Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання N68 (вечірнє)

Опубліковано 18. 01. 2005

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 січня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Будь ласка, шановні колеги, прошу займати свої місця, будемо продовжувати роботу. Запросіть народних депутатів до сесійної зали, оскільки у нас надзвичайно важливі питання на розгляді.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему “Рада”.

16:03:24

Зареєструвалося в сесійній залі 414 народних депутатів, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, на розгляд вноситься проект закону про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища (щодо використання платежів за забруднення)", повторне перше читання, реєстраційний номер 2209-д. Геннадій Руденко, голова Комітету з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, будь ласка.

Шановні колеги! Тут другим йде проект закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про охорону природного середовища щодо розподілу зборів за заподіяну шкоду 2209-1 голова комітету пропонує розглянути два цих законопроекти, оскільки вони пов'язані між собою. А голосувати, проведемо відповідно окремо голосування, немає застережень. Тоді, будь ласка, Геннадій Борисович.

16:04:37

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу!

Шановні колеги! Законопроект, який ми зараз будемо розглядати стосується зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Дійсно складається так, що ряд підприємств фізично не можуть не забруднювати, і за це платять кошти, за рахунок якого потім формуються місцеві, обласні, регіональні чи то республіканські екологічні фонди.

Діюче законодавство дозволяє, фактично, майже 100 відсотків коштів, які надходять від підприємств в якості плати за забруднення, використовувати потім в реверсному напрямку для фінансування природоохоронних програм на тому чи іншому підприємстві.

Але, на жаль, є практика, за якою досить кошти складно отримати потім з фонду для фінансування підприємствам, які сплатити ці кошти, і таким чином, для багатьох підприємств усвідомлення цих зборів є не платіж за забруднення, а податок. Це, на жаль, такі наслідки системи, які досить довго панували в системі.

Законопроект, до якого я маю відношення в якості також ініціатора, законопроект стосується того, щоб змінити систему і замотивувати підприємство, як це було зроблено раніше по експерименту, який діяв у гірничо-металургійному комплексі. Таким чином, змінити систему, щоб розподіл відбувався наступним чином: 10 відсотків залишалося у місцевому фонді, 10 відсотків від суми збору залишалося в обласному фонді екологічному, 10 відсотків - у республіканському фонді. І 70 відсотків залишалося на спеціальному рахунку на підприємствах, які входять до системи гірничо-металургійного комплексу.

Законопроект, фактично, проходить процедуру першого повторного читання, тому, безумовно, ми хотіли б цим законопроектом отримати пропозиції для того, щоб зробити, дійсно, до другого читання в разі вашого схвалення уже більш системним. А так, повторюю, єдине бажання - це зламати систему хабарництва, яка інколи виникає для того, щоб свої ж кошти отримати для фінансування програм, зробити її прозорою, як було по експерименту, який досить успішно все показав.

Рахункова палата перевірила експеримент в гірничо-металургійному комплексі, який стосувався коштів по охороні навколишнього середовища і прийшла до висновку, що лише шість відсотків коштів були нецільовим фактором витрачені. А так експеримент показався досить вдалим. Тому пропозиція - підтримати в першому читанні 2209-д.

Щодо законопроекту наступного пана Клімова...

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, зразу по другому законопроекту 2209.

РУДЕНКО Г.Б. 2209-1 - це законопроект пана Клімова. Він стосується того, щоб змінити пропорцію. Я нагадаю сьогодні існуючу пропорцію перерозподілу коштів за забрудення навколишнього середовища. Сьогоднішня пропорція діє наступним чином: 30 відсотків йде до республіканського фонду навколишнього середовища, 50 відсотків залишається в обласному і 20 відсотків в місцевому.

Законопроект пана Клімова пропонує змінити існуючий розподіл таким чином: 50 відсотків спрямувати до місцевих екологічних фондів, 20 відсотків - до обласних і 30 - до республіканських. Ну, тобто фактично змінити перерозподіл між місцевим і обласним екологічним фондом.

Також є законопроект 2209-2 пана Байсарова, який стосується того, щоб врахувати в проекті Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" нову норму, згідно якої буде враховуватися також місце знаходження джерел забруднення з урахуванням території, якій завдано забруднення. Тобто мова йде про те, щоб взагалі об'єднати законопроект пана Байсарова, можливо, якщо погодиться пан Матвієнков і Бойко, які є ініціаторами законопроекту 2209. І це такий технічний момент пан Байсаров пропонує, тому що досить часто ми не зможемо знайти крайнього хто відповідальний за забруднення пересувними засобами забруднення. Це або там компресорні або якісь ще інші технічні устаткування, які забруднюють... зареєстровані в одній області, а працюють в якості сервісної послуги в якійсь іншій області. То щоб кошти перерозподілялися на користь регіону, де було... відбувалось забруднення. Пропозиція в цілому наступна - підтримати в першому читанні законопроекти, а до другого читання ми будемо намагатися об'єднати всі ініціативи депутатів і зробити системний законопроект. Тому на розсуд Верховної Ради пропозиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Є запитання. Прошу, запишіться. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

16:10:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Геннадій Борисовичу! Я просив би вас відповісти чи не вважаєте ви, що той законопроект, який ви зараз доповідаєте, фактично є... мав би доповідатися бюджетним комітетом, бо в ньому абсолютно нічого нема про охорону природного середовища. І мене взагалі здивувало весь цей набор змін, які пропонуються в одному варіанті і в другому. То тільки пропонується в яку кишеню покласти ті гроші і чи залишати їх взагалі в тих підприємствах, які мають самі себе контролювати. Правда, дехто із авторів пропонує там колосальний штраф ввести і так далі. Але до Державного бюджету ідуть колосальні втрати, до місцевого бюджету також втрати. Виграє тільки підприємства, які сьогодні засмічують життя, замість того, щоб заставити їх внести такі стандарти, щоб вони очищали повітря, щоб ми не знищували людей. У нас епідемія туберкульозу, ви це пам'ятаєте? Дякую.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Шановний Юрій Анатолійович, перш за все, я хотів би... не хотів би, щоб ми так примітивно розглядали подібні ініціативи, тому що мова йде про те, що досить часто ми заговорюємо ту чи іншу ініціативу. Справа у тому, що так, дійсно, багато промисловців вважають, що збір за забруднення - це є податок. І це головна помилка, з якою ми живемо вже більше 10 років. Це не є податок. Але мотивація сьогодні підприємців впроваджувати технології, на жаль, досить слаба, тому що ми знаємо, через ті тернії, які потрібно пройти підприємству, яке заплатило кошти за забруднення і фактично має стовідсоткове право використати ці кошти на технологічні зміни, ми знаємо, які хабарі, які проблеми виникають разом з цим. Тому має бути мотивація.

Безумовно, в усьому світі домінує теза: забруднювач платить. В усьому світі поняття "екологія" - це досить дорогий стандарт. І мені прикро, що у Верховній Раді, прикро, що у Кабінеті Міністрів з 1996 року, на жаль, індексація суми платні за забруднення змінилася лише у півтора рази разом з тим, як ціна вартості електроенергії, газу, праці збільшилася кратно. І це, я вважаю, на совісті і вас, і мене, і всіх інших. Потрібно зробити так, щоб дійсно ці суми були більш серйозними.

До бюджету, на жаль, я думаю, що це питання не має відношення до бюджету, тому що досить часто у нас, у Верховній Раді, на жаль, у Кабінеті Міністрів виникає спокуса: кошти, які мають цільовим чином використовуватися на навколишнє середовище, переорієнтують на загальні заходи. Я думаю, що нас чекаю попереду досить серйозний конфлікт навколо Кіотського протоколу , коли буде у багатьох бажання кошти, які можуть бути виручені від продажу квот, теж щоб вони пішли на загальний фонд бюджету. Але по закону це все має бути спрямовано на покращання охорони навколишнього середовища.

А сьогодні в Україні, я вам докладаю, є 8 тисяч 335 одиниць різного типу екологічних фондів. Кошти, які залишаються на цих фондах, 4 тисячі гривень. Тому безсистемний підхід до цієї програми приводить до того, що 4 000 на одиницю Фонду - це лише заробітну плату виплачувати чиновникам і всі. Тому краще ці кошти використають під контролем екологів, підприємства-забруднювачі і ліквідують проблему, від якої відбувається забруднення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Борисович, сідайте, будь ласка. Співдоповідач Матвієнков. Будь ласка, законопроект 2209-д.

16:15:25

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Уважаемые коллеги, Матвиенков, 55-ый округ, Мариуполь. Я бы хотел сейчас начать с того, чтобы ответить на вопрос нашего коллеги Кармазина. Проблема экологии это одна из самых больных и самых тяжелых проблем, о которых много сегодня, к сожалению, говорят, но очень мало делается. Особо она волнует такие крупные промышленные регионы как Донбасс, Кривой Рог, Запорожье. И здесь нам необходимо разделить эту проблему, давайте разделим на те разговоры, которые идут вокруг нее и на конкретные дела, которые делаются вокруг экологии и как эта проблема решается. Сегодня ставится вопрос так, либо мы будем продолжать спекулировать на этой теме и вспоминать об экологии, когда начинается очередная предвыборная компания, либо один раз на всегда решим эту проблему, с тем, чтобы механизмы платежей позволяли решать проблему выбросов на местах. Чем вызвана эта ситуация? Тем что данный законопроект предлагает изменить методологию. Сегодня парадокс: чем больше мы загрязняем атмосферу, тем больше средств попадает в центр. Задаю вопрос: есть ли смысл сегодня центру заниматься уменьшением выбросов на местах, если он заведомо будет знать завтра, что уменьшение выбросов приведет к уменьшению поступлений средств, которыми он будет распоряжаться. Отвечаю: никогда в жизни он на это дело не пойдет. И парадоксальная ситуация на местах. Пусть сегодня ответят хоть кто-то из таких крупных промышленных объектов: кто получил целевые платежи из центрального источника на те работы, которые бы позволили бы ему сегодня уменьшить выбросы в атмосферу? Абсолютно никто. Мы сегодня должны четко понимать: это не налог, это те деньги, которые собираются на защиту окружающей среды. Это те деньги, которые и должны идти на объекты, которые должны реформироваться по защите окружающей среды. Эта модель не нова. Мы, когда принимали эксперимент в горно-металлургическом комплексе. Мы эту модель опробовали. Я вам приведу конкретные примеры.

Вот смотрите. При росте производства стали на 9 миллионов тон вот в эти годы мы достигли, это 37 процентов увеличения объема производства. Мы сократили выбросы по стали на одну тонну производства на 0,04 тонны, это практически в два раза. Если сравнивать вот с прошлыми годами, то взять, допустим, 1994-1998 год, мы смогли вот при той методологии, которая существовала у нас, уменьшить выбросы только на 16 процентов, не больше. Комбинат Ильича ввел систему спейк и продолжает работать в этом направлении. Комбинат "Азовсталь" ввел электрофильтры в доменном цехе. Комбинат "Запорожсталь" купил рукавные фильтры.

Значит, вопрос заключается в одном. Под систему контроля поставили эту систему таким образом, что три комитета отбирают, какие предприятия участвуют в это деле, утверждают этот проект конкретный. За каждый рубль использованы не по назначению штрафные санкции в колоссальном размере. Сегодня мы должны ответить на вопрос, или мы будем решать вопросы экологии, или будем дальше будировать эту тему только с политической, так сказать, стороны. Когда выгодно, вспоминаем об этих регионах, когда не выгодно, начинаем о них забывать. Поэтому я предлагаю депутатам...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую Сергій Анатолійович.

Чи є запитання до співдоповідача? Немає. Прошу по законопроекту 2209 доповідачем народний депутат України Байсаров Леонід Володимирович.

Є пропозиція комітету прийняти за основу законопроект, реєстраційний номер 2209-Д. Висновок Головного науково-експертного управління: прийняти за основу з врахуванням викладених зауважень.

Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо використання платежів за забруднення) (повторне перше читання). Прошу голосувати.

16:19:46

За-221

За - 221. Проти - 0. Утрималось - 0. Прошу, Кирильчук, будь ласка, з місця.

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Шановні народні депутати! Тут два законопроекти і, якщо перший, я так розумію, не набрав тільки по причині тій, що практично підприємство, що платить штраф воно йому ці гроші назад вертаються і практично немає ніякого в його відповідальності. Скільки заплатив - майже все вернулося назад, я думаю, бо там 70 відсотків вертаються підприємству, а методологія і агітація, з якою виступив від комітету дуже правильно. Через те давайте другий законопроект приймемо за основу, а розподіл грошей треба подивитися, щоб він не йшов на верх, а використовувався під контролем місцевих органів влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, увімкніть мікрофон народного депутата Бойка.

16:21:17

БОЙКО В.С.

Я удивляюсь, в принципе такие выступления, когда говорят, что нет контроля за деньгами, которые идут на экологию. Вообще нужно этому человеку приехать в Кривой Рог или в Мариуполь, или в Запорожье и понять одну вещь, деньги все время переводятся и сегодня перечисляются нормально, но эти деньги дают здесь чиновникам в Киеве использовать куда попало, притом, если защитить хоть какой-то проект практически здесь невозможно, а контроль законом четко определен и уверяю, что не одной копейки никуда не денется кроме пойдет на улучшение экологии в этих районах где действительно экологическая обстановка страшная.

Поэтому я прошу проголосовать, переголосовать, а коллега, который вот сейчас выступал, просто, я думаю, он не знает сути вопроса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ввімкніть мікрофон народного депутата Руденка.

16:22:27

РУДЕНКО Г.Б.

Шановний Олександр Олексійович, шановні колеги! Є пропозиція, можливо, деякий час дати для обговорення, тому що для багатьох колег...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, приймається.

РУДЕНКО Г.Б. ...часу не вистачило.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки є різні думки, є пропозиція обмінятись думками з обох законопроектів разом. Прошу записатися на обговорення. Так, народний депутат Яворівський, будь ласка.

16:23:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський Жовківський райони, Львівщина, блок Віктора Ющенка.

Шановні колеги, цілком природно, що цей законопроект, і один і другий, проходять такий болісний шлях уже, власне кажучи, повторного першого читання, і ми досі не можемо знайти консенсусу, не можемо знайти спільної мови, і, мабуть, це мусить наводити нас на думку на те, що і один, і другий законопроект, на превеликий жаль, є недосконалими або ж, ну, не вичерпують самої проблеми, яку ми сьогодні маємо в Україні. Бо якщо врахувати те, що кілька разів десь на першому скликанні, здається, навіть і на другому ми вже ставили питання про те, щоб взагалі Україну оголосити зоною екологічного лиха, особливо після Чорнобиля. А якщо ще врахувати всі наші технології, які фактично є допотопні або довоєнні, або енергомісткі, які забруднюють навколишній простір, то цілком зрозуміло, що це питання є і те, що Бойко зараз так болісно говорив. Бо я прекрасно розумію, що значить для його цього велетенського гіганта, що означає ця сама проблема.

На моєму, здавалося б, на єдиному п'ятачку всього-на-всього на окрузі оцьому прикордонному, який ми маємо, я маю теж колосальну буквально виразку - це колишній велетенський хімічний комбінат, який в роки Хрущова ще був запущений, тому що було потрібно виготовляти мінеральні добрива. Пригадуєте, "плюс хімізація"? Тоді ніхто не рахувався, що це буде коштувати. На сьогоднішній день Україна має, ще раз кажу, на цьому маленькому п'ятачку просто колосальну проблему: коли вибрали сірку, води з усіх усюд стеклися до цього котловану, і сьогодні ми маємо величезні карстові провали і таке інше.

І от конкретний приклад з приводу тих пропорцій, скажімо, які ми маємо оцих внесків, що до області йде 20 відсотків, 30 залишається... 30 йде до центру, а решта залишається тут.

От конкретний, буквально, приклад: що може ця сірка моя вирішити для того, щоб зав'язати оцю колосальну страшну екологічну виразку, проблему, яка... розрито, буквально половина цього району.

Через те я все-таки схиляюся до того, я вдячний комітетові за те, що він опрацював. І, дійсно, це питання для нас дуже болісне. Рано чи пізно постане проблема підписання Кіотського протоколу. Росія одбивається... Да, Росія поки що одбивається, і Америка, я розумію. Але виконувати потрібно. Підписати - це одне, але ж потрібно ще це все. І ми ж стоїмо перед цією проблемою.

Через те мене, скажімо, сьогодні абсолютно не задовольняє оця триступінчата проплата. Сказати, що я знаю відповідь на це запитання, я кажу абсолютно щиро: я не знаю, чи залишати все на місці, і чи там воно не буде так само промолочуватися, як і інші, і чи більше не віддавати це все в загальнодержавний...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков, будь ласка.

16:26:31

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги! Я хотел бы просто пролить свет на некоторые вопросы. Первое, и закон доскональный, и механизм понятен, и не все 100 процентов отдаются туда, а только 70 процентов.

Просто нужно ответить на один вопрос: есть желание, чтобы деньги поступали не все 100 процентов в центральный фонд, а потом втихаря распределялись, или четко, под конкретную программу уходили на место и там решали вопросы и проблемы выбросов, уменьшение выбросов. То есть автоматически, хотим мы, чтобы в Запорожье, в Мариуполе, в Кривом Роге, в Днепропетровске уменьшились выбросы или мы не хотим? Или мы хотим, чтобы деньги шли на проведение конференций и так далее и так далее. Вот в чем идет вопрос.

Теперь, система контроля, список предприятий утверждается тремя комитетами, программа утверждается министерством плюс комитетом. Система контроля существует. В случае невыполнения - штрафные санкции. Все до копейки деньги выплачиваются обратно же в бюджет, вносятся теми же предприятиями. Так кто куда что может здесь халтурить? О чем идет речь? Давайте говорить честно и откровенно: мы за то, чтобы решить проблему экологии в регионе или будем делать по тому принципу, что в Киеве свежий воздух, будем сидеть в Киеве, а на местах пусть задыхаются, сдают внутренний валовый продукт за счет тех предприятий, которые сегодня создают экономическую мощь и потенциал. Пожалуйста, вот в чем вопрос, и отсюда примите решение.

И я прошу отдать слово председателю комитета, то, что у меня осталось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До трьох хвилин. Виступає Руденко.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую.

Справа в тому, шановні колеги, на рахунок проблеми, яку я сказав. З 1996 року індексація плати за забруднення, я ще раз привертаю увагу, відбулася всього коефіцієнт півтора. Зміни по вартостям праці, електроенергії набагато більші відбулися. Таким чином, ми сьогодні за рахунок екології субсидуємо нашу економіку. Ми готуємося до ВТО, ми готуємося до європейських стандартів, тому потрібно вже сьогодні економіку готувати до жорсткої конкуренції і змінювати технології.

Мотивації підприємств і власників підприємств сьогодні замало. Тому, коли ми робимо таким чином, що даємо можливість 70 відсотків залишати на спецрахунках, я впевнений, що в нас вистачить потужності в залі пролобіювати так, щоб зробити забруднення реальними, не тими каплями, які є сьогодні, а реальними, жорсткими, болючими, серйозними. Але ми переконаємо промисловців, що це потрібно зробити. В них з'явиться мотивація погодитися, тому що сьогодні вони цих грошей, на жаль, не бачать. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мироненко. Юрій Петрович, ви записалися?

16:29:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, у нас в профільному Комітеті з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи неодноразово відбувалося жваве обговорення цих законопроектів. Висловлені точки зору можуть бути розподілені на 2 частини. З одного боку, геть централізацію, геть державу і нехай на місцях ті, які вчиняють шкоду природі, цю шкоду і відшкодовують. Вони краще знають як це робити. Це одна точка зору.

І друга точка зору полягає в тому, що якщо передамо гроші саме туда, незважаючи на програми і різні способи контролю, там зроблять все, щоб гроші залишалися на місцях, а відшкодування викидів навколишнього середовища воно залишалося на тому рівні, на котрому є, хоча всі плачуть і вболівають про те, яка у нас шкідлива... шкідливе природнє середовище. Тому саме тут ми маємо більш чітко визначитися хто має не лише спостерігати, а відповідати за ці складні процеси, починаючи від державного рівня і закінчуючи самим виробництвом, яке пов'язане з цими проблемами. Тому я хочу вам нагадати, що 4 лютого 2003 року був виданий указ Президента України про рішення ради Нацбезпеки і оборони України від листопада 2002 року про стан техногенної та природної безпеки України, яким доручено Кабінетом Міністрів України у 6-місячний строк розробити проект про національний екологічний фонд. Цим законопроектом має бути визначений порядок залучення, розподілу та використання коштів за забруднення навколишнього середовища та природокористування. А пропозиції щодо розподілу коштів, отриманих як платежі за забруднення навколишнього середовища між бюджетами всіх рівнів доцільно розглядати при розробці та опрацюванні проекту Національного екологічного фонду. Або у нас буде Загальнодержавна екологічна політика і буде цей фонд, котрий буде відповідати за ці процеси, або ми віддамо все це великому, середньому або малому бізнесу, який так палко нас сьогодні намагається запевнити, що він ще зробить таким чином, щоб все було гаразд. Тому я пропоную у першому читанні підтримати зазначений законопроект основний і розглянути всі інші пропозиції, які торкаються регулювання цих відносин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Анатолійович, будь ласка. Народний депутат Кармазін.

16:32:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безумовно, законопроект, який зараз розглядається, дуже цікавий, законопроекти, вірніше, бо їх ряд, цікаві своїми підходами до основного питання. Взагалі я хотів би від екологічного комітету дещо бачити більше. Я хотів би бачити, як сьогодні зупинити ті викиди колосальні в атмосферу, які ідуть абсолютно кругом. Я хотів би, щоб екологічний комітет також ініціював питання, як сьогодні заборонити ввозити ті автомобілі, які вже не відповідають, євро-2 і євро-3, які сьогодні ввозяться в Україну, і таким чином ми сьогодні гробимо своїх людей.

І сьогодні зводити проблему просто до прямого простого перерозподілу коштів, тобто, якщо раніше у Державний бюджет йшло 20 відсотків, зараз міняти ці пропорції, відповідно у місцевий бюджет, зараз міняти ці пропорції у свіввідношенні, що піде: 10 державному фонду охорони навколишнього природного середовища, 10 місцевим радам, 10 Державному бюджету і 70 відсотків, щоб підприємство залишило у себе. Це не можна все зводити тільки до цього.

Чому? Тому що люди думають так, що зараз там вживуть якісь заходи на заводах, поставлять фільтри і все інше. А я хочу запитати: "А виліковування тих людей, які вже стали жертвами цих заводів, на що будемо покладати, на кого будемо покладати?"

Да, значить, тому шановні народні депутати, давайте проаналізуємо: ким чином у нас стало найбільше туберкульозу, яким чином багато чого у людей погіршився імунітет, тому проблема дуже складна. Крім того, я вважаю, що з точки зору Закону, коли законопроект визначаючи Кабінет Міністрів повинен погодити перелік підприємств, які будуть здійснювати сплату збору за новою процедурою, з відповідними комітетами Верховної Ради. Хіба відповідає це положенню Конституції, чи закону про Комітети Верховної Ради, Стаття 6? Ні, не відповідає. Мені зараз кричать: це компроміс. Конституція не баче компромісу, Конституція каже: шановні, або так, у відповідності до статті 19-ої в передбачений Законом і Конституцією спосіб мають приймати Законом. Тобто не мають права погоджувати дії Кабінету Міністрів. І мені здається, що це не є компромісом, також як не є компромісом те, що ми сьогодні вирішуємо після прийняття бюджету, як ми будемо надходження до бюджетів різних рівнів і до фондів. Треба було б по слухати і Бюджетний Комітет і Міністерство фінансів України. Ми їх сьогодні ще не заслухали, я просив би надати їм слово, я не буду голосувати за цей Закон

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Уряду, будь ласка.

______________. Дякую, шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати, я просив би не підтримувати зазначені всі три законопроекти в силу наступних причин. По-перше, що стосується законопроекту 2209-д, це прийняття Верховною Радою зазначеного законопроекту призведе до суттєвого скорочення надходження до державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, десь порядку на 130 мільйонів гривень. Ускладнить вступ України до світової організації торгівлі та отримання відповідних програмних системних позик світового банку. Норми законопроекту щодо надання пільг по оподаткуванню за галузевою ознакою суперечить положення документів, яке регулює ці питання. Окрім цього, суттєво скоротиться фінансування... державних та місцевих природоохоронних програм. Що стосується законопроекту, шановного народного депутата Байсарова то для того, щоб його реалізувати, необхідні надзвичайно значні додаткові бюджетні, фінансові та людські ресурси, які необхідно буде задіяти для забезпечення реалізації зазначеного законопроекту. Це пов'язано з тим, що потрібно створювати досить широку систему моніторингу, над якою, безумовно, міністерство працює. Разом з тим, її потрібно ще створювати.

Що стосується законопроекту шановного народного депутата Клімова, то цей законопроект дозволить суттєво розпорошити кошти по екологічним фондам, замість того, щоб ми їх у певній мірі акумулювали для вирішення загальнодержавних проблем.

Безумовно, що існують проблеми у розподілі, використанні коштів. Але ці проблеми можна було б зняти, як би шановні народні депутати ми могли б підтримати у другому читанні проект Закону про Національний екологічний фонд. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершене. Прошу підготуватися до голосування.

16:38:41

За-223

Проект відхилено.

Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо розподілу зборів за заподіяну шкоду). Прошу голосувати.

16:39:15

За-176

Законопроект знято з розгляду. Повернемося після...

Зараз оголошується до розгляду проекти Законів про внесення змін до деяких законів України (щодо критеріїв визначення малих підприємств), реєстраційний номер проектів 3489, 3684, 4242. Розглядається і приймається рішення за скороченою процедурою, доповідачі народний депутат України Райков і народний депутат України Комар. Прошу Борис Сергійович Райков.

16:40:05

РАЙКОВ Б.С.

Райков 200 округ Черкассы группа "Деминициативы".

Уважаемый Александр Алексеевич! Уважаемые народные депутаты! Вашему вниманию предоставляется законопроект номер 3489 о внесении изменений в некоторые законы Украины по вопросам регулирования предпринимательской деятельности, и 3684 о внесении изменений в Хозяйственный кодекс Украины. В данных законопроектах предлагается четкое определение субъектов малого предпринимательства, то есть малого предприятия. Критериями выступают среднеучетная численность работающих за отчетный период, она не должна превышать 50 человек и объем годового валового дохода не должен превышать суммы, эквивалентной 5 миллионам евро взамен существующих сегодня 500 тысяч евро.

Почему это делается? Согласно статистическим данным в структуре расходов на производство, расходы на оплату труда составляют около 10 процентов, что составляет при существующей системе 88 евро в месяц или 469 гривен. Исходя из этого при валовом доходе утвержденным действующими законом работник малого предприятия имеет право зарабатывать только 469 гривен в месяц, что немного выше прожиточного минимума, который мы с вами недавно приняли.

Во-первых, при такой регламентации малые предприятия теряют возможность внедрения высоких технологий, которые разрешают увеличить объем производства, а вместе с этим и повышать уровень заработной платы. Кто же будет заниматься высокими технологиями за 400 гривен.

Во-вторых, теряется возможность достижения уровня заработной платы рабочих стран ЕС вступление в который Украина готовится. В развитых странах в малом и среднем бизнесе действует большая часть предприятий - 70, 80 процентов. То есть 50, 70 процентов ВВП вырабатывается именно в секторе малого бизнеса в Восточноевропейских странах с переходной экономикой бурное развитие малых предприятий в первой половине 90-х годов привело к резкому возрастанию ВВП. В Украине доля малых предприятий не достигает и 10 процентов. Следует учитывать, что сейчас в Украине интенсивно развиваются и внедряются новые прогрессивные технологии, в производстве применяется высокопроизводительное оборудование. Следовательно и производительность современных технологий возрастает.

Анализ производственной деятельности технически вооруженных предприятий ряда областей, промышленность таких, как машиностроение, пищевая, легкая промышленность, медицинская, фармацевтическая показывает, что при малой численности выработка на одного рабочего места может превышать сто тысяч евро в год.

При рассмотрении закона часто звучало опасение, что принятие этого закона может привести к потерям в бюджете, поступлений в бюджет. Должен заметить, что эти опасения не имеют оснований. Наоборот, поступления в бюджет будут увеличиваться, причем в ближайшей перспективе. При увеличении валового продукта будет поступать фиксированный налог, не зависящий от прибыли предприятия.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Народний депутат України Микола Степанович Комар. Є? Немає. Співдоповідач - запрошується до доповіді Юрій Іванович Єхануров - голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва. Будь ласка, Юрій Іванович.

16:43:54

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Олександр Васильович, шановні колеги! На ваш розгляд внесені законопроекти, реєстраційні номери 3489, 3684, 4242, які мають на меті встановлення кількісного критерію віднесення підприємств до категорії малих і встановлення граничного обсягу річного валового доходу у розмірі п'яти мільйонів євро.

Комітет, розглянувши зазначені законопроекти, відмітив, що це питання заслуговує на увагу, але ми не погоджуємося з визначенням кількісного показника малого підприємства з таких причин. По-перше, необхідно зазначити, що для сучасного стану національної економіки визначений проектом закону граничний обсяг річного валового доходу для малих підприємств 5 мільйонів євро є, на наш погляд, зависоким і передчасним.

По-друге, запровадження запропонованих критеріїв, віднесення юридичних осіб до суб'єктів малого підприємництва автоматично призведе до збільшення загальної кількості суб'єктів малого підприємництва. А законом у нас є ряд комплексних... про державну підтримку малого підприємництва є ряд комплексних заходів, які спрямовані на реалізацію державної підтримки щодо вирішення проблем малого підприємництва в Україні.

Наслідком цих запропонованих змін буде те, що під дію указаного закону потраплять такі підприємства, які об'єктивно не потребують державної підтримки і буде неможливо зосередити зусилля держави на підтримці низової ланки підприємств, які є найуразливішими, і, дійсно, мають право на отримання допомоги з боку держави.

Крім того, я хочу звернути особливу увагу, шановні колеги, на те, що ми з вами у першому читанні вже прийняли проект Закону про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні", це реєстраційний номер 1216, в якому визначили критерії віднесення підприємств як до малого підприємства, так мікропідприємства і середнього підприємства.

Тому ми пропонуємо оці всі три законопроекти відправити на повторне перше читання, доручити нашому комітетові винести єдину точку зору після тої дискусії, яка в нас відбудеться. І тоді, колеги, в наступному місяці буде нормальний прийнятий законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Іванович.

Пилип Пилипович Буждиган - член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Співдоповідач.

16:46:14

БУЖДИГАН П.П.

Шановні депутати! 13 травня минулого року Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні розглянув внесені народними депутатами Майстришиним та іншими, проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення критеріїв поняття "мале підприємство", реєстраційний номер 4242.

Я вам доповідаю позицію комітету. Даним законопроектом пропонується внести зміни до пункту 7 статті 63 Господарського кодексу України щодо малих підприємств і до пункту 2 статті 2 Закону України "Про підприємство в Україні".

Суть зміни полягає в тому, щоб збільшити до 5 мільйонів євро обсяг валового доходу від реалізації продукції, послуг, робіт - нині діюча норма 500 тисяч євро. І відповідно так само внести коректировку до Закону України про підприємство України.

На своєму засіданні комітет рекомендував прийняти закон 4242 в першому читанні за основу. Але після консультацій з комітетом Єханурова, з комітетом промисловості я, в принципі, згодний, що, дійсно, ці три законопроекти треба відправити на повторне перше читання і доручити Комітету з питань промисловості винести єдиний законопроект для обговорення в сесійну залу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Пилип Пилипович.

Юрій Анатолійович Кармазін. Переходимо до обговорення. Підготуватися Мироненку. Прошу готуватися заздалегідь до виступу.

16:48:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" Блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка.

Шановні народні депутати, ви почули всі три законопроекти і почули думку комітету. На мій погляд, Юрій Іванович Єхануров чітко і правильно визначився, і комітет правильно визначився, що зависокі дані: поки що річний валовий доход не більше 500 тисяч євро, а зараз записати: "Не перевищує п'ять мільйонів", - зразу в 10 разів.

Що змінилося в державі, щоб зразу в 10 разів ми робили? Чи не створюємо ми штучно підприємства, які відносяться до малих підприємств? Подивіться великий універмаг, величезний, де хочете: в Києві , в будь-якій державі. Він складається тільки з малих підприємств. Подивіться інші підприємства, заводи. Вони теж складаються з малих підприємств. Чому? Ну, так же легше обходити податки. Ну, то що, ми і далі будемо цьому сприяти, тільки під вивіскою вже того, що ми йдемо до Європейського Союзу?

Я думаю, що це неправильний підхід. Я думаю, що треба, і мета цього є тільки розширення спрощеної системи оподаткування цих суб'єктів господарювання. Це єдина мета цього законопроекту. Ніякої ситуації цей законопроект не покращить для держави. Більше того, внесе хаос і нам треба було б почути новий уряд, який буде буквально днями призначений і буде... візьме на себе відповідальність за весь той розвал, який зробили зараз під час передвиборчої кампанії. За весь той розвал, коли взяті наперед податки сьогодні вже не вистачає цих грошей, коли треба приймати якісь серйозні рішення, а все поки що розтягується і робиться не по-державному. Тому звісно треба розглядати питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, але ж не такою ціною, не ціною поступлень до Державного бюджету і фактичного прикриття обману держави. Тому в мене є безліч зауважень до цього законопроекту і любий із них може говорити, що ми маємо критерії віднесення до малого підприємництва поки що встановлювати в залежності від рівня економічного розвитку України. Поки що він відрізняється від того розвитку, який є в країнах Європейського Союзу. Я буду голосувати проти прийняття цих законів і пропоную вам відправити всі 3 закони на повторне перше читання, як це запропонував комітет. Саме це буде сприяти національним інтересам України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Соломатіну.

16:51:14

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция Компартии Украины.

Уважаемые соотечественники! Уважаемые народные депутаты! Фракция Компартии Украины будет поддерживать предложение комитета по следующим причинам. Ну во-первых, принятие законопроектов, которые нам представлены, принесет ущерб и экономике, и населению Украины. Упрощенная система налогообложения внедрена вовсе не от хорошей жизни, а потому что мелкие предприятия, которые привлекают значительное количество людей, ищущих работу, нуждаются в этом, не имеют возможности иметь лишний какой-то аппарат для подсчетов и так далее, для подготовки документов для налоговиков и многое другое.

Если только законопроекты эти будут приняты, то фактически упрощенная система налогообложения нивелируется, и это будет способствовать той же коррупции. Почему-то мы постоянно говорим о коррупции. нас буквально тянет к тому, чтобы расширить возможности для коррупции. Здесь уже довольно значительно крупные предприятия будут пытаться войти как раз в ту норму на малых предприятиях, чтобы получить возможность работать по упрощенной системе налогообложения. А действительно мелкие, малые предприяти чрезвычайно пострадают, они обанкротятся. И в результате пострадают семьи. Ведь вы знаете, кто такие эти мелкие предприниматели, это бывшие учителя, врачи и так далее. Пострадают также люди, которые работают на этих малых предприятиях. Они останутся без работы. Это принесет ущерб бюджету. Ну. и надо учитывать также, что сфера товаров и услуг пострадает.

Слава Богу, вот сейчас единственное, очень мало хорошего, в основном плохое появляется в нашей жизни благодаря капиталистической направленности. Единственное, может быть, или одно из немногих положительных качеств, которые тонут в негативе - это то, что сфера услуг у нас несколько улучшилась. Это надо признать и это надо поддержать. Но снова те же самые люди, которые вроде бы за это, решили нанести удар или может быть просто не осознают, дай Бог, чтобы не осознавали они это.

Поэтому фракция Компартии Украины, учитывая необходимость развития экономики, необходимость обеспечения рабочими местами населения и расширения таких возможностей в трудоустройстве, уменьшения безработицы, улучшения работы сферы товаров и услуг предлагает направить законопроекты с тем, чтобы подготовить хороший законопроект, который действительно послужит, принесет пользу экономике и народу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович Соломатін. Підготуватися Шурмі.

16:54:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, Фракція комуністів. Шановні колеги, що мене вражає як в цьому випадку, коли ми розглядаємо ці законопроекти. Те, що начеб-то і автори законопроекту і профільні Комітети і науково-експертне управління вчасно не підказали авторам на те, що існує визначення, існують критерії малих підприємств в базовому проекті Закону про підприємства в Україні номер 1216, про що вже ішлося в одному з виступів з цієї трибуни. Тому я хотів би попросити і профільні Комітети, котрі отримають, напевне, на доопрацювання ці законопроекти, зробити все, щоб можна було уникнути таких прикрих нестиковок. І друге, є таке визначення, я наголошу його російською: что для немца добре, то для русского мужика смерть. Тому коли ми маємо проводити певні порівняння з європейським досвідом і, пробачте мені, іноді безглуздо переносити на наш, український грунт, воно завжди може бути небезпечним. Небезпечним для тих, які будуть використовувати такі закони. Приклад, якщо за тими критеріями, які пропонуються мале підприємство повинно складати за чисельністю не більше 50 людей, навіть нехай вони будуть отримувати 1000 гривень середню заробітну платню, перемножимо на 12 місяців, потім перемножимо ще на курс гривень наших на євро і отримаємо близько 2,5 мільйонів євро. Але ж ще певна частина грошей має піти на розвиток виробництва і так далі, але ж ми знаємо, що ніколи такої заробітної платні в абсолютній більшості малих підприємств не має. Тому інший критерій, який був нам запропонований: збільшити цифру базову річного валового доходу з 500 тисяч євро до 5 мільйонів, у 10 разів. Ну звичайно, воно є передчасним. Тому я хотів би погодитися з моїми колегами, які пропонують всі ці законопроект три відправити на повторне перше читання до комітетів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма.

16:57:35

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Сьогодні на розгляд парламенту виноситься три проекти законів про внесення змін з питань регулювання підприємницької діяльності, внесення змін до Господарського кодексу, до деяких законів щодо встановлення критерїів поняття мале підприємство.

Головний зміст цих законопроектів зводиться до підвищення граничного обсягу річного валового доходу малих підприємств з 500 тисяч євро до 5 мільйонів. Такі зміни, дійсно, мають сенс, оскільки, якщо мале підприємство має чисельність працюючих 50 осіб, то при обсязі річного валового доходу у 500 тисяч євро місячний обсяг валового доходу становить лише 833 євро на одного працюючого. Зрозуміло, що за таких умов мале підприємство після врахування виробничих видатків, виплати заробітної плати та податків вже немає коштів для подальшого розвитку. Значна частина малих підприємств за таких обмежень вимушена приховувати частину свого доходу, щоб зберегти статус малого підприємства. Звісно, що такі обставини формують умови для поширення тіньового сектору української економіки.

Виходячи з вище вказаного, вважаємо цілком обгрунтованою пропозицію авторів законопроектів підвищити граничний обсяг річного валового доходу малих підприємств до 5 мільйонів. Відповідні зміни потрібно внести до Закону України про державну підтримку малого підприємництва та господарського кодексу України.

Що стосується світової практики з цього питання, то можна відмітити наступні значення показників граничного обсягу продаж для малих підприємств у розвинених країнах. Наприклад, у США у секторі надання послуг річний обсяг продаж не повинен бути більшим як 13,5 мільйонів доларів. В сільському господарстві 3,5.

У Німеччині до малих підприємств відносять ті, що мають кількість працюючих не більше ніж 50 осіб та річний оборот до 10 мільйонів євро.

Таким чином запропоновані у зазначених законопроектах 5 мільйонів євро, як максимальний валовий річний дохід малих підприємств - це цілком обгрунтований рівень для українських підприємців. Однак ми погоджуємося з зауваженнями голови Комітету з питань промислової політики і підприємництва і, приймаючи до уваги наявну необхідність подальшого розвитку малого підприємництва в Україні, вважаємо за доцільне законопроекти 3489, 3684, 4242 відправити на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Комітету з питань правової політики Микола Васильович Оніщук, будь ласка, підготуватися Черняку.

17:00:41

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, Партія промисловців і підприємців. Вельмишановний Головуючий! Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Комітет з правової політики на своєму засіданні розглянув законопроекти, що обговорюються і, зокрема, законопроект 3684 і рекомендує парламенту з огляду на те, що критерії і параметри визначення малих підприємств не можуть залишатися незмінними і залишатися без зв'язку із тими економічними явищами, які мають місце в суспільстві прийняти його за основу. Разом з тим на засіданні комітету була висловлена низка пропозицій і зауважень до вказаного законопроекту, які, власне, і повинні бути враховані при доопрацюванні вказаних законопроектів, як це було рекомендовано зокрема зараз профільним Комітетом з питань економічної політики.

Зокрема, по-перше, законопроект не в повній мірі відповідає вимогам і стандартам Європейського Союзу, а ми не можемо не приймати це до уваги.

По-друге, зміна критеріїв віднесена до категорії малого, як це вже відзначалося дозволить значно розширити коло підприємств, які будуть мати податкові пільги. І насправді сьогодні, очевидно, я не знаю, чи буде доповідати уряд, ми не можемо мати чіткого прогнозу, як це вплине на ситуацію із доходною частиною бюджету.

По-третє, проектом, і це суто правовий, власне, правове зауваження, проектом порушується визначене частиною сьомою цієї статті 63-ї Господарського кодексу, співвідношення малих, середніх та великих підприємств за обсягом валового доходу. Оскільки необхідно буде, якщо ми будемо змінювати параметри обсягів валового доходу малого підприємства, то відповідно збільшувати середніх і великих.

І по-четверте, комітет висловив рекомендацію, щоб параметри віднесення малих підприємств, вірніше підприємств до категорії малих, були поставлені в залежність від того, чи займається це підприємство безпосередньо виробництвом, чи займається комерційним посередництвом. Адже це - суттєва обставина, яка теж повинна бути врахована.

В цілому, шановні колеги, рішення, яке сьогодні запропоновано комітетом з профільної політики, профільним комітетом, очевидно, є розумним і може бути прийнято за основу для подальшої роботи над законопроектом. дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Черняк Володимир Кирилович, "Наша Україна".

17:03:25

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, це - той випадок, коли нам пройти між Сциллою і Харибдою. З одного боку на нас чатує Сцилла: підприємства зменшують доходи для того, щоб набути чи не втратити статус малого підприємства. З іншого боку, Харибда: підприємства намагаються попасти до статусу малих підприємств, маючи високі доходи чи великі обсяги валового доходу, що пропонується в цьому законопроекті.

Причина тут одна: наявність спрощеної системи оподаткування, наявність податкових пільг для малих підприємств. Тому одні хочуть цей статус тримати, хоча вже доходи переростають критерії, визначені в законі, інші вимагають від законодавця суттєво збільшити критерії, обсяги доходів для того, щоб мати високі доходи і при цьому бути малими підприємствами.

Який вихід? Потрібен розрахунок. Мабуть, 500 тисяч євро - обсяг валового доходу - є замалим, і це породжує цю проблему.

З іншого боку, мабуть, п'ять мільйонів, тобто в 10 разів більший обсяг, який пропонується законом, мабуть, є завеликим.

Я апріорі так би сказав, що, можливо, це два мільйони, можливо, треба збільшити в чотири рази, можливо, в п'ять, але не в десять. Принаймні, треба провести розрахунки.

Крім того, я підтримую пропозицію, яка тільки що звучала, що критерій повинен залежати від того, чим займається підприємство - чи виробництвом, чи посередництвом. Це вже обсяги повинні бути різні. Повинна бути диференціація. Отже, існує проблема критерію.

І я думаю, що в процесі підготовки до другого читання чи в процесі підготовки закону до повторного першого, якщо він буде прийнятий, треба провести такі розрахунки, і, можливо, тоді питання буде знято і ми знайдемо, так би мовити, підтримку в сесійному залі.

А загалом, мабуть, вирішенням проблеми радикальним є усунення будь-яких пільг в кінцевому рахунку, а повинна бути єдина система оподаткування. І при цьому створення сприятливих умов...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний Олександр Васильович, уряд абсолютно підтримує аргументацію, висловлену Юрієм Івановичем Єхануровим, і ми погоджуємося з необхідністю на повторне перше читання для відпрацювання остаточного рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування.

Ставлю на голосування проекти законів: про внесення змін до деяких законів України щодо критеріїв визначення малих підприємств. Нагадую, що йде обговорення за скороченою процедурою. Оскільки є висновки комітету різні: щодо номеру 3489 - передати на доопрацювання і внести на повторне перше читання, щодо номерів 3684 і 4242 - прийняти за основу, - ставлю на голосування законопроект за номером 3489. Прошу голосувати.