ЗАСІДАННЯ  ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30  вересня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.

Прошу шановні колеги підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:02:28

Зареєструвалося -429

Зареєструвалося 429 народних депутатів. Ранкове засідання  Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги Бондарчука Олександра Васильовича. Давайте привітаємо його, побажаємо всіляких гараздів, успіхів.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Депутатська група "Європейський вибір" рішенням від 29 вересня 2003 року вивела зі складу уповноважених осіб депутатської групи Савчука Володимира Миколайовича та уповноважила представляти депутатську групу "Європейський вибір" Матвієнкова Сергія Анатолійовича та Сівковича Володимира Леонідовича.

Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України. Плюща Івана  Степановича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи" та входження його до складу  депутатської фракції "Наша Україна". Ратушняка Сергія Миколайовича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи". Сацюка Володимира Миколайовича зі складу депутатської групи "Європейський вибір".

Шановні колеги, відповідно  до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій,  оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступи. А я тим часом, якщо немає заперечень, оголошу депутатські запити, що надійшли. Немає заперечень? Дякую.

Надійшли запити народних депутатів України. Раїси Богатирьової до Прем'єр-міністра України щодо стану державного фінансування у сфері культури в Україні. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:04:55

За-79

Рішення не прийнято.

Бориса Райкова до Прем'єр-міністра України стосовно виконання чинного законодавства щодо перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:24

За-105

Рішення прийнято.

Віктора Ющенка до Прем'єр-міністра України стосовно фінансового забезпечення соціальної сфери міста Доринська Луганської області та проведення тарифних ставок на шахті "........... нова" у відповідність до чинного законодавства. Ставлю про направлення запиту.

 

10:05:57

За-135

Рішення прийнято.

Віктора Капуцина до Прем'єр-міністра України стосовно виділення коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2003 рік про відновлення водозахисних дамб на річці Тиса біля міста Тячів Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:33

За-131

Рішення прийнято.

Івана Гаврилюка до Прем'єр-міністра України з приводу зволікання з продовження будівництва середньої школи у селищі  Верхнє, Синьовидне Соколівського району Львівської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:04

За-132

Рішення прийнято.

Олега Зарубінського до Прем`єр-міністра України з приводу неналежного фінансування впровадження єдиної державної автоматизованої паспортної системи в 2003 році. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:31

За-128

Рішення прийнято.

Олега Грачева до Прем`єр-міністра України стосовно надання текстів протоколів щодо доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Світової організації торгівлі. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:00

За-88

Рішення не прийнято.

Ігора Осташа до Прем’єр-міністра України

 

10:08:29

За-134

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем’єр-міністра України

 

10:09:00

За-96

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів намагання продажу вінницького підприємства "Завод залізобетонних конструкцій"   шляхом доведення його до банкрутства.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:30

За-132

Сергія Слабенка  до  Прем’єр-міністра України

 

10:10:00

За-119

Рішення прийнято.

Георгія Крючкова до Прем’єр-міністра України

 

10:10:36

За-96

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до  Прем’єр-міністра України

 

10:11:14

За-143

Рішення прийнято.

Михайла Волинця до Прем’єр-міністра України ...Міністерства палива і енергетики до Державного комітету України з водного господарства.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:43

За-130

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України щодо створення міжвідомчої комісії у зв'язку з масовим захворюванням дітей невідомою хворобою у селі Вербляни, що межує з Яворівським полігоном.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:15

За-185

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості по заробітній платі працівникам акціонерного товариства "......нський гірничий комбінат" Хмельницької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:44

За-139

Рішення прийнято.

В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України стосовно обставин ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про схвалення участі України у створенні Єдиного економічного простору.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:16

За-132

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України з приводу законності дій співробітників прес-центру Кабінету Міністрів України у ході інциденту із закриттям журналістів у залі прес-центру 17 вересня цього року. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:51

За-163

Рішення прийнято.

Віктора Борщевського до Прем'єр-міністра України з приводу блокування Державним комітетом зв'язку та інформатизації впровадження вітчизняної мікрохвильової інтегрованої телерадіоінформаційної системи.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:21

За-98

Рішення прийнято.

Анатолія Козловського до Першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно фінансування молодіжної програми в Миколаївський області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

За-74.

Рішення не прийнято.

Сергія Головатого до Генерального прокурора України  в зв'язку з незадоволенням  відповіддю на депутатське звернення стосовно надання копій документів,  на підставі яких прес-служба Генеральної прокуратури підготувала повідомлення та коментар для засобів масової інформації про виступ спеціального представника бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:27

За-98

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу невиконання рішень Кіровського  суду  Кіровограда, міста Кіровограда автотранспортним підприємством  "Реформа" . Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:56

За-84

Рішення не прийнято.

Миколи Рудьковського до Генерального прокурора України з приводу  законності виселення мешканців житлових будинків для малосімейних у місті Чернігові. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:27

За-127

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Генерального прокурора України з  приводу неналежного реагування органів прокуратури на депутатське звернення щодо діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу "Південний Буг".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:56

За-101

Рішення прийнято.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України з приводу незадоволення розглядом надісланого депутатом до  Генеральної прокуратури листа громадянки міста Суми.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:25

За-93

Рішення прийнято.

Василя Онопенка до Генерального прокурора України щодо  порушення працівниками міліції Хустського районного відділення внутрішніх справ та головою Тячівської районної державної адміністрації конституційних принципів функціонування судової вдали.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:55

За-119

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Генерального прокурора України, голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації щодо перевірки фактів зловживань з боку посадових осіб підприємства "Хмельницькцукор" та законності відселення сімей працівників із гуртожитку цього підприємства.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:29

За-122

Рішення прийнято.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України  про перевірку даних про вбивство відповідального секретаря Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів  України Миколи Медолиза як свідка злочинів, вчинених окремими державними діячами України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:00

За-185

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України, голови Державної податкової адміністрації України стосовно дотримання вимог  законодавства податковими органами міста Львова при проведенні перевірки господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська газета" та порушення кримінальної справи проти його  засновника.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:38

За-125

Рішення прийнято.

В’ячеслава Кириленка до Генерального прокурора України  щодо необхідності порушення кримінальної справи за фактами перешкоджання професійної діяльності журналістів при розгляді Кабінетом Міністрів України питання про участь у створенні  Єдиного економічного простору.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:10

За-121

Рішення прийнято.

Василя Бартківа до міністра Внутрішніх справ у з приводу виділення Долинському районному відділу управління Міністерства внутрішніх справ Івано-Франківської області автотранспорту, оснащеного технічними засобами зв'язку. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:42

За-55

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до міністра освіти і науки України щодо передачі Одеському  коледжу стандартизації, метрології та сертифікації у  підпорядкування Державного комітету України з питань  технічного регулювання та споживчої політики.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:17

За-129

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до міністра палива та енергетики з приводу недбалості посадових осіб акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" при прийомі і передачі житлового будинку у місті Кіровограді. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:46

За-86

Рішення не прийнято.

Василя Бартківа до міністра охорони здоров'я України з приводу забезпечення слуховими апаратами дітей-інвалідів слуху села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:15

За-117

Рішення прийнято.

Івана Миговича до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення, голови Головного контрольно-ревізійного управління України стосовно захисту соціальних прав працівників і збереження  Всеукраїнського державного видавництва "Карпати". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:49

За-129

Грипи народних депутатів - Супрун, Король та інші - до голови Державної податкової адміністрації України щодо законності дій посадових осіб Державної податкової інспекції Дніпровського району міста Києва стосовно дочірнього підприємства кондитерська корпорація "Рошен". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:23:27

За-132

Рішення прийнято.

Миколи Кравченка до голови Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту стосовно порядку денного засідання Колегії державного комітету. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:23:54

За-96

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Ключковський, Тягнибок, всього п'ять народних депутатів - до президента Федерації футболу України щодо можливості виконання обов'язків головного тренера збірної команди України з футболу на громадських засадах. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:24:25

За-178

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля до голови правління українського національного фонду "Взаєморозуміння і примирення" стосовно причин недбалого ставлення керівництва львівського обласного відділення фонду до звернень колишніх остарбайтерів. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:24:56

За-130

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Лукашук, Співачук, Нечипорук та інші - до Генерального прокурора України щодо перевірки законності та порушень при веденні будівництва торгово-сервісного центру "Поділля" на території Розшошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:25:34

За-151

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Іван заєць, Олексіюк, Асадчев, Загрева та інші - до Генерального прокурора України щодо дотримання законності в діяльності Міністерства транспорту України при проведенні перевірок фінансово-господарської діяльності НАП "Львівські авіалінії". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:08

За-111

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до віце-прем'єр-міністра України Табачника Дмитра щодо виконання Носівським Чернігівської області управління по газифікації та газопостачанню Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" (у частині надання знижки по сплаті по користуванню природним газом).

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:48

За-121

Рішення прийнято.

Володимира Лещенка до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування органів прокуратури Чернігівської області на заяви громадянина України помічника консультанта народного депутата України Дубини.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:19

За-101

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України про зрив урядової програми комплексних заходів щодо розвитку і функціонування української мови, про фінансові зловживання, що призвели до її недофінансування і прямих збитків державному бюджетові України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:58

За-128

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України з приводу невиконання рішень Кіровського суду міста Кіровограда автотранспортним підприємством "Реформа".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:28:28

За-106

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Генерального прокурора України, міністра юстиції України про перевірку інформації про порушення конституційного права громадян на освіту, пов'язаних з видачею дипломів невстановленого зразка.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:29:07

За-63

Рішення не прийнято.

Всі запити, які були подані в установленому порядку, розглянуті.

Шановні колеги, переходимо до виступів уповноважених від фракцій. Я прошу подати заявки на виступ, хто ще не подав.

У зв'язку з тим, що ми вже півгодини працюємо, я просив би дотримуватись неухильно регламенту - 3 хвилини.

Слово має Олександр Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Турчинову.

З процедури, будь ласка. Відносно трансляції? Є пропозиція включити трансляцію на площу. Заперечення є? Немає. Прошу включити трансляцію на площу. Будь ласка, Олександр Олександрович.

(Ш у м  у  з а л і)

 

10:31:02

МОРОЗ О.О.

Заява парламентської фракції Соціалістичної партії України з приводу ставлення уряду  до зарплати і пільг. Зайве нагадувати, як живуть сьогодні переважна більшість українців. Розбещені безкарністю Президент і уряд не хочуть бачити, що за вікнами їхніх мерседесів коїться геноцид  проти власного народу. Злочинно попирається Конституція,  де 46 статтею передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат  та допомоги не повинні бути нижчими від прожиткового мінімуму. Все робиться з метою самозбереження влади, бо  відомо, що голодного легше тримати в покорі.  Відтак з року в рік мінімальна заробітна плата, що становить базу для відрахування в пенсійний фонд утримується на рівні 50 відсотків від прожиткового мінімуму.

Злочинним є і щорічне  виправдовування уряду про етапне наближення мінімальної заробітної плати, пенсій та соціальних виплат до  прожиткового мінімуму, виходячи з можливості держави.  Це спотворює прийнятий недавно закон про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування. Розрахунки показують, що згідно із  цією урядовою практикою значно зменшиться розмір пенсій порівняно, навіть, із нинішніми.

Зрозуміло, що такий механізм розрахований не на бідних, а на  багатих, хоча є розрахунок і на бідних. За таких пенсій вони дешевше обійдуться багатим на виборах. За такого механізму нарахування пенсій люди змушені працювати ще 10-15 років, аби додати до пенсії ще якісь копійки.

Отже збуваються наміри влади продовжити пенсійний вік аж  до такого, щоб пенсії взагалі не призначати, не те що платити.

 Наміри влади збільшити мінімальну заробітну плату в наступному році аж на 14 гривень, в умовах, коли на один хліб витрати зросли на більшу  суму демонструють фарисейство і  цинізм, з яким влада "турбується про народ".

Ще один зразок аморальності влади - перехід від пільгової допомоги ветеранам до адресної в розрахунку, що у більшості немічних людей не дійти, ні доповзти за оформленням адресної допомоги. Кримінальна влада безбожно обирає найзлиденніших людей. Це у той час, коли недоїмки з податків зросли  за рік на 600 мільйонів гривень і склали 14 ..............гривень, а у нас податкової служби більше, ніж у Сполучених Штатах Америки.

І це у той час, коли  на кучмівську авантюру в Іраку викидається 97 мільярдів гривень, коли утримання президентських курортних закладів потребує більше 90 мільйонів, коли знаходиться на палац Президента близько 100 мільйонів. Перелік можна продовжити, він свідчить, що у влади повністю страчене почуття совісті, про втрату глузду я не кажу, бо його, схоже, і не було.

Фракція рішуче засуджує таку практику. Кабінет Міністрів, як суб'єкт законодавчої ініціативи повинен терміново подати до Верховної Ради пропозиції до бюджету по індексації доходів громадян на величину нижчу від зростання цін на предмети першої необхідності, в першу чергу, на всі харчові продукти.

Ми пропонуємо  також ще цілий комплекс пропозицій, якщо уряд не буде їх вносити, ми самі готові внести їх. Сподіваємося, що ці пропозиції одержать підтримку всіх народних депутатів. Лише за таких умов бюджетний комітет Верховної Ради може розглядати представлений Кабміном законопроект бюджету на наступний рік, а за таких лише умов фракція буде брати участь у його розгляді.

 

ГОЛОВА. Олександр Турчинов, від фракції Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:34:47

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! Днями прокуратура вже в котре за останні роки бадьоро прозвітувала про розкриття вбивства Ігоря Александрова. Прокурор Піскун не злазить з екранів  державного телебачення, вихваляючи власні здобутки в роботі, називає прізвища виконавців та замовників вбивства.

Але ж я хочу вас запитати: "А хто відповість за загублене життя громадянина Вередюка, якого прокуратура безпідставно називала вбивцею, а Верховний суд засудив, незважаючи на виправдальне рішення місцевих судів?" Генеральна прокуратура разом з Верховним Судом вбили, як виявляється, невинну людину. І хто тепер Піскун чи Маляренко повинен опинитися на лаві підсудних, щоб  відповісти за цей злочин.

Хто буде відповідати за те, що силові  установи та суди  перетворені на катівні для людей? Хто втішить серця батьків, чиї діти опинилися за гратами і померли в застінках, не витримавши катування? Хто полічить зламані піскунами та маляренками долі сотень невинних?

Днями мені довелося стати свідком  безпрецедентного   садизму з боку Шевченківського суду міста Києва. 70-річний Геннадій Тимошенко, якого влада вже більше року тримає  в політичних  заручниках, доведений судово-карною системою фактично до втрати не тільки здоров'я, але й життя. Лікарі двох "швидких допомог" прямо в судовій залі зафіксували, що у нього стався інсульт, але суддя, навіть не приховуючи свої телефонні консультації з Банковою та Різницькою, залишив під вартою вмираючу людину.

Ми вже звикли до фабрикацій справ та незаконного переслідування представників опозиції та їх рідних. Сьогодні влада хоче примусити  нас звикнути до публічного  катування та вбивства  прямо в судових залах. кучма та його оточення клонують суди, які готові  вбивати невинних людей, глумитися над законом, нормами  моралі та елементарної людяності. Аби тільки виконати брудне  політичне  замовлення.

Протягом останнього  часу судова гілка влади остаточно втратила будь-яку незалежність, а поодинокі випадки об'єктивних  рішень судів можливі тільки  у тому разі, якщо заради виконання свого обов'язку суддя свідомо готовий іти на неминучу загрозу переслідування та репресій.

Печерне судочинство Печерського суду, відверте знущання над законом та здоровим глуздом в Шевченківському суді  міста Києва, ганебна судова вакханалія навколо виборів в Мукачеві, деморализація Верховного Суду - все це ланки одного ланцюга. Українські суди готують до тотальної фальсифікації майбутніх  президентських та парламентських виборів. Це та дорога, по якій вітчизняне судочинство з благословення Кучми, Маляренка та Піскуна крокує до прірви. Довгий час останньою перепоною, яка заважала чинній владі встановити повне беззаконня, покінчити з правами людини та  демократією в країні була судова система. Не витримавши  залякування, шантажу та переслідування кримінальної влади, цей так і не розбудований бастіон з приходом до його керівництва пана Маляренка пав. Сьогодні ми не маємо незалежного  об'єктивного судочинства, бо суди в Україні разом з міліцією, спецслужбами, прокуратурою перетворюються на цільну  єдину систему репресій, покарань, я  закінчую, катувань та знущань над людьми.

 

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

ТУРЧИНОВ О.В. Я закінчую.

Шановні народні депутати,  Верховна Рада зобов'язана негайно втрутитися у ситуацію і покласти край судову свавіллю. Ми не маємо права незворушно спостерігати за тим, як нищаться останні основи нашої демократії. Ми пропонуємо негайно заслухати звіт Голови Верховного суду Маляренко  про хід судової реформи. І коли виявиться, що голова суду не в змозі забезпечити нормальну, конституційну діяльність судів, ми повинні домагатися його відставки. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, прошу уваги.

Шановні колеги, зараз відповідно до запису має виступати представник "Нашої України". Фракція "Наша Україна", прошу уваги, вимагає право на виступ передати голові обласної ради Сендаку. Оскільки є такі намагання Верховної Ради, для цього треба прийняти нам рішення шляхом голосування. Прошу уваги. Я для того, щоб не зірвали роботу Верховної Ради. Прошу уважно слухати. Рішення  Верховної Ради з процедурних та організаційних питань приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України.

Я ставлю на голосування вимогу фракції  "Наша Україна" про передачу права на виступ голові Львівської обласної ради пану Сендаку.

 

10:39:40

За-224

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, слово від фракції має Володимир Яворівський, будь ласка.

Я ще раз ставлю на голосування, останній раз, про надання слова пану Сендаку, голові Львівської обласної ради. Після того прошу не зривати роботу сесії.

 

10:40:19

За-259

Прошу уваги. Слово має голова Львівської обласної ради  пан Сендак. Будь ласка, де? Три хвилини. Прошу уваги.

 

СЕНДАК.

Шановна Президія, шановні депутати Верховної Ради! Звертаюся до вас, як голова Львівської обласної ради, як керівник найвищого представницького органу області, яка є знакою в України, адже власне з Львівщини розпочався процес відновлення української державності і демократизації суспільства. З глибокою тривогою у серці хочу проінформувати вас, що протягом останнього року на Львівщині відбуваються події, які цілковито суперечать базовим принципам демократії та Конституції України. Причиною дестабілізації ситуації в регіоні є Державна податкова адміністрація у Львівській області на чолі з Сергієм Медведчуком, яка використовує державну службу з метою політичного тиску і політичної розправи.

Сьогодні на Львівщині уперше після 1990 року відбуваються процеси утиску свободи слова. Це цинічне переслідування податковою адміністрацією львівських газет, бізнесових структур, банків, тиск на рекламодавців, цензура заведена на львівському державному телебаченні. Невдовзі можемо очікувати усунення з посади директора Державної телерадіокомпанії Ярослава Климовича і призначення на цю посаду представника СДПУ(о). Вважаю, що якщо такий крок відбудеться, це викличе хвилі невдоволення і протесту більшості мас-медійних кіл регіону, громадських організацій та політичних партій.

Прошу депутатів Верховної Ради втрутитися в ситуацію з потуранням свободи слова на Львівщині і допомогти нам солідарно відстояти принципи демократії. Рішенням від 6 червня 2003 року номер 171 про ситуацію в області у зв'язку з кадровими змінами Львівська обласна рада висловила недовіру Сергію Медведчуку. Це рішення було прийнято, враховуючи обговорення на попередніх сесіях обласної ради, питання про соціально-політичну ситуацію у Львівській області та опираючись на висновки Комітету Верховної Ради України по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

Після прийняття такого рішення став відчутним ще більший тиск на депутатів Львівської обласної ради. Народним обранцям, які ввійшли до депутатської більшості, погрожують звільненням з роботи, фальсифікацією кримінальних справ і навіть були випадки відвертого залякування і шантажу. Все досягло апогею після останньої сесії Львівської обласної ради, яка відбулася 25 вересня 2003 року.

Деяких депутатів обласної ради (я закінчую), чотирьох голів районних державних адміністрацій уже звільнено, не дивлячись на позитивні показники їхньої господарської роботи.

Я переконаний, що ці зміни відбулись в результаті вкрай необ'єктивного викривленого інформування глави держави, у тому числі з вуст голови Державної податкової адміністрації у Львівській області Сергія Медведчука.

Шановні депутати! Висловлюючи свою добру волю, народ України обрав нас, як своїх представників в органах влади для захисту народних інтересів, відстоювання національних позицій...

 

ГОЛОВА. Дякую.

30 секунд, закінчуйте, будь ласка.

 

СЕНДАК.  Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас з проханням: підтримайте Львівську обласну раду. Зараз дві третіх, вчора на позачерговому засіданні позачергової сесії знову виразили недовіру, адже йде утиск, йде переслідування. Якщо ми разом з вами, і ви не підтримаєте, а я надіюсь на вашу надію, на вас! Потрібно створити слідчу комісію, це треба проголосувати більшості для того, щоб все-таки розслідувати, чим займається податкова адміністрація в Львівській області, де йдуть кадрові зміни, що кожних три місяці, я закінчую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

СЕНДАК. Вчора змінили начальника СБУ в Львівській області, який пропрацював три місяці, змінили начальника таможні, де зараз йде відкритий завіз товарів бракованих, контрабанди в нашу Україну. Я надіюсь на вас, прошу підтримки! Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВА. Дякую.

Слово має від фракції політичних партій..

Дякую.

 

СЕНДАК. Шановні депутати! (Оплески)

 

ГОЛОВА. Все, все, все. Я дякую.

Все, все, я дякую. Ви вже ж подякували.

 

СЕНДАК. Володимир Михайлович, я вручаю вам касету об'єктивного, як працювала сесія, не ту, яку дають Медведчуки нашому Президенту. Будь ласка, нехай подивляться депутати народні України і.............. звернення.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Григорій Дашутін, будь ласка.

Григорій Дашутін, фракція промисловців, підприємців і "Трудової України".  Підготуватися Михайлу Добкіну.

 

10:45:54

ДАШУТІН Г.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Фракція політичних Партій промисловців, підприємців та "Трудова Україна" привертає увагу народних депутатів України до вирішення проблеми, яка має велике соціально-економічне значення на державному рівні до потреби підготувати молоді робочі кадри в системі професійно-технічної освіти.

Її актуальність обумовлюється кількома чинниками. По-перше, сталим ростом економіки в останні роки, що збільшує потреби в робітниках, які мають достатньо високий рівень теоретичної і практичної підготовки і здібні працювати в умовах сучасного високотехнологічного виробництва.

По-друге, тим, що на ринку праці молодь без кваліфікації залишається сьогодні не витребуваною з усіма негативними соціальними наслідками, які випливають з цього факту.

Не буду далеко ходити за прикладами. Сьогодні в Сумській області промислові підприємства змушені залучати з сіл колишніх працівників, які повернулися до землі, втративши в 90-ті роки роботу в місті.

Свого часу проблема підготовки робочих кадрів для промисловості і сільського господарства більш-менш задовільно вирішувала система професійно-технічної освіти. Але нині вона потребує, перебуває в жалюгідному стані. Матеріально-технічна база дійшла до занепаду, рівень викладання, м'яко кажучи, бажає чекати кращого. ............ зарплата викладача в середньому навіть не досягає 200 гривень.

Рівень комп'ютеризації ліцеїв, в котрі перетворені колишні ПТУ, в жодній мірі не відповідають вимогам дня.

Пішла в небуття колишня система базових підприємств. Там, де.......... училища виробництва, де майбутні робітники проходили практику, де їх готували до роботи саме в цьому підприємстві.

До проблем підготовки робочих кадрів сьогодні варто додати таку: чисельність хлопців, які йдуть до лав в армію, скорочується.

А в старі часи там, в армії, значна кількість молоді теж отримувала фахову підготовку. Поверталися додому, маючи професію водія, механіка та інше.

Працювала також система підготовки кадрів через ДОССАФ. Це теж аргументи на користь більшої уваги до системи професійної освіти.

Те, що ми маємо тут нині, треба привести у відповідність з вимогами сьогодення. Вони обумовлені швидкими темпами структурних зрушень в економіці, старіння знань, здобутих у процесі первинної професійно-освітньої підготовки.

Значимість і складність окреслених вище проблем є настільки великою, що, можливо, повернутися до створення бюджету на сьогоднішній день, де сьогодні закладено всього 60 мільйонів гривень, що в жодному разі не вирішує проблеми, про які йшлося вище. Треба знайти можливість збільшити фінансування системи професійно-технічної освіти для виведення її з кризи і наближення до сучасних стандартів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Добкін від депутатської групи "Демократичні ініціативи". Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

10:49:22

ДОБКІН М.М.

Шановні колеги, шановний головуючий. Проблема бідності та безробіття на сьогодні сягнула таких розмірів, що перетворилася на одну з реальних загроз національній безпеці України. Понад половина працездатного населення не має змоги працевлаштуватися. 70 відсотків з тих, хто має роботу, заробляють не більше 200 гривень на місяць. Внаслідок цього від 5 до 7 мільйонів українців працюють за кордоном. Фактично чверть працездатного населення України працює за її межами.

Разом з тим, жоден з нормативних актів, що регулюють посередництво у працевлаштуванні наших громадян за кордоном, не передбачає оформлення медичної та пенсійної страховки, компенсації на випадок травмування або загибелі , судового захисту прав українців. Поширеними є випадки обману та шахрайства.  Чинне законодавство не обмежує посередників у стягненні значних сум за працевлаштування та доставку до іншої країни. Воно не забезпечує захисту від невиконання цими компаніями взятих на себе зобов'язань.

Відсутні налагоджені схеми державного контролю за діяльністю агенцій з працевлаштування за кордоном. Більшість .. агенцій, які набирають українських моряків для роботи  на іноземних судах, користуються недосконалістю чинного законодавства. Вони, майже, ніколи не зазначають ... судового захисту інтересів моряка,  або відшкодування збитків за заподіяння шкоди здоров'ю. Моніторинг  Уповноваженого з прав людини виявили значну кількість порушень і зловживань в діяльності посередницьких фірм. Так до Федерації морських професійних спілок України протягом минулих двох років звернулася 1654 українських моряка з  проханням надати допомогу щодо виплати заробітної плати, компенсації в зв'язку з заподіяною їх здоров'ю шкоди та  юридичну допомогу.

Держава повинна взяти на себе відповідальність за  забезпечення належних умов праці цих людей . Так, ці люди працюють за межами України, але вони залишили Україну не через брак  патріотизму,  а через те, що українська держава не змогла забезпечити їм належної умови праці на батківщині. Не заважаючи на труднощі, люді виконують важку та виснажливу роботу, щоб забезпечити добробут своїх сімей.  Трудові іммігранти приносять значну  користь і український економіці. Заробивши гроші за кордоном, вони привозять іх до України і витрачають на купівлю українських товарів, тим самим розвиваючи  місцеве виробництво.

Яких кроків може вжити  український уряд для допомоги громадянам України, які працюють за кордоном.

Перш за все, необхідно вдосконалити національне законодавство з питань діяльності підприємств. що здійснюють посередництво з працевлаштування громадян України за кордоном. Цю тему вже порушено народним депутатом Шибком, який подав на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект.

Необхідно також легалізувати їх статус, уклавши відповідні угоди з урядами країн, де працюють найбільше українців. Цей крок поширить на українців чинність місцевого трудового законодавства,  а отже приведе їх умови праці у відповідність до національних стандартів і  убезпечить їх від шахрайства.

Хочу наголосити, ці люди не вимагають від держави грошей, вони самостійно знайшли можливість їх заробити. Від України, як від правової держави, вимагається тільки захист прав цих громадян, створення належних умов для їх діяльності та захист від шахрайства.

Дякую за увагу.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Петру Миколайовичу Симоненку.

Наступний - Шурма.

 

10:52:53

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні народні депутати! Дорогі наші батьки, ветерани війни і праці! На площі під стінами Верховної Ради  зібралися тисячі людей,  багато з них прийшли, як кажуть, з останніх сил, а мільйони їх ровесників з останньою надією слухають нас сьогодні по радіо.

Сьогодні ми, комуністи,  привертаємо увагу всього суспільства до  смертельної загрози, яка нависла над найбільш знедоленою, найбільш незахищеною, а тепер ще й приниженою і скривдженою частиною наших співвітчизників. Ми ще і ще раз вимагаємо  від діючої влади відмовитися від чергових злочинних дій, уряд відмовитися від своїх підлих і підступних намірів позбавити наших славетних ветеранів війни і праці, студентську та учнівську молодь, жіноцтво законних пільг, які вони заслужили, заробили, завоювали всім своїм героїчним життям, і більшість яких були встановлені для них ще радянською владою.

Нинішня аморальна, безвідповідальна і злочинна влада сліпа і глуха до горя і сліз простого народу, вона абсолютно нічого не сприймає і не хоче сприймати. Це грубий, варварський акт наруги над хворими, виснаженими важким життям, а нерідко й одинокими  людьми. Адже жалюгідний середній розмір їх пенсії чи державної підтримки  складає лише половину, а то і менше, розміру прожиткового мінімуму, і втрата пільг для них - це відчутний удар по їх убогому бюджету.

Ретиві чиновники цинічно без сорому і совісті вже зараз примушують немічних людей шляхом обманів і пустих обіцянок, брутальних погроз і шантажу писати  заяви про ніби-то добровільну відмову від цих пільг в обмін на, так звану, адресну допомогу.

Чим все це може  закінчитися, зрозуміло кожному, не буде ні пільг, ні адресної допомоги, а буде різне зниження життєвого рівня ветеранів, пенсіонерів та інвалідів, а також їхніх  сімей.

Дорогі наші ветерани! Ми, комуністи, знаємо і завжди пам'ятаємо, що саме ви створювали  могутній потенціал нашої країни, яким ми всі так гордилися і який з таким вовчим завзяттям розкрадають  нинішні тимчасові правителі і їх представники з цієї трибуни сьогодні сльози ллють начеб-то на захист інтересів народу. Та ми віримо, що прийде час і справедливість восторжествує. Ми глибоко обурені, що напередодні 60-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників на 13-тому році незалежності Української держави правлячий режим замість того, щоб вжити хоч  якихось бодай найменших заходів для забезпечення спокійної старості і заслуженого  відпочинку наших ветеранів цинічно намагається за їх рахунок, а це значить, за рахунок скорочення їх віку, вирішити свої заплутані кланово-кримінальні фінансові проблеми - збалансувати бюджет на 2004 рік. Заміна пільг на адресну допомогу - це складова політики геноциду проти власного народу!

Ми, комуністи, давно вже застерігали і пропонували звідки можна найти гроші. Треба коротко сказати: "Не красти, а віддавати народу те, що  народ заслужив і заробив".

Ми рішуче і категорично вимагаємо сьогодні скасувати сумнозвісні гробові  постанови кабмінові №253 від 2 березня минулого року і  Верховної Ради України  від 19 червня  цього року про заміну визначених законодавством пільг для ветеранів війни, пенсіонерів та інвалідів на, так звану, адресну допомогу. Ми, депутати-комуністи,  закликаємо своїх колег народних депутатів, вимагаємо від уряду та Президента України вибачитися перед ветеранами, пенсіонерами, інвалідами, іншими категоріями, які користуються пільгами, і знайти можливість, щоб хоч якось покращити їх життя. Ці люди - це наші батьки і матері! Це наші старші брати і сестри! І своїм життям, своїм потом і кров'ю вони заслужили на старості літ кращої долі. І не слід забувати, що старість - це й наш завтрашній день.

З цієї високої державної трибуни я звертаюся до народу України. Люди добрі! Пам'ятаємо, що захист ветеранів, ......... їх конституційного права на життя - це наш священний синівський обов'язок перед живими  і мертвими, перед прийдешніми поколіннями! Дякую.

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Шурмі.

 

10:57:35

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної  партії  України (об'єднаної).

Шановні колеги, 25 вересня цього року  у стінах Львівської міської та обласної рад відбулися події, які виходять за звичні уявлення про політичну боротьбу в Україні. У цей день приїзд близько 20 народних  депутатів від блоку "Наша Україна" приніс у сесійні зали знайомі методи політичної боротьби: застосування психологічного тиску, політичної, ідеологічної нетерпимості, демонстрація неповаги до інститутів влади, відверта неправда та замовчування фактів, цинізм, залякування, демонстрація сили та обструкція, тактика формування образу ворога. Заклики і поведінка в кінцевому результаті  дестабілізували ситуацію на Львівщині. Ситуація невипадкова. Це результат тривалої компанії, метою якої було показати, що у Львові може бути тільки  одна точка зору, одна політична позиція. Інколи виникає враження, що дехто з українських політиків багато чому навчився у колишньої радянської влади. Адже тільки  у ті часи висловлювання іншої точки зору називалося провокацією, злочином чи просто божевіллям.

Ви, народні депутати від блоку "Наша Україна", виступаєте проти участі України в ЄЕП, ви проти внесення змін до Конституції, ви маєте право та можливість відстоювати свою позицію і не тільки у Львові, але у Харкові, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Миколаєві та інших містах України. Право висловити свої ............ мають і соціал-демократи. Так, ми підтримуємо ідею входження України в Єдиний економічний простір при умові дотримання Конституції,  законів  України...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість виступити народному депутату.

 

ШУРМА І.М. ...міжнародних угод України та готові захищати українські національні інтереси на всіх етапах його становлення.

Так ми підтримуємо ідею політичної реформи і робимо все від нас залежне, щоб вона була  реалізована  в інтересах розбудови демократичного суспільства, коли влада буде політично  відповідальною.

Об'єднані соціал-демократи неодноразово звертали увагу на ті наслідки, до яких призводять політичні наїзди на Львівщину. Бажання звести рахунки з владою та політичними опонентами сіють агресію, розбрат, ненависть, нетерпимість до іншої думки, підкилимові антисемітські настрої. Ми сьогодні повинні відверто назвати цю ідеологію своїм іменем. Це новітня ідеологія - ..........., нашизм. Це дефініція не є утвором СДПУ(о) чи журналістів, ця реакція людей, які стали свідками тих подій 25 вересня у Львові, для вас, Вікторе Андрійовичу, це напевно виглядає дивним. Вони мають відмінні від блоку "Нашої України" погляди. Це реальність, оскільки не існує монопольного права на патріотизм і на любов України.

Фракція СДПУ(о) висловлює рішучий протест проти нагнітання політичного протистояння на Львівщині і, можливо, у всіх регіонах України. І заявляє...

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги.

 

ШУРМА І.М. І заявляє, що буде давати рішучу відсіч грубим і необгрунтованим нападам на партію, на її членів. Закликає до цивілізованих методів ведення публічної політичної боротьби.

І на закінчення 30 секунд...

 

ГОЛОВА. Дякую. Дайте, не заважайте, хай використає свій час. Прошу уваги.

 

ШУРМА І.М. Тридцять секунд. Я вам хочу доповісти, яка демократична обласна рада у Львівській області. Вчора тут пан Сендак не заявив, відбулася фактично розправа над тими людьми, які мали своє бачення щодо вступу в ЄЕП і висловили свою позицію. І вчора в обласні раді було зняти з голів комісій всіх людей, які проголосували за єдиний економічний простір і за свою позицію. Це є демократія по-львіськи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. Заспокойтеся. Я просто говорю, шановні колеги, давайте таким чином. Не тисніть. Я ще раз вам поясню. Я прошу, шановні колеги, я ще раз поясню. Я ставив на голосування  пропозицію, яка...

Ні, піднімемо... Я ще раз говорю, шановні колеги, піднімемо давайте стенограму, не тисніть, я ще раз прошу, все ми йшли по Регламенту, був нормально порядок. У вас є право для репліки, сядьте на місце.

Оскільки вам не сподобався виступ, ви можете слово для репліки взяти. Все інше... Шановні колеги, хто ще з керівників фракцій, від фракцій, які не записались, просять слово на виступ? Немає? Тоді будем закінчувати. Слаута, будь ласка. Все! Заспокойтесь. Потім у вас буде право на репліку, сядьте на місце. Давайте йти по Регламенту, я прошу вас. Прошу, шановні колеги. Від аграріїв має слово на виступ. Будь ласка. Ви будете мати право на репліку, виступите. Так ви візьмете слово і виступите. (Шум у залі)

Я прошу Секретаріат дати стенограму, як ми ставили на голосування. Не тисніть, будь ласка.

 

11:03:11

СЛАУТА В.А.

Слаута Віктор, Донецька область, фракція Аграрної партії України.

В останні роки економічна ситуація в агропромисловому комплексі, особливо в сільському господарстві ускладнюється. Суттєво зменшились обсяги виробництва основних видів продуктів. В 2002 році біля 60 відсотків сільгосппідприємств працювали збитково. Різко зростає і кредиторська заборгованість. Більшість господарств є неплатоспроможними. Рівень зарплати працюючих в сільському господарстві найнижчий серед всіх інших галузей.

Продовжує занепадати сільська соціальна інфраструктура, звужується коло сіл, жителі яких можуть отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання. Обсяги будівництва житла, об'єктів соціально-культурного призначення, інженерних мереж дійшли до мінімуму і вже тривалий час не компенсують навіть фізичного зносу основних фондів.

Неможливо забезпечити подальший динамічний розвиток аграрного комплексу через недостатню державну фінансову підтримку з метою здійснення кардинальних заходів з підвищення родючості грунтів, запровадження регулювання ринку продовольства, спрямованих на підтримку цінової кон'юнктури, забезпечення виробництва конкурентноспроможної продукції.

Ажіотажний попит, який виник в поточному році, ви всі знаєте, на внутрішньому продовольчому ринку, неконтрольоване зростання цін на харчові продукти через відсутність коштів на їх формування та з інших суб'єктивних причин був одним з наслідків такого підходу до розвитку агропромислового комплексу, який має визначальне значення в економіці нашої держави. Він знаходиться зараз на межі виживання, практично вичерпалися його потенціальні виробничі ресурси. Така дискримінаційна політика, яку уряд здійснює по відношенню до села, далі продовжуватися не може. Розрахунки показують, що при такому підході до фінансування загальна потреба коштів для АПК складе 8 мільярдів гривень проти 3,8 мільярди, передбачених статтею 35 проекту бюджету. При цьому надходження до Державного бюджету від сільгосппідприємств значно зростуть і можуть скласти в 2004 році уже 4 мільярди гривень, в тому числі від  сплати ПДВ - 2, підвищення ставок акцизного збору - 0,4, зміни критеріїв відношення сільгосппідприємств до платників фіксованого податку - 0,3 мільярди.

Ми не знаємо, що запропоновано по капвкладенням на соціальну сферу. Та уловка, яку тут зробили фінансисти - 50 на 50, вона не спрацює, місцевий бюджет не знайде 50 відсотків своїх коштів і не спрацюють капіталовкладення в цьому році, які там закладені.

І останнє, фракція по пільговим проблемам підтримує тих людей, які там стоять на вулиці. Це ще не сьогодні треба робити. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Ні, ні, ні, я прошу вас уваги! Ну, що ж ви!

Шановні колеги!

(Ш у м   у   з а л і)

Ну, буде право на репліку, тільки я... Я прошу заспокойтеся.

Шановні колеги, не захоплюйте трибуну! Ви хочете припинити роботу сесії? Давайте припинимо, немає питань.

Я прошу шановних народних депутатів, особливо ті фракції, які ще не виступали, не буде більше бажаючих від уповноважених від фракцій? Час вичерпаний.

У зв'язку з тим, що невдоволена оцінкам, які там прозвучали, фракція "Наша Україна" має право... Одну хвилинку. На репліку одну хвилину, будь ласка. Все.

Будете ви виступати, Володимир Олександрович з реплікою?

Будь ласка.

Я прошу вас, давайте дотримуватися Регламенту.

Ні, ні, досить вже, досить. Не треба.

 

 11:07:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Товариство, я зачитаю коротко, не всю, заяву блоку "Наша Україна".

Шановні співвітчизники. Сьогодні кожній мислячій людині в Україні зрозуміло: ладу в українській державі викрав у народу фінансово-політичний синдикат на ім'я СДПУ з маленьким бубликом у кінці.

Спершу вони викрали в європейських політиків принадну назву, маючи при тому таке відношення до демократії, як віслюк до космосу. А тоді, ледве перетягнувши ноги через критичний виборчий поріг, після чого мусили б сидіти в сінях законодавчого органу або на політичній гальорці, та, маючи нахабство, неправедні мільярди і безпринципність гаранта Конституції, приватизували і всі гілки влади в Україні, і самого Президента.

Українці з гіркотою можуть констатувати: після 12 років нібито незалежності, нібито руху до нібито демократії Україна знову повернулася до однопартійної системи, до того ж роль партії влади виконує антиукраїнський, антидемократичний клан скоробагатьків за рахунок озлиденілого українського народу.

За все, що відбувається нині в державі, несуть відповідальність саме вони. І з приходом у президентську канцелярію головного канцеляриста, а за сумісництвом - вождя "есдеків", українська політика набула зловісного, моторошного забарвлення.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вже не приховується її аморальність, адміністративне нахабство...

 

ГОЛОВА. Час вичерпаний. Мікрофон, будь ласка!

(Ш у м  у  з а л і)

Ну, 5 секунд. Закінчуйте, будь ласка. Тому що там зараз знову буде... Ми зводити стосунки тільки будемо.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Вони запопадливо імітують відданість лише одній людині в Україні - Президентові. І, судячи з поведінки, він вірить у це фарисейство. Насправді ж вони виціджують з України рештки її економічної потуги. Лише за останні місяці саме цим фінансовим синдикатом захоплено кілька міністерств, весь західний митний кордон, більшість обласних та районних адміністрацій, вільні економічні зони, силові структури, банки, суди, засоби масової інформації.

Такої безконтрольної, зухвалої монополії на планеті не має жодна партія!

 

ГОЛОВА. Володимир Олександрович, дякую. Все.  Дякую, все. Мікрофон. Більш не будемо.

Так, репліка з боку соціал-демократів. І переходимо працювати. Все інше, шановні колеги, з'ясувати можна стосунки поза сесійною залою. Будь ласка, репліку.

 

11:09:22

ШУФРИЧ Н.І.

В попередньому виступі було згадано партію Соціал-демократичної партії України об'єднаної. Ми маємо право на репліку. Але на сьогоднішній день "Наша Україна" зі всіма її партіями і блоками не варта того, щоб   ми про неї говорили. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми вже годину десять хвилин працюємо над  розглядом запитів, повідомлень і заяв, перебрали, як відомо вам 25 хвилин.

Тому у нас є всі підстави зараз перейти до розгляду питань відповідно до розгляду засідань  на вівторок.

Оголошується до розгляду, прошу уваги, шановні колеги, проекти законів до внесення змін до закону України про свободу  совісті та релігійні організації, нова редакція. Та про свободу  віросповідання та релігійні організації.

Доповідачі Бондаренко Віктор Дмитрович, Григорович Лілія  Степанівна, а також співдоповідач -  голова Комітету з питань культури і духовності Лесь Степанович Танюк.

Процедура розгляду цього питання запропонована профільним комітетом. Для доповіді 5 хвилин. відповіді на запитання - 5 хвилин, співдоповідь 5 і 5. Для  співдоповідача від комітету - 5 хвилин і решта часу, що залишається відвести на обговорення.

Ключковський, будь ласка.

 

11:11:04

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юлій Ключковський, "Наша Україна", Народний Рух України.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати. Якщо ми сьогодні приступимо до розгляду цього законопроекту, цих двох законопроектів, то ми грубо порушимо Регламент  Верховної Ради України.

Є два альтернативні законопроекти з цього приводу. Один з них проходив розгляд на комітеті і має висновки Науково-експертного управління. Інший, внесений задовго до Погоджувальної ради вчорашньої, не проходив через комітет і не має висновків Науково-експертного управління.

Сьогодні один із авторів, основний автор цього альтернативного законопроекту Ліля Григорович, є в закордонному відрядженні за  дорученням Верховної ради України.

Тому  сьогодні немає можливості розглядати ці 2 законопроекти, це питання порядку денного, і ми наполягаємо на тому, щоб, відповідно до Регламенту, воно було  відкладено до розгляду альтернативного законопроекту на комітеті і до отримання висновків Науково-експертного управління. І щоб була можливість автору законопроекту Лілі Григорович виступити у цьому залі.

Ми наполягаємо, я підкреслюю, на тому, щоб питання було відкладене.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Дійсно є таке звернення від комітету. яке надійшло вчора. Є проект, який надійшов 24.09 Лілії Григорович. Водночас я нагадаю, що ще 19.07.2002 року комітет був згоден і дав добро на розгляд цього законопроекту. Ми неодноразово поверталися до  цього  питання. Як була гаряча підтримка з боку комітету і з боку голови комітету, так і останнім часом з'явилося несприйняття. Ми домовилися  з вами, що  ми це питання будемо розглядати 30 вересня. Тому перенести розгляд ми можемо тільки з огляду на рішення Верховної Ради України.  Оскільки є таке наполягання... Не треба, я все знаю. Оскільки є таке наполягання, я ставлю на голосування пропозицію комітету перенести розгляд цього питання. Хай вирішує сесійний зал. Не треба, не треба мені, я правила знаю.

Я ставлю на голосування про перенесення розгляду цього питання.

 

11:13:25

За-98

Рішення не прийнято.

Будь ласка, доповідач на трибуну. 5 хвилин.

 

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні народні депутати! Дозвольте  мені коротко  доповісти вам про необхідність внесення змін до закону України про  свободу совісті і  релігійні організації.

Ми неодноразово обговорювали цей закон і... вірніше, законопроект і працювали із своїм профільним комітетом, з іншими комітетами. Він розглядався на всеукраїнській раді церков і релігійних організацій.

Звичайно, ви всі бачите, що питання  політизоване, і питання таке, яке, очевидно, у найближчій перспективі ми не знайдемо єдиних підходів до розв'язання надзвичайно складних проблем пов'язаних із унормуванням діяльності релігійних організацій, надання статусу юридичної особи Церкві, як суспільній інституції, цілий ряд інших питань.

Тому я хотів би внести пропозицію сьогодні розглянути лише ті питання, які є  життєво необхідними  для нормального розвитку релігійного середовища в Україні.

Перш за все, йдеться про те,  що  ми повинні були б привести у відповідність два  серйозних документи, які сьогодні, по суті, лежить в основі реституційного процесу - повернення релігійним організаціям їхнього майна.

Є відповідний указ Президента, минуло року прийнятий, який зобов'язує  виконавчу владу повертати майно  релігійним організаціям.

В законі ми маємо позицію, яка зобов'язує повертати лише колишні культові приміщення.  Звичайно, ці два поняття не співпадають за своїм обсягом, і, звичайно, для релігійних організацій, для забезпечення реституційного процесу треба було б прийняти ці зміни.

Так само цілий ряд статей, десь біля десятка статей цього законопроекту треба було б привести у відповідність до Конституції України. Керуючись виключно  єдиною метою, це  пропозиція  розширення прав релігійних організацій.

Ми  не ставимо жодного питання, яке б якимсь чином ускладнювало взаємини між релігійними організаціями, не ставимо жодного питання, яке  дебатується релігійними організаціями, скажімо, одна із них, великі  релігійні організацію, я маю перш за все українську православну церкву, Київський патріархат. Є принципові розходження.

Тому я просив би вас якраз зосередити увагу на тому, що сьогодні є життєво необхідним і не торкатися того, що є сьогодні дратливим, що не сприймається релігійними організаціями. Хоча у більшості випадків це перспективні, нормальні питання. Зокрема я хотів би наголосити на тому, що ми не ставимо питання сьогодні про надання права юридичної особи релігійним організаціям, церкві як суспільному інституту. Хоч це відповідає загальносвітовій практиці.

Тому я хотів би просити вас, щоб ви звернули увагу на ті зміни і доповнення законопроект, який стосується статей 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї, 6-ї, 7-ї, 12-ї, 18-ї, 19-ї, 20-ї, 22-ї, 23-ї, 24-ї, 26-ї. Це невеликий обсяг матеріалів. І це суттєво покращило би ситуацію в релігійному середовищі прийняття цих змін і доповнень.

 

ГОЛОВА. Все у вас?

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Так, спасибі.

 

ГОЛОВА. Прошу запитання, записатися, шановні колеги, на запитання до доповідача. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Ваше запитання.

 

11:18:32

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область. Скажіть, будь ласка, у конфліктах, які є чисельні на Україні, міжконфесійні конфлікти, яку ви роль відводите владі місцевій? Тому що у мене дуже багато є фактів, коли влада своїми діями підбурює ці конфлікти. І чи ви, як голова комітету, давали якісь, відповідно реагували на втручання, незаконне втручання влади у ці міжконфесійні конфлікти. Дякую.

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Якщо йдеться не про конфлікти, які несуть у собі чи мають під собою політичний грунт, то абсолютна більшість конфліктів пов'язана із ненормальною матеріальною ситуацією в релігійних організаціях. Як правило. конфлікти пов'язані із відсутністю нормальної кількості приміщень культових.

Сьогодні релігійні організації забезпечені не більше, як на 75 відсотків типовими культовими приміщеннями. Тому свого часу було внесено зміну до чинного закону, який запроваджував почерговість богослужінь. Однак, ця практика не прижилася, і я думаю, що надзвичайно неефективна участь влади в цьому процесі, тому що так чи інакше втручання без взаємної згоди релігійних організацій ніколи не приводить до розв'язання цих конфліктів.

Ми вбачаємо основне своє завдання на сьогодні в тому, щоб внести відповідні зміни і доповнення до Закону України "Про свободу совісті, релігійні організації", які б, по-перше, дали б можливість реалізувати указ Президента по поверненню майна релігійним організаціям, і, по-друге, нормально представили Україну по відношенню до тих претензій, які свого часу були висловлені Парламентською асамблеєю Ради Європи з приводу невідповідної динаміки реституційного процесу. Спасибі.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бойко, Юрій Бойко. Наступний Дорогунцов.

 

11:20:54

БОЙКО Ю.А.

Прошу передати слово народному депутату Володимиру Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Володимира Яворівського.

 

11:21:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна", Жовківський, Яворівський райони, Львівщина.

Шановний доповідачу, з моєї точки зору, після всього того, що пережила релігія, церква в попередньому ХХ столітті, є одна єдина проблема - це приміщення. Все решта може дуже легко вирішуватись.

Моє запитання до вас таке. От я думаю, думаю, і у мене є така пропозиція, чи ви її підтримаєте? Перейменувати оцей комітет наш державний в справах релігії на Комітет по захисту православної церкви Московського патріархату. По-моєму, це було б доречно. І я не бачу потреби зараз вносити зміни до закону.

І видатний дипломат, великий друг України прихожанин Московського патріархату пан Чорномирдін сказав геніальну фразу: "Если у вас руки чешутся, чешите в другом месте".  Як ви до цього ставитеся?

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Я не хотів би, Володимир Олександрович, тут фізіологічні такі проблеми обговорювати.

Я думаю, що єдине, що можна було б зробити для користі справи без "ёрничанья", без жартів, то це, можливо, справді перейменувати комітет не "в справах релігій", а "в справах релігійних організацій". Це було б раціонально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дорогунцов Сергій Іванович.

 

11:22:24

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Шановний доповідачу!

Я не зрозумів, що ви доповідали, нову редакцію закону чи якісь поправки, які регулюють колізії між указами Президентів і діючим законом? Це перше.

Друге, чи прийняття нової редакції закону зупинить ту сваволю, яка відбувається в Україні щодо захоплення одними конфесіями культових споруд інших і чи буде наведений в цій справі порядок належний?

Дякую за відповідь.

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Спасибі.

Я готовий доповідати постатейно те, про що йшлося. Я просто склав загальне тло того, що треба було б зробити.

Я думаю, що закон не здатен врегулювати ці проблеми, про які ви говорите, тому що йдеться про правову культуру і про виконання навіть судових рішень.

Є десятки і навіть сотні невиконаних судових рішень, і мені здається, що прийняття нинішніх поправок, які пропонуються, вони не вплинуть якимось позитивним чином на те, що відбувається. Це питання правової культури.

Ми нерідко самі провокуємо релігійні організації до виявів правового нігілізму. Я можу навести масу прикладів, коли та чи інша рада різних рівнів приймають свої рішення, які, по суті, провокують релігійні організації на захоплення культових приміщень чи на якісь інші дії, які абсолютно не сумісні із правовими.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

 

11:24:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Віктор Дмитрович. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Я хочу розвинути запитання колеги Дорогунцова. Я так зрозумів, що мова йде про нову редакцію і нові підходи до трактування Закону про свободу совісті та релігійні організації. Як ви ставитесь до того, а я буду, якщо цей закон проголосуємо в першому читанні, я буду вносити таку поправку, аби в преамбулі цієї нової редакції було сказано про державні преференції, чи прерогативи, у традиційних церков, які справили вирішальне значення на формування нації: Української православної церкви, Української греко-католицької церкви, римо-католицької, ортодоксального іудаїзму, сунізму і тому подібне, - щоб в преамбулі було це відмічено.

 

БОНДАРЕНКО В.Д. Спасибі.

Це питання неодноразово піднімалося і народними депутатами, і керівниками релігійних організацій. Але я думаю, що тут ми ніколи не будемо мати спільної думки, оскільки особливо протестантські релігійні організації, маючи перед собою досвід Росії, Білорусі і інших держав, які це зробили, наголошують на тому, що це не несе в собі якогось правового потенціалу, а є виключно кроком політичним, є виключно таким іміджевим якимось кроком.

Тому я думаю, що в цій залі люди, які безпосередньо спілкуються зі своїми виборцями, і ваше право - внести такі поправки чи не вносити їх, в принципі, правового навантаження вони на собі не несуть.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте. Час вичерпаний.

Лесь Степанович Танюк, голова комітету. Будь ласка, Лесю Степановичу.

 

 11:26:29

ТАНЮК Л.С.

Шановні народні депутати, ми в 1992-1993-х роках пережили велику кризу міжконфесійних взаємин. І було прийнято закон, який на сьогодні чинний.  Чинний закон про свободу совісті та релігійні  організації міжнародні експерти визнали одним із найдемократичніших в цій сфері. Він упорядкував ці взаємини і можемо сказати, що ці міжконфесійні конфлікти, які ми тоді мали, власне припинилися.

В  цілому цей законодавчий акт можна вважати стабільним для динамічного правового поля України, саме він спрямував релігійне життя в правове русло.

Разом з тим за роки існування з'явились питання, які потребують законодавчого врегулювання. Так, коли Кабмін виніс нову, цю останню редакцію закону, зробленого Держкомітетом у справах з релігії, цей проект був сприйнятий релігійними  організаціями, як такий, який обмежує релігійну свободу.

Навіть після доопрацювання він викликав занепокоєння у керівників майже всіх, найбільше християнських церков України,  про що йшлося в числених листах, а  їх кілька тисяч, на ім'я Голови Верховної Ради та його заступників, Прем'єр-міністра та Президента.

67 з 75 фактично існуючих конфесій в Україні протестують проти  прийняття цього закону. Це занепокоєння ще більше посилилось проти надання Комітетам з питань європейської інтеграції документів Парламентської Асамблеї Ради Європи. Певні норми нової редакції, стаття 18-20, що регулюють майнові питання, не узгоджується з новим Цивільним кодексом України, який набуває чинності з першого січня наступного року. Положення законопроекту щодо правового вирішення питання про повернення  церковної власності, стаття 18, не відповідає висновку номер 190, 1995 року  та рекомендації номер 1556 Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Є і негативний висновок Міністерства юстиції на цей рахунок. Законопроект ускладнює механізм набуття  релігійної організації правоздатності юридичної особи, стаття 15. При дискусійності питання про доцільність існування спеціального державного органу в справах релігії розширюється непомірно його повноваження місцевих органів виконавчої влади. Таке розширення повноважень особливо напередодні виборів викликає у  представників церков побоювання, що ці  повноваження можуть бути використані в різних областях по-різному для збільшення  впливу органів державної влади на релігійні організації.

А запропоноване вилучення норм з нині діючої редакції щодо заборони релігійним організаціям брати участь у діяльності політичних партій і надавати їм підтримку, висувати кандидатів до органів державної влади, вести агітацію, фінансувати виборчі кампанії та заборони державі фінансувати діяльність таких організацій  створених за ознакою ставлень до релігії ( стаття 6-та) втягує наші релігійні організації у вир передвиборної боротьби. Це біг на дуже коротку виборчу дистанцію, і ми знову повернемося до 1993-1994 року, коли почнуться ці вибухи.

Саме на цьому наголошували депутати на спільному засіданні Комітетів  з питань культури і  духовності,  з питань прав людини, національних меншин,   міжнаціональних відносин. Є такий лист за підписом голів трьох комітетів, він відправлений до пана Литвина. Це перший випадок в історії нашої Верховної Ради, щоб на лист голів трьох комітетів Голова Верховної Ради не відповів і все-таки  вніс закон на розгляд.

Варто відзначити, що не всі необхідні зміни внесено Деркомітетом у справах релігії у цей проект. Треба унормувати відносини  Церкви і держави  з  охорони пам'яток, історії, архітектури, в соціальній сфері, у сфері охорони здоров'я. Видається слушною думка керівників майже всіх  найбільших християнських Церков України висловлений у листі до  пана Литвина, що перед прийняттям в  новій редакції закону треба опрацювати концептуальні засади  державно-церковних відносин, і лише на основі цих засад доцільно приймати нову редакцію.

Держкомітет створив групу, доручив Центру Разумкова, іншим організаціям таку концепцію створити, а потім писати закон, але сам вчинив зовсім навпаки: концепції ще немає, а закон вже у кишені.

До комітету  звернулася народний депутат Григорович з  протестом у зв'язку з розглядом у вівторок 30  вересня  Закону про свободу совісті ( нова редакція). На її думку, поспішний розгляд вказаного законопроекту унеможливлює одночасний розгляд внесеного нею законопроекту  про свободу віросповідування ( реєстраційний номер 4185), що є порушенням статті 6.5.3 Регламенту Верховної Ради України. З цим законом  депутати не ознайомлені. Григорович повідомила, що  її надіслано у комвідрядження, вона сьогодні не може  захищати свої права тут. Це є дискримінація. Тому, звичайно, комітет наполягає, що порушення Регламенту не відбулось.

І останнє.  У цій справі прийняття цього закону комітет постійно відчуває тиск......... дранг для стенографістів, буря і натиск з боку влади і чомусь все-таки нашої фракції комуністичної, яка раптом стала дуже богомольною, за що я дуже радий, якщо це щиро. Але послухаймо Президента України на цю тему.

Президент в газеті "Известия" за 11 число  пише" "Знаете чем отличается православная религия от католической, какой главный признак праздников католиков и какой у православных? Там Рождество - Христос родился, а у нас Пасха - Христос воскрес.

У нас на Украине, чтобы тебя поняли, надо сначала умереть".

Я думаю, що може Президент має рацію в сенсі  непонятливості нашої громади, але наші церкви воскресли після  70 років тоталітаризму зовсім не для того, щоб ми використовували їх в політичних своїх "прениях".

Будьмо мудрі! Ми - Верховна Рада і розуміємо чим це обернеться. Не треба одягати все-таки штани на голову, бо щось  буде видно зовсім інше. Дбаймо про Україну! Не вдаваймося  до безбожного в даному разі порушення Регламенту сьогодні. Пам'ятаймо, що існує на світі слово "сором".

Сьогодні робиться соромна справа. Ми приймаємо  закон, не вислухавши другого депутата. Тому наполягає мій комітет... наш комітет, щоб ми відмінили цей розгляд, або вважали його таким, який не відбувся. Не треба кувати гвіздки для власного розп'яття. Ми - Верховна Рада!

 

ГОЛОВА.  Дякую. Запитання, будь ласка, до доповідача. Є запитання? Прошу, запишіться, будь ласка. Відповідно... відносно Регламенту, я хочу сказати, що спочатку, щоб говорити про Регламент, Лесь Степанович, треба його прочитати, а тоді говорити про Регламент.

 

ТАНЮК Л.С. Регламент пропонує обговорення двох законів, якщо є. Ми  сьогодні закон Григорович не обговорюємо.

 

ГОЛОВА.  Лесь Степанович, є рішення Верховної Ради, є рішення вашого комітету - прийняти за основу.

 

ТАНЮК Л.С. Ви зобов'язані були повідомити Верховній Раді, що  Регламент вимагає обговорення двох законів. Ви цього не зробили. Ви порушили Регламент.

 

ГОЛОВА.  Лесь Степанович, голос - це ще не означає правильність. Так що давайте дотримуватися Регламенту.

 

ТАНЮК Л.С. Ну Регламент ви порушили, я ж вам пояснюю...

 

ГОЛОВА.  Лесь Степанович!...

 

ТАНЮК Л.С. Я вам ще раз кажу, що Регламент ви порушили тим, що сьогодні Лілі Григорович на трибуні нема , і вона не захищає свої права. Ви дискредитуєте депутата від "Нашої України".

 

ГОЛОВА. Лесь Степанович, не кричіть, я ще раз кажу.

 

ТАНЮК Л.С. Я не кричу, я просто пояснюю вам те, що ви не можете  зрозуміти вже довго.

 

ГОЛОВА. Я все розумію. Не плутайте закон із політикою. От і все.

Будь ласка, на табло висвітліть. Ви спочатку захищаєте, а потім  навпаки говорите, що не можна розглядати.

 

ТАНЮК Л.С. Ми захищаємо закон до того часу, поки в нього не вставляються оці проблеми юридичної...

 

ГОЛОВА. Надрага, група "Народний вибір".

 

11:34:07

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Леонид Степанович, вы абсолютно правильно сказали, что все должно быть взвешено. И поэтому я согласен, что эмоции - это лишнее.

Но все-таки скажите, пожалуйста, вот сегодня звучит мысль о том, что есть целый ряд религиозных организаций, концессий, которые выступают против тех подходов, предложенных  данным законопроектом. Не получится, что, согласившись с их мнениями, с их оценкой, с их концептуальным видением закона,  мы по факту встанем на другую сторону, и мы получим с противоположной          стороны отзывы, протесты, заявления, которые в конце концов опять же выльются в какие-то эмоции, в какие-то, так сказать,  претензии, скандалы, тем более в такой деликатной области, которой является религия? Спасибо.

 

ТАНЮК Л.С. Я б хотів, щоб ви мене правильно розуміли. 67 конфесій проти 15 заперечують закон у тому вигляді, у якому він є, це значна більшість. Але вони заперечують не весь закон, а заперечують тільки ті 5 пунктів, які порушують права громад. Вони заперечують  проблему нової реєстрації церкви як такої. Держава не є сьогодні  юридична особа, і церква не є юридична особа. Органи держави є  юридичні особи, органи церкви є юридичні особи. Це нормально. Але якщо юридичною особою  стане певна церква, вона може звертатися по суду проти іншої церкви. Можуть виникнути майнові конфлікти. Тому цей пункт треба було б все-таки вилучити.

Ми говоримо про те, що тут треба вилучити п'ять пунктів. І якщо вони пройдуть на друге читання, все буде нормально, ми унормуємо цей закон, якщо ми його сьогодні знімемо з обговорення. Треба повернути його Кабміну, вилучити ці п'ять пунктів, які порушують всі конвенції і Конституцію. Ну, зауважте, 22-га стаття Конституції дає право майнове  громадянину. А тут  у громадянина майнове право відбирається і організації віддається його майнове право. Значить це треба узгодити. Я не хотів би конфліктів, я хотів би, щоб все-таки ці п'ять пунктів було вилучено, а тоді ми нормально можемо обговорювати обидва закони.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Андрій Шкіль.

 

11:36:25

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! Я, по-перше, хочу заявити, що вся фракція блоку Юлії Тимошенко рішуче проти того, щоб взагалі порушувалися самі принципи, які закладені в цьому законопроекті, тобто проти того, щоб і він виносився зараз у сесійну залу, і саме головне будемо голосувати проти того, щоб він був прийнятий у першому читанні, а пройшов, як мінімум, на повторне перше. Це як мінімум, а так ліпше взагалі зняти його з розгляду.

Але ви скажіть, будь ласка, і присутнім в залі народним депутатам і радіослухачі, справи майнові, тут в принципі ми отримаємо чіткий законопроект, який відбере майно, тобто церкву у громадян, і передасть організації. Хто на цьому виграє, і хто програє? Просто розтлумачте. Я вас дуже прошу, щоб це поняття було зрозумілим і менш заполітизованим. Тому що тут справа не в тому, які преференції робить влада Московському патріархатові, а справа в тому, як тут розглядає взагалі ці всі ........... Будь ласка.

 

ТАНЮК Л.С. Тут є помилкове за президентським указом визначення майнових чинників. У нашому старому законі було реституційне право - повернення церквам релігійних культових споруд. У президентському указі сказано ширше: не повернення, а надання, передача церковним громадам майна. Це значить, що не тільки споруди, а дуже багато інших будинків, всяких суперечних можуть не повертатися громадам, не реституція, а передаватися. Це дає можливість органам на місцях передавати: кому люблю, тому передаю, кому не люблю, тому не передаю. Тому, кому хоче, а не тому, кому належало. Правильно. І це була помилка в президентському указі. Вона перекочувала сюди. Вона дає можливість місцевим владам контролювати цю церкву під час виборів. Ми тобі віддамо майно, але ти будеш голосувати за нас. От ми проти цього. Ці майнові речі треба жорстко унормувати, бо знову прийдемо на рівень 1992 року.

 

ГОЛОВА. Анісімов, фракція комуністів.

 

11:38:41

АНІСІМОВ В.О. Дякую.

Прошу передати слово колезі Юрію Соломатіну.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін.

 

11:38:49

СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний пане Лесю, зараз в європейській спільноті дискутується проект Конституції Європейського Союзу. Чи відомо вам пропозиції Римського престолу щодо засвідчення місця християнства, насамперед, католицтва в цій Конституції? Дякую.

 

ТАНЮК Л.С. Відомо. Але вся штука в тому, що це не є прерогативою пропонованого закону. В законі немає вирізнення великих церков чи малих церков. Наш закон тому і похвалили в Європі, що він не був такий монопольний, як це було у наших старших братів, закон, який дав волю тільки одній церкві, а всі інші, і єврейські громади, і католицькі, і мусульманські, - всі опротестовували цей закон. Ми тому і хочемо, щоб все-такий це був закон демократичний, щоб він дав можливість всім конфесіям відбутися, крім тих, які порушують закон. крім тих сект, які не підлягають реєстрації.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, час вичерпано. Прошу на табло висвітлити народних депутатів, які записались на обговорення. Так, у нас на обговорення залишилось 10 хвилин. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Івану Миговичу.

 

11:40:41

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Абсолютно згоден з тими, хто говорить, що сьогодні дуже серйозне питання розглядається. Але я не можу зрозуміти, як можна розглядати серйозне питання, коли проект альтернативний 4185 отриманий тільки сьогодні, 30 вересня. Як це може бути? Мені здається, що так, Володимире Михайловичу, не має бути надалі.

Що стосується законопроекту, який обговорюється, і про який сьогодні, фактично, говорили тільки про один законопроект, я мав би сказати, що він має серйозні вади. Вади, не зважаючи на зауваження, які давало і Науково-експертне управління, і тут треба чітко говорити, оскільки конституційні норми є нормами прямої дії, то повторювати їх у законопроекті немає потреби.

Немає потреби і визначати Верховною Радою України засади державної політики щодо релігії та церкви, це стаття 6 законопроекту.

Також яка може бути державна політика ставитися щодо релігій і церкви, якщо відокремлена церква від держави по Конституції?

Я вважаю, що в цьому законопроекті, урядовому, який є дороблений і даний за підписом уже Дмитра Табачника направлений до нас чомусь, не голови уряду, а віце-прем'єр-міністра, знову є проблеми, проблеми, пов'язані з набуттям релігійними організаціями правоздатності юридичної особи.

Існує тут два порядки - для білих і для чорних реєстрацій. Тому я хотів би, щоб на це звернули увагу. Я не можу зрозуміти, для чого нам, фактично, посилювати позиції спеціального державного органу у справах релігій, я просто не можу зрозуміти, для чого розширювати в цьому плані повноваження органів виконавчої влади і місцевого самоврядування на місцях. Я думаю, що абсолютно праві ті працівники християнських церков України, які протестують проти цих положень.

Разом з тим, я вважаю, що положення про відносини школи і церкви, які зроблена змога в цьому законопроекті визначити, є позитивними. Разом аналізуючи і оговорюючи узагальнюючий висновок про прийняття цього законопроекту, я вважаю, що він потребує дуже суттєвого доопрацювання. Якщо його й приймати в першому читанні, то з дуже суттєвим доопрацюванням, яке б забезпечило мир і злагоду в суспільстві, а не, навпаки, розбрат між релігіями. Ми є православна держава, і хай дбають в Туреччині чи в інших країнах про свої релігії. Наша релігія - православ'я. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Пузакову.

 

11:44:09

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція Компартії, Комітет з питань прав людини, Закарпаття.

Шановний Володимире Михайловичу, колеги-депутати, виборці. Обговорюваний сьогодні урядовий законопроект актуальний і водночас складний, бо зачіпає різні, часом протилежні інтереси в світоглядно-плюралістичному поліконфесійному суспільстві. Тому він викликає протидію зацікавлених сил. Про це свідчить зволікання багаторічне з його розглядом, поспішне внесення сьогодні альтернативного, який вважаю неприйнятним.

Не позбавлений недоліків і урядовий. Так, вже в першій статті його дається вузьке тлумачення свободи слова. В багатьох наступних статтях виразно простежується релігійно-апологетичний зміст. Більше того, деякими з цих норм створюються юридичні передумови для зближення школи і церкви, інших клерикальних зазіхань, що слушно підмічене у висновку Науково-експертного управління.

Буржуазія довго і наполегливо боролася за відділення церкви від держави і школи від церкви. Наш уряд робить протилежне. Включення священиків у державні церемонії, запровадження релігійного навчання дітей, розширення позакультових функцій церкви та ряд інших статей законопроекту не мають нічого спільного з цивілізованим секулярним громадянським суспільством.

Далі. Законопроект у нинішньому вигляді не припинить триваючої експансії чужорідних сил, що прикриваються релігійною вивіскою. Вайшнавіти, прихильники ..............., місія Чайтані, рухи Сантмана, тантристи, веданти, послідовники Тоолана, Білого братства, сеїнтології та інші новітні течії сьогодні полонили десятки-сотні тисяч українців. А завтра що буде? І що насправді несуть вони з собою, то ж канонічне  православ’я, інші традиційні вірування потребують захисту, а не образ і нападок типу: бандити в рясах, іноземна агентура, рудимент совєтської імперії, кримінальщина, наркотичний контроль, антидержавники-вандалісти і це  лише деякі з епітетів, в яких малотиражна рухівськ газета з Ужгорода удостоїла поважну  українську православну церкву Московського патріархату. Проте, чомусь ця газетка, і сили, які її видають, не  приділяють такої ж уваги заокеанським місіонерам, непроханим гостям.

Прикро, що в законопроекті відсутні гарантії вільнодумцям, нерелігійним атеїстам, а це близько 40 відсотків нашого населення.

Нині стало не престижно і навіть, небезпечно бути вільнодумцем, агностиком, а то просто невіруючим. Фактично під гаслом свободи  в Україні відбувається  переіделогізація суспільства, примусові насаджування релігій. То будьмо ж чесними і  відвертими, не перебільшувати роль цього чинника, не зловживаємо його потенціалом і функціями.

На Закарпатті, наприклад, за останнє 10-річчя вдвічі зросла кількість церковних споруд. На кожну тисячу населення маємо священнослужителя, храм і так далі. А хіба від  цього менше стало злочинності, аморальності і іншого?

Да, церква приглушує частково соціальні болі віруючих, відволікає від  реальних причин, живить ілюзії на краще майбутнє. Чи не тому ненажерливі багатії і можновладці так запопадливо і незграбно б'ють поклони, кладуть свічки, роблять  вигляд молитви різним Богам, а насправді чинять наругу над істиною релігійністю.

В одному документі важко все передбачити. Ми маємо можливість деякі питання, спірні, зокрема по майну включити в інші  кодекси, в інші правові акти.

На закінчення, пропоную взяти за основу і підтримати у першому читанні урядовий законопроект,  а автори альтернативного та   інші народні депутати будуть мати змогу внести свої пропозиції при його підготовці до другого читання.

І нарешті, про засідання так званих трьох комітетів. Воно, дійсно, відбулося 19 вересня. Дискутувалися питання, але на ньому  ніяких рішень не було прийнято. Тому не варто і не коректно на них посилатися. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів, підготуватися Соломатіну.

 

11:48:27

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Складна релігійна ситуація в країні вимагає побудови дієвого  механізму взаємовідносин держави та релігійного комплексу. Чи перенесемо ми слухання цього закону чи ні, прав був  Володимир Михайлович, ситуація не піде  на краще.

То ж я пропоную з усією серйозністю обговорити та внести  відповідні зміни, та доповнення до закону, які викликані сьогоденням.

Сьогодні в країні існує постійна  тенденція до формування  так званого регіонального законодавства щодо релігійних організацій. Окремі місцеві органи влади часто займають упереджену позицію і протегують певні церкви або релігійні організації, утискаючи права інших релігійних об'єднань, наприклад, у питаннях реєстрації релігійних громад чи зміни ними підпорядкування виділення земельних ділянок для будівництва, культових споруд, видання пільг в оподаткуванні в частині місцевих податків, тощо. Уповільнилися темпи повернення церквам та релігійним організаціям культових споруд. Конфліктогенний  потенціал  зберігає майнове питання. Сьогодні означена позиція є малосприятливою, фактично не прийнятною для конфесії внутрішньої, приписи яких вимагають ієрархічно структурованої побудови та відповідної організації релігійної діяльності. Йдеться про православну католицьку та греко-католицьку церкви. Закон  розглядає ці церкви як об'єднання релігійних організацій і не визнає їх  у якості юридичних осіб. Отже, внутрішні настанови церкви ігноруються, що, безперечно, негативно відбивається на їх  пастирській та доброчинній діяльності, оскільки ускладнює внутрішньоцерковне  управління.

Ніщо  не заважає Україні запровадити юридичне визнання церков як цілісних внутрішньо структурованих інституцій, побудувати відносини на підставі укладення генеральних угод і встановити відповідні права, взаємні обов’язки та взаємну відповідальність. Подібне запровадження поставило б традиційні і ієрархізовані церкви у рівнозначне становище порівняно з тими релігійними організаціями, які не мають ієрархізованої структурованості, дозволило б їм брати участь у співпраці та взаємних з державою на засадах рівноправного партнерства.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що існуючі сьогодні в Україні законодавчі механізми, регулювання державно-церкових відносин та функціонування релігійних організацій в цілому не відповідає складній поліконфесійній ситуації в Україні та потребує переосмислення з урахуванням тих реалій суспільно-політичного та релігійного життя країни, що склалися протягом останніх десяти років. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Яворівському. Шановні колеги, до 12 години завершим розгляд цього питання і оголосим перерву тоді.

 

11:51:37

СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, в буржуазному парламенті, Верховній Раді України, ми розглядаємо буржуазний проект щодо ставлення і місця релігійних організацій у суспільному житті України. Тому не треба натягувати на обличчя загальнолюдську і начебто демократичну мошкару і галасно саме тут починати розмови про права людини тощо.

За кожним законопроектом стоять певні зацікавлені сили - політичні, соціальні та громадські рухи. Тому я вважаю за корисне нагадати про те, що зараз у Європі, до котрої наша п'ята євроколона так настирливо намагається інтегруватися, зараз опрацьовується і розглядається законопроект Конституції Європейського Союзу.

За поданням Папського престолу сьогодні пропонується записати в проект Конституції про особливу роль християнства в духовно-культурному житті європейської спільноти. Якого християнства, тобто католицтва і протестантизма. І кожна держава, яка потрапить в обійми цієї духовно-культурної спільноти, вона має змінити свої духовно-культурні стереотипи і зрадити своїй духовно-культурній традиції.

Тому я хотів би запропонувати саме цю обставину. Відомо, що християнство східного обряду, незалежно від того, хто про нього піклується, - це батьківська віра нашого народу. І якщо ми згадаємо, як козаки в повісті Миколи Васильовича Гоголя "Тарас Бульба" билися за віру Православну, землю Руську і товариство козацьке - ось так ми повинні наслідувати традиції нашого народу.

І тому урядовий законопроект, він хоча б частково враховує всю тугу нашого народу і його любов до батьківської віри і батьківської Церкви.

Я - людина невіруюча, але я обома руками підтримую урядовий законопроект, навіть буржуазний, бо він хоча б частково враховує те, що бажає від Верховної Ради наш народ.

Пропоную від імені нашої фракції підтримати урядовий законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

 

 11:54:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Фракція "Наша Україна", Володимир Яворівський.

Шановні колеги, шановні виборці, які нас ще слухають!

До всіх тих бід, які має сьогодні Україна - економічних, політичних, соціальних - давно вже долучилася ще одна біда - це величезна розруха у дуже тонкій, делікатній сфері - сфері людської душі, сфері віри.

Ми - православна держава - сьогодні, на превеликий жаль, маємо кілька гілок іноді ворогуючих між собою одного лишень Православ'я - це є Автокефальна церква, і церква Київського патріархату, і Церква Московського патріархату. До того ж маємо   патріотичну, донедавна  репресовану, українську, я це підкреслюю, віру - це греко-католицьку, яка посідає великі терени на Західній України.

Звичайно, сьогодні треба б дуже тонко, дуже обережно поводитися у цьому світі, у світі віри, у світі духовному для того, щоб нічого не зруйнувати.  Я це  кажу, тому що це, може, найголовніша моя позиція. Ми з таким великим болем, і я у тому числі,  приймали на початку нашої української незалежності той закон, який сьогодні функціонує, і який  сьогодні допоміг все-таки досягнути якоїсь , хай і відносної, але все-одно стабільності.

Я говорив голові  комітету, основна  проблема,  яка є, - це проблема приміщень. Але й вона потиху вирішується: будуються церкви, люди збираються, скидаються.  Я думаю, що і це питання можна вирішити.

Через те я принципово просто прошу всіх чесних депутатів, хто не хоче спекулювати якоюсь певною політичною кон'юнктурою, нам сьогодні було би найрозумніше не чіпати цієї сфери, ні у якому випадку не чіпати. То більше, що пропонується нам закон урядовий. Ну, скажіть, шановні мої колеги, як би кожен з вас учинив, коли є законопроект, який вносить народний депутат, маючи право на законодавчу ініціативу, і є законопроект, який вносить уряд? То найрозумніше, це взяти цих два законопроекти, подивитися, що є доброго в одному, що є доброго в іншому, і з них вже робити щось до купи. Через те сьогодні ми йдемо просто-напросто, так би мовити, на повідку, і ми народимо велетенських дурниць, якщо ми  приймемо з вами сьогодні оцей законопроект, який існує.

Я просто хочу сказати. Мене як українця болить і пече те, що відбувається сьогодні у Києво-Печерській Лаврі. Ви, мабуть, знаєте про те, що збиваються замки, де закриті найбільші наші національні раритети і наші найбільші національні цінності. Ви  розумієте, що Києво-Печерська Лавра сьогодні не стільки об'єкт, може, духовності, як зовсім інших інституцій сусідньої держави.  Це все  реалії, про які ми повинні говорити.

Через те, шановні колеги,  я думаю, що той, хто вірить у Господа Бога, Божа рука його осінить у той момент, коли буде ставитися на голосування цей закон, і ви за нього не про-го-ло-су-є-те!

Дякую.

 

ГОЛОВА.  Так, дякую. Останній... А, Євген Гірник, да?  будь ласка. Томенко нема. Гірник. Останній виступаючий.

 

11:58:10

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Долинський виборчий округ №89, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати! У відносинах держави і Церкви є основоположний принцип: кесарю кесареве, Богу богове. І щодо цього законопроекту, на мою думку, якраз цю позиція з 67 конфесій, про яку  говорив Лесь Танюк, якраз вона визначена тим, що у основі цього законопроекту є  порушення цього  принципу і є можливість  саме кесарю визначати для свого народу право вибирати і обов'язок вибирати ту конфесію чи того Бога, який хоче кесар. І це вже одно  є те, що  до цього законопроекту треба відноситися дуже обережно. Тим більше, що дійсно поданий законопроект депутата Григорович про свободу віросповідання та релігійні організації. Навіть побіжне його прочитання говорить про те, що в ньому є набагато м'якіші положення, ніж у  запропонованому урядом законопроекті. Колега Соломатін говорив про  якусь загрозу ніби-то подання  папського престолу  щодо християнських засад Європи. Ну будьмо відкриті, сучасна цивілізація дійсно досягла такого  рівня, бо базувалася на християнських цінностях як католицизму, так і православ'я, так і протестанства. І  тому дивно виглядає, що, усвідомивши в Конституції свою відповідальність перед Богом, у цьому законопроекті уряд ще раз підкреслив відмежованість держави від Церкви і школи від  релігії. Ну нема ж... на практиці так, навпаки, наші високі державні посадовці весь час стараються показати свою близькість до певних конфесій.

Щодо відмежування школи. Дійсно, факультативне навчання можливе для державних шкіл. Але чому цього права не за факультативне викладання релігії позбавляються школи приватні, чому права на діяльність, на навчальну діяльність позбавляються релігійні організації? Ці та інші приклади показують, що законопроект переданий на наш розгляд є недосконалий. Враховуючи наявність паралельного, я би сказав більш досконалого альтернативного законопроекту. Я пропоную даний законопроект відхилити і приступити до розробки іншого законопроекту на підставі того, що поданий, і на підставі проекту, поданого депутатом Григорович. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, час вичерпано, 12 година. Все. Що репліка? Будь ласка, одну хвилину, репліка.

 

12:01:31

ТУРЧИНОВ О.В.

Я дякую, Володимире Михайловичу, за можливість сказати колегам декілька слів з цього закону. Шановні колеги, дехто хоче поставити так проблему, що проблеми, які існують навколо цього закону, це проблеми між Московським патріархатом, Київськими патріархатом, між провідними конфесіями, які, скажемо, знаходяться у складних стосунках між собою.

Шановні друзі, коли ви уважно прочитаєте цей закон, ви побачите, що зовсім про це не йдеться. Інші проблеми надають можливості нам сьогодні голосувати за цей законопроект. А саме.

Перше. Цей законопроект передбачає адміністративний тиск, посилення адміністративного контролю за всіма релігійними конфесіями. Тобто передбачається ускладнення реєстрації конфесій, передбачається можливість чиновника ініціювати закриття тої чи іншої конфесії, яка не буде виконувати, на його думку, ті завдання, які він буде перед нею ставити.

Тобто, шановні колеги, я нагадаю, що Парламентська асамблея Ради Європи вимагала від України спростити процедуру реєстрації. Ми все робимо, як завжди, навпаки.

Друга проблема, дуже серйозна, шановні друзі. Це проблема відсутності економічного обгрунтування пропозицій, яка міститься в законі. А саме: повернення майна церквам. Я підтримую ідею реституцій церковного майна. Але, шановні колеги, жодного економічного обгрунтування, скільки бюджету буде коштувати повернення цього майна.

І останнє, останнє Володимир Михайлович, дуже важливе питання, це попитка політизації церков, тобто, в законі вилучили позиції, які забороняли церквам приймати  участь в виборчих компаніях, висувати депутатів. І активно агітувати за ту чи іншу політичну силу. Тобто, шановні друзі, що відбувається? Напередодні виборів релігійні конфесії  хочуть мобілізувати в адміністративний ресурс. Саме проти цього я прошу голосувати, шановні колеги і не підтримувати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено, рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, позиції полярно протилежні. Очевидно, нам потрібно буде надалі працювати над узгодженням цього питання.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.


ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу. Оголошується до розгляду проект Закону про дипломатичні та службові паспорти України. Доповідач - Гринів Ігор Олексійович. Є Ігор Олексійович? Будь ласка. Шановні колеги, комітет пропонує такий регламент: 3 хвилин для доповіді, 3 на відповіді на  запитання і потім... Якщо потрібно більше, я тоді, шановні колеги, потім на співдоповідь 3 хвилини  і 3 на обговорення, я читаю те, що комітет пропонує, і 5 хвилин на обговорення. Давайте, скільки вам потрібно, до п'яти, до п'яти. Будь ласка, потім 5  на запитання. Прошу уваги.

 

12:37:57

ГРИНІВ І.О.

Шановний головуючий, шановні колеги.

На сьогоднішній день питання у порядку оформлення, видачі, зберігання, повернення та знищення дипломатичних та службових паспортів, перелік осіб, які мають право  на отримання дипломатичних та службових паспортів України, а також механізм здійснення контролю за дотриманням установленого порядку визначається наступними нормативно-правовими актами. Це  Указ Президента про дипломатичний та службовий паспорт від 26 лютого 1998 року, Постанова Президента України від 27 листопада 1998 року, а також частково Законом України про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року через відсилочні норми.

Актуальність прийняття Закону про дипломатичні та службові паспорти має дві складові. По-перше, це необхідність кодифікації окремих  підзаконних актів, що регулюють зазначений предмет, надання діючим нормам сили закону.

По-друге, необхідність суттєвого уточнення  кола осіб, що мають право на отримання дипломатичних  та службових паспортів для виправлення існуючого становища, через яке нівелюється саме поняття дипломатичний паспорт України.

Європейська законотворча практика свідчить  на користь врегулювання питань видачі дипломатичних та службових паспортів саме законом. Єдиною європейською країною, в якій, як і в Україні, базовим нормативним документом з цього питання є Указ  Президента, є Фінляндія.

Переконаний, що в світлі ініційованих змін до Конституції законопроект, який я представляю, повинен бути підтримати в першу чергу ініціаторами таких конституційних змін, адже і ми пропонуємо звільнити Президента від непритаманних йому функцій, регулюючи саме законом порядок функціонування дипломатичних та службових паспортів.

У всіх країнах, членах та кандидатах до вступу в ЄС, базовим документом в цій сфері є саме закон. Так, в Австрії, Польщі, Німеччині, Італії питання дипломатичних паспортів врегульовано загальним законом про паспорти, в Литві законом про дипломатичну службу, в Російській Федерації базовим є закон про порядок в'їзду з Російської Федерації та в'їзду в Російську Федерацію.

Однак, такий спосіб врегулювання є не дуже зручним, адже питання порядку в'їзду на територію держави та питання видачі дипломатичних паспортів мають дещо різний характер, що підлягає законодавчому врегулюванню. І саме тому подібний спосіб врегулювання питання дипломатичних та службових паспортів не є характерним для європейської практики. Натомість, у двох країнах-кандидатах на вступ до ЄС - в Латвії та Румунії  - нещодавно прийняті окремі закони відповідно про дипломатичний паспорт та дипломатичні та службові паспорти.

Що стосується самого змісту законопроекту, то дуже принциповим, на погляд авторів, є питання суттєвого уточнення кола осіб, які мають право на отримання дипломатичного та службових паспортів. Адже як свідчить аналіз законодавство європейських країн в Україні до цього кола включено багато категорій, статус яких не відповідає за європейськими критеріями праву володіти дипломатичним та службовим паспортами, що призводить до нівелювання поняття "дипломатичний паспорт України" та виникнення непорозумінь при укладанні двосторонніх угод про безвізовий режим для осіб, що володіють дипломатичним паспортом. Адже сьогодні в Україні коло осіб. які мають право на дипломатичний паспорт у декілька разів більший, ніж у цивілізованих країнах.

Зокрема проектом закону позбавити права на отримання дипломатичних паспортів голів і членів державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України про утворення таких делегацій, якщо цими актами передбачена видача таким особам дипломатичних паспортів України, голів обласних рад, голів обласних державних адміністрацій, відповідних посадовців Автономної Республіки Крим та деякі інші категорії осіб, статус яких не вимагає володіння дипломатичним паспортом.

Суттєвий перегляд здійснено і стосовно кола осіб, що мають право володіти службовим паспортом. Коло цих осіб поповнено особами, які цим законом позбавлені у порівнянні з діючим указом права володіти дипломатичними паспортами.

Проектом також уточнюється порядок зберігання дипломатичних паспортів народними депутатами України.

Враховуючи, що норма указу Президента щодо постійного зберігання дипломатичних паспортів народних депутатів України в Міністерство закордонних справ України виконується не в повній мірі, ця вимога у проекті закону не передбачена.

Таким чином, цей закон, перше, впорядковує через кодифікацію надання сили закону нормам, що регулюють все коло питань, пов'язаних з оформленням, видачею, зберіганням, поверненням та знищенням дипломатичних та службових паспортів, уточнює у відповідності до європейських норм коло осіб, що мають право на володіння дипломатичними та службовими паспортами, третє - наближає правове поле України до стандартів законодавства країн-членів та країн-кандидатів на вступ до ЄЕС.

Звертаю особливу увагу на той факт, що в проекті закону про дипломатичні та службові паспорти враховано значну кількість побажань, висловлених експертами відділу паспортної роботи департаменту консульської служби Міністерства зовнішніх справ України.

Законопроект рекомендовано підтримати як комітетом у закордонних справах, так і комітетом з питань європейської інтеграції Верховної Ради. Схвальний відгук надано і науково-експертним управлінням Верховної Ради, а слушні зауваження та пропозиції для вдосконалення змісту законопроекту можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

Дякую за увагу і сподіваюся на вашу підтримку.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, на запитання до доповідача, будь ласка.

Так, Юрій Анатолійович, ви не будете питання ставити свого? Ладно, поки Юрій Анатолійович дійде, Яворівський, будь ласка.

Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".

Ну, зараз, поки ви дійдете, Володимир Яворівський, будь ласка.

Висвітліть на табло прізвища.

А, зараз, одну хвилинку, Анісімов, фракція комуністів. Я подивився вже на виступи. Я перепрошую.

 

 12:43:59

АНІСІМОВ В.О.

Анісімов, фракція комуністів.

Передаю слово Юрію Соломатіну.  Спасибі.

 

ГОЛОВА.   Юрій Соломатін.

 

12:44:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний доповідачу!

Скажіть, будь ласка, а як цю "круговерть и свистопляску" з паспортами дипломатичними, закордонними і іншими подолати в наших відносинах з нашими найближчими сусідами - Росією  і Білоруссю. Як цей законопроект буде сприяти подальшому опрацюванню документів, пов'язаних з утворенням єдиного економічного простору? Дякую.

 

ГРИНІВ І.О. Дякую за запитання.

Безпосередньо до єдиного економічного простору даний законопроект не має ніякого відношення. Він регулює внутрішні питання України про порядок видачі, зберігання та знищення дипломатичних паспортів. І регулює, ще раз повторюю, просто коло осіб, яким це надається. На характер бінарних, або багатосторонніх відносин цей закон не має ніякого відношення.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Писарчук, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

 

12:45:12

ПИСАРЧУК П.І.

Прошу передати слово колезі Сухому.

 

12:45:17

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

В мене конкретне запитання. Ігор Олексійович, я вас тільки прошу, ви на мене не гнівайтеся: воно таке концептуальне, але я повинен зрозуміти сам для себе.

Розумієте, є два нормативних документи, про які ви сказали: указ Президента і постанова Кабінету Міністрів. Більша половина вашого законопроекту, ну, фактично дублює Указ Президента України від 1998 року.

Коротко, але зрозуміло для людей: в чому необхідність прийняття окремого закону стосовно цієї галузі діяльності нашої держави? Ну, наприклад, якщо не задовольняє нас указ, якщо не задовольняють нас норми Кабінету Міністрів, якщо ви в щось вносите зміни, якщо ви будете вносити зміни, то чи це передбачено цим законопроектом? Для того, аби визначитися при голосуванні, будь ласка, в чому полягає концептуальна необхідність розробки і прийняття такого окремого закону? Дякую.

 

ГРИНІВ І.О. Дякую. Колега Сухий, я на вас не ображаюся. Навпаки, дякую за запитання.

Я хотів би ще раз наголосити. Перше. В практиці всіх країн такі питання регулюються законом. Якщо ми парламент, якщо ми себе поважаємо, то ми повинні цю білу пляму закрити. Питання, які були не врегульовані законодавством, Президент видавав укази, бо треба було терміново. Зараз ми повинні відновити статус-кво. Це перше.

По-друге,   я б цитував спеціальну норму  указу Президента, це була досить  довга цитата про перелік  осіб, яким видаються паспорти. В даному проекті закону скорочується  цей перелік осіб. Більше того, він достатньо  концептуально врегульовує перелік осіб, які мають право користуватися цими паспортами.

Зверніть увагу просто, що достатньо буде членом офіційної делегації, а останнім часом дуже багато людей супроводжують в офіційних делегаціях посадових осіб і маєш формальне право на отримання дипломатичного паспорту. Я дякую.

 

ГОЛОВА. Богдан Костинюк. Фракція "Наша Україна".

 

12:47:22

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна". Богдан Коститнюк. Шановний Ігор Олексійович, от справа в тому, що Конституція України теж не  відносить до повноважень Верховної Ради визначення порядку оформлення і видачі паспорту, тих паспортів. Яке ваше  ставлення до цієї проблеми, це одне питання. Яка взагалі різниця між  цими паспортами, між дипломатичним і службовим, я, наприклад ніякої різниці не бачу між  цими паспортами.

І третє, у  нас ціле різноманіття в державі паспортів: дипломатичні, службовий, закордонний, внутрішній. Немає в жодній державі Європі. Чи не здається вам, що  цю проблему треба врахувати взагалі, таким загальним законом про паспортну систему, яка ваша думка з цього приваду?

 

ГРИНІВ І.О. Дякую. Тут є  декілька питань, я попробую почати з них відповідати.

Перше. Що у Конституції не виписано, що це саме повноваження Верховної Ради, там виписано, що Верховна  Рада є єдиним органом, який приймає закони. Це раз.

По-друге. Стосовно того, що у нас є  досить багато паспортів, і що це  ми така унікальна країна. Це не зовсім точна інформація, тому що подібний порядок є у більшості країн Європи. Це друге питання наявності дипломатичних паспортів. І у багатьох країнах є такий інститут, як службовий паспорт. Це друге питання, друга відповідь. Я не бачу тут  ніяких протиріч з тим, щоб зараз скасовувати, наприклад, службовий паспорт. Він закріплений у багатьох угодах, наприклад, про безвізовий в'їзд. І  цей порядок ми пропонуємо зберегти. Різниця визначається в його статусі, в тому числі і зафіксована, як я вже  сказав, в міждержавних угодах. Наприклад, з деякими країнами ми маємо  безвізовий в’їзд по дипломатичному паспорту,  а в деяких країнам маємо і по дипломатичному, і по службовому.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Зараз підійде Ігор Олексійович до вас, і...

Сідайте, будь ласка.

 

ГРИНІВ І.О. Я сподіваюся на підтримку.

 

ГОЛОВА. Що переходимо до обговорення?

Міністерство закордонних справ є? Будь ласка, заступник міністра Олександр Федорович. Я думаю, що з місця.  Позицію міністерства скажіть, будь ласка, відносно цього проекту, підтримується чи не підтримується він.

 

МОЦИК О.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Міністерство  закордонних справ підтримує, в принципі, пропозицію про прийняття цього закону. Хоча на сьогодні ситуація врегульована указом Президента і постановою Верховної Ради. Але, як було сказано, практика переважної більшості держав іде по  шляху законодавчого врегулювання цього питання.

В той  же час ми маємо  ще ряд зауважень, їх близько десяти,  до цього проекту закону, які, ми вважаємо, мають бути прийняті з тим, щоб закон був... щоб закон належним чином  регулював питання про дипломатичні  службові паспорти.

Свої зауваження ми  потім передамо до другого читання. І ще ми пропонували б створити робочу групу з представників Міністерства закордонних справ і можливо Комітету у закордонних справах з тим, щоб ці зауваження, які у нас є (а їх близько десятка) щоб їх опрацювати і внести до проекту. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Я думаю,  треба таким чином попрацювати, щоб  ваші поправки були узгоджені  з комітетом і вони були матеріалізовані як пропозиції народних депутатів України, інакше буде важко нам тоді шукати консенсус і погодження інтересів.

Переходимо до  обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. 15 хвилин на обговорення. Прошу мати на увазі, 15 хвилин. Підготуватися  Володимиру Яворівському.

 

12:51:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" "Нашої України".

Шановні народні депутати! Перше питання - чи є потреба в прийнятті такого закону. На це питання я відповім ствердно: так, є. Тому що те, що сьогодні це  й видача дипломатичних і службових  паспортів регулюється указами Президента є абсолютною нісенітницею з точки зору нашої Конституції і нашого права. І цю дірку треба давно було залатали

Інше питання - наскільки той проект закону,  який сьогодні доповідався, взагалі схожий на закон? Я перепрошую авторів, дуже хороша ідея, але ж треба його трошки зробити більше схожим на закон, а не на інструкцію. Ну розділи, які, скажімо, статті, які з одного речення... Ну наприклад, стаття 19. "За видачу службового паспорту  України державне мито та консульський збір не справляється". А чому не справляється? А як  вимога Конституції щодо рівності громадян? Що, цей паспорт видається найбільш малооплачуваним громадянам? Ні. І депутати, і Президент, і міністри, і всі інші, кому видається службовий паспорт, можуть за нього заплатити. Тому давайте ми не будемо такі речі тут записувати.

Коло осіб, віднесених в Україні до  дипломатичної служби, чітко визначено як міжнародним правом України, так і міжнародними конвенціями: Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, актами національно-правового походження, Законом про дипломатичну службу, про статус народного депутата України. Бажано було б, щоб і закон про Президента у нас з'явився. Бо Президент є, а Закон про Президента, застряв цей закон. До речі, Володимире Михайловичу, я хотів би, щоб ви підштовхнули цей закон, і, мабуть, ви нам і відповісте, а що з фракцією "Народний вибір". Ось я дивлюся, сидять люди, хороші дуже, я їх поважаю. Фракція така є чи ні? Володимире Михайловичу, і по закону до Президента. Бо ми пишемо, що Президентові видати, тут видається, якщо не буде в нього імпічменту і так далі, на весь час. У мене є сумнів щодо статті 8 законопроекту, де дипломатичні паспорти видаються дружинам, чоловікам, дітям, яким не виповнилося, іншим членам родини дипломатичних працівників, які проходять дипломатичну службу за кордоном. Мені здається, що цю категорію осіб треба було б перенести до статті 15, яка забезпечується службовими, підкреслюю, службовими паспортами, а не дипломатичними.

У цілому дуже цікаво виглядає те, що коло суб'єктів, яким видаються дипломатичні паспорти, звужуються. І це радує. Принаймні менше людей зможуть безкарно вивозити з держави якісь цінності,  їх незадекларовуючи. Разом з тим контроль, який встановлений за народними депутатами, у цьому законі, в проекті закону і в статті 5: паспорти здаються у Верховній Раді, є абсолютно таким, що порушує Закон про статус народного депутата. Цей контроль має бути вилучений. Паспорт видається народному депутату на період його повноважень. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я думаю, що це остання пропозиція дуже слушна, бо тут регламентується діяльність Верховної Ради, всіх інших гілок влади це не стосується. Я тут повністю з вам згоден.

Будь ласка, Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Борис Беспалий буде виступати наступним.

 

12:55:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Львівщина, Жовкла, Яворів, "Наша Україна". Про цей закон приємно говорити, він викликає абсолютно спокійні нормальні емоції. Світова практика законотворчості дуже проста і зрозуміла. Я думаю, що і ми в Україні її повинні використовувати. Приймається певний законопроект, тривалий час відстежуються в ньому дірки, де що працює, де не працює, як його обходять, цей законопроект, та потім ці дірки крок за кроком прикриваються.

У нас був виданий законопроект, був виданий указ Президента, була постанова Президії, було розпорядження Кабінету Міністрів, вони своє відпрацювали, і я думаю, що наступив той час, коли ми повинні мати ситуацію врегульовану найвищим законодавчим актом - це самим законом, тим більше, що ми з вами живемо в державі, яка в ХХ столітті, значна частина людей, була взагалі без паспортів, і через те ставлення до паспорта особливе.

Я думаю, що не будемо приховувати і того, що за цей час уже було напрацьовано лазівки для того, щоб отримувати і дипломатичні, а найбільше, це службові паспорти. Наскільки мені відомо. це якоюсь мірою навіть бізнес. І службові паспорти мають ті, які ніякого відношення до державної служби в Україні не мають.

Через те намагання Ігоря Гриніва ввести це все в законодавчі рамки, це є дуже нормальним.

Я, маючи таку нагоду і стоячи тут, на цій трибуні і знаючи, що нас хтось та слухає, я хотів би просто ще раз... Я писав уже кілька депутатських запитів до колишнього міністра внутрішніх справ і звертаюся до сьогоднішнього: ну вирішіть врешті-решт цю проблему видачі звичайних закордонних паспортів для наших громадян.

Буквально з дня на день Польща вводить візовий режим: велетенські черги, люди займають, як колись, у давні часи, значить, там, за дефіцитом займають черги, записуються, щоб отримати ці паспорти.

Я пишу запитання, мені відповідають, що все нормально, все буде вирішено. Але досі питання не зрушилося з місця. Я просто прошу нового міністра, який так браво сьогодні взявся, значить, за справи, вирішити цю проблему. Я переконаний, що ми за цей закон проголосуємо в другому читанні. Там дійсно треба подивитися, не врегульовано, як здають його дипломати назад, бо складається враження, що вони його залишають собі на пам'ять для наступних музеїв. Там якісь дрібнички почистити, а загалом законопроект дуже потрібний, нормальний. Я думаю, що ми його приймем. Дякую.

 

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шкілю.

 

12:58:11

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні колеги, в принципі, цей законопроект, він не пропонує якусь революцію в зазначеній сфері. Дійсно, сьогодні є і загальний громадянський закордонний паспорт для всіх громадян України, є і службові для певної категорії осіб, є і дипломатичні. Може виникнути проблема, чи доцільно тоді приймати новий закон.

Позиція нашої фракції полягає в тому, що цей закон необхідно приймати, тим більше, з огляду на те, що проблема має міжнародне значення, що йдеться і про міжнародні якісь зобов'язання України, отже про авторитет держави, то його, з ним зволікати не треба, я думаю, він своєчасно внесений і має бути опрацьований якомога швидше.

Справа в тому, що деякі принципові положення, зокрема щодо видачі службових паспортів, які тут піддавалися обгрунтованій критиці, вони регулюються зовсім не законом, а підзаконними актами, зокрема, указами Президента.

Взагалі під сумнів деякими ставиться доречність такої категорії, як службовий паспорт. Ну, дійсно, службовий паспорт, він виокремлює, формує якісь, скажемо, еліти, але не є і разом з тим дипломатичним.

То ж питається: чи йдеться лише про те, щоб деякі громадяни України відчували себе рівнішими за інших, чи це має якесь нормативне значення?

Насправді двосторонніми угодами України з рядом країн передбачається, що наявність службового паспорту забезпечує безвізовий режим. І вже однієї цієї обставини досить для того, щоб ця категорія паспортів також була збережена, і, як правильно пропонується даним законопроектом, звужена і впорядкована.

Разом з тим, ми не можемо нехтувати і тією обставиною, що досить складно до цього часу, ну, скажемо, що є волокита, є бюрократичні перепони для отримання звичайних закордонних паспортів простими громадянами. Це абсолютно неприпустимо, як неприпустимими є і бізнес на цій справі.

Я можу тут послатися на власний досвід, коли я прийшов отримувати звичайний громадський паспорт кілька років тому, я думаю, зацікавленим службам це буде цікаво, і хотів написати заяву, і мені сказали: "Не ти напишеш, а ми надрукуємо, а ти нам заплатиш за це 60 гривень". Приблизно такий бізнес на нічому, і він процвітає. Але разом з тим, маючи закон, якраз легше боротися із такими ганебними явищами.

Тому, враховуючи всі обставини в комплексі, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" підтримує даний законопроект за основу і пропонує всім депутатам, які висловили слушні зауваження, вносити їх в установленому порядку. Дякую за увагу і сподіваюся на підтримку.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Немає? Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Підготуватися Цибенку замість Челнокова.

 

13:01:29

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати. У нас практично є дві такі обставини, подібні одна до одної, - це державні номера на автомобілі і паспорти. Чи хтось із нас може сказати, що він повністю володіє ситуацією, скільки видів номерів на автомобілі існує зараз в Україні? Діють номери, прийняті ще за СРСР, потім декілька разів мінялися за час незалежності України, і зараз цей процес продовжується. І продовжується він далеко не безплатно, і це є досить прибутковий бізнес. Подібна ситуація є і з паспортами.

Я, безумовно, підтримую намагання авторів цього законопроекту впорядкувати порядок видачі дипломатичного і службового паспортів. Але, можливо, питання треба поставити ширше: взагалі про паспортну систему в Україні. Фактично діють, і деякі громадяни мають ще старі СРСР-овські паспорти, паспорти громадянина України, в яких, між іншим, на відміну від СРСР-овського, позбавлено право громадянина вказати свою національність, і спеціальні і дипломатичні паспорти.

Немає питань про дипломатичний паспорт. Звичайно, є коло осіб, яке має ним користуватися. Я думаю, позитивним є те, що тут це коло звужується і регламентується. А от щодо спеціального паспорта, службового.

Я довгий час працював державним службовцем, не оформляв службового паспорта, і це ніяк не заважало мені у виїздах за кордон для виконання своєї службової діяльності.

Тут  говорять, що існують певні домовленості з країнами про безвізовий в’їзд по службових паспортах. Перед тим, як приймати подібний законопроект і говорити про службовий паспорт, бажано було би мати статистику з якими країнами, яке коло осіб від нас і від них має право цим користуватися.

Я також дещо цікавився міжнародною практикою, принаймні, у сусідніх країнах, і робити своїх громадян  рівними і ще рівнішими, я вважаю,  що це не є достатня відповідність навіть  нашій Конституції.

Тому вважаю, що, взявши за основу положення про дипломатичний паспорт,  нам потрібно поставити питання ширше, розробити  новий законопроект про  український паспорт, відкинувши в ньому положення про службовий, залишивши тільки  загальногромадянський паспорт, де люди повинні мати, якщо не обов'язок, то право включати свою національність, конфесію і подібні речі, принаймні, право для цього повинні мати. А дипломати мають, звичайно, виконувати свій дипломатичний  обов'язок.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Петро Цибенко,  фракція комуністів, замість народного депутата Челнокова.

 

13:04:35

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги!  Проблема, яка зараз обговорюється, - проблема дипломатичного, службового паспорта, дійсно, надзвичайно важлива. Але я вийшов на цю трибуну для того, щоб привернути і вашу увагу, і увагу громадян  України до речей значно  більш болючих і на сьогодні дуже важливих.

Мова йде про те,  що сьогодні під стінами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України відбулася численна акція, в якій прийняли участь біля  10 тисяч  осіб, другий етап акції "Захистимо ветеранів", де зібралася численна громада ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, чорнобильців, які протестували  проти заміни соціальних пільг передбачених законодавством, так званою, адресною грошовою допомогою. За їх дорученням  я хотів зачитати вимоги до Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича і Прем'єр-міністра України Януковича Віктора Федоровича.

"Ми, учасники другого етапу акції протесту від імені багатомільйонної армії ветеранів війни, інвалідів, пенсіонерів, чорнобильців, висловлюємо своє обурення тим, що владні інституції держави продовжують ігнорувати наші вимоги від 11 вересня  2003 року і  чинять тиск на ветеранів з метою відмови від пільг, встановлених Конституцією, законами України. Ми вважаємо, що наші пільги, це і є адресна допомога держави тим, хто не шкодуючи свого життя і здоров'я захищав і будував нашу державу,  хто поставив її в один рівень з передовими державами Європи, хто приніс не  тільки європейську, а й світову  славу радянській науці, медицині, освіті.

 Якщо і потрібно знімати пільги без усякої грошової компенсації, то з тих, хто довів Україну до розрухи. а  народ - до злиднів.

Ми категорично протестуємо проти того, щоб уряд в проекті бюджету, стаття 84, ставить працюючих пенсіонерів перед вибором, або пенсія, або робота, чим фактично пенсіонери позбавляються права хоч трохи заробити до своєї мізерної пенсії.

 В проекті бюджету виділяється всього лиш 500 мільйонів гривень на погашення вкладів, нас знову ставлять у чергу за 50-тю гривнями. Все це підтверджує, що державний бюджет на 2004 рік є  антисоціальним. Засоби масової інформації готують громадську думку до чергового неминучого підвищення цін на хліб та інші продукти харчування.

Президент ставить завдання приватизувати житлово-комунальну сферу, що приведе до нового різкого підвищення цін і тарифів на квартплату і комунальні послуги.

Ми запитуємо у влади, чому дорога в Європу, яку зараз ми пройшли від Сталінграда до Берліна, пролягає через фізичне моральне знущання над старшим поколінням українського народу. Невже влада вважає, що  для старших поколінь замало тих страждань, які випали на їх долю під час боротьби з фашизмом у перші повоєнні роки, коли Україну піднімали  з попелища та під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Ми вкотре підкреслюємо, що підвищення життєвого рівня трудящих, зміцнення соціальної сфери можливе не за рахунок урізання пільг трудящих, а через розвиток економіки держави. Для цього повною мірою слід використати можливості, що відкриваються  перед Україною з підписанням угоди про створення Єдиного економічного простору між Україною, Білорусією, Казахстаном та Російською Федерацією.

Виходячи із викладеного, ми вимагаємо - я закінчую, Володимире Михайловичу - у повній мірі виконати вимоги  учасників акції, що передані на ім'я Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра 11 вересня 2003 року в першу чергу в частині відмови від пункту 5 Постанови Верховної Ради України №987-4 від 19 червня 2003 року та Постанови Кабінету Міністрів України №253 від 2 березня 2002 року.

Шановні колеги! Я трошки ...............ці вимоги, але ми передали їх керівництву Верховної Ради, Кабінет Міністрів. Я абсолютно  переконаний, що ми зобов'язані з вами все-таки почути думку своїх знедолених громадян. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Шановні колеги! Час вичерпано, я прошу дуже коротко. Тарас Чорновіл, потім Геннадій  Йосипович. Дуже коротко, будь ласка.

 

13:08:56

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні колеги! Ну однозначно, що цей закон треба приймати, тому що той кавардак, який ми сьогодні маємо з дипломатичними службовими паспортами далі продовжуватися  не може, і він доводить вже до того, що дійсно це дискредитує те саме поняття дипломатичного паспорта і я би просив всіх підтримати цей законопроект в першому читанні. До другого читання нам все-таки  з ним треба буде дещо  попрацювати.

Перше. Сам статус  народного депутата, який передбачає, що депутат може по своїх обов'язках в будь-який момент мати потребу виїхати в будь-яку точку чи України, чи світу, де порушуються права його  виборців чи взагалі будь-кого з  громадян України передбачає все ж таки зміну, яка  би давала можливість його отримати  паспорт, не здаючи, тримати в себе. Я наведу приклад, коли мені доводилося кілька місяців назад по гарячих слідах виїжджати у Польщу, де відбулися безпричинні переслідувачі наших громадян України, заробітчан, які  викинуті туди на заробіток, від мого дому до польської границі у Львові 70 кілометрів. І мені вдалося буквально за кілька годин бути на місці і припинити елементарне знущання над людьми. Уявіть собі, що мені  треба було б їхати до Києва, отримувати тут паспорт, оформляти відрядження і їхати назад, за цей час  з тими людьми там могли зробити, що завгодно, бо там було елементарне побиття і катування.

Я просив би це, щоб ми до  другого читання внесли. І як на мене, потрібно ще встановити певний момент відповідальності службових осіб за видачу паспортів дипломатичних, особливо службових людям інших категорій, які не підпадають під це. Тому що знову закон перестане працювати, знову криміналітет посуне за кордон з відповідно  такими паспортами.

І останній пункт, він трохи, мабуть, недобрий із популістського плану, але все ж таки треба виписати чіткіше у законі статус власника дипломатичного паспорта при проходженні кордону і тому подібне. Скажімо, я тут не беруся сказати, я не впевнений, чи варто вводити додаткову норму про позачергове проходження, там скорочені процедури, тощо, але напевно в певних моментах було б потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко - голова комітету. Будь ласка, Геннадій Йосипович.

 

13:10:54

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановні народні депутати, як людина, яка  мала дипломатичний паспорт і продовжує ще мати з 1 січня 1960 року, хотів би зазначити, що цей закон дуже потрібний, і він саме закон, а не укази  Президента, повинні регламентувати норми щодо дипломатичного паспорту чи службового. Цей законопроект відповідає європейським нормам. Якщо ми будемо просуватися у тому напрямку, то нам його  треба підтримати і приймати. Якщо ми підемо у зворотному напрямку, то кожний наш  може добровільно відмовитися від  дипломатичного паспорту і їздити до Росії по старим зразкам радянського паспорту.

Друге.  Закон  досить містить і технічні положення, зокрема опис, детальний опис дипломатичного і службового паспорту. Це непотрібно, оскільки є інші положення, що паспорт затверджує, форму паспорта затверджує Кабінет Міністрів. Ось це - останній наш дипломатичний паспорт, ось це - передостанній, і цей останній паспорт, він відповідає всім сучасним нормам.

Далі. Дуже важливо, що дипломатичний паспорт захищає високоповажну особу України у виконанні державних обов'язків за кордоном. Але наявність дипломатичного паспорту не означає, що він захищає громадянина, і його можуть заарештувати, якщо в паспорті немає дипломатичної візи, тобто до дипломатичного паспорту держава, куди хтось з нас їде, повинна дати і дипломатичну візу.

Далі. Тут порушувалося питання взагалі про паспортну систему. Інформую вас, що Комітет, який я очолюю, з питань прав людини, проводить комітетські слухання з цього питання, круглий стіл, на якому буде розглядатися питання про паспортну систему і про приведення її у відповідності до Конституції і до міжнародних стандартів. У нас сьогодні є службовий паспорт, є дипломатичний паспорт, є паспорт громадянина України і паспорт, закордонний паспорт України.

Народний депутат Жванія вже вніс законопроект, де він пропонує об'єднати внутрішній паспорт і закордонний паспорт. Словом, зацікавлених осіб я на 15 жовтня запрошую взяти участь у цьому засіданні.

І я підтримую пропозицію Міністерства закордонних справ про те, що треба утворити робочу групу, тому що там є специфіка, яку потрібно обговорити десь не в широкому зібранні, а обговорити, як відбити в нашому законодавстві питання про володарів дипломатичного паспорту.

Я звертаюся з проханням підтримати в першому читанні і деякі положення доробити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про дипломатичні та службові паспорти України, це документ під номером 3100, завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект закону про особливості приватизації підприємств державної акціонерної компанії "Укррудпром".

Який Регламент пропонується? Для доповідачів дати по 5 хвилин і відповідно до 5-ти хвилин кожному для відповідей на запитання. Співдоповідачу аналогічним чином. Решту часу використати для обговорення.

Немає заперечень?

Прошу вас, будь ласка, Мовчан Володимир Петрович, доповідач, народний депутат України.

 

13:14:57

МОВЧАН В.П.

Мовчан Володимир Петрович, 31 виборчий, місто Кривий Ріг, фракція народних демократів.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович!

Сама акціонерна компанія "Укррудпром" була заснована в кінці 1998 року і з 1 січня 1999 року почала працювати.

В статутному фонді цього підприємства були скопичені всі контрольні пакети акцій нині працюючих гірничорудних підприємств України, а також і менше, чим контрольні пакети.

Майже через 5 місяців роботи засновниками цієї компанії, тобто Міністерством промислової політики і Фондом державного майна, тобто управління контрольним пакетом акцій майже всіх підприємств були, так сказать, роздані. Тоді було підписано угоди на управління від імені тих, хто управляє і від імені тих, хто являвся засновниками, тобто з державою.

За ці 5 років управління більшість, ще раз повторюю, більшість тих компаній, які управляли цими підприємствами, вони, практично, всі скупили ті акції, які належали до Фонду державного майна України, тобто 50 мінус одна сьогодні продано.

Закон називається, який я написав ще в листопаді 2002 року про особливості приватизації цієї компанії. Сама особливість приватизації заключається в тому, що, до речі, коли я взнав про те, що Фонд державного майна собираєтся продавати ці пакети нині діючих підприємств вроздріб, так сказать, а це йде всупереч всім вимогам, які були домовлені раніше. Тому я вирішив написати цей законопроект, в якому особливість, я ще раз повторюю, заключається в слідуючому, що право першої руки на викуп контрольних пакетів мають ті акціонери, які сьогодні уже володіють більше, чим 25 відсотків цих підприємств.

До речі хочу сказати, що за цей час на виїзних засіданнях Комітету з промислової політики, на зустрічах і на деяких нарадах, які відбулися і в Міністерстві промислової політики, дуже було багато подано пропозиції як позитивних, так і негативних. До негативних відноситься те, що мій законопроект сьогодні не передбачає, скажімо, збільшення випуску продукції, а також покращання якості. його не треба приймати, тому що не має законів про надра, про землекористування, про землевідведування і так дальше. Не обговорено закриття гірничорудних підприємств. Але я вам хочу сказати, що на цих підприємствах люди знають, як збільшити випуск і знають, як покращати якість без законів.

Тому закон я хотів би, щоб ви підтримали, щоб пішов саме в тому руслі. Акцентую ще раз вашу увагу на тому, щоб цей закон дав право тим людям, які сьогодні там уже управляють, а мають більше 25 відсотків своїх пакетів, щоб вони перші були при продажі самої компанії "Рудпром". У мене все.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача є? Прошу записатися. На табло прізвища народних депутатів висвітліть. Степан Хмара, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

13:19:01

ХМАРА С.І.

Хмара, блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина". Скажіть, будь ласка, яка необхідність взагалі зараз, саме зараз приватизувати "Рудпром"? Адже ми прекрасно розуміємо, що це йде до створення супермонополії тих, хто вже заволодів за безцінь металургійними заводами. І таким чином держава повністю втратить будь-який контроль і вплив на цю базову галузь. Тим більше що таких величезних грошей в Україні, щоб приватизувати, викупити весь комплекс по реальній ціні, немає.

 

МОВЧАН В.П. Дякую за запитання.

Я відповідаю, що рішення про приватизацію "Укрпрому", я не знаю, як було прийнято, але озвучено, що у вересні цього року повинні були його розпочати на продаж.

Враховуючи те, що скільки б часу не проходило, а це питання - приватизації гірничорудних підприємств - однаково буде вирішуватись, я ініціював подання цього законопроекту таким, як я його назвав. Тобто рішення це приймають, ви знаєте хто, про приватизацію. А моя задача: для того, щоб там, на цих підприємствах, де вже 50 мінус одна давним-давно продано, давним-давно продано, щоб сьогодні не повторилася ніяка корпоративна війна, щоб підприємство працювало.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Анісімов, фракція комуністів.

 

13:20:43

АНІСІМОВ В.О.

Прошу передати слово Соломатіну.

 

ГОЛОВА. Так ви зразу тоді вже виступайте, так же ж не можна! Ну, ради Бога!

 

13:20:53

СОЛОМАТІН Ю.П.

Ну, спасибі. Але тисну всі кнопки...

 

ГОЛОВА. Ну, будь ласка, ваше запитання.

 

СОЛОМАТІН Ю.П. Моє запитання наступне. Скажіть, будь ласка, хто стоїть конкретно за тими 20 відсотками акцій, які вже є? І саме цю пропозицію ви зараз пропонуєте для прийняття у якості закону. Які конкретно структури і хто очолює ці структури? Дякую.

 

МОВЧАН В.П.  Дякую за запитання. Але я вам так відповісти не зможу, хто стоїть за тими 25 відсотками і більше. Тому що до сьогоднішнього дня торгівля цінними паперами набрала такої нехорошої висоти. Я не можу сказати. На різних підприємствах по-різному, розумієте?

Якщо брати, скажем, центральний гірничозбагачувальний комбінат, там, де я знаю, то те, що я знаю, що там 25 і більше володіють акціонери американської компанії. Якщо  брати Північний комбінат, там  другі, якщо це Південний комбінат, там другі. Інгулецький - другі, ну, деякі комбінати не входять до статутного фонду Укррудпрому, тобто, там може це мінятися, я не хочу їх даже, я їх даже не знаю, які вони є. Але є,  я знаю, що вони є, я знаю що це ті в 99 відсотках, які робили управління корпоративними  правами держави напротязі з травня 99 року по практично, сьогоднішній день.

 

ГОЛОВА. Так, Ярослав Сухий, фракція  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

 

13:22:36

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Ярослав Сухий, місто Запоріжжя,  Фракція СДПУ(о).

Шановний Володимир Петрович, я вам пропоную підійти до вашого законопроекту і законопроекту іншого з державницьких позицій.

Ви розумієте, переважна більшість депутатів залу так і не розуміє, коли приймається окрема схема приватизації окремого підприємства, яке має, наприклад, стратегічне, оборонне значення, це принаймні, чесно і відкрито і прозоро. У мене до вас три запитання.

Перше. Для чого, з якою метою була утворена державна акціонерна компанія Укррудпром, ви в темі, що це дало тим 10-ти підприємствам, тим трудовим колективам, які увійшли в цю державну акціонерну компанію, тепер новий виток нової бодяги.

Друге. Яка кінцева мета цієї приватизації?

І третє. Тобто, де тут інтереси держави, інтереси трудових колективів? Ви кажете про якихось 25 процентів, які мають власники, вони нас не інтересують, ми говоримо про трудові колективи.

І третє питання. Ви пропонуєте встановити відстрочку терміном на п'ять років погашення заборгованості підприємств "Укррудпрому" по податках та платежах до державного бюджету. А це у зв'язку з чим? Три питання.

 

МОВЧАН В.П. З предпослєднього, як то кажуть, я почну відповідь про те, що ви сказали про державу.

От тоді були інтереси у держави, коли була  постанова Кабінету Міністрів про заснування цієї компанії, тоді, коли стало всім  вочевидь ясно про те, що гірничорудна промисловість України підійшла до такого становища,  коли треба і  відкривати, і закривати, тоді були і інтереси держави. Але коли почали передавати управління, ну, розумієте, я ж тоді не був, я кажуть, не при ділах стояв, я не можу вам відповісти, які тоді були інтереси, двигали, коли передавали засновники. От сидить Чечетов, він скаже, що тоді думали про те, коли давали. Або ще хтось, тут немає його у залі. Це перше питання.

Друге питання. Те, що ви сказали з державницького підходу про людей, я думаю, що мій колеги. який зараз вийде на цю трибуну,  там у нас все вже, так сказати, сплетено і по людям.

А держава? Подивіться на показники.  Подивіться на показники роботи цієї компанії. А показники компанії складаються з показників підприємств.

Тепер по  відстрочку платежів на п'ять років. Вона існує до сьогоднішнього дня, коли ці підприємства увійшли, я не пам'ятаю там три роки  або чотири роки назад,  в економічний експеримент. Вона існує, тобто це повторилося, тут нічого немає нового. Експерименту немає три дня.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Наступне запитання Богдан Костинюк, фракція "наша Україна" . Останнє запитання.

 

13:25:35

КОСТИНЮК Б.І.

Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу! Я теж  хочу  привернути увагу з точки зору державної. Уявіть собі, як би ви захищали державні інтереси. Державна компанія,  державне підприємство. Очевидно, воно є прибуткове, високоприбуткове. Скажіть, будь ласка, для чого держава  має відмовлятися від цих прибутків, які  вона вже сьогодні отримує.

Для  чого вона має віддавати задарма  це підприємство у недержавну власність? Якби... скажімо, проведемо таку аналогію. Якби власник приватного підприємства отримав високі чи дуже високі прибутки від цього підприємства, то чи став би він добровільно віддавати чи продавати це  підприємство, якщо воно є  високоприбуткове?

Дякую. З точки зору державної.

 

МОВЧАН В.П. Дякую і я вам. Я вас підтримую особисто, але ж є рішення  продавати, тому що треба, щоб було 2 і скільки мільярдів в бюджеті від приватизації. І воно туди заходить і ви знаєте які вже підприємства  туди втягуються для того, щоб їх продавати. Тому по де-факто, як то кажуть, в піку тому, що вже єсть, оце й написано.

 

ГОЛОВА.  Дякую.

 

МОВЧАН В.П.  Давайте заборонимо.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Володимир Петрович, час вичерпано. Прошу сідати.

Слово для доповіді має народний депутат України Вадим Миколайович Гуров. Пропустіть, будь ласка, Гурова.

 

13:27:15

ГУРОВ В.М.

Вадим Гуров, Кривбасс.

Ну прежде всего, я не буду очень оригинальным, если  скажу, что я категорически против приватизации Укррудпрома. Естественно, возникнет вопрос: "Гуров, как же ты против, если ты дал закон свой о приватизации?". Поэтому аплодировать не надо пока.

А суть заключается в следующем. Мы уже 12 лет делаем  одну  ошибку за другой. Эта дикая приватизация, которая шла вне  законов, вне графиков и вне понятия  человеческих просто. И говорить о нас... с пользой она для государства и не с пользой - это дело конечно очень серьезное. Поэтому я и подал этот закон с одной только целью, чтобы хотя бы как минимум сохранить то, что уже случилось, потому что назад мы не можем возвратиться, а практически если сказать, то половина этого вопроса уже приватизирована. Но  есть 50 плюс 1, которым распоряжается государство. Поэтому мой закон как раз и предусматривает.

Первое. Ни в коем случае нельзя дробить это месторождение. Это не просто одна шахта или один ГОК - это  наше богатство, это  фундамент металлургии. И если мы начнем  ......ГОК отдельно, ЮГОК отдельно, шахту  отдельно, в результате мы погубим сырьевую базу. А сырьевая база - это основа основ.

Дальше. Нельзя все это делать, не имея главного закона, Закона о  надрах, Закона об аренде. Но уже все  случилось. И поэтому я подал закон, который  в корне отличается от предыдущего закона. Ну, в чем прежде всего? Ни в коем случае нельзя на приватизации давать просто в кулуарах, оно должно быть открытым. И второе, оно должно быть на открытых торгах. Это раз.

Во-вторых, есть роль трудового коллектива, то есть ему первая рука, если брать уже в дальнейшем в вопросах приватизации.

Во-вторых, 50 плюс 1 обязательно оставить за государством. Других вопросов, просто на эту тему не должно быть разговоров. Практически один ЮГОК имеет там, осталось всего 25 процентов, ну,  назад уже его не вернешь. Однако, то, что осталось, его надо сохранить.

И серьезный очень пункт - это умови викупу. Надо, первое, увеличить производство, увеличить прибыль; третье, увеличить количество рабочих мест в результате этого. И конечно, увеличить среднюю зарплату трудящихся, которые там работают. Потому что без решения вот этих вопросов, все остальные вопросы, конечно вызывают большие сомнения.

Ну, а если говорить историю этого вопроса,  то я вам хочу сказать. Президент Леонид Данилович Кучма на письме, где и  мер, и я писал письмо, написал: приватизировать только отдельным комплексом. На что сразу Фонд майна среагировал и тоже сказал: мы за приватизацию отдельным комплексом. Как только  эту надпись  забыли, уже говорят: надо продать ее по частям, потому что государство будет иметь много денег. Так где же, Чечетов, ты прав? Или там, или здесь? Это один вопрос.

Министерство экономики категорически за то, чтобы по частям разрубить это месторождение. И только я вам хочу сказать Министерство промышленной политики, еще более или менее соображающее, сказали, что этого делать просто нельзя. Я вам хочу сказать приватизация "Укррудпрома" - это пострашнее, чем приватизация "Укртелекома", даже завода отдельного. Потому что это собирающее, это фундамент. В дома, разрушив фундамент, бесполезно остальное все делать.

Поэтому считаю, что, как минимум, мы, раз власть, Кабинет Министров, какой идет разнобоем и не может решить этот вопрос, поэтому нам, депутатам, надо брать это в свои руки и решать этот вопрос. Но без закона, конечно, у нас ничего не получится.

Поэтому у меня предложение очень, я считаю, нормальное. Все-таки обсудить этот вопрос, будут обязательно замечания, и замечания будут очень серьезные, обобщить, и потом вернуться к решению этого вопроса. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до доповідача? Прошу записатися. На табло прізвища народних депутатів покажіть, що записалися. Петро Петрович Толочко, депутатська група "Народовладдя".

 

13:32:32

ТОЛОЧКО П.П.

Вадим Миколайович шановний! Судячи з пафосу і змісту вашого виступу, я так розумію, що у вас акцій приватизованих немає там на тих підприємствах чи є? Як ви?

 

ГУРОВ В.М. Ну, что я вам хочу сказать. Академик он и в парламенте академик. Вопрос очень серьезный. Значить официально заявляю: ни одной акции по этим предприятиям и вообще по любым предприятиям у депутата Гурова нет и, я думаю, не будет в обозримом будущем. Спасибо.

 

ГОЛОВА. І це кажуть погано.

 

ГУРОВ В.М. Поэтому я не в твоей фракции.

Это чтобы ты лишний раз не выступал.

 

ГОЛОВА. Костянтин Меркурійович Ситник, блок Юлії Тимошенко. Немає? Так, тоді Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

 

13:33:51

ГІРНИК Є.О.

Вадим Миколайович, ви виступали дуже пафосно, але я, чесно кажучи, до кінця не зрозумів. Ну я зрозумів, що акцій ваших нема, але дайте чітку відповідь: хто лобіює, щоб той, хто має вже 25 процентів акцій, мав решту і задурно? Це - перше питання.

І друге. Якщо ви наполягаєте, щоб було п'ятдесят плюс один голос держави, то для чого взагалі цей закон? Чи не треба його просто-напросто відхилити і зайнятися розробкою більш приємливого законопроекту?

 

ГУРОВ В.М. Спасибо за вопрос.

Суть заключается в следующем: если мы не примем никакого закона, то есть не сделаем никаких правил для дальнейшей судьбы, тогда будет идти так, как шло двенадцать лет - мы будем об одном говорить, а дела будут идти совсем по-другому. Я считаю, все-таки необходимо поставить в рамки закона приватизацию "Укррудпрома" или вообще даже слово не приватизация, а судьбу "Укррудпрома" в рамки закона.

 

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

 

13:35:02

ЄЩЕНКО В.М. Вадим Миколайович!

Єщенко, фракція комуністів.

Ви сьогодні, мабуть, бачили під нашими стінами були ветерани, які сьогодні також страждають від так званої прихватизації, яким заміняють пільги на адресну допомогу. Я знаю по нашій Черкащині, по місту Ватутіну, коли зруйнували наші шахти, і сьогодні практично місто вимирає.

Я питаю вас, значить, два законопроекти, один із них ваш. Я знаю, що були ви на засіданні нашого комітету. Скажіть, будь ласка, як влада місцева, місцева влада, реагує на один і другий закон, в першу чергу на ваш, місцева влада?

 

ГУРОВ В.М. Спасибо за вопрос.

Значит, местная влада, то есть, ну что такое местная влада? Это - мэрия, исполнительный комитет городской. Городской исполнительный комитет, депутаты, значит, в принципе, они поддерживают мой законопроект, потому что, в принципе все депутаты - это труженики Кривбасса, и они заинтересованы, чтобы этот город жил и процветал, как он сейчас живет. Это их прямой интерес.

 

ГОЛОВА.  Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:36:20

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Вадим Миколайович, кажуть, що сім'я Президента хоче купити, як недавно куплений один Комбінат Нікопольський, "Укррудпром" єдиним комплексом. Що з цього питання думаєте ви як народний депутат, і скільки хоч прибуток у "Укррудпрому" і по його підприємствах взагалі, щоб уявляти, що цим законом приймають продажі як окремий комплекс ми даруємо нашому правителю? Дякую.

 

ГУРОВ В.М. Ну, спасибо.

Значит, оборот годичный "Укррудпрома" где-то порядка 3,5 миллиарда гривен. Оборот.

Что касается приватизации единым комплексом, то вы знали, я сразу сказал, что вообще категорически ............ против этого.  Но коль уже случилось, очень важно, чтобы не приватизировали вершки, а корешки остались городу. Потому что это комплекс, даже не завод, это .............хранилище, это провалля, это заброшенные шахты. То есть я хочу, если берешься за это дело, так бери и соцсферу, бери и эти провалля, бери... ведь весь город стоит на ямах. И поэтому не так просто будет его взять. Я ж понимаю, и с вами советовался.

Если вот так, то мы еще будет думать, а если хотят только отдельно взять шахту, отдельно... то есть вершки, то, я думаю, это мы не допустим.

Спасибо.

 

ГОЛОВА.  І вам дякуємо. Сідайте, будь ласка, Вадим Миколайович, час вичерпаний.

Співдоповідь від Комітету з питань економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій слово має для співдоповіді перший заступник голови комітету Демьохін Володимир Анатолійович.

 

13:38:36

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Комитет на своем заседании рассмотрел законопроект "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" 3168, который был внесен народным депутатом Мовчаном. Однако в связи с тем, что был внесен альтернативный законопроект, который только что докладывал наш коллега народный депутат Гуров, 3168-1, комитет повторно рассмотрел оба законопроекта.

Указанными законопроектами предлагается определить особенности приватизации Державної акціонерної компанії "Укррудпром". Я думаю, вы ознакомились и с выводами Главного научно-экспертного управления. Выводы по одному и по второму закону на 80 процентов совпадают.

Я не буду приводить примеры этих совпадений, но, учитывая те замечания, которые на комитете были высказаны, высказаны Главным научно-экспертным управлением, комитетом было принято решение: рекомендовать Верховной Раде двум комитетам - нашему Комитету по вопросам экономической политики, Комитету по вопросам промышленной политики - вместе с субъектами законодательной инициативы и Кабинетом Министров вернуться, доработать эти законопроекты, объединить их в один законопроект и подать на повторное первое чтение.

Для объективности я бы хотел отметить, что имеется еще один проект постановления, и мы будем принимать решение по этим постановлениям, постановление 3168/п-1. Оно отличается одним пунктом от проекта постановления, который предложен комитетом, а именно, это пункт номер 2: "Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна заборонити проведення загальних зборів акціонерів ДАК "Укррудпром" до прийняття   остаточного рішення.

Дело в том, что хотелось бы отметить, это не совсем корректный проект постановления, потому что мы не можем  писать такое слово как “заборонити”. Ми можем рекомендовать воздержаться от проведения собрания.

Уважаемые народные депутаты, я бы хотел высказать отдельное, так сказать, мнение по поводу приватизации таких объектов.

Дело в том, что, как  в выводах Науково-экспертного управления, так и в обоих законопроектах, мы говорим о том, оставить 50 плюс один, продать 50 минус один, оставить 25 плюс один. В сегодняшнем законодательном поле, я думаю все это хорошо вы знаете, не 50 плюс один, не 25 плюс один не решает кардинальных вопросов. Потому что 50 плюс один не дает провести собрание много лет, пока не будет принят Закон об акционерных обществах.

И поэтому окончательное решение будут принимать те, кто находится у руководства в настоящий момент этой компании. Я надеюсь на то, что все коллеги мои, народные депутаты, подойдут очень внимательно к изучению  этого вопроса и примут правильное решение, взвешенное. А взвешенным решением может быть такое: учитывая то, что процесс приватизации уже идет, либо нужно осуществлять репреватизацию по полной схеме, либо  мы должны принять единственно правильное  решение - открытый тендер, о проведении открытого тендера, либо   закрепить в государстве пакет, который будет  решать все-таки, не просто контрольный на словах, а  за которым будет окончательное решение.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання є?  Тоді запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися, покажіть.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

13:43:05

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний колего! Скажіть, будь ласка, я вам це запитання, котре зараз проголошу,  пропоную, як член Комітету з питань природокористування. Природокористування - це така сфера, котра регулюється багатьма законами і, насамперед, з метою отримання певної рентної плати за використання природних ресурсів. Скажіть, будь ласка,  як  йдуть збори рентної плати  за руду, яка належить всьому  українському народові, і яка повинна була б збиратися окремо на бюджетному рахунку і розподілятися так, як  це в Лівії за нафту: 50 відсотків на окремі рахунки у кожного громадянина і 50 відсотків на подальшій розвиток  мінеральної сировинної бази.  Дякую.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за вопрос. Я думаю, что в общем-то этот вопрос немножко выходит за поле рассматриваемого законопроекта, но  мы не решим  тот  вопрос, который вы задали, о плате за недра до тех пор, пока не будет принят закон о  разделе продукции. Это ключевой.

Но как сегодня идут на самом деле платежи, мне "Укррудпром" сложно говорить, мы рассматриваем вопрос приватизации.

Спасибо за вопрос.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір".

 

13:44:41

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Владимир Анатольевич! Скажите, пожалуйста, вот сидел, слушал, имел беседы с авторами законопроектов. Не совсем понимаю логику как можно объединить два законопроекта, в том числе это и рекомендации вашего комитета, для того, чтобы потом получилось что-то одно. Если по факту, есть два взаимоисключающих подхода. Один - автор говорит о том, что нужна приватизация и соответственно как методика дробления этого Единого комплекса. Второй говорит, нужна приватизация, но не дробя этот комплекс по факту не дает этой  приватизации движения. Этот один нюанс.

Второй  нюанс. Вы представляете комитет, который ведает имущественными... проблематикой. Авторы оба члены Комитета промполитики. Вы общее мнение комитета их спрашивали? Что говорит наш депутатский комитет  промполитики на эту  тематику. Спасибо.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо. Ну мнение комитета промполитики совпадает с проектом постановления, которое предлагается комитетом по вопросам экономической политики. А то, что касается взаимоисключающих, я бы так не говорил. Если четко анализировать только текст закона, а не эмоциональное выступление уважаемого Владимира Николаевича, то 80 процентов есть совпадения. Поэтому мы считаем, что их можно объединить.

А то, что Вадим Николаевич говорит, что он  принципиально против приватизации, но к сожалению ничего уже не сделать, поезд уже идет и мы можем не успеть вскочить в последний вагон, если не примем правильное решение. Ну с этим можно  согласиться. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Михайло Мельничук , фракція Соціалістичної партії України.

 

13:46:35

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Прошу передати слово Валентині Семенюк, народному депутату.

 

ГОЛОВА.  Валентина Семенюк.

 

13:46:40

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція соціалістів.

Шановний Володимире Анатолійовичу! Перш за все, я хотіла б як комітет з економічної політики зробив комітет........ у Інститут економіки, щоб дати реальні економічні розрахунки щодо віртуальних змін в наповненості бюджету, тому що  це підприємство прибуткове. Тобто, я розумію, що  сьогодні є стара програма приватизації, яка  чітко говорить: є покупець - бігом продавайте, державі нічого не залишати.

І друге питання. Ви сказали про те, що у нас немає механізму розподілу продукції надр. Закон   про угоди про розподіл продукції у нас діє.  Я виграла там Конституційний Суд. Чітко можна  поставити питання відповідальності. Тому от ту фразу  я б хотіла,  щоб ви все ж таки спростували.

І третє питання. Як ви дивитесь на те, що велика біда  може обернутися екологічна і з тими затопами, і з тим всім на світі,  щоб, зсилаючись на норми і міжнародного права, і  нашого права, не допустити біди, яка може бути екологічна в результаті неправомірних дій у післяприватизаційний період? Я думаю ви знаєте, про що я говорю. Дякую.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за эти вопросы. Последовательно, по поводу делали мы запрос по расчету  эффективности? Нет, не делали. Не делали и поэтому проект решения комитета был отправить на доработку. Я думаю,  что такие расчеты, они  должны занять достаточно много времени. В первую очередь, наверное, не институт  это должен сделать, а первое, это аудит предприятий, которые входят в "Укррудпром". А дальше уже заключение - институт.

То что касается Закона о разделе продукции. Если бы он нормально функционировал, я думаю, вы бы в Конституционный Суд не делали запрос.

То что касается экологических проблем, да, действительно, они  могут возникнуть очень серьезные, потому что, как известно, у семи нянек дитя без глаза. И если это будет все, извините за жаргон, распотрошено между владельцами весь "Укррудпром", то наверное будет проблема большая в управлении всем этих огромным комплексом.

Я бы хотел в заключение сказать свое личное мнение. Я как раз не за приватизацию "Укррудпрома", но учитывая сложившиеся обстоятельства,  я думаю, что нужно иметь  четкие совершенно, направленные на пользу держави и тех людей, которые работают сегодня в регионе, в Кривбассе, вот эти правила должны быть направлены в пользу интересов этих людей и, конечно, государства. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Анатолійовичу, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Що уряд думає з приводу цих проектів, яка позиція уряду? Будь ласка. Будь ласка, голова Фонду державного майна.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Є два питання. Перше питання доцільності приватизації. Це політичне рішення. Якщо воно буде прийняте, тоді розглядати законопроекти. Якщо ні, тоді питань зовсім немає. Якщо питання буде прийняте політичне щодо приватизації "Укррудпрома", є два законопроекти. Я хочу задати одне питання: чому так сталося, що є два народних депутати, які входять у фракцію більшості, які входять в один Комітет промислової політики, але вони мають діаметрально протилежні погляди на приватизацію "Укррудпрома"? Відповідаю, що там і там є корпоративний інтерес.

У чому ж державний інтерес? На мій погляд, при приватизації цих об'єктів повинно ставитися за мету не находження коштів до бюджету, а забезпечення перспективи розвитку цих стратегічних підприємств. Я повністю згоден з шановним народним депутатом Степаном Ільковичем Хмарою, що важко знайти інвестора, який би зміг купити все підприємство "Укррудпром". Такого інвестора немає. А якщо він коштів назбирає на "Укррудпром", то в нього не вистачить коштів, щоб вкласти, інвестувати в розвиток підприємства. Перспективи не буде, да.

А якщо продавати окремі підприємства, які входять в "Укррудпром", буде декілька інвесторів, і ці інвестори зможуть і більшу ціну забезпечити за продаж окремих пакетів і вкласти більші гроші в розвиток окремих підприємств і забезпечити перспективу розвитку. Але я категорично проти, тобто десь більш прогресивний є законопроект народного депутата Мовчана. Але я категорично проти, і позиція фонду, ми категорично проти того, щоб схема була така: хто вже має, щоб йому віддати і останнє. Ні. Провести відкритий конкурс-тендер, і той інвестор, який забезпечить і більш високу ціну, і, саме головне, більш кращі і великі інвестиції для розвитку, хай він і перемагає. І від цього виграє і держава, і підприємство.

Що торкається вирішення проблем регіону, то, можливо, при схемі, при цій схемі, якщо будуть продаватися, я півхвилинки буквально, можливо, при схемі, якщо буде продаватися, і конкурси будуть по окремим підприємствам, записати в інвестзобов'язання, що вони повинні надавати городу там якийсь ще фонд для вирішення екологічних проблем таку-то частку інвестицій. І тоді керівництво регіону цими інвестиціями буде керуватись і вкладувати в розвиток регіону. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Я тільки одне хочу сказати, я за вас скажу Михайлу Чечетову, що не треба давати оцінки народним депутатам, вистачає, кому давати оцінки і не з боку Фонду державного майна це робити. Ваша справа - оцінити проект, наскільки він відповідає державним інтересам. Я за вас відповів. Переходим до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища, що записались на обговорення. Так, Юрій Кармазін. Я прошу вашого дозволу на 10 хвилин ще продовжити нам роботу ранкового засідання, щоб ми могли провести обговорення коротке. Юрій Кармазін. Підготуватися Володимиру Черняку.

 

13:53:45

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я б цей закон назвав би так - про бажання певної групи осіб збагатитися на п'ять мільярдів доларів мінімум. Отак би цей закон я б назвав. А тепер поскільки тут виступав наш колишній колега пан Чечетов,  хотів би запитати в нього: чи зможе він назвати хоча б одне підприємство із тих, хто приватизували, яке на сьогоднішній день, яке на сьогоднішній день виконало б інвестиційні обов'язки свої? Ви ж їх не назвете! Ви інвентаризацію навіть інвестиційних обов'язків не зробите навіть перед тим, що бюджет треба приймати! А це значить, що ви не на ту державу працюєте! Ви працюєте на іншу державу. Згодом стане зрозумілим, на яку. Я вас закликаю, будь ласка, згадайте, що ви ще були порядним депутатом! Тому не треба робити такі, що оце зараз розпорошити і продати. Буде ще реприватизація.

І я відповім Демьохіну: той поїзд, який ви йдете, який ви сказали, ви так відповіли від комітету, пройшлися між двома. Не можна задовольнити одному обох зразу, оцих два проекти, і Гурова, і Мовчана. Не можна було задовольнити, а ви спробували. На мій погляд, це неправильно.

Історія нас розсудить. Це підприємство має знати, вірніше, ця компанія, і стратегічне, і оборонне значення для держави, це майбутнє держави, майбутнє нашої держави в її існуванні, а не в тому, що ми сьогодні збагатимо пана Ярославського, нашого нібито колегу, який управляє одним з підприємств цього "Рудпрому". Інша група депутатів управляє теж підприємствами цього "Рудпрому". На якій підставі?

Пане Чечетов, чому ви не говорите про це? Де державний інтерес? Чому не називаєте імена? Де Генеральний прокурор?

Пане Піскун, ви маєте знати, що є такі люди, які собі підприємства забирають, а ви в цей час прохолоджуєтеся! Я раджу все-таки дивитися, що пропонується. Ми на 5 років звільнили ці підприємства, нам знову пропонується передбачити пільги, нам знову передбачити... щоб не державна служба, нічого не накладала арешти і так далі.

Шановні друзі, якби ми ............ парламент, це питання не стояло б. Ми  включили б зараз до переліку підприємств, які не підлягають приватизації - і все, і крапка. Я закликаю це зробити.

Проект Гурова більш кращий, але скільки ми, українці, будемо вибирати з двох зол краще? Скільки ми будемо це робити? Давайте будемо розуміти, щоб з двох бід не вибирали жодної - так саме говорять англійці.

Тому я звертаюся до Валентини Семенюк: збирайте комісію, давайте зараз проект, і приймаємо його зразу в першому і другому читанні. І, пане Чечетов, скажіть зразу тим хлопцям - Ярославському, компанії і іншим, що, хлопці, тут вам не обірветься, Україна не дасть себе пограбувати в рік президентських виборів. Ми збережемо майно, а поїзд піде.

Якщо поїзд йде не туди, пане Демьохін, то його підривають.

 

ГОЛОВА.  Володимир Черняк, фракція "Наша Україна" має слово.

Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

13:57:10

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, в стані важких роздумів вийшов я на цю трибуну. Найнебезпечніші рішення в економічній політиці - це прості рішення. Бійтесь простих рішень. Я думаю, що ми дуже багато наламали дров саме тому, що ми весь час прагнули через прості рішення вирішити складні проблеми, складні проблеми мають складні рішення. І ми повинні працювати в цьому напрямку.

Тепер по суті. Ми повинні, перш за все, враховувати ту обставину, що "Укррудпром" це стратегічне підприємство, це сировинна база України. І тому воно повинно мати дуже важливі, суттєві особливості при приватизації. Але, дійсно, я погоджуюсь з тими, хто вже казав тут, що нам потрібно визначитися: доцільно чи недоцільно приватизувати.

Давайте зупинимося на відповіді: недоцільно. Але при цьому ми повинні враховувати, що діє Закон про приватизацію, діє Програма приватизації, діє стара програма принаймні. Верховна Рада повинна виконати контрольну функцію. І  є проблеми, що його просто можуть розтягнути поза контрольною функцією Верховної Ради, поза комітетом, поза контрольною комісією. Ми це повинні все враховувати. Тобто, якщо ми приймаємо тільки таке рішення, то цього не досить, це не є гарантом того, що приватизація не відбудеться, тому що ми знаємо, що в нас часто відбувається привласнення взагалі поза приватизаційним процесом, із порушенням і так далі. Ми ж всі добре знаємо це.

Друга відповідь. Тобто це відповідь проста, але має складні наслідки. І треба до кінця продивитися всю схему.

Друга відповідь: доцільно приватизовувати. Тоді знову виникає питання: яким чином, якщо доцільно, як врахувати особливості цього комплексу. І головне питання, яке тут існує: як зберегти цілісність комплексу. Ось головне. Навіть справ не в тому: приватизувати чи не приватизувати. А суть проблеми, корінь проблеми, нерв проблеми полягає в тому, щоб зберегти цілісність цього комплексу,  щоб не розпорошити його. Або тоді, нехай держава дійсно бере в свої руки і  державний пакет, або  хай тоді держава шукає інвесторів, але при цьому діє таким чином, щоб зберегти цілісність і не розпорошити. Тому я закликаю вас  до того,  щоб ми звернули головну увагу на це, яким чином зберегти цілісність комплексу, зберегти його для економіки України.

Звичайно, для цього потрібно, щоб були серйозні розрахунки і треба  прийняти рішення нам, я думаю, мудре рішення, а мудре рішення, це те рішення, яке пропонував комітет, але  він запропонував його не зовсім коректно.

Я думаю, що треба питання більш детально  вивчити, взяти розрахунки і подивиться, в який спосіб  цю проблему вирішити. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Соломатін, фракція Комуністів, підготуватися Рудьковському.

 

14:00:58

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую, Юрій Соломатін, фракція Комуністів.

Шановні колеги, Гірничо-металургійний комплекс України справляє левову частку надходжень до державного бюджету та утворює ще більш левову частку надприбутків у сучасних українських капіталістів.

Надра України залишилися останнім неприхопленим її багатством. Спочатку відбулося захоплення того, що утворено людськими руками, потім захоплена земля, зараз - на черзі надра. І те, що ми спостерігаємо сьогодні навколо Мінекології природних ресурсів, коли вже майже чотири місяці Центральна виконавча влада не може прийняти остаточно рішення про розподіл на Мінекології і політики відповідної і Держком природних ресурсів. Це свідчення того, що йде боротьба в цій галузі не на життя, а на смерть.

Ключові питання в цій справі - видача ліцензій і угоди про розподіл продукції. Ця справа робиться під капарцем в кулуарах Кабінету Міністрів, а не за законами Верховної Ради України. На сьогодні діє принцип: розподіляй і хапай. І ми сьогодні це почули на прикладі обговорення "Укррудпрома". І для цього утворений Фонд державного майна з його антинародницькими функціями. Байки про тендери, які начебто мають вирішити питання про залучення стратегічного інвестора, вони вже нікого не задовольняють і не переконують. Тендери - це чергова гра в наперстки, коли вже три залучили одного сільського дядька і напевно обов'язково його обдурять. І підставлять якогось на цьому тендері, щоб виконувалися вимоги формальні Фонду держмайна, який Союз інвалідів миротворчого контингенту в Ліберії або Буркіна Фасо.

Справа полягає в тому, що всьому цьому сприяє сама система влади, яка утворилася за останні роки на Україні. Вона спрямована на здійснення саме таких дій. І ці дії іншими не можуть бути. Тут були заклики про державу, такі велеречиві звернення про те, що слід її захистити. Шановні, про яку державу йдеться? Єдино Українську, нашу Українську? Можливо, але не про державу трудящого люди. Тому наша фракція буде голосувати проти обох цих законопроектів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.  Підготуватися Семенюк.

 

14:04:09

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Розглядаючи цей законопроект, вірніше ці два законопроекти,  нам потрібно  говорити чітко, кому це  вигідно? Ті, хто, я б так сказав,  подавали  і розробляли законопроект, яким пропонується 25 відсотків залишити за державою, можна сказати чітко: вигідно їм і тим, хто буде лобіювати проходження цього закону у Верховній Раді. Чому? Бо 25 відсотків  нічого не дає вплинути на процес. По-перше.

По-друге. Чи вигідно державі приватизувати підприємства, продаючи неконтрольний цього підприємства? Ні, не вигідно, це  розбазарення державного майна і не що інше. Якщо і продавати, то продавати єдиний майновий комплекс. Коли це можна робити? У  цьому році цього робити не можна. Потрібно добитися того, щоб наша держава, дійсно, стала ринковою, якщо приймати рішення  продавати, то через 5-7 років, коли це підприємство  коштуватися 5-7 мільярдів доларів. І тоді покрити зовнішні борги України,  продавши одне стратегічне підприємство. Сьогодні, у слідуючому році цього робити не можна, нам потрібно прийняти одне рішення: "Укррудпром" назвати підприємством, яке не підлягає  приватизації, і пакети акцій, які за ним закріплені. А державі потрібно і уряду запропонувати законопроект, який би давав можливість державі у виключній формі, маючи  50 плюс 1 пакет акцій контролювати і управляти підприємством. І збирати засідання акціонерів, якщо держава має 50 плюс один. І такі збори повинні бути легітимними.

Слідуюче.  Фонду державного майна і уряду, який тут відсутній пояснюю, що, маючи Укррудпром під державним контролем, ви так само можете  впливати як наша монополія на виробництво спирту. Ми підвищуємо акциз на спирт, збільшуємо надходження до бюджету. Ви те ж саме, маючи контроль на Укррудпром, можете спливати на політику металургійних підприємств, на експортну політику металургійного комплексу.

Слідуюче. Потрібно не тягнути  представники комітету по екології і  по надрам, давайте введемо орендну плату на руду і хай  кошти платяться до бюджету, а не надприбутки лягають в  кишені металургів, які тут вже половину місць у Верховній... залі позаймали і уже Укррудпром починає направляти до  Верховної Ради своїх представників. Потрібно гроші платити в бюджет, а не давати можливість заробляти мультимільйонерам, які користуються державним майном. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Валентина Семенюк, голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Матвієнкову підготуватися.

 

14:07:40

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги! Хочу, перш за все, відповісти Кармазіну. Завтра відбудеться засідання Спеціальної контрольної комісії. Запрошую всіх бажаючих депутатів прийняти участь, і я думаю, ми приймемо правильне державницьке рішення як це робила Спеціальна контрольна комісія до цього.

Друге. Я  не випадково запитуючи Вадима Гурова спитала про економічні розрахунки і пана Демьохіна, чи є такі економічні розрахунки. На жаль, їх немає. Тим самим порушено не тільки Регламент Верховної Ради, а і  Бюджетний кодекс.

Третє питання. Ефективність управління об'єктом, який є сьогодні в руках держави. Чи аналізувалась ця норма у Фонді  державного майна і  Кабінеті Міністрів?

Відповідь, яку ми маємо за підписом Ялиці на ім'я Спеціальної контрольної комісії, на жаль,   також не дано, але що зазначено, що  міжвідомча комісія, яка у Кабінеті Міністрів працювала, сьогодні констатує, що це об'єкт є стратегічного призначення. І Кабінет Міністрів буде вирішувати питання щодо  підняття ефективності даного підприємства.

Я перш за все хочу, щоб ми, шановні колеги, виступаючи з цієї трибуни,  ніколи не користувалися двойними стандартами. Згадайте, Нікопольський феросплавний завод. Якщо потрібно було членам сім'ї його продати, то його попродавали по частях: 25, 25, 25. І на це дозволу не треба Кабінету Міністрів, і  фонд вирішується, і все підписується. Якщо треба оптом продати, то і така тенденція у Кабінеті Міністрів буде, тому що є відповідне замовлення.

Я у п'ятницю виступала  на засіданні Кабінету Міністрів. Упродовж  з травня місяця лежить три рішення спеціальної контрольної комісії. Чому не проводиться внесення змін до методики, щоб всі об'єкти, які йшли на приватизацію, були враховані  інфляцією. 352 відсотки - індекс інфляції з 1996 року. Нічого не робиться. Масово вкидаються об'єкти стратегічного призначення на приватизацію. А може тоді ми приватизуємо, а тоді проведемо  безпосередню індексацію. Це говорить про заказність і корумпованість держави

Вихід. Перш за все, я думаю, що відповідно в рамках повноваження комісії ми приймемо рішення і розглянемо питання щодо управління і ефективності. Я все ж таки  надіюся, і я думаю, Володимире Михайловичу, потрібно все-таки  переговорити з Президентом. 22 вересня ми відправили Закон про управління об'єктами державної власності, і там чіткий виписаний механізм управління. Призупинити далі передавати фізичним і юридичним особам управляти об'єктами, які є стратегічного призначення, які не несуть відповідальність за  ефективність управління. Я тільки приведу такий приклад.

"Укртакнафта", про яку ми тут  у залі  з вами говорили, представництво від іноземної держави  - віце-прем'єр-міністри, міністри і таке інше, присутні  на всіх засіданнях; представництво від України - завідуючий відділом Фонду держмайна, присутній 2-3 рази на засіданні. Хто буде нести відповідальність?

Тому я ще раз хочу звернутися до  сесійного залу. До четверга спеціальна контрольна комісія винесе своє рішення, але я ще раз хочу сказати: такий об'єкт без представництва Кабінету Міністрів, без економічних розрахунків виноситись у зал не може. Розбиратися тут між кланами нам не потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Сергій Матвієнков, депутатська група "Європейський вибір", останній виступ.

 

14:11:30

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Вопрос о каждой большой приватизации обязательно сопряжен с конфликтами. Наверное, это естественно, поскольку привлекательных объектов становится все меньше, а запросы промышленно-финансовых групп все больше и больше.

Несомненно, "Укррудпром" должен быть и должен иметь свои особенности приватизации, поскольку это особый объект. Я назову только одну цифру: ну, доля холдинга горнодобывающей отрасли - это 69 процентов. Вдумайтесь. это - колоссальный объем. Но я могу назвать еще и другую цифру. На сегодняшний день наши металлурги завозят около пяти миллионов тонн сырья из-за рубежа при таком потенциале, который мы имеем сегодня в "Укррудпроме".

Чтобы разобраться в том, что происходит и фактически то, что нам предлагают. давайте немножко отойдет в историю. посмотрим, что же происходило.

Государственная акционерная компания "Укррудпром" была создана в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины в декабре 98-го года общим приказом Министерства промышленной политики и Фондом государственного имущества. Учредителями компании со стороны государства выступили Министерство промышленной политики и Фонд государственного имущества. В Фонд государственного имущества были переданы пакеты акций открытых акционерных обществ.

По актам, утвержденным Минпромполитики, в уставной фонд ГАК передано имущество государственных предприятий и организаций, которые в то время не подлежали процессу приватизации. Но потом начинается самый интересный процесс. Предприятия не подлежат процессу приватизации, но постепенно начали они исчезать из списка реестра и постепенно, постепенно уставной фонд ГАК "Укрпрод" Украины начинает сокращаться. То есть, одно за другим лакомые кусочки от этого предприятия начинают постепенно отскакивать.

Вопрос первый: кто приватизировал эти предприятия? Вопрос второй: кто принимал решение о приватизации этих предприятий? Третье: каким образом проходила приватизация? Четвертое: что получило государство в результате этой приватизации с этих лакомых кусочков? И так далее, и так далее. Мы все эти вопросы ставили на заседании комитета, но, к сожалению, ни одного ответа на поставленные вопросы на сегодняшний день не нашли.

То есть, в переводе на русский язык еще раз говорю: что мы имеем? Мы имеем. что сегодня нам передают в процесс приватизации остатки от компании, которая в свое время имела колоссальные мощности и которая была одной из мощнейших предприятий.

То есть мы сегодня должны решать вопросы......хранилищ, мы должны сегодня решать вопрос экологии, градообразующих предприятий, и это остатки сегодня мы попытаемся разрешить, так сказать, этими двумя законами.

Но невольно возникает вопрос: куда же делся лакомый кусочек и кто его приватизировал? Два законопроекта, один предлагает, давайте уже разделим то, между теми, так сказать, кто имеет. Извините, я при всем уважении к господину Мовчану, но, наверное, это неправомерный вопрос. А почему не ставить вопрос, а почему не включать сюда тех, кто заинтересован в работе "Укррудпрома", тех же металлургов, а почему не включать другие структуры, которые могли бы составить конкуренцию?

Второй законопроект при всем уважении тоже к моему коллеге, он просто оттягивает разрешение этого вопроса или этой проблемы, которая здесь возникла.

То есть, если говорить сегодня, то я могу сказать одно: сегодня, вот после нашего обсуждения, мы можем ответить только на один вопрос, поскольку на все те вопросы, которые я задавал, мы не получили ответа: будет Верховный Совет контролировать этот процесс или не будет, возьмем мы под контроль процессы, происходящие на "Укррудпроме" или нет?

Я считаю, что мы вначале должны получить ответ на все те вопросы, которые я сказал, разобраться с тем, что происходит, а затем выработать нормальную схему, которая бы удовлетворяла прежде всего интересы государства.  Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Так, одну хвилиночку, в кінці репліку.

Юрій Єхануров, потім Демьохін репліку, і будемо завершувати.

 

 14:15:05

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимир Михайлович, колеги!

Розглядаючи питання прийняття законопроекту в першому читанні, я пропоную зосередити увагу на мотивах, які спонукали його появу у сесійній залі.

Процес приватизації державної акціонерної компанії "Укррудпром", фактично, вже розпочато діями керівництва Кабінету Міністрів України і вже протягом півроку вони намагаються змінити менеджмент гірничо-збагачувальних комбінатів цієї компанії.

Те, що показники господарської діяльності акціонерної компанії останні роки є позитивними, уряд не зупиняє, в хід йде адмінресурс у вигляді Фонду державного майна і прокуратури.

Країна вже має досвід "ефективного" (в лапках) господарювання в регіоні, не дуже віддаленого від Кривого Рогу. Чи готові ми до державних дотацій на вугілля присусідити держдотації на руду і чи потрібно це всім нам? Подумайте.

Проголосувавши законопроект 3168 Володимира Петровича Мовчана в першому читанні, ми принципово визначимось з тим, що питання такої ваги, як приватизація однієї з базових галузей економіки держави, повинна прозоро вирішуватись у цій залі, а не в кулуарах, усними вказівками та телефонними командами.

А вже в другому читанні ми визначимося з питаннями щодо майбутньої структури управління галуззю, окремо - з термінами приватизації, а також з інтересами міста Кривий Ріг. Адже акціонерна компанія є містоутворюючою.

До речі, дуже багато блоків із законопроекту народного депутата Гурова прямо кладуться на друге читання основного законопроекту Мовчана.

І останнє. Наш комітет висловив тривогу щодо процесів, які відбуваються навколо не тільки "Укррудпрому", а й "Рівнеазоту", "АЗовмашу", "Криворіжсталі". Ми дуже хочемо, щоб всі знали, як відбуваються процеси: по закону чи "по понятиям". Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Демьохін. Репліка, будь ласка. І завершуємо.

 

14:17:11

ДЕМЬОХІН В.А.

Спасибо.

Уважаемые коллеги, я извиняюсь, что я в своем выступлении использовал такой сложный, аллегорический образ, как паровоз и последний вагон. Я всего лишь навсего хотел этот сложный процесс приватизации пояснить проще, но так не получилось.

А если упростить и доступно для понимания: если Верховная Рада не будет вмешиваться в процессы приватизации стратегических объектов, то они без нас будут по низкой цене и не в интересах государства и людей, которые работают на этих предприятиях, приватизированы, и мы от этого не получим пользы. И потом нам будут говорить, что все это произошло без нас и, так сказать, совершенно случайно.

Я извиняюсь, обязуюсь больше не использовать подобных аллегорий.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту закону "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" завершено. Це документи під номером 3168, 3168-1. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Перерва до 16-ї години. Після 16-ї години в нас буде розгляд законопроект за скороченою процедурою

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку