ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1  квітня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

В залі зареєстровано 408 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Подовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань.

На розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у зв'язку з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"). Ми працюємо в режимі розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, Олександр Володимирович Лавринович запрошується до доповіді, міністр юстиції України.

У нас ще залишилося дуже багато законопроектів сьогодні розглянути. Дуже коротко, якщо можна, Олександр Володимирович.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. 

Можна дуже коротко, а можна коротко.

 

ГОЛОВА. Ну давайте  коротко.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Зазначений проект закону розроблений на доручення, яке записано було в Законі "Про професійні спілки, їх права та гарантії", який 15 грудня 2001 року приймався в цій сесійній залі. Проектом закону передбачається внести зміни  до Кодексу законів про працю України, до Цивільно-процесуального кодексу України в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про підприємства в Україні", про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, про пенсійне забезпечення, про приватизацію державного майна, про використання ядерної енергії та  радіаційної безпеки, про дорожній рух, про оплату праці, про відпустки, про порядок вирішення колективних трудових спорів,  про наукову і науково-технічну діяльність,  про місцеві державні адміністрації, про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, про кредитні спілки та гірничого Закону України.

 Це весь перелік актів, до яких вносяться зміни, запропоновані проектом закону.

Так проектом пропонується в Кодексі законів "Про працю" внести зміни до статей, які відтворюють норми Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, що зазнали зміну в зв'язку з прийняттям Закону 13 грудня 2001 року. Зокрема, статтю 246 Кодексу передбачається викласти з урахуванням 37 статті закону, яка регулює діяльність первинних профспілкових  організацій на підприємствах.

Пропозиція про внесення змін до 247 статті Кодексу, яка передбачає повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, в організації грунтується на 38 статті прийнятого закону.

До 249 статті Кодексу запропоновано внести зміну яка базується на нормі частини 3 статті 42 про щомісячний і безоплатне утримання роботодавцями із заробітної плати працівників, які є членами профспілки за їх письмовими заявами, членських профспілкових внесків та перерахування їх на рахунок профспілки.

250 статтю Кодексу пропонується викласти в новій редакції, яка враховує

статтю 44 ухваленого закону, що передбачає обов'язок роботодавця відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше, ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а бюджетній сфері за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Стаття 252 Кодексу доповнюється новою частиною щодо надання додаткової відпустки на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємств. установ і організацій. Зазначене доповнення випливає із 41 статті закону. Крім того, у зв'язку з зазначеною нормою закону передбачається внести відповідні зміни до Закону України "Про відпустки".

До Кодексу передбачається внести також ряд термінологічних змін, які випливають із закону про профспілки.

Зміни, які пропонується внести до закону про підприємства в Україні, зокрема про доповнення пункту 4 статті 15 абзацом про те, що трудові і соціально-економічні права та інтереси найманих працівників можуть представляти профспілкові організації, враховуючи норму частини другої статті 13 Закону України "Про профспілки".

Про те, що держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.

Проектом також запропоновано внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, зокрема до частини другої статті 248.1 про право на звернення із скаргою до суду. Ви маєте також цей текст. Ряд змін запропоновано внести до закону про оподаткування прибутку підприємств, зокрема до пункту 7.11 статті 7, яка регулює питання звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій, якими є професійні спілки.

Інші пропозиції проекту про зміни до ряду законів стосуються термінологічних змін, що випливають із закону про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам, сідайте, будь ласка, Олександре Володимировичу.

Василь Георгійович Хара, голова Комітету з питань соціальної політики та праці.  Будь ласка, позиція комітету з приводу цього законопроекту.

 

16:07:08

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, Александр Владимирович облегчил мою задачу, практически все сказал. Я буквально четыре очень коротких замечания, момента.

Ну, во-первых, надо сказать, что со значительным опозданием представлен для рассмотрения данный законопроект. В 1999 году был принят закон о профсоюзах, и в соответствии с ним через два месяца мы должны были рассматривать аналогичный закон, но он был внесен только 13 сентября.

Второе, законопроектом предлагается привести в соответствии  17 законодательных актов Украины в соответствии с теми текстами, теми положениями, которые в законе о профсоюзах. То есть тут, практически, по формальному признаку: есть законы - мы обязаны внести изменения в существующие законы.

Третье, Комитеты Верховной Рады по вопросам науки и культуры, по безопасности и все остальные, которые рассмотрели данный законопроект, поддержали принять его за основу в первом чтении.

И последнее, в соответствии с решением комитетом, который рассмотрел данный законопроект 27 ноября 2002 года, предлагаем принять его за основу.  У меня все.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Василю Георгійовичу, сідайте, будь ласка.

Так, нам треба зараз тут обговорити, два за, два проти.

Володимир Пузаков, фракція комуністів, будь ласка, ваша позиція.

 

16:08:28

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Компартії України, Кіровоградщина.

Пропоновані зміни до Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності унеможливлюють реальне визначення статусу профспілок. Статус профспілок, фактично, є визначенням найбільш представницької організації. Існування в законі даної норми, що визначає певні рівні профспілок за їх статусом, відповідає нормам міжнародного та національного законодавства.

Рівні представництва профспілок та їх об'єднань обумовлені необхідністю вирішення питань щодо ведення переговорів та укладення угод на державному, галузевому та регіональному рівнях, участі в управлінні соціальним страхуванням. Поняття представництва профспілок їх об'єднань повністю співпадають з вимогами Версальського договору за статтею 5 Статуту Міжнародної організації профспілок.

Статус громадських організацій вперше був визначений статтею 9 Закону України "Про об'єднання громадян", існуюча стаття відповідає цьому закону та нормам міжнародного права.

Проект нової редакції закону дозволяє профспілкам з невідомою чисельністю та структурою самим визначати собі статус всеукраїнських чи обласних, він може викликати негативні тенденції, як в профспілковому руслі так і у взаємовідносинах об'єднань роботодавців, органів державної влади всіх рівнів з профспілками при  договірному регулюванні трудових, соціально-економічних відносин найманих працівників.

Прийняття такої редакції погіршить положення трудящих, дасть можливість укладати угоди з вигідними для них профспілками, що може значно погіршити соціально-економічний стан трудящих і викликати негативні соціальні наслідки в суспільстві.

Нині діюча редакція стаття 16  Закону України  "Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності" вже приведена у відповідність з рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року за  номером 11, тому  подальша її зміна є недоцільною. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, пропозиція зрозуміла. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

 

16:10:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни. "Солідарність","Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний пане міністр юстиції!

Я звертаюся до вас, як до міністра справедливості, хіба може сьогодні бути дозвіл на реєстрацію, хіба може бути сьогодні хоч один закон в Україні прийматися, який суперечить міжнародним конвенціям України. Ви добре знаєте, що статтею   2 Конвенції МОП номер 87, яку ратифікувала Україна, передбачено, що трудящі мають право створювати  на свій  вибір організації без попереднього, підкреслюю, на  це дозволу, а також право вступати в ці організації з однією метою: підпорядкування статутам цих організацій, а не підпорядкування  Кабміну  чи якомусь міністерству.

Згідно з статтею  3 цієї конвенції організації працівників мають право вільно організовувати свій  апарат і свою діяльність і формулювати свою програму дій. А державна  влада повинна утримуватися від будь-якого втручання, здатного обмежити це право, або перешкодити  його законному здійсненню. У нас же в Україні все робиться якраз  навпаки і якраз  в тій області, яка, за словами, порожняк не гоне. Хоча я стверджую, що порожняка йде  дуже багато, поряжняка на всякому рівні.

Стаття 4-та Конвенції МОП-98 передбачає заохочення і сприяння повному розвитку використання процедури ведення переговорів на добровільних засадах між роботодавцями і організаціями працівників з метою  регулювання умов  праці шляхом укладення  колективних договорів. Комітет свободи асоціацій МОП по результатам розгляду справи 2097 за скаргою  проти  уряду  України рекомендує уряду України вжити ефективні заходи по проведенню закону у відповідність з  Конвенціями  87  і 98 і проінформувати про це  Міжнародну організацію праці.

Шановний міністре юстиції,  хіба ви не розумієте, що далі буде. А далі   будуть санкції проти  України. Я попереджаю вас, я попереджаю Януковича, я попереджаю Президента України Кучму, що далі будуть санкції. І знову злиденний народ буде платити гроші тільки за те, що сьогодні дехто хоче узурпувати право профспілок. Я звертаюся до профспілкових діячів сьогоднішніх, які сидять у цій залі, до Олександра Стояна зокрема я звертаюся. Як ви можете мовчати, коли  таке робиться сьогодні? Треба реагувати. Я звертаюся до тих, хто сьогодні  цінує Конституцію України. Стаття  16-та діючого  Закону про легалізацію  профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок суперечить статті 36-й Конституції України  в частині  третій, в якій зазначено, що профспілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів, а ви кажете про дозвільну реєстрацію. Бажання будь-яким чином  залишити реєстрації призвело, привело до того, що зміни до закону від 13 грудня 2о01 в завуальованій формі  фактично залишили умови легалізації профспілки такими, що визнані рішенням Конституційного Суду від 18 жовтня 2002 року неконституційними. І там написано, якщо хтось не знає, визнати такими, що не відповідають Конституції положення статті 16 Закону України про професійні спілки,  їх права та гарантії діяльності в частині встановлення таких умов легалізації профспілок.

 

ГОЛОВА. Підсумок який?

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Підсумок,  що те, що пропонує уряд не можна погоджуватися. І, навпаки,  я підтримаю те, що скаже зараз, і  у проекті написано народного депутат Волинця. То відповідає і зніме санкцію з України. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Два проти у нас є. Михайло Волинець, ви за чи проти? Що за?  Зараз скорочена  процедура: два за, два проти. Ви зараз будете доповідати свій законопроект. Ви за чи проти? Проти. Добре.

Михайло Мельничук, ви за чи проти цього законопроекту?  Будь ласка, Михайло Мельничук. Ваше прізвище називалося у позитивному плані.

 

16:14:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

В цілому я підтримую цей законопроект, але у мене викликає сумнів декілька статей. Це стаття 43-тя частина сьома, де власник або уповноважений ним орган має право звільнити  працівника без  згоди виборного органу, тобто профспілкового комітету. Це суперечить статтям 246-ій, 252-ій цього ж закону. Тому я прошу зауважити це при доопрацюванні цього законопроекту.

Щодо  голосування будемо визначатися в четвер, але я за.

 

ГОЛОВА. Володимир  Черняк, ви за чи проти?  Володимир Кирилович, ви за чи проти? Якщо проти, то не треба виступати.

 

16:15:59

ЧЕРНЯК В.К.

Настільки за, що навіть проти. Звичайно,  наміри уряду нам зрозумілі.  Намагання врегулювати дуже специфічну сферу профспілкову сферу. Дуже пікантне питання звичайно, тобто наміри в нього  добрі і благородні, але прийняття цього закону може породити колізію нашого законодавства із міжнародними  конвенціями, які підписала Україна.

Взагалі не може йти мова про дозвільну реєстрацію. Може йти мова про врегулювання цього процесу, я тут за, але не в такому вигляді, в якому пропонує уряд, тому що профспілки повинні утворюватися без  попереднього дозволу, тому що вони повинні бути вільними, незалежними від уряду. І в цьому їх природа полягає.  Якщо ми змінимо природу профспілок, то тоді вони будуть не потрібними. І якщо профспілки будуть залежати від  дозволу чи недозволу, то тоді вони не можуть виконати свою функцію. Тобто йдеться про те, що профспілки повинні вільно  організовуватися і якщо уряд забезпечить врегулювання цього  питання таким чином, щоб  вони мали таку можливість  вільно  організовуватися, то тоді закон можна  приймати. А якщо ...... перешкодить вільній організації, то тоді не можна приймати.

І я поділяю  пропозицію, яка тут  лунала відносно  43 статті "Звільнення  з  роботи без згоди із профспілкою неможливе", інакше знову ж таки вони втрачають тоді свою роль.

І останнє. Свободу  профспілкам. Свободі профспілки. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Репліка, будь ласка. Народний депутат Стоян.  Потім Вернигора.

 

16:18:15

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, голова Федерації профспілок України.

Шановні колеги! Я хочу, щоб ви уважно подивилися про  який закон іде мова. В 1999 році прийнято закон про  профспілки  та права і гарантії діяльності. І з 1999 року не вносилися зміни в інші закони, щоб привести цей  закон  у відповідність до інших законів.

Міністерство юстиції, ми їм щиро дякуємо, внесло зміни до інших законів, тобто приводить норми інших законів відповідно до цього закону  і більше нічого. Все, про що красиво казав мій колега, не буду називати прізвище, і інші, це стосується закону, який зараз буде доповідати колега Волинець, це і реєстрація, це і легалізація і тут моя, наприклад, позиція співпадає з позицією Волинця, я готовий його підтримати. Але це сьогодні те, що доповідав Лавринович, не стосується. Я прошу вас зрозуміти, нам треба, щоб нормально запрацював закон про профспілки, внести  зміни в інші закони, ось і все. Прошу з цього виходити. Дякую.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Вернигора, будь ласка.

 

16:19:19

ВЕРНИГОРА Л.М. Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Я хотів би теж наголосити на тому, що ми змішали оце все в купу. А все тому, Олександре Володимировичу, що ви теж за трибуною як міністр юстиції дуже вільно трактуєте профспілки. Скрізь кажуть так, як в побутовому нашому, в побутових розмовах - профспілки. Мова йде про те, що найперше, привести законодавчу базу саме Цивільно-процесуальний кодекс, а потім оце розставляти термінологію, а вже про реєстрацію, легалізацію, ми поговоримо зараз, коли Волинець буде доповідати і тоді ми розставимо або розмежуємо ці два поняття про профспілкові наші закони. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександр Володимирович Лавринович.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати, я, перш за все дякую за увагу до цих змін і хочу сказати, що проект, який я зараз доповідав, він не має жодних новацій, які б уряд вносив на ваш розгляд. Це є виконана юридико-технічна робота по завданню, яке було поставлено вами, вашими попередниками точніше при ухваленні закону в грудні  2001 року. Тому не сприйняття приведення у відповідність норм до вже  прийнятого закону.  Ну воно не зовсім , скажімо, так логічно виглядає.

 Все ж, до чого були претензії, стосуються закону, який є базовим і до якого приводяться зміни. Закон "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Я кажу, щоб не скорочувати, оскільки є тут такі зауваження. І при розгляді цього закону є ваше виключне право на ініціативу, на зміни цього закону. Ми виконували в даному плані доручення, яке дала Верховна Рада України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку  з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та  гарантії діяльності" завершено. Рішення будемо приймати в день голосування. Але при цьому хотів би ще раз наголосити, що йдеться про проект приведення у відповідність раніше прийнятим законом. У нас підстав тут для критики очевидно немає.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", доповідач і автор законопроекту  Михайло Якович Волинець. Будь ласка, Михайло Яковичу.

 

16:21:50

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. А крім того тут два автори депутат Волинець і народний депутат  Андрій Деркач.

Шановні депутати, шановні радіослухачі. Ми тільки що прослухали доповідь і обговорення пройшли. Згідно з проектом внесення змін до деяких законодавчих актів. Хочу сказати, що тут грубе порушення міжнародного законодавства. Конвенції номер 87  "Про свободу асоціації" і також 98  "Право наведення переговорів"  також порушено. Спеціальне рішення Конституційного Суду з цього приводу.

Порушено рішення Комітету експертів МОП. Порушена Конституція 36. Тому я змушений був черговий раз подати законопроект для того, щоб  привести у відповідність з законодавством. Крім того, те, що тільки що відбувалося, порушення закону про профспілки, 16 статті, переноситься більше, ніж в десять законів інших, які згодом буде змінити дуже важко. Мені дуже прикро, що міністр юстиції тут дуже невнятно говорив. Він як юрист розуміє, що він говорить неправду, що він не може сказати, що порушується міжнародне законодавство і Конституція. І тому, мабуть, від стиду він просто так мляво доповідав. А головне тут те, що сьогодні профспілки не захищають, не здатні захистити людей найманої праці. І тому влада тим більше намагається переважити профспілки, взяти їх собі, не мати профспілки своїми партнерами, а взяти їх слугувати собі. І тому саме авторами 16 статті закону про профспілки являється голова Федерації профспілок Олександр Стоян і голова обласної ради Федерації профспілок Хара. І мені дивно, що ті оба депутати являються членами Комітет з питань праці і соціальної політики, вони зараз намагаються порушити ще більше десяти законів України та міжнародне право. А тоді, коли слабкі профспілки, коли вони не здатні захистити людей, то це доходить до того, що альтернативні незалежні профспілки, які починають розвиватися в Україні, вони знищуються. Так відбулося на шахті "Краснолиманська", де був побитий голова незалежної профспілки Кожух. І відношення має до цього і директор шахти, і голова державної профспілки. В Павлограді сьогодні почали голодування дванадцять лідерів незалежної профспілки гірників у зв'язку з тим, що невчасно виплачується зарплата, у зв'язку з тим, що цю профспілку було розгромлено осінню минулого року.

Тепер вчора у Києві на підприємстві "Фауна. Тварини у місті" директор цього підприємства спровокувала визов "Беркуту", і на її визов приїхало дві машини "Беркуту", які намагалися нібито утихомири голову незалежної профспілки, який вимагав, щоб йому показали і дали копію проекту наказу про покарання члена незалежної профспілки. І коли я розмовляв з дільничним, то він сказав: ці профспілки нелегальні, тому що 16 стаття Закону про профспілки передбачає реєстрацію профспілок в державних органах влади. Це ще раз, наголошую, порушення  не тільки Конституції, а конвенції номер 87. І я пропоную  народним депутатам не голосувати сьогодні про зміни до деяких законодавчих актів згідно існуючій редакції Закону про профспілки, а спочатку розглянути законопроекти, розроблені народними депутатами Волинцем і Деркачем, а лише після цього приводити законодавство у відповідність до міжнародних норм. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Михайло Якович, сідайте будь ласка, Леонід Михайлович Вернигора, будь ласка для співдоповіді запрошується на трибуну голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

В мене записано так.

 

16:26:04

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні колеги! Шановні профспілковці!

Уже не перше скликання ми розглядаємо це питання, як про те чи привидені до нормативної бази або до нашого базового профспілкового закону, термінологія наших профспілкових діянь, формувань і таке інше, а також чи відповідає сьогодні законодавчій базі, або конвенціям міжнародним про право профспілок на легалізацію чи реєстрацію.

Я хотів би розділити це питання на два.

Перше. Те, що доповідав -0лександр Володимирович Лавринович, не можна так вільно, Олександр Володимирович, маніпулювати словом профспілки. В кожному конкретному випадку  поки законодавець не визначить, що таке профспілки, що таке профспілковий орган, що таке   первинна, що таке представник колективу профспілки. У нас весь час буде от така путаниця в наших законодавчих і термінологіях, і в самих законах. Це перше.

І друге, у кого визиває сумнів про рівність прав на легалізацію профспілкових організацій? Я хотів би, щоб ми з вами розділили слово "легалізація" на два таких етапи. Перше, це легалізація як повідомлення, і цією легалізацією користуються в рівних правах усі профспілки, чи то в регіоні, чи то в галузі, чи то всеукраїнські профспілки.

І друге, другий етап цієї легалізації, власне, легалізації, це реєстрація, це тобто, коли створена юридична адресна організація, вона повинна себе зареєструвати в усіх, від статистичних до адміністративних органів, тому що вони ж не будуть мать права юридичної особи відстоювати права члена профспілки чи всієї організації, чи всеукраїнської профспілки, чи підписувати, чи складуть генеральну чи галузеву угоду, допоки ми їм не надамо статус легалізованої, в тому числі і реєстрованої організації.

Тому я хотів би, щоб ми не лякалися, і Михайло Волинець теж, не треба лящать профспілчан, ми повинні прийняти і перший, і другий законопроект за основу. Більше того, спочатку розглянути дуже в'їдливо і прискіпливо законопроект, який доповідав міністр юстиції, найперше рішить там питання, які там стосуються Цивільно-процесуального кодексу, бо за ними йде дуже багато законодавчих, підзаконних актів, а потім повернутися до законопроекту, який запропонував нам колега Волинець. У такій ситуації ми зможемо у рівній мірі...

Олександр Миколайович, я ж вас захищаю на даний момент.

І я б хотів, щоб ми в цей момент з вами проявили мудрість, і тільки в такій черговості ми зможемо захистити права наших захисників профспілок.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Василь Хара, голова комітету. Увімкніть мікрофон.

 

16:29:28

ХАРА В.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, поскольку я назвал поскольку названа моя фамилия, я  хотел бы  реплику.

Ну, во-первых, я не то, что  в защиту, а объективно не может быть никаких претензий  к Александру Владимировичу  Лавриновичу. Я еще раз говорю, там по формальному  признаку подход, то, что есть в законе о профсоюзах,  перенесено в соответствующие  17 законопроектов.

И второе. Михаил Яковлевич уже в который раз говорит  о грубейшем нарушении международных норм в Законе о профсоюзах. А я хочу напомнить, что  18 октября 2000 года Конституционный Суд рассмотрел данные  предложения Михаила Яковлевича и  принял однозначное решение и оставил те статьи, на которые он сегодня   жалуется в тексте закона. И я утверждаю, что никакие международным нормам это не противоречит.

И второе. Трудно понять высказывания Михаила Яковлевича, закон не дает возможно работать, регистрации на предмет статуса не дает работать профсоюзам. С  1999 года, со дня действия закона, 99,9 процентов всех профсоюзных объединений и  профсоюзов  прошли перерегистрацию. Не прошла перерегистрацию только независимая федерация, возглавляемая Волынцом, и независимый профсоюз горняков,  возглавляемый Волынцом. Так вот закон, не смотря на то, что там четкая норма профсоюза,  которые не прошли перерегистрацию, им не дает возможность  работать. Он спокойненько продолжает работать и еще  высказывает такие мнения по поводу..............нашего закона. Поэтому считаем, что это голословные утверждения. Закон  соответствует международным нормам. И наш комитет, как бы он на него не обижался,  не смотря на то, что он дает не совсем правильные  и нужные предложения, наш комитет голосует положительно  и вносит на решение  в сессионный зал. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Олександр Стоян - репліка.

 

16:31:32

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, Голова Федерації профспілок України.

Шановні колеги, я не хотів би, щоб склалось враження, що тут великі профспілки душать через закон маленькі або  незалежні. Я хочу нагадати колезі Волинцю, що я був саме автором статті, де записано в Конституції, що  всі профспілки мають рівні права. Ви можете підняти стенограму, коли  це було, будучи депутатом ще першого скликання, тоді я вже думав про вас і про ваші права.

По-друге. Закон про колективні договори і угоди дає право укладати колективні договори всім  профспілкам.

Третій момент. В генеральній угоді, коли ми ведемо переговори, всі профспілки - підкреслюю, у тому числі і ви, Михайло Якович - маєте рівне представництво і ми разом з вами ведемо переговори в раді соціального партнерства рівне представництво, це ви спеціально робите на міжнародний рівень, щоб дискредитувати одну організацію і зробити для себе прихильність.

Відносно реєстрації чи  легалізації. Так, тут можна підтримати вашу пропозицію, повідомлення, але, .......... Михайловичу, я не можу підтримати вашу пропозицію, коли ви пропонуєте, що профспілка  визначає  своїм статутом статус. Сьогодні профспілку можна створити, маючи 3 чоловіки. Уявіть собі, тут уже виступали і казали: створюється профспілка 3-5 чоловік. І в статуті записано, що вона всеукраїнська.

У нас сьогодні в федерації 120 тисяч первинних організацій. Це буде 120 тисяч організацій українського рівня, всі угоду генеральну, всі соцстрах і так далі. Якісь же є норми міжнародні, Михайле Яковичу! Давайте ж приведемо  у відповідність  до міжнародних норм дійсно.

Я вашу пропозицію підтримую, але  давайте виходити із нині діючого закону. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, будь ласка, міністр юстиції Лавринович.

Хорошо. Буде репліка, якщо Волинець скаже, що йому потрібно репліка. Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Михайле Яковичу! Ви маєте почесний статус народного депутата України. Він вам дає дуже великі  права. Він дає вам право ініціювати зміни або прийняття будь-якого  закону України. Якщо ви не можете знайти  підтримку своїм ініціативам у своїх колег в сесійному залі і не можете знайти підтримку  своєї точки зору в Конституційному Суді України, то це не дає вам право на нечемну поведінку  в сесійному залі. І на несправедливі оцінки. Я хотів би, щоб ви це розуміли. Ви маєте, крім  можливостей, ще  і відповідальність.

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Волинець. Репліка. Потім далі підемо уже до роботи. Ну... зачекайте. Тільки без прізвищ.

 

16:34:05

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Я в рівній мірі  призиваю до  чемності міністра юстиції Лавриновича, який тоже був народним депутатом, і просив би, щоб ви були більш відвертим і як юрист точно сформулювали Конвенцію 87 чи 98 "Право на свободу асоціацій" і "Права на  ведення  колективних договорів". Вам мабуть відомо протест експертів міжнародної організації права до уряду України про те, щоб були внесені відповідні зміни. Міжнародне законодавство має більше ніж столітню історію і те, що відбувається сьогодні в Україні і те, що уряд подає знову законопроект з порушенням міжнародного права і Конституції, це не робить честі Україні, і це не робить честі і уряду, і це не робить честі країні.

А що торкається Олександра Стояна і Василя Хари, я ще раз називаю прізвища, то вони являються авторами першого варіанту закону, який був відмінений Конституційним Судом, вони являються авторами змін до закону, який також порушує міжнародні норми і це є в порівняльній таблиці.

 

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Черняку.

 

16:35:24

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін,  Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, законопроект 2563, який вноситься народними депутатами Волинцем, Деркачем, це законопроект, який стосується тільки статті 16 одного закону про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.

І я хочу звернутися до вас, шановний Голово  Верховної Ради, Володимире Михайловичу! За ваше звільнення, за вашу відсутність в Україні звільняють, як ви знаєте, Сторожука, а я  вам казав, що таке буде. Бо за ваше звільнення, за вашу відсутність якраз звільнили голову вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України Хомича Миколу  Васильовича, депутата другого скликання. Пан Васильєв, ваш заступник, який  не мав взагалі права звільнювати.

Тому з профспілками буде робитися те, що робиться зараз. І ми зараз бачимо, що влада зіштовхує профспілки між собою. Зіштовхує, одних робить кишеньковими, зіштовхує їх з іншими. А що ж поганого тут було? Хто сказав про  рішення Конституційного Суду? У мене є час, я вам зацитую, хай народ України нас розсудить. І так з  рішення Конституційного Суду, цитую: "Визнати такими, що не відповідають Конституції України, (неконституційними - це я пояснюю) положення  статті  16 Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності в частині встановлення таких умов легалізації профспілок, які фактично пов'язують початок діяльності створеною з метою  забезпечення і захисту інтересів працівників організації, як профспілки з моментом її реєстрації у відповідних органах, що рівнозначно вимозі про попередній дозвіл про утворення профспілки". Так написано в рішенні Конституційного Суду. І  не треба його під себе підлаштовувати, не треба його перекручувати.

Я звертаюся тут і до Міністерства юстиції, і до кишенькових профспілкових лідерів. Шановні, будь ласка, я розумію, що точка сидіння відповідає на точку зріння, але коли  виступає мій колега Олександр Миколайович, то я просив би пам'ятати, що його обирали, як  представника "Нашої України". І я знаю, що ви  за рішення Конституційного Суду, і ви  підтримали зараз його з цієї трибуни, а тут трошки ділите позицію.

І тепер хочу сказати про те,  що ж такого пропонує поганого Волинець. Він просто каже, що легалізується, по-перше, повідомленням. По-друге, утворюються без будь-якого дозволу профспілки і легалізуються шляхом повідомлення. Скільки їх буде? Це вже таке питання - питання доцільності. Хай конкурують між собою. І коли набувають права юридичної особи? Давайте повернемося до Цивільного кодексу, Цивільний кодекс каже, стаття 25-та, 26-та: "Юридична особа діє на підставі статуту і має цивільну правоздатність відповідно до ............цілей її діяльності". Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Народний депутат Черняк, будь ласка.

 

16:38:46

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Профспілки покликані захистити людей найманої праці, в цьому їх призначення. І намагання зробити їх ручними, не дозволяє виконувати їхню функцію. Завжди буде напруга між профспілками і урядом. І це природньо. Якщо її не буде, не будуть вирішуватися питання. Законодавче врегулювання діяльності профспілок повинно сприяти виконанню ними їх основної місії - захисту людей найманої праці. І всі наші кроки в законодавчому врегулюванні повинні бути спрямовані на це. Відносини праці і капіталу, труда і капіталу, профспілок і уряду це складні, гострі і суперечливе питання. Не тільки в нас, а  всьому світі, навіть, найбільш демократичних країнах, цивілізованих ,як ми кажемо, країнах світу це завжди питання гостре і ми не можемо цього уникнути. Тому що є відповідні суперечності і потрібно знайти форми їх руху. Це інтереси, треба узгоджувати інтереси постійно, їх не можна узгодити раз і назавжди. Це перманентний процес узгодження інтересів, який повинен тривати і профспілки повинні відіграти в цьому свою роль.

Ми бачимо, що серед профспілок і серед їх лідерів існують суперечності, в тому числі, в цьому залі. І це також взагалі нормально і не треба з цього робити драму. У нас є термін - профспілки незалежні. Взагалі це зайве слово. Профспілки можуть бути тільки незалежними. Якщо вони залежні, вони перестають бути профспілками. Але мабуть, оскільки у нас ситуація така, була необхідність епітет цей використати.

Діяльність профспілок повинна бути законодавчо врегульована. І тут я абсолютно ще раз хочу підтримати уряд, його намагання законодавчо врегулювати діяльність профспілок .

Це робиться у всьому світі. Але питання: як, яким чином? Щоб виконати цю місію, про яку я казав, і не вступити в колізію із міжнародними конвенціями і угодами, які підписала Україна.

Основні тут питання які? Питання легалізації. Легалізація через реєстрацію. Легалізація профспілок в органах державної влади, це основне питання. Яким чином це робити? Легалізація, я підтримую пропозицію, повинна відбуватися через повідомлення не на основі дозволу, а через повідомлення про організацію профспілки. Інакше не буде свободи асоціацій і буде порушене право їх на ведення переговорів.

Звичайно, друге питання, яке виникає, це питання формування юридичної особи. Це делікатне питання, і набуття ними статусу. Отут, я думаю, треба шукати нам зараз юридичну чистоту, щоб виписати, яким чином набуває юридичної особи профспілка і набуває статусу для того, щоб брати участь у переговорах і заключати генеральну угоду і відомчі угоди.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Розгляд проекту закону про внесення змін і доповнень до закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Стоян, репліка, будь ласка.

А, вибачте, вибачте, я думав, що вас немає. Зараз будете виступати.

Я прошу відмінити. Зараз, репліка Стоян. Одну хвилинку, Михайло Павловський тут записаний, я не бачив, що ви в залі є.

 

16:42:38

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян.

Шановні колеги, я хочу сказати, що називалися прізвища Хара, Вернигора, Стоян. Ми гордимося тим, що були ініціаторами розроблення закону про профспілки, і 8 років боролися за його прийняття.

Ми дякуємо депутатам, а їх було багато в тому скликанні, які підтримали нас. І ми створювали закон, який відповідає міжнародним нормам, пройшли експертизу. І він захищає і маленьку профспілку, і велику, в тому числі і федерацію.

Але я не хочу назвати прізвища мого колеги, але не можна так називати - "кишенькові", ще які. Ми всі рівні профспілки, і кожна виконує свої функції. Тим більше, федерація профспілок, яка нараховує 12 мільйонів, має 40 галузевих організацій, має обласні ради. І за ці вісім років ми внесли в цей зал 40 законів, 2000 тисячі пропозицій по захисту інтересів людей. І треба до цього з повагою ставитись. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Михайло Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

16:43:37

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина, партія "Батьківщина".

Шановні друзі, я хочу привернути увагу так до глибинних основ - чому? Що відбувається? Оце ключове слово - дозвіл. Ми знаємо, що головне завдання профспілок - досягнути злагоди в суспільстві. але злагода є нормальною, коли вона досягається в процесі боротьби.

Але є і інший спосіб досягнення злагоди. У нас сьогодні, ми бачимо, є вже зростання олігархів і влади, а тепер оце ключове слово "дозвіл" є підгрунтям для того, щоб туди ще приросли профспілки. І це буде злагода, в якій не буде боротьби, а буде все одностайно, хоч будеш вмирати, але будеш голосувати за це. От.

Тому чому міжнародні профспілкові організації не визнають наших профспілок? Тому що вони не відповідають тим європейським нормам, до яких ми хочемо йти, от. І тому послідовність повинна бути такою.

Ми приймаємо відповідні зміни до закону про профспілки, які пропонує Волинець, а вони відповідають і висновкам Конституційного суду, європейським нормам, а після цього відпадає необхідність просто вносити зміни ці. І все автоматично вирішується. Тобто спочатку приймаємо те, що пропонує Волинець, і тоді знімаються всі проблеми, тому що, от, в політичному сенсі ми бачили так: вся Україна підтримувала "Нашу Україну", тому що там були профспілки, а потім виявляється, що ці профспілки не наші, не в "Нашій Україні". Так от.

Тому, шановні, "Наша Україна" таким чином залишилась нашою, а профспілки не нашими. Тому потрібно діяти по цій схемі. Я ще раз для стенограми кажу: приймати зміни до закони Волинця, і після цього відпадає необхідність у тих змінах приведення у відповідність, які пропонує уряд. Ми повинні, якщо йти в Європейський Союз то всі норми повинні бути витримані. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Розгляд проекту закону про внесення зміни доповнень до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"  завершено, рішення будемо приймати в день голосування. Що? З мотивів народний депутат Мельничук, з яких мотивів, скажіть, будь ласка.

 

16:46:22

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук. Фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Володимире Михайловичу!  Ось з яких мотивів я хотів би декілька слів. Мова тут йде,  і суперечки хто, і що, і профспілки, і де вони на чийому вони боці  і так далі. Але жодний не нагадує про те, що сьогодні біля 20 мільйонів селян залишилися поза профспілками, не захищеними. От з цього боку той, хто 8 років вносив всі законопроекти, і обговорювали тут і так далі, чому зараз ми залишили наших селян поза профспілками? Практично зараз вони не мають ніякого захисту. Ті, хто орендує в них землю, роблять все, що хотять і селянина немає кому захистити.

А, по-друге, скажу, що вже дві неділі як по Україні піднялися ціни на хліб, з цього приводу хочу сказати, кишенькові чи не кишенькові профспілки, але їх сьогодні на сьогоднішній день не чути в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Відносно ситуації на селі з хлібом - ми домовилися, шановні колеги, що комітет готує проект постанови, який ми маємо в четвер з цього приводу проголосувати.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - доповідач виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна - Чечетов Михайло Васильович, а також народний депутат України, керівник  спеціальної контрольної комісії Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка, Михайло Васильович.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Аналіз чинного законодавства України про оренду та практика його застосування свідчить, що на сьогодні значна кількість питань в цій галузі потребує додаткового врегулювання. Зокрема це стосується врегулювання питань, укладання й припинення договорів оренди, процедур повернення арендованого майна,  забезпечення сплачення орендної плати за користування  державним та комунальним  майном.

Запропонований законопроект розроблений з метою вдосконалення правового регулювання орендних відносин, забезпечення дотримання законності при передачі  державного та комунального майна в оренду, збільшення  надходжень орендних платежів та збереження державного та комунального майна.

Практичне значення положень  законопроекту полягатиме у подальшому розвитку орендних відносин та  забезпеченні виконання визначених  законодавством про бюджет  завдань по надходженню  коштів  від оренду до  Державного  бюджету          України.

Законопроектом передбачено внесення  змін  і доповнень до Закону України  про оренду державного та комунального майна. Уточнюються повноваження орендодавців щодо оренди комунального майна, що  знаходиться на балансі господарських товариств. Конкретизується форма подання пропозицій  орендодавців щодо оренди майна шляхом оголошення конкурсу на право оренди, що  надасть можливість вибору орендаря, який запропонує кращі умови оренди.

Доцільно також зняти існуючі обмеження кола орендарів фізичних  осіб виключно суб'єктами підприємницької діяльності. Запропоновані зміни до  частини третьої статті 27-ї спрямовані на забезпечення, збереження і підвищення ефективності використання державного та комунального майна, що повертається орендарем після  закінчення оренди.

Таким чином, всі запропоновані зміни і доповнення покликані вдосконалити і впорядкувати процес укладання договорів оренди і  суборенди державного  і комунального майна, посилити контроль за їх виконанням та  забезпечити збереження державного і комунального майна.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Так сталося, що  Валентина Петрівна Семенюк також буде доповідати практично аналогічний закон про внесення змін до  Закону  України про оренду державного майна і  багато положень  цих законів кореспондується. Ну, трошки у неї більш ширший законопроект і я пропоную прийняти по  результатам розгляду, підтримати постанову Верховної Ради, яка вноситься народними депутатами, членами Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєвим і Царьовим, суть якої зводиться до того, щоби прийняти за основу проект закону України про внесення змін до Закону України про оренду державного та комунального майна внесений урядом, а далі другим пунктом доручити  Комітету з економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій доопрацювати зазначений законопроект з врахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів  права законодавчої ініціативи і  конструктивних положень проекту Закону України про внесення змін до Закону України про оренду державного та комунального майна внесеного народним депутатом України Семенюк Валентиною Петрівною та внести  цей доопрацьований законопроект уже на  розгляд Верховної Ради на процедуру другого читання. Дуже дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Михайле Васильовичу. Будь ласка, сідайте.

Валентина Петрівна Семенюк запрошується до доповіді.

 

16:51:47

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про оренду державного і комунального майна, який включає основні положення однойменного урядового законопроекту та містить ряд нових новел і доповнень.

Метою даного поданого мною законопроекту є вдосконалення правового регулювання орендних відносин,  в першу чергу, щодо посилення контролю орендодавців державного та комунального майна за використанням, вчасною та повною сплатою орендної плати та використанням  орендодавцями інших умов договору. Крім того, пропонується встановити чітку регламентацію порядку використання орендної плати, процедуру передачі в оренду державного і комунального майна та повернення об'єкта оренди в разі припинення  договору його оренди. Необхідність таких змін  виникла значною наявністю  масового такого впливу майна, яке під час приватизації залишилося у державній чи комунальній власності. Воно не було включено до статутних фондів  господарюючих товариств, проте залишилося у них  на балансі.  Ці товариства часто допускають  зловживання при передачі такого  майна в оренду і це нам особливо доводиться часто розглядати на  засіданні комісії.

З метою запобігання  зловживання та чіткого унормування процедур оренди пропонується  доповнити статтю 2 чинного законопроекту визнанням органів, які здійснюють  державну політику у сфері оренди державного та комунального  майна, а також носить... внести нову статтю, яка регламентує контроль за використанням  цього майна, переданого в оренду.

Для залучення широкого кола потенційних  орендарів пропонується скасувати існуюче обмеження щодо  орендарів фізичних осіб виключно суб'єктів підприємницької діяльності, тобто орендарем може стати люба фізична особа,  а не тільки та, яка є суб'єктом  підприємницької діяльності. Ця норма допоможе спростувати процедуру отримання  нами, народними депутатами, приміщень для громадських приймальних. Пропонується уточнити норму закону України про оренду щодо права  підприємств передавати в оренду нерухоме майно. Йдеться про те, що  Законом України про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Проблеми інформації діяльності свободи слова, дотримання законності та стан  інформації безпеки України" у вересні 2001 року були внесені зміни до закону  про  оренду. Ці  зміни давали  підприємствам право виступати орендарями нерухомого  майна площею до 200 квадратних метрів без дозволу  органів  приватизації або органів місцевого  самоврядування. Підприємства почали здавати в оренду без дозволу відповідних органів значні площі нежилих приміщень, оформляти їх кількома договорами так, щоб не перевищувати встановлену межу 200 квадратних метрів. Нагадую, що йдеться не про нерухоме майно, яке перебуває в державній та комунальній власності. Отже,  орендна плата за використання такого майна мала б доповнювати  і відповідні бюджети. Для ліквідації можливості зловживань при передачі в оренду такого нерухомого майна в проекті пропонується уточнити, що підприємства без дозволу державних органів приватизації та органів  місцевого  самоврядування можуть бути орендодавцями нерухомого майна загальною площею до 200 квадратних метрів на  одне підприємство.

Вноситься пропозиція  включити  до істотних умов  договору оренди положення  про види забезпечення  виконання орендарем своїх зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України, і порядок здійснення  орендарем контролю за об'єктом оренди. Це буде сприяти зменшенню ризиків неплатежів та поповнення відповідних коштів до бюджету.

Пропонується законодавчо закріпити норму про те, що органи, які відповідно до Конституції та законів України управляють майном, визначають пропорції розподілу орендної плати між бюджетом відповідного рівня, орендодавцем і  балансоутримувачем. Встановлюється, що частина орендної плати, яка надходить до державних органів приватизації від орендодавців, використовується ними на фінансування функцій орендодавцем.

В проекті чіткіше унормоване питання використання плати за суборенду нерухомого чи іншого окремого індивідуально визначеного майна у випадку, коли вона перевищує орендну плату.

Пропонуються зміни до порядку відшкодування орендарями  вартості неподільних поліпшень, мається на увазі, якщо зроблено це з дозволу орендаря.

З метою забезпечення та підвищення ефективності використання державного та комунального майна вносяться пропозиції щодо порядку одержання орендарем цього майна, передано в оренду в разі припинення договору оренди. Прийняття законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат. Більше того, це дозволить збільшити надходження коштів від оренди і суборенди державного і комунального майна до відповідних бюджетів, а також буде сприяти посиленню економічних стимулів для  оренди державного та комунального майна в більшій адаптації орендних відносин до ринкових умов  господарювання.

Хочу звернути особливу увагу, що Науково-експертний відділ Верховної Ради більш чіткіше підтримує законопроект мій поданий і говорить про те, що він є більш ширшим, досконалим. І тому пропоную свій законопроект прийняти за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Валентино Петрівно, вам, дякую.

Від комітету, будь ласка,  Володимир Йосипович Матвєєв - заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

 

16:57:39

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые коллеги,  Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел законопроекты  о внесении изменений в Закон Украины "Об аренде государственного коммунального имущества", поданный Кабинетом Министров Украины и народным депутатом Украины Семенюк Валентиной Петровной. С незначительным перерывом, поскольку правительственный проект был подан осенью 2002, а коллега Семенюк подала  законопроект в январе 2003 года и, соответственно, на второй проект позже поступило заключение  Главного научно-экспертного управления Аппарата Верховной Рады и второй законопроект депутата Семенюк рассматривался несколько позже чем проект, который подан  Кабинетом Министров.

Тем не менее, комитет отметил их схожесть и некоторые элементы альтернативности.  Сфера арендных отношений постоянно находится в сфере внимания как правительства, так и Верховной Рады Украины. Поэтому логичным выглядит появление почти одновременно этих двух законопроектов, призванных способствовать дальнейшему развитию аренды и арендных отношений и аренды как способу хозяйствования без изменений формы собственности на имущество.

Следует сказать, что отмеченная мною ранее альтернативность достаточно условная. Фактически можно говорить о разных  редакциях изменения предлагаемых  действующим нормам Закона "Об аренде".

 В самом деле расхождение в подходах авторов к одним и тем же проблемам минимальное. Они скорее дополняют друг друга и Закон "Об аренде".

Кабинет Министров, например, предложил изменение к статьи 8 закона исключить 4 часть, которая трудовому коллективу хозяйственного общества предоставляется преимущественное право на аренду имущества предприятия, на котором было создано это общество. А проект народного депутата Семенюк изменения к этой статье не предполагает. зато ее законопроектом предлагается внесение изменение в статью 2 и 19 действующего закона о перечне органов, осуществляющих государственную политику в сфере арендных отношений и о пропорциях распределения арендной платы между соответствующими бюджетами арендодателем и балансосодержателем.

В целом наш комитет считает оба законопроекта заслуживающих внимания. Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады отметило, что депутатский законопроект можно рассматривать, как более полный в части предлагаемых изменений и дополнений по сравнению с правительственным. Однако поскольку законопроект Кабинета Министров был рассмотрен и одобрен депутатами нашего комитета раньше, мы предлагаем все же за основу взять законопроект, предложенный правительством, а все наиболее интересные положения законопроекта уважаемой Валентины Петровны учесть при доработке и подготовке законопроекта ко второму чтению. Прошу уважаемых депутатов в день голосования поддержать позицию Комитета по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций и принять постановление по этому вопросу в редакции депутатов - членов комитета. Хотя от себя лично я считаю, что можно было бы, это не особое мнение комитета или членов комитета, что можно было бы за основу принять и проект закона, который предлагает Валентина Петровна Семенюк.

 

Засыдання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Йосипович. 

Ми працюємо у режимі за скороченою процедурою - два "за", два "проти". Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Наступний Семинога. Ви "за" чи "проти"?

 

17:01:03

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни ("За" і "проти". За один "за", за один "проти") "Солідарність", "Наша Україна".

Мене зараз народний депутат Сухий просив сказати, що процедура. яка зараз виконується, це - ганьба, вона є порушенням Регламенту. Я виконую просьбу народного депутату і приєднуюся до неї.

Що стосується до змісту законопроектів про оренду державного та комунального майна. Насамперед, вони дуже важливі, ці законопроект, шановні народні депутати!

Уявіть собі, що народний депутат Семенюк правильно пропонує, що треба заставити відповідати за державну політику у сфері оренди, Фонд державного майна України. Сьогодні поки що його здійснює ще і Кабінет Міністрів України, який визначає методику розрахунків, порядок використання орендної плати. А яка методика, ви бачите по тим результатам, які поки що має Фонд державного майна, коли мільйонні підприємства оцінюють за ціною скляних бус, які колись дарували туземцям. Так і нам сьогодні, українцям, роблять. Отож і поприватизовували уже майже всю Україну. Ну, я думаю, що недовго ще залишилося.

Так от, шановні друзі, порівнюючи ці два законопроекти, я хочу сказати, що ширший, безумовно, законопроект народного депутата Семенюк, і вона пропонує внести зміни і до тої статті, про яку я говорив, і до статті 19 щодо розподілу і використання орендної плати. Тут дуже велике питання є щодо плати за суборенду цього майна, яке отримує орендар, розмір її не повинен перевищувати орендної  плати орендаря, тому що люди, які отримали сьогодні в оренду, спекулюють тим, фактично, і сьогодні більшість так званих наукових установ і так далі, сьогодні  тримають, і більше того, йде тінізація цього бізнесу, тому що кругом платять по кілька ставок, тобто платять так, і платять ще і підпільно.

Тому законопроект Семенюк має намір вивести з тіні цю частину і показати, що вона є і врегулювати.

Я хотів би зупинитися, чому не можна приймати, скажімо, урядовий. Я не знаю, чому народний депутат Матвєєв так м'яко підтримав пані Семенюк, я думаю, що її треба було б сильніше підтримати. І я розумію, що він був зв'язаний комітетом, я розумію, думкою комітету ви були зв'язані, але, безперечно, якщо вивчити думки науково-експертного управління, а там дуже добре попрацювали і Дуб, і Вальковський над цим аналізом, то зрозуміло стає, що ті пропозиції, які є у уряду, є і не прогресивні, зокрема в змінах до статті 19 Закону про оренду державного і комунального майна новим абзацом, за яким у договорі має бути визначений вид забезпечення виконання, як це пропонується поскільки це питання вирішується в статті 10. Я закінчую, шановні народні депутати, я думаю, що не буде зла, якщо ми внесемо, приймемо в першому читанні законопроект, Семенюк. А що позитивне є в урядовому - ми доповнимо. І, навпаки, деякі речі, які я із  поваги до Валентини Семенюк не хотів критикувати викинемо з її проекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Семинога, наступний - Заплатинський.

 

17:05:05

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська Соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! На наш розгляд сьогодні запропоновано два законопроекти, які вносять зміни до Закону про оренду державного та комунального майна. Необхідність прийняття цих законів не визиває сумніву, вона є нагальною. Тому що запропоновані зміни базуються, перш за все, на практиці прийняття чинного законодавства. Зокрема, ці зміни стосуються регулювання питань укладання та припинення договорів оренди, процедури повернення орендованого  майна. Забезпечення сплати  орендної плати за користування майном.

Два законопроекти, якщо провести аналіз, вони, дійсно, дуже подібні. Але законопроект народного депутата Семенюк, є більш ширшим, і більше відповідає нагальним потребам сьогоднішнього дня. В ньому врегульовані всі ті потреби, які напрацьовані в процесі орендних відносин між орендарями - орендодавцями. Зокрема, пропонується  цим законопроектом розширити коло орендарів за рахунок фізичних осіб

Встановити конкурсний  спосіб відбору орендаря, що є дуже важливим  в сьогоднішній ситуації. Дуже важливе є питання, які  врегулюють чинні зміни, питання, яке стосується суборенди. 

Також, на мій погляд, дуже важливо відзначити в цьому  законопроекті порядок відшкодування орендареві власності вартості невіддільних поліпшень. Ці  законопроекти  дуже подібні. В урядовому законопроекті пропонуються такі ж самі зміни, але є  і суттєві відмінності цих законопроектів.

Наприклад, урядовий  законопроект пропонує  вилучити із чинного законодавства  статтю, яка дає першочергове право брати в оренду майно саме трудовим колективам. Можна зрозуміти бажання уряду поліпшити роботу в сфері оренди  державного майна. Але, на мій погляд, поліпшувати цю роботу треба  не за рахунок трудових колективів. Це є, на мій погляд, аморально із соціальної точки зору, це є недопустимо  і із економічної точки зору, тому що, на мій погляд, ринок запрацює у повній мірі лише тоді, коли будуть залучені до цього як можна більші і ширші версти населення.  Я пропоную прийняти законопроект народного депутата Семенюк за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович Заплатинський, наступний Черняк.

 

 17:07:59

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановні колеги депутати, цей законопроект є  законопроектом, який найсучасніший, найпотрібніший на сьогодні. Тому від фракції хочу висказати декілька думок.

Перше. Статтею  5 цього закону врегульовані питання   оренди державного майна,  що знаходяться на балансах господарських товариств, створених у процесі  приватизації, корпоратизації і  не увійшло  до  їх статутних фондів. Орендодавцями цього майна виступають Фонд державного майна і його відділення та представництва. Неврегульованими залишилися питання в законопроекті 2041 оренди майна, що не увійшли до статутних фондів господарських товариств створених у процесі приватизації, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Такий стан призводив до  неналежного використання такого майна і передчасного його руйнування.

Цілком слушною є пропозиція щодо включення до  переліку об'єктів оренди майна, що не увійшли до статутних фондів господарських товариств створених у процесі приватизації слід додати "або корпоратизації", але знаходяться на їх балансі. Орендодавцями цього майна виступають органи уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

По-друге. Запропоновані цим проектом закону доповнення до статті 6  щодо укладення договору оренди державного майна фізичною особою для цілей підприємницької діяльності більш чітко регулює правові відносини з питань оренди державного майна.

В той же час неврегульованими залишаються такі питання: щодо оренди майна, яке належить  Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності фізичними особами з метою використання його для підприємницької діяльності, а також щодо оренди державного та комунального майна фізичними особами, що не належать до суб'єктів підприємницької діяльності: письменники, художники  тощо.

По-третє. Вилучення частини шість статті 9 відносно інформування трудового колективу щодо задачі цілісного майнового комплексу їх підприємства або структурного підрозділу в оренду та позбавлення переважної участі членів трудового колективу  в оренді зазначених об'єктів  призведе до зловживань, значних конфліктів і соціальної напруги на підприємствах, а також суперечить частині четвертій статті 8-ої Закону України про оренду державного та комунального майна.

Важливе значення для заперечення відповідності договорів оренди в чинному законодавстві, їх уніфікації відображені в повному обсязі істотних умов договору оренди.

Фракція пропонує підтримати законопроект 2041 з подальшим  його усовершенствованием. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Кирилович Черняк.

 

17:11:25

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Питання про державну політику у сфері оренди є надзвичайно важливим. На жаль, немає підстав стверджувати, що державна політика у сфері оренди є ефективною. Існують зловживання при передачі майна в оренду, при визначені ціни, тобто при визначенні орендної плати, при використанні орендної плати, при використанні самих об'єктів оренди і тому існує нагальна потреба законодавчо врегулювати цей процес і внести відповідні зміни до закону про оренду, вдосконалити законодавче поле.

Законопроект депутата Семенюк ставить проблему в більш широкий контекст і допомагає  вирішити більш грунтовно ці проблеми, тому я підтримую також пропозицію, що за основу можна  прийняти законопроект депутата Семенюк.

Я би не сказав, що урядовий законопроект  альтернативний. Вони багато в чому доповнюють один одного і я думаю, що при другому читанні можна буде врахувати деякі моменти урядового законопроекту і зробити спільний законопроект.

Я не хочу вже гаяти час і повторювати те, про що було сказано, але все-таки я б хотів би поставити акцент на тому, що  чітко виписана  процедура надання в оренду в законопроектах. Йдеться про посилення контролю орендодавців за використанням об'єктів, за використанням орендної плати, йдеться про  механізм сплати орендної плати більш чіткий і про використання її, і інші питання, які потребували вирішення.

Разом з тим, на мій погляд, при підготовці законопроекту до другого  читання, потрібно буде внести зміни стосовно оцінки  орендної плати, оцінки об'єкту оренди, об'єктивної оцінки і орендної плати, визначення її величини. Це перше.

Друге - це стан і якість об'єкту оренди, тому що в процесі використання на основі оренди об'єкт може погіршитися, його якість може, стан погіршитись і буде нижчою його якість. І виникає питання, яким чином контролювати зміну, динаміку стану об'єкту оренд, його якість і як впливати на те, щоб не погіршувалася, а покращувалася якісь об'єкту оренди.

Третє - це питання відповідальності. Це питання, до речі, характерно для всіх наших законів, чітко виписати механізм відповідальності за порушення цих правил. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Заключне слово, Семенюк Валентина Петрівна.

 

17:14:51

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги,  недавно Спеціальна контрольна комісія за участю і всіх представників фракцій і комісії з питань економічної політики, вірніше комітету, провели парламентські слухання. Я представник опозиції, але опозиції конструктивної. В розвиток тих зауважень, які були зроблені на парламентських слуханнях, ми підготували, вірніше, цей законопроект і я дякую Науково-експертному відділу, який підтримав ці пропозиції і вам за конструктивні виступи. Але  я хочу звернутися до вас, що сьогодні  потрібно не тільки критикувати, а, в першу чергу і пропонувати як виходи внесення змін до законодавства в частині контролю, в частині збереження державного майна, ефективності, а не тільки приватизації. Тому що та політика, яка сьогодні проводиться " продамо-проживемо-прокеруємо", повинна бути закінчуватись. Ми повинні думати над тим, щоб зберігаючи державне майно, щоб це майно працювало на виробництво, давало робочі місця, давало продукцію и тоді будуть відповідні доповнення до нашого бюджету. А це буде і відповідно і заробітна плата, і соціальні виплати, які сьогодні чекають від нас наші виборці. Тому я надіюсь на підтримку свого законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Розгляд законопроекту закінчено. Голосування відбудеться у четвер.

Пропонується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання концесійної діяльності. Доповідає заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції  Уманський Ігор Іванович.

Нагадую, за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.

Дякую. Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати, присутні колеги. На ваш розгляд виноситься законопроект, який ми намагалися до інструменту інвестиційної діяльності як-то концесія додати декілька положень, які б створили більше прийнятний і привабливий для концесійного інвестора концесіонера значний інструмент для використання.

Що пропонується для вашого розгляду. Це 4 основних базових позиції, які ми пропонуємо доповнити в законодавчих актах України.

По-перше, це спрощення процедур та скорочення  термінів проведення  концесійного конкурсу.

 По-друге, мова йде про те, щоби провести законодавство, яке регулює концесійну діяльність, до Земельного кодексу.

По-третє, надається право концесіонеру  у разі, якщо в концесію передається об'єкт незавершеного будівництва або будується новий об'єкт, сплачувати концесійні платежі  лише з моменту одержання першого доходу, обіг та концесії, або не пізніше, ніж через півроку після введення об'єкту в експлуатацію.

І четверта норма, яку ми пропонуємо прийняти, полягає в тому, щоб надати право згідно законодавства про приватизацію, концесіонерам після закінчення терміну концесійного договору у разі прийняття рішення про приватизацію цього майна право на приватизацію, першочергове право цього майна у відповідності до законодавства.

На наш погляд, на наше переконання зазначені зміни дозволять зробити концесію більш прийнятним і привабливим інструментом залучення інвестиційних ресурсів до об'єктів як державної, так і комунальної власності. Я дозволю собі лише одну маленьку інформацію вам надати додатково.

З часу прийняття закону про концесії на автомобільних дорогах тощо в концесію було здано лише два об'єкти загальнодержавної власності. Це - два участки дороги Львів-Краків і Львів-Броди. Завершується зараз конкурс, який проводиться Донецькою обласною державною адміністрацією. Більше, на жаль, на сьогоднішній день зазначених об'єктів в концесію бажаючих брати немає. У зв'язку з цим ми просимо підтримати шановних народних депутатів зазначений законопроект, який, на наше переконання, дозволить поліпшити ситуацію з концесійною діяльністю в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестиції Матвєєв Володимир Йосипович.

 

17:19:35

МАТВЄЄВ В.Й. Уважаемые коллеги, уважаемый Председательствующий, целью законопроекта, который предлагается к рассмотрению, является действительно дальнейшее стимулирование концессионной деятельности в Украине. Что касается понятия "стимулирование", то тут возражений быть не может. Стимулировать нужно. очень сожалеем, что это стимулирование является дальнейшим, то есть более ранние наши усилия по стимулированию развития концессии, как механизма привлечения инвестиций, не способствовали или недостаточно способствовали активизации инвестиционных процессов в Украине. Тем не менее, наш комитет с оптимизмом смотрят в будущее развития концессии, и мы предлагаем, где только можно, чтобы вы обратили внимание на вот как раз концессионную деятельность.

Представленный правительством законопроект  о внесении изменений в некоторые законы Украины с целью стимулирования концессионной деятельности должен послужить альтернативой приватизационной системе привлечения иностранных и отечественных инвестиций в экономике страны.

Предлагаемые Кабинетом Министров Украины некоторые упрощения конкурсной процедуры и передачи объектов концессионеру и потенциальная возможность выкупа концессионером объекта концессии по истечении срока действия договора концессии предоставляется достаточно интересным, чтобы воспользоваться возможностью оценить текущее состояние проблемы и по результатам тщательного анализа принять выверенные и правильные решения.

Следует отметить, что Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины высказало ряд замечаний к этому законопроекту, но в целом предлагает принять его за основу в первом чтении для последующей доработки. Наш комитет считает также возможным принятие проекта в первом чтении, чтобы проанализировав ситуацию с концессиями в целом, привести текст законопроекта в порядок в соответствии с нормами законодательства, имеющего отношения к концессиям.  Просим поддержать предложение комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Юрій Анатолійович Кармазін, наступний Шкіль.

 

17:21:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!

Безперечно, ми сьогодні бачили одну з коротких, лаконічних доповідей. Мені здається, що в Кабінеті Міністрів України набирають досвідчених молодих фахівців, за якими, мабуть, буде і майбутнє.

Тому я хотів би підтримати законопроект, який запропонований, але лише частково.

Чому частково? Законопроект не відповідає на питання, чому тільки два об'єкти сьогодні віддані в концесію країні, які умови, що зашкоджує?

Ну, ми з вам знаємо, що першою перешкодою концесій, інвестицій і всього в державі є, перше, це наш Президент Леонід Кучма, друга перешкода - це наш Прем’єр-міністр, третя перешкода - це наш уряд.

Я не маю сьогодні до тих, хто  доповідав, ніяких претензій. І от оцей імідж, коли Україна котиться з 7 на 137 місце і впливав на те, що сьогодні немає там претендентів у нас на концесію. Але дуже добре, що пропонується скоротити строк розгляду заявки поданої претендентом на конкурс з 90 до  45 днів.  Тобто бюрократія зменшується, зменшується із 120 до 90 днів термін, протягом якого подаються заявки на участь в конкурсі.

Я вважаю, що дуже добрі пропозиції щодо того, що  ми і дозволимо потім приватизувати те, що створено в процесі виконання конституційного договору або, якщо зроблено поліпшення вартості не менше 25 відсотків на момент приватизації.

Разом з тим, я вважаю, що категорично не сприйнятними є  зміни до статей 8 Закону України "Про концесії", де пропонується виключати відомості з переліку обов'язкової інформації про оголошення концесійного конкурсу, які мають публікуватися у відкритих виданнях, тому що претенденти можуть дивитися, співставляти, чи можуть вони по цим вимогам працювати, чи не можуть, чи можуть потім відкрито проводити і приватизацію, і конкурс по наданню в концесію чи не можуть. Тому це треба вилучати зразу, а інше приймати, якби цього не було то тоді можна  було б говорити, що законопроект зразу можна було б приймати в цілому. Це ще можна було зробити.

Із огляду на це я хотів би, щоб ми до цієї важливої діяльності концесійної діяльності і з метою стимулювання її, вжили зовсім інші речі, речі, які мають вживатися Кабміном і  Президентом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіля не бачу. Михайло  Антонович Павловський, будь ласка. Наступний Черняк.

 

17:25:00

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую Геннадію Андрійовичу. Блок Юлії Тимошенко,  Партія  "Батьківщина", Хмельниччина.

Шановні народні депутати, я хочу привернути увагу до дуже простої істини. Як зберегти народ, щоб він розвивався. Ну, а політично організований народ - це нація. Так от західні вчені звертають  увагу на те, що народ, нація може розвиватися лише тоді, коли вона не втрачає зв'язку   із  своєю економікою. Тому два  постулати: тотальна приватизація - це втрата  умов для розвитку  нації. Плюс до  тотальної приватизації, якщо добавити глобалізацію без застережень, то це буде  смерть нації. Тому ця смерть нації проглядається і в цьому законопроекті. Оця частина  7 до статті 5, оця додаткова, яка дає можливість потім об'єкт концесію викупити разом з землею все підряд, тобто втратити цю власність, втратити цю економіку. А, з іншого боку, якщо знову подивитися навкруги, що робиться в світі, то концесія існує для того, щоб поставити цей об'єкт розвинутої економіки, і щоб потім вона працювала на цю державу. А ми його поставили на ноги і продали. Втратили землю,  право  впливу, бо це вже   не ваша власність, так?  Ви не там дорогу переїдете і вас будуть бомбардувати, бо це не ваша власність.

Тому, шановні народні депутати, ті зміни, які стосуються спрощення процедури самої концесії, цю частину можна прийняти і підтримати, а от  тут частину сім до статті 5, її ні в якому разі приймати не можна.

Більше того, ця частина  суперечить, у Верховній Раді зареєстрований законопроект Юлії Тимошенка, і я там є співавтор, зміни до Земельного кодексу, де ми пропонуємо врахувати досвід розвинутих країн, бо ми хочемо йти  в Європейський союз, а там розвинуті країни. А там досвід такий, ні одна розвинута країна  не дозволяє землю продавати іноземцям. Слаборозвинуті це роблять.

Тому, виходячи з цього комплексу, цю частину сім потрібно просто вилучити і без цієї частини тоді можна приймати цей закон. А для того, щоб це була гарантія, то я  рекомендую на повторне перше читання, бо це міняє структуру.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович Черняк. Наступний Андрій Шкіль.

 

17:28:19

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Якщо інвестиції не підуть в економіку України, то немає звідки взятися виходу з кризи, то неможливе економічне зростання.  Йдеться про внутрішні інвестиції і про  зовнішні. Звичайно, перш за все це створення умов для внутрішніх процесів, нагромадження капіталу, і, звичайно, для залучення інвестицій зовнішніх, поєднання внутрішнього, зовнішнього джерела.

Інструментом залучення інвестиційних ресурсів до об'єктів державної і комунальної власності є концесія. Тому ми зараз стоїмо перед необхідністю активізації і стимулювання концесійної діяльності. У зв'язку з цим я приєднуюся до тих, хто  підтримує законопроект, вважаю, що він на часі, його потрібно приймати в першому читанні, підготувати якомога  швидше до другого читання і приймати в цілому, і він відіграє свою позитивну роль.

На мій погляд, потрібно підтримати пропозицію привести концесійну діяльність у відповідність до Земельного кодексу. Тільки що дещо з інших позицій про це вів мову мій колега депутат Павловський. Але якщо існує  Земельний кодекс і він уже прийнятий, зараз не будемо говорити і дискутувати як, яким чином і  він недосконалий багато в чому, це правда, але якщо він прийнятий, то потрібно привести концесійну діяльність у відповідність до Земельного кодексу. Крім того, я підтримаю необхідність спрощення  процедур та скорочення термінів проведення  конкурсів, це також дуже важливо. Крім того, заслуговує на підтримку пропозиція надання прав концесіонерам реалізувати майно у певних умовах і при їх наявності (цих умов). І нарешті заслуговує на підтримку пропозиція сплачувати платежі з моменту одержання першого доходу, знову ж таки при певних умовах. Отже, цей комплекс новел до  законів створить більш сприятливий концесійний клімат і більш сприятливий інвестиційний клімат. Тому я вважаю, що  це крок у потрібному напрямку і цей законопроект треба приймати.

Хотів би зреагувати на  аналіз депутатом Кармазіним причин і перепон на шляху концесійної і  інвестиційної діяльності.

Одного разу Наполеон приїхав у фортецю, яка недавно була взята у ворога, і в честь його не було  салюту. Він викликав коменданта фортеці і каже: "Чому не було салюту?"

Той каже: "На це  є 14 причин. Перша причина - у нас немає пороху"...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба перераховувати. Це дуже довго.

 

ЧЕРНЯК В.К.  Наполеон сказав: "Не треба перераховувати всі інші причини".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

Андрій Васильович Шкіль, будь ласка.

 

17:31:57

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Андрій Шкіль. Блок Юлії Тимошенко, Українська національна асамблея.

Ну в першу чергу я хотів би підкреслити, що  звичайно, я погоджуюся з попереднім виступаючим, перед тим, що виступав, з Павловським про те, що не маємо ми права дозволити концесіонеру  бути пріоритетним у  приватизації майна, яке він взяв в концесію.

От давайте уявимо ситуацію, взяли в концесію підприємство, от я взяв у пана Черняка підприємство в концесію. Який у мене зміст його експлуатувати так, якби експлуатував його він? Я його довожу до банкрутства, я його довожу до того стану, що вже воно коштує копійки,  і кажу: для чого тобі таке погане підприємство, для чого  вам таке погане? І забираю собі.  Тому закон про стимулювання концесійної діяльності в даній ситуації є недоречним. Нам треба не стимулювати концесійну діяльність, а регулювати її, тобто навпаки позбавити права концесіонера бути пріоритетним у взятті в приватну власність у викупівлю того об'єкту, який  він взяв в концесію.

Я вже не говорю про те, що ми маємо тут одну концесію з трубою, ми вже, воно у всіх на устах. Єдине, чим Україна володіє, це газотранспортна система, це дійсно якісна річ, яка приносить прибутки, і тут вже працює концесія. Тобто закон про стимулювання концесії мав би навпаки врегулювати стосунки між тим, хто бере в концесію і між тим, хто дає. Бо це є головними і пріоритетними в даній ситуації причинами того, що в країні відбувається. Зокрема ми знаємо,  що концесія - це є самий дешевий спосіб приватизації. Самий дешевий. Ви можете кивати головою, але насправді так воно і є і концесійна діяльність має бути (це один із шляхів), має бути врегульована. А коли ми говоримо про стимуляцію. ми говоримо, що вона працює нормально, добре, але треба ще підсилити її. Я ж стверджую, що концесія - це проміжний стан і тут посилювати проміжний стан, стимулювати його не потрібно, нам треба зараз впроваджувати нормальні стосунки.

Тобі треба щось продати - ти продаєш. Ти маєш гроші купити - ти купляєш. А оці проміжні стосунки  вони не мають права бути поглибленими. І я, звичайно, не буду таким фаталістом, що цей закон  є загрозою для  національної безпеки, але принаймні для національної економіки стимулювання цієї діяльності несе загрозу.

Тому я хотів би наголосити, що підтримувати цей законопроект не має змісту. І про нього дуже багато ведеться мови, це насправді  три сторінки достатньо невеликого тексту, який регулює стимулюючі, тобто він про внесення змін до деяких  законів України з метою стимулювання конституційної діяльності.

Тобто я наголошую ще раз і не побоюся повторення, що ми не маємо права  стимулювати те, що діє на шкоду. Ми  маємо  законом дане право: регулювати, тобто позбавити негативу, посилити позитив і після того можемо говорити про стимулювання  позитивної діяльності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розгляд питання закінчено. Голосування відбудетеся у четвер. Пропонуються до розгляду проекти законів про внесення змін до Закону  України про банки і банківську діяльність. Доповідає  міністр юстиції України Лавринович  Олександр Володимирович, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати.

Проект Закону, який зараз винесений на ваш розгляд, є одним з фрагментів змін до  законів України, які мають врегулювати питання виконання судових рішень в нашій державі. На сьогоднішній день   ми маємо положення  в Законі  про виконавче впровадження, яке передбачає право і  зрештою обов'язок  державного виконавця в разі, якщо  боржник має кошти на своїх рахунках або інші цінності, в цінних паперах, в установах  банках, в інших кредитних установах, він зобов'язаний їх заарештувати у разі, якщо добровільно боржник не виконує рішення суду. Але  в цей саме час  стаття 62-га Закону про   банки і банківську діяльність, яка регулює банківську  таємницю, не дає право державному виконавцю  отримувати інформацію про наявність цих рахунків. І ось в такій правовій ситуації  виконувати  рішення суду є, я не скажу, що неможливим, але дуже ускладненим, тому що ми починаємо звертатися до тих хто має право, щоб вони зробили нам послугу і дали нам відповідну інформацію.

Тому це дуже коротка, дуже проста і надзвичайно зрозуміла зміна, якщо ми хочемо забезпечувати виконання  судових рішень і виконання їх вчасно в строки передбачені законом, то ті, хто зобов'язані це зробити, повинні отримати можливість мати інформацію про матеріальний стан боржника.  Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає  перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капустін Віктор Володимирович. Будь ласка.

 

17:37:22

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Коли наш комітет, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглядав це питання, ми виходили звичайно з того, що банківську таємницю треба зберігати, але ми розуміємо, що виконавче впровадження треба здійснювати. І  та ситуація, в якій знаходяться виконавчі служби зараз, вона не може бути прийнятною, бо це дійсно, дуже обтяжує, дуже обмежує їх можливість.

 Тому ми вважаємо за  доцільне підтримати ці доповнення, які фактично допомагають виконавчий службі виконувати їх обов'язки, але на нашу думку, формулювання і трактовки цієї статті є досить широкою, занадто широкою і її  треба звузити, і погодитися, фактично, з висновком науково-експертного управління  про те, що цього пункту, який пропонується, з  цього доповнення, яке пропонується, треба вилучити слова "та інших органів і посадових осіб", а залишити тільки "за   рішенням суду". Це і зберігає фактично  банківську таємницю і дає можливість виконавчій службі  виконувати свої обов'язки. Тому наша пропозиція - підтримати цей законопроект у першому читанні, а потім у другому читанні внести ці зміни. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Вікторе Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

Так, Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватися Павловському.

 

17:38:56

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, є багато випадків, коли ми зіштовхнулися, наприклад, працюючи в комісії, в слідчій комісії по банку "Україна", з тим, що ганебно приховуються від народу, від парламентарів, навіть від слідчої комісії дані про те, кому належать валютні рахунки? Хто є засновниками? І сьогодні зрозуміло, що є сенс у тому, що уряд пропонує такі зміни - доповнити частину першу статті 62 закону про банки і банківську діяльність таким пунктом: органам державної виконавчої влади на їх письмову вимогу з питань виконання рішень суддів та інших органів, посадових осіб про стан рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Я нагадаю вам, що у нас в незалежній державі склалася парадоксальна ситуація. Я дуже не заздрю міністру юстиції України, який отримав у спадок страшну ситуацію, у відповідності до якої у нього десяток мільйонів рішень суддів не виконані. І сьогодні йому треба їх виконувати. І там почалося зрушення. Це я говорю для громадян України, що почались зрушення, прийшла нова команда, почали щось робити, почали рухати цю проблему. І слава Богу, якщо рішення "іменем України" почнуть виконуватись. Тому що дійшло до анекдотів. На урядовому комітеті, на засіданні уряду ставиться питання - вирішувати. виконувати рішення суду чи не виконувати? І юридична служба Кабінету Міністрів пише "підстав для виконання рішень суду немає".

Ви знаєте, це страшна ганьба. Якби я не бачив цих заяв громадян, якби вони не приходили мені, до мене з такими відповідями. Те, що винесено рішенням України, іменем України, не виконується. Оце авторитет України.

І сьогодні той визначений порядок статей 62-ої - "Розкриття банківської таємниці", де віднесено стан рахунків, розкриття, і яке дозволяється лише власнику і виключено в переліку державних органів, треба змінювати.

На мій погляд, пропозиція комітету є такою, скажімо, яка трошки захищає тих, хто провинився. Тому я вважаю, що в повному обсязі можливо було б підтримати пропозицію Мінюсту, а там побачимо, як життя покаже.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Михайло Антонович Павловський є?

А, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Черняку.

 

17:42:09

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина, партія "Батьківщина".

Шановний Володимир Михайлович, члени уряду, народні депутати, залишки журналістів!  Рідкі, так.

Я хочу привернути увагу до того, що сьогодні перший раз я однозначно підтримую пропозицію уряду. Але оскільки мова йде, що в першому читанні прийняти, то я би трошки, з одного боку, звузив деякі повноваження, а з іншого боку і розширив би.

От тут, де написано "та інших органів" і в дужках "посадових осіб", я думаю, що цю частину треба вилучили, тому що інших це не визначено, посадові особи, це можна уявити собі, що завтра міністр будь-який, це посадова особа, ну, скажемо, внутрішніх справ буде переслідувати того чи іншого діяча опозиції, буде мати відповідні важелі, тому треба це вилучити. А з іншого боку в кінці, тут нас так об'єднали, або "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності", тобто їх об'єднали.

Я би запропонував написати так: "Суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб" , бо може бути фізична особа і не суб'єкт підприємницької діяльності. Тоді ми охопимо все  коло осіб, які можуть мати рахунки, які можуть нести відповідальність відповідно до рішень суду. От, якщо дуже коротко і ясно, то я пропоную прийняти в першому читання і врахувати ті пропозиції, які  є. І ті депутати, які кажуть залу правильно будуть голосувати за мою пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, будь ласка, Володимир Кирилович Черняк.

 

17:44:15

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Ми стоїмо перед дилемою, як виконавче впровадження здійснити і як при цьому зберегти державну таємницю.

Банківська діяльність не може бути повністю позбавлена таємниці. Але вона не може і не повинна бути настільки утаємничена, щоб державною таємницею прикривався криміналітет. І тому ми стоїмо перед необхідністю піднімати завісу над майновим станом боржника. Інакше, дійсно, без цього неможливо виконувати рішення судів, неможливо здійснювати виконавче впровадження.

Я поділяю думку, висловлену Науково-експертним управлінням, що потрібно зберегти в законопроекті тільки за рішенням суду, і прибрати, вилучити та інших органів. Якщо є рішення суду, то треба підняти завісу над майновим станом боржника. Інакше неможливо виконувати виконавче впровадження.

Отже, я висловлююся також на підтримку законопроекту в першому читанні крім цієї правки, про яку говорив представник комітету, депутата Капустін. Але, користуючись нагодою і присутністю тут  міністра юстиції, як депутат- мажоритарник минулого скликання, у мене було майже п'ять районів в Рівненській області в окрузі, і безліч людей приходило до мене, виборців, стосовно того, що не виконуються рішення суду. По-перше, не можна добитися рішення  суду. Часто вони бувають необ'єктивними ці рішення, несправедливими. А, якщо навіть вони бувають об'єктивними, справедливими, то вони не виконуються,  нехтуються. Я писав листи, я звертався до влади, до виконавців, що я не робив, неможливо було добитися виконання рішень судів. Я вже казав якось, коли я  американцю одному сказав, що у нас не виконуються рішення судів, у нього щелепа відвисла, він на мене довго дивився, не міг зрозуміти, очі бігали, яким чином і як це може бути, що не виконуються у нас рішення судів.

Отже, я думаю,  що нам потрібно не тільки в цьому питанні стосовно боржників, а й у всіх інших питаннях відкрити простір перед виконанням рішень судів і суворо карати за невиконання цих рішень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про банки і банківську діяльність завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект  закону про внесення змін до Закону України про Національний банк України щодо захисту коштів, що знаходяться в банківських установах. У нас два доповідачі.

Будь ласка, Бандурка Олександр Маркович. І підготуватися державному секретарю Міністерства внутрішніх справ України. Гапону Олександру Андрійовичу.

Прошу дуже коротко і по суті, а потім ви вже, як співдоповідач будете ......

 

17:47:54

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Законопроект дуже короткий. Ним пропонується в Закон України "ПРо Національний банк України" добавити в пункт  4 статті 7 слова "разом з Міністерством внутрішніх справ України встановлює правила захисту грошових коштів".

Сьогодні і Національний банк, і всі інші банківські установи (комерційні в тому числі) визначають ці правила самостійно. Державі за останній час, а якщо брати за рік, то це десятки, скоєно тяжких злочинів з наслідками людських жертв, великих матеріальних  збитків, захоплення зброї. В тих випадках, коли захист цей здійснюється людьми непрофесіонально підготовленими, не ліцензованою охороною, врешті-решт ну будемо говорити, те, що називається в кавичках "саміздатом", власною творчістю. Це не  протирічить законопроекту, який внесений Кабінетом Міністрів 1051 (він іде рядом зі мною тут) і ми просто просимо  любий закон прийняти: чи то який  внесений мною і Бартківим народним депутатом, чи той, який іде від Кабінету Міністрів, що буде доповідати державний секретар МВС Олександр Андрійович Гапон. Він не потребує ні коштів додаткових, просто посилить реальний захист там, де будуть працювати спеціалісти. Перш за все,  встановлювати технічний нагляд, організаційна допомога і безумовно фізична. Я б на цьому закінчив. Хотів би сказати, що профільний комітет та інші комітети, які  розглядали цей законопроект, його  підтримують. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Олександре Марковичу. будь ласка, Олександр Андрійович Гапон. Сідайте,  будь ласка.

Та ми вже з вами після 16 години працюємо в режимі скороченої процедури.

 

ГАПОН О.А.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні народні депутати! Кабінетом Міністрів України вноситься на ваш розгляд законопроект про внесення змін  до Закону України “Про Національний банк України".

Аналогічний законопроект розроблено народними депутатами Бандурко Олександром Марковичем та Бартківим Василем Павловичем.

Змістом цих  законопроектів є надання повноважень МВС України спільно з Національним банком України вирішувати питання в галузі безпеки діяльності банківських установ. Нині чинні закони України про Національний банк України та "про банки і банківську діяльність передбачають одноосібні повноваження Національного банку з питань нормативного врегулювання захисту коштів, вимог до технічного стану, а також організація охорони приміщень банківських установ.

Разом з тим, діючим законодавством на МВС, як і на компетентний орган покладені завдання  щодо захисту усіх форм власності від злочинних посягань. У підпорядкуванні МВС знаходяться відповідні підрозділи, які здійснюють попередження злочинів, оперативне реагування на повідомлення про їх скоєння, а також розкриття цих злочинів.

Напрацьовані і  ефективно діють схеми участі всіх служб нашої системи у  відведенні або припиненні  нападу на банківські установи. Необхідно також взяти  до уваги багаторічний позитивний досвід спільної роботи Національного банку України та МВС  у галузі комплексного захисту банківських установ.

Враховуючи викладене, відновлення давньої співпраці між Національним банком України та МВС в  галузі безпеки і залучення  Національним банком України фахівців МВС до визначення вимог щодо технічної укріпленості та порядку охорони комерційних банків, безумовно матиме позитивний результат, що підтверджено практикою.

Зазначу, що мова не йде про обов'язкову охорону комерційних банків підрозділами Державної служби охорони. Вибір суб'єкту охоронної діяльності чи то відомчої структури, чи приватної, чи державної залишається за керівником банку. Мова йде про посилення захисту персоналу банку, їх клієнтів та вкладників від можливих злочинних посягань завдяки об'єднанню зусиль фахівців банку та МВС у галузі зміцнення безпеки діяльності банківської системи. Ситуація досить складна. МВС бореться з наслідками і не має права запобігати злочинним проявам шляхом внесення пропозицій щодо оснащення приміщень і тому подібне.

Цей законопроект без зауважень погоджений Міністерством юстиції та підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності. Прошу підтримати. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також, Олександре Андрійовичу.

Віктор Володимирович Капустін, будь ласка, - перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

17:53:08

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, цей закон з точки зору його тексту, він дуже простий, фактично ми міняємо кілька слів у двох статтях. Я скажу відверто, коли ми обговорювали його на комітеті, я не буду цього приховувати, думки розділилися, хоча більшість членів комітету, мені здається, наскільки я пам'ятаю, більшістю у три голоси, хоча я можу помилятися, більшість проголосувала за те, щоб цей закон прийняти, рекомендувати прийняти у першому читанні, але я не можу приховувати цього факту, що думки на комітеті були різні. Висловлювалися протилежні думки. В тому числі я не можу приховати того факту, що Національний банк рішуче виступав проти цього законопроекту, і думки була такі, що це фактично - втручання у справи Національного банку України і банківської системи.

Але все ж таки комітет більшістю голосів проголосував за те, щоб цей законопроект був рекомендований на перше читання. І я як представник комітету маю говорити те, що мені доручив комітет.

Тому не вдаючись в деталі цього законопроекту, вони вже були тут висловлені і шановний народним депутатом, і шановним представником Міністерства внутрішніх справ, від імені комітету я пропоную розглянути його і прийняти у першому читанні, але врахувати ці моменти, які я тільки що заторкнув. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, зараз переходимо до обговорення, два - "за", два - "проти". Якщо не буде заперечень, давайте продовжимо нашу роботу на 15 хвилин, щоб завершити питання, що стосується банків і банківської діяльності.

Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Семинозі.

 

17:55:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни, “Солідарність”,  "Наша Україна".

На перший погляд, шановні народні депутати, це дуже простий законопроект. Я правда , хотів би відмітити, що слово в слово  законопроект уряду повторюю законопроект  народного депутата Бандурки. Чому не сказав Олександр Маркович  про це, я не знаю.

Мені здається, він дуже толерантна особа, але я розумію, що фахово дуже сьогодні і навів гарні аргументи держсекретар МВС. Я розумію, що він не мав прав і повноважень відкликати  законопроект, який подав уряд, як абсолютно ідентичний в тому законопроекті, який вніс народний депутат Бандурка. Але я думаю, перший подав народний депутат Бандурка. Тому я звертаюсь до Прем'єр-міністра з одним проханням. Хіба вам нема чого робити, як дублювати народного депутата Бандурку? Не треба. Домовтеся якось уже з Олександром Марковичем, він розумний чоловік і повірте, що він правильний закон пропонує, хоча, в ньому є небезпека в цьому законопроекті.

 А небезпека заключається в тому, що ніде в світі ні міліція, як у нас називається, ні поліція не встановлює сама правила щодо захисту  коштів і майна банків. Не визначає вимоги до технічного стану організації охорони приміщень банку. Тобто ми говорили про монополію. Ми хочемо не допустити монополію. Ми говоримо про те, що має бути якесь конкурентне середовище.

Але абсолютно правильно сказав сьогодні держсекретар пан Гапон про те, що міліція бореться з наслідками і не може зобов'язати, як виконувати загальні правила, потім розслідує ці злочини. І так є нерозкритими злочини і в Одесі, і в інших містах, де нападали на представників банківських установ і потім мали клопіт і витрачали державні вже кошти на те, щоб якось розкрити ці злочини.

Тому, я думаю, що законопроект цей прийметься, і дуже легко буде виконуватися, якщо ми приймемо законопроект, який ми сьогодні говорили про зброю. Тому що тоді не буде монополії МВС, вони зможуть своїм давати, тим, хто пройшов вишкіл, пройшов іспити, здав в МВС, тим, хто відслужив в армії, психічно нормальні, повноцінні люди, а, будь ласка, я абсолютно за те, щоб МВС узгоджувало разом з Нацбанком і встановлювало правила захисту цих установ, щоб потім ми не витрачали зайві державні кошти на розслідування, розшук і розкриття цих злочинів.

Тому я хотів би розглядати, як не дивно, ці питання разом цих двох законів, які сьогодні по дивному збігу обставин розглядалися. І прошу передати пану Януковичу, що треба дивитися, що депутати вносять, якщо вони перші, ну, якось не дублювати, це не робить честь уряду. Хоча претензій до Гапона в мене нема.

Ну, я розумію, що Януковичу воно не треба, але хай йому доповідають його служби.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Семинога, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Нема?

Будь ласка, Михайло Павловський.

 

17:59:02

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую.  Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина", Хмельниччина.

Я з кожним виступом буду скорочувати.

Я погоджуюся з тим, що сказав Кармазін, але хочу привернути увагу, що, дійсно, тут виникає загроза монополізму і  тому я пропоную доповнити буквально такою фразою, оскільки Національний банк і Міністерство внутрішніх справ будуть виробляти правила спільні то треба вказати, а на що націлені ці правила до чого вони мають вести.

Тому я пропоную, що ці правила повинні бути націлені на оптимізацію витрат на охорону. Тому, що якщо будуть  дуже великі  витрати на охорону то це буде автоматично збільшення процентних ставок, збільшення інших витрат. Тобто банк не буде за свої кошти це робити, він буде робити за кошти кредиторів, громадян всіх тих хто вкладає кошти в банки.

Тому я пропоную, на перше читання, а в другому читанні врахувати мою пропозицію, що ці правила повинні бути націлені на оптимізацію витрат, на охорону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую і вам. Андрій Шкіль, будь ласка.

Підготуватися Черняку.

 

18:00:36

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль. Фракція Блоку Юлії Тимошенко. Політична партія Українська національна асамблея.

Я хотів би, звичайно, наголосити на тому, що захищати кошти, які знаходяться в банківських установах необхідно. Але я хочу наголосити, що  не може бути монополії в цій справі. І ми мусимо говорити, що нав'язувати ту чи іншу форму захисту цих коштів просто неможливо.

Ми маємо тут говорити, коли ми будуємо нормальне демократичне суспільство тому має бути і нормальна конкуренція. Тобто не може бути тут добре, тут дозволяється конкуренція, а от тут вже все. Тоді і ті,  і інші закони, інші пріоритети тут конкуренції бути не може бо там є найкраща структура, яка всіх захищає - це не вірно.

І я би казав, що повністю солідаризуюсь із Кармазіним, котрий поєднав два, здавалось би, не поєднальних закони. Це все відповідно. Далі іще Закон про охоронну діяльність. Тут треба відібрати від держави монополію  на захист. Бо коли держава монополізує захист усього, то це означає, що вона в першу чергу  захищає громадянина від свободи, від свободи слова, совісті і таке інше. Ми вже  жили у державі, яка захищала нас від усього. І тому зараз ми, коли вже вийшли на той рівень,  де ми можемо стверджувати, що потрібна диверсифікація стосунків між  державою і громадянином. І тут власне вона  відбувається. Ми пропонуємо, що не потрібно монополізувати захист коштів у банк,  не потрібно все передавати тільки правоохоронним органам. Я переконаний, що тут  консенсус можна  знайти. Тут немає  зацікавлених сторін, тут є тільки істина. Її цю істину треба встановити в залі вищого законодавчого органу. Тому я  хотів би закликати і представників уряду, і депутатів Верховної Ради з тим, щоб ми вийшли на ту позицію, яка дозволяє оптимізувати стосунки. Мається  на увазі, конкуренція в деяких галузях - це зло, але відсутність монополії - це добро. Тобто має бути вибір для керівника банківської установи. Тут, ну, не може бути інших пропозицій.

Тому  я хотів би закликати до того, щоб врешті-решт законопроекти, які тут є, тут є законопроект від депутата і від уряду. Це також є не зовсім позитивна практика. Є депутатське право вносити законопроекти, і є урядове. І якщо вони виходили узгоджено, то тут би велось би не обговорення двох законопроектів, а необхідність і потреба. А це вже дуже важливо, коли все це зводиться до необхідності і потреби, ми  завжди дамо вірну відповідь. І я б закликав би до того, щоб був узгоджений законопроект і щоб ми не витрачали даремно час на обговорення одного і другого, а вийшли на оптимізацію. Необхідно - ми  схвалили. Не потрібно - ми відхилили. Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка,  Володимир  Кирилович  Черняк, фракція "Наша Україна".

 

 18:03:44

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, існує проблема захисту коштів, що  знаходяться у банківських установах.

Це реальна проблема, її потрібно вирішувати. Ми знаємо, що існують напади, пограбування. Але виникає питання, яким чином це робити? Я хочу підтримати тих своїх колег, які тут говорили про необхідність оптимізації стосунків між Національним банком, банківськими установами, державною службою охорони, Міністерством внутрішніх справ. Не випадково Національний  банк вважає, що це є втручанням в його внутрішні справи. Тому, щоб зняти ці суперечності, потрібно спільно формувати умови, на яких  будуть вирішуватися ці питання. Тобто не можна нав'язувати Національному банку, банківським установам  модель, алгоритм рішення, а тільки спільно це робити. Якщо це буде так, то тоді закон буде працювати і  дасть ефект.

Відомо, що декілька років тому був конфлікт між банками і  державною службою охорони. Державна  служба охорони підвищила тарифи на ці послуги, банки від цих послуг відмовлялись фактично, протестували проти цього. Так от, щоб не виникло конфлікту, потрібно спільно домовлятися виробляти умови захисту коштів, що находяться у банківських установах. З одного боку, цим не можна нехтувати, а, з іншого, не можна  насильно це робити, хоча, можливо, якийсь елемент тиску повинен бути, тому що є установи, які взагалі не хочуть охороняти ці кошти, а потім, коли грабують їх, тоді виникає багато проблем.

Тому  я думаю, що ключове слово тут спільні правила, спільний інтерес і спільні умови. Якщо це буде зроблено, то закон буде діяти.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд проекту закону про  внесення змін до Закону України "Про  національний банк України" щодо захисту   коштів, що знаходяться в банківських установах  завершено. Рішення  будемо приймати в день голосування.

Шановні колеги! Може ми  встигнемо розглянути ще один проект закону? Ми ж домовилися, що продовжимо роботу на 15 хвилин, так у нас ще є  10 хвилин. Давайте подивимося. Якщо ні, так...

Проект закону про внесення змін до деяких законів України  з питань відкриття та функціонування  банківських рахунків. будь ласка, від Національного банку. Немає представника? А, будь ласка. Заступник  голови Національного  банку України  Павло Миколайович........

Дуже коротко.

 

_____________. Я постараюся.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд надається закон, яким ми хочемо зняти ряд неузгоджених положень в законах щодо  передачі про відкриття та закриття  рахунків суб'єктами, а також режим їх  функціонування.

Перше. Складаються загальні вимоги до передачі. Інформація надається тільки органам державної податкової адміністрації.

Друге питання. Подається тільки  суб'єктами наступними. Це юридичні особи, а також фізичні  особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Наступне. Державні податкові адміністрації  встановлюється право про накладання штрафних санкцій до  суб'єктів, які не надали такої інформації.

Наступне. До фінансових установ, які розпочали витратні  операції, не дочекавшись документального підтвердження взяття рахунків на облік як таких.

Наступне. До вимог реєстрації про відкриття та закриття належать кореспондентські рахунки комерційних банків, але вони звільняються від блокування до повідомлення, тому що по цих рахунках проводяться операції тих рахунків, які вже взяті на облік.

І наступне. Колізія закону про банки та банківську діяльність 47 статті та 7 статті закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні щодо відкриття депозитних рахунків банком у банку.

І наступне. відповідно ці рахунки не будуть повідомлятися Державній податковій службі, тому що з тих рахунків операції не проводяться - тільки повертаються назад, і це рахунки є дуже терміновими, немає можливості повідомляти, тому що вони втрачають сенс як такий.

Якщо ми ці зміни з вами приймемо. то відповідно знімемо колізію у цих п'яти законах, які вам я сказав, відповідно покращимо і операцію і обслуговування клієнтів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, сідайте. Співдоповідач - перший заступник голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності Віктор Володимирович Капустін.

 

18:09:18

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, заступник голови правління Національного банку пан Сенич детально розповів про всі ті п'ять змін, тому немає ніякого сенсу їх повторювати. Хочу сказати, що цей закон прогресивний, він правильний, він ліквідує ті неузгодженості, які є в деяких законах наших. які ми вже прийняли, ліквідує деякі речі абсурдні з точки зору банківської системи, наприклад повідомлення податковим органам про відкриття депозитного рахунка, який відкривається,.............. наприклад, на одну ніч, і деякі інші речі, які є абсолютно неприйнятними.

Тому він правильний, він прогресивний, він йде у правильному напрямку. Комітетом був прийнятий одностайно. І рекомендую від імені комітету рекомендувати прийняти його в першому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, Юрій Анатолійович. У вас буде щось з цього приводу, зауваження, пропозиції? Будь ласка.

 

18:10:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!

Національним банком неодноразово вносилися різні законопроекти. Разом з тим я хочу сказати, що цей законопроект можна підтримувати. Таких великих підводних течій, які б стояли за цим, які ми можемо завжди дивитися, що б шкодило економіці чи незалежності держави, я поки що там не бачу. Я, правда, бачу, що теж і побачило Науково-експертне управління, що в пункті 7.1.2 закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні, яка є в статті 3 цього законопроекту, він відрізняється від того, що в нас роздана в тій таблиці, яку роздано всім народним депутатам, законопроекті. І там неправильно, не так зроблено визначення поточного рахунку, тобто воно є різне.

Причому в таблиці воно чомусь виписано краще. Це третя полоска нашої таблиці.

 Тому я вважаю, що цей законопроект можна прийняти в тому числі і ті зміни до Закону про державну податкову службу де добавляються слова у фінансових установах, а також до фінансових установ і за рахунок платника податку суб'єкта підприємницької діяльності, крім банку. І я вважаю, що прийняти цей законопроект можна , і думаю, що комітет правильно зробив, що він одноголосно  підтримав прийняття цього акту. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

 

18:12:22

ЧЕРНЯК В.К.

Прийняття цього законопроекту  сприятиме зняттю тих колізій, які склалися при відкритті та функціонуванні банківських рахунків в зв'язку з прийняттям  законів різних, із зміною певних умов в тому числі і банківської політики.

Я підтримую його прийняття у першому читанні. Він переважно є технічним, технологічним законом, який конструює механізми відкриття і функціонування банківських рахунків. Це дуже делікатна матерія, тонка матерія. І на мій погляд все там зроблено коректно , і цей закон треба приймати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги,  розгляд проекту закону  про внесення змін до деяких Законів України з питань відкриття та функціонування банківських рахунків завершено. Рішення  будемо приймати в день голосування. Який ще один?  Тут  їх аж три. Ви маєте на увазі 1357, 2468, 3089. Ми не встигнемо вже  їх обговорювати сьогодні. Ну, немає заперечень, щоб ще обговорити ці законопроекти?

Так, будь ласка, хто буде доповідати?  Ви будете доповідати? Будь ласка.

 

18:14:11

КАПУСТІН В.В.

Шановні друзі, ці три закони, які надаються зараз  на ваш розгляд, вони однотипні, принаймні  два перші однотипні. Вони стосуються таких речей, як  повернення валютної виручки від  експорту.  Пропонується депутатам Кукобою збільшити термін повернення валютної виручки від експорту продукції легкої промисловості з  90 до 180 днів, а у депутата Сухого теж саме, але стосовно продукції машинобудівної. машинобудівної промисловості.

Коли комітет  розглядав це питання, то перш за все, цей законопроект, то  перш за все виникло питання, а чому, наприклад, не включити суди  і харчову промисловість або аграрну, або транспорт, або деякі інші речі? Чому саме ці дві галузі будуть мати  такі привілеї. На нашу думку, і ця думка також була абсолютна одностайною, була висловлена на засіданні комітету. Ця думка полягала в тому,  що ці законопроекти треба відхилити з тих мотивів, що жодна галузь не повинна мати якихось привілеїв щодо повернення, щодо термінів повернення  валютної виручки.

Але в той же час була висловлена думка про те, що нам достеменно не відомо, які нормальні терміни потрібні для повернення валютної виручки від експорту продукції. може це 90 днів, може 180, а може 360, а може якийсь інший термін. І була висловлена пропозиція щодо Національного банку України про більш глибший аналіз цього питання і про винесення цього питання на засідання комітету без відносно до якоїсь галузі, а відносно до всієї економіки. Тому пропозиція комітету є ці два законопроекти відхилити з цих міркувань.

Щодо третього законопроекту, то   тут йдеться про те, що Національний банк  України може давати дозвіл на продовження термінів повернення валютної виручки при форс-мажорних  обставинах. Ми розглянули це питання і вирішили, що це слушним, що це є правильним, бо можуть бути різні форс-мажорні обставини, коли виконання контрактів є неможливим, і коли повернення виручки за 90 днів є неможливим саме з цих приводів. Тому комітет рекомендує прийняти третій законопроект у першому читанні, відхиливши перші два. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. дякую.

Сідайте, будь ласка. Юрій Анатолійович, можна з місця чи ви тут будете? Будь ласка. Прошу дуже коротко, Юрій Анатолійович.

 

18:16:53

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, партія захисників вітчизни, "Солідарність", "наша Україна".

Шановні народні депутати, я вважаю, що народний депутат Капустін дуже професійно доповів. Жодна галузь не має мати привілеїв. До всіх має бути один порядок, що стосується повернення валюти і взагалі правила гри мають бути абсолютно до всіх однакові. Тому і законопроект Кукоби 1357, і законопроект 2468 Ярослава Сухого, у нього тут, якщо там експерт фармацевтичної продукції - це чисте , відверте, відкрите лобіювання продукції. правда вітчизняного виробництва. То  тут машинобудівної продукції вітчизняного виробництва.

Очевидно, проблема, дійсно, існує. І я просив би комітет, від імені якого сьогодні виступав пан Капустін, попрацювати все-таки над цією проблемою. Тому що проблема існує. Ми ненормальні правила гри зробили, не можуть продати швидко так наші фірми і повернути гроші. І це серйозна проблема. Але приймати правила гри для кожної галузі, це є просто, буде злочин.

Тому я думаю, що треба внести законопроект, яким просто або спростити, або збільшити, і просто сказати, що власне виробництво або хоч півроку ... Нам головне, щоб експорт був, нам треба не вбити його, як вже вбила Податкова адміністрація цей експорт. Вона ж його вже знищила. Ви ж знаєте, що вже ніхто не хоче працювати на експорт. Це злочинна діяльність називається, тому що не платять ПДВ, не повертають ПДВ.

І щодо пропозицій Національного банку. Пропозиції Національного банку теж, як не дивно, але заслуговують на підтримку, як прийняття законопроекту в першому читанні. І це дасть змогу, дійсно, врегулювати проблеми оптимізації експортно-імпортних відносин резидентів України з іноземними контрагентами і підвищити стабільність зовнішньоекономічних розрахунків. Я б просив би навіть якийсь термін визначити для Комітету з  економічної політики, з фінансів і банківської діяльності . І все-таки розглянути питання про порядок здійснення розрахунків і виконання статті 1 цього закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

З місця ввімкніть мікрофон , Черняка.

 

18:19:42

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті повинен сприяти зростанню нашого експорту позитивному сальдо і платіжного балансу і сприяти його стабільності.

Я думаю, що якраз  ця мета ставиться  в поле зору авторів законопроекту. Всі вони  намагаються проблему вирішити. Я думаю, що профільний комітет зробив правильний висновок. Можна прийняти  у першому читанні законопроект  Національного  банку. А при підготовці до другого читання врахувати пропозиції депутатів ....... і Сухого. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону  України про порядок здійснення  розрахунків в іноземній валюті завершено. Рішення будемо приймати в день голосування, виходячи  із обговорення.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Завтра  ми  продовжимо  нашу роботу о 10 годині.  Будуть розглядатися питання, визначені розкладом на середу.  Дякую за роботу.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку