ЗАСІДАННЯ   ДВАДЦЯТЬ  ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17   березня  2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:02:34

Зареєструвалося -435

У залі зареєструвалося 435 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій подати заяви на виступ, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли. Немає заперечень?

Надійшли запити народних депутатів України:

Валентини СЕМЕНЮК до Голови Верховної Ради України щодо зволікання Звернення Голови Верховної Ради України до Прем'єр-міністра України про відклик попереднього представника від Верховної Ради України у складі комісії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та делегування представника від Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів для завершення будівництва школи в селі Липне Любарського району Житомирської області.

Юрія КРУКА до Прем'єр-міністра України стосовно продовження будівництва газопроводу-відводу Каланчак-Суворове-Кілія.

групи народних депутатів (БОНДАРЕНКО, ПОЛІЩУК та інші) до Прем'єр-міністра України щодо розробки досконалого переліку посад працівників,  які мають право на наукову пенсію.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України стосовно прискорення передачі Узинського Будинку офіцерів на баланс місцевої влади.

Ярослава СУХОГО до Прем’єр-міністра України, голови Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації України стосовно включення столових та кухонних виробів з корозійностійкої сталі до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України стосовно внесення змін до лімітної довідки щодо бюджетного фінансування державного підприємства “Шахта 2 – біс” Донецької області.

Петра ТОЛОЧКА до Прем’єр-міністра України, голови Київської міської державної адміністрації щодо незаконного будівництва в межах охоронних територій Державного музею народної архітектури та побуту України.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра України з приводу погашення заборгованості по заробітній платі мешканцю селища Артемівка Чудського району Полтавської області.

Кирила ПОЛІЩУКА та Володимира МАКЕЄНКА до Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів по реалізації положень законів України “Про іпотеку” та “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо виконання робіт по створенню Єдиної державної автоматизованої паспортної системи.

Олександра ТУРЧИНОВА до Прем’єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася внаслідок приватизації Моївського цукрового заводу Вінницької області.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра України стосовно фінансової ситуації в Кіровоградській області щодо виконання Чорнобильської будівельної програми.

Станіслава НІКОЛАЄНКА до Прем’єр-міністра України з приводу невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 року стосовно завершення будівництва газопроводу Верхній Рогачик-Генічеськ на ділянці села Першопокровка Херсонської області.

Петра КУЗЬМЕНКА до Прем’єр-міністра України щодо реалізації положень Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра України щодо причини ліквідації урядом міжвідомчої робочої групи з розробки концепції міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної  системи України.

Ярослава ДЖОДЖИКА до Прем’єр-міністра України з приводу невиконання Кабінетом Міністрів України Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра України щодо надання житла військовослужбовцям запасу розформованої військової частини А-0267 в місті Сторожинець Чернівецької області.

Юрія ЛУЦЕНКА до Прем’єр-міністра України щодо втрат Державного бюджету України внаслідок порушень законодавства про використання радіочастотного ресурсу України.

Володимира ЗУБАНОВА до Прем’єр-міністра України стосовно неприпустимості зупинки виробництва сталевих канатів та металевого корду на Україні.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Прем’єр-міністра України з приводу невиконання Кабінетом Міністрів України вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 року із відповідними змінами до нього впродовж 1992-2003 років.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо фінансування будівництва школи в селі Кірове Білозерського району Херсонської області.

Іштвана ГАЙДОША до Прем’єр-міністра України стосовно забезпечення фінансування робіт по створенню комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса Закарпатської області.

Юрія КАРМАЗІНА та Петра ПОРОШЕНКА до Прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника, Голови Державного комітету України з будівництва та архітектури про вжиття заходів щодо недопущення повної руйнації та знищення пам’ятки архітектури національного значення 19 століття будівлі Свято-Миколаївського храму в місті Болграді Одеської області та виділення коштів для проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Миколи НОСЕНКА до Прем’єр-міністра України стосовно погіршення економічного стану підприємства відкритого акціонерного товариства  “Жиркомбінат” міста Ніжин Чернігівської області, в зв’язку з прийняттям деяких положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”.

Юрія ШИРКА до Прем’єр-міністра України з приводу невиконання Урядом зобов’язань щодо соціальних виплат інвалідам - чорнобильцям.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України щодо стану виплати компенсації втрат від знецінення заощаджень вкладникам Чернігівської області.

Петра СИМОНЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України щодо помісячного перерозподілу бюджетних асигнувань Дирекції телерадіопрограм Верховної Ради України.

Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА та Ігоря ОСТАША до Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника з приводу дофінансування будівництва навчально-виробничих майстерень Стрийського вищого професійного училища №34 Львівської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва щодо масового зведення в населених пунктах конструкцій для розміщення рекламних щитів.

Юрія ОРОБЦЯ до Генерального прокурора України з приводу блокування слідства по справі громадянина Макарчука у Бородянківській районній прокуратурі Київської області.

Віталія ШИБКА до Генерального прокурора України, Голови Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України з приводу порушення права власності з боку органу місцевого самоврядування – виконкому Бабушкінської районної ради міста Дніпропетровська.

Дмитра САНДЛЕРА до Генерального прокурора України щодо неправомірних дій працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Генерального прокурора України з приводу повернення заборгованих коштів власниками Міжнародної авіакомпанії “Крим” своїм робітникам.

Олександра ГОЛУБА до Генерального прокурора України щодо порушень законодавства України при проведенні процедури санації на підприємстві Дрогобицького акціонерного товариства “Галол” Львівської області.

Олександра ТУРЧИНОВА до Генерального прокурора України, Голови Державної митної служби України щодо зловживання працівниками Донбаської регіональної митниці посадовим становищем.

Групи народних депутатів (СУХИЙ, ОСИКА та інші. Всього  5 депутатів) до Генерального прокурора України, Голови Фонду державного майна України щодо законності приватизації закритого акціонерного товариства “Глуховецький каоліновий завод” Вінницької області.

Володимира ПУЗАКОВА до Генерального прокурора України з приводу неспроможності правоохоронних органів вирішувати питання щодо виплати заборгованості по заробітній платні.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Генерального прокурора України, Міністра освіти і науки України щодо ситуації, яка склалася в загальноосвітній школі соціальної реабілітації в місті Єнакієве.

Володимира ЗУБАНОВА до Генерального прокурора України, Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України щодо фактів порушення законодавства України довірчими товариствами в період приватизаційних процесів.

Віталія ШИБКА до Генерального прокурора України, Міністра юстиції України стосовно надання народному депутату України недостовірної інформації та невжиття заходів щодо захисту прав громадян.

Миколи ТОМЕНКА до Генерального прокурора України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Державного комітету України у справах національностей і міграції щодо вжиття заходів реагування у зв’язку із розповсюдженням у національному радіопросторі продукції, що пропагує культ насильства, жорстокості, неповагу особистості, принижує честь і гідність українця.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Генерального прокурора України щодо порушення Конституції та законів України посадовими особами прокуратури Чернівецької області.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин з приводу порушення правоохоронними органами України гарантованих Конституцією України прав громадян на життя, недоторканість та особисту безпеку, застосування ними під час затримання та досудового слідства катувань, тортур та інших недозволенних методів дізнання.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора України з приводу пограбування власників майнових паїв колишньої селянської спілки “Старосанжарська” Новосанжарського району Полтавської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора України щодо протиправних дій Української аграрно-хімічної компанії “Азот” стосовно придбання права на власність Херсонського обласного підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України”.

Юрія ОРОБЦЯ до Генерального прокурора України з приводу блокування слідства по справі вбивства мешканця села Залуччя Горішнє Снятинського району Івано-Франківської області.

Групи народних депутатів (ТАРАН, СИТНИК, ЛУК’ЯНЕНКО) до Генерального прокурора України щодо об’єктивного розгляду Солом’янською районною прокуратурою заяви громадянина Бабича та Солом’янським районним судом міста Києва його позову до спільного підприємства Віннер Форд Київ.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора України щодо незаконних дій голови багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу “Новодолинський” Овідіопольського району Одеської області.

Володимира СІВКОВИЧА до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо перевірки фактів розкрадання газових труб та іншого обладнання, придбаного за рахунок державних коштів, призначеного для газифікації сіл Богуславського району Київської області.

групи народних депутатів (ЧЕРВОНІЙ, ШИРКО, ОЛЕКСІЮК) до Генерального прокурора України про притягнення до відповідальності працівників міліції Доманівського району Миколаївської області за зловживання службовим становищем.

Станіслава ПХИДЕНКА до Міністра оборони України стосовно дотримання законодавства про реформування Збройних Сил України щодо капітана авіачастини А-1416 Володимира Калюха, який підлягає скороченню.

Івана МИГОВИЧА та Георгія КРЮЧКОВА до Міністра внутрішніх справ України стосовно причин направлення спеціального загону Міністерства внутрішніх справ України в Закарпаття.

Євгена ГІРНИКА до Міністра оборони України щодо спотворення першим заступником Міністра оборони України Олександром Олійником інформації стосовно ситуації підвищення пенсій військовослужбовцям, звільнених з лав Збройних Сил України до 1992 року.

Володимира ПЕТРЕНКА до Міністра транспорту України стосовно відновлення залізничного сполучення від станції Хутір-Михайлівський до міста Суми.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України щодо включення до плану фінансування 2004 року будівництва газопроводу Бабичівка-Червоноармійськ Червоноармійського районну Житомирської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Міністра оборони України стосовно вирішення питання передачі в оренду фондів Узинського гарнізону.

Бориса БЕСПАЛОГО до Міністра освіти і науки України щодо дотримання законодавства стосовно заборони підвищення плати у процесі навчання в вищих учбових закладах.

Юлії ТИМОШЕНКО до Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України з приводу збору інформації щодо учасників загальноукраїнської молодіжної конференції, яка відбулася в місті Києві 13-14 грудня 2003 року.

Івана МИГОВИЧА до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно збереження пожежної частини в селищі міського типу Середнє Ужгородського району Закарпатської області.

Олександра ЗАДОРОЖНЬОГО до Міністра охорони здоров’я України щодо можливості фінансування будівництва поліклініки в мікрорайоні “Стара Дарниця” міста Києва.

Олександра КЕМЕНЯША до Міністра охорони здоров’я України стосовно відновлення здійснення першочергових заходів профілактики та лікування ендемічного зобу.

Станіслава ПХИДЕНКА до Міністра охорони здоров’я України стосовно дотримання норм Конституції України на безоплатне лікування дитини-інваліда мешканки міста Ковель Волинської області.

Віктора БАЛОГИ до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно невідкладного погашення заборгованості з виплати належних пільг та компенсацій чорнобильцям міста Мукачеве.

Валентини СЕМЕНЮК до Голови Ради суддів України, Голови апеляційного суду Кіровоградської області щодо неналежного розгляду звернення Голови Спеціальної контрольної Комісії Верховної Ради України з питань приватизації стосовно порушення суддею Світловодського міського суду Кравченком норм процесуального права в процесі вирішення спору про право власності на головний технологічний комплекс відкритого акціонерного товариства “Чисті метали”.

Юрія СОЛОМАТІНА до Голови Ради суддів України щодо відповідності законам України “Про пенсійне забезпечення”, “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” Рішення Шевченківського районного суду міста Києва в цивільній справі громадянина Ніколенка на дії військового комісара Федирка в нарахуванні пенсії.

Ігоря ШУРМИ до Голови Служби безпеки України щодо перевірки наявності ознак легалізації доходів у зв’язку з підписанням меморандуму про наміри створення спільного підприємства “Кримський титан” між державною акціонерною компанією “Титан” та британською компанією Пітер Хамбро Майнінг.

Андрія ДЕРКАЧА до Голови Державного комітету зв’язку та інформатизації України стосовно прийняття Прейскуранту максимальних граничних тарифів на оплату телерадіоорганізаціями оренди технічних засобів мовлення.

Василя БАРТКІВА до Голови Державного комітету зв’язку та інформатизації України стосовно телефонізації та встановлення телефонної станції в селі Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Голови Державного комітету України у справах національностей та міграції щодо порушення прав депортованих на відшкодування витрат за наймане житло та мешкання у гуртожитках.

Володимира ПЕТРЕНКА до Голови комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України стосовно перекручування фактів  щодо причин загибелі Героя Радянського Союзу, комісара партизанського з’єднання Руднєва.

Миколи ТОМЕНКА до Керівника Державного управління справами Президента України стосовно надання додаткової інформації щодо джерел фінансування витрат, пов’язаних з перебуванням Президента України Леоніда Кучми та інших високопоставлених посадових осіб з сім’ями на відпочинку та лікуванні в пансіонаті “Бюлерхьое” в Федеративній Республіці Німеччина.

Петра КУЗЬМЕНКА до Голови правління Національної страхової компанії “Оранта” щодо захисту прав громадян, що постраждали внаслідок знецінення грошових коштів.

Групи народних депутатів - МИГОВИЧ, ОРОБЕЦЬ, ЛУК'ЯНЕНКО та інші - до Прем'єр-міністра України з приводу зловживань службовим становищем, компрометації органів виконавчої влади головою Закарпатської облдержорганізації Різаком, що здійснюється під приводом організації виконання Указу Президента України по місту Мукачево та відповідних доручень і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Так, всі запити проголосовані. Переходимо до виступів, заяв, інформацій від фракцій. У нас для цього залишилось 25 хвилин, шановні колеги. Віктор Пинзеник від фракції "Наша Україна". Підготуватися Григорію Омельченку.

 

10:20:09

ПИНЗЕНИК В.М.

Заява фракції "Наша Україна".

"Шановні депутати, дорогі співвітчизники! Глибока криза духовності, відсутність навіть натяків на людську мораль стали визначальними рисами поведінки української влади. Підтвердженням такої оцінки стало вчорашнє голосування по Програмі уряду. Схвалення більшості депутатів отримала політика, за якої економічне зростання обертається для громадянам зниженням мінімальної заробітної плати, реальних розмірів пенсій.

Ознакою доблесті вважається в Україні обкрадання пенсіонерів через незаконне заниження на 70 гривень бази перерахунку пенсій та дискримінація умов пенсійного забезпечення. А пенсійне знущання вважається зразком пенсійного реформування.

Уряд та його більшість не хвилює унікальний український парадокс: зростання економіки не збільшує, а зменшує Бюджет. "Наша Україна" вкотре звертає увагу на те, що зведений бюджет цього року виявився меншим за минулорічний. 88 мільярдів гривень при зростанні цін є меншими за 75. У яку прірву зникають мільярди доходів із зростаючої економіки? Ви не знайдете їх у кишенях українських бюджетників чи пенсіонерів, бо спрямовувати їх туди не у правилах нинішньої влади. За нашими оцінками у бюджеті цього року від громадян України приховано 6 мільярдів гривень. А з врахуванням вищих темпів зростання економіки ця цифра сягає 10.

Фракція "Наша Україна" звертається до народних депутатів, представників  більшості. Невже ваші душі почерствіли настільки, що ви стали мовчазними свідками, а по суті співучасниками уряду у приховуванні  10 мільярдів гривень від громадян України? Невже вас не вражає масштаб махінацій. Невже вашу честь і мораль не зачіпає те, що приховування доходів бюджету вже стало нормою політики діючого  уряду.

У ситуації, що склалася, фракція "Наша Україна" вимагає:

перше, переглянути, в по суті прийняти новий бюджет, забезпечити повне врахування в ньому всіх доходів;

друге, прийняти та ввести у дію рішення щодо встановлення мінімальної заробітної плати 240 гривень;

третє,  підвищити посадові оклади працівників бюджетної сфери, а відповідний  розмір пенсії на 25 відсотків;

четверте, розширити діапазон тарифних сіток у бюджетній сфері;

п'яте, визнати держаним боргом заборгованість з виплат за статтею 57  Закону України про освіту, ввести у дію у повному обсязі норми цієї статті.

Ми вимагаємо  розгляду відповідного законопроекту щодо  вирішення  поставлених  питань на наступному пленарному тижні. Ми оголошуємо також про нашу ініціативу здійснювати щомісячний контроль за доходами і витрачанням бюджетних коштів. Кошти  бюджету мають іти на підвищення зарплат і пенсій, а не в інтересах окремих ділків. Голова фракції Віктор Ющенко.

 

ГОЛОВА. Григорій Омельченко від Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:23:25

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, виборчий блок Юлії Тимошенко, Українська республіканська партія "Собор",  Спілка офіцерів України.

Шановні колеги, шановні журналісти, шановні співвітчизники! Ми стаємо свідками, коли корумпований злочинний режим на чолі з Президентом Кучмою все глибше і глибше занурюється до режиму фашизму в нашій державі. Уже не стало ні для кого секретом, що кримінальні переслідування ведуться лише проти народних депутатів від опозиції, але коли злочинна влада переходить межу і починає переслідування дітей, народних депутатів від опозиції, то, повірте, ми повинні задуматися, що послідує за цим кроком.

Сьомого березня цього року озброєними боєвиками, вдягнутими у форму спеціальних підрозділів міліції, був захоплений і жорстко побитий син народного депутата України, голови Конфедерації вільних профспілок України Михайла Волинця Андрій Волинець, який зараз знаходиться у дуже важкому стані у лікарні. Відбуваються насильницькі дії щодо інших представників від опозиції. Все, що відбувається в Україні, засвідчує одне: нинішня державна влада, яка вже визнана світовою спільнотою і самим Президентом Кучмою, являється корумпованою і кримінальною, зробить все від неї можливе, щоб залишитися при владі і уникнути кримінальної відповідальності.

Сьогодні в українського народу, у групи людей, в окремих осіб залишається єдиний вихід - діяти в стані крайньої необхідності необхідної оборони. І український народ згідно загальної декларації прав людини та Конституції України має право на повстання для усунення від цього злочинного режиму від влади, а також на адекватні дії щодо окремих керівників цього злочинного режиму.

Шановні колеги, тимчасова слідча комісія уже майже два роки добивається, щоб ви заслухали її звіт про результати розслідування обставин вбивства журналістів Ігоря Александрова та Георгія Гонгадзе. І пропрезидентська більшість Верховної Ради блокує заслухання цього звіту. На останньому засіданні тимчасова слідча комісія ухвалила, щоб завтра, в четвер, було поставлено на голосування  питання про звіт Тимчасової слідчої комісії та інформацію Генерального прокурора з цього питання, а також включення до порядку денного проекту постанови № 4070 "Про початок процедури імпічменту". Слідча комісія звинувачує Президента Кучму у вчиненні особливо тяжких злочинів, в тому числі і насильницьких. Давайте зупинимо фашизм в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олег Зарубінський від фракції Народно-демократичної партії України, підготуватися Броннікову.

 

10:26:41

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, 6 лютого 2004 року було видано Указ "Про заходи щодо впорядкування проїзду автомобілів, оснащених спеціальними пристроями та введення державних номерних знаків єдиного зразка”, який мав би нівелювати нерівності учасників дорожного руху.

Одним з пунктів цього указу встановлено, що відповідні державні органи мають вжити заходів із заміни номерних знаків на відомчому автотранспорті на державні номерні знаки до 20 лютого 2004 року. Тобто, заміна мала відбутись майже місяць тому, однак автомобілів з крутими номерами не поменшало. І я не хочу звинувачувати в цьому керівництво всіх державних установ, на яких згаданим указом покладено відповідальність, хоча б тому, шановні колеги, що серед порушників цього указу, насамперед, ті, хто його готував.

Я хотів би поставити сьогодні перед вами і перед нашими громадянами питання про  номерні знаки КМ, ВР, АП - всі вже знають, здається, навіть, хто телевізор не дивиться, бо кожен день показували, хто є основними порушниками, від кого всі проблеми.

Я хочу поставити питання перед нашим Міністерством внутрішніх справ, перед ДАЇ, що це за номери ІІ, ОО, НН? Яка категорія українських громадян одержала ці номери? За, які заслуги, а точніше, за, які гроші? Хто був ініціатором появи номерів ІІ, ОО, НН?

Ще одне запитання, що це за 28-1 регіон в Україні, хто вносив зміни до Конституції щодо цього, коли на номері "НН" стоїть цифра 28, що означає 28-й регіон, хоча в Україні, як відомо, тільки 27 - 24 області, Крим, Київ і Севастополь. Хто несе відповідальність за це?

Ще раз формулюю жорстко питання: яка категорія громадян володіє цими номерами, за які заслуги і за які гроші вони їх отримали?

Крім того, заміна номерних знаків як таких навряд чи зробить безпечнішою ситуацію на дорогах. Кожен працівник ДАІ знає, що певні цифри чи певна серія автомобільного номеру відокремлюють власника автомобіля від обов'язку дотрумуватися правил дорожнього руху. Тому проста відміна символічних особливостей номера не зробить цих водіїв стриманішими, а дороги безпечнішими. Єдине, чого ми досягаємо оцими всіма псевдореформами, псевдоєвропейськими реформами, бо ніяких голограм немає на європейських номерах, це підвищимо доходи голографічної галузі та підтримаємо виробників номерів. До речі, треба з'ясувати, хто виробляє ці номери, яким чином вони потрапляють.  Але тоді зароджуються підозри в певній зацікавленості представників ДАІ. Нагадаю, в середині 90-х вже вводили задні стрічки-віддзеркалювачі, від яких через рік відмовилися, але кажуть, що деякі люди заробили на них мільйони.

Ми вважаємо, що питання, пов'язане з пільгами, з рівноправністю між українськими громадянами має вирішуватися не для того, щоб набирати...

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Володимир Бронніков, фракція "Регіони України". Підготуватися Бокию.

 

10:30:03

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, уважаемый народ Украины!

В памяти нашей еще живы веерные отключения электроэнергии, когда на многие часы в наших жилищах гас свет, когда отключалась вода и канализация, когда отключалось теплоснабжение и замерзали старики, дети и больные, замирали заводы и фабрики.

В этот период энергетики, зачастую месяцами не получая зарплаты, отдавали все на закупку топлива, на поддержание оборудования в работе. Они делали все, чтобы работали атомные и тепловые энергоблоки, чтобы работали электрические сети.

Будучи действительно рабочей элитой общества, энергетики понимали, что они ни на секунду не могут прекратить свою работу, поскольку тогда остановятся еще работающие предприятия, Украина погрузится во тьму - наступит социальная катастрофа.

В те годы энергетики приняли на себя удар последствий неумелых действий многих правительств. В период хаоса финансовой системы Украины, в период процветания посредников энергетики прокредитовали экономику и население Украины, позволили им выжить и начать подниматься с колен.

Ситуация была переломлена лишь в последние годы, и продажа электроэнергии через посредников за бесценок была прекращена. Электроснабжение Украины начало стабилизироваться, но стать энергетике на ноги, получить необходимый доход, привлечь инвестиции, чтобы обеспечить надежность и энергетическую безопасность страны, не дает старый груз, не дают те самые разбогатевшие на торговле посредники, которые сейчас подкармливают отдельные фракции, которые имеют целью старыми долгами задушить энергетику, а потом диктовать свои условия народу Украины.

Второго марта сего года фракции, которые якобы отстаивают интересы простых людей и демократии, демагогическими выступлениями записных борцов за счастье народное по сути лишили народ возможности иметь свою энергетику, энергетику, доступную для каждого, энергетику, обеспечивающую жизнь каждого.

Если не переломить ситуацию в электроэнергетике, то с вами в скором будущем станем свидетелями, как она начнет необратимо разрушаться. Но 30 серебреников поступят в кассы и карманы этих лжеборцов и демагогов. И плевать им на жизнь людей, на международный имидж Украины, на обещание, данное Европе и всему миру, навести порядок и прозрачность в энергетике.

Фракция "Регионов" призывает Президента и правительство, всех депутатов-государственников проявить волю, создать условия выздоровления энергетики, ее сохранения для народа. Призываем весь народ Украины отличать слово от демагогии, дела от делишек.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово маєнародний депутат Бокий від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватись Сімонову від Компартії.

 

10:33:06

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановний народе України. Фракція Соціалістичної партії України  виступила із заявою у зв’язку із терористичними актами в Іспанії.

В заяві зокрема фракція гнівно засуджує організаторів терористичних актів Іспанії і рішуче виступає проти тероризму в будь-яких проявах. Жодні мотиви не можуть слугувати виправданням загибелі мирних людей. Але ясно, що військове втручання в Іраку лише сприяє поширенню тероризму, змушуючи народ аби захистити національні інтереси, вдаватися до інших доступних способів боротьби проти дії агресії. В результаті терактів  гинуть не ті, хто приймав рішення на участь у війні проти Іраку і навіть не військові, яких послали захищати невідомо чиї інтереси, а передусім безневинні люди (діти,  жінки і старики) у країнах, котрі підтримали агресію США проти Іраку.

Фракція вважає, що ситуація, яка склалася в Іспанії, повинно змусити керівництво України  задуматись над тим, як нам бути із нашим миротворчим, так званим, контингентом в Іспанії. Вони повинні вжити, мається на увазі Президент, уряд і парламент повинні вжити термінових  заходів для усунення  загрози терористичних актів на  нашій території. Тому фракція Соціалістичної партії у Верховній Раді вимагає негайного повернення українського військового контингенту з Іраку на батьківщину.

Ми вітаємо керівництво Соціалістичної партії Іспанії, котра відразу після виборів, здобувши перемогу на парламентських виборах, заявила про виведення іспанських військових з Іраку, не чекаючи прийняття  Конституції Іраку. І тому ми звертаємося і до Президента, і до уряду, і до пропрезидентської більшості, і тих, хто підтримав введення  нашого контингенту в Ірак, здійснити цей акт справедливості із запізненням і спокутувати свою вину перед українським народом.

Одночасно я хочу сказати кілька слів ось про що. Останнім часом горезвісний Вадим Рабинович, розперезавшись з дозволу Президента Кучми і Адміністрації Президента, виступає із рядом заяв, які паплюжать честь і гідність громадян України. Зокрема,   Вадим Рабинович оголосив керівництво "Сільських вістей" фашистами.

Я повинен тут з усією відвертістю сказати, що у "Сільських вістях" фашистів немає. Я, до речі, зараз до керівництва газети не входжу, але я знаю, що у мене мій батько розстріляний фашистами, коли мені було 17 днів, у  заступників редактора "Сільських вістей" Біленка, Поліщука батьки воювали на фронті, у одного з них батько загинув теж у боротьбі з фашистами. У головного редактора газети нинішнього Василя Грузіна батько загинув у боротьбі з фашистами. І щоб якийсь кримінальний  злочинець...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БОКИЙ І.С.... України, який видав йому, як злодієві, Президент України, порушивши Конституцію України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую.

Слово  має Сімонов Володимир Дмитрович від фракцій Компартії. Підготуватися  Прошкуратовій.

 

10:36:48

СІМОНОВ В.Д.

Шановна Президія! Шановні народні депутати, виборці!

Володимир Сімонов, Тернопіль, фракція Компартії.

Події, які останнім часом відбуваються на Тернопільщині, не дають спокою суспільству, а загострюють політичну ситуацію у цілому від нерозумних дій окремих політиків, місцевих лідерів і ось чому. Недавно чергова сесія Тернопільської обласної ради була зірвана представниками "Нашої України" так само, як це було  в злі Верховної Ради України. Причина у тому, що податкова адміністрація виявила  фінансові порушення на підприємствах і ряді комерційних структур, що належать окремим депутатам Верховної Ради, що є членами фракції "Нашої України". Замість того, щоб спокійно вислухати претензії, зробити висновки типу "заплати налощи и спи спокойно", вони вивели неврівноважених окремих тернополян під стіни  податкової, де сталися сутички та бійки з противниками цієї акції. У Тернополі це вже мода. Декотрих, як  то кажуть, хлібом не годуй, а дай помітингувати. Не можуть зрозуміти того, що їх використовують місцеві ділки та бізнесмени "Нашої України" у своїх корисливих цілях, від яких самі і страждають: від несплачених податків і невиплаченої заробітної плати. Бійок було замало, то автобусом звідусіль позвозили навіть малолітніх і загородили станцію "Тернопіль", зупинили рух головної магістралі на півтори години. Розуму тут багато не потрібно, але збиток державі є відчутний.

І ще одна подія, на яку не можна не зреагувати. На попередній сесії Тернопільської обласної ради депутат Ірина Рекуш, голова краєвої організації "Реформи і порядок" побачила у вшануванні дивізійників європейський вибір Галичини. Вона запропонувала звернутися до Верховної Ради з ідеєю визнати вояків дивізії "Галичина" воюючою стороною в Другій Світовій війні, а на обласному рівні встановити живим воякам, котрі мужньо під Бродами змагались з "червоною чумою", надбавки до пенсії.

Вдумайтесь, шановні депутати, громадяни України, що висказала цей недолугий депутат Тернопільської обласної ради: дивізійників СС "Галичина" визнати героями! Це - страшна ганьба, наруга над пам'яттю великої перемоги радянського народу! Це прощати не можна!

Ще один перл видала цей депутат місцевій пресі: галичанам по духу і крові ближче австрійці, поляки і венгри, чим остальна Україна. І через те їх треба раніше прийняти у Європу, а галичанам надати безперешкодний виїзд на заробітки в Канаду і Америку.  Кого ж представляє цей депутат? А цей депутат представляє партію "Реформи і порядок", яка відноситься до Віктора Пинзеника, а Віктор Пинзеник входить у блок Ющенка! А тут, як прикрості, що каже голова, то і робить підлеглий.

До мене звернулись ветерани міста Тернополя з приводу перейменування вулиць обласного центру і розказати з трибуни Верховної Ради всім в Україні, що "найдемократична національно свідома міська рада" зліквідувала назви вулиць. Вже немає вулиць героя Жукова, Конєва, Ватутіна, Люднікова, Красовського, а є вулиці Степана Бандери, Шухевича, Тютюнника, Польового. Це перейменування не інакше, як "нашизмом" міської ради назвати не можна. А міський голова Богдан Левків - це перший вніс цю пропозицію і нехай знають всі мери міст України, що з ним навіть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Слово має Тамара Прошкуратова від фракції СДПУ(о). Підготуватись Раханському.

 

10:40:29

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

Шановна Президія, шановні народні депутати.

Говоритиму про незвичну для парламенту тему - це проблема патріотичного виховання молоді. Але не можу говорити, бо маю наказ педагогічної громадськості держави озвучити це питання. Фракція СДПУ(о) поділяє стурбованість і позиції наших  колег-педагогів у тім, що виховання сучасної молоді на прикладах історії, долучення її до досвіду попередніх поколінь є головною умовою того, що  здоровий патріотизм може і повинен стати нормою нашого суспільства, що традиційні поняття гордості за Батьківщину, любов  для народу стануть життєвими принципами більшості населення. Ми вважаємо, що бойові і  трудові традиції нашого народу є  підгрунтям патріотичного виховання, це і часи Київської Русі, і Української і  Козацької держави, і подвиги наших земляків у роки війни.

Нам властиво вихваляти одне, забуваючи про інше, впадати з однієї крайності в іншу. Але  ж були і Богдан Хмельницький, і Тарас Шевченко, і Франко, і Гальська Головичівна, яка ризикуючи життям, рятувала під час пожеж бібліотеку, і молодогвардійці з Краснодону, які в сімнадцятирічному віці загинули  у шурфі шахти, бо чинили опір фашистським загарбникам.

Я недаремно про це сказали, бо під час поїздки у Луганську область розказали краснодонці, як на шпальтах газет плюндрується діяльність цієї  організації. І лише після  візиту Президенту знову повернулися обличчям до їх значимості.  І це лише один із тисячі прикладів.

Ми вважаємо, що проблема патріотичного виховання може бути реалізована тільки за умови створення цілісної системи громадянської освіти і виховання у загальноосвітніх  навчальних закладах. Перші кроки в цьому шляху зроблено. Академією педнаук спільно з Міністерством освіти і науки і іншими зацікавленими організаціями  розроблено концептуальні засади формування громадянськості школярів. Окремими школами розпочато апробацію нового предмету "Ми - громадяни України". Підкреслюємо, важливою є тема минулого нашої держави.

Фракція СДПУ(о) вважає, що  саме  на часі Закон про патріотичне виховання нашої молоді. Якщо  орієнтуватися на досвід інших держав, то там патріотичному вихованню надають значну увагу, адже патріотизм - невід'ємна складова повноцінного функціонування та процвітання будь-якої держави. Тільки справжні патріоти будуть сприяти розбудові своєї держави. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції "Трудової України" має Анатолій Варфоломійович Раханський. Підготуватися Бандурці.

 

10:43:26

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Заява депутатської фракції політичних партій "Підприємців та промисловців", "Трудова Україна".

Шановні колеги, на сесії Верховної Ради України наша фракція з цієї трибуни вже ставила питання щодо подальшої долі 580 військових житлових містечок, де мешкає біля 500 тисяч населення. Мова йде про те, що чинні постанови уряду про передачу цих містечок Міністерством оборони місцевим органам влади до цього часу не виконуються, внаслідок чого виникають соціальні проблеми, заложниками яких залишаються їх мешканці. Складається враження, що Кабінет Міністрів, причетні до цієї проблеми міністерства та відомства не турбують соціально-культурні умови військовослужбовців та їх сімей, пенсіонерів, тих, хто звільняється в запас у зв'язку з військовою реформою. Міністерством оборони не виділяються кошти на утримання житлового фонду, комунальної інфраструктури цих містечок. Тому вони руйнуються і розкрадаються. А об'єкти торговельно-побутового призначення доведені, як кажуть, до ручки. Без вікон та дверей, але згідно листа Мінекономіки вони можуть бути запропоновані до передачі тільки після того, як їх ніхто не купить. Тобто зруйнуються вщент.

На території ............ виборчого округу є приклад передачі військових містечок до комунальної власності ще в 1996 році. Це селища Мирна та Новозерне. За цей час вони приведені в належний стан. І є військове містечко, селище міського типа Новофедерівка гарнізону Саки-4, мабуть, відоме усьому світу історичними подіями, пов'язаними з ялтинською конференцією 1945 року, а також єдиним у Європі і другим у світі треновочним полігоном для пілотів палубної авіації. Але житлова, комунальна, соціально-побутова інфраструктура його знаходиться у занедбаному стані. Міністерство оборони стримує передачу цього містечка та як і інших містечок держави.

На наш погляд, стримування, стримуючим фактором передачі цих  містечок є неузгодженість між міністерствами оборони, фінансів, економіки, фонду Держмайна України. Наша фракція пропонувала і пропонує черговий раз Міністерству оборони України підготувати ці об'єкти до передачі місцевим органам влади, а Кабінету Міністрів України передбачити необхідні субвенції місцевим органам згідно графіку передачі  для подальшого їх утримання і розвитку.

Прошу вважати заяву як повторний запит до Міністерства оборони, Мінфіну, Мінекономіки, Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас вже час відповідно до Регламенту вичерпаний. І в нас сьогодні, ви знаєте, досить багато законопроектів, пов'язаних з тим, що ми хочемо з вами робити в питань наступних виборів.

Тому якщо не будете заперечувати, тут ще є заявки - Бандурка виступить, якого я вже оголосив, є заявка від "Народного вибору", є заявка від Аграрної партії і є дві заявки про те, що не вдоволені відповіді на запитання.

Давайте ми поступимо таким чином. Дамо можливість виступити від фракції, ті, хто не вдоволені відповіддю на запитання, вони обов'язково в п'ятницю одержать першими слово - це перше.

Друге. Якщо не погоджується, я ще раз повторюю, Регламент уже Валентино, Регламент уже вичерпаний. Я керуючись Регламентом маю повне право вам не дати можливості виступити, але я просив би, у нас є в п'ятницю, що зміниться, якщо в п'ятницю?

 

ІЗ ЗАЛУ. Не чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так поясните людям, що ви виграли суд і так далі. Ну, ви ж розумієте...

Я ставлю, хто за те, щоб продовжити, будемо голосувати, хто за те, щоб дати можливість сьогодні, а не в п'ятницю, виступити працівникам, але я обіцяю, що в п'ятницю вони обов'язково виступлять першими, це Семенюк і Кравченко з приводу невдоволення запитів, а надати лише виступити для тих представників фракцій, які записалися, прошу визначитися.

 

10:48:11

За-78

Рішення не прийнято.

Будь ласка, слово має Бандурка, підготуватися Надразі.

 

10:48:25

БАНДУРКА О.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Депутатська група "Демократичні ініціативи" звертає увагу на наступне. З першого січня цього року набрав чинності Закон про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операцій з нерухомістю.

Згідно з цим законом на ринку будівництва житла з'являться посередницькі структури у виді Фонду фінансування будівництва - ФФБ так скорочено - що дозволить банкам і іншим фінансовим установам, далеким від проблем будівництва, одержувати прибуток від обороту вільних коштів, залучених у фонди, а також винагороду від забудовника за перерахування коштів на фінансування будівництва. І це призводить неминуче до подорожчання самого житла.

На сьогоднішній день уже склалася практика будівництва житла на підставі договорів між замовником і підрядником, на підставі договорів пайової участі, які вкладаються між власниками коштів і безпосередніми виробниками будівельної продукції.

Конституція України, Цивільний кодекс України, закони про інвестиційну діяльність, про власність передбачають право власника за своїм розсудом володіти, користатися і розпоряджатися приналежним йому майном, а практика, яка складається в результаті виконання цього закону, обмежує ці права.

Закон України "Про іпотеку", який набрав чинності теж з 1 січня цього року, цілком може вирішити проблему інвестування будівництва  житла, що забезпечить для всіх учасників інвестиційної діяльності, банків, власників інвестицій, будівельним  організаціям, замовникам житла надійність гарантій і взаємні зобов'язання.

На наш погляд, необхідно механізм виконання Закону України про фінансово-кредитні механізми і керування майном при будівництві привести у відповідність нормативною базою, що регулює інвестиційну діяльність у будівництві. Це можна зробити через постанову Кабінету  Міністрів України, що ми вважаємо необхідно Кабінету  Міністрів прийняти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, слово від депутатської фракції, групи "Народний вибір" надається Надразі. Підготуватися Семенюк.

 

10:50:44

НАДРАГА В.І.

Надрага, Луганская область, "Народный выбор". Уважаемые коллеги! В нашем с вами сессионном зале - так было, так есть и так  будет - всегда будет много политики. И к большому сожалению, есть небольшие исключения, которые мы с вами по большому счету так никогда и не используем. Я возвращаюсь ко вчерашнему дню. Политики здесь было много, но был  один вопрос, который по большому счету выбивается из этому канвы и которая является тестом на нашу с вами общую цивилизованность, и в связи с тем, что зал не поддержал вопрос, я от имени "Народного выбора" хочу обратиться к вам всем  без исключения еще раз с одной просьбой, пожеланием и, если хотите, в какой-то  степени оценкой ситуации. Вчера мы с вами рассматривали законопроекты о равенстве прав и возможностей женщин и мужчин и, к большому сожалению, в этом зале, который претендует на то, что он является тем направляющим, который ведет эту страну в "светлое будущее" звучали фразы и мысли о том, что место женщины на кухне, в семье. И когда мы с вами говорим о  том до чего мы дожились, то мы  с вами дожились до, извините, какого-то уровня питекантропов, пещерного мышления, когда непонятно какие амбиции не дали возможность в первом чтении принять закон о равенстве прав и  возможностей женщин в нашем обществе. И если мы  сегодня с вами испугались, что в одном из законопроектов было написано: "квотирование по спискам, которые избирают Верховную Раду", - то я хочу вам напомнить, уважаемые мои коллеги: это было первое чтение и эту тему можно было рассматривать и на будущее, но мы с вами, испугавшись, проголосовали.

Поэтому еще раз подчеркиваю, от имени депутатской группы "Народный выбор", которая единогласно поддержала этот законопроект. Мы поддержали не потому, что он нам нравился абсолютно, а мы считали, что проблема равенства прав и возможностей женщин и мужчин в этом обществе - это есть ключевая тема, о которой мы должны говорить, если мы хотим построить нормальное с вами общество.

К большому сожалению, мы в этом зале не захотели говорить, и поднимать темы, и, соответственно, принимать решения о том, что равенство полов, равенство, в первую очередь, женщин, должно быть соблюдено в проблемах трудоустройства, в проблемах заработной платы, во взаимоотношениях с работодателями, и со всем тем, о чем мы любим говорить, когда выходим из этого зала.

Я хочу напомнить: 60 процентов избирателей - это женщины. Женщины превалируют в обществе по количеству - и мы обязаны им сделать качественную жизнь.

Поэтому в заключение хочу сказать одну фразу, прошу не отключать микрофон. Уважаемые избиратели, когда вы будете встречаться с депутатами, задайте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк. За нею Кравченко.

 

10:54:01

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, до Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації надходила значна кількість звернень громадян, стурбованих ситуацією, пов'язаною з наданням шкоди приватизованому житловому фонду шляхом переобладнання горищ у мансарди і мансардні поверхи та неналежним утриманням і використанням допоміжних приміщень.

З цієї трибуни я хочу звернутися до всіх громадян, а це більше півтори тисячі звернень, і дати відповідь на те, що було зроблено Спеціальною контрольною комісією. Ми з вами уже були свідками, коли обвалювалися приміщення після того, як відбувалися надбудови, які проводилися без погодження власниками житла.

Я звернула із ініціативою до Конституційного Суду з метою неналежного утримання приватизованого житла, щоб дали відповідне тлумачення статті  1-ї та 10-ї Закону "Про приватизацію державного житлового фонду", який був прийнятий ще у 1992 році.

І я хочу подякувати тут депутатам Верховної Ради  соціалістичної, комуністичної, партії "Батьківщина", аграрної фракції, які підтримали це подання і хочуть доповісти громадянам України.

2 березня цього року  Конституційним Судом України було винесено рішення щодо допоміжних приміщень, підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і таке інше передаються, особливо звертаю увагу, у безоплатну спільну власність  громадян одночасно з приватизацією квартир  незалежно чи є  там приватизовані квартири, чи ще й може залишилися із державною формою власності. підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків  і вступу до нього. Суд відзначив, що власники є власністю всіх допоміжних приміщень.

І на остаток. Хочу зазначити, що у Києві створена Спілка власників житла, яку я очолюю. Ця організація спільно працювала  з нами і разом була на засіданні Конституційного Суду. Хочу сказати всім громадянам, які зверталися до нас, що більш детальне роз'яснення  ми дамо на сторінках газети "Голос  України" і "За київським часом", це саме та газета, яка дасть пояснення, що стосується приватизації житла, власників, їхніх повноважень і обов'язків при спільному користуванні суміжних приміщень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Кравченко, за ним Борзих.

 

10:56:40

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченка, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Я обращался к министру внутренних дел по поводу телеграммы, которая подписана Пристяжнюком, заместителем министра, телеграмма, которая практически дает право работникам милиции обыскивать транспорт и задерживать транспорт, который обслуживает народного депутата. Речь идет о том, что  мы, находясь с вами в предверии  важнейшей политической кампании по   выборам Президента, сегодня можем быть ограничены в своих правах путем того, что будут останавливать наш транспорт, а нас пускать пешком.

Я обратился к министру лично с целью того, чтобы обратить его внимание на недопустимость подобных указаний работникам ГАИ. Ответил мне первый заместитель Гусаров, я к нему с большим уважением отношусь, хотя я его не знаю, наверное, он нормальный, порядочный человек. Но давайте в конце концов определимся так: если я обращаюсь к министру, и каждый народный депутат, должен отвечать то лицо, к которому мы  обращаемся - это раз. Эта практика уже распространяется по всем депутатским запросам, когда отвечает человек абсолютно некомпетентный в той области, по которой я обращаюсь.

Поэтому я ответом не удовлетворен, и прошу министра внутренних дел ответить мне, что это за текст телеграммы, какие указания даются работниками ГАИ даются по поводу автомобилей, которые обслуживают народных депутатов, и что, какие очередные указания будут Министерством выпускаться для того, чтобы ограничить деятельность народных депутатов при выполнении ими своих обязанностей.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, від фракції Аграрної партії Борзих.

 

10:58:42

БОРЗИХ О.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати!

Фракція Аграрної партії України доручила мені зробити повідомлення.

Відповідно до статті 4.2.2 і пункту 8 статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України та рішення Аграрної партії України, протокол номер 73 від 16 березня 2004 року повідомляємо про те, що керівником фракції Аграрної партії України на період п'ятої сесії обрано народного депутата України Гладія Михайла Васильовича.

Уповноваженими представниками фракції Аграрної партії  України вважати народних депутатів Єремеєва, Мартиновського, Рішняка, Терещука.  Дана  об'ява зареєстрована у відповідному порядку.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це вам відповідь Надразі прозвучала.

Шановні колеги, ще раз нагадую, будьте уважні, відповідно до Регламенту на оголошення депутатських запитів, заяв, виступів від фракцій у нас відводиться 45 хвилин. Ми з вами перебрали 15 хвилин. Тобто давайте робити висновки: або менше писати запитів. на які іде дуже багато часу, або менше виступати. А ми будемо, ще раз повторюю, в наступні рази обов'язково дотримуватись того, що записано в Регламенті.

Сьогодні ми приймаємо рішення стосовно ратифікації угод і проводимо обговорення питань порядку денного. Перелік питань, що пропонується на розгляд та прийняття рішень, у вас сьогодні є, переходимо до розгляду.

Слухається питання - проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії про надання японського культурного гранту на постачання освітлювального обладнання Львівському державному академічному театру опери та балету імені С.Крушельницької. Доповідає перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Вощевський Валерій Миколайович. Будь ласка, три хвилини.

 

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься питання про ратифікацію угоди у формі обміну нотами між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії про надання японського культурного гранту на постачання освітлювального обладнання Львівському державному академічному театру опери та балету імені С.Крушельницької. Уряд Японії - єдиний з донорів міжнародної технічної допомоги, підкреслюю, єдиний, який, починаючи з 1997 року на постійній основі впроваджує проекти комплексної технічної модернізації закладів культури та мистецтв України.

Сума зазначеного гранту складає 423 тис. доларів США. За кошти гранту один із провідних закладів культури України отримає на безповоротній та безоплатній основі найсучасніше освітлювальне обладнання, вироблене в Японії або в Україні за взаємною згодою сторін.

Прошу підтримати законопроект про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів і урядом Японії про надання японського культурного гранту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я так розумію, що все зрозуміло, питань немає. Сідайте, будь ласка. Є необхідність доповідати?

З мотивів, будь ласка, Яворівський і будемо голосувати.

 

11:02:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна", Яворівський, Жовківський райони, Львівщина.

Шановні колеги народні депутати, ви прекрасно розумієте, у якому стані сьогодні прибувають українські театри. Ми ось незабаром, може навіть сьогодні будемо розглядати Закон про театри і театральну діяльність. Це вигідний грант, його не потрібно повертати, ніякі відсотки не нараховуються Україні. Через це  давайте проголосуємо, да, це власне кажучи подарунок з неба впав і за нього треба проголосувати і підтримати Львівський театр опери і балету, це прекрасний театр, прекрасний колектив, і він того вартий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не виступає  проти? Всі  - за. Тоді дружно голосуємо за ратифікацію,  за Закон про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії про надання японського культурного гранту на постачання освітлювального обладнання Львівському державному академічному театру опери та балету імені С.Крушельницької . Реєстраційний номер 0179. Давайте дружно підтримаємо.

 

11:03:54

За-369

Закон прийнято. Дякую.

Слухається проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0165. Доповідає заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Мусіна Людмила Абдрахманівна. Будь ласка, три хвилини.

 

МУСІНА Л.А.

Шановні народні депутати,  проект  "Україна - розвиток через Інтернет" є першим інвестиційно-інноваційним проектом Світового банку. Його спрямовано на розвиток і розповсюдження новітніх технологій в Україні. І найголовніше його завдання - це забезпечити доступ якомога більшої кількості українських громадян до Інтернету. Це ж універсальна мережа для обміну знаннями. І наші люди на рівні і міст, містечок, регіонів, обласних центрів будуть мати можливість доступу до сайтів як урядових структур, так і взагалі в усьому світі. Це просто доступ до інформації. Ми повинні розуміти, що не тільки реформування може бути на верхньому рівні. Ми на нижньому рівні значно посилимо можливості людей отримувати додаткові знання.

Зокрема в ньому є чотири компоненти, в тому числі, наприклад, компонент електронний діалог між владою і суспільством. Що це означає? Що будуть створені безплатні, безкоштовні інформаційні центри в обласному місті, в районному місті і в селищі. Між ними буде обмін з верхнім рівнем через Інтернет, і люди можуть просто туди приходити, подавати заявку чи подавати скаргу до того чи іншого міністерства. І це все безплатно за допомогою оператора. І такі проекти будуть розроблені у двох пілотних областях, а потім розповсюджені на всю Україну.

Інший компонент, наприклад, автоматизація закупівель. Він теж сприятиме тому, що процеси будуть прозорими, і менше людей зможуть впливати на закупівлі, тобто конкурентність.

Ще найголовніше, на чому я б хотіла звернути вагу увагу, що проект не передбачає ніяких преференцій іноземним консультаційним фірмам. Тобто будуть проводити тендери, об'яви будуть вивішені в Міністерстві економіки на сайті, у віснику державних закупівель. Обов'язково представник Верховної Ради буде у наглядовій раді цього проекту і буде, у нас уже є домовленість з комітетами Верховної Ради, що всі результати про проведені конкурси ми будемо обов'язково передавати в Верховну Раду для контролю, хто буде приймати участь, і хто буде реалізовувати цей проект.

Тому мені здається, що ми не можемо просто відмовитися від таких дешевих коштів для того, щоб штовхнути процес цих технологій в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Є. Запишіться тоді, будь ласка. Висвітліть 3 хвилини. Будь ласка, Гірник за ним - Ніколаєнко.

 

11:07:38

ГІРНИК Є.О.

Шановний доповідачу, справа в тому, що я дійсно перечитав умови цієї позики і вони досить вигідні, але виникає запитання. В принципі у нас, в Україні, дуже багато проблем, пов'язаних з комп'ютеризацією, з автоматизацією процесів, які потребують більш нагального вирішення, я маю на увазі, комп’ютеризацію освіти і навіть комп’ютеризацію казначейського обслуговування місцевих бюджетів, де є дуже важкі проблеми, і дуже важко вирішуються. Чому Кабінет Міністрів зупинився саме на цьому проекті, а не розглянув можливість використання цих коштів на реалізацію тих проектів, про які я говорив. Дякую.

 

МУСІНА Л.А. Дякую за запитання. Справа в тому, що і комп’ютеризація того ж самого казначейства, і комп’ютеризація освіти як можливість доступу до Інтернету, до цієї мережі, вона також тут передбачена в компоненті, який називається “Електронний документообіг”. Тобто, це також буде передбачено, саме впровадити технології як, скажімо, казначейство на державному рівні, на регіональному, як вони будуть між собою обмінюватися інформацією, і забезпечувати доступ до цієї інформації. Так, що це також передбачено в проекті. Крім того, я повинна сказати, що Національна програма комп’ютеризації, інформатизації, вона, на жаль, дуже обмежена в коштах. Я можу сказати, що Національна програма інформатизації з бюджету на цей рік передбачає 7, 7  мільйонів гривень. Це дуже мало. І тому в минулі роки її складова, яка стосувалась комп'ютеризації шкіл, вона просто не виконувалась.

Сьогодні ми маємо за підсумками 2003 року: тільки третина шкіл комп'ютеризована, і лише четверта частина у сільській місцевості. Але мало просто мати комп'ютер і гратися на ньому чи використовувати його як машинку печатну, треба просто завдяки комп'ютеру мати і можливість накопичувати знання звідти. І оце найголовніше завдання цього проекту, тобто зв'язати між собою всі ці комп'ютери на різних рівнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніколаєнко передає слово Луценку. Мікрофон Луценка.

 

11:10:05

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний заступник міністра, в мене запитання до вас. Минулого разу, коли сесія Верховної Ради розглядала цей законопроект, було сказано про те, що до 90 відсотків коштів йдуть на фінансування закордонних радників з цього питання.

Наша фракція готова голосувати за цей законопроект, якщо гроші йдуть на реальну комп'ютеризацію. Якщо ж це просто витрата грошей, які потім прийдеться віддавати на консультації зарубіжних експертів, то нам вважається це за недоцільним. Поясніть, будь ласка.

 

МУСІНА Л.А. Дякую за запитання. Я хотіла б пояснити.

Йдеться про сторінку 12-ту Угоди про позику між Світовим банком і Україною. Це така стандартна сторінка, яка визначає порядок використання коштів. І тут написано, що якщо запрошуються іноземні радники, то Світовий банк фінансує 100 відсотків коштів. Якщо виграють тендер місцеві радники чи якісь фірми, то банк фінансує лише 80 відсотків за мінусом ПДВ, тому що банк не може платити податки на території України за українські фірми, тобто ПДВ передбачено українською частиною. І тільки це тут і малося на увазі.

Але хто виграє - це визначає тендерна комісія, в яку будуть входити і також представники Верховної Ради. І, безумовно, ніяких преференцій іноземцям ми не дамо, тому в нас в Україні вже достатньо таких підприємств, компаній, які самі в змозі  запровадити цю комп'ютеризацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Осика Сергій Григорович. Будь ласка, Сергій Григорович, три хвилини.

 

11:12:14

ОСИКА С.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Адаме Івановичу, шановні колеги, власне кажучи, подробиці і позитивні аспекти цього кредиту були вже представлені. Я хочу сказати, що цей законопроект ми вже розглядали на звернення глави Адміністрації Президента і Кабінету  Міністрів ми його розглядаємо вдруге. Умови цього кредиту стандарту пільгові, це річні приблизно десь 2,5 відсотки пільговий період, тобто без річних це 5 років. Із  бюджетних коштів залучається додатково ще один  мільйон, але це переважно на сплату податкових зобов'язань, які виникають при закупці відповідного обладнання. Головна мета цього кредиту поставлена в тому,  щоби в системах  державного управління створити мережі Інтернет-мережі з тим, щоб електронні технології більш активно втілювалися в діяльність наших управлінців. Тому комітет  цей законопроект підтримав у другий раз. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Запитання. Є бажаючі? Записуємося. Так,  будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Кармазін. За ним Бульба.

 

11:13:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, що змінилося з того часу в проекті чи якісь застереження, коли Верховна Рада відхилила і знову ж на  цій сесії проект вноситься. Адже це суперечить, по-перше, Регламенту. По-друге, ті... та мета, про  яку йдеться на що витрачатися будуть ці кошти, що вони  мають бути  передбачені у бюджеті також, і їх треба віддавати ці буде 5 мільйонів доларів - це 26 мільйонів гривень сьогодні, це немаленькі кошти. І для того, щоб забезпечити  те, що і так фактично проводиться, у тому числі електронний діалог між  владою та суспільством. Адміністрація Президента вже  видає нам зараз розсилку указів Президента, правда деякі з запізненням у два дні. Але  треба сказати, що, незважаючи на те, що Медведчук мій політичний опонент, він почав це робити. А у нас ми не маємо доступу навіть до наших власних розпоряджень і...

 

ОСИКА С.Г. Дякую за запитання. У вас, власне кажучи, низка запитань.

 Перше, що змінилося, я вам можу сказати, що нічого не змінилося у тексті і не могло змінитися, це ви розумієте, як висококваліфікований юрист. Просто Погоджувальна рада прийняла  рішення прийняла рішення про те, що можна його розглядати  його ще раз.

Що стосується мети  і повернення. Сам кредит за обсягом невеликий, тому він в разі схвалення не вирішить всіх проблем  інформатизації державної системи управління, у тому числі і Верховної Ради, це зрозуміло.

А що стосується повернення, то повернення тут звичайний термін - через 20 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бульба. За ним Білорус.

 

11:15:50

БУЛЬБА С.С.

 Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

І все-таки,  Юрій Луценко задавав питання стосовно того, куди  ж все-таки будуть йти ці кошти позики? Якщо на  комп'ютеризацію, то, справді, вони потрібні, а якщо вони на  радників, то чи варто  зараз запозичувати ще, щоб потім бути винними, щоб потім не знати звідки їх взяти для того, щоб віддати.

Я думаю, що вам повинно бути відомо ці дані. Будь ласка,  скажіть однозначно.

 

ОСИКА С.Г. Дякую.

Я спробую відповісти  однозначно. Переважна кількість цих коштів передбачена текстом угоди на створення інформаційних, тобто комп'ютерних мереж для систем державного управління. Там є якісь незначні кошти, які  традиційно за умовами стандартними кредитів Міжнародного банку реконструкції і розвитку виділяється на експертів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білорус.

 

11:16:59

БІЛОРУС О.Г.

Шановний доповідачу, виникає у народних депутатів питання природне, закономірне: чому така мізерна частина цих коштів (прошу відкрить мене, щоб бачив! Сядьте, будь ласка!), чому така мізерна частина йде на те, що називається залізо, апаратуру, комп'ютерів і така величезна йде на консультантів? Це - перше питання.

Друге. Як відносно інформаційної безпеки, якщо нам консультанти будуть цю Інтернет-мережу, систему для уряду монтувать?

І третє. Пинзеник говорив про величезні бюджетні резерви мільярдні. До яких пір ми будемо по 26 млн. на інтернетизацію країни. І чому ми починаємо з уряду, а не з школи, з універ...

 

ОСИКА С.Г. Дякую, шановний пане посол за ваш комплекс питань, за комплекс питань. Може, я спробую з останнього. Якщо йдеться про інформатизацію шкіл, то це, як ви знаєте, окремий ще рядок бюджету, це не підпадає під дію, власне кажучи, цього кредиту. І це не є предмет обговорення зараз. Якщо йдеться про інформатизацію, власне кажучи, державних систем управління, то це - нормальна справа, і це треба робити, щоб ми ще виходили на сучасні рівні електронного управління. Я не бачу в цьому кредиті великих сум на експертів. Більш того, цей кредит, на відміну від інших, передбачає більшість коштів на залучення національних експертів, національних компаній з тим, щоб розвивати їх у взаємодії з державними органами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Будь ласка, Кармазін. Сідайте Сергій...

 

11:19:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати,  шановні громадяни України, шановна пані заступник міністра.

Я хотів би наголосити на тому, що всупереч Регламенту Погоджувальна рада винесла на цій же сесії цей законопроект. Цього права ніхто не мав. Регламент не змінювався. Я звертаю увагу на це і головуючого. Його неможна приймати цей законопроект, виходячи з декількох причин.

Перше. Вже наголошувалося сьогодні депутатами, що вартість проекту 5 мільйонів доларів або  26 мільйонів гривень по сьогоднішньому   курсу, і за них можна було б комп’ютеризувати більшість і замкнути у систему більшість  вузів України. Це очевидно. Але такої мети ніхто не ставить і таких коштів у бюджеті нашої держави ніхто не передбачає. Натомість передбачається на підвищення нібито  ефективності процесу прийняття рішень у галузі державних закупівель. А що важко вже зараз  публікувати в Інтернет повідомлення про тендер і виставляти там пакет тендерної документації, не продавати її через різні фірмочки  тільки на підставі того, що їх власники запатентували методику заповнення тендерної документації, яка складається відповідно до закону, та ще дати можливість всім, хто бажає, приймати участь у тендерах, отримувати на свою електронну адресу, яку вони залишать,  на електронній сторінці органу державної влади повідомлення про проведення тендеру на придбання за державні кошти товару по тій групі, яка  цікавить цю особу? Можна і легко. Інша справа, що це різко зменшить витрати на проведення тендеру і не дасть  декому заробити, але виграє народ України, тому що  за державні кошти буде придбано товар, що коштуватиме на багато дешевше. А то у нас  подали законопроект на підтримку фірмочки, яка запатентувала розроблені за законом  зразки тендерної документації, які вимагають купувати ці документи тільки у тих людей.

Шановні народні депутати, ми могли б передавати  розроблену за державний кошт базу  даних “Законодавство” безкоштовно судам і органам державної влади, щоб вони не витрачали державних коштів на закупівлю приватних фірм.

Я просив би голову Рахункової палати Валентина Симоненка, прошу вважати це депутатським зверненням, перевірити, яким чином витрачені кошти Державної судової адміністрації на закупівлю цих баз даних для судів замість того, щоб взяти їх у Верховної Ради України. Це саме і щодо Кабміну, міністерств і відомств.

Програма "Електронний уряд". Передбачається розробка та запровадження робочої моделі державних електронних закупівель та електронного, тобто документообігу, з метою підвищити ефективність та посилити прозорість діяльності уряду у нас вже існує. І цей документообіг, доступ до якого депутатам обмежено, я наголошую, обмежено сьогодні доступ депутатам.

Далі. Інші проблеми. У нас давно вже є сфера і прибуткова інформаційних технологій. Я вважаю, що цей проект треба відхилити і не навантажувати Державний бюджет України, бо ці кошти там не передбачені і не закладені. Подивимося на Бюджетний кодекс, а там чітко написано, що... (Вимкнено мікрофон).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще з тих, хто записався, бажає виступити? Немає більше. Тоді будемо визначатися.

Ставиться на голосування...

 

________________. Шановний Адаме Івановичу, якщо дозволите, від уряду я би хотів звернутися тоді до шановних народних депутатів. Цей законопроект є величезне прохання підтримати. Оскільки ціна цього питання, у державі кожен рік, наприклад, проводяться державні закупівля за бюджетні кошти у розмірі 35 мільярдів гривень. Технічне забезпечення цього процесу на рівні району, на рівні області десь так, я б добавив, на рівні тринадцятого року, олівець і папірець - і все.

Міжнародний досвід показує, введення новітніх технологій тільки в цю сферу державних закупівель дає економії 20 відсотків мінімум. Тому надзвичайно пільговий кредит - 20 років, рівень окупається десь на четвертий рік. Процентна ставка-лібер - плюс два відсотки. Надзвичайно вигідна позика Міжнародного банку. Величезне прохання підтримати. І ніяких закордонних консультантів не залучається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ставлю на голосування закон про ратифікацію угоди про позику, проект України "Розвиток через "Интернет" між Україною та міжнародним Банком реконструкції та розвитку", реєстраційний номер законопроекту 0165.  Прошу голосувати.

 

11:24:50

За-185

По фракціях. Наша Україна - 65, Регіони України - 0, Комуністи - 0, Партія Трудової України і промисловців - 34, Соціал-демократи - 29, Народовладдя - 0, СПУ - 0, Демініціативи - 19, Блок Тимошенко - 0, Аграрна партія - 14, Народний вибір - 7, НДП - 13, Позафракційні - 4.

Працюємо далі.  Слухається...

Ну, не можна його поставити на перше читання, бо  він або приймається або  не приймається, ми ж нічого не можемо там змінити, або ратифікували закон, або не ратифікували.

У зв'язку з тим, що це прохання і Кабінету Міністрів, і Президента, я просив би уряд працювати з тими фракціями, які, ну... да, які є проурядовими, нехай вони визначають долю цього законопроекту.

Слухається проект закону про ратифікацію  меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо  забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, реєстраційний номер О128. Доповідає заступник міністра оборони Ігор Володимирович Тимофєєв. Будь ласка, Три хвилини.

 

ТИМОФЄЄВ І.В.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

9 липня 2002 року в Києві було підписано меморандум "Про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандуючого об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандуючого об'єднаних Збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операції НАТО з боку України". При розгляді питання стосовно ратифікації зазначеного меморандуму, просили б врахувати наступні, цілий рід чинників політичного, правового, орагнізаційно-практичного та й економічного порядку.

Що стосується політичної аргументації за ратифікацію меморандуму. Ратифікація та використання положень зазначеного меморандуму, на нашу думку, є безперечно актуальною справою в загальному контексті євроатлантичної інтеграції держави, оскільки така діяльність ефективно сприяє подальшому розвитку і поглибленню механізмів саме практичного співробітництва між Україною та альянсом. До того ж ратифікація та впровадження в життя вимог меморандуму є одним із ключових положень цільового плану “Україна-НАТО” на 2003 рік.

Одним з головних правових аргументів на користь меморандуму, я хотів би це підкреслити, є те, що ратифікація меморандуму жодним чином не входить у протиріччя з порядком допуску та умовами перебування підрозділів іноземних держав на території України, які визначено положеннями Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів".

Я просив би, шановні народні депутати, звернути увагу саме на цей аргумент, оскільки зазначений меморандум виконуватиметься тільки після прийняття Верховною Радою рішення стосовно допуску на територію України іноземних військових підрозділів в разі, якщо буде прийняте таке рішення. До того ж меморандум виконуватиме роль рамкової угоди, яка дозволить суттєво вдосконалити і впорядкувати процес опрацювання переліку практичних питань та цілого ряду аспектів.

Меморандум витікає логічно з вже чинних, прийнятих, в тому числі ратифікованих Верховною Радою міжнародних договорів та законодавчих актів держави.

Говорячи про організаційно-практичну аргументацію, необхідно зазначити, що меморандум регулює цілий ряд міжнародних заходів різної значущості та складності, особливо тих, що стосуються підготовки та проведення багатонаціональних навчань.

Виконання положень меморандуму передбачає надходження фінансових ресурсів до бюджету України. Приклад: протягом 2002-2003 року під час багатонаціональних навчань отримано близько двох мільйонів гривень.

Таким чином, меморандум було розглянуто на комітетах європейської інтеграції, у закордонних справах, з питань оборони і безпеки і було підтримано. Вносимо пропозицію: підтримати ратифікацію згаданого меморандуму. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться. Будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Шкіль. За ним Яворівський.

 

11:30:00

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, два питання в мене є. В першу чергу, я хотів би, щоб все ж таки в контексті коштів, зароблених на Яворівському полігоні, була б вияснена ситуація, яка склалася навколо захворювань, які мали місце після проведення навчань. І до цього часу так і не прояснена картина.

І друге запитання - це вже торкається іншого. Зараз у нас Українська армія буде сягати - скільки там? - 30 тисяч, по-моєму, чи 15 тисяч, я вже забув, після скорочення. То Україна крокує в НАТО. І, чесно кажучи, і іншої альтернативи немає, тому що або буде армія, або її просто не буде як явища. Тому що Україна має можливість утримувати 600 тисяч працівників міліції, а не може утримати власну армію. То от мене цікавить: чи готова Україна до повної співпраці, бо має бути один відсоток від населення армія за вимогами НАТО. Дякую.

 

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую за запитання. Відповідь полягає в тому, що зазначений меморандум у разі його ратифікації і введення в дію він саме і  визначатиме дії уряду України і уряду країни, яка  запрошується, стосовно впровадження цілого ряду практичних питань, в тому числі питання юрисдикції, розподілу повноважень між  державною ................  та представниками іноземних підрозділів. Фінансово-податкові питання, питання охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, безпеки, тощо. Таким чином, введення меморандуму дозволить вирішувати всі питання в більш практичному плані.

Відповідаючи на друге запитання, хотів би зазначити, що внесення згаданого меморандуму якраз і говорить про наміри стосовно набуття Україною практичної площині співробітництва по різних заходах, включаючи міжнародні навчання та інші. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Яворівський.

 

11:32:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане генерале! Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина.

Тут уже Андрій Шкіль трошки "заскочив" у  мій виборчий округ, я просто хочу деталізувати дещо. Звичайно, що за таку ратифікацію я проголосую, тому що це наближує  Україну все-таки до натівських стандартів і відразу скажу, що якби ми відповідали цим стандартам, то ніколи б не захворіли діти у Верблянах, в Котах і в інших. В мене до вас  конкретне питання як до заступника міністра. Чи потрібен нам таких масштабів велетенських полігон як Яворівський.

Друге питання. Чому ми не виставляємо екологічні збитки, коли підписуємо угоди, коли надаємо цей полігон?

Третє питання. Чи підтримуєте ви ідею про те, що все-таки має бути якась певна санітарна зона між населеними пунктами і кордоном цього полігону? Скажімо, те ж село Вербляни буквально за 50 метрів від полігону. Чи буде це продовжуватися так чи ви все-таки  намагаєтеся якось цю проблему розв'язувати?

 

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую. Перш за все, я не генерал, я є цивільною особою.

Відповідаючи на запитання, хотів би сказати, що за нинішніми оцінками для нинішніх потреб Збройних Сил України дійсно полігон  потрібен, потрібен для цілого ряду різних організаційно-практичних  заходів і у тому числі для проведення і багатонаціональних навчань.

Що стосується питань визначення санітарних зон розмежування між полігонами  та населеними пунктами, саме у меморандумі і передбачено, що на його виконання мають  укладатися окремі імплементаційні домовленості, під час  розробки яких і планується проведення  зустрічі експертів представників з підготовки їх і визначення всіх необхідних для, як  української сторони, перш за все,  нас хвилює це, питання, які належать до сфери наших інтересів. Тому, безумовно, такі питання не тільки можуть, але повинні і будуть вирішуватися при реалізації меморандуму і разі його схвалення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідачем у нас від профільних двох комітетів. Спочатку голова Комітету у закордонних справах Сташевський Станіслав Телісфорович.  Підготуватися  Крючкову.

 

11:34:52

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Внесений на ваш розгляд  меморандум був підписаний у липні 2002 року у Києві під час засідання комісії "Україна - НАТО". Набуття чинності цього меморандуму не входить у протиріччя з порядком   допуску та умовами перебування підрозділів іноземних держав на територію України, які визначено Законом України про порядок  допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Реалізація положень меморандуму здійснюється сторонами шляхом укладення окремих фінансових домовленостей.

Головне науково-експертне управління, Комітети :з питань європейської інтеграції, з питань бюджету рекомендують  Верховній Раді ратифікувати  меморандум. Комітет з питань національної безпеки та оборони підтримує ратифікацію, але з такою заявою: "Реалізація положень меморандуму має здійснюватися при неухильному дотриманні вимог Конституції України та  Закону України про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Комітет в закордонних справах 12 листопада розглянув поданий законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді як закон.

Хочу вас проінформувати, що вже після засідання комітету комітет отримав лист від народного депутата України Георгія Корнійовича Крючкова. Георгій Корнійович в залі, тим більше, Головуючий озвучив, що він буде також співдоповідачем. Свою думку він викладе. Тому комітет просить підтримати ратифікацію меморандуму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться, будь ласка. Висвітліть. Три хвилини. Шкіль, за ним Сухий.

 

11:37:16

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ну а коли велася робота в комітеті щодо схвалення, чи піднімалося питання Яворівського полігону, бо гарантії місцевому населенню, яке оточує, тому що тут проблема торкається не тільки там одного виборчого округу чи району, це - проблема взагалі співпраці. Тому що тема замовчувалася, виводились якісь абсолютно не зрозумілі інформації, що це був грип, потім респіраторні захворювання, потім переляк, потім паніка якась там. Тобто ця от пелена таємничості, вона викликала почуття якоїсь безпорадності місцевого населення під час проведення цих навчань.

Ніхто не проти того, щоб ці навчання там відбувалися, але ми не можемо перетворюватися на країну з колоніальним статусом, що до нас можна приїхати і провести це все на найнижчому рівні. Отже, чи це питання піднімалося? І ваша позиція з цього приводу?

 

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Спасибі за запитання.

Я розділяю вашу стурбованість, але комітет, інформую, розглядав достатньо детально саме меморандум і всі його статті. Тому окремі деталі, в часності, що стосується Яворівського полігону, в дискусії це питання комітеті не приймало участі  конкретно, але все, що стосується подібного і наслідків, це питання розглядалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухий, за ним Костинюк.

 

11:38:48

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Станіслав Телісфорович, у мене питання до вас як до колеги, народного депутата України, а не  до урядовця, не до міністерського чиновника. ганьбою для всього світу була агресія НАТО проти православної Югославії. Ця ганьба не буде змита ніколи, ця пляма назавжди на НАТО залишиться і  ті люди, котрі загинули під бомбардуванням, мирні жителі.

Скажіть, будь ласка, оцей меморандум, на вашу думку, чи не означає він, що у такому випадку і українські війська будуть залучені до співучасті через, я цитую, меморандум, через надання Україною технічної інформаційної та іншої допомоги військовим підрозділам НАТО під час виконанням ними військових операцій.

 

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую. Справа  в тому, я ваше питання розділив на  два етапи: до мене як до громадянина і народного депутата і  як до голови комітету. Як голова комітету я констатую те рішення, які прийняв комітет, тому коментувати в одну чи в іншу сторону, мабуть, буде некоректно відносно членів комітету. Що стосується, скажемо, питання, які у вас виникають, то тут, дійсно, потрібно, щоб ті люди, посадовці, які будуть відповідати за дію  цього закону, як можна конкретніше слідкували за тим, щоб виконувалися закони і Конституція на території України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костинюк.

 

11:40:25

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу, я погоджуюся з тим, що ратифікація меморандуму сприятиме прискоренню процесів євроінтеграції, євроатлантичної інтеграції України. Але Україна і сьогодні  надає і технічну, і інформаційну, і медичну, і там допомогу іншу і під час військових навчань, і під час   військових операцій. От що зміниться принципово після ратифікації цього  меморандуму. Дякую.

 

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Справа у тому, що цей документ регламентує дії нашої сторони, сторони України. Що ми маємо забезпечити, як ми маємо виконувати, і яким чином ми маємо діяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючков Георгій Корнійович. Будь ласка, три хвилини.

 

11:41:42

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Я дійсно як депутат звернувся  до голови Комітету у закордонних справах у зв'язку з тим, що у поданні Комітету у закордонних справах було неточно висвітлено позицію комітету, нашого комітету.

Наш комітет дуже гостро і активно обговорював цей меморандум. І після гострих дебатів дійшов висновку такого, що якщо ратифікувати цей меморандум, то обов'язково треба зробити застереження відносно того, що положення меморандуму реалізується за умови додержання в кожному конкретному випадку вимог пункту 23 статті 85 Конституції України та Закону України "Про порядок допуску та умови перебування на території України підрозділів Збройних сил інших держав".

У чому справа, шановні колеги? Справа в тому, що меморандум, як зазначається у вступі до нього, грунтується на концепції розгортання сил НАТО і об'єднаних сил під командуванням і управлінням НАТО на території України або перетинання території України в мирний час. Концепція Верховної Ради України не розглядалася, вона не відома навіть нам, членам Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Між тим, йдеться про доступ на територію України всіх, я цитую, "всіх складових сил під проводом НАТО, включаючи весь особовий склад, тварин, матеріально-технічне та продовольче забезпечення разом з будь-якими цивільними складовими таких сил, всі судна, літаки, транспортні засоби, склади, обладнання, боєприпаси" і так далі, і так далі. Всі ці сили будуть підпорядковуватися не Україні, а НАТО.

Україна зобов'язана надавати, цитую, підтримку силам, що беруть участь у операціях НАТО, використовуючи всі можливі засоби, надавати всі необхідні ресурси підтримки, включаючи цивільні та, наголошую, комерційні ресурси.

Діяльність міжнародного штабу між проведенням операцій всіх сил, наданих НАТО, звільнятимуться від всіх податків, мита, внесків та інших подібних спорів.  Якщо підвести підсумок, то можна сказати, що це, по суті перетворює Україну в підмандатну НАТО територію, і підписувати такий меморандум, це треба зневажати рідну країну.  Тому я як громадянин, як народний депутат виступаю проти ратифікації такого меморандуми.

А позицію я виклав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Корнійович, запитання є? Будь ласка, запишіться.

Так, будь ласка, висвітліть. Три хвилини, Шурма, за ним Шкіль.

 

11:44:45

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановний Георгію Корнійовичу, ви частково вже відповіли на це запитання.

Я хотів би закцентувати увагу ось на чому. Відповідно  до загальної військової доктрини України, що  вказано в Постанові Верховної Ради від 19 жовтня 1993 року проголошено, що Україна виступає проти розміщення іноземних військ на своїй території та на територіях інших держав без згоди. Однак цим меморандумом надається збройним силам НАТО право швидкого доступу на територію України, якщо це необхідно для здійснення політики Південно-атлантичного альянсу.

І визначається, що техніка збройних сил - літаки, вертольоти, танки, кораблі - у разі потреби можуть пересуватися по території України на підставі загального дозволу.  Так ви все-таки уясніть нам: Україна взагалі буде давати якусь свою оцінку чи дозвіл цим пересуванням, чи ми просто перетворюємося у статистів?  Дякую.

 

КРЮЧКОВ Г.К.  В меморандумі сказано, що Україна визнає, що пересування до та по її території літаків, вертольотів, суден, їхніх екіпажей, команд, цитую, "проходитиме на основі загального дозволу протягом всієї операції", тобто без прийняття в кожному конкретному випадку спеціального рішення про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших держав, а також, що вона забезпечуватиме всі аспекти такого дозволу, тобто можна тлумачити як завгодно це положення, бо тут не обмежено ні в часі, ні в просторі, охоплюється вся територія України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль за ним - Цибенко.

 

11:46:26

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, а, яка позиція була комітету, бо коли нам представляли цю програму ратифікації, сказали, що всі комітети, профільний  Верховної Ради, підтримали - це перше.

Друге запитання в мене торкається, як я вже казав, що в даній от, дана ратифікація, вона надалі не обмежує. як на мене, присутність, якісну присутність військ на Яворівському полігоні, ту є все-таки представник Львівщини і я не можу забути тієї  біди, яка трапилася в населених пунктах, які оточують Яворівський полігон. Дякую.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Андрію, я позицію комітету виклав, що було гостре обговорення, голоси розійшлися, але більшістю голосів було прийнято таке рішення і воно зафіксовано і у вас є, шановні колеги, що більшістю голосів членів комітету вирішено, комітет вирішив підтримати пропозицію про внесення його на розгляд Верховної Ради та ратифікацію з таким застереженням - реалізація положень меморандуму має здійснюватись при неухильному дотриманні вимог Конституції України та Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України". Тобто, вирішення цих питань треба ввести  в рамки Конституції і закону - це така була думка більшості членів комітету.

Між іншим, на засіданні урядового комітету я таку пропозицію вносив, вона була ігнорована, вона ігнорована на засіданні уряду, і, як ми бачимо, подано нам такий закон. Якщо ми не зробимо такого застереження в разі ратифікації цього закону, я проти ратифікації. Якщо ми не зробимо застереження, НАТО може робити все, що завгодно, згідно з цим меморандумом. Хоча тут є така фраза, що нібито це не суперечить законодавству України.

А відносно Яворівського полігону, ну, це окремий випадок. Ви знаєте, що навколо цього було дуже багато балачок. Ну, всі державні інституції дали висновок, що там нібито ті захворювання, які мали місце, вони не пов'язані з перебування і військовими навчаннями, які там проводились. Я не є фахівець, але фахівці дали такий висновок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

 

11:48:54

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Георгію Корнійовичу. Я хотів би разом з депутатами привернути увагу до того, що на минулому тижні вся світова громадськість отримала наочний урок того, що буває з країнами, які сліпо слідують стратегії НАТО. Я маю на увазі терористичний акт, який відбувся в Іспанії. Якби за це заплатила лише правляча партія, то це півбіди, але своїм життям заплатив народ Іспанії.

То я хотів би внести пропозицію, яка складається з двох моментів. Перше: безумовно, фракція підтримую вашу ініціативу щодо нератифікації цього документу. А, по-друге, я звертаюся до наших колег з пропозицією: давайте ми завтра повернемося до пропозицій щодо виведення військ українського контингенту із Іраку. Не треба нам чекати, поки народ України буде платити за недолуге рішення, прийняте владою. Дякую.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Я можу з цього приводу сказати таке, що сьогодні на розгляді комітету нашого є два проекти постанови: постанова, внесена представниками фракції комуністів, Симоненком і Алексєєвим, і окремий проект постанови, внесений народним депутатом Турчиновим, - саме з цього приводу. Комітет розгляне сьогодні це питання і залежно від того буде далі проходження цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Процедуру  ми ще не голосуємо, ми ще будемо обговорювати.

Так,  15 хвилин на обговорення. Будь ласка, Кармазін. Підготуватись Яворівському.

 

11:50:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний український народе! Зараз, коли всі ви ознайомилися з цим, так званим, міжнародним  договором у всіх очевидно зрозуміло для чого скорочується українська армія зразу на 100 тисяч за один рік. Всім очевидно зрозуміло чому для армії не закуповується нове озброєння. Всім очевидно зрозуміло, що сидять люди безвідповідальні за долю, за подальшу долю наших дітей. Сьогодні вже не йдеться про нас. Я взяв для вас оцю книжку, яка називається "Конституція України". Я гордий тим, що в частині 7 статті 17 Конституції України записано: "На території України не допускається розташування іноземних військових баз".

Я гордий тим, що це  внесено за моєю - Юрія Кармазіна -  пропозицією в 1996 році.

Хто б як не волав - чи росіяни, чи американці - я захищав національні інтереси України. І я сьогодні соромлюсь тої влади, яка підписала, так званий меморандум, бо це є державна зрада. Я дуже  швидко вам це доведу.

Читаю пункт 3.7. "Операції НАТО, що підтримуються, відповідно до цього меморандуму, можуть потребувати проведення багатонаціональних повітряних  операцій  з підтримки за участю  визначеної кількості літаків і вертольотів. А у випадках портів  військових і цивільних суден підтримки. Країна, що приймає, визнає, що пересування до та по території країни, що приймає таких літаків,  вертольотів, суден та їхніх екіпажів проходитиме на основі загального дозволу протягом всієї операції".

Шановні, ви розумієте, один раз ви дали дозвіл, а скільки треба командувач НАТО буде вирішувати. Скільки треба  залітати, скільки пролітати, у який порт входити?  Та це що ж ми робимо? Ми що? Та в Севастополі, читайте Конституцію, читайте Перехідні положення,  і давайте виведемо із Севастополя також.

Так от, шановні,  ніде в цьому меморандумі не написано, що у відповідності до Конституції, у відповідності до законів України діють  ці, так звані, підрозділи. Тут говориться зовсім про інше. Ніде не говориться про контроль і нагляд українських правоохоронних органів, абсолютно ніде.

Тому  я дякую  Георгію Корнійовичу Крючкову за те, що він  виправив те. що було висловлено сьогодні про його комітет. Я благаю вас, народні депутати, не робіть це ні за які гроші, не робіть, не зраджуйте державу, не ратифікуйте цю угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський, підготуватися Шкілю.

 

11:54:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський  райони, Блок Віктора Ющенка,  мажоритарний округ 123.

Шановні колеги! Ми справді сьогодні розчахнуті, я б сказав. З одного боку,  хто може заперечити про те, що українська армія формується буде болісно, на її голову висипалося безліч колосальних просто  проблем, тому що  з уламка колишньої велетенської армії створити свою національну армію, звичайно, дуже важко, а ще крім всього того іншого, що, власне кажучи, в нашу армію абсолютно не запущена найосновніше - це ідеологія патріотизму, тому що навіть Наполеон колись сказав, що  80 відсотків боєздатності будь-якого війська - це його настрій, це його патріотизм. Сказати сьогодні про нашу армію цього абсолютно неможливо, вона бідна, зараз її скорочують. Переді мною стоять реляції вчорашнього уряду, який звітував нам про те, в якій прекрасній країні ми живемо. І я думаю, якби офіцери наші  і сержанти безквартирні, які сьогодні живуть  по гуртожитках, зачитали оце все, мабуть місця живого не знайшли на цій нашій землі.

І завершено створення системи пунктів управління центральних та місцевих органів. Вдосконалено  систему державного керівництва воєнною сферою, реалізується програма реформування та  розвитку розроблено проект державної програми розвитку озброєння і таке інше. Ну таке враження, що ми вже давно в НАТО і відповідаємо натовським стандартам.

Звичайно, я вже казав і ще раз повторюсь, якби українська армія і Україна були в НАТО, ніколи не сталося б (Георгій Корнійович, я вас шаную), але просто так узяти, відмахнутися від того, що, мовляв, там такий випадок, фактично експлуатується сьогодні міжнародними, іншими зарубіжними арміями тільки Яворівський полігон. Через те і на нього має бути наведений сьогодні найголовніший наш погляд, тому що одна справа, коли він використовується кількома арміями, які одна одну контролюють, то такого не було. А цього разу, коли десь Кучма домовився там з Берлусконі, два видатних діячі нашого часу, і запустили туди італійські війська, які пройшли через всю Європу і заплатили кожному солдатові понад 2 тис. євро. То у мене виникає питання: для чого вони так тратилися? Для того, щоб підірвати старі снаряди на Яворівському полігоні чи підірвати щось інше?

Через те я ще раз кажу: я розумію, що є супротивники того, щоб Україна йшла до НАТО, але іншого виходу, звичайно, немає. Але я абсолютно солідарний із Кармазіним, із Георгієм Корнійовичем про те, що в такій версії - це ще один кабальний документ. Ми Україну таке: одні тягнуть на Схід, другі тягнуть туди, скоро рукави їй поодривають, а то руки поодривають. Треба ж врешті-решт визначитися, куди ми йдемо. Але та версія того закону, мене вона насторожує сьогодні, бо мені абсолютно байдуже, хто буде гуляти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль, підготуватися Симоненку.

 

11:57:20

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Фракція блоку Юлії Тимошенко, Шкіль Андрій.

Я хотів би подискутувати тут ще з попереднім виступаючим з приводу того. що в Конституції записано про заборону перебування на території України іноземних баз. Ну, те, що це записано - це факт, але те, що на території України в Севастополі є іноземна база і тут буде перебувати безкінечний час - це також факт. Чи ми вже визнали, що російські війська - це вже не іноземні. Це - іноземні війська, які перебувають тут. І я переконаний, що не вистачить духу ні в нинішнього, побажаємо,  щоб у майбутньому українському уряду і Президенту вистачило духу через  20 років відсилити ці іноземні війська з території України. Тому те, що суперечить Конституції, це не означає, що воно буде чи не буде виконуватися. Те, що записано у Конституції, ніхто не збирається у цій державі дотримуватися і тим паче вимагати, щоб хтось інший дотримувався у цій державі вимог нашої Конституції.

Наступне. Ви знаєте, я свого часу був чи найпалкіший противник НАТО як явища. Я вам скажу відверто, що до ........ року  Україна не повинна була навіть проводити дискусії про те вступати у якісь блоки чи ні. Україна мала сама формувати військові блоки, Україна як  ядерна  держава, якою вона була до 1992 року, маючи третій ядерний потенціал повинна сама була творити військовий блок між двома морями, між Балтійським і Чорним морем. Але після того, як  бандитська влада віддала, знищила і зруйнувала ядерний потенціал, друга наступниця бандитської влади в Україні знищила армію, тепер армія нараховує 120 тисяч буде після реформації чоловік. Це при тому, що  537 тисяч працівників міліції, ми у цій залі  обмежили  чисельність Міністерства внутрішніх справ, і зараз ми додали ми туди судову міліцію, місцеву міліцію, ще якусь міліцію додамо. І треба довести, я кажу, давайте два мільйона, щоб  міліції було, щоб у нас міліції було більше, ніж у Китаї армії. От тоді буде хорошо, армію ліквідувати. Це така концепція. Тому я іншого виходу ................. просто  не бачу. Це хоч дасть підстави існування українській армії. Зараз  вона животіє, не існує, а животіє. І ця реформація її, ну не покращить ситуації, може  тільки погіршити долю офіцерів і особового складу армії. Тому ті застереження, які були висловлені Георгієм Корнійовичем Крючковим треба сприйняти і зразу з ними  підтримувати чи не підтримувати цю ратифікацію, відверто кажучи, я не думаю, що це буде мати той чи інший вплив. Ми маємо концептуально підтримати, куди Україна іде у Росію чи у НАТО. От третього шляху, на жаль, нинішні керівники держави нам не залишили. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин засідання. Замість Соломатіна слово має Симоненко, підготуватися Пузакову.

 

12:00:23

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я хочу  з самого початку свого виступу заявити, що фракція комуністів буде голосувати проти підтримки ратифікації цієї угоди. І у нас є виважена і принципова позиція, яка базується на засадах державності і розвитку якраз, зміцнення нашої державності, а не знищення.

З чого ми, комуністи, виходимо? По-перше, якщо це меморандум, то тогда что такое акт о безоговорочной капитуляции? Я бы рассматривал это, что мы сегодня ратифицируем акт о безоговорочной капитуляции. Потому что Украина по инициативе тех, кто за 12 лет довел до нищеты и разорил практически страну, сегодня пытаются через принятие и ратификацию этого меморандума лишиться главного института государственности, защиты обороноспособности страны и развития нашей страны. В данной ситуации мы должны с вами учитывать, что утрата обороноспособности и передача Вооруженных сил под командование главнокомандующего НАТО, - это по сути дела сдача интересов Украины под контроль тех, кто реализует свои стратегические задачи через блок НАТО.

Мне представляется, что мы должны быть предельно внимательными, шановні колеги, ті хто має сумнів відносно цього меморандуму. Подивіться, все те, що було обіцянками-цяцянками для нашої України, я звертаюся особливо до правих націоналістичних сил, представлених тут у Верховній Раді "нашистами". Коли виводили і вивозили ядерну зброю, це призвело до того, що Україна втратила практично, так скажемо, нашу могутність і авторитет у світі. Коли примусили за обіцянки-цяцянки знищити стратегічний наш ракетний комплекс, то сьогодні у Павлограді і, до речі, їдьте і вибачайтеся, ставайте на колінами перед жителями Павлограда і просіть пробачення, що там у нас в Україні сьогодні другий хімічний Чорнобиль. Це ваша заслуга.

Далі. Я би хотів звернути увагу до всіх підприємців, ті, хто займається бізнесом. Україна не може сьогодні силами військово-морських сил забезпечити безпеку торгового флоту нашого. Как только куда-то судно прибыло, там его арестовывают и за долги забирают. Что это за государство, у которого суда забирают?

Вот поэтому, уважаемые товарищи, я хотел бы обращаясь, привлечь ваше внимание - Югославия и Ирак - это последствие этой бездарной политики. Нельзя голосовать за ратификацию этого меморандума, а немедленно надо проголосовать то, что и просили коммунисты, и предлагают, надо завтра проголосовать и отозвать наши войска из Ирака, чтобы Украина не была ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Пузаков.

 

12:03:40

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Вместо того, чтобы принимать экстренные меры по выводу страны из кризиса, предотвратить вымирание населения у наших горе-реформаторов одна забота - сохранить мнимый престиж. О каком престиже можно вести разговор, если Украина скатилась на одно из предпоследних мест по уровню жизни населения за 13 лет бездарной, а вернее сказать, преступной  политики кравчуковско-кучмовского режима.

Давайте вспомним и проследим эти этапы скатывания Украины на одно из предпоследних мест.

Первый этап - это полный разрыв экономических связей с Россией.

Второй этап - это одностороннее  разоружение, варварское  уничтожение стратегической авиации, ликвидация ядерного потенциала страны, при котором на ряду с вывозом из страны ядерных боеголовок стратегического назначения были вывезены в Россию и боеголовки оперативно-тактического назначения. Как говорится, с пеной выплеснули и ребенка. А ведь это был единственный сдерживающий фактор от возможной агрессии извне при минимально оптимальной численности армии.  И ответственность за этот недальновидный преступный шаг по ликвидации ядерного щита должен взять  на себя, конечно, Кравчук.

В свое время объявив политику нейтралитета страны, сейчас он действует с точностью до наоборот, активно поддерживая политику Кучмы по втягиванию Украины в НАТО. Предмет сегодняшнего обсуждения является одной из составляющих продвижения Украины в НАТО под явным давление Соединенных Штатов Америки. А, между прочим, прежде, чем ратифицировать тот или иной документ, стоит подумать и четко представить, что за  этим последует и кому это выгодно. Вполне вероятно, что нашу страну примут, как дал понять господин Джексон, в НАТО уже в 2006 году. Примут такой, какой бы она ни была: с разваленным хозяйством, отсталой экономикой, деморализованным народом, ослабленными Вооруженными Силами, потому что принять нас в НАТО - это непосредственное приближение к границам России, это  пространство им позарез нужно.

Американцы поставили задачу сделать все, чтобы Украину навсегда отвратить от России и выстроить такую стену, преодолеть которую будет уже невозможно.

И в этой связи голосование за ратификацию закона о меморандуме должно быть открытым, то есть, тот, кто проголосует "за", возьмет на себя большую ответственность, и народ должен из знать.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас всі голосування відкриті, я нагадую і депутатам і нашим слухачам, так що все буде відомо, хто як голосує.

Обговорення питання закінчено.

З мотивів голосування Шевчук.

 

12:06:45

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Адам Іванович, за надану можливість висловитися з приводу процедури.

Як ми бачимо, є дві точки зору: одна точка зору, висловлена Комітетом у закордонних справах, що означає ратифікувати без всяких умов, і інша точка зору - ратифікувати із застереженням відповідно до Конституції і міжнародних договорів України.

Тому, Адам Іванович, я просив би вас поставити на голосування саме ці дві пропозиції, зокрема пропозицію Комітету з питань національної безпеки і оборони ратифікувати із застереженнями і відправити цей документ  для опрацювання виконавчим структурам.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає такої пропозиції в комітеті, щоб відправити на доопрацювання. Там немає, і ми не можемо направляти на доопрацювання.

Будь ласка, заступник міністра Тимофєєв. Хвилина.

 

ТИМОФЄЄВ І.В.  Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, перш за все, дозвольте висловити щиру вдячність за прискіпливе і уважне ставлення до даного документу. Я хочу сказати, що ми абсолютно чітко усвідомлюємо всю складність даного питання, перш за все з політичної точки зору. Але перед голосуванням я хотів би привернути ще раз увагу вашу до того факту, що з правової точки зору в разі ратифікації цей документ починає діяти тільки після того, як рішення про допуск іноземних військових підрозділів на територію України буде прийматися Верховною Радою, тільки з цієї точки зору. Дякую за увагу ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися.

Ставиться на голосування Закон про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, реєстраційний номер 0128.

 

12:09:03

За-237

Рішення прийнято. По фракціях.

"Наша Україна" - 90, "Регіони України" - 24, комуністи - 0, "Трудова Україна", "Промисловці" - 27, соціал-демократи - 29, "Народовладдя"  - 14, соціалісти - 0, "Демініціативи" - 13, Блок Тимошенко - 0, Аграрна партія - 12, "Народний вибір" - 14, НДП - 12, "Позафракційні"  -3.

Оголошується перерва на 30 хвилин. Шановні колеги, а ну, хвилинку: можливо, ми ще один договір, ні? На 30 хвилин.

ПІСЛЯ    ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, особливо ті, хто знаходиться в кулуарах прошу  займати робочі місця. Продовжуємо наше ранкове  засідання.

Слухається Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться на територіях держав незаконно.

Доповідає перший заступник Міністра внутрішніх справ України Михайло Васильович Корнієнко. Будь ласка, три  хвилин.

 

КОРНІЄНКО М.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується  Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться на територіях держав незаконно.

Ця угода була підписана 22 квітня минулого року у Києві. Відповідно до підпункту Б) пункту 2 статті 7 Закону України "Про міжнародні договори України" вказана угода для набуття нею чинності підлягає ратифікації Верховною Радою України. Міжурядовий рівень угоди надасть можливість спростити і прискорити організацію співробітництва у сфері боротьби з незаконною міграцією, розширити коло суб'єктів, які відповідальні за виконання положень цієї угоди, а також складе основу для більш ефективного співробітництва з питань боротьби з незаконною міграцією.

Зазначена угода не зачіпає ........... держави та не дає підстав для втручання  в її внутрішні справи. Вона не містить положень, що суперечать чинному  законодавству України. Її укладання та реалізація не тягнуть за собою прийняття нових законів і внесення змін до нормативних актів України.

Реалізація угоди сприятиме створенню належних правових умов ефективного співробітництва між Україною та Грузією у сфері боротьби з  незаконною міграцією. Вона не має політичного забарвлення та служитиме  практичним цілям боротьби з цим видом організованої злочинності.

До речі,  шановні народні депутати, тільки протягом минулого року було виявлено на території нашої держави та  видворено в примусовому порядку 13 тисяч  іноземців, які порушили законодавство України,  і вони  з 180 держав світу, з них, близько   однієї тисячі становили громадяни Грузії, майже 10 відсотків.

Виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться  на територіях держав незаконно, з боку країни будуть забезпечувати Міністерство внутрішніх справ України і Державна прикордонна служба України. Прошу підтримати цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Є необхідність обговорювати, задавати питання? Голосуємо. Голосуємо Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою владою Грузії про приймання і передачу осіб (реадмісію), які знаходяться на територіях держав незаконно ( реєстраційний номер 0141). Прошу підтримати.

 

12:46:08

За-305

Закон Прийнято.

Дякую, Михайле Васильовичу.

Слухається проект Закону про  ратифікацію Угоди  між Україною та Республікою Білорусь про регулювання процесу переселення і захист прав переселенців і членів їх сімей ( реєстраційний номер 0170).

Доповідає перший заступник голови Державного комітету України у справах національностей на  міграції Віктор Миколайович Воронін. Будь ласка, 3 хвилини.

 

ВОРОНІН В.М. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Законопроект про ратифікацію Угоди між Україною і Республікою Білорусь про регулювання процесу  переселення і захист прав переселенців і членів їх сімей має важливе значення для вдосконалення системи міграційного законодавства України.

Угода спрямована на забезпечення вирішення питань переселення в Україну громадян України та осіб, які  мають право на набуття громадянства України, постійно проживають  на території Білорусії і мають право переселитися в Україну, а також на громадян Білорусії, які проживають в Україні та бажають переселитися у Білорусь.

Хочу нагадати,  що зараз в Білорусії проживає 237 тисяч етнічних українців, частина з яких знаходиться на території радіаційного зараження. Метою укладення угоди є визначення порядку  та умов переселення осіб з території Білорусії та територію України та навпаки, а також взаємні зобов'язання держав про сприяння у переселенні. Предметом правового регулювання угоди є визначення правових засад процесу переселення. В першу чергу, створення ефективного механізму управління зазначеним процесом з боку держави та захисту прав переселенців.

Угода містить визначення основних термінів, визначає коло осіб, на яких поширюється положення цієї угоди. а також громадські, майнові та соціальні права переселенців.

Необхідно особливо підкреслити, що реалізація угоди не потребує жодних додаткових фінансових витрат. Реалізація положень угоди надасть можливість регулювати процеси, пов'язаних з переселенням осіб з України до Республіки Білорусь і навпаки на міждержавному рівні, а також певною мірою прогнозувати міграційні потоки.

Просимо Верховну раду підтримати ратифікацію угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Все зрозуміло? Будемо голосувати? Голосуємо закон про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Білорусь про регулювання процесу переселення і захист прав переселенців і членів їх сімей. Реєстраційний номер 0170. Прошу голосувати.

 

12:48:44

За-297

Закон прийнято, дякую.

Відповідно до нашого порядку денного сьогоднішньої роботи переходимо до наступних питань. У нас два важливих питання. Ви знаєте, що сьогодні тільки ранкове засідання, тому я прошу мобілізуватися і будемо працювати, поки не обговоримо відповідно до Регламенту цих два закони.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України про вибори Президента України. Реєстраційний номер 2047-д. Доповідає народний депутат України Ключковський Юрій Богданович. На тимчасовій спеціальній комісії ми прийняли рішення з приводу того, що будемо працювати відповідно до Регламенту: на розгляд кожного, і цього, і наступного питання по 45 хвилин. Доповідачу, будь ласка, 10 хвилин. Будь ласка, Юрій Богданович.

 

12:49:48

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Шановні колеги, ми з вами зараз маємо розглядати один з дуже відповідальних виборчих законів України. Вибори в будь-якій державі, яка хоче бути демократичною, є ключовим елементом демократії при умові, що ця держава не маскується під демократичну і що вибори, дійсно, є справжніми. Саме тому ми вважаємо, що розгляд цього законопроекту є наслідком тої складної боротьби, яка велася, як тут у стінах Верховної Ради, так і в суспільстві за збереження права народу безпосередньо на всенародних виборах обирати Президента України.

Законопроект, яким вам сьогодні запропонований для розгляду, є продуктом довгої і складної праці. Складної праці як у прямому розумінні, оскільки робоча група створена тимчасовою  спеціальною комісією, працювала напружено і дуже довго. І складною у тому сенсі, що він є компромісним, він сформований  на основі домовленостей і досягнення узгоджених позицій представниками різних політичних сил, різних фракцій і груп, представлених у Верховній Раді, а також органів поза Верховною Радою.

Які основні позиції у цьому законопроекті? Ну, насамперед ми прийшли до розуміння того, що оскільки бралися  за основу два законопроекти, внесені до Верховної Ради: один, авторами якого були народні депутати Ключковський, Катеринчук, і другий - народні депутати Рудьковський, Пономаренко і Каденюк, бралися  за основу ці два  законопроекти, а також чинний Закон про вибори Президента України. Саме тому вибрана форма внесення змін до чинного закону, шляхом викладення його в новій редакції.

Наступне. Щодо висунення кандидатів, ми прийшли  до згоди, що слід забезпечити два механізми висунення:  як через партії і блоки, при цьому немає обмежень щодо того, що партії і блоки можуть висувати позапартійного кандидата, і другий механізм  - шляхом самовисування.

Наступна позиція полягає у тому, що реєстрація кандидатів, висунутих байдуже у який спосіб, відбувається відразу після подання відповідних  документів до Центральної виборчої комісії і внесення грошової застави. Розмір грошової застави узгоджено  в сумі 500 тисяч гривень. Однак, збір підписів як процедура збережена, проте зміст його дещо змінений. Підписи збираються не для реєстрації, а на підтримку реєстрації. Це означає після реєстрації кандидата протягом певного строку. Однак, якщо за сорок днів до дня виборів відповідна кількість підписів не подана до Центральної виборчої комісії, то реєстрація кандидата скасовується.

Наступне. Щодо формування комісій. Прийнята позиція щодо того, щоб забезпечити кожному кандидатові, незалежно від суб'єкта висунення і способу висунення, представництво у всіх виборчих комісій крім, звичайно, Центральної, яка формується на інших засадах. Водночас ми розуміли, що існує певна загроза втрати працездатності виборчих комісій після першого туру у разі, коли багато кандидатів відсіюється, залишається лише двоє. Тому у законопроекті передбачені механізми, які забезпечують дієздатність виборчих комісій між першим і другим туром виборів.

Багато дискусій викликала проблема щодо виборчого фонду кандидата. Запропоновано, щоб виборчий фонд був обмежений сумою, еквівалентною 10 мільйонам гривень, хоча в законопроекті він розрахований у розмірах мінімальної заробітної плати. Водночас враховано, що при виході кандидата на повторне голосування у другий тур потрібні додаткові кошти. У зв'язку з цим передбачено, по-перше, підвищення граничного розміру виборчого фонду на суму, еквівалентну трьом мільйонам гривень, а також забезпечення державного фінансування передвиборної агітації обом кандидатам у цей час з розрахунку, знову ж таки, в три мільйони гривень на одного кандидата.

Специфікою регулювання агітації передвиборної ми вважаємо запровадження форми теледебатів. Вони можуть проводитися як перед першим туром голосування, так і для двох кандидатів, які включені до виборчого бюлетеня для повторного голосування. Однак, враховуючи право кожного кандидата вибирати ті форми агітації, які його влаштовують, участь у теледебатах не визнана обов'язковою, тобто, вона залишається добровільною.

Наступна позиція - це підвищення демократичності і прозорості всіх процедур, самих виборчих процедур, а також відповідних механізмів захисту від порушення виборчих прав, порушення законопорядку і захисту порушених законних інтересів суб'єктів виборчого процесу. Детально розписані відповідні процедури. І хочу підкреслити, законопроектом передбачається встановлення права на апеляційне оскарження судових рішень щодо розгляду виборчих спорів.

Я хочу нагадати в зв'язку з цим, що проблема остаточності судового рішення першої інстанції для розгляду виборчих спорів була дуже гострою під час останніх виборів. І цілий ряд судових рішень можна з деякими підставами вважати недосконалими. Однак, прийняття таких рішень не могло бути оскаржене і суддя, навіть у випадку прийняття не правосудного рішення, не міг бути притягнутий до відповідальності, оскільки притягнення до відповідальності передбачає скасування судового рішення як передумову. Власне право на апеляційне оскарження дозволяє тепер впливати на неправосудні рішення судів і добиватися відновлення справедливості. Звичайно, це не можуть бути загальні строки апеляційного оскарження, вони є дуже скороченими - протягом двох днів з дня отримання рішення суду першої інстанції, враховуючи швидкоплинність  виборчого процесу.

Я вже говорив про те, що робоча група працювала дуже напружено і досить в таких складних умовах, тому, на жаль, в текст законопроекту вкралися деякі технічні збої, і вже після тиражування законопроекту ми їх виявили, і я для протоколу хочу відзначити, що технічні редакційні зміни будуть внесені в 23-тю статтю частину третю за вашою згодою, в 24-ту статтю частину сьому, і 28-му статті в частині дев'ятій і десятій. Зміни чисто редакційного характеру. У двох випадках знімаються два слова, і в другому одне речення переноситься з дев'ятої частини в десяту.

В підсумку я хочу сказати про те, що цей законопроект у разі його схвалення Верховною Радою України може стати серйозною законодавчою базою для забезпечення прозорого і демократичного характеру виборів Президента України, які мають відбутися восени цього року. Однак я хочу підкреслити, лише законодавчою базою. Жоден закон не може гарантувати цього, якщо практика його застосування не буде відповідати вимогам конституції і законодавства України.

Тому я сподіваюся, що в разі схвалення цього законопроекту і практика виборів, і дії як органів влади, так і суб'єктів виборчого процесу будуть відбуватися з дотриманням норм законодавства України і принципів чесних, відкритих і демократичних виборів.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Богданович, за економію часу.

Будуть запитання? Запишіться.

Я думав, що дамо можливість відпочити Юрію Богдановичу, дійсно, робоча група досить активно працювала. Ну, але... П'ять хвилин ще помучимо. Будь ласка, висвітліть. Сухий за ним Пхиденко.

 

12:58:42

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Юрій Богданович, скажіть, будь ласка, в мене три коротенькі запитання, і я думаю, що вони від вас потребують такі три коротенькі відповіді.

Перше, чим авторський колектив, від якого ви презентуєте цей законопроект, не влаштовує старий закон про вибори Президента 1999 року? Він такий самий, детально, подробно розписаний, деталізований.

Друге питання, всенародне обрання Президента України, це ваша позиція, вашої фракції, я до неї долучаюся, це позиція, яку, я думаю, поділяє більшість сесійного залу, але скажіть, будь ласка, як на цьому фоні виглядає запропонований вами дозвіл висування кандидата в Президенти України через партії та блоки, чиї інтереси? Чи немає загрози, що такий Президент буде захищати інтереси якоїсь партії чи якогось блоку, замість всенародних?

І третє, для мене дуже важливе запитання. Ви співавтор Закону про вибори народних депутатів на партійній і на пропорційній основі, ви, в той же час, відмовилися від цього закону та не голосували за нього. Яке ваше особисте ставлення до законопроекту, котрий ви тепер доповідаєте? Ви самі за нього голосувати будете?

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я дуже дякую за запитання, особливо за третє. І з задоволенням на всі три відповім.

По-перше, чинний закон, як ви бачите, не влаштовує не тільки мене, але і всю групу співавторів. І я сподіваюся, що склад групи суб'єктів законодавчої ініціативи щодо цього законопроекту показує, що це загальна згода Верховної Ради України, всіх фракцій і груп, які представлені у Верховній Раді.

Я не погоджуюся з вашою оцінкою, що чинний закон настільки ж детальний. Я нагадаю, що для того, щоб заповнити прогалини в цьому законі, Центральна виборча комісія в 1999 році була змушена видати півтори сотні постанов, які врегульовували питання, не врегульовані законом. Однак стаття 92-га Конституції України вимагає, щоб проведення, організація і проведення виборів регулювалася виключно законами.

Що стосується другого запитання: щодо всенародних виборів. Я думаю, що ви пригадуєте, що якраз фракція, яку я маю честь представляти, не брала участі у так званому голосуванні третього лютого, коли це питання для вас було вирішене, а для нас і для народу воно було вирішене давно і назавжди. В зв'язку з тим я хочу нагадати, що сьогодні немає жодного відомого суспільству претендента на вибори Президента України цього року, який не мав би за плечима підтримки тої чи іншої політичної партії. Частина з них є членами політичних партій.

Я думаю, що немає нічого злого в тому, щоб політичні партії висували кандидатів, однак я думаю, що дуже буде неправильно, якщо повториться практика, коли Президент реалізує політику в інтересах конкретної партії. І я думаю, що ми з вами знаємо ситуацію, коли це має місце на практиці.

Для мене, звичайно, значно більш сумнівний є механізм  самовисування, тому що я не дуже розумію що таке  у громадянина бажання стати президентом без підтримки серйозної політичної сили. Тому якраз, якби ви виступили проти механізму самовисування в Президенти, я думаю, це було би більш  послідовно.

Ну і нарешті моя особиста позиція. Я хочу ще раз сказати те, що я мав  можливість говорити не один раз засобам масової інформації. Я не сприймаю діяльності Верховної Ради, коли серйозний законопроект стає платіжним засобом для досягнення зовсім інших цілей. Я вважаю це актом політичної корупції, кроком аморальним і тому в таких іграх сам і ніколи  участі брати не буду.

Що стосується  цього законопроекту, то щодо нього ситуація зовсім інша. Він має на меті забезпечити проведення демократичних, прозорих і чесних виборів Президента у цьому році.  І тому я не бачу  причин, які би не дали мені можливості проголосувати за  нього.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я просив би тих,  хто задає запитання, задавати по одному, бо, бачите, ми весь час "з'їли" на відповіді.

Будь ласка, Пхиденко. За ним Круглов.

 

13:03:06

ПХИДЕНКО С.С.

Шановний Юрій Богданович, одне запитання. Ми з вами добре пам'ятаємо як відбувалися попередні вибори Президента. Весь Кабінет Міністрів, всі голови адміністрації, всі працівники  МВД - всі підняті на ноги і всі помагають  робити вибори одної кандидатури.

Скажіть, будь ласка, як вам вдалося виписати щось по-новому і більш серйозніше, ніж в попередньому проекті  щодо того, щоб присікти адмінресурси, його вплив, незаконний вплив на хід виборів.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. Я хочу звернути увагу на те, що застосування адмінресурсу є проблемою не тільки законодавчої заборони, але і незаконної практики.

У цьому законопроекті значно чіткіше, ніж у чинному законі передбачена заборона несанкціонованого незаконного втручання органів виконавчої влади і органів місцевого  самоврядування, їх посадових і службових осіб, уповноваження виборчих комісій і вперебіг виборчого  процесу. Однак,  мало законом заборонити. Треба, щоби ця норма закону була  дотримана на практиці. А це вже  проблема спільної волі всіх суб'єктів виборчого процесу. Доти, доки одні суб'єкти будуть розраховувати на таку підтримку, іншим буде дуже важко цьому протидіяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Круглов.

 

13:04:33

КРУГЛОВ М.П.

Шановний доповідачу, у мене одне питання: термін 120 днів він вирахуваний взагалі чи в прив'язці до конкретної реальної ситуації? Якщо її підрахувати, то висування кандидатів в Президенти буде в той час, коли весь парламент буде знаходитись у відпустці. Так чи ні?

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну, насамперед, почну з кінця. Я думаю, що це ніяк не зв'язано з тим, що відбуваєтсья в парламенті. Гірше, що в цей час більшість людей в Україні теж перебуває у відпустках. Тому термін 120 днів був терміном компромісним. І було велике бажання власне представників більшості зменшити тривалість виборчого процесу Президента України. Я особисто не заперечував би проти збереження 180 днів. Однак, була така воля. і це - один із елементів компромісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Богданович, тут дуже хвилювався Тягнибок за його запитання. Скажіть про скриньки, якими вони будуть, виборчі скриньки.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Справа в тому, що матеріал, з якого виготовляються виборчі скриньки, треба дуже точно вибрати. Мало того, щоб він був там прозорим чи непрозорим, він повинен бути достатньо жорстким, не ламатися легко, не бути крихким, щоб його не можна було розбити. Він повинен бути вогнестійким, щоб його сигаретою не можна було розплавити, і він повинен бути легким, щоб ці скриньки могли члени комісії переносити з одного місця на інше. Тому ми вирішили, що ця проблема може бути розв'язана Центральною виборчою комісією, яка прямо вкаже матеріал, з якого будуть виготовлятися скриньки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З прозорого матеріалу.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Прямо ми про це не говорили. Це питання, яке має бути вирішено в робочому порядку Центральною виборчою комісією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

Від імені тимчасової спеціальної комісії доповідає співголова Гавриш Степан Богданович. Будь ласка, п'ять хвилин.     

 

13:06:50

ГАВРИШ С.Б.

Шановний Головуючий, шановні колеги, на виконання Постанови Верховної Ради України про деякі заходи щодо законодавчого забезпечення проведення конституційної реформи в Україні і

 

13:06:50

ГАВРИШ С.Б.

від 3 березня 2004 року Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань опрацювання проектів законів про внесення  змін  до Конституції України було підготовлено узгоджений проект  про вибори Президента України розроблений на базі двох основних проектів внесених народними депутатами Ключковським і Рудьковським. Згідно цієї постанови Тимчасова спеціальна комісія визнана головною у доопрацюванні цих законопроектів. Вона діяла  достатньо демократично, відповідно до Регламенту шляхом погодження всіх позицій голосуванням.

На початку Тимчасова спеціальна комісія прийняла рішення  про те, щоби затвердити концепцію, яка була вибудувана із основних 14 пунктів, яка доручала і визначала для робочої групи, яка була створена Тимчасовою спеціальною комісією, на базі цієї концепції і побудувати  законопроект, який доповідався щойно моїм колегою Юрієм Богдановичем Ключковським. Ця концепція викладена була у виступі Юрія   Богдановича, я не буду до неї повертатися, але скажу, що вона  мала на меті збудувати максимально консенсусну базу для того, щоби законопроект про вибори Президента України став певним стандартом демократичного процесу виборів Президента у 2004 році. 

Власне,  і вчора на  засіданні Тимчасової спеціальної комісії ми знову ж таки шляхом голосування визначилися відносно основних концептуальних проблем, особливо які були пов'язані із позицією робочої групи і, наприклад, збільшили виборчий фонд для кандидата у Президенти, який згідно  першого туру  вийшов у другий тур, де 3 мільйони  для ведення відповідної кампанії кандидата у  Президенти віддається з державного бюджету, а 3 мільйони такий кандидат може залучати, виходячи із власної політичної позиції і позиції його команди. Мова йде про двох кандидатів, які  виходять у другий тур  виборів  Президента України.

Треба сказати, що Закон про вибори Президента складається із двох частин. Перша частина проголошує основні принципи і засади, на яких повинно будуватися законодавство про вибори Президента, і друга частина є основою  процедурною, технологічною, нею регламентуються, унормовуються всі виборчі процеси, сукупність яких становить і сам виборчий процес.

Треба сказати, що ця друга частина виписана максимально детально. Її можна  називати достатньо формальною, оскільки буквально всі деталі історичної практики виборів Президента України і ті основні дискусії, які відбувалися впродовж останнього  часу щодо прозорості, відкритості таких виборів, реалізовані у достатньо об'ємних нормах, які визначають процедуру виборів. Є статті, які нараховують біля 20 різних частин, які скрупульозно описують крок за кроком всі можливі питання організації виборів Президента.

Доопрацьована редакція законопроекту значну увагу приділяє удосконаленню процедури оскарження рішень, про що говорив сьогодні Юрій Богданович,  дії чи бездіяльність суб'єктів виборчого процесу. Головна мета, яку переслідувала тимчасова спеціальна комісія, це уніфікація українського виборчого законодавства, особливо це стосується процедурної частини, єдиного порядку формування виборчих комісій. Я би хотів сказати, що взагалі три законопроекти, які ми будемо розглядати у сесійній залі, це Закон про вибори Президента України, Закон про вибори народних депутатів України і Закон про вибори в місцеві ради та вибори у Верховну Раду Автономної Республіки Крим уніфіковані саме у процедурних нормах.

Тому нам видається, що тимчасова спеціальна комісія, завершуючи свою роботу, добилися головного, позиції цього законопроекту мають консенсусний  характер. Таким чином, ми можемо стверджувати,  що в його розробці прийняли участь основні політичні сили парламенту. А основні позиції, які ми записали у цьому законопроекті, мають характер або широкого  компромісу, або консенсусу. І тому є всі підстави сказати, що завтра у сесійній залі він може бути проголосований не тільки, взявши його за основу у першому читанні, але і в цілому як закон.

Тимчасова спеціальна комісія рекомендує саме таким чином поступити  Верховній Раді України. Завтра під час голосування прийняти Закон про вибори Президента України як закон в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Богдановичу. Сідайте, будь ласка. У нас на тимчасовій спеціальній комісії...

Степане Богдановичу, хочуть вас попитати. Будь ласка, запишіться. Висвітліть. Три хвилини. Мельник, за ним Задорожній.

 

13:12:21

МЕЛЬНИК М.Є.

Прошу слово передати Івану Бокому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Бокого.

 

13:12:30

БОКИЙ І.С.

Шановний доповідачу, я хочу вас запитати, що я хотів попередника вашого запитати, головного доповідача. Цілком можливо, що на цих виборах свою кандидатуру на пост Президента України висуне громадянин Ізраїлю і України Рабінович. І хоча я розумію, що подвійне громадянство у нас не дозволене, але я сумніваюся, що Рабінович у нас збере підписи, скільки треба за законом на свою користь. Чи дозволено буде йому зібрати такі підписи в Ізраїлі?

 

ГАВРИШ С.Б. Я би міг не відповідати на це запитання, оскільки воно не стосується Закону про вибори. Але скажу, що запропонована редакція закону дає право висувати свою кандидатуру представнику будь-якої національної меншини, якщо він є громадянином України і проживає на території України десять років. Я би не хотів, щоб ми у своїх запитання зневажували будь-якого представника національної меншини України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Задорожній. За ним Тягнибок.

 

13:13:33

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу. Шановний Степане Богдановичу, я хотів би почути вашу оцінку процедури формування чи методики формування виборчих комісій. Оскільки зрозуміло, що у процесі роботи над цим законопроектом найбільш складним питанням було формування виборчих і, в тому числі, дільничних, територіальних і так далі. Як ви рахуєте, з вашого досвіду той механізм, який запропонований робочою групою і тимчасовою спеціальною комісією, він відповідає стандартам і буде забезпечувати ту прозорість? Ваша точка зору і все.

 

ГАВРИШ С.Б. Дякую. Це питання уже висвітлювалося Юрієм Богдановичем. Я скажу лише, що головне завдання при формуванні виборчих комісій полягала в тому, що було усунуті адміністративні ресурси впливу на ці комісії і провести їх створення на пропорційній основі щодо позиції суб'єктів виборчого процесу, саме вони є основними суб'єктами створення виборчих комісій.

Таким чином, мені видається, що тут закладений максимально-демократичний принцип, який дозволяє формувати систему виборів виключно виходячи із позиції суб'єктів виборчого процесу, грунтуючись на стандартах цього закону, нормах цього закону і максимально забезпечуючи демократичний прозорий процес виборів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тягнибок.

 

13:14:56

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок, "Наша Україна", Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановний Степане Богдановичу, я раніше подавав законопроект про внесення змін і доповнень до деяких законів щодо організації проведення голосування - це стосувалося і Закону "Про вибори Президента (щодо прозорих скриньок)".

Ми знаємо, що оскільки ми, як українська держава, хочемо йти до європейської цивілізованої країни, ми мусимо унеможливити різноманітні фальсифікації під час проведення виборів. На превеликий жаль, в нашій державі такі фальсифікації проводяться і будуть проводитися, і все-таки ми як законодавці, повинні зробити все для того, щоб унеможливити ці фальсифікації. Я хочу спитати вашу думку. Чи вартує цю норму вводити? Ця норма запропонована зараз в цьому Законі "Про вибори Президента", лишень я  запропонував більш ширше і більш детальніше описав в цьому проекті закону, який запропонував, механізм виготовлення і використання таких скриньок і як та скринька повинна виглядати? Яка є ваша позиція з цього приводу?

 

ГАВРИШ С.Б. Ця тема окремо дискутувалась декілька разів на Тимчасовій спеціальній комісії і Тимчасова спеціальна комісія погодилася з тим, що ведення в Україні на час виборів прозорих скриньок є абсолютно витребуваним часом технологічним інструментом забезпечення прозорості самих виборів.  Тому ми, дійсно, вважаємо, що не дивлячись на обрахунки, що це досить дорого може виявитися для бюджету всіх рівнів чи для бюджету державного. Ми вважаємо, що такі скриньки  мають бути введені на час цієї виборчої кампанії Президента України.

Що стосується процедури, .............ви звернули увагу на  цей консолідований законопроект, то там вона досить чітко виписана. Можливо,  не так детально, як ви пропонували. але основні принципи вашої пропозиції враховані в цьому законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Богданович, сідайте.

Члени Тимчасової спеціальної комісії щодо цього закону були майже єдиними, окрім Івана Зайця, який хоче висловити окрему думку.

Будь ласка, 5 хвилин.

 

13:17:23

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, запропонований на наш розгляд законопроект про вибори Президента України є кращим від діючого закону, але не настільки, щоб його можна було прийняти відразу в цілому, без процедури другого читання.  Законопроект потребує доопрацювання, що можна буде здійснити саме під час другого читання.

За браком часу я означу лише кілька проблемних питань, які не вирішені в законопроекті, але є надзвичайно важливими для проведення демократичних виборів.

Перше, ахіллесовою п'ятою цього та і всіх інших законопроектів, що регламентують виборчий процес, є відсутність системної відповідальності за порушення виборчого законодавства. Запропонований законопроект містить цілий комплекс вимог, заборон, регулюючих приписів, але в законопроекті відсутні механізми примусу для їх безумовного дотримання, зокрема санкцій юридичної відповідальності за порушення цих вимог та процедури їх накладення.

Законопроект, наприклад, не містить відповідальності юридичних осіб за порушення закону за незаконне фінансування виборчої кампанії, за використання ресурсів підприємств під час виборчої кампанії, за порушення засобами інформації права ведення передвиборної агітації, за порушення органами влади та підприємствами адміністративними важелями вимог щодо рівних прав кандидатів. Крім того, немає ніякої відповідальності конкретних осіб за порушення виборчого законодавства. Практика засвідчує, що під час виборчих кампаній досить часто порушується виборче законодавство в частині забезпечення принципу рівності, проте в законопроекті нічого не сказано про відповідальність за це порушення. Санкція, що міститься в пункті чотири статті 64 справі відповідальності зарадити не може.

Законопроект не містить механізмів запобігання підкупу виборців, хоч загальновизнано, що саме підкуп виборців став найбільш вживаною виборчою технологією, яка спотворює вільне волевиявлення громадян під час виборів і є однією з найстрашніших загроз для справедливих виборів.  Алгоритм підкупу досить простий і зрозумілий, що робить справу створення правових механізмів протидії досить легкою.

Існує нагальна потреба в уточненні положень статті 157 Кримінального кодексу України та запровадження цілої низки інших санкцій юридичної відповідальності, в тому числі адміністративної відповідальності. Тут варто застосувати принцип, який застосовується у боротьбі з незаконним поширенням наркотиків: відповідає не тільки наркобарон, але і наркокур'єр. Для нашого випадку це означає, що має відповідати не тільки той, хто організовує підкуп виборців, але і той, хто здійснює підкуп: розносить гроші, складає всякі угоди, гречку, там, і так далі.

Слід на законодавчому рівні заборонити з застосуванням кримінальної та адміністративної відповідальності укладення будь-яких угод між кандидатом у Президенти та виборцями, особливо з зазначенням паспортних даних виборців. Ви знаєте, що ці всі угоди, - це є обман, людям наобіцяють невідомо чого, принесуть якоїсь гречки - люди проголосували, а потім того кандидата 4 роки ніхто не бачить у тому окрузі, але він обманув людей, бо він уклав цю угоду, яка, здається, є на папері, та ще й зазначив його параметри з паспорта, що і стало власне певним тиском на волевиявлення цього виборця.

Проведення благодійної діяльності під час виборів так само треба заборонити. В окремих випадках така діяльність може здійснюватися, але за окремим правовим регулюванням: за дозволом ЦВК чи територіальної виборчої комісії - із обов'язковим публічним повідомленням виборів. Ви знаєте, що робиться під час виборчої кампанії. Чого тільки там, якої благодійної  діяльності не  проводиться. Насправді це  є просто підкуп виборців. Тому я для довідки... тому варто  все-таки посилити цю відповідальність. Для довідки скажу, що в Кодексі про  адміністративні правопорушення Російської Федерації нараховується 25 статей про адміністративну відповідальність за порушення виборчого законодавства.

У свій час народні депутати  (Задорожній, Іоффе) пропонували законопроект, який, на жаль, не став законом, яким передбачалося  запровадити адміністративну відповідальність у вигляді  грошових штрафів за всі можливі порушення виборчого законодавства та спрощення процедури порушення справ про адміністративні  порушення. Тому треба повернутися і до цього законодавства.

Друге. Дуже небезпечною є редакція статті 52 і 56. За цією редакцією, шановні друзі, можна буде Медведчуку, якщо він захоче, зняти навіть такого кандидата як Янукович, тому що треба читати не тільки 52, 56, а ще й  46. І це дає можливість що  хочете, те й робити. Тому я виступаю за те, щоб не приймати його в цілому. Є що доопрацьовувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Іване Олександровичу.

Так, шановні колеги, у нас  залишилось 11 хвилин, але давайте вже відведемо 15 на обговорення. Пузаков. Підготуватися Кармазіну.

 

13:22:42

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

В данный закон о выборах Президента я предлагаю внести  следующие поправки. В разделе  4 статья 24 пункт 6 установить точную все-таки норму представительства членом комиссии от партий в количестве не менее 2 человек, как это было в старом законе. Упростить форму подачи заявлений избирателей на голосование на дому для престарелых и больных, так как письменное заявление для них тоже представляет трудность и большинство из них не участвуют в выборах, поэтому разрешить им подавать заявки в устной форме по телефону. А для этого в разделе 10 статья 76 пункт 1 после слов "письменное заявление" добавить слово "или по телефону".

Третье. Раздел 4 статья 34. Открепительные удостоверения ликвидировать вообще и убрать упоминание о них в других статьях.

Открепительные удостоверения казалось бы демократическая норма, но вы все прекрасно понимаете, она раскрывает широкое поле деятельности для фальсификации. Это признал даже сам бывший председатель ЦИК Михаил Рябец. Вот что он сказал по этому  вопросу в одном из интервью: "Эта норма была использована совсем в других целях"  и привел примеры, когда тысяч людей прибывали из других округов для поддержки нужного кандидата.  Жаль, конечно, что он сказал это, как говорится, тогда, когда поезд уже ушел.

Раздел десятый, статья 70 пункт шесть: "Контрольные талоны в бюллетене исключить". Они практически ничего не дают кроме усложнения процесса  голосования. То есть,  лишняя операция.  А самое главное, контрольные талоны, как показали последние выборы, явились пугающим фактором. Многие считают, что  по контрольным талонам можно узнать кто и за кого голосовал. Проведенный по этой проблеме опросы общественного мнения показали, что так думают свыше 90 процентов избирателей. Были случаи, когда избиратели после голосования возвращались на участки и требовали достать свой бюллетень из урны.

И пятое. Раздел десятый, статья 74 пункт один. Начало голосования с 8.00 изменить на  7.00. Практика показала, что  многие избиратели приходили  толпами именно к 7.00 и  уходили раздраженные, не проголосовав, потому что многие из них работают и у выходные дни, и многие принимают участие на своих дачных участках. А вечером, уставшие от работы, уже не идут на голосование. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую.

Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Яворівському.

 

13:25:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хочу звернути увагу для протоколу, Адаме Івановичу, на те, що відбувається брутальне порушення Регламенту. Тільки сьогодні було роздане рішення Тимчасової спеціальної комісії, сьогодні ж був  доданий і роздрукований новий варіант закону дуже немаленький. Тільки вчора ввечері він був розданий на друк, Адам Іванович. Це - зневага до народних депутатів, і я вважаю це брутальним порушенням наших прав. Прошу цього не допускати. Звертаюсь до регламентного комітету, вірніше, який числиться регламентним комітетом, чому ви на це не дивитесь, не реагуєте? Так от, шановні народні депутати, дуже серйозний закон. І те, що сказав сьогодні Заєць. депутат Іван Заєць, абсолютно правильно: те, що нема відповідальності за порушення закону, те, що безвідповідальність потрібна владі. Але для чого вона потрібна тим, хто причислює себе до опозиції і підписав цей проект? Для чого вона потрібна? Для чого було потрібно заміняти діючу норму, де 180 днів було, коли вже йде передвиборча кампанія? Фактично іде.

Для чого порушувати встановлений порядок і передбачений Цивільно-процесуальним кодексом порядок оскарження, окремий розділ законопроекту, це 12 розділ присвячений саме цим питанням, пов'язаним з участю судових органів у цьому процесі. І там є процесуальні норми. Це фактично є зміна положень Цивільно-процесуального кодексу України поза процедурний порядок. Я не можу з цим погодиться, і я прошу вас розглядати питання тільки першого читання і виключно першого читання.

Порядок впровадження в цивільних справах в судах України визначається нормами чинного Цивільно-процесуального кодексу України і не повинен бути предметом політичного торгу і регулювання іншими законами. Тим більше, що ці процесуальні правила або юридично неграмотні, або повністю перекручують, повторюють правила чинного цивільного процесу.

Можна наводити безліч таких прикладів, але немає необхідності говорити і стверджувати, що розбіжності між нормами виборчого законодавства і цивільно-процесуальними нормами створить труднощі в діяльності судів. В законі чітко має бути написано, що скриньки мають бути прозорими. І давайте не будемо від цього відходити. Це була моя пропозиція, я буду на ній наполягати, буду давати її письмово.

Треба, щоб було обмежене право бути обраним, судимим, не зважаючи на зняття судимості, тим, хто був агентом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Виконуючи ваше наполегливе побажання, я прошу не порушувати регламенту.

Будь ласка, Яворівський, за ним - Шурма.

 

13:29:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир  Яворівський, Блок "Наша Україна", Яворівський, Жовківський райони. Галичина.

Шановні парламентарії, шановні наші виборці, люди, які через кілька місяців будуть обирати нового Президента, лідера нації.

Американський президент Форд якось дуже цікаво пожартував, сказав: "У моїй країні президентом може стати будь-хто. Я ж ним став". У цій грайливій демократичній фразі, справді, відбивається сутність  демократичної Америки, дійсно, може президентом  стати будь-хто,  хто має честь, совість, розум, хто доведе  нації, що він здатен охороняти інтереси нації. І я уявляю, як у нашій реальності українській з якою гіркою іронією звучить ця фраза: Президентом може стати будь-хто через те, що ним став Леонід  Данилович Кучма. І таки, дійсно, президентом  може стати будь-хто, хто сидів у тюрмі, хто був під слідством, хто довів абсолютно свою  нездатність керувати, скажімо, якоюсь державною структурою, може елементарно стати президентом. Не вірите? Це довели попередні президентські вибори, де були задіяні всі найбрудніші технології, які є. Згадайте ці ящики з грішми, які розвозив Фонд нібито соціального захисту. Згадайте  інсинуацію довкола Олександра Олександровича Мороза і ви зрозумієте, що Кучма був зацікавлений в одному єдиному, щоб вийти із Петром Симоненком у фінал, а там уже все стане, так би мовити, на свої місця.

Я це скажу спеціально через те, що коли я брав до рук цей закон, я боявся, я боявся, що у ньому залишаться основні оті дірки, через які полізуть гроші, полізе кримінал, адмінресурс на сьогоднішніх виборах. Я мушу вам сказати, що, на велике щастя, звичайно, дуже багато  цих дірок, Ключковський і та  група, яка з ним працювала,  перекрили. Але я хочу сказати і звертаюся до Богдана Гавриша, який стоїть спиною сюди, бо йому не   цікаво вже слухати, що думають про його законопроект. Я хочу сказати одне єдине. Якщо ми сьогодні конкретно довкола кожного порушення, яке там є, не поставимо конкретний заслін правовий, відповідальність, де б прочитав би кожен представник виборчої комісії і знав, що він буде за це відповідати, ми не зробимо абсолютно нічого.

Через те, шановний пане Богдане, я вас прошу, ви чомусь женете коней. Я не люблю цієї фрази, що коней треба міняти на переправі, треба міняти їздового на переправі, а коні нормальні, коні потягнуть. Через те поспішать сьогодні з цим законом, напівсирим, прийняти його на посміховище, і так само ви гоните Закон про вибори народних депутатів.

Товариство, ну, ви ж знаєте, ми вже не раз тут приймали ці закони, Сан Санич, ви пам'ятаєте, ніби ідеальний закон, а коли він починає торкатися нашого цього жахливого життя, ми бачимо, там недопрацьовано, там недопрацьовано, там дірка, там дірка. Давайте спершу, кажу, залатаємо всі оці пробої... (Вимкнено мікрофон).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виступає Шурма. Підготуватися замість Соломатіна Пономаренку.

 

13:32:23

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Узгоджений проект Закону про вибори Президента України, реєстраційний номер 2047, створений шляхом врахування положень законопроектів 2047, 2047/1. Тому при формуванні позицій фракції щодо цього питання ми виходимо з того, що вдосконалюючи законодавство, ми не можемо його погіршувати. Саме з цієї точки зору ми маємо аналізувати і оцінювати цей законопроект. Тому слід визначити найбільш проблемні його моменти.

Ми вважаємо, що право висування кандидата на пост Президента, яке реалізується лише через партії і блоки, на сьогодні є передчасним. Роль партії у виборчому процесі, зокрема на виборах голови держави, необхідно підвищувати. Але ми не можемо обмежувати права громадян. Йдеться про обрання глави держави, який представлятиме інтереси всіх громадян країни, а не тільки їх окремі партійні сегменти. В умовах, коли до складу політичних партій належить лише по різним оцінкам від трьох до восьми відсотків громадян України, надання права на висування кандидата на пост Президента лише партіям і блокам означає відсторонення від цієї суспільно важливої процедури, абсолютної більшості громадян України.

Наслідком такого підходу буде зниження політичної активності наших громадян і політичне відчуження.

З цієї точки зору більш придатною виглядає норма законопроекту про висування кандидата на пост Президента також на зборах громадян і шляхом висування, яка увійшла до узгодженого законопроекту, та і зрештою маємо норму Конституції.

Друге, ми погоджуємося з тим, що недоцільно змінювати поділ єдиного загальнодержавного виборчого округу з 225 на 250, що пропонувалося раніше. Це додатково ускладнило б виборчий процес, створило б нові проблеми і протиріччя, які можуть бути пов'язані з утворенням нових округів. Інфраструктура виборчого процесу вже пристосувалася вже до нинішньої структури, яка складається з 225-ти.

Третє, хочу висловити застереження, щодо наступних положень законопроекту не можна утворювати територіальної дільничної виборчої комісії лише за поданням кандидатів на пост Президента України. Це заздалегідь створює конфлітогенну основу  у діяльності виборчих комісій, поширює сферу передвиборної боротьби на виборчі комісії. Це неприпустимо. При такому порядку утворення виборчих комісій вони не зможуть нормально виконувати свої функції і бути організатором виборчого процесу і арбітром у розв'язанні конфліктних ситуацій. Представники кандидатів на пост Президента України можуть мати пріоритетне право на включення до складу комісії, але склад комісій має обмежуватися тільки ними.

Четверте, треба зберегти серйозні фільтри у процесі реєстрації кандидатів на Президента. Зменшення кількості підписів до 500 тисяч призведе до збільшення кількості кандидатів. Ми не можемо перетворювати вибори Президента на пародію і ярмарок. Доцільно зберегти нинішню норму.

У випадку усунення зауважень фракція буде підтримувати цей законопроект.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пономаренко.

 

13:35:38

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

... зразу Івану Зайцю.

Відповідальність в законі, крім цього закону є Процесуальний кодекс, передбачена, але ви скажіть, як ми її застосовуємо. В 61-му окрузі Донецької області на останніх виборах ми спіймали одного виборця, який хотів вкинути 26 бюлетенів. Все - слідство, слідчий, міліція, ви скажіть, ми притягнули його до відповідальності? Я вважаю, що як би хоть одного, а тут від 3 до 5 в містах не столь отдаленных. От если б мы по результатам выборов хотя бы одного человека отправили в эти места нестоль отдаленные, тогда были бы уроком для других.

Мы брали з двох законів - Рудьковського і Ключковського все, що раціональне. І включали практику, яку ми здобули на виборах кандидатів в народні депутати. Якщо говорити за до вибори, я повинен сказати, що вибори зараз в одномандатних округах у нас у фарс перетворилися і можемо за раніше не обирати, не тратити на кожний округ по одному мільйону, зробити шахматку, хай влада розпише по цій шахматці, хто повинен бути депутатом і призначати.

Ми записали в законі норму про те. що не може бути спостерігачами службова особа, тому що на 61 окрузі подивилися всі заступники глави районної адміністрації, ходять збірками офіційний спостерігач, всі мери міст, сіл, сел і норму таку записали. Юрій Богданович тут казав, що ми передбачили в зв'язку з тим, що може бути повторне голосування і, може бути заблокована робота Виборчих комісій, передбачили норми, яка унеможливлює це застосування цієї норми.

Враховані також пропозиції депутатів про проведення теледебатів між кандидатами. Це була спірна норма, вона є необов'язковою, але вона є.

Зменшена кількість підписів на повторні вибори. Я повинен сказати, що група і тимчасова комісія зробила все, що могла. Якщо хтось зараз пропонує послати на друге читання, якщо хтось може зробити це краще, хай зробить при підготовці виборів до місцевих рад.

Я пропоную цей закон при голосуванні - коли там? - в четвер прийняти в другому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я по хвилині надам слово для Рудьковського як одного із співавторів законопроекту, він також буде особливу думку висловлювати. Томенко і Гавришу. і завершуємо.

 

13:39:04

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні слухачі. Я вважаю, що цей закон, який підготовлений робочою групою і підтриманий комісією, може голосуватися за основу і в цілому, тому що він враховує ті законопроекти, які були основою на початку, і вдосконалений законопроект до того, щоб провести демократичні вибори. Він включає всі аспекти: і забезпечення фінансування виборчої кампанії, і обмеження розмірів ціни на рекламу, а також він забезпечує новацію, на якій зупинився народний депутат Пономаренко. Ми внесли законопроекту: теледебати у другому турі, які фактично зобов'язують двох кандидатів, які входять до другого туру, прийти на теледебати і захистити свої програми перед всіма виборцями. Це дасть більш прозорий вибір Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Томенко. За ним Гавриш.

 

13:40:12

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би так само позитивно висловитись стосовно роботи робочої групи. Всі пропозиції, які я як автор і від своїх колег направляв в частині врегулювання проблем діяльності засобів масової інформації, значною мірою враховані і є тут у законі, і, я вважаю, є серйозним прогресом, бо ми врегульовуємо правила гри не лише в частині теледебатів, які ми запропонували, частині фінансування і багатьох інших проблем. Водночас кілька застережень хотів би сказати. Турбує неповністю норма наша, ми обмежили  використання  закордонних ЗМІ, очевидно, тут треба додати і ті, що ретранслюються в Україні не мають право брати участь в президентській виборчій кампанії, агітації. І звичайно мене непокоїть проблема того, що Верховний Суд може зняти з реєстрації за такі речі як міжетнічна там боротьба, підрив безпеки. Ми знаємо, після рішень судових в Україні що можна зняти будь-яку людину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Гавриш.

 

13:41:20

ГАВРИШ С.Б.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Тимчасова спеціальна комісія працювала в особливому режимі, і ми намагалися рахувати максимум  пропозицій народних депутатів, які були подані в тимчасові спеціальну комісію. Але компроміс, який відбувся, не дав можливості врахувати дійсно в деталях все те, що ми  гостро дискутували і на робочій групі, і тимчасовій  спеціальній комісії.

Звертаючись до шанованого мною письменника  Володимира Яворівського, хотів би сказати, що дуже вже емоційно ви висловили несприйняття цього закону - закону, над яким працювали ваші колеги і товариші з блоку "Нашої України". Я впевнений, що саме їхні позиції дозволили   зробити цей закон надзвичайно  демократичним і таким, який відповідає стандартам сучасної європейської демократії.

З другого  боку, ви як письменник знаєте, що порівняння не завжди .............. приводити, коли не розумієш з чим............ закінчитися.

Якщо на переправі поміняти  ще і того, хто керує кіньми, то....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення питання. Ну не можу зобидити Зайця. Будь ласка, Зайцю ще.

 

13:42:42

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Тут  одним виступаючим говорилося про те, що у нас є юридична відповідальність за порушення виборчого  законодавства. Але воно не застосовується. Так, у нас є три статті у Кримінальному кодексі, у нас є стаття у Кодексі про адміністративні правопорушення, але це такі статті, які практично неможливо  навіть застосувати. Але є прогалина. Це ціла низка, можливо даже 50 чи 60 статей  треба зробити. Тому я би так не розкидався тим, що у нас є законодавство, яке унеможливлює порушення виборчого законодавча.

Є ще один момент. Не можна поспішати у таких серйозних речах. Є право  депутатів подати  свої пропозиції щодо першого читання з тим, щоб можна було вдосконалити цей законопроект.

І ще одне. Процесуальним кодексом встановлюються процедури розгляду судові, а не відповідальність чи санкції вводяться. Це, щоб знали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, що, обговорення закінчили? Будемо голосувати? Добре. Тоді завтра проголосуємо.

Слухається питання - проект Закону про вибори депутатів місцевих рад (зараз я точно назву його по законопроекту), про вибори депутатів Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим, місцевих рад та  сільських, селищних, міських голів  (реєстраційний 2211).

Доповідає народний депутат Мельничук Михайло Васильович. Знову ж процедура 45 хвилин розгляду цього питання відповідно за процедурою Регламенту. Будь ласка, 10 хвилин на доповідь.

 

13:44:28

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Авторами  законопроекту 2211 на заміну раніше поданого поданий законопроект про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. 

Основні концептуальні положення даного законопроекту були узгоджені 11 березня 2004 року Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України по  опрацюванню проектів Законів України про внесення змін до Конституції України.

15 березня 2004 року робоча група за участю представника Президента України у Верховній Раді народного депутат Задорожнього, авторів даного законопроект, представників від Міністерства юстиції України, Департаменту державного будівництва, головних консультантів Адміністрації Президента  України, Головного  юридичного управління Верховної Ради України, представника Центральної виборчої комісії та за дорученням народного депутата Ключковського помічник Багашева внесли в законопроект про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів зміни, які стосувались принципових концептуальних питань, які були погоджені на тимчасовій комісії. Це стосувалося статті два, згідно якої передбачається обрання депутатів, ще раз повторюю для вас, шановні народні депутати.

Обрання депутатів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських, районних в містах, районних та обласних рад за пропорційною системою, за якою депутат обирається за виборчими списками кандидатів в депутати від організацій, політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій в багатомандатному окрузі, межі якого співпадають з межами відповідної територіальної громади або адміністративно-територіальної одиниці чи району в місті.

Обрання депутатів сільської та селищної рад пропонується проводити за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища, кількох сіл, жителі яких добровільно об'єднались в сільську громаду.

При цьому передбачається висування кандидатів в депутати до цих рад як організаціями політичних партій, виборчих блоків, організаціями політичних партій, так і шляхом самовисування.

Стаття 14 передбачає проведення вибрів до місцевих рад одночасно з виборами до Верховної Ради України. Були дискусії з цього приводу про розподіл, про те, щоб проводити вибори до Верховної Ради не весною, а осінню (листопад-місяць), пропонувалось проведення до місцевих рад. Але за рішенням комісії і більшості, які було проголосовано будуть проводитись вибори, рекомендується проведення виборів до Верховної Ради України і до місцевих рад одночасно.

Врегульовано так же питання статтею три щодо участі в голосуванні ув'язнених та військовослужбовців строкової служби, які не є членами відповідної територіальної громади. Дільничні виборці комісії, їх повноваження уніфіковані Законом України "Про вибори народних депутатів України”. Стаття  26 унеможливлює прийняття рішення виборчої комісії про саморозпуск. Врегульовано також порядок та черговість підрахунку голосів на виборчій дільниці. Статтею 86 викладено порядок та розмір формування виборчого фонду місцевої організації, встановлює граничні норми, про які я би хотів сьогодні вам розповісти. Значить, гранична сума витрат пропонується щодо виборчого фонду.

Слідуюче.  20 тисяч виборців, 20 тисяч гривень, до 50 тисяч відповідно 50 тисяч, 100 - 100 тисяч, до 500 тисяч виборців - 250 тисяч гривень, до одного мільйона виборців - 500 тисяч гривень, понад 1 мільйон виборців - 1 мільйон гривень.

Гранична сума витрат виборчого фонду кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови не може перевищувати  половини суми партій і блоків, це або... викладено частиною другою цієї статті. Значить, щодо кандидата в одномандатному виборчому окрузі, пропонується 500 неоподаткованих мінімумів.  Фізична особа може внести суму до 30 неоподаткованих мінімумів.

Безумовно, що у ході  розгляду цих питань були дискусії щодо міст, які мають понад 1,5 мільйона до 2 мільйонів виборців. Але якщо будуть відповідні пропозиції у вас шановні народні депутати до другого читання, ми опрацюємо у робочій групі ваші пропозиції.

Слідуюче, на що я хотів би звернути увагу. Дуже багато дискусій було, значить, визначення щодо реєстрації. Застереження було, що іноді комісії рішеннями суду безпідставно знімаються кандидати з реєстрації від відповідних або це партій, блоків, або які висуваються до  сільської, селищної ради відповідної партії. Ми врегулювали це статтею 48 даного законопроекту.

Я би хотів просто декілька слів сказати про передумови, значить, якими ми  користувалися, коли готували цей законопроект.

Ми все-таки сподіваємося на те, що суспільство на сьогоднішній день готово до такої системи виборів до такого рівня, як ми сьогодні вам запропонували. Підстави для цього у мене є. Аналітика, яка дає сьогодні право проінформувати вас, шановні колеги, щодо результатів виборів у 2002 році. Вони засвідчують, що у висуванні кандидатів у депутати до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів політичними партіями, блоками на сьогоднішній день кандидата або, будемо говорити, обрані депутати за рекомендаціями політичних партій, блоків сьогодні працюють: в обласних радах ми маємо 36, 5 відсотків таких депутатів; в районних радах - 35,5; в радах містах республіканських, Автономної Республіки Крим, із спеціальним статусом обласного значення сьогодні працюють  43 відсотка депутатів; у радах  міст районного значення - 27,9 відсотках; до районних містах в радах сьогодні працюють 46,6 відсотка. Зверніть увагу, шановні колеги, на статистику висування депутатів політичними партіями, блоками до сільських, селищних рад. І на сьогоднішній день там працюють: в селищних радах - 15,8 відсотка, в сільських - 9,4. Тобто ми погоджуємося з тим, що на рівні сільської, селищної ради повинна залишитися мажоритарна система виборів, тому що привабливість на сьогоднішній день на цьому рівні не є такою високою, яку би дали нам підстави. І тому ми можемо просто підставити сільські, селищні ради з цього приводу, де можуть не відбуватися вибори.

Хотів би я сьогодні також зазначити, що передумовою для подання даного законопроекту і винесення на обговорення в залу і прийняття рішення з цього приводу нас ще наштовхнула така ситуація, що у виборчому процесі до місцевих рад беруть участь понад  10 тисяч територіальних громад. Тому важливо, щоб з прийняттям цього закону все-таки підвищувалася роль і відповідальність місцевих осередків політичних партій і блоків.

Ми розуміємо, що коли йдуть вибори одночасно, на пропорційній основі, якщо буде прийнятий закон, до Верховної Ради, то до місцевих виборів дуже увага з боку осередків місцевих не настільки, як до Верховної Ради. Тому і відповідальність на рівні району, міста, області трошки нижче, ніж це увага до виборів до Верховної Ради.

Я також хотів би поділитися деякими питаннями щодо аналізу виборів у 2000 році до Верховної Ради, тому що вони є присутніми і є як би орієнтиром для місцевої... для виборів до місцевої ради.

Шановні народні депутати, ми узгодили деякі позиції щодо зауважень Головного науково-експерного управління. Прикладом вже в розданому вам законопроекті ми врахували ті пропозиції, які були з боку Головного науково-експерного управління.

Є ще деякі інші напрацювання і новшества в цьому законопроекті. Але час вичерпаний, я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запишіться.

Будь ласка, 5 хвилин. Висвітліть.  Лещенко, підготуватися Шкілю.

 

13:54:51

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Михайло Васильовичу, звичайно, я і мої колеги підтримуємо зазначений законопроект. Але чи не здається вам, що ви, автори, ставите у надзвичайно скрутне становище органи виконавчої влади? Справа в тому, що їм вже немає з кого більше брати і заганяти в партії, і в Аграрну, потім Народно-демократичну, потім Соціал-демократичну з буквою "о", тепер партію регіонів. Де ж вони людей візьмуть, якщо такий закон буде прийнятий?  Дякую.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Ну, яким чином я би відповів, безумовно, в якій сьогодні знаходиться та чи інша партія, думаю, що кожна партія має людські ресурси, має відповідних членів партії, але я не встиг сказати про вибори щодо Верховної Ради, де дійсно виборці вже зрозуміли і підтримали ті політичні сили, яким вони більше довіряють. Вважаю, що кожна партія має потужний потенціал зареєстрованих міських осередків для того, щоб прийняти участь у виборах.

Думаю, що даним законопроектом ні в яку скруту ні жодна партія, яка має представництва на рівні, регіональному рівні, місцевому рівні не поставлено в скруту даним законопроектом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль. Підготуватися Майстришину.

 

13:56:17

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, звичайно, треба буде підтримувати цей  законопроект в першому читанні - це без заперечень там ще можна буде щось обговорювати, доповнювати, покращувати. Але в мене тут трошки іншого плану запитання.

От ви розумієте, все одно чекає Україну адміністративна реформа і так чи інакше ми будемо переглядати систему адміністрування України - області, райони і таке інше. Я взагалі вважаю, що базовою для України є район, а областю, тим паче, обласна рада виконує додаткову часом допоміжну, а часом і не потрібну функцію, тому що вони тільки розподіляють, обласна рада, те, що не дорозпределила Верховна. А потрібно, щоб і бюджет формувався знизу, тобто з районів. Тому я хотів би запропонувати в прикінцевих положеннях передбачити зміни, органічні зміни цього закону, коли він стане законом, після адміністративної реформи, тому що це дуже важливо і, я ще раз переконаний, що в Україні адміністративна реформа потрібна була 5-7 років тому. А, так чи інакше ми будемо її проводити. От ваше ставлення до цього? Дякую.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В.  Дякую за запитання. Безумовно, що ми готували даний законопроект для розгляду при сьогоднішньому адміністративному устрої. І безумовно, що будь-який закон потребує доопрацювання. Якщо це проведено: адміністративно-територіальний устрій або зміни до..., - то безумовно, що будуть відповідно зміни і до даного законопроекту.

я вважаю, що це на часі. Я з вами погоджуюсь, тому що на практиці, працюючи головою районної ради, я дуже багато зрозумів: як важливо, щоб принциповою була, дійсно, районна рада, де покладається, безумовно, і відповідальність за соціально-економічний розвиток територій і таке інше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Майстришин. За ним Мельник.

 

13:58:06

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", виборчий округ номер 14.

Знаєте, дуже важливий закон, особливо з огляду на роботу депутатів-мажоритарників, коли ми зараз їдемо в округ і нас будуть про це запитувати.

Хотілося б, щоб більш чітко пояснили, які ж там спрощені процедури щодо зняття з реєстрації, щоб унеможливити оце свавілля, яке відбувається на місцях. І особливо що мене цікавить: знаєте, в мене в окрузі - можливо, на всій Україні такого не було, - в селі Біркові були перевибори три рази, і ніяк ця ситуація... знаєте, кожний з кандидатів подавав в суд і вигравав його. Давайте ми подумаємо, як удосконалити систему, щоб оце свавілля поствиборне якимось чином не відбивалося на місцях. Дякую.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Дякую, шановний колего, за запитання.

Мова йде про те, що ми все-таки унеможливлюємо деякі питання про зняття просто з реєстрації кандидатів, якщо він якимось чином не подобається комусь. Я маю на увазі, що сьогодні ми унеможливлюємо це питання стосовно, якщо подається або десь помилка допущена в поданні: там крапка, кома, - або інші, такі несуттєві, несуттєві, які не дають підстав для того, щоб був знятий відповідний кандидат в депутати. Це дуже чітко викладено і підтримано спеціальною комісією, і група узгодила цю статтю закону.

Все-таки думаю, що нам вдалося знайти ту формулу, яка сьогодні унеможливлює просто отак комусь нижчого зняти. Є підстави, які ми виклали: коли може бути знятий відповідний кандидат, перелік  цих підстав викладених у даному  законопроекті, я думаю, що він більш чіткіше викладений, ніж це було  в тій редакції закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельник.

 

 14:00:10

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Соціалістична партія України.

Звичайно, цей законопроект ми будемо  підтримувати, він носить  відповідну базу.

А тепер я хотів би, маючи час, передати  слово Олександру Петровичу Баранівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Баранівського мікрофон, будь ласка.

 

14:00:34

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Баранівський, фракція соціалістів.

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, у вас виписано, що  до дільничних комісій не можуть входити близькі родичі кандидатів. Наскільки вони у вас виписані, хто ближчий родич, хто дальший родич, чи  це сваха, скажімо, чи не використають це проти кандидата?

Слідуюче. Припинення повноважень дільничних комісій достроково може зробити прокурор чи той, хто утворив, а чому не лише суд, чому ми  тут прокурорів вмішуємо?

І ще одне. Чи цей закон унеможливлює потім призначення тимчасово виконуючих  обов'язки міського голови, як це зараз відбулося в Мукачево, інших містах? Чи є така перепона, щоб не було  такого свавілля, як зараз?

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Дякую, Олександре Петровичу.

Ми чітко у пункті 12  статті 21 дали визначення, хто є  близькими родичами. І    вже в даний внесений в заміну законопроект передбачає, що близькі родичі,  це є чоловік, дружина, батьки і повнолітні діти, оце  чітко визначення дано.

І що стосовно вилученого втручання прокуратури. Це вже теж зроблено, тільки за рішенням суду і за поданням відповідних територіальних комісій щодо суду, якщо десь не вирішується якесь питання.

Я думаю, що ми дали відповідь на  дуже багато запитань тих, які надходили від депутатів. Ми врахували все  і те, що можливо було врахувати до першого читання. Але, якщо будуть ще надходити пропозиції до даного законопроекту, готова група готова опрацювати до другого читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайле Васильович. Сідайте.

За рішенням Тимчасової спеціальної комісії співдоповідачем визначений співголова комісії  Олександр Олександрович Мороз. Будь ласка, 3 хвилини.

 

14:02:51

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, це важливий проект, очевидно найскладніший із виборчого законодавства. Комісія і робоча група, працюючи над ним, виходила з того, що він може стати елементом єдиного виборчого  кодексу. Враховані всі нюанси процедурні, які дають можливість адаптувати потім всі  законопроекти. В  ньому є особливості відносно там права  голосувати, хто має, до інших структур влади, хто до місцевих органів влади, хто і в якій спосіб висуває кандидатів. Це все відрегульовано і Михайло Васильович частково доповів про ці речі.

Ми вважаємо, що такий закон буде важливою складовою політичного структурування суспільства. Разом із законом про вибори Президента і про вибори до Верховної Ради цей закон створює  умову відповідності політичного впливу на владу по всьому вертикальному зрізу суспільства. І це є умова зворотного зв'язку від виборця до всіх ланок влади. Я вважаю, що це принципово важливо.

Закон передбачає посилення функції і ролі місцевих представницьких органів, і пропозиція авторів змін до Конституції, один із авторів Анатолій Матвієнко, який вносить  конкретний проект закону разом з іншими депутатами, я вважаю, що ця позиція має бути  врахована після голосування про зміни до Конституції.

Врешті, приймаючи цей закон, розглядаючи зміни до Конституції, ми приступаємо лише до складної політичної реформи - реформи і державного управління, і реформи умов для підконтрольності влади народу.

Комісія сьогодні працює напружено. Вона готова врахувати всі  розумні пропозиції. Давайте скористаємося такою можливістю і підготуємо закон, який буде ефективно працювати на..., під час відповідних кампаній і не дозволятиме втручатися у волю народу з боку адміністративних структур, з боку адміністрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

Запишіться на запитання. Будь ласка, три хвилини. Висвітліть. Шевчук, підготуватись Миговичу.

 

14:05:26

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі. Шановний Олександре Олександровичу, я, дійсно, як член тимчасової комісії хочу засвідчити велику роботу, яка проведена комісією і зокрема вами, як співголовою цієї комісії. І ми виходимо на заключний етап і думаю, що ці закони будуть проголосовані. Але моє питання трошки в іншому.

Сьогодні на розгляді в комітеті є питання про концепцію та стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у державах-учасницях СНД. Цей документ готується для ратифікації. Якщо ви знайомі з ним, то там є положення, яке от суперечить якраз тим законодавчим актам, які напрацьовувались ТСК під вашим головуванням. Чи означатиме це, що ви будете відстоювати при ратифікації ваше авторське право чи все-таки з ідеологічних міркувань підете на ратифікацію концепції СНД? Дякую.

 

МОРОЗ О.О. Я думаю, Сергій Володимирович, що концепція у країнах СНД розроблялася до нашого закону. І оскільки якість нашого закону, на мій погляд, вища і демократичний рівень вищий, ми будемо рекомендувати і країнам СНД підтягуватися до цього рівня і відстоювати саме ці засади, які ми тут передбачаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мигович, за ним Шкіль.

 

14:06:50

МИГОВИЧ І.І.

 Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів.     

Шановний Олександр Олександрович, і комісією, і очолювана вашим колективом проведена дійсно велика робота по розробці цього надзвичайно актуального законопроекту. Кажучи про всі три, які розглядаються, одне з найвужчих місць - це контроль за результатами голосування. Чи передбачено в цьому або в попередніх законопроектах можливість перевірки співпадання наслідків голосування, протоколів і наявних бюлетенів в урнах. Дякую.

 

МОРОЗ О.О.  Розробляючи всі виборчі закони  і в тому числі цей, ми звертали особливу увагу  і на особливість оскарження результатів виборів і особливо   на  контроль за підрахунком голосів. Тому  видача протоколів спостерігачам і іншим учасникам виборчого процесу передбачена тут. І якщо політична структура, партія зокрема чи виборчий блок може забезпечити паралельний підрахунок голосів або іншим способом забезпечити контроль за виборами, то цьому створенні відповідні умови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шкіль.

 

14:08:13

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Олександре Олександровичу, я хотів би поцікавитися просто і ваше ставлення до адміністративно-територіальної реформи, бо все ж таки цей закон буде регламентувати вибори  до місцевих органів влади і передбачає обласну раду. Я весь час кажу, я палкий противник існування цієї інституції, нам необхідно виходити на рівень все-таки районних рад і укріплювати місцеве самоврядування все-таки властиво  там. І додаткове питання. Західні всі інституції передбачають логотипи політичних партій, які будуть брати участь у виборах. А враховуючи, що це будуть регіональні представництва, то ці от логотипи, які би чітко  ідентифікували одну політичну силу від іншої, я  думаю, були б незайві у бюлетенях, коли  будуть голосуватися на рівні там села, селища, міст і областей. Ваше ставлення до цього? Дякую.

 

МОРОЗ О.О.  Відносно адмінтериторіальної реформи, ми не можемо писати проект Закону, прив'язуючись до того, що ще не існує. Тобто ми враховуємо нинішній адміністративно-територіальний устрій, а певні відозміни, які відбудуться у процедурі формування представницьких органів на місцевому рівні, будуть враховані безперечно і в тому проекті, про який я говорив раніше, який буде пропонувати Анатолій Сергійович Матвієнко.

Відносно  того, що  люди повинні ідентифікувати ту партію, за кандидатів якої вони голосують, це враховується рівнями представлення списків: район до районної ради і ця  ж районна  організація може рекомендувати до місцевих структур влади, люди будуть знати, бо так чи інакше район - не така велика територія, щоб громада не знала, хто яку партію представляє. І відповідно до обласної ради так само. Міські партійні організації будуть рекомендувати кандидатів до міських рад і до районів у містах рад. Таким чином тут, я думаю, простіше для виборця з'ясувати, хто кого представляє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Сідайте, будь ласка. П'ятнадцять хвилин на обговорення. Будь ласка, Заєць. Підготуватися Пузакову.

 

14:10:33

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Судячи з того, скільки депутатів зараз у залі, я бачу, наші депутати не дуже піклуються про місцеве самоврядування, а дарма. Якщо обговорювати цей законопроект, він є дуже важливим для нас, бо основа організації державної - це все-таки так чи інакше, суспільної, це є самоврядування.

Так-от, якщо почати аналізувати цей законопроект, то можна сказати, що йому так само властиві ті ж недоліки, які і для законопроекту про вибори Президента України. Нічого тут не говориться про юридичну відповідальність, не говориться ні в плані використання адміністративного ресурсу сьогодні, це зловживання службовим становищем, це використання ресурсів органів чи підприємств, це багато інших речей. Тому мені так само здається, що його треба допрацьовувати у цій частині, звернути увагу на Кримінальний кодекс і на Адміністративний кодекс. Ми повинні закрити шляхи підкупу виборців, ми повинні закрити шляхи маніпуляції із свідомістю наших громадян.

Друге. Мені видається, що треба розвести вибори до органів місцевого самоврядування і Верховної Ради. Тому що виборець має контролювати владу через певні невеликі проміжки часу. Ми ж робимо таку ситуацію, на чотири роки обирається влада, чотири роки влада робить що хоче з цим народом, жди потім четвертого року, коли ти можеш їх змінити.

Так само я думаю, що є деякі протиріччя в цьому законопроекті із Конституцією України. Сьогодні відповідно до нашої Конституції районні ради і обласні ради, вони є виразниками інтересів громад села, селища,  чи міста.

Я не бачу сьогодні механізму в цьому законопроекті, який забезпечує представництво цієї громади, а отже є велика небезпека, що інтереси села, чи селища, чи міста будуть не представлені на регіональному чи на обласному рівні. Тому і в цьому напрямку треба удосконалювати цей законопроект, щоб ввести його в конституційне поле і створити такі механізми представництва, яким треба говорити, які потрібні сьогодні для того, щоб самоврядування діяло.

Я думаю, що цей законопроект не може голосуватися в цілому, так само, як і законопроект про вибори Президента. Треба його голосувати в першому читанні і віддавати його на доопрацювання або треба повернутися обличчям до місцевого самоврядування.

Я приклад вам такий назву. Нещодавно в суботу, неділю, понеділок у Закарпатті відзначалася 65-та річниця Карпатської України, а телебачення показало лише одного чиновника чи двох чиновників з Ужгороду, і ні одного громадянина з Хуста, де були багатотисячні маніфестації, де відкривалася дошка, де голова міста організовував всі ці речі. От таке у нас ставлення сьогодні до місцевого самоврядування.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пузаков, підготуватися Кармазіну.

 

14:13:46

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую.  Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

В пункті 6 статті 3 відмічено, що немає права голосу на місцевих виборах громадянин України, визнаний судом недієздатним.

Виникає питання: чому судом, а не медичним закладом встановлюється недієздатність, і хто в такому разі буде подавати подання в суд на встановлення недієздатності громадянина і який критерій цієї недієздатності?

Що ж до пропозицій про виключення виконавчих комітетів місцевих рад з числа суб'єктів, які уповноважені створювати комісії, то вона дуже правильна. Закон повинен чітко визначити, що виборами виключно займаються виборчі комісії. Втручання ж у виборчих процес територіальних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування повинно кваліфікуватися як порушення закону, а винні притягуватися до відповідальності.

Взагалі законопроект з цього питання, внесений народними депутатами Морозом, Вінським та Мельничуком, актуальний і потрібний. Я також згоден зі статтею другою, де говориться, що вибори депутатів до сільських, селищних рад повинні проводитись по мажоритарній системі, але ми не повинні відкидати і пропорційну систему. А вибори депутатів до районних та міських рад тільки на пропорційній основі.

Багато виборців не погоджуються щодо прямих виборів сільських, селищних, районних та міських голів і пропонують, щоб вони обиралися тільки на відповідних сесіях із числа обраних депутатів.

А взагалі ми будемо голосувати і підтримувати цей  законопроект в цілому і за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Гірнику.

 

14:15:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Прийняття цього закону - це є останній камінь, який має скріплювати цемент тої національної зради, яка називається змінами до Конституції України, якою хочуть забезпечити збереження чинної влади при владі.

І я вважаю, що усунення комітетів, зокрема Комітету з питань місцевого самоврядування, від прийняття рішень, від розгляду цих проектів, від висловлювання своєї позиції - це є антиконституційний акт.

Крім того, тут був сьогодні, Олександр Олександрович відповідав на питання. Олександре Олександровичу, ви добре знаєте Регламент. Але ви знаєте, що постанову ваша комісія тимчасова внесла тільки вчора ввечері. І ви добре розумієте, що це дуже непросте питання для народу. А ми спитали в суспільства чи в того народу, на який посилаємося: а чи готове воно сьогодні, чи хоче воно цього? Не готове. Воно краще нас розуміє, Олександр Олександрович, краще нас. Але чи хоче воно цього? То чому ж тоді не закладемо, не приймемо референдум, не проведемо з цього питання одночасно з виборами Президента і не будемо  спішити нікуди і не будемо ув'язувати це в певними чіткими домовленостями з Банковою вулицею. Але тоді не будуть внесені зміни, тоді не буде  збережений цей уряд маріонетковий, не буде збережений цей режим злочинний.

Сьогодні з 1 квітня планується в Одесі майже у два рази підвищити плату за комунальні послуги. До кого піти цій людині, якщо у нього  не буде конкретного депутата? Що ми робимо, шановні? Чи ми думаємо, що ми робимо?

Я звертаюся до тих сорока депутатів, які зараз знаходяться у цій залі. На жаль, нас тут тільки сорок, і звертаюся до громадян України. Мабуть треба вимагати права референдуму, мабуть треба вимагати, щоб зараз були встановлені законодавчі шляхи до припинення фальсифікацій, які можуть бути цих виборів.

Мабуть, якщо треба гласність  і відкритість виборчого процесу встановлювати у статті 13, то має бути сказано засобам масової інформації незалежно від форм власності. Сьогодні мені міський голова  Одеси Боделан  не дає  жодного ні телевізійного, ні  жодного. Не друкує у своїй газеті міській, бо він вважає, що то своя міська газета. Ви розумієте? І так продається, просто  розпродається держава. Также буде розпродана вона, коди зараз ми приймемо цей закон. Я проти цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, замість  Соболєва Гірник. Підготуватися Матвієнку від комітету.

 

14:19:05

ГІРНИК Є.О.

Гірник, Долинський виборчий округ,  фракція " Наша Україна".

Шановні депутати! Шановні виборці! Одним із небагатьох позитивів, так званої, політичної реформи є певне реформування виборчого законодавства. І дуже доброю знаковою подією  є  довгоочікуваний сьогодні розгляд законопроекту про вибори місцевих депутатів, бо діюче законодавство  вже двічі довело і неспроможність запобігання  фальсифікаціям, і несправедливий підхід, коли міста-мільйонники і десятитисячний сільський район  мають однакове представництво, припустимо, в обласних радах.

Підкреслена  безпартійність і аполітичність діючого закону дозволяє старій посткомуністичній номенклатурі безперервно обирати саму себе, а новим грошовим мішкам просто купувати вигідні округи до міських рад в основному, що подеколи обходиться, як наприклад у Києві, дорожчі, ніж вибори до Верховної Ради України.

Даний законопроект  є певною спробою розірвати порочне коло самовідтворення діючої, так званої, еліти і політичної структуризації суспільства. Але поспішати треба не поспішаючи. І тому я категорично проти прийняття в цілому, а тільки в першому  читанні.

Основні  недоліки. Категорично проти суміщення обох виборів до Верховної Ради і до місцевих органів, якщо обидва проводяться за пропорційною системою. Безумовно смішними виглядають границі виборчих фондів як до місцевих виборів, так і до президентських. Я не може  собі уявити, щоб міський голова Києва був обраний  коштом 100 тисяч американських доларів. Безумовно потребує квотування представництво жінок. Ганебне вчорашнє  голосування  показує деякі нерозуміння чоловіків в цьому питанні. Квотування жіночого представництва як до Верховної Ради, так і до місцевих органів самоврядування. Не зовсім ясно у представленому законі виглядають багатомандатні вибори до обласної і районної ради. Знову ж таки, треба чіткіше виписати,  щоб від обласного   центру  і від якоїсь сільської громади не було однакового представництва. Абсолютно незадовільним є 3-процентний виборчий бар'єр по багатомандатних виборах. Безумовно тут чомусь зовсім упущено питання прямих виборів голів областей та районів. В ході конституційної реформи безумовно  треба до цього нам повернутися.

І останнє. Щодо посадових осіб місцевого самоврядування та державної влади, треба викинути народних депутатів України, інакше ми не будем брати участі в  цьому процесі.

Пропоную підтримати в першому читанні і внести....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, народний депутат Матвієнко, потім хвилину Шкілю.

 

14:22:23

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги, українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Я хотів би висловити деякі міркування. Перше, я є заступником консультативно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради і маю обов'язок - доручення цієї консультативно-дорадчої ради, куди входять керівники обласних, міських і районних структур місцевого самоврядування висловити, що вони категорично заперечують проти того, щоб цей закон приймати. Але я маю особисту думку. І моя особиста думка зводиться до того. що варто нам сміливо йти і робити сміливі кроки на пропорційній складовій. Але я маю деякі сумніви і хотів би звернутися, Олександр Олександрович, до вас і до пана Мельничука з приводу цих сумнівів.

Сумнів перший: ота серйозність, з якою ми сьогодні обговорюємо цей законопроект, мене серйозно турбує. І чи не кидають нас, чіпляючи в тому числі і пропорційними виборами як до Верховної Ради, так і до місцевого самоврядування в ім'я якогось іншого, дійсно, шулерського кроку, який нам готують?

Я не бачу більшовиків і для мене це є тривожним. І вони з огидою будуть голосувати за цей закон, як мені відомо, але я не знаю, до яких пір вони цю огиду будуть демонструвати.

Друге. Я не думаю, що все так просто, тому що нам треба синхронізувати законопроекти до народних депутатів України, місцевих органів. Вони сьогодні не синхронізовані як і з законом, який сьогодні готується про місцеве самоврядування. Якщо ми будемо поспіхом це робити, я думаю, ми можемо наламати дуже багато дров, які складуть певну проблему потім реалізації цього закону.

Давайте тепер подивимся ще на одну проблему, яка сьогодні існує. Ми можемо знищити такий рівень місцевого самоврядування як базовий. А ми визначили, що це - село, селище, місто. І це - найголовніше, що є в місцевому самоврядуванні. Район і область це є рівні місцевого самоврядування, які мають вирішувати спільні інтереси територіальних громад, тобто село, селище, місто. А таким чином може бути таке, що більшість територіальних громад в районі і в області не буде представлено. Я хочу вас запитати: а які ж тоді спільні інтереси і де тоді цей механізм захисту цих спільних інтересів? Тому це проблема, яку варто дуже серйозно обговорити.

Тепер одночасно чи неодночасно проводити вибори до Верховної Ради, якщо можна, буквально ще 30 секунд, до Верховної Ради і до місцевих органів. Здавалося б, що логічно одночасно. Бо партії йдуть, і за партії голосують. Але у нас є проблема, Сан Санич, чи буде одна і та сама конфігурація блоків? Бо на місцевому рівні може бути утворений один блок із однією конфігурацією, а на всеукраїнському рівні, може бути утворений інший блок, і яку колізію ми тут створюємо? Як нам тоді розібратися із ментальністю наших виборців.

І останнє. Я прошу ще дві секунди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь лака, ще увімкніть мікрофон.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ще п'ять секунд. Ми маємо дуже добре подивитися. І ми зараз готуємо закон не тільки змін до Конституції, за що я вам дякую, Сан Санич, ви підтримуєте, але й ми готуємо Закон по місцеве самоврядування. І цей закон має бути дуже серйозно вмонтований. Бо сильний голова і обрана Рада на пропорційній основі може створити певну колізію. І нам потрібно чітко розмежувати повноваження і механізм противаг.

Тому я вважаю, що треба спішити, тобто треба рухатися швидко, але не кваплячись, щоб не наробити дурниць. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль. За ним хвилинку Беспалий.

 

14:26:16

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

По-перше, я хотів би наголосити на двох аспектах. Аспект перший. Я є противником того, щоб були прямі вибори голови, тобто керівника району і області. Тут ми відразу закладаємо певне протиріччя. Політична партія, яка не має можливості поставити своїх людей в список, вона кине все, махне рукою і буде працювати тільки на те, щоб обрати свого голову, припустимо, району. Інша політична партія обирає, отримає більшість в районі, і закладається конфліктна ситуація.

Тому я думаю, що виборче право не буде порушено, якщо виборці делегують свої права депутатам районної ради, а депутати районної ради оберуть керівника району. Тоді це буде абсолютно природній, повноцінний процес. Те ж саме могло б торкатися і області. Але я вже наголошував, що я противник нинішнього територіально-адміністративного устрою, противник області загалом.

І друге. Шкода, що тут автор пропозиції щодо гендерної рівності в районних радах пішов. Я хотів би бачити ту районну раду, де б можна було б обирати скільки там? 60 відсотків жінок пропонуючи, чи 40 за списком. Наприклад, на Львівщині це буде неможливо. Я хотів би бачити, в інших областях як буде.

А щодо прихильників гендерної політики, я пропоную, щоб гендерність розповсюджувалась і на посаду Президента. Два  рази у нас був чоловік Президентом, тому на третій раз треба обрати Президентом жінку.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Беспалий Борис Якович.

 

14:27:45

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я хотів в даному випадку, ситуація загалом вже ясна, всі розуміють, про що йдеться.

Я хотів звернути увагу тільки на одну обставину, і, можливо, більше звернутися на тих, хто дуже боїться пропорційних виборів на рівні районів, областей і міст.

Я хочу  звернути увагу на відповідальність депутатів перед виборцями. Якщо у нас сьогодні є такий розсіяний депутатський корпус, то абсолютно незрозуміло, хто несе відповідальність за той непотріб, який дуже часто буває на місцях. Тому я хотів підкреслити, що сама сутність пропорційної чи складової виборів, це те, що до влади приходять ті або інші політичні команди, просто в політиці вони називаються партіями. І політика, як і всяка інша добра справа, є грою абсолютно командною.

І тому, я думаю, боятися переходу до пропорційної система абсолютно не варто, вона чудово виправдовує себе в ряді європейських країн і на місцевому рівні, наприклад, в Швеції, яка може бути, вважатися зразковою країною, і в Польщі, яка пішла цим шляхом і прогресує вперед України. І думаю, для нас це є важливо.

Друга обставина, я думаю, що все ж таки трьохвідсотковий бар'єр, він є дуже занизький. Чому? І так само і до Верховної Ради. Все ж таки мають бути представлені політичні еліти, а не політичні аутсайдери. Тут зібралася політична еліта України, я не розумію, чому ми говоримо про пониження бар'єру. Треба, щоб були команди, і команди потужні, здатні взяти на себе відповідальність.

Тепер третя обставина, пропорційна система, це вже всі знають, вона значно зменшує мотив зловживання владою, тому що проходять всі політичні команди, які здолали бар'єр, ну, в даному випадку чотири чи п'ять, і це, звичайно, не узгоджується з тією версією, яка сьогодні, на жаль, ще панує, де, наприклад, в районній державній адміністрації або у міській раді, складається така шахматка, де заповнюються бажані кандидати, які всіма правдами і неправдами вони потім  складають більшу частину  депутатського корпусу. Все ж таки треба більше довіряти виборцям і менше намагатися триматися за ці крісла.

І останнє. Я те ж не можу сказати, я теж шкодую, що вчора ми якось там, ну березень тим більше,  третій місяць, третє таке число, і ми  до жінок якось поставились таким не дуже належним чином. Хоча у місцевих радах якраз  представництво жінок є більшим. Я думаю, у виборчому законодавстві ми повинні більшою мірою врахувати інтереси і кращої нашої частини людства.

Тому підсумовуючи, я хотів би сказати таку річ. Шановні колеги, не треба боятися виборців, не треба ховатися  за адміністративний ресурс, давайте цей закон все ж таки за основу приймемо, а інші моменти потім відрегулюємо,  зокрема і відповідальність, контроль, тощо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Яковлевич, докажіть це і своєму голові комітету.  Будь ласка, від доповідачів слово Олександру Олександровичу. Ввімкніть мікрофон.

 

14:30:58

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу.

Були зауваження і менш важливі і принципові. Хочу сказати таке, давайте візьмемо і проаналізуємо склад місцевих рад, наприклад, районних рад. І виявитися, що сьогодні у багатьох радах 70 відсотків членів, депутатів районної ради проживають у райцентрі, це представники управлінських районних структур, які ніякого  відношення не мають до територіальних громад безпосередньо. Хоч розумію, що вони намагаються враховувати потреби територіальних громад. Є таке застереження. Давайте попробуємо його врахувати ці зауваження, які робив Анатолій Сергійович до другого читання, але мати, виходити також  із тої реальності, яка склалася на сьогодні.

І другий момент. Те, що пропонував Юрій  Кармазін відносно  там порадитися  із суспільством через референдум. Я думаю, що він тут трошки сказав не те, що  він знає, бо упаси Боже нас зараз від нових  референдумів, ми знаємо що це таке. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, дайте завершити...

Ввімкніть мікрофон.

 

14:32:17

МОРОЗ О.О.

Дайте закінчити. Тому мова йде про те, що, обираючись на останніх виборах, ми говорили виборцям про необхідність політичної реформи, про необхідні зміни Закону про вибори, до місцевих рад зокрема. І тому люди довіряють нам. І вже перша реакція, навіть тільки те, що ми поставили це питання для обговорення, вже викликає велику зацікавленість місцевих громад, в тому числі і представників не тільки політичної структури, а й місцевої еліти, управлінців і, зокрема, виборців. Я гадаю, що ми робимо правильний крок - треба тільки зробити його точним. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будемо завершувати. Завершуємо обговорення питання проекту Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Приймати рішення будемо завтра.

Я щиро дякую тим народним депутатам, які взяли активну участь в обговоренні цих питань. Приношу вибачення за певне порушення Регламенту з приводу того, що ми продовжили більш ніж на 15 хвилин. Але ми з вами домовились, що завершимо розгляд цього питання саме сьогодні на ранковому засіданні.

О 15-й годині відбудуються парламентські слухання: "Онкологічні захворювання в Україні: проблеми та шляхи подолання". О 16-й годині починається робота в комітетах і фракціях.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.