ЗАСІДАННЯ   СОРОКОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13   травня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:01:14

Зареєструвалося -414

Зареєструвалося 414 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую, що представляти депутатську фракцію "Наша Україна" уповноважено народних депутатів України: Ющенка Віктора Андрійовича, Пинзеника Віктора Михайловича, Костенка Юрія Івановича, Тарасюка Бориса Івановича, Порошенка   Петра Олексійовича, Мартиненка Миколу Володимировича.

Відповідно до заяви народного депутата України Сабашука Петра Павловича інформую про тимчасове призупинення членства в депутатській фракції "Наша Україна" на період виборів на посаду міського голови міста Запоріжжя.

Шановні народні депутати, з процедури? П'ять хвилин, запишіться будь ласка з процедури.

Рудьковський, будь ласка. Інші запишіться.

П'ять хвилин. На табло, будь ласка, висвітліть. Рудьковський, будь ласка.

 

10:02:44

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Соціалістична партія України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, я звертаюся до вас, до всієї громадськості, до голови Центральної виборчої комісії.

У 206 виборчому окрузі в місті Чернігові проводяться довибори. Там грубо порушується закон про вибори народного депутата України. Кандидат Ярославський розклеєний зараз по всьому місту на великих біг-бордах, здійснюється агітація за нього в той час, коли агітаційний період починається лише з 14 числа. Вчора окружна виборча комісія, зрозуміло, ким контрольована, висловила попередження кандидату від владу.

Я прошу це врахувати і сприйняти як депутатський запит, з проханням втрутитися в ситуацію для того, щоб забезпечити законність під час проведення виборів в місті Чернігові.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

10:03:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна". Прошу передати слово  Віктору Королю.

 

ГОЛОВА. Віктор Король.

 

10:04:09

КОРОЛЬ В.М.

Дякую.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Я тільки що повернувся з округу, з Чернівців, і хочу повідомити вас про те, що відбувається нині в Чернівцях. Маю на увазі ті події, які відбуваються з пресою.

На жаль, ні заяви Президента, ні ті дії, які Адміністрація Президента робить, не виконуються на місцевій владі. Сьогодні йде повний тиск на засоби масової інформації. Сьогодні організували судову репресію під газету "Час", яка висловлює свої думки, думки наших виборців.

Тому я прошу, звертаючи до цього, щоб Президент, Прем'єр зробили висновки з керування області нині діючим губернатором.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КОРОЛЬ В.М. Подання буде подано згідно діючого закону.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, будь ласка. Фракція комуністів. Давайте ж по суті розкладу засідань, шановні колеги.

 

10:05:15

МОРОЗ А.М.

Прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику.

 

ГОЛОВА. Кому?

 

МОРОЗ А.М. Олійнику.

 

ГОЛОВА. Борис Олійник, будь ласка.

 

10:05:30

ОЛІЙНИК Б.І.

 Дякую, Володимире Михайловичу.

Я хочу зробити такий розгорнутий депутатський запит.

Звертаюсь до Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу Януковичу, у справі державної ваги. Минає сорок літ відтоді, як у молодому віці пішов за вічну межу Василь Симоненко, неперебутній великий поет, прилучений історією до лику видатних поборників незалежності України.

Народився він у селі Білівці на Полтавщині. Дякуючи односельцям, місцевій і лубенській районній владі, вдалося зберегти осиротілу Василеву хату, до якої звідусюдь приходять та приїздять шанувальники Симоненкової поезії з України та з ближнього і далекого зарубіжжя. На жаль, хата нині в такому стані, що без термінового ремонту і опорядження, за свідченням фахівців, стояти їй лишилося якихось два роки.

Звертаються до Вас, Вікторе Федоровичу, з покликом допомогти на державному рівні належно опорядити і хату славного сина України, і спорудити біля неї пам'ятник Василеві Симоненку.

Дяку за увагу. Передаю цей запит.

 

ГОЛОВА. Віктор Терен, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

10:06:56

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Володимир Михайлович, звертаю вашу увагу і прошу мене послухати.

Володимир Михайлович, ви дасте потім 30 секунд?

 

ГОЛОВА. Я слухаю, будь ласка, говоріть

 

ТАРАН В.В.  2 травня Верховна Рада України прийняла постанову про звіт уряду по виконанню ним постанови Верховної Ради України про довірчі товариства.  Є прийнята постанова, яку можна відмінити тільки іншою постановою Верховної Ради.

Я хочу запитати, Володимир Михайлович, яким чином Погоджувальна рада прийняла на себе повноваження Верховної Ради і чому сьогодні не слухається звіт уряду про трасти? На Погоджувальній раді говорилося, що це, мовляв, політичне питання. Воно є політичне, бо вирішення цього питання чекають 4-5-6 мільйонів ошуканих вкладників трастів.

Наша фракція категорично наполягає сьогодні поставити першим питанням те, що було прийняте Верховною Радою. Ми не маємо права порушувати Регламент. Першим питанням порядку денного сьогодні стояв звіт уряду про виконання ним постанови про трасти. Далі йде по тексту.

А на 20 травня наша фракція наполягає на тому, щоб був День уряду з питань проведення продовольчої безпеки, вирішення продовольчої безпеки.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, вчора ми, коли погоджували розклад засідань на поточний тиждень, узгодили, що це питання нам потрібно зняти і домовилися з цього приводу, і не було заперечень.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану сьогодні на ранковому засіданні Верховної Ради України проводиться День  уряду України. На виконання постанови Верховної Ради від 6 лютого 2003 року темою нашого розгляду буде інформація про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національного свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку. Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму пропонує для розгляду інформації такий регламент: доповідачу надати...

Я прошу, не заважайте, ви виступили, скористалися своїм правом.

Доповідачу надати до 15 хвилин для доповіді і до 30 хвилин для відповіді на письмові і усні запитання.

15 хвилин відвести для виступу представника  профільного комітету. Протягом 30 хвилин провести обговорення, а потім перейти до розгляду інформації Кабінету Міністрів про дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства при проведенні комплексно весняно-польових робіт та заходи забезпечення виконання законодавства при підготовці до збирання врожаю 2003 року та його проведення.

Ми також домовилися, що сьогодні міністр АПК проінформує нас із станом забезпечення хлібопродуктами і зерном України. Ще вчора було погоджено на нашій раді.

 

ІЗ ЗАЛУ.   (Не чути)

 

ГОЛОВА. Комітет не готовий і уряд не готовий, попросили перенести. Ви вчора  розглянули це питання і узгодили його. На наступній Погоджувальній раді визначимося, я ж толерантно вам відповідаю.

Будь ласка, я запрошу до виступу з доповіддю Голову Державного комітету у справах сім'ї та молоді Валентину Довженко.

 

ДОВЖЕНКО В.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні члени уряду!

Розбудова суверенної, демократичної, правової української держави, її становлення і утвердження не можливі без розвитку духовності громадян. Виховання їх на засадах патріотизму, поваги до історичної спадщини українського народу, загальнолюдських цінностей, соціального оптимізму. У Конституції України визначено, що держава має  сприяти консолідації та розвитку української нації, її сторичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів  і національних меншин України.

Отже, зусилля державних та громадських організацій  спрямовані на  виховання національно-свідомої патріотично налаштованої особистості мають бути зосереджені насамперед на молодіжному середовищі, оскільки основи ціннісних орієнтацій особистості закладаються саме у молодому віці. Саме  над вирішенням цих проблем працює уряд, здійснюючи реалізацію важливих законодавчих актів у сфері освіт, охорони здоров'я, культури і духовності.

Що являє собою національно свідома, патріотично  налаштована  людина? Це в першу чергу  гармонійно розвинена, гуманістична, освічена, фізично і морально здорова людина, яка любить свою  державу, шанує історію, духовну спадщину свого народу,  прагне зробити посильний внесок у розвиток держави. А як це бачать молоді люди? На запитання під час соціального опитування  у квітні  місяці: "Національно свідома людина - це хто?",  - молодий киянин Назар відповів: "Це людина, яка пишається тим, що  живе  в Україні, тим, що живе в Києві, тим, що спілкується українською мовою, тим, що в неї  є національна валюта гривня і яка, дійсно, може з гордістю сказати "Я - українець". Соціологічні опитування підтверджують, що думку  Назара  поділяють дві третини молодих людей.

Про посилення патріотичних   почуттів свідчить збільшення кількості молоді, яка готова у разі потреби  захищати свою країну із зброєю у руках. Сьогодні таких  теж дві третини молодих людей. Сучасне молоде покоління прагматично дивиться на власне майбутнє. Молоді люди покладаються насамперед на власні сили,  готові розвивати свою власну справу, вчитися і працювати. Від органів влади молодь очікує не пільг, а справедливих та рівних стартових умов для власної самореалізації. Адже розквіт України можна домогтися лише за умови синхронного і взаємновідповідального розвитку і держави, і  нації, і особистості. Молоді  громадяни усвідомлюю свою роль  у розвитку держави і тому на перше місце серед  життєвих цінностей переважна більшість із  них, це більше, ніж 90 відсотків, ставлять освіту. В Україні зроблено суттєві кроки щодо реформування освіти у такому напрямі, щоб вона відповідала потребам дня за змістом, доступністю, якістю, конкурентоспроможністю на світовому ринку і  освіти, і праці.

За роки незалежності вдвічі зросла кількість студентської молоді. 95 відсотків загальноосвітніх шкіл здійснюють викладання українською мовою, запроваджено сучасні навчальні програми з питань: громадянської освіти, формування  правової грамотності, безпеки життєдіяльності дітей та молоді. Загалом вдалося зберегти мережу позашкільних навчальних закладів, кількість яких у системі МОН, Мінкультури, Держкомспорту,  Держкомсім'ямолоді на початок 2002 року  становила більше, ніж 4 тисячі 600 закладів. Протягом останніх 10 років кожна п'ята дитина шкільного віку була вихованцем позашкільного  закладу.

 У сфері уваги Деркомсім'ямолоді активно працює тисяча 700 клубів за місцем  проживання. Проте, існує ряд болючих не вирішених проблем. До таких можна віднести, зокрема, недостатнє забезпечення україномовними підручниками, особливо професійно-технічних закладів; відсутня єдина концепція викладання гуманітарних дисциплін, передусім, історії; недосконалий механізм надання кредитів на здобуття вищої освіти. Тому зараз урядом розробляється проект постанови, який передбачає більш раціональне використання бюджетних коштів в ході реалізації програми кредитування навчання. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України передбачено випуск сучасних підручників, стимулювання розвитку та підтримки національного книговидання.

Шановні народні депутати! Важливим для виховання патріота є створення умов для професійної самореалізації молоді можливості мати роботу. За даними Мінпраці у 2002 році послугами  Державної служби зайнятості скористалися  855 тисяч молодих людей, із  них майже 300 тисяч були працевлаштовані. Із вказаної кількості  отримали одноразову допомогу  по безробіттю для організації підприємницької діяльності майже 10 тисяч молодих людей. 40 відсотків молоді хочуть  започаткувати власну справу.

За підтримки уряду розвивається мережа молодіжних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, кількість яких у 2002 році зросла до 80-ти. Формується сприятливий інформаційний та інвестиційних клімат для молодих підприємців. Впродовж 5 років проводиться щорічний український конкурс "Бізнес" в плані підприємницької діяльності серед молоді та студентів. З метою всебічного врахування інтересів молоді, як особливої соціально-вікової категорії формується мережа молодіжних центрів праці, які діють не лише на обласному, а зараз вже і на районному і міському рівнях. ЇХ кількість станом на 1 квітня 2003 року  досягла  55. Тільки протягом минулого року надано  майже 100 тисяч послуг з працевлаштування молодим людям.

Не менш важливим є забезпечення вторинною зайнятістю молоді у вільний від навчання час.

Надається державна підтримка розвиткові руху молодіжних трудових загонів, в складі яких в минулому році  працювало 380 тисяч молодих людей, учнів та студентів. Серед видів діяльності трудових загонів набули поширення археологічні, відновлювально-реставраційні роботи з метою відбудови та збереження історичних та культурних  пам'яток на території України, що позитивно впливає на патріотичне виховання  молоді, становлення її історичної та національної самосвідомості. Найгострішою проблемою працевлаштування залишається працевлаштування молоді на селі. Сьогодні на селі живе 3,2 мільйона молодих людей і рівень безробіття серед них значно вищий, ніж в місті. Для вирішення цієї проблеми з метою інтеграції  молоді в сучасні економічні відносини урядом  вживаються заходи, передбачені в Державній програмі зайнятості населення, а також заходи поліпшення становища молоді, які недавно  прийняв, затвердив Кабінет Міністрів на цей рік.

Шановні народні депутати! "Без сім'ї немає щастя на  землі" - кажуть українці. І додають: "Коли  міцна родина, то й держава сильна". Родини виховання - це перевірений століттями   досвід  національного виховання дітей в сім'ї. Воно є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері, до батька,  бабусі, дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови, історії і культури. Однак, за даними  державної доповіді про становище сімей в Україні, яку було підготовлено   в минулому році Держкомсім'ямолоді разом із міністерством і  центральним органом виконавчої влади, виховний потенціал сім'ї знижується. Серед чинників. які призводять до  цього - соціально-економічні проблеми, які  переживає сім'я в умовах перехідного періоду, зміна стандартів поведінки та сімейних  цінностей протягом життя одного  покоління, зниження батьківського впливу на дітей в умовах сім'ї, знецінення  досвіду сімейного життя, зменшення впливу територіальної громади на життя родини. Ось чому програму  діяльності Кабінету Міністрів України особливу увагу звернуто на формування концептуально нової сімейної політики. Цьому  сприятиме реалізація програми "Українська родина", програма "Сільська жінка" національний план дій щодо поліпшення становища жінок, а також забезпечення в повному обсязі економічної  самостійності і  підтримки соціально незахищених  сімей ще раз виконання в повному обсязі закону  про державну допомогу сім'ям з дітьми.

Нині в Україні  є 2 з половиною мільйони молодих родин, у них народжується більше 80 відсотків дітей від загальної кількості народжених. Разом з тим близько 800 тисяч молодих сімей мають потребу у поліпшенні житлових умов, понад 30 відсотків з них взагалі не забезпечені житлом. Ось чому настільки актуальною є реалізація державної Програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 рік, яка в минулому році була затверджена Кабінетом Міністрів. Виконання програми дозволить вирішити житлові проблеми більш ніж 70 тисячам молодих сімей. Все в комплексі сприяє зростанню впевненості у власному майбутньому наших молодих людей.

Програмою дій уряду планується втричі збільшити кількість пільгових довготермінових кредитів на будівництво, реконструкцію житла для молоді і в першу чергу в сільській місцевості. Реалізація цих та інших заходів дозволить не лише поліпшити становище різних категорій сімей та забезпечити їх соціальну підтримку, а і сприятиме якнайширшому розкриттю потенціалу української родини щодо виховання молодого покоління.

Шановні народні депутати, наступний чинник, що впливає на становлення молоді до держави, формування у неї патріотичних почуттів є створення державою гідних умов фізичного і морального здоров'я молодих людей. З метою поліпшення здоров'я населення, зокрема дітей та молоді в Україні прийнято низку важливих документів у цій сфері, зокрема щодо поліпшення репродуктивного здоров'я, профілактики ВІЛ-інфекцій, туберкульозу, тютюнопаління. Розвивається мережа центрів, соціальних служб для молоді, яких на сьогодні діє 667, а також 1500 їїх спеціалізованих формувань, які надають широкі соціальні послуги молодим людям. Лише минулого року ними було надано послуг близько 2 мільйонів. Зростають не лише обсяги таких послуг, а й їх різноманітність, створено нові типи спеціалізованих соціальних служб так як "Довіра", кризові центри.

Таким чином можна стверджувати, що в Україні завершується процес формування дієвої системи соціальної роботи з молоддю. При цьому зазначимо, що останнім часом соціальна робота з молоддю почала проводитися і в сільській місцевості. Важливо, як на нашу думку, є ініціатива Рівненської області щодо створення на території кожної сільської та селищної ради культурно-дозвілевих комплексів та соціальних служб, що здійснюється Міністерством культури, Державним комітетом у справах сім'ї та молоді, разом з місцевими органами влади Рівненської області.

Ми впевнені в тому, що саме такий підхід дасть можливість підійти до кожної молодої людини, сприяти її соціалізації, сприяти вихованню патріотизму і формуванню здорового способу життя.

Для вирішення зазначених питань в останні роки прийнято укази Президента про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі, формуванню здорового способу життя громадян, про Національну програму  відродження та розвитку українського козацтва, про концепцію допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді. Постановою Кабінету Міністрів від червня 2002 року вперше здійснено державну підтримку розвитку мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, що дасть можливість повернутися до нормального життя тим молодим людям, які почали вживати наркотики.

Ці питання знайдуть своє висвітлення під час цьогорічних парламентських слухань про становище молоді на тему формування здорового способу життя української молоді, стан, проблеми та перспективи.

Триває впровадження різних форм роботи в навчальних закладах. Шириться рух дітей та учнівської молоді за збереження, примноження культурно-історичної спадщини, природного середовища краю та відновлення традицій, звичаїв та обрядів народу, таких як "Моя земля - земля моїх батьків".

Стали традиційними збори, походи "Молодь - за здоровий спосіб життя”. В цьому році вони пройшли на землі Тараса Шевченко, Богдана Хмельницького, на  Черкащині.

Всеукраїнські спортивні сільські дитячі змагання. Започатковуються нові методи впливу на свідомість молоді, зокрема, засобами мистецтва. Ми вже проводимо другу мистецьку акцію "Мистецтво проти наркоманії та СНІДу". І до цієї акції залучилися вже десятки тисяч молодих людей.

Шановні народні депутати! Важливим чинником патріотичного виховання є формування історичної свідомості молоді, що в умовах перехідного суспільства є надзвичайно складним завданням.

Слід зазначити, що останнім часом значно посилився інтерес молоді до вивчення національної історії, традицій, побуту і звичаїв, витоків матеріальної і духовної культури. Молодь знає і високо цінує внесок історичних особистостей у становлення та розвиток  української держави, таких як Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Іван Мазепа, Леся Українка, які своєю діяльністю сприяли утвердженню незалежної української держави, збереженню та формуванню її національної культури та свідомості.

Більше як 50 відсотків опитаних з числа молоді висловлюють бажання глибше знати історію власної країни у всій її повноті та складності, у всіх суперечностях, знати всю правду, а не вибіркові факти. Тому останнім часом значно посилилася діяльність центральних та місцевих органів влади щодо героїко-патріотичного виховання дітей та молоді. На державному рівні відзначається річниця утворення молодіжної підпільної організації "Молода гвардія" і вшановується річниця героїчної оборони під Крутами, адже і те, і інше є взірцем патріотизму молоді, її готовність віддати життя за батьківщину.

За державної підтримки та активної участі громадських організацій таких як, українська скаутська організація "Пласт", Спілка української молоді в Україні, дитячо-юнацьке товариство "Січ" та багато інших набирають нової сили героїко-патріотичної акції, фестивалі військово-політичної пісні. Ви знаєте, що

10 числа відкрився Всеукраїнський фестиваль "Ветерани, молодь, майбутнє", який приурочений підготовці до шестидесятиріччя перемоги в Великій Вітчизняній війні.

В Херсонській області вже вдруге проводиться фестиваль військово-патріотичної пісні "Оберіг", в Луганській області реалізується програма "Молода гвардія".

Повага до власного народу формується і через повагу до народів світу. З метою залучення молоді до реалізації курсу на європейську інтеграцію, проголошеного в посланні Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір", уряд створює умови для сприяння інтеграції молоді в європейській та міжнародний молодіжний простір.

Одним із вагомих заходів в цьому напрямку має стати проведення в Києві у вересні цього року під егідою Організації Об'єднаних Націй регіонального форуму молоді "Молодь ХХІ століття. Реалії та перспективи", про участь в якому вже зараз заявили представники молоді з 30 держав світу.

Важливим у напрямку утвердження ідеалів миру та дружби між народами світу є міжнародний фестиваль творчості дітей країн організації чорноморської економічної співдружності "Змінимо світ на краще", який відбувається щорічно в Артеці, а також фестиваль дитячої та юнацької творчості "Наша земля - Україна", головна мета якого - підвищення престижу української молоді, сприяння інтеграції національних меншин України в українське суспільство, зміцнення дружніх стосунків між дітьми України та українцями зарубіжжя.

Закладами культури, освіти проводиться робота з відродження національних свят та обрядів, популяризації культурних цінностей. Здійснюється це в рамках програми обдарованої молоді до 2005 року.

Разом з тим необхідно самокритично відзначити, що ми ще не завжди вміло використовуємо те, що не так давно, за роки радянських часів, досить дієво працювало в сфері виховання молоді, маю на увазі діяльність військово-патріоричних клубів та об'єднань, проведення військово-патріотичних ігор для молоді.

Шановні народні депутати, виховання молоді в дусі патріотизму і національної свідомості неможливо без активної участі в цьому процесі громадських організацій. Ми вдячні товариству сприяння обороні України, організації ветеранів, союзу ветеранів Афганістану, Союзу українок, Товариству ім. Олени Теліги, козацьким товариствам за допомогу у вихованні молоді.

Проте особливо важливим чинником є поглиблення виховання молоді в дусі патріотизму, національної свідомості саме в молодіжному русі. Я хочу констатувати, що за останні роки в два рази збільшилася кількість громадських молодіжних організацій всеукраїнського та регіонального рівня і кожна третя з цих організацій займається питаннями патріотичного виховання.

До цих організацій треба віднести Всеукраїнське об'єднання студіюючої молоді "Зарево", військово-патріотичне об'єднання "Майбутнє України", "Молодий рух України", Молодіжну морську лігу, Фонд "Молода Україна", республіканську християнську молодь та багато інших. З цього року, ви знаєте, завдяки вашій підтримці відкрито і прозоро почалося фінансування громадських молодіжних, дитячих, жіночих організацій, проведений вперше конкурс серед їхніх програм. Одна третина цих програм направлена на військово-патріотичне виховання. Таких програм підтримано 144 від 70-ти громадських організацій і результати конкурсу оголошені 30 квітня в газеті "Урядовий кур'єр".

Шановні народні депутати, наша спільна діяльність вселяє надію на те, що рівень патріотичної свідомості молодих українських громадян зростатиме. За результатами соціологічних досліджень дві третини молодих громадян дивляться в своє майбутнє в Україні з оптимізмом. Проте майже половина хотіли б виїхати з України, якби була така можливість. Це остання цифра, яка на перший погляд і вражає, і шокує при більш глибокому з'ясуванні, свідчить, що наміри виїхати з України пов'язані з прагненням здобути освіту за міжнародними стандартами, мати роботу, отримати кошти і згодом повернутися на Україну.

Питання, яке сьогодні винесено на розгляд, є не простим, адже ми знаходимося  на етапі не лише соціально-економічних, а і світоглядних перетворень.

Готуючись до Дня уряду, Державний комітет у справах сім’ї та молоді  разом з міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади, науковцями підготували  інформаційно-аналітичні матеріали, які вам надано для ознайомлення. Переконана, що вони можуть стати основою для нашої роботи в майбутньому.

З метою забезпечення національних інтересів у сфері  національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління, уряд просить вас, шановні народні депутати, прискорити прийняття Закону України "Про затвердження Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки", який ви прийняли у першому читанні. Ми зараз вже разом з комітетом Верховної Ради почали роботу над розробкою Національної програми патріотичного виховання молоді. Крім того видається за необхідне прийняти такі законодавчі акти, як про забезпечення молоді житлом, про гарантії першого робочого місця, про захист суспільної моралі, про державну допомогу на виховання дітей у сім'ях, про волонтерський рух. Виконання наміченого стане підгрунтям для підвищення ефективності державної політики у сфері патріотичного виховання молодого покоління, що сприятиме повноцінному розвитку молодих громадян, ширшому їх залученню до процесів, які виведуть нашу державу на гідне місце у світовому співтоваристві. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Я прошу вас дискусії вести на півтону нижче для того, щоб можна було працювати.

Це перше. І друге, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу висвітлити  перелік прізвищ. Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:29:57

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановна доповідачка, Валентина Іванівна. Я вже вам...

Леонід Вернигора, Соціалістична фракція.

Я уже на Дні уряду, коли ми  про оздоровлення, там про відпочинок дитячий, задавав вам питання. Час біжить і я хочу вас запитати про таке. Ви знаєте, що патріотичні почуття, відчуття і виховання залежать від піклування про  нашу молодь державою? От я дуже хотів би, щоб ви сказали нам все-таки правду: чому цього року я ніде ще не зустрічав, яку кількість коштів або яку суму коштів виділяє уряд на  оздоровлення дітей влітку цього року, саме державних коштів, не тих, які ми витрачаємо із фондів соціального страхування, батьківської доплати, профспілок,  і інше, а саме держава скільки? Тому що вже не перший рік, скажімо, у багатьох областях зовсім не виділяє цих коштів, а зараховують просто дитяче утримання в інтернатах, як відпочинок і оздоровлення дітей. Прошу вас  дати нам, ну, правдиву хоча б відповідь.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі шановний народний депутате Вернигора за запитання. Я можу  підтвердити ті цифри, які  я наводила 11 березня під час проведення Дня уряду  по підготовці до організації  літнього оздоровлення дітей. З Державного  бюджету виділяється більше 111  мільйонів на оздоровлення дітей чорнобильських. Ви  це знаєте, міністри можуть підтвердити.  З Державного  бюджету передбачено виділення 14 мільйонів  для оздоровлення дітей у Міжнародному дитячому центрі "Артек". В Державному бюджеті Державного комітету України у справах сім'ї та молоді передбачено 2,5 мільйони для оздоровлення дітей соціальних незахищених категорій. В Держаному  бюджеті Міністерства освіти передбачено  15 мільйонів  для оздоровлення дітей соціально  незахищених категорій для організації пришкільних таборів, а також  в Державному бюджеті, в бюджеті Міністерства аграрної політики виділено  4 мільйони. Фонд  соціального страхування виділяє біля 80 мільйонів, а також в цьому році я абсолютно з вами згодна, що в минулому році  у багатьох місцевих бюджетах не були передбачені кошти на оздоровлення дітей. Все ж таки  майже 50 мільйонів  у минулому році з місцевих  бюджетів було  виділено цих коштів. В цьому році запланували у місцеві бюджети більш, ніж  80 мільйонів коштів  виділити на оздоровлення дітей, а також зібрати 50 мільйонів позабюджетних коштів. Державний комітет України у справах сім'ї та молоді у відповідності з рішенням Верховної Ради провів індивідуальну роботу з кожної  обласною державною адміністрацією, прийняв від них плани по оздоровленню дітей і по фінансуванню. І 20 травня цього року ми вас запрошуємо на  всеукраїнську нараду, де буде кожна область звітувати про  готовність підготовки таборів і про фінансування.

Вчора я була з перевіркою у Черкаській області. На превеликий жаль, ми   були з губернатором саме в тих двох таборах, які не працювали вже багато років, і які і в цьому році не запрацюють. І ми вчора домовилися з новими власниками цих підприємств, що протягом цього року вони ці два заклади приведуть в нормальний стан. Таких таборів, я говорила, у нас майже 100. І наше завдання в цьому році все зробити, щоб визначити долю цих таборів і  підготувати їх до відкриття у наступному році.

Я хочу подякувати профспілки за співпрацю.

 

ГОЛОВА. Валентина Іванівна письмове тепер питання, будь ласка.

 

ДОВЖЕНКО В.І.  Запитання Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму. Які заходи здійснюються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення прав дитини про обов'язковість навчання та притягнення до відповідальності за порушення цих прав?

Шановні колеги! Ви знаєте, що згідно з Законом про освіту у нас передбачена загально-обов'язкова середня освіта. У відповідності з Законом про органи і служби у справах неповнолітніх і  спеціальні установи для неповнолітніх на служби у справах неповнолітніх спільно з кримінальною міліцією покладені завдання здійснення контролю за виконанням прав дитини, в тому числі і в  галузі освіти. Ми щорічно у вересні місяці , служби у справах неповнолітніх, регіональні  управління Міністерства освіти, а також кримінальною міліцією у справах неповнолітніх здійснюємо такі акції, як урок, і виявляємо всіх дітей, які не прийшли до школи. Так у 2001 році 35 тисяч дітей таких було виявлено, у 2000 році - 30 тисяч дітей і приблизно така ж  цифра була у 2002 році. І завдяки співпраці Служби у справах неповнолітніх, місцевих органів влади та  органів освіти практично всі  ці діти були повернути до навчання.

Протягом першого кварталу 2003 року було виявлено майже 6 тисяч  підлітків не охоплених  навчанням, з яких 3 тисячі  - з неблагополучних сімей, тому ми зараз розробили програму соціального супроводу неблагополучних сімей (їх таких 82 тисячі у нас) і наші соціальні служби працюють з такими сім'ями для того, щоб забезпечити  освіту всім дітям нашої держави.

 

ГОЛОВА. Так, Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.

 

10:35:33

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Прошу передати  слово народному депутату України Михайлу Гладію.

 

ГОЛОВА. Михайло Гладій, будь ласка.

 

10:35:45

ГЛАДІЙ М.В.

Шановна Валентина Іванівна! Михайло Гладій, Аграрна партія України, фракція Аграрної партії України.

Скажіть, будь ласка, у мене два запитання до вас.

Перше. Чим, зокрема, можна пояснити той факт, що в багатьох школах і міських, і сільських скоротили уроки українознавства. Це перше питання.

І  друге. Скажіть, будь ласка, скільки разів, починаючи з лютого 1993 року, коли був прийнятий Закон України "Про  сприяння соціальному становленню та розвитку молоді України" на урядовому рівні комплексної предметно Кабінет Міністрів розробляв це питання. Наскільки я знаю, не було такого  комплексного аналізу. Що ви зробите, які ваші дії наступні  будуть? Дякую.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі, Михайле Васильовичу. Дійсно, закон про  соціальне становлення та розвиток молоді, який був прийнятий  в 1993 році, він є базовим і ви знаєте, що  ну в крайньому разі я  можу говорити, починаючи з 1998 року, що  щорічно і ви тоді були віце-прем'єром, спасибі за підтримку, щорічно уряд розглядав хід виконання тих чи інших статей, тематичних доповідей про  забезпечення соціалізації молоді. Це стосувалося і працевлаштування, це стосувалося забезпечення  житлами. Саме в  1998-1999 році ми  розробили першу експериментальну  програму забезпечення молодих людей житлом.

Ви знаєте, що протягом цього... цих 5-ти років були внесені зміни, доповнення і з ініціативи депутатів, і з ініціативи уряду до закону про соціальне становлення, розвиток молоді саме на підтримку, на забезпечення першим робочим місцем на підтримку у працевлаштуванні молодих людей. Комплексно ми  працювали в   минулому році разом із багатьма народними депутатами. І аналіз виконання закону про соціальне становлення, розвиток молоді показав, що ми повинні розробити національну програму, яка б передбачала поступову реалізацію кожної статті цього закону. Така національна програма розроблена і вона представлялася на парламентських слуханнях в минулому році і ви її прийняли в першому читанні. Тепер наше завдання доопрацювати до другого читання і, безперечно, значно посилити розділ, пов'язаний із вихованням  національносвідомої патріотичної молоді.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

 

ДОВЖЕНКО В.І.  Запитання депутатської групи "Демократичні ініціативи".

"Чи забезпечується, якщо так, то яким чином, національносвідоме та патріотичне виховання молоді загальноосвітніми та професійно-технічними училищами. Як швидко відбувається впровадження громадянської освіти в освітній системі? Скільки навчальних закладів запровадили викладання цього предмету або спецкурсу? Яка існує методична база для викладання цього предмету".

Я хочу повідомити вам про те, що у дев'ятих класах вивчається курс "Основи правознавства". Він має достатньо високий рівень науково-методичного забезпечення. Міністерство освіти і науки України рекомендує для використання дві альтернативні програми і три підручники. Практично всі навчальні заклади України безкоштовно отримали методичні посібники з викладання основ правознавства.

Ви знаєте, що вивчення стану правової освіти в навчальних закладах України міністерством освіти показало, що підготовка учнів з правових дисциплін потребує більш цілеспрямованого формування у них навичок практичного застосування набутих правових знань в найтиповіших життєвих ситуаціях. І тому вирішення цієї проблеми покладено на викладання нового курсу "Практичне право". На сьогодні створені програми, підручники, методичні посібники курсу "Громадянська освіта" для  9-11 класів, громадян і для 9-тих класів. Зараз дуже активно разом з громадськими організаціями при підтримці Міністерства освіти і  науки реалізується щорічна суспільна акція "Громадянин". Цей проект передбачає ознайомлення школярів з методами та технологіями, соціально-політичної активності і набуття навичок участі в громадянському житті. Державний комітет України у справах сім'ї та молоді проводить надзвичайно широку роботу по організації семінарів, курсів, навчальних програм і для лідерів громадських, молодіжних організацій,  взагалі для членів громадських молодіжних організацій.

 

ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:40:21

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую.

Шановна Валентина Іванівна, у мене три питання, але вони дуже зв'язані. У мене таке враження, я подивився матеріали, що ви аналізуєте наслідки і не аналізуєте причини. Головна причина всіх бід - це безробіття. Якщо молодь не знає, де йому працювати, то його і мова не цікавить. Його цікавить мова тієї країни, де він буде працювати. Тому вони вивчають англійську, російську, - там, де можуть знайти робочі місця.

Тому, з іншого боку, коли російська мова, я пам'ятаю, була державною, то викладачі російської мови отримували на 15 відсотків більшу зарплату. Значить треба, щоб викладачі української мови мали зарплату на 15 відсотків більшу, ніж інші філологи.

А відносно безробіття, то таку цифру вам нагадаю. Кожний третій офіційно зареєстрований безробітний, це молодь. Тому найголовніше, щоб оті 90 тисяч фахівців з вищою освітою, щоб не їхали за кордон, а мали місце роботи тут. І тому, що ви зробили для того, щоб покращити умови вступу в СОТ? Тому що умови в СОТ сьогодні уряд підписує такі, які збільшують безробіття, і, отже, погіршують умови для молоді. Дякую.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі.

Шановний пане Михайле, я абсолютно з вами згодна, що ті заходи, які вживає уряд, які вживають центральні органи виконавчої влади, направлені на подолання безробіття і з наданням можливості молодим людям працевлаштуватися, вони на сьогодні є недостатніми, не дивлячись на те, що є державна програма зайнятості, не дивлячись на те, я вам говорила, що в минулому році державні центри соціальних служб для молоді працевлаштували майже 300 тис. молодих людей, однак якщо і звернулось 900 тис., а за статистичними даними, аналітичними даними Міжнародної організації праці безробітних молодих людей у нас іще більше, то це свідченням того, що треба вживати більш радикальні заходи.

Ми проаналізували, чому молодих людей 30 відсотків безробітних, а серед працевлаштованих їх доля значно менша, тому що до молодої людини потрібний трішки інший підхід, тому що часто буває - не співпадають можливості із тими потребами. І виходячи з цього, уряд прийняв постанову, якою затвердив положення про молодіжний центр праці. Я вам уже сказала, ми протягом минулого року створили таких 55 центрів праці і майже 100 тисячам молодих людей надали допомогу в консультуванні, в працевлаштуванні, у вторинній зайнятості. Молода людина швидше зрозуміє молоду людину, тому що з нею треба більше роботи провести для того, щоб її підготувати і умовити роботодавця, щоб він взяв молоду людину на роботу. Ми будемо працювати в цьому напрямку.

Я згодна з вами, мені прикро, що у нас серед майже 2 млн. людей, як говорить неофіційна статистика, які працюють за кордоном, дуже багато молодих людей. І я думаю, що треба достойну заробітну плату платити і тим, хто викладає українську мову, і тим, хто російську, і тим, хто точні науки викладає, для того, щоб вчити молодих людей і намагатися допомагати їм в працевлаштуванні. І спасибі вам за те, що ви підтримуєте національну програму і впевнена, що ви підтримуєте проект закону про забезпечення гарантованого першого робочого місця.

 

ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Це питання від Комітету соціальної політики та праці. Воно співпадає з питанням, яке задав тільки що народний депутат Павловський. Які заходи вживаються урядом щодо працевлаштування молоді та підвищення якості її професійної підготовки відповідно до попиту на ринку праці та із інших соціальних питань? Я на нього практично, уже відповіла. Я тільки доповню про те, що, ви знаєте, встановлена 5-відсоткова квота для бронювання робочих місць за робітничими професіями на підприємствах, в установах і організаціях. І у зв'язку з тим заброньовано було в минулому році майже 40 тисяч робочих місць, на яких працевлаштовані молоді люди. Однак я хочу відверто і самокритично сказати, що ми повинні значно посилити контроль за виконанням тих законодавчих норм, які передбачені в наших законах.

В цьому році тільки ми хочемо збільшити кількість молодіжних центрів праці ще на 50 і працевлаштувати реально не менше, ніж 30 тисяч молодих людей і двомстам тисячам молодих людей допомогти працевлаштуватися. В тому числі в цьому році ми створюємо пересувні консультаційні пункти, які будуть працювати із безробітною молоддю на селі і запроваджуємо нові програми сприяння працевлаштування молоді з числа дітей-інвалідів.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців  та "Трудової України".

 

10:45:39

НОЩЕНКО М.П.

160-й виборчий округ.

Шановна Валентина Іванівна!

Ми знаємо, як багато робить ваш комітет завдяки вашій енергійній позиції. Тому...  При цьому, я хотів би сказати, що уряд і визначив вас головним доповідачем. Але доповідаючи, дещо завуальовано залишилася роль і місце у патріотичному вихованні молоді таких, як Міністерство культури, Міністерство освіти, Міністерство оборони. За загальними діаграмами ви не виділили в окремий розділ роботу з сільською молоддю. Напевно, ви не будете заперечувати, що рівень поінформованості, рівень інфраструктури міста дещо відрізняється від сільської молодої людини, де відсутній клуб, відсутнє дротове радіо, телебачення дається тільки у відеозапису.

Будь ласка, поясніть, чому так забута сільська молодь?

Дякую.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі, пане Нощенко за запитання і за постійну співпрацю і допомогу.

Ви знаєте, я вибачаюсь, я і так перебрала час, відведений Регламентом, і можливо,  не звернула уваги  за браком часу на діяльність, яку здійснюють міністерства, інші центральні органи виконавчої влади. Для цього ми разом з ними і разом з науковцями підготували велику таку першу аналітичну доповідь з питань  реалізації заходів у напрямку виховання молодого покоління, яку ми вам надали, і   ви будете мати можливість з нею познайомитися, висловити критичні  зауваження і ознайомитися з великою роботою, яку  здійснюють Міністерство культури, Міністерство оборони, Міністерство освіти у напрямку  виховання молодого покоління.

Стосовно сільської молоді. Я з вами абсолютно згодна. По-перше, у нас за останні роки збільшилася кількість молоді на селі майже на 300 тисяч. І в той же час значно  збільшилися проблеми сільської молоді, в першу чергу, пов'язані із  безробіттям, із необхідністю працевлаштування. Дійсно, уваги  до сільській молоді приділяється менше. Тому ми  в минулому році разом з Міністерством аграрної політики розробили міжгалузеву програму "Сільська молодь". Я вже сказала про те,  що ми в кожній області будемо в цьому році мати пересувний консультативний пункт, який буде працювати з молоддю.

І головне. Ви підтримали Програму дій уряду, а в ній передбачено, що протягом 2003-2004 року у кожному селі, у кожному селищі буде створена соціальна служба, будемо говорити, по  одному соціальному працівнику. І цей досвід надзвичайно ефективний вже є в Рівненській області, де об'єднали зусилля соціальний працівник Держкомсім'ямолоді, працівник культури Міністерства культури, актив сільський.

І ви знаєте, ми недавно перебували, проводили виїзне засідання разом з комітетом Верховної Ради у Рівненській області. Я хочу сказати, що у рівненській області  завдяки тому, що  соціальні працівники з'явилися на селі, що відновлюються соціально-культурно-дозвілеві комплекси.

По-перше. Значно зменшилася злочинність серед молоді неповнолітніх.

По-друге. На моє запитання головам сільських рад: покажіть мені перелік і список неблагополучних сімей, неблагополучних дітей. Більшість з них  сказала: "А в нас таких немає, тому що ми  їх знаємо і реально працюємо".

По-третє. За останні місяці в 2,8 рази зросли суми по отриманню від платних послуг, які надаються людям на селі. Я впевнена в тому, що саме таким шляхом треба йти і ми будемо намагатися це робити.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

 

10:49:45

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Валентина Іванівна! Я вам процитую натуралістичні фактори у поєднанні з культурологічними, які формують базу психологічну прив'язаність. Такий вид взаємної компліментарності дозволяє синтезувати сучасні і так далі... Це із звіту про виховання. А у мене конкретне питання заземлене. Однією з реальних загроз національним інтересам України слід вважати таке явище, як поширення наркоманії серед молоді. Наркоман ніколи не буде  ні національносвідомим, ні патріотично зорієнтованим. Скажіть, будь ласка, як співпрацює Державний комітет ваш із правоохоронними органами і із місцевими адміністраціями у плані боротьби з таким страшним і загрозливим явищем, як наркоманія серед молоді.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі, пане Ярослав.

Дійсно,  на превеликий жаль темпи зростання кількості молодих людей, які вживають наркотики, ін’єкційно вживають наркотики, а потім мають ВІЛ-інфекцію, в Україні зростають. Ви знаєте, що розроблена є державна програма, при Кабінеті Міністрів створено координаційну раду.

Робота Державного комітету у справах сім'ї та молоді. Через наші управління у справах сім'ї та молоді і через громадські організації здійснюється наступним шляхом.

Перше. Це донести якомога до більшого загалу молодих людей  інформацію про те, що з ними стане після того, як вони стануть на шлях вживання наркотиків. Ви знаєте, ми об'єднали зусилля разом з Міністерством культури, разом  із талановитими митцями. І театр на Подолі поставив у минулому році п'єсу Булгакова "Морфій". І з цією п'єсою ми проїхали вже по 10 областям. Більше, ніж 30 тисяч молодих людей, в тому числі, які вживають наркотики,  їхні батьки, педагоги, лікарі і молоді люди, які волонтери, молоді люди, які до цього не долучалися,  саме через мистецький вплив я впевнена в тому,  зрозуміли  про пагубність цього впливу.

Наступне. Ми створюємо консультативні пункти і теж працюємо  з молоддю. Ми разом з  Міністерством  освіти  працюємо у виховних  закладах і  закладах  позашкільної роботи. Ми  намагаємося ширше  залучати до просвітницької,  профілактичної роботи наші соціальні центри, їх уже  в нас, я говорила, 667, в них не так багато людей працює, однак 3 тисячі людей працюють з молодими  людьми в інформаційно-просвітницькій роботі. Однак, знаєте, я з вами згодна, що молода людина, яка вживає наркотики, і знаєте, у такій стадії вже надзвичайно запущеній, вона патріотом не буде. Однак, все-таки прийти на допомогу цій молодій людині необхідно, це гуманно. І тому  в минулому році уряд прийняв постанову, якою  затвердив  типове положення  про Центр ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога". Перший такий центр був створений  у Хмельницьку 5 років тому. І ви знаєте є результати. Більше 20 відсотків  молодих людей, які  протягом  року там перебували і намагалися від наркотичної  залежності звільнитися, вони це здійснили. І наш державний комітет здійснює цю роботу разом з громадськими організаціями і разом  із нашими обласними управліннями.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Запитання  депутатської групи "Демократичні ініціативи". Які організації громадські,  молодіжні та установи державні, приватні в Україні проводять  діяльність у сфері духовно-патріотичного виховання молоді, яку підтримку від держави отримують  недержавні  організації та установи?

Однією з практичних форм виховної роботи з дітьми і молоддю є  відпочинкове  таборування. Яку матеріальну базу має сьогодні держава  для проведення такої роботи? Як використовуються  з цією метою дві найбільші бази, успадковані ще з радянських часів "Артек" і "Молода гвардія"? Чи підтримує  держава  таку громадську організацію, яка має відношення  до національно свідомого і патріотичного  виховання українська скаутська організація "ПЛАСТ", останні два питання поступили від депутатської фракції "Наша Україна".

Шановні колеги! Я вам уже говорила про те, що приємно і позитивно, що за останні 5 років у нас більше ніж в 2 рази зросла кількість молодіжних і дитячих громадських організацій. Їх майже 4,5 тисячі в регіонах і більше 100 на всеукраїнському рівні. Однак, чесно кажучи, нам немає ще чим... від чого радіти і пишатися, тому що за нашими даними тільки приблизно 7 відсотків  молодих людей об'єднані і громадські організації і активно працюють. В той же час у розвинених  державах, таких як Швеція, там десь половина молодих людей перебуває, працює, здійснює діяльність в тих чи інших громадських організаціях. Ви знаєте, що в минулому році ви вперше підтримали пропозицію уряду і передбачили в бюджеті 10 мільйонів гривень на  підтримку  діяльності громадських організацій: молодіжних, жіночих, дитячих.

У відповідності з постановою уряду минулого року, яка затвердила положення про  проведення  конкурсу програм, положення було  надруковано в "Урядовому кур'єрі" 25 січня, протягом 2 місяців 244 програми були прийняті конкурсною комісією, розглянуті і 144 програми прийняті до фінансування.

Які організації ми підтримали, ви можете ознайомитися в "Урядовому кур'єрі" за 30 квітня. Я хочу сказати тільки  про те і відзначити надзвичайно позитивну діяльність в питаннях національно-патріотичного виховання молодих людей таких організацій як Всеукраїнського дитячого патріотичного об'єднання "Майбутнє України", Федерація дитячих організацій України, Національної скаутської організації "Пласт", Українського дитячого спортивного  товариства "Січ", Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Молода просвіта", молодіжного аерокосмічного об'єднання "Сузір'я", спілки української молоді, Молодого руху "Зарево", молодіжної морської ліги, Фонду  "Молода Україна" і багатьох-багатьох інших.

Стосовно української скаутської організації "Пласт" вона теж... декілька її проектів вийшло  переможцями і в поточному році передбачено  фінансування "Пласту" в обсязі 201 тисячі гривень.

А, і стосовно "Артеку" і "Молодої гвардії". Ви знаєте, що в  цьому році як і в минулому році передбачено 14 мільйонів на оздоровлення дітей, в першу чергу талановитих із неблагополучних сімей, дітей-сиріт, дітей із соціально незахищених сімей у відповідності з Положенням "Артек" в минулому році і в цьому році буде здійснювати великі національно-патріотичні, виховні такі заходи. Перше - це проведення такого заходу як "Наша земля - Україна", куди з'їжджаються діти всієї України і з діаспори. Ми хочемо подякувати Верховну Раду, що на одному із засідань ПАЧЕС було винесено питання про проведення міжнародного дитячого фестиваль держав Причорномор'я і офіційних членів, і асоційованих. І в цьому році відбудеться такий фестиваль і в ньому  візьмуть участь діти із 16 держав світу.

Ви знаєте, що щорічно проводиться надзвичайно велика акція в "Артеці" як "Сузір'я Артеку" і багато інших заходів. За останні два роки в "Артеці" оздоровлено біля 40 тисяч українських дітей і дітей із інших держав світу.

Стосовно "Молодої гвардії". Я говорила і ще раз говорю, що цей заклад належить громадській організації - федерації дитячих організацій. І він дійсно сьогодні перебуває в занепаді і в цьому році він буде оздоровлювати дітей тільки влітку.

Ми запропонували керівництву "Молодої гвардії" взяти участь в тендері на отримання державних коштів для організації оздоровлення дітей соціально незахищених категорій. Ми не отримали від них позитивної відповіді. Я не знаю, але мабуть прийшов час уже, будемо просити депутатів втрутитися в цю ситуацію, розглянути питання про власність "Молодої гвардії".

 

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

 

10:58:15

ЄЩЕНКО В.М. Єщенко, фракція комуністів.

Шановна Валентина Іванівна, ви дуже багато розповідали тут про всі заходи.

Але у мене питання. 9 травня ми святкували 58 річницю великої перемоги. Багато було доповідей, багато було красивих слів на адресу ветеранів. Але чому замовчується правда про велику перемогу? Чому молоді не доводиться дійсно та правда, що народ радянський, радянська армія, Комуністична партія Радянського Союзу була організатором  великої перемоги?

Робили доповіді, виступали глави адміністрацій, ні слова про це не казали. Хоча за останні десять років зростає авторитет комуністичних поглядів серед молоді, він зростає, і що б не робила влада, не можна сьогодні це замовчувати.

Тому у мене питання: що робить комітет, що робить уряд для того, щоб дійсно історія була правдивою для народу України і для тієї ж молоді? Дякую.

 

ДОВЖЕНКО В.І. Спасибі вам, народний депутат Єщенко, за запитання.

Ви знаєте, за ініціативи народного депутата України Анатолія Володимировича Толстоухова, при сприянні і при активній співпраці з цілим рядом громадських організацій, які об'єднані в спілку громадської організації України, 10 числа на  території перед музеєм Великої Вітчизняної війни започатковано, розпочато Всеукраїнський фестиваль "Ветерани, молодь, майбутнє", який буде протягом двох років відбуватися. Він відбудеться в кожному куточку України, він закінчиться, його підсумки будуть підведені під час святкування 60-річчя великої перемоги.

Ви знаєте, коли я пішла туди, то я почула таку розмову. Стояла група ветеранів і декілька молодих людей підійшли до них. А ветерани їх запитують: "А чому ви прийшли? Чи вам цікаво це?" На що молоді люди абсолютно усвідомлено сказали: "А як же може бути інакше, якщо майже в кожній нашій сім'ї хтось загинув або прийшов  з фронту хворим і потім помер? Це - наша історія. І ми хочемо віддати данину нашим ветеранам".

Під час проведення цього фестивалю ми будемо допомагати ветеранам, ми будемо відроджувати військово-патріотичні клуби, все робити для того, щоб розкрити повну правду, хоч, можливо, і суперечливу, дати можливість молодими людям мати право вибору, знайомитись з історією, робити свої висновки.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Валентина Іванівна(?), час вичерпано. Будь ласка, сідайте.

Я запрошую до співдоповіді голову Комітету Самойлик Катерину Семенівну.

 

11:01:32

САМОЙЛИК К.С. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! Захист національних інтересів у зазначених сферах є невід'ємною складовою безпеки будь-якої держави, і Україна не є тут винятком. Для цього в нашій країні створена ціла низка державних інституцій, у віданні яких знаходиться саме питання виховання молодих громадян справжніми патріотами України. Це і Міністерство оборони, і СБУ, і МВС, і Міністерство надзвичайних ситуацій, освіти і науки, культури і мистецтв та взагалі-то всіх не перерахуєш. І, мабуть, правильно те, що народний депутата України Гавриш запропонував провести День уряду саме з таким порядком денним, тому що безпека держави, безумовно, над усе. І не тільки в зазначеній сфері, але й в економіці, в політиці. І думаю, що взагалі нам давно треба було б вивчити проблему всебічно. При цьому взагалі дуже приємно відзначити, що представники сильної статі людства очолюють всі ці державні установи. Але велика довіра висловлена якраз жінкам виступати з проблемою національної безпеки. Будемо вважати, що справу чоловіки-керівники звели нанівець, а тепер настав час розгрібати те, що маємо за дванадцять років.

А тепер по суті питання. У звіті уряду доволі наводилося різноманітним заходів і програм, які здійснювались органами виконавчої влади щодо патріотичного виховання молоді, формування почуттів любові і поваги до рідної держави. Але які можуть застосовуватись критерії до оцінки ефективності цього процесу? Найголовніший з них, на мою думку, це - ставлення самої молоді до своєї держави. Як стверджує сам уряд, 43 відсотки молодих українців хотіли б народитися і жити в іншій країні. На цьому можна було б поставити крапку в розгляді питання порядку денного.

Але варто все-таки зробити спробу і розібратися, чому так відбувається, адже це дуже великий серйозний симптом. Почну з того, що не потребує доведення. Національно свідоме і патріотичне виховання молоді - це невід'ємне від створення державою умов соціального становлення і розвитку молодих громадян. Вся діяльність всіх гілок влади оцінюється молоддю наступним чином: не схильні довіряти Верховній Раді України - 74 відсотки, Президенту України - 73 відсотки, державним установам - 60 відсотків.

Таке відношення молоді до державних інституцій пояснюється насамперед тим, що держава не забезпечує виконання конституційних гарантій найвагоміших напрямків життя молодих громадян. А в таких сферах, як працевлаштування, навчання, охорона здоров'я, забезпечення житлом, культурних потреб, матеріальної підтримки соціально незахищених груп молоді, доля негативної оцінки сягає від 50 до 80 відсотків.

Чому? Адже начебто перелік нормативних актів, які безпосередньо спрямовані на організацію, посилення, вдосконалення, поглиблення та тощо саме виховання свідомих патріотів, формування високих моральних засад, забезпечення умов розвитку молодих громадян, нараховується більше сотні.

Тим, що багато нормативно-правових актів не виконується, вже нікого не здивуєш. Але деякі, що стосуються саме питань патріотичного виховання, можуть сміливо розраховувати на статус детективної літератури. Наприклад, на виконання указу Президента про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі і формування здорового способу життя громадян, виданого в 1999 році, уряд своєю постановою затверджує відповідну національну програму патріотичного виховання. Ну, на наш погляд, змістовна і розрахована на перспективу. А вже в січні 2002 року уряд відміняє чинність цієї програми разом там  з консультативними, дорадчими органами і так далі.

Рівно через 9 місяців у жовтні минулого року Президент  своїм указом знову зобов'язує уряд розробити програму патріотичного виховання населення. Але сьогодні вже половину 2003 року ми розглядаємо проблему національної свідомості і патріотичного виховання, а розмови немає навколо чого вести, бо така програма так і не затверджена. То чи варто дивуватися падінню інтересів юнацтва до літератури, мистецтва, духовних надбань нашого народу. Натомість, українські телеканали, я хочу звернути всіх, пропонують нашій молоді  фільми жахів, насильства, злодіянь, право міцного кулака, вбиває в мізки, що все у світі купується і продається.

В той же час, багато років практично простоює Українська студія хронікально-документальних фільмів, на якій за радянських часів створювалося щорічно понад 80 стрічок, а нині - одна-дві в рік. А саме документальне кіно - це історія країни, це історія народу. Рекорд Стаханова, взяття Берліну, політ у космос першої людини, перемога київського "Динамо" у Супер-кубку 1975 року, залишили у нашій пам'яті саме документалісти, а що ми залишаємо нашим нащадкам?

Так само вимирає і Київська студія науково-популярних фільмів, студія імені Довженка. Добре, хтось не хоче згадувати "Народжених революцією" Кохана чи "Думку про Ковпака" Левчука, чи "Комісарів" Мащенка. То ж давайте згадаємо "Землю"  Довженка, "Вавілон" Миколайчука, "У бій йдуть лише старики" Бикова, які складають скарбницю не тільки радянсько-українського кінематографа, а і світового.

На жаль, всі останні роки  вітчизняний кінематограф у занепаді. Хочу зупинитися на ролі закладів освіти у процесі патріотичного виховання та закладання основ громадської свідомості. У лютому  у Києві  відбулася виставка навчальних закладів "Освіта в Україні. 2003 рік". Одна  із  цілей, якою, на переконання Василя Григоровича Кременя, було показати досягнення і кращий досвід начавлених закладів України, в тому числі і упровадження нових форм виховання молоді. Натомість  організатори виставки не визначили за потрібне в експозиції стан патріотичного виховання молоді. Цей приклад, на моє переконання, є свідченням того, що  зазначеним питанням  у системі освіти відводиться неналежне місце. Хоча, до речі, національною доктриною розвитку освіти визначено, що громадянське і патріотичне виховання є одним з головних пріоритетів освіти. У цьому  зв'язку варто навести один красномовний приклад, і я хочу звернутися до депутатів всіх фракцій. За весь період 12 років навчання в загальноосвітніх школах у вивченні  всього курсу історії передбачено 10 навчальних годин для вивчення  історії Великої Вітчизняної війни, одна година  в п'ятому класі і  дев'ять годин в 11 класі - періоду  найвидатнішої звитяги наших батьків  та дідів, якому були притаманні масовий героїзм на фронті і  в тилу, відводиться лише  по одній годині в середньому щорічно.

Я хочу звернутися до високих посадовців, які сьогодні у президії у нас: чому свідомо замовчується великий подвиг наших співвітчизників? да зайдіть  же у кожну оселю, у кожній хаті знайдете фотографії пожовклі молодих усміхнених облич, війна навічно залишила їх молодими. То  хіба їх коротке життя не є взірцем для молоді як приклад  безмежної  любові до батьківщини, до  своєї рідної землі, до саможертви заради перемоги?  То чому дивуватися, що при анкетуванні патріотичних почуттів учнів, характерними відповідями на запитання є наступні. Чи готові ви захищати свою батьківщину?

Були слідуючи варіанти. Ні, захищай, не захищай, держава все рівно  тебе не поважає. Або готові захищати, але виключно за гроші. Абсолютно зрозуміло, що така система моральних цінностей не змінюється і коли випускник стає студентом.

Рівень патріотизму молоді, її відношення до держави значною мірою залежить від можливості реалізувати конститутційні права на працю, на здобуття вищої освіти, на житло, на охорону  здоров'я, на фізичне загартування. Наскільки  можливо вирішувати ці питання засвідчує саме життя.

Приведу лише окремі приклади. На початок 2002 року, вже говорили, третина безробітних - це молодь. А Міжнародна організація праці стверджує, що безробітних серед молоді .....втричі більше, а ніж офіційна статистика. До цього додамо. Практично не врегульований процес трудової міграції у кількості понад 2 мільйона громадян. Зрозуміло, що на заробітки їдуть далеко люди не пенсійного віку.

У зв'язку із зазначеним необхідно у найкоротші строки  на законодавчому рівні визначити економічні механізми і стимули, які б  забезпечували б створення нових робочих місць для  молоді і взагалі, і першого робочого місця, зокрема.

І ще болюча проблема. Соціальне сирітство, бродяжництво, жебракування. Спостерігається стійка тенденція, кожен рік збільшення неповнолітніх, які ніде не працюють і не вчаться.

Здоров'я молоді. Ситуація катастрофічна. Повірте, це не перебільшення. За 10 останніх років  підвищення рівня захворюваності відбувається за всіма класами хвороб. Понад 300 тисяч учнів і студентів у зв'язку з  незадовільним станом здоров'я віднесено до спеціальної медичної групи. За висновками спеціалістів кожна восьма дитина є здоровою, коли йде у школу, і лише кожна 12-та закінчує  з нормальним здоров'ям. Картина буде неповною, якщо не згадати, що є такі показники, за якими ми  попереду всієї Європи, це зростання ВІЛ-інфікованих, наркоманів, епідемії туберкульозу, поширення хвороб, які передаються різними шляхами.

Ну чому не спрацьовують наші закони? Ну понад 100 законів, 300 постанов, указів, розпоряджень, близько  200  молодіжних програм?

Перша причина. У недостатньому рівні фінансово-організаційного  - підкреслюю, і організаційного! - забезпечення  вже прийнятих законів, інших нормативно-правових документів. Сьогодні левова частка бюджетних коштів спрямовується не на профілактику, не на виховну роботу, а на  боротьбу з негативними наслідками. Проте, скільки б ми не створювали реабілітаційних центрів, колоній, тюрем, за такого підходу вони  завжди будуть заповнені на 100 відсотків. Увесь світ вкладає гроші у здоров'я, а ми  - в лікарняні ліжка. Потрібні  нові правила  організації бюджетного  процесу, регулювання потоків фінансових ресурсів і розвитку міжбюджетного відносин. Особливо це стосується питань забезпечення виховної роботи за місцем проживання дітей і підлітків та підтримки молодої сім'ї, розширення мережі позашкільних навчально-виховних закладів, удосконалення системи оздоровлення дітей.

Найближчим часом ми  розглянемо пропозиції щодо  внесення  відповідних змін до  Бюджетного кодексу. Я сподіваюся, що ці зміни, перш за все, позначаться на визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів на користь місцевих  бюджетів.

На завершення хочу акцентувати увагу на  тому, що організаційне, фінансове забезпечення виховного процесу є необхідним, але не достатнім елементом. Як засвідчує досвід і вимоги життя, для консолідації зусиль щодо  патріотичного  виховання на всіх рівнях від села до столиці має існувати єдиний керівний теоретичний принцип усієї цієї діяльності. Тобто, державна концепція. Саме керуючись її положенням на всіх рівнях виконавчої влади, місцевого самоврядування можна розробляти конкретні програми і здійснювати відповідні заходи в єдину визначеною концепцією напрямку.

Підсумовуючи сказане, підкреслю, у державі відсутня система патріотичного виховання. В Україні відсутній єдиний координаційний центр з організації цієї роботи.

На превеликий жаль, Національна раз з питань молодіжної політики при Президентові України жодного разу не підняла жодної проблеми, які пов'язані з майбутнім України.

Необхідна програма патріотичного виховання. Україна має неоціненний історичний досвід патріотичного виховання. Не треба нам бути безбатченками, не треба бути без пам'яті, не треба бути на українській землі тимчасовими і тоді питання можна зрушити з місця. Це те основне, що зможе зовсім на інший рівень поставити патріотичне виховання, це саме те, що зможе морально оздоровити наше суспільство.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Катерино Семенівно.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Ми домовлялися протягом 30 хвилин. Прошу на табло висвітити перелік прізвищ народних депутатів, що записалися для виступів з обговорюваного питання.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Володимиру Пузакову. Прошу, шановні колеги, уваги.

 

11:16:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, багатостраждальний вельмишановний український народе! Проблема, яка сьогодні обговорюється, безумовно, стосується і майбутнього України. Я хотів би зупинитися на кількох аспектах сьогоднішньої проблеми, яку обговорюємо, надзвичайно важливої.

По-перше, я дякую Валентині Іванівні за грунтовну доповідь, хотілося б подякувати. І висловити подив чому по такій важливій проблемі не зміг бути присутній і виступити віце-прем'єр-міністр з гуманітарної сфери і інших питань Дмитро Табачник?

Що, є важливіші питання в державі? Збирається нарада при головному канцеляристі, - Табачник тут як тут, всі засоби масової інформації показують.

Сьогодні стоїть питання про майбутнє української молоді, про захист національних інтересів держави у сфері національно-свідомого і патріотичного виховання молодого покоління і забезпечення умов його розвитку, а Табачника нема. Ну, поставили одну жінку, нехай віддувається за всі відомства, за всі міністерства, за всю державу і за весь уряд. Правда, і Верховна Рада відповіла тим же самим, теж поставила жінку за це ж саме вболівати.

Так от, шановні друзі, подивіться, які нормальні були тези, які нормальні були самокритичні матеріали подані нами уряду. Там зафіксовано навіть, що не профінансована програма державне пільгове довгострокове кредитування на здобуття освіти, взагалі не профінансована!

Та це ж  катастрофа! А по відповідям потім ми чуємо у Валентини Іванівни, що ми живемо нібито вже в Швейцарії. Так я  зрозумів по відповідях. А доповідь то критична, нормальна.

Я хотів би звернути увагу і мені набридло вирішувати питання щодо нерівності дітей в залежності від місця їх проживання і народження, щодо істотних регіональних відмінностей по показниках оплати праці, якщо по Тернопільській області, по інших областях, 289 грн., по Києву - 801. Регіональні ринки праці. Якщо співвідношення таке, якщо в Києві безробіття 0,5, то в Рівненській області, Тернопільській - 6,9 в середньому, а, скажімо, Воловецький район Закарпатської області - 16 відсотків! Тобто, співвідношення 1 до 14, 1 до 20. Хіба ж далі ми так можемо жити?!

Я хотів би почути тут що ми робимо для підвищення рівня народжуваності і умов для цього. Я хотів почути, що ж ми робимо для того, щоб молода людина пишалася своєю країною, своїм Президентом, своїми депутатами.

Подивіться, будь ласка, на ті додатки, які нам надали. Половина, 50 відсотків, молоді хотіла б жити в іншій країні чи переїхати в іншу країну. Це - жахливі цифри! І в тому числі через те, що у нас доступ до державної служби для молоді сьогодні відбувається з порушенням до Конституції закону.

Я звертався до Прем`єр-міністра, я звертаюсь до вас зараз, я не зможу закінчити цю тезу, а хотів би, щоб молодь мала доступ до держслужби, а Україна з приходом молоді отримала потужний розвиток. І для того, щоб ми були оптимістами, щоб примусили чиновників виконувати закон, я надаю тезу свого виступу Голові для того, щоб принаймні вони були в стенограмі, а там хто має вуха - той почує, хто має розум - той зрозуміє. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Шершуну.

 

11:20:46

ПУЗАКОВ В.Т. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Все мы - выходцы их советской школы, хорошо помним имена героев, патриотов, уроки и классные часы по воспитанию патриотизма. Хотя мне кажется, что не все были на этих уроках. на классных часах или имели очень плохую память, что так быстро обо всем забыли. Школа была первой цепочкой в едином звене по воспитанию и образованию. А что мы сегодня после так называемых реформ по-американски имеем в нашим школах, которую постигла более страшная трагедия, чем экономику? И страшно то, что о трагедии в экономике, о хищении и сбережении говорят все, а о школе никто. Никого не пугает то, что наша школа стала центром сбыта наркотиков, а учитель лишь служащим предприятия. Давайте перелистаем странички учебников. Там сплошное извращение истории Украины. Все прекрасное заливается грязью, пошлостью и подлостью. И поэтому подростки потеряли интерес к привычным общественным ценностям и институтам, традиционным формам досуга. Они не доверяют миру взрослых. и неслучайно растет армия ничем не занятых подростков. И слово "патриотизм" они не знают. Да и всем хороша известна истина: "Бытие определяет сознание". О каком патриотизме можно говорить солдатам украинской армии, если он, демобилизовавшись, ждет из дому, чтобы привезли ему одежду, обувь, потому что нет в чем доехать домой. Или какая культура общения в армии, кроме матерщины  других слов нет. Процветает дедовщина и в таких размерах, что парни остаются инвалидами на всю жизнь. Таких примеров в нашем городе много. Например, Шатохин Виталий из Кировограда, здоровым ушел на службу в армию, где проходил ее в Кривом Роге, стал там инвалидом, а от матери скрывали, не сообщали, не направляли на лечение, и только по вмешательству коммунистов из нашей фракции он был направлен на обследование в Киев.

А что говорить о патриотизме того студента, который полуголодный получает стипендию 25-32 гривны, и после окончания учебного заведения пополняет ряды реализаторов на рынках, где кроме водки и пошлости ничего не видит.

А о каких высоких качествах человеческой морали, высоком патриотизме можно ожидать от беспризорных детей, которых в Украине более ста тысяч? Все они, многие, сидят на игле, употребляют алкоголь, и их всех, к сожалению, ожидает судорожная смерть.

Так что сегодня мы должны говорить не о воспитании патриотизма у молодых людей, а о патриотизме тех, кто находится у власти. Первым долгом нужно создать нормальные условия жизни, а потом о патриотизме говорить. Сегодня слово "патриотизм" как-то не созвучно с нашей действительностью. Это слово на протяжении вот уже 12-ти лет даже вышло из нашего лексикона. Разве это патриоты, которые сделали ужас со страной и ее народом? А сколько можно говорить о рекламах и боевиках, которые с позволения наших властей развращают и спаивают нашу молодежь? Ведь только за один день 23 апреля текущего года по программе телевидения было 18 фильмов-боевиков, 7 фильмов ужасов и 12 - сексуальных. Это что, специально для воспитания патриотизма? Многие те, что стоят у власти, ответили бы мне так, как  они гордятся и любят это говорить, что наконец-то пришла свобода, наконец-то снят "железный занавес". А каком занавесе идет речь? Даже если он и был, то не сдерживал у нас, господа, свободы, а мировое зло к вам не пускал. Вы получили богатейшее наследство, и одновременно промотали его, стали тащить из родного дома, уничтожать в нем все, что оставила Советская власть, не думая о своих детях и внуках.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів дотримуватися Регламенту.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України. Підготуватися Михайлу Павловському.

 

11:24:37

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Рівненщина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Голово, шановні колеги, члени уряду, запрошені.

Нещодавно по  телебаченню побачив сюжет про сплюндроване кладовище і вжахнувся. За підозрою у скоєні вандалізму правоохоронці затримали, вдумаємося, семеро дітей 10 і 12 років. Цей випадок переконує, що сьогодні ми з вами обговорюємо надзвичайно важливе питання, я би сказав, фундаментальне для суспільства. Адже зміна політичних систем зруйнувала цілісний комплекс національного та патріотичного виховання молоді.

Безперечно не ідеальними були піонерські та комсомольські організації, які займалися  молоддю, але замість них за 11 років незалежності держави не запропоновано не просто нічого кращого, а практично нічого взагалі. У цій царині сьогодні майже повний вакуум і вина, а отже і відповідальність за ситуацію, що склалася, спільно і уряду, і Верховної Ради, і влади на місцях.

Звичайно  ситуацію намагаються змінити профільні міністерства і комітети, скажімо освіти  і науки, у справах сім'ї та молоді, культури тощо. Вони проводять велику практично виховну роботу, зльоти, польові збори, екскурсії, туристичні походи історичними місцями, екологічні акції, фестивалі і так далі. Але їхні структури на місцях роблять це неузгодженою і досить кволо і одна з причин їх не укомплектованість і недофінансування.

В програмі розвитку дитячих будинків сімейного типу, підтримки прийомних дітей, ресоціалізації наркоманів, передбачено фінансувати з місцевих бюджетів, а це означає, що ці програми або залишаться декларативними, або розтягнуться на десятки років.

Хоча вже сьогодні на прикладі Рівненщини видно, що там де у селах введено спеціалістів по роботі з молоддю, там де запрацювали культурно-дозвілеві центри, там і відпочинок організований, і виховання на рівні, і почуття патріотизму, і рівень злочинності серед молоді на 10-12 відсотків нижча ніж у сусідів, де юними ніхто не опікується. Хвилює інше, там де  держава перестає дбати про національне і патріотичне виховання молоді, там активізуються різноманітні громадські та релігійні організації, які не відомо ким фінансуються і частенько пропагують антиукраїнські ідеї. Тому я переконаний, що ми, народні депутати,  спільно з урядом, заохочуюючи ініціативи місцевих влад, повинні  якнайшвидше зробити наступні кроки.

Основне розробити Державну програму національного та патріотичного виховання молоді, яка передбачала створення єдиної  системи організацій  та  їх державне фінансування. Якнайшвидше потрібно ухвалити ряд законів, зокрема  закони про культуру, про вдосконалення системи оподаткування діяльності закладів культури, про  мистецтво і спонсорство, про театри, про неприбуткові організації, де окрім іншого передбачити звільнення театрально видовищних закладів від податку на землю та звільнення від оподаткування взагалі коштів, які  самотужки заробляють культурно-освітні та мистецькі заклади, особливо на селі.

Завершуючи свій виступ, хотів би нагадати присутнім виступ відомого майстра пера Віктора Астафьєва: "У наших дітях ми як у дзеркалі - перед Богом, всім світом і людьми. І не хотілось би, аби  це дзеркало виявилося кривим". Дякую.

 

ГОЛОВА. Замість Павловського буде виступати Андрій Шкіль, будь ласка. Підготуватися Івану Зайцю. Є Іван Заєць?

 

11:28:14

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція Блоку  Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я хотів би  в першу чергу наголосити на двох аспектах. Ми тут говоримо про патріотичне виховання молоді, патріотичне виховання молоді національно свідомого  покоління. Так давайте не  забувати, що патріотизм походить від слова "патріа" - батьківщина. І ми маємо  говорити тут про виховання  любові до цієї батьківщини, не до  держави, не до того репресивного апарату, яким зараз держава є, навіть не до неї,  хоча це державна справа, це держава має дбати  за те, щоб молоде покоління росло  у любові до  тої батьківщини, яка дала  їм життя.

Але ми маємо тут зараз зовсім протилежний ефект. Коли перепитати з десяти молодих людей, яких перепитати, як вони ставляться до своєї батьківщини, вони всі будуть говорити, що вони ставляться негативно до держави, до репресивного апарату, до тих керівників, які не мають авторитету ні серед молоді, ні серед народу, ні серед  кого. І вони свою нелюбов до влади, яка заслуговує на цю нелюбов, абсолютно вірно,  вона перекидає  свою  нелюбов на все українське, на все, що пов'язане з Батьківщиною. І це, на превеликий жаль.

Ми зараз можемо підготувати сотні прожектів, ми можемо  сказати дуже багато  слів з цього приводу, але істина лишається одна і єдина - нелюбов до власної держави з боку влади,  нелюбов з боку влади  до Батьківщини  породжує таку ж саму нелюбов у молоді до тієї країни, в котрій живе і до тією влади, яка керує цією країною.

Про що ми можемо тут говорити, коли молода людина є зараз самих незахищених категорій населення: молоді люди, молодь і старе покоління. Старше покоління не має нормальної пенсії, не може забезпечити своє старече життя, а молодь не може забезпечити своє молоде життя, бо не  може знайти роботи, не може нормально вчитися і закінчити вищий учбовий заклад.

І всі це вина не молоді, і все це не наша навіть з вами, це вина  тих, хто розкрадає державний бюджет при нашому хіба мовчазному  потуранні цьому. В бідній країні не може бути   багатої молоді. Але в бідній країні може біти молодь, яка  хочу змін, яка волає до старшого і до середнього покоління про те, що не треба жити по-старому, давайте жити по-новому. Молодь, яка мусить і повинна виходити зі своїми протестами  на вулицю і виливати  своє незадоволення до влади перед владою, а не екстраполювати його на все українське і все, що пов'язане з власною Батьківщиною.

Повірте,  покинути хочуть не цю державу молоді люди, вони хочуть втекти від самодурної і недостатньої влади, яка є зараз в Україні. Ось що говорить ця статистика. І я переконаний, що це так. Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція  "Наша Україна". Підготуватися Прошкуратовій Тамарі.

 

11:31:30

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Нам роздали  прекрасний інформаційно-аналітичний  матеріал.

Ми вислухали чудову доповідь голови комітету, але радості у мене від цього немає, бо насправді дійсність інакша. Вона намальована сьогодні мабуть чорними фарбами, і ми повинні  досить  критично сьогодні аналізувати цю проблему і шукати шляхи виходу із цієї проблеми.

Тяжко говорити про  національно свідоме патріотичне виховання, коли наша влада не є патріотичною. Для нашої влади не є властивим таке  поняття як Вітчизна. Сьогодні для них важливе одне - це гроші, це як би "хапонути" собі у кишеню. Тому перше з чого  треба починати це треба робити  нашу владу патріотичною, треба її оновлювати, треба допускати молодих людей до посад. Потрібна  національна програма виховання нашої молоді, якої у нас так само немає. Для того, щоб людина була патріотична, треба, щоб влада забезпечувала  їй  самореалізацію цій людині всіх інтересів, які вони  мають. Для цього, в першу чергу, треба подбати про  перше робоче місце. Тут ми мусимо   визнати, що наша влада провалила сьогодні цей напрямок, сьогодні молодь покинута сама на себе.  Особливо критична ситуація склалася із сільською молоддю, де вони пущені на вільні, як той казав, "хліби".

І так само треба говорити у регіональному аспекті. Складна ситуація сьогодні для західних регіонів України. Там немає промисловості, там все пущено на самоплив і стимулюється велика  міграція за кордон. Тут ми повинні говорити і про молодь на Донбасі.

Друге. Про яке національно свідоме, патріотичне виховання можна говорити, коли ми бачимо подальший процес русифікації, коли ми бачимо витіснення  української мови із всіх сфер суспільного  життя, зокрема виховання. Це і освітні програми, інші заходи. Чи можна говорити сьогодні про національне виховання, коли немає дитячої, українськомовної книги? Коли ми говоримо тут обговорюємо  пропозиції влади про те, що треба  скоротити дитячі бібліотеки, об'єднати їх  із іншими бібліотеками. Шановні друзі! Це тупиковий шлях, нам треба розвивати  українську мову, нам треба зробити таку ситуацію, щоб говорити українською мовою для молоді було престижно і модно.

Третє. Що зробилося із нашим спортом, де ті колективні види спорту? Всі засоби віддані на якісь єдиноборства, ні баскетболу, ні футболу, нічого - все витіснило. Тобто витіснені ті види спорту, які виховують колективізм, які виховують відчуття плеча, які виховують патріотизм. Тут  так само треба працювати у цьому напрямку.

І останнє - це державна підтримка цих заходів. Ми ж бачимо як це робиться, дуже часто робляться акції, які далеко не виховують нашу молодь у патріотичному плані, у національному плані, більше того, кошти державні йдуть на заохочення, на завезення в Україну різних груп із різних країн. Ми не можемо виховати свою молодь співаками з інших країн, треба підтримувати свою культуру, свою науку  і тоді буде у нас молодь. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

 

11:35:18

ПРОШКУРАТОВА Т.С. Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(О).

 

ГОЛОВА. Підготуватися Сафіулліну. Я вибачаюся.

 

ПРОШКУРАТОВА Т.С. Шановні колеги, наша фракція вважає, що розбудова української держави не можлива без розвитку духовності громадян, виховання їх на засадах патріотизму. Відповідно до Конституції України держава сприяє розвитку та консолідації української нації, хоча насправді, народ України ще не є українською нацією. На жаль, деякі політики використовують і  українську мову, і УПА для того, щоб створити штучний водорозділ між західними і східними регіонами держави. Тому й погляд молодої людини на те чи інше явище залежить від того, під чим авторством посібник попав до її рук.

Формуванню патріотичних почуттів молодої людини сприяє освіта, коли вона є якісною. За роки незалежності чимало зроблено в розвитку національної освіти. І нова законодавча база, підручники, посібники, оновлено зміст.

Та для певної частини молоді вища освіта тільки мрія. Тому вважаємо, що одним з шляхів забезпечення доступності вищої освіти є її кредитування.

Ми не можемо не констатувати факти, ведучи мову про виховання національної свідомості, що у молоді падає інтерес до мистецтва, літератури, духовної спадщини.

Поділяємо думку народного депутата,  керівника Комітету з питань сім'ї і спорту, що негативно впливають на молоде покоління низькопробні зразки іноземної масової культури, перенасичені елементами жорстокості, порнографії, пропагандою чужих для  українського народу моральних цінностей.

Тому наша фракція відмічає необхідність постанови Кабміну про державне посвідчення на право розповсюдження, демонстрування фільмів, з метою захисту глядача від пропаганди насильства і жорстокості.

Ми зазначаємо, що сьогодні в контексті патріотичного виховання бракує фільмів про сучасну українську армію, про нинішні подвиги військовослужбовців.

Отже, вважаємо, необхідне поглиблення роботи щодо військово-патріотичного виховання молоді, активізації діяльності військово-патріотичних об'єднань.

Важлива роль в системі національної свідомості патріотичного виховання належить сім'ї. Є державні програми, про них йшла мова. На думку дорослих, що серед перешкод, що стоять на заваді національного виховання, є брак коштів і часу. Хоча формування національної гідності, гордості за свій народ залежить не тільки від матеріального забезпечення, а і від типу сім'ї, культури сімейних стосунків. Тому на часі розробка державної програми національно-патріотичного виховання дітей в сім'ї, з урахуванням соціально-економічного і духовного, морального стану сімей, запитів і потреб українського суспільства.

Отже, ми вважаємо, що результати патріотичного і національносвідомого виховання залежать від розв'язання усього комплексу вищезгаданих  питань, при умові тісної співпраці  законодавчої і виконавчої гілок влади і активному залученні громадськості.

 

ГОЛОВА. Дякую. Замість народного депутата Сафіулліна буде виступати народний депутат Полііт. Підготуватися Гаврилюку.

 

11:38:32

ПОЛІІТ А.А.

Спасибо большое. Комсомол Украины.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Рассматриваемый вопрос имеет стратегическое значение для будущего нашей Украины. Однако заслушав доклады, трудно не прийти к двум печальным выводам: во-первых, в Украине отсутствует хоть какая-то продуманная концепция патриотического воспитания молодежи, во-вторых, большинство молодых граждан несильно стремится быть объектом этого воспитания, слабо понимая, что такое сегодня "патриотизм".

Двенадцать лет молодежь предоставлена сама себе. Но вакуум ее воспитания быстро заполнили теле- и радиоканалы, бульварные книги и журналы. Кумирами немалой части молодежи стали герои боевиков, воры в законе, криминальные дельцы.

Не менее жестко воспитывает молодого человека наша сегодняшняя суровая действительность. Зачастую родителям не до воспитания своего ребенка, а ведь семья - это первая и основная ячейка воспитания молодого гражданина. Не лучше ситуация в детском саду, в школе, в вузе. Но если в садике за детьми хоть как-то изредка присматривают воспитатели, то в учебных заведениях ученики и студенты представлены сами себе.

В вузах патриотическое воспитание сводится к закону студентов на избирательный участок, к принудительному голосованию за правильного кандидата.

Трудно убедить молодых мам уважать государство, выплачиваемое им символическое издевательское пособие по уходу за ребенком. Немалая часть молодых граждан Украины готовы искать счастье за границей. Под влиянием телевидения им кажется, что там легко можно найти хорошо оплачиваемые рабочие места с социальной защитой. И хоть реальность куда сложнее, и многие оказываются в условиях жесткой эксплуатации, почти половина молодежи мечтает о заморских хлебах. Таковы реалии жизни молодых граждан Украины. В итоге имеем полный нигилизм и разочарование молодого человека в государстве.

Не менее показательным является пример "Молодой гвардии". Я благодарен коллегам за поддержку внесенного мною постановления о шестидесятилетии "Молодой гвардии". Но когда я побывал в Краснодоне, на месте гибели юных патриотов, мне стало жутко. От вечного огня остались только трубочки для газа. все остальное ушло торговцам металлоломом. И даже указ Президента, распоряжение Кабмина, наше с вами постановление не заставили местные власти привести в порядок мемориал. Внимание Президента хватило только на то, чтобы пройти по музею, очищенному даже от собственных сотрудников и выступить на митинге, на котором ветераны проходили через металлоискатель.

Безусловно, безопасность Президента - это святое, безопасность государства - это второстепенное. Видимо, поэтому вопреки предвыборным обещаниям власти, музею так и не предоставлен статус национального. Нельзя отбрасывать тот богатейший опыт, ту уникальную школу, работу по патриотическом воспитанию молодежи, которую проводит и проводит сегодня комсомол.

Итогом сегодняшнего заседания должен стать вывод о том, что молодежь - стратегический резерв  Украины. Поэтому я поддерживаю предложение Катерины Семеновны о принятии национальной доктрины патриотического воспитания молодежи. Необходимо возродить в школах ученическое самоуправление, в вузах расширить полномочия студенческих профкомов, максимально ослабив зависимость от администрации, от руководства учреждений. Государство  должно влиять на информационную политику СМИ, добиваясь усилия в них патриотического воспитания молодежи, усиления в них.

Ключевую роль в законодательном обеспечении патриотического воспитания должна сыграть Верховна Рада, поддерживая инициативу молодежных организаций, сконцентрировать внимание общества на этих вопросах.

И главное, патриотическое воспитание должно быть основано на славной истории нашего народа. В наших руках, уважаемые коллеги, будущее Украины, и мы должны осознавать свою ответственность за это.  Спасибо большое.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Так, Василь Гаврилюк. Будь ласка.

І підготуватися Анатолію Морозу.

 

11:42:43

ГАВРИЛЮК В.В.

Гаврилюк, 147 виборчий округ, місто Кременчук.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Серед питань, які ми розглядаємо сьогодні на Дні уряду, питання, безумовно, найважливіше, адже йдеться про майбутнє України.

Безумовно, у нас є певні надбання щодо створення умов для виховання патріотично налаштованого українського нового покоління, але я думаю, що нам сьогодні треба ретельно проаналізувати причини кризи, в якій опинилася не тільки наша економіка, а й морально-етичні засади нашого суспільства, освітянські, культурні, наукові та комплекс побутових факторів виховання молодого покоління. І тут нам треба, як кажуть, правді дивитися у вічі.

А правда така. Сьогодні моральна та духовна деградація суспільства становить загрозу національній безпеки країни. Хіба про це не свідчить той факт, що тільки 43 відсотки молодих українців ствердно відповіли на запитання, чи хотіли б ви народитися і жити в іншій країні. Зупинюся на найбільш наболілих для наших людей проблемах - освіта, здоров’я, бездуховність, наркоманія і алкоголь, побутова невлаштованість і відсутність реальних можливостей щодо здобуття освіти  і роботи за фахом. Корінь більшості перелічених проблем бідність майже для 28 відсотків українських сімей основною проблемою життя є бідність.

Отже, якщо у середньому по Україні одне домогосподарство дітьми направляє на виховання дитини біля 2 відсотків сукупних витрат, то виходить, що майже третина родин незмозі виділяти кошти на виховання дітей.

На жаль, ця проблема не посідає чільного місця в інформаційному матеріалі уряду. Подолання бідності в Україні, стратегічне завдання всіх гілок влади і владних структур, якщо в країнах ЄС співвідношення прибутків 10 відсотків найбільш багатих людей, на прибутки найбільш незахищених коливаються у межах 5 до одного, чи 7 до одного, то в Україні 50 до одного.

Більшість половини населення поряд з казковим багатством, невелика чисельності співвітчизників не сприймається моральною, не виховує поваги до держави, до Батьківщини, не сприяє єднанню нації та появи патріотичних почуттів. Цей напрямок діяльності повинен спиратися на ефективну і гнучку законодавчу базу безпосереднього виконання вже прийнятих Верховною Радою України законів. Тому перш за все нам  необхідно позбавитися поширених сьогодні невиконання чинного законодавства, порушень бюджетної дисципліни, неоптимального використання наявних коштів та суперечливих дій.

Яки же можна зробити сьогодні висновок. Захист національних інтересів держави у сфері національного свідомого і патріотичного виховання молодого  покоління та забезпечення умов його розвитку відбувається у  Державному бюджеті і у його виконанні. Якщо наш бюджет не  буде спрямований на розв'язання проблем, які ми сьогодні порушили, то задекларована турбота патріотичного виховання молодого покоління України перспективні заходи так і   залишаться на папері. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

 

11:46:22

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий  округ, фракція Комуністичної партії України.

Шановні колеги, відкриваючи аналітичні довідкові матеріали уряду щодо  цієї проблеми, яку ми сьогодні обговорюємо у цьому залі, ви побачите такі слова :”розбудова суверенної  демократичної правової держави, її становлення, її твердження неможливе без розвитку духовності громадян, виховання  їх на  засадах патріотизму, поваги до історичної спадщини українського народу,  загальнолюдських цінностей, соціального оптимізму. Останнє, зрозуміло, якраз у нашому суспільстві, у нашій державі, мабуть, кожен сидячий у залі цього і не бачить, мабуть, скоро  ми цього  і не побачимо. Чому?

Ось тільки що вислухав виступ своєї колеги, народного депутата, представника СДПУ(о). І вона дуже добре сказала, що треба припинити те, що сьогодні робиться на екранах нашого телебачення, ті ж самі канали "1+1", "Інтер" і багато інших  каналів, пропаганда  сексу,  порнографії, насильства і так далі. Але ж, мабуть, треба у першу чергу починати  із себе. І ті канали, які є сьогодні, або впливають представники цієї партії, треба навести порядок і показати приклад іншим.

Слідуючий момент. Головним вихователем є  система державної освіти, вона сьогодні  виконує соціальний запит держави, якщо такий є на виховання патріотів. Хто ж тепер займається цією роботою, викладачів-ентузіастів на мізерну зарплату середнім віком до 60, на застарілій і матеріальній базі, для  професійного ведення виховної і тим більше патріотичної роботи потрібні професіонали, окремо підготовлені. Подивіться уважно на матеріальну базу цієї роботи і ви побачите, що  вона  майже відсутня. Візьмемо сільську школу. Колись  тут були  потужні колгоспи, радгоспи, які  мали  своїх героїв, свої славні трудові, бойові традиції. Сьогодні все це знищено. Кімнати і музеї, як колишні господарства, в  таких школах розграбовані і майже знищені. Така ж ситуація і в містах, де не працюють заводи і фабрики. Історію народу так спаплюжили, що виклади, вчителі навіть самі не розуміють, що вони сіють в душі наших дітей.

Слідуючий момент. Суспільно-політичні та економічні обставини в Україні  в цілому та в її регіонах призвели до слідуючих наслідків. Падіння рівня фінансування та труднощі в проведенні суспільно політичних, виховних, спортивних, культурно-просвітницьких заходів, зменшення кількості спортивних секцій, гуртків та інших  дозвільних закладів, не говорячи  вже про скорочення та закриття самих шкіл, відсутність культу спорту і здорового способу життя, падіння інтересу та суспільної мотивації до військової служби, слабка фізична та психологічна підготовка юнаків, практично відсутні конкурси системи їх підготовки до служби у лавах Збройних сил України.

І шановна Валентина Іванівна вірно сказала у своїй доповіді, що в Україні завершується процес формування системи патріотичного виховання. Але погодьтеся, що не може спрацювати ця система, якщо не буде працювати економічна система, якщо перекреслено, перекручено історію власного народу, а точніше, йде повна зневага до нашої недавньої історії. І події на Львівщині, останні події пов'язані із святкуванням 9 Травня тому свідчення. Якщо програми, які направлені на вирішення проблеми, яка обговорюється в нашому залі, не виконується, якщо держава не буде фінансувати ці програми, не буде піклуватися про молоде покоління, то на меценацтві і спонсорстві далеко ми не  заїдемо.

Ось тому я і не бачу соціального оптимізму в наші державі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка. І будемо завершувати.

 

11:50:04

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі велике, Володимире Михайловичу.

Шановні виборці! Шановні народні депутати!

Гінзбург, 161  виборчий Конотопський округ.

Я хотіла з місця виступити. Говорячи про виховання молоді, у мене такі два питання. На всіх вокзалах нашої України, в тому числі і в моєму місті Конотопі, і на Київському вокзалі, як вдень,  а особливо вночі  йде дуже активна така  бурна діяльність дітей, які ходять вони віком  6-8 років, вони ходять у кросівках 45-го розміру, на них такі штани 50-го розміру, вони всі облізлі, грязні. Їх дуже багато. Це я вчора таку картину бачила і це постійно.

Друге. Біля мосту Патону на перехресті якщо доїжджаєш уже декілька днів підряд стоїть жінка, їй років 25, вона тримає поперед себе маленьку дитинку, їй мабуть 1 рік. Вона просить милостиню, на такому пекучому сонці вона стоїть і стоїть, і стоїть.

У мене таке питання. Ми що, сміємося сьогодні, оце проводимо слухання про  національно свідому, патріотично зорієнтоване молоде покоління? Над ким сміємося? Мені весь час хочеться, бо мене слухають мої виборці, роботи немає, в школах діти замерзають. Вчитель, який колись в радянські часи не знав що таке тримати корову в селі, зараз обліплений  цією скотиною, він не думає про те як виховувати  цих дітей! Я вже не говорю про те, що особистим прикладом кожен народний депутат, державний службовець, міністр повинен бути прикладом у вихованні молоді, своїх і інших дітей. І нічого складного в цьому немає. Потрібно що? Дати авторитет армії, сьогодні дати заробітну плату вчителю і підняти суспільство на високий рівень і дати роботу молоді. І не буде проблеми в країні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Питання про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту  національних інтересів держави у сфері  національносвідомого і патріотичного виховання  молодого покоління та забезпечення умов його  розвитку. Розгляд цього питання ми завершили.

Рішення будемо приймати в день голосування, тобто постанову.

Я просив би комітет допрацювати цю постанову з урахуванням обговорення, яке відбулося, з урахуванням пропозицій, які тут прозвучали, з тим, щоб в четвер ми могли проголосувати.

У вас щось є на завершення? Катерина Самойлик. будь ласка.

 

11:52:35

САМОЙЛИК К.С.

Я просто хочу подякувати всім за слушні зауваження,  які були висловлені.

Володимире Михайловичу, я хотіла б, щоб ця постанова була прийнята в наступний четвер. Ми дійсно хочемо врахувати всі зауваження, які були сказані, щоб це не було просто сирий цей матеріал.

 

ГОЛОВА. Добре. Не буде заперечень.

Валентина Іванівна, ви будете запевняти і дякувати вас?

 

ДОВЖЕНКО В.І. Безперечно. Я хочу подякувати депутатів за виступи, за надзвичайно критичні виступи і за пропозиції і сподіваюся на подальшу співпрацю заради наших дітей і молодих людей. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. У нас зараз за розкладом інформація Кабінету Міністрів з питань АПК. Є така пропозиція, щоб ми зробили перерву, потім розглянули питання інформації. Пропонується такий регламент, давайте узгодимо від самого початку: 15 хвилин - виступ міністра, 25 хвилин - відповіді на запитання, але ми додатково сюди включаємо проблему забезпечення зерном і хлібопродуктами, 5 хвилин - від профільного комітету інформація і потім провести обговорення десь в межах 15 хвилин.

Шановні колеги, послухайте, інакше поставлю на голосування, інформація не передбачена. У нас є бюджет, є інші питання, які стосуються об'єкту "Укриття", сьогодні треба розглянути. Я пропоную тоді 20 хвилин, домовляємося, досі, все. Значить про регламент домовилися.

Друге. Шановні колеги, після цього питання ми пропонуємо розглянути нам питання таке: проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо операцій, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги). Це стосується будівництва об'єкту "Укриття". А о 16-й годині тоді ми приступимо до розгляду законопроекту щодо бюджету, бо там треба значно більше часу, а тим більше, що зараз ще засідає бюджетний комітет. Немає заперечень?

Тоді оголошується перерва до 12 години 25 хвилин.

ПІСЛЯ    ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Будемо продовжувати нашу роботу.

Оголошується до розгляду питання “Інформація Кабінету Міністрів України про дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства при проведенні комплексних весняно-польових робіт та заходи  з забезпечення виконання законодавства при підготовці до збирання врожаю 2003 року та його проведенні”. Одночасно міністр проінформує про стан і забезпечення хлібопродуктами і зерном, так, як ми домовлялись.

Будь ласка, доповідач - Міністр аграрної політики України Сергій Миколайович Рижук.

 

РИЖУК С.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Прехідний період розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки нашої держави об'єктивно спонукає Кабінет Міністрів на  конкретну допомогу сільському господарству, особливо у відповідальні періоди формування матеріальної основи продовольчої безпеки. До таких періодів у нас традиційно належать весняна посівна кампанія та жнива. Не допускаючи адміністративного втручання, уряд здійснює організаційну, матеріально-технічну, фінансово-економічну підтримку села у  суворій відповідності до вимог законодавства.

Поточну ситуацію на весняному полі Кабінет Міністрів розглядав уже тричі. Проведено також ряд мобілізуючих заходів за участю членів уряду, безпосередньо у регіонах. Прийнято спеціальну постанову Кабінету Міністрів щодо проведення весняно-польових робіт, яка виконується на сьогодні у повному обсязі.

Така активна позиція уряду обумовлена виключно складними умовами, від яких потерпає сільське господарство впродовж всього зимово-весняного періоду.

Шановні народні депутати! Ви щойно повернулися з округів. Ситуацію знаєте. Скажу лише коротко, озимий зерновий клин, а це основний наш хліб, суттєво постраждав на більшій половині засіяних площ.

За останнім обстеженням до збирання залишилося 3 млн. 700 тис. гектарів озимих культур із 8 млн. 200 тис., які були посіяні, в тому числі озимої пшениці, -

2 млн. 700 тис. гектарів, що вдвічі менше, ніж у середньому за п'ять років.

Ситуацію додатково ускладнила надто пізня весна. Це затримало розгортання масових польових робіт на 25-30 днів по регіонах. До того ж їх обсяги зросли додатково на 5,5 млн. гектарів, і ярий клин до обробітку таким чином сягнув більше 20 млн. гектарів.

Екстремальні погодні умови, які були і спостерігаються нині, продовжують працювати не на користь озимих і ярих культур. За цих умов уряд вжив заходів насамперед фінансової підтримки сільгосппідприємств. За чотири місяці вперше, але повністю профінансовано всі видатки Державного бюджету призначені аграрному сектору. Це - 332 млн. або на 41 млн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Додатково направлено ще 28 млн. гривень, як безпосередня пряма фінансова допомога сільгоспвиробникам, які постраждали від стихійних явищ в минулому році. Ще додатково виділено з резервного фонду Кабінету Міністрів 30 млн. гривень для надання допомоги у зв'язку з пересівом озимих через механізм здешевлення кредитів. Таким чином це дозолило ще отримати 400 млн. гривень здешевлених кредитів.

Повністю також ще в лютому місяці профінансовано державний насіннєвий страховий фонд, і це дозволило допомогти забезпечити повністю сільгоспвиробників насінням. Залучено також мільярд дев'ятсот п'ятдесят мільйонів гривень кредитів, що в 1,5 рази більше, ніж на відповідну дату у минулому році. І відрадно, що ставки за користування кредитами комерційних банків для сільгосппідприємств знизилися до 15-26 відсотків. Торік вони були  27-28 відсотків.

З місцевих бюджетів на розвиток АПК також спрямовано майже 51 млн. гривень. В полі зору уряду постійно знаходиться ресурсне забезпечення сільського господарства. Ринок насичений достатньою кількістю мінеральних добрив, засобів захисту рослин, ціни на них, незважаючи на зростаючий попит, в цьому році стабільні і. можна сказати, помірковані.

Уряд відійшов від прямого,  тобто фондового постачання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, воно здійснюється через ринкові механізми. Як результат, на сьогодні вже внесено більше 400 тисяч мінеральних добрив в діючій речовині, а загалом їх буде використано в 1,5 разів більше, ніж у минулому році, що особливо важливо за даних умов.

Що стосується технічного забезпечення, то для проведення весняно-польових робіт задіяно 405 тисяч тракторів, це на 30 відсотків більше, ніж у минулому році. У частині регіонів вперше за ряд років навіть була організована в нічний час робота техніки таких агрегатів було переобладнано 50 тисяч агрегатів.

На наш погляд, уряду вдалося оволодіти ситуацією над застарілою проблемою забезпечення села пально-мастильними матеріалами. На сьогодні підприємства мають 290 тисяч тонн дизельного палива, це на 20 відсотків більше, ніж торік. Ще на складах оптових постачальників знаходиться 700 тисяч тонн. Але, на наш погляд, головний позитивний фактор - це стабільні ціни на пальне, причому вперше за всі роки вони мають тенденцію до зниження при зростаючому попиті. Якщо у березні ціна дизельного палива одна тонна коштувала 1680 гривень, то зараз ви можете придбати, і знаєте це, за  1490 гривень, тобто навіть знизилась на 11 відсотків.

Звичайно, постає питання, який же досягнуто практичний результат? На наш погляд, основне, що в регіонах здебільшого вдалося забезпечити високі темпи робіт, що важливо в особливостях поточного  року. Протягом двох тижнів по державі щодня засівалося майже мільйон гектарів ріллі. Не зважаючи, що весна дозволила вийти у поле майже на місяць пізніше, станом на вчорашній день посіяно 17,5 мільйонів гектарів ярих культур, що навіть на 2 мільйони гектарів більше, ніж це було на цю дату торік.

Вдалося пересіяти 91 відсоток загинувших озимих зернових.

Проте, шановні народні депутати, це ще навіть не половина справи. Ситуація на полях залишається вкрай напруженою і навіть тривожною. Озимий клин зріджений, продовжує не випадати, ярі зернові, хоч і посіяні за короткий період, все-таки попали під вплив, і вплив і ви їх спостерігаєте: високих температур, дефіциту вологи і на сьогодні на більшій  частині площ знаходяться у пригніченому стані.

Четверта частина господарств знаходиться у важкому фінансовому стані і не може взяти кредитів з різних  причин і потребує явної сторонньої допомоги, насамперед допомоги держави. За цих умов уряд, розглянувши ситуацію, вживає додаткових заходів, насамперед фінансової підтримки саме технологічного циклу сільгоспвиробництва, адже лише для пересіву селяни витратили додатково  один мільярд 200 мільйонів гривень.

Прийнято рішення Кабінетом Міністрів направити сільському господарству додатково ще 626 мільйонів гривень бюджетних коштів. З них  400 мільйонів для започаткування і формування зернових запасів через систему заставних операцій. 150 мільйонів для стимулювання і розвитку тваринництва. 50 мільйонів гривень для господарств, які потрапили у явно складні природно-кліматичні умови і потребують прямої дотаційної підтримки. І 26 мільйонів на здешевлення електроенергії, яка використовується при  поливі на меліорованих площах.

Ці пропозиції направлені до Верховної Ради як зміни до Закону "Про  бюджет 2003 року" і  ми просимо вас, шановні народні депутати,  підтримати їх і це буде цілком  конкретна і занадто своєчасна допомога  селу.

Ми просимо також схвалити проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу"  щодо спрямування коштів від перевиконання  доходної частини місцевих бюджетів на підтримку сільгоспвиробників.

Ми пропонуємо у кожному регіоні знайти також певні резерви підтримки, щоб таким чином сума загального обсягу підтримки також складалася із  регіонів ще 630 мільйонів гривень.

Важливе завдання врегулювати питання з Національним банком щодо пролонгації погашення кредитів  сільгоспвиробниками перед комерційними банками хоча б до 1 листопада цього року, а по окремих кредитах визначити термін погашення на наступний рік.  Відповідні матеріали ми також підготували і направили.

На жаль, у 2003 році  закінчується дія ряду підтримуючих сільське господарство законів, завершується дія фіксованого сільськогосподарського податку, відміняються особливий пільговий режим справляння податку на додану вартість, дотації у тваринництві. Нові значні  податкові  навантаження зумовить пенсійна реформа. У зв'язку  з цим ми просимо шановних народних депутатів продовжити термін дії цих законів  і також подали  їх на узгодження, а також прийняти ряд нових законів, які дадуть новий імпульс розвитку агропромислового комплексу. Ми їх теж підготували.

Варто наголосити, що з усих галузей  рільництва найскладніша ситуація є на сьогодні у зерновому господарстві. Уряд, Міністерство аграрної політики віддають пріоритет саме проблеми виробництва зерна на сьогодні, вживаються додаткові організаційні, технічні, психологічні фінансові, як я вже доповідаю, заходи, аби не зважаючи на суттєві природні катаклізми програма "Зерно-2003" була, безумовно, виконана. Виходячи із стану озимих, першочерговим пріоритетом для  нас є  збереження насіннєвого і продовольчого фондів. З цією метою на інтенсивну технологію переведено всі наявні  посівні площі озимої пшениці, взято на облік і будуть залишені для осінньої сівби всі залишки насіння озимих. Переглядаються також запаси продовольчого зерна з точки  зору  їх можливого використання для  посівних цілей. Є можливість за попередніми відрахунками і аналізом відібрати багато 600 тисяч тон такого зерна для посівних, це третина осінньої потреби всього насіння. Докорінно змінюється структура посівних площ. Буде більше посіяно інших сільгоспкультур: кукурудзи,  сої,  ріпаку, картоплі і також  кормових культур. Варто наголосити, що держава на сьогодні зберігає всі можливості для повного самозабезпечення продовольчим зерном. Озима і яра пшениці переведено на інтенсивну технологію. Ця технологія передбачає отримання  виключно продовольчого зерна. На селі вже розпочато друге підживлення озимого і ярого клину.

Отже, якщо навіть із чотирьох наявних мільйонів гектарів озимих і ярої пшениці домогтися навіть середньої за останні 5 років врожайності, то валовий збір цілком забезпечить річну потребу у продовольчому зерні  і  повну потребу на посівні цілі.

Проте,  сьогодні для нас, щоб це сталося, головної мети досягнення її, це належний догляд впродовж всього вегетаційного періоду та якісний ......жнива.

Принагідно варто сказати про  теперішню ситуацію на ринку  зерна та стан продовольчого забезпечення хлібними ресурсами. Дійсно, у лютому-березні на внутрішньому ринку окремих регіонів  суттєво зріс попит на продовольче зерно. Як результат,  ціни на нього суттєво підвищилися. Мається на увазі на зерно.  Уряд вжив заходи інтервенційного  характеру, і ситуація вже два місяці, і ви це спостерігаєте, як стабільна. Є всі підстави стверджувати, що і надалі вона залишиться стабільною, а ціни на хліб і хлібобулочні вироби залишаться незмінними, оскільки баланс продовольчого зерна є позитивним і його вистачає до нового врожаю.

Якщо конкретно, то суб'єкти  зберігання продовольчого зерна згідно Закону про  зерно і відповідної постанови Кабінету Міністрів вже подають нам декларацію про наявність всього зерна і продовольчого зерна. Тобто, остання декларація, яку ми отримали у квітні, заявляє, що  у тих суб'єктів зберігання  дає  50 і більше тонн, на зберіганні знаходиться такого зерна  3 мільйони 900 тисяч тонн. Щомісячно, довідково скажу, у нас по державі на  хліб використовуються і круп'яні вироби 600 тисяч тонн.  Тобто, до нового врожаю на три місяці максимум потрібно 1  мільйон 800 тисяч тонн.  Крім того суттєві  запаси, достатні запаси, є зерна і борошна у державному резерві. І сьогодні навіть пропозиція борошна дещо перевищує його попит.

Проте, шановні народні депутати, це не означає, що проблеми не існує. Ми  говоримо просто реальності. Дійсно,  ринок зерна у державі ще остаточно не врегульований, що призводить до цінових перекосів, збоїв у хлібозабезпеченні, руйнування економіки виробників зерна і особливо хлібозаводів, якщо у них рентабельність сьогодні всього  4,6 відсотків, це йде до вимивання оборотних коштів.

Кабінет Міністрів енергійно  працює над влаштуванням... вилаштуванням системи економічних важелів по регулюванню ринку зерна. У розвиток закону про зерновий ринок зерна вже прийнято останнім часом 8 постанов Кабінету Міністрів нормативного характеру. Серед них це і про декларування зерна, про заставні операції з зерном і 70 мільйонів виділяється на здешевлення  кредитів, це дасть додатково 1 мільярд гривень для закупівля зерна; про  .......подвійні складські свідоцтва,  проект закону вже в Верховній Раді; про  сертифікацію зернових складів, надзвичайно важлива постанова, яка нам допомагає; про  державу-агента на ринку зерна; про товарну біржу; про реструктуризацію і фінансове оздоровлення ДАК Хліб України і інші. На порядку денному ще  15 проектів постанов Кабінету Міністрів в розвиток закону про зерно і ринок зерна. Які... залишається наголосити, що  жодних дій адміністративного характеру, неузгоджений з діючим законодавством чи міжнародними нормами, Кабінет Міністрів не вчинив і не допустить їх в подальшому.

Шановні народні депутати! Ми свідомі того, що необхідність розгляду питань поточного   моменту в сільському господарстві є свідченням  потреби у прискореному подальшому крупномасштабному його реформуванні, запровадженні .............державної підтримки галузі.

Кабінет Міністрів за короткий час вніс до Верховної Ради 10 законопроектів, що стосуються АПК. Ще 12 законопроектів знаходяться в стадії доопрацювання і дуже добре, що якраз комітети Верховної Ради підтримали,  щоб їх розглянути в пакеті і виділити на це окремий час.

Підготовлено разом із комітетами і фракціями Верховної Ради також законопроект масштабний про підтримку виробництва та розвитку сільгосппродукції. Прийняття цього закону  дозволить запровадити ефективний механізм повноцінної державної підтримки сільського господарства, створити єдину систему розширеного  відтворення виробництва, а значить досягнення  головної мети - забезпечення  прибуткового , рентабельного  господарювання на селі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Доповідь  закінчена. Переходимо  до запитань до доповідача. Ми  домовлялися 20 хвилин, так?

Прошу записатися на запитання.

Прошу записатися, 20 хвилин. Прошу висвітити перелік прізвищ.

Народний депутат Калінчук, фракція Аграрної партії. Василь Калінчук, будь ласка.

 

12:44:14

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Сергію Миколайовичу, селяни цією весною дійсно виконали в короткий термін величезний обсяг весняно-польових робіт. Але в зв'язку з великим пересівом озимих, про що й ви говорили, змінюється структура сільськогосподарських культур. Прогнозується зменшення обсягів виробництва продовольчих культур. То у мене таке запитання, чи планує уряд закупити через різні структури: державні, а, можливо, й  комерційні - фуражні й технічні культури, а структура, я сказав, помінялася, для експорту. Для експорту. А взамін імпортувати продовольчу продукцію. Адже для більшості країн це нормальне явище, одна продукція експортується, інша - імпортується. Дякую за відповідь.

 

РИЖУК С.М. Дякую.

Дійсно уряд поставив за мету і обов'язково за допомогою, звичайно, Верховної Ради здійснить її, щоби в цьому році до жнив сформувати повністю систему заставних операцій з зерном. Це перше.

І друге - запровадити накопичення інтервенційних фондів зерна продовольчих і  фуражних, технічних. Звичайно, в  цьому році у нас буде менше пшениці, а значить і продовольчих запасів. Але посіяно в 1.7 рази більше ярих, насамперед ячменю. Ячменю досить таки  сьогодні.

Добрий ринок і є значний експортний потенціал. Але на сьогодні питання не стоїть однозначно чи це держава купить їх для експорту. Держава обов'язково за рахунок інтер....... закупок і заставних операцій, а це можна на мільярд. І якщо  Верховна Рада підтримає і цих 400 млн. на .... , то це мільярд 400 мільйонів. 400 мільйонів - державних, а мільярд - комерційних, за рахунок .... як кредитів, то, звичайно, можна закупити два з половиною і буде закуплено три мільйона тонн хліба, що дасть можливість обов'язково регулювати внутрішній і навіть зовнішній ринок зерна. Дякую.

 

ГОЛОВА. Геннадій Удовенко, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

12:46:44

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Сергій Миколайович, ваша доповідь і якийсь оптимізм вселяє, але більше песимізму. І за часів радянської влади, і за незалежної влади у нас весь час якісь проблеми з сільським господарством.

Я пам'ятаю 1955 рік, мене обрали головою колгоспу і вся озимина, сто відсотків, вимерзла тоді на Київщині, не тільки на Київщині, на багатьох регіонах України. Зараз маємо таку ж систему. Це так, загальне. І на моє запитання ви в деякій мірі відповіли вже, коли колега Калінчук Василь Антонович задавав це питання, я трошки хотів, щоб ви більш конкретно сказали чи є у нас на сьогодні державний резерв зерна? Плітки є, що немає такого резерву і що державний резерв становить нуль.

Я хотів би, щоб ви на це питання відповіли.

І друге питання. Чи дійсно є потреба закуповувати зерно до нового врожаю? Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую. Насамперед спасибі за ту позицію, справді, сама, як я говорив, постановка питання, що сьогодні Верховній Раді інформувати і слухати щодо підготовки і проведення весняно-польових робіт, це означає, що потрібно приймати. І ми підготували базовий закон про сільське господарство, про його підтримку з тим, щоб остаточно назавжди зняти питання оцих коливань у сільському господарстві і його, якщо хочете, стагнації по певних періодах.

Друге. Чи є у держави державний резерв запасу? Є обов'язково. і він достатній. Я не можу, на жаль, назвати цифри, не можу вам офіційно повідомити в встановленому порядку. Але саме цей резерв дозволив зняти ту певну напругу зерна, яка виникла у нас в лютому-місяці в окремих регіонах через надмірний його експорт. Це - перше.

І друге питання...

 

ГОЛОВА. І вистачить зерна чи потрібно його закуповувати за кордоном?

 

РИЖУК С.М. Звичайно.

У нас внутрішнього, це згідно офіційних декларацій, зерна достатньо до нового врожаю. Але я в своїй інформації повідомив народних депутатів, що із цієї кількості зерна у нас є і вже обліковано в межах 600 тис. тонн як озима пшениця, яка може бути переведена в групу "насіннєві ресурси" і використана для посіву озимих. Отже, оскільки ми не можемо купувати, принаймні в значних обсягах насіння, бо воно не районоване, і вимерзають на Україні інші зарубіжні сорти селекції. і щоб повністю забезпечити, то цю кількість зерна, яка буде переведена у насіннєві фонди, можна і несоромно, на наш погляд. завести по імпорту. Більше того, давайте по логіки здорового глузду: якщо потрібне зерно в Луганській області, в Донецькій і так далі, то де краще купити - в сусідній області і Російській Федерації чи із Вінницької чи Хмельницької області. Тобто ми ведемо мову про експортно-імпортні операції, а якщо коротко, то завезти 500-600 тисяч тонн, а зекономити своє на насіннєві цілі, не завадило б.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, будь ласка, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".

 

12:51:13

НОЩЕНКО М.П.

160-1 виборчий округ.

Шановний Сергію Миколайовичу!

Я член Бюджетного комітету, і зараз на розгляді проект, сьогодні він буде озвучений, де передбачається додаткова величезна сума дотації сільськогосподарським виробникам. І хотілось би задати таке питання: чи будуть враховані ті райони, які до заморозків, до морозів в такому стані, що вони потребують постійної державної підтримки?

Ви у попередніх відповідях колись з цієї трибуни обіцяли про те, що буде враховане таке поняття, як депресивні сільськогосподарські райони і вирішено питання державної підтримки. На сьогодні мій округ - це 5 районів, з них чотири - депресивних. Це по ваших же висновках згідно якості землі.

Я хотів би сказати, як ви будете враховувати в послідуючому цю державну підтримку? Озвучіть, будь ласка, свою думку.  Дякую.

 

РИЖУК С.М.  Дякую.

Звичайно, 626 мільйонів гривень в порівнянні з тим фінансуванням, яке, фактично, здійснюється, це, справді, величезна цифра, але в порівнянні із потребою і з тими країнами, де на один гектар не 33 долари підтримки, а на порядок більше, то це досить-таки невелика цифра, більше того, коли село, ми тут всі згідні, потерпає від серйозних природних катаклізмів.

Міністерство аграрної політики пропонувало усі 600 мільйонів гривень прямим дотаційним фінансуванням направити саме на ці депресивні території.

Але Міністерство аграрної політики і в цілому Кабінет Міністрів погодилися з тим, що це складно занадто для діючого бюджету і мало реально.

Друге, ми  пішли на такий компроміс, щоб все-таки в цьому році накінець-то започаткувати систему заставних операцій з зерном і інтеграційних закупок. Ми лише просимо  підтримати вас, шановні народні депутати, хоча б 50 мільйонів гривень виділити прямих дотацій для саме тих депресивних територій, це Полісся, від Сум, Чернігова до Житомира, Івано-Франківська, Луцька і так далі. І центральної  частини Херсонська і деякі інші, де абсолютна посуха і сьогодні вже 18-20 сантиметрів повністю сухий грунт і озимі і ярі занадто в пригніченому стані.

У нас є уже давно затверджений і декілька років діє порядок використання цих коштів. І є відповідна стаття в бюджеті, отже нам не потрібно нічого міняти, вона перевірена. Рахункова палата, КРУ багато разів перевіряли,  система працює нормально, адресно, отже тільки залишається збільшити з 4 мільйонів до 56 мільйонів по цій статті і все буде добре. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

 

12:54:35

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Прошу передати слово Олександру Морозу.

 

ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка.

 

12:54:43

МОРОЗ О.О.

Олександр Мороз, Соціалістична партія України.

Шановний Сергій Миколайович! Я вас давно знаю і знаю, як хорошого, досвідченого керівника. І тому мене сьогодні турбує такою певною мірою бадьорий ваш виступ на трибуні, бо ви не можете не знати, що стан справ АПК набагато гірший ніж той, що ви його характеризуєте. Я вчора проїздив у Полтавській і Сумській області, Пирятинському у Лохвицькому районі. Повірте, при дорозі половина земель не орані.

По стерневих попередниках. Після соняшника ніхто нічого не робив, де-ніде трактор там ворушиться на полі, катастрофа сьогодні, це авантюрні реформи під проводом Президента, ви це знаєте. Тому у мене до вас два тільки  коротких питання: хто примушував займатися приписками по зерну   минулого року? Бо не було 40 мільйонів, було максимум 26 мільйонів, ви це теж знаєте.

І друге. Куди підуть гроші ці, що виділені, хто буде розпоряджатися коштами для  заставних, ну, скажемо, для інтервенційних цілей, я маю на увазі,  600 мільйонів гривень. Чи ДАК "Хлібукраїнець" чи  "Держазер", чи може Міністерство, яким способом це буде робитися. Будь ласка.

 

РИЖУК С.М. Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, все-таки у таких умовах посіяти 17,5 мільйонів і сьогодні мені бути не бадьорим, а  тут  слухає вся держава, розказуєте, що ми вже посіяли, не доглянемо, ми обов'язково доглянемо. Дай  Боже, щоб  зараз  хоч  пішли пару дощів у цьому маю, ми їх чекаємо. Це перше.

Друге. Ми приховуємо, що у нас  4,6 мільйонів  гектарів сьогодні   знаходяться у стані парів. Ми  видали інструкції і рекомендації на селекторних нарадах,  де зібрали  всі 63 тисячі керівників, щоб соняшник не зачіпали в цьому році і перевели їх і готували до посіву інших пізніх культур, щоб це був чистий пар і щоб не трати енергію коштів останніх на площі по соняшнику, а переключити  їх тільки на ті культури, де можна  отримати ще  реальний врожай, тобто там, де він  зберігся. Більше того,  що сьогодні  3,5 мільйони не засіяно, тих, які  засіяно - це гречка, просо і ще один мільйон гектарів кукурудзи ми засіємо. І у нас є своє   насіння вітчизняне і в достатній кількості і Кабінет Міністрів профінансував повністю цю програму і спасибі.

Отже, я не можу поділити і сприймати чи сумнівів, чи  застережень, чи думок, що у нас у  державі були чи є приписки по зерну. Ніхто нікого не заставляв. Це я відповідально заявляю. І ми, як і кожна структура, керуємося статистичною звітністю. Але  сьогодні 24  відсотки ріллі знаходиться у 4,5 мільйонів селянських господарств. 650 тисяч господарств приєднали паї із правом без створення юридичної особи. І ці площі, і  зерно в обсягах 9 мільйонів  тонн обліковане простою класичною, яка діє в інших країнах, технологією шляхом опитувань, вибіркових обстежень. Щоб цього не було і ми не мали похибки плюс-мінус 10-15, хоча 10 відсотків -  це  похибка допустима цивілізовано, я б так сказав, то сьогодні опрацьовується  програма, щоб облік вести, як вся Європа і не тільки веде, із  космічного спостереження там  до 1 квадратного метра все зрозуміло. Ця програма відпрацьована і таким чином є.

Друге питання. На кошти на заставні операції. Це буде  державний агент, прийнята  постанова. Більше того,  прийнята в особі ДАК "Хліб України", тому що згідно чинного законодавства державним агентом може бути той, у кого не менше 70  відсотків державної власності.

Друге. Кабінет Міністрів прийняв постанову про створення агентства  по реструктуризації боргів ДАК "Хліб України".  І це  агентство підпорядковано Міністерству аграрної політики, і Міністерство аграрної політики, на жаль,  взяло на себе бремя відповідальності за боргові зобов'язання в межах майже 600 мільйонів гривень.

Таким чином до жнив ДАК "Хліб України", коротше кажучи, розчищається від боргових зобов'язань, стає чистою, прозорою державною структурою і, згідно закону "Про зерно" і згідно   постанови Кабінету Міністрів, нестиме повну відповідальність за використання  коштів під безпосереднім контролем Кабінету Міністрів як структура, підпорядкована Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська гурпа "Народний вибір".

 

13:00:39

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Николаевич, вы здесь  доложили каким образом вот эти более 600 миллионов уйдут на восстановление тех посевов, которые погибли. Понятно, это беда. Вы даже назвали приоритетные  области куда эти деньги пойдут. И по той схеме, которая сегодня  была показана на мониторе, тоже было показано,  что Луганская  область не является излишне пострадавшей, так сказать. Она одна из... на эту тему, так сказать, легко отделавшихся, так скажем. Но тема в другом. Вы  сегодня сказали, что эти деньги уйдут именно на эту тему. А  в Луганской области, зоне рискованого земледелия, уже давно  забыли что такое дождь, пшеница 10 сантиметров вот-вот колос  выкинет. Меня интересует каким образом здесь вы и ваше ведомство в этом процессе отслеживают ситуацию. И самое главное - чем они помогут области? Спасибо.

 

РИЖУК С.М. Дякую. Я теж не так давно був  в Луганській області. Більше того, добре пам'ятаю, що 3 роки тому і 3 роки підряд саме  Луганській області уряд допомагав найбільше, оскільки там справді була жорстока посуха. То, що я назвав  "окремі області" це не означає, що саме вони. Це було тільки виключно для прикладу.

У нас є в державі єдина система визначення постраждалих регіонів. Є відповідні комісії, є відповідний перелік  документів. Він приймається від господарства аж до центрального органу виконавчої влади, міністерства. І ці відповідні комісії  приймають рішення, подають на розгляд обласним управлінням сільського господарства і вони визначають хто найбільш постраждалий і як використати ці кошти. Це цілком прозорий механізм, він не буде "всім по гривні", він буде в  межах лімітів тим, хто найбільше постраждав.

І друга позиція. Ми підтримуємо  також той напрямок, що саме допомогти і тим, хто сьогодні має із тих чи інших причин і позицій, зберіг найкращий озимий і ярий зерновий клин з тим, щоб отримати достатній валовий збір зерна і продовольчого в тому числі.

 

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

13:03:10

КИРИЛЬЧУК Є.І. Дякую.

Шановний Сергій Миколайович, ви, напевно, пам'ятаєте, що всі минулі жнива напевно разів біля 10 бувший прем'єр Кінах запевняв всю Україну, що ринок зерна буде завершено, ото буде завершено  ринок зерна і буде тут порядок. Ми бачимо до чого все привело. Я не знаю, яка доля вашої участі в тій всій епопеї, але мене цікавить одне питання. Живемо ми не хлібом єдиним.

Блок Юлії Тимошенко вніс пропозицію, щоби 20 числа розглянути питання про продовольчу безпеку України. Там не тільки зерно, а й інші напрямки продуктів харчування і не менш важливі, ніж хліб. Як ви на це дивитеся, щоб широко, з прийняттям постанови розширеної розглянути це питання. Дякую.

 

РИЖУК С.М. Дякую. Я дивлюся на це цілком негативно і скажу чому. Тому що сьогодні не має жодних підстав і кожна неупереджена людина знає, що всіх видів продукції харчування у нашій державі власного виробництва цілком і повністю достатньо. Недостатньо тільки те, що не кожна далеко людина може купити кожного разу те, щоб і їй був вищий споживчий кошик. Єдине завдання  - потрібно нам працювати, щоб підвищувати заробітну плату.

Ми за два роки, шановні народні депутати, збільшили експорт не тільки зерна, а і м'яса, молока,  багатьох інших видів продукції в 1,7 рази. Це мене як міністра дуже хвилює з тієї точки зору, що у нас внутрішній ринок споживання не так швидко зростає, як зростає виробництво продукції сільського господарства. І за  4 місяці на 15 відсотків збільшилась.

Так що, що стосується  саме, власне, продовольчої безпеки, то не треба турбуватися в зайвий раз нам всім разом відволікатися до звітів. Сьогодні завдання одне - щоб і далі була продовольча безпека, потрібно враховувати особливості року і допомогти селянству доглянути врожай, зросити , поливні землі запустити, і таким чином отримати в черговий раз продовольчу незалежність нашої держави.

 

ГОЛОВА. Дякую, Сергій Миколайович. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Ми домовились 20 хвилин обговорити це питання.

Прошу дати перелік прізвищ народних депутатів на табло, що записались на виступ. Я вибачаюсь. Перепрошую, тепер ми ж домовлялися 5 хвилин інформація голови комітету, а потім перейдемо до виступів.

 

13:06:32

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, члени уряду! Насамперед дозвольте виразити вдячність нашому селянству, яке яскраво демонструє українські риси працелюбності, любові до землі та навіть героїзму в нинішніх непростих умовах.

Ситуація на селі дійсно, без перебільшення, складна у всіх відношеннях. Безробіття, безгрошів'я, села пустіють. Як відомо, ситуація була піддана детальному аналізу на парламентських слуханнях 15 січня цього року. Але в практичному плані мало зроблено.

Звідси напрошується висновок, що повного усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з кризовою ситуацією на селі, не відбулося. Слід визначити, що з боку народних депутатів України цього і минулих скликань напрацьована значна законодавча база аграрної сфери. Одна з головних причин наших бід у тому, що переважна більшість аграрних законів не виконується. Мотивація. як правило, зводиться до одного: відсутнє фінансове забезпечення. Красномовною ілюстрацією сказаного є закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві. Якби він виконувався впродовж десяти років, напевне, село очікувало зовсім інша участь, воно отримало б біля одного мільярда гривень щорічно.

Те ж саме можна сказати про дію закону про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки. Надзвичайно критичне становище з парком зернозбиральної техніки, що складає всього 48 відсотків від потреби. Така ситуація склалася внаслідок недотримання вимог законодавства про державну підтримку сільськогосподарського машинобудування.

Одним із вагомих шляхів подолання кризового стану в забезпеченні зернозбиральної техніки є надання сільськогосподарським товаровиробникам можливості придбати на умовах часткової компенсації вартості, на що неодноразово наполягав комітет. Внаслідок невиконання чинного законодавства щодо здешевлення страхових платежів за рахунок коштів Державного бюджету при обов'язковому страхуванні сільськогосподарських культур страти сільськогосподарських підприємств протягом зимово-весняного періоду 2003 року призведуть до збитків майже 2 млрд. гривень.

Особливо слід відзначити про важливість виконання закону про зерно і ринок зерна, яким передбачається формування за рахунок коштів Державного бюджету іннерваційних ресурсів зерна заставних цін. Наскільки це важливо переконливо свідчить ситуація минулих років. Так, маючи протягом двох років майже сорокамільйонні врожаї, Україна закуповує зерно замість того, щоб мати в резерві хоча б 3-5 млн. гривень. І дане питання не стояло б сьогодні на порядку денному. Це все відбувається на фоні загальної соціально-економічної кризи в умовах тривалого диспаритету цін та поглиблення дисбалансу міжгалузевих відносин. Такий підхід до виконання аграрного законодавства в значній мірі компрометує як законодавчу, так і виконавчу владу. І що головне? Породжує народну зневіру до результатів аграрних перетворень, відродження українського селянина як господаря, в цілому укріплення права приватного устрою в українському селі. Питання реформування земельного законодавства стали предметом розгляду на Дні уряду 12 квітня цього року. Слід відзначити, що законопроектів, пов'язаних з урегулюванням земельних відносин, нині у комітеті зареєстровано майже 50.

У той же час за всі скликання у Верховній Раді було прийнято 21 земельний закон і 38 постанов. Загалом у комітеті на розгляді майже 120 законопроектів з аграрних питань. Це ще раз свідчить про необхідність прийняття Верховною Радою України доктрини аграрної політики України, як це передбачено постановою Верховної Ради.

Шановні народні депутати, з інформації міністра видно, що урядом, Міністерством аграрної політики робляться зусилля, спрямовані на поліпшення ситуації із завершенням весняно-польових робіт та проведення збирання цьогорічного врожаю.

Хоч не можна не звернути уваги на те, що ситуація на селі вимагає більше різнопланових заходів по виправленню становища. Запропонована урядом пропозиція додаткового виділення з Державного бюджету на 2003 рік 600 мільйонів гривень для підтримки сільськогосподарських виробників потребує підтримки разом із забезпеченням їх найефективнішого використання.

Проте одночасно необхідно вжити наступних заходів: забезпечити вдосконалення діючої системи оподаткування агропромислового комплексу і її закріплення у Податковому кодексі, термінового вжити заходів щодо підтримки тіньової політики на тваринницьку продукцію та в цілому прийняти міри по стабілізації розвитку тваринництва у вкрай негативних для цієї галузі умовах у зв'язку з ціновою політикою на ринку зерна, поставити у рівні умови сільськогосподарських виробників усіх форм власності щодо державної фінансової підтримки, реформування системи звітності і її об'єктивності є однією з основних умов впливу на цінову політику сільськогосподарської продукції та в цілому продовольчої безпеки України, законодавчого врегулювання міжгалузевих відносин ринку землі, активізації формування інфраструктури аграрного ринку.

І останнє, ми повинні утвердити на селі такі економічні відносини, які б забезпечили гідне життя не тільки селянину, а й усім громадянам.

Дякую.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Переходимо до обговорення. Слово надається Пузакову, наступний Мельничук.

 

13:12:13

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Свій виступ мені хочеться розпочати з питання, про який врожай йде мова, коли у багатьох господарствах не тільки нашої Кіровоградської області, а і України в землю немає що вкинути.

На мою думку потрібно детально сьогодні обговорити проведення весняно-польових робіт, хоч і це вже пізно. В ті роки  в цей час на полях зеленіли сходи ярини, а сьогодні у степах ні зеленинки. Але вражає насторожена тиша на полях і мабуть вона не без причини, хоч владні структури уповають на одну перешкоду, яку не здолають хлібороби, тобто несприятлива погода. Воно то так, але давайте подивимося правді у вічі, наприклад у нашій Кіровоградській області озимі всі загинули, потрібно було пересівати майже 80 відсотків, а чим? І чи пересіяли, адже в області відсутні страхові фонди високоякісного посівного насіння, відсутнє пільгове кредитування селян, хоч по звітності є. Та ще і повністю відсутня елементарна культура землеробства.

Наступне. Основні виробничі фонди села знищені, понад 90 відсотків тракторів, плугів, сівалок, комбайнів відслужили свій вік. Наприклад, у Маловисківському районі в 90 році було 1211 тракторів, а сьогодні їх - 313. Зернових комбайнів було 951, сьогодні - 93. І це при тому, що в області на сьогодні концерном "Лан" місто Александрія, розроблено три моделі комбайнів і всі моделі пройшли державні випробування і рекомендовані до серійного випуску.

Але починаючи з 97 року випущено всього тільки 147 комбайнів. Чому? А тому, що держава власному виробнику одягає зашморг, власний виробник не потрібен. Кіровоградці добре знають, що всі урядовці Кабінету Міністрів крім Януковича і Віктора Федоровича побували на  цьому концерні, але так і не відкрили комбайну "Лан" зелену вулицю.

А до якої проблеми весняно-польових робіт віднести ті безчинства, що творяться в Ново-Українському районі. Про які я вже декілька разів говорив і запити давав. А безчинства - це ж  хуліганство, бандитизм, іншим  словом не назвати,  творяться вони за відома голови райдержадміністрації та блюстителів порядку. Сталося  це  22 квітня, коли чужий трактор незаконно проводив оранку землі в КСП "Нива". Спеціалісти господарства зразу ж звернулися  з заявою в міліцію, в прокуратуру з проханням зупинити незаконне вторгнення, насильство, посягання на власність колективного господарства, але правоохоронні органи районні по заяві КСП Огіря ніяк не зреагували на даний конфлікт, навіть не   зареєстрували заяву, про що сказав начальник міліції Торшин. Та й у присутності начальника міліції та й начальника райвідділу ДАЇ Аркана "власник" нової форми, та й ще не українець погрожував і пообіцяв розібратися шляхом насильства та  фізичним  знищенням голови КСП "Нива" та членів правління. І в цій   ситуації даже ніхто з влади не зупинив такого "сміливця", а продовжували слухати нових українців, які продовжували  загрожувати, тобто заткніться і не смійте носа сунути, бо ми з вами розправимся. У нас дозвіл  є на відстріл. Одного і другого підстрелимо, то другий буде знати. Хотілося б знати, чим керувався голова райдержадміністрації Балан, коли підписував договір на оренду землі новому господарю. Ось так проводять  весняні роботи на українському районі, хід яких очолює сам голова адміністрації Балан та правоохоронні органи. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Слово надається Мельничуку Михайлу Васильовичу, наступний Єщенко.

 

13:16:01

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Я порушувати регламент не буду. Мельник, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, шановний Геннадію Андрійовичу,  хочу повідомити народних депутатів і український народ, що створена  третього квітня тимчасова слідча комісія Верховної Ради України щодо вивчення ситуації в Україні з зерном і хлібом розпочала працювати. Ми провели перше засідання, де чітко  відпрацювали напрями роботи. У відомства  та регіони України направлені відповідні запити від  комісії.

Але хотів би звернутися до  регіональних керівників, до керівників відомств України про те, що на сьогоднішній день не поспішають наші чиновники з відповідями на  запити, які  відправлені від тимчасової слідчої комісії. Не поспішають  сьогодні і у Верховній Раді ті, хто відповідає за створення відповідних умов для роботи цієї комісії. На сьогоднішній день ні приміщення, ні транспорту, ні відповідних технічних засобів комісії не виділено. Все зволікають, говорять: немає приміщення. Дайте, будь ласка, питання дуже серйозне, надзвичайно серйозне для безпеки України. І я би звернувся до керівництва Верховної Ради дати  можливість працювати створеній тимчасовій слідчій комісії, щоб ми  розповіли народу України і народним депутатам, що все-таки сталося з зерном у країні у минулому році.

Безумовно, що я  в якійсь мірі і співчуваю Сергію Миколайовичу, який доповідав, співчуваю і пану Кириленко, тому що не виключено, що за сьогоднішніми подіями, що творяться у сільському господарстві, осінню або зимою будуть знову арешти, але не тих людей, які винуваті, а тих, як, вибачаюся, у народі кажуть, роблять козлами відпущення.  Що недолуга і реформа, і інші питання ставлять в рамках такі чиновників, що вони просто змушені замовчувати деякі речі.

Чому сьогодні 30 мільйонів, які виділено десь місяць назад для подолання наслідків загибелі озимини, не дійшли сьогодні і жодний регіон? Бачите, Міністерство фінансів, де 2 тисячі працює працівників, не спромоглися методику створити.  Що ж це таке робиться? Я не впевнений, що 26 мільйонів треба чекати, ...........є у президії тут. Чому не направлено? Сьогодні немає поливу озимини. Гине озимина, а ми чекаємо, коли уряд дасть гроші. Шановні, це ж наша держава.

Соціалістична партія України буде вимагати оголошення на Україні надзвичайного стану в сільському господарстві. З цього приводу буде  підготовлено відповідні заяви. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Вам відомо, зараз на Україні перебувають члени моніторингового комітету Ради Європи на чолі з головою пані ..................

Зараз вони знаходяться тут у ложі. Давайте привітаємо їх.

(О п л е с к и)

Слово надається Володимиру  Лещенко.Наступний Павловський.

 

13:19:37

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Геннадію Андрійовичу!  Шановні народні депутати! Шановні виборці!  Сьогодні від владних структур  часто можна почути, що  причиною всіх негараздів  на селі в сільському господарстві, як і в цілому в агропромисловому  комплексі держави, є недостатні темпи проведення реформ, зумовлені відставанням в їх законодавчому забезпеченні. М'яко кажучи, це  зовсім не так. Головна причина - хибність, однобокість, суперечливість цих реформ менталітету  українського народу. З давніх давен йому притаманні тяга до колективізму, взаємодопомога, суспільний характер організації співжиття на селі. Тому  запозиченість заходу одноосібність, розбрат, ворожнеча, виживання і наживання багатств за рахунок ближнього ніяк не закріплюється в свідомості нашого  народу. Уряди змінюються досить часто і  вони вплинути на це не мають змоги, а Президент і його команда  вперто не можуть цього зрозуміти, тому й нав'язується силоміць українському селу приватна власність та приватно-власницькі форми організації сільськогосподарського виробництва, тяга селян до створення сільськогосподарських кооперативів чи колективних сільгосппідприємств зустрічає відвертий спротив з боку державних адміністрацій всіх рівнів. Його форми різні: від психологічного тиску до обмеження в підтримці пільговими  кредитами, матеріально-технічними ресурсами, тощо. Це дуже  серйозна помилка чи навіть  свідомі дії виконавчої влади по придушенню села і селянина. Якщо хтось в цій державі думає щось зробити на користь своєму народові, то в першу  чергу слід надати можливість селянам, як це повинно робитися в демократичному суспільстві, самим вибирати собі форми власності та форми господарювання на селі.

Що ж стосується законодавчої бази, то вона є досить в повному обсязі на всі випадки життя. Інша справа,  що  вона не задовольняє вітчизняних реформаторів в їх посяганнях на загальнодержавне... на загальнонародне багатство. Тому й не виконується виконавчою владою закони у  про пріоритетний розвиток села та агропромислового комплексу, про колективне сільськогосподарське підприємство, при стимулювання розвитку вітчизняного  сільськогосподарського машинобудування та деяких інших. Тому влада і дозволяє різним посередникам та перекупникам і надалі обдирати селян, як липку, і  взагалі знищувати село. Тому й перетворюється Україна поступово з крупного виробника та експортера продовольства та інших видів  продукції АПК в їх імпортера.

Чи впливають тимчасові уряди на ситуацію на селі, маю на увазі її поліпшення? Ні, не встигають. Тому вони в цій справі спромагаються лише виконувати роль пожежної команди чи спецпідрозділу по залатуванню дірок. Ось і зараз всі розводять руками: рятуйте, погодні умови екстремальні, зима була морозна, зараз вигорає і таке інше. Хіба це новина? Ми ж всі добре знаємо, що Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Але, на жаль, на сьогодні система землеробства зруйнована, агрофонд нікудишній, наукова обгрунтованість сівозмінень немає їх, меліоративні системи також не працюють і взагалі...

Тому пропозиції уряду щодо аврального порятунку ситуації на селі сьогодні  заслуговують на увагу, а взагалі вони не вирішують проблему. Потрібні кардинальні зміни в аграрній та бюджетній політиці держави щодо села та сільського господарства. Поки що їх немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Михайлу Антоновичу Павловському, наступний - Кармазін.

 

13:22:57

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановні учасники народні депутати, члени уряду, журналісти! Я хочу привернути увагу до стратегічних проблем, які пов'язані з сільським господарством. Ми вже в цілому відчули і Президент визнав, наша найбільша біда від ринкового романтизму, від ідеології "бананових" республік: ринок все врегулює, ринок все знищить. І тому, Іване Григоровичу, ви декілька разів по телебаченню сказали: "Все врегулює ринок". Так от, я хочу вам сказати дуже просту річ. Держава має бути не лише покупцем і продавцем, держава має бути організатором. Тому фактори виробництва Сея, ті, що вивчають студенти: “Капітал, праця і земля”, це не завершена. А Маршалл сказав: "До цього треба додати організацію". А я додаю ще інноваційний процес. А це має робити держава.

Тому держава не має спокійно дивитися, що відбувається, вона повинна активно  формувати цю стратегію, підтримувати, як це роблять розвинуті країни. Ви спробуйте завезти цукор імпортний чи молоко у Фінляндію, або навіть у Сполучені Штати. Там такі додаткові збори, що ніхто туди не повезе. А у нас сьогодні цукрові заводи зупиняємо, все є, везіть.

І проблема продовольча виникає не тому, що немає товарів, можна все завезти, а продовольча проблема полягає в тому, що населення України не може ті товари споживати.

Земля наша, українська, при нормальному підході, при організації науковій з боку держави, можна прогодувати 250 мільйонів населення! У нас сьогодні фізично залишилось на території тут живе вже менше 42 мільйонів, і 80 відсотків за межею бідності!

Поїдьте хоч один раз, я не кажу Президенту, ви поїдьте, от я був у Київській області в селі Горбачівка. Одна молода людина на все село! І що ви хочете? Вони живуть як дві тисячі років назад - натуральним господарством. В місто не виберуться, бо немає чим.

Тому, шановні, повинен стратегічний підхід, треба організувати і питання продовольчої безпеки треба ставити і розглядати не в тому розумінні, що ми можемо все привезти, будь ласка, завезіть, а треба і з іншого боку - треба відстоювати інтереси не просто села, не тієї мафії, яка розпоряджається продуктами сільського господарства, а безпосереднього виробника. І на науковій основі до цього підійти.

Якщо вже всі зрозуміли - в промисловості інноваційний закон розвитку Туган-Барановського є визначальним, то в сільському господарстві  кооперація повинна бути головною. А у нас замість концентрації виробництва, Іване Григоровичу, я хочу, щоб послухав віце-прем'єр, Іван Григорович! Я хочу, щоб ви послухали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. То я ж не можу завершити, бо не слухає. Так от, в сільському господарстві основою має бути не роздрібнення, а концентрація і цілеспрямоване вирішення всіх проблем. А просто так говорити: ринок врегулюється, значить, все знищить. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Заєць.

 

13:26:43

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, багатостраждальний український народе! Ми розглядаємо сьогодні питання виживання української нації, бо те питання, дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства при проведенні комплексу весняно-польових робіт і заходи по забезпеченню виконання законодавства при підготовці до збирання врожаю, це, дійсно. питання виживання нашої нації. Ми з вами ще будемо розглядати проект закону про бюджет і сьогодні ж, мабуть, там всього передбачено 116 млн. на придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу і часткової компенсації вартості. Ця сума мінімум має бути в десять разів вища для того, щоб сьогодні зовсім інші показники були. те, що 140 комбайнів "Лан" випущено за весь час, це, дійсно, тільки капля в морі.

Я хотів би загострити зараз проблеми спекуляції фінансовими ресурсами - проблеми з проблем. Подивіться табличку, яку надав сьогодні уряд, спасибі їм, і Кабміну, і Міністерству аграрної політики, - про стан кредитування підприємств агропромислового комплексу. Практично всі області взяли кредити від 20-ти до 23-х, а то навіть 27-28 відсотків. А ставка ж фінансування сім відсотків Національного банку. Де інша дельта? На чому наживаються банкіри? Чому вони мають наживатись на селі? Чому вони мають наживатися на тому, що сьогодні їм дає просто безкоштовно держава? Чому 7 і 20 відсотків чи 27? Це - дві великі різниці. Жирують банки. Треба, можливо, приймати закон про повернення цього всього, бо це - державне, воно не зароблене! І ми потім говоримо, що такий, і вирізається худоба, і такий стан з зерном, із вивозом держана.

Ви знаєте, сьогодні планується ввіз цукру-сирцю, і це вже закладає збитки і сьогодні печальні настрої в селі.

В останні роки збільшився імпорт товарів у спеціальні економічні зони і на території пріоритетного розвитку для реалізації нібито інвестиційних проектів харчової промисловості, особливо м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці. Цей імпорт уже склав 29 відсотків всього обсягу проданого вітчизняними виробниками худоби і птиці переробним підприємцям. І біля 50 відсотків загального виробництва м'яса бройлерів.

Замисліться, будь ласка, суб'єкти господарювання в цих так званих вільних економічних зонах за рахунок податкових і митних пільг отримали переваги над іншими вітчизняними виробниками, і загальні пільги - 560 мільйонів гривень. Порівняйте із 116-тю, які ми виділили на техніку, а тут пільги викидаємо на закордон.

Подивіться, що ввозять! Ввозять імпортне м'ясо, м'ясопродукти птиці 2,2 ціна за кілограм, а собівартість 4,5 гривні. Хіба ж вона виживе?

Тому терміново треба нам вжити заходи. І я підтримую ті заходи, які вживає сьогодні вже уряд і Іван Григорович, ви і міністр, закрити дорогу і припинити в цих вільних економічних зонах таку звану переробку того всього переробленого.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Зайцю Івану Олександровичу.

 

13:30:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Село треба рятувати, і рятувати його треба через підтримку сільськогосподарського виробництва. Тому я пропоную прийняти той проект постанови, який підготовлений Томичем і іншими депутатами, з тим, щоб якісь фінансові ресурси пішли сьогодні на село.

Але ми сьогодні, шановні народні депутати, повинні подивитися на цю проблему не з позицій тільки сьогодення, що вимерзло там мільйони гектарів озимини, а взагалі, яка ситуація сьогодні є в селі. Отже, рятувати село треба через встановлення нормальних цін на сільськогосподарську продукцію. Хто сьогодні буде відповідати в цій залі, коли відставляли, коли відправляли уряд Ющенко у відставку. Адже саме у 2000 році, коли працював цей уряд, ціни були на зерно нормальні, ціни на цукровий буряк були нормальні і вперше люди одержали кошти у село, і ті навіть громадяни, які мали корову могли нормально реалізувати своє молоко. Хто сьогодні буде відповідати за таку політику? Давайте шановні друзі думати, коли ми приймаємо ці рішення, а треба відповідати. Бо та  цінова політика, яка  склалася сьогодні, вона веде до загибелі наше сільськогосподарське виробництво і село.

Технічна політика. Скільки ми будемо говорити в цій залі, що Україні потрібен свій комбайн, що Україні потрібна своя сіялка, що Україні потрібний свій Європак  нормальний і так далі. Немає, бачите, коштів, немає нічого, ми закупляємо у білорусів, закупляємо у американців, закупляємо у росіян, а свого не робимо. То чи ми збережемо незалежність і розвиток села, якщо ми не будемо мати своєї сільськогосподарської техніки? Ніколи не збережемо свої незалежності і своєї динаміки.

Тому, шановні народні депутати, пора вже ставити питання рубом: де наш комбайн, де наша сіялка, де наше сільськогосподарське виробництво?

Третє. Це питання кредитування. Я дуже боюся, що в цих умовах, коли ситуація погіршилася сьогодні банки займуть таку позицію, де фактично з'їдять ресурси села навіть ті, що є. Давайте обговоримо і це питання. У нас закладені кошти на відшкодування ставки за взяття кредитних ресурсів, але, як вони сьогодні  зпрацюють, за  якою квотою, скільки ми будемо думати? Думаємо сьогодні і давайте говорити про ці всі речі сьогодні. Ми практично нічого не знаємо про фінансові ресурси на підтримку села і взагалі для сільського виробництва.

Що робиться сьогодні з майном, що робиться сьогодні із землею у сільському господарстві,  що роблять сьогодні, власне, наша місцева влада, виконавча влада на районному обласному рівні. Вже ми такими постали, вибачайте, пурцями, що навіть їдуть біля дороги, де люди сіють, ніхто не  стане і не запитає, які в тебе сьогодні проблеми. Їде голова адміністрації чи хтось інший. Недопустимі речі. Ти ж  чоловік, ти ж керівник, стань, поцікався, що робиться.

І останнє. Це те, щоб нас не забаюкали, що ми добре пересіваємо і так далі. Я нещодавно був у Черкаській області, проїжджав Черкаською областю, навіть  от на межі Київської, Черкаської області там, де в маї сіяв кукурудзу. І я бачив  незорані ці поля, тобто  не пересіяні поля. Тому давайте і тут подивимося, як воно сіється. Тому, шановні  депутати, треба прийняти цю постанову, треба підтримати, але наші вимоги треба посилити по відношенню до виконавчої влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції Аграрної партії Борзих Олександр Іванович хвилину і закінчуємо. Вже не маємо часу.  Ми ще одне питання повинні розглянути.

 

13:34:00

БОРЗИХ О.І.

Шановні народні депутати, члени уряду  і запрошені. В цілому порівнюючи стан  підготовки та проведення весняно-посівної компанії, в минулі роки із ситуації цього року можна зробити висновок, що кожного разу у сільгосптоваровиробників в цей період виникають в основному одні  і ті ж проблеми. З цього напрошується висновок. Про відсутність з боку держави чіткої, розрахованої на перспективу системи на  створення належних умов для своєчасного і якісного проведення  зазначених робіт. Так великі надії на підтримку з боку держави пов'язували  аграрники з прийняттям закону про стимулювання розвитку сільського господарства на 2001-2004 роки. Правда, було дещо й зроблено, але одна з основних  вимог закону про виділення щороку на розвиток  сільського  господарства не менше 5 видатків бюджету так і не реалізована. Не вирішуються проблеми  довгострокового кредитування товаровиробників, страхування  врожаю сільгоспкультур.

Друге питання. Ви знаєте, який  скрутний, якщо не сказати,  катастрофічний стан складається із забезпеченням  господарств  сільгосптехнікою. У зв'язку з цим було прийнято закон  про стимулювання розвитку  вітчизняного машинобудування для  аграрного комплексу. І як же він виконується? А ніяк. Цим законом передбачається виділення щороку одного відсотка коштів від загальних видатків бюджету для створення   виробництва указаної техніки. У 2003 році це становило б, наприклад,  490 мільйонів гривень, а фактично виділено лише  10 мільйонів гривень і тільки під державну програму, а на реалізацію інших заходів не  виділено ні копійки. При такому відношенні постає питання: "Коли ж у нас з'явиться вітчизняна сільгосптехніка? Яким чином будете  збирати врожай в цьому і подальших роках, якщо навантаження на один збиральний комбайн вже досягло 370 гектарів?" Причому не кращі справи і з іншими видами техніки.

Щорічно болючим для  сільгоспвиробників є питання забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами. І те,  що зараз заявляють про наявність в цьому році пального на ринку і у достатній кількості, при відсутності коштів для його закупівлі - факт зовсім маловтішний.

Фракція Аграрної партії України вважає, що для стабілізації аграрної галузі  у першочерговому порядку необхідно на поточній сесій розглянути і прийняти ті законопроекти, які в  останній час внесли народні депутати-аграрники. Це, зокрема, про підтримку виробництва та розвитку ринку сільгосппродукції щодо продовження терміну дії фіксованого податку, встановлення нового порядку сплати ПДВ. Безперечно, не меншої підтримки потребують і законодавчі ініціативи уряду з цих питань. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк Володимир Кирилович з мотивів.

Мікрофон Черняка, будь ласка.

 

13:36:43

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую.  Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги!  Я не можу ніяк погодитися з тим, що ми постійно не правильно ставимо акцент в аграрній політиці. Суть проблеми не в тому, щоб підтримувати сільське господарство, не тільки і не стільки в цьому, хоча в цьому також, а в тому, щоб не викачувати з нього фінансові ресурси, не обезкровлювати його, не руйнувати його. Ось проблема в чому. Ми його руйнуємо, а після цього кожен раз ставимо питання про те, що нам потрібно допомагати сільському  господарству. Суть проблеми не в погоді, хоча у погоді також, а суть проблемі  в недолугій реформі, суть проблеми в махінаціях,  зловживаннях, в злочинах. Якщо ми не покладемо цьому край, то всі кошти підуть, як вода у пісок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Анатолій Мороз. Хвилина.

Будь ласка, мікрофон Анатолія Мороза.

 

13:37:57

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Ганнадій Андрійович! Я  скільки раз уже говорив - на жаль, немає Володимира Михайловича, - що в цьому залі, якщо доходить справа до обговорення  проблем агропромислового  комплексу, то у нас завжди не доходять руки. Ви подивіться, на сьогодні записалося на виступ по обговоренню даної проблеми, а це все-таки весняно-польові роботи, це все-таки підготовка до збирання врожаю, всього-на-всього 8 чоловік. І ми не могли надати можливість виступити всім тим, хто записався. Ну це ж, я вам скажу, прямо неподобство. Це по-перше.

По-друге. Я вам скажу, що дійсно приймаються і непогані вроді рішення і зараз прийнята постанова і по кредитуванню, і по виділенню коштів для того, щоб якось пом'якшити ту ситуацію, яка склалася на селі сьогодні. Але ж кошти сьогодні дійсно не доходять до сільгоспвиробника! Це ж неподобство!

І ряд інших проблем, які сьогодні треба було б обговорити у нашому залі. Ви не даєте часу для обговорення. Це нікуди  не годиться

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги! Я хочу нагадати яке рішення  прийняла Погоджувальна рада. Визначилося, що Комітет з питань аграрної політики повинен оприділити пріоритети, провести наради з цього приводу, визначити питання, які треба першочергово розглянути. Ми цьому повинні присвятити день! Пленарний день у Верховній Раді, і розглянути всі питання. Прийнято таке рішення? Да.  Давайте визначайтеся в аграрному комітеті.

Заключне слово надається віце-прем'єр-міністру України Кириленку  Івану Григоровичу. будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги народні депутати! Уряд не приховує від і проблем, які  є сьогодні в агропромисловому комплексі. Ви бачите, ми  ніколи за останній період, за останні  місяці не відмежовувалися від того, що Верховна Рада хоче заслухати ту чи іншу проблему. І сьогоднішнє обговорення чергове. Проблеми, які назріли в сільському господарстві тому свідчення. Це перше, що я хочу сказати.

Друге. Шановні друзі! Сьогодні як колись було раніше надзвичайних повноважень немає ні у віце-прем'єр-міністра, ні у міністра в зв'язку з такою ситуацією. Надзвичайні повноваження і додаткові заходи і фінансові ресурси відповідні може надати тільки ця зала Верховної Ради, де все вирішує закон, і голосування по закону і законопроектам.

Третє питання. Очевидно всім, після двох відносно благополучних років в сільському господарстві сьогодні біда і міністр цілком об'єктивно виклав цю ситуацію з трибуни.

Шановні колеги, відпрацьовані пропозиції уряду до Верховної Ради поправки до державного бюджету, вишукані джерела фінансування. Ми просимо вас завтра-післязавтра під час обговорення їх підтримати голосуванням. Ціна питання близько 600 мільйонів, це маленька дещиця того, що сьогодні сільське господарство вже втратило. Але це політичний крок, тому що  критична маса розуміння і цього залу і  в державі, що сільське господарство потребує уваги, вона дозріла тої вершини, після якої треба приймати принципові кардинальні рішення.

Я згоден з паном Павловським, зі своїм колегою, який розкритикував, що я говорив з трибуни, що виключно вирішує все ринок. 600 мільйонів ми пропонуємо використати на ринкових засадах, не ринком, а ринковими засадами. Не на проїдання віддати, а віддати на економіку господарств і на виробництво. 150 мільйонів на дотацію тим, хто виробив тваринницьку продукцію, по півтори гривні на кілограм великої рогатої худоби, свиней і 50 копійок - птиці. 400 мільйонів - на закупівлю зерна під час збирання тоді, коли обвалюється ціна. Це не ринок, це держава, учасники організатор ринку. Михайло Антоновичу, можливо, десь чи вирізали мої слова якісь в засобах масової інформації, але ви розумієте, ми говоримо за речі, які зрозумілі  і вам, і мені, і всьому залу.

І нарешті, останнє. Шановні колеги, вчора у Кабінеті Міністрів відбулася зустріч з народними депутатами, представниками всіх фракцій, які подали законопроекти в цей зал, які підтримують сільське господарство після  2003 року,  коли закінчиться дія підтримуючих законів. Подало близько 20 народних депутатів і списком, і індивідуально, близько 10 законопроектів. Ми вчора дійшли спільної, злагодженої думки. Є єдиний законопроект, який узгоджується з урядовою позицією і з  представниками всіх фракцій, які бачать перспективу розвитку села.

Це те, що всі ви говорили в цьому залі. А що стратегічно. Сьогодні біду, ми протягнемо руку в біді. А завтра стратегічно що буде?

Цей законопроект буде завтра внесений до зали Верховної Ради. Будь ласка, обговоріть, в першому читанні його треба прийняти. А до другого відпрацюємо такий документ, щоб до 2010-го і в послідуючі періоди нам не було прикро за негаразди, які можуть відбуватися. Все залежить, дійсно, як пан Черняк мені підказує, від  сильної державної політики і державної підтримки. Вона кується тут спільними зусиллями.

Дякую за чергове обговорення насущних проблем і за зважене рішення, яке буде прийняте  завтра-післязавтра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім  за участь в цьому важливому питанні, в розгляді цього важливого питання.

Переходимо до наступного. Проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо операцій, які  виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги.

Слово надається міністру палива та енергетики України Єрмілову Сергію Федоровичу, будь ласка.

 

ЄРМІЛОВ С.Ф.

Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати!

Пропонується до вашої уваги проект закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.

Стосовно операцій, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, що надається для виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Законопроект, реєстраційний номер 2244 від 26 вересня 2002 року, представляється на розгляд Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.

Законопроект розроблений Міністерством палива та енергетики на виконання доручення Президента України від 17 травня 2002 року. Погоджено з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Державною податковою адміністрацією, Міністерством юстиції.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 94-го року та Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 97-го року.

Я хочу вам нагадати, що міжнародні проекти з підготовки Чорнобильської АЕС до виведення з експлуатації та перетворення об'єкта укриття у екологічно безпечну систему виконується на майданчику Чорнобильської АЕС з 97-го року. Ці проекти фінансуються за рахунок безвідкладних позик-грантів, що надаються міжнародною спільнотою.

Відповідно до умов міжнародних угод про надання міжнародної технічної допомоги, угоди про грант між Європейським банком реконструкції та розвитку, урядом України та Чорнобильською АЕС, ратифікованої Верховною Радою України, та рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду укриття в Україні, ратифікованою Верховною Радою України, кошти грантів не повинні спрямовуватись на сплату будь-яких податків, мит чи інших зборів або інших обов'язкових платежів, які встановлені Україною чи на її території у відповідності до її чинного законодавства.

Питання про неповну відповідність чинного законодавства у сфері оподаткування як претензії стосовно недотримання Україною міжнародних зобов'язань стосовно звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги впродовж тривалого часу порушувалась країнами-донорами міжнародних фондів, створених для вирішення проблем Чорнобильської АЕС під час засідань асамблеї донорів у листах, адресованих до уряду, до Президента України і в ході зустрічі з вищими посадовими особами та парламентаріями.

Суть проблеми полягає в тому, що відсутність на сьогодні законодавчої норми для забезпечення виконання у повній мірі вище зазначеного міжнародного зобов'язання, під час виконання операції з закупівлі вітчизняним виробником або виконавцем робіт на території України матеріалів, товарів, послуг тощо за рахунок коштів міжнародної допомоги призводять до створення у цього виробника обсягів накопиченого податку на додану вартість, який не підлягає за чинним законодавством відшкодувань. А віднесення його до валових витрат зумовлює неконкурентоспроможність цього виробника або навіть сприяє його банкрутству. Водночас цей факт розцінюється міжнародною спільнотою як скрите порушення Україною міжнародних  зобов'язань.

Основним принциповим положенням законопроекту, який пропонується для розгляду, є введення на обмежений період нульової ставки на обчислення податку на додану вартість, операцій із закупівлі матеріалів, сировини, обладнання, надання послуг, які здійснюються на митній території України за рахунок міжнародної технічної допомоги. Зважаючи на загальний обсяг цієї допомоги, близько 1 мільярд доларів США, введення законодавчим шляхом нульової ставки на обчислення податку на додану вартість операцій у зазначеному вище контексті є оптимальним шляхом врегулювання питання звільнення від оподаткування цієї допомоги.

Слід взяти до уваги, що на засіданні Асамблеї донорів Чорнобильського фонду "Укриття", яке відбулося у Лондоні в минулому році та у квітні 2003 року, питання про заходи, вжиті Україною щодо вирішення вище означеної проблеми, розглядалось серед ключових. Не виключена можливість, що невирішеність цієї проблеми з одного боку може призвести до того, що країни-донори вимагатимуть від України збільшення розміру її внеску до Чорнобильського  фонду "Укриття", а з іншого боку унеможливить успішну участь українських виробників у міжнародних проектах на Чорнобильській АЕС і загалом гальмуватиме їх реалізацію.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України  Міністерством палива та енергетики забезпечувався супровід у комітетах Верховної Ради України поданого законопроекту. Цей законопроект неодноразово розглядався на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, редакція його доопрацьована групою народних депутатів України за участю Міністерства палива та енергетики, і зараз його реєстраційний номер - 2244-1 з урахуванням пропозицій, висловлених під час засідань профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності з поправкою стосовно обмеження пільги з оподаткування щодо ввезення, пересилання на митну територію України товарів, сировини,  матеріалів, устаткування.

Ця редакція  законопроекту  підтримана в цілому всіма зацікавленими міністерствами, Державною Податковою адміністрацією, а також Кабінетом Міністрів.

Підсумовуючи вищевикладене, пропоную підтримати законопроект з реєстраційним номером 2244-1. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.

Висвітіть, будь ласка. Слово надається Анатолію Морозу, наступний - Шкіль.

Будь ласка Шкіль. Наступний - Мельничук.

 

13:50:59

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу! По-перше, ми вже сказали, що узгодженості ...  відомствами  властиво урядовий законопроект. Але тут ще є законопроект 2244Д, достатньо, як на мене добре виписана система проходження  через митний кордон продуктової групи продуктів харчування. Це 1-24  цієї категорії.

Я думаю, що власне, тут треба більше наголосити на тому, бо коли ми будемо говорити про загальну тенденцію підтримки провезення на митну територію тих товарів, без оподаткування, які сприяють економічному розвитку і таке інше, тут можна ще якось обговорювати. Але, коли сюди везуться продукти харчування під цієї егідою, коли із-за цього утворюються дірки на кордонах і так у нас кордон, не так сильно залатаний, то ваше ставлення до цього. Дякую.

 

ЄРМІЛОВ С.Ф. Питання, яке стосується  перероблення об'єкту "Укриття" на екологічно небезпечну систему і виведення Чорнобильської  АС з експлуатації стосується ввезення, пересилання на митну територію та  закупівлю на митній території України сировини матеріалів устаткування та обладнання, а також надання послуг стосовно виконання цих робіт. Якраз внесення  цих поправок до  законів надасть можливість участі  вітчизняним виробникам не ввезення на митну територію, а участі вітчизняним виробникам в тендерах і на тендерних засадах і залишення цих коштів  в Україні якраз. Якщо я зрозуміло відповів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Михайло Васильович Мельничук.

 

13:52:46

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Прошу передати слово Луценку.

 

13:52:57

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Я хотів би дізнатися у доповідача реальний стан сьогоднішньої спеціальної економічної зони, яка знаходиться у Славутичі, наскільки вона розвинута і скільки суб'єктів господарювання в ній зареєстровано і скільки вона дала для розвитку  Славутича?

Інше питання. Яка вартість пільг, власне, про які ви сьогодні доповідаєте, про яку суму коштів, які підуть на  систему  "Укриття", сьогодні говориться?

 

ЄРМІЛОВ С.Ф. Сьогоднішнє становище  спеціальної економічної  зони у місті Славутич, вона розвивається, це надало можливість виконувати програму  уряду, затверджену  ще у 2000 році по соціальному захисту працівників  колишньої Чорнобильської АС, жителів міста  Славутич та пенсіонерів, які там залишаються сьогодні. Я  зараз, на жаль, не можу вам сказати всі цифри, які ви тут у запитанні попросили надати. Але сьогодні вже, ви знаєте,  третій рік пішов, як закрита Чорнобильська АЕС, і сьогодні там немає ніяких  соціальних напружень, там люди працюють, влаштовуються робочі міста. В цьому році ми плануємо  завершити  перевезення  з тимчасового містечка Лісне до міста Славутич, добудовуємо  там останній дім. Тобто там така нормальна ситуація.

Те, що стосується перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, вона коштує приблизно 750 мільйонів доларів США, це за оцінками весь комплекс робіт. Працює там  група управління проектом, яка спільно керується з боку Європейського банку реконструкції і розвитку та Україною. Існує державна програма. Початок  робіт планується наприкінці цього року після проведення відповідних процедур. Але  відбулося  попереднє обговорення проекту з трьох проектів. Вибраний проект типу "Арка", і зараз  опрацьовується питання точної вартості цих робіт. Планується наступна зустріч у Сан-Франциско асамблеї донорів, на якій будуть також уточнюватися всі ці питання.

Те, що стосується надання пільг, то якраз на цю суму виконання робіт пропонується введення нульової ставки ПДВ для того, щоб в першу чергу надати можливість виконувати роботи вітчизняним виробникам. Наприклад,  металоконструкції пропонується виготовляти  десь на заводах, які розташовані на  березі Дніпра або це буде місто Дніпропетровськ, або якесь інше місто, щоби річковим шляхом доставляти ці блоки туди на майданчик Чорнобильської АЕС. Якщо це не буде  зроблено,  то ви розумієте, що міжнародна спільнота не допустить дискримінації всіх інших учасників цього проекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

13:56:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Сергію Федоровичу! Я якраз вважаю,  що Україну дискримінували, заставивши, викрутивши руки, закрити Чорнобиль і нічого не давши, а зараз ми ще пропонуємо роздягнутися по вашому проекту, коли встановлюємо нульову ставку на операції, які здійснюються на митній території України і  таким чином порушується  концепція нарахування  податку на додану вартість і фактично ми ж субсидуєм з бюджету  20 відсотків  тим людям, які здійснюють операції на митній території України. То скажіть мені, будь ласка, в чому тут державний інтерес. Якщо проаналізувати три проекти, які я зараз проаналізував, то цей інтерес проглядається в третьому проекті - в депутатському. Але там теж є питання, бо теж треба іти на втрати з бюджету. Де тут у вашому державний інтерес? От я... Не переконали ви нас  сьогодні. Скажіть, будь ласка, може я щось  не зрозумів.

 

ЄРМІЛОВ С.Ф. Мова йде про те,  що  ми вже отримали  на безповоротній основі отримуємо  ці кошти для перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. Це вже є безповоротня допомога безкоштовна з боку мирової спільноти. І мирова спільнота - асамблея донорів - цілком, на мій погляд, справедливо  ставить питання про те, що  Державний бюджет не повинен отримувати з цих коштів дохід при виконанні цих робіт, бо від цього збільшується вартість, загальна вартість робіт по перетворенню об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему. Це по-перше.

По-друге. У нас існують вже пільги для такого роду допомог технічної допомоги, але для постачання закордонного обладнання та сировини. А цей законопроект, який пропонується зараз, якраз залучає до цієї роботи вітчизняних виробників. Тобто, надає можливість на рівних умовах приймати участь у тендерах як вітчизняним, так і закордонним виробникам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Проект закону 2244-1. Осики немає?

Від комітету. 2244-Д. На підході, да? Переходимо до обговорення.

Слово надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу. Наступний Черняк.

 

13:59:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно сумно, що зараз не представлені ще два сильних законопроекти. Це законопроект 2244-1, який вносився Осикою, Деркачем, Сабашуком, і законопроект номер 2244-д, який вносився народними депутатами Буряком, Терьохіним, Цушком і іншими народними депутатами. Звісно, вони не можуть сьогодні його доповісти в зв'язку з відсутністю. Я коротко проаналізую ці  три законопроекти і  чим вони відрізняються.

На мій погляд, від того законопроекту, який поданий сьогодні урядом, в позитивну сторону може відрізнятися тільки законопроект з буквочкою "д", який поданий Буряком, Терьохіним, Цушком і іншими народними депутатами. І ось чому. Саме тому, що цей законопроект пропонує для операцій з закупівлі підрядниками на митній території України матеріалів і обладнання вітчизняних виробників, постачальників, що здійснюються за рахунок міжнародної технічної допомоги, застосування загального механізму звільнення від податку на додану вартість. Тобто якщо ці товари будуть використовуватися у подальшому для здійснення операцій, що звільнені від оподаткування, вхідний ПДВ, сплачений в ціні таких товарів, не може бути віднесений підрядником до податкового кредиту, а буде включатися до його валових витрат.

Зокрема в цьому законопроекті уточнюється редакція норми щодо звільнення від сплати податку на додану вартість, операцій з продажу товарів, сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, виконання робіт та надання послуг на митній території України продавцями-резидентами в  межах контрактів договорів, безпосередньо укладених з отримувачем міжнародної технічної допомоги, за пропонованою нульовою ставкою ПДВ. З метою недопущення зловживань при застосуванні податкових пільг у цьому законопроекті передбачається, що звільнені передбачені пунктом 1323 статті 11 не поширюються на операції з продажу, або інших видів відчуження підакцизних товарів і товарів, що  підпадають під визначення першої-двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності, у тому числі при їх продажу на митній території України.

Разом з тим і цей законопроект має недолік. Недолік такий, що недостатнім є обрахування фінансових витрат, які понесе бюджет.

А у відповідності до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу це, якщо є зміни до бюджету, то тоді закон може набути чинності не раніше першого січня 2004 року.

Я пропоную і прошу вас прийняти закон  з буквочкою "д" і тільки написати там, що він вступає в дію з 1 січня 2004 року. Інакше це буде суперечити Бюджетному кодексу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимира Черняка я не бачу. Слово надається Андрію Шкілю. Наступний - Павловський.

 

14:02:51

ШКІЛЬ А.В.

Звичайно, я тут вже вкотре наголошую на тому, що якість законопроектів, які готують народні депутати і уряд, або Президент, завжди відрізняються в якісному варіанті. Тобто завжди депутати Верховної Ради готують кращі законопроекти. Пане Павловський, дайте послухати представникові уряду мій виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Антоновичу, не заважайте, будь ласка.

 

ШКІЛЬ А.В.  Дуже дякую.

Я ще раз повторююсь, тому що колега народний депутат не дав можливості послухати, так я наголошую, чому я в своєму запитанні і не звертав увагу вашу, на те, що депутатські закони завжди кращі, ніж урядові. І давайте все-таки погодимось у тому, що тут сидять представники і висланці народу, люди, які хоча б в силу своїх службових обов'язків  спілкується рідко, але, як кажуть, мітко і з народом. Зокрема, законопроект, запропонований Цушком і Терьохіним, він в принципі уякіснішує стосунки ваші ж із тим же самим народом, тому що є дуже непоганий провідник. Я погоджуюсь з попереднім виступаючим, що також є певні нюанси і в цьому законопроекті, він має дійсно вступити в силу з початком нового бюджетного року. Але тим не менше, запропонований урядом вкотре вже законопроект гірший, якісно гірший, ніж законопроект, запропонований депутатом. І я не знаю. з ким і де він пройшов узгодження, тому що комітет нам пропонує ось листи 2244-д - законопроект народних депутатів. І власне для нас це є головним критерієм узгодженості. Може, він десь там узгоджувався в Кабінеті Міністрів, то, звичайна річ, що там є і корпоративні інтереси, і буде підтриманий законопроект, який пропонує ваше відомство, але, тим не менше, я хотів би зупинитися на деталях.

Звичайно, дуже добре, коли товаровиробники будуть конкурувати в системі 50 на 50, тобто і зарубіжні будуть представлені, і українські виробники. Але ви розумієте, завжди цю конкуренцію, український виробник програє: він не дотується, його ніхто не підтримує, він пасеться на вільних хлібах, він в принципі не від кого, тобто від всіх страждає і не від кого не захищається - тією ж державою, яка би мала це робити, а не тільки визискувати товаровиробника. І тому тут має бути пріоритет, тобто коли українські виробники, і українські промисловці, і українські науковці, не можуть запропонувати. Тільки в такому випадку включається в тендер вже представник із зарубіжжя, ближнього чи далекого - це вже не має значення. Тоді це буде не просто справедливо, а це буде по державному, це буде використано, всі потенціали держави для власного самозахисту, самозабезпечення і розвитку промисловства і підприємництва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Павловському Михайлу Антоновичу.

 

14:05:56

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую, Геннадій Васильович.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановні колеги, члени уряду, я хочу привернути увагу до таких особливостей. В законопроекті, який представлений урядом, я хочу привернути  увагу Кармазіна. Там не вказано, куди діти оті 50 мільйонів. Тобто їх можна і за кордон віддати і на чуже обладнання, можна і на свої послуги і обладнання.

А от у законопроекті, який відстоює Кармазін, народний депутат, чітко записано, читайте редакцію, "міжнародна допомога, в тому числі і за наші 50 мільйонів". Тобто ми, однозначно, 50 мільйонів віддаємо їм, а вони надають допомогу і послуги.

Тому ми повинні згадати закон Нана Лугера в Сполучених Штатах, який звучить дуже просто: "Забороняється за бюджетні кошти фінансувати іноземні фірми".

Тому тут треба змінити редакцію і написати окремо: "Кошти, які виділяються з бюджету України йдуть на оплату обладнання і послуг виключно українських організацій".

І те, що Андрій Шкіль, треба доповнити. І якщо нам надають обладнання, то його монтування, і так дальше, монтаж ми повинні робити теж самостійно, а коли вже не можемо, то тоді, будь ласка, іноземні фахівці. Тобто ми повинні старатися, якщо вже допустили оце безглуздя, що заміть того, що ця станція сама собі заробила гроші на це все, що ми її зупинили невідомо, чому і для кого це вигідно, то повинні це підправити.

Тому в даній ситуації треба з цих всіх трьох законопроектів, бо другий трошки редакційно виписаний краще, зробити один, в якому врахувати ті пропозиції, про які сьогодні йшла мова: надати пріоритет вітчизняному виконавцю, кошти з бюджету, які виділяємо, направляти лише на послуги, які надаються вітчизняними виконавцями, і третє, врахувати те, що пропонує Терьохін і інші, щоб не було зловживання, оцю товарну групу 1.24. І тоді буде нормальний законопроект, і його можна приймати.

Тому я пропоную на основі цих трьох, це дуже нескладно, розробити і оперативно прийняти відповідний закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Черняку Володимиру Кириловичу і завершуємо розгляд.

 

14:09:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Мене дивує чому цей законопроект ми не приймали раніше, для чого нам було висувати перепони на шляху надання технічної допомоги нам, я думаю, що це треба було зробити набагато раніше, але в цьому є і вина уряду, і вина парламенту. Не будемо про минуле і про погане, будемо про майбутнє і про хороше.

Законопроект потрібно приймати немає сумніву, що потрібно ввести нульову ставку податку на кошти міжнародної технічної допомоги. Це є міжнародним стандартом і це потрібно Україні перш за все і тому заперечувати проти цього я думаю було б не розумно.

Разом з тим є деякі нюанси про які говорили мої колеги, які потрібно врахувати в процесі підготовки законопроекту  до другого читання.

Я схиляюся до того, що мабуть за основу  треба приймати закон запропонований Кармазіним. Я поділяю думки, які висловив мій колега депутат Павловський, що при наданні технічної допомоги, при використанні її ми повинні ставити акцент на  вітчизняному виробництві, вітчизняних виробниках. І там де можливо ці кошти використати нашими вітчизняними виробниками це робити. І тільки в тому разі, коли це не можливо робити і коли ми не можемо, чи коли у нас немає відповідних технологій, то, звичайно, потрібно залучати іноземний капітал, іноземних фахівців, іноземні технології для цього. І, звичайно, там, де йдеться про бюджетні кошти, тим більше треба надавати перевагу вітчизняним виконавцям.

Ну, і нарешті потрібно поставити перепони на шляху можливих зловживань. На жаль, там, де є  використання коштів, там завжди є спроби використати  їх нецільово, не  за призначенням. І тому потрібно виписати чіткий  механізм  унеможливлення зловживань коштами технічної допомоги.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено.  Голосування відбудеться згідно за регламентом. Ранкове  засідання Верховної Ради України  оголошую закритим. Оголошується  перерва до  16 години.

Дякую всім.