючи ситуацію вітчизняні підприємства почали виводити на ремонти основні плавильні агрегати. Тому гірничо-металургійний комплекс України з б бюджетоутворюючої галузі може перетворитися до збиткової із значним скороченням виробництва, якщо своєчасно не буде вжито дійових заходів. Так у липні металурги недодадуть 330 тон чугуна, сталі - 400 тисяч тон, прокату - півмільйона. Враховуючи вище зведене, пропонується наступні заходи щодо забезпечення стабільності розвитку металургійного виробництва України, а саме: мораторій на підвищення залізничних тарифів, цін на електроенергію та газ, стимулювання розвитку внутрішнього ринку прокату.

У зв'язку з негативною тенденцією у діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу України комітет пропонує розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради України питання про виведення цієї галузі з кризового стану, що призведе до стабілізації надходжень до Державного бюджету України  від їх діяльності. Проект відповідний постанови додається. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук від фракції Блоку Юлії Тимошенко запрошується до виступу. Наступним буде виступати Іван Сидорович Бокий.

 

10:55:09

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Хочу підняти проблему поборів чиновниками і знущання над виборцями у державних низових структурах, що  за останні роки стало нормою. У цьому залі  ми з вами шановні колеги прийняли багато законів, спрямованих на захист  найбільш незахищених вест населення. Але зверніть увагу, щоб отримати від державних структур необхідну допомогу знедоленій людині потрібно пред'явити в органи соціального захисту 5-7 різного роду папірців, довідок, декларацій і копій документів і так кожного разу і по декілька разів на рік.

Ще гірші митарства потрібно пройти тим, хто хоче купити участок землі під будівництво або переоформити житло, незалежно чи то фізична, чи то юридична особа. І хоча є  постанова Кабінету Міністрів, яка визначає порядок на.........., кожна міська рада ставить свої вимоги. Для чиновника, який це питання контролює,  - це золоте дно наживи, адже він збирає 50 різних документів, за які людина  повинна заплатити декілька  тисяч гривень офіційно. Я не говорю про те, скільки потрібно викласти грошей неофіційно.

Інше джерело поборів - санстанція. Знову ж таки постановою Кабінету Міністрів про затвердження тарифів на роботи і послуги визначено 607 послуг. Окремі послуги потрібно виконувати десять разів, що дозволяє тут зловживати у величезних об'ємах. І кожна така послуга може коштувати від 500 до 1700 гривень.

Про вітчизняне ДАЇ ходять легенди. Ця установа за минулого режиму перетворила в організатора створення діяльності дахування автомобільної мафії. Сьогодні, щоб отримати відповідну послугу, потрібно представити 22 довідки і всі платні. Серед них державних може бути шість-сім, а решта - це вже сформовані комерційні структури навколо цього.

Я думаю, що можна було б цей перелік ще дуже довго продовжувати. Але цьому потрібно класти край. Я вважаю, що потрібно створити міжвідомчу комісію, потрібно Кабміну переглянути всі ті постанови, які прийняті за останні роки, потрібно доручення Рахунковій палаті, контрольно-ревізійним установам, слідчим органам, щоб покласти край цим знущанням, митарствам і поборам над виборцям. Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий запрошується до виступу від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Комару.

 

10:58:26

БОКИЙ І.С.

Заява фракції Соціалістичної партії України. Українське село, справедливо назване колискою нашої нації, знову перед небезпекою згубних експериментів. Через оголошення деяких населених пунктів неперспективними, свого часу зникло багато історичних поселень, малих і середніх сіл. Уже в нові часи ці злочинні експерименти було продовжено.

Земельна реформа, закриття лікарень, шкіл, бібліотек, клубів, ліквідація колективних господарств, ліквідація автобусних маршрутів породили безробіття, деморалізацію, роз'єднання сільських громад, тяжкі демографічні наслідки. Зупинено механізацію трудомістських процесів, впровадження нових технологій. Натомість селян змушують повертатися до прадідівських методів господарювання. Тваринництво, як великотоварну конкурентноздатну галузь знищено. Людям стали недоступними звичайні побутові послуги, книга, медична допомога, сільська торгівля занепала. Попередній режим, по суті, вів до знищення села.

На жаль, розорення села і сільських громад планується і зараз. Задумана адміністративно-територіальна реформа сліпо наслідує західні підходи до організації устроїв місцевої влади і не враховує ні особливості поселенської мережі, ні українські традиції, ні уроки недалекого минулого, коли експерименти з укрупнення господарств і сільських рад тільки погіршили життя селянина.

Для таких змін немає ні економічних, ні фінансових, ні соціальних умов. Сільські бюджети бідні, в основному дотаційні, і сподіватися у умовах розвалу економіки на їхнє швидке наповнення - недозволена ілюзія. Навряд чи можна здійснити плановані інвестування села, якщо навіть у більш-менш благополучній галузі держава не здатна залучати серйозні інвестиції, зокрема внутрішні. Віддаляти від села медичні, освітні, культурні заклади більш ніж безвідповідально.

Фракція соціалістів, яка свого часу була ініціатором Закону про пріоритетний розвиток села, багато зробила для збереження сільської, освітньої мережі. Усвідомлюючи відповідальність перед народами або майбутнім України, вважає передчасними і непідготовленими нові адміністративно-територіальні експерименти. За регулюванням укладу села неминуче постануть невідворотні економічні, моральні, соціальні, демографічні наслідки, його занепад.

Соціалісти, будучи складовою частиною урядової коаліції пропонують зупинити ці експерименти над селом і селянами, здійснити реальні заходи з виведення сільської економіки та інфраструктури зі ступору, в який його кинула нерозумна політика попередньої влади, і тільки на цій основі з урахуванням наших традицій і можливостей здійснювати реформу адміністративно-територіального устрою. Реформи повинні не добивати село, а піднімати його, стимулювати його розвиток, дати селянинові вільно працювати, нагодувати державу, користуватися багатствами і надбаннями сучасної цивілізації, зрештою відродити у селянина впевненість у завтрашньому дні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Микола Комар запрошується до виступу від фракції "Регіони України". Підготуватися Миколі Сидоренку.

 

11:01:37

КОМАР М.С.

Шановні колеги, як вам відомо, вчора відбулося засідання погоджувальної ради, на якому  ухвалено рішення невідкладно включити до порядку денного сесії і розглянути 4 законопроекти щодо порушення депутатом Верховної Ради законів України та порушення прав людини в Україні. Гостра необхідність у розгляді вказаних проектів саме зараз не викликає сумніву. Так, у Верховній Раді сьогодні налічується майже 30 депутатів-сумісників, так званих, "мертвих душ", які ганьблять нинішню владу. Нагадаємо, після затвердження свого уряду, прем'єр Тимошенко обіцяла, що вже наступного дня нові урядовці покладуть депутатські мандати. Подібні обіцянки давав і Президент Ющенко. Минуло більше 4 місяців, а сумісники продовжують ігнорувати закон та обіцянки своїх керівників. Приклад правового нігілізму демонструють, зокрема, такі високі посадовці як секретар Ради національної безпеки та оборони Порошенко, голова СБУ Турчинов, міністри: фінансів Пинзеник, економіки Терьохін, транспорту Червоненко; голова Фонду держмайна Семенюк, голова Нацради з телерадіомовлення Шевченко та інші високопоставлені чиновники. Вони продовжують статті Конституції, Закон "Про державну службу" і Закон "Про корупцію". Невже представники нинішньої влади настільки не вірять у свою перспективу в уряді, що чіпляються за депутатський мандат, брутально порушуючи  законодавство України? Чи в новій Україні вся суворість закону застосовується тільки до опозиції?

Фракція "Регіони України" вважає, що розгляд та прийняття Верховною Радою законопроекту про особливості звільнення з  посад осіб, які суміщають повноваження народного депутата з іншими видами діяльності дасть правові підстави раз і назавжди припинити порушення законодавства сумісниками. Також ми вимагаємо розгляду трьох законопроектів, які стосуються захисту прав людини (№7540 про внесення змін і доповнень до  КПК щодо поруки не менше, ніж до 50 народних депутатів та 7373 і 7183 щодо  захисту особистих прав і свобод людини  і громадянина.

Фракція "Регіони України"  заявляє, що невідкладний розгляд цих чотирьох законопроектів стане передумовою для відновлення плідної законотворчої роботи Верховної Ради.

І повинен вибачитися перед Червоненко, я його назвав. Він уже склад повноваження.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Сидоренко від Української народної партії має слово для виступу. Підготуватися Володимиру Яворівському.

 

11:04:35

СИДОРЕНКО М.Я.

Українське село розуміє і українську, і російську мову, але спілкується і обирає українську.

Заява фракції Української народної партії щодо запобігання дестабілізації зернового ринку:

"Фракція Української народної партії звертає увагу уряду України на небезпеку кризових явищ на ринку зерна, що можуть виникнути з початком збору урожаю  2005 року.

Фракція Української народної партії вважає, державне регулювання цін на зернові культури повинно забезпечити прибутковість вирощування зерна, зокрема, покривати витрати сільськогосподарських  виробників з урахуванням подорожчання кредитних ресурсів, палива, міндобрив, насіння, техніки та запчастин.

Ми глибоко стурбовані тим, що до цього часу не підписані угоди між зернотрейдерами та виробниками зерна, а мінімальні закупівельні ціни на зерно, задекларовані нинішнім урядом, є, фактично, збитковими.

Водночас Кабінет Міністрів має всі можливості широко застосувати ринкові інструменти впливу держави на зерновий ринок. З метою запобігання можливої дестабілізації на ринку зерна з початком жнив уряду слід негайно виділити фінансові ресурси і запровадити дієвий механізм загальнодержавних та регіональних закупівель зерна нового врожаю.

Уряд і регіональна влада мають вжити термінових заходів, спрямованих на забезпечення ринків збуту, в тому числі  за межами України та заохочення зернотрейдерів до укладання закупівельних угод з виробникамию.

Фракція Української народної партії застерігає, що однобока фіксація цін на зерно, яка не супроводжується реалізацією додаткових економічних та організаційних заходів уряду, не може забезпечити  стабільності зернового ринку і запобігти кризовим явищам.

Багаторічний досвід свідчить, що в такій ситуації ціни на зерно під час жнив падають нижче рівня, встановленого урядом, а у влади виникають спекулятивні інстинкти продовжувати практику утримання цін в ручному режимі: введення заборон на вільне переміщення зерна та створення інших перешкод вільній торгівлі зерна. Це, зрештою, обумовлює стихійне перевантаження ринку зерном та подальше падіння цін. Мінімальні закупівельні ціни втрачають функції цінового індикатору ринку, перетворюються в інструмент збитковості виробництва. Найбільш вразливими до такої політики є найбідніші господарства.

Фракція Української народної партії вважає, що політика уряду щодо виробництва зерна повинна стати його стратегією. Сільськогосподарські виробники, зокрема фермери, потребують комплексних, дієвих механізмів підтримки. Фракція Української народної партії привертає увагу уряду до невиконання ним Закону України "Про державну підтримку...

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський запрошується до виступу від фракції "Наша Україна". Підготуватися Василю Гуреєву.

 

11:07:55

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Яворів, Жовква, Яворівський.

Я хочу сказати моєму шановному колезі, який сказав, що там, де плавлять метал, розмовляють тільки російською мовою. Мені дуже цікаво довідатися, а якою мовою розмовляють там, де крадуть. Але я про інше.

Я хотів би нагадати вам і собі про те, що фактично ми з вами вийшли як парламент на фінішну пряму. Хочу, ще раз кажу, нагадати вам, собі і виборцям: лишилося пройти якийсь дуже невеличкий відрізок. І тож, хотів би сьогодні засвідчити про те, що ми з вами як парламентарії пережили пік своєї найвищої слави, і найбільше, що ми могли зробити, це в період трагічної політичної кризи в кінці минулого року під час президентських виборів ми не дали можливості впасти Україну у прірву. Я думаю, це найголовніше.

Але я піднявся на цю трибуну, щоб від імені фракції сказати про інше. Шановні колеги, складається таке враження, що наш колективний розум, парламенту, піддався якійсь такій магії невеличної групи людей, які зрозуміли, що треба буде відповідати перед законом. І через те нас несе. Таке враження, що  ми йдемо до фінішу на автопілоті.

Я нагадаю одну притчу: До чоловіка внадився  вовк у кошару і виносить овець. він відпустив свого Сірка і заліг у копиці сіна, щоб застрелити вовка. І каже : ”Чую серед ночі мені щось, як цибане на плечі, я і закричав. І вже бачу, що це мій Сірко, а зупинитися все одно не можу".

От таке враження іноді і з нашим колективним розумом. Що ми вчора прийняли? Ми забули про те, що нас слухає народ, прості люди. Ми  прийняли закон про те, що може 150 депутатів зібратися і витягнути з в'язниці будь-якого бандита. То давайте  ми тоді зробимо  маленьку тюрму у готелі "Київ", давайте будемо мати свого маленького прокурора. Бо ми ж  з вами депутати, ми ж недоторканні. Розумієте, що про нас думають  зараз люди там, яких б'ють у цих міліцейських відділеннях, карають?  Ви чули навіть із трибуни про це саме. Як можна було взагалі прийняти  цей  антизаконний закон, що з нами сталося, дорогі колеги? Мені соромно ще раз за це. І я прошу Президента накласти вето на нього, бо такого у світі ніде не буде.

Друге. Вчора ми обговорюємо питання про те, щоби наш середній клас, у нас немає автомобілебудування, чітко у законі сказано, що тільки до восьми років можна ввозити автомобілі в Україну, щоб наші люди могли б хоч чимось їздити, але цим драпаком російським, який називається "Волга" чи  цими допотопними "жигулями". Ні, ми  відмовляємося.

Через те, завершуючи, я хочу повторити слова мудрого чоловіка Дізраелі, Прем'єра Британії: "Кожен депутат - це людина, яка вибралася на вершину намиленого стовпа". Пам'ятаймо, що у нас не вовк на хребті, а Сірко.

 

ГОЛОВА. Василь Миколайович Гуреєв від фракція Партії промисловців і підприємців України запрошується  до виступу. Підготуватися Соломатіну у зв'язку з незадоволенням відповіді на депутатський запит.

 

11:11:02

ГУРЕЄВ В.М.

Василь Гуреєв, Партія промисловців і підприємців України.

Шановні колеги! В цьому залі ми неодноразово розглядали  з вами проблеми формування державної промислової політики  і особливо ті складні умови, які виникали для  функціонування суднобудування нашої країни. Сьогодні ці проблеми загострюються, і суднобудівники та судноремонтники на засіданні асоціації "Укрсудпром" на міжнародній асоціації суднобудівників і судноремонтників чорноморського регіону, а  також конфедерації морської індустрії ще раз повернулися до розгляду проблемних питань. По підсумках цих  зустрічей, обговорень було прийнято звернення до Голови Верховної Ради, Президента України, Прем'єр-міністра.

Суднобудівники та судноремонтники звертаються з проханням розглянути звернення та невідкладно прийняти рішення для нормального функціонування і розвитку галузі. України на фоні кризових явищ, які раніше відбувалися, спромоглася у 2000 році дати вітчизняному суднобудуванню мінімально необхідну допомогу. Це прийняття 2 Законів: закон про підтримку суднобудування в Україні і про спеціальну економічну зону Миколаїв. За період дії цих законів було створено умови переходу від тактики виживання до стратегії розвитку. Обсяги виробництва виросли в 2,5 рази, середня заробітна плата - в 3 рази. Зросли платежі до бюджету та поза бюджетних фондів, з'явилася інвестиційна привабливість підприємств, конкурентна здатність, отримано позитивний соціальний та політичний ефект.

Активна позиція народних депутатів у супереч пропозиції Уряду була проявлена в залі, було подолано вето Президента і Закон знову вступив в силу до  2012 року, зав що суднобудівники і судноремонтники вам  дуже вдячні, шановні колеги. На жаль, розпочатий з такими труднощами процес оздоровлення галузі був припинений в зв'язку з прийняттям змін до бюджету 2005 року. Крім  того Кабінет Міністрів не розглянув новий і не продовжив дію раніше затвердженого порядку переліку підприємств, які відносяться до  цього закону. Скасована нульова ставка ПДВ на продаж робіт призначених для використання і споживання за межами митної території України. При цьому вартість суднобудівних і   суднобудівельних робіт зросла на 20%. Крім того,  змінено порядок оподаткування тимчасового ввозу, базове оподаткування є вартість судна, що робить неможливим проводити ремонтні роботи, вони неконкурентноздатні.  Враховуючи ці та інші проблеми, які виникають...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, слово має для виступу Юрій Соломатін у зв'язку із незадоволенням відповіддю на депутатський запит. Всі необхідні документи для цього подані в установленому порядку.

 

11:14:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, колеги, дорогі співвітчизники, представники національних меншин.

Відповідно до вимог Регламенту я змушений звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням про надання мені слова для позачергового виступу у зв'язку  із незадоволенням відповідями на мій запит від 28 лютого. Суть справи полягає у брутальному порушенні з боку Президента України, Кабінету Міністрів і Міністерства закордонних справ України, прав національних  меншин на створення умов для використання рідної мови на рівні європейських стандартів.

З цього приводу 18 травня у Верховній Раді України було поширено заяву фракції комуністів під назвою "Розблокувати саботаж з боку МЗС України та Президента України", передачі на депонування до Ради Європи грамоти  про ратифікацію Україною Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, яку мною зараз у скороченому вигляді буде виголошено.

Минуло вже два роки, як Верховна Рада України ухвалила Закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Проте Міністерство закордонних справ України до цього часу не надіслало для депонування Генеральному секретареві Ради Європи відповідну грамоту про ратифікацію, що є  завершальним кроком приєднання країни до документів Ради Європи.

Як було встановлено у березні 2005 року за поданням МЗС України  Президент України Кучма Леонід Данилович ще у серпні 2004 року таємно погодився утриматися від передачі депозитарію, ратифікаційних грамот України щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин з надуманих причин.

Такими діями МЗС України разом з Кабінетом Міністрів України за потуранням з боку Президента України ставлять себе вище Верховної Ради України, підступно перевищують свої повноваження та брутально торпедують виконання Україною її міжнародних зобов'язань.

Тому фракція України вимагала і вимагає від Верховної Ради України, перше, негайного розгляду законопроектів номер 7098 і 7469, котрими буде на законодавчому рівні врегульовано це питання і буде виставлена законодавча умова протягом одного місяця подати до Ради Європи відповідні документи. І голосування законопроектів 7098 і 7469 у пакеті. Ми рішуче засуджуємо подвійний...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, Михайло Мельничук також не задоволений відповіддю. Подав всі необхідні документи для свого виступу. У зв'язку з цим, будь ласка, Михайло Васильовичу.

 

11:18:00

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі. Державний комітет України по водному господарству дав мені відповідь на мій депутатський запит.

Безумовно, що Василій Андрійович Сташук, голова комітету, мав рацію, коли проінформував мене про той стан, який склався у державному комітеті. І про виділення ресурсів, і про те, як виконуються природоохоронні та противопаводкові програми в Україні, про все. Ми розуміємо, що не було фінансування, ми розуміємо, що під програму 395 мільйонів виділилося, а всього-на-всього за чотири роки 95 виділено. Ми знаємо трагедію у Закарпатті, ми знаємо, що робиться у Чернівецькій області, у ................., у Путильському, Новоселецькому і не тільки  районах. Але мій депутатський запит і моє прохання було - звернути увагу на проблему Новоселицького району сіл Зелений Гай, Ванчиківці, Костичани, Драниця, Тарасівці. Відповідь, яку я отримав від голови комітету, в принципі, я з ним погоджуюся: як можна виділяти кошти, коли уряд сьогодні не фінансує ці програми? Але я хотів звернути голові комітету на слідуюче питання: як можна, не розібравшись в ситуації, коли потужна організація ПМК-152 в Новоселицькому районі з керівництва облводхозу була розформована техніка? Забрана вся краща техніка і передана в іншу структуру. В той час колектив, де дуже багато фахівців, стогодні залишився без роботи. І як це так, що керівництво облводхозу із чотирьох мільйонів не знайшло 230 тисяч, аби виділити тим населеним пунктам, які сьогодні в Новоселицькому районі находяться так, що річка Прут щорічно забирає приблизно 20-30 гектарів земель, і все це йде в воду. Уже стає питання, чи скоро буквально оселі селян можуть опинитися в річці Прут?

Я звертаюся ще раз до голови Державного комітету: шановний Василь Андрійович, направте комісію в Чернівецьку область, розберіться, будь ласка, з ситуацією, яка склалась в керівництві облводхозу, поверніть техніку назад ПМК-152, тому що цього чекає колектив. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи від депутатських груп і фракцій завершено. Я прошу Секретаріат підготувати відповідні звернення, доручення з приводу тих пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів України.

Шановні колеги, тут чотири фракції - дві по дві - вимагають перерви відповідно до Регламенту. Я пропоную таким чином: давайте якщо у вас є з приводу чого виступу, зробіть заяви, і будемо продовжувати роботу, оскільки ми вже годину двадцять хвилин робимо виступи.

Так, фракція Народної партії і група "Демократична Україна", будь ласка, хто буде виступати? І прошу підготуватися від Комуністичної партії, комуністів і соціалістів. Хто буде виступати? Хорошо.

 

11:21:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Заява депутатської фракції Народної партії:

"Феномен української "помаранчевої революції", яка перемогла співаючи, прихилив світ до нас як цивілізованої нації. Жовтогарячі  події минулої осені змусили багатьох з нас по-новому осмислити біблійну філософію неспротиву злу, насиллю, бо насилля породжує насилля.

Сьогодні  говорити про це змушують драматичні події, що днями мали місце у центрі української столиці - в Шевченківській районній раді міста Києва. Громадяни України мали нагоду побачити у випусках теленовин побоїще, яке вчинили тут народні обранці. Кадри, які зафіксували момент, коли захищений імунітетом недоторканості наш колега, народний депутат України Володимир Бондаренко розсікає мегафоном обличчя депутату районної ради - керівнику фракції Народної партії у  Шевченківській районній раді Сергію Андресюку, не для слабких нервово.

В результаті Андресюк з серйозною травмою потрапив до лікарні.

Ми зумисне не акцентуємо увагу на причинах конфлікту, не в них суть, а в тому, як повелися наші колеги народні депутати. Ми впевнені, що кулак не повинен бути аргументом у з’ясуванні істини. Це не робить честі ні народному депутату, ні парламенту.

Тому сьогодні ми вправі запитати: хто уповноважив пана Бондаренка розпускати руки і чинити самосуд, посягаючи на здоров'я іншої людини? Кому, як не народному обранцю з неабияким стажем, який позиціонує себе демократом, знати про верховенство права та переваги моральних і гуманістичних цінностей демократичного суспільства? Шкода, що людина, яка носить високе звання народного депутата, не пам'ятає, що демократія в якості інструмента має використовувати силу аргументів, а не аргумент сили.

Без сумніву, цей вчинок члена фракції "Наша Україна" Володимира Бондаренка не додасть іміджу ні фракції, ні команді, яку він презентує, а тим більше, всій Верховній Раді.

Крім того, замість очікуваного зближення наших фракцій в питаннях співпраці, ми змушені будемо тривалий час просто з'ясовувати стосунки.

Фракція Народної партії вимагає від фракції "Наша Україна", від членів Комітету з питань Регламенту та депутатської етики і публічно засудити вчинок Володимира Бондаренка і стати на захист громадянських прав депутата районної ради, члена Народної партії Сергія Андресюка.

Просимо вважати цю заяву зверненням до Президента України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Шульга Микола Олександрович.

 

11:24:27

ШУЛЬГА М.О.

Заява фракції Комуністичної партії України і Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Два роки тому Верховна Рада України ратифікувала Закон України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин". П'ятнадцятого травня 2003 року Закон про ратифікацію був підписаний Президентом України. Такі дії можна було б розцінювати як певний крок по шляху дотримання прав людини, забезпечення необхідних умов для збереження і розвитку мов національних меншин. Але, всупереч існуючому порядку передачі ратифікованих документів на збереження до Депозитарію, Україна не передала Закон України до Ради Європи.

Критикуючи Кучму за недотримання зобов'язань перед Радою Європи, Ющенко, зайнявши пост Президента України, публічно заявив, що він у короткий строк виправить ситуацію і передасть до Ради Європи серед іншого і Закон України "Про ратифікацію Європейської мовної хартії". Проте, як показав час, нова владна верхівка лише просторікує про свою відданість демократичним цінностям, верховенству закону і дотриманню прав людини. Вона абсолютно нічим не відрізняється від старої влади - вона використовує випробувані у попередні роки методи подвійних стандартів, політичного лицемірства і брехні. Що це за держава, у якій ігноруються рішення, прийняті вищим законодавчим органом і Президентом країни? При цьому порушується Конституція України, Закон України "Про міжнародні договори України" та інші чинні закони України. Як можна довіряти вищим посадовим особам держави, які на кожному кроці заявляють при визнання європейських цінностей, а насправді ігнорують їх, маніпулюють зобов'язаннями перед міжнародними організаціями. Як можна довіряти політикам, які заявляють про повагу до культури, традиції і мов національних меншин, а за лаштунками політичної сцени займаються політичним шахрайством, створюють штучні перешкоди для реалізації прав людини на користування рідною мовою. У зв'язку з викладеним, фракція Комуністичної партії і Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) заявляють свій рішучий протест з приводу свідомого затягування виконавчою владою передачі до Ради Європи Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. Ми вимагаємо, по-перше, негайної зустрічі з верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин паном Рольфом Екеусом, який перебуває зараз в Україні. І по-друге, передачі у тижневий термін на депозитарій до Ради Європи Закону України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи завершено. Репліка, Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна", мікрофон, будь ласка. Прізвище згадувалося, має право.

 

11:27:28

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Я щиро вдячний за увагу до  моєї діяльності в місті Києві зі сторони великих доброзичливців. Хочу звернути увагу на те, що я, а також народні депутати,  які прибули зі мною до Шевченківської районної ради, були здивовані, що виконуючи зобов'язання України стосовно Хартії про місцеве самоврядування, а також закону про самоврядування, Шевченківська райрада була оточена понад сотнею озброєних охоронців, які не пускали ні  народних депутатів, ні депутатів Київради, ні райради до зали. Коли ми туди ввійшли, мікрофон мені не надали, я вимушений був  скористатися мегафоном, тому що голова районної держадміністрації,який під час виборів створив перевалочний центр брудної інформації проти Ющенка  та опозиції, він і сьогодні там керує, підтримуваний отою фракцією, про яку говорив мій колега, яка створена там тільки недавно. Тому, коли я говорив по мікрофону, а хтось пробував мені заткнути рота  паперами, як це зробилося, я відмахнувся, а не побив. І не треба пересмикувати. Тому нехай суд чи слідство встановить хто як себе вів......

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би комітет Регламентний ...... рзібратися і бути принаймні людьми. Якщо ви кажете оточили правоохоронці, то хай суд розбереться. Не ви маєте право і повноваження давати оцінки. І коли ви відмахуєтесь, то відмахуйтесь так, щоб люди не попадали в лікарню. І, будь ласка, треба  нам всім  демонструвати, що ми діємо, рівні перед законом. Бо у нас складається враження, що дехто рівніший перед законом і хоче здійснити реванш. Ведіть себе пристойно.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду ...

( Ш у м   у   з а л і)

Заспокойтеся. Я не захищаю нікого, я просто хочу, щоб у нас до людей ставилися рівні умови. Я прізвища не називав.

Будь ласка, оголошується до розгляду проект Закону  про порядок примусового відчуження об'єктів права  приватної власності у власність держави (націоналізації).

У нас два законопроекти, шановні колеги, 3709, 3709-2. Доповідачі народні депутати України,  автори проектів законів Микола Рудьковський, а також Петро Симоненко.

Пропонується такий регламент розгляду  цього питання, шановні колеги. Прошу  уваги! Зараз я вам скажу. Для доповідачів, шановні колеги, - до 5 хвилин кожному; потім 3 хвилини на відповіді, запитання; від комітетів - по 5 хвилин; обговорення і прийняття рішення - 20 хвилин. Немає заперечень?

Шановні колеги! Я просив би вашої згоди на те, щоб ми не робили перерву, оскільки ми  півтори години проводили обговорення  питання "різне". Немає застережень?  Що? З порядку ведення?

Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:30:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу! Я звертаюся до вас у зв'язку з регламентом, тому що зараз прямо перед вами   за трибуною і прямо перед вами  висить  лозунг: "Ющенко, як і Кучма, саботажник..." і так далі. Я прошу дати розпорядження зняти цей лозунг, тому що згідно з Регламентом там не має права нічого висіти. Я вважаю, що це буде порушувати нормальну обстановку при обговоренні тих законодавчих актів, які ми зараз плануємо. Це по-перше.

По-друге.  Образа Президента, вона є образа Президента. Я думаю, що  вона не красить нікого ображати діючого Президента, тим більше коли він не  може відповісти. Він же не бачить того, що зараз повісили і це спеціально, щоб воно йшло по  трансляції і так далі. Тому, Володимире Михайловичу, я прошу вжити заходи з приводу недопущення порушень регламенту. І регламентний Комітет, який представлений там чомусь  на це не реагує. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Я просив би шановних колег, дійсно, дотримуватись регламенту і в попередній період, і в нинішній період і не вішати посторонніх гасел. Я просив би ... така можливість зняти це гасло.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання Микола Миколайович Рудьковський запрошується до  обгрунтування проекту Закону, 5 хвилин.

 

11:32:14

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, необхідність прийняття Закону полягає у тому, що Конституція, стаття 41 говорить: примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку визначених законом та за  умови попередньої повної оплати. Ми визначаємо умови націоналізації - це  відвернення чи подолання наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру, а також надзвичайної ситуації техногенного, або природного характеру, не нижче регіонального рівня, що  призвели, чи можуть призвести до людських чи матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян. Націоналізація  проводиться виключно  за мови попередньої оплати.

Цей закон пропонується дати як основу для правового урегулювання питань націоналізації, виходячи з суспільної необхідності у певних критичних ситуаціях. Рішення приймається щодо націоналізації того чи іншого об'єкту лише шляхом голосування Верховною Радою України. Підстави чітко обгрунтовуються у Законі, подає подібне подання Кабінет Міністрів, розглядає Рада національної безпеки і вноситься це питання до Верховної Ради на голосування. Після  позитивного рішення Верховною Радою проводиться оцінка незалежним експертом вартості об'єкта, який націоналізується. Має право суб'єкт, який володіє тим чи іншим об'єктом оскаржити питання оцінки чи якісь інші питання у суді. Після цього  здійснюється попередня оплата закладеними коштами у бюджет чи може визначено бути цим же новим законом. І тільки після здійснення попередньої оплати об'єкт переходить у державну власність. Цей закон, з одного боку, є гарантією для власників і інвесторів в українську економіку, що об'єкти не будуть відібрані тою чи іншою владою без попередньої оплати, а з іншого боку, дає реальний законний механізм владі повернути у державну власність об'єкти, які вона вважає стратегічними для своєї економіки. Яка  ситуація може бути і на яку ситуацію може поширюватися цей закон?

Наприклад, як було це колись, у Закарпатті повень чи на Одещині було велике облединіння, замети і в результаті чого частина електромереж стали повністю непридатними для забезпечення регіону. Але це є об'єкт приватної власності. Приватний власник не має коштів відновити цю електромережу швидко. Тоді збирає, вносить Кабінет Міністрів пропозиції на Раді національної безпеки. Рада національної безпеки вносить пропозиції до Верховної Ради, здійснюється голосування і потім приватний власник і держава урегульовують ціну вартості об'єкту, який повертається  до... націоналізується і встановлюється ціна. І таким чином, об'єкт повертається до  державної власності.

Шановні колеги, нам обов'язково потрібно прийняти закон про націоналізацію, який чітко говорить, що лише з таких підстав. І лише за таких умов можна здійснювати націоналізацію. Якщо ми не приймемо жодного закону, то будуть прийматися рішення про націоналізацію шляхом підзаконних актів, постанов уряду чи рішенням, розпорядженням уряду чи Президента, але це не буде мати законної основи, і це приведе до хаосу на інвестиційному ринку України.

Ви знаєте, що інвестиції фактично зупинилися в українську економіку. Ніхто не вкладає, бо є нестабільність. Прийняття цього закону буде гарантувати для власників, що вони не будуть позбавлені незаконним шляхом своєї власності. А, з іншого боку, держава отримає механізм повернути об'єкти при необхідності важливі під контроль держави і забезпечити державний інтерес. Дякую. Будь ласка, якщо є запитання.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідач виголосив доповідь. Запитання, якщо є, будь ласка, запишіться. Три хвилини на запитання.

Бондаренко Володимир Дмитрович, фракція "Наша Україна". Будь ласка, ваше запитання. Потім Родіонов.

 

11:37:42

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, місто Київ.

Шановний пане доповідачу, проблема реприватизації виникла через підозру або прямі свідчення того, що якраз приватизація проводилася не на конкурентних засадах, а на засадах якихось договорів, які свідчать про те, що одні покупці могли дати в декілька разів більше коштів до бюджету держави, але покупка дісталася тим, хто давав на багато менше. Це є в основі цього процесу. Між іншим це продовжується і зараз. Отой конфлікт в Шевченківській районній раді, де приватизувалося 95 об'єктів, для представників, в тому числі і партії, яка себе тут називала. Так от, 95 об'єктів без будь-якої конкурентної основи. Це було в основі конфлікту. Це крали у киян 95 об'єктів. Гастрономів декілька штук, овочевих магазинів, всього на площу 13 тисяч квадратних метрів.

Тому, якщо би така приватизація була проведена в Києві, теж поверталися б до нього. І тому я прошу з'ясувати чи по цьому об'єкту також були така ситуація ..........?

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Шановний Володимире Дмитровичу, я повністю з вами погоджуюся, що є дві складові: по-перше, це - "прихватизація", розкрадання державного майна в порушення законодавства, і тут повинні діяти ті чинні закони, які зараз діють. Це повинен бути суд по відношенню до об'єктів, які незаконно приватизовані, і вони повинні повертатися до державної власності, а особи, які приймали участь у прийнятті таких рішень, повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності як на рівні районів, так і на рівні фондів державного майна і регіональних.

Мова йде про інше, що є об'єкти, які були приватизовані в рамках законодавства. Так от, ми не повинні ставити все, що було приватизовано за останні 10 років, що воно було приватизовано незаконно, ні! Була незаконною законодавча база, і деякі об'єкти приватизувалися в рамках закону. Але вони є стратегічними для інтересів держави, і вони повинні повертатися в руки держави в рамках законодавства, "не по беспределу". Якщо колись влада діяла "по беспределу", то ми зараз повинні забезпечити законне набуття державою права власності на ті чи інші об'єкти. А там, де корупція, там, де розкрадання, там, де розбій, там повинен діяти Кримінальний кодекс і притягнення до відповідальності винних.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Кузьмич Родіонов, фракція комуністів.

 

11:40:38

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

У меня два вопроса, если можно на них ответить. Первый: известный ли вам случай последние 13 или 14 лет, чтобы власть в Украине национализировала какие-либо объекты? А второй: как, по вашему мнению, как специалиста, который занимается этими вопросами, уровень приватизации у нас насколько далек или насколько близок к боливийскому варианту, Боливии, Боливии, от слова "Боливия"? То в Боливии на сегодняшний день, вы знаете, национализация идет, конечно, не с помощью принятия законов, а люди хотят национализировать. Вот насколько у нас этот уровень на сегодняшний день приватизации близок к этому варианту?

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Шановний Михайло Кузьмовичу!

Розумієте, ситуація, яка складається зараз у нас на ринку приватизації і власності, полягає в тому, що майже 80 відсотків об'єктів в Україні вже приватизовано. Лише 20 відсотків, в принципі, стратегічних об'єктів поки що знаходиться в державній власності. В  основному, енергетика, деякі об'єкти металургії і хімія. І ці об'єкти потрібно  законодавчо закріпити в державній власності. Деякі об'єкти транспорту.

Але є деякі об'єкти, які прибрані, прихватизовані в руки в порушення законодавства. Є об'єкти, без яких держава не може вирішувати свої стратегічні питання в кризових ситуаціях. І от якщо складатимуться кризові ситуації, державі потрібно мати такий інструмент. Ми не повинні, ви розумієте, підривати довіру до держави, так, як свого часу анулювали рахунки у сбербанках, так ми не повинні діяти по відношенню до приватної власності, бо якщо ми це зробимо по відношенню до власника, наприклад, молокозаводу чи по відношенню до власника якогось іншого підприємства, то де гарантія у громадянина, що завтра не прийдуть і не почнуть забирати в нього хату з його ділянкою?

Як ми приймемо цей закон, цей механізм дає гарантії всім, а з іншого боку, дає інструмент державі повернути при необхідності в критичній ситуації той чи інших об'єкт під контролю держави. Ми ... це мова йде про націоналізацію згідно законодавства. Але, дійсно, зараз багато ще роботи. Ми маємо державні об'єкти  - у "Укрнафті" контролюємо 50 плюс одну акцію, і держава не керує підприємством. І ніхто не виступає з ініціативою взяти під контроль це підприємство, депутати внесли закон - він футболиться по комітетах, з уряду ніхто не прийшов і не сказав: "Криза в енергетиці, давайте будемо контролювати підприємство". Мабуть, якісь там є інші інтереси. Тобто багато є проблем, але їх потрібно вирішувати в рамках законодавства.

 

ГОЛОВА. Дякую, Микола Миколайович. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Петро Миколайович Симоненко запрошується для обгрунтування проекту закону. Це 3709-2.

 

11:44:24

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, нагадаю, що на момент набуття незалежності Україна входила до десятки найрозвинутіших країн світу. За оцінками авторитетних іноземних аналітиків, вона володіла наймогутнішим потенціалом на пострадянському просторі і одним з найкращих в Європі, але, на жаль, цей потенціал бездарно не використано, а й злочинно ще до того втрачено. Так звані реформатори скористалися, в першу чергу, довірливістю населення, недосконалістю законодавчої бази, і злодійськи, через інфляцію, сертифікацію, ваучеризацію, штучне банкрутство здійснили аферу тисячоліття: незаконно вкрали державну власність - загальне надбання нашого народу. Внаслідок цього 90 процентів загальнонародної, загальнодержавної власності опинилося в загребущих руках так званих нових українців, які становлять не більше півтора відсотка населення. Вони узурпували 85 процентів основних виробничих фондів, на яких виробляється понад 70 відсотків промислового потенціалу.

Я хотів би запропонувати, шановні колеги, декілька висновків. Висновок перший: приватизація не привела ні до підвищення ефективності використання власності, ні до підвищення життєвого рівня людей, більше того, запущено механізм розвалу справді могутньої та стабільної економіки України, що нині, по суті, набула напівколоніального статусу і перейшла в розряд найвідсталіших країн третього світу. Тобто в державі системна криза, і ця системна криза знищує економічну і політичну незалежність.

Висновок другий: новоявлені власники заводів, газет, пароходів не здатні розв'язати жодної проблеми і не провели з позитивними результатами в інтересах народу жодної реформи.

Висновок третій: така злочинна державна політика правлячого режиму, який проводиться і сьогодні урядом націоналістів і соціалістів, призвела до зупинки тисячів заводів і фабрик, закриттю шахт, знищення села, матеріально-технічна база відпрацювала свій амортизаційний ресурс на  75-80 процентів і  країна наближається до повної деіндустріалізації в цілому.

Висновок четвертий. В результаті, в Україні влада і власність злочинними діями узурповані і перебувають в руках декількох багатих і впливових людей і родин, що згрупувалася в кількох галузевих і регіональних кланах. Маємо замкнуте коло "чия влада - того власність, а чия власність - того влада".

Водночас політика криміналізувалася, а кримінал політизувався. Це призвело і до того, що переважна більшість населення 90 процентів  перебуває за межею бідності. А різниця в доходах між цими категоріями громадян досягла 30-40 разів. Висновок п'ятий і головний. Продовження такого злочинного  політичного і соціально-економічного  курсу призведе до руйнування, власне, засад цивілізованого існування українського народу і української держави, до руйнування фундаменту національної безпеки. Виходячи з вищезазначеного, ми - комуністи - а також, враховуючи  головне завдання виходу з глибокої політичної та соціально-економічної кризи і запропонували прийняти закон про при... націоналізації і на його основі створити загальнонародний, загальнодержавний, неділимий фонд власності. Ми пропонуємо здійснити націоналізацію стосовно галузі виробництв, які мають  стратегічне  значення і потребують значних і довгострокових вкладень, що даватимуть відчутну віддачу в державу і бюджет. Водночас, націоналізацію ми пропонуємо не плутати з реприватизацією, під час якої майно переходить від одного олігарха до  іншого. На жаль, проблематика націоналізації не розроблена у нас законодавством і, на мій погляд, необхідність націоналізації виходить з наступного.

Причина 1. Це незаконність присвоєння власності приватними особами.

Друга причина - це незаконна, несправедлива і нелегітимна концентрація права власності на базові галузі промисловості.

Третя причина - це повний розвал промисловості сільськогосподарського виробництва в Україні за останні роки внаслідок, так званих, радикальних ринкових реформ за десятками  найважливіших показників виробництво в Україні  сьогодні знизилося до рівня  20, 30, 60 і 70 років.

Четверта причина. Це волаюча бідність і навіть  убогість переважної більшості населення.

П'ята причина зумовлена проблемою гарантій перспектив і розвитку, здатності забезпечити    свою політичну і економічну  незалежність.

Шоста причина. Це масовий  відплив капіталу.

Сьомий. Це концентрація та мобілізація ресурсів нашої держави на вирішення важливих стратегічних завдань розвитку держави.

Тобто  закон цей приймати   треба, і на базі закону створити загальнодержавний неділимий фонд...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання до Петра Миколайовича є? Запишіться, будь ласка. На табло прізвища дайте.

Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна". Ваше запитання, будь ласка.

 

11:49:51

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний Петре Миколайовичу! Я і вам задаю питання. Як ви ставитеся до того, що приватизація проводиться не на конкурентних началах, а на договірних, і хто проводить ці договори за столом чи під столом, у  приміщенні чи поза його межами? Ну, наприклад. Та ж Шевченківська райрада виставляє на приватизацію 95 об'єктів у центрі Києва, серед них декілька приміщень, де були гастрономи, овочеві магазини, перетворюючи це все у Лас-Вегас, в ігорні дома, для розваг місця. Робиться людина, яка була офіційно паном Яворівським  звинувачена у хабарництві, пан Андросюк, який належить  до Народної партії, як сказав нам сьогодні виступаючий.

Яворівський звернувся до Омельченка і сказав про те, що був факт прямого хабарництва, розберіться кого і як ставлять на  приватизацію. Так от чому там жодний об'єкт  не був на конкурсі, чому жоден об'єкт не був з аукціону проданий, а тільки  на договірних началах. Як вис ставитеся до цього, чи  треба це робити таким чином, чи, можливо,  все-таки  дати можливість придбати ці об'єкти  на конкурсних началах?

 

СИМОНЕНКО П.М. Виходячи з викладеною мною позиції, яка і практично є основою закону, і цим ми відрізняємося від того народного депутата, який попередньо переді мною доповідав проект закону. Ми виходимо з наступного: будь ласка, є у когось капітал, хочеш розвивати сферу послуг, створювати нові робочі місця - вкладай і розширюй наше виробництво.

Але на жаль, і наслідки приватизації дають мені ці підстави заявити: приватизація в Україні, взагалі, відбувалася злочинним шляхом, бо не було визначено стратегії захисту національних державних інтересів, виходячи з необхідності дати людям роботу, зарплату, нагадувати, одягнути, фінансувати сьогодні соціальні програми, забезпечити нормальний рівень пенсій, регулювати ціни на внутрішньому ринку, контролювати все те, що повинно давати можливість забезпечення підвищення купівельної спроможності наших громадян.

Тобто все те, що робилося в інтересах певних кланів, які найближче знаходилися до тієї чи іншої посадової особи, як  за часів Кучми, так і за часів Ющенко. Бо ті, хто сьогодні працюють в Уряді, вони за часів Кучми створили всі ці, так скажімо, багатства в лапках, чи в душках, для себе. За часів, як раз Кучми, разом з тими, хто сьогодні працює в Уряді Ющенко продавалися "Обленерго" незаконним шляхом, підписувався меморандум з Міжнародним  валютним фондом, завдяки чому практично закривалися шахти на Донбасі і знищувалася енергетична незалежність нашої держави.

Завдяки ось цим зусиллям разом всіх, хто працює сьогодні в Уряді продалися, були продані нафтопереробні заводи. А сьогодні говорять про бензинову кризу. Нафтопереробні заводи продавалися в той час, коли було вигідно, отримуючи хабарі сьогодні, так скажімо, запускати руку в державну скарбницю,  збагачуватися особисто, а сьогодні тут, я вибачаюсь, волають про  захист національних інтересів. Ось для цього ми і створюємо законодавчу базу, щоб повернути народу України загальнодержавну, неділиму власність, яка буде захищати і сучасні, так скажімо, покоління, і прийдешні покоління громадян України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Час вичерпаний. Що ні, ні? Будь ласка, Петро Єщенко.

Ну, будь ласка, Єщенко, я ж кажу, але час уже вичерпаний, зрозумійте це, ну що ви... Будь ласка.

 

11:53:41

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Петро Миколайович,  я представляю Черкаську область. І виборці Черкаської області підтримують намагання фракції прийняти цей закон, дуже важливий. І він повинен бути прийнятий Верховною Радою.

На Черкащині із 28 цукрових заводів практично всі знищені, залишились одиниці. Правильно підняли питання по обленерго. Я зробив депутатський запит відносно Черкаського обленерго, яке хочуть підвести під  банкрутство і практично потім купити за безцінь.

Петро Миколайович, питають виборці, цей закон дозволить все ж таки на Черкащині відродити цукрову промисловість? Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. Я можу  заявити, що так, це якраз і дасть можливість нам прийняти наступні рішення щодо затвердження засад внутрішньої і зовнішньої політики в Україні, як і потрібно  Верховній Раді, якими ми визначимо, що такі базові галузі промисловості, я вже не кажу про енергетику вугільну, металургійну, машинобудування, військову промисловість, суднобудівну галузь, хімічну і цукрову галузь, бо це наше багатство національне. Ми виробляли  близько 6 мільйонів тон цукру. Ми розвивали машинобудівництво сільськогосподарське. Це спеціальна була галузь, яка вимагала підготовки фахівців, спеціалістів, розвивалися цілі регіони, будувалася соціальна інфраструктура, люди краще жили на селі: дитячі садочки, робочі місця, теплопостачання. Нова інфраструктура створювалася  на селі і у тих містечках, де якраз розвивалася цукрова галузь. Ми гордилися тим, що якраз оця цукрова галузь наповнювала, як внутрішній ринок, так і зовнішній. Вона давала можливість контролювати ціни на внутрішньому ринку.

Я вибачаюся,  але  хто сьогодні, на якій підставі підвищує ціни  на цукор до 5 гривень 15 копійок? Чому це знову залізло у  кишеню нашим громадянам, три шкури деруть з людей, а збагачується тільки окрема купка, яка приватизувала. І я хотів би, щоб той же пан Порошенко, врешті-решт склавши  повноваження народного депутата, дав відповідь, як він як Голова Ради  національної безпеки сьогодні захищає національні інтереси, в тому числі в цьому питанні, де він є власником. І якраз завдяки його зусиллям все сьогодні так відбувається, знищується  ця галузь.

Я обурений тим, Володимире Михайловичу, я підтримую занепокоєння ваших виборців. Сьогодні порізали на металобрухт половину цукрових заводів в Україні, зупинили їх, не працюють підприємства, люди без роботи залишилися.

Але я ще раз хочу наголосити, наш закон і передбачає вирішення не тимчасового питання, як мій попередник запропонував практично закон під реприватизацію, а якраз корінне питання - створити загальнодержавний фонд власності, і цим відпрацювати національні інтереси державі. Якщо суднобудівна галузь Миколаївщину утримує. Це розвиток сьогодні і машинобудування, науки, галузевої науки, то це створення торговельного флоту нашого, військового. Я до тих, хто зараз мені закиди робить. Україна сьогодні не має жодного військового корабля, щоб захищати наші національні інтереси. Ось з чого треба виходити, коли я намагаюся запропонувати підтримку ось такому дуже серйозному принциповому питанню - збереження національної суверенітету і незалежності нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Петро Миколайовичу. Тепер від комітету Станіслав Іванович Гуренко. Володимир Демьохін. Будь ласка, перший заступник голови Комітету з питань економічної політики. А потім Станіслав Іванович. Три хвилини, будь ласка.

 

11:57:48

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Вы видите, какие острые споры насчет самого термина. Нужно ли понятие у нас в стране "национализации" или нет. Реприватизация, национализация.

И вот этих два законопроекта, которые мы сегодня рассматриваем, являются для экономической политики государства крайне важными. Почему? Потому что это серьезнейший элемент. Если мы подразумеваем регуляторную политику со стороны государства по важнейшим отраслям, то она должна в чем-то проявляться. Угробили полностью судостроение. Как влиять? Никак. Сегодня мы можем только посредством национализации, то есть выкупа судостроительных заводов в собственность государства и влияния путем государственных заказов или путем государственной политики. Механизма такого сегодня мы не имеем. И вот два законопроекта, которые мы сегодня рассматриваем, они посвящены именно этой теме. Мы на комитете рассмотрели их, и комитет рекомендует принять оба законопроекта за основу и поручить комитету нашему подготовить единый законопроект, который бы учел рациональные моменты в обоих законопроектах, замечания науково-экспертного управления, они очень существенны. Если начинать с главного, все-таки, что это - возвращение в государственную собственность? Это - национализация, ее так и надо назвать. На каких условиях она должна осуществляться? Оценка, выкуп соответственно предусмотрены должны быть ресурсы в Госбюджете.

Что такое общественная необходимость национализации? Если мы все с вами, члены общества, налогоплательщики, то для нас общественная необходимость - это повышение нашего благосостояния. Если не работает какая-то отрасль, или мы не можем наконец иметь свой флот, возродить его, то необходимо вмешательство государства. Это не только наш патриотизм, это не только гордость за то, что мы будем иметь этот флот, это, в конце концов, - наш валовый продукт, это - наше благосостояние. И вот это, на мой взгляд, и необходимо прописать в законе, чем мы обоснуется и что такое общественная необходимость для процесса национализации?

В заключении хотел бы сказать, что важнейшим моментом при принятии решения является его легитимность. Безусловно, это, скорее всего, Верховная Рада. И возмещение либо ущерба, либо оплата, например, за ту же интеллектуальную собственность владельцам национализируемого объекта.

В заключении прошу поддержать решение о принятии за основу обоих законопроектов и поручить комитету подготовить единый законопроект. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Так, Станіслав Іванович Гуренко - голова Комітету з питань економічної політики, власності та інвестицій, будь ласка. Управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

12:01:05

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги, шановні виборці, я хочу звернутися до всіх присутніх в цьому залі, то що, я думаю, що більшість, якщо  не 100 відсотків народних депутатів сьогодні єдині в тому, що існуючий стан нелегітимності або  невизнання легітимності майнового  статусу тих чи інших підприємств, який запанував в Україні, починаючи з січня 2005 року, він не можу бути більше терпимий. Тому що те, що робиться сьогодні новою владою під проводом Президента і під проводом Прем'єр-міністра, хоч вони і тягнуть у різні боки, фактично, але він переслідує сьогодні одну ціль - перерозподіл власності, а якщо глянути глибше, хоча про це і говорити не хотілося, це помста і розправа з тими власниками, які стали неугодні новій владі.

Як ви бачите, весь час звучать одні і ті ж прізвища і весь час відновлюється ситуація, яка нагадує, хто читав хоч колись історію Древнього Риму про те, що Карфаген повинен бути зруйнований. Оце - головна ціль.

Що від цього виграє український народ, що від цього виграють ваші виборці? Нічого. Тому що вчора Президент Ющенко, вже наляканий тим, що з усіх боків йдуть докори і питання щодо інвестиційного  клімату в Україні. Пообіцяв, тепер уже  чеським інвесторам чи чеським підприємствам, пообіцяв розкрити, практично, те, що раніше було і за межами приватизації, як, скажімо, Одеський припортовий завод - це перлина сьогодні нашої промисловості, не тільки галузі, а й промисловості в цілому. Або ж пообіцяв продати чи дозволити до продажу Харківський турбоатом, який взагалі знаходиться сьогодні в невизначеному статусі, як, до речі, і Луганськтепловоз.

Тому, розглядаючи закон, який запропонований Симоненком-Сіренком, народними депутатами Симоненком, Сіренком і Ткаченком, комітет виходив з того і в більшості своїй дійшов до цього висновку, що такий закон  необхідний. Повинні бути націоналізовані підприємства. Про свідчить, зокрема, досвід останніх років минулого століття, останніх десятків років: Велика Британія націоналізувала підприємства, Франція націоналізувала підприємства, повинен такий закон прийняти. І ми би просили вас приєднатися до цієї думки - і підтримати закон, який подали народні депутати Симоненко і його колеги, прийняти його в першій редакції. Ті зауваження, які є від Науково-експертного управління, вони можуть бути враховані і виправлені при другій редакції.

Що стосується поєднання двох законопроектів, це можлива справа. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповіді і співдоповіді зроблено. Переходимо до обговорення.

Прошу на табло прізвища народних депутатів, що записалися на виступ з трибуни. Записалося у нас 11 народних депутатів. 20 хвилин, як ми домовлялися, на обговорення.

Володимир Тимофійович Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

12:04:32

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Прийняття даного законопроекту обумовлено необхідністю врегулювання порядку проведення примусового відчуження об'єктів права приватної власності на користь держави з мотивів суспільної необхідності, а саме: забезпечення оборонних, економічних, технічних та стратегічних потреб держави. Хочеться вірити, що так і буде. Але ж бажання і дійсність - різні поняття, адже ж сам Президент заговорив про перегляд підсумків приватизації 30 підприємств, а Прем'єр - про три тисячі. То де ж правдива цифра? Одне спільне в Президента і Прем'єра, а зараз ще і у соціалістів: не націоналізація, а реприватизація. Мабуть, з тієї причини, що націоналізація - це повернення підприємств і об'єктів в державну власність, а реприватизація - це передача підприємств в нові руки. І, звичайно, ці нові руки будуть з команди Президента та Прем'єра, для них вона буде не страшна і принесе тільки користь для них, а не для держави.

Дивує заява Президента і про те, що процес приватизації 95 - 98 відсотків об'єктів пройшов у відповідності з відповідними нормами закону, тобто, будьте спокійні, все пройшло нормально, за виключенням декількох випадків. Залишається тільки виправити, і, мабуть, за допомогою соціалістів, ці декілька випадків - і все буде в ажурі. Будемо жити при чесному, а не при кримінальному капіталізмі. Але давайте не будемо наївними. Щоб повірити в законність приватизації, свідок цьому - сьогоднішня приватизована обдерта Україна. Справа навіть не в тому законно чи незаконно була проведена приватизація, закони бувають різні і, як ми бачимо сьогодні "хромають" на всі чотири ноги, справа в тому, наскільки приватизація відповідає інтересам держави, інтересам більшості трудового народу і що вона принесла українському народу. Давайте покінчимо свідомо обманювати народ в тому, що приватизація сама по собі хороша, от тільки на практиці її зіпсували недобросовісні люди. А хто ж тоді ті недобросовісні люди? Треба про це чесно сказати народу. Чи  гарантія, що в подальшій приватизації таких людей більше не буде. Отож повинна бути проведена повна націоналізація і в обов'язковому порядку повинна проводитися не...належна експертна оцінка вартості об'єкту націоналізації, про що неодноразово на всіх рівнях говорять представники Комуністичної партії України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін запрошується до виступу, фракція "Наша Україна". Підготуватися Надразі.

Юрій Анатолійович!  Юрій Анатолійович!

(Ш у м  у  з а л і)

Юрій Анатолійович! Шановні колеги, я прошу вас...

(Ш у м  у  з а л і)

Так, я  прошу вас, шановні колеги, заспокойтесь! Не зривайте роботу Верховної Ради!  Юрій Анатолійович, будь ласка, я прошу вас виступайте!

 

12:08:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Я прошу хай вони займаються неподобством після мого виступу! Я не можу бути...

(Ш у м)

 

ГОЛОВА. Я прошу...

( Ш у м   у   з а л і)

Шановні колеги! Я прошу вас. Що? Він виступає, він має право на виступ. Я прошу вас.

Юрію Анатолійовичу, давайте будемо продовжувати роботу. Я попросив ...

( Ш у м   у   з а л і)

Юрію Анатолійовичу, або продовжуйте виступати, або я надам слово іншій людині. Я прошу вас, заспокойтеся. Я вас прошу, Юрію Анатолійовичу. Ну, що я можу зробити?

( Ш у м   у   з а л і)

Юрію Анатолійовичу, я прошу вас.

( Ш у м   у   з а л і)

Василь Надрага, будь ласка, виступайте з місця.

Василь Надрага, виступайте, будь ласка.

 

12:09:54

НАДРАГА В.І.

Спасибо. Ну, что, уважаемые телезрители, уважаемые коллеги, мы с вами видим продолжение политического шоу. 

Возвращаясь к закону так, как предполагает Регламент, хотелось бы сказать, что, безусловно, все последних четырнадцать лет, которых мы постоянно слушали о том, что приватизация даст возможность нам экономически развести, сегодня по факту, можно сказать, остались иллюзиями. Почему? Потому что во всех цивилизованных странах всегда и  везде, и во всем, имея право, имея возможность на приватизацию,  государство точно также  имело право на национализацию. Это как бы две  обязательные вещи, если мы говорим о том, что  мы должны создать  цивилизованные правила  экономического взаимодействия.

Единственное, что хотелось бы сказать авторам и на чем сакцентировать  внимание, что данное законодательство,  в первую очередь, должно решить вопрос о  гласном принятии решения о национализации, гласно и публично, не в кабинетах, а в той же Верховной Раде должны приниматься решения по национализации.

Следующий момент. Должен создан быть механизм, согласно которого экспертная оценка национализируемых предприятий и сумма выплаты компенсации за них должна быть  точно также гласной, публично определяться. Ибо такой площадки для коррупции, какой является определение стоимости и возврата из бюджета средств, трудно представить.

И последнее, глубоко убежден, что когда мы говорим с вами о необходимости создания механизма национализации, мы должны четко понимать, что, отдавая полномочия Фонду государственного имущества на эту тему, по реализации принятых решений, мы должны знать, что Фонд государственного имущества тоже будет действовать на основании соответствующего Закона, а не  вообще, как у нас сегодня. Поэтому считаю, что параллельно с этими законами мы должны обязательно принять отдельный Закон, как можно быстрее, о Фонде государственного имущества, который приведет и его под соответствующий общественный, а быть если  точным, государственный контроль потому, каким образом и что он будет делать по национализации предприятий.

И последнее, есть целый ряд нестыковок, которые связаны, на мой взгляд, с тем, что  не совсем  корректно выписана экономическая терминология. Думаю, что в этом Законе мы должны уйти от политической составляющей, а выйти на экономический интерес общества, а соответственно и на  экономические рычаги государства по  наведению порядка в экономике. Думаю, что в этом, я и Народная партия единодушны. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, виступайте, будь ласка. Виступайте, я прошу вас.

 

КАРМАЗИН Ю.А. Хай мені не заважають. ...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу вас, шановні колеги, ну, я прошу вас. Михайло Васильович Косів. Ну, давайте не зривати роботу Парламенту. Сергій Жижко, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

Так, Юрій Анатолійович, або виступайте, або я поставлю питання на голосування. Я хочу, Юрій Анатолійович, я дуже вас поважаю, будь ласка, не шукайте приводу для того, щоб ми Верховну Раду дискредитували остаточно.

 

12:13:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу,, я  нагадаю вам про  необхідність виконання регламенту - це перше. І друге, що стосується конкретно цього Закону, переді мною Конституція, перед вами вона також є, коли ви приймаєте такі акти.

Конституціє встановлено, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосовано як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі в порядку, встановленому законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відшкодування відчуження таких об'єктів .................. повне відшкодування їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного часу.

У нас є два закони. Один законопроект вніс народний депутат Рудьковський, інший доповідався авторами, від імені авторів народним депутатом Симоненком.

Є думка комітету. На мій погляд, вивчивши всі зауваження і Науково-експертного управління, і, вивчивши самі тексти законопроектів, я бачу реальні переваги у законопроекту, який презентував тут Микола Рудьковський.

Чим? Тут чітко визначено, що, і ці закони відрізняються метою, що метою проведення націоналізації є забезпечення оборонних, економічних, організаційно-технічних та інших стратегічних потреб держави і суспільства під час відвернення чи подолання наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру, також надзвичайних ситуацій техногенного і іншого або природного характеру нижче регіонального рівня. До цього законопроекту найменше зауважень. Тому я буду вас просити підтримати законопроект Рудьковський. Це перше.

Друге. Я хотів би, що так, як оце зараз ображають Президента, коли він не може відповісти на це, не була зараз була така неправдива інформація, розповсюджена щодо члена, поки що члена нашої фракції, Петра Порошенка. Я хочу перше сказати, чому. Хочу сказати для тих, хто допустив це. Порошенко зберіг по Вінницькій області 40 тисяч робочих місць. 40 тисяч робочих місць. І я просив би це чітко розуміти. І коли ми говоримо, що порізали на металобрухт, то давайте говорити, хто порізав конкретно. А ми, Партія захисників Вітчизни, чітко називали хто порізав, коли, які об'єкти. Чому із 190 заводів цукрових, про які говорилося, залишилося тільки половина.

Таким чином, я просив би, щоб сьогодні  політична боротьба  не переходила нормальні межі. Я просив би вас, щоб політична боротьба  не  закривала очі і щоб під гаслами цієї боротьби ми бачили один одного і чули один одного. Я буду голосувати за перший законопроект, до чого вас закликаю. Дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція "Наша Україна" запрошується до виступу. Після виступів... Чиє прізвище було названо? Ну я прошу вас, Сергій Жижко виступає.

 

12:16:45

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Шановний пане голово, шановні депутати.

Даний законопроект передбачає визначення порядку примусового відчуження об'єктів права приватної власності у власність держави з мотивів суспільної необхідності, тобто процедури, передбаченої статтею 41 Конституції України.

Тому ухвалення такого закону аж ніяк не є початком наступу на приватну власність, як можна було б припустити, прочитавши лише назву. Висновок Науково-експертного управління містить ряд суттєвих зауважень до цього законопроекту, які належить врахувати. Виникли  зауваження і у мене при ознайомлені з  ним.

По-перше, у статті 5-й зазначається, що рішення про націоналізацію приймається Верховною Радою України у формі спеціального закону, який вже повинен містити розмір відшкодування вартості націоналізованого майна його власника.  Отже, на момент ухвалення рішення про націоналізацію незалежним оцінником  вже має бути проведена оцінка власності об'єкту  націоналізації відповідно до статті 7. Але на яких підставах незалежний оцінник розпочинає роботу з проведення оцінки вартості майна, якщо самого рішення про націоналізацію ще не існує. Також не зрозуміло ким і на яких підставах має оплачуватися робота незалежного оцінника.

По-друге, більшість статей законопроекту  побудовано на припущенні про існування єдиного власника об'єкту націоналізації. Але ж така ситуація  є скоріше винятком, а не правилом. При приватизації переважної більшості підприємств, вони перетворювалися в акціонерні товариства, власниками певної частини акцій ставали члени трудового колективу та управлінці, тобто фізичні особи. У процесі перерозподілу власності до кола співвласників долучалися вітчизняні та закордонні інвестори, назвемо їх так, серед яких могли бути юридичні, фізичні особи, причому це коло співвласників могло суттєво змінюватися з часом.

Можемо уявити собі гепатетично таку ситуацію: якийсь Джон Сміт із штату Айдахо, перейнявши симпатію до помаранчевої революції при випадку купили у якогось Павла Скоробагатька пакет акцій українського підприємства, про яке йому було відомо, як про фантастично прибуткове за американськими мірками. Аж тут через рік, коли він перебуває в солодкому очікуванні дивідендів, йому надходить скупе офіційне повідомлення, що це підприємство націоналізоване, а за належний йому пакет він має право отримати вдесятеро менше, ніж він вартував при купівлі. Нескладно уявити реакцію такого інвестора і її наслідки для міжнародного іміджу України.

То ж за реальних обставин процедура націоналізації може набувати набагато складнішого і, сказав би, драматичнішого характеру, аніж передбачено статтями даного законопроекту, який, на мій погляд, потребує доопрацювання і повторного розгляду в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів, запрошується до виступу. І Євген Гірник буде виступати наступним.

 

12:19:51

НОВАК В.М.

Фракція Комуністичної партії, Володимир Новак.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, виборці! Вважаю, що питання про такий закон назріло давно. Давайте будемо відвертими: приватизацію в Україні вже навчились робити і по закону, і по поняттях, і без закону, і без поняття. Пограбовано і державу, і народ. Майно, яке колись було спільною власністю, тому що і створювалося спільною працею цілими поколіннями радянських людей, раптом стало чиєюсь приватною власністю. Причому, дуже цікаво: ввечері ще завод був спільний, а на ранок він уже приватний. Таких прикладів можна привести дуже багато. І липові аукціони, і фіктивні договори купівлі-продажу, і махінації з акціями, в результаті яких контрольні пакети переходили з рук в руки. І все це освячувалось законом. Куди не кинь, виходить, що або приватизували, або вкрали по закону, і забрати назад майно в державну власність вже не можна, бо, бачите, такого закону, щоб забрати немає.

Тому то цей проект має надзвичайно велике значення. В ньому поняття "націоналізація" визначається, як прерогатива держави та народу здійснювати повернення об'єктів приватної власності до виключної власності держави та суспільства.

Мені більш імпонує проект 3709-2. Автори їх пропонують законодавчо визначити правові реформи та методи націоналізації, її мету, підстави. Законопроектом також врегульовується питання проведення оцінки майна, що націоналізується.

Звичайно, дуже важливо, щоб націоналізація проводилася сурово в рамках закону, тому що ті, хто стоять при владі, зможуть використати закон про націоналізацію як ефективну зброю проти інакомислячих, що, в принципі, і робиться зараз. З цією метою автори вносять пропозицію про створення спеціальної комісії Верховної Ради України з питань націоналізації у складі представників від всіх офіційно зареєстрованих фракцій, представників Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства  фінансів, представників трудового колективу. Така комісія зможе кваліфіковано готувати програму націоналізації, висновки щодо націоналізації та інші документи рекомендаційного характеру та здійснювати контроль за їх виконанням.

Ми всі признаємо, що зроблено дуже багато помилок під час приватизації, їх потрібно виправляти, причому, виправляти на законних підставах.

Переділ майна не на законних підставах, а це значить, в чиїхось інтересах, може призвести до катастрофічних наслідків у суспільстві.

Тому-то я вважаю, що цей закон, я маю на увазі закон, внесений Петром Миколайовичем Симоненком, надзвичайно важливий. І разом із своїми колегами буду за нього голосувати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, останній виступ.

 

12:22:55

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес Українських націоналістів.

Шановні депутати, шановні виборці!  Ми розглядаємо досить непросте питання і спірне питання. І з цього приводу я хотів би сказати, що у нашого Президента є досить цікаві радники. Один з них, пан Пасхавер публічно в пресі заявляє, що корупційне суспільство має шанс стати багатим, а те, що не поважає власність,  не стане багатим ніколи. Все поставлено з ніг на голову. Може, цей радник наведе хоч один приклад корупційної  держави, яка стала б багатою. Може, в Латинській Америці, чи в Росії, чи в Африканських країнах, чи Україна епохи Кучми могла стати багатою?

Президента чомусь лякають, що буцімто не прийдуть інвестори, якщо власність не буде гарантована. Питань немає: власність має бути гарантована, в тому числі і державна. А, з другого боку, вона має бути законною.

Практика багатьох країн показала, що ні державна, ні приватна власність не є панацеєю, особливо в галузях масового виробництва. Одна і друга може бути як успішною, так і провальною, в залежності від менеджменту. І до функцій держави має бути віднесено регулювання їх співвідношення. На це і спрямований законопроект, що пропонується, вірніше, законопроекти. Ми знаємо багато прикладів, коли дика приватизація здійснювалася лише з метою розкрадання або знищення конкурентів, в тому числі і в моєму рідному місті завод "Карпатнафтомаш", що мав більше двох з половиною тисяч працюючих, приватизований іноземним, російським, інвестором, тільки для того щоб станки з числовим, програмним управлінням розпродувати за ціною металолому. Якщо ми затягнемо з прийняттям подібного закону, ми маємо можливість дочекатися, що дуже багато таких підприємств будуть знищені. Тому вважаю за можливе законопроект Рудьковського все-таки прийняти за основу у зв'язку з його суспільною необхідністю. В той же час, як інший законопроект - це фактично повторення дій матроса Железнякова, що втомився чекати і хоче повторити все з початку, коли неефективна державна власність призвела до краху великої держави.

Є, звичайно, претензії щодо законопроекту, запропонованого Миколою Рудьковським. Фактично це є проект про націоналізацію майна в Україні, викликає занепокоєння втаємничення бюджетних відносин по реприватизації та інші моменти. Тому пропоную: або взяти за основу проект Рудьковського, або йому разом із Кабінетом Міністрів, який має певні пропозиції щодо націоналізації майна, розробити відповідний проект.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, процедура - це коли при обговоренні питання. Зараз тільки з мотивів можемо говорити, шановні колеги. Ну з мотивів, будь ласка, дуже багато, запишіться, будь ласка. Ну це було для виступу. З мотивів 3 хвилини, запишіться, будь ласка.

Так, зараз записалися. Юрій Кармазін, будь ласка. Три хвилини, потім...

 

12:26:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, очевидно, що обговорення показує, що треба прийняти перший законопроект Рудьковського за основу в першому читанні, це зрозуміло. І дехто путає, що мова може йти про порушення Конституції. Я хотів би, щоб всі прочитали Конституції. Те,  про що говорять, про  несправедливу приватизацію і так далі, вона є, на жаль, і те, що зараз уряд не робить кроків нормальних, оголошуючи то 3 тисячі об'єктів, то 29 об'єктів. Не 3 тисячі і не 29! Можливо краще зробити, я для того, щоб не плутали один закон з іншим, цей закон ми приймаємо, а далі приймаємо закон, який ми зараз розроблюємо, про дооцінку всіх об'єктів, тому що вся приватизація України зроблена поза законом. Вся приватизація зроблена з порушенням оцінок, але вчора ті самі люди кричали  про  те, що не можна залучати іноземних експертів. Всіх можна експертів залучати, якщо це йде на користь державі. Тому давайте приймати.......

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

12:27:40

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Володимире Михайловичу! Анатолій Оржаховський, фракція комуністів. Прошу передати слово колезі Гмирі Сергію Петровичу.

 

ГОЛОВА. Сергій Гмиря мікрофон.

 

12:27:53

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Два вопроса по поводу того маленького инцидента, который только что мы наблюдали. Первый. Каким образом Регламент запрещает вывешивать плакаты с надписью "Ющенко як і Кучма - саботажник Європейської хартії регіональних мов"?

Второй вопрос. Каким образом простая констатация фактов может быть оскорблением? Это факт, что Ющенко как и  Кучма, не предоставляет на депонирование в Совет Европы этот важнейший документ, нарушая  обязательство Украины. и с фактом спорить трудно.

И по вопросу  о попытке защитить господина  Порошенко. Порошенко не нуждается в защите. В нарушение Конституции он является депутатом, не может выступать здесь. То, что он является депутатом,  нарушая тем самым национальную безопасность Украины, позволяет ему здесь выступить. Не работает он здесь, получая деньги...

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

 

12:28:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я, по-перше, хотів би, звичайно, до теми  повернутися нашого обговорення, тому що вести розмову про Європейську хартію мов можна тільки  тоді, коли українська мова  буде в Україні звучати хоча б інколи, і з засобів масової інформації в тому числі. Тому  це питання інше.

Але все ж таки вертаючись  до предмету обговорення. Закон про націоналізацію, звичайно, він цікавий, і вартувало би переглянути всі ті приватизаційні проекти, які відбулися, і  наскільки вони відбулися з порушенням закону. Але знову таки треба дивитися, щоби разом з водою із миски не викинути і дитину, тому що треба  дуже  ретельно і уважно вивчати інвесторів хто у що вкладав. Тому що не забуваймо, що прийшла  достатньо велика кількість людей зі  щирим бажанням вкласти гроші  і навіть на цьому заробити, не дивлячись на  ті величезні хабарі, які  вимагали Кучма і компанія, і не забувати як і хто голосував  в цій залі, наприклад, за квоти по цукру, як знищував тут цукрову промисловість.

Тому ті, хто зараз захищають хартію мови, я думаю...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Зараз заключне слово  по одній хвилині Рудьковський і Симоненко, і голова комітету, позиція комітеті. Будь ласка, по хвилині.

 

12:30:26

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Я звертаюся до вас задуматися, чому я пропоную саме такий закон. От дивіться, наприклад, якби яворівська сірка, є об'єкт, який може,  скажемо, затравити всю Західну України і половину Європи. Якби  він був приватизований згідно законодавства, що робити в цій ситуації,  якщо власник не вкладає  достатньо коштів для  того, щоб об'єкт  підтримувати у належному стані  і не було ніяких хімічних викидів?

У той час, коли, проаналізувавши ситуацію, уряд звертається до Ради  національної безпеки, на чолі з Президентом аналізує ситуацію, вносить ініціативу до Верховної Ради, народні депутати, як представники, громадян приймають рішення, що потрібно цей об'єкт націоналізувати, виділяються кошти, повертаються у державну власність, виходячи із реальної власності об'єкту. І забезпечуємо безпеку цілої території. Скажіть: що тут не так, де потрібно  підправити Закон? Давайте приймемо.

 

ГОЛОВА. Так. Петро Миколайович Симоненко.

 

12:31:44

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я хотів би ще раз наголосити на тому, що ми - комуністи, унісши на ваш розгляд цей законопроект, пропонуємо суспільству мирний громадянський договір, відносно вирішення найболючіших проблем сьогодні майбутнього України. На наш погляд, він дозволяє перейти до того, щоб мирним, ненасильницьким шляхом вирішити всі ті проблеми, які торкаються в першу чергу знищення економічної незалежності нашої держави. На мій погляд, якщо ми зараз не приймемо цей закон, народ наш України має право, на підставі декларації прав людини, іншим шляхом повернути собі те, що належить народу України.

Що цей Закон вирішує? Цей Закон вирішує в першу чергу питання боротьби проти корупції, боротьби проти тінізації економіки, сприяє формувати сталі джерела наповнення бюджету, а також захистити малий та середній бізнес в Україні.

 

ГОЛОВА. Станіслав Іванович Гуренко, мікрофон, будь ласка.

Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

12:33:04

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, Фракція комуністичної партії України, Голова Комітету з питань економічної політики.

Шановні колеги, я хочу  звернути вашу увагу, що ці 2 законопроекти, вони аж ніяк не протирічать один одному. І ці намагання з трибуни  з  місця штучно протиставити один закон іншому, по-моєму вони полягають у тому, що закінчувався цей виступ намаганням про те, що буде закон про дооціночку, от тоді ми розвернемося, от тоді ми проголосуємо. До чого це заклик? Закон конституційний, один і другий. Вони, один закон можна вважати рамковим, другий закон, який уточнює положення про націоналізацію при конкретних обставинах. Я прошу, шановні колеги, підтримати обидва законопроекти у першому читанні. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, Степан Хмара. З приводу чого? Шановні колеги, вже досить мотивів, я прошу вас, вже мотиви були, записувалися. Я розумію, що вас одне питання цікавить, а їх тут два десятки є. Будь ласка, мікрофон, Хмара останній.

 

12:34:19

ХМАРА С.І.

Хмара, фракція Української народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу звернути вашу увагу, що дійсно автори законопроектів мали право на заключне слово. А щодо представника комітету, голови комітету - це абсолютно вже не мало жодних підстав. Тому що думка комітету була висловлена. І агітувати додатково не потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хотів би сказати, що відповідно до Регламенту доповідачі чи співдоповідачі мають право на заключне слово.

Руденко, будь ласка, 30 секунд.

 

12:35:10

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую, Володимире Михайловичу. Справа в тому, що аргументи з посиланням на те, що якесь підприємство погано працює з точки зору екології чи інших напрямків, тому потрібно легально його націоналізовувати, з моєї точки зору, абсурдні. В руках держави є досить багато регуляторних, інспекційних, контролюючих функцій. Якщо чиновники будуть ефективно працювати на цих посадах, не потрібно ніяких націоналізацій. Тому питання політичне, питання піару і нічого іншого. Дякую. Не підтримуємо закон.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування проект... для прийняття за основу у першому читанні проект Закону України про порядок примусового відчуження об'єктів права приватної власності у власність держави (націоналізації). Реєстраційний номер 3709, автор - Микола Рудьковський.

 

12:36:23

За-133

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка, шановні колеги: "Наша Україна" - 4, комуністів - 56, "Регіони України" - 8, блок Тимошенко - 3, Народна партія - 0,  СПУ - 27, Українська народна партія - 21, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 8, Партія промисловців, підприємців - 2, "Демократичні ініціативи" - 0, позафракційні - 4.

Так, вноситься на голосування проект Закону України (реєстраційний номер 3702-9) для прийняття у першому читанні за основу про повернення майна базових галузей народного господарства, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб у власність українського народу (націоналізацію). Автори - народні депутати Симоненко, Ткаченко, Сіренко. За основу.

 

12:37:28

За-107

По фракціях? Будь ласка. "Наша Україна" - 1, комуністів - 56, "Регіони України" - 8, блок Тимошенко - 1, Народна партія - 0,  СПУ - 26, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 1, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 11, Партія промисловців, підприємців - 0, "Демократичні ініціативи" - 0, позафракційні - 3. Що? Будь ласка, відповідно до Регламенту, якщо це, нема проблем. Таким чином, пропозиція звучала (прошу уваги!) на повторне перше читання. Я буду ставити окремо кожен закон.

Вноситься на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту Закону 3709 (автор - Микола Рудьковський). Прошу визначатись.

 

12:38:33

За-136

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Вноситься на голосування для направлення на повторне перше читання проект Закону України (реєстраційний номер 3709-2) про повернення майна  базових галузей народного господарства, що  знаходяться у власності громадян і юридичних осіб у власність українського народу (націоналізацію).

 

12:39:10

За-107

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 1; комуністів - 56; "Регіони України" - 5; Блок Тимошенко - 2; Народна партія - 0; СПУ - 27; Українська народна партія - 0; СДПУ(о) - 4; "Демократична Україна" - 0; "Єдина Україна" - 10; Партія промисловців і підприємців України - 0; "Демініціативи" - 1; позафракційні - 1.

Оголошується до розгляду проект Закону про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель.  Регламент пропонується таким чином, шановні колеги, комітет: для доповіді - до 5 хвилин, відповіді на запитання - 3 хвилини, для співдоповідача - 3 хвилини і обговорення і прийняття рішення, тут написано, 5 хвилин. Я думаю, 15 хвилин треба нам, не менше.

Що з приводу проекту? Комітет відхилив, але ми маємо розглянути... Шановні колеги, є пропозиція комітету про відхилення, але ми маємо розглядати його, це вимагає Регламент.

Будь ласка, Анатолій Степанович.

 

ДАНИЛЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, присутні.

На ваш розгляд внесено проект Закону України  про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель, поданого Кабінетом Міністрів України. Даний законопроект  визначає правові, економічні та організаційні засади проведення земельних торгів та порядку здійснення професійної аукціонної діяльності на ринку земель.

Норми даного законопроекту розширюють і доповнюють  Земельний кодекс України та проект Закону України про ринок земель, який прийнято Верховною Радою України у першому читанні та готується до другого читання. Хочу ще раз наголосити, шановні народні депутати, що даний законопроект розширює і доповнює норми вищезгаданих кодексів проекту закону та направлений на врегулювання питань щодо повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань проведення земельних торгів, форм об'єктів та суб'єктів земельних торгів, зокрема, таких об'єктів земельних торгів, як речові права на земельні ділянки, цінні папери на земельні ділянки в порядку створення та функціонування земельних  бірж, підготовка ліцетаторів, біржових брокерів, маклерів, менеджерів, аукціоністів з обслуговування земельних торгів.

В порядку підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах, серед яких визначення  меж земельних ділянок в натурі, затвердження стартових цін, виготовлення технічного паспорту, опублікування оголошень в засобах масової інформації в порядку участі в торгах та їх проведення, включаючи електронні торгові системи, оголошення результатів земельних торгів.

Не зважаючи на те, що ринок земельного сільськогосподарського призначення, починає свого становлення в 2000 році, забезпечує поповнення державного та місцевих  бюджетів, зокрема, в 2001-му - 98,7 мільйони гривень, в 2002-му - 158 мільйонів гривень, в 2003 - 311 мільйонів гривень, в 2004-му - 614 мільйонів гривень за рахунок коштів від їх продажу.

Аналіз формування цін, що підтверджується, зокрема, і останніми перевірками, проведено згідно розпорядження Президента України, засвідчили про необхідність прийняття закону, який забезпечив би порядок проведення земельних торгів на конкурентних засадах і одночасно збільшити надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

За попередніми підрахунками, законодавче регулювання конкурентності продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення забезпечить додаткових надходжень понад 400 мільйонів гривень щорічно. Поряд з цим прозора конкурентність продажу  земель дасть можливість додаткового залучення інвестицій в економіку країни, розвиток іпотечного кредитування і встановлення  ринку і вартості земельних ділянок.

Шановні народні депутати!

Прошу вас підтримати даний законопроект в першому читанні, а також прийняти участь в підготовці пропозицій до даного законопроекту при підготовці його до другого читання. Зауваження Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин, вважаємо, будуть повністю враховані при подальшому доопрацюванні. Дякую за увагу. Доповідь закінчена.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до голови комітету? Запишіться, будь ласка, три хвилини.

На табло. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна", будь ласка. Потім Анатолій Оржаховський.

 

12:43:49

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу, ви знаєте, останнім часом викриваються щоденно десятки і сотні випадків по всій Україні, коли земля роздавалася незаконно. І ми маємо зараз цю землю повернути знову до держави.

Уявіть собі: якщо б такий закон вже діяв би в Україні і та земля, яка незаконно роздавалася, вона вже була б продана і перепродана, які шляхи тоді були б відновлення законності? І в разі прийняття вашого закону, чи ви передбачаєте такі шляхи, коли вже земля, яка передана, потім продана, перепродана і вже є нові і нові хазяїни. Я думаю, що поки ми не знайдемо відповіді на ці питання, і в тому числі щодо Криму - це обов'язково, поки не будуть остаточні виділені земельні масиви для тих людей, чия земля зараз наміряється пуститися під продаж, я думаю, такий закон просто не може бути прийнятий. Дякую.

 

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую.

Якраз і норма цього закону направлена на неуможливлення зловживань, порушень чинного законодавства. Мова йде про відкриті торги, про формування бази щодо аукціонів і конкурсів. Якби цей закон діяв раніше, норма цього закону, то, звичайно, тих би порушень, про які ви кажете, а їх під час перевірок у 2004 році силами Державного комітету по всій Україні проведено 111 тисяч, і зі 111 тисяч виявлено правопорушень понад 80 тисяч. Ось в чому суть, і для цього потрібний цей закон: для того щоб залучити інвестиції, кредити, для того щоб сформувати прозорий ринковий механізм. Без сформування аукціонів, аукціонної діяльності це неможливо. Дякую за дане запитання.

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

12:45:40

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Анатолій Степанович, послухавши вашу доповідь і знаючи реалії на місцях, в галузі сільського господарства, і з приватизацією землі і так далі.

Розумію, що шлях уряду прокладається до подальшої купівлі і продажу землі. Тому свідчення, я впевнений, і законопроект, котрий ви зараз представляєте. Він є мабуть в унісон із цією адміністративно-територіальною реформою, котру готує Роман Безсмертний. Мета - перекроїти територію, пришвидшити час відібрання землі у громад. Чи не здається дивним ваша робота? При Кучмі ви роздавали, потім при Ющенку ви починаєте роботи повертати і в той же час сьогодні пропонуєте продавати. Що далі буде з українською землею і взагалі з державою?

 

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за підняте питання. Спеціалісти ті, хто працюють в системі земельних ресурсів, ніколи не розпоряджалися земельними ділянками. Згідно того законодавства, яке сформоване Верховною Радою і ви приймали активну участь, це закон про самоврядування, інший пакет законів, розпоряджається землями на території сільських рад, міських і селищних органи самоврядування, за межами - представники виконавчої влади. Для того, щоб  унеможливити - повторюю - і сформувати зловживання, і сформувати прозорий, доступний ринок, в обов'язковму порядку в проекті цього закону пропонується наступна норма. Із земель державної та комунальної власності тільки через аукціон, через конкурси. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко. А, Сулковський доповідає від комітету. Будь ласка, Павло Сулковський.

 

12:47:58

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, розглянувши і обговоривши зазначений законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер  7488 від 16.05.2005 року), метою якого є створення ринку земель в Україні шляхом визначення правових, економічних і організаційних засад та механізмів проведення земельних торгів.

Комітет відмічає, що у зазначеному  законопроекті в основному дублюються цілі статті законопроекту реєстраційного номеру  2600-1 від 22.03.2004 року внесеного народними депутатами України Сулковським, Томичем, Зубцем, Калінчуком, Гладієм та іншими, який був  розглянутий 17 червня 2004 року, прийнятий Верховною Радою України за основу. Доопрацьований  з врахуванням пропозицій народних депутатів України та підготовлений до другого читання.

Сьогодні, Володимире Михайловичу, Адаме Івановичу, на засіданні Комітету аграрної політики та земельних відносин  буде розглядатися Закон  про ринок землі на нашому  засіданні і буде  направлений у парламент для розгляду у другому читанні.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України  пропонує використати  конструктивні положення зазначеного законопроекту при доопрацювання до другого читання проекту за номером 2600-1 про ринок земель.

Комітет  аграрної політики та земельних відносин просить вас, шановні народні депутати, і рекомендує своїм рішенням відхилити  зазначений проект закону.

І тому є прохання до Анатолія Степановича Даниленка, щоб сьогодні ви погодилися також  з висновками  Комітету  аграрної політики та земельних відносин  і погодилися про те, що його треба відхиляти цей  законопроект. І ми  вас запрошуємо сьогодні, щоб ви  прийняли участь на засіданні нашого комітету, і ми врахуємо  разом з вами, там всього-на-всього 10 положень Закон про ринок землі до другого читання. І, я вважаю, що це буде компроміс і  вірно.  І тому закликаю шановних народних депутатів  від імені комітету не підтримувати цей законопроект, а його просто треба відхилити. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати? Сідайте, будь ласка.

Будь ласка, висвітіть на табло прізвища виступаючих.

Кармазин Юрій Анатолійович, підготуватися Александровській. Сідайте ...  Задасте йому запитання. Сьогодні, сьогодні задасте  запитання. Я роблю зауваження народному депутату, який не знає української мови, користується російськими похабними висловами. Будь ласка, запишіться на запитання, 3 хвилини. Так, 3 хвилини, Ткаленко, Гінзбург.

 

12:51:40

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний рух України, Фракція "Наша Україна". Наступне питання: в багатьох селищах міського типу і селах при розпайовці не було передбачено залишити, які передбачені були законом, пасовиська для громадського випасу скоту. що приводить сьогодні до дуже серйозних нарікань з боку населення. Зокрема, це  селище міського типу Велика Олександрівка Херсонської області. Як ви бачите вирішення цього питання, будь ласка?

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую. Я хочу сказати вам, що я  це питання дуже добре в ньому, скажу відверто, розібравшись і будучи першим на Рівненщині, в  Західній Україні, роздержавлював колгосп. І скажу відверто, що там де були господарі, там де були органи місцевого самоврядування на своєму місці, які думали за своїх виборців, за своїх жителів і які боролися за створення запасу і резервного фонду земель, і які не допустили безгосподарності, а спланували чітко т, по-господарські о це все передбачили - там  люди не будуть бідувати і шукати собі пасовище. Там, де були безгосподарники, там, де не думали про це, розтранжирували запас земель, які передбачав законом і відводився, резервний фонд розтранжирювали, тому зрозуміло, що сьогодні безвихідна ситуація в окремих місцевих сільських  радах. Тому я вважаю, що у даному випадку треба серйозно повернутися до інвентарізації земель, за якими рішеннями правильно чи неправильно на законних підставах орган місцевого самоврядування оце все розбазарив запас і резервний фонд земель.

І я думаю, що тут можна ще відшукати декілька гектарів, щоб, дійсно,  допомогти місцевим жителям вирішити цю проблему. Тому вам пропоную як народному депутату, своєму колезі, подавайте такі звернення у Міністерство аграрної політики,  у наш комітет. Ми маємо створити комісію і направити в окремі регіони, перевірити ці земельні запаси і  резервні фонди. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка,  запитання.

 

12:54:21

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Гінзбург, Конотопський виборчий округ,  фракція Комуністичної партії.

У мене, шановний доповідачу, до вас таке запитання. Коли  розподіляли ці землі, паювання було земельних паїв, то вони ділилися дуже несправедливо. Наприклад, хто ближче був до начальства, їм давали ситніші землі, іншим давали там  землі, які знаходилися далі і менш урожайні землі.

Сьогодні читаю у вашому законі чи  закон, який ви пропонуєте. "Формула проведення земельних торгів, аукціонів або конкурсів визначається власником земельної ділянки, якщо інше не передбачено законом. Земельні торги також можуть проводитися за рішенням суду". І це пов'язано з тим, що  зараз нам нав'язують іпотечні банки. Я так розумію, що людина, взявши кредит, заложивши в іпотечний банк цю  землю, потім цю землю виставляють на торги, і що та людина в селі, яка не знає не законів, не знає, як це робиться, проста селянська людина, не знає ціни на землю, у неї просто така недовіра до влади, вона  виставляє  цю землю, що вона може виторгувати за неї, ви мені скажіть? Я розумію...

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.  Дякую вам за  запитання. І хочу вам сказати, що  я не є автором, я всього-на-всього співдоповідаю від імені комітету.  Тому я до... Я проти цього проекту закону, якщо ви добре слухали, що я доповідав.

По-друге. Я вас повністю підтримую, що несправедливо проведено роздержавлення земель в Україні, несправедливо. Я, коли особисто, будучи головою колгоспу, роздержавлював своє господарство, я цілий рік десять рік вивішував списки, уточнював і біля магазинів, і по вулицях, і так далі, щоб люди дійсно читали і дивилися, чи вони згублені, чи вони не обіходять, чи вони не обдурені, що вони залишаться без землі. І тому там, де не скористалися безконтрольно органів виконавчої влади, там, де запустили на свій погляд за закритими дверима роздержавлення, там сьогодні ми і бачимо, що більше, є навіть такі колгоспи і сільські ради, що до половини, 50 процентів треба людям було дати земель, їм не дали. Я це підтримаю і визнаю, що факт цей в Україні є.

Що робити на сьогоднішній день, скажу вам відверто. Там, де є резервний фонд і запас землі в органах місцевого самоврядування, там можна повертатися, закон дозволяє тих, кого обдурили, положено земельні ділянки і паї, там можна розглядати і приймати рішення органам місцевого самоврядування, навіть не допускати до судів цих людей, не робити волокити. І можна цим людям ще виділити земельні паї, на законних підставах це все буде.

Що стосовно реалізації, то я вам скажу. Я сам проти розбазарювання і продажу землі. Я являюся автором Закону про ринок землі. І тому статистика світова сьогодні говорить. Скажіть мені, хоч одну країну знайдіть, де більше півтора-два відсотки продалося землі? Не продається землі більше двох відсотків. І я вірю в те, що не буде продана і в Україні. Але є винятки. Де залишилися самотні люди, дід з бабушкою, які пропрацювали 40-50 років у колгоспі, не маючи дітей, не маючи кому у спадкоємство передати землю, і що вони сьогодні  і не мають права, воно їм не потрібно шість гектарів землі. Що вони не можуть сьогодні тих п'ять гектарів продати? Я вважаю, можуть. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я всіх просив би, коли ми доповідаємо, доповідати рішення комітету. Переходимо до обговорення законопроекту. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ми домовлялися з вами 15 хвилин. Будь ласка, виступ з трибуни - Юрій Кармазін. Наступною буде виступати Алла Александровська.

 

12:59:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, я прошу представника уряду передати, що я нічого не маю до Прем`єр-міністра України Юлії Тимошенко. Більше того, я її дуже ціную і люблю, але в цьому проекті, який поданий за підписом Прем`єр-міністра, записана одна цікава частина. Стаття п'ять частина четверта: "Продаж земельних ділянок іноземним громадянами, іноземним юридичним особам, спільним підприємствам та підприємствам з іноземними інвестиціями на земельних торгах для потреб, визначених Земельних кодексом, проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на загальних засадах." Це я цитую. "У раз визнання переможцем земельних торгів іноземного громадянина, іноземної юридичної особи спільного підприємства чи підприємства з іноземними інвестиціями договір куплі-продажу з ним укладається після погодження з Кабінетом Міністрів чи Верховною Радою відповідно до повноважень, визначених законом та в порядку, встановленому Кабміном. У разі відмови Кабінетом Міністрів продажу іноземному громадянину, іноземній юридичній особі, спільному підприємству чи підприємству з іноземними інвестиціями земельної ділянки, торги вважаються такими, що не відбулися". Тобто в любому випадку іноземний громадянин або іноземна юридична особа мають отримати нашу українську землю.

Я хочу запитати: а ще в якій державі це є? Тому я вдячний зараз представнику комітету за те, що він запропонував цей закон відхилити - перше. Друге, я нагадую уряду, що не той закон, який вони зараз пропонують, назва його - про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку землі, а закон про ринок землі ми прийняли. І саме цей закон  передбачений у пункті 4 розділу 9 Прикінцевих положень нового Земельного кодексу України. Таким чином, цей закон, позитивне, що в ньому є - деталізація, як проводити ті торги, має бути включений, а оце реакційне, яке хтось вас підставив, пане голово комітету, хтось підставив вас. Хто - не знаю, розберіться хто включив цих іноземців, як підписала це Прем'єр-міністр - це треба серйозне дослідження провести. Десь у нас там сидять вороги держави. Давайте розберемося, хто з них, хто там підписує такі речі? 

Тому це дуже небезпечно, це загрожує вже  безпеці держави. Ні в жодній країні світу такого немає і ніколи не буде!

Тому я рішуче проти того, щоб ми іноземцям отак роздавали землю, як пропонується. Це протирічить нашій Конституції, це протирічить здоровому глузду і захисту національних інтересів України.

Тому я пропоную закон цей відхилити і записати протокольно "використати положення законопроекту 7478 при доопрацюванні проекту 2600-1 про ринок землі до другого читання.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Алла Александровська, фракція комуністів. Підготуватися Євгену Гірнику.

 

13:02:15

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемый коллеги! Выслушала с интересом выступление предыдущего депутата Кармазина, и, наверное, у меня есть ответ на вопрос, за что Кармазин любит Юлию Тимошенко.

Мы приняли Земельный кодекс к большому несчастью народа Украины тогда, когда Ющенко был Премьер-министром. Кармазин сегодня является членом фракции "Наша Украина" и, естественно, отстаивает политические позиции, которые сегодня реализуются в жизнь, в том числе, и правительством Тимошенко. Я называю  это "правительством Тимошенко-Ющенко". Я внимательно прочитала этот законопроект, и сама себе задала вопрос: зачем Юля Тимошенко - Премьер-министр Украины - подает в Верховную Раду этот законопроект, который, действительно, перекликается с законом, уже внесенным в Верховную Раду о рынке земель? И здесь есть ключевые слова, которые дают ответ на этот вопрос.

Я вам напоминаю, в статье 1 этого закона говорится, что к полномочиям Верховной ради относится утверждение государственной программы приватизации земель, находящихся в государственной собственности.

Откройте Земельный кодекс - там тоже описаны полномочия Верховной Рады, полномочия правительства, полномочия местных советов. И вы там этих слов не найдете. Это значит, что закон, который внесен в Верховную Раду якобы для того, чтобы детализировать процедуры продажи, на самом деле вносят совершенно другое положение, юридическое положение, которое имеет громадные последствия: приватизация земли, государственной собственности.

Только что мы рассматривали законопроект о национализации государственной собственности, и лидер коммунистов Петр Симоненко в этом зале очень хорошо и подробно объяснил, и я думаю, что многие присутствующие согласились, хотя и не проголосовали за этот законопроект, о том, что все, что произошло с приватизацией государственной собственности в Украине, носит уголовный характер, и не только потому что в тени это проводилось, были и тендеры, как нам известно, и эти тендеры не спасли все-таки от того, что разворовано общенародное достояние. И сегодня в зале все соглашаются с тем, что нужно навести порядок.

Я хочу обратить внимание граждан Украины на то, что предлагается сегодня здесь, в зале, сделать с приватизацией госсобственности по предыдущему закону. Сначала его у народа отняли, роздали по карманам - теперь предлагают за счет народа, за счет бюджета снова выкупать, и опять, я думаю, что опять будут раздаваться по другим уже карманам.

С землей сегодня предлагают сделать то же самое. И именно за это Кармазин и любит Юлию Тимошенко: что та политическая сила, которая сегодня находится у власти, которая в 2000 году протаскивала Земельный кодекс, продолжает завершать этот процесс, доводя его до процедуры приватизации, до того, что мы пережили уже в промышленности. Сегодня люди, живущие в городах, лишились рабочих мест, лишились своих рабочих мест на заводах и предприятиях, сегодня лишены и рабочих мест в селе те, кто получили так называемые земельные паи, а завтра народ Украины лишиться самого основного богатства - земли Украины.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник. Фракція "Наша Україна". Наступною буде виступати Тамара Прошкуратова.

 

13:05:38

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, шановні виборці! Я розумію, що цей законопроект піддається великій критиці і  заслужено, бо в принципі технологія його введення урядом якось для мене не зрозуміла, но якщо вноситься такий законопроект і він наперед неузгоджений з відповідним комітетом, ну які шанси має він на проходження через Верховну Раду? Очевидно є якісь нюанси, які наперед не узгодили і які треба було узгодити, а тоді обговорювати в цьому залі. Але він має і принципове значення. Я попросив представників інших фракцій не говорити про фракція "Наша Україна", інші фракції того, чого немає. Фракція "Наша Україна" голосувала за мораторій на приватизацію товарних земель і притримується цього принципу. Але подивіться як реалізуються землі несільськогосподарського товарного виробництва у тому ж самому Києві, оці от схили Дніпра, в інших містах України. Тіньовим чином, без врахування природоохоронного, без іншого законодавства і так дальше. Тобто, є здорове зерно у цьому законопроекті і воно повинно би бути реалізовано.

З іншого боку, представник комітету цілком правильно зазначив, що є розроблений і переданий на друге читання законопроект про ринок землі, на основі якого можна було би врахувати ці моменти, що представлено урядом, і прийняти цілісний законопроект.

Я вважаю, що зауваження представника комітету є слушними, і ми повинні до нього прислухатися, тобто запропонований урядом законопроект відхилити і запропонувати йому ті концепції і ті положення, які є раціональними, включити на друге читання навіть сьогодні до запропонованого законопроекту. І щодо передачі земельних ділянок іноземним громадянам. Цілком підтримую те, що сказав колега Кармазін. У нас існує особливий порядок продажу земельних ділянок іноземним юридичним особам, і він абсолютно не створює ніяких перешкод для залучення  іноземних інвесторів. Треба тільки його нормально дотримуватися. Дякую.

 

ГОЛОВА.Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о). Наступним буде виступати Рефат Чубаров.

 

13:08:17

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Прийняття і обговорення  будь-якого Закону про землю, безумовно, має важливе значення, але я не можу не  озвучити, бо маю доручення 352  родин садівницького товариства  "Ювілейне", яке розміщене на землях Тернопільської міської ради  про те, як виконуються уже чинні закони про    землю в даній місцевості.

Рішенням  у 1966 році виконком Тернопільської міської ради  виділив залізничникам Тернопільського відділу Львівської залізниці 24 гектари землі для закладання колективного саду на північній околиці міста. Потів 1985 року виконком міської ради народних депутатів прийняв  рішення про вилучення з користування садівничим товариством "Ювілейне" земельної ділянки землі. Після цього, безумовно, ці люди звернулися до суду про те, щоб їм віддали право, повернули, на користування землі.

Слід зауважити, що  рішення про вилучення землі ..... були прийняті відповідно до вимог Земельного  кодексу, але, як встановив суд, всі вони були прийняті з порушенням земельного законодавства.

Отже, згідно Земельного кодексу 2001 року, всі  невиконані рішення міської ради втратили силу. Рішенням господарського суду від 9 березня 2004 року визнано недійсним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради. У 2004  році на апеляційну скаргу Тернопільської міської ради Львівський апеляційний господарський суд постановив рішення  господарського суду Тернопільської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Верховний  суд України на касаційну скаргу Тернопільської міської ради ухвалив, що у порушенні впровадження з перегляду у касаційному  порядку ухвали Вищого господарського суду  України від 2004 року відмовити.

І просять наголосити, що переважна більшість членів товариства  люди похилого віку, ветерани  залізничного  транспорту, захисники  Батьківщини. Після ухвали Вищого господарського суду знову звернулися до міської ради з проханням  приватизувати цю землю, але  отримали  відмову лише за рішенням одного бюрократа, хоча це питання мало розглядатися на засіданні сесії міської ради. Звичайно, члени цього садівничого кооперативу зверталися до Президента з таким подібним листом, але відповіді на нього не  отримали.

Міська рада, як звертається до мене, планує забрати землю, не заплативши за неї, за насадження  і будівлі. І тому, підкреслюю, що господарський суд Тернопільської області констатував, що приватизація землі передбачена законом, але в тернопільської міської влади своє бачення Закону про землю. З таким листом звернулися до мене виборці.

 

ГОЛОВА. Рефат Чубаров, Фракція "Наша Україна".

 

13:11:34

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово, шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, поки Вас тут не було, ми тут трошки, я погарячкувався із Адамом Івановичем, але ми тут перекинулися словами. Але, дійсно, ситуація сама показує, що питання таке є актуальним і тут було не треба було Адаму Івановичу намагатися, щоб ми не мали можливості надавати ті питання,  на які маємо право, як народні депутати.

А тепер щодо землі. Глибоко переконаний в тому, що будь-які закони що відкриватимуть шлюзи до продажу землі не можуть прийматися в цій залі до того часу, поки  ми не розберемося з тим, що відбувається з землею, як сільськогосподарською, так і не сільськогосподарського призначення.

Я хочу сказати, що  ми вже обдурили майже половину сільського  населення України, не надавши земельні паї тим, хто не був членами колгоспу. Ми заблокували наділення землею десяткам тисяч кримських татар, яких було депортовано, які майже 45 років насильницьки утримувалися в місцях вигнання і чиї землі сьогодні розбазарюються, а їм там не має і шматочка землі.

Я думаю, що розмірковуючи про те, що робити з тими людьми, які вже отримали, і законно отримали, в тому числі і земельні паї, я думаю, що не є нормальним розмірковувати про те, що, мовляв, є такі, які осталися поодинокі, в них не має дітей, в них не має кому залишити цю землю. І хай  вони  будуть мати можливість її продати. Думаю, що це є не добрий підхід, це є не божий підхід. Не можеш утримувати землю, повертай її державі. У державі завжди є люди,  громадяни, які не мають землі, але які хочуть на ній працювати. Отже, держава буде знати, як розпорядковуватися тією землею, яка буде повертатися тими людьми, які не зможуть її далі утримувати.

А якщо дуже відверто, мова іде про те, щоб зараз надати законом можливість всім тим людям, які маючи владу, роздерибанили, вибачте за слово, українську землю, і зараз хочуть мати законний шлях щодо її перепродажі. Взяти замість землі гроші, а потім вже  та земля буде використовуватися  новими власниками на той розсуд, який  у них буде.

Тому закликаю всіх народних  депутатів до того, поки ми, дійсно, все-таки не встановимо нормальні  шляхи щодо  відновлення  права всіх громадян на землю і на  користування цією землею, не приймати закони, які ту несправедливість будуть закріплювати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ну, процедура у нас, шановні колеги, перед розглядом питання. Одну секундочку, зараз шановні колеги.

З мотивів Іван Заєць, Олександр Ткаченко, а потім ви репліку, я пам'ятаю, а потім Мельничук.

 

13:14:51

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати,  нам доведеться створювати ринок землі і нам треба відповідне законодавство. Але треба поставити питання, яким чином, чи поетапно створювати цей ринок землі, чи одномоментно. Нам пропонують одномоментно. Я вважаю, що треба поетапно.  На мою думку, слід спочатку створити ринок  землі для несільськогосподарського виробництва і показати, що є законодавство, і ми відстоюємо інтереси наших громадян.

Чим обгрунтовується потреба у цьому законі? Все зводиться до інвестицій. От як будемо продавати землю сільськогосподарську, то будуть інвестиції. Це неправда. Інвестиції прийдуть  тільки  у ту державу, де є політична стабільність, де є стабільні правила економічної гри, іншого немає принципу. Насправді цей законопроект потрібен, щоб узаконити теперішню практику. Уже пороздавали землю от там, повигороджували серед масивів. І друге, щоб запустити механізм розкрадання української землі. Ціна сьогодні на землю є несформована, тому що сільське господарство...

 

ГОЛОВА. Олександр Ткаченко, будь ласка, мікрофон. Я бачу. Одну хвилиночку. Олександр Миколайович Ткаченко, мікрофон.

 

13:16:06

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, я думаю, що це антидержавний законопроект. Я думаю, Анатолію Степановичу, ви ж аграрій. Якби сьогодні в Україні була Сибір, вас першого потрібно було гоном гнати за такі законопроекти у Сибір. Це перше.

По-друге. Конституція визначає чітко 13-ю статтею, що земля - всенародна власність, а не Даниленка чи когось іншого.

І третє. Ви бачите, як нас підводили до продажі землі. На першому етапі, ти не смійся, ні Даниленко, ні Терьохін. На першому етапі підвели до роздержавлення. На другому етапі - до паювання. І третій етап - продаж. А закон про ціновий механізм є? Немає. Хто дав право продавати землю, не маючи закону про механізм?

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, потім Сергій Дорогунцов, і будемо голосувати.

 

13:17:21

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, радіослухачі. Фракція Соціалістичної партії України не буде підтримувати даний законопроект. Ми виходимо із того, що сьогодні працює урядова комісія, яка розбирає це, що зроблено з українською землею за десять років.

І взагалі. У мене була би така пропозиція, якщо би ми тут підтримали усі шановні народні депутати, аби не розглядати жодного законопроекту стосовно землі, поки ми не розберемося, що зроблено за десять років з українською землею, хто став власниками, куди її роздерибанили, що ми далі робимо з землею.

Це - одне із багатств. Тут Олександр Миколайович правильно сказав: чому ми не дотримуємося Конституції? Це - право народу вирішувати, як користуватися землею. Тому ми не будемо голосувати за даний законопроект і запрошуємо підтримати всіх парламентарів.

 

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, будь ласка, мікрофон.

 

13:18:32

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

наша фракція також не буде голосувати за цей законопроект. Ми солідарні тут з соціалістами і іншими депутатами, які цю ж точку зору підтримують. Земля це не просто величезне багато нашого народу, це - головне багатство. У нас нічого ціннішого, ніж земля, немає. А сьогодні ніхто не знає, кому ця земля належить і які форми господарювання застосовуються на цій землі. Треба, щоб ми мали такі узагальнюючі данні. Але їх ніде нема - ні в комітеті, ні в Держкомстаті і так далі.

І останнє. Володимире Михайловичу, я хотів, Володимире Михайловичу, я хотів би, щоб ви послухали оцю тезу останню, не зв'язану з землею, а, може, і зв'язану. У нас в один і той же день в один і той же час проводяться дуже важливі засідання комітетів і парламентські слухання. Оцю...

 

ГОЛОВА. Треба засідання комітетів перенести на 18 годин і все, ніяких проблем не буде. Будь ласка, Андрій Шкіль і будемо визначатися. Ми ж прийняли рішення, ми нічого не можемо змінити, парламент проголосував.

 

13:19:58

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я, власне, також хочу наголосити, що фракція не буде голосувати за цей законопроект з декількох причин: тому що ми подібний законопроект вже прийняли в першому читанні приблизно рік тому. Я думаю, що треба доврахувати запропоновані пропозиції в викладеному законопроекті і проголосувати в другому читанні той законопроект, який ми вже підтримали. Це просто з поваги до сесійної зали, до народних депутатів, до закону і до всього решта.

Тому я хотів би ще окремо наголосити, що, знаєте, те, що зараз відбувається з землею, це просто надзвичайна ситуація. Ми не маємо ні кадастрової оцінки землі, ми не маємо взагалі розуміння, чим ми володіємо і що ми хочемо продавати з аукціону.

Зараз Кабінет Міністрів, Юлія Тимошенко звернулася до науковців, до всіх тих, хто зацікавлений, знає, розбирається і хоче допомогти в оцінці землі з тим, щоб вийти на ті нормативні акти, які дозволять працювати з землею, з одного боку, а з іншого боку, припинять це свавілля, яке розвернулося на українських землях.

Тому я наголошую, що треба підтримати  той ...(Вимкнено мікрофон)

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну, вже ж немає часу.

Будь ласка, Самойлик, і будемо голосувати.

 

13:21:16

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Володимир Михайлович!

Та у мене виникає логічне питання: так кого ж тут представляє Даниленко? Прем'єрська фракція говорить про те, що вони не будуть підтримувати цей законопроект, фракція соціалістів, чий міністр АПК Баранівський (правда, вже натворив таких справ, що іще нам розгортати... за ці декілька місяців багато-багато років), також говорять, що не будуть підтримувати цей законопроект. То я просто хочу знати, кого ж тоді представляє Даниленко - чи уряд, чи він сам по собі? Бо такого ж абсолютно не буває, щоб людина  вийшла і говорила сама від себе, одержується.

Володимир Михайлович, давайте з'ясуємо: якщо це не урядовий проект, чому ми втратили час на розгляд його?

 

ГОЛОВА. Справа в тому, що це - урядовий законопроект, Даниленко представляє уряд, а депутати висловлюють свою точку зору.

Шановні колеги, таким чином я бачу... після голосування ваша репліка була. Кармазін мікрофон.

Запросіть народних депутатів у сесійний зал.

 

13:22:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

У виступі колеги депутата комуністки невірно була відображена моя точка зору на любов взагалі і на любов до Прем'єр-міністра Тимошенко. Саме я показав вам, де в законі... пункт 4 статті 5, де зарита собака і сказав, що Юлія Тимошенко підписала антинародний законопроект.

Як християнин я люблю всіх українців, і в тому числі Юлію Тимошенко  як жінку, як соратника по революції, а колегу-комуністку я теж люблю, хоч мені її жаль: жаль за її погляди, за те, що вона перекручує зараз факти у виступі. От за це, за те що вона малює ті замки, яких не існує - от за це жаль. А цей закон давайте відхилимо і включимо його просто до того пункту, до Закону про ринок землі. Прізвища я свідомо не називав, і прошу і мого прізвища всує...  (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ну, я прошу вас! Що? Що?

(Ш у м  у  з а л і)

Він не згадував прізвища! Я прошу вас, шановні колеги! Відповідно до Регламенту (я прошу вас!) відповідно до Регламенту на репліку - якщо згадується прізвище народного депутата. Я прошу вас!

Шановні колеги, ставиться на голосування (я прошу вас!), ставиться на голосування пропозиція...

(Ш у м  у  з а л і)

Ну, будь ласка, говоріть, говоріть, якщо вам цікаво зірвати роботу! Будь ласка!

 

13:24:41

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Обращаю ваше внимание: в своем выступлении я четко ссылалась на статьи законов: первый - Земельного кодекса, и того проекта закона, который мы обсуждаем. Я их процитировала. И в этих законах показала, что в проекте обсуждаемом звучит, что Верховная Рада Украины утверждает программу приватизации земли. В Земельном кодексе этого нет. И поэтому дальше я объясняла ситуацию. Поэтому я факты не перекручивала. И депутат, который меня в этом обвинил, прошу передо мной извиниться.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу, давайте будемо конструктивно працювати. Шановні колеги, заспокойтеся, яка репліка? Ну, ви вже хоча б зважали , що це жінка виступала, народний депутат! Ну, не зловживайте, я прошу вас!

(Ш у м  у  з а л і)

Я прошу вас! Шановні народні депутати, не дивлячись на те, що комітет пропонує відхилити законопроект,   і, відповідно до Регламенту діяльності Верховної Ради України, я ставлю на голосування  першою пропозицію про прийняття за основу проект Закону України про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель.

Реєстраційний номер 7488. Прошу голосувати.

 

13:26:11

За-0

(Ш у м  у  з а л і)

Дякую, шановні колеги. Прошу, заспокойтесь! Ну якщо ноль, що ж по фракціях? Ну давайте по фракціях, будь ласка.

"Наша Україна", комуністів, "Регіони  України",  Блок Тимошенко, Народна партія, СПУ, Українська народна партія, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна , Єдина Україна, Партія промисловців і підприємців, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 0.

Таким чином, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону... Що ви хочете? Що?

(Ш у м)

Заспокойтесь, будь ласка! Оголошується до розгляду проект закону про державний борг. Михайло Васильович, я вас прошу, не зловживайте! Я вас благаю просто, не зловживайте! Я вас ще раз благаю, не зловживайте. От внесіть зміни в Регламент, коли згадують фракцію, тоді дають репліку, будь ласка. Так, шановні колеги, пропонується такий  регламент розгляду законопроекту. Для доповіді - до  5 хвилин, для співдоповіді... для запитання до доповідача -  3 хвилини, для співдоповіді - 3 хвилини, обговорення - 10 хвилин. Нема застережень? Дякую.

Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин, до 14 години 15 хвилин. будь ласка. Я прошу вас, Михайло Васильович, ви вже зловживаєте.

 

13:27:58

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні колеги! Даний законопроект підготовлений на виконання статті 92 Конституції України, де визначено, що виключно з законами встановлюється порядок утворення і погашення державного внутрішнього та  зовнішнього боргу.

Діючий закон  про внутрішній борг 1992 року  постійно зупиняється законами  про бюджет, та разом з тим життя не стоїть на місці. На даний момент державний борг становить  15,9  мільярда доларів  США - 80 мільярдів гривень. При чому зовнішній борг 11 мільярдів доларів  і це 71 відсоток від загальної суми. Частка внутрішнього державного боргу надзвичайно мала, а це є одним із критеріїв оцінки структури державного боргу  та національної фінансової системи.

Щорічно на погашення  обслуговування державного боргу Україна  витрачає близько 13 мільярдів гривень, а це у 5 разів більше, ніж на  охорону здоров'я,  2,7  мільярда  гривень; та в два рази більше, чим на оборону України.

Річний обсяг коштів  по державному боргу складає   близько 5 мільярдів доларів США. Тобто питання  ціною 1/5 Державного бюджету країни на даний момент законодавчо не врегульований. Існуюче законодавче поле  регулювання відносин, що виникають у процесу управління державним боргом та операцій з  державними борговими інструментами, з одного боку, не відповідає існуючим процесам поглиблення ринкового  реформування основам макроекономічної політики  держави і має несистемний характер.

Виконавча влада в особі Міністерства фінансів, здійснюючи фактично  роботу в управління державним боргом  не має достатніх правових підстав для цього. Саме поняття "управління державним боргом" є невизначеним, а вся діяльність держави  у борговій сфері є обмеженою.

Головною метою даного законопроекту є створення  системного законодавчого поля  регулювання відносин, які виникають  при здійснення боргової політики в операціях  уряду з державними борговими інструментами.

Прийняття законопроекту забезпечить  вдосконалення механізму здійснення державних запозичень та погашення державного боргу, створення умов прозорості та передбачуваності для всіх економічних агентів  ... управління державним боргом. Сприяння розвитку ринку державних цінних паперів, вдосконалення системи управління державним боргом за допомогою сучасного ринкового інструменту дозволить Україні щорічно економити близько 100 мільйонів гривень. Достроково погасити старі боргові зобов'язання, якщо ми сьогодні можемо брати кредити під 6%, то  чому б не погасити кредити, які нам сьогодні коштують 11% і більше.

Основний зміст проекту характеризується тим, що  він формує цілісне законодавче поле, в реалізації боргової політики. По-перше, в проекті подається визначення нових та уточнення вже існуючих нормативних термінів. По-друге, чітко визначається статус державного боргу, порядок утворення та обслуговування.

По-третє, Міністерство фінансів визначається єдиним органом державної влади, на який покладено обов'язки щодо розробки та реалізації боргової політики та управління державним боргом, що підвищить прозорість рішень, відповідальність виконавчої влади за макроекономічні наслідки їх прийняття. Прийняття закону сприятиме підвищенню відповідальності Уряду та ефективність управління державним боргом, підвищить можливість парламентського контролю підвищення якості боргової політики.

Прийняття даного законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджету, а  навпаки призведе до  значної економії коштів державного бюджету. Його текст є результатом десятирічної праці великого спектру відомих фахівців, багатьох народних депутатів, як четвертого, так і третього скликання. Більше того, про термінову розробку та прийняття відповідного закону нам постійно нагадує рахункова палата України. Прошу підтримати даний законопроект, покликаний врегулювати вкрай важливе для нашої держави питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую. Шановні колеги, запитання до доповідача, будь ласка, запишіться 3 хвилини. Будь ласка, і на табло прізвища народних депутатів покажіть. 

Юрій Анатолійович Кармазін, Фракція "Наша Україна", Ваше запитання?

 

КАРМАЗНІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, шановний доповідачу, я вдячний Вам за цей законопроект. Скажіть мені, будь ласка, чи вважаєте Ви, що уряд має кожен рік, кожен рік, підкреслюю, звітувати про, як внутрішній, так і зовнішній державний борг і показувати шляхи зменшення цього боргу. Це перше питання.

І друге питання. Чи вважаєте ви, з якого часу має припинити діяти Закон України про  державний внутрішній  борг, прийнятий у 1992 році, і  де "перехідні положення" будуть між цими законами, той діяв, а тут не все враховано поки що у тому, що ви пропонуєте. Тобто який місточок між ними зробити, щоб  все-таки забезпечити інтереси держави? Дякую.

 

МАЙТРИШИН В.Я. Дякую за запитання. Ви знаєте, дуже важливе запитання, що стосується звіту уряду по виконанню боргових  позицій. Ми будемо наполягати на тому, щоб при поданні кожного  державного бюджету уряд обов'язково подавав план запозичень на майбутні 7 років. Щоб приміром сьогднішній міністр фінансів не взяв кредит, за який держава буде відповідати  через 5 років, і ми не бачили там певного піку  навантаження на Державний бюджет. І тому обов'язково уряд повинен подавати Програму державного запозичення не тільки на   один рік, а на всі п'ять років. Це ми закладаємо у Бюджетну резолюцію. Я надіюся, що вона буде врахована у поданні бюджету цього року.

Друге. Що стосується Закону про внутрішній державний борг зразка 1992 року, то він постійно зупиняється державним бюджетом у "Прикінцевих положеннях", у кожному державному бюджеті від зупиняється. Ми ж пропонуємо після прийняття цього законопроекту, я готовий сприйняти всі пропозиції, які не враховані, на ваш погляд, у другому читанні. Після цього прийняття цього законопроекту відмінити дію Закону про державний внутрішній борг 1992 року. Дякую.

 

ГОЛОВА. Анатолій Доманський, фракція комуністів, ваше запитання.

 

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передать слово моему другу Пономаренко Георгию  Григорьевичу.

 

ГОЛОВА. Георгій Пономаренко, будь ласка.

 

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Дякую. Георгій Пономаренко, фракція Компартії України.

Володимир  Якович, щойно прийнятий Закон про заощадження, погашення  заощаджень громадян передбачає  введення цих 132 мільярдів  заощаджень до державного боргу. Ваш закон таке не передбачає. Що ми будемо робити, вносити зміни у закон про заощадження чи внесемо при другому читанні у ваш законопроект?

 

МАЙСТРИШИН В.Я. Дякую. Все, що приймає Верховна Рада, є закон після того, як підпише Президент. Давайте дочекаємося, поки підпише Президент цей закон, тоді будемо вважати його законом.

У моєму законопроектів йде визначення чітке державного боргу, я буквально зацитую. "Загальна сума..." Що таке державний борг? "Загальна сума безумовних боргових зобов'язань держави щодо дотриманих в непогашених на певну дату кредитів і позик, які виникають у наслідок державного запозичення". Тобто все, що є моментом державного запозичення для покриття дефіциту Державного бюджету, є державний борг. Якщо буде прийнятий закон, про який ви говорили, і він буде визнаний, от ця сума 130 мільярдів гривень буде визнана як державний борг, відповідно воно вкладається у позиції державного боргу і далі обслуговується згідно законодавства.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Володимире Яковичу.

 

МАЙСТРИШИН В.Я. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Від комітету Сергій Васильович Буряк, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги. На ваш розгляд виноситься доленосний знаковий законопроект, підготовка якого почалася ще в 1995 році. Але закони з цього приводу, з приводу державного боргу тормозилися тому, що причиною цього стало питання управління державним боргом. Почалися з'являтися у редакції законопроекту нові державні інституції управління державним боргом. Наприклад, я вам нагадаю агентство з управління державним боргом, що визвало миттєву дискусію з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, що безперечно спричинило затягування цього законопроекту, оскільки не знаходило узгодження з позицією того чи іншого уряду.

Зволікання з прийняттям спеціального базового закону про державний борг призводить до виникнення суперечностей між положеннями окремих нормативних актів з питань погашення і обслуговування державного боргу.

Неодноразово в комітеті розглядалося два законопроекти з цього питання. Проходили бурні дебати, але тільки в травні цього року автори двох законопроектів та Міністерство фінансів України дійшли до узгодження в концепції цього законопроекту.

Тому сьогодні в сесійному залі ми з вами розглядаємо відпрацьований узгоджений законопроект. В зазначеному проекті закону на відміну від попереднього законопроекту передбачається: перше, більш ширше визначити основні поняття, які використовуються в цьому законі, визначені основні умови надання уряду повноважень укладати договори, угоди по державних позиках та надавати державні гарантії по цих позиках - це друге.

Третє, визначені зобов'язання позичальників по погашенню державного боргу та зобов’язання по виконанню державних гарантій. Цього не було у нас. Четверте, реєстрація та управління державним боргу, в тому числі з державними гарантіями. П'яти - функції Міністерства фінансів та уповноважених агентів уряду (це - новела) щодо управління зовнішніми державними позиками, їх використанням та обслуговуванням.

Шосте, визначені обов'язкові умови надання державних гарантій та процедуру мінімізації ризику їх неповернення, а також умови віднесення державних гарантій на державний борг.

На думку комітету, прийняття цього законопроекту концептуально буде направлено на врегулювання комплексу проблем, пов'язаних з необхідністю визначення оптимальних джерел фінансування потреби держави. Тому ми просимо народних депутатів прийняти цей законопроект за основу, тобто в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на обговорення. Так, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Протягом  років незалежності щорічно кожний новий уряд ейфористично повідомляє, що йому вдалося черговий раз взяти кредит під такі-то відсотки. І так кожного  року цей борг збільшується і петля затягується. Адже сьогодні як білий день ясно, що Україна втрачає надію від Світового банку отримати борг під значно нижчі проценти. Причина на поверхні - міжнародні фінансові організації та європейська спільнота зволікають із наданням дешевих позик, оскільки та не виконує взятих на себе зобов'язань щодо проведення потрібних їм структурних реформ.

Хотілось би почути відповідь на питання, чи потрібно запозичати кошти в таких страшних обсягах, якщо на рахунках казначейства зосереджено близько 14-ти мільярдів гривень, більшість з яких не мають конкретних бюджетних призначень і які можуть бути безболісно для бюджету використані на погашення боргу.

Добрий господар живе за принципом "протягай ножки по одежке", а коли безвихідь, то тільки тоді бере борг, витрачаючи його помірковано.

А що  ж в нашій державі? Безконтрольність і повна безвідповідальність. Але пересічний громадянин ставить запитання: а чи потрібний такий борг Україні, коли безупинно на приватизаційному торжищі розпродуються народні активи? Добрий господар, коли йому вдається щось продати, то зразу ж виручені кошти поспішає повернути борги, аніж запозичати нові. Де ж поділися кошти, виручені від розпродажу державного майна? А кошти були солідними. В якій топці згоріли ці кошти? Невідомо. А здоровий глузд твердить, що за ці ресурси доцільніше було б погашати старі і нові борги.

Істина проста: завчасне погашення старих боргів сьогодні - це здоровий бюджет  завтра, це послаблення податкового тиску, це надання можливостей майбутнім поколінням спрямовувати державні кошти на більш привабливі цілі, аніж розрахунок з боргами.

Прем'єри і уряд за роки незалежності цієї можливості, на превеликий жаль, позбавили наше покоління. Комуністи неодноразово  виступали проти втягування країни в цю кабалу, і застерігали, що чого це призведе і хто буде мати від цього користь.

Боляче говорити про це, але треба зізнатися, що наші діти і онуки  ще будуть довго розраховуватися за ці борги. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Наступним буде виступати Надрага.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів вашу звернути увагу на те, що, ну, по-перше, краще це робить закон чи не краще, звісно, той закон, який є, про державний внутрішній борг України, який ми приймали ще в 1992 році, він застарів. Звісно, застаріли підходи, які сьогодні є в державі, до виконання навіть того закону. Звісно, краще, коли буде записано зараз так, як пропонується в проекті: щоб він складався, державний борг, з державного внутрішнього та державного зовнішнього боргу. Усі зобов'язання, які складають внутрішній та зовнішній державний борг, однаково рівні за статусом, незалежно від дати їхнього виникнення та юридичної форми. Визнання одних зобов'язань пріоритетними щодо інших забороняється. Так декларується в законі, декларується. Але я хочу подивитися, а що залишено за межами закону. Я хочу, щоб громадяни України знали, що за межами цього закону залишені якраз самі громадяни України. І хай на мене не ображаються автори цього законопроекту, я не бачу там, щоб ви включили ті наші зобов'язання, які визнані нашим Законом про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України 1997 року. Де вони, включені, прийняті цим законом заощадження? Чому ви їх сюди не включаєте? Шановні!

Тому я просив би вас усі зобов'язання держави перед громадянами України, які втратили до другого січня 2002 року в установах Ощадбанку, в установах Держстраху, а сума цих - ми ж з вами визначили, - 131 і 96 цілих мільярдів гривень, в тому числі тільки грошових заощаджень 121 мільярд.

Сьогодні на кожній зустрічі з громадянами ви почуєте: "А будуть чи  коли будуть віддані ці заощадження.

Давайте замислимся, чи така це вже величезна сума, яку не можна віддати? Та можна її віддати, та можна знайти цю суму, але ми навіть сьогодні не хочемо цей закон записувати, частину цього нашого внутрішнього державного боргу, який встановлений вже діючими законами. Тому я просив би авторів, я просив би комітет, який не... зовсім критично віднісся до цих положень, тому що при прийнятті нових законів, у відповідності до статті 22 Конституції, не може погіршуватися становище громадянина цієї держави. І давайте, щоб наші люди не переживали, ми зразу сьогодні скажемо, що це треба включити, бо інакше мені якось боязно голосувати. Я вже бачу, що нульові пропозиції уряду йдуть і може й тут  такий буде прокол.

 

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, будь ласка.

 

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Луганская область, фракция  Народной партии.

Я поддерживаю автора Майстришина Владимира Яковлевича не только потому, что мы с ним с одной фракции Народной партии, а потому что он как человек, профессионально занимающийся в частности бюджетом, работая в бюджетном комитете, разбирающийся во всех тонкостях, связанных  с бюджетным формированием политики на Украине, на мой взгляд, принес правильную идею, и когда здесь сейчас передо мной плакали, кто-то рассказывая о сбережениях Сбербанка, то хочу сказать, давайте включать это в  законопроект ко второму чтению. А когда мы находим повод, чтобы не голосовать и тем самым оставить государственный долг без регламентирующего документа в нарушение статьи 92 нашей Конституции, где написано, что должно быть отдельное законодательство по обслуживанию и вообще по системе государственного долга, то это, как говорится, две большие разницы, как говорят в вашей любимой Одессе. Нашей тоже. Посему, говоря о том, о чем мы сегодня обсуждаем, мы должны помнить, что речь идет об обязательствах государства на общую сумму 16 миллиардов долларов. Дорогие мои!  Мы уже будущим поколениям заложили своих обязательств на 16 миллиардов долларов. И, исходя из этого, мы обязаны  и согласно  повторюсь, 92 статье Конституции, сделать отдельный закон по государственному долгу, и мы должны навести порядок, а не так, как у нас сегодня, что ежегодно в Законе о Госбюджете мы вносим три-четыре статьи, которые так или иначе со всевозможными нюансами регламентируют ситуацию с государственным долгом, что есть ненормально. Должен быть один закон, так как требует Конституция.

Следующее. Данный законопроект даст возможность в буквальном смысле слова экономить бюджетные средства на обслуживание государственного долга, потому что он будет предусматривать понятные нормальные прозрачные процедурные механизмы по обеспечению, погашению и в целом обслуживанию госдолга. А вот эти сэкономленные деньги, в том числе, и это будет абсолютно правильно, если мы будем направлять на погашение обязательств перед вкладчиками бывшего сбербанка Советского Союза и по иным обязательствам государства перед своими гражданами.

Поэтому хочу заявить, что мы как фракция Народной партии будем поддерживать данный законопроект, потому что считаем, что он даст возможность цивилизованно работать с государственными обязательствами по бюджету и соответственно даст возможность получить реальную экономическую выгоду, которую можно направить на нужды населения. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

 

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Конотопський виборчий округ, фракція Компартії.

Я, прочитавши цей закон, я б йому і назву дала іншу, бо Закон про державний борг. І так читаєш і думаєш: ось, слава Богу, може, борг якийсь повернуть там. А тут повинен бути Закон про управління державним боргом, тому що цей закон майже весь час про це й говорить

У мене виникло декілька запитань, на які      я зараз хочу зосередити увагу шановний народних депутатів. Питання. У випадку находження коштів із внутрішніх або  зовнішніх джерел у неповному обсязі допускається зменшення або збільшення граничного розміру державного боргу у національній валюті за рахунок  відповідного збільшення або зменшення  граничного розміру державного боргу в іноземній валюті. Це розуміється так, що, якщо включено у Державний бюджет погашення заборгованості перед населенням, то я цифра може мінятися. Я так собі розумію. Вона  у мене  визиває деяку тривогу.

Показники ( стаття 10) боргового навантаження. Я так і не розумію, яким же показником внутрішній борг буде рахуватися до валютних резервів Національного банку України, для мене теж питання. Управління державним боргом здійснює міністерство фінансів України, або за його доручення та від його імені інші організації та установи. Які? Виникає питання. І знову ж останнє питання, яке в цьому: джерела формування фонду управління визначає Кабінет Міністрів. Це таке питання по Закону.

І головне, тут присутній Анатолій,  присутній Сергій Анатолійович Терьохін, я хотіла звернутися до нього, можливо, він дасть колись пояснення на таке питання: 30 травня цього року постанова 409 вийшла по поверненню заборгованості населенню 500 мільйонів, вона розписана, як ці люди будуть отримувати 500 мільйонів зі зберегательної книжки своєї і написано: ті, що померли до 2004 року отримають 150 гривень, а  ті, які померли  в 2005 році 0- отримають 500 гривень. Ті, які мали страховку в "Оранті", померли до 2004 року отримають  - 150 гривень, а  ті, які померли в 2005 - отримають 500 гривень. Це знову люди сьогодні розуміють: в чому ж різниця між населення нашої країни?

І ще у мене питання: проект постанови по поверненню 9 мільярдів заборгованості за зберігательної книжки, які можуть бути розписані сьогодні так. І там не врахована сьогодні доля сільського населення, яка не має заборгованості за комунальні послуги, не враховано того населення, його доля, яке платило регулярно за комунальні послуги. Чому ми не могли включити в цю постанову газифікацію населених пунктів за рахунок збережень, які були внесені, в тому числі і селян наших, які повністю викреслені з цієї постанови, або проекту, який готує сьогодні Уряд. Я маю на увазі 9 мільярдів 31 Стаття Бюджету України 2006, 2005 року.

І ці всі зауваження, які сьогодні, їх мусимо ще врахувати,  поки ця постанова не набрала чинності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановні колеги, зайдіть до сесійної зали, зараз будемо визначатися щодо рішення. , будь ласка, Ігор Шурма, потім автор, Євген Гірник, і потім автор проекту Закону - Майстришин. Будь ласка, Ігор Шурма.

 

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Ну, на мій погляд, необхідно відзначити, що цей законопроект є досить вдалим, хоча має певні недоліки. Але головне принципове питання, на наш погляд, це питання рівної відповідальності України за всі державні борги. На наш погляд, якщо у статті 2-й законопроекту після речення "визнання одних зобов'язань пріоритетними щодо інших забороняється" додати словами "якщо інше не встановлено законом", то це може суттєво змінити відношення інвесторів України та підняти планку до вартості запозичення, бо всі решта недоліки, які є у законопроекті, вони носять в основному стилістичний характер, і їх можна було б абсолютно уникнути.

Тому на думку фракції цей законопроект може бути взятий за основу за результатом розгляду у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка.

 

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати, я хочу сказати, що Володимир Майстришин є  головою підкомітету якраз, який займається державним боргом,  і це заключення є заключенням не тільки Комітету з фінансів, а і бюджетного комітету з просьбою підтримати цей давно потрібний і узгоджений законопроект. І не треба нарікати на різні нюанси. У другому читанні він може бути доопрацьований. Агентство  з управління  це є  доцільне  за  рахунок Міністерства фінансів.

А от щодо заощаджень, безумовно, це є  боргом, і це треба доповнити відповідний законопроект, але не треба  закривати очі на це, що це не є не тільки внутрішній борг. Ми давно говоримо про те, що треба провести переговори з Росією, Білорусією, з іншими країнами, що входили у колишній Радянський Союз, щоб визначити, чия частка була забрана у 90-му році і цї борги. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Майстришин, мікрофон.

 

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Шановні колеги, я сприймаю  ті  зауваження, які прозвучали з трибуни щодо обговорення цього законопроекту.  Але здебільшого це стосується першого подання цього законопроекту. Я звертаю вашу увагу, що  буквально два тижні тому назад ми зробили на  заміну відповідно ті всі позиції, що стосуються агенцій по управлінню державним боргом, що стосується врахування інших боргових зобов’язань. Ми це врахували. І уже в новому поданні цього немає. Це перше.

Друге. Я надіюся, що ми активно долучимося до роботи у другому читанні. Тому що сьогодні це вкрай важливий закон. Я думаю, що ми обов'язково його відстоїмо, і щоб він був врахований у бюджеті 2006 року як уже прийнятий закон. Будь ласка, підтримайте.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я хотів би сказати, що цей закон підготовлений на виконання статті 92 Конституції України, якою визначено, що виключно законами встановлюється порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу. Очевидно ми з цього маємо і виходити.

Тобто я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про державний борг, реєстраційний номер 1229. Прошу голосувати.

 

"За" - 306

Рішення прийнято. Я вам вдячний, шановні колеги.

Тепер... Ні, не можна. Михайло Мельничук, будь ласка, мікрофон. Зараз, увага, нам треба буде приймати важливі рішення. У нас ще 15 хвилин для роботи.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Я хотів би відповісти ще раз усій Україні про те, що фракція Соціалістичної партії у парламенті виходить у своїй діяльності із програмних засад Соціалістичної партії України. Ми ніколи не підтримували і не будемо підтримувати законопроекти, які суперечать Конституції України. Ми не будемо підтримувати ті дії, які йдуть супроти українського народу. Ми ніколи, особисто я ніколи у своїх виступах не чіпаю жодної політичної партії, жодної персони. Тому що одна персона це не є вся партія. Сьогодні Соціалістична партія України налічує 100 тисяч членів партії.

І тому, ще раз повторюю, ми дуже виважено діємо у парламенті  виважено будемо діяти задля українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги! Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного і розглянути ряд законопроектів. Тому прошу уваги! Я просив і оголошував, що ми продовжимо нашу роботу на 15 хвилин. Прошу уваги, шановні колеги! Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про загальну безпеку продукції (реєстраційний номер 7562). Прошу голосувати. Про включення до порядку денного прошу голосувати.

 

За - 155

Рішення не прийнято.

З мотивів, будь ласка, Петро Симоненко, а потім Ігор Шурма. Ну ми ж не включили в порядок денний питання.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, я невипадково просив з мотивів в зв'язку з тим, що ми переходимо до розділу дуже важливих законопроектів, які торкаються проблеми міжнародних наших стосунків, а практично це - відкриття внутрішніх ринків України для закордонного мотлоху. Це називається програма СОТ, яку втягує сьогодні у Верховну Раду нинішня влада націоналістів і соціалістів.

Тому ось виходячи з цього, я вкотре вас хочу попередити, Володимире Михайловичу, що ми не маємо права розглядати ці проекти законів без економічного обгрунтування - це перше, без соціально-економічного прогнозу розвитку, без визначення державної політики щодо підтримки вітчизняного товаровиробника, наповнення нашого внутрішнього ринку, підвищення купівельної спроможності громадян та багато чого іншого.

Якщо ми будемо далі розглядати, Володимире Михайловичу, то таким чином Верховну Раду і ви, в тому числі, втягуєте в те, що ми стаємо злочинцями перед власним народом.

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма. Потім Матвієнков.

 

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановний Володимире Михайловичу, шановні радіослухачі! Я би хотів пояснити позицію фракцію, чому ми не голосували за включення до порядку денного законопроектів, які носять загальнодержавний інтерес і значення.

Без сумніву, дана проблема потребує  розгляду у Верховній Раді, але фракція, перш за все, буде відстоювати інтереси вітчизняного товаровиробника, оскільки це є робочі місця і це є виконання програми Президента, який обіцяв створити робочі місця. Це по-перше.

А по-друге, фракція не буде голосувати за жоден законопроект до тих пір, поки у ложі уряду будуть сидіти сумісники - Терьохін і Поліщук, народні депутати, повинні скласти повноваження. Складуть повноваження, не будуть порушувати Конституцію і Закон України "Про державну службу і корупцію", будемо розглядати ці питання.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Матвієнков, будь ласка.

 

МАТВИЄНКОВ.

Матвиенков, 155-й округ, город Мариуполь.

Уважаемые коллеги!  Мы на комитете очень  внимательно рассмотрели весь этот блок законодательств  всех тех законов, которые предлагались вчера и которые предлагаются сегодня.

По данному законопроекту можно сказать одно: законопроект, который вносит изменения более чем в 10 нормативных законодательных актов на сегодняшний день.

Закон, действительно, сырой, закон непростой. Закон, действительно, который делает приоритеты для импортера, это без сомнения. Но это единственный  законопроект, по которому комитет определился, что его можно было бы принять в первом чтении, еще раз подчеркиваю, только в первом чтении за базис, при условии, что если мы от этого законопроекта будем строить надстройку всей системы безопасности выпускаемой продукции. Но для этого нам необходимо очень серьезное сотрудничество на сегодняшний день с Кабинетом Министров, чтобы ми могли сегодня уже поправить те поправки, которые... те замечания, которые есть сегодня в этом законопроекте. То есть, он требует серьезной, плодотворной доработки.  Списибо.

 

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, потім Лілія Григорович, і будемо визначатися.

Шановні колеги, ............ пропозиція.........

 

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України,  блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний Володимир Михайлович!  На мою думку, ви зараз порушуєте Регламент, як і вчора ваш перший заступник Мартинюк робив все для того, щоб протягнути важливі урядові проекти і не включити в порядок денний. І це, можливо, є поясненням, що вчора тільки прийнята одна незначна якась постанова.

Порушення в тому, що ви даєте можливість обговорювати цей законопроект, не включивши його в порядок денний. Саме опозиційним і об'єднаним різним партіям, які діють за принципом: баба Яга проти, - і будуть усе робити, задля того щоб не включити урядові важливі законопроекти у порядок денний.

Я пропоную ці сім важливих урядових законопроекти включити в порядок денний пакетом і по кожному з них обговорити за скороченою процедурою, як це передбачено Регламентом: два - за, два - проти, - і прийняти по тому рішення. Не дозволяйте обговорювати законопроекти до включення в порядок денний. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би шановного колегу: перед тим, як кидатися звинуваченнями, заглянути в святці. Після того, як я поставив пропозицію про включення до порядку денного, вона не дістала підтримки. Для того щоб знайти вихід із ситуації і компроміс у парламенті, я попросив депутатів обмінятися думками. Це перше.

І друге. Шановний колего, вивчіть Регламент, де написано, що рішення приймається по кожному питанню, а потім будете мене вчити.

Лілія Григорович. Це не обговорення для того, щоб знайти компроміс. А зараз будемо голосувати. Будь ласка, вже досить!

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Дякую за слово, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, рішення не отримало підтримки, питання не внесено в порядок денний. Тому ми маємо з вами ще два дні для того, аби, як висловлювався колега, ще раз переглянути і економічне, і фінансове обгрунтування, і доцільність. Скажу від себе одне: якщо ми будемо сьогодні стверджувати, що соціальні, медичні, економічні стандарти, стандарти безпеки харчової продукції у Європі є гірші, ніж у нас, то ми, звичайно, будемо дурити не тільки самих себе, але наших виборців.

Говорячи про ефективну роботу нашого парламенту, я би хотіла сказати: шановні колеги, якщо нас тільки цікавить, аби 150 народних депутатів могли внести те рішення, яке їх цікавить, а от інтереси і потреби 47 мільйонів залишалися десь поза нашою увагою, то ми можемо продовжувати працювати так, як ми працювали вчора.

А я дякую, Володимире Михайловичу, за сьогоднішню дискусію. Сподіваюся, що в четвер ми...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Тут прозвучала пропозиція ще така, прошу уваги. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про загальну безпеку продукції...

(Ш у м  у  з а л і)

Ну, я прошу вас,   Петро Миколайович! Шановні колеги! От коли потрібно, вас цікавить... Одну хвилиночку, Петро Миколайович. От коли цікавить одну частину, так ставиться питання. Давайте пройдемо нормально...

Я ще раз хочу сказати, Петро Миколайович, чому тоді ми обмінювалися думками? Чому обмінювалися? Я прошу, Петро Миколайович, я прошу вас, не демонструйте цю агресію. Я ставлю на голосування пропозицію. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону про загальну безпеку продукції.

 

"За" - 132

Рішення не прийнято.

От бачите, все нормально.

Наступний. Прошу уваги, шановні колеги. Наступний проект, я прошу вас, зосередьтеся. Хто за те, щоб включити до порядку денного для розгляду і прийняття рішення проекту закону про внесення змін до закону України про розвиток автомобільної промисловості щодо скасування умов локалізації. Реєстраційний номер 7569. Прошу голосувати.

 

"За" - 97

Шановні народні депутати! У зв'язку з тим, що... Ну одну хвилиночку, Петро Миколайович.

У зв'язку з тим, шановні колеги, що я не бачу бажання і волі політичної в парламентському середовищі зараз розглядати документи, я думаю, що нам потрібно провести додаткові консультації разом з урядом і політичними фракціями і потім вийти на рішення.

З мотивів Симоненко, будь ласка, Петро Миколайович.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Симоненко, фракція комуністів. Фракція комуністів не буде голосувати за цей законопроект, виходячи з того, що він практично передбачає заборону державі Україна мати власну політику відносно  підтримки чи окремої галузі промисловості, чи конкретного підприємства. Тобто, забороняється підтримувати, припустимо, Запорізький автомобільний завод на виконання програми "Автомобіль для ветеранів і пенсіонерів" , виділяти державні кошти і виконувати програму підтримки  інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни. Це забороняється цим законом. Забороняється підтримувати Кременчуцький  автомобільний завод, який випускає вантажні автомобілі, і  ми повинні його підтримати. Це практично  підприємство, яке утворює це місто і від цього  страждати буде місцевий бюджет і багато чого іншого. Ми  проти таких законів і ніколи не будемо підтримувати.

Я закликаю вас, шановні колеги, не підтримувати такі антинародні закони.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка, мікрофон. Потім Павло Сулковський.

 

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати! Я взагалі то не дивуюся Петру Миколайовичу, а він  завжди був проти СОТу, тільки хоті, щоб ми єепнулися. Але я дивуюся фракціям: "Регіони України", СДПУ(о), "Демократичні ініціативи" і інші. Коли  ви були у більшості ви казали, що стратегічний курс України - це є вступ у Світову Організацію Торгівлі  і звинувачували нас, що ми гальмуємо  цей курс. Давайте ж   бути послідовними  і виходити зі здорового глузду. Комітет один із законів вважав, що потрібно  прийняти до уваги,  тим більше, що він рамковий, він передбачає елементи захисту нашого товаровиробника.

Я пропоную все-таки  уряду  провести переговори з усіма  фракціями, у тому числі і з фракціями колишньої більшості, щоб досягнути цього стратегічного курсу.

 

ГОЛОВА. Я прошу вас.  Будь ласка, Сулковський.

Давайте таким чином, що я  буду проводити засідання для фракції комуністів. Дайте хай виступлять, потім ви скажете.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Я дійсно підтримую вас, що немає волі  зараз далі працювати, треба, дійсно,  домовлятися.

Але, Володимире Михайловичу, ми не можемо сьогодні, і всіх парламентарів здивувало, що  вперше за історію, за  четверте скликання  ще такого казусу не було, коли ми розглядали попередній проект Закону  про земельні торги і аукціонну діяльність на ринку  земель урядовий, де  0 голосів надав сьогодні парламент. Це якби у світі, або у Німеччині, в Америці таке  відбулося, то вже до вечора  відправили уряд у відставку.

Тому, шановний Володимире Михайловичу, є прохання, щоб ми звернули увагу, як сьогодні державну  політику Уряд веде в зерновій галузі, наближається збирання хліба. Подивіться: яка політика, 690 гривень Уряд пропонує ціну хліборобам. Та що ж це  таке. Це просто ганьба такій державній політиці.

 

ГОЛОВА. Так. Репліка Симоненко. Потім Шкіль і будемо визначатися.

 

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, Фракція комуністів. Шановні виборці, відповідаючи на попередні закиди на адресу нашої Фракції хочу заявити: ми Фракція комуністів, не  виступаємо проти  участі України у тих, чи інших економічних союзах, але ми вимагаємо і будемо твердо стояти на наступних принципах. Ми вимагаємо в першу чергу розрахунки економічні, соціальні і політичні  наслідків того, чи іншого вступу. Бо можна вступити і потім довго страждає від цього народ України. По-друге, ми вимагаємо, щоб сьогодні в першу чергу наша політика Верховної Ради була спрямована на захист вітчизняного товаровиробника, тобто захист інтересів людей, хто хоче жити і працювати в Україні.

Ця політика, яку проводить Уряд націоналістів і соціалістів, сьогодні вижене ще кілька мільйонів громадян України в пошуках шматка хліба за кордон. Це знову ті ж самі діти, наші батьки і матері, це знову відсутність фінансування лікарень і навчальних закладів. Тому Фракція комуністів виступає проти.

 

ГОЛОВА. Так. Андрій Шкіль і завершуємо.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Ну, по-перше, два слова комуністам: як би ви не старалися, скільки ви не зробили зусиль, щоб України не було, вона є і буде. Як би ви не боролися з українською мовою, ви щиро і послідовно її ненавидите, все одно вона буде. Що ви там не писали би на цих стінах, все одно буде Україна і її мова.

І я хочу сказати тому депутату, який виступав перед тим. Я ще раз скажу: це було закон вашого Уряду, тому що він оплатив, його Фракція оплатила ваші переходи з однієї Фракції в іншу, фінансувала вас і фінансує зараз. І звичайно, що зараз брехати і нападати на Уряд, бо за це нічого не буде, тому що демократія. Але честь завжди вона понад усе. Тому б я закликав цього от перекінщика і  нездари, який намагається зараз, до речі, я не знаю, чому Терьохін з ним зараз спілкується. Тому що це було б нижче моєї гідності дивитися в його бік. Але уряд демократичний, бачите, він ще спілкується з ним.

Тому ми не голосували за цей закон з простої причини, це був закон Януковича, є закон, який прийняла Верховна Рада. І зараз ми доопрацюємо і до цього...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, очевидно, нам потрібно зробити зараз перерву.

Перед перервою оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  входження народного депутата України  Салигіна Василя Вікторовича до складу депутатської фракції Народної партії. А також про входження до  складу депутатської  фракції  Народної партії народного депутата України Євдокімова Валерія Олександровича.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 15 годині розпочнуться парламентські слухання, водночас і засідання комітетів. І о 14.30 в конференц-залі, це внизу,   засідання  Погоджувальної ради. Запрошуються уповноважені представники депутатських груп і фракцій, керівництво  Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування і співголови Тимчасової спеціальної комісії з опрацювання конституційних  законопроектів.

Завтра ми продовжимо роботу у пленарному режимі о 10 годині ранку за розкладом на четвер.