ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15  квітня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Прошу шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

 16:01:00

Зареєструвалося -373

В залі зареєструвались 373 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань на вівторок. Оголошується до розгляду проект Закону "Про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст". Доповідач від Кабінету Міністрів України  державний секретар Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Володимир Леонідович Першин. Будь ласка, до 5 хвилин  Володимир Леонідович.

 

ПЕРШИН В.Л.

Шановний  Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Малі міста є найбільш чисельною за кількісним складом групою міст України. Значна частина їх одночасно є адміністративними центрами районів. З малими містами безпосередньо пов'язано життя понад 22 мільйонів міських та сільських жителів. Малі міста відіграють важливу роль у  формуванні поселенської  мережі та  розвитку і розміщення продуктивних сил України.

На нинішньому етапі  розбудови держави у малих містах склалась дуже складна економічна і соціальна ситуації. Недостатнє врахування специфіки малих міст при проведенні економічних реформ. Значно  загострилися соціально-трудові відносини в них, призвели до безробіття в значних  масштабах. Важливість визначення економічних механізмів та інструментів підтримки розвитку малих міст викликала необхідність розробки  загальнодержавної програми, розвитку малих міст України. Актуальність  програми обумовлена передусім тим, що по-перше вона стосується  75 відсотків  усіх малих  міст, їх на сьогодні налічується 353.

По-друге. Такі міста, особливо монофункціональні, галузями спеціалізації яких  є гірничодобувна, вугільна,  хімічна промисловість, енергетика, а це кожне третє мале місто, найбільше страждають від наслідків структурних змін, що відбуваються в країні.

По-третє. Існуючі можливості малих  міст щодо самостійної бази розвитку обмежені слабкою ...................базою, нерозвиненою інфраструктурою, вкрай обмеженими можливостями формування фінансових  джерел розвитку. Програма розрахована на десятирічний період і спрямована  як на формування державної політики щодо економічно-соціального розвитку малих міст, так і на визначення організаційних,  правових та фінансових  заходів з  реалізації такої політики. Йдеться насамперед про комплекс заходів, пов'язаний із створенням   робочих місць як  основи відродження  економічної активності, збільшення частки місцевих доходів, завершення формування їх  власності, розмежування земель державної і комунальної власності, удосконалення міжбюджетних відносин. Зазначене формувати підгрунтя, на якому територіальні громади малих міст стануть не тільки  об'єкти державної допомоги, але і суб'єктами місцевого розвитку.

Водночас програмою передбачено  диференційований підхід до розвитку у малих містах виробничої та соціальної сфери  з врахуванням їх нинішнього стану. З цією метою в програмі  малі міста віднесені до відповідних категорій, зокрема міста   з переважно промисловими функціями, в тому числі монофункціональні, транспортні вузли, санаторно-курортні  та рекреаційні центри, історичні, історико-архітектурні, культурні та  туристичні центри тощо.

Для кожної з категорій міст сформульовані основні напрями їх соціально-економічного розвитку. Визначені також державні пріоритети  розвитку малих міст, економіка і життєдіяльність яких пов'язана з такими галузями, як  вугільна, енергетична, гірничо-видобувна,  хімічна, машинобудівна.

Слід зазначити, що на сьогодні держава надає певну допомогу малим містам. Це стосується вісім малих міст, які відповідно до Закону про статус гірських населених пунктів мають пільги,  23 міста входять до територій пріоритетного розвитку та у зонах спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Програма передбачає законодавчо закріпити і розширити можливість надання державної підтримки  розвитку  малих міст. В цілому виконання програми сприятиме до 2010 року створенню у малих містах 240-290 тисяч робочих місць, у загальній кількості населення зайнятого економічною діяльністю частка працюючих на малих підприємствах буде доведена до 50-55 відсотків. У програмі визначені основні завдання центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації політики розвитку малих  міст. Вони сформовані у тринадцяти розділах. Програма передбачає щорічне формування пропозицій  центральних органів  виконавчої влади спрямованих на розвиток малих міст для їх врахування у проектах Державної програми економічного і  соціального розвитку України та державного бюджету.

Фінансове забезпечення виконання програми здійснюватиметься з врахуванням можливостей державного бюджету і крім  державних ресурсів передбачає залучення коштів місцевих бюджетів.

Контроль  за реалізацією програми забезпечується урядом, перед яким щорічно звітуватимуть центральні органи  виконавчої влади щодо виконання завдань економічного і соціального розвитку.

З боку Верховної Ради контроль здійснюватиметься, як шляхом парламентських слухань, так і безпосередньо при  розгляді виконання програми економічного і соціального розвитку України та державного бюджету України на наступні роки.

Шановні народні депутати! Розроблений Міністерством економіки та  з питань європейської інтеграції зазначений законопроект доопрацьований з врахуванням висловлений під його розгляду на попередній сесії зауважень. Зокрема, доопрацьовано фінансове забезпечення програми. В процесі розгляду програми Головним науково-експертим управлінням Верховної Ради було висловлено ряд зауважень і пропозицій, які частково враховані в програмі. І ми дуже вдячні також Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства за  плідну співпрацю по опрацюванню цього законопроекту. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги,  прошу записатися на запитання. 5 хвилин. Прошу висвітлити на табло перелік прізвищ народних депутатів. Так, Анатолій Грязєв, фракція Соціалістичної партії України.

 

НІКОЛАЄНКО С.М  Володимир Михайлович. Ніколаєнко. Я натиснув кнопку.

 

ГОЛОВА. Ніколаєнко.

 

16:08:11

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко. Фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Володимир Леонідович!

Я знаю, що ви опікуєтеся проблемами розвитку малих міст, скажіть мені, будь ласка, затвердження загальнодержавної програми  розвитку малих міст, а у нас їх в Україні сьогодні кілька сот. Надзвичайно важливий захід, після того, як ми затвердимо цю загальнодержавну, на мою думку, необхідну програму, як уряд планує відреагувати фінансово на підтримку цієї програми? Будь ласка, поясніть.

 

ПЕРШИН В.Л. Дякую.

Дякую за запитання, Станіслав Миколайович. Значить, дійсно на сьогодні нараховується 353 малих міста, це як я казав 75 відсотків всієї кількості міст. Після прийняття загальнодержавної програми розвитку малих міст при формуванні проектів Державного бюджету, при формуванні Державної програми економічного і соціального розвитку  будуть щорічно передбачатися кошти на  реалізацію цієї програми.

Я знаю, буквально перед перервою розглядали проект закону про державні цільові  програми, ви знаєте її загальну кількість, тому гарантувати, що безперечно будуть повністю передбачені кошти з самого початку, це дуже важко. Але ми сподіваємося на те, що фінансування програми буде здійснюватися на конституційній основі, залучатися кошти, як Державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів міжнародно-технічної допомоги. І, до речі, у нас є позитивні приклади з цього, наприклад, в тому ж місці Івано-Франківську по реабілітації житлово, водопровідно каналізаційного господарства. Я дякую.

 

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, група "Європейський вибір".

 

16:10:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвеенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый Владимир Леонидович, я прекрасно понимаю и вы наверное понимаете, что проблема малых городов и программа эта, это дело хорошее, нужное и нужны пути решений, но давайте мы сейчас отвлечемся и представим себе на момент. Приняли мы эту программу, записали условно механизм финансирования, то о чем вы говорили сейчас  сегодня. Что мы этой программой решим проблему шахт? Ведь шахтерские города - это проблема шахт, это угольная проблема, она взаимосвязанная. Шахты - это городообразующие поселки и вы это прекрасно понимаете, мы что этой программой решим проблему Гокора или Долинки. То, что там поселок построен на сегодняшний день абсолютно  незнаем выхода и не видим как из этой ситуации выходить.

Ведь эта проблема гараздо шире, гараздо глубже, эта проблема экономическая. И здесь нужен комплекс решения вопросов связанных с экономикой, а не решение каких-то программ, тем более, что смутно финансированных. На ваш  взгляд, как ваше мнение по этому поводу?

 

ПЕРШИН В.Л.  Дякую за запитання.

Я з вами абсолютно згоден, що однієї цієї програми "Розвитку малих міст" звичайно таку проблему, як проблема шахтарських селищ, міст - не вирішити.

Тому для фінансування цієї програми повинні і  кошти і на реструктуризацію або закриття шахт повинні відповідно передбачатися кошти на соціальний розвиток цих міст, тобто якщо навіть не буде фінансуватися тільки ця програма, шахтарські проблеми, ви сказали, я можу добавити Щолкіна і таке інше і далі можна продовжувати. Я знаю, що в кожній області практично є, в Запоріжжі, ви знаєте, почали будувати Барганівський комбінат, теж, на жаль, не завершено будівництво, є селища, а люди живуть, а нема ніякої роботи. Тобто я хотів би просто зауважити на те, що ця програма розроблялася майже два роки. Ми зробили інвентаризацію практично всіх малих міст. Даже навіть якщо зауважити на те, що спочатку ми налічували десь 250 малих міст, зараз вийшли на більш точну цифру - 353. В додатку до цієї програми вони перелічені по кожній області, вказано, скільки там проживає жителів. Тобто я з вами абсолютно згодний, що цією однією програмою цю проблему не підняти. Повинен бути комплексний підхід. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Костинюк, фракція "Наша Україна".

 

16:12:46

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу, безперечно, програма є добра, бо малі міста потребують особливої уваги. Але знову ж таки вертаємося, що програма, подана нам, є занадто декларативною. І ви теж визнаєте, що не визначені джерела фінансування цієї програми.

Ми до обіду розглядали про державні цільові програми, а ця програма теж є елементом оцієї державної цільової програми, законопроект ми розглядали. І в цьому законопроекті теж визначено, що ці всі програми здійснюються з використанням коштів Державного бюджету. От у мене питання такого роду. Як би уряд поставився, якщо би ми під час другого читання включили у цей законопроект таку ідею, що 20 відсотків від загальнодержавних податків залишається у малих містах? Тоді б були реальні кошти, тоді б мала ця програма конкретний зміст. А так інакше вона залишається декларативною. Дякую.

 

ПЕРШИН В.Л. Я дякую за запитання.

Дійсно, ця програма, проект програми, який вам я сьогодні доповідаю, має загальнодержавний характер. Я знаю, такі пропозиції, про які ви зараз наголосили, є в комітеті під керівництвом Валерія Павловича Пустовойтенка. Але якщо таке рішення приймати, то, по-перше, треба вносити зміни до діючих податкових законів, а потім вже передбачати для фінансування цієї програми, оскільки ви знаєте, що є норма діючого законодавства, що всі податкові питання вирішуються виключно податковим питанням.

Тобто повинні вносити зміни, а зараз, тим більше, ви знаєте, на часі розроблення проекту і прийняття проекту Податкового кодексу, оскільки ми ставимо разом завдання, що проект Державного бюджету на наступний рік ми приймали на новій податковій базі. Можна було б розглянути питання і передбачити там підтримку малих міст. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Леонідович, сідайте, будь ласка.

Я запрошую до співдоповіді  голову Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерія Павловича Пустовойтенка. Можна коротко, Валерій Павлович.

 

16:15:15

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Я постараюсь, розумію.

Шановний Валерій Михайлович, шановні народні депутати і народні депутати, які задавали ці питання!

Хочу сказати, що ми розглядаємо в переповненому залі надто важливу державну програму розвитку малих міст України.

Хочу сказати наступне, я не буду констатувати, яка ситуація склалася в наших регіонах, можу єдине сказати і вас всіх попросити, що в ідеологічному і статистичному плані програма відпрацьована  на дуже суттєвому і великому рівні - це перше.

Якщо подивитися фінансову частину, про яку запитував депутат Ніколаєнко, Матвієнков і Костинюк задавали питання, вона абсолютно  ніяка. Ми тричі в комітеті розглядали питання, ми запрошували мерію міст і проводили виїзні засідання і в Білій Церкві і в Переяславі-Хмельницькому, повертали цю програму до Кабінету Міністрів, нам знову повернули для того, щоб ми її прийняли в першому читанні.

І хочу сказати наступне, що якщо ми не проголосуємо за перше читання  буде взагалі ніякої  програми. Тому я вас прошу проголосувати в першому  читанні за ту ідеологічну позицію, яка   сьогодні є. Потім ця програма переходить в комітет, і ми внесемо  зразу конкретні пропозиції  щодо  вирішення фінансових питань, які підуть на розвиток малих міст України. Ці питання відпрацьовані і про них сказав і Володимир Леонідович.

І перш за все  нада визначити. Пропонується  поділити міста малі по підгрупам: міста - супутники великих міст, міста - зони екологічного лиха, міста з виробничим потенціалом, який негативно  впливає на  екологію на  здоров'я людей, міста історичної інфраструктури і міста з монопромисловим потенціалом.

І хочу сказати, що  20 відсотків   прибутку підприємств повинен обов'язково залишатися в малих містах і 100 відсотків від вновь утворених. Якщо ми цього  не зробимо, не одне мале місто, а їх, підкреслю, 352,  розвиватися не  буде,  вони будуть всі просто мертвими. І відповідно внести потім зміни до податкового законодавства.

Прошу вас підтримати під  час голосування в першому читанні, а потім   комітет  разом з Комітетом  по самоврядуванню Матвієнко, і Станіславом  Івановичем Гуренко обов'язково доопрацює, є така домовленість. І внесемо на розгляд для другого читання в парламент. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу  записатися на запитання до голови комітету.

Прошу  на табло дати прізвища. Володимир Лещенко, фракція комуністів, будь ласка.

 

16:18:00

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Валерію Павловичу, звичайно це проблема така, що потрібно її вирішувати. Але як ви ставитесь до  того, що малі міста  і селища райцентри практично  мало чим відрізняються одне від одного, а тим більше, що  є іще, що районний центр, селище, а мале місто знаходиться в його підпорядкуванні. Так получиться тоді так, що мале місце буде розвиватися по цій програмі, а районний центр не буде. Дякую.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Значить, районні центри теж потрібно включати до переліку цих малих міст. У нас в програмі на друге читання є. Я вам пояснював, ми вносили пропозиції, в тому числі вносили керівники цих малих міст, но уряд не пішов на те, щоб доопрацювати проект закону в рамках того, що подав  комітет і мери малих міст.  Відхилив. Тому у нас варіанту іншого немає. Прийняти так як є, а потім внести правку для другого читання.

 

ГОЛОВА. Леонід  Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

 

16:19:02

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний  Валерій Павлович, ви прекрасно знаєте, що передумовою створення або виникнення і існування малих міст була концентрація промислового виробництва і  крупнотоварне  виробництво на селі.

Сьогодні все пішло шкереберть. Сьогодні  в зв'язку з тим,  що на селі пройшло розпаювання і таке інше, появилися якісь маленькі фермерські господарства. Мова повинна йти про підтримку хутірної системи на селі і державної підтримки або дотації маленьких міст і містечок у промисловості.

Так от, ваша думка, чи не поміняти  концепцію  цього закону з тим, щоб ми правду сказали, по-перше, самі собі. А якщо ми закладемо правильну концепцію, ми правильно знайдемо шляхи вирішення. А так ми знаємо, що сьогодні зарплати немає, а в бюджет маленьких містечок іде тільки за рахунок подоходного податку фізичних осіб. Оце як ваша думка, давайте чесно говорити , що ми маємо.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я вам хочу пояснити наступне. Що, коли ми розглядали цю програму, я задавав такі ж запитання доповідачам з Кабінету Міністрів, за рахунок чого будуть розвиватися місця. За рахунок програми соціально-економічного розвитку нашої держави, або  бюджету.

 Ну в бюджеті на цей рік - нуль, на наступний - теж, я  думаю, що буде, вони розвиватися не будуть.  То  з чого складається  любе мале місто або взагалі велике. Це природні ресурси,  це людські ресурси,  це  науково-технічний потенціал і це все, з чого  можна зробити і розвиватися мале місто.

Тому ми повинні аналіз тут зроблений. що собою уявляють ці міста, вони дуже великі. Нада сконцентрувати на тому, що можна робити.

Дати їм можливість отримати копійку коштів від тих підприємств, які  працюють на території  цього міста,  щоб вони направляли ці гроші не на  заробітну плату, в тому числі   бюджетні організації, а тільки  на розвиток міст, транспорту,  соціальні сфери, комунальні, культури, освіти  і особливо охорони здоров'я і створення додаткових робочих місць. Тоді буде....

У нас такі матеріали напрацьовані, ми їх подамо до другого читання. Тому нада підтримати у першому читанні.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".

 

16:21:19

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ.

Валерію  Павловичу, у мене такого плану запитання. Чи не ставите ви під сумнів, що ця програма дасть бажані наслідки. Може таке трапитися, що ми цією програмою і .............заходом заховаємо  проблеми міст?  Але це вступ.

Питання такого плану. При підготовці законопроекту ви враховувати про те, що міста до 50 тисяч носять різний статус? Є міста обласного підпорядкування, які формують власний бюджет, є міста районного підпорядкування, які мають бюджет у складі району. Це перше питання.

І друге. Все-таки, будь ласка, ще раз поверніться до питання, які ж видатки передбачаєте ви з державного бюджету або із різних бюджетів на розвиток або на виконання Програми малих міст? Дякую.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. По-перше. Я хочу всім вам нагадати, що у нас є така структура влади, як місцеве самоврядування. Є Закон про місцеві ради, про місцеве самоврядування, яким ми повинні користуватися. На жаль, сьогодні  він не  розвивається і місцеве самоврядування ні.  Але якщо великі міста  такі, як Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, обласні центри,  вони розвиваються, то маленькі міста стали просто  мертвими.  І у нас немає виходу ніякого.

Тому, якщо ми приймемо у такому вигляді програму, як  вона запропонована урядом, за неї не потрібно голосувати. А я вас прошу, щоб ви проголосували за  цей варіант, і щоб ви внесли додаткові зміни.

Я вам нагадую, що сьогодні звідки податки йдуть? Це подоходний  налог, перше, і податок на землю, і місцеві податки і збори. Три види, більше нічого немає. Ми  пропонуємо, щоб 20 відсотків податку від прибутку підприємств поступали якраз малим містам і  100 відсотків від малих підприємств, які  будуть нові створені, всі поступали сюди протягом п'яти років. Тоді будуть розвиватися міста.

Якщо ми  покладемося на Програму соціально-економічного розвитку держави, то цього абсолютно не буде. І на державний бюджет абсолютно ні, там  фінансуються загальнодержавні заходи і  більше нічого.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, немає.

 

16:23:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Валерій Павлович! Ви знаєте мені здається, що ця програма настільки слаба і настільки вона  декларативна, що навіть з титанічним зусиллям вашого комітету  навряд чи вдасться її довести до людського вигляду, але я про інше.

Як мені поставитися до того ідеологічного моменту в програмі, де фактично державною програмою ми збираємося розписувати, як мають прийматися місцеві бюджети, що мають приймати місцеві ради, вибачте, це ж втручання в прерогативу органів місцевого самоврядування. Може треба робити програму, де те, що держава дає, і буде висвітлюватися і робити, а вже, що зроблять місцеві органи це все-таки не їхнє розпорядження лишити.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. У держави, на жаль, залишиться тільки бублик з тієї великої дірки. Тому ми не зможемо сьогодні за рахунок Державного бюджету фінансувати малі міста.

Тому ми не втручаємося в Закон  про місцеве самоврядування, абсолютно. Ви мені, скажіть будь ласка, як можна сьогодні привести  400 років Магдебурського права в місті Жовків  Львівської області, якщо в мера міста ні копійки коштів в бюджеті на ці заходи не передбачено, а якщо буде якраз важливість того, що ми пропонуємо будуть міста жити і розвиватися будуть, відновлювати будуть свої історичні пам'ятки.

Тому я пропоную ще раз, прошу вас підтримати цей варіант в першому читанні. А далі ми поправимо, узгодимо, не уряд буде приймати,  Верховна Рада прийме, а потім будемо виконувати всі разом.

 

ГОЛОВА. Дякую, Валерій Павлович, час вичерпано.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я теж дуже дякую.

 

ГОЛОВА. Переходимо до обговорення, прошу дати перелік прізвищ народних депутатів, що записалися на виступ. Юрій Кармазін. Будь ласка, давайте 15 хвилин на обговорення виділимо. Підготуватися Шкілю Андрію.

 

16:25:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний багатостраждальний народе український. Я уважно прочитав  ті елементи Послання Президента України до Верховної Ради України, які тут складували, які стосуються, хотів знайти тут щось до розвитку малих місць. Крім того, що тут завдання кругом уряду і рівень безробіття, який Президент наводить, не зважаючи на ті дані, які навела Ніна Карпачова, бо він говорить ні 26 відсотків зменшилося за рік і всього 2.2 мільйони безробітних була, зараз становить. То, на жаль, у цих малих містах у  нас переважна більшість населення і більшість із тих, хто емігрував  і знаходиться за межами держави, а це по різним підрахункам від 5 до 8 мільйонів чоловік якраз відносяться туди.

Що говорити про програму, я думаю, що Валерій Павлович, коли сказав, що фінансова частина ніяка в  цьому проекті, абсолютно м'яко сказав. Це з урахуванням того, що він все-таки в більшості. Я б сказав, що просто пуста.

Так от, шановні друзі, є необхідність прийняття такого законопроекту  чи немає? Безперечно, я погоджуюся з головою комітету, що потреба в  цьому є через те, що ми маємо визначити пріоритети. Пріоритетом є і розвиток, і збереження сьогодні і села і малого  міста, яких сьогодні 350 міст, говорять, що 253, уточнюють. Так от, шановні друзі, поки ми не зробимо так, що оподаткування в малому місті і селі буде хоча би на один, на два відсотка нижче ніж у місті герої Києві, чи місті герої Одесі, чи  Харкові, чи в Донецьку, толку не буде, давайте ми це зрозуміємо і започаткуємо це.

Валерій Павлович, давайте пропозицію записувати, що оподаткування має бути в малих містах менше ніж   загально-державне оподаткування у великих містах.   Цим самим ми заполучимо туди людей і розвиток цих міст буде.

 Тепер щодо законодавства. Класифікація, яка тут наведена в цьому проекті не відповідає тій класифікації, яка вже в законі є про генеральну схему планування територій  України. Все-таки давайте ми уніфіковано приймемо ту, яку ми вже приймали - це малі міста, які прилягають до  центрів  систем розселення, який мають значний природний та історико-культурний потенціал і так далі, не буду перераховувати, які визначені там у законі.

Далі. Давайте будемо від того відходити, що вже записано в законі про зайнятість населення, де  визначається поняття територія  пріоритетного розвитку, бо тут вже вживаються нові депресивні території і так далі...

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчую.

 

ГОЛОВА. Закінчуйте.

 

 КАРМАЗІН Ю.А. Тому, шановні народні депутати! Як ми не бачимо, що порожня ця програма, нам все-таки треба її приймати для того, щоб всі міста не стали монофункціональні, тобто з одним підприємством  чи взагалі без підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Писарчуку.

 

16:29:02

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги народні депутати, шановні радіослухачі! Я хотів би в першу чергу наголосити на тому, що тут ми маємо чергову дилему. Абсолютно порожній законопроект, він не містить в собі нічого позитивного окрім назви і напрямку. Все решта - це порожні слова.

Тут декларація, це слово, яке в принципі і мало зрозуміле, і нічого не пояснює. Це просто порожній закон, це - чистий лист паперу. Якщо комітет тут пропонує прийняти чистий лист паперу і комітет нам запропонує після цього якісний нормативний закон, ну, можна буде щось говорити. Але все одно я хотів би наголосити на деяких аспектах.

По-перше, звичайно, що добре, коли ми будемо говорити про розвиток малих міст, звичайно. Але коли тут був наведений приклад про Жокву і вшанування там магдебурзького права річниці, то я вам скажу, звідки кошти будуть туди братися. Заберуть у решти малих міст, зібрали з цілої Львівської області і вклали кошти для того, щоб там провести святкування. І ви самі розумієте, хто на це святкування приїде і як це буде зроблено. Звичайно, я радий, що це містечко, дійсно шановане і дійсно визначне, виграє і отримає хоча б якусь інфраструктуру. Але що робити іншим маленьким містам? Де їм брати кошти? Де їм брати фінансування?

У мене в окрузі сорокатисячне місто Самбір, це був колосальний центр, це було місто, яке могло і повинно було розвивати свою міську структуру. Зараз воно занепадає і не тільки тому, що немає програми розвитку міст, а тому, що в занепаді лежить вся економіка України. Це є першочергове. І коли ми тут будемо приймати декларативний закон, закон, який буде говорити, що треба розвивати міста малі, нам треба чітко знати. звідки ми будемо брати кошти. Ці всі монорозвинуті міста, міста, які прибудовані були до шахт, до заводів, до крупних фабрик, так, це - проблема виживання цих міст. Але разом з тим ми маємо і повинні зараз говорити про проблеми виживання цілої держави.

Тому, звісно, я підтримати напрямок, тому що підтримувати оцю річ, яка називається законопроектом, смішно, тому що це є перелік проблем, які ми маємо, і тут немає жодної відповіді на те, як ці проблеми вирішити, де взяти кошти і яким чином просто навіть регламентувати діяльність.

І, звичайно, треба говорити, що найбільш соціальні проблеми мають монофункційні малі міста. І ця програма про це говорить - про міста монобудування, обробної промисловості, енергетичної, хімічної і так далі промисловості, але не називаючи, як вийти з цього положення.  

Не реалізовується низка галузевих програм та реформування, наприклад, програма реформування  вугільної галузі. Давайте реформуємо вугільну галузь, давайте відродимо вугільну промисловість.І ми  мусимо тоді зразу сказати, що  проблема малих міст  біля шахт буде знята. Давайте  будемо говорити про розвиток  переробної промисловості. Давайте говорити про розвиток  економіки взагалі, і тоді ми знімемо  проблему і малих міст,  і великих, і України загалом. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Петро Писарчук, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Іван Заєць  буде   виступати...

 

16:32:26

ПИСАРЧУК П.І.

Продовжуючи виступ свого колеги,  хотів би сказати, що, дійсно,  малі міста Львівщини опинилися перед загрозою власному існуванню. Це особливо тривожить, оскільки більшість з них багаті на унікальні історичні і архітектурні пам'ятники. Ось чому їх .............. є невідкладною  справою  державної ваги не тільки  з позиції сьогодення, але для майбутніх поколінь.

На наш погляд,  за основу в цій роботі має бути покладено підхід Європейської компанії міст сталого розвитку та Ольберської 1994 року  хартії, де  закладені принципи управління, що  базуються на прагненні до сталості прийняття рішень, інтересу не лише теперішнього, але й майбутніх поколінь.

Якщо взяти  до уваги тільки свій виборчий округ, це Золотівській, Помарянській, Підгорецькій, Свірській та Роздільські замки - свідки   нашої історії, починаючи з Київської доби, з кожним днем перетворюються  в розвалини. У державі брак коштів, інвестор не йде, тому що  не врегульовані питання передачі їх  у власність і цільового призначення. Вирішивши цю проблему за рахунок розвитку туризму, в тому числі  міжнародного, ці малі міста можуть в  майбутньому перетворитися в донорів державного  бюджету.

Друге. Доопрацювання загальнодержавної програми розвитку   малих  міст, найкращий досвід Європейської хартії сталого розвитку варто використати при реформуванні житлово-комунальної сфери. Перший досвід заміни жеків об'єднаннями  співвласників громадян в місті Золучеві дає хороші результати і  значно  покращує отримання житлового фонду. На жаль, дійсно, у нас була така економіка, що  спеціалізацію праці економічно активного  населення малих міст визначали декілька підприємств, вони в основному формували вихідну частину бюджету, забезпечували функціонування соціальної інфраструктури малих міст. От чому такі малі міста, ну, найбільш вразливими  виявилися до  кризи. Тому замість декларації типу “дефіцит житла буде ліквідовуватися шляхом прискорення житлового будівництва” потрібно в проекті замінити реальними механізмами довгострокового кредитування будівництво житла. Адже тут проживає майже половина нашого населення.

Малі міста мали би через пільгові умови оподаткування, дійсно, погоджуюся з попередніми виступаючими, стати привабливими для розвитку малого та середнього бізнесу, переробної галузі, стати своєрідним містком між селом та мегаполісом.

Можна було би розглядати питання, щоб малі міста, малі підприємства, що створюються тут, були позбавлені взагалі на три роки всяких податків, адже  з історії відомо, що мудрі королі після війн позбавляли міста на 5 років від сплати податку. Але, дійсно, є ще малі міста проблеми котрих силами органів місцевого самоврядування не вирішити ніколи. До таких відноситься місто Новий Розділ, де сьогодні ще можна відродити виробництво унікальних мінеральних добрив, азотної кислоти. Такі міста, що є власниками унікальних технологій не мають права  випадати з поля зору  центрального уряду.

В цілому фракція  СДПУ(О) пропонує запропонований проект прийняти за основу.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна", підготуватися Яворівському.

 

16:35:46

ЗАЄЦЬ І.О.

 Іван Заєць, Українська Народна Партія.

 Шановні народні депутати, як кажуть в народі " на безриб’ї  і рак риба".

Саме такими словами я би оцінив цей проект програми про розвиток малих міст.  Власне,  Програми в класичному розумінні цього поняття немає. Скоріше ми тут маємо справу з  методологічними рекомендаціями щодо створення такої програми. Програма - це документ в якому визначені цілі, завдання, обсяги, результати, джерела фінансування, відповідальність за виконання завдань.

Насправді маємо лише напрямки розвитку малих міст в найзагальнішому виразі. Що стосується  фінансів, то в проекті програми можна відшукати лише прогноз потреби в фінансових ресурсах, та і то тільки на розвиток соціальної сфери.

Показники рівня  забезпеченості населення малих міст елементами в соціальній інфраструктурі приводяться без розподілу по містах, без даталізації, яка потрібна для забезпечення державного управління.

А проблема розвитку малих міст вже давно стукає у владні двері всіх рівнів. Будьмо відвертими і скажімо, що традиційно малі міста обходилися увагою з боку влади. А те, що випало в останні роки, коли правління кримінальної олігархії на плечі жителів цих міст, коли було правління  кримінальної олігархії, то і в пеклі не знайдеш. Всі ці малі міста, зокрема районні центри, трималися раніше переважно на підприємствах переробної та легкої промисловості, підприємствах по ремонту сільськогосподарської техніки. Через бездумну приватизацію багато цих підприємств опинилося в руках окремих бізнесменів, які не мають ні коштів, ні бажання забезпечити їх ефективну діяльність.

На позаминулому тижні разом з Володимиром Черняком були в містах Тальному, Звенигородці та Лисенці, що на Черкащині. Люди скаржаться там, що цукровий завод в Тальному не діє і людям ніде працювати. Подібна практика і в інших містах.

Варто нагадати, що ряд підприємств, зокрема цукрових заводів було видано іноземному інвестору, як правило, російського походження. А хто буде розвивати собі конкурента? Тому ці підприємства зупинено, і я дуже сумніваюся, що найближчим часом вони запрацюють знову.

За прикладами далеко ходити не треба, досить відкрити газету "Точка зрения" і прочитати про те, як московські емісари настійливо рекомендують колишньому генеральному директору акціонерної компанії комбінат "Придніпровський" Віктору Веретєннікову передати їм акції цього підприємства. А що така настійлива рекомендація, це не вам мені говорити.

Не стало заводів, не стало робочих місць, немає роботи і землі немає, не стало зарплати. Звідси і бідність.

Все це говорить лише про те, що влада всіх рівнів, а надто центрального і обласного просто вмивала руки впродовж багатьох років від проблеми малих міст. Але так жити далі не можна. Зрушити проблему малих міст можна лише тоді, коли об'єднають зусилля всі рівні влади.

Відродження малих міст слід розпочати з відновлення виробництва, зі створення робочих місць. Наші ж міністерства, і в першу чергу Міністерство економіки врешті-решт мало подумати про розміщення виробництва в розрізі територій. Цей процес не можна віддавати на відкуп окремих бізнесменів чи на механізм ринку, якого ще немає.

Іншим важливим напрямком у розвитку малих міст я бачу діяльність по забезпеченню навчання і дозвілля дітей та молоді. Більш детально слід виписати положення про забезпечення ощадливого використання природних ресурсів,  озеленення міст, про механізми вирішення проблеми побутових відходів. Дуже важливою є проблема житла, її вирішення слід виписати більш конкретно.

Тому я, шановні народні депутати,  пропоную все-таки прийняти цю програму в першому читанні і дуже добре її доопрацювати, бо ця проблема є. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

16:39:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні провінціали! Тому що у мене таке враження, що тут сидять тільки провінціали з маленьких містечок, а всі столичні вирішують свої великі проблеми зараз, столичні питання.

Зайця я вже чіпати не буду, ми з ним помирилися, щоб ви  знали, і не чекайте  тут вже ніяких, ми обнялися, все нормально. Я буду вчитися у Зайця, як треба вирішувати проблеми.

Чесно кажучи, шановні, у всьому світі маленькі міста - це є самодостатні одиниці, в яких процвітає якийсь середній або маленький бізнес, процвітають ремесла, все є усталеним і, ще раз кажу, самодостатнім. В Україні ж наші малі  міста, малі містечка сьогодні несуть з собою просто велетенські проблеми, а якщо хочете, то навіть і національну трагедію.  Гляньмо так на карту нашої з вами України, почавши десь відти із Півночі, той самий історичний Глухів, який  колись був  козацькою столицею,   в якому страшному, жахливому сьогодні він занепаді. Підіть туди на бік Харківщини, подивіться там то же самий, скажемо, Богодухів чи Зміїв, який так само ледве животіє. Підіть на Західну Україну, на самісінькому кордоні Рава Руська, яка колись була районним центром, де процвітали ремесла, де  були і кожухарі, де були і гончарі таке інше, сьогодні все це в якомусь страшному,  жахливому занепаді. Єдине, що може потішити нашу українську дуже, це те, що  в маленьких містечках сьогодні, дякувати  Богу і не знаю ще кому дякувати, поможіть, хоч народжуваність трошки вища, ніж взагалі по Україні. Не знаю від чого це  чи  від того, що світло раніше гасять, чи може люди просто більше часу мають, що хоч вони десь тримають маленькі містечка на якомусь рівні наше народонаселення.

Трагедія, звичайно, в тому, особливо на сході України, що майже всі робітничі містечка були прив'язані до якогось одного об'єкту - чи до шахти, чи до скажімо, одного рудника. Все це впало, ніяких нових запасних робочих місць уже немає. Більше того, здавалося,  вже ось на наших очах будувався Славутич - ядерний Славутич, який так само після закриття Чорнобильської станції, практично, сьогодні, навіть, не передбачено, скажімо, там якихось нових технологій, які є.

Все це, ще раз кажу, мій виборчий округ, чого я про це кажу, мій виборчий округ складається або з великих міст, або з маленьких містечок. Це й таж сама Рава Руська.  Це ж той  самий Ново-Яворівськ, який був збудований, власне кажучи, заради сірчаного комбінату колишнього радянського. Тепер все це впало, нікому це все не потрібно, маємо сьогодні біля 20 тисяч безробітніх людей полишених на призволяще.

І закінчую тим, звичайно, всі ці побажання добрі, які пішли, з боку уряду якось допомогти маленьким містечкам, вони звичайно похвальні. Але, шановні колеги, в мене таке враження, що ми з вами зчиняємо дуже часто просто законотворчу віхолу, яка абсолютно нікому і нічого не дає.

Щодо цього закону, то моя думка така. Кажуть,  один чоловік прийшов найматися на роботу, його питають :”Що ти вмієш робити?” Він каже :”Вмію копати”

 -А що вмієш ще робити.

- Можу й не копати.

Через це можна цей закон приймати він нічого не дасть і не приймати він так само нічого не дасть. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Розгляд проекту, я не проголошував, ні. Я пам'ятаю, що я  говорю, я при пам'яті.

Шановні колеги! Розгляд проекту закону про захист персональних даних... Вибачте, розгляд проекту Закону про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення, яке відбулося. 

З процедури, будь ласка, Сергій Іванович Дорогунцов.

 

16:43:39

ДОРОГУНЦОВ С.І. Вельмишановний Володимире Михайловичу, от вас тут годину не було, коли ми розглядали попереднє питання, не насамкінець, а перед цим, а вів засідання - я хочу, щоб ви послухали - а  вів засідання Геннадій Андрійович. То всім, хто в списку полишався після основної категорії постійних виступаючих, він кожному дав по одній хвилині. А ви оце не зробили. І я хочу, щоб ви врахували на майбутнє, от запитайте Геннадія Андрійовича. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, бачте, щоразу якісь нові підходи з'являються. У нас ще по одній хвилині записано 14 людей, а крім того, ви подивіться скільки у нас законопроектів і всі вони є невідкладними.

Шановні колеги, ми 45 хвилин розглядали питання, якщо ви проголосуєте ще продовжити розглядати, давайте будемо тоді говорити.

Я оголошую до розгляду проект Закону про захист персональних даних. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Родіонов Михайло Кузьмич, він же один із співавторів цього законопроекту. Будь ласка, Михайло Кузьмич, до 5 хвилин.

 

16:45:10

РОДІОНОВ М.К.

Не до десяти?

 

ГОЛОВА. До п'яти.

 

РОДІОНОВ М.К. Добре.

Фракція комуністів, Родіонов. 

Шановний головуючий, шановні народні депутати,

Цей законопроект, який ми виносимо на розгляд досить і складний і простий.

По-перше, для того, щоб всім було ясно я наведу, що таке персональні дані. Згідно існуючого закону "Про інформацію", основними даними про особу, тобто персональними даними, є національність, освіта, сімейний стан, релігійний стан, стан здоров'я також адреса, дати і місця народження.

Але ж в інших законах, їх теж багато до цих персональних даних додається ще інші відомості. Тому цей закон має чотири складові, політичну, організаційну, технічну і морально-політичну. Інформаційні технології сьогодні це признані технології і ми спілкуємося не тільки в середині України, але ж і за межами України. Тому всі з ким ми спілкуємося повинні знати, що ми все ж таки на одній мові розмовляємо. І якщо персональні дані, як є вони повинні знати, що закон, який є в України, що він захищає.

Організаційні. Якщо є такий закон, то потрібно, щоб хтось наглядав за цим законом.

Технічні проблеми - це проблеми є у нас такі засоби, які дозволяють захистити персональні дані чи ні. Це сугубо теж складова велика.

І моральна, а не   може так скластися, що захищає дані ми для людей зробимо гірше. Тому я хочу поєднати ці дані, розробники закону, а я також до них відношуся виносять цей закон на розгляд, хочуть поєднати ці складові.

 По-перше, ми керувалися статтями Конституції - 3, 32, 34 України. Нагадаю ці положення, вони можуть вам здаватися взаємовиключними, але ж це не так.

Стаття 3, вона каже так: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 32: ніхто не може зазнавати втручання в його особисте сімейне життя, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом лише в інтересах національної безпеки і інших. Кожен має право вільно збирати, зберігати і використовувати, поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб. Здійснення цих прав може бути лише обмежено законом в інтересах національної безпеки, і далі по тексту, а також для запобігання розголошення конфіденційної інформації. Тобто для того, щоб виконати вимоги Конституції, потрібно в кожному конкретному випадку визначитись стосовно конфіденційності інформації про ту чи іншу особу.

Розробники цього проекту закону намагалися законодавчо врегулювати вільний рух персональних даних різного характеру про особу, соціальну, фінансову, правову, науково-технічну та іншу та захист цих даних у відповідності до основних прав і свобод людини, визначених згаданими вище статтями - 3-ю, 32-ю, 34-ю. Якщо не вдається поєднати, то це вже погано.     

Правова ситуація в сфері захисту персональних даних така. В Європі, це Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (Рим, 50-ті роки), Конвенція про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних (Страсбург, 81-й рік), директиви 95, 46 ЄС Європейського парламенту і ради (97-й рік) стосовно обробки персональних даних і захист приватності у телекомунікаційному секторі в Україні. І Україні це вже згадані вище статті закону, а також статті 30, 38, 39 Закону України "Про інформацію", стаття 2 Закону України "Про власність" та в інших законах.

Закон має загальносистемний характер. Розробники намагалися взаємопогодити норми права і механізми, що забезпечують виконання норм щодо персональних даних.

Структура закону така: в першому розділі наведено сфери дій закону, в третьому дається визначення права на використання, четвертий розділ визнає режим доступу, в п'ятому умови щодо внесення змін та доповнень до персональних даних, шостий регулює питання забезпечення захисту, сьомий розділ визначає види відповідальності, у восьмому наведено принципи міжнародного співробітництва. Закон є базовим.

Хочу нагадати, що цей закон має багату історію. Він має вісім версій, 23 редакції, враховано 250 зауважень - Мінфін, Мінекономіки, Мінюст, МЗС, налогова, Міністерство зовнішніх справ, Міносвіти та інші. Висновок Головного науково-експертного управління позитивний, тобто в першому читанні можна прийняти.

Я хочу запевнити народних депутатів, якщо вони погодяться з цим законом, то комітет з науки і освіти, я особисто відповідаю за це, докладе всіх зусиль, щоб цим законом ми не задали шкоди, ні, як кажуть, ні жодній особі, перш за все нашим простим громадянам, і так, щоб він все ж таки відповідав нормам.  Спасибі.

 

ГОЛОВА. Михайло Кузьмич, давайте запишемося на запитання, якщо є.

Немає? Прошу записатися. П'ять хвилин на запитання. Прошу на табло висвітлити прізвища народних депутатів.

Омелян Парубок, фракція комуністів.

 

16:52:06

ПАРУБОК О.Н.

Прошу передати Єщенко.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Єщенко, будь ласка.

 

16:52:12

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Ми знаємо, що цей закон ви розробляли з групою товаришів. І питаня є таке, все ж таки, от персональні дані , ви про них дуже багато розповідали. Це інформація з обмеженим доступом. Не може, ну це закон про ..., до того, що ці персональні дані можуть  привести до того, що ніякої інформації про  посадову особу, а нам депутатам це дуже цікаво. не можна буде отримати.

 

РОДІОНОВ М.К.  Добре.

Ця турбота є  підстави, це має підстави і  хочу нагадати, що  в часі , коли готувався цей закон, а я маю до ного, як науковий інтерес особисто,  від журналістів теж були такі зауваження, от я навіть читаю одну таку заяву  чи звернення  журналістів, підприємців... Да прошу вас докласти необхідних зусиль , щоб вимоги захисту персональних даних не обмежували прав  журналістів,  підприємців, дослідників збирати та використовувати загальноприйняті відомості про посадових осіб держави та підприємців.

Це й справді такий важкий момент, але ж ми своєму законі передбачили не всі ці проблеми,   а навіть от в статті 4 так пишемо. "Персональні дані фізичної особи , яка претендує чи займає виборну посаду в представницьких органах або посаду  державного службовця  першої категорії не відноситься до  інформації з обмеженим доступом. Тобто, це одна така посила, але ж можливо депутати ще дадуть інші . Мені здається ,  що можна врахувати так щоб це не було, як кажуть, було на користь але " не во вред".

 

ГОЛОВА. Валерій  Лебедівський, фракція "Наша Україна".

 

16:54:28

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Шановний доповідач, одна справа - декларувати право, інша  справа - забезпечувати  в законопроекті недоторканість організації цього права. Тому  моє питання стосується такого аспекту,  як чи передбачені  цим законопроектом санкції, тобто дієві санкції щодо осіб або  органів, які порушують право на захист  персональних даних.

 

РОДІОНОВ М.К. Так, ж стаття  закону, але ж цією статтею потрібно цю відповідальність не в цьому законі, а внести до інших. Ми так пропонуємо, що порушене законодавство України про захист персональних даних тягне за собою  дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Якщо у нас недостатньо  цих статей от в цих  законах чи  Кримінальному кодексі, то потрібно їх все ж таки  туди внести. Бо в такому...Це рамочний закон, але ж в кожному законі, мені  здається, недоречно, як кажуть, казати, скільки років за те чи за те буде.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

16:55:49

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, я тут, звичайно,  є  декілька запитань конкретно по законопроекту, але і таке  ще одне запитання. Тут  наш колега народний депутат зняв подібний  законопроект з розгляду. На вашу думку, чому він це зробив, бо він мотивував це тим, що  до нього  було   багато листів.

А друге тут  в законопроекті є таке положення, що фінансує самі  громадяни роботи  і захисту персональних даних. Наскільки це  було  от мотивовано? Дякую.

 

РОДІОНОВ М.К. Спасибі. Ну, по-першому. Про колегу не зручно якось казати, чому він зняв, але ж можна, ну як  кажуть, там були введені  статті, наприклад, в  яких немає  ні в Європейській декларації, там де що застосовуються ці статті. Ну, наприклад,  вразливі дані. По цим вразливим даним були записані всі дані, тобто  до персональних  з обмеженим доступом  можна все віднести, тоді вся  країна наша стане країною з обмеженим доступом інформації. От так. Але ж все ж таки  немає людини, мабуть. І зауваження і до цього закону є.

І, по-друге. Там фінансування. Можливо трошки ми випасали не досить коректно, але мається на увазі, що фінансування не за вас, за простого громадянина, а у нас є приватні адвокати, приватні лікарі, приватні підприємці, і вони ваші дані збирають, тобто не ви повинні фінансувати, а вони. Але ж трошки, мабуть, краще виписати, щоб не було непорозумінь.

Я гадаю, що  от народні депутати погодяться з цим законом, то, враховуючи, що, наприклад, я  з фракції комуністів,  немає заказного характеру цього закону, а сугубо науковий і, якщо, юридичний. То ми  зробити такий досить хороший закон, який все ж таки не обмежував, як кажуть, інформацію, в тому числі журналістів.

 

ГОЛОВА.  Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців, "Трудової України".

 

16:58:10

НОЩЕНКО М.П.

Шановний доповідачу! Перш ніж задати питання я хочу сказати, що інформація  сьогодні в умовах потужних єлектронно-обчислювальних машин може  дати цікаві речі щодо особи, сім'ї, починаючи від бібліотеки, ЖЕКу і закінчуючи банківськими документами, залишаємо за собою сліди. А якщо взяти про те, що ми декларації, реєстри, відомості про  оплату, відомості про майновий стан. То я  запитую у такому плані.  Із восьми версій двадцять три редакції чи не була у вас спроба написати закон про персональні дані, а тоді вже їх захищати, потім вже власність визначати. У нас на сьогодні немає закону, який би чітко говорив би на рівні держави, які відомості носять статус персональних. Дякую.

 

РОДІОНОВ М.К.  Добре. Це хороше запитання. Але ж я вам хочу сказати от про що. Тут і справді є  дуже багато розмаїття. Я читаю тільки ті закони, які стосуються персональних даних. Я ще раз з вашого дозволу мовою національних меншин.

Об информации, о нотариате, об адвокатуре, о связи, об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью, о милиции, о банках и банковской деятельности, основы законодательства Украины по охране здоровья и так далее.

В этих законах есть разнообразие  понятий. Например,  в одном законе говорится о том,  что СПИД, распространение, заболевание СПИДом - это служебная тайна, а в основах законодательства Украины по охране здоровья говорится -  врачебная тайна. Все эти законы служебные, врачебные они различным образом подпадают под уголовную ответственность. Мне кажется, вот тот момент, который мы приняли или принимаем  сейчас базовый закон его не надо пытаться сделать, чтобы внести все сюда изменения, а вот если мы его примем после второго чтения  доработки, в соответствии с этим надо привести уже во всех законах о персональных данных, как вы говорите, одно понимание.

Хотя в целом одно понимание тоже в принципе быть не может, потому что несколько вот данные, например, о нотариусе. Что нотариус считает персональными данными?

 Поэтому, мне кажется, для того, чтобы не наломать дров, как говорят торопиться изменения сразу и больше ничего. Надо все-таки решить вот те четыре составляющие: политические, организационные, технические и моральные части, мне кажется, это будет полезно. Но торопиться вот так, что мы это просто будет не правильно.

 

ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, будь ласка.

 

17:01:02

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Спасибі велике, Володимир Михайлович!

А в мене, Михайло Кузьмович, до вас таке запитання. А чого це зразу, немає ще одної секунди.

Таке запитання. Скажіть, будь ласка, після прийняття закону, який ви представляєте. Чи можливо в країні така ситуація оприлюднена як у США було відносно Клінтона і Моніки, чи цей закон обмежує подібне оприлюднення?

 

РОДІОНОВ М.К. Відразу скажу, що ні і  не потрібно цього робити, такого закону, який цього не дає права. Повинно все бути так, як воно є, бо це службова особа, особа займає велику... і до нього обмежена відповідальність, тобто інформація обмеженого доступу не може бути, на мій погляд.

 

ГОЛОВА. Дякую, Михайло Кузьмич, час вичерпано. Переходимо до обговорення.

Юрій Анатолійович Кармазін. Прошу дати на табло прізвище народних депутатів, що записалися на виступ. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу, підготуватися Томенку Миколі.

 

17:02:26

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Солідарність",  "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, багатостраждальний український народе. Тобі готують чергову дорогу в рай, яка приведе тебе до пекла. Чому? Уявіть собі, що ми зараз під виглядом захисту прав на захист персональних даних створюємо.

Перше. Нові органи, які передбачаються колосальне фінансування, замисліться ті, хто не читав. І я звертаюся до авторів, недаремно один із авторів зняв свій проект, недаремно! Тому що дійсно люди, коли узнали, що хочуть зашморг кинути їм на горло, то почали писати і почали говорити все, що вони думають. Я тільки скажу частину того,  з що думаю.

Стаття 25 уповноважений з питань захисту персональних прав. Уповноважений Верховної Ради з прав людини призначає на посаду та знімає з посади уповноваженого з питань захисту персональних даних.

Завдання в нього йдуть. Завдання такі, що прокуратура просто відпочиває. Наприклад, направлення до відповідних інстанцій протестів, запитів, роз'яснень, рекомендацій, вказівок для вирішення адміністративних і судових питань з метою забезпечення прав на персональні дані. Нормально, так?

Ви розумієте і це одне  тільки із тих, я не можу, часу у мене немає, це комітет мав зараз сказати, всі ті зауваження, які носять правове навантаження.

Далі. Ми маємо щорічне на розгляд Верховної Ради, це у нас сьогодні тільки Президент мав щорічне подання, звернення до нас, ще буде уповноважений по захисту персональних даних, звертатися. Я вас прошу, якщо можна мене вже там запишіть в чергу на цю посаду, чи зараз визначимося, когось. Давайте ж совість мати.

Далі ми створюємо спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту персональних даних. У нас  уже мало цих органів, у нас немає прямої дії Конституції, ми її не захищаємо, давайте не будемо звертати уваги, сьогодні є куди абстрагуватися, сьогодні є Кучма, умовно кажучи, сьогодні є там адміністрація про яку  ви не хочете прийняти закон і  обрізати так, як потрібно.

Так не будемо зважати на те, що є порушники Конституції, а прийдуть нормальні люди, то що для нормальних людей треба буде це. Не треба буде такий  закон для нормальних людей.

Я вертаю на вашу увагу, що є в проекті положення, яке регламентує порядок  розгляду судами справ про відмову доступів осіб, це стаття 19. Оскільки це предмет реагування цивільно-процесуального законодавства, я звертаю вашу увагу на проблему фінансування громадянами робіт із захисту персональних даних, це стаття 30.

І, просто, я вам скажу, що якщо ми не розглядаємо цей закон і розглядаємо його окремо від закону 2082 - про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб в Україні, який вніс народний депутат Головатий, оцей закон треба було розглядати, приймати і розглядати в комплексі як альтернативний до цього закону. Чомусь цього не зроблено абсолютно свідомо, і тому я категорично проти такого підходу, тому що я за цей закон, який про інформаційну відкритість, а цей закон, який ми зараз розглядали, це просто принесе дуже великої шкоди, і кожного можна буде посадити в тюрму за збереження навіть телефонного довідника. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Микола Томенко, підготуватися Юрію Соломатіну.

 

17:06:18

ТОМЕНКО М.В. Микола Томенко, "Наша Україна".

Я продовжу генеральну лінію, яку мій колега Юрій Кармазін сказав, оскільки дуже багато застережень стосовно такого підходу. Недаремно Олександр Задорожній не в залі і зняв свій закон, тому що насправді, ну, принципово дуже багато тут спільних мотивів є у двох законах. Ми проводили громадське обговорення цих двох законопроектів і просто ще раз повернуся, чому журналісти і практики інформаційної сфери бояться цього закону. Бо вони мислять категоріями не Конвенції ради Європи по захисту осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних, а вони мислять категоріями реальної України, реальної прокуратури, реальної судової системи, тієї Генеральної прокуратури, яка зараз відкрила за останні два тижні кримінальні справи за те, що журналісти критикують Президента, вважаючи, що вони таким чином перешкоджають йому займатися своєю роботою. І коли запитали Генерального прокурора, він сказав, що була у нього така рекомендація, щоб він відкрив кримінальні справи. Ну, це - окрема тема. Але за цим законом так само можна діяти в такий самий спосіб. Насправді, не захищає він громадян. У нас якось склалася чи з ленінських, чи з яких часів, щоб захистить людину, треба створити спеціальний уповноважений орган Кабінету Міністрів, набрати туди купу людей, на гроші людей захищати тих самих людей. Я не знаю, як цей уповноважений орган не тільки, що Юрій Кармазін сказав, що уповноважена з прав людини призначає уповноваженого, а ще є спеціальний уповноважений орган виконавчої влади, який здійснює функції. Хто його створює, скільки людей там працюють, в який спосіб вони діють. В органах регіональної влади такі органи спеціальні діють.

І виникає маса запитань технологічних, як це буде здійснюватися на практиці, оскільки вони займаються дозвільною роботою. Скажімо, я як колишній директор інституту політики маю базу даних, офіційну публічну базу даних біографій всіх політиків України і її використовую. Тепер мені треба брати дозволи на те, щоб оприлюднити біографію там Президента України чи народного депутата і так далі, щось подібне, коли вона офіційно оприлюднена вже мною як народним депутатом в довідниках і таке інше. Тепер за ці дозволи треба буде платити, звичайно, бо це ще спроба отримати з інформації ліцензії чи дозволи.

Тому мені здається, що ідея добра була, але для того, щоб зробити цей законопроект, треба повернутися до самої логіки законотворення. Не може це бути базовим чи рамковим законом, бо базовий чи рамковий закон - це закон про інформацію, і треба повернутися до принципових позицій про інформацію і в них підредагувати. Якщо через цей закон ми нічого не зробимо, тоді писати цей закон.

Пропозиція нашого комітету все-таки, щоб апарат час від часу дивився  на повноваження комітетів і, звичайно, цей закон входить виключно до повноважень нашого комітету, бо тут інформаційна сфера, а його повернути на доопрацювання і починати робити, цю ідею перетворювати в нормальний законопроект, але з іншими нормами.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, підготуватися Андрію Шкілю.

 

17:09:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дуже дякую.

Я хочу згадати одну історію.

В 1993 році, коли Комуністична партія України подала заяву на реєстрацію відповідно до діючого законодавства, через певний час в одній дуже національно-демократично спрямованій газеті з'явилися якимось чином витягнуті з Мінюсту ці документи з вказанням прізвищ, їх домашніх адрес і так далі і тому подібне.

Я запитую шановних авторів закону, чи будуть притягатися відповідно до цього закону, який ви пропонуєте, ось такі негідники?

Наступна ситуація - вибори Президента в 99-му році. Десь там було у нас кандидатів в президенти чи 20, чи 30 , я точнісінько не пам'ятаю. Але всі зібрали по одному  мільйону підписів. Після того, як перший тур закінчився і  вони відсіялися, стало зрозуміло, що   дійсно, за них відповідно в першому турі голосування проголосувало лише 5 чи 10 відсотків  населення. Звідки ці люди взяли  підтримку мільйону, якщо реально  за них  голосувало десь 50 чи 100 тисяч.

І шановний наш пан  Рябець, котрого я тоді дошкулював, як голову Цетрвиборчкому, навіть  в одній дуже спрямованих на Європу і Америку  газет пояснював: так, йому відома ця проблема, йому відомо, що навіть десь в спортивних залах і на стадіонах певні кооперативи лівою і правою рукою  з певних баз даних  обмінювалися і  підписували ці листи у підтримку  тих чи інших кандидатів. Навіть і такі є, і з цієї трибуни і сьогодні виступають, готовлять для такого кандидування.

Наступне питання. База довідкова 09  і база ДАІ. Підіть на Петровку і ви за 20 гривнів візьмете лазерний диск і там витягнете хоч будь-кого з присутніх адресу персональну вашу і номер телефона. Що це таке і  чи підпадає під дію цього закону і  під захист цього закону.  Будь ласка, база  Державтоінспекції так само .

І  наприкінці. Шановні , а давайте згадаємо вибори в Верховну Раду  останні. Який непередбачуваний шалений поштовий роман  розпочали певні  політичні сили, начебто, комуністичні. Якесь КПУ "о","ге",  Комуністична партія начебто трудящих. Звідки вони взяли  адреси мільйонів людей і персонально писали, наприклад, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця там  Соціалістична чи  Леніна, будинок, квартира і персонально пишуть: шановний Дмитро Ігнатовичу. Звідки  ця політична шпана взяла  персональні адреси мільйонів людей? Чи  захищає цей закон таких людей. Вони тоді зверталися до  нас і благали: чому  ці пройдисвіти звертаються? Звідки вони взяли адреси? Закон не захистив тоді цих людей. Тому я хотів би попросити шановних розробників закону врахувати ось такі зауваження  і зробити все, щоб пройдисвіти не використовували персональні дані для своїх брудних політичних цілей. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Черняку.

 

 17:13:16

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Шановні народні депутати, я, звичайно, хочу звернутися до  вас з тим, що тут треба  розмежувати оце ставлення до законопроекту і його дух.  Дуже добрий намір. Виконання, ну ви розумієте, можна коректувати. Але  тут треба подумати над іншим. Про що ведеться?

Людина збирає персональну базу даних. Ну, це не тільки адвокати,  це не тільки приватні ці, але  й є Державтоінспекція, абсолютно вірно, є купа інших інстанцій, які збирають персональні дані. І відповідальність за їхнє зберігання, якщо воно зберігається неякісно, то відповідно якесь покарання може бути. Тобто в цьому  сенсі теоретично тут можна говорити в позитивному світі.

Але тут просто, розумієте, завжди у нас  працює  цей от внутрішнє відчуття тої держави, в якій закон  цей  приймається. Як тільки я чую про  забороняючий закон, караючий закон, одразу мені хочеться виступити проти. І тут  власне це спрацьовує в кожному з нас. Тут треба розібратися в даній ситуації.

І єдине тут, що апріорі не потребує  обговорення, це створення цього органу, мається на увазі Уповноваженого Верховної Ради стосовно захисту   цих от даних, Уповноваженого з питань захисту персональних даних. Таку структуру, я думаю, створювати необхідно. Ми можемо говорити про створення закону, який забороняє  розповсюдження персональних даних  без згоди і так далі, це розписано. Але ми не маємо творити тут нові структури. Це перше.

Друге. Слід вилучити з проекту положення, що регламенту порядок розгляду судами справ про відмову у доступі осіб до  персональних даних, оскільки це питання  відноситься до предмету  правового регулювання ЦПК. І це зрозуміло.

Тому я хочу, щоб тут   підійшли до цього законопроекту не як до того, що добрими намірами вистелена дорога у пекло, а з того, що це необхідні дії. І влада міняється, міняється персоналії у цих владах, відходять погані і на місце врешті-решт колись прийдуть добрі, але закони мають працювати в усіх умовах, тобто бути в усіх умовах. А працюють вони тоді, коли є чесна влада.

І тут, звичайно,  у мене певне застереження викликає механізм взаємодії уповноваженого з питань захисту персональних до них і  спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних. Це треба обов'язково розробникам законопроекту, я хочу, щоб вони звернули на це увагу.

Далі. Порядок зберігання та поширення персональних даних, внесення до них змін і доповнень.

І загалом я хочу на завершення сказати таким чином, що, звичайно,  є приватні речі, в які не має права залазити ніхто. І, я думаю, що ці речі мають бути регламентовані, але відкриті дані мають бути доступні для всіх. Ми не маємо права закривати, особливо публічні, політичні діячі. Той, хто має щось  приховувати, хай не нарікає на тих, хто це розкопав. Той, хто немає нічого до приховування, той, звичайно, буде з відкритим серцем ставитися до подібних законопроектів.

Я хочу, щоб це було зрозуміло, що людина з нечистою совістю не заховається за жодний законопроект, а людині з чистою совістю жодні заборони не потрібні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

 

17:16:49

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Ми розглядаємо зараз пікантне питання, і ми не можемо розглядати його поза нашими реаліями, тому що можуть бути добрі наміри, дійсно, і може бути їх погане втілення.

Ми стоїмо перед дилемою: інформаційна відкритість чи закриті...

 

ГОЛОВА. Я думаю, що дискусії можна винести за межі сесійного залу.

 

ЧЕРНЯМ В.К. Ми стоїмо перед дилемою: інформаційна відкритість чи закриті персональні дані, зрозуміло, що ми повинні рухатися в бік інформаційної відкритості. І, мабуть, ні в кого немає сумнівів стосовно того, що це буде рух по шляху демократії і рух в бік громадянського суспільства. І не потрібно брати дозвіл на дані, на відкриті дані, вони повинні бути доступні для всіх. І ми не можемо захищати людей, в тому числі політиків публічних від того, щоб дані про їх життя були відкритими. Суть  справи не в цьому, суть справи в іншому і в цьому полягає проблема, що існує приватне життя конкретних приватних людей, в яке немає необхідності, як кажуть, залазити. І, мабуть, тут треба провести межу, її провести дуже важко, якщо ми зробимо крок в один бік - ми підемо до інформаційної закритості. Якщо ми зробимо крок в інший бік, то ми зробимо крок все дозволеності і аморальності.

Але ще раз наголошую, що ми не можемо забороняти публікацію чи використання даних, які є відкритими.

В зв'язку з цим основне питання законопроекту полягає в тому, що правильно, чітко, однозначно визначити статус персональних  даних. От якраз моє побажання розробникам закону полягає саме в цьому, щоб не було двозначності, не було різних трактувань цього питання, і тільки тоді ми можемо  закон приймати. У мене, до речі, є сумнів взагалі чи потрібні так звані персональні дані, можливо, треба якійсь інший термін використати для цього. Треба боротися з незаконним використанням персональних даних, треба боротися з порушеннями прав людини, я б поставив це питання у такий широкий контекст. Якщо це йде боротьба із порушення прав людини, законопроект потрібен; а якщо це мета приховати дані, які повинні бути відкритими, якщо навіть журналіст докопався до них, то це вже буде негативним явищем.

У мене також є сумніви відносно того, чи потрібно створювати спеціальний орган для захисту персональних даних. На мій погляд, сама ідея закону може бути підтримана, але потрібно відправити його на повторне перше читання.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про захист персональних даних завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, послухавши також позицію Кабінету Міністрів України Пасенюк Олександр Миколайович, заступник державного секретаря Міністерства юстиції. Будь ласка.

 

ПАСЕНЮК О.М. Дякую.

Шановний Голово, шановні народні депутати, на що я хочу звернути  вашу увагу. Проектом передбачається, що дія згаданого закону поширюється на відносини, пов'язані з обробленням відомостей про певну фізичну особу не тільки в органах державної влади, органах самоврядування, а також фізичними особами, а саме, які виконують професійні обов'язки приватно-практикуючого адвоката, нотаріуса, лікаря тощо.

З цього приводу слід зазначити, що статтею 8 Закону України про нотаріат, статтею 9 Закону України про адвокатуру чітко врегульовані питання додержання нотаріусом таємниці вчинених нотаріальних дій і збереження адвокатом адвокатської таємниці.

Крім того питання дотримання лікарської таємниці врегульована основами законодавства України про  охорону здоров'я так згідно зі статтею 40, основи законодавства України про охорону здоров'я, медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку  з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтиму та сімейні сторони життя громадянина не мають права розголошувати ці відомості крім передбачених законодавчими актами випадків.

Враховуючи наведене, на думку  міністерства питання щодо захисту даних про особу в галузі нотаріату, адвокатури та охорони здоров'я, мають чітке законодавче врегулювання і додаткового нормативного забезпечення не потребує.

Я не буду говорити про практичну необхідність цього закону, це вирішите ви в сесійній залі, але крім того, я хочу звернути, що даний  закон має дуже багато суперечностей і конкурує з багатьма статтями чинних законів, в тому числі і процесуального законодавства. І крім того є дуже багато зауважень міністерства, я не буду забирати вас час, щодо норми ........ техніки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Зрозуміло.

Оголошується до розгляду проект закону "Про державну землевпорядну експертизу" доповідач  член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Роман Володимирович Ткач. Будь ласка до 5 хвилин.

 

17:22:54

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

На ваш розгляд виноситься проект Закону України "Про державну землевпорядну експертизу". Як один із співавторів даного  законопроекту хочу  обгрунтувати необхідність його прийняття, а також окреслити коло завдань, які має виконувати даний закон.

Сьогодні в результаті проведених протягом останніх десяти років перетворень у сфері земельних аграрних відносин в Україні формується нова структура використання  земельних угідь, яка базується у вживаності форм власності на землю різних видах право землекористування.

Державно-правове забезпечення раціонального використання і охорони земель, а також реалізації суб'єктивних прав на землю громадянами, юридичними особами, державою і територіальними громадами передбачає обов'язкове виготовлення і затвердження землевпорядної документації, передбаченої чільним Земельним кодексом України.

Виходячи з вище наведеного, коротко аргументую причини необхідності прийняття даного законопроекту.

По-перше, враховуючи юридичне значення землевпорядної документації, новий Земельний кодекс України передбачає проведення державної експертизи окремих видів технічної документації у сфері землеустрою, проектів і матеріалів щодо використання та охорони землі. Відповідно до пункту 3 статті 186 Земельного кодексу України природні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, реформування земельних відносин, проекти, а також техніко-економічні матеріали обгрунтування використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону. При цьому в Земельному кодексі України не визначена правова природа такої експертизи, не вказується на те, що це є самостійний вид експертної діяльності. Не визначаються підстави, порядок і юридичні наслідки проведення такої експертизи.

Крім того, в Україні немає окремого закону, який визначив би підстави і порядок проведення такої експертизи. На сьогоднішній день порядок проведення державної землевпорядної експертизи регулюється окремими підзаконними нормативними актами, зокрема Положенням про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженої наказом Держкомзему України від 11 березня 97-го року, та Указом Президента України про положення про Державний комітет України по земельних ресурсах від 14 серпня 2000 року. Аналіз чинних положень з питань проведення експертизи показує, що за своїм змістом вони не узгоджуються з Земельним кодексом України, зокрема є розбіжності по визначенню об'єктів землевпорядної експертизи та багато інших.

Друге. Як показує досвід приватизації земель сільськогосподарського, несільськогосподарського призначення, дуже часто постають питання щодо правових підстав для здійснення державної землевпорядної експертизи. Технічних документів на виготовлення державних актів на право власності на землю, іншої землевпорядної документації та юридичного значення експертних висновків для органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій щодо оформлення суб'єктивних прав на землю.

Як правило. процес проведення експертизи є довготривалим в часі і вимагає від громадян і суб'єктів підприємницької діяльності додаткових фінансових коштів на оплату вартості такої експертизи.

Третє. Необхідність прийняття такого закону зумовлено також тим, що в чинному положенні про здійснення державної землевпорядної експертизи  не вказується на те, у яких випадках державна експертиза має бути обов'язковою, а в яких проведення таких експертизи може проводитися вибірково або ж на замовлення зацікавлених осіб.

Відсутність же у положенні чітко визначених правових підстав у здійсненні цієї експертизи приводить до необгрунтованого проведення всієї технічної документації у сфері землеустрою.

І насамкінець, державну землевпорядну експертизу слід розглядати в законі як діяльність уповноважених органів державної влади, спрямовану на дослідження, перевірку, аналіз та оцінку об'єктів експертизи на предмет їх відповідності чинному законодавству, існуючим нормам і стандартам, а також підготовку обгрунтованих висновків для прийняття рішень у сфері використання і охорони земель, реалізації прав на землю.

Запропонований проект розроблений згідно з Конституцією України, статті 186-ї чинного Земельного кодексу України, узгоджується з іншими законами України. Прийняття цього закону не передбачає додаткового бюджетного фінансування, оскільки проведення державної експертизи покладається на органи Держкомзему України.

Водночас законодавче врегулювання порядку проведення такої експертизи дозволить залучити значні кошти до державного бюджету.

Шановні колеги, у процесі підготовки та виносу цього питання на обговорення я детально проаналізував ті зауваження, які є у висновках нашого Головного науково-експертного управління та багатьох інших, і я думаю, що вони будуть враховані при поданні на друге читання, а в першому читанні, я думаю, що цей законопроект може бути прийнятий.

Дякую.

 

ГОЛОВА. І вам також.

Є запитання? Прошу записатися, будь ласка. 5 хвилин на запитання.

Прошу дати перелік народних депутатів на табло.

Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

 

17:27:51

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний доповідачу, в мене до вас два питання слідуючого характеру.

Перше, чи не вважаєте ви за необхідне розмежувати компетенцію Держкомзему України та його місцевих органів щодо здійснення землевпорядної експертизи, термінів її проведення?

І друге, як ви вважаєте, чи відповідає ваш законопроект вимогам нормотворчої техніки, бо з місць надходять інформація, що коли відповідні служби знайомилися, про те, що це не відповідає відповідним даним. Дякую.

 

ТКАЧ Р.В. Зрозуміло.

Ну по першому запитанню. Я  в принципі згоден з вами, що дійсно, там можна буде чіткіше розписати, де мається робити орган Держкомзему тут в центрі, а де на місцях обласні управління земельних ресурсів. Це в принципі можливо.

А відносно того, чи відповідає він, ну скажемо, чинному законодавству, теперішнім положенням. Я хочу просто, щоб ви зрозуміли,  що на сьогоднішній день така робота по  проведенню землевпорядної експертизи проводиться. Але вона проводиться згідно положення, яке затверджено Держкомземом. Мною ж пропонується це ввести просто в рамки вже закону і прийняти  такий закон. І я не бачу тут якихось  розбіжностей.

 

ГОЛОВА. Олег Тягнибок, фракція "Наша Україна".

 

17:29:18

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Шановний доповідачу, пане Романе. Чи не вартує статтю 14 переробити? Стаття стосується фінансування державної землевпорядної експертизи.

Що я маю на увазі?

 Ну по-перше, як там якби не чітко  досить вказано  стосовно оплати додаткової експертизи - не більше півтора відсотки. Ви розумієте, що це може бути привід для чергових  зловживань, для тих чиновників, які будуть визначати, що таке є не більше півтора відсотки. Це може бути і 1,2, це може бути один.

Мені здається, що тут вартувало би чіткіше вказати, власне, яка має бути сума оплати за  державну експертизу.

 Ну і друге. Фактично можливо варто розділити оплату для, окремо зробити для фізичних осіб одну ціну, і для юридичних осіб. Уявіть собі бабця яка хоче, немає грошей і хоче свій город оцінити відповідно можливо мала би бути інша оплата.

Іще один момент, третій момент. Можливо для тих  фізичних осіб, перед якими має Ощадний банк борги  по заощадженням, можливо, варто було  б врахувати оці  борги власне в оплаті за  оцінку  отих земель. Дякую.

 

ТКАЧ Р.В. Дякую вам. По-перше, ця робота фінансується уже  і зараз, бо якщо по-великому, ту роботу, яку зараз проводять органи Держкомзему, управління  земельних ресурсів, власне вони на бюджеті, вони  за це отримують роботу. І ця робота  фінансується із державного бюджету.

Питання в наступному, питання іде  про оплату вибіркової експертизи. Якщо тут мова про те,  про ту бабцю, про яку ви  згадали,  власне  вона не буде давати документи на проведення експертизи, бо власне цей закон говорить, де є обов'язкова, а де є вибіркова. І питання про те, що  зараз проходить розпаювання земель, це не означає, що, наприклад, в якомусь селі  виготовляється проект, і цей проект, стовідсотково всі проходять цю експертизу. От власне в тому і питання полягає, що тільки 10 відсотків цих робіт можуть підлягати цій експертизі і  за них заплатити певну суму.

Те, що стосується, що ви сказали, щоб чіткіше  півтора  відсотка чи  1,2, може, дійсно, так треба. І я думаю, що можна порадитися і чіткіше виписати цей момент тут власне.

 

ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий,  фракція Соціалістичної партії України.

 

17:31:55

БОКИЙ І.С.

Шановний Романе Володимировичу,  ви знаєте, що  ваш законопроект  частково підпадає під регулювання  європейського законодавства, я маю на увазі Римського договору про застосування європейського співтовариства  1957 року  і документів ГАТ СОТ, це   Генеральна  угода про торгівлю послугами і  багатостороння угода про урядову закупівлю.

У статтях 5-й, 7-й і 8-й вашого законопроекту, мені здається, що важливо було б врахувати саме вимоги  цих документів  щодо заборони антиконкурентних угод, значить, і  можливості   закупівлі державою  послуг  лише українських підприємств, і про уникнення монопольного постачання послуг, щоб постачальник не зловживав своїм монопольним становищем. Я думаю, що це можна  зробити при наступній роботі  над вашим законом.

 

ТКАЧ Р.В. Шановний колего! Я, дійсно,  вам дякую за це питання. У мене є довідка Комітету з питань європейської інтеграції про відповідність положення цього законопроекту якраз цим вимогам. І, власне, я думаю, просто вона   була  вже надіслана в останній момент. Я думаю, що ті всі зауваження, про які ви сказали, вони будуть враховані і внесуться відповідні зміни в цей законопроект.

 

ГОЛОВА.  Я вам дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Для співдоповіді від комітету, будь ласка,  Володимир Лещенко.

 

17:33:43

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція  Комуністичної партії України, Чернігівщина.

 Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Дозвольте довести до вас думку комітету з цього питання. Комітет Верховної Ради України з питань  аграрної політики і земельних відносин ретельно проаналізував проект Закону України про державну землевпорядну експертизу, внесений народними депутатами України Іваном Томичем та Романом Ткачем і відмічає наступне.

Перше. Законопроект розроблений  відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України. Його метою є визначення правових, організаційних і фінансових основ  експертної діяльності у сфері землеустрою та  землевпорядкування.

Друге. Цей законопроект є суто технологічним.

Третє. Зміст поданого на розгляд Верховної Ради України проекту Закону про державну землевпорядну експертизу повністю відповідає предмету розгляду.

Позитивно оцінюючи законопроект в цілому, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин погоджується з низкою зауважень Головного науково-експертного управління  Апарату Верховної Ради. Як, наприклад,  у проекті виділяється тільки два види державної землевпорядної експертизи: обов'язкова і вибіркова. Проте є всі підстави для виділення ще одного виду - добровільної експертизи. Про це вже йшла мова у запитаннях, коли говорилося, що можуть звернутися  фізичні або юридичні особи.

Корегування потребує і стаття 5 проекту. За назвою вона має визначити коло суб'єктів державної землевпорядної експертизи, тобто її  виконавців і замовників.

Враховуючи, що проектом визначаються лише основні регулювання суспільних відносин  у сфері державної землевпорядної експертизи, у статті 11 проекту, що встановлює принципові положення проведення такої експертизи. Доцільно передбачити розробку Кабінетом Міністрів України положення, як підзаконний акт  про порядок здійснення державної експертизи землевпорядної документації.

Комітет вважає, що потребує уточнення і стаття 14 стосовно джерел фінансування певних видів державної і землевпорядної експертизи. Так проведення обов'язкової та вибіркової державної землевпорядної експертизи має фінансуватися за рахунок Державного бюджету. А добровільна державна експертиза повинна фінансуватися за рахунок коштів замовників.

Зазначений законопроект слід доповнити також статтею 18 прикінцевих положень, якою передбачити, що цей закон набуває чинності з дня його опублікування.

Головне науково-експертне управління внесло пропозицію прийняти цей законопроект за основу в першому читанні. Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект про державну землевпорядну експертизу за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Олексійович, мабуть питання будуть.

 

ЛЕЩЕНКО В.О.  Будь ласка.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, якщо є запитання давайте запишемося.

Прошу висвітлити перелік прізвищ народних депутатів.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

17:36:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія Захисників Вітчизни. Шановний доповідачу!

Я вдячний комітету, що він об'єктивно вивчив ситуацію, але мене весь час мучить думка, спасибі Томичу і Ткачу, нормальний законопроект підготували, але у нас є Земельний кодекс, цілий кодекс. Чому ми не можемо врегулювати в кодексі і ці 13 нещасних статей, вибачте, 17 статей малесеньких, ввести туди. Зразу перші  і останні випадуть, зразу буде менше статей, нам же треба повертатися до Земельного кодексу, він же  в принципі прийнятий як  антинародний документ. Є там позитивні речі, а є багато речей, які і  негативні. Тому чому  сьогодні не ставиться питання про включення цього проекту туди як елемент Земельного кодексу. Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Юрію Антоновичу, я особисто, особисто! -з вами погоджуюся, що цей Земельний кодекс є антинародний. Але виходячи з позицій Комітету з питань аграрної політики  і земельних відносин зазначу наступне, що на розвиток цього Земельного кодексу, там  у прикінцевих положеннях намічено цілий ряд законопроектів по напрямках розробити для того, щоб можна було його, цей кодекс, втілювати у життя, в тому числі і цей законопроект якраз йде на розвиток статті 186. Тому тут  Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин не вбачає порушень. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

17:38:34

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

Шановний доповідачу, тут у  мене є запитання. Стаття 13 “Термін чинності і висновки державної землевпорядної експертизи". от термін висновків мені важко зрозуміти, в чим пов'язаний цей термін. Це ніяк не вмотивовано в законопроекті, ось чому мене це... Я десь розумію це звичайно, але це має бути чітко регламентовано, бо сама стаття коротка і незрозуміла. Я розумію, знаєте, колись Наполеон сказав, як писати Конституцію: коротко і незрозуміло. Чому? Том, щоб кожний міг трактувати. Так само і  цю статтю 13 можна трактувати як завгодно, тому що вона коротка і незрозуміла. Будь ласка, ваша думка і думка комітету з цього приводу. Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО В.О. Спасибі. Шановний Андрію, я вам повинен сказати, що  для спеціалістів це  цілком зрозуміло, але ви праві в тому, що законом повинні користуватися всі суб'єкти, які будуть займатися цим питанням. Тому при підготовці до другого читання, я вважаю слід більш це питання уточнити,  щоб усім було зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

 

17:39:40

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимир Олексійович! У мене є питання стосовно відповідальності за експертизу, відповідальності за оцінку, наскільки вона є об'єктивною. Питання стосовно оплати вартості  експертизи, інші питання. Якимось чином вони вирішуються і як їх потрібно вирішувати. Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую Володимир Кирилович. Взагалі автори передбачили в цьому законопроекті розділ 4 "Відповідальність за порушення законодавства у сфері землевпорядної експертизи", може тут не чітко це викладено. Тому, якщо будуть у вас конкретні пропозиції до другого читання, будь ласка вносьте, комітет врахує. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Всі хто бажав питання поставили.

Дякую, Володимир Олексійович. Переходимо до обговорення. Прошу дати перелік прізвищ народних депутатів, що записалися на обговорення.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Яворівському, немає Яворівського.

Тільки врахуйте, що ви вже були забрали у нас часу.

 

17:40:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Багатостраждальний наш український народ, питання стоїть яке, чи треба приймати закон чи не треба "Про державну землевпорядну експертизу".

Земельний кодекс говорить про те, що такі питання мають бути врегульовані законом. І з цієї точки зору треба подякувати народним депутатам і тому Ткачу, за те, що вони цю прогалину заповнили.

Правда, я хочу зробити зауваження, що там зовсім інша назва. У 186 статті мова йде про експертизу землевпорядної документації, якщо точно абсолютно говорити. Тому я зразу пропоную, щоб ви змінили назву в законі і щоб воно відповідало тому, що записано в Земельному кодексі, вже прийнятому, або треба там переголосувати і внести зміни, зробити по-іншому.

Щодо того, чи треба, чи не треба. Я думаю, що сьогодні і висловляться народні депутати, що треба врахувати і треба буде врахувати і ту пропозицію, яку зараз говорили від комітету, щодо добровільної експертизи, яка обов'язково має бути. Але у мене є питання, як вирішуються на рівні доцільності в цьому законі. Питання на рівні доцільності тут вирішуються щодо півтора відсотку, скажімо, вартості, де оцінку роблять. Чому саме півтора відсотка ставиться питання при оцінці, записується в законі? Чи не забагато це - півтора відсотки? Виникає ще питання про необхідність прийняття цього закону і щодо ініціювання здійснення державної землевпорядної експертизи, те, що передбачено статтею 10-ю.

Тут говориться, що ініціювання обов'язкового державної землевпорядної експертизи здійснюється за рішенням центральних місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також за ухвалою суду. А якщо Верховна Рада України прийме рішення, ну от, колись кінчиться оця есдепізація країни, яка зараз відбувається, і ми захочемо оцінити, скільки коштує  та земля, яку зараз в Пущі Водиці 22 гектара віддали панам, вибачайте, які називаються товариство з обмеженою відповідальністю "Динамо" (Київ), а насправді це - відомі в Україні особи відомої партії! Ну от, захочемо ми узнати, а скільки ж коштує ця земля? Мені сказали - 150 млн. доларів коштує ця земля. Так фахівці визначили. Великий ліс, все. То ми що не зможемо ініціювати це питання?!

Тому у мене доповнення - доповнюйте до статті 10-ї також, що це звернення може бути депутата, Верховної Ради, щоб не розкрадали цю землю. В цілому треба приймати закон, але дивитися про майбутнє... думати про майбутнє.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

Так, Яворівського нема. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

17:44:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Я би хотів, звичайно, зразу перейти до конкретики цього законопроекту.

Тут уже було запитання і була відповідь, але вона не була достатньо мотивованою, тому я ще раз звернуся до цього.

Здійснюється експертиза на кошти замовника в сумі не більші 1,5 відсотки. Я вже відкидаю, звідки взялася цифра 1,5 відсотки, але чому "не більше"? Менше можна. Наскільки менше?

В законі не може бути слів "більше, менше, не більше і не менше", має бути чітко вказано 1,5 відсотки або "від... і до..." І вмотивована цифра, чому, власне, так відбувається.

Друге, що тут кидається в очі в цьому законопроекті, це стаття шоста "Об'єкти Державної землевпорядної експертизи". І тут виписаний один з об'єктів - матеріали Державного земельного кадастру. Ми маємо Державний земельний кадастр? Ми не маємо Державного земельного кадастру, а приймаємо закон, де будемо спиратися на те, чого не існує.

Ну, не знаю, куди він дівся, його просто не затвердили в цій залі,  немає в нас останнього земельного кадастру, ми не знаємо, чим володіє Україна, ми не маємо оцінки земель, шановні пані і панове, ми не маємо оцінки земель. Ми це обговорювали до ...........тому що є три системи оцінки земель. Є декілька підходів, і ми не можемо ніяк до цього врешті-решт один одному сказати, що ми не маємо поняття, чим ми володіємо.

Ми завжди говоримо: "Україна багата чорноземом". А чому така бідна врожаєм?

Тому я хочу сказати, що оці моменти, ці пункти повинні бути вилучені з цього законопроекту. Я дуже прошу, якщо ми будемо говорити про його прийняття, то тільки в першому читанні і з величезними застереженнями, тому що ми маємо проблеми, які повинні вирішити, але кожну проблему треба вирішувати за принципом доцільності, не тому, що її треба, а тому, що її треба вирішити добре, остаточно і назавжди.

І, звичайно, я переконаний, що будуть...

Далі. Проекти землеустрою. Техніко-економічні матеріали обгрунтування використання і охорони земель. Тобто тут перераховані ті речі , які поки що  ще існують в проектах. Це, знаєте, це все одно, що говорити про виховання дитини, якої ще в проекті не існує. Звичайно, це проблема, її треба виховувати ще до народження. Але в законопроекті ми повинні писати,  грунтуючись на діюче  законодавство.

Те, що виписано в Земельному кодексі  про необхідність  експертної оцінки  матеріалів, власне, а не самої землі, то тут в  принципі я погоджуюсь, що закон потрібний. І чи вписувати, чи не вписувати його  в Земельний кодекс це вже інше питання. Але те, що сам законопроект має бути  підготовлений чіткіше  і що ми не маємо права спиратися на повітря. Якщо ми спираємося на щось не існуюче, то ми не можемо зробити нічого реального. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка, підготуватися Шурмі.

 

17:47:36

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, порядок проведення землевпорядної експертизи законодавчо неврегульований. Він регулюється підзаконними актами. Цей порядок потрібно привести у відповідність з Земельним кодексом. Прийняття цього  законопроекту сприятиме більш ефективному використанню  охороні земель.

Я підтримую пропозицію, щоб прийняти законопроект в першому читанні, але внести суттєві поправки в процесі підготовки його до другого читання.

Що я маю на увазі? По-перше. Потрібно привести у відповідність назву закону із його змістом.

По-друге. Чітко визначити коли експертиза  повинна  бути обов'язковою і коли добровільною. І яка різниця, які наслідки це має.

Третє. Потрібно чітко визначити коло суб'єктів експертизи, про це йдеться в  статті 5-й.

Четверте. Потрібно  більш чітко  виписати новелу про оплату  вартості експертизи.

П'яте. Потрібно більш чітко  виписати  механізм  відповідальності за експертизу. Якщо вона не об'єктивна, якщо не   буде правильно визначена оцінка землі, її стан, хто відповідає за це, яким чином відповідає, коли оплата не та була взята, хто відповідає  і як відповідає. Як правило, всі наші  законопроекти страждають і кульгають саме на цю ногу. Ми не визначаємо і   не виписуємо механізм  відповідальності. Якщо  порушується закон, якщо  неадекватно оцінюється в даному  випадку земля і так далі. Можливо, про що вже тут казали, потрібно якось окремо виписати плату  для  юридичних  і фізичних осіб.

І нарешті шосте. Це питання потрібно поставити у  більш широкий контекст, контекст  взагалі оцінки землі і земельного  кадастру. Якщо  у нас буде земельний кадастр, якщо  буде оцінка землі, критерії чітко визначені, способи, механізми, то тоді можливо буде  більш радикально здійснювати і більш адекватно і коректно здійснювати оцінку  землі.

Я ще раз  хочу сказати, що у нас є підстави  приймати закон в першому читанні, оскільки дуже важлива, актуальна тема, вона вимагає вирішення. І у нас є  можливість у процесі підготовки до  другого читання його вдосконалити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Народний депутат  Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), підготуватися Чорновілу.

 

17:50:50

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

По-перше, в одному з постійно перших виступаючих хочу  сказати, що для мене особисто не зрозуміло, що таке термін "есдепізація" влади, але, по великому рахунку, я думаю, що це є кращу, ніж її "карманізація", по суті.

Враховуючи, що на даний час є чинним положення про  здійснення землевпорядної експертизи, затверджене наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, є конче необхідний даний закон. Його прийняття дозволить регламентувати на законодавчому рівні проведення державної землевпорядної експертизи, визначить випадки проведення обов'язкової або вибіркової державної землевпорядної експертизи, встановить джерела  фінансування для її проведення.

Але фракція СДПУ(о) має свої зауваження. Законопроект містить невідповідності. У абзаці два статті 2-ої проекту визначається, що дія цього закону  не поширюється на регулювання відносин пов'язаних із проведенням науково-технічної експертизи, судової та інших видів експертиз. Разом з тим положення щодо підготовки обгрунтованих висновків з питань охорони земель, що має місце в частині першій статті першого проекту, а також положення щодо оцінки відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічної безпеки має місце в абзаці третьому статті 3-ої цього проекту, відноситься  до сфери застосування державної екологічної експертизи  землекористування, здійснення якої передбачається статтею 14-ої Земельного кодексу України.

Крім того, в тому ж абзаці, третьому, статті 3-ої проекту йдеться про оцінку відповідності об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям  науково-технічного прогресу, що зачіпає завдання науково-технічної експертизи.

Друге. Перелічені у статті 6-ій проекту  об'єкти державної землевпорядної експертизи потребують деталізації з наступним забезпеченням відповідності їм об'єктів, на які   поширюється обов'язкова та вибіркова державна землевпорядна експертиза статті  7-ої і 8-ої відповідно.

У запропонованому вигляді має місце  повна невідповідність між об'єктами різних рівнів державної експертизи. Некоректним, на нашу думку, включати до переліку  об'єктів обов'язкової державної землевпорядної експертизи міждержавні програми охорони земель,  що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території. Адже подібні програми виконуються учасниками відповідних до взятих зобов'язань і в даному випадку цілком можна погодитися з думкою управління, що зазначена експертиза не може мати місце тільки етапі вирішення питання про участь України у відповідній міжнародній програмі.

Законопроект не містить також норми щодо терміну набуття закону, до речі, відсутні і прикінцеві положення. В цілому на думку фракції Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної) законопроект може бути взятий за основу при потребі врахування всіх висловлених доповнень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Наша Україна".

 

17:54:06

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Шановний Головуючий!

Справа в тому, що впорядкування земельних питань завжди пов'язано з цілим рядом дуже серйозних проблем, і моральних, і кримінальних і тому подібне.

І тому в мене є певні застороги і тривоги, що стосуються саме конкретно цього закону. В Земельному кодексі теж багато, що чітко не виписано, мені здається, що коли  появляються якісь певні невідповідності, в першу чергу, треба братися за базовий документ.

Що стосується, скажімо, статті 6, та частково 7, 8 цього закону. То вона не зовсім, як на мене, узгоджується з частиною третьою статті 186 Земельного кодексу. Спочатку треба займатися базовим документом, а потім вже займатися підрядними документами.

На жаль, закон недостатньо чітко виписаний, в ньому не видно ні мети, ні завдання. І основне, що саме для цього закону досить болюче - немає тих прикінцевих положень, які б мали забезпечити і узгодження з іншими законами і актами законодавства. Тут дуже багато проблем виникає з цим і щодо термінів введення.

Я особисто співпрацюю з багатьма землевпорядними службами. Більше, правда, в місті ніж на селі, де може в місті менше ті проблеми виникають, але я скажу вам, що в місті без експертизи, яка на сьогоднішній день проводить у Львові, зокрема це майже, та і по Львівській області практично 100 процентна експертиза по всіх абсолютно документах, які подаються був би просто елементарний хаос.

Я  за те, щоб нам якомога швидше вдалося відмовитися від обов'язкової державної експертизи, але  на сьогоднішній день підготовка документів і практика проведення цих документів через відповідні земельні комісії і голосування в місцевих радах, на жаль, передбачають такі накладки, що просто ми коли дійдемо за межу з сокирами, з вилами і тому подібне.

Тому я вважаю, що закон потребує дуже серйозних доопрацювань і певної хоча б відстрочки з його введенням. Плюс, що стосується фінансування.

Я не бачу особливої проблеми в системі фінансування, яка є сьогодні, що стосується  фінансування державної експертизи. Вона достатньо спокійна, вона не б'є болісним способом по споживачу, не б'є про приватному, по фізичних особах і не завдає  серйозного удару по юридичних особах.

Чи варто вводити такий пункт чіткий з Державного  бюджету настільки чітко і вводити ті проценти, а не використати діючу сьогодні систему, я не впевнений, мені здається, що не варто.

І крім всього іншого, закон грішить тим, що у ньому не розподілено дійсно Держкомзему і його місцевих філій в областях, містах тощо.

Я думаю, що по закону треба серйозно працювати, я ще для себе до кінця не визначився чи голосувати у першому читанні, чи на повторне перше читання рекомендувати буду його, що саме дивитися і радитися з колегами. Але однозначно я дуже прошу  не приймати його в цілому, оскільки в ньому ще дуже і дуже багато треба докласти роботи. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги розгляд питання ми вже завершили, давайте коротко позицію Держкомзему. Одну хвилиночку, Держкомзем. Ми тут робимо літературну експертизу, чи назвали ваше прізвище, чи ні. Трошки зачекайте. Будь ласка.

 

________________. Внесений народними депутатами проект Закону України "Про державну землевпорядну експертизу" не в повній мірі враховує вимоги статті 186 Земельного кодексу,  де зазначено, що держаній землевпорядній експертизі підлягає вся землевпорядна документація, без виключення.

Ми не зовсім розуміємо, що значить державна землевпорядна експертиза поділяється на обов'язкову і вибіркову. Причому коли мова йде про вибіркову, то цим законом дозволяється Держкомзему тільки 10 відсотків перевірити документації.

Шановні депутати, у нас досить багато проблем з земельними відносинами, і це було підтверджено буквально декілька днів під час урядових слухань. Ми дуже просимо вас не підтримувати цей проект закону, тому що він, на нашу думку, не сприятиме подальшому розвитку державної землевпорядної експертизи. Це - перше.

І друге коротко. 16 січня 2003 року в цій залі було прийнято за основу альтернативний закон про землеустрій України, який подавали Зубець, Гавриш, Заєць і Кириленко. Саме в цьому, хай альтернативному законі, про землеустрій, але передбачено цілий ряд статей, які присвячені державній землевпорядній експертизі.

Якщо і вносити зміни і доповнення чи якісь слушні норми по землевпорядній експертизі, то варто це робити в той закон, який вже ви прийняли в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Я думаю, треба краще комітету працювати із профільним комітетом Верховної Ради, тоді, мабуть, не було б цих розбіжностей і не було б відкриттів, коли ви сьогодні виступаєте, про них говорите.

Кармазін, будь ласка.

Шановні колеги, я прошу, давайте продовжимо на 15 хвилин роботу нашу.

 

17:59:19

КАРМАЗІН Ю.А. Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, зараз в одному з виступів прозвучало перекручено моє прізвище. Я не хотів би, щоб ми йшли до персоніфікації. І якщо я  говорив про те, що існує в державі загроза того, що одна єдина партія, яка програла на виборах, політично програла, люди її не підтримали, яка сьогодні призначає прокурорів, призначає суддів, призначає губернаторів, призначає всіх і сьогодні  забрала...

 

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон, будь ласка.

Шановні колеги, є велике прохання   і комітет просить, щоб ми зараз розглянули проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в  аграрному секторі економіки. Ви знаєте, проблема вкрай болюча, давайте оперативно зараз проговоримо цю тему.

 

18:00:27

ЦУШКО В.П. Цушко, фракция социалистов.

Уважаемые коллеги, на ваше рассмотрение предлагается закон 3021, 2207 и 3060. 3021 - авторы: Ващук, Цушко, этот закон про продление действия налога, фиксированного налога на предприятия АПК. Комитет по АПК рассмотрел, поддержал  этот законопроект в первом чтении, потому что законы остальных наших коллег этот закон поглощает.

Следующее. Сегодня комитет по финансам, потому что это налоговый закон рассматривал  и тоже предложил рассмотреть. Комитет по финансам дал предложение, чтобы мы там, где предлагаем 75 процентов от валового, наоборот ужесточить, чтобы предприятия, которые имеют производство и сельскохозяйственное  и другие, потому что сейчас присоединились туда  и конфетные фабрики, и что хочешь, чтобы вели два баланса: что есть по АПК - там льгота, по остальному - платите налог.

Следующее. Хочу доложить вам, чтобы не занимать много времени, что поддержало Министерство финансов, поддержало ДПА,  налоговая инспекция подержала, поддержало Министерство АПК как ведущее министерство, вообщем-то правительство поддержало, но единственная просьба, если в четверг будем голосовать, чтобы его принять в первом чтении, потому что, например, налоговая администрация дала хорошие предложения по улучшению этого закона, но с учетом практики, и действительно нужно учесть  во втором чтении.

И, скажем, для того, чтобы, если весь этот закон будет принят за основу 3021, чтобы учесть предложения коллеги Шевченко и других коллег, которые будут подавать.  На этом я закончу свое выступление. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Петро Степанович, будь ласка. Петро Степанович Цибенко.

 

18:02:11

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі.  Фракція комуністів, депутат Цибенко.

Шановний доповідачу, я як і ви, як і багато тут в залі, патріот аграрного сектору, і хотів би, щоб це документ було прийнято.

Але як голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, я змушений задати два запитання і визначити свою позицію в залежності від відповіді на них.

Перше запитання, коли мова йде про спрощену систему, ми повинні розуміти, що мова йде про зменшене відрахування в тому числі до державних цільових фондів. То скажіть мені, будь ласка, хто буде різницю відшкодовувати, ту різницю, яку не доплатить аграрний сектор?

І запитання  друге. Ви знаєте, ми начебто підтримуємо сільськогосподарського виробника. Але ми у такий спосіб можемо покарати пенсіонера.

Про що йде мова? А мова йде про те, що сьогодні вже запроваджено персоніфікований облік, і відтак до розрахунку пенсій береться не нарахована заробітна плата, а, фактично, відрахування, тобто зменшене відрахування. І до нарахування пенсії буде взята менша сума надходжень, а відтак людина буде наказана розміром пенсії.

Я хочу, щоб ми все-таки глибше зрозуміли  ту проблему яка є.

 

ЦУШКО В.П. Петро Степанович, я полностью с вами согласен, что эта проблема есть. Нам нужно решить вопрос, как  в этой ситуации касательно пенсионеров, то что вы огласили те проблемы. Но если мы не продлим фиксированый налог, то мы уничтожим полностью  сельскохозяйственное производство  и  тогда никаких отчислений вообще не будет.

Поэтому я согласен с вами и  для этого предлагаю, чтобы закон был рассмотрен в четверг, потому что мы обычно на ура сразу давайте в первом, втором чтении. Только в первом чтении и во втором чтении решить этот вопрос. Но быстрее всего ответ будет мой такой. Что нам прйдется решать этот вопрос  через бюджет страны для Пенсионного фонда. Потому что  за счет села , если начислять полностью, а  там научились как начислять зарплату, вы правильно сказали, что ничего не пападет в Пенсионный фонд. А пенсионеров нужно обеспечить пенсией.

 По этому я с вами согласен, проблема есть. Но более профессионально, я думаю, ваш комитет больше разберется и предложит ко второму чтению к этому закону. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Ярослав Сухий, будь ласка.

 

18:04:41

СУХИЙ Я.М.

Дякую. В мене запитання конкретне впродовж запитання колеги  Цибенка.

 От подивіться на сьогоднішній день  за особу яка працює уплатника, що сплачує податки на загальних підставах в середньому  надходить 146 гривень,  а  у платника фіксованого сільськогосподарського податку цей показник складає 15 гривень. То якщо колись колгоспника карали, відбирали паспорт, то ми можемо свого сільськогосподарського  працівника  покарати тим мінімальною нульовою пенсією.

Скажіть будь ласка, в мене питання конкретне, як до комітету. Чи вважаєте ви  заможливе продовжити дію фіксованого сільськогосподарського податку за умови виведення з його складу платежів до Пенсійного фонду.

 

ЦУШКО В.П. Я отвечу что нет. Почему? Потому что вы прекрасно знаете. Ну,уважаемый мой друг Сухий, Вы прекрасно знаете, что сегодня при фиксированом налоге село не платит зарплату, не платит, это могут вам сказать, да, и вы сами знаете прекрасно. И любой мажоритарщик, у  которого есть сельские районы в округе, не платят. Поэтому решение  этого вопроса не в плоскости фиксированого налога, не в плоскости, как обложить село, чтобы оно платило в Пенсионный фонд, не  будет оно платить. От нашего желания ничего не изменится, нам нужно решить вопрос с источником обеспечения пенсионеров и Пенсионного фонда, найти деньги, но  не в этой плоскости. Я вам назову плоскость этого. Значит, полностью группу 1.24 не освобождать, это сельскохозяйственная группа, через свободные экономические зоны, через договора свободной торговли, а брать  с них налоги и в бюджет, и вот вам решение вопроса. Вот это решение вопроса: подакцизные товары, а не это, что у нас сейчас Министерство экономики недавно подписало, точно  не помню, две недели назад или  неделю  назад на завоз 90 тысяч  окорочков. А что наши птицефабрики? Гаплык им, извините, за выражение. Вот это источник,   и вы со мной, вы знаете, что мы сами с вами подписывали этот закон. И коллега  Цибенко  с этим тоже согласится. Вот наши дыры, черные дыры в нашем бюджете и в Пенсионном фонде  в том числе. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Станіслав Ніколаєнко.

 

18:06:52

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Василь Петрович. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії, Херсонщина.

Ну, ви знаєте, що наша фракція була серед ініціаторів прийняття цього закону. Але у мене до вас, Василь  Петрович, таке питання. Сьогодні борги  по заробітній платі у селян до  10 мільярдів, кредиторська  заборгованість - 13 мільярдів гривень сягнула, 8 мільярдів - дебіторська. Це тоже селянам ніхто нічого не віддасть. Те, що  ми зменшили податковий  тиск - це означає, що держава  пішла з податковим тягарем, натомість  прийшов посередник  і вимив  всі ці кошти. Які, ви вважаєте, наступні кроки, от ви ніби про це  говорили, щоб це зупинити? Це питання кредиту, це питання, скажімо, цін і ціноутворення, це питання контролю за ціноутворенням. Я от розмовляв з бізнесменами, вони кажуть: "У Німеччині немає посередників між, скажемо, фірмою, яка виробляє пестициди і сільськогосподарським товаровиробником". У нас же куча посередників.

 

ЦУШКО В.П. Уважаемый Станислав Николаевич! Буквально, в пятницу состоялся "круглый стол" по  инициативе вице-премьера по селу Ивана Григорьевича  Кириленка,  где обсуждались эти вопросы, я присутствовал на этом заседании. И в итоге вышли на то, я напоминаю вам, вы в прошлом созыве были, был законопроект (ну, не потому, что там моя фамилия) Терехин, Цушко про особенности кредитования сельскохозяйственной отрасли. Этот закон позволял выработать вот тот механизм (притом мы его, если честно так, взяли взаймы у Евросоюза), который существует в Евросоюзе. Ну, и что мы сделали? В первом чтении приняли, а потом благодаря нашим коллегам, а нужно учесть, что в нашем парламенте есть два аграрных лобби: аграрное лобби, которое поддерживает, или аграрии, которые поддерживают тех, которые работаю на земле, ы  аграрии, которые занимаются посредническими функциями, то есть забирают зерно и вывозят его. И в итоге наносится такой удар по селу, что не встанет оно, дай туда дотации, оно будет черной дырой.

 Поэтому  ответ такой и решение того "круглого стола" - поддержать все-таки  аграрный комитет, что взял за основу закон принятый в первом чтении, но он устарел, он в 1999 подавался, доработать и подать сюда на  Верховный Совет, как комплексный.

Второе. Ввести сезонные пошлины  обязательно на вывоз зерна, чтобы у нас было невыгодно вывозить в сентябре-октябре, а от в феврале пусть вывозят. Тогда деньги будут идти нашему селянину.

Есть еще копмлекс мер если мы захотим это примем, буквально, до уборки. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Микола Мельник. Фракція Соціалістичної партії України, будь ласка.

 

18:10:00

МЕЛЬНИК М.Є.

Шановний Василь Петрович!

Для села фіксований сільськогосподарський податок, звичайно, як вихід із критичної, економічної ситуації яке попало село...

 

ГОЛОВА. 5 хвилин.

 

МЕЛЬНИК М.Є..Але треба сказати, що сільськогосподарський податок він обслуговує не лише селян, але він обслуговує і кримінал, який відмиває кошти враховуючи, використовуючи сільськогосподарський податок. Як на вашу думку, чи не можна змінити до статей сільського податку, щоб ми цей кримінал не відмивав кошти, а гроші йшли в державу, в бюджет.

 

ЦУШКО В.П. Я ответил на это  вопрос. Сегодня комитет по финансам рассматривает этот вопрос по правилах авторов и действующий закон, чтобы мы не ограничили 50 процентов от валового продукта произведенного сельскохозяйственным производством. Не 75, а вести  двойной баланс, у нас, кстати когда мы давали льготу книгоиздателям, мы такое ввели. То есть если мы производим сельскохозяйственную продукцию, то один учет, производишь промышленную,то другой учет.

И тогда оно будет обслуживать селянина производящего сельхозпродукты. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк.

 

18:11:16

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Шановний Василь Петрович, шановні колеги! Я зрозумінням ставлюся до  мотивів подачі цього законопроекту і мабуть проголосую за нього,  але це мені робити важко, я розумію, що ви хочете підтримати сільське господарство, але проблема в тому, що це пожежні заходи. Ми підтримуємо не з того кінця, підтримувати треба через систему заходів, по цінах, по усуненню посередників, по прибутку, по заробітній платі і тоді будуть нормальні податки, нормальні пенсії, і все буде...  

Ми весь час методом гасіння лісових пожеж діємо і продовжуємо діяти, і все-таки, як пожежний захід можна підтримати, але тільки у контексті якоїсь перспективної політики, які будуть наступні кроки, щоб ми підтримали з того  кінця, з якого потрібно сільське господарство. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЦУШКО В.П. Уважаемый Владимир Кириллович, как раз я последователен в этом вопросе. Мы подали законопроект с Терехиным - Терехин-Цушко - именно о комплексном решении этих вопросов. К сожалению. парламент принял его только в первом чтении, а потом был принят закон про фиксированный податок. И про этот забыли. Но сейчас на обсуждении на круглом столе вышли к тому, что нужно комплексно решать вопросы.

Поэтому сегодня это - необходимость для селян. Представьте, если мы в этом году при нынешних погодных условиях приостановим еще этот закон, ну не будет украинского вообще аграрного сектора. Это пожарные методы, да. Мы продлеваем. Но это должно стимулировать Мин АПК, правительство, наши комитеты, чтобы мы выработали комплексное решение вопроса. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Василь Григорович. Дякую. Сідайте.

Будь ласка, Олександр Шевченко.

 

18:13:17

ШЕВЧЕНКО О.О. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Аграрна партія України.

На ваш розгляд пропонується проект закону номер 2207 про фіксований сільськогосподарський податок. Це обумовлено необхідністю створення рівних умов по сплаті фіксованого податку, для реформованості сільськогосподарських підприємств та в дослідних, навчально-дослідних господарств, наукових установ, навчальних закладів.

Частину чотири статті 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" до суми нарахованого податку застосовуються підвищуючі коефіцієнти, якщо у сільськогосподарських товаровиробників нараховано у 97 році сума податків і зборів перевищує суму фіксованого податку відповідно у 3-4 і більше разів.

Ця вимога не поширюється на реформувань сільгосппідприємства, і в той же час застосовується до державних сільгосппідприємств, зокрема дослідного, навчально-дослідного господарства, наукових установ і навчальних закладів.

Слід сказати, що чисельність останніх незначна - 147 в наукових установах і 16 у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації.

Проектом закону не передбачається застосування підвищуючих коефіцієнтів до всіх інформованих та державних сільськогосподарських підприємств, включаючи дослідне та навчально-дослідні господарства наукових установ і навчальних закладів, платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Виходячи з вищевикладеного, прошу вас, шановні народні депутати, підтримати даний законопроект, як такий, що покращить стан справ, особливо у дослідних, навчально-дослідних господарствах, наукових установах і навчальних закладах і поставить господарства в рівні умови.

Дякую за увагу.

Там навчальні установи враховуються.

 

ГОЛОВА. Там написано.

Сідайте, будь ласка.  Іван Сидорович Бокий, будь ласка.

 

18:15:17

БОКИЙ І.С.

Бокий, Соціалістична фракція.

Наш законопроект найкоротший. Він передбачає продовження дії Закону про єдиний сільськогосподарський податок до 2010 року. І із цієї ж дискусії, яка відбулася, зрозуміло, що це справді пожежний захід, але   в  умовах, які склалися і  які, всі розуміють, що вони найближчим часом навряд чи поліпшаться, я  думаю, що це єдиний засіб допомогти селу і селянам і порятувати ситуацію на селі, яка зайшла вже в безвихідь.

До того ж, вже тут говорилося і про Пенсійний фонд, до того, що говорилося і про  посередників, і про прилипал і так далі, я хотів би дати ще одне, чому виникла ця проблема. Як ви знаєте, вона виникла у 97-му році, коли з ініціативи Олександра Мороза приймався зразу цей закон, який діяв у кількох районах нашої республіки, а потім 98-го року вже було прийнято закон, який став законом для всієї України. Мова йде про те, що до 93-го року село дотувалося, з 93-го року ми перейшли до ноу-хау українське, коли село відпустили на волю стихії, і тоді виникли ці всі проблеми. А тепер до них додають і проблеми Пенсійного фонду і ніші проблеми, це вони всі зрозумілі і всі вони болючі, але я думаю, все-таки для того, щоби селян порятувати сьогодні, нам потрібно погодитися із тим, що цей закон треба продовжити його  дію, ну, принаймні до десятого року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Іване Сидоровичу, вам також. Будь ласка, Міністерство аграрної політики. А Олег Іванович Юхновський, будь ласка, від комітету, вибачте, я не...

 

18:17:06

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Комітет з питань аграрної політики  та земельних відносин уважно розглянув законопроект, який щойно доповідали  народні депутати, та пропонує  прийняти  за основу проект Закону 3021, автори народні депутати Іващук, Цушко. Пропозиції, які містяться в проектах, внесених Олександром Шевченком  та Іваном Бокиєм, в проектах 2207  та  3060, врахувати при доопрацюванні до другого читання. Таку пропозиції підтримає Науково-експертне управління  Верховної Ради, таку пропозицію підтримає Кабінет  Міністрів з певними зауваженнями.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, від Кабінету  Міністрів перший заступник  Державного секретаря Міністерства аграрної політики Юрій Якович Лузан.

 

ЛУЗАН Ю.Я.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні  народні депутати.

Насамперед я хочу сказати, що Міністерство аграрної політики дійсно  підтримує даний  законопроект. І якщо  ви пам'ятаєте, що цей закон, запровадження цього податку було запроваджено з метою  підтримки сільськогосподарських товаровиробників та максимального  спрощення оподаткування сільського господарства, і за оцінками експертів, за оцінками виробничників фіксований сільськогосподарський податок за період своєї дії справив позитивний вплив на розвиток сільського господарства.

І я хочу сказати, що відмічаються такі тенденції, завдяки запровадженню цього податку, податкове навантаження на сільськогосподарських виробників знижено в три рази, а за цей час маса сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками зросла в 2,1 рази. Тобто тенденції позитивні відбуваються.

І ще одне, що я хотів би сказати з цього приводу, що практично всі країни СНД теж пішли по нашому шляху і запровадили фіксований сільськогосподарський податок в тій чи іншій формі.

Тобто признали доцільність такого напрямку оподаткування сільського господарства.

Я хочу сказати, що цілий ряд об'єктивних причин за період дії фіксованого сільськогосподарського податку не дали можливості стабілізувати ситуацію в галузі І на сьогоднішній день  ви відчуваєте, які відбуваються процеси у  галузі. Тому  Міністерство аграрної політики просить підтримати даний законопроект , ми вважаємо, що він і за цей час продовжить позитивний вплив на розвиток галузі і  за цей час ми разом із  іншими міністерствами відомствами, із народними депутатами  зможемо створити нові механізми і  здійснити комплексний підхід щодо підтримки розвитку  сільського господарства. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, сторони виклали свої думки, давайте тоді можливо на цьому погодимося і проголосуємо під час  прийняття рішення в четвер, так. Немає заперечень? Таким чином, що розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  про регулювання діяльності аграрному секторі економіки завершено.

Будь ласка, Кармазін.

 

18:20:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Є два питання, які я хочу поставити, які  ми маємо забити тут, і має бути чітко враховано.

Перше. Давайте подумаємо, що буде, якщо ми не приймемо цих законів? Розвалиться і  виноградарство, садівництво, хмелярство. Це по першому проекту закону. Треба приймати, питань немає. Треба  продовжувати до 2009 року.

Друге питання. Якщо ми зараз внесемо зміни і вліземо в ті правовідносини, які виникають на базі пенсійного законодавства, що буде? І так сьогодні вже вирішуємо проблеми одних пенсіонерів за рахунок інших пенсіонерів, І вже  виникає страшна проблема. Якщо ми зараз беззастережно поприймаємо ці закони, які далі пропонуються, і поставимо питання, що не буде ніякого  джерела поповнення цих грошей, ми  поставимо Пенсійний фонд в умови, коли

 він буде абсолютно паралізованим. Він не потягне на собі цих навантажень. Давайте ми  візьмемо заключення від цих комітетів  профільних, від Комітету з питань пенсіонерів візьмемо  від Пенсійного фонду, візьмемо від  міністерства соціальної політики і тоді тільки будемо приймати ці законодавчі акти, тому що ми можемо наробити лиха.

Те, що ми будемо говорити і сьогодні говориться, що сьогодні вирішуються проблеми таким чином, що треба через акцизні, закривання податкових дірок. Треба робити, але ж зрозумійте, що ми зараз в такому пожежному порядку не вирішимо. Тому я не хотів би, щоб ми образили одних пенсіонерів за рахунок інших. І ті і інші у нас злиденні, і тим і іншим треба допомогти.

Я просто закликаю вас, давайте ми не будемо тут рубати з гаряча.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги таким чином розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів ...

Будь ласка. Анатолій Мороз, будь ласка.

 

18:22:58

МОРОЗ А.М.

Шановний Володимир Михайлович, дякую за надане слово хоча я там записався на виступ, але, як вірно говорили тут мої товариші, колеги, народні депутати, що ми завжди я  вам скажу, що коли ми доходимо до обговорення питання  агропромислового комплексу, то ми все це робимо дійсно в пожарному порядку.

Володимир Михайлович, я вам говорив, якось, що давайте ми повернемося до практики, яка була започаткована в  свій час, коли головував у Верховній Раді Ткаченко Олександр Миколайович. Коли ми ті чи інші питання, ту чи іншу галузь ставили блоком всі законопроекти, які поступили від народних депутатів, Кабінету Міністрів Адміністрації Президента, і розглядали. Тоді воно, як кажуть, нічого не забувалось, воно все стикувалось і дійсно приймались закони, які працювали.

Сьогодні ж, подивіться, якщо проаналізувати сьогоднішню чергу денну оцього тижня, лише вісім законів, із них три в першому читанні і один тільки в другому читанні. Отак ми піклуємось про село.

Інше питання. Хотілось би звернути увагу. От ми знову ж таки в пожарному порядку фіксований податок. Та давайте ми кінець кінцем дамо оцінку нашій землі в залежності від її родючості і введемо єдиний податок на землю в державі. Наскільки скоротиться чиновницький фіскальний апарат! Наскільки селянинові буде легше! На кінець кінцем він буде зацікавлений в тому, щоб виробляти якомога більше продукції і так далі.

Тому оце хотілось би, і Володимир Михайлович, і шановні колеги, щоб ми кінець-кінцем взялися за аграрний сектор по-людські, а не від випадку до випадку латаємо дірки, і самі ж говоримо, що ми все це вирішуємо у пожарному порядку.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки", завершено. Рішення будемо приймати в день  голосування.

Я хотів би сказати шановному нашому колезі, якщо комітет запропонує перелік законодавчих актів, ми визначимо день-два-три, я думаю, що ви всі підтримаєте, розглянемо і приймемо відповідне рішення. Ініціатива повинна виходити від комітету, від народних депутатів.

Таким чином, шановні колеги, дозвольте вечірнє засідання Верховної Ради України оголосити закритим, завтра ми продовжимо роботу о 10-ій годині. Відповідно до розкладу на тиждень будемо працювати.

Дякую за роботу спільну.