ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21   травня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада".

10:02:34

Зареєструвалося -430

Зареєструвалося 430 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виголошення заяв, повідомлень, інформацій від народних депутатів України.

Прошу народних депутатів записатися для виступів, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли. Немає заперечень? Прошу висвітити на табло перелік прізвищ народних депутатів, що записалися.

Надійшли запити народних депутатів України. Групи народних депутатів: Гавриш, Салмін та інші  - до Президента України стосовно відновлення виробничих потужностей та технологічної модернізації Калушського підприємства "Лукор".

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:04:06

За-105

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна - до Прем'єр-міністра України щодо введення посади помічника-консультанта народного депутата України до Класифікатора професій та Довідника типових професійних характеристик посад державних службовців.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:04:44

За-218

Рішення прийнято.

Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України про неоднозначне тлумачення податковими органами порядку виконання державними видавництвами Постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2003 року № 557 про відрахування частини їх прибутку до спеціального фонду державного бюджету України. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:05:25

За-108

Рішення прийнято.

Раїси Богатирьової - до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання Міністерством палива та енергетики України зобов'язань щодо сплати заборгованості Акціонерному товариству "Луганськвуглересурси" за поставлене вугілля. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:03

За-113

Рішення прийнято.

Леоніда Сергієнка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України з приводу затримки автомобілів міжнародних перевезень на митному пункті "Краковець". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:06:38

За-177

Рішення прийнято.

Михайла Косіва до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника щодо прискорення доопрацювання і внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту стосовно визначення депортованим українського населення, примусового переселеного у 1944-46 роках та 1951 році з території Польщі в Україну. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:18

За-138

Рішення прийнято.

Анатолія Оржаховського до міністра охорони здоров'я України щодо матеріально-технічного забезпечення скадовської районної лікарні Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:07:45

За-125

Рішення прийнято.

Юрія Костенка до міністра палива та енергетики України щодо добудови та введення в експлуатацію шахти "Миронівська глибока". Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:08:15

За-110

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів - Катеринчук, Ігнатенко, Омельченко - до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів порушень земельного законодавства в акціонерному товаристві "Жданівський" Хмільницького району Вінницької області.

 

10:08:45

За-92

Рішення прийнято.

Миколи Сокирко до Генерального прокурора України стосовно порушень законності працівниками прокуратури Вінницької  області при розслідуванні кримінальної справи стосовно судово-медичного експерта Ямпільського району.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:21

За-104

Рішення прийнято.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України, Головного управління МВС України в Києві стосовно порушень Конституції України співробітниками Печерського районного управління міліції.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:09:51

За-94

Рішення прийнято.

Анатолія Доманського до голови Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області стосовно порушень процесуального кодексу при винесенні судового рішення.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:19

За-123

Рішення прийнято.

Юрія Костенка до голови Державного комітету з питань комунального господарства України щодо реформування житлово-комунального господарства міста Херсона.  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:10:49

За-140

Рішення прийнято.

Володимира Яворівського до голови Головного контрольно-ревізійного управління з приводу ухилення працівників управління від перевірки факту розкрадання державного майна Будинку творчості "Коктебель".  Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:22

За-149

Рішення прийнято.

Леоніда Вернигори до голови Сумської районної державної адміністрації Сумської області стосовно зволікання з розглядом заяви підприємця Шаповала про надання в оренду ставка для риборозведення.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:11:58

За-53

Рішення не прийнято.

Олега Тягнибока до голови Державної податкової адміністрації України про підтвердження факту існування доповідної записки голові ДПА України Кравченку за підписом голови ДПА у Львівській області.

Ставлю на голосування про направлення запиту.

 

10:12:34

За-154

Рішення прийнято.

Олега Тягнибока до Генерального прокурора України про законність змісту доповідної записки голові ДПА України  Кравченку від голови ДПА у Львівській області.   Ставлю на голосування про підтримку запиту. Про направлення точніше, вибачте, про направлення запиту.

 

10:13:12

За-162

Рішення прийнято.

Запити всі проголосовані. Переходимо до виступів. Слово має Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Мовчану, фракція НДП.

 

10:13:31

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Фракція "Юлії Тимошенко". Прошу передати голос Шкілю Андрій.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:13:48

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Я хотів  почати свій виступ з інформації, яку може знають, може забули, тому що політична боротьба протистоянь, які є в державі спонукає до забування, забуття певних дат.

Сьогодні 21 травня - день народження Георгія Гонгадзе. З прізвищем Георгія Гонгадзе пов'язана у нас видатна і вагома сторінка нашої  історії. Це початок боротьби за  демократії в Україні, за свободу слова, початок боротьби з існуючим режимом і станом речей. З цією людиною пов'язані і ті світлі сторінки української журналістики, які ми не  можемо забути і пропустити.

Тому я хотів би, щоб ми сьогодні згадали про добру людину, видатного журналіста і просто гарного хлопця Георгія Гонгадзе. Я знаю, що його понівечене тіло, ті решки, зараз і ви знаєте про це, ще й до цього часу не поховані, тому що ми не можемо знайти частини тіла Георгія Гонгадзе. Ви можете собі уявити, яка це трагедія і горе для його матері.

Я хотів би, я прошу уваги народних депутатів, я хотів би закликати народних депутатів сьогодні і зараз хвилиною мовчання пом'янути честь  Георгія Гонгадзе, я прошу встати.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я)

Я думаю, що рано чи пізно, але українська історія, українська держава віддасть належне, належну честь Георгію Гонгадзе. Тому що на сьогоднішній момент, на сьогоднішній час, ми не маємо  жодних відповідей, ми маємо тільки запитання. МИ маємо країну, де вбивають журналістів, ми маємо  країну, де є політв'язні, ми маємо  країну, де жодне  запитання не дає однозначної відповіді. Ми маємо правоохоронні органи, які  не захищають право, ми  маємо структури, які покликані захищати  закон, і вони цього не роблять.

Я вірю, що зараз йдуть останні роки, останні місяці боротьби за українську державність, і, нарешті, ми її  здобудемо. Я хотів би вірити, що ми здобудемо її до 2004 року. Але я, принаймні,  переконаний в тому, що ніщо не  може зупинити хід історії, ніщо не може зупинити астрономічний хід часу, і у 2004 році в кінці року ми будемо мати нового Президента, нову владу, нову Україну. Дякую.

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Мовчан, фракція НДП. Підготуватися Майко, фракція...

Вибачаюся, народний депутат Мовчан передає слово депутату Зарубінському, будь ласка.

 

10:17:12

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановний пане головуючий!  Шановні колеги, гості, журналісти! 4 лютого 2003 року з цієї трибуни я виступав з пропозицією ініціювати проголошення Чорного і Азовського морів  безядерною зоною і розпочати переговори з державами Причорномор'я та почати опрацьовувати відповідний договір під егідою ООН і МАГАТЕ. Зокрема, йдеться про заборону зберігання, перебування та транзиту транскордонного переміщення будь-яких виробів військово-ядерного характеру, як об'єктів, що можуть заподіяти шкоду або становити загрозу руйнування навколишнього середовища, а отже, загрозу життя населення і  тваринного світу. Це означало б також вироблення спільного для всіх учасників спеціального правового режиму взаємоконтролю. Це, на наш погляд, у повній мірі відповідало б національним інтересам держав-сусідів Чорноморсько-Азовського басейну, стимулювало б  атмосферу безпеки мирного і взаємовигідного співробітництва  за загально прийнятими  принципами і нормами міжнародного права. Це водночас сприяло б стримуванню незаконного обігу ядерних матеріалів.

Пройшло більше трьох місяців, а ні відповіді,  і ні бодай хоч якоїсь позиції щодо цього важливого для України питання немає. Здається, все йде за схемою грибоєдовського "Горе от ума" : “А что  скажет Мария Алексеевна?” Невже хтось вважає, що Україна не дозріла до того, щоб почати говорити першою.

Невже не зрозуміло, що  пора позбутися нам у зовнішній політиці комплексу меншевартості, який, очевидно, засів у свідомості деяких політиків і державних мужів, яким колись добре втлумачили, що зовнішня політика одного із засновників ООН  Української РСР насправді є бутафорію на тлі  реальних рішень, тактики і стратегії міжнародних відносин, що розробляються в міжнародному відділі ЦК КПРС і МЗС Радянського Союзу.

Відомо, що втлумачували по-різному і в різних установах. Деякі з яких очевидно виходили вікнами на пам'ятник Дзержинському. Є підстави думати, що  продовжують втлумачувати і  сьогодні. Різниця лише в тому, що тепер це робиться вже не з однієї  столиці, а з декількох. Кому як. А звідси і негласна самоідентифікація другосортного, вторинного суб'єкта міжнародної політики, який реагує на те, що вже відбулося без його реальної участі. Якщо ми, Україна, її зовнішня політика не почнемо  нарешті працювати на випередження науково прогнозуючи майбутні події, тенденції та їх розвиток у світі, не навчимося моделювати і конструювати схеми і диспозиції вигідні Україні і вміло пропонувати їх іншим, ми  завжди в кращому разі будемо задовольнятися  бризками шампанського   від келихів тих, хто розглядає себе як первинні суб'єкти міжнародної політики. А втім, можливо така   перспектива когось і влаштовує, адже свого часу знесли, як відомо, тільки пам'ятник Дзержинському, а постамент залишився. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Віталій Іванович Майко, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".

Підготуватися Віктору Терену.

 

10:20:23

МАЙКО В.І.

Депутатська фракція політичних партій  промисловців і підприємців України та "Трудова Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! 22 квітня  цього року Кабінет Міністрів України прийняв постанову номер 557  про норматив і порядок відрахування  до спеціального фонду Державного бюджету  України  частини прибутку державними .................. та казенними підприємства та їх  об'єднаннями.

Згідно з цією постановою, норматив відрахування від чистого прибутку для названої категорії підприємств за результатами фінансово-господарської  діяльності у 2002 році та щоквартальні відрахування від чистого прибутку впродовж 2003 року встановлено на рівні 15 відсотків. Уряд формально діяв у рамках положень статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", якими до компетенції Кабінету Міністрів віднесено право визначення нормативів та порядку відрахування чистого прибутку державних некорпоратизованих казенних підприємств до спеціального фонду держбюджету.

Якби автори цього документу досконало проаналізували економічну ситуацію на державних підприємств, казенних підприємства і співвіднесли її наслідки, цієї фіскальної акції, то вони б зрозуміли, що такого податкового навантаження більшість підприємств не зможе витримати. Адже, підкреслюю, фактично йдеться про ще один податок тепер уже з чистого прибутку на 15 процентів, тоді як підприємство виконало податкові зобов’язання перед державою, сплативши 30 відсотків прибуткового податку. Якщо ж залишити все це так, як є, то завтра більшість державних виробництв, сплативши 15 процентів від минулого прибутку 2002 року і стільки ж за перший квартал цього року, просто зупиняться, адже ми відбираємо у них останні оборотні кошти.

Не допустити такої катастрофи просять наш керівники багатьох державних підприємств, в тому числі Київського авіаційного заводу, казенного радіовимірювального заводу, багато підприємств Кіровоградщини, Кривого Рогу, Полтавщини та інших областей.

Можна впевнено стверджувати, що Верховна Рада і уряду зіграли на пониження і без того невисокого індексу інвестиційної привабливості державних підприємств, порушивши цим ряд України, які гарантують рівні права до суб'єктів господарської діяльності усіх форм власності і забороняє стягувати податки в такий спосіб, тобто в поточному році за минулий.

Депутатські фракції політичних партій "Промисловці і підприємці України" та "Трудова Україна" звертаються з пропозицією переглянути свій підхід щодо порушення питання, в тому числі і доопрацювання законопроектів про зміни і доповнення до закону про державний бюджет України на 2003 рік. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Віктору Терену, Блок Юлії Тимошенко. Підготуватися Костинюку, фракція "Наша Україна".

 

10:23:44

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні колеги, шановні слухачі!

Я хочу нагадати, що 6 грудня минулого року була прийнята постанова Верховної Ради України про проведення Дня уряду, на якому стояло би питання про те як вирішується проблема повернення коштів ошуканим владникам трастів.

Нагадую, мало відбутися, згідно цієї постанови, слухання конкретно 14 травня цього року. Згідно прийнятої постанови.

Нагадую, що, однак, на Погоджувальній раді 13 травня після виступу депутатів більшості це питання було перенесено. Тобто не захотіли навіть слухати про цю проблему. Не відомо, на коли його було перенесено, питання, що називається, похоронити.

І хочу сказати, що коли прийнята постанова Верховної Ради України, то однозначно згідно Регламенту Постанову Верховної Ради можна відмінити лише наступною постановою, це аксіома. Тобто Погоджувальна рада не може підміняти функції Верховної Ради і брати на себе сміливість і не виконуватимуться, таким чином, рішення Верховної Ради, постанова Верховної Ради України.

І хочу нагадати, що питання трастів дуже болюче, бо сьогодні в Україні 4-6 мільйонів, за різними підрахунками, ошуканих вкладників трастів. Ви знаєте, що це сталося після того, як Прем'єр-міністр Леонід Кучма підписав декрет про трасти. І таким чином це питання сьогодні висить. Я хочу сказати, що сьогодні в комітеті уже, мабуть, другий рік, починаючи з минулого скликання, лежить закон, законопроект, який пропонує вирішення цієї проблеми. Автори - Тимошенко, Турчинов, Терен. До сьогоднішнього дня чомусь це питання не винесено. Чому? Може тому, що колись, скажімо, в Москві спіймали Мавроді і посадили туди. де йому слід сидіти. То наші Мавроді сидять або на Банковій, або в цьому сесійному залі, і комусь дуже невигідно це питання порушувати. Я хочу сказати, що це питання невигідно порушувати й тому, що Януковичу, який, очевидно, буде  претендувати в Президенти, немає що сказати, немає що сказати, як це питання вирішується. Але ж це питання вимагають люди, щоб воно було принаймні прослухано.

Я хочу попросити, шановний Олександре Олексійовичу, аби виконувалася постанова Верховної Ради України і щоб конкретно було вирішено, коли буде День уряду з питання повернення заощаджень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Богдан Іванович Костинюк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Лебединському, "Наша Україна".

 

10:26:48

КОСТИНЮК Б.І. Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ярослав Кендзьор, будь ласка.

 

10:27:02

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні колеги, народні депутати, проблема, яку я хочу підняти, на перший погляд, це - проблема місцева, локальна, але, на превеликий жаль, наші місцеві зусилля вплинути і вирішити, чи виправити цю проблему, на жаль, не дають жодного результату. І тому я доходжу висновку, що цю проблему я мушу озвучити з трибуни Верховної Ради.

Йдеться про репресії, які чиняться у Львівській міській раді і саме з боку міського голови Львова Любомира Буняка. Людина, яка ніколи, мабуть, не збагне, як потрібно працювати міському голові, а треба працювати у співпраці із депутатами міської ради, не може позбутися манер керівництва, які він застосовував, будучи генеральним директором нафтопроводу "Дружба", а потім будівництва нафтопроводу "Одеса-Броди".

Людина, яка ігнорує повністю закон, людина, для якої вистачає підстав для звільнення будь-якого працівника з міської ради за її приналежність до іншої партії, зокрема до партії Народний Рух України або до організації виборчого блоку "Наша України".

З таким мотивів були звільнені і Зиновій Гузар, і Богдан Бедрило, Ігор Микитин. В минулий четвер відбулася сесія міської ради, де завідуючий оргвідділом Сихівської районної адміністрації Роман Боднар насмілився навіть не покритикувати, а висловити кілька критичних зауважень щодо діяльності мера і виконкому. Уже на наступний день міський голова виставив ультиматум Роману Боднару, щоб він у триденний термін написав заяву про звільнення, бо, бачите, він ніби член команди міськвиконкому і він насмілився озвучити якісь недоліки в роботі і міського голови і виконкому міської ради.

Порушення закону відчув і я на, так би мовити, власній практиці спілкування з міським головою. Два запити, я направив на адресу керівництва міської ради з вимогою надати мені стенограму засідання сесії міської ради. Місяць пройшов уже щодо другого запиту проминули терміни, в які адміністрація міста повинна була направити мені на мій депутатський запит матеріали, все це зігноровано.

Я не бачу іншого виходу, як попросити генерального прокурора, Генеральну прокуратуру мій сьогоднішній виступ вважати депутатським запитом і спробувати урезонити сьогоднішнього генерального директора міста Львова Любомира Буняка і заставити його шанувати закон і шанувати депутатів міської ради.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Лебедівському, "Наша Україна", підготуватися Нощенко.

 

10:30:34

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Шановний Головуючий, я просив би передати слово депутату Черняку Володимиру Кириловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Кирилович.

 

10:30:47

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, фракція "Наша Україна", Українська народна партія. Як член Наглядової ради Ощадного банку України за квотою Верховної Ради, я зобов'язаний поінформувати вас про тривожну  ситуацію, що склалася в Ощадному банку. Причина та ж, що і в банку "Україна". Видача безнадійних та проблемних кредитів своїм людям. На основі аудиту Ощадного банку Національний банк зробив висновок: через проведення збиткових кредитних операцій капітал банку фактично втрачено. Наголошую, це висновок Національного банку України.

До речі, Національний банк вже давно б'є тривогу з приводу ситуації, що склалася в Ощадному банку. Відповідно до даних Національного банку станом на 1 квітня цього року сума сумнівних безнадійних кредитів Ощадного банку складає 254,5 мільйона гривень, а сума проблемних кредитів 238,7 мільйона гривень.

Отже втрати активів Ощадного банку сягають півмільярда гривень. У зв'язку з цим виникла недостатність капіталу, що ставить банк на грань неможливості виконання ним своїх зобов'язань, веде до руйнації державного механізму гарантування вкладів, розміщених в Ощадбанку та до підвищення загрози бюджетних збитків, оскільки покривати це прийдеться з державного бюджету.

Яким був механізм видачі безнадійних кредитів? Зокрема, видавалися кредити, а взамін бралися корпоративні цінні папери збанкрутілих підприємств, а це є по суті сміття. Такі кредити видавалися переважно цукровим заводам, а також деяким машинобудівним та підприємствам енергетики, кредити видавалися підприємствам, які зараз ліквідуються і проходять процедуру банкрутства. У зв'язку з цим втрата активів склала 76 мільйонів гривень, замість них в банку залишилися папірці.

Видано безнадійний кредит на суму 15 мільйонів гривень Укрпродінвесту. Втрати на суму 77 мільйонів гривень виникли у зв'язку із кредитуванням ощадбанком Держспецімпексбанку. Все це вплинуло на процес формування резервів Ощадного банку. Згідно даних аудиту Національного банку в Ощадному банку на 1 квітня цього року сформовано резерви в сумі 211,4 мільйона гривень, що становить тільки   48,3 від розрахункової суми.

Національний банк України основними недоліками в діяльності банку, Ощадного банку вважає недостатність капіталу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Миколайович, закінчуйте.

 

ЧЕРНЯК В.К. Завершую. Низьку якість кредитного портфелю,  не ефективну структуру активів, недостатній рівень формування резервів під ризики, невиконання більшості економічних нормативів через недостатність капіталу, високий рівень загрози бюджетних збитків. І недостатній рівень менеджменту.

Я з цього приводу також б'ю тривогу, якщо Національний банк  б'є тривогу, то повинен бити і парламент. Саме тому я виступаю сьогодні на цій  трибуні, що я пропоную, я прошу 20 секунд.

По-перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Миколайович, Регламент.

 

ЧЕРНЯК В.К Зобов’язати правління Ощадного банку розробити програму оздоровлення і розвитку банку.

Друге. Здійснити ротацію членів Наглядової ради по квоті Верховної Ради.

По-третє. Створити спеціальну контрольну комісію..

По-четверте. Звернутися до Генеральної  прокуратури здійснити нагляд над діяльністю Ощадного банку в інтересах держави, оскільки цей банк є державним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло  Слово має Микола Петрович Нощенко. Підготуватися депутату Морозу.

 

10:35:31

НОЩЕНКО М.П.

Я прошу передати слово Шурма Ігорю Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має народний депутат Шурма, будь ласка.

 

10:36:00

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії  України (об'єднаної).

Шановні колеги! Сьогоднішній виступ мене змусила подія, яка відбулася 16 числа у п’ятницю, коли закінчувалася робота у цьому залі. Риторика, лексика, поведінка декого з присутніх у залі була  невідповідною, і це все впало на плечі відповідальних працівників Управління організаційного забезпечення пленарних засідань Верховної Ради.

У своєму виступі я хотів би звернути вашу увагу на деяку невідповідність організації роботи Верховної Ради у пленарному режимі з окремими нормами Регламенту. Зокрема, мова йде про не зовсім належний рівень реалізації права депутатських фракцій щодо участі в обговоренні питань порядку денного на пленарних засіданнях.

Як відомо, пунктом третім статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України встановлюється, що кожна депутатська фракція, група має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради України та її органів. Саме ця норма Регламенту встановлює право першочергового надання слова  в обговоренні питань народним депутатам, які уповноважені на виступ від фракції.

На жаль, слід зауважити, що в нашій пленарній роботі склалася практика, за якою народним депутатам доволі часто механічно надається слово в обговоренні питань виключно з врахуванням черговості подання письмових заявок на виступ. І зовсім не враховується чинник, яким визначається хто реалізує своє право на виступ: окремий депутат чи  депутатська фракція.

Ми звертаємося до Президії, враховуючи вимоги пункту три статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради надавати першочергове право на виступ в обговоренні питання порядку денного на пленарних засіданнях представникам фракцій відповідно до черговості подання заявок від фракцій і після цього лише переходити до виступів окремих народних депутатів.

Друга проблема, як нам видається слід виправити, стосується порядку організації розгляду питань за скороченою процедурою. Знову ж таки Регламент передбачає пункт 3 статті 3.4.2, що скорочене обговорення включає виступи представників двох депутатських фракцій - підкреслюю, саме фракцій - на підтримку кожної пропозиції. І представників двох депутатських  фракцій на її непідтримку. Тобто. ця норма  Регламенту виключає випадки, коли 2 та 3 представники однієї фракції  беруть участь у обговоренні одного і того ж питання в ході скороченого  обговорення. А такими фактами ми щоденно є свідками.

І останнє. Ми вважаємо, що фракції мають отримати  гарантоване право на  виступ свого  представника в обговоренні питань на парламентських  слуханнях та днях уряду. З цією метою ми просимо дати доручення Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради спільно з юридичним управлінням  Апарату Верховної Ради України підготувати і внести на  розгляд відповідні зміни до нормативних документів, якими регламентується порядок  проведення днів уряду і парламентських слухань. У частині, що стосується  участі депутатських фракцій у цих заходах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Анатолій Миколайович Мороз, фракція комуністів. Підготуватися Турчинову, Блок Тимошенко.

 

10:39:24

МОРОЗ А.М.

Дякую, але прошу передати слово Борису Іллічу  Олійнику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Ілліч, будь ласка.

 

10:39:45

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую. Шановні колеги! Чи  ви можете уявити собі, скажімо,  що Лувр або Ермітаж очолювали ординарні інженери-шляховики? А от Національним заповідником "Софія Київська", що за світовим значенням рівняється тим же Лувру і Ермітажу, бравує випускник  Московського інституту залізничного транспорту.

Минулого року частина стіни Софіївського собору внаслідок  риття фундаменту під відомий басейн просто обвалилася. З'явилися загрозливі тріщини в Софіївському соборі у дзвіниці та брамі Зборовського в результаті  будівництва підземних гаражів та комерційних споруд по периметру території заповідника. Все це й інше дало підстави ЮНЕСКО порушити питання про виключення Софіївського собору із списку 100 найцінніших пам'яток світу, котрі перебувають під охороною цієї інституції.

Міський голова Києва відреагував належно, звільнивши з посади начальника управління з охорони пам'яток, культури та історичного середовища. На жаль, Держбуд реагує якось боязко, можливо, тому, що один із найнаближених до керівництво в минулому працівник колонії посиленого режиму. Покіль ми думаємо-гадаємо, за неповні три роки зі штату заповідника звільнено кілька десятків працівників, в тім числі заслужених діячів науки і культури, докторів і кандидатів, визнаних фахівців своєї справи. На їх місце прийшли люди, декотрим з них значно ближче комерційна сфера, аніж наука в культура. Нерозводитими стосовно фінансових та кадрових порушень, об тім громадськість сигналізувала і в найвищі інстанції владні, і в Департамент по боротьбі з економічною злочинністю і до податкової міліції, і до КРУ та Рахункової палати. На жаль, поки що псує. Я не називаю прізвищ, оскільки справа не стільки в персоналіях, як у тому нігілізмі , котрий пронизує духовну сферу і компрометує імідж вітчизни в цивілізованому світі.

Відтак, звертаюся до Президента України, Прем'єр-міністра, міністра культури, до Національної академії наук, Держбуду з покликом врятувати вітчизняну і світову святиню - Національний заповідних Софія Київська від руйнації. А це можливо лише в тому випадку, коли до керівництва прийдуть висококласні науковотворці-фахівці, істині патріоти, і то якнайскоріше, аби не було запізно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Борисе Іллічу.

Слово має народний депутат Турчинов. Підготуватись Пузакову.

 

10:42:52

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Головуючий, прошу надати слово народному депутату України третього і четвертого скликання, члену фракції Блоку Юлії Тимошенко, доктору соціологічних наук, професору Валентину Сергійовичу Зубову.  Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Сергійович, будь ласка.

 

10:43:22

ЗУБОВ В.С.

Уважаемые народные депутаты. Сегодня в этом зале, как вы знаете, по графику у нас состоятся парламентские слушания по одной из самых болевых проблем нашей страны, а именно - с демографической ситуацией в нашей стране.

К сожалению, мне не удалось записаться на выступление и я очень благодарен Александру Валентиновичу, который дал мне свое слово с тем, чтобы у меня была возможность изложить некоторые соображения по этому поводу.

Итак, за прошедшие 12 лет численность народа Украина сократилась на 4,5 миллиона человек. Эти цифры свидетельствуют, во-первых, с одной стороны, об ужасающих масштабах трагедии нашего народа, которую переживает сегодня наш народ, народ Украины; и второе, они свидетельствуют о пагубности того курса, по которому Украина сегодня идет и который сегодня настойчиво осуществляется высшим руководством страны.

Таким образом, 4,5 миллиона человек - это плата народа Украины за экономические эксперименты Президента Кучмы и его команды.

Самое страшное состоит в том, что мы привыкли к этим цифрам. Не случайно кто-то великий сказал, что смерть одного человека - это трагедия, смерть миллионов - это статистика.

Неудивительно, вернее, удивительно, что сегодня весь мир следит за развитием нетипичной пневмонии и с ужасом подсчитывают численность очередных жертв, и делает это правильно, и в то же время равнодушно наблюдает, как в центре  Европы, в центре европейской страны за двенадцать лет исчезли, умерли преждевременно, погибли 4,5 млн.! человек. Разве это не геноцид против собственного народа?

Я еще раз говорю, мне не удалось записаться на выступление по этому вопросу. Я просто прошу всех вас, тех, кто будет принимать участие в парламентских слушаниях, сегодня мы должны обязательно внимательнейшим образом изучить причины этой страшной трагедии. Мы обязательно должны сегодня разработать конкретные меры по преодолению этого кризиса. И самое главное, мы обязательно должны сегодня в этом зале поставить вопрос об ответственности конкретных лиц, которые несут ответственность за это.

Я не согласен с теми телеведущими, средствами массовой информации, которые требуют рассматривать этот вопрос без излишней политизации. Если мы по этому пути пойдем, если мы не поймем, что трагедия каждого человека в Украине - это наша личная трагедия, мы вновь прийдем к тому, что пройдут парламентские слушания чисто формально, будут приняты чисто формальные решения, и ничего - мы не остановим эту трагедию.

Поэтому я очень прошу всех вас, уважаемые коллеги, отнестись к сегодняшним парламентским слушаниям не формально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Пузаков, будь ласка.

 

10:46:26

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Свій виступ я почну із прохання вибачення у Президента України за турботу. Справа в тому, пане Президенте, що хоч ви і боретесь за суттєве підвищення дієвості влади, але цього не помітно.

Я вже другий раз з одного і того ж питання звертаюся до Генерального прокурора Святослава Михайловича про безчинства корпорації "Кіровоградсадвинпрому" та Долинської податкової інспекції щодо ЗАТ "Долинський плодорозплідник". Але його підлеглі, не провівши ретельного розслідування, а там було, що розслідувати, обійшлися формальною відпискою. До якого ж часу буде процвітати зневажливе ставлення до кричущих проблем народу?

А ви ще, пане Президенте, збираєтесь йти до європейського дому. У моїх виборців, які зателефонували, виникає сумнів, що вам, на жаль,  немає з ким йти до "європейського дому", і ви можете туди з цією командою не дійти, бо вони вас постійно підводять.

В такому випадку я пораджу включити в свою команду керівника корпорації "Садвинпрому", з ним буде цікаво, і з фінансами не буде ніяких проблем, бо Долинський плодорозплідник, що входить в корпорацію "Кіровоградсадвинпрому" і фінансово повністю залежить від його керівництва, примусив перерахувати на рахунок його власної фірми "Фенікс-2000" 50 тисяч гривень за нібито вирощену, не інакше, як за одну ніч, продукцію саджанців, яких і в згадці не було.

Звичайно, ці 50 тисяч були перераховані, але держава їх не отримала.

За отриману продукцію саджанці в 2001-2002 роках корпорація заборгувала Долинському плодорозпліднику 523 тисячі гривень, за які до цього часу не розрахувалася.

Вся робота корпорації "Кіровоградсадвинпрому" та Долинської податкової інспекції в особі Чернявської спрямована на повне знищення господарства ЗАТ "Плодорозплідник".

Я також звертаюся до голови концерну "Укрсандвинпрому" Рибака Анатолія Васильовича призупинити бездіяльність та шахрайство керівника"Кіровоградсадвинпрому" по відношенню до Долинського плодорозплідника. Вже настав, мабуть, час провести ретельне розслідування та розрахуватися зарплатою з робітниками плодорозплідника.

Шановний Святославе Михайловичу, я ще раз прошу вас провести перевірку викладених проблем і винести правдиве рішення.

І мі виступ прошу зарахувати як депутатський запит до Генерального прокурора Піскуна.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оголошення депутатських запитів та заяв завершено.

Звертаюся до Секретаріату звернути увагу на пропозиції, які сьогодні звучали у виступах народних депутатів, народним депутатам підготувати тексти відповідних заяв і звернутися відповідним чином для голосування в залі.

І хотів би звернутися до Валентина Григоровича, сьогодні тричі піднімалося питання щодо звернення до регламентного комітету з приводу техніки проведення Днів Уряду, участі фракцій в обговоренні, треба нам подумати, бо дійсно весь час виникають ці питання.

Переходимо до обговорення порядку денного. Оголошується до розгляду проект Кримінально-процесуального кодексу України, документ № 3456-1, доповідає голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович. Будь ласка.

З процедури, будь ласка, з процедури ввімкніть мікрофон народного депутата Жебрівського.

 

10:50:29

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Я дякую, шановний Головуючий. Мене дуже дивує даний законопроект, який ми зараз будемо обговорювати, внесений до Верховної Ради 19.05, тобто в понеділок, у вівторок приймається рішення комітету, в вівторок даного заключення Науково-експертного управління і сьогодні розданий даний законопроект. Законопроект дуже об'ємний, ніхто з ним не знайомився, ніхто сьогодні його не бачив, вперше в вічі побачили, суттєвий і доленосний мабуть закон на сьогоднішній день. І ми сьогодні вносимо в Верховну Раду для обговорення. Я вносив ще в березні місяці законопроект, я не знаю наскільки враховані мої пропозиції і ми сьогодні його не розглядали.

Яким чином сьогодні будемо обговорювати даний законопроект?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Шановний Олександре Олексійовичу, дійсно за Регламентом ми мали б сьогодні проголосувати питання про включення цього законопроекту до порядку денного. Він включений тільки до розкладу засідань на сьогоднішній день. Так що автор запитання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми маємо роботу робочої групи і ви знаєте, що у нас не перший день іде опрацювання цього важливішого документу. Так що, будь ласка, Володимир Романович.

 

10:52:02

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати.

Захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та суспільства в цілому є неможливим без належно врегульованої і організованої процедури розгляду кримінальних справ.

Специфіка Кримінально-процесуального права полягає в тому, що найменші відступи від демократичних чи гуманістичних засад можуть призвести до істотного ущемлення прав людини, інтересів всього суспільства та заподіяння шкоди авторитету держави в цілому. Не випадково основоположні принципи кримінального процесу продекраровано в цілому ряді міжнародних документів про захист прав та свобод людини.

Відродження української державності, переорієнтація інтересів суспільства на загально-людські цінності, процес входження України в Європейське співтовариство, ці та інші об'єктивні фактори зумовили нагальну потребу суттєво реформувати чинний  кримінальний процес України.

У підготовці проекту Кримінально-процесуального Кодексу України взяли участь провідні вчені нашої держави, практичні працівники Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної податкової адміністрації, Міністерства юстиції та інші.

Вивчалися і враховувалися Кримінально-процесуальні Кодекси інших держав, зокрема, Російської Федерації та Європейських країн континентального права. Зауваження і пропозиції, що надійшли від ряду державних установ, навчальних закладів, відомих вчених і практиків.

Використовувалися матеріали судової практики, результати наукових досліджень, положення міжнародно-правових документів. Серед основних новел проекту максимальне наближення до міжнародних норм забезпечення принципів змагальності процесу, презумпції невинуватості, дотримання прав і свобод учасників судочинства ролі прокуратури, органів  та судового слідства і суду. Регламентація порядку закриття справ з нереабілітуючих підстав. При цьому проекті кодексу збережено основні інститути національного кримінально-процесуального права, які відповідають демократичним засадам, особливостям розвитку українського суспільства, що забезпечить позитивні сприйняття нового кодексу працівниками правоохоронних  органів, судів, адвокатури інших   правників.

Тепер коротко  до конкретних положень Кримінально-процесуального закону. У проекті визначено засади судочинства всі ті,  які містяться у Конституції України та в нормативно-правових актах міжнародного характеру. Визначено коло суб'єктів кримінально-процесуального впровадження, це є суд, прокурор, слідчий, дізнавач і так далі. Вперше у кримінально-процесуальному праві запроваджується слідчий суддя. Це  фігура судової влади, яка здійснюватиме судовий контроль за досудовим слідством. Зокрема, цей  слідчий суддя даватиме санкції на  процесуальний примус, санкції на арешт, на взяття під варту, на виїмку, на проникнення до житла чи до іншого володіння особи і так дальше.

Слідчий суддя також розглядатиме скарги і прийматиме рішення по скаргах на процесуальні дії дізнавача. слідчого. У проекті чітко визначено роль прокурора у кримінальному судочинстві, і його роль точно відповідає статті 121-ій Конституції України, де визначено повноваження прокурора у державі.

Що торкається кримінального процесу, прокурор стає стороною у процесі, у змагальності і здійснює нагляд за  додержанням законів при впровадженні дізнання і попереднього слідства.

У проекті чітко визначено роль захисника у справі, вказано, хто може бути захисником у кримінальному процесі.

Важливе значення має розділ, який регламентує запобіжні заходи у справі. Кількість запобіжних заходів збільшено з тим, щоб такий крайній запобіжній захід, як взяття під варта використовувався, як можна менше.

Серед новел у запобіжних заходах я б назвав домашній арешт, передача особи під нагляд міліції, відсторонення  особи від посади.

Важливу роль відведено в проекті розділу "Докази у кримінальному  судочинстві". Найбільше уваги  акцентується положенням конституційним  про презумпцію невинуватості особи, тобто що особи не  зобов'язана доводити свою невинність у справі. І особлива увага приділена положенням  статті 62 Конституції України про так званий родинний імунітет або право особи не свідчити самій проти себе і проти рідних і близьких, коло яких визначається у законі.

Проектом розмежовано види кримінального  переслідування. Вперше із наукових  розробок це переноситься до  закону. Ми пропонуємо мати публічне кримінальне переслідування і так зване          приватно публічне переслідування. Приватно публічне переслідування торкається не тяжких злочинів і вони чітко  визначені, їх перелік у окремій статті проекту Кримінально-процесуального  кодексу.

Глави, які торкаються судового   розгляду справи. Судовий розгляд поділений на попередній і  головний, і в проекті чітко  визначено  порядок впровадження як  попереднього так і  головного судового  розгляду. У цих главах є ряд  новел, яких не знав  кримінальний процес  України. До цих новел слід  насамперед віднести спрощений судовий розгляд справи.

Проект передбачає, що у випадку, коли особа визнає себе винною у злочині, а дані судового слідства свідчать, що це визнання є добровільним і дано без тиску чи  стороннього  впливу, суд може обмежитися  допитом підсудного, дослідженням доказів і ухвалювати вирок. Що правда за таким впровадженням  покарання особі може бути призначено не більше  розміру двох третин від максимального строку, який передбачений у статті кримінального закону.

У окремих випадках судовий розгляд справи може і не відбуватися. Проект передбачає, що коли під час закінчення досудового слідства або у підготовчій частині головного судового розгляду справи обвинувачений заявить клопотання не слухати справу, а ухвалювати вирок на підставі дослідження наявних у справі доказів, суд може ухвалити вирок без судового розгляду справи. Щоправда, це торкається злочинів невеликої і середньої тяжкості.

Вперше у кримінальному процесі в Україні запроваджується суд присяжних. Глава регламентує порядок підбору суду присяжних, відводу, повноважень суду присяжних, опитувальний лист і межі повноважень суду присяжних. Суд присяжних ухвалює у справі вердикт - так називається їхнє рішення за проектом кримінального процесу. Відповідь присяжні дають тільки на два питання у справі: чи мала місце подія, у якій обвинувачується особа, і друга відповідь - чи винний  підсудний у цих діяннях.

Після ухвалення вердикту у справі судове засідання продовжується і їх рішення, тобто рішення суду присяжних є обов'язкове для головуючого тільки у цих двох моментах: чи була подія і чи винний підсудний у цих подіях. У решті у кваліфікації дій, у  обтяжуючих обставинах, полегшуючих обставинах головуючий не пов'язаний з думкою присяжних і ухвалює все одно вирок у справі. Ті обставини, які засвідчені вердиктом, у вироку не розшифровуються,  суддя посилається, що винність підсудного встановлена вердиктом суду присяжних.

Ще одна новела, вирок, який ухвалений судом присяжних, не підлягає апеляційному оскарженню. Тобто можна оскаржувати тільки до касаційного суду, який перевірить правильність застосування кримінального і процесуального закону суддею-головуючим.

Велика увага у кодексі приділена, в проекті кодексу, ревізії судових рішень у кримінальних справах. Ревізія передбачена кількох видів. Насамперед це апеляція, потім касація. Вперше передбачено повторну касацію у кримінальних справах. І ще одна інстанція судова, ще один, - перевірка судових рішень у порядку виключного провадження. Цей порядок передбачений у випадку, коли справу про виключне провадження порушив прокурор, який має провести додаткове розслідування для перевірки обставин, які є підставою для виключного провадження.

То положення про ревізію кримінальних справ, на думку авторів проекту, фактично унеможливлює існування судової помилки у справі. Я вам назвав п'ять способів перевірки судового рішення.

Інші глави проекту Кримінально-процесуального кодексу торкаються положень про амністію, про помилування, про реабілітацію особи, про дію Кримінально-процесуального кодексу в справах, пов'язаних з міжнародними відносинами, про екстрадицію, про передачу і прийняття засуджених у справах і так далі.

Взагалі кодекс налічує 699 статей, які містяться у 62 главах проекту. Абсолютно правий колега Жебрівський, і я кажу, як один з авторів цього закону, кодекс потребує істотного доопрацювання.

Шановні колеги, така поспішність у внесенні законопроекту у сесійну залу викликана ні чим іншим, як бажанням зробити кодекс якнайкращим, але для цього ми хотіли провести перше читання і розуміємо, що набагато більше роботи над кодексом буде під час його розгляду у другому читанні. І я заявляю, комітет, робоча група, де я є заступником керівника, готовий до ваших пропозицій, до зауважень і давати пояснення, що ми врахуємо, що не врахуємо і чому. Я вам дякую за увагу. А особливу подяку висловлюю членам всіх робочих груп, які причетні до розробки цього кодексу.

Я вам скажу ще одне, що кодекс є конгломератом, є зібранням різних проектів кримінальних кодексів, які готувалися протягом майже десятка років у різних установах. Ви побачите у порядку денному, що вам був запропонований Кримінально-процесуальний кодекс, який був внесений Кабінетом Міністрів України. Положення цього кодексу внесено до нашого проекту, і перший заступник голови Верховної Ради України Геннадій Андрійович Васильєв мав розмову з Прем`єр-міністром Віктором Федоровичем Януковичем, і вони готові зняти свій проект із розгляду, оскільки положення їх проекту майже цілком внесено до нашого проекту. Дякую вам за увагу і прошу взяти участь у обговоренні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

Чи є запитання до доповідача? Прошу записатися, будь ласка. Проводиться запис. Прошу ввімкнути  мікрофон Анатолія Дмитровича Грязєва, Соціалістична партія.

 

11:06:46

ГРЯЗЄВ А.Д.

Прошу передать слово Николаенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу увімкнути Станіслава Миколайовича Ніколаєнко, Соціалістична партія.

 

11:06:54

НІКОЛАЄНКО С.М.

Спасибі.  Ніколаєнко, фракція соціалістичної партії.

Шановний Володимир Романович!

Звичайно, ви маєте великий досвід судової практики і іншої практики, але у мене до вас буде таке запитання.

Я також за дев'ять років роботи народним депутатом маю не менший вже досвід, коли я бачу, яка судова тяганина відбувається при розслідуванні тих чи інших кримінальних справ, бачу грубі порушення законодавства, коли людина може бути під слідством, в КПЗ сидіти, скажімо, і рік, і два, і такі випадки і нині в мене є. Тому я хотів би задати вам запитання: Як запровадження цього нового кодексу Кримінально-процесуального виключить оці ганебні явища, коли ми людину тримаємо під вартою і не можемо їй пред'явити звинувачення, бо не можемо зробити самі дрібні якісь слідчі дії? Хто буде нести за це відповідальність, як це все прискорить розгляд судових справ?  Дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Станіславе Миколайовичу, дійсно, ви поставили запитання, яке торкається багатьох кримінальних справ. І я вам скажу так, що на сьогодні вже так звана мала судова реформа запровадила деякі важелі впливу на недобросовісних слідчих і прокурорів з тим, щоб унеможливити тримання осіб під вартою без судового рішення. Перше.

І друге, щоб максимально приблизити вчинення злочину до покарання, тоді кримінальне покарання має ефективну дію.

То які пропозиції є в цьому проекті? По-перше, тримання під вартою здійснюється і пропонується в проекті тільки за судовим рішенням. Продовження строків тримання під вартою здійснюється відповідними судами аж до Верховного Суду, але подання продовження строків тримання під вартою здійснюється за погодженням з відповідним прокурором. Отже у процес нагляду за строками розслідування  справ і тримання осіб під вартою включається і прокурор.

І третє. Судові реагування на такі факти, де особа утримується під вартою чи не утримується, але справа про її обвинувачення судом не завершується.

І ще одна новела, ми казали це слідчим і раніше, не треба збирати для суду 200-томні, 100-томні справи, якщо є встановлений факт, за яким обвинувачення доведено, особа має бути піддана покаранню за цим епізодом і тоді хай справа інша, чи інші справи розслідуються без порушення строків конкретної справи, чи строків тримання під вартою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Петрович Гмиря, фракція Комуністів.

 

11:10:03

ГМИРЯ С.П.

Спасибо.  Владимир Иванович, у меня по суду присяжных три технических вопроса и один принципиальный.

Технические вопросы такие. Первое. Как формируется жюри?

Второе,  какой принцип в основе голосования лежит, единогласие или простое большинство.

Третий вопрос. Каковы последствия не принятия жюри никакого решения. Это вопросы технические.

Вопрос принципиальный. В современных условиях судьи как-то формально у нас защищены и мы знаем какое на них давление осуществляется. Как защищены присяжные, потому что я боюсь, что в современных условиях можно присяжным проголосовать так, как кому-то это нужно.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний колего, дійсно це нове положення і я вам скажу, що суди присяжних як суд, як структура у різних правових системах існують по-різному, ви знаєте. Є американська і англо-французька система, тобто де присяжні беруть участь разом з головуючим у слуханні справи і система, яку ми пропонуємо, де вони вирішують справу окремо від головуючого.

Які наслідки, якщо присяжні приймають неоднозначне рішення? Є спеціальна глава, вона в проекті 43, їм видається, так званий,   опитувальний лист, між присяжними вибирається, назвемо бригадир, старшина, старший присяжний, це не має принципового значення і він по черзі ставить  на вирішення по одному питанню із двох, які можуть бути в опитувальному листі. Чи мала місце подія в якій обвинувачується особа.

Друге. Чи винен в цій події підсудний? Якщо висновок присяжних неоднозначний або і однозначний, але і такий, який не підтримується Головуючим. Проектом передбачається: Головуючий при неоднозначному висновку робить відвод суду присяжних і призначає нову колегію присяжних.

А що стосується рівності, то присяжні народні засідателі на час виконання обов'язків суддів мають такі самі права, як і суддя професійний по кримінальній справі. Але я розумію ваше запитання, не всі ви встигли ознайомитися з проектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

Фракція "Наша Україна".

 

11:12:48

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Романовичу! Ви сказали, що законопроект потребує істотного доопрацювання, але при цьому ви не висловили своєї думки з цього приводу і не озвучили позицію комітету. Я думаю, що це важливо нам для прийняття рішення, мабуть у вас часу не вистачило. Дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Володимире Кириловичу! Часу вистачило якраз, я вам скажу так, що є висновок Науково-експертного управління про те, що проект можна рекомендувати для першого читання.

Вчора відбулося засідання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, комітет прийняв таке рішення: рекомендувати на перше читання і потім доопрацьовувати. Логіко-формально, техніко-юридично може і концептуально.

Основних зауважень більш редакційно, я скажу, проект концептуально відповідає Конституції і міжнародно-правовим нормам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович, завершено. Запитання по процедурі, дякую.  Переходимо до обговорення. Слово має народний  депутат Мельничук Фракція СПУ, підготуватися Кармазіну.

Я не бачу народного депутата. Є.

 

11:14:09

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі!

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Є тут нарікання на те, що законопроект невчасно поданий на розгляд, є інші нарікання і, безумовно, що  народні депутати в цьому праві. Але є і нагальна потреба розглядати законопроект, який поданий по Кримінально-процесуальному кодексу України.

Взагалі-то, ознайомлюючись трохи раніше, десь два тижні тому,  з цим законопроектом,  хоча від розданий декому сьогодні, він  раніше у мене був, я вважаю, що Кримінально-процесуальний кодекс України, я думаю, що той, хто інтересувався, міг взяти  його раніше.

Взагалі, коли готовився законопроект щодо судоустрою, який був поданий мною, то я дивився і цей законопроект, який сьогодні розданий.

Взагалі-то, Кримінально-процесуальний кодекс підсилює в деяких моментах і розвиток конституційних засад у країні. Вводяться дуже багато понять, серед них дуже  привабливим є те, що вводиться слідчий суддя, який буде визначати досудове впровадження. І, я думаю, що ця норма конче потрібна сьогодні, тоді ми не будемо мати таких відповідно казусів, як мали народні депутати України від Блоку Юлії Тимошенко. І взагалі, якщо буде прийматися рішення суду або буде досудове слідство, то такий слідчий суддя буде дуже впливати на вирішення тих чи інших питань. Треба унеможливити в даному випадку прийняття тих рішень, які приймає прокуратура або Генеральна, або обласні прокурори.

Вважаю,  що цікавою є сьогодні глава 45-та Кримінально-процесуального кодексу, де вводиться нове поняття особливості заочного впровадження в кримінальних справах. Це особи, які вчинили злочин на території України, мається на увазі, вибули за її   межі і ухиляються від явки до органів розслідування і суду. Так що, з прийняттям цього Кримінально-процесуального  кодексу відпаде потреба українських олігархів мати подвійне, потрійне громадянство.

Також є привабливою стаття 484 45-ої глави, де  передбачено порядок заочного судового  розгляду справи. Глава 46 "Впорядковий розгляд справ про злочини неповнолітніх" і такий перелік можна продовжити. Тому я вважаю, що прийняття  цього  Кримінально-процесуального  кодексу України конче  сьогодні потрібно для впровадження судочинства в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Слово має  народний депутат Кармазін. Підготуватися Яворівському.

 

11:17:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність",  "Наша Україна" .

Шановні народні депутати! Шановний народе України! Накінець-то  впродовж  останніх 6-7 років робота, яка проводилася над Кримінально-процесуальним кодексом України завершена і сьогодні вам його  доповідали. Безперечно, цей кодекс буде мати... має проходити широке обговорення і його прийняття або неприйняття буде мати серйозні наслідки для України, адже ми живемо по Кримінально-процесуальному  кодексу ще 1960 року латаному-перелатаному. І я хотів би наголосити особливо на тому, що в цьому кодексі дуже сильно і  добре  виписані статті в Загальній частині, які стосуються рівності учасників судового процесу перед Законом і судом. Це в статті 9. Прямо сказано, що (вперше сказано, до речі, так серйозно)  що прокурор, підсудні, захисник, потерпілі, а також цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники мають рівні права, обов'язки і головне, можливості щодо подання доказів участі в їх  дослідженні, заявлення клопотань і так далі. Сьогодні це якраз те, чому люди весь час скаржаться.

Тут же  окремо ми передбачаємо повагу честі і гідності особи, тому що сьогодні просто люди волають, кричать і пишуть скарги на те, що судді десь їх ображають честь і гідність, а цього вони не мають права.

Забезпечення гарантії особи, які передбачені Конституцією, зокрема недоторканості житла, конституційних прав, зокрема ставиться питання про незаконність всіх видів прослуховування, які зараз ведуться, в тому числі проти опозиції і всі телефони яких слухаються і, навіть народних депутатів.

На кінець ставиться крапка в питання гласності. Законом дозволяється використовувати засоби фіксації процесу технічними засобами, а ви знаєте, що доходить до маразму в окремих судах, коли забороняють конституційне повноваження.

Разом з тим, я вважаю, що є питання щодо забезпечення незалежності слідчих, особливо, коли вони знаходяться у системі МВС, у системі Служби Безпеки чи у системі податкової міліції і ви знаєте, що Конституція зобов'язує мати слідчий апарат, систему  досудового слідства. А ми цю систему ще не вводимо. У мене дуже великі сумніви є щодо ефективності провадження суду присяжних, тому що і Російська Федерація показали, що там він працює неефективно і вони не знають як цього інституту відмовитися. А ми хочемо наступати на ці граблі і  наступати по сім раз, тому що по сім присяжних має бути.

Я думаю, що це має бути все предметом обговорення і ми маємо покращати цей кодекс. Безумовно, що ми його розглянути швидко не зможемо, але хотілося, щоб хоча би з 1 січня 2004 року він міг вступити в силу, з усіма нашими поправками був опублікований і ще і вивчений, і вивчений і студентами, і вивчений представниками правоохоронних органів.

Я підтримую прийняття цього кодексу в першому читанні з тим, щоб його суттєво доопрацювати і працювати в трьох читаннях, приймати в трьох читаннях, і, можливо, навіть книжками. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Володимир Олександрович Яворівський. Підготуватись народному депутату Бандурці.

 

11:21:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна", Блок Віктора Ющенка, Яворівський, Жовківський район, Львівщина, Голова Національної спілки письменників України.

Я скажу, чому я назвав цей свій титул. Я підтримую цей законопроект, я переконаний, що в судовій реформі це дуже відчутний і справді демократичний крок. Я за те, щоб цей законопроект був прийнятий в першому читанні, пройшов відповідні процедури і був прийнятий в другому читанні.

А піднявся я на цю трибуну і попросив слова ось з якої нагоди, хочу, щоб почули і наші виборці, і народні депутати.

Шановні колеги, дорогі люди, українці!

Ви знаєте прекрасно, що у нас сьогодні, в українців в Україні забрано практично все, що в них можна було забрати. Національні багатства або прихватизовані, або взяті під контроль олігархами, інформаційного простору в Україні практично немає. У нас залишилися деякі цінності, які до останнього часу здавалися непорушними і недоторканними. Але виявилося, що і це неправда.

Позавчора в газеті "Киевский телеграф", є така газета, яку видає народний депутат Андрій Деркач, який тут сидить, це його газета, зроблено замах, можливо, на найсвятіше, що мають українці, нічого брутальнішого, бруднішого відверто про Тараса Шевченка, про нашого українського генія, завдяки якому, може, і є сьогодні ця псевдонезалежна псевдоУкраїна, але все одно вона є, завдяки якому, може, вижили українці і в 20-му столітті і в попередніх століттях, такої гидоти, такого бруду; якби це було написано про Пушкіна в Росії, сьогодні б вся Росія на дибах би стояла. Шевченка звинувачують у тому, що він ненавидів Україну, Шевченка звинувачують у тому, що він ненавидів людей, про Шевченка говорять, що від нього пахло цибулею і самогоном - такого приниження, і я ще раз кажу, це - газета, яку видає народний депутат Андрій Деркач... Як можна таке допустити в цивілізований країні? Завтра відкриваються шевченківські весняні свята, тобто влада ще й Шевченка у нас хочуть забрати, перетворити його, знаєте, на такого собі, назва цієї статті - "Ангел с копытцами", де звинувачують Шевченка, що він після заслання, от Дорогунцов сидить - академік, я до нього кажу, він це знає прекрасно, після заслання Шевченко - “почему он не поехал в Украину, если он ее так любил, а поехал в Санкт-Петербург?” Та невігласе, Шевченкові ж було предписано, він ще сидів в Нижньому Новгороді, два тижні чекав, поки йому дозволять в Санкт-Петербург приїхати, а він його звинувачує, що він ненавидів Україну.

Я ще раз кажу - це велетенська пляма на совісті українських олігархів. Ви у нас і в українського народу Тараса Шевченка, нашу святиню, нашого генія не заберете ніколи! Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Бандурка, фракція "Демініціативи". Підготуватися Черняку, "Наша Україна".

 

11:24:59

БАНДУРКА О.М.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, проект Кримінально-процесуального кодексу, який представлений на ваш розгляд, являється результатом колективної праці. 60 осіб - вчених, народних депутатів, практиків - приймали участь в розробці цього законопроекту, і велику роботу особисто виконав голова робочої комісії народний депутат Васильєв Геннадій Андрійович, відомий для вас юрист.

В кодексі багато новацій тих, які продиктовані сьогоденням, вибором шляхів розбудови нашої держави, зокрема європейської інтеграції, міжнародного спілкування. І проект кодексу повністю, на мій погляд, відповідає Конституції. Зокрема, іде чітке визначення місця, ролі, поняття і функцій досудового слідства, яке в Конституції тільки згадується, тут йде розшифровка, чітке регламентування самого процесу судового слідства, примусових заходів запобіжного характеру, вони досить гнучкі і амплітуда їх досить широка і слідчим органам, і судовим, регламентація правової діяльності спільних слідчо-оперативних груп.

І головний упор робиться на захист прав і свобод людини і громадянина в кримінальному судочинстві, не тільки звинуваченого, як це був перекос у попередньому кодексі, а перш за все потерпілого. То є людина, яка звертається за встановленням правди і здійсненням правосуддя.

Дуже важливо, що в проекті кодексу чітко передбачено і правове регулювання міжнародного співробітництва українських правоохоронних органів в кримінальному судочинстві, те, що сьогодні являється просто "білою плямою", працюємо за якимось відомчими інструкціями чи за власним розглядом.

Як на мій погляд, слабко розписано, і треба більше розглянути, глибше роль і місце прокуратури. В Конституції є розділ по функціям прокуратури, є окремо закон про прокуратуру, і є сьогодні роль і місце прокуратури, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом, і між ними є розбіжності.

Я думаю, Геннадій Андрійович і Володимир Романович, що нам до цього розділу ще треба буде повернутися. Я буду пропонувати, шановні колеги, завтра прийняти кодекс в першому читанні, щоб відкрити зелене світло на його доопрацювання з урахуванням тих зауважень, які, безумовно, поступлять.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Черняк, "Наша Україна". Підготуватися Дорогунцову.

 

11:28:03

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, Кримінально-процесуальний кодекс читається як детектив, в ньому є текст, контекст і підтекст. І якщо почитати текст, контекст і підтекст, то він справляє позитивне враження. Я поділяю думку, що це суттєвий крок в судовій реформі, в ньому є багато новацій адаптованих до ситуації нашої законопроект відповідає Конституції і міжнародним нормам, що дуже суттєво, в ньому присутні міжнародні стандарти знову ж таки адаптовані до наших конкретних умов, позитивне враження справляє та обставина, що законопроект підготовлено на основі багатолітніх наукових розробок. Тобто він не виник просто так з повітря на пустому місті, за ним стоїть дуже багато науковців, людей, які розробляли  ці проблеми, фахівців, професіоналів, спеціалістів, це відчувається, ця грунтовність, я б сказав  фундаменталізм. Я б сказав, що це є одним з прикладів  українського фундаменталізму. Я думаю, що ми повинні прагнути в парламенті досягати саме цього фундаменталізму в наших розробках і звичайно, щоб вони були практично спрямовані з виписаними практичними  механізмами. Якраз поєднується в законопроекті цей фундаменталізм з конкретизацією, із розробкою конкретних механізмів. Можливо не завжди це звучить переконливо і заперечення інколи викликає, але принаймні намагання, спроба виписати це все, довести до механізмів чітко і запитання, які тут лунали про це свідчать. Це є позитив.

Вводяться нові поняття такі як: слідчий суддя. Особливості заочного впровадження в кримінальних справах і інші. Визначено види кримінального переслідування, визначена роль прокурора в цьому процесі. Запроваджено суд присяжних. Дехто вважає, що це можливо недоцільно, питання дискусійне, але для нас це питання нове і мабуть треба попробувати це, я, наприклад, схиляюся до того, що треба попробувати, але щоб це був позитивний досвід.

Є положення про  ревізію кримінальних справ з метою уникнення судової помилки, що дуже суттєво. Багато є такого в Кодексі, що спрямовано на уникнення судових помилок, а це ви знаєте, якраз є неприємним фактом нашої судової практики.

Загалом, як я уже сказав, я поділяю думку тих хто виступав тут до мене, що законопроект заслуговує позитивної оцінки. В ньому є певні суперечності, суперечності між іншими законопроектами, які треба зняти, деякі внутрішні суперечності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЧЕРНЯК В.К. Зокрема, стосовно ролі і місця прокурора в судовому процесі, але це все можна вирішити в процесі підготовки до другого читання. На мій погляд є всі підстави прийняти кодекс в першому читанні.

Дякую, за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Сергій Іванович Дорогунцов. Комуністична партія. Підготуватися Надразі Народний вибір.

 

11:32:05

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий!

Я не маю такої долі оптимізму, як у попередника мого з тією трибуною. Хочу лише відзначити, що Кримінально-процесуальний  кодекс дійсно є результатом тривалої і дуже непростої роботи. Але я сьогодні не можу дати йому однозначно оцінку і вважаю, що поряд з позитивними новаціями, новелами, ноу-хау, тут вживалися всі ці слова, він має і такі, які викликають тривогу або настороженість.

І от на останніх я хотів би зупинитися на відміну від мого попередника, який встиг за час виступу депутата Бандурки вивчити проект Кримінально-процесуального кодексу. Я не встиг цього зробити і тому не можу судити про кожну статтю, яка тут міститься, але що насторожує? З доповіді Мойсика, якщо   звинувачуваний на суді і на слідстві попередньому визнав свою вину (послухайте тільки, що це за новація), то його можна  засудити без детального розгляду справи  на основі  його власного визнання, власної вини і в  результаті  цього зменшити покарання на 1/3, тобто  залишивши 2/3 покарання, яке має бути призначене по даним статтям , по їх сукупності за  скоєний злочин.

Шановні друзі! Та це ж ніщо інше, як визнання в якості головного доказу. На цьому базувалися у свій час репресії. Як перевірити, застосовувалися до нього засоби впливу чи ні? Можна, ви знаєте, що зробити: одягти на голову, а можна сказати, що ми твою кохану завтра розіпнемо, і він все візьме на себе. Хіба може бути визнання головним  доказом у судовому процесі? Я вважаю, що це новація сумнівного порядку.

І друге, що я знову ж таки почув від доповідача. Хто не хоче, щоб справа розглядалася від початку до кінця у судовому порядку, може про це заявити, і тоді суд без розгляду питання приймає вирок, оголошує вирок. Ну, що це таке, люди добрі. Ти хочеш, щоб до тебе були застосовані ці статті? А я вже найду спосіб, як тебе заставити відмовитися, і при чому ти даже не признаєшся з цього приводу.

Тому висновок мій такий. Треба цей законопроект не поспішати з ним, бо якщо вже дуже спішити, то можна його за скороченою процедурою розглянути: два - за ( от, наприклад, Черняк за) і два - проти ( один буду я). Яка там умова? Я пропоную відправити законопроект на повторне перше читання.

Ми всі ознайомимося з ним. Добре, грунтовно, бо це  фундаментальний документ. Я не за фундаменталізм, а за фундаментальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Іванович,  завершуйте.

 

ДОРОГУНЦОВ С.І. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми завершили обговорення. Вибачаюсь,  там було ще. Слово має від "Народного вибору" Надрага, народний депутат.

 

11:36:29

НАДРАГА В.І.

Надрага, "Народний выбор", Луганская область.

Уважаемые коллеги! В первом чтении  любой кодекс - это рассмотрение концепции и  поэтому когда сегодня в ходе обсуждений те или иные вопросы  возникают, то думается , что в первую очередь мы должны обсудить главное составляющее. Вот из этих главных составляющих есть две проблемы, на которые хотелось бы обратить  внимание в первую очередь. Это проблема того, что Криминально-процессуальный кодекс есть не все законодательство, которое касается этой сферы. В любом случае. Есть отдельные законы о правоохранительных органах, есть соответствующие законы, я уже не говорю о Конституции,  о правах и  свободах человека и поэтому на сегодняшний момент мне кажется, что в рамках доработки этого процессуального кодекса ко  второму, а уж тем более к третьему чтению абсолютно нужно следить ситуацию  и закрыть ее в части того, чтобы эти законы абсолютно соответствовали  один одному, чтобы у нас не было нестыковок.

Если у нас нестыковки будут,  это даст повод для тех же злоупотреблений, разночтений и всего того, что дает  очередное несовпадение тех или иных нормативных актов. Это первая проблема.

Вторая проблема, которая на мой взгляд,  требует особо тщательного рассмотрения и детальной проработки, если мы говорим о подготовке данного  законопроекта к следующему второму чтению. Это безусловно  создание механизма, потому что если мы будем просто ставить  задачи, определять ответственность и все  остальное, но не будет реального механизма  защиты человека, который, не бай Бог, попадает в эту ситуацию, когда начинает действовать  Криминально-процессуальный кодекс, то к большому сожалению, мыс вами знаем, что рядовой гражданин не всегда сам себя может защитить. И  таких примеров, к большому сожалению, больше, чем достаточно.

Точно так же вот создание механизма ответственности  и защиты, я считаю, что главное, что должно быть, когда мы говорим о том, что такое  Криминально-процессуальный кодекс и защита конкретного человека, конкретного гражданина, который, я повторю еще раз, не дай Бог, начинает жить в условиях, когда Криминально-процессуальный кодекс или эта сфера начинает его касаться.

И следующий, может быть заключительный момент. Глубоко убежден, что точно также должен быть детально в Криминально-процессуальном кодексе выписан механизм, подчеркиваю, именно механизм защиты гражданина от недобросовестных работников тех или иных правоохранительных органов, которые попадают или судопроизводство. То есть мы должны создать механизм защиты гражданина и мы должны создать механизм, согласно которому те, кто наделены властью по этому Криминально-процессуальному кодексу, будут знать свою ответственность и, мало того, эта ответственность  будет так же неотвратима, как и деятельность всего закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є потреба від уряду висловитися з цього приводу?

 

______________. Дякую. Я хотів би  всього сказати кілька слів.

Справа в тому, що сьогодні залишається ще офіційний урядовий проект, який не відкликаний урядом. І справа в тому, що таке відкликання має певні процедури.

По-друге, що стосується проекту, який розглядається, то я, насамперед хотів би відзначити, що, на жаль, Міністерство юстиції не мало достатньо часу, щоб зробити детальні зауваження, оскільки він надійшов до міністерства лише після обіду вчора. Але можна відзначити лише те, що велика частина положень вона має такий характер, як і положення, які містяться  у проекті Міністерства юстиції України.

Справа в тому, що ці напрацювання, вони справді, дійсно, розпочалися ще кілька років тому і в основі їх лежав проект, який був розроблений робочою групою під керуванням нинішнього Голови Верховного Суду Маляренка.

Тому справді ці положення є достатньо апробованими і вивіреними. Але для того, щоб внести конкретні пропозиції, нам в Міністерстві юстиції потрібен буде час. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би лише підтвердити думку, яка вже тут лунала, про те, що домовленість досягнута про відкликання кабмінівського документа.

Ми завершили обговорення. Якщо доповідач - Володимир Романович Мойсик не наполягає? Не наполягає? Дякую. Завтра буде прийнято з цього приводу рішення.

Переходимо до наступного питання.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про Загальнодержавну програму технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку Державної воєнізованої гірничо-рятувальної аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2004-2008 роки". Це документ № 2477.

Доповідач - Голова підкомітету Комітету з питань екології, екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - Стребко Станіслав Кирилович. На це питання у нас 45 хвилин.

 

11:41:54

СТРЕБКО С.К.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні радіослухачі!

На ваш розгляд внесено законопроект про Загальнодержавну програму технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку державної воєнізованої гірнично-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2004-2008 роки від 29 листопада 2002 року.

Державна воєнізована і гірничо-рятувальна служба утворена міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів від 30 березня 1998 року про передачу до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи воєнізованих гірнично-рятувальних формувань.

Гірничо-рятувальні формування, на базі яких утворена служба, були вузькопрофільними і могли реагувати лише на 10 видів надзвичайних ситуацій і обслуговували 89 потенційно небезпечних об'єктів, з яких 71 підземний та налічувалось менше 500 чоловік особового складу. У 2000 році до складу сил увійшли підрозділи новоствореної державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування, які здійснюють аварійне та рятувальне обслуговування в Автономній Республіці Крим та п'яти областях Західного регіону.

Новим етапом розвитку служби стали створений у 2001 році взвод біологічного захисту, який дислокується в місті Каховка Херсонської області. Взводом було оброблено і знищено середина площі - понад 2 295 га сільгоспугідь 19 липня 2002 року.

За п'ять років становлення та розвитку служби вона стала багатопрофільною, здатною реагувати на 90 видів надзвичайних ситуацій та діяти за призначенням при ліквідації надзвичайних ситуацій об'єктів місцевого, регіонального та загальнодержавного рівня. Підрозділи служби, дислоковані в Автономній республіці Крим, в 18-ти областях України, містах Києві та Севастополі, обслуговують понад 700 потенційно небезпечних об'єктів. Керівництво служби здійснює головний штаб, який дислокується в місті Києві через штаби воєнізованих гірнично-рятувальних частин Південного, Центрального та Західного регіонів, у складі яких діє 16 аварійно-рятувальних загонів. в тому числі 39 взводів, 168 відділень, 21 аварійно-рятувальний пункт пошуку і рятування туристів та реанімаційних, протишокових груп. Загальна численність служби налічує біля 2,5 тис. професійних рятувальників, командирів та допоміжного особового складу.

Фахівцями, профілактиками проведено понад 31 тис. профілактичних обстежень об’єктів, що обслуговуються. Службою виявлено і усунено понад 176 тис. порушень правил і норм охорони праці, більше ніж у 3 тис. випадків при зупинялись роботи, що загрожували життю працюючих. Орієнтована вартість упереджених матеріальних збитків складає понад 76 млн. гривень, не враховуючи врятування людських життів. Розробку проекту програми технічного преобразування перспективного та соціального розвитку гірничорятувальної служби, була ще передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1999 року про заходи щодо поліпшення ефективності роботи гірничорятувальних служб.

Нині діючий профільний комітет Верховної Ради 11 вересня 2002 року на своєму засіданні заслухав інформацію про роботу головного штабу і відзначив, що існуюча матеріально-технічна база продовжує значно відставати від темпів зростання функціональних можливостей служби, що стримує її подальший розвиток. Наслідком рішення комітет став законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, який був внесений групою народних депутатів - членів комітету.

В процесі розбудови служби знайдені і проваджуються в життя нові принципи об'єднання аварійно-рятувальних сил у зведення регіонального аварійно-рятувального формування із подвійним підпорядкуванням МНС України і місцевим органам виконавчої влади. Такими формуваннями є регіональні зведення загонів постійної готовності, які поєднують зусилля і можливості обласних місцевих органів влади і здатні забезпечити усі потреби в аварійно-рятувальному обслуговуванні регіонів держави. У цей час зведені загони постійної готовності функціонують або звершується їх розгортання у семи регіонах - Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Миколаївській, Луганській та Херсонській областях.

Представлений законопроект пройшов експертизу у Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради, отримав позитивні висновки у Комітетах з питань бюджету, з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кабінет Міністрів України за участю МНС, Мінфіну, Мінекономіки, Мінпромполітики та Мінюсту розглянув зазначений законопроект і в цілому його підтримав із деякими зауваженнями, які будуть враховані при доопрацюванні проекту в першому читанні і прийняти його за основу.

Загальний обсяг фінансування на виконання заходів проекту загальнодержавної програми складає біля 108 мільйонів гривень на п'ять років, з них обладнання та засоби вітчизняного виробництва складають біля 90 мільйонів гривень, що сприятиме підтримці вітчизняного виробництва.

Виконання загальнодержавної програми забезпечить суттєве скорочення термінів проведення аварійно-рятувальних робіт та більш ефективного проведення запобіжно-профілактичних заходів, що дасть можливість знизити втрати на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації та сприятиме зменшенню людських втрат.

В умовах зростаючого процесу старіння основних фондів споживацького відношення до природних ресурсів, кількість техногенних аварій, природних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, як свідчить статистика щорічно зростає і це вимагає, щоб сили реагування в усіх регіонах держави завжди були напоготові.

Ми сьогодні не маємо морального права зволікати і з прийняттям цього законопроекту маючи на увазі, що уже в 2004 році повинно піти фінансування на переоснащення та соціальний розвиток служби.

Шановні колеги! Прошу прийняти цей закон за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Кириловичу.

Чи є запитання до доповідача? Бачу що є. Проводиться запис на запитання.

Прошу висвітити.

Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

 

11:49:29

ЧЕРНЯК В.К.

Станіславе Кириловичу, ви сказали, що служба здатна реагувати на 90 видів надзвичайних ситуацій. А скільки є таких видів на які вона не здатна реагувати. Це перше.

Друге. Яким чином ви оцінюєте ступінь адекватності та ефективності реагування на надзвичайні ситуації. Які критерії можна визначити при цьому?

І останнє. Який фінансовий бік справи. Скільки потребує це коштів, якщо ми впровадимо цей законопроект.

 

СТРЕБКО С.К. Я почну з коштів. Цей законопроект потребує 180 мільйонів коштів протягом трьох років. А по часті реагування - це 90 реагувань, практично входять всі винятки, з якими постоянно працює аварійно-рятувальна служба.

Якщо ми проведемо переоснащення, то ця аварійно-рятувальна служба може рішати всі проблеми, які возникают в цей час і навіть перспективно. Це підготовлені вже розділи, йде реорганізація цих підрозділів, якщо ми  піддержимо фінансово, приймемо цей закон, ця аварійно-рятувальна служба буде рішати всі проблеми, які будуть возникать в нашей країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Антонович Павловський, будь ласка.

 

11:51:40

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я, дякую.  Шановний Станіслав Кирилович! Ви мені скажіть, будь ласка. От я дивлюся, тут перелік обладнання. Те, що може робити Україна, вже написано англійською мовою. Так ви мені скажіть, де в законі написано, в якій статті, що тих 90 мільйонів піде на власне виробництво? Так, як я дивлюся по переліку, то все піде за кордон. Де це відображено в законопроекті? Дякую.

 

СТРЕБКО С.К. В цьому законопроекті 90 тисяч, вони в основному підуть на наші підприємства, які будуть займатися переоснащенням всіх технічних засобів цих наших загонів. Але є небагато, технічне оснащення, яке ще у нас не виробляється. Це не тільки в аварійно-рятувальній службі і у других наших отраслях ми ще  закупляємо і за кордоном, але 90 процентів, це  наші підприємства будуть оснащати наші рятувальні загони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви завершили?

 

СТРЕБКО С.К. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат, Шибко Віталій Якович.

 

11:53:28

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України.

Станіславе Кириловичу, ви добре розумієте, що багато чого залежить, яка є екіпіровка у цього гірничого рятувальника. Я хотів вас спитати, чи є у вас якісь порівняльні дані щодо того скільки  коштує екіпіровка нашого гірничого рятувальника, а скільки  того, що працює за кордоном? Бо така служба, я добре знаю розгалужена у всій гірничій галузі зарубіжних країн. То ми можемо порівняти і цим  самим сказати, наскільки  ми будемо ефективно працювати у цій галузі? Дякую.

 

СТРЕБКО С.К. У мене зараз таких даних немає. Коли ми будемо розглядати це питання у другому читанні, і коли ми будемо у  першому читанні утверждати, я ці дані вам проінформую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шурма, будь ласка.

 

11:54:40

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Соціал-демократична партія України (об'єднана)

Шановний Станіславе Кириловичу! Загальний обсяг фінансування на виконання заходів програми з 2004 по 2008 рік за рахунок коштів держбюджету складе понад 100 мільйонів. Враховуючи, що у зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами Державного  бюджету України витрати фінансування програми можуть призвести до збільшення розміру дефіциту. Але питання не в тому. Запропонована законопроектом програма технічного оснащення перспективного та соціального розвитку не є за своєю суттю загальнодержавною, а відноситься до програми розвитку окремих галузей. Таким чином, запропонована програма може бути затверджена на рівні Кабінету Міністрів шляхом прийняття  відповідної постанови.  Чому це питання  виноситься на рівень Верховної Ради?

 

СТРЕБКО С.К. Шановні колеги! Ви бачите, що останні роки, особливо останні роки аварійно-рятувальна служба, її значення  значно посилюється. І ті природні катаклізми, які сьогодні є у нас, вони  потребують ще щоб це винести на рівень Верховної Ради, утвердити законом і працювати над цим законом, над його совершенствованієм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Станіславе Кириловичу. Відповіді на питання завершено. Переходимо до обговорення.

Першим слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Будь ласка.

 

11:56:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, багатостраждальний  український народе!Тепер кожен час тримається в напрузі що якась має бути техногенна  катастрофа. Я категорично за те, щоб ми всі були оснащені, добре оснащені, щоб підрозділи Міністерства з питань надзвичайних ситуацій були оснащені  добре. Але зараз береться окреме питання, абсолютно окреме питання. Це Державна воєнізована гірничо-рятувальна аварійна служба Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і під неї пишеться Загальнодержавна ніби-то програма технічного переоснащення перспективного і соціального розвитку.

Тут питання уже задавалося, ставилося питання, що по суті справи це є галузева програма. Абсолютно галузева, і це  для всіх зрозуміло, розрахована на 2 тисячі чоловік. Яка загальнодержавна програма пишеться для 2 тисяч чоловік? Ну люди добрі! Ну Верховна Рада це ж не каналізація! Є  уряд, є там цілий Прем'єр-міністр, який  мав своєю постановою затвердити і, будь ласка, переоснащуйте - це питання виконавчої влади. І все.

188 мільйонів плануйте потім в бюджет, закладайте, розділяйте на три роки, як ви хочете, а ми пропонуємо Верховною Радою отакі етапи затверджувати. Пункт дев'ятий - поетапно вивести з експлуатації автотранспорт і спеціальну техніку, ресурс якої вичерпано і морально застарілі та зразки використання недоцільні. І пишемо виконавці: Мінфін, МНС і так далі. Ну це що наша справа? А ми що в Міністерстві оборони це робили? А у Міністерстві внутрішній справ, де було 600 тисяч чоловік ми це робили, питання переоснащення? А чи не треба переоснащувати Міністерство оборони? Треба. А чи не треба затверджувати таку програму? Треба.  А чи не треба переоснастити сьогодні Міністерство внутрішніх справ? Треба.

І я за те, щоби сьогодні вирішену були ці проблеми, але ці проблеми мають бути вирішені, щоб не опускати рівень Верховної Ради України - найвищого законодавчого органу постановою Кабінету Міністрів України. І тут правильно задавалося питання паном Шурмою про те, що, дійсно, це питання галузеве.

Тому я вважаю, що така програма потрібна, але вона повинна  прийматися на зовсім іншому рівні, тому що це не є питанням Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Анатолій Дмитрович Грязєв, Соціалістична партія України. Підготуватися Павловському.

 

11:59:34

ГРЯЗЄВ А.Д.

Анатолий Грязев, фракция Социалистический партии Украины.

Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Алексеевич. Лично я намерен проголосовать за предложенный законопроект.

И не потому, что я член профильного комитета по данному вопросу. А потому что мы, социалисты, всегда опираемся на аргументы при принятии решений. Аргументы в его пользу, на мой взгляд, важны и убедительны. Назову только некоторые.

Первое. Статья 3 Конституции Украины определяет наивысшей социальной ценностью жизнь, здоровье и безопасность человека. Проект закона о переоснащении и развитии аварийно-спасательной службы будет способствовать решению именно этой важнейшей проблемы.

Поэтому мы должны, если хотите, обязаны его принять.

Второе. Печальная статистика гибели людей вследствие аварий и катастроф, которую мы имеем, не может не волновать депутатов и оставаться без принятия действенных мер по ее преодолению или  смягчению. Проект закона дает надежду на улучшение динамики в данном вопросе и поэтому его следует принимать.

Третье. Нынешняя база спасателей не отвечает современным требованиям в силу разных причин, и в первую очередь - развала экономики. К сожалению, это так. Даже не смотря на серьезные и положительные подвижки в ее развитии в данное время она способна реагировать на 90 видов из 141 чрезвычайной ситуации, определенных Государственным классификатором.

Конечно, это ненормально. Принятие данного закона несколько улучшит техническое состояние аварийно-спасательной службы а, значит, и даст возможность более оперативно, более квалифицированно и, главное, более результативно вести спасательные работы.

И, наконец, четвертое. Морально-этическая сторона вопроса. Гибнут люди. Это трагедия. Каждый из нас всегда искренне переживает за людскую боль и горе пострадавших. И сейчас у нас есть возможность через принятие данного законопроекта снизить уровень возможных людских страданий.

Больной вопрос - вопрос финансирования. Понятно, что оно недостаточно, несвоевременно, а порой и  неэффективно. Отсюда рациональное использование их -  очень принципиальная проблема. Считаю правильным, если главным распорядителем средств  по программе мы определим государственную горноспасательную службу Мин ЧС Украины.

Уважаемые коллеги, предлагаю завтра принять данный законопроект за основу, а учитывая, что замечаний и предложений к нему не поступило, а все поддерживают, то можно принять его и в целом. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Слово надається Михайлу Антоновичу Павловському і потім зробимо перерву.

 

12:02:43

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую.

Шановний Олександр Олександрович, шановні представники уряду, народні депутати і особливо я звертаюсь до наших виборців-виробничників!

Я хочу нагадати всім, що ми хочемо вступити в СОТ, там є розвинуті держави. А в розвинутих державах є закони, і зокрема в США закон Нана Лугера. В цьому законі написано: не дозволяється бюджетні кошти США направляти на фінансування іноземних фірм. Тому ми повинні з них взяти приклад. І якщо з бюджету виділяємо кошти, то всі кошти повинні йти своєму виробнику. Більше того, шановні, як все-таки кажуть, технар і трішечки розуміюсь на цьому. Немає тут ні одного обладнання, всього, яке не може зробити Україна. Потрібні вам аналітичні землабораторії ці всі, це вам зробить, у нас є таке підприємство "Аналітприлад" - інститут, який зробить все, і кращі зразки конкурентноздатні. Потрібно вам? Чого вони не можуть вам зробити? Скутер там написано, то вже написано англійською мовою назва. От відкрийте сторінку 14. Із тринадцяти позицій шість уже вказані. Україна відома в світі, як один із лідерів, розробник інструменту, і твердого, і якого завгодно. Вже інструмент хочемо купляти за кордоном.

Тому, шановні, треба виходити не з того, що ми сьогодні робимо, ми сьогодні все зупинили, ми виходимо з того, що ми можемо робити. А оскільки програма на декілька років, то треба передбачити.

І тому я пропоную вже всупереч цим зауваженням, які були, цю програму все-таки зробити загальнодержавною. Сюди треба вписати Міністерство промислової політики, бо там виробничі підприємства, от. І тому керувати цією програмою має бути не тільки Міністерство надзвичайних ситуацій і Мінфін, а ще й Міністерство промислової політики, бо основна частина йде на обладнання і на виробництво.

Комітетом головним має бути не тільки комітет з екології, а комітет промислової політики. Тобто ми повинні оце відобразити. І тому скрізь, де потрібно, я вписав отут Міністерство промислової політики разом з ними. І з самого початку треба писати.

Ну, і на кінець, ми повинні привикати до американських норм. Тому треба і написати в постанові, я хочу, щоб автори це зробили самі, третій пункт, що кошти, які виділяються з бюджету, направляються виключно власному виробнику і виконавцю. І тоді цей закон можна, дійсно, приймати.

То я не згоден ні з Кармазіним, ні з ким, що це вузенька. Це не вузенька, воно охоплює багато напрямків, це слава Богу, що такі програми розробляються і треба підтримати ініціаторів, але кошти треба гарантовано щоб були направлені власному виробнику, бо сьогодні тут є така можливість всі до останньої копійки направити за кордон. А цього робити не можна.

Тому приймати його в цілому, Грязєву я хочу сказати, не можна. Його треба приймати в першому читанні і врахувати ті пропозиції, які я пропоную від блоку Юлії Тимошенко. Все повинно бути направлено, де є якась копійка, якась проблема - все треба використовувати, щоб задіяти власні сили, власний потенціал для того, щоб ми ожили. Будемо жити на чужому - будемо жебраками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

Першим після перерви виступає Володимир Кирилович Черняк.

ПІСЛЯ   ПЕРЕРВИ

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, Секретаріат. запросіть, будь ласка, продовжуємо роботу.

Ми домовилися, що ми продовжуємо  обговорення, продовжуємо розгляд питання за № 2477. На виступ пропонується Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна", підготуватися Шкілю.

 

12:31:36

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, шановні виборці. Ми обговорюємо сьогодні надзвичайно гостре і важливе питання. Не може бути дрібниць там, де гинуть люди. Йдеться саме про гірничорятувальну службу. Ви знаєте, що у нас є багато аварій, катастроф, гинуть люди і необхідно вжити заходи задля того, щоб зупинити цей процес, принаймні зменшити його масштаби.

У нас зараз гірничорятувальна служба реагує на 90 видів надзвичайних ситуацій із 141 виду, тому перш за все стоїть завдання, щоб вона була спроможна реагувати на всі види надзвичайних ситуацій.

По-друге, нам необхідно забезпечити адекватність та ефективність реагування на надзвичайні ситуації гірничорятувальної служби. І саме на це спрямована запропонована програма технічного переоснащення  перспективного та соціального розвитку державної воєнізованої гірничорятувальної, аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Програма розрахована на 2004-2008 роки. Тут виникла дискусія стосовно того яка це програма, чи загальнодержавна, чи галузева, я думаю, що це питання риторичне, по суті це питання загальнодержавне враховуючи всю його вагу і всю гостроту. Не будемо зараз, як кажуть, чіплятися до слів  “нам потрібна така програма, програма  технічного переоснащення”. Тому що в такому стані, в якому знаходиться ця служба, вона не може виконувати свої функції. І тому виникла потреба технічно переоснащити гірничорятувальну службу.

Тому в цілому я підтримую цей законопроект і вважаю що треба приймати його в першому читанні. Разом  з тим я хочу підтримати пропозицію з якою виступав депутат Павловський стосовно того, що потрібно кошти, які будуть виділятися  із бюджету на технічну програму переоснащення, максимально спрямовувати вітчизняним виробникам для того, щоб дати можливість створити їм робочі місця, забезпечити їх роботою та де тільки можливо використовувати вітчизняну техніку і технологію.

Звичайно, при цьому я б не став наголошувати, що тільки бувають випадки, коли потрібно закупити якусь дуже важливу високу технологію, техніку якщо в цьому існує потреба то це треба робити, але як виключення.

Отже, на мій погляд, законопроект можна приймати в першому читанні, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується Андрій Шкіль, будь ласка, підготуватися  Мельничуку, СПУ.

 

12:35:01

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко, Українська Національна Асамблея. 

Я хотів би в продовження попередніх виступів наголосити в першу чергу на тому, що коли ми будемо обмірковувати, кожен з нас, з народних депутатів цей законопроект, то треба тільки зрозуміти одне, що це програма, що це було необхідно зробити достатньо давно.

Я розумію чому це сталося зараз. Тому що, напевно, прем'єр помінявся і він зрозумів, що це треба зробити. Це була звідси швидше всього ініціатива. Але переоснащення має відбуватися постійно. Ми не можемо переоснастити і сказати, що все, от ми переоснастили і ще двадцять років відпочиваємо. Це та служба, яка рятує  людей. У нас кожна тонна вугілля іде з кров'ю, якщо порахувати кількість жертв на видобутку тони вугілля. Колір шахтаря має бути не якийсь та рожевий, червоно-чорний колір вугілля і червоний колір крові, яка була за нього пролита. Тому переоснащення має бути постійно діюча урядова програма, тобто визначити планку і до неї постійно підганяти стан готовності цієї структури, постійно проводити процес переоснащення.

Далі тут сказано: перспективного розвитку. Так я думаю, що в це слово "перспективна" і треба закласти постійне  контролювання рівня оснащеності цієї служби, постійне контролювання.

Тут ще сказано: соціальний розвиток державної воєнної. Тут це також дуже недругорядне питання. На нього також треба було б наголосити.  Але я хотів  би, звичайно, підтримати Павловського, пана Черняка з приводу того, що ми мусимо говорити, коли ми говоримо про переоснащення вітчизняного загону чи спеціального призначення міліції, чи гірничорятувальної служби, цієї служби, то ми мусимо пам'ятати  що,  в першу  чергу, бюджетні кошти мають бути скеровані на вітчизняне виробництво, в першу чергу. Якщо його немає, цього аналогу,  тоді можна оголошувати тендер і закуповувати імпортне обладнання. Але найкраще, звичайно, створювати у нас тут, тому що тоді процес переоснащення буде незалежний від обставин, незалежний від митних тарифів, незалежний від зовнішньополітичної ситуації. А такі служби мають мати абсолютно автономну структуру забезпечення необхідними і тим паче переоснащенням.

Тому я думаю, що треба підтримати і у першому читанні, і у другому, і в третьому, треба прискорити. Далі поправимо, але цей  законопроект, тобто цей проект Закону про загальнодержавну програму технічного переоснащення мав би бути прийнятий ще пару років тому. І важливий він, його важливість ми не можемо  заговорити ніякими іншими фразами, окрім  підтримки. Рідко, я кажу, рідко такі законопроекти потраплять на стіл до народного депутата, де треба чітко, однозначно підтримати, а підправити можна в подальшому.

От, наприклад, уряд міг би запропонувати постійну програму підтримки якісного оснащення служби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Михайло Васильович Мельничук, Соціалістична партія України. Підготуватися Бойко, "Народний вибір".

 

12:38:19

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні колеги! З приводу цього законопроекту у мене є декілька зауважень і декілька пропозицій.

Я просто як і всі народні депутати ми переживаємо за те, що ця програма  потрапить до тих 300  і більше програм, які прийняті за останні декілька років в Україні і які поховані зразу ж після  їх прийняття. Це надзвичайно серйозна і загальнодержавна програма, яка конче необхідна.

Ви  неодноразово  спостерігаєте за тими репортажами з  телебачення як діють ці люди в екстремальних умовах, рятуючи життя інших людей, і ми спостерігаємо, що  не тільки тих кого вони рятують, а й самих рятувальників іноді треба рятувати, тому що вони не на стільки оснащені для того, щоб зберегти життя тих, кого вони рятують. Іноді ми цих людей посилаємо туди на ту ж глибину рятувати шахтарів або в інше пекло, як кажуть, і спостерігаємо як гинуть ці люди. Це ж не тільки стосовно питання аварійно-рятувальної служби, але подивіться, будь ласка, на  пожежі, в яких іноді, так сказать,  обладнаних тих костюмах ідуть туди люди і рятують життя. Рятують життя і підставляють  своє життя під загрозу. Держава не може  і не має право посилати цих людей рятувати чиєсь життя і ризикувати своїм. Тому з прийняттям і в першому читанні, другому читанні, третьому читанні я, якщо потрібно  буде, я згоден з народним депутатом Шкілем, що треба негайно приймати таку програму і під цю програму відповідно виділяти кошти. З цього боку не може бути ніяких заперечень у народних депутатів. Тому що  чим надалі ми працюємо, тим більше бачимо настільки держава не має коштів для того, щоб зробити безпеку праці своєму громадянину, а ті горе-приватизовані підприємства, де керівники сьогодні, ну будемо їх умовно називати ну олігархами-капіталістами, не завжди виділяють  кошти для того, щоб зробити безпеку. Я  не хотів би казати, що це всі.   І таким чином сказати, що у нас не все робиться, тому що я знаю немало керівників, які дбають про своїх людей, дбають про безпеку їх праці, але є і інші. А тому ми повинні все зробити, щоби ця програма не тільки була прийнята, але й підкріплена відповідним фінансуванням з боку держави.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Віктор Олексійович Бойко, "Народний вибір". Підготуватися Ткачу ,"Наша Україна". 

 

12:41:31

БОЙКО В.О.

Шановні колеги, на наш розгляд внесено законопроект про загальнодержавну програму технічного переоснащення і перспективного та соціального розвитку Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Але ця програма вона вже була, розглядалася Кабінетом Міністрів у 1999 році за номером 1467 "Про заходи щодо поліпшення ефективності роботи гірничорятувальної службі".  Але з цілої низки об'єктивних і суб'єктивних причин проект програми так і не був затверджений урядом. А основною причиною цьому став, на мій погляд, недержавницький підхід чиновників Мінфіну і Мінекономіки, які пропонують переоснащення гірночо- та аварійно-рятувальної служби здійснювати за рахунок коштів, передбачених на їх утримання, що фактично не можливо в умовах систематичного недофінансування бюджетних призначень.

Цьому також сприяв недостатній контроль Кабінету Міністрів України за виконанням цієї постанови, а Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та Мінпаливенерго не проявив достатньої наполегливості при супроводі та узгодженні зазначеного проекту програми. Тому я хотів би, щоб ми прийняли цю програму в самі стислі строки для того, щоб вона вже набула такого законної, як кажуть, ваги закону. І тоді, щоб всі ці недоліки, які були з боку міністерств та Кабінету Міністрів, були усунені.

Тому я, ще, що я хочу зауважити, шановні народні депутати, що ця програма, вона не є для двох тисяч тих рятувальників, які сьогодні працюють у цій сфері, а саме головне, що ця програма, вона є для народу, для рятування тих, хто сьогодні працює на 700 аварійнонебезпечних підприємствах усіх галузей нашого народного господарства.

Я хочу, щоб цей законопроект був прийнятий. І хочу вас попросити, шановні народні депутати, щоб він був прийнятий в стислі строки, для того, щоб ця програма попала вже в розгляд закону про бюджет на 2004 рік і проект цього закону ми будемо розглядати вже з другого півріччя. Дякую за увагу.

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА.  Дякую вам. Роман Ткач, фракція "Наша Україна", будь ласка. Є Роман Ткач? Немає.

Таким чином, шановні колеги, ми завершуємо розгляд проекту Закону "Про Загальнодержавну програму технічного переоснащення, перспективного та соціального розвитку державної воєнізованої, гірничорятувальної, аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2004-2008 роки". Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України". Доповідач - Голова Комітету Порошенко. Є Порошенко? Давайте, відкладаємо.

Наступний. Я прошу Секретаріат розшукати Порошенка. Ви пам'ятаєте, що ми домовлялись, що ми сьогодні будемо розглядати цей законопроект.

Далі. Переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України" щодо вилучення та надання земельних ділянок. Так, Сергій Георгійович Кіроянц - доповідач, народний депутат України. Підготуватися Володимиру Лещенку. Прошу дуже коротко.

 

12:45:43

КІРОЯНЦ С.Г. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Сьогодні чинний Земельний кодекс передбачає такий механізм виділення земельних ділянок для підприємницької діяльності, що вже на цій стадії не може не поховати будь-який інвестиційний проект. Державний або місцевий чиновник не тільки не несе відповідальності за прийняте рішення, він його навіть не зобов'язаний пояснювати заявнику. Він не зобов'язаний надавати заявнику жодної інформації. По суті ми маємо великий грунтовний багатостраждальний Земельний кодекс, який просто узаконює бюрократичну процедуру, що цілком стихійно склалася на догоду інтересам деяких службовців. І ці інтереси очевидні: звести коло своїх обов'язків до одного обов'язку - права дозволяти або забороняти.

Запропоновані нами зміни до Земельного кодексу стосуються саме практичних питань виділення землі. Йдеться про розробку типових державних документів, що позбавить чиновника бажання щоразу придумувати нові невідповідності існуючим стандартам. Йдеться про обов'язкове обгрунтування чиновником свого рішення. Йдеться про те, що заявник, заплативши гроші, міг дістати технічне завдання і розроблені документи, а не право за ті ж самі гроші роками бігати по інстанціям і відкривати для себе нові і нові способи і адреси роздавання своїх грошей. Йдеться про відповідальність державного або  місцевого службовця за зловживання або корупційні дії при наданні земельних ділянок для ведення підприємницької діяльності. Йдеться зрештою про ясну, чітку, відкриту і прозору процедуру надання земельних ділянок.  

З прийняттям цього закону ми знімемо перешкоду, на якій гине зараз не менше 8-10 відсотків інвестиційних проектів. Ясна річ, більшість цих проектів може загинути на наступних етапах, але боротися з цим, з цими перешкодами нам уже буде легше, бо одну з причин ми вже виключили.

Тому, шановні колеги, прошу вас підтримати цей законопроект, який є простим і прозорим і водночас дуже потрібним для нашої економіки.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Сергій Георгійович. Сідайте, будь ласка.   

Слово має голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Володимир Олексійович Лещенко. Будь ласка.

 

12:47:57

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Дійсно, запропонований законопроект передбачає значне спрощення процедури вибору, вилучення та надання земельних ділянок.

Тому Комітет з питань аграрної політики, розглянувши цей законопроект, а потрібно сказати, що він значно доопрацьований після першого розгляду в комітеті, комітет пропонує прийняти його за основу в першому читанні.

До речі, є ще деякі зауваження, які потрібно буде врахувати при підготовці до другого читання.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Олексійовичу.

Переходимо до обговорення.

Прошу на табло дати прізвища народних депутатів що записалися.

Юрій Кармазін.

Наступний буде виступати Михайло Мельничук.

Юрій Анатолійович, ви за?

 

12:49:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимир Михайлович, ви знаєте, що я завжди за ті законопроекти, які полегшують життя людей і проти того, що на пограбування направлене. Оце як вчора було: весь день, практично, були направлені законопроекти на пограбування.

Законопроект народного депутата Кіроянца, який зараз доповідався, є якраз прикладом того, що покращить, я думаю, що покращить наше поле правоохоронне і правоохоронюване.

Єдине, що я хотів би, щоб зміни до Земельного кодексу України, якщо ми будемо вже туди їх вносити, мали комплексний характер.

Ви пам'ятаєте, при яких обставинах приймався Земельний кодекс у жовтні 2001 року, ви пам'ятаєте, що було, яке передьоргування було, коли цілу групу "Солідарність" порахували, що вона проголосувала в цілому "за", а ми написали, що тільки в другому читанні, і категорично з третім читанням.

Таким чином, якщо об'єктивно розібратися, то земельний кодекс України був прийнятий абсолютно в інший спосіб, ніж передбачено статтею 19 Конституції України, тобто незаконно.

І тому туди треба було приймати зараз, пропонувати рішення, які б унеможливили зараз ті негативні процеси, які б унеможливили зараз ті негативні процеси, які відбуваються на селі, зокрема із землею, унеможливили скупку тієї землі, унеможливили роздачу її сьогодні бездарно в тому числі тим, кому вона просто легко дісталася, я маю на увазі  і селян, тому що вони спочатку її отримали, потім повіддавати, а зараз пишуть скарги всюди, в тому числі і мені, у мене цих скарг дуже багато.

Тому, щоб мати річ якусь, треба до сього ще дорости і дорости інтелектуально, і не можна її просто так віддавати, якимось фірмам, фірмочкам і так далі.

Проектом передбачається в частині 2  статті 123 порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам в редакції відповідно до якої умови і строки розроблення проектів відведення ділянок визначається договором укладеним замовником з виконавцем цих робіт у відповідності до типового договору.

Проектом передбачається викласти і шосту частину в іншій редакції. Статтю 151 передбачається змінити щодо вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів. Я вважаю, що і сьома частина, яка передбачає зміну повноважень сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації вважаю такими, які покращують, тому що вони дають можливість в разі відмови, вони надають мотивоване рішення, яке потім можна оскаржувати до суду і таким чином справедливість має "торжествувати".

Цей закон треба приймати і в першому, і можна приймати  в другому читанні, якщо трішечки, трішечки доопрацювати. Але Земельний  кодекс потребує серйозних доопрацювань. І я звертаюся до профільного комітету, давайте ми повернемося до того, щоб внести повністю глобальні, серйозні заміни, а не будемо латати цей кодекс, який прийнятий з серйозними порушеннями законодавства і Конституції України.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло Мельничук.

Зараз ми ще побачимо хто "за", тоді будемо визначатися хто "проти".

 

12:52:53

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Я думаю, що аплодисментів на мої виступи ще зарано, але в принципі те, що я записуюся по деяким законопроектам, взагалі то я їх опрацьовую. Якщо в мене виникає потреба, я висловлюю свої міркування.

З цього приводу я хотів би сказать слідуюче. Те що сьогодні подано і народними депутатами Кіроянцем, Ткаченком законопроект, його потрібно приймати і за основу і в першому  читанні немає проблем. Але я хочу інше сказати, що нам з вами, майбутнім народним депутатам, десятого, п'ятнадцятого скликання є над чим працювати. Тому що Земельний кодекс  був настільки з поспіхом прийнятий, що нам вистачає з вами працювати і нашим так би мовити дітям і онукам.

Якби був зважений підхід до прийняття Земельного кодексу, немає потреб вносити зміни, бо люба зміна несе за собою якісь наслідки, несе витрати і парламенту, і тих податків які народ платить український, і так далі.

Ось живий приклад - стаття 151. Дійсно, автори законопроекту так би мовити внесли свої пропозиції. От живий приклад: вважайте Новоселиця Чернівецької області в центрі міста гарний кінотеатр місцевий. Місцева районна державна адміністрація дає дозвіл побудувати два метри перед цією спорудою, кафе власнику. І куди я не бився, куди не давав запити - ніякої відповіді немає. Нічого там іншого не зроблено, як там пахне хабарями і ці хабарі і далі.

Стаття де поправка йде, частина перша статті 211, тут також підсилена ця стаття Земельного кодексу,  цьому законопроекті.

Але, шановні, коли я вже отримав в комітеті законопроект який, так би мовити, вже одним розчерком дозволяє проводити навіть  на природоохоронних  землях забудови і віддавати ці землі, то я вже розумію, що ми хочемо узаконити таким чином ті забудови, які олігархи вже собі дозволити, так сказати. проводити забудови.

Тому  любий законопроект, який підсилює дію Земельного кодексу треба приймати. І тому треба підтримати у першому читанні за основу цей законопроект. Або  Черкаська область Смілівський район, село Плоска. 300 гектарів землі землевпорядники цього району вивели, як деградовані, де чорнозем півтора метра, і таким чином припас собі сільський голова і районне начальство 300 гектарів землі. Чи не є це омана тим селянам, які сьогодні там працювали, які мали право отримати там землю. А сьогодні місцева влада за допомогою і керівництва  черкаських обласних землевпорядників, району Сміли зробили так,  що 300 гектарів забрали у селян їх землі.

Ось чому всі законопроекти, які стосовно земельних відносин, треба буде підтримувати, але, безумовно, виважено до цього підходити. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.

Шановні колеги! Два -а. Хто проти?

Будь ласка, Тарас Чорновіл.

 

12:56:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Я згоджуюся з тим, що нам доведеться приймати цей законопроект, бо він, дійсно, йде на покращання Земельного кодексу, але я хотів би зробити декілька принципових зауважень.

Перше. В кодексі, і це  типове для всього майже нашого законодавства, де стосується форм власності, ми вічно мішаємо в один казанок питання, які відносяться до компетенції місцевих рад і місцевих адміністрації. Це абсолютно інші напрямки, інші гілки влади в цій державі і представницький орган - рада сільська, селищна, міська не може прирівнюватися в одному законі за функціями, за типом виконання функцій до тої ж самої районної адміністрації. Є районна рада, яка виступає, є фактично об'єднанням зусиль і об'єднанням повноважень місцевих рад. І в такому випадку треба вирішувати чи тільки ми зосереджуємо це питання на місцевих радах, чи ми переносимо це на рівень районних, обласних рад, але включення адміністрацій, як на мене, тут є  абсолютно нелогічно. В такому випадку і щодо сільських, селищних, міських треба теж від рад відходити, принаймні,...... говорити про виконкоми було б, що загалом для цього питання, мені здається, нелогічне.

В цей закон фактично, коли глянути в практику, буде найбільше застосовуватися в містах, де  виникають щодо цього дуже багато конфліктів. Мені здається, що тут у нас на тій практиці, якій я маю у себе в окрузі, виникає кілька проблем теж концептуальних щодо  змін, які ми вносимо до земельного законодавства,  Земельного кодексу. Ми повинні собі поставити питання , є громада, яка є власником цієї землі, і яка має розпоряджатися нею, і ми не маємо їй регламентувати цілий ряд технічних моментів як вона має цим займатися. Ми маємо чітко визначити що не можна.

Не можна видавати в природоохоронній зоні. Не можна видавати з порушенням цивільно-правових взаємовідносин, які є між громадянами,  між власниками. Все решта має б дати... бути дано на  максимально-ліберальний розгляд самих місцевих рад. Вони  господарі. Ми не приходимо до когось і не кажемо, що ти маєш сьогодні в себе на своїй власній кухні чи в їдальні ставити такі тарілки, а не такі. Що ми маємо технічні питання  нав'язувати настільки жорстко  місцевим радам. Цей закон цю функція  фактично не виконає і я думаю, що коли ми зможемо нарешті  серйозно за Земельний  кодекс, тому що абсолютно згоден із колегою Кармазіним і Мельничуком, там є чим займатися більше, ніж достатньо, то тоді треба буде саме цей принцип  вкладувати. Зараз, ну скажу так, на жаль, мабуть треба буде за цей  законопроект голосувати, тому що він принаймні покращує те, що є. Дякую.

 

ГОЛОВА, Дякую. будь ласка, Володимир Черняк. Я прошу,  дуже коротко,  шановні колеги.

 

12:59:20

ЧЕРНЯК В.К.

Я за те, щоб підготувати комплекс змін до Земельного кодексу. Це було б дійсно правильно, це була б адекватна реакція на ситуацію. Але невідомо коли він буде  підготовлений цей комплекс змін до Земельного кодексу, чи взагалі він буде підготовлений, тому доводиться вирішувати  конкретні проблеми, локальні проблеми, пов'язані  із Земельним кодексом. Зокрема, існує проблема з одного боку бюрократичної  процедури і бюрократичної  волокити при наданні земельних ділянок, а з іншого боку проблема  обману селян, скупки цих ділянок і якраз даний законопроект спрямований на те, щоб вирішити, принаймні, один бік цієї проблеми. Він намагається спросити процедуру надання земельних ділянок. Пропонується проста, чітка і прозора процедура надання земельних ділянок. Цей закон на часі. Це слушна пропозиція. Я підтримую вже те, що було сказано, що у нас є всі підстави прийняти його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка. З місця, да? Увімкніть мікрофон.

 

13:01:01

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Гінзбург, 161-ий Конотопський виборчий округ, фракція комуністів.

Виступаючи по цьому закону я хотіла дуже коротко сказати, тому що дуже багато проблем по Земельному кодексу і, звісно, на окрузі, коли зустрічаєшся зі своїми людьми, ці проблема засвідчуються. Я тільки дуже коротко хотіла. 

Я підтримую всі ці доповнення до Земельного кодексу, особливо в частині 9 статті 151, частина 2 і частина 7 статті 151, які якось розшифровують і покращують систему виділення земельних ділянок або вилучення їх у тих, хто користується дуже неправильно. Але хотіла б сказати, що нам потрібно доповнити Земельний кодекс такими питаннями, коли ми зовсім, скрізь по всій Україні, мабуть, така система є - порушується.

Наприклад, ось у мене. Будують бензозаправки у центрі міста. Люди супротив цього говорять, виступають, підключена прокуратура, і нічого не можна зробити. Вони собі будують, платять кошти, кому потрібно, деяким службам. І, знову ж, будують ці бензозаправки. Або ж вилучають озера чи частини земель, де такі озера рибні, де користувалися вся сільська громада і зараз не можна туди підійти, бо воно виділено. І це знову ж якось будоражить народ, тому що нема в державі якогось закону.

І я хотіла б сказати, що ці питання, вони залишаються відкритими. І навіть цей закон, який ми сьогодні, поправки, вони не вирішують їх.  Тому Земельний кодекс, який прийнятий тут більшістю в Верховній Раді, є проблема для нашої України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Немировський є? Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

13:02:49

НЕМИРОВСЬКИЙ О.А.

Шановні народні депутати, як представник Комітету з питань будівництва, хочу підкреслити, що винесений на обговорення законопроект стосується тих змін до Земельного кодексу, які суттєво спрощують і скорочують один з етапів отримання дозволу на будівництво і розміщення об'єкта.

Як відомо, питання удосконалення дозвільної системи в будівництві надзвичайно важливе і наболіле. Сьогодні ця система, яка базується на більше, ніж 20 законах та підзаконних актах, стала дуже складною, громіздкою і неефективною. Одним із основних і найскладніших етапів отримання необхідних дозволів є вибір земельної ділянки та погодження міста розташування об'єкта.

На цьому етапі приймається рішення місцевої ради про погодження міста розташування об'єкта, яке базується на висновках представників служб земельних ресурсів, містобудівництва, охорони навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежного нагляду, Державної автомобільної інспекції та багато інших. На практиці цей етап є дуже складним і обтяжливим. Послуги на даному етапі, як правило, платні, тривати він може від трьох місяців до нескінченності.

Оскільки законопроект направлений на спрощення процедури першого етапу отримання дозволу, робить їх більш прозорими, чіткішими, встановлює визначені часові рамки, вносить сюди договірні правові відносини, його необхідно всіляко підтримати і якнайшвидше приймати. Прийняття цього законопроекту стане додатковим стимулом до великої, надзвичайно важливої роботи по вдосконаленню і спрощенню всієї дозвільної системи в будівництві. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги, за участь в обговоренні.

Розгляд проекту закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо вилучення та надання земельних ділянок завершено. рішення будемо приймати відповідно до Регламенту.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 57 Закону України "Про Конституційний суд України". Доповідач - народний депутат України Парубок Омелян Никонович. Підготуватися Онопенку Василю Васильовичу чи хто там є від комітету. Прошу коротко.

 

 13:05:11

ПАРУБОК О.Н.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати і гості!

Діюча редакція статті 57-ї Закону України "Про Конституційний суд" не встановлює строки надходження...

 

ГОЛОВА. Омелян Никонович, до мікрофону, будь ласка. В мікрофон говоріть.

 

ПАРУБОК О.Н. Від конституційного подання, звернення до суду і прийняття останньої процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження. Тому ця процедура займає роки. Приміром конституційне подання 57 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 13, 14 Конституції України надійшло до Конституційного Суду 25 квітня 2001 року, вхідний номер 031250. Але навіть на повторне звернення народних депутатів від 6.12.01 року із Конституційного Суду надійшла відповідь із посиланням на відповідність такого порядку: розгляд, подання закону  України про Конституційний Суд України і до нинішнього часу не має ясності. Коли ж у високоповажного суду дійде черга до головного завдання, визначеного статтею 147 Конституції України.

Тому пропонується обмежити термін проведення підготовчої роботи по відкриттю конституційного провадження до одного місяця з дня надходження конституційного подання до Конституційного Суду України.

Реалізація цього закону не потребує додаткових витрат.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка, від комітету - Василь Васильович Онопенко.

 

13:07:03

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Комітет розглянув даний законопроект 1021 і в цілому погоджується і вважає, що можна його прийняти у першому читанні за основу.  Але, на мій погляд і на погляд моїх колег з комітету, встановлення місячного терміну для відкриття конституційного провадження може навіть не допомогти в роботі Конституційного суду, а навпаки, зашкодити. Адже відомо, що, скажімо, є досить складні справи, де Конституційний суд повинен витребувати висновки чи відповідь Кабінету Міністрів, Верховної Ради, відповідних комітетів, Антимонопольного комітету, можливо, Верховного Суду, Мінюсту, інших відомств.

На цей час проходить, ну, скажімо, не місяць, а навіть буває два місці. Тому ось так сказати, місяць - і все, повинні відкрити провадження, це може лише зашкодити. Треба об'єктивно дивитися: там, де простіша ситуація, місяць, якщо складна справа, треба висновки відповідні, то можна встановити крім місяця два або три навіть місяці.

Я повинен сказати, що до Комітету з питань правової політики надійшов висновок від голови Конституційного суду, поважного Миколи Селівона, де вони теж займають таку саму позицію.

Тому ми на комітеті, я думаю, ще раз повернемося в другому читанні до цих пропозицій. Крім того мова йде не тільки про відкриття, скажімо, провадження, а якщо мова йде про інші дії, закриття? То тут теж, на наш погляд, потрібно внести відповідні уточнення.

В цілому ж, як я сказав, комітет підтримує, і я думаю, що ми повинні проголосувати за цей законопроект завтра.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Василь Васильович.

Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович, підходьте, будь ласка. Підготуватися Андрію Шкілю.

Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна", має слово для виступу. Підготуватися Шкілю.

 

13:09:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!

Конституційний суд України - це вища інстанція, на який ми покладали надію, коли створювали його, приймаючи Конституцію, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Він має вирішувати питанні про відповідність законів, інших правових актів Конституції і давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Чи виконав він за ці роки  свою функцію, чи не виконав і як виконував, скажімо так, в різні часи виконував по-різному. І в тому числі через те, що на нього весь час чинився тиск в тій чи іншій формі, чиниться зараз тиск в тому числі через таємне підвищення заробітної плати таємними указами, яку мені не дали оприлюднити з цієї трибуни, а я думаю, що він для народу України був би цікавий той указ.

Сьогодні, якщо говорити про те чи треба покращувати роботу Конституційного Суду, чи не треба, однозначно можна відповісти на питання - треба покращувати. Треба зробити, щоб законопроекти не палилися там роками, треба, але чи є вихід з ситуації, те що ми пропонуємо три речення: процесуальна ухвала про відкриття конституційного впровадження, приймається не пізніше одного місяця з дня надходження подання Конституційного звернення до Конституційного  Суду. А ми ж розгляд справи ніяк не обмежуємо, а ми ж нічого іншого не виписуємо, до цього Закону "Про Конституційний Суд" назріло безліч доповнень, які враховані сьогодні у внутрішньому регламенті Конституційного Суду. Є і такий документ. І тому документі є багато таких новел, які з точки зору права мають бути врегульовані саме законом, а не внутрішнім регламентом і ми до цього не доходимо. А ця норма якраз більше внутрішньопроцесуальна.

Тому я звертаюся до колег народних депутатів України, я думаю, що мене почують і судді Конституційного Суду України, які чомусь не спішать. Багато дуже питань нагальних для України вирішити на користь українського народу. Я думаю, що почують про те, що треба робити комплексні зміни до цього закону. Не можна вихопити три речення і сьогодні говорити, що вони нам покращать роботу Конституційного Суду. Ці три речення не покращать роботу, ми просто відкладемо час, згаємо його, скажімо так, потрібна ця зміна, але вона настільки третьорядна, що важко навіть говорити. Там є дуже серйозні сьогодні пропозиції, які треба сьогодні вносити в порядок денний і робити комплексні зміни до цього закону, щоб Конституційний суд не стояв над всіма. Бо подивіться, стояв вірніше над всіма, але в інтересах всього суспільства. Поки що він проти народних депутатів ще й рішення приймав, проаналізуйте їх, будь ласка, ті рішення, які прийняті.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:12:38

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко, Українська  Національна Асамблея.

Я  хотів би наголосити на тому, що звичайна річ: Конституційний суд - це вищий орган судової влади, тим паче, це орган, який має право трактувати Конституцію і тільки він має право це робити і тому, в принципі, до нього увага прикута практично всіх: і народних депутатів, і мешканців України - всіх, хто живе в конституційному полі і навіть ті, що живуть за його межами .

І я хотів би сказати, що обмежити період розгляду необхідно. Звичайно, можливо тут не зовсім чітко виписано і якісь там нюанси потребують доопрацювання і з цим гріх не погодитися. Але те, що має бути обмеження і розгляду - це в першу чергу, і дослідження по справі по суті також. Тобто щоб людина знала, що вона     подала документи, чи група людей, чи група народних депутатів і має чіткий термін: коли має бути розглянуто. Якщо цей термін затягується, то відповідно одразу можна вжити тих чи інших заходів.

І тому я б казав, що вартує, хоча б  в першому читанні підтримати і доопрацювати цей законопроект. Скажу чому.

Звичайно ж що треба зараз в Україні закон про Конституційний суд. І от я знаю, я розмовляв з Василем Васильовичем Онопенком, готується такий законопроект і десь не менше чим за місяць він поступить в сесійну залу. Але тим не менше, я б хотів наголосити, що зараз треба дати сигнал суддям Конституційного суду, що ми не маємо права, ми знаємо про це і не маємо права допустити, щоб справи там пилилися дійсно роками, щоб вони перекидалися з однієї полички на іншу, щоб вони  транспортувалися з одного столу на сусідній.

І тому якщо ми зараз підтримаємо в першому читанні, то далі можна буде говорити, далі можна буде почекати цього закону про Конституційний суд і докооптувати цей законопроект туди в закон.

Так що я думаю, що ми просто  повинні зараз загострити нашу з вами увагу. І в першу чергу я звертаюся до  радіослухачів, щоб ви зрозуміли, що Конституційний Суд не є тим органом, який задовольняє хоча б якусь частину народних депутатів.

Дійсно, є інформації про  таємні підвищення зарплатні, є інші пільги: і необмежений вік суддям Конституційного Суду. От блукають такі чутки  у кулуарами Верховної Ради. Можливо це буде  спростовано, можливо ні, але треба виписувати чіткі правила спілкування з усіма судами і, в першу чергу, з Судом Конституційним, тим судом, який  має право регулювати головний закон і саме головне  трактувати його.

Тому я хотів би закликати колег народних депутатів в першому читанні підтримати, а там дочекатися закону про Конституційний Суд і поєднати цей законопроект з Законом про  Конституційний Суд. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Івана  Зайця немає.  Тарас Чорновіл.

 

13:15:44

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Те, що треба приймати обмеження і їх чітко закріпляти, це абсолютно однозначно. Я тут, можливо, трішечки маю певну кон’юнктуру, бо я якраз сьогодні хочу зібрати  підписи і подавати звернення у Конституційний Суд і певне подання. І мені особисто теж би не хотілося , щоб воно там не то, що місяцями, а роками трималося і підпадало під сукном без будь-якої підстави.

Але є кілька застережень.

Перше. Я не знаю чи присутній на розгляді у залі в даний момент хтось з представників Конституційного Суду, а мені здається, що варто було б, щоб був запрошений голова Конституційного Суду, щоб він сказав свою думку, свою позицію з цього приводу, а ми могли б або згодиться з нею, аби ні. Може він би навів такі аргументи, які були б для нас переконливими, чому саме у цей місяць, в принципі, неможливо. Хоч, мені здається, що норма, в принципі, прийнятна.

Маю деякі застереження. Мені так здається, дана зміна могла би пасувати навіть не стільки  до 57-ї, а до 46-ї статті "Порядок конституційного провадження".

Що стосується, ще раз кажу,  норми один місяць, я тут думаю, що може не вводити поняття, дати все-таки  певних люфт можливо треба, але не вводити поняття "важкі, складні справи чи  нескладні", а має бути  варіант про можливість продовження терміну до початку провадження  випадку, якщо буде аргументоване пояснення, чому в цей термін, в один місяць, не можна вкластися. Але у такому випадку має бути і можливість оспорювати таке рішення Конституційного Суду. Інакше процесуальні ухвали нам будуть відкладати знову далі на невизначені терміни.

Що стосується  другої частини строків Конституційного  впровадження. Вони там виписані достатньо чіткі. Три місяці і один місяць по терміновому, як на мене, це є абсолютно нормальне. Що стосується конституційних звернень, мені здається,  6 місяців від дня процесуальної ухвали, це є трошки забагато. Я розумію, що там є досить великий       об'єм роботи, але все ж таки Конституційний Суд повинен теж розуміти, що  дуже часто саме від рішення по конституційному зверненню  залежить і доля окремих людей, долі органів місцевого самоврядування, ряду підприємств, тощо. Тому треба норму робити більш жорсткою. Ну і взагалі що  стосується практики Конституційного Суду, ми дійсно, на превеликий жаль, зараз відчуваємо певну незавершеність, невдоволення тим, що Конституційний Суд все ж таки не заповнив  в  суспільному, політичному, громадському житті України те місце, яке б йому належалося. Він не став тим  колосальним потужним  стримуючим фактором проти  волюнтаризму в підзаконних актах проти помилок в законах, проти  особливо в чому він фактично  сьогодні не працює, проти волюнтариських і злочинних рішень Президента, які часто виносяться.

Я би хотів бачити  все ж таки  роботу Конституційного Суду  максимально активну саме по таких позовах, які мають загальнодержавний і загальносуспільний інтерес. Там, на жаль, вони, як правило, бувають дуже ухильні або дуже довго затягуються процедурні процеси. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук є? немає. Не будете? Микола  Томенко. Включіть мікрофон Миколи Томенко.

 

13:19:03

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації. Шановні колеги! Я кілька буквально ідей, які мене тривожать в контексті  цього обговорення. На сьогоднішній день  Конституційний Суд стає другим після Верховної Ради ключовим........ в дискусії про  зміни до Конституції. І, як мої вже колеги  казали, в проекті Президента  тривожні ми там побачили моменти про продовження терміну членів конституційних суддів до 75 років. Про зняття обмеження посади голови Конституційного  Суду до 3 років. І це тривожний такий елемент нагадує таки дійсно який спробу Конституційний Суд забаюкати. І мені здається, що Верховна Рада повинна була піти серйозним шляхом, не зміною однієї норми, а провести дискусію з членами Конституційного Суду що в законі треба зробити так, щоб вони працювали адекватно і захищали Конституцію.

Тому що, от була недавно нарада у глави Адміністрації Президента про те, як іде обговорення ініціатив Президента. І виступає член Конституційного Суду і каже, що у нас є різні думки. От я як член Конституційного Суду вважаю, що є статті 5 Конституції, що джерелом влади є народ. Приймемо на референдумі зміни, Верховна Рада не затвердить, це є законом і я як член Конституційного Суду буду це підтримувати.

Тому, шановні друзі, це серйозна проблема і я пропоную, щоби ми все-таки підійшли до внесення змін до закону про Конституційний Суд більш серйозніше, продумавши всі ці моменти, щоб ми були переконані, що Конституційний Суд дійсно гарантує нас в тому, що Конституція змінюватиметься виключно по Конституції, а ті, хто порушує Конституцію, буде нести за це відповідальність. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, з місця, будь ласка. Шановні колеги, я йду по тому списку, що записано. Я прошу дуже коротко, щоб ми могли далі працювати.

 

13:20:56

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги. Я хочу підтримати ту думку, що потрібно підготувати комплекс змін до Закону України "Про Конституційний Суд України". Цей комплекс змін назрів, законодавець не все врахував, практика свідчить, що не завжди на основі Конституції, на мій погляд, трактуються закони і відповіді часто бувають політичними. Для Конституційного Суду закон повинен бути також писаним, вони повинні діяти в межах цього закону. І треба забезпечити захист Конституції Конституційним Судом, тому потрібно було підготувати комплекс змін до закону про Конституційний Суд України.

Я думаю, що цю проблему треба буде вирішувати. Але поки що, знову ж таки, ми йдемо методом латання законів і кодексів. І пропонуються конкретні рішення конкретних, локальних проблем. В даному випадку, я думаю, що законопроект народного депутата Парубка є слушним, заслуговує на підтримку. Його потрібно підтримати, прийняти в першому читанні. Але ще раз наголошую, що ми змушені підготувати проект комплексу змін. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Олег Білорус, будь ласка. З процедури.

 

13:22:36

БІЛОРУС О.Г.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, професор Черняк вміє читати думки на відстані і він прочитав мої думки. Мені здається, що давно настав час, коли ми повинні зустрітися тут з Головою Конституційного Суду, заслухати його інформацію чи розповідь про великі результати діяльності цього специфічного державного органу по захисту Конституції і почути від нього наші поради.

Мені здається, що Черняк, професор Черняк правий в тому, що дуже багато політизації в діяльності Конституційного Суду.

Тому я пропоную попросити Голову Верховної Ради запросити Голову Конституційного Суду з підготовленою доповіддю для законодавця, як це робиться у всіх країнах світу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, що з цього приводу думає міністерство юстиції? Міністерство юстиції нічого не думає. Я думаю, що можна найти можливість для того, щоб провести дискусію в інший час, не обов'язково в сесійній залі.

Розгляд питання завершено.

Проект закону про внесення змін до статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення будемо приймати в день голосування. Що стосується пропозицій, які тут прозвучали, я думаю. нам треба оформити доручення комітету вивчити ці пропозиції з приводу опрацювання законопроекту про внесення змін до Закону "Про Конституційний суд", цілісного законопроекту. А що стосується пропозиції нашого колеги Олега Білоруса відносно тут звіту чи доповіді, то треба співставити, як це співвідноситься з законом про Конституційний суд. Чи має такі повноваження Верховна Рада?

Я прошу голову комітету Василя Васильовича...

 

ГОЛОС З МІСЦЯ. (Не чути)

 

ГОЛОВА. Я прошу вас! Ми ведемо мову не про Адміністрацію Президента, ми ведемо мову зараз про Верховну Раду. І відповідні пропозиції внести. У вас з приводу чого пропозиція? Ну будь ласка, з процедури Гаврилюк. Розгляд законопроекту під номером 1021 ми завершили.

 

13:25:04

ГАВРИЛЮК В.В. Уважаемый Владимир Михайлович, я хотел бы обратить внимание наших коллег на то, что мы сегодня должны были рассматривать изменения бюджета. К сожалению, сегодня материалов нам не роздано до сих пор, скоро закончится заседание нашей сегодняшней сессии. Докладчика Петра Алексеевича нет. А завтра. по всей видимости, нам прийдется в авральном порядке принимать зміни. Это - нарушение Регламента, нарушение бюджетного кодекса...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ГАВРИЛЮК В.В. Нельзя с этим абсолютно соглашаться, на мой взгляд. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, я прошу у вас уваги! ніхто не збирається порушувати Регламент. Але я вдячний першому заступнику голови регламентного комітету, що він нам підказує, як треба діяти по Регламенту.

Оскільки зараз відбувається спільне засідання уряду, бюджетного комітету, доповідача немає, немає матеріалів. Як тільки він з'явиться, ми з’ясуємо, чому немає матеріалів. А чому не може доповідати - зрозуміло, оскільки він перебуває на засіданні. Завтра ми це питання не будемо розглядати, оскільки ми його не обговорювали, тобто перенесемо на наступний день. Поставимо його у п'ятницю на розгляд.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" (щодо видачі свідоцтв про право власності). Так, доповідач у нас є? Лукашук Олег Григорович. Немає. Я тоді прошу від комітету голову підкомітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Оржаховського Анатолія Володимировича дати висновок комітету з приводу цього законопроекту.

 

13:26:48

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Шановні народні депутати!

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 5 березня поточного року розглянув закону України про внесення змін і доповнень до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", автор народний депутат України Лукашук, реєстр 2252.

Законопроект пропонує включити до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад в галузі житлово-комунального господарства, торговельного, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку та інше право видавати документи, що посвідчують право власності на об'єкти нерухомого майна.

Запропоновані зміни пов'язані закони України про Державний бюджет України, статтею 143 Конституції України, статтею 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що дасть виконавчим органом низових рад, село, селище місто надання повноважень по видачі свідоцтва права власності на об'єкти нерухомого майна, перш за все спростить процедуру отримання місцевим населенням вище зазначених документів, так як органи виконавчої влади територіально знаходяться в кожному населеному пункті, а установи Бюро технічної інвентаризації, котрі нині уповноважені видавати документи, що посвідчують право власності на об'єкти нерухомості, є лише в районних центрах.

Звичайно, є і деякі застереження, зокрема, готуючи законопроект до другого читання, слід було б почекати прийняття і набрання чинності Закону про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку вважає, що законопроект народного депутата України Лукашука може бути взятий за основу.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоурядування, розглянувши проект Закону України про внесення змін і доповнень до статті  30 Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо повноважень органів місцевого самоврядування на видачу свідоцтв про право власності рекомендує Верховній Раді України при розгляді законопроекту прийняти його за основу.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Запитань не можна, на превеликий жаль, оскільки ми йдемо за скороченою процедурою. Я думаю, що ви можете підійти і обговорити цю проблему.  Переходимо до обговорення.

Шановні колеги, записалося надзвичайно багато людей, ми не зможемо, щоб всі виступили. Висвітіть на табло. Це 12 народних депутатів.

Я запрошую Юрія Кармазіна, підготуватися Шурмі.

 

13:30:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Вам пропонується доповнити одним єдиним підпунктом 11, пункт Б статті 30 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Це так надзвичайно важливо і ми ставимо це питання, ми розглядаємо. Всього-навсього зміна така, видача документів, що  посвідчують право власності  на об'єкти нерухомого майна, свідоцтв про право власності. Все. Це всі зміни, які пропонуються до закону.

Я знову наголошую, що відсутні будь-які підходи до комплексності, це раз.

Друге, я наголошую на тому, що кому це вигідно. Мені здається, що вигідно закидати такими законопроектами Верховну Раду тим, хто хоче, щоб вона плодотворно не працювала.

Тому звертаюся ще раз до вас, прошу, давайте тільки комплексні законопроекти вносити.

На мій погляд те, що ми прийняли і ви пам'ятаєте, в цій залі, Закон "Про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна і ми вже розглядали їх в двох читаннях, цей якраз була відповідь на ті питання, які сьогодні ставляться.

Те, що пропонується сьогодні видавати свідоцтва  у випадках передбачених законодавством, це було поставлено уже зауваженням Науково-експертного управління.

Я хочу запитати: а яким законодавством передбачено видавати документи, що посвідчують  право власності на об'єкти нерухомого майна? Поки що існує наказ Мін’юсту від  2002 року від 7-го лютого, яким встановлено,   що прийняття Верховною Радою України і набрання чинності Законом  про державну реєстрацію прав на об'єкти реєстрації прав нерухомості, здійснює Бюро технічної інвентаризації. Але в це положення Мін’юст не зміг стриматися і до меду, який там був, записали крім  місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних органів приватизації, добавили “Державне управління справами”.

На мій погляд, я звертаюся до представників Мін’юсту, це не просто нісенітниця, а  це знущання над правом, включання ДУСі, Державного управління справами як органу, який має щось видавати. Органу, який абсолютно ніким в державі не контролюється.

Тому я вважаю, що давайте ми приймемо закон про державну  реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, цей закон відпаде сам по собі, як абсолютно нікчемний, я інакшого слова не підберу, і можна видавати і дозволити видавати документи на право, що посвідчують право власності на об'єкти  нерухомого майна, тільки на об'єкти комунального, які відносяться до комунальної власності, це якщо навіть ми запишемо це в тому законі.

Записувати це в закону про місцеве самоврядування, на мій погляд, зараз недоречно. І не будемо забувати, що Кабінет Міністрів здійснює керівництво. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Андрію Шкілю.

 

13:33:40

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демокраатичної партії України (об'єднаної).

Шановні колеги, нагадаю сутність законопроекту. Пропонується створити правову основу для існуючої практики видачі свідоцтв на право власності виконавчими органами місцевого самоврядування.

На даний час видача свідоцтв про право власності законодавчими органами місцевого самоврядування здійснюється фактично без законодавчих підстав. Приватизація об'єктів комунальної власності нежитлового призначення частково випала із законодавчого поля.

 Зокрема, Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію передбачає, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, що  створені місцевими радами. Але ніяк не вказує на те, який орган має видавати свідоцтво на право власності.

Так само в Законі України про місцеве самоврядування в Україні серед повноважень органів місцевого самоврядування дане повноваження є відсутнє. Збереження такої ситуації може, в принципі, привести до можливості оспорювання законності свідоцтв про приватизацію. Тому прийняття законопроекту дозволяє заповнити прогалину у законодавстві і, звичайно, він заслуговує на схвалення. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:35:16

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська Національна Асамблея.

Я, звичайно, хотів би сказати, що, дійсно, Верховна  Рада мала би працювати комплексно і готувати тільки комплексні, якісні закони. Але якщо б ми очікували приходу до нас комплексних і якісних законів, ми би працювали раз на місяць, тому що мало  таких законів поступало би в сесійний зал. А тут я хотів би наголосити. Все одно ми мусимо йти від спрощення. Цей законопроект так, дійсно, можливо він вирваний з контексту, тут певні зауваження з цього  приводу можна сприйняти. Але про що ми говоримо у позитиві? Давайте по-простому і  зрозумілому. Дозвіл на  видачу права на власність  надається місцевому органові. Людині, селянинові не треба їхати за тридев'ять земель, до обласного центру, а часто навіть  до столиці з тим, щоби отримати папірець, не турбувати обласні бюро технічної інвентаризації,  які посвідчують право ..., а лише в райцентри...........

Тому опустимо владу, в доброму розумінні цього слова, приблизимо її до народу. Тому до цього законопроекту в такому контексті не можна ставитися по-інакшому, ніж схвально. Це зрозуміло. Плюс до того, що тут все-таки комітет висловився в підтримку і тут  на це треба зважати.

Я вірю в те, що ми мусимо і повинні стремитися постійно до ідеалу. Але ідеал він .......віддалений і в боротьбі за стремління до ідеалу ми можемо не помітити людей, які  страждають під час цієї нашої боротьби. Тому я хотів би, щоб ці такі законопроекти вони розглядалися дійсно  швидко, якісно і  повноцінно. Не може бути застереженням те, що вже підготовлений в другому читанні  пройшов закон там про... про що говорив Кармазін, про місцеве самоврядування, ми прийняли, ми говорили і тепер ми доповнюємо. Це нормальне явище. Я не думаю, що ми тут маємо  ломати списи і обговорювати. Тому я думаю, що моя пропозиція така. Отут є проект про державну реєстрацію  прав на  об'єкти ...рухомого майна. Пропонували  відкласти. Я пропоную прийняти в першому читанні. Прийняти в другому читанні. А там ми можемо відкласти. Ми  завжди можемо зупинити  процес. Але головне - його розпочати, тому що ми можемо мотивувати нерозпочинання процесу тим, що скоро  прийде добротність.

Ви знаєте, в Україні все достатньо актуально. Нам буде дуже  погано, а  потім прийдуть добрі люди і в Україні буде добра влада. Якщо в це вірити, то ми ніколи не отримаємо ні добрих людей, ні доброї влади. Треба робити вже,  вимагати вже і тоді добре буде завтра.

Я думаю, що цей законопроект є яскравим  підтвердженням того. Його треба підтримати, зупинити процес ми завжди зможемо. Розпочати тяжко.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шибко передає слово, відповідно до записки, право на виступ Семенюк, будь ласка.

 

13:38:17

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги! Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Внесення змін до Закону про місцеве  самоврядування в Україні, його потрібно приймати і зважити на одне що ми його  вже приймаємо із запізненням.

По-перше, чому? В 1996 році   після 1996 року, коли був прийнятий закон про місцеве самоврядування  і ратифікована  Європейська хартія про місцеве самоврядування, ми сказали про те, що зберігаємо  представницькі  органи на місцях, тобто ради. Для того, щоб ради могли повноцінно функціонувати потрібно мати  матеріальну базу. Матеріальна база для місцевого самоврядування  - це майно, яке є у вигляді  комунальної власності, земля і місцеві податки і збори із відповідним створенням бюджету і з дотацією.

Що ж відбулося? Під час приватизації фактично приватизація пішла по трійках і представницькі органи на місцях, і от силить Володимир Андрійович Лужкін, колишній голова обласної адміністрації, він може підтвердити, коли, будучи головою обласної адміністрації на території проходила приватизація, а він інколи як голова обласної ради чи обласної адміністрації, міг не знати, хто проводить приватизацію.

І саме тому, цей законопроект, який дає право  по територіях видавати свідоцтва на право власності, це той демократизм, який дасть можливість мати базу матеріальну чи хоча б контроль, хто є по території платником податку, відповідна реєстрація документів - це все те, що дасть можливість прозоро управляти по територіях.

Тим більше, що зважити потрібно ще на одну таку цікаву деталь, що сьогодні об'єкти, які ідуть на право власності, іде продаж цих об'єктів, особливо коли не працює фондовий ринок, коли немає прозорості все ж таки, хто придбав той чи інший об'єкт, це є хоч якась запорука впливати на об'єкти, які знаходяться по території, на об'єкти соцкультпобуту. А відповідно до статті 43 Закону про місцеве самоврядування треба зважити на одне, що право за розвиток соціально-економічної території ведуть органи місцевого самоврядування. Це один із механізмів безпосереднього впливу через механізм того, платників податків незалежно від форми власності, хто буде знаходитися на території.

Тому фракція Соціалістичної партії підтримує цей законопроект. І я думаю, що його треба приймати зразу і в першому читанні, і в кінцевому варіанті. А те, що у нас іде закон про нерухомість, про реєстрацію нерухомості, він не буде вичленювати те, що стосується закону про місцеве самоврядування. Потрібно працювати прозоро, тому що особливо сьогодні ці питання повинні розглядатись саме на пленарних засіданнях рад і саме ради повинні знати, які звітуються перед людьми, який об'єкт працює ефективно, чи неефективно, які сфери впливу на нього. Це один із механізмів реєстрації.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Зачекайте одну хвилиночку. Шановні колеги, виступили чотири народні депутати. Хто із тих, хто записався, наполягає на репліці? Надрага і Беспалий, будь ласка. З місця, будь ласка.

 

13:41:49

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, вопрос упирается в следующем. В данном случае то, что местное самоуправление должно влиять на ситуацию и быть хозяином, я думаю, не вызывает ни у кого сомнений.

Но есть еще проблема, которая связана просто с жизнью. Как человек, имеющий опыт работы в местном самоуправлении, скажу так. На сегодняшний момент система БТИ требует своего изменения. Потому что такая громоздкая, какая она сегодня существует, она никому не нужна.

Но, уважаемые мои коллеги, на сегодняшний момент система БТИ сохранила архивы! И тот, кто сталкивался, знает, что когда мы даже начинаем говорить о передаче в коммунальную собственность того же ведомственного жилья или каких-то иных объектов, без этих архивов толку не будет. Если мы сегодня отдадим поселковому главе право выдавать и он это будет делать без системы БТИ, то мы с вами через 10-15 лет породим такой ком проблем, потому что сохранение архива, учет  - на самом деле отлаженная система, - это есть то, с помощью чего потом люди между собой выясняют отношения в суде. И дальше, дальше, дальше. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Борис Беспалий.

 

13:43:00

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий.

Шановні колеги, я хотів, кілька слів наполягав сказати від профільного комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

Тут правильно ставилось питання, що треба комплексно вирішувати. І я просто доповідаю вам, що у нас досить швидко буде винесений в сесійну залу в другому читанні нова редакція закону про місцеве самоврядування.

Але, доки сонце зійде - роса очі виїсть. І зараз дуже інтенсивно ідуть два різноспрямовані, але однаково негативні процеси, це розкрадання майна - перший процес; і другий - люди, які законно набули і отримали майно, дуже важко його узаконити так, щоб потім до них не було судових претензій. Про це говорили деякі з виступаючих. Тому цей законопроект, він є просто таким, терміновим, і Комітет просить його обов'язково прийняти в першому читанні.

Друга проблема. Хто має видавати ці свідоцтва? Існуюча в світі практика свідчить, що свідоцтво на всю нерухомість, хоч землю, хоч приватні будинки має видавати один орган, тому цим органом не може бути Держкомзем, наприклад, як дехто пропонує, тому що він має відношення тільки до землі. І тому я, підтримуючи попереднього виступаючого, можу сказати, що найоптимальніше тут  буде зберегти і узаконити діючу систему бюро технічної інвентаризації, можливо, її поліпшуючи. І сподівається комітет, що ви підтримаєте даний законопроект. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ольга Гінзбург.

 

13:44:32

ГІНЗБУРГ О.П. Спасибі. Володимире Михайловичу.

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Я хотіла тільки з одного питання. І, мабуть, всі депутати, які працюють з людьми, вони це знають. Сьогодні от якщо в селі живе стара людина, у неї вмер чоловік, наприклад, або там жінка вмерла, була ця хатинка. Вона коштує в селі, якщо ви знаєте, ну хай тисячу гривень її можна продати або купити. А переоформлення, якщо людина хоче переоформити, вона вимушена їхати до нотаріуса, в БТІ і з неї беруть за це десь 500-600 гривень. І в кожному селі є така проблема. І якщо ми сьогодні ведемо розмову про видачу свідоцтва права власності, то для мене це перше таке болюче питання, що покращаться умови отримання права на власність чи врегулюється для цих простих сільських тружеників, які там мають ці проблеми. В кожному селі ця проблема є. І раніше було. До 1998 року сільські ради могли якось переоформлювати ці права власності жителів свого села. І я підтримую цей закон, і ця проблема буде знята, і наші громадяни отримають велику підтримку. Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так, уряд підтримує законопроект?

 

_________________. Ми не підтримуємо.

 

ГОЛОВА. Все зрозуміло. Дякую.

Розгляд законопроекту про внесення змін до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" (щодо видачі свідоцтв на право власності) завершено. Рішення будемо приймати у відведений для цього час.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо методів визнання податкових зобов'язань.

Доповідач Горбачов, народний депутат України. Вікторе Сергійовичу, будь ласка.

 

13:46:33

ГОРБАЧОВ В.С.

Спасибо.

Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель!

На ваше рассмотрение вносятся такие изменения в закон о порядке погашения. Здесь три статьи, которые я хотел бы, чтобы вы изменили, проголосовали в четверг.

Первая статья 4.3.3. Что там говорится в законе на сегодняшний день, то, что методика определения сумм налогов определяется и утверждается Кабинетом Министров по представлению налоговыми службами. Я предлагаю изменить эту статью, чтобы эта методика определялась только законами страны.

По сути, меня поддерживает наше экспертное управление Верховной Рады. Почему? Я хотел бы так, на сегодняшний день существует такая методика и будет существовать, что налоговый орган в лице руководителя налоговой администрации будет давать методику любую, то есть, допустим, приходит налоговая служба на любое предприятие, смотрит расход электроэнергии или расход газа, увеличения транспортного оборота, любого, и согласно подводит методику, и, по сути, определяет налоговые обязательства, то есть сумму налогов предприятию, какое оно считает нужным.

Поэтому, я считаю, что это, мы уже не будем с вами контролировать поступление налогов от предприятия, и предприятие само не сможет контролировать их и доказать потом, что налоги именно надо платить те, которые у нас сейчас существуют налоговые обязательства и налоговые ставки. По сути, мы даем право налоговой принимать подзаконные налоговые акты и утверждать на Кабинете Министров.

Вы сами понимаете, что на сегодняшний день, если Кравченко даст с Азаровым какие-то предложения, методики, как платить налог и сколько его платить, то, соответственно, Кабинет Министров, Янукович это примет.

Я думаю, в будущем даже и хотя при другом Президенте это всегда будут сильные люди и всегда они смогут провести любое постановление в Кабинете Министров.

Вторая статья, которую я хотел бы изменить, она, собственно обязательств может начислять только налоговая служба. По сути,, выходит из... тоже очень влияет на эту статью 4.3.3, здесь говорится, что начисление этих по-сути, это конечно логично, но я считаю, что так как это косвенные методы, это не те налоги, которые мы платим. Я считаю, что только если налоговая служба не согласна с теми платежами и считает, что предприятие не так платит им и не столько платит, должно обратиться в суд и только суд может определить суммы поступления в бюджет. Потому что, я  считаю, что здесь уже есть момент в налоговой службе, что становится налоговая администрация уже судебным органом и подменяет судебные решения. Я вам еще могу подтвердить, что это не прямые налоги, а налоги, которые сама налоговая служба, методику, может определить сама.

И третий пункт. Я бы хотел, чтобы этот  пункт 19.3.6 перенесли, согласно которому перенести все эти косвенные методы, допустим ввод действия на 2005 год.

На сегодняшний день такая статья как 19.3.6 определяет до 1 января 2001 года действует правила по которым, если налогоплательщик отказывается согласовывать налоговые обязательства, начисления в налоговые органы, использование косвенного метода налога, обращается в суд.

То есть, на сегодняшний день, этот уже метод работает.

На сегодняшний день, это тоже очень важный пункт, что происходит на сегодняшний день на Украине. Происходит компания косвенных методов. На сегодняшний день каждому предприятию Украины, я повторяю на сегодняшний день, дали четкие цифры налоговых поступлений, которые предприятие должно заплатить в бюджет городской, государственный. Если предприятие, директор не соглашается, еще раз повторяю, на сегодняшний день, то приходит налоговая служба, садится в это предприятие и просто делает хронометраж работы этого предприятия и потом через суд начинает доказывать, что эти предприятия должны заплатить больше. Вы сами понимаете какое давление на сегодняшний день налоговой администрации происходит в регионах и соответственно, что 90 процентов предприятий начинают соглашаться и подписывать эти документы, и платить по тем цифрам, которые дает налоговая служба. Поэтому я считаю, что это защита предприятий от просто направлений политики Налоговой администрации. Я знаю, что администрация говорит о демократичности налоговых поступлений, я считаю, что  на сегодняшний день такая компания существует и я считаю, что надо этот пункт тоже до 2005 года отменить. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, будь ласка.

 

13:51:08

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, наш колега народний депутат Горбачов дуже детально зупинився на цьому законопроекті і я не бачу причин, щоб коментувати те що він говорив, бо дійсно це стосується трьох пунктів, трьох моментів.

Наш комітет підтримав цей законопроект і ми виходили з таких міркувань, що цей законопроект, прийняття його, буде запобігати тим конфліктам, які весь час, постійно виникають між платниками податків і податковими органами щодо методики визначення податкових зобов'язань непрямими методами.

Ми вважаємо, на жаль, що у чомусь, коли ми обговорювали це питання, висловлювалися різні думки і основною була така думка, що на жаль, те що ми змушені приймати цей законопроект, це в якійсь мірі викликано тими подіями, конфліктними подіями, у стосунках між платниками податків і податківцями.

На нашу думку, цей законопроект хоч в якійсь мірі хоча б урегулює це питання. Тому ми його підтримуємо і пропонуємо прийняти в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення. Висвітіть тих, хто записався.

 Юрій Кармазін, будь ласка, я прошу дуже коротко і стисло, шановні колеги. Наступним буде виступати Ігор Шурма.

 

13:52:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захистників Вітчизни, "Солідарність", Наша Україна.

Шановні народні депутати, багатостраждальний народе України. Саме цей законопроект сьогодні є другим по суті серйозним документом після того, який ми обговорювали - це після Кримінально-процесуального кодексу України. І я дякую народному депутату Горбачову що в нього дійшли руки для  того, щоб зупинити те свавілля, яке сьогодні відбувається в державі.

Я вам нагадаю, що у відповідності до Конституції України, зокрема у відповідності до статті 93, всі виключно законами регулюються все що стосується прав і свобод людини і громадянина, гарантії і свободи цих прав, основні обов'язки громадянина, а також правові засади і гарантії і підприємництва, і правові засади утворення і діяльності і функціонування податкової системи і те, що ці засади почав затверджувати і робити Кабінет Міністрів України не всупереч Конституції, і те, що  почали фактично здійснювати це, це сталося, коли затвердили методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами постановою номер 697 від 27 травня 2002 року.

Що повинні були зробити органи в державі у відповідності до статті 19-ї Конституції? Генеральна   прокуратура мала терміново опротестувати цей документ, і він  мав бути зупинений на всій території України.

Разом з тим ми сьогодні, законодавці, думаємо, а як зробити так для тих, хто не хоче читати Конституцію, не хоче читати Конституцію, а хоче робити так? І тоді Горбачов пропонує вихід із ситуації, яку абсолютно правильно підтримав сьогодні  комітет Верховної Ради.

Тому  я вважаю,  що  рішення про  застосування непрямих методів - це є один із елементів зловживання сьогодні  податковою адміністрацією, яка вживається до суб'єктів підприємницької діяльності. І це треба припинити. І як можна, ви мене вибачте, я вже озвучував з цієї трибуни, який підбір кадрів добирається в податковій адміністрації, коли лікарю 27-річному довіряють бути заступником голови Державної податкової адміністрації, я маю на увазі Максима Степанова, 27-річному лікарю за освітою.

Тому, мабуть, законопроект Горбачова треба приймати і в першому, і у другому читанні, і остаточно і поставити перепони на шляху оцих лікарів, які не займаються своєю справою. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ігор Шурма. Черняк наступний буде виступати.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії  України (об'єднаної).

 

13:55:54

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні народні депутати! У діючому законодавстві України відсутня  чітка методологія визначення податкових зобов'язань за допомогою непрямих методів. У  діючій методиці визначення сум податкових зобов'язань за непрямими  методами, яка є затвердженою постановою Кабміну в 2002 році за номером  697, встановлені методі розрахунку є дуже суб'єктивними і невизначеними. Зокрема, не враховується сезонна діяльність підприємництва як приклад. Це відкриває широкі можливості для їх тлумачення та застосування  посадовими  особами податкової служби на свою користь. Відсутній будь-який  поріг чи обмеження суми доходів, починаючи з якого можливо застосування так званих непрямих методів. Вони можуть застосовуватися незалежно від розміру доходів : чи це є 100 гривень, чи це є 100 тисяч гривень. В той же час   формально можливо обвинувачення в приховування доходів навіть якщо ці різниця може складати 1 гривню.

Відсутні положення про відповідальність посадових осіб податкової адміністрації за помилки у ході застосування  так званих непрямих методів. А такі помилки за відсутності чіткої методики розрахунків будуть масовими.

Даним проектом закону передбачено затверджувати методику визначення суми податкових зобов’язань виключно законом, а не постановою Кабінету Міністрів України, а також надати господарським судам, а не податковим органам  повноваження  приймати рішення про застосування так званих непрямих методів.

Запропоновані зміни безумовно є необхідними  і обгрунтованими, і матимуть позитивний ефект для ділового клімату держави  в цілому. Але, на нашу думку, даний законопроект необхідно  доопрацювати з метою приведення так званих непрямих методів в Україні у відповідність із зарубіжною практикою. Наприклад, у  США і Франції, де подібні методі існують, вони можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які одержують дуже значні доходи. В процесі оперативно-розшукової діяльності під час досудового слідства, коли порушено кримінальну справу про ухилення від оподаткування. При цьому для застосування, так званих, непрямих  методів необхідно, щоб оцінка річного  доходу перевищувала задекларований дохід. Наприклад, у Франції на третину. В цих країнах за допомогою  так званих непрямих методів лише збираються докази та направляються до суду, і лише суд приймає рішення про правомочність  і достовірність таких доказів. Такий порядок має бути запроваджений і в нашому законодавстві,  Тому вважаємо за доцільне відправити проект закону на доопрацювання.

 

ГОЛОВА. Дякую. Зрозуміло. Володимир Черняк, будь ласка.

 

13:58:42

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, як відомо, в Україні існують складні стосунки між платниками податків і податківцями. Існують платники податків, які намагаються уникнути сплати податків, і з ними бореться податкова адміністрація і існують податківці, які зловживають своїм службовим становищем, і з ними борються платники податків.

Ситуація склалася конфліктною і цей законопроект спрямований на розв'язання  конфлікту між платниками податків і податківцями у зв’язку з методикою визначення податкових зобов'язань за непрямими методами. Це рішення Кабінету Міністрів номер 697, постанова. Я не думаю, що це було найкраще і наймудріше рішення, воно породило конфлікт, хоча  він існує по природі своїй і він неминучий, існує у всьому світі цей конфлікт між платниками податків  і податківцями, але, принаймні, він повинен набрати цивілізованих нормальних форм і сприяти вирішенню проблем по надходженню коштів до бюджету і дотриманню законності і справедливості.

Законопроект спрямований на обмеження свавілля податкової адміністрації. Цей  законопроект ставить перепони на шляху суб'єктивізму і зловживань з боку податкової адміністрації. Тобто він повністю на боці платників податків, а не на боці податківців. Але він і не претендує на щось інше. Це є предметом закону - захистити платників податків від сваволі податківців. Тому давайте будемо судити про цей закон виходячи з його предмету.

Я думаю, що податківці не будуть задоволені цим законопроектом, а платники податків з полегшенням зітхнуть, якщо він буде прийнятий.

Я особисто вважаю, що його треба приймати в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

 

14:01:29

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Я взагалі то завжди погоджуюсь з народним депутатом Черняком. А тут не хочу погодитись тільки тому, що уникнути в нашій державі від несплати податків неможливо. Взагалі порахуйте, я маю на увазі, що уникнути, якщо хтось хоче уникнути. Це можна за деяких обставин робити. Тільки тоді, коли ти вже сплатив, але не в казну державі, можна уникнути. Коли ти маєш податковий "дах", - можна уникнути. Коли тоді податківці, так сказати, говорять, що за це можна платити, а за це - ні, і тоді ти платиш по-іншому. А як же можна тоді говорити про те, що державні службовці високих рангів, працівники Кабінету Міністрів говорять про те, що у нас завезено 200 тис.тонн в Україну цукру-сирцю контрабандою? А куди поділись ті кошти від цього всього? Тоді практично уникнути неможна, а може я не зрозумів?

Уникнути неможливо. Тому що на кожних тисячу підприємців, подивіться, скільки податківців. Але можливо і таке, що дійсно запропонований законопроект народним депутатом Горбачовим. він потребує підтримки, він потребує підтримки. В цьому залі я думаю, що треба буде підтримати. Але мені би дуже хотілося, щоб до мого виступу міг висловитись представник податкової служби. Тоді було би все з'ясовано, тому що дійсно тільки закон може оприділяти, а не Кабінет Міністрів, які повинні бути, так сказать, ну, відповідні міри до тих, хто, так сказать, не платить вчасно податки.

Слідуюче питання. Давайте ми візьмемо про роботу наших державних установ, це податкових служб. Якщо методику відпрацьовує Кабінет міністрів і узгоджується вона з податковими службами, тоді скажіть, будь ласка, навіщо законодавчі органи, ми, парламентарі, якщо хтось це робить за нашої спиною?  

Тому даний законопроект потрібно підтримати, конче потрібно підтримати. Але податківцям треба сказати інше, що, шановні, все рівно прийде час, коли потрібно буде всім і за все платити. І тому треба думати сьогодні про цей час, що він настане в нашій рідній Україні. дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, тепер послухаємо, що думають податківці з цього приводу. Прошу, перший заступник голови Державної податкової адміністрації.   

 

ШИТРЯ О.І. Спасибі.

Шановні народні депутати, я хочу сказати, ну по-перше, не треба так говорити, що зараз є конфлікт між платниками податків та податковою службою. В той мірі, в якій є конфлікт інтересів, скажем, платників податків і державної служби, він завжди є в усіх країнах. Інша справа - по яким питанням і з чого виникає. В даному випадку постанова Кабінету Міністрів повністю відповідає закону, який передбачав затвердити такий порядок. Якщо сьогодні пропонується встановлювати цей порядок непрямих методів в законодавчому порядку, то з боку податкової служби не було б ніяких заперечень. Але що ми сьогодні пропонуємо? Давайте спокійно на це подивимося.

Ми кажемо, що методика визначається податкових зобов'язань за непрямим методом затверджується законом. Абсолютно правильно, тільки в цьому законі треба виписати цю методику зразу. Зразу в цьому законі. Тоді Державна податкова адміністрація отримує чіткі правила гри, скажемо, записані в законі.

Сьогодні ми це відміняємо, постанова Кабінету Міністрів не діє, і таким чином, коли закон буде прийнятий по непрямим методам, ніхто з нас сьогодні не скаже, тому що він даже не зареєстрований.

Тому прохання: коли принімать будемо цей закон, зразу ми повинні сказати: для  другого читання повинна бути методика, виписана в законі, і тоді, практично, не буде ніяких питань. І Державна податкова адміністрація тільки скаже велике спасибі народним депутатам, що вона має чіткий інструмент, який можна застосовувати для тих платників податків, які, до речі, не дуже хочуть сплачувати податки.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так, шановні колеги, розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати в установленому порядку.

З мотивів, будь ласка, Шкіль.

 

14:06:47

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я, в першу чергу хотів би сказати, що цей закон, який ми розглядаємо, він вартував іншої процедури: спочатку мав би виступити, я думаю, представник Податкової, щоб він сказав свою думку, потім виступили народні депутати, а пізніше він міг підсумувати. Тому, що от, наприклад, я хотів би пояснити всім тим радіослухачам, які не є підприємцями, щоб всі знали, що таке "непрямі методи". Непрямі методи, це ті методи, які називаються оперативно-розшуковими, тобто ще називають в народі "Бі-Бі-Сі" - "баба бабі сказала", тобто отримали інформацію про те, що десь у когось працює більше працівників, ніж він сказав.

Від кого, коли? Ми знаємо, як ця інформація збирається, і тому регламентування в цьому законі Горбачова якраз є, і тут немає, тут не ходить про конфлікт, який там існує. Він має існувати між тим, хто платить податок і тим, хто збирає, а зараз існує й конфлікт між тими, хто платить, кому треба цей податок, і між тими, хто не хоче з цього податку, кому треба платити. І ви це чудово розумієте, і всі ми це чудово розуміємо.

Тому цей закон Горбачова, він хоча б трішечки пом'якшує ці стосунки.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, якби суб'єктом законодавчої ініціативи був уряд, то очевидно тоді представник Державної податкової адміністрації доповідав цей законопроект. А оскільки суб'єктом законодавчої ініціативи був наш колега народних депутат, він і доповідав, ми йшли тут за процедурою.

Якби ви не заперечували, ми можливо б дуже швидко розглянули проект закону  про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо касового нарахування податку в підприємствах ПЕК.

До 3-х годин ще ж багато часу є.

Я прошу, щоб виступив Віктор Володимирович Капустін з цього приводу і коротко пояснив нам.

Вадим є? Будь ласка, Литвин Вадим.

Дуже коротко, я прошу, з тим щоб ми могли завершити розгляд цього питання.

 

14:08:50

ЛИТВИН В.В.

Проблема, которую должен решить этот законопроект состоит в следующем. Шахты добывают уголь, отгружают его электростанциям, деньги получаются с большой задержкой и в неполном объеме, налоговые обязательства возникают сразу. Платить им нечем, потому что деньги не поступили на шахты. Возникают штрафные санкции, которые позволяют банкротить те же шахты и так далее.

Почему деньги не поступают на шахты, кто больше всего задолжал за электроэнергию мы смотрим. Это "Теплокоммунєнерго", "Водоканал" и другие коммунальные предприятия, организация  которых финансируется с бюджета всех уровней и населения. Это миллиарды гривен.

Таким  образом энергетика уже десять лет кредитует и даже финансирует бюджеты всех уровней, коммунальные предприятия и население, и ее за это еще и штрафуют. Тоже самое касается газовиков, на атомных станциях ситуация еще хуже. Деньги отпущенные за электроэнергию атомщики получают согласно тарифов, в тарифах нет денег на штрафы и пени, там предусмотрены конкретные суммы на ядерное топливо, ядерную безопасность, ремонт и так далее.

То есть, получается если заплатить штрафы и пени, то вынуждены атомщики не в полном объеме проводить работы по безопасности атомных станций и  ремонтные работы.

Наш законопроект предлагает снять эти проблемы путем определения налоговых обязательств по кассовому методу для угольщиков, электроэнергетиков и газовиков, то есть, по факту оплаты предоставленных услуг и товаров.

Реализация закона не требует дополнительных материальных и других затрат и не приведет к потере в бюджете.

Экспертное управление Верховного Совета поддержит принятие закона в первом чтении. Я тоже прошу поддержать принять закон в первом чтении и в целом, закон подали  депутаты разных фракций, как бильшости так и оппозиции, то есть, он не политический, а чисто экономический. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую вам.

Будь ласка, від комітету Капустін Віктор Володимирович.

 

14:10:28

КАПУСТІН В.В.

Я дуже коротко буду говорити. Ми знаємо що таке касовий метод, знаємо який ланцюг на платежі виникає зараз у відносинах між газопостачальниками  і тими хто споживає - газоспоживачами. Ми знаємо,  в чому причина - це той ланцюг неплатежів, який існує в країні і особливо великий він в цій галузі.

На жаль, фактично від тієї ситуації яка складається  зараз, бюджет не отримує нічого, ніякої користі, а галузь ця дуже серйозно страждає і я хочу звернути увагу на те, що ця галузь є однією з основних платників податків до нашого бюджету.

Коли ми розглядали цей законопроект на комітеті, ми виходили саме з цього міркування і ми сподіваємося на те, що його прийняття більш-менш стабілізує роботу цієї галузі, бо ця ситуація приводить до дуже серйозних негативних результатів, судових позовів, закриття рахунків, нового кола неплатежів і так далі, так далі.

Я хотів би звернути увагу на одне тільки питання. Коли ми обговорювали на комітеті цей законопроект, ми підтримали його по суті, але ми  виявляли бажання прийняти його якомога скоріше і ми запропонували на комітеті  внести його, як один з розділів до законопроекту  1277 - це великий законопроект про ПДВ який ми сподівалися буде розглянутий і прийнятий в травні, бо цей законопроект розглядався в квітні.

На жаль, травень закінчується і законопроект не прийнято, і навіть не розглянуто. І я думаю, що немає шансів щоб він був прийнятий найближчими тижнями. Але це, на жаль, дуже шкодить галузі і тій ситуації взагалі, яка склалася. Тому, на мою думку, підтримуючи цей законопроект по суті, можна його рекомендувати прийняти як окремий законопроект в першому читанні з подальшим доопрацюванням до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, позиція уряду з цього приводу. По черзі давайте: заступник Державного Секретаря Міністерства фінансів.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В

Шановні народні депутати, ми удвох представляємо позицію, але, на жаль, у нас позиції різні. Тому ми висловлюємо Міністерства фінансів і Міністерства паливної енергетики. На жаль так сталося.

Це проект народних депутатів, тому ми озвучуємо цю позицію таким чином. Я хотів би нагадати , що цей законопроект, це не перший за останні три роки, він кожного разу появлявся в цьому залі, і жодного разу він не находив підтримки.

З точки зору економіки. Я хочу сказати, що це втрати бюджету 250-300 мільйонів, ви повинні це мати на увазі, коли будемо голосувати, тому що завтра буде стояти бюджет, де ми намагаємося знайти 350 додаткових мільйонів для поліпшення стану виконання бюджету і мінімальної заробітної плати.

Галузь, як така, ми вже декілька разів говорили, галузь, як така, не  виграє нічого, вона виграє лише в часі - це перенесення сьогоднішнього дня на послідуючі дні, це принцип, який існує сьогодні в цьому виді податку, який називається податком на додану вартість. Касовий метод або метод нарахування, так звані, методи, які в нашому законі проголошені. І ми не можемо  погодитися на застосування для окремо взятої галузі іншого методу, ніж він існує в цілому по Україні. Це податок можна називати все державним, але не галузевим. І ми будемо говорити категорично проти цієї ідеї змінювати принцип оподаткування податку на додану вартість. Це, в першу чергу, бюджетна проблема.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Міністерство палива і енергетики такої ж позиції дотримується.?

Будь ласка, державний секретар Міністерства палива та енергетики.

 

__________________. Ні. Міністерство  палива та енергетики підтримує зазначений законопроект, яким передбачається застосування касового методу при  визначенні бази оподаткування. Реалізація проекту закону не призведе, на наш погляд, до втрат бюджету, оскільки  при діючому порядку визначення бази оподаткування податком на додану вартість виникають значні суми передчасних нарахувань, які підприємства АПЕК просто не в змозі їх сплачувати, цих коштів просто немає.

В той же час прийняття законопроекту сприятиме поліпшенню платіжної дисципліни підприємств комплексу, стабілізації розрахунків з бюджетом, а також забезпечить безперебійну діяльність енергогенеруючих компаній щодо виробництва електричної та успішної їх експлуатації. Ми настоюємо на прийнятті цього закону і підприємства АПЕК дуже вдячні будуть народним депутатам.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я би  пропонував Кабінету Міністрів і це ми давайте підготуємо звернення до Кабінету Міністрів, щоб вони приходили з одною позицією - позицією Кабінету Міністрів до парламенту.

Одну хвилиночку, у нас записалося багато людей. Будемо ми далі обговорювати це питання? Підождіть, ну я ж не можу, тут ще багато записалося. Що  по суті. Давайте по одній   хвилині. Я розумію все.

Юрій Кармазін у нас завжди перший, так що не можна  переступити.

 

14:15:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни,"Солідарність","Наша Україна".

Шановні народні депутати! Це питання  надзвичайно важливе як і взагалі  боротьба з податком на  додану вартість. Ось у мене в руках 4 законопроекти, які вносилися на цю тему. Вибачайте, 5. Це 2006, а потім 2006-1, 2, 3 і потім  об'єднаний був цей. 5 законопроектів. І сьогодні те, що  доповідалося, на мій погляд, треба  приймати зразу буде в двох читаннях, тому що податок на додану вартість він   руйнує економіку держави. Інше питання, що при застосуванні касового методу визначення бази  оподаткування  по підприємствам ПЕК, які  видобувають і здійснюють операції з продажу вугілля, вугільних брикетів і електричної енергії треба ще буде дивитися , щоб не було зловживань серйозних. Ну для цього є правоохоронні органи.

Я думаю, що у нас можуть виникнути певні складнощі в цьому році з бюджетом, в зв'язку з тим, що тут буде серйозний відвод грошей. Але він буде тільки на певний період і мені б хотілося, щоб бюджетний комітет це врахував, хоча я вважаю, що цей закон треба прийняти терміново, бо  він... відсутність його веде якраз до зруйнування  шахт. І... але ще раз говорю, до прийняття Податкового кодексу і  терміново як ми до літа приймемо Податковий кодекс, тоді треба буде це включити прямо в цей наш кодекс. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, будь ласка. Да, увімкніть мікрофон. З місця зараз по хвилині, якщо там є ....

 

14:17:44

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Визначиться фракція чи буде підтримувати чи ні фракція Соціалістичної партії України. Більше всього, що ми будемо підтримувати, але це визначається фракцією шляхом рішення.

Я хотів би до інших зазначити для радіослухачів і для парламентарів. Нам треба повернутися про ПДВ за електрозв'язок і за електроенергію, яке сплачує населення, яке ввів Прем'єр-міністр Леонід Данилович Кучма своїм декретом. Кінець кінцем, за що населення платить ПДВ за електроенергію і за електрозв'язок? Ось з цього приводу.

А зараз прошу передати  слово, у мене ще декілька секунд є, Валентині Петрівні Семенюк.

 

ГОЛОВА. Валентина Семенюк.

 

______________. Хай відключать мій, у мене включений.

 

ГОЛОВА. Ні, так другий мікрофон підніміть, будь ласка. Валентино Петрівно, мікрофон.

 

14:18:47

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, перш за все я хочу сказати, що тут Володимир Андрійович відносно ПДВ правильно говорить. Тому що мені на засіданні Спеціальної контрольної комісії часто доводиться розглядати фіктивне банкрутство. Один із шляхів - це те, про що говорив Володимир Андрійович, спочатку є первоначальне нарахування ПДВ, несвоєчасна сплата  і доведення до фіктивного банкрутства.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

СЕМЕНЮК В.П. Тут ми сьогодні не повинні розглядати питання, так би мовити, політичне, а це питання економічне. І тут Вадим, член комісії, правий.

І, Володимире Михайловичу, ще одне. Якщо ми формували Кабінет Міністрів коаліційний, то нехай вже ж в кінці кінців вони будуть розбиратися хто із них виносить правильну позицію.

Я думаю, що, шановні колеги, це одна із тих сьогоднішній складових політичної реформи це те, що сьогодні розглядає конституційна комісія. І ці зауваження, які повинні ми прийняти в залі щодо конституційної реформи, якщо будуть прийняті так, як пропонує комісія.

 

ГОЛОВА. Дякую. Хто ще наполягає? Надрага.

 

14:19:55

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, Надрага Василий, Луганская область. Я представляю регион, где 32 процента экономики - это шахты, шахты, которые в основном дают энергетический уголь. И уже годами за этот уголь им энергогенерирующие предприятия не возмещают в полном объеме. А это зарплата, это социальные отчисления и всё остальное. И поэтому, если мы перейдем на ситуацию, что шахты несут обязательства только после оплаты за поставленный уголь, то мы спасем не вообще чью-то отрасль, мы спасем людей в части зарплаты, пенсий, социальных отчислений местного самоуправления и всего остального.

Поэтому данный законопроект, он важен. Потому что основным должником перед шахтерами, по большому счёту, является бюджет. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Хто ще наполягає? Ольга Гінзбург, Бронніков. Прошу дуже коротко. Ольга Гінзбург.

 

14:20:51

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Гінзбург, 161-ий виборчий округ.

Є в питанні при розгляді цього законопроекту, є питання, прийняття цього законопроекту може призвести до невиконання бюджетних надходжень по ПДВ на 2003 рік, є питання це. Воно стоїть. І ми всі це розуміємо.

Тому, якщо розглядати або приймати цей законопроект, то потрібно регулювати тоді державний бюджет. Це можливо тоді, мабуть, на 2004 рік. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимир Бронніков, фракція "Регіони України".

 

14:21:26

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, я благодарен всем, кто поддержал этот закон, поскольку основу, нашу базу он спасёт. И я обращаю внимание Министерства финансов не только на то, что именно оно ответственно за нормальную финансовую систему в нашей стране, но обращаю внимание и на то, что все деньги предприятия топливно-энергетического комплекса в бюджет заплатят. И изменений бюджетных поступлений нет. Поскольку сейчас платежи в энергорынок идут достаточно большие, просто они задерживаются. А предприятиям надо готовиться к зиме, предприятиям надо восстанавливать свою работоспособность.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо касового нарахування податку у підприємствах ПЕК) завершено. Рішення будемо приймати в день голосування. Таким чином у нас є всі підстави констатувати, що майже успішно виконали розклад засідання. Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Я дякую вам за роботу.

З 15 години парламентські слухання - "Демографічна криза в Україні. Її причини і наслідки". Також з 16 години робота в комітетах. Завтра - день прийняття Верховною Радою рішень. Ще раз дякую за спільну плідну роботу.