ЗАСІДАННЯ   П’ЯТДЕСЯТ   ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3  червня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, займати свої місця. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:03

Зареєструвалося  424 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Развадовського Віктора Йосиповича і Ситника Костянтина Меркурійовича. Давайте привітаємо їх і побажаємо всіляких гараздів.

(О п л е с к и)

Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв і повідомлень. Я прошу представників фракцій подати, представників груп подати заявки на виступи.

Шановні народні депутати, якщо немає заперечень, я оголошу запити, що надійшли. Немає заперечень?

Надійшли запити народних депутатів України, групи народних депутатів: Гавриш, Салмін та інші - до Президента України щодо вжиття заходів із запобігання екологічної кризи в м.Калуш Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:04:42

За-87

Рішення не прийнято.

Степана Хмари - до Президента України стосовно порушення конституційного права на житло, поставлення під загрозу життя і здоров'я багатодітної родини Шиняєвих керівництвом Пустомитівської райдержадміністрації та районної ради Львівської області.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:05:19

За-129

Рішення не прийнято.

Івана Плюща - до Прем'єр-міністра України з приводу ситуації, що склалася з водопостачанням в м.Ніжині у зв'язку з обмеженням енергопостачання водозаборів. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:49

За-137

Рішення прийнято.

А зараз, шановні колеги, я оголошу тисячний запит з початку нинішньої сесії.

Це запит Геннадія Руденка - до Прем'єр-міністра України щодо обов'язковості проведення екологічної експертизи законопроектів відповідно до  закону України про екологічну експертизу.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:28

За-150

Рішення прийнято.

Станіслава Ніколаєнка до Прем`єр-міністра України стосовно капітального ремонту очисних споруд в селищі Новоолексіївка Генічевського району Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:58

За-144

Рішення прийнято.

Михайла радіонова до Прем`єр-міністра України щодо затримки фінансування добудови лікарні лікувально-реабілітаційного центру Національного космічного агентства України у місті Києві, повторно запит. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:29

За-117

Рішення прийнято.

Миколи Рудьковського до міністра внутрішніх справ України щодо неправомірних дій співробітників чернігівського міського управління внутрішніх справ під час обшуку в житловому помешканні працівника місцевої газети "Гарт. Каранди", редактор якої є одним з кандидатів в народні депутати України по 206 виборчому округу. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:11

За-79

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів - Тимошенко, Кирильчук, Хмара, Павловський, Білорус - до Генерального прокурора України про вбивство жителя міста Києва Оренги Віктора Євгеновича, незаконний продаж його квартири та неналежне слідство по справі. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:49

За-102

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем`єр-міністра України щодо допомоги в ремонті будинку школи-інтернату для дітей-сиріт міста Вуглегірськ Донецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:15

За-124

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України, віце-прем'єр-міністра України Кириленка стосовно майнової, фінансово-господарської ситуації, що склалася в .............."Скадовське" Скадовського району Херсонської області та правомірності дій керівників ТОВ "XXI век" щодо взяття  на баланс об'єктів господарського та соціально-культурного призначення збанкрутілого господарства, неналежне реагування на соціальні проблеми села.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:03

За-130

Рішення прийнято.

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо фінансової допомоги шахті "Вуглегірська" Донецької області, щоб не допустити повного затоплення цієї шахти.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:32

За-147

Рішення прийнято.

Юрія Крука до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості по виплатах педагогічним працівникам.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:56

За-103

Рішення прийнято.

Степана Гавриша до Прем'єр-міністра України стосовно заходів щодо запобігання екологічної кризи в місті Калуш Івано-Франківської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:22

За-116

Рішення прийнято.

Олега Панасовсього до Прем’єр-міністра України з приводу наслідків припинення фінансування  робіт у місті Горлівці по підтриманню споруд у районі руйнівного  впливу гірничих виробок. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:53

За-85

Рішення не прийнято.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України щодо аварійної ситуації, що склалася в селищі Велика Лепетиха, Херсонської області в результаті руйнування мосту. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:22

За-163

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України з приводу незадоволення відповіддю на запит стосовно проведення експертизи умов праці працівників Шепетівського заводу культиваторів. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:51

За-124

Рішення прийнято.

Марії Маркуш до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості за роботи по будівництву газопроводу відводу у Велико-Березнянському районі Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення  запиту.

 

10:13:23

За-120

Рішення прийнято.

Олександра Шевченка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо захисту прав членів Асоціації міжнародних перевізників України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:13:50

За-80

Рішення не прийнято.

Юрія Крука до Прем'єр-міністра України щодо виділення ліцензії на імпорт цукру-сирцю тростинного виробнику цукру в Одеській області товариству "Інцукорпром". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:25

За-72

Рішення не прийнято.

Івана Томича до Прем'єр-міністра України з приводу загрозливої ситуації, що склалася в галузі тваринництва. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:14:51

За-155

Рішення прийнято.

Геннадія Руденка до Прем'єр-міністра України щодо проблем існування  відділення реабілітації дітей-інвалідів при Миргородському територіальному центрі з обслуговування пенсіонерів та інвалідів ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:19

За-200

Рішення прийнято.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України щодо зміни статусу гуртожитків акціонерного товариства  "Пригма-прес" та  ПМК-2 міста Хмельницький для проведення  їх приватизації мешканцями. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:15:49

За-78

Рішення не прийнято.

Марії Маркуш до Прем'єр-міністра України, міністра промислової політики України про передачу приміщення клубу їдальні заводу "Зеніт"  на баланс комунальної власності територіальної громади міста  Тячів. Ставлю  на голосування про направлення запиту.

 

10:16:20

За-125

Рішення прийнято.

Леоніда Черновецького до Прем'єр-міністра України стосовно проведення експерименту щодо реєстрації бездомних громадян.

Ставлю на голосування  про направлення запиту.

 

10:16:52

За-69

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, міністра внутрішніх справ України стосовно стосовно пункту наказу Міністерства внутрішніх справ України номер 132 він 12 лютого 2003 року, яким передбачається вступ рядового і начальницького складу до  вузів системи МВС за умови трьохрічного стажу роботи в органах, що суперечить Конституції України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:17:34

За-147

Рішення прийнято.

Віктора Славути до Кабінету Міністрів України стосовно газифікації села Чермалик Тельманівського району Донецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:00

За-122

Рішення прийнято.

Валентини Семенюк до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ України, голови  Державної податкової адміністрації України щодо захисту честі та ділової репутації голови сільськогосподарського кооперативу "Зеленьки" Миронівського району Київської області Валентини Припіяло. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:18:36

За-129

Рішення прийнято.

Групи  народних депутатів: Доманський, Лещенко та інші до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо порушення  Конституції України  співробітниками Печерського районного головного управління МВС  України у місті Києві.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:09

За-91

Рішення прийнято.

Михайла Полянчича до Генерального  прокурора України стосовно терористичного акту 18 травня 2003 року в квартирі академіка  Симчари в місті Ужгороді. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:19:40

За-79

Рішення не прийнято.

Левка Лук'яненка до Генерального  прокурора України з приводу позивної заяви громадян України до Міжнародного суду в Гаазі.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:06

За-62

Рішення не прийнято.

Народного депутата Аніщука до  Прем'єр-міністра України Януковича щодо порушення прав трудового колективу при здійсненні приватизації ВАТ "Степовий" Розділянського  району Одеської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:20:37

За-107

Рішення прийнято.

Богдана Губського  до Генерального прокурора України з приводу неналежного здійснення  прокуратурою Броварського району нагляду за ходом перевірки обставин розкрадання посадовими особами акціонерного товариства  "Десна" державного майна та незабезпечення прокуратурою  Київської області вимог законодавства щодо законності застосування до нього  процедури банкрутства. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:16

За-91

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Доманський, Лещенко, Ющенко та інші до Генерального прокурора України, голови Державної податкової адміністрації України щодо порушення законодавства деякими керівниками Асоціації міжнародних автоперевізників України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:21:49

За-150

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо безчинства Бобрицької районної прокуратури при веденні кримінальної справи стосовно голови акціонерного товариства "Бобринецький райагрохім" Кіровоградської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:23

За-105

Рішення прийнято.

Андрія Полііта до Генерального прокурора України з приводу невиконання Знаменським районним управлінням юстиції Кіровоградської області рішення господарського суду.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:22:50

За-99

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України з приводу поширення посадовими особами Генеральної прокуратури неперевіреної інформації про службове підроблення ухвали апеляційного суду Київської області щодо закриття кримінальних справ стосовно колишніх керівників корпорації "Єдині енергетичні системи України".

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:23:30

За-115

Рішення прийнято.

Андрія Шкіля - до Прем'єр-міністра України Януковича щодо відсутності адекватної реакції на недружні дії з боку Російської Федерації, які призвели до міжнародного інциденту, що стався з парламентською делегацією на летовищі м.Хабаровськ в Росії.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

Інцидент вичерпано, шановні колеги, немає вже ніякого інциденту.

 

10:24:12

За-170

Рішення прийнято.

Народного депутата Оніщука - до Міністра внутрішніх справ України щодо порушення процедури видачі паспортів громадянам України органами паспортної та реєстраційної служби МВС України в м.Одесі.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:24:48

За-135

Рішення прийнято.

Юрія Костенка - до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо розслідування фактів побиття активістів Української народної партії в м.Яремчі Івано-Франківської області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:25:18

За-96

Рішення прийнято.

Віктора Веретеннікова - до Генерального прокурора України щодо посягання на честь і гідність народного депутата України та спробу дискредитації органу державної влади.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:25:46

За-132

Рішення прийнято.

Лілії Григорович - до Генерального прокурора України стосовно ситуації, що склалась довкола підприємства "Оптиміст" прилуцького міжрайонного об'єднання "Союз організацій інвалідів України". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:16

За-126

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо формального розслідування працівниками міліції міста Кіровограда звинувачення мешканця Кіровограда Суворова в крадіжці електропроводів. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:26:46

За-87

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до заступника Генерального прокурора України Корнякової, голови Фонду державного майна України щодо факту незаконної здачі в оренду бази відпочинку "Карпати", зловживання службовим становищем, корупційних діянь з боку окремих посадових осіб регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:25

За-113

Рішення прийнято.

Леся Танюка до голови Верховного суду України щодо судової тяганини по цивільній справі між головним редактором профспілкової газети та Федерацією профспілок України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:27:53

За-108

Рішення прийнято.

Володимира Броннікова до голови Верховного суду України, Генерального прокурора України щодо розгляду заяв мешканки міста Оріхів Запорізької області на неправомірні дії міськвиконкому. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:28:23

За-74

Рішення не прийнято.

Ярослава Джоджика до міністра праці та соціальної політики України щодо виконання рекомендацій про внесення змін до нормативних актів стосовно порядку надання статусу учасника війни особам, які в роки війни працювали в одноосібному господарстві.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:28:57

За-69

Рішення не прийнято.

Левка Лук'яненко до міністра внутрішніх справ України з приводу грубого порушення статті 10 Конституції України у службовому діловодстві міністерства.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:29:26

За-87

Рішення не прийнято.

Віктора Славути до міністра охорони здоров'я України стосовно збереження пологового будинку та дитячого інфекційного відділення в Амвросіївській центральній районній лікарні Донецької області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:29:54

За-134

Рішення прийнято.

Ігоря Осташа до міністра економіки та з питань європейської інтеграції України стосовно фінансування програми кредитування молоді для здобуття вищої освіти. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:30:23

За-95

Рішення прийнято.

Миколи Томенка до голови Рахункової палати України щодо перевірки використання бюджетних коштів національною телекомпанією України.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:30:54

За-140

Рішення прийнято.

Валерія Сушкевича до голови Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови щодо покращання житлових умов мешканці  Києва, інваліду з дитинства. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:31:23

За-186

Рішення прийнято.

Віктора Пинзеника до Львівського міського голови з приводу безпідставною відмови членам садівничого кооперативного товариства "Садівник-люкс" у приватизації земельних ділянок. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:31:52

За-109

Рішення прийнято.

Всі запити проголосовані.

Микола Рудьковський, будь ласка.

 

10:32:05

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Володимир Михайлович, шановні  народні депутати! Я прошу ще раз пере голосувати мій запит щодо неправомірних дій міліції. Сьогодні рано вранці вдерлися у приватне помешкання співробітника "Гарту" Каранди Ярослава Олександровича в місті Чернігові. Міліція без ніяких підстав хотіла забрати його в участок без запрошення, без ордеру на арешт. Чиниться тиск на сім'ю. Я вас прошу підтримати цей захист, захистити права громадянина України. Будь ласка, поставте ще раз на голосування.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Запит народного депутата Миколи Рудьковського до Міністра Внутрішніх справ України щодо неправомірних дій співробітників Чернігівського міського управління внутрішніх справ. Під час обшуку в житловому помешканні працівника місцевої газети "Гарт"  Каранди, редактор, якої  є одним із кандидатів у народні депутати України по 206 виборчому округу. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:33:27

За-162

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, переходимо до виступів від фракцій і депутатських груп. Ми вже півгодини витратили на виголошення письмових запитів. Якщо немає заперечень, давайте ті, хто записався,  ще виступлять. А потім  ми о 12 годині не будемо робити перерву.

Слово має Віктор Терен, від фракції Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Пустовойтенко Валерію Павловичу.

 

10:34:05

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, фракція Блоку Юлії Тимошенко знову змушена привернути вашу увагу до проблеми повернення коштів ошуканим вкладникам трастів та  заощаджень громадянам України.

Перше. Нагадую, що Верховна Рада України  прийняла Постанову про проведення Дня уряду  14 травня цього року, на якому уряд мусив би прозвітувати, як виконуються доручення урядові, дані тимчасовою парламентською  комісією щодо проблеми трастів. Нагадаю також, що  ці доручення Верховною Радою України урядові були  дані ще в 1996 році. Однак, нинішній уряд абсолютно нічого не робить в цьому напрямку. Йому нічим звітувати, і він  ховається.

Вчора  на погоджувальній раді представник нашої фракції Турчинов вимагав  внести у порядок денний сесії звіт  Кабміну на Дні уряду  з проблеми трастів. І я ще раз підкреслюю, наша фракція категорично не може погодитися з тим, що деякі  українські мавроді  з Банкової і Грушевського хотіли б поховати назавжди питання повернення коштів ошуканим громадянам. Привертаю також увагу до того, що  ще в жовтні минулого року депутатами  нашої фракції  було внесено  законопроект про вирішення проблеми  трастів, однак він  і донині не розглянутий відповідним комітетом.

І так само не розглядаються два законопроекти про повернення заощаджень, які внесені на розгляд  парламенту народними  депутатами Юлією Тимошенко, Турчиновим, Павловським, Тереном. І це при тому, що є позитивні висновки Науково-експертного відділу, при тому, що люди ждуть і вимагають від нас вирішення пекучої проблеми трастів і пекучої проблеми повернення заощаджень.

Нам говорять: "Немає, мовляв, грошей на повернення заощаджень громадянам". Але гроші є. Немає бажання влади повернути їх людям. Гроші валяються,  у буквальному сенсі, на дорозі. Проїдьте Києвом, областями і скрізь, і всюди побачите бігборди з надписами (цитую буквально написи): "Стимулюй парламентську більшість, підтримуй уряд і житимеш , як у Європі". Я не знаю, як робітник чи доярка стимулюватиме більшість. Очевидно, питання стимуляції певних депутатів все-таки не в їхній компетенції.

І ще приклад, що є гроші. Будь ласка, почитайте газету " Вечірні вісті". Наведені там факти, які  свідчать про те, що один лише меблевий гарнітур Кучмі було закуплено за 3 мільйони доларів. От вам 12 стільців Кучми, от вам цина президентського стільця, на якому йому дуже хочеться посидіти ще третій термін.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко категорично наполягає на негайному звіті уряду по вирішенню проблеми трастів  та на конструктивному вирішення питання  повернення заощаджень громадянам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Пустовойтенку Валерію Павловичу від Народно-демократичної партії. Наступна - Засуха.

 

10:37:17

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні колеги! 30-31 травня у місті Києві пройшов форум народної демократії. І Дозвольте мені за дорученням представників форуму  прочитати звернення.

"Звернення учасників форуму народної демократії до Президента України, Верховної Ради України, політичних партій та громадських організацій. Ми учасники форуму народної демократії дійшли згоди з приводу того, що головним чинником, який гальмує ефективні соціально-економічні перетворення,  є існуюча політична система, в межах якої уже неможливо подолати розрив між державою і суспільством та  досягти максимальної політичної консолідації суспільства - головною умовою сталого демократичного розвитку. За таких  обставин змінити ситуацію на краще може лише радикальна реформа політичної системи, націлення на створення демократично обраної, відповідальної та ефективно діючої системи влади на цих рівнях.

В зв'язку з цим, ми ....... готові взаємодіяти з усіма політичними силами, які поділяють нашу позицію. Водночас ми - учасники форуму  народної демократії повністю усвідомлюємо  небезпеку, що  несуть в собі непублічні форми підготовки політичної реформи, які відкривають шлях політичним фальсифікаціям та підривають легітимність конституційного процесу. Єдиним застереженням  цього може бути тільки повноцінна залученість інститутів  громадянського  суспільства до створення  нового  конституційного порядку.

Вважаємо, що формою її реалізації має стати Конституційна асамблея, яка  узагальнить всі існуючі пропозиції змін, дасть їм експертну оцінку і виробить бачення нової політичної системи для подальшого  законодавчого   оформлення.

Ключовими фігурантами Конституційної асамблеї мають стати суб'єкти, що безпосередньо презентують громадянське суспільство, що мають мандат  представницької влади. Президент України, народні депутати України, політичні партії, громадські організації всеукраїнського рівня, представники  місцевого самоврядування. Ми переконані, що саме конституційна асамблея дозволить запобігти перетворення конституційного процесу на  заручника  політичної кон’юнктури. В зв'язку з цим, звертаємося до Президента України та Верховної Ради з пропозицією надати конституційній асамблеї відповідального статусу і почати підготовку до її проведення вже восени  2003 року.

Також звертаємося до органів місцевого самоврядування, політичних партій та організацій демократичного спрямування з проханням  підтримати нашу позицію і взяти активну участь в підготовці   конституційної асамблеї.

І друге питання. Шановні колеги! Я хочу вам сказати,  пам'ятаєте, що ми проголосували за проект закону про  загальнодержавну програму розвитку малих міст України. Ми зробили виїзне засідання і під час  цього виїзного засідання побували на об'єкті "Укриття" Чорнобильської атомної станції. Хочу сказати, що стан сьогодні  утримання об'єкту "Укриття" заслуговує на велике хвилювання. В зв'язку з цим, від фракції Народно-демократичної партії звертаюся до всіх народних депутатів і просить підтримати бюджетні резолюції і створення фонду "Укриття", уже щоб ми заклали його, тому що проблема дуже велика є. До кінця 2008 року потрібно побудувати новий саркофаг "Укриття", щоб він накрив існуючий.

І ми від фракції вирішили одноденну заробітну плату народних депутатів перерахувати до цього фонду  і просив би, щоб ви підтримали. Тому що допомога міжнародних фінансових організацій сьогодні надається незадовільно і тільки сподіватися на міжнародну допомогу - це дуже й дуже складно. Дякую за увагу. Просив би підтримати наші пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Засуха Тетяна Володимирівна від депутатської фракції політичних партій промисловців та підприємців України та "Трудової України". Наступний - Гладій.

 

10:41:38

ЗАСУХА Т.В.

Тетяна Засуха, 94 виборчий округ.

Шановні депутати. Як відомо, однією з умов вступу України до Світової організації торгівлі є забезпечення відкритого доступу на продовольчий ринок нашої держави тростинного цукру-сирцю в обсягах 200-260 тисяч тонн щороку з подальшим доведенням квоти до 350 тисяч тонн. На цьому наполягають країни-члени СОТ: Аргентина, Австралія, Бразилія, Індія та Куба.

Національна асоціація цукровиків України вкрай стурбована і без того надзвичайно складною ситуацією в галузі, звернулася з листом до нашої фракції, у якому просить нас з вами зважити на можливі катастрофічні наслідки такої перспективи для вітчизняного виробника і своєчасно мінімізувати  ці наслідки. Адже за підрахунками експертів, ввезення такої кількості порівняно дешевого сирцю при фактичній втраті нашою державою зовнішніх ринків збуту  призведе до закриття, щонайменше 20 цукрозаводів, виведення з обороту близько 100 тисяч гектарів посівних площ. Бюджет у результаті такої інтервенції недоотримає понад 300 мільйонів гривень, а найголовніше - 65 тисяч людей реально втратять роботу. Це посилить і без того велику соціальну напругу у бурякосіячих регіонах держави.

Що сьогодні може і що  повинна зробити влада для порятунку стратегічної галузі української економіки? Це питання ми повинні якнайшвидше розглянути разом з урядом і визначитися з алгоритмом дій.

Нагадаю, що Верховна Рада України ухвалила у червні  1999 року закон про державне регулювання виробництва і реалізації цукру. Виробники пов'язали з ним великі надії на економічне відродження. Принципові положення з цього закону декларували запровадження мінімальних цін на цукрові буряки та цукор, ліцензування оптової торгівлі цукром, встановлення квот на поставки, кредитування сезонного виробництва та встановлення державного органу з питань регулювання ринку цукру.

На превеликий жаль, досі частина з цих важливих положень так і не запрацювала. Ми на 4 роки забарилися з прийняттям поправок до закону про ліцензування певних видів господарської діяльності. У частині ліцензування оптової торгівлі цукром. Відтак цивілізованого оптового ринку цукру у країні немає. Численні трейдери, посередники продовжують відверте паразитування на виробникові, викачують і заганяють у тінь всі прибутки бурякоцукрового комплексу.

Це, на думку фахівців, є однією з головних причин деградації матеріально-технічної бази галузі. Національна асоціація цукровиків України просить народних депутатів повернутися до законопроекту про внесення змін до закону України про ліцензування певних видів господарської  діяльності і прийняти поправки, передбачені законом про державне регулювання виробництва і реалізації цукру. Уряд міг би підтримати вітчизняного виробника кредитними ресурсами, якби у  червні-серпні 2003 року знайшов можливість провести відкриті торги із закупівлі цукру урожаю 2003 року у держрезерв за мінімальною ціною, визначеною Кабінетом Міністрів України.

Це дозволило б поповнити резервні запаси і застрахувало б ринок від традиційного штучного обвалу цін на етапі завершення сезону цукроваріння. Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Слово має від фракції Аграрної партії України Михайло Гладій. Підготуватися Яворівському.

 

10:45:20

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, шановні колеги! Депутатська фракція Аграрної партії України в черговий раз висловлює свою стурбованість станом пенсійного забезпечення громадян України та привертає увагу Верховної Ради, Кабінету Міністрів до необхідності якнайшвидшого вирішення цієї гострої соціальної проблеми.

Сьогодні ситуація в цій сфері залишається дуже складною. Солідарна пенсійна система в сучасному вигляді не спроможна виконувати свої головні функції з кількох причин. По-перше, діюча законодавча база з урахуванням факту зростання кількості осіб похилого віку, обумовлює значне навантаження на працююче населення. Якщо взяти загальну кількість дітей і пенсіонерів, то сьогодні один працюючий по суті утримує одного непрацездатного.

По-друге, близько 95 відсотків пенсіонерів отримують пенсії в розмірах від 86 до 142 гривні, що становить лише 32-52 відсотки прожиткового мінімуму. Причому тих, хто отримує найнижчі пенсії, сьогодні найбільше серед селян і в першу чергу серед тих, хто поставив на ноги повоєнну економіку, працюючи спочатку за трудодні, а пізніше за мізерні гроші. Тому за таких умов незначні періодичні підвищення розміру пенсії не вирішують проблеми.

Крім того, відсутність прямого зв'язку між розміром пенсії та розміром пенсійних внесків, сплачених до пенсійної системи, призводить до незацікавленості в їх сплаті і обумовлює такий рівень надходжень до системи, який дозволяє виплачувати лише низькі розміри пенсій.

Тому, враховуючи соціальну значимість цих питань, фракція Аграрної партії України заявляє про необхідність прискорення розгляду закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який готується до другого читання уже майже два роки. Одночасно ми звертаємо увагу на ряд положень, які обов'язково необхідно врахувати в цьому законопроекті в зв'язку із нещодавнім прийняттям закону про фіксований сільськогосподарський податок. Мова зокрема йде про пенсії для найбільш багатостраждальної категорії наших людей - селян, пенсії який уже не одне десятиліття викликає подив і обурення.

Справа в тому, що запропонований проект пенсійного закону по суті нивелює дію законопроекту про фіксований сільськогосподарський податок, поскільки передбачає вилучення із нього платежів до Пенсійного фонду, а це не що інше, як збирання у селян грошей з однієї кишені аби покласти її до другої.

То ж ті.... що пропонуються за рахунок сьогоднішніх селян-товаровиробників, більшість з яких стає на ноги створювати пенсійну базу для нинішніх селян-пенсіонерів, тобто рубати гілку, на якій тримається виробник сільськогосподарської продукції.

На наші думку, це найлегший і водночас аморальний шлях, особливо по відношенню до селян, за рахунок яких у минулому формувалися пенсії багатьох категорій громадян. Тому оскільки мова йде про загальнообов'язкове державне (підкреслюємо - державне) пенсійне страхування, то держава в особі уряду і повинна запропонувати ефективну систему поповнення пенсійного фонду, знайти альтернативні джерела фінансування пенсіонерів-селян.

Фракція Аграрної партії України виступає за створення такої пенсійної системи, яка буде грунтуватися на засадах справедливості, охоплюватиме всі категорії працюючих, забезпечить принцип залежності розміру пенсії від тривалості трудового стажу і одержуваного заробітку. Саме такий підхід дозволить суттєво поліпшити соціальний захист пенсіонерів і зняти в суспільстві цілий пласт наболілих проблем.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Яворівський від фракції "Наша Україна" має слово. Підготуватися Пономаренку.

 

10:49:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні законодавці, шановні виборці України!

Я піднявся на цю трибуну від імені величезної кількості акторів, співаків, письменників, які нещодавно брали участь у міжнародному Шевченківському святі на Львівщині.

Ви самі бачите і не раз задумувалися над тим, що нам, українцям тут, на своїй землі дуже часто не везе, і нас переслідують весь час якісь ситуації, то одна, то друга, то третя. Чи то наша влада і наше керівництво несе на собі якусь чорну карму, що розбиваються наші літаки, переслідують нас повені, урагани, катастрофи і тому подібне. Але то можна віднести на рахунок стихії.

А є речі, які, власне кажучи, провокуємо з вами ми, ті, хто сидить у цій залі. Я маю на увазі ось що. Я вже десь згадував і нагадаю ще один раз вам: підготували науковці про те, що проти української мови було прийнято 648 різних  циркулярів, постанов, таємних розпоряджень для того, щоб цю мову заборонити.

І ось сталося так, що ми з вами причетні до дивовижного, унікального в лапках документу - це до ратифікації хартії мов національних меншин. Нічого ганебнішого, очевидно, прийняти не можна було на 12 році нашої незалежності.

Що ми зробили з вами, ті хто, принаймні проголосував за цей законопроект. Практично ми ввели російську мову, яка не потребує ані якого захисту тут на Україні, вона функціонує абсолютно вільно, вона має ареал, своє "гніздо" в Росії, вона функціонує на всьому пострадянському просторі. Ми сьогодні щодо російської мови застосовуємо міжнародне право захисту, а наша з вами державна українська мова ледве-ледве тягне на внутрішній захист. Як вона захищається внутрішньо ви самі знаєте, як розмовляє наша влада, якою мовою вона думає.

Я веду до того, я переконаний, що це фатальна помилка парламенту, я не маю в цьому жодного заперечення, просто була гра Медведчука з керівництвом нашої Верховної Ради. Був прекрасний законопроект, який підготував комітет, де виведено в ранг захисту, бо не ловіть мене на слові, сама хартія це прекрасний документ, це європейський документ, який  зобов'язує державу захищати ті мови, які вимирають. У нас така мова, це мова кримських татар, вони іншого місця на планеті не мають, ця мова може розвиватися тільки тут. Гагаузів там ще можна знайти кілька, але російська мова не потребувала цього. Через те ми вимагаємо від Президента накласти вето, він любить це робити, робить це з великим задоволенням. Я думаю, що це саме той випадок, коли Президент змушений накласти вето на цей законопроект і ми повинні повернутися до того варіанту, який пропонує комісія. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Слово має Григорій Пономаренко  від фракції комуністів. Наступним буде виступати Демьохін.

 

10:52:24

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Шановні колеги! 8 червня в Чернігові відбудуться проміжні вибори кандидатів в народні депутати України. Ми всі з вами виступаємо за те, щоб любі вибори відбувалися чесно, прозоро, щоб переміг, дійсно, сильніший, а не той, у кого тугіший гаманець. Як же розуміти ту частину народних депутатів, які  позаминулого четверга не проголосували за створення спеціальної комісії по контролю за проведенням виборів у цьому окрузі? Нас що не навчив той беспредел, що відбувався при виборах сумського міського голови? Я для слухачів назву ті фракції, які не голосували за створення  комісії: "Регіони", "Трудова Україна", СДПУ(о), "Демократичні ініціативи", "Європейський вибір", "Народовладдя", "Аграрна партія", НДП, "Народний вибір", тобто пропрезидентські партії, так звана  більшість Верховної Ради. Чому не проголосували? Тому що влада, мається  на увазі Банкова, вже визначилася, кого вона з банкірів хотіла бачити обраним у цьому окрузі. Подивіться, під чиїм патронатом відбуваються у Чернігові концерти Газманова, Буйнова, "Самоцветов". Під патронатом глави адміністрації у підтримку конкретного кандидата. Що Центральна виборча комісія або окружна виборча комісія не розуміє, що на  170 тисяч гривень фонду кандидата у народні депутати неможна забезпечити безоплатний проїзд чернігівчан на приміських автобусах, провести декілька концертів знаменитостей, заполонити місто агітаційними щитами, кожен з яких коштує не одну сотню доларів. Для того, щоб все  це робити, треба бути не просто кандидатом у народні депутати, а треба бути президентом банку і знати, що влада тебе підтримає.

До речі, народний депутат Лещенко звертався до Генеральної прокуратури про порушення  виборчого закону  у цьому окрузі. Я звертаюся до виборців 206 округу. Від вас залежить, хто після 8 червня прийде у  Верховну Раду, чи той, що  наступного дня  після обрання забуде про вас, а сьогодні організує концерти, проїзди безплатні, дає гречку, цукор, чи той, хто сьогодні з вами   живе вашими бідами і після обрання буде  з вами.

Ми відверто заявляємо, що кандидатом у депутати по цьому округу від Компартії іде Раїса Ясочка, що кожного дня  їздить із вами тролейбусами, ділить на  30 днів мізерну зарплату викладача, живе з вами і вашими турботами. Як сказав один класик, який є народним депутатом, коли б нас у чергово не купили, хіба б ми у чергово продалися, не продатися б у чергово.

 

ГОЛОВА. Я запрошую до виступу Володимира Демьохіна від депутатської групи "Народовладдя". Підготуватися Шуфричу.

 

10:55:44

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демехин, 184 округ,  Херсон, депутатская группа "Народовладдя".

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые  народные депутаты! В  соответствии с принятым недавно  нами законом было отложено введение минимальной зарплаты на уровне 237 до 1 декабря. Причина такого решение очевидна - это и  дефицит средств, и необходимость восстановления должностных соотношений в заработной плате работником бюджетных учреждений: врачей, учителей, работников культуры, о чем неоднократно заявляли и представители правительства, и представители депутатского корпуса, и профсоюзы. Ситуация, когда работники разной квалификации с разным  уровнем ответственности получают практически одинаковую заработную плату является недопустимым.

Кроме того, возникла и другая проблема. Вы знаете, что на сегодняшний день выплата 185 гривен, минимальной, осуществляется, как с областных бюджетов, так и за счет субвенций из государственного бюджета.

Например, ситуация, которая сложилась по Херсонской области. Дефицит до конца года по выплате 185 гривен   - минимальная зарплата составляет 5 миллионов. Более того, введение 185  гривен  минимальной зарплаты, я думаю,  что 237 усугубит ситуацию, привела к увеличению диспропорции в соотношении в бюджете: заработная плата и другие статьи расхода такие, как материалы, текущие ремонты, оборудование и медикаменты то, что из областного бюджета идет. Хотя по-хорошему доля зарплаты и соотношение других статей должна быть приблизительно 50 на 50 процентов. Сегодня мы имеем 30 на 70 и более по разным регионам.

Причинами этого является несовершенное бюджетное планирование прошлого года и ответственность за это лежит, как на нас, на парламенте, так и на правительстве.

Поэтому, чтобы в будущем не пришлось отменять нами же принятое решение, мы уже сегодня должны найти  решение  обозначенной проблемы. На этой неделе Верховный Совет будет рассматривать основы бюджетной политики на следующий год. Эти основы будут определять  принципы формирования Государственного бюджета. К сожалению, в проекте документа, который мы недавно получили, ни слова не сказано о принципах повышения минимальной заработной платы, так же как и о необходимости восстановления должностных соотношений. По существу, речь идет о выполнении постановления Кабинета Министров по оплате труда. То есть, о единой тарифной сетке.

Депутатская группа "Народовладдя" считает, что  темпы роста  отечественной экономики  позволяют нам  в следующем году не только обеспечить выплату минимальной зарплаты, но и привести в соответствие к тарифной сетке. По нашему глубокому мнению, убеждению, обязательства  государства  по такому повышению должны быть отражены в  рекомендациях Верховного Совета к основам бюджетной политики. Вопрос оплаты труда в бюджетной сфере является одним из краеугольных камней бюджетной политики. Поэтому заблаговременное планирование  соответствующих затрат является  неотъемлемой частью.

Мы обращаемся ко всем народным депутатам с просьбой поддержать наше предложение и учесть их при рассмотрении основ бюджетной политики. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Слово має від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Нестор Шуфрич.

Підготуватися Ніколаєнку.

 

10:59:17

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні колеги народні депутати! Дозвольте вас проінформувати, що 23-25 травня у  місті Ялта  відбулася Перша всеукраїнська  нарада  депутатів рад усіх рівнів, сільських, селищних та міських голів, обраних від  партії об'єднаних соціал-демократів.

Відразу скажу, що практичне значення наради  полягає насамперед в тому, що в ході пленарної та  секційної роботи виявлено велику кількість проблем, з якими стикаються і працюють органи місцевого самоврядування. Ці проблеми кричущі і потребують свого негайного  вирішення.

Розглядаючи засади і розвиток місцевого самоврядування як ............ народовладдя і демократії в Україні, нарада була вимушена констатувати, що Верховною Радою України зроблено далеко не все або місцеве самоврядування отримало всебічну законодавчу підтримку. Підтримку, яка б відповідала принципам європейської хартії місцевого самоврядування.

Серед пріоритетних для місцевого самоврядування питань, вирішення яких перебуває у компетенції Верховної Ради, найбільш важливими є питання земельних відносин, комунальної власності, місцевих бюджетів, розподілу на місцевому рівні владних повноважень представницької та виконавчої влади, тарифна політика, соціально-культурний розвиток і екологічна безпека тощо.

Тільки на сьогодні у Верховній Раді України знаходиться понад 40 законопроектів, як безпосередньо стосуються проблем місцевого самоврядування. Проте й вони далеко не вичерпують всього кола проблем представницьких органів влади. Окремі ж законопроекти, що дуже прикро, носять відверто політичний характер, спрямовані не на користь справи, а на банальне здобуття політичних дивідендів. А от прийняття низки законопроектів, конче необхідних для справжнього налагодження, невиправдано затягується. Зокрема, біля 5 років Верховна Рада не приймає закон про комунальну власність чим фактично позбавляє територіальну громаду конституційного права здійснювати управління власним майном.

Окрім того, серйозного доопрацювання потребує ряд положень Бюджетного кодексу, в першу чергу в частині формульного підходу і оновлення трансфертів для регіонів, а також коректного розподілу міжбюджетних трансфертів з державного до місцевого бюджетів.

Не відповідає вимогам ідеї самоврядування позбавлення місцевих бюджетів права самостійно розподіляти фонд розвитку. Фактично заборона вільного розподілу залишкових коштів на рахунках відповідних місцевих рад на початок року та інше.

Не допомагає місцевому самоврядуванню і задекларований Бюджетним кодексом механізм розподілу надходжень від продажу земель несільськогосподарського призначення.

Серйозно потерпає місцеве самоврядування від законодавчої невизначеності по більшості комунальних питань. Зокрема не розроблені механізми державного бюджетного фінансування, реформи в житлово-комунальному господарстві.

Підсумовуючи вищевикладене, хочу звернутися до Верховної Ради з пропозицією активізувати свою роботу у напрямку оперативного та послідовного законодавчого забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Шановні колеги, я хочу використати своє право на репліку з приводу попередніх виступів. Позиція фракції Об'єднаних соціал-демократів щодо виборів у Чернігові, з приводу голосування по комісії, визначається існуючим законом про вибори і повноважень, яким визначено повноваження і Центральної виборчої комісії, і окружної виборчої комісії.

Також я хочу звернутися до пана Яворівського стосовно того, що в Верховній Раді проголосовано той варіант хартії європейських мов і мов національних меншин, який недовподоби пану Яворівському. Хочу нагадати, що варіант робочої групи ставився на голосування і набрав 194 голоси. Жодного голосу представника "Нашої України" за варіант робочої групи надано не було! Тому не треба обмінювати ні себе, ні народ України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка, від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватись Веретеннікову.

 

11:03:21

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати!

Фракція соціалістів в Верховній Раді України сьогодні звертається до Генеральної прокуратури, яка повинна втрутитись в ситуацію, яка склалася навколо виборів в м.Чернігові. Залякування, адміністративний тиск на прихильників кандидата опозиційного Дмитра Іванова - головного редактора газети "Гарт" переходять вже всі межі. Про це сьогодні говорив Микола Рудьковський, коли до члена штаба - Дмитра Іванова, Ярослава Каранди - сьогодні увірвалась група міліціонерів на чолі з лейтенантом Григоровичем і вони примушували його незаконно іти з ними у відділ, і примушували, щоб він не займався агітаційною роботою. Ми виражаємо рішучий протест і закликаємо чесних чернігівців підтримати Дмитра Іванова.

Інше. Фракція соціалістів глибоко сьогодні також стурбована бездіяльністю уряду, місцевих органів виконавчої влади в умовах жорстокої посухи, яка вразила всю Україну.  Сьогодні річ не тільки в посусі, а і у важких кліматичних умовах. Причини нинішнього становища в агропромисловому комплексі полягають і в серйозних прорахунках політико-економічного курсу режиму. Держава не допомогла хліборобам утримувати зрошувальні системи. Залишаються високі ціни на електроенергію, яка використовується для зрошення та водозабезпечення населення. В результаті і господарства, і фермери, і населення не в змозі користуватися водою.

Я тільки-но приїхав з Херсонщини і стверджую, що в більшості сіл півдня нема взагалі нормального водозабезпечення. Люди страшенно бідують - не можуть полити огороди, напоїти худобу і навіть напитися самим води. Через брак кормів населення змушено терміново розпродувати худобу і птицю. Цим користуються перекупники.

Восени за безцінь скупили хліб, тепер вони так само за безцінь, за 80-90 копійок за кілограм живої ваги, скуповують худобу.

Фракція Соціалістичної партії України стурбована тим, що виділені 600 млн. гривень для врятування агропромислового комплексу, ми боїмося, що вони до селян не потраплять. Тому соціалісти наполягають на створенні надзвичайної депутатської комісії, яка б обстежила стан справ, внесла адекватні пропозиції Верховній Раді, уряду по виходу із кризи, в яку потрапило українське село, і не допустити голоду в Україні.

Верховна Рада України мусить ввести мораторій на банкрутство сільськогосподарських підприємств. Уряд повинен негайно виділити дотації на використання електроенергії на поливних системах та для доставки питної води. Ну не можна сьогодні 30 копійок ставити за питну воду за один кіловат електроенергії. Вимагаємо від уряду негайно дати конкретні розрахунки обсягів необхідної закупівлі зерна та круп'яних культур на наступний рік і не допустити зростання цін на ці продукти. Треба передбачити в наступному бюджеті кошти для відновлення меліоративних систем.

З цією метою  держава повинна виділити довгострокові пільгові кредити для хліборобів. Ситуація вимагає надзвичайних і негайний дій. Держава повинна зробити все, щоб відвести від українського народу загрозу голоду, відвернути гуманітарну національну катастрофу. Врятуємо село - врятуємо державу!

 

ГОЛОВА. Так, народний депутат Веретенников. Відповідно до статті 8.3.3 Регламенту в зв'язку з незадоволенням та суперечною відповіддю Генеральної прокуратури на депутатські запити. Три хвилин, будь ласка.

 

11:06:55

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

В зв'язку з суперечливими відповідями Генеральної прокуратури щодо моїх запитів, я звертаюсь до Президента України з відкритим листом.

“Шановний Леоніде Даниловичу, вже 5 місяців триває замовний наїзд прокуратури Дніпропетровської області, направлений на знищення відомого національного виробника Комбінат Придніпровський "Злагода", щотижня створюються все нові і нові кримінальні справи проти фахівців комбінату, оскільки попередні були явно сфальсифіковані прокуратурою.

Безпрецедентні за своїм цинізмом та шахрайством справи про отруєння дітей та навіть смерті шестимісячної немовляти, яка вмерла ще за два місяці до прокурорської передачі "Влада закону" не від отруєння сирком, а від запалення легенів. То ж хіба це не свідчення замовних дій прокурора Шуби, який погрожує знищити мене як народного депутата, саме "Злагоду" і мого сина?

І вже 23 травня під моїм депутатським номером 0386-ВР невідомим автомобілем скоєно дорожньо-транспортну пригоду з важкими наслідками. Автомобіль-двійник з місця пригоди зник. Я це розцінюю не лише як чергову сплановану провокацію проти мене, а як спробу дискредитувати Верховну Раду, яка більшістю голосів підтримала запит до Президента України щодо протиправних дій дніпропетровського прокурора.

На замовний характер перевірок "Злагоди" наголосили, практично, всі засоби масової інформації, і про це йдеться у листі голови Національної спілки журналістів Лубченка до президента України.

Шановний Леоніде Даниловичу, ми працювали разом з вами в першому незалежному парламенті України, разом ми створювали "Злагоду", наші підписи стоять під Актом незалежності України. З того часу я вас вважав і вважаю не тільки мудрим державним діячем, якого народ двічі обирав на найвищу посаду Президента України.

У черговий раз я пересвідчився в цьому два місяці тому, коли прийомі у вас розповів про прокурорське безладдя щодо "Злагоди" і наслідками розмови вами були зроблені справедливі і конкретні настанови. На жаль, і вони проігноровані прокурором Шубою. Навпаки, тиск ще більше посилився, і вже не тільки на санітарні, податкові та інші контролюючі органи, але й на суддів теж. Суди проти фахівців "Злагоди" йдуть, як на конвеєрі: сьогодні справа поступає, завтра - суд, і так майже кожного дня. Що ж до позову "Злагоди" проти прокуратури щодо захисту своїх законних справ і відшкодування збитків, то суду вже немає півтора місяці.

Чому так виходить? Бо прокурор Шуба переступив межу, намагаючись використати рішення суддів для захисту своїх прав. При цьому аргументом тиску  на суд є начеб-то вказівки з Банкової і звітує він про справу злагоди особисто і на пряму, навіть через голову Генерального прокурора  першій особі.

Відправляючись до Києва Шуба нахваляється, що їде на зустріч з Президентом України. 14 травня загальні збори народних депутатів України, що увійшли до парламентської більшості звернулися до Президента  України з проханням вжиті дієвих заходів на підтримку "Злагоди", проти свавілля прокурора.

Звернення прийнято  231 народним депутатом, але і вона не спрацювала. Леоніде Даниловичу, більшість парламенту, це ж команда, яка підтримує Президента і уряд, хіба у нас немає порозуміння, воно є. І я дуже прошу вас прийняти мене ще раз  для припинення прокурорського свавілля та збереження національного виробника.”

Відкритий лист прошу вважати моїм офіційним зверненням до Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Виступи від уповноважених від фракцій, депутатських груп завершено. З приводу тих питань, які були порушені у виступах, інформаціях, повідомленнях я прошу секретаріати опрацювати і підготувати відповідні листи, відповідні доручення.

Будь ласка, репліка Цибенко.

 Потім Яворівський, потім Симоненко.

 

11:11:04

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі! Цибенко, фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів, інвалідів. Шановні колеги! Я взяв цю репліку з приводу того, що недавно, кілька хвилин тому виступав з трибуни пан Гладій, який, власне, звинуватив комітет, моїх колег у штучному гальмуванні у розгляді закону "Про загальнообов'язкове, державне, пенсійне страхування". Перш ніж йти на трибуну з такою заявою треба було очевидно подивитися до порядку деного, тоді пан Гладій побачив би, що в порядку деному він стоїть на друге читання. Це по-перше.  Тому з цими заявами він трошки спізнився.

По-друге. Якщо пана Гладія, якщо Аграрну партію турбує цей закон, то є більш простий спосіб боротися за його прийняття, направити для роботи у комітет представника своїх партій і своїх фракцій. На жаль, в комітеті представника Аграрної партії немає. І тому зрозуміло, чому виникають такі проблеми.

І по-третє. У  зв'язку  з прийняттям цього  закону виникла проблема так званого  фіксованого сільгоспподатку. Я абсолютно переконаний, що село і селян підтримувати треба. Але давайте думати, у який спосіб, бо мова іде про те...

 

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Яворівський, будь ласка. Виключіть мікрофон. Володимир Яворівський, будь ласка.

 

11:12:26

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, 123 виборчий округ, "Наша Україна".

Шановні колеги, я взяв слово для репліки, оскільки було згадано одним із вождів есдеків моє прізвище і прізвище  фракції, до якої я належу і її було  звинувачено в антипатріотизмі, в тому, що вона не хотіла голосувати за нормальну версію закону про ратифікацію Хартії. Це неправда. Я мушу пояснити  нашим виборцям, не цьому чоловікові, а виборцям передусім. Я думаю, мало хто сумнівається  в патріотичній позиції  "Нашої України" і ставленні нашого  до української мови. У той день фракція не голосувала в знак протесту тих торгів, які були влаштовані  між деякими фракціями і урядом для підтримки уряду. Але було останнє голосування результативне, за яке проголосувала  ваша фракція, шановний вождь. Через те не вдавайте із себе великих українських патріотів.

І на закінчення скажу таке. Запам'ятайте прекрасну фразу: людина приходить у політику з прекрасним  майбутнім, а виходить із жахливим минулим. Запам'ятайте це!

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Симоненко. Вже репліки відбулися, вже все.

 

11:13:39

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Ми, комуністи, вчора на Погоджувальній раді підняли питання, яке гостро сьогодні поставило  саме життя перед нами, перед Верховною Радою. Це ситуація, яка склалася на селі, в агропромисловому комплексі в цілому. Ми, комуністи, неодноразово попереджали, що ця реформа призведе до  не тільки знищення села, а практично до голодомору 2003 року. Ми є свідками того, що штучно, розвалюючи село, сьогодні знищується і під загрозу поставлена проблема продовольчої безпеки.

Тому ми, депутати, Симоненко, Гуренко, Ткаченко вносимо  у проект  постанови 3573 пропозицію. 10 червня в День проведення уряду розглянуте питання про баланс продовольчих і фуражних і фуражних ресурсів на період  2003-2004 років та заходи уряду щодо забезпечення продовольчої безпеки замість питання, яке там стоїть, "Особливості правового режиму та ефективності функціонування" , пізніше розглянути.

І друга  пропозиція. Володимире Михайловичу,  я просив розглянути на цьому тижні проект Закону 3373  Симоненко,  Парубок і Пузаков, які внесли, це введення мораторію на підвищення цін на хліб і хлібні продукти. Загроза буде велика, що якраз скористуються бідою народу ті, хто вивозив зерно за кордони України, і хто сьогодні...

 

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

Шановні народні депутати! Шановний Петре Миколайовичу!  Цей проект постанови є, він зареєстрований, зараз  хай комітет там розгляну у встановленому порядку, у четвер ми проголосуємо відносно того, щоб цю пропозицію, яку ви виклали на Погоджувальній раді,  я маю на увазі фракція, щоб ми  її матеріалізували.

Що стосується проекту закону 3373, я прошу секретаріат розібратися, оскільки  заперечень не було під час Погоджувальної ради, чому цього проекту немає.

Все? Дякую.

З процедури Бондаренко.

 

11:15:51

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Наша Україна".

Шановні колеги народні депутати!  Сьогодні ми послухали тут виступ одного нашого колеги пана Веретенникова. Не так давно ми слухали виступ  Сівковича, не так давно  була відповідна заява цілої групи Блоку Юлії Тимошенко стосовно певних дій прокуратури, котрі порушують честь і гідність народних депутатів. Але давайте згадаємо, як ми голосували тоді і цього разу, і минулого разу. Справа в тім, що розділені на політичні  групи ми не підтримуємо ніколи своїх колег в їх бажанні навести в Україні законність і порядок. Згадайте пане Веретенников і пане Сівкович, як ви голосували, коли Блок Юлії Тимошенко просив підтримати, щоб послухати тут  у цьому залі Генерального прокурора. Тому давайте скаржитися не на Генерального прокурора і не молитися до Президента, а перш за все  думати, як ми одне одного поважаємо, і як ми дотримуємося закону самі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Переходимо далі до розгляду питанні відповідно до розкладу засідань.

Оголошується до розгляду питання "Звіт про виконання закону України про Державний бюджет України на 2002 рік".

Пропонується такий  регламент  розгляду цього питання. Прошу уважно послухати. Доповідь міністра фінансів  - до 10 хвилин; відповіді на запитання - до  5 хвилин; співдоповіді голови Комітету з питань бюджету - до 10 хвилин;  відповіді на запитання -  до 5 хвилин; співдоповідь  голови Рахункової палати - до 7 хвилин; виступи від комітетів, фракцій і груп - до 30 хвилин.

Немає заперечень проти такого регламенту? Приймається тоді? Мовчання - це знак згоди. Так, будь ласка, Микола Янович, перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. Прошу дотримуватися   регламенту всіх виступаючих, співдоповідачів.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые  народные депутаты!  Хотел бы начать с того, чтобы сказать, что бюджет 2002 года - это  яркий пример того, каким не должен быть бюджет, это отсутствие принципиальной позиции правительства, которое допустило принятие нереального  бюджета. Это политические интриги  Верховного Совета. В Верховном Совете, точнее, которые допустили, что такой нереальный бюджет был принят. В итоге по сути ни один из  показателей , заложенных  при  формировании бюджетных показателей  2002 года не был выполнен.

Основное. Были заложены серьезные ошибки в определении темпов прироста  валового  внутреннего  продукта. Мы планировали его 6 процентов, реально получили  4,8. В результате только этого  бюджет не получил 485 миллионов гривен.

Мы заложили в бюджете обменный курс доллара в размере 5,6  гривен за доллар фактически получили 5,3, потери бюджета -  591 миллион долларов, гривен.

Мы заложили инфляцию 9 процентов, получили дефляцию 0,6 процентов, потери бюджета - 1 миллиард.

Верховная Рада приняла целый ряд законов, которые уменьшили налоговую базу на 1 миллиард. Только под отмену льгот предприятиям горнометаллургического комплекса бюджетные назначения 2002 года по налогу на прибыль были увеличены на 912 миллионов гривен, а уже 17 января 2002 года действие льгот было продлено. Вот вам уже 3 миллиарда недополученных доходов.

Расширение льгот, недостижение заложенных в бюджете объемов прибылей предприятий привели к недополучению по налогу на прибыль более чем 2 миллиардов (изображено на диаграмме один).

Из-за уменьшение ввоза нефтепродуктов на территорию Украины плановые показатели по акцизному сбору с импортных товаров не достигнуты на 120 миллионов гривен.

Правительство позволили "Нефтегазу Украины" в течении 2002 года осуществлять клиринговые расчеты по отчислениям от платы за транзит природного газа. Однако таких расчетов не было проведено на 709 миллионов. Всего на 37 процентов от запланированного обеспечено поступление дивидендов от субъектов предпринимательской деятельности, то есть в бюджет не поступило 207 миллионов гривен.

Вынужден также констатировать, что не взирая на усилия по привлечению в бюджет поступлений от приватизации, годовые надходження были выполнены всего на 576 миллионов.

Превышение ожидаемого прироста экспорта, который за год составил около 11 процентов, привело к существенному увеличению заявок на возмещение налога на добавленную стоимость. К сожалению, проблема не новая. И приобрела уже хронический характер.

Мы были вынуждены в течение 2002 года разработать комплекс тактических мер по снижению напряженности по возмещению НДС и  обеспечению поступления этого налога в государственный бюджет от основных бюджетов формирующих отраслей национальной экономики. Однако ресурсов было явно недостаточно для сокращения невозмещенных сумм.

Динамика исполнения ежемесячных планов по доходам общего фонда бюджета, диаграмма 5.6, наглядно иллюстрирует, как накапливался кассовый разрыв на протяжении прошлого года. Так называемый пик пришелся на ноябрь. По итогам 11 месяцев не выполнялась ни одна из статей ресурсного обеспечения общего фонда государственного бюджета.

На 1.12. разрыв бюджета достиг критической точки, и, естественно, переломить эти тенденции в течение одного месяца не удалось.

В декабре нам пришлось обеспечить почти 42 процента годового объема заимствования общего фонда. Диаграмма 7.

И в декабре 2002 года были проведены 16,5 процентов годового объема расходов. В комплексе все проведены правительством в декабре организационно-экономические меры, дали возможность на протяжении последнего месяца 2002 года выровнять ситуацию, создать определенный запас финансовых ресурсов для выплат заработной платы в январе 2003 года и заложить основы стабильной работы в текущем году.

Как же в таких условиях был выполнен бюджет 2002 года? Фактически в консолидированный бюджет Украины поступило 61 млрд. 954 млн.грн., диаграмма 9. В государственный бюджет - 45 млрд. 468 млн.грн. В сравнении с предыдущим годом доходы реально возросли на  7 млрд. гривен. Местные бюджеты получили 28 млрд. 247 млн. гривен, из них доходов без трансфертов 19 млрд. 429 млн. гривен или на 14,6 процента выше годового расчетного показателя.

В общий фонд Государственного бюджета за 2002 год поступило 34 млрд. 687 млн. Однако вследствие влияния ряда факторов, о которых я уже доложил, реальное увеличение поступлений по сравнению с предыдущим годом составило 17 процентов. А общие годовые назначения выполнено на 94,1 процента.

Одним из направлений работы правительства по обеспечению стабильных поступлений в бюджет в прошлом году было распределение показателей Государственного бюджета по секторам экономики и закрепление их за соответствующими министерствами и ведомствами.

По ряду платежей плановые показатели не только выполнены, но и превышены. Однако значительные недопоступления по ряду источников не позволят завершить год со стопроцентным выполнением фонда Государственного бюджета.

Уважаемые народные депутаты, еще один вопрос, который нельзя обойти, - это расчеты предприятий с бюджетом по налогам и сборам. Недоимка. Несмотря на комплекс мер, принятых в этом направлении, достичь абсолютного сокращения недоимки не удалось. Я уверен, что подавляющее большинство слушающих здесь в зале депутатов знает, насколько этот вопрос многогранный и серьезный. Это - нестабильность законодательства, масса льгот в налогообложении, прорехи в законодательстве, дающие возможность уклоняться от уплаты налогов. Не последнюю роль здесь сыграли списание и рассрочка налоговых долгов.

Мы с вами должны понимать, что, ставя в равные условия добропорядочных плательщиков и злостных должников относительно прощения долгов, мы расхолаживаем и теряем бюджетную дисциплину.

Уважаемые народные депутаты, правительство постоянно работает над повышением эффективности расходования государственных средств. Начиная с 2002 года была изменена концепция исполнения расходной части Государственного бюджета, введена стратегия программно-целевого подхода. Какая цель преследовалась?

Осуществить переход от принципа содержания бюджетных учреждений к принципу получения конкретных результатов.

Я не хотел бы утверждать, что все прошло идеально, но определенные результаты есть: расходы Государственного бюджета с учетом средств, переданных местным бюджетам в виде дотаций, субвенций в 2002 году проведены в сумме 44 миллиарда 348 миллионов гривен, или на 9,8 процента больше, чем в предыдущем году. Уже один этот показатель показывает, насколько удалось улучшить ситуацию с финансированием реального бюджета. Однако плановые показатели отчетного периода удалось обеспечить только на 82,3 процента. Вот вам показатель соответствия реального бюджета и того, который был принят.

По общему фонду расходы осуществлены в сумме 33 миллиарда 887 миллионов, или на 17 процентов больше предыдущего года. Однако выполнение заложенных в бюджете показателей составило всего 85,2 процента. При этом наиболее высокий уровень финансирования обеспечен по следующим функциям: образование - 90 процентов, обороны - 91 процент, максимальный объем финансирования достигнут на уровне 95,3 процента по социальной защите и социальному обеспечению.

Благодаря приоритетному и стопроцентному финансированию социальных выплат, а также контролю удалось обеспечить почти нулевую задолженность по заработной плате, денежном обеспечении пенсиями и стипендиями. Выплаты, предусмотренные на погашение задолженности прошлых лет по социальным выплатам были за счет платежей в декабре, практически, профинансированы в полном объеме.

Нам удалось значительно улучшить предоставление из Государственного бюджета дотаций выравнивания. Всего общая сумма перечисленных в отчетном периоде дотаций составила 4 миллиарда 655 миллионов или 109 процентов к запланированному, то есть независимо от достигнутого уровня исполнения общегосударственных поступлений, государство выполнило свои обязательства перед местным бюджетом в части перечисления дотаций выравнивания.

Еще одна важная позиция - выполнение обязательств государстве перед кредиторами.

Можно доложить, что  плата государственного долга и плата процентов по нему, как по внешним так и по внутренним кредиторам в 2002 году осуществлялась своевременно и в полном объеме. Кроме того нам  удалось обеспечить это меньшим ресурсом, фактически расходы Государственного бюджета, погашение ......................государственного долга в 2002 году составили 8 миллиардов 541 миллион гривен.

Уважаемые народные депутаты! Благодаря постоянной работе проведенной в конце минувшего года, а также четкому и скоординированного  взаимодействия правительства и Верховной Рады Украины в 2003 году плановые показатели как по доходам так и по финансированию выполняются по итогам 5 месяцев в полном объеме.

Это дало возможность отказаться от ручного правления бюджетом и осуществить переход на цивилизованное финансирование расходов бюджета.

Уже в первом квартале 2003 года мы не только обеспечили все текущие приплаты, но и погасили  задолженность по выплатам помощи семьям с детьми, малообеспеченным семьям, инвалидам детства, детям инвалидам с которыми вошли, к сожалению, в начало этого года.

Учитывая все вышеизложенное предлагаю отчет о выполнении Государственного бюджета за 2003 год утвердить. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, питання, які є до Першого віце-прем'єра. Запишіться, будь ласка, 5 хвилин. На табло дайте, будь ласка, перелік прізвищ.

Народний депутат Буйко, фракція комуністів.

 

11:30:40

БУЙКО Г.В.

Дякую. Буйко, Донецька область, фракція комуністів.

Шановний Микола Янович! У мене декілька до вас запитань. Перше,  це всі уряди постійно посилаються на те, що однією з причин скорочення доходів до бюджету є низка податкових пільг. То чому уряд не вносить Верховній Раді України свої пропозиції по скороченню податкових пільг. Це перше. ї

Чому знову не виконується дуже  важлива стаття бюджету, зокрема, 26-та стосовно  поставок інсулінів до хворих на цукровий діабет, лікарських засобів  для лікування онкологічних  хворих та хворих на туберкульоз, які придбані за рахунок центральних  закупівель.

І останнє. В умовах  недостачі коштів для проведення соціальних видатків впродовж  другого року урядом  була здійснена  оплата векселів Туркменістану. Ці видатки в бюджеті не передбачалися. Назвіть суму коштів...

 

ГОЛОВА. Дякую. Виключіть мікрофон. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Первое. Ну, во-первых, правительство постоянно вносило законопроекты, нацеленные на скорочення льгот. К сожалению, Верховна Рада их не принимала. Но в качестве позитива могу вам напомнить два закона, которые ми в этом зале приняли - это Закон  о налогообложении прибыли и Закон о налогообложении доходов  физических лиц, которым значительно сокращены льготы. Мы также сократили значительное количество льгот в Законе про Государственный бюджет на  2003 год. Поэтому работа в это направлении ведется постоянно. необходима скоординированная работа, прежде всего  Верховного  Совета и правительства по этому вопросу.

Что касается поставок инсулина, медикаментов онкологически хворим и так далее. Да, действительно, в декабре была задолженность определенная. Сохранялась эта задолженность и в январе. Однако, начиная с февраля месяца, эти статьи бюджета финансируются в стопроцентном объеме, и из Государственного бюджета никакой задолженности по оплате этих препаратов не имеется. Что касается векселей по Туркменистану, это окремая тема. Я думаю, что мы вам ответим в письменном  виде на це питання.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Надрага.

 

11:33:28

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Николай Янович, мы постоянно говорим о том, что  в бюджете не хватает средств. Это, к сожалению, тоже правда. Но вместе с тем посмотрите, в 2002 году только  по девяти видам платежей, которые ведет налоговая администрация потери составили 56,3 миллиарда гривен, прямых из них - 31,9 миллиарда гривен. Скажите, пожалуйста,  на сколько  вообще рациональна вот эта ситуация? Потому что с одних мы три шкуры сдираем, а вторым даем льготы, а  по факту на то, что мы сегодня обсуждаем, на бюджет, денег нет и не было. Мы по  этим граблям ходить долго будем? Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Я на этот вопрос отвечал неоднократно. Если принят  нормальный сбалансированный  бюджет, то в бюджете всегда на все  будет хватать средств, как хватает их в этом году. Я абсолютно  ответственно заявляю, что мы пять месяцев этого года по всем абсолютно статьям  проплатили все, все  расходы на 100 процентов.

Более того, мы имеем определенный небольшой, но определенный ресурс, который позволит нам в любом случае профинансировать любые непредвиденные выдатки.

Поэтому, главная наша в вами задача - принять  сбалансированный бюджет на 2004 год. И если мы это сделаем, то у нас с вами и в 2004, и в последующие годы будет всегда на все хватать денег. То есть,  жить надо по средствам.

 

ГОЛОВА. Так можна зрозуміти, Миколо Яновичу,  що на рівні мишей, якщо будемо жити, нам всім вистачить цього сбалансованого бюджету.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну чого на рівні мишей?

Мы по сравнению в  1998 годом ровно в два раза увеличили объемы государственного бюджета, ровно в два раза. В прошлом году мы реальные  расходы бюджета увеличили на 9,8 процента, а имели реальный рост экономики 4,8. Хотим жить лучше на 10  процентов, значить на 10  процентов увеличивать рост ВВП прежде всего, тогда будем иметь возможность на 10 процентов увеличивать и доходы бюджета.

 

ГОЛОВА. Віктор Слаута, фракція Аграрної партії України.

 

11:35:42

СЛАУТА В.А.

Слаута Віктор, Донецька  область, фракція Аграрної партії України.

Николай Янович, та надо вам в банальную проблему заглянуть. Вы знаете,  готовились местные советы перейти на обслуживание на казначейское из Финуправления. Вот в Комсомольске есть городок Старобешево. Чтобы оформить зарплату сейчас, надо тысячу 100 листов бумаги. В 5 утра очередь. И зарплата не адекватна той работе. Просто из местных советов уходят последние кадры. Я бы вас просил посмотреть. Это очень такой вопрос, и прямо-таки  поднимает эту проблему.

Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я.  Переход на казначейское обслуживание  местных бюджетов необратим. Однозначно будет такой переход в этом году осуществлен. Ясно, что этот переход не осуществляется гладко и ясно, что есть шероховатости, ясно, что есть недоработки. Задача правительства состоит в том, чтобы эти недоработки свести к минимуму. Мы этот вопрос возьмем на контроль и безусловно будем серьезно этим вопросом заниматься.

 

ГОЛОВА.  Так, замість Луценка Ніколаєнко, будь ласка. Фракція  Соціалістичної партії.

 

11:37:01

НІКОЛАЄНКО С.М.

Я прошу вибачення. Ніколаєнко.

Шановний Микола Янович!  Два коротких запитання. Перше питання. В минулорічному бюджеті - може воно й не до вас,  але ж ви представляєте уряд - було передбачено  150 мільйонів дотацій місцевим бюджетам на часткову реалізацію  статті   57. Ви знаєте, з 1 вересня доплати за стаж були  введені вчителям. Однак ці 150 мільйонів не були направлені до місцевих бюджетів, оскільки Мінфін дав тоді відповідь щодо вас, сказали, що "ми не знаємо як їх розприділяти".  А це ж ясно було - на  доплати для педагогів. У нас сьогодні 5 регіонів. От  у мене, знаю, Іванівки  Херсонської області місяць не виплачена зарплата з минулого року вона перейшла на цей рік.

І друге. Це вже цього року. Микола Янович, у нас сьогодні кризова ситуація в Академії медичних наук і науково-дослідних інститутах Міністерства охорони здоров'я. Ми заборонили їх фінансувати. Ну правильно, вони повинні ....... з Державного бюджету фінансувати хворих, а обласним ми заборонили  проплачувати операції. І сьогодні десятки тисяч  людей приїжджають із областей. Ці не лікують у Києві, кажуть: нема коштів; а області не можуть дать. Як бути?  Дякую вам.

 

АЗАРОВ М.Я. По второму вопросу. В четверг на  сессию выносится закон "Зміни до Бюджетного кодексу", который эту проблему разрешает. Он будет  разрешать  соответствующее финансирование из местных бюджетов окремых затрат по Государственному бюджету вот в связи с такими ситуациями, когда, положим, государственные медицинские учреждения оказывают медицинскую помощь приезжающим с мест людям.

Что  касается долгов по  заработной плате.  В бюджете предусмотрено, что вся экономия бюджетных средств должна идти на погашение задолженности минулых лет.

3 января этого года правительство издало специальное распоряжение, которым предписывается всем бюджетных розпорядникам сократить на 10 відсотков расходы на утримання и направить эту экономию на погашение заборгованості. Мы должны с этой заборгованностью в течение этого года, особенно, ну по заработной плате - само собой. У меня, откровенно говоря, вызывает удивление 150 миллионов, цифра, поскольку вся задолженность по всей бюджетной сфере, включая задолженность по місцевим органам влади по заработной плате составляет на сегодняшний день 48 миллионов гривен. Поэтому я разберусь, 48 миллионов - это скорее не задолженность, а скорее остатки, ну то есть не выплаченная зарплата, которая перешла з месяца на месяц, она из месяца в месяц где-то колеблется 39, 41, 42, на сегодняшний - 48, мы не допускаем прироста задолженности. Ну я разберусь по 150 миллионам.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Микола Янович. Час вичерпаний.

 

АЗАРОВ М.Я. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань бюджету Петро Олексійович Порошенко. Будь ласка, Петро Олексійович. 

 

ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Виступаючи по питанню звіту по виконанню Закону "Про Державний бюджет на  2002 рік", ми можемо сьогодні констатувати одне - бюджетного планування в Україні протягом 12 років не існує. Окремо подається нам проект бюджету, який не має нічого  спільного з реальністю. За інший документ голосують народні депутати. І в абсолютно інший спосіб, не маючий ніякого відношення до парламенту, до процедури, цей бюджет виконується. На підтвердження цього висновку ми можемо заявити, розбивши  бюджет по складовим частинам, можемо проаналізувати кожну окрему з них.

Перше. Доходи державного бюджету. Шановні, ще в жовтні-листопаді всі наші шановні урядовці нам стверджували: "Шановні парламентарі, ви ж зверніть увагу, державний бюджет, консолідований бюджет ні в якому разі не буде виконано по доходній частині! В найкращому випадку зберемо 42 мільярди. Тому при бюджеті 2003 року ми не можемо брати більше 46 мільярдів".

Що ми бачимо по факту? Микола Янович нам сьогодні доповів - бюджет по доходній частині і консолідований, і державний бюджет виконано. Причому, виконано в першу чергу, за рахунок перевиконання спеціального фонду по державному бюджету, там, де є стимули для виконання цього показника бюджету, і в значному ступені не виконано - по загальному фонду державного бюджету.

Що ми маємо на увазі. По доходній частині.

Перше. Якщо головна причина  невиконання загального фонду державного бюджету, на нашу думку, є невиконання прогнозних макропоказників економічного розвитку країни. За рахунок чого це складається. Планували один валовий внутрішній продукт, не виконали його на 20 млрд., у нас відсутня будь-яка відповідальність з цього приводу.

Я вам наведу невеличкі цифри. Давайте проаналізуємо валовий внутрішній продукт і його тенденції в країнах світу. Ми не будемо брати Сполучені Штати Америки, не будемо країни Великої Сімки, будемо брати наших сусідів. Давайте візьмемо Чехію, яка сьогодні має сім тисяч доларів валового внутрішнього продукту на душу населення. Нібито наша колега по колишньому соціалістичному лагерю. Але, можливо, певна є некоректність. Давайте візьмемо Румунію. Давайте візьмемо Росію. Давайте візьмемо Казахстан. В Росії сьогодні

2400 доларів ВВП, в Казахстані сьогодні 1700 доларів ВВП, в Україні сьогодні 844 долари. От з такого низького старту наша економіка, яка колись займала перше місце серед країн СНД по рівню економічного розвитку, на сьогоднішній день має такі показники на душу населення.

Що це означає? Абсолютна більшість економіки сьогодні знаходиться в тіні. І наші шалені успіхи в прирості валового внутрішнього продукту насправді є програш нашої спільної політики по детінізації економіки. І, на жаль, урядом не було докладено значних зусиль в цьому напрямку. Крім того, на макропоказники, безумовно, вплинуло те, що в економіку не надійшло 8 млрд. гривень. Тобто це є потужний охолоджуючий фактор, який стримував приріст валового внутрішнього продукту.

Треба окремо проаналізувати зусилля уряду в адмініструванні і стягненні окремих видів податків. Так наприклад, згідно з статтею 4 Закону "Про Державний бюджет України на 2002 рік" уряд повинен був розробити проект рішення щодо установлення порядку обчислення та сплати до Державного бюджету в 2002 році платежів за транспортування трубопровідним транспортом через територію України природного газу, нафти та аміаку. Уряд фізично протягом року не спромігся прийняти рішення, яке встановлює систему адміністрування цього виду податків. Як наслідок, ми втратили суттєво частку доходу Державного бюджету із-за бездіяльності уряду.

Недостатньою є робота уряду щодо забезпечення находжень доходів від управління державним майном. Шановні колеги, нам всі розповідали про те, що дивіденди з державної власності залучити до Державного бюджету не можливо, вони з року в рік не виконуються.

Бюджетний комітет поточного року передбачив чітко виписану норму, де ми мали залучати до Державного бюджету частину прибутку доходу державних підприємств. Чотири місяці уряд знову байдикував, не розписавши порядок залучення цих коштів до Державного бюджету, як наслідок - до Державного бюджету не надійшло ні копійки.

Потім протягом місяця була прийнята відповідна постанова, вона не без питань, ми, я думаю, що проаналізуємо хід її виконання спільно, уряд, Верховна Рада, залучимо представників реального сектору, але сьогодні я вам наведу, шановні колеги, шокуючі цифри: протягом одного місяця за травень по цій статті бюджету поступило 370 мільйонів гривень, річна норма. От що означає, коли люди починають працювати і виконувати норму закону.

Не забезпечено у повному обсязі надходження коштів від НАК "Нафтогаз Україна"  в рахунок погашення заборгованості перед Міністерством оборони, не виконані і інші показники. Разом з тим показники спеціального фонду, шановні колеги, виконуються і перевиконуються на  140-150-160 відсотків. Це означає ще одне підтвердження фактору: бюджетного планування в нашій країні не існує.

З іншого боку, виконання плану надходжень по податку на додану вартість до Державного бюджету в першу чергу було забезпечено за рахунок накопичення заборгованості по невідшкодуванню сум з податку на додану вартість. На жаль, ці тенденції в поточному році зберігаються, і вони набули загрозливий для економіки характер. Якщо ми будемо продовжувати цю тенденцію в 2004 році, ми маємо ризик, що баланс надходжень по податку на додану вартість буде складати нуль.

І це означає, що ці заклики про перегляд системи адміністрування податку на додану вартість та змін до цього податку сьогодні вже набувають характер національної безпеки.

Щодо податкової недоїмки, цю тему достатньо докладно висвітив перший віце-прем’єр у своєму виступі, але я можу сказати, що знову спільне рішення, яке було розроблено і погоджено в бюджетному комітеті, парламенті і уряді, в поточному році дозволило нам суттєво зменшити суму податкової недоїмки, коли ми почали аналізувати кожного великого платника  податків окремо. І які заходи на законодавчому рівні нам треба прийняти.

Найбільш цікава позиція, шановні колеги  є безумовно видатки Державного бюджету. Ви всі пам'ятаєте про те, що я сказав на початку свого виступу, що доходи були виконані. Тепер дивіться, що відбувається з видатками. Видатки не були проведені в 2002 році загального фонду на суму 5,9 мільярда гривень. Уявіть собі майже 15 відсотків Державного  бюджету, тих статей, за які народні депутати тяглися тут за чуба, коли затверджували бюджет на 2002 рік, не були профінансовані.

Якщо ви проаналізуєте, що ж саме не було профінансовано і чому так трапилося, до речі, знову Бюджетний комітет, Верховна Рада у вересні-жовтні місяці зверталася до уряду, шановні колеги у вас буде не виконання загального фонду. Зверніться до Верховної Ради, проведіть секвестр бюджету і погодьте, які саме статті ви не збираєтеся фінансувати. Тоді ми заплющували очі, свідомо відходили від цього для того, щоб врешті решт перевести фінансування  видатків Державного бюджету на ручне управління. Тепер подивіться, найнижчі рівні виконання серед захищених статей бюджету має місце за видатками.

Перше. На продукти харчування, вони профінансовані лише на 83 відсотка.

Друге. Шановні колеги, зверніть увагу, на медикаменти, ліки були профінансовані на 57 відсотків від річної потреби. І ми при цьому кажемо, що ніби-то у нас все  гаразд.

Якщо порівняти інші видатки, мається на увазі не захищені статті, в розрізі головних розпорядників, шановні колеги, ви там побачите взагалі дуже цікаві цифри.

Виявляється, що наші правоохоронні органи, наприклад, фінансуються на 92-99 відсотків. Наше державне управління справами, наприклад, фінансується на 92 відсотка по іншим видатками, по незахищеним статтям. А, наприклад, вам буде цікаво шановні колеги дізнатися, а як же фінансується Міністерство охорони здоров'я. Ми можемо вам дати і цю цифру, Міністерство охорони здоров'я фінансується на 24,8 відсотка. І після цього ми будемо  аналізувати, а як же виконується Державний бюджет. Я впевнений  в тому, шановні колеги, що ці диспропорції у проведенні інших видатків є надзвичайно суттєвими, і вони вимагають негайного законодавчого врегулювання процедури пропорційності виділення цих коштів. Потребує певного аналізу, безумовно,  і використання коштів резервного фонду.

Наприклад. З  резервного фонду  відповідно до постанови  від  4 березня виділено 5 мільйонів гривень на виготовлення державних нагород. Ну, який це резервний фонд? Це що непередбачувані видатки? Щось трапилося, що нам терміново ці кошти не можна було закласти у загальному плануванні державного  бюджету?

Ще цікаві речі. З резервного фонду Державного  бюджету  приймаються рішення про виплату заробітної плати державного підприємства,  з резервного фонду Кабміну ми сплачуємо заробітну плату. Я впевнений у тому, що це мають бути питання, які  будуть окремо проаналізовані бюджетним комітетом, тому що  ці тенденції, на жаль, зберігаються всі 12 років. І ми,  поки що нам не вдалося зламати цю ганебну практику.

Окремо потребує  аналізу питання  бюджетної  заборгованості. Володимире Михайловичу, я прошу  ще  2 хвилини, якщо дозволите,  для того,  щоб зберегти баланс з урядовою позицією. 

Бюджетна заборгованість. Найбільший приріст кредиторської заборгованості мають  такі головні розпорядники, як Мінпаливенерго, Міністерство охорони здоров'я,  Міністерство з надзвичайних  ситуацій, тобто те, що не було профінансовано з державного бюджету,  ціми головними розпорядниками взяті на себе, як зобов'язання, і вони перейшли з ними у поточний рік. Але особливо цікаво  це те, що на сьогоднішній день є питання взятих на себе заборгованостей по незареєстрованих зобов'язаннях. Тобто така сума заборгованості збільшилася на 221  мільйон. Це суперечить статті  18-ї Закону України  про Державний бюджет і є прямим бюджетним правопорушенням, і свідчить про незадовільний рівень управління бюджетними зобов'язаннями та контролю їх із взяттям з боку державного казначейства  та головних розпорядників. У звіті про  бюджетну заборгованість взагалі, наприклад, не наведено дані про заборгованість з виплатою допомоги і компенсації громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.

Було передбачено, що ми 200 мільйонів погасимо. На  кінець року ми мали зменшення цієї  заборгованості на 200 мільйонів. Наприкінці ми побачили,  що цифра залишилася ця сама. Тобто на сьогоднішній день із інвентаризацією цієї заборгованості, і з контингентом, яким надаються ці пільги, на жаль,  питання залишається ще відкритим.

Окремо хотів би зупинитися на питаннях фінансування місцевих бюджетів. Шановні колеги! На 550 мільйонів гривень з державного бюджету ми не дофінансували місцевих бюджетів, а це  ті джерела, за рахунок яких отримують заробітну плату і фінансуються суб'єкти місцевого самоврядування. Я впевнений в тому, що цей фактор є неприпустимим.

І Микола Янович вже навів, що  ціла низка програм взагалі не фінансувалася. Так, наприклад, не виділені кошти взагалі жодної копійки на субвенцію на часткове виконання статті 57-ї Закону України про освіту. 150 мільйонів ми передбачили  у Державному бюджеті  2002 року,  жодної копійчини не виділили.

Субвенція на утримання стаціонарних відділень територіальних центрів на обслуговування громадян похилого віку та інвалідів - 40 мільйонів. Жодної копійчини не виділили. Ми впевнені в тому, що, наприклад, от дивіться, комп'ютеризація сільських шкіл. Було передбачено сума, виділено 5 відсотків від річних призначень. Тобто, навіщо тоді планувати, якщо уряд не збирався і не збирається фінансувати ці надзвичайно важливі соціальні питання.

Разом з тим є цікава закономірність,  коли окремі місцеві бюджети не забезпечують розрахунків з державним бюджетом у повному обсязі. І такі цифри на сьогоднішній день вже складають майже 150 мільйонів гривень. І це проблема не врегульована.

Шановний Миколо Яновичу! Я впевнений у тому,  що ця проблема потребує законодавчого врегулювання, оформлення заборгованості і цих бюджетів перед державним бюджетом і їх врахування при внесенні змін до Державного бюджету на 2003 рік або  при формуванні проекту бюджету на рік 2004.

Я, підводячи підсумки, і завершуючи виступ, я впевнений в тому, що, безумовно, ми повинні робити висновки з виконання бюджетом, ми повинні зламати цю ганебну тенденцію, яку ми маємо вже всі 12 років.

Перше. Звернути увагу Кабінету Міністрів на те, що необхідно забезпечити повноту і своєчасно сплачувані податків і зборів до  бюджету та зменшення  податкового  боргу.

Окрему увагу треба звернути на управління  державними корпоративними....

 

ГОЛОВА. Завершуйте.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Треба чітко врегулювати питання по відшкодуванню  податку на додану вартість; покращити рівень  фінансової дисципліни і треба внести окремі пропозиції у нас є по   Бюджетному кодексу. Але, шановні колеги, коли вчора на бюджетному комітеті ми аналізували чи давати, чи не давати політичну оцінку діяльності уряду по виконанню бюджету. Бюджетний комітет все робить для того, щоб ми уникли зайвої заполітизованості.

Я навів вам конкретні  цифри і це вам вирішувати яку оцінку заслуговує уряд за виконання  бюджету 2002 року. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.

Питання, будь ласка. Мабуть вже все сказано було... Будь ласка, на табло перелік прізвищ  народних депутатів.

Народний депутат Пеклушенко, фракція "Регіони України", будь ласка.

 

11:57:04

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Петр Алексеевич, я прежде всего  хочу поблагодарить вас и,  Николай Янович, вас за то, что вы поддержали  запорожцев в строке "Мосты и банк "Славянский". Одновременно, Николай Янович, я очень вас прошу, чтобы эти строчки наполнились реальными деньгами.

Второй вопрос. Мне почему-то непонятно почему в обеих докладах нету главной проблемы - это состояние дел на селе. Неужели не ясно, что  осенью крестьянам нечем будет рассчитаться за кредиты?! Сегодня нужно... сегодня нужна программа национального спасения аграрного сектора. Если мы не решим эту проблему, мы просто ее  развалим.

И последний вопрос. Запорожье не финансируется  по капитальным вложением за счет задолженности атомной электростанции. Просим  бюджетный комитет вместе с нами разрешить эту  проблему.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Ну, перш за все, я хотів би вам подякувати за добрі слова, хоча проблема вкладників банка "Слов’янський" вирішується без залучення бюджетних коштів. І це головна привабливість тої процедури, яку запропонував і розробив бюджетний комітет спільно з народними депутатами Запоріжжя.

Зараз ми розглядаємо звіт по виконанню бюджету 2002 року, а не аналіз бюджетного виконання і напрямки використання бюджетних коштів поточного року, в тому числі у зв'язку з тою критичною ситуацією, що склалася зараз на селі. Але я вам можу проінформувати, що коли я казав про пропорційність видатків, в тому числі по капіталовкладеннях, то, наприклад, окремі дві області в Україні по капітальних видатках були профінансовані на 100 відсотків, а Запорізька область по капітальних видатках у 2002 році була профінансована на нуль відсотків, жодної копійки не надійшло у Запорізьку область. Давайте зараз аналізувати, яким же чином ми будемо оцінювати виконання бюджету 2002 року, в тому числі  із цієї точки зору.

А щодо врегулювання питання капітальних вкладень поточного року, безумовно, бюджетний комітет спільно з урядом готовий це питання розглянути і вжити заходів щодо...

 

ГОЛОВА. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

 

11:59:20

ГІРНИК Є.О.

Петро Олексійовичу, ясно, що бюджетний комітет не робить політичної оцінки виконання бюджету і це правильно, але фахово оцінку і рекомендації Верховній Раді повинен би дати. Все-таки бюджет 2002 року, по-перше, не виконаний. По-друге, виконувався у ручному режимі. По-третє, із звіту видно, що були такі, м'яко кажучи, недоліки у використанні коштів по різних статтях і по капвкладеннях, і по резервному фонду, і по інших.

Виходячи з цих міркувань, чи не можемо ми висловити таку оцінку, що виконання бюджету 2002 року цим урядом, який був тоді, визнати, по-перше, незадовільним. А, по-друге, звернути увагу на ці всі недоліки, щоб вони не продовжувалися у поточному бюджеті, в тому числі і фінансування Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної податкової служби, Держохорони кордону за рахунок грантів благодійників. Таким чином ми перетворюємо охорону держави в охорону деяких благодійників, які зовсім не впливають на охорону держави. Дяку.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую вам, шановний Євген  Олексійович за запитання.

Я повинен доповідати не свою особисту позицію, а позицію бюджетного комітету. Бюджетний комітет з цього приводу рішення про оцінку діяльності уряду про виконання бюджету ще не прийняв. Я думаю, що ми це зробимо сьогодні або завтра на засіданні комітету.

Факти, про які я маю і про які я проінформував шановних  колег народних депутатів, я думаю, переконливо свідчать про ті суттєві недоліки, про те, що виконання бюджету про те, що закон про державний бюджет на 2002 рік не було виконано урядом. Причому не треба перекладати відповідальність на якихось інших суб'єктів, не було виконано в тому числі із-за бездіяльності уряду по стягненню окремих видів податків і про непропорційне фінансування видатків.

Я впевнений в тому, що Верховна Рада сама здатна визначитись, бюджетний комітет проект рішення запропонує Верховній Раді.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Плютинський, фракція Аграрної партії України, будь ласка.

 

12:01:48

ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.

Шановний Петро Олексійович, я  уважно слухав ваш виступ і дійсно, можна зробити багато висновків. Я хотів би два питання вам задати.

Перше. Чи не можна назвати суму коштів, яка в нашій державі виплачується по безробіттю? Це одне питання.

І друге. Відносно аграрного сектора. Колега мій задавав вже питання. Я дійсно просив би вас, це подамо вже більш, може, Миколі Яновичу питання задавати, все-таки щоб бюджетний комітет більше уваги звертав, ми до вас претензій не маємо, більше звертав уваги сільському господарству, воно сьогодні пропадає. Це надзвичайно, це безпека нашої держави. І я просив би вас і в цілому бюджетний комітет, підтримуйте сільське господарство. Дякую, Петро Олексійовичу.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Я думаю, що не зважаючи на нашу жорстку позицію бюджетного комітету, що ніяких інших видатків, крім видатків, спрямованих на підвищення мінімальної заробітної плати, ми не розглядаємо, бюджетний комітет відійшов від цього принципу і підтримав пропозицію уряду щодо виділення додаткових коштів - 576 млн. - на вирішення тієї кризової ситуації, яка склалася в сільському господарстві. Ми розуміємо. що цих котів недостатньо, але, шановні, наприклад, у нас є питання щодо ефективного використання навіть цих коштів. І сьогодні я пропоную, щоб аграрний комітет, уряд, бюджетний комітет спільно негайно визначили своє бачення щодо термінового використання цих коштів для підтримки позиції села.

Щодо позиції по безробіттю. На жаль, я підкреслюю, на жаль, зараз кошти, які спрямовуються державою на безробіття, не обліковуються в Державному бюджеті, не контролюються. Можу вам сказати, що цих внесків до цільового фонду, на боротьбу з безробіттям більше 20 відсотків коштів ідуть на утримання власного апарату. Ще додатково на сьогоднішній день пособіє по безробіттю вже складає, особливо на селі, таку цифру, що людині вигідно іти реєструватися на біржу труда, тому що він буде получати більше, ніж людина, яка справжньо цілодобово працює в полі. І це питання потребує термінового врегулювання, в тому числі в бюджетному сенсі. Я дякую вам, Володимир Анатолійович, за це питання. Ми впевнені, що це питання є зараз і знаходиться полі зору бюджетного комітету, як необхідність для вирішення. Тут я думаю, що ми спільно попрацюємо з Комітетом з питань соціальної політики.

 

ГОЛОВА. Дякую, Петро Олексійович, час вичерпано. Дякую.

Я запрошую до співдоповіді голову Рахункової палати України Валентина Костянтиновича Симоненка.

 

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства!

Счетная палата провела экспертизу итогов выполнения правительством Закона о Государственном бюджете Украины на 2002 год. Выводы представлены Верховному Совету, Кабинету Министров, розданы депутатам, и судя по выступлению докладчиков, они активно использовались, наши выводы, в их докладах. Поэтому остановлюсь только на основных и актуальных на сегодня проблемах бюджетной политики.

Первое, реальным или нереальным был бюджет 2002 года? По заключению Счетной палаты в минувшем году имелись реальнейшие возможности для выполнения доходной части Государственного бюджета. Вдумайтесь, начисленные суммы налогов и платежей в бюджет значительно превысили показатели, утвержденные законом о Государственном бюджете, однако добиться полного поступления средств правительство не смогло. Причина простая: расчеты в бюджетной и денежной кредитной политике, отсутствие государственного подхода к администрированию налогов.

Я не буду перечислять тех цифр, которые сегодня уже звучали, но могу сказать только одно: ни один показатель, макроэкономический показатель, на  котором зиждился бюджет 2002 года за исключением роста промышленного производства 107 процентов, не выполнен. А кто их должен был обеспечивать выполнение, кто предлагал? То правительство, которое согласно закону и должно было обеспечить выполнение тех макроэкономических показателей. Отсюда и потери от обменного курса 600 миллионов гривен, потери от инфляции где-то порядка 700 миллионов гривен, прямые потери от добавленных льгот на налоги 800 миллионов гривен.

Следующий вопрос: как объяснить действия правительства и наших фискальных органов по обеспечению поступление начисленных налогов. Налоговая недоимка в минувшем году увеличилась более, чем в 2 раза, на 8 миллиардов гривен, и превысила  14 миллиардов, что составляет четвертую часть Государственного бюджета. Вдумайтесь в такое положение.

Предприятие получило прибыль и начислило налог, от покупателя за проданную продукцию поступило определенная сумма налога на добавленную стоимость и эти средства есть на счетах предприятий, однако государству налоги не уплачены.

Я не буду приводить много примеров, только приведу наиболее типичный пример. Национальная компания "Нафтогаз" Украины  в 2002 году по своим предприятиям увеличила недоимку по налогам на прибыль в четыре раза. До одного миллиарда 300 миллионов гривен. Между тем объем валовой прибыли в целом компании достиг 5 миллиардов. И она имела полную возможность уплатить налоги, но  не уплатила практически ни копейки. Естественно, что при таком неопределенном бюджетной политики общий фонд государственного бюджета по доходам остался не выполненным против утвержденных показателей на 2 миллиарда.  А то, что правительство плюсует себе и говорит, что в принципе выполнено, потому что перевыполнен доход  по специальному фонду, то это никакого значения для обеспечения потребностей бюджета нет. Ведь средства, которые используются из общественного  и из специального фонда на государственные и общественные нужды тратить нельзя. Это целевые деньги конкретных учреждений. И сколько мы уже не говорим, не один год говорим, в этом зале, что эту диспропорцию надо ликвидировать она к сожалению стоит на том же  самом месте.

Не выполнение доходной  части естественно привело и к не выполнению расходной части. На 5 миллиардов 200 миллионов гривен. Из них на социальные расходы, прямой счет, 2 миллиарда 500 миллионов гривен. Медицина, образование, социальная защита, местные бюджеты.

Но самое не понятное и как говорится, не поддающееся определению, из  предусмотренных 500 миллионов гривен по ряда на социальную защиту ряда программ вообще не выделено ни одной гривны. Это при том, что правительство исполняло бюджет в так называемой системе профицита. О профиците  надо сказать немножко отдельно. По отчету правительства Государственный бюджет прошлого года вместо запланированного дефицита  исполнен с профицитом в суме  1 миллиард, 119 миллионов гривен, в том числе по общему фонду 800 миллионов. Что такое профицит - это излишки денег. В тоже самое время правительство не обеспечило проведенных утвержденных законов   и расходов. Ответ прост: почему? Да потому что правительство, как и в прежние годы, управляло бюджетом в ручном режиме, ограничивая одни расходы и проведя  другие по усмотрению.

Разговоры о секвестре бюджета, то есть вхождения  бюджета в законное русло длились не много, не мало, 7 месяцев, но так и остались без решения. А министерство пошло по самому легкому пути, погашая государственный долг за счет средств общего фонда, предназначенных для проведения иных расходов и прежде всего социальных платежей.

Чтобы хоть как-то оправдать, заретушировать финансовый юридический произвол, Министерство финансов  в августе прошлого года приняло решение о так называемом временном ограничении ассигнований общего  фонда на  2 миллиарда  211 миллионов. Хочу подчеркнуть, что для этого законного оснований не было никакого. Правительство никак не  отреагировало. Министерство, потом спохватившись, изменило  это решение, отменило  решение, но была  создана в течение  четырех месяцев искусственная живая очередь за получением  законных бюджетных  средств. А что такое очередь и какую она приносит прибыль - это каждый из нас четко понимает.

И последнее. Счетная плата считает, что ................ исполнении Государственного бюджета необходимо утвердить, А действующему правительству извлечь  уроки из опыта выполнения государственного бюджета в прошлом году и решать реальные  имеющиеся проблемы  бюджетной политики, а не манипулировать:  реально-нереально. В противном случае все опять повторится сначала. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати, ми ж домовлялися, що питань не буде, але оскільки наполягаєте, давайте  5 хвилин зробимо на запитання. Але ж я запитував: заперечень не має? Сказали, що ні відносно регламенту.

Будь ласка, запишіться,  Прошу висвітити на табло прізвища.

Народний депутат Челноков, фракція комуністів, будь ласка.

 

12:12:55

ЧЕЛНОКОВ С.Д.

Прошу  передати Пузакову.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Пузаков.

 

12:13:03

ПУЗАКОВ В.Т.

Шановний Валентине Костянтиновичу! Скажіть, будь ласка, Рахунковою палатою України повсемісно встановлюються випадки нецільового і неефективного використання міністерствами і відомствами бюджетних коштів, що призводить  до витрат бюджетних коштів, порушень чинного законодавства та інших фінансових порушень. До якої відповідальності чи адміністративної, чи кримінальної притягнуті курівники цих міністерств або відомств?

 

СИМОНЕНКО В.К.  По каждому нашему представлению идет разбор в министерстве, издают приказы, наказываются руководители. Но дело, откровенно говоря,  не в наказаниях, а в той существующей системе финансово-экономического контроля в нашей стране, которой просто нет. Ни в отдельных исполнителях дело, а дело в системе. Ведь  нарушает, как правило, самый главный нарушитель - это Министерство финансов. И если говорить откровенно, что  бюджет 2002 года не выполнен не потому, что был он нереальный, потому что там нет профессионалов, не хватает профессионализма, понятия, что такое бюджет. Ведь и сегодня бюджетом занимаются банкиры. Это вроде бы одно и тоже, но это две большие разницы.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Костинюк, фракція "Наша Україна".

 

12:14:43

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україні", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу! У своїй доповіді та і у виступі голови бюджетного комітету говорилося про  диспропорції бюджету, коли в одній області чи  там одної установи фінансувалося майже на 100 відсотків, інші на 25. Я міг би продовжити навівши такий приклад, коли, скажімо, для фінансування наслідків стихійного лиха у Івано-Франківської області бюджетом 2002 року було передбачено  7 мільйонів, а реалізовано всього-навсього  в 10 разів менше. В той самий час .....сільській Закарпатської області цей показник складав 92 відсотки.

От як в майбутньому унеможливити ці диспропорції, ці несправедливості? Як все ж таки? Від чого залежить? Що потрібно зробити для того, щоб Міністерство фінансів, якщо там є навіть не дуже чесні, будемо  так говорити, особи, щоб їх заставити якимось законом чи підзаконним актом це робити? Що потрібно зробити?

 

СИМОНЕНКО В.К. Прежде всего соблюдать закон пропорциональности выделения бюджетных средств в расходной части по выполнению доходной части. Это прежде всего. Нарушителей наказывать как  это требует закон. Но, к сожалению, наши представления,  как говорится,  обязательного действия. Я еще раз могу сказать, что нет  системы воздействия на нарушителей закона. Почему правительство что хотело, то и делало с бюджетом 2002 года?  Почему колоссальный профицит  бюджетных средств был самостоятельно роздан Министерством финансов? До потому что система безответственности царит над всем. Я откровенно могу вам сказать, что вот не потому, что здесь  Николай Янович сидит, но в этом году есть  по итогам  1 квартала, по итогам  четырех месяцев появилась система и действительно постепенно, но, я думаю,  уверено люди уходят от системы ручного управления выдатками в бюджет. Постепенно.

 

ГОЛОВА.  Одну секунду. Так, Віталій Шибко замість Луценка, будь ласка.

 

12:17:05

ШИБКО В.Я.

Социалистическая партия Украины, Виталий Шибко.

Валентин Константинович, вот вы сейчас будете отвечать, только говорите, пожалуйста в микрофон, а то не было слышно вашего предыдущего ответа.

Я что хотел спросить? Если ли в Счетной палате сегодня цифры сколько составляет  недоимка в местный бюджет от того, что предприятие, находящееся на территории того или иного  города, пользуется его  землей и не платит. Я почему так говорю? Вот сегодня голодовку объявили женщины в Днепродзержинске трамвайщики почему? Потому что им с 99-го года не платят заработную плату. А почему не платят? Потому что  находящийся гигант на территории города Днепродзержинска завод имени Дзержинского перешел в управление какой-то финансовой группе через "Укрсиббанк" они попользовались два года этим предприятием, 12 миллионов накопили задолженности, не выплатили, ушли. Пришли теперь другие и, вобщем, 12 миллионов в город не пришло, а трамвайщицы от этого страдают и объявили голодовку. Есть такая цифра или нет? 

 

СИМОНЕНКО В.К. Безусловно, у нас такая цифра есть, если ее, как говорится в  чистом виде нет, мы буквально в течении нескольких часов ее, как говорится , можно посчитать. Но то, что эта система повсеместна и то, что правительство, по крайней мере в 2002 году ни как не реагировало на эту ситуацию - это 100 процентов.

Я вам приведу другой пример, вот мы говорим о недоимке. В прошлом году недоимка, допустим, по Днепровскому металлургическому комбинату Дзержинского составила 65 миллионов и была та же самая ситуация. А этот комбинат получил не много, ни мало за год прибыли 290 миллионов гривен. Ну как можно на это среагировать, когда это все бесхозное, брошенное, как течет, так течет. Местные власти не могут на это повлиять, но правительство, которое обеспечивает выполнение бюджета, а бюджет - это закон, должно обеспечивать, безусловно.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Дякую, Валентине Костянтиновичу.

Переходимо до обговорення, як ми домовлялися, 30 хвилин. Прошу висвітити на табло тих, хто записався на виступи. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Кирилу Поліщуку.

 

12:19:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний багатостраждальний народе України! Бюджетний комітет не захотів заполітизовуватись, але сказав цифри про жахливе виконання, я не боюсь заполітизованості. Я скажу, що те, про що говорив сьогодні і Валентин Костянтинович Симоненко, і Петро Порошенко, це є система злочинної влади в дії. Саме в дії.

Де ділися 25 млн.грн. на українську мову? Де ділись 110 млн.грн. на фінансування робіт по боротьбі з туберкульозом і з раковими хворобами? Де вони ділися?! Чому Міністерство охорони здоров'я на 24 відсотки профінансовано?! Чому комп'ютеризація міських, сіл тільки на 5 відсотків? Якщо ми запланували повністю 100 відсотків.

А відповідь, мені здається, у цьому посланні Леоніда Даниловича Кучми від 27 травня до нас. А він пише: "Викликає занепокоєння і те, що майже половина економіки країни продовжує перебувати у тіньовій сфері". Це цитує Президент держави! Я цитую Президента держави. Він, дійсно, перебуває в тіньовій сфері. А чому нема системи воздєйствія, як каже наш великий друг Симоненко. А тому, що ніхто не читає Кримінальний кодекс. А Генеральний прокурор - Святослав Михайлович Піскун не хоче застосувати його по відношенню до урядовців, тому що нема політичної волі з Банкової, а не треба, Святослав Михайлович, вам політична воля з Банкової. Ви відкриваєте статтю 210 Карного кодексу, там написано: "Порушення законодавства про бюджетну систему України. Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню, або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків  бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним  бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були (частина 2) кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, караються обмеженням волі від 2 до 5 років".

211 стаття - видання нормативно-правових або розпорядчих актів, це стосується до переважної більшості постанов і розпоряджень уряду і окремих міністерств, а там від трьох до десяти років позбавлення волі. Так що, Валентин Костянтинович, всього-на-всього не виконується те, що ми з вами прийняли, ось в чому біда. Біда в тому, що відсутні ці органи. А куди пішли кошти? Подивіться, що робиться.

Державна митна служба змогли підняти собі оклади на сто відсотків. Перевитрати в цілому бюджетних коштів на оплату праці в зв'язку з прийняттям незаконних постанов - 400 млн. гривень, а ми влаштовуємо геноцид. Не ми, а ви влаштували геноцид! І сьогодні не даємо політичної оцінки виконанню цього бюджету! Та вона злочинна, ця оцінка.

Сьогодні зробили реструктуризацію заборгованості перед іноземними кредиторами і втратили в результаті цієї реструктуризації 1,2 млрд. гривень. Це, Володимире Михайловичу, треба давати політичну оцінку. Якраз і її зараз і даю, цю політичну оцінку.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. А народ України вимирає! А ми кажемо, що ніхто не вмер і нікого не розстріляли.

 

ГОЛОВА. Микола Поліщук, депутатська група "Народовладдя". Є Поліщук? Відсутній. Алла Александровська, фракція комуністів, будь ласка. Підготуватися Анатолію Морозу. Анатолій Мороз, будь ласка. Не треба, не треба, шановні колеги! Підготуватися Беспалому.

 

12:23:44

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, виборчий округ 83, Запорізька область, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні гості, члени уряду! Давайте згадаємо, як приймався бюджет 2002 року. Не те, що він приймався, а він протягувався різними методами. І як ми його приймали, то ми маємо сьогодні те, що маємо. І дійсно. коли слухаєш інформацію уряду, яку ми сьогодні почули, ми бачимо, що вроде є підсумки 2002 року, нібито свідчать про збереження темпів зростання економіки України, бо реальне зростання внутрішнього валового продукту становило 4,6 відсотки. Я погоджуюся з вами, Миколо Яновичу, ви сказали, що якщо ми хочемо збільшити заробітну плату там, пенсії і так далі, скажімо, на 10 відсотків, то треба, щоб зріс і ВВП на 10 відсотків.

Але ж у інформації вашій говориться про те, що 2002 році валовий продукт, ВВП виріс на 4,6 відсотків, а значить, повинно зрости, відповідно, і все фінансування, так сказать, або виконання нашого бюджету. А ми бачимо зовсім іншу картину. І воно і не дивно.

Я вам хочу привести, Миколо Яновичу, по нашій Запорізькій області. Громадяни нашої області цього не відчувають, що який ріст в нашій економіці. Я нагадаю, що Запорізька область займає друге місце по доходах на душу населення і 22-ге місце по розходах на душу населення. Здавалося б, запорізька область, ну, якось би повинна жити трішечки краще.

А я от не розумію, Миколо Яновичу, за що не поважають Запорізьку область, бо факти виконання бюджету 2002 року, вони свідчать зовсім про інше. Скажу вам, державні капітальні вкладення за минулий рік виконані лише на 42,7 відсотка, програми по галузям охорони здоров'я виконані лише на 27 відсотків, придбання лікарських засобів для онкохворих - абсолютно нічого. І ми... і це при тому, що ми недавно обговорювали проблему туберкульозу і я говорив про те, як в Запорізькій області вже 20 років не поступало, абсолютно не фінансувалося придбання різної апаратури для того, щоб боротися з цією хворобою.

Придбання інсуліну виконано на 55,5 відсотки, ну, і комп'ютеризація шкіл, взагалі, це, мабуть, подяка уряду за те, що Запорізька область виступила ініціатором "Сільській школі - комп'ютерний клас". За минулий різ із 19-ти комп'ютерних класів, які планувались, Запорізька область не отримала жодного комп'ютерного класу.

І взагалі, що стосується доходної частини бюджету, хотілось би, Миколо Яновичу, нагадати, що фракція комуністів завжди настоювала і настояла на тому, щоб ми провели спеціальне засідання Верховної Ради з урядом, можливо, запросити сюди і Президента для того, щоб зайнятися доходною частиною бюджету, а тоді вже будемо ділити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Олег Беспалов. Немає. Будь ласка, Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", підготуватися Масенку.

 

12:27:23

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Ми сьогодні розглядаємо надзвичайної ваги питання, вже стало традиційним, що уряд не виконує бюджет.

З року в рік ми слухаємо звіт і кажемо, це дуже погано, було б краще, щоб він виконав, а він не виконує, і ми знову говоримо про це і ніхто ніякої відповідальності за це не несе.

Основний економічний закон держави - Державний бюджет з року в рік не виконується. Уряд каже, не реальний бюджет, відповідаю, брехня. І ще раз брехня. Бюджет не виконується не тому, що він не реальний, а тому що уряд його не виконує. І, як правило не хоче виконувати. І треба ставити гостре питання про відповідальність. Уряд Ющенка, виконував  в 2001 році, виконав бюджет. Відправили уряд Ющенка, бюджет не виконали. Я не є апологетом Ющенка, і ставлюся до нього критично, як і до самого себе і до всіх, але факт залишається фактом, що бюджет виконувався.

Верховна Рада відправляє уряд, який виконує бюджет у відставку, після цього бюджет не виконується. Хто повинен відповідати за невиконання бюджету? Уряд і Верховна Рада, яка  відправила той уряд, який виконував бюджет. Проблема відповідальності у нас існує в Україні вакханалія безвідповідальності і тому  себе так ведуть урядовці, тому так себе веде Верховна Рада, тому що ні на кого не падає домоклов  меч. А він повинен над владою постійно висіти, і якщо влада не  ефективно працює, він повинен падати.

А  у нас виходить так, що часто цей меч падає на голову того, хто працює успішно, і не падає на голову того, хто  працює  неефективно. В чому корінь проблеми? Корінь проблеми у тому, що уряд Ющенко почав витягувати економіку з тіні і вирішувати соціальні проблеми. Це багатьом не сподобалося. Після цього уряд  почав ховати економіку в тіні.  От які тенденції у нас в економіці відбувається. Секвестр на  3 мільярди. Я вже раз казав і повторю ще раз, якщо уряд здійснює секвестр бюджету, то Верховна Рада  повинна здійснювати  секвестр уряду. Правда уряд поміняли, зараз прийшов новий уряд. І знову проблеми із виконанням.

І нарешті останнє відносно великої брехні стосовно того, що немає коштів для наповнення бюджету. Основна проблема  уряду: наповнення бюджету коштами. Основна проблема парламенту: розподіл цих коштів. Так от у нас десь  18 мільярдів гривень податкова недоїмка, яку уряд не може зібрати, яку кожен рік ми закладаємо у бюджет  зростання і приблизно 700 мільйонів темп зростання недоїмки щомісяця.  Чотири мільярди  махінації із  НДС, із приховуванням прибутків, із приховуванням економіки  в тіні. Є кошти, їх треба витягти і спрямувати у бюджет, і тоді буде бюджет виконуватися і не буде секвестру. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Олександр Масенко. Вийшов, так. Будь ласка, Василь Надрага. Підготуватися, Тарас Чорновіл є? Немає. Тоді  Коновалюку. Немає. Тоді Мастришину.

 

12:31:31

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Луганская область, "Народный выбор".

Уважаемые коллеги,  мы сегодня  обсуждаем с вами цифры. Цифры говорят следующим образом. Общая сумма и итог выполнения  100,2 процента. Так ли это и хорошо ли это? Тут есть вопросы. Тут поднимался вопрос о том, что у нас есть общий фонд Государственного бюджета и специальный фонд. Так вот общий фонд выполнен всего на 94,1 процента. А это, по большому счету, всюду есть все,  включая, так сказать, в том числе и местные  бюджеты, о которых здесь сегодня мы уже обсуждали тему.

Я хотел бы остановиться на нескольких вещах, которые составляют доходную и расходную часть. Не беря смелость на себя оценивать ситуацию в целом, могу сказать однозначно. На сегодняшний момент льготы, которые даются субъектам специальных экономических зон и территорий приоритетного развития, составляют достаточно заметную сумму, когда мы говорим о том, потеряли или не потеряли мы деньги для бюджета. В частности, должен сказать, что за 2002 год эта сумма составляет 176,4 миллиона гривен. С этим бы можно было согласиться, если бы  разговор шел о том, что мы вкладываем деньги в развитие производства. Но, дорогие мои, мы  по  сравнению с 2001 годом льготы на ввозную пошлину выросли на 395 миллионов гривен или в 2,7 раза. Что туда вошло? А туда вошло мясо и субпродукты домашней птицы. Какова ситуация с птицеводческой отраслью на Украине, я думаю, нет смысла говорить  в этом зале. В последние годы оно начало подыматься, но, к большому сожалению, с помощью таких действий мы собственного товаропроизводителя ставим не только на колени, а мы убиваем, вот тут подсказывают. И я думаю, что с этой терминологией можно согласиться.

Поэтому суть проблемы упирается в следующем.  Давая какие бы то ни было льготы, а тем более льготы за счет государственного  бюджета, мы должны четко понимать, что  поддержать своего товаропроизводителя, тем более  птицеводческая отрасль достаточно оборотистая в части того, что вложение идет намного быстрее,  чем от всех остальных мясных отраслей, я думаю, что подобными вещами мы не должны заниматься не только в 2003, но и на будущее.

Следующий вопрос. Мы говорили о том, что сегодня по итогам 2002 года на  750 миллионов гривен, те которые цифры  есть у меня, местные бюджеты недополучили финансирование. От сюда получается, что у нас заработная плата бюджетникам, от сюда  обязательства перед пострадавшими по Чернобылю, которые выросли на 41,9 миллиона гривен, и в целом этих обязательств по бюджету сложилось на  646,6 миллионов гривен. Вот на что, по большому счету, не хватило денег.

Теперь , буквально, две мысли которые возникли в части предложения.

Первое. А может быть есть смысл нам сегодня с вами рассмотреть что такое "налог на  добавленную  стоимость",  который по факту и своей экономической или финансовой составляющей для бюджета не выполняет и поэтому ввести может быть  есть смысл более простой понятный и в том числе как-то административный налог, например, налог с продаж. Он будет более понятен  производителю, будет понятен для остального...

 

ГОЛОВА. Дякую, Сергій Іванович.

 

НАДРАГА В.І. И последнее, Владимир Михайлович, буквально  5 секунд. Меня несколько смутила ситуация. Здесь перед нами выступил  голова Счетной  палаты, рассказал, что нет системы и после того, как началось обсуждение, он ушел.

Я думаю, это не совсем правильно, потому что я хотел ему задать один вопрос. Мы и на будущий год будем слушать, что отсутствует система в  контроле. Так может быть Счетной палате надо найти свое место в этой системе контроля? Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Майстришин, фракція  "Регіони України". Підготуватися Чорновілу.

 

12:35:25

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановні колеги! Коли сьогодні ми обговорюємо виконання   Державного бюджету за 2002 рік. то ми маємо на увазі те, що  уряду, який тоді працював, його вже немає, а новий  уряд майже менше 2 місяців працював над виконанням  бюджету. І тому єдине що мене спонукало сьогодні вийти на трибуну, це попробувати винайти певні помилки, щоб ми їх не використали, тобто не знову мали на наступний рік і  досягнення , що ми їх використали. Так от, я хотів би звернути увагу на те, що  на проблему  державного боргу. Проблема державного боргу вона, як то кажуть, для нас, народних депутатів, постійно була як от... уряд її виконує і він цим професійно  займається.

Звертаю вашу увагу на  слідуючі аспекти цієї проблеми.

Перше. В цій видатковій частині бюджету кожна 4 гривня іде на борг, на погашення основної суми боргу та відсоткам пені і тому це є дуже велика проблема. Але більша проблема ще полягає в тому, що  ми сьогодні маємо біля 80 відсотків зовнішнього боргу і незначну суму - біля 20 відсотків - внутрішнього  боргу. І подивіться що сьогодні у звіті уряду на 2002 рік я побачив  цифри, що із плана розміщення наших цінних паперів на внутрішньому  ринку із 2,4 мільярдів гривень виконано тільки  1,3, тобто більше як один мільярд гривень не дібрано на внутрішньому ринку. І чому? Так тому що дуже просто, сьогодні на внутрішньому ринку, тоді у 2002 році, уряд пропонував ледь більше 7 відсотків  по дохідності цих паперів, а на зовнішньому  ринку - більше 10 відсотків.

Тому я сьогодні звертаю увагу уряду, щоби ми обов'язково на наступний рік, коли будемо планувати дохідність по внутрішнім облігаціям, обов'язково врахували, що треба залучати якомога більше внутрішніх запозичень. І це повинно бути стратегією розвитку внутрішнього ринку, з одної сторони, хоча тут можна і заперечити, що ми можемо опрокинути внутрішній ринок, коли дуже багато коштів будемо вилучати до бюджетної сфери. Але зважте на те, що наші позичальники повинні заробляти більше, чим зовнішні позичальники - це з однієї сторони.

І з другої сторони, я хотів би звернути вашу увагу, що планування Департаменту державного боргу щодо збільшення залучень на внутрішньому ринку пройшло неякісно, тобто майже чуть більше 50 відсотків виконання плану по цій позиції. Можливо, тут також можна розглянути пропозицію, що забрати таку можливість  у Міністерства фінансів, зробити заміщення внутрішнього і зовнішнього ринку, якщо на внутрішньому не добрали, то виходити на зовнішній ринок. Це також, можливо, як досвід виконання бюджету 2002 року.  Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Тарас Чорновіл, підготуватися - Гінзбург.

 

12:38:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Кожен раз, коли у нас проходить звіт за виконання попереднього бюджету, ми фактично слухаємо новий уряд, який звітує за геройства там чи досягнення, чи втрати попереднього уряду.

В даному випадку в цьому році, дозволю собі таку малесеньку ремарку політичну зробити, у мене все ж таки надія була, що буде взаємна співвідповідальність, оскільки і попередній уряд, і новий уряд належали до єдиного політичного загального об'єднання, яке йшло спільно на вибори "За єдину України", і що новий уряд буде нести відповідальність теж за виконання бюджету в минулому році, в тому числі і за те, до чого вони безпосереднього відношення не мали.

На превеликий жаль, в основному бачимо певне протиставлення, взаємопоборювання і якщо навіть взяти, дійсно визнати те, що в останні два місяці, в грудні зокрема, були певні більші досягнення, то все одно мені хотілося б, щоб ця відповідальність була загальна і спільна.

Що стосується попереднього виконання бюджету за минулий рік.

Перше. Цей бюджет не був в своєму виконанні ні соціальним, ні інноваційним. Тобто він все одно, так чи інакше, був безперспективний для подальшого розвитку української держави. Будь-який бюджет, в якому, і, зокрема, і в ході його виконання скорочуються соціальні пільги і нарощуються пільги як для окремих підприємств, так і  ..........их галузей виробництва, в принципі не може розглядатися як позитивний. Тому вже з априорі я його можу розглядати  тільки як повний негатив. Недовиконання бюджету особливо болісне було по ряду соціальної частини і дуже болісне було по дотаціях, по наповненнях місцевих бюджетів і перерахунках трансфертах до місцевих бюджетів.

Не забуваймо, що саме з місцевих бюджетів фінансуються найбільш болісні галузі, найбільш соціальні галузі, і, зокрема, такі важливі як освіта, медицина і інше. І тому цей бюджет, його виконання в минулому році фактично вдарило і по соціальній сфері, і по довірі народу до своєї держави.

Я би дуже хотів, щоб за цей рік, який зараз є - 2003 - коли буде наступний раз звітувати вже чи наступний уряд, чи цей, щоб ми могли поставити зовсім інші акценти. Але, на превеликий жаль, ми бачимо у виконанні цього року бюджету фактично ті самі помилки, які були в минулому.

Давайте відірвемося і зробимо невеличкий екскурс в минуле, коли ми приймали звіт за 2000-ний бюджетний рік, коли дійсно пробували зробити деякі структурні зміни в розвитку економіки, в розвитку бюджетного процесу, коли діяв уряд Ющенка, ми мали абсолютно протилежну ситуацію. І ми могли, дійсно, нормально вислуховувати цей звіт без серйозних застережень, окрім окремих дрібниць.

Тому я ще раз хочу сказати, я вважаю, що бюджет був виконаний незадовільно, цілий ряд питань заслуговує на оцінку як злочинні, і тому я надіюся в постанові, яка буде винесена з цього приводу, ми зробимо саме такі відповідні оцінки. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів. наступним буде виступати Григорій Омельченко.

 

12:41:57

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Гінзбург, 161 виборчий округ, фракція комуністів.

Я піднялась на цю трибуну, обговорюючи бюджет, і у мене є своя думка до цього питання. Десь хтось із сьогодні виступаючих так зніяковіло, тихенько сказав, що колись, як наша країна була в складі Радянського Союзу, то ВВП на душу населення був такий-то. Він там був десь майже 3 600 чи скільки доларів на душу. А зараз ми спустилися до 800 доларів. За ці одинадцять років всі уряди все гірше і гірше працювали, і це є факт. Це говорю не я, не комуніст, це говорила опозиція, говорила сьогодні більшість. І я собі так надумала: чому комуністи не голосували за бюджет 2002 року? Ну чому? Тому що вони так хотіли чи... Для цього є об'єктивні причини, тому що ВВП, про яке зараз говорили, давав в той час якісь відчуття кожному громадянину країну своєї.

Самольотобудування, ми тут зараз таку проблему в Україні відчуваємо, ми розвивалися тоді. Приладобудування. Ми розвивалися тоді. У нас ніхто тоді не міг говорити про те, що надо платити за навчання в вузах. Ось зараз діти закінчили школу, і батьки мучаються - ну як дитині вступити в інститут, якщо вона із бідної сім'ї або сільської родини? І це теж є бюджет сьогодні.

І звісно. що для того, щоб ми могли говорити про бюджет реальний, то ми повинні знати проблеми, які сьогодні існують. Я з повагою відношусь до Миколи Яновича, але я не розумію, коли можна говорити, що у нас все так добре! Ну дуже складно все!!! Такі проблеми! Ось мої проблеми, мого округу, вони турбують мене. Я хотіла б, щоб вони були перекладені на плечі Кабінету Міністрів, який взявся сьогодні їх вирішувати. Це - перше і дуже головне!

Ціна вугілля. У нас сьогодні добрий бюджет, але вугілля купить проста родина не може. Вони мерзнуть в хатах. У нас сьогодні не отоплюються сільські школи, бо вони не мають вугілля, вони не фінансуються, у нас уже забули, коли в селі топився клуб якийсь. Ми сьогодні говоримо, що комунальні послуги, якщо двокімнатна квартира у моєму місті стоїть тільки 90 з гаком гривень тільки за тепло повинна платити родина, то де взяти ті гроші? Чи можна за 10 гривень прожити, нормальній людині? Це є проблема теж сьогоднішнього бюджету.

Ми говоримо, що минулий рік, 2002-й була проблема банку "Україна" оті по копійці складені в сільських радах гроші, які люди збирали на газифікацію чи ще на якийсь там побут, банк "Україна", його розорення забрало, і ми сьогодні не можемо вирішити питання.

І я ще говорю про те, що у нас дуже складно з охороною здоров'я. Якщо хтось займається з депутатів-мажоритарщиків цим питанням, постійні проблеми, люди не можуть лікуватися, вони вмирають.  Я це говорю не для того, щоб вам сказати, якісь красиві слова, а для того, що сьогодні стало прибутком проводити і організовувати у місті по п'ять і більше похоронних бюро. Ви подивіться на свої міста: одне було колись, зараз їх вже 5,6 і 7, вони вже стали як прибутком, тому що так умирають люди, а це теж бюджет.

Я сьогодні, отримавши документи, які нам роздавали, там десь біля сорока законів, я для себе таку думку знайшла. Я хотіла б, щоб уряд сьогодні всі проблеми, які виникають у нашій державі, у кожного депутата на окрузі, у кожного голови адміністрації, а це заборгованість підприємств, державних підприємств, перед своїми громадянами, своїми працівниками, вже тягнеться роками. У мене завод "Свема", завод КВРЗ, завод "Червоний металіст", і інші я можу називати, вони не відображені в бюджеті.

То повинно так, як би я зробила: не чекати, кожен депутат виніс ........ закон...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ГІНЗБУРГ О.П. Ні, я хочу договорити, якийсь закон, хто про що гаразд: один надумався про це, другий те! Як розібратися, цей закон сьогодні головний чи ні? От таким красним шрифтом, великими буквами сьогодні Кабінет Міністрів повинен у Верховну Раду, хай буде то такий, що за руки чіпляється ця краска, щоб ти пам'ятав, що оці головні закони сьогодні, ми повинні коло них крутитися, Володимир Михайлович, інакше ми будемо говорити-говорити, а діло буде стояти на місті.  Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Григорій Омельченко, будь ласка, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

12:46:20

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, виборчий блок Юлії Тимошенко, Українська республіканська партія "Собор",  голова Спілки офіцерів України.

Шановні  народні депутати, шановні співвітчизники! Особисто я вже десятий раз слухаю звіт попередніх урядів про хід виконання Державного бюджету за кожний попередній рік і розмова йде про одне і теж саме - розкрадання державних коштів на сотні мільйонів гривень американських доларів, нецільове використання державних бюджетних коштів на сотні мільйонів гривень, чи американських доларів. Кожний раз голова Рахункової палати  з цієї трибуни перед своїм виступом роздає народним депутатам результати перевірки, де вказані ці порушення чинного законодавства і висновки Рахункової палати, щоб Генеральна прокуратура дала правову оцінку і за всі ці роки ніхто з членів уряду, керівників Кабінету Міністрів не поніс ніякої відповідальності. Я вже не кажу про кримінальну навіть про морально-дисциплінарну. Коли звільняється з займаної посади, з відповідним формулюванням. Чому це так, шановні співвітчизники, просто ми маємо державу з усіма її інституціями, які мають ознаки організованого злочинного угрупування, ми маємо на сьогоднішній день державну мафію, яка використовує державні бюджетні кошти для свого особистого збагачення.

Візьміть, скільки було в цьому залі  проголосовано депутатських запитів, і Анатолія Єрмака і інших народних депутатів про не цільове використання державних бюджетних коштів на сотні мільйонів американських доларів Павлом Івановичем Лазаренком. Результат, Кучма нагороджує його Орденом Князя Ярослава Мудрого.

Сам Президент на одній з нарад говорить, що уряд, який очолював Валерій Павлович Пустовойтенко півмільярда гривень використав не за цільовим призначенням, що робить після цього Кучма, нагороджує  Пустовойтенка Орденом Князя Ярослава Мудрого 5 ступеня.

Шановні друзі! Ще один приклад, що було зроблено. І я хочу знати, що відповідь  на це дала  Генеральна прокуратура. У 2001 році, коли Прем'єр-міністром  був Кінах, Президент України закупив для своїх апартаментів у службовому кабінеті стільців, меблі, столів і так далі на загальну суму 2 мільйони  600 тисяч 132 долари  99 центів в італійської форми. Завезена мебель не була оприходувана, вибачаюся, не була розтаможена, не .............. не була, не сплатили податки до державного  бюджету, а це сотні  тисяч американських доларів.

У мене виникає  запитання. 20 секунд, Володимире Михайловичу, і буду завершувати. Для  чого Президентові стіл для телефону вартістю  10 тисяч 565 доларів? Для чого йому два крісла-гойдалки вартістю майже 19 тисяч американських доларів? Для чого  йому журнальний столик вартістю майже  5,5 тисяч американських доларів?  Завершую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні друзі, ми будемо з року в рік  повторювати одне  і те саме. І хоча би раз Рахункова палата зробила висновок про  нецільове використання державних бюджетних коштів Кабінетом  Міністрів, а ми повинні просто проголосувати постанову тільки по цьому факту висловити уряду недовіру, відправити його у відставку, незалежно від того,  півтори він працював чи рік, а матеріали - у  Генеральну прокуратуру для порушення кримінальної справи і притягнення винних до  ...................

Пане Генеральний прокурор, якщо ви мене чуєте, якщо ви не дасте правову оцінку діям Президента по закупівлі цієї мебелі і нецільового використання державних бюджетних  коштів, що вказано у звіті Рахункової палати, я звертаюся до  народних депутатів України про висловлення  Генеральному прокурору недовіри  і зняття його з посади. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Алла Александровська, будь ласка,  фракція комуністів. Прошу дуже коротко.

 

 12:51:00

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская,  город Харьков, фракция коммунистов.

Я хочу  обратить внимание коллег на только одну  позицию бюджета, но она является очень серьезной и очень существенной и фактически приводит к моральному террору, который  сегодня  предпринимается коммунальными  предприятиями и органами власти по отношению к гражданам Украины. Речь идет о неисполнении бюджета в отношении субвенций, которые должны направляться с государственного бюджета, на региональный уровень для того, чтобы были оплачены льготы и ветеранам  труда,  и ветеранам Великой Отечественной войны, льготы по коммунальным платежам и так далее. Вроде бы бюджет выполнен почти 100 процентно: 73 процента, 79 процентов. Но вот это недовыполнение приводит  у тому, что коммунальные предприятия, которые не получают в полном объеме необходимые средства для обеспечения своей деятельности, не  получают средства на погашение разницы себестоимости и в том тарифе,  которое оплачивает население, вынуждены сегодня фактически вести войну с населением Украины.

Сегодня у нас в Харьковской области во всех почтовых ящиках выбрасываются маленькие такие записочки без обратного адреса, в которых людям прямо говорят, что  если вы не погасите долги за коммунальные платежи, мы вас вызовем в суд и вы подвергнетесь унизительной процедуре судебного преследования, мы с вам взыщем эти суммы ы даже из пенсии, из стипендии. Вы понимаете, что такое, когда пожилой человек, который последнюю копейку платит за коммунальные платежи, и он ветеран войны, он получает эту записочку.

Что такое, когда ветеранов войны высаживают из автобусов, которые  сегодня заменили практически государственный транспорт,  высаживают из автобусов, потому что  льготы за проезд этой категории граждан тоже не оплачиваются.

Вот эти 70 процентов, которые выполнены в бюджете,  это очень больно бъет по тем людям, которые сегодня нуждаются в нашей помощи и поддержке.

Только  Харьковская область по субвенциям не получила почти 37 миллионов гривен. И поэтому ветераны сегодня страдают и сегодня, действительно, в отношении них принимается террор.

Я считаю, что  правительство не сделало ничего для того, чтобы решить  эту проблему. И я считаю, что  мы должны признать работу Кабинета Министров по выполнению бюджета прошлого года неудовлетворительной, и обязать в ближайшее время погасить эти долги для того, чтобы прекратить этот моральный террор, который сегодня по всей Украине предпринимается в отношении тех людей, которые наоборот нуждаются в нашей помощи и поддержке.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено.

Миколо Яновичу, у вас є заключні якісь міркування? Будь ласка, з місця, якщо можна.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я, конечно, не со всем согласен из того, что  здесь высказывали народные депутаты и председатель бюджетного комитета Петр Алексеевич Порошенко, не с отдельными выводами и Валентина Константиновича не согласен, и не потому, что я хочу кого-то защитить. Я не согласен потому, что эти выводы не отвечают фактической ситуации.

Вместе с тем, я  принимаю все критические замечания, высказанные в адрес правительства и безусловно рассматриваю как те, которые должны быть учтены в работе этого  года и мы постараемся сделать так, чтобы уже отчитываясь за бюджет 2003 года, вот этой критики в наш адрес не было.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання  завершено. Рішення будемо  приймати з урахуванням обговорення, відповідно до Регламенту в день голосування.

Оголошується до розгляду  проект закону про повернення приватизованого майна в державну та комунальну  власність.

Доповідач - голова Фонду державного  майна Михайло Васильович Чечетов. будь ласка Михайле Васильовичу.

Пропонується такий розгляд регламенту. До 7 хвилин... 5 хвилин - відповіді на запитання, 5 хвилин - для  співдоповіді, 5 хвилин - на запитання до співдоповідача, 10 хвилин - на обговорення.

Нема заперечень? Будь ласка Михайле Васильовичу.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Для розгляду Верховної Ради представлено проект закону України про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність.

У статті 41 Конституції України  зазначено, що  примусове відчуження об'єктів права приватної  власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і на підставі і в порядку  встановленому законом та за умови попереднього  і повного відшкодування їх вартості.

Тривалий час приватизація в Україні була зорієнтована переважно на фіскальні цілі поповнення бюджету, а не на підвищення ефективності виробництва, мотивацію до праці, залучення інвестицій на підприємство. Тому покупці часто мали на меті не стільки отримання державного майна у власність для здійснення підприємницької діяльності, скільки   вигідно вкласти свої кошти, зберегти їх від інфляції, а також продати об'єкти при більш сприятливій ринковій кон’юнктурі.

В цих умовах власники не  поспішали   вкладати необхідні кошти на оновлення та технічне переозброєння виробництва, що  безумовно  не відповідає державним інтересам.

В  сучасних умовах приватизації, реприватизацію слід розглядати як механізми, спрямовані на визначення найбільш доцільних умов функціонування об'єкта, тобто формування чи сприяння пошуку  ефективного  власника.

Запропоновані проектом механізми реприватизації дозволять відновити та стабілізувати роботу підприємств приватний власник яких не в змозі забезпечити сталої ефективної діяльності підприємства, виконати свої зобов'язання порушує соціальний захист працівників.

Відповідно до норм законопроекту реприватизація - це повернення у державну власність і власність територіальних громад приватизованого майна та корпоративних прав у разі визнання недійсними або розірвання відповідних договорів за рішенням суду.

Проектом визначаються цілі реприватизації, об'єкти та суб'єкти, порядок прийняття рішень, спосіб, порядок реприватизації та інші питанні, пов'язані з цим процесом.

Головною метою реприватизації відповідно до проекту, є повернення приватизованого майна у державну і комунальну власність з метою відновлення порушених прав держави як власника щодо приватизованих об'єктів, умови приватизації яких не виконано або приватизація яких здійснювалася з порушенням законодавства. 

Реприватизація здійснюється шляхом примусового відчуження на користь держави або територіальної громади об'єктів у разі.

Перше - це розірвання за рішенням суду договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням іншою стороною зобов’язань, передбачених договором.

І друге - це визнання в установленому законодавством порядку договорів купівлі-продажу майна, укладених у процесі приватизації, недійсними.

Державну політику у сфері реприватизації здійснюватиме Кабінету Міністрів України, на який відповідно до статті 116  Конституції України, покладено відповідальність за управління об'єктами державної власності.

Враховуючи значний накопичений методичний і практичний досвід у реформуванні відносин власності, функції здійснення реприватизації пропонується покласти на Фонд державного майна України. Орган приватизації на підставі відповідного рішення суду прийматиме рішення про реприватизацію об'єкта та здійснювати її у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реприватизація майна, що перебувало  у власності територіальних громад та було приватизовано відповідно законодавства, здійснюватиметься відповідними органами місцевого самоврядування та регулюватиметься положеннями цього закону, інших законодавчих актів з питань реприватизації.

Необхідним є введення обмеження права власників майна, по відношенню до якого розпочата процедура реприватизації, щоб уникнути можливих зловживань з боку власника, котрий може укладати свідомо невигідні угоди стосовно майна підприємств.

До об'єктів, що підлягають реприватизації, належать цілісні майнові комплекси приватизованих підприємств, майно структурних підрозділів приватизованих підприємств, окремі будівлі, споруди, приватизовані в складі цілісних майнових комплексів, акції, частки, паї, що належать фізичним чи юридичним особам у майні господарських товариств.

Відшкодування витрат, пов'язаних з реприватизацією, відповідно до вимог Цивільного кодексу, планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, або відповідного місцевого бюджету, передбачених на зазначені цілі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вартість об'єкта реприватизації визначатиметься шляхом проведення його незалежної оцінки відповідно до методики, що затверджується урядом.

При обчисленні загальної вартості об'єкта реприватизації враховується ціна його продажу, яка корегується з урахуванням індексів інфляції, зношення і необоротних активів, власного оборотного капіталу тощо.

Запровадження процесу реприватизації на організаційно-правових засадах, передбачених проектом закону про повернення приватизаційного майна у державну та комунальну власність, матиме позитивний вплив на економіку України в цілому, сприятиме збільшенню об’єму виробництва,  покращанню якості товарів.

Сподіваюсь, що прийняття даного законопроекту буде сприяти вдосконаленню механізму державного регулювання процесів реформування відносин власності, усуненню загрози втрати контролю  з боку держави за виробництвом, що складає основу економіки держави, регулює цивільно-правові відносини щодо повернення у державну власність приватизованого майна та стимулюватиме власників приватизованих підприємств дотримуватись умов, передбачених договорами купівлі-продажу.

Шановні народні депутати, прошу підтримати в першому читанні проект закону України про повернення, приватизованого майна у державну та комунальну власність, який внесений на розгляд Верховної Ради, і я хочу сказати, що дуже гарно, що ці два закони вносяться разом, як можна сказать. в пакеті, і закон про реприватизацію, і далі буде закон про приватизацію. Тобто ці два закони, на мій погляд, повинні працювати разом, повинні разом бути прийняті, і повинні разом працювати. Це відповідно позитивно скажеться в цілому на ситуації економічній в Україні і на великій приватизації в Україні. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, запитання є? Прошу записатися, 5 хвилин, як ми домовлялися. Ми наберемо на іншому. Будь ласка, на табло висвітліть.

Так, Райков, депутатська група "Демократичні ініціативи", будь ласка. Є?

 

13:01:43

РАЙКОВ Б.С. Є.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

РАЙКОВ Б.С. Уважаемый Михаил Васильевич, в случае реприватизации как будет решаться вопрос о тех долгах, которые могут создать на данном предприятии бывшие собственники? Кто будет нести ответственность за эти долги?

 

ЧЕЧЕТОВ  М.В. Я дуже дякую за запитання.

Ну по-перше, якщо буде прийнято рішення судом, на основі рішення суду буде прийнято рішення фондом щодо реприватизації об'єкта, то буде здійснена з одного боку оцінка цього об'єкта, так як реприватизація повинна бути на коштовній основі. А з іншого боку, у разі. якщо було нанесено власником під час його управління підприємству були нанесені відповідні збитки, було розтранжирено майно і так далі, то буде оцінка зроблена відповідна і тих збитків, які власник майна наніс підприємству. І він тоді повинен відшкодувати державі ці збитки, якщо майно було розтранжирено і так далі. І таким чином буде як би співвідноситись і ціна об'єкту, який буде реприватизований, за який повинна держава відшкодувати кошти, а з іншого боку сам власник повинен частину коштів також повернути державі, і буде відповідна, так сказать, різниця виявлена у співставленні цих двох сум. Дякую.

 

ГОЛОВА. Правда, це так ви думаєте, але в дев'ятій статті про це не йдеться, це тільки якісь передбачення.

Будь ласка, народний депутат Плютинський, фракція Аграрної партії України.

 

13:03:45

ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний доповідачу, я би хотів таке питання задати, якщо можете відповісти: є якась планомірність у приватизації, коли ми повинні завершити її, і чи є якась запланована сума, що у приватизації держава получить 10 мільярдів гривень? І скільки, якщо це можна, скільки на сьогодні получиться, і скільки ще осталося все-таки отримати від приватизації?

Я дякую за відповідь.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я дуже дякую.

Ну, по-перше, фіскальна мета - це не головна задача, яка ставиться перед приватизацією, а головна задача, яка ставиться при приватизації - це пошук ефективного власника, який спроможний вивести підприємство на більш високий рівень конкурентоспроможності, ефективності роботи і забезпечити перспективу розвитку підприємства.

Щодо скільки ще буде продовжуватися приватизація, то я хочу сказати, що нова програма приватизації, яка буде доповідатися після цього питання, вона передбачена на шість років. Це буде програма завершення приватизації в Україні як соціально-економічного широкомасштабного проекту реформування власності, який розпочався на початку 90-х років і завершився через шість років.

Що торкається коштів, які отримала держава, я хочу по цьому року сказати, що план надходження коштів від приватизації до бюджету 2 мільярди 100 мільйонів на сьогоднішній день держава отримала біля мільярда гривень, тобто на сьогоднішній день перевиконаний план, практично, виконано півріччя, а фактично пройшло тільки п'ять місяців. Тобто перевиконаний план надходження до Державного бюджету цього року.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Янковський, фракція "Регіони України".

 

13:05:41

ЯНКОВСЬКИЙ М.А.

Уважаемый Михаил Васильевич.

Есть два момента, которые  я хотел бы уточнить. Первый момент - это приватизация, реприватизация в случае невыполнения инвестиционных обязательств. Кто будет определять степень выполнения этих обязательств и как они должны были выполнены и другие вопросы? Потому что здесь может быть очень много злоупотреблений.

И второй вопрос. Не рассматривали ли вы вопрос реприватизация в случае необходимости государству такого объекта с выкупом этих приватизированных объектов? Спасибо.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.  Дуже дякую за запитання.

По-перше. В цьому законопроекті закладена така філософія реприватизації. Що реприватизація буде проводитися тільки за рішенням суду. По-перше, або у разі невиконання договору купівлі-продажу з боку інвестора, або покупця. Або, якщо суд визнає не дійсним договір купівлі-продажу.

 Що торкається того аспекту проблеми, що реприватизація проводилася з мотивів суспільної необхідності, то таке питання обговорювалося і таке питання вносилося Фондом державного майна, але в остаточній редакції така думка Фонду державного майна не була підтримана Міністерством юстиції. Якщо народні депутати внесуть цю поправку, у нас відповідні наробки є, вони  були вилучені  з цього закону, я відверто кажу, нами такий спектр розроблявся, але він був вичеркнутий.

 

ГОЛОВА. Дякую, Михайло Васильович, час вичерпано, сідайте, будь ласка.  Слово для співдоповіді має заступник голови  Комітету з питань економічної політики і  управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка.

 

13:07:51

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые депутаты! Комитет по вопросам экономической политики, управление народным хозяйством, собственностью и инвестиций рассмотрев на своем заседании внесенный Кабинетом Министров проект Закону Украины "О возврате приватизированного имущества в государственную коммунальную собственность" приняло решение рекомендовать Верховной Раде принять  указанный законопроект за основу.

Законопроектом предлагается  продлить правовые, экономические и организационные основы возвращения  приватизированного имущества в государственную и коммунальную собственность. Имущество корпоративных прав неэффективно работающих предприятий приобретенных собственником путем приватизации. Согласно проекту возвращение приватизированного имущества в государственную собственность, то есть реприватизация осуществляется путем принудительного отчуждения в пользу государства объектов по решению  суда в связи  с невыполнением другой страной   обязательств, предусмотренных договором, и принудительного отчуждения в пользу государства-объектов в случае признания в установленном законодательством порядке договоров купли-продажи имущества, заключенных в процессе приватизации,  недействительным. Стоимость объекта приватизации определеяется путем  проведения его независимой оценки в соответсвии с методикой, предлагаемой Кабинетом Министров. Обеспечение реализации соответствующих процедур реприватизации возложено на Фонд  государственного  имущества, его региональные отделения. Компенсация затрат, связанных  с реприватизацией осуществляются   за счет средств государственного бюджета или соответствующего местного бюджета, предусматриваемых на указанные цели. Объем целей, которые направляются  на возврат объектов в государственную собственность определяются в государственном бюджете на соответствующий год, а средства, которые  направляются на возврат объектов в коммунальную собственность в соответветствующем местном бюджете.

По мнению комитета принятие данного проекта создает условие для решение проблем, связанных  с урегулированием отношений в сфере восстановления имущественных прав государства, как собственника.

Конечно, законопроект  разработан не без  недостатков. Эти недостатки отмечены в заключении Главного научно-экспертного управления Верховного Совета, Верховной  Рады Украины, который роздан  депутатам. Мы считаем, что эти недостатки могут быть устранены в период подготовки ко второму чтению. Поэтому Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством собственности и инвестиций предлагает Верховной Раде принять  за основу внесенный Кабинетом Министров проект  закона о возврате приватизированного  имущества в государственную  коммунальную собственность.

Доклад окончен.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Шановні колеги, є запитання?  Будь ласка,   давайте запишемось тоді. Прошу на табло висвітлити. Євген Гірник, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

13:10:39

ГІРНИК Є.О.

Депутату Богдану Костинюку.

 

ГОЛОВА. Богдан Костинюк.

 

13:10:48

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна" , Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу! Я хотів  взагалі питання задати голові фонду, чи, можливо, ви знаєте, чи  існує вже перелік підприємств, які десь будуть підлягати реприватизації? Чи відомі вже ці підприємства, принаймні,  перші з них?

Чому я питаю? Бо наступне питання сьогоднішнього дня -  це Державна програма приватизації якраз передбачає, що найприбутковіші комплекси збираються піддати приватизації. То чи не виглядатиме так,  що ті, що приносять прибутки приватизувати, а ті, що збитки, назад до держави?

І друге питання. Як унеможливити той випадок, як ви бачите, коли, наприклад, підприємство було придбане за півдарма, а через реприватизацію воно буде викуплене за реальну ціну. Ви уявляєте, яка тут може бути оборутка? Дякую.

 

МАТВЄЄВ В.Й. По первому вопросу по перечню предприятий, которые  подлежат или возможно подлежат репреватизации. Такого перечня, безусловно, нет, и он не намечается. Мнения здесь, я думаю,  у нас очень долго не будут совпадать.

И по репреватизации или отчуждении в пользу государства ранее приватизированного имущества будет происходить в исключительных  случаях и только по решению суда. Это первое.

Хотя у меня есть кое-какие настроения связанные  с ваши вторым вопросом. Я до сих пор не могу согласиться с тем, что мы продали, например, тот же самый завод "Океан"  голландкой фирме за 27,3 миллиона гривен, и уж возврат этого имущества, а стоимость там только одного сухого дока более 100 миллионов долларов, и возврат такого имущества в пользу государства конечно будет по цене не больше, чем было продано оно голландкой фирме.  Я считаю совершенно неуместным  и неумным продажа российскому алюминию Николаевского глиноземного завода, который приносил ежегодно 70 миллионов долларов прибыли государству, а был продан всего лишь за 100 миллионов долларов государственный пакет акций. Он  может подлежать репреватизации, но совершенно по другим признакам. То есть, есть такие настроения, которые  можно нам будет реализовать потом в виде перечня предприятий и  этот перечень  предприятий конечно будет согласовываться здесь в Верховной Раде.

Что касается вот той оборотки, которую можно рассматривать как  спекуляции. государственного имущества, я думаю, что мы с вами вместе Верховной Радой этого просто-напросто не допустим, чтобы была спекуляция на продаже и  реприватизации государственного имущества.

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

13:13:40

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ну  звичайно я  повністю підтримую попереднє запитання і знову-таки конкретизую. Подивіться, ми  зараз вважаємо, що  держава роз......... і я думаю, так воно і є: розграбована і, скажемо так, приватизована. Чи можемо ми повернутися з допомогою цього пропонованого  закону про повернення  приватизованого майна у  державну та комунальну власність повернути народові те, що  в нього забрали за безцінь. Остання оборутка - це  Полтава, "Полтаванафтогаз". Мільйон доларів... за мільйон доларів  збирається її чи вже приватизували чи збираються приватизувати. Це 1 відсоток від тих прибутків, які вона може дати при вдалому використанні.

Те ж саме  чекає Укррудпром. От просто я хочу, щоб  ви привели і мені, і всім присутнім тут народним депутатам, і першу чергу слухачам, які розуміють, що ситуація в країні зараз є безконтрольна і незворотня. Чи цей закон дасть  зворотні якісні зміни, які необхідні, чи це  буде чергова  фішка для того, щоб сказати, що  держава щось робить але нічого  врятувати вже не може?

 

МАТВЄЄВ В.Й. Этот закон дает  инструмент. Этот закон дает  возможность, а как этим инструментом , как этим... как этой возможностью воспользоваться, это будет уже зависеть от того, как правительство, как мы с вами как Верховная Рада будут этим  законом ну оперировать и как мы им будем распоряжаться. А то, что у нас случаев разграбления  - массового разграбления -  государственного имущества или народного имущества, народного добра произошло, то нет вопросов. Здесь спрашивали сколько  государство получило в конечном итоге от приватизации государственного  имущества. Это связано  с этим вопросом. Намного, ну будем так говорить, в сотни раз меньше, чем те, которые приобрели это имущество. Да. Поэтому... Но этим законом не ставится задача полностью возврата государственного имущества, вернее ранее приватизированого имущества государства. Этим законом такая задача не ставится.

Это  предмет совершенно другого закона, который  может называться о национализации и так далее и тому подобное, но только не о приватизации, о невозвращении приватизированного имущества в государственную или коммунальную собственность, то есть не этого закона.

 

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, фракція, група "Європейський вибір".

 

13:15:58

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, "Европейский выбор", Мариуполь.

Уважаемый Владимир Иосифович, ну политика, будем говорить так, этого законодательства мне понятна. А вот сам механизм? Все-таки кто подает иск - раз. На основании чего подает иск - два. При условии, что условия договора выписывает сам Фонд майна. Он определяет условия и критерии, по которым сегодня продается предприятие.

И третье. Сегодня кто-то мешает расторгнуть договор, который не выполняется при условии, что этот договор не выполняется, между Фондом майна и покупателем?

И четвертое. Сколько было за этот промежуток времени расторгнуто подобных договоров на приватизацию при условии, что эти договора не исполняли? Спасибо.

 

МАТВЄЄВ В.Й. На последний вопрос я  ответить не могу.

Что касается первого вашего вопроса, то вы действительно очень внимательно читали высновки на проект закона Украины, которое дало Главное научно-экспертное управление, там как раз это замечание  и есть. Я думаю, что оно будет устранено. Там действительно не оговорено, а кто ж действительно будет выступать с иском. Это все в процессе подготовки ко второму чтению может быть учтено. Я думаю, что это еще будет предметом очень большого спора у нас здесь на Верховной Раде, потому что желающих выступить с исковым заявлением здесь будет, с одной стороны, много, а с другой стороны, - очень мало. Потому что иски эти будут вступать, ну будут так, вводить, создавать конфликтную ситуацию с, будем так говорить, с олигархами, с очень богатыми структурами ы не всякий захочет с ними драться, в том числе и по тем ранее приватизитрованным предприятиям, о которых мы с вами говорили.

 

ГОЛОВА. Володимире Йосиповичу, дякую. Час вичерпано. Переходимо до обговорення, ми домовлялися 10 хвилин. Юрій Кармазін, будь ласка. Наступний буде виступати Надрага.

На табло висвітліть перелік прізвищ народних депутатів.

 

13:17:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний наш народ України багатостраждальний, ситуація така, що відсутність цього закону - це дуже погано.

Але прийняття закону в тому вигляді, в якому запропонував Віктор Янукович, це теж дуже погано. Тому що ідея хороша, виконання - абияке, нікудишнє, мені підказують, це абсолютно правильно.

Нам говорять, говорю про сам закон, 15 малесеньких статеєчок,  абсолютно напівграмотно виписаних, - це подається від імені Уряду України, в якому є міністерство, так зване, справедливості, яке тільки за цей рік збільшено на 600 чоловік. Пане Лавринович, на 600 чоловік у вас збільшено! Що, не можна було допомогти в законі про реприватизацію Януковичу, підготувати закон нормальний?! Чи в Фонді держмайна не можна було це зробити?!

Ну подивіться, що ви тут пишете.

"Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про реприватизацію. За порушення законодавства винні особи несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову відповідальність згідно  з законодавством".

Яке навантаження цього? Нуль.

Друга частина: "Посадові особи державних органів приватизації і інших органів, за наявністю в їх діях ознак злочину, пов'язаних з порушенням, несуть кримінальну відповідальність згідно з законодавством". Навантаження? Нуль.

І таке по всьому тексту закону.

Так от, шановні народні депутати, я вас запитую: суб'єкти, які беруть участь у поверненні приватизованого майна, можуть бути чи зобов'язаний бути прокурор, Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори? Та зобов'язані бути! Не просто може, а зобов'язаний бути! В інтересах держави працювати. Маємо це записати. А суб'єктом може бути громадянин, який вважає, що його права порушені? Любий громадянин, згідно з Конституцією України? Має бути і може бути! І може ініціювати! І ніхто ніколи не заборонить, в цій державі не скасує Конституцію! Як би там сьогодні, шановні нібито народні демократи пишуть, що їм треба конституційна асамблея. щоб замінити вас, народних депутатів! Сьогодні прозвучала заява з цієї трибуни. і ніхто не зрозумів, що сплановано! Козачок то засланий! Сплановано замінити вас, Верховну Раду, конституційної асамблеєю. І оплачено, на дуже хорошому папері записано.

Тепер далі. Чи треба приймати цей закон, навіть абсолютно нікчемний, чи ні? Я вважаю, що треба. Треба через те, що є концепція, концепція така, що все, що неправильно приватизовано, треба повертати. І ця концепція має бути підтримана, а далі вже все по змісту, ми вже його розпишемо і правильно напишемо. Там мають бути і об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані, прихвачена земля, яка є. Все тут має бути в законі. А нічого цього тут немає. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Василь Надрага, будь ласка. Підготуватися Чорновілу.

 

13:21:16

НАДРАГА В.І. Надрага Василий, "Народный выбор", Луганская область.

Уважаемые коллеги, я хотел бы начать свое выступление с обращения вашего внимания на следующую вещь. Мы живем в государстве, где существует закон о приватизации государственного имущества, о приватизации небольших государственных предприятий или малой приватизации, об особенностях приватизации имущества в агропромышленном комплексе, об особенностях приватизации объектов незавершенного строительства. И вот сегодня мы рассматриваем с вами закон, который диаметрально противоположный по своей направленности, закон, я бы назвал так, и он так и называется, - о реприватизации. Поэтому считаю, что концептуально такой закон должен существовать, потому что на сегодняшний момент мы только сказали - нате, и ни разу не попытались сказать, на каких условиях это должно вернуться назад.   

А вот теперь о тех механизмах или тех вопросах, которые возникают, читая этот закон. Первое. Смущает следующая вещь, эта мысль уже здесь звучала: деньги на возмещение приватизированного имущества будут идти из государственного или местных бюджетов? Нет вопросов. Но с другой стороны, тоже мысль уже здесь звучавшая, я не могу ее не повторить, мысль о том, что, как приватизировали наши предприятия? Мы знаем с вами массу примеров, когда приватизировали за счет долгов, долгов, образованных по бартеру, как-то иначе, и все остальное. То есть, по факту приватизированы не всегда даже за деньги, назовем вещи своими именами.

А отсюда возникает вопрос: при реприватизации, при экспертной оценке мы с бюджета вытащим живые деньги, не придуманные, не обозначенные как-то иначе, а в буквальном смысле живая копейка. И поэтому здесь, я думаю, есть возможность и более жестко необходимо выписать сам механизм возмещения именно финансовой составляющей на эту тему, потому что злоупотребление, на мой взгляд, если они не будут оговорены законом и не будет соответствующим образом запретительная меры, наказательная мера, мера ответственности за эту тему, то появится желание и поиграть ценой объекта, появится желание соответствующим образом выйти на встречу или наоборот попридержать подобное решение. Поэтому думаю, что мы, когда говорим о том, что недееспособный собственник лишается своего имущества, то соответственно риски, которые он взял на себя, покупая это предприятие, должны выражаться конкретным образом.

Первое, он никогда не должен получить больше, чем он вложил в приватизацию предприятия.

Второй момент - он должен получить не больше, чем он вложил. А зачастую за это несколько лет, пока предприятие было собственностью, то износились основные фонды, использовался транспорт и масса других вещей. И поэтому считаю, что в разделе, где пишется методика, в законе оговаривается вопрос о том, сколько нужно возмещать неудачному собственнику, я думаю, что дословно надо писать при всех разговорах об оценочной стоимости и всем остальном, через ..............но не более 50 процентов от цены покупки.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна", підготуватися Черняку.

 

13:24:30

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Як кажуть, "добрими намірами вистелена дорога в пекло".

Даний закон, як на мене, він не просто слабий, він абсолютно поганий, абсолютно неприйнятний.

Одна з підстав, яка дає мені право говорити, він взагалі погіршує навіть нинішній юридичний спосіб вирішення таких  проблем. Якщо сьогодні конкретно не виконані умови, передбачені договором про приватизацію, не виконані інші рішення, є прямі порушення в процесі підготовки документів до приватизації, це все можна на сьогоднішній день вирішувати в судовому процесі.

Як на мене, закон створений, фактично, для того, щоб ситуацію заплутати і відкрити на тому фоні, які є можливості для прямих, абсолютно прямих фінансових зловживань. Мені здається, що цей закон спрямований тільки на це. В ньому і перший доповідач був тут не зовсім  щирий, немає нічого про  не ефективне управління, про що він говорив. Є тільки пункти пов'язані з порушенням юридичних норм у ході приватизації і не виконання безпосередніх угод.

Повірте мені, закласти при  приватизації відповідні угоди, або їх так обходити і виконувати, щоб тільки формально виконати це і підготувати підприємство поступово до банкрутства там чи інших цілей і перепрофілювання тощо, можна у нас елементарно. Тому що закон цей, як такої своєї функції абсолютно не виконає.

Дуже слабо виписана фінансова сторона, як на мене вона дійсно відкриває всі можливі і не можливі способи для зловживань у фінансовій сфері щодо цього. Немає розподілу прав майнових між органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Зазначається, що це має бути, в кінцевому підсумку ми прекрасно  розуміємо, як це все буде. Це буде той факт, що все, що лакоміше піде , скажімо десь там у органи державної влади, у органи місцевого самоврядування  піде все те, що збитковіше.

І цілий ряд інших речей, які просто ставлять питання про те, чи варто навіть цей закон реально обговорювати.

Що це за норма, що рішення приймається державним органом на підставі рішення суду. Державний орган може виконувати рішення суду, а не після рішення суду приймати якісь свої рішення.

Цілий ряд інших питань  абсолютно ставлять нас перед фактом, що цей закон, як на мене, можна тільки відхилити і навіть не можна його подавати на повторне перше читання. Закон дійсно погіршує законодавче забезпечення в тій  сфері, не вносить нічого нового, і очевидно ми знову стикнулися з тим, що напривеликий жаль, Кабмін як правило, дуже  формально і поверхово підходить до підготовки законопроектів, і напевно в цю галузь внормовувати, нормально внормовувати, саме депутатському корпусу. Оскільки  все-таки, законом регламентувати такі речі буде потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

 

13:27:16

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Приватизація в Україні не ефективна, скандальна і кримінальна. Вона нанесла дуже велику шкоду національним інтересам України. Я змушений це визнати, як апологет і адвокат приватизації. Але процес ішов, зупинити його неможливо, і треба думати, як  його покращити. Там, де існує закон про приватизацію, повинен  існувати  закон про реприватизацію. Діалектика повинна  працювати,  єдність протилежностей повинна бути і в законодавчій діяльності.

Тому чому ідею цього  закону потрібно підтримати, на мій погляд. Мене тільки дивує, чому так пізно ми це робимо. Це як би ми зробили  10 років тому і виписали нормальні  механізми, то я думаю, що ситуація в економіці була б кращою. Ну, але принаймні вже  зараз є такі пропозиції: прийняти закон про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність. На рівні ідеї і на рівні концепції можна підтримати. Але на рівні конкретних пропозицій і конкретних новел, які існують в цьому законі, можна висловити і сумніви, і висловити пропозиції.

Перш за все, про що йдеться. Йдеться про те, що приватизація відбулася за безцінь, а тепер відбудеться реприватизація боргів.  Виникає питання: звідки взяти кошти, про що  говорили мої колеги. Абсолютно правильне питання. Пропонується кошти витягувати  з Державного  бюджету.  Але  чи повинен власник  нести відповідальність за неефективний менеджмент? Повинен. І це повинно бути  в законі, це його проблеми, чому підприємство у такому  важкому скрутному стані. І винен він, як правило. І винне   неефективне управління цим підприємством. Тому треба покласти відповідальність на нього. І хай він шукає кошти. Якщо і  виділяти  із бюджету, то тільки якусь невеличку суму. Також потрібно вирішити питання про критерії повернення і про об'єкти,  що є критерієм повернення, які критерії. І це чітко треба виписати. І які   об'єкти будуть повернені в державну і комунальну власність. Крім того, потрібно чітко виписати механізм, яким чином це  буде зроблено і умови, на яких це   буде зроблено. І головне питання наскрізне питання - це питання про відповідальність. Чітко виписати   механізм відповідальності за здійснення цього процесу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд  проекту Закону про повернення приватизованого майна в державну і комунальну власність завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

З мотивів, будь ласка,  Анатолій Мороз.

 

13:30:46

МОРОЗ А.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Я дякую за надане слово.

Я  що хотів би? Звернути увагу на те, що процедура скорочена, вона дійсно хороша, але, я думаю,  несправедливо.

По-перше. Живіться, скажімо, від нашої фракції всього-на-всього записалося мало, і жодному не надано слово. Я думаю, що було б доцільно, якби надавали слово по скороченій процедурі, але враховували  ті партії і блоки, які увійшли до Верховної Ради. Якраз було б добре. А так чотири чоловіка виступило. Ну що це за обговорення законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми обговорювали так, як пропонується, 45 хвилин, це не скорочена процедура. Скорочену процедуру ми будемо, коли ще розглянемо Закон про Державну  програму приватизації. Так що...

Шановні народні депутати! Я прошу вас, заспокойтеся.

Шурма, будь ласка, з мотивів.

Зараз буде питання про інший закон, .....

 

13:31:36

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України ( об'єднаної).

Перш за все  потрібно звернути увагу на некоректне використання, як у законопроекті, який аналізується, так і у багатьох інших  українських законодавчих актах, поняття "реприватизації". У буквальному перекладі реприватизація означає повторна приватизація. Згідно з  загальноприйнятими у світі підходами під  реприватизацією розуміється повернення у приватну власність державної власності, яка виникла внаслідок раніше здійсненої націоналізації, викупу або експропріації приватної власності. Тобто реприватизація - це  процес протилежний поверненню приватизованого майна у державну та комунальну власність. Мова йде не про  терміни, а про те, що  на розгляд Верховної Ради на разі винесений фактично проект про націоналізацію або деприватизацію майна.

Виходячи з цього, вважаємо, що законопроект доцільно відхилити.

 

ГОЛОВА. Семенюк, будь ласка, з мотивів.

 

13:32:44

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу по процедурі. Дійсно, треба дивитися , хоть від комітетів давати тих, хто профільні, тому що я записана практично від комітету, від комісії, а виступити не можу. Це перше.

Друге. Шановні колеги! До мене особливо представників і більшості, і  меншості звертаються стосовно наведення  порядку приватизації. Якщо ми хочемо зробити крок вперед и побачити, щоб наші підприємства запрацювали, давали робочі місця, давайте будемо іти по принципу. Цей законопроект поданий за дорученням Президента. Підготовлений Кабінетом Міністрів. Погоджений з усіма міністерствами і відомствами. Законопроект демократичний, давайте якщо є зауваження, сядемо, його доопрацюємо, вплоть до того, що  на повторне перше читання, але  рухатися треба, тому що звернень до  комісії дуже багато, і наводити порядок в питанні приватизації потрібно. Сьогодні Англія, Франція, Сполучені Штати, Канада мають закон і по приватизації, і по реприватизації, і націоналізації, і це не є ніякою крамолою. А ми  чогось боїмося. Дійсно, вкрали - хай вертають. Незаконно все зроблено  - нехай повертаються. За рішенням  суду і відповідними нормативними базою. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Оголошується до розгляду проект  закону про Державну програму приватизації.

Комітет пропонує такий механізм розгляду питання.  Доповідач  Михайло Васильович Чечетов - до 7 хвилин. 5 хвилин - відповіді на запитання. 5 хвилин - для співдоповіді, відповіді на запитання і обговорення  цього питання - 20 хвилин. Нема заперечень?

І тоді яким чином я  просив би вашого дозволу - одну хвилинку - я просив би вашого дозволу, щоб ми попрацювали до  14.15 і  завершили  розгляд цього питання. Дякую.

Будь ласка, Михайло Васильович.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! До розгляду  Верховної Ради представлено проект  закону України про  Державну програму приватизації, розроблену відповідно  до статті 4 закону України про  приватизацію державного майна.

Запропонованим проектом закону  внесено Державну програму приватизації, яка  визначає завдання щодо  реалізації стратегії відносин власності  на період 2003 - 2008 років   у блоці з пакетом змін до чинних законодавчих актів.

Державна програма приватизації на 2003-2008 роки визначає нові підходи на напрямки подальшого вдосконалення процесу приватизації з урахуванням стратегії та ідеології курсу реформування власності на сучасному етапі, виходячи з завдань, які окреслив  Президент України у своєму посланні до Верховної Ради "Європейський вибір". Програма враховує досвід попередніх років та проблеми, накопичені у процесі реформи державної власності. Деякі з них створили серйозні ризики для національної економіки, зокрема, поширення використання способів нелегітимної тіньової приватизації за поза приватизаційними схемами, непідготовленість систем галузевого державного регулювання підприємств-монополістів, в першу чергу природних монополій, неефективність діючої системи управління державною власністю, відсутність раціональних пропорцій державної і приватної власності тощо.  Для вирішення наведених проблем, накопичених в процесі реформи державної власності, в проекті програми приватизації кардинально змінені підходи до її проведення.

Основною метою приватизації у 2003-2008 роках має стати підвищення соціально-економічної ефективності виробництва шляхом завершення широкомасштабної приватизації як спеціального соціально-економічного проекту реформування власності, результатом якого було створення ефективного приватного та державного секторів економіки, конкурентного середовища як умови зростання економіки, добробуту населення для адаптації економіки України до процесів глобалізації світової економіки.

Програмою створюється чіткий системний розподіл обов'язків між державними органами виконавчої влади та їх відповідальність за реалізацією та виконання завдань програми. Програма передбачає норми щодо посилення відповідальності органів, уповноважених управляти державним майном за здійснення заходів з перед приватизаційною підготовкою.

Програмою передбачається публічні процедури прийняття відповідних рішень щодо закріплення пакетів  акцій акціонерних товариств у державній власності, що відповідає світовим стандартам.

Публічний захист закріплення передбачає розгляд пропозиції органу уповноваженого управляти державним майном у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, рішення про закріплення приймається урядом на підставі висновків Фонду державного майна.

З метою розширення кола потенційних покупців та досягнення компромісу в процесі доопрацювання програми із проекту виключено поняття "промисловий інвестор". Я ще раз повторюю виключено поняття "промисловий інвестор".

Особливу увагу в програмі приділено  класифікації та спробам приватизації об'єктів групи "Г", способи та порядок приватизації таких об'єктів націлені на збільшення ефективності індивідуальної приватизації, запобігання виникненню ризиків при приватизації підприємств. Забезпечення прискорення приватизації, економія часу та витрат при продажу державного майна.

Індивідуальний підхід до приватизації об'єктів цієї групи передбачає вдосконалення роботи з потенційними покупцями,  фінансовий аналіз підприємств, реструктуризацію, використання особливих інструментів при проведенні торгів, а саме застосування нового способу продажу, торгів з обмеженою участю  претендентів. Торги з обмеженою участю  є конкурентним способом продажу за участю запрошених фондом потенційних покупців, які повинні відповідати не тільки кваліфікаційним вимогам, а і додатковим умовам.

При відборі учасників торгів фонд буде використовувати всі важелі для отримання інформацій щодо платоспроможності потенційних покупців, їх добросовісності та реальних намірів, при цьому їх перелік підлягає обов'язковому затвердженню Кабінету Міністрів України.

Застосування торгів з обмеженою участю передбачено тільки для унікальних підприємств, я ще раз підкреслюю, тільки для унікальних підприємств, при продажу, яких ризик є неприпустимим.

Такий механізм продажу застосовується багатьма Західно-Східними європейськими країнами.

Спосіб продажу об'єктів групи "Г" на торгах з обмеженою участю забезпечує недопущення до процесу приватизації найбільш привабливих підприємств, не добросовісних покупців унеможливлює проведення тіневої приватизації дозволяє забезпечити захист інтересів держави у процесі приватизації  всіх підприємств, врахувати потреби національної безпеки.

Стратегія подальшого реформування державної власності включає синхронізацію процесу приватизації в трансформацію систем державного регулювання монопольних видів діяльності,  створення системи управління державною власністю у виробничому секторі національної економіки.

Одним з ключових завдань фонду в найближчі роки, відповідно до проекту програми, стане послідовна трансформація державного сектору, поступово реформування народногосподарських комплексів, з  метою збільшення впливу приватизації на інвестиційний і інноваційний розвиток економіки та запобігання можливим негативним наслідкам при переході до реформування  і відносин власності суб'єктів природних монополій і підприємств секторів, що мають особливе значення для економіки і безпеки держави, стратегія привазитаційного процесу передбачає поступову підготовку до приватизації особливо важливих народногосподарських комплексів через затвердження Кабінету Міністрів України підпрограм їх ринкової трансформації.

Механізм реалізації норм програми ставить ринкові заслони тіньовій приватизації, штучному знеціненню державного майна та його відчуження за позаприватизаційними процедурами, серед якої найбільш розповсюдженими стали розрахунки з кредиторами високоліквідним державним майном.

Проект закон запроваджує норми щодо здійснення реалізації державного майна за прозорими приватизаційними процедурами.

Ще одна теза. Програма передбачає змінити порядок використання коштів, отриманих від приватизації державного майна, кошти, одержані з продажу державного майна, зараховуються до державного бюджету. І як мінімум 25 відсотків коштів від приватизації стратегічних об'єктів пропонується направити на фінансування стратегічних галузей, стратегічних підприємств, тобто, щоб ці кошти працювали на перспективу, на завтрашній день.

Час використаний, я, шановні народні депутати, прошу підтримати запропонований проект закону про Державну програму приватизації в  першому читанні. Ми ті зауваження, ті пропозиції, які ми зараз зустрічаємо із фракціями, і ми врахуємо на процедурі другого читання і ці два закону - і закон про приватизацію, і закон про реприватизацію, їх потрібно приймати в пакеті, тоді, дійсно, буде ефективність від запровадження цих законів у життя. Я дуже дякую.

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Доповідь закінчено. Чи є запитання до доповідача? Прошу записатися. Слово має народний депутат Макеєнко, "Регіони України". Підготуватися Семенюк. Будь ласка. Висвітліть. Висвітліть список. Валентина Петрівна, будь ласка, Семенюк, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка.

 

13:42:56

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Михайло Васильовичу, скажіть мені, будь ласка, де ви бачите роль Фонду державного майна в разі прийняття програми, вірніше підпрограм Кабінету Міністрів, адже сьогодні відсутній законопроект про Фонд державного майна, - у ролі статистів чи в ролі виконавців? Це - перше запитання.

Друге. Недавно ми з вами зустрічались на засіданні Кабінету Міністрів і прослідкували тенденцію, що бралися кредити під приватизацію і не поверталися. Чи отримали ви вже таку інформацію, щоб сьогодні могли сказати, так скільки ж все ж таки взято кредитів під приватизацію, під гарантію уряду, і скільки уже повернуто?

І третє запитання. Чи є економічні розрахунки щодо економічної безпеки в частині того, щоб держава мала в своїй власності об'єкти, які були б життєво необхідні для виконання тих завдань державних, які покладені для цієї інституції? Чи є такі економічні розрахунки, чи подані сьогодні до цієї програми? Дякую.

 

ЧЕЧЕТОВ  М.В. Дякую.

Що торкається першого запитання щодо розробки підпрограм реформування народногосподарських комплексів. Дійсно, у цій програмі закладена теза щодо того, щоб на протязі року з моменту прийняття програми були створені відповідні міжвідомчі групи, до якої увійшли і представники Фонду державного майна, і представники галузевого міністерства, міністерства економіки, і ці міжвідомчі групи розробили програму реформування цих  народногосподарських комплексів, щоб ми системно підійшли до риночної трансформації цих комплексів, не висмикували якісь окремі підприємства, коли фонд висмикує на приватизацію, а міністерство залишає у себе, мотивуючи державними інтересами і для здійснення державного впливу, а комплексно розглянули ці галузі, ці комплекси, подивилися, розложили, які підприємства, розклали, будуть казенними, які будуть державними, які будуть корпоратизовані, а де буде заведений інвестор і будуть приватизовані. І таким чином реформування провести, щоб на виході реформований народногосподарський комплекс, .............комплекс міністерство мало вплив і це міністерство мало можливість проводити державну політику.

І з точки зору доцільно чи недоцільно ці програми реформування затверджувати на уряді чи окремо затвердити їх окремими законами, на мій погляд, якщо буде це міжвідомчі групи, у які увійдуть представники різноманітних міністерств і в тому числі і цього міністерства або цього народногосподарського комплексу, то, можливо, ці питання можна розглядати і затверджувати постановою Кабінету Міністрів. Але депутату можуть вирішити по-іншому.

З точки зору, скільки кредитів було взято, скільки кредитів отримали підприємства, різні підприємства, я ще хочу сказати, що не тільки державні підприємства брали під гарантію уряду. Ну, у мене була така інформація, що всього під гарантію уряду було взято кредитів, я ще раз підкреслюю, це не тільки державні підприємства, а є і, так сказать, недержавні підприємства, десь близько одного мільярду доларів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Макеєнко, народний депутат, "Регіони України", будь ласка.

 

13:46:46

МАКЕЄНКО В.В.

Прошу надати слово Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Матвієнкова.

 

13:46:55

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, "Европейский выбор".

Уважаемый Михаил Васильевич,  у меня  к вам один, но четкий вопрос: приватизация "Укрпрома", мнение по этому поводу Фонда майна. Каким образом вы планируете осуществить эту сделку? Только я попрошу сразу. Не нужно говорить в отношении того, что работает  комиссия, поскольку комиссия, я являюсь членом комиссии, на сегодняшний день в какой-то степени повернута  в вашу сторону. То есть хотелось бы  выслушать мнение Фонда майна по этому вопросу. Спасибо.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я уже с этой трибуны озвучивал  позицию фонда в отношении приватизации "Укррудпрома"  и других крупных  гигантских объектов. И я говорил, что при приватизации таких уникальных объектов нужна политическая поддержка Веховной Рады. А политическую поддержку проще наверное получить, принимая конкретный закон. И поэтому позиция не поменялась. Я считаю абсолютно правильное решение в отношении того, что приватизации "Укррудпрома" пойдет по отдельному закону.

На сегодняшний день был законопроект народного депутата Мовчана, который рассматривался и в комитетах Верховной Рады, он рассматривался и в этой группе. Поэтому приняли, межведомственная группа, которая дорабатывает этот законопроект, она как бы взяла за основу этот  законопроект народного депутата и разумные предложения и дополнения к этому законопроекту она  вносит. И такой законопроект  будет засылаться на Верховный Совет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має  Василь Надрага. Будь ласка.

 

13:48:37

НАДРАГА В.І.

Вопрос.  Уважаемый  Михаил Васильевич,  одна из составляющих любой приватизации, в том числе и программы приватизации - это те финансы, которые пойдут  с бюджета разных  уровней: государственный, местный и дальше, дальше. У меня вопрос. В данной программе финансовое планирование представлено только на текущий год, а остальные  5 лет финансового анализа нет, мы не знаем куда идем и что получим? Спасибо.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я объясняю, с чем это связано. На этот год, действительно заложено 2 миллиарда  100  в бюджете. Эта цифра  она продублирована в программе приватизации. Я говорил с трибуны, что  мы миллиард уже  в бюджет дали. Практически выполнено полугодие, то есть перевыполнили 5 месяцев. Почему мы не заглянули дальше, на  2004, 2005, 2006, 2007 год? Дело в том, что одним из ключевых  звеньев самой программы приватизации предусматривается утверждение восьми подпрограмм реформирования народнохозяйственных  комплексов. Поэтому трудно предугадать и трудно спрогнозировать, когда мы  подойдет при формировании этих народнохозяйственных комплексов, и когда мы разложим предприятия там сколько предприятия, исходя и из интересов государства, исходя из потребности отрасли, исходя из необходимости осуществления государственного влияния на развития отрасли, на  .............политики, будет, останется, как казенные, сколько будет корпоратизировано, сколько будет выставлено на приватизацию. Поэтому очень большая была вероятность ошибки. Поэтому с учетом этого без того, может быть когда уже мы  утвердим в течении года планы подпрограммы реформирования рыночной трансформации этих восьми гигантских народнохозяйственных  комплекса, вот тогда можно будет может даже внести коррективы,  а так эти цифры могут быть нереальны, и трудно даже заглянуть за пределы этого года. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Михайло Васильовичу. Доповідь, обговорення і запитання заікнчено.

Прошу співдоповідь заступника голови Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович.

 

13:50:49

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемая Верховная Рада! Комитет по  вопросам экономической политики,  управления народным хозяйством, собственности и инвестиций, рассмотрев внесенный Кабинетом Министров  проект Закона Украины о государственной программе  приватизации принял решение рекомендовать Верховной Раде принять решение о возврате правительству данного проекта для его доработки и предоставления на второе чтение.

Коротко о законопроекте. Проектом закона предполагается: утвердить Государственную программу приватизации, которая  определяет задачи относительно реализации стратегии отношения собственности и соответствующих мероприятий по выполнению программы в 2003-2008 годах; определить основные цели, приоритеты, задания и способы приватизации государственного имущества, имущества, которое принадлежит Автономной Республике Крым и  отчуждения коммунального имущества  группы объектов, которые подлежат приватизации; определить задачи относительно объемов приватизации государственного имущества и поступления средств от приватизации в  Государственный бюджет Украины в 2003 году; внести изменения в закон Украины, который направлен на дальнейшее усовершенствование законодательства по  вопросам отчуждения государственного имущества его оценки с учетом положения проекта Государственной программы приватизации на последующие годы. Не останавливаясь отдельно на положениях законопроекта, которые они были представлены председателем Фонда госимущества, остановлюсь на тех основных замечаниях,  которые были высказаны народными депутатами нашего комитета. Нашего комитета. Комитета транспорта и строительства, Комитета науки и образования, другими народными депутатами.

Следует обратить внимание на то,  что народными депутатами всех созывов неоднократно подчеркивалась  необходимость прозрачности процессов разгосударствления их максимальную открытость.

Вместе  с тем, как программой, так и изменениями в законодательные акты, которые вытекают  из нее предполагается ввести  такой способ продажи как торги с  ограниченным  участием. В таких торгах могут принимать участие лишь приглашенные Фондом потенциальные покупатели, перечень которых будет согласовываться с Кабинетом Министров. Причем, на этих торгах будут предлагаться к продаже придприятия-монополисты, стратегически важные для экономики и  безопасности государства  предприятия. Такое ограниченное  участие покупателей повлечет за собой уменьшение количества  участников конкурса и отрицательно повлияет не только на начальную цену продажи объектов приватизации, но и на поступление средств от приватизации в государственный бюджет. А нужно отметить, что именно продажа стратегических предприятий хоть  как-то обеспечило основные поступления в Государственный бюджет от приватизации за  предыдущие годы.

В программе вводится  положения от особенностях приватизации  таких важных народнохозяйственных  комплексов как оборонный, авиастроительный, угледобывающий, железнодорождный, судостроительный, электроэнергетический, нефтегазовый, НАК Нафтогаз Украины,  Государственная акционерная компания "Хлеб Украины".

Однако, в проекте предполагается, что  подготовки этих комплексов приватизации как и сама их приватизация будет осуществляться в соответствии  с отдельными подпрограммами, которые должны быть утверждены Кабинетом Министров Украины. Принятие таких норм приведет к ослаблению парламентского контроля за  процессом приватизации и вследствии  чего центр нормативно-правового  регулирования приватизации будет перенесен из сферы  законов на  подзаконные нормативно-правовые акты, такие как постановления и распоряжения Кабинета Министров.

Рассматриваемым законопроектом предлагается осуществить приватизацию имущества "Укрзализницы". А именно - осуществить приватизацию так, чтобы в государственной собственности остались лишь железнодорожные пути, инженерные сооружения, контактная сеть, устройства сигнализации, телекоммуникации, защитные лесонасаждения, платформы, здания, которые относятся к инфраструктуре железных дорог.

Таким образом при условии реализация этой концепции на железнодорожном транспорте будут функционировать несколько субъектов хозяйствования: государственный, за которым будут закреплены  железнодорожные пути и инженерная инфраструктура, и негосударственные собственники, которые будут осуществлять перевозки пассажиров и грузов.

Вряд ли такое искусственное удвоение структуры хозяйствующих объектов является целесообразным.  Более того, разрушение целостного имущества комплекса  железной дороги приведет к ухудшению уровня безопасности на железнодорожном транспорте перевозки пассажиров и грузов, разрушит систему контроля за безопасной эксплуатацией технических средств железной дороги.

Комитет также не усматривает достаточно аргументированных оснований  для приватизации имущественных комплексов государственных предприятий, которые изготавливают спирт, вина и в ликеро-водочные изделия. Обращаем внимание на то, что приватизация этих предприятий даст лишь разовое поступление в государственный бюджет, а их надлежащим образом организованная работа способна пополнять его постоянно.

Не поддерживаю и положение, согласно которому научно-исследовательские и проектно-конструкторские предприятия, учреждения подпадают под категорию объектов, которые подлежат приватизации.

Не имеет непосредственного отношения к Государственной программе приватизации, на наш взгляд и взгляд Комитета по науке и образованию, положение законопроекта, которым будет предоставлено разрешение на перепрофилирование дошкольных учебных заведений, которые не функционируют больше трех лет или помещение которых находится в аварийном состоянии. Учитывая, что в большинстве случает средств на ремонт этих учреждений выделяется бюджетом в недостаточном объеме, то под поводом так называемого аварийного состояния Украина может остаться практически без детских учебных учреждений.

И, заканчивая, следует отметить, что проект Государственной программы приватизации предусматривает переход к масштабной и тотальной приватизации в системных областях, в том числе и в естественных монополиях. В ее положении предлагается приватизировать все и побыстрее, без всяких каких-либо экономических обоснований.

Наш комитет считает, что экономическая политика государства должна направленна быть на создание в Украине оптимально сбалансированных и эффективно работающих государственного и негосударственного секторов экономики.

Сторонами дальнейшего процесса реформирования собственности должны быть как приватизация, так и возврат имущества в государственную и коммунальную собственность.

Усилена ответственность собственников за неэффективное использование имущества государства и доведения предприятий до банкротства.

Таким образом, комитет по вопросам экономической политики предлагает принять решение о возврате правительственного проекта закона Украины о государственной программе приватизации для его доработки и предоставления его на повторное первое чтение. Комитет предоставил соответствующий проект постановления. Доклад окончен.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, шановні колеги.

Запитання? Будь ласка, запишіться на запитання. На табло прошу висвітлити. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

13:57:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний доповідачу, я абсолютно з вами згоджуюсь, з ітоговою вашою оцінкою, з підсумковою - що все продати, всьо і побистрєє.

Скажіть, будь ласка, чи нема у вас такої впевненості в тому, що десь готувалась програма не в Фонді держмайна, мені чомусь не віриться, що Чечетов чи Бондар могли підготувати цю програму, ну, не віриться. Я все-таки вірю в порядність людей. І ваше відношення до того, що пропонується приватизувати спиртову галузь, що пропонується фактично приватизувати об'єкти оборонного комплексу, суднобудівного і так далі, і так далі? Причому, ця програма фактично розраховується на один рік. Ваше враження? Можливо я неправий, скажіть будь ласка, ви, як фахівець?

 

МАТВЄЄВ В.Й. Вообще я выступаю от комитета и на комитете мы этот вопрос не рассматривали, о том, что какие впечатления у нас создаются.

Личное свое мнение, видите ли, я на обсуждении этой программы присутствовал в Национальном банке, присутствовал здесь, на круглом столе, в Верховной Раде Украины. Значит, я в общем-то зная, кто стоит за разработчиками этой программы, я могу предположить, какие деньги заплачены за разработку этой программы, причем я ж понимаю, что это государственные деньги уплачены, кто-то преследовал свои интересы. Лично мое мнение, это не мнение комитета, лично мое мнение, что эта программа антигосударственная, вообще антигосударственная. И деятельность, она тоже не направлена на укрепление государства, к сожалению, нашего украинского государства. Поэтому мы и на комитете отстояли, кстати мнение членов комитета было почти единогласно о том, чтобы вернуть эту программу на доработку, на существенную доработку, было почти единогласно.

Ну а кто там, что там - это уже... Если будет проводиться расследование, тогда карты в руки тому, кто будет проводить расследование.

 

ГОЛОВА. Так, Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".

 

14:00:01

ГАВРИЛЮК В.В.

Уважаемый докладчик, скажите пожалуйста, у нас после этой программы приватизации, если она осуществится, останется хоть одно какое-то предприятие, стратегическое для Украины, не приватизированное, или полностью у нас все в буквальном смысле хотят за очень короткий промежуток времени реализовать, продать, потому что невооруженным глазом видно, что программа не только несовершенна, вы абсолютно правильно сказали, на мой взгляд, она антигосударственная. Спасибо.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Значит, если этот закон будет принят и эта программа будет реализована, у нас практически не останется ни одного государственного предприятия. Нет такого государства в мире, которое не имело бы государственного имущества. Нет такого государства в мире, которое не имело бы казенных предприятий. У нас может получится так, что действительно ничего у нас не останется. Причем этой программой предусматривается и приватизация предприятий, который законом о приватизации не предусматривались, то есть в том числе и производящие оружие, вооружение и так далее, и тому подобное. То есть полностью весь комплекс, в том числе и оборонный комплекс, авиастроение, судостроение подлежат приватизации.

Я должен вам сказать, что в какой-то мере эта программа того, что уже сейчас происходит. Из девяти крупнейших судостроительных заводов Украины один остался государственным предприятием... нет, по-моему, два осталось государственным предприятием, остальные приватизируются в том или другом виде. Единственные на евроазиатском материке судостроительный завод, Черноморский судостроительный завод, который способен строить авианосцы в полном объеме, он сегодня под видом корпоратизации распродается по частям, хотя он  находился в перечне предприятий, не подлежащих приватизации, но по особой программе приватизации сегодня он продается и сегодня там уже есть конфликты между государственными структурами и частными структурами. Там уже происходит нарушение принципа собственности, то есть там собственнику не дают возможность владеть этой собственностью. И сегодня по этой причине директор этого предприятие, он должен быть просто-напросто уволен с завода, потому что он нарушает основные законы о рыночной экономике.

 

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, будь ласка, група "Народний вибір".

 

14:02:28

НАДРАГА В.І.

Владимир Иосифович, я вашу оценку в части программы приватизации железнодорожного транспорта слышал. Я мажоритарщик, и очень много поступает таких обеспокоенных и индивидуальных, и групповых заявлений со стороны железнодорожников и обращений, и они ссылаются даже на опыт царской  России, где железная дорога всегда оставалась государственной.

Поэтому я бы хотел, так сказать, не только общую оценку, но и вообще видение ситуации дальше, потому что то, что как вы оценили, понятно, но если у нас железнодорожный транспорт тоже уйдет, так сказать, в частную собственность, и от безопасности до эффективности вопросы будут.

 

МАТВЄЄВ В.Й. Вы знаете, я царскому правительству благодарен уже хотя бы за то, что оно строило железные дороги настолько интенсивно, что сегодня мы еще железные дороги, ну, имеется в виду не только рельсы и шпалы, а и пристанционные строение, и казармы, и так далее, которыми мы пользуемся до сих пор, и темпы строительства железных дорог в царской России...

(Ш у м   у   з а л і)

... конечно, да, это вопрос другого законопроекта, который мы с вами будет рассматривать, когда подойдем к октябрю.

Царскому правительству... тогда строили железные дороги более интенсивно, чем при Советской власти, откровенно говоря, даже в самое последнее время когда строили банк. Что ... государству тогда, царское правительство государства понимала важность государственного обладания железными дорогами. Что такое железные дороги частные можно посмотреть на примере Аргентины, где  5 ширин колей железной дороги, пять ширин, это я сам свидетель, то есть размеров колеи железной дороги. Поэтому я думаю, что мы ни в коем случае не должны допустить приватизацию железной дороги вообще ни в каком виде, хотя сегодня уже признаки приватизации есть на лицо, но к примеру, постель в вагоне Киев-Харьков, в скором поезде 63, 64 стоит 8.50. Та же самая постель в спальном вагоне пассажирского поезда Николаев-Киев стоит 10 гривен.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано.

Сідайте, будь ласка. Валентина Петрівна Семенюк. Голова спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації, будь ласка.

 

14:04:56

СЕМЕНЮК В.П.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, шановні виборці. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Відповідно до Бюджетного кодексу і Регламенту Верховної Ради законопроекти,  які подаються на розгляд повинні мати чіткі економічні розрахунки. Чи виконана ця норма? Ні. Як зазначала спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації при звіті Фонду державного майна, і на парламентських слуханнях сьогодні знову ж повторюється одна і так ж сама помилка.

Приватизацію розпочато і продовжується за відсутності програми стратегічного розвитку держави, планів стратегічної перебудови, не визначено ні критеріїв, ні системних підходів стосовно доцільності приватизації особливо, зокрема, тих підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Не прогнозовано можливих наслідків такої приватизації. Не визначено такий пропорційний розподіл власності  на державну і не державну, а також граничної частки державної власності, як економічної бази забезпечення державою своїх владних повноважень та функцій нижче яких виникає загроза економічній безпеці. Це перше.

По-друге. Проект програми не передбачає законодавчого забезпечення цієї програми, а лише одним пунктом встановлює, цитую, що  Фонд державного майна  разом  із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів, тобто на галузеві підпрограми: оборонна, авіабудівна,  вугледобувна, залізнична, суднобудівна, електроенергетична, нафтовидобувна і спиртова. А саме головне, це буде проводитися не на основі законів, а рішеннями  Кабінету  Міністрів.

Крім цього, пропонується збільшити термін дії програми приватизації, а також встановити, що програма затверджується  один раз  на шість років. А це означає, ніяких економічних прогнозних розрахунків надходження від приватизації до бюджету не буде. А якщо  ця норма буде прийнята така. То при наявності будь-якого парламентського контролю взагалі непотрібно і говорити, тому що  все це буде іти на основі підзаконних актів. З цього приводу слід додати, що ця норма нагадує мені  аналогію особливих  повноважень, які надавались  Кабінету  Міністрів у 1992 році, коли видавалися підзаконні акти, які мали  силу законів. Саме з того спочатку розпочалася  розпродаж державного майна  через різного раду трасти, розпродаж тобто була вроздріб. А норма, яка зазначена у пункті 186 проекту програми - це норма, яка передбачає розпродаж, тільки вже оптом. Тобто з однієї норми ми переходимо на іншу.

На комісії детально ми аналізували і внесення змін до Закону про приватизацію  майна, в якому передбачається зменшення переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, зокрема спиртова, авіабудівна, залізнична, про що тут  говорили представники і навіть представники більшості. Тому допускати таку зміну - це означає без реальних прорахунків втратити взагалі економічні важелі у державі.

Спеціальна контрольна комісія на своїх засіданнях і на засіданнях "круглого столу", і на  парламентських слуханнях свої зауваження чітко  виклала, але,  на жаль,  Кабінет Міністрів, крім однієї пропозиції щодо проведення реєстрації об'єктів державного майна, нічого не врахував.

Дуже прикро, що сьогодні пропонується навіть внести зміни до Закону про оцінку і оціночну діяльність, де зменшується вартість об'єктів. Порушується норма земельного законодавства, порушуються норми Закону про дошкільну освіту, де передбачається проведення приватизації об'єктів соціальної сфери. І саме головне. В цій частині не ув'язується відповідна норма із законом про передачу із державної власності у комунальну.

Слід додати ще одне, що сьогодні прослідковується нами на засіданні Спеціальної контрольної комісії і, буквально, декілька днів я була на засіданні Кабінету Міністрів. Під час особливих повноважень, які надавалися в період, так званого, конституційного договору Кабінет Міністрів видавав безпосередньо гарантії на отримання кредитів  під час приватизації. І саме  головне спостерігається, що ці кредити  сьогодні ніхто не повертає. Тобто, за гроші громадян сьогодні проведена приватизація, кредити не повертаються, а з бюджету на попередньому навіть засіданні Кабінету Міністрів про це  цитував пан Азаров, кошти відраховуються із бюджету.

Тому, в першу чергу, таку пропозицію щодо програми приватизації без системного підходу, без врахування тих зауважень спеціальної контрольної комісії, які були зроблені особливо на  парламентських слуханнях, в тих рекомендаціях, які запропоновані, і під час  постав прийняття звіту Фонду державного майна слід врахувати і не можна виходити з таким документом в сесійний зал. Тому ми підтримуємо Комітет з економічної політики. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Валентино Петрівно.

Переходимо до обговорення. Висвітіть прізвища народних депутатів, що записалися на обговорення.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Мироненку.

 

14:10:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний багатостраждальний український народе! Якби Шекспір прочитав цю, так звану, програму приватизації, він би заплакав, тому що він тоді казав: "Нет повести  печальнее на свете, чем повесть о Ромео и Джульете". А я скажу вам, що немає сьогодні повісті печальнєє, ніж оцей проект, так званої,  Державної програми приватизації.

Чому? Тому що вона не державна, а я  погоджуюся з доповідачем Матвєєвим, вона абсолютно антидержавна. Я не вірю, що її розробляли в Фонді  держмайна, не вірю, що це міг робити Чечетов і Бондар, не вірю,  підкреслюю, через те, що це є суцільний наступ на  інтереси  всіх громадян України, це є наступ на інтереси парламенту, це є відбирання повноважень парламенту, послідовне і абсолютно  нагле і цинічне.

Давайте побачимо хто відповідальний за це. Підписав програму Віктор Янукович, прем'єр-міністр України. На скільки вона розрахована ця програма? Пишеться, що на 6 років. Насправді ця програма розрахована на 1 рік. Украсти до президентських виборів і все! А комусь втекти, комусь ще кудись  діти.

Тепер щодо конкретних пунктів програми. Перше. Подана Вона не у відповідності до  закону, який є, про приватизацію державного майна. Вона мала бути подана напередодні  Державного бюджету.

Далі. Ви розраховуєте і пишете "на 6 років". А хто вам дав таке право? Адже тільки на 3 роки. Хто дав нам право? Наступні депутати прийдуть, поправлять, якщо це на 3 роки. А якщо на 6 пишемо? Хто поправить?  Та поправляти вже нічого буде, хлопці. Ви що, смієтеся? І ви представляєте тут і сьогодні таким чином.

Далі. Ви  передбачаєте приватизовувати майнові комплекси державних підприємств, які виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані  вироби одним махом все віддати. Та вже й так сьогодні донецькі заїхали аж на захід і на південь!  Уже всюди! Куди далі їхати?

Я закликаю вас, зупиніться. Подивіться що  зараз робиться в цьому комплексі.

Весь час волають люди з Центральної України: "Зупиніть донецьких!" Скільки можна робити  цього вже далі? І ви сьогодні даєте можливість далі це  робити. Замість того, щоб  постійно  поповнювати бюджет, ми хочемо одномоментно все  продати.

Далі. Ви хочете скасувати мораторій на примусову реалізацію державного майна. Це що?  предмет діяльності цього закону? Ні, не предмет. Особливо 12-й розділ. Ринкова трансформація приватизації особливо важливих народногосподарських комплексів. Оборонній комплекс. Авіабудівний. Вугледобувний.

Ви вже давно вугледобувний продаєте.

Залізничний комплекс. Суднобудівний. Енергетичний комплекс. І далі “Нафтогаз України”, "Хліб України". Тут, Володимире Михайловичу, це фактично предмет діяльності Служби безпеки України. Хто готував, хто пропонував і  хто за цим стоїть. 

 

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат...

 

КАРМАЗІН Ю.А. Потім підпрограми. Що таке підпрограми? Що таке, Володимире Михайловичу, підпрограми, які урядом затверджуються? Що це таке, коли є парламент, який має затверджувати такі об'єкти.

Тому я вважаю, що це злочинний документ, який треба відхилити і звернути увагу уряду на це. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Мироненко є? Немає. Костинюк, Богдан Костинюк. Тарас Чорновіл потім буде виступати.

 

14:14:26

КОСТИНЮК Б.І. Народний Рух України, "наша Україна". Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати. Праві ті, котрі говорять, що назва цього законопроекту має звучати так, як антидержавна програма приватизація. Яку мету і ціль ставить перед собою законопроект?

Виявляється, що нова програма приватизації ставить нову політичну мету у проведенні економічних перетворень в Україні - завершення  приватизації як системи реформаторських заходів перехідного періоду, тобто завершення до 2008 року. На мою думку, це є величезна політична помилка, якщо не сказати більше. Завершувати приватизацію всього майна категорично не можна. Треба зупинитися, треба забезпечити прозорість приватизації, треба здійснити повернення державі незаконно приватизованих об’єктів, треба залишили у державній власності підприємства, які мають стратегічне значення  для економіки України, які  сьогодні приносять великі прибутки до державної казни. Для чого ж їх приватизовувати, тим більше, що класик сказав, що  приватизація сьогодні неефективна, скандальна і кримінальна.

Нам пропонують готувати до приватизації такі комплекси - залізничний комплекс залишити в державній власності колії, лісосмуги, платформи, решту, що приносить великі прибутки - приватизувати. А ви залізничників запитали про їхнє ставлення до цього процесу? Чи їх питають тільки тоді, коли треба висловити “одобрямс” президентським реформам?

Друге. Нафтогазовий комплекс. Що тільки не вигадують для прихватизації нафтогазового комплексу! І в концесію його хочуть віддати, і консорціуми різні створюють. До речі, нам і дотепер не дали техніко-економічне обгрунтування їх створення. І кажуть, що труба дірява, як решето. А тепер кажуть готувати до приватизації. Скільки можна говорити про курку, котра несе золоті яйця?!

Нафтогазовий комплекс сьогодні - це самодостатня високоприбуткова система, котра і себе може самостійно утримати, і транзин забезпечити, і державі прибуток дати. А найбільший ворог її сьогодні - це, очевидно, що це "Нафтогаз України", НАК "Нафтогаз України".

Перерахували які  комплекси передбачено приватизувати. І через п'ять років приватизацій завершиться. І державного майна не буде. І відчуваєте, народ,  як відразу всім легше стане?

Нами неодноразово наголошувалось на необхідності прозорості процесів приватизації, роздержавлення, їх максимальну відкритість? Але програмою пропонується запровадити такий спосіб продажу як торги з обмеженою участю, в яких можуть брати лише запрошені фондом потенційні покупці. Уявляєте, зберуться два-три представники олігархічних кланів, поділяться між собою, а народу, тобто державі залишиться колія з лісосмугами. Оце є справжня мета тих олігархічних кланів, які узурпували сьогодні владу в Україні.

Цю програму приймати не можна, її потрібно відхилити як неприйнятну.

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Мироненку, фракція комуністів. Підготуватися Чорноволу.

Слово має депутат Чорновіл. Підготуватись Черняку.

 

14:17:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, шановний головуючий!

Мені вже хотілося б сьогодні хоч трошки позитивних емоцій. Три законопроекти, які ідуть від уряду, і по трьох можна говорити в принципі тільки негатив. І рівень підготовки, і те, що, ну, оті  "ноги босі", які дуже хочуть обути в золоті черевички, кришталеві черевички, ну,  аж стирчать з усіх трьох законопроектів.

Знову законопроект, який в принципі, в своїй основі інакше, як неприйнятним не можна назвати. Знову та ж сама абсолютна суб'єктивність і волюнтаризм Кабміну, який закладається в програмі по приватизації. Знову ж введення цієї обмеженої участі у приватизації і підкріплення це волею Кабміну, і не чітко визначеними законами України, якими такі речі, які особливо можуть бути використані легко для корупції, знову воно проводиться. Знову вводиться нам спроба протягнути зараз через Верховну Раду приватизацію особливо важливих стратегічних об'єктів. Да давайте просто задумаємося, тут вже згадували ту курку, яка несе золоті яйця. В жодній країні світу не будуть приватизовувати тих об'єктів, які не тільки надприбуткові, але які за один рік дають значно більший прибуток, ніж при наших принципах і методах приватизації можна взяти взагалі за весь цілісний об'єкт. Знову абсолютно не прийнятні, не зрозумілі переведення комплексів цілісних, потужних, прибуткових комплексів в подвійне підпорядкування в подвійні форми власності "Союз залізниці", як планується, що може призвести тільки до трагедії і тільки до фінансових збитків. Та згадаємо, що вже зробили в набагато дрібнішому секторі - з авіацією, коли почали розділювати цілісні комплекси авіакомпаній, аеропортів, і зараз ми маємо фактично остаточну руйнацію українську авіації.

Давайте просто задумаємося: може, трішечки зупинитися і почати працювати за Конституцією, як казав колись Остап Бендер, "чтить Криминальный кодекс", а не займатися прийняттям програм і законів, які спрямовані проти держави, і які узаконюють криміналітет і узаконюють розкрадання. Не можна приймати цю програму приватизації.

Я тут же хотів сказати певне своє застереження до своїх колег, скажімо. з деяких опозиційних фракцій, які проголосувати за програму дій уряду, то ця програма приватизації є прямим витіканням з програми дій уряду. Я тоді за неї не голосував. Я вважаю, що треба хоча би зараз трошки спокутувати гріх - те, що не прочитали тоді дуже серйозного і, як на мене, достатньо небезпечного документу, то хоча би не наробити біди і не прийняти цей закон. який дійсно може зруйнувати державу, може зруйнувати економіку, залишити наступні покоління українців без реального виробництва, без реальних майнових і реальних виробничих комплексів і привести просто до руїни. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк, "Наша Україна". Підготуватись Морозу.

 

14:20:48

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Дорогі колеги!

В стані важких роздумів я вийшов на цю трибуну, і це абсолютно не є вже метафорою, а є тим болем, який відчуває кожен з нас.

Я належу до тих людей, які всіляко підтримували приватизацію в Україні. Я і зараз розумію, що цей процес зупини не можна, він повинен продовжуватися, і треба йти цим шляхом, але не так, як це пропонується.

(Ш у м   у   з а л і)

Мучить мене совість, я вже про це казав. Але я хотів як краще. а вийшло, як ви знаєте.  Суть запропонованої урядом програми приватизації - це приватизація всього і вся на основі підзаконних актів через процедуру обмеження кількості учасників торгів. Ну, з цим погодитися ніяк не можна, це порушення умов приватизації навіть порівняно з тими, які були до цього. Практично, відсутні тендери, практично відсутні торги як такі, до них все схоплено, все сплачено, і зараз узаконюється процес підзаконних актів через процедуру обмеження кількості учасників торгів.

З цим Верховна Рада абсолютно погодитися не може, це є повна втрата контролю Верховної Ради над цим процесом і це є спроба позбавити абсолютно цей процес прозорості.

Державний сектор, фактично буде знищено. Я не є палким прихильником державного сектору, приватна власність, в принципі, повинна бути ефективнішою, ніж державна, але в усьому світі існує державний сектор - 20-30 відсотків. Держава бере на себе певні зобов'язання, вона зобов'язана виконувати певні економічні функції, що пов'язані з національними інтересами держави. Держава у нас, практично, від цього відмовляється, з цим також погодитись не можна.

Пропонується або приватизація стратегічно важливих галузей, а далеко не всі з них потрібно приватизувати і можна приватизувати, або пропонується руйнація цілісності існуючих комплексів, з цим також погодитися не можна.

Незрозумілий критерій віднесення до тих підприємств, що приватизуються і тих, що ні. Немов би критерій такий, стратегічні об’єкти, але ми бачимо, що стратегічні приватизуються, а  серед списку  підприємств, що не підлягаються  приватизації дуже багато другорядних підприємств, за якими хтось стоїть  і які не хочуть включати до цього списку.

І, нарешті, суть справи не в тому, яким буде державний сектор, суть справи в тому, яким буде приватний сектор. Чи буде він ефективним, чи ні, чи буде він працювати на національні інтереси України чи ні. Суть справи в тому, чи нанесе реалізація цієї програми в шкоду національним інтересам України - ось основне питання на яке повинен дати відповідь парламент і я думаю, що він повинен відправити на доопрацювання цю програму.

І останнє, буквально. Тут наголошували на тому, хто за цим стоїть, хто писав, це немає ніякого значення. Має значення хто пропонує, пропонує її Прем'єр-міністр, доповідає її голова  Фонду державного майна.

І ми повинні приділяти  свої претензії до уряду, якщо вони наполягають на цьому, до речі на нашому комітеті висловлювали зауваження до Спеціальної комісії і ці всі зауваження, пропозиції ігноруються. Чому так завзято і запопадливо пропонується ця програма, яка суперечить національним інтересам України. Ось основне питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Анатолій Миколайович, підготуватися -Заплатинському .

 

14:25:20

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83  виборчий округ, Запорізька область, фракція  комуністів.

Шановні колеги! Коли подивишся сьогодні порядок дений, то дійсно розглядаються дуже важливі питання і для долі України, і для долі українського народу, але коли подивишся в цей зал, то зрозуміло, що мабуть інтересу у багатьох наших колег, на жаль, до цих питань, які розглядаються, немає. Питання, що стосується Програми уряду, Державної програми приватизації, воно дуже важливе і дуже актуальне. Але слід сказати, що  от і в матеріалах, і в доповіді Михайла Васильовича говориться, що основною метою приватизації  у 2003-2008 роках є підвищення соціально-економічної ефективності виробництва завершення широкомасштабної приватизації. Я би сказав би, що широкомасштабного знищення  державної власності і, мабуть, знищення держави. Чому?  Тому що крайнє негативним моментом цієї програми являється включення до нього положень про особливості  приватизації таких важливих народногосподарських комплексів, як  оборонний, авіабудівний, вуглебудівний, залізничний, суднобудівний, електроенергетичний,  нафтогазовий, нафтогаз і так далі. А що  ж ми сьогодні залишаємо державі? Це перше питання.

Друге питання. Якби  сьогодні уряд сказав, що  від програми приватизації, ми тільки що розглядали виконання державного бюджету  за 2002 рік. Що ми можемо похвалитися, що від приватизації держава і народ щось отримали. Мабуть, ні. І в цьому році ми  відчуваємо нічого не получиться. Але уряд настирливо протягує питання приватизації, навіть таких  державних  підприємств, ну, просто, мабуть, Захід  сміятиметься, а може навпаки плескатиме у долоні.

Я міг би привести, і починаю розуміти Михайло Васильович, я вже  3,5  роки б’юся над таким важливим  державним підприємством, як "Південдизельмаш", єдине унікальне підприємство - нуль. Куди  не звертався до   Президента, до Кабінету  Міністрів, остання відповідь від Януковича, що питання знаходиться на контролі, а  підприємство гине, розтягують, розтаскують, вивозять складне обладнання з цього підприємства, продають за копійки. Зрозуміло тепер мені, що цю програму не в цьому році, так в наступному буде  включено і "Південдизельмаш". Невже не потрібне державі це підприємство?

Тому, шановні колеги, зважаючи на значення указаних об'єктів для  економіки  держави, можу зазначити, що вихід цих об'єктів з державної власності є небажаним, адже в такому випадку обороною  країни, її  енергоносіями, вугіллями, електроенергією, нафтою, зерном будуть розпоряджатися окремі акціонери товариства, хоча б і затвердження Кабінетом Міністрів. Як держава може покластися на когось у справі захисту своїх громадян  обороноздатності країни і економічної незалежності, ніяк. Тому, шановні колеги, інакше, як політикою знищення державної власності власної держави і власного народу, цю програму приватизації по другому  не можна ніяк назвати.

Я  підтримую думку моїх колег, які виступають і говорять про те, що цю програму приватизації ні в якому випадку приймати не можна.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заплатинський, фракція СДПУ(о) і закінчуємо.

 

14:28:52

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні колеги депутати! Скажу таку неординарну на сьогодні думку у підтримку цього законопроекту. Проект Закону про  державну приватизацію, як відомо, сприйнято у Верховній Раді досить критично. Профільний комітет  рекомендував відправити його на доопрацювання в Кабінет Міністрів. На наш погляд, негативна оцінка документу пов'язана перш за все  не з його якістю, якимись суттєвими вадами, а з тим, що він зачіпає інтереси впливових лобаських угрупувань.

Безумовно, законопроект не ідеальній, але він не може бути іншим, якщо враховувати його компромісний характер , складний шлях міжвідомчих погоджень, внаслідок яких значною мірою послаблений системний характер документу.

На наш погляд, відхилення проекту призведе до продовження безкінечного процесу погоджень, що тільки  зашкодить його якості. При всіх своїх вадах проект містить досить чіткі механізми боротьби з використання нелегітимної, тіньової приватизації за позаприватизаційними схемами, котрі, як відомо, набули в останні роки  надзвичайного поширення. Тому відхилення програми буде означати фактично санкцію Верховної Ради на продовження використання цих схем органічно пов'язаних з корупцією, з величезними втратами бюджету.

Потрібно розуміти, що відхилення програми або її відправлення на  доопрацювання не припинить процесу приватизації, але позбавить державу на досить тривалий час дієвих механізмів впливу на цей процес.

Суттєвою перевагою нової програми є удосконалення процедур продажу із застосуванням індивідуального  підходу до приватизації стратегічних підприємств.

Відсутність такого  підходу вже призвела до величезних страт. Ми всі знаємо про чисельні випадки приватизації  стратегічних об'єктів за безцінь безвідповідальними власниками, які не здатні ефективно управляти цими об'єктами.

Відхилення проекту призведе до продовження цієї практики.

І нарешті, потрібно враховувати, що для удосконалення закладених в програмі норм не обов'язково їх відхиляти або направляти на доопрацювання.

Програма передбачає розробку спеціальних  підпрограм приватизації особливо важливих народногосподарських комплексів. Питання, які викликають суперечності, можуть бути вирішені в  процесі розробки та прийняття цих підпрограм. З урахуванням  приведених аргументів закон про Державну програму  приватизації доцільно прийняти в першому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ми обговорення закінчили. Хотів би тільки звернути, Михайле Васильовичу, вашу увагу на  надзвичайно критичне... некритичне  обговорення.

Наступне засідання  розпочнеться о 16-ій годині. Дякую за увагу.

Повернутись до публікацій

Версія для друку