ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
22 червня 2004 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної
Ради України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніь, будь ласка, систему "Рада". Реєструємося.
16:02:35
Зареєструвалося -435
В залі зареєстровано 435 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.
Шановні колеги, ми продовжуємо обговорення питань, пов'язаних зі статусом учасників міжнародних миротворчих операцій та їх соціальний захист. Слово має народний депутат Томенко, підготуватися Анастасієву.
16:03:11
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я хотів би нагадати історію з прийняттям рішень в цій сесійній залі стосовно направлення наших миротворців. І ви пам'ятаєте, тоді була достатньо жорстка дискусія. Я належу до тих депутатів, які не голосували за направлення наших миротворців ні в Ірак, ні в Сієра-Леона. І одне з головних питань, коли ми тоді обговорювали, було питання соціальних гарантій, фінансового забезпечення і майбутнього цих людей.
Тоді, як ви знаєте, Міністерство оборони і уряд сказали, що це питання ми вирішимо пізніше. Ніхто нам не запропонував ні фінансового обгрунтовування того, хто буде фінансувати, у який спосіб це буде фінансуватися. І у матеріалах Рахункової палати про перевірку Міністерства оборони дуже чітко показано, які були зловживання у частині використання коштів, направлених для виконання миротворчих функцій. Як пам'ятаєте, тоді у цій сесійній залі мова йшла про те, що організація об'єднаних націй чи інші міжнародні інституції повністю беруть на себе функції фінансового забезпечення і утримання наших миротворців. У мене виникає питання: куди дивився уряд Віктора Януковича і Міністерство оборони Євгена Марчука, коли агітували нас за те і казали, що не треба буде із державного бюджету України вирішувати проблему забезпечення нашого контингенту.
Друга проблема, я би сказав, вона соціально-етична проблема. У нас є три великі категорії учасників бойових дій, це власне учасники війни, я маю на увазі Великої Вітчизняної війни, це є велика категорія учасників бойових дій в Афганістані і це третя категорія всіх тих військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях, як тут говорилося уже, не лише в останній період, а і в інший період.
От виникає питання, на якій підставі президентський законопроект ставить у рівні умови всі ці три категорії? Я не кажу про учасників Великої вітчизняної війни, зрозуміла їхня позиція і наша повага до них. Я, коли мене відправляли в Афганістан і коли Політбюро ЦК Компартії Радянського Союзу приймало рішення. від мене цю інформацію приховували, доки я не доїхав до військової частини, щоб, не дай Бог, чогось не сталося. Тепер миротворці наші свідомо пішли на це, вони підписали контракт, вони сказали, що таке фінансування і така зарплата їх влаштовує. Виникає питання: чому статус учасника бойових дій в Афганістані, який сьогодні, кількість самогубств через яких найбільша, є абсолютно не підтримані урядом і не забезпечені, повинні мати такий самий статус, як миротворці, які як контрактники поїхали заробляти кошти на чужу територію.
Тому я думаю, що ми повинні враховувати це при прийнятті рішення про направлення, обраховувати і думати ці моменти, а не потім робити послугу від уряду, що ми вас послали, а тепер ще й прирівняємо до учасників війни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів народний депутат Анастасієв, і будемо визначатися.
16:06:34
АНАСТАСІЄВ В.О.
Анастасієв, фракція комуністів.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Комитет по делам пенсионеров, ветеранов, инвалидов рассмотрел законопроект о внесении изменений к некоторым законам Украины относительно социальной защиты ветеранов войны, участников выполнения боевых и миротворческих заданий, поданный народным депутатом Украины Надрагой Василием Ивановичем. Номер 5088. Законопроектом предлагается внести изменения и дополнения к законам Украины о статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты, о порядке направления подразделения Вооруженных сил Украины в другие государства, про участие Украины в миротворческих операциях и так далее.
В ходе обсуждения в комитете комитет согласился с заключением Главного научно-экспертного управления и признал, что этот закон принимать нельзя по ряду показателей. И в первую очередь естественно о статусе ветеранов войны, социальной защиты никак нельзя включать категорию людей, которые к боевым действиям никакого отношения не имеют. В статусе о ветеранах войны статьей пятой четко определено, кто такие участники боевых действий. Поэтому на одну строчку ставить участников боевых действий и участников миротворческих задач и операций никак ставить нельзя. Естественно правильно сегодня звучали такие мысли, ноты, что по миротворческим силам надо иметь отдельно самостоятельные документы и перегружать и так перегруженный Закон о статусе ветеранов войны и социальной защите недопустимо и нельзя. И, естественно, справедливо было Георгию Корнеевичу высказано на встречах с ветеранами вот это негодование того, что как же так нас, ветеранов, участников боевых действий хотят поставить на одну ступеньку, на одну... Хотя задачи мы совершенно разные получали.
Поэтому я думаю, что вполне правильно в ходе своего выступления, и Василий Иванович Надрага уже тоже пришел к выводу, что надо иметь отдельно, не связывать с боевыми действиями закон, который бы определял положение и статус миротворческих сил.
Поэтому мы поддерживаем комитет, мы поддерживаем заключение научно-экспертной комиссии о том, что в таком виде закон 5088 принимать нельзя. Просим его поддержать. А взамен этого надо поработать над теми законами, которые бы определяли весь круг вопросов, связанных с действием миротворческих сил.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Таким чином, шановні колеги, ми з вами закінчили обговорення двох законопроектів - законопроекти за номером 5355 і 5088, які пов'язані між собою і зараз будемо визначатись. Шановні колеги, опустіть руки, обговорення завершення більше ніж за скороченою процедурою. Будь ласка, одна хвилина Гошовській і будемо визначатися.
ГОШОВСЬКА В.А. Дякую.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! 20 тис. громадян України стали миротворцями в результаті виконання міжнародних договорів, рішень, прийнятих Верховною Радою України і за мандатом ООН. Учасники міжнародних миротворчих операцій з 92-го року виконують завдання держави за її межами. І вони заслуговують на правове визначення і їх статусу, і соціального захисту.
Наголошую, що законопроект, поданий Президентом як суб'єктом законодавчої ініціативи має на меті встановити такі соціальні гарантії, які абсолютно набагато вужчі, аніж для ветеранів війни з одного боку, і більш розширені, аніж для військовослужбовців. Таким чином, законопроект морально збалансований з врахуванням положень законопроекту народного депутата Надраги у другому читанні, він становить реальний механізм для всіх, хто брав участь у таких операціях уже протягом 12-ти років, і для тих, хто буде виконувати політичні рішення України за її межами.
Я прошу і сподіваюся, що буде ваша політична воля на прийняття окремого, соціального спрямування закону у першому читанні, який, справді, очікують десятки тисяч військовослужбовців і членів їх сімей.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з мотивів Юхновський, Кузьмук. По хвилині, будь ласка, з мотивів.
16:12:05
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Юхновський, "Наша Україна". Шановний Адам Іванович, шановні депутати! Я учасник боїв Великої Вітчизняної війни. Я добровільно пішов туди в армію. Але я хочу сказати відносно афганців: їх ніхто б і не питав, чи вони хочуть чи не хочуть їхати в Афганістан, їх мобілізували - вони поїхали. І найчастіше солдат не питають, куди їх треба послати - їх посилають.
Що відноситься до тих, які приймають участь у миротворчих заходах, їх послала Верховна Рада України. Верховна Рада України дала свій дозвіл на їх посилку. Вона це дала від імені України. І тому я вважаю, що законопроект ми повинні прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кузьмук, Андресюк.
16:13:09
КУЗЬМУК О.І.
Шановні колеги, сьогодні ми самі робимо ганебну спробу поділити на три частини наше суспільство: провести межу перед учасниками Великої Вітчизняної війни, афганцями і миротворцями.
Невже ж те недобре, те, що сьогодні ми не приймаємо участі в війні. І невже ж не об'єднує всі ці три категорії наших громадян в тому, що вони виконують завдання своєї Батьківщини? І яка різниця: отримати поранення будь то в Афганістані чи в іншій країні? Сьогодні 20 тисяч чекають цього наказу. Ми ж через деякий час знову будемо голосувати за направлення наших людей.
Законопроект Президента направлений лише на миротворців. Надати їм статус, де пільг набагато менше, ніж у інших: і у афганців, і учасників Великої Вітчизняної війни. Давайте одумаємося і підтримаємо цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андресюк. Рудьковський.
16:14:21
АНДРЕСЮК Б.П.
Дякую. Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу і підтримати зараз думку, яку висловив Олександр Іванович Кузьмук. Не треба в цьому залі зараз розпалювати тут пристрасті і ділити сьогодні: які кращі військові, які гірші. Хто знає, як несуть службу в будь-якому регіоні військовослужбовці, той знає, що вони сьогодні притримуються присяги, яку вони давали єдиній державі, Україні. Тому вони повинні бути всі однаково захищені законом.
Якщо ви уважно почитаєте закон, а не будете гратися в політику, то тут написано, що ці соціальні гарантії надаються на рівні усіх військовослужбовців, а додатково, якщо нами, Верховною Радою, міжнародним договором встановлені більш вищі гарантії, то це гарантується міжнародним договором. Я просив би всіх підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудьковський. За ним Шкіль.
16:15:29
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Соціалістична партія категорично виступала проти того, щоб направляти наших хлопців до Іраку. Соціалістична партія попереджала про те, що там загинуть наші хлопці, і це не можна буде ніякими грошима компенсувати. Але частина із вас проголосувала за цю ганебну пропозицію Президента. У нього не було виходу, він закривав, так би мовити, злочини на міжнародному рівні.
Сім'я Президента направила контингент в Іраку, руками більшості і частини несвідомої опозиції, так і хай сама і платить із своїх сімейних доходів компенсації. Гроші на "Криворіжсталь" є, платять, хай і за це платять. А нам потрібно повернути контингент і 60 мільйонів доларів зекономити в рік, і тоді ми можемо покрити всі видатки по миротворцях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль, Цибенко і будемо голосувати.
16:16:40
ШКІЛЬ А.В.
Загалом в Україні бракує одного, це закону про учасника бойових дій. І от туди треба запи... це має бути об'ємний закон, який би обіймав у собі всіх учасників бойових дій, незалежно від того де він виконував свій бойовий обов'язок, бо справді не можна нікого ні на кого ділити. Людина, яка виконувала свій обов'язок зі зброєю в руках, має бути віддячена тою державою, яка постала внаслідок їхньої боротьби чи тримання цієї зброї в руках.
Я думаю, що абсолютно логічно б було принагідно пригадати, що у нас є ціла категорія людей, як ветерани бойових дій, це ветерани УПА, які до цього часу не визнаються тими, хто зі зброєю в руках відстоював честь і незалежність української держави. І от я думаю, що найкраще що міг би зробити цей уряд і найкраще, що могло б зробити Міністерство оборони України, це запропонувати ось такий законопроект. Я думаю, що якщо б це пішло від, скажем так, міністерства, це пішло би від уряду і парламентській більшості чи так званій більшості вже не було б куди діватися і вони були б змушені проголосувати за цей законопроект, що я і пропоную. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.
16:17:48
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко. Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу до двох моментів. По-перше, давайте зрозуміємо, що якщо людина - миротворець, то вона не учасник бойовий дій. Якщо вона учасник бойових дій, то вона не миротворець. Я просив би, щоб ми перестали знущатися над статусом учасника війни.
2 роки тому Рахункова палата провела перевірку скільки було... скільки отримали статус учасника миротворчих операцій і скільки отримав учасник статус учасника бойових дій. Виявилося, що статус учасника бойових дій отримали, вдумайтеся в це, на 2 тисячі більше осіб, ніж у нас є миротворців. Чому так відбулося? А відбулося так, тому що статус учасника бойовий дій отримав Вадим Долганов, його отримали артисти ансамблю пісні і танцю і учасники оркестру почесної...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення завершено більше, ніж відведено часу.
Я ставлю на голосування проект Закону про статус учасників міжнародних миротворчих операцій та їх соціальний захист (реєстраційний номер 5355), автор законопроекту Президент України. Профільний комітет рекомендує прийняти його у першому читанні за основу.
16:19:38
За-191
Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.
Наша Україна - 16, Регіони України - 38, Комуністів - 1, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 39, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 17, Трудова Україна - 29, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 1, Блок Юлії Тимошенко - 0, Центр -1, Союз - 8, НДП і ПППУ - 16, Позафракційні - 5.
Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту ветеранів війни і учасників виконання бойових і миротворчих завдань (реєстраційний номер 5088), автор законопроект народний депутат Надрага.
16:20:42
За-48
Закон не прийнято.
Є пропозиція по першому законопроекту на повторне перше читання. Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про те, щоб направити законопроект за номером 5355 на повторне перше читання. Прошу голосувати.
16:21:20
За-184
Рішення не прийнято. Обидва законопроекти вважаються, відповідно до Регламенту, відхиленими.
Слухається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності фермерських господарств, реєстраційний номер 4410. Доповідає заступник Міністра аграрної політики Мельник Юрій Федорович.
МЕЛЬНИК Ю.Ф.
Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України підготовлено на виконання статті 38 Закону України номер 973 "Про фермерське господарство", який було прийнято 19 червня 2003 року. В зв'язку з тим, що відповідно до даного Закону, назва, яка примінялася раніше "Селянське і фермерське господарство" замінена на "Фермерське господарство".
Проектом даного Закону, який виноситься на розгляд народних депутатів пропонується слова "Селянське, фермерське господарство" замінити на "Фермерське господарство", і внести відповідні зміни до 17 законодавчих актів.
Внесення змін і доповнень до законодавчих актів передбачених законопроектом надасть можливість узгодити норми діючого законодавства із нормами закону про фермерське господарство, що стосується регулювання діяльності фермерських господарств.
Зазначений законопроект було розглянуто та підтримано на засіданні п'яти комітетів Верховної Ради України. Прошу підтримати зазначений проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає член Комітету з питань аграрної політики та аграрних відносин Ткач Роман Володимирович. Є Ткач? Тоді, будь ласка, Томич, голова комітету.
16:23:52
ТОМИЧ І.Ф.
Шановний головуючий, шановні народні депутати. 19 липня цього року виповнилася річниця з дня прийняття закону 973 щодо фермерського господарства. На своєму форумі у суботу українські фермери проаналізували ситуацію щодо його виконання і висловлюють вам щиру вдячність за прийняття цього закону. Однозначно надзвичайно турбує кожного із них ігнорування на різних рівнях влади реалізації виконання даних статей даного закону.
Тому щодо врегулювання законодавчого забезпечення внесений Кабінетом Міністрів законопроект за номером 4410, який практично вносить зміни в 16 законопроектів, які пов'язані з діяльністю фермерських господарств. Хочу відзначити, що на своєму засіданні Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин підтримує одностайно у першому читанні даний законопроект. Разом з тим ми наголошуємо, що не тільки зміна селянсько-фермерського господарства на фермерські назви, а окремих законопроектів необхідно зміст статей законів, про які мова йде, про 16 законів. І врегулювання їх протягом підготовки до другого читання.
Шановні колеги, даний законопроект, який підтримує прийняття у першому читанні Науково-експертне, так і підтримує цілий ряд комітетів, які розглянули на своєму засіданні, зокрема Комітет з питань законодавчого забезпечення, соціальної політики, з питань будівництва, транспорту і житлово-комунального господарства, екології, природоохоронних та ліквідації Чорнобильських катастроф. Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики просить вас підтримати у першому читанні зазначений законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Іван Федорович. Сідайте, будь ласка.
Є необхідність обговорювати? Так, Кармазін наполягає і Кирильчук. Ті, хто записалися, більше не наполягають? Кармазін відмовляється? З місця, будь ласка, мікрофон Кармазіна. Потім Пузаков з місця.
16:26:25
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".
Шановні народні депутати, цей закон абсолютно нікому нічого не дає, абсолютно нікому і нічого. Він абсолютно технічний. І я б порадив уряду, перед тим, як ви виносите, забираєте час на обговорення, давайте пропозиції, там їх повно. Люди кричать, волають, давайте внесемо зміни, а ми зробили великий подвиг поміняли кілька слів, назву. Хіба це підхід? Це ж не підхід, що ми пропонуємо у Кодексі закону про працю, по адмінправопорушення, господарському, декреті про державне мито у 13 законах слова "селянське" замінити на "фермерське". Ну, це ж ви розумієте, просто несерйозно. Тому я звертаю увагу і прошу звернути увагу уряду, міністерства на те, що це абсолютно несерйозний підхід до законотворчої роботи і забирання нашого часу. А це треба проголосувати, раз воно вже так вийшло. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Пузаков, Яворівський.
16:27:43
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. На Кіровоградщині сьогодні діє біля 3 тисяч фермерських господарств, більшість з них, я згоден з Кармазіним, чи переставляй слова, чи не переставляй слова, вони ледь жевріють. В минулому році із бюджету на фермерські господарства виділено аж 281 тис. гривень, тобто по 100 гривень на кожне господарство? Чи багато можна купити на господарство на сто гривень насіння, гербіциди, міндобрива, адже землі потрібно дати все необхідне за повною технологічною програмою та ще й під програму купити техніку, бо в області на одне господарство десь припадає 0,2 вантажного автомобіля і 0,1 зернозбирального комбайну.
Це все вміло використав бувший заступник голови Держадміністрацїі Згривець, щоб сьогодні стати поміщиком. А скільки фермерських господарств увібрав Рубінський? Це і село Соколівське, хутір Надія, село Аджамка. А податок платить, мабуть. як за одне господарство. Але цим глитаям мало, вони не можуть ніяк вгамуватися, зазираючи на впорядковані землі сусідніх господарств.
Згривці та їх команда не дають спокійно працювати колективам СП "Суботці" Знаменського району, КСП "Нива" Новоукраїнського району, Олександрівського, Долинському та багатьом іншим районам. А управи на таких господарів, в лапках, немає. І, на превеликий жаль, разом з цими поміщиками діє і місцева влада. Особливу активність при цьому проявляють органи правопорядку. Так, фермера Лисенка з села Бовтушки Олександрівського району в наручниках водили по селу з рекламою злодія, а потім посадили в психушку.
Так поступили і з Цирюликом із Знаменського району. А фермера Шумейка з Долинського району зробили інвалідом, а потім жебраком, забравши в нього весь урожай соняшнику і людей залишили без заробітку. Ось так господарюють фермери на Кіровоградщині. А селяни залишаються без рентної плати за майнові паї, недоодержують їх і за земельні, і нікому до цього немає діла від місцевої влади і до Президента. Ніхто не несе відповідальності за те, що селянське майно заграбали новоявлені, так сказать, Остапи Бендери, такі як Будько з Новоукраїнки, заграбивши фашистськими методами господарство КСП "Нива", де десятиліттями чесний трудяга Огір Володимир Іванович працював над збагаченням і зміцненням господарства, то ці "остапи бендери" спішать розтрощити і розікрасти все. І на жаль, це залишається безнаказаним, і ніхто за бандитизм не несе ніякої відповідальності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Яворівський, не бачу.
Будь ласка, Кирильчук, і будемо завершувати.
16:30:56
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановні колеги, шановні фермери! Кирильчук, блок Юлії Тимошенко.
Дійсно, сьогодні було зауваження серйозне в адрес цього законопроекту, що як вносити зміни в цей закон, крім назви, то можна було і передбачити вже серйозні зміни в самому законі.
Справа в тому, що замінити "селянське (фермерське)" на "селянське", і тримати більше року чи біля року оцей законопроект десь там, у архівах, а тепер його винести на людей, я думаю, що фермерам від цього легше не стане, їм тільки морока додаткова. Це всім фермерам треба поміняти печатки, помінять реєстрацію, помінять документацію. Хоч тут записано, що затрати на цей закон ніякі не передбачається, тобто з бюджету витрат не буде, але людям є величезна заморока.
Крім того, що за фермерство так, як і за кооперативи сьогодні нинішній режим, нинішня влада не дбає. Село і з фермерами, і без фермерів вимирає, тому що немає ясності ні в ціновій політиці, ні в кредитуванні, ні в виділенні земель, ні в ринках збуту, ні в стосунках з переробкою. Тобто беремо весь, всю сферу агропромислового комплексу, він знаходиться на задвірках в нашій державі. Соромно їздити навіть по селах. Уже тепер не їздять навіть делегації, щоб що-небудь показати, уже і засоби масової інформації не мають щось доброго сказати, тому що такою політикою, яку застосував нинішній уряд і нинішній режим, це не що інше, як знущання над селянами.
Подивіться хоч на одну садибу фермера, біля якої залишилися останки техніки. До мене звернулася група фермерів, що якось купити за кордоном хоч якийсь старенький комбайн, один на всіх. І вони обходили всі щаблі, етажі влади - і ніде не знайшли підтримки. Оці позорні копійки, які виділяють на кожного фермера, вони ситуації не міняють.
Закону треба прийняти, але тут же треба уряду негайно подумати про політику по спасінню села. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту закінчено.
Шановні колеги, ви тут слухали першого заступника міністра. Я оголосив, заступник міністра доповідав, перший заступник міністра Лузан Юрій Якович. Слухали профільний комітет, слухали Юрія Анатолійовича Кармазіна, який говорив, що, дійсно, можна приймати, можна й не приймати. Але оскільки тут стосується чистоти певної юридичної, давайте все-таки приймемо цей закон в першому читанні.
Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності фермерських господарств, реєстраційний номер 4410, за основу. Прошу голосувати.
16:35:02
За-310
Шановні колеги, оскільки тут чисто технічні терміни, не можна в другому, ні? Будь ласка, Черняк, прошу. Мікрофон Черняка.
16:35:15
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, ми прийняли Закон про внесення змін заміть "селянсько-фермерське" "фермерське господарство". Це нормально і це правильно. Але необхідно звернути увагу на те, що в зв'язку з прийняттям закону про фермерське господарство потрібно внести зміни до 16-ти законів. Кабінету Міністрів знадобився рік, щоб поміняти одне слово, і по суті Кабінет Міністрів не виконує закон про фермерське господарство, і фінансова частина закону заблокована, тому треба зобов'язати Кабінет Міністрів, щоб він виконував прийнятий Верховною Радою закон і вніс зміни, запропонував зміни до інших законів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну зобов'язувати нікого не треба, це обов'язок Конституції - виконувати закони всіх, у тому числі і Кабінету Міністрів.
Таким чином, законопроект прийнято в першому читанні.
Слухається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо ліквідації банку). Це реєстраційний номер 3575. І шановні колеги, точно ж такий альтернативний законопроект також від банку, тому я би давайте ми їх розглянемо разом.
Будь ласка, доповідає заступник голови Національного банку України Олександр Віталійович Шлапак. Будь ласка, по обох.
ШЛАПАК О.В.
Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Потреба в розгляді цього законопроекту мотивована нами двома основними причинами. Перша з них - це доручення Верховної Ради, яке сформульовано в пункті 10 Постанови Верховної Ради України про інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану банку "Україна".
І другий... друга причина, другий мотив наступний. 4 роки ми працюємо в рамках закону "Про банки і банківську діяльність" по тих статтях, які стосуються безпосередньо ліквідаційних процедур. Встигли набути певного досвіду, встигли зрозуміти певну суперечливість нашого закону з іншими законами, а отже є потреба врегулювати ряд норм або суперечливих, або тих норм, які життя вимагає поправити вже сьогодні. І оскільки обмаль часу, я зупинюся на основних новаціях, які пропонуємо ми на сьогоднішній день.
Перша з них стосується наступного. На сьогодні закон "Про банки і банківську діяльність" розмежовує поняття "відкликання банківської ліцензії" (це стаття 20) і ліквідації банків" статті 73, 87 і 88. Хоча для здравомислячої людини зрозуміло, що відкликання банківської ліцензії і ліквідація банку, суть одне і те саме. Тому ми вимушені були забрати саму внутрішню суперечливість у законі для того, щоб підстави, як для відкликання ліцензії, так і започаткування ліквідаційної процедури були одні і ті самі.
Більше того, ми пішли далі. Оскільки в діючому законі у нас єдина підстава запровадження ліквідаційної процедури банку - це його неплатоспроможність, яка у подальшому тлумачиться в нормативних документах безпосередньо Національного банку. Нам видається це не зовсім правильним. І хотілось би навести тут достатньо чіткі юридичний порядок, чітко виклавши ті причини, той стан справ, після якого може початися реальна ліквідація банку.
Таким чином ми поправили статтю 87-му, де сказали про те, що такими підставами можуть бути: зменшення регулятивного капіталу банку до розміру нижче зареєстрованого, і сплаченого статутного капіталу, надання недостовірної документації для реєстрації банку та отримання банківської ліцензії, зменшення значення показника адекватності регулятивного капіталу до 2 відсотків і менше, тощо. Названі чітко причини, по яким може початися ліквідаційна процедура.
Коли ми розглядали цей законопроект у комітеті Верховної Ради, ми дійшли висновку, що є потреба поправити ще термін "платоспроможність", і ми готові під час розгляду його у другому читанні подивитися цей термін для того, щоб жорстко прив'язати ознаки неплатоспроможності до невиконання платіжних документів клієнтів банку протягом місяця та у визначених законом сумах.
Також цей законопроект пропонує скасувати заборону на проведення санації банку після відкликання банківської ліцензії. Теж з живої практики ми неодноразово стикалися з ситуацією, що після того, як ліцензія відкликана, знаходяться інвестори, які хотіли б зупинити ліквідацію банку внісши туди відповідний капітал. Але закон забороняє сьогодні робити це, а отже пропозиція повернутися до існуючої практики ліквідації будь-якого господарського суб'єкта.
Хочу підкреслити, що такий підхід повністю відповідає директивам Європейського Союзу і ............... принципам банківського нагляду.
Друга принципова річ, яку пропонується у законопроекті, це надати рішенню Національного банку України статус виконавчого документу з метою попередження протидії керівників банку щодо недопущення ліквідатора банку до виконання своїх обов'язків та збереження активів банку. Надання статусу виконавчого документу рішенню Національного банку дозволить застосувати заходи примусового виконання зазначеного рішення органами Державної виконавчої служби, відповідно до Закону України "Про виконавче впровадження".
Я хочу нагадати вам, що в цій 73 статті таке право надається документу Національного банку про запровадження тимчасової адміністрації. Є пропозиція доповнити і ліквідаційну процедуру.
Хочу звернути вашу увагу на третю зміну, яка, на нашу думку, є найбільш принциповою і яку чекають на сьогоднішній день ті люди, які потрапили в ліквідаційні процедури, особливо йдеться про вкладників банку. А саме, в законопроекті передбачено позачергове задоволення вимог кредиторів, які забезпечені заставою, а також перенесення до першої групи кредиторів фізичних осіб, які на сьогоднішній день знаходяться в другій групі. Більше того, пропонується не тільки перенести вимоги вкладень фізичних осіб з другої до першої групи, але при цьому задовольняти вимоги вкладників фізичних осіб непропорційно, з усіма іншими подальшими чергами кредиторів. А повністю, спочатку вимоги вкладників фізичних осіб, а потім вимоги інших за чергою кредиторів.
Ще одна дуже важлива річ, з якою ми зтикнулися при ліквідації банку "Україна". Нами пропонується внесення змін до статті 91, в якій прописати процедуру зняття грифу "Банківська таємниця" не тільки з самих банків, але і з його боржників. Щоб ми не стикалися більше з ситуацією, коли ми не могли доповісти Верховній Раді і слідчій комісії про тих, хто довів банк, безпосередньо, до банкрутства.
Що стосується внесення змін до статті 88. Практика показала, що трирічний термін, який встановлений в діючому Законі на превеликий жаль недостатній для того, щоб провести якісну...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ШЛАПАК О.В. Тому ми пропонуємо, що стосується невеликих банків, або так званих несистемних банків, цю процедуру збільшити на рік, по системним банкам - на два роки. Як показує практика ліквідації більше як 20 банків, саме цей термін є оптимальним для того, щоб ліквідатор міг якісно і повністю провести ліквідаційну процедуру і максимально можливо розрахуватися з кредиторами банку. Переконані, що такі зміни і доповнення впорядкують процедуру ліквідації. А саме основне, я хочу ще раз наголосити на тому, що такого рішення чекають вкладники, фізичні особи, оскільки у такому разі вони зможуть отримати свої кошти значно швидше, ніж при діючому на сьогодні законі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександр Віталійович. Сідайте, будь ласка. Співдоповідачем по законопроекту 3575 визначено два комітети. Тому, будь ласка, я запрошую до слова Онопенка Василя Васильовича. Будь ласка, Василь Васильович три хвилини.
16:43:05
ОНОПЕНКО В.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, ми не проти того, щоб удосконалювати Закон про банки і банківську діяльність, особливо в аспекті того, що сталося з банком "Україна". Але потрібно це робити продумано, виважено і відповідно до Конституції і чинного законодавства.
Наш комітет розглядав питання, пов'язані із тим, чи можна оскаржувати до суду дії Національного банку як ліквідатора будь-якого банку. Тобто мова сьогодні зводиться з точки зору компетенції нашого комітету до того, чи вправі суд зупинити дії Національного банку, чи не в праві. Позиція Національного банку така, що вони вважають, що суд не в праві це робити. Ми вважаємо, що неможна робити виключення для Національного банку, оскільки сьогодні всі суб'єкти цивільних правовідносин, вони повинні бути у рівних умовах. І якщо, скажімо, Національний банк помиляється, то зацікавлена сторона повинна звернутися до суду відповідного. І суд вправі у порядку забезпечення позову, є відповідні норми у Цивільно-процесуальному кодексі зупинити дії Національного банку. Тому я вважаю, що з цим погодитися ніяк неможна. Адже відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-які правовідносини у суспільстві і державі. Якщо б мова йшла про ліквідацію будь-якого підприємства - приватного підприємства, іншого підприємства. Вони звертаються до суду. І в таких випадках суд зупиняє впровадження по справі чи дії певної. А у даному випадку робиться певне чи намагання зробити певне виключення із загального правила. Тому я вважаю, цю позицію підтримувати не можна.
Є в нас в комітеті висновки Верховного суду України, є висновки Вищого господарського суду, де позиція така ж сама. Крім того, адже в цьому залі приймався Цивільно-процесуальний кодекс, який має вступити в дію з першого січня наступного року, завтра ми будемо проголосувати у першому читанні проект Господарського процесуального кодексу, і ця пропозиція протирічить концепції цих кодексів.
Тому я вважаю, що підтримувати такий проект не можна. У кращого випадку направити на перше повторне читання для доопрацювання і врахування позицій асоціацій банків, позицій Вищого господарського суду, Верховного суду і науковців. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильовичу. Я запрошую до слова співдоповідача з обох законопроектів першого заступника голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктора Володимировича Капустіна. Будь ласка. П'ять хвилин по двох проектах.
16:46:16
КАПУСТІН В.В.
Шановні народні депутати. Цей закон, закон 3575, який ми тільки що почули, викладення якого ми тільки що почули, у ньому йдеться фактично про процедуру ліквідації банків. Звичайно, ми розуміємо, що багато норм цього закону йде від практики, від того досвіду, який накопичувався декілька років і у Національного банку України, і у всіх цих структур, які займаються банківською сферою. Тому що ліквідація банку - це дуже складна операція, дуже складна ситуація. Це не ліквідація якоїсь невеликої господарської структури, а це фактично ліквідація структури, яка має довготермінові, багаторічні кредиторські, дебіторські зобов'язання, які дуже часто виходять за рамки трьох, п'ять, навіть інколи десяти років. Тому, звичайно, система ліквідацій, механізм всієї ліквідації має бути чітко прописаний і чітко визначений. Ми обговорювали це питання на комітеті дуже детально. Я сказав би, що спроба Національного банку владнати це питання, є дуже позитивною і правильною. На жаль, є питання, з якими ми не можемо погодитися, і в першу чергу це питання, про яке говорив перший співдоповідач пан Онопенко щодо юридичних аспектів цієї ситуації.
Я маю на увазі, пропозицію Національного банку про доповнення статті 248-4 Цивільного процесуального кодексу України новим положенням в частині, яка виглядає таким чином: подання скарги до суду не зупиняє виконання оскарженого рішення або дії Національного банку чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку.
На нашу думку, це питання дуже суттєво обмежує позицію суду, позицію судочинства взагалі, судової системи, яка є неприпустимою під час якихось господарських спорів, економічних, фінансових спорів і суперечок. Тому на нашу думку це треба врахувати.
Взагалі комітет пропонує підтримати цей закон за основу, цей законопроект за основу, підтримати його в першому читанні, але все ж таки це зауваження, на нашу думку, є дуже і дуже суттєвим. Нам всім треба його врахувати, коли ми будемо зараз голосувати.
Я зараз викладаю рішення комітету, яке було таким, яке я сказав, - підтримати, проголосувати в першому читанні за цей законопроект. Але я ще раз говорю від свого власного імені, що це положення, про яке я тільки що говорив, є дуже і дуже суперечливим, з яким дуже важко погодитись.
Щодо другого законопроекту 5453, щодо збільшення терміну ліквідації банків після трьох років до одного року комерційних банків і до двох років системних банків, то я думаю, з цим треба погодитись, бо досвід тієї ситуації, яка виникає дуже часто при ліквідації банків приводить до того, що треба продовжувати такий термін для того, щоб дуже серйозно розібратися в цих банківських структурах, в зв'язках цієї банківської структури, в дебіторській, кредиторській заборгованості. І тому подовження такого терміну є, на нашу думку, слушним. І комітет рекомендує прийняти за основу цей закон без усяких заперечень. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам.
У нас є проект постанови 3575/п-1 про неприйнятність. Автор ініціативи народний депутат Черновецький, я надаю йому слово. Будь ласка, Леонід Михайлович, три хвилини.
16:50:11
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.
Уважаемые народные депутаты, уважаемый председательствующий!
Христианская либеральная партия Украины, фракция "Наша Украина", Леонид Черновецкий.
Я являюсь президентом Киевского банковского союза, и в том, что я дальше скажу, ничего личного совершенно нет - ни к Александру Витальевичу Шлапаку, ни к его команде.
Речь идет всего лишь об одном важном принципиальном моменте. Есть правда, а есть неправда. Правда состоит в том, что этот закон не прошел комитет, и если только вы его проголосуете, комитеты не нужны. На фига они нужны вообще? По полтора года лежат мои законопроекты, их не рассматривают, тут за три дня давай рассматривать.
Теперь, что предлагает Национальный банк? Весь ужас состоит в том, что он предлагает, чтобы действия ликвидатора банка не возможно было оспорить в суде. Если только вы проголосуете за этот законопроект, то завтра на всех предприятиях, а я не знаю, я думаю, что процентов, может быть, я хочу верить в лучшее, но, наверное, 99 процентов - это жулики, а один процент есть порядочных ликвидаторов. Если кто-то из вас, в зале, знает порядочных людей-ликвидаторов, назовите, я тут же отзову свою инициативу.
Следующий путь, по которому пойдет законодатель, это... Ведь почему только ликвидатор Национального банка, а почему не обычных предприятий? Давайте их всех ликвидировать на фиг без закона, без ничего! И никто не может втручаться в эту проблему. Вот ведь ужас!
Теперь, председатель хозяйственного суда дал заключение: нельзя голосовать, он противоречит Конституции. Председатель комитета... Мы всего лишь собираем мнения, мы хотим сказать, давайте, и я предлагал это Александру Витальевичу, найдите возможность, посчитайте меня за человека, скромного народного депутата, сядьте со мной как с президентом банковского союза - и за полтора часа давайте закон этот доделаем. Нет, к сожалению, я для него не человек, ну, при том, конечно, что он-то человек хороший и большой. Подумаешь, союз какой-то банковский!
Не голосуйте за этот законопроект, он нарушает Конституцию, он неправильный. Потому что сегодня, если вкладчики рвутся в банк, они хотя бы могут создать какое-то объединение, и выбрать ликвидатора своего, и сесть на голову председателю Нацбанка - и он поставит этого ликвидатора.
Если вы за него проголосуете, то ликвидатором будет очередной жулик. И, как в банке "Украина", вытягивал последний холодильник из офиса. Ничего другого вы не найдете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До процедури ще... Да, ми проголосуємо, проголосуємо, Леонід Михайлович. Ми ще ж обговорюємо. В тому числі і вашу постанову. Ми будемо обговорювати два законопроекти і вашу постанову.
З тих, хто записався, хто наполягає на виступі? Так, Юрій Анатолійович. Черняк далеко. Ще хто? Так, добре.
Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Сухому.
16:53:57
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, зверніть увагу, про що тут доповідав голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко. Те ж саме практично, тільки іншими словами, говорив Леонід Черновецький.
Я звертаю вашу увагу на те, що цим законопроектом, так званим законопроектом, який не пройшов, абсолютно ніяк не пройшов належних експертиз, порушується вимога Конституції України, так, саме Конституції України. Тому що йде колосальний наступ на права суддів і судів.
Я процитую вам тільки зміни, які пропонуються в статтю 248 зі значком чотири Цивільно-процесуального кодексу України.
Пропонується доповнити такою частиною. Подання скарги до суду не зупиняє виконання оскарженого рішення або дій Національного банку чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку. Тобто, остаточне слово в цій державі по всім питанням буде за банком.
Далі пішли Господарський процесуальний кодекс, стаття 67 "Заходи до забезпечення позову". Не дозволяється забезпечення позову шляхом заборони Національного банку, тимчасового адміністратору вчиняти певні дії і так далі.
Шановні, а як же з нормою Конституції про те, що норми і юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в Україні? Що з цим робити? І можливо є відповідь на це питання. А я задам вам питання таке. Хто стоїть за двома банками? ТАС і ТАСінвест. В чиїй вони власності? За даними Партії захисників Вітчизни вони у власності голови Національного банку Тігіпка. Скажіть мені, будь ласка, в якій країні в Танзанії навіть такого немає, щоб голова Національного банку мав у себе власності банки, а потім нажимав на інші, щоб вони приєднувалися. І уже приєднуються. Приєднується там "Наш банк", приєднується інші банки або інші. В 1990-92 роках, коли Тігіпко був головою правління "Приватбанку" до 1 мільярда підійшло через ....-рахунки пішли в прибалтійські банки. Ніхто цим не займається. 9 мільярдів золотовалютних запасів сьогодні зберігається в доларах Сполучених Штатів Америки і ми з вами втратили 25 відсотків, тому що не було ніякої диверсифікації і за рахунок підняття євро. І знову ніхто за це не відповідає. Тому я в цьому законі, який дуже швидко абсолютно правильно депутати сказали, тільки 16.06 нам виданий цей документ. 16.06 виданий, сьогодні вже розглядаємо. Це лобіювання, іншого я нічого не називаю.
Другий законопроект може бути, повторюю може бути прийнятий........
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Інший законопроект може бути прийнятий в першому читанні, бо там є право Національного банку продовжити строк проведення процедури ліквідації банків до одного року, а з , так званих, системоутворюючих банків - до 2-ох років. Там треба записати певні перестороги для того, щоб це право не було у Національного банку абсолютним.
Я дякую вам, просив би проти першого голосувати, другий можна прийняти у другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Будь ласка, Сухий. Підготуватися Мироненко.
16:57:51
СУХИЙ Я.М.
Шановні народні депутати! Для нас, народних депутатів України мажоритарників і списочників від Запорізької області, немає ніякого сумніву щодо того, як голосувати за законопроект 3575. Я прошу уваги тих народних депутатів України, які мали ці проблеми і знають, що таке людське горе і людська біда, коли в оцих різних ініціативних групах люди вмирали не дочекавшись повернення грошей від банку, який збанкрутів чи лопнув. Той шквал людських бід та проблем, який впав на запорізьких депутатів після ліквідації банку "Слов’янський", після ліквідації банку "Наш банк", не залишає нам вибору. Законопроект ми чекали давно, його слід підтримати обов'язково. Подібний законопроект нещодавно був внесений, зареєстрований народним депутатом України Артеменком та іншими народними депутатами України від Запорізької області.
Перше. Ми давно чекаємо нового визначення неплатоспроможності банку. Це надзвичайно важливий аспект. При чому тут Прикінцеві положення? На Прикінцевих положення два виступаючих з цієї трибуни побудували всю політику, та це ми можемо легко поправили у другому читанні.
Ми чекаємо прозорого і зрозумілого переліку заходів впливу щодо комерційних банків. Це сьогодні якась вотчина для багатьох бізнесменів.
Друге. Досі Запоріжжя однозначно говорить і про необхідність підтримати норму щодо вимог до ліквідаторів. Ну там же ж у законі, читайте цей закон, там же чітко виписано кадрові вимоги до ліквідатора, професійні вимоги, його відповідальність перед судом, перед законом.
Особливо ми чекали, і добре, що у цьому законопроекті виписано норму, (послухайте уважно), щодо черговості, вірніше першочерговості отримання коштів при ліквідації банку саме для фізичних осіб, для тих людей, які в першу чергу страждають, коли стається непоправне лихо - лопає банк. Особливо ще й тому, що в першу чергу ці вимоги будуть задовольняти вимоги фізичних осіб, а це, фактично, кредитори цього банку. Цей законопроект слід прийняти в першому читанні обов'язково. З прийняттям законопроекту 3575 ми отримаємо змоги дещо поліпшити міру довіри населення до банків.
Я хочу нагадати всім присутнім, слід пам'ятати, саме у всіх країнах світу головний інвестор - це та людина, яка несе в банк гроші. Саме в його інтересах цей законопроект. Я ще раз підтверджую, застереження щодо Прикінцевих положень ми можемо зняти в другому читанні. Сьогодні цей законопроект слід прийняти в першому читанні обов'язково. Його чекають тисячі і тисячі людей, банк яких лопнув, і ті, гроші яких зараз в банках.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Мироненко. Підготуватися Черняку.
17:01:04
МИРОНЕНКО В.А.
Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.
Уважаемые соотечественники, беды людей, связанные с аферами, воровством вокруг банка "Украина", банка 'Славянский', да и опыт Украины, весь опыт капиталистической Украины показывает, что этот законопроект нужен. Коммунистическая партия Украины будет голосовать за принятие Закона в первом чтении, ибо он направлен хотя бы на небольшую попытку наведения порядков в банковской сфере.
Если банк неплатежеспособен, не может своевременно в полном объеме исполнять законные требования кредиторов, вкладчиков из-за отсутствия средств, то такие банки надо подвергать банкротству. Конечно, есть опасность злоупотреблений и это надо учитывать. Действительно, ликвидаторы у нас и по предприятиям очень часто совершенно правильно являются коррупционерами и это правда. Но ведь мы видим, что само капиталистическое государство - это большой вор, обворовавшее народ за все эти 13 лет с помощью великой приватизации в банковской сфере, в промышленности, в сельском хозяйстве и так далее. И поэтому мы должны сделать вывод, что надо идти к социализму, без этого ничего доброго не получится.
Далее. Уважаемые соотечественники, существует вообщем-то необходимость принятия этого закона, но надо принимать и другие законы, чтобы прекратить дефляцию, искусственную нехватку денег в сфере товарно-денежного обращения. Эта нехватка именно обеспечивается искусственно для того, чтобы обеспечить высокие кредиты в связи с нехваткой. И это обеспечивается, подчеркиваю, фактически почти полной монополией банковской частной сферы. Есть опасность и другая, если во главе Национального банка или Президент, будучи вором, будет принуждать к ликвидации государственных последних банков, то он может тоже ликвидировать и государственные банки, но он может это сделать и без этой, без этого закона. Если же полная монополия утвердится, тогда уважаемые работники предприятий, населения Украины, тогда вообще население будет нищее, потому что дефляция будет еще большая, кредиты будут даваться под больший процент, ограбления народа будет большая. Дефляция душит экономику.
Уважаемые соотечественники, фракция коммунистов призывает также Национальному банку профессионально подготовить законопроекты, которые бы обеспечили создание банка реконструкции развития других банков государственных, направленных на инвестирование экономики. В нас взяли пример Япония, Италия и другие государства, они создали систему, как раз госсектор в банковской системе, и это помогает развитию экономики. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Черняк, і будемо визначатися.
17:04:19
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".
Питання, яке ми сьогодні розглядаємо, є класичним проявом конфлікту інтересів, але, як кажуть, суп окремо, мухи окремо.
Що торкається супу. В економіці України дуже багато дрібних банків. Звичайно, ситуація зобов'язує, щоб діяв закон концентрації капіталу, щоб відбулося злиття банків, щоб вони були більш потужними. Це поза сумнівом.
А тепер про мухи. Треба вдосконалити процедуру ліквідації банків. Вона складна. Це правда. Але що є неприйнятним у першому законопроекті? Неприйнятним є те, що при суперечках між банком і ліквідаторами рішення суду не береться по суті до уваги. Може прийматися рішення суду, а процес ліквідації банку триває. Це питання треба узгодити. Треба більш чітко виписати процедуру ліквідації банку, пов'язати це із рішенням суду. Тому я підтримую пропозицію, що перший законопроект треба відправити на повторне перше читання.
Що стосується другого законопроекту. То в ньому йдеться про терміни ліквідації. Зараз діє норма три роки. Тут пропонується на рік збільшити для комерційних банків і на два роки для системних банків, якщо в цьому є потреба. Я думаю, що з цим можна погодитися. І другий законопроект можна прийняти у першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З місця, будь ласка, з мотивів Рудьковський.
17:06:16
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Шановні народні депутати, дії двох останніх президентів та Національного банку під час так званої реформи в Україні привели до знецінення заощаджень громадян та повного доведення до відчаю переважну більшість вкладників в Україні, втрати повної довіри до держави. І цей законопроект, на жаль, не підвищує довіру до Національного банку, бо знову пропонує його поставити вище незалежних судових органів. Я вважаю, що цей законопроект треба відправити на повторне перше читання.
З ініціативи Олександра Олександровича Мороза було прийнято рішення про індексацію заощаджень громадян, але Національний банк до сих пір не вніс пропозиції конкретних механізмів повернення заощаджень. Давайте такі...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Будь ласка, Шлапак, одна хвилина і голосуємо.
ШЛАПАК О.В. Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу на три такі короткі коментарі. В першу чергу щодо терміновості подачі закону. З березня-місяця цей законопроект лежить в комітеті пана Онопенка. З березня-місяця ми, Національний банк, разом з вкладниками звертаємося розглянути його. Цей законопроект не розглядається. У нас не було іншого виходу, як звернутися до Верховної Ради разом з вкладниками, аби цей закон був винесений в зал, і ви розсудили нас, хто правий, хто неправий.
По суті питання я ще раз хочу підкреслити, що в одному правий Леонід Михайлович: є права, а є неправда. В 99 статті закону залишається повне право оскаржити будь-які дії ліквідатора, адміністратора. Ми ж для того, щоб не було суперечностей, просто-напросто Василь Васильович Онопенко норму Цивільно-процесуального кодексу статті 52-ї, яка вами вже прийнята, Верховною Радою, підписана і вступить в силу з першого січня, пропонуємо перенести в тіло цього закону. Однак, оскільки з першого січня вона і так буде діяти, ми готові відмовитися від цих прикінцевих положень, як і говорив пан Сухий, для того, щоб пройшли головні норми закону - про черговість платежів для людей.
І тому переконую вас, що в другому читанні ми абсолютно нормально доопрацюємо цей законопроект, про що ми неодноразово говорили пану Черновецькому, коли разом з ним сиділи. Куди ще він пропонує сісти, я не знаю. Я там сидіти не збираюся. Дякую. Прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення завершено. Будемо голосувати. Першою буде голосуватися постанова про неприйнятність. Автор постанови народний депутат Черновецький, законопроект 3575/П-1 про неприйнятність законопроекту за номером 3575 про банки і банківську діяльність (щодо ліквідації банку). Прошу визначатися. Постанова Черновецького.
17:09:30
За-88
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо ліквідації банку), реєстраційний номер 3575.
Прошу голосувати.
17:10:04
За-177
По фракціях, будь ласка.
“Наша Україна" - 5, "Регіони України" - 25 , Фракція комуністів - 57, СДПУ(о) - 30, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 11, "Трудова Україна" - 28, Народна аграрна партія - 0, СПУ - 3, Блок Тимошенко - 0, "Союз" - 9, НДП та ПППУ - 3, "Центр" - 1, Позафракційні - 5.
Я ставлю на голосування в першому читанні за основу проект закону про внесення змін до статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо терміну процедури ліквідації банку), реєстраційний номер 5453.
17:11:03
За-316
Там одне речення, можливо, ми в цілому приймемо його? Немає заперечень?
Тоді я його ставлю на голосування як закон про внесення змін до статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо терміну процедури ліквідації банку), реєстраційний номер 5453. Прошу голосувати.
17:11:36
За-328
Прийнято як закон.
Шановні колеги, я прошу підтримати пропозицію про направлення попереднього законопроекту - тут звучали такі пропозиції: Онопенко вносив, - законопроекту 3575 на повторне перше читання. Голосуємо.
17:12:17
За-219
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, наступні законопроекти: номер 4062 і 4190-1, - в зв'язку із хворобою автора законопроектів народного депутата Осики він просить їх перенести. Не буде заперечень?
Слухається питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо окремих видів послуг), реєстраційний номер 4097. Доповідає Челноков Сергій Дмитрович. Підготуватися Святошу.
17:13:12
ЧЕЛНОКОВ С.Д.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!
Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті дев'ятої Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування послуг", які дозволять телефонам-автоматам, таксофонам, виконувати свою основну функцію: надавати послуги зв'язку з використанням готівкової форми оплати, з монетами, без значних затрат на їх доопрацювання.
Доопрацювання таксофонів з метою надання не притаманної їм функції - реєстратора розрахункових операцій, - збільшує їх вартість, значно ускладнює їх експлуатацію, збільшує дороговизну їх обслуговування і ставить їх у дискримінаційні умови в порівнянні з іншими типами таксофонів, які не використовують готівкову форму оплати.
В разі прийняття законопроекту значно розширюється виробництво таксофонів, знижується їх вартість, експлуатація та обслуговування значно спрощуються, а населення має можливість вибору форми оплати за надані послуги зв'язку.
Проектом пропонується доповнити перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, про яких реєстратори розрахункових операцій то розрахункові книжки не застосовуються (це стаття 9 Закону "про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") введенням до неї нового пункту 12, а саме "при наданні послуг зв'язку з телефонних автоматів-таксофонів з використанням готівкової форми оплати - монети.
Реалізація норм законопроект не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, а навпаки дозволить зекономити значні кошти, які необхідно було б витратити на доробку парку таксофонів, яких в Україні зараз понад 1900 штук. Впровадження цього законопроекту дозволить збільшити додаткові надходження до бюджету. Населення буде мати зручну форму оплати за задані послуги зв'язку. відповідні контролюючі організації завжди можуть отримати вичерпну інформацію про обсяг наданих послуг та кількість отриманих грошей за будь-який період, тому що всі таксофони працюють під наглядом комп'ютерної системи керування, яка зберігає всю інформацію про надані послуги.
Науково-експертне управління підтримує даний законопроект без зауважень. Комітет з фінансів і банківської діяльності пропонує прийняти його за основу і в цілому. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, співдоповідач - член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Дмитро Володимирович Святаш. будь ласка, Дмитро Володимирович, думку комітету.
17:15:47
СВЯТАШ Д.В.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Даним законопроектом пропонується віднести діяльність із надання послуг таксофонного зв'язку до такової, що не потребує застосування реєстратора .......... операцій.
На засіданні комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 14 квітня цього року Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , який внесений народним депутатом Челноковим, було розглянуто і комітет дійшов до наступного висновку. Погоджуючись із змістом законодавчої пропозиції, комітет запропонував ..........зувати форму проекту закону і прийняв рішення підтримати доопрацьований варіант. Комітет рекомендував схвалити внесений на заміну раніше поданого проект закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у першому читання за основу та у цілому, як закон України. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! немає необхідності обговорювати, я думаю, все зрозуміло. Да? Тоді я з вашого дозволу ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо окремих видів послуг), реєстраційний номер 4097 за основу. Голосуємо.
17:17:20
За-250
Немає заперечень, якщо ми приймемо, як закон? Прошу голосувати, як закон. Голосуємо.
17:17:45
За-227
Дякую. Прийнято як закон.
Слухається питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстратору розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо перевезення пасажирів і багажу на таксі), реєстраційний номер 4097-1. Доповідач Дмитро Володимирович Святош, будь ласка.
17:18:17
СВЯТАШ Д.В.
Шановний Голово! Шановні колеги! Законопроект про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстратору розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" має на меті ствердження та практичну реалізацію вже діючих норм чинного законодавства у галузі надання послуг з перевезення пасажирів і багажу на таксі та усунення невідповідності між ними та законами України про застосування реєстратору розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, захист прав споживачів зазначених послуг, надання більш якісних та безпечних перевезень та неухильне виконання суб'єктами господарської діяльності незалежно від організаційно-правових форм і ліцензійних умов впровадження такої діяльності та фінансової дисципліни.
В діючій редакції закону пункт четвертий та шостий статті 9 визначено умови, за яких реєстратори розрахункових операцій, отже і таксометри, не застосовуються. Тобто надання послуг з перевезення пасажирів і багажу на таксі відносяться саме до цих умов.
З іншого боку, відповідно до законодавства України щодо ліцензування, також нормативних актів, які регламентують ліцензування послуг з перевезення пасажирів і багажу на таксі, застосування електронних таксометрів є обов'язковими. Зміни, що пропонується внести законопроектом виключають з положення статті 9 пунктів 4 і 6 діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і багажу на таксі, стверджуючи таким чином пріоритет ліцензійних умов в цій галузі та ліквідуючи невідповідність цього Закону статті Законом "Про транспорт".
Згідно з Законом України "Про автомобільний транспорт", Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг пасажирсько-автомобільного транспорту" всі без виключення суб'єкти господарської діяльності, якщо здійснюють перевезення багажу на таксі повинні встановити і використовувати електронні таксометри, реєстратора розрахункових операцій, повідомити пасажиру розмір оплати проїзду, показники тахометру на початку і в кінці поїздки, видати пасажиру чек про оплату його поїздки.
Хочу зазначити, що 14.04 цього року Комітет по фінансам і банківській діяльності розглянув законопроект, Закон України, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу та в цілому. Також законопроект підтриманий Комітетом з питань Європейської інтеграції. Законопроект пройшов експертизу в Міністерстві фінансів, яке зазначило, що він призведе до підвищення надходжень до Державного бюджету України. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимирович, сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, Кармазін з місця, прошу мікрофон.
17:20:53
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, у нас в пошті багато звернень громадян, які запитують, як сьогодні зупинити таксистів і як бути впевненими у тому, як захистити свої права, як споживачів, як виконати вимоги закону про захист прав споживачів через те, що у багатьох таксі відсутні взагалі реєстратори розрахункових операцій.
Ми з вами приймали Закон про автомобільний транспорт, про ліцензування певних видів господарської діяльності, де чітко передбачено обов'язковість встановлення і використання у таксі електронних таксометрів для того, щоб населення України, громадяни України, іноземці чітко розуміли, що є встановленні правила гри, є ціна встановлена і що це відбувається у державі за певних умов.
Тому я вважаю, що законопроект народного депутата Святоша підлягає підтримці. І, мабуть, у цьому випадку комітет правильно зробив, тут невеличкі зовсім зміни, тим більше, що вже два закони якраз про це говорять, щоб і в цей Закон про внесення змін до Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, який прийнятий, приймався ще у липні 1995 року, ми внесли відповідні зміни у першому і у другому читанні. Тому я погоджуюся з тим, що запропонував комітет щодо першого і другого читання, і думаю, що це надасть більшого, скажемо так, європейського виразу Україні і гарантуватиме споживачам їх захист їхніх прав. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі, хто записався, виступили. Тому я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо перевезення пасажирів, багажу на таксі (реєстраційний номер 4097-1) у першому читанні.
17:23:31
За-146
Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.
"Наша Україна" - 18, "Регіони України" - 42, Комуністи, соціал-демократи - 0, "Демініціативи", "Народовладдя" - 26, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 16, Соціалісти - 19, Блок Тимошенко - 2, "Союз" - 0, НДП, промисловці - 5, "Центр" - 13, Позафракційні - 5.
Є пропозиція на повторне перше читання. Прошу голосувати. Повторне перше, голосуємо.
17:24:21
За-222
Рішення не прийнято. Законопроект знімається.
Слухається проект Закону про внесення змін про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо непрямих методів визначення суми податкових зобов'язань. Реєстраційний номер 5023. Автор народний депутат Горбачов Віктор Сергійович. Будь ласка, Вікторе Сергійовичу, три хвилини.
17:24:54
ГОРБАЧОВ В.С.
Спасибо. Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель. Сегодня мы рассматриваем проект Закона о внесении изменений в Закон Украины "О порядке погашения обязательств налогоплательщика перед бюджетными и государственными целевыми фондами". То есть то, что мы платим как налоги.
Правовые механизмы определения налоговых обязательств косвенными методами, то есть методы, которые довольно приближенные, налоговые, будут иметь значительную эффективность в особенности при их применении к недобросовестным плательщикам. То есть кого мы, допустим, не можем найти, кто не ведет документальное обязательство по налогам. Вот к этим налогоплательщикам это очень эффективные косвенные и приближенные методы. Основной целью законопроекта является то, что механизм определения суммы налоговых обязательств, то есть налогов по приближенным косвенным методам, должен регулироваться исключительно законом, а не нормативно-правовыми актами Кабинета Министров.
Что на сегодняшний день происходит по тем приближенным и косвенным то есть методам у нас в стране? На сегодняшний день глава Администрации налоговой подает методику, как отчислять эти приближенные налоги в Государственный бюджет. Кабинет Министров соответственно принимает решение этой методики. По сути мы имеем факт .............. день по сути налогового законодательства, которое, согласно нашим законам, может принимать только Верховный Совет. И одна из поправок моего закона урегулирует этот вопрос, то есть соответственно мы забираем право у Кабмина делать эти законы методиками, как отчислять налоги. Соответственно я предлагаю это делать только законом страны.
Так же законопроектом предложены положения, что решения о применении косвенных методов и назначение сумм налоговых обязательств, приближенных косвенных методов, принимается налоговым органом, а решение об уплате суммы таких налоговых обязательств применяется в судебном порядке.
На сегодняшний день эта поправка есть в законе. Но с первого января 2005 года уже будет совсем по-другому. На следующий день налоговый инспектор приходит, приближенными методами, если у вас есть какая-то минимальная ошибка в документации, начисляет вам налоги и сам подает в суд.
Предприниматель приходит к судье и доказывает в суде свою правоту или неправоту. Если он туда не приходит, соответственно он соглашается с этими налогами.
С первого января 2002 года будет совсем другая система. То есть, налоговая служба будет исчислять налоги и уже будет у вас забирать эти налоги сразу без суда. Соответственно, если ты не согласен с этими исчислениями налоговыми, ты уже сам подаешь в суд и соответственно доказываешь или нет. Я предлагаю оставить поправку, так как это не налоги, это не прямое доказательство налогов, которые может давать предприятие, а приближенные налоги. Именно в этой части косвенных методов я предлагаю оставить ту поправку, которая сейчас существует. И только налоговая служба должна доказывать, как на сегодняшний день в суде, эти налоговые обязательства. Спасибо.
Я могу сказать, что комитет поддержал, почти 99 процентов, эти поправки в законе о порядку погашения. Спасибо большое.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Сергійович.
Так, нема бажаючих? Тут Кармазін, Черняк. Не наполягають? Будь ласка, Кармазіну мікрофон. Сідайте, сідайте.
17:28:00
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Ця пропозиція, з якою виступив наш колега Горбачов, заслуговує тільки на підтримку і на увагу. Вона сьогодні зупиняє Державну податкову адміністрацію і її свавілля. Тому в цьому законі зацікавлені більшість громадян України затвердження тої методики, яка пропонується при визначенні сум податкових зобов'язань законом, дозволить підвищити прозорість прийняття цих рішень при застосуванні непрямих методів оподаткування.
І звісно, хотілось би, щоб прийняти і в двох читаннях, але, на жаль, є маленькі проблеми, я тут можу погодитися з Науково-експертним управлінням, яке пропонує зробити більш чітким запропонований в пункті 4.3.5 пункту 4.3. статті 4 механізм прийняття рішень про застосування непрямих методів, бо там надається виключне право податкових органів приймати рішення про застосування непрямих методів та нарахування на їх основі податкових зобов’язань. А з іншої рішення про сплату податкових зобов'язань має прийматися у судовому порядку.
Звісно, якщо виявляє спір, то треба тільки в судовому порядку.
Тому от з маленькими цими нюансами, якби їх... вони ще взагалі були б відсутні, то закон можна було б приймати і в двох читаннях, а інакше прийдеться якось його тлумачити. Хоча в любому випадку я хочу подякувати депутату Горбачову, і, мабуть, всі наші виборці подякують, особливо ті, хто потерпає від Податкової адміністрації. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.
Слухати слова подяки Горбачову...
Так, тоді ставлю на голосування. В першому читанні голосується проект закону про внесення змін до Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами щодо непрямих методів визначення суми податкових зобов'язань. Реєстраційний номер 5023. Голосуємо.
17:30:45
За-323
Закон прийнято.
Може, в цілому? Немає заперечень? Тоді я ставлю в цілому як закон про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами щодо непрямих методів визначення суми податкових зобов'язань. Реєстраційний номер 5023. Голосуємо.
17:31:19
За-331
Закон прийнято.
Переходимо до розгляду питання: проект Закону "Про хімічні джерела струму". Тут є три законопроекти. Я надаю слово і автору законопроекту, і від Комітету з питань промислової політики і підприємництва Майку Віталію Івановичу. Віталій Іванович, будь ласка.
17:32:00
МАЙКО В.І.
Майко Віталій Іванович, Партія промисловців і підприємців, фракція НДП і Партії промисловців і підприємців.
Є пропозиція. Тут три закони є: закон Зіміна, закон Чечеля і закон Єханурова, Єщенка і мій. Є пропозиція така: ці три закони, дуже близькі по своєму і значенню, і направленню, і є пропозиція: зробити з трьох законів один і віддати ці всі закони на повторне перше читання, щоб не витрачати часу. Якщо немає заперечень, прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я тоді ставлю на голосування пропозицію: направити на повторне перше читання, з тим щоб з трьох законопроектів підготувати один. Це реєстраційні номери 4525, 4525-1 і 5030, проект Закону "Про хімічні джерела струму". На повторне перше читання. Прошу голосувати.
17:33:24
За-317
Рішення прийнято. Дякую.
Так, переходимо до розгляду питання "Повторне перше читання". Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов'язкового пенсійного страхування). Реєстраційний номер 4584.
Заступник Міністра праці та соціальної політики Гаряча Олена Василівна. будь ласка, Олена Василівна.
ГАРЯЧА О.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Цей законопроект вноситься на ваш розгляд в зв'язку з дорученням Верховної Ради про приведення у відповідність діючих законів у зв'язку з прийняттям закону про пенсійне страхування.
Шановні народні депутати! Сьогодні пенсія призначається в залежності від трудового внеску особи і з урахуванням її заробітку, з якого сплачено внески. І ми пропонуємо посилити кримінальну відповідальність платників внесків за несвоєчасну сплату внесків або ухиляння від сплати внесків, а також за неподання достовірних документів про стаж роботи найманої особи і про її доходи.
Шановні народні депутати! Пропонується визначити в бюджетному кодексі, що всі виплати, які нараховуються особі зверх тих норм, які передбачені по загальному закону, вони будуть фінансуватися з Державного бюджету. Це дає можливість спрямувати кошти і Пенсійного фонду, і Державного бюджету на підвищення пенсій. Після першого розгляду цього законопроекту у Верховній Раді пройшов час і вже ті напрацювання, які ми зробили і узгодили з соціальними партнерами, вони спрацьовують. При внесенні змін до Закону про Державний бюджет на 2004 рік передбачені кошти частково і для сільгоспвиробників. Таким чином, ми частково знімаємо і цю проблему фінансування пенсій селянам.
Шановні народні депутати! Перед законом щодо сплати внесків до Пенсійного фонду всі ми з вами однакові маємо зобов'язання і ці зобов'язання ми пропонуємо поширити на тих, хто відкладає свої кошти на банківські рахунки. Вони не будуть позбавлятися від сплати внесків до Пенсійного фонду. Це дасть можливість нам теж спрямувати кошти для виплати трудових пенсій.
Шановні народні депутати! Цей законопроект розглядався в усіх комітетах Верховної Ради. За дорученням Голови Верховної Ради був направлений лист розглянути додатково і тим комітетам, які його не встигли розглянути перед першим розглядом.
Науково-експертне управління підтримало даний законопроект. На друге читання ми можемо врахувати всі ваші зауваження і пропозиції. Просимо підтримати. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Василівна. Сідайте, будь ласка.
Що, будемо підтримувати? Тоді хто за те, щоб підтримати у першому читанні проект Закону про внесення мін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового пенсійного страхування ( реєстраційний номер 4584), прошу голосувати.
17:37:10
За-254
Законопроект прийнятий у першому читання. Ні, у цілому навіть доповідач казала, що треба дещо уточнити. В першому.
Слухається проект Закону про політичну рекламу ( повторне перше читання), реєстраційний номер 3143. Доповідає Мішура Валерій Дмитрович. 3 хвилини, Валерію Дмитровичу, будь ласка.
17:37:41
МІШУРА В.Д.
Шановні колеги! Поданий на заміну законопроект являє собою доопрацьований варіант попередню його редакцію.
Що доопрацьовано? Скорочено із 22-ох до 18-ти статей, тобто на чотири, вилучено ряд визначень, що не стосуються безпосереднього цього закону, зокрема, класифікація засобів масової інформації залежно від засновників, уточнено принципи розповсюдження політичної реклами, розширено форми, засоби і мови здійснення політичної реклами, більш чітко виписано особливості у виборчий період проблеми захисту засобів масової інформації і підстави відповідальності за порушення закону.
Пропонується цим законом врегулювати коло питань пов'язаних із застосуванням політичної реклами особливо під час виборчих кампаній. Визначаються загальні засади правового регулювання політичної реклами, принципи розповсюдження, форми, засоби, умови його здійснення. Проект спрямований на встановлення рівних умов та можливостей реалізації політичної реклами всіми учасниками політичного процесу, особливо в період виборчих кампаній. Для цього пропонується законодавчо врегулювати питання про кошти, що залучаються до проведення виборчих кампаній, використання партійних та поза партійних засобів масової інформації, контролю за дотриманням та відповідальності за порушення законодавства про політичну рекламу.
Науково-експертне управління Верховної Ради України зазначило, що редакція цього проекту є більш досконалішою за попередню. Крім цього є кілька зауважень, вони стосуються дублювання, узгодження між собою певних положень, впорядкування відсилочних статей. Тобто ці речі, які можна врахувати під час другого читання.
Я вважаю, що цей Закон може стати суттєвим доповненням до українського виборчого законодавства. А прийняття цього Закону стане тестом на предмет хто ж справді виступає за чисті, прозорі, демократичні та чесні вибори.
Комітет розглянув на своєму засіданні і пропонує прийняти законопроект в першому читанні. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Валерій Дмитрович.
Шановні колеги, є пропозиція підтримати наші вибори добрим Законом.
Будь ласка, одна хвилина, Кармазіну мікрофон.
Юрій Анатолійович, ви і за хвилину скажете все те, що хочете.
17:40:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, ми повернули попереднього разу цей законопроект і треба сказати, що законопроект то покращений, хоча ситуація у державі погіршилась. Ми бачимо ганебну політичну рекламу, яку, яким чином привертають увагу до нинішнього Прем'єра, до нинішнього Президента, ми бачимо, як опускається у глядачів сьогодні Верховна Рада як колективний законотворчий орган. Ми бачимо, що однобічно іде інформація на виборчих дільницях, у тих виборчих округах, де були зараз вибори. Тому мені здається, що у першому читанні цей закон треба приймати, але у другому читанні треба вилучати такий контроль за дотриманням законодавства про політичну рекламу, який...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Анатолійович. Завершуйте, да. Дайте можливість завершити, будь ласка.
17:41:23
КАРМАЗІН Ю.А. Передбачається контроль за дотриманням законодавства про політичну рекламу покласти не тільки на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, що абсолютно їй притаманно, але і на Державний комітет телебачення і радіомовлення. А ми з вами знаємо, що як орган виконавчої влади він нічого у плані контролю за дотриманням законодавства не робив, не робить і під час президентських виборів робити не буде. Краще покласти цей обов'язок на Комітет з питань свободи слова і інформації, який очолює у Верховній Раді Микола Томенко, принаймні це буде об'єктивніше, реальніше, і там представлені всі політичні сили. Тим більше, що під час виборів і референдумів контрольні функції будуть делегуватися також відповідним виборчим комісіям і комісіям з референдуму. Яким чином, як, якого рівня чи всім комісіям можна давати це право, чи будемо оскаржувати у суді?
Тому у першому читанні закон можна приймати, а потім ці запобіжники описувати уже для другого читання. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування проект Закону про політичну рекламу (реєстраційний номер 3143). За основу у першому читанні голосуємо.
17:42:52
За-262
Законопроект прийнято у першому читанні.
Шановні колеги, у нас є цілий ряд цікавих постанов, які, я думаю, ми дружно підтримаємо.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проект постанови. А можливо одразу, якщо не буде заперечень, про включення до порядку денного і прийняття постанови про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Суми у зв'язку з 350-річчям його заснування. Реєстраційний номер 5487. Для включення до порядку денного і прийняття постанови. Голосуємо.
17:43:56
За-333
Постанова прийнята.
Я ставлю. Прийнята постанова. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття постанови про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Львова у зв'язку з 705-річчя його заснування. Реєстраційний номер 5532. Я там прожив все своє свідоме життя. Прошу підтримати.
17:44:37
За-367
Дякую. Постанова прийнята.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття постанови про відзначення 150-річчя з дня народження видатної української акторки Марії Заньковецької. Реєстраційний номер 5424. Голосуємо дружно "за".
17:45:12
За-357
Рішення прийнято. Постанова прийнята.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і прийняття постанови про відзначення 135-річчя з дня народження видатної української співачки Соломії Крушельницької, реєстраційний номер 5431. Голосуємо.
17:45:47
За-367
Постанова прийнята.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду сьогодні проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкових видів страхування, реєстраційний номер 5272, про включення до порядку денного.
17:46:22
За-348
Включено питання до порядку денного.
Є заперечення проти прийняття в першому читанні? Немає?
Так, будь ласка, Кармазін щось хоче сказати.
(Ш у м у з а л і)
Процедуру? Тоді, будь ласка, я запрошую для доповіді голову Державної комісії з регулювання ринків фінансів і послуг України Суслова Віктора Івановича. Віктор Іванович, три хвилини.
СУСЛОВ В.І. Шановні народні депутати!
Кабінет Міністрів України вносить на розгляд Верховної Ради України для розгляду в першому читанні проект закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкових видів страхування.
Необхідність цього проекту. Перш за все, в Україні сьогодні існує 39 видів обов'язкового страхування, в країнах Європейського союзу, до речі, це 5-6 видів. Тому першою метою цього проекту є приведення законодавства України у відповідність до законодавства Європейського союзу.
Надмірна кількість обов'язкових видів страхування веде до додаткових видів державного бюджету України у випадках, коли такі види здійснюються за рахунок Держбюджету. Крім того, обов'язкові види страхування зменшують бази оподаткування і таким чином зменшують надходження від податку на прибуток. Крім того, наявність надлишкових видів обов'язкового страхування породжує монопольне становище деяких страхових компаній і відомств, що є неприпустимим з точки зору розвитку конкурентного середовища на ринку.
Ряд видів, обов'язкових видів страхування є недоцільним економічно. В матеріалах, які ви маєте, йдеться про те, що по деяких видах страхування збори обчислюються тисячами гривень, що замало для існування цих видів страхування. Тому уряд пропонує з переліку 39 видів обов’язкового страхування вилучити 29 видів і залишити 10 видів страхування. Ця пропозиція була підтримана Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. Крім того, я хотів би нагадати і подякувати депутатам за те, що недавно був схвалений закон про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і впровадження в дію цього закону перекриє можливі втрати страхового ринку від скорочення обов'язкових видів страхування. Я вдячний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович. Сідайте, будь ласка.
Так, у нас записалося на виступи, якщо не будуть заперечувати колеги, по хвилині Кармазін і Правденко з місця чи з трибуни, як хочете, будь ласка. Кармазін, підготуватися Правденку.
17:49:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, законопроектом дійсно запропоновано позитивні речі - скасувати значну кількість обов'язкових видів страхування, які встановлено Законом України про страхування.
Загалом із 42 видів обов'язкового страхування, які на сьогодні встановлені статтею сім Закону про страхування, проектом запропоновано скасувати 29, тобто залишається 13 видів обов’язкового страхування, серед яких такі як, медичне, від нещасних випадків на транспорті, авіаційне, відповідальність власників транспортних засобів і так далі. Але я хотів би звернути вашу увагу на деякі речі, які можуть статися непередбачувані абсолютно. І ми з вами можемо погіршити правове поле. Я звертаю увагу і Віктора Івановича Суслова на ці речі. Я розумію, що щось хоче Європейський Союз, хтось ще хоче - а ми маємо дбати про національний інтерес.
От з цього боку в мене є якраз питання. Шкода, що ми не застосовуємо повну процедуру до всіх законопроектів, і ми не можемо задати жодного питання.
Я звертаю вашу увагу на те, що пропонується внести зміни в Закон про захист населення від інфекційних хвороб. Я недавно підводив підсумки і говорив, що робиться сьогодні з туберкульозом, яка епідемія йде СНІДу сьогодні, і, зокрема, в Одесі. І як же ми захищаємо медичних працівників?
Пропонується і виключається в порівняльній таблиці на сторінці 15-й (подивіться, хто бачить, має перед собою проект), там заходи правового і соціального захисту медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Зараз нині чинним законом зазначено (частина друга статті 39): "Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ підлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України". Зараз це пропонується виключити.
Я вважаю, що такий підхід не є виправданим. Більше того, такий підхід загрожує безпеці громадян України, погіршує ситуацію тут і тільки буде сприяти цим захворюванням. То для кого ми робимо закон: чи ми його для людей робимо, чи потім нам подякують за це люди? Тому давайте подивимося уважно кожен закон, який тут пропонується.
Я пропоную без цього закону, без статті 39: про захист населення від інфекційних хвороб - в цей закон не можна вносити зміни. Є закон тут також про СНІД, про боротьбу зі СНІДом. І в цей закон не можна вносити зміни. А в інші - будь ласка. Називається ще: Закон про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту - СНІД- та соціальний захист населення. Пропонується статтю 26........
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершуйте.
КАРМАЗІН Ю.А. Тому, оскільки перше читання, це є концептуальний підхід, то я просив би Верховну Раду України прийняти без статті 25 закону про запобігання захворювання на СНІД і без тої статті 39 про захист населення від інфекційних хвороб. От тоді це буде нормально. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Правденко Сергій Макарович. І будем визначатися.
17:53:33
ПРАВДЕНКО С.М.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я не володію такою пишною лексикою як шановний Юрій Анатолійович, але з його позицією співпадає повністю позиція нашої фракції "Демократичні ініціативи", "Народовладдя". Ми пропонуємо в цілому ми підтримуємо цей законопроект, але з врахуванням того, що треба вилучити те, що в ньому записано, а він виключає цей законопроект тих працівників лабораторних і інших наукове дослідження, які підлягають сьогодні обов'язковому страхуванню у зв'язку з тим, що може бути інвалідність і інше, і інше, коли вони вражені під час виконання ними службових обов'язків. Далі. Цим же законопроектом позбавляються державного страхування медики, які працюють з психічно хворими. Цього не можна допускати в жодному разі.
І третя позиція, вона теж була озвучена, знімається обов'язково державне страхування на випадок захворюваності на інфекційну хворобу, тобто не страхуються медики, які працюють з інфекційно хворими.
Голосування по законопроекту 5272 наша фракція просить здійснити з врахуванням цієї пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Віктор Іванович, хвилинка і будемо визначатися.
СУСЛОВ В.І. Шановні народні депутати! Я прошу взяти до уваги, що в Україні діє окремий закон про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві. І тому цей закон покриває випадки, про які говорилось. Лікарів і таке інше.
І до речі, що стосується там на випадок інфікування вірусами імунодефіциту. Виплати по цьому виду страхування рівні нулю. Таких випадків у нас вже немає.
Таким чином потрібно було б закон схвалити у першому читанні і при підготовці до другого читання по будь-якому виду страхування ми вам надамо повну інформацію про виплати, про діюче законодавство, і з кожним окремим депутатом все це обговоримо. Якщо ви знайдете необхідним, ви виключите ті чи інші види страхування з цього переліку, але на друге читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми так зараз і поступимо, голосування покаже.
Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до деяких законів України ( щодо обов'язкових видів страхування), реєстраційний номер 5272, у першому читанні. Прошу голосувати.
17:56:23
За-298
Законопроект прийнято у першому читанні.
Я прошу і звертаю увагу комітету, при підготовці до другого читання звернути увагу на пропозиції народних депутатів Кармазіна і Правденка.
У нас два питання, шановні колеги, які пов'язані, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" ( реєстраційний номер 3510-1) і проект Закону про внесення змін до Закону України " Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (щодо зберігання цінних паперів), реєстраційний номер 5430. Є пропозиція їх об'єднати. Немає заперечень?
Тоді, будь ласка, я прошу від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності перший заступник Капустін Віктор Володимирович по обидвох законопроектах. Я продовжую засідання на 15 хвилин. Будь ласка.
17:57:38
КАПУСТІН В.В.
Шановні народні депутати! Зрозуміло, що Комісія з цінних паперів підтримую ці законопроекти. Я коротко скажу по кожному з них від імені нашого Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Суть законопроекту 3310-1 полягає у тому, що реєстратор змін до реєстру власників іменних цінних паперів зобов'язаний (я підкреслюю) внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, або дати вмотивовану відповідь про відмову внесення таких змін на протязі трьох днів. Це є дуже важливим. Бо ви знаєте, багато колізій відбувається навколо цього. Відбувається продаж, купівля цінних паперів. Реєстратори потім деякий час, інколи дуже довгий час, не реєструють нових власників іменних цінних паперів, від цього відбуваються певні колізії на Фондовому ринку. Для того, щоб припинити такі колізії і обмежити, можливо, потенційну сваволю реєстраторів у цьому випадку, ми пропонуємо затвердити такий термін - три дні, і затвердити це законодавчо.
Щодо другого законопроекту 5430, то тут йдеться про можливість для не професійних, інституційних інвесторів, які є не професійними учасниками Фондового ринку, мати частку в статутному фонді інших учасників Фондового ринку, які не є професійними учасниками до 20 відсотків.
Чому виникла необхідність внесення таких змін? Не викликає сумнівів, що існування в нашому законодавстві спеціальних обмежень щодо участі професійних учасників Фондового ринку в статутному фонді зберігачів є обгрунтованим і відповідає світовій практиці. А зараз це обмеження - 5 відсотків. Але як буде з інституційними інвесторами, які є не професійними учасниками Фондового ринку? Чому коли розвиток Національної банківської системи вимагає збільшення рівня їх капіталізації ми відмовляємося зараз від таких джерел збільшення капіталу банку, як кошти страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інших інституційних інвесторів. Адже за даними Державної комісії з цінних паперів та Фондової біржі 60 відсотків зареєстрованих в Україні зберігачів - це банки. Тому, фактично, обмеження в п'ять відсотків обмежує можливість банків і не банківських фінансових установ, які не є професійними учасниками фондового ринку, мати суттєву долю одни одному. Це є дуже важливий закон і це обмеження, на нашу думку, треба зняти. Тому комітет пропонує прийняти ці законопроекти у першому читанні і якщо немає заперечень і в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Вікторе Володимировичу.
Шановні колеги, я дещо трохи поспішив, нам треба включити до порядку денного ці законопроекти. Прошу проголосувати про включення до порядку денного.
18:00:31
За-319
Законопроекти включені. Ми вже їх послухали. Будемо приймати рішення?
Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", реєстраційний номер 3310-1. Прошу голосувати.
18:01:11
За-314
Прийнято.
Є пропозиція профільного комітету прийняти в цілому як закон. Немає заперечень? Ставлю на голосування про прийняття його як закону. Голосуємо.
18:01:36
За-319
Закон прийнято.
Я ставлю на голосування у першому читанні проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (щодо зберігачів цінних паперів), реєстраційний номер 5430. Прошу голосувати.
18:02:09
За-310
Немає заперечень прийняти як закон? Ставлю на голосування про прийняття як закону
18:02:31
За-305
Закон прийнято у цілому.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до статті три Закону України "Про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" щодо максимального розміру кредиту. Реєстраційний номер 5239. Автор законопроекту Черновецький Леонід Михайлович.
18:03:12
За-243
Питання до порядку денного включено.
Прошу Черновецького - три хвилини. Немає. Тоді від комітету Терьохін, будь ласка, з місця.
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні народні депутати, питання є дуже простим. На сьогодні іпотечний кредит може видаватися не більше, ніж за 70 відсотків до вартості об'єкту застави. Себто там квартири і чогось такого.
Що пропонується? Сказати, що застава може бути і на сто відсотків. Якщо це буде на сто відсотків, то тоді вартість цього кредиту буде зменшена. Тобто люди, які отримують цей кредит, будуть менше платити банкам процентів. Тому наш комітет запропонував підтримати цю пропозицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати. Кармазіна мікрофон, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, до нас часто звертаються з приводу тих кредитів, тому що держава, як і на будівництво житла, тому що держава не може забезпечувати сьогодні свої обов'язки в повному обсязі, і навіть і частково не може.
Тому за рахунок цього закону, який зараз доповідав народний депутат Терьохін і якого є автором народний депутат Черновецький, можна забезпечити фінансування будівельної і інших галузей економіки, і металургії, і всього іншого. Тобто, в кінцевому рахунку зменшаться ціни, і попит на житло і нерухомість буде задовольнятися краще. А це значить, що закон є позитивним в цьому плані і його можна підтримувати. Я думаю, в першому читанні. Якщо комітет буде пропонувати і не буде зауважень народних депутатів, то тоді можна ставити і в цілому, тому що він дуже маленький, але суттєвий для громадян України, саме для споживачів, які будуть житла, саме для тих, хто хоче і для незахищених верств населення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до статті 3 закону України про іпотечне кредитування і операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати (щодо максимального розміру кредиту), реєстраційний номер 5239.
За - 243, прийнято.
Була пропозиція прийняти в цілому як закон.
(Ш у м у з а л і)
Є заперечення? Є, на жаль, є.
Ставлю про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників. Реєстраційний номер 5483, автор законопроекту Олег Юхновський. Про включення до порядку денного голосуємо.
За - 330
Включено.
Так, потрібно розглянути. Юхновський, будь ласка, хвилинку проінформуйте.
ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується проекту Закону 5483 про внесення змін до деяких законів України, а саме про податок на додану вартість, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, про фіксований сільськогосподарський податок.
Шановні колеги, проектом закону встановлено...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович, ви бачите настрій залу? Всі хочуть працювати.
ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Я прошу підтримати в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому читанні. Ну, Терьохін від комітету, будь ласка, хвилину. Зніміть голосування. Терьохіна мікрофон.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, цей закон був рік тому опрацьований нашим залом, прийнятий в складі 4000-1 закону. Тому пропозиція комітету є не голосувати в першому читанні, а проголосувати в першому і остаточному читанні для того, щоб з наступного року Кабінет Міністрів міг планувати бюджетні видатки на підтримку аграрного сектору.
Тому у мене є пропозиція від імені комітету: проголосувати кінцево цей закон, в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергій Анатолійович.
Я ставлю на голосування: прийняти за основ проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників, реєстраційний номер 5483. Голосуємо.
За - 351.
Прийнято.
Підтримаємо комітет в цілому?
Кармазіну, будь ласка, мікрофон.
КАРМАЗІН Ю.А. Адаме Івановичу, я прошу вас розраховувати, що закони, які мають якесь навантаження: чи на Пенсійний фонд, чи ще на щось - потребують обгрунтування. Тому цей закон має бути обгрунтованим, тому що надходження до Пенсійного фонду зменшаться по розрахунках, які попередньо зроблені, десь на 20 відсотків. Давайте подивимося і заслухаємо уряд, Мінфін, Пенсійний фонд: чи готові вони до того. Я хотів би почути.
Я проголосував за перше читання. Але давайте ми не будемо спішити, Адаме Івановичу, в таких серйозних питаннях. Тому що якщо буде зменшено розрахунки, а Пенсійний фонд і так уже не дотримав чотири з половиною мільярди то що тоді буде?
Тому я звертаю увагу на тих, хто вимагає Регламент, що треба робити друге читання. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, на останньому засіданні Погоджувальної ради дуже чимало, ну не так чимало, але все-таки деякі мої колеги мене дуже критикували за те, що я не слухаюсь зауважень з приводу того, що коли є зауваження ставлю одразу на друге. Я дуже прошу профільний комітет, попрацюйте з Кармазіним і ми на наступному тижні проголосуємо в цілому.
Я не буду ставити, я не буду...
Ми домовилися, що... Шановні колеги, давайте ми краще проголосуємо за скорочення терміну подачі пропозиицій і на наступному тижні розглянути його в другому читанні. Хто за , прошу проголосувати.
За- 288.
Я ще раз повторюю, на наступному тижні ми з вами його приймемо. Давайте не будемо.
І останнє питання і ми сьогодні все викона...... Нам потрібно включити до порядку денного сесії питання Проект постанови про включення до порядку денного 5-ої сесії Верховної Ради України звіту міністерства внутрішніх справ України щодо дотримання вимог законодавства про безпеку дорожнього руху Департаментом державної та мобільної інспекції, автор законопроекту Кравченко, законопроект номер 5113. Голосуємо.
За - 147.
Рішення не підтримано.
Шановні колеги! Я хочу з великим задоволенням подякувати вам за досить тісну співпрацю і за виконання всього того, що ми на сьогодні намітили, навіть не треба було продовжувати. Я запрошу вас завтра до активної участі у засіданні, бо ми будемо розглядати відповідно до порядку денного. Першими завтра питання пов'язані з конституційною реформою. На цьому вечірнє засідання сесії оголошується закритим.