ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ   ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1  липня   2004 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.  Ввімкніть систему "Рада". Реєструємось.

16:02:25

У залі  зареєстровано 436 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, прослухайте оголошення. Відповідно до статті 13-ї Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження  народного депутата України Лелюка Олексія Володимировича до складу депутатської фракції "Регіони України". Оперативно працює, хай йому допомогає.

Шановні колеги, ми з вами домовилися про те, що ми після перерви повернемося до розгляду питання про включення до порядку денного і розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування нафти, бензинів та дизельного пального, законопроекти за номером 5570, 5570-1 і 5570-2. Прошу голосувати за включення до порядку денного.

 

16:03:53

За-131

Та ніби, шановні колеги, зареєструвалося у нас 435 народних депутатів. А для прийняття рішення треба тільки 226. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 3, "Регіони України" - 1, Комуністів - 0, Соціал-демократи - 25, "Демократичні ініціативи", "Народовладдя" - 8, "Трудова Україна" - 28, Народна аграрна партія - 7, Соціалістична партія - 20, Блок Тимошенко - 19, "Центр" - 13, "Союз" - 5, НДП, Партія промисловців і підприємців - 1, Позафракційні - 1.

Будь ласка, Цушко.

 

16:05:05

ЦУШКО В.П.

Цушко, фракція соціалістів.

Уважаемые коллеги, я выступаю от имени Комитета з пытань финансив. Я вас прошу, давайте внесем в повестку дня законопроекты 5570, 5570-1, 5570-2, 5633 (Александровская автор), 5675 (Терехин автор) и 5576 (автор Кабинет Министров). Я прошу, это один и тот же вопрос. Комитет наш рассмотрел. Мы его примем даже, если в первом чтении мы должны попытаться вмешаться в рынок нефтепродуктов. Парламент не имеет права не вмешиваться в это.

Поэтому, Адам Иванович, у меня просьба. Поставить все эти законопроекты одним вопросом, проголосовать их для внесения в повестку дня и сегодня обсудить и принять решение, хоть один законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання. Вірніше нам треба включити до порядку денного і розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних суміщених. Законопроект Александровської. Редакційний номер 5633. Прошу голосувати про включення.

 

16:06:35

За-141

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду проекту Закону про вивізне експертне мито на бензин, на моторне та дизельне пальне. Автор законопроекту - народний депутат Терьохін. Законопроект за номером 5675.

 

16:07:18

За-153

Так, ставиться на голосування про включення до порядку денного і розгляду проект Закону про внесення зміни до статті дев'ятої Закону України "Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності" (щодо нафтопродуктів). Це - урядовий законопроект. Реєстраційний номер 5576. Прошу голосувати.

 

16:08:02

За-187

Шановні колеги, є пропозиція послухати пропозиції народного депутата, заступника, першого заступника голови комітету Цушка, який пропонував, оскільки всі ці законопроекти пов'язані між собою і мають на меті розв'язати одну і ту ж проблему, то я ставлю для визначення залу пропозицію про те, щоб включити до порядку денного і розглянути такі законопроекти: 5570, 5570-1, 5570-2 (автори - Мороз, Семинога, Осика), законопроект 5623 (автор - Александровська), законопроект 5675 (автор - Терьохін)   і законопроект 5576 урядовий, включити до порядку денного і розглянути. Прошу голосувати.

 

16:09:17

За-224

Шановні колеги, все буде, як вирішить зал, не переживайте, але я просив би вас налаштуватися на довготривалу роботу, ви щось дуже рано опустили руки.  Хто за те, щоб переголосувати це питання, прошу визначитися.

 

16:10:02

За-215

По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" -   0, "Регіони України" -  7 , Фракція комуністів -  57, СДПУ(о)  - 38, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 21, "Трудова Україна" - 29, Народна аграрна партія - 3, СПУ - 19, Блок Тимошенко - 17, "Центр" - 3, "Союз" - 12, НДП та ПППУ - 4, Позафракційні - 5.

Шановні народні депутати, я ще раз наголошую: ми ставили на голосування цілу низку законопроектів про включення до порядку денного, де авторами є представники, практично, різних фракцій, і включаючи і урядовий. Не проголосували, значить, не проголосували, будемо розглядати наступні питання.

Шкіль з процедури. Тільки з процедури, бо вимкну мікрофон.

 

16:11:22

ШКІЛЬ А.В.

В першу чергу я хотів би наголосити, що давайте спробуємо, можливо, в якісь інші конфігурації поставити ці закони, тому що я не розумію, чому Верховна Рада виступає зараз проти того, щоб понизилися ціни на пальне. Я не можу збагнути, в чому тут, як кажуть, пес заритий. Тому що ціни на бензин ніхто ніколи в інший спосіб не понизить. Тому що Україна не є власником нафтопереробних підприємств.

І в мене складається враження, що власники нафтопереробних підприємств, ті, хто є спекулянтами нафти і бензину в Україні, порозмовляли з деякими, хто голосував проти українського народу. Я не можу по-іншому збагнути! Я не чую аргументів абсолютно зрозумілих мені і нашим виборцям. Тому що кожен їздить автобусом, іншим транспортом муніципальним і бачить, що відбувається.

Тому я б закликав ще раз повернутися до цього питання і якось знизити врешті-решт ціни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Семинога.

 

16:12:29

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, в цих законопроектах, які пропонуються сьогодні на розгляд, закладений реальний механізм зниження цін на нафтопродукти нафтозаправочних станцій. І мене дивує позиція деяких народних депутатів, особливо Аграрної партії, аграрної фракції, яка сьогодні збирається йти на канікули перед порогом початку жнив і не хочуть проголосувати за зниження нафтопродуктів.

Я пропоную поставити це питання ще раз на голосування. І мені здається, що воно повинно набрати більшість голосів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич. Катеринчук.

 

16:13:21

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Прохання. Не було зрозуміло, які ж законопроекти були включені в цей перелік законопроектів, які мали бути внесені до порядку денного. Тому прохання проголосувати за повернення до розгляду цих законопроектів і ще раз їх перерахувати: які саме законопроекти пропонується включити до порядку денного. Дякую, Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катеринчук.

 

16:13:51

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні виборці, шановні народні депутати. Окрема риторика окремих політиків, не хочу називати прізвищ, нагадує певний політичний шантаж в питаннях, щодо зниження цін на пальне. Я думаю, що цим повинен займатися уряд і це  є наслідком сьогоднішнього нашого голосування в останній день саме такої позиції уряду - незваженої і непрофесійної.

Адаме Івановичу, ви вже ставили питання: і  боком, і ззаду, і попереду - воно не  проходить. Давайте перейдемо далі по порядку денному і я прошу поставити на голосування за включення законопроекту  2152 про систему органів юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А на якій підставі, скажіть, будь ласка:  задом, боком,    чи  спереду його поставити.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Реєстраційний номер 4121. Розгляд питання за скороченою процедурою. Доповідає перший заступник Міністра юстиції Супрун Василь Федорович. Від комітету Терьохіну підготуватися.

 

СУПРУН В.Ф.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Зазначений законопроект розроблено за ініціативою Вищого господарського суду  України з метою вдосконалення законодавства, яким регулюється питання   сплати державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, в тому числі, в іноземній валюті.

Законопроектом пропонується:

По-перше. Усунути наявне в чинній редакції Декрету Кабінету Міністрів України "Про держане мито"  економічно необгрунтоване і невиправдане обмеження суми державного мита із позивних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів,  з стома неоподатковими мінімумами доходів громадян, тобто  тисяча 700 гривень на сьогодні. Одночасно пропонується збільшити ставку державного мита з розгляду господарських спорів з одного відсотка до двох відсотків  ціни позовів. В результаті запровадження вищезазначеного обмеження, а це відбулося у 2000 році,   відбулося значне скорочення надходжень коштів до Державного бюджету від сплати державного мита, хоча кількість справ, які розглядалися в судах за цей час, порівнюючи 1999-2003 рік, зросла  всього у півтора рази надходження коштів у гривнях, 2003 рік до 1999 року - зменшилося у 4 рази, в російських рублях - в 10 разів, у доларах Сполучених Штатів Америки - близько в 25 разів.

По-друге. Зазначені зміни мають  сприяти  підвищенню договірної дисципліни між суб'єктами господарювання і ніяким чином не зачіпають статтю 22-гу Конституції України, відповідно до якої існуючий обсяг прав і свобод не буде обмежений при прийнятті  нових законів України, оскільки зазначене обмеження не стосується прав і свобод громадян, а стосується виключно  господарюючих суб'єктів, які  звертаються з позовними  заявами до господарського суду.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Від комітету Цушко, будь ласка.

 

16:18:19

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги народные депутаты! Уважаемый Адам Иванович!

Цушко, фракция социалистов.

Я  выступаю от имени нашего комитета и хочу вам сказать, что на сегодняшний день принята единая ставка. Сегодня, если мы считаем, снимаем верхнее ограничение, то получается, что, обращаясь в суд , допустим, обращается человек, скажем, с  позовом на 10 тысяч, судья с него может взять 1 процент сегодня, обязан взять по закону, а так снимаем верхнюю, то есть суд будет определять, какую пошлину будет изымать. Фактически этот закон предполагает сделать его фискальным, но пошлина государства это не фискальная, это не налог, во-первых. И второе этот закон вводит фактически имущественный ценз для разных граждан. Мы нарушаем, если примем этот закон, мы нарушим Конституцию Украины и введем неравные условия для одного и того же контингента людей, например, обращающихся  в суд. Поэтому наш комитет категорически возражает против принятия этого комитета, ну, этого законопроекта и предложил его отклонить.  Поэтому я вас прошу поддержать решение Комитета по вопросам финансовой  и банковской деятельности, не вносить изменение в этот закон и отклонить законопроект предложенный Кабинетом Министров. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Доповідь. Співдоповідь ми заслухали. Є бажання обговорити? Так, будь ласка, Кармазін.

 

16:20:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хочу подякувати колегу Цушка за ту мужність з якою вони відкидають урядові пропозиції, які абсолютно безглуздими, які є порушеннями вимог статті 22 Конституції України, а я нагадаю, що при прийняті нових законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Абсолютно також поділяю думку про те, що цей закон збільшить обмеження можливостей людей звертатися до суду. Я нагадаю, що все це мотивується тим, що судова система не має грошей. Да, вона дійсно не має, але коли ми з вами взнаємо правду про те, що робиться у судовій системі. А, мабуть, треба це взнати.  Бо громадяни наші знають, а ми хочемо сьогодні у двічі  скоротити їх можливості по оскарженню. Якщо такі погані можливості, то хіба можна проплачувати 2 мільйона 850 тисяч гривень за одну квартиру для одного судді, який потім є повністю, буде на  гачку у влади. Це я називаю, поки не називаю прізвище цього судді. І це непоодинокий випадок. Два мільйона 800 тисяч, повторюю, яка держава це  собі дозволить, яка держава, сьогодні Сполучені Штати не заплатять судді півмільйона доларів просто за квартиру. Сполучені Штати не дозволять. А голодна, боса Україна дозволяє. І це ви там берете ці гроші? Оце вам для цього треба гроші взяти, копійки з людей, щоб набрати два мільйона  800? Як вам не соромно  вносити такі законопроекти? Коли ви вже будете думати про людей в уряді, а не тільки про те, як їх обідрати. Ви ввели  інформаційні послуги, раніше тільки у господарських судах, тепер абсолютно кругом. Тепер людина каже: я правий, але у мене немає грошей  судитися, бо кругом  треба дати. Що ж ви робите? Один відсоток замінюєте на два, зразу у два рази. Скасовуєте верхню межу суми Державного мита? Тому я категорично проти цього законопроекту і прошу  цей законопроект не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще наполягає з тих, хто записався? Семинога, будь ласка.

 

16:23:02

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська  соціал-демократична  партія, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, уже склалася така  тенденція, що б не подав Кабінет Міністрів, те все погано. Воно, дійсно, погано і не вписується  ні в рамки Конституції, ні в рамки діючого законодавства. І даний закон, який ми розглядаємо, теж суперечить цілій низці законів і збільшує навантаження на наших громадян. Перш за все це збільшуються ставки мита із позовних заяв майнового характеру від одного до двох відсотків. Друге. Скасовує верхню межу суми державного мита із позовних заяв майнового характеру. Зараз максимальна сума державного мита з позовних заяв становить 1700 гривень. Третє. Запровадить трьохвідсоткову ставку державного мита із позовних вимог в іноземній валюті.

Наслідком прийняття законопроекту буде зменшення кількості звернень до суду, особливо суб'єктів малого бізнесу. Оскільки великі суми державного мита є важким тягарем для такого виду суб'єктів підприємницької діяльності. Крім бажання збільшити доходну частину бюджету автори не навели якихось додаткових аргументів щодо збільшення ставки державного мита з позовних заяв майнового характеру.

Варто нагадати, що відповідно до статті 124 Конституції України до компетенції суддів належить здійснення правосуддя, що має на меті захист порушених прав та законних інтересів особи. Право на судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України. Пропоную категорично відхилити даний законопроект.

І ще раз хочу звернутися до депутатів з проханням повернутися до розгляду законопроектів, які вносять зміни до оподаткування нафти, бензину та дизельного пального. Ми не маємо права піти на канікули з вами, не вирішивши цю проблему і не знизивши ціни на нафтопродукти. Тим паче сьогодні, коли починається посівна в нашій державі. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо визначатися. Черняк, будь ласка.

 

16:25:24

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, про законопроекти треба судити по їхніх намірах, як і про людей. Я намагався з'ясувати, який намір ставили автори законопроекту, готуючи його. Вони намагаються вирішити дві задачі. Першу. Збільшити  надходження до бюджету і, друге, зміцнити дисципліну тих, хто подає позови і збільшити кількість досудових рішень, щоб не доводити діло до суду, а ще на етапі досудових рішень зняти це питання.

Ну, наміри, немов би, благородні, але все-таки у мене це викликає певні сумніви стосовно збільшення надходжень до бюджету. Навряд чи це - той спосіб, коли за рахунок зростання плати можна брати з людей більше мито за вирішення їх справ судових і на цій основі збільшувати доходи. Як правило, звертаються все-таки люди не дуже багаті. А якщо навіть і трошки і багаті, то це також не зовсім правильно.

І друге питання також є сумнівним - чи варто це вирішувати до суду, чи все-таки варто це через суд вирішувати, оскільки це, можливо, буде і більш правильно. Тобто тут є питання. Все-таки я думаю, що єдина ставка мита є більш правильним рішенням, і немає серйозних підстав для того, щоб робити мито фіскальним, тому що природа у мита інша, і щоб вводити майновий ценз. Все-таки тут повинні бути рівні умови. Нерівні умови, вони приведуть до негативних наслідків. Тому я думаю, що у нас є підстави для сумнівів в доцільності прийняття цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатін.

 

16:27:38

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, кожна палиця о двох кінцях, у кожної медалі є два боки. І мені здається, що в тому обговоренні цього законопроекту, котрий внесений до сесійної зали, не все і не до кінця визначено для того, щоб ми могли прийняти виважене рішення. Що я маю на увазі?

Виступає один колега і стверджує, що це буде порушенням 22 статті Конституції, і це порушить права насамперед маленького українця, який звертається до суду, у котрого немає грошей для того, щоб захистити своє право.

Виступає інший колега і говорить, що навпаки, більш звертаються з вирішенням цих питань заможні люди, і буде дуже справедливо, якщо ми погодимося з тим, щоб від фіксованої ставки ми перейшли до фіскальної в один, навіть у два відсотки. І якщо заможні люди, вони сплатять більш грошей, то це буде краще і на користь тому бюджету, який потерпає від недостатку надходжень до нього.

Але рішення наше має бути пов'язане з тим, щоб нам надали належну інформацію, скільки і яких справ було. І без такої належної інформації ми не можемо, на мою думку, прийняти виважене рішення, бо на цей час ми не знаємо, на кого спрацює цей закон, або на маленького українця, котрого ми хочемо захистити, або навпаки, він покращить умови вирішення питань, пов'язаних із своїми справами заможних людей.

Тому мені здається, що на сьогодні ми вчинили б з вами вірне, якщо б ми погодилися з пропозицією комітету про відхилення цього законопроекту, і одночасно виставили умову, виставили вимогу до уряду і до суду Вищого господарського з тим, щоб вони подали нам належну статистичну інформацію щодо справ, які торкаються саме цієї справи. І за таких умов ми могли б в наступному разі прийняти більш виважене рішення.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З мотивів голосування Головатий і Терьохін.

 

16:30:35

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Сергій Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Адам Іванович, ви чули, що більшість депутатів говорили не про  мито, а говорили про проблему доступу осіб до суду. І мене тоді цікавить: чому цей законопроект не був розписаний на Комітет правової політики, який власне і має в своєму портфелі такий предмет, як забезпечення доступу юридичних і фізичних осіб до суду, і підходить до всіх законопроектів саме з цієї точки зору, а не суто фіскальної. Так, тут є момент фіскальний, але головний момент для депутатів - це яким чином забезпечити гарантований і вільний по можливості доступ до суду.

Тому я хотів би, щоб надалі такого роду законопроекти обов'язково надсилалися за висновком до Комітету правової політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Терьохін.

 

16:31:34

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати! Два роки тому, коли стояла ставка мита п'ять відсотків, були численні звернення громадян або підприємців, які не могли платити цю ставку напередодні вирішення, початку, я перепрошую, судового розслідування. Тому наш комітет, дійсно, прийняв рішення про те, що збільшення в два рази ставки мита і впровадження, забирання цієї верхньої межі протирічить Конституції України. Суд має бути вільним і відкритим для будь-якого громадянина або будь-якої компанії нашої країни.

І останнє. Я вам нагадую, що державне мито не є фіскальним інструментом, а є способом відшкодування витрат держави. Тому всі ці пропозиції є...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування: про прийняття у першому читанні за основу Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Реєстраційний номер 4121. Прошу визначатися.

 

16:33:14

За-64

Законопроект відхилено.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо страхування персоналу ядерних установок. Реєстраційний номер 3042.

Доповідає перший заступник Міністра палива та енергетики Татаринов Анатолій Арєфійович,  підготуватися Броннікову.

 

ТАТАРИНОВ А.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд вноситься законопроекти про внесення змін до деяких законів України  щодо страхування ядерних установок, яким передбачається внесення змін до законів України про страхування та про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

Законопроект розроблений з метою уникнення подвійного страхування   персоналу ядерних установок, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їх здоров'я.

Страхування персоналу ядерних установок було закладено законами України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку та про страхування, які були прийняті ще в 1995 та 1996 роках. Але, у зв'язку з тим,  що не був відпрацьований механізм їх впровадження, норми цих законів не працювали.

В 1999 році Верховною Радою України прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке причинило втрату працездатності. Цим Законом враховані норми та положення попередніх законів, про які йшла мова вище.

Сьогодні, в обов'язковому порядку, проводиться страхування зазначених вище категорій працівників від нещасного випадку на виробництві. Цим законом також визначені обставини і страхові випадки, встановлені страхові тарифи на обов'язкове соціальне страхування та затверджено форму страхового свідоцтва.

Страхування персоналу ядерних установок здійснюється, як, до речі, і інших всіх працівників нашої держави,   Фондом державного соціального страхування.

Законопроектом 3042, що сьогодні розглядається, пропонується виключити пункт 21 із статті 7 Закону України "Про  страхування" та відповідно виключити частину першу  статті 15 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Законопроект підтриманий Комітетами з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та з  питань соціальної політики  та праці Верховної Ради України.

З метою уникнення подвійного страхування прошу вас, шановні народні депутати,  підтримати запропонований законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Можливо ми  проголосуємо?  Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких  законів України (щодо страхування персоналу ядерних установок)  (реєстраційний 3042). Прошу голосувати.

 

16:36:44

За-335

Прийнято.

Можливо в цілому приймемо. Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закону, Закону про внесення змін до деяких законів України  (щодо страхування персоналу ядерних установок) (реєстраційний номер 3042).  Прошу голосувати.

 

16:37:17

За-367

Закон прийнято.

Слухається проект закону про внесення  змін до деяких Законів України ( щодо підприємницької  діяльності з  виготовлення озброєння і військової техніки). За скороченою процедурою.

Доповідає  перший заступник міністра промислової політики Валерій Петрович Казаков, будь ласка. 3 хвилини.

 

КАЗАКОВ В.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України, що пропонується,  вносить зміни до  відповідних статей трьох законів існуючих. Перш за все стаття 4 Закону України "Про підприємництво", стаття 1 Закон  "Про державне  оборонне замовлення" та стаття 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".  Мета цих змін, зняти обмеження з форми власності підприємств, які не мають право на виконання державного оборонного замовлення. Згідно з Законом "Про державне оборонне замовлення", це сьогодні тільки підприємство державної форми власності.

Сьогодні життя пішло далі і вже 56 державних підприємств є учасниками виконання державного оборонного замовлення, але поруч з ними 23 підприємства, в яких вже змінено форму власності - це змішана форма власності або приватні підприємства. Одночасно для забезпечення контролю з боку держави за цим важливим видом діяльності пропонується віднести її до переліку таких видів діяльності, які не можуть здійснюватися без ліцензії. Для чого відповідні зміни пропонується внести до Закону України "Про ліцензування". Ці зміни дають також можливість розмежувати ліцензування виробництва  зброї військового і невійськового призначення. Доповідь закінчена. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, від комітету у нас Майко Віталій Іванович, будь ласка.

 

16:39:45

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, фракція НДП і Промисловців і підприємців України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Комітет  з питань промислової політики  і підприємництва  на своєму засіданні 17 березня 2004 розглянув і підтримав внесений Кабінетом Міністрів України проект закону України про внесення змін до деяких  законів України щодо підприємницької  діяльності з розроблення та виготовлення озброєння військової техніки та інше. Ми вважаємо, що цей закон треба підтримати і пропоную його взяти за основу. Апарат Верховної Ради у своєму висновку також роздивився це питання і підтримує цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віталій Іванович  за оперативність.

Шановні колеги,  можемо прийняти за основу? Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

 

16:40:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, було б дуже добре, коли  ми б почули зараз і висновки Комітету з питань національної безпеки і оборони. До його честі я хочу сказати, що вони грунтовно підійшли до вивчення цього питання. Питання подано урядом, як завжди, надто сирим. Тут не передбачено, у нас взагалі не існує ні законопроекту про озброєння і військову техніку, не передбачено те, що тут треба передбачити зміни до  Закону України про  державне оборонне замовлення. І нам треба, якщо приймати у першому читанні, а за основу можна прийняти, добавити ще тоді те, що пропонує Комітет з питань національної безпеки і оборони, а саме цитую: розроблення, виготовлення, ремонт, модернізація, реалізація на внутрішньому ринку та утилізація військової зброї і технічних засобів, що забезпечить її використання, бойових припасів до  військової зброї, здійснюється підприємствами всіх видів господарської діяльності, а також об'єднаннями підприємств у відповідності  з чинним законодавством України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, з місця Пузаков.  Підготуватися Соломатіну з місяця.

 

16:42:10

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Як зможуть здійснювати цей контроль підприємці, які будуть виготовляти зброю, ніхто з повною впевненістю сказати, що це буде належний контроль, гарантувати неможна. Той аргумент, що дозвіл на виробництво зброї та боєприпасів до неї  буде регулюватися окремим рішенням Кабінету Міністрів та видачею ліцензій з послідуючим контролем з боку органу   ліцензування не дасть також гарантії національної безпеки в цій області. Або аргумент про те, що обмеження у виготовленні військової зброї та боєприпасів до неї були виправдані у період, коли державні підприємства складали основну масу суб'єктів підприємницької діяльності, а не державні лише починали з'являтися, не може бути достатнім. Україна не так давно мала відносини зі світовою спільнотою відносно кольчужного скандалу. Так що треба подумати, як приймати цей закон. Може його треба ще доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін і Сухий з місця.

 

16:43:21

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми вже по-п'яте за останні два тижні вносимо зміни до статті дев'ятої про ліцензування певних видів господарської діяльності. Дружно голосуємо "за". І я вважаю, саме тут так проголосуємо ми і в цьому випадку. Але я хочу ще раз нагадати. Як і уся зала за виключенням фракції комуністів провалила законопроект 3366 про внесення змін саме до цього закону, який вимагав ліцензування видобутку корисних копалин. На сьогодні ліцензування видобутку корисних копалин торкається лише родовищ уранових руд. Все інше йде, боже мій, я навіть не знаю, як сказати, як воно йде. Тому я знову проголошую. Давайте ми виправимо цю помилку і вчинимо гідно, тобто ліцензуємо видобуток корисних копалин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухий.

 

16:44:32

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Трудова Україна".

Я звертаюся до тих народних депутатів України, котрі представляють регіони України, де розташовані підприємства військово-промислового комплексу. Ви знаєте, з якими проблемами зустрічаються ці підприємства, тому цей законопроект слід  підтримати хоча би в першому читанні обов'язково. Справа в тому, що цим законопроектом вирішуються два завдання. Перше. Є спроба навести елементарний порядок на ринку розробки і продажу зброї. І, по-друге, зменшується рівень монополізації деяких державних підприємств у галузі  виготовлення, модернізації, реалізації та утилізації зброї.

Шановні колеги, я вам нагадую, про що йдеться. Ліцензуванню має підлягати, ви погодьтеся, має підлягати діяльність з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення. Обов'язково має. Торгівля спеціальними засобами активної оборони. Обов'язково має. Тому висновок такий: цей законопроект слід прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підприємницької діяльності з виготовлення озброєння і військової техніки. Реєстраційний номер 4054. Прошу голосувати.  

 

16:46:08

За-312

Можливо, в цілому проголосуємо? Є заперечення.

Слухається проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності за злочини при використанні комп'ютерів. Тут два законопроекти - реєстраційний номер 3039 і 3039-1. Так, хто? Корнієнко? Будь ласка, бо тут інший, написано, доповідач. Будь ласка.

 

КОРНІЄНКО М.В.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Необхідність розроблення цього проекту Закону має за мету вдосконалення національного кримінального законодавства і приведення його у відповідність до європейських стандартів і міжнародного законодавства у боротьбі з комп'ютерною злочинністю, підвищення рівня правового захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави.

Законопроектом передбачено зміни і доповнення до чинного Кримінального кодексу, а саме: перше, це - посилення санкцій за протиправні діяння у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж та визначення розміру істотної шкоди. Це статті 361, 362, 363 кодексу.

Друге. Це - введення до кодексу двох нових статей - 361 з позначками "1" і 361 з позначкою "2", якими передбачена кримінальна відповідальність за створення з метою збуту збут програмних або технічних засобів,  призначених для незаконного проникнення в комп'ютери, їх системи, комп'ютерні мережі, незаконне тиражування або збут електронних баз даних, що містять персональні дані.

І третє, це введення кримінальної відповідальності за перехоплення, копіювання комп'ютерної інформації.

Законопроектом також передбачається внесення відповідних змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України. Йдеться про ...........зазначених злочинів. Я думаю, що  не треба нікого переконувати в тому, наскільки цей закон є актуальним.

Вноситься також і закон депутатський, 3039-1. Треба відмітити, що він був підготовлений трошки пізніше, ніж урядовий. В ньому, в новій редакції цього закону, який був представлений уже 12 березня цього року, розвиваються ідеї урядового законопроекту і передбачається більше змін та доповнень до Кримінально і Кримінально-процесуального кодексу України, в тому числі і тих статей, які були... які застосовуються на практиці  з вересня 2001 року.  Враховуючи викладене, просимо підтримати ці законопроекти і доопрацювати  їх потім для того, щоб зробити один законопроект, який потім прийняти у другому читанні в цілому.  Дякую за увагу. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Михайло Васильович.

Мойсик Володимир Романович.

Хто від комітету? Немає?

Є необхідність обговорювати? Будь ласка, Кармазін.

 

16:49:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!  Ви знаєте, вносяться  зразу зміни, пропонується внести зміни до восьми статей Кримінального кодексу України. Вони досить серйозні, і відноситися до них легковажно, не заслухати і думку комітету, на мій погляд, сьогодні не можна. А мав бути цей законопроект, звісно, знятий.  Але з огляду на те, що урядовий законопроект ще направлений  за часів, коли міністром був Смірнов, який уповноважений був представляти законопроект, я коротко зупинюся на ньому.

Отже, пропонується посилити кримінальну відповідальність за злочин у сфері використання електронно-обчислювальний машин, комп'ютерів, комп'ютерних мереж, електронних баз даних. І, в принципі, цей законопроект можна було б підтримати, якби було враховано все, що було в конвенціях міжнародних про кіберзлочинність, яка була ще 22 листопада 2001 року підписана, якби не було встановлено конкуренції чинного Кримінального кодексу з тим, який зараз пропонується.

Так, наприклад, в разі встановлення і включення статті 361 зі значком два, якщо встановимо кримінальну відповідальність за незаконний збут баз даних з інформацією про особу, то ця стаття буде конкурувати з діючою статтею Кримінального кодексу номер 182, яка саме передбачає відповідальність за незаконне поширення інформації про особу. Тому збут якраз різновидом поширення такої інформації, тільки інформацію за гроші.

Тому, вивчивши обидва законопроекти, абсолютно погоджуюся з тим висновком, до якого прийшов перший заступник міністра Корнієнко, що законопроект народних депутатів: Мойсика, Бандурки, Круця і Ткача - є пізніше внесеним, досконаліше зробленим і більш прийнятним.

Законопроект урядовий взагалі має висновок Науково-експертного управління як такий, що відправити на доопрацювання з поданням на повторне перше читання.

Що стосується законопроекту наших колег народних депутатів України, то він теж має деякі вади, теж досить серйозний. Але його можна прийняти в першому читанні, щоб кримінально-правовими способами зупинити несанкціонований доступ до комп'ютерної системи і мереж, в тому числі Верховної Ради, незаконне заволодіння комп’ютерною інформацією, незаконне поводження зі шкідливими комп'ютерними програмами, і знищення цієї техніки, і незаконне тиражування або збут електронних баз даних. Я прошу прийняти в першому читанні з обов'язковим грунтовним доопрцюванням. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Соломатін.

 

16:52:51

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги,  я хочу привернути вашу увагу до однієї такої подробиці і вона  торкається використання комплексних комп'ютерних мереж, а також електронних баз даних.

Якщо ви випадково, або не випадково дізнаєтеся про те, що з вашого комп'ютера пішла певна інформація на адресу якогось засобу масової інформації і будете дивуватися, яким чином це відбувається. Дивного в цьому нічого немає. Способів, заради того, щоб опорочити людину, навіть і народного депутата, є скільки завгодно, але  покарати таких людей і у разі, якщо можна, врахувати їх і пред'явити їм відповідні звинувачення, покарати неможна. Це перше.

Друге. На електронні адреси багатьох з вас, в тому числі і на мою, регулярно надходять пропозиції про продаж електронних баз даних. Наприклад, я зараз проголошу про бази даних, які пропонується  сусідньою державою.

База даних Московської міської телефонної мережі: прізвище, ім'я, по-батькові, адреса, телефон, так само і області. База даних: прописка Москви і Московської області.

Люди добрі, ми з вами вже на прикладі попередніх виборів Президента дуже добре були освічені, як певні команди в спортивних залах, в клубах, обмінювалися базами даних, лівою і правою рукою складали списки виборців, які начебто підтримують того чи іншого депутата. У зв'язку з цим ми як законодавці з вами внесли, змушені були внести  в Закон "Про вибори Президента" пропозицію, що не лише збиралися підписи, але і була внесена умова певної грошової застави. Хоча з загально-демократичної точки зору  це  не зовсім вірно. Але ми були з вами обеззброєні проти тих шахраїв, які на  виборах 1999 року і на виборах цих, які відбудуться, будуть користуватися цими базами даних.

І, нарешті. Неодноразово ми з вами чули, як наші виборці були обурені, коли  до них звертаються, адреса, прізвище, ім'я, по  батькові, дуже поважні люди листуються з ними, не знаючи звідки  вони взяли ці адреси. Закон ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатися.

Будь ласка, Черняк, 1 хвилина.

 

16:56:17

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

У всьому світі, в тому числі в Україні зростають обсяги злочинів при використанні комп'ютерної техніки. Звичайно, потрібно адекватно реагувати на це явище і перш за все законодавчо. Потрібно посилити кримінальну відповідальність за злочини при використанні комп'ютерів. Я думаю, ні у кого не  викликає це  заперечення. Але  при цьому потрібно чітко визначити, що є складом злочину. Тут є така спроба це визначити. переш за все несанкціонований доступ до комп'ютерної мережі, незаконне тиражування, зрозуміло, знищення техніки і так далі.

Крім того, треба чітко визначити міру покарання. І головне - незворотність покарання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.

Свободу Черняку! Шановні колеги, будемо визначатися. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за злочини при використанні комп'ютерів", реєстраційний номер - 3039, урядовий.

 

16:58:19

За-247

Прийнято.  Ну, що зробите? Поїзд уже пішов. Поїзд пішов, Юрію Анатолійовичу.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", нова редакція, реєстраційний номер - 4226. Доповідає перший заступник Міністра економіки з питань євроінтеграції Ващевський Валерій Миколайович.

 

ВАЩЕВСЬКИЙ В.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект закону України про внесення змін "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в новій редакції. Останні зміни до цього закону були внесені у 1999 році.

Законопроект розроблено з метою подальшого удосконалення системи мобілізаційної підготовки держави з урахуванням сучасних вимог і підходів до зміцнення її обороноздатності. У проекті міститься вимога Закону України "Про оборону" Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів.

В новій редакції проекту визначені і уточнені основні поняття: мобілізаційна підготовка, система управління з мобілізаційною підготовкою, мобілізаційний план, мобілізаційні  завдання,  річні  програми підготовки,  основні показники мобілізаційного плану, а також  виписаний принцип і зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації, питання призову, бронювання та перерозподілу трудових ресурсів.

Необхідність цього викликана новими підходами до розроблення мобілізаційного плану з   врегулюванням плану стратегічного застосування Збройних сил України, змінами системи цивільного захисту населення, необхідністю єдиного  розуміння питань мобілізаційної підготовки та мобілізації всіма органами державної влади, підприємствами,  установами, організаціями та громадянами.

Проект закону доповнено статтями щодо визначення функцій мобпідготвоки  Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а також мобпідготовки судів  загальної юрисдикції органів прокуратури.

Передбачено внесення доповнень до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Всі ці зміни спрямовані на вираження питань організації взаємодії  законодавчої, виконавчої судової влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Проект опрацьовано з органами  державної виконавчої влади, схвалено на засіданні Кабінету Міністрів, Комітету Верховної Ради  з питань  національної безпеки і оборони та з питань будівництва, транспорту і зв'язку підтримали. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також підтримало цей законопроект без зауважень. Прохання підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.  Гмиря з процедури.

 

17:01:22

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Адам Иванович, мне просто не совсем понятно, какое отношение к мобилизации имеет экономика и европейская интеграция. Перед нами выступал заместитель министра, первый  заместитель министра по этому вопросу. Ну, что нашим соответсвубщим министерствам уже нельзя доверять и законы по мобилизационным вопросам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут  дещо про інше йдеться. Мобілізація... Ви мобілізацію розумієте просто "под ружье". А для того, щоб поставити "под ружье", треба економіку мобілізувати, державний резерв мати, запаси і так далі, і тому подібне. Міністерство економіки, до них додали ще європейську інтеграцію. Але це питання колишнього Державного комітету з питань плану. А зараз замість Держплану є Міністерство економіки. Будемо визначатися? Голосуємо. Кармазін, будь ласка.

 

17:02:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Адаме Івановичу, попередній законопроект ми прийняли. Корнієнко каже, що депутатський краще. Всі обговорюють депутатський, ставите той. Він знімає свій, бо той вже не годився, і кажете, що поїзд пішов. Хіба ж так можна? Що ж ми робимо? Що ми приймаємо? Ми ж не хліб печемо?

Тепер щодо цього законопроекту. Шановні народні депутати, абсолютно правильне зауваження вам сказали, що не той комітет доповідає, це по-перше. По-друге, наші повноваження Верховної Ради, конституційні, стаття 85 пункт 31 забирає собі уряд, ви сидите мовчите. Ви віддаєте, ви міняєте Конституцію. Яким чином? Нам тепер залишають тільки в статті 11-й визначати мобілізацію і мобілізаційну підготовку. А насправді в Конституції у нас є повноваження затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента указів про загальну або часткову мобілізацію. Це, мабуть, дві великі різниці. Ось чому обходили Комітет з питань оборони, тому що, мабуть би, Георгій Крючков побачив це і сказав би, що не можна так робити. А ви берете і зараз це робите.

Далі. Абсолютно правильно сказали сьогодні, зауважили депутати, там, де могли слово хоч сказати, що цей законопроект порушує Закон України "Про оборону України". У статті 10 Закону про оборону покладання функцій планування мобілізаційної підготовки галузей економіки та контролю за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань покладено на Міністерство оборони України. Що ж ви робите, шановні? Ви хочете повністю зробити ще й і в мобілізаційному плані Україну неготовою?

Вона вже не готова в бойовому плані. Жодного літака не придбала, жодного танка! Десять танків пустили на парад по Хрещатику два роки назад і віддали назад на завод Малишева, тому що не розрахувалися. Ганьба на весь світ! Але ця ганьба є! І ви ще зараз хочете в мобілізаційному плані абсолютно обеззброїти державу? хто тоді від імені уряду заявляє про це? Хто бере на себе політичну відповідальність за роззброєння держави? Я просто не розумію, що відбувається сьогодні в державі і що це дають нам?

Тому читайте хоча би висновки експертного управління. Давайте правильно закони для Комітету з питань національної безпеки і оборони, які ви обходити. Не можна обходити і місцеве самоврядування України, адже в Законі про місцеве самоврядування чітко написано, що до повноважень виконавчих органів сільських. селищних, міських рад належить організація і участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, цивільною обороною на відповідній території. Я проти такого закону і закликаю вас не йти на зустріч цьому проекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з місця мікрофон Гірника. І Доманський потім.

 

17:05:52

ГІРНИК Є.О.

Адам Іванович, шановні депутати, я би просив все-таки не порушувати процедуру, йде питання досить важливого закону. Я би хотів послухати аргументи комітету, доповідав Доманський. Знову ж таки ми можемо у цій поспішності наламати дуже багато дров. Я хочу нагадати позавчорашній приклад, коли ми своїм рішенням по законопроекту номер 4017 перевили з кримінально-адміністративної відповідальності дуже важливе речі. Я знову ж таки читав як сам законопроект, так і висновки науково-експертного управління. І ще раз повторюю, там далеко не найгірші кадри сидять. У доповіді міністра я не почув ніяких спростувань, висновків науково-експертного управління. Я боюся, що в такому режимі, в якому ми зараз працюємо, ми наламаємо занадто багато дров. І такі закони за скороченою процедурою приймати не можна. Пропоную на повторне перше читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Ми не будемо порушувати процедури. Від комітету Доманський, будь ласка.

 

17:07:10

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!

Произошли в нашем обществе колоссальные изменения, как собственность предприятий и так далее, и тому подобное. Это вызвало необходимость внесения изменений в этот закон. Этот закон дает правовую основу мобилизации и мобилизационной подготовке, он регулирует важнейшие вопросы жизни нашего государства.

Какие именно вопросы? Деятельность всех властей власти, что касается мобилизации и мобилизационной подготовки, он конкретизирует обязанности и функции предприятий, организацию установ и органов власти, он регулирует взаимоотношения между заказчиками и исполнителями вопросов мобилизационной подготовки.

Есть в этом законопроекте ряд вопросов даже смешных. Здесь предлагается, в этом законопроекте, Президенту - верховному главнокомандующему - давать отсрочку от призыва на військову службу, если будет мобилизация. Этот пункт надо, конечно, убрать, он - верховный главнокомандующий - стал Президентом и является военнообязанным и никакой отсрочки  не должно быть.

Но в целом этот законопроект нужен организациям и предприятиям, нашему государству. Комитет рассмотрел его и единогласно принял решение вынести и просить депутатов поддержать его в первом чтении, а во втором чтении будем думать, что делать. Вносить поправки - есть второе чтение.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо визначатися. Ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (нова редакція). Прошу голосувати.

 

17:09:12

За-326

Прийнято.

Можливо, в цілому приймемо?

Слухається проект закону про внесення змін до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо експертизи). За скороченою процедурою. Реєстраційний номер законопроекту 3369. Доповідає народний депутат Черновецький. Це він завжди наполягає на Погоджувальній раді, щоб його питання слухали, а не з'являється на засідання.

Від комітету Оніщук, будь ласка. Перший заступник голови Комітету з питань правової політики Оніщук Микола Васильович.

Мікрофон, будь ласка, на трибуну.

 

17:10:04

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Леонід Михайлович Черновецький вніс законопроект на розгляд Верховної Ради щодо внесення змін до статті 66-ї Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, передбачається вказаним законом...

Шановні колеги, народний депутат Леонід Черновецький вніс на розгляд парламенту законопроект, яким передбачається внести зміни до Закону "Про виконавче провадження". Зокрема, мова йде про статтю 66-ту цього закону, де передбачається доповнити її, зокрема, таким змістом, що у разі якщо нерухомість за ціною, тобто ціною, яка виставляється у випадку реалізації, примусової реалізації майна, на яке звертається стягнення за виконавче провадження, не буде реалізовано на перших торгах, то на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, знижується не більш ніж на 30 відсотків.

Комітет, парламентський Комітет з правової політики розглянув цей законопроект і прийшов до висновку про можливість врахування цієї поправки до Закону, як такої, яка буде сприяти більш точній оцінці при реалізації майна з метою її послідуючого погашення тих боргових зобов'язань, які виникають при стягненні на майно.

На жаль,  немає автора законопроекту, який повинен був більш детально був його поінформувати. Але пропозиція, яка вноситься, вважається такою, що може бути розглянута у першому читанні. Звертаю на це увагу, шановних колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Миколо Васильовичу. З тих, що записалися і бажають взяти участь в обговоренні, Кармазін. Голосуємо? Будь ласка, мікрофон Кармазіна з  місця.

 

17:13:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я прошу підтримати цей законопроект в першому читанні. Він ніякої небезпеки для держави не несе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до статті 66 Закону України "Про виконавче впровадження щодо експертизи". Реєстраційний номер 3369.

 

17:13:37

За-305

Можемо прийняти в цілому, як закон?

Я ставлю на голосування про прийняття  в цілому, як  Закону. Є заперечення? Знімається.

Шановні колеги, у нас є один з великих боргів - проект Закону про ратифікацію угоди про позику проекту "Україна - розвиток через Інтернет" між Україною та  Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0165. Будь ласка, мікрофон Матвєєва Валентина Григоровича.

 

17:14:46

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би звернутися  до вас з проханням. Давайте в останній практично день роботи Верховної Ради у пленарному режимі  не порушувати  Регламенті  зараз переходити,   17.15, вже до розгляду останнього питання, внесеного сьогодні до порядку денного нашої роботи. Це, по-перше.

І, по-друге. Чому це питання вже в який раз з'являється у порядку денному розкладу засідань Верховної Ради? Воно не підтримано Верховною Радою було неодноразово. Тому цей проект закону вже був відхилений. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Абсолютно правий голова Регламентного комітету, але  у мене є заява  дев'яти фракцій, які  в зальній кількості складають  більше, ніж 226 голосів, то ми поступимо  відповідно до Регламенту.  Хто за те, щоб  зараз розглянути питання про  проект Закону про ратифікацію Угоди  про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") (реєстраційний номер 0165). Прошу визначатися.

 

17:16:24

За-327

Питання розглядається.

Заспокойтеся, сядьте, будь ласка. Ви ж не ногами голосуєте, а руками. Чому повставали? Будь ласка, з мотивів, Соломатін.

 

17:16:44

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій  Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Ми зараз з вами стали свідками того, як  в братніх обіймах олігархи з одного боку  і з другого боку, на догоду дядька Сема, проголосували за законопроект, який вражаючим чином обмежує інтереси держави України. Маємо їм дякувати за те, що вони відкрили своє дійсне хижацьке, проамериканське обличчя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги! Я, дійсно, тут Матвєєв виступав і говорив, що ми це питання не один раз з вами розглядали. Тому, я думаю, немає необхідності заслуховувати доповіді. Ті, хто записався наполягають на виступі? Це Кармазін і Шкіль. Будь ласка, мікрофон Кармазіну.

 

17:17:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати! Я солідарен з обома попередніми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!

 

КАРМАЗІН Ю.А. Виступаючими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу ваги не чути думок Кармазіна. Будь ласка, не балакайте між собою.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати! Попередні виступаючі абсолютно праві. Адаме Івановичу, ви порушили Регламент, зараз, Верховної Ради України і ви знаєте, що навіть 9 фракцій не можуть цього зробити. Із цього гранту угоду, яку пропонується потім виплатити нашим дітям, ви знаєте, що більшість йде на консультантів. І ми це сьогодні чітко розуміємо, що ці гроші підуть для чого? Вони не підуть для комп'ютеризації України, а ми б могли за ці кошти багато цього зробити. Послуги консультантів передбачаються, подивіться, в розмірі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, Шкіль.

 

17:18:59

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, я по-першому,  у даній ситуації хочу сказати, що будь-які гранти, від кого б вони б не бралися, з будь-якої країни інвестуються у той спосіб, щоб не обдурити самих себе. Треба мати власні кошти і розвивати власну економіку.  Але коли є така можливість, можна абсолютно чітко  скористатися, тому що відсоток невеликий, Інтернет  розвивати треба, бо справді, Інтернет  - це не розкіш, а засіб  обміну інформацією. Тому українці врешті-решт мають  мати цю можливість, а не отримувати ці крошки, тому що  ні в районному центрі, у жодному практичному районному центрі України інтрнет-провайдерів просто не існує. А цей ринок послуг інформаційних розвивати вартуєю. А будь-який грант, звичайно, може бути вигідним чи ні. Тому треба підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Всі, хто записався, виступили.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як Закону про ратифікацію Угоди про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

 

17:20:18

За-324

Угода ратифікована.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо категорій посад сільських, селищних, міських голів). Доповідач: Шурма Ігор Михайлович, будь ласка. Підготуватися від комітету Іванчу.  Оржаховський буде.

 

17:20:59

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні колеги, сьогодні ми будемо говорити про Закон України про службу в органах місцевого самоврядування.

Дане питання вже тривалий час стоїть на порядку денному, і воно стосується великої кількості людей, голів сільських, селищних, міських, міст районного значення. Сьогодні їх більше 11 тисяч в Україні. На плечах, як відомо, лежить основний тягар роботи на складному напрямку,  безпосередньому вирішенні проблем виборців.

Законом про службу в органах місцевого самоврядування, прийнятого Верховною Радою сьомого червня 2001 року, визначені правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, а також встановлені загальні засади діяльності посадових осіб вказаних органів та їх правовий статус. Визначена п'ята категорія посадової особи місцевого самоврядування, без сумніву, не відповідає як значенню праці сільських, селищних, міських, міст районного значення голів, так і мірі відповідальності, які несуть ці люди. Даним законопроектом якраз пропонується виправити цю ситуацію і віднести посади міських голів, міст районного значення, а також посади селищних і сільських голів до четвертої категорії кваліфікації посад органів місцевого самоврядування.

Що дасть прийняття закону? Прийняттям цього простого закону Верховна Рада послугує утвердженню справедливості в царині місцевого самоврядування. Наголошу ще раз. Підвищення статусу міських голів, міст районного значення, а також селищних та сільських голів відповідатиме значенню та рівню відповідальності праці, що вимагають від них займані посади. Як автор законопроекту вдячний Науково-експертному управлінню Верховної Ради за слушну пропозицію щодо доцільності набрання чинності даним законом з початку фінансового року. Мається на увазі з першого січня 2005 року. Оскільки збільшення розміру зарплати вимагатиме збільшення розміру Фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, джерелом якого відповідно до положень частини четвертої статті 21-ї Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" є місцевий бюджет.

За попередніми розрахунками щомісячні видатки місцевих бюджетів зростуть більше, як на 500 тисяч гривень. Але безперечно ці витрати виправдані. Я хотів би нагадати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів 2288 1999 року посадовий оклад голови сільської, селищної ради, де проживає до три тисячі громадян, становить 130 гривень, до п'ятнадцяти тисяч - 170 гривень. Тому я думаю, прийняття цього закону буде повною сатисфакцією для тих людей, які працюють на селі і селищах.

Враховуючи актуальність питання, його нагальність, прошу Верховну Раду підтримати місцеве самоврядування і прийняти законопроект 3713. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.

Оржаховський Анатолій, будь ласка, від комітету.

 

 17:24:10

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії, Херсонщина.

Шановні колеги, Комітетом по державному будівництву та місцевому самоврядуванню розглянуто проект закону України про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо категорії посад сільських, селищних, міських голів), автори - народні депутати України Горбатов та Шурма.

Законопроектом пропонується посади сільських, селищних та міських голів, міст районного значення віднести до IV категорії класифікації посад органів місцевого самоврядування.

Діюче законодавство названі посади відносить до V категорії класифікації посад органів місцевого самоврядування. Вважаємо, прийняття даного закону матиме позитивне наслідки, дасть впевненість у діях голів відповідних рад.

Головне юридичне управління Верховної Ради підтримуємо також даний законопроект. Комітет по державному будівництву та місцевому самоврядуванню рекомендує Верховній Раді при розгляді у першому читанні прийняти за основу законопроект та направити листи до Кабінету Міністрів та Комітету з питань бюджету щодо терміну введення в дію вказаного законопроекту. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, записались на обговорення Кармазін і Соломатін. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

 

17:25:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, в країні існує на сьогоднішній день 11 тис. 200 посадових осіб, долю яких сьогодні розглядають. 11 тис. 200! Це - інтелігенція, це - люди, які мають піклуватися про тих людей, які живуть на території тих населених пунктів. Подивіться, яка іде тенденція? Тенденція така: і ті міста, які в Київській області, і в інших областях, ніхто не хоче йти головами сільських рад і навіть мерами маленьких містечок районного підпорядкування. Ніхто не хоче через матеріальне забезпечення.

Тому я вважаю, що законопроект треба приймати, він реальний, він обгрунтований, його можна приймати і в першому, і в другому читанні.

Інше питання, ми маємо чітко спрогнозувати наслідок, скільки буде провалів в місцевих бюджетах, тому що вони їх сьогодні фінансують. Якщо різниця службовців четвертої і п'ятої категорії 50 гривень, то різниця всього получається від 500 до 600 тисяч гривень.

До речі, автори могли б написати про те, що все-таки законопроект потребує, і чесно сказати, серйозних витрат. Ніяких обгрунтувань нам не дали. Не дали обгрунтувань і бюджетного комітету, на жаль, а стаття 6.2.7 Регламенту вимагає, щоб було таке обгрунтування, а бюджетний кодекс в разі прийняття закону з моменту набрання чинності законом з моменту його опублікування вимагає також таких висновків. Таких висновків немає.  Я не знаю, чи зможуть сьогодні потягнути місцеві бюджети це, але закон цей потрібен.

Який є вихід? Вихід є один: щоб або зараз погодилися автори, що цей закон треба прийняти з 1 січня 2005 року, і тоді ми... Шурма показує, що вони погоджуються з цим. І це буде юридично правильно, виважено, якраз воно буде закладено в ці бюджети.

Володимир Михайлович, якраз Шурма погоджується з тим, щоб внести з 1 січня, як автор змінює, тобто, концептуальний підхід, і тоді за цей закон можна голосувати і в першому читанні, і в другому читанні.

Повірте мені, що робота тих людей, про яких ми зробимо... попіклуємося зараз - голів сільських, місцевих рад, міських голів - якраз робота цих людей буде відповідною і якраз вони будуть турбуватися краще про громадян України.  Тому я пропоную прийняти закон зразу в двох читаннях.  Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

17:28:58

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, наша фракція проголосує за цей законопроект. І не лише в зв'язку з тим, що на ті жалюгідній заробітній платні - 130-150 гривень, - з першого січня 2005 року ми нашим волевиявленням додамо ще по 50-60 гривень

Колега мій, котрий виступав до мене, дуже таку цікаву сентенцію виклав: що начебто ніхто не хоче йти на ці посади. Але я не знаю жодного містечка, жодної селищної або сільської ради, де б не йшла жорстка бійка, коли йдуть вибори навіть і до цих рад, до цих органів місцевого самоврядування. Бо ці посади, вони накладають не лише великі обов'язки, але вони накладають і певні великі можливості урегулювання тих питань, які є на місцевому рівні.

Тому давайте не будемо лити крокодилячі сльози, проголосуємо за цей закон, бо ці люди, можливо, вони трошки в кращому стані знаходяться, ніж ті мільйони пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, які мають саме такі пенсії або соціальні пільги і компенсації для свого життя.

Я пропоную проголосувати за цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. З мотивів Ніколаєнко, будь ласка.

 

17:30:50

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Концепція нашої діяльності сьогодні Верховної Ради така і уряду, що ми весь час все більше і більше повноважень передаємо у відання місцевих органів влади. І тому даний законопроект, який передбачає підтримати голів сільських, селищних рад і підняти їхній дещо статус, є абсолютно актуальним.

І тому фракція Соціалістичної партії України закликає всіх народних депутатів проголосувати за цей законопроект розуміючи, що від діяльності голови сільської і селищної ради дуже і дуже багато залежить. Тому ми будемо голосувати "за".

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, була пропозиція внести зразу уточнення в Закон, що він набирає чинності з 1 січня 2005 року і автор погодився. Прийняти його за основу і в цілому, як Закон. Немає заперечень? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому, як Закон, проект Закону України про внесення змін  до Закону України "Про  службу в органах місцевого самоврядування" з уточненням, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. Реєстраційний номер 3713. Прошу голосувати.

 

17:32:25

За-407

Закон прийнято.

Шановні колеги, у нас тут один Закон залишився з другого читання - це проект Закону про органи юстиції. Реєстраційний номер 2152.

Будь ласка, мікрофон Сіренка з цього приводу.

 

17:33:01

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги. По-перше, цього Закону  сьогодні немає в порядку денному і немає ніякої необхідності з ним поспішати. Є більш важливі економічні і соціальні закони.

Цей Закон    намагається регулювати питання, в законодавчому порядку, одного міністерства. Всі інші міністерства регулюються в загальному нормативному порядку, а для одного Мінюсту виписується цілий закон. Це ненормально:  витягнути закон "з пальця  висосаний"  і абсолютно він не має ніякого відношення до якихось органів юстиції, крім Мінюсту інших органів юстиції в державі немає. І ставити це питання сьогодні  в такому гарячому порядку немає ніякої необхідності

Шановні колеги! Тут така ситуація склалася, що вчора з технічних причин цей законопроект, який був у проекті, він випав з розгляду  для другого читання. То може таким чином, щоб розв'язати цю колізію, я поставлю на голосування про включення його до розгляду, а ви голосуванням визначитеся. Немає  заперечень.

Я ставлю на голосування про включення до розгляду в розклад засідання проекту Закону  про органи юстиції ( реєстраційний номер  2152). А ви голосуванням визначиться, будь ласка.

 

17:34:33

За-159

Рішення не прийнято, на жаль. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 55, Регіони України - 3, Комуністів - 0, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 23, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 14, Трудова Україна - 28, Народна аграрна партія - 4 , СПУ - 1, Блок Юлії Тимошенко - 8, Центр - 1, Союз - 11, НДП і ПППУ - 6, Позафракційні - 5.

Я думаю, що ми тут багато хто не зрозуміли за що голосували. Давайте на наступній сесії повернемося, розглянемо це питання.  Не блокуйте, шановні колеги. Катеринчук, будь ласка.

 

17:35:28

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати! Все ж таки я хотів звернути вашу увагу на Закон  про  органи юстиції. Справа в тому, що він пройшов друге читання у комітеті, всі одіозні питання, дискусійні питання були зняті, і зараз там крім питання підпорядкування системи виконання покарань органами юстиції, інші питання практично зняті. І зараз ми могли, скажемо, проголосувати, пропрацювати ці поправки, там їх небагато, і видати  органу юстиції дійсний механізм по, скажемо, виконанню цих ............. обов'язків.

Тому я просив би все ж таки, Володимире Михайловичу, поставте ще раз на голосування. Це прикро, що у нас з порядку денного зникають законопроекти, які Погоджувальна рада прийняла. Тому я хотів би повернутися ще раз до цього питання.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте домовимося таким чином,  закон, законопроект потрібний. Я думаю, що ми його розглянемо. Я зараз бачу, немає готовності розглядати, щоб ми не завалили цей законопроект, давайте тоді ми вже, бо не було ж бажання зараз, я бачу, розглядати його. Ну, що я можу зробити? Давайте задамось таким чином, що далі будемо працювати за графіком, бо всі пропонують розглянути в останній момент законопроекти.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати проект закону 4062 - це проект закону про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств щодо платників податків". Але, ми вже закон, який прийняли 5260 відрегулювали відповідні положення. Тому немає потреби розглядати цей законопроект. І всі погодилися автори з проектом закону.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань  запобігання  у легалізації відмиванню доходів одержаним злочинним шляхом та фінансування тероризму", реєстраційний номер - 4190-1, доповідач Осика Сергій Григорович.

 

17:37:30

ОСИКА С.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Я розумію, що цей законопроект доповідати не дуже легко, що особливо вкластися у 3 хвилини. Що я хочу перше вам нагадати. Що два роки тому назад, наприкінці 2002 року Верховна Рада приймала ці закони, ситуації зовнішнього, внутрішнього тиску. Якщо казати грубо, "загального дурдому". Через коліно, але прийняла. Були змушені, бо іншого виходу не було. Це я вам нагадую про нашу недавню історію.

Що ми маємо зараз? Що минулого року відбувся саміт де були прийняті 40 рекомендацій у новій редакції і 8 спеціальних рекомендацій по боротьбі  з фінансуванням тероризму. Ми як члени ФАТФу зобов'язані іплементувати нову редакцію цих рекомендацій у своє законодавство. Моя ідея у тому, щоб ми зробили це не в ситуації 2002 року, бо ми  можемо сьогодні його не проголосувати. Але я вас запевнюю на 300 відсотків, хто б не був обраний Президентом,  наприкінці року будемо приймати, але за тиждень у самій ще поганій версії, не думаючи, за що ми голосуємо, бо  знову не буде іншого шляху назад.  І, до речі, зараз проходить  саміт ФАТФу, де нам немає що сказати, що ми зробили з імплементацією нових рекомендацій.

Два коротко слова про концепцію цього законопроекту. Він  будується на загальній концепції ФАТФу, тобто  обличчя до обличчя. Перша теза і  головна - це поширення кола суб'єктів первинного фінансового  моніторингу. Він складається з поширення державних органів і з поширення тих осіб,  що займаються безпосередньо фінансовими операціями,  ріелтори, сказать вообще, консалтери і так далі, і так далі.

Друге. Тут додається  дуже важливі моменти, пов'язані з  тимчасовим замороженням фінансових операцій, коли є явна підозра, і посилюється у цілому служба  фінансового моніторингу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.  Віктор Капустін  від комітету, будь ласка. Черновецькому підготуватися про неприйнятність.

 

17:40:30

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати,  доповідач, наш колега  Осика сказав необхідність, яка вимагала від нас. вимагає від нас прийняття цього закону. І ця необхідність  полягає у тому, що ми маємо виконувати рекомендації  ФАТФ,  організації ФАТФ про відмивання грошей. Він коротко нагадав про те, як це відбувалося два роки тому. І дуже не хотілося б, щоб ми повторили цю історію.  Але, коли ми розглядали це питання на комітеті, то було кілька дуже суттєвих застережень. Я хотів би, щоб деякі з цих застережень були сприйняті залом. І головне з цих застережень полягає в тому, що комітет рекомендує ввести в дію цей закон з першого січня 2005 року. Таким чином прийняти за основу, але ввести в дію з першого січня 2005 року для того, щоб цей закон не впливав  на виборчу кампанію, для того, щоб не було певних зловживань у його використанні під час другої половини цього року.

Крім того, на нашу думку, в цьому законі є кілька речей, які занадто криміналізують деякі дії тих, хто відмиває гроші. Наприклад, предикатний злочин знижений з трьох років до одного року. Ми вважаємо, що це теж безпідставно. І вважаємо, що це треба виправити під час підготовки на друге читання. Ще є деякі речі, які висловлені і в наших зауваженнях, зауваженнях комітету, і в зауваженнях Науково-експертного управління Верховної Ради. Нам здається, що ці речі є дуже слушними, і нам теж їх треба взяти до уваги і прийняти, коли ми будемо готувати до другого читання.

Таким чином позиція комітету полягала в тому, щоб прийняти за основу цей закон, ввести його в дію з першого січня 2005 року. І під час підготовки до другого читання врахувати ті зауваження, які були висловлені членами комітету і висловлені були Науково-експертним управлінням Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, є проект постанови про неприйнятність. Автор проекту постанови  про неприйнятність проекту закону, реєстраційний номер 4190-1 Леонід Черновецький. Немає Леоніда Черновецького? Тоді що поставити на голосування?

Я ставлю на голосування про неприйнятність проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Реєстраційний номер 4190-1. Прошу визначатися. Це про неприйнятність.

 

17:43:23

За-42

Рішення не прийнято.

Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін. Підготуватися Соломатіну.

 

17:43:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, спасибі Сергію Осикі, що він сказав, що приймались закони через коліно. Правильно. Вашу більшість весь час ставлять через коліно і в позу буквою "зю", як кажуть у нас в Одесі, весь час. Сьогодні ставили по Тимошенко півночі, тепер по цьому, але ж якщо ми будемо давати законодавчі пропозиції і не буде доповідати Комітет з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності зміни до Кримінального кодексу, не буде заключення Комітету з правової політики, а я вам відповідаю, що він не давав заключень щодо змін до Цивільного кодексу, щодо змін до Кримінально-процесуального кодексу, жодних цих змін не давалося, і жоден з цих комітетів не пройшов цей законопроект. Повірте мені, що це потрібно, це - базові законопроекти. Тому те, що зараз робиться, це не від хорошого життя. Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, які знижують до одного року замість трьох поріг тяжкості покарання за злочини, внаслідок яких було незаконно отримано доходи при визначенні поняття "суспільно-небезпечні діяння", що передувало легалізації доходів.

За умови цього на рівні одного року позбавлення волі, до числа таких злочинів потраплять злочини невеликого ступеню тяжкості і в результаті яких вчинення не можна було би одержати які-небудь кошти чи інше майно.

Це, наприклад, частина перша 135-ї залишена в небезпеці, частина перша статті 405. Тому те, що є сьогодні у нас в законі, воно юридично виважене. Ті зміни, які пропонуються, скажімо, фінансування тероризму, вони теж є занадто загальні.  І не можна погодитися із закріпленням на законодавчому рівні можливості збільшення повноважень сьогодні так званого нашої фінансової розвідки, тому що під час виборчої кампанії воно зрозуміло, куди воно буде направлено. І навіть оговорка про те, що потім, після виборів застосувати цей закон, такий відкладальний закон нікому ніякої користі не принесе.

Я просив би вас взагалі зняти з розгляду цей законопроект як не підготовлений профільними комітетами, які відповідають за зміни процесуального законодавства, за правову політику. У нас є всі підстави для цього. Дякую вам за увагу.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Соломатін, Кирильчук.

 

17:46:49

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, я хотів би зробити стислу політичну оцінку цьому законопроекту. Давайте звернемо з вами увагу на те, що посилюється служба фінансового моніторингу. Ну, здається, на перший погляд, що це не погано. А з моєї особистої точки зору, це було б добре, якщо б це був дійсний ОБХСС, як за радянських часів, а не ті органи фінансового моніторингу, які здійснюють функції відстеження влади за тими, котрі сьогодні не є при владі. Потім будуть при владі інші, і ці функції фінансового моніторингу з таким самим захопленням будуть ті люди, які в них працюють, вже виконувати на користь іншим, які прийшли до цієї влади.

Ось така в  нас система і така на сьогодні влада. Це з одного боку.

З другого боку, поширюється коло осіб, які будуть знаходитися на гачку у тієї влади, котра сьогодні є або та, яка прийде на зміну. Чи на користь буде самому народу, котрий  до таких видів діяльності, як легалізація, відмивання доходів та ще, тим більше, одержаних злочинним шляхом, та ще гірше - фінансування тероризму, жодного відношення не має. Здається, що до маленького українця цей закон жодного відношення не має.

Тому давайте ми з вами відверто скажемо, що цей закон буде працювати лише і виключно на тих, які сьогодні є при владі тимчасово, і використаний буде проти тих, які не при владі, а буде намагатися захопити цю владу.

Можливо було б зробити і такий висновок: нехай вони між собою, як таракани в банці, як скорпіони, сваряться і їдять один одного, але це було б не до обличчя нашої держави, держави, яка уособлює саме український народ, а не цю самозакохану національну еліту, яка взяла собі таку уяву, що начебто вона тим народом і є.

Мені відомий керівник однієї громадської організації, який знаходиться саме у таких структурах, які здійснюють фінансовий моніторинг вже п'ять років - і нічого, влада ним посмикує, а він завжди робить те, що вона хоче. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кирильчук.

 

17:50:05

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Напевно, перш за все, треба задати декілька запитань: чому в заголовку написано дуже так м'яко: "запобігання відмиванню", а не боротьба з відмиванням, і корупцією, і тероризмом.

Друге. Чи не достатньо сьогодні в Кримінальному кодексі статей, для того щоб боротися з цим злом? Достатньо. А чи йде, як слід, ця боротьба сьогодні від наших владних структур. Безумовно, що ні.

Можливо ви скажете, що сьогодні немає тероризму? Є. Переслідування, вбивства, голови відрубують, підпали, машини палять, будинки, квартири - це що, не тероризм? Це тероризм організований владою. І  хто з ним бореться? Опозиція. А з опозицією такими методами бореться влада.

Так для чого тоді цей Закон, коли з цими явищами сьогодні ніхто не бореться і коли ми бачимо і розказуємо, і говоримо в цьому залі, скільки грошей вкрадено і відмито через єдиний податок - податок на добавлену вартість.

У нашої Генпрокуратури є хоч одна справа порушена з цього питання? Ні. Ми розказуємо і іноземні газети пишуть, факти наводять, свідки знищуються у їхніх закладах. Є з цим боротьба з боку влади? Немає. Через те цей Закон, підготовлений лише для того, щоб перед світом показати, ніби-то  ми намірені боротися з цим явищем злом таким, як відмивання і тероризм. Це окозамилювання.  Через те, такий Закон непотрібний і треба натуральний, конкретний Закон, який би відчули не тільки за кордоном для оправдання, а люди відчули, що така боротьба в державі є і вона буде вестися жорстоко.

Я думаю, що настане час, коли всі ті, хто вкрав, відмив, сховав, придбав мільярди, буде оправдовуватися: де він їх взяв, де він їх вкрав, де він їх сховав і буде нести за це відповідальність по Кримінальному кодексу, а  не по такому Закону для окозамилювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні  закон про внесення змін до  деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму (реєстраційний номер 4190-1).

 

17:53:40

За-199

Рішення не прийнято.

Розглядається проект Закону  про  списання заборгованості до Пенсійного фонду України пені та штрафних санкцій по обов'язкових  платежах підприємствам, що мають частку державного майна і перебувають  у процесі реструктуризації ( за скороченою процедурою) ( реєстраційний номер 44...).

Будь ласка, Єхануров Юрій Іванович.

 

17:54:26

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Цей законопроект був підготовлений на виконання рішення  виїзного засідання нашого Комітету з питань промислової політики та підприємництва, яке відбулося 27 травня минулого року у місті Рівне, з порядком денним "Проблемні питання, що виникають у процесі реструктуризації на прикладі відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон". Прийняття зазначеного  закону стане одним з головних чинників  фінансового оздоровлення відкритих акціонерних товариств з державною часткою майна не менше 25 відсотків, які перебувають  у процесі реструктуризації, підвищать їх інвестиційну привабливість і відповідно забезпечать продаж  державою пакетів  акцій цих підприємств, що дасть додаткові надходження у бюджет країни.

Мова йде  про заборгованість накопичену ще за умов тотальної власності держави на виробничу діяльність, станом (я звертаю увагу всіх народних депутатів) на 31 грудня 1995 року. Парадокс: підприємства, що збанкрутували, нічого не платять, за них платить держава, а ті підприємства, що знайшли у собі сили відродитися, провели реструктуризацію зараз обкладені цим  потенційним тягарем, який відштовхує потенційних інвесторів. Члени комітету, враховуючи, що прийняття зазначеного законопроекту дасть можливість вивільнені кошти направити на погашення заборгованостей по зарплаті. І це збільшення відрахувань до Пенсійного фонду  і прибуткового податку підтримує цей законопроект і пропонують прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Від комітету Терьохін. Є бажання? Так. Цушко, будь ласка.

 

17:56:22

ЦУШКО В.П.

Фракция социалистов, Цушко, Комитет по вопросам финансовой и банковской деятельности.

Уважаемые коллеги, наш комитет рассмотрел этот вопрос. Значит, предлагает отклонить этот законопроект. Аргументация в том, что мы не должны давать никаким предприятиям какие-то льготы, должны быть все в равных условиях. На этом я вам доложил мнение комитета, залу определяться. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Серед тих, хто записався, є бажаючі взяти участь в обговоренні? Так, зараз я зорієнтуюся серед тих, хто записався. Так, Кармазін бажає. Так, будь ласка, Кармазін. Мироненко за ним.

 

17:57:18

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники! Нам предлагается, в данном случае, принять законопроект, предполагающий списание задолжнностей перед Пенсионным фондом и возникает ряд вопросов. Во-первых, что у нас, пенсионеры  так богаты, Пенсионный фонд значительный не требует поступлений. Мы знаем, пенсионеры нищие. Пенсионный фонд ничтожный.

Второй вопрос. По какому принципу подбирались эти предприятия? Вполне понятно, что здесь наблюдается в определенной степени лоббирование интересов даже не трудовых коллективов, а  тех хозяев, которые скупили значительное количество акций и сейчас пытаются освободиться от лишних проблем, получив огромные доходы, пытаются в дальнейшем приватизировать эти предприятия. Это по крайней мере нечестно в отношении и пенсионеров, и трудовых коллективов Украины, да и государства, народа в целом.

Фракция Коммунистической партии Украины приветствовала  бы принятие такого законопроекта, который бы предполагал списание задолженности, безнадежной задолженности тех   предприятий, в которых есть государственный пакет акций, которые должны были бы в интересах всего  народа, всей экономики национализированы. В этом случае предприятия бы работали на экономику, трудовые коллективы  гарантированы были  бы от  увольнения, не увеличилась бы безработица. А у нас порочная практика существует какая? Приватизировали, потом идет сокращение количества работающих, нищета возрастает. Все из предприятия приватизировано, новые  собственники высосут, получая огромные доходы вместе с банкирами, которые уничтожают, частными банкирами, которые уничтожают предприятия. А потом  можно в какой-то степени это  предприятие пустить на самотек или же продать, доведя до банкротства, продать, получить огромные доходы опять-таки в виде продажи металлолома за рубеж.

Уважаемые соотечественники, пора сделать нам вывод, что надо обеспечивать национализацию стратегических отраслей экономики важных для всей экономики предприятий, чтобы были поступления в Госбюджет, чтобы сокращать безработицу, увеличивать количество рабочих мест. Тогда у нас будут  и поступления в Госбюджет, и повышение жизненного уровня всего народа. А сейчас пока мы видим только и данный законопроект отражает интересы все тех же крупных капиталистов-олигархов и неважно, в каких фракциях они находятся. То ли это в "Нашей Украине", то ли это в так называемых центристских фракциях, которые являются фактически все теми же фракциями капиталистической направленности. Предлагаю голосовать против данного законопроекта. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін, Семинога.

 

18:00:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, перш за все хочу сказати, що я не належу до тих, хто має ці заводи. Але хочу уточнити, до яких заводів відноситься цей законопроект. Закон дуже маленький і дуже коротесенький, всього з двох статей, причому в другій, коли він набуває чинності. Тобто з одної статті законопроект. А тут написано, що він має відношення тільки до тих підприємств, які мають державну частку майна не менше 25 відсотків. Ось в чому стоїть питання. Тобто тільки в тих підприємствах списується заборгованість. І це мене, чесно кажучи, турбує.

З одного боку, це добре. Але 75 відсотків кому належать? Тим, хто придбав за останні гроші? Жирним котикам? Ми їм також списуємо на рівні з державою. Що ж тоді тут бути? Як ми виконаємо принцип рівності, передбаченої Конституцією України? Я хотів би почути ці відповіді. Давайте визначимося, на яку дати чітко, який перелік платежів, які суми заборгованості ми списуємо. Давайте визначимо, чи не підпадали вже ці підприємства на той закон, який ми приймали раніше, - про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами. Давайте вирішимо, як нам бути з Законом про Державний бюджет, де написано, що забороняється проводити реструктуризацію або списання заборгованості суб'єктів господарювання за податками, зборами, обов'язковими платежами надавати відстрочки щодо термінів їх сплати. Як нам тут бути? І як нам бути щодо забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання, включаючи резидентів, нерезидентів і так далі. І хто тут зараз? Чи можна глянути весь список?

Тому вихід, очевидно, є один: ініціатива нормальна - списати пені і штрафні санкції по обов'язкових платежах до бюджетів всіх рівнів, але давайте додатково доопрацюємо ці речі. Це дуже серйозні речі. І такий законопроект, якщо можна приймати без висновків бюджетного комітету, без висновків Міністерства фінансів України, то тільки в першому читанні, тому що невідомо, чи зробимо ми краще і чи набагато краще? І всяке прощення гріхів приведе до того, що у нас уже було колись, коли списували заборгованість колгоспам. Згадайте, так сподобалось тоді, коли списували, що треба думати, чим ми наповнимо той Пенсійний фонд?

Тому я пропоную, якщо приймати, то тільки в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Семинога. Не бачу. Кирильчук, будь ласка. Кирильчук з місця. Підготуватись Черняку. Мікрофон Кирильчука, будь ласка.

 

18:03:52

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Дійсно, законопроект має цікаві речі і, видно, треба буде його удосконалювати, тому що ми знаємо, що податкова служба навішала на навіть нормальні державні підприємства стільки пені і боргів і спеціально це робила для того, щоб підприємство довести до такого стану, щоб його можна було заблокувати і потім задаром його комусь віддати. Але там є величезні проблеми із розмірами пенсійних відрахувань, там є борги, які ховалися, там є інше. Немає фінансового обрахування, немає розгляду бюджетного комітету, немає багато речей. І я вважаю, що цей закон треба на повторне перше відправити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк. Не бачу. Тоді, будь ласка, з місця Правденко. Мікрофон Правденка.

 

18:05:03

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановні колеги, за цим законопроектом буде списано боргів до Пенсійного фонду на суму понад 15 мільйонів гривень.

Може комусь здаватися, що це сума невелика, але для когось, вибачте, це і хліб і до хліба, і це зовсім не популізм.  І я не радив би нікому, особливо перед президентськими виборами залазити в кишеню до Пенсійного фонду. А якщо люди працюють в одній фракції  і виступають у протилежному, будь ласка, побажання: на фракції це з'ясовуйте, а не перед усім залом, так буде просто продуктивніше.

Наша фракція вся, у повному складі за цей законопроект з названих причин голосувати не буде.  Крім того, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняє списувати заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Черняк.

 

18:06:11

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати!

Списувати заборгованість до Пенсійного фонду не можна. Тим більше, аморальною є постановка питання про те, що можуть списувати підприємства, де не менше 25-ти відсотків державна частка. Навпаки, треба зобов'язати ці підприємства державні із часткою виплатити заборгованість до Пенсійного фонду, а не списувати їм.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гінзбург. Мікрофон Гінзбург.

 

18:06:49

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати!

Я розуміючи проблему, яку підняв Юрій Іванович Єхануров, хотіла б висказати деякі застереження.

Розумієте, практика списання заборгованості до Пенсійного фонду вже довела свою неефективність. Так, починаючи з 1994 року було списано боргів до Пенсійного фонду на суму понад 7 мільярдів гривень. А тільки відповідно до Закону України "Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами" було списано боргів до Пенсійного фонду 3,7 мільярди гривень.

У той же час заборгованість підприємств перед Пенсійного фонду зростає відразу після чергового списання, і до 1 грудня 2003 року вже сягнула майже 860 мільйонів гривень.  За цим законом, який пропонується, буде списано боргів до Пенсійного фонду біля 15 мільйонів гривень. Але вже говорили мої попередники, що забороняється списувати заборгованість по сплаті страхових внесків Законом України. Страхові внески є цільовим, загальнообов'язковим платежем, що справляється на поворотній основі. Сплачені кошти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі, хто записався, виступили.

Я перед голосуванням, будь ласка, Єхануров - мікрофон, і Зайчуку.

 

18:08:12

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановні народні депутати, я хотів би роз'яснити, про які підприємства йде мова, і про буржуїв, які ними володіють. Це "Електровимірювач" в Житомирі, це "Оснастка" в Нововолинську, це "Красний Луч", це "Лаванда" в Феодосії, "Фотон" в Сімферополі, подібні машинобудівні підприємства. Мова йде про те, що це лежачі підприємства, які трішечки почали рухатися. Нам треба дати можливість їм жити далі.

Друге питання. 1995 рік. Це перелік з того йде.

Тому я, підтримуючи те, що сказав, деякі положення, народний депутат Мироненко, вважаю, що в процедурі другого читання треба більш чітко виписати умови для всіх підприємств, які мали борги на той час. І це буде зроблено, якщо буде прийнято в першому читанні.

Якщо ж ні, шановний Адаме Івановичу, у мене прохання таке: якщо раптом не пройде в першому читанні, на повторне...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.

Будь ласка, Зайчука. Урядову трибуну.

 

ЗАЙЧУК Б.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Я прошу хвилиночку вашої уваги.

Практика списання платежів до Пенсійного фонду - це, по суті, ми залазимо в кишені пенсіонерів за рахунок тих, хто мав би сплатити ці внески. Тут вже народні депутати наводили приклад. Вдумайтеся: дев'ятого липня минулого року був прийнятий Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - де було записано: законодавством забороняється надавати будь-які пільги або списання платежів до Пенсійного фонду.

Не витримавши навіть рік, ми вносимо зміни до  законодавства про списання заборгованості. А подивимося ще на такий фактор. Тим, кому вже було списано заборгованість  перед Пенсійним фондом, вони продовжують нарощувати платежі і, знову ж таки, це за рахунок отих мізерних пенсій, які ми мали б платити нашим громадянам.

Це за рахунок медсестри, це за рахунок вчителя, яким ми не доплачуєм. Тому що ті працюючі ухиляються від сплати внесків до Пенсійного фонду, а цього неможна робити. Прошу цей Закон не підтримувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Не можу я аграрникам не дати. Будь ласка, з мотивів Козловський.

 

18:10:48

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. А хто буде поповнювати бюджет пенсійний? Ми знаємо, що у нас тридцять один мільярд річний, а треба, щоб пенсія вдвічі, то треба, щоб шістдесят-сімдесят мільярдів.

Тому наша фракція і я особисто, не будемо голосувати за цей Закон. Треба поповнити пенсійний бюджет, щоб більше пенсії заробляли,  а не отримували  наші... Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Луценко, і будемо визначатися.

 

18:11:26

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Луценко, фракція Соцпартії. Шановні народні депутати, при всій повазі до Бориса Олександровича, який захищає права пенсіонерів, я хотів би сказати. Цей законопроект стосується підприємств, у яких немає "жирних котів" власників. Власники цих підприємств - це трудові колективи, які по ваучерам отримали частку майна. Ці   підприємства щойно почали ставати на ноги, як, наприклад, мій рідний завод "Газотрон", на якому я починав діяльність. Він почав випускати знову українську електроніку. Йому треба зняти безнадійні, застарілі борги, без яких не буде нових робочих місць.

При всій повазі до пенсіонерів і до Голови Пенсійного фонду: не буде робочих місць - не буде наповнюватися і Пенсійний    фонд. Треба і про це пам'ятати, бо тільки робочі місця несуть "золоті яйця" у вигляді платежів до цього фонду. Якщо ми хочемо все сплатити, то, в результаті, це дуже часто призводить до закриття всіх підприємств і це просто нерозумно: рубати накорню все - безобразно, зато единобразно.

Прошу вас  підтримати в першому читанні  цей потрібний для економіки Закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговрювали більше, ніж можна було, тому я ставлю на голосування про прийняття  за основу Закону про списання  заборгованості до Пенсійного фонду України пені та штрафних санкцій по обов'язкових платежах підприємства, що мають частку державного майна і  перебувають у процесі реструктуризації (реєстраційний номер 4449). Прошу визначатися.

 

18:13:08

За-38

Закон не прийнято.

Була пропозиція на повторне перше читання. Прошу визначатися.

 

18:13:33

За-53

Законопроект відхилено.

Слухається проект Закону про внесення змін  до  статей 6-ї та 11-ї Закону України про податок на додану вартість щодо зменшення ставки податку. Реєстраційний номер 2312, розгляд питання за скороченою процедурою.

Черновецький.

Черговий раз нагадую, що наполягання депутатами включили, а він не виявляє зацікавленості. Від комітету Терьохін чи Цушко. Немає? Тоді знімаємо з розгляду питання.

Слухається проект Закону про внесення зміни  до глави 14-ї Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків. Розгляд питання за скороченою процедурою. Законопроект за номером 2095.

Доповідає народний депутат Ніколаєнко Станіслав Миколайович.

 

18:14:40

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати! Народні депутати України, члени  Комітету з науки і освіти Ніколаєнко, Бауер, Прошкуратова та інші внесли  проект закону України про внесення змін  до глави 14-ї Бюджетного кодексу України.

Суть даного законопроекту на перший погляд ніби проста, але дуже й дуже важлива. Сталося так, що позашкільні навчальні заклади - це станції юннатів, натуралістів, кружки там, секції і так далі, спортивні. Виявилися позабюджетним фінансуванням. Якщо школи, наприклад, потреби школи, ми беремо, розглядаємо бюджет ради і даємо централізовані дотації на школи і таке інше. То позашкільні навчальні заклади залишилися один на один з бюджетом сільської, там міської ради і так далі.

Наслідок: в Україні більше одного мільйона наркоманів і таке інше, і таке інше. Ми пропонуємо, щоб при визначені міжбюджетних трансфертів, дотацій, оцінки ситуації в регіоні враховувати ситуації з вихованням цих дітей і дотувати хоть трішечки цю позашкільну діяльність.

Я хочу сказати, що науково-експертний відділ чітко підтримує нас і каже, що доцільно було б підтримати цей законопроект, оскільки практично лише ця галузь освіти залишилася позабюджетною увагою.

Я сьогодні знаю, що, скажімо, Бюджетний комітет, який змушений захищати честь Бюджетного кодексу буде казати, це руйнує, це і так далі. Люди добрі, коли сьогодні на село, на селище, на місто не залишилося не одного кружка-секції, то грош ціна тоді нашим усім кодексам і таке інше.

Тому вимоги всіх обласних рад, сільських, селищних рад, давайте внесемо цю зміну і будемо підтримувати позашкільну освіту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету. Голова Комітету з питань бюджету Порошенко Петро Олексійович. Асадчев, будь ласка, від комітету.

 

18:16:53

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановні друзі! Ви знаєте, я завжди підтримую освіту і освітян. Я думаю, що черговим доказом того було, що тут ми прийняли з вами чудовий закон про повернення боргів, але справа у тому, що  нині діючий Бюджетний кодекс не регламентує  видатки по так званій мережі, як це було колись. Існувала мережа, скажемо, освітянських закладів, мережа дошкільних закладів, мережа позашкільної освіти,  і вона враховувалася. Зараз формула Бюджетного кодексу враховує видатки на душу населення у незалежності від мережі. Тому якщо нам скажемо вносити такі зміни, це треба кардинально, фундаментально міняти діючий бюджетний кодекс. До речі, сказати, я є один з авторів нового проекту Бюджетного кодексу, і там якраз такі речі враховані, тому що там зовсім інша  методологія формування видатків  місцевих бюджетів, у тому числі і на освіту. Тому я просто хочу, щоб ви мали на увазі, що комітет, звичайно, такого не може підтримати, бо це зовсім суперечить самій ідеології нині діючого Бюджетного кодексу. Але звичайно ця ідеологія певним чином хибна, і вона створює такі проблеми, про які говорив  Станіслав Ніколаєнко. Тому я думаю, що ми не можемо поєднати звичайно  ці дві ідеології кодексу і цих проблем. Єдине, що  можна це буде вирішити тільки у проекті бюджету 2005 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, записалися у нас Кармазін і Черняк. Будь ласка, Кармазін.

 

18:18:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, зараз прозвучали полярні точки зору. Посилання на те, що Бюджетний кодекс має бути як священна корова... Скажіть, будь ласка, я дуже ціную  думку фахівців бюджетного комітету, але скажіть, будь ласка, чи запитували у вас цей  уряд думку чи у Бюджетного кодексу, коли приймали  бюджет у першому читанні, у другому зразу, в цілому, ігноруючи волю народних депутатів і всіх інших. Немає Бюджетного кодексу у державі, він не працює.

Давайте чітко говорити, якщо він не працює, то давайте його змінювати у відповідності до потреб суспільства. А Ніколаєнко зараз сказав про потреби суспільства, які абсолютно правильно. І якби я колись не ходив в авіамодельний кружок, не ходив в інші секції, то можливо б з мене виросло те, що виросло сьогодні з тих, хто керує урядом. Але, слава Богу, того не виросло. (Оплески).

Спасибі. Тому, я думаю, що виходячи з того, що Кодекс бюджетний застарів. Нам треба просити колегу Асадчева і всіх інших, давайте приймати новий кодекс. А в першому читанні обов'язково підтримати пропозицію Станіслава Ніколаєнка, по-перше. По-друге, дослухатися до зауважень Головного науково-експертного управління, яке, цитую, написало так: "На наш погляд, для створення рівних умов фінансування усіх складових системи освіти було б доцільним підтримати законодавчу пропозицію щодо запропонованого механізму фінансування позашкільної освіти". Так вони пишуть.

А тепер дивіться по термінах. По термінах і ніхто нічого не втрачає. Поки ми приймемо цей закон у першому читанні, поки в другому, поки підпише Президент, якраз він вступить в дію, і буде можливість тільки з першого січня 2005 року. Ми ніде нічого не порушуємо. І у нас знайдуться гроші в бюджеті для фінансування позашкільної освіти. Повірте мені, що це набагато краще, ніж фінансувати потім утримання у 220 тисяч міст позбавлення волі, потім міліціонерів, а це ще 500 тисяч, потім податкових і так далі, і так далі, міліціонерів. Потім фінансувати прослуховуючи пристрої, які зараз дана команда місяць назад в усіх офісах нашої України поставити Службою безпеки України. Для чого це робити? Давайте фінансувати освіту. Це наше майбутнє, і це правильно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк.

 

18:21:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні друзі, позашкільна освіта опинилася поза системою бюджетного фінансування. Це не тільки нонсенс, я б сказав, це - злочин. Дійсно, вирішальне значення має не шкільна і не вища освіта, а вирішальне значення має дошкільна освіта. Участь людини вирішується до п'яти років. Це загальновідомий факт. І якщо не заклали в людину до п'яти років те, що треба, уже потім практично неможливо нічого змінити.

Тому ми повинні зробити пріоритетом дошкільну освіту, позашкільна і дошкільна. Дайте мені продовжити. Дошкільна і позашкільна. А позашкільна має ще більше значення, ніж дошкільна, тому що вирішальний вплив на дитину відбувається за межами школи.

Отже, висновок напрошується той, що законопроект, який запропонований нам, є слушним, він є правильним, він є гуманним і він є стратегічно важливим.

Тепер стосовно заперечення бюджетного комітету. Я думаю, що це - юридична казуїстика. Якщо, правильно сказав Кармазін, ми прийняли бюджет на цей рік з суцільними порушеннями Бюджетного кодексу, а тепер ми боїмося піти на якісь порушення із-за казуїстики. Асадчев сказав, що не можна фінансувати мережу. Я вам скажу так, що у нас одні в мережі, а інші в системі. І треба ввести позашкільну освіту в систему бюджетного фінансування, як він сказав правильно, на душу населення. І ми поєднуємо тут і систему, і мережу, і душу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги... Майстришин, будь ласка, з мотивів голосування.

 

18:24:21

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України".

Фракція "Регіони України" сьогодні розглядала це питання, і ми цілком підтримуємо цю ідею щодо фінансування позашкільної освіти.  І як член бюджетного комітету я також не можу не погодитися ... заступник голови комітету щодо незаконності цієї дії як такої.  Але пам'ятаєте, що ми недавно, буквально, приймали Бюджетну резолюцію, і я думаю, що це, в принципі, була б норма Бюджетної резолюції щодо того, щоб уряд врахував в розрахунках бюджету на 2005 рік і цю норму, що стосується формульного розрахунку позабюджетної освіти.

Таким чином, шановні депутати, я пропоную голосувати в першому читанні за цей законопроект і зробити його як орієнтир для уряду для того, щоб він формував позицію бюджету 2005 року з урахуванням фінансування позашкільної освіти як соціально важливий фактор.

Прошу голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

У нас є система, яка записує на виступ. Не лінуйтеся записуватися.

Ну, Аграрна партія - це добре, але це позашкільна освіта. Я кожного розумію, що кожен з вас хоче засвідчити. Так, будь ласка, запишіться, три хвилин з мотивів.   (Ш у м   у   з а л і)

Ну, що, будемо починати з початку?

Будь ласка, Кармазін передає слово Порошенку. Одна хвилина.

 

18:26:23

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую.  Шановні колеги, шановний Адам Іванович!

В рішенні, яке доповідав Валерій Михайлович, він не оголосив три головних тези.

Перше, лист уряду, яким уряд категорично заперечує прийняття цього законопроекту.

Друге, лист Міністерства фінансів (до речі, бажано було б, щоб ознайомилися деякі члени бюджетного комітету), який каже, що на сьогоднішній день його неможливо врахувати. Це є до членів урядової коаліції, тому що більшість підписантів під цим законом є члени парламентсько-урядової коаліції.

Тепер щодо рішення Бюджетного комітету. Я абсолютно переконаний, що це питання потрібно врегулювати. І тому я закликаю, щоб в першому читанні - це є позиція абсолютної більшості фракції, включаючи фракцію "Наша Україна", - щоб в першому читанні цей законопроект був прийнятий, щоб після першого читання ми встигли його доопрацювати і дати доручення уряду, щоб він рахував бюджет, включаючи доопрацьований варіант цього закону.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колоніарі буде чи передає?

Колоніарі, будь ласка.

 

18:27:41

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Адаме Івановичу. Шановні друзі!

Фракція "Регіони України" розглянула цей законопроект сьогодні - і підтримує його в повному обсязі. І ми рекомендуємо Кабінету Міністрів орієнтуватися на цей законопроект, коли буде визначено бюджет 2005 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

 

18:28:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, наша фракція підтримує зазначений законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш. За ним Бауер.

Так, будь ласка, Бауера мікрофон.

 

18:28:42

БАУЕР М.Й.

Шановні колеги, мені здається, що тут закралася якась похибка, недорозуміння. Тому що нам необхідно сьогодні привести у відповідність з реаліями життя. Йде мова про те, що, так чи інакше, дані заклади фінансуються обласними радами, обласними державними адміністраціями. Але в силу певних обставин вони випали, позашкільні установи випали з переліку освітніх закладів.

І сьогодні йде мова про те, що треба включити в перелік освітніх закладів позашкільні установи.

Тому наш комітет, і Станіслав Миколайович доповідав це, неодноразово звертався з проханням і до бюджетного комітету, і до інших комітетів підтримати цей  законопроект. До речі, всі позашкільні установи вимагають від нас прийняття цього Закону.  То я просив би шановних колег підтримати даний законопроект і проголосувати його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Ващук слово має Калінчук.

 

18:29:52

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні автори законопроекту. Наша фракція Народної аграрної  партії України проголосує за основу і в цілому при умові, якщо буде стаття друга цього законопроекту узгоджена зі статтею п'ятою Закону України "Про позашкільну освіту", де йде перелік. Комітет якщо погоджується, ми голосуємо в першому і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже задоволений вашою активністю, вона радує,  що наприкінці сесії таке хороше збудження. Але давайте будемо спокійнішими, бо ставиться на голосування серйозне питання.

Я ставлю на голосування прийняття Закону за основу про внесення змін до глави чотирнадцятої Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків. Реєстраційний номер 2095.  Комітет і автори погоджуються, з врахуванням тої поправки, яку вніс Калінчук,  щоб статтю другу узгодити зі статтею п'ятою відповідного Закону. Прошу голосувати.

 

18:31:25

За-415

Можна в цілому?

Шановні колеги, слухається проект Закону про умови розвитку вітчизняної легкої меблевої та деревообробної  промисловості. Тут у нас є два законопроекти. Реєстраційні номери 3020 і 3020-1. Ключковський і Майко. Будь ласка,

Ключковський. Немає.

Майко Віталій Іванович, будь ласка, від комітету  і свій законопроект.

 

18:32:12

МАЙКО В.І.

Майко, фракція Народно-демократичної партії та промисловців і підприємців.

У мене є коротка пропозиція, шановні депутати. Тут два закони. Обидва закони  треба узгодити і зробити потім, як  пропозицію, один закон. Тому я прошу  ці обидва закони відправити на повторне перше читання, а  віддамо тут закон один через деякий час. Прошу підтримати нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, зараз я подивлюся чи є у  мене Кармазін. Є, сідайте, будь ласка.

Кармазін, наполягаєте на слові? Да.

Будь ласка, Віталію Івановичу, сідайте. Кармазін.

 

18:33:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хочу почати з того, що тіньовий обіг меблів в нашій державі складає біля 2 мільярдів  доларів американський, тіньовий обіг - меблі. Уявіть собі, що це таке. Якщо від нас вивозиться ліс по ціні 80-100 гривень за куб деревини, то потім перепродається кінцевим продавцем по 500 доларів куб за ділову деревину, а потім  привозять сюди вже вироби з нього, і коштують вони, зайдіть, подивіться, від 10 тисяч гривень комплект. І всі вони імпортні: італійські чи там іспанські, югославські, румунські і так далі. Чи це відповідає національним інтересам України, що вони приходять сюди і через митницю, через  хабарі проходять всі, і ми  втрачаємо у Держаному  бюджеті. Чи не відповідає? Чи ми всі просто робимо вигляд, що ми цього не бачимо, не знаємо. Та, прийдіть спитайте, запитайте у тих, хто торгує меблями, вони вам розкажуть.

Ми з вами робили законопроект по Чернівецькій області, де були легка і деревообробна промисловість Чернівецької області. приймали закон. І, що почали вже робити навіть наші костюми нормальні. Тому, я думаю, що відкидати законопроекти не можна. Вони не є антигоністичними, ні законопроект Удовенко і Ключковського, ні законопроект Оніщука і Майко, вони не є антагоністичними. Один пропонує зробити спеціальний порядок кредитування інноваційних проектів, особливий режим справляння податків на додану вартість і на прибуток підприємств, запровадження єдиного податку з обсягу продажу товарів. І другий пропонує - реконструкцію і модернізацію виробництва, погашення кредитів отриманих на ті цілі, на виробництво і розвиток виробництва. Тому та пропозиція, з якою звернувся Майко, на мій погляд, може б як автор законопроекту, на мій погляд, може бути реалізовано таким чином. Прийняти за основу обидва законопроекти на їх базі, потім розробити законопроект. Але, до нього будуть серйозні, серйозні зауваження, бо зрозуміло, що в другому читанні він прийматися не може. Але, люди мають зрозуміти, що треба забезпечувати робочими місцями українців тут в Україні, а не посилати ні в Російську Федерацію, ні в Румунію, ні в Прибалтику, де над нашими людьми знущаються.

Тому я буду голосувати за прийняття цих обох законопроектів за основу. І буду просити вас про це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, Мигович. Самоплавський, якщо буде бажання.

 

18:36:20

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановні колеги, не зважаючи на динамізм нашого передостаннього засідання, все-таки просив би дуже уважно підійти до розглядуваних законопроектів. Їх потреба, звичайно, очевидна. Адже колись легка,  меблева, деревообробна галузі промисловості були в Україні потужними, відігравали винятково важливу роль не лише в економіці, але і в соціально-культурному розвитку всіх регіонів, у томи числі Закарпаття. На жаль, у ході недолугих реформ їх теж спіткала сумна доля. Сьогодні лише окремі підприємства, скажімо, як Ужгородська швейна, виноградівська завдяки ентузіазму  керівників та і то на  давальницькій сировині ледь-ледь існують. А про меблеве  виробництво, про такі потужні комплекси, як Свалявський, Терезв’янській, Мукачевський та інші потужні меблеві комбінати, сьогодні  нічого і говорити.

Доля законопроекту номер 3020 важка, бо він ось уже четвертий рік не може бути прийнятим. Чому? Розробники ігнорують рекомендації фахівців, у тому числі Головного науково-експертного управління. Відстоюваний ними механізм навряд чи здатен забезпечити  піднесення і пріоритетний розвиток тих галузей промисловості, які можуть дати швидкий і вагомий ефект. Це показував, як тут уже згадувалося, і експеримент у Чернівецькій області. Що ж робити? Підготувати законопроект  грунтовний, сучасний і конкретний.

Ну, почнемо з назви. Про які саме умови  ідеться? Економічні, правові, фінансові, технологічні, не зрозуміло. Далі, відповідно до нової назви слід вибудувати структуру. Нині вона включає 6 статей, окремі з них ускладнені, включають частини, пункти, підпункти, як наприклад стаття 5-та до  тридцяти елементів. Закон зводиться головним чином до оподаткування. Прикінцеві положення теж надто громіздкі, суперечливі. Деякі положення їх застарілі, а окремі враховані вже урядом. Окремі пропозиції авторів, як слушно  зауважує Головне науково-експертне управління, вкрай  складні для реалізації і навряд чи  можуть бути запроваджені.

Нарешті слушна рекомендація профільного комітету, що застосування норм розглядуваного законопроекту тільки для легкої промисловості. Щодо меблевої, деревообробної  галузі, то з цих проблем треба приймати окремий цілісний серйозний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лісовики хочуть слово сказати. Самоплавський і Шершун.

 

18:39:09

САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Представлений закон 3020 надає цілий ряд податкових пільг підприємствам меблевої деревообробної промисловості і прирівнює їх по податках до колективних сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств. Навіть в аграрному секторі цілий комплекс підприємств, що займається переробкою продукції, не має таких податкових пільг, які пропонуються переробним підприємствам даних галузей.

На нашу думку, нашої фракції, надавати окремим галузям додаткові пільги недоцільно. Необхідно, якщо і вносити зміни в податкові законопроекти, то по всіх галузях народного господарства.

Уже на сьогодні Верховною Радою прийнято низку законів, спрямованих на зменшення податкового навантаження на розвиток інноваційної діяльності та поліпшення діяльності вітчизняних промислових підприємств. Наприклад, експеримент, проведений в Чернівецькій області, по пільгах в деревообробній промисловості ефекту практично не дав. Ті, хто не хоче платити податки, на жаль, їх і не платить. Вирвати з контексту податкової реформи один напрямок промислової діяльності і підтримати його за рахунок інших є неприйнятним. Це прояв прямої податкової дискримінації. Тому що податкова політика передбачає однаковий підхід до суб'єктів господарювання. Чому для прикладу державні підприємства лісового господарства, підкреслюю, державні, повинні заплатити додатково 60 мільйонів гривень податків, щоб підтримати приватні підприємства меблевиків. Чи є хоча б один приклад в державі, щоб приватне підприємство допомагало коштами на посадку, на відтворення чи охорону лісів. Ясно одне - це бажання підтримати ті чи інші промислово-фінансові інтереси, і чиї, нам всім відомо в цій залі.

Враховуючи викладене, а також те, що результати економічного експерименту щодо стабілізації роботи підприємств деревообробної промисловості в Чернівецькій області, розвиток якого і поданий законопроект 3020, не дають змоги однозначно трактувати доцільність запровадження його в межах держави. Вважаю, що цей законопроект не тільки не може бути прийнятий, це - ще один виклик олігархів суспільству.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шершун.

 

18:41:47

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народна аграрна партія України.

Шановний Головуючий, шановні колеги!

Я буду говорити за законопроект за номером 3020 і хочу зразу зауважити, що деревообробна і меблева промисловість не єдині, що потерпають від недосконалості податкової політики. В зв'язку з цим створення сприятливих умов діяльності лише для підприємств галузі, яка, підкреслюю, далеко не бідна і не безпорадна, викликає принаймні подив або, якщо сказати прямо, це - лобіський законопроект, тим більше, що закон пропонується ввести в дію з першого січня 2004 року. А це суперечить статті 58 Конституції України, статтям бюджетного кодексу.

Крім того, цей законопроект суперечить зобов’язанням України по вступу до Світової Організації Торгівлі. Тому приймати зазначений проект за номером 3020 не можна категорично. Його потрібно відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На такій ноті і завершимо. Обговорення питання завершено. будемо визначатися. Я ставлю про прийняття за основу проекту Закону про умови розвитку вітчизняної легкої меблевої та деревообробної промисловості. Реєстраційний номер 3020.

 

18:43:33

За-19

Ставиться на голосування за основу реєстраційний номер 3020-1.

 

18:43:55

За-41

Це трохи краще - 41.

Будь ласка, по фракціях.

“Наша Україна" -   3, "Регіони України" -  0, Фракція комуністів -  0, СДПУ(о)  - 0, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 6, "Трудова Україна" - 13, Народна аграрна партія ... Так агітували, але - 3 , СПУ - 0, Блок Тимошенко - 6, "Центр" - 0, "Союз" - 1, НДП та ПППУ - 7, Позафракційні - 2.

Була пропозиція доповідача  і профільного комітету про те, щоб обидва законопроекти направити на повторне перше читання і на основі їх підготувати один законопроект. Повторне перше читання.

 

18:44:59

За-55

Законопроекти відхилені.

Юхновський з мотивів і Осика.

 

18:45:11

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу!  Я хочу вам і депутатам нагадати наступне: Росія ввела мито на вивіз сирої необробленої деревини. Значно менше мито накладається на дошки, і зовсім не накладає жодного мита на вивіз повністю обробленої деревини меблевої промисловості.

Коли ви уважно подивитеся на податковий тягар, який має деревообробна  і  меблева промисловість у порівнянні з лісовим господарством, то цей тягар у 5 разів є більшим. Тобто це одна з тих галузей легкої промисловості, які мають величезний податковий тягар. І тому розвиток меблевої промисловості для України є дуже важлива проблема.  Тому так просто відкидати такі закони не слід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо виходити з реальностей. А реальність така, що сьогодні передостанній день роботи п'ятої сесії. Тобто на шосту сесію, а раніше ми вже нічого не розглядатимемо, будь-який законопроект: відхилений, нерозглянутий, переголосований - маєте право знову вносити і розглядати. Тому ніякої трагедії з цього не робіть, будь ласка.

Осика, будь ласка.

 

18:46:36

ОСИКА С.Г.

Шановний Адаме Івановичу. Шановні колеги!

Я дуже прошу поставити те, що ми забули проголосувати, на повторне перше читання, той закон, що я доповідав. Тут пов'язано з тим, що ми сьогодні маємо надати хоч якусь інформацію до ФАТФ, що ми щось вже встигли зробити. Тому дуже прошу це підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв, будь ласка.

 

18:47:10

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Адаме Івановичу, з наближенням до кінця сьогоднішнього вечірнього засідання ми всі бачимо, що кількість ходаків до вас з проханням поставити для розгляду те чи інше питання, все збільшується.

Я прошу: давайте не будемо доливати краплину отого дьогтю у завершення роботи нашої поточної сесії. А ми вже його накапали стільки на наш основний закон життєдіяльності Верховної Ради - Регламент парламенту, уже стільки, що, мабуть, треба буде його розмазувати десь і після інших сесій.

Тому я прошу вас, шановний Адаме Івановичу, чітко йти за розкладом сьогоднішнього засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка. І будемо працювати далі.

 

18:48:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, вчора в порядок денний ще фігурував законопроект урядовий, я підкреслюю: урядовий 3694. Але сьогодні він помилково не ввійшов.

От є представник профільного комітету: фінансів і банківської діяльності. Вони просять, депутати просять, вісім фракцій підписали загальною чисельністю 360 депутатів, щоб ми проголосували. Там ніякої контраверсії, проблем немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будемо працювати за Регламентом.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо руху транспорту та пішоходів під час здійснення охоронних заходів за скороченою процедурою. Реєстраційний номер 4052. Доповідає Луценко Юрій Віталійович. Підготувтися Климпушу.

 

18:49:06

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Я хотів би, аби ви зараз трошки заспокоїлися і послухали одне моє прохання.

Сьогодні цілий день були дуже багато лобіських законів, цікавих економічних законів, багато дуже цікавих законів особисто комусь. Давайте  завершимо сесію законом, цікавим всьому суспільству. Давайте, не дивлячись на ті позначки, які  вам нав'язав Кабмін, думаємося над тим, що нам пропонується.

Закон, наспавді, був написаний рік тому після моїх відвідин Криму.

В розгар сезону в Криму починається повна блокада всіх транспортних комунікацій. Бо декілька найвищих посадових осіб держави, а також не тільки цих панів, але й їхніх підпанків, повністю зупиняють рух транспорту не на півгодини, не на годину, а на цілий день до тих пір, поки "папа" не поїдуть.

У мене до вас дуже   велике прохання. Я прекрасно розумію, шановні, що ви не готові сьогодні голосувати за  імпічмент Президента. Але я дуже просив би, аби ви проголосували, принаймні, за імпічмент хаосу, який він створює на дорозі.

Мій законопроект пропонує дуже прості речі.  Тільки три вищих посадових особи в державі: Президент, Прем'єр-міністр і Голова Верховної Ради можуть зупиняти за п'ять хвилин до їхнього приїзду і п'ять хвилин після їхнього приїзду рух транспорту. І тільки для цих трьох посадових осіб держави, а також їхніх аналогів, запрошених з-за кордону, можна за півгодини до і годину після не допускати людей на місця, де  вони проводять певні зустрічі, заходи, тощо.

Шановні народні депутати, звертаю вашу увагу, що цей законопроект, погоджений з Державним управлінням охорони, погоджений з МВС. Всі  вони за те, щоб він був прийнятий. Бо і їх не влаштовує та церберська роль, яку відводять їм - знущатися над людьми.

Я вам розказую. В Криму швидка допомога   не пропускається, причому, невідомо на скільки - до того, поки не проїдуть. Люди, які купили квитки і летять в Росію назад не пропускаються, звичайні громадяни, які торгують тією знаменитою кримською цибулею розганяються.  Але ж це не тільки у Криму. По всій державі насправді відбувається повне блокування життя у момент проїзду. І ви тут, сидячі, знаєте  це, проїжджаючи  по київським мостам.

Тому, знаючи, що пан Климпуш мене підтримує, колега по комітету, я просив би без обговорення завершити прекрасним законом нашу сесію і подарувати свободу, принаймні на дорогах. ( Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства  і зв'язку Климпуш Орест Дмитрович. Підготуватися Кармазіну.

 

18:51:53

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати!  Проект Закону має на меті врегулювати ті ситуації, які деколи викликають соціальну напругу у нашому суспільстві під час проїзду осіб, що здійснюється державною охороною.

Треба сказати, що ця проблема частково врегульована указом Президента від 6 лютого цього року  щодо  впорядкування проїзду автомобілів  оснащених спеціальними пристроями  та з особами  щодо яких здійснюється державна охорона. Але  законодавчо вона потребує свого врегулювання.

Автор щойно виступав перед вами, я не буду повторяти сутність проекту, хотів  би сказати лише, що слушною видається пропозиція, якою  гарантується під час  різних припинень руху вільний проїзд автомобілів швидкої допомоги, міліції, пожежної охорони, оперативно-рятувальний та аварійних служб, що виконують відповідні завдання. Законопроект підтриманий Комітетом з питань національної безпеки і оборони. Головне науково-експертне управління також не має зауважень і  вважає, що його можна прийняти  у першому читанні.

Комітет наш пропонує закон цей          прийняти за основу у першому читанні. ( Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що скаже Кармазін  з цього приводу, будь ласка.

Підготуватися Шкілю.

 

18:53:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Вчора дитина з температурою 38,6  в Одесі не могла проїхати  дві години, тому що Прем'єр-міністр  вечеряли. Це не брехня, це правда. Я вам дам людей, які телефонували, які повідомили про це і потім дякували за те, що все-таки цей припинили беззаконня.

Так от, шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, зараз немає Голови Верховної Ради, він обіцяв тут при вас про те, що буде знятий звідси. знятий світлофор біля Верховної Ради, пам'ятаєте, коли ніколи не було світлофора.  І зараз тут ще весь час проїзд такий у нас забезпечується світлофор ще додатковий стоїть. Треба ще внести зміни до Закону "Про міліцію", де заборонити відволікати міліцію і вишуковувати вздовж трас  так, як це зараз відбувається.

Тому, шановні народні депутати, пропонується цим законом обмеження або заборонення руху транспортних засобів і пішоходів встановлювати не більше ніж за 10 хвилин до і пізніше 5 після проїздів цих, Президента, Прем'єра, Голови Верховної Ради. Голови адміністрації, ні Міністра, ні голів служб, ні кого немає бути в переліку. І це передбачено в нашому кодексі Законів "Про дорожній рух", який ми доповідали, ви знаєте, що він теж має бути. І депутатів немає бути. Всі рівні перед законом.

Тому в мене пропозиція до пропозиції Климпуша приймати цей закон в двох читаннях, в першому і в другому, і зробити подарунок українському народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль. Підготуватися Кириленко.

 

18:55:22

ШКІЛЬ А.В.

Я, в першу чергу, хочу звернутися до тих, хто належить до більшості. І те, як би зараз їхній Президент зупиняє рух в Криму, зупиняє рух в цілому місті Києві і таке інше.

Ви знаєте, Президентські вибори не за горами. Поміняється і буде інший Президент. І ви вже будете з цієї трибуни нарікати на нашого Прем'єра. Тому давайте ми знімемо це питання зараз раз  і назавжди. Тому що, справді, ми  звикли  жити ще старими советскими принципами. Хтось на когось там  нападає, хтось від когось там захищається. Але найголовніше, ви зверніть увагу, як відбувається переїзд навіть по місту Києву, перекривається Київ практично  цілий квартал, тому що хтось їде на дачу, хтось іде з дачі. До речі, було б дуже цікаво, мер би міста Києва проїхався би перевантаженими вулицями Києва, забитими.............. Можливо б тоді подумали про те, що треба будувати об’їзні дороги, тунелі.

Тому я звертаюся у першу чергу до тих, хто зараз презентує більшість, ваш голос за не вплине за ситуацію, він тільки змінить, покращить  закон.  Тому що  10 до і 10 після виставлять для того, щоб проїхати і вашому президенту, і нашому вистачить. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде Кириленко виступати, але ми виходимо у цейтнот. Є пропозиція працювати сьогодні  до завершення розгляду всіх питань. Тоді  я оголошую, що ми працюємо до завершення розгляду цього питання, це хвилин 5-7 десь.

Будь ласка, Кириленко, за ним - Соломатін.

 

18:57:07

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська  народна партія.

Шановні колеги, я буду звертатися понад усе до тих  людей, які зараз слухають нас, особливо у своїх автомобілях. Саме автомобілісти найбільше страждають від проїздів високих офіційних осіб, коли навіть у місті Києві рух перекривається на півдня, а в провінціальних містах, обласних центрах, коли приїздить високий посадовець,  дороги перекриваються два дні до того і два дні після того.

Законопроект, який вніс депутат Луценко, дуже важливий, особливо  зараз. він чітко визначає перелік тільки перших посадових осіб в країні, які мають право користуватися  супроводом під час  проіздів, це тільки Президент, Прем'єр і Голова Верховної Ради, а не всі підряд, хто пробив собі дозвіл або пробив собі супровід, як це зараз.

Крім  того законопроект, який внесений депутатом Луценком, чітко передбачає, що дороги перекриваються за  10 хвилин до проїзду однієї із перших трьох осіб чи  глави іноземної делегації  і через 5  хвилин після проїзду відкриваються.

Що ми зараз маємо? Як уже доповідав у своєму виступі депутат Кармазін, учора місто Одеса цілий день практично було паралізованим, бо був присутній Прем'єр-міністр України Янукович. Я зі свого досвіду неодноразово бачив такі ж саме ситуації. Наприклад, останній приїзд Прем'єр-міністра України Януковича до міста Херсона два місяці тому спричинив до того, що всі світлофори на всіх центральних вулицях у місті Херсоні вимкнули за два дні до приїзду, перевели у режим жовтої блимавки і включили через два дні після приїзду. І весь центр міста Херсона чотири дні був паралізований із-за того, що у місті півдня перебував Прем'єр Янукович.

Цей закон у разі прийняття унеможливлює подібні моменти. Взагалі я вважаю, що будь-який високий посадовець повинен скромніший у своїх прагненнях. Не потрібно, перш за все, вступивши на посаду, думати про міліцейський супровід, а також про інші супутні блага. Наприклад, коли Прем'єр-міністром України був Віктор Ющенко, то він часто-густо їздив сам за кермом свого автомобіля, керуючи ним, і це не передбачало жодного перекриття жодних вулиць. І численні поїздки Ющенком містом Києва у службових справах не позначалося на нормальному життєдіяльності міста Києва та киян.

Тому фракція "Наша Україна" вважає, що демократія - це тоді, коли народ не помічає присутності влади, і місто не б'ється у конвульсіях тиждень до приїзду високого посадовця, Президента чи Прем'єра, і тиждень після того. Це не демократія, а азіатчина, авторитаризм. І саме з цим нам не по дорозі. Фракція "Наша Україна" підтримує прийняття цього закону, який обмежує перекриття вулиць під час проїзду перших посадових осіб країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

 

19:00:15

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я проголосив, до завершення цього питання. Ми повинні за нього проголосувати.

 

СОЛОМАТІН Ю.П. Шановні колеги і шановні радіослухачі. Наша фракція проголосує за цей законопроект. Крапка.

І друге. Я поздоровляю вас всіх з тим, що ми закінчуємо цей в певній мірі театр абсурду, котрий зветься буржуазна Верховна Рада і потрапимо в обійми наших виборців і там будемо перед ними відповідати за те, що ми зробили або не зробили.

Шановні виборці! Фракція комуністів їде до вас, буде спілкуватися з вами, буде рахуватися з вашою думкою і разом з вами ми переможемо на наступних виборах. Спасибі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, перший заступник міністра внутрішніх справ Матвієнко від уряду.

 

КОРНІЄНКО М.В.

Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати! Ці питання, які виносяться на розгляд у проекті закону, вони врегульовані указом Президента відповідним, який прийнятий в лютому цього року, і Законом про державну службу охорони. Позиція МВС - не підтримувати цей проект Закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо руху транспорту та пішоходів під час здійснення охоронних заходів, законопроект за номером 4052. Прошу визначатись.

 

19:02:23

За-238

Закон прийнято в першому читанні. (Оплески)

Шановні колеги, шановні колеги! По фракціях покажіть, будь ласка.

Наша Україна - 99, Регіони України - 2, комуністів - 58, соціал-демократи - 0, Демократичні ініціативи. Народовладдя - 10,  Трудова Україна - 1, Народна аграрна партія - 1, соціалісти - 19, блок Тимошенко - 19, Центр - 9,  Союз - 0, НДП, промисловці, підприємці - ...

Шановні народні депутати...   (Ш у м   у   з а л і)

Я ще раз повторюю: дайте, я зачитаю те, що ви просите. Ви ж просили по фракціях. Чи ви мітинг хочете влаштовувати?

"Союз" - 0, НДП та ПППУ - 15,  Позафракційні - 5

Якби було 300, можна ставити в цілому, якщо 239, то не можна ставити в цілому. (Ш у м   у   з а л і)

Шановні колеги...

(Ш у м   у   з а л і)

Тому, що є заперечення. Ще раз наголошую. Будьте уважні.

На завершення я хочу вам зробити оголошення: відповідно до пункту шостого статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України інформую про утворення міжфракційного депутатського об'єднання захисту інтересів малого підприємництва. До складу об'єднання увійшло 18 народних депутатів, головою об'єднання обрано народного депутати України Артеменка Юрія Анатолійовича.

Відповідно до пункту шостого статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України інформуємо вас про створення міжфракційного депутатського об'єднання "Зелені України. До  цього об'єднання увійшло шість народних депутатів. Головою міжфракційного об'єднання обрано народного депутата  України Фіалковсього Володимира Олександровича.

На цьому вечірнє засідання оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10-й годині.