ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ   ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21  квітня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада".

10:03:22

Зареєструвалися в сесійній залі 414 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, оголошення: відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України, та статті 4.2.2  Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Коновалюка Валерія Ілліча зі складу депутатської фракції "Регіони України".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Горбатого Валерія Мироновича зі складу депутатської фракції Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати, чотири фракції, тобто по дві - фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) та депутатської групи "Демократична України" вимагають перерву на 30 хвилин, а також фракції "Народний Союз", "Наша Україна" і фракція Української народної партії також вимагають перерви. Давайте домовимося таким чином. Я прошу уваги.

Я зараз оголошую перерву на 30 хвилин, керівників депутатських груп і фракцій прошу зібратися на третьому поверсі. Всі наступні перерви я буду ставити на голосування, щоб Верховна Рада визначалася. Верховна Рада прийме рішення перерви - будемо робити. Бо в Регламенті написано, що головуючий може надати перерву. Надалі буде визначатися Верховна Рада України. Я просив би це взяти до уваги.

Зараз оголошується перерва до 10 годин 35 хвилин. Керівникам депутатських груп і фракцій прошу зібратися на третьому поверсі в залі засідань.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Шановні народні депутати! Перед тим, як поінформувати вас про результати засідання Погоджувальної ради, я хотів би надати слово представникам від тих фракцій, які брали перерву. Від фракції "Народний союз України" і Української народної партії хто буде виступати?

Юрій Іванович! Микола Давидович! Ви будете хтось... виступати від вас буде? Ну брали Народний союз брав і фракція Української народної партії перерву.

Беспалий, да? Ну зараз почекаємо тоді.

Прошу визначитися... Борис Якович, ви готові? Ні, у нас від 2 фракцій. Ну визначили Беспалого. Борис Беспалий. Потім, я прошу визначитися від двох фракцій: Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) і групи "Демократична Україна" хто буде виступати.

Шановні колеги! Дві фракції "Народний союз", "Наша Україна" і Української народної партії брали  перерву на півгодини, хто буде виступати від вас? Оробець,  да? Будь ласка, мікрофон.

 

10:56:30

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати  України!  У черговий раз я хочу привернути вашу увагу до тих подій, які  діються в Київській міській державній адміністрації. Вже виграно п'ять судів у Шевченківському районі з приводу довиборів до міської ради по 60 округу у місті Києві. Однак,  рішення суду ігнорується територіальною комісією, окружними  комісіями. Це робиться під тиском мера Олександра Омельченка.

Кожен день під Київською міською радою збираються пікети Киян, які протестують проти систематичної корупційної схеми роздачі земельних ділянок, проти безсистемної забудови у місті Києві. Однак,  ніяк на це ніхто не реагує.

Звертаю увагу Генерального прокурора України, що  жодного рішення суду з приводу виборів не було виконано.

Сьогодні сталася надзвичайно подія. Олександр Омельченко о 7 годині ранку вийшов з  мерії і сам особисто вчинив бандитський напад на пікет. Він особисто почав  рвати лозунги, відібрав відеокамеру. Такої ганьби, щоб мер переслідував власних виборців, Україна ще не знала. Київ такої ганьби також не знав. Звертаюся до генерального прокурора України вчинити слідчі дії з приводу цього хуліганського випадку. прошу генерального прокурора здійснити перевірку комплексну всіх земельних справ у місті Києві і виділення всіх земельних ділянок. А також здійснити перевірку всіх фактів незаконного будівництва у місті Києві. Прошу вважати це офіційним запитом до генерального прокурора України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, до виступу запрошується Нестор Шуфрич від двох Фракцій: Соціал-демократичної партії України, Демократична Україна. які брали перерву. Будь ласка, Нестор Іванович.

 

10:59:08

ШУФРИЧ Н.І.

Уважаемый Владимир Михайлович,  уважаемые соотечественники, коллеги, сегодня, я надеюсь, что в конце концов истина восторжествует и мы сможем создать следственную комиссию по защите конституционных прав наших граждан. К сожалению, каждый день проволочек, к  которому принуждала нас провластная "Наша Украина", становится причиной необходимости называния новых фамилий: Светлана Гудкова - житель Старобельска Луганской области. После очередных допросов безосновательных, я в этом уверен, она умерла, сердце не выдержало. Глава Тернопольского облсовета - Жукинский задержан по какому-то абсурдному обвинению в покупке или продаже какой-то машины. Неужели это достаточная причина для того, чтобы был задержан руководитель областного совета?

Я хочу напомнить, что дело в отношении депутата областного совета должно быть возбуждено прокуратурой,  изначально оно было возбуждено Министерством внутренних дел Тернопольским областным управлением. А потом уже только перевозбудили  его  в прокуратуре. Именно так, как я сказал. Мы вчера стали свидетелями, что  возбуждено уголовное дело против выдающегося режиссера Ризниковича, против народного певца Яна Табачника. Я надеюсь, что комиссия, которая через несколько минут будет создана, поставит точку этим репрессиям или по крайней мере доведет до сведения наших граждан о том, что происходит в нашей стране.

Я хочу обратиться к коллегам народным депутатам из провластных фракций. Вы хотели переименовать Майдан в какое-то другое название, так назовите ............площадью, установите там гильотину. Я вижу, что слава Робеспьера не  дает вам покоя. Так я хочу напомнить, Робеспьер при всей своей кровожадности был гением, а вы бездарны, как и бездарна вся ваша власть.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, під час засідання Погоджувальної ради ми домовилися, що зараз винесемо на розгляд Верховної Ради  і прийняття проекту постанову. Я прошу уваги, я його зачитаю. Проект постанови Верховної Ради України про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до статті 89 Конституції України Верховна Рада України постановляє.

Перше. Утворити Тимчасову слідчу комісії Верховної Ради України з питань перевірки  дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Друге. Обрати головою тимчасової слідчої комісії  народного депутата України Мусіяку Віктора Лаврентійовича (депутатська  група "Демократична Україна"), заступником голови тимчасової слідчої комісії - народного депутата України Вернидубова Івана Васильовича (фракція "Регіони України").

Третє.  Депутатським фракціям та групам у Верховній Раді України у  дводенний термін після прийняття даної постанови подати пропозиції щодо своїх представників у складі Тимчасової слідчої комісії, виходячи з представництва - один представник від 20 народних депутатів, але не менше одного представника від кожної депутатської фракції і групи.

Четверте. Матеріально-технічне, кадрове, інформаційне та організаційне забезпечення діяльності Тимчасової слідчої комісії покласти на Апарат Верховної Ради України.

П'яте. Звіт Тимчасової слідчої комісії заслухати не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня прийняття цієї постанови.

Шосте. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови у цілому як постанови. Реєстраційний номер 7393. Прошу голосувати.

 

11:04:14

За-331

Рішення Верховної Ради України прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" (я читаю "за") - 65, Комуністів - 56, "Регіони України" - 48, Народна партія - 30,СПУ - 0, Блок Тимошенко - 0, Українська народна партія - 19, СДПУ(о) - 22, "Єдина Україна" - 19, "Демократична Україна" - 19, Партія промисловців і підприємців України - 12, "Демократичні ініціативи" - 14, "Союз" - 11, Позафракційні - 16.

Оголошується до розгляду проект постанови про обрання народного депутата України Криворучка членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Доповідає перший заступник голови комітету чи голова комітету? Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Василь Васильович Гаврилюк. Ой, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Матвєєв Валентин Григорович. Будь ласка, Валентине Григоровичу.

 

11:05:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, 13 квітня комітетом було розглянуто заяву народного депутата України Криворучка Юрія Зиновійовича, члена депутатської фракції "Наша Україна", про обрання його членом Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Враховуючи, що розрахункова квота цієї фракції не використана, у комітеті зазначеному працює один тільки народний депутат від цієї фракції. Комітетом прийнято рішення підтримати заяву народного депутата Криворучка. Тому на ваш розгляд вноситься проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Криворучка членом Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7381) про обрання народного депутата України Криворучка членом Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Прошу голосувати.

 

11:07:10

За-260

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про обрання народного депутата України Поживанова членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Будь ласка, Валентин Григорович.

 

11:07:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Комітетом також було розглянуто заяву народного депутата Поживанова Михайла Олександровича про обрання його членом Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції. Враховуючи також, що розрахункова квота депутатської фракції "Наша Україна", до складу якої входить народний депутат, в комітетах в цілому складає 3,6, а в зазначеному комітеті працює лише один представник цієї фракції, тобто квота повністю фракцією не використана, комітетом прийнято рішення підтримати заяву народного депутата України Поживанова. І тому внесено проект Постанови Верховної Ради про обрання народного депутата Поживанова членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.  Прошу визначитися.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7382, про обрання народного депутата України Поживанова Михайла членом Комітету Верховної Ради України  з питань європейської інтеграції.  Прошу голосувати.

 

11:08:58

За-221

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна", я читаю "за" - 73

Фракція комуністів - 0, "Регіони України" - 3, Народна партія - 26, СПУ - 8, Блок Юлії Тимошенко - 17, УНП - 21, СДПУ(о) - 15, "Єдина Україна" - 10, "Демократична Україна" - 19, ПППУ - 5, "Демократичні ініціативи" - 7, "Союз" - 6, Позафракційні - 11

Шановні колеги, прошу уваги, хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови, реєстраційний номер 7382, прошу голосувати.

 

11:09:51

За-231

Ми повернулися до розгляду питання.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Поживанова членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, реєстраційний номер 7382. Прошу голосувати.

 

11:10:23

За-251

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект про обрання народного депутата України Садового членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Будь ласка, Валентин Григорович.

 

11:10:45

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Комітетом розглянуто заяву народного депутата України Садового Миколи Ілліча, члена депутатської фракції Соціалістичної партії України про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Враховуючи те, що розрахункова квота депутатської фракції Соцпартії у комітетах складає 1,2, а у цьому комітеті уже працює один представник фракції Соціалістичної партії України, Ніколаєнко, тобто квота використана, комітетом прийнято рішення не підтримувати заяву народного депутата Садового про обрання його членом Комітету з питань науки і освіти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про обрання Садового членом Комітету Верховної Ради України з  питань науки і освіти".

 

11:12:01

За-251

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка. "Наша Україна" - 58, комуністів - 0, "Регіони України" - 16, Народна партія - 28, СПУ - 27, Блок Тимошенко - 18, Українська народна партія - 24, СДПУ(о) - 5, "Єдина Україна" - 18, "Демократична Україна" - 19, Партія промисловців і підприємців України - 11, "Демократичні ініціативи" - 4, "Союз" - 10, "Позафракційні" - 13.

Оголошується до розгляду проект Постанови "Про обрання народного депутата Бондаренко Олени членом Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації", реєстраційний номер 7331.

 

11:12:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Комітетом ще 13 квітня цього року розглянуто проект Постанови Верховної Ради про обрання народного депутата України Бондаренко членом Комітету 5 України з питань свободи слова та інформації.

Враховуючи те, що розрахункова квота депутатської фракції "Наша Україна" сьогодні складає 3,4, а в зазначеному комітеті з 12 - я підкреслюю,  з 12 - всього членів працює 6 представників цієї фракції, тобто квота фракції зазначеною фракцією перевищена майже в 2 рази, комітет прийняв рішення не підтримувати зазначений проект постанови. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

МАТВЄЄВ В.Г. Такого не буває!

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, попросимо Бондаренко Олену, будь ласка. Так мікрофон.

 

11:14:16

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановні колеги, по-перше, я би хотіла зауважити по процедурі, оскільки в порядку денному написано, що я доповідаю проект постанови про обрання. Це перше.

Друге. Ви отримали 7 квітня проект постанови  7331 про обрання Бондаренко членом Комітету з питань свободи слова  та засобів масової інформації. Я хочу повідомити і ці документи надійшли також у  Комітет з питань Регламенту, я не зрозуміла чому вони не озвучені. Фракція Української народної партії за своєю квотою запропонувала мене обрати у цей комітет.

І нарешті останнє. Якщо ми з вами хочемо, щоб у комітетах працювали професійні люди, то тоді давайте підходити до цього з питань професійності. Я є професійним журналістом і була головним редактором газети "Час-тайм", шеф-редактором якої був В'ячеслав Чорновіл. Я прошу вас підтримати мою кандидатуру.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! З мотивів Правденко, будь ласка.

 

11:15:00

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановні колеги, на даний момент я, як перший заступник голови комітету, керую комітетом і можу вам сказати, що роботи у нас багато, а людей обмаль. Тому дуже прошу підтримати цю кандидатуру. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, вноситься на голосування проект постанови про обрання народного депутата України Бондаренко членом Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації,  реєстраційний номер 7331. Прошу голосувати.

 

11:15:47

За-263

Рішення Верховної Ради прийнято.

Шановні колеги! Тепер прошу уваги. Зараз ми маємо розглянути проекти постанов про призначення членів ради Національного банку України, відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк  України" та  державного експортно-імпортного банку "Укрексімбанк". Тут внесено безліч постанов з цього приводу. Водночас ми  домовлялися  на засіданні Погоджувальної ради, що фракції внесуть свої кандидатури. Такі кандидатури внесено. Якщо  ми підемо зараз голосувати  по постановах, які запропоновані, ми  викличемо протистояння у сесійній залі. Можна було б піти за усталеною демократичною практикою: проголосувати  всі кандидатури, які були запропоновані, кожну окремо, тобто провести рейтингове голосування, за результатами рейтингового голосування провести голосування про обрання членів наглядових рад. Якщо немає такої згоди, то тоді потрібно нам відкласти це питання і його узгоджувати. Бо ті домовленості, які існують на рівні певних груп і фракцій, вони призведуть до чергового сплеску протистояння у сесійній залі. А треба піти за такою усталеною нормальною демократичною практикою.

Я прошу 3 хвилини з цього приводу обмінятися думками. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

В'ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна".

 

11:17:26

КОВАЛЬ В.С.

В'ячеслав Коваль, Народний рух України, фракція Блоку Віктора Ющенко.

Шановний Володимире Михайловичу!  Внесені проекти постанов і зареєстровані проекти постанов в Апараті Верховної Ради України. Давайте ми попробуємо все-таки проголосувати проекти постанов, а не йти якимсь рейтинговим, який, в принципі, можливий, але коли не пройдуть  проекти постанов.  Бо депутати, фракції погоджували кандидатури на посади до  наглядових рад банків. Тому  давайте попробуємо пройти шлях, попробувати проголосувати проекти постанов, необов'язково це повинно  виключити протистояння якесь в залі, а потім попробувати той варіант, який ви пропонуєте. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, Доманський має слово, Фракція комуністів.

 

11:18:20

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Прошу передати слово Петру Симоненко.

 

ГОЛОВА. Петро Симоненко, мікрофон, будь ласка.

 

11:18:27

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели, наши избиратели. Вопрос этот принципиальный,  потому что речь идет о наблюдательных советах государственных банков и в данном случае преднамеренно выталкивается из наблюдательного совета кандидатура от Фракции коммунистов, потому что представители крупного капитала и представители, вошедшие во власть, сегодня хотят еще и держать полностью под контролем государственные банки. Это ваши сбережения, уважаемые радиослушатели, это вопросы финансирования промышленности, это  вопросы поддержки социальных программ и так далее.

Я еще и еще раз настаиваю, Владимир Михайлович, чтобы вопрос этот обсуждался, только по предложениям фракций кандидатуры обсуждались. Все остальное, то что вносят различные народные депутаты, эти проекты вообще не рассматривать сегодня. Ибо тогда будут превалировать только договоренности представителей различных мафиоз...

 

ГОЛОВА. Павло Сулковський Фракція "Регіони України".

 

11:19:34

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Прошу передати слово Віталію Хомутинніку.

 

ГОЛОВА. Віталій Хомутиннік, будь ласка.

 

11:19:43

ХОМУТИННІК В.Ю.

Уважаемые коллеги, Владимир Михайлович, мы имеем уже опыт рейтингового голосования и можем прогнозировать: чем это закончится, большинство сегодня сформирует наблюдательные советы, так как это нужно. Никто не мешает субъектам законодательных инициатив вносить на рассмотрение постановы. И сегодня в порядке денном стоят постановы. Поэтому нужно пройти про процедуре, проголосовать их. Если не  наберут определенного количества голосов, тогда уже идти по  тем предложениям, которые озвучены. И смотреть и дорабатывать, в том числе с профильным  Комитетом. Поэтому есть постановы, которые в порядке денном и  нужно за них голосовать. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми  обмінялися думками. Давайте таким чином будемо виходити із ситуації. Коли ми розглядаємо питання про призначення від Верховної Ради, скажімо, Національної ради, коли ми розглядали призначення членів Центральної виборчої комісії, ми проводили рейтингове голосування, а фракції і групи між собою домовлялися, яку кандидатуру вони будуть підтримувати.

Якщо зараз ми почнемо розглядати ті проекти постанов, а їх багато, якщо ми зараз почнемо розглядати проекти постанов про неприйнятність проектів постанов, ми погрязнемо у протистоянні у Верховній Раді України. А ті групи і фракції, які між собою домовилися, вони віддадуть голоси за ту чи іншу кандидатуру. Тому зараз, щоб знову ж таки зберегти демократичну чистоту, я поставлю на голосування пропозицію.

Хто за те, щоб нам  розглянути це питання шляхом рейтингового голосування, а потім  прийняти відповідні рішення. Прошу голосувати. В іншому випадку тоді ми перенесемо це питання, відкладемо тоді.

 

11:21:52

За-64

Рішення не прийнято.

Це ж ми голосували за рейтингове голосування. Покажіть по фракціям, будь ласка. "Наша Україна" - 1; комуністів і "Регіони України" - 0; Народна партія - 23; СПУ - 26; Блок Тимошенко - 1; Українська народна партія і СДПУ(о) - 0; "Єдина Україна" - 2; "Демократична Україна" - 0; Партія промисловців і підприємців України - 5; "Демократичні ініціативи", "Союз" - 0; позафракційні - 6.

Шановні колеги, вноситься така пропозиція, щоб ми окремо на засіданні Погоджувальної ради  розглянули всі пропозиції і визначилися щодо того, за який проект постанови ми будемо голосувати. Немає застережень? Дякую.

Оголошується до розгляду проект Постанови  про парламентські слухання "Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні" (реєстраційний номер 7181). Доповідач: Юхновський Олег Іванович, народний депутат. Будь ласка.

 

11:22:57

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Внести проект постанови мене спонукали проблеми, які найчастіше порушуються у зверненнях громадян до мене як народного депутата.

З якими питаннями вони йшли на прийом ще два-три роки тому? За більшого соціального змісту, пенсійного забезпечення. Нині ж  майже 80 відсотків звернень селян стосується земельного клубка проблем, і цей показник - своєрідний барометр неврегульованості українського земельного законодавства. Так половина громадян України ще не змінила сертифікати на державні акти, які посвідчують право власності на земельну ділянку, що не дає їм можливості скористатися своїм конституційним правом повною мірою. Досі не функціонує єдина автоматизована система державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі Державного земельного кадастру. У процесі формування знаходиться також іпотечне кредитування.

У земельній правовій базі є ще чимало прогалин. Із 28 законів, які ми мали розробити у розвиток Земельного кодексу, на сьогодні лише 11. Із 90 нормативно-правових актів - 30. Не прийняті такі важливі закони, як про ринок земель, про Державний земельний кадастр, про викуп та примусове відчуження земельних ділянок, право приватної власності та багато інших.

У зв'язку з наявністю порушень та недосконалості чинного законодавства у сфері земельних відносин шостого жовтня 2004 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Земельного кодексу України, яким було продовжено строк заборони на продаж та відчуження іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також на внесення земельних часток, паїв до статутних фондів господарських товариств.

Але цим законом лише тимчасово врегульовуються проблемні питання, що склалися у сфері відчуження землі. Так надалі поглиблюється тінізації земельних відносин, невмотивоване переведення земель сільськогосподарського призначення в інші категорії, відбуваються численні порушення у використанні земель рекреаційного призначення. Певен, цієї низки проблем можна позбутися за напрацювання правової системи, чітко визначених критеріїв у межах загальної концепції розвитку земельних відносин. Для обговорення цих проблем із залученням широкого кола громадськості, фахівців у галузі земельного права, науковців пропонується провести у вересні парламентські слухання на тему "Стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні".

Науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує прийняття проекту постанови. Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин також підтримує прийняття зазначеної постанови. Прошу підтримати цю постанову. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги. Да, дякую, сідайте, Олеже Івановичу. Володимир Олексійович Лещенко, комітет підтримує? Будь ласка, ваша позиція.

 

11:25:32

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин уважно розглянув зазначену пропозицію і її підтримує. Да, дійсно, проблема землі існує, і надзвичайно вона актуальна. Причому не тільки як автор законопроекту сказав з боку законодавства, бо на законодавчому рівні Верховної Ради тільки нинішнього скликання прийнято 21 закон з питань земельних відносин, три прийнято і готується до другого читання і 22 знаходяться на розгляді. Тобто законодавча гілка влади це питання врегульовує. 

Існує інша проблема - виконання законів як з боку органів державної влади, так і з боку органів місцевого самоврядування, про що ми з вами бачимо, є і зловживання, є і самозахоплення і таке інше. Тому це питання треба розглянути в комплексі, тим більше, що народ України, а особливо сільське населення, цікавить дуже багато питань, наприклад, яка мета була розпаювання - чи землю віддати селянам, чи відібрати у них? І виникає у них також питання - торгувати землею чи ні? Ті, хто має намір захопити землю, ті говорять, що негайно перетворити її в товар. Чи мало селян, котрих земля не цікавить, також хочуть, або продати і тимчасову вигоду отримати з свого паю. Але основна маса селян вважає, що землею торгувати гріх, і вона повинна належати тим, хто на ній живе і працює.

Також питання іпотеки. Багато хто, в тому числі з боку органів виконавчої влади, вважає, що основним питанням розвитку сільського господарства є іпотека. Але це не зовсім так. Потрібно, щоб виконавча влада займалася допомогою селу. Якщо вона не займеться цим, то і надалі сільське господарство буде знищуватися.

Також дуже багато питань навколо оренди і орендної плати. Ми знаємо, що дуже багато недобросовісних орендарів, які або платять мішок сміття, або взагалі нічого не платять. Проблема використання землі - позаростало дуже багато бур'яном. Спадщина цікавить наших виборців по земельних паях, організація сільськогосподарського виробництва - чи це дрібні шматки землі там оброблять вилами і граблями, чи це - крупнотоварні сільськогосподарські виробництва і так дальше.

Тобто, з огляду на це все сказане, комітет  Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин підтримує зазначену ініціативу і просить прийняти відповідну постанову. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Олексійович.

Шановні колеги, ставиться на голосування проект постанови про парламентські слухання "Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні", реєстраційний номер 7187.  Прошу голосувати.

 

11:28:44

За-293

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я звертаюся до керівників фракція: прошу здати ваші пропозиції до складу комісії, за яку ми нещодавно проголосували для того, щоб ми могли оформити відповідний документ.

Від позафракційних, якщо є бажання працювати в комісії, один від 20-ти також. Будь ласка, і зберіть відповідні пропозиції підписами, я маю на увазі до позафракційних.

Оголошується до розгляду проект постанови про кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України в 2005 році, реєстраційний номер 7391.

Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Володимирович Сас. Дуже коротко, якщо можна, Сергій Володимирович.

 

11:29:43

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні народні депутати, перед початком представлення кошторису видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України на 2005 рік, хочу коротко проінформувати вас про основні показники використання кошторису 2004 року.

На засіданні 20 квітня 2005 року розглянуто звіт Апарату Верховної Ради про використання кошторису видатків на засіданні та здійснення повноважень в 2004 році.

На 2004 рік передбачалося асигнування загального  фонду Державного бюджету в сумі 329,6 мільйонів гривень, фактично профінансовано 98,8 відсотки.

На фінансування поточних видатків було спрямовано 204,2 мільйони, капітальні вкладення здійснені по восьми бюджетних  програмах на загальну суму 121,5 мільйонів гривень, в тому числі по програмі здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради - 73,7 мільйонів гривень. Все це сприяло покращанню роботи Верховної Ради України, зокрема вирішено ряд важливих завдань щодо поліпшення умов роботи народних депутатів, підвищення їх соціальних гарантій та рівня фінансування інших видатків, передбачених Законом України "Про статус народного депутата України". Проведена робота по створенню належних умов для роботи та проживання народних депутатів України, завершено будівництво і введено в експлуатацію адміністративний будинок по вулиці Садовій, 3а, проведено реконструкцію сесійної зали, забезпечено комп'ютерною технікою кожного народного депутата, покращено транспортне забезпечення, введено в експлуатацію перші дві секції житлового будинку по вулиці Срібнокільській, 24 на 185 квартир.

Зараз дозвольте запропонувати вам для розгляду проект кошторису видатків на здійснення повноважень Верховної Ради на 2005 рік. Відповідно до пункту 35 статті 85 Конституції України та статті 1005 Регламенту Верховної Ради до повноважень Верховної Ради належить затвердження кошторису Верховної Ради України, який передбачає фінансування і забезпечення діяльності вищого законодавчого органу.

Тринадцятого квітня комітет розглянув це питання і підтвердив кошторис видатків у сумі 478,6 мільйонів гривень, загальний фонд становить - 441,7 мільйонів гривень, спеціальний - 36,9 мільйонів гривень.

Внесення кошторису видатків для затвердження на початку другого кварталу фінансування пов'язано з тим, що потрібні були додаткові кошти, і внаслідок конструктивної співпраці з Комітетом з питань бюджету, Кабінетом Міністрів України, було внесено зміни до Державного бюджету на 2005 рік і збільшено видатки на забезпечення діяльності Верховної Ради України на 67 мільйонів гривень. Особлива увага в комітеті була зосереджена на виконання вимог Закону України "Про статус народного депутата України", зокрема статей 18, 32, 34, 35 та інших, щодо забезпечення належних умов для здійснення повноважень.

Звичайно, зараз ми можемо намагатися вносити певні зміни, але цей кошторис розроблено в межах коштів Державного бюджету на 2005 рік, і їх перерозподіл може призвести до небажаних наслідків щодо забезпечення нормальної діяльності...

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити доповідь. Будь ласка, мікрофон.

 

САС С.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, враховуючи обмеженість часу, прошу підтримати запропонований проект постанови (реєстраційний номер 7391).

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування  проект Постанови про кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України у 2005 році, реєстраційний номер  7391. Прошу голосувати.

 

11:33:41

За-374

Рішення прийнято.

 

САС С. В. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

11:33:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, дякую, що хоч зараз дали слово, але я просив його перед тим. Чому?

Я хотів би взнати куди йдуть гроші 6 мільйонів  217 на "створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи органів законодавчої влади". Чи це знову буде от такий от, як у нас... оця система, яка стоїть, абсолютно непотрібна чи щось путнє може на щось путнє піде. Я б хотів би побачити це обгрунтування, хай хоч потім дадуть.

Я хотів би взнати чому у нас помічники-консультанти  народних депутатів знаходяться в такому... другорядному становищі, порівняно з усіма працівниками Апарату. Коли підвищується оплата праці, тоді треба дотримуватися до них повністю вимог закону. Вони не можуть нормально піти ні на пенсію, нічого. Скільки ми будемо знущатися над цією армією людей, які працюють над законами?!

Я прошу це врегулювати. Це від нас з вами залежить. Від поваги до своїх помічників. Ось що я ...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, одну хвилиночку. Шановні колеги, що стосується видатків на забезпечення інформатизації, я прошу підготувати відповідні розрахунки Секретаріат і ознайомити народних депутатів.

Що стосується помічників народних депутатів, я хочу сказати, що ми прийняли рішення і підвищили кошти, які виділяються на помічників, (щодо розподілу між помічниками) це все залежить  від народного депутата. Оголошується до розгляду проект Закону про схвалення рішення Президента України ( щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в силах Організації Об'єднаних Націй і  спостереження за роз'єднанням ізраїльських і сірійських військ.

Доповідач міністр оборони України Анатолій Гриценко. Будь ласка, Анатолію Степановичу. Від комітету  буде виступати голова Комітету з питань національної безпеки  і оборони Крючков Георгій Корнійович.

Пропонується такий регламент розгляду питання, шановні колеги. Одну хвилиночку, Анатолію Степановичу. Для доповіді - до 5 хвилини, відповіді на запитання -  до 5 хвилин,  для співдоповіді аналогічно, обговорення і прийняття рішення  - до 15 хвилин. Немає застережень?

Будь ласка Анатолію Степановичу.

 

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України! Цей законопроект готувався ще попередньою владою. Він  підтримується нинішньою владою. Я думаю, що навіть цей факт є свідченням того, що  у політичному  плані рішення, яке пропонується зараз схвалити Верховній Раді є вірним і  відповідає інтересам нашої держави.

Відповідна  заявка з Організації Об'єднаний Націй поступила ще у січні минулого року. Фактично рішення, яке пропонується, підтримується сторонами, які є у конфлікті, і Ізраїлем,  і Сирією. Ми пропонуємо  направити туди батальйон матеріально-технічного забезпечення, який , я хочу це підкреслити, не буде виконувати жодних бойових завдань. Це будуть  питання тилового, матеріально-технічного, медичного забезпечення місії, яка там працює.

Відповідний батальйон готується у складі південного оперативного командування. Люди відібрані,  фінансові питання вирішуються Організацією Об'єднаних Націй. Нам будуть повністю відшкодовані наші витрати.

Наші військові будуть працювати  поряд із військовими сусідніх держав: Польщі, Словаччини також Австрії і Японії. Медичних застережень щодо направлення немає. Кліматичні умови, епідеміологічна ситуація нормальна. Цей район  фактично безконфліктний, із 1974 року там не було жодної страти, пов'язаної з бойовим характером виконання завдань. Для наших військових це дуже важливий досвіт, отримування як раз навичок тилового технічного забезпечення у  складі національних миротворчих підрозділів. Я просив би, підтримати це рішення від імені Президента. Дякую.

 

ГОЛОВА. Доповідь міністра закінчена. Шановні колеги, запитання до міністра є? Запишіться, будь ласка, 5 хвилин на запитання. Так, на табло прізвища народних депутатів, що  записалися на  запитання. Володимир Яворівський, Фракція "Наша Україна".

 

11:38:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Шановний пане міністре, 2 питання у мене до вас. Перше, отже, ми платимо свої зараз кошти,  з умовою, що потім організація об'єднаних націй їх відшкодує? Ви прекрасно знаєте, в якій  фінансовій ситуація перебуває організації об'єднаних націй. І розвійте мої сумніви, щодо того, що ми ніяких компенсацій з того боку не отримаємо. І друге запитання :мені врізався в пам'ять епізод, про який доповідав колись Ваш попередник, що  коли висадили в Іраку наші війська, то  з'ясувалося, що ті колеса гумові на стільки перегнили і перетрухли, що як тільки з'їхала наша техніка із платформ, вона далі рухатися не могла. Тепер я бачу ми посилаємо туди ГАЗ-66 одну одиницю і радіостанція Р-161 - дві одиниці. Що воно таке? Що воно буде там робити? І  чи воно дієздатне? Дякую.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Ну, по першому питанню я,  Володимир Олександрович, розвію Ваші сумніви. Питання  то, наскільки швидко буде відшкодовано нам наші витрати, залежить від нас і це  питання нашої організації. ООН дотримається своїх зобов'язань і витрати наші будуть повною мірою компенсовані - це  перше.

Те, що стосується того досвіду, в тому числі негативного, на етапі підготовки до відправки миротворчого контингенту до Іраку, ще попереднім міністром було враховано і внесено відповідні корективи і  в організацію підготовки і  перевірку технічного оснащення і так далі. Але я хочу сказати, що там наші військові будуть працювати  із  іншою технікою, із зарубіжною технікою, вони будуть обслуговувати, як раз, те, що  там фактично є. І для цього нам надається канадською стороною. Для того, щоб ми могли обслуговувати те, що там потрібно, здійснюється підготовка наших фахівців в Академії Збройних Сил, в  інституції у Кам'янець-Подільському, в Одеському інституті сухопутних військ і в навчальному центрі у Миколаєві. Тобто ми враховуємо негативний досвід і намагаємося виправити. Я думаю, що ситуація буде виправлена. Дякую.

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

11:40:45

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії  України, Херсонщина.

Шановний доповідачу, у мене до вас два запитання.

Перше. Якщо можна, скажіть, будь ласка,  назвіть чисельність країн та військ, в яких сьогодні перебуває контингент військ України?

І друге. Ви сказали, що  регіон, куди передбачається послати відповідний український контингент безконфліктний. У зв'язку з цим, у чому ж ми  зможемо набрати відповідно там досвід? У чому він  буде проявлятися, у тилових питання?  Так я думаю і дома можна цього  досягти, а якщо у військових, то аргументуйте. Дякую.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую вам. Я зараз інформаційні матеріали вам не можу надати з усіх миротворчих підрозділів, які є. Якщо треба, я вам безпосередньо передам,  але я хочу наголосити, що   рішенням Верховної Ради постанова була прийнята про те, що у травні місяці буде окреме засідання, на якому буде представлено весь спектр наших миротворчих операцій за  останні роки, підсумки цієї діяльності. Я думаю, що ми матимемо можливість детально обговорити. Зараз у рамках цього регламенту немає такої можливості.

Те що стосується досвіду, да, справді він є, да, справді він обмежений, я тут поділяю вашу  думку, це не той бойовий  досвід, який можна було  отримувати, наприклад, у Косово чи навіть у миротворчій операції, антитерористичній операції в Іраку. Але тим не менше і наші тилові підрозділи повинні працювати пліч-о-пліч із нашими колегами з інших, у тому числі, я сказав,  сусідніх держав. Це і питання мовної підготовки, це питання і доктрин, тактики застосування таких підрозділів. При всій його обмеженості він все-таки позитивний і це на додаток до нашого навчання, яке ми проводимо у рамках бюджету. Я думаю, що це корисно.

 

ГОЛОВА. Матвієнком замість Ларіна, фракція "Регіони України". Шановні колеги, на півтона тихіше, робота іде.

 

11:42:41

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 55  округ, Мариуполь.

Уважаемый Анатолий Степанович, у меня к вам три вопроса. И если есть возможность такая, более лаконично, четко ответить.

Первое. По чье непосредственное командование подпадает этот батальон, то есть в чье распоряжение переходит этот батальон? Это первое. Второе. Комплектация данного батальона. Третье. Какие задачи конкретно ставятся перед руководством этого батальона? И четвертый вопрос. Все-таки почему механизм финансирования производится за счет средств бюджета, тех средств, которые предусмотрены на финансирование вооруженных сил? Если действительно эти средства будут компенсированы, не проще ли на сегодняшний день, учитывая то, что в армии действительно идет реформирование, и армия нуждается в этих средствах на сегодняшний день, не проще ли было бы выйти на прямые договора? Спасибо.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Я вам дякую. Перше, що стосується підпорядкування. Підготовка, направлення, ротація, оперативне управління з тих питань, які стосуються саме національного командування, здійснює Генеральний штаб Збройних сил України.

Що стосується виконання тих завдань, які там покладені на цю місію, там 1073 військових, я назвав країни, які беруть участь. Керує цією місією генерал країни Непал. Тобто у цьому сенсі ми підпорядковуємося уже місії ООН.

Що стосується завдань. Я коротко про них назвав. Я готовий надати довідку розгорнуту про ті завдання, які будуть виконуватися. Це тилове забезпечення, транспортне забезпечення, медичне забезпечення, перевозка вантажів і людей, у тому числі експлуатація холодильної техніки і так далі. У мене є детальна довідка, я можу вам передати.

Що стосується штатної структури. Передбачається по закону до 200 осіб. Зараз у складі південного командування підготовлено штатну структура, вона буде звичайно затверджуватися ще урядом. Передбачається 183 особи. Із них - 57 офіцерів, 43 прапорщиків; сержант і солдат - 83 чоловіки. Серед підрозділів є взвод забезпечення (25 чоловік), взвод зв'язку (24), клуб (дві особи), медичний пункт (п'ять осіб) і так далі. Я можу дати цю детальну довідку, щоб зараз не займати час.

Структура зараз уточнюється, ці люди готуються, плюс 15 відсотків резерв для того, щоб можна було оперативно відреагувати на певні зміни. У нас немає сумніву, що підготовка буде завершена вчасно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Вибачте, будь ласка. Ще про фінансування. Ми не можемо впливати на те, на що ми не можемо впливати. Механізми фінансування таких місій визначається рішеннями Організації Об'єднаних націй, і це не питання, як ми хотіли б визначити. Але насправді мова йде про незначну за мірками військового бюджету і бюджету країни суму - це близько, за нашими оцінками, 9,6 млн. гривень на рік. І такий резерв для того, щоб потім відшкодувати поетапно, закриваючи відповідні статті витрат, є у Міністерстві оборони, і це питання буде вирішено. Дякую.

 

ГОЛОВА. Анатолій Степанович, дякую, час вичерпано.

Запрошується до співдоповіді голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка, Георгій Корнійович.

 

11:46:05

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, наш комітет вчора всебічно розглянув це питання, і члени комітету дійшли висновку рекомендувати Верховній Раді схвалити рішення про направлення нашого контингенту в район Голанських висот. Ми виходили з того, що є звернення Ради безпеки Організації Об'єднаних націй, є прохання обох сторін, які конфліктують між собою. Передбачається, що наші військові не будуть брати участі в бойових діях, вирішують завдання тилового забезпечення. Витрати повністю будуть покриватися Організацією Об'єднаних націй.

Я хотів би сказати, що з Організацією Об'єднаних націй у нас на цьому грунті не було ніколи ніяких непорозумінь. Це дуже добре. Я про це скажу  трохи пізніше. Ми дійшли висновку, що це - гуманітарна місія, це - набуття досвіду, і направлення контингенту відповідає національним інтересам України, її статусу члена ООН, сприятиме підвищенню іміджу нашої країни як активного учасника міжнародних миротворчих операцій і закріпленню наших позицій на Близькому Сході, що дуже важливо для України.

У зв'язку з обговоренням цього питання, я хотів зробити деякі зауваження. Дійсно, Організація Об'єднаних націй на відміну від інших дуже чітко виконує свої зобов'язання, на відміну від американців. Ви знаєте, що акція в Іраку не дешево обходиться нашій країні. Коли ми приймали рішення більшістю у Верховній Раді про направлення контингенту, тоді одна з тез була така, що це сприятиме нашому закріпленню в економічному плані.

Нещодавно в зарубіжних засобах масової інформації, зокрема, в англомовному веб-сайті ....................  "Перші новини", з'явилася публікація під красномовним заголовком "Українські солдати можуть гинути в Іраку, але працювати там українським громадянам не можна".

Опублікований документ на 90 сторінок, який підготував Пентагон для компаній, які бажають участь у постачанні питної води. Ну, досить детально, але там є такі слова, дуже цікаві для нас, розділ тендеру під назвою "Праця" номер такий-то параграф п'ятий: "Наступним національностям забороняється знаходитися в Іраку і громадяни третіх країн не повинні бути найняті на роботу, якщо вони є громадянами таких країн: Афганістан, Алжир, Білорусія, Болгарія... (пропускаю) Україна та В'єтнам". Ось вам і стратегічний союзник, ось вам і участь у коаліційних силах. Я про це хотів би про особливо сказати.

І друге, що хотів сказати, я хотів би привернути увагу колег до того, що нинішній Президент, виборюючи цю посаду, обіцяв, що одним з перших його указів буде указ про негайне виведення нашого контингенту з Іраку. Днями, буквально вчора-позавчора опублікований указ, яким передбачається, що виведення буде відбуватися до кінця нинішнього року.

Я хотів би сказати, що багато обіцянок нинішньої влади йдуть саме в такому ключі: обіцянки були, вони не виконуються. Назву: відділення бізнесу від влади, такого насичення великого бізнесу в уряді в Україні ніколи ще не було. Я можу сказати за зобов'язання діяти в правовому полі.

І була справедлива критика на адресу попереднього режиму, справедлива критика. А сьогодні ми бачимо: Президент, який зобов'язаний видавати укази у відповідності і на підставі законів і Конституції, приймає укази, які порушують Конституцію, і тільки після цього збирається вносити проекти законів.

Я хотів би сказати, що практика репресій за політичними мотивами набула небезпечних масштабів, і це вже викликає тривогу в суспільстві. На жаль, поки що Захід, який ніяк не відійде від ейфорії, займаючи двозначну позицію і ісповідуючи подвійну мораль, поки що спокійно дивиться на це. Але я думаю, що і там терпець увірветься. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до голови комітету, будь ласка. Запишіться, будь ласка. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна".

 

11:50:55

КЕНДЗЬОР Я.М.

Богдану Костинюку прошу передати слово.

 

ГОЛОВА. Мікрофон Богдана Костинюка.

 

11:51:02

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу, шкода, що ви половину часу витратили своєї відповіді на відповідь не по суті.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Це моє право.

 

КОСТИНЮК Б.І. Взагалі ми згодні з тим твердженням, що прийняття Верховною Радою України цього закону сприятиме підвищенню авторитету України на міжнародній арені, хоч йдеться про тиловий контингент до 200 осіб. Але я хотів би запитати про інше.

Звернення від Секретаріату ООН було в травні місяці минулого року. Минула влада, колишній Президент аж 15 грудня минулого року видав відповідний указ. Сьогодні квітень маємо. Чому таке йде затягування? Чи можна оцінити оце затягування як неповага до звернення Секретаріату ООН колишньої влади? Чи це якесь є інше пояснення?  Дякую.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Шановний колего, це питання виникало у нас і на засіданні комітету. Нам були дані пояснення.

Ну, перше. На попередньому етапі відбувалися контакти з конфліктуючими сторонами. Дійшли згоди. Був внесений проект закону про схвалення рішення про направлення нашого контингенту. Верховна Рада через відомі вам ситуації, які  знайшли відображення і в парламенті, не змогла розглянути цей законопроект. За Регламентом, проекти законів, які не розглянуті були і внесені попереднім Президентом, вони знімаються. І нинішня влада щойно тільки внесла, і ви бачите, що комітет дуже оперативно. І наш, і Комітет у закордонних справах, яке одноголосно прийняв таке ж рішення як і ми. Прийняв, подає на розгляд Верховної Ради. Так що ситуація відома вам, і від комітету, принаймні, вона абсолютно не залежала.

 

ГОЛОВА. Олександр Масенко, фракція комуністів.

 

11:53:05

МАСЕНКО О.М.

Дякую. Прошу передати слово моєму товаришу по фракції Віктору Борисовичу Петрову.

 

ГОЛОВА. Віктор Петров, мікрофон.

 

11:53:20

ПЕТРОВ В.Б.

Петров, фракция коммунистов. Уважаемый Георгий Корнеевич, мы помним как были едины и стара, и нова влада, когда вопрос решался об отправке нашего контингента, явно не миротворческого, в Ирак. Это была агрессия Соединенных Штатов Америки и требование было именно из Вашингтона, чтобы там наши войска находились. Было обещание с трибуны, когда шла отправка туда, что дальше мы будем иметь возможность... там работа предприятий, наших людей, будем осуществлять экономические связи. Вы недавно были там в Ираке в составе делегации. Как заокеанские стратегические партнеры выполняют те обещания, которые были. Пожалуйста.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Я маю сказати, що я був присутній на всіх зустрічах, в тому числі і з командуванням коаліційними силами, і з представниками американського держдепартаменту, які там представляють державу, і з іншими. Треба сказати, що розмови були абсолютно толерантні і ніякого наперечення проти нашої участі у повоєнній відбудові Іраку не було. Але документ є документ. Я нічого не придумав. Ну після того, як була створена відповідна атмосфера відносно цього тендера, то було повідомлено про те,  що  це була чисто технічна помилка, бо при складанні тексту  заявки в Пентагоні скористалися застарілими матеріалами. Тобто ставлення до нас відоме, воно знайшло... хоч воно і застаріле, але таке. І, мовляв, після  цього було доручено і зауваження з дискримінаційною вимогою щодо України та інших держав вилучено з тексту. І можливо це й зроблено. Але це ж тільки один тендер, а скільки там є інших тендерів! Які там є........ ми не знаємо. Так що, тут є над чим думати. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВА. Валентин Ландик, фракція "Регіони України".

 

11:55:12

ЛАНДИК В.І.

Шановний Георгій Костянтиновичу, так я все-таки не зрозумів, комітет підтримує чи не підтримує Президента в цьому рішенні відправляти чи не відправляти наш контингент? Це перше питання.

І друге  все-таки питання. На чому базується  відповідь? Міністр сказав, що у мене немає впевненості, що ООН проплатить, а ви сказали, все-таки комітет вважає, що проплата буде з боку ООН. Будь ласка, відповідь.

 

КРЮЧКОВ Г.К.  Перше. Я не знаю, як ще чіткіше сказати, що комітет  підтримав рішення і рекомендує Верховній Раді прийняти  закон., повторюю ще раз окремо  і для вас.

А   відносно, можливо, є міністра якісь сумніви, я говорю про те, що було досі. У нас якихось конфліктів не було, і слава Богу. Я думаю, що  і цього разу не буде, бо  дуже просила і Рада Безпеки, і учасники цього конфлікту.

 

ГОЛОВА.  Георгію Корнійовичу, дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги! Переходимо до обговорення. 15 хвилини, як ми домовлялися. На табло прізвища народних депутатів, що записалися, будь ласка, дайте.

Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна" запрошується  до виступу. Підготуватися Мироненку.

 

11:56:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Партія захисників Вітчизни завжди виходила  з того, що треба    армії створити хороші умови і створити умови для захисту Вітчизни від любих зовнішніх агресій.

разом з тим ми занепокоєні були і голосували проти направлення військ в Ірак, і історія показала, що ми правильно зробили. Сьогодні я подав і зареєстрував законопроект альтернативний закону, який подав Президент, який називається "Про схвалення рішення Президента (щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в силах Організації Об'єднаних Націй, спостереження за роз'єднанням ізраїльських  і сірійських військ)".

Пропонує, щоб, визнавши за доцільне участь України у силах ООН і спостереження  за  роз'єднанням  ізраїльських і сірійських військ, схвалити рішення щодо направлення для участі України у силах ООН і спостереження за роз'єднанням ізраїльських і сірійських військ миротворчого контингенту у складі тилового підрозділу загальною чисельністю до 200 військовослужбовців Збройних сил України, за умови: ми  українці, маємо вчитися вже ставити умови. І от за яких умов, що секретаріат ООН визнає для себе прийнятність і  обов'язковість вимог, визначених в пункті 3.8. цього Закону. Які це пункти? Визначити, що військовослужбовці зазначеного тилового підрозділу не беруть участі у бойових діях і це дуже важливо, оскільки це не передбачено мандатом сил ООН і  спостереження за роз'єднанням ізраїльських і  сирійських військ, визначених у резолюції Ради безпеки ООН №350.

Четверте, Україна бере участь у спостереженні за роз'єднанням ізраїльських сирійських військ , шляхом надання секретаріату ООН, який запитує в своїх сил і засобів із додержанням вимог їхнього національного законодавства в частині, що не суперечить чинним законам України.

П'яте, до військовослужбовців та інших осіб, які входять до складу сил України і беруть участь у проведенні спостереження за роз'єднанням  ізраїльських і сирійських військ, не застосовується законодавство країн,  на території яких проводяться ці заходи. І ці особи знаходяться під юрисдикцією України.

Спеціальні засоби, шосте, і матеріали забезпечення сил української сторони є  власністю України і не  підлягають відчуженню.

Сьоме, Секретаріат ООН відшкодовує  ... військовослужбовців та іншим особам, які входять до складу сил України і членам їхніх родин всі витрати, пов'язані з пораненням, каліцтвом, або смертю у випадку, якщо такі збитки були заподіяні в період проведення учасниками сил України, спостереження за роз'єднанням ізраїльських і сирійських військ. У порядку і розмірах, визначених нормами секретаріату ООН. З урахуванням того, що розмір цих відшкодувань і  компенсацій не повинен бути меншим ніж ті. що передбачені чинними законами України. І надає Україні в повному обсязі компенсації витрат Україною надання таким особам  пільг, гарантій та компенсацій, встановлених законодавством України.

Шановні народні депутати, я  просив би  проголосувати за цей проект Закону, оскільки  саме Закон, який я пропоную

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Мироненко Віктор, Фракція комуністів. Підготуватися  Надразі.

 

12:00:00

МИРОНЕНКО В.А.

5-ый избирательный округ, Крым Мироненко, Фракция компартии Украины.

 Уважаемые соотечественники, Фракция компартии Украины будет голосовать за данный законопроект, вместе с тем поддерживать данный законопроект. Хочу обратить ваше внимание на то, что Соединенные Штаты Америки, стремясь поставить Организацию Объединенных Наций к себе в услужение, очень часто, чрезвычайно задерживают внесение своего обязательного взноса в ООН для финансирования программ ООН. И это, естественно, может сказаться отрицательно в отношении финансирования, компенсации финансирования наших военнослужащих.

Во-вторых, хочу обратить внимание Президента Украины Ющенка на необходимость более осторожного принятия решений во внешней политики, что не всегда вами уважаемый Виктор Андреевич Ющенко делается. Например, Куба, возглавляемая Компартией Украины, Фиделем Кастро Украины, Куба... прошу прощения Куба, возглавляемая Компартии Кубы, Фиделем Кастро, бесплатно лечила 20 тысяч детей Украины, бедных деток Украины. Нам бы быть благодарными за это. И честность, совестливость должна была заставить Президента Украины  обратиться  к Президенту США Ющенка с просьбой прекратить аморальную,  жестокую блокаду Кубы, которая снижает жизненный уровень и так  небогато живущего кубинского  народа. Но вместо благодарности Президент Ющенко неожиданно для Украины, народа Украины выступил с аморальным, жестоким совместным заявлением вместе с Президентом Бушем, фактически поддерживая Президент Буша в блокаде Кубы. Заявление было это вмешательством в дела суверенных государств Кубы, дружественного нам государства, много делающего для нас и братской соседней Белоруссии. Я  считаю, что это нечестная позиция Президента, который делает вид честного человека.  Она аморальная жестокая, он должен дезавуировать это заявление и впредь не допускать такого бессовестного заявления к собственному народу, который получил, давайте прямо скажем, огромную, бесплатную помощь кубинского народа, который и сам  то живет не богато.

Если вы уважаемые руховцы, уважаемые члены Блока Тимошенко, члены фракции Соцпартии Украины, правящих трех партий и блоков, если вы честные люди, осудите позицию Президента Ющенко. Заставьте его дезавуировать свое заявление. Этим самым вы сами проявите, что вы честные люди. В противном случае я не буду жать вам руку, потому что я буду считать, что вы аморальные, жестокие, нечестные люди, на выборах лгали, обманули народ. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватись Доманському.

 

12:03:12

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Василий Надрага, Народная партия.

Мы обсуждали данный вопрос на фракции и, безусловно, можно сказать, что с позитивного, в отличие от Ирака, здесь присутствуют несколько моментов: это то, что есть официальное обращение ООН, согласованы вопросы с конфликтующими сторонами, и в принципе можно было бы сказать, что все хорошо. Но вместе с тем посмотрите, куда мы сегодня направляем наш контингент. Первое, и самое принципиальное, - в конфликт, которому больше 50 лет. Там все это замешано на этнических, на исторических, на военных проблемах. Кто немножко глубже знает ситуацию, знаете, что Голанские высоты - главная тема это вода, потому что, кто владеет Голанскими высотами, тот владеет водой. А в том регионе это самое главное. Поэтому вопросов больше, чем достаточно.

Я должен сказать, что то же самое мы так и не услышали о социальных последствиях, если, не дай Бог, там начнут гибнуть наши люди, потому разговор о том. что тыловое обеспечение... Там, где война, это есть война. Но я хотел бы сегодня оставшееся время все-таки посвятить и несколько иной теме, напрямую связанной с сегодняшним вопросом. Это - о социальной защите наших миротворцев.

К большому сожалению, мой законопроект, который предлагался этому залу, не поддержан. Второй законопроект, который мы с уважаемым руководителем профильного комитета подали в Верховную Раду о социальной защите миротворцев, тоже по большому счету завис. А в чем суть проблемы?

Суть проблемы заключается в следующем. По действующей практике, которая сложилась в нашем государстве, миротворцы попадают в закон о статусе участника Великой Отечественной войны и гарантиях их социального защиты. То есть мы с вами по факту миротворца сравниваем с тем участником Великой Отечественной войны, участником боевых действий эпохи, назовем так, до 91-го года, когда люди шли, выполняли свой воинский долг. В лучшем случае они получали государственную награду, но никак уже не материальное возмещение.

И поэтому, когда мы говорим о том, каким образом сегодня есть социальная защита миротворцев, то я вам скажу свое собственное мнение. Я не согласен с тем, что миротворцы получают те же социальные гарантии, которые получают сегодня старики, которым далеко за 80 и которые отвоевали по-честному без каких-бы то ни было наград и тому подобное.

Поэтому считаю, что если мы принимаем подобное решение, мы должны решить и вопросы, которые связаны с тем, что будет с этими людьми, когда они вернуться в Украину, как будет воспринимать общество, что они там делали. И самое главное, каким образом общество, я не боюсь этого слова, заплатит им за то, что они пошли и выполнили свой долг.

Поэтому считаю и сегодня обращаюсь ко всем без исключения, в том числе и от тех, от кого зависит внесение законопроекта в зал, все-таки вопрос о социальной защите, социальных гарантиях для миротворцев мы обязаны вынести и рассмотреть, и упорядочить этот вопрос, не смешивая это с участниками в Великой Отечественной войне. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Доманський, фракція комуністів. Підготуватися Гірнику.

 

12:06:20

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые товарищи. Сегодня за рассмотрением вопроса в Верховном Совете следят не только наши украинцы, не только военнослужащие, сегодня следит широкая общественность Республики Сирия и Израиля.

Я сегодня хотел бы вам сказать не как депутат Верховного Совета и не как председатель подкомитета. Я возглавляю межпарламентскую группу "Украина-Сирия". В прошлом году наша делегация была в Сирии. Мы были на Голанских высотах. Сирийская сторона, израильская сторона не то, что согласны, а просят, чтобы именно на линии разделения между войсками Израиля и Сирии были именно наши украинские миротворцы.

В чем же суть проблемы? Вы помните итоги войны 1967-1973 года. На сегодняшний день до конца не разрешен конфликт между этими государствами. Там наступило перемирие. А он взял на себя обязательство обеспечить сегодня мир там. И оно обратилось к государствам, которые являются членами ООН, чтобы они принимали участие своими силами в зоне разделения этих войск. Георгий Корнеевич сказал, что это самая гуманитарная.

Я был, встречался с губернатором губернии, которая входит в Голанские высоты, они все просят. Зная о порядочности наших солдат, зная опыт, навыки боевые, просили направить туда. Они доверяют  нам и нашим солдатам.

Если мы не доверяем себе, не доверяем нашим военнослужащим, то как же мы ........... можем туда направлять?

Поэтому я прошу вас, кто-то если из депутатов Верховного Совета сомневается, подойдете ко мне, я дам видеозапись, где вы посмотрите, в каких условиях сегодня военнослужащие Канады, а завтра будут нести наши военнослужащие там службу.

Я считаю, что это наш, в первую очередь, моральный долг. Позавчера Сирия отметила 59-ю годовщину своей независимости. Общими усилиями в понедельник открывается посольство Сирии в Украине. Вот здесь находится представитель "Нашей Украины" Игорь Иванович Осташ. Он был вместе с нами в Сирии, и он сказал: "Анатолий Иванович, мы видим, что там делается, и наша обязанность  - проголосовать за то, чтобы ми направили наш контингент туда и обеспечили мир в этом хрупком районе. Спасибо.  Я прошу вас всех проголосовать "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Геннадію Удовенку передає. Будь ласка, Геннадій Йосипович.

 

12:09:00

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановні колеги!  Я приблизно років 30 був причетний до Об'єднаних націй і достеменно знаю, що для кожної країни це велике визнання з боку Об'єднаних націй, коли Об'єднані нації запрошують ту чи іншу країну взяти участь у миротворчих операціях.

І не країна, українська держава, ставить перед ООН вимоги, а Організація об'єднаних націй ставить перед Україною і перед іншою державою вимоги відповідні. Давайте з цим рахуватися.

За кожним запрошенням тій чи іншій державі стоїть величезна боротьба - боротьба за одержання права взяти участь у миротворчих операціях. І сьогодні звинувачувати Організацію об'єднаних націй, що вона не розрахується, такого в історії ООН, я стверджую це, не було  за миротворчі організації. Україна не розраховується з Організацією Об'єднаних Націй. Попередній уряд допустив велику заборгованість у виплаті наших обов'язкових внесків в Організацію Об'єднаних Націй - ось про що треба ставити питання, а не про те, що нібито Організація Об'єднаних Націй не заплатить.

І з політичної точки зору, перебування українського контингенту під егідою Організації Об'єднаних Націй на Близькому Сході - це прямий захист наших національних інтересів. Ми не повинні допустити загострення конфлікту на Близькому Сході, а повинні зробити все для того, щоб брати активну участь у його вирішенні.

Я думаю, що перша частина, що стосувалося рішення Комітету з питань оборони, і про що говорив Георгій Корнійович, він, дійсно, чітко висловив важливість участі України в цьому миротворчому контингенті.

Дякую за увагу. І звертаюся до вас: проголосуйте "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк наполягає з мотивів. Одна хвилина. Прошу.

 

12:11:32

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, я маю право виступити з мотивів, і я записаний був наступним.

Йдеться про дуже важливу місію, яку повинні виконати українські миротворці: це роз’єднання сирійських та ізраїльських військ в гарячій точці планети. Я думаю, що треба підтримати таке рішення. Але треба наголосити, що на основі трьох умов: перше - мандатом ООН не передбачена участь у бойових діях, друге - це повинно відбуватися на основі дотримання законодавства України, і третє - на основні відшкодування витрат. Дійсно, Україна повинна платити свої внести в ООН, але ООН повинна відшкодовувати всі ті збитки, які Україна несе у зв'язку із виконанням миротворчих місій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для заключення одна хвилина, Крючкова мікрофон.

 

12:12:39

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги, спасибі за активне обговорення.

Я хотів відповісти на питання, яке порушив Василь Іванович Надрага. Він дуже правильно його порушив питання і про проходження законопроекту. Хотів би поінформувати, що за тією інформацією, яка у мене є, Президент України найближчим часом, найближчими днями вносить проект закону про внесення змін до Закону про участь України  в міжнародних миротворчих операціях, який грунтується на тому законопроекті, який, Василь Іванович, ми з вами працювали, і ми його будемо розглядати, де будуть вирішені питання.

Дуже добре порушив питання  колега Черняк. Це у нас передбачено і проектом закону, і, я думаю, що у нас є всі підстави проголосувати за цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання  завершено, будемо голосувати. Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закону Закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Силах Організації Об"єднанних Націй із спостереження за роз'єднанням ізраїльських і сирійських військ. Законопроект за номером 7358. Голосуємо в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

12:14:16

За-287

Закон прийнято. По фракціях.

Наша Україна - 82, комуністів - 56, Регіони України - 4, Народна партія - 15, соціалісти - 10, Блок Тимошенко - 25, Української народної партії - 23, соціал-демократи (об'єднані) - 0, Єдина Україна - 13, Демократична Україна - 18, промисловці і підприємці - 7, Демократичні ініціативи - 7, Союз - 10, позафракційні - 17.

Слухається проект закону....

(Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги! Мотиви голосування вже  відбулися. Вже проголосували, треба було перед голосуванням говорити з мотивів. Що, хочете перерви? Ми ж тільки що відпочивали. Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12.45.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! На нашому засіданні присутній голова  Верховного суду України Маляренко Василь Тимофійович і судді щодо яких ми маємо розглянути питання про обрання на посади безстроково.

Оголошується до розгляду питання  про обрання суддів. Доповідач перший заступник голови Комітету з питань правової політики Оніщук Микола Васильович.

 

12:48:09

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово! Шановний голово Верховного суду України! Шановні народні депутати, кандидати на посади суддів, громадяни! До Верховної Ради в черговий раз надійшло подання голови Верховного суду України на голови Вищого господарського суду, як це, власне, і передбачено конституцією і законами України (щодо обрання суддями безстроково).

Комітет Верховної Ради з правової політики, який є профільним з цих  питань, за доручення Голови  Верховної Ради  розглянув внесені подання і рекомендує Верховній Раді України прийняти відповідні постанови з цього питання. Зокрема, проект Постанови за номером 7397 (щодо обрання суддів безстроково).

Відповідно до пункту двадцять сьомого статті 85, частини першої статті 128 Конституції України  Верховна  Рада постановляє обрати на посади суддів безстроково апеляційного суду Волинської області Завидовську-Марчук Оксану Григорівну.

 

ГОЛОВА. Миколо Васильовичу, одну хвилиночку, вибачте.

Шановні колеги! Давайте, як ми  діємо зазвичай. Якщо перший заступник голови комітету називає прізвища і суд, якщо є застереження проти кандидатури, ви даєте знати, я роблю відповідну помітку. Після того ми голосуємо за тих суддів щодо яких немає застережень чи  запитань, а потім конкретно розглядаємо питання по призначенню тих суддів, до яких є  у когось з народних депутатів запитання або застереження.  Домовились?  Будь ласка, Микола Васильович, вибачте, що перебив.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую. Продовжимо шановні колеги.

Апеляційного суду Дніпропетровської області - Преду Дмитра Ілліча і Яценко Тетяну Леонідівну.

Апеляційного суду Донецької області -  Огурецькоо Василя Петровича та  Фоменко Олександра Володимировича.

Апеляційного суду Запорізької області - Білоконєва В'ячеслава Миколайовича.

Апеляційного суду Київської області -   Коцюрбу Олександра  Петровича.

Апеляційного суду Полтавської області -  Лисиченко Ларису Миколаївну та Обідіну Олену Іванівну.

Апеляційного суду Тернопільської області -  Демковича Юрія Йосиповича.

Апеляційного суду Херсонської області - Гаркушу Валентину Олександрівну.

Апеляційного суду Черкаської області -   Кекуха Володимира Федоровича та Неділька Миколу Івановича.

Апеляційного суду Чернігівської області - Ярошенка Миколу Петровича,

Львівського апеляційногосподарського суду  -   Краївську Мирославу Василівну.

Місцевого Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим - Погрибняка Сергія Миколайовича.

Місцевого Ленінського районного суду міста Вінниці  - Ватчишина Сергія Андрійовича.

Місцевого Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області - Монича Володимира Олексійовича.

Місцевого Якімівського районного суду Запорізької області - Бойчеву Наталю Василівну.

Місцевого центрального районного суду міста Миколаєва  - Яворську Жанну Миколаївну. 

Місцевого Орджанікідзівського районного суду міста Харкова  - Лілус Світлану Миколаївну.

Місцевого Генічеського районного суду Херсонської області -  Стребкова Юрія  Олексійовича. 

Місцевого Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області - Салоїд Надію Миколаївну.

Місцевого Хотинського районного суду Чернівецької області -  Владичана  Анатолія Івановича.

Місцевого Дарницького районного суду міста Києва  - Мальченко Антоніну Олександрівну.

Місцевого Печерського районного суду міста Києва  - Мельника Андрія Володимировича.

Місцевого господарського суду Дніпропетровської області - Кощєєва Ігоря Михайловича

та місцевого  господарського суду Херсонської області Гридасова Юрія Володимировича.

 

ГОЛОВА. Щодо Гридасова, так?  Мікрофон, будь ласка, Яворівського  Володимира Олександровича.

 

12:52:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний доповідачу.

Я  взагалі не хотів би виводити Монича зараз із списку, це Мукачеве, але хотів би йому поставити запитання. Якщо дозволите, то я б тоді його зі списку не виводив, а просто поставив запитання, почув би його відповідь, і мені було б цього достатньо.

 

ГОЛОВА. Добре. Микола Васильович рішення комітету, будь ласка.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, комітет рекомендує  усіх вище зазначених суддів обрати суддями відповідних судів безстроково, у тому числі це стосується і Монича, щодо якого зараз буде поставлене запитання.

 

ГОЛОВА. Я попрошу Володимира Олексійовича Монича підійти до  мікрофону і ввімкнути мікрофон Яворівського Володимира Олександровича для запитання. І запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

12:53:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Я хочу наголосити на тому, що  я не проти судді Монича, його кандидатура загалом погоджена і є позитивною. Але мені все одно не байдуже, як ви ставитеся до  тих подій, які відбулися у Мукачеві минулого року, які власне стали трагічним заспівом і  до всієї виборчої кампанії потім президентської, зокрема... Ну, громадянська ваша позиція, зокрема рішення тодішніх судів, які буквально вже на другий день  все це визнали там і таке інше і фактично взяли на себе ганьбу. Ще раз кажу, до вас  у мене претензій немає, але  мене цікавить, як ви як громадянин оцінюєте ці події і саму поведінку суддів ваших колег? Дякую.

 

МОНИЧ В.О. Судді розглядали справи................ Я не розглядав їх, були деякі питання, ну, а потім  змінили підсудність, я не розглядав такі справи. ............. суд теж розглядав ці справи, я їх не розглядав. Деякі судді приймали рішення...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, перед голосуванням Масенко з мотивів голосування, будь ласка. Позиція громадянська.

 

12:54:49

МАСЕНКО О.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я також, не маючи претензій до жодного із заперечень із кандидатів на посаду суддів. Але, користуючись нагодою, що тут і міністр юстиції присутній, голова Верховного Суду, я все-таки хотів би звернути увагу на те, що не тільки тоді було таке порушення, на що зверталася увага у Мукачевому. Зараз таке саме продовжується, коли по тих же самих питаннях суди приймають зовсім протилежне рішення, оскільки зараз влада іншого кольору.

Так я і хотів би оце зараз і побажати й новопризначеним суддям, і керівникам цих інстанцій, що все-таки давайте, коли ми доживемо до того моменту, що ми будемо судити по закону, а не по кольору і ще по якихось інших ознаках. Давайте все-таки дамо суддям і заробітну плату, щоб вони ні на що більше не дивилися, ні на які кольори, а тільки кольори грошей і на закон.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України про обрання суддів. Реєстраційний номер 7397. Прошу голосувати.

 

12:56:25

За-328

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо суддів з обранням на посади безстроково і побажаємо їм успіхів у служінні закону. Да, а обов'язок Верховної Ради України забезпечити правові механізми матеріального захисту нашого суду, який би був чесним, підкупним і об'єктивним і прозорим. Дякуємо. Все, Миколо Васильовичу? Чи ще якісь? Ще? Спасибі комітету за те, що так добре підготував до розгляду це питання.

Шановні колеги, оголошується до розгляду  проект Закону про амністію, реєстраційний номер 5629-2 (повторне перше читання). Доповідач - міністр юстиції Роман Михайлович Зварич. (Оплески) Співдоповідачем виступає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Шкіль Андрій Васильович.

Пропонується такий регламент розгляду питання (прошу уваги!): оскільки це повторне перше читання, для доповіді - до п'яти хвилин, відповіді на запитання - три хвилини, для співдоповіді - до п'яти хвилин, для відповіді на запитання до співдоповідача - три хвилини, і комітет пропонує протягом 10 хвилини обговорити і прийняти рішення з цього питання. Нема застережень? Немає. Дякую.  Будь ласка, Романе Михайловичу.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Президент України доручив представити мені Верховній раді України законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, закон носить назву - про амністію. Завданням проекту є закладення обгрунтованої системи критеріїв визначення кола осіб, до яких амністія застосовується, та обмежень щодо її застосування. Цей документ є актом прояву людяності та реалізації принципу гуманізму з боку держави щодо осіб, які відбувають покарання та законодавче забезпечення у поточному році складової частини інституту пробачення державою осіб, які вчинили злочини.

Важливість негайного прийняття законопроекту обумовлюється тим, що протягом 2004 року в Україні амністія не оголошувалась. Тому я просив би власне дати мені можливість наголосити також на тому, що позиція Президента також зводиться до того, що він пропонує Верховній Раді України прийняти цей проект Закону в першому читанні та в цілому з огляду на щойно викладену мною обставину.

Передбачається оголосити амністію, поширити її дію насамперед на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі у соціальному плані, а саме: на неповнолітніх жінок і чоловіків. які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів або батьків, які є інвалідами першої групи та потребують стороннього догляду, вагітних жінок, осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів тощо.

Основними критеріями для застосування амністії згідно даного проекту є  наступне: незначна суспільна небезпечність діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання, об'єктивні фактори, які на час застосування амністії суттєво знижують небезпечність звільнюваних осіб, значний розмір відбутого засудженими особами на момент проголошення амністії покарання. Чітко регламентується право суддів... судів, радше, України щодо застосування амністії по відношенню до осіб, які відбувають на території України згідно з вироками, постановленими судами іноземних держав.

Вперше на законодавчому рівні встановлюється обов'язок кримінально-виконавчих установ інформувати органи місцевого самоврядування та заклади охорони здоров'я щодо осіб, які звільняються на підставі Закону України "Про амністію" та які хворіють на такі суспільно небезпечні для суспільства хвороби, як туберкульоз та СНІД. Це дозволить, з одного боку, убезпечити соціум від можливих негативних наслідків, а з іншого, забезпечити вчасне надання відповідного лікування зазначеним особам.

Введення в дію Закону України "Про амністію" не потребуватиме з додаткових видатків з Державного бюджету України, а прийняття цього закону дозволить зменшити чисельність осіб, які на даний час відбувають покарання в місцях позбавлення волі та які не становлять значної суспільної небезпеки і сприятиме поліпшенню комунально-побутових умов засуджених, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи. Цей важливий акт держави сприятиме утвердженню гуманних засад у суспільстві.  Я дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу записатися на запитання.

Так, на табло.

Джемілєв, фракція "Наша Україна".

 

13:01:40

ДЖЕМІЛЄВ М. .

Прошу надати слово Геннадію Удовенку.

 

ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко, мікрофон.

 

13:01:46

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний пане міністр, як ви знаєте, Україна займає, в лапках, "почесне"  восьме місце в світі, і могли б стати членами "великої вісімки" тепер по кількості засуджених на 10 тисяч населення. Восьме місце в світі.

Серед  цих засуджених є дуже багато людей, до яких застосовувалися тортури, і під впливом цих тортур вони визнали себе винними, і наш самий справедливий український суд засудив їх до ув'язнення. Чи не можливо поширити також цей Закон про амністію, якщо внести додаток про те, щоб людей, до яких застосовувалися фізичні незаконні методи, також підпали під амністію? Давайте зробимо...

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Геннадію Йосиповичу, я прекрасно також усвідомлюю той факт, що такі обставини мали місце у наших покаральних закладах. Але, на превеликий жаль, для того щоб можна було застосовувати такі міри, такі заходи, потрібно мати відповідне рішення суду. Ми не можемо діяти поза межами, які визначені законами України, тим більше що частина друга статті 19 Конституції України дозволяє органам державної влади діяти виключно в порядку, в межах та в спосіб, які передбачені як Конституцією, так і законами України.

А факти, які ви назвали, підлягають якраз судовому провадженню, і тому у відсутності відповідних судових рішень, звичайно, що органи виконавчої влади не мають жодної іншої можливості звільняти таких осіб. Натомість буквально на днях відбулася широка нарада у Президента України якраз на предмет стану речей у цій сфері, і за дорученням Президента України Міністерство юстиції України зараз готує законопроект, такий багатоскладовий законопроект, який зводитиметься до наступного: по-перше, гуманізація окремих диспозицій Кримінального кодексу, як також демократизація певних умов, які зазначаються в Кримінально-виправному кодексі, для того щоб якраз можна було позбутися таких речей, про які ви щойно говорили.

 

ГОЛОВА. Алла Александровська, фракція комуністів.

 

13:04:23

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. Прошу передать слово Мишуре Валерию Дмитриевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Мішури, будь ласка.

 

13:04:34

МІШУРА В.Д.

Мішура, фракція комуністів.

Романе Михайловичу, ви як випускник Колумбійського університету повинні добре знати світову практику, що амністія завжди приурочена до  якоїсь події. Як ви дивитесь на те (ну до якоїсь урочистості) на те, щоб записати у преамбулі, що, скажем, ця амністія відбувається у зв'язку з 60-річчям Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, і у самому тексті чітко позначити оцю категорію, яка амністується, учасники Великої Вітчизняної війни. Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Валерій Дмитрович, я можу тільки відповідати в межах, яких я маю компетенцію. Я зараз виступаю не як міністр юстиції, але як та посадова особа, яка може представити Верховній Раді України позицію Президента України щодо цього законопроекту. Я хочу якраз  відмітити, що  суб'єктом законодавчої ініціативи цього законопроекту не є Кабінет Міністрів України, але є Президент України, і я маю лише відношення до  інституту Президента України настільки, наскільки Президент мені таке доручення дав. Я не можу на ваше запитання відповісти напряму, оскільки я не отримав такого доручення від Президента України. Натомість дозвольте все ж таки відмітити для вас і для членів вашої фракції, оскільки я знаю, що це є важливий предмет, який, я також погоджуюся, заслуговує на увагу. Ми якраз... Президент якраз пропонує звільнити із місць позбавлення волі окрему категорію людей, а саме це є ветерани війни (і їх є чимало), які підпадають під цю категорію. Якщо буде ваша ласка, я би міг пізніше вам показати точну цифру таких осіб (бо ми підбили цифри), які могли би попадати під амністію. Мені здається, що це десь дорівнює приблизно півтора тисяча таких осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Він комітету Шкіль Андрій, будь ласка.

 

13:07:07

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би запрезентувати думку Комітету законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який був профільний  у  цьому законі, ну і нагадати про те, що у нас в Верховній Раді є Головне юридичне управління і керівник управління Мацюк сказав, проте рекомендували б надати перевагу законопроекту 5269-Д, де  у більш досконалому вигляді викладена проблема.

Я був співавтором цього депутатського законопроекту, але я розумію, що два роки, я повністю погоджуюся з доповідачем, два роки не було амністії в України. Багато було  причин, причини були різні, але люди, які  потребують гуманного до себе ставлення, в цьому невинні. Тому для покращання, для пришвидшення проходження амністії загалом ми відкликали свій  законопроект з тим, щоби дати можливість проголосувати вам чітко, однозначно пропозицію, яку зробив Президент.

До  того ж були враховані мої особисті пропозиції, які були викладені у листі голови комітету, підписані, я тут  пропонував зробити  деякі правки. Плюс до того я хотів би, щоб  у статтю п’яту додати пункт:  перевести до категорій, які підпадають під амністію людей, які здійснили злочин  з необережності. Частково це було враховано, тому я особисто  великих претензій не маю і мати не можу. То я закликаю шановних народних депутатів підтримати цей законопроект, тому що я, як автор попереднього закону про амністію знаю з яким трепетом очікують люди у місцях позбавлення волі властиво  цієї амністії. І я дуже радий з того, що ми сьогодні зможемо проголосувати цей закон в цілому і, як закон.

Тут було запитання. Я хотів би сказати, це можна підвести під усі дати, це під Великодні свята, під 60 років з  Дня Перемоги у Другій світовій війні, це все  буде... Так чи інакше зміна влади, це все буде зрозуміле суспільству. Я не думаю і переконаний, що не потрібно  записувати   нічого у Преамбулі. Люди у нас розумні і далекоглядні, вони все і так чітко і однозначно сприймуть.

Я хотів би тільки тут, користуючись нагодою, користуючись присутністю міністра юстиції, зараз його перестануть відволікати, він все-таки послухає. Пан міністр, я сподіваюсь, слухає. Так, все. То я хотів би наголосити, що у нас є багато справ, котрі у нас лишилися у спадок від попереднього режиму. Зокрема події 9 березня. Я хотів на цьому загострити увагу суспільства,  хотів щоб, в решті решт, була дана відповідь. Я звертаюсь до Президента з подібним запитом. Цей запит буде завтра, тому я вже сьогодні агітую вас підтримати, я хочу отримати відповідь: хто був винен в подіях 9 березня? Ті, хто організовували провокацію, чи ті, кого потім, проти кого було зфальшовано справу і  хлопці  невинно відсиділи по 2, по 3, по рокові, по півтора роки у  слідчих ізоляторах і тюрмах. Я хочу щоб була дана відповідь: хто в цьому винен? Чи винні ми, чи винні ті, хто фальшували подібну справу.

Якщо вони винні, то їх треба притягати до відповідальності, або, як мінімум, вони не мають права перебувати на тих посадах і виконувати ті посадові функції, які вони виконують. Це торкається і суддів, які виносили це рішення.  Це торкається і слідчих, які утворили цілу слідчу групу у кількості 50 чоловік і клепали цю справу. Це торкається свідків , які знаючи про те, що вони свідчать не правдиво,  порушуючи цим самим закон, все-таки свідчили, всупереч волі, всупереч логіці і всупереч правді.

Тому властиво одна з амністій, яка була прийнята, я був автором, трошки виправила ситуацію по незаконно ув'язнених по діях 9-ого березня, але не зовсім. Тобто ці хлопці, ми не реабілітовані, справа надалі  ще відкрита, за фактом. Тому я хотів би щоб це на тлі прийняття такого гуманного акту, як амністія, все-таки, прозвучало і сталося. Тому що коли ми говоримо про демократію, демократія не має бути і не може бути вибірковою, вона може  і має бути тільки повноцінною. Дякую.

 

ГОЛОВА. 3 хвилини на запитання, запишіться, будь ласка, на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Сергій Жижко, Фракція "Наша Україна".

 

13:11:54

ЖИЖКО С.А.

З доповіді видно. що  більше 2-ох років люди не виходили по амністії із в'язниць і питання таке: скільки людей від загальної кількості у процентному співвідношенні і взагалі, скільки їх вийде по амністії, які  можливості їхньої соціальної адаптації і працевлаштування. Ну, і я хочу привітати цих людей з виходом помилуваних, часто мало винних, на свободу перед Пасхою і  за рішенням Президента України.

 

ШКІЛЬ А.В. Дякую за запитання. Я почну  з  кінця запитання, тобто про ресоціалізацію осіб. Є закон,  Верховна Рада прийняла Закон про соціальну адаптацію осіб,   звільнених  з місць позбавлення волі. І згідно цього закону будуть вживатися заходи  щодо соціальної адаптації звільнених, у тому числі і за амністією. Кількість осіб, яка буде звільнена, я скажу чітко за тим законом, які пропонували народні депутати, це було 17 тисяч, тут трошки збільшується квота, це буде до 20 тисяч звільнених по амністії. Але це перспективне число, насправді, рішення про амністію приймає суд і тільки суд. Закон про амністію автоматично нікого не ввільняє, на превеликий жаль, амністія діє у такий спосіб. Тому закон, який пропонує Президент, спростить вихід  цих людей на волю, але звичайно автоматично всіх не  звільнить, на жаль.

 

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

13:13:39

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Володимире Михайловичу,  прошу передати слово  колезі  Мішурі Валерію Дмитровичу.

 

ГОЛОВА. Валерій Дмитрович Мішура мікрофон, будь ласка.

 

13:13:52

МІШУРА В.Д.

Валерій Мішура, фракція комуністів.

Я хочу вам задати те ж саме питання, що  я задавав міністру юстиції. Скажемо, ветерани війни - це дуже широке таке поняття, і сюди можна кого завгодно вписати. Я ще раз наголошую на тому, що світова практика говорить, що амністії якраз до якоїсь визначної дати. У нас дата, яку визначає весь світ, 60-річчя Перемоги над коричневою чумою, над фашизмом. Радянська армія врятувала всю цивілізацію людську. То чому б, скажемо, до цієї дати спеціально не відзначити ветеранів Великої Вітчизняної війни чи учасників великої вітчизняної війни, які засуджені? Це перше питання.

І друге питання. Як ви ставитесь до того, що, скажімо, ті дідусі, які малювали карту начебто походу на Київ проти тої старої влади. Чи треба їх амністувати сьогодні чи ні? Дякую.

 

ШКІЛЬ А.В. Я знову почну з другої частини вашого запитання. Я цілком з вами солідарний, їх треба було б амністувати не тільки в цю амністію, а ще в попередню. Але, на жаль, Закон про амністію визначається у той спосіб, що ця стаття, на превеликий жаль, вона не амністується ні з цим законом, ні з попереднім. Але я б запропонував Верховній Раді і вам особисто, ми можемо прийняти закон про окрему амністію за спеціальною справою. І тут я би, повірте, особисто проголосував би "за".

А стосовно вашого запитання, першої частини запитання, то стаття перша передбачає, що звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі ветеранів війни. А у преамбулі записати, що ця амністія приурочена такій видатній даті. І ще я скажу, це до суб'єкта законодавчої ініціативи, це не до мене. Але, я думаю, що розумний зрозуміє, що це на переддень Великодних свят і на переддень Перемоги. Тому абсолютно зрозуміло буде, що ці дати не просто враховані, а тому ми закликаємо, я особисто всіх прошу про те, щоб було проголосовано в цілому як закон про амністію напередодні цих двох великих світлих дат.

 

ГОЛОВА. І Василій Іванович Потапов, будь ласка. Останнє запитання.

 

13:15:59

ПОТАПОВ В.І.

Василий Потапов, фракция Регионы.

Уважаемый докладчик, я вот в поддержку того, что задавал вопрос Мишура уважаемый, вы очередной раз озвучили ветеранов войны. Какой войны? Чего мы так страшно боимся записать ветераны Великой Отечественной войны, которые уже определены законом. Это с одной стороны.

И, с другой стороны, этот закон как раз совершенно не учитывает социальной ситуации. Фактически уровень безработицы у нас значительно выше, чем тот, который декларируется и показывается по статистике. Все двадцать тысяч, которые выйдут, они действительно выйдут, и я думаю, зал проголосует, они пополнят сто процентов армию безработных. И какова сложится ситуация? Не считаете ли вы возможным и необходимым предусмотреть конкретные нормы, которые бы позволили всем вышедшим иметь несколько преимущественное право быть трудоустроенным, тем более кое-какие государственные органы обязать это сделать?

 

ШКІЛЬ А.В.  Дякую. Я властиво  говорив про те, що є закон, ми прийняли закон про соціальну адаптацію осіб, які звільнені з місць позбавлення волі, то я тоді пропонував, але, на жаль, це не було підтримано, таку норму, що підприємства, які беруть до себе цих осіб, мають певні преференції від держави. Я думаю, що державні підприємства тоді були б зацікавлені. Це не пройшло тоді, але ми як суб'єкти законодавчої ініціативи, маємо повне право внести поправку до Закону про соціальну адаптацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Тут абсолютно ми можемо це зробити.

Стосовно ветеранів війни. Ви розумієте, кожний закон пишеться з тим, щоб він був коротким і зрозумілим. У нас є ветерани, на жаль, різних воєн, в тому числі, це і ветерани війни в Афганістані, їх також потрібно буде передбачити категорію. Це можна було розширити. Я не проти. Але знову-таки наголошу, що цей закон, я доповідаю закон, автором законопроекту, перепрошую, автором котрого є Президент України. Тому внести правки можна після першого читання, я не можу цього заперечувати, але не зараз, не з голосу і не з трибуни. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записались для обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Мироненку. Час ми з вами домовлялися, шановні колеги, 10 хвилин.

 

13:18:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Можна, да?

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, закони сьогодні у нас два на розгляді. Я буду говорити про закон більше, який пропонує Президент України, оскільки він виступає від імені нової влади, йому народ України довірив цей найважливіший пост в державі і, очевидно, що виступаючи від його імені, міністр юстиції запропонував сьогодні прийняти закон зразу в двох читаннях. Я хотів би, щоб це була остання така пропозиція міністра юстиції. Чому? Тому що, мені, на жаль, заважають, щоб міністр юстиції мене чув, пан колега Рудьковський заважає.

Я хотів би, щоб міністр юстиції в останнє з цієї трибуни пропонував прийняти закон в першому і другому читанні зразу. Через що? Через те, що депутати мають право законодавчої ініціативи і мають право внести сюди свої пропозиції.

І любий закон, такий великий, як цей, не може бути досконалим, щоб в нього не вносити зміни. Наприклад, становиться питання про те, що сьогодні розслідується маса злочинів по фальсифікації виборів. І тут не записано, що на ці злочини не розповсюджується амністія. А непокарання сьогодні людей, які сфальшували вибори, непокарання, непритягнення людей, які сьогодні роблять тут з себе опозицію, а що вони робили, як били і міліціонерів, і людей і в Закарпатті, і в інших місцях? Ведеться до того, що розмиваються взагалі всі устої держави.

Невідворотність покарання - ось головний принцип. Амністію  треба приймати у варіанті, який запропонував Президент. Чому мені подобається саме цей варіант? Тому що в статті 15, там записано: "З метою забезпечення своєчасного надання необхідної медичної допомоги звільненим з місць позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання або СНІД, кримінально-виконавчі установи негайно повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування та органи охорони здоров'я про звільнення зазначених осіб.

А ви знаєте, що сьогодні якраз найбільша маса сконцентрована хворих на туберкульоз і на СНІД в місцях позбавлення волі. Це, на жаль, так. І раз так, то суспільство має бути захищено. А воно поки що не захищено.

Дуже важливо, що це вже пропонується в законі. Треба передбачити і механізм, і фінансування для практичної реалізації цього закону. І ось саме тому я просив би прийняти цей закон в першому читанні, і потім щоб ми могли внести пропозиції.

І, звісно, я погоджуюся з пропозиціями, щоб було написано "ветеранів Великої Вітчизняної війни", щоб це не розповсюджувалося на тих, хто ...

 

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

Віктор Мироненко, фракція комуністів, запрошується до виступу.

Підготуватися Миколі Шершуну.

 

13:21:58

МИРОНЕНКО В.А.

5-й избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция Компартии Украины.

Очень жалко, когда высокопоставленные лица, и в том числе министр юстиции, заявляет, что он представляет Президента, забывает, что он министр юстиции. И частенько даже в своем интервью у него это проходит, и проходит то, что он фактически прикрывает преступления, расписывается в собственном бессилии, что, дескать, я, министр, ничего не могу сделать. Это касается оппозиции.

Ну, а теперь по сути вопроса. Фракция Компартии Украины предлагает принять у только в первом чтении, ко второму чтению надо обязательно внести то, что говорили в отношении участников, ветеранов Великой Отечественной войны, надо участь многие замечания Научно-экспертного управления, в которых есть много дельного, надо обеспечить также исключение из списка подлежащих амнистии тех лиц, которые совершали тяжкие экономические преступления. Я хотел бы обратить внимание народ Украины на то, что все видят: преступность ужасная, но ни Президент, ни правительство, ни правоохранительные органы с причинами этой тяжкой преступности не борются, не говорят четко, в чем причина преступности. Огромное количество людей арестовывается, потом выпускается, тюрьмы переполнены и так далее. Но всем же понятно, что причины социально-экономические, преступная капиталистическая направленность порождает безработицу, о чем говорили только что депутаты, безработица лишает средств к существованию и часто толкает на преступления. Социальная несправедливость: одни у власти, олигархи были у власти и остались олигархи у власти, почему-то власть закрывает глаза на то, что тот же Волков был при Кучме - сейчас при Ющенко, Тимошенко великолепно живет, уютно устроился, и олигархи процветают. Некоторые олигархи заняли даже должности в Администрации Президента, в правительстве, олигархи - крупные капиталисты, я имею ввиду, и выражают там свои интересы.

Я призываю народ Украины не следующих выборах,  которые вот уже скоро будут, в 2006 году, ни в коем случае не голосовать за тех, кто продолжит капиталистическую направленность, то есть вот нынешнюю власть, за нынешнюю власть ни в коем случае не голосовать. Поддержать только сторонников социалистической направленности, тогда будет  ликвидироваться безработица, нищета, социальная несправедливость, будет ликвидироваться преступность и жизнь народа реально улучшится. В противном случае, если вы проголосуете также, как голосовали все  последние годы,   этот преступный капиталистический грабительский курс будет продолжаться, народ будет бедствовать, а олигархи как правили, так и будут править. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Микола Шершун, фракція Народної партії. Підготуватися Масенку.

 

13:25:10

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Визначення системи критеріїв щодо кола осіб, до яких застосовується амністія, це благородна і суспільно значима справа. Але, дбаючи про прояви людяності та принципи стосовно осіб, які вчинили злочини та відбувають покарання, найперше мають бути виявлені людяність та співчуття до потерпілої сторони, не кажучи про глибоке розуміння їх стану та моральну підтримку суспільством, адже ніякими закликами до опрощення в дусі християнської моралі не повернути щастя в родину, яка  поховала дитину чи пережила її згвалтування. Це великий біль і про це не слід забувати. При цьому аргументом за ухвалення даного законопроекту ніяк не може бути мотивація, що протягом 2004 року в Україні амністія не оголошувалась чи  те, що амністування хворих на туберкульоз і СНІД дозволить убезпечити суспільство від поширення цих захворювань. Я переконаний, що нам ніщо не заважає сьогодні навести порядок, профілактику та медичну допомогу тим, хто її потребує у місцях позбавлення волі уже зараз.

Фракція Народної партії підтримає зазначений законопроект в частині амністування найбільш  незахищених та вразливих у соціальному плані категорій засуджених за незначні соціально небезпечні діяння. На разі ми не можемо навмання підтримувати ініціативи стосовно застосування амністії за умисні та тяжкі злочини, далеко не повний перелік яких подано Головним науково-експертним  управлінням у висновку до цього  законопроекту. Аби не вийшло так, як у тому афоризмі, що ми "благими намірами вимостимо дорогу до пекла", а прагнення засвідчити усьому світові свою гуманність обернеться ще  більшим псуванням іміджу нашої держави.

Не можна нехтувати конституційно закріпленими принципами приміром стосовно того, що люди рівні у своїй гідності та правах, це  доруйнує вщент і без того розхитану систему суспільних цінностей та збудить, і збурить відповідним чином наше суспільство. Але  розуміючи важливість прийняття даного законопроекту  і при врахуванні даних зауважень, фракція народної партії буде голосувати за. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Масенко, фракція комуністів.

 

13:27:45

МАСЕНКО О.М.

Дякую.  Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Дорогі виборці! Я думаю,  ні в кого не виникає сумніву про те. що прийняття Закону про амністію - це, дійсно, гуманний акт і він спрямований якраз для того, щоб все-таки в якійсь мірі от тих людей, які  може несвідомо або  у зв'язку з обставинами ті, які склалися у нас в державі, потрапили у місця позбавлення волі. Але все-таки  я хотів би підтримати у деякій мірі  і пропозицію моїх товаришів і в запитаннях, і у виступах про те, що  все-таки ми давайте  дамо якусь цілеспрямованість цьому законопроекту. Дійсно, 60 років Великої Перемоги  буває не кожного дня. Я не принижую свята Великодня, але це кожного року буває, а 60 років Перемоги  це  раз практично в житті буває. І я думаю, що ми  обов'язково повинні врахувати цей момент і доповнити у  Преамбулі  у зв'язку з чим приймається цей закон і дописати  ще "та  й з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Я розумію, що  багатьом це слово трошки якось і коробить, і зараз по телебаченню і скрізь побачиш, що, мов, це і не Велика Вітчизняна, світова, як вона  перебігала, але наперед хочу сказати, що вся Європа стала на коліна перед коричневою чумою, і хто б що не говорив, а тільки  радянська держава, тільки соціалістична держава  могла здолати цю чуму. Тому не врахувати цього моменту ми просто ні як не можемо, оскільки цей Закон приймається як раз  у цей період. Потрібно, дійсно, врахувати о ті зауваження,  що стосується ветеранів Великої Вітчизняної війни. Дійсно, бо ми під цей загал можемо приписати сюди тих, хто абсолютно не заслуговує на цю увагу і будуть амністовані не заслужено.

Я хотів би також іще звернути увагу на те, що ми, мабуть, проголосуємо за прийняття у першому читанні цього законопроекту. Але ми і Президент попросити, і самі повинні передбачити, щоб все-таки зробити все можливе для адаптації цих людей, які вийдуть із місць позбавлення волі. А тож абсолютно не виключена можливість а це, мабуть, ще і гарантія того, що  вийшовши, вони знову потраплять туди і ждатимуть знову Великодня, а  60-річчя перемоги не буде, а це кругла дата буде дуже далеко.

Тому, як раз над цим потрібно дуже і дуже попрацювати. І ще я хотів би звернути одну увагу на один  момент, що ми повинні подивитися: кого ми звільняємо, а ті, х

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, шановні колеги, час вичерпаний. З мотивів голосування Євген гірник, будь ласка, потім Іван Заєць і Володимир Черняк по одній хвилині, будь ласка. Люди, які записувались і не встигли виступити:

 

13:31:15

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Фракція...

 

ГОЛОВА. Гірник, Заєць і Черняк. Ну, так їм по  одній хвилині, що сказати я можу? Ну, по одній хвилині, кажу, з мотивів. А потім. якщо треба, запишімося і виступимо.

 

ГІРНИК Є.О. Володимире Михайловичу, прошу добавити 13 секунд.

 

ГОЛОВА. Добре, 13 секунд.

 

ГІРНИК Є.О. Я,  дійсно, підтримую пропозицію, щоби амністія в нас оголошувалася до деякої дати і прошу президента відновити практику, яка існувала на протязі багатьох років, що амністія оголошувалася до Дня незалежності України. Цей спосіб позбавить тих політичних спекулянтів можливості виступати, які виступають зараз. Я підтримаю також пропозицію щодо чіткого окреслення ветеранів, як ветеранів другої світової війни, бо ветерани взагалі, це буде несправедливо щодо законопослушних ветеранів Афганців чи учасників різних подій.

Я вважаю, що є перекоси просто оголошувати амністію жінкам, бо не розумію, чим злочинці жінки відрізняються від чоловіків. Інша справа, вагітні жінки і тому подібні речі.  І тому прошу розробників  закону не підставляти більше Президента, його необхідно приймати у першому читанні...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Іван Заєць, мікрофон, будь ласка.

 

13:32:41

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, я пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні, але звернути особливу увагу на статтю  8. У статті 8 говориться про те, що  питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою і далі дається перелік цих ініціаторів. Мені здається, що якщо суд за власною ініціативою ініціює розгляд такого питання, то це трибунал, а не суд. Я би суд виключив із цього переліку, і там є інші люди, які повинні цим займатися.

Друге питання, на яке я   звертаю увагу, це все-таки  подивитися на  тих, хто фальшував виборче законодавство. Там фактично під амністію попадають не тільки виконавці, а і організатори. Але кожен з вас знає, що вийти на організатора без відкриття кримінальної справи на тих, хто  робив виконавців, неможливо. Тому я думаю, що і до цієї частини законопроекту треба привернути увагу.

У цілому це дуже є такий ліберальний закон. І я думаю, треба подумати про людей, які будуть звільнені, і щоб вони не залишилися без робочих місць.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Черняк.

 

13:34:01

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, я прошу звернути увагу на ту обставину, що амністія - це інструмент, яким слід користуватися обережно,  делікатно та елегантно. У мене є підозра, що не завжди підлягають амністії ті, хто заслуговує на це. Тому існує два дуже важливих питання. Перше питання - це критерій визначення тих, хто заслуговує, а хто ні. І друге. Який орган повинен здійснювати амністію? І, звичайно, дуже важливо, щоб ці люди, які вийшли на свободу, знову не стали злочинцями. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, одну хвилиночку, у кінці переголосування. Міністр юстиції, Роман Зварич, заключне слово.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, я би просив, щоб ви уважно слухали до моїх слів. Президент України доручив мені висловити прохання щодо прийняття цього законопроекту в цілому. Звичайно, що Президент України не гірше від народних депутатів усвідомлює диспозицію статті 92, яка наділяє народних депутатів, кожного індивідуально та окремо правом законодавчої ініціативи. І відповідно до Регламенту Верховної Ради України у випадку, якщо є заперечення прийняття відповідного проекту закону в цілому, звичайно, це буде рішення Верховної Ради України, і тут повноваження Президента України не мають жодного відношення. Тому це є воля парламенту, і Президент, звичайно, не може диктувати парламенту, яка має бути ним висловлена воля.

Щодо другого зауваження, яке було висловлено на мою адресу, я дуже обережно вибирав свої слова. Я не говорю про те, що я представляю Президента України, бо, звичайно, відповідно до статті 106 Конституції України повноваження Президента України не підлягають передачі кому-будь іншому, жодному іншому органу, а тим більше жодній іншій посадовій особі. Натомість я отримав доручення від Президента України представити його позицію. Його позиція викладена у пояснювальній записці, і я не маю жодного права виходити за рамки позиції Президента України, доручення представляти, яку я отримав від Президента України. Я дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, є з мотивів наполягання. Будь ласка, запишіться, три хвилини. З мотивів запишіться, три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися з мотивів голосування. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:36:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я пропонував, щоб ми законопроект приймали тільки в першому читанні. І зараз пан міністр юстиції Роман Зварич заявив про те, що він не може вийти за рамки тих доручень. Але перед вами всіма лежить лист про розгляд Президентом прохання розглянути цей проект як невідкладний. Ми його розглянули. Але ніде не написано Президентом, що треба ігнорувати право народних депутатів на внесення поправок чи внесення змін до цього закону в терміни і в порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.

Саме тому я просив би проголосувати за президентський варіант і підтримати його, прийнявши його в першому читанні, потім змінити, написати - ветеранів Великої Вітчизняної війни, написати про те, що не застосовується до тих кримінальних справ, які...

 

ГОЛОВА. Так, Челноков, фракція комуністів, будь ласка. Передає Петру Миколайовичу Симоненку.

 

13:38:04

ЧЕЛНОКОВ С.Д.

Да, прошу передать слово Петру Николевичу Симоненко.

 

13:38:08

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Фракція комуністів пропонує і буде наполягати на тому, щоб цей законопроект розглядався сьогодні тільки у першому читанні - по-перше. По-друге, обов'язково вказати, що цей акт приймається у зв'язку з 60-річчям Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні. По-третє, у статті першій і 13-й обов'язково відзначити, що це торкається ветеранів Великої Вітчизняної війни. Третє чи четверте, треба особливо ще й ще раз передивитися всі статті, за якими пропонується застосувати амністію, бо там є і ті, які скоїли особливо тяжкі злочини і не повинні вони сьогодні чи відносно їх не повинна застосовуватися амністія. І четверте. Я хотів би попросити: підкажіть Президенту, хай він більше не каже, що вдвічі треба скоротити тих, хто... 

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до процедури прийняття рішення. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про амністію, реєстраційний номер 5629-2, прошу голосувати.

 

13:39:48

За-374

Рішення прийнято.

Враховуючи, шановні колеги, актуальність цього законопроекту, давайте передбачимо доручення комітету профільному, щоб він оперативно врахував зауваження народних депутатів і підготував його на розгляд, скажімо, 4 травня, оскільки до 9 травня нам потрібно буде прийняти відповідне ...

(Ш у м   у   з а л і)

Що? Шановні колеги, справа в тому, що для доопрацювання потрібно 14 днів. Ну, якраз 14 днів і виходить. Ну, що ж ви хочете?

(Ш у м   у   з а л і)

Що Президент просить? Шановні колеги, відповідно до Регламенту якщо хоч один народний  депутат заперечує, ми не можемо прийняти його. І на цьому давайте вичерпаємо нашу розмову. Оскільки є зауваження, власне, і комітету профільного багато, там є неточностей багато. От врахуємо, тоді його і приймемо.

Оголошується до розгляду ...

(Ш у м   у   з а л і)

Мотивів, шановні колеги, немає, вже ми проголосували документ.

Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного і прийняти рішення з ряду законопроектів. Прошу уваги.

З процедури три хвилини, запишіться, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися для процедурних виступів. З процедурних моментів Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

 

13:41:22

ЖИЖКО С.А.

Я прошу передати слово Борису Беспалому.

 

ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка.

 

13:41:29

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Ну, по-перше, я хочу відзначити ту добру справу, яку ми щойно зробили, майже одностайно прийнявши в першому читанні такий важливий законопроект, і я думаю, що ми вчинили дуже мудро, коли...

Ну, цей законопроект про долю конкретних живих людей, тому тут треба не похапцем вирішувати, а, дійсно, внести ті уточнення, які допоможуть досягти цієї великої мети, я думаю, що ми це правильно дуже зробили. Спасибі всім.

Далі, я думаю, ми повинні в такому ж нормальному, напруженому ритмі, оскільки ми останнім часом згаяли кілька днів, розглядати прямо питання порядку денного. І власне, з цієї точки зору, я просто пропоную перейти до подальшого розгляду питання денного, щоб ми ще сьогодні встигли розглянути обов'язково питання, пов'язані з митом, питання, пов'язані з нафтопродуктами, тому що саме цього чекають мільйони українців.

 

ГОЛОВА. Микола Носенко, фракція комуністів, будь ласка.

 

13:42:31

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Комуністичної партії України. Прошу слово передати Симоненку Петру Миколайовичу.

 

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.

 

13:42:40

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я дуже прошу: підтримайте, будь ласка, пропозицію, яку я зараз висловлю від нашої фракції.

По-перше, цей розділ, Володимире Михайловичу, розірвали. Певні економічні питання, які дуже вигідні декому, так скажемо, зараз включили, а ті, що вимагають прийняття рішення у зв'язку з 60-річчям Великої Перемоги, чомусь залишили на потім.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, зараз же розглянути і проголосувати. Це короткі тексти звернень до глав держав і до депутатів всіх рівнів - це проект 7171 і 7286. Терміново їх проголосувати, включити, обговорити - і проголосувати в цілому. Це проекти, які пов'язані з 60-річчям Великої Перемоги. Я хотів би попросити: шановні колеги, це, дійсно, наш з вами обов'язок - віддати якраз данину великому подвигу нашого народу і прийняти їх терміново, ці проекти.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Павло Сулковський.

 

13:43:43

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Прошу слово передати депутату Потапову.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Потапов, фракція "Регіони України".

 

13:43:55

ПОТАПОВ В.І.

Спасибо. Потапов, фракция "Регионов".

Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, мы совсем недавно приняли изменения к Государственному бюджету текущего года. Условия, в которых мы принимали, всем были понятны, и в этом период поступали все-таки предупреждения, что мы очень много делаем не вполне расчетливо и обоснованно.

Сейчас тысячи обращений со стороны предпринимателей по поводу ситуации, которая сложилась с единоналожниками. Я хотел бы, чтобы мы нашли возможность и послушали министра финансов Виктора Михайловича Пинзеника какой они видят выход с тем, чтобы тысячи  предпринимателей сейчас прекращали свою деятельность и закрывались в связи с требованием немедленно перейти на ставки ПДВ в соответствии с общим законодательством.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином можливо поступимо, щоб ми домовилися. Тут у нас є група законопроектів, щодо яких ми повинні визначитися щодо включення їх до порядку денного і прийняття відповідних рішень, то ми будемо йти, візьмемо 2 розділ, який у нас є, про включення, підкладемо його під цей перший і будемо тоді голосувати за кожне питання про включення і прийняття відповідного  рішення. Нема заперечень? Немає. Тоді ставиться на голосування - прошу уваги! - питання про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо митного тарифу). Реєстраційний номер 7181. Прошу голосувати. Про включення до порядку  денного.

 

13:45:50

За-255

Питання включено до порядку денного. Переходимо до його розгляду.

Доповідач - міністр економіки та з питань європейської інтеґрації Терьохін Сергій Анатолійович.

Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Ващук Катерина Тимофіївна.

Шановні колеги, пропонується доповідачу до 7 хвилин, відповіді на запитання - до 3 хвилин, для співдоповіді - 5 і 3 хвилини, а потім обговорення протягом 15  хвилин. Нема заперечень? Немає. Так, будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів  України подає на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України, що передбачає внесення змін до Закону України про митний тариф і про єдиний митний тариф.

Зміни до митного тарифу підготовлено з метою вдосконалення митного тарифного регулювання в контексті боротьби з контрабандою шляхом зменшення та усунення надмірної диференціації ставок ввізного мита, упередження можливості несанкціонованого ввезення в Україну окремих товарів , забезпечення стабільності на споживчому ринку.

Прийняття такого рішення обумовлене тим,  що сьогодні у  Митному тарифі на товари сільськогосподарської та продовольчої групи діють специфічні ставки ввізного мита  фактично забороненому рівні від 50 до 250 відсотків, а в окремих випадках до 360 відсотків.  Зокрема, на насіння соняшнику лущені і в лушпинні, кальмари морожені, діюча специфічна ставка ввізного мита  перевищує митну вартість  в 1,6 рази, на креветки - в шість разів, на какао-порошок, маслини - відповідно в 1,1-1,2 рази.

Наявність такого рівня ввізного мита тягне за собою практичну неможливість легального імпорту товарів та розквіт контрабандної продукції на ринку України, яка потрапляє без сплати мита та інших податків.

Значна кількість ставок у Митному тарифі на однорідні товари діє значною диференціацією від 0 до 25 відсотків та і вище. Так, наприклад, час ароматизований чи неароматизований має ставки ввізного мита від 10 до 200 відсотків, на готові харчові вироби одержані з зерна, зернових культур ( там, наприклад, кукурудзяні пластівці або мюслі) - від 20 до 114 відсотків, готові або консервовані ракоподібні, молюски і безхребетні - від 20 до 600 відсотків. Існування такої диференціації дає змогу окремим суб'єктам зовнішньої діяльності ухилятися від сплати податків у повному обсязі шляхом зловживання з класифікацією товарів  або  заниженням митної вартості. Між іншим, це  теж дає змогу митникам бути нечистими на руку. Таким чином все це завдає втрат, як Державному бюджету України, так і вітчизняному виробнику, оскільки тіньова схема ввозу товару значно його здешевлює.

Прийняття цього закону вплине на забезпечення стабільності на споживчому ринку та цінової ситуації на ньому, нелегальний імпорт перейде у легальні потоки, що у свою чергу за рахунок оподаткування поповнить надходження до Державного бюджету.

Проект  Закону України про внесення змін до деяких законів України поданий урядом на розгляд Верховної Ради  15 березня цього року пройшов опрацювання у комітетах, фракціях Верховної Ради, на засіданнях "круглого столу" у Верховній Раді 21 березня, на нараді Кабінету Міністрів 4 квітня поточного року, з провідними виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції. Уряд проаналізував баланс основних груп  продовольчих товарів вітчизняного  виробництва і спільно з народними депутатами і виробниками  та переробниками підготував узгоджені пропозиції по захисту інтересів вітчизняних товаровиробників і споживачів цієї продукції.

Тому проект Закону під реєстраційним номером 7181 був знову, так і наголошую, доопрацьований і надається в новій редакції із змінами в порівнянні з 15 березня. Слід зазначити, що до законопроекту не ввійшли товари підакцизних товарних груп, це вина, спирт і тютюн, які не передбачають, на які не передбачаються зміна ставок ввізного мита. Окремі товари групи 08 -  це  .. плоди, що не вирощуються в Україні, так як зміна ставок на них передбачена законом, який Верховна Рада прийняла  15 березня цього року. На товари групи 1.24, які відображені в даному законопроекті передбачено встановлення ставок ввізного мита по групах товарного походження. По групі  02 м'ясо та харчові продукти. На м'ясо тварин передбачено ставка ввізного мита на рівні 10% , але не менше 0,6 євро за один кілограм. На м'ясо птиці - 10%, але не менше 0,4 євро за кілограм. М'ясопродукти та окремі товари групи, ставка мита залишилася на дію чому рівні.

На продукти з м'яса, риби передбачається ставка ввізного мита на рівні 10%, крім ковбасних виробів, на які передбачається ставка 30%. Враховуючи те, я дуже уважно  хотів би,  щоб ви були, о насичення внутрішнього ринку виключно власним продовольством не  забезпечує стабільності цін на продукти харчування. Зокрема, з балансом попиту  і пропозиції м'яса і м'ясопродуктів на 2005 рік очікується, власне, виробництво м'яса в обсязі 1 мільйон 638 тисяч тон, при попиті внутрішнього ринку на рівні 2 мільйони 30 тисяч тон. Тобто  дефіцит м'яса. який має бути покритий за рахунок ввезення складає 430 тисяч тон.  Виходячи з фактичної структури споживання населенням України, необхідність ввезення у поточному році у розрізі  видів складає: яловичини - 21 тисяча, свинини - 102, птиці - 297.

 Довідково, для вашого відома, споживання м'ясопродуктів на рівні 43,1 кілограм на душу населення складає тільки, всього 52 проценти до раціональної норми споживання. Я вам нагадую, що раціональна норма споживання для нормальної життєдіяльності - це 83 кілограми. Причиною дефіциту є скорочення поголів'я великої рогатої худоби, зростання витрат на виробництво продукції та збільшення ємності внутрішнього ринку. Наявність  зазначених факторів призвела до  зростання індексу споживчих  цін на м'ясо та птицю у минулому році на 48,6 відсотки, а за  2 місяці поточного - на 6.

Я хотів би зазначити ще такі речі. Частка ввезених товарів групи 02 м'ясо, харчові продукти займає 8,3 процента загального імпорту товарів групи  1-24, хоча ставка ввізного мита по більшості позицій сьогодні дорівнює майже 200 процентів від митної вартості. Така ситуація пояснюється тим, що практично весь імпорт по цій групі надходив протягом останніх трьох років без сплати ввізного мита до спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.

Уявіть собі, шановні народні депутати, 91 відсоток загального обсягу імпортованого м'яса та субпродуктів було ввезено на ТПР та до спеціальних економічних зон в основному у Донецькій області в..............Донецьк, у тому числі 84 відсотки цього обсягу становить імпорт м'яса і  харчових субпродуктів птиці, а 12 процентів ціни на свіже  або охолоджене. Між іншим, можу вам сказати, що  найбільша частина по ввезенню оцих  безподаткових, безподаткової птиці приходилися на  гормонально...

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Уявіть собі, що у наслідок такого ввезення безмитного було сплачено лише 90 мільйонів гривень до  Державного бюджету замість 3 мільярдів 410 мільйонів гривень. Тобто уряд пропонує не зменшувати мито, яке ми ставимо по 1-24 групі, а збільшити його відповідно до того, що відбувалося у минулому році і  перші два місяці цього року.

Тому резюмуючи викладене і зважаючи про те, що практично всі позиції, про що буде Катерина Тимофіївна Ващук говорити,  є погодженими. Уряд просить прийняти цей закон у першому читанні та в цілому. Позицію Комітету з питань фінансів і Комітету з питань аграрної політики буде доведено до вас Катериною Тимофіївною Ващук. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання. Важливе питання, давайте все-таки п'ять хвилин відведемо. Це перше. Друге. Я продовжую на 15 хвилин засідання. Будь ласка, Григорович.

 

13:54:53

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний пане міністре, цілком поділяючи ціль і завдання, які виставляє пропонований вам законопроект, а також підтримуючи необхідність прийняти невідкладно в цілому, хотіла би уточнити, бо якраз на тій репліці вам виключили звук. Про гормональну все ж таки, про гормональне м'ясо, яке завозили. А також хотіла би уточнити, як відомо, 24 вільні економічні зони є у Донецькій області. Чи мало місце контрабандне ввезення м'яса через ці зони, і які були обсяги, якщо ви володієте інформацією?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. На жаль, один з моїх заступників на посаді міністра економіки підписав з низкою країн протоколи, які дозволяли квотове ввезення птиці, в тому числі гормонально зміненої. Частина цієї птиці перероблялася в готові вироби і йшла не експорт, в тому числі в Російську Федерацію, але частина цієї птиці споживалася українськими громадянами. Зрозуміло, що таке уряд новий не може собі допустити, тому сьогодні це вже не відбувається. Ви знаєте, після підтримки Верховної Ради пропозицій уряду по скасуванню будь-яких пільгових режимів по СЕЗах і ТПРах такі напівконтрабандні, скажемо, цілі поставки закінчилися.

І по обсягах. Можу сказати абсолютно точно. Було поставлено 273 тисячі тонн свійської птиці і 39,9 тисяч тонн свинини свіжої або охолодженої на загальну суму умовно нарахованих податків - 3 мільярди 410 тисяч мільйонів гривень. З яких було сплачено, ще раз повторюю, 90 мільйонів гривень, тобто три відсотки до нарахованих податків. У вексельній формі було нараховано 250 мільйонів доларів США податків або сім відсотків від загальної суми до нарахувань. Тобто, грубо кажучи, ми отримали 91 відсоток всього імпорту м'яса і птиці без сплати будь-яких податків. Тому ми маємо зараз говорити знову-таки про підвищення мит, а не про їх зниження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Парубок Омелян Никонович.

 

13:57:15

ПАРУБОК О.Н.

Прошу слово передати Володимиру Миколайовичу Новаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Новака, будь ласка.

 

13:57:27

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Сергію Анатолійовичу, зовсім недавно з цієї трибуни звучали переконання такі, звучали, що якщо ми знизимо митні тарифи на промислові групи товарів, то ціни на взуття, одяг, побутову техніку впадуть. На жаль, практика життя показує інше - ціни зовсім не впали. Куди ділася оця рештка, це зрозуміло - вона пішла в кишені і зрозуміло кому.

Мене зараз цікавить отаке питання: чи ви переконані особисто, що ціни зменшаться на продукти продовольчі, якщо буде вирішене питання зниження митних тарифів? Чи несе хто-небудь відповідальність от за ці запевнення, які сьогодні звучать із трибуни? Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже цікаве питання. По тих позиціях, які ми приймали з вами в березні-місяці, можу вам сказати, що по трьох тижнях, які ми моніторили з інспекцією по цінах по одягу, по взуттю і по деяких продовольчих групах (це - фрукти і овочі, які не мають походження з України), ціни впали, ціни впали. Але майте на увазі, що тільки з початку квітня приріст заробітних плат і тобто рівень споживання громадян зріс на 17 відсотків. Тобто ми бачимо, що збільшується товарообіг, збільшується споживання українського споживача. Тому не можна говорити про кореляцію таку пропорційну. Можна говорити, що просто пересічний українець почав купувати більше на ті кошти, які він отримує у вигляді заробітної плати і пенсії.

Стосовно того, хто буде відповідати... А, чи впадуть ціни на ці товари? Ну, шановний друже, скажіть, будь ласка, якщо стоїть по деяких позиціях по м'ясній групі ставка мита 380 відсотків. Раніше ніхто цієї ставки не платив, бо платили нуль через СЕЗи  і ТПРи. Тепер ми затіяли програму "Контрабанда - стоп", вона працює, і неможливо легально, економічно беззмістовно легально ввозити такі продукти з 380 процентів оподаткування.

Ми кажемо, давайте поставимо 20 процентів, 30 процентів, давайте на м'ясо поставимо 0,6 євро на кілограм для того, щоб вирівняти з собівартістю внутрішнього  виробника і дати трохи більше внутрішньому виробнику. І тоді ж воно піде.

Ще раз, в нас по балансу споживання тільки по м'ясній групі треба закривати більше 430 тисяч щорічного споживання. І це, маючи на увазі, що у нас тільки 53 проценти від норми цього споживання людина має. Ми ж маємо дати норму, яку ви прорахували в прожитковому мінімумі, правда?

Хто відповідає? Відповідає уряд, який несе політичну відповідальність перед Верховною Радою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, прохання підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Ващук Катерина  Тимофіївна. Будь ласка, 5 хвилин.

 

14:01:04

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна партія.

Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні розглянув даний закон, який поданий на заміну раніше поданих законопроектів.

Цей законопроект, фактично... багатостраждальний, доопрацьований. Доопрацьований на засіданнях круглих столів, проконсультований з більшістю депутатських груп і фракцій у Верховній Раді, і тому він сьогодні суттєво, або, можна сказати, абсолютно відрізняється від того, який подавався на початку.

На початку нам подавався законопроект, який передбачав суттєве зменшення ставок ввізного мита, в середньому це робилося на рівні 70 - 90 відсотків на всі продукти харчування, тобто на групу товарів 1.24. Після того, коли втрутилися народні депутати, ми доопрацювали цей законопроект, ми суттєво змінили позиції. Як це виглядає на сьогоднішній момент: товарна група 02 - це м'ясо і харчові продукти, - ми виключити всі субпродукти, неякісне м'ясо, залишивши його на тих ставках ввізного мита мінімальних, які були донині, тобто не робимо пільгових ставок. Запропонували комбіновану схему тільки на такі групи товарів: м'ясо в тушах, напівтушах і четвертинах, на яловичину і на свинину. Але 10 відсотків, але не менше 600 євро за тонну. Це з тим, щоб вирівняти із собівартістю продукції на внутрішньому ринку. Кури: лише цілі кури, але не менше 400 євро за тонну. Тобто не будуть ввозитися за дешево патроха, різні неякісні субпродукти, курячі остови. Це все зберігається там ставки достатньо високі. Молоко й молочні продукти, яйця птахів, натуральний мед, харчові продукти тваринного походження - ми залишили ставки ввізного мита на тому рівні, які були. Овочі, рослини, корені, харчові коренеплоди - ми залишили всі ставки ввізного мита, які були, крім тих груп овочів, які дозволили на зимовий період, коли у нас їх не вистачає, зелені, завозити тільки від 30 грудня по перше квітня за дещо нижчими ставками. Їстівні плоди і горіхи. Тут ставки на ті види плодів екзотичних, які в Україні не вирощуються, і горіхів ставки суттєво знижені.

Товарна група "зернові культури". Рівень ставок ввізного мита залишений на достатньо високому на тому ж рівні, що був.

Борошномельні, круп'яні вироби. Рівень ставок ввізного мита, консолідованість тарифній позиції відповідає тій, що були встановлені в 2002 році.

Насіння і плоди олійних культур. Так само 2001 рік.

Жири тваринного і рослинного походження. Крім тих жирів, які в Україні не виробляються, там масло пальмове і інше, яке в Україні не виробляється.

На цукор і кондитерські вироби з цукру ми також залишаємо ставки, які були встановлені ..... квітня 2001 року.

Тобто, ми фактично поміняли лише на деякі групи товарів, яких в Україні не вистачає, з тим, щоб  ринок наситити і сприяти тому, щоб товари були доступні нашим споживачам. Я хотіла б наголосити, шановні колеги, є у нас зауваження від м'ясопереробних підприємств відносно 2 позицій, ми їх теж можемо  доврахувати. Це не лише 30 відсотків на ковбасні вироби, а так само як і м'ясо написати, але не менше 600 євро....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну не зловживайте. Жінці не можу відмовити. Завершуйте.

 

ВАЩУК К.Т. І на групу 0208 908000 ми також доповнюємо до слова "інші" "та шкіри свиней", тобто ми урегульовуємо усі питання, які просили м'ясопереробні підприємства.

Фракція Народної партії також пропонує доповнити даний закон слідуючою зміною. Прохання внести зміни до бюджету,  аби збір від митних тарифів, який надійде до держави, віднести на підтримку, на дотацію наших сільських товаровиробників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання.  Будь ласка, 3 хвилини.

Жижко.

 

14:07:26

ЖИЖКО С.А.

Шановна Катерино Григорівно! Скажіть, наскільки вжиті державою заходи впливають на припинення контрабанди сільськогосподарської продукції, ввезення її в Україну? І наскільки ці ж заходи сприяють вільній торгівлі м'ясом сільськогосподарським виробникам, які напряму хочуть продати свою продукцію? Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Дякую за запитання. Дійсно, сьогодні дуже важливо  припинити контрабанду. Але я вважаю, що тут  це не буде повною міра, це, звичайно, крок до  припинення контрабанди, але повна міра - це і відповідальність всіх відповідних служб.

Згідно того, що йшло контрабандою? Так, як ми виписали нині Митний кодекс, контрабандою йшли різні субпродукти і продукти дешеві, а це низька якість, це остови курячі, різні ошмоття, обрізки. А  м'ясо якісне контрабандою йшло мало. Ми ж  сьогодні на ці всі ці ошмоття не зменшуємо ставку, закриваємо кордон, а м'ясо якісне відкриваємо, тобто  не тільки не даємо  контрабанді рухатися, а стараємося, щоб люди їли якісні  продукти. Якщо завозять м'ясо, хай це буде м'ясо, а не та непотріб, яка нікому  не потрібна у Європі.

І я вважаю, що це  крок і до підвищення якості нашого споживання, і, друге, доступності його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Мироненко.

 

14:09:16

МИРОНЕНКО В.А.

Прошу передать слово Гинзбург.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон  Ольги Гінзбург.

 

14:09:21

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі. Шановна Катерино Тимофіївно, справа вся в тому, що ми не самі по собі. Ви говорите,  ми послухали і все. Справа вся в тому, що люди ж нас слухають і собі думають: ну, хто о це буде більше м'яса їсти? Один 43 кілограми з'їдав, а зараз уже 83 після нашого закону буде їсти. І не можуть зрозуміти, чому це ми повинні борошно завозити? Насіння олії, там крупу, м'ясо? Ну, чому ми з вами розпустили колгоспи? от скажіть ви мені, будь ласка? Коли б ми з вами стояли і турбувалися: скільки надо мати  корів в одному колгоспі, скільки в іншому,  скільки зерна там засіяти? Ну, що ми о це наробили? Можете мені відповісти: хто буде більше їсти м'яса? Щоб я приїхала на свій округ і сказала: завтра ми начинаємо більше  їсти м'яса, ви, шановні мої  виборці. Я не можу цього зрозуміти і не можу підтримати це, бо я знаю, що такого не буде. Я вам дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Шановна колега,  дійсно, сьогодні сказати: хто буде їсти м'яса більше чи менше - питання  дуже риторичне. А сьогодні я думаю, що це крок Уряду, який просто гасить пожар. А фактично, слід сьогодні всю увагу спрямувати на підтримку виробника внутрішнього. І чи були б колгоспи, чи сьогодні фермери, при тій ціновій політиці і відношенні уряду, яке багато років було до ціни, яку платять селянину за  його продукцію. І до ціни на ту продукцію, яку купує селянин, бо там усе безмежно росте, ніяка  форма господарювання, повірте мені, в Україні не витримає. Ні колективна, ні індивідуальна, тобто це пів міра, яка дозволяє рухатися нам якось у європейські структури, але при тому при переробленому митному тарифі ми все таки виставили позиції, які не дозволять завозити борошно, бо не вигідно, ставки мита високі, крупи - ставки мита високі,  молоко - ставки мита високі. Ми дещо знизили на один вид продукції - на м'ясо. Лише, але не менше 600 євро за тону. Це дає  можливість завозити, буде не нижче 15,16, 18 гривень за кілограм. А у селянина сьогодні за дорожче ніхто і не бере. Тобто вирівняли підтримку внутрішню і якісне м'ясо зовні. На всі субпродукти, на сало, на все інше ми залишаємо старі ставки. Тобто ми фактично лише по трьох позиціях міняємо ставки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, ми домовилися, що у нас на обговорення буде 15 хвилин. Тому у нас є ще три хвилин. Значить ми надаємо слово Юрію Анатолійовичу Кармазіну. Після того оголосимо перерву. Після перерви першим буде Мироненко.

 

14:12:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я, і шановні наші громадяни України. Оце два документи. Я показую свідомо обсяги цих документів. Це перший послав уряд, де було взагалі смерть селу, можна проект так назвати. І другий проект, який прислав уряд трошки менше, це повільна смерть селу. Я інакше ці проекти назвати не можу. Тому що насичення ринку не досягається тільки одним шляхом - зниженням митних ставок. Очевидно в країнах, які називають себе цивілізованими, є і інші шляхи. Я вважаю, що постановка питання про те, що зараз ми маємо проголосувати у першому і другому читанні є абсолютно антинародною. Тільки у першому читанні.

Сергію Анатолійовичу, ви сиділи у цій залі, і ви категорично протестували завжди проти прийняття таких серйозних документів у першому читанні. Сьогодні ми говоримо, слава Богу, що Катерина Тимофіївна доповідає, що їх комітет щось розглянув. А наш не розглядав. А я не міг дати своїх поправок і в тому числі від тих думок, які дають сьогодні люди, коли пишуть, припиніть знищувати село, бо всі знають, що краще створити умови для своїх фермерів, для своїх господарств колективних, де передбачено, що ми можемо сьогодні вирощувати ту ж птицю 60 днів всього, а ми говоримо більше про ці митні тарифи.  Та дайте можливість сьогодні людям, і вони вам це м'ясо зроблять здешевлять. Хіба ви їм дешевше продали машини? Ви їм не продали трактори дешевше. Подивіться, що роблять сусідні країни?  Ви тільки купили трактор, з вас взяла держава 50 відсотків всього, а тут ви цього не зробили.

Тому давайте комплексно, я закликаю Міністерство економіки до комплексного підходу до цього питання, до здешевлення, до дотацій. Ви хочете сьогодні піти  і влаштувати, щоб вас все в Європі всіх влаштовувало, що Україна входить до СОТ. Я прошу вас, менше 20 відсотків і менше 1000, Катерина Тимофіївна, менше 1000 євро не можна спускатися, поділіть 1000 на кілограм, це одне євро. Ми  їм ставимо  такі вимоги, такі у них  ціни. Це по-перше.

По-друге. Для чого і зерно, кукурудзу, ви пропонуєте і ячмінь  сюди ввозити, подивіться, а подивіться ставка яка. Катерина Тимофіївна я кажу про урядовий проект, про урядовий. Тому давайте приймемо у першому читанні, я буду за це голосувати. Але я головуючому оголошую, що якщо буде спроба ставити в цілому, я буду блокувати трибуну, як я це робив раніше, щоб не дати знищити українське село. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую  закритим. Я ще раз наголошую, на цьому  ранкове засідання  Верховної Ради оголошується закритим. Початок вечірнього засідання о 16 годині.

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку