ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11  травня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:04:50

Зареєструвалося -420

Зареєструвалися у сесійній залі 420 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України сьогодні на ранковому засіданні проводиться черговий День уряду. Однак, за ініціативою комітету і за рішенням Погоджувальної ради зараз пропонується вашій увазі заслухати інформацію про надзвичайну подію, що сталася шостого травня 2004 року на базі зберігання боєприпасів номер 285 Міністерства оборони України. Із інформацією виступить Рева Григорій Васильович, міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ми домовилися запропонувати вам такий регламент. Шановні колеги, оскільки йдеться про ліквідацію наслідків, я зараз вам повністю дам роз'яснення. Тобто для інформування - 10 хвилини, відповіді на запитання - до 15 хвилини. І від комітету заслухати також інформацію Крючкова Георгія Корнійовича, голови комітету, який безпосередньо був на місці подій.

Ми домовилися, що після завершення роботи Державної комісії, яка розслідує всі обставини комплексно, ми також розглянемо це питання комплексно в сесійній залі. А зараз ми повинні отримати вичерпну інформацію, щоб володіти всіма обставинами цієї трагедії.

Шановні народні депутати! Я прошу уваги! Дві фракції вимагають перерву на 30 хвилин або одразу вони готові виступити із викладенням своєї позиції, для чого вони збираються брати перерву. Анатолій Матвієнко, будь ласка.

Шановні колеги, ми домовились, щоб не перерву... Працювати потрібно.

 

10:07:15

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу!

Дозвольте проінформувати вас про причини заяви двох фракцій - "Нашої України" і блоку Юлії Тимошенко про вимогу зробити перерву. Заява про перерву була викликана нашим нерозумінням і протестом проти заангажованості, волокити і бездіяльності правоохоронних органів в розслідуванні злочинних дій під час виборів в місті Мукачево міського голови.

Друге. Нас серйозно турбує непослідовність дій Президента України, який дав доручення Генеральному прокурору провести розслідування і доповісти йому до першого травня. І задекларував готовність прийняти найжорсткіші міри. Сьогодні вже 11 травня - ніяких мір і ніякої інформації ні світова громадськість, ні суспільство України так і не має.

Третє. Ми маємо великі сумніви, чи є у нас уряд України, чи є Прем`єр-міністр України, який абсолютно ніяк не реагує на надзвичайно серйозну проблему, яка створена в Мукачево. Це не проблема Мукачево, це проблема демократії, перспективи розвитку України.

Ми не розуміємо, чому сьогодні Прем`єр-міністр не реагує на те, що до цих злочинних і бандитських дій були залучені органи Міністерства внутрішніх справ і особисто міністра. Чому до цього немає реакції Прем`єр-міністра на поведінку адміністрації обласної і районних, до яких він має безпосереднє відношення.

Четверте, нам не зрозуміла поведінка керівництва Верховної Ради. Уже у нас склалася звичка безкарності, ігнорувати рішення Верховної Ради або її узгоджувальної комісії. Адже ми домовилися на Узгоджувальній раді 11 травня слухати результати. Сьогодні ми маємо розданий порядок денний, жодного натяку на те, що ми маємо слухати ці питання на засіданні Верховної Ради, ми не отримали.

В результаті консультації з керівництвом Верховної Ради, в тому числі розмови, яка відбулася на Узгоджувальній раді, нас запевнили, що ми заслухаємо звіти, і ми сьогодні наполягаємо на тому, щоб ці звіти були заслухані неформально, а підготовлено. А тому ми погоджуємося, щоб сьогодні за участю всіх зацікавлених сторін, і Голови Верховної Ради персонально були проведені двосторонні і багатосторонні консультації, переговори з керівництвом силових структур.

Ми наполягаємо, щоб відразу ж після цих переговорів Голова Верховної Ради поінформував Верховну Раду, коли, завтра чи, можливо, позавтра, якщо є на це підстави, ми заслухаємо рішення про порядок денний і порядок заслухання силових структур.

Ми хочемо з'ясувати...(Вимкнено мікрофон)

 

ГОЛОВА. Дайте, будь ласка, хвилину, ще мікрофон увімкніть.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми хочемо з'ясувати, чому сьогодні, скажімо, Генеральна прокуратура продовжуючи двадцять днів розслідування, так і не внесла протесту на рішення територіальної виборчої комісії, коли є всі оригінальні документи, які підтверджують фальсифікацію виборів по 12-й дільниці, коли є прізвища злочинців, які допустили цю фальсифікацію. Протесту проти рішення територіальної виборчої комісії Генеральна прокуратура не вносить.

Ми вимагаємо протесту на те, що проведена незаконна сесія міської ради, бо сесію має скликати в ситуації, яка склалася в Мукачево або одна третина депутатів, або комісія, і не раніше, ніж за добу. Сесія була скликана через 12 годин, її скликав голова територіальної виборчої, він вів сесію, він і закрив сесію. Це є грубе порушення Закону про місцеве самоврядування. На жаль, і на це немає адекватної реакції, як і на багато іншого.

Володимире Михайловичу, ми вимагаємо сьогодні дійсно за нашою участю провести консультації і заслухати негайно звіти силових структур і прийняти рішення по цих звітах. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановні народні депутати. Дозвольте поінформувати з цього приводу.

Оскільки коли розглядалася інформація, я був відсутній і перебував у відрядженні, аналогічним чином перебував у відрядженні Анатолій Сергійович Матвієнко, перший заступник Голови Верховної Ради інформував мене, що було на Погоджувальній раді дійсно домовлено: якщо буде розблокована робота у Верховній Раді, тоді 11 травня буде заслуханий звіт керівників силових структур, але до обопільної згоди не дійшли.

Сьогодні ми на Погоджувальній раді домовилися таким чином: що я проведу зустрічі з керівниками правоохоронних структур, з'ясую, наскільки вони готові інформувати Верховну Раду про події, що відбулися в місті Мукачеве, і буду вести розмову з ними на предмет того, щоб завтра ми заслухали ці звіти. А зараз у нас є всі підстави для того, щоб продовжувати плідну роботу парламенту.

Перед тим, як перейти до розгляду інформації, я хотів би оголосити, що відповідно до Регламенту Верховної Ради України народні депутати України: Хмельницький Василь Іванович, а також Лев Миримський - заявили про свій вихід із депутатської групи "Народовладдя" та входження до депутатської групи "Народний вибір".

Будь ласка, Рева Григорій Васильович. Шановні колеги, виступає міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

РЕВА Г.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

За дорученням уряду доповідаю, що шостого травня о 12 годині 50 хвилин на 275-й артилерійській базі, де зберігається 91 тисяча 631 тонна різних видів боєприпасів (це 4 800 умовних вагонів), виникла пожежа з подальшою її детонацією.

Встановлено попередньо, що близько 12 години того ж дня військовослужбовці військової частини А-3283, які були відряджені до військової частини А-2985, де сталася трагедія, у складі рядових Селіна та Павлюка виконували роботи зі штабелювання ящиків боєприпасами на майданчику номер 28. Військовослужбовці, в порушення статутних вимог та Правил пожежної безпеки на складах допустили куріння безпосередньо на місці проведення робіт, що призвело до пожежі та вибухів боєприпасів. Внаслідок цієї тяжкої події загинув один чоловік, 4 померли і ще 4 дістали поранення. Серйозних пошкоджень зазнали об'єкти енергетики, транспортні на інші комунікації, об'єкти соціальної сфери, житлові будинки, що розташовані в зоні ураження. Загальні збитки Міноборони перевищують 2 мільярда 252 мільйона, цивільне населення - 1 мільйон 496 тисяч гривень. Слід зазначити, що уряд миттєво відреагував на подію. Вже 6 травня безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації почала працювати державна комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яку очолив віце-прем'єр-міністр Клюєв Андрій Петрович.

7 травня розпорядженням уряду для проведення  першочергових заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виділено 6 мільйонів 796 тисяч гривень, з яких 4 мільйона гривень вже надійшли в Запорізьку область. В цей же день Президент України  в зв'язку з незадовільним виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони та його доручень  щодо збереження зброї, боєприпасів та небезпечених вибухових речовин на арсеналах, базах і складах Збройних Сил видав розпорядження про утворення  спеціальної комісії на чолі з Прем'єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем.

8 травня Прем'єр-міністр України особисто  працював у зоні події і за результатами роботи визначив ряд конкретних завдань, спрямованих, перш за все, на безпеку і нормалізацію життєдіяльності населення потерпілого району, а також проведення прискіпливого розслідування причин події і притягнення до відповідальності всіх винних, незалежно від займаних посад.

Основний зміст прийнятих рішень, завдань і дій полягає в наступному. Перше. Захист населення і життєво важливих об'єктів від можливого  ураження.

Друге. Створення умов для відновлення нормальної життєдіяльності населення потерпілих районів.

Третє. Локалізація джерела безпосередньої небезпеки і уникнення передумов можливих надзвичайних ситуацій на інших арсеналах, базах  і складах.

З метою реалізації визначеного було проведено евакуацію з найбільш потенційно вразливих населених пунктів, для практичного здійснення евакозаходів було задіяно два спецрейси електропоїздів, 83 автобуси  і 100 одиниць іншого автотранспорту. Евакуйоване населення, а це  6 тисяч 963 особи з одинадцяти населених пунктів, було розміщено у підготовлених приміщеннях готелів, гуртожитків, шкіл та  лікарень, у населених пунктах області за межами зони можливого враження. У місцях тимчасового розміщення евакуйованих було  організоване регулярне гаряче  харчування і медичне обслуговування. 

Керівництво евакозаходами здійснювали місцеві органи виконавчої влади. Паралельно підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони з прибуттям  до місця події розпочали обстеження, розмінування території. Зону  фактичного можливого розльоту боєприпасів  було поділено між МНС і Міноборони на сектори відповідальності. Піротехнічні підрозділи МНС і Міністерства оборони спільно з органами місцевої влади а населенням здійснюють очистку території від вибухонебезпечних предметів, як планово, так і по заявкам органів місцевої влади та населення. У першу чергу вилучається виявлені у населених пунктах боєприпаси, що не вибухнули. Вибухонебезпечні об'єкти, що знаходяться у землі по можливості  вилучаються. Боєприпаси, що  вилучити у короткий час неможливо,  позначаються на місцевості та вилучаються у подальшому, тому що окремі снаряди зайшли у землю до 3-х метрів.

Через місцеві засоби  масової  інформації до населення постраждалих районів доведена інформація щодо звернення  громадян у разі виявлення ними вибухонебезпечних предметів за телефонами  оперативно-чергових служб 01, 02, військової частини МНС, військкоматів, Мелітопольського та  Михайлівського районів.

На сьогодні спільними  зусиллями  обстежено понад 34 квадратних кілометрів урадженої площі, виявлено та складовано 950 боєприпасів. Повністю зачищені від  боєприпасів 7  населених пунктів. Вживаються заходи для очищення пасовиськ загального користування. Враховуючи відчутне зниження рівня небезпеки для населення рішенням спеціальної комісії з 8 травня населені пункти десятикілометрової зони, а з 14.00 9 травня рішенням комісії і п'ятикілометрової зони, відкриті для оновлення поселення населенням.

Сили МНС, Міністерства оборони і спеціально сформовані місцевими органами виконавчої влади відновлювальні бригади розпочали роботи з відновлення житлового фонду як багатоквартирних будинків, так і в приватному секторі.

Завдяки своєчасній допомозі з боку уряду відновлювальні роботи повністю матеріально забезпечені. Крім того розблоковано рух на залізниці і автомагістралях, який тимчасово припинявся. Відновлено газопостачання.

З метою забезпечення безпеки населення та уникнення незаконного розтягування вибухонебезпечних предметів в зоні надзвичайної ситуації Міністерством оборони та Міністерством внутрішніх справ організовано три кільця оточення. Перше - безпосередньо за межами військової частини. Друге - на п'ятикілометровій відстані та пости на перехрестях доріг. Третє - на відстані десяти кілометрів.

На сьогодні в окремих осередках пожеж на території бази продовжуються вибухи, але з меншою інтенсивністю і потужністю. В цих умовах зміст завдань залишається таким, як і на початку надзвичайної події. Але акценти і зосередження зусиль переміщаються у площину забезпечення  безпеки  проживання і нормальної життєдіяльності населення. З цією метою МНС і Міноборони нарощують темпи очистки  території у радіусі фактичного розльоту боєприпасів, це до 15 кілометрів і суцільно на площаді понад 300  квадратних кілометрів. Інші сили відновних робіт у всіх сферах, які зазнали руйнівного впливу на надзвичайні події.

Шановні народні депутати, остаточні висновки щодо причин  виникнення надзвичайних ситуацій зробить спеціальна комісія і Генеральна прокуратура, яка порушила кримінальну справу за фактом знищення  військового майна і боєприпасів та згідно із статтями Процесуального кодексу України затримала підозрюваних у скоєнні злочинів. Але вже сьогодні можна однозначно стверджувати, що ця подія є результатом байдужості, нехтування  законодавством з питань безпеки і захисту населення, відсутності належного реагування на приписи і застереження наглядових органів як з боку Міністерства надзвичайних ситуацій, так і з боку Міністерства оборони. За це хто має відповідати?

Надзвичайна подія є результатом того,  що пріоритетність запобігання виникнення надзвичайних ситуацій ми лише продекларували. Центральні і місцеві органи виконавчої влади ще  не перейнялися цією необхідністю, згадують про неї вже тоді, коли треба вдаватися до порятунку. Події у Новобогданівці, Артемівську - це не ті випадки, коли слід вимірювати, хто на якому п’єдесталі стоїть. І подобається це комусь чи ні, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій визначено Президентом України як головний організуючий, керуючий і  координуючий орган у сфері захисту населення і територій від  надзвичайних ситуацій.

І останнє. Якщо реформування Збройних сил та інших військових формувань, технічне переоснащення, реалізація програм, пов'язаних із знешкодженням застарілої зброї, боєприпасів не будуть переведені у русло законодавство і надійно фінансово забезпечені, ми приречені на  ескалацію техногенних катастроф і соціальне збурення у середовищі військовослужбовців.

Шановні народні депутати, уряд України працює адекватно ситуацію, своєчасно надаючи допомогу населенню, селам, які проводять рятувальні операції, запроваджують заходи, спрямовані на запобігання виникнення подібних ситуацій.

Особовий склад Міністерства оборони, Міністерства надзвичайних ситуацій, представники інших центральних органів виконавчої влади відповідально ставляться до виконання своїх обов'язків, в окремих випадках проявляють також і героїзм. Основні зусилля всіх тих, хто причетний до ліквідації наслідків подій, зосереджені на забезпеченні безпечної життєдіяльності населення потерпілого району. І це завдання ближчим часом буде вирішено у повному обсязі.

Знаючи ситуацію з самої середини, я готовий відповісти на ваші запитання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. На табло висвітліть прізвища народних депутатів, що записалися. 15 хвилин на запитання, як ми домовлялися.

Полянчич, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

10:23:47

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Шановний Григорію Васильовичу, взагалі нам дуже відома практика давня, коли щось не вистачає, значить або десь воно поділось якимось чином, тоді починають це відомство палити. Чи не відомо вам це, що видимо на цій базі, бо міністр оборони сказав, що видимо по всіх базах буде така пожежа і буде горіти вся Україна. Чи не відомо вам, що видимо там половину цих боєприпасів десь уже було викрадено або їх не було взагалі і таким чином почала горіти ця база? І оказується, що несправно себе вели два якісь єфрейтора і запалили відповідну цю базу? Що ви можете з цього приводу відповісти?

 

РЕВА Г.В. Дякую за запитання. На місці події працює Генеральна прокуратура, слідча комісія, Міністерство внутрішніх справ. Я можу зараз до закінчення комісії точно не сказати, події як розвивалися. Але те, що я спілкувався з офіцерами, з іншими працівниками, хочу сказати, що байдужість, недбайливість, недисциплінованість дуже багато присутні на цій надзвичайній події крім інших, як кажуть, випадків, але те, що тут є людський фактор у цій надзвичайній події, це я можу підтвердити.

 

ГОЛОВА. Ісаєв, фракція "Регіони України".

 

10:25:33

ІСАЄВ Л.О.

Шановний Григорію Васильовичу, інформація, яка виходить із міністерства вашого, завжди відмічалась, як правило, своєю об'єктивністю та правдивістю. Та й воно зрозуміло, тут шила в мішку, як кажуть, не утаїш. Чи не могли б ви надати інформацію щодо кількості загиблих (ви там трішечки сказали, дуже мало), поранених та обсяги руйнувань об'єктів житлового та виробничого сектору? Будь ласка.

 

РЕВА Г.В. Значить, кількість загиблих: одна людина загинула безпосередньо від поранення в голову, чотири померли, як кажуть, своєю смертю внаслідок різних причин - хто від серцевого нападу, хто від іншого, четверо постраждали. 2095 різних будівель, які частково були пошкоджені, це - вибите скло, вибиті рами і п'ять будинків на території цього складу теж зруйновано, це один двоповерховий і чотири одноповерхові будинки, там, де проживали сім'ї військовослужбовців.

Пошкодження також були і нафтобази, попав туди снаряд, але своєчасно погасили пожежу. На газопровід теж снаряд попав, теж ліквідували надзвичайну ситуацію. Тому ось такі наслідки, те питання, що ви задали. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів.

 

10:27:11

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Прошу передати слово товаришу по фракції Доманському.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Доманський, будь ласка, мікрофон.

 

10:27:26

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Григорію Васильовичу!

Я понимаю, что вы рассказали нам, как обстояло дело. Но у меня вот вопрос к вам: вы как министр, скажите, вы сделайте нам вывод, выполняется ли Министерством обороны на складах, арсеналах требования уставов Збройных Сил Украины по обеспечению безопасности, пожарной и другой?

И второе. Вот на этом складе, есть же инструкции. На арсенал допускается человек, если его проинструктировали, отобрали у него все зажигательные и курительные принадлежности, после этого только он перешагивает через КП, чтобы войти на территорию.

Донецк, второй... Вы как министр вот увидели: соблюдается ли это все Министерством обороны или это будет еще дорого нам обходиться, это курение на территории, так сказать...? Вы меня поняли.

 

РЕВА Г.В. Так точно. Дякую за запитання.

Я хочу вам доповісти, що ще у листопаді місяці 2003 року за дорученням Президента Міністерством з питань надзвичайних ситуацій спільно з Міністерством оборони був виданий наказ, який передбачалося перевірити 36 військових складів і баз. Вони були перевірені, вручені приписи. І, до речі, припис Міністерства надзвичайних ситуацій був вручений і на цій базі, де сталася надзвичайна ситуація.

Але тільки на 13 відсотків командир цієї бази виконав ті приписи, я маю на увазі, щодо обвалування, інші заходи були не виконані.

Тому те, що я бачив, я хочу вам підтвердити - не знаю, скрізь це чи ні, - але як в Артемівську, так і на цій базі, де сталася надзвичайна ситуація, порушувалися правила пожежної безпеки, порушувалися статутні відносини, що і призвело до такої надзвичайної ситуації.

 

ГОЛОВА. Замість Карнауха Рудьковський має слово для запитання.

Хто, Мороз? Будь ласка, замість Карнауха - Мороз. Мороз Замість Карнауха.

 

10:29:40

МОРОЗ О.О.

Шановний Григорію Васильовичу, кілька запитань. Будь ласка, у яких межах і коли передаються повноваження від Міністерства оборони до Міністерства надзвичайних ситуацій у випадку таких аварій? Це перше питання.

Друге. Хто, на ваш погляд, має зробити інвентаризацію, незалежну інвентаризацію всіх складів бойової зброї?

Нарешті, чи готові до ліквідації аварії на складах із ракетами, які сьогодні заправлені рідким паливом з компонентом азотної кислоти. Хто може виконати цю місію, а небезпека тут надзвичайно велика?

І нарешті, в мене прохання до вас.

От ви зараз там висловилися відносно того, що законодавчо не врегульовані деякі питання, пов'язані з ліквідацією таких аварій абощо.  Не треба сьогодні виразку цю якимось чином прикривати. Цю виразку, яка системна в цілому в суспільстві, у армії зокрема, треба видаляти хірургічним способом і безпощадними при цьому бути, бо тут може бути багато причин такої...

 

РЕВА Г.В. Дякую за запитання.

Ну, перше, в цій ситуації, яка була взагалі, зона відповідальності на самій базі була за Міністерством оборони, так сьогодні визначено законодавчим актом.

Те, що за межами цього складу займалося Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, а також міністерство оборони.

По-друге, те, що ви сказали, готові чи не готові. Дійсно, ситуація дуже складна, і в державі є 184 об'єкти, подібних до цього об'єкту, але вони, може, в деяких об'єктах більше зброї зберігається, де менше. Але ситуація, дійсно, складна, і інспекцію ми от спільно робили з Міністерством оборони, а зараз, я вважаю, що незалежно, і таке доручення є і Прем'єр-міністра, і Президента, щоб Міністерство з питань надзвичайних ситуацій провело пожежно-технічне обстеження і техногенне обстеження двома інспекціями - пожежною інспекцією техногенною інспекцією, яка мається у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій для того, щоб визначити, який там стан.

Я хотів би вам сказати, що тут присутні багато причин. Перше, тут і спадщина, яка нам далася, тому, що фінансування цих заходів не відбувається, дуже малий відсоток, тут і дисципліна - все в комплексі.

Тому треба, дійсно, зараз прийняти дуже жорсткі міри хоча б до наведення елементарного порядку на складах і базах, де зберігається зброя, тому що такі випадки можуть бути і в майбутньому.

 

ГОЛОВА. Анатолій Семинога, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:32:40

СЕМИНОГА А.І.

Прошу передати слово народному депутату Турчинову.

 

ГОЛОВА. Олександр Турчинов.

 

10:32:51

ТУРЧИНОВ О.В.

Турчинов, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний міністре, нас здивувала ваша інформація. Це мабуть Україна ставить рекорд: коли від вибухів люди помирають своєю смертю. Це незрозуміло.

Не  зрозуміло також у вашому аналізі головні винуватці цієї трагедії. У нас ракети потрапляють в будинки, тому що неякісні ракети. У нас ракети потрапляють в літаки, тому що неякісні системи наведення. У нас взриваються склади, тому неякісні цигарки курять наші військовослужбовці. Незрозумілий ваш аналіз.

І, Володимире Михайловичу, мабуть тут треба заслухати і міністра оборони, відставки якого  вимагає наша фракція. Тут треба заслухати нашого Прем'єр-міністра, які все ж таки висновки ми робимо з цих системних неякісних товарів, які використовують наші вояки. Дякую за відповідь.

 

РЕВА Г.В. Дякую. Я відповім вам. Ну по-перше, щодо винуватців. Сьогодні це за ці  дні ще вибухи продовжуються і за 2-3 доби, ви самі розумієте, неможливо провести слідчі експерименти, все для того, щоб назвати винуватців. Це перше.

Що стосується загибелі. Да, судмедекспертиза дала заключення, що ці люди  померли не від снарядів, осколків, а, я доповідаю вам, від серцевого нападу. Це пов'язано з цими подіями, але не пов'язано з прямим враженням цієї зброї, яка була. Тому я так і доповів.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл.

 

РЕВА Г.В.  Я розумію, но я факт........

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, депутатська група "Центр".

 

10:34:23

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи відпрацьовується у вас на сьогоднішній день методика встановлення яка кількість снарядів, ракет реально  вибухнула і яка кількість інвентаризована залишилася на складах, щоб встановити оту відмінність, ту кількість, заради якої, власне, і був підпалений склад? Це перше.

Друге. Чи є у вас данні по інвентаризації по інших складах. Я розумію, що це не є питання вашого міністерства, але оскільки вам доведеться розгрібати після того ті завали, чи є данні інвентаризації по інших складах щодо наявної відповідності, наявної кількості збройних матеріалів до того, що там декларується.

І третє.  Чи не маєте ви випадкової інформації там по дружбі Міністерства оборони, який наступний склад найближчі кілька місяців готується до  підпалу?

 

РЕВА Г.В. Третє питання не зрозумів.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Який  у найближчому часі склад буде готуватися до підпалу так. як це  вже відбулося у двох попередніх складах?

 

РЕВА Г.В. Перше питання. Я  доповідав, що скільки зберігалося  зброї на  цих складах.  Сьогодні склад зруйнований. За попередніми оцінками, але це попередні оцінки, то десь за межі цього склад вилетіло на площі 314 квадратних кілометрів  біля 900 вагонів цих боєприпасів. А всього зберігалося там  4800  умовних вагонів боєприпасів на  цих складах.

Щодо інвентаризації. 15 травня повинна бути інвентаризація  на цьому складі, де сталася ця надзвичайна  ситуація. І 15 травня комісія повинна була доповідати керівництву Міністерства оборони щодо стану справ на цій базі. Але, ви знаєте,  стався  вибух, і сьогодні практично ця база зруйнована повністю і  вибухи продовжуються ще сьогодні.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Плютинський, фракція Аграрної партії України.

 

10:36:52

ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний  Григорію Васильовичу! Може це питання не  зовсім до вас.  Я , допустимо, думаю, чому тут немає  нікого  з Міністерства оборони, чому тут  міністра немає? Може це навіть йому б звітувати, як кажуть, а не вам, тому що ви вже постфактум  це робите? Це одне.

І друге. Я би хотів  задати вам таке запитання. Скажіть, будь ласка,  а як далі ці снаряди треба, щоб вони лежали, чи їх треба знищити, чи ми, дійсно, збираємося воювати,  і щоб цих  2 мільйони 400 тисяч тонн снарядів  знаходилися сьогодні, і люди ходили під страхом, як кажуть,  Божим, що завтра щось може случитися? Я не хочу називати  склад, бо це може якась така таємниця, але є такий склад на Вінничинні, який значить абсолютно не охороняється, там велика кількість зброї. Я просив би дати на це відповідь. Дякую.

 

РЕВА Г.В. Наскільки мені відомо, мені відомо, що Міністерством оборони проводиться робота щодо утилізації боєприпасів, які нам залишились у спадщину. Тому що я називав цифру - 2,5 мільйона тон, а по оцінкам фахівців нам потрібно десь біля одного мільйона. Тому є розроблена програма до 2015 року і повинні бути для цього в бюджеті виділені кошти, для того, щоб зробити все, щоб цю зброю, як кажуть, знешкодити. Тому що це непроста робота і вона може декілька років іти, так як зброї накопичено дуже багато, а коштів кожен рік виділяється дуже-дуже замало.

 

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція НДП.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановний пане  міністре, у мене три запитання. Перше - один з віце-прем'єрів називав цифру в три мільярди гривен, загальні збитки, які можуть бути понесені внаслідок цієї катастрофи. Чи вважаєте ви, що це за масштабом друга катастрофа після Чорнобиля?

Друге запитання. Ви назвали, і багато хто  казав, що причиною є людський фактор. Але це дуже абстрактне поняття. Ви назвали недопалок, а не вважаєте ви, що це можливо є, ця пожежа, ці вибухи - продукт інших неблаговидних дій до цього, які сталися там.

І третє питання. Скільки ви як міністр вважаєте негайно має уряд  виділити для того, щоб ліквідувати на сьогоднішній день найближчим  часом наслідки  цієї аварії? Дякую.

 

РЕВА В.Г. Ну, по-перше, по збиткам, що стосується, я назвав цю цифру, це тільки по боєприпасам 2,5 мільярда гривень, по населеним пунктам - це півтора мільйона гривень. Те, що ви кажете причина, я попередньо назвав, дійсно, стверджувати сьогодні, що там сталося, це ще зарано, я думаю, тому що там багато є різних, як кажуть, причин, і я думаю, слідчі органи, а там займалися, і є попередні  оцінки. Тому сьогодні це говорити ще рано. Уряд виділив на сьогодні 7  мільйонів гривень і вже  4 мільйона гривень там. І я думаю, не думаю, а я був на місці події уже 8  травня, надзвичайна ситуація - це мається на увазі будинки, де був п'ятиповерховий, трьохповерховий будинок, одноповерхові будинки. Ліквідували ці події, які там були, я маю на увазі, стіклилися вікна, рами вставлялися. Ближчим часом влада прийме все для того, щоб навести там порядок і привести  і дороги і будинки у кращий стан, ніж  вони були.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка, Григорій Васильович.

Григорій Корнійович Крючков - голова Комітету  з питань національної безпеки і оборони. Будь ласка. По закінченню Григорій Корнійович, тоді  з процедури буде.

 

10:41:14

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, колеги.

Міністр Григорій Васильович Рева об'єктивно висвітлив ситуацію, що сталася, доповів про заходи, які вживаються для подолання наслідків катастрофи. Як член створеної за розпорядженням  Президента і очолюваної Прем'єр-міністром спеціальної комісії після відвідання 8 травня безпосередньо району катастрофи можу підтвердити, а колега Пеклушенко, який був там 9 травня, приєднується, що уряд, міністерства з надзвичайних ситуацій, оборони, внутрішніх справ, охорони здоров'я, Генеральна прокуратура, інші державні органи, місцеві владні і самоврядні структури, їх посадові особи чітко вирішують питання, що виникають, працюють над тим, щоб з'ясувати причини трагедії, якомога швидше подолати їх наслідки, повернути людей до їхніх домівок.

Оперативно приймаються рішення на звернення громадян. Ефективно організовано роботу урядової комісії, яку очолю віце-прем'єр Андрій Клюєв. Самовіддано працюють воїни, працівники правоохоронних та інших органів. Організована тотальна перевірка стану із збереженням і утилізацією боєприпасів в усіх ланках воєнної організації держави.

Кілька зауважень. Перше. Я б просив колег щодо питання про безпосередню причину катастрофи  на базі винуватців тощо обмежитися на цьому етапі інформації спеціальної комісії, повернувшись до нього після завершення її роботи. Йде слідство. Правоохоронним органам треба дати час. Вони відпрацьовують всі можливі версії. Я не можу виключити того, що можуть з'ясуватися досить, я добираю делікатне слово, беру в лапки, "цікаві речі", про що народні депутати, переконаний, будуть інформовані, а проблема капітально розглянута в комплексі.

Друге. Трапилася біда, катастрофа з серйознішими наслідками. Це викликає цілком зрозумілу тривогу в суспільстві. Конче потрібна оперативна достовірна інформація. На жаль, деякі журналісти, особливо з російських телеканалів та деякі і наші, піддаючись емоціям, втрачали часом об'єктивність. Повідомлялось про численні жертви, про те, що внаслідок вибуху боєприпасів нібито знесено півсела Новобогданівка тощо. Але це не відповідає дійсності, в чому ми переконалися на місце. А відповідна атмосфера у суспільстві створена. Отже, є потреба відпрацювати чітку систему об'єктивного і своєчасного інформування населення у таких випадках. А до колег журналістів звертаюся із закликом не нагнітати без потреби пристрастей. Завжди пам'ятати, як багато важить слово, сказане з екрана телевізора, по радіо чи надрукованого в пресі.

Далі. Вже сьогодні є очевидним, те, що трапилося під Мелітополем, а раніше в районі Артемівська, є результатом дії людського фактора.

Ключовою проблемою тут дійсно є стан дисципліни, відповідальності, контролю, вимогливості у Збройних силах і не тільки там. Не сьогодні і не вчора виникла ця проблема. Питання збереження і утилізації боєприпасів, безпечне їх утримання розглядалося в різних інстанціях, ухвалювалися постанови, видавалися укази, але радикально ситуація не поліпшилась. І те, що ми маємо під Мелітополем, могло трапитись не на одній з майже трьохсот баз, складів, арсеналів, де зберігається майже 2,5 млн. тонн боєприпасів, адже багато баз і досі не обваловані, боєприпаси зберігаються там під відкритим небом.

До утилізації залучаються, я привертаю увагу до цього, приватні структури, яких менше за все турбує безпека. Міністерству оборони потрібно з цим грунтовно розібратись і навести державний порядок. Зрозуміло, що без належного фінансового забезпечення проблему не вирішити. За розрахунками Міноборони для цього потрібно близько 900 млн. гривень. Між тим, підрахунками, підготовленими на основі схвалених урядом прогнозних бюджетних видатків на потреби оборони до 2015 року передбачається спрямовувати на утилізацію озброєнь, військової техніки, боєприпасів у нинішньому і наступному роках по 20 млн. гривень. Після трагедії в Артемівську ця сума дещо збільшена, але вона явно недостатня. Очевидно, доведеться робити істотні корективи.

Прем`єр-міністр, даючи на засіданні комісії відповідні доручення Міністерству фінансів, одночасно звернувся до нас, народних депутатів, з прохання - з зрозумінням підходити до цих питань.

Заслуговує на нашу думку і пропозиція про передачу частини майна, яке вивільняється у Збройних силах, -  вертольоти, тощо Міністерству з надзвичайних ситуацій і прикордонникам.

Шановні колеги, у зв'язку з подіями, які ми зараз розглядаємо, не можу не привернути увагу до того, що вітчизняні Збройні сили переживають зараз у своєму розвитку дуже складний етап, обумовлений здійсненням військової реформи. Повторюю, стан із збереженням боєприпасів, їх утилізацією - це лише частина гострих проблем в оборонній сфері.

Права, неврегульованість і зволікання цього процесу, процесу реформування, невирішеність у законодавчому порядку питань соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із Збройних сил негативно позначаються на ситуації...

 

ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон, будь ласка.

 

КРЮЧКОВ Г.К. ...особливо на морально-психологічному стані офіцерського складу і генералітету. А за таких умов розраховувати на наведення порядку, зміцнення дисципліни важко. 13 квітня Рада національної безпеки і оборони України розглянули ці питання. Сподіваємося, що сьогодні ми одержимо відповідне подання Президента, і завтра нам потрібно в обов'язковому порядку розглянути і подання Президента, і прийняти у другому читанні як закон відповідний законопроект, а тим  самим покінчити з невизначеність в цій справі.

А в цілому становище у сфері оборони потребує всебічного розгляду. Такі пропозиції комітетом вносилися.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Георгій Корнійович.

Шановні колеги, розгляд питання завершено.

Що?

По три хвилини запишіться з мотивів. З процедури, точніше.

І з мотивів і з процедури, все разом. Будь ласка, запишіться.

На табло...

Богдан Костинюк, фракція "Наша Україна".

 

10:47:29

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні колеги, от, наприклад, я з доповіді основного доповідача зрозумів, що куріння шкодить не тільки здоров'ю, а трохи пошкодила якісь там матеріальні цінності.

Вчора канал СТБ чітко показував про дії службовців після евакуації мирного населення з небезпечних зон. І там було  показано про те, що відбувалося мародерство, що наші солдати, наші військовослужбовці заходили до хат, викрадали продукти харчування, особисті речі, цінні речі. І чисто за українським звичаєм, те, що не з'їли, то понадкушували, тобто багато чого понищили. Це є... За це теж хтось має відповідати, це теж хтось має розслідувати.

Чи є почуття сорому у нашого керівництва, у нашого міністерства стосовно оцього мародерства, бо мені здається, що воно нанесло найбільші збитки, більше навіть, ніж ті вибухи, бо такої ганьби у нас, по-моєму...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би у ваших виступах не звинувачувати український народ. В українських звичаях немає красти, грабувати і таке інше. Давайте окремих людей чи груп людей не ототожнювати з усім українським народом.  Будь ласка, Володимир Лещенко.

 

10:48:56

ЛЕЩЕНКО В.О.

Прошу передати слово народному депутату Масенко.

 

ГОЛОВА. Масенко, будь ласка.

 

10:49:09

МАСЕНКО О.М.

Дякую.  Володимире Михайловичу, я оце так і не зрозумів, чому звітував сьогодні міністр з надзвичайних ситуацій. Трапилося лихо - хай вони проводять роботу, хай ліквідовують наслідки, потім прозвітує. Але де ж винуватці того, що трапилося сьогодні? Потрібно ж запросити міністра оборони - і хай прозвітує, чому це так допустилося.

Я завжди був противником того, що Україна позбулася ядерної зброї. А тепер я зрозумів, чому Америка так хотіла. Якби в нас ядерна зброя залишилася, вже б і Америки не було. У нас же ні одна ракета повз цілі не пролітає - всі попадають у ціль. Підготовлені добре, тільки що не вміють керувати тими, хто пускає ці ракети.

Я прошу, щоб запросили сюди міністра оборони. І хай прозвітує.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський замість Сушка.

 

10:50:15

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Я звертаюся до шановного міністра. Шановний пане міністре, ви доповідали, ви представник міністра з надзвичайних ситуацій. Не здається вам, що в нас сталася надзвичайна ситуація в Україні, після того як Марчука призначили міністром оборони? Після того, як його призначили, спочатку в Артемівську, зараз тут, потім війська в Іраку. Потрібно вже, мабуть, приймати рішення про зміну такої ситуації в Україні, потрібно, мабуть, уряду розглянути питання і спитати Прем'єр-міністру з міністра оборони: чому в нас постійно вибухають склади.

І це не перший випадок. Була створена комісія по Артемівську. Висновків не зроблено. Відбувається те ж саме.

По Іраку. Міністр оборони Марчук стояв на трибуні Верховної Ради, вводив в оману народних депутатів про те, що наші хлопці їдуть в Кувейт для того, щоб виконувати миротворчі операції. Зараз вони там воюють і гинуть.

Ми повинні, Володимире Михайловичу...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд інформації завершено.

Репліка, будь ласка. Пеклушенко, репліка, будь ласка.

 

10:51:44

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, я - депутат от Запорожской области, был 9-го числа непосредственно  на месте событий. На этом складе на расстоянии 600 метров, где взрывались, и видел настоящий подвиг солдат, видел настоящий подвиг населения Запорожской области, власти, работников медицины, правоохранительных органов. Как мы не замечаем  очевидное? Что нужно еще? Николай Рудьковский спрашивает: "Что нужно, чтобы это не происходило?". Надо прекратить нам заниматься политиканством. Нужно рассматривать экономические вопросы! Нужно работать Верховному Совету! Тогда таких взрывав будет меньше.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.  Шановні колеги, час вичерпано.

Шановні народні депутати! Я хочу ще раз довести до вашого  відома, що ми на погоджувальній раді  домовились і було рішення державної комісії поінформувати про стан справ і про заходи, які вживаються для  ліквідації наслідків по суті справи катастрофи, так можна оцінювати цю подію. Але судячи з реакції в сесійній залі, нас цікавить не зміст інформації, а, власне, цікавить нас сам факт постановки цього питання. Це перше.

Друге. Я хотів би підкреслити, коли ми говоримо про героїзм, то у нас цей героїзм завжди  виявляється на фоні великого  нехлюйства. Ми спочатку створюємо проблему, потім героїчно її долаємо. Відтак, нам потрібно буде  комплексно розглянути це питання, але за результатами роботи державної комісії. Я просив би комітет наш головний у цьому плані, який очолює Георгій Корнійович Крючков, тримати це питання  на контролі і готувати його до вичерпного розгляду із доповіддю від уряду, від Міністерства оборони, а також від Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Можливо і від керівництва області. Якщо нема заперечень проти такої пропозиції, на цьому ми розгляд інформації завершили. Немає?

Дякую.

Шановні колеги, відповідно до календарного  плану проведення 5-ої сесії Верховної Ради України, сьогодні на ранковому засіданні проводиться День черговий   День уряду України. Верховна  Рада  постановою від  4 березня цього року визначила його тематику "Про дотримання вимог  законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва  та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу.

Доповідачем від уряду визначено міністра аграрної політики. Пропонується такий         регламент: інформація Кабінету Міністрів з цього приводу - до 20 хвилин,  відповіді на письмові, усні запитання народних депутатів України - 30 хвилин,  співдоповідь голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин - до 15 хвилин і обговорення  до завершення   ранкового засідання.

Щоб нам  дати можливість  виступити якомога більшій кількості депутатів, давайте  домовимося, щоб о 12 годині ми не робили перерву, бо  у нас тоді залишиться  якраз 3 години на розгляд цього питання, якщо  ви не будете заперечувати.

З процедури, будь ласка, Асадчев. І ще заключне слово міністра - до 10 хвилин, і заключне слово комітету, якщо буде потрібно, - до 5 хвилин. От такий регламент пропонується.

 

10:55:15

АСАДЧЕВ В.М.

Володимире Михайловичу, дякую за надане слово.

Я все-таки  вас би попросив, щоб ви нас проінформували, бо у нас  якось трошки незвично складається порядок денний. У нас ще по засідання не було порядку денного ранкового, вечірнього. Чи буде сьогодні вечірнє засідання. Проінформуйте, що завтра. Кажуть, завтра повний  буде день пленарний, а на четвер перенесуть. Тому що не всі депутати знають, як Погоджувальна рада визначилася. Будь ласка.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми на попередньому пленарному засіданні проголосували за перенесення пленарного тижня. Тому  у нас робочий день сьогодні повністю буде. Буде ранкове і вечірнє засідання, завтра ми працюємо також повний робочий день, у четвер ми працюємо до обіду, тобто ранкове засідання проводимо, а о 15 годині парламентські слухання щодо проблеми вищої освіти в Україні. У п'ятницю ми працюємо  до  14 години. От такий  розклад.  Манчуленко, будь ласка, Георгій.

 

10:56:13

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово! Шановні колеги! Фракція " Наша Україна" наполягає, щоб у найближчий час ми заслухали інформацію міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки, Генерального прокурора, що вони дослідили в Мукачевому, які висновки зроблені, чи притягнуті до відповідальності ті бандити разом з представниками влади і правоохоронних органів, які чинили безчинства на виборах мера Мукачево.

І друга проблема, на якій ми теж настоюємо, на її розгляді. Верховна Рада України прийняла Постанову провести у квітні місяці, за пропозицією фракції "Наша Україна", парламентські слухання про стан збройних сил України. Як ми бачимо, ці слухання чомусь нажаль не відбулися і маємо трагічні наслідки в Запорізькій області. Коли ці слухання будуть проведені з тим, щоб ми розібралися по всіх проблемах у збройних силах України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я інформую, що не відбулося у нас Дня Уряду з відомих вам причин. Ми ж періодично створюємо проблему, блокуємо, а потім героїчно починаємо працювати. Так що це тут провина всієї Верховної Ради, насамперед, керівництва Верховної Ради.

Щодо питання по Мукачеву. Я інформував, можливо, не всі почули, ще раз хочу сказати,  що о 13-й годині  відбудеться зустріч у мене з керівниками силових структур. О 13.20 відбудеться  зустріч за участю керівників робочої групи і ми домовилися, що будемо  слухати інформацію  для того, щоб мати можливість  в разі готовності завтра  розглянути це питання вранці    з 10-ї години без розминки для того, щоб зекономити час.

Так я ж вам кажу, так давайте дотримуватися графіку. У нас проголосований розклад засідання, який передбачає 150 питань. Але ви, шановні колеги, топите і не даєте можливість розглядати ці питання. Я маю на увазі  або  на дрібницях зосереджуємо увагу, або  не виконуємо взятих на себе зобов'язань.

Так, переходимо до Дня уряду. Будь ласка, Слаута, міністр аграрної політики  України, має слово для  інформації про дотримання вимог законодавства щодо підтримки  агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у  2004 році і формування ефективних механізмів, їх розвитку на перспективу, до 20 хвилин. Будь ласка.

 

СЛАУТА В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати і члени уряду.

На початку свого виступу від імені всіх аграрників хочу подякувати за  розгляд  цього надзвичайно важливого питання у вищому  законодавчому органі України саме з точки зору дотримання вимог законодавства  стосовно аграрної сфери. Ми вже приймаємо непогані і досить конкретні законодавчі акти, але значна кількість законопроектів до цього часу не прийнята. А це, на жаль, не забезпечує комплексне вирішення проблем розвитку АПК та соціальної сфери села. Звідси відповідно і певна  недовіра до державної аграрної політики та заходів, які приймаються. У наслідок цього аграрні реформи поки що не наповнилися економічним змістом, державна підтримка носить недостатній  та несистемний характер. Для справедливості необхідно підкреслити, що тільки протягом останніх  двох років завдяки консолідації зусиль уряду та Верховної Ради намітились позитивні зрушення щодо розширення державної підтримки агропромислового комплексу, удосконалення її механізмів,  краще здійснюється кореспондування напрямів бюджетного фінансування із правилами світової  організації торгівлі та  інше. Зокрема, прийняті урядом  заходи у поточному маркетинговому році дозволили стабілізувати ситуацію на зерновому ринку, закладена не погана база для вирощування урожаю зернових у 2004 році. Уряд вживає додаткові  заходи щодо стабілізації на зерновому ринку, передбачається у цьому році закупити безпосередньо у сільхозвиробників до державного резерву, здійснити заставні операції та закупити для регіональних потреб загалом близько 3 мільйонів  тонн продовольчого зерна. Це стане вирішальною передумовою цінової стабілізації на цьому ринку. Одним із важливих напрямів державної підтримки є запровадження пільгового оподаткування галузі. Завдяки фіксованому сільськогосподарському податку та спеціальному режими, справляння податку на додану вартість з 1999 року така опосередкована державна підтримка становить у межах 3,5 мільярдів гривень щорічно. Підкреслю, за обсягами вона в 1,7 разів більша, ніж загальні видатки Державного бюджету на 2004 рік для фінансування потреб АПК, включаючи аграрну науку і освіту.

Діюча на сьогодні система оподаткування була вимушеним та тимчасовим заходом і визначена у свій час як специфічна форма підтримки сільського господарства. Зазначу, що до дії запровадження рівень сплати податків становив всього 35-40 відсотків. На той час заборгованість сільгосппідприємств до бюджету перевищувала 7 мільярдів гривень, до Пенсійного фонду - 2 мільярди. Внаслідок цього були повністю розбалансовані фінанси господарств, загалом створювалися передумови банкрутства сільського господарства в цілому й пов'язаних з ним переробних галузей. А це вже, як ви розумієте, становило економічну загрозу держави.

За період дії такого режиму оподаткування одночасним і суттєвим зменшенням податкового навантаження на сільгоспвиробників, річні обсяги сплати податків підприємствами АПК порівняно з 1999 роком зросли на 2 мільярди гривень або в півтора рази, в тому числі обсяги сплати фіксованого сільськогосподарського податку у 2,2 рази. Це свідчить про активізацію економічної діяльності сільгосппідприємств, взагалі аграрного ринку. Завдяки державній підтримці на цьому етапі вдалося забезпечити суттєве зростання надходжень до зведеного бюджету, покращити дисципліну сплати податків, збільшити обсяг обігових коштів сільгоспвиробників, а також стимулювати їх на забезпечення тваринницькою продукцією переробні та заготівельні підприємства, що дуже важливо. Разом з тим уряд вважає, що діюча система оподаткування вимагає вдосконалень. Із цією метою підготовлені відповідні законопроекти, на яких я зупинюся пізніше.

Наступним важливим напрямом державної підтримки є фінансування потреб агропромислового виробництва за рахунок коштів Державного бюджету.

Уряд працює над тим, щоб забезпечити пріоритети сільського господарства, зокрема щодо збільшення видатків бюджету на фінансування цільових державних програм розвитку галузі.

Так, у 2004 році загальні обсяги з видатків з Державного бюджету зросли порівняно з 2001-м у 2,1 рази, в тому числі для фінансування цільових сільськогосподарських програм в 2 з половиною.

Як відомо, розвиток аграрної сфери в значній мірі залежить від купівельної спроможності населення. Агропромислове виробництво відповідною мірою виконує соціальні функції, знаходиться на початку ланцюга суспільного виробництва і є мультиплікатором для розвитку інших галузей економіки, таких як торгівля, хімічна промисловість, сільгоспмашинобудування, транспорт, будівництво, фінансово-кредитна сфера тощо.

І саме головне: завдяки сільськогосподарському виробництву функціонує сільська поселенська мережа, а це джерело наших національних традицій, культури, менталітету.

На жаль, обмежені можливості Державного бюджету, і це ви добре розумієте, не дають змоги забезпечити достатню підтримку агропромислового виробництва на рівні розвинених країн, в яких вона коливається, як правило, в діапазоні 25-40 відсотків до вартості обсягу виробництва продукції.

Але на сьогодні необхідна підтримка конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва стає особливо актуальною, оскільки Україна лібералізує свою торговельну політику відповідно до міжнародних вимог, все більше інтегрується у світовий продовольчий ринок. Така ситуація вимагає запровадження сучасних, перевірених міжнародною практикою механізмів державної підтримки.

У більшості випадків через обмежені можливості з Державного бюджету виділяється на виконання зазначених і визначених законодавством програм, на жаль, розвитку галузі лише 35 - 50 відсотків коштів від потреби. Це, в першу чергу, стосується фінансування державних програм з докорінного поліпшення земель, агрохімічної паспортизації земельних ділянок, боротьби зі шкідниками та хворобами, протиепізоотичних заходів та інші.

Незважаючи на намагання уряду через ці ж причини також поки що не вдалося започаткувати фінансування визначених законодавством програм щодо запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на хвороби, які викликають.......... інфекції на території України.

Розвиток виробництва засобів захисту тварин на основі сучасних технологій, розвиток рибного господарства, будівництво суден рибопромислового комплексу, розвиток меліорації сільгоспмашинобудування та деякі інші. На сьогодні вони мають стратегічне значення.

Для вступу України до міжнародних організацій і відносяться, як правило, і ви про це знаєте, до так званої "зеленої скриньки", тобто дозволених напрямів державної підтримки, визначених правилами СОТ.

Враховуючи дані обставини та зростання можливостей Державного бюджету за останні роки уряд пропонуватиме Верховній Раді України в наступні роки значно розширити бюджетну підтримку агропромислового виробництва.

Вже неодноразово в стінах Верховної Ради було заявлено, що 2005 рік повинен стати для Державного бюджету роком пріоритетного фінансування для потреб АПК. Більше того, на наш погляд слід забезпечити підтримку галузей хоча б на рівні країн сусідів. За оцінками Світового банку серед країн з перехідною економікою рівень державної підтримки в Україні, на жаль, є, практично, найнижчим. Вона становить менше 0,6 відсотки від ВВП, тоді як в Румунії 5, в країнах сусідах біля 3 відсотків. Досить сказати, що майже половина бюджету країн ЄЕС витрачається саме на підтримку аграрного сектору. В таких умовах стає очевидним, що українському аграрному сектору важко розраховувати на конкурентоздатність на світовому ринку.

Шановні народні депутати, здійснення ринкових перетворень в аграрному секторі нашої країни все більш відчутну роль відіграє міжнародна фінансова технічна допомога, яка надається в рамках міжурядових, міжнародних угод, більшість яких ратифікується Верховною Радою. З наступного року планується розгорнути програму Світового банку щодо фінансування розвитку села обсягом 250 мільйонів доларів США. Вона охоплює важливі напрями формування інфраструктури, фінансового забезпечення, вирішення проблем прямого кредитування сільгоспвиробників, створення нових робочих місць на селі тощо.

Прохання до вас велике, шановні народні депутати, підтримати дану програму. Завдяки міжнародній допомозі буде видано 1,8 мільйонів державних актів на землю. Крім того, нагадаю, на прискорення земельної реформи передбачено кредит Світового банку в обсязі майже 200 мільйонів доларів. У розроблені аграрної політики значну допомогу надають і проекти від Організації Об'єднаних Націй. Нещодавно у Франції відбулася двадцять четверта конференція Європейських країн, членів міжнародної продовольчої організації ФАУТ(?), де була презентована аграрна політика України, як повноправного її учасника. Були уточнені напрями співробітництва, зокрема, щодо надання технічної допомоги державі з питань поліпшення контролю якості продукції, інформатизації, запровадження технологій з нетрадиційних видів енергії, подолання наслідків стихійних явищ тощо.

Технічною допомогою Європейського Союзу через програми та(?) передбачено запровадження складських свідоцтв, підтримка розвитку підприємництва, кредитних спілок та дорадництва в сільській місцевості.

Значну технічну допомогу аграрний сектор отримує також безпосередньо від урядів деяких країн напрацьовуються прямі зв'язки регіонів щодо залучення інвестицій. При цьому слід зауважити, що міжнародна технічна допомога є сигналом та основною передумовою активізації інвестиційної діяльності регіонів.

Необхідно сказати, що не всі регіони використовують цю можливість належним чином. Загалом слід визнати, що ефективність впровадження міжнародної допомоги в багатьох випадках ще низька, не завжди однозначно сприймається в суспільстві.

Тому відповідним органам в центрі в регіонах необхідно більш предметніше відслідковувати всі напрямки міжнародної допомоги, адже, як бачимо, це не малі ресурси. Міністерство аграрної політики удосконалює взаємовідносини з різними проектами шляхом розширення постійних консультацій. звітів, експертних оцінок, проведення науково-практичних конференцій, ініціювало розробку регіональних інвестиційних програм в АПК тощо.

Шановні народні депутати, агропромисловому виробництву належить вагоме місце в економіці України. За оцінками фахівці внутрішній продовольчий ринок насичений вітчизняними продуктами більш, ніж на 90 відсотків.

Виходячи з науково обгрунтованих норм споживання річна ємність продовольчого ринку має становити 155 млрд. гривень. Фактичне ж споживання за минулий рік склало всього 92 млрд. або 60 відсотків. Це свідчить, по-перше, про низький рівень купівельної спроможності населення і, по-друге, в разі його підвищення про значні невикористані резерви зростання виробництва як у сільському господарстві, так і в переробній та харчовій промисловості.

Суттєвим чинником розвитку аграрного сектору є нарощування експортного потенціалу, чому уряд приділяє велику увагу. Експорт продукції сільського господарства досяг 3 млрд. доларів США. Тобто цей сектор національної економіки в останні роки суттєво впливає на макроекономічні показники держави, інфляційні процеси, формування платіжного балансу загалом на стан національної безпеки України.

Тому аграрний сектор об'єктивно вимагає адекватної державної підтримки, спрямованої, перш за все, для підтримки для його конкурентоздатності та вирішення соціальних проблем на селі. Виходячи із розрахунків при вступі України до СОТ, обсяг совокупної державної підтримки повинен становити не менше 10 відсотків загальних видатків бюджету.

Шановні народні депутати! Уряд сьогодні активно працює над удосконаленням державної аграрної політики, а також над вирішенням соціальних проблем на селі. Нещодавно профільним комітетом Верховної Ради України схвалено проект закону про  основні засади  державної аграрної політики на період до 2015 року, практично підготовлено до третього  читання надзвичайно важливий, так званий, базовий проект закону України з питань  державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі. Цей закон спрямований на визначення порядку фінансування  суб'єктів агропромислової галузі за рахунок коштів Державного бюджету та  місцевих бюджетів, правил державної підтримки мінімальних закупівельних цін на окремі стратегічні види сільськогосподарської продукції, механізмів регулювання аграрного  ринку та створення відповідно його інфраструктури, визначає правила підтримки страхування ризиків та кредитування, фінансування будівництва об'єктів соціальної сфери на селі. Він також передбачає запровадження  прозорих механізмів бюджетної підтримки сільгоспвиробників в розрахунку на 1 гектар посівів та на 1 голову  сільськогосподарських тварин. Створення державного агентства із спеціальним статусом, яке буде виконувати функції державного регулювання аграрного ринку, визначається перелік продукції, на яку поширюються товарні та фінансові інтервенції, порядок визначення  мінімальних цін. Це надзвичайної ваги  закон для аграрного сектору, який бажано прийняти уже на поточній сесії Верховної Ради. Це дасть можливість врахувати його вимоги при формуванні Державного бюджету на 2005 рік, це дуже і дуже важливо. Крім того, на сьогодні  підготовлено проекти законодавчих актів, за що... щодо удосконалення оподаткування в сільському господарстві. Це стосується, в першу чергу, запровадження починається з 1 січня 2005 року спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.  Зокрема, пропонується вхідне ПДВ не відшкодовувати, а вихідне нараховувати за ставкою 10 відсотків, залишаючи його  в розпорядженні платника податку. Цей режим базується на принципі добровільності. Але для його  запровадження у державному бюджеті необхідно щорічно передбачати кошти на виплату дотацій виробникам сільськогосподарської продукції, виходячи з фактичних обсягів коштів, які залишалися товаровиробникам при діючому режимі оподаткування ПДВ.

Пропонується також  внести зміни до Законів України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фіксований сільськогосподарський податок у частині  врегулювання пенсійного  забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств шляхом запровадження  спеціального  зниження тарифу, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на рівні 20 відсотків від затвердженого тарифу на початковому етапі з поетапним його щорічним збільшенням до досягнення діючих розмірів - 32 відсотки та запровадження відповідної компенсації втрат Пенсійному фонду за рахунок коштів державного  бюджету. 

При цьому пропонується вдосконалити вимоги Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок стосовно поетапного відновлення зборів  для  загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття  та чинників, які спричиняють втрату працездатності.

Враховуючи  сучасну ситуацію, що склалася  в АПК, пропонується внести зміни до Закону  України " Про Державний бюджет України на 2004 рік", збільшивши видатки для розвитку галузі за рахунок загально фонду державного бюджету на 1,6 мільярда  гривень. Зазначені кошти пропонується спрямувати на здійснення заставних та інтервенційний  операцій із зерном, фінансову підтримку виробництва  продукції тваринництва, а також підприємств, що знаходяться в особливих кліматичних умовах, часткову компенсацію вартості складною  сільськогосподарською технікою вітчизняного виробництва тощо. Майже половину  обсягів збільшення видатків пропонується спрямувати на  відшкодування суб'єктам господарювання витрат понесених у 1999-2002 роках на  будівництво об'єктів соціально-культурного призначення на селі. Це проблема, яку ви знаєте.

Шановні народні депутати! Окремої розмови вимагає вирішення соціальних проблем на селі. Я залишив дане питання доповіді на кінець, щоб більше загострити до нього увагу народних депутатів.

Судіть самі, економічні умови для функціонування аграрного сектору не дають можливості підвищення рівня оплати праці сільгосппрацівників, яка відстає від середнього рівня інших галузей більше, ніж у два рази, а порівняно з промисловістю - у три. І цей розрив продовжує збільшуватися. Відповідно наростають проблеми мізерних розмірів селянських пенсій. Це замкнуте коло, яке необхідно розірвати. Неподолане багатократне відставання  сільської місцевості в наявності основних  життєзабезпечуючих чинників: медичного, побутового, торгівельного, транспортного обслуговування, освіти, культури тощо. Комунальні послуги на селі практично не розвиваються. Рівень безробіття на селі є найвищим серед усіх сфер діяльності і продовжує зростати.

Загалом, шановні колеги, недотримання вимог законодавства стосовно підтримки розвитку соціальної сфери  за розрахунками Інституту аграрної економіки складає впродовж 1996 і 2003 років 5,5 мільярдів гривень. Мабуть, по великому рахунку все це є наслідком ставлення до села залишковим принципом бюджетного фінансування його потреб. За пріоритетність  тут уже нічого говорити. Доки цей синдром не буде подоланий серед політиків, урядовників, господарників всіх рівнів,  дані проблеми зрушити з мертвої точки неможливо. Крім того, у Бюджетному кодексі чітко не визначено ролі місцевого самоврядування, фінансування соціальної сфери села, права і обов'язки, повноваження місцевих органів влади з цих питань. Це прикро говорити, але реальна ситуація із  соціальною сферою на селі заставляє казати гірку правду. Вона також вимагає прийняти високої ваги державні рішення для вирішення цієї проблеми.

При  цьому зазначу, що відповідне законодавство з вирішення цих питань...

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Андрійович, скільки вам ще треба  часу? 20 секунд. Ну, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

СЛАУТА В.А. Шановні народні депутати, слід підкреслити, що уряд планує розпочати компенсацію вартості будівництва об'єктів соцсфери сільхозвиробникам за попередні роки з 2005 року, а  за умови внесення змін до Державного бюджету 2004 року, цю роботу можна розпочати і в поточному.

На завершення хочу сказати, що аграрний сектор України спроможний суттєво збільшити обсяг і виробництво та експорту продукції. Впевнений, що у майбутньому це вернеться для держави загальним зростанням національної економіки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Андрійовичу. Шановні колеги, так, як ми і домовлялися, 30 хвилин буде мати міністр відповіді на запитання. Перше запитання буде письмове, потім усне. Тому, будь ласка, запишіться на запитання. А ви підготуйтеся до відповіді на них. Будь ласка, висвітліть. Прошу, Вікторе Андрійовичу, письмове. А потім Асадчев усне.

 

СЛАУТА В.А. Від фракції "Нашої України" народний депутат Іван Федорович Томич надав три запитання, на які я відповім.

Протягом останніх років питома вага соняшнику в структурі посівних площ перевищує науково обгрунтовані норми. Як в такому випадку має реалізуватися державна політика у сфері раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення?

На жаль, практика показала, шановний Іване Федоровичу, що з поля зору структуру посівних площ міністерство і владні структури відпускати не повинні. Але зазначу, що ця проблема трапилася у 2003 році, як знаєте, коли 60 відсотків озимих зернових загинули, і треба було щось сіяти. Правда, можливо, могли б піти на традиційно інші культури, зернові пізні. Тому міністерство спільно з областями в цьому році щипітільно відпрацювало структуру посівних площ, де передбачається значне збільшення посіву кукурудзи, сої. Програма по соняшнику оптимально в структурі визначена. Вона складає 2,5 мільйона гектарів. У цьому році в посівній програмі 2,5 мільйони якраз і буде оптимально посіяно в структурі посівних площ.

Що конкретно планує зробити уряд для виводу з кризи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Андрійовичу, почекайте, будь ласка. Ви на одне питання відповіли, тепер питання з місця. Асадчев, будь ласка.

 

11:21:54

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Пане міністр, у мене до вас теж багато питань, але так бачу, що Головуючий дасть можливість тільки на одне, щоб ви відповіли. Але як преамбулу, хотів би вам нагадати, що по тим графікам, що ви показували, то ви отримали у 2003 році, коли прийшов уже ваш уряд, збільшення фінансування сільського господарства майже втричі в порівнянні, скажем, з 2001 роком. Але саме при вашому уряді розразилася сама велика криза зернова, в порівнянні з усіма урядами, які були до вас. Оце було б цікав, щоб ви проаналізували наслідки. Гроші ви отримали втричі більші і привели до кризи.

І друге у мене питання. ПДВ, про яке ви говорите, на сільськогосподарську продукцію, проголосували ви, і ви особисто, і ваша фракція аграрна проголосувала за введення цього ПДВ. Хотілося б знати наслідки цього.

І третє. Ви знаєте, що зараз в суспільстві йде питання, що будуть знову зростати ціни на хліб, тому що Україна не доживе до нового врожаю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Михайлович, на три питання він буде 10 хвилин відповідати. Вимкніть мікрофон.

 

АСАДЧЕВ В.М. Я хотів би все-таки, щоб ви як...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз прошу, не забувайте, що в сесійній залі знаходиться не лише один той чи інший народний депутат. Я прошу задавати по одному запитанню. Хочете, можете його протягом хвилини задавати, бо це ваш регламент, але тільки одне питання. Будь ласка.

 

СЛАУТА В.А.  Дякую, дякую, шановний, пане Асадчев.

Що касається ПДВ. Я вже в доповіді казав: тому і фракція Аграрної партії України, і більшість підтримала, щоб це положення було ще в цьому році. Це - 2 млрд., так скажемо, опосередкованих надходжень фінансів до сільгоспвиробників. І це дуже добре спрацювало для аграрників.

У мене немає інформації, що до нового врожаю буде підвищення цін на хліб. Такої ситуації і інформації від регіонів, а ми моніторинг ведемо і відслідковуємо, я не маю такої інформацію. Навпаки, від регіонів поступає інформація, що ціни на хліб і хлібобулочні вироби до нового врожаю будуть стабільними і витримані. І уряд, як кажуть, на пульсі тримає свою руку.

Ну, що? В тому році трагедія для держави трапилася. Я вам уже доповідав, що озимий клин, який на 60 відсотків - це, по суті, хліб - не було посівів в зимній період, тому та ситуація, яка склалася в тому році або в цьому маркетингу, все ж таки уряд спрацював, зумів стабілізувати цю ситуацію, і я не думаю, що тут ви в чомусь вбачаєте проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання. Підготуватися Корсакову.  Письмове, Віктор Андрійович.

 

СЛАУТА В.А.  Письмове, пан Томич: "Що конкретно планує робити уряд для виводу з кризи аграрного сектору економіки, які... чи передбачаються капіталовкладення в розвиток сільського господарства України в розмірі 8-9 мільярдів гривень, що науково обгрунтовано для потреб нормальної діяльності галузі?

Ну, для виходу аграрного сектору з кризи нам треба, і благо, що нас підтримує якраз комітет профільний, аграрний, низку законодавчих актів. Це і той закон про основні засади, який поданий у Верховну Раду. Дуже важливим, кардинально, особливо важливим являється законопроект базовий, як ми його називаємо. Нам треба завершити реформування відносин власності на землю і майно, захист прав власників та орендарів, формування фінансово-кредитних механізмів. І важливо закріпити норми підтримки сільського господарства на рівні не менше 3 відсотків ВВП або 10 відсотків видатків до зведеного Державного бюджету. Міністерство аграрної політики вносить ці пропозиції в уряд і буде подавати у Верховну Раду якраз на суму 8-9 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Корсаков.

 

11:26:22

КОРСАКОВ О.Я.

Віктор Андрійович, сьогодні на селі гостро відчувається потреба спеціаліста сільського господарства, кваліфікованих робітничих кадрів.

Як Кабінет Міністрів передбачає поліпшити цю ситуацію і які перспективи підвищення рівня заробітної плати в аграрному секторі економіки та збільшення її частки у валових витратах сільськогосподарської продукції?  Дякую.

 

СЛАУТА В.А.  Дякую. Якраз в цей законопроект, який внесений у Верховну Раду, основні засади, там є підрозділ, який торкається кадрового забезпечення на селі. Там був великий відток, зараз 19 відсотків тільки спеціалістів з вищою освітою залишилося за селі.

Добрі фахівці, ви розумієте, в цій ситуації відійшли від аграрного сектору. Тому "давно забытое старое" ми теж вписуємо. Це і житло, і заробітна плата, і кредити, доступні для будівництва в селі. Ці будуть норми виписані якраз в оцьому законі, в Законі про основні засади аграрної політики на 2015 рік.

Проблемою з проблем залишається те питання, і Президент, і Прем'єр-міністр гостро ставлять цю задачу. Хоч і угоди підписані з профспілками, галузеві угоди підписані з профспілками, щоб доля заробітної плати в собівартості і витратах була 30 відсотків, на жаль, 13 - 15. Це є проблема для всіх.

Зараз у міністерстві є група фахівців, яка опрацьовує якісь пропозиції. Можливо, будуть якісь адміністративні важелі включені. Ріст виробництва повинен адекватно бути до росту заробітної плати в затратах. Це чим переймається міністерство. І ми цю проблему повинні ближчим часом зняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СЛАУТА В.А. "Які причини збитковості державних підприємств в аграрному секторі економіки? Які можливі шляхи оздоровлення державних підприємств і їх подальша доля?"

Це якраз і є одна з головних проблем. У нас не так багато підприємств державних, але вже в 2003 році вони принесли 48 мільйонів збитків.

Для оздоровлення цих державних підприємств теж є комісія, яку очолює перший заступник міністра. І ми буде здійснювати ближчим часом заходи щодо вдосконалення організаційної структури управління галузями, ми проведемо повну атестацію керівного складу треба роздивитися, якщо це можливо і там, де реально, і те підприємство, яке може стати, як кажуть, на ноги зробити фінансову підтримку на стратегічно важливих видів  продукції. Це подивимося. 

Ми подивимося на питання, зв'язані з державним регулюванням цін на основні види сільхозпродукції. Ну і подивимося на ті підприємства і визначимося які можливо не мають  такого важливого значення для держави і треба ці в оренду і будемо віддавати їх на приватизацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість Сінченка Парубок Омелян Никонович.

 

11:30:01

ПАРУБОК О.Н.

Віктор Андрійович, в 1996 році Верховна Рада прийняла постанову про  податок сплати за землю повертати до землі. Але практично на сьогоднішній день ці кошти не повертаються на землю, а це покращання родючості, це меліорація, це хімізація і другі заходи, які потрібно виконувати на землі.

І ще є невелике питання. От тваринництво  на сьогоднішній день дуже в складному стані на селі. І тваринництво для України це пріоритет. Але ті 200 мільйонів, які виділяються на селекцію рослинництва і тваринництва, я вважаю, це дуже замало. Ну а ваша думка яка?

 

СЛАУТА В.А. Ну по-перше, по тваринництву взагалі зараз тільки 2 роки ось бюджет  2003 року і 2004 року хоч  якісь підвалини заклав. Но це дуже-дуже невелика підтримка і якраз ми для того, щоб підтримати тваринництво  і до змін до бюджету 2004 року  вписуємо там  200 мільйонів гривень і вписуємо до проекту бюджету 2005 року  з урахуванням  того, щоб нам тваринництво і цю галузь, як кажуть, не загубити в цілому і відновити і поголів'я, і продуктивність тварин, і населення в сільгосппідприємствах все-таки повинна і вирахувана, і, як кажуть, обоснована є цифра  2,3 ... 2,5 мільярди гривень, над чим ми зараз і  опрацьовуємо цю модель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СЛАУТА В.А. Про плату на землі.  Ви знаєте, коли плата за землю повинна йти на докорінне поліпшення земель, як кажуть аграрники, всі з полегшення, як кажуть, "вздохнули". Але  чотири роки чомусь ця норма була видалена із законодавства, і зараз група депутатів, у  тому числі із  нашої фракції, пан Борзих, Калінчук вносить пропозиції, щоб повернутися до цієї норми. І я прохав, якщо це можливо, підтримати  цю норму.

Керівник депутатської фракції Аграрної партії України Гладій. Законом України "Про пріоритетність соціального розвитку  села  та агропромислового комплексу у народному господарстві було передбачено у статті 6-ій до 2000 року виконати державні програми газифікації, водопостачання,  електрифікації, будівництва  шляхів благоустрою сіл, а також відродження трудонедостатніх, занепадаючих сільських населених пунктів. Тож які виконані ці програми?

На превеликий жаль, ви знаєте,  ці норми про пріоритетність соціального розвитку села  та агропромислового комплексу не спрацювали, на превеликий жаль. Мабуть, на тому етапі на 2000 рік мабуть рано було ставити ті завдання по закінченню програм газифікації, водопостачання, електрифікацію на селі. А головне, не витримані були основні  позиції. Там треба було фінансувати  так, як цей закон  надавав можливість, не менше одного відсотка від вартості ВВП  в Україні.

Крім того,  там була виписана норма, що на будівництво об'єктів невиробничого призначення у сільській місцевості  повинно використовуватися не менше 5-10 процентів державних централізованих капвкладень, якраз передбачено у тому числі 6-ю статтею. Тому  норма цього закону не спрацювала. Зараз  у Міністерстві аграрної політики по дорученню уряду  відпрацьовується і розробляється, і вже практично закінчена Національна програма розвитку соціальної сфери на період до 2011 року. Там будуть виписані і проставлені  конкретні: і фінансова допомога, підтримка. Такі конкретні об'єми, які будуть адекватні до бюджету наступного року і подальших бюджетів послідуючих років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калетнік.

 

11:34:34

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Віктор Андрійович, Ви глибоко професійно, відповідально взялися за організацію роботи Міністерства, що імпонує всім аграріям, всім, хто вболіває за розвиток сільського господарства, яке по суті є самим багатостраждальною, але стабілізуючою галуззю народного господарства. Тому ви погодитесь, що в значній мірі на сьогодні можна сказати, що кошти, виділені з Держбюджету на компенсацію вартості міндобрив, на здешевлення кредитів (а це майже півміл'ярда гривен), потрібно було б перевести в статус фінансової підтримки виробників добрив та підтримки комерційних банків, а не підтримка села. І тому у мене до вас питання. Чи не вважаєте ви, що вихід держави на внутрішній ринок закупок зерна по заставних цінах погіршить нелегку долю сільськогосподарських підприємств, фермерів, що вирощують зернові культури? Дякую.

 

СЛАУТА В.А.  Дякую. Так, ця програма по компенсації, вона, як кажуть, вимучила і мене як міністра, і моїх колег. Бути три місяці у стані війни з Міністерством промислової політики, а головне   з підприємствами, які  відпускають міндобрива. Це дуже жахливо. Тому треба відновити, і ми будемо вносити такі пропозиції. Вже ви апробували всі, Верховна Рада у минулому році, давши 360 мільйонів на  підтримку озимої пшениці на один гектар. Ці кошти зразу дозволили у грудні закупити 100 тисяч тон мінеральних  добрив, які були запасені і використані весною цього року. Тільки  ринкові умови, яка ціна на ринку міндобрив, треба допомогу виробнику конкретну, він повинен  там закупити міндобрива. Ця програма погана, і ми її будемо міняти.

І друге, заставні ціни. Заставні ціни і ті механізми, які ми напрацьовуємо, це задача з урожаю зняти, ну, півтора-два мільйона тон зерна зразу.  Є виробники, які ні кредит не взяли, вони запозичили десь кошти, вони будуть збивати ціну, вони будуть зразу у той же день з току розраховуватися і по 300 гривень за одну тону зерна третього класу. То єсть будуть збивати ціни. Тому і через процес заставних цін, якщо спрацює, ми зможемо десь  півмільйона тон зерна так відтягнути першого зерна, да плюс те, що закупиться мільйон тон до держаного  резерву і в перше ми 1,6 мільйонів доводимо до регіонів закупки зерна з урожаю цього року.

Тому, по великому рахунку, заставні ціни ще  жодного року не спрацювали. І ми будемо прохати якраз і до  змін до  2004 року до бюджету, треба підкри......... фінансову цю проблему. І хоч раз, щоб ця позиція спрацювала, і тоді зробити якійсь практичний аналіз, чи їй жити, чи не жити. Тому 200  мільйонів, шановні народні депутати, підтримайте, щоб ми апробірували цей важливий важіль хоча б у цьому році. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СЛАУТА В.А. Статтею про пріоритетний розвиток села передбачено у випадках, коли спорудження зазначених об'єктів здійснюється за власні коштів суб'єктів господарювання, то  понесені ними витрати відшкодовуються з Державного бюджету України, місцевих бюджетів.

Тільки за 1995-2002 роки суб'єктам господарювання не повернуто коштів у сумі більше як 726 мільйонів гривень. Коли будуть повернуті ці кошти суб'єктам господарювання, витраченими ними, на будівництво об'єктів соціальної сфери?

Шановні друзі, знову у зв'язку з тим, що у бюджеті не було коштів чотири роки, ця норма випала. Уряд ініціює в 2005 році цю програму відновити. На сьогодні підтверджено документально те, що є на руках. Є 726 мільйонів, які треба компенсувати. А потенційно це десь 1,2-1,4 мільярда гривень. Тому ми вписуємо, і уряд вносить цю пропозицію до бюджету 2005 року. Але ж у проект постанови ми вписуємо норму, щоб важливо до змін до бюджету 2004 року хоч якусь частину з 726 мільйонів уже почали компенсувати в цьому році.

Я прошу шановних народних депутатів підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до положення про День уряду доповідачі від Кабінету Міністрів відповідають на письмові запитання, подані заздалегідь. Тому, перше, народних депутатів прошу не носити на трибуну, а вас, Вікторе Андрійовичу, на них не звертати уваги. Відповідати тільки на те, що вам було подано заздалегідь.

Будь ласка, Стребко.

 

11:39:59

СТРЕБКО С.К.

Прошу передати слово Нощенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Нощенка.

 

11:40:07

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола Петрович, 160 глухівський виборчий округ, "Трудова Україна".

Шановний Вікторе Андрійовичу, з ваших приходом  порядку використання бюджетних коштів стало більше, значно більше. Це і підтримку попереднього депутата Калетника.

Запитання таке. Ви більше говорили про розвиток галузі, хоча мало було сказано про особисті селянські господарства, фермерські господарства, хоча левова частка у виробництві скоро перевищить всі інші. А хто буде нести відповідальність за соціальну сферу. Чи ставилося питання про визначення відповідального органу державного управління. вищого органу державного управління, за розвиток торгівлі, медицини, культури, освіти і таке інше, тому що до населеного пункту, де немає юридичної особи, ви не доходите? Перше питання.

Друге. Жодного слова про пріоритетний розвиток територій.

І третє. Державні кошти здебільшого ідуть на підтримку трейдерів, а не виробників. Що ви...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще раз звертаюсь, не здавайте десяток питань, бо ви не одержите на всі відповіді.

 

СЛАУТА В.А. Я з останнього. Дякую за запитання.

Якраз ми і націлились в цьому році, щоб обійти всіх трейдерів, посередників, і ми багато, та 90 відсотків програм, так зробили, щоб кошти йшли напряму сільгоспвиробнику. Ми обійшли Асоціацію хмелярів, концерн "Садвинпром" будемо обходити, тобто багато асоціацій, яким йшли ці кошти, а потім вони, закупаючи ресурси, давали ці ресурси сільгоспвиробникам.

Якраз в цьому плані ми і наводимо порядок і так будемо діяти. Але ж компенсаційні... От де компенсація про ті ж міндобрива? Там без трейдерів не обходиться. Або де є якийсь меморандум закупки дизпалива нам, допустимо. Там поки спрацьовує трейдер, ну і там ми прозоро відслідковуємо ці питання.

Що торкається соціальної сфери. Зараз потрошку на себе функції так, потроху всі відповідають. І Міністерство аграрної політики, хоча уже, як кажуть, і не заказчик, Мінекономіки, Мінпраці, Міносвіти, тому ми зараз вивчаємо все ще питання. Я боюсь це ще озвучити, но, можливо, і Міністерство аграрної політики і повинно бути основним, скажемо так, запівалою в цьому сенсі. Ми зараз напрацьовуємо серйозний матеріал з тим розрахунком, щоб внести його на уряд показати і щоб впевненіше хтось один відповідав за ці питання. Ну, караул... Тобто треба вернутись до того, що було. І Міністерство аграрної політики відслідковувало всі програми і фінанси, які були. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, письмове.

 

СЛАУТА В.А.  Народний депутат Симоненко.

Відповідно до Указу Президента України колгоспи, радгоспи на селі ліквідовані, земля розпайована, залишки техніки і основні фонди поділені, а соціальні об'єкти залишені напризволяще - не фінансуються, розкрадаються, руйнуються.

Які конкретні заходи вживаються урядом щодо збереження та розвитку соціально-культурних об'єктів і коли уряд надасть Верховній Раді проект закону про відшкодування суб'єктам господарювання витрат на будівництво об'єктів соціальної інфраструктури?

Ну, на це питання, на другу частину я уже відповів. Відповів.

Не першу частину: треба закінчити процес передачі об'єктів соціальної сфери від сільгоспвиробників. Но є великий тормоз, який нам треба, як кажуть, зняти.

Ну, по-перше, здорова зношеність, амортизація і немає сіленок довести їх до кондиції, щоб передати - раз.  Дуже невдало, що ми з вами не прийняли тут закон, який би зняв оцей нонсенс - оподаткування при передачі об'єктів соціальної сфери до територіальних громад - це нонсенс, це дуже зашкоджує. Я думаю, народні депутати ближчим часом... це є закон, і ми повинні його прийняти, і це зніме якусь проблему.  Тому найближчим часом треба буде оці 30 відсотків об'єктів передати територіальній громаді, і передбачити територіальним громадам на збереження цих об'єктів, на функціонування цих об'єктів фінансові якісь кошти, щоб вони могли там нормально себе, як кажуть, почувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з місця питання. Мельник, фракція Соціалістичної партії.

 

11:45:07

МЕЛЬНИК М.Є.

Оскільки я виступаю, прошу слово передати Станіславу Ніколаєнко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ніколаєнко.

 

11:45:15

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Віктор Андрійович!

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Ви людина досвідчена, як кажуть, від плуга. У мене до вас запитання такі.

Я тільки-но приїхав з Херсонщини, і хотів би, щоб ви звернули увагу, прохання у мене до вас таке, на проблему... на те, що зараз страшенна загроза на півдні України - це вспишки сарани. Ну, в народі кажуть саранча.

Якщо зараз протягом тижня - двох інтенсивно не попрацювати з авіацією і залученням державних сил на рівні Мінагропрому, Міністерства екологічної безпеки і так далі, ми можемо повністю втратити той невеликий врожай, який, слава Богу, після дощів поправився, і буде величезна біда. Я вас прошу, щоб ви звернули на це увагу.

І друге: питна вода. Віктор Андрійович, ви з Донецьку, знаєте: немає колодців на півдні України. Якщо ми будемо платити за кіловат електроенергії за питну воду 30 копійок, то повністю південь України буде обезлюжений.

 

СЛАУТА В.А. Дякую, Станіслав Миколайович.

Ну, ми відслідковуємо, і в зимовий період ми відслідковували, що в землі робиться якраз і сараною, то оці опади, які пройшли і на Півдні, десь відсотків на 60 зняли те, що могло бути, просто загинуло: там і яйцекладки, і оті личинки, які вперше відродилися.

Тільки-но вернулася звідти комісія фахівців - десь 40-50 тисяч гектарів - це дуже і дуже така зона особлива, де може розгорітися ця пожежа. Але ж там іде відслідковування і іншої території, є ресурси по захисту, є відповідні кошти, є ті служби, які відпрацюють по цій позиції. І ми тут, як кажуть, відслідковуємо ситуацію.

Так, до речі, 1 200 сіл з привозною водою у тій же Донецькій області - це дуже велика проблема. І в програмі соціальній, і до 2011 року якраз водопостачання буде займати велику, левову долю капітальних вкладень. Треба буде  повернутися до цієї позиції, щоб зняти цю проблему.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

СЛАУТА В.А. Народний депутат Шкляр. "Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року затверджено порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, коротко- і довгострокових кредитів, який передбачає надзвичайно жорсткі, доступні лише окремим виробникам вимоги для отримання часткової компенсації відсотків по кредитах. Як працює  зазначений механізм здешевлення кредитів і скільки підприємств взяло тут участь  і чи планує уряд удосконалити механізм здешевлення кредитів. Так, удосконалити ми це основне завдання і міністерства, щоб можна доступитися якомога  більше виробникам. По аналізам в тому році 14 тисяч підприємств, які торкнулися  і мали кредити, але ми дуже прислуховувалися і до позиції  Національного банку і те, що кажуть банки. Бо 2003 рік дуже, як кажуть, ті умови  жорсткі дали можливість розрахуватися тільки на 88 відсотків за кредити, взяті в 2003 році. І який там ми меморандум не виписували, но все ж таки багато застережень не з нашої сторони, ми якраз і стоїмо на  позиціях сільгоспвиробників, щоб залучились вони до кредитів.  ......дуже багато застережень було від банків. Але ж на сьогодні ми по загальній кількості взяли приблизно ж ту кількість кредитів. Якщо в тому році на цю дату взято  815 мільйонів по пільгових, то в цьому році - вже під мільярд. І головне - спрацьовує довгожданний механізм, який ви,  шановні народні депутати, започаткували, це взяття довгострокових кредитів. Вже надано таких кредитів під 30 мільйонів, а це основні засоби виробництва: доступ до техніки і до основних засобів виробництва. Тому цей механізм ми будем удосконалювати з урахуванням, щоб більша частина товаровиробників могла брати кредити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвієнко.

 

11:50:00

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Віктор Андрійович, засвідчу вам свою повагу і як політику, і як професіоналу, і хочу поставити перед вами 3 запитання, але прошу протягом хвилини на них відповісти.

Перше. Чи розумієте ви, що ми не готові до інституту приватної власності з 1 січня 2005 року. І якщо ми підемо в черговий раз на непідготовлену реформу, то отримаємо те, що ззаду вас на картинках, але вже... ще ніколи не зможем підняти. Якщо це розумієте, то що ви будете робити як міністр.

 Друге. Коли ми зрештою з соціальною сферою розберемося і бюджет на її  підкріпимо, бо ви говорили  за духовність, ви говорили за те, що традиції, ментальність. А якщо  не буде сьогодні відповідної соціальної сфери, яка гне, а фінансувати її немає кому, а бюджет на це не звертає ніякої уваги, то ніякої перспективи село і український народ не буде мати.

І третє.  Чи підтримуєте ви ідею, що наступний рік має бути  оголошений роком села і бюджет має зорієнтувати всі свої фінанси на те, щоби ми дійсно  показати,  що ми є аграрна держава  і селом опікуємося достойно. Дякую.

 

СЛАУТА В.А. Дякую, шановний Анатолію Сергійовичу.

На 50-річчі освоєння цілини  у Казахстані, коли так вийшли у кулуарах, а я був там представником,  Назарбаєв мабуть перед делегаціями з інших країн таку ремарку зробив: "Ану скажи мені ( віце-прем'єру по селу, там, тіре міністр), що ми ще у законодавчому плані  не зробили для села? Закон про капіталізацію землі зробили?"

- "Да, у середині грудня зробили, списавши в Україні ці проблеми".

- "Страхування ризиків, що  важливе, ми зробили?"

- "Да, 25 грудня якраз це підписано, страхування ризиків ті, хто там в аулах сидить".

Тому саме болюче  питання це перше, яку ви сказали. Я вже не за ту політику і  не купи-продай землю.  Я за те, що робиться під столом, і що у нас зараз 4,5 мільйони гектарів землі можуть бути нічиїми. У пенсіонерів  30 відсотків, які не мають .......... спадкоємця, немає. Вмираючи, людина просто напризволяще залишає  оці гектари. Тут треба додумати.

І друге. Якщо ми   доступилися  до кредитів і зменшувати фінансову підтримку, то дайте   ж можливість, щоб  земля сама по собі мала якусь  цінність, якусь ціну, щоб була можливість іпотеку застосувати. до банку прийти і взяти якийсь кредит у більш-менш такому нормальному стані.

Тому  до кінця цього року ми даємо ряд таких законопроектів, якщо ваша шана, народні депутати,   це і про ринок землі, про реєстрацію землі, земельний кадастр. Якщо ми  у комплексі приходимо, то можливо і треба, "сделавши шаг" , робити і другий. Це перше.

 

Я за бюджетну сферу, підтримку те, що ви сформулювали двома руками. Соціальна  сфера і техніка. Треба виділити реальні кошти і здвинути з "мертвої точки". І третє. І підтримую, щоб 2005 рік був роком села. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Андрійовичу. Сідайте, будь ласка. Я думаю, що ми всі з вами маємо подякувати міністру за чіткі й вичерпні відповіді на поставлені запитання. Це перше.

І друге. Давайте проконстатуємо незаперечний факт, що Верховна Рада до Кабінету Міністрів, як показав звіт, направляє свої кращі кадри.

Так, будь ласка, співдоповідає Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Томич Іван Федорович. Будь ласка, 15 хвилин.

 

11:53:55

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні члени уряду, народні депутати, шановні виборці! Насамперед дозвольте виразити глибоку подяку українському селянину, який яскраво демонструє риси працелюбності, самовідданості, любові до землі в нинішніх, достатньо непростих умовах. Ситуація на селі без перебільшення досить складна у всіх відношеннях: безробіття, безгрошів'я, села пустіють. Набутий роками виробничий, кадровий і соціально-культурний потенціал руйнується, а в значній мірі вже зруйнований.

При чому повного усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з глибокою соціально-економічною кризою, продовольчої та економічної безпеки України і до сьогодні не спостерігається. Хоч при цьому не можна заперечувати, що з боку законодавчої і виконавчої влади не було намагань по виведенню аграрної  сфери з кризи, перш за все  на законодавчому рівні. Тільки на минулій сесії Верховної Ради України у комітеті розглянуто 73 законопроекти, з яких прийнято Верховною Радою 6, а від початку скликання 31. З ініціативи Голови Верховної Ради  у парламенті проводилися окремі дні, на які комітет виносив в узгодженні з урядом і Мінагрополітики законопроекти на розгляд народних депутатів. Динаміка зростання кількості прийнятих законопроектів, як у комітеті, так і у Верховній Раді є свідченням намагання зупинити негативні соціально-економічні процеси на селі. По кількості прийнятих законопроектів ми вийшли  у лідери, як середньоєвропейських країн, так і країн СНД. Проте, виявляється, що кількість законодавчих актів не є вирішальним показником. Одна з головних причин наших бід у тому, що переважна більшість аграрних законів не виконується, передусім у частині фінансового їх забезпечення, що є, як відомо, головним чинником їхньої діяльності.

Красномовною ілюстрацією сказано може слугувати закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу у народному господарстві, стаття 5-та зазначеного закону передбачена норма щодо спрямування обсягів централізованих державних капіталовкладень у сумі 1 відсотка від ВВП на зміцнення матеріально-технічної бази соціальної сфери села. Проте ця вимога  всі минулі роки ігнорується. Що свідчить таблиця? Так, протягом останніх років було виділено, вдумайтеся, всього-на-всього 92,5 мільйона гривень проти необхідних передбачуваних  законом 14 мільярдів або 0,7 відсотка. Наслідком такої державної політики у вирішенні питань розвитку сільських територій є те, що на сьогодні майже 2 тисячі населених пунктів не мають шкіл. При чому у 90 відсотків з них  проживають  більше, як по 50 дітей шкільного віку. Користується привізною водою більше, як 1,2 тисячі сіл з населенням майже мільйон. Сьогодні йшла мова про це. Не мають закладів охорони здоров'я 315 сіл з населенням понад 500 чоловік. Далеко не кожний український селянин отримує середню заробітну платню рівнозначну одному американському долару в день на найкращих в світі чорноземах.

Ці та інші чинники зумовлюють надзвичайно складну демографічну ситуацію в сільських населених пунктах. Досить зазначити, що майже 90 відсотків сіл протягом останніх п'яти років кількість померлих переважає кількість народжуваних. А у кожному десятому за цей час не народжувалося жодної дитини.

Такий же рівень виконання законів, спрямованих на державну підтримку виробництва сільськогосподарської продукції, її прибутковості. Серед них: Закон про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років стосовно частки видатків Державного бюджету на фінансування розвитку сільського господарства, що має бути не менше 5 відсотків; Закон про страхування врожаю; про зерно і ринок зерна, де проблеми тінізації зернового ринку набули особливої гостроти. Резервні, заставні, інтервенційні та регіональні закупки зерна не здійснюються у відповідності із законом і не виконується указ Президента від 29 червня 2000 року про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна. Як наслідок, у минулому році розбалансованість ринку призвела до значного підвищення цін на хліб та поставила під загрозу продовольчу безпеку країни, її імпортну залежність по продовольчій пшениці.

Невиконання закону про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, де передбачено щорічне виділення одного відсотка загальних видатків Державного бюджету призвело до критичної межі, що склалося з технічним забезпеченням сільського господарства. Сьогодні понад 90 відсотків наявної техніки у сільськогосподарських підприємств відпрацювали свій амортизаційний строк.

Майже повністю ігнорується виконання прийнятих у минулому році законів про фермерські господарства, про особисті селянські господарства. Хоч нині у приватному секторі сконцентровано майже дві третіх виробництва сільськогосподарської продукції і понад 2,5 млн. робочих місць.

Уряд не спромігся розробити державну програму у відповідності із законами. Слід відзначити, що дана категорія виробників часто нехтується навіть щодо участі в державних бюджетних програмах. Звучать запевнення і, дійсно, є кількість зростання державних програм, але вони залишаються малоефективними і далеко не прозорими. Як і в цілому, пряма підтримка виробництва сільськогосподарської продукції в сумі в цьому році складає менше 500 млн. гривень, яка іде на пряму підтримку. Як приклад неефективного використання бюджетних коштів можна привести цьогорічну програму із 140 млн. гривень, що спрямовані на здешевлення мінеральних добрив.

На сьогодні із загальної суми використано лише 40 млн. гривень. Якщо, приміром , середня ціна у минулому році без програми становила 496 гривень, то в цьому році середня ціна складає 628, причому майже половина аміачної селітри закуплено по ціни 776 гривень. То постає питання: кого ж підтримуємо?

Чи взяти механізм пільгового кредитування галузі АПК із залучення бюджетних коштів. Якщо в 2002 році ставка по кредитних комерційних банках, що надавали сільськогосподарським виробникам, становила 25 відсотків, а по народному господарству 19, у 2003 році відповідно 20 і 18, а сьогодні 19 і 17. Це при тому, що кредитування сільгоспвиробників здійснюється за умови застави ліквідного майна в еквіваленті майже один до трьох. Тобто такий механізм зводиться практично до підтримки комерційних банків.

Прийняття ряду законів щодо реформування аграрної галузі та її адаптації до ринкових умов не закріпили позитивних зрушень, що намітились протягом 2000 року, коли не тільки темпи росту валової продукції сільського господарства становили 20 відсотків, а й після чотирьох років збитковості сума  збитків яких складала в середньому 4 мільярди гривень, отримано в перші півтори мільярди гривень прибутку. Кредитування зросло більше, ніж в два рази, це був рік уряду Ющенка.

Проте за останні роки виробництво сільськогосподарської продукції знову стало збитковим. На початку року до 70 відсотків сільгосппідприємств неплатоспроможних, кредиторська заборгованість становила 1,8 мільярди гривень, що вдвічі переважає дебіторську.

Міжгалузеві відносини утворюють ще більшу прірву між містом і селом, це яскраво демонструє таблиця, де знаходиться наше село. Ось відповідь, шановні народні депутати.

Соціально-економічна криза в українському селі - це наслідок тривалих непрофесійних дій виконавчої влади на різних рівнях, що здійснюються без належного кадрового забезпечення. Зміна кадрової політики - протягом 13-ти років 11 міністрів, політика на рівні регіонів - це свідчить про відсутність кадрової політики, чіткої всебічної комплексної та ............ програми розвитку аграрного сектору у принципово нових ринкових умовах по причині порушення вимог чинного законодавства не тільки у правовідносинах власності на майно і землю та формування ринкової структури, а й виконання положень законів, направлених на збереження грунтів як основи багатства народу навколишнього середовища, екологічної безпеки. Це насамперед закони, недавно нами прийняті, про охорону земель, про державний контроль за використанням та охороною земель та галузевої програми "Родючість".

В Держбюджеті передбачалося в 2003 році лише 3,7 мільйони гривень, в 2004 році 10 мільйонів при потребі щорічній щонайменше 350 мільйонів гривнів.

Внаслідок майже 70-відсоткової збитковості сільськогосподарських підприємств, практично, припинили здійснення агротехнічних заходів. І як наслідок тільки площі кислих і солонцюватих грунтів  сьогодні складають більше третини, на яких недоотримуємо як мінімум чверть сільськогосподарської продукції.

Обмеження вкладення матеріальних і фінансових ресурсів призводить до деградації грунтів, кількість яких на сьогодні складає майже п'ять мільйонів гектарів.  Прискорення збіднення грунтів, зменшення гумусу набуло в Україні глобального характеру. Втрата поживних речовин в грунті перевищила гранично допустиму межу більше ніж в три рази.

Що ж готуємо для майбутніх поколінь? І з такими вихідними даними готуємося до вступу в Світову Організацію Торгівлі і розраховуємо конкурувати із країнами Євросоюзу?

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! У нас немає запасу ні часового, ні людського щодо усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з соціальною-економічною кризою на селі. Тому я глибоко переконаний, що наші дії мають бути наступними.

Перше: зміна ідеології аграрної політики повинна зводитися до відмови від програмної підтримки виробництва продукції і переходу до підтримки комплексного розвитку сільської місцевості, коли в центрі знаходиться сільська людина, а це понад 17 мільйонів наших громадян.

Друге: розробка і прийняття довгострокової комплексної програми розвитку сільської місцевості, яка обраховувала поетапну ліквідацію соціальних проблем на селі та створення умов для прибуткового сільськогосподарського виробництва, розвитку сфери послуг, створення робочих місць в сільській місцевості. З цією метою, починаючи з 2005 року необхідно щорічно передбачати на підтримку села не менше 10 відсотків від загальних видатків бюджету.

Третє: проведення ревізії аграрної законодавчої бази та розробки нових законопроектів, а саме головне - їх безумовного виконання у відповідності до програми розвитку сільської місцевості та засад аграрної політики в країні.

Четверте: докорінно переглянути в плані ефективності і прозорості механізми державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, спрямувавши бюджетні кошти з розрахунку на один гектар посівів сільськогосподарських культур та дотримання цінової стабільності на сільськогосподарську продукцію, при цьому не збільшуючи податкові навантаження на сільгосппідприємства.

П'яте: реформування структури і системи управління агропромисловим комплексом з метою розвитку інфраструктури аграрного ринку, створення державної системи моніторингу, становлення та розвитку дорадчих служб у  країні, реалізації пріоритетних положень програми гармонізації законодавства  України до стандартів Європейського союзу.

Шановні народні обранці!  Комплекс практичних заходів по оздоровленню виробничої і соціальної сфери села і виведення з  затяжної кризи галузі у значній мірі запропонований у проекті постанови  Верховної Ради, який  одноголосно схвалений на засіданні комітету, його членами з різних фракцій, зареєстрований 7 травня під номером 5460. Виконання урядом рекомендацій цієї постанови  спрямованих на зміну  самого ставлення до аграрного комплексу дозволить започаткувати  позитивні тенденції виправлення становища, у якому опинилося наше село.  Сподіваюся на вашу підтримку постанови. Переконаний, що таке  корегування аграрної політики ........... логіку і доцільність корінних і достатньо болісних  перетворень на селі, і, безсумнівно,  сприятиме досягненню поставленої мети  - суттєвого підвищення продуктивності галузі і покращання життєвого рівня мільйонів наших громадян.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Миколо Федоровичу.

Запитань до співдоповідачів немає. Шановні колеги! Зараз ми приступимо до обговорення інформації Кабінету Міністрів, відведемо для цього півтори години. Регламент 3 години. Виступи спочатку будуть мати  представники фракцій, після того за списком, і представники фракцій також у такому порядку, як записалися за списком.

Єдине, шановні колеги. я ще раз вам нагадую, яке ми питання сьогодні слухаємо. Село - це питання дуже і дуже  широке. Але ми сьогодні  слухаємо з вами питання про дотримання  вимог законодавства, ще раз повторюю, про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва  та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та  формування ефективних механізмів    їх розвитку на перспективу. І тому я просив би саме  дотримуватися того порядку Дня уряду, який ми з вами затвердили.

Слово від фракції Соціал-демократичної партії України має Шурма. Підготуватися Бандурці.

Я поки що Шурми не бачу. Бандурко Олександр Маркович. Немає? Тоді, будь ласка, Шевченко, Аграрна партія.

Підготуватися Юхновському від Народовладдя.

 

12:10:16

ШЕВЧЕНКО О.О.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Олександр Шевченко,  39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Аграрна партія України.

Сьогодні слухання даного питання на Дні уряду дає можливість проаналізувати стан економічного і соціального розвитку села та передбачити заходи щодо його поліпшення. Слід відмітити, що завдяки конструктивні позиції більшості народних депутатів, наполегливості депутатів членів  Аграрної партії України першим в Державному бюджеті України на  2004 рік передбачені кошти на цілий ряд програм та ініціюється в 2005 році бюджетний рік села. В тому числі держава взяла на себе банківські ризики. Ми продовжили дію фіксованості сільськогосподарського податку, збільшили рівень дотацій на сільськогосподарську продукцію, звільнили від оподаткування особисті селянські господарства власників підсобних господарств, дачних та садово-огородних ділянок. Проте, незважаючи на зростаючу підтримку з боку держави, економічний, фінансовий і соціальний стан агропромислового комплексу залишається складним.

Верховною Радою України хоч і прийнято недостатньо, але є ряд законів з питань АПК. На жаль, вони не завжди виконуються. Досвід минулих років показує, що відсутність виваженої довгострокової стратегії розвитку сільського господарства гальмує, з одного боку, законодавчу роботу, а з другого породжує невизначеність у напрямках і механізмах діяльності цього важливого сектору економіки.

Завдяки особистій позиції Прем'єр-міністра України Януковича Віктора Федоровича, аграрним блоком уряду напрацьовані основні засади аграрної політики на період до  2015 року. Це вимоги часу і прохання сільськогосподарських товаровиробників. Таких як  агросоюз ............. господарство "Дружба" Покровського району, герой України  ................; господарство Новомосковського району "Дружба", герой України..............; сільське господарство "Росток" Нікопольського Меркулов та багато інших, які чекають на заставні ціни цього року не  менше як 700 гривень, закупівлю зерна державою по справедливій схемі  та ціні. Компенсацію по мінеральним добривам, не зважаючи на ціну придбання. Повернення до минулорічної системи дотації одного кілограму тваринницької продукції та реалізації ряду інших заходів. Напівзаходи завжди ведуть до руйнації. Тому якщо ми і далі будемо тільки декларувати ринкові та мотиваційні стимули на основі приватної власності на землю і майно, то залишимося перед фактом майже відсутнього майнового паю, та права розпоряджатися землею тільки після смерті власника. У кращому випадку - на основі наслідування. Як це є в Законі України "Про пріоритети соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві".

Коли за період 1995-2002 року суб'єктами господарювання не повернуто кошти, майже 700-т мільйонів гривен. Продовжує оподатковуватися передача об'єктів соціальної інфраструктури на селі органами місцевого самоврядування.

Я думаю, що зараз в Міністерстві аграрної політики необхідно ввести посаду заступника міністра, який буде опікуватися новоствореним департаментом соціальної політики. Тоді фінансування перейде з Міністерства економіки до селян.

Я просив би постанову, коли вона буде голосуватися при розгляді, підтримати, щоб були вирішені всі найболючіші питання аграрного сектору. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тут підходять молоді депутати і звинувачують, що я порушую Регламент. Я попросив їх почитати Регламент, але я відчуваю, що він з Регламентом не ходить і не носить його, то я зачитую. Стаття 4.2.3., третій пункт каже: "Кожна депутатська група, фракція має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради та її органів". Це написано на 49-ій сторінці, пане Баранівський регламенту.

Будь ласка, слово має Юхновський від фракції  "Народовладдя", підготуватися Кирильчуку. Юхновського немає? Є. Будь ласка.

 

12:14:10

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую Адаме Івановичу. Шановний головуючий, шановні колеги, члени уряду.

Щиро сподіваюсь, що шлях спроб і помилок, а саме так  можна зхарактеризувати державну  аграрну політик вже завершився. і уряд, і Верховна Рада мають можливість не лише реально оцінити ситуацію, виправити  недоліки, а й зобов'язані це зробити. До цього нас має спонукати і негативний досвід 2003 сільськогосподарського року, який висвітлив незахищеність сільськогосподарського виробництва у екстремальних ситуаціях і процеси глобалізації у світовій економіці, наше  бажання  набути статус країни з ринковою економікою  та вступити у СОТ. Дозвольте коротко зупинитися на деяких проблемах, які, на мій погляд, потребують термінового вирішення.

По-перше. Створення та функціонування організованого ринку сільськогосподарської продукції має відбуватися обов'язково з врахуванням ряду факторів. Це  надзвичайно низька купівельна спроможність більшої частини населення, яке не спроможне платити за продовольство високі  ціни. Наслідки такої ситуації ми бачимо на внутрішньому споживчому ринку продовольства, де для масового вжитку нашим людям все більше  пропонується асортимент продовольчих товарів із категорії .........-продуктів із різними дешевими наповнювачами та замінниками, повної залежності цін на внутрішньому ринку від коливань на світовому ринку на основі  види продовольчих товарів при відсутності економічних важелів  їх підтримки урядом на порівняно стабільному рівні. Відсутності закладів попередження перевиробництва тієї чи іншої продукції, що для сільськогосподарського виробництва є  більшою загрозою банкрутства, ніж дефіцит.

Зазначене  є наслідком відсутності ефективної системи економічного прогнозування щодо   необхідних обсягів виробництва  тих чи інших видів сільськогосподарської продукції, своєчасного  інформування виробників про ситуацію на внутрішньому  і зовнішніх ринків та методів державного впливу на ці процеси. У цих умовах розвиток аграрного виробництва більшою мірою залежить не від  внутрішнього ринку, а від можливості експортувати вироблену продукцію.

По-друге. Потребує істотних змін бюджетна фінансово-кредитна податкова політика. То ж бюджетами на поточний рік передбачене  суттєве збільшення витрат на підтримку агропромислового комплексу. Це безперечно позитивний факт. Але сама існуюча система державної  бюджетної підтримки через  надання пільг вибіркових чи тотальних, чи цільового фінансування державних програм є недосконалою та непрозорою. Витрачаючи бюджетні кошти держава не має необхідних важелів впливу на формування раціональної структури сільськогосподарського виробництва як для забезпечення потреб внутрішнього ринку, так і на формування експортного ринку, враховуючи світову кон'юнктуру, і не стала повноправним учасником цього ринку. Вважаю, що необхідно терміново розглянути і прийняти у Верховній Раді проекти законів про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей оподаткування АПК та підтримки соціальних стандартів, їх працівників, реєстраційний номер 5483 та основи фінансової та бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва. Прийняття останнього вже чотири роки безпідставно блокується у Верховній Раді. Реєстраційний номер 0975.

Прийняття зазначених проектів законів дозволить сформувати системний комплексний підхід у вирішенні проблем агропромислового комплексу ............... та адміністративних до чітких прозорих ринкових механізмів державної підтримки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Полянчину.

 

12:17:39

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановні учасники парламентських слухань, шановні виборці селян. Сьогоднішнє засідання, сьогоднішнє слухання слід було б назвати, скажімо, "Спасіння села від остаточного краху". Але аналізуючи схеми, графіки, діаграми, відсоткові порівняння, що уряд розмножив, роздав народним депутатам, складається враження, що в сільськогосподарському виробництві все нормально і нічого не сталося. Ці діаграми остаточно заспокоять Президента, Прем'єра, більшість міністрів, депутатів, які практично рідко бувають в селах. Окрім тих, куди їх везуть голови облдержадміністрацій на екскурсію, бо ще залишилися по декілька господарств в кожній області, які знехтували президентськими указами, інструкціями гальчинських, савлуків, зберегли крупнотоварне виробництво, робочі місця, зарплату для селян, соціальні заклади. А це лише острівки  в морі страшної розрухи на селі.

Сьогодні можна запевнити селян, що після цих слухань і навіть при прийнятті перерахованих законів на селі нічого не зміниться. В інформації уряду відсутній головний аналіз - що ж дала для селян і для України злочинна аграрна реформа? Немає відповіді на десятки запитань, що турбують селян, і перше: хто ж буде нести відповідальність за те, що без війни, без чуми, без природних катаклізмів селяни понесли втрати від кучмівської політики щодо села в декілька разів більше, ніж за період Великої Вітчизняної війни?  

Саме тому і немає в матеріалах уряду графіків, діаграм, на скільки мільйонів до 90-го року зменшилось поголів'я худоби? Скільки Мільйонів гектарів родючих земель заросли бур'янами? Що сталося з зрошеними системами, меліоративними землями, які давали найбільшу віддачу? Куди зникли цілі галузі сільськогосподарського виробництва, такі як хмелярство, вівчарство та інші? Немає в матеріалах головних показників - виробництво продукції на 100 га сільгоспугідь, продуктивності худоби, рівня врожайності, адже від них залежить саме те, як житимуть і скільки прибутків одержать селяни.

Я хотів би спитати: що уряду заважало виконувати основний закон - про пріоритетний розвиток села? Там практично є все для того, щоб село підняти з колін, але ним нехтують. Я як член бюджетного комітету можу підтвердити, що всі шість років, всі шість бюджетів, які приймалися, в бюджетному комітеті жодного разу не зменшилась сума, а тільки збільшилась...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.   

Від фракції "Наша Україна" Полянчич. Підготуватися Бандурці.

 

12:21:07

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Фракція "Наша Україна", 168-й, Тернопільщина.

Українське село, як ніколи, переживає важкі часи. За своїм потенціалом Україна в усі свої періоди була аграрно-промисловою державою. Однак, ми підтвердили унікальний статус, який визнало світове співтовариство і Європа зокрема, кримінально-корупційної держави в центрі європейського континенту.

Щоб не бути голослівним, я хочу зробити деякий аналіз розвитку АПК за часів незалежної України і хотів би, щоб після мого виступу хтось мені заперечив з числа тих, хто за це протягом цього періоду відповідав і відповідає по сьогоднішній день.

За даними Держкомстату 94-й рік - з  12 тисяч було збиткованих 726, 95-й  - 3734, 96-й - 8500 тисяч, 98-й - 90 відсотків і 2003 рік, практично, всі господарства. Селянство перетворилося на клас жебраків. Демографічна карта показує, від 100 до 150 сільських населених пунктів деградує і зникає з карти держави кожен рік.

У більш як тисячі населених  сільських пунктах за минулий рік трудно було знайти дітей віком від одного до п'яти років, доходи селян не перевищують 100-160 доларів, або 15 доларів на місяць. Такого не було ні при ніяких царях і імператорах. На заході України люди цілими селами, окрім інвалідів і дітей, виїхали шукати кусок хліба за межі держави, покинули школи вчителі, лікарі лікарні, заводи - інженери та кваліфіковані робітники, сільські дороги перетворилися в іракські післявоєнні руїни, заклади культури - на руїни, оскільки зимою ніхто не може собі дозволити їх опалення, а працівники з зарплатою...  працівника постала держава в ряд із бомжами.

Я би хотів, шановні друзі, сказати інші питання: чи мала держава можливість сьогодні бути село селом?

1995-1996 рік, під гарантії уряду закуплено 2,5 тисячі ........... вартістю 2 тисячі... 250 тисяч доларів США, реальна ціна на той час - 140 тисяч доларів, вкрадено по 110 тисяч доларів на кожному комбайні. Це  275 мільйонів доларів США. І так можна сьогодні наводити аргументи. За браком часу я не можу цього зробити.

Я би хотів підкреслити, що тільки за ці роки з села було вивезено, або вкрадено, більше 65 мільярдів доларів, або візуально це десь сума 125 мільярдів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має Бандурка, народний депутат від фракції "Демократичні ініціативи". Підготуватися Шурмі.

 

12:24:33

БАНДУРКА О.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Сьогодні в Україні майже всі землі сільськогосподарського призначення знаходяться в оренді, діє Закон України про оренду землі, який ми прийняли ще в 1998 році. А взагалі-то в сфері агропромислового комплексу діє десятки і законів, відомчих інструкцій, постанов Кабінету Міністрів, указів Президента, які часто суперечать один одному.

Наше законодавство налаштоване на те, що земля селянину передається безоплатно. А тепер поглянемо до того порядку, який є насправді.

Якщо орендодавець передає землю, то він має зібрати сім юридичних довідок, з яких щонайменше дві повинні бути нотаріально засвідчені. Тепер зважимо на те, що до райцентру це 20-30, а інколи 50 і 70 кілометрів, за один раз отримати всі довідки не можливо не тільки при найсильнішому бажанні селянина, але навіть і тоді, коли чиновник буде створювати для нього сприятливі умови. І от прийдеться мандрувати селянину два-три рази в райцентр, що зовсім недешево і квитки платити. У всякому випадку, два доручення, дублікат державного акту на право власності на землю буде коштувати в такому випадку, при самому найменшому підрахунку, 60 гривень.

Якщо орендодавець, орендар, різних юридично оформлених документів треба зібрати, сім з яких потребують платні при оформленні, сума їх за одержання може становити від 103 до 230 гривень за один земельний пай. А оскільки ця процедура буде повторюватися декілька разів, зміни   власника, орендаря, орендація або за інших обставин.

Ну може для яких орендарів  100 чи 200 гривень  це не така вже й велика сума, але за найсприятливіших умов  для оформлення і реєстрації оренди земельних паїв для села потрібно  87  робочих або 119 календарних днів. І фактично йде платна передача і оформлення землі. Тепер зважимо на те, що між селянином і державними структурами є ще куча посередників, які теж вимагають гроші за надання послуг, то думаю, що і уряду, Міністерству аграрної політики, Держкомзему нашому треба на це звернути увагу, бо все-таки в статті 16 про оренду землі записано: "Передача  земельної ділянки, межі якої визначені  в натурі, в оренду без зміни її цільового призначення здійснюються без розроблення проекту її відведення". Але на практиці за проект теж треба платити.  Є безумовно і інші зауваження, я їх передам в письмовому вигляді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, слово від фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) має Шурма. Підготуватися Комару, "Регіони України".

 

12:27:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Аналізуючи сучасний стан агропромислового комплексу та села в цілому, не можна не відзначити як позитив, що сьогодні продовольчий ринок країни на 95 відсотків формується за рахунок продукції вітчизняного виробництва. Щорічно зростає рівень присутності держави у сфері кредитування агропромислового комплексу. Однак, цим перелік досягнень фактично і вичерпується. Реальний стан в агропромі залишається  надзвичайно складним. Традиційно гострими тут  залишаються проблеми відсутності реальних можливостей збільшення  ємності продовольчого ринку внаслідок низького платоспроможного попиту населення,  незадовільного стану фінансового забезпечення, дорожнечі кредитних ресурсів банківської системи, не дивлячись на застосування механізмів їх здешевлення за рахунок бюджетних коштів, поглиблення диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та промислову продукцію.

Українське села на сьогоднішній день потерпає від безробіття, від впливу працездатного населення за кордон, зростання і поширення депопуляції. Стабільним є руйнівні процеси в соціальній сфері. Продовжується зубожіння сільського населення, фактично виключення його із загальної системи  формування платоспроможного  попиту   у країні. Аграрний сектор стає дедалі менш привабливим для сільських жителів, особливо для молоді, як  сфера зайнятості. У найближчій перспективі за умови  збереження існуючих тенденцій реальним є загострення проблем  трудозабезпечення галузі сільського господарства, деградації її трудового потенціалу, зрештою продовольчої безпеки  країни.

Які реальні шляхи подолання  такої ситуації? На наш погляд, насамперед, парламент і ряд мають сформулювати і законодавчо закріпити чіткі стратегічні цілі і пріоритети аграрної політики, які б мали забезпечити  комплексне вирішення виробничих та соціальних проблем села, що органічно пов'язані між собою.

Цьому могло б сприяти прийняття доктрини  аграрної політики України, наприклад, до 2015 року, матеріалізація положень якої могла б бути  здійснена у Національній програмі відродження і розвитку  аграрного сектору економіки  на цей же період. Хотів би нагадати, що ще 6 лютого 2003 року такі рекомендації від парламентських слухань   вже були прийняті. Принциповою вимогою при цьому є  обов'язковість  розробки і прийняття обох документів одночасно  національною програмою соціального розвитку села.  У зв'язку з цим  відповідні позиції доцільно передбачити у проекті постанови, яку  мажмо проголосувати. Положення ж про доручення уряду  розробити національну  програму розвитку сільських територій на період  2005-2011 років слід вилучити. Верховна  Рада має бути послідовною у своїх рішеннях і тим самим формулювати чіткі завдання перед урядом.

Сформульовані  норми  щодо рівня бюджетного фінансування села мають бути реальними. Сьогодні слід сказати про низьку  дисципліну виконання законів і не хотілося б, що прийняття парламентом постанови, яка містить низку цілком конкретних визначених норм стала б черговою декларацією популістських напрямів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово  має від фракції "Регіонів України" народний депутат Комар. Підготуватися Мельничуку, Соцпартія.

 

12:30:47

КОМАР М.С.

Шановні  депутати!  Сьогоднішня доповідь міністра аграрної політики висвітлює проблеми  сільського господарства, які потребують свого рішення. У своєму виступі я торкнуся деяких питань зовнішньої політики. Вона може бути ефективною, якщо наша продукція буде конкурентноспроможна по вартості і якості на світовому ринку.

Перше, як відомо, досягається двома шляхами: зниженням виробничих витрат та підвищенням продуктивності.  Зниження виробничих витрат пов'язане з упровадженням новітніх технологій, нових сортів рослин та порід тварин. І цього неможливо досягнути без фінансування науки.

Підвищення продуктивності виробництва потребує впровадження новітнього обладнання та техніки, розвитку сільськогосподарського та харчового машинобудування, без якого сільське господарство не у змозі зробити ефективний крок уперед та зрівнятися з ефективністю сільського господарства розвинених країн.

Для виходу на ринки інших країн ми повинні мати стандарти якості, що відповідають прийнятим у світі. На жаль, ми зараз не маємо навіть лабораторій, які відповідають світовим вимогам. А проведення цих заходів потребує бюджетного фінансування на першому тільки етапі в розмірі 85-100 мільйонів гривень. Крім того, на розробку стандартів, що відповідають світовим вимогам, необхідно передбачити в бюджеті відповідні кошти в розмірі ще 5-7 мільйонів гривень. Однією з найбільш важливих проблем забезпечення конкурентоспроможності наших товарів сільськогосподарського ринку є рівень внутрішньої підтримки вітчизняного АПК. Для прикладу, в ЄС на один гектар сільгоспугідь - це 700 доларів США, в Польщі - 226, у Словаччині - 178, Чехії - 168, а в Україні лише 33 долари США. Тому вкрай необхідно передбачити в бюджеті наступного року виділення відповідного рівня підтримки, яку в СОТ ми підтвердили у сумі 7,3 мільярди гривень, а бюджетом цього року запланували всього 15 відсотків від необхідної суми.

Це робить нашу позицію на переговорному процесі по вступу до СОТ дуже  слабкою. Адже збільшення бюджетного фінансування села дуже актуальне питання, яке дозволить забезпечити конкурентоздатність продукції вітчизняного АПК на внутрішньому та світовому ринку.

І останнє. Бюджетний процес 2005 року, який вже розпочався, і питання вступу до СОТ треба поєднати, докорінно змінивши концепцію державної підтримки  села, пристосувавши її до вимог СОТ, але за  обсягами і результативністю значно більшою і кращою, ніж існуюча нині.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має народний депутат Мельничук, фракція Соцпартії, підготуватися Пустовойтенко.

 

12:33:49

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Всеукраїнська спілка власників земельних та майновий паїв.

Шановний Адам Іванович, шановні присутні, дорогі радіослухачі.

Ми неодноразово запитуємо, що сталося, хто міг  надоумити пана Президента, його оточення, таких господ, як Саблук, панове, Гайдуцький, інші проводити такі аграрні реформи? Чи могли  ми зупинитися вчасно? Могли.

Перші два роки після проголошення реформи село втратило біля 60 мільярдів обігових коштів. Ми мали би одуматись і запитати себе: куди крокувати далі? Не зупинились, не запитали. Довели бюджетні асигнування, видатки на село з 30 відсотків до 3 відсотків. Чи не є ганьба це на всю Європу для держави, яка мала могутній аграрний комплекс?  Втратили більше 60 відсотків технічного парку села, а 40 відсотків, які залишилися, на 90 відсотків вже відпрацювали свій амортизаційний строк. Треба було зупинитись? Так. Треба було приймати міри? Так. Не зробили цього. З'явилось дві категорії господарств - це господарства населення і сільськогосподарські підприємства. У першій категорії виробництво росло не по дням, а по часам, тому що відсоток статистичної брехні дуже високий. Наслідок плачевний - у  країні продовольча криза. Хліба немає, хліб подорожчав. Прийшлося за кордоном закуповувати за великі ціни.

Біля 10 мільйонів гектарів родючих українських земель пологують, заросли бур'янами. 80 відсотків зрошувальних систем не працюють. Що це за операція? Чи це не схоже на бурю у пустелі або буря в українському селі? Мабуть, це так.

Фракція Соціалістичної партії України вважає, що треба негайно приймати міри. І те, що відображено в постанові, треба у 2005 році не менше 10 відсотків видатків бюджету на село, прийняти закон про експортне мито на добрива. Не менше 1000 гривень зафіксувати мінімальну закупівельну ціну на продовольче зерно. Це буде нашою відповіддю селянам про сьогоднішній День уряду. Ми маємо принципово направити додаток 200 мільйонів гривень на дотацію на тваринницьку продукцію. Відшкодувати на соцкультбит 730 мільйонів. Вважаю, що це дуже принципово, і фракція наполягає на цьому і буде голосувати за ту постанову, яка допоможе нашому селу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово від фракції Народно-демократичної партії України надається Пустовойтенку. Підготуватися Гапочці.

 

12:37:11

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні народні депутати, шановні представники і члени уряду. Мені сьогодні і просто, і дуже непросто виступати з приводу виконання закону щодо соціального розвитку агропромислового комплексу.

З вашого дозволу я хочу повернутися до двох програмних документів, які були розроблені, по АПК я маю на увазі, був розроблений 11.03.1999 року, який називався "Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціальне відродження села на 1999-2010 роки". Тобто програма "Україна-2010", я думаю, що ті, хто працює в уряді, прекрасно знають. І я не буду коментувати ті цифри, ті показники, які ми планували досягнути в 2004 році, в 2010, но хочу сказати, що сьогодні в АПК катастрофа, практично в усіх галузях розвитку, напрямках агропромислового комплексу, що стосується сільськогосподарського машинобудування, інших комплексів. Я не буду тільки про це говорити, но хочу сказати наступне, що як дати сьогодні оцінку, щоб повністю цю прогалину, що в 98-му році, на той час більше було виробництва м'яса, по забою худоби і птиці, ніж планується сьогодні в новій програмі, яка розроблена, я спеціально покажу, яка називається: "Стратегія економічного, соціального розвитку України (2004-2015 роки) шляхом європейської інтеграції." Тобто більше в 98-му році, ніж буде в 2011 році.

І що ж було написано в цих програмах? Мета національної програми в 99-му році - це призупинення спаду стабілізації нарощування агропромислового виробництва, забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Основні завдання: формування багатоукладної аграрної економіки, державна підтримка розвитку агропромислового комплексу, захист вітчизняного товаровиробника, формування інфраструктури ринку, спрямування інвестиції на відновлення та розвиток аграрного ресурсного потенціалу і основа державного регулювання, яке визначає створення необхідної правової нормативної бази.

Що написано в програмі, яка називається "Розвиток аграрного сектору"? Ми в проекті постанови (я закінчую), хочу сказати наступне, на жаль, за три хвилини не скажеш, що тут написано, що прочитали: повна деформація структури виробництва, низька ефективність сільськогосподарських підприємств, деформація з цінових пропорцій, нераціональне використання земельних ресурсів, критичне зношення основних виробничих фондів, недосконалість механізмів інвестиційного забезпечення і повна відсутність реформування в соціальній сфері села. Це в цій програмі. Не я її готував.

Тому я пропоную в зв'язку з тим, що часу немає, все-таки уряду, комітету і народним депутатам, які за це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Павлович, вас не чути.

Будь ласка, слова має Гапочка, депутатська група "Народний вибір", підготуватися Гаврилюку.

 

12:40:48

ГАПОЧКА М.М.

Шановні колеги, я теж заготував дві промови, але часу всього три хвилини. Тому, я думаю, з вашого дозволу, думки ті, що озвучили, так сказать, з голосу.

Говорячи за питання агропромислового комплексу, я хотів звернути увагу на деякі напрямки сьогоднішньої проблеми сільського господарства, те, що сьогодні розглядається питання соціальної сфери сьогодні на селі. Я хочу конструктивно сказать одне: ми говоримо за розвиток соціальної сфери, по-перше, нам потрібно прийняти ті рішення, те фінансове забезпечення, економіку, збереження діючої, яка була збудована, соціальна сфера на селі за роки Радянської влади, колгоспного виробництва. Це велика, дуже велика соціальна сфера, яка сьогодні має розрушійний характер, сьогодні вона знищується, сьогодні з-за відсутності господаря, вона сьогодні майже...

І ми сьогодні говоримо про будівництво тоді, коли є ще великий потенціал соціального напрямку, який сьогодні без господаря, і головне завдання сьогодні - знайти кошти, визначить чітко і однозначно господаря, який би дав можливість зберегти діючий потенціал соціальної сфери.

Я хочу в розвиток соціального розвитку села нагадати одну програму, одну з багатьох - це житло, розвиток житла на селі, яка була указом Президента визначена. Ми були основополагаючою тою територією, яка унаслідувала у Білгородщини, а ми на Луганщині спілкувалися рядом, по території, і ця програма діє на всій Україні. Але відсутність фінансування, відсутність системної роботи у цьому напрямку теж стримується. Дуже цільова і направлена програма.

Говорячи сьогодні про роботу уряду, я хотів би побажати одного: сьогодні прийшла в уряд нормальна людина, міністр, по-перше, села, з яким я працював особисто, знаю цю людину.

Ми з ним працювали на Донбасі, в Луганську, Донецьку, на селі, а село у Донбасі, як казав один із аграрників: "Знаєш, що таке село на Донбасі? Це один соняшник, а все терикони, між териконами один соняшник". І нам вдавалося там виконувати якийсь об'єм, і тому я від щирого серця бажаю цьому міністру і його підходам на сьогодні успіхів в роботі. І хочу запевнити, що при нашій підтримці, при парламентській підтримці, при обов'язковому коригуванні бюджету по 2004 року ми повинні знайти ті кошти, підтримати роботу АПК, напрямки і досягнути тих показників, які бажані для всього села України. Я буду все робити для того, щоб цього показника досягти. Бажаю уряду в цьому напрямку і мужності, і позиції твердої у вирішенні цих питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Гаврилюк, депутатська група "Центр". Підготуватися Симоненку.

 

12:44:02

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Уважаемый Адам Иванович, коллеги, уважаемые члены уряду. Готовясь к сегодняшнему заседанию, я внимательно изучил те материалы, которые были предложены к нашему рассмотрению по селу. В них много цифр, фактов, одни говорят и признают то, что есть трудности, но есть, конечно, и положительные, позитивные сдвиги. Я хочу убедительно всем сказать, что наша группа за  старания уряда к лучшим изменениям в секторе агропромышленного комплекса. Но я все же против того, чтобы за цифрами и фактами, графиками скрывалась реальная ситуация дел на селе. Ведь мы с вами отлично и хорошо понимаем, что когда, разбираясь и смотря эти цифры, графики, которые нам предоставили, складывается такое ощущение, что кризис уже позади и у нас все как бы налаживается. Но достаточно приехать в любое село и посмотреть реально состояние дел, то складывается ощущение, что кризис в разгаре и до решения его или преодоления, как до неба.

Возьму, к примеру, одно среднее село в центре Украины. Когда-то с этого села 15-18 машин с рыбой выезжало ежедневно до Киева. Склады полные были зерна, много было скота, птичники, десятки тысяч птицы.

Сегодня что происходит там? Скот повырезали, птицы нет, птичники пустые, коморы пустые. И самое страшное, что уже от птичников не осталось и кирпича, только один фундамент.

Недавно в этом селе перед праздниками хоронили 26-летнего парня - молодого, здорового. Но как и все большинство жителей села, он оказался  безработным. Он погиб под плитой как-раз того птичника, который он вынужден  был разбирать и на что его толкнула ситуация, которая сегодня есть. А ведь он был полон сил и  здоровья. Я считаю, что этот пример гибели такого  парня является символом катастрофы на селе. Ведь сегодня село проедает то, что было создано нашими отцами и дедами. Инфраструктура села развалена. В каком состоянии клубы, почты, медпункты?! В этом селе - на грани  вымирания, на грани гибели. А ведь в других ситуация не лучше.

И самое главное. На селе сегодня нет власти. Советскую уничтожили, а новой не установили. К кому сегодня обратиться селянину? К сельскому голове? А что он может решить? К милиционеру участковому? Так он один на 2-3 села и бензина нет, в райцентре сидит. Поэтому люди озверились, ожесточились, замкнулись в себе. Культура на селе - это учитель. Ну что они могут? Литературу не выписывают. Какое они могут дать знание, образование, информацию нести детям сельским? Если посмотреть в каком  духе воспитывается сегодня сельские дети. На место  пионерии, комсомола ничего не пришло. В результате получается так, что само по себе реформы они  хорошие, но  как мы видим, для этого  необходима серьезная работа Кабинета Министров.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має народний депутат Симоненко, фракція комуністів. Підготуватися Мельнику.

 

12:47:20

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Перш за все, хотів би ще і ще раз привернути вашу увагу до того, що ситуація в сільському господарстві досягла  критичної межі. Вперше в історії України завезено  90 відсотків продовольчого  зерна, 60 відсотків цукру, 40 відсотків пташиного м'яса та десятки тисяч тонн іншої продукції. Головний висновок, про що б тут не говорили так звані реформатори, продовольча безпека України втрачена  на довгі роки.

І ще кілька висновків треба зробити, перш ніж визначитися у основних заходах, які б, на нашу думку, сприяли б покращанню ситуації.

Один з висновків. Внаслідок реформи  український селянин сьогодні не є господарем на своїй землі. Основні засоби виробництва  опинилися у руках сучасних земельних баронів та мафіозних угрупувань, третина обігу сільськогосподарської продукції відбувається за тіньовими схемами.

Другий висновок. Олігархічне реформування землі перетворило селян на безробітних, поглибило соціальні проблеми, це і бідності, і безробітних, спалах  злочинності, закріплення низької народжуваності та високої смертності.  Але є і кілька проблем, до яких сьогодні треба терміново  вжити  заходів вирішення і мати конкретний план.

Давайте ми  замислимося  над тим,  щоб ми не  говорили про реформи, як їх виконати, коли сільськогосподарськими малинами  аграрні підприємства  забезпечені лише на 45-65 процентів. 90 процентів вже відпрацювали свій амортизаційний ресурс. Темпи щорічного списання зношення техніки  у декілька разів перевищують їх закупівлю.

Так, наприклад, у Житомирською областю у минулому році, давайте подумаємо, дев'ять тракторів купили та один зернозбиральний комбайн на всю область. Ось і реформи на волах та .....сохою. Через 3-4 роки у сільському господарстві наступить  технічний колапс.  Межа зупинення товарного виробництва  через нестачу тракторів настане на початку 2008 року. Понад 50 процентів врожаю зернових втрачатиметься у 2007 році, а у 2998 році жнив взагалі можна не дочекатися.

Наступна проблема. Це забезпечення мінеральними добривами. Шановні друзі! Для того, щоб ми могли  сьогодні мати нормальні врожаї, то треба вже у цьому  році направляти сільським  господарствам на закупівлю міндобрив не менше 11-12 мільярдів гривень, бо 1 тонна мінеральних  добрив дає 5 тонн зерна. Так ось тонна зерна коштує 700 гривень і тонна мінеральних добрив. То ми маємо  3,5 тисячі гривень.

Що треба зробити? Це, у  першу чергу, відновити товарне сільськогосподарське виробництво з науково обгрунтованими сівозмінами, вирішити питання технічного переоснащення  сільського господарства і у найближчі два-три роки вирішити питання комбайнів і тракторів, забезпечити  дешевими  кредитами  під 3-5 процентів річних, проблему диспаритету цін  на сільськогосподарську і промислову продукції і дієву митну політику сьогодні треба запровадити.

Такі конкретні заходи, на нашу думку, можуть сприяти покращанню  ситуації...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Представники усіх фракцій, які мали бажання взяти участь і виступити, виступили. Тепер ми будемо відповідно до списку іти.

Будь ласка, Мельник, фракція соціалістів, підготуватися Пузакову.

 

12:50:52

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Вінниччина, Соціалістична партія України.

Шановний головуючий, шановні депутати.

Необхідно бути великим мрійником, щоб повірити в оптимістичні наміри, які втілились у законопроект, Державної програми декількох поважних депутатів. У законопроекті державної підтримки АПК, який у нас сьогодні на слуху, закладено  лише  один відсоток коштів, які могли б  збалансувати життєвий рівень села з містом. Отже, не раніше, чим через 100 років, село досягне нинішнього міського рівня.

Схвалюючи  оптимістичні наміри, розробник проекту, який після  президентських виборів прийме інший статус залежно, хто сяде у президентське крісло, не варто. Проте, шановні, ми сьогодні  живемо у державі, у якій закони не працюють, бо політичний і економічний бал править криміналітет, а це елітарні злодії у законі, яким дозволено грабувати і  не нести відповідальності перед законом, перед совістю,  перед мільйонами   злиденних людей.

Щоб більше усвідомити політичну  ситуацію простому народу, зрозуміло було, хто нами править, удамся лише до одного прикладу, а їх таких сотні. Кабінет Міністрів прикріпив агропромисловий комплекс 5 областей до Черкаського хімкомбінату. Закінчується весна, а Черкаські господарі заводу блокують поставку Міндобрив по пільгових квотах Кабміну. Після тисяч скарг з боку  селян я набираю телефон господаря цього заводу галієва Ернеста Едуардовича, свого колегу по Верховній Раді, який прийшов у політику на хвилі, що він буде дбати  про державні статки, і народу збрехав. Як і збрехала його фракція, в якій він себе  дуже  гарно почуває. Прошу його зважити і з добрим серцем селянам віддати те, що їм по праву  належить. У відповідь народний депутат Галієв брутально заявляє: завод я купив за свої кровні, а мені Янукович своїми постановами біля одного місця.

Тепер, мій народе, мої колеги, скажіть - добрі наміри і постанови, які підготовлені для голосування на нинішньому засіданні є реальними? Та ніколи. Бо злодії у законі не бояться своїх "паханів". Ці у свою чергу, права не мають, бо їхні взаємоінтереси настільки переплелися, що створили єдине кримінальне ціле. Але є цілком закономірне запитання: чи купив Галієв комбінат, який коштує мільярд грошей за свої кровні? Звичайно, ні. Він не мав мільярдерів діда і прадіда, а безсоромно, цинічно пограбував нас з вами.

Я звертаюся до Ющенка. Вікторе Андрійовичу, ваша фракція начинена галієвими. Скажіть, яке майбутнє чекає село? Даруйте, з такими депутатами селянину немає перспектив на майбутнє. І сьогоднішнє засідання є пустим звуком в безодні українського криміналітету, в якому злодії в законі деруться не за демократію, не за підвищення життєвого рівню народу, а за розділ вже пограбованого. А де ж Антимонопольний комітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, народний депутат Пузаков, фракція Комуністів. Підготуватися Баранівському.

 

12:54:15

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Ще на початку 90-х років деякі українські науковці і політики доводили, що Україна, ставши самостійною державою, зможе забезпечити значно вищий рівень життя українському народу ніж воно було в Радянському Союзі. Та останніми роками влада, ії прислужники намагаються причепити народу протилежну думку. Тобто нинішні проблеми і негаразди викликані об'єктивними причинами передусім, бідністю, успадкованою від свого минулого.

Але як свідчить статистика кінця 80-х, Україна посідала перше місце в Європі по виробництву чавуну і сталі, друге - по видобутку вугілля, перше в світі - по виробництву цукру, друге в Європі - по збору пшениці. Вона мала найродючіші грунти і найбільше стадо великої рогатої худоби серед європейських країн. За рівнем наукового розвитку згідно даних ЮНЕСКО посідала сьоме місце на планеті, а за військовою могутністю - третє. Внутрішній валовий продукт на душу населення в 1991 році складав 5180 американських доларів. Все це давало підстави експертам ООН вважати, що після розпаду Союзу Україна має увійти у вісімку найпотужніших держав світу.

А що Україна має сьогодні? Після 12 років незалежності Україна перемістилася за рівнем соціально-економічного розвитку десь аж на 90 місце, а за науково-технічним - на 39. І має категорію відсталої держави світу. За цей час вона втратила більше половини свого виробничого потенціалу. Зруйновано велику кількість підприємств. Наприклад, з 191 цукрового заводу на металолом перерізано 37 і на черзі ще десятки. У сільському господарстві на сьогодні спрацьованість основних засобів виробництва 50,4 відсотка. Чисельність зайнятих у народному господарстві скоротилася із 25 до 18 мільйонів.

За останні десять років трудові ресурси села скоротилися на півтора мільйони чоловік. Основна частина працездатних селян поповнює групу зайнятих лише в особистому господарстві. Близько 3 мільйонів селян із 8 мільйонів працездатних не мають стабільного місця роботи і надійних джерел доходів. У сільських місцевості нині залишилося менше чверті підприємств побутового обслуговування. Кількість підприємств роздрібної торгівлі скоротилося на половину. За останні шість років 335 сіл позбулися шкіл, більше 3 тис. сіл дитячих дошкільних закладів, закрито майже 500 дільничних лікарень. Фактично відсутнє транспортне сполучення. Ось таке сьогодні сьогодення села. І ось як уряд, в лапках, підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Баранівський, фракція соціалістів. Підготуватися Масенку.

 

12:57:31

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Шановні народні депутати, дорогі наші виборці! Заслуховування уряду в парламенті по всяк час з гіршими в сільському господарстві показниками нагадує мені відому байку, мораль якої така: мовляв, братці, як не сідайте, а грати не вмієте. Хіба ж ви не чуєте, що замість музики виходить стогін, стогін усього українського народу. На кращих українських чорноземах зібрано торік рекордно низькі врожаї зернових, ціна хліба із місяця в місяць зростає, дорожчають інші продукти харчування.

З нинішнім рівнем господарювання ми можемо дійти до того, що забудемо, який є смак молока, а корову звичайну, свійську корову, доведеться занести до Червоної книги, адже за останній рік кількість корів в Україні зменшилась на 16 відсотків. Це на півтора мільйони голів.

Темпи вирізання тваринництва поширюються. Уряд зараз браво рапортує, що, мовляв, в 2003 році виробництво м'ясопродуктів зросло на 26, а за перший квартал нинішнього на 27 відсотків, мовляв, пора вже і груди підставити під ордени.

Насправді ж, належало б порушити кримінальні справи відносно того, як і чому господарства Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Закарпатської областей і Криму догосподарювались до того, що за рік вирізали по 40 відсотків корів і 42-56 свиней.          

Буквально по варварські знищується маточне поголів'я. Скажіть, куди вже далі йти, якщо в області такій, як Херсонська на 100 га сільгоспугідь мають лише по одній корові? Подібне і в галузі хмелярства.

Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким один відсоток від реалізації пива, вина і коньяку іде на розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства. Здавалося б, повинна оздоровитися ця галузь. Однак, гроші потрачені бюджетні. нема сьогодні, скажімо, ні хмелю, не відомо, де ділися ці гроші, а у нас проводять засідання, чи є казнокрадство в державі чи немає? Ніяк до цього часу не можуть вияснити.

Не виправдала себе політика і на дрібне товарне виробництво. Ми, бачите, орієнтуємося на хуторянство старорежимної Польщі, оскільки наш Президент любить  посвистатися з паном Кваснєвським десь у прикордонних лозах. І ця обставина, як не смішно, для уряду є вирішальною щодо визначення пріоритетності у вибори аграрної політики.

Мені довелося вивчати аграрний сектор Англії. Цікавим в Британії є продаж землі. Я веду це до того, що ми маємо з 1 січня продавати землю. В Англії в одні руки реалізують не менше 200 гектарів, але оскільки гектар кошту є 16 тисяч доларів, то для того, щоб придбати мінімальну норму, ви розумієте, яка треба сума коштів. І ці кошти ніколи себе там не окуповують. Тому земля в них, практично, не купується, вона належить сьогодні, практично, пенсійним фондам, які надають землю в оренду, і  таким чином сьогодні мають стабільне пенсійне забезпечення.

Тому треба сьогодні повернутися на фінансування газовідводів до сіл, треба повернутися до того, щоб оновити трактно-... машинно-тракторний парк через систему агролізингу. Уряду є над чим працювати.

І надіємося, що висновки сьогоднішніх слухань... (Вимкнено мікрофон)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово має народний депутат Масенко, фракція комуністів, підготуватися Ткаченко.

Будь ласка, Масенко з місця.

Я  ще раз повторюю, залиште, будь ласка, трибуну.

Ну, можете хоч десять говорити.

Олександр Миколайович... сідай, будь ласка, на місце.

(Ш у м   у   з а л і)

Ще раз для депутата Баранівського, який тільки пише, а не читає.

За якою я сьогодні, на превеликий жаль, працюю в царині Регламенту. Я вже вам одну сторінку називав. Тепер ще називаю: сторінку 18-ту відкрийте, пункт 9-й: що має право робити головуючий. Відкрийте сторінку 41-шу, і так далі і тому подібне. (Я цих дві хвилини додам, тому що в нас вийшли суперечки.) Так що ви не тільки пишіть, а й читайте, тоді буде толк.

Будь ласка, Масенко. За ним підготуватися Ткаченку.

 

13:02:33

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, гості. Про те, що всі нормативні акти, які стосуються реформування АПК, на мій погляд, злочинні, то це однозначно. Але мене дивує ось таке.

Указ Президент про паювання землі. Хоч він, на мій погляд, не конституційний, але він добропорядно виконавчою владою виконується. І всі структури державні зацікавлені були, щоб він виконувався. А Державна програма розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року, яка була затверджена Указом Президента, не виконана, ну, ні на стільки, ні на йоту нічого не зроблено. Так який же підхід? Це ж Президент видав указ - і його служба вся не виконує цієї норми. Ну, це взагалі не вкладається у нормальне мислення.

Постанова Кабінету Міністрів про надання кредитів сільськогосподарським товаровиробникам. Ну, одиницям якщо дали, більшості переважній сільгоспвиробників кредити не дають. У доповіді, чи в інформації, було сказано: банки ставлять палки в колеса. А хто ті банки створював? На кого вони служать і кому вони служать? І що ж то за держава, що ж то за влада, яка не може нічого зробити з тими банками, які вкрали в селян, які забрали в народу, а тепер не хочуть дати в оцю скрутну хвилину?

251,6 мільйона заборгованості по заробітній платі. То хіба не можна дати довгострокові кредити? Інша справа, що вже немає кому давати. Тут я погоджуюся. Бо отакі ловкачі появилися, розорили все. Уже немає ні правонаступників, нікого. Кому давати ці кредити, хто буде розраховуватися по заборгованій зарплаті - це дійсно вже складний момент.

Але потрібно це робити. Не селяни тут винні, винні ті, хто започаткував цю реформу. Он там, я дивлюся, і Даниленко ходить, отут сидять ось скільки, Полянчич казав. Щоб хтось йому заперечив, так я заперечую. Оце тут багато сиділи в залі, які робили злочин своїми руками, коли голосували, тиснули на кнопки за оті закони. Так що настав час відповідати. І треба, щоб тут сиділи і Генеральний прокурор, і "батьки" реформ оцих, і Савлук, і  Гайдуцький. Хай би подивилися як виконуються зараз оті  нормативні акти з приводу реформи.

Я, користуючись нагодою, абсолютно не звинувачую нинішнє керівництво МінАПК, але звертаюся до вас. До мене  звернулися жителі сіл Комишня, Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, Кошманівка Машинського району, Артемівка Чутівського району, Білики Кобиляцького, Ісківці Лубенського, де покрали все. Несправедливо поприватизовували, розірвали. Тепер люди куди не б'ються і в Генеральну прокуратуру, і до Президента, і до міністра - куди не добиваються, ніхто ніде..........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Ткаченко, фракція комуністів. Підготуватися Пхиденку.

 

13:05:58

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Ткаченко, фракція комуністів.

Я думаю,  що деградацію суспільства і агропромислового комплексу як основи основ, як станового хребта економіки України сьогодні можна підтвердити лише тим, наскільки ми   виробляємо і наскільки ми забезпечуємо власний народ продовольчими потребами.

Ми до 1991 року на душу населення виробляли в середньому і споживали по 3,5 тисячі кілокалорій, сьогодні споживає населення 2,2-2,3. Деградує населення України.

Друге. Я думаю, що вперше за історію Україна втратила продовольчу безпеку, і потрібно сьогодні здригатися і Президенту, і всім урядовцям здригатися.  

І третє. Це історичний ознак того, що потрібно  сьогодні міняти не міністрів, сьогодні потрібно міняти продовольчу систему, і у даному випадку політичну систему.

Тоді виникає питання: "А хто  на себе візьме відповідальність  за відродження минулої слави  України, як житниці європейської?" Назвіть мені ту політичну партію, ту політичну силу, крім Комуністичної партії? Думаю, що це всім сьогодні зрозуміло.  Сьогодні і міністр, і виступаючий з Тернополя мій земляк, розповів, що зробили з Тернопільської області, яка була  зразком у  агропромисловому виробництві.  Сьогодні, шановні друзі, дійсно, лише Комуністична партія має достатньо знань і кадрів, які в змозі провести кооперацію в агропромисловому комплексі. 

Вирішити питання, як зберегти людей на селі.  Це питання номер один. Сьогодні ні техніка, ні хімія, як зберегти людей. Із 4,6 мільйонів населення, яке безпосередньо займається виробництвом,  ми за 12 років втратили 18 процентів  трудоспособного населення.

Тому, шановні друзі, я думаю, Комуністична партія працює сьогодні над новою  національною програмою відродження держави і  у    даному випадку відродження агропромислового комплексу і його продовольчої безпеки. Я думаю, що Комуністична партія в змозі взяти на себе цю відповідальність  і на виборах у жовтні місяці. Якщо український народ нас сьогодні слухає, думаю, він зробить правильний висновок. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Пхиденко, фракція комуністів. Підготуватися Оржаховському.

 

13:09:09

ПХИДЕНКО С.С.

Станіслав Пхиденко, фракція Компартії України, Волинь.

Чи ще знайдеш таку державу, де б так відверто і цинічно  нищили сільське господарство, назвавши свої злочинні дії реформою? І  головне, ніхто не несе ніякого покарання за це. А  на лаву підсудних народ все-рівно посадить і на неї повинні сісти перш за все всі віце-прем'єр-міністри по селу ті, які працювали після Олександра Ткаченка. Рядом  з ними мають сісти їхні натхненники Аграрна партія України та її фракція у Верховній Раді. Особливе  місце на ній слід відвести академікам-аграрникам, які своїм інтелектом освятили розвал села. Настав час видати також і чорну книгу з переліком прізвищ тих народних депутатів, які голосували за злочинний Земельний кодекс, продавлений шахрайським методом у цій залі. Кілька місяців тому один із  ідеологів аграрної реформи, академік Саблук прозрів і написав листа Президенту, доповідну записку, де він обмалював  жахливий стан сільського господарства, і прирік, що буквально через кілька років наступає повний колапс, а це ідеолог реформ.

Селянин сьогодні живе вкрай тяжких умовах. Сьогодні він  не зацікавлений у своїй праці. Його зарплата у два рази менше, ніж в цілому по Україні, у три  рази менше, ніж у промисловості. На селі фактично  відсутнє  належне побутове, торгівельне, медичне, транспортне, культурне обслуговування. Село сьогодні стало тотально безробітним. Орендно-майнові відносини селян  - це жахлива форма експлуатації. Хто встановив, що лише один відсоток вартості паю повинен бути покладений в основи, так сказать, оплати за оренду. Орендно-манові відносини на Волині, я на прикладі хочу показати, де одна  з найжахливіших форм експлуатації через оренду паїв, оренда паю у грошовому виразі складає лише  11 відсотків, зерном 32 відсотки, а  це виражається у натуральному .........2-3 мішки ячменю, а послугами - біля 40 відсотків. Тобто дав  коня зорати город, це я з тобою розрахувався, дав комбайна помолотити там трошки зерна, це я з тобою розрахувався. Це жахливо!

Щодо соціального розвитку у сільській місцевості. Законом  про паритетність соціального розвитку села передбачено один процент, не менше одного процента вартості валового внутрішнього продукту виділяти щороку на розвиток села. У державі абсолютно цього не робиться. Зате сьогодні фінансують Земельну реформу у нас такі, скажімо, агенції: агентство з міжнародного розвитку США, виділяє грошей на два мільйони державних актів, оформлення на землю. Двісті мільйонів доларів на прискорення Земельної реформи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Оржаховський, фракція Комуністів. Підготуватися Козловському.

 

13:12:33

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Шановні учасники Дня Уряду! Про пагубність, руйнівність реформи в сільському господарстві сказано немало. Ліві сили, зокрема, Компартія України, вважали й вважає, що реформи мають покращувати стан виробництва та побуту людей на селі, а не свідомо кидати їх до прірви. Про негативність натвореного, розвал соціальної сфери, виробничої бази, обслуговуючих підрозділів, говорять вже як ми чули і влада і науковці. Одне зрозуміли мабуть всі - дрібнотоварне виробництво у наші часи безперспективне. Зрозуміли. Одначе не зрозуміли дії уряду, місцевих чиновників. Питання дня - як уникнути голоду, безробіття, безгрошів'я. Нажаль  відповіді не дає ні наука, ні аграрний блок уряду. Мабуть через те, що доведеться визнати неприйнятною ідеологію проведеного агрореформування на селі. А Президент, бачите, жалкує за ситуацією, якщо не вдасться відмінити мораторій на закон купівлі-продажу  землі.

Леоніде Даниловичу, поїдьте на село, вам люди скажуть, що без підтримки фінансової та технічної земля радості не принесе. Багато з них сьогодні виступають за повернення соціалістичної форми землекористування. Як на мене, думи гаранта не про село, а окремих олігархів, котрим скоро не буде, що скупляти на Україні, тому подайте їм землю. Президент днями також згадав про нелегку справу героїв-ветеранів 40-50 років у відбудові зруйнованого війною сільського господарства.

На жаль, ми не почули сьогодні, задля якого щастя зруйнували державу та колективні форми господарювання. Мабуть, лише для ствердження своєї влади та влади заходу. Для людей же, котрі втратили соціальні гарантії, а отримали землю, реформатори гірше тих, від кого захищали країну наші ветерани війни та тилу. Як засвідчила історія, аграрна політика соціалістичної України була прогнозованою, патріотизм і інтернаціоналізм скоряв гори. Сьогодні в Україні на село дивляться через призму, як знищити його та отримати певний зиск. Надії покладаються на зарубіжні інвестиції та капітали людей. Щодо перших, якщо вони і надходять, то селяни їх не бачать, а другого - звідки гроші у селян.

Перебуваючи днями на Херсонщині, я зустрічався із нашими виборцями. Херсонщина сьогодні пам'ятає, що у минулому році уряд не допоміг їм, не допомогли весною. Сьогодні головні вимоги такі. Юридично забезпечити село, щоб люди могли захистити себе. Друге. Сьогодні все робиться для того, щоб наші випускники сільгоспрофтехучилищ не отримали відповідних документів, бо треба платити великі кошти. Сьогодні призупинено прийом екзаменів у навчальних виробничих комбінатах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Козловський, фракція Аграрної партії. Підготуватися Гладію.

 

13:15:55

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Анатолій Козловський, Миколаївщина, 133 виборчий округ, Аграрна фракція України.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, шановні народні депутати, шановні телерадіоглядачі. Сьогодні ми розглядаємо дуже  важливе питання. І в своїй доповіді міністр сільського господарства Славута хорошо сказав, я повинен сказати, підготувався добре і відповідально, і думаю, що багато розкрив тих питань, які необхідно нам вирішувати. Ми повинні сьогодні, товариші, знати, уряду і нам, що Україна не може бути заможною без заможного села.

При зустрічах з виборцями трудівники села та міста вимагають від нас, депутатів, та виконавчої влади більш ефективно впливати на стан справ у агропромисловому комплексі, підвищення життєвого рівня людей, збільшення робочих місць, підвищення заробітної плати, пенсій. пріоритету цін на продукцію.

Люди праці і студенти, пенсіонери вимагають від влади, від нас, жити по законам, а не по поняттям, як ми сьогодні це робимо. Запитують: коли закінчать олігархи керувати державою? Ми це відчули на постачанні мінеральних добрив. Скільки не намагалися наші віце-прем'єри, ми тих добрив, скільки треба не получили. Да, ми добрива получили більше, ніж в минулому році, але нам треба набагато більше, ніж отримали в цьому році.

Мені не зрозуміло, чому у нас електроенергія на селі для селян набагато дорожче, ніж по всій Україні. Шановні члени уряду, сучасною прикметою політичного життя є необхідність налагодження, як цього вимагає прем'єр, плідної співпраці та взаємної відповідальності Верховної Ради та Кабінету Міністрів у економічному, політичному та соціальному питаннях.

У руслі цих відносин між законодавчою та виконавчою гілками влади ми повинні проводити ці слухання та приймати такі відповідальні рішення, закони, в реалізації яких виконавчою владою ми маємо бути впевнені.

На мою думку, для кардинального виправлення такого стану перш за все необхідно забезпечити виконання діючого в Україні законодавства щодо пріоритетного розвитку агропромислового комплексу, збільшення обсягу бюджетного фінансування. Фракція Аграрної партії вже заявляла про це при розгляді Бюджету 2004 року. Ми наполягаємо, щоб на 2005 рік необхідно не менше семи мільярдів гривень. Нам би хотілося, щоб нас ще ввести в Міністерстві економіки департамент, який би очолив перший заступник міністра по соціальній сфері. І це найважливіше питання, яке нам обов'язково необхідно вирішити.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Гладій, фракція Аграрної партії, підготуватися Мироненку.

 

13:19:10

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні друзі, колеги!

Немає жодного іншого сектору економіки, крім аграрного, який би ми не розглядали так часто у парламенті на Днях уряду. Причин такої уваги з боку Верховної Ради може бути дві: або, дійсно, виникають нові нагальні питання для вирішення  яких необхідне обов'язкове втручання законодавчого органу, або навпаки, не розв'язуються своєчасно старі проблеми, які переходять у хронічну стадію.

На мою думку, саме одна і друга причина стала приводом розгляду сьогоднішнього питання, бо чогось нового, досі невідомого, немає. Є старі болячки, на жаль, і лікування цих болячок неефективне.

Ставиться питання, чому так виходить? Я  дозволю собі свої міркування висказати і певні пропозиції.

Перше, поки ми не вирішимо всі проблеми, пов'язані із трудовою зайнятістю сільського населення, із заробітною платою не лише для працівників, зайнятих у галузі сільського господарства, а в інших сферах бюджетного фінансування, також з пенсіями, то ні про яку соціально-економічну стабільність, ні про яке зміцнення добробуту і взагалі відродження села не може буті і мови.

Я впевнений, що саме в цьому трикутнику постійна праця, висока зарплата, достойна пенсія - майбутнє села, отже, і України. Виходячи саме з цих чинників маємо будувати свою аграрну політику.

Друге, отже, треба змінити систему державної підтримки і допомогу, а для цього сільський сектор треба розділити на дві складові перший - виробничий, аграрний і бізнесовий і другий - соціальну сферу, і відповідно, фінансувати їх.

Зокрема, до аграрного бізнесу чи виробництва треба підходити, як до будь-якого іншого, звичайно, і з урахуванням сезонності виробництва, повільного обігу капіталу, використання землі тощо. Для його розвитку держава має забезпечити, в першу чергу,  чіткі, прозорі і ефективні ринкові правила, а точніше, створити належні умови: правові, інвестиційні і податкові.

Що стосується соціальної сфери, то тут в центрі уваги має бути, насамперед, людина, сільський житель, незалежно від того, де він працює. Тому саме на його адресу і має йти основна підтримка держави. А для цього замість куцого підрозділу, про який сьогодні говорили мої колеги в Міністерстві аграрної політики, необхідно створити державний департамент з соціального розвитку.

У перші роки незалежності, якщо ви пам'ятаєте, подібний державний комітет уже був і у Верховній Раді. Більше того, була створена комісія і був заступник міністра аграрної політики.

Ще одна серйозна проблема - це технічна політика. Нам необхідно терміново її змінити. Перше: також вношу пропозицію - створити державний комітет з сільського машинобудування і на друге півріччя добавити в бюджеті при зміні 150 мільйонів гривень.

І останнє. Я підтримую пропозицію Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина: 2005 рік оголосити українським селом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Сулковському.

 

13:22:29

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Звучат призывы о том, чтобы объявить годом села и так далее. Но давайте посмотрим правде в глаза, не будем притворяться.

Несколько слов сначала скажу, что вот, допустим, сейчас Крым пострадал чрезвычайно от апрельских заморозков. И, конечно, правительство Украины, чтобы не обанкротились очень многие предприятия, обязано оказать помощь сельскохозяйственным предприятиям Крыма.

Но давайте не переводить с главной причины на второстепенные. Главная причина  ведь не в лицах, и не в заморозках, и не во многом другом, а в капиталистической направленности. В 1991 году избрали курс на капитализм - появились частные банки, огромный кредитный процент уничтожает экономику и народу. Кому это не известно? Всем. Почему здесь некоторые умалчивают?

Появились частные предприниматели, которые "прихватизировали" энергоресурсы. От этого страдает экономика, народ, страдает население конкретно, повышаются тарифы. Молчание. Сельское хозяйство уничтожается - молчание.

Почему со стороны правых фракций и так называемых центристских фракций нет по этому поводу правды наверное понятно.

Чиновник беспредельничает в наше время. Почему, уважаемый господин, крикнувший из центра сейчас? Почему? Потому что капитализм. Потому что никто не отвечает. Воры не отвечают. Воры прикрывают воров. Например, скажу в качестве примера. Это касается  сельскохозяйственных предприятий.

Министр транспорта Украины Кирпа издал приказ о перенаправлении денежных средств всех портов от лоцманских  сборов в пользу одной структуры - дельтолоцман. В результате, только в городе Керчь увеличится безработица на тысячу  человек. Вас, уважаемые правые и центристы, это не волнует? Должно волновать. И это так же  пострадают и другие  портовые города.

Нарушил Кирпа несколько законов. Я направил обращение  Президенту Украины, главе правительства Украины, Генеральному прокурору, в Антимонопольный комитет. Посмотрим как они среагируют на это. Если будет соответствующая реакция, мы увидим, что отменен этот приказ, значит есть еще какие-то  надежды. Но прежде всего я хотел бы призвать всех. Уважаемые соотечественники! Пора нам сделать вывод. Без прекращения курса на капитализм, без возвращения на путь социалистической направленности, без восстановления государственных инвестиционных банков, без возвращения стратегических отраслей экономики в руки государство народа нам не поднять сельское хозяйство, нам не поднять промышленность. По-прежнему народ будет  бедствовать и по-прежнему лицемерить перед президентскими выборами, будут давать подачки населению, говорить какие они хорошие. По-прежнему ложь будет обеспечивать победу сторонников капитализма. Поэтому призываю, уважаемые соотечественники, на президентских выборах голо........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Сулковський, фракція "Регіони України". Підготуватися Демьохіну.

 

13:25:50

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні члени уряду!  Шановні народні депутати та присутні! Жаль, що сьогодні дійсно у нас таке важливе слухання - про стан справ, яке склалося, про становище на селі, де в більшій    мірі, на мою думку, я  зрозумів, що відчувалося більш політичні підтексти, а не у пошуках вирішення тієї складної ситуації, дійсно,  в якій опинилося  наше село за роки незалежної нашої України.

І тому ще найбільша жаль, коли виступає народний депутат, який, дійсно, не причетний був до керівництва виконавчої влади, а ось коли  виступає чиновник, який  навіть очолював уряд, і який у період його керівництва, дійсно, село валилося, і який сьогодні не дає якихось  звинувачень у свій бік, а іменно звинувачує той  уряд, який нарешті за роки незалежної держави, нарешті хотів би хто визнавати, не хотів би  опозиціонер, чи неопозиціонер, а, дійсно нарешті уряд за роки  незалежної держави  став дійсно не на словах, а на ділі реагувати на ситуацію, яка склалася на селі.

Перш ніж оцінювати дотримання вимог  діючого законодавства слід надати  оцінку законодавчої бази, що напрацьована для регулювання  відносин  у агропромисловому комплексі, тому що саме на створенні повноцінної законодавчої бази наполягається у рекомендаціях парламентських слухань, що відбулися у лютому минулого року. На сьогодні вона характеризується надмірною кількістю нормативно-правових актів, що мають неоднакову юридичну силу, а аграрно-правові норми  по законодавчих і підзаконних актів різних галузей права розпорошені. Велика питома вага відомчих нормативно-правових актів, що часто не узгоджуються з відповідними  законами. Законопроекти, що подаються у Верховну Раду, поступають  із значним запізненням. Земельний кодекс не дає запланованої віддачі із-за відсутності законів, що його доповнюють. За роки, що минули  з дати  його прийняття, не лише пройдена половина законодавчого шляху, тому питань накопичено більше, ніж відповідей.

Шановні друзі! Я  хотів би сказати, що, дійсно, сьогодні доповідь змістовну нам проінформував  Міністр аграрної політики Віктор Андрійович. Я вважаю, що, нарешті, дійсно політика нашого рідного Міністерства аграрної політики, оскільки я член аграрного Комітету Верховної Ради, я вважаю, що, якщо будуть такі політичні підходи, дійсно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Демьохіна я не бачу. Будь ласка, тоді Соломатін, фракція Комуністів. Підготуватися Одайнику.

 

13:29:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція Комуністів.

Шановні колеги! Мені нагадує сьогоднішнє обговорення цього важливого питання біг на місці. Чому? Якщо ми подивимося на Проект Постанови пункт 5.6, там йдеться про те, що слід розробити і подати на розгляд Верховній Раді України Національну програму розвитку сільських територій на період 2005-2011 років, Державну програму будівництва об'єктів соціальної інфраструктури села. Дуже слушні такі пропозиції, але ж колись самі ми з вами приймали саме в цій залі Постанову Верховної Ради України від 6 лютого 2003 року номер 495 "Про рекомендації парламентських слухань, про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі". Саме там ці позиції повторювалися: подати Національну програму відродження і розвитку аграрного сектору економіки на період до 2010 року, подати Національну програму  соціального розвитку села наперед до 2013 року тощо.

І нарешті, був Указ Президента України   від 15 лютого 2002 року про першочергові заходи щодо підтримки соціальної сфери села. Доручалося Кабінету Міністрів подати протягом 2002-2004 років проект Національної програми соціального  розвитку села на період до 2011 року та інші дуже цікаві речі. І виникають такі запитання: чи не є це все те, що ми зараз обговорюємо, і навіть удосконалюємо у проекті постанови,  лише окозамилюванням.

Я хочу сказати і таке, в Комітеті з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ми вже отримали  і зараз вивчаємо проекти належних законопроектів про забезпечення газопостачанням територій чорнобильських, які постраждали в наслідок  Чорнобильської катастрофи, а це насамперед село, про забезпечення сільської місцевості на забруднених територіях чистою питною водою, навіть є   загальнодержавна програма соціально-економічної реабілітації забруднених територій або точніше пропонується її розробити. І це записано у рекомендаціях до  18 річниці Чорнобильської катастрофи. Здається, ліва рука в уряді не знає, що робить права по відношенню до села.

І нарешті. Є такі пропозиції у проекті постанови, пропонується створити державний земельний кадастр, реєстраційний законопроект 5394, пропонується провести ратифікацію угоди про позику і нарешті про державний іпотечний банк. Наша фракція не буде голосувати, якщо будуть такі пропозиції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одайник, фракція "Наша Україна", підготуватися Сокирко.

 

13:32:31

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність", Вінниччина.

Шановні депутати, шановний  народе України, шановний уряде.

Сьогодні ми знову слухаємо найболючіше питання сьогодення, це питання розвитку сільського господарства. Чому я підкреслив слово "слухаємо"? Тому що більшості селянам, тисячам уже цих селян уже не залишається нічого, як тільки слухати. Тому що у них уже забрали все. Забрали право на працю, розоривши ферми до нуля, забрали право на відпочинок. Уже у кожному селі або зовсім немає ні будинку культури, ні клубу, ні дитячого садочку, або вони мають такий вигляд, який страшніший, як після війни. Лікарні, вважають сьогодні, що взагалі не потрібно в селі. Чому? Тому що в селянина все рівно немає коштів, за що лікуватися. Тому на одну лікарню можна на 20-30 сіл, до якого селянин може добиратися, а може вже і не добереться.

Тому сьогодні селяни слухають, і думаю, що кожному хочеться крикнути і сказати: "Може досить брехати самим собі, може досить брехати власному народу, що у нас все так добре?". От і мені сьогодні теж хотілося би сказати: до чого ми йдемо, що ми робимо, і до чого ми доживаємося? Ми вже сьогодні говоримо, що ми живемо майже краще, як в Європі. У той час селянин не має за що купити навіть єврозносків, не те, що щось більше потрібне. Це означає, коли ми говоримо, це означає, що ми не бачимо те, що відбувається в реальності на селі.

А чому, звичайно, виникає питання: а чому так відбувається? Я вважаю, що основною причиною - це те, що всі програми уряду, він носять такий словесно-популістичний характер. Якщо це не так, то давайте розберемося. Прийнята непогана програма по допомозі селу міндобривами. Але як ця програма працює? Як розприділялося це міндобриво по регіонах? Як воно розприділяється на місцях? Я думаю, що всі знаєте, і я знаю. Але нехай селянин знає, той простий, що він розприділяється: цьому дати, бо від цього можна взяти, а цьому не дати, бо потрібно з роботи зняти.

Тому я сьогодні хочу до всіх звернутися. Давайте отямимося. Давайте подивимося на село реальними очима. Давайте скажемо один раз людям правду, і вони нас зрозуміють, зрозуміють і піддержать, піддержать для того, щоб відродити село.

Якщо ми сьогодні не відродимо село, пройде рік, два, і ми втратимо Україну, утратимо її незалежність! Можливо, навіть уже втратили. Я прошу всіх, хай до святині, до землі віднесемося, як до матері...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Сокирко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Порошенку.

 

13:35:54

СОКИРКО М.В.

Микола Сокирко, фракція "Наша Україна", "Солідарність".

Шановні члени уряду, шановні колеги! Ситуація, що склалась сьогодні в агропромисловому секторі економіки України, є просто катастрофічною. Село знедолене, розорені господарства, розкрадена та розламана техніка, зруйнована комунальна сфера. Таке становище є наслідком реформування. І незважаючи на гарні запевнення уряду, у аграріїв сьогодні відсутні підстави сподіватися на те, що ситуація найближчим часом покращиться.

Останній раз село відчуло реальну опіку тоді, коли уряд очолював Віктор Ющенко. Так, саме тоді вперше за роки незалежності селяни отримали реальну підтримку: було розроблено та запроваджено механізм кредитування сільськогосподарського товаровиробника шляхом часткової компенсації відсотків за кредитами комерційних банків.

Село забезпечувалось міндобривами та пальним. У 2001 році Кабінет Міністрів прийняв спеціальну програму "Зерно України 2001-2004 року". І головне, ця програма почала реально виконуватися. У 2002 році країна зібрала рекордний за останні роки врожай.

Замість того, щоб ефективно розпорядитися вирішеним, наступний Кабмін сприяв скуповуванню у селян зерна за зниженою ціною та масовому його продажу за кордон. Такі дії посадовців, які замість того, щоб вирощувати своє, вміють лише продавати вирощене чужими руками, призвести до тяжкої продовольчої кризи, яку ми побачили і спостерігали в минулому році. Уряд не використав ситуацію на користь села, не поповнив державні запаси зерна, а сприяв тому, аби воно було продано за безцінь.

Сьогоднішній уряд як і його попередники, уряд Кінаха, не демонструє розуміння процесів у агропромисловому комплексі та не здійснив жодних реальних заходів на підтримку села. Натомість, проблеми галузі намагаються вирішити адміністративними методами - шляхом стримування цін на продукти харчування.

Коли розпочалося зростання цін на зернові, теперішній уряд замість того, щоб розпочати інтервенцію з Державного бюджету, тиснув на виробників, що вони зафіксували ціну на зерно і муку, тобто ти, селянине, продавай вирощений хліб, молоко, м'ясо, за фіксованими цінами, і не дай Бог, вони зростуть, - накажемо. А взамін того ми тобі продамо пальне, міждобрива, техніку, запчастини та будь-які інші товари за вільними ринковими цінами.

Але, вибачте, скільки ж можна дурити цього селянина? Ви що думаєте, що приватні хлібозаводи будуть продавати хліб за зниженими цінами? Чи, може, збитки візьмуть на себе супермаркети та інші приватні магазини? Ні, звичайно. Ринок продовольства можна ефективно регулювати лише в один спосіб - через надання дотацій сільськогосподарським виробникам. Необхідно або ж дотувати вартість вирощеного врожаю, або ж дотувати селянам посівну за рахунок компенсації вартості пального, міндобрива, засобів захисту, техніки.

Складається враження, що сьогодні спеціально здійснюється геноцид села, аби ця галузь прийшли в повний занепад, а знедолений селянин продавав останнє, що в нього є - годувальницю... землі. Однак, жодним чином сьогодні не можна запускати ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Черновецький, фракція "Наша Україна".

І у зв'язку з тим, що ми забрали час на деякі дискусії, підготуватися Лещенку.

 

13:39:19

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые народные депутаты и те, кто нас смотрит по телевидению и радиослушатели!

Дарницкий избирательный округ, лидер Христианской либеральной партии Украины, фракция "Наша Украина", Леонид Черновецкий.

Я хочу вам сказать о том, что на самом деле программа уряда должна была бы звучать следующим образом: не о пидтрымке взагали села, а каждого селянина в отдельности, потому что, на самом деле, я бывал в селе и я вам расскажу, наверное, очень интересные вещи: скоро у нас в селах можно будет делать вообще показательные какие-то экскурсии, потому что наши селяне превращаются в первобытных людей. Они курят, например, если курят, то ну, просто кизяки. И одеваются в одежды, которые еще были при советской власти. Ну, это просто кошмар настоящий - да и все. Скоро они будут просто ходить в повязках.

Но я хочу сказать, что от программы уряда я ничего не жду, а вот от Аграрной партии, я хочу выразить ей свою поддержку, хотя бы тем, что у нас уже в селе, во-первых, у нас появилась Аграрная партия, которая понимает, где проблема.

А проблема состоит в том, что мы не поддерживаем тех, кто еще хочет работать в селе. У нас прижимают всех предпринимателей, у нас спецслужбы превратились в какие-то органы, не органы, а преступные группировки, которые мешают селянам, особенно фермерам зарабатывать деньги. Им мешают председатели бывшие колхозов, всякие чиновники местные. Никакой реакции со стороны прокуратуры на это вообще не существует.

17 миллионов человек - цифра, которая называлась сегодня, находятся в жутком состоянии. Это просто какой-то кошмар, который вообще трудно себе представить. И было бы здорово, если бы мы взяли бы всем составом Верховного Совета и один разок выехали бы в одно из близлежащих сел и посмотрели бы, что твориться.

Я могу вам сказать, что, в принципе, даже трудно... Мы могли бы начать реформирование села хотя бы с прилегающих к крупным городам районов. Но даже по своему селу Бортничи, которое находится в черте города Киева, я могу вам сказать, что тем, кто хочет производить, им даже газ не дают. Ну, это просто полный кошмар!

Что же мы хотим дождаться от селян, которые находятся в ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Лещенко, фракція комуністів.

 

13:42:38

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

"Нещасне українське село, біль ти моя! Нікому ти сьогодні не потрібне  квітуче, заможне, розвинене.

Нинішня буржуазна  влада та буржуазія навколо влади бачать в ньому лише джерело наживи. Тому в Україні відсутня народна аграрна політика. Є лише антинародна. Її творять не в міністерстві аграрної політики і навіть не в аграрному блоці уряду, ці органи лише обслуговують таку політику. Її творять в Міжнародному валютному  фонді інших політичних та фінансових колах Заходу. Головні виконавці - Мінфін і Мінекономіки, керівництво уряду, пропрезидентська більшість у Верховній Раді України. Мої слова рік тому Януковичу Віктору Федоровичу про те, щоб уряд повернувся обличчям до села і сільського господарства, на жаль, не знайшли підтримки. Для уряду найголовніше - перетворити землю в товар, а потім, мовляв, підуть інвестиції за рахунок іпотечного  кредитування. Це свідомий обман народу України. Буде те, що і з державним майном, ті ж рівні умови. Мета - відібрати землю в селян.

Ми, народні депутати України, ні в якому разі не повинні допустити торгівлю землею. Іпотека - це механізм концентрації землі в руках групи махінаторів-пройдисвітів, це проти народу. Домагаючись основної мети, всі тимчасові уряди, у тому числі і  нинішній, валили і валять село і сільське господарство. Закони виконуються лише ті,  які вигідні багатіям. Хто спитав чи спитає селянина які форми господарювання на селі впроваджувати? Все робиться силоміць. Результати відомі: зруйнована матеріально-технічна  база, голі ребра тваринницьких приміщень, зношена техніка, відсутність поголів'я, здичавілі колись  родючі поля, розвалена соціальна сфера, бездоріжжі, безгрошів'я, безробіття, деградація населення і втрата продовольчої безпеки. Ганьба і старцювання по білому світу за хлібом.

В січня минулого року відбулися парламентські слухання про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі. Постанова Верховної Ради урядом не виконана. Про слухання забули.

Сьогоднішній День уряду закінчиться аналогічно - галочка буде поставлена і все.  При цій буржуазній владі зрушень на селі на краще  не буде, бо головна мета залишається - відібрати землю в селян. Селянське аграрне питання справедливо на користь народу України зможе вирішити лише дійсно народна радянська влада.

Фракція комуністів за проект постанови голосувати не буде, бо там складові частини, які є продовженням згубної  аграрної політики на селі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Час, який ми відвели з вами для обговорення даного питання завершується. Зараз  я попрошу тоді від імені Кабінету Міністрів підбити підсумки.

Будь ласка, Іван Григорович Кириленко, віце-прем'єр-міністр України з питань аграрно-промислового комплексу. Прошу до 10 хвилин.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Сьогоднішнє зацікавлене, емоційне і навіть болісне  обговорення  наболілої проблеми чітко показало, залишковий принцип підтримки села і сільського господарства  себе вичерпав. Чудес не буває. Протягом останніх 10 років рівень державної підтримки  АПК  зменшився в 9 разів і про це   сьогодні говорилося.  Частка витрат на сільське господарство  у державному бюджеті з 34 відсотків у 90-му році зменшилася у 1996-2001 роках до 2-х відсотків. Перелом почався лише у минулому році, коли обсяги фінансування зросли у 2,5 рази, а частка витрат досягла 4,5 відсотка. Але цього занадто мало. Тому аграрний сектор має найменшу інвестиційну  привабливість. І навіть зараз на село не надходить   і двадцятої частини капітальних вкладень, хоча повинно бути третина.

Друге. Основне, про що сьогодні говорилося. Головне завдання держави полягає у тому, щоб  невідкладно здійснити вичерпні заходи, щоб зробити село  привабливим, як в економічному, так і у соціальному плані. І за це особливо сьогодні говорили депутати. Цьому сприятиме прийняття закону щодо основних засад державної аграрної політики, який схвалено профільним комітетом і готується для розгляду у сесійній залі.

А також, про що сьогодні  говорили депутати, і я їм за це сьогодні вдячний, прийняття базового Закону про   бюджетну підтримку  АПК, яким на тривалий час встановлюються принципи державної підтримки  розвитку агрокомплексу та розбудови сільської поселенської мережі, цінової політики, функціонування аграрного товарного ринку тощо. Днями він буде у залі на третє читання. Я дякую, користуючись нагодою,  депутатів  Верховної Ради всіх фракцій, бо всі працювали над ним до третього читання. І дуже сподіваємося, що він буде підтриманий у цій залі.

Третє. Сьогодні готові зміни до законодавства в частині встановлення спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві. Бо у нас останній рік діють закони, які визначають податкову політику. Відповідно цьому закону, зокрема по ПДВ, нараховується за ставкою 10 відсотків, пільгова ставка, але вона залишається в розпорядженні сільгоспвиробника за умови, якщо він вкладатиме в виробництво.

Четверте. Просимо також вашої підтримки у врегулюванні проблеми пенсійного забезпечення працівників сільгосппідприємств. Ви знаєте, що ми на цей рік, на 2004 рік зберегли діючий порядок фіксованого сільськогосподарського податку. Але Пенсійна реформа повинна стосуватися і села теж. Тому пропонується запровадити систему поступового, протягом шести років, підвищення тарифів страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування до рівня діючих нормативів, запровадивши відповідні компенсації з Державного бюджету. як і передбачено Законом "Про пенсійну реформу". Пропозиції такі вже опрацьовані і теж найближчим часом будуть в сесійній залі. Ми працювали разом з народними депутатами. які найбільше в цій темі , до речі теж депутати від всіх фракцій.

Наступне. Нам треба повне законодавче врегулювання земельних питань і за це сьогодні дуже гостро говорилось і в останньому виступі Голови підкомітету колеги Лещенка. Проекти відповідних в тому числі і від депутатів ми дякуємо депутатів законопроектів схвалено профільним комітетом Верховної Ради. Вони дозволять створити надійну систему і соціального захисту і фінансування галузі, в основі якої лежить іпотека. І це головне питання для сільськогосподарського виробника і для наших селян.

До кінця поточної сесії уряд пропонує також розглянути проекти законів щодо Земельного кадастру, державної реєстрації прав на нерухоме майно серед інших, яких знаходяться в профільному комітетів Станіслава Івановича Гуренка, і які теж готові до розгляду на Верховній Радій в сесійній залі.

П'яте. Шановні колеги, особливо хочу звернути вашу увагу. Треба внести зміни до Бюджетного кодексу, розблокувати Бюджетний кодекс. В частині запровадження солідарного фінансування галузі центральним та регіональним бюджетами. Сьогодні регіональні бюджети не можуть допомогти селу, бо так прописаний Бюджетний кодекс. І це пропонується сьогодні в постанові, і ми це підтримуємо. Так не може бути, коли центр виділяє в п'ятдесят разів коштів більше, ніж регіони. В середині дев'яностих, і ви це сьогодні говорили, було б порівну. Фінансування було солідарним. І воно, звичайно, було на багато більшим. Такі пропозиції у проекті постанови, ще раз наголошую, є, і ми їх підтримуємо.

І ще одне питання. За нього теж сьогодні говорилося багато разів і теж болісно. Не зупиняючись на перспективах членства України у глобальному світовому торговельному союзі, зазначу, що саме держава має стати гарантом забезпечення конкурентоспроможності агропромислового сектору в нових економічних умовах. Для цього постановою передбачається у державному та обласних бюджетах наступного року видатки на фінансову підтримку галузі значно збільшити, щоб вона досягла близько семи мільярдів гривень, як і передбачено відповідними угодами. Ці кошти будуть спрямовані на стабілізацію тваринництва, підтримку внутрішнього ринку і вигідної ціни для селян, на продукцію рослинництва, особливо продовольчого зерна, технічне оновлення та запровадження ефективних фінансових інструментів, таких, як здешевлення короткого та довготермінового кредитів, страхування врожаїв, чого у нас до сих пір немає, тощо.

Всі ці заходи, що передбачені проектом постанови, ми сподіваємося, над нею працювала велика група народних депутатів від усіх фракцій, і вони виражають це сподівання, що ці заходи дозволять зростання рентабельності галузі, збільшення заробітної плати, за це теж говорилося сьогодні в кожному виступі, і вирішити проблеми соціального переоблаштування села. Спасибі, колеги, і уряд просить підтримати постанову, яка опрацьована разом і аграрним блоком уряду, і народними депутатами від усіх фракцій. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу. Шановні колеги, будемо підбивати підсумки розгляду питання на Дні уряду, який був присвячений дотриманню вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році і перебування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу.

Я думаю, шановні колеги, що кожен із вас погодиться про те, що дійсно ми сьогодні протягом того часу, який не пошкодували, незважаючи на досить насичений регламент роботи, особливо на цьому сесійному тижні, відвели необхідну кількість часу для того, аби обговорити це питання.

Я думаю, ви погодитесь, що обговорення було дійсно діловим і конструктивним, і кожен із виступаючих і відзначав про те, що і в доповіді міністра, і в відповідях на запитання, які лунали, він чітко і зрозуміло говорив про ті проблеми, які є на селі, і в співдоповіді профільного комітету, і кожен із народних депутатів, чи то представники фракцій, чи народні депутати, які взяли участь в обговоренні сьогоднішнього питання, дійсно, по-перше, говорили із знанням справи про питання, яке ми розглядали, по-друге, не тільки говорили про ті проблеми, які існують у нас в сільськогосподарському комплексі, але й вносили конкретні пропозиції, побажання для того, аби у нас село набуло того розквіту, яке йому належить. Тим більше, що багато із вас, особливо працівників сільського господарства, знають досить відоме прислів'я, коли є пара дощиків в маю, як тоді говорять про агрономів, що вони нам і не дуже треба. І будемо сподіватися, що ті дощики в маю відбулися, значить, у нас при всій ситуації є непогані види на урожай, є непогані види на те, щоб ми спільно із виконавчою владою дійсно добилися, а це - найголовніша проблема, добилися виконання законів. Бо я ще раз і ще раз хочу наголосити, що сьогодні ми питання розглядали про дотримання вимог законодавства, тобто ми з вами говорили практично про те, що вже є, про те законодавство, яке повинно діяти, і що ще треба зробити у розвиток цього законодавства для того, щоб ми на найбагатших селах, на найкращих, вірніше, землях Європи мали все-таки набагато менше проблем і могли забезпечити населення нашої держави власним хлібом, а не позичали в Сірка очі і не протягували руки за кордон, не зміцнюючи їхнього товаровиробника.

Тому я думаю, що ми не даремно витратили, ще раз повторюю, чимало часу на обговорення цієї проблеми. І в нас є зараз усі підстави підтримати проект постанови, який, як сьогодні вже говорили доповідачі і виступаючі, готувався, мабуть, як ні одна із попередніх постанов, що тут дійсно знайшли спільну мову і представники уряду, і представники профільного комітету, який готував цю постанову.

Тому я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України: "Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році і формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу". Законопроект за номером 5460. Постанова голосується за основу і в цілому.

За - 246.

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, давайте побажаємо Кабінету Міністрів: аби коли ми в січні наступного року відповідно до нашої постанови будемо слухати їхню інформацію про виконання цієї постанови, у нас було більше надій і більше перспектив.

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 54, "Регіони України" - 57, комуністів - 0, Соціал-демократичної партії - 26, "Трудова Україна" - 26, соціалістів - 19, Блок Тимошенко - 0, "Народовладдя" - 15, "Центр" - 0, "Демократичні ініціативи" - 1, Аграрної партії - 15, НДП - 12, "Народний вибір" - 13, "Позафракційні" - 8.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Початок вечірнього засідання о 16 годині.