ЗАСІДАННЯ  ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17  вересня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть  систему "Рада".

10:03:43

Зареєструвалося -430

У залі зареєстровано 430 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Миговича Івана Івановича,  Сівковича Володимира Леонідовича і Юхновського  Олега Івановича. Давайте привітаємо їх і побажаємо всіляких гараздів.

Шановні народні депутати, відповідно  до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Потебенька Михайла Олексійовича зі складу  депутатської групи "Демократичні ініціативи".

Шановні колеги, я прошу вашої уваги, нам потрібно зараз буде проголосувати дуже важливе питання. Ми отримали проект Державного бюджету від Кабінету Міністрів. Відповідно до Бюджетного кодексу через 5 днів після отримання має відбутися представлення цього бюджету у Верховній Раді України. На Погоджувальній раді ми домовилися, у зв'язку з важливістю цього питання провести розгляд цього питання о тринадцятій години протягом двох годин. А після того обмінятися думками і бачення щодо бюджетного процесу в комітетах і фракціях. Але відповідно до Регламенту нам треба прийняти рішення Верховною Радою України.

Тому я ставлю на голосування пропозицію. Одну хвилиночку, Матвєєв Валентин Григорович. Зніміть голосування. Мікрофон народного депутата Матвєєва.

 

10:05:44

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я так розумію, що мабуть, я прошу вибачення, не був присутнім на Погоджувальній раді в понеділок. Мабуть, погоджувався розпорядок нашої роботи на цей тиждень. На середу, тобто на сьогодні, на 15 годину, я знаю, більшість комітетів призначили свої засідання. І там будуть розглядатися дуже важливі питання, у тому числі з запрошенням тих чи інших посадових осіб. Зокрема у нашому комітеті будуть розглядатися питання, на які запрошений Генеральний прокурор України. Я не думаю, що так поспішно треба сьогодні виносити для розгляду проект Державного бюджету. Якщо є така потреба, то нехай голова відповідного профільного комітету, тобто пан Порошенко, дасть нам пояснення, для чого і чому це сьогодні пропонується. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу ще раз уваги. Я хочу проінформувати, що це відповідно до Бюджетного кодексу ми мали б його розглянути його у вівторок. Ми порушуємо Бюджетний кодекс. Тому, якщо ми о 14 годині його почнемо, ми протягом години можемо розглянути цей документ. Ми прийняли таке рішення на Погоджувальній раді запропонувати, а ви визначайтеся, шановні колеги. У зв'язку з тим, що надзвичайно багато запропонованих питань для розгляду провести з 14 години. Я не бачу ніякої проблеми тут.  Тому я ставлю на голосування пропозицію, я ставлю на голосування пропозицію - з 14 години розглянути питання про представлення бюджету у Верховній Раді України. Я прошу проголосувати. Прошу голосувати.

 

10:08:02

За-236

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Перед тим, як перейти до виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, інформаціями, я, з вашого дозволу, якщо не буде заперечення, оголошу запити, які надійшли. Їх більше 50-ти. А депутатів я прошу записатися на виступи. Запишіться на виступи, будь ласка. На табло висвітліть, будь ласка. Так, можна запити оголосити?

Надійшли запити народних депутатів України: Юрія Соломатіна до Президента України стосовно врахування ставлення Верховної Ради України до питань підвищення ефективності надрокористування в Україні у зв'язку з виданням відповідного указу Президента від шостого червня 2003 року. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:09:34

За-127

Рішення не прийнято.

Богдана Костинюка до Прем`єр-міністра України стосовно виділення додаткової дотації місцевим бюджетам Івано-франківської області для виконання норм закону про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:05

За-132

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Борщевський, Колесник та Шибко до Прем'єр-міністра України, генерального прокурора України стосовно ситуації, що склалася на шахті "Нова" міста Жовті Води Дніпропетровської області у зв'язку з неконтрольованим її затопленням.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:41

За-188

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості по заробітній платі гірникам шахти "Рассвет" об'єднання “Жовтеньвугілля”.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:12

За-148

Рішення прийнято.

Едуарда Гурвіца до Прем'єр-міністра України, голови Антимонопольного комітету України щодо ситуації, що склалася внаслідок монополізації в сфері авіаперевезень авіакомпаніями Аеросвіт та ......

Ставлю  на голосування про направлення запиту.

 

10:11:47

За-158

Рішення прийнято.

Микола Катеринчука до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування органів прокуратури на депутатське звернення.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:15

За-119

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів Бронніков, Александровська, Оробець до Прем'єр-міністра України щодо необхідності збереження державного контролю над відкритим акціонерним товариством "Харківський  науково-дослідний інститут "Енергопроект".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

 10:12:47

За-168

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до Прем'єр-міністра України з приводу неврахування Кабінетом Міністрів України подання Голови Верховної Ради України та рішення Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації про представника від Верховної Ради України у складі Комісії з приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:24

За-194

Рішення прийнято.

Станіслава Косінова до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно розміру компенсації інвалідам на бензин, технічне та транспортне обслуговування автомобілів.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:54

За-163

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України з приводу порушення прав освітян на пільги з оплати на житлово-комунальні послуги, які передбачені Законом України про освіту.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:21

За-197

Рішення прийнято.

Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення нафтопродуктами комплексу осінньо-польових робіт в Житомирській області.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:47

За-143

Рішення прийнято.

Станіслава Косінова до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника стосовно забезпечення автомобілями інвалідів в Харківській області.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:16

За-160

Рішення прийнято.

Віктора  Турманова до Генерального прокурора України з приводу тяганини при розслідуванні кримінальної справи за фактом доржньо-транспортної пригоди у Донецькій області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:44

За-175

Рішення прийнято.

Миколи Катеринчука до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи за фактом вбивства колишнього судді Арбітражного суду міста Києва.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:11

За-156

Рішення прийнято.

Володимира Яворівьского до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України  з приводу дій вищих посадових осіб на чолі з Президентом України спрямованих на зраду національних інтересів України у зв'язку з наміром  підписати угоду про створення єдиного економічного простору. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:16:45

За-121

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Добкін, Фельдман - всього чотири народних депутати, до  Голови Вищої ради юстиції, Голови Верховного Суду України, Голови апеляційного суду міста Києва з приводу порушення засад правосуддя. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:17

За-91

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Голови Верховного суду України стосовно законності звільнення з роботи мешканця Кіровоградської області Козицького. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:42

За-100

Рішення прийнято.

Едуарда Гурвіца до Міністра закордонних справ України щодо безпідставно завищеної вартості ввізної візи України для громадян держави Ізраїль. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:11

За-136

Рішення прийнято.

Євгена Жовтяка до Прем'єр-міністра України  щодо необгрунтованості розпорядження Кабінету Міністрів України стосовно будівництва технічної пасажирської станції між містом Вишневим та селом Софіївкою Борщагівкою. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:45

За-117

Рішення прийнято.

Богдана Костинюка та Романа Ткача до Прем'єр-міністра України  з приводу  запобігання руйнуванню пам'ятки  народної архітектури у селі Делеві Івано-Франківської області .

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:11

За-145

Рішення прийнято.

Валерія Мішури до Прем'єр-міністра України щодо будівництва  офісно-готельного комплексу Міністерства  закордонних  справ України на території державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:42

За-121

Рішення прийнято.

Віталія Олуйка до  Прем'єр-міністра України  стосовно  зростання  цін на пальне під час проведення осінньо-польових робіт.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:09

За-97

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Балога, Іванчо, Мигович, до Прем'єр-міністра України стосовно виділення коштів на завершення  будівництва дитячого корпусу обласної алергологічної лікарні в селі міського типу Солотвино Закарпатської області.

 

10:20:45

За-207

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до Прем'єр-міністра України щодо створення Українського інституту воєнної історії та державної підтримки журналу "Воєнна історія". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:13

За-107

Рішення прийнято.

Віктора Пинзеника та Юрія Оробця до  Прем'єр-міністра України стосовно  порушень Закарпатською обласною державною адміністрацією законодавства України з питань ведення лісового господарства та лісокористування. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:43

За-132

Рішення прийнято.

Володимира Єщенко до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту органами місцевого самоврядування у місті Черкаси. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:12

За-131

Рішення прийнято.

Георгія Слабенка до віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка щодо налагодження випуску продукції дитячого харчування акціонерним товариством Володимир-Волинський консервний завод. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:42

За-121

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо перевірки законності використання кредиту, отриманого під заставу комунального майна обласним підприємством Черкаська ресурсна компанія. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:23:11

За-133

Рішення прийнято.

Івана Миговича до Генерального прокурора України з приводу спорудження екологічно небезпечного об'єкту на Закарпатті. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:23:36

За-120

Рішення прийнято.

Віктора Горбачова до Генерального прокурора України щодо бездіяльності прокуратури Миколаївської області стосовно протиправних дій працівників  Заводського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України Миколаївської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:24:09

За-75

Рішення не прийнято.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України щодо причин підвищення цін на пальне та забезпечення сільськогосподарського виробника нафтопродуктами. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:24:37

За-170

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Волинця, Лук'яненко, Шкіль та інші - до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, секретаря Ради національної безпеки і оборони, голови Координаційного комітету боротьби з організованою злочинністю при Президентові України щодо забезпечення законності при здійсненні митними органами України своїх повноважень. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:25:16

За-141

Рішення прийнято.

Михайла Мельничука до Генерального прокурора України щодо надання інформації про хід розслідування кримінальної справи стосовно нецільового використання бюджетних коштів колишніми працівниками Чернівецької обласної державної адміністрації. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:25:49

За-151

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України щодо перевірки факту незаконного продажу комунальної власності територіальних громад і міста Кілья, приміщень колишнього дитячого садка. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:20

За-140

Рішення прийнято.

Юрія Костинюка до Генерального прокурора України щодо законності будівництва будинку на території прибережної водозахисної смуги ріки Малий Салгир у місті Сімферополі. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:48

За-100

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України з приводу посилення контролю за ходом розслідування фактів насильства стосовно журналістів у Запорізькій області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:18

За-127

Рішення прийнято.

Михайла Мельничука до Генерального прокурора України стосовно порушення законодавства по розпаюванню земель з боку керівників обласних управлінь земельних ресурсів Запорізької, Черкаської, Івано-франківської областей. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:55

За-144

Рішення прийнято.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України, міністра внутрішніх справ України про притягнення до відповідальності окремих працівників Зарічненського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області за зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:28:37

За-102

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до міністра освіти і науки України стосовно використання приміщень дитячого дошкільного закладу в селі Вільхівці лази Тячівського району Закарпатської області для розміщення початкових класів середньої школи. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:29:08

За-135

Рішення прийнято.

Івана Миговича до міністра екології та природних ресурсів України стосовно правомірності видобутку доломіту в селі Ділове Рахівського району на Закарпатті.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:29:41

За-117

Рішення прийнято.

Тараса Чорновіла до міністра закордонних справ України щодо забезпечення вільного волевиявлення громадянами України на виборчих дільницях при дипломатичних представництвах України за кордоном.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:30:11

За-114

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до міністра праці та соціальної політики України про усунення порушень законодавства України стосовно інваліда другої групи Великої Вітчизняної війни мешканця міста Тятів.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:30:42

За-133

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Ключковський, Олійник, всього 4 народних депутати - до голови Державної митної служби України, генерального прокурора України щодо порушення митного законодавства України начальником Західної регіональної митниці.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:31:12

За-163

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Кирильчук, Павловський, всього 5 народних депутатів - до голови Верховного Суду України щодо забезпечення конституційних гарантій на судовий захист громадян України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:31:42

За-72

Рішення не прийнято.

Тараса Чорновіла до голови Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо кількості українських громадян, які перетнули кордон України і перебувають за межами держави.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:32:12

За-92

Рішення прийнято.

Степана Хмари до голови Служби безпеки України про порушення кримінальної справи проти голови Фонду державного майна України у зв'язку з корупційними діями та зловживанням службовим становищем, пов'язаними з подіями навколо акціонерного товариства "Чисті метали".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:32:48

За-107

Рішення прийнято.

Михайла Радіонова до голови Київської міської державної адміністрації з приводу порушення права на освіту у Святошинському районі міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:33:14

За-91

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Мовчан, Ширко, всього 4 народних депутати - до міністра культури і мистецтв України, голови Київської обласної державної адміністрації щодо недопущення приватизації Спасово-Преображенського Межигірського монастиря у Вишгородському районі Київської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:33:51

За-115

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України, голови Національного банку України про корупційні дії в судовій і банківській системах, пов'язаних з ліквідацією акціонерного банку "Інко", що призводять до фінансових втрат бюджету держави, збитків підприємств та населення України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:34:28

За-133

Рішення прийнято.

Алли Александровської до Прем'єр-міністра України про неналежний стан здійснення бюджетного фінансування Харківського державного науково-дослідного інституту метрології.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:34:57

За-113

Рішення прийнято.

Народного депутата Мироненка до  Прем'єр-міністра України про  невжиття заходів міністром палива та енергетики Єрміловим щодо модернізації та підготовки Камеш-Бурунської ТЕЦ у місті Керч до опалювального сезону.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:35:28

За-119

Рішення прийнято.

Депутатські запити всі проголосовані, які надійшли.

Шановні народні депутати, ми витратили  вже тридцять п'ять хвилин. Давайте може ще тридцять хвилин проведемо виступи?

Шановні народні депутати, на прохання народного депутата Кирильчука, я ставлю ще раз на голосування депутатський запит групи народних депутатів: Кирильчук, Павловський - всього п'ять депутатів, до Голови Верховного Суду України щодо забезпечення   конституційних гарантій на судовий захист України. Ставлю на голосування про направлення.

 

10:36:31

За-199

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати,  якщо у вас не буде заперечень, давайте ще півгодини ми проведемо виступи від  народних депутатів, а потім о 12-тій годині не будемо робити перерви і попрацюємо. Ми ж вже і так порушуємо Регламент.

Йосип Вінський, фракція Соціалістичної партії України.

Будь ласка, Петро Цибенко.

Одну хвилиночку, вибачте, Йосипе Вікентійовичу.

Репліка, Петро Степанович Цибенко. Мікрофон народного депутата Цибенка.

 

10:37:14

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Цибенко.

Володимире Михайловичу, ми прийняли  з вами рішення сьогодні вже залом про проведення представлення бюджету сьогодні. Рішення прийнято. Але я вас прошу, давайте пошукаємо можливість розпочати цей процес хоча б о 12.30, бо,  дійсно, на 15-ту дуже відповідальні засідання комітетів призначені. Давайте спробуємо з 12.30 розглянути це питання. Воно важливе, але важливе все-таки  і засідання комітетів.

 

ГОЛОВА. Давайте будемо дивитися, як ми попрацюємо. Якщо оперативно розглянемо декілька законів, які у нас також невідкладні є.

Будь ласка, Йосипе Вікентійовичу. Підготуватися Пономаренку Георгію.

 

10:38:00

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні народні депутати! Вчора було три роки з дня, коли було підступно вбито журналіста Георгія Гонгадзе. По всій Україні опозиція провела акції по вшануванню цієї людини. Біля міста Таращі встановлено пам'ятний знак Георгія Гонгадзе. Пройшло три роки. Проте, сьогодні ми не мажмо відповіді на головне питання: "Хто вбив Гонгадзе і хто був замовником цього вбивства?" На жаль, протягом трьох років українські органи правосуддя виявилися нездатними дати оцінку,  хоча всі все знають, всі знають хто замовляв, і сьогодні вже стало відомо, хто був безпосереднім виконавцем цієї ситуації.

Тому я вважаю, що ми  повинні все зробити, як Верховна  Рада України, і я на цьому наполягаю, на цьому наполягатиме опозиція,  фракція Соціалістичної партії України, злочинці мають сидіти у тюрмі.

Наступне питання. Ситуація в агропромисловому комплексі. Від фракції Соціалістичної партії України ми вже вдесяте  говоримо про цю тему, і, на жаль, Верховна  Рада залишається глухою до ключової проблеми життя України, її народу.

Ситуація в селі катастрофічна. Заходи, які приймаються урядом, абсолютно недостатні, а часом і непрофесійні. Ситуація  поглиблюється. Ми цього року пішли на закупку зерна за межами України. Я ще не знаю як це вдасться, чи закуплять його чи не закуплять, але я повинен сказати, що сьогодні в Україні продовжується курс на те, щоб в наступному році 2004 ми знову не мали зерна. Ви знаєте який фінансовий стан сьогодні на селі, господарства не мають можливості фінансово забезпечити весняно-осінні  роботи. Ви знаєте, що  нафтові трейдери в черговий раз пішли на зговір, різко підняли ціни на дизпаливо і горюче, і держава виявилась нездатною зупинити цей "беспредел". Сьогодні немає посівного матеріалу. Я буквально в суботу мав розмову з одним головою колгоспу, який сіяв в цих умовах. Я задав  йому питання: "Де ти взяв посівний матеріал?". Він мені відповів: "Я зібрав в людей те зерно, яке рік  назад їм роздав в якості натуральної оплати і плати за паї і цим зерном  я сьогодні сію".

Я питаю, Верховна Рада розуміє, що цим посівним матеріалом ми не будемо знову  мати урожай в Україні в наступному  2004 році.

Фракція Соціалістичної партії наполягає, щоб ми все-таки поставили питання про постанову Верховної Ради по АПК, і  його треба прийняти завтра. Завтра, ми на цьому наполягаємо. Далі не можна відтягувати, інакше просто тоді  Верховна Рада повинна піти у відставку, бо це злочин перед державою і  перед сільським господарством України, коли ми  з вами не  можемо дати ні  політичної оцінки, ні прийняти будь-які заходи для того, щоб ситуацію на селі виправити.

Я закликаю народних депутатів, які сидять сьогодні в залі. Одумайтесь! Далі так не може бути відношення Верховної Ради до села.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Пономаренко передає свої право на виступ Валерію Мішурі. Будь ласка, підготуватися  Юрію Кармазіну.

 

10:41:30

МІШУРА В.Д.

Шановні громадяни України! Шановні колеги народні депутати! відкриваючи нинішню сесію, Голова Верховної Ради цілком слушно, хоча і занадто запізно звернув увагу на проблему  ігнорування і викривлення нашого історичного минулого, бачення його через призму безпросвітної трагічної долі, несправедливостей і страждань. На жаль, ви, Володимире Михайловичу, сором'язливо замовчали, а хто ж  цим займається. Мушу сказати, що активну участь у цьому процесі бере Адміністрація Президента, яку нині очолює Віктор Медведчук, яка є не  тільки не конституційним органом, а перетворилася на таку собі ідеологічну канцелярію, а точніше на антикомуністичне політбюро.

Ось копія документа, який  про це красномовно свідчить. Київська організація меморіал разом з  українськими організаціями США і Канади, а це не трудова, а політична еміграція перш за все, підготували музейну експозицію, 54 плакати,  під назвою "Забуттю не підлягає". З точки зору змісту це така собі примітивна, чорна, печерна, антикомуністична агітка. Я підкреслюю, саме політична агітка. Так от Адміністрація Президента листом від 25 серпня  цього року номер 02011427 за підписом Медведчука приписує Голові Раді Міністрів Криму, главам державних адміністрацій і областей Києва та Севастополя наступне. Відрядити відповідального працівника, який отримує в меморіалі ці плакати та інструкції, організувати виставки у музеях, закладах культури, і наголошує, в навчальних закладах, військових частинах главам адміністрацій особисто відкрити ці виставки, а місцеві адміністрації мають інформувати Адміністрацію Президента про проведену роботу протягом серпня-грудня до 20 числа  кожного місяця.

Мільйони громадян України, які своєю звитяжною працею і подвигом вивели радянську Україну у десятку найбільш економічно  науково і культурно розвинених держав, від імені мільйонів громадян, які створювали зовсім іншу історію України, ніж це показано на плакатах, фракція комуністів разом з ними висловлює свій рішучий протест щодо таких дій Адміністрації Президента. А також, керуючись статтею  15-ю Конституції України, яка проголошує, що жодна ідеологія  не може визнаватися державою як обов'язкова, фракція вимагає відкликати цього листа або  ж для ідеологічної рівноваги надіслати ще одного листа, яким зобов'язати місцеві адміністрації забезпечити  бібліотеки, навчальні заклади і військові  частини матеріалами  з'їздів, відродженої десять років тому Комуністичної партії організувати глибоке вивчення цих матеріалів та інформувати Адміністрацію Президента першого числа кожного місяця.

Не дивно також, що для родоначальника антиконституційних розбоїв вигідно також блокувати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, коли голова продукує такі рішення, які секретар не підписує. І ці два приклади красномовно свідчать, що його ............. адмінресурс проводить розминку перед черговими виборами, які він за допомогою внутрішніх і зовнішніх чинників знову хоче перетворити на брудні і цинічні. А народ, як кажуть у Пушкіна, безмолвствує. А його найбільш освічена частина, якою є інтелігенція, продовжує ковтати оцю отруйну політичну їжу. Поки що. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Наступний буде виступати Челноков.

 

10:45:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, шановні громадяни! Хотів би привернути вашу увагу до надзвичайно важливого аспекту нашої діяльності, до діяльності судової влади. Судова влада і правосуддя в Україні, завданням якої є захист прав і основних свобод людини і громадяни на засадах верховенства права, сьогодні знаходяться в глибокій кризі, як і все суспільство. Фактично новий Закон України "Про судоустрій", який передбачав реформував судової влади, тільки поглибив її кризу. У загальних і місцевих судах України залишилися нерозглянутими кожна шоста цивільна, кожна п'ята кримінальна справа. У той же час загальні апеляційні суди залишилися явно незавантаженими. Збільшилася тяганина у загальних місцевих судах з розглядом справ, зросла бюрократизація судів, що зробили їх менш доступними для населення, з'явилися тенденції збільшення кількості судових помилок, порушення правил судової етики з боку суддів, про що свідчить значне зростання кількості скарг на роботу судів.

Чотирьохрівнева система судів з повторною касацією невідома європейській світовій юридичній науці і побудовою судоустрою передбачено Законом України "Про судоустрій України", яка передбачає можливість неодноразового скасування остаточних судових рішень з поверненням справ на новий розгляд не відповідає принципу верховенства права справедливого розгляду справ у розумні строки правової певності, закріпленої у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Грубе порушення вимог Конституції на принизливому рівні залишається матеріально-технічне забезпечення місцевих і апеляційних судів і суддів, що об'єктивно унеможливлює незалежність суддів. В 2002 році ці суди були профінансовані лише на 44 відсотки, В Державному бюджеті на 2003 передбачено фінансування місцевих і апеляційних судів менше, як на половину необхідної суми. При цьому при складанні Державного бюджету України склалася порочна, невідома у світі практика, за якою виходячи з розрахунку на одного суддю на утримання загальних місцевих судів виділяється 30-40 тис. гривень, апеляційних - 50-60 у той час, як на утримання Верховного суду - 300 тис., а Конституційного суду 800 тис. гривень.

Законодавчо не визначені і на практиці не реалізуються вимоги щодо підбору кандидатів на посади суддів з осіб, які мають, насамперед, високі моральні якості, а також високу кваліфікацію. Продовжують мати місце спроби посадового впливу на суди з особистих і корпоративних корисливих мотивів.

За висновками експертів Ради Європи діючий Закону України "Про судоустрій" не відповідає європейським стандартам як в частині побудови системи судів, так і організації судової влади, елемент яких дублюють один одного, є нечіткими, занадто складними, розпорошеними по вертикалі і горизонталі, непрозорими і тому мають бути переглянуті українською владою.

Зокрема, на їх думку, не відповідає європейським стандартам чотирьохрівнева система судів, тому функції касаційного суду України мають бути передані Верховному суду України. А ще не створена як окрема ланка спеціалізованих адміністративних судів, повинна бути інтегрована у загальні суди із запровадженням у них спеціалізації суддів з розгляду адміністративних справ, як це є у абсолютній більшості європейських країн. Зараз ця спроба проводиться в КПК і в ЦПК, який приймається. Звертаю увагу на це керівників фракцій, що це недопустимо.

Я також звертаю увагу Голови, прошу роз'яснення Голови Верховної Ради Литвина щодо того, чи існує сьогодні фракція "Народний вибір" чи не існує? Якщо існує в кількості 13 чоловік, я прошу дати роз'яснення, мене сьогодні запитують виборці, я маю їм відповісти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до Регламенту фракція має право, ви знаєте, в встановлений термін поповнити. Якщо ні, тоді буде оголошено про те, що фракція розпущена. Термін ще не... Ну два тижні, да. Термін ще не закінчився. Я це все пам'ятаю, Юрій Анатолійович.

Будь ласка, Челноков, до трибуни, будь ласка. Челноков, будь ласка.

Ну, одну хвилиночку на закінчення ж виступу, ну, я ж не можу.

Мікрофон народного депутата Челнокова.

 

10:49:21

ЧЕЛНОКОВ С.Д.

Прошу передать слово депутату Кравченко.

 

ГОЛОВА. Микола Кравченко, будь ласка.

 

10:49:35

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов, член наблюдательного совета "Ощадбанка".

Уважаемые граждане, уважаемые народные депутаты, уважаемый председательствующий!  Я внес в повестку дня проект постановы о включении в октябре месяце отчета Кабинета Министров о состоянии дел ВАТ "Державний ощадний банк".  Каковы причины? Дело в том, что в июне 2003 года, через неделю, как мы с вами ушли на каникулы, был подписан так называемый Меморандум по взаимоотношениям между Кабинетом Министров, Национальным банком, ОАО "Ощадний державний банк" в присутствии Всемирного банка.

Всемирный банк в присутствии этих вышеперечисленных органов, практически, келейно, тайно заставил взять на себя обязанности, которые, практически, поставят "Ощадний банк" в положении банка "Украина", то есть он, практически, развалится.

Подписал его председатель Наблюдательного совета, который не имел права без решения Наблюдательного совета это делать.

Я хочу обратить ваше внимание, что ни одно из правительств на такие уступки за кредит 250 миллионов не уничтожало банк системный, в котором 5 миллиардов капитал, из них 3 миллиарда 200 - это народных денег, в основном, стариков и нашей молодежи.

Сегодня банк ограничили в кредитном портфеле, ему будут диктовать условия, с какими банками работать, вводится персонально для Ощадбанка взвешенная депозитная процентная ставка, составляющая 8 процентов от средневзвешенной.

И самое интересное, что  все абсолютно действия Ощадного банка будут контролироваться Міжнародним Світовим банком. Созданы условия для увольнения 10 процентов высококвалифицированных работников. Все это находится под жестким контролем Всемирного банка, который присутствует при этом только.

Поэтому вызывает сомнение вопрос: зачем правительству сегодня  250 миллионов, которые Национальный банк может сегодня, предлагает вернуть вообще все кредиты по этому году.

И самое главное. Указом Президента, подписавшего это постановление, вернее, меморандум, уволен, и на сегодняшний день нет председателя наблюдательного совета.

Я прошу, уважаемый Владимир Михайлович, в четверг поставить этот вопрос на голосование, включить его в повестку дня. И убедительно прошу фракции: поддержите этот вопрос. Не нужно Верховной Раде сегодня брать на себя ответственность за очередной развалившийся банк, где, еще раз повторяю, 3 миллиарда 200 миллионов денег - народных денег. В противном случае, я буду вынужден собрать пресс-конференцию, обратиться напрямую к населению и спровоцировать ажиотажный спрос по изъятию вкладов в этот банк. Но вы понимаете: не в этом главная цель. Главная цель в том, что я не смог убедить правительство, чтобы они хотя бы послушали меня оп ричинах, которые привели меня к этому выступлению. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Підготуватися Богатирьовій.

 

10:53:10

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, шановні виборці. 18 вересня 2003 року на самміті СНД заплановане підписання президентами України, Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Казахстан угоди про формування єдиного економічного простору. З цього приводу фракція "Наша Україна" має відповідну заяву.

"Наша Україна" завжди виступала і виступає за побудову взаємовигідних паритетних економічних відносин з Російською Федерацією, іншими країнами СНД. Поряд з рухом України в напрямі інтеграції до європейських структур ми розглядаємо східний напрям зовнішньої політики як стратегічно важливий. Українські інтереси є на обох напрямах, і їх реалізація має бути взаємодоповнюючою. Тільки в їх поєднанні можна забезпечити економічні та політичні інтереси України.

Однак у запропонованому вигляді угода дискредитує ідеї  налагодження нормальних і взаємовигідних стосунків між Україною та країнами, що виступають ініціаторами угоди. Порушує логіку рівноправних інтеграційних процесів, наслідками реалізації положень цього документа стануть обмеження державного суверенітету України: зміна  основи її внутрішньої і зовнішньої політики, завдання суттєвої шкоди її  базовим національним інтересам приведуть до погіршення життєвого рівня мільйонів українців.

Небажання влади вести діалог із суспільством про зміст угоди та її наслідки, непрозора процедура підготовки - привели до появи проекту, який суперечить Конституції та законам України, міжнародним договорам.

Українська держава не може поступитися суверенітетом у формуванні економічної, фінансової, митної і валютної політики в обмін на політичну підтримку будь-якої політичної сили. Економічним результатом підписання цього документу стане втрата конкурентноспроможності українських товарів, витіснення їх з внутрішнього і зовнішнього ринків.

Соціальною ціною стане зростання безробіття, зниження реальних доходів мільйонів  українських сімей.

У нинішній ситуації "Наша Україна" закликає всі патріотичні, демократичні сили об'єднати  зусилля для захисту незалежності і державного суверенітету України. Ми вимагаємо від Президента України виконати    свій обов'язок гаранта Конституції і не підписувати угоду в її нинішньому вигляді.

"Наша Україна" вимагає продовжити роботу над створенням зони вільної торгівлі без винятків і обмежень з країнами-учасниками СНД, усунення  існуючих тарифних бар'єрів та припинення торгових      війн. Ми сподіваємося, що політичним силам вистачить мужності і мудрості, щоб захистити найбільшу цінність українського народу - незалежність України.

Я уповноважений сказати, що заява  відповідного змісту, прийнята сесією Тернопільської обласної ради, і ми закликаємо обласні і місцеві  ради звернутися до української влади з заявами відповідного змісту і не допустити зради  інтересів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Раїса Богатирьова,  фракція "Регіони України", підготуватися Терену. Мікрофон  ввімкніть, будь ласка, Богатирьовій з місця.

 

10:56:36

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Порядок денний питання про прийняття рішення стосовно інформації вчорашньої Кабінету Міністрів стосовно вступу в єдиний економічний простір.

І прошу передати слово народному депутату Прошкуратовій.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Прошкуратова.

У нас у порядку денному включено. Ви маєте на увазі голосування?

 

БОГАТИРЬОВА Р.В.  Так.

 

ГОЛОВА. То інше.  Іване Олександровичу, заспокойтеся.

Будь ласка.

 

10:57:11

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановна президія! Шановні народні депутати!

Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

Я відповідаю на запитання багатьох депутатів окремих фракцій, пояснити, що ж насправді сталося у школі 36 міста Донецька,  яка ліквідована рішенням міської ради, оскільки я туди була відряджена рішенням Комітету з питань освіти  і науки для вирішення цієї конфліктної ситуації, що 36-ту школу  спеціально закривають, як школу україномовну, і що на Донеччині відбувається утиск державної мови.

Я буду лише констатувати те, що я бачила на власні очі, адже я зустрічалася з батьками і вчителя 36-ї школи, 45-ї школи, куди є намір перевести дітей, і з  представниками органів виконавчої влади. Закриття будь-якої школи - питання болюче. І тому я поділяю оту ситуацію і біль батьків і вчителів, кого це стосується. Але школа 36 ніколи не мала статусу україномовної.  55 дітей там навчається у російських класах, а 50 в українських. Щодо утиску державної мови теж не виявлено, тому що цього року  на початку вересня місяця відкрито сім шкіл, і один з ліцеїв "Гармонія" також переведено  на українську мову. Основні причини - це, безумовно, демографічна, фінансова криза. Школа  36 розрахована на 420 учнів, а там навчається 79 учнів, школа завантажена на 24  лише проценти.

Рішенням міської ради прийнято, що  учні, які переведені будуть у школу 45, збережені будуть класними колективами, їх навчатимуть їхні вчителі, і навчатимуться вони українською мовою. Минулий рік  клас перший не набрався. І я була на території 36 школи і можу констатувати, що ця школа зовсім не відповідає тим нормам,  які мають бути. Жодної квітки. Вибачайте, бур'яни чуть не вищі мене.

Автор листа звертається з пропозиціями і обвинувачує, що ця школа не організована в  школу 1-3 ступенів. Тобто, пропозиція з 8-річної школи зробити середню, як ми звикли називати. Але хто з вас працював бодай рік у школі, а багато з вас має педагогічну освіту, знаєте, для того, щоб після 8-річної школи навчатися в середній, треба пройти відповідну перепідготовку, мати також відповідну навчально-матеріальну базу. Тому міська рада пішла на компроміс. Звичайно школа 36 ліквідована, але дітям дати можливість навчатися в приміщенні своєї школи. Жоден закон не порушений. Закон про освіту теж. Діти  мають  можливість навчатися тією мовою, яку вони собі вибрали.

 

ГОЛОВА. Прошу завершуйте.

 

ПРОШКУРАТОВА Т.С. Жоден вчитель не  позбавлений робочого місця.

І тому я вважаю, що  для того, щоб більше не виникало ось таких ситуацій, щоб якомога менше шкіл було закрито, шановні колеги, коли будемо приймати бюджет, майте на увазі, що... адже всі гарантували, що освіта буде пріоритетною галуззю з точки зору капіталовкладень. Отже, підтримати все те, що стосується освіти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Терен, фракція Боку Юлії Тимошенко.

 

11:00:55

ТАРАН В.В.

Шановні колеги! Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

1991 року, дорогі друзі, коли перший Президент України Леонід Кравчук мав підписати угоду про створення СНД, Верховна Рада України прийняла тоді постанову, яку надіслала факсом  в Алма-Ату і Кравчуку особисто, і тоді він вже керувався цим документом і не поставив підпису під усіма тими документами, які загрожували  незалежності України. Це історія.

Друге. Аналогічно Верховна Рада України прийняла постанову, якою рекомендувала Леоніду Кравчуку утриматися від підписання економічного союзу і тоді Леонід Кравчук не поставив жодного підпису під якимось документом, який би загрожував економічній  чи державній незалежності України. Це є факт.

Тепер сьогодні, що ми маємо? Ми сьогодні маємо те, що Леонід Кучма має підписати в Ялті угоду  про створення єдиного економічного простору. І якщо ми приймаємо постанову, якою  рекомендуємо поставити свої підписи там Леоніду Кучмі, то ми тим самим заганяємо  Президента в кут. Зрозумійте, будь ласка, всі  ви це. Ми не даємо йому ні найменшої можливості маневру. І навпаки, якщо ми йому  рекомендуємо не ставити тут свого підпису, ми даємо  тоді можливість його маневру, і він може так само, як свого часу Президент Кравчук, взяти цей документ, показати і сказати, що парламент його не рекомендує. Я дуже хотів би, щоб ви це зрозуміли.

І далі. Однозначно підтримувати документ про створення ЄЕП  в його нинішньому варіанті неможливо. Як мінімум, згідно Конституції ми можемо і повинні внести застереження у цей документ, застереження, які б відповідали Конституції, законам України та національним інтересам українського народу. І ці застереження стають  нормативним документом, яким повинен керуватися і Президент, і країни-підписанти.

А тому, дорогі друзі, треба мати час для доопрацювання підготовленого Азаровим енд  компані документу. І у даній ситуації перед нашим голосуванням з цього питання ми  повинні однозначно не підтримати ЄЕП у нинішньому варіанті. Говорю це до того, що вже буквально сьогодні, буквально зараз через кілька хвилин гарячі голови запропонують тут проголосувати ad hoc з тим, щоб винести на парламент цей готовий документ і швиденько його проголосувати. Це означає  з мосту та в воду.

І останнє. Дорогі друзі, я вчора намагався з Кабміну витягти інформацію і все-таки якусь інформацію витяг. Мільйон гривень, вибачте будь ласка, мільярд гривень на утримання цього апарату, наднаціонального апарату, який буде регулювати. І це при всьому тому, що ми витрачаємо величезні кошти на утримання апарату СНД. Що ми скажемо людям? Куди ми викидаємо гроші, з якої статті бюджету? Думаємо. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, час  вичерпаний. З процедури у вас? Асадчев з  процедури, будь ласка. Масенко з  процедури. Давайте уже час, більше години працюємо, шановні колеги.

 

11:04:10

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, я хочу до вас. Ви сьогодні вранці сказали абсолютно слушно, що Верховна Рада вже порушила Бюджетний кодекс у частині терміну заслуховування бюджету. Але я хочу нагадати, що порушення Бюджетного кодексу, не означає, що треба порушувати всі інші закони. Презентація бюджету в парламенті - це не є презентація перед засобами масової інформації. Вона має правовий юридичний статус. Що мається на увазі? Верховна Рада має право після презентації проголосувати про відхилення бюджету. Чи буде так проголосовано, чи ні - це вже інше питання. Але ніхто не має права, у тому числі і Погоджувальна рада, позбавити Верховну Раду прийняття такого рішення. Таке рішення можете прийматися виключно офіційно на пленарному засіданні. Воно не може прийматися в перервах, після пленарного засідання і так далі.

Тому я вважаю, що заслуховування сьогодні представлення бюджету у перерві суперечить не тільки Бюджетному кодексу, а і Регламенту Верховної Ради. Я б запропонував, що все-таки питання про розвиток рибного господарства можна було б можливо і в перерві послухати, а о 12.30 почати презентацію бюджету. Уряд готовий, уже п'ять днів лежить бюджет підписаний, немає ніяких проблем. Тому я пропоную, давайте о 12.30 розпочнемо презентацію бюджету. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Я, шановні колеги, підтримую все те, на що погодиться Верховна Рада. І хочу сказати шановному колезі, що Верховна Рада може прийняти рішення про подовження проведення сесії. І ми проголосували, і прийняли відповідне рішення. І не треба казати постійно, що я порушую Регламент. А спочатку самому прочитати Регламент. Це перше.

Друге. Розберіться у себе в комітеті бюджетному, як заступник голови комітету. І комітет підтримав це рішення і цю пропозицію. Я ще раз говорю, при чому тут комітет. Досить.

Масенко, народний депутат. Я прошу повідомити уряду. Якщо уряд готовий з 13 години розглядати це питання, давайте будемо розглядати з 13 години.

 

11:06:13

МАСЕНКО О.М.

Володимире Михайловичу, я хочу звернутися до вас, що все-таки давайте може подумаємо та введемо в практику те, щоб до години десь давати депутатам висловитися те, що вони хочуть. Бо так багато проблем, що за півгодини просто не можна це все сказати.

Я ось хотів би звернути увагу присутніх і особливо представників засобів масової інформації, Генеральної прокуратури на події, які відбуваються у місті Лубни Полтавської області. Недавно, три місяці тому, тут і в цьому залі було повідомлення про те, що був замах на екс-мера Лубен Коряка. А вже 12 вересня трапилася подія, що сам Коряк уже застрелив насмерть 22-річного юнака. І доки це таке буде продовжуватися? 60 тис. населення місто і стрілянина навколо однієї людини. То він стріляє, то в нього стріляють. Різниця тільки в тому, що коли в нього стріляють, то піджак прострілюють, а коли він стріляє, то він насмерть поражає.

Я звертаюся до Генерального прокурора все-таки провести детальне розслідування, зробити відповідні висновки і забезпечити спокій у місті Лубни. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Терещук, у вас по порядку розгляду питань? Будь ласка. Фракція Аграрної партії.

 

11:07:45

ТЕРЕЩУК С.М.

Володимире Михайловичу, представники двох фракцій записалися, щоб зробити заяву, не встигли. Ми просимо одну хвилину. І просимо народних депутатів дати можливість.

 

ГОЛОВА. Нє, ну шановні колеги, час вичерпаний. Годину десять ми говоримо. Я не розумію, що ми можем говорити?

Шановні народні депутати! Прошу уваги! Шановні колеги, прошу уваги! Учора ми розглядали питання про єдиний економічний простір, ну я прошу уваги! Зараз ви будете не погоджуватися, шановні колеги! Ну прошу послухати. Учора була пропозиція прийняти відповідне рішення. Ми вчора не змогли проголосувати за те, щоб відступити від Регламенту і прийняти рішення. Не змогли. Ну одну хвилиночку. Не набрали кількості голосів. Одну хвилинку. Завтра, коли ми будемо приймати це рішення, воно, мабуть, нікому не потрібне буде, це рішення. Завтра четвер. Внесена постанова про те, щоб сьогодні провести голосування і розглянути ці постанови і проголосувати за одну із них, як визначиться зала.

Тому я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про зміну часу голосування при прийнятті рішення за підсумки розгляду інформації  Кабінету Міністрів, прошу  голосувати.

 

11:09:22

За-241

Шановні народні депутати, на вимогу двох фракцій оголошується перерва на 30 хвилин. Керівникам депутатських груп і фракцій прошу зібратися в кабінеті.

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА, Прошу запросити депутатів до сесійної зали.

Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас про результати засідання, по суті справи, Погоджувальної ради. Я, насамперед, хотів би всіх дуже уважно, без емоцій вислухати, оскільки питання про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення, воно обговорювалось у фракціях і готувався відповідний документ, узгоджувався відповідний документ. Тому не потрібно було емоцій про те, щоб прийняти рішення про те, щоб ми сьогодні голосували цю постанову.

Я ще раз хочу сказати народним депутатам. Ми обговорили вчора, у нас були різні точки зору, були дебати. Зійшлися в одному: що ці документи не повинні суперечити законам, Конституції України, міжнародним угодам, що ми повинні завжди і в усьому шукати, насамперед, економічний інтерес.

Якщо ми не приймемо сьогодні рішення, у нас тоді безпредметне було те вчорашнє обговорення.

Я прошу уваги. Не треба демонструвати свою активність там, де її немає. Вийде знову: що ми обговорили ситуацію в агропромисловому комплексі - рішення не прийняли. Вийде знову, що ми обговорили цю проблему - рішення не прийняли. Нам, врешті-решт, потрібно прийняти рішення.

Зараз узгоджений проект, який я прошу вас уважно прослухати, прошу уважно прослухати. Я зачитаю його, шановні колеги! Узгодили всі керівники фракцій.

Є інша пропозиція. Якщо ви будете заперечувати, тоді будемо голосувати по черзі 5 постанов, і буде прийнято рішення, яке розколе зал. Ви цього хочете? Я зачитаю зараз, тут все нормально! Прослухайте, вона невелика.

Всі керівники фракцій, підкреслюю, всі  підтримали.

Прошу уваги!

Заява Верховної Ради України у зв'язку з формуванням Єдиного економічного простору з Росією, Казахстаном та Білоруссю.

Верховна Рада України, підтверджуючи  необхідність поглиблення  взаємовигідного економічного співробітництва з традиційними економічними партнерами України Росією, Казахстаном та Білоруссю, висловлюючи переконання в тому, що таке співробітництво буде сприяти підвищенню рівня кооперації та міжнародного розподілу праці, доступу на ринки держав ЄЕП, що сприятиме утворенню нових робочих місць, високим темпам економічного зростання та підвищенню рівня життя наших співгромадян, виходячи з того, що кожна з країн-учасниць Угоди самостійно визначає, в яких саме напрямах розвитку  інтеграції та в якому обсязі вона бере участь, що дає можливість на кожному етапі процесу розширення співробітництва захистити національні інтереси України, висловлюючи волю своїх виборців, орієнтацію більшості громадян України на підтримку консолідації суспільства Верховна Рада України  підтримує укладення, відповідно до вимог Конституції, Угоди про формування ЕЄП, яка має відповідати Конституції, законам і міжнародним зобов'язанням України."

І погоджено  це з усіма керівниками  фракцій.

Я ставлю на голосування прийняття цього документу. Прошу голосувати.

 

За - 291.

Заява прийнята

Оголошується по фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0.

Комуністи  - 58.

"Регіони України" - 44.

Партії "Промисловців і підприємців" і "Трудової України" - 42.

СДПУ(о) - 37.

Демократичні ініціативи - 16

Європейський вибір - 16

Соціалістична партія України - 19

Фракція Блоку Юлії Тимошенко - 0

Народовладдя - 12

Аграрної партії - 14

НДП - 12

Народний вибір - 12

Позафракційні - 7

Шановні колеги! Я  хотів би сказати, що  ми дуже довго йшли  до вироблення цього рішення, були свої позиції, які окремо декларувала фракція комуністів, але заради консенсусу зійшлися на такому,  і всі наполягали керівники фракцій, що   ми повинні консенсусом  проголосувати. Але вийшло так, що домовленості не дотримані у цій частині.

Шановні колеги! Давайте таким чином. Оголошується до розгляду проект Закону про державну програму розвитку  рибного господарства  на 2003-2010 роки. О 13.30 перейдемо  до розгляду проекту Державного бюджету.

Доповідач Рижук Сергій  Миколайович. Співдоповідач  Терещук Сергій Миколайович. Прошу готуватися і виступати.

 

РИЖУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону  України про державну програму розвитку рибного господарства  на 2003-2010 роки, який розроблено на виконання постанови Верховної Ради України від 13.07.2000 року про концепцію розвитку рибного господарства.

Рибне господарство - це цілісний виробничо-господарський комплекс, який  об'єднує підприємства, що  займаються виловом риби, інших водних ресурсів, доставкою, зберіганням, переробкою та збутом цієї продукції.  Рибогосподарська діяльність пов'язана з вивченням, охороною і відтворенням, вирощуванням, використанням водних живих ресурсів шляхом їх залучення, вилову, збирання тощо.

Всі ви знаєте, шановні народні депутати,  що  у рибному господарстві вже довгий період спостерігається спад виробництва, відбуваються процеси зниження його потенціалу. Знос основних фондів становить понад 55-65 відсотків, відбувається старіння технічної бази, посилюється ресурсна і фінансова  незбалансованість, що призводить до занепаду виробництва.

У 2001 році обсяги вилову риби та інших водних живих ресурсів зменшилися в порівнянні з  90-м роком на 70 відсотків. Виробництво продовольчої рибної продукції - на 63, рибних консервів - 69 і рибного борошна - на 80 відсотків.

За останні 12 років 75-85 відсотків риби і морепродуктів добувалися в межах виключних, тобто морських економічних зон іноземних країн та відкритій частині світового океану і лише 15-25 відсотків - у виключній морській економічній зоні та внутрішній водоймах України, включаючи товарне виробництво. Значну частину рибопродукції вітчизняні судовласники змушені використовувати для оплати ліцензій на право лову забезпечення експлуатаційних витрат, покриття дефіциту власних обігових коштів внаслідок неможливості залучення  кредитних ресурсів через відповідно  високі процентні ставки, інші причини. Це в свою чергу негативно впливає на споживчий ринок, завантаження виробничих потужностей, берегових рибопереробних  підприємств, а також зумовлює зниження експортних цін  на рибопродукції.

До зменшення обсягів вилову риби та добування рибопродуктів океанічними рибальськими підприємствами призвело зростання витрат на оплату ліцензій на право лову, ремонт застарілого рибопромислового флоту. Наявна потужність сьогодні галузевих баз технічного обслуговування флоту суднобудівних, судноремонтних, ремонтно-механічних заводів використовуються лише на 20-25 відсотків. Таким  чином,  ось навіть така  коротка  характеристика стану говорить на користь того, що звичайно в державі потрібно чітка і конкретна програма розвитку рибного господарства на наближену і більш далеку перспективу.

Для покращання існуючого  стану і було розроблено запропонований шановним народним депутатам законопроект. Коротко  узагальнено, що він передбачає.

Законопроект передбачає розвиток рибного господарства за такими крупними напрямками - це океанічне рибальство, друге, рибний промисел в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймах і товарне рибництво; наступна група питань, охорона водних живих ресурсів та регулювання рибальства у водоймах України; окремо розділ, переробка риби та  інших водних живих ресурсів і далі насамкінець, обслуговуючі та допоміжні виробництва, це морські рибні порти, суднобудування, судноремонт, сіткоснастеве виробництво і тарне виробництво.

Реалізація напрямків, вказаних у законопроекті, передбачається наступним чином і наступними шляхами. Насамперед це оновлення основних фондів флоту і підприємств рибного господарства шляхом будівництва нових рибопромислових суден і рибовідтворювальних комплексів, реконструкції і технічного переоснащення, і модернізації берегових підприємств  і виробництв. Підвищення ефективності використання сировинних запасів рибогосподарських  водних об'єктів, збереження рибогосподарської діяльності у виключних економічних морських зонах іноземних держав, розширення рибальства у відкритих районах світового океану, інтенсифікація рибного  промислу в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймів.

Звичайно,  важливо далі розвивати прісноводну і морську аквакультури, інтенсифікувати товарне рибництво на основі застосування принципово якісного селекційного і генетичного матеріалів. Нарощування обсягів відтворювання рибних та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах України  для підвищення цінності рибогосподарських водних об'єктів і забезпечення повсюдного їх ефективного  використання. Нам потрібна оптимізація розвитку рибообробної промисловості, забезпечити високу якість і розширення асортименту конкурентноспроможної продукції з видобутих живих ресурсів. Звичайно, і здійснення в цілому структурної перебудови рибного господарства, сприяння розвитку підприємств, організації всіх форм власності.

В наслідок реалізації таких і інших, які зазначені у проекті програми, напрямків очікується такі результати. Це насамперед створення сприятливих умов для нарощування виробництва конкурентноспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни і задоволення потреб в рибі та рибопродуктах. Досягнення у 2010 році обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів на рівні 750 тисяч тонн. А в цій програмі зазначено у матеріалах, що максимально Україна добувала в свій час більше 1 мільйона тонн, це в 1990 році, рибопродукції.

Виробництво продовольчої рибної продукції передбачається довести до 540 тисяч тонн, рибних консервів 250 мільйонів умовних банок і кормового рибного борошна - 33 тисячі тонн.

Дуже важливо, здійснюючи цю програму, нам довести вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення природних водойм і водосховищ, це 140 мільйонів штук молоді риб. Сьогодні максимально, який ми здійснюємо обсяг розведення молоді, це 40 мільйонів. Тобто нам втричі по суті потрібно збільшити риборозведення. Звичайно передбачаються і додаткові надходження до Державного бюджету за рахунок ..........., податків, обов'язкових платежів до виробничої діяльності підприємств цієї галузі.

На наш погляд, доповідаючи вам про цю програму і завершуючи свою доповідь, хочу ще раз привернути увагу, що на наш погляд, вона є і перспективною, і конкретною, і додаток до програми містить більше 60 конкретних розділів, що, коли і кому зробити за всіма напрямками розвитку рибного господарства у нашій державі. Я закінчив, дякую за увагу.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання? Будь ласка, запишіться.

Валентина Петрівна Семенюк. Наступний Сухий.

 

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Сергію Миколайовичу, звичайно, сьогодні наша галузь така, як рибна, потребує і прийняття такої програми, ну і в першу чергу фінансової підтримки. Якщо подивитися по проекту бюджет, який закладено, - та сума мізерна, навіть не вистачає на те відведення малька, рибного розведення і таке інше.

Як ви, закладаючи механізм у програмі підтримки рибного господарства, передбачаєте все-таки ще додатково до цієї програми які проекти законів ввести, щоб все ж таки наша галузь піднялася, тим більше, що сьогодні конкурувати з представниками інших держав, наше господарство є можливість. І все ж таки, які будуть законопроекти і коли вони будуть подані? Будь ласка, відповідайте.

 

РИЖУК С.М. Дякую. Дякую, шановна Валентина Петрівна.

Дійсно, ми формуємо зараз законодавчу базу. Хочу сказати із подякою до Верховної Ради, що перший закон - національну програму будівництва рибопромислового флоту, вона затверджена Верховною Радою до 2010 року. Правда, фінансується незадовільно.

Другий напрямок, який пропонує Кабінет Міністрів до Верховної Ради, - це сьогоднішній проект державної програми розвитку рибного господарства. І третій напрямок і третій законопроект, який ми зараз опрацьовуємо разом з народними депутатами, це - проект закону про рибне господарство як таке. І таким чином цих три напрямки, взаємопов'язані закони, ми хочемо забезпечити абсолютно цільове і повне фінансування, оскільки це є державна програма.

Звичайно, боляче, що до такої складної структури і такої частини народногосподарського комплексу ми часто-густо відносимося, як до любительського там - з вудкою у ставку. Так що на цю програму нам потрібно за 10 років не так уже і багато 1 мільярд 426 мільйонів. Це тобто 100-110 мільйонів щороку. Але це треба фінансувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухий, наступний Оржаховський.

 

12:57:06

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Шановний Сергій Миколайович, у мене коротеньке запитання і пропозиція, прийміть, будь ласка, її до відома.

Сьогодні складається, я вважаю, сприятлива ситуація для відродження і відтворення рибного господарства України, і ми за цей законопроект будемо голосувати, це безумовно.

Але багато в чому такий сприятливий стан справ на місцях зумовлений тим, що ряд великих промислових підприємств-гігантів, таких, як "Мотор Січ" запорізька, "Запоріжсталь", "Азовсталь", ім. Ілліча, тобто машинобудування і металургія викуповують збиткові рибні господарства, відшкодовують їхні збитки і дають кошти на краще фінансування.

Скажіть, будь ласка, якою мірою може бути передбачено в державній програмі врахування необхідності надання якихось преференцій цим промисловим підприємствам, які оздоровлюють фінансовий стан наших рибних господарств на Азовському, на Чорному морях, які б без цього фінансування перебували б у надзвичайно слабкому стані?

 

РИЖУК С.М.  Дякую щиро.

Абсолютно правильне, слушне і актуальне запитання. Я вважаю, що саме за рахунок такого напрямку, і це передбачається, хоч у загальному плані у програмі, що ми не можемо, як то кажуть, і видіти лише на державних підприємствах, не фінансуючи їх і донищуючи таким чином, бажаючи і не бажаючи цього. І інше - віддавати, як це було раніше, в оренду будь-кому, хто там забажав.

Ми сьогодні добиваємося того, і що зараз без дозволу міністерства, міністра і державного департаменту жодне судноплавне підприємство і інші не віддаються в оренду так, як то кажуть, без серйозної попередньої підготовки.

Так що такому нашому вітчизняному крупному капіталу треба обов'язково і активніше віддавати в оренду, і давати, регулювати більш співвідношення до приватного капіталу. І таким чином, у цій програмі 70 відсотків передбачених коштів планується не з бюджету, а саме за рахунок тих напрямків, про які ви  запитали мене. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Анатолій Оржаховський, будь ласка.

 

12:59:18

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Шановний Сергій Миколайович. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів. У мене до вас два запитання.

Перше. Чи враховує проект Державної програми розвитку .................господарства висновки Рахункової палати, котрі нам нещодавно роздали, в частині необхідності збільшення обсягу розведення цінних видів риб, зокрема в Чорному і Азовському морях?

І друге. Чи не буде запропонована вами програма уже черговою, 20-ю чи 30-ю на рівні держави, яка потім на рівні областей, не маючи коштів сьогодні, буде в черговий раз обговорюватися на сесіях і будемо шукати, вірніше, наші колеги внизу будуть шукати кошти, як її виконати? Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую.

Перше питання. Звичайно, в програмі є окремий розділ положення, позиції стосовно саме Азовського і Чорного морів. І ми вже зараз, не чекаючи, поки буде програма, працюємо щоденно. І в межах 4 мільйонів малька за рахунок Державної програми селекції, відтворення водойм має збільшитися в 10 разів, до 40 мільйонів і тих 120-ти.

Так що ми акцент робимо, крен робимо не тільки на Світовий океан, а на відтворення наших внутрішніх водойм і наших морів, які є в економічній зони нашої держави.

І друге, стосовно програми. Справа в тому, що ми і раніше самотужки опрацьовували свої галузеві програми, вони в нас є. Але зараз згідно Бюджетного кодексу і іншого чинного законодавства Кабінет Міністрів, міністерства зобов'язані до кожної позиції бюджету видавати відповідні програми, і це в цьому числі. Так що їх може бути і 40, але інша справа - якщо вже це держава... затверджена не ким-небудь, а Верховною Радою, вона має стовідсотково фінансуватися з усіх джерел, які передбачені в програмі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова підкомітету з питань аграрної політики та земельних відносин Терещук Сергій Миколайович.

Будь ласка, Сергій Миколайович.

 

13:01:43

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги,  із проектом закону що вніс уряд в квітні цього року, його змістом і обгрунтуванням, необхідності прийняття - ви мали можливість ознайомитися. Також на цих питаннях докладно зупинився доповідач.

Обговорюваний законопроект  аналізувався і обговорювався в нашому комітеті. Переважною більшістю голосів він схвалений, рекомендовано Верховній Раді прийняти участь у першому читанні.

Члени Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин виходили з того, що завдання з розвитку рибного господарства мають загальнодержавне значення.

Як видно із виступу Сергія Миколайовича Рижука, рибне господарство України, як дуже важлива народногосподарська галузь, знаходиться сьогодні у вкрай складному положенні.

Динаміка в рибному господарстві вкрай сьогодні негативна. Так вилов риби в Україні за дванадцять років зменшився майже в чотири рази. Споживання риби, рибопродуктів на душу населення з двадцяти кілограм рекомендованих скоротилося до  восьми кілограмів. Це при тому, що імпорт рибної продукції в Україні збільшився вдвічі за рахунок інших держав, які поставляють продукцію, ми задовольняємо потреби населення.

Разом з тим потрібно враховувати, що риба - це не тільки харчовий продукт, а це корма, ці білок, який сьогодні так необхідний, це сировина для виробництва ліків.

Підтримуючи цей законопроект, комітет Верховної Ради вважає, що далі неможна спостерігати, а потрібно прийняти програму, яку затверджує Верховна Рада. От таку програму, яку запропонував Кабінет Міністрів і якраз вона і враховує той стан і напрямки виходу з тієї кризи, яку  сьогодні  маємо в рибному господарстві.

Ефективність програми очевидна. Але разом з тим я скажу:  навіть якщо ми уявимо, що ми зможемо виконати цю програму, ми не зможемо в повній  мірі задовольнити потреби населення в рибній продукції, навіть ті двадцять кілограмів, які колись мала Україна, ми не зможемо вийти. Разом з тим до програми є багато зауважень.

Насамперед,  програму, щоб вона не стала черговою якоюсь декларацією, потрібно узгодити з державним бюджетом. Якщо в програмі закладати кошти, вони  повинні бути передбачені і  у державному бюджеті.

Багато у програмі є декларативного, яке знову ж таки не носить нічого конкретного. Також у програмі вимагають подальшого доопрацювання це питання, які пов'язані з природоохоронною діяльністю.

Звичайно, програму можна уточняти по інших позиціях. На засіданні комітету наголошувалося на здійсненні заходів щодо більш ефективного використання внутрішніх водойм. У внутрішніх водоймах сьогодні виробляється лише п'ята частина рибних ресурсів. Я наведу лише один приклад наскільки важливий контроль за рибними ресурсами. Черкаська рибінспекція обслуговує акваторію Дніпра від Світловодська до Канева площею більше 200 тисяч гектарів. Берегова лінія 400 кілометрів. В цьому штаті працює всього-на-всього 36 рибінспекторів. Скажіть, будь ласка, чи може 36 рибінспекторів забезпечити  виконання своїх функцій?

Якщо у минулому, десь 5 років тому назад,  на цій акваторії було 15  організацій, то сьогодні 45 організацій займаються виловом риби. За один рік встановлюється близько 30 тисяч сіток. Зростання факти браконьєрства. Кількість встановлених випадків тільки за рік збільшилося втричі. Тому сьогодні рибна інспекція при такому фінансуванні не зможе виконувати свою функцію.

І багато ще є питань, які були висловлені на  засіданні Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин.  Програму ми просимо підтримати. Програма має ряд недоліків, але надіюсь у другому читанні, у третьому вони будуть враховані, і ми  отримаємо ту програму, яка не чергова декларація, а яка зможе дати віддячу у майбутньому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання, я бачу. Запишіться, будь ласка.

Матвієнков Сергій Анатолійович. Наступний Нощенко.

 

13:06:19

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемый Сергей Николаевич, я хочу утиочнить и задать вот такой вам вопрос. Вот вы сказали о том, что вылов рыбы уменьшился практически, так сказать, в четыре раза. Кто на сегодняшний день ведет четкий учет и систему того, что происходит сегодня в том же Азовском, в Черном? Я говорю конкретно по Азовскому морю.  Кто-то пытался пройти по морю? Сеть стоит на сети. Несанкционированый вылов, сплошные бригады, которые работают. Что-то предусматривает в этом плане эта программа? И как-то на комитете этот вопрос заострялся?  Спасибо.

 

РИЖУК С.М. Дякую. У нас в часи такого економічного підйому в Україні  виловлювалося більше  мільйона тонн риби. Сьогодні виловлюється 286 тисяч тонн.  Знаєте хто веде сьогодні у  нас облік? Це наша статистика. Це статистичні дані. Стосовно контролю, є рибінспекція. Тому в розділі, яке якраз і контролює проведення вилову риби якраз чільне місце відводиться органам рибінспекції. Але я підкреслив, що  грошей закладено дуже мало. Плюс наше недосконале законодавство. Сьогодні для того, щоб наказати того, хто незаконно виловлює рибу, ви знаєте, потрібно ........ або  можна зробити лише через суд. В багатьох випадках  навіть потрібно буде повернути і ті сітки, якими користувалися браконьєри. Тому тут, скажем, однією програмою не можна вирішити ті проблеми, які є в рибній галузі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко.

 

13:07:52

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ.

Сергій Миколайович, на сьогодні суб'єкти господарювання, які виробляють рибу, вирощують рибу на прісних водойомах, як правило, звільнені від сплати податків. Ви знаєте про це. І бюджет втрачає десь порядкам 18-20 мільйонів гривень щорічно. Яка перспектива в подальшому сплати до бюджету від наслідків господарювання? Це перше питання.

І  друге питання. Програма, яка буде фінансуватися з Державного бюджету. Про який розмір йде мова? На яких засадах буде йти це фінансування? І яка мета підтримки чи здешевлення, чи може забезпечення, будем так, внутрішнього замовлення на об'єкти соціально-культурного призначення? Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую, Микола Петрович. Ну насамперед питання оподаткування - це питання не програми, яку ми обговорюємо. Тому  згідно система оподаткування у нас в наступному році будуть зміни. Це і сплата податку на додану вартість і я хотів би зауважити, що саме в сільській  місцевості внутрішні водойми користувачі платять за користування водним дзеркалом. В залежності від того, на якій території, на якій віддалі від населеного пункту знаходиться водоймище. Но саме основне, це не предмет програми.

Стосовно фінансового забезпечення у Програмі  передбачено півтора мільярда. Але із цієї суми 85-90 відсотків - це кошти організацій, які займаються виловом риби. Державної підтримки надзвичайно мало. Тому тут і в Програмі було зауваження і  на комітеті у більшій мірі зосередитись на використанні коштів саме якраз на відтворені і охороні  водних живих ресурсів. Це основна стаття, на яку потрібно  направляти кошти. Сьогодні їх у бюджеті закладено десь, мабуть,  відсотків тільки 30  до потреби.

Далі селекція у рибному  господарстві. При потребі у 17-20 мільйонів в Програмі і в бюджеті на 2004 рік, в проекті бюджету,  закладено від потреби лише 10 відсотків. Теж важливе питання - це підготовка кадрів. От якраз самі основні якраз проблеми повинні фінансуватися з Державного бюджету. А Програма - це не тільки підтримка фінансова, це комплекс мір і заходів.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна.

 

13:10:22

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Сергію Миколайовичу, ви так, як кажуть, дохідливо володієте цифрами, говорить про те, що ви професійно підійшли до підготовки даного документу. Але от у мене, знаючи вас, як ви працюєте гарно у нашій спеціальній контрольній комісії з питань приватизації.

Я хочу все-таки поставити питання. Був прийнятий Закон про особливості приватизації в АПК, туди ж було  віднесено рибне господарство. Сьогодні ми на засіданні комісії багато  бачимо порушень щодо соціальної сфери. Як ви дивитесь на те, щоб приймаючи документ, можна протокольно було б зафіксувати, все ж  таки  розглянути питання про передачу соціальної сферу у комунальну власність тих підприємств, які були приватизовані, мається на увазі, рибного господарства, щоб все ж таки не було так, як те, що ми спостерігаємо, що через податкову заставу, в тому числі і у підприємств рибних забирають об'єкти соціальної  сфери. Тобто при доопрацюванні як протокольне доручення ми могли б це дати Кабінету Міністрів. Як ви дивитесь на таку пропозицію?

 

ТЕРЕЩУК С.М.  Спасибі Валентина Петрівна. Я повністю погоджуюся із вашою пропозицією.  Звичайно, зайвим не буде, якщо це можна буде  відобразити і в програмі. Зайвим не буде, хоча ця проблема, яка стосується не тільки рибного господарства, це взагалі сьогодні проблема села, куди подіти, хто сьогодні буде отримувати об'єкти соціально-культурного призначення, які сьогодні в критичному стані. З одного боку, господарства сьогодні невзмозі утримувати їх, з іншого боку, бюджет або не має змоги, а інколи не хочуть брати на баланс. Тому це проблема, яку мабуть ми окремо будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний - Пузаков.

 

13:12:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, дуже важливе питання ми розглядаємо. Особливо з огляду на те, що тут в описовій частині, в загальних положеннях, де сучасний стан і особливості розвитку рибного господарства, чомусь немає, не записано того, що фактично розорені рибопромислові підприємства. Найбільше "Атлантика" в Севастополі сьогодні дограбовується, я інформую міністерство, щоб ви знали. Бо я вже по запитах своїх завалив уряд. Але уряд Януковича думає, як здати швидше країну, як отримати президентство. А як розкрадається, це нікого не хвилює.

І от у нас було всього чотири серйозних підприємства, які вели атлантичний промисел - "Атлантика", "Керчрибпром", "Антарктика" одеська. Із цих тільки одеська "Антарктика" трошки-трошки жевріє. Чому? Відсутня державна політика, відсутня підтримка Кабміну, відсутня підтримка Міністерства закордонних справ. Немає угод про використання квот з іншими країнами. Кожне підприємство саме сьогодні їде і домовляється в Африку чи кудись, нібито і немає держави України, нібито і немає її державних органів.

Споживання риби менше, майже в три рази від норми. Від цього йдуть захворювання населення України. Від цього і народжуються хворими діти. А уряд не розуміє, що фактично цю галузь треба захищати на рівні, на такому ж, на якому ми говоримо про село. Це те ж саме м'ясо, це те ж самий хліб, можливо, ще навіть корисніший для розуму багатьох. І, можливо, відсутність споживання цього м'яса, скільки потрібно, рибного привела до того, що в програмі пишуть, а я уважно ознайомився з усим, що контролювати буде центральний орган виконання цієї програми, тільки державний орган виконавчої влади у сфері рибного господарства. А хто ж тоді буде виконувати програму? Та центральний орган у сфері рибного господарства має виконувати програму, а контролювати має уряд України, бо програма затверджується законом, затверджується парламентом. Оце, будь ласка, до розділу одинадцятого зразу вносьте поправки. 

Тепер, шановні народні депутати, розміри контрабанди, які ідуть, риби, підписання угод про вільну торгівлю, яке призвело до того, що країни, які ніколи не добували риби, сьогодні нам експортують. І в Київській області у нас океанічна риба, виявляється, випускається. Подивіться по назвам консервів, які сьогодні приходять.

І тому я думаю, що в першому читанні програму треба приймати, але серйозно-серйозно міняти деякі підходи, міняти підходи до фінансування, фінансувати і дотувати треба одну тонну виловленої риби чи привезену риби. Ось, що потрібно. І потрібно підійти до захисту цієї галузі так же, як до захисту сільськогосподарського виробництва. Але найперше - треба провести інвентаризацію всього, що є. Цієї інвентаризації нема. І тут в додатках нам про це не повідомлено. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Володимиру Пузакову, наступний Соболєв.

 

13:16:07

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Кіровоградська область має також великі ресурсні можливості для стабільного забезпечення населення рибою та рибопродуктами за рахунок ефективного використання внутрішніх водойм. В даний час в області є 2185 ставків загальною площею водного дзеркала 16 тис. 49 гектарів, а також 84 водосховища із площею 9579 гектарів.

Значні можливості для ведення товарного рибного господарства мають ділянки Кременчуцького водосховища, рік Дніпро та Південний Буг, прилеглі до території  області.

В 1991 році в уставному фонді області було вироблено 1100 тонн товарної риби, або 158 кілограм розрахунку на один гектар водного дзеркала. У риболовецькому підприємстві ім.Петровського міста Світловодськ щорічний вилов риби у 1985-1990-х роках складав до  2 тисяч тонн, у спеціалізованому ВАТ "Кіровоградрибгосп" село Аджамка щорічно вироблялося і реалізувалося до 15 мільйонів штук рибопосадкового матеріалу. З одного гектару водного дзеркала вилов риби складав біля 2 тонн. Підприємство борошномельної, круп'яної та комбікормової промисловості забезпечили потреби рибного господарства у спеціальних комбікормах, виробництво яких у 1991 році складало 11159 тонн. А у минулому році у ставковому господарстві, яке знаходиться у віданні сільських і селищних рад виловлено всього  82 тонни риби.

Таким чином, з гектару водного дзеркала ставків отримано всього 5,2 кілограми товарної риби, що майже у 10 разів менше природної продуктивності внутрішніх водойм.

В тому же час значна частина ставкового господарства за угодою з місцевими радами передана в оренду і повністю знаходиться у тіньовому секторі, або занедбані біля 13  тисяч гектарів водного дзеркала області.

Не обліковано жодного центнера виловленої  риби, хоча вона успішно реалізується на неорганізованих ринках Кіровоградської області. Тіньовий оборот від незаконного вирощування та виловлення риби складає близько 10 мільйонів гривень на рік. У той же час сільські і селищні ради потерпають від нестачі коштів у місцевих бюджетах для утримання соціальної сфери, а значна частина з них ще й дотаційна.

Повністю усунулися від організації рибництва управління сільського господарства, райдержадміністрації, занедбана та деградована технологія вирощування риби на інтенсивній основі, відсутні навіть концептуальні підходи до виведення галузі рибництва із глибокої кризи.

Із сказаного висновок один. Аналіз стану справ у рибному господарстві, як і в інших галузях, в глибокому занепаді. Це ще раз говорить про неспроможність нинішньої влади управляти економікою країни. І, на мій погляд, ніякі програми цій владі не допоможуть. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Сергію Соболєву. Наступний - Мироненко.

 

13:19:42

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановний міністре. Я хотів би побудувати свій виступ на дуже конкретному пункті, який стосується створення і відтворення осетрових в Азовському басейні. Я думаю, що будь-які програми, які ми зараз будемо проголошувати, тим більше з терміном виконання, там, 10, 20, 30 років, якщо вони не будуть мати достатньо конкретні пункти, які можна перевірити вже в 2004-2005 роках, це буде для азовського конкретно регіону досить серйозним ударом по популяції осетрових.

Саме тому я хотів би подякувати представникам азовського центру ............, які розробили достатньо чітко техніко-економічне і біологічне, що дуже важливо, обгрунтування створення такого центру. Він якраз є, має бути, принаймні, складовою частиною програми, яку ми сьогодні розглядаємо.

Я хотів би зауважити лише на декількох цифрах. У нас є офіційні дані по вилову осетрових у 1939-му і, в порівнянні, в 1999-му роках. Я хочу привести ці цифри. Якщо в 1939 році виловлювалось близько 7 тисяч 270 тонн, то вже в 1999 році цей вилов офіційний впав до 217 тонн. Причому фахівці стверджують, що ключовий вилов зараз відбувається саме не через офіційні рибгоспи, а ключовий вилов відбувається через браконьєрство, яке стало вже узаконеним, яке діє під прикриттям прокуратури рибоохоронної і відповідних структур, які дають зелене світло саме для того, щоб знищувати популяцію в Азовському морі.

Крім того, ключовим є, що на сьогодні фактично Україна має лише один-єдиний центр відновлення виробництва малька. Тут треба подякувати представникам Маріупольського металургійного комбінату, які випускають близько  одного мільйона малька і це єдине, що робить сьогодні Україна в азовському басейні. Це, фактично, складає лише  три відсотки від загальної популяції, яка  повинна далі розмножуватися в азовському басейні.

Тому я хотів би наполягти на тому, що сьогоднішня наша розмова повинна завершитися не прийняттям загальних прогнозних або перспективних речей, які ніхто не перевірить: ні цей парламент, ні наступний. А повинна мати досить конкретні пункти, які можна вже буде перевірити.

І я б із задоволенням хотів би передати повністю наукове, екологічне, техніко-економічне і  фінансове обгрунтування міністру для того, щоб по можливості, можна було включити це. І ту роботу, яку провели бердянці, безпосередньо для розвитку такої популяції - це був би конкретний звіт і уряду цього, і наступних в такій роботі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Мироненко, наступний Матвєєнков.

 

13:22:32

МИРОНЕНКО В.А.

5-й  избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники,  рассматривая Государственную программу развития рыбного хозяйства Украины, следует учесть, что некоторые главы администраций, должностные лица районов, прилегающие к Азовскому морю, создают собственные промышленные бригады, варварски уничтожая рыбные запасы Азовского моря.

В то же время, традиционные предприятия, которые работали десятилетиями, заинтересованы в воспроизводстве рыбных  запасов, фактически уничтожаются. И на это направлена деятельность многих чиновников, и в том числе тех, кто проталкивает активно на рынок Украины  зарубежную рыбопродукцию.

Кроме того, обратите внимание, пожалуйста, на то, что Министерство экологии и  природных ресурсов фактически так же наносит удар по этим предприятиям.

Более полугода идет согласование лимитов  вылова рыбы. Таким образом: и  уничтожаются предприятия, и  подталкиваются к коррупции, к незаконным действиям.

К сожалению, вынужден обратить ваше внимание на следующее. Три года назад, в 2000-м году, мною внесена концепция развития рыбного хозяйства Украины, в соответствии с которой уже принято несколько законов и рассматривается данный законопроект.

Спасибо всем депутатам. Конституционное большинство проголосовало, все фракции проявили государственный подход. Но какие результаты з 2000 по 2001 год? Добыча рыбы, производство рыбы сократилась.

В ужасном состоянии находится предприятия, многие обанкротились фактически, в том числе Керчьрыбпром, Югрыбпоиск. Уникальный институт рыбного хозяйства Украины "Югниро" финансируется крайне плохо, фактически влачит жалкое существование.

В чем причина? Причина в том заключается, что у нас курс на капитализм, возвращение к капитализму, всеобщей приватизации, которая уничтожает все отрасли экономики, в том числе рыбную отрасль. Эта отрасль, которая обеспечивает продовольственную безопасность Украины.

Я хотел бы обратить внимание Президента, правительства Украины, Совет безопасности Украины на все то, что  я ранее сказал, в  интересах обеспечения продовольственной безопасности Украины. Но вместе с тем, мы не поднимем ни в кое случае эту отрасль, как и другие отрасли, без исключения этой всеобщей приватизации. Однако, в законопроекте норма заложена - завершить  приватизацию рыбной отрасли.

 Кроме того, мы должны обеспечить то, что сделано в Италии по примеру Союза Советских Социалистических республик, в  Италии национализировали энергетику. В Италии огромный государственный сектор. В Израиле коллективные хозяйства  в селе  преобладают, коллективные. Почему же у нас в сельском хозяйстве и других отраслях делается ставка  на частное предпринимательство, а не государственное и коллективное?

Учитывая все это, предлагаю поддержать проект закона в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович Матвієнков. Наступний Оржаховський. Будь ласка, дотримуйтеся регламенту.

 

13:26:11

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые друзья! Уважаемые коллеги! Я хочу остановиться на проблеме Азовского моря, поскольку это, наверное, особое море. Мы из учебников знаем, что  это было одно из самых богатых морей по  запасам рыбы?

Что происходит сегодня? Я внимательно слушал, когда здесь приводили цифры и говорили о том, что вылов рыбы упал в четыре раза. Дорогие мои? Я могу сказать с полной ответственностью.

Никто сегодня не скажет во сколько упал вылов рыбы и что фактически  происходит сегодня. Я могу представителей комитета рыбного хозяйства пригласить  пройтись по  Азовскому морю и вы увидите как  сеть стоит на сети. Кто вылавливает? Каким образом вылавливает? Кто ведет учет? Абсолютно системы никакой. Могу сказать одно. Балом правят браконьеры. Море разбито на квадраты, действуют собственные законы, неписаные законы и что происходит там, на сегодняшний день никто не может  сказать. Но прежде всего нужно сказать о том, что это не просто вылов рыбы, это губительство для природы. Тралят дно, губят  малька, губят "спички", так называемые. С осетровыми практически катастрофа на сегодняшний день в Азовском море. Почему? Чтобы осетровая начала воспроизводить  потомство, нужно 18 лет.  Ей не дают просто возможности дорасти до  этого возраста. Но страшно   еще и то, что этим занимаются те, кто обязаны были бы организовывать контроль за всем этим и следить за тем, чтобы у моря был порядок.

К сожалению, мы  сталкиваемся с ситуацией, когда действуют "крыши". Той же милиции, действую "крыши" тех же инспекторов, тех же служб СБУ и прочее, прочее. И я думаю, что здесь  необходимо принимать самые  жесточайшие меры для того, чтобы здесь  можно было  навести контроль и порядок.

К сожалению, начала давать сбои  и уже на сегодняшний день не работает государственная система контроля. Нет системы в этой работе! Если раньше колхозы имели определенное конкретное задание по воспроизводству поголовья рыбы, то на сегодняшний день, к сожалению, этого нет. Возьмите пример. От российской границы до  города Мариуполя действует на сегодняшний день 2 тысячи бригад по вылову рыбы. Кто давал лицензии? Кто организовывал контроль? Что они вылавливают? Каким образом  вылавливают? Как они воспроизводят  этого малька?

На сегодняшний день нем необходимо в первую очередь, чтобы эта программа  действовала, разобраться  с выдачей лицензии, остановиться и навести порядок, пересмотреть буквально каждую лицензию самым жесточайшим образом. Это первое.

Второе. Программа должна биться с законодательством России. Ни для кого не секрет, переходите на российскую территорию, 200 долларов, занимается выловом рыбы, будем говорить, там и здесь нужны какие-то  совместные  действия.

Третье. Необходимо дать все-таки приоритеты тем предприятиям,  которые сегодня заинтересованы в разведении рыбного  хозяйства. То, что уже сегодня говорили, металлургический  комбинат Ильича. До 1 миллиона мальков  выпускает, готовит. Дайте возможность таким предприятиям приоритеты с тем, чтобы они могли заниматься этим хозяйством и совместно вырабатывать эту программу по наведении порядка в Азовском море.

Я могу много и долго  говорить в этом вопросе. Хочу сказать одно. До тех  пор, пока мы по-хозяйски не повернемся к Азовскому морю, пока  мы не начнем наводить там порядок, как хозяева, и знать, что море нужно нашим потомкам, нашим детям и нашим внукам, и понимать, что наше бездействие сегодня сможет загубить этот уникальный, так сказать, природное явление, мы до тех пор порядка не наведем.

Конечно, Программу нужно принимать однозначно, но над ней нужно будет ко второму чтению очень серьезно работать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Слово надається Анатолію Оржаховському, наступний - Борзих.

 

13:29:35

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій  Оржаховський, фракція комуністів, Херсонщина.

Шановні колеги,  на перший погляд проект Закону про Державну програму розвитку рибного господарства на 2003-2010 роки має позитивні наміри і стратегічні задуми по відтворенню рибних запасів України і насиченню рибою та рибопродуктами ринку. 

Але якщо подивитися на те, що ж робиться сьогодні в рибній галузі держави на місцях,  то  виникають сумніви у реальності здійснення запропонованої Програми. Для підтвердження цього тезису приведу картину, яка склалася у моєму рідному районі на Херсонщині, у Каланчатському районі,  рибні господарства якого входять до Херсонрибгоспу, департаменту рибного господарства України. Каланчатський риборозплідник та  товарне рибне господарство "Червоний чабан" разом  займають більше, як 2 тисячі гектарів станків. Ще у недавньому  минулому тут щорічно виловлювали понад 1800 тон риби, п'ять мільйонів штук риборозсадкового матеріалу, працювало більше ста  робітників, сплачувались значні суми податків  до бюджету. Сьогодні тут повний розвал. У риборозпліднику із 1200 гектарів ставки в експлуатації залишилося більше 300 гектарів. Знищено племінне стадо і інкубаційний цех.  У двох господарствах  працює лише 30 чоловік. Із 90 одиниць техніки  лишилося 12, а все інше розкрадено. Риби виловлюють трохи більше, як 100 тисяч.

Виникає логічне питання. Якщо в аграрному секторі розвал відбувся через процеси приватизації,  то  рибна галузь неприватизована. Повинно було  б контролюватися і фондом Держмайна, і іншими контролюючими органами. Але вони  нічого не бачать чи, можливо, не хочуть бачити.

Подібна картина і в цілому по всій Україні. Оскільки у рибній галузі, як ніде, керівні кадри лишилися незмінними. А без їх участі вона не руйнувалася. То буде і логічно поставити під сумнів їх наміри, викладені в урядовій програмі щодо розвитку цієї галузі. Спочатку потрібно зробити ревізію, що ж там робиться, дати оцінку винним за розвал, а далі вже думати про майбутнє. Лозунг "Кадри вирішують все" тут також актуальний.

І ще одне. Охорона рибних запасів. Те, що робиться по охороні рибних запасів сьогодні, як у відомих висловах: "Як вовк отару овець стеріг або козел капусту". Потрібна серйозна перевірка тих, хто охороняє рибні запаси.

І насамкінець хотів би сказати. У цій серйозній сфері потрібно навести кінець кінцем лад. Адже сьогодні попробуйте переговорити із керівниками на регіональному рівні. Там практично в областях новий уряд або паралельний з виконавчими органами ще є уряд, який займається рибною галуззю. Там ми зустрічаємо і спробу втручання до державних коштів, там і внутрішні розбірки, там і побиття людей під предлогом тим, що якоби вони браконьєри, це є на Херсонщині. І так далі, і так далі, і так далі.

Тому я думаю, що тут потрібен комплексний підхід. І я за те, щоб дана програма виконувалася, але щоб правоохоронці виконали свої обов'язки і перевірили. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Олександру Борзих.

 

13:33:23

БОРЗИХ О.І.

Шановні колеги, шановні члени уряду! В останні роки в розвитку рибної галузі з різних причин склалася серйозна ситуація. Мають місце принципові проблеми, що потребують термінового вирішення. І тому проект закону, який сьогодні ми розглядаємо, вкрай необхідний і актуальний. Затвердження даної програми безумовно буде сприяти системному підходу вирішення питань в рибному господарстві, а проблем там багато.

Тому я вважаю, що його можна прийняти за основу. Одночасно хочу внести такі пропозиції для врахування до другого читання. Перше. Проекти  даної державної програми практично відсутні положення з питань здійснення контролю за якістю та безпекою рибпродукції, а це - аспект дуже важливий. І за це вже йшла тут мова, мій колега Матвієнков говорив.

Друге. Знаю протягом багатьох років, що керівництвом ще колишнього Мінрибгоспу, потім комітету вносилась пропозиція, щоб прирівняти риболовецькі господарства до сільгосптоваровиробників у частині підходів до порядку фінансування та стимулювання, так як їх специфіка виробництва співпадає з веденням сільського господарства. Тут є рація. І Законом України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки" частково це передбачено, проте до кінця вказане питання не вирішене.

Слідуюче. Фахівцями неодноразово порушується питання про прийняття урядового рішення щодо створення спеціалізованого фонду з відрахуванням одного відсотка сум вартості від продажу риби та рибопродукції для розвитку рибництва.

Вносилась також пропозиція про створення державного лізингового фонду для придбання суден рибопромислового флоту. Ви знаєте, наскільки це важливе питання для галузі. І дана ідея також заслуговує на увагу.

Є проблема з вирішенням джерел фінансування заходів з питань навколишнього природного середовища в галузі. Тобто є необхідність у проекті цієї державної програми чітко передбачити удосконалення системи фінансування рибного господарства. Дякую за увагу.

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук є? Євген Кирильчук, фракція блоку Тимошенко. Підготуватися Івану Зайцю і будемо завершувати.

 

13:36:02

КИРИЛЬЧУК Є.І. Шановні народні депутати!

Блок Юлії Тимошенко, Кирильчук, Волинь.

Мабуть, мені повезло, що виступаючі по цьому важливому питанню якраз присутній уряд і сам Прем`єр. Дуже важлива проблема, піднята сьогодні як доповідачем - міністром сільського господарства, так і комітетом, тому що це частина продовольчого ринку, який нас сьогодні, в Україні, можна так сказать, розвалений до ручки.

Дійсно, такі цифри, які називалися, з 20 кілограм до 8 кілограм на душу населення споживання риби упало, вилов риби зменшився, розмножилося до безпредєла бракон'єрство, ціни на рибну продукцію на ринках зросли в декілька разів і перевищили навіть вартість м'ясних продуктів. Така катастрофа підкреслюється ще й тим, що місцеві органи влади віддають кому завгодно в оренду місцеві водні ресурси, і ця орендна плата мізерна, і ніхто їх не контролює, і ніхто не обліковує і не заставляє займатися там, дійсно, виробництвом на цих водних ресурсах.

Через те в такому вигляді, як є програма, вона не дасть ніяких результатів. Я хочу сказати, що ми одержали сьогодні бюджет, і будемо розглядати його зараз, в бюджеті уже абсолютно ні одного слова не сказано про цю програму і про її підтримку.

Крім цього саму програму треба розділити, видно, ще на декілька самостійних розділів, наприклад, удосконалення фінансового механізму рибного господарства, як це підкреслює навіть і наша аналітична служби. Окремо повинно бути нормативно-правове забезпечення, про що сьогодні виступаючі говорили, окремо повинно бути, напевне, внесені або запропоновані інші закони і кодекси внести, контроль за виконанням цієї програми. Обов'язково треба розділ, який зобов'язує всіх, всю місцеву владу і власників, незалежно від форм власності.

Я думаю, що Міністерство сільського господарства, яке зобов'язано контролювати виконання цієї програми, не наділено такими програмами. Вони сьогодні у ролі радників, а не керівників програми. Через те їм, видно, в цій програмі треба передбачити і повноваження.

Якщо це все буде доопрацьовано до другого читання, то програма дійсно стане програмою. А в такому вигляді її тільки можна приймати у першому читанні. І фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати цю програму. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Іван Олександрович Заєць, будь ласка.

 

13:39:29

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, комітет на своєму засіданні розглядав проект Закону України "Про Державну програму розвитку рибного господарства України на 2003-2010 роки". Комітет вважає, що цей законопроект необхідно відправити на доопрацювання, тобто на повторне перше читання.

Одним з основних недоліків проекту програми є те, що вона передбачає максимально інтенсивну експлуатацію тих природних ресурсів, що ще залишилися, причому в умовах виключно відомчого контролю. Мінекоресурсів в проекті закону навіть не згадується.

Вона не враховує сучасного стану популяції водних живих ресурсів, стану водних екосистем у цілому і зовсім не передбачає відповідальності та заходів щодо попередження правопорушень і браконьєрства у цій сфері діяльності. А ви тут чули , як депутати говорили про те, що браконьєрство сьогодні просто безконтрольно розвивається.

А проблем у цій сфері накопичилось дуже багато. Варварськими методами і способами, особливо у внутрішніх рибогосподарських водоймах України, з беззастережною жорстокістю знищуються рибні запаси та інші водні живі ресурси. Надзвичайно небезпечні електричні вудочки, більшість ставків стали вже мертвими, контроль за виловом риби практично відсутній, і ніхто не несе за це ніякої відповідальності.

У проекті Державної програми практично відсутні природоохоронні заходи, які були б спрямовані на охорону і збереження водних живих ресурсів, що унеможливить створити сприятливі умови для розвитку рибного господарства.

У розділі 2 говориться, що спад виробництва рибної продукції обумовлений недосконалою ціновою, податковою і кредитною політикою держави, недостатнім захистом власного товаровиробника, знищенням рівня матеріально-технічного забезпечення рибного господарства тощо. Проте у заходах щодо удосконалення нормативно-правової бази (додаток 2,  сторінка 12) вирішення цих питань практично не передбачається.

Окремі положення підрозділу "Рибний промисел в Азовському і Чорному морях та внутрішніх водоймах" четвертого розділу, не узгоджується з Водним кодексом України та іншими законодавчими актами.

В підрозділів "Охорона водних живих ресурсів та регулювання рибальства" не передбачено забезпечення вільного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для задоволення своїх культурно-оздоровчих рекреаційних, спортивних та туристичних потреб.

Вимагає проведення детального аналізу додаток 2 до програми, сторінки 8-12. "Науково-технічне та кадрове забезпечення відносно кількості необхідних бюджетних коштів на проведення наукових досліджень, розроблення рекомендацій, тощо."

Тобто, шановні народні депутати, це документ досить таки непослідовний і його треба доопрацьовувати і пропозиція нашого комітету, щоб цей документ відправити на повторне перше читання. Нам треба вжити негайних радикальних заходів по відтворенню рибних запасів і по збереженню того, що  ми на сьогодні маємо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про Державну програму розвитку рибного господарства на 2003-2010 роки" завершено. Рішення будемо приймати, з урахуванням обговорення, в день голосування.

Зараз, шановні колеги, як і домовлялися, переходимо до розгляду питання  представлення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

З вашого дозволу, я хотів би вам нагадати положення відповідні статті 39 проекту Закону  про Державний бюджет, представлення проекту Закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України".

Не пізніше, ніж через п'ять днів після подання Кабінетом Міністрів проекту Закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України, Міністр фінансів представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  доповідає про відповідність проекту Закону України про Державний бюджет вимогам цього кодексу. Основним напрямом бюджетної політики на наступний бюджетний рік та пропозиції Верховної Ради України до основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік, прийнятим згідно з частиною 6 статті 33 цього кодексу. За результатами  обговорення проекту Закону   про державний бюджет України Верховна  Рада України може прийняти  вмотивоване рішення про його відхилення у разі  невідповідності цьому  кодексу на основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та  пропозиціям Верховної Ради України до них, прийнятим згідно  з частиною шостою статті 33 цього кодексу.

У разі відхилення проекту Закону про державний бюджет України  Кабінет Міністрів зобов'язаний у тижневий термін з дня набрання чинності рішення про відхилення подати проект  Закону про державний бюджету  України на повторне представлення з обгрунтуванням внесених змін пов'язаних з відповідним рішенням Верховної Ради України.

Міністр фінансів України повторно представляє проект закону про державний бюджет України не пізніше трьох днів після його повторного подання до Верховної Ради України.

Будемо, правда, сподіватися, що до цього не дійде, тим більше, що зараз присутній при  розгляді цього питання Прем'єр-міністр України , віце-прем'єри, члени уряду, голова Рахункової палати, також представлені представники від обласних рад ті. які найбільшу зацікавленість виявляють в цьому документі.

Пропонується такий регламент розгляду цього питання: доповідь міністра фінансів - до 10 хвилин, відповіді на запитання - до 10 хвилин, доповідь голови бюджетного комітету - до 10 хвилин,  питання і відповіді на них - до 7 хвилин,  обговорення провести в межах 50 хвилин. Якщо будуть наполягати, можемо до години продовжити. Немає заперечень? Тоді затверджується регламент.

Я запрошую до доповіді першого віце-прем'єра міністра  фінансів Азарова Миколу Яновича. Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я. 

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  Згідно з нормами чинного бюджетного законодавства Кабінет Міністрів України розробив і подає проект Закону України про державний бюджет  України на 2004 рік. У процесі підготовки закону проводилася системна та послідовна робота з усіма учасниками бюджетного процесу. Особлива увага надавалась пропозиціям депутатського  корпусу. Проект  бюджету на  2004 рік  сформовано на принципово нових засадах, які є логічним продовженням урядової політики підвищення якості  життя  населення на основі сталого економічного зростання.

На розрахунках бюджетних показників враховано: перш за  все, розширення бази оподаткування, виходячи  із зростання наступного року основних макропоказників, а також легалізації залучень тіньових оборотів. У чому ж полягають нові тенденції проекту бюджету саме наступного року?

Вперше соціальні пріоритети виписані безпосередньо у проекті Закону про Державний бюджет окремими статтями. На слайді першому показані головні пріоритети бюджету. Якщо розглянути так званий зведений соціальний бюджет, до складу якого входять: освіта,  охорона здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, духовний та фізичний розвиток, то його питома вага збільшилась до 52,1 відсотка, що ви бачите на наступному слайді.

Одним із найбільш важливих  соціальних питань у наступному році є запровадження мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ у розмірі 237 гривень. У зв'язку з цим у проекті бюджету передбачається збільшення обсягу відповідних видатків на 2,3 мільярда гривень, з них по місцевих бюджетах більше, ніж на 1,5 мільярда гривень, що забезпечить впровадження доплатного механізму. Таке підвищення заробітної плати змінює економічну структуру видатків бюджету на заробітну плату.

Ви бачите на слайді, якщо порівняти частку видатків на оплату праці з нарахуванням, як Державного бюджету, так і місцевих, то їх відсоток суттєво збільшується у запропонованому проекті закону, що також  є свідченням збільшення соціальної спрямованості бюджету.

Багато є різних думок.  Лунають вислови, що цей бюджет є бюджетом проїдання. Але з цим можна, можливо,  було б погодитися, якщо б ми одночасно не збільшували видатки на інвестиційні проекти, сільське господарство, дорожнє господарство, оборону, на чому я зупинюся далі.

Також законопроектом запропоновано зарахування до спеціального фонду Держбюджету надходжень податку на додану вартість, які сплачуються сільгоспвиробниками з подальшим спрямуванням цих сум на дотації сільськогосподарським виробникам для нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції і продукції птахівництва, на здійснення заходів щодо збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва.

У цьому контексті хочеться особливо відзначити. Ми плануємо повністю погасити заборгованість по податку на додану вартість. Пропонується розширення кола підприємств, в яких повинна вилучатися частина прибутку. Вперше передбачена державна програма по упередженню і усуненню проблем, що накопичилися в житлово-комунальному господарстві. З метою підвищення якості і ефективності вкладання коштів ця програма функціонуватиме у умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Обсяг ресурсів, які будуть залучені для упередження ліквідації проблем водопровідно-каналізаційного господарства, складе 800 мільйонів гривень.

Хочу зазначити, що ще однією особливістю даного проекту бюджету стала стабільність всіх форм, методів і правил формування доходів і видатків. У поєднанні з політичною і економічною стабільністю вона дає змогу прогнозувати позитивні зміни на наступні роки і забезпечити виконання розпочатої урядом та затвердженої вами програми соціально-економічного розвитку.

Зупинюся на деяких головних моментах, які покладені в основу концепції побудови проекту бюджету. Бюджет - це реальність, збалансованість, прозорість. Що стосується реальності. На слайді показані основні параметри консервативного сценарію. На сьогодні можна констатувати, що макроекономічна та фінансова стабільність, досягнута в минулі роки, набула сталого розвитку.

Разом з цим для забезпечення реалістичності бюджетних показників в основу розрахунків було покладено консервативний сценарій прогнозу економічного, соціального  розвитку України. Це обумовлено необхідністю страхування економічних ризиків. Бюджет не повинен  створювати загрози розбалансування, У випадку виникнення ускладнень чи то падіння цін на метал......... в економіках країнах основних торгових партнерів. Ми не повинні забувати, что частка експорту ВВП нашої країни складає  доволі значні обсяги. Крім того, не слід ігнорувати вірогідність обмеження формування.......законодавчі бази для здійснення широкомасштабних змін внутрішніх умов господарювання в порівнянні з цим роком. Відзначу, що умови для застосування цільового сценарію може бути вжиття більш  рішучих кроків у напрямку реформування податкового законодавства і виходу економіки з тіні, легалізація доходів, вступу країни до світової організації торгівлі. Але навіть в умовах  застосування консервативного сценарію обсяг дохідної частини бюджету максимальний. найбільш неупередженим індикатором є рівень перерозподілу ВВП через бюджет. Наведу 2 цифри.

При затвердженні бюджету на  цей рік без податкової реформи рівень  перерозподілу ВВП через бюджет складав  27,5 відсотка. На наступний рік за умови зниження податкового  навантаження цей показник складає  27,6 відсотка.

Декілька слів  про  основні параметри бюджету. На слайді показані доходи, видатки зведеного бюджету. В порівнянні з  цим роком закладається приріст на 9,3 відсотка. Плюс 6,4 мільярда гривень. У тому числі по загальному фонду - на 5,2 відсотка, плюс 2,9 мільярда; по спеціальному фонду - на 26 відсотків, плюс 3,5 мільярди.

На слідуючому слайді дається порівняння  доходів консолідованого  бюджету зарубіжних країн на душу населення.

В матеріалах, які вам роздані, показано, за рахунок яких джерел буде забезпечуватись приріст доходів в наступному бюджетному році. Хочу акцентувати вашу увагу на наступному. При формуванні бюджетних показників Міністерством фінансів визначені та задіяні максимально можливі ресурси. Таким чином, прогноз доходів Державного бюджету є граничним, що забезпечує його реальність.

Подальше збільшення обсягу бюджетних показників в існуючому податковому полі не можливе. Єдина можливість такого збільшення - виключно шляхом удосконалення податкового законодавства.

Що я хотів би сказати в контексті збалансованості бюджету? Повноваження на здійснення витрат повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, тобто обсяг передбачених бюджетом податків повинен покриватися реальними доходами.

Що зроблено в дохідній частині? На слайді показаний розподіл податку на додану вартість. Вперше пропонується відображення податку на додану вартість у вигляді розгорнутого балансу. На базі обгрунтованих розрахунків визначено окремим рядком обсяги сплати податку, бюджетне відшкодування, погашення простроченої заборгованості невідшкодованих сум ПДВ. Це дозволить створити умови, в результаті яких при отриманні відшкодування податку на додану вартість буде невигідним. В комплексі з погашенням відшкодованих сум за рахунок випуску облігацій внутрішніх державних позик дасть можливість розблокувати проблему з накопиченням невідшкодованих сум ПДВ.

Ще одна позиція, на якій би я хотів зупинитися. Це - виписана в проекті закону вимога розробки програми погашення податкового боргу з одночасним, не менш як дев'ятивідсотковим скороченням його обсягу. Ці засоби повинні спрямуватися на покриття ризиків у зв'язку з податковою реформою.

Вперше окремим додатком пропонується затвердити закріплення дохідних джерел з відповідними адміністраторами.

Декілька слів відносно характеристики витратної частини. В цілому при формуванні витратної частини було переглянуто перелік програм, конкретизовані назви.

Це дозволить чітко окреслити напрямки використання коштів та забезпечити адресність фінансування.

Для забезпечення прозорості розподілу державних капітальних вкладень пропонується безпосередньо затвердити їх перелік по головних розпорядниках у вигляді відповідного додатку до закону.

Даним додатком визначено перелік та обсяги видатків за бюджетними програмами у розгляді головних розпорядників коштів, які є державними інвестиціями в економіку країни. Обсяг цих коштів порівняно з цим роком збільшено майже в 4 рази.

Одним з пріоритетів програми дій уряду визначено удосконалення системи державного управління. І на слідуючому слайді показані дії уряду по скороченню апарату управління.

Декілька слів щодо дефіциту Державного бюджету. На 2004 рік він планується у сумі 2,4 мільярди гривень, або 0,9 відсотків ВВП, в тому числі по загальному фонду 1,9 мільярди гривень або  0,7 відсотки. Це пов'язано, я звертаю вашу увагу на це, виключно з випуском цінних паперів для погашення простроченої заборгованості по відшкодуванню податків на додану вартість, що відповідає вимогам основних напрямів бюджетної політики на наступний рік.

На слідуючому слайді показана виплата за державним боргом. За рахунок Державного бюджету пропонується виплатити більш, ніж 13 мільярдів гривнів долгу.

Ми плануємо здійснити в наступному році рефінансування. Запозичень до загального фонду Державного бюджету пропонується здійснити  в обсязі 9,1 мільярди гривень, в тому числі за рахунок зовнішніх джерел - 4,6 мільярди гривень та внутрішніх  - 4,5 мільярди гривень. Враховуючи реальну ситуацію на зовнішньому ринку та стан на внутрішньому ринку капіталу, такий обсяг запозичень є максимально можливим для збереження макроекономічної стабільності та продовження позитивної тенденції оптимізації боргового навантаження на бюджет.

Наступна позиці, прогноз надходжень приватизації державного майна. Ми плануємо отримати 2,1 мільярди гривень, як це визначено основними напрями бюджетної політики на наступний рік.

На следующем слайде показана структура выдатков Загального фонда зведеного бюджета Украины. Видатки Загального фонду зведеного бюджету складуть 61 з половиною миллиарда гривней, або почти на 6 відсотків більше поточного року. Із цього обсягу 43,4 відсотка фінансуються на місцевому рівні.

Як я вже наголошував в цьому виступі та постійно підкреслювали фахівці Мінфіну, головним пріоритетом бюджету і надалі залишається фінансове забезпечення найбільш нагальних соціальних проблем і програм, спрямованих на підвищення добробуту населення.

На следующем слайде показан соціальний захист та соціальне забезпечення населення. Видатки Державного бюджету на соціальний захист на наступний рік збільшуються і складуть майже 18 відсотків загальних видатків. Це дасть можливість динамічного підвищення життєвого рівня населення.

На наступному слайді показано середнє значення питомої ваги видатків на соціальне забезпечення і допомогу у загальній сумі видатків зведеного бюджету в сравнении с различными странами. И мы видим, что социальная часть нашего бюджета не так уж и плоха.

Видатки на програми соціального спрямування складають у зведеному бюджеті 52,1 відсотка. У порівнянні з 2003 роком вони зросли на 4 мільярда гривень, або на 10,6 відсотка. На соціальний захист та соціальне забезпечення в наступному році додатково виділено півтора мільярда гривень, або майже на 12 відсотків більше поточного року.

На наступному слайді показано видатки на програми соціального спрямування. Вони дадуть можливість реально поліпшити медичне обслуговування населення та реалізувати завдання, передбачене Національною доктриною розвитку освіти.

Протягом останніх трьох років постійно збільшуються видатки на соціально-гуманітарну сферу. На наступному слайді показано витрати на соціальний захист інвалідів.

На физкультуру и спорт.

На следующем на угольную промышленность.

В наступному році видатки збільшуються на 290,2 мільйони гривень.

На наступному слайді показано видатки на сільське господарство.

На наступному дорожнє господарство.

На наступному на оборону. Видатки на оборону збільшено порівняно з 2003 роком на майже один мільярд гривень, або на 18 відсотків. З чим це пов'язано - скажу. Збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців для виплати надбавок за вислугу років та компенсацію витрат, пов'язаних з справлянням  податку з доходів фізичних осіб.

Також  у проекті закону збільшено видатки понад запланованих для Міністерства оборони для виконання державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України.

В цілому, видатки на оборону складають 12 відсотків загального обсягу видатків державного бюджету.

Базовим документом з усіх питань поглиблення ринкових перетворень та удосконалення державного управління трансформаційними процесами, є Програма діяльності Кабінету Міністрів України, відкритість,  дієвість, результативність, які встановили  чіткі завдання щодо формування показників бюджету, переважно соціального характеру.

При складанні бюджету враховано один із основних принципів формування бюджету, задіяний чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів  між державним та місцевим бюджетами.

Планова частка видатків загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України зросла з 42,4 відсотка до 43,4 відсотка в наступному році.

На наступному слайді показана динаміка видатків  місцевих бюджетів. Обсяг видатків місцевих бюджетів  без урахування,  підкреслюю,  міжбюджетних трансфертів, становлять 29,8 мільярда гривень,  що перевищує відповідний показник на 2,6 мільярди гривень або  майже на 10 відсотків.

У бюджеті враховано окремі видатки пов'язані з розв'язанням  специфічних проблем регіонів, а саме,  на заходи пов'язані з поверненням та облатуванням  кримськотатарського народу та осіб інших національностей; соціально-економічний розвиток міста Севастополя; комплексну програму  соціально-економічного розвитку Великої Ялти і таке інше.

В цілому застосування нових вдосконалених  форм механізмів міжбюджетних взаємовідносин  дає підгрунтя для виконання  запланованих показників, як  державного, так і місцевих бюджетів, та продовження реформ у сфері державних фінансів.

Ще один із важливих моментів - новизна в реалістичності підходів до формування бюджету. Нами обраховані та згруповані ризики  і компенсатори на наступний рік. Так основним фактором, який спричинив деякі особливості бюджету, є те, що на наступний рік  законодавством одночасно заплановано кардинальні зміни: податкова реформа,  страта ресурсу та  необхідність вирішення соціально-економічних пріоритетів та структурної перебудови економіки, забезпечення мінімальної заробітної плати, пенсійна реформа, реформування Збройних сил України - це збільшення видатків.

Безумовно, зниження податкового тиску є позитивним чинником. Проте, ми повинні усвідомлювати, що повна компенсація зниження ставок за рахунок  виведення оборотів з тіні, в перший рік введення реформи  очікувати не доводиться. Значна частка підприємств працюють збитково або з мізерними доходами. Фінансові розрахунки недосконалі, ............. приріст дебіторської і кредиторської заборгованості.  Приріст ВВП переважно спостерігається у галузях, де вже не в перший рік застосовується пільгування. Приріст виробництва збільшує суму заявленого до відшкодування ПДВ. Безпосередньо податок на додану вартість теж входить до сфери ризику.

На слідуючому слайді показані ризики та компенсатори проекту бюджету. Визиває занепокоєння великий обсяг податкової заборгованості. Робота відповідних секторів економіки і, перш за все, агропромислового комплексу, промислового виробництва та інших галузей економіки, які перестануть відігравати роль бюджетоформуючої бази.

Формування ВВП, тобто ймовірність його  збільшення за рахунок  експортноорієнтованих галузей та галузей, для  яких діє пільгове оподаткування, що не дають збільшення ресурсної бази бюджету.

У Законі України "Про Державний бюджет України" пропонується призупинити ряд положень законодавства ПДВ та податку на прибуток підприємств. Це додаткові ресурси повинні забезпечити покриття можливих, непередбачуваних втрат доходів бюджету у зв'язку з реформуванням податкового законодавства. Передбачається також випуск облігацій внутрішніх державних позик у сумі 1,9 мільярди гривень, що дозволить вирішити проблему погашення простроченої заборгованості відшкодування ПДВ.

Відповідно до доручень уряду, передбачається створення дійсно дієвої програми ліквідації податкового боргу і це є реальністю в зв'язку зі зменшенням податкового навантаження на підприємства.

З метою забезпечення гарантованого фінансування передбачених видатків  на випадок невиконання визначених Мінфіном прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів, які врахуються при відзначенні... при визначенні міжбюджетних  трансфертів, а також з метою забезпечення фінансування невідкладних інвестиційних видатків пропонується у наступному році надавати коротко та середньо.............. безвідсоткової позички на зворотній основі місцевим органам влади та самоврядування.

Планується затверджувати паспорти бюджетних програм, які повинні забезпечити підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів та як наслідок оптимізацію видаткової частини бюджету.

Є й інші моменти, які знайшли відображення в законопроекті. Необхідність припинення  окремих норм податкового законодавства, формування витрат на дорожнє господарство,  незабезпеченість в повному обсязі потреб в додаткових витратах на підвищення грошового  забезпечення військовослужбовців.

Ще одне. Загалом додаткова потреба головних розпорядників бюджетних коштів на здійснення програм розрахована в обсязі 34 мільярди гривень. Тобто це складає, тільки вдумайтеся, половину ресурсу зведеного бюджету. Таким чином, для того, щоб задовольнити потреби в бюджетних коштах у наступному році у повному  обсязі прогнозний рівень ВВП повинен складати близько  400 мільярдів гривень або майже у 1,5 рази більше прогнозного. Таким чином,  більшість вимог схвалених Верховною Радою України, враховано у проекті бюджету на наступний рік.

Разом з цим, нагальним є розв'язання проблем, пов'язаних  з неефективністю існуючої  системи витрачання бюджетних коштів. З цією метою в проекті бюджету передбачено поглиблення застосування програмно цільового підходу до  складання виконання бюджету шляхом упорядкування та оптимізації мережі бюджетних установ,  реалізація принципів поступового переходу від утримання бюджетних установ та  виділенням коштів для надання суспільних послуг із застосування механізму державного замовлення. Запровадження паспортів бюджетних програм, посилення контролю за взяттям  зобов'язань розпорядників коштів та покращання управління бюджетними ресурсами. Заборона проведення розрахунків суб'єктів господарювання з Державним та місцевими бюджетами у негрошовій формі, удосконалення державного контролю за ефективним витраченням бюджетних коштів, продовження реформування бюджетних стосунків центрального та місцевих рівнів влади, започаткування середньо страхового бюджетного  опанування та спрямування коштів на розвиток інституційної і інноваційної діяльності держави.

Фінансові ресурси в проекті Державного бюджету розподілені по пріоритетним напрямкам та по конкретним загальнодержавним програмам в галузях освіти, охорони здоров'я і таке інше.

Шановний  Володимире Михайловичу, шановні присутні.  Запропонований на ваш розгляд  бюджет є реальний, збалансованим, прозорим, спрямованим на вирішення невідкладних проблем соціально-економічного характеру та структурних змін національної економіки.

Поданий проект закону враховує, з одного боку, законодавчу базу щодо послаблення податкового навантаження на економіку. З іншого, враховує необхідність вирішення накопичених проблем і в першу чергу соціально-економічного характеру. Це - фінансове забезпечення, підвищення мінімальної заробітної плати та соціальних гарантії, проведення пенсійної реформи та реформування Збройних сил тощо.

Прошу прийняти до розгляду представлений проект закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу записатися на запитання, якщо вони є. Доповідь тривала на багато довше, ніж це ми домовлялися. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Пєхота, група "Європейський вибір". Наступний буде питання ставити Ларін.

 

 14:12:15

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Голово, шановний Микола Янович! Я, прослухавши вашу доповідь, хотів би задати тільки одне питання. Доходна частина  бюджету сформована на діючій податковій системі, чи треба вносити нам ще ряд поправок до діючих законів паралельно з розглядом бюджету з тим, щоб було наповнення того, що ми напланували. Або, можливо, це буде резервом бюджету?

 

АЗАРОВ М.Я. Закон розроблений на основі діючої податкової системи. Нами дані пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства, які сформують додаткові кошти бюджету.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, Ларін передає слово Майстришину. Будь ласка. Майстришин.

 

 14:13:37

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановний Микола Янович! Хвилиночку.

Микола Янович, я думаю, що цей законопроект про Державний бюджет є досить виважений і дуже багато таких позитивних моментів, на які слід звернути увагу, особливо якщо зважити на те, що ми зараз ідемо не зовсім впевнено в податковій реформі. І дуже складно буде виконувати його з огляду на цю проблему.

Але ж я хотів звернути вашу увагу і почути відповідь щодо врахування позиції кредитів під гарантії. Чому в цьому проекті закону бюджету ця проблема висвітлена дуже замало і що уряд збирається робити в наступному році з огляду на цю проблему? Тому що там півтора мільярди доларів. І сьогодні якщо ми не будемо цією проблемою займатися, то наші боржники в кінці кінців, ми не зможемо з них нічого стягнути. Дякую вам за відповідь.

 

АЗАРОВ М.Я. Этот ресурс бюджета ежегодно закладывается в доходную часть бюджета. И ежегодно он не выполняется. Почему так происходит? Прежде всего потому, что кредиты под гарантии уряда надавались в основному в 93-ем, в 95-ом годах. С тех пор много раз менялась в том числе и форма собственности, и управление, и сейчас очень трудно найти реального правонаступника по этим кредитам.

Поэтому к сожалению большому Державний бюджет несет основные вытраты на покрытие уплаты основного тела кредита и процентов по кредитам. Этот вид ресурса является ризиковым ресурсом. Поэтому в бюджете запланирована статья, однако одна естественно не покрывает всех вытрат по этой позиции. Но я еще раз подчеркиваю, что, к сожалению большому, сейчас бюджет расплачивается, а каждая почти четвертая гривна бюджета - это уплата борговых зобов'язань, взятых нашими попередниками, и ставить нереальную цифру возврата мы просто не имеем права.

 

ГОЛОВА. Так, Бауер, фракція партії промисловців і підприємців і "Трудової України".

 

14:16:34

БАУЕР М.Й.

Шановний Микола Янович, чому вже з 1996 року не виконується в повному обсязі статті 157 Закону про освіту, в якій йдеться про вирівнення заробітної плати педагогічним працівникам на рівні зарплати у промисловості? Це перше питання.

І друге, в чому полягає підвищення на 10 відсотків видатків на освіту? Якщо можете, розшифруйте, будь ласка.  Дякую за увагу.

 

АЗАРОВ М.Я.  Виділені додатково асигнування для забезпечення в наступному році річної потреби у коштах для проведення доплат по мінімальній заробітній платі працівникам освіти, а також відновлення співвідношень у посадових окладах згідно з постановою Кабінету Міністрів.

Крім того, збільшені асигнування за окремими пріоритетними бюджетними програмами: на видання та придбання підручників та посібників для студентів вищих навчальних закладів та учнів загально-освітніх і професійно-технічних навчальних закладів в обсязі більш 90 мільйонів гривень, на придбання сільських автобусів для сільських загальноосвітніх шкіл в обсязі 33,5 мільйони гривень, на забезпечення пільгового проїзду студентів і учнів вищих та професійно-технічних навчальних закладів у залізничному транспорті у обсязі 33,7 мільйони гривень, на інформатизацію і на інше. Це відповідь на друге запитання.

На перше. Давайте будем реалістами, сейчас бюджет не имеет возможности выплачивать заработную плату в освите на уровне равном уровню оплаты труда в промышленности. Это реальность и это факт. Это прискорбный факт, но это факт.

 

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.

 

14:19:07

ВАЩУК К.Т.

Шановний Миколо Яновичу, я, насамперед, хочу подякувати, що ви сьогодні вперше в парламенті розмовляєте українською мовою. І віримо, що через рік ви будете говорити чистою українською мовою.

І запитання по суті. Шановний Миколо Яновичу, пам'ятаєте, у нас була з вами домовленість, а ваше слово для нас високо важить, ви ніколи нас не обманював, в тому плані, що коли ми знімаємо пільги села, ці пільги селу повертаються як дотування.

Ви знаєте, що з 2004 року не буде діяти податок на додану вартість як пільговий для селян. 20 відсотків з нього залишалося як дотація до ціни. В сумі це складає мільярд 800 мільйонів за попередні роки.

На Спеціальний фонд ви плануєте лише 600 мільйонів. Значить, ми завідома ціну знизили по всіх видах продукції серйозно, нічим їй не компенсувавши.

Друге. У торішньому році було недотримано ні вимог законодавства, ні наші домовленості про те, що 30 відсотків від капітальних вкладень будуть видані на село, на сільське будівництво. Це не дотримано в цьому році, не заплановано жодної копійки. Дякую за відповідь.

 

АЗАРОВ М.Я. Катерина Тимофеевна, я думаю, что мы с вами и с Комитетом аграрной политики специально будем розглядать це питання. Я сейчас не стал бы детализовать видповидь, а мы посвятим специальное засидання Аграрного комитета розгляду цієї проблеми.

 

ГОЛОВА. Петро Толочко, депутатська група "Народовладдя".

 

14:21:19

ТОЛОЧКО П.П.

Володимире Михайловичу, я передаю слово Вадиму Миколайовичу Гурову.

 

ГОЛОВА. Вадим Гуров, будь ласка.

 

14:21:28

ГУРОВ В.М.

Дякую. Шановний Миколо Яновичу, стаття 66 бюджету 2004 року трактує, що 15 відсотків чистого прибутку державних, корпоратизованих підприємств зараховуються до державного бюджету.

Що ми маємо? 30 відсотків - це податок на прибуток, 15 відсотків - ще один податок на прибуток, дивіденди. І це все в сумі складає 46-47 відсотків.

Одна "Криворіжсталь" заплатила в бюджет 172 мільйони гривень. Це при тому, що держава не відшкодувала 50  млн. гривень ПДВ.

Із 230-ти підприємств приватизованих виплатили дивіденди тільки   сім підприємств  - 5 мільйонів всього. А вони займають 83 відсотки.

Так  що ж ми робимо? Це ж нерівні умови, а це дорога внікуди, Миколо Яновичу. Яка ваша позиція по цьому питанню. Дякую.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну, по-перше, ми заклали в бюджет відшкодування податку на додану вартість.  І, я   думаю, що ми "Криворіжсталі" відшкодуємо все те, що ми заборгували.

Що стосується прямого вашого запитання, я відповім прямо. Я вважаю, дане оподаткування для державних підприємств дискримінаційним - це моя відповідь, як спеціаліста. А крім того, я ще й міністр фінансів, який рахує, скільки   коштів має надійти до державного бюджету.

І тому, з кого ще можна взяти, як не з державних підприємств, Вадиме Миколайовичу, давайте відверто. С кого еще можно взять?

 

ГОЛОВА. Дякую Час вичерпано.

Георгій Корнійович Крючков, замість Носенка.

 

14:24:04

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Миколо Яновичу! Два питання.  Перше. Як ви будете виходити з ситуації після указу Президента, яким затверджено рішення Ради національної безпеки про фінансування потреб оборони у зв'язку з реформуванням Збройних сил, яким передбачаються зовсім інші цифри фінансування цієї сфери? Це перше.

І друге. Як ви думаєте вийти з ситуації, оскільки Конституція забороняє звужувати обсяг соціальних гарантій, і це підтвердив Конституційний Суд,  а у проекті бюджету знову закладаються ті ж  самі норми. Це питання.

І, щоб мені не виступати,  я хочу сказати тільки одне, що ті цифри збільшення витрат на оборону, вони є досить ілюзорними, бо із цих 913 мільйонів  більше 500 мільйонів - це ті кошти, які потрібно повернути військовим у зв'язку з поширенням у них податку на фізичних осіб, 100  мільйонів з'їсть Ірак, авантюра наша у цьому, і  ще більше 200 - це програма на АН-70, дуже  потрібна програма, але вона  проблем оборони сьогодні не вирішує. Це я просто, щоб у населення не склалося такого враження, що нам, дійсно, майже мільярд дали  на оборону додатково. Це не так. А от ці два питання прохання висвітлити.

 

АЗАРОВ М.Я. Бюджет исходит из реальных ресурсных возможностей, и поэтому видатки на обороны спланованы на  уровне максимально можливых. 12 видсотков общих видатков бюджета.

Георгий Корнеевич, поверьте мне, это максимум того, что  может позволить себе  Государственный бюджет.

Вот мы из этого будем исходить.

 

ГОЛОВА. Дякую, Микола Янович, час вичерпаний.

 

АЗАРОВ М.Я. Отвечу еще. Следующим разом.

 

ГОЛОВА. Так, співдоповідь від Комітет з питань бюджету. Порошенко Петро Олексійович. Я просив би, Петро Олексійович, в межах  регламенту. Тоді ідем далі.

 

14:26:40

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Вікторе Федоровичу! Шановні колеги! Почати хотілося б з суто з процедурних моментів, оскільки вперше в історії України уряд подав бюджет до 15-го вересня. Це дало нам можливість якісно підготуватися до презентації бюджету і почати вже фактично, якщо сьогодні буде на це дозвіл Верховної Ради, роботу над бюджетом вже 17 вересня, а 22-23 як це було в попередні роки. Тобто, це  додатковий один тиждень для вас, народні депутати, які будуть мати можливість ретельно опрацювати урядовий проект бюджету і, відповідно до бюджетного кодексу, до 1 жовтня  передати в бюджетний комітет відповідні пропозиції, зауваження, які мають увійти до складу порівняльної таблиці.

Я, шановні депутати, хотів би ще раз нагадати мету нашого  сьогоднішнього  засідання. Ми повинні сьогодні або прийняти рішення про прийняття до розгляду, яка, відповідно до Бюджетного кодексу, не голосується. Або прийняти рішення, яке має бути поставлене на голосування про відхилення проекту  бюджету, підготовленого Кабінетом Міністрів  і підстави для  цього можуть бути лише - невідповідність Конституції, невідповідність  Бюджетному кодексу, законодавству або бюджетній резолюції, постанові про основі напрямки  бюджетної політики, яка була проголосована Верховною Радою наприкінці минулої сесії.

На своєму засіданні в понеділок бюджетний комітет провів також презентацію проекту закону України про Державний бюджет. Ретельно обговоривши, прийняли рішення запропонувати Верховній Раді прийняти бюджет до розгляду, незважаючи на величезну кількість недоліків, на яких я зупинюся пізніше.

Але об'єктивності ради хотілося б почати з позитиву, який має цей проект. Про перше я сказав - про час подання. Друге. Дійсно виконана норма Бюджетної резолюції про те, що рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет з урахуванням цільових фондів складає не менше 38 відсотків.

Друге. Уперше в методології бюджетного процесу проведено закріплення, тобто розподіл доходів Державного бюджету між органами стягнення. Зараз кожний орган стягнення має зафіксоване в законі чітке завдання по мобілізації доходів Державного бюджету. Вперше в практиці бюджету урядом на виконання вимоги Бюджетного комітету і Верховної Ради, яка була відображена в основних напрямках бюджетної політики, здійснений облік податкових пільг у складі спеціального фонду Державного бюджету. Вперше безпосередньо в проекті поданий прозорий розподіл державних капіталовкладень. Безумовно, сьогодні це викликає величезну кількість запитань, але базу для того, щоб починати роботу, ми вже з вами, шановні колеги, маємо.

Виконано норму, яку ми з вами проголосували, яка дозволяє уникнути нам колізію, яку ми мали наприкінці минулого року, коли розмір мінімальної заробітної плати на наступний рік затверджувався окремим законом. Сьогодні це є безпосередньо в тексті Закону України "Про Державний бюджет".

Разом з проектом закону про Державний бюджет уряд подав нам постанову Кабінету Міністрів від 9.09.2003 про прогноз показників зведеного бюджету за основними видами доходів видатків та фінансування на 2005-2007 роки. Тобто уряд сьогодні мав можливість задекларувати своє бачення бюджетної політики не лише на наступний рік, а на і подальші роки. І це також виконання вимог Бюджетної резолюції.  Але на цьому за нашим аналізом позитив проекту бюджету закінчується.

Мені хотілося б зупинитися на найбільших вадах урядового проекту.

Перше і головне - в проекті бюджету не передбачено коштів для виконання в повному обсязі мінімальної заробітної плати навіть в сумі 237 гривень. Я звертаю вашу увагу, шановні колеги, що прожитковий мінімум в країні внаслідок інфляції в 2004 році зростає, а рівень мінімальної заробітної плати залишається таким, як був. Тобто це призведе до фактичного погіршення рівня життя найменш захищених верств населення. І аргументація така, що нібито ми знижуємо ставку прибуткового податку з громадян, не спрацьовує, оскільки саме вони мали пільговий рівень оподаткування цим податком і на них ляже найбільше навантаження.

Крім того, урядовий проект не вирішує проблеми відновлення співвідношення, і уряд пропонує, що зараз надзвичайно наближується заробітна платня прибиральниці та дипломованого фахівця зі стажем роботи. Ми фактично позбавляємо людей підвищувати власну кваліфікацію і призводимо лише доплатний механізм до мінімальної заробітної плати, що напряму протирічить базовому - соціальній вимоги бюджетної резолюції. Я переконаний, що тут в такій формі ця норма, це положення є неприйнятним, і Верховна Рада обов'язково має переробити це положення урядового проекту.

Нам стверджують, що для цього потрібно 5 млрд. гривень. Попередні обрахунки, які здійснені в бюджетному комітеті, стверджують, що тут закладені суттєві помилки, що для цього буде достатньо значно меншої суми, приблизно в два рази меншої, і ми будемо здатні спільно з урядом за погодженою позицією випрацьовати і покращити цей найбільш важливий соціальний показник.

Урядом також не врахована надзвичайно болюча зараз тема, оскільки на моє глибоке переконання майже неможливо сьогодні втримати поточний рівень цін на основі продукти харчування. Ми впевнені в тому, що в якості забезпечення незниження рівня соціального захисту і рівня життя населення, уряд повинен був в проекті бюджету передбачити цільову субвенцію на компенсацію підвищення цін на основні продукти харчування. Ми також там цього не побачили.

Бажано було б, і я переконаний, що сьогодні це має прозвучати у виступах, що відповідно до Конституції, відповідно до законодавства України проект закону про Державний бюджет і сам закон не може містити, оскільки це протирічить закону про систему оподаткування, будь-яких податковий новацій. Це мають бути подані у вигляді окремих законів. Я допускаю, що вони можуть голосуватися пакетом, але це не повинно бути складовою частиною проекту закону про бюджет. На жаль, ми тут продовжуємо ганебну практику попередніх років, так само, як і практику призупинення в законі, статтею закону про бюджет найбільш важливих соціальних пільг та гарантій.

Я впевнений в тому, що уряд повинен був вийти, взяти на себе політичну відповідальність і вийти з законодавчою ініціативою, яка б дозволяла прийняти, впорядкувати законодавство з питань податкових пільг, остаточно визначити вимогу бюджетної резолюції щодо заміни пільг на адресну дотацію і гарантувати в повному обсязі її фінансування.

По-друге, сьогодні комітет не може, напевно, оцінити ступінь реалістичності бюджетних показників. Сьогодні зранку я був на засіданні як заступник голови Ради Національного банку, можу вас проінформувати, що лише сьогодні зранку Рада Національного банку затвердила основні засади грошово-кредитної політики і кошторис Національного банку. Причому, під час обговорення базовий показник валютного курсу за доповіддю голови Національного банку був зафіксований на рівні 5 гривень 38 копійок за долар. Бюджет розрахований на рівні 5.52. І вже зараз для того, щоб тільки політично погодити урядовий проект з рішеннями основної ради, в рішенні записано, що курс буде 5,38-5,42. Тобто на сьогоднішній день я впевнений в тому, що уряд недосконалістю законодавства був поставлений в надзвичайно складні умови, і розрахунок головного макроекономічного показника здійснювався, ну, російською мовою кажучи, на глазок.

Я хотів би нагадати і основні проблеми  по методиці обрахунку ВВП.  Я вибачаюся, Володимире Михайловичу, у регламенті  у нас було  15 хвилин, тут помилково висвітлено 10. Я просив би, щоб ми діяли  відповідно до регламенту.

Шановні колеги, у нас... Я хочу вам нагадати надзвичайно принциповий показник обсягу валового внутрішнього продукту. Цей показник в минулому році в урядовому проекті був доведений до рівня 247 мільярдів гривень. Після того, як нібито  бюджет було повернуто на доопрацювання, уряд чомусь знизив розрахунковий показник валового внутрішнього продукту до 240 мільярдів. Сьогодні ми бачимо, що виконується 247. Ви бачите, наскільки невдосконаленою є методика розрахунку валового  внутрішнього продукту. Зараз ми знову бачимо, що приблизно 274  мільярди уряд дає показник  валового внутрішнього продукту, при чому реальний приріст ВВП, зверніть увагу, по консервативному сценарію складає 4,8 відсотка, по цільовому сценарію складає 8 відсотків, тобто у два рази із-за випадкових факторів уряд  залишає собі люфт для розрахунку фактично доходної частини бюджету, при чому всі показники розраховуються на негативний цільовий сценарій.

Мені це дуже нагадує практику минулого року, коли знов нам намагалися нав'язати бюджет з доходною частиною 46 мільярдів, і Верховна Рада переконала, що треба приймати бюджет в межах 54 мільярдів, які зараз успішно виконується.

Георгій Корнійович підняв питання про виконання Указу Президента на виконання рішень Ради нацбезпеки і оборони "Про фінансування Збройних сил". Проблема є значно глибше. І я хотів би звернутися до представника Президента в залі Олександра Задорожнього, що цю практику потрібно, безумовно, припинити, тому що  Президент видає укази, фінансове обгрунтування указів ніяк не зав'язано ні на бюджет, не погоджується з урядом, не погоджується з Міністерством фінансів. І фактично ми приймаємо безресурсні укази Президента, які фізично не здатні бути втілені в життя.

Тому прохання, щоб процедура прийняття цих указів обов'язково була суттєвим чином вдосконалена.

Я переконаний також, що питання, яке задав на комітеті Сушкевич, щодо скасування пільг, які мають підприємства, на яких працюють інваліди, ця дивна інновація, як справедливо він сказав на засіданні комітету, потребує дуже серйозного аналізу. І якщо пільги скасовуються, то відповідно до 8ії ми повинні передбачити чітку бюджетну компенсацію.

Щодо решти показників. Я не хотів би зараз обговорювати питання скасування ПДВ для сільгоспвиробників. Я впевнений в тому, що ми, поки не передбачимо конкретну, цільову програму адресної дотації на голову, на гектар, на тонну, це є надзвичайно небезпечно - зараз приймати це безвідповідальне рішення, особливо в умовах, коли сільське господарство виходить з цієї складної ситуації, в якій воно опинилося внаслідок цих погодних умов.

Ми отримали відповідний лист від профільного комітету. І, безумовно, Бюджетний комітет і Верховна Рада повинні цю позицію взяти до уваги.

Викликає сумніви також позиція щодо компенсації податку на додану вартість суб'єктам господарювання цінними паперами. Це штучне, примусове нав'язування цінних паперів. Тут сидять багато колишніх керівників підприємств. Ну, що ви з ними, з цими цінними паперами будете робити? Це є фахова позиція банків. Розмістіть ці цінні папери в банках, розрахуйтеся, виконайте свої зобов'язання перед суб'єктами господарювання, запустіть цю машину - і я переконаний в цьому, що вам подякують за вирішення проблеми ПДВ вся економіка України.

Окремо хотів би зупинитися на проблемі місцевих бюджетів. Шановні колеги, ці цифри, які нам тут наведені про нібито зростання зведеного бюджету, консолідованого бюджету, насправді містить бомбу замєдлєнної дії. Якщо бюджет був би прийнятий в тому вигляді, який нам подав уряд, ми маємо надзвичайно серйозні загрози, що, вже починаючи з другого півріччя 2004 року, ми будемо мати процес, який майже не буде можливо  зупинити  в накопиченні заборгованості по заробітній платі.  "Дірка" в прогнозних показниках місцевих бюджетів складає мінімум два мільярда гривень. І цю практику, яку ми відстояли, Верховна Рада, тут я не хочу нікому давати лаврів, Верховна Рада відстояла інтереси місцевих бюджетів і реальність їх показників показують факт виконання місцевих бюджетів поточного року.

Я переконаний в тому, що тут нам  вдасться знайти порозуміння з урядом.

Шановні колеги, звичайно нам предстоїть надзвичайно важка робота. В першу чергу, по пошуку реальних пошуків мобілізації доходів державного бюджету і збільшення доходної частини. Ми вже зараз побачили, я боюся називати суми, але надзвичайно великі обсяги доходів, які механізми закладені, а в додатку доходів державного бюджету вони не були враховані.

Окремо стає питання державного боргу. Наприклад, випуск державних цінних паперів, про які я сказав, в показниках державного боргу не був врахований.  Але ці арифметичні помилки, я переконаний, що у нас достатньо   політичної волі для того, щоб знайти порозуміння і запропонувати на перше читання і на друге читання узгоджений, кращий, без загрози   реальності і збалансованості, опрацьований проект державного бюджету.

І на завершення я хочу сказати, що є дуже небезпечним спроба використовувати бюджетний процес, процедуру прийняття закону для того, щоб розколоти цю залу.

Безумовно переконаний, що в проект Закону про державний бюджет, розгляд цього питання, має бути консолідуючим фактором на користь виборців. Дякую за увагу

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

Петро Олексійовичу, до семи хвилин.

Вадим Гуров, наступний Матвієнков.

Будь ласка, висвітіть список.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Не працює мікрофон, Вадиме Миколайовичу.

Будь ласка, Вадим Гуров.

 

14:43:35

ГУРОВ В.М.

Питання, яке я задавав Миколі Яновичу, ви чули, я не буду займати часу. Яка ваша позиція по цьому питанню? Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О.  У мене буде дещо відмінна позиція від тієї, яку займає Микола Янович. Це була саме наша пропозиція про те, що ми повинні вилучати  частину прибутку державних підприємств, як власник, і направляти їх на фінансування соціальних статей. Але ви абсолютно праві в тому, що не може бути уравніловки. І сільсьгосподарське підприємство з нормою рентабельності 0 або відмінною не може платити стільки, скільки  підприємство державне, монополіст на ринку, який має 300 відсотків рентабельності. І я знаю вашу пропозицію, ми її у бюджетному  комітеті повністю підтримуємо, що у нас була досягнута домовленість, вона була зафіксована у Бюджетній резолюції. Миколо Яновичу,  що за вашою участю ми  проведемо нараду про вдосконалення механізму вилучення частини прибутку державних підприємств. Ми домовилися, що ми її проведемо після 20 числа і вводимо диференційовану ставку вилучення частини прибутку, вдосконалення механізму, тому що цим порядком сьогодні ми  маємо  загрозу  дискредитації самої іде, яка сьогодні працює і мобілізує 400 мільйонів гривень, шановні друзі, на фінансування соціальних проблем бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій. Наступний Матвієнков.

 

14:45:10

МАТВІЄНКО А.С.

Матвієнко, Українська республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Петре Олексійовичу, скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви, що 8,1 мільярда, за розрахунком, гривень є необгрунтованим збільшенням фонду оплати праці? Більше того,  фонд оплати праці у доходах рахується двічі, по-перше, необгрунтоване збільшення, а, по-друге, що із тіні, так званою, детінізації оплати праці, і рахується додатково доходи до бюджету, а від так вони є нереальними.

І друге запитання. Чи аналізували ви бюджет на виконання тих законів, які прийняла Верховна  Рада. Зокрема, я хотів би щоб ви   уточнили. Ми прийняли закон по ірпінському експерименту. Він  не фінансується уже 2 роки. Чи ще довго ми будемо  не фінансувати подібні рішення, як закони Верховної Ради і зокрема Ірпінський експеримент?

Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О.Дякую, шановний Анатоліє Сергійовичу. Ну я ще раз кажу, мета нашого сьогоднішнього  розгляду є  відповідність  проекту бюджету законодавству України. Аналіз показників бюджету ми здійснимо під час, коли ми візьмемо закон на опрацювання. Але вже зараз попередній аналіз свідчить про те, що існують серйозні помилки в розрахунку показнику фонду оплати праці. А саме цим, а не будь-якою спробою політизації процесу викликана наша надзвичайно серйозна стурбованість відносно реальності показників місцевих бюджетів. Ми вже сьогодні маємо відповідну аргументацію, яку ми будемо опрацьовувати з урядом для уточнення цих показників, і я переконаний, що ми зможемо  її довести.

Друге питання. На жаль, сьогодні міститься більше 6 тисяч нормативних та законодавчих актів,  які передбачають відповідне бюджетне фінансування. У тому числі Ірпінський експеримент. Ми вимагали в бюджетній резолюції, щоб уряд негайно був... провів інвентаризацію цих програм, скасував ті, які він вважає недоцільним фінансувати, визначив лише ті пріоритетні, які б відображали і співпадали з політичною стратегією уряду. На жаль, в силу різних обставин. У тому числі  і шляхом того, що ми були втягнуті в постійні зміни до бюджету у зв'язку з прийняттям закону про мінімальну заробітну плату, в зв'язку з іншими проблемами. Комплексної, професійної роботи над  бюджетом, на жаль, у нас просто... уряду просто не вистачило часу зробити. Зараз нам прийдеться це виправляти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Матвієнков.

 

14:47:49

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый Петр Алексеевич, у меня 2 вопроса. Вопрос первый. Ну наверное никого  не может не волновать та ситуация,  которая складывается на сегодняшний день  с местными бюджетами. Механизм изъятия остался прежний. Механизм пополнения местного бюджета - это подоходный налог, так сказать, то что мы приняли на сегодняшний день. Механизм  начисления на этот налог пока  проанализировать на сегодняшний день невозможно.

2 миллирда гривен. Меня в часности волнует тот же город Мариуполь. Каким образом мы будем выворачиваться из этой ситуации, где будем искать средства и как будем, так сказатЬ, решать эту проблему? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Ну 60 процентов ВВП - экспорт. Курс, заложенный в этом году, он менее прогрессивный, чем был заложен даже в прошлом году. Но мы говорим сейчас о внешних запозиченнях, мы говорим о внутренних запозиченнях. Ну, почему мы не идет  по уже, так сказать, изведанному, проверенному  государствами путям: так сказать, отпустить курс для того, чтобы можно было хоть как-то разрешить проблему экспортеров. Спасибо.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Ну, шановний колега Сергій, ви знаєте, що ми будемо вирішувати проблеми місцевих бюджетів так само, як ми, у тому числі із вашою допомогою, вирішували проблеми у минулому році, коли, в тому числі і місто Маріуполь отримало додаткові, чітко розраховані бюджетні ресурси, які  була надзвичайно мізерні. Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що на сьогоднішній день 75 відсотків місцевих бюджетів, спрямовані на фінансування заробітної плати. В окремих місцевих бюджетах 98 відсотків складають захищені статті. Про який розвиток, про яке місцеве самоврядування при такому рівні фінансування ми можемо взагалі казати? Тому  нам потрібно наша з вами спільна консолідована позиція. Я з цього почав.

Відносно курсу. Бюджетний комітет окремо на своєму засіданні розгляне питання  основних макроекономічних показників. Я закликаю, запрошую всіх народних депутатів, які мають можливість висловити свою позицію, взяти участь в формуванні рішення бюджетного комітету, пропозиції, які ми будемо формувати у Верховній Раді, ознайомитись з графіком розгляду, який я підписав ще тиждень тому, і взяти  участь у засіданні бюджетного комітету. Ми, як і минулого року, збираємося  це робити прозоро, відкрито. Прохання, щоб народні депутати не ухилялися від цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Майстришин.

 

14:50:17

МАЙСТРИШИН В.Я.

Прохання передати слово депутату Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон депутата Сухого Ярослава Михайловича.

 

14:50:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Петро Олексійович, три коротких запитання.

Чи буде бюджетний комітет підтримувати наші пропозиції стосовно того, аби проект бюджету на 2004 рік повернути? Мостові  переходи, кошти на них так і не виділені. Це стратегічний об'єкт через річку Дніпро у місті Запоріжжі. Розділ "Заповідники", де звідси випав чомусь острів Хортиця, національний заповідник нашої суверенної України, щоб  воно було повернуто.

І як ви ставитесь до пропозиції на проект  АН-70, що також  є національною програмою і пріоритетом розвитку виділено 30 мільйонів гривень, аби додатково на завершення проекту повністю виділити, Міністерство промполітики вважає ................ 20 мільйонів на завершення виробництва двигуна Д-27 для літака АН-70. Тому що цей двигун Д-27 може бути використаний на дальньомагістральному літаку АН-180, на важкому вертольоті та як засіб для газоперекачувальних агрегатів. Дякую. Три питання: мости, Хортиця і АН-70. Дякую.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, вельмишановний Ярославе Михайловичу. Я не можу зараз казати, як буде ставитися Бюджетний комітет. Атмосфера в комітеті демократична, рішення приймаються голосуванням. Я можу сказати про своє особисте ставлення. Вам, як нікому відомо, що ми з вами брали участь у сесії Запорізької міської ради, де ми схвалили, підтримали рішення про будівництво мостів. Тому моя особиста позиція, звичайно, що фінансування мостів має бути відновлена.

Друге. Ми з вами разом були на Хортиці, брали участь у розгляді цього питання. І безумовно фінансування заповідника "Хортиця" має бути відновлено.

І третє стосовно будівництва АН-70. Я думаю, що якщо уряд визначив цю програму пріоритетною, це є право уряду, Україна повинна мати власний літак. Обсяг фінансування залежить від того рівня доходів, яку буде мати Державний бюджет. Але як програма, безумовно ця програма заслуговує на підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Від фракції слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний - Цибенко.

 

14:52:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати, шановні урядовці! Дуже жаль, що зараз немає Прем'єр-міністра, немає першого віце-прем'єр-міністра під час обговорення. А мені здається, що я хотів би подивитися їм в очі, коли задав би питання: хто дав право Прем'єр-міністру України, першому віце-прем'єр-міністру України порушувати цей документ - Конституцію України. Що я маю на увазі? Я маю на  увазі десятки тисяч, повторюю, десятки тисяч судових рішень, які лежать сьогодні в Державному казначействі і в уряді, і не виконані з резолюціями Азарова - не виконувати.

Хто дав вам право міняти Конституцію? Нагадую для тих, хто забув, і нагадую для Генерального поки що прокурора Піскуна, так от, поки що Генеральному прокурору варто прочитати частину п'яту статті 124 Конституції: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У вас не виконано сьогодні тільки за цей рік на 140 млн. гривень рішень, де стягнуто громадянами з держави.

Таким чином, в діях голови Держказначейства, в діях міністра фінансів наявні ознаки кримінального злочину - невиконання судових рішень.

Я звертаю увагу бюджетного комітету, дуже фахово доповідав пан Порошенко, але чомусь про це не сказав. Я не знаю чому.

Я звертаю увагу і присутнього тут, уже десь немає, Валентина Симоненка на те, що до цього часу непрозоро відбувається фінансування і діяльність Державного управління справами, так званої ДУСі. Більше того, на виконання рішень парламенту перевірка Рахункової палати ще не проведена.

Я звертаю увагу народу України на величезну аферу, яку пропонує уряд, чотири рази ставивши на минулій сесії і зараз, проповідуючи, що це - панацея від всіх бід, - 1,9 млрд. гривень облігацій по ПДВ.

Шановні урядовці! Ви ж отримали в бюджеті 2 млрд. гривень на цей рік. Коли ж ви їх використали? Шановні урядовці! Ви ще плюс 300 закладаєте на вугільну галузь, а вони ж до вугільної галузі не доходять! Ви не знайшли покласти їх на промисловість і так далі, ви кажете, що більш соціальний бюджет. Ні, Миколо Янович! Це не більш соціальний бюджет, це - страшний бюджет, бо ви називаєте 52,1 відсотків зі зведеного бюджету. А з Державного бюджету що буде? Ви не передбачаєте навіть 237 гривень фінансування мінімальної заробітної плати. Що ж ви робите зараз? Ви повністю торпедуєте місцеві бюджети. А що ви робимо з судовою владою? Ви ставите її на коліна. Ви розраховуєте на одного суддю в районному суді 30-40 тисяч гривень, в апеляційному - 60, в Верховному - 300, в Конституційному знову 800 тисяч на забезпечення одного. То, може, зробіть, приведіть до якогось коефіцієнту. То, може ж, вистачить на це здорового глузду у вас.

І на кінець, я хочу, щоб видатки на утримання контингенту в Іраці, це вилучені були з видатків на оборону, це видатки не оборони України, це видатки тих, хто голосував за це, це видатки уряду, це видатки хай звідти знімають, з адміністрації Президента знімають і з тих фракцій, які туди послали, бо це видатки не на оборону України.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Цибенко від фракції Комуністичної партії України. Наступний Вінський.

 

14:57:03

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі.

Голова Комітету зі справ пенсіонерів, ветеранів, інвалідів Цибенко.

Шановні колеги, ми сьогодні проводимо перше обговорення проектів бюджету. Очевидно, воно буде не дуже глибоким, оскільки небагато часу пройшло з моменту надходження документу. І все ж хоча б першими враженнями хотів би поділитися.

Я хотів би розпочати з того, що дуже часто ми не помічаємо позитиву, який закладається в проект бюджету. Хотів би сказати, що помічаємо. Зокрема проект бюджету на 2004 рік більш краще структурований з точки зору джерел доходів та напрямків їх використання. Зокрема по соціальних витратах я вітаю те, що до однієї статті 25-ї зібрані всі соціальні програми, і це цілий ряд інших моментів, позитивних, вони у нас зібралися десь приблизно на одну сторіночку.

Але, на жаль, негативу пропозицій незгод комітету значно більше.

Розпочну з найбільш важливих. Перше, найпринциповіше, шановні колеги, знову в проекті бюджету на 2004 рік провадиться негідна практика, а я хотів би сказати більш жорстко, злочинна практика, коли однією статтею, статтею Закону про бюджет підміняється дія статей по  соціальному захисту громадян.

Шановні колеги, це не цивілізований шлях просування, треба виконувати прийняту нормативну базу, законодавчу базу. Якщо немає можливостей, треба приводити у відповідність із ситуацією, з грішми. Але робити вигляд, що нічого не відбувається, не можна.

Друге зауваження загального характеру. Я хотів би, щоб ми постійно порівнювали проект бюджету не тільки з попереднім бюджетом, а й з тим, як ця норма виписана в чинному законодавстві.

Ну от, скажімо, як ілюстрація. Цим проектом Державного бюджету передбачено, що на одноразову виплату допомоги, одноразова виплата допомоги до Дня Перемоги збільшується десь на 30-40 гривень. Я не можу з цим не погодитись. Але, з іншого боку, це ж складає лише третину від передбаченої законом норми. Тобто закон вартий десь приблизно 800 мільйонів, а закладено 140. Ось ціна цієї норми.

Третє загальне зауваження. Я ніколи як голова комітету не погоджусь з тим, що підприємства інвалідів позбавили передбачених чинним законодавством пільг, бо це означає, що ми ставимо їх в той самий ряд, що і підприємства, де працюють здорові люди, а це шлях до знищення цих підприємств, які створюються з таким великим трудом.

І ще один момент. Передбачається, що ближчим часом соціальні виплати будуть передані від чорнобильського міністерства до Міністерства праці та соціальної політики. Тут треба дуже зважено підходити, і з точки зору фінансування, з точки зору забезпечення штатів і так далі і тому подібне.

І як ілюстрація - кілька конкретних цифр. Ну, дивіться. Компенсація інвалідам на придбання бензину і ремонт автомобілів - мінус 3,7 мільйони. Санаторно-курортне лікування інвалідів - мінус 112 мільйонів гривень. Встановлення телефонів інвалідам першої і другої групи - мінус 3 мільйони гривень. Одноразова матеріальна допомога інвалідам - мінус 43 мільйони гривень. Забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами та засобами реабілітації - мінус 13 мільйонів і так далі і тому подібне.

Я вважаю, що все-таки треба грунтовно, соціальний розділ бюджету грунтовно уряду, профільному комітету і нам з вами переопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би з вами погодити одне питання. Вінський, будь ласка, я вже оголосив від Соціалісстичної партії України. Але ж,  далі будемо рухатися за списком.

Тобто ми думали таким чином: фракції комітети, а потім депутати від себе. За списком ідемо.

Будь ласка, Йосипе Вікентійовичу.

 

15:01:22

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський, фракція   Соціалістичної партії України.

Фракція Соціалістичної партії України критично ставиться до поданого бюджету, і, безумовно,  ми будемо серйозно над ним працювати. Але вважаємо, що заходи, які в ньому пропонуються, недостатні.

Що ми маємо в героїчному соціальному, як нам стверджують, бюджеті України? Ми маємо 337 доларів на одного жителя бюджетних видатків. Для порівняння: в Росії - 800, в Польщі - 1800 доларів.

Як можна при цьому говорити про соціальний бюджет? Як можна при цьому говорити, що ми вирішуємо будь-які питання життя держави при такій сумі на одного жителя України.

Тому висновок головний в тому, що уряд нічого нового в цьому сенсі не пропонує і реальних кроків по наповненню бюджету не робиться.

79,4 мільярди видатків зведеного бюджету - це    цифра є недостатньою і неприйнятною для фракції   Соціалістичної партії України.

Наступне. В основу розрахунків бюджету взято цифру 237 гривень мінімальної заробітної плати, без забезпечення міжпосадових розривів, як це було передбачено законом. Нагадую, що  це цифра  бюджету 2003 року, а ми говоримо про бюджет наступного,  2004 року  де ця цифра має бути взята в розрахунок приблизно 347 гривень мінімальної заробітної плати.

Тобто сьогодні в цьому бюджеті  штучно більш ніж на 100 гривень занижений рівень мінімальної заробітної плати.

До речі кажучи, уряд повинен був би подати проект  закону про мінімальну заробітну плату, як це належить, але цього так і не зроблено. І, очевидно, навмисно це робиться для того, щоб було так, як в попередньому році - можливість потім переробляти  бюджет, як це завгодно.

Наступне питання - капітальні  вкладення. 185 мільйонів державних і 400 мільйонів місцевих - це нуль. Це цифра, для розбитої вщент економіки України нічого не  значить. І  держава, яка такі гроші вкладає в  економіку, не має  ніякої соціально-економічної перспективи. Це, мені здається, абсолютно зрозуміло.

Ми фактично не вводимо Митний кодекс, ми не вводимо Закон  про фінансування державного будівництва у повному обсязі, вже в котре, четвертий рік підряд, зате ми голосуємо  за будівництво платної дороги Київ-Одеса. При цьому віддаємо  в заставу залізницю українську. Де логіка у такому підході до бюджету, взагалі не зрозуміло.

Не вирішено проблему податку на додану вартість. Схема повернення абсурдна була і залишається. Одбираємо через ПДВ на хліб, на молоко, на воду, на  одежу у  наших знедолених людей, пенсіонерів, безробітних і так далі, щоб повернути мільярди грошей десяткам наших олігархів, які експортують і вивозять з України сировину. Де логіка у такому підході уряду? Я вважаю, що уряд свідомо  не вирішує цю проблему в Україні, тому що працює в угоду  кільком  олігархічним групам, які просто  обдирають державу.

І останнє. Я  вдруге публічно звертаюся до Прем'єр-міністра України Януковича, його, на жаль, немає, але, я думаю,  що йому передадуть. Вікторе Федоровичу, невже ви не хочете  чи не можете разом з мільйоном чиновників розібратися з валовим внутрішнім продуктом України? Невже ви вірите у те, що ви підписали у зведеному бюджеті ніби-то в Україні сьогодні  тисячу доларів валового внутрішнього продукту на душу населення? Я не думаю, що є хоч одна здравомисляча людина, яка  вважає, що тисячу доларів ВВП - це  є реальна цифра ВВП в Україні. Абсолютно відомо, це тінь, і з цієї тіні економіку уряд виводити не збирається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Корнійович Крючков. Наступна Семенюк.

 

15:05:15

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні колеги! Шановні урядовці!  Я розумію всі складність у якому перебуває уряд, формуючи бюджет. І у зв'язку з цим я хотів би  звернутися з таким уклінним проханням. Давайте ми припинимо обманювати наш  народ і створювати враження, що у нас країна іде на піднесення.

Розгляд сьогодні бюджету показує, що ніякого піднесення у нас немає. У критичному становищі перебувають практично всі галузі нашого народного господарства.

Ми не можемо знайти копійку на вирішення  найнагальніших проблем, а включаєш радіо і весь час  чуєш: ми весь час переганяємо всю Європу. Це перше.

Друге.  Я хотів би, щоби уряд, формуючи бюджет, виходив з реальних ситуацій, які складаються зараз у суспільстві, зокрема в оборонній галузі.

Шановні колеги! Ми всі бачимо, що Україні витримати далі таку армію неможливо. Її треба скоротити. Сьогодні в пресі опубліковані цифри, які назвав  міністр оборони. Скоротити армію з  395 тисяч до 200 тисяч людей. Це величезне скорочення, яке потребує величезних коштів. Є указ Президента. Є рішення Ради національної безпеки і оборони, яке завізували усі  члени Ради національної безпеки і оборони. Я не розумію як можна однією рукою підписувати такий документ, а іншою рукою стверджувати, що ми нічого не можемо зробити.

Я хотів би тут сказати, що наш комітет кілька років підряд вимагав - не просив, вимагав! - щоб виконувалась Конституція, виконувався закон про Раду національної безпеки і оборони і щоб оборонний бюджет розглядався на Раді національної безпеки і оборони. Минулого року  був розглянутий і цього року був розглянутий. Але розглянутий він  буквально напередодні як ви вносили бюджет.

Ми просили, щоб це було зроблено вчасно. Розберіться, шановні урядовці, у цих всіх справах. Я не входжу до складу Ради національної безпеки. І давайте  ми будемо вирішувати ці питання так, як воно є. Я  хотів би ще раз сказати, що ніякого збільшення оборонного бюджету немає. Я запитуючи , сказав про це. Я хотів би сказати, що проти  минулого на 15  відсотків  зменшуються видатки на реформування і розвиток Збройних сил - те, що саме потрібно. Майже вдвічі  зменшуються  витрати на закупівлю озброєнь  і військової техніки. Майже  в 7 разів - на відновлення боєздатності техніки. Зменшуються видатки на забезпечення живучості тих вибухових матеріалів, які у нас є. Зате вдвічі разів збільшуються витрати на забезпечення участі у  міжнародних операціях.

І останнє. Я хотів би ще раз привернути увагу до соціальних проблем, які є у війську, які є серед  наших ветеранів. Сьогодні ми одержали матеріали від уряду, якими передбачається, що протягом 2003-2004 року будуть усунуті диспропорції у пенсійному забезпеченні залежно від строку виходу на пенсію. У цьому році ми нічого не робимо  для цього. На наступний рік виділяється 213 мільйонів, а потрібно півтора мільйона. І що ми будемо робити?

І ще одне. Я хотів би ще раз привернути увагу, що намагання вирішити проблеми за рахунок позбавлення соціальних гарантій громадян, в тому числі за рахунок переходу на так  звану адресну допомогу. Це крок до соціального вибуху. І допустити цього неможна. Якщо він станеться, це буде на совісті уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Семенюк, наступний - Надрага.

 

 15:09:11

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, представники уряду, шановні виборці.

В котре ми чуємо у цьому залі, що нам подано соціальний відповідно бюджет. Що  ж ми маємо в реальності? Що передбачено на 2004 рік? На програми соціальні у відсотках закладено 11, 9 відсотки. У 2003 році у нас було 13,5 відсотків. У 2002 році - 16,9. Так виникає питання: так це соціальний закон чи несоціальний? Це перше.

По-друге. У бюджеті знову закладено кошти від приватизації на фінансування бюджету, а не до дохідної частини бюджету так, як це передбачено Бюджетним кодексом, зокрема статтею 15. Так чому ми закладаємо у бюджет, уже маючи протиріччя відповідно із Бюджетним кодексом?

Друге. У програмі, у бюджеті знову ж  закладена одна і та сама ідеологія: приватизація, розпродаж і розпродаж. На жаль, немає пана Януковича, я хотіла його запитати, під час представлення Програми Кабінету Міністрів у цьому залі він говорив, що Програма може коригуватись.

Після проведення  декількох парламентських слухань, результат, яких голосувався більше 400 голосів, я думала, що все-таки Кабінет Міністрів врахує, що буде іти не від реалізації майна, а наповненість бюджету від виробництва. На жаль, ми цього знову ж у бюджеті не маємо. У бюджеті знову закладається 300 мільйонів тільки   дивідендів, нарахованих від  частки державного майна, які є у статутних фондах інших підприємств.

Що ж ми маємо в результаті? Ніхто не контролює цю галузь. Саме ми на засіданні Спеціальної контрольної комісії про це вчора констатували. І хочу сказати, що взагалі нарахування дивідендів до бюджету і відрахування до бюджету, їх ніхто не контролює. Прикладом може бути поданий документ на приватизацію "Укртатнафти", де представники від України, які повинні контролювати надходження коштів до бюджету, є представники Шаров, Мінін, Макацарія, були на засіданні один, два рази, а представники Татарстану 12-10 чоловік. І нарахування до бюджету у них чітко завжди йде. А щодо наших коштів - взагалі немає. Я думаю, що завтра при доповіді того закону я обов'язково це питання доповім.

Хочу звернути увагу ще на одну таку деталь. Витрати із бюджету на виконання програми приватизації. Знову закладається більше 70 мільйонів. Але саме головне, по напрямках розпису немає ніякого. Що ж ми бачили в комісії в попередніх роках? У минулому році на виконання програми приватизації виділено 72 мільйони. 50 мільйонів - тільки на одних радників. Якщо врахувати, що там в основному сидять радники із СДПУ(о), то я думаю, що така цифра дуже гарна. Хотілося б, і це є в рішенні Спеціальної контрольної комісії як пропозиції, всі напрямки розписати з урахуванням коефіцієнту і нормативів, передбачених безпосередньо Законом про приватизацію.

Друге. Утримування державного майна від оренди. Обов'язково потрібно передбачити 3 відсотки, щоб можна було контролювати, як використовується орендоване майно і як його повертати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, будь ласка. Наступний - Соболєв.

 

15:12:50

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, "Народний вибір", Луганск. Уважаемые коллеги, я бы хотел обратить внимание на несколько, на мой взгляд, достаточно принципиальных вещей, тем более, что они полностью соответствуют тем идеям и тем подходам, которые провозглашены с данной трибуны.

Мы говорим о том, что бюджет следующего года - социальный. У меня возникает несколько вопросов на эту тему, соглашаясь с тем, что он таким должен быть. Первое и самое принципиальное. Глубоко убежден, что самым главным социальным действием на будущий год это будет  внедрение новой пенсионной системы, а соответственно - реформирование существующих пенсий, а соответственно Государственный бюджет должен в полном объеме возместить Пенсионному фонду все те выплаты, которые не являются трудовыми пенсиями. Потому что если в полном объеме Государственный бюджет не вернет Пенсионному фонду, то мы не сможем не только говорить об увеличении пенсий, но мы не сможем даже сделать с первого января соответствующий перерасчет и соответственно даже те, кто сегодня имеет право на большую пенсию, а таких насчитывается порядка 25 процентов от общего количества, смогут эту пенсию получить. Поэтому изыскание ресурсов для того, чтобы Пенсионному фонду, повторяю еще раз, возместить в полном объеме те выплаты, которые он производит и которые не являются выплатами по трудовым пенсиям, я считаю, это - главная обязанность Государственного бюджета на следующий год.

Следующий вопрос. Точно также говоря о социальной направленности этого бюджета. На сегодняшний момент целый ряд программ, которые идут по линии социальной защиты, получили финансирование, но получили они ее не в полном объеме. Приведу несколько примеров, во всяком случае на основании тех документов, которым располагаю.

Первое - санаторно-курортное оздоровление инвалидов - 16 млн. минус. 16 млн. - это тысяча людей.

Следующий момент. В будущем году согласно принятых решений все проблемы, связанные с чернобыльцами уходят из Министерства по Чернобылю и чрезвычайным ситуациям, уходят Министерству труда и социальной политики. Вместе с тем, судя по тем цифрам, которые предложены нам, 240 млн. не хватает для того, чтобы погасить населению долги и компенсации прошлых лет, а это - проблема, с которой чернобыльцы ходят ко всем и уже далеко не первый год, это то же самое оздоровление граждан, пострадавших вследствие чернобыльской катастрофы, недостаточное финансирование - минус 73 млн.

И обеспечение жильем - минус 45 млн., жильем тех же чернобыльцев.

Последнее. Говоря о местном бюджете, глубоко убежден, что здесь бюджетный комитет должен отработать более жестко ситуацию, потому что невыполнение плановых показателей по доходам, а там - более 70 процентов сидят доходы с физических лиц, в рамках нового закона, который вступит по 13 процентам с подоходного с первого января, может так казаться, что данные источники доходов просто не дадут возможности собрать местным бюджетам ресурсы, которые им запланированы.

И последнее, по капстроительству и техническому перевооружению угольной отраслы, буквально секунду. Глубоко убежден, что те деньги, которые забиты в бюджет 2004, нужно отдать, но зачем мы перебрасываем 600 миллионов на спецфонд, почему мы это не можем ввести просто в Госбюджет, как это было в той практике, которая существовала по нынешний бюджетный год? Я думаю, что угольная отрасль, если она получит эти деньги в Госбюджете, тогда она эти деньги получит. В противном случае могут быть варианты.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Матвієнко замість Соболєва. Наступний Томич. Гірника немає чи є?

 

15:16:50

МАТВІЄНКО А.С.

Я замість Гірника, а не замість Соболєва, ми з Гірником домовилися, помінялися місцями, він йде 16-й.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко, Матвієнко.

Шановні колеги, шановні члени уряду!

З усього того сьогоднішнього представлення бюджету найбільший оптимізм у мене викликали не окремі новації, які є позитивом, а добра українська мова першого віце-прем'єра Азарова, з чим я його щиро вітаю в цій залі. І якщо, я думаю, він буде до українства рухатися так же швидко, як до української мови, і особливо з ЄЕПом, то всі застереження і звинувачення ми також часом можемо зняти.

Стосовно суті. Я протестую сьогодні, шановні колеги, проти формального розгляду і формального дотримання процедури. Я не знаю, для чого ми її робимо. Колись у нас приходив один міністр фінансів і ми мали представлення бюджету. Зараз приходимо всім урядом, але розмови, мені здається, що тільки заради розмов.

Я звертаюся до Петра Порошенка і до Федора Олексійовича, першого заступника міністра фінансів: було розширене засідання, і я сказав, що ми не будемо протестувати проти того, щоб прийняти бюджет у Верховній Раді, якщо ви дасте на сьогоднішньому засіданні відповіді на запитання, які були мною поставлені стосовно місцевих бюджетів. Нічого подібного, з усього того, про що ми говорили на розширеному засідання бюджетного комітету, сьогодні не прозвучало.

Яка гарантія, я хочу запитати своїх колеги, те, про що ми говоримо, хтось почує. Мені видається, давайте тоді будемо говорити кожний суму в кабінеті - і це буде економія часу.

Я підтримую Григорія Корнійовича, що оптимізму немає в цьому бюджеті. Подивіться: збільшення бюджету - чим ми кичимося? - на 6,1 мільярда, а збільшення запозичень - на 8,5 мільярда, збільшення дефіциту більше ніж на 1 мільярд. Таким чином, бюджет став гірший майже на 9 мільярдів гривень, а не кращий на 6,1. А якщо врахувати, що ми не враховуємо продовольчу кризу, яка нас чекає, ми не враховуємо енергетичну кризу, в яку ми вже вступили, то взагалі в мене виникає, дійсно існує проблема: чи нам приймати цей бюджет до розгляду.

Тепер стосовно місцевого бюджету. Ми знову показуємо, що місцеві бюджети у нас за залишковим принципом. Я дивуюся, як ми сьогодні можемо підтримати цей бюджет, коли дірка в місцевих бюджетах складає по самих скромних розрахунках 4 мільярди. Я говорив за необгрунтоване збільшення фонду оплати праці на 8,1 мільярда, що становить недоотримання в місцеві бюджети близько на 1 мільярд. Розмір податкової соціальної пільги занижено на 600 мільярдів.

Якщо говорити за видаткову частину, взагалі, я хочу просто сказати, криком треба кричати. Всі місцеві бюджети - це вже каси. Ніякої інвестиції, ніякого розвитку вони не передбачають. Порошенко називав 76 відсотків, за підрахунками комітету сьогодні на оплату праці в місцеві бюджети доля складає 80,2 відсотки. Як можна сьогодні говорити, що ми підтримуємо місцеве самоврядування і що ми робимо?

Більше того, ми кажемо з цієї трибуни, що оплата праці сьогодні передбачає тільки доплатний механізм, 237. А у відповідній статті, 62-ій, про це навіть і не згадуємо. Завтра покладемо на місцеві бюджети відновлення співвідношень - і ми будемо мати катастрофу, будемо мати велику заборгованість в місцевих бюджетах.

Я вважаю, що хай дасть відповідь уряд на поставлені сьогодні запитання. Тільки тоді ми можемо визначитися: чи приймати, чи не приймати бюджет.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Замість Гірника буде виступати... Було оголошено, що буде виступати Поліщук.  Потім - Томич

 

15:20:53

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний  Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Соціальні програми всіх урядів і всіх політиків є основними. На жаль, у сьогоденному бюджеті, який представлений, цього зовсім не проглядається.

Судіть самі: видатки на охорону здоров'я по загальному фонду, зведеному  в бюджеті на 2004 рік, складають 8,5 мільярдів гривень.

В порівнянні з минулим роком, це значно більше, це на 6,5 відсотків. Але  якщо врахувати індекс споживчих цін, які будуть рости, то всього-навсього буде збільшення на  1 відсоток. А якщо взяти відносно росту ВВП, то буде 3,1 від відсотку проти 3,2, який є  в цьому році.

Наступне питання, надзвичайно важливе. Очікувана середня заробітна плата працівників охорони здоров'я в наступному році з введенням мінімальної заробітної плати в розмірі 237 гривень, буде становити близько 390 гривень проти сьогоднішніх 308 після останнього підвищення на 30 відсотків у травні та липні цього року.

Проте, це  все рівно буде складати тільки 73 відсотки заробітної плати у промисловості. При умові введення єдиної тарифної сітки середня заробітна плата в галузі могла б становити 530 гривень на місяць. Проте, проектом бюджету на наступний рік кошти ці не передбачені.

Крім того, слід зазначити, що в зв'язку з підвищенням  мінімальної заробітної плати в грудні поточного року до 237 гривень, необхідно додатково виділити до кінця цього вже року 800 млн. гривень для поновлення співвідношення, яке було відновлено після підвищення посадових окладів на 30 відсотків.

Крім цього, я хотів би сказати, що зовсім не передбачені такі  програми, як централізовані заходи і програми з охорони здоров'я,  а саме: комплексні заходи по впровадженню сімейної медицини, програма розвитку державної служби медицини катастроф, програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань.  Державна комплексна програма соціально-медичного забезпечення ветеранів та інвалідів, заходи уряду по профілактиці та лікуванню серцево-судинних, судинно-мозкових захворювань. У бюджеті не вистачає 26 мільйонів для забезпечення повної потреба в інсулінах хворим на діабет.

І взагалі, якщо взяти і проаналізувати, які кошти виділені,  то я хочу сказати: все, що виділено, передбачається, що 30 доларів буде на людину. Але, якщо врахувати, що у нас 90 відсотків грошей йде на утримання закладу і   на зарплату, то пацієнту у новому бюджеті буде 3 долари на одну людину. Це абсолютно недопустимо.

Через це я хочу сказати, що  державний бюджет у галузі охорони здоров'я потребує надзвичайного доопрацювання і тільки після цього можна буде його заслуховувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Хто у нас наступний йде. Іван Томич, да? Підготуватися Ніколаєнку.

 

15:24:32

ТОМИЧ І.Ф.

Іван Томич, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, члени уряду! Аграрний сектор сьогодні переживає один із складних етапів свого  розвитку. Більшість сільськогосподарських підприємств збиткові. Посилюється і так існуюче багатократне відставання сільської місцевості в наявності до життєзабезпечуючих факторів: медичного, побутового, торгівельного обслуговування, освіти і культури.

Вирішення зазначених проблем. Уроки цього року щодо регулювання ринків сільськогосподарської продукції, продовольства спрямованих на  стабілізацію цінової ситуації, на жаль, не знайшли відображення у проекті бюджету 2004 року.

На жаль, ідеологія бюджету 2004 року залишається старою. Зверніть увагу. Пряма підтримка виробництва  сільськогосподарської продукції у проекті бюджету складає всього-на-всього 365 мільйонів гривень. Що це означає? 11 гривень на гектар сільгоспугідь. Тут відповідь конкретна - рух до Європейського союзу і інтеграції в СОТ, де  декілька порядків підтримка виробництва  на іншому місці.

Незначні маловідчутні обсяги державної підтримки не забезпе....... конкурентоздатність  вітчизняного  сільського господарства. Особливо в першу чергу стосується це тваринницької галузі, адже зрозуміло, що відновлення галузі в найближчому майбутньому вимагатиме набагато більших обсягів підтримки.

Крім того,  остаточно не знайшла свого рішення ситуація щодо непрямої бюджетної  підтримки за рахунок коштів додатку на додану вартість на сільськогосподарську продукцію. Пропозиції, які закладаються урядом в проекті бюджету указують на втрату такої підтримки в сумі  півтора мільярдів гривень для галузі. Прийняті закони в Україні з питань  пенсійного забезпечення та про фіксований сільськогосподарський податок вступили в протиріччя і вимоги обох законів щодо компенсації втрат Пенсійного фонду в обсяги більші 810 мільйонів гривень за рахунок Державного бюджету теж не враховані. Такі дії протирічать вимогам інших законів України стосовно аграрного  сектору. Зокрема про пріоритетний розвиток та стимулювання розвитку галузі,  про зерно і ринок зерна, цілому ряду законів, які прийняті тільки на минулій сесії важливих законопроектів: охорона земель, фермерські господарства.

Запропонований варіант проекту Державного бюджету на 2004 рік може призвести до посилення соціальної напруги як на селі, так в суспільстві. Тому пропонуємо слідуюче.

Перше. За будь-яких обставин зберегти існуючі обсяги державної підтримки за рахунок діючого  оподаткування аграрного сектору. Ніколи в цьому році не можна йти на ліквідацію пільг по податку на додану вартість.

Друге. Для запровадження державної підтримки  страхування ризиків в сільському господарстві  необхідно передбачити не менше 200 гривнів. невже цей рік нас не навчив?

Третє. Вимагаємо збільшення бюджетної підтримки пільгового кредитування 400 мільйонів гривень, у тому  числі дотермінового 200 мільйонів.

І останнє, основне. Ігнорується також принцип щодо запровадження міжгалузевого регулювання вітчизняної економіки. Ціна  цього - майже 9 мільярдів гривнів, без чого в сільському господарстві не позбутися кризових явищ і стати конкурентними. Тому, на нашу думку, даний проект бюджету потребує серйозного доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу дотримуватися неухильно регламенту. Після  трьох хвилин тоді буде відключатися мікрофон.

Станіслав Ніколаєнко - голова Комітету з питань науки і освіти. Підготуватися Михайлу Радіонову.

 

15:28:26

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні колеги,  я весь час думаю над тим, що ті ключові посади, ті ключові професії, яким ми віддаємо все, що  найдорожче є у нас, це вчитель, який наших дітей виховує, лікар, якому ми своє здоров'я віддаємо, це працівники культури, які повинні дбати про духовність, ми їх фінансуємо на половину від мінімального прожиткового  рівня. І уважно прочитавши цей бюджет,  Комітет з науки і освіти приходить до такого висновку, хоч ми ще остаточно не підвели підсумки, що та тенденція продовжується.

Мене сьогодні найбільше  турбує те, що з року в рік ми говоримо про лібералізацію економіки, про створення сприятливих умов для бізнесу.  От уже настворювали ми, дивіться. Сьогодні вже Йосип Вінський, мій колега по соціалістичній фракції казав: 337 доларів у нас  бюджетних витрат на одну  особу, у Росії майже в тричі більше, Польща майже  в п'ять раз більше. Тобто вони збирають податків у скільки  разів більше. Оказується, що інвестиції ідуть незалежно від того, чи є там податки, чи ні, напевно у нас тут дещо щось інше. Я хочу сказати, що аналізуючи перший раз, скажемо, бюджет по освіті, що ми подивилися: знову не вирішується хронічна  проблема по заробітній платі. Учитель після вузу прийде, буде наших дітей, онуків учить, 221 гривню  буде получать, прожитковий мінімум  360.

Нічого не дає уряд, не говорить з приводу ситуації, яка склалася із статтею 57-ю. Боргів майже 5 мільярдів. Суди повністю заарештували всі рахунки районних міських відділів освіти.  Відповіді немає. Негайно нада прийняти закон про вирішення цієї проблеми. Ми домовилися з  Порошенком, що це треба робить.

Інформатизація. Знову в цьому році чуть-чуть зробили кілька кроків. На наступний рік 89 мільйонів не додаємо, підручники  25 мільйонів не додаємо, капітальних видатків немає. Відімкнуті всі практично професійно-технічні училища, бідують технікуми, вузи із-за того, що не додаємо на комунальні послуги. У 5 разів потім нараховуємо штрафні санкції з бюджету накачуємо приватні обленерго.

Наука. От зараз Володимир Михайлович був присутній разом зі мною, вірніше я разом із ним, яка різниця, при зустрічі з лауреатом Нобелівської премії Жоресом Алферовим був Борис Євгенович Патон. Обговорювали. Каже Жорес Алферов, що є спільний україно-російський проект по розвитку нанотехнологій. Вісім мільйонів урядове рішення, не віддали ні копійки Україна. Соромно. А без нанотехнологій не буде електроніки. Утримання академії. Недодали приблизно 140 мільйонів. Заробітна плата в академії технічним особливо працівникам. Недобираємо 65 мільйонів. Хочемо забрати навіть пенсії сьогодні, якщо буде працювати академік і одночасно отримувати пенсії згідно Закону про науково-технічну діяльність, і це треба забрати. Оподатковуємо сьогодні всі сільськогосподарські наукові дослідження, бюджетні. Це ж не можна так.

Комітет з науки і освіти вимагає кардинального перегляду всіх моментів, пов'язаних з наукою і освітою.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Родіонов, фракція комуністів. Підготуватися Зубанову.

 

15:31:55

РОДІОНОВ М.К.

Уважаемые товарищи, дорогие слушатели, кто сейчас у микрофона и слушает, о чем идет речь! Первое. Чтобы было ясно. У меня такое впечатление, что вот этот бюджет - это свидетельство банкротства всей политики уряду Украины. И банкротство заключается вот в чем. Здесь уже многие приводили примеры, я для ясности их немножко расшифрую. Первое. Каждый раз люди ожидают, что с каждым годом что-то станет лучше. Что же лучшего делает этот бюджет для работников науки или высшей школы? Сейчас вы знаете, что ученый, там профессор, доцент получает пенсию где-то 300-400 гривен и зарплата примерно, и всего у него зарплаты где-то 600. Но это связано не с тем, что как говорят, и действительно и по возрасту в высших учебных заведениях заведующая кафедрой это средний возраст 60 лет. Не от того, что не хотят работать так уж день и ночь, хотя это их призвание, от того, что просто некому работать. Как только примется этот закон, когда нельзя будет работать и пенсию получать и зарплату, эти мизерные зарплаты, кстати говоря, так некому будет преподавать.

Первый вопрос: к чему стремится правительство Украины? Для того. чтобы некому было обучать в высших учебных заведениях? Сами мы получили прекрасное образование, а на сегодняшний день никто не подпирает нас там, не подпирает. Там нет молодых людей. Молодые люди не остаются в науке за 200-300 гривен. Они уходят в другое. Но все же знают, что ученным можно стать - только время.

Второй момент. Ну возьмем, допустим, того же врача. 300 гривен там врач получает. Ему вручают судьбу люди, свое здоровье, мы не находим возможности, чтобы этот человек получал какие-то гроши для этого.

Возьмем следующий аспект - научное развитие, науку. Товарищи, мы часто принимаем здесь законы про захист интеллектуальной власности. Я хочу вам сказать, Украина близится к тому, что защищать нечего будет! Интеллектуальная собственность создается не один день, она создается годами, ее некому будет создавать.

Поэтому мне кажется, граждане Украины, все, кого касается судьба его народа, те, что уряд наш не может обеспечить развитие науки, образования, здравоохранения, мы не можем позволить себе и далее, чтобы это не уничтожалось. Люди имеют право на защиту всеми дозволенными, конституционным путем. И ни в коем случае нельзя допускать принятия такого бюджета!     

 

ГОЛОВА. Так, народний депутат Зубанов, фракція "Регіони України". Будь ласка, Володимире Олександровичу. Підготуватися Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

15:35:23

ЗУБАНОВ В.О. Дякую.

Уважаемые коллеги, с моей точки зрения, бюджет, проект, который мы рассматриваем, сбалансированный и отвечает существующему экономическому положению страны. Безусловным плюсом бюджета есть то, что предусмотрено разрешение местным бюджетам использовать дополнительные средства сверх полученного плана после истечения шести месяцев, а не девяти, как это было в предыдущем бюджете, и при выполнении не 10 процентов, а 5-ти. То есть это будет стимулировать местные бюджеты на поиск дополнительных резервов.

Безусловно, хорошо себя зарекомендовал так называемый формульный подход при определении бюджетов городов, однако, тут есть нюансы соответствующие, потому что очень много используется разных параметров и учитывается разных нюансов по городом, и в конечном итоге к полученному результату Министерство финансов применяет коэффициент корректирующий по своему усмотрению, который во многом сводит на нет всю объективность формульного подхода.

Следующий вопрос, мы видим, что в этом бюджете уже не предусмотрено 225 миллионов гривен капитальных вложений по мажоритарным округам. И частично этот пункт заменен так называемыми субвенциями на предупреждение аварий в жилищно-коммунальном хозяйстве.

И мы видим, что правительство пошло, довольно гласно предоставило нам те объекты, которые предусматриваются. Но надо сказать, что нам необходимо обратить особое внимание на социальную справедливость. Тут есть целые мажоритарные округа, в которые вообще не предусмотрено финансирование ни одной копейки. И я сомневаюсь, что кто-то из мажоритарщиков, который не будет видеть своих округов в проекте бюджета, будет голосовать за этот бюджет.

Дальше, я думаю, что правительству надо посмотреть и дальше развивать ту практику гласности, которая предусматривается в этом бюджете. В бюджете предусмотрено на содержание дорог общегосударственных 1 миллиард 991 миллион гривен. Я думаю, что было бы неплохо, чтобы правительство такое же приложение сделало, как и по коммунальному хозяйству, чтобы каждый депутат увидел, сколько средств предусматривается на строительство и ремонт дорог общегосударственного значения на его округе. Это же можно отнести к тем городам, где есть шахты, угольные предприятия. Допустим, на техническое перевооружение угольных предприятий предусматривается миллиард 100 миллионов гривен, но тем не менее, не все депутаты имеют доступ, чтобы получить сегодня цифры на момент обсуждения проекта бюджета, чтобы можно было увидеть, а представлены ли там города и округа тех депутатов, которые проявляют к этому интерес. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Майстришину.

 

15:38:20

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду. Я хотів би, насамперед, відмітити значну роботу, проведену урядом по підготовці бюджету України і зазначити, підкреслити, наголосити, що Державний бюджет на наступний рік має бути нарешті спрямований на суттєве підвищення життєвого рівня населення.

Ситуація в країні на цей час досягла такого загострення, а зубожіння народу дійшло до такої риски, що подальше його зростання може призвести до соціального вибуху, люди терпіти більше не можуть.

Підтримую положення проекту бюджету, що, я цитую, "головним пріоритетом бюджету і надалі залишається фінансове забезпечення заходів по вирішенню найбільш нагальних соціальних проблем і підвищення життєвого рівня" - кінець цитати.

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин постійно протягом кількох років порушує питання щодо введення окремого розділу в Державному бюджеті України про забезпечення прав людини.

На цей час більшість населення через зубожіння не спроможне домогтися захисту своїх прав в органах суду і прокуратури. Тому надходить величезний потік скарг від громадян на адресу Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Судова гілка влади створена, перш за все, заради захисту людини, а пересічний громадянин не може сплачувати навіть елементарні судові витрати, не скажу вже про адвокатські послуги.

В бюджеті мають бути закладені кошти на виконання рішень Європейського суду на надання безоплатної правової допомоги. Розуміючи складність цієї проблеми з огляду на формування бюджету за галузевим принципом та беручи до уваги те, що такий розділ не передбачений структурою бюджетної системи, не відповідає бюджетному законодавству України, пропоную Кабінету Міністрів вивчити це питання та підготувати відповідні пропозиції про зміни до Бюджетного кодексу і Бюджетної резолюції.

Вважаю за необхідне розширити перелік захищених статей, доповнивши  його  статтями щодо забезпечення необхідних асигнувань для захисту української мови, на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших націнальностей, які були депортовані з території України на виконання двосторонніх  угод щодо переселенців.

Аналіз звернень до комітету свідчить, що за останні роки набирає ваги   Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Тому доцільно, з метою забезпечення виконання основних функцій уповноваженого, деякі наші пропозиції до державного бюджету спрямувати на створення повноцінної структури цього інституту в усіх регіонах України.

Я приєднуюся до своїх колег, які підтримали і вітали такий раптовий перехід Миколи Яновича з російської на українську мову. Як колишній керівник служби перекладів Секретаріату ООН, хотів би  наголосити, що тут важливо подолати бар'єр переходу  зі своєї рідної мови  російської на іноземну мову (ну для нього українська є іноземна мова). І що цікаво, що цей перехід співпав з виступом американського посла в Міністерстві закордонних справ новопризначеного, який також з папірця зачитав  українською мовою свій перший публічнийв виступ в Україні і якого, до речі, кілька місяців готували в держдепартаменті українській мові. От наші державники, російськомовні колеги повинні вчитися у цих іноземних дипломатів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Майстришин, фракція "Регіони  України". Левко Лук'яненко, будь ласка, підготуйтеся.

 

15:42:35

МАЙСТРИШИН В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", Жмеринський виборчий округ.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду. Сьогодні ми розглядаємо проект Закону про бюджет і бачимо, що цей проект закону буде мати проблему. Особливо з огляду до того, що ми з вами розпочали податкову реформу і ця податкова реформа сьогодні, як то кажуть, в цілому не закінчена і маємо декілька букв алфавіту, але немає повністю.

Я можу тільки один  приклад привести, що стосується податку на прибуток з громадян. Сьогодні ми маємо 13-відсоткову ставку, значне зниження і велика предосторога щодо виконання місцевих бюджетів, але ж ми сказали, що "а", але ж не сказали, що будемо робити з соціальними видатками. Якщо сьогодні ми захищаємо самого робітника, то треба  подумати ще про  соціальні внески, які сьогодні сягають більше 30  відсотків. Це перша проблема.

Друга проблема. Все-таки давайте не забувати, що   четвертий рік - це вибори Президента України. Відповідно політичні  распрі я б не хотів, щоб вони нас розривали при бюджетному процесі, особливо  що стосується планомірної роботи Верховної Ради.

Ще хотів би відзначити, що сьогодні уряд показав гарний приклад щодо вчасного подання Закону про бюджет, і це  велика надія на те,  що ми зі своєї сторони як депутати виконаємо свій обов'язок щодо вчасного розгляду цього закону і витримані строки. Але я хотів би все-таки звернути увагу на певні деталі цього проекту Закону про бюджет.

Перше. Вітаю   пропозицію Кабінету Міністрів щодо пооб'єктного розгляду капітальних вкладень і вже до самого Закону про бюджет. Але ж зважте на те, що  є  невеличка собі стрічка "Укравтодору", де  написано 2 мільярда вкладень без повністю незрозумілої схеми використання цих коштів.

До мене, як до мажоритарника, постійно звертаються виборці і кажуть, що навіть винести ту могилу, тобто труну, немає дороги. І сьогодні я хотів би бачити при  голосуванні за бюджет, що  реально, яка дорога буде будуватися, і тоді буде зрозуміло . Все-таки зважте на те, що кошти дуже і дуже значні - 2 мільярда  гривень.

І, натомість, хотів би ще сказати  як голова підкомітету з питань державного боргу, що сьогодні проблема державного боргу, то є вже національна проблема. Зважте на те, що 24 відсотка видатків державного бюджету  спрямовується сьогодні на борг. І я просив уряд, це було в бюджетну резолюцію, щоб це врахували як програму  державного запозичення, щоб було зрозуміло, що уряд, які запозичення наступних 5 років він буде брати, щоб ми зважили на те, що 4-ий, 5-ий рік - це пік боргового навантаження по видаткам боргу. Якщо ми будем бачити як враховується сьогодні наше зростання ВВП чи зможемо ми витримати ці видатки, що стосується видатків по державному боргу.

В цілому я  підтримую, вітаю подання, вчасне подання урядом проекту закону про бюджет і надіюсь на те, що  ми як депутати Верховної Ради витримаємо також свої строки.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Підготуватися Миколі Нощенко.

 

15:46:25

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу, що дали мені виступити.

Лук'яненко, Українська республіканська  партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Ви знаєте, я хотів би звернутися і до присутніх членів уряду, і до наших шановних депутатів, і до присутніх із такими, скажемо, словами. Коли ми дивимося на те, що діється на Україні, то ми спостерігаємо, що цілих 12 років Україна руйнується, а не будується. І за цей час, коли ми подивимося на інфраструктуру України, що сталося з нашими дорогами, що сталося з нашими мостами; коли ми подивимося на промисловість, ми бачимо, що основні капітали зношуються і зношуються, і дуже мало що поповнюється новими верстатами і так далі. Коли подивимося на сільське господарство, то ми чуємо, що на 99  відсотків техніка застаріла. Те ж саме ми бачимо: школи не ремонтуються, те саме ми бачимо, що  наука гине, бо тікають учені десятки тисяч, більше 20 тисяч учених втекло із України. Що таке? Та це поступове наближення до технологічної катастрофи України. Бо через кілька років в різних галузях настане такий стан, коли верстати просто перестануть працювати. Нова техніка не запроваджується, стара абсолютно вже вийде з ладу і що тоді Україна буде далі робити?

Отже ж я не хочу морочити голову цифрами з бюджету, які всі знають і багато разів уже тут повторені. Я бачу  кардинальний вихід із ситуації, яка у нас є. Ми говоримо всі про розподіл бюджету, ну, розміром минулого року 69,1,  тепер ми бачимо, що буде 75,6 мільярдів гривень. Але поза межами оцього бюджету, про який ми говоримо, який ми хочемо ділити,  є ще велика частина економіки, яка знаходиться в тіні. Розмір тої економіки ми можемо бачити із цифр, які раніше навів Віктор Ющенко, коли він пропонував позбавити, скажемо, ну так сказать, вивести із тіні 936 підприємств. За той час кількість підприємств, які працюють у тіні, збільшилося більше до тисячі.

Отже, наша тіньова економіка за підрахунками добрих фахівців вона має не меншу суму, ніж наш Державний бюджет. Таким чином, проблема є ось у чому вивести тіньову економіку на рівень відкритих фінансових розрахунків. І тоді держава здобуде  ще таку суму, яку можна буде включити у бюджет. І наш Державний бюджет таким чином збільшиться  зразу на половину. Я питав, коли ми слухали на нашій фракції віце-прем'єр-міністра Кириленка, я питав його, чи знає уряд механізм, як можна вивести оту тіньову економіку на рівень  офіційної, так сказать, на офіційний рівень і на рівень відкритих фінансових розрахунків. Він каже: ми знаємо цей метод, ми знаємо, як це зробити. Отже ж питання, і справді, це ніяка не таємниця, отже проблема не в тому, що не знаємо, як зробити, проблема у тому, що уряд не хоче це зробити.

І тому, звертаючись і до депутатів, і до уряду,  я хотів би, щоб подумали про те, що Україну необхідно врятувати від катастрофи, до якої ми рухаємося. І порятунок є: виведення економіки із тіні і тоді збільшення нашого бюджету на половину. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців, "Трудова Україна", підготуватися Ярославу Сухому.

 

15:50:22

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ, Сумщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Прийняття на 2004 рік реального, збалансованого та оптимально структурованого відповідно до потреб соціально-економічного розвитку держави бюджету є найважливішим і найголовнішим завданням Верховної Ради. Тому що попередній бюджет, який пройшов гострих дебатів, уже сьогодні, можна сказати, що дав позитивні наслідки. То 2 мільярди, які ми добавили місцевим бюджетам, пам'ятають всі, у тому числі, хто сьогодні слухає нас. Збільшені були субвенції на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення, у першу чергу газифікації сільських шкіл. Все це кажуть той позитив. Ще свіжі у нас у пам'яті у кожного депутата, що ми сьогодні не звертаємося зі щоденними клопотаннями до владних структур, і в  першу чергу до казначейства за фінансуванням. Це свідчить про збалансованість бюджету.

Загальні висновки до проекту робити, я думаю, що ми зробимо рано. І потребує детального вивчення, грунтовного аналізу. Але ряд питань викликає у нашої фракції Партії промисловців і підприємців та "Трудова Україна" стурбованість і запитання. 

Найголовніше. Я вже виступаю дев'ятнадцятим, то вже йде повтор. Але питання актуальні і важливі. Перш за все це незабезпеченість у бюджеті коштів на виплату заробітної плати, яку ми затвердили у розмірі 237, у повному обсязі я підкреслюю. Друге. Щороку при розгляді проекту бюджету парламент втягується у розгляд статей, які непопулярні у виборців і суттєво обмежать їх соціальні гарантії. Так, наприклад, статтею 84 передбачається виплата пенсій окремим категоріям громадян за п'яти законами, лише непрацюючим пенсіонерам. При цьому це стосується тих, які одержують пенсію 150 і які в 10 разів більше. Дальше більше. Цією ж статтею передбачена виплата пенсій за особливі заслуги перед Україною у розмірі лише 50 відсотків призначеного розміру. Ми пам'ятаємо, як у цьому залі ми вносили зміни до закону і розблокували шістдесятитисячну чергу пенсіонерів, які стояли за призначенням пенсії за особливі заслуги. Зараз їм передбачається виплата 50 відсотків. То тоді і інші нагороди давайте, щоб вони носили, через день, наприклад, це буде якраз 50 відсотків.

Фракцію хвилює недотримання співвідношення між окремими макроекономічними показниками, які безпосередньо і суттєво впливають на добробут людей.

Взагалі цей бюджет назвати соціальним можна з великим натягуванням. При запровадженні зарплати для бюджетників 237 рівень забезпечення прожиткового мінімуму записаний - 85 гривень. Для порівняння: два роки назад рівень мінімальної зарплати був 110, а рівень забезпеченості опять же таки у розмірі 80 гривень. Де ж ця пропорція? Де пропорція?

З першого січня, ще один нюанс і все, з введенням цього закону - закону про пенсійне страхування, соціальна пенсія буде замінена на соціальну допомогу. А її розмір всього 85, що нижче існуючої соціальної пенсії. Як прожити одинокій людині? Ми знаємо, що згідно закону одинока непрацездатна людина має право навіть на перебуття в стаціонарі державному. А там держава передбачає в бюджеті 400 гривень на місяць.

З метою збереження часу на опрацювання бюджету у стінах парламенту фракція пропонує прийняти до розгляду запропонований проект Державного бюджету на 2004 рік і зосередити всю увагу на якість цього важливого документу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Ярослав Сухий, будь ласка. Так, і нам треба ще визначатися.

 

15:54:19

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати! Фракція СДПУ(о) вважає, що в певній мірі документ - проект закону України про Державний бюджет на 2004 рік спрямований на вирішення проблем соціальної політики і має в собі ознаки поліпшення якості соціальної політики в Україні. Хоча, разом з тим, Кабінетом Міністрів України ще не здійснені вагомі кроки до вирішення болючих соціальних питань або, якщо здійснені, то надзвичайно поволі. Зокрема щодо суттєвого збільшення мінімальної зарплати, висунення конкретного графіку її поетапного підвищення з метою наближення до прожиткового мінімуму, збільшення мізерних сум соціальних допомог малозабезпеченим верствам населення. Не забезпечено кардинальне вирішення проблеми повернення знецінених заощаджень.

Друге. Кабінетом Міністрів України був поданий лише законопроект про розмір прожиткового мінімуму на 2004 рік, а розмір, наприклад, мінімальної пенсії за віком залишився не визначеним. Тим самим порушено норму пункту три статті 27 Бюджетного кодексу України.

Третє. Уряд подав розмір мінімальної зарплати. Я хочу заперечити тим колегам, які говорили, що немає у нас розміру. Ні, уряд подав розмір мінімальної зарплати у сумі 237 гривень, але встановлення на 2004 рік мінімальна зарплата у розмірі 237 гривень призведе до зниження цієї соціальної гарантії в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для працездатної особи з 66 відсотків до 62 відсотків.

Четверте, ми категорично заперечуємо проти скасування пільг, компенсацій та гарантій громадян, в тому числі за професійною ознакою. Пропонується, і це не можна допустити, пропонується зупинити низку норм, зокрема щодо надання пільг по платі за землю для підприємств, установ, організацій, у складі яких є структурні підрозділи, що надають санаторно-курортні та оздоровчі пільги дітям. Шановні колеги, ці установи на сьогоднішній день є чи не єдиними, які в Україні дають змогу повною мірою оздоровити наших дітей.

П'яте, пропонується показник рівня прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до законів про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та державну допомогу сім'ям з дітям встановити не нижче, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму але рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги по цих двох законах, встановлено у розмірі 85 гривень  у розрахунках на одну особу. Аналіз свідчить, що у цьому випадку ніякого наближення зазначеного показника до прожиткового мінімуму не буде.

І ще одне, і надзвичайно важливе щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років: з 40 до 42 гривень - це не розв'язання проблеми. Тому пропонується аби встановити єдиний підхід для ............... розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х років. Зазастрахованим і незастрахованим особам в розмірі не нижче 85 гривень.

Фракція СДПУ(о) стосовно прийняття чи відхилення проекту закону буде визначатися в залі.

 

ГОЛОВА. Так, Супрун Людмила Павлівна, будете виступати? З місця чи так?

Будь ласка. Підготуватися Климпуш.

Супрун Людмила Павлівна, фракція Народно-демократичної партії України.

 

15:57:39

СУПРУН Л.П.

Дякую, Володимир Михайлович.

Розумію, що більше мій виступ буде адресований для стенограми, але хочу висловити позицію фракції Народно-демократичної партії.

Вона полягає в наступному. Ми не хотіли б сьогодні звертати увагу на економічні показники, бо до них сьогодні є багато зауважень і в депутатів з нашої фракції, і у представників інших депутатських груп і фракцій. Хочу звернути вашу увагу на наступне.

Фракція НДП буде підтримувати прийняття бюджету до розгляду, тому що будь-яке його відхилення буде означати тільки одне - це відтягування часу для прийняття рішення. А у нас його сьогодні згідно Бюджетного кодексу надзвичайно мало.

Тому ми будемо підтримувати позицію Верховної Ради щодо розгляду бюджету в першому читанні і будемо готувати свої пропозиції, які будуть стосуватися, в першу чергу, формування доходної частини. Крім того, ми будемо наполягати на виконанні вимог Бюджетної резолюції, яка визначає пріоритетом освіту, охорону здоров'я, культуру, науку, житлово-комунальне господарство.

Ми не можемо погодитися з тим, що збільшення, пряме збільшення видатків в номінальній цифрі на 10 відсотків означає пріоритет, адже це збільшення для цих  галузей пов'язане виключно з одним фактором - це зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, яка планується на наступний рік, не менше ніж 237 гривень.

Тому пріоритетність в забезпеченні мінімального рівня заробітної плати - це не пріоритетність, яку ми мали на увазі при прийнятті Бюджетної резолюції. Ми вважаємо, що ми повинні профінансувати фінансово-матеріальне забезпечення і медицини, і освіти, і житлово-комунального господарства. І це принципова позиція нашої фракції.

Ми також будемо давати свої пропозиції стосовно міжбюджетних трансфертів, адже ситуація, яка складається з формуванням доходної і видаткової частини місцевих бюджетів є на сьогоднішній день незадовільною.

Ми також будемо пропонувати нові механізми підтримки вітчизняного виробника, експортної підтримки, передекспортної підтримки. І ми думаємо, що уряд обов'язково з ним погоджується. Для нас є пріоритетом також і видатки, які ми повинні спрямувати на підтримання екології і здорового способу життя людей, адже ви знаєте, що наша квота в Кабінеті Міністрів якраз стосується саме цих напрямків. Тому ми вважаємо, що це буде нашим пріоритетом.

Всі інші пропозиції фракція буде викладати в письмовій формі, але погоджується з тим, що в сьогоднішній ситуації необхідно прийняти бюджет до розгляду. І ми будемо цю пропозицію підтримувати. Сподіваємося, що спільна робота фракції в парламенті, фракції НДП і уряду   дасть позитивні результати, в першу чергу, для українського народу і для економіки України в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Орест Климпуш, депутатська група "Народовладдя".

 

16:00:46

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, шановні присутні народні депутати. В своєму виступі я не буду детально обговорювати конкретні цифри та статті витрат, хоч це є надзвичайно важливим аспектом   власне бюджету і про це можна буде говорити на наступних етапах.

Сьогодні я хотів би зупинитися на необхідності дотримання загальних принципів формування головного фінансового документу. Щодо таких принципів, то депутатська група  "Народовладдя" вважає, що в державному бюджеті, в першу чергу, має бути відображена пріоритетність для таких галузей, як соціальна сфера, охорона здоров'я, освіта. І ми на цьому наголошували і під час минулорічного бюджетного процесу, і під час підготовки основних напрямків бюджетної політики на 2004 рік.

Відмічаючи позитивні зрушення і соціальну направленість проекту депутатська група "Народовладдя" висловлює своє глибоке занепокоєння тим фактом, що розмір допомоги найбіднішим категоріям населення, малозабезпеченим родинам, сім'ям з дітьми, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам,  а також одноразової допомоги при народженні дитини, напротязі багатьох років практично не пов'язується із реальним прожитковим мінімумом, і отже, очевидно не відповідає своєму призначенню.

Такий закон був ініційований щодо збільшення допомоги на народження дитини.

Проектом пропонується також призупинити, або взагалі  не вводити в дію норми багатьох прийнятих парламентом законів. І окремо, вже традиційного призупинення норм щодо матеріального забезпечення працівників освіти, охорони здоров’я, пропонується ще на рік відстрочити введення в дію митного кодекса. Не включено стопроцентне фінансування автомобільних доріг, згідно з законами, прийнятими нашими. Більше того, задеклароване відновлення обкладання податком на додану вартість дитячого харчування, продажу ліків, послуг з охорони здоров'я, тощо.

Дивує відсутність реагування на нагальні потреби, такі, які мали б фінансуватися навіть  з резерва, наприклад, аварія на  Солотвинському  солеруднику, де є унікальні дві лікарні, їм загрожує сьогодні руйнування. І, незважаючи на конкретні звернення до уряду,  нікого фінансування не передбачено.

Наша група буде наполягати  на ретельному перегляді відповідних норм проекту. Ми також говоримо про те, що вже тільки наведені факти свідчать про  необхідність ретельного доопрацювання цього фінансового документу та врахування помилок попередніх років, об вирішити, нарешті, нагальні соціальні проблеми та забезпечити інноваційний характер  розвитку економіки.

Ми за прийняття до розгляду, але за  внесення можливих змін та врахування нагальних потреб. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую також.

 Георгій Манчуленко, будь ласка. І тоді голова бюджетного комітету.

 

16:03:56

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово! Шановні колеги! Шановний уряде! Я хотів  би загострити  увагу на декількох проблемах, які впали мені в око під час представлення проекту держбюджету на наступний рік.

Перше. Це субвенції на інвестиційні проекти або, як ми звикли більше  говорити, капвклади. Жодної цифри я не почув представлені, а ми  маємо добру практику вже з бюджету цього року, коли ми заклали 226 мільйонів, у середньому 1 мільйон гривень на один виборчий округ, і саме ці  кошти, хоча на даний момент поступило тільки 50 відсотків, якраз якісь невеличка копійка, яка  дає змогу завершити газифікацію населеного пункту чи  добудувати школу у сільському населеному пункті. Тому цю проблему треба виправляти. Я думаю, що  цифру субвенцій на інвестиційні проекти на місцях треба збільшувати. Тому що, я ще раз повторюю, це є реальні кошти, які вдається вибивати з бюджету, і вони допомагають реальній конкретній людині сьогодні на місцях.

Наступна проблема. Це проблема  фінансування освітянської галузі, медицини, культури. Для мене вони є пріоритетними так само, як  і для фракції "Наша Україна". Було сказано, зокрема, що на освіту збільшено фінансування на 10 відсотків. Але якщо реально проаналізувати ці цифри, то, скажімо, на комп'ютеризацію шкіл.

Виділяється аж 8 мільйонів гривень. Якщо ми  кажемо, що ми живемо в період  глобалізації і що нам потрібна ефективна підготовка молоді, наукових кадрів, то без комп'ютера це на сьогоднішній день зробити неможливо. Тому 8 мільйонів гривень  в межах України це просто-напросто є смішно.

Теж аналогічна проблема  стосується охорони здоров'я, культури. Як секретар Комітету з питань нацбезпеки і оборони я хотів би загострити увагу на наступному. Ми прагнемо реформувати, скажімо, силовий сектор до  європейських стандартів. Якщо ми хочемо рухатися цим шляхом, то ми повинні зрозуміти, що бюджети силових структур мають бути максимально прозорими.

Я, зокрема, звертаю увагу стосовно Міністерства оборони. Було б дуже доцільно, якби бюджетний комітет підтримав, щоб у загальному балансі оборонному на види озброєних сил було виписано сума окремими рядками. У тому числі треба підняти фінансування на сьогоднішній день військово-морських сил України, бо на сьогоднішній день вони порівняно з фінансуванням Російського чорноморського флоту є просто в жалюгідному стані. Якщо ми дійсно прагнемо реформування силових структур до європейських стандартів, то максимально прозорими мають бути силові... бюджети силових відомств. Таким чином, це буде підтвердження слів реальними конкретними кроками.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я прошу  голову бюджетного комітету узагальнюючий виступ зробити і будемо завершувати.

Від Міністерства фінансів є потреба?

 

16:07:18

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні представники уряду! Шановні представники регіонів! В залі залишилось, на жаль, не дуже багато депутатів, але я всіх хотів би подякувати за надзвичайно  професійну, жваву дискусію; за ті побажання, які були висловлені під час обговорення представлення проекту бюджету. Мені надзвичайно приємно, що позиція, яка була заявлена бюджетним комітетом щодо прийняття проекту бюджету, підготовленого урядом до розгляду, получила фактично підтримку. Не було внесено жодної постанови щодо відхилення поданого урядом проекту бюджету. І таким чином,  в наслідок сьогоднішнього обговорення ми вважаємо, що ми можемо  із сьогоднішнього дня  починати кропітку роботу над поданим урядом проектом бюджету. Я запевняю, що ми ці два тижні будемо працювати у надзвичайно напруженому режимі. Вже зараз за два дні надійшло більше 200 звернень народних депутатів, суб'єктів законодавчої ініціативи. І  це лише початок, оскільки зараз це опрацьовується у комітетах, фракціях. За порядком розгляду проекту бюджету в комітеті голови підкомітетів, мої заступники будуть залучати до роботи профільні комітети Верховної Ради. У нас є відповідна домовленість про співпрацю із урядом, із Міністерством фінансів. Ми, дійсно, маємо надію, що нам вдасться у відведений Конституцією Бюджетним кодексом термін запропонувати Верховній Раді проект  бюджету для прийняття у першому читанні, який мав би шанси на те, щоб отримати підтримку  Верховної Ради.

Я ще раз хочу подякувати тим, хто виступав, тим, хто направив свої зауваження до бюджетного комітету за активну позицію. І переконаний. що спільно ми здатні суттєво покращити той  проект бюджету, який нам подав уряд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую Петро Олексійович.  Федір Ярошенко, будь ласка.

 

ЯРОШЕНКО Ф.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, шановні присутні...  члени, присутні з регіонів.

Дійсно, сьогодні було жваве обговорення проекту бюджету на  2004 рік. І Міністерство фінансів, уряд намагалися   зробити, щоб  проект бюджету на 2004 рік він був сприятливим і задовольнив всі  потреби, які потрібно було врахувати для громадян України. Але, на жаль, в процесі обговорення, дійсно, ви ще раз побачили, що зусилля  і намагання, які були зроблені, повністю  не досягли мети. І час, який у нас є,  ми далі будемо з Петром Олексійовичем, з Бюджетним комітетом, з депутатами усіма працювати для того, щоб уже на перше читання було дійсно зроблене все можливе, щоб бюджет був прийнятий з урахуваннями, які будуть вами висловлені. І я хочу теж щиро подякувати всіх народних депутатів, тому що ми працювали спільно, керівників фракцій, тому що було багато зроблено і розрахунків, різноманітних зустрічей і з точки зору оптимізації конкретних програм, і з точки зору направленості, і з точки зору законодавчих ініціатив. Дуже багато можна про це казати. Але дійсно факт є, що ви всі прийняли практично одноголосно підтримку бюджету. Тому у Міністерства фінансів і в уряду є велике натхнення, що подальша наша робота ще буде більш активною. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми завершуємо розгляд питання, що стосується представлення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Я просив би керівників депутатських груп і фракцій насамперед Бюджетного комітету, інших комітетів зберегти це натхнення з тим, щоб не пізніше 20 жовтня ви могли розглянути законопроект про Державний бюджет для прийняття його у першому читанні.

Я дякую всім за участь у роботі. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Завтра ми розпочнемо роботу о 10 годині. Завтра - день голосування, день прийняття рішень Верховною Радою України. До побачення.