ЗАСІДАННЯ   ШІСТДЕСЯТ  ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1  липня  2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:02:52

Зареєструвалося -425

У залі зареєстровано 425 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Зараз ще підійдуть народні депутати, які брали участь у засіданні, спільному засіданні від Верховної Ради і представників Кабінету Міністрів.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань на вівторок.

Оголошується до розгляду проект Закону про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення. Доповідач - заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Григорович Капітула. Прошу підготуватися Руденку Геннадію для співдоповіді. Прошу дуже коротко.

 

КАПІТУЛА О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про віднесення ряду населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення. Підготовлений урядом на виконання положень Закону України "Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законопроект підготовлено за поданням Волинської та Рівненської обласних рад та на підставі експертних висновків про радіологічний стан територій населених пунктів, які передаються до зони гарантованого добровільного відселення. При підготовці законопроекту експертами було обгрунтовано можливість переведення населених пунктів Рівненської та Волинської областей із зони безумовного обов'язкового відселення до зони гарантованого добровільного відселення і можливість подальшого проживання населення на цих територіях.

У разі переведення вищезазначених населених пунктів до  зони добровільно гарантованого відселення, створюються умови для фінансування розвитку виробничої і соціальної сфери, сприяння стабілізації економічної ситуації в регіоні, розвитку підприємницької діяльності,  підтримці функціонуючих підприємств, закладів тощо.

Оскільки, на сьогодні згідно чинного законодавства  будь-яка господарська діяльність на цих територіях заборонена. Кошти, які передбачувалися на відселення можуть  бути спрямовані на відродження інфраструктури регіону, реабілітації сільськогосподарських угідь,  погашення заборгованості по соціальним виплатам тощо.

Станом на 1 січня 2003 року  в населених пунктах Волинської області, ........та Прилісному проживає 923 сім'ї -  це 3 тисяч 208 осіб, в тому числі 898 дітей.  В Рівненській області Великі озера, Великий Черемель, ............. та Шахи - 349 сімей - це 1 тисяча 181 особа, в тому числі 293 дитини. Для повного відселення 1272 сімей з врахуванням вимог чинного законодавства необхідно передбачити кошти в обсязі більше 250 мільйонів гривень в  цінах 2002 року.

За замовленням міністерства було підготовлено відповідну програму і  у відповідності з цією програмою для того, щоб .......нормальні умови прожиття, здійснення економічної діяльності необхідно порядку 250  тисяч гривень.

На ряду з вищезазначеним законопроектом слід відмітити, що Міністерство екології, природних ресурсів зазначає, що реалізація законопроекту не становитиме екологічної небезпеки. І за висновками Міністерства фінансів реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення видатків  державного бюджету.

Таким чином є підстави стверджувати, що на розгляд сесії Верховної Ради України  подається обгрунтований, науково виважений, узгоджений  у відповідності чинному законодавству законопроекта. Дякую за увагу.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Ми за скороченою процедурою йдемо. Співдоповідає голова Комітету з питань екологічної політики... секретар комітету, да? Будь ласка, Юрію Петровичу. Доповідає секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Соломатін Юрій Петрович.

 

16:07:18

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, проект Закону України про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення підготовлений у відповідності до вимог законів України про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Прийняття цього закону є необхідним кроком до підвищення ефективності соціально-економічних та економічних заходів на радіоактивно забруднених територіях, поступового розвитку виробничої і соціальної сфер у цих населених пунктах, стабілізації економічної ситуації в регіоні, розвитку підприємницької діяльності, підтримки функціонуючих підприємств тощо.

У висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зроблені зауваження, проте запропоновано проект прийняти за основу.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування пропонує зняти з розгляду зазначений законопроект. Але, на думку нашого комітету, така пропозиція є не досить вмотивованою.

Враховуючи результати експертної оцінки, економічне обгрунтування проекту закону, Комітет екологічної політики вважає, що прийняття законопроекту сприятиме підвищенню ефективності захисту населення шляхом впровадження системи заходів, які відповідають сьогоднішнім умовам проживання у деяких населених пунктах Волинської та Рівненської областей, та пропонує Верховній Раді України підтримати його та прийняти за основу з подальшим доопрацюванням  в комітеті. За висновками Міністерства фінансів України  реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення видатків державного бюджету, бо належне  фінансування  по реабілітації території вже передбачено у державному бюджеті 2003 і передбачено планами роботи діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Комітет пропонує підтримати законопроект. У той же час ми вважаємо, що необхідно законодавчо гарантувати населенню.................. території, виконання заходів  з реабілітації території. Тому ми пропонуємо при підготовці проекту до другого читання врахувати ці конкретні заходи.

І останнє. Вже неодноразово наголошувалось багатьма нашими колегами депутатами про необхідність прийняття національної  програми  по реабілітації радіоактивно забруднених територій. Цей закон має стати першим кроком у виконанні цієї програми, яка ще  має бути прийняти.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка, переходимо до обговорення, слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу, наступний Черняк, якого немає. Так, треба ж записуватися.

 

16:10:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність",  "Наша Україна".

Шановні народні депутати, законопроект, я із здивуванням взнав про те, що  були пропозиції про зняття цього проекту закону. І я вважаю, що ті пропозиції про зняття проекту закону про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення. Так от думки про те, що вони треба відхилити цей законопроект, є шкідливими для держави Україна. З чого я виходжу? Я виходжу з того, що  села Глузія, Прилісне Маневецького району Волинської області, Великі озера, Великий Черемиль, Різке і Шахи  Дубровицького  району Рівненської області мають мати більший захист їх населення. Воно має право покинути радіаційно забруднені території, якщо хочуть бачити так своє майбутнє люди. І держава зобов'язана надати їм допомогу в цьому.

Разом з тим, держава має, відповідно до статті 22 Конституції України, і тим людям забезпечити, які там залишаться, можливість оплати і компенсацій, які встановлені законодавством. Тобто, за тими громадянами, які на момент зміни статусу цих населених пунктів будуть проживати в них, мають бути збережені попередні пільги і компенсації. Тому що Конституція не допускає звуженням змісту і обсягу існуючих прав і свобод.

Саме з огляду на те, що радіаційне забруднення територій негативно впливає на здоров'я людей, то переведення до третьої зони територій, на яких розташовані ці населені пункти, гарантуватиме бажаючим на відселення право на здоров'я, знову ж, конституційне право на здоров'я.

Я взагалі думаю, що цей закон треба прийняти в першому читанні, і на цій же сесії треба прийняти і в другому читанні, можливо, через четвер,  він дуже маленький, невеличкий. Якщо врахувати ті поправки, які пропонував тут комітет.

Тому, шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, звертаю увагу уряду, давайте переселяти не людей, не туди, куди ми весь час переселяли, де все-таки є зона Чорнобильської катастрофи, а переселяти їх, якщо витрачаємо державні кошти, туди, де сьогодні порожніють села, і в Центральній Україні, і на півдні України, там сьогодні ми можемо зберегти наш  український генофонд. Я за прийняття цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Володимира Черняка - Володимир Яворівський. Наступний Шкіль.

 

16:13:51

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна президія, шановні колеги, шановні виборці, які нас сьогодні слухають!

Сьогодні є нагода хоч трішки повернутися до тієї катастрофи, до тієї трагедії, яку пережила українська нація, український народ. І зафіксувати той факт, що поруч із Чорнобильською трагедією, розвивається інша трагедія. Це трагедія забуття.

Я пригадую початок 90-х років, коли я тоді очолював постійну комісію з питань  Чорнобильської катастрофи, коли ми приймали ці закони, які діють і сьогодні. Яка все-таки  була величезна увага і влади, і всіх буквально структур, і місцевої влади до гостроти катастрофи яка  пронеслася над головами нашого народу.  На превеликий жаль, ми повинні сказати, що сьогодні це все майже все пішло  забуття. Я підтримує цей закон і буду голосувати за нього. І добре, що ми доповнюємо і розширюємо цей ареал потерпілих людей.

Але з іншого боку, поклавши руку на серце, я можу сказати, що ми просто поповнимо ще кільканадцятьмя тисячами  людей, які  будуть ходити нарікати, які будуть говорити про те, що їм не виплачують ті пільги, які їм належаться за законами.

Я щойно повернувся з Кіровоградської області. На кожному кроці підходять люди і  скаржаться на те, що їх абсолютно забули.

Друга проблема, про яку мусимо сьогодні говорити, це проблема псевдоліквідаторів. Сьогодні намножилося стільки псевдоліквідаторів, що їх зараз набагато більше ніж тих хто справді пройшли через це чорнобильське пекло.

 Кожен чиновничок, який має сьогодні печатку, має доступ до книги наказів вже давним давно  оформив собі  ліквідаторський документи, відрядження, у бухгалтерії обов'язково нарахували  йому ще у  купонах, нарахували ті гроші і він сьогодні це посвідчення має.

 Нам вдалося виявити факти, коли  скажімо, працівники профспілок, профспілки культури в ті дні, коли вони відпочивали на "Золотих пісках" , вони собі записали, що  в ці дні вони перебували в Чорнобилі.

 Сьогодні українська економіка, український бюджет не може цього витримати. Я звертаюся до вас,  шановний колего, заступник міністра надзвичайних ситуацій, ну, робіть щось, вичищайте. Тому що сьогодні сталося так, що той бідний водій, якому голова колгоспу упихнув пляшку горілки і десяток яєць і погнав його туди в Чорнобиль, він не має жодного  документу, тому що не було ні наказу, нічого. А натомість кожен чиновничок сьогодні і отримує ці всі пільги. Ми повинні думати про це.

І останнє, що я хотів сказати. Давайте перестанемо говорити, це несерйозно, ненауково про ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи. Сьогодні чесно говорити про адаптацію українського народу до тих умов, які ми сьогодні маємо. Ще раз кажу, ми повинні при складенні бюджету дуже чітко прорахувати, є ці пільги у нас чи немає. Народ стомився від цих паперових пільг.

Через те, звертаюся до вас ще раз. Я проголосую за цей закон. Але з іншого боку, я ще раз скажу, я абсолютно переконаний, що ми поповнюємо армію незадоволених людей, які будуть писати нам, депутатам, ці скарги, і ми нічим їм допомогти не зможемо.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Будемо завершувати.

 

16:17:22

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко. Я вам скажу відверто, шановні колеги, що дійсно треба чим більше для тих, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи, тим менше ми будемо мати гріха і перед нашими виборцями, перед українським народом і перед Богом зрештою.

Оцей закон, він складається з п'яти рядочків, які ми хочемо тут зараз обговорювати. Я думаю, що не предметом має бути обговорення цей закон, а предметом обговорення має бути те жалюгідне становище, в якому опинилися люди, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Ця катастрофа дійсно вона відклала відбиток не тільки на ті регіони, про котрі ми говоримо, але у першу чергу вона відклалася на них. Але ми мусимо наголосити на тому, що зараз, на сьогоднішній момент держава практично вже полишила на самоті і Чорнобиль і Чорнобильську катастрофу, тобто її наслідки, і все, що звідси витікає.

Звичайно, можна нарікати на Захід, який не фінансує перекриття, не фінансує дослідження того, що там відбувається в Чорнобилі. Але давайте згадаємо, хто проявив ініціативу і зупинив Чорнобильську АЕС, і після того почав вимагати давайте нам за це кошти на саркофаг, на закриття тих  дірок в бюджеті, які утворилися внаслідок зупинки Чорнобильської АЕС. Звичайно, це був гуманний акт, але кожний гуманний акт тягне за собою не подяку, а невдячність.

І ось так само цим законопроектом, якщо ми його приймемо, а ми приймемо, я переконаний, я закликаю всіх вас проголосувати за нього, закон, тобто цей закон не вирішить питання, він тільки його наголосить. Я не даремно показав, який маленький цей закон, подивіться, яка колосальна Пояснювальна записка, на двох сторінках дрібного тексту Пояснювальна записка чому ми це мусимо говорити про гарантовані зони добровільного відселення.  Тут наголошено про те, скільки іде відселень, скільки законів прийнято - про статус соціальний громадян, про правовий режим територій, які зазнали, і таке інше, перераховуються обгрунтування, але обгрунтування  має бути тільки єдине - це те, що ми мусимо рятувати генофонд нації. А він, повірте,  через чорнобильську катастрофу підірваний і продовжує підриватися, тому що жодних серйозних заходів вжито не було, ми тільки латаємо, ми нічого не шиємо у даній ситуації. Ми латаємо ті дірки, які нам залишили, і ми не в стані будемо вже за рік і за п'ять оволодівати ситуацією. Зараз жоден фахівець не може абсолютно обгрунтовано  пояснити, що відбувається під саркофагом  і яка його  доля в подальшому. Яка доля перекриття, скільки він ще витримає?  Так що я думаю, що ми вже заздалегідь  маємо готувати закон про те, як захищати всю територію  України від повторного чорнобильського вибуху. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Сідайте, будь ласка. Слово надається Кухарчуку, наступний - Соломатін.

 

16:20:38

КУХАРЧУК М.А.

Шановні народні депутати, я думаю, що не треба так однозначно відноситься до цього закону. Дуже погано, що ми розглядаємо такий закон по скороченій процедурі, адже є дуже багато запитань. Перш за все, це йде з ініціативи населення, яке постраждало, чи з ініціативи влади? Адже ви знаєте, що останніми роками все більше мусуються думки про те, що необхідно скоротити зону чорнобильської трагедії, так як немає державних коштів.

Друге. Треба дати відповідь і на те запитання: яка сьогодні заборгованість по виплатах пільг і компенсацій допустимо в чорнобильському районі? Якщо говорити, що це приведе до розвитку інфраструктури села, то треба дати відповідь на конкретні питання: скільки ФАПів? дитячих садків побудовано в  Дубровицькому районі за останні роки? А факти кажуть так, що половина з них закриті. Так що це дасть? І ви чули в доповіді заступника міністра, що всього необхідно для виконання цієї програми 250 тис. гривень. Це - 120 гривень на душу населення по двох областях. Можна щось зробити по відновленні землі, по зниженню рівня радіації і так дальше.

І тим більше, ви знаєте, що щоб перевезти з одного стану ці населенні пункти в інші, то виплати будуть не 50 процентів середньої заробітної плати, а 40 процентів. Давайте над цим подумаємо. Мені здається, що це перший крок до того, щоб обмежувати радіоактивно забруднені зони. Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:22:23

СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую.

Юрій Соломатін, секретар Комітету з питань екологічної політики. природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Шановний Володимире Михайловичу, так сталося, що вранці я не зміг виконати доручення свого комітету і проголосити заяву. Я використаю ті хвилини, які у мене є, на виконання цього доручення.

Заява Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи: "Ситуація, яка склалася навколо проблем подолання наслідків чорнобильської катастрофи, давно викликає у нас серйозне занепокоєння, и члени комітету про це неодноразово заявляли.

Однак сьогодні всупереч рекомендаціям учасників парламентських слухань "17 річниці Чорнобильської катастрофи: досвід подолання" Кабінетом Міністрів України активно порушується питання розпорошення системи комплексного захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по різних міністерствах. Іде цілеспрямоване розмивання відповідальності за цю справу.

В умовах існуючих недоліків, які мають місце у вирішенні питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, ускладнення та погіршення умов отримання компенсацій та надання пільг, забезпечення житлом, оздоровлення та медичного захисту підвищує соціальну напругу серед постраждалого населення, що під час здійснення політичної реформи в країні та напередодні виборів є, на нашою думку, є серйозною політичною помилкою з боку уряду України.

Враховуючи рекомендації парламентських слухань, комітет звертається до Президента України, Прем'єр-міністра України терміново  до початку нового бюджетного року вирішити питання створення Державного комітету з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який би став головним об'єднуючим підрозділом у державі у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, вирішення проблем Чорнобильської АЕС. Створення такого державного органу дасть можливість функціонувати в системі місцевих органів виконавчої влади, як це було раніше, самостійних головних управлінь, окремих управлінь, а в районах і містах обласного підпорядкування управлінь, які будуть основними ланками у сфері вирішення проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, що безумовно матиме позитивні наслідки. Реалізація цих питань може бути здійснена у межах існуючої граничної чисельності фонду оплати праці працівників та видатків на утримання МНС України, облдержадміністрації, райдержадміністрації і міськвиконкомів.

З метою підвищення ядерної безпеки, забезпечення надійного контролю над експлуатацією ядерних об'єктів комітет також вважає за доцільне створення Державного комітету по використанню атомної енергії. Дякую за увагу і прошу вважати нашу заяву, як колективний депутатський запит від  нашого комітету. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд  проекту закону про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення  завершено. Рішення будемо приймати відповідно до Регламенту, в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про державний захист  працівників суду і правоохоронних органів щодо уповноважених осіб державної комісії  з цінних паперів та фондового ринку".

Доповідач голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олег Миколайович Мозговий.

Співдоповідач буде виступати Малиновський Олексій Петрович. Прошу підготуватися, Олексій Петрович.

 

МОЗГОВИЙ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати.

 Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України "Про державний захист працівників суду і  правоохоронних органів" підготовлено урядом відповідно до Указу Президента України про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України.

 Одним з пріоритетних напрямів діяльності державної комісії з цінних паперів та фондового ринку- є створення умов для сприятливого правового клімату функціонування фондового ринку шляхом  захисту прав із законних інтересів інвесторів, запобігання правопорушень на ринку цінних паперів, а в разі виявлення цих правопорушень оперативного всебічного їх розслідування та розробки норм законодавства, які б неуможливлювали їх виникнення.

Відповідно до статей 8.9. до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України"  уповноважені особи комісії мають проводити в межах наданих повноважень  розгляд справ   правопорушення чинного законодавства, а в разі виявлення правопорушень законодавства щодо цінних паперів застосування санкції.

 Уповноваженими особами комісії, які здійснюють зазначені функції - є голова комісії, шість членів комісії та 26 керівників територіальних управлінь Державної комісії з цінних паперів.

При здійсненні  уповноваженими особами комісії перевірок учасників  фондового ринку щодо дотримання ними вимог чинного законодавства виявляються порушення стосовно неправомірних переходів прав власності, порушення в діях професійних учасників ринку цінних паперів, порушення,  які містять склади злочинів, за  які передбачена кримінальна відповідність, і по яким матеріали відправляються до правоохоронних органів.

До відома. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку у 2002 році було проведено тисячу 217 перевірок і ревізій та контроль за реєстрацією акціонерних товариств на зборах 307 акціонерних товариств, 507 перевірок були проведені у позаплановому режимі, із них, за зверненнями органів прокуратури 110 перевірок,  підрозділами МВС - 76, Служби безпеки - 49. За результатами проведених перевірок  у 2002 році у випадках  передбачених чинним законодавством було складено 6 тисяч 139 актів про правопорушення на ринку цінних паперів, що були виявлені під час проведення перевірок, за яким було порушено та розглянуто справи про правопорушення та накладені відповідні передбачені законодавством санкції.

Крім цього, за наслідками контрольно-ревізійної діяльності було надано 5 тисяч 669 обов'язкових до виконання розпоряджень про усунення виявлених порушень діяльності учасників фондового ринку. Застосування до порушників уповноваженими особами комісії санкцій завжди тягне за собою негативні для них наслідки, наприклад, фінансові шляхом накладання  штрафу. Сума сплачених штрафів у минулому році склала 3 мільйони 338 тисяч  583 гривні, позбавлення можливості займатися професійною діяльністю на ринку цінних паперів  шляхом анулювання ліцензій, обмеження прав власності шляхом зупинення обігу цінних паперів.

Таким чином, виконання уповноваженими особами комісії вищевказаних обов’язків  щодо здійснення контролю за учасниками ринку цінних паперів пов'язано з ризиком для їх та їхніх близьких, родичів, життя, здоров'я, майна, житла.

Реалізація вказаного законопроекту потребує деяких матеріальних витрат за рахунок Державного бюджету, джерелом покриття яких можуть служити штрафи, які відповідно до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів накладаються уповноваженими особами комісії та стягуються до Державного бюджету.

Встановлення системи особливих заходів державного захисту уповноважених осіб комісії від перешкоджання виконанню покладених на них обов'язків забезпечить можливість уповноваженим особам комісії з меншим ризиком для їх та їхніх близьких приймати за результатами розгляду справ про правопорушення об'єктивні та виважені рішення.

Таким чином, вказані зміни до закону служитимуть вдосконаленню правових, економічних та організаційних засад з державного регулювання Фондового ринку України, а відтак прискоренню економічних реформ, підвищенню ролі Фондового ринку у процесі залучення інвестицій в економіку України.

Слід також зазначити, що дія Закону про державний захист працівників суду і правоохороних органів уже поширюється на контролюючий орган виконавчої влади : Антимонопольний комітет України, який, як і комісія, безпосередньо бере участь у розгляді справ у всіх інстанціях, у провадженні розслідування справ про правопорушення.

Проект Закону України про внесення змін, доповнень до Закону України про державний захист працівників суду і правоохоронних органів погоджено з усіма зацікавленими відомствами, головою Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та профільним комітетом. Просимо підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, Олег Миколайович.

Будь ласка, Олексій Петрович Малиновський, член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

16:31:17

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Шановні колеги, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув законопроект за номером 2423 про внесення змін до Закону України про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Законопроектом пропонується внести зміни до закону з метою включення до кола осіб, що підлягають державному захисту, відповідних уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку України.

Комітет підтримує цей законопроект і просить депутатів проголосувати за нього в першому читанні. Хотів би тільки застерегти всіх нас, хто зацікавлений в цьому законопроекті, не треба - просто закликаю всіх - плутати сам стан на Фондовому ринку з тими працівниками, які працюють у цьому Фондовому ринку. Дійсно,  вони вимагають і потребують негайного державного захисту. Комітет пропонує підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь, співдоповідь закінчено. Юрій Анатолійович Кармазін, що будемо робити з цим законопроектом? Давайте зразу, пропонуйте, щоб і КРУ захищали, потім і Фонд державного майна, і всіх інших давайте запишемо.

 

16:32:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу!

Я просто приклоняюся, що ви вже так почали розумітися на законодавстві, Володимире Михайловичу, як Голова Верховної Ради. Тому що справа дуже серйозна. Справа в тому, що цей закон, з одного боку, потрібен, а, з іншого боку, там не 32 особи він буде захищати. А інакше для 32 осіб він не має просто змісту. Був випадок по вбивству Анатолія Ромашка, тиск, який чинився і чиниться на працівників комісії. Але хіба нема тиску на народних депутатів України? Вам це не відомо!? Чи не відомо це Президенту!? Кожен день і по кілька разів на день! Чи нема тиску на членів їх сімей!? Чи нема тиску на членів, працівників Контрольно-ревізійного управліня!? Чи не заставляють їх переписувати акти!? Подивіться, що по Одесі переписані акти повністю Контрольно-ревізійного управління, по місту, де йшла перевірка по міськвиконкому! Міської ради. Подивіться, як по іншим речам переписують. І як погрожують, і як купують, і як все інше робиться.

Тому цей закон, якщо його приймати і розповсюджувати на Державну комісію з цінних паперів, то треба розповсюджувати також дійсно і на представників Фонду державного майна, і на багатьох-багатьох контролюючих , представників контролюючих служб і органів. І це буде і санепідемстанція, і там є ще дуже серйозні питання, і це буде дуже багато органів і служб, які треба робити. Тому що ми не можемо забувати, що законом передбачено, про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, де ще працівники територіальних відділень за письмовим дорученням голови відповідного територіального управління органу комісії  будуть проводити перевірки, на них  тиск. Як ви будете захищати? Ніяк. Захистимо тільки керівництво. Тому, мабуть, треба говорити сьогодні про державний захист народу України, а цього немає. Якщо цього немає, то включати туди всі по черзі правоохоронні органи є  просто   несерйозним з точки зору законодавчої техніки і конституційних вимог щодо рівності прав  перед законом.

Щодо того, що є особливості у голови комісії, у заступників, які приймають найбільш серйозні рішення,  можливо,  що до них треба включити їх сюди, а безкінечно  це розширювати це коло неможливо, ми і так розширюємо їх за рахунок того, що  збільшуємо кількість суддів, кількість інших працівників правоохоронних органів. І сьогодні  якраз ці законопроекти будуть. Тому отут я б  хотів, щоб таке рішення ми прийняли. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, будь ласка, фракція "Наша Україна".

 

16:35:38

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Мені теж, як і попередньому виступаючому, колезі Кармазіну, трохи дивно цю постановку питання, як вносить у своєму законопроекті Кабмін. Почнемо з того є конкретна назва самого базового закону і структура, яку пропонується ввести як один із суб'єктів, об'єктів дії цього закону, фактично нами у такому випадку по суті закріпляється за нею статус правоохоронної, ну вибачте, або судової влади.  Трошки давайте адекватно  реагувати на ті речі. Прирівняні особи мають всеодно розглядатися в іншому відповідному адекватному законі.

Щодо цієї комісії Фондового ринку. Як вже було сказано, у нас є не менш загружені  категорії, я не знаю, як по фондовому ринку, але я вам  можу наводити приклад, якою в Криму вбивали  інспектора з енергонагляду, коли на центрі України, тут недалеко від Києва вбивали  інспектора з водонагляду, яких... коли вбивають людей, пов'язаних там з охороною природи, екології, будь-яких інших питань. Двайте тоді, дійсно, на всіх поширювати, що це є  за таке унікальне, спеціальне виділення  однієї структури. Якщо іде мова про те, що  частина людей з цієї структури веде серйозні розслідування, які чимось можуть загрожувати їхньому життю. В цьому випадку можна окремими спеціальними рішеннями за ними закріпляти охорону на час цих розслідувань. Можна у крайньому випадку обдумати питання про те, що, якщо там є служба, яка веде розслідування ( до цього окремо ще зараз вернуся), для членів цієї служби, які безпосередньо зав'язані на ........розслідування, для них ввести систему  державного захисту і охорони. Хоча це теж виглядає в нашій нинішній ситуації в Україні не достатньо логічно. Більше того, закони про державний захист у нас, в Україні, виконуються взагалі дуже і дуже специфічно. Я  приведу приклад, буквально, з  позавчорашнього дня, коли у неділю  11 народних депутатів, яких сьогодні так згадував активно Нестор Шуфрич, під час виборів були поставлені під дуже  жорстку загрозу, під погрози криміналітету, перебували на дільницях, про які в місцевій міліції була інформація, що ніби-то вони заміновані, і ніхто навіть не ........ про це повідомити депутатів впродовж півтори години. Так що давайте спочатку вирішимо з тими питаннями, які вже передбачені в законах.

І тепер останній пункт, для мене значний. Ми будуємо правову державу, де все вирішується через суд, чи ми кожній абсолютно організації  дамо можливість розслідувати і карати? Якщо  Комісія з фондового ринку знаходить якісь порушення, передбачає, вона може перевірити ці справи, але санкції повинен приймати врешті-решт суд. І мені    здається, що до цього пункту ми повинні в майбутньому вернутися, і тоді ми матимемо, дійсно, напрямок на вибудову держави. А закріпляти  де-факто навіть через такі додаткові ухильні шляхи статус поліцейської держави  через ці перевіряючі, контролюючі сервісні організації, вибачте,  мабуть, не варто. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

16:38:39

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би, звичайно,  наголосити на тому, що захищати треба, треба захищати всіх державних посадових, службових осіб, але все це треба робити в міру. Я представляю, властиво, той комітет, який розглядав це питання у себе на засіданні. Ми підтримали, але ви розумієте, я і тоді наголошував і зараз: є застереження. Звичайно, можемо тут підтримати і в сесійній залі для того, щоб захищати представників фондової біржі. Але давайте захищати тоді вже всіх людей, робота котрих пов'язана з хоча би мінімальним ризиком.

От ви собі уявіть, уже було наведено приклад достатньо влучний: як почувають себе ті люди, які ходять знімати дані з лічильників у людей, які не мають можливості не те що оплатити, а навіть подумати про оплату тих послуг, які їм надать? Як вони підставляють себе? То давайте собі уявимо картину: приходить "Беркут", приходить туди загін спеціального призначення "Беркут", приходить туди працівник, який буде знімати покази лічильників. Яке відчуття буде у тієї людини, яка має платити за це? Значить, вона оплачує тепер не тільки послуги електромережі, яка надала їй це, але і тих людей, які охороняють того, хто знімає покази.

Тому тут не можна доводити ситуацію до абсурду. Звичайно, кожний працівник має бути захищений. Працівник на заводі має бути захищений від свавілля дирекції, працівник вищого учбового закладу має бути захищений від свавілля свого начальства, але так само будь-який інший працівник, який відстоює державні інтереси, має бути захищений від того, коли він. захищаючи державні інтереси, ставить своє життя під загрозу.

Я розумію ініціативу. Я бачу навіть тут рішення головного управління Верховної Ради при цьому, що треба підтримати законопроект у першому читанні, може бути він взятий за основу. Я знаю, що він легко пройде сесійну залу. Але я наголошую на тому, що ми не маємо права законодавчий орган перетворювати на структур, яка обслуговує ті чи інші функції. Ми не маємо права зараз у цій момент говорите, що так, ми не можемо не проголосувати і не підтримати цей законопроект, бо тим самим ми підставим життя людей. Скільки разів життя людей вже підставлялося?

І це про неодноразово говорилося тут постфактум. Просто не можемо і не маємо ми права довести... Давайте захищати всіх: податкових інспекторів, давайте захищати працівників райспоживспілки і так дальше - всіх захищати, тому що всі вони знаходяться під пресом людей, населення, народу, бо народ не задоволений існуючим станом, не задоволений владою, скільки .............владою цей режим би не захищали. Від незадоволення захистити не можна. Незадоволення треба долати шляхом будівництва нормальної правової цивілізованої держави.

Я до вас зі зверненням. Просто зрозумійте, подібні законопроекти вони в даний момент ставлять Верховну Раду в незручне положення. Не захистивши вас, ми не можемо пізніше з вас же питати про вашу роботу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (щодо уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку). Завершення. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення у день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду. Доповідач - перший заступник Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Михайло Васильович Корнієнко. Підготуватися голові комітету Володимиру Романовичу Мойсику для співдоповіді. Прошу дуже стисло, Михайло Васильович.

 

КОРНІЄНКО М.В. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляду виноситься проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду. Законопроект розроблено з метою посилення контролю та запобігання вчиненню злочинів особами, які знаходяться під адміністративним наглядом та приведення норм Кримінального кодексу України і Кодексу України про адмінпорушення у відповідності із Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, які звільнені з місць позбавлення волі".

Особам, стосовно яких встановлено адміністративний нагляд у місцях позбавлення волі, як правило це людин із значним кримінальним досвідом. І під час відбування покарання  вперто не бажали стати на шлях виправлення та залишаються небезпечними для суспільства.

Минулого року ................. виконання покарань звільнилося майже 10 тисяч таких осіб. У цьому році 4,5 тисячі осіб. Практика показує, що значна кількість таких осіб до 12 відсотків не прибуває до визначеного місця проживання. Ці особи не стають на облік в Органах внутрішніх справ і нерідко, гастролюючи по регіонах держави, продовжують займатися кримінальну діяльністю.

У 2002 році раніше ............ особами скоєно  62 тисячі злочинів. У цьому році майже 30 тисяч злочинів, це складає 18 відсотків від усіх скоєних злочинів.

Порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду регулюється законом України про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення  волі. Стаття  9-та  цього закону "Обов'язки піднаглядних" передбачає, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, після звільнення з місць позбавлення волі зобов'язана прибути в обране нею місце проживання у визначений виправною установою термін і зареєструватися в органі внутрішніх справ.

У статті 395-й Кримінального кодексу відповідальність за  ухилення від  реєстрації не виписана. У зв'язку з чим Міністерство внутрішніх  справ України пропонує доповнити диспозицію цієї статті Кримінального кодексу, яка встановить кримінальну відповідальність за несвоєчасну реєстрацію в органах  внутрішніх справ. З цих же міркувань пропонується внести зміни до статті 187 адміністративного кодексу, встановивши відповідальність за злісне, систематичне порушення правил адміннагляду, як це передбачено статтею  11 закону України про адміннагляд за  особами, звільненими  з місць позбавлення волі. Аналіз показує, що  у зв'язку з відсутністю цієї норми, дієвого впливу на осіб, які злісно порушують правила адміністративного нагляду, не існує. Про це говорить правозастосовча практика. За порушення правил адміністративного нагляду протягом  минулого року до адмінвідповідальності було притягнуто майже  40 тисяч осіб, у цьому році 22 тисячі. Водночас майже третина  адміннаглядних притягувалася до адміністративної відповідальності протягом року більше двох разів. А 357 осіб по 7 і більше разів. Тому нами запропоновано доповнити статтю 187 Адмінкодекса частиною другою, посиливши відповідальність за злісне порушення правил адміністративного нагляду, зокрема із застосуванням адміністративного арешту.

Внесення запропонованих змін позитивно вплине на  стан профілактики рецидивної злочинності та  стане подальшим кроком в удосконаленні правового підгрунтя, забезпечення громадської безпеки у державі. Прийняття зазначеного проекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету. Просимо підтримати цей законопроект і прийняти його за основу у першому читанні.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам Михайло Васильович. Сідайте, будь ласка. Володимир Романович Мойсик, голова Комітету  з питань  законодавчого забезпечення, правохоронної діяльності.

 

16:46:12

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Комітет підтримує зазначений законопроект і відзначає, що внесення змін до статті  395 Кримінального кодексу України, диференціює відповідальність кримінальну і адміністративну, пов'язану з адміннаглядом за особами,  звільненими з місць позбавлення волі.

З прийняттям цього закону,  якщо він і буде прийнятий, до кримінальної відповідальності будуть притягуватися лише особи за вчинення трьох порушень: самовільне залишення місця проживання особою, яка перебуває під адміннаглядом; неприбуття до місця проживання або прибуття до місця проживання і нереєстрація в органі внутрішніх справ.

Так що закон потрібний і він приводить Кримінальний кодекс у відповідність до Закону про адміннагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Романович, дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записались. Юрій Анатолійович Кармазін відкриває дебати. Підготуватись Тарасу Чорноволу.

 

16:47:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Я знову звертаюся до Прем'єр-міністра України Януковича. Пане Янукович, якщо ви мене коли-небудь почуєте чи вам скажуть, що ось є такий Кармазін і ставить питання про некомплексний підхід до змін законодавства.

Ви знову сьогодні пропонуєте зробити зміни тільки до однієї статті Кримінального кодексу України і все.

Хіба це комплексний підхід?!  Я вважаю, що так підходити до часу законодавців не можна і далі відволікати нас. Ми говоримо про систематизацію, кодифікацію всього чинного законодавства.

Я розумію, що не в цьому вина заступника Держсекретаря пана Корнієнка, ні його вина, він доповідає закон тільки той, який він вважає за потрібне, що треба підтримувати за рішенням уряду, але комплексність підходів - це питання уряду. От через те у нас і робиться в державі нелад, що відсутній взагалі якийсь комплексний підхід.

Цей проект закону - про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, - в цілому заслуговує на підтримку, раз уже він сьогодні обговорюється. Але я вважаю необхідним звернути вашу увагу на ту колізію, яка є між положеннями Кримінального кодексу України і Кодексу законів про адміністративну відповідальність.

Що я маю на увазі? Визначені в статті 395 Кримінального кодексу України діяння охоплюються поняттям: порушення правил адміністративного нагляду, за яке встановлено адміністративну відповідальність. Встановлено її в статті 187-й Кодексу про адміністративні правопорушення.

Таким чином, сьогодні існує ситуація, коли за одні і ті ж діяння, а це: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, неприбуття без поважних причин до обраного місця проживання, нереєстрація в органах внутрішніх справ - одночасно є склад як кримінально-карного злочину, так і склад адміністративного правопорушення.

Що робити в такому випадку? Тут треба узгоджувати ці позиції і зараз, прийнявши законопроект за основу в першому читанні, подалі його доопрацьовувати, з тим щоб вичистити зараз Кодекс про адміністративні правопорушення, де повністю виключити можливі колізії, які зараз є.

Ніякого ефективного впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, іншого, ніж встановлення адміністративного нагляду, ще в світі не придумано. Тому я думаю, що закон треба приймати, але доопрацьовувати саме в тому напрямку, щоб не було колізій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна". Андрій Шкіль наступним буде виступати.

 

16:50:53

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Знаєте, оце знову типова історія з урядовими законопроектами. В мене іноді виникає відчуття, що там навіть над одним законопроектом працюють двоє спеціалістів, які навіть не дивляться на кінцевий текст закону, коли права рука не знає, що робить ліва рука.

Два кодекси. Одним законопроектом пропонується внести зміни до цих двох кодексів. Я ще розумію, коли  в великому об'ємі законодавства можна десь внісши одні якісь  поправки не врахувати проблеми, які виникнуть десь в інших законах. Коли в одному невеличкому тексті фактично створюється і колізія, і повна неспівповідність і покарань, і невідповідність абсолютна із формулювань навіть в тому числі. Формулювання яке йде до статті 395 Кримінального кодексу України достатньо вичерпно, нормально виписано, як на мене, воно заслуговує на увагу.

Чому тоді би не виписати аналогічно ті формулювання для статті 187  Адміністративного кодексу України і чому би тоді не визначити все-таки в статті Кримінального кодексу хоч один пункт яким можна визначати чому ті діяння мають розглядати саме, як кримінальна відповідальність, а не адміністративна. Щоби не пускати волюнтаризм  при якому  будь-хто, хто матиме  до цього можливості буде сам визначати на свій розсуд чи людину відправити на 6 місяців арешту засудити чи  людині дати там штраф, там три неоподаткованих мінімуми.

Вибачте, це дійсно  занадто велика неадекватність і такі речі не повинні проходити.

Я розумію, що дійсно нагляд мусить бути, дійсно єдиний нормальний шлях за закон можна буде голосувати. Але  я теж тут прошу,  закон дуже короткий і  простий, і тому може виникнути спокуса проголосувати відразу в цілому.

Я би проголосив проголосувати в першому читанні, щоб ми могли все ж таки до другого читання оті колізії прибрати. Ну і міністерство і Кабмін, я дуже прошу, на наступне ну хоч чуть-чуть  професійніше підходити. Такий дикий непрофесіаналізм він просто вражає і  він елементарно ображає депутатів.

І ще маленьке зауваження, коли ми говоримо про відповідальність за порушення  адміністративного нагляду , все ж таки треба врахувати його особливості можливого форс-мажору. Коли людина не змогла приїхати , не могла зареєструватися, або відповідні органи внутрішніх справ навмисно чинять їй перешкоди реєстрацією чи відмітками для того, щоб  зайвий раз покарати, засудити. Ті речі треба відмічати, тому що інакше ми  будемо знову ходити без вини винуватими. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Нечипоруку.

 

16:53:32

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція  Блоку Юлії Тимошенко,  Українська національна асамблея.

Я хотів би, звичайно, наголосити на тому, що законопроект був  обговорений на комітеті, я і тоді висловлював застереження не до цього конкретно законопроекту, а до  здійснення адміністративного нагляду загалом. Бо ви розумієте, у нас завжди це буває палиця з двома кінцями. От, коли необхідно не здійснити адміністративний нагляд, він не  здійснюється. Зокрема,  був процес відомий всім, була акція тобто, коли не відпустили з місць позбавлення волі двох працівників колишніх ЄЕСУ. Там навіть була довідка, у Тимошенка була довідка написана, що він  відбув у Дніпропетровськ для реєстрації. І ніхто не перевірив прибув він в той Дніпропетровськ, зареєструвався, хоча документ був, а він не вийшов навіть  зі своєї камери, він був  переміщений з однієї, мається на увазі камери, в іншу. І ніхто не перевірив, ніхто не поцікавився, хто виготовив подібний документ, хто його візував, хто його  підписував врешті-решт, бо людина нормальна не підпише, що вона поїхала у Дніпропетровськ, залишаючись у в'язниці. Тому всі ці  покращання якось мені віриться в майбутньому, напевно, потрібні, бо за  нинішніх обставин не використовуються ті, що є.

І наголошу, що тут відмінність в 395-ій статті ..... нереєстрація в органах внутрішніх справ щодо якої встановлено. Тобто тут  ведеться про добровільну чи примусову реєстрацію в тому чи іншому органі. Звичайно, необхідно реєструватися, але знову ж таки наголошу: арешт, шість місяців, я розумію, що треба примусити людину прийти зареєструватися, бо не зареєструєшся - і отримаєш знову термін, а враховуючи, що твої попередні заслуги цього кримінального злочинця, відповідно він може бути там наляканий чи переляканий. Але повірте, все одно це буде відбиватися на тих людях, які не мають кримінального стажу в основному, бо ті, що мають кримінальний стаж і не захочуть реєструватися, їх дуже тяжко буде знайти. Тут ведеться радше про формальний бік справи. Тому я наголошую, що подібні законопроекти, вони виходять з певних потреб: не вдалося в двох. в трьох, в двадцяти, в сорока випадках примусити пройти процес реєстрації, і вже готові поправки до двох серйозних, потужних законів України.

Ну, я хотів би, щоб Верховна Рада не була змушена розглядати подібні, часом не зовсім адекватні законопроекти. Ми підтримуємо, і в комітеті я говорив те ж саме. що доведеться підтримати, тому що знову поставлена оця от вивіска - не підтримаєш, відповідно ти будеш проти того, щоб злочинів ловили і притягували їх до кримінальної відповідальності. Але насправді сам процес адміннагляду, він все ж таки є пережитком Совєтського Союзу, я на цьому наголошую. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Васильович Корнієнко, резюме ваше, будь ласка.

 

КОРНІЄНКО М.В. Я думаю, що, Володимире Михайловичу, треба цей закон підтримати. Я думаю, що всі ті, хто виступив, вони висловились за підтримку. Ну а те, що було по ЄСУ, воно до закону не має відношення до цього абсолютно ніякого. Я просив би підтримати його у першому читанні в четвер. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, будь ласка, я ж оголошував вас. Я просто вибачаюсь, я забув. З місця будете? Володимир Нечипорук, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Мікрофон, будь ласка.

 

16:57:17

НЕЧИПОРУК В.П.

Володимир Нечипорук, 194 виборчий округ, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні друзі! Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду розроблено з метою адміністративного впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі. яким було встановлено адміннагляд, запобігання вчинення ними повторних злочинів та посилення адміністративної відповідальності за злісне порушення правил адміннагляду.

Підтримуючи законопроект в цілому, вважаю за необхідне звернути увагу на існуючу колізію між положеннями Кримінального та Адміністративного законів щодо відповідальності за порушення правил адміннагляду, яка може призвести до складнощів у застосуванні до винної особи того чи іншого закону.

Я не буду далі говорити, займати час, я тільки скажу одне, що із цієї колізії вихід є - це прийняття і підтримка цього закону. Краще, щоб була адмінвідповідальність чим кримінальна. Тому пропоную законопроект прийняти за основу у першому читанні з подальшим його доопрацюванням. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду завершено. Рішення будемо приймати в четвер.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо уточнення окремих положень). Доповідач - перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Цушко Василь Петрович. Будь ласка, Василь Петрович.

 

16:59:28

ЦУШКО В.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я понимаю, что в этом зале часто звучат законопроекта про акцизы, про оборот спирта, алкоголя и других подакцизных товаров. Но тем не менее этот законопроект нужно рассмотреть и принять его в первом чтении для того, чтобы мы смогли обеспечить доходы бюджета в 2004 году.

Я хочу проинформировать вас о том, что после того, как мы осенью приняли поправки к этим законам, на сегодня за май месяц рост по поступлению вот по производству ликеро-водочных изделий почти 16 процентов, виноделия 11 процентов. Это говорит о том, что нам все-таки удается выводить из тени эти отрасли или  эти производства.

Законопроект этот является, подан группой народных депутатом, на самом деле, это согласованный с Правительством законопроект, и он почему согласованный, потому что он поглотил 3 правительственных законопроекта, которые были поданы во исполнение Указа Президента по вопросам монополии на алкогольные напитки, который в декабре был подан, в которых определяется: что такое акцизные склады, как идет регистрации бродильных производств и так далее.

На совместной рабочей группе, которая проводилась под председательством первого вице-премьера Николая Яновича Азарова и председателя Комитета по вопросам финансово-банковской деятельности, было определено, что как один из законопроектов, который необходим для формирования бюджета 2004 года, нужно рассмотреть этот законопроект.

Поэтому ко второму чтению у него поменяется название. Это будет Закон про внесение изменений в некоторые законы, где затрагиваются, конкретно выписываются нормы торговли алкогольными напитками и подакцизными товарами, в которых затрагиваются те нормы, которые уже я назвал: по учету производств, учитываются некоторые вопросы регулирования по выдаче лицензий, а также уточнения по подакцизным товарам. То есть затрагивается фактически 3 законопроекта.

На этом я буду заканчивать свой доклад. Предлагается... Законопроект был рассмотрен комитетом. Предлагается: принять его в первом чтении и на следующий четверг чтобы мы его приняли во втором чтении.

Мы учли также при рассмотрении в первом чтении тот момент, который ... подавали, например, коллега Нощенко внес поправку, чтобы мы изменили ставки акцизного сбора на плодово-ягодные вина. Действительно, в прошлом, когда мы принимали бюджет, мы не учли момент, ну, такой арифметический или технический, что на спирт мы увеличили з 2 гривен до 16 гривен акциз и одновременно увеличили на сам... двойной получился акциз.

Поэтому нужно учесть во втором чтении эти моменты и поправить это. В противном случае, мы остановим производство этой продукции.

Спасибо.

 

ГОЛОВА.   Дякую вам також Василю Петровичу. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Прошу на табло прізвища народних депутатів висвітлити, які записалися на обговорення. Нам треба... Записалось  5, потрібно 4. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін має слово від фракції "Наша Україна". Юрію Соломатіну підготуватися.

 

17:03:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати,  чи треба приймати   цей закон чи не треба. На перше питання я відповідаю: треба. Я хочу подякувати народним депутатам і Цушко, і Козакову, Борзих за те, що вони зробили зміни до цього закону. Але він під такою назвою, як він зараз є, існувати  дали не може. Тому треба прийняти закон і написати   про внесення змін до деяких законів України щодо... і передбачити саме предмет регулювання. Тому що у нас уже багато таких резинових законів, де ми пишемо "внесення змін до деяких законів", і ми їх не уточнюємо. І це складає путаницю сьогодні, і навіть студенти сміються з таких наших формулювань.

Друге питання.  Ви бачите, що Цушков вже згодився з цим. Друге питання, яке я бачу  за необхідність передбачити тут, це ставити питання не тільки про те, щоб  власникам, щоб надавались ліцензії тим, хто має приміщення на момент подачі  заявки на ліцензію і обладнання, і а щоб вони документально  підтверджували право  власності на приміщення і  обладнання. Я сьогодні маю звернення з Черкаської області про  те, що там відбувається, як захоплюється різними кланами спиртова галузь і що там робиться. І немає ні Служби безпеки, ні прокуратури, нічого немає, одні  кришують одних, інші кришують інших. Тому там треба зараз забивати серйозні дуже  ці положення.

Далі. Пропонується запровадити заборону на включення тютюнових виробів у армійські пайки. І я думаю, що це дуже  правильно, нам треба боротися з тютюнопалінням кругом, де ми тільки можемо. І краще нашим дітям дати, солдатам дати або шоколад, або гроші, але не ставити їх у тютюнову залежність.

Я думаю, що цей закон серйозно вдарить по тіньовому обороту. Але вдарить тільки в одному випадку, він вдарить тільки в тому випадку, коли сьогодні і Президент, і уряд перекриють джерела поступлення спирту. Сьогодні вони визнають, всі, хто працює в цій лікеро-горілчаній промисловості, що вони працюють 7-8 місяців по одній схемі. Далі схема міняється. Завдання цього закону, який вніс Цушко, Пузаков, Борзих, - якраз вдарити по цій тіні.

У мене дуже сумнівними є одне з прізвищ, які внесено серед авторів, яке саме і відрізняється тим, що вони займаються тіньовим продажем. Я не називаю зараз це прізвище, це питання до Служби безпеки, податкової адміністрації, бо там податків не сплачено вже на 200 млн.грн. Вносити закон і не сплачувати податки на 200 млн.грн., в залі зараз цієї людини немає, це має бути сором!

 

ГОЛОВА. Ви вже перебрали багато, 30 секунд.

Юрій Соломатін. Підготуватися Борзих.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

17:06:48

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Дійсно, можна погодитись з тим, що назва цього закону не відповідає його внутрішньому змісту. На жаль, так часто буває в нашій законопроектній практиці. І тому відомий жартівник нас навчав: "Дивіться у коріння". А заради того, щоб до цього коріння дібратися, треба спочатку і до кінця, і з кінця до  початку передивитися кожен законопроект.

В даному випадку, з моєї точки зору, головне полягає в тому в цьому законопроекті, що робиться спроба якось впорядкувати надання ліцензій на саме ці види діяльності і  якимось чином надати публічності і гласності цій діяльності. Ця проблема торкається не лише вироблення коньяку, плодово-алкогольних напоїв  і тютюнових виробів, це питання торкається будь-яких видів діяльності в ............ надрокористування і здобутку нафти і газу з надр.

Тому хочу підкреслити, що саме в цій справі не вистачає саме того, про що вже йшлося - публічності і гласності, а  саме головне - обгрунтованості і зрозумілості в наданні саме цих ліцензій.

Тому, як на мою думку, цей закон - це лише закон про добрі наміри. Але те, що в ньому запропоновано, воно не надасть можливості надати прозорості, правдивості в ліцензуванні  на здійснення тих видів діяльності, про які йдеться.

І на останок, про джерела надходження спирту для того, щоб ця діяльність вона відбувалася. Важко говорити, бо кожному, хто знає цю проблему і хто слухає це питання, зрозуміло, джерела є одні і є інші. І головним джерелом прибутку є саме ці інші джерела. І якщо ми не владнаємо цю справу, цей закон  знову буде певним таким папірцем для того, щоб прикривати такі незаконні тіньові види діяльності. На мою думку, такий закон не вирішує тих завдань, які визначені в його назві.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Тобто ви проти цього закону, так?

Олександр Іванович Борзих, фракція Аграрної партії України, будь ласка. Підготуватися Нощенку.

 

17:09:59

БОРЗИХ О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Борзих, фракція Аграрної партії України.

Після прийняття у травні цього року Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на  2003 рік" у частині збільшення ставок акцизного збору на деякі види алкогольної продукції та після подання у червні до Верховної Ради законопроекту, який зараз розглядаємо, і до Верховної Ради і фракції Аграрної партії  надійшла значна кількість звернень від працівників виноробної галузі з проханням   переглянути встановлені та запропоновані ставки вказаного збору. Фахівці вважають, що підвищення ставок на виноградні вина та на спирт, що використовуються для виноробства, є економічно не обгрунтованими і недоцільним кроком, і це сприятиме наданню переваг реалізації на внутрішньому ринку  імпортних вин  та витісненню з нього вітчизняних з витікаючими з цього негативними наслідками  для галузі.

Розрахунки показують, що  застосування передбачених ставок, призведе до підвищення цін на криплені вина на 150-170 відсотків, а на столові - на 120 відсотків. Це поряд з неможливістю первинних підприємств провадити оплату за спирт протягом 180 днів так, як   реалізація продукцій йде протягом року, може призвести до суттєвого зменшення обсягів випуску кріплених вин, питома вага яких складає в загальних обсягах виробництва вин 60 відсотків до банкрутства і до банкрутства підприємств.

За цей час фахівці Мінагрополітики та інших зацікавлених відомств додатково попрацювали над даним законопроектом, і є така пропозиція: прийняти цей законопроект за основу. А при підготовці його до другого читання розглянути питання про внесення змін стосовно, перше, недоцільності потрійного оподаткування виноградних вин. Тут, дійсно, немає логіки. Коли вино оподаткується тричі, а горілка тільки один раз.

Далі питання про зняття оподаткування з виноматеріалів, встановивши на них нульову ставку, так як вони є сировиною для виробництва готової підакцизної продукції. Розглянути ще раз пропозицію про встановлення реальних цін підприємцям ставок акцизного збору на десертні столові і кріплені вина, а також питання стосовно зменшення ставок акцизного збору на вермут та плодові вина з метою надання їм конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Я думаю, що ми повинні зважити ці положення, тому що від них залежить подальше існування та розвиток виноробної галузі, яка тільки в останні роки почала відроджуватися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також. Микола Нощенко.  Значить у нас два "за", один "проти" і зараз будемо визначатися, послухавши думку нашого колеги.

 

17:12:49

НОЩЕНКО М.П.

Шановні Володимире Михайловичу, шановні присутні, шановні виборці! Є позитив, коли ми голосуємо законопроекти пакетами. Це результат, який ми набираємо при голосуванні. Але при цьому підвищується похибка, що приймаються інколи рішення, які через, коли вносяться до основного закону, то видавлюють сльозу, тому що зупиняються внаслідок прийнятих рішень окремі виробництва.

Я конкретно по цьому законопроекту, уже доповідач називав моє прізвище і говорив про те, що, дійсно, законопроект мною внесений, тому що, коли ми приймали зміни до бюджету, то ми підвищили ставки акцизного збору на вина плодоягідні вітчизняного виробництва рівно в двічі, в два з половиною рази, що в два рази більше, ніж відпускна ціна на цей вид продукції. Якщо брати у динаміці дій, які проходять в Україні про те, що ми два роки підряд реалізовуємо державну програму підтримки  виноградарства та садівництва і на ці цілі у бюджеті, в Державному бюджеті щороку передбачається десь по 100 мільйонів гривень, то виникає законне питання. Куди буде діватися ця вироблена вітчизняна продукція?

 Через що я підтримую законопроект в цій частині , що я назвав вже, щоб повернути ставку акцизного збору на винноплодовоягідне, хоча б одну гривню за один літр, що дасть можливість ринковими методами підтримати українського виробника і не дати  зупинитися цьому виробництву.

Тепер щодо надходження до бюджетних  коштів.

Якщо тільки не буде внесена ця зміна, то практично від цього виду , цього виду акцизного податку припиниться і зупинки підприємств повністю.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так мікрофон, будь ласка,  Сергія Шевчука. Фракція Народно-демократичної партії України.

 

17:15:12

ШЕВЧУК С.В. Спасибі вам Володимире Михайловичу.

Шановні колеги. Мета закону зрозуміла і  вона  є досить суттєвою і важливою для нашої держави. Форма вирішення цієї мети викликає певні сумніви.

Перш за все автори чомусь визначили, що цей законопроект є пріоритетним по відношенню до інших і в ньому вносяться зміни до 6-ти інших  законодавчих актів,  які сьогодні діють.

 Я впевнений, що автори цих 6-ти законодавчих актів вважають, що їхній законопроект зовсім  не є другорядним порівнюючи з тим, який ми зараз розглядаєм. Крім того дуже велике коло питань яке торкається авторів в цьому законопроекті.  Ідеться не лише про  виробництво спирту, я не хочу повторювати думку аграріїв, які висловили багато сумнівів, ідеться про, скажем, такі речі, як пропозиція щодо підвищення вдвічі ставок акцизного збору на бензин і моторні суміші. Які будуть наслідки цього, ми можемо лише здогадуватися. Тому є потреба в додатковій аргументації і чітких розрахунках наслідків цього введення.

Щодо армійських пайків, то, безумовно, всі ми за те, щоб наші солдати строкової служби не мали нікотинової інтоксикації, але разом з тим. це призводить до зменшення солдатського армійського пайку. Давайте подумаємо, як його замінити чимось іншим, бо тут односторонній підхід.

Крім того, є багато питань, пов'язаних з зовнішньоекономічними справами, аспектами, можуть бути аргументовані претензії цілого ряду країн, в тому числі наших сусідів.

Тому цей законопроект містить багато позитивного, але не менші є і ризики. А ризики в такій сфері, як виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів, обчислюється в багатомільйонних показниках. Тому ми вважаємо, що цей законопроект потребує доопрацювання, і ми будемо проти того, аби він в такому спішному режимі - в один четвер в першому читанні, в наступний четвер в другому читанні - приймався як закон. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, що думає з цього приводу Міністерство, а точніше Кабінет міністрів? Юрій Якович Лузан. А потім ви підведете підсумки, Володимир Кирилович.

 

ЛУЗАН Ю.Я.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Зміни, які пропонуються народними депутатами до діючого Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за нашими оцінками суттєво доповнюють діючий закон та допоможуть краще врегульовувати ринок алкогольних напоїв та тютюнової продукції. Дуже багато позитивних змін запропоновано. І зазначу, що пропозиції уряду при опрацюванні даного законопроекту в робочому порядку в основному були враховані.

Однак, на наш погляд, вимагають уточнення вартості ліцензій, акцизних зборів, які висказані і народним депутатом Борзих Олександром Івановичем, і іншими депутатами. І я думаю, що ці питання необхідно ще додатково опрацювати.

Разом з тим, Кабінет Міністрів вважає, що даний законопроект у першому читанні необхідно прийняти і продовжувати роботу над даним законопроектом.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Кирилович Черняк, мікрофон, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

 

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, на мій погляд, прийняття цього закону сприятиме значною мірою виведенню економіки з тіні, принаймні такого її сектору, як виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Він носить комплексний характер, вносить зміни до, десь до шести законів, що буде загалом складно зробити, і треба буде це все більш чітко виписати при підготовці закону до другого читання.

Але головне моє зауваження зводиться до наступного. Дійсно, які ризики від прийняття цього закону, перш за все фінансові. Я за зниження, звичайно, тарифів. І це правильно, і це правильний шлях. Але потрібно провести розрахунки, які можуть бути втрати для бюджету і які можливі надходження до бюджету у зв'язку із виходом економіки з тіні. І мати відповідний баланс. Отоді, коли будуть ці розрахунки, тоді ми можемо свідомо голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо уточнення окремих положень завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

У нас залишилося ще до кінця розглянути 7 проектів. Я просив би дуже ефективно працювати нам, шановні колеги.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо ввізного мита та імпортний і фасований чай. Доповідач - народний депутат  України  Писаренко Анатолій Григорович, підготуватися Василю Петровичу Цушко.

 

17:21:11

ПИСАРЕНКО А.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, Предлагаемый вашему вниманию проект Закона 2325 имеет целью защитить отечественных  производителей чайной продукции и в тоже время увеличить доходную часть Государственного бюджета. Проектом предлагается повысить ввозную пошлину на листовой чай,  расфасованный за пределом Украины, с 0,4 евро до 1 за килограмм. Также предлагается детализировать соответствующие коды классификации с тем, чтобы чай расфасованный в одноразовые фильтропакеты де.................. импортерами отдельно от листового чая. На чай  в фильтропакетах планируется ввести пошлину в размере 2 евро за килограмм. При  этом  ввозную пошлину на нефасованный чай, то есть сырье, предлагается оставить на нулевом уровне.

Актуальной предложенных мер продиктована прежде всего необходимостью защитить отечественного  производителя от экспансии импортной продукции. По итогам прошлого  2002 года в нашу страну было завезено практически столько же импортного и фасованного чаю, сколько  произведено внутри страны. То есть очевидно, что повышение ввозной пошлины с 0,2 до 0,4, которая имела место в январе 2002, недостаточно. Украинские мощности простаивают, наш потребитель финансирует иностранную рабочую силу. Составляет импорт более  70 процентов потребляемого чая. Это цифра очень большая. Когда ввозная пошлина вырастет, украинский производитель получит возможность быстро заполнить рынок качественной отечественной продукцией. Ну, и расширение производства автоматически приведет к созданию  рабочих мест, росту доходной части бюджету. Объем рынка чая на Украине 150 миллионов  долларов, вы сами понимаете, что цифра приличная. Мы сегодня, в принципе, финансируем иностранную рабочую силу.

Важно, что не смотря на планирование уменьшения объемов чая, поступления в бюджет от ввозной пошлины на чай вырастут примерно на 30-40 процентов так, как импорт дорогих иностранных  сортов чая после введения новых ставок не снизится. После принятия законопроекта дополнительный стимул для развития получат отрасли производства сопутствующее чаеразвесочной промышленности - это производство бумаги, нитки, проволоки и так далее.

Рассчитывая новые размеры ставок пошлины, мы  исходили из двух факторов, во-первых, пошлина должна быть максимально защищать украинского производителя, поэтому новый размер пошлины рассчитывался таким образом, чтобы розничная цена  импортный чай выросла на 10-15 процентов. С другой стороны, учитывались обязательства  взятые на себя Украиной в процессе вступления в ВТО.  В соответствии с ними пошлина на ввозимый в Украины   фасованный чай не может  превысить 20 процентов от его таможенной стоимости. Используя минимальные рекомендованные цены  гостаможни на импортируемый чай, мы получили эквивалент вышеуказанных  20 процентов в инвалюте.

В  начале текущего года на подобный  шаг пошла уже Россия. Этот шаг  наших соседей уже привел к тому, что  в чаеразвесочную промышленность России только с начала года было инвестировано более 30 миллионов долларов. Иностранным компаниям стало выгодно переносить производство в страну потребления.

Отмечу, что отечественный потребитель от повышения ввозных пошлин не пострадает. Повышение цены на  50 граммовую пачку импортного чая составит примерно 25-30, это не будет слишком тягостным для того потребителя, который в силу привычки предпочитает импортный продукт. У всех же остальных  появится стимул перейти на чай отечественной  фасовки, эстетические вкусовые качества которого в последнее время достигли мирового уровня. Фасовка происходит, как правило, на импортном оборудовании, а закупки сырья происходят на тех же аукционах, где чай закупается ведущими фирмами и зарубежными производителями. Цена на отечественный час согласно этому закону снизится.

В заключение хотел бы сказать, что данный проект принципиально поддержан  Научно-экспертным управлением,  профильным Комитетом по  финансам и банковской деятельности, комитетом по вопросам аграрной политики и земельных отношений, таможенных, тарифным советом при Кабмине, министерством аграрной политики, минфином и другими ведомствами.

Поэтому, с учетом выше сказанного, прошу народных депутатов поддержать данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Григорович. Сідайте, будь ласка.

Василь Петрович Цушко - Перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Позиція комітету, будь ласка.

 

17:25:54

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги! Комитет рассмотрел этот законопроект, поддержал его в первом чтении, суть закона вам доложил автор.

И рассмотрела мытно-тарифная рада, тоже поддержала.

Предлагается проголосовать его в первом чтении. Все, спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Василю Петровичу. Переходимо до обговорення. Записалось два народних депутати: Кармазін і Калінчук. Юрій Анатолійович, будь ласка. Підготуватися Василю Калінчуку. Я просив би, якщо можна, брати за приклад виступ Василя Петровича.

 

17:26:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хочу вам сказати, що запропонований законопроект дуже цікавий з огляду на те, що ми маємо 4 фабрики по виробництву чаю. Одна з них в Одесі зупинена через вбивство і нерозкриття вбивства Генерального директора Білоуса. До цього часу вбивство не розкрито. Не зважаючи на те, що він вбитий був головою з обласних організацій однієї з партій.

І от сьогодні завод лежить. Фабрика лежить. Таким чином, тільки три фабрики працюють, дві - в Києві, одна - в Харкові.

Давайте подивимося на цифри. 2002 рік. Україна використовує 24 тисячі тонн чаю. А в Україні розфасовується 8 тисяч тонн. Таким чином, 18 тисяч тонн - дві третини фасуються за кордоном. Аж дуже важка робота! Ми що, не могли своїх робочих загрузити? В Україні, тут, в Одесі, в Києві, в Харкові, де там той чай "Ахмат" робиться, ми що, не могли це зробити? Могли  це зробити.

Нам говорять, і у висновках Науково-експертного  відділу написано, що, мабуть, виросте контрабанда. То хіба це наше питання, законодавців, що виросте контрабанда? Це питання правоохоронних органів. І може і виросте, а зараз вона десь тисячу тонн - тисячу тонн! - це не жарти. Я поцікавився навіть чай "Ліптон" і той завозять фальшивий. Уже дожилися до чого!

Я подивився, скільки це буде коштувати рядовому споживачу, громадянину України, якщо ми підвищимо, а його треба підвищувати, мито. Росія правильно зробила, коли вона 200  відсотків ввела. Що буде? Буде підвищено витрати людей на чай? Так, будуть витрати. Наскільки? Нуль нуль шість відсотка від середньої заробітної плати, тобто небагато. Але скільки отримає бюджет? 20-25 мільйонів гривень за рік.

Тому я за прийняття цього закону і без всяких застережень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії України.

 

17:29:14

КАЛІНЧУК В.А. Калінчук, Одещина, фракція Агарної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Законопроектом, підготовленим народним депутатом України Писаренком, мається на меті захистити вітчизняних фасувальників чаю шляхом запровадження більш високого мита на чай, що завозиться в Україну у фасованому вигляді. Безумовно, це буде сприяти розвитку вітчизняного чайного виробництва, забезпечить збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, створення нових робочих місць. Вітчизняний споживач від цього не постраждає, оскільки якість чаю, розфасованого в Україні і за її межами, не відрізняється, так як сировина одна і та ж. Я, як і Юрій Анатолійович, приведу приклад по Одесі. Одеса-чай - це сучасне автоматизоване класичне чайне підприємство, обладнане високопродуктивною технікою та кваліфікованими кадрами, що спроможне виробляти і випускати за рік до 10 тисяч тонн сертифікованого чаю різноманітних сортів у будь-якому пакунку від півтори до двохсот і більше грамів. До речі, ця фабрика у свій час забезпечувала Україну, Білорусію та Прибалтику.

Ввізне мито на фасований чай, що дії зараз, не забезпечує ефективного захисту вітчизняного виробника, оскільки біля половини фасованого чаю завозиться з-за кордону, чим стимулюється іноземна робоча сила, поліграфічне виробництво та виробництво інших матеріалів. У той же час вітчизняні потужності простоюють. За оцінками майже 80 відсотків чаю, що споживаються в Україні, належать до середньої та дешевої вітчизняної групи, і роздрібна ціна на вітчизняний та імпортний чай приблизно однакова. То чому ж ми підтримуємо імпорт? Навіть уже для армії поставляємо чай, розфасований за кордоном.

Після підвищення ціна внаслідок запропонованого збільшення мита частка чаю вітчизняної фасовки у межах низької середньої цінових груп виросте до 90 відсотків. Вартість стограмової пачки листового чаю, імпортованого в Україну збільшується приблизно на 50 копійок, а пакетованого на 1 гривну. Для багатих споживачів, що і сьогодні мають змогу споживати елітні дорогі імпортні види чаю, таке підвищення не буде обтяжливим, я так думаю.

У разі прийняття цього законопроекту надходження до бюджету зростуть з 25 мільйонів до 34 мільйонів гривень на рік.  Буде додатково запроваджено сотні робочих місць, зростуть відрахування до соціальних фондів, зменшаться соціальні навантаження на бюджет, тобто це матиме значний позитивний соціальний позитив.

Враховуючи викладене, підтримую пропозиції щодо прийняття законопроекту за основу, збільшення ставки ввізного мита на фасований чай. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Позиція уряду. Юрій Якович Лузан, будь ласка.

 

ЛУЗАН Ю.Я. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Кабінет Міністрів підтримує даний законопроект. Однак є одне застереження. Даний законопроект розглядався на засіданні митно-тарифної ради і було прийнято  рішення не запроваджувати деталізацію товару, а встановити  ставку ввізного мита в розмірі 20 відсотків митної вартості. Таке рішення було  обгрунтовано тим, що в перерахунку специфічної ставки в розмірі 2 євро за один кілограм ............... вона складає від 18 до 20 відсотків. І разом з тим я підкреслюю,  що вході переговорів до вступу України до Світової організації торгівлі  Україна взяла на себе зобов'язання щодо не застосування комбінованих чи специфічних ставок ввізного мита на продукцію за кодами групи товарів 1.24.

І при цьому підкреслюю, що економічне обгрунтування даної пропозиції одинакове, як і  при врахуванні проекту шановного народного депутата Писаренка. Прохання підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, розгляд проекту закону про внесення змін до  митного тарифу України щодо ввізного мита на імпортний фасований чай завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо поширення дії  Закону на окремі категорії громадян).

 Доповідач -  Борис Якович Беспалий, народний депутат України, один із авторів законопроекту. Співдоповідачем буде виступати народний депутат Анастасієв від комітету.

 

17:33:41

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги,  Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.

Шановні колеги,  особливості нашого з Валерієм Альошиним законопроекту є те, що ми не додаємо до  чинного Закону "Про статус  ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" ніякого додаткового тексту. Ми  пропонуємо зняти тільки необгрунтовані дискримінаційні обмеження стосовно  окремих категорій наших співвітчизників.

 По-перше. Пропонується усунути явну несправедливість стосовно сімей загиблих працівників госпіталів і лікарень. Чинний закон чомусь поширює пільги лише на сім'ї загиблих працівників госпіталів і лікарень, тих, які містилися у містах Ленінграді, Сталінграді, Одесі, Севастополі.

Ну, я не хочу вдаватися зараз в історичний екскурс, чомусь так сталося, це перші чотири міста-героя, як ми знаємо. Але чому воно не поширюється на дітей інших загиблих працівників госпіталів і лікарень, раціонально пояснити не можна. Наголошую, що йдеться саме про загиблих, тобто про фронтові госпіталі і лікарні, які знаходилися в інших містах, за околицями міст тощо.

Друга позиція. Чинний закон передбачає, що він поширюється на дружини чоловіків, померлих, інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин або чоловіків, померлих учасників війни і бойових дій, партизан і підпільників, визнаних інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, але лише на тих, визнання інвалідом яких відбувалось обов'язково за життя. Ця норма є відверто курйозною, тому що стати інвалідом людина може виключно за життя. І тут немає ніяких заперечень. Це не треба спеціально обумовлювати. Але підтвердження факту інвалідності через різні обставини може настати і пізніше. Всі знають, скільки часу потребують запити стосовно рідних і близьких, які ідуть до цього часу у підмосковне місто Подольськ, як відомо, і жорстоко і несправедливо встановлювати додаткові бюрократичні перешкоди для небагатьох дуже літніх вдів і вдівців, які зараз є.

В тій частині, шановні колеги, законопроект отримав повну підтримку і профільного комітету, і науково-експертного управління, які пропонують взяти законопроект за основу і стосовно цих двох положень, ну, були певні дискусії, але є повна підтримка зазначених шановних таких установ.

Дискусійним для багатьох є третє положення, яке стосується вояків української повстанської армії УПА. На сьогодні статті шість чинного закону, його шістнадцята норма.

Особи, які належать до учасників бойових дій, її 16-й пункт, пробачте, передбачає, що належать вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників. Ця норма є.

І ми з колегою Альошиним пропонуємо поставити на цьому місці крапку. Це буде абсолютно логічно, тому що єдина категорія учасників бойових дій, до якої висуваються ще додаткові якісь умови, - це якраз саме вояки УПА.

Це є абсолютно неправильно. Ми ж не говоримо: хто як навчався в школі, у кого які були інші пригоди... ну, були навіть такі обставини, що учасники бойових дій потрапляли в скрутні життєві ситуації. Ми це не враховуємо. І тому я думаю, що несправедливо робити дискримінаційні якісь обмеження стосовно однієї з категорій учасників бойових дій проти німецько-фашистських загарбників.

Зрештою, шановні колеги, яка є альтернатива? Ну, альтернатива є така: не вважати учасниками бойових дій тих, хто воювали проти фашистів. Я думаю, на це ми не можемо погодитись. І я думаю, що і цю частину ми повинні врахувати. Тим більше, що в тій частині, яку ми з колегою Альошиним пропонуємо вилучити, взагалі неправильно вказана хронологія бойових дій УПА. Тут указано 1941-й рік. Як відомо, Українська повстанська армія взагалі була створена тільки в 1942 році. І обмежувати в даному випадку 1941-им і 1944-ми роками і лише територію України - це є недоречно, тому що бойові дії продовжувались і потім, і по всій Європі до 1945-го року. І я думаю, що це йдеться про відновлення історичної справедливості.

Знаєте, я в цьому плані в кінці хочу нагадати всім нам надпис на могилі учасників громадянської війни в Іспанії. Там заховані одночасно жертви, які воювали на обох сторонах, і написано так: "Вони загинули за те, у що вони вірили". І я думаю, що всі, хто загинули і боролися, обороняючи нашу Україну, заслуговують на нашу шану. Дякую за увагу і сподіваюсь на вашу підтримку.

 

ГОЛОВА. Дякую. Борис Якович, сідайте, будь ласка.

Від комітету прошу вас. Я думаю, що ви можете потім з'ясувати, зустрітися і обговорити це питання.

Будь ласка. Прошу уваги  шановні колеги. Будь ласка, тихо.

 

17:39:19

АНАСТАСІЄВ В.О.

Валентин Анастасієв, фракція комуністів.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович.  Комитет по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов внимательно рассмотрел проект этого народного депутата Беспалого и в целом принял решение предложить Верховному Совету  принять в первом чтении. Но одновременно он комитет рассмотрел  и вопросы, которые не совсем стыкуются с теми событиями и с теми аргументами, которые  сейчас были изложены товарищем Беспалым. 

Поэтому в ходе подготовки ко второму чтению требуется тщаительная проработка этого документа. Все.

 

ГОЛОВА.  Все у вас? Дякую. Шановні колеги,  є нам потреба обговорювати цей законопроект? Давайте таким чином тоді. У нас  записалося  11 народних депутатів, прошу висвітлити на табло. два за, два проти і будемо далі працювати, інакше ми тут не дійдемо згоди.  Будемо голосуванням визначатися. Немає заперечень. Юрій Анатолійович Кармазін. Зразу давайте ми да чи ні проти цього законопроекту. Підготуватися  Василю Надразі.

 

17:40:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, і я особисто, і  партія захисників вітчизни ставили питання про несправедливість  того закону, який є про  статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту і не поширення його дії на окремі категорії громадян. Зокрема це піднімали люди на прийомах ці питання. І абсолютно правильно, я дякую депутатам і Беспалому, і Альошину, що вони врегулювали ці питання зараз у цьому проекті, поширивши цей законопроект на сім'ї усіх  загиблих працівників госпіталів і лікарень, а не лише міст-героїв, дружин чоловіків померлих, інвалідів Великої Вітчизняної війни.

І я хотів би звернути вашу увагу на те, що чи не вперше віце-прем'єр-міністр  України Дмитро Табачник висловився у своєму листі на  ім'я Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та  інвалідів у цілому за  підтримку цього закону в першому читанні. Це є позитивний факт, правда, тут  ще не готовий поки що  Табачник  піти на  визнання  і на надання   розповсюдження цього закону  на вояків УПА, які воювали з німецько-фашистськими  загарбниками. Я хочу сказати,  що той текст, який пропонується у новій редакції, де написано: учасниками бойових дій визнаються вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників, повністю виключає всіх тих, про кого весь час говорили, що вони не підпадають під Закон про реабілітацію жертв там і так далі. Тобто при такому  тексті цей законопроект можна приймати за основу в першому читанні і далі подивитися на ті пропозиції, які будуть від народних депутатів України.

Я таким  чином за законопроект, а далі економлю час, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір".

 

17:43:00

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!  Данный законопроект был рассмотрен на соответствующем комитете, и наш Комитет по делам пенсионеров, инвалидов и ветеранов предложил данный законопроект принять в первом чтении.

Безусловно, он снимает целый ряд вопросов связанных с тем, что  погибшие в госпиталях медработники и все  остальные, почему-то есть четыре города, которые признаны, и  соответственно там эти люди получают какие-то блага и гарантии, в остальных нет. Поэтому  комиетт  здесь, я еще раз повторю, принял это в первом чтении

Вместе с тем  горячую дискуссию вызвала тема  связанная с бойцами УПА. Я вам скажу откровенно,  на комитете больше всего вокруг этого было обсуждение. И я  считаю,  что комитет принял  правильное решение, когда предложил вынести эту тему за скобки сегодняшнего законодательства.

У нас сегодня существует государственная комиссия, которая рассматривает эту тему, которая должна дать в целом оценку этой ситуации, должна проработать тему. И для того, чтобы сегодня не беспокоить общество, чтобы сегодня не разжигать лишние страсти, чтобы не накалять тему, комитет предлагает, и в данном случае я с ним солидарен, тему УПА вывести из этого закона ко второму чтению и рассмотреть только те составляющие, которые сегодня обсуждались. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Василь Іванович, таким чином, ви тільки з вилученням? Так. Ольга Гінзбург, будь ласка.

 

17:44:30

ГІНЗБУРГ О.П.

Гінзбург, 161 виборчий округ, Сумська область, фракція Комуністичної партії.

Я записалася для виступу на цей закон, тому що я працюю на своєму окрузі, у мене дуже багато проблем, які виникають. І я повинна їх вирішувати в цьому залі. І потому я підтримую такі питання, які дії цього закону, що Борис Якович запропонував дію цього закону на сім'ї усіх загиблих працівників госпіталів, лікарень, а також, які мають інших, підпільники, інші померлі учасники бойових дій, вдови, та які мають захворювання трудового каліцтва, та інших речей, які не одружилися вдруге, і це прив'язується до цього закону.

Тут десь є висновки і зауваження, що реалізація положень проекту цього  закону збільшує кількість осіб, які зможуть користуватися пільгами, то я з цим не погоджуюся. Тому що у нас, я знаю це, кожен з вас підтвердить, дуже багато людей помирає, і ветеранів наших, які пов'язані з війною, їх стає все менше і менше.

Дуже  цікаве питання, яке сьогодні винесено на обговорення нашої Верховної Ради, і воно зачіпає політичні моменти. Я собі думаю: для чого ці питання виносяться? Ось, наче трошки затихло, у нас сьогодні є питання, що ціни дуже високі, і це турбує людей.

Ні, давайте ми знову будемо обговорювати питання, приєднувати повстанську армію до учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни. А я собі думаю: взагалі хто я така є? Знаходжусь в Комуністичній партії, знаходжусь в опозиції з двома блоками, двох імен, разом з Народним Рухом, згадую свій 1991 рік, коли померли мої найкращі товариші-комуністи, коли викидали їх з горкомів партії, квитки партійні, розкидали  ці палатки, які там стояли. І буквально, приїхавши з округу вчора чи позавчора, я була на зустрічі з робітниками Конотопського вагоноремонтного заводу. Вони взяли мене у таке кільце - це робітники, маса людей, коли на тебе виходить, коли директор в одну сторону йде, представник наглядової ради - в іншу сторону, ліквідкомісія - в третю сторону тікає, а ти, депутат, стоїш перед ними один на один. І вони на тебе тиснуть: что ты там ничего не делаешь, деньги нам не дают, вы там все собираетесь и сидите! А я кажу: ти підожди, ти підожди, я в якій фракції находжуся, всі зараз в опозиції до Президента, а хто я така? Я всі 11 років  в опозиції була, тепер до цієї опозиції примкнули всі і сьогодні виносять, голосуй за УНА-УНСО.

Ви скажіть, ви знущалися, Народний Рух, два чи три дні нам нами, над комуністами, голодомором тут. Були слухання і весь час на всю Україну говорили про цей голодомор. Я собі думаю, яке відношення як комуніст маю до голодомору. яке? Я була тоді в керівних органах, чи де я була? Чому ви жували цю тему? Якщо ви хотіли провести це, то були б не говорили про голодомор. І ми б сказали: так, вони нам уважили, ми їм теж у чомусь уважимо. Чи про що можна говорити?

Я знову зараз говорю про цю опозицію, про яку говорять. Просиділи 10 років у керівницьких посадах у Кабінеті Міністрів, рік стали в опозиції і знову говоримо, що ми з вами в опозиції. Я коли... Я дуже вибачаюся, про що я говорю... (Шум у залі)

Я коли розглядаю це питання, я весь час думаю визначити свою позицію, по яку ж сторону я стою, чи за чи ні. Не зрозуміло...

 

ГОЛОВА. Дякую. Дякую. Закінчуйте, будь ласка. Богдан Костинюк - останній виступ, фракція "наша Україна".

Я прошу заспокоїтися, будемо приймати рішення голосуванням. Будемо визначати сесійна зала.

 

17:47:55

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановний Голово! Автори законопроекту звернулися до надзвичайно важливої теми - соціального захисту, в тому числі і бійців УПА. Бо наближається 12-та річниця відновлення незалежності Української держави. А питання визнання національно-визвольної боротьби українського народу не вирішено і досі на державному рівні. І досі Україна не має громадянського примирення між учасниками Другої світової війни, які через різні обставини зупинилися у збройних формуваннях, що воювали за Україну під різними прапорами. Це не моє переконання є перешкодою  для громадянської злагоди у суспільстві, яка так сьогодні необхідна для розбудови української держави. Історична справедливість мусить восторжествувати. І має бути повернути честь і гідність сотням тисяч кращих синів і дочок українського народу, які віддали своє життя за незалежність України у рядах ОУН УПА, а також віддана шана тим небагатьом членам ОУН і ветеранам УПА, які сьогодні ще живуть.

Керівники держави неодноразово  стверджували, що боротьба ОУН УПА за незалежність Україна повинна бути визнана. Вони наголошували на необхідності громадянського примирення в Україні на зразок Іспанії. Кабінетом Міністрів ще 12 вересня 1997 року була створена урядова комісія з вивчення діяльності УПА. А взагалі в цілому це питання в Україні піднімається, у незалежній Україні піднімається більше 12 років. Але складається враження, що робота цієї комісії не тільки не просувається уперед, а вона штучно гальмується. Бо як розуміти те, що віце-прем'єр України Дмитро Табачник замість того, щоб активізувати завершення роботи цієї урядової комісії у своєму листі до Верховної Ради України зовсім недавно 22 лютого 2003 року посилається на тимчасові комісії Верховної Ради створені ще 1 лютого  1993 і 13 вересня 1996 року, які нібито вивчають це питання. А вони на сьогоднішній день уже природньо не існують, бо не існує. Бо сьогодні діє Верховна Рада четвертого скликання.

Шановні народні депутати, шановні наші радіослухачі, від дієвої позиції уряду, від виконання обіцянок уряду, від виконання обіцянок Президента залежить якраз оця злагода у суспільстві і залежить визнання оцієї історичної справедливості тих українців, котрі полягли у боротьбі за свободу і незалежність України.

Комітет, сьогодні було це сказано,  має намір під час другого читання вилучити статті стосовно УПА. Цього робити не можна. Для того, щоб цього не сталося, у мене є пропозиція проголосувати цей закон і в першому читанні, і в цілому відразу. Я вам дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, від уряду Віктор Миколайович Дьяченко, заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики.

 

ДЬЯЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Уряд підтримує законодавчу ініціативу народних депутатів Беспалого та Альошина частково, а саме в частині встановлення відповідного статусу сім'ям загиблих, працівникам госпіталів і лікарень незалежно від міста їх розташування, а також про дружин померлих учасників війни та учасників бойових дій, визнаних інвалідами.

Одночасно уряд вважає на сьогодні передчасним внесення змін до статті шостої Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту стосовно вояків УПА.  

На нашу думку, остаточно визначити всі питання можливо лише після урахування висновків комісії з вивчення діяльності ОУН, УПА і вироблення офіційної позиції та юридичного обгрунтування висновків, зроблених нею.

Зазначена позиція Кабінету Міністрів співпадає з висновком головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та, як уже було повідомлено рішення Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів.

Враховуючи зазначене, уряд підтримує прийняття законопроекту за основу з подальшим доопрацюванням, враховуючи його основні зауваження, в тому числі і можливість введення в дію закону лише з січня наступного року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Ну, зараз все буде нормально. Ви уважно послухайте. Розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо поширення дій закону на окремі категорії громадян) завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Репліка. Кендзьор, народний депутат, а потім Соломатін. І далі працюєм. Все нормально, все буде цивілізованим шляхом вирішено.

 

17:52:46

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні колеги - народні депутати! Я хочу нагадати депутатам особливо від парламентської більшості про те, що перебуваючи у Галичині, і Президент держави, і не один високий посадовець, збираючи напередодні виборів голоси виборців обіцяли все-таки зайнятися проблемою визнання вояків УПА і щоб забезпечити тими державними пільгами, які вони повинні мати.

А щодо позиції сьогоднішнього уряду, який каже, що передчасно це питання ставити. Зрозуміло, сьогоднішній нібито український уряд  для цієї категорії  громадян України, які воістину боролися за незалежність української, за свободу і волю українського народу, кажуть: передчасно. Передчасно, мовляв вимруть усі вояки ОУН УПА, тоді уряд повернеться. Якщо на чолі уряду буде сьогоднішній Прем'єр і сьогоднішня вся команда. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Одну хвилиночку. Репліку буде Соломатін мати і все. Будь ласка, Юрій Соломатін.

 

17:53:59

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, я згадую вже відому дуже добре фольклорну репліку одного нашого колеги, - " Навіщо його пхати, якщо воно не лізе".

Тому я хотів би попросити вас,  не треба його пхати бо ще не вирішено те перед чим стоїть наша незалежна українська держава. Яку  дати оцінку Волинським подіям 1943 року в котрих  дуже відзначилися формування УПА. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  шановні колеги, ще раз хочу наголосити, що розгляд  законопроекту ми  завершили. Рішення  будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Доповідач - народний депутат Віталій Миколайович Олуйко.

 Борису Беспалому прошу підготуватися.

 

17:55:10

ОЛУЙКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, спробую стисло окреслити основні положення даного законопроекту, що пропонується на розгляд Верховної Ради, оскільки він, по-перше, не носить, на нашу думку, революційного характеру, по-друге, розроблений на основі практики уже застосування існуючого закону, і, по-третє, спрямований виключно на уточнення правового статусу депутата місцевих рад.

З вашого дозволу, принципові моменти. Перше. До обов'язків депутата пропонується додати обов'язок - брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу. Така постановка питання здається нам досить обгрунтованою, так як представник інтересів територіальної громади зобов'язаний бути на вістрі всіх подій, що відбуваються в територіальній громаді.

Вважаємо за доцільне внести цю зміну задля стимулювання діяльності депутатів місцевих рад.

Друге. Пропонується надати депутатам місцевих рад право вільного доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради. Режим доступу до вказаних засобів масової інформації має визначити відповідна рада. Це правова норма, спрямована на визначення механізму врегулювання питання доступу депутатів місцевих рад до засобів масової інформації.

На нашу думку, ці відносини мають бути обов'язково означені в законодавчому порядку, для того щоб зменшити зловживання у цій сфері. Кожен депутат має чітко знати своє право бути почутим та побаченим.

Третє. Для повноцінного визначення правового статусу депутатів місцевих рад їх права та обов'язки не повинні бути розкидані по всьому закону, а повинні бути акумульовані у відповідних статтях. На це спрямовано доповнення, згідно якого депутат місцевої ради у виборчому окрузі має право здійснювати прийом громадян, проводити зустрічі з колективами підприємств, установ та організацій, місцевими осередками об'єднань громадян у межах свого округу. Цьому праву кореспондується обов'язок місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ, організацій державної і комунальної форм власності сприяти депутатам в організації їхніх звітів  і зустрічей.

Четверте. Для вдосконалення інституту доручення виборців пропонується вказати, що доручення виборців враховуються при розробці планів і програм економічного і соціального розвитку відповідної території, місцевих економічних програм, складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань. Без цього визначення доручення виборців за звичай не приймається до уваги органами влади і позбавляє права депутата добиватися реалізації цього доручення.

І останнє. Для підвищення захисту  трудових та інших прав депутатів місцевих рад пропонується дозволити звільнення депутатів за  наявності попередньої згоди, наданої рішенням відповідної ради. Зазначене рішення  має готуватися відповідною комісією ради та прийматися на сесійному засіданні ради. Профільний комітет підтримує вказаний законопроект. Висновок  головного  науково-експертного управління в цілому позитивний.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте Віталію Миколайовичу. Борис Якович, прошу  вас висловити позицію комітету.

 

17:58:51

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, як справедливо сказав Віталій Миколайович, профільний комітет, дійсно,   підтримує даний законопроект, але звертаю увагу тільки на одну особливість по останній нормі. По суті профільний комітет вважає, що  захищати права людей може тільки той, хто сам надійно  захищений. І він  підтримує всі заходи, спрямовані на  більшу захищеність депутатів місцевих рад особливо від зовнішнього потужного адміністративного тиску.

Але ця норма, яка передбачає, що звільнити депутата місцевої ради  можна тільки отримавши попередню згоду ради, вона, на превеликий жаль, суперечить відповідно рішенню Конституційного Суду України, який вважає, що ця норма є  неконституційною. І тому, якщо буде знайдений якийсь розв'язок пом'якшення цієї ситуації, комітет це буде тільки  вітати, але зараз я вимушений звернути вашу увагу на цей нюанс. А в цілому  комітет підтримує і просить депутатів підтримати даний законопроект у першому читанні.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу вас, щоб продовжити роботу нам на 15 хвилин. Будемо обговорювати цей законопроект? Будь ласка, я прошу, дуже коротко. Підготуватися Кармазіну.

 

18:00:13

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" прийнято 11 липня 2002 року, а 10 грудня вже внесено пропозицію про  зміни до цього. Це свідчить, по-перше, про те, що закони, які ми приймаємо, неналежно готуються і опрацьовуються. А, по-друге, що ми не до кінця вирішили проблеми, які мають місце у діяльності місцевих рад.

Закон "Про статус депутатів місцевих рад" вперше деталізував права і обов'язки  депутатів місцевих рад, їх повноваження та статус. 

Сильною стороною цього закону є те, що в ньому виписано взаємовідносини  виборців та депутата місцевих рад, зокрема, питання доручення виборців та відкликання депутата місцевої ради. В результаті виборці  отримали реальне право забезпечене законом впливати на обраного ними депутата в разі, якщо він  неналежно виконує взяті на себе повноваження, виборці мають можливість розпочати та провести  процедуру його відкликання. У випадку, якщо ми  відмінимо це положення закону, виборці вимушені будуть чотири роки терпіти депутата, який не захищає їх інтереси в органах місцевого самоврядування.

Я далекий від думки про те, що у наших умовах виборці зможуть своє право реалізувати, але розділ п'ятий закону, який передбачає цю можливість, все-таки має стримуючий та попереджувальний характер. Скасування цього розділу є, з моєї точки зору, завдасть шкоди в першу чергу нашим виборцям.

На мою думку, в законі необхідно розширити права виборців, спростити процедуру їх реалізації, більшість з них в так званих ринкових умовах позбавлені права захистити свої права на житло, освіту, лікування та інші права, передбачені Конституцією України. Тому що для цього потрібні гроші. Гроші для оплати юристів, гроші для дачі хабарів, гроші для отримання довідок і ще багато для чого потрібні гроші.

Тому, на мій погляд, права виборців в обговорюваному нами законі потрібно розширювати, а не скорочувати. Дякую.

 

ГОЛОВА. "За" ? У нас є. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

 

18:02:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безумовно, ситуація, в якій зараз є депутати місцевих рад, вона є страшною.

Страшною, по-перше, через те, що вони є іноді предметами маніпулювання, як це є сьогодні в Одесі, де мер міста Руслан Боделан повністю віддає узбережжя своєму сину в розпорядження, воно є в підпорядкуванні малого підприємства "Ланів" , це дуже легко перевірити. Депутати слухняно голосують. Але кожному з них за те також воздається.

Страшною вона є і через те, що відбувається у Вінниці, коли йде повна війна проти депутатів міської ради з боку міліцейських підрозділів, які не здатні розкрити напади, не здатні розкрити терористів. Там міський голова додумався до того, що навіть не поцікавився чого його депутатів таскають по місту з мішком, зав'язаним на голові, з ланцюгом на шиї. Я думаю, що такий міський голова має чи подавати у відставку, чи говорити, що він не міський голова, а я не знаю, хто. І захищати таких людей також законом нам треба.

З огляду на те, що сьогодні депутати фактично в округах не мають права доступу  до засобів  масової інформації комунальної форми власності і не можуть оприлюднювати результати своєї депутатської діяльності, інформувати про роботу ради  і не можуть нормально здійснювати прийом громадян, проводити зустрічі з колективом, тому що все узурповано кругом. З огляду на це, зміни приймати треба і такий закон потрібен.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Але разом з тим, є положення і є рішення Конституційного Суду України. Я нагадаю вам, що воно винесено 26 березня 2003 року, там ще чорнила не зовсім просохли, де визнані неконституційними такі рішення, які ми зараз говоримо, щоб тільки з їх згоди звільняли з роботи. І Конституційний Суд записав, що в розумінні статті 140 Конституції матиме місце втручання органів місцевого самоврядування у відносини між роботодавцем і найманим працівником, керівником і підлеглим. І це є правильно. Поки це рішення Конституційного Суду не скасовано, цього приймати не можливо

Таким чином, Володимире Михайловичу, висловитися чітко за чи проти проекту я не можу, я можу висловитися за нормальні пункти цього проекту і проти тих пунктів, які не відповідають Конституції і рішенням Конституційного Суду. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, хто проти цього законопроекту? Немає.  

Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" завершено.  Рішення будемо приймати відповідно до Регламенту у день голосування та з урахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям щодо неповнолітніх дітей у сім'ях інвалідів". Доповідач - народний депутат України Гавриш Степан Богданович, він же автор законопроекту.

 

18:05:55

ГАВРИШ С.Б.

Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги! Цей закон надзвичайно важливий, якщо ми виходимо із того, що Україна є соціальною державою. Він направлений на те, щоб гармонізувати позицію українського уряду відносно збільшення саме сегменту адресної допомоги і переходу від пільг до адресної конкретно допомоги найперше малозабезпечених сім'ям.

Сьогодні допомога малозабезпеченим сім'ям збільшується, виходячи із рівня забезпеченості прожиткового мінімуму. Нагадую, що цей рівень встановлено в розмірі 80 гривень в місяць на одну особу. При цьому чинним законом визначено, що для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпеченості прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини, яка отримується тільки один з батьків або одним усиновителем на 20 відсотків.

Законопроект, який я сьогодні представляю, надзвичайно витребуваний і важливий для цих людей. Ним потребується збільшити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сімей, де один або двоє батьків є інвалідами першої або другої групи на 10 відсотків. Логіка законопроекту полягає в тому, що сім'я, де один з батьків або обоє батьків є інвалідами першої або другої групи, також є менш спроможними забезпечити достатній рівень доходів для дитини. І 80 гривень - це надзвичайно низький рівень для забезпечення прожиткового мінімуму. Очевидно, що на такі гроші вижити практично неможливо.

Більшість малозабезпечених людей рятуються тим, що знаходять додаткові види роботи, і що також є надзвичайно складним з урахуванням того, що влаштуватися інваліду на роботу сьогодні дуже важко.

Усе це потребує значних зусиль та достатнього ще й фізичного здоров'я. Очевидно, що особам з фізичними вадами значно важче знаходити додаткові джерела підтримки свого існування, а особливо інвалідам І і ІІ групи.

Я не можу сказати, що цим законопроектом ми кардинально поліпшимо життя цих людей. Зрозуміло, що сума в вісім гривень є надто малою, бо, власне, добавка до 80 гривень цієї суми не визначає можливості жити краще. Але і ці гроші для інвалідів є суттєвою допомогою.

Середньостатистичний українець витрачає близько 20 гривень на день, багаті українці витрачаюсь в середньому, виходячи із статистики, яка друкується офіційно у пресі, - 4 тис. гривень на день. В той час особи, визначені цим законопроектом, витрачають на день всього 2,5 гривні. І тому навіть така незначна допомога є цінною для них.

Реалізація закону, звичайно, потребуватиме з Держбюджету 14 млн. гривень, але треба зважити, що таких інвалідів в Україні є 1 млн. 600 тис., 280 тис. - дітей. І тому допомога 140 тисячам сім'ям буде надзвичайно складною. Зважити треба також, що наступний бюджет буде проектуватися з зростанням валового внутрішнього валового продукту від двох до шести відсотків, це буде означати, що ми додатково отримаємо не менше, як півтора-три мільярди гривень. Я не думаю, що це буде проблема для прийняття рішення як парламентом так і буде підтримана позиція уряду. Дякую вам.

Думаю, що  мій час який я не використав віддам  Добкіну  для його законопроекту.

 

ГОЛОВА. Дякую, Степане Богдановичу.

Будь ласка, позиція  уряду. Дьяченко Віктор Миколайович - заступник Державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики.

 

ДЬЯЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні  народні депутати, уряд підтримує цей законопроект, але пропонує визначити дату набуття чинності закону не з дня його опублікування, а з 1 січня 2004 року.

Оскільки організація законопроекту можлива лише при  вирішенні питання щодо виділення додаткових  бюджетних асигнувань, які на жаль не враховані в бюджеті поточного року.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 Александровська , будь ласка.

І я думаю нема потреби нам далі обговорювати. Давайте ще один законопроект розглянемо.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Я бы хотела обратить внимание на то, что речь идет о поправках к закону, которые существенно нарушают Конституцию и вообще права граждан у нас в Украине.

Дело в том, что когда мы принимали сам этот Закон о государственной социальной помощи малообеспеченным семьям, мы уже наступили на права человека и мы уже нарушили Конституцию. Дело в том, что здесь мы, народные депутаты, внесли положение, в соответствии с которым государственная социальная помощь определяется как разница между прожиточным минимумом и доходом семьи. И дальше мы вводим положение, что все-таки до стабилизации экономического положения в Украине государственная социальная помощь определяется с учетом уровня обеспеченности прожиточного минимума. Нам с вами известно, что прожиточный минимум - это та сумма средств, которая необходима людям для биологического существования, для выполнения своих минимальных жизненных потребностей.

И поэтому вот это вот увеличение на 20 процентов, до 20 процентов уровня обеспеченности прожиточного минимума для детей, которые воспитываются в семьях инвалидов, - это, конечно, мизер. И я еще раз выступаю, для того чтобы вам напомнить, Степан Богданович, нужно было вносить сюда изменения, именно убрать то положение, которое нарушает Конституцию, а не лакировать это. Хотя, конечно, я понимаю, что этот закон, наверное, все мы будем поддерживать, руководствуясь хотя бы той народной мудростью: с паршивой овцы хоть шерсти клок.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, мова іде про 20 відсотків, про 8 гривень на одну сім'ю, дитину, у якої один або двоє батьків є  інвалідами першої або другої групи, мова іде  про  14 мільйонів гривень. Ви добре знаєте, що при прийнятті Закону про ввезення цукру-сирцю, Україна втратила 108 мільйонів доларів. Помножте на 5 - це 600 мільйонів гривень.

І тому я, абсолютно поклавши руку на серце, можу сказати: люди добрі, замість 20 запишіть хоча би 40, хоча би  40. Ітого, це  буде не  14 мільйонів гривень, а  28 мільйонів гривень, але це буде стосуватися  140 тисяч сімей, 140  тисяч наших українських дітей. І тому, шановні друзі, ці  резерви у нас, у українців є, давайте записувати, а потім, і приймати  40 відсотків, а при прийнятті закону, все одно цей закон буде діяти тільки з  1 січня аж наступного року, раніше він не може діяти,  а там передбачимо у законі, ужмемо когось іншого, скоротимо чисельність ДУСі  в кінці кінців. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція  Аграрної партії України.

 

ВАЩУК К. Т.

Шановні колеги! Фракція підтримує позицію Кабміну, що треба з 1 січня, звичайно, це  з формуванням бюджету приймається, але те, що цей закон має діяти, це правда. Найбільше до нас всіх, до кожного, звертаються ті батьки, у кого діти-інваліди, і хто інваліди. Це сім'ї найменш захищені в Україні.

Окрім того, я сьогодні пропоную, щоб ми пам'ятали ці нюанси при прийнятті бюджету. Ми котрий раз пропонуємо записати, що дітей в Україні до 18 років ми лікуємо безплатно, і передбачити спеціально на це лікування кошти  у бюджеті. Сьогодні всі операції цим дітям, всі лікування - це  головний біль депутата від округу. Я вже  не скажу, яка це трагедія для батьків.

Тому, підтримуючи цей закон, нам треба і цю норму просто взяти собі за обов'язок і відстояти у бюджеті. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям щодо неповнолітніх дітей в сім'ях інвалідів завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення, яке відбулося сьогодні.

На превеликий жаль, ми далі не можемо продовжувати роботу.

Шановні колеги, 15 хвилин, я більше не маю права.

Ми завтра зранку проголосуємо, щоб ми могли працювати до того часу, поки не вичерпаємо розклад засідань. Я просив би завтра підтримати. Я з задоволенням, у нас залишилось три проекти, їх потрібно було б розглянути. Завтра ми розглянемо ....  і аграрному.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Я вдячний вам за результативну роботу сьогодні.

Завтра ми продовжимо засідання о десятій годині. Будуть розглядатися питання, визначені у розкладі на середу. Завтра о 10-тій годині, ми домовились, не будемо проводити "Різне", а відразу приступимо до заслуховування інформації Прем'єр-міністра щодо ситуації в АПК. А після того перейдемо до розгляду законопроектів, які стосуються аграрної сфери.

До завтра.