ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23   грудня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги,  підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:04:14

Зареєструвалися у сесійній залі 401 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Рудьковського Дмитра Олександровича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких успіхів і гараздів.

Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до Регламенту та Закону "Про статус народного депутата" народні депутати - Оніщук Микола Васильович, Майко Віталій Іванович і Гуреєв Василь Миколайович - заявляють про свій вихід з депутатської фракції Народно-демократичної партії та Партії промисловців і підприємців у Верховній Раді України.

Наступне оголошення, шановні колеги. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Рябіки Володимира Леонідовича до складу депутатської фракції "Єдина Україна".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України - Зарубінського Олега Олександровича, Кафарського Володимира Івановича, Олуйка Віталія Миколайовича та Шевчука Сергія Володимировича - до складу депутатської фракції Народної аграрної партії України.

Шановні народні депутати, перелік питань, визначених для обговорення сьогодні, у вас є. Ми домовилися вчора на засіданні погоджувальної ради, спільному засіданні із економічним урядом на чолі з виконуючим обов'язки Прем`єр-міністра, що сьогодні об 11 годині ми приступимо до розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 2005 рік. Об 11 годині.

Дозвольте також проінформувати вас про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 22 грудня, тобто вчора. Розглянуто дев'ять питань порядку денного. Окрім того, я хотів би нагадати, що було виголошено 140 депутатських запитів, відбулися виступи уповноважених представників від фракцій і груп з заявами, повідомленнями і інформаціями.

Крім того, розглянуто дев'ять питань порядку денного, а це - 12 законопроектів. За результатами їх розгляду: прийнято один закон, два законопроекти прийнято у першому читанні, один законопроект направлено на доопрацювання, п'ять законопроектів відхилено, розгляд трьох законопроектів перенесено.

Шановні народні депутати, дві фракції - фракція Соціалістичної партії України і "Нашої України" вимагають оголосити перерву на 30 хвилин відповідно до Регламенту. Можливо, ви зробите заяву і не будемо робити перерву, з приводу чого ви вимагали перерву? Будь ласка, Рудьковський Микола.

 

10:07:31

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, двічі наша фракція і особисто голова партії Олександр Олександрович Мороз на погоджувальній раді ставив питання про те, щоб ми в розвиток внесених змін до Конституції, розвиваючи наш парламентаризм та методи збалансування влади проголосували Закон про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради. З цього питання, якщо взяти історію цього питання, було ще доручення першого заступника Голови Верховної Ради Мартинюка від 20.05.04. Комітет опрацював це питання, і є висновок з внесенням змін експертного управління за підписом Мацюка.

Я звертаюся до вас, шановні народні депутати: ми стикалися із великими проблема під час роботи Спеціальних слідчих комісій, так, як по справі Гонгадзе, так, як по справах інших  - по справах банку "Україна", по справах Мукачево і інших.

Нам потрібно суттєво підвищити парламентський контроль.

Профільний комітет Онопенка Василя Васильовича суттєво покращив цей закон, врахувавши багато пропозицій, які внесені Президентом України. В доопрацьованому виді ми можемо це питання поставити на голосування Верховної Ради і проголосувати в новій редакції.

Я звертаюся до вас, Володимир Михайлович, якщо питання ставиться двічі на Погоджувальній раді підряд, є домовленість про те, що питання це буде розглядатися в сесійній залі, його потрібно винести на голосування, проголосувати і піти далі. Це важлива складова парламентського контролю, якщо ми йдемо до парламентсько-президентської республіки. І з цим питанням не потрібно зволікати, якщо є навіть якісь лобістські інтереси чи в когось особисті побоювання, що це питання може бути проголосованим і матиме якийсь подальший політичний вплив.

Я переконаний, що всі депутати, які жили під гнітом свого часу Адміністрації Президента і команд голосувати так чи інакше, за це проголосують.

Друге, ми вимагаємо поставити на завтра постанову Верховної Ради, автор Косів, про дострокове припинення повноважень за порушення присяги суду, Конституційного Суду, судді Євграфова.

Будь ласка, ми хочемо, щоб це питання розглянулося сьогодні, яке я підняв про слідчі комісії, і по судді Євграфову поставити на завтра.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, відповідно першої пропозиції, яку оголосив Микола Рудьковський, це питання виносилося на розгляд Верховної Ради, про що інформували на останньому засіданні Погоджувальної ради. Ми ставили на голосування на подолання вето, на врахування пропозицій Президента. Жодна з цих пропозицій не набрала необхідної кількості голосів. Закон відхилено. Давайте новий законопроект - будемо його розглядати Я кажу: закон відхилено. Якщо ми повернемося, давайте тоді приймемо спеціальне рішення про повернення, але закон відхилено. Миколо, будь ласка!

Що другого питання стосується відносно постанови, я тоді просив би, щоб цю постанову показали. Якщо вона є, передамо до відповідного комітету на заключення. Якщо не буде заперечень, будемо розглядати. Але треба, щоб відповідні були доручення комітету.

Я ще раз хочу сказати. Микола Миколайович, я це говорив на Погоджувальній раді. В понеділок розглянули на Погоджувальній раді. Як ще раз проголосують, будемо повертатися. Я пояснив, ніяких заперечень не було. Будь ласка, заспокойтеся! Правильно, ви виголосили заяву.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Постанови  про дострокове припинення повноважень народного депутата України Зубанова. Доповідач - голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв. Будь ласка.

 

10:12:24

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, вчора ввечері до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради надійшла за дорученням Голови Верховної Ради України заява народного депутата Зубанова Володимира Олександровича про складення ним депутатських повноважень. У заяві він мотивує це необхідністю розвитку чи виконання особистого політичного проекту.

Комітет, як ви розумієте, не встиг розглянути цю заяву. Але це воля Верховної Ради: підтримати чи не підтримати заяву народного депутата України, нашого  колеги  Зубанова і Верховна Рада могла б  прийняти постанову про те, що припинити достроково повноваження народного депутата України Зубанова Володимира Олександровича, обраного  в одномандатному виборчому окрузі номер 60 (Донецька область) у зв'язку з його  особистою  заявою про складення ним  депутатських повноважень. Дякую.

 

ГОЛОВА. Запитання є. Три хвилини. Запишіться, будь ласка. Ярослав Кендзьор, будь ласка,  ваше запитання.

 

10:14:08

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідач, дивно, це здається за 4 каденції, коли я у Верховній Раді, такий депутатський суїцид я побачив і почув вперше. Чи розглядав ваш комітет, так би мовити, істинні мотиви, які спонукали пана Зубанова написати таку заяву, бо  ця загальна фраза з приводу  якогось там  особистого  політичного  проекту вона ні про що не говорить. Що це за підвох істинний у зв'язку з  подачею такої заяви? Дякую.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую. Дійсно, ми ще з вами не розглядали ні однієї із заяв з такою  мотивацією, але це  особиста справа нашого колеги народного депутата Зубанова Володимира Олександровича, і я як уже сказав, що  комітет не розглядав його заяви на засіданні своєму, яке б могло бути, а відбутися  воно не могло вчора ввечері. Тому всі питання щодо подання заяви, я думаю, що  вони можуть адресуватися тільки  особисто  Володимиру Олександровичу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Геннадій Самофалов, фракція "Регіони України".

 

10:15:44

САМОФАЛОВ Г.Г.

"Регіони України". Прошу передать слово Василию Потапову.

 

ГОЛОВА.  Василь Іванович Потапов, фракція "Регіони України".

 

10:15:56

ПОТАПОВ В.І.

Владимир Григорьевич, как вот считаете, заявление депутата написано, он его написал добровольно, написал по  собственному желанию, видимо его к этому подвинули какие-то причины. А что будет, если вот, скажем, кому-то не захочется отпустить Зубанова, и  мы устроим просто здесь волокиту, как вы считаете?

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я, Василю Івановичу, вже про це сказав, що це воля народного депутата, як йому розпорядитися з депутатським мандатом. Тому це  його особисте рішення, яке він прийняв. І тут повинна визначатися Верховна Рада у відповідності із Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

 

10:17:01

МОРОЗ А.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний Володимире Григоровичу! Шановні колеги! Всі ми з вами знаємо, як нелегко завойовувати довіру наших виборців, як нелегко  отримати мандат народного депутата. Я знаю колегу Зубанова по комітету промислової політики, і для мене, чесно скажу, дійсно дивно  така поспішність у прийнятті цього рішення. Тому, дійсно, і колег, і мене особисто цікавить, яка причина, що так поспішно пишеться заява,  і як до цього відносяться виборці? Можливо треба дати можливість і колезі Зубанову сказати в чому причина  прийняття такого поспішного рішення. Дякую, Валентине Григоровичу.

 

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Анатолію Миколайовичу, за запитання.  Я хочу повторити, що заяву написав особисто Володимир  Олександрович Зубанов. А пишуться вони поспішно, не поспішно, підходить якийсь час і з'являється та чи інша заява. Так що, я думаю, тут поспішності те, що стосується його особисто,  не має, а от причини появи заяви,  це мабуть може  тільки на це питання  відповісти ви праві безпосередньо тільки Володимир Олександрович, але мотивацію своєї, свого такого відношення до депутатського мандату, тобто прохання скласти депутатські повноваження, він, як я уже сказав виклав у своїй особистій заяві. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую, Валентин Григорович, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги,  прошу уваги. З мотивів, будь ласка, запишіться 3 хвилини з мотивів. Так. На  табло прізвища народних депутатів, що  записалися для виступу з мотивів. Ярослав Кендзьор знову, будь ласка, потім Колоніарі.

 

10:19:17

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кензьор, Народний рух України, Фракція Віктора Ющенка "Наша Україна". Справді в мене сьогодні день везіння на запис. Володимире Михайловичу, з приводу цього питання я пропонував би щоби на трибуну  Ви запросили автора заяви, бо в сесійній залі вже ходять різні догадки, що Володимир Олександрович Зубанов отримав чи то під певним тиском, чи під певною винагородою таке виникло в нього побажання: зняти свою, тобто позбутися депутатського мандату, щоби  звільнити це місце для повного банкрота Віктора Януковича. Тобто ідеться про те, що він ніби-то звільняє виборчій округ для невдалого кандидата у Президенти Віктора Януковича.

 

ГОЛОВА. Так, Колоніарі, будь ласка, Олександр Колоніарі, Фракція  "Регіони України".

 

10:20:25

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу передати слово Зубанову, щоб він пояснив свою позицію своїм колегам. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, якраз буде і відповідь на всі запитання одразу. Будь ласка. Прошу уваги.

 

10:21:00

ЗУБАНОВ В.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые депутаты, шановні друзі.

Ми зараз повинні розглядати бюджет держави, а я думаю, розглядаємо моє питання, я не знаю скільки тут регламент встановлено, а я хочу сказати, скільки встигну.

Действительно,  заканчиваются выборы Президента 26 декабря, мы все надеемся, что страна все-таки определится. Но мы видим, что все-таки та ситуация в государстве, она очень сложная и сразу она не урегулируется, никто не знает, чем все закончится. В это время непростое, сложное я и мои однодумцы, мы здесь образовали партию, объявили о создании партии еще в июле, собрали подписи. 14 декабря на Покрова мы зарегистрировали партию с прекрасной идеей, как мы уверены, Партию державного нейтралітету України. Эта идея об'єднується  для всіх громадян України. І ми хочемо  эту идею воплотить в жизнь. Идея очень простая: мы  хотим, значит, чтобы Украина шла в Европейский Союз, но в статусе нейтрального, внеблокового государства, мы хотим, значит, чтобы она в экономическом отношении двигалась и развивала инновационную политику. И мы хотим, чтобы семейные ценности были превалирующие для наших граждан, в нашем государстве.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, ну, людина все сказала, що ви хочете добитися ще?  Будь ласка, Соломатін Юрій Петрович.

 

10:22:24

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Ми з вами багаторазово були як деякі наші колеги  трималися за депутатський мандат, як воша за кожух. Я говорю про тих так званих сумісників, котрих неможна витиснути з Верховної Ради за порушення їх присяги і порушення  Конституції України навіть з допомогою нашого справедливого і найгуманнішого суду у світі. А у цьому випадку людина відверто сказала нам  про  своє переконання і про те, що вона хоче зробити.

Я знімаю перед шановним колегою свого капелюха і закликаю нас всіх проголосувати за те, щоб задовольнити його прохання і бути гідними того вчинку, який він зробив. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Зубанова. Прошу голосувати.

 

10:23:58

За-193

Одну хвилиночку. Мікрофон Зубанова Володимира Олександровича. Заспокойтеся, будь ласка, заспокойтеся.

 

10:24:11

ЗУБАНОВ В.О.

Уважаемые друзья, это голосование, которое прошло, я только могу почувствовать, вы все понимаете, что такое политическая партия. Вы понимаете, ее трудно раскрутить за один год. Но вы почувствовали в этой идеи политическую конкуренцию и не голосуете, не хотите меня отпустить, чтобы я развил эту идею и уже пришел в парламент, вот там было 17, 18 депутатов в 2006 году. Я вас прошу, проголосуйте, это мои конституционные права.

 

ГОЛОВА. По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 47, Фракція комуністів - 58, СДПУ(о)  - 29, Народна аграрна партія - 1, СПУ - 0, "Єдина Україна" - 13, Блок Тимошенко - 0, "Союз" - 11,  Трудова Україна" - 7, НДП та ПППУ - 3, "Центр" - 0, "Демініціативи" - 5, Позафракційні - 19.

Шановні народні депутати, я ще думаю, що це вперше в історії, що людина добровільно іде з парламенту - ніхто не хоче її відпускати. Прошу уваги.

Ставиться на голосування проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Зубанова Володимира Олександровича. Прошу голосувати.

 

10:25:51

За-216

Я тоді пропоную (За - 216) - проводьте ще переговори, повернемось до цього питання пізніше. Так, що? Людину не хочуть відпускати. Треба думати. По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 51, комуністів - 58, СДПУ(о) - 29, Народна аграрна - 21, СПУ - 1, "Єдина Україна" - 10, блок Тимошенко - 0, "Союз" - 11, "Демократичні ініціативи" -6, "Центр" - 0, "Трудова Україна" - 7, НДП, промисловці і підприємці - 5, позафракційні - 17. Ну, проводьте консультації. Потім, якщо треба, повернемось.

Шановні народні депутати, ми домовились, що до розгляду бюджету ми приступимо після 11 години. Відповідно в залежності від того. як ми визначимося з бюджетом, будемо розглядати і пропозиції щодо внесення змін до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради. Тобто ж ми в прив'язці будемо розглядати ці два документи.

Тому зараз оголошується до розгляду проект Закону "Про прості і подвійні складські свідоцтва" (друге читання). Гіршфельд Анатолій Мусійович, будь ласка. Потім будемо розглядати Закон 6363. Є Анатолій Мусійович? Будь ласка.

 

10:27:34

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестициям предлагает рассмотреть во втором чтении проект Закона "Про подвійні і одинарні складські свідоцтва".

Было подано более 108 поправок. Рассмотрев к редакции закона, рабочая группа постаралась максимально учесть все мнения. В основном отклонения предложенных поправок было связано с литературной редакцией закона и часть поправок касалась статьи, которые были исключены из проекта закона в связи с тем, что дублировали соответствующие положения Гражданского кодекса.

Комитет предлагает принять во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, хто наполягає на своїх поправках, які, на вашу думку, не були враховані?  Борис Беспалий, будь ласка, мікрофон.

 

10:28:38

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Поправка 58, вона відхилена, я не згоден, що це редакційна.

Законопроект пропонує, щоб оцінка товару здійснювалася відповідно до законодавства, а я пропоную, щоб вона здійснювалася відповідно до закону. І це зовсім не дрібниця. Я зачитую рішення Конституційного Суду, де сказано: "Термін "законодавство" треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори, а також  постанови Верховної Ради, укази Президента України, Декрети і постанови Кабінету Міністрів.

Тобто, ми вже багато разів бачили, коли фальшується оцінка, останній приклад - це по "Криворіжсталь". Оцінка має здійснюватися на підставі закону і тільки закону, тим більше, що у нас є спеціальний закон про оцінку і оціночну діяльність. А це буде механізм масованого розкрадання, заниження ціни чи, навпаки, завищення ціни, причому, підпільним методом.

Тому ця поправка принципова, я на ній наполягаю.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. Я хотел дать пояснения.

Из чего исходила рабочая группа, когда отклоняла вашу поправку. Сам закон является пересечением нескольких законов, которые уже есть и которые мы приняли: это закон о залоге, закон о банках, Гражданский кодекс и так далее.  Поэтому мы для того, чтобы не сужать законодательное поле, написали слово "законодательство", чтобы действовать по тем законам, которые уже приняты Верховной Радой согласно механизмов, указанных в законе о залоге.

(Ш у м   у   з а л і)

ГОЛОВА. Ну, давайте тоді по цій поправці тоді визначимося.

Ну, давайте тоді зараз по цій...

Шановні колеги!

(Ш у м   у   з а л і)

Ну, я зараз... я ж вас підтримати хочу.

Шановні колеги, прошу уваги!

Я думаю, що тут логіку має залізну наш колега. Давайте чітко зафіксуємо, що закони або  під законодавством підпишуть "підзаконні акти, постанови" і таке інше.

Тому давайте проголосуємо цю поправку, логіка є, щоб ми чітко вже йшли до правової держави.

Тому, шановні колеги, ставиться на голосування поправка 58 Бориса Беспалого. У частині другій статті 13 наприкінці слово "законодавства" замінити словом "закону". Прошу голосувати. Так, йде голосування, прошу голосувати, шановні колеги, мітинги потім, прошу голосувати.

 

10:31:13

За-217

Не вистачило. За - 217.

Мікрофон Беспалого, будь ласка.

 

10:31:20

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, я хотів сказати, що тут є термінологічне непорозуміння. І моя позиція співпадає з позицією комітету, тому це можна навіть виправити в редакційному порядку.

Справа в тому, що коли ми в тексті закону пишемо: "регулюється законом", - і слово "закон" пишеться з малої літери, то це мається на увазі завжди і тільки на рівні закону, це не значить одним якимось конкретним законом. Це поняття "закон" з малої літери включає сукупність всіх законів України без виключення, тобто відмінність між словом "законом" і словом "законодавством" тільки в тому, що це виключає акти Кабінету Міністрів, а не обмежує до одного закону. Тому я думаю, що це є непорозуміння в термінах. І я думаю, що комітет, наприклад, з правової політики, Юридичне управління і так далі це непорозуміння може з'ясувати. А воно виникло тому, що профільний комітет не є юридичним, це просто технічне непорозуміння.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. Уважаемые коллеги, позиция рабочей группы и комитета полностью совпадает. Это, действительно, редакционная правка. Когда мы писали слово "законодательство", мы именно учитывали полное законодательное поле, которое сегодня существует, в котором должен работать этот закон.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте ще раз поставимо на голосування, якщо немає заперечень, і цю поправку врахуємо. Це технічна правка, але давайте врахуємо, щоб в нас була чистота в законодавчому нашому полі.

Ставиться на голосування поправка 58 Бориса Беспалого. Прошу голосувати. Шановні колеги, давайте припинимо мітинги. І прошу голосувати "Регіони", будь ласка!

 

10:33:14

За-274

Дякую, що почули.

Так, які ще є застереження? Немає. Тому  увага,  шановні народні депутати! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про прості і подвійні складські свідоцтва. Реєстраційний номер 2527.

Прошу голосувати. Йде голосування.

 

10:33:52

За-322

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду... З мотивів? Будь ласка,  Юрій Кармазін. Кармазіна мікрофон.

 

10:34:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Володимире Михайловичу, я записувався на перше питання про дострокове припинення повноважень. Не включені мої проекти про дострокове  позбавлення повноважень сумісників, які на розгляді зареєстровані і по Клюєву, і  по іншим сумісникам, хоча є заяви. А тут такі ставляться питання. Більше того, карточка народного депутата Сацюка якимсь чином реєструється - колишнього депутата Сацюка - і ще зареєстрована. Ось буквально  стоїть через мене... через один ряд. Я  дивуюся цьому, Володимире Михайловичу, і тому,  що слово не дають, коли записуються, і дивуюся, що карточки голосують людей, яких суд позбавив права бути депутатами. І прошу дати доручення:

Перше  - вилучити карточку;

Друге - поставити ті проекти, які я подав  по припиненню повноважень сумісників, бо кожне голосування - це серйозно.

І третє. Шановні! А чому ми не думаємо про тих людей, скільки грошей піде на перевибори. Чому ми  цього не думаємо? Хай хто голосує, ті і платять ці гроші. А не......

 

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу секретаріат і Регламентний комітет, оскільки ми офіційно отримали вже з мокрою  печаткою, як зараз кажуть, рішення Київського міського  апеляційного суду відносно народного депутата Суцюка, внести відповідні пропозиції щодо  наших дій з цього приводу. Будь ласка, я прошу це зробити секретаріат.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України ( щодо оподаткування сільгосппідприємств), 6363. Будь ласка,  Ващук Катерина Тимофіївна.

 

10:36:22

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Ви пам'ятаєте, минулого засідання, у вівторок,  ми розглянули і прийняли у першому читанні з цього приводу два законопроекти. Ми  узгодили з  авторами законопроектів Юхновським і Терьохіним, наша фракція Народної аграрної партії України основні норми. Цей закон був прийнятий з  єдиною метою:  якщо у бюджеті закладаються кошти,  які діють, як компенсатори по податку на додану вартість, тобто  замінюється цей податок, який діє, як  дотація до ціни на сільськогосподарську продукцію для селянина. Тоді вступає в дію новий закон, який цю норму знімає. На сьогодні таких компенсаторів у бюджеті немає. Тому цим законом пропонується  залишити у старих нормах оподаткування і податком на додану вартість, і фіксованим податком, як було у цьому році. Єдина зміна - це  відрахування до Пенсійного фонду. Для того, аби запровадити персоніфікований облік всіх людей, які йдуть на пенсію, щоб вони мали свої ліцеві рахунки, ми переводимо сільгосптоваровиробників на  поступовий перехід до сплати цього податку. Цей рік буде платити  сільський товаровиробник 6,4 відсотка від нарахування на  заробітну плату. Решту буде компенсовувати з Державного бюджету прямо Пенсійному фонду. На другий рік цей відсоток буде змінюватися у залежності від того, яка сума буде  компенсацій.

Тобто цей закон  покликаний  урегулювати систему оподаткування АПК, ув'язавши її із тим бюджетом, який поданий нам до  Верховної Ради. Звертаючись до вас, шановні народні депутати, дуже прошу підтримати цей Закон, бо з 1 січня інакше ми поставимо всю галузь у дуже складну ситуацію: буде додаткове податкове навантаження  понад 3 міліарди гривень і ми зведемо нанівець ті кроки, які  зроблені хоча б трошки до цінового паритету, до встановлення якоїсь справедливості до галузі. Дуже дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, враховуючи доленосне рішення,  яке ми зараз можемо приймати прошу сісти всіх на місця шановні колеги, прошу уваги. Ставиться на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до  деяких законів України щодо оподаткування сільгосппідприємств, 6363. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

10:39:38

За-313

Закон прийнято. Оголошується , по Фракціях, будь ласка:  "Наша Україна" -33, "Регіони України" - 54, Комуністів - 58, СДПУ(О) - 30, Народно-аграрна - 26, СПУ - 20,  "Єдина Україна" - 4, Тимошенко Блок  - 19, Союз - 16, Демократичні ініціативи - 12, Центр - 7,  "Трудова Україна" - 8, НДП промисловці і підприємці - 4, , позафракційні - 22.

З мотивів Ігор Юхновський, будь ласка. Мікрофон. Олег Юхновський, будь ласка. Я перепрошую. Ну, пропустіть чоловіка. Будь ласка, з мотивів. Картка чогось  не спрацювала.

 

10:40:54

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую,  Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, дійсно, проголосували,  важливе питання те, що потрібно було внести зміни до Закону про систему оподаткування у зв'язку з тими показниками, які ми сьогодні  отримали у Державному бюджеті по фінансуванню галузі. Але разом з тим, Володимире Михайловичу, я не розумію, яким чином можна приймати закони у другому читанні без порівняльної таблиці, без підготовки, без рішення комітету і без... Я думаю, якщо ми ще проголосуємо бюджет у такому самому режимі, наступний рік, звичайно, буде для сільського господарства буде, дійсно, роком села. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Справа у тім, що комітет сказав, що не має застережень, і подав цей документ.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 206 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за перешкоджання законній господарській діяльності), реєстраційний номер 4066. Андрій Шкіль - голова підкомітету Комітету з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності.

 

10:42:11

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до статті 206 Кримінального кодексу України. У чому полягає новація? Що хоче змінити законодавець?

Він пропонує в одній статті у першому  абзаці у частині першій додати замість... чи обмежити її, додати, перерахувати кошти, до фондів формування яких згідно із законодавством здійснюється виключно на  добровільній основі. Тобто заборонити і притягнути до  кримінальної відповідальності тих, хто вимушує перерахування коштів на  добровільній основі. Комітет засідав достатньо тривалий період з цього законопроекту і прийняв рішення, що законопроект призведе до складнощів при  кваліфікації протиправних дій та створить колізію правових норм. Так дії у формі протиправної вимоги до власника перерахувати кошти до зазначених фонді за чинним Кримінальним кодексом України, статтею 191 чи зловживання владою або службовим становищем.

І перше рішення комітету було рекомендувати Верховній Раді відхилити даний законопроект. Але пізніше, коли відбулася достатньо серйозна розмова, ми ще раз проаналізували цей законопроект і запропонували вже Верховній Раді визначатися. Тому що в принципі сама постановка питання з приводу того, що вимушування перераховувати кошти на добровільній основі, на так звані добровільні фонди, добровільні внески, бо є примусові там, соціальний розвиток села, міста чи ще чогось, а є добровільний фонд, тобто фонди і добровільне перерахування.

Тому в принципі, звичайно, було б дуже непогано послухати доповідача від Кабінету Міністрів. А доповідачем визначено Богословську Інну Германівну, голову Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. І моя пропозиція така. Позаяк ми не знаємо позицію Кабміну, може Кабмін вже відмовився від цього законопроекту, може він йому не потрібний, може просто вони вважають, що подібний законопроект не вартує приймати. То я б рекомендував би як мінімум відкласти розгляд цього законопроекту, тому що практика, наприклад, в нашому комітеті така, Володимире Михайловичу, якщо не приходить представник Кабміну, визначений доповідачем, то ми даний законопроект не розглядаємо. Тому я пропонував би подібну формулу і в даній ситуації. Але все вирішувати сесійній залі. Тому в принципі все залежить від присутніх тут народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу зачитати висновок комітету для початку. Комітет прийняв таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді схвалити у другому читанні і в цілому як закон. Це перше.

Друге. Шановні колеги, коли закон ми розглядаємо і приймаємо його до виробництва, так би мовити, Верховної Ради, нам потрібен представник Кабінету Міністрів. Це вже власність Верховної Ради України. Нам не обов’язково потрібен представник Кабінету Міністрів, хай вони займаються своїми справами. А, я думаю, що ми повинні голосуванням визначитися, так, як пропонує голова підкомітету.

Мотиви. Будь ласка, Юрій Кармазін, і будемо голосувати.

Андрій Васильович, можна сідати тоді.

 

10:45:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна", "Солідарність".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Ви маєте заключення Головного юридичного управління, Яке категорично протестує проти такого тексту закону. Як людина, яка присвятила значну частину свого життя новому Кримінальному кодексу, я хочу вам сказати, що цю норму приймати не можна навіть з огляду на те, що зараз на території Одеської області з митних постів треба перераховувати по 50 тис. гривень з кожного митного поста. Навіть з огляду на те, що зараз, вчора буквально при кожному податківці в Луганську треба платити з кожного підприємця 50 гривень вимагать, поки не даси чек, поки не піде на виборчу кампанію - нічого не буде. І навіть з огляду на це получається, що виникають складнощі в кваліфікації цих дій.

Тому є конкуренція норм, і дуже правильно пише Головне юридичне управління, що цей проект має відправлений бути на повторне перше читання, наголошую!

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до статті 206 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перешкоджання законній господарській діяльності. Реєстраційний номер 4066. Прошу голосувати.

 

10:47:18

За-111

Рішення не прийнято.

Які є пропозиції?

Будь ласка, Андрій Шкіль від комітету, які є пропозиції?

 

10:47:33

ШКІЛЬ А.В.

Я пропоную відправити цей законопроект нам в комітет, щоб ми його доопрацювали, тобто це - повторне друге, або відхилити. Тобто іншого варіанту я не бачу.

 

ГОЛОВА. Ну, перша пропозиція: я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання цього проекту. Прошу визначатися. Давайте визначайтеся, шановні колеги.

 

10:48:05

За-121

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про поводження з вибуховими матеріалами, реєстраційний номер 4589.

Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович.  Будь ласка

 

10:48:29

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги!

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Мы подготовили после первого чтения законопроект "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" ко второму чтению. Те замечания, которые были поданы в этот период в комитете вместе с комиссией, которая была создана с Кабинетом Министром, внимательнейшим образом были доработаны.

И на сегодняшний день, учитывая сложность этого законопроекта, мы предлагаем рассмотреть его. Речь идет именно о работе, связанной с вибуховими пристроями... с вибуховкой промышленного призначення. Поскольку на сегодняшний день мы имеем около 500 субъектов этой деятельности, которые занимаются этой работой. За год используется где-то более 100 тысяч тонн выбухового материала. Все это очень серьезно, учитывая эту криминогенную ситуацию, которая сегодня в мире существует, те ситуации, которые связаны с терроризмом. Мы предлагаем данный законопроект комитетом рассмотреть и принять во втором чтении как закон.

 

ГОЛОВА. Так, йдемо по поправках.

Друга поправка, Юрій Анатолійович Кармазін, ваші аргументи, мікрофон, будь ласка.

 

10:49:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати!  Я звертав увагу на те, що треба пронумерувати, по-перше, частини, це ми робимо завжди з затриманням нормотехніки, по всім законодавчим актам.

А по-друге, подивіться на назву закону. Насправді, в проекті пропонуються проекти трьох різних законів: про поводження з вибуховими матеріалами - перший, про внесення змін до закону України про страхування та про внесення змін до гірничого закону України. І все це разом зараз береться і називається абсолютно неправильно - "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення". Ну, це ж не відповідає суті того, що ми робимо.  Тому, шановні друзі, я хотів би вас попросити: нам з законами, з назвами законів треба правильно визначатися. Давайте це зробимо як внесення змін до цих законів. Це буде зрозуміло, вони органічно туди вмонтуються, і красиво буде все, всі будуть нас розуміти. А зараз це ж зовсім не те. Дякую вам.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемый коллега, ну, первое, что касается построения. Построение закона может быть абсолютно самым различным. На сегодняшний день у Юридического управления, с которым мы очень внимательно работали по этому закону, абсолютно нет никаких претензии и замечаний по форме построения закона. Закон выписан так, как он выписан. Он нормальный, и поэтому он читаемый, так сказать, он может быть использован в работе, поэтому комитет не видит целесообразности именно менять форму этого закона.

Что касается второй части вашего замечания. На сегодняшний день, к сожалению, еще раз подчеркиваю, к сожалению, нет закона, который бы регулировал оборот взрывчатых веществ в промышленности. Это действительно очень серьезный вопрос. Сегодня работает, еще раз подчеркиваю, более 500 субъектов со взрывчатыми веществами в промышленности. Это использование более 100 тысяч тонн взрывчатых веществ. Вдумайтесь! Это больше или сравнимо со взрывчатыми веществами, которые используют Вооруженные силы.

Поэтому мы могли бы пойти по пути: внести какие-то изменения и поправки в действующее законодательство, - но нам нужен закон, нормативный акт, который бы регулировал именно эти вещи в промышленности. Мы просто недооцениваем ту ситуацию, которая складывается с этими серьезными веществами в этом направлении.

И поэтому, Юрий Анатольевич, я убедительно вас прошу снять эту поправку, потому что нам, действительно, нужен серьезный закон, который бы регулировал эти действия и который бы расписывал механизм ответственности за каждый шаг именно в промышленности. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка номер два Юрія Кармазіна.

 

10:52:28

За-61

Поправка не врахована.

Йдемо далі. Поправка третя. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка. Мікрофон Кармазіна.

 

10:52:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати. Юрій Кармазін. Ну, прийде час, якщо ми назву не можемо сформулювати, преамбула цього закону, я пропоную викласти в редакції: "Цей закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими, в тому числі  і піротехнічними матеріалами (ви знаєте, що зараз у Китаї вибухи були саме піротехнічних матеріалів), і спрямований на   охорону життя та здоров'я людини, забезпечення національної безпеки, громадського порядку та охорони довкілля. У такому тексті я пропоную.

І тим більше, що зараз зосереджена на ринках колосальна кількість цих піротехнічних матеріалів перед Новим роком, колосальна. Мої люди  перевіряли зараз і кажуть, що просто фури стоять повні. Не дай Боже, ми можемо мати трагедію. Тому  я прошу, воно розширює ту преамбулу, яка є у комітеті. Я не розумію, чому зараз взяли і відхили. Я звертаюся до вас, погодьтеся, за це треба голосувати. Дякую.

 

МАТВІЄНКОВ  С. А. Юрий Анатольевич, я с уважением, так сказать, отношусь к вашим, действительно, пропозициям по этому закону, и, действительно,  они дельные есть и ценные, мы много учли, но то, что  касается этой поправки, я еще раз повторюсь, о чем  идет речь, чтобы вы правильно понимали. Есть норматива ЕС 9315, директива Рады Европейского Содружества, которая разделяет требование к промышленно-взрывчатым веществам и к  пиротехнике. То, о чем  вы говорите, действительно  на сегодняшний день волнует, и оно волнует всех. И  сегодня, я знаю, что Министерство внутренних дел готовит  отдельный нормативный акт, отдельный закон, который  связан именно с пиротехникой. Если мы внесем только в преамбуле здесь, вот  эту изменим часть, мы  ж не внесем именно содержательной части в сам закон. По пиротехнике  нужен отдельный закон. И я с вами тут сто процентно согласен, я думаю, что  мы с вами его наработаем. Еще раз подчеркиваю, сегодня, я об этом официально заявляю, когда  мы на комитете смотрели вашу поправку, нас официально поставили в известность, что Министерство внутренних дел  готовит новый закон именно связанный с пиротехникой.  Поэтому я вас прошу эту поправку снять,  чтобы мы не рушили  саму суть закона.

 

ГОЛОВА. Ставиться на  голосування поправка номер 3 Юрія Кармазіна.

 

10:55:14

За-48

Рішення не прийнято.

Йдемо далі по поправках.  12 поправка Бориса Беспалого. Будь ласка, мікрофон.

 

10:55:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

12-а поправка вона дещо пов'язана з тим, що говорив Юрій Анатолійович - уточнення сфери дії закону. От дивіться що тут написано. "Дія цього закону не поширюється на сферу поводження з вибуховими матеріалами військового та спеціального використання".

Для спеціаліста будь-яке використання є спеціальним, тому  будь-хто довільно може вилучати себе із цієї сфери. Тому я пропонував  то вилучити слово "спеціального", але зараз, враховуючи відповіді Сергія Анатолійовича, мені здається чи не краще було б поставити так, куди поширюється дія  цього  закону. Дія  цього закону поширюється на сферу поводження з вибуховими матеріалами саме в промисловості, і тоді б не було ніяких питань. Інакше шляхом виключення це, виходить, закон ні  про що. Будь-хто  може його застосовувати або не застосовувати на сласний розсуд, посилаючись на те, що його діяльність спеціальна. Тому я підтримую по суті позицію Матвієнкова і пропоную чітко вказати, що поширюється саме на промисловість або де вони..........

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Борис Яковлевич, я  с вами полностью согласен, но я вам хочу сказать в  отношение этой статьи.  Мы просто этим законом и этой поправкой мы лишний раз подчеркнули или записали "масло масляное". Дважды. То есть, мы в самой Преамбуле закона написали, что закон про промислове призначення  і сама  ця ідеологія закону везде выписана, что это именно промыслового прызначення. Но в этом пункте мы  лишний раз подчеркнули, чтобы не было спекуляций - то, о чем  вы говорите, и чтобы не прикрывались какими-то другими действиями, мы написали, что "дія  цього закону не поширюється на сферу повноважень з вибуховими матеріалами, призначеними для військового  та спеціального призначення".  Есть понятие четко выписаное "вибухові матеріали спеціального призначення". Это призначення, которое застосовуется СБУ, МВД, эта нормативная часть выписана, поэтому мы просто, еще раз говорю, лишний раз выписали "масло масляное".

Борис Яковлевич, я вас  убедительно прошу снять, потому что мы....

 

ГОЛОВА. Так, Борис Якович знімає свою поправку. Поправка 13. Юрій Анатолійович, мікрофон, будь ласка. Кармазін, я маю на увазі.

 

10:57:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Кармазін. Я звертаюся до Сергія Анатолійовича. Я не можу зрозуміти логіку. Я запропонував взагалі вилучити частину 2, де не поширюється на сферу поводження з вибуховими матеріалами для військового і спеціального використання мотивується тим, що коли ми вилучимо, то тоді, бо Закон має регулювати відносини, що виникають в процесі поводження з вибуховими матеріалами в усіх сферах поводження з вибуховими матеріалами. Може це промислові матеріали, але знаходяться як раз у військових, чи в СБУ, чи знаходяться в МВС. Ви зрозуміли хід моєї думки? Тому воно ж навпаки буде розширювати сферу застосування і як раз буде направлено на забезпечення безпеки в державі, а не навпаки. Тому я ставлю питання, кажу вилучте люди, подивіться: воно ж краще. Це не масло масляне. Ви навпаки звужуєте сферу дії Закону тільки за ознакою що це  у військових знаходиться.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Юрий Анатольевич, я еще раз повторяю: мы, действительно, суживаем форму действия этого Закона для того, чтобы: первое, четко разграничить механизм работы с выбуховыми материалами. Мы  поставили грань, мы  говорим о Законе, который работает в промышленности. МВД готовит Закон, который связан с пиротехникой. То что касается военных, должен быть отдельный специальный Закон, поэтому сегодня мы первые пошли по этому пути. Это первый Закон, который вносится в зал. Следующие два Закона, они должны быть опять же, еще раз подчеркиваю, специальными. Чтобы нам здесь не делать Закон для всех и во  всех направлениях, потому что он будет очень тяжелый, не читаемый, нормы будут двойные и очень тяжело будет им  регулировать. Поэтому мы пошли по такому пути. Я еще раз подчеркиваю, мы пошли не просто так, есть нормативная декларация ЕС -  9315, которая была принята и четко разграничила эти функции в мире. Для того чтобы в мире вести борьбу с терроризмом и вести четкий учет в каждом направлении, вот они пошли по этому разделению, Юрий Яковлевич. Я прекрасно понимаю Вас, но давайте мы поработаем над другими законами, я думаю, что ваши мысли совершенно правильны, мы их поддержим, но в других законах.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка, зняв Юрій Анатолійович, так ідемо далі по  поправках. Борис Безпалий, 19-та поправка ваша відхилена, не наполягаєте, да? Ні тут є ще Юрія Анатолійовича, ми  з ним повинні все погодити. 29-та поправка, Кармазін Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на ній?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Да, да.

 

ГОЛОВА. Наполягає. Мікрофон.

 

11:00:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, Сергій Анатолійович. Я  ставлю питання про те, щоб статтю 5 доповнити новою частиною такого змісту із трьох пунктів а, б, в:

а) порядку вимоги термінів подання документів для отримання ліцензій на облаштування та експлуатацію стаціонарних і пересувних пунктів з виробництва вибухових матеріалів та отримання ліцензій;

б)  порядку вимог  і термінів щодо подання документів для отримання ліцензій на розробку ввезення в Україну та одержання в наслідок  конверсії вибухові  матеріали, обладнання для їх виготовлення засоби механізації, пристрої апаратури.

в) порядку  вимог і термінів проведення обов'язкових державних екологічних та  санітарно-епідеміологічних експертиз, вибухових матеріалів та їх випробувань. Це тільки покращить нам і спростить потім практичне використання закону. Не треба буде інструкцій, постанов, розпоряджень. Тут все  буде передбачено, якщо ми добавимо цю додаткову частину.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемый Юрий Анатольевич, мы, действительно, очень долго думали над этой поправкой, советовались и приглашали специалистов из Юр. управления. Весь смысл заключается в чем?  И мы, так сказать, у нас действительно были споры именно в  комитете по этой вашей поправке. Дело в том, что лицензия выдается на производство. И все то, что вы говорите, все это учтено в условиях выдачи лицензий, все эти нормы, они расписаны. Это является предметом абсолютно другого закона. И в законе о лицензировании все эти нормы четко определены и выделены. То есть мы таким образом перетягиваем часть норм закона в этот нормативный акт и превращаем уже этот закон как бы в инструкцию,  Юрий Анатольевич. Поэтому мы долго спорили, поэтому пришли к выводу, комитет принял решение отклонить, чтобы не загромождать просто этот закон. Хотя они учтены в другом законе. Я еще раз подчеркиваю, вы по сути правы. Тут можно было написать, что оно враховано по змісту,  но в другом законе.

 

ГОЛОВА.  Наполягаєте Юрій Анатолійович? Не наполягає.

Ідемо далі за поправками. Борис Беспалий, 34-та. Наполягаєте Борис Якович? Ні. 37-ма, Борис Якович наполягаєте? Наполягає Борис Якович. 37-ма поправка, будь ласка.

 

11:02:44

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий,  Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Я думаю, тут ідеться про помилку, яку треба виправити. Я цитую статтю 19-ту Конституції. Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами. Наголошую, тільки Конституцією та законами. І в статті третій цього Закону так і написано, що спеціально уповноважені органи виконавчої влади діють відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Між тим, в статті сьомій, де йдеться про повноваження такого серйозного органу, як Міністерство внутрішніх справ, ці повноваження розширюються. І моя 37 поправка стосується такої норми, що воно може мати, Міністерство внутрішніх справ, інші функції, встановлені вже не законом, а законодавством. Різницю я сьогодні в цій залі вже мав честь доповідати. Виходить, що Міністерство внутрішніх справ саме для себе може брати додаткові повноваження. Це суперечить Конституції, статті третій, це - технічна поправка. І я прошу її врахувати і поставити для нього, як і для всіх інших, теж тільки закон.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Борис Яковлевич, вы ж знаете, что мы с вами на эту тему очень много говорили и спорили. Я по сути: я вам просто хочу сказать одно - речь идет, что этот закон, и механизм работы со взрывчатыми веществами, использует помимо законов, помимо постановлений ряд инструкций, утвержденных Кабинетом Министров, ярд нормативных актов Кабинета Министров, то есть инструктивных, утвержденных Кабинетом Министров. Поэтому мы и выписали здесь - законами та подзаконными актами. Вот о чем идет речь. Только лишь для того, чтобы не перечислять весь этот перечень документов, которыми они должны пользоваться. Во всем остальном я с вами вполне согласен. Предыдущий закон, о котором мы говорили, там да, вы правы. Но здесь речь идет, еще раз подчеркиваю, и о инструкциях, утвержденных Кабинетом Министров, поскольку и транспортировка, и сохранение, и так далее.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, якраз і по 41 поправці зразу, вони автентичні фактично. Борис Якович, мікрофон.

 

11:04:57

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу, і дякую, Сергій Анатолійович.

Ми дійсно з Сергієм Анатолійовичем обговорювали юридичні аспекти, де діє термін "закон", де "законодавство", де "інструкція", тому що для тих, хто застосовує закон насправді, на практиці, це дуже важливо. І в тих питаннях, і це стосується 41-ї, 65 поправки, я погодився з Сергієм Анатолійовичем і їх знімаю, Там, де розширюється нормативна база вже виконання закону. Але  37-ма поправка стосується не цього. Вона стосується зовсім іншого предмету. Вона стосується переліку повноважень Міністерства внутрішніх справ і тільки цього. Так от, самі повноваження Міністерства внутрішніх справ, вони визначаються тільки законами і нічим іншим. А уже техніка реалізації, там я з ним погоджуюся. Тому я всю решту поправок знімаю, а на 37-й я якраз наполягаю, тому що повноваження за Конституцією мають визначатися все ж таки тільки законом.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Владимир Михайлович, Борис Яковлевич, у меня есть такое предложение. Давайте мы это дело, если вы доверяете, мы с Юридическим управлением узгодым этот вариант. И, если так сказать по сути, мы с вами вдвоем этот вопрос дорешим, и потом решением комитета...

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, якщо немає заперечень, 37-му і 41-шу поправку відпрацювати...

 

МАТВІЄНКОВ С.А. 41-ша там вопросов нет. Мы 41-ю выписали в новой редакции, он снимает. Там только по 37-й.

 

ГОЛОВА. Знято? Тоді 37-му поправку відпрацюють відповідно з юридичним управлінням і знайти технічне тут рішення цього питання. Домовилися, да?

Йдемо далі за поправками. 47-ма поправка. Юрій Кармазін, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка. 47-му і 48-му, якщо можна, Юрію Анатолійовичу, дві поправки аргументуйте.

 

11:06:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, Сергію Анатолійовичу, я ставлю питання про те, щоб нову редакцію зробити, іншу редакцію частини першої статті 9 такого змісту. "Виробництво вибухових матеріалів здійснюється на спеціалізованих підприємствах та в стаціонарних і пересувних пунктах на підставі ліцензій, яка відповідно до законодавства видається спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, до сфери повноважень яких відповідно до їх компетенції відноситься поводження з вибуховими матеріалами". Поки що написано: яка видається центральним органам виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державно-гірничого нагляду. Тобто звужуються можливості і Служби безпеки України, і Міністерства внутрішніх справ. А це теж органи, які мають контролювати.

Тому, якщо так я напишу, так напишемо, як я ставлю питання, то воно універсальніше, воно дійсно захищатиме інтереси всіх громадян. Якщо так, то воно звужує і все одно треба залучити...

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо, Юрий Анатольевич. Дело в том, что вашу поправку, на базе вашей поправки, мы ее практически учли, здесь написано “відхилена”, это не совсем правильно, мы шли по змісту.

Мы взяли ее за базу и выписали вот этот пункт статьи десятой в той редакции, в которой сейчас она выписана. Но дело в том, что формулировку мы выписывали совместно с юридическим управлением, и это было их предложение для того, чтобы мы, ну... выйти из этой казуистики, мы выписали именно в том виде, в котором здесь и написано, що "проводять вибухові роботи на підставі ліцінзій, які видаються органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України відповідно до закону про ліцензування певних видів господарської діяльності". То есть, по смыслу мы говорим об одном и том же, но это было предложение Юридического управления, поэтому мы остановилися на такой формулировке.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на ...

Ні, не наполягаєте.

Тоді 48-ма поправка ваша. Будь ласка, мікрофон Кармазіна Юрія Анатолійовича.

 

11:08:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Я думаю, що  по 48-й поправці Матвієнков погодиться, що треба її добавляти, тому що мова йде про те, що порядок облаштування та експлуатації стаціонарних пересувних пунктів з виробництва і дальше по тексту, викласти в редакції: порядок вимоги і терміни до подання документів для отримання ліцензій на облаштування та експлуатацію стаціонарних і пересувних пунктів з виробництва вибухових матеріалів та отриманню ліцензій, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, я говорю про те, що є орган, найвищий орган виконавчої влади, який оперативно може це прийняти. Якщо цього не буде записано, то мова йде знову про гірничі підрозділи, про підрозділи охорони праці, які будуть видавати свої інструкції, але які будуть не узгоджені з тими органами, про які ми говоримо.

Тобто, якщо ми взяли попередню мою поправку за базову, то тепер уже це треба записати і треба закріпити цей обов'язок за урядом.

Я думаю, що це абсолютно правильно, Сергій Анатолійович. Я хотів би чути вашу думку.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  Юрий Анатольевич, я... Логика рассуждений есть, но дело в том, что эта поправка, та, о которой мы говорим, вот откройте, пожалуйста, 29-ю поправку, вашу же поправку, она полностью перекликается именно с ней.

И мы говорим, что такой лицензии, о которой вы говорите, на сегодняшний день ее нет, ее просто не существует. Это расписано в условиях выдачи основной лицензии. И мы, когда говорили о выдаче основной лицензии, там в этих нормах ми уже все это выписали.

Поэтому, я считаю, что мы то, о чем вы говорите, сейчас поправляете, мы в 29-й вашей правке и вот то, как мы вышли из 29-й правки, мы все это учли, Юрий Анатольевич. Мы просто, так сказать, расширяем его до уровня инструкции. Этого не хотелось бы делать. Спасибо.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте? Ні.

Будь ласка, наступна яка?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. 49-ая.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сорок дев'ята.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Это Мовчана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан не наполягає.

Шановні колеги, решта з народних депутатів хтось наполягає ще на своїх поправках? Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

11:10:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати. Юрій Кармазін.

П'ятдесят друга поправка. Я пропоную іншу редакцію частини першої статті 10-ї. "Розроблені, ввезені в Україну та одержані внаслідок конверсії вибухові матеріали, обладнання для їх виготовлення, засоби механізації, пристрої та апаратура для вибухових робіт підлягають обов'язковим екологічній та санітарно-епідемічній експертизам, випробуванням та сертифікації". Мова йде про те, що ввозиться в Україну, і ми добавляємо, там немає зараз, не записано про санітарно-епідемічну експертизу. А раптом це забруднено ядерною катастрофою якоїсь території і так далі? Не тільки в світі - в нас є випробування, в інших місцях. Тобто це треба записати для безпеки держави, щоб всякий мотлох не завозився в Україну. От така мета цієї поправка, Сергій Анатолійович. Я не розумію, чому вона відхилена.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  Юрий Анатольевич, ну, тут опять же, я просто, может быть, формулировка не совсем правильная, может быть, не правильно написать, что она "відхилена". Мы ее учли по смыслу. Просто мы выписали более лаконично. Вот вы вчитайтесь в то, что мы написали: "Складовими частинами обов'язкових випробувань є державна екологічна експертиза документації з впровадженням і використанням вибухових речовин та державна санітарна епідеміологічна експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавства". То есть мы то, то вы говорите, в принципе, все это сжали и учли. Юрий Анатольевич, там по смыслу мы учли вашу поправку. Просто единственно что здесь написали: "відхилено", - и все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає

Будь ласка, 54-та, Кармазін.

 

11:12:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Сергій Анатолійович, тут зараз питання таке. Частина 2 в статті 10. Нову частину я пропоную додати "Порядок проведення випробувань визначається спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, до сфери повноважень яких, відповідно до їх компетенції, відноситься поводження з вибуховими матеріалами".

Мова йде, що випробування це треба і територію огороджувати, і треба забезпечувати і охорону серйозно, перегороджувати рух транспорту. Ну ви знаєте, що тут маса-маса органів  має задіяти. І так, як я записав, це абсолютно правильно, воно буде відповідати практичному застосуванню. Справа в тому, що я цікавився як це робиться на практиці і бачив з дитинства як  відбуваються ці вибухи і так далі. Якщо ми  цього не напишемо, то тоді  буде якась  самодіяльність. Це треба, щоб  було записано.

 

МАТВІЄНКОВ С. А. Уважаемый Юрий Анатольевич, я... вы по сути дела правы, еще раз  подчеркиваю. Откройте, пожалуйста, страницу 13. Просто мы технически написали, что это "видхылено". Откройте страницу 13. Я читаю в  пункте статьи 10, последний абзац, последние несколько строчек. "Порядок проведення  випробувань визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охорону праці та державного гірничого нагляду". То есть мы ее перенесли  вот... Мы здесь ее  видхылылы, но перенесли по сути часть вот туда, где я вам сказал. То есть,  мы ее дополнили по сути. Вот прочитайте, прочитайте!

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, ви наполягаєте на голосуванні поправки? Ставиться на голосування  поправка  54 Юрія Анатолійовича  Кармазіна.

 

11:14:55

За-54

Не підтримана пропозиція. Йдемо далі. 58 поправка. Юрій Анатолійович, наполягаєте на ній? Мікрофон Кармазіна.

 

11:15:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Мені дуже прикро, що мене не зрозумів зараз Сергій Анатолійович. Мова йшла не тільки  про  орган, який наглядає за охороною праці. Тут же комплексно, міліція прикриває і дозволяє  перекрити рух і так далі. Ось чому питання йшло, чому  я ставив у множині: органами центральними, а не одним органом. Не має тих повноважень цей орган, на жаль. Тому це буде, ви побачите, що він  не буде виконуватися.

На кінець  поправка 58. Це я просто хочу, щоб ви зрозуміли логіку. Я читав уважно, що зроблено.

58 поправка. Частина третя, я пропоную в іншій редакції: "Складовою частиною обов'язкових випробувань є  державна екологічна експертиза документації з упровадження і використання вибухових речовин та державна   санітарно-епідеміологічна  експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавства". От так записати  це. Воно  буде коротше, лаконічніше і краще.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемый Юрий Анатольевич, вы знаете, здесь, честно говоря,  есть чисто технические вопросы. Вот я вас прошу, вы откройте  четырнадцатую страницу: "Складовими частинами  обов'язкових випробувань є державна екологічна експертиза  документації з  упровадження і використання  вибухових та державна санітарно-епідеміологічна експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавстра". Это то, что вы сказали один к одному. Мы ээ учли по месту, но мы  перенесли ее в другой вариант, это чисто технически. Я извиняюсь, написали: "відхилили". Надо, чтобы мы с вами поговорили просто лишний раз. Да, вона врахована по змисту, но в другом месте.

 

ГОЛОВА. Поправкам на голосування ставиться... Знімається, да? Врахована.

Ідемо далі тоді. Борис Якович, 65 поправка. Ні.  Решта все враховано.

Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я прежде всего хотел бы высказать огромную благодарность  всем тем, кто работал над этим законопроектом, и Кармазину Юрию Анатольевичу, и Беспалому Борису Яковлевичу, и  Кабинету Министров и я попрошу его принять, во втором чтении и в целом, как закон, поскольку это действительно для промышленности очень важный документ. Тот объем взрывчатых веществ, с которыми сегодня сталкивается, работает промышленность, он  должен находиться под государственным  контролем и должен четко регламентироваться нормами Закона, а не какими-то инструкциями предприятий, в зависимости от того, кто где выпишет, где какую форму и  как, кому захочется хранить такие серьезные вещи. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Прошу уваги, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція Комітету про  прийняття у другому читанні  і в цілому як Закон, проект Закону про  поводження з вибуховими матеріалами, реєстраційний номер 4589, прошу голосувати.

 

11:18:32

За-338

Закон прийнято. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, щодо відповідальності за  комп'ютерні злочини. Нечипорук Володимир Павлович, Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

11:19:07

НЕЧИПОРУК В.П.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Володимир Нечипорук, 194 виборчій  округ, Хмельниччина, партія народна влада, Фракція "Єдина Україна". Шановні колеги, цей Закон нам необхідно  було прийняти вже давно, тому що на сьогодні виникла така ситуація: розвиток та розповсюдження сучасних засобів обчислювальної техніки, обумовили виникнення  нових видів злочинів у сфері високих технологій, які набувають усе більш організованого і транснаціонального характеру. Кожний власник, або користувач комп'ютера може стати потенційним потерпілим. Поширення масштабів користування мережею Інтернет , при повній відсутності адміністративно-територіальних кордонів в  електронному просторі і майже безконтрольності проходження інформації підвищує суспільну небезпечність комп'ютерної злочинності. Підготовлений Комітетом до другого читання  законопроект повністю враховує міжнародні стандарти у сфері протидії комп'ютерній злочинності, відповідає потребам правового забезпечення діяльності правоохоронних органів України у цій сфері. Прийняття цього закону дозволить привести кримінальне законодавство України у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з комп'ютерною злочинністю та положень підписаної Україною Конвенції про кіберзлочинність і дозволить правоохоронним органам більш ефективно протидіяти злочинним посяганням на охоронювані  законом права, свободи та інтереси окремих громадян, а також  юридичних осіб і в цілому держави. 

Таблиця поправок до другого читання включає всі ваші пропозиції, шановні колеги, у тому числі Мойсика, Оніщука, Бандурки, Челомбітка, інших (всього 30 поправок), які  в основному враховані повністю.

Тому комітет одноголосно пропонує прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому як закон України. Шановні,  також повністю цей законопроект підтримує  Головне  юридичне управління Секретаріату Верховної Ради. Тому просимо вас, шановні колеги, підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки пропозиції і поправки, які вносили народні депутати (зараз, одну хвилиночку), вони повністю враховані, у нас є всі підстави ставити на голосування, але тут є з мотивів пропозиції. Михайло Родіонов, будь ласка, з мотивів, фракція комуністів.

 

11:22:14

РОДІОНОВ М.К.

Фракция коммунистов, Родионов.

У меня есть замечание к  этому закону, проекту закону. Я  дал постановление и считаю, что его нельзя принимать в цілому. И вот с каких причин.

Я только одну статью вам процитирую, это статья 363-1. Она говорит так: "Стаття 361-3 встановлює норму щодо відповідальності, цитую "за умисно масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку" і так далі. Фактично це спроба, але ж не визначено, що таке масове розповсюдження повідомлень. Я хочу сказати, цим самим, цією статтею ми даємо можливість органам правосуддя толковать как угодно, так сказать с политических мотивов. Хотел бы напомнить одно известное выражение известного человека, Александра Васильевича Суворова, он говорил: "Лучше оправдать десять виновных, чем осудить..."

 

НЕЧИПОРУК В.П. Володимире Михайловичу, тут враховано "масове розповсюдження", це в Інтернеті. І тут в цьому законі це написано, я не зрозумів. Якщо по Інтернету розповсюдили інформацію, значить вона розповсюджена масово.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Ми зараз дійдемо згоди. Справа в тім, якщо були поправки, і вони не враховані, ми могли б голосувати ці поправки. А в даному випадку, якщо не пройде закон в цілому, тоді будемо повертатися до вашої пропозиції, Михайло Кузьмич.

Тепер прошу уваги, шановні колеги. Що? Кармазін з мотивів, будь ласка. Відмініть голосування.

 

11:24:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановний Володимире Михайловичу, шановний доповідачу. Тут багато моїх поправок враховано, частина врахована частково. Я не хочу заважати прийняттю закону, він має бути прийнятий обов'язково.  Але одне уточнення, яке дає і Головне юридичне управління, і, щоб я не брав, є там і мої уточнення до цього. До статті 361 прим. треба розповсюдити, що таке значна шкода, дію примітки до статті 361-363,  треба написати 363 з приміточкою. І все, Володимире Павловичу. І тоді якраз буде і зауваження Юридичного управління враховано, і що таке шкода, що вона розповсюджується і на цю. Бо це нова стаття, і воно, мабуть, технічно випало. Тому я прошу все врахувати відразу зараз по тексту, щоб пройшло по стенограмі, і проголосувати в цілому за закон. Він не буде, нічого шкідливого у цьому прийнятті закону не буде,  навпаки. І треба доручити...

 

ГОЛОВА. Володимир Павлович, будь ласка.

 

НЕЧИПОРУК В.П. Я дякую Юрію Кармазіну і повністю згідний. Його технічна просто... Володимире Михайловичу, прошу, щоб його занесли і врахували.

 

ГОЛОВА. Дякую. Інших думок немає, так? Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за комп’ютерні злочини). Реєстраційний номер 3039. Прошу голосувати.

 

11:26:05

За-216

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Ну тоді треба голосувати, щоб повернутися до розгляду.

"Наша Україна" - 35, "Регіони України" - 21, комуністів - 51, СДПУ(о) - 10, Народна аграрна - 20, СПУ - 1, "Єдина Україна" - 16, блок Тимошенко - 0, "Союз" - 9, "Демократичні ініціативи" - 10, "Центр" - 3, "Трудова Україна" - 7, НДП, промисловці і підприємці - 8 позафракційні - 25.

Хто за те (ви кажете, що не встигли), щоб повернутися до розгляду проекту Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за комп’ютерні злочини)? Реєстраційний номер 3039. Прошу голосувати. Шановні колеги, потім скажете, що не встигли. Голосування іде.

 

11:27:11

За-267

Повернулись до розгляду. Тепер знову ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за комп’ютерні злочини)? Реєстраційний номер 3039. Прошу голосувати.

 

11:27:46

За-285

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо металобрухту), реєстраційний номер 5619.  Доповідач Матвієнков Сергій Анатолійович.  Будь ласка.

 

11:28:09

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ.

Уважаемые коллеги!  Мы в свое время провели очень большую работу, связанную с законом про металобрухт. И для того, чтобы нам развести два момента, связанных с работой с металлоломом и с законом про відходи, мы внесли соответствующее, так сказать, изменения.

Когда мы вносили эти изменения в закон про відходи, ну, вкралась чисто техническая там... мы недопоставили запятую, будем говорить так. Мы приняли этот закон в первом чтении, еще раз согласовали его с Юридическим управлением, внесли, так сказать, эту поправку, поставили запятую, для того, чтобы не было какого-то двутолкования, добавили слово "шлаки и шламы", и поэтому мы тут уже окончательно, так сказать, определили, что законом про відходи не регулируется ни металлолом, ни металлургические отходы, которые используются для дальнейшей металлургической переробки.

Поэтому есть предложение, замечаний не поступило к этом законопроекту, мы на комитете его рассмотрели, есть предложение принять его во втором чтении и в целом как закон.

 

ГОЛОВА. Так, немає застережень? Немає.

Прошу уваги, шановні колеги.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо металобрухту), реєстраційний номер 5619. Прошу голосувати.

 

11:29:39

За-312

Закон прийнято.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати законопроект номер 3624. Це проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення Кримінального кодексу України щодо узгодження питань відповідальності.  Комітет просить відкласти розгляд цього питання у зв'язку з тим, що виникли нові обставини, які потрібно врахувати у зв'язку з прийняттям інших законів.

Немає заперечень? Тоді підтримуємо пропозицію комітету, відкладаємо розгляд цього проекту закону.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до Закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 4600. Доповідач - голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко. Будь ласка, Петро Степанович.

 

11:30:32

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, ми з вами у жовтні місяці прийняли три законопроекти, три варіанти, три проекти змін до Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, авторами якого були народні депутати Турчинов, Кульчинський (з фракції "Наша України") і Цибенко.

Ми, готуючи документ до другого читання, звели це до однієї порівняльної таблиці. Всі зауваження, які були висловлені, вони враховані. І вашій увазі вноситься прийняття зміни до Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині розміру мінімальної пенсії. Справа в тім, що свого часу влітку, восени багато хто обурювався тим, що питання доведення до прожиткового мінімуму розміру мінімальної заробітної плати вирішувалося постановою Кабінету Міністрів.

Тому комітет сьогодні, вносячи на ваш розгляд такий документ, вирішує кілька проблем. По-перше, ми, так би мовити, імплементуємо вимогу Конституції до чинного законодавства України про те, що пенсія, особливо для людей, для яких вона є єдиним джерелом існування, має бути на рівні прожиткового мінімуму. По-друге, ми вирішуємо проблему, яка передбачає, що розмір пенсійного забезпечення має регулюватися лише законами України, і нічим іншим. І таким чином, комітет звертається до народних депутатів України з пропозицією підтримати цей документ.

Є два зауваження, точніше, дві поправки, які не враховані. Але ці поправки - моя як народного депутата і Івана Олександровича Герасимова - вони стосуються терміну запровадження цього закону. Більшість депутатів-членів комітету схилилися до того, що цей закон має діяти з моменту його прийняття і оприлюднення, і два інші варіанти - це середина 2005 року і перше січня 2006 року.

Основний текст полягає в тому, що цей закон набирає чинності  з моменту оприлюднення, з моменту опублікування. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Прошу підготуватися до голосування! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як  закон Проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Реєстраційний номер 4600. Прошу голосувати.

 

11:33:38

За-310

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо пільг непрацездатним членам сімей загиблих військовослужбовців). Реєстраційний номер 5761. Доповідач - голова комітету Цибенко Петро Степанович.

 

11:34:05

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, порядком денним передбачено, що цей документ доповідає Василь Іванович Надрага, але  він хворий, тому я за дорученням комітету виконую цю місію. Мова йде про 2 зміни до цього закону. Одна з них то є суто технологічною, технічною, так би мовити, оскільки, скажімо, законом  "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачалося право державного секретаря, а цієї посади вже немає, ми змінили на відповідну аналогічну посаду, яка є сьогодні. І одна змістовна. Мова йде про військовослужбовців, точніше кажучи про членів їх сімей, яка за цією нормою  мають право на отримання певної доплати на підставі закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" в разі загибелі військовослужбовця при виконанні службових обов'язків і нагородження  його посмертно нагородою.

Комітет підтримав цей законопроект і просить народних депутатів України  підтримати  його в  другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки всі пропозиції, що вносились до  цього проекту закону, враховані є  всі  підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон,  проект Закону про  внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" ( щодо пільг непрацездатним членам  сімей загиблих військовослужбовців),  реєстраційний номер 5761. Прошу голосувати.

 

11:35:45

За-301

Закон прийнято.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект постанови про скасування рішення про прийняття за основу проекту Закону про деякі питання сплати збору на обов'язкове  державне пенсійне страхування.

Доповідач Сергій Терьохін. Сергію Анатолійовичу. А хто від комітету є? Голова комітету є?  Що будемо робити, шановні колеги?

Петро Степанович Цибенко. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

11:36:23

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Я можу дати інформацію з приводу цієї постанови. Мова йде про те. що у  лютому місяці 2003 року  у першому читанні було прийнято проект Закону про  деякі питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесеного Кабінетом Міністрів України. Але, оскільки  після цього було прийнято Закон "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цим законом врегульовані ці проблеми, то комітет просить підтримати цю постанову про  зняття з розгляду цього закону, оскільки ці проблеми вже врегульовані Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Нам потрібно прийняти просто технічне рішення, скільки  ця проблема вже врегульована законом, щоб на нас не висів інший законопроект, який буде  суперечити прийнятому закону.

Тому ставиться на голосування пропозиція комітету у вигляді проекту Постанови  про скасування рішення  про прийняття за основу проекту Закону України про деякі питання сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, реєстраційний номер 2343/П2. Прошу голосувати, шановні колеги.

 

11:37:51

За-299

Рішення прийнято. Шановні колеги, оголошується до розгляду Закон України з пропозиціями Президенту України про призупинення  приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України, реєстраційний номер 6083, доповідач Чечетов Михайло Васильович, Голова фонду державного майна. підготуватися Демьохіну від Комітету. Так, будь ласка, Михайло Васильович, коротко дайте нам інформацію, будь ласка.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Президентом України повернуто на повторний розгляд до Верховної Ради України Закон України про  призупинення  приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України.  До вашої уваги представляю пропозиції Президента до  цього Закону, прийнятого 5 листопада Верховною Радою України. Закон фактично встановлює мораторій на приватизацію нафтопереробних підприємств до прийняття нової державної програми приватизації  та Закону України про особливості приватизації  підприємств нафтопереробної промисловості України.  Передбачається, що норми Закону мають тимчасовий характер до  призупинення приватизації, але для розблокування мораторію на приватизацію нафтопереробних підприємств, необхідною умовою є також  прийняття Закону України про особливості приватизація підприємств нафтопереробної промисловості України. Проте до цього часу проект Закону, що регулюватиме особливості приватизація підприємств галузі на розгляд Верховної Ради України ще  не надійшов. Призупинена приватизація підприємств галузі на невизначений термін суттєво обмежить можливості залучення  інвестицій у розвиток  нафтопереробних  підприємств та обумовить необхідність додаткових витрат з державного бюджету на розвиток таких підприємств. Також слід врахувати, що Законом ототожнюється передача належних державі пакетів акцій господарським товариствам з приватизації державного майна. Тобто внесення державою до статутних фондів господарських товариств пакетів акцій, що перебувають у державній власності, відповідно до проекту, визначається як один із способів приватизації. Однак,  слід відмітити, що шляхи приватизації визначені статтею 146 Господарського кодексу України та Законом України про приватизацію державного майна. І жоден з цих  законодавчих актів не визначає такий спосіб приватизації, як внесення держави  для статутних фондів господарських товариств, належних державі  пакетів акцій. До того стаття 15 Закону України про приватизацію державного майна не визначає передачу як внеску держави до статутних фондів господарських товариств державного сектору економіки належних державі пакеті акцій підприємств нафтопереробної промисловості способом приватизації. Крім того,  норми закону обмежують визначені Конституцією України повноваження  Кабінету Міністрів України, оскільки вирішення питання про передачу господарським товариствам належних у державі акцій підприємств пов'язана з виконанням функцій з управління об'єктами державної власності згідно з пунктом 5 статті 116 Конституції України. Прийняття  цього закону  також негативно позначиться на проведенні структурної перебудови галузі  та ускладнить створення урядом потужних державних  структур.

Враховуючи наведе, пропоную підтримати пропозиції Президента України до Закону України "Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України" та прийняти рішення про його відхилення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Демьохін Володимир Анатолійович, будь ласка.

 

11:41:47

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

Комитет рассмотрел предложение Президента к данному законопроекту. В своих предложениях Президент предлагает отклонить закон. Комитетом было принято решение рекомендовать Верховной Раде согласиться с  данными предложениями. Но хочу довести до вашего сведения, что уже после заседания нашего комитета к нам пришло решение специальной контрольной комиссии з питань приватизации к данному законопроекту. Своим решением комиссия рекомендует повторно рассмотреть данный законопроект и с частичным учетом предложений  Президента.

Я прошу Владимир Михайлович предоставить слово главе комиссии и прошу поддержать предложение комиссии. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Валентина Петрівна Семенюк - голова спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Будь ласка.

 

11:42:37

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, в Україні із шести заводи залишилося у нас два заводи, де є присутність часток державного майна. Це НПЗА "Галичина" 25 відсотків і Кременчуцький нафтопереробний завод.

У зв'язку з тим, що сьогодні до прийняття програми приватизації ці підприємства є домінуючими і так би мовити є регулятивними, які дають можливість забезпечити працювання нашого агропромислового комплексу, і є механізмом регулювання ціни на реалізацію паливно-мастильних матеріалів. І такі підприємства, як Кременчуцький нафтопереробний завод, працює по домовленості із урядом і реалізує свої мастильні матеріали по 1970 гривень за тонну паливно-мастильних матеріалів для села. Це є той механізм впливу на монополію сьогодні, яка часто виникає в такий період, коли ціна на паливно-мастильні піднімаються, а ми вплинути не можемо. Тобто це є фактично державний механізм.

Для цього був прийнятий проект Закону про призупинення приватизації нафтопереробної галузі до прийняття відповідної програми приватизації. Це той механізм захисту держави, яка б могла виконувати свою функцію, виходячи із того, що є представництво на засіданні цих акціонерних товариств.

Але загроза є ще й в іншому. Відповідно до прийнятого нами Цивільного кодексу і Господарського кодексу стаття 85 говорить, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внеску продукції, виробленої в результаті господарської діяльності. А стаття 115 Цивільного кодексу говорить, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, тобто вкладеного капіталу. Щоб не було того, що ми не зможемо (а сьогодні передані ці частки державного майна НАК "Нафтогазу України", який є частково із приватним капіталом), щоб не було так, що підприємство прийме рішення подати в заставу майно, отримати відповідний кредит, і після того не треба ні спеціальної контрольної комісії, ні рішення Верховної Ради, це підприємство перейде у приватні руки і буде диктувати нам ціну на паливно-мастильні матеріали. Тому, щоб все ж таки зберегти ці підприємства і не допустити приватизацію в обхід законодавству, ми пропонуємо доповнити статтю першу даної редакції статті один і викласти його в такій редакції, продовжуючи текст, який говорить: тимчасово до прийняття Державної програми приватизації та Закону України "Про особливості приватизації підприємств нафтопереробної промисловості" призупинити приватизацію, внесення державою до статутних фондів господарських товариств...

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити думку, будь ласка. Мікрофон ввімкніть. Будь ласка, Валентина Петрівна.

 

СЕМЕНЮК В.П. ...усіх форм, цитую дальше: "...фондів, господарських товариств усіх форм власності, пакетів акцій підприємств нафтопереробної промисловості України, які перебувають у державній власності..." і добавляємо слова "а також передача їх у заставу", щоб ми з вами були гарантовані, що ті частики, які сьогодні є, це МПЗ "Галичина" - 25 відсотків і 43 відсотки у Кременчуцькому нафтопереробному заводі були державні, і держава могла впливати на прийняття рішення на цьому підприємстві і впливати на цінову політику в державі і в Україні зокрема. Це те, що я прошу підтримати. Для цього треба 226 голосів. І повірте мені, що ми тоді зможемо з вами дійсно відповідати за те, що сьогодні відбувається на паливно-мастильному, торгівлі паливно-мастильними матеріалами в Україні, і не буде у нас тих перепадів, які ми мали із бензином особливо в період весняно-польових робіт, посівних і взагалі, коли цей метод використовується проти України. Я вас прошу підтримати оцю поправочку.

 

ГОЛОВА. Дякую, дякую.

Шановні народні депутати, враховуючи отаку ситуацію, що і комітет фактично підтримав голос спеціальної контрольної комісії, не будете ви заперечувати, як ми поставимо на голосування в новій редакції з урахуванням тієї пропозиції, яку запропонувала голова спеціальної контрольної комісії? Нема заперечень?

 

ІЗ МІСЦЯ. Нема.

 

ГОЛОВА. Тому ставиться на голосування про схвалення Закону України в новій редакції з урахуванням тієї пропозиції, яку виклала щойно голова спеціальної контрольної комісії Семенюк  Валентина Петрівна. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 6083.

 

11:48:03

За-316

Рішення прийнято.

Так, оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з пропозиціями Президента України від  14.07.2004 року, реєстраційний номер 5023.

Так, доповідач Лекар Сергій Іванович, заступник голови Державної податкової адміністрації. Підготуватися Горбачову.

Не Михайлу Сергійовичу, а Віктору Сергійовичу.

 

ЛЕКАР С.І. 

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!  На ваш розгляд вносить Закон України від  22 червня 2004 року про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами".

Хотілось би відзначити те, що особливість цього закону заключається в тому, що платники податків, яким було ............... прямими методами, мають зобов'язання звернутися до суду для вирішення цих питань.

Але аспект дії закону, який діє на сьогоднішній день, є те питання, що непрямі методи, які застосовувалися податковими органами при проведенні документальних перевірок, мають обов'язково бути подані до суду.

Але є одна особливість: платник податків може сам, визнаючи відповідні донарахування, сплатити суму належних платежів до бюджету.

Внесення змін до цього закону це обмежує, адже цей закон, який вноситься народним депутатом, говорить про те, що всі донарахування за непрямими методами, мають обов'язково звертатися до суду для того, щоб їх затвердити, і тільки після того вони можуть бути сплаченими до бюджету.

Це про що говорить? Що, по-перше, збільшиться кількість роботи суддів навіть у тому випадку, коли платник погоджується з відповідними сумами донарахованих платежів, у зв'язку з чим пропозиція уряду йде на те, щоб не підтримувати даний законопроект і залишити  його у тій редакції, у якій він діє на сьогоднішній день.

І просимо підтримати даний... Не підтримувати законопроект, а підтримати пропозицію  уряду. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Горбачов Віктор Сергійович, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка, позиція комітету.

 

11:50:18

ГОРБАЧОВ В.С.

Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель. Мы рассматриваем закон 5023, преодолеваем вето Президента. В чем смысл этих поправок, двух, как бы по количеству маленьких, но очень-очень важных? В чем суть косвенных методов? Косвенные методы - это методы платы налогов, которые не входят в структуру налогов, которые мы платим, количество этих налогов. Это косвенные методы, там налоги, которые приближенные отчисления налоговых структур при проверке. Допустим, приходит налоговая структура в любое предприятие - по любым затратам, по затратам электроэнергии, допустим, посчитает, что если больше электроэнергии, значит, больше оборота товаров, значит, больше налогов. То есть приближенно может дать налоги отчисления в бюджет этому предприятию.

То есть две поправки. Первая поправка касается методики. Методика определяет, кого, как и сколько проверять эти предприятия. Считается, я считаю, и комитет поддержал, и наше управление, что методика - это и есть закон, который должен определяться только законом, ни в коем случае не постановой Кабмина. А постанову Кабмина, в принципе, готовит налоговая служба. По сути, налоговая служба сама, без закона показывает, сколько налогов платить и кому платить. По сути, это нарушается и Конституция страны, и нарушается Закон о системе налогообложения.

Вторая поправка касается: на сегодняшний день при косвенных методах и проверках предприятий налоговая обязана в суде сама доказать эти приблизительные отчисления в бюджет того или иного предприятия. Это касается до первого числа, первого января 2005 года. С первого числа 2005 года налоговая служба будет начислять любым предприятиям косвенными методами приближенные налоги, и уже предприятие само обязано идти доказывать в суде, что оно не право. Я считаю, что если это приближенные методы, не входящие в структуру налогообложения, то налоговая если хочет взять дополнительные налоги, приближенные, то пусть сама и доказывает. Вот это есть и самая важная вещь, которая есть, две поправки.

Я прошу это преодоление вето поддержать, комитет и управление. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Будемо голосувати зараз з приводу цього закону в такій послідовності.

Перше, це пропозиція Президента відхилити закон. Якщо не приймем рішення, тоді ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето. Якщо не долаємо вето, тоді голосуєм закон у новій редакції. Нема заперечень?

Ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Реєстраційний номер 5023.

 

11:53:25

За-8

Рішення не прийнято.

Тепер прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето  Президента України на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Реєстраційний номер 5023. Прошу голосувати.

 

11:54:04

За-333

Рішення прийнято. Тобто, вето подолано на закон України.

Шановні народні депутати! Прошу уваги! Треба нас включити до порядку денного питання - прошу слухати! - Проект Постанови про перевірку законності рішень Київської міської ради про передачу земельних ділянок громадянам України для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, для будівництва індивідуальних гаражів та для ведення індивідуального садівництва по вул. Вишгородській, 150 у Оболонському районі м. Києва.

Ставиться на голосування пропозиція про включення цього питання до порядку денного.

 

11:55:01

За-201

Пропозиція не підтримана.

Наша Україна - 77, Регіони - 4, Фракція комуністів - 56, СДПУ(о) - 2, Трудова Україна - 0, Народна аграрна партія - 8, СПУ - 18, Блок Тимошенко - 117, Союз - 1, Єдина Україна - 0, Центр - 5, НДП, промисловці і підприємці - 4, Демініціативи - Народовладдя - 0, Позафракційні - 9.

Наступний документ. Прошу уваги! Для включення до порядку денного, прошу слухати, проекту Закону  про ставки вивізного експортного мита  на залізорудну сировину, реєстраційний номер 6396. Про включення йде питання, про включення, не про розгляд. Треба включити до порядку денного. ( Ш у м   у   з а л і)

Зніміть з голосування, будь ласка. Матвієнков, автор проекту постанови. Зніміть голосування. Мікрофон.

 

11:56:10

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Мы убедительно просим, учитывая то, что  действительно здесь есть, вопрос серьезный.  И мы хотели бы, чтобы этот явился первым шагом к тому, чтобы  мы начали серьезно работать по формированию бюджета и ценообразования,  а не работать на три-четыре клана в Украине. Поэтому мы просим, чтобы его доработать и  принять его, будем говорить, так более серьезно,  поставить его на голосование, включить в порядок дня  и рассмотреть на следующей сессионной неделе. Убедительно просим  его сейчас  не голосовать, а рассмотреть на следующей неделе.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Може підемо  назустріч автору  проекту закону, який хоче доопрацювати його? Немає заперечень? Немає. Дякую.

Тепер, прошу уваги, у нас є розділ "Для включення до порядку  денного сесії". Є такий проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( щодо плати за академічне  звання).

Ставиться на голосування про включення до порядку денного цього законопроекту (реєстраційний номер  6411). Прошу голосувати. Голосуємо, шановні колеги!  Прошу голосувати.

 

11:57:30

За-129

Так. За - 129. Рішення не прийнято, очевидно мало академіків, членів-кореспондентів у цій сесій залі будемо працювати далі. Питання не включено до порядку денного. Шановні колеги, вноситься така пропозиція: після перерви вирішити питання про звільнення і призначення суддів і перейти до розгляду законопроекту про державний бюджет на 2005 рік і працювати до прийняття рішення  без будь-яких перерв. Не має заперечень? Тоді оголошується перерва на 30 хвилин до 12 години 30 хвилин, прошу набратися за цей час сил і терпіння для дальшої роботи. До 12 годин 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  продовжуємо засідання.

Василь Васильович Онопенко є? Є. Переходимо до розгляду питання, яке у нас традиційно у четвер о 12.30 щодо призначення і звільнення суддів. Доповідає голова комітету Онопенко Василь Васильович, будь ласка.

 

12:33:26

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

На ваш розгляд виноситься проект Постанови номер 6446 Верховної Ради України про обрання суддів.

Відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

Обрати на посади суддів безстроково:

- апеляційного суду Чернівецької області Чупікову Валентину Василівну;

- Київського міжобласного апеляційного господарського суду Зеленіну Наталію Іванівну;

- місцевого Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Петягіна Вадима Васильовича;

- місцевого Рубіжанського міського суду Луганської області М’якінченко Наталію Володимирівну;

-  місцевого Шевченківського районного суду міста Чернівців Кирилюк Любов Костянтинівну.

Комітет розглянув дані кандидатури і за поданням  Верховного суду, Вищої кваліфікаційної комісії рекомендує  всіх обрати на посади. Тому прохання підтримати цей проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, під час оголошення прізвищ  я не бачив ніяких  зауважень. Тому у нас є всі підстави, давайте проголосуємо, потім я вам  слово. Я ставлю на голосування про обрання суддів безстроково. Законопроект за номером 6446. Прошу голосувати. Голосуємо. Бюджет - наступне питання. Голосуємо.

 

12:35:19

За-300

Постанова прийнята.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, окремо є проект Постанови 6446-1 щодо обрання Ніколаєнка Олександра Михайловича на посаду судді місцевого Коробського районного суду Чернігівської області. Чому окремо? Тому що один раз уже, більше року тому назад ми розглядали кандидатуру Ніколаєнка Олександра Михайловича на посаду судді Коробського районного суду. І тоді він не набрав необхідної кількості голосів.

Я думаю, що, може, народний депутат Петров, я бачу, у нього є зауваження, я потім дам своє бачення цієї проблеми.

 

ГОЛОВА. Так, Олег Петров, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

 

12:36:21

ПЕТРОВ О.В.

Шановні колеги, я з сумом констатую, що ми знову розглядаємо питання про обрання суддею Коробського районного суду Ніколаєнка Олександра Михайловича. Чому з сумом? Тому що дев'ятого липня 2003 року пан Ніколаєнко під час першого розгляду його кандидатури парламентом отримав 53 голоси. Профільний комітет не підтримав цю кандидатуру при повторному розгляді, і Ніколаєкно вирішив добровільно подати у відставку. Про це на пленарному засіданні Верховної Ради другого жовтня 2003 року доповів голова комітету Василь Онопенко, зазначивши, цитую: "Хай він собі шукає іншої долі в іншому порядку". І підкреслив, що він уже написав звернення до комітету і до Президента України. Між тим, у матеріалах справи Ніколаєнка, яку вчора знову розглядав комітет, цих звернень немає. Натомість є пояснення і звернення до одного з членів комітету, що після розмови у Раді суддів він ці заяви відкликав.

Я хочу нагадати, що сьогодні ми розглядаємо суддю, якого двічі вже не підтримав парламент і не підтримав профільний комітет. Двічі він парламент обдурив. Тому я хочу, щоб  ми з вами не підтримували ...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович.

 

12:37:55

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую.

Володимир Михайлович, шановні колеги!  Дозвольте мені більш детальніше зупинитися на цій проблемі.  Щоб звільнити будь кого з посади, постійна, ясна річ... чи з роботи, потрібна відповідна мотивація. Це передбачено Кодексом Закону про працю.

Щодо суддів, то тут відповідна повинна бути процедура щодо звільнення даного судді. Зокрема, перш за все, види дисциплінарних  стягнень, може бути догана або пониження кваліфікаційного класу. Є певні підстави для того, щоб порушити дисциплінарне провадження відносно суддів, і вони перечислені в Законі про статус суддів.

Вчора комітет, дійсно, розглядав це питання, і прийняв рішення не підтримувати кандидатуру Ніколаєнка. Я кажу про своє власне бачення. І я хотів би привести вам зараз підстави, а ви тоді визначайтеся, можна чи не можна підтримати дану кандидатуру.

Що зробив комітет після того, як, дійсно, кандидатура Ніколаєнка виносилася на розгляд Верховної Ради і не набрала відповідної кількості голосів. Ми направили наше звернення, тобто голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю Стретовича і народного депутата Петрова до Київської окружної кваліфікаційної комісії суддів загальних судів. Що установила окружна комісія суддів загальних судів? Ну, перш за все, перевіркою встановлено, що Ніколаєнко, коли працював суддею, то до суду надійшла в липні 2002 року кримінальна скарга, по обвинуваченню директора радгоспу "Агролісгосп" Мальцева за певними статтями.

Що зробив цей судді? Він призначив до попереднього розгляду, але в цей час прокурор відзиває справу назад. Ми вчора встановили, були представники Ради суддів України, були представники: заступник голови Верховного Суду, який сказав, що прокурор району має право відізвати кримінальну справу. Він її відізвав назад. Це вміняється Ніколаєнку ніби він порушив присягу судді. Ви знаєте, я не бачу тут порушення присяги, коли прокурор поступив відповідно до Кримінально-процесуального законодавства.

У березні 2003 року кримінальна справа знову надійшла до суду. В порядку статті 54 України з метою неупередженості та об'єктивності при розгляді справи Ніколаєнко звернувся з поданням до заступника голови Апеляційного суду Чернігівської області Ярошенка з клопотанням направити цю справу в інший суд. Очевидно, в нього були якісь мотиви, щоб цей не розглядав і інший суд розглянув її об'єктивно, що і було зроблено заступником голови Апеляційного суду Чернігівської області. Справа розглядалася в Бахмачському районному суді ......Ніколаєнко. Виникає питання: яка вина Ніколаєнка?

Наступне. Десятого липня...

 

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка, ще один епізод.

 

ОНОПЕНКО В.В. Десятого липня 2002 року прокурор Коробського району Чернігівської області звернувся з заявою до місцевого суду Коробського району про визнання незаконним розпорядження голови Коробської районної ради про охорону лісових масивів та реалізацію деревини. Розглядом справи займався суддя цього району Заболотний, який своїм рішенням відмовив прокурору у задоволенні даної заяви. Пізніше рішення цього судді, постановленого під його головуванням, було скасовано Апеляційним судом Чернігівської області. Я думаю, що різницю провести між суддями: Заболотний і Ніколаєнко - може будь-хто. Причім Ніколаєнко до цієї справи?

Кажуть, що нібито Ніколаєнко міг вплинути на Залотного. Але якщо це могло статися, то Заболотного не треба рекомендувати суддею. Ми недавно Заболотного рекомендували до апеляційного суду. Тому я не бачу тут підстав.

І наступне: який зробила висновок кваліфікаційна комісія. Подання голови комітету Стретовича, Петрова про невідповідність судді місцевого суду Коробського районного суду Чернігівської області залишити без задоволення. Дисциплінарне провадження щодо  Ніколаєнка закрити.

Я вам скажу так, кваліфікаційна комісія, Вища кваліфікаційна комісія Верховного Суду, рада суддів, голова Верховного Суду підтримують цю кандидатуру. Якщо ми будемо поступати, що десь хтось сказав і не оперувати юридичними фактами, я вважаю, що це йде розправа над суддею. Я не знаю мотивації, але я думаю, що так поступати  з суддями не потрібно і не правильно в цьому залі. І тому  хоча комітет, а там теж працюють люди, емоційно прийняв рішення "не рекомендувати", я вважаю, що (це моя особиста позиція) цей суддя  заслуговує на підтримку.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Оскільки з цього приводу у нас виник... неоднозначні думки, є потреба три хвилини обмінятися баченням. Будь ласка, запишіться. Три хвилини. Борис Беспалий. Потім Кухарчук.

 

12:43:39

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий. Прошу передати слово Володимиру Черняку.

 

ГОЛОВА. Володимир Чернік, фракція "Наша Україна".

 

12:43:46

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Я нічого не маю конкретно проти цього судді, я просто не знаю, я не в  матеріалі, але загалом, мені здається, що не все гаразд. Відомо, що судова система корумпована. Відомо, що нерідко замість  судочинства чиниться безчинство, що судді порушують присягу. Я не знаю випадків, коли б вони несли відповідальність  за це. Ну рідкісні випадки і то часто були не в той бік. Комітет, як правило, рекомендує всіх. Тобто, все-таки яким чином ми можемо відслідковувати порушення присяги суддями і карати їх за  це для того, щоб судді працювали більш справедливо, були на боці закону і працювали більш ефективно? Дякую.

 

ОНОПЕНКО В.В. Я вам дуже вдячний за це запитання. Ви, думаю, що людина інтелігентна, грамотна і освідчена. Не можна нести відповідальність за всіх. Кожна людина повинна нести конкретну відповідальність за  порушення присяги у даному випадку. Яким чином наладити ситуацію? То я хотів би сказати, шановні колеги, для всіх вас, бо ви дуже часто просите і мене, і комітет ініціювати питання про порушення дисциплінарної відповідальності щодо суддів. Так от, зверніть увагу на статтю 97 Закону "Про судоустрій", де сказано, що право  ініціювати дисциплінарну  відповідальність конкретного судді, якщо є факти, люди до вас звертаються до когось, мають, перш за все, народні депутати; друге, Уповноважений з прав людини, голова  Верховного суду, голова Вищого спеціалізованого суду до відповідних суддів,  голови  відповідних рад і голова Ради суддів України, ініціювати питання про відповідальність.

Тому, якщо у даному випадку до Петрова, то він міг ініціювати питання про  дисциплінарну відповідальність перед окружною комісією. Окружна комісія те, що я вам сказав, Київська, розглядала  і сказала: абсолютно не має підстав для притягнення до відповідальності, навіть для догани. Ми є сьогодні ставимо питання і вирішуємо долю судді і кажемо: "Ти  не  працюй суддею". Які підстави? Я, як суддя колишній, як юрист, не бачу  підстав юридичних для такого рішення.

 

ГОЛОВА. Кухарчук, фракція комуністів, будь ласка.

 

12:46:23

КУХАРЧУК М.А.

Прошу передати слово Сіренку, Василю Федоровичу.

 

ГОЛОВА. Сіренко Василь Федорович.

 

12:46:34

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги! У мене складається враження, що деякі депутати намагаються Верховну Раду  використати, як  знаряддя для розправи над суддями.  Таке використання Верховної Ради, як знаряддя для  розправи над суддями, і неблагородне, і незаконне, і несправедливе і просто некрасиве.

Вчора,  розглядаючи на комітеті це питання, ми прийшли до висновку, що не було жодної інстанції правової, яка б не розглядала це питання, і всі інстанції правові: і Рада суддів, і кваліфікаційні комісії, і Вища рада юстиції, і Верховний суд визнали за необхідне рекомендувати Ніколаєнка на посаду судді. Деякі депутати сказали: а ми приймаємо політичне рішення. У чому ж полягає така політика? В несправедливості і незаконності?

 

ГОЛОВА. Так. Микола Мельник, Фракція соціалістичної партії.

 

12:47:38

МЕЛЬНИК М.Є.

Я хочу сказати, шановні, що цей суддя ніякого відношення не має до нашого Ніколаєнко. Але хочу сказати ще інше, що дійсно я знаю, що таке поганий суддя, того що я натерпівся не мало, але зараз я хочу передати слово Ользі Гінзбург.

 

ГОЛОВА. Гінзбург, будь ласка.

 

12:48:05

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі за слово, я дуже Вам дякую. Шановні народні депутати, справа вся в тому, що я сама народилася в цьому районі і проживаю там в Горовському районі і цікавилася  цим суддею, його моральними якостями. Його моральні якості відповідають сьогодні бути суддею, він хоче працювати, він  дуже турбується і переживає за свій стан сьогодні, тому зважаючи на його молодий вік і на те, що він не заслуговує такого відношення, я прошу вас підтримати цю кандидатуру. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, перший заступник Голови Верховного суду Пилипчук, будь ласка. До мікрофону підійдіть, поясніть ситуацію, позицію Верховного суду.

 

ПИЛИПЧУК П.П.

Шановні народні депутати, претензії, які пред'являлися і  пред'являються до судді Ніколаєнко не одноразово були предметом перевірки  Верховного суду. В жодних підстав вважати, що він є непрофесійним, чи  недостатньо моральним для здійснення цієї посади в Верховному суді немає. Більше того,  і органи суддівського самоврядування неодноразово перевіряли ці скарги і претензії, знову ж таки, яких не будь підстав вважати, що він не достоєн займати цю посаду не має. На сьогоднішній день в цьому суді створилася така ситуація, що рік люди вимушені за правосуддям їздити за 100-120 кілометрів  в сусідні райони, бо не має суддів. Там дві вакантні посади і суддя, який без повноважень вже існує більше року. Ми переконливо  просимо підтримати цю кандидатуру і зняти проблему.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, позиція Комітету, ну буде, зараз  будемо визначатися.

 

ОНОПЕНКО В.В. Я сказав, що комітет не рекомендує Верховній Раді України обирати Ніколаєнко на посаду судді безстроково, але я сказав і іншу позицію, і вона тут прозвучала  у цьому теж залі. Не рекомендує

 

ГОЛОВА. Репліка, з приводу чого?  Прізвищ не називали шановні народні депутати. Давайте будемо голосувати.

Ставиться  на голосування пропозиція комітету, це проект Постанови Верховної Ради України обрання судді, реєстраційний номер 6446-1. Обрати Ніколаєнка Олександра Михайловича на посаду судді місцевого Коробського районного суду Чернігівської області безстроково. Прошу голосувати.

 

12:50:54

За-178

Рішення не прийнято.

Будь ласка, ідемо далі.

По фракціях, будь ласка. По фракціях. "Наша Україна" - 6; "Регіони України" - 51; комуністів - 58;  СДПУ(о) - 0; Народна аграрна партія - 19; СПУ - 8; "Єдина Україна" - 9; Блок Тимошенко - 4; "Союз" - 2; "Демініціативи" -9; "Центр" - 2;  "Трудова Україна" - 1; НДП, промисловці і підприємці - 0;  позафракційні - 9. Будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, виноситься проект Постанови Верховної Ради 6447 про звільнення з посад суддів:

- суддю апеляційного суду Дніпропетровської області Попругу Валентину Іванівну;

- суддів апеляційного суду Запорізької області  Дроздова  Сергія Олексійовича, Косенко Альбіну Яківну;

- суддю апеляційного суду Хмельницької області Мичковського Ростислава Федоровича.

У  вас  є... у зв'язку  про відставку, а за власним бажанням.

- Іваніцького Степана Михайловича суддю апеляціного суду  Чернівецької області у зв'язку з поданням заяви  про відставку;

- суддю Харківського апеляційно-господарського суду  Смірнова  Віктора Григоровича у зв'язку з поданням заяви про відставку;

- суддю Шацького районного суду Волинської області Кривенчука Володимира івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що  перешкоджає  продовженню виконання обов'язків.

Суддю Ворошиловського районного суду міста Донецька Мусієнка Олександра Прокоповича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Оріхівського районного суду Запорізької області Мосейко Надію Василівну у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Комунарського районного суду міста Запорожжя Строчилову Ларису Семенюівну у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Ярошенка Володимира Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Старобільського районного суду Луганської області Зайцева Леоніда Миколайовича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Скоропада Олександра Миколайовича, заява про відставку.

Суддю Скадовського районного суду Херсонської області Забавського Анатолія Никифоровича, заява про відставку.

Суддю Полонського районного суду Хмельницької області Бабчука Василя Васильовича також у зв'язку з заявою про відставку.

Суддю Кіцманського районного суду Чернівецької області Олексюка Василя Івановича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю Ленінського районного суду міста Севастополя Омельчук Тетяну Іванівну у зв'язку з закінченням строку, на який її було обрано.

Суддю господарського суду Донецької області Джурука Володимира Федоровича у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Суддю військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону Плиску Валентина Порфировича у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Підстави звільнення суддів розглядалися і Вищою радою юстиції, і у нас в комітеті, і не було встановлено фактів, що на когось був якийсь тиск чи якийсь примус.

 

ГОЛОВА. Так, Пхиденко, будь ласка.

 

12:54:29

ПХИДЕНКО С.С.

Володимире Михайловичу, Василю Васильовичу, я прослухав і був дуже здивований щодо мотивів звільнення судді Шацького районного суду Волинської

області. Там нещодавно звільнили завдяки моїй діяльності, два роки я добивався  звільнення, але все-таки звільнили суддю, голову суду, за порушення присяги судді, за грубе аморальну поведінку. А це його кум, до речі, другий товариш, собутильник. І його треба звільняти і звільняли його за аморальну поведінку, а не за власною заявою. І на кінець всього було затримано під час передачі крупної суми доларів. І якось це зійшло в сторону, а мотивація пішла згідно власно поданої заяви. Ви знаєте, все-таки це не личить нам. 

 

ОНОПЕНКО В.В. Ну, матеріали надійшли нам з Вищої Ради юстиції. Якщо там є підстави ті, про які ви сказали, це не мішає, скажімо, порушити кримінальну справу, довести до логічного завершення. І якщо буде вирок суду, то ми в праві переглянути нашу постанову про звільнення його з інших мотивів.

 

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, прошу уваги! Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6447) про звільнення суддів. Прошу голосувати.

 

12:56:12

За-292

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович, далі.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, і останній проект Постанови - 6448 - відносно подання Вищої Ради юстиції щодо звільнення судді Василенка Юрія Олександровича. Коротенько нагадаю вам суть проблеми.

Василенко в свій час був порушив кримінальну справу проти Президента України Леоніда Кучми. Вища Рада юстиції за поданням члена Вищої Ради юстиції розглядала це питання, винесла рішення про те, що Василенко порушив присягу і потрібно його з цих підстав звільняти з посади.

Вчора ми розглядали це питання на комітеті, досить багато приділили уваги і комітет одностайно, я підкреслюю, жодних заперечень не було, прийняв рішення про те, що потрібно відхилити подання Вищої Ради юстиції про звільнення з посади судді  апеляційного суду міста Києва.

Ми прийшли до висновку, що порушення присяги зі сторони судді не було. Це була його позиція по даній конкретній справі.

Більше того, якщо відповідно до статті 31-ї підстави для дисциплінарної відповідальності суддів, скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного закону чи несумісності, що потягло за собою істотні наслідки.

Комітет встановив, що істотних наслідків не має, порушень чинного законодавства грубого зі сторони Василенка не було. Тому комітет вважає за необхідне винести на ваш розгляд проект постанови і відхили подання Вищої ради юстиції.

 

ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, для обговорення цього питання. Три хвилини, будь ласка.  Так, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

12:58:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Вчора під час обговорення ми вивчали всі документи в комітеті і прийшли до висновку, що суддя діяв у відповідності до свого розуміння і до Кримінально-процесуального кодексу. Виключно! Згідно з яким суддя має право на підставі Конституції Кримінально-процесуального кодексу порушити кримінальну справу проти будь-якої особи, в діях якої є ознаки злочину. Ми з вами знаємо, що був замах і на народного депутата Єльяшкевича, це доведений факт. Єльяшкович заявляв в цій залі кілька років тому, і ми знаємо, хто давав це замовлення, чому ця справа не розслідується. Він все правильно зробив.

Я закликаю сьогодні відхилити подання Вищої Ради юстиції і цим самим поставити крапку  в цій ганебній історії.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Буйко.

 

12:59:54

БУЙКО Г.В.

Буйко, фракція комуністів, Донецька область.

Шановний Василь Васильович, я звертаюся, по-перше, до вас з питанням таким. Чому ж два роки зволікали з вирішенням цього питання стосовно позиції судді, який проявив громадянську свою таку позицію? І вже зі змінами політичними сюди вноситься вирішення цього питання. Хотілось би почути від вас грунтовну відповідь.

 

ОНОПЕНКО В.В. Це питання розглядалося на комітеті. І повинен сказати, що Василенко, не погоджуючись з рішенням Вищої ради юстиції, оскаржив це рішення в свій час до Шевченківського районного суду міста Києва. Шевченківський районний суд не задовольнив його скаргу. Потім він після цього звернувся до Апеляційного суду міста Києва. Апеляційний суд розглядав, ясна річ, що певний час, скаргу не задовольнив. Після цього він звернувся до Верховного суду України в березні цього року. І, на жаль, через величезну завантаженість Верховного суду там склалася така ситуація, що декілька десятків цивільних справ лежать і своєї черги чекають для розгляду. Верховний суд до цього часу не постановив відповідне рішення.

Тому члени комітету у зв'язку зі зверненням до нас Василенко, що "поставте в кінці кінців остаточну крапку в цій історії, все-таки прийняли рішення розглянути це питання на сесії Верховної Ради, тим більше що ми прийшли до висновку, що порушення присяги там немає. Василенко поясняв, що він був такої думки і він залишається такої думки. Він поясняв це вчора на комітеті ще і тим, що, ну скажімо, є Президент, є певні гарантії. Ясна річ - імунітет.  Але Президент, ну приведи Господи, сів за кермо і скоїв автодорожний якийсь злочин. Не конкретно щодо прізвища. Як бути в цій ситуації? Питання не просте. Більше того, навіть було відповідне звернення до Конституційного Суду, тому сказати, що Василенко робив це навмисне, комітет прийшов до висновку, що це не так. До нього було звернено, до Василенка, до інших колег було звернення багатьох депутатів, і він прийняв відповідне рішення.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, ще у нас слово має  Добкін, будь ласка.

 

13:02:59

ДОБКІН М.М.

Спасибо Владимир Михайлович. Уважаемый Василий Васильевич, вы прекрасно знаете как я отношусь и реагирую в этом зале, когда у нас начинается какое-либо давление со стороны народных депутатов на судей. Но мне очень удивительно, зная вас как высокого профессионала, как юриста с достаточно большим стажем, вы сейчас  говорите о том, что судьей Василенко не была нарушена присяга. Вы говорите это, прекрасно зная, что ваше мнение и решение комитета вчера было политическим, а не правовым. Вы прекрасно знаете, что после того, как в нашей стране была проведена малая судебная реформа, судья не имеет право возбуждать уголовное дело. Даже если он видел там ознаки уголовного дела, он должен был передать это прокуратуре или следствию. Поэтому давайте сделаем так. Вы являетесь председателем правового комитета и давайте  все оценки действиям судей не политические, а правовые. Тогда у нас будет  должное отношение уважительное к  вам и членам вашего  комитета. Спасибо.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, шановний колего, за комплімент. Я хочу лише сказати, пане Добкін, що я доповідаю позицію комітету і попередньо я сказав, що це було одностайне позиція комітету. Якщо ви хочете знати мою окрему позицію, будь ласка, я можу сказати її окремо. Чи можливо по закінченню цього питання. А тому я іншого нічого доповісти не можу, ніякої тут  політичної... політичного підходу немає. Ви кажете, що суддя не має права порушити кримінальну справу, це питання неоднозначне, тому що по справах приватного звинувачення судді це роблять постійно. Це питання неоднозначне, це питання потребує, можливо, постійного тлумачення Конституційним Судом.

 

ГОЛОВА. Таким чином, шановні колеги, час вичерпано.

З мотивів, Григорій Омельченко, перед голосуванням, будь ласка. Будь ласка, мікрофон, Григорій Омельченко.

 

13:05:25

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Дякую,  шановний Володимире Михайловичу.

Народний депутат Григорій Омельченко.

Шановні колеги! Шановний головуючий! Шановний Василю Васильовичу! Я дякую вам за позицію комітету і те одностайне рішення, яке ви прийняли. Для свого колеги із фракції СДПУ(о) скажу, що комітет приймає не правове, а політичне рішення, як і Верховна  Рада.

А ще одне. Судді Василенко я хочу міцно потиснути руку за його принципову позицію, який за моїм офіційним зверненням, як голови Тимчасової слідчої комісії  порушив кримінальну справу за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів Президентом України Леонідом Кучмою, зокрема, він є організатором викрадення Георгія Гонгадзе, що привело до тяжких наслідків, організатором замаху на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича та вчинення інших тяжких службових злочинів, у тому числі  і корисливих. І тому рішення комітету вірне і справедливе. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги! Я хочу ось що сказати. Ми все-таки у цьому залі і за межами цього залу дуже необережно вживаємо певні слова. Давайте поважати Конституцію. Записано: поки немає вироку відносно будь-якого, не можна назвати когось злочинцем. Тому треба обережно до цього відноситися.

А комітет все-таки  вважає, наш проект рішення і проект постанови  вірно і рекомендує Верховній Раді відхилити подання Вищої ради  юстиції про звільнення  Василенка Юрія Олександровича  з відповідної посади.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми консультувались тут з цього приводу, як нам провести голосування, тому дійшли такого  висновку, прошу уваги, що перші ми повинні поставити на голосування про звільнення  судді Василенка. Якщо це рішення не проходить, значить нам не потрібно голосувати  за інше рішення.

 

ОНОПЕНКО В.В. Ми не заперечуємо, да, ми не заперечуємо.

 

ГОЛОВА. Тому шановні народні депутати, ставиться першим на голосування пропозиція, тобто подання Вищої  ради юстиції про звільнення  судді Василенка Юрія Олександровича.

 

13:08:07

За-93

Рішення не прийнято. Шановні колеги, тут і так все зрозуміло, ну, що ж тут поправити можна. Ну, будь ласка, якщо ви наполягаєте.

"Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 34, Комуністів - 0, СДПУ(О) - 25,   Народно-аграрна - 25, СПУ - 0,  "Єдина Україна" - 6, Тимошенко Блок  - 0, Союз - 1, Демократичні ініціативи - 11,  Центр - 0, "Трудова Україна" - 7, НДП промисловці і підприємці - 0, позафракційні - 8.

Так. Шановні колеги,  з цим питанням, питаннями про призначення, звільнення суддів ми розібралися. Тепер прошу прослухати, я хотів би привітати новопризначених суддів на посади безстроково і побажати плідних успіхів в роботі і тісних зв'язків з Парламентом, давайте привітаємо, шановні колеги.

Так, шановні колеги, і ще одне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України та  протоколу установчих зборів народних депутатів України від 21 грудня 2004 року повідомляю про  утворення депутатської Фракції "Трудова Україна" та Народно-демократичної партії у Верховній Раді України 4-ого скликання. Метою діяльності депутатської Фракція "Трудова Україна" Народно-демократичної партії є консолідація зусиль на розбудову демократичної, правової, соціально-орієнтованої держави. Підписи 18 народних депутатів з цього приводу є. Будь ласка,  голова бюджетного комітету Валентин Григорович Матвєєв, регламентного, вибачте, вже я про бюджет думаю, вибачте.

 

13:09:52

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги,  ви знаєте, ми ідемо на порушення вимог Регламенту Верховної Ради України, коли таким чином даємо згоду на діяльність у Верховній Раді депутатської фракції. Депутатською фракцією може вважатися тільки те об'єднання народних депутатів, до складу якого увійшли  депутати, обрані перш за все за партійними списками і об'єдналися у відповідні депутатські фракції на початку діяльності того чи іншого скликання Верховної Ради. Тому це може бути депутатська група.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Давайте, я попрошу хай там зараз повивчає цю ситуацію ще  регламентний комітет і секретаріат Апарату Верховної Ради.

Бондаренко, будь ласка.

 

13:11:01

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Володимир Бондаренко, Блок Віктора Ющенка. "Наша Україна".

Якщо ми щось створюємо, то безумовно ми повинні констатувати факт розпаду двох груп і фракцій, які були і на базі яких, на залишках яких створюється щось нове. То ми повинні  знову ж таки у даному випадку, враховуючи те, що  там були секретаріати, що там були якісь  приміщення, що там були якісь рішення, які давали можливість брати  участь у  нарадах ваших, двом чоловікам, а тепер буде лише один. Потім ця фракція не дає сьогодні  ніяких нам даних про те, хто є  уповноваженим цієї фракції і таке інше. То мені здається, що треба супроводжувати цю інформацію рядом дуже потрібних рішень, щоб було зрозуміло, що дві фракції, які були тут,  розпалися, а створилася одна. Тому що буде продовжувати діяти секретаріат одної і другої фракції, очевидно. І не зрозуміло буде нам, з ким нам контактувати, хто є уповноваженим і таке інше. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками, певна розрядка у нас відбулася. Тепер, шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про Державний бюджет України на 2005 рік. Пропонується такий регламент розгляду цього питання. Доповідь першого віце-прем'єр-міністра, міністра фінансів України, виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Миколи Яновича Азарова - до 20 хвилин. Відповіді на запитання - до 10 хвилин. Доповідь голови Комітету з питань бюджету, я б назвав її співдоповіддю, - до 20 хвилин. Відповіді на запитання - до 10 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів - до години. Потім у нас є проект постанови про неприйнятність, тобто час для обгрунтування проекту постанови. Автор Віктор Михайлович Пинзеник. І після того мотиви, і прийняття рішення. На все це - до 10 хвилин. Немає заперечень проти такого регламенту? Це внесений регламент Комітетом з питань бюджету.

Переходимо до розгляду. Будь ласка, Микола Янович Азаров. Ми тоді перейдемо на 45 хвилин, якщо ви, шановні колеги, захочете цього. Ну, цього ж не можна допускати, це бюджет - серйозна справа, давайте будемо говорити.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

Необходимость принятия Закона о Государственном бюджете на 2005 год диктуется не только острой социально-экономической ситуацией в стране и необходимостью скорейшей ее стабилизации, но в первую очередь тем, что впервые в бюджете 2005 года закладывается значительное увеличение социальных программ, а их доля в общих расходах повышается с 48 в текущем году до 58,5 в наступающем году. Эти расходы невозможно осуществлять в соответствие со среднемесячными расходами текущего года, поскольку, если средние расходы общего фонда Государственного бюджета составляют за 2004 года 4,6 миллиарда в месяц, то средние расходы 2005 года  составит 6,2 млрд. гривен.

Неужели это не понятно тем, кто с удивительной безответственностью предлагает не рассматривать бюджет? Правительство сделало все, от него зависящее, чтобы добиться своевременного принятия реального и сбалансированного Закона о Государственном бюджете.

Самое главное - мы не допустили обвала финансово-экономической ситуации в стране после известных политических потрясений. Стабилизирована ситуация в банковской сфере, восстановлен прежний уровень поступлений в Государственный бюджет. Я могу с гордостью доложить Верховному Совету, что 21.12 поступило 400 млн. только по линии налоговой службы. 22-го - 264, сегодня мы рассчитываем получить 280. И за оставшиеся дни января мы планируем получить соответственно 415, 325, 670 и полностью выйти на уровень поступлений декабря-месяца.

Налаживается система платежей в народном хозяйстве. Восстанавливается уровень средств правительства в Казначействе. На сегодняшний день этот уровень с активами превышает уже семь миллиардов гривен. Созданы необходимые ресурсы, условия для полного финансирования всех социальных программ января.

Возникает парадоксальная ситуация, когда есть деньги для финансирования дефицита Пенсионного фонда, финансирования других социальных программ, но нет законного права для их перечисления в Пенсионный фонд.

31 декабря я уже не имею права на это, поскольку в бюджете 2004 года не заложены такие расходы, а первого января 2005 года я еще не имею права проводить эти расходы, поскольку Закон о бюджете еще не принят, еще н подписан Президентом, еще не опубликован, еще не вступил в законную силу, еще нет соответствующего решения правительства, еще нет соответствующие бюджетной росписи и соответствующие документы еще не переданы в бюджет. Я не зря назвал процедуры, которые необходимо сделать после того, как бюджет будет проголосован в этом зале. А это соответственно не только срыв выплаты пенсий в январе, но и по целому ряду других социальных программ.

Неужели неясно, что те депутаты, которые не будут голосовать за бюджет, своими действиями подталкивают сознательно страну к серьезному социально-политическому кризису, неужели для них урок конца ноября и начала декабря, когда страна неожиданно, без всяких на то объективных причин оказалась на краю пропасти, не послужил серьезным уроком?

Я скажу такую фразу: может, кому-то нужны эти великие потрясения, чтобы, опираясь  на них, решать свои проблемы? Но перефразируя фразы известного политика, необходимо со всей определенностью сказать: народу Украины необходим мир, спокойствие, стабильность как основа экономического развития роста благосостояния. Народу Украины нужны не великие потрясения, а нужна великая Украина.

Напомню, что принятие бюджета даст возможность до конца года утвердить свыше 12-ти тысяч местных бюджетов, а с 1 января приступить к финансированию расходов бюджетов с повышенными социальными обязательствами.

Надо ясно осознавать, что какими бы мотивами не руководствовались  народные депутаты, тот, кто не будет голосовать сегодня за бюджет, тот будет голосовать против повышения минимальной заработной платы с сохранением соотношений с 1 января в размере 262 гривны, на что в бюджете закладывается 5 миллиардов, выплата целевых адресных пособий пенсионерам, у которых пенсия меньше, чем указано в законе о прожиточном минимуме.

Справочно я скажу, что в декабре выплачивалась пенсия с учетом индексации октября уже в размере 290 гривен, а на январь закладывается 295. Выплаты пенсий тем, кто был занят полный рабочий день на подземных работах, а также выплата компенсации разницы между суммой страховых взносов, оплаченных сельскохозяйственными предприятиями субъектами специального режима налогообложения и взносами, которые были бы оплачены ими на общих основаниях, выравнивания пенсионного обеспечения военнослужащих в бюджете закладывается один миллиард реализации Закона Украины о государственной поддержке сельского хозяйства, по созданию аграрного фонда, фонда аграрных страховых субсидий Украины, предоставлению бюджетной дотации 535 миллионов гривен.

В январе мы собираемся приступить к выплате компенсаций, не выплаченных в 1997-2000 годах, педагогическим и научно педагогическим работникам, надбавок за выслугу лет и помощи на оздоровление при предоставлении ежегодного отпуска. В бюджете закладывается 690 миллионов.

Выплаты увеличены в 2,3 раза, стипендии студентам высших учебных заведений и ученикам профессионально-технических учебных заведений. Выплаты повышены вдвое социальных гарантий ветеранам войны и труда. Повышение размера прожиточного минимума, введение с первого января в действие норм законодательства в части социальных гарантий, которые ранее ежегодно приостанавливались. Например, таких как бесплатное питание учеников первых-четвертых классов, заработной платы педагогам, работникам музеев, разовых выплат научно-педагогическим работникам, на что закладывается 707 миллионов гривен. Увеличение с первого января в полтора раза расчетной ставки, которая применяется для определения объема государственной социальной помощи инвалидам с детства и детям-инвалидам. Увеличение с первого января на 13 процентов уровня обеспеченности прожиточного минимума для нетрудоспособных граждан.

В процессе работы над бюджетом учтены многие предложения народных депутатов, в частности предусмотрено возмещение потерь местным бюджетам, выплат, проведенных по судебным решениям, на компенсацию неуплаченных в 1997-2000 годах педагогическим и научно-педагогическим работникам надбавок за выслугу лет; совершенствование механизма погашения обязательств государства по обесцененным денежным сбережениям, увеличение рентной платы за транспортировку нефти и аммиака; предоставление краткосрочных займов местным бюджетам в случаях временных кассовых разрывов, связанных с финансированием всех расходов общего фонда местных бюджетов.

Кроме того, в проект бюджета на 2005 год предлагается включить около 20 новых программ, финансирование которых окажется под угрозой срыва.

Несколько слов об экономическом фундаменте, на котором   базировались расчеты  бюджета. Даже  после  известных последних событий  все основные социально-экономические показатели хоть и несколько снизились, но находятся в прогнозированых границах. За 11 месяцев рост валового внутреннего  продукта в Украине составил рекордную для нас цифру 12,4 процента, что подтверждает устойчивость украинской экономики. Отмеченный рост состоялся в основном за счет увеличения валовой и добавленной стоимости в строительстве на 22 процента, в сельском хозяйстве на 20 процентов. Общий товарооборот - только вдумаемся в эту цифру! - по сравнению с прошлым годом вырос на 140 миллиардов гривен. Номинальный валовый  внутренний продукт по ориентировочным оценкам составит до конца года  341 миллиард и мы сейчас уже имеем более 300 миллиардов.

Прирост промышленного  производства за январь-ноябрь составил  13,4 процента, за ноябрь - 11 процентов и 3 десятых.

В ноябре, что особенно важно, позитивную динамику в наибольшей степени определял рост  производства в пищевой промышленности. В машиностроении, металлургии. Более 70 процентов  прироста промышленности в целом обеспечивалось за  счет выпуска продукции в этих отраслях. По итогам 11 месяцев наибольший прирост среди основных видов промышленной деятельности зафиксирован  в машиностроении, 31 процент - темпы роста машиностроения. С начала года увеличился экспорт на 7,5 миллиардов долларов,  несмотря на безосновательное нагнетание потребительских настроений, годовой индекс инфляции декабря к декабрю прошлого года прогнозируется на уровне до 10,5 процента. Это не особенно приятный факт, но ни о каком критическом росте  инфляции речи быть не может. Когда говорят об инфляции и связывают ее только с социальными выплатами, то это не вся правда. Нам удалось удержать инфляцию в допустимых пределах, несмотря на совокупное воздействие на экономику целого ряда исключительно неблагоприятных факторов. Прежде всего, это касается катастрофического неурожая прошлого года, когда мы собрали всего лишь около 20 миллионов тонн зерновых, что более, чем в два раза меньше, чем в 2004 году. Это был  самый неурожайный год за последние  60 лет. Мы собрали продовольственной пшеницы всего  3,6 миллиона тонн. И последствия сказались  и в 2003, и в 2004 годах в виде роста  цен на продукты питания.

В 2004 году нам пришлось формировать таким  образом Государственный бюджет, чтобы заложить достаточно ресурсов для формирования запасов зерна с тем, чтобы обеспечить население хлебом и взять под контроль ценовую ситуацию в стране. И мы справились с этой  задачей. Мы заложили значительный ресурс на  поддержку агропромышленного комплекса и закупок в госрезерв.

Вторая проблема, которую за последние два года нам пришлось решать, вызвана более, чем двукратным увеличением роста цен на нефть на мировых рынках. А  это в свою очередь привело к увеличению цен на дизельное топливо и бензин, вследствие этого выросли  цены и на все товары, несмотря на то, что экономика западных стран  отреагировала на повышение цены на нефть значительным увеличением бюджетных дефицитов,  замедлением темпа роста  доходов  бюджета и ВВП, нам удалось не допустить существенного влияния роста цен нефти на нашу экономику.

Кроме того, мы пережили увеличение роста цен на  металл. За последние два года  цены на мировых рынках выросли более, чем  в два с половиной раза. Конечно, это, с одной стороны, позитивно,  поскольку этот основная  наша экспортная компонента, за счет которой мы увеличиваем сальдо платежного баланса. Но, с другой стороны, это рост внутренних цен на металл. И  мы осознаем свою ответственность и должны приложить все усилия для сдерживания роста  цен и для борьбы с инфляцией. Мы  уже забыли, что за эти  два года резко упал курс доллара более, чем на  33 процента, а ведь это мировая резервная валюта.

На конец. Экономика, и последние события то показали, развивалась в условиях политических рисков и  потрясений. Вот вся правда о том, в каких условиях мы получили  10,5 процентов инфляцию за год.

На сегодняшний день доходы Государственного бюджета составили 64, 3  миллиарда. Так же необходимо отметить, что на понедельник уже профинансировано 100% годовых социальных расходов государственного бюджета, а также весь объем межбюджетных трансфертов, поэтому сейчас приоритетной задачей для нас является полная стабилизация и принятие бюджета до конца года. Мы не в коем случае не должны забывать, что бюджет -  это главный  финансовый документ, по которому живет страна. Несколько слов об основных уточненных показателях представленного бюджета. Уточненный прогноз экономического социального развития Украины на 2005 год учитывать тенденции, которые имели место как на протяжении последних лет, таки в последствии прошедших политических событий. А именно, номинальный валовый внутренний продукт мы планируем в объеме 410 миллиардов гривен. Реальный рост валового внутреннего продукта - 6,5%,  индекс потребительских цен мы планируем осторожно консервативную оценку в объеме 8,7% и  рассчитываем на  то, что сумеем снизить этот уровень. Рост экспорта 106,9%, импорта - 111,2.  Прогноз доходов сводного бюджета, по согласованием с бюджетным Комитетом без трансфертов составляет 109,6 миллиарда гривен или 26,8% от валового внутреннего продукта, в том числе государственный бюджет - 85,1 миллиарда, местные бюджеты - 24,6 миллиарда. В сравнении с 2004 годом, с учетом внесенных бюджетным комитетом изменений новые прогнозные поступления увеличиваются на 27 миллиардов гривен или на 33%. В том числе по государственному бюджету на 21,5 миллиард или на 34%. По местным бюджетам - на 5,6 миллиарда или на 29,4%. Прошло всего лишь 2 года  с 2002 года, но если проводить параллели, то размеры сводного бюджета в 2005 году почти в двое превышают размеры сводного бюджета в 2002 году. И динамика роста доходов бюджета соответствует траектории развития страны. Несколько слов о дефиците государственного бюджета. Мне приходилось уже много об этом говорить.

По сравнению с предыдущим вариантом по согласованию с бюджетным комитетом  дефицит Государственного  бюджета уменьшился до 8,8 миллиарда, то есть почти на 2,2 миллиарда за счет уменьшения приватизации.

Соотношение дефицита Государственного бюджета к валовому  внутреннему продукту после внесенных изменений составляет 2,1 процента. Я уже говорил о том, что развивающаяся экономика может себе позволить дефицит Государственного бюджета. Мы предполагаем покрывать этот дефицит бюджета за счет осуществления внешних и внутренних заимствований. Предельный размер Государственного долга в конце 2005 года составит: внутреннего - 15,8 миллиарда гривен, внешнего - 9,3 миллиарда. Справочно, отношение прямого  гарантированного долга к валовому внутреннему продукту составит 20,9 процента, что в 3 раза меньше критического уровня, принятого   Маастрихскими соглашениями. Справочно,  в 2003 году мы имели  это соотношение 29,5 процентов, а в 2002 - 33,6. Так кто может говорить о том, что мы наращиваем свои долги. Наоборот мы их сокращаем. То есть последовательно уменьшается относительная задолженность Украины. На протяжении последних лет Украина придерживалась взвешенной политики управления  государственным долгом, главной особенностью которой было снижения  рисков заимствований путем увеличения сроков  и снижения стоимости обслуживания. То есть от дорогих краткосрочных заимствований к более дешевым долгосрочным. Ярким подтверждением успешности операций на внешних рынках является тот факт, что авторитетные журналы "Емедженмаркетс". "Евровик" назвали размещение украинских облигаций наилучшей  государственной трансакцией.

Несколько слов о расходах. Расходы  бюджета на 2005 год планируется в сумме 120,8 миллиарда или почти на  2 миллиарда меньше по  согласованию с бюджетным комитетом сравнительно с вариантом правительства. Процент расходов социальной составляющей сводного бюджета по сравнению с предыдущим бюджетом 2004 года увеличивается на девять процентов и составляет 58 с лишним процентов.

Основной задачей пересмотра всех показателей Государственного бюджета было безусловное стопроцентное обеспечение финансовыми ресурсами Пенсионного фонда. Доходы Пенсионного фонда формируются за счет собственных средств, а также средств Государственного бюджета. Поэтому общий доход, объем доходов Пенсионного фонда на следующий год запланирован на уровне 50,2 миллиарда гривен, из которых 38 миллиардов - собственные средства Пенсионного фонда. То есть мы предусмотрели рост собственных доходов на 2004 год всего 6,5 миллиарда гривен. Я сразу критикам отвечаю. Например, в 2004 году рост собственных доходов Пенсионного фонда составил 10 миллиарда. Какие у нас есть основания думать, что рост собственных доходов в 2005 году Пенсионного фонда будет меньше этой цифры? То есть мы заранее закладываем опережающий рост доходов Пенсионного доходов и отсутствие дефицита.

Выплата ежемесячной государственной адресной помощи к пенсиям в 2005, как и в 2004 году, будет осуществляться за счет средств Пенсионного фонда и Государственного бюджета. Потребность в средствах Государственного бюджета на выплату дотаций будет определяться с учетом размеров пенсий, которые будут расти, учитывая индексацию, что приведет к уменьшению потребностей в средствах на ее выплату в последующих годах.

Кроме того, рост основных макропоказателей экономического и социального развития в 2006 году...

 

ГОЛОВА. Будь ласка, хвилина, там повтори для завершення просить виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я. Кроме того, рост основных макропоказателей экономического и социального развития в 2006 году, в частности Фонда оплаты труда, работников, занятых в отраслях экономики, даст возможность Пенсионному фонду обеспечить потребность в средствах на выплату дотаций за счет собственных ресурсов.

Расходы на выплату пенсий военнослужащим запланированы в сумме 3,9 миллиарда. При этом эти расходы увеличиваются по сравнению с 2004 годом на 1,4 миллиарда. 995 млн. направляется на перерасчет раннее назначенных пенсий с целью уменьшения различий в размерах пенсий военнослужащих в зависимости от времени выхода их на пенсию.

Также в проекте бюджета предусмотрено введение новой минимальной оплаты труда. Расходы на образование составят 9,8 млрд., что на 2,8 млрд. гривен или почти на 40 процентов больше утвержденных на 2004 год.

На здравоохранение предусмотрено 3,4 млрд. Централизованные расходы медицины по сравнению с 2002 годом выросли в 3,4 раза. В доработанном проекте бюджета увеличено расходы Министерства обороны на 872 млн. гривен. В частности, следует отметить, что в общей сумме расходов о предоставлении кредитов Государственного бюджета на 2005 год учтены межбюджетные трансферты и субвенции местным бюджетам, которые относятся к защищенным статьям расходов общего фонда Государственного бюджета и не могут быть перераспределены. Без их учета расходы на развитие аграрного сектора и села составляют 11,2 процента.

На реализацию мероприятий социально-культурного развития села и социальной защиты предусмотрено расходы Государственного бюджета в сумме один миллиард и расходы местных бюджетов в сумме свыше четырех миллиардов.

На 2005 год Мин АПК предусмотрено расходы объемы расходов в предоставлении кредитов по общему и специальному фонду в сумме 5,4 млрд., что почти в два раза больше бюджетных назначений 2004 года. Для сравнения: 2,9 млрд. и в 3,3 раза больше бюджетных назначений 2002 года - 1,6 млрд.

Значительное изменение объемов поддержки аграрного сектора произошло, начиная с 2003 года, когда правительство, учитывая ситуацию, сложившуюся в сельском хозяйстве под негативном влиянием природно-климатических факторов предусмотрело ряд мероприятий по ликвидации последствий стихийных бедствий.

Несколько слов о доле местных бюджетов. Доходы прогнозируются в сумме 24,6 млрд. гривен. Расходы составят, обратите внимание на эту цифру, - 47,3 млрд. против 33-х миллиардов в 2004 году, то есть расходы местных бюджетов увеличиваются на 14 миллиардов.

На следующий год запланирован объем  межбюджетных трансфертов в сумме 28 миллиардов, что на 16 процентов больше соответствующей суммы на 2004 год.

Дотации предусматриваются 10,1 миллиарда или на 21 процент больше, субвенций 7,8 миллиарда, что на 5,6 процентов больше. Мы также предусмотрели дальнейшую поддержку жилищно-коммунальных объектов, на что предусматривается инвестиционная составляющая в объеме 450 миллионов и 485 миллионов выделяем на социально-экономическое развитие территорий.

Уважаемые народные депутаты!  В любом законе есть масса недостатков и недоликов, но если подходить принципиально, то он отвечает духу и смыслу бюджетной резолюции, которую вы принимали, отвечает законодательству, которое принималось в этом зале, соответствует ему и обеспечивает устойчивые условия для развития экономики в 2005 году.  Поэтому с учетом изложенного Кабинет Министров просит принять закон в целом.  Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.  Шановні колеги, запитання якщо, будь ласка, запишіться на запитання. В нас на запитання залишилося 7 хвилин. Микола Янович забрав трохи часу у нас.

Шановні колеги, треба нам порадитися, поки не перейшли до запитань. Зазвичай, коли ми розглядаємо питання, ми не перериваємося. Можливо, ви б пристали на таку пропозицію, і нас щоб підтримав Регламентний комітет, щоб ми завершили  розгляд питання, і після того, яке рішення визначимося, будемо далі домовлятися, як нам далі діяти і працювати, чи, можливо, відвести час для роботи в комітетах. Щоб не переривати нам.  Немає заперечень?

(Ш у м   у   з а л і)

Я вам дякую за щиру підтримку.

Запитання, будь ласка, на табло. Микола Володимирович Томенко, фракція "Наша Україна".

І попередьте народних депутатів, будь ласка, про те, що ми працюємо над завершенням розгляду питання, щоб вони орієнтувалися і були в сесійній залі і могли голосувати.  Будь ласка.

 

13:39:12

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко.  Шановні колеги, Миколо Янович!

Я, враховуючи, що ми в спеціальних обставинах приймаємо бюджет, все-таки вважаю, що поки що з політичної арени деякі державні чи політичні актори не зійшли. І для мене важливо, щоб ви поінформували, я, наприклад, не знаю позицію Леоніда Кучми: він за те, щоб бюджет приймався, чи можна без бюджету, наприклад, жити. Я розумію, що він не попадає до себе в кабінет, але про державні премії своїм родичам і друзям він підписує. Тому яка позиція Леоніда Кучми? Яка позиція Віктора Януковича? Тому що недавно він сказав, що бюджет такий нам ганебний і принизливий непотрібно. Тепер нібито він каже, що такий бюджет нам потрібний. Все-таки людина ж у відпустці, і ключовий гравець на політичній арені.

Тому я прошу вас поінформувати, яка позиція Президента і Прем'єр-міністра у відпустці стосовно цього бюджету.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Николай Владимирович, уважаемые народные депутаты! Я сегодня утром разговаривал с Леонидом Даниловичем Кучмой и с Виктором Федоровичем Януковичем. Они прекрасно понимают, что такое бюджет для страны. И Леонид Данилович заверил меня, что он подпишет бюджет принятый, и бюджет вступит в силу до 31 декабря, если он сегодня будет принят в зале. Также поддержал принятие бюджета Виктор Федорович Янукович.

 

ГОЛОВА. Геннадій Самофалов, будь ласка, фракція "Регіони України".

 

13:41:03

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемый Николай Янович, очень много было разговоров о социальной направленности бюджета. Не смотря на острую ситуацию, которая сложилась в последние два месяца, я, действительно, услышал, что все-таки девять процентов составляющая социальной защиты населения.

Я хотел бы вот, чтобы для радиослушателей, для избирателей вы более четко сказали, потому что было сказано очень быстро и ,наверное, не все поняли, в чем заключается социальная направленность, то есть какая будет пенсия с первого января у пенсионеров, минимальная заработная плата, стипендии студентам, ............................военнослужащих и так далее. Я думаю, что это очень важно нам всем определиться по принятию бюджета. Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Я эти цифры называл в своем выступлении. Повторю, что особенностью этого бюджета является значительное увеличение доли социальных расходов. Это увеличение составляет  9 процентов по сравнению с прошлым  годом и в абсолютном измерении 58,2 процента от общих расходов бюджета являются расходы на социальные цели. Пенсия в январе месяце минимальная составит в соответствии с пересчетом на индекс инфляции 295 гривен. Минимальная заработная плата с 1 января, если сегодня в зале будет проголосован закон, составит  262  гривны и соответственно во всех бюджетах городов, районов, областей и Государственном бюджете заложены средства на выплату уже повышенных заработных плат в январе  месяце следующего года. Я не буду перечислять еще другие социальные программы, я о них очень подробно говорил в начале своего выступления.

 

ГОЛОВА. Валентин Йосипович Матвєєв. Володимир Матвєєв, фракція комуністів. Вибачте, будь ласка.

 

13:43:06

МАТВЄЄВ В.Й.

Владимир Матвеев, фракция Компартии Украины, город Николаев.

Николай Янович, ну обращает на себя внимание такой вот интересный факт. Те регионы, которые, ну будем так говорить, плохо проголосовали за Ющенко, они... отношение к ним ужесточено при отчислении в Государственный бюджет. Это касается Харьковской области, это касается Луганской области, это касается Донецкой области. В частности, я вам приведу пример по городу Николаеву. При завышенном расчетном показателе доходов на 22,5  миллиона отчисления в новом проекте бюджета увеличилось еще на 30 процентов, и с учетом того, что долг Государственного бюджета города Николаева уже составляет 10...около 10 миллионов гривен, он сейчас составляет более 30 миллионов гривен дефицит. Как будет город Николаев в такой ситуации? Это что, действительно сведение  счетов?

И общий вопрос. Нам что, действительно невозможно обойтись без государственной программы развития......

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты,  бюджет и расчеты нормативов местных бюджетов - документ не политический. И, разумеется, при расчетах этих показателей не учитывались и не могли учитываться результаты голосования, поскольку расчеты осуществляются по формуле Формула учитывает абсолютно  все составляющие местных бюджетов. Существует программа,  эти расчеты, по-моему, проводились еще  в июле месяце или августе. Тогда еще никаких выборов не было. И поэтому вот такое, это называется притянуть за уши, понимаете.  Я понимаю, что может по Николаеву, по другим областям  какие-то параметры не устраивают местные власти.

Но, первое, что  хочется сказать. Почему,  если по отдельным областям мы вышли на уровень стопроцентного наполнения  государственного и местных бюджетов, то  по отдельным областям, районам и городам доходы составляют 25 процентов от нормы. Значит местные органы власти  должны  заниматься доходами.

Но хочу вас  успокоить. Государственный  бюджет так составлен, что ни в одном городе, и ни в одной области не будет никаких задолженностей по заработной плате и по социальным выплатам. Это полностью гарантировано. Да есть, значить на месте у вас не мер, а размазня, я извиняюсь, есть. Что мешало тому меру приехать  в Министерство финансов, показать свои расчеты  и решить этот вопрос. Почему по всей стране  на сегодняшний день 100 процентов профинансированы все социальные расходы и заработная плата, а по какому-то отдельному  городу есть задолженность? Значит он плохо работает и боится нос  показать. Боится, потому что мы его ж научим, как работать надо.

Поэтому давайте, друзья, успокоимся и спокойно будем рассуждать. В Государственном бюджете есть достаточно средств для ликвидации кассовых разрывов всех местных бюджетов. Но местные  бюджеты прежде всего должны сами работать и обращаться за помощью только тогда, когда  случились или форс-мажорные  обстоятельства или, скажем, произошли объективные какие-то факторы. Министерство финансов рассматривает, вносит предложение и таким городам, областям, районам осуществляется предоставление краткострочных позичок. По Закону о бюджетной системе, кстати, в декабре месяце запрещено предоставление позичок Казначейству, но если сложилась критическая ситуация, Правительство рассмотрит и примет такие решения.

 

ГОЛОВА. Воюш, будь ласка, Фракція СДПУ (О).

 

13:47:29

ВОЮШ В.Д.

Уважаемый Николай Янович, під час друку помилково випало слово "місто Одеса", по ходу 53 11 800, я думаю, що там, ця помилка його треба підправити. І друге вопрос: вот, как Вы относитесь к тому, что Бюджетный комитет принял решение о том, чтобы от продажи земель несельско-хозяйственного назначения средства, которые раньше на 90% шли во второй кошик местного бюджета, теперь 30% из этих средств забрать  в государственный  бюджет. Это дало примерно 95 миллиона дохода дополнительного в государственный бюджет. Я думаю, что не так велика эта капля в госбюджете, чтобы надо было отобрать ее у местных бюджетов.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну. я скажу сразу, что в бюджете возможны определенные редакционные уточнения. Если Председатель бюджетного комитета и Парламент - Верховный Совет поддержит эти редакционные уточнения, что мы их внесем на стадии редактирования бюджета. Теперь, что  касается решения бюджетного комитета по распределению средств от продажи земельных участков, на 95 миллионов гривен для государственного бюджета сумма не принципиальная и если зал поддержит это  предложение и бюджетный комитет с этим согласится, то Правительство возражать не будет.

 

ГОЛОВА. Шершун, замість Самоплавського, потім Рудьковський, а, Вінський.

 

13:49:05

ШЕРШУН М.Х.

Микола Янович, я хочу привернути Вашу  увагу до статті 47 бюджету, вона визначає, що закупівля путівок на оздоровлення чорнобильців, закупівля для цієї категорії постраждалих ліків та медичного обладнання знову буде  проводитися централізовано. Рік, що минає  засвідчив недоцільність такого централізованого підходу, є багато скарг з областей і за це можна було б   розповідать, часу немає.

Я пропоную вилучити зі статті 47-ї проекту закону слова "централізовані" та повністю другий абзац, виклавши його у наступній редакції. Затвердити бюджетні призначення на 2005 рік для виконання програми оздоровлення постраждалих громадян та комплексне медико-санітарне забезпечення громадян, які постраждали, у розрізі адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатком 5 цього закону.  Микола Янович, я дуже...

 

АЗАРОВ М.Я. Я вам скажу, что и в том порядке, который действовал в 2003 году, и в том, который действует сейчас, очень много недостатков. Когда мы распределили средства на оздоровление чернобыльцев по областям, это было 2003 год, то в основном они распределялись по местным здравницам. А в тоже время есть определенная категория чернобыльцев, которые требуют лечения не в тех конкретно здравницах, не в той области, где они проживают, а в других. Вот с этим были проблемы. Поэтому мы и записали, чтобы министерство рассмотрело и, опираясь, безусловно, на сеть здравниц на местах, все-таки сумело более оптимально перераспределить эти средства. К сожалению, были сбои в начале года. Мы о них знаем. И потребовалось вмешательство правительства, чтобы министерство навело порядок в этом деле. Я не вижу особо принципиального значения в том, как распределяются эти средства. Важно, чтобы они  распределялись грамотно.

Поэтому наверное оптимально было бы сочетание централизованного и  местного распределения средств. Для тех, кто нуждается в выздоровлении по месту, пожалуйста, пусть едут, оздоравливаются по месту. Ну, а есть ряд таких, которых надо может быть и за рубеж отправлять.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, будь ласка.

 

13:51:50

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ми імпорт товарів знову хочемо здійснювати, регулювати урядом. Можливо, це потрібно повернутися до старої практики робити Верховною Радою?

Друге. На Погоджувальній раді деякі питання домовилися. Миколо Яновичу, наприклад, стаття дев'ять абзац другий про перевезення, переміщення товарів через територію України. Мова йде про вантажі та пасажирів. Це викинули.

Третє питання. Ви дуже радикально змінюєте податкове законодавство. Наприклад, в 2004 році існувала процедура справляння податку на додану вартість, на реалізацію газу на внутрішньому ринку. Вона показала свою ефективність. Зараз у 2005 році радикально міняємо. Потрібно б залишити і на 2005 рік, інакше це в опалювальний сезон підвищить на 20 відсотків ціни на комунальні тарифи.

 

АЗАРОВ М.Я. Что касается регулировки вывозной и ввозной пошлины, то опыт работы, скажем, правительств других стран, которым это право дано, показывает в случае изменения внутренней конъюнктуры ценовой, объемов производства, экспортной конъюнктуры правительство более оперативно может решать эти вопросы. Но с учетом известной ситуации, если Верховная Рада не поддержит такой разумный подход и оставит прежний порядок, то мы не будет возражать против этого.

Что касается транзита товаров через территорию Украины и введения ПДВ. Я думаю, что, если Верховный Совет поддержит сохранение порядка в этом году и проголосует, то правительство также не будет возражать.

Что касается податковых норм, то, по-моему, мы согласовали все эти нормы вчера на заседании Бюджетного комитета, и так мне доложили, что эти нормы согласованы с Терехиным, с финансовым комитетом и с Бюджетным комитетом. Мы согласились практически с установлением старой редакции этих норм.

 

ГОЛОВА. Йосип Вінський.

 

13:54:19

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Миколо Яновичу, Вінський, фракція Соцпартії.

Якщо ви пам'ятаєте, осінню у нас була дуже серйозна дискусія з приводу неправових кроків уряду щодо того, як здійснювався процес доплат до пенсій. Тобто ми вимагали, щоб внесений проект змін до Закону про бюджет, пройшов Верховну Раду. Ми розуміли, що буде стопроцентне голосування, і тоді уряд в рамках бюджету здійснював би доплати до пенсій, а, можливо, би пішов і дальше і зробив би повноцінні пенсії.

Ви три місяці не зрозуміло, де брали гроші для цього, але доплати робили, ми вас за це привєтствовали, тому що, правильно, треба платити більші пенсії. Скажіть мені, чому жовтень, листопад, грудень можна було уряду таким чином діяти, а січень, лютий, березень уже не можна діяти? І чому сьогодні така істерика навкруг бюджету з приводу саме цього питання? Навіщо ці спекуляції, адже ніхто не сів в тюрму за те порушення бюджетної дисципліни, які відбулися урядом?..

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Иосиф Викентьевич, никакого нарушения бюджетной дисциплины уряд не допускал, и никто в тюрьму не сядет, потому что Верховный Совет (я отвечаю на ваш вопрос), Верховный Совет Украины в июне-месяце принял изменения к Закону о Государственном бюджете на 2004 год и принял статью 109.3, которой в течение 2004 года разрешил правительству использовать на целевые адресные пенсионные доплаты сверхплановые поступления от приватизации, выпустив для этого соответствующее постановление правительства.

Такое постановление правительства было выпущено и 4,5 млрд. сверхплановых поступлений от приватизации было распределено в соответствии со статьей 109.3 Закона про Государственный бюджет. Вот потому мы не сможем осуществить финансирование этой доплаты в 2005 году, поскольку эта норма закона действует только в 2004 году.

Теперь отвечаю на вопрос второй ваш вопрос. Правительство считает необходимым сразу же после утверждения Закона о Государственном бюджете, в котором будут вызначены объемы финансирования дефицита Пенсионного фонда на этот размер рассчитать пенсии, разработать закон соответствующий и на законном основании в 2005-м году осуществлять эти доплаты.  Пока соответствующей строчки в Законе о Государственном бюджете нет, правительство не может принять решение о определении вот этого объема.  В том числе, правительство сразу же утвердит бюджет Пенсионного фонда.

 

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Янович, час вичерпаний, уже навіть 10 хвилин перебрали. Дякую, сідайте.

Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань бюджету Петро Порошенко до 20 хвилин. Відповіді на запитання також до 10-ти хвилин.

Будь ласка, Петро Олексійович.

 

13:58:12

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую, шановний Володимир Михайлович.

Шановні колеги! Я думаю, що мій виступ не буде потребувати 20-ти хвилин. Цей проект бюджету складався без участі бюджетного комітету, цей проект бюджету є продовженням тих традицій, які були закладені під час формування бюджету 2004 року, коли парламент був, фактично, усунений від розробки та провадження проектів законів про Державний бюджет.

Той факт, що ми сам закон вперше в другому читанні розглядаємо 23 грудня і яскравим підтвердженням того, що якісним цей проект бюджету бути не може. Я думаю, що зараз ми пожинаємо плоди створення так званої більшості, коли на засіданнях в уряді депутати обговорювали, окремі депутати обговорювали змістовну частину бюджету, розбирали на власні округи капвкладення, робили внески по певних головних розпорядниках і на такому "междусобойчике" намагалися приймати бюджет.

Бюджет надійшло до парламенту 14 грудня. І, звичайно, що за три дні опрацювання в Бюджетному комітеті ми вдосконалити цей бюджет не могли. Єдиний напрямок, над яким працював Бюджетний комітет, було скорочення дефіциту бюджету, для того щоб зняти ризики невиконання бюджету у 2005 році і не допустити підвищення або появи заборгованості по заробітних платах і пенсіях. Саме цим і тільки цим пояснюється розгляд сьогоднішнього, саме сьогодні законопроекту по бюджету, і для того щоб не дати можливості створити загрозу невиплати пенсій і підвищених мінімальних заробітних плат, починаючи з першого січня 2005 року.

Я хотів би нагадати, що вже п'ятого січня Пенсійний фонд має почати виплату пенсій пенсіонерам за січень. Щомісячно більше одного мільярда гривень потребує перерахування дотації по факту компенсації дефіциту Пенсійного фонду з боку Державного бюджету. Якщо Закон про Державний бюджет, поганий закон, до якого більшість фракцій не має жодного відношення, не буде прийнятий, починаючи з п'ятого січня 11 мільйонів пенсіонерів залишаться без виплаченої пенсії. Якщо сьогодні не буде прийнятий поганий Закон про бюджет, я ще раз наголошую, до якого не має відношення ні фракція, яку я представляю, і з яким більшість народних депутатів, зі змістовною частиною не погоджуються, фактично в державних фінансів немає можливості виконати положення Закону України про мінімальну заробітну плату, про виплату з першого січня підвищеної мінімальної заробітної плати в розмірі 262 гривні.

Я хотів би, щоб ми надзвичайно відповідально ставилися до появи подібних загроз. Я  наголошую, що Конституція України чітко передбачає, що будь-які видатки державні мають здійснюватися виключно на підставі Закону України "Про Державний бюджет" і не може регулюватися будь-якими іншими законами. Законодавець передбачив, у випадку неприйняття  Закону про Державний бюджет, статтю 46 Бюджетного кодексу, де видатки регулюються в рамках одної дванадцятої попереднього бюджетного року. Це означає, що ми... фактично не мають права місцеві бюджети затверджувати свої бюджети, фактично ми маємо фінансувати в найкращому випадку мінімальну заробітну плату в розмірі 237 гривень. І саме ця відповідальність перед 11 мільйонами пенсіонерів, перед мільйонами працюючих в економіці об'єднала  членів бюджетного комітету в рішенні і в пропозиції винести проект бюджету на розгляд Верховної Ради і рекомендувати народним депутатам прийняти Державний бюджет.

Якщо ви подивитесь Прикінцеві положення запропонованого вам документу ви побачите, що Верховна Рада пропонує доручити розробити і в  термін до 15 лютого прийняти зміни до  цього документу, це ще одне підтвердження негативної оцінки, яку бюджетний комітет дає змістовній частині поданого законопроекту і в цих змінах передбачити підвищення рівня  соціального захисту, тому що цей бюджет, незважаючи на шалені перекоси в бік Пенсійного  фонду і мінімальної заробітної плати по факту не є соціальним, і ми на цьому також наголошуємо, що гарантовано цей бюджет не є бюджетом розвитку, цей бюджет є дійсно небезпечним, тому що надходження від приватизації, на яких я хотів би зупинитися окремо, тому що бюджетний комітет знайшов можливість,  уважно попрацювавши, скоротити надходження від приватизації з 7 мільярдів, які були запропоновані урядом, до суми ( я це кажу для стенограми) менше 5 мільярдів,  4 мільярди 900 мільйонів.

У ваших документах, шановні друзі, стоїть цифра 5,2, але помилково частина видатків не була перенесена з загального фонду у спеціальний, тому реальний дефіцит бюджету, точніше реальні надходження від приватизації, які заплановані, і я просив би Миколу Яновича підтвердити це, складають 4, 9 мільярда гривень.

Що це означає. Що у нас потрібно буде менше продати прибуткових підприємств загальнодержавної власності для того, щоб їх просто проїсти. Тому що  концептуальна ідея приватизації полягає у тому, щоби створювалися потужні інфраструктурні проекти. І я думаю, що новий уряд, і я сподіваюся, новий президент  якісно реалізують  запропоновані позиції.

Таким чином  бюджетний комітет не може звітувати про те,  що він схвалює цей бюджет. Але бюджетний комітет може підтвердити, що ми більше, як на 3 мільярди знизили дефіцит Державного бюджету, знявши  неефективні видатки, и на це погодився уряд.

Ми  певним чином доопрацювали, в тому числі із Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, певні податкові норми  і очевидні недолугі з цих податкових норм були зняті. Я наголошую на тому, що при  прийнятті бюджету ми  вирішуємо  проблеми скороченого дефіциту, ми вирішуємо проблеми завтрашнього дня  у випадну результативного голосування і підпису проекту закону ............... місцеві бюджети  отримають можливість  прийняття своїх бюджетів, ми вирішуємо проблеми обкладання  депозитів у комерційних банках, про що мене зараз підходили, питали , навіть у випадку, якщо Президент не підпише проголосований вчора законопроект Турчинова. Ми вирішуємо проблему 14 видів  соціальних виплат і це є єдиною аргументацією з якою Комітет звертається до Вас  з проханням голосувати за цей Закон. Разом з тим, останнім часом з'явилося багато критичних зауважень до цього проекту в тому числі з боку наших колег. Абсолютну більшість цих зауважень, і щодо стурбованості по рівню дефіциту, і щодо стурбованості щодо врегулювання певних фіскальних і  податкових положень, і щодо стурбованості щодо зниження рівня соціального захисту, ми повністю поділяємо. І я ще раз хотів би наголосити, що ми збираємося 15 лютого всі ці питання  гарантовано врегулювати. Шановні колеги, бюджетний  Комітет, фактично завершив свою роботу вчора, в ніч з позавчора на вчора, але вчора погоджувальна рада прийняла рішення  про те, щоб доручити Уряду і  керівництву Бюджетного комітету врахувати побажання Фракцій і винести узгоджений законопроект,  де за ініціативою Уряду буде внесені певні відповідні зміни. На жаль, не всі зміни встигли включити в таблицю, що вам роздали, зокрема, в статті 83, пункт 44-ий - була пропозиція вилучити, оскільки, дійсно, прийняття цього пункту створює загрозу для функціонування єдиного  енергоринку. 300 мільйонів по держпідтримки технічному переозброєнню, по  домовленості з Урядом, з виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра і віце-прем'єром паливно-енергетичного комплексу були переведені з загального фонду спеціально. Технічно випала з апеляційних судів на будівництво, добудову апеляційного суду міста Києва 14 мільйонів, які враховані, в ресурсі. Випав заведений... Норми про... Були поміняні місцями по кодам апеляційний суд міста Києва і підтримка апеляційних судів (код 0501030 і 051810) відповідні суми, на які я наголосив.

У статті 63-1 було звернення народних депутатів від міста Києва, Київського міського голови для того, щоб вилучити пооб'єктний перелік, який має добудовуватися за рахунок коштів субвенцій на виконання функцій столиці містом Києвом, і, враховуючи те, що міський голова підтвердив (я це для стенограми кажу), що обидва об'єкти будуть добудовані, ми дійсно пішли назустріч, і, можливо, не варто вказувати конкретні адреси в законопроекті, і пішли назустріч для того, щоб вилучити ці об'єкти.

Стаття дев’ята абзац другий - транзит. Те, на що відповідав Микола Янович. Ми можемо вийти на компромісні пропозиції, коли звільнення від оподаткування податком на додану вартість буде відбуватися по переліку, який буде затверджуватися Кабміном. Тому що, наприклад, якщо економічне обгрунтування .......і загроза втрати для України транзитних позицій по окремих видах товарів, умовно кажучи, вугілля, там інші позиції, Кабміну передати право затверджувати цей перелік. Для високовартісних конкурентоздатних товарів, можливо, дійсно і цю пільгу треба було б вилучити для того, щоб забезпечити відповідні соціальні виплати. Ми вважаємо, що це можна погодити.

Стаття 85-2. Стосовно права Кабінету Міністрів встановлювати мито. Миколо Яновичу, вчора була дуже жорстка дискусія на Погоджувальній раді. Нас звинуватили у тому, що ми порушуємо Конституцію. І комітет учора. Не комітет, вибачаюся. Ми на зустрічі з представниками уряду вимушені були реалізувати вимогу Погоджувальної ради і вилучили право уряду підвищувати державне мито. Я просив би і знову кажу це для стенограми, щоб ми вилучили цю норму - статтю 85, вилучили з Державного бюджету, стаття 9-2.

Стаття 54. Шановні колеги, це я хотів наголосити для представників аграрної фракції. Рядок 372-й і 373-й. 373 рядок - там, де формувався порядок сплати внесків до Пенсійного фонду підприємствами, які працюють на фіксованому сільськогосподарському податку, у зв'язку з прийняттям закон вчорашнього ми тоді можемо технічно доопрацювати. Якщо закон буде підписаний, то цю норму треба буде вилучати з бюджету. Якщо закон не буде підписаний, то тоді вже ми визначалися. Таким чином, ми просимо дозволу при доопрацюванні проекту Закону врахувати цю позицію.

На сторінці 132-й технічно: ми у комітеті приймали рішення про переведення фінансування п'яти мільйонів на фінансову підтримку газети "Президентський вісник", яка не має ніякого відношення до держави, щоб ми видатки п'ять мільйонів перевели на реконструкцію Маріїнинського палацу, який знаходиться в аварійному стані, і ці п'ять мільйонів ми викинули.

Володимире Михайловичу, я би хотів, може, надати більше часу для запитання, тому що, можливо, я щось випустив, щоб мали можливість уточнити в процесі обговорення і діалогу.

 

ГОЛОВА. 15 хвилин на запитання таким чином у нас залишається. Прошу записатися, шановні колеги. Будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ігор Тарасюк, фракція "Наша Україна". Потім Володимир Бронніков.

 

14:14:01

ТАРАСЮК І.Г.

Я хотів би для уточнення передати, що цей закон ми прийняли сьогодні по сільському господарству. Називається він 6363. І прошу передати слово Загреві.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Загрева.

 

14:14:15

ЗАГРЕВА Б.Ю.

Дякую.  Шановний Петро Олексійович, ми  на бюджетному комітеті, розглядаючи 14-ту статтю, погодивши її з Кабінетом Міністрів, залишили редакцію, в якій передбачається здійснення заходів по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки. Тому є прохання підтвердити це рішення бюджетного комітету, і в статті 14-й після слова "Циклон-4" цю редакцію залишити.

І також в другом пункті цієї статті після слова "Циклон-4", відповідно цей текст, який був погоджений на бюджетному комітеті разом з Кабінетом Міністрів. Відповідно, технічно я зрозумів, вони випали, їх залишити в тексті закону.  Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Ну, бюджетний комітет, дійсно, приймав подібне рішення. З урядом вчора була дискусія з цього приводу. Я думаю, що вона була вилучена свідомо. Якщо фракція Аграрної партії наполягає на цьому, я думаю, що це нересурсна стаття.

Микола Янович, оскільки друге читання - це все-таки урядова функція, я просив би, щоб ви підтвердили по лізингу, якщо уряд не заперечує...

Звільнення від оподаткування, здійснення... додати "звільнення від оподаткування податку на додану вартість при залученні іноземних кредитів і грантів, ну, Мирковський в курсі, ми вчора обговорювали. В принципі, ресурсу це не передбачає. Прохання, щоб ви підтвердили.

Оскільки це позиція Аграрної фракції при наданні державних гарантій, оскільки це не передбачає ресурсів при підтвердженні уряду, ми  включаємо для стенограми.

 

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, фракція "Регіони України".

Анатолій Мороз буде наступним ставити своє запитання.

 

14:16:10

БРОННІКОВ В.К.

Петр Алексеевич, безусловно, бюджет надо принимать, поскольку нерасторопность и Кабинета Министров, и Верховной Рады Украины не должна сказываться на ситуации с нашими ветеранами и пенсионерами.

У меня краткое запитання по электроэнергетике. 1,7 миллиардов мы собираем, как, по сути дела, дополнительным налогом с потребителей электроэнергии, вкладываем обрано в режими инвестиций в электроэнергетику всего 600 миллионов. Может быть, нам пора переходить от субвенционного развития электроэнергетики со средств бюджета к кредитному развитию, когда мы создаем госбанк и эти деньги направляем в банк и кредитуем? Потому что у нас сейчас электроэнергетика частная и государственная. И мы должны это учитывать, а развивать нужно всю эту, естественно, монополию. Спасибо.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я благодарен вам за профессиональный подход. В принципе, этот подход совпадает с моим личным. Я глубоко убежден, что первого февраля, когда мы будем разрабатывать изменения в проект Закона о Государственном бюджете, у нас бесплатная раздача государственных денег должна быть прекращена. Мы, действительно, предкоммерческие предприятия, независимо от форм собственности, будь то государственные или будь то частные, они должны кредитоваться, возврат кредитов должен быть соответствующим образом обеспечен, должны быть соответствующие бизнес-планы с защитой этих позиций. И я глубоко убежден в том, что кредитная поддержка - это есть тот путь, который сегодня будет стимулировать эффективно развивать промышленность. Спасибо вам за вопрос.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

 

14:18:03

МОРОЗ А.М.

Шановний Петро Олексійович, ситуація ось яка. Ми дуже багато говоримо про агропромисловий комплекс. І, здається мені, в перших варіантах бюджету закладалася сума там більше восьми мільярдів, шість мільярдів. Зараз у Державному бюджеті закладається чотири і вісім, здається, мільярдів гривень. Погодьтеся, що це сума дуже мізерна для тієї ситуації, в якій сьогодні знаходиться аграрнопромисловий комплекс.

І особливо треба сказати, ну, я не буду говорити за рослинництво, тваринництво і так далі, але що стосується сільськогосподарської техніки, там взагалі сьогодні у нас завал, уже не 90 відсотків техніки спрацювало, а, мабуть, набагато більше. Це перше питання.

Друге. Чи погоджуєтеся ви з тим, що формульний підхід сьогодні для сільських районів, скажімо, я можу судити по своєму округу і так далі, він, мабуть, невірний, і він не влаштовує місцеві бюджети.

І останнє. Скажіть, будь ласка, як в цьому бюджеті субвенції депутатські: будемо дотримуватися і виконувати те, що закладається для депутатів по субвенціях? Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам, пане Анатолію. Ви задали фактично три питання. Я повністю.... Пане Анатолію, я повністю погоджуюсь з тим, що рівень фінансування аграрної галузі там, де  сьогодні проживає 16 мільйонів наших громадян, є категорично недостатнім.

Друга позиція. Напрямки, куди виділяються ці кошти, є достатньо неефективні. Левова частина коштів не доходить до селянина, залишається у посередників, залишається в промисловості і, таким чином, реальне фінансування села сьогодні не перевищує 1-1,5 мільярди. Саме тому сьогодні мова йде не тільки про суму, а й про напрямки використання. Я глибоко переконаний, що після того як 15 лютого буде винесений проект змін до бюджету, де буде розширена податкова база, де ми приберемо ціну низку пільг, де податки в Україні нарешті будуть мати... зобов'язані платити всі. Я глибоко переконаний, що буде, по-перше, збільшене фінансування аграрної галузі і, по-друге, будуть дуже суттєві зміни в напрямках використання коштів, які йдуть на село з метою підвищення  їх ефективності для того, щоб підтримували безпосередньо селян.

Третя позиція щодо субвенцій. Закладена норма. У нас є і інвестиційні, і техногенні. Моя принципова позиція, ми не маємо їх розділяти, тому що досвід минулого року показував, що у нас за рахунок техногенних катастроф, наприклад, ремонтувалися школи перед певними виборами, будувалися будинки, просто роздавалася матеріальна допомога, і я думаю, що це просто принципи  порушення  бюджетного законодавства.

Комітет запропонував, щоб розподіл коштів, по-перше, відповідав певним критеріям, щоб це були пускові об'єкти, щоб була збережена пропорційність по всім регіонам, щоб гарантовано базувалися    вони на пропозиціях народних депутатів, погоджувалися з комітетом, тобто те, від  чого уряд Януковича відійшов в 2004 році ми гарантовано повернемося до цієї практики для того, щоб вона була чесною і прозорою.

Щодо формульного  підходу, тут питання значно складніше, тому що є 2 проблеми: перевести знову на ручний режим, коли фінансування людей буде залежати від доброї чи  злої волі чиновника-бюрократа, і коли хабарника, я думаю, що це не правильно. Інша справа, вдосконалити формулу, передбачити особливості сільських районів, тому що у нас,  у першу чергу,  треба розвивати соціально-побутову сферу села для того, щоб селяни,  а це третина населення, мали певні пріоритети, дотримувалася, наприклад, норма законодавства, щоб 30 відсотків всіх капвладень йшли на село. Тут я з вами   повністю погоджуюся, я переконаний, що позиції вже, напевно, нового уряду  мають бути  такими, щоб це виконувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шурма. За ним Шевченко.

 

14:22:29

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Петре  Олексійовичу, ви знаєте, що завдяки закону, авторами якого були члени Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Прошкуратова і Вояж, започатковане повернення коштів по 57 статті освітянам. Сьогодні ваш виступ слухають не тільки народні депутати України, а слухають і  сотні тисяч думаючих людей.  Я би  дуже вас просив, щоби ви з трибуни оголосили, яка сума коштів закладена цього року  на повернення освітянам  по 57 статті. Це перше.

Друге. Я би вас попросив, щоб ви, якщо це можливо, бо ви завжди добре володієте цифрами, сказали, чи передбачена достатня кількість грошей на програми шкільного автобусу, комп'ютеризації сільських шкіл.

І прошу сказати. Суттєво зменшені видатки на фінансування програм охорони здоров'я населення. Вона має шанси на корекцію у 2005 році у сторону  збільшення. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.М. Пане Ігорю, я вам дуже дякую. Є таке  відоме українське прислів'я, що поразка сирота, а у перемоги багато батьків. Я  не хотів би наголошувати чия редакція Закону про 57 статтю пройшла, але я вважаю, що  це було рішення всієї Верховної Ради. Я хотів би, щоби, коли ви згадуєте про це, ви не забували про роль фракції "Наша Україна" і  депутатів, які розробляли цей закон, які стояли, зокрема, Павло Качур, Валерій Асадчев. Я хотів би, що ви не забули голову комітету Ніколаєнка  і інших. Давайте підемо геть від прізвищ, це було рішення  Верховної Ради і рішенням Верховної Ради ми відновили справедливість, ми в перше в бюджеті, який ви зараз будете голосувати, може Уряд мене поправить, це все-таки урядовий бюджет. Мені здається 690 міліонів передбачено на  Уряд, зайнятий, 690 міліонів передбачено на компенсації по 57-ій статті. Тепер по шкільному автобусу і по комп'ютеризації шкіл. Ну, по-перше ми врахували, я знову це кажу для стенограми, що ми вилучили слово сільські школи, тому що є школи селищні, де  теж треба встановлювати комп'ютери, але забезпечивши в статті пріоритет сільських, в першу чергу. Для того, щоб просто, можливо, на рівні Міністерства ми могли відповідним чином корегувати. Можу вам сказати, що збільшення по відношенню до поточного року фінансування  комп'ютеризації шкіл програма "Шкільний автобус" відбулося, якщо я не помиляюся, відповідно на 40 та на 60%. Це були ті статті, які звичайно, не підлягали жодній корекції, коли ми обмежували видатки, для того, щоб обмежити дефіцит і  підвищити збалансованість державного бюджету. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шевченко, за ним  Шибко.

 

14:25:45

ШЕВЧЕНКО О.О.

 Прошу слово передати  Ващук Катерині Тимофіївні.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я зараз відповім, прошу Катерина Тимофіївна.

 

14:25:53

ВАЩУК К.Т.

Шановний Петро Олексійович хочемо просити Вас, щоб Ви чіткіше сформулювали про те, що передостанній підпункт у статті 54-ій, згідно прийнятого сьогодні Закону врегульований і він виключається з цього бюджету, раз. Друге, просимо пояснити: чому появилося у бюджеті, у статті 9-ій підпункт що дозволяє ввезення в  Україну соняшникової олії з нульовою ставкою ввізного мита. У нас що вже соняшникової олії замало, ми її експортуємо. Чому нульове мито? Ми своїх знищимо лінії, комбінати. І наскільки є обгрунтованим увезення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Олексійовичу, відповідайте.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Адаме Івановичу, дайте слово, щоб завершила запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цукор, сирець там ще було. Будь ласка.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Перше. По олії. Я наголошую, що жодних норм (якщо появилося, вилучити), жодних норм по ввезенню олії не повинно бути. Україна виробляє олію. Так само, як і нульових ставок на будь-яку продукцію, яка виробляється в Україні. Я на цьому наголошую. Якщо там це є, треба вилучати обов'язково. Олії там не повинно бути.

Друга позиція. Щодо абзацу, про який ви наголосили. Я чітко наголосив, що якщо Президент підписує цей закон, який був проголосований, на який посилався пан Тарасюк, ця норма має бути вилучена із бюджету, тому що вона врегульована. Якщо вона не врегульована, то має залишатися і працювати будь-яка норма, яка регулює сплату. Тут ми з Миколою Яновичем домовилися, це чітко, підписується закон, селяни платять по новому закону внески до Пенсійного фонду. Я достатньо чітко сказав, Катерино Тимофіївно. Дякую.

По цукру і сирцю. У нас учора була дискусія. Ми посперечалися з нашими колегами відносно балансу виробництва цукру в Україні. Ми не автоматично ввели норму про завезення. У нас є право уряду, виходячи з балансу оголошувати чи не оголошувати аукціони. Але ви знаєте, що попередні роки у нас без будь-яких аукціонів або роздачею квот, або через давальців свідомо знищувалася цукрова промисловість завезенням дешевого цукру і сирцю, зупиняючи вітчизняні цукрові заводи. Я наголошую, що на сьогоднішній день питання давальницьких схем, я сподіваюся, врегульовано законодавством, в тому числі і інших товарних кодів. Я наголошую, що питання аукціонів появиться лише тоді, коли буде обраховане виробництво цукру поточного року у випадку дефіциту цукру на ринку. Це - інструмент уряду. Немає цукру? Чесно, не менше, як 90 євро чи, я не пам'ятаю, 30 плюс 60, вибачте. 30 плюс 60 - заплати до Державного бюджету, чесний і прозорий конкурс. І тільки після цього купи квоту. Рішення проводити чи не проводити аукціони - є рішення уряду. Я думаю, до речі. це має бути прозоро. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я вже оголосив, Шибко, будь ласка.

 

14:29:56

ШИБКО В.Я.

Дякую. Петро Олексійович, я стосовно статті дев'ятої, відомої вам. Ви знаєте, яке неоднозначне ставлення до спеціальних економічних, до вільних економічних зон. Взагалі існує думка, що можна всю країну оголосити вільною економічною зону, тому що є дешева робоча сила чи її багато, що є природні ресурси, що низька ставка податку і тому подібне чи взагалі треба їх мати, ці спеціальні економічні зони?

Ну, ми б не відмовилися від них. Але ми дуже хитро написали у дев'ятій статті, що ми покладаємо мораторій на інвестиційні та інноваційні проекти у спеціальних вільних зонах. Чим це можна пояснити? То ми починаємо стримувати взагалі інвестування і інноваціювання в цих зонах, які існують, чи це взагалі крок для того, щоб взагалі скасувати ці зони.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Ну, я ще раз кажу, що цей законопроект є урядовим. Моя позиція, що всі суб'єкти господарювання в Україні, має бути в рівних умовах, всі мають сплачувати загальнодержавні податки, а система функціонування вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку має стимулювати експортно орієнтоване виробництво. Якщо ти завозиш для переробки і вивезення на експорт, будь ласка, май пільги, а лише за умови вивезення в експорт.

Якщо ти збираєшся вироблену продукцію продати на митній території України, ти будеш більш конкурентно здатним по відношенню до всіх товаровиробників українських на суму не сплачених до держави податків. Тому я думаю, моя принципова позиція, що ми маємо відмовлятися від пільг. Хоче держава підтримати якусь депресивну територію, всі платять податки, а держава з Державного бюджету, який має бути великий, фінансує окремі проекти, які публічно обговорюються в парламенті, затверджуються, і лише після цього йдуть  на фінансування депресивних територій.

Тому принципова позиція: вільні економічні зони мають повернутися до того статусу, який існує в усьому світі: працюй, дорогенький, на експорт, у внутрішньому ринку плати податки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, так, як ми і домовлялися, у нас година на обговорення питання.

Я ще раз...

(Ш у м   у   з а л і)

Не кричіть. Нема такого у нас - на письмове. У нас відповідають  на усні запитання. Це не День уряду.

Так, ми домовилися, що година на обговорення питання. В першу чергу одержать представники від фракцій слово, а потім, як час залишиться, і решта народних депутатів.

Будь ласка, Губський Богдан, партія "Єдина Україна", підготуватися Рудьковському.  Чого немає в Регламенті?

(Ш у м   у   з а л і)

Ну, ви почитайте, а потім поговоримо.

Так, Губський. Немає.

Тоді, будь ласка, Рудьковський, фракція соціалістів. Підготуватися Воюшу.

Так, будь ласка, Рудьковський, немає. Тоді Воюш, за ним Сухий, "Трудова Україна".

 

14:33:46

ВОЮШ В.Д.

Шановні народні депутати!

Фракція СДПУ(о) під час розгляду проекту Державного бюджету на наступний рік хоче звернути вашу увагу на наступні моменти.

Фракція, безперечно, підтримує запропоновані у доопрацьованому проекті бюджеті виділено 17... ... з семи мільярдів гривень на забезпечення підвищення пенсій, додаткове збільшення на 558 мільйонів гривень видатків на перерахунок пенсій військовослужбовцям, запровадження з першого грудня 2005 року мінімальної заробітної плати у розмірі 282 гривні із збереженням співвідношень і збільшення видатків на виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни на 145 мільйонів гривень. Але в той же час, на нашу думку, доопрацьований проект бюджету є гіршим за проект, поданий 14 вересня цього року. Передусім це стосується доходів Державного бюджету. Знижувати їх не було ніякої потреби, і ми вважаємо, що вони могли б бути виконані. А так, пошук доходів та, зокрема, пошук коштів для здійснення програми пенсійних дотацій призвів до значного скорочення деяких видатків, в тому числі соціального характеру.

Фракція категорично не погоджується із скороченням видатків на освіту, охорону здоров'я, розвиток соціальної сфери села, молодіжні програми. Не виправив ситуацію і Бюджетний комітет. Скорочені видатки за цими важливими соціальними напрямами так і не були збільшені, а деякі навіть погіршені. Так, зокрема, не збільшені видатки на програму "Шкільний автобус", на комп'ютеризацію шкіл, не збільшені кошти на пільгові кредити молодим сім'ям, скорочені видатки на газифікацію сільських населених пунктів. Викликає обурення і рішення бюджетного комітету, яким було позбавлено місцеві бюджети 30 відсотків надходжень другого пошуку. Мова йде про надходження від продажу землі. Ми вважаємо, що у постанові щодо прийняття бюджету це рішення має бути скасоване.

До певних здобутків під час опрацювання проекту бюджету в комітеті можна віднести зниження дефіциту, але, в той же час, залишилося питання перекриття дефіциту за рахунок надходжень від приватизації. Це продовжує практику "проїдання" приватизаційних коштів замість їх спрямування на технологічне оновлення економіки. Також це означає, що не вдасться створити значний стабілізаційний фонд, необхідність якого пов'язана з пенсійною реформою.

Стосовно пенсійних питань, ми вважаємо, що субсидування Пенсійного фонду, на що планується виділення майже десятої частини бюджету, на даному етапі є вирішенням питання з виплати підвищених пенсій. На наш погляд, реалізація пропозицій "Нашої України" підвищити мінімальну заробітну плату, і тим підвищити доходи Пенсійного фонду, є малоймовірною. Ймовірніше, що зарплата  піде у тінь і доходи знизяться. Отже попри всі недоліки законопроекту наша фракція, усвідомлюючи соціальну важливість бюджету та відповідільність за своєчасне формування місцевих бюджетів підтримую його прийняття. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Рудьковський, фракція Соціалістичної партії. Підготуватися Сухому.

 

14:37:02

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні громадяни України! Фракція соціалістів. Рудьковський. В той час, коли сотні тисяч людей стоять на  вулицях обласних центрів, вчора було 200 тисяч в центрі міста Києва і вони вимагають соціальної держави і прозорої влади, останки тих людей, які вчора називали пропрезидентська  більшість Кучми та вчорашні опозиціонери, які ще зранку себе називали опозиціонерами, хочуть зберегти цю збанкрутілу владу, дати можливість переділити ще раз Державний бюджет, бо на другий день після прийняття бюджету в міністерствах проведуть тендери і між собою поділять ті державні кошти. Цей бюджет не вирішує жодної соціальної проблеми: ні проблем села, ні проблем медицини, ні проблеми освіти. Додумались до того, що бюджетний комітет скоротив навіть ті видатки, які на медицину виділялися урядом. За цей бюджет можуть голосувати лише ті, хто втратив останки совісті. Я не уявляю як ті партії, які називають себе лівими, в Верховній Раді можуть голосувати за 5 мільярдів приватизації. 5 мільярдів прихватизації, де чітко записано, що Укртелеком буде продаватися за 3 мільярди гривень, де Одеський припортовий завод буде продаватися за мільярд. Так знайте, Укртелеком коштує 15 мільярдів гривень, Одеський припортовий, як мінімум, 7 мільярдів гривень. Чим відрізнятиметься опозиція, яка завтра прийде до влади і  протягне такий бюджет від тієї збанкрутілої влади, яка є сьогодні? Я вважаю, що це повинна бути  персональна відповідальність фракцій і політиків, які будуть за цей бюджет голосувати.

Я вважаю, що ми повинні прийняти скорочений закон, який ми з Віктором Михайловичем підготували, який забезпечує 264 мінімальну заробітну плату, 290 пенсії, який  забезпечує трансферти на місцях, але до проведення президентських виборів ні в якому  разі не голосувати. До сформування нового уряду, який буде відповідати за кожну цифру, а не за дерибан. Ми не  повинні цей бюджет приймати. Інакше матимемо розбазарені  державні кошти і 0 у бюджеті. Як уряд може регулювати  сам імпортні і експортні ставки, до цього доходить, і не вносить пропозиції по розширенню податкової бази. Про що думаємо? Думаємо про те, як розділити те, що платять громадяни, і як  зберегти кошти олігархам. Цього не допустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович,  але у бюджеті немає переліку об'єктів, які приватизовуються.

Будь ласка, Сухий, фракція "Трудова Україна". Підготуватися Турчинову.

 

14:40:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, члени уряду! Ми вважаємо, що краще  закон, нехай застереження, можливо не зовсім досконалий, ніж беззаконня. Усвідомлюючи свою відповідальність перед соціально-незахищеними верствами населення, депутатська фракція "Трудова Україна" і Комітет з питань соціальної політики та праці пропонує прийняти  закон про Державний бюджет України на 2005 рік. При цьому ми виходимо із необхідності законодавчо закріпити перші успіхи Верховної Ради України та  уряду Януковича  у поєднанні складових елементів  соціальної політики із  позитивними змінами  у соціально-економічному житті України. З огляду на це висловлюємо  слідуюче застереження.

Перше. Ми не можемо погодитися з пропозицією стосовно  встановлення мінімальної зарплати в розмірі 262 гривні, яка менша, ніж прогнозований розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складе 64 проценти цього показника.

Друге. Нас не влаштовує, що у проекті бюджету не передбачено запровадження у  2005 році єдиної тарифної сітки  працівників бюджетної сфери.

Третє.  Встановлення на рівні минулого року, тобто 80 гривень розміру забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб для призначення допомоги відповідно до Закону  "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" веде  до зниження соціальної гарантії у  порівнянні з розміром прожиткового мінімуму на одну  особу, що суперечить  генеральній угоді, четверте, нас не влаштовує розмір допомоги по догляду за дитиною до  трьох років незастрахованим особам, що не відповідає чинному законодавству і є нижчим рівня інфляції та межі бідності. П'яте, є серйозне застереження, щодо пропозиції кабінету Міністрів України по розв'язанню проблеми повернення грошових заощаджень громадян у 2005 році. Шосте, особливу стурбованість викликає поява статті 88-1, якою передбачено, що кошти на часткове покриття витрат на погашення заборгованості, яка склала станом на перше квітня 2001 року в розмірі 12 міліонів гривень, виплачується за рахунок фонду: а)  фінансовий стан фонду соціального страхування від нещасних випадків, викликає велике занепокоєння і б) спроби неоднократні, неодноразові спроби грубого втручання, чи адміністрування діяльності фондів, може зруйнувати весь позитив нагромаджений в справі соціального захисту цієї категорії наших людей. Сьоме, статтею 89 Законопроекту встановлено, що витрати на надання соціальної послуг та матеріального  забезпечення безробітних з числа незастрахованих проводиться за рахунок коштів фонду незастрахованих осіб, що також суперечить і принципам соціального страхування і різко зменшить фінансові можливості фонду і останнє, знову має місце несправедливість по відношенню дот  областей донорів: Запорізька, Донецька, Харківська, про це казали вже, в усіх цих регіонах безпідставно завищена дохідна частина місцевих бюджетів. Нічого доброго, крім посилення настрою децентралізації та сепаратизму це не дасть. І на сесіях обласних рад в нас будуть великі проблеми.

 

ГОЛОВА. Так. Олександр Турчинов Фракція блоку Тимошенко, підготуватися Сергію Терещуку.

 

14:43:33

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, запропонований нам бюджет демонструє реальне обличчя Кабінету Міністрів, обличчя нахабне і бездарне. Всі байки, які розповідав нам Уряд протягом 2 років про зростання української економіки в реалії було зростанням збанкрутілої тіньової економічної складової. І це підтверджує багатоміліардні борги, які сьогодні Уряд пропонує Верховній Раді затвердити у вигляді десятимільярдного бюджетного дефіциту.

Дивує і жонглювання макропоказниками. Протягом декількох тижнів щодня уряд змінював макропоказники. І я думаю, коли сьогодні у пана Азарова через півгодини після його доповіді запитати, а які ж реальні у нас будуть у наступному році інфляція, валовий внутрішній продукт тощо, він скаже: "А які вам потрібні, такі і будуть".

Шановні колеги, ви знаєте, не можна всерйоз говорити про прийняття бюджету уряду, який не має Прем'єр-міністра, і який сьогодні репрезентує пан Азаров. Достатньо сказати про спецфонд, який сьогодні просто кордний - 23 мільярда пропонують затвердити спецфонд. Фактично сьогодні півбюджету заробляється і витрачається міністерствами на свої потреби.

Далі. Тут уже говорили, я повторю. Дійсно, цей бюджет пропонує зменшити фінансування і на охорону здоров'я, і на освіту, і на сільське господарство. Цей бюджет залишається лобістським. Жодних серйозних змін щодо пільгового оподаткування, щодо тих пільг, які сьогодні складають десятки або і сотні мільярдів, нам уряд не пропонує. Чому? Тому що це пільги для їхніх підприємств, це пільги для їхніх олігархічних структур, які сьогодні окопалися в урядових кабінетах.

Більше того, нам пропонується фактично зруйнувати енергетичний комплекс. Нам сьогодні пропонують погодити знову до повернення до заліків, у першу чергу заліків серед енергетичних підприємств. Саме з цими ......... заліками, саме з цим кримінальним злочином боровся уряд Ющенко-Тимошенко. І нам сьогодні пропонують перекреслити всі ці досягнення, завдяки яким і існувала фактично українська економіка.

Можна багато говорити про недоліки цього бюджету, але, на жаль, не залишається часу. Я скажу, яка пропозиція нашої фракції, як вийти із цієї проблеми. Сьогодні ми повинні з вами прийняти закон, який внесли народні депутати, який зобов'язує фінансувати пенсії пенсіонерам, який зобов'язує фінансувати соціальну сферу. Ми повинні прийняти цей закон у першому читанні, забезпечивши таким чином ті платежі, які необхідно провести на початку року. І наступного тижня продовжити засідання. І коли нездатний буде Кабінет Міністрів внести нормальні пропозиції...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, давайте зосередимось все-таки на проекті Закону, я маю на увазі Державного бюджету, бо іншим законом ми не можемо підмінити Державний бюджет. І ніхто його не підпише. І ми самі загонимо в пастку, з якої не вийдемо. І нас пенсіонери піднімуть всі на вила і будуть мати для цього підстави. Будь ласка, Сергій Терещук, фракція Народної аграрної партії. Підготуватися Пустовойтенко від "Трудової України" та НДП.

 

14:47:13

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Після основного нашого закону - після Конституції, це, по суті, - другий по важливості законопроект. І тому цілком природна така увага до бюджету.

Складність прийняття бюджету 2005 року ще й в тому, що він приймається в гострій політичній боротьбі. І дуже прикро, що з року в рік у нас утверджується практика - приймати бюджет в останні дні року. Приймаємо наспіх, приймаємо не виважено, допускаємо великі помилки. Виключенням не став і цей рік.

З одного боку, кінець року - потрібно прийняти бюджет. З іншого боку, поспішні кроки завдають багато помилок. Ми протягом року цим складом прийняли більше десятка законів, які стосуються розвитку аграрного сектору. Це - Закон про молоко і молочні продукти, про м'ясо і м'ясні продукти, наш базовий Закон - про державну підтримку сільського господарства. Врешті-решт ми прийняли бюджетну резолюцію в червні-місяці, якою передбачено, що не менше 10 відсотків видаткової частини Державного бюджету повинно йти на підтримку аграрного сектору. Не менше одного відсотка повинно йти на соціальний розвиток села.

Що ми отримали в бюджеті, запропонованому Кабінетом Міністрів? Лише половину від цих сум. Такий бюджет ставить сільське господарство в надзвичайно скрутне становище. Турбує і соціальний розвиток села. Ми запланували біля одного мільярда гривень на ці роботи. Майже один мільярд. В результаті отримали лише половину.

Болючою проблемою залишається газифікація сіл. Планували 800 млн., сьогодні в бюджеті отримали 200 млн. І це при тому, що ці кошти повинні надійти від реалізації газу або боргів "Нафтогазу" ще з 2000 року. Таке джерело надзвичайно сумнівне.

Звичайно, частину проблем ми вирішили сьогодні, прийнявши закон 6363. Ми отримали продовження пільг по податку на додану вартість. Ми вдячні, шановні колеги, за таку підтримку.

Ми всі сьогодні усвідомлюємо, що бюджет дуже недосконалий, але неприйняття бюджету ставить під загрозу отримання пенсій пенсіонерами, заробітну плату в бюджетній сфері. Він буде стосуватися неприйняття, насамперед, незахищені верстви нашого населення. Тому потрібно шукати компроміс. Саме якраз компроміс - і прийняття бюджету.

Тому фракція Народної аграрної партії буде голосувати за бюджет 2005 року при умові, що будуть враховані ті положення, про які говорив Петро Олексійович, вони будуть вилучені - цукор-сирець, олія. І, звичайно, ми потім повинні серйозно попрацювати над удосконаленням, щоб у лютому місяці убрати ті негаразди, які є в бюджеті.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Пустовойтенко Валерій Павлович. Підготуватися Гапочці.

 

14:50:24

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні наші громадяни!

Я, як і кожний рік, відношуся дуже серйозно до підготовки і прийняття бюджету на наступний рік. Це - основний фінансовий документ нашої держави, і від того, буде він прийнятий чи ні, залежить подальша доля нашого українського суспільства, життя і достаток наших громадян.

Хочу сказати про те, що і через 10 років, коли в цьому залі хтось буде розглядати, народні депутати, проект бюджету, в тому числі і там будуть дуже великі проблеми з його прийняттям, я думаю, що не менше буде незадоволень, ніж сьогодні. І чим вище рівень розвитку нашого суспільства, тим буде більше потреб кожний раз щодо покращання голосування як окремих статей, окремих галузей - це є і культура, і наука, і освіта, і все, що потрібно фінансувати через наш бюджет.

Тому, перше, хочу сказати як голова комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку,  і керівник фракції Народно-демократичної партії, і я до кінця теж не задоволений тим бюджетом, який поданий на розгляд Верховної Ради. Не врахована нульова ставка на транзит вантажів, які будуть проходити по території України. Можу сказати, через один з таких портів наших (я тільки один назву), як "Южний", йде кузбаське вугілля на експорт. Якщо ми піднімаємо цю нульову ставку, фактично ми можемо зменшити роботу цього морського порту і інших, в тому числі на його перевалку в наших портах, а це робота наших громадян, які живуть в країні, це доходи наших бюджетів, багато інших.

Не вирішеними є питання стовідсоткового фінансування по дорогах, не у повному обсязі виділені кошти на будівництво каналу "Дунай-Чорне море", також по будівництву суден для Дунайського пароплавства, тому що кредити були взяті Європейським банком. Не закінчили ми і не виділили кошти фактично на програму розвитку малих міст України, яка була прийнята в цьому бюджеті. Тобто проблем дуже-дуже багато.

Я звертаюся до наших депутатів, до членів також нашої фракції, що бюджет обов'язково потрібно прийняти, для того щоб ми могли забезпечити стабільну виплату заробітної плати бюджетним організаціям і виплати, головне, пенсій нашим пенсіонерам. Це святе для нас. І наші пенсіонери, і наші громадяни являються інвесторами. Я впевнений в тому, що бюджет буде прийнятий. І почнеться новий процес формування змін до бюджету, де ми загально краще вирішимо ті нагальні потреби, які вимагають від нас наші виборці. Дякую за увагу і прошу підтримати проект бюджету.

 

ГОЛОВА. Дякую. Микола Гапочка, депутатська група "Союз". Підготуватися Сташевському.

 

14:53:26

ГАПОЧКА М.М.

Шановний український народ, шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу! Сьогодні парламент в котрий раз стоїть перед дилемою: приймати рішення чи не приймати. Питання бюджету сьогодні найбільш складне, незважаючи на те, що є великий приріст об'ємів дохідної частини. Але питання сьогодні далеко того, щоб узгодити всі проблеми, які існують в суспільстві. Але, несучи відповідальність перед суспільством, перед народом за те, що з першого січня повинні працювати всі ці програми соціального захисту, пенсії, підняття мінімальної зарплати, розрахунки  з вчителями і всі ті 14 напрямків, які повинні пронести депутатська група "Союз" відповідальна перед своїми  виборцями, змушена, так  сказать, підкоритися питанням, які нагально стоять перед суспільством і, незважаючи на великі невдоволення з багатьма питаннями бюджету, буде підтримувати цей бюджет і голосувати для того, щоб з 1 січня працювало суспільство і працювало в нормальному руслі розвитку суспільства. Є декілька зауважень, у мене не з позиції групи є прохання до уряду, є програма урядова, яка виписана урядом, Кабінетом  Міністрів затверджена це розвиток і будівництво, реконструкція, програма "Вода" на Луганщині. Там повинні  зафіксовані більше 30 мільйонів гривень, але на сьогодні цього пункту зовсім нема. Я сподіваюся, що уряд скорегує і, відповідно до процедури, приведе все в відповідність.

Сьогодні питання села теж... сьогодні я підтримую повністю які є нагальними сьогодні на території всієї України питання розвитку сільського господарства залежить від тих показників, які були прогнозовані в бюджеті.

Я хочу  подякувати уряд за підтримку в питаннях, які ми ставили, питаннях нульової ставки за реалізацію газу і призиваю всіх колег все-таки виконати свої обов'язки перед суспільством, підтримати  дати суспільству нормально з 1 січня працювати і жити більш-менш ........... і відносно спокійному руслі. У нас і так багато потрясінь.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Станіслав Сташевський, депустатська група "Центр". Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

14:55:55

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! В представлених матеріалах доповнена стаття, яка раніше не була, 63-1. Але вона не охоплює всіх  особливостей виконання  закону України  про столицю місто-герой Київ. Навпаки, звужує його функції,  що повело за собою суперечність з статтями 22 і 92 Конституції України. Тому ми просили би цю статтю вилучити, як така, що суперечить вищеназваним документам.

При  друкуванні матеріалів, я так розумію, що  вони  друкувалися вночі,  допущена помилка і не добавлена сума 43 мільйони на закінчення будівництва  і реконструкцію апеляційних та  господарських судів.

Окрім того, група "Центр" вивчила розділ зовнішньополітичної діяльності і вважаємо, що ті програми, які передбачалися на цей рік зменшені і  навіть менше, а ніж того року. З цього приводу  обгрунтування буде Комітету з питань закордонних справ.

Група "Центр" при умові виконання того, що ми попросили,  буде підтримувати, щоби сьогодні було прийнято рішення про прийняття бюджету на 2005 рік. Дякую.

 

ГОЛОВА. Петро  Миколайовичу Симоненко, фракція комуністів. Підготуватися Потапову.

 

14:57:54

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые  избиратели! Первое. Проект бюджета на 2005 год стал, по сути дела,  заложником борьбы кланов за пост президента. И борьба  этих кланов приводит к тому, что  проваливается принятие бюджета, и определяется кто из победителей будет по сути дела заниматься перераспределением  в интересах тех или иных финансово-олигархических групп Государственного бюджета страны.

Я хотел  бы привлечь ваше внимание и к тому,  что  вчера в ходе дискуссии на  совместном заседании Погоджувальной рады и правительства, я попросил  председателя Верховной Рады Литвина закончить это позорное заседание, потому что  от бюджета народу Украины ничего не останется, если  это заседание продолжать дальше.

Та же самая ситуация повторяется и сегодня. Фракция коммунистов, взвесив все, приняла  ответственное решение в этом году для себя. Мы будем голосовать  за этот бюджет, потому что понимаем,  если сегодня не проголосуют, то 11 миллионов граждан пенсионеров Украины вместо пенсии 284 гривни в месяц будут получать  - 185 гривен. Одноразовая помощь ветеранам Великой Отечественной войны, которая устанавливается к Дню Победы у инвалида первой группы, вместо 400 гривен, он будет получать 195 гривен, второй группы, вместо 330 гривен - 165. Третьей группы, вместо 270 гривен - 130. Участникам боевых действий вместо 250 гривен - 120. Членам семей погибших вместо 130 - 65. Не будут выделены деньги 2 миллиарда на ликвидацию диспропорции в  уровне пенсий для военнослужащих, которые ушли на пенсию до 92-ого года. В два раза со 100 гривен до 50 гривен в месяц будет уменьшена социальна помощь по досмотру за ребенком по достижению  им 3-ех лет. Убежденный в том, что учителя нас так же поддержат, потому что дополнительно выделяется 690 гривен на как раз погашение той задолженности, которая была по заработной плате. 690 миллионов, извиняюсь. Я хотел бы также подчеркнуть и то, что нынешний бюджет, который принимается это  только часть айсберга скрытых проблем в нашей экономике. Фракция коммунистов неоднократно подчеркивала, что значительная часть бюджета спрятана от государства, это практически 30 миллиардов гривен. Систематические бюджетные неплатежи на 1-ое ноября этого года составили 8,7 гривен. Мы предлагали механизмы, как наполнять государственный бюджет. Таким образом, голосую за бюджет, Фракция коммунистов ставит задачу , заставить Правительство работать на наполнение доходной части бюджета, а не распределять по собственным карманам, как это делают сегодня все те, кто выступает  в борьбе з газ, за нефть, за уголь, за электроэнергию, за свои банки и прочее.

 

ГОЛОВА. Василій Іванович Потапов. Підготуватися Губському.

 

15:01:17

ПОТАПОВ В.І.

Спасибо. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемый Николай Янович, уважаемые коллеги, абсолютно устраивающего всех бюджета просто, видимо, не существует в природе. Обсуждая этот, мы как-то на минутку забыли, что это единственный бюджет за все годы независимости, который мы рассматриваем, который в течение года увеличен сразу на 35 миллиардов гривен. Это консолидированный бюджет.

Фракция "Регионов" непросто подходила к принятию и рассмотрению этого бюджета. И считает, что во всех многих причинных делах, которые мы сегодня обсуждаем, мы должны немножко стать выше. Одним единственным возможным является именно этот бюджет для того, чтобы выплатить своевременно, начиная с первого числа, все платежи, которые были задекларированы в этом бюджет. Владимир Михайлович вчера говорил об этом, специалисты говорили. Мы сегодня советовались, и знаем четко. И наша фракция, именно исходя из этого, будет голосовать за этот бюджет. Просто не существует никакого другого документа, который бы дал возможность социальные платежи обеспечить с первого января. И если нам говорят, что существует, то пусть все-таки проконсультируются.

И в то же время этот бюджет рассматривать просто так и принимать видимо было бы неправильно. Есть вопросы, которые и ночью укрались, когда мы меняли некоторые положения, предложенные правительством. Первое. Мы впервые принимаем бюджет здесь в зале, который предлагало правительство. Казалось, было бы наооборот. Вторая позиция. Николай Янович, это и к залу, и к правительству. У нас не развивается тенденция повышение доли местных бюджетов в консолидированном бюджете. И опять мы предлагаем бюджет, в котором местные бюджеты не превалируют.

И последнее. Статья 70-я здесь звучала. Действительно ночью и по ошибке статья 70-я, пункт первый, где из доходной части местных бюджетов за продажу земли часть средств перекочевывает в Государственный бюджет. Этого ни в коем случае допустить нельзя, и мы будем настаивать, чтобы эта позиция была оставлена в прежней редакции. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Богдан Губський. І всі фракції, що записалися, мали можливість виступити. Зараз від комітетів підуть виступи. Віталій Шибко від Комітету у закордонних справ, будь ласка.

 

15:04:30

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Саме через бюджет сухі цифри підвищення ВВП повинні реалізовуватися у прості життєві цінності наших громадян. Це - достойна заробітна плата, гарантована пенсія, безкоштовна медична допомога та якісна освіта. Адже бюджетний акцент має зміститися в соціальну сферу.

Фракція "Єдина Україна" завжди відстоювала забезпечення мінімальної зарплати і мінімальної пенсії не нижче прожиткового рівня, а це - 382 гривні. Ми раді тому, що добилися в бюджеті, що з першого січня 2005 року мінімальна зарплата буде 262 гривні і мінімальна пенсія 295. На друге ж півріччя ці цифри потрібно щонайменше подвоїти. Але в зв'язку з цим фракція партії "Єдина Україна" не погоджується. По-перше, не враховані наші пропозиції щодо можливого збільшення доходної частини бюджету за рахунок ренти на високодохідні корисні копалини. А це - майже три мільярди гривень на зарплати та пенсії. Що це, навмисне небажання уряду збільшити офіційні доходи бюджету?

Шановне товариство! Ну досить вже тіньового бізнесу в нашій країні! По-друге, дуже важливо - забезпечити належний рівень заробітної плати працівників бюджетної сфери і в першу чергу тим, хто формує моральне та фізичне здоров'я нації, - вчителям, працівникам культури та охорони здоров'я. Хіба є нормальною ситуація, коли сільський лікар за 300 гривень заробітної плати, не маючи ані транспорту, ані медтехніки, ані медикаментів обслуговує три-чотири села?

Необхідно врахувати позицію чорнобильців і дати на медичну техніку для чорнобильців гарантований мінімум - 150 млн. гривень. Я радий, що Верховна Рада своєчасно підтримала мій законопроект і подолала вето Президента щодо реалізації законного права працівникам на селі культури, освіти та охорони здоров'я не безкоштовну ділянку землі.

Я сподіваюсь, що буде підтримка народних депутатів і по іншому моєму законопроекту, який направлений якраз стосовно бюджету на підтримку закладів культури і охорони здоров'я на селі шляхом передачі повноважень по їхньому фінансуванню від сільських бюджетів, де немає коштів, до Державного бюджету.

По-друге, це ганьба, коли в європейській країні велика кількість сільських районів не газифікована, не має опалення і значний відсоток шкіл є просто непридатними до навчання. Необхідно терміново вирішити ці проблеми.

Далі, уряд пропонує вирішити проблему компенсації знецінених заощаджень в "Ощадбанку" шляхом заліків. Ми заперечуємо проти паперових соціальних виплат, які тільки підірвуть економіку. Людям потрібно давати живі гроші.

І останнє, фракція партії "Єдина Україна" пропонує в 2005 році до 60-ї річниці Перемоги в повній мірі виконати відповідні закони і забезпечити ветеранам війни щорічну допомогу, і друге, відповідні автомобілі. На це потрібно лише 600 мільйонів гривень, а закладено лише 100 мільйонів гривень в бюджеті.

Виходячи з цього, ми пропонуємо підтримати, щоб з 1 січня були відповідні зарплати і пенсії, але необхідно терміново врахувати всі наші зауваження.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Віталій Шибко від Комітету у закордонних справах. Качуру підготуватися від "Нашої України".

 

15:07:39

ШИБКО В.Я.

Шановні колеги, мені випала місія казати незвичні речі в цьому залі при обговоренні бюджету. Ми завжди, коли обговорюємо питання, більше звикли казати про пенсії, про мінімальну заробітну плату, про соціальний захист і тому подібні речі, які на сьогоднішній день ближче до наших потреб, до населення.

Але у Міністерства закордонних справ, а також у Комітету у закордонних справах є свої питання, які теж стосуються бюджету.

Ви знаєте, що 22 грудня ми розглядали цей проект на засіданні комітету, ми також слухали Міністерство закордонних справ, і ось які висновки були зроблені, коли ми розглядали це питання.

По-перше, ви знаєте, що нам необхідно все-таки зберегти свій голос, а Україна є засновником Організації об'єднаних націй, саме в Організації об'єднаних націй та в інших міжурядових організаціях, міжнародних організаціях. І якщо ми подивимося уважно бюджет, то ми побачимо, що на сьогоднішній день нам необхідно додатково більше 46-ти мільйонів гривень для того, щоб утримувати там свій голос і для того, щоб сплачувати ці внески.  А складається таке враження, що Україна не буде платити ці внески, тому що це не закладено в бюджеті, а тоді і буде питання стояти: чи   будемо ми членами ЮНЕСКО, МОБ, Ради Європи, Всесвітньої організації охорони здоров'я і ООН, як це вже сказав. Це перше.

І друге питання, на яке хотілося б звернути увагу, це стосується, як ми далі будемо розгалужувати свої можливості за кордоном щодо торгово-економічних місій, а також інших закордонних установ. Так от, ми визначилися ще в 2002 році, що у 2005 році ми збільшимо на 93 одиниці наше там перебування, особливо це стосується торгово-економічних місій, це наші інвестиції, це можливі успішні наші торгові взаємовідносини, експорт, імпорт і тому подібне. Але на сьогоднішній день якраз у бюджеті не закладено 40 мільйонів, для того щоб розширити ці можливості наші, як і не закладено те, що нам необхідно додатково 21 мільйон, для того щоб утримати тих працівників, які працюють за кордоном. А ви знаєте, що у нас тут більш-менш хороший баланс. Тому від консульських послуг на сьогоднішній день наш бюджет отримає певні гроші, які можна було б компенсувати.

Тому, з огляду на вищевикладене, комітет вважає, що цей проект повинен бути прийнятий тільки в тій частині, якщо це буде забезпечена необхідна діяльність наших закордонних установ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Качур, будь ласка, фракція "Наша Україна". Підготуватися Руденку від комітету.

 

15:10:34

КАЧУР П.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я думаю, що всі з нас розуміли, що бюджет 2005 року, враховуючи виборчу кампанію, буде заполітизованим, буде популістським. Але те, що він набуде такої глибини популізму і такої глибини непрофесійності, напевно, в цьому залі ніхто не сподівався.

В доходній частині було враховано все, що можна врахувати. Більше того, вже навіть за 2004 рік податки змішували платити до кінця року, тільки щоб зробити певні популістські програми. Розприділили все, що можна, при тому ще й заклали дефіцит у 12 мільярдів гривень у початковому варіанті.

Найбільш парадоксально, що уряд, який у вересні  місяці з популіських міркувань запроваджував доплату, яку ми, до речі, підтримуємо, але  підтримуємо як над... як звичайне підвищення пенсій, однією рукою підписує надбавку до пенсій, доплату до пенсій, а другою забуває внести у бюджет, який  сам і подає. От, власне, з  такою ситуацією зіткнулися ми, приймаючи до... розгляд такого бюджету. Чи можна його виправити в повному об'ємі, щоб спокійно проголосувати? Очевидно, що ні. І тому зараз, приймаючи те чи інше рішення про бюджет, ми поставлені у ситуацію, коли треба вже гасити ту хату, яку вже не просто збираються підпалити, а яка вже підпалена і полум'я охопило все. На чому відігруються? В першу чергу, традиційно відігруються на місцевих бюджетах. От якщо ви подивитесь таблицю додатків до місцевого бюджету, гарна. Вона, правда, дрібним почерком, щоб не всі побачили що там написано, але в обрахунку доходів завищені цифри традиційно. Зокрема, наводжу приклад по Львову. Беріть 2003 рік,  беріть 2004 рік прогноз виконання  доходів, і беріть 2005 рік. Різниця, якщо ви спробуєте провести цю тенденцію, різниця на 1,5 мільярда завищених грошей.

Друге. Візьміть таку просту річ як надходження від приватизації за продаж землі. Тобто, це та земля, яка продається на території населених пунктів. Традиційно ми перераховували  90 відсотків до місцевих бюджетів, бо це, власне, власність територіальної громади. Сьогодні вже 70. Я хотів би, щоб ми на  цьому наголосили.

Третє. Транспортний засіб. Перерахування, податок з власників транспортних засобів. 70 відсотків для міст обласних центрів. Дуже добра норма. Я її підтримую. Але візьміть Маріуполь, візьміть Кривий Ріг, міста, які за чисельністю і значимістю перевищують багато обласних центрів. Чому для них це немає. Тому я пропоную, щоб ввести це, ввести цю норму для міст обласного  значення.

Наступне. Візьміть програму депортованих народів. Дуже болюча  програма. Дуже багато торкається людей.......

 

ГОЛОВА. Дякую. Руденко Геннадій Борисович, голова Комітету з питань  екологічної політики.  Підготуватися Станіславу Ніколаєнку.

 

15:13:54

РУДЕНКО Г.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, представники уряду! Схема обговорення бюджету по схемі: уряд-бюджетний комітет-фракції у черговий раз показав свою недосконалість. Адже, враховуючи реальну  відчутність коаліції уряд-парламентська більшість, при голосуванні сьогодні  за бюджет у 2005 році ми не знайдемо крайнього, хто несе політичну відповідальність за цей бюджет. Чому із року в рік замість своєчасної подачі  проекту бюджету урядом і обговорення  в бюджетному комітеті, після консультацій у комітетах, а потім у фракціях, ми маємо  іншу картину, на жаль, традиційну: остання ніч, нічні переговори і не відомо хто і що туди заклав.

Да, нас лякають невиплатою  пенсій, нас лякають вилами, але, шановні,  в кінці 2003 року  не було політичної кризи, але була, на жаль, повторюю, традиційна ситуація з бюджетом.

Отже, конкретно до бюджету переходжу. Ми направили листа в уряд і у бюджетний комітет щодо нашої позиції. Ми вчора  розглядали на комітеті ті пропозиції, які були закладені. Ми  вкрай незадоволені тим,  що із 34  пропозицій, які були закладені комітетом, не врахована ні одна пропозиція. А по дев'яти пропозиціям, навпаки, зменшені фінансування.

Конкретно по деяким  прикладам. Депутатів, чиновників, бізнесменів я хотів би проінформувати. При фінансуванні гідрометеорологічних програм згідно поданих пропозицій урядом я закликаю, будь ласка, припиніть літати літаками, це стає небезпечним, тому що ми працюємо зі старою базою. Природні стихії будемо не попереджувати, а як при інших роках будемо констатувати і витрачати колосальні гроші на ліквідацію наслідків.

Ми, повторюю, направили  свою пропозицію, я розумію, що питання прийняття, неприйняття бюджету, в основному, обговорюється на фракціях, але  свій висновок на комітеті зробили в такому виді бюджет приймати не можна. Є пропозиції багатьох депутатів,  є пропозиції пана Пинзеника, ми схиляємося до того, щоб підтримати цей законопроект і з новим Президентом, з новим Урядом прийняти  відповідальний бюджет. Мені прикро, що в 98-ому році на Чорнобильські питання ми виділяли 10% від бюджету загального, 2004 рік - 2,5 % по  чорнобильським програмам і по першій категорії чорнобильців на 34 міліони гривень зменшено фінансування. Яка соціальна відповідальність? Я вас запитую. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так. Далі Станіслав Ніколаєнко, будь ласка, від Комітету з питань науки і освіти, потім Герасимов.

 

15:17:11

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні колеги, шановні члени Уряду, шановний Володимире Михайловичу, шановні громадяни України, Комітет з науки і освіти двічі розглядав на своєму засіданні дуже принципово і попередній проект Закону про бюджет, і останній варіант. Правда, вже зовсім останні цифри нам не вдалося подивитися,  бо їх було роздано сьогодні, але що мене зобов'язав Комітет сказати: перше, ми подивилися на відповідність діючому законодавству, запропонований Закон про бюджет. Ми робимо висновок, що десь на освіту передбачається виділити приблизно 5,5% внутрішнього валового продукту. Але якщо відкинути плату за навчання, контрактну форму навчання, то цей відсоток буде складати ледь, ледь 4 відсотка. Що стосується на науку, якщо і  дійсно кошти були збільшені на науку, це так, але в відсотках до внутрішнього валового продукту цей показник сьогодні повинен був би складати 1,7%, а складає ледь, ледь 0,6-0,7%. Якщо взяти вже зовсім подивитися на основу  основ: як ми з вами законодавці будемо турбуватися про наших вчителів, як ми будемо турбуватися про викладачів Вищої школи, про науковців, то  я вам назву тільки 2 цифри. З урахуванням того, що з 1 січня  заробітна плата буде підвищена на 10%, ставка вчителя після ВУЗУ буде складати 315-314 гривень. Вчитель, який має вищу категорію, а отже має стаж великий, то ставка перша в нього  396 гривень. Це при тому, що ми з вами пропонували мінімальний прожитковий рівень мати на рівні десь 432 гривні, а уряд пропонує 383 гривні. Тобто сьогодні вчителі, лікарі і вся бюджетна сфера вони сьогодні за межею.

Що стосується інших моментів, без яких не може бути навчання. Я кажу про підручники. Навіть у першому варіанті урядовому, який пропонувався, були ліпші цифри на підручники, на технічні засоби навчання, на комп'ютеризацію, на придбання автобусів, я бачу, що зараз практично йде зменшення по всім цим категоріям, і це глибоко-глибоко турбує наш комітет, бо, скажімо, уже 15 мільйонів боргів у цьому році є у нас не оплачено по підручникам, які з наступного року прийдеться погашати, а і ще інші моменти.

Я не можу не сказати про харчування учнів профтехучилищ, харчування студентів і комунальні послуги. В профтехосвіті не вистачає мінімум 60 мільйонів на харчування, 20 - на комунальні послуги і рівно стільки технікумам і вузам. Наука вузівська у два рази практично, на 80 мільйонів скорочується фінансування. Це вуз без науки - це, вибачте мене, навіть не профтехучилище.

Спорт для студентів і учнів, практично не враховані наші пропозиції. Не вистачає коштів на держзамовлення, знову буде платна...

 

ГОЛОВА. Герасимов Іван Олександрович від Комітету у справах пенсіонерів, інвалідів та підготуватися Калінчуку.

 

15:20:33

ГЕРАСИМОВ І.О.

Фракция коммунистов, Герасимов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Почти шесть десятилетий отделяют нас от тех памятных майских дней 1945 года, когда вся страна торжественно чествовала победу и победителей в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов. Все тяготы и лишения военных и послевоенных лет легли на плечи таких людей, как ваши родители, как ваши деды и бабушки. Это они в ожесточенных боях и сражениях в Великой Отечественной войне защитили честь, свободу и независимость своей родины - Союза Советских Социалистических Республик, освободили народы Европы от коричневой чумы ХХ века и наконец после войны в кратчайшие сроки реализовали, восстановили разрушенное народное хозяйство страны, создав мощную экономическую базу, на которой впоследствии образовалось Содружество независимых государств. Каждая из стран содружества по-своему решала вопросы о социальной защите людей пожилого возраста.

Украина - одна из первых в содружестве приняла Закон о статусе ветеранов войны и гарантиях социальной защиты и законоположение о статусе ветеранов труда и военной службы. По содержанию наши законы были наиболее полными и в основному обеспечили решение задач социальной защиты ветеранов. Однако, поскольку финансирование этих законов было возложено на местные органы самоуправления, бюджеты которых не в состоянии обеспечить выполнение этих задач, получилось, что законы продекларированы, а практически не выполняются. Особенно остро стоит вопрос о медицинском обеспечения этой категории людей. Ведь речь идет о людях, которым 80, а то и более лет. Кроме того, все они изранены, избиты, контуженые, больные, большей частью из них  - инвалиды. Для них лекарства порой важнее хлеба. А цены на лекарства очень высокие, не говоря уже о проведении каких-либо хирургических операций, за которые надо платить тысячи, а таких денег у ветеранов нет. Врачи отказываются выписывать даже рецепты на бесплатное выделение лекарств, объясняя это отсутствием средств.

Все выше сказанное является грубейшим нарушением не только статуса ветеранов войны и гарантий их социальной защиты, но и основного Закон, статьи 49 Конституции, которая предусматривает бесплатное медицинское обеспечение граждан.

Совет Организации ветеранов Украины неоднократно ставил вопрос о том, чтобы выделить специально средства, предусмотренные на обеспечения выполнения тех бюджетов отдельной графой в бюджете. Я прошу вас в год шестидесятилетия Победы...

 

ГОЛОВА. Дякую, Іван Олександрович.

Калінчук Василь Антонович, фракція Народної аграрної партії. України.

Від комітету, я перепрошую...

Іван Олександрович, дякую.

Так, Василь Антонович Калінчук, аграрний комітет. Підготуватися Кармазіну, Комітет з питань правової  політики.

 

15:24:07

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні члени уряду!

Як відомо, Верховною Радою України в період з 2005 до 2015 року визначено періодом державної підтримки  розвитку аграрної сектору та соціальної сфери села. Ця пріоритетність, звичайно, повинна бути зафіксована в основному фінансовому документі - державному бюджеті. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму розширеному засіданні за участю представників уряду, науковців, фахівців з місць розглянув проект Державного бюджету на 2005 рік.

Комітет у прийнятому рішенні відмітив, що у доопрацьованому до другого читання проекті Державного бюджету на 2005 рік не враховані, на жаль, зауваження та пропозиції, що подавалися комітетом до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Кабінету Міністрів України, за виключенням пропозицій щодо створення резерву світлих нафтопродуктів.

Даний проект закону не враховує цілий ряд вимог, положень основних напрямків бюджетної політики на 2005 рік та пропозицій Верховної Ради України до них, норм та положень інших нормативно-правових актів, що визначають економічну і бюджетну політику в аграрній галузі України на 2005 рік, про що зазначалося у зауваженнях комітету до проекту Державного бюджету, що розглядався ще у першому читанні.

Особливу стурбованість визиває той факт, що обсяги фінансування бюджетних програм в галузі АПК не узгоджуються з вимогами і нормами положень Закону України "Про державну підтримку сільського господарства", який вводиться в дію з 1 січня слідуючого року, на чому наголошувалося, знову ж таки, у зауваженнях комітету.

Незабезпечено фінансування зазначеного закону розбалансує механізм бюджетної підтримки порівняно з попередніми роками.

Крім того, у поданому проекті закону виявилися деякі недоречності, я так м'яко говорю, про які уже мова йшла  і доводили мої колеги - це і ввіз за нульовою ставкою олії, це і ввіз  цукру-сирцю, і таке інше.

Хотів би зупинитися ще на одній проблемі. По Міністерству аграрної політики компенсація Пенсійному фонду різниці між сумою страхових внесків, сплачених сільськогосподарськими підприємствами спеціального режиму оподаткування за суб'єктами спеціальною ставкою та внесками, які були сплачені ними за зазначених підставах, числиться один мільярд 207 мільйонів гривень. На наш погляд, необхідно було б цю суму направити безпосередньо як відшкодування Пенсійному фонду України витрат по виплаті пенсій, призначених працівникам сільського господарства.

Окрім цього, в проекті бюджету знову ж таки не передбачені кошти на виконання Закону України про соціальний розвиток села, і особливо газифікацію.

Виходячи з цього, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Державного бюджету...

 

ГОЛОВА. Дякую. Я розумію, що ви не закінчили, але час закінчився. Василь Антонович, я не можу нічого зробити. Ну, я розумію, час закінчився, все, будь ласка.  Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка.

 

15:27:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе! Я хочу вас привітати, тому що за ніч ми сьогодні подолали корупцію на 90 відсотків. Уряд спочатку планував сім мільйонів, потім залишили за одну ніч сьогодні один мільйон. То я вітаю, у нас ще такими темпами ні з чим ніколи ніхто не боровся. Сторінка 166.

Комітет з правової політики, розглянувши фінансування судової гілки влади, прийшов до висновку, що в країні робиться все для того, щоб судова влада не була самостійною гілкою влади. Її потреби забезпечені виключно на 40 відсотків всього-на-всього. Це перше.

Друге. Ми стурбовані тим співвідношенням, яке є між заробітними платами суддів одного ж рівня різних судів. Наприклад, в апеляційних судах і в апеляційних господарських судах різниця в два з половиною рази була в 2003 році, в цьому році - в два рази, таке ж саме закладається і на майбутнє. Хіба це нормально? Хіба це нормально, що співвідношення на одну одиницю судді в Конституційному суді на забезпечення діяльності судді.

Більше 1 мільйона 24 мільйона на 18 чоловік і в загальному суді це кілька  тисяч. Хіба це нормально? Тому ці проблеми, а також антиконституційність окремих положень бюджету заставляють нас, зобов'язують нас  звернути на це увагу уряду і увагу бюджетного комітету. Разом з тим, ми вважаємо, що приймати бюджет потрібно, але треба виключати антиконституційні положення, як то положення статті 48 обмежує пільги і компенсації, гарантії, які встановлені окремим працівникам, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького  складу щодо знижки плати за користування житлом, паливом,  телефоном і так далі. Це порушує рішення Конституційного Суду, який вже приймався, і в тому числі 17 березня 2004 року, де чітко вказує, що цього не можна робити. Також антиконституційні речі написані і в статті 46, де про реструктуризацію заборгованості з виплати передбачених статтею 57 закону про освіту.

Шановні народні депутати! Нульова ставка за транзит грузів дозволила  портам Одеси, Іллічівська, Миколаєва, Херсона і іншим затягнути сюди дуже багато грузів і отримати мільярди в бюджет України. Її треба зберігати, можливо не по всім грузам.

Тепер я хочу звернути увагу. Зараз всі ви побачили, що взяті наперед  податки, Микола Янович, а я про це коли говорив, на 3 місяці вперед взяті податки, знищують бюджет. Але я буду голосувати за цей бюджет, зубами скриплячи, і буду казати: " Шановні...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Це був 1501 виступ Юрія Анатолійовича  Кармазіна у Верховній Раді України цієї каденції!

(О п л е с к и)

Так, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Потім Пинзеник буде виступати.

 

15:31:09

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

В Кировоградской области город Долинская с 1985 года с участием нескольких восточно-европейских стран на сегодня остались Болгария, Румыния, Словакия и Украина. Велось строительство  огромного горно-обогатительного комбината  окисленных руд. Всеми участниками  проекта уже вложено в это строительство более 1,6 миллиардов долларов США, из них, доля Украины  около 900 миллионов долларов.  Одновременно и даже  с опережающим темпом  в городе Долинское был построен жилой массив для работников  комбината почти на 20 тысяч жителей  со всей  необходимой инфраструктурой. Сокращенный до минимума коллектив ГОКОРа (сейчас 1200 человек) обслуживает введенный в эксплуатацию в 1989-93 годах все вспомогательные цеха комбината и социальную инфраструктуру города.

Все правительства независимой Украины пытались решить вопрос  завершения строительства  ГОКОРа, но ни у одного из них не хватило  для этого времени. Все года после остановки строительства  комбинат выживал и функционировал за счет незначительных сумм выделяемых из Госбюджета Украины и от реализации устаревшего в технологическом и моральном отношении оборудования выходящих из срока годности  материалов и  конструкций. Таким образом  исчерпали все резервы  для дальнейшей деятельности коллектива  ГОКОРа.

Министерством  промполитики  заявлена на 2005 год для ГОКОРа в Госбюджете Украины 18,5 миллиона гривен. Но Кабинет Министров предусматривает  только 4 миллиона гривен. Этой суммы, как вы понимаете, не хватит даже на первый квартал будущего года.

В этой связи я как народный депутат  Верховной Рады Украины от Кировоградщины  совместно с дирекцией ГОКОРа обращаемся  к вам, уважаемый Николай Янович,  с  убедительной  просьбой  поддержать  сегодня при утверждении бюджета  на 2005 год дирекцию ГОКОРа по ее финансированию для обеспечения жизнедеятельности коллектива  в будущем году в сумме 18,5 миллиона гривен.

А что  касается крокодилячих слез социалистов, которые льют с этой трибуны, якобы они за народ Украины,  то вы лучше бы рассказали всему народу, как вы голосовали  за приватизацию Укррудпрома, Криворожстали да и сегодня за нефтеперерабатывающую отрасль. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки у нас є проект постанови про неприйнятність проекту бюджету, то для обгрунтування проекту цієї постанови слово має автор  Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка, Віктор Михайлович.

 

15:33:59

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, дорогі співвітчизники. Чому не можна голосувати за цей бюджет, нагадаю усім нам: пенсіонери отримують пенсії за рахунок нарахувань на заробітну плату. Росте зарплата - збільшуються пенсії. Що ж сталося зараз? За цей рік зарплата зросла на 27%, а  пенсії на 70. Розрив  трьох кратний, це такий дисбаланс, який уже завалив пенсійний фонд, зараз звалить бюджет, а за ним і всю фінансову систему України. Але замість того, щоб терміново рятувати ситуацію і підіймати зарплату, у цьому бюджеті Уряд фактичну знижує реальну заробітну плату бюджетників. Ось у чому трагедія цього ганебного документу. І  проблема тут не в тому, що правильного рішення не має, а у впертому не бажанні приймати його. Нагадаю, що доходи зведеного бюджету зростуть наступного року на 32 відсотки. Скажіть, будь ласка, чим завинив перед нами вчитель, лікар, військовий, працівник культури, науковець? Коли цим бюджетом він отримує право на збільшення  своєї долі лише  на 10,5% і при цьому навіть не червоніючи, говорять про соціальну спрямованість бюджету. Нас тішать байками про  перегляд бюджету через 2 місяці, це ніщо інше як обман. Бо врегулювання ситуації потребує підняття зарплат на 35 відсотків і спрямування на ці цілі не 5 міліардів, як передбачено бюджетом, а майже всього приросту бюджету 2005. Коли бюджет  буде схвалено і усі гроші будуть  розписані законом про державний бюджет та рішеннями щодо місцевих бюджетів зробити це буде не можливо. Ми це добре знаємо, з власного досвіду перегляду  бюджетів. А кожен місяць затримки рішення  щодо підняття зарплат буде стрімко збільшувати дефіцит бюджету і пенсійного фонду. Вихід з ситуації з цим бюджетом неможливий. Ми бачимо його в наступному. Верховна Рада не затверджує цей бюджет, а приймає внесений нами з колегами Закон 6438, яким врегульовується питання бюджетного фінансування з першого січня 2005 року. У тому числі даються відповіді на питання доплат до пенсій і інших соціальних виплат. А у січні-лютому Верховна Рада розглядає і приймає якісно новий бюджет.

Неможливо зрозуміти, чому цей закон не є навіть предметом обговорення. Я не стану більше нікого ні в чому переконувати. Принагідно лише зауважу, цим бюджетом скасовується норма закону, яким у свій час були зупинені масові відключення електроенергії, бартери, взаємозаліки, невиплати заробітних плат енергетикам. Україна знову повертається до темряви у буквальному розумінні слова.

Я знімаю з розгляду проект постанови про неприйнятність бюджету. Вона була внесена для озвучення позиції для того, щоб кожен з нас усвідомив...

 

ГОЛОВА. Одну секунду, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Яке ж рішення буде прийнято, це питання громадянської відповідальності кожного з нас.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, з мотивів перед голосуванням буде. Заключне слово виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра Миколи Яновича Азарова. Миколо Яновичу, по тим зауваженням, які враховані вже у процесі роботи. Будь ласка. Прошу уваги. Запросіть народних депутатів до сесійної зали, щоб ми могли всі прийняти рішення усвідомлено. Мікрофон, будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты. Мы благодарны вам за критические замечания, которые были сделаны. Частично мы их рассмотрели вот сейчас с Бюджетным комитетом, и я сейчас о них коротко скажу. Вместе с тем, конечно, было много несправедливой критики, которую нам пришлось выслушать. Но это наверное судьба любого правительства. И мы к этому относимся с пониманием.

Я просто хотел бы на одно замечание в наш адрес ответить. Говорится, что мы вводим приобретение оборудование без тендеров. Но для кого мы это делаем отдельной статьей? Мы это делаем для Академии наук, предусматриваем сумму 40 миллионов и говорим, что по решению президиума Академии наук мы разрешаем завозить высокотехнологичное оборудование без проведения тендеров. Но неужели мы не доверяем такой авторитетной инстанции в стране? И вот это - уровень критики иногда.

Теперь, что касается предложений. Мы согласны, и с бюджетным комитетом мы согласовали, восстановить норму по уплате по зачислению 90 процентов от продажи земли в доходы местных бюджетов. (Оплески)

Мы также согласны по 63-1 статье убрать за утверждением Министерства финансов программу Киева, а записать - осуществляется за відповідною программой. Мы просим поддержать наш предложение по увеличению расходов, то есть восстановление в прежнем объеме - 61,4 млн. программы на расселение депортированных народов.

Мы рассмотрим предложение Губского по установлению ренты на высокодоходные месторождения полезных ископаемых и думаю, что внесем отдельным законом это изменение. (Оплески)

Мы также внесем отдельным законом и просим исключить статью 10-ю. мы просим по коду 3205070 добавить 14 млн., это касается оздоровления детей. По коду 0501810 мы просим согласовать добавление 40 млн. на строительство судов. И Кармазина Юрия Анатольевича благодарим за такое выступление в поддержку правосудия. Также по этому коду 0701000 добавить три миллиона на закінчення строительства хозяйственного суда.

Мы согласны восстановить нулевую ставку на транзит грузов за переликом, утвержденном Кабмином на грузы на эти. Мы согласны добавить на гакор три миллиона. Этого вполне достаточно, отвечаю на последнее выступление, четыре плюс три - семь. За счет чего мы пропонуем это сделать? За счет сбалансирования (я прошу это для стенограммы, говорю), за счет сбалансирования ресурсных и расходных позиций бюджета. И просим дать разрешение нам на редактирование статей бюджета без изменения смысла и содержания.

 

ГОЛОВА. Так, шановні  народні депутати, за винятком там треба нам відреагувати і подивитися, що ми не даємо права встановлювати мито. Я думаю, що це справа законів. Я просто для стенограми.

З урахуванням, шановні колеги, цих  пропозицій, я ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України ...  (Ш у м  у  з а л і)   ...схвалити... пропозиція комітету: схвалити проект закону про Державний бюджет України на 2005 рік, поданий Кабінетом Міністрів України з урахуванням зауважень та пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету і тих пропозицій, які щойно озвучив...

(Ш у м   у   з а л і)

Що? Відмініть голосування.

Що, Катерина Тимофіївна, що? Говоріть, будь ласка. Зараз, запишіться, будь ласка.  5 хвилин запишіться, будь ласка.

(Ш у м   у   з а л і)

Вибачте,  жінки у нас поза чергою.

 

15:42:23

ВАЩУК К.Т.

Не озвучив Микола Янович Азаров пункту у статті 54, яка врегульовується законом по оподаткуванню села. Стаття 9, завезення олії в Україну, і стаття 10-та.

 

ГОЛОВА. Так зняли ж її, зняли.

Голова комітету Петро Порошенко сказав, що ці позиції знято.

Так, будь ласка, на табло прізвище народних депутатів. Геннадій Удовенко, будь ласка, фракція "Наша Україна". Прошу уваги. 5 хвилин, будь ласка.

 

15:42:42

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимир Михайлович, я не хочу ускладнювати ситуацію, але я не виступав від комітету.

Фактично, бюджет проігнорував всі пропозиції комітету з питань прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин.

В Україні 25 відсотків населення України - це національні меншини. Жодна наша позиція не врахована.  Але я беру до уваги про те, що Микола Янович тільки що сказав, що будуть збільшення асигнування на розміщення депортованих народів.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Матвієнков Сергій Анатолійович, фракція "Регіони України". Поліїт буде виступати наступним.

 

15:43:29

МАТВІЄНКОВ С.А.

Мы с вами говорили в отношении 72-й статьи. При работе экспортеров, при наличии у них невозврата НДС, при ввозе на митну территорию товаров,  которые ввозятся. Мы имели возможность производить взаимозачет. И мы писали, что мы можем производить этот взаимозачет для тех товаров, которые не идут на продажу. Этоу выписано в 72 статье: "товарів, які ввозяться на митну територію для власних потреб". Но вы добавили: "за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів". Что это значит? Мы завозим редуктор - нам нужно получить у вас согласие. Мы завозим подшипники из России - нам нужно получить у вас согласие. Мы завозим какой-то узел - нужно получить согласие. Мы и так достаточно сделали ограничений: без продажи, для внутреннего потребления. Давайте вот эту строчку: "за переліком", - уберем, и тогда мы разрешаем эту проблему. Я вот смотрю: вон машет головой Министерство экономики. Но тогда представьте, во что мы превратим эту картину!

 

ГОЛОВА. Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра робить собі помітки.

Полііт Андрій, будь ласка, фракція комуністів.

 

15:44:32

ПОЛІІТ А.А.

Андрій Полііт, фракція Компартії України. Прошу передать слово Ольге Гинзбург.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.

 

15:44:44

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу і шановний уряде, я хотіла звернутися до вас, бо були мої пропозиції, які чомусь проігноровані і Бюджетним комітетом, і урядом. Додаток третій, сторінка 124: "Фінансування підтримки закладів охорони здоров'я залізничного транспорту". Була пропозиція: зберегти бюджетне фінансування на утримання закладів охорони здоров'я залізничного транспорту і викласти цю стрічку в кількості 300 мільйонів гривень для повного фінансування медичних закладів галузі.

І ще ради справедливості хочу сказати. Я собі аналізуючи, готуючись до цього виступу, взяла проаналізувала, як же готувався бюджет 2001 року, коли очолював уряд Ющенко. Ви подивіться: 9,1 мільярд гривень було закладено від приватизації, було знижено в цьому 2001 році 5,5 процентів розходи бюджету...

 

ГОЛОВА. Геннадій Руденко, фракція СДПУ(о).

 

15:45:44

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Я вважаю, що в проекті бюджету вкрався досить суттєвий момент, на який потрібно звернути увагу нам: це боротьба з корупцією. А саме: досить часто в бюджеті згадується про погодження або про інформування з Бюджетним комітетом. Я вважаю, що це прояв корупції. Потрібно виключити будь-які погодження з Бюджетним комітетом проголсоували і працюємо по цьому питанню.

Далі я передаю слово Борзову, будь ласка. 30 секунд.

 

ГОЛОВА. Валерій Борзов, будь ласка.

 

15:46:25

БОРЗОВ В.П.

Шановний Микола Янович, я хочу звернутися з проханням. Попередньо погоджене питання по коду 5421100 "Розвиток матеріально-технічної  бази спорту вищих досягнень" до Державному комітету включити окремим рядком в тому числі будівництво олімпійської бази з стрельби із луку 15 мільйонів.

І друге, по коду 3401170. Замість...

 

ГОЛОВА. Так, Мартиновський, будь ласка, фракція Народної аграрної партії.

Нема запитань? Тоді Рудьковський Микола.

 

15:47:10

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Микола Яновичу! Я вносив пропозицію, Микола Янович, по 9-ій статті. Я просив, щоб вони увійшли в протоколи, якщо ви будете  голосувати. Микола Янович, по  9-ій статті, запишіть, будь ласка.

І я хочу передати слово Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Там стаття 9 треба подивитися чи врахували ми її.

 

15:47:37

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні колеги! Фракція соціалістів, Ніколаєнко. В залі пролунало звинувачення з боку одного з представників Компартії за те, що ми вранці сьогодні голосували за приватизацію Кременчугського і Галичини нафтопереробних заводів.

Я хочу сказати всім до єдиного, що фракція соціалістів сьогодні 100-відсотково проголосувала проти того, щоб 2 заводи, де є державні частки (це Галичина і Кременчуцький нафтопереробні) були приватизовані. Ми виступаємо проти  цього.

І друге. Я сьогодні глибоко дивуюся фракції комуністів, котра вперше за 11 років підтримує...

 

ГОЛОВА. Я прошу не руйнувати  нашу  домовленість. Давайте спільно проголосуємо і все буде нормально. Так, я думаю, що...

Микола Янович там врахує ці питання всі, давайте зараз... Давайте голосувати. Ви зауваження сказали, Прем'єр-міністр врахував.

З врахуванням  у тому числі статті 9 ( я для протоколу кажу).

 

ІЗ ЗАЛУ. ( Не чути)

 

ГОЛОВА. Не враховують - значить не враховують.

Заспокойтеся, будь ласка.

Шановні колеги! Прошу уваги! Ставиться на голосування для прийняття в цілому, як закон, проект Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік", поданий Кабінетом Міністрів України з врахуваннямм застрежень та пропозицій Комітету Верховної Ради України, а також з врахуванням тих позицій, які погоджено під час обговорення. Прошу голосувати.

 

15:49:32

За-339

Бюджет України на 2005 рік прийнято. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 62,Регіони - 58, Фракція комуністів - 58, СДПУ(о) - 27, Трудова Україна - 11, Народна аграрна партія - 27, СПУ - 3, Блок Тимошенко - 0, Союз - 15, Єдина Україна - 19, Центр - 4, НДП, промисловці і підприємці - 9, Демініціативи - Народовладдя - 12, Позафракційні - 34.

Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра подякувати хоче нас за плідну роботу. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я.  Дорогие народные депутаты! Поверте, что вы приняли правильное решение. Правительство вам глубоко благодарно, что мы вместе с вами нашли  разумный компромисс, который закладывает хорошие основы для экономического развития в 2005 году. Я также благодарен работе  бюджетного комитета, всем  членам бюджетного комитета за то, что  мы сумели найти согласованные совместные решения. Я вас благодарю и поздравляю с наступающим Новым годом. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Оскільки  ми працювали з 14 до 16 години, тобто не робили перерву, нам треба осмислити, очевидно, те рішення, яке ми прийняли і провести  засідання комітетів, зустрічі у депутатських групах і фракціях . Відтак засідання Верховної Ради України оголошую закритим на сьогодні, завтра ми продовжимо роботу о 10 годині за розкладом на п'ятницю за плідну роботу.